|
1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.
|
В. Корнієнко. Еней був парубок моторний.
Частина I, строфа 1.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней бувъ парубокъ моторный И
хлопець хоть куды козакъ, Удавсь на всее зле проворный, Завзятійшый одъ
всихъ бурлакъ. Но Грекы якъ спалывшы Трою, Зробылы зъ неи скырту гною,
Винъ взявшы торбу, тягу давъ, Забравшы де-якыхъ Троянцивъ, Осмаленыхъ, якъ
гыря, ланцивъ, Пьятамы зъ Трои накывавъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 1.
Рядок 1:
видання 1798
Еней був паробок моторний
видання 1809
Еней був паробок
моторний
Рядок 3:
видання 1798:
На лихо здався він проворний
Примітки: I, 1.
Частина I
стр. 1.
Бурлака — 1. Людина без постійної роботи і постійного місця
проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).
Гиря — перен., діал., зневажл. Брита голова і голова взагалі.
Гирявий
— зневажл. З стриженою, бритою головою (СУМ-11). Чоловік з остриженим,
або осмаленим волоссям (Л.). Гиря, гирявий — коротко острижений, взагалі:
негарний, непоказний. Для строфи
ч. III, 62 —
миршавий (який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд —
СУМ-20), злиденні, нужденні (С.). Тут ужито в лайливому розумінні. Бо, як
пояснено це слово в першому Болховітіновському списку «Енеїди», «гирявыми
называют в домах малолетних мальчиков и девочек, неопрятных, запачканных и у
коих всегда опалены головы от топки печей, или от паршей обриты или острижены»
(Ш.).
Гній, гной — суміш посліду або кізяку з підстилкою, що використовується
як місцеве органічне добриво (СУМ-20).
Деякий — якась частина; поодинокі, не всі (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Завзятий — 1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює
труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з
захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі;
запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю,
непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який
ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т.
ін.) (СУМ-20).
Зле — погане, недобре (СУМ-20).
Зробити — 1) Виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь.
2) У сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що
називають ці іменники (СУМ-20).
Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття
людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе
слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі
сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на
території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих
солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание
законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше
кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була
зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не
раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була
названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних
полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто
Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В
1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий
податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований
тільки на початку XІX ст. (С.).
Моторний — проворний, спритний (СУМ-20).
Накивати п'ятами
— швидко кинутися навтіки (СУМ-20).
Осмалений — той, кому завдавали опіків, болю вогнем або чим-небудь
гарячим (СУМ-11). Троянці вискочили з палаючого рідного міста, тому — осмалені
(С.).
Парубок
— молодий чоловік; юнак (СУМ-11).
Проворний — який має певну схильність; охочий до чого-небудь.
Скирта — вжито у заченні
купа — велика кількість чого-небудь складеного, зсипаного горою в
одному місці; гора (СУМ-11).
Спалити, спалювати — піддавати дії вогню, знищувати
вогнем (СУМ-11).
Торба — вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима
(СУМ-11).
Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі
Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався
правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в
результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою,
троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській
державі (Д.).
Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).
Хлопець — уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).
Но греки, як спаливши Трою.
Відомо, що епос Вергілія створено на підставі легенд про троянців, що після
зруйнування Трої ніби оселилися в Італії і поклали початок Римської держави. До
Вергілія цю легенду опрацьовували перші римські письменники Гней Невій і Енній (ІІІ-ІІ
ст. ст. до н. е.). Міфи про Троянську війну, як також відомо, лягли в основу
«Іліади» і «Одіссеї» Гомера (IX-VIII ст. ст. до н. е.), що мали значний вплив на
«Енеїду» Вергілія. Крім того, міфи ці стали матеріалом і для багатьох інших
письменників Греції і Риму (Ш.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAeneas was a robust guy,
A kozak full of vim,
Full of the devil, lewd and spry,
There was no one like him.
And when the Greeks had burned down Troy
And made of it, to their great joy,
A heap of dung, he left that waste
Together with some Trojan tramps,
The sun-tanned scamps.
They all took to their heels in haste.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней быў маладзец, рухавы, Казак што трэба, хлопец-зух, Прыдатны да ўсялякай справы І валацуга з валацуг. Ён, як спалілі Грэкі Трою, З яе зрабіўшы сцірту гною, Даў драла з торбаю пустой; Вайной абсмаленых Траянцаў, Брытагаловых галадранцаў, Забраў, як упякаў, з сабой.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЕней бе момък неуморен, между
казаци пръв казак, в злини и пакости — безспорен, и упорит като бурлак.
Но гърците затриха Троя, подпалиха я и героя бохчата сбра надве-натри и
с оцелелите троянци, по-жалки и от новобранци, от Троя търтиха в зори.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeneas war ein kecker Bursche
Und ein vortrefflicher Kosak,
Kein Unheil konnte ihn erschüttern,
An Mut er alle übertraf.
Als Griechen Troja überfielen
Und es zum Misthaufen gemacht,
Packte Aeneas seinen Ranzen,
Rief zu sich der Trojaner Schar,
Die, braungebrannt, mit kurzen Haaren,
Mit ihm von dannen sollten ziehn.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz rzutkim był młodzianem, Podobnym całkiem do Kozaków, Radzącym z
każdym złem spotkanym, Zawziętszym nawet od burłaków. Lecz gdy spalili
Grecy Troję I z niej zrobili kupę gnoju, On czmychnął, tylko torbę chwycił,
Zebrawszy jakich Trojan grono, Jak głownie łyków osmolonych, Drapaka z
Troi wnet dał spryciarz.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней детина был проворный И парень — хоть куда казак. На дело алой, в беде упорный, Отчаяннейший из гуляк. Когда спалили греки Трою, Сровняв ее навек с землею, Эней, не тратя лишних слов, Собрал оставшихся троянцев, Отпетых смуглых оборванцев, Котомку взял и был таков.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭней был парубок бедовый
И хлопец хоть куда казак,
На шашни прыткий, непутевый,
Затмил он записных гуляк.
Когда же Трою в битве грозной
Сравняли с кучею навозной,
Котомку сгреб и тягу дал;
С собою прихватил троянцев,
Бритоголовых голодранцев,
И грекам пятки показал.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней был молодец задорный,
Детина хоть куда, казак.
Во всякой злой беде упорный.
Отчаяннейший из гуляк.
Лишь обратили греки Трою
Пожаром в кучу перегною,
Он, вскинув торбу, тягу дал;
Собрал троянцев ошалелых,
Бродяг, до плеши обгорелых,
И только пятки показал.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней был молодец задорный И парень хоть куда казак, На все лихое был проворный, Буян, гуляка из гуляк. Когда спалили греки Трою, Костер из города устроив, Схватив суму, он тягу дал, Взяв опаленных голодранцев, В живых оставшихся троянцев, Он с ними к морю пошагал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováA chlapík k pohledání,
chlap všemi mastmi mazaný,
schopný a k činu odhodlaný,
v tom předčil všecky Trojany.
Když Řekové, dobyvše Troje,
z ní udělali kupku hnoje,
vzal torbu, šelma mazaná,
z Trojanů vybrav hrstku věrných,
houf otrhanců umouněných,
zakmital v běhu patama.
|
О. Данченко. Частина I, строфа 1-2. |
2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Він, швидко поробивши човни,
На сине море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,—
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.
|
М. Левицький. Частина I, строфа 2.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Винъ швыдко поробывшы човны, На сыне море поспускавъ, Троянцивъ насажавшы новни, И куды очи почухравъ. Но зла Юнона, суча дочка. Роскудкудакалась якъ квочка — Энея не любыла страхъ; Давно уже вона хотила, Його щобъ душка полетила Къ чортамъ, и щобъ и духъ не пахъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 2.
Рядок 3:
видання 1798:
Троянців насадивши повни
Рядок 6:
видання 1798:
Розкудкудаткалась, як квочка
Рядок 10:
видання 1798:
У пекло, щоб і дух не пах
Примітки: I, 2.
Частина I стр. 2.
Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей;
жорстокий (СУМ-20).
Квочка — курка, що висиджує або водить курчат.
Розкудкудакатися, як квочка
— розкричатися, розбурчатися (СУМ-11,20).
Насажати —
насаджати — помістити куди-небудь у певній кількості (СУМ-20).
Повний — у якому немає вільного місця, заповнений до краю (СУМ-11).
Полетіти (піти) к чорту — зазнавати цілковитого краху, провалу,
розпаду, гинути, пропадати (СУМ-11).
Поробити — зробити, виготовити що-небудь у певній кількості
(СУМ-11).
Почухрати — швидко піти, побігти, поїхати (СУМ-11).
Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для
позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).
Щоб і дух не пах
— настійна вимога до кого-небудь зникнути, перестати бувати десь (СУМ-11).
Щоб душка полетіла — щоб помер, згинув (СУМ-11).
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykConstructing his boats at great speed,
He launched them on the bluish sea
And filled them with the men he'd need
As he sailed toward his destiny.
But Juno, daughter of a bitch,
A cackling hen with fighting itch,
Loathed him for being proud and deft.
She wished to see that his soul would
Fly to the deuce for good,
And no trace of him would be left.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЁн, хутка парабіўшы чоўны, На хвалі мора іх спусціў, Траянцаў насадзіўшы поўна, Куды глядзелі вочы, плыў. Але Юнона, злыбядуха, Расквохталася, як квахтуха, — Энея не любіла — страх; Ужо даўно яна хацела, Каб вытрас дух ягоны з пела Сам д'ябал і развеяў прах.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиНабързо лодки той направи,
троянците си в тях качи и хванаха те, здрави-прави, където видят им очи.
Но кучката Юнона зла е, да кудкудяка взе, да лае, направо да те хване
страх; бе петимна от доста време душата някак да му вземе, да стане той
на пух и прах.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechEr baute allen feste Boote.
Als diese fertig auf dem Meer,
Mit den Trojanern voll beladen, -
So stachen alle sie in See.
Das merkte Juno, dieses Luder,
Und fing sofort zu gackern an -
O Schreck, wie sie Aeneas haßte!
Zum Teufel wünschte sie sich ihn
Seit langem schon, damit auf ewig
Kein Lebenshauch mehr von ihm bleibt.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaSzybciutko czółna pobudował, Pospuszczał je na sine morze, W nie
Trojańczyków załadował I w świat wnet powlókł się niebożę. Lecz zła Junona,
sucza córa, Tu rozgdakała się jak kura, — Bo Eneasza nie znosiła I już
od dawna tego chciała, By jego dusza poleciała, Do diabłów, by nim czuć
nie było.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаУ моря сколотил он челны И, посадив троянцев в ряд, Доверившись судьбе и волнам, Махнул куда глаза глядят. Но тут Юнона, сучья дочка, Вдруг раскудахталась, как квочка: Энея числя за врага, Давно уже она хотела, Чтоб душенька его летела До срока к черту на рога.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой
Челны сварганив, разместились,
Весельцами взмахнули в лад,
Ватагой по морю пустились
Чесать куда глаза глядят.
Юнона, злая сучья дочка,
Тут раскудахталась, как квочка,—
Энея не любила — страх;
Хотелось ей, чтоб отлетела
К чертям душа его из тела,
Чтоб сгинул этот вертопрах.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоОн, челны смастерив поспешно,
Их в море синее спихнул
И, насажав троянцев тесно,
Куда глаза глядят махнул.
Юнона, сучья дочь, дозналась.
Как клуша злая, расклохталась, —
Эней был страх как ей не мил;
Уже давно она желала,
Чтоб душенька его попала
К чертям и чтоб и след простыл.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваСкорей челны поделав, сразу Эней их на воду спустил, Набив людьми их до отказу, Куда глаза глядят, поплыл. Юнона ж злая, сучья дочка, Вдруг раскудахталась, как квочка, Энея не любила — страх! Она давно уже хотела, Чтоб в ад душа его слетела К чертям, чтоб дух его не пах.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováNarychlo sbil si z prken čluny,
pustil do moře siného,
každý z nich Trojanů byl plný,
a jel, kam voda nesla ho.
Leč stará Juno, zlá jak psice,
se rozkdákala převelice,
ta na Aenea měla vztek
a umínila si, že musí
dát čertu jeho hříšnou duši,
by po něm nezbyl ani flek.
|
3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней був тяжко не по серцю
Юноні — все її гнівив;
Здававсь гірчійший їй від перцю,
Ні в чім Юнони не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Парис, Пріамове дитятко,
Путивочку Венері дав.
|
А. Штірен. Троянці. Част. I, строфи 1-2.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:
Эней бувъ тяжко не по сердцю Юнони, все ѣи гнивывъ; Здававсь гирчійшый
йій видъ перцю, Ни въ чимъ Юноны не просывъ; Но гирьшъ за те йій не
любывся, Що, бачышъ, въ Трои народывся И мамою Венеру звав; И що
його покійный дядько Парысъ, Пріямово дытятко, Путивочку Венери давъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 3.
Рядки 1-3:
видання 1798:
Еней болячка був Юноні,
Як жорна, серце їй давив;
Тугійший-бо був од супоні
Рядки 5-7:
видання 1798:
А гірш за те їй не злюбився,
Що, бач, у Трої народився
І мамою Венерю звав
Примітки: I, 3.
Частина I стр. 3.
Бачити — сприймати очима, спостерігати (СУМ-20).
Венера
(Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня
краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне
захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді
пастушки і народила від нього сина
Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед
ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них
«Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і
Анхізом (Ш.).
Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).
Гнівити — викликати гнів, роздратування; сердити (СУМ-20).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Здаватися — мати в чиїйсь уяві той чи інший вигляд, набирати певних рис,
властивостей, справляти на кого-небудь якесь враження (СУМ-20).
Любитися
— бути до вподоби кому-небудь (СУМ-20).
Парис — один з синів троянського царя Пріама, дядько Енея з боку батька,
призвідець пагубної для його батьківщини війни з греками. За античною
міфологією, до Париса з'явилися три богині — Гера, Афіна, Афродіта (відповідно у
римлян — Юнона, Мінерва і Венера) — й попросили бути суддею у суперечці за
яблуко, яке мусило дістатися найвродливішій з них. Гера обіцяла віддати йому у
володіння велике царство — Азію, Афіна обіцяла славу полководця, Афродіта —
найпрекраснішу жінку на землі. Парис віддав яблуко Афродіті. При її сприянні
викрав у одного з грецьких царів Менелая дружину — прекрасну Єлену, що й
послужило приводом для Троянської війни (С.).
Пріам — останній цар Трої (А.).
Путивочка — зменш.-пестл. до путивка
— осінній сорт яблуні та її плід (СУМ-11). Див. Парис.
Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі
Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався
правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в
результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою,
троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській
державі (Д.).
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykTo her he was like pepper, full of gall,
He always irritated her.
Her heart couldn't stomach him at all.
He was not her soliciting idolater.
She loathed him and it would annoy
Her so for he was born in Troy.
Besides, that Paris, his dad's brother,
Bestowed the apple as his recognition
Of triumph in a beauty competition
On Venus, his attractive mother,
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней не даспадобы сэрцу Юноны — ён яе ўгнявіў: Ён быў гарчэйшы ёй ад перцу, Яе спагады не прасіў; Ды горай быў нялюб за тое, Што, бачыш, нарадзіўся ў Троі І маткаю Венеру зваў; Што дзядзькам быў яго таксама Парыс, памёршы сын Прыяма, Які Венеры яблык даў.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиНе бе и по сърце на Хера Еней; и ставаше по-зла, че тровеше я не от вчера и помощ хич не пожела. Но най го мразеше, че тоя казак родил се беше в Троя и на Венера бе дете; че чичо му реши при спора за ябълката на раздора Венера да предпочете.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeneas war ihr so zuwider,
Da er ihr Grund zum Ärger gab.
Er war ihr bitterer als Pfeffer,
Sein Anblick füllte sie mit Zorn.
Sie haßte ihn, weil er in Troja
Geboren wurde, wie ihr wißt,
Und Venus seine Mutter nannte.
Und auch weil Priams feiner Sohn,
Aeneas' Oheim selig, Paris,
Den Apfel Venus übergab.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz był niemiły sercu Junony — gniewał nieustannie: Jak pieprz był
gorzki, albo więcej, Nie prosił o nie boskiej pani; Lecz bardziej tym jej
nie dogodził, Że, widzisz, w Troi się urodził I Wenus mamą swą nazywał,
Że jego wuj, nieboszczyk Parys, Priama dzięcię, przyznał zaraz Jabłuszko
Wenus niecnotliwej.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней был сильно не по сердцу Юноне, все ее гневил; Был для нее он горше перцу, Хоть зла ей ввек не причинил. Он тем ей, вишь, не полюбился, Что в Трое славной народился И мамою Венеру звал, И что Парис — покойный дядя, — На красоту Венеры глядя, Ей яблочко в подарок дал.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой
Был не по нраву, не по сердцу
Богине издавна Эней:
Он ей казался горше перцу,
Не хаживал с поклоном к ней
И был ей ненавистней вдвое,
Как всякий обитатель Трои;
Он там родился и возрос,
Вдобавок звал Венеру мамой,
А ей Парис — дитя Приама —
Некстати яблочко поднес.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней был сильно не по сердцу
Юноне,— все ее гневил;
Он ей казался горше перцу —
Ничем богине не польстил.
А больше, вишь, не полюбился
За то, что в Трое народился
И мамою Венеру звал,
И что Энея дядя кровный —
Парис, Приама сын покойный,
Раз яблочко Венере дал.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней давно был не по сердцу Юноне, все ее гневил, И ей казался горше перцу, За то, что он ее не чтил. Еще и тем он провинился, Что в Трое, видите ль, родился, И мамою Венеру звал, И что его покойный дядя, Парис, с Юноной не поладя, Путивочку Венере дал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová"Ten Aeneas jí trnem v oku
a solí v očích dávno byl,
protivný na každém svém kroku,
že o přízeň se neprosil.
A tohle nejvíc namíchlo ji,
že Aenej narodil se v "roji
a Venuši měl za svou máť
a jeho strýček, Paris mladý,
zneuznav Junoniny vnady,
že Venuši moh přednost dát.
|
В. Корнієнко. Юнона в дорозі до Еола.
Частина I, строфа 4. |
А. Штірен. Юнона в дорозі до Еола.
Частина I, строфа 4. |
|
4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах;
А те шепнула сука Геба...
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Побачыла Юнона зъ неба, Що панъ Эней на поромахъ; А те шепнула сука Геба... Юнону взявъ велыкый жахъ! Впрягла въ грынджолята павычку, Сховала пидъ кибалку мычку, Щобъ не свитылася коса; Взяла спидныцю и шнуривку, И хлиба зъ силью на тарилку, Къ Эолу мчалась якъ оса.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 4.
Рядок 2:
видання 1798:
Що вже Еней на поромах
Рядки 5-7:
видання 1798:
Кужілку кинула під лаву,
Впрягла у тарадайку паву,
І килимом сінце заслав
Рядки 9-10:
видання 1798:
І бубликів за шаг в талірку,
Стругнула, где Еол живав
Примітки: I, 4.
Частина I стр. 4.
Геба — богиня юності, дочка Зевса і Гери (див. Юнона).
На Олімпі підносила під час бенкетів нектар і амброзію (А.).
Гринджолята — зменшене від гринджоли — низькі й
широкі сани з боками, що розширяються від передка. Також маленькі дитячі
санчата. Розкована гра неоднозначністю слова, часте вживання слів, серйозний
зміст яких містить в собі гумористичний заряд — суттєва прикмета стилю «Енеїди».
Богиня на дитячих саночках!. Чому Юнона виїздить саме на санях, а не на
якомусь колісному екіпажі, як у перших двох виданнях поеми? Справа у тому, що в
XVІІ — XVІІІ ст. і навіть пізніше сани широко застосовувалися не тільки зимою, а
й у літню пору, надто в болотистих і лісистих місцевостях. До того ж, що в
даному разі головне, їзда на санях вважалася більш почесною, ніж на колесах,
тому знатні особи, насамперед духовного сану, при парадних виїздах, безвідносно
до пори року, віддавали перевагу саням (адже богиня Юнона їде до бога Еола)
(С.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Жах [Жахъ] = ужас (К.). Почуття, стан дуже великого страху, що
охоплює кого-небудь (СУМ-20).
Кибалка [Кибалка]
= род кокошника (К.). Старовинний жіночий головний убір, що має форму
півмісяця (СУМ-20). Старовинний жіночий головний убір у вигляді високої пов'язки
на голові, з двома довгими кінцями, які спадали на спину. Носили тільки заміжні
жінки (С.).
Коса — заплетене волосся (СУМ-20).
Мичка — пучок приготовленого для пряжі волокна конопель або льону. Один
кінець насадженої на гребінь мички звисав, мов коса, вниз, і з нього пряля
сукала нитку. Тут: пасмо волосся, що вибивалося в молодиці з-під кибалки, або
взагалі коса. З'являтися на людях з відкритою косою, чи навіть пасмом волосся,
що виглядає з-під головного убора, заміжній жінці не годилося (С.).
Мчатися — те саме, що мчати — пересуватися, переміщатися з
великою швидкістю (СУМ-11).
Павичка — коняка павиної масті, також — зменшене від пава. У римлян пава
— птах Юнони. Добрий знавець народного побуту, художник Василь Онисимович
Корнієнко в ілюстрації до «Енеїди» Котляревського (1909) витлумачив павичку
буквально: запряжена в шлею пава, як лебідь у відомій байці, летить у небесах
поверх хмар, за нею на гринджолах — Юнона. В лібретто до опери «Енеїда» Миколи
Карповича Садовського сцена відвідин Юноною бога вітрів Еола відкривається
словами: «З верховини Олімпу спускаються саночки, запряжені павичкою. В саночках
сидить Юнона, убрана в старосвітське убрання...» І далі: «Юнона сідає знову на
свої саночки І злітає на Олімп» (Лисенко М. Зібр. творів: У 20 т. — К., 1955. —
Т. 7. — С. 44) (С.).
Побачити — сприйняти зором, спостерегти (СУМ-11).
Пороми — плоти, взагалі несамохідні плавучі споруди (С.). У поемі
вживається у значенні човни — невеликі, переважно веслові судна
(СУМ-11), а також для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по
морях (Т.Б.).
Спідниця — жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу (СУМ-11).
Сховати, сховатися — прибрати що-небудь, щоб не було
видно (СУМ-11).
Тарілка з хлібом — коли молодиця йде в гості, то, за звичаєм, вона
дарує хазяїнові хлібину, притому спечену у власній печі (С.).
Шнурівка — те саме, що корсет — широкий пружистий пояс,
який носять під сукнею для стягування талії, надання стрункості фігурі (СУМ-11).
Керсет не мав рукавів, його одягали поверх вишиваної сорочки, стягували спереду
при фігурі шнурівкою. Одягали тільки разом з спідницею. І спідницю, і керсет
шили по можливості з кращих, яскравих тканин, прикрашених усами
(див.) (С.).
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Див. також I, 14.
Частина I стр. 14.
Дудка, інакше "дуда", "коза", "волинка" — музичний інструмент, що складається
з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На одній, як на
сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (див. також коментар: І,
37).
Очіпок — головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, інколи з подовжнім
розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Венера, так
само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший,
вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за
віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у
неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок.
Кунтуш з усами люстровий (люстрин — дорога шовкова тканина з глянцем; уси —
нашивками із золотої і срібної тасьми). Кунтуш — верхній жіночий одяг. Мав
одкидні й розрізні рукава, так звані вильоти. Жінки могли носити кунтуш і зовсім
без рукавів. Він мав вилоги на грудях, у талії щільно стягувався гапликом без
пояса.
Ходить на ралець — по нарочитим [помітнішим] праздникам ходить на поклон с
подарками (К.). Венера хоча і йде до Зевса "на ралець", проте не бере з собою
хліба і не веде мови про подарунки, як це робила Юнона під час відвідання Еола
(І, 4). Ритуали під час відвідання рідного батька — не обов'язкові, а давати
хабара — суперечить життєвій правді. Натомість вона бере батька слізьми.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWhen Heba saw the Trojans in the boats,
She whispered that news into Juno's ear -
The goddess looked, oh, holy goats!
And was filled up with overwhelming fear.
She yoked a peahen to a sledge,
Then pushed her hair beneath the headdress edge,
For to expose her braid would be a fault;
Dressed in a fitting corselet
And in a skirt, that old coquette,
Sped like a wasp to Aeolus, with bread and salt.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваПабачыла Юнона з неба, Што пан Эней пусціўся ў шлях; Пра тое ёй шапнула Геба... Юнонай авалодаў жах! У санкі паву запрагала, Пад хустку каснікі схавала, Каб не свяцілася каса; Карсет як след зашнуравала І з хлебам-соллю паімчала У дом Эола, як аса.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЮнона зърна как загреба Еней и тръгна по море (а туй оная кучка Хеба? пошушна и го); ще умре! Паун в каручка тя запрегна, надяна фуста, кръста стегна, на чорлавата си коса забрадка метна тя и скри я, взе сол и хлебец на тепсия и полетя като оса.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAls Juno vom Olymp aus spähte
Und auf dem Meer Aeneas sah, -
Den Wink gab Heba ihr, die Schlampe -
Ward von Entsetzen sie gepackt!
Mit einem Pfau vor ihrem Schlitten,
Das Haar im Kopftuch gut versteckt,
Damit die Zöpfe nichts verrieten,
In einfaches Gewand gehüllt,
Und Brot und Salz auf einem Teller,
So fuhr zu Aeolus das Biest.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaJunona więc ujrzała z nieba, Że pan Eneasz już na promach; A to
szepnęła suka Heba... Junona zlękła się jak gromu! Do wózka wprzęgła wnet
pawicę, Włożyła gorset i spódnicę; I pod czepek schowała włosy, By nie
błyszczały; i zgarnęła Chleb, sól na talerz i pomknęła Wraz do Eola niczym
osa.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаИ вот, когда шепнула Геба, Что пан Эней плывет в челнах, Взглянула вниз Юнона с неба И рассердилась просто страх! Готовя недругу расправу, Впрягла в резные санки паву; В минуту прибрана коса; Корсет и юбку нацепила, Хлеб-соль в тарелке прихватила И мчит к Эолу, как оса.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойПронюхала злодейка Геба,
Что пан Эней на кораблях.
Юнона поглядела с неба,
И взял ее великий страх.
Проворно спрыгнула с лежанки,
Павлина заложила в санки;
Убрав под кичку волоса,
Шнуровку хватъ и юбку тоже,
Хлеб-соль — на блюдо и — за вожжи.
Летит — ни дать ни взять оса!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоУвидела Юнона с неба,
Что на плаву Эней в челнах. —
О том шепнула шельма Геба...
Богиню взял великий страх!
В салазки паву заложила,
Кибалкой голову покрыла,
Чтоб не светились волоса;
В корсетку с юбкой нарядилась,
Хлеб-соль в тарелку взяв, пустилась
К Эолу прямо, как оса.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваУвидела Юнона с неба Энея в море на судах, О том же ей шепнула Геба, Пришла Юнона в ужас: «Ах!» Впрягла скорее в санки паву, Принарядилася на славу, Под кичку спрятана коса, Корсетку с юбкою надела, К Эолу, взяв хлеб-соль, по делу Она помчалась, как оса.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováVykoukla Juno zpoza nebe:
na člunech pluje Trojánek,
cos přišeptla jí mrška Hebe —
Junonu popad velký vztek.
Pávici k saním zapřáhla si,
schovala pod plachetku vlasy,
aby jí drdol nečouhal,
spodničku vzala, šněrovačku,
kus chleba a sůl do plecháčku,
k Aeolu vlítla, sotva vstal.
|
5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
«Здоров, Еоле, пане-свату!
Ой, як ся маєш, як живеш? —
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона. — Чи гостей ти ждеш?..»
Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом-дідом,
Сама же сіла на ослін.
«Будь ласкав, сватоньку-старику!
Ізбий Енея з пантелику,
Тепер пливе на морі він.
|
А. Базилевич. Частина I, строфи 5-6.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Здоровъ Эоле пане свату! «Ой-якъ-ся маешъ, якъ жывешъ?» Сказала якъ ввійшла у хату Юнона: «чи гостей ты ждешъ?» Поставыла тарилку зъ хлибомъ Передъ старымъ Эоломъ дидомъ, Сама же сила на ослинъ. «Будь ласкавъ сватоньку старыку! «Избый Энея съ пантелыку, «Теперь плыве на мори винъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 5.
Рядок 5:
видання 1798:
Поставила талірку з хлібом
Рядок 8:
видання 1798:
Будь ласков, сватоньку-старику
Рядок 10:
видання 1798:
Тепер пливе на море він
Примітки: I, 5.
Частина I стр. 5.
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Ізбити (збити) з пантелику — викликати замішання в кого-небудь:
спантеличувати, дезорієнтувати, заплутувати (СУМ-11).
Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь,
є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).
Ослін — переносна кімнатна лава для сидіння (СУМ-11).
Пантелик = толк (К.). Збити з пантелику — викликати
замішання в кого-небудь: спантеличувати, дезорієнтувати, заплутувати (СУМ-11).
Сват — людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його
рідних, сватає обрану особу; староста у весільному обряді, а також батько або
родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого (СУМ-11).
В народі сватами, як у цій строфі, іноді називали людей, з якими уклали якусь
угоду, яким щось продали з свого господарства чи купили у них щось. Купив,
продав — породичався. З глибокої давнини іде поняття «сват», адресоване людині,
з якою взагалі мав якусь справу, навіть сходився, як з противником, у бою (С.).
Тарілка з хлібом — коли молодиця йде в гості, то, за звичаєм, вона
дарує хазяїнові хлібину, притому спечену у власній печі (С.).
Хата [Хата] = изба (К.). Сільський одноповерховий житловий будинок, а
також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk"How are you, my dear Aeolus?" she cried,
"How are you doing, my sweet bachelor?"
And then when she had set her foot inside:
"Were you expecting now a visitor?"
She put the plate with bread
In front of Aeolus and said
While sitting down: "Please, be
So kind, my kinsman-dear,
Confuse and disconcert Aeneas-buccaneer.
Right now he's sailing 'cross the sea.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова«Здароў, Эол, пан браце-сваце, Як маешся, мой дабрадзей? — Гаспадара спытала ў хаце Юнона.
— Ці чакаў гасцей?» Паставіла талерку з хлебам Перад старым Эолам-дзедам, Сама садзілася на ўслон. «Зрабі мне ласку, дабрадзею! Не дай пазбыць бяду Энею. Цяпер плыве па моры ён.
Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски— Ха добър ден, Еоле, сватко, какво си, що си, говори — от прага
почна сладко, сладко, — посрещай гости, отвори! И хляба и солта веднага пред стареца Еол тя слага и разполага се добре. — Не ми отказвай за Енея, разбий го, накажи злодея, ей — пак поел е по море.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech"Ich grüße dich, Oheim Aeolus!
Wie lebst du und wie fühlst du dich? -
So sagte sie, das Haus betretend, -
Erwartest Gäste du vielleicht?"
Den Teller mit dem Salz und Brote
Stellte sie vor Aeolus hin,
Sie selbst nahm Platz auf einem Schemel.
"Mein lieber Oheim, sei so gut,
Schick ein Gewitter auf Aeneas,
Er schwimmt soeben auf dem Meer.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia"Cześć ci, Eolu, panie — swacie; Jak żyjesz tutaj, jak się miewasz?
Junona rzekła, gdy się w chacie Znalazła. — Gości się spodziewasz?..."
Stawiając talerz z chlebem, solą Przed dziadkiem starym, cnym Eolem,
Usiadła sama na ławeczce. "Bądź łaskaw, stary mój swaciku! Zbij Eneasza z
pantałyku, — Po morzu oto mknie w ucieczce.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина"Почтенье дорогому свату! Гей, пан Эол, ну как живешь? — Промолвила, влетая в хату, Юнона. — Не гостей ли ждешь?" Поставила тарелку с хлебом Перед Эолом — старым дедом, На лавку села у дверей. "Будь ласков, сватушка, как другу, Мне нынче окажи услугу — Энея с панталыку сбей.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойВошла она к Эолу в хату,
Осведомилась, как живет,
Здоровья пожелала свату,
Спросила, — не гостей ли ждет?
И, прежде чем начать беседу,
Хлеб-соль на стол Эолу-деду
Метнула, села на скамью:
«К тебе я с просьбою великой!
Ты сбей Энея с панталыку,
Исполни волюшку мою.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Почтение Эол-свату!
Ну, как здоровье, как живешь? —
Промолвила, вбегая в хату,
Юнона, — ты гостей не ждешь?»
Поставила тарелку с хлебом
Перед Эолом — старым дедом,
Присев на лавку, речь ведет:
«Будь ласков, сватушка! Скорее
Сбей с панталыку ты Энея;
Сейчас он по морю плывет.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева«Здоров, Эолушка, вот к свату И я пришла, ну как живешь? — Юнона молвила, лишь в хату Вошла,— ты, чай, гостей не ждешь?» Поставила тарелку с хлебом Перед Эолом, старым дедом, Сама присела на скамью. «Будь добр, сваток, не откажи-ка, Энея сбей ты с панталыка, Он морем тащит рать свою.
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová„Buď zdráv, Aeole, starý kmochu,
no, jak se daří, jak se máš?“
Vešla a rozhlédla se trochu:
„Snad návštěvu dnes nečekáš ?“
Talířek postavila s chlebem
před Aeolem, staletým dědem,
na starou sedla truhlici.
„Aeole, naděje ty naše,
sveď s cesty toho Aeneáše
a převrhníi mu pramici!
|
6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Ти знаєш, він який
суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз.
Пошли на його лихо злеє,
Щоб люди всі, що при Енеї,
Послизли і щоб він і сам...
За сеє ж дівку чорнобриву,
Смачную, гарну, уродливу
Тобі я, далебі, що дам».
|
О. Довгаль. Частина I, строфа 5-6.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Ты знаешъ, винъ якый суцига, «Палывода и горлоризъ; «По свиту якъ ище побига, «Чіихсь багацько вылье слизъ. «Пошлы на його лыхо злее, «Щобъ люды вси, що при Энеи «Послызлы, и щобъ винъ и самъ. «За сее жъ дивку чорнобрыву, «Смачную, гарну, уродлыву, «Тоби я, далеби-що, дамъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 6.
Рядок 2:
видання 1798:
Паливода і коновід
Рядки 4-9:
видання 1798:
Багацько він наробить бід.
Пошли ти в море злую тучу,
Щоб всю Енейську челядь сучу
Пустить на дно із ним к чортам.
За се же дівку чорнобриву,
Товстеньку, гарну, уродливу
Примітки: I, 6.
Частина I стр. 6.
Багацько [Багацько]
= много (К.): Те саме, що багато - у великій кількості;
протилежне мало (СУМ-11).
Гарний [Гарный]
= пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).
Горлоріз
— бандит, вбивця (СУМ-11).
Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ]] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач.
вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей;
жорстокий (СУМ-20).
Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежно
добро (СУМ-20).
Паливода [Палывода] = необузданный (К.). Відчайдушна людина, що
нікого і нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється (СУМ-11).
Послизнуть [Послызнуть] = поисчезнуть (К.).
Послизнути і послизти — зникнути,
пропасти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь) (СУМ-11).
Смачний [Смачный] = вкусный (К.). Який має гарну зовнішність;
привабливий, принадний (СУМ-11).
Суціга [Суцига] = бранное слово (К.). Хитра, пронозлива, спритна в
своїх вчинках людина; пройдисвіт (СУМ-11). Собачий син, розбишака, пройдисвіт
(С.).
Уродливий [Уродлывый] = дородный и одаренный хорошими качествами (К.).
Вродливий (уродливий) — який має приємне обличчя,
вигляд; гарний, красивий (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykYou know what kind of rogue he is,
A real madcap and a foe!
Should he stay longer in this world, then his
Atrocities will cause yet many tears to flow.
So send upon him some distress,
Put him and his men in a mess.
They all should drown and he as well.
For this I'll get for you a beauty,
A tasty, young and well-shaped cutie,
I promise you a first class belle."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваТы знаеш, што ў яго на мэце, Ён рабаўнік і гарлахват, Як будзе вандраваць па свеце, Нямала свет зазнае страт. Накліч бяду на ліхадзея, Каб людзі верныя Энея Пагінулі і каб ён сам... За гэта дзеўку-чарнаброўку, Красуню, ягадку, сяброўку, Табе я, бог за сведку, дам».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиТи знаеш го какъв палач е, нехранимайко, главорез, що свят ще има да разплаче не го ли спипаш още днес. Прати им ти сега дузина беди на цялата дружина, дано да се затрие сам... Пък аз девица черноока, красива, млада и висока, на
— честна дума! — ще ти дам.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDu weißt, daß er ein großer Schuft ist,
Ein Störenfried und ein Bandit.
Läßt du ihn ungehindert Ziehen,
Verursacht Unheil er und Leid.
Schick auf Aeneas solche Plagen,
Daß er, und alle, die mit ihm,
Erbarmungslos zugrunde gehen.
Zum Lohn bekommst du dann von mir
Ein Mädchen, schön und appetitlich,
Schwarzäugig und mit braunem Haar."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaTy sam wiesz, jakim jest on draniem I mąciwodą, arcyzbójem; Gdy w
świecie jeszcze tak pogania, Łez czyichś morze spowoduje. Nań więc
nieszczęście wielkie ześlij, By z nim płynący ludzie sczeźli I razem z
nimi on, przeklęty... I za to wszystko ładną dziewę, Ponętną, zgrabną,
czarnobrewą, Dalibóg, dam ci, to pamiętaj".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаТы знаешь, он какой гуляка, Как на разбой и драку лих; Бродя по свету, забияка Прольет немало слез людских. Казни бродягу, не жалея, Чтоб люди все, что при Энее, Пропали, чтоб пропал он сам. Коль это все исполнишь живо, Красотку-девку всем на диво Тебе, ей-ей, в награду дам.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойОн — прощелыга и заноза,
Разбойник и головорез.
На белом свете льются слезы
Через таких, как он, повес.
Пошли ему, сквернавцу, горе!
Со всей своей ватагой в море
Пускай утонет пан Эней!
За это девкою здоровой,
Смазливой, смачной, чернобровой
Я награжу тебя, ей-ей!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Ты знаешь, он какой гуляка,
Головорез, бездомный пес.
По свету шляясь, забияка
Прольет немало чьих-то слез.
Пошли ему беду позлее,
Чтоб люди все, что при Энее,
Пропали, чтоб пропал и сам.
Я девку сдобную за это,
Красавицу — на диво свету,
Ей-ей, тебе в награду дам».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваТы знаешь, он какой змеище, Головорез, бездомный пес, Коль по свету еще порыщет, Прольет немало чьих-то слез. Пошли ему ты злое горе, Пусть пропадут троянцы в море, Утонут все с Энеем там. А я уж девку — во! — какую, Красивую и молодую Тебе за то, ей-богу, дам».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováZnáš toho holomka a rváče,
lumpa nad všecky ničemy,
co lidí ještě nad tím spláče,
že si tak běhá po zemi!
Dělej mu co jen nejhoršího:
ať všichni kolem opustí ho
a nakonec ať zajde sám.
Najdu ti holku černookou,
urostlou, pěknou, štíhlobokou,
tu za odměnu tobě dám“
|
7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
«Гай, гай! ой,
дей же його кату! —
Еол насупившись сказав.—
Я все б зробив за сюю плату,
Та вітри всі порозпускав:
Борей недуж лежить з похмілля,
А Нот поїхав на весілля,
Зефір же, давній негодяй,
З дівчатами заженихався,
А Евр в поденщики нанявся,—
Як хочеш, так і помишляй!
|
П. Мартинович. Частина I, строфи 7-8.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Гай, гай! ой дей же його кату! «Эолъ насупывшысь сказавъ: «Я всебъ зробывъ за сюю плату, «Та витры вси пороспускавъ, «Борей недужъ лежытъ съ похмилля, «А Нотъ пойихавъ на весилля, «Зефиръ же, давній негодяй, «Зъ дивчатамы заженыхався, «А Эвръ въ поденьщыкы нанявся; «Якъ хочешъ такь и помышляй!
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 7.
Рядок 3:
видання 1798:
Я б все зробив за сюю плату
Рядок 6:
видання 1798:
А Нод поїхав на весілля
видання 1809:
А Норд поїхав на весілля
Рядки 9-10:
видання 1798:
А Евр у винники нанявся;
Як хочеш, так собі смякай
Примітки: I.7.
Частина I стр. 7.
Борей — холодний північний або північно-східний вітер (С.).
Весілля [Весилля]
= свадьба (К.). Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди (СУМ-20).
Гай — уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і
т. ін. (СУМ-11).
Евр — східний або південно-східний вітер, який приносив засуху (С.).
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Женихаться [Женыхаться] = амуриться (К.).
Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь,
приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або
кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і
т. ін.) (СУМ-20).
Зефір — західний весняний вітер, який приносив дощі (С.).
Кат, лайл. — біс, чорт (СУМ-20).
Дей же його кату! - вигук, що означає подив з досадою. За
значенням близький до: «Ти глянь! Така досада!» (С.).
Насупиться [Насупыться]
= нахмуриться (К.). Насупитися — зсуватися (про брови),
морщитися (про лоб) при вираженні незадоволення, гніву і т. ін. (СУМ-11).
Негодяй, рус.
— негідник — той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник
(СУМ-20).
Недуж [Недужъ] = болен (К.).
Заст. Недужий — який нездужає, хворіє; хворий, слабий
(СУМ-20).
Нот — теплий південний вітер, тиховій (А.).
Поденщик — поденник — найманий робітник з поденною оплатою
праці (СУМ-11).
Похмілля — погане самопочуття, нездужання після пияцтва (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe frowning Aeolus shot back to her:
"How should I do that?" This chagrined
Him so. "For this reward I would concur,
But I've unshackled each and every wind:
Old Boreas is drunk and does not stir,
Young Zephyrus, the good-for-nothing cur,
Is courting girls and is too hearty,
And Evr was hired by someone,
With Notus nothing can be done,
He was invited to a wedding party.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова«Гэй, гэй! Ой ліха, ліха кату! — Насупіўся Эол стары. — Я ўсё б за гэтакую плату Зрабіў, ды распусціў вятры: Барэй яшчэ ляжыць з пахмелля, А Нот паехаў на вяселле, Зефір, нягоднік, баламут, З дзяўчатамі зажаніхаўся, Эўр у падзёншчыкі наняўся, Вось і рабі, што хочаш, тут!
Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски— Ох, ох, как мразя ги такива! — Еол навъсено поде — девица казваш, бива, бива, но де ги ветровете, де? Борей е още махмурлия, а Евър тръгна на кирия; с момичета се весели Зефир
— негодникът му неден. И Нот в пира не е последен, каквото искаш си мисли!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech" - Hei, hei, der Teufel soll ihn holen! -
Brummte Aeolus nun zurück, -
Was würd' für solchen Lohn ich geben!
Doch schau, kein Wind ist eben frei.
Boreas liegt krank nach dem Zechen,
Notus ist fort zum Hochzeitsfest,
Der Zephyrus, dieser Hallodri,
Verbringt mit Mädchen seine Zeit,
Und Eurus arbeitet als Löhner.
Nun siehst du selber, wie es ist!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia"Ech, ech! niestety! Niech go kaci!
— Rzekł Eol, drapiąc się co siły, — To zrobiłbym, bo się opłaci,
Lecz wszystkie wiatry rozpuściłem: Boreasz męczy się z pochmielu, A Notos
pomknął na wesele, A Zefir, hultaj, nic nie robi, Gdzieś skrył się, za
pannami łażąc, A Euros najął się dniówkarzem —, Jak chcesz, tak głowę łam
tu sobie!
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаНе дай удачи супостату!" Эол, насупившись, в ответ: "На все готов за эту плату, Да, вишь, ветров-то дома нет. Борей с похмелья не проспится, А Нот на свадьбе веселится, Зефир — известный негодяй — С дивчатами заженихался, А Эвр в поденщики нанялся. Вот тут как хочешь и смекай!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойВздохнул Эол: «По мне и плата!
Когда бы знал я наперед!
Все ветры разбрелись куда-то...
Теперь кой черт их соберет!
Спьяна Борею только спать бы;
Не воротился Нот со свадьбы;
Зефир, отпетый негодяй,
С девчатами заженихался,
А Эвр в поденщики подался;
Без них теперь хоть пропадай!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Эх-ма! Чтоб пусто было кату! —
Эол, насупившись, сказал, —
Свершил бы все за эту плату,
Да ветры я пораспускал:
Борей больной лежит с похмелья,
А Нот на свадебном веселье,
Зефир же, давний негодяй,
В гульбу с дивчатами пустился,
А Эвр в поденщики срядился.
Как хочешь, так и помышляй!
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева«Ай, ай! Неважные дела-то,— Эол, насупясь, пробасил.— Все сделал бы за эту плату, Да я все ветры распустил: Борей с похмелья не проспится, А Нот на свадьбе веселится, Зефир же, давний негодяй, С девчатами заженихался, А Эвр в поденщики нанялся, Как хочешь, так тут и смекай.
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová„Ach kdepak já už, kam se deru!“
dí Aeol. „Aby ho kat spral!
Za takou cenu rád bych věru
pro tebe něco udělal.
Však — Boreas spí po opici,
Notos hrá k svatbě na vesnici,
Zefír je lump a líná veš,
s děvčaty lítá po svém zvyku;
Euros šel dělat k nádeníkům —
tak vidíš, dělej si co chceš!
|
8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Та вже для тебе обіщаюсь
Енеєві я ляпас дать;
Я хутко, миттю постараюсь
В трістя його к чортам загнать.
Прощай же! швидче убирайся,
Обіцянки не забувайся,
Бо послі, чуєш, нічичирк!
Як збрешеш, то хоча надсядься,
На ласку послі не понадься,
Тогді від мене возьмеш чвирк».
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Та вже для тебе обищаюсь «Энееві я ляпасъ дать: «Я хутко, мытью постараюсь «Въ тристя його къ чортамъ загнать. «Прощай же ! швыдче убирайся. «Обицянкы не забувайся: «Бо посли, чуешъ, ни чычыркъ. «Якъ збрешешъ, то хоча надсядься, На ласку посли не понадься, «Тогда видъ мене возьмешъ чвыркъ.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 8.
Рядки
2-6:
видання 1798:
Унеєві я ляпас дам;
Я хутко, разом постараюсь
Загнать в багно його к чортам.
Прощай же! швидко убирайся.
Обіцянки ж не забувайся
Рядок 10:
видання 1798:
Тогді від мене візьмеш чвирк
Примітки: I, 8.
Частина I стр. 8.
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Забуватися — те саме, що забувати (СУМ-20).
Збрехати — брехати — говорити неправду (СУМ-20).
Ляпас [Ляпасъ] = пощечина (К.). Удар по щоці або шиї долонею
(СУМ-20).
Миттю [Мытью] = вмиг (К.). В одну мить, дуже швидко (СУМ-20).
Надсядься — надсадитися,
надсаджуватися — надмірним напруженням зусиль пошкоджувати здоров’я;
підриватися (СУМ-11).
Обіцянка [Обицянка] = обещание (К.). Добровільно дане зобов’язання
зробити що-небудь (СУМ-11).
Понадиться [Понадыться] = повадиться (К.). Спокуситися на що-небудь
(СУМ-11).
Трістя [Тристя] = болото (К.). Трясовина, драговина (грузьке,
багнисте, болотисте місце)
(СУМ-11). Іван Франко до записаної у рідних Нагуєвичах примовки «Іди в трістьи та в болото!» додав пояснення: «Трістє тут у значенні тростина, що росте
на болоті» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 225) (С.).
Хутко [Хутко] = немедленно, скоро (К.). Швидко, скоро (СУМ-11).
Чвирк [Чвыркъ] = остаток после перегонки спирта (К.).
Візьмеш чвирк — тогда я тебѣ ничего не дамъ (Г.).
Чичирк, нічичирк [Чычыркъ, ни чычыркъ] = не шевелись (К.).
Нічичирк — мовчати, не подавати ніяких звуків (СУМ-11).
К чортам загнати (послати) — призвести до загибелі, позбавити
життя; убити.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykBut even though it's hard, I promise you
To slap Aeneas' face,
I'll do my best to do my due
To drive him to some devil's place.
Good-by for now! Do not forget
Your promise, or I will fret
And will do nothing, not at all.
And when you lie, then don't await
From me some grace, I won't cooperate
And there will be not one small squall."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваДы аплявухай участую Я гада — не ўцячэ Эней; У міг адзін яго магу я Загнаць у багну да чарцей. Ну, а
цяпер бывай здарова! Аднак свайго трымайся слова, Аб змове нашай ні гугу! Як ашукаеш, не вітайся, На ласку больш не спадзявайся, Табе я не дапамагу».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЩе гледам да го цапна, сватя, Еней — ще помни тоя ден; по дяволите ще го пратя, това го остави на мен. Е, хайде, знам какво да правя, изчезвай и недей забравя за обещаното, че аз... Измамиш ли ме, то тогава недей на милост се надява, да не опиташ моя бяс...
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDoch wenn dir so daran gelegen,
Wisch ich Aeneas einen aus,
Und wenn ich mich um ihn bemühe,
Landet beim Teufel er sehr bald.
Nun, lebe wohl und geh beruhigt.
Vergiß nicht, was du mir versprachst!
Denn würdest du mich hintergehen,
Betrachte mich fortan als Feind!
Durch keine schmeichelhaften Reden
Gewinnst du wieder meine Gunst."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaLecz obiecuję ci już zaraz Eneaszowi łeb ukręcić, Szybciutko, migiem
się postaram Do diabłów w błoto go zapędzić. Więc żegnaj! Śpiesz się też
ogromnie, A obietnicy nie zapomnij, Bo wtedy, słyszysz, wszystko na nic!
Gdy skłamiesz, to choć się naderwij, Na względy nie licz tak jak pierwej,
Ode mnie figę już dostaniesz".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаНо для тебя я постараюсь Энею по загривку дать; Единым духом обещаюсь Ко всем чертям его загнать. Прощай же! Мигом собирайся И попроворней убирайся, Да девку живо присылай. Коли обманешь — хоть разбейся, На милость после не надейся, Не дам подмоги, так и знай!"
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойНо так и быть, умом раскину,
Энею оплеуху дам
И загоню к чертям в трясину.
Пускай барахтается там!
Прощай, не забывай посула.
А если только зря сболтнула,
Сбрехнула попусту — шалишь!
Уж как ты ни вертись, ни бейся —
На ласку больше не надейся.
Тогда с меня возьмешь ты шиш!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Но уж тебе я обещаюсь
Энею оплеуху дать.
Единым духом постараюсь
Ко всем чертям его загнать.
Прощай, живее убирайся!
С посулами не завирайся,
Иначе зарекаюсь, слышь?
Коль одурачишь — хоть разбейся,
На милость после не надейся, —
Ты у меня получишь шиш!».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваПеред тобой я обещаюсь Энею по сопатке дать, Его я мигом постараюсь Чертям на лыко в ад загнать. Теперь прощай, коль все сказала, Не забывай, что обещала; Но только помни, сваха, слышь? Соврешь, то после хоть разбейся, На ласку больше не надейся Мою, возьмешь с меня ты шиш».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováZnám Aenea a na tvé přání
sám pořádně s ním zatočím
a postarám se bez meškání,
aby byl v bryndě, k čertu s ním!
Teď koukej zmizet, vzácná paní,
a nezapomeň na slib daný,
sic nehnu prstem, pánbu ví!
Jestli mě zklameš, máš to marné,
mne dvakrát nikdo nedostane,
kašlu já na tvé přátelství!“
|
В. Корнієнко. Еол "зібрав всіх вітрів
до двора.
Частина I, строфа 9. |
М. Ваша. "Все море зараз спузирило, Водою мов
в ключі забило". Частина I, строфа 9. |
|
9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еол, оставшись на господі,
Зібрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді...
Якраз на морі і гора!
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило,
Еней тут крикнув, як на пуп;
Заплакався і заридався,
Пошарпався, увесь подрався,
На тім'ї начесав аж струп.
|
А. Штірен. Еол "зібрав всіх вітрів до двора". Частина I, строфа
9.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эолъ оставшысь на госпо́ди, Зибравъ всихъ витривъ до двора, Веливъ поганій буть погоди... Якъ разъ на мори и гора! Все море заразъ спузырыло, Водою мовъ въ ключи забыло, Эней туть крыкнувъ, якъ на пупъ; Заплакався и зарыдався, Пошарпався, увесь подрався, На тимьи начесавъ ажъ струпъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 9.
Рядки
5-7:
видання 1798:
А далі потім яр глубокий,
Еней стояв в воді по боки,
Злякався, крикнув, як на пуп
Примітки: I, 9.
Частина I стр. 9.
Госпо́да [Госпо́да]
= дом (К.). Домашнє житло; домівка (СУМ-11).
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Ключ — те саме, що джерело (СУМ-20).
Кричати, як на пуп;
репетувати мов на пуп — кричати з усіх сил, дуже голосно.
Пошарпать [Пошарпать] = подрать (К.).
Пошарпатися — обдертися об що-небудь, порвати на собі одяг
(СУМ-11).
Спузирити — здійняти пузирями; укрити бульбашками (СУМ-11).
Струп — кірка, яка вкриває поверхню або краї рани, що загоюється
(СУМ-11).
Тім'я — верхня частина голови людини від лоба до потилиці (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykNow, Aeolus addressed all winds together
And ordered them to come back home at once.
He let them cause a stormy weather...
And right away on all sea fronts
High undulating waves were heaving,
It was beyond believing!
Aeneas yelled as if he had a bellyache,
He burst out crying and lamented,
Tore up his dress while so tormented,
And combed a head scab like a griddle-cake.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваІ тут пачаў Эол на ўзмор'е Склікаць усе свае вятры З загадам сапсаваць надвор'е... Пайшлі па моры пухіры! На хвалях зашумела пена, Вада крыніцай закіпела, Эней аж крыкнуў
— проста жах; Заплакаў, зарыдаў ад гора, Яго шпурляла ў чоўне мора — У ранах пела і ў струпах.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЕол сколаса ред да тури и ветрите да събере, и завилняха страшни бури навред
— по суша, по море. Морето кипна — тъй в казана мехури пуска, ври катрана; Еней се слиса, почна пръв; крещеше, с нокти се дереше, като че всичко го сърбеше, и сам се разрани до кръв.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeolus nun, daheim geblieben,
Rief alle Winde und befahl
Ein grausig Unwetter zu blasen.
Des Meeres Wogen türmten sich,
Das Wasser schäumte auf und brauste,
Mannshohe Wellen schlugen zu.
Aeneas klagte, lamentierte,
Weinte gar bitterlich und laut,
Die Kleidung wurde ihm zerrissen
und wundgerieben seine Haut.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaPozostał Eol sam w zagrodzie, Pozbierał wiatry na podwórzu, Rozkazał
popsuć się pogodzie... I już na morzu góra duża! Wnet całe morze się
wydęło, Jak w źródle woda bić zaczęła, Eneasz wrzasnął z przerażenia;
Rozbeczał się, tak strach go złapał Poszarpał cały się, podrapał, Aż strup
się zrobił na ciemieniu.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭол, один оставшись, вскоре Все ветры в хату пособрал, Враз поднял кутерьму на море, Погоду портить приказал! Все море мигом потемнело, Заклокотало, закипело; Эней заплакал, зарыдал, Запричитал, завыл, забился, Обшарпался, окровянился, Затылок в струпья расчесал.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЮнону проводив с подворья,
Старик Эол созвал домой
Четыре ветра для подспорья,
И море вспучилось горой.
Эней не ждал такой невзгоды.
Пузырились, кипели воды,
Валы вздымались вновь и вновь.
От непредвиденной прорухи
Вопил он, как от рези в брюхе,
И темя расцарапал в кровь.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭол, оставшись дома, вскоре
Собрал все ветры ко двору,
Велел ненастью стать на море...
Взыграли волны не к добру!
Все море сразу вспузырило,
Водою, как в ключе, забило, —
Эней реветь белугой стал,
Загваздался, весь ободрался,
Так сильно плакал, убивался,
Аж струп на темени надрал.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭол, тотчас же по уходе Юноны, ветры в двор созвал, Велел быть яростной погоде... И вот тебе на море шквал! Ужасно волны забурлили, Нависли тучи, ветры взвыли; Эней тут криком закричал, За всех троянцев испугался, Порвал сорочку, разрыдался, До крови темя расчесал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeol, než sám se za pec svalí,
své syny větry k dílu má:
nejhorší psotu vyvolali,
to byla čistá Sodoma!
Moře se vzdulo, rozpoutalo,
hlubokých vírů nadělalo;
zavřískl Aeneas a řval,
pak rozbrečel se jako dítě,
drbal se zoufalstvím tak lítě,
že si až kůži rozškrábal.
|
10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Прокляті вітри роздулися,
А море з лиха аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере;
Всі човники їх розчухрало,
Багацько війська тут пропало;
Тогді набрались всі сто лих!
Еней кричить, що «я Нептуну
Півкопи грошей в руку суну,
Аби на морі штурм утих».
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Прокляти витры роздулыся, А море зъ лыха ажъ реве; Слизьмы Троянци облылыся, Энея за живитъ бере; Вси човныкы ихъ росчухрало; Багацько війська тутъ пропало; Тогди набралысь вси сто-лыхъ! Эней крычытъ: «що я Нептуну «Пивкопы гро́шей въ руку суну, «Абы на мори штурмъ утыхъ.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 10.
Рядок 7:
видання 1798:
Козацькі голови легли
Рядок 10:
видання 1798:
Коли б щоб хвилі полегли
Примітки: I, 10.
Частина I стр. 10.
Багацько [Багацько]
= много (К.): Те саме, що багато — у великій кількості;
протилежне мало (СУМ-11).
Військо [Військо]
= войско (К.). Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
За живіт бере — сильно болить, дошкуляє (для цієї
строфи), а також — кого-небудь щось сильно хвилює, глибоко вражає (СУМ-20).
Лихо — що-небудь погане, зле, недобре (СУМ-20).
Нептун — (у Греції — Посейдон) — в античних міфах бог водяної стихії
(Ш.).
Півкопи [Пивкопы] = 25 копеек (К.). Одиниця лічби грошей, що
дорівнювала двадцяти п'яти копійкам (СУМ-11).
Півкопи — двадцять п'ять копійок. Еней пообіцяв дати Нептуну хабара —
півкопи. Для бога Нептуна (в «Енеїді» боги — переодягнене вище панство, знать)
та й для пана Енея півкопи — мала сума. Цим самим підкреслювалася скаредність і
жадоба Нептуна до грошей. В другій частині поеми, влаштовуючи поминки по
батькові Анхізові, Еней кидає півкопи в дарунок простолюдинові («З кишені
вийнявши півкіпки, Шпурнув в народ дрібних, як ріпки»). Отже, і згадана сума
хабара богові моря розрахована на комічний ефект. А яка була реальна ціна грошей
на Україні в другій половині XVІІІ ст.? Певне уявлення дають, приміром,
збережені в архівах описи та оцінка в грошах майна козаків і селян Менської та
Борзненської сотень Чернігівського полку, знищеного пожежами у 1766 р. Описів
чимало, ціни на ту саму річ, будівлю, тварину вказані багато раз, причому в
різних селах. Вони такі: хата рублена з сінями і прикомірком — від 10 до 25
крб., комора рублена — 3 крб., віз під коней — 40 — 50 коп., плуг — 12 коп.,
відгодована свиня — 1 крб. 50 коп., вівця — 50 коп., гуска — 10 коп., курка — 2
коп., кожух звичайний — 1 крб. 20 коп., смушева шапка — 30 коп., чоботи — 20 —
30 коп. (Див.: Сумцов Н. Ф. К истории цен в Малороссии /К. с. — 1887. — Т. 7. —
Кн. 2. — С. 696 — 697). Звичайно, вказані ціни порівнювати з сучасними не можна.
Інша доба, інша економічна система, інші виміри (С.).
Розчухрать [Розчухрать] = рассеять, разбить (К.).
Розчухрувати, розчухрати — розбити, розтрощити
кого-, що-небудь (СУМ-11).
Сто лих [Сто-лыхъ] = несчастье, беда (К.). Про великий клопіт, горе,
неприємність і т. ін. (СУМ-11).
Сунути — дати хабаря (СУМ-11).
Човен [Човенъ]] = лодка (К.). Невелике, перев. веслове судно
(СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці
ходили по морях (Т.Б.).
Штурм — вжито у значенні шторм.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe winds were blowing from all sides,
The sea was roaring like insane,
The Trojans, battered by the savage tides,
Shed tears. Aeneas had a stomach pain;
The boats were scattered, many lost,
So many soldiers perished in that holocaust.
And those who were alive, were suffering a lot.
Aeneas yelled: "I'll push into the Neptune's hand
A heap of gold he might demand,
When he agrees to pacify the storm somewhat."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваВятры праклятыя ўзняліся, А мора грознае раве; Слязьмі Траянцы абліліся, Энея за жывот бярэ; Усе чаўны параскідала, Людзей пагінула нямала; Хапіла злой бяды на ўсіх! Эней крычыць, што «я Нептуну У лапу торбу грошай суну, Абы на моры шторм заціх».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиПроклети ветри — не престават, морето ври, реве Борей; троянците се в сълзи давят, повдига му се на Еней. Гемиите се разпиляха, беди отвред ги връхлетяха, ще се издавят май до крак! Еней крещи:
— Ела, Нептуне, Еней ръка ще ти целуне, ще пусне в нея цял петак!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDie Winde bliesen, wie besessen,
Und wütend schaukelte das Meer,
Verbittert waren die Trojaner,
Aeneas spurte Übelkeit.
Die Boote krachten auseinander,
Viele ertranken in der Flut,
Die Not war groß, die alle litten.
Aeneas rief: - "Neptun, paß auf!
Es gibt anständige Belohnung,
Besänftigst du nur diesen Sturm."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaPrzeklęte wiatry zadmuchały, A morze ryczy aż ze złości; Trojanom łzy
się wraz polały A Eneasza biorą mdłości; Ich wszystkie czółna rozpędziło,
Niemało wojska się zniszczyło, Zaznali wszyscy tu stu nieszczęść! Eneasz
krzyczy: "Neptunowi Pół kopy groszy wsunę nowych, By sztorm na morzu
ucichł wreszcie".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаБеда с проклятыми ветрами. На море шторм ревмя ревет; Троянцы облились слезами, Энея оторопь берет; Все их челны пораскидало; Немало войска тут пропало. Хлебнув в пути беды с лихвой, Кричит Эней: мол, я Нептуну Сам четвертак в ладони суну, Коль даст нам справиться с волной!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойА тут Эоловы поганцы
Знай дуют! Море аж ревет.
Слезами облились троянцы.
Взяло Энея за живот.
Челны разбило, разметало.
Немало войска там пропало.
Хлебнули сто напастей злых!
Взмолился наш Эней: «Нептуну
Я четвертак в ручищу суну,
Чтоб окаянный шторм утих!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЛихие ветры загуляли,
И море на беду ревет.
Троянцы слезы проливали,
Энея прошибает пот.
Все челноки их разметало,
Немало войска тут пропало,
Беды хлебнул любой из них!
Эней кричит: «Да я Нептуну
Сам с четвертак деньжонок суну,
Лишь шторм бы на море утих».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваВзбесились ветры с небесами, Бушует море, аж ревет, Троянцы облились слезами, Эней схватился за живот. Челны их крепко потрепало, Немало воинов пропало, Хватили все они сто лих! Эней с мольбой кричит: «Нептуну Полкопы денег в руку суну, На море лишь бы шторм утих».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováProklaté větry od plic dují,
divoké moře vztekle řve,
Trojané hrůzou nadskakují,
sám Aeneas je bez sebe.
Lodičky jim to pocuchalo,
co vojska světu sbohem dalo,
zhynulo lidí nešťastných!
„Při vousech“, dí on, „Neptunových!
Půl kopy dal bych grošů nových,
jen aby už ten kravál ztich!“
|
|
11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Нептун іздавна був дряпічка,
Почув Енеїв голосок;
Шатнувся зараз із запічка,
Півкопи для його кусок!..
І миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря, як карась.
Загомонів на вітрів грізно:
«Чого ви гудете так різно?
До моря, знаєте, вам зась!»
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 11.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Нептунъ издавна бувъ дряпичка, Почувъ Энеивъ голосокъ; Шатнувся заразъ изъ запичка, Пивкопы для його кусокъ! И мытью осидлавшы рака, Схватывсь на його мовъ бурлака, И вырнувъ зъ моря, якъ карась. Загомониъ на витривъ гризно: Чого вы гудете такъ ризно? «До моря, знаете, вамъ зась!»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 11.
Рядки 1-4:
видання 1798:
Нептун дочувсь в скляних
будинках,
Що пробу закричав Еней,
Він в жінчиних метнувсь патинках,
Мов кіт од сала, до дверей
У виданні Парпури 1798 року наведено варіант цих чотирьох рядків:
Нептун же давній був драпіка,
Почув Енеїв голосок;
Розчухавши його що клика,
Півкопи для його кусок.
Рядок 6:
видання 1798:Схвативсь на його, як бурлака
Рядок 9:
видання 1798:
Чого ви дуєте так різно
Примітки: I, 11.
Частина I стр. 11.
Бурлака [Бурлака]
= бездомный (К.). 1. Людина без постійної роботи і постійного місця
проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).
Гомоніти [Гомониты]
= шуметь, разговаривать (К.). Видавати безладні звуки; шуміти (СУМ-20).
Дряпічка [Дряпичка] = взяточник (К.). 1)
Драпіжка, дряпіжка — віднімання, захоплення обманом
або силою чого-небудь у когось; здирство, грабіжництво. 2) Те саме, що
драпіжник, дряпіжник, драпіка — той, хто оббирає,
обдирає кого-небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка (СУМ-20).
Походить, певне, від слова драпач — шаповал, який очищає
виготовлену шкіру від шерсті дротяною щіткою (С.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Загомоніть [Загомонить] = закричать (К.).
Загомоніти — заговорити, звертаючись до кого-небудь (СУМ-20).
Запічок — 1) Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю; 2)
Заглибина в бічній, задній або передній стіні печі, де зберігають предмети
домашнього вжитку, продукти (СУМ-20). Заглибина в комині печі різної величини,
частіше з боку припічка і полу (див. піл).
Тому Дідона, щоб дістати кресало, «скочила на піл». В запічку, де завжди сухо,
звичайно тримали кресало і трут. Трут робили з відвареного в
гречаному попелі гноту (див.), ганчірки або висушеного гриба, який
через це мав назву трутовик. Іскра, одержана від удару залізного кресала об
камінь, запалювала трут. Трут завертали в клоччя (див.) — грубе
волокно, відходи під час обробки льону або конопель — і роздували вогонь (С.).
Зась [Зась]ь] = молчать (К.). Не можна (СУМ-20).
Миттю [Мытью] = вмиг (К.). В одну мить, дуже швидко (СУМ-20).
Нептун — (у Греції — Посейдон) — в античних міфах бог водяної стихії
(Ш.)
Півкопи [Пивкопы] = 25 копеек (К.). Одиниця лічби грошей, що
дорівнювала двадцяти п'яти копійкам (СУМ-11).
Півкопи — двадцять п'ять копійок. Еней пообіцяв дати Нептуну хабара —
півкопи. Для бога Нептуна (в «Енеїді» боги — переодягнене вище панство, знать)
та й для пана Енея півкопи — мала сума. Цим самим підкреслювалася скаредність і
жадоба Нептуна до грошей. В другій частині поеми, влаштовуючи поминки по
батькові Анхізові, Еней кидає півкопи в дарунок простолюдинові («З кишені
вийнявши півкіпки, Шпурнув в народ дрібних, як ріпки»). Отже, і згадана сума
хабара богові моря розрахована на комічний ефект. А яка була реальна ціна грошей
на Україні в другій половині XVІІІ ст.? Певне уявлення дають, приміром,
збережені в архівах описи та оцінка в грошах майна козаків і селян Менської та Борзненської сотень Чернігівського полку, знищеного пожежами у 1766 р. Описів
чимало, ціни на ту саму річ, будівлю, тварину вказані багато раз, причому в
різних селах. Вони такі: хата рублена з сінями і прикомірком — від 10 до 25
крб., комора рублена — 3 крб., віз під коней — 40 — 50 коп., плуг — 12 коп.,
відгодована свиня — 1 крб. 50 коп., вівця — 50 коп., гуска — 10 коп., курка — 2
коп., кожух звичайний — 1 крб. 20 коп., смушева шапка — 30 коп., чоботи — 20 —
30 коп. (Див.: Сумцов Н. Ф. К истории цен в Малороссии /К. с. — 1887. — Т. 7. —
Кн. 2. — С. 696 — 697). Звичайно, вказані ціни порівнювати з сучасними не можна.
Інша доба, інша економічна система, інші виміри (С.).
Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити,
схватитися,
ухватити, вхватити — стрибком, рвучко й швидко
підніматися, вилазити на що-небудь (СУМ-11).
Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати,
побігти; кинутися (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykGod Neptune, well-known as the beast of prey,
Had heard Aeneas' voice.
He left the stove niche where he lay,
A heap of gold for him a perfect choice!
He quickly saddled a big lobster,
Jumped on his back like some young mobster,
And surfaced from the water like a carp.
He tongue-lashed all the winds severely:
"Why are you roaring here so drearily?
Just leave the sea alone!" He sounded very sharp.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваПачуў пра грошы абдзірала Нептун, пакінуў з крэктам печ; Яго такое
ўсхвалявала — Бо грошы неблагая рэч! І ў момант асядлаўшы рака, Імчаў, як на кані ваяка; Да берага пад'ехаў сам; Ліхім вятрам загадваў грозна: «Чаго гудзіце вы так розна, Няма на мора ходу вам!»
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиНептун, известен стар циция, дочу Енеевия вик; — Петак ли? Да е
хаирлия — от печката се смъкна в миг!... Юзда на едър рак надяна, като бурлак каиша хвана, изплува мигом, свил юмрук, и закрещя на ветровете: — Какво, проклетници, ревете? Я да се махате оттук!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechNeptun, der immer schon empfänglich,
Als solche Worte er vernahm,
Schnellte empor von seinem Lager, -
Denn durchaus reizend war der Lohn!
Den Krebs nun schleunigst er bestiegen
Und fest umklammert, tauchten auf
Die beiden, wie eine Karausche.
Er schrie die Winde zornig an:
"Wie wagt ihr es, derart zu toben!
Hier auf dem Meere ist mein Reich!"
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaBył z dawna Neptun łapownikiem, Głos Eneasza słysząc, w pląsach Z
zapiecka wypadł on chybcikiem, Pół kopy to dla niego kąsek!... I
osiodławszy migiem raka, Na niego wskoczył jak burłaka, Wychynął z morza
niczym karaś, Na wiatry wrzasnął, gdy tchu chwycił: "I czemu różnie tak
huczycie? Od morza, wiecie, to warn wara!"
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаНептуну сладки эти речи. Энея слыша голосок, Сквалыга мигом спрыгнул с печи, — Ему и четвертак — кусок!.. Немедля старый забияка Велел седлать большого рака И, всплыв из моря, как карась, На ветры гаркнул что есть мочи: "Вы, вижу, дуть зазря охочи. А ну-ка, прочь отсюда, мразь!"
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойНептун хапугой был известным.
Почуя лакомый кусок,
Не усидел в запечье тесном,
Подался тут же за порог.
Он рака оседлал проворно,
Взвалился на него задорно,
Метнулся к ветрам, как карась:
«Эй, вы, чего разбушевались,
В чужом дому развоевались?
Вам на море нет ходу, мразь!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоНептун хапуга был на диво:
Узнав Энея голосок,
Из-за печи метнулся живо, —
Ему, вишь, четвертак — кусок!..
И, оседлав проворно рака,
Верхом взметнулся, как бурлака,
И, всплыв из моря, как карась,
Загромыхал ветрам сурово:
«Что расшумелись бестолково?
А ну-ка, вон отсель сейчас!»
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваНептун был издавна хапуга, Услышав это, с печи встал: «Что ж, окажу ему услугу, Полкопы денег — куш не мал». И, оседлав проворно рака, Верхом сел с ловкостью казака И наверх выплыл, как карась; Ветрам кричать стал угрожая: «Что расшумелась ваша стая?! От моря прочь! Моя здесь власть!»
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováNeptun, ten držel na diškrece,
hlas Aeneášův dobře znal,
hned sebou mrsk — a dolů s pece:
půl kopy, to je kapitál!
A mžikem osedlá si raka,
vyšvihne se naň, zahuláká,
a jako karas — z vody ven!
Kleje a nadává už z dáli:
„Hej, co jste se tak rozeřvali ?
Koukejte, ať jste pod mořem“
|
|
12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
От тут-то вітри схаменулись
І ну всі драла до нори;
До ляса мов ляхи шатнулись,
Або од їжака тхори.
Нептун же зараз взяв мітелку
І вимів море, як світелку,
То сонце глянуло на світ.
Еней тогді як народився,
Разів із п'ять перехрестився;
Звелів готовити обід.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Отъ-тутъ-то витры схаменулысь,
И ну вси драла до норы;
До ляса мовъ Ляхы шатнулысь,
Або одъ йижака тхоры.
Нептунъ же заразь взявъ мителку
И вымивъ море якъ свителку,
То сонце глянуло на свитъ.
Эней тогди якъ народывся.
Разивъ изъ-пьять перехрестывся;
Звеливъ готовыты обидъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 12.
Рядки
2-3:
видання 1798:
І дали драла до нори;
До ляса мов ляхи метнулись
Рядки 5-6:
видання 1798:
Нептун же зараз взяв метелку
І море вимів, як світелку
видання 1809:
Нептун же зараз взяв метелку
І море вимів, як світелку
Примітки: I, 12.
Частина I стр. 12.
Або [Або]
= или (К.). Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе
тільки одне (СУМ-20).
Драла дать [Драла дать] = шибко уйти (К.).
Драла — швидко тікати куди-небудь (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Ляс [Лясъ] = лес (К.).
До ляса(у) — польський ідіоматичний вислів, що означає втечу (С.).
Лях — поляк (Л.).
Мітелка — віник з волотей очерету, проса або чогось іншого, подібного до
них (СУМ-20).
Нептун — (у Греції — Посейдон) — в античних міфах бог водяної стихії
(Ш.)
Обід — споживання їжі серед дня, між сніданням і вечерею (СУМ-20).
Світелка, світлиця [Свителка, свитлыця] = гостинная (К.).
Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста,
світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у
хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні
урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).
Схаменуться [Схаменуться] = опомниться (К.). Зрозумівши помилковість
своєї поведінки, хибність своїх намірів і т. ін., змінити їх, відмовитися від
них; одуматися (СУМ-11).
Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром
(СУМ-11).
Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати,
побігти; кинутися (СУМ-11).
До ляса мов ляхи шатнулись.
Можна думати, що в даному випадку — натяк на повстання Костюшка в 1794 р., в
зв'язку з другим поділом Польщі, поразку його і третій поділ Польщі. Отже,
Котляревський відгукувався на сучасні йому політичні події, бо перша частина
«Енеїди» писалася саме в 1794 р. (Ш.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe winds turned off their roars and whines
And scampered promptly to their holes
Like skunks afraid of porcupines,
Or those proverbial frightened Poles
Into the woods. Then Neptune took a broom,
Swept out the sea like some guest room;
The sun appeared. Aeneas was the winner,
He crossed himself five times as though
He was a newborn man, heigh-ho!
And bade the guys prepare a tasty dinner.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваТут схамянуліся, як птахі, Вятры і драла, хто куды, Ды гэтак, як да лесу Ляхі Альбо ад вожыка харты. Нептун жа ўзяў мятлу-мятліпу І вымеў мора, як святліцу, І сонца глянула на свет. Нібы нанова нарадзіўся Эней тады, перахрысціўся Ды загадаў варыць абед.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиИ ветрите се изпокриха, тъй както змиите — от еж; като поляци се затриха, дордето да ги разбереш. След туй Нептун с метла в ръцете морето като трем помете и слънце грейна, благодат! Еней въздъхна, стисна пръсти, пет пъти живо се прекръсти и каза:
— Слагайте обяд!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechIm Nu verstummten alle Winde,
In Panik flohen sie da von,
Wie Polen einst vor den Kosaken,
Wie Iltisse vor'm Stachelschwein.
Darauf nahm Neptun seinen Besen,
Kehrte die Meereswogen glatt,
Sogar die Sonne kam zum Vorschein.
Aeneas war wie neu erwacht.
Gleich fünf mal hat er sich bekreuzigt
Und dann nach einem Mahl verlangt.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaI wiatry się opamiętały, Do nory hyc, by nie wiać dłużej; Jak Lachy
gdzieś do lasu gnały, Czy jak od jeża wstrętne tchórze. A Neptun miotłę
wziął szeroką I zamiótł morze niczym pokój, Na świat wyjrzało słońce znowu.
Eneasz jakby się narodził, Przeżegnał się i rad pogodzie Rozkazał obiad
ugotować.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаТут ветры мигом спохватились И, будучи как пух легки, От бога вод бежать пустились, Как от ежа бегут хорьки. Нептун же тотчас взял метелку И вымел море, как светелку; Тут солнце глянуло на свет. Эней как будто вновь родился, Раз пять подряд перекрестился И приказал подать обед.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойУгомонились ветры в страхе,
Пустились мигом наутек,
Шатнулись, как «до ляса» ляхи,
Бегут, как от ежа — хорек.
Нептун сейчас же взял метелку
И вымел море, как светелку.
Тут солнце глянуло на свет.
Эней как будто вновь родился,
Пять раз подряд перекрестился
И приказал варить обед.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоВот тут-то ветры встрепенулись
В свои рванулись уголки,
Что лях до лясу, все метнулись,
Как от ежа бегут хорьки.
Нептун тотчас же взял метелку,
Подмел все море, как светелку,
И солнце глянуло на свет.
Эней как будто вновь родился,
Раз пять подряд перекрестился,
Велел готовить всем обед.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваНептуна испугавшись, в страхе Шмыгнули в нору ветерки, Удрали, как до лясу ляхи, Или от ёжика хорьки. Нептун же сразу взял метелку И вымел море, как светелку, И солнце пролило свой свет. Эней как вновь на свет родился, Вздохнул, раз пять перекрестился, Велел готовить всем обед.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováVětři se náhle umírnili
a utíkali do svých děr,
jak Laši v lesích když se skryli,
jak tchoř když ježka uviděl.
Neptun vzal koště, mořskou dráhu
vymetl jako na svém prahu,
i shlédlo slunce na ten svět.
Aeneas, jak by zrozen znova,
pětkrát se honem pokřižoval,
poručil chystat na oběd.
|
13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, —
Насилу із-за столу встали
І спати послі всі лягли.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Поклалы шальовкы соснови,
Кругомъ наставылы мысокъ;
И страву всякую, безъ мовы,
Въ голодный пхалы все кутокъ.
Тутъ съ саломъ галушкы лыгалы.
Лемишку и кулишъ глыталы
И брагу кухлыкомъ тяглы;
Та и горилочку хлысталы,
На сылу изъ-за столу всталы
И спаты посли вси ляглы.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 13.
Рядки 1-3:
видання 1798:
Поставили столи дубови,
Багацько з стравою мисок;
За стіл всі сіли, і без мови
Рядки 5-10:
видання 1798:
Галушки з салом тут лигали,
Лемішку і куліш трепали,
Хватались бражкой запивать;
Да і горілочку хлистали
Насилу з-за стола устали
І послі полягали спать
Рядок
8:
видання 1809:
Да і горілочку хлистали
Примітки: I, 13.
Частина I стр. 13.
Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого
кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).
Галушки [Галушкы]
= клецки (К.). Традиційна українська страва у вигляді різаних або рваних
шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці (СУМ-11). Давніші
способи приготування: «Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо,
кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії
або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати» (М. — С. 152) (С.).
Глитати — ковтати перев. жадібно, квапливо (СУМ-20).
Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у
певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і
не згадує зерновий.
Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).
Куліш [Кулишъ] = кашица (К.). Густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20).
«Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим
маслом або свинячим салом» (М.).
Кухлик [Кухлыкъ] = простая глиняная кружка (К.). Зменш. до кухоль
— велика череп'яна, скляна або металева посудина для пиття з ручкою у формі
вушка (СУМ-20).
Лемішка [Лемишка] = саламата (К.). Или саламат, сиб. соломат,
татарск. завариха, калужка, пресная, вскипяченная болтушка; жидкий киселек,
мучная кашица, пожиже размазни; ее варят из всякой муки. Едят с солью и маслом
(Дл.). Давня українська кашоподібна страва з густо запареного борошна,
звичайно гречаного (СУМ-20). Піджарити гречаної муки, розвести її солоним
кип'ятком; скласти в горщик, поставити в піч на одну годину; подавати з
піджареною на коров'ячому маслі або на олії цибулею (М.).
Лигать [Лыгать] = оплетать; крепко ударять (К.). Лигати
— їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).
Миска [Мыска] = простое блюдо (К.). Посудина у формі широкої чаші, у
якій подають страву до столу (СУМ-20).
Мова [Мова] = речь;
без мови [безъ мовы] = не говоря ни слова (К.). Без мови
— мовчки — не говорячи ні слова; без слів (СУМ-20).
Пхати в голодний куток
— жадібно їсти.
Страва [Страва] = кушанье (К.). Приготовлені для їди продукти
харчування (СУМ-11).
Хлистати — пити що-небудь спиртне, перев. у великій кількості (СУМ-11).
Шальовки, шалівки — тонкі, неширокі дошки, якими оббивають
(шалюють) стіни, стелю, дах. Означення соснові — один із зразків точної передачі
Котляревським життєвої правди. Шальовки кращі — соснові. Просякнуті живицею,
вони порівняно стійкі проти гниття (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe plates were put on pine tree boards, arranged
As tables. Then without a word
They stuffed their mouths while none exchanged
A word, because it wouldn't be heard.
They gobbled dumplings with hog's grease,
And swallowed cornmeal pap with ease,
And washed them down with whisky.
They sipped some brandy, too,
Till they laboriously withdrew
And went to sleep, some quiet and some frisky.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваУ момант змайстравалі лавы, Паслалі дошкі — стол гатоў; І людзі, прагныя да стравы, Абедалі без лішніх слоў. Галушкі з салам уміналі, Лямешку і кулеш глыталі, І брагу з конавак пілі, Ды і гарэлкі не міналі; Ледзь-ледзь з застолля паўставалі, І потым спаць усе пайшлі.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиНаправиха от талпи маса, чинии сложиха по тях и мълком кой какво сколаса в корема тъпчеха без страх. Галушки имаше, не мина без тархана и без сланина, и пиво пиха и комай без мярка смукаха горилка, та без завивка, без постилка на пода легнаха накрай.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAus Kiefernholz bauten sie Tische,
Stellten Gefäße rundherum,
Dann saßen sie, stumm, ausgehungert,
Und nahmen ihre Mahlzeit ein.
Sie aßen Speck mit heißen Knödeln,
Löffelten Suppe und den Brei,
Tranken aus großen Bechern Braha,
Na, und den Schnaps natürlich auch.
Mit Mühe fanden sie ihr Lager
Und schliefen sogleich feste ein.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaKładziono deski w krąg sosnowe, Stawiano miski wkoło rządkiem; I
wszelką strawę bez rozmowy Wpychano w głodne wciąż żołądki. Z słoniną
kluski połykano I sałamachę wyjadano; Ciągnięto brahę kufelkami;
Gorzałkę też zapamiętale, — Od stołu wszyscy ledwie wstali I legli spać
wnet pod ławkami.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаНастлали в ряд досок сосновых, На них — горшков и мисок взвод; И все, не говоря ни слова, Понабивали кашей рот. Глотали сало, и галушки, И саламату, и пампушки, Потом на брагу налегли; Горилку взапуски хлестали, Из-за стола насилу встали И спать вповалку полегли.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойВот мисками настил сосновый
Уставили, забыв беду.
Не говоря худого слова,
Все навалились на еду.
Кулеш, галушки и лемешку
Уписывали вперемежку,
Тянули брагу из корцов,
Горелку квартами хлестали,
Из-за стола насилу встали
И спать легли в конце концов.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоСосновые шалевки стлали,
На них наставив мисок ряд,
Тут с голодухи уминали,
Глотали молча, все подряд:
Галушки уплетали, сало,
Кулеш, лемешку до отвала,
И брагой все перепились,
Да и горилки нахлестались,
Из-за стола едва поднялись,
А после спать все улеглись.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваИ вот, настлав досок сосновых, Уселись, миски стали брать, Все, молча, черта съесть готовы, Желудки стали наполнять; Галушки с салом уплетали, Лемешку и кулеш глотали, На брагу жадно налегли, Да и горилочку хлестали, Из-за стола насилу встали, Насытившись, все спать легли.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováPřitáhli prkna pro pohodlí
a po přestálém zármutku,
co na talíře sehnat mohli,
do lačných cpali žaludků:
placky narychlo upečené,
halušky sádlem promaštěné,
pak pivo táhli z korbele,
i kořalky si zavdávali,
od stolů stěží povstávali,
hledali dlouho postele.
|
14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Венера, не послідня
шльоха,
Проворна, враг її не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв;
Умилася, причепурилась
І, як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Венера не послидня шльоха,
Проворна, врагъ ѣи не взявв,
Побачыла, що такъ полоха
Эолъ сынка, що ажъ захлявъ;
Умылася, прычепурылась
И якъ въ недилю нарядылась,
Хоть бы до дудкы на танець!
Ваяла очипокъ грезетовый
И кунтушъ зъ усамы люстровый,
Пишла къ Зевесу на ралець.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 14.
Рядок
1:
видання 1798:
Венеря, як на все швидкая
Рядок 3:
видання 1798:
Побачила, що так лякає
Рядок 8:
видання 1809:
Взяла очіпок гразетовий
Рядок 9:
видання 1798:
З усами кунтуш саєтовий
Примітки: I, 14.
Частина I стр. 14.
Венера
(Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня
краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне
захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді
пастушки і народила від нього сина
Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед
ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них
«Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).
Враг її не взяв
— уживається для вираження захоплення (у цій строфі), а також здивування з
якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь (СУМ-20). Все залежить від
контексту та інтонації.
Враг — нечиста сила; чорт (СУМ-11).
Грезетовый [Грезетовый]
= парчовый (К.). Грезет — шовкова або шерстяна тканина з
дрібним візерунком того ж кольору (перев. сірого); також одяг із такої тканини;
ознака багатства, розкоші (Ж.).
Дудка, інакше «дуда», «коза», «волинка» — музичний інструмент, що
складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На
одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (С.).
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Захлясть [Захлясть] = изнемогать от голода (К.).
Захлянути, захляти — дуже схуднути, ослабнути від
чого-небудь; охляти (СУМ-20).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Кунтуш [Кунтушъ] = верхнее длинное женское платье со складками сзади
(К.). Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і
польського населення XVI–XVIII ст. (СУМ-20). Мав одкидні й розрізні рукава, так
звані вильоти. Жінки могли носити кунтуш і зовсім без рукавів. Він мав вильоти
на грудях, у талії щільно стягувався гапликом без пояса (С.).
Люстрина [Люстрына] = род шелковой материи (К.). Вовняна або
напіввовняна тканина з глянцем (СУМ-20); дорога шовкова тканина з глянцем (С.).
Охлясть [Охлясть] = ослабеть (К.).
Охляти/охлянути, а також хлянути/хляти
— дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися (СУМ-11).
Очіпок [Очипокъ] = род чепца (К.). Старовинний головний убір
заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який
зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся (СУМ-11). Венера, так само як і
Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший,
яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від
Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї
грезетовий, тобто парчевий, очіпок (С.).
Полохаться [Полохаться] = пугаться (К.).
Полохати — вселяти страх кому-небудь; лякати (СУМ-11).
Причепуриться [Прычепурыться] = приодеться, нарядиться (К.).
Причепурюватися — надавати своїй зовнішності чепурнішого,
охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися (СУМ-11).
Проворний — спритний, моторний, жвавий (СУМ-11).
Ралець
— подарунок, приношення (СУМ-11).
Ходити на ралець — іти з подарунком вітати кого-небудь.
Венера хоча і йде до Зевса «на ралець», проте не бере з собою хліба і не веде
мови про подарунки, як це робила Юнона під час відвідання Еола (ч. I, 4).
Ритуали під час відвідання рідного батька — не обов'язкові, а давати хабара —
суперечить життєвій правді. Натомість вона бере батька слізьми (С.).
Уси [Усы] = галуны, нашитые накрест по сторонам лифа на кунтуше (К.).
Вуса, вуси — нашивки із золотої і срібної тасьми
(С.). Зборки ззаду від талії вниз у верхньому одязі (кожушкові, свиті, корсетці)
(СУМ-11).
Чепуриться [Чепурыться] = наряжаться (К.).
Чепуритися — приводити в належний стан, прикрашати свій зовнішній
вигляд (СУМ-11).
Шльоха [Шльоха] = потаскуха (К.). Те саме, що
шлюха — жінка легкої поведінки; розпутниця, повія (СУМ-11).
Див. також I, 37.
Частина I стр. 37.
Журавель — весільний танець (К.). Можна додати, що це взагалі народний
масовий танець-пісня. У танці відтворюється поведінка, пози журавля (як ходить,
скубе траву, злітає у повітря тощо). Здебільшого це робить ведучий,
соліст-танцюрист. Інші учасники стоять у колі або біжать слідом за ведучим. Вони
співають пісню, супроводжуючи текст її відповідними рухами та жестами. На
весіллі звичайно водять "журавля" в понеділок, коли несуть снідання молодій.
Якщо в селі була церква,, то в цей час мелодію "журавля" міг виконувати на
дзвонах паламар. У сцені-жарті Марка Кропивницького "Лихо не кожному лихо —
іншому й талан" пономар, вихваляючись своїм хистом, говорить: "... Спитаю: хто
краще мене ударив би в дзвін — чи на "достойно", чи на "многа літа"?.. Та хочби
і "журавля". Текст "Журавля", опублікований за життя Івана Котляревського:
Да внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле
Конопельки щипле!
А я сьому журавлю, журавлю,
Києм циби переб'ю, переб'ю!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле!
(Вестник Европы. — 1829. — № 22. — С, 153).
Дудочка — народний дівочий танець, сольний, зараз відомий під назвою
"козачок". У давнину його танцювали під акомпанемент дудки (волинки), звідки й
назва. Зараз виконується на різних музикальних інструментах (скрипці, цимбалах,
бандурі та ін.), одначе при цьому зберігається характер музичного викладу,
притаманний дудці. Текст пісні до танцю:
Ти ж мій дударику,
Ти ж мій сподарику,
Ти ж було селом ідеш,
Ти ж було в дуду граєш,
Ти ж мене забавляєш!
Тепер тебе немає,
Й дуда твоя гуляє,
І пищики запалися,
Бозна кому досталися
(Вестник Европн. — 1829. — № 22. — С. 154).
Дудники інколи ходили від села до села, заробляючи грою на прожиття, як
кобзарі або лірники. На таку думку наводять і слова "Ти ж було селом ідеш".
Можливо, наведена пісня виникла в той час, коли мандрівні дудники почали
відходити в минуле. Дудка лишила помітний слід у фольклорі, топоніміці,
антропоніміці, що теж свідчить про її неабияку роль у культурному житті народу.
Хрещик — весняна гра, в котрій одна пара учасників гри ловить другу, яка
після подачі сигналу розбігається, уникаючи переслідувачів; також танець-гра,
під час якого хлопці й дівчата міняються місцями. Переважно гра дітей і
підлітків, причому дівчат. Відомо кілька різновидів гри.
Горюдуб — гра, учасники якої стають парами, а той, хто "горить", стоїть
спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз'єднується,
перебігаючи наперед.
Джгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим
рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках
карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В "джгута" грали і без
карт.
Хлюст — гра в карти. Взагалі хлюстом називається такий момент у грі, коли в
одного чи кількох гравців на руках опиниться три карти однієї масті, або три
козирі, або три валети, або три тузи. Чий хлюст старший — визначають за
старшинством карт, які його утворили. В пари — неясно, яка гра в карти мається
на увазі. Може, вдвох, один на один?
Візок — поширена гра в карти, так звані "свої козирі". Назва пішла від того,
що тому, хто програв, дістається велика купа карт — "хоч возом вивозь" (див.: К.
с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471).
Дамки — шашки. Закрита під кінець гри шашками противника, шашка переможеного
вважається соромом для нього ("Чорт мав порожнього кута").
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykNow, Venus, not an idle one,
More skillful than the deuce and chic,
Observed how Aeolus was frightening her son
And made him very weak.
She washed herself, put on a smart new dress,
As if for Sunday outing, and not less
Than to a dancing party.
Upon her head she put a brocade hood,
In her kuntush* and in a mournful mood,
She went to Zeus, as always bold and hearty.
* outer clothing
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваВенера, жвавая, ўвішная, Пачуўшы, што Эол сівы На сына жаху наганяе, Што той, няшчасны, ледзь жывы, Прыбралася ва ўбор багаты, Нібы спяшалася на свята Альбо на танцы да сяла! — На галаве каўпак парчовы, З вусамі кунтуш галуновы, Зевесу скардзіцца пайшла.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиВенера, първа шафрантия, бе хитра, с дяволска душа, видя Еней и подлуди я Еол, че тъй се развърша; взе да се конти и набеля, нагизди се като в неделя, като да ходи на събор! Копринена забрадка сложи, контош, обшит с лисичи кожи — при Зевс ще иде, няма спор.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAls Venus, wahrlich keine Schlampe,
Sondern ein flinkes, schlaues Weib,
Plötzlich bemerkte, wie Aeolus
Ihr liebes Söhnchen drangsaliert,
Wusch sie sich, kämmte sich die Haare
Und kleidete sich festlich schon,
Ganz so, als ob zum Tanz sie wollte.
Mit einem Oberrock aus Samt,
Am Kopfe eine Brokathaube,
So ist vor Zeus sie angelangt.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaA Wenus nie zasypia gruszek W popiele, diabli jej nie wzięli; Ujrzawszy,
że tak Eol zmusza Jej synka trząść się, jak w niedzieli Umyła się,
wysztafirzyła, Ładniutko tak się wystroiła, Że choć od razu na zabawę!
Włożyła czepek brokatowy, Z galonem kontusz lustrynowy I do Zeusa poszła
żwawo.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаВенера, сводня и проныра, — Чтоб черт ее совсем побрал, — Увидя, что сынка-задиру Эол порядком напугал, Тотчас прибралась й умылась, Как к празднику принарядилась, — Хоть на гулянку в добрый час! Чепец надела для порядку, Люстриновую кофту в складку И к Зевсу вихрем понеслась.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойБыла Венера-вертихвостка
Востра и на язык бойка.
Смекнувши мигом, в чем загвоздка,
Кто настращал ее сынка,
Она приубралась, умылась,
Как в день воскресный нарядилась.
Пуститься в пляс бы ей к лицу!
В кунтуш люстриновый одета,
В очипке новом из грезета,
Явилась на поклон к отцу.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоНе из последних шлюх Венера,
Проворна, черт ее побрал!
Как поглядела, что без меры
Эол сыночка запугал,
Умылась и прихорошилась,
Как к празднику принарядилась,
Хоть под дуду пуститься в пляс!
Надела свой чепец парчовый,
Кунтуш узорчатый шелковый,
С поклоном к Зевсу понеслась.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваНу, а Венера, сучья дочка, Проворства ей не занимать! Увидя, как ее сыночка Эол готов был растерзать, Засуетилась вдруг, умылась, Как в воскресенье, нарядилась,— Она пуститься в пляс могла б! Надев кораблик свой парчовый И кунтуш из люстрины новый, Подарки Зевсу понесла.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováVenuše, ne poslední coura,
obratná, aby čert ji vzal,
vidí, jak Aeol synkem cloumá,
že by v něm duši nenechal;
umyla se a našlechtila,
pak svátečně se ustrojila,
jak do tance by chtěla jít:
vzala si čepec brokátový,
šosatý kabát zbrusu nový,
šla pana otce navštívit.
|
15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Зевес тогді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
Прийшла Венера, іскривившись,
Заплакавшись і завіскрившись,
І стала хлипать перед ним:
«Чим пред тобою, милий тату,
Син заслужив таку мій плату?
Ійон, мов в свинки, грають їм.
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 15.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Зевесъ тогди кружавъ сывуху
И оселедцемъ зайидавъ;
Винъ сьому выпывшы восьмуху,
Послидкы съ кварты вылывавъ.
Прыйшла Венера искрывывшысь,
Заплакавшысь и завискрывшысь,
И стала хлыпать передъ нымъ:
«Чымъ предъ тобою, мылый тату,
«Сынъ заслужывъ таку мій плату?
«Ійонъ, мовъ въ свынкы грають имъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 15.
Рядки 1-6:
видання 1798:
Зевес тогді лигав вишнівку,
Маковниками заїдав;
І п'ятую єще кондійку
Од Геби з льоху дожидав.
Пришла Венеря, іскривившись,
Заслинившись і завізгрившись
Рядок
3:
видання 1809:
Він сему випивши осьмуху
Рядок
5:
видання 1809:
Пришла Венеря, іскривившись,
Рядок
6:
видання 1809:
Заплакавшись і завізгрившись
Примітки: I, 15.
Частина I стр. 15.
Венера
(Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня
краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне
захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді
пастушки і народила від нього сина
Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед
ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них
«Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і
Анхізом (Ш.).
Восьмуха — те саме, що восьмушка — восьма частина
кварти (див.) (близько 125 грамів) (С.). Див. також осьмуха.
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Завіскритися — распустить сопли, запачкаться соплями (Г.).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Ійон [Ійонъ] = вишь (К.). Уживається, щоб привернути чиюсь увагу до
когось, чогось; дивись, бачиш (СУМ-20).
Кварта [Кварта] = кружка, десятая часть ведра (К.). Міра рідких і
сипких тіл (звичайно трохи більша за літр). Те саме, що
кухоль — велика череп'яна, скляна або металева посудина для пиття
з ручкою у формі вушка (СУМ-20). У добу феодалізму на Україні, навіть у кінці
XVІІІ ст., після ряду заходів уряду Російської імперії по уніфікації мір і ваги,
спостерігається їх велика різноманітність. Іноді просто неможливо перевести
давню міру на сучасну систему мір. «...Не тільки кожне місто і містечко, але
навіть багато продавців мали свої особливі міри. Так... для міряння рідини
служили: відро, відерце, кварта, яких містилося в казенному державному відрі 24.
Зустрічається також міряння куфами, барилами, носатками, але ці останні були
власне не мірами, а посудиною тільки приблизної величини, так, наприклад, куфа
містила 18 — 40 відер» (Попытка к уравнению мер и веса в Малороссии XVІІІ в. /К.
с. — 1889. — N 7. — С. 231) (С.).
Кружати — пити хмільні напої (СУМ-20).
Послідки — залишки, рештки чого-небудь (СУМ-20).
Свинка, грати в свинки [Свынка, играть въ свынкы] = играть в городки
(К.). Рід гри, під час якої намагаються загнати палицею дерев'яну кульку в
ямку чи ямки (СУМ-11). Микола Гоголь так описує цю гру: «На утрамбованій і
твердій землі стають у коло; кожний перед собою має ямку, в яку тикає кінцем
палиці. Посередині кола трохи більша ямка, в яку той, що перебуває за колом,
гонить теж палицею м'яч. Ті, хто стоять колом, намагаються не пустити м'яча в
ямку посередині. Але, відбиваючи його палицею, кожний повинен зараз же ткнути її
на своє місце, бо той, хто пасе свиню (гонить м'яч), заволодіє місцем, ставлячи
у вільну ямку свою палицю, а хто гавив, — буде замість нього гонити м'яч»
(Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 512) (С.)
Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі
(СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).
Хлипання [Хлыпання] = плач, всхлипывание (К.).
Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи,
втягуючи повітря (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAt that time, Zeus imbibed cup after cup
Of some cheap brew and ate a herring for a snack,
And when he raised the eighth cup bottom up,
He checked if any drops were sticking at the back.
Then Venus came in tears,
And sobbing into Zeus' old ears,
She started to complain:
"Did my son vex you, my dear dad,
That he deserves such deal, so bad?
His treatment is profane.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЗевес тым часам піў сівуху І еў са смакам селядца; Канчаў ён сёмую васьмуху, Асушваў кварту да канца. Тут ён, усю ў слязах, Венеру Убачыў, шчырага намеру Яна не ўтойвала зусім: «Майму Энею, татка любы, Загубпы зноў жадаюць згубы І чыняць новы гвалт над ім.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА Зевс си пийваше пърцуца, замезваше сельодка сам; щом осмия бокал изцуца, шишето изцеди до грам. Венера влезе и захвана да хлипа тя, в сълзи обляна, ще и се скъса чак гласът: — С какво сина ми, мили тате, те разгневи и не призна те, та като пумпал го въртят?
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech
Zeus aß gerade einen Hering,
Mit Wodka löschte er den Durst,
Wievielter Becher - siebter, achter,
Oder gar eine Flasche voll?
Venus trat ein mit trister Miene,
Weinte beklommen, klagte schwer,
Und schluchzend fing sie an zu sprechen:
"Mein Vater, sag, womit verdient
Mein armer Sohn ein solches Schicksal?
Sieh doch, wie bitter ist sein Leid!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaA Zeus wtedy bój zażarty Z siwuchą toczył pod śledzika; Zgoliwszy
trzecią chyba kwartę, Przechylał ją i resztki łykał. Wtem przyszła Wenus
zapłakana, Zaczerwieniona, zasmarkana, I jęła mu z chlipaniem prawić: "Ach,
jak u ciebie, tatku miły, Me dziecko na to zasłużyło? Patrz, niczym w
słupki z nim się bawi.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЗевес в тот час глушил сивуху И сельдью жирной заедал; Седьмую вылакав осьмуху, Остатки кварты допивал. Пришла Венера, заскулила, Вздохнула, нюни распустила И стала всхлипывать пред ним: "За что, скажи мне, тата милый, Энею жребий дан постылый И всякий помыкает им!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЗевес тогда глушил сивуху,
Питье селедкой заедал;
Седьмую высуслив осьмуху,
Подонки в кубок наливал.
«За что, скажи, любимый батя,
Обида моему дитяти?
Чем прогневил тебя Эней?
Моим сынком играют в свинки! —
Венера всхлипнула, слезинки
Из глаз посыпались у ней. —
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоВ ту пору Зевс глушил сивуху,
Соленой рыбой заедал;
Седьмую осушив осьмуху,
Остатки кварты выливал.
Пришла Венера, искривилась,
Зашмыгав носом, прослезилась
И стала хныкать перед ним:
«Чем пред тобою, милый тату,
Сын заслужил такую плату?
Как в бабки, глянь, играют им!
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЗевес тогда тянул сивуху,
Селедкой с луком заедал,
Седьмую выглушив осьмуху,
Остатки в кубок выливал.
Вошла Венера, прослезилась,
Нос рассопливила, скривилась
И стала хныкать перед ним:
«Чем пред тобою, милый отче,
Так провинился мой сыночек?
Все, как мячом, играют им.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováZeus se právě sklínky chopil,
kořalku sleděm zajídal.
On sedmou osminku už dopil
a zbytky z číšky vylíval.
Venuše přišla, tvářila se
hned kysele a smutně zase,
pak začla plakat, naříkat:
„Můj synek ubohý! Ach táto,
co spáchal, že ho trestáš za to?
Jak s mičudou s ním chtějí hrát!
|
16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Куди йому уже до Риму?
Хіба як здохне чорт в рові!
Як вернеться пан хан до Криму,
Як жениться сич на сові.
Хіба б уже та не Юнона,
Щоб не вказала макогона,
Що й досі слухає чмелів!
Коли б вона та не бісилась,
Замовкла і не камезилась,
Щоб ти се сам їй ізвелів".
|
М. Ваша. Зевес. Частина I, строфа 15.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Куды йому уже до Рыму?
«Хиба якъ здохне чортъ въ рови!
«Якъ вернется панъ Ханъ до Крыму,
«Якъ женытся сычь на сови.
«Хибабъ уже та не Юнона,
«Щобъ не вказала макогона,
«Що й-доси слухає чмеливъ!
«Колибъ вона та не бисылась,
«Замовкла та не камезылась,
«Щобъ ты се самь йій извеливъ.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 16.
Рядок
3:
видання 1798:
Або як хан долізе Криму
Рядок 5:
видання 1798:
Хіба б то вже да не Юнона
видання 1809:
Хіба б то вже да не Юнона
Рядки 8-9:
видання 1798:
Коли б вона да не бісилась,
Замовкла би і не казилась
Рядок 8:
видання 1809:
Коли б вона да не бісилась
Примітки: I, 16.
Частина I стр. 16.
Біситися — бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати
(СУМ-20).
Досі [Доси] = доселе (К.). До цього часу, до цих пір (СУМ-11).
Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на
далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його
мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в
«Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).
Камезиться [Камезыться]
= капризничать (К.). Комизитися — те саме, що вередувати;
капризувати // Виявляти впертість; упиратися; норовитися (СУМ-20).
Макогон [Макогонъ] = большой пест (К.).
Макогін — дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем,
яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. (СУМ-20).
Чміль [Чмиль] = шершень (К.). Те саме, що
джміль (СУМ-11).
Чмелів слухати — бути в стані запаморочення (СУМ-11). Нар.: Слуха
джмелів. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухать! (Номис. — С. 77)
(С.).
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Куди йому уже до Риму?.
Згідно з «Енеїдою» Вергілія, Енеєві було призначено стати засновником
міста Рима і могутньої Римської держави, основоположником великої династії
правителів (С.).
Хіба як здохне чорт в рові!
та Як жениться сич на сові.
Уживається для підкреслення неможливості здійснення, виконання чого-небудь
кимсь.
Як вернеться пан хан до Криму.
Тобто, ніколи того не буде. Кримське ханство було ліквідоване і приєднане до
Російської імперії 8 квітня 1783 р. Нар.: Як хан долізе до Криму (Номис. — С.
109) (С.). Натяк на ліквідацію Кримського ханства і приєднання Криму до Росії в
1783 р. (Ш., Д.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWhat is his chance to get to Rome?
Perhaps when Lucifer croaks in a ditch!
Or when the Khan returns to his Crimean home
Or when a screech-owl weds a bitch.
This nasty Judo used a rolling pin
To punish and to discipline
Aeneas who is in a sorry state.
Please, order Juno to shut up her trap,
To leave alone this hapless chap,
Tell her to stop her hatred spate."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваДы не! не быць Энею ў Рыме! Хутчэй чорт здохне пад сасной! Ці зноў засядзе хан у Крыме, Ці сыч ажэніцца з савой. Ды хто не ведае Юнону? Без нагавору, без праклёну Не можа жыць яна між нас! Каб больш Юнона не шалела, Замоўкла і не вар'яцела, Ты даць павінен свой наказ».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЩе свърши като куче, боже, на Куковден ще види Рим! Ще стигне в него, ако може и ханът да се върне в Крим”. Да не е пустата Юнона! Да можех аз да я подгоня, ушите ще и писнат, знам... Не ще престане да беснее, да се заканва и злобее, не и ли заповядаш сам...
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechWas soll in Rom er? Nie und nimmer!
Eher fällt Satan leblos um.
Eher wird Khan die Krim erreichen,
Oder ein Kauz die Eule frei'n.
Befiehl doch lieber dieser Juno,
Daß sie die Nudelrolle läßt,
Treib aus dem Kopfe ihr die Flausen,
Bring die Verrückte zur Vernunft,
Damit sie aufhört so zu toben.
Sag du ihr, daß sie Ruhe gibt!"
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaGdzie jemu teraz już do Rzymu? Aż chyba diabeł zdechnie w rowie! Lub
gdy powróci chan do Krymu, Czy puszczyk się oświadczy sowie. Nie sobą
byłaby Junona, By nie wymierzyć kary słonej, Że jeszcze dotąd w głowie
szumi! Więc żeby więcej nie mąciła, Zamilkła i nie kaprysiła, Sam
rozkaż jej, niech szał swój stłumi.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаКак видно, он дойдет до Рима, Когда сам дьявол пропадет, Хан станет вновь владыкой Крыма И в жены сыч сову возьмет. Юнона моего Энея Преследовала, как злодея. Ужель весь век ему страдать? Ничто б с Энеем не случилось, Когда б Юнона не бесилась. Вели-ка ты ее унять".
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойУж не видать бедняге Рима
Ни в сладком сне, ни наяву,
Точь-в-точь как пану хану — Крыма.
Скорей издохнет черт во рву!
Ты знаешь сам, когда Юнона
Пестом задаст кому трезвона,
Так загудят в башке шмели.
Вот колобродить мастерица!
Но ты заставь ее смириться,
Угомониться ей вели!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Ему, знать, не увидеть Рима, —
Скорее сдохнет черт во рву,
Хан вступит вновь на землю Крыма
Иль в жены сыч возьмет сову.
Хотя б не дрючила Юнона
Энея так, без угомона,
Что и поныне чуть живой.
Уже пора б ей не беситься,
Замолкнуть и остепениться.
Ты дай наказ о том ей свой!»
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваВидать, тогда он в Рим прибьется,
Когда издохнет черт во рву,
Иль в Крым обратно хан вернется,
И замуж сыч возьмет сову.
Иной Юнона ведь не стала,
Еще не раз в ход пустит жало,
Так ненавистен ей Эней,
А чтоб Юнона не бесилась,
Его не трогала, не злилась,
Вели ей сам быть посмирней».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováKdy takhle dostane se k Římu?
Až v příkopě čert zdechne snad ?
Až chán se vrátí vládnout v Krymu?
Sýc až si bude sovu brát?
A to by sotva Juno byla,
paličkou aby nehrozila,
ty její zvyky známe už.
Aby se pořád nevztekala
a vrtochů svých zanechala —
ty sám jí poruč, vždyť jsi muž.“
|
17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Юпитер, все допивши з кубка,
Погладив свій рукою чуб:
«Ох, доцю, ти моя голубка!
Я в правді твердий так, як дуб.
Еней збудує сильне царство
І заведе своє там панство;
Не малий буде він панок.
На панщину ввесь світ погонить,
Багацько хлопців там наплодить
І всім їм буде ватажок.
|
П. Мартинович. Частина I, строфи 17-18.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Юпытеръ, все допывшы съ кубка,
Погладывъ свій рукою чубъ:
«Охъ доцю, ты моя голубка!
«Я въ правди твердый такъ, якъ дубъ.
«Эней збудує сыльне царство,
«И заведе свое тамъ панство;
«Не малый буде винъ панокъ.
«На панщыну ввесь свитъ погоныть,
«Багацько хлопцивъ тамъ наплодыть
«И всимъ имъ буде ватажокъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 17.
Рядок
3:
видання 1798:
Ох, донько, ти моя голубка
Рядок 6:
видання 1798:
І заведе там своє панство
Примітки: I, 17.
Частина I стр. 17.
Багацько [Багацько]
= много (К.): Те саме, що багато — у великій кількості;
протилежне мало (СУМ-11).
Ватажок [Ватажокъ]
= начальник, старшина (К.). Предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1.
Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має
вплив на інших (СУМ-11).
Голубка — пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні)
(СУМ-20).
Доця — пестливе до дочка (СУМ-20).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Збудовати [Збудоваты] = соорудить, выстроить, основать (К.).
Збудувати — створювати, організовувати що-небудь (СУМ-20).
Кубок [Кубок] = стакан (К.). Великий келих;
чара — старовинна посудина для пиття вина (СУМ-11, 20).
Панщина [Панщына] = барщина (К.). Дарова примусова праця покріпачених
селян у господарстві поміщика (СУМ-11).
Правда — те, що відповідає дійсності; істина (СУМ-11).
Хлопець [Хлопець] = мальчик, малой (К.). Уживається як узагальнююча
назва чоловіків (СУМ-11).
Чуб [Чубъ] = волосы обстриженные и обритые в кружок (К.). Волосся на
голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що
звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).
Я в правді твердий так, як дуб — порівняння бере початок у язичеській
міфології. У стародавніх греків дуб — дерево Зевса, у римлян — Юпітера.
Відповідно в язичників-слов'ян дуб пов'язаний з культом богагрози і блискавки —
Перуна (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWhen Jupiter had finished drinking,
He smoothed the hair upon his head.
"Oh, darling daughter", he was blinking,
"I'm as hard as an oak", he said.
"Aeneas will establish a super-mighty realm
With his own aristocracy. And at the helm
Of which he'll be a very famous lord.
He'll drive the whole humanity to servitude,
He'll father many boys, and would
Become a chief of that huge horde.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЗевес, усё дапіўшы з кружкі, Сваёй рукой пагладзіў чуб: «У праўдзе я, мая дачушка, Заўсёды
цвёрды быў, як дуб. Эней сваё здабудзе царства, Мець будзе моцнае ўладарства І стане немалым панком. На паншчыну ўвесь свет пагоніць, Нямала дзецюкоў наплодзіць І ўсім ім будзе важаком.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА Юпитер допи бокала, поглади с длан мустака сив: — Ох, дъще, гълъбице бяла, ти знаеш, че съм справедлив! Еней го чака господарство, той там ще има силно царство, не ще е някой дребен пан. Цял свят на него ще му шета, ще наплоди бая момчета и ще им бъде атаман.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDa leerte Jupiter den Becher,
Bekratzte sich am Kopf und sprach:
"Ach, meine Tochter, liebes Täubchen,
In meiner Wahrheit bin ich stark.
Aeneas wird ein Reich einst gründen,
Es wird gewaltig sein und groß,
Die ganze Welt wird ihm gehören.
Auch einen Hausstand baut er auf,
Gar viele Söhne wird er zeugen
und leben, so wie ein Magnat.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaOsuszył Jowisz do dna kubek, Pogładził ręką czub swój hardy: "Och,
córciu ma, gołąbko luba! Za prawdę stoję, jak dąb twardo. Twój syn
królestwo pobuduje, W nim po swojemu popanuje: A wcale wielkim będzie
panem, Świat na pańszczyznę zgoni cały, Napłodzi chłopców też niemało,
Im wszystkim będzie atamanem.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаДопив горилочку из кубка, Зевес огладил пышный чуб: "Ох, доченька, моя голубка! Я в правде крепок, точно дуб. Эней по вышнему веленью Воздвигнет царство. По владенью Немалый, мыслю, будет пан. Ему народы покорятся, А там и дети расплодятся, И всем он будет атаман.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойПоследнее допив из кубка,
Юпитер свой погладил чуб:
«Ох, доченька моя, голубка!
Поверь, я в правде тверд, как дуб.
Эней забудет все мытарства,
Ом сильное построит царство,
Немаловажный станет пан,
Свой род возвысит, не уронит,
Весь мир на панщину погонит,
Над всеми будет атаман.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЮпитер, все допив из кубка,
Рукою свой пригладил чуб:
«Ой, дочка, ты моя голубка!
Я в правде крепок, словно дуб.
Эней свое воздвигнет царство
И заведет там злое панство;
Немалым будет он панком.
Весь мир загонит в крепостные.
Ватаги наплодит лихие
И всем им будет вожаком.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЮпитер, все допив из кубка,
Рукою свой разгладил чуб:
«Ох, дочечка, моя голубка,
Я в правде твердый, словно дуб.
Эней создаст большое царство,
В нем заведет свое боярство,
Немалый будет сам панок,
Весь мир на барщину погонит,
Потомков множество наплодит,
Для них он будет что божок.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováJupiter dopil sklenku do dna,
čupřinu svoji načechral:
„No neplač, moje dcerko rodná,
já v slibu vždy jsem pevně stál.
Tvůj syn založí velkou říši,
tam svoji vládu upevní si
a bude v světě velký pán.
Kdekdo mu robotovat bude,
naplodí spoustu synů všude
a velitelem bude sám.
|
18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Заїде до Дидони в гості
І буде там бенькетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде бісики пускать.
Іди, небого, не журися,
Попонеділкуй, помолися,
Все буде так, як я сказав».
Венера низько поклонилась
І з панотцем своїм простилась,
А він її поціловав.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Зайиде до Дидоны въ гости.
«И буде тамъ бенькетовать;
«Полюбытся ѣи винъ мосци
«И буде бисыкы пускать.
«Иды, небого, не журыся,
«Попонедилкуй, помолыся,
«Все буде такъ, якъ я сказавъ.»
Венера нызько поклонылась,
И зъ пан-отцемъ своимъ простылась,
А винъ ѣи поциловавъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 18.
Рядок
4:
видання 1798:
І стане бісика пускать
Рядок 4:
видання 1798:
Венеря низько поклонилась
Примітки: I, 18.
Частина I стр. 18.
Бенькетовать [Бенькетовать]
= пировать (К.). Бенкетувати — брати участь у бенкеті; гуляти.
Бісики пускать [Бисыки пускать]
= соблазнять (К.). Кокетувати очима, заграваючи з ким-небудь (СУМ-11).
Венера
(Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня
краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне
захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді
пастушки і народила від нього сина
Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед
ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них
«Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і
Анхізом (Ш.).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Журитись [Журытысь] = печалиться (К.). Засмучуватися з яких-небудь
причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати (СУМ-20).
Мосці, їй мосці [Мосци, йій мосци] = её милости (К.). Ваша (його, їх)
милість (заст. милость, мосць) — шанобливе називання кого-небудь;
шанобливе звертання до поважної особи, до людини, що займає високе становище в
суспільстві; високошановний (СУМ-20).
Небо́га [Небо́га]
= бедняжка (К.). У заченні: бідолаха, сердега (С.).
Панотець [Панотець] = батюшка (К.). Батько стосовно до своїх дітей
(СУМ-11).
Понеділковать [Понедилковать] = постить по понедельникам (К.).
Дотримуватися звичаю поститися по понеділках. Але є ще одне значення цього слова
— дотримуватися звичаю не працювати по понеділках (СУМ-11). Отже, цілком моживо,
що тут слово вживається у значенні відпочити.
Понеділкувати — поширений у давні часи звичай постити в понеділок. У цей
день не виконували важкі роботи й такі, що вимагали тривалого часу, наприклад
прядіння. Понеділкували тільки одружені жінки. Але вже на початку XX ст. відомий
український етнограф Микола Сумцов констатував відмирання цього звичаю:
«...Додержання посту в понеділок... нині місцями практикується старими жінками з
приурочуванням давнього звичаю до святого понеділка» (Сумцов Н. Бытовая старина
в «Энеиде» И. П. Котляревского: Сб. Харьк. историко-филолог. о-ва. — Харьков,
1905. — Т. 16. — С. 155) (С.):
ч. I, 18.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykHe'll be Queen Dido's guest
And will be feasting there a lot.
She'll press him to her breast
And call him her forget-me-not.
Go home, my child, and he will be okay,
Enjoy your Monday feast and pray,
All what I told you will come true."
Then Venus bowed low to her dad
And bid farewell to him, so glad,
While he kissed her and said adieu.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЗаедзе да Дзідоны ў госці, Банкетаваць з ёй будзе там; Палюбяша яе любосці, І заляцацца будзе сам. Ідзі, нябога, не нудзіся, Ідзі, за сына памаліся, Так будзе ўсё, як я сказаў!» Венера пану-бацьку міла Паклоны нізкія адбіла, А ён яе пацалаваў.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЩе погостува на Дидона, ще попируват някой ден; дотам ще бъде благосклонна, че ще се чувства той ерген. Върви, недей за нищо страда, добре си почини до сряда, помни
— от нищо се не бой... Поклон Венера му отсече, решила да си тръгва вече, и нежно я целуна той.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAuch Dido wird er mal besuchen,
Die Feste werden fröhlich sein,
Er fängt sogar eine Romanze
Mit Dido an, und manches mehr.
Geh, meine Liebe, sei beruhigt,
Iß etwas und sprich ein Gebet -
Wirst sehn, es kommt, wie ich es sage." -
Venus verbeugte sich ganz tief,
Entschuldigte sich beim Herrn Vater,
Und dieser gab ihr einen Kuß.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaZajedzie do Dydony w goście I zaucztuje nieźle sobie; Spodoba się on
tej jejmości I będzie słodkie oczy robił. Niebogo, ciesz się, idź do domu,
Z niedzieli popość i się pomódl, A będzie zgodnie z moim słowem". Tu Wenus
z czcią się ukłoniła I pożegnała ojca miło, A on ją czule pocałował.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЗаедет по пути к Дидоне И пропирует много дней; Там все печали он схоронит И беса тешить будет с ней. Иди, голубка, бог с тобою, Постись, молись, я все устрою, Все будет так, как я сказал". Венера низко поклонилась, С отцом на этом распростилась, И он ее поцеловал.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойПроездом завернув к Дидоне,
Начнет он куры строить ей,
Полюбится ее персоне
И запирует наш Эней.
Попонедельничай! Тревогу
Откинув, помолись ты богу!
Всё сбудется, как я сказал».
Венера низко поклонилась,
Учтиво с батюшкой простилась,
А он ее поцеловал.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Заедет погостить к Дидоне,
Там попирует много дней,
Полюбится ее персоне
И будет куры строить ей.
Иди, сердяга, брось томиться,
Примись поститься и молиться,
Все будет так, как я сказал».
Венера низко поклонилась,
На том с отцом своим простилась,
А он ее поцеловал.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЗаедет он к Дидоне морем,
Жить там он будет, пировать,
Эней полюбится ей вскоре,
Вдвоем им будет благодать.
А ты, голубка, не томися,
Пойди домой и помолися,
Все будет так, как я сказал».
Венера низко поклонилась,
С папашею своим простилась,
А он ее поцеловал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováK Didoně jedou teď co hosté,
tam budou slavně hodovat.
On po ní okem házet počne,
až stane se, co má se stát.
Jen jdi, dceruško, nermuť ty se,
odpočiň si a pomodli se,
všecko tak bude, jak jsem řek.“
Venuše se mu poklonila,
pěkně se potom rozloučila
a pusu dal jí tatíček.
|
19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней прочумався, проспався
І голодрабців позбирав,
Зо всім зібрався і уклався,
І, скілько видно, почухрав.
Плив-плив, плив-плив, що аж обридло
І море так йому огидло,
Що бісом на його дививсь.
«Коли б,— каже,— умер я в Трої,
Уже б не пив сеї гіркої
І марне так не волочивсь».
|
М. Ваша. Частина I, строфа ??.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней прочумався, проспався,
И голодрабцивъ позбыравъ,
Зо всимъ зибрався и уклався,
И скилько выдно почухравъ.
Плывъ, плывъ, плывъ, плывъ, що аж обрыдло,
И море такъ йому огыдло,
Що бисомъ на його дывывсь.
«Колыбъ, каже, умеръ я въ Трои,
«Уже бъ не пывъ сеи гирькои,
«И марне такъ не волочывсь.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 19.
Рядки
2-3:
видання 1798:
І голодрапців позбирав,
Зо всім зобрався і уклався
Рядок 3:
видання 1809:
Зо всім зобрався і уклався
(рядок 3)
Рядок 5:
видання 1798:
Плив, плив, плив він, що аж
обридло
Рядки 8-9:
видання 1798:
Коли б, сказав, я вмер у
Трої,
То вже б не пив сеї гіркої
Рядок 9:
видання 1809:
То вже б не пив сеї гіркої
Примітки: I, 19.
Частина I стр. 19.
Бісом дивитися
— сердито, гнівно, вороже дивитися; сердитися (СУМ-11).
Волочитися
— постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити (СУМ-11).
Голодрабець [Голодрабець]
= оборвавшийся до нага (К.). Те саме що голодранець — убого
одягнена людина; обідранець (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Ма́рне [Ма́рне] = напрасно (К.).
Марно, марне — прислів'я до марний —
який не дає очікуваних наслідків, не досягає мети; даремний (СУМ-20).
Обриднуть [Обрыднуть] = наскучить (К.).
Обридати, обриднути — ставати неприємним, нудним від
одноманітності, повторення і т. ін.; набридати (СУМ-11).
Огиднуть [Огыднуть] = омерзеть (К.). Стати огидним, гидким; обриднути
(СУМ-11).
Пити гіркої — страждати, зазнавати багато горя, негод (СУМ-20).
Почухрать [Почухрать] = пуститься, махнуть (К.). Швидко піти,
побігти, поїхати (СУМ-11).
Прочуматься [Прочуматься] = просвежиться (К.).
Прочумуватися, прочуматися — приходити до пам'яті
(СУМ-11).
Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі
Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався
правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в
результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою,
троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській
державі (Д.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAeneas, after a good sleep and rest,
Assembled all his men,
And after preparation with new zest,
Was on his way again.
He sailed and sailed so long
That he began to feel a strong
Dislike for that sea cruise.
"Had I but died" he said, "in Troy,
I would not be a hobbledehoy,
Who roams in vain, a true recluse."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней прачнуўся, дзякуй богу, І пасклікаў сваіх людзей, Сабраўся хутка ў шлях-дарогу І завідна паплыў далей. Плыў-плыў, плыў-плыў, ажно абрыдла, На мора, што яму агідла, Глядзеў, як чорт на крыж святы. «Калі б,
— казаў, — памёр я ў Троі, Мяне з вандроўкаю пустою Не падружыў бы лёс пусты».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЕней отспа си, отпочина, сбра дрипльовците си до крак, потегна своята дружина и тръгнаха да скитат пак. И плува, плува
— да ти втръсне, от мъка щеше да се пръсне и запроклина най-подир: — Да бях загинал — вика — в Троя, а не да пия днес от тоя горчилек и да нямам мир.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechIndes, als unser Held erwachte,
Trieb er seine Gefährten an
Sich anzukleiden und die Boote
Zu richten für die Weiterfahrt.
Sie schwammen, schwammen, schwammen, schwammen,
Ihm hing das Meer zum Hals heraus.
Unwillig sah er es und klagte:
"Ware ich jetzt in Troja - tot,
Hätte ein Ende dieses Trinken
Und Umherirren um die Welt!"
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz ocknął się, obudził, Gromadkę zebrał swą ubogą, Pozbierał rzeczy,
nie marudził I skoro świt już machnął w drogę. I płynął, niczym gnał na
skrzydłach, Lecz potem morze tak mu zbrzydło, Że patrzył na nie zgoła
wilkiem: "Ach, gdybym, — mówi, — umarł w Troi, Nie piłbym czarki gorzkiej
swojej, Nie włóczyłbym się tak ni chwilki".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней очухался, проспался И голяков своих созвал. Не тратя времени, собрался И наугад челны погнал. Все плыл да плыл — аж надоело. А море так осатанело, Что чертом на него глядел: "Уж лучше б смерть принять за Трою, Чем волочить вслед за собою По свету горький свой удел".
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой
Эней очнулся после ночи
И с голодранцами опять
Пустился, сколько видят очи,
Проворно по волнам чесать.
Плыл-плыл, плыл-плыл! Энею море
Обрыдло хуже всякой хвори.
Смотрел он чертом, говоря:
«За что мученье мне такое?
Как жаль, что я не умер в Трое!
По свету б не таскался зря!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней очухался, проспался
И голодранцев посбирал,
Все прихватив, опять уклался,
Куда глаза глядят подрал.
Плыл-плыл, плыл-плыл — уж надоело
И море так осточертело,
Что бесом на него глядел,
Сказал: «Чем попусту скитаться,
Пить чашу горькую, признаться,
Я лучше б в Трое околел!»
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней очухался, проспался,
Своих оборвышей собрал,
Все уложил, сполна собрался
И дальше по морю помчал...
Плыл, плыл, плыл, плыл, конца не видел
И море так возненавидел,
Что чертом на него смотрел.
«Жаль, не погиб я в Трое нашей,
Теперь бы не пил горькой чаши,
Такого горя не терпел».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneas procit, rozkoukal se,
své otrhance zavolal,
pak sebral všecko na loď zase
a rozhlédl se, kam plout dál.
A plul a plul, kam vidět bylo,
až se mu moře zprotivilo,
že by byl z kůže vyletěl:
„Kdybych byl v Troji nechal kosti,
co bych si ušetřil teď zlosti,
neflákal bych se po světě.“
|
20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Потім до берега приставши
З троянством голим всім своїм,
На землю з човнів повстававши,
Спитавсь, чи є що їсти їм?
І зараз чогось попоїли,
Щоб на путі не ослабіли;
Пішли, куди хто запопав.
Еней по берегу попхався,
І сам не знав, куди слонявся,
Аж гульк — і в город причвалав.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Потимъ до берега прыставшы
Зъ Троянствомъ голымъ всимъ своимъ,
На землю съ човнивъ повстававшы,
Спытавсь, чи є що йисты имъ?
И заразъ чогось попойилы,
Щобъ на пути не ослабилы:
Пишлы куды хто запопавъ.
Эней по берегу попхався,
И сам не знавъ, куды слонявся,
Ажъ гулькъ — и въ городъ прычвалавъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 20.
Рядок 2:
видання 1798:
Із
сильним військом всім своїм
Рядок 6:
видання 1798:
Щоб на дорозі не зомліли
Рядки 9-10:
видання 1798:
І сам не знав, куди совався,
Як гульк — у город причвалав
Рядок 10:
видання 1809:
Аж гульк — у город
причвалав
Примітки: I, 20.
Частина I стр. 20.
Голий — який не має засобів для існування; бідний (СУМ-20).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Запопасти — потрапляти куди-небудь (СУМ-11). Але у строфі слово
використане у минулому часі, тобто троянці повинні були вже кудись потрапити
(для порівняння: "Розбрелася наша сім'я — гола і боса, — куди хто запопав" Марко
Кропивницький, II, 1958, 299), а отже тут слово вжито у значенні
захотіти — вирішити, надумати що-небудь зробити (Т.Б.).
Попхаться [Попхаться] = потаскаться (К.). Піти, податися куди-небудь
(СУМ-11).
Причвалать [Прычвалать] = прибрести (К.).
Причвалати — прийти куди-небудь, до когось; прибрести (СУМ-11).
Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про
щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).
Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати,
утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).
Човен [Човенъ]] = лодка (К.). Невелике, перев. веслове судно
(СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці
ходили по морях (Т.Б.).
І зараз чогось попоїли.
«Голе троянство» геть вибилося із харчових запасів. Вперше і востаннє за весь
час їхнього мандрування Котляревський не називає наїдків, а говорить просто
«чогось попоїли» (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWhen he, at last, had reached the land
With his bare Trojan crew so beat,
He asked that goose skin band
If they had anything to eat.
They found some stuff which they consumed
Lest they be pooped when they resumed
Their walk in all directions up and down.
Aeneas stuck close to the shore,
He did not know what he was looking for,
When suddenly he came to a town.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЗатым Эней, адчаю поўны, З Траянствам голым падагнаў Да берага марскога чоўны. «Ці ёсць што есці,»
— запытаў. Траянцы тое-сёе з'елі, Каб ногі іх не аслабелі: Пайшлі гуляць, куды хто з кім. Эней узмор'ем валачыўся І сам не знаў, дзе прыпыніўся, Аж зірк
— і горад перад ім.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА после с голата си свита достигна до далечен бряг, преди да тръгне да се скита, похапна с другите на крак. И някой друг стакан изпили, да имат за из пътя сили, разтириха се, кой къде... А на брега Еней остана, поскита се и пътя хвана — до неизвестен град дойде.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAls endlich sie ein Land erreichten,
Mit leerem Magen und zerlumpt,
Befestigten sie ihre Boote
Und suchten es nach Speisen ab.
Nachdem sie einiges gegessen,
Fühlten sie jetzt genügend Kraft,
Um die Umgebung zu erkunden.
Aeneas schlenderte umher,
Er wußte nicht, wohin er sollte,
Plötzlich stand er vor einer Stadt!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaDo brzegu potem gdzieś przybiwszy Z trojańskim gołym zgromadzeniem, Na
ziemię z czółen wyskoczywszy, Zapytał zaraz o jedzenie. Wnet różnej strawy
zjedli dużo, By nie osłabnąć w swej podróży; I poszli, dokąd kto miał
zapał. Eneasz szedł po brzegu krętym, Nie wiedział sam, gdzie się pałętał
Aż bęc — do miasta tak przyczłapał.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаПотом, до берега доплывши С троянским воинством, Эней, На землю твердую ступивши, Велел поесть ватаге всей. Все закусили понемногу, Чтоб сил набраться на дорогу, А после берегом морским Кто где до устали шатался; Эней невесть куда забрался, Ан глянь — вдруг город перед ним.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойПройти великое пространство
Пришлось Энеевым челнам,
Покамест голое троянство
Пристало к новым берегам.
Чем бог послал перекусили,
Чтоб ноги кое-как носили.
Эней возликовал душой.
Он тоже подкрепился малость
И шлялся, позабыв усталость.
Глядь — город перед ним большой.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоА как до берега доплыли
Троянцы скопищем своим,
С челнов на землю посходили,
Спросил, поесть найдется ль им.
Тут сразу все перекусили
И, подкрепив в дорогу силы,
Пошли, куда кто пожелал.
Эней вдоль берега подался,
Не знал и сам, куда забрался,
Ан, глядь! И к городу попал.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней все ж к берегу прибился,
С челнов он всем велел сойти,
Об отдыхе распорядился
И чем людей кормить найти.
Троянцы кой-чего поели,
Чтоб силы их не ослабели,
Пошли, куда и кто попал.
Эней вдоль берега подался,
Не знал и сам он, где слонялся,
Вдали вдруг город увидал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováPak s nahým T'rojanstvem svým vidí
že vlna k zemi nese ho;
přistali k břehu, zakotvili
a hned: co k jídlu dobrého?
Usedli, jedli malou chvíli,
aby se trochu posilnili,
a dál šli cesta necesta.
Aeneáš po břehu šel stále,
za nosem pořád dál a dále
a zrovna přišel do města.
|
21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
В тім городі жила
Дидона,
А город звався Карфаген,
Розумна пані і моторна,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка — що була вдова;
По городу тогді гуляла,
Коли троянців повстрічала,
Такі сказала їм слова:
|
П. Мартинович. Частина I, строфи 21-22.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Въ тимъ городи жыла Дидона,
А городъ звався Карфагенъ,
Розумна пани и моторна,
Для ней трохы сыхъ именъ:
Трудяща, дуже працьовыта,
Весела, гарна, сановыта,
Бидняжка, — що була вдова;
По городу тогди гуляла,
Колы Троянцивъ повстричала,
Таки сказала имъ слова:
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 21.
Рядок
2:
видання 1798:
А
город звався Карпаген
Примітки: I, 21.
Частина I стр. 21.
Гарний [Гарный]
= пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).
Гульк [Гулькъ]]
= глядь (К.). Уживається при вираженні несподіваності, раптовості якоїсь дії
або виявлення чого-небудь. Аж гульк — коли раптом (СУМ-20).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Карфаген — місто, столиця торговельної рабовласницької республіки
античних часів у північній Африці. Зіткнувшись з рабовласницьким Римом на ґрунті
колоніального суперництва, Карфаген вів довголітню війну з Римом (т. зв. Пунічні
війни) в IIІ — II ст. ст. до н. е. і зрештою був цілком переможений римлянами.
Вводячи в свій епос епізод нещасливого кохання Дідони до Енея, Вергілій в
загибелі Дідони хотів показати ніби знамення перемоги в майбутньому Риму над
Карфагеном (Ш.).
Моторний [Моторный] = проворный, удалой (К.). Проворний, спритний
(СУМ-20).
Працьовитий [Працьовытый] = трудолюбивый (К.). Який сумлінно
ставиться до роботи (СУМ-11).
Сановитий [Сановытый] = статный (К.). Показний; величний з
вигляду (СУМ-11).
Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.). Небагато, мало; у незначній кількості
(СУМ-11).
В тім городі жила Дидона
і далі.
У цій строфі подається характеристика Дідони. Ні тут, ні далі Котляревський
прямо не зображає і не називає її царицею. Перед нами — українська молодиця,
вдова заможного пана середньої руки. Спосіб характеристики Дідони, як і інших
персонажів «Енеїди», — це перелік рис, якостей, у даному разі тільки позитивних,
які складають той характер. Перша оцінка дещо побіжна: «розумна і моторна».
Потім, звернувши нашу увагу на Дідону, оповідач розгортає ширшу характеристику.
Йде ряд означень: «трудяща», за ним — паралельне означення-синонім у вищому
ступені: «дуже працьовита». Далі — ще позитивні риси: «весела», «гарна». Як
бачимо, змальовано народний ідеал молодиці. Найважливіша прикмета того ідеалу —
працьовитість. З шести означень ідеалу жінки працьовитості відведено два, одне з
них у вищому ступені (єдиний у строфі прикметник вищого ступеня). Звернімо
увагу: на останньому місці — «гарна». У щойно змальованих образах Венери і Юнони
майже все зосереджено на зовнішності, уборах, а тут бачимо зовсім інше. Убори
Дідони будуть не менш уважно й любовно виписані далі, тут же йдеться виключно
про моральні якості, вдачу, життєві обставини. Дуже багато буде важити для
Дідони прибуття троянців, надто великі надії пов'язує цариця та її близькі з
появою Енея. Перед потенціальним женихом насамперед викладається найважливіше з
народного погляду — якості молодої вдови як людини і хазяйки. Далі в усій поемі
таку пильну увагу до моральних рис, особистої вдачі зустрінемо тільки один раз —
при змалюванні майбутньої дружини Енея Лависі, народного ідеалу дівчини на
виданні. А тепер звернімо увагу на означення «сановита», яке стоїть після
«веселої», «гарної», замикаючи перелік достоїнств Дідони. Справа в тому, що воно
не зовсім прикладається до українського народного ідеалу жінки, взяте з іншого
смислового ряду. В «Словнику української мови» зафіксовано два значення слова
сановитий: 1) який має високий сан, чин; 2) показний, величний з вигляду. Тільки
тут, в одному з семи означень-похвал Дідона наближається до цариці. Воно було б
на місці у ряду: «мудра» («розумна» має більш практичний, житейський відтінок),
«могутня», «милостива» і т. ін. Чому ж слово «сановита» опинилося в чужому для
нього лексичному оточенні? Справа в тому, що перед нами — травестія. Взяте з
іншого (царського, великопанського) шару лексики, поняття в невластивому йому
оточенні створює певний комічний ефект. Воно заховалося в самому кінці
останнього рядка характеристики і ненав'язливо, ледве помітно виглядає звідти,
мов краєчок царської мантії з-під плахти молодиці. На ідеал української жінки
падає травестійно-гумористичний відсвіт, весь він немов пройнятий
любовно-іронічним усміхом автора. Наступне слово «бідняжка» ніби маскує, а
насправді підсилює гумористичний мотив — сановита бідняжка! (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThat's where was Dido's royal seat.
Its name was Carthage, It was known
For its famed ruler, who was sweet,
Industrious and bold on her fantastic throne.
Although that gorgeous lady was so bright
She couldn't escape a sorry plight:
She was a widow. On that day
She strolled across the city when
She met some Trojan men,
And opened her sweet mouth to say:
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваТой горад Карфагенам зваўся, Жыла Дзідона ў месцы тым, Хто пра Дзідону ні пытаўся, Адзін адказ быў чутны ўсім. Слыла Дзідона працавітай, Прыгожай паняй, самавітай, Хоць аўдавела ў час ліхі. Яна Траянцаў напаткала У горадзе, распытваць стала Пра іх вандроўныя шляхі:
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЖивееше в града Дидона, а тоя град бе Картаген, жена разумна и
законна — това е малко според мен: трудолюбива, дяволита, чевръста, горда, упорита, вдовица
— бедната — бе тя; излязла беше на разходка, видя троянците и кротка тъй приказката завъртя:
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechIn dieser Stadt - da lebte Dido.
Karthago ward die Stadt genannt.
Ganz wunderbar war diese Dido,
Sie zu beschreiben ist nicht leicht:
Sie war klug, arbeitsam und fleißig,
Gebildet, frohgemut und schön,
Nur elend war sie - da verwitwet.
Sie promenierte an dem Tag,
Als die Trojaner sie gewahrte,
Die sie mit solchen Worten traf:
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaGród Kartaginą się nazywał, Mieszkała w grodzie tym Dydona, Rozumna
pani i ruchliwa I w tych przymiotach uzdolniona: Bo pracowita, bardzo
sprawna, Wesoła, ładna i postawna. Biedaczka, bo już była wdową; Po
mieście swym się przechadzała, Gdy Trojańczyków napotkała, Wyrzekła do
nich takie słowa:
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаТот город Карфагеном звался, Дидона в нем тогда жила; Всяк встречный ею любовался: Всегда проворна, весела, Заботлива и деловита, Ловка, смазлива, сановита. Бедняжка, будучи вдовой, Одна по городу гуляла, Как вдруг троянцев повстречала, Что наобум брели толпой.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойТот город звался Карфагеном.
Дидона мирно в нем жила
И нравом славилась отменным.
Была разумна, весела,
Трудолюбива, домовита,
Собой красива, сановита,
Но коротала век вдовой.
Внезапно встретила троянцев,
Босых чумазых чужестранцев,
Она у входа в город свой.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоТам в городе жила Дидона,
А Карфаген был город тот,
Была разумна и проворна —
Ей каждый воздавал почет.
Трудолюбива, деловита,
Мила, красива, сановита,
Бедняжка уж была вдова.
Она по городу гуляла;
Когда троянцев повстречала,
Такие молвила слова:
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваТо Карфаген был. В нем Дидона,
Царица добрая, жила,
Умна, к делам хорошим склонна,
Но то не вся ей похвала.
Была она трудолюбива,
И сановита, и красива,
Бедняжка лишь была вдова;
Она по городу гуляла,
Как раз троянцев повстречала,
Такие им сказав слова:
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováV tom městě tenkrát Dido žila,
to město zvali Karthagem.
Rozumná, zdatná paní byla,
že zaslouží si pár těch jmen:
pilná a vůbec pracovitá,
veselá, pěkná, zdravá, hbitá,
jenže už vdova, chudinka;
šla právě městem na procházku,
když potkala tu trojskou chásku,
hned se jich v udivení ptá:
|
В. Корнієнко. Дидона і Троянці.
Частина I, строфи 21-25. |
А. Штірен. Дидона і троянці.
Частина I, строфи 21-25. |
|
22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
«Відкіль такі се гольтіпаки?
Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, виходці-бурлаки?
Куди, прочане, ви йдете?
Який вас враг сюди направив?
І хто до города причалив?
Яка ж ватага розбишак!»
Троянці всі замурмотали,
Дидоні низько в ноги пали,
А вставши, їй мовляли так:
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Видкиль таки се гольтипакы?
«Чи рыбу зъ Дону везете?
«Чи може выходци бурлакы?
«Куды прочане вы йдете?
«Якый васъ врагъ сюды направывъ?
«И хто до города прычалывъ?
«Якажъ ватага розбышакъ!»
Троянци вси замурмоталы,
Дидони нызько въ ногы палы,
А вставшы йій мовлялы такъ:
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 22.
Рядок
1:
Рядки 1-3:
видання 1842:
ч. I, строфа
Рядок 1:
видання 1798:
Відкіль такі се гольтяпаки
видання 1809:
Відкіль такі се гольтяпаки
Рядок 10:
видання 1798:
І послі їй мовляли так
Примітки: I, 22.
Частина I стр. 22.
Бурлака [Бурлака]
= бездомный (К.). 1. Людина без постійної роботи і постійного місця
проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).
Ватага [Ватага]
= шайка (К.). Отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба,
товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).
Виходець — людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т.
ін. (СУМ-20). Див. коментар до цієй строфи.
Відкіль [Видкиль]
= откуда (К.). Те саме, що звідки (СУМ-20).
Враг — нечиста сила; чорт (СУМ-11).
Гольтіпа [Гольтипа]
= сволочь, голяк (К.). Збірне до гольтіпака — 1) Убога людина;
голодранець; 2) Нероба, ледар; гультяй (СУМ-11).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Замурмотати, замурмотіти — почати мурмотати, мурмотіти —
говорити тихо, невиразно (СУМ-20).
Прочане [Прочане] = захожие (К.). Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті,
що йдуть на прощу (Л.).
Розбишака [Розбышака] = сорванец (К.). Той, хто любить бешкетувати,
пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).
Відкіль такі се гольтіпаки? і далі.
Звертаючись із запитаннями до троянців, Дідона перелічує різні види мандрівок
людей у давні часи. Передовсім згадано чумацькі валки на Дон та у Крим. Як
відомо, основним товаром чумацького промислу в ці краї були сіль і риба. Потім
названо переселення з одного краю України в інший («виходці-бурлаки»). На
початку 90-х років XVІІІ ст. частина запорожців частково сушею, частково морем
переселилася на «подаровані» царицею Катериною ІІ землі між річками Кубань і Єя,
утворивши там Військо чорноморське. Здогади, що Котляревський в мандрах троянців
відбив і цей історичний епізод, не мають реальних підстав. Нарешті — мандри на
прощу до Києва, Почаєва та інших місць паломництва.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk"Where are you from, you debauchees?
Do you cart fishes from the Don?
Or are you migrants-refugees?
Where to is heading now your echelon?
What kind of foe directed you to us?
And what a band so mutinous
Has landed here in our city!"
The Trojans fell before that dame
And murmured: "We are tame"
Then rose and said: "Have pity!
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова«Адкуль гаротнікі такія? Мо з рыбай Дон прыслаў сюды? Пі, можа, бурлакі якія? Накіраваліся куды? Які дзівак вас узначаліў? І хто да берага прычаліў? Гурт валацуг, а не ваяк!» Траянцы штось прамармыталі, Дзідоне ў ногі нізка ўпалі, А ўстаўшы, адказалі так:
Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски— Отде се взехте тук, бедняци, от Дон ли с риба сте дошли? Или сте бегълци
— бурлаци? Къде ви води път? Или разбойници сте без остатък. Чии са тия лодки татък)? Как всеки тук се озова? Троянците се посмутиха, додолу и се поклониха и после казаха това:
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech"Was ist denn das für ein Gesindel?
Bringt ihr uns Fische aus dem Don?
Seid ihr als Burschen auf der Wander?
Wohin des Weges, Pilgersleut?
Wer brachte euch hierher, Banditen?
Weshalb seid ihr vor meiner Stadt?"
Verlegen wurden die Trojaner,
Fielen vor Dido auf die Knie.
Doch dann, nachdem sie sich erhoben,
Fingen sie so zu sprechen an:
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia"I skądże tacy oberwańcy? Czy z Donu ryby tu wieziecie? Czy wy burłacy
lub wygnańcy? I dokąd tak pielgrzymujecie? Jaki Was diabeł tu skierował?
I kto pod miastem wylądował? To horda zbójców, nie tułaczy!" Trojanie coś
zamamrotali, Dydonie do stóp popadali, A wstawszy rzekli prawie z płaczem:
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина"Откуда голытьба такая? Аль рыбу с Дона привезли? Аль спьяну забрели, гуляя? Аль богомольцами пришли? Какой вас черт сюда направил? Что за герой сюда причалил? И что за банда с ним гуляк?" Троянцы тут забормотали, Дидоне дружно в ноги пали, А вставши, отвечали так:
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойИм слово молвила Дидона:
«Отколь плететесь, голяки?
Везете, что ли, рыбу с Дона?
Вы — чумаки иль бурлаки?
Видать, нечистый вас направил,
Причалить к берегу заставил
Ватагу этаких бродяг!»
Троянцы загудели хором
И, вовсе не смутясь укором,
Царице прямо в ноги бряк!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Откуда голяки такие?
Не рыбу ль с Дона привезли?
Вы, может, беглые лихие?
Куда, миряне, вы брели?
Какой вас бес сюда направил?
И кто вас к городу причалил?
Ведь вы — ватага забияк!»
Троянцы все забормотали,
Дидоне низко в ноги пали,
Поднявшись, ей сказали так:
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева«Откуда голяки такие?
Не с Дона ль рыбу привезли?
Иль беглые вы крепостные,
На богомолье ли пришли?
Какой вас враг сюда направил?
Кто это к берегу причалил?
Вы все разбойники, видать!»
Троянцы что-то бормотали,
Потом Дидоне в ноги пали
И так ей стали отвечать:
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová„Odkud, ubozí vandrovníci?
Snad ryby z Donu vezete?
Či z burláků jste uprchlíci?
Kam putujete po světě?
A který čert vás přived k městu
a kdo vám ukázal k nám cestu?
Jaká to banda divná jste!““
Trojané něco zahuhlali,
padli jí k nohám a zas vstali,
začali slušně, zdvořile:
|
|
23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
«Ми всі, як бач, народ хрещений,
Волочимся без талану,
Ми в Трої, знаєш, порождені,
Еней пустив на нас ману;
Дали нам греки прочухана
І самого Енея-пана
В три вирви вигнали відтіль;
Звелів покинути нам Трою,
Підмовив плавати з собою,
Тепер ти знаєш, ми відкіль.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Мы вси, якъ бачъ, народъ хрещеный,
«Волочымся безъ талану,
«Мы въ Трои, знаешъ, порожденны,
«Эней пустывъ на насъ ману;
«Далы намъ Грекы прочухана,
«И самого Энея пана
«Въ тры-вырвы выгналы видтиль:
«Звеливъ покынуты намъ Трою,
«Пидмовывъ плаваты съ собою.
«Теперъ, ты знаешъ, мы видкиль.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 23.
Рядок 3:
видання 1798:
Ми всі у Трої порождени
Примітки: I, 23.
Частина I стр. 23.
Бач [Бачъ]
= видишь (К.). 1. Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на що-небудь; бачиш,
дивись, ось. 2. Уживається для вираження здивування, докору і т. ін. 3. У знач.
вставн. сл. Бачиш, як бачиш (СУМ-20).
Вирва, в три вирви [Вырва, в тры вырвы]
= в тришея [в три шеи] (К.).
Вирва: 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма;
вибитий, вирваний отвір, а також глибока яма у дні річки, ставка. 2. Викуп, який
бере на весіллі з нареченого брат молодої, а також хабар (СУМ-20).
У Словнику Грінченка дається єдине пояснення: Вирва — взятка,
поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще
добавочный отработокъ.
Гнати (вигнати) у три вирви — грубо проганяти кого-небудь
(СУМ-11). Въ шею (Г.). Дати відкупного в потрійному розмірі, синонім до «втришия
прогнати» (С.).
Відкіль [Видкиль]
= откуда (К.). Те саме, що звідки (СУМ-20).
Відтіль [Видтиль]
= оттуда (К.). Те саме, що звідти (СУМ-20).
Волочитися
— постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Мана́ [Мана́ ] = призрак, привидение;
пустить ману [пустыть ману] = обаять, одурить (К.). (СУМ-11):
1. Уявний образ кого-, чого-небудь, що ввижається комусь; привид, примара. // перен.
Щось несправжнє; ілюзія, омана. 2. За уявленнями забобонних людей — те, що
навіяне «злим духом». // перен. Щось незрозуміле, незбагненне.
Ману пускати — уводити кого-небудь в оману, обдурювати, морочити
голову комусь.
Підмовить [Пидмовыть] = подговорить (К.).
Підмовляти, підмовити — умовляючи, переконувати
кого-небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. (СУМ-11).
Прочухан [Прочуханъ] = проволочка (К.). Бій, пов'язаний з великими
втратами.
Дати прочухана
— завдавати удару (на війні) (СУМ-11).
Талан — щаслива доля, щастя (СУМ-11).
Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі
Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався
правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в
результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою,
троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській
державі (Д.).
Хрещений — Який був підданий обряду хрещення, який прийняв християнство
(СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWe are, as you can see, a Christian folk,
A rambling, luckless band.
We came from Troy and now are broke,
Aeneas' hoax has brought us to your land.
The Greeks have given us a solid blow,
And lord Aeneas, too, was forced to go,
They drove him out of there.
He ordered us to flee from Troy,
To leave in any boat or hoy.
You know now who we are, from where.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова«Народ хрышчоны, мы ў паходзе Бадзяемся без пэўных мэт, З далёкай Троі ўсе паходзім, Эней нам замарочыў свет. Даліся нам у знакі Гракі, Энея самаго на здзекі Ліхія выгналі адтуль; Ён загадаў нам кінуць Трою, Падгаварыў плысці з сабою, Цяпер ты знаеш, мы адкуль.
Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски— Излезли сме комай от строя, забравил ни е бог, презрял, родени сме, ще знаеш, в Троя, Еней ни хвърли в тоя хал; нас здраво гърците ни драха, не изтърпя Еней пердаха и плю си на петите сам; да тръгнем с него нареди ни, въртя ни по морета сини и на
— доведе ни насам.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech"Du siehst, wir sind doch Christenmenschen,
Und glücklos ziehen wir umher.
Aus Troja sind wir hergekommen,
Aeneas hat uns angeführt.
Im Kampf besiegten uns die Griechen
Und jagten uns fort aus der Stadt.
Sogar Aeneas mußte fliehen.
Er war es auch, der uns befahl
Auf Schiffen Troja zu verlassen.
Nun weißt du es, woher wir sind.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia"My wszyscy, widzisz, ludzie chrzczeni, Włóczymy się bez szczęścia, sami,
My w Troi, wiedz to, urodzeni, Eneasz oto nas omamił; Nam nawarzyli Grecy
kaszy I nawet pana Eneasza, Po karku dawszy, wypędzili; Rozkazał Troję
nam porzucić, Żeglować z nim i wciąż się smucić, Wiesz teraz, skądżeśmy
przybyli.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина"Народ мы, вишь ты, православный, Но нет нам счастья в жизни сей, Мы народились в Трое славной, Да вот опутал нас Эней; Нам дали выволочку греки, Энея самого навеки В три шеи выгнали. Тогда Он нас сманил оставить Трою И в море уволок с собою; Вот и приплыли мы сюда.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой«Мы, — говорят, — не отщепенцы,
Народ крещеный, ей-же-ей!
Мы — Трои, значит, уроженцы,
Явились к милости твоей.
И нам и храброму Энею
Накостыляли греки шею.
Пуститься наутек пришлось!
Бежали сколько было мочи,
А пан Эней отвел нам очи
И плыть заставил на авось.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Мы все, как видишь, люд крещеный,
Видали много горьких дней.
Мы, знаешь, в Трое нарождены,
Да нас кругом оплел Эней.
Нас греки вздули, не жалея,
И пана самого Энея
В три шеи выгнали оттоль.
Он нам велел покинуть Трою,
Уговорив, увез с собою,
Теперь ты знаешь, мы отколь.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева«Народ мы — веры православной,
Бредем, не зная светлых дней,
Все родились мы в Трое славной,
Да только нас подвел Эней.
Нас греки вздули, не жалея,
А пана нашего Энея
В три шеи выперли за дверь.
Он нам велел покинуть Трою,
Уговорил нас плыть с собою,
Кто мы, ты ведаешь теперь.
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová„My všichni tady lid jsme křtěný,
světem nás honí osud náš,
a jak jsme v Troji narozeni,
nás vodí za nos Aeneáš.
Dali nám Řekové co proto
a pana Aeneáše potom
jak psa vyhnali z Troje ven.
"To on nám radil nechat všecko
a plavat s ním za slávou světskou;
a teď víš aspoň, odkud jdem.
|
24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Помилуй, пані благородна!
Не дай загинуть головам,
Будь милостива, будь незлобна,
Еней спасибі скаже сам.
Чи бачиш, як ми обідрались!
Убрання, постоли порвались,
Охляли, ніби в дощ щеня!
Кожухи, свити погубили
І з голоду в кулак трубили,
Така нам лучилась пеня».
|
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина I, строфа 25.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Помылуй, пани, благородна!
«Не дай загынуть головамъ,
«Будь мылостыва, будь не злобна,
«Эней спасыби скаже самъ.
«Чи бачышъ, якъ мы обидралысь!
«Убрання, постолы порвалысь,
«Охляли, нибы въ дощъ щеня!
«Кожухы, свыты погубылы,
«И зъ голоду въ кулакъ трубылы.
«Така намъ лучылась пеня.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 24.
Рядок 3:
видання 1798:
І
нужі повна очкурня
Примітки: I, 24.
Частина I стр. 24.
Благородна — про людину дворянського походження, панського роду
(СУМ-20).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Загинуть [Загынуть] = пропасть, погибнуть (К.).
Загинути — умирати, гинути, звичайно передчасно (від нещасного
випадку, в бою і т. ін.) (СУМ-20).
Незлобний — те саме, що незлобивий
— який не має, не виявляє злоби; добродушний, лагідний (СУМ-20).
Кожух [Кожухъ] = нагольная шуба (К.). Нагольный — о шубе, тулупе: без
покрышки, кожей наружу. Нагольный тулуп (У.). Довга, не вкрита сукном шуба з
великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури хутром досередини (СУМ-20).
В кулак трубити — терпіти нужду, нестатки, голод.
Ніби [Нибы] = как будто бы (К.).
Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних
речень; наче, неначе, мов, немов.
Охлясть [Охлясть] = ослабеть (К.).
Охляти/охлянути, а також хлянути/хляти
— дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися (СУМ-11).
Пеня — напасть, біда, горе (С., СУМ-11).
Постоли [Постолы] = род лаптей (К.). 1. М'яке селянське взуття з
цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами,
прив'язуючи до ніг мотузками (волоками). 2. Те саме, що личаки — плетене з лика
або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги
мотузками (СУМ-11).
Свита [Свыта] = род шинели (К.). Старовинний довгополий верхній одяг,
звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykHave mercy, noble matron!
Do not allow that we all rot,
Be charitable, be our patron.
Aeneas will thank you a lot.
Our clothing is in tatters,
The rough road damages and batters
Our shoes. We were with horror struck
Like rain-soaked puppies. We have lost
Our fur coats that would cost
A lot of dough. Oh, what ill-luck!"
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваНад нашай доляй нешчаслівай Ты, пані, злітуйся хутчэй! Будзь міласцівай, незласлівай, Табе падзякуе Эней. Мы абнасіліся дазвання — У лахманах замест убрання, Схуднелі, быццам шчанюкі! Мы світкі, кажухі згубілі І з голаду ў кулак трубілі, Нам выпаў, бачыш, лёс такі».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиСмили се, благородна пани! От гибел ни спаси, недей надсмива се над участта ни, поклон ще стори сам Еней. Не виждаш ли, че като псета ни гони пустата несрета бездомни, голи, вир-вода! Не само нямаме кожуси, но нищо няма в тез търбуси, то нашто ли не е беда!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechGnädige Herrin, hab Erbarmen,
Laß uns jetzt nicht zugrunde gehn.
Sei gütig und zeig deine Milde,
Aeneas wird dir dankbar sein.
Du siehst ja, wir sind ganz in Lumpen,
Kleidung und Schuhwerk ist kaputt,
Wir stehen da, wie nasse Hunde,
Nichts ist gerettet; in der Not
Bliesen wir in die Faust vor Hunger.
So sprang das Schicksal mit uns um."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaWięc zmiłuj się, szlachetna pani! I ocal nasze życie, zdrowie, Bądz
litościwa, nie wyganiaj, Eneasz sam "dziękuję" powie. Czy widzisz — każdy
z nas obdarty! Ubranie, łapcie z łyka starte, Oklapliśmy, jak szczenię w
deszczu! Kożuchy, świtkiśmy zgubili, Wciąż głodni i bez grosza byli,
Spotkało takie nas nieszczęście".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаПомилуй, пани, наши души! Не дай погибнуть молодцам; Дай отдышаться нам на суше, Эней спасибо скажет сам. Ты видишь, как мы отощали, Одежду, лапти — всё порвали, Кафтаны, свитки — просто срам! Как псы, без хлебушка сидели, От голода в кулак свистели, Такая вышла доля нам".
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойНе дай, приветливая пани,
Загинуть нашим головам!
За доброту тебе заране
Эней спасибо скажет сам.
Такое у бездомных счастье:
Раскисли, как щенки в ненастье,
Попали удальцы впросак!
Продрались кожухи да свиты,
И постолы вконец разбиты.
Знай трубим с голоду в кулак!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Будь, пани знатная, не строгой!
Не дай погибнуть головам,
За милости к нужде убогой
Эней спасибо скажет сам.
Ты видишь, как мы обтрепались
Одежа, постолы порвались,
Измызгались, как в дождь щенки.
Все свиты, кожухи подрали,
В кулак от голода свистали, —
Пришлись нам тяжкие деньки».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваНад нами смилуйся, царица,
Будь нам, несчастным беднякам,
Заступницей, как говорится, —
Эней спасибо скажет сам.
Ты видишь, как мы обтрепались,
Одежа, башмаки порвались,
Все отощали, мочи нет!
Тулупы, шапки растеряли,
В кулак от голода свистали.
И пережили много бед».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováSmiluj se, paní dobrotivá,
zahynout bídně nedej nám,
buď milosrdná, spravedlivá,
Aeneáš poděkuje sám.
Vždyť vidíš, jak jsme rozedraní,
nezbylo kouska šatů ani,
mrznem jak štěně na dešti.
Už nedržíme na parádu
a v žaludku nám kručí z hladu —
takové máme neštěstí.“
|
25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Дидона гірко заридала
Дидона гірко заридала
І з білого свого лиця
Платочком сльози обтирала:
«Коли б, — сказала, — молодця
Енея вашого злапала,
Уже б тогді весела стала,
Тогді Великдень був би нам!»
Тут плюсь — Еней, як будто з неба:
«Ось, осьде я, коли вам треба!
Дидоні поклонюся сам».
|
М. Алексєєв. Частина I, строфа 25.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Дидона гирько зарыдала,
И зъ билого свого лыця
Платочкомъ сльозы обтырала:
«Колыбъ, сказала молодця,
«Энея вашого злапала;
«Ужебъ тогди весела стала,
«Тогди велыкъ-день бувъ бы намъ!»
Тутъ плюсь Эней, якъ будто зъ неба:
«Ось-озьде я, колы вамъ треба!
«Дидони поклонюся самъ.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 25.
Рядки
5-6:
видання 1798:
Енея вашего злапала,
То вже б тогді весела стала
Рядок 6:
видання 1809:
То вже б тогді весела стала
Примітки: I, 25.
Частина I стр. 25.
Великдень [Велыкъ-день]
= светлый праздник (К.). Християнське весняне свято, присвячене воскресінню
міфічного засновника християнства — Христа (СУМ-11); Найбільше християнське
свято Воскресіння Ісуса Христа; відзначається навесні (СУМ-20). До фразеологізму
«Великдень раз у рік» Іван Франко дає таке пояснення: «Се одно з найбільших, а у
нашого народа таки найбільше свято» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 398) (С.).
Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).
Злапать [Злапать]] = охватить, поймать (К.).
Злапати — схопити (зубами, руками, лапами, в руки) кого-,
що-небудь (СУМ-20).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Ось, осьде [Ось-ось-де] = вот здесь (К.).
Осьде — ось тут; у цьому місці.
Платок, хустка (С.) — важлива деталь святкового жіночого
одягу. Хустка відігравала також велику роль у ритуалах, увійшла в обряди та
повір'я. Заручена дівчина пов'язувала руку судженого власноруч вишитою хусткою,
яка служила символом їхнього вічного союзу. Платок, плат в чоловіків у старі
часи мав ширше призначення, ніж нинішня носова хустка. Використовувався як
рушник, для накривання сідла тощо.
Плюсь [Плюсь] = фирк, бултых (К.). Уживається для позначення швидкого
несподіваного руху, переміщення (про появу, зникнення кого-, чого-небудь)
(СУМ-20).
Треба [Треба] = нужно, надобно (К.). Потрібно, необхідно, слід
(СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykNow, Dido sobbed for those surrounding ears
The tears were running down her face.
Lest they would leave unsightly smears,
She wiped them with a napkin with a lace.
"If I could catch that handsome boy,
I would be full of joy,
It would be like an Easter day!"
That very moment as if from the sky
Aeneas had appeared: "Here am I
To help you, noble dame, in every way!"
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваДзідона горка зарыдала І з твару белага свайго Хусцінкай слёзы выцірала. «Калі б,
— сказала, — я таго Энея вашага спаткала, Ужо б тады вясёлай стала, Тады б было ўжо свята нам!» Тут зірк
— Эней, нібыта з неба: «А вось і я, калі вам трэба! Дзідоне кланяюся сам».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиТя зарида, разтресе тяло и сълзите като река течаха по лицето бяло: — Да имах, казва, подръка аз вашия Еней, тогава щях мойта мъка да забравя, Великден би било за мен!... Не щеш ли, като от небето Еней да беше паднал:
— Ето, дойдох, прекланям се смирен!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechVor Rührung mußte Dido weinen
Und wischte sich aus dem Gesicht
Die Tränen fort mit einem Tüchlein.
Dann sagte sie: - "Ach, wenn ich doch
Euren Aeneas finden könnte,
Wäre viel wohler mir zumut'.
Für alle wäre dies ein Festtag."
Und wie aus allen Wolken - plumps! -
Stand schon Aeneas unter ihnen:
"Hier bin ich, Dido, sei gegrüßt!"
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaDydona gorzko zapłakała, Z oblicza swego bielutkiego Chusteczką łezki
wycierała: "A gdybym — rzekła im — waszego Ja Eneasza gdzieś złowiła,
To już bym się rozweseliła, To świętem byłoby uczczone!" Aż tu — Eneasz
jakby z nieba: "O gdziem ja, tum jest, gdy potrzeba! Sam złożę ukłon przed
Dydoną".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаДидона горько зарыдала И долго с белого лица Платочком слезы вытирала. "Когда б, — сказала, — молодца Энея я бы увидала, Тогда б веселой снова стала, И был бы светлый праздник нам!" Тут хлоп Эней, как сокол с лёта: "Я здесь, коль вам того охота!" — И падает к ее ногам.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойПлаточком слезы утирала
Дидона с белого лица,
Вздыхая: «Как бы я желала
Поймать Энея-молодца!
Ох, попадись он мне, проказник!
Обоим был бы светлый праздник.
Повеселилась бы я всласть.
Бок о бок зажили бы дружно...»
— «Я — здесь, я — вот он, если нужно!
Эней как будто с неба — шасть.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоДидона, горестно рыдая,
С ресниц и белого лица
Платочком слезы утирая,
Сказала: «Если б молодца
Энея к сердцу я прижала,
Тогда бы я веселой стала.
Пришел бы светлый праздник к нам!»
Тут плюх Эней, как будто с неба:
«А вот и я, коль есть потреба!
Отдам поклон Дидоне сам».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваДидона горько зарыдала
И долго с белого лица
Платочком слезы утирала.
«Когда б, — сказала, — молодца
Энея вашего поймала,
Тогда бы я веселой стала,
Тот день, как пасха, стал бы нам!»
Тут плюсь Эней, как с поднебесья:
«Вот, вот где я! Коль надо, здесь я,
Дидоне поклонюся сам».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováDido, ta hořce zaplakala
a s bílých lící šátečkem
slzičky přitom utírala:
„Kdybych tak měla v domě svém
toho junáka Aeneáše,
hned veselá bych byla zase,
hody bych vystrojila vám.“
"Tu Aeneáš jak spad by s nebe:
„Tady jsem, jestli hledáte mne!
Didoně poděkuju sám.“
|
26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Потім з Дидоною обнявшись,
Поціловались гарно всмак;
За рученьки біленькі взявшись,
Балакали то сяк, то так.
Пішли к Дидоні до господи
Через великі переходи,
Ввійшли в світлицю та й на піл;
Пили на радощах сивуху
І їли сім'яну макуху,
Покіль кликнули їх за стіл.
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 25.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Потимъ зъ Дидоною обнявшысь,
Поциловалысь гарно въ смакъ;
За рученькы биленьки взявшысь,
Балакалы то сякъ, то-такъ.
Пишлы къ Дидони до госпо́ды
Черезъ велыки переходы,
Ввійшлы въ свитлыцю, та й на пилъ;
Пылы на радощахъ сывуху
И йилы симьяну макуху,
Покиль клыкнулы ихъ за стилъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 26.
Рядок 3:
видання 1798:
За білі рученьки узявшись
Рядок 7:
видання 1798:
Ввійшли в світлицю да й на піл
видання 1809:
Ввійшли в
світлицю да й на піл
Рядки 9-10:
видання 1798:
І їли юрду і макуху,
Потім кликнули їх за стіл
Примітки: I, 26.
Частина I стр. 26.
Балакати [Балакать]
= калякать (К.). Те саме, що розмовляти (СУМ-20).
Гарно — про почуття приємності, задоволення, яке відчуває хто-небудь
(СУМ-11).
Госпо́да [Госпо́да]
= дом (К.). Домашнє житло; домівка (СУМ-11).
Кликну́ти [Клыкну́ты]
= позвать (К.). Запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Макуха [Макуха] = збоины (К.). Залишки після вичавлення олії з
насіння олійних культур; вичавки (СУМ-20); вижимки чи збой з конопляного сім'я,
вживали як десерт або легку закуску (С.).
Піл [Пилъ] = нары, широкая скамья (К.). Нари в селянській хаті,
розміщені між піччю і протилежною до печі стіною (СУМ-11). Широкі, грубі дошки,
покладені в хаті між піччю з того боку, де черінь і припічок, та протилежною
стіною. Піл служить ліжком і лавою. Ширина його — близько двох метрів, щоб
упоперек могла вільно лягти доросла людина (С.).
Радощі [Радощи] = радости (К.). Те саме, що радість
— почуття задоволення, втіха, приємність (СУМ-11).
Світелка, світлиця [Свителка, свитлыця] = гостинная (К.).
Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста,
світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у
хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні
урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).
Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі
(СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThey kissed each other like love birds,
And held each other's hand.
They talked exchanging pleasant words
And left no gripping theme unscanned.
They went to Dido's mansion
Through passageways of great dimension,
And when they reached her stately boudoir,
They drank and ate an apple cake
Until they were invited to partake
In dinner, which was most spectacular.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЗ Дзідонай потым абняліся, Пацалаваліся, ды як! За ручкі белыя ўзяліся, Вялі размову сяк і так. Пайшлі ў Дзідоны дом вялікі Праз калідораў строй бязлікі, Зайшлі ў святліцу ды й на дол, Пілі на дыванах сівуху І елі смачную макуху, Пакуль паклікалі за стол.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиПрегърнаха се, устни впиха и хванали се за ръце, те към Дидонини възвиха и бъбреха си от сърце. Преминаха през коридори, вратата после се затвори и ей ги в нейния палат, замезваха и от бутилка направо пиеха горилка, но стана време за обяд.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechEr nahm sie gleich in seine Arme
Und küßte sie ganz innig-süß.
So standen sie, die Hände haltend,
Und sprachen über das und dies;
Danach begaben sie sich alle
Durch lange Gänge in den Saal,
Wo sie sich häuslich niederließen.
Begeistert tranken alle Schnaps
Und aßen dazu Brot aus Graupen,
Bevor zu Tische man sie rief.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaZ Dydoną potem się objąwszy, Smaczniutko się pocałowali; Za białe
rączki się ująwszy, To tak, to siak już pogwarzali. Do domu jej szli wnet
we dwoje, Gdy weszli wkrótce na pokoje To na podłogę bęc wesoło. Wśród
uciech pili wciąż siwuchę A zakąszali ją makuchem, Aż zawołano ich do
stołu.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаПотом с Дидоною, обнявшись И при народе всем честном Целуясь и за ручки взявшись, Балакали о том, о сем. Потом, сказав прощай невзгодам, Пошли по длинным переходам К Дидоне в дом. Там пир горой. Взялись немедля за сивуху И конопляную макуху. Потом к столу пошли гурьбой.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойС Дидоной смачно целовался
При встрече наш троянский князь
И соловьем он разливался,
За белы рученьки держась.
По переходам, галереям
В светлицу шла она с Энеем;
Царицу к лавке он подвел;
С Дидоной попивал сивуху,
Ел конопляную макуху,
Покамест не накрыли стол.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней с Дидоною, обнявшись,
Расцеловались и потом,
За ручки беленькие взявшись,
Судачили о том о сем,
Пошли, обнявшись, в дом к царице,
А как вошли в ее светлицу,
На лавку сели отдыхать;
И угощались там сивухой
Да конопляною макухой,
Пока к столу не стали звать.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней с Дидоною, обнявшись,
Поцеловались, а потом,
За ручки беленькие взявшись,
Калякали о сем, о том.
Пошли к Дидоне; в светлой хате
Они взобрались на полати,
И ели конопляный жмых,
На радостях сивуху пили,
В беседе время проводили,
Пока к столу позвали их.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováA hned se spolu objímali
a líbali se dosyta,
za bílé ruce se pak vzali
a povídali tak i tak.
Šli s Didonou v dům pohostinný
a prošli mnoho krásných síní
až do světnice pospolu:
kořalku pili na shledání,
makovec jedli cukrovaný,
až volali je ke stolu.
|
27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Тут їли розниї потрави,
І все з полив'яних мисок,
І самі гарниї приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підлевою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.
|
О. Данченко. Частина I, строфа 25.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Тутъ йилы розныи потравы
И все съ полывьяныхъ мысокъ,
И сами гарныи прыправы,
Зъ новыхъ кленовыхъ тарилокъ:
Свынячу голову до хрину
И локшыну на перемину,
Потимъ съ пидлевою индыкъ;
На за́куску кулишъ и кашу,
Лемишку, зубци, путрю, квашу
И зъ макомъ медовый шулыкъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 27.
Рядок
1:
видання 1809:
Тут їли розниє потрави
Рядок 2:
видання 1798:
Усе з полив'яних мисок
Рядок 3:
видання 1809:
І самі гарниє приправи
Рядок 4:
видання 1798:
З нових кленових талірок
Рядок 9:
видання 1798:
Лемішку, хляки, путрю, квашу
Примітки: I, 27.
Частина I стр. 27.
Гарний [Гарный]
= пригожий, хороший (К.).
Тут у значенні смачний (СУМ-11).
Зубці [Зубци] = род кушанья (К.). Страва з очищених зерен ячменю,
зварених або підсмажених (СУМ-20). Кутя з очищених зерен ячменю, зварена з
потовченим і пересіяним на сито конопляним сім'ям (С.).
Індик — тут страва з м'яса цього птаха (СУМ-20).
Каша (СУМ-11) — страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або
молоці.
Кваша [Кваша] = соложеное тесто (К.). Страва з гречаного або житнього
борошна з солодом, подібна до густого киселю (СУМ-20). Колись одна з
популярніших страв («борщ, каша, третя кваша»). «Взяти житнього борошна,
гречаного і солоду, висипати в діжечку, розмішати горячою водою (але не
кип'ятком), дати півгодини або годину побродити; добре закип'ятити другу воду і
розводити на смак, щоб було рідше або густіше, хто як любить; поставити на печі
на тепле, щоб прийняло кислоту, тоді варити в горшку і подавати» (М. — С. 156).
В квашу також часто кладуть для смаку і гостроти сушені груші, сливи чи якісь
інші фрукти (С.).
Кленовий — зроблений з клена (СУМ-20).
Куліш [Кулишъ] = кашица (К.). Густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20).
«Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим
маслом або свинячим салом» (М.).
Лемішка [Лемишка] = саламата (К.). Или саламат, сиб. соломат,
татарск. завариха, калужка, пресная, вскипяченная болтушка; жидкий киселек,
мучная кашица, пожиже размазни; ее варят из всякой муки. Едят с солью и маслом
(Дл.). Давня українська кашоподібна страва з густо запареного борошна,
звичайно гречаного (СУМ-20). Піджарити гречаної муки, розвести її солоним
кип'ятком; скласти в горщик, поставити в піч на одну годину; подавати з
піджареною на коров'ячому маслі або на олії цибулею (М.).
Локшина [Локшына] = лапша (К.). Виріб з прісного пшеничного тіста у
вигляді тонких висушених смужок (СУМ-11). Локшина — «замісити пшеничне тісто на
яйцях, розкачати в тонкий корж, нарізати вузькими смужками і зварити у воді з
маслом або на молоці» (М. — С. 157) (С.).
Миска [Мыска] = простое блюдо (К.). Посудина у формі широкої чаші, у
якій подають страву до столу (СУМ-20).
Переміна, на переміну —
говорять ще «на переміжку» — про легші страви, які подають між м'ясними
(С.).
Підлева [Пидлева] = соус, подливка (К.).
Підлива — рідка приправа до страви; соус (СУМ-11).
Полив'яний — покритий поливою. Полива — особливий
склоподібний сплав, яким покривають керамічні вироби (СУМ-11).
Потрави [Потравы] = разные кушанья (К.). Те саме, що страва
— те, що їдять, вживають для харчування; їжа, харчі (СУМ-11).
Приправа — те, що додають до страви для поліпшення її смаку, аромату
(СУМ-11).
Путря [Путря] = род толокна (К.). Страва з ячної крупи й солодкого
квасу (СУМ-11). «Зварити кутю з ячменю; викласти її в ночовки, обсипати житнім
солодом, добре перемішати, викласти в діжечку, залити солодким квасом, поставити
в тепле місце на добу» (М. — С. 157).
Свиняча голова до хріну — ритуальна страва. У слов'ян-язичників дикий
кабан (вепр) уважався священною твариною, його приносили в жертву богам,
починали з нього, як ритуальної страви, трапезу. Потім поряд з дикою або на
зміну їй прийшла домашня свиня. Таке ж ритуальне значення мала страва з
домашньої птиці, зокрема індика. З вепром пов'язаний культ верховного бога
Перуна, з домашньою птицею — культ життєдайної, плодоносної матері-землі (див.:
Боровский Я. Е. Мифологический мир древних киевлян. — К., 1982. — С. 52 — 53).
Спосіб приготування: «Свинячу голову очистити, вимити і поставити варитися;
натерти хріну, зажарити його з маслом, покласти туди борошна, розвести трішки
бульйоном, покласти сметани і закип'ятити з невеликою кількістю солі; вийняти
зварену голову, відділити від неї нижню щелепу і подавати» (М. — С. 162) (С.).
Тут їли розниї потрави
і далі.
Наїдки тут і у всіх подальших картинах бенкетування троянців автор перелічує в
тій послідовності, у якій їх подавали на стіл. Звичайно, останніми подавали
солодкі страви, послідовно: путря, кваша, шулики, причому кожна наступна страва
була солодша за попередню. Хотілося б звернути увагу на шанобливе ставлення в
той час до їжі. Під час святкового бенкетування козаки могли кидати в грязь і
топтати дорогі убори, сипати грішми, але ніколи не могли собі дозволити
зневажливого ставлення до хліба, їжі взагалі. І обідаючи після тривалого
морського походу, і бенкетуючи цілими днями, троянці все підбирають, «як на
вечері косарі» (ІV, 29). Адже не годилося ставити на стіл чергову страву, коли в
мисках ще залишалася попередня. Цікаво, що Котляревський у «Енеїді» жодного разу
не згадує картоплі, хоч її за життя письменника почали культивувати на Україні.
Досить швидко вона вийшла в число головних городніх культур. У «Салдацькому
патреті» (1833), перелічуючи виставлені на ярмарку овочі, Квітка-Основ'яненко
називає і «картохлі, що вже швидко хліб святий з світу божого зженуть» (С.).
Хрін [Хринъ] = хрен (К.). Трав'яниста овочева рослина родини
хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак, а також корінь
цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як
лікувальний засіб (СУМ-11).
Шулик [Шулыкъ] = род пирожного с медом и маком (К.).
Шулики — порізані на невеликі кусочки пшеничні коржі, залиті
розведеним медом разом з м'ятим у макітерці маком (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThey ate all kinds of food
Served on the finest plates
Made from the native maple wood,
Which only a gourmet appreciates:
A pig's head with a sauce to lap,
Then porridge and a cornmeal pap.
They had a tasty barley dish
And after that some noodles
Besides, some turkey meat and oodles
Of poppy cake to thrill the lickerish.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваТут каштавалі рознай стравы, З кляновых кубкаў квасе пілі; І мяса елі і прыправы З гліняных місак, дзе былі І парсюковыя галовы, І хрэн, да слёз праняць гатовы, З падліўкай вострай індыкі; На закусь быў кулеш і каша, Праснак, мачанка, сыракваша, З мядовым макам піражкі.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиКакво в гледжосани чинии не бяха сложили пред тях? С подправки, с разни мерудии, прасенце с хрян и пуйка с грах, бульон с юфка и за промяна кокошка с вкусен сос заляна, какво не се намери там; а за добавка грис и каша, тава с петмез, а след сутляша и медни питки със сусам.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechHier gab es wunderbare Speisen,
In feinen Tonschüsseln gereicht.
Dazu die köstlichsten Beilagen
Auf Tellern, die aus Ahornholz.
Man aß Schweinskopf und Fadennudeln,
Mit Meerrettich pikant gewürzt,
Auch Truthahn gab's, mit feiner Soße,
Als Nachtisch Mehlspeise und Mais,
Verschiedene Getreidebreie.
Honig- und Mohnkuchen zum Schluß.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaJedzono różne tu potrawy Wciąż z polewanych misek nowych, I jak
najlepsze już przyprawy Z talerzy ładnych też, klonowych: Prosięcą oto
głowę z chrzanem I z makaronem na przemiany, Indyka sosem podlanego; A
na zakąskę strawę naszą: Lemieszkę, pęcak, papkę, kaszę, Makowca kęsy
miodowego.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаВсе пили снова, ели снова, Таких поищешь едоков, — Да всё с тарелочек кленовых, Из новых обливных горшков: Свиную голову под хреном, Потом лапшу на перемену, Расправились и с индюком. За саламатой ели кашу, Там путрю, и зубцы, и квашу, Заели раковым коржом.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойНа нем муравленые блюда,
Кленовые тарелки в ряд.
Там яства и приправы — чудо!
Бери что хочешь, наугад.
Конца не видно переменам:
Свиная голова под хреном,
Кулеш, лемешка и лапша.
Тому — индюк с подливой лаком,
Другому — корж медовый с маком,
И путря тоже хороша.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоТут ели лакомые блюда,
С приправами, не как-нибудь,
И все из обливной посуды
Да из кленовых новых блюд:
Свиную голову под хреном,
Потом лапшу на перемену,
С подливой были индюки,
А на закуску путря, каша,
Зубцы, кулеш, лемешка, кваша
И с маком, с медом шуляки.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваСнедь ели вкусную на славу
Из мисок только обливных,
А также разные приправы
Из блюд кленовых расписных:
Свиную голову под хреном,
Лапшу, блины на перемену,
С подливой индюка, балык,
Зубцы, кулеш, лемешку, кашу,
А на pакуску путрю, квашу,
И с медом маковый шулик.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováPokrmy jedli všelijaké
jen z polévaných pěkných mis,
z klenových talířků a také
ze všeho, z čeho dá se jíst.
Vepřovou hlavu měli s křenem,
pro změnu nudle osmažené
a pak pečené krocany;
co zákusek byl dort a naše
ječná i borůvková kaše
a koláč medem mazaný.
|
28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
І кубками пили слив'янку,
Мед, пиво, брагу, сирівець,
Горілку просту і калганку,
Куривсь для духу яловець.
Бандура горлиці бриньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санжарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцьовали
В дробушках, в чоботах, в свитках.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:И кубкамы пылы слывьянку,
Медъ, пыво, брагу, сиривець,
Горилку просту и калганку,
Курывсь для духу яловець.
Бандура горлыци брынчала,
Сопилка зуба затынала,
А дудка грала по балкахъ;
Санжаривкы на скрыпци гралы,
Кругомъ дивчата танцьовалы,
Въ дробушкахъ, въ чоботахъ, въ свыткахъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 28.
Рядки 1-3:
видання 1798:
І кубками пили вишнівку,
Мед, пиво, бражку, сировець,
Горілку простуд тернівку
видання 1809:
І кубками пили вишнівку.
Мед, пиво, брагу, сировець,
Горілку просту і тернівку
Рядок 5:
видання 1798:
Бандура тутечка бринчала
Рядок 8:
видання 1798:
«Ой, ненька» на цимбали грали
Примітки: I, 28.
Частина I стр. 28.
Балка [Балка]
= долина; по балках [по балкахъ] = название песни (К.).
По балках — танцю чи пісні під такою назвою виявити не вдалося. В перших
двох виданнях «Енеїди», здійснених без участі Котляревського, було: «Ой,
ненька», на цимбалах грали (С.) [Тут Ставицький помиляється і плутає 8 рядок з
7. 7 рядок не змінювався (див. "варіанти і різночитання" до
28 строфи) - Т.Б.].
Бандура — український народний багатострунний щипковий музичний
інструмент з декою овальної форми родини лютневих (СУМ-20).
Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у
певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і
не згадує зерновий.
Горлиця [Горлыця]
= Малоросс. песня и танец (К.). Давній український танець. Танцюють парою:
дівчина («горлиця») і парубок. Пісня до танцю часто варіюється, імпровізується
залежно від обставин. У піснях такого типу тільки перший куплет рідко зазнає
якихось змін. Подаємо ближчий до Котляревського в часі запис пісні,
опублікований у 80-х роках минулого століття з приміткою: «Останні два куплети
виконував Семен Степанович Гулак-Артемовський», відомий український композитор і
співак, автор опери «Запорожець за Дунаєм» (Пісні, думки і шумки руського народу
на Подолії, Україні і в Малоросії. — К., 1885. — С. 128) (С.).
Ой дівчина-горлиця До козака
горнеться; А козак, як орел, Як побачив, так і вмер. Умер батько —
байдуже, Вмерла мати — байдуже, Умер милий, чорнобривий, Жаль мені його
дуже. І за батька «отче наш», І за матір «отче наш», За милого ж душу
Танцювати мушу.
Дробушка — жіноча картата плахта, вважалася особливо нарядною.
Плахта — верхній одяг типу спідниці, зроблений із двох, зшитих до
половини кусків картатої шерстяної тканини. Святкове вбрання. З народної пісні:
Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю, Нехай же я подивлюся на
плахту-дрібницю. (Собрание русских народних песен с их голосами. — СПб, 1805. —
С. 182) (С.).
Дудка, інакше «дуда», «коза», «волинка» — музичний інструмент, що
складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На
одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (С.).
Дух — те саме, що запах; аромат (СУМ-11).
Затинать [Затынать] = отхватывать, бойко играть (К.). Завзято, з
запалом робити, виконувати що-небудь (СУМ-20).
Зуб [Зубъ] = род песни (К.). Назва української народної пісні й танцю
(СУМ-20). Танок, який танцювали під сопілку. Один з різновидів сопілки
називається «зубівка» (С.).
Калганка — горілка, настояна на калгані (трава, корінь якої вживається
також у народній медицині) (С.).
Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).
Кубок [Кубок] = стакан (К.). Великий келих;
чара — старовинна посудина для пиття вина (СУМ-11, 20).
Курити, куритися — наповнювати приміщення димом, ароматом (СУМ-20).
Санжарівка [Санжаривка] = название песни (К.). Народна пісня і
танець (СУМ-11). Темпераментний розгульний танець. Приспівки до «санжарівки»
(Закревский Н. Старосветский бандуриста. — М., 1860. — Кн. 1. — С. 75) (С.):
Ішли дівки з Санжарівки, А за
ними два парубки; А собаки з маківок, Гав-гав на дівок. Ой дівчина
кумина Поїхала до млина. Зачепила в сухий пень Та й стояла цілий день.
Продай, мамо, дві корови, Купи мені чорні брови,
На колодці стояти Та на хлопців моргати. Чом, чом боса ходиш? Чому
чобіт не заробиш? Ой не жалуй дурнички, Купи нові черевички!
Свита [Свыта] = род шинели (К.). Старовинний довгополий верхній одяг,
звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).
Сопілка [Сопилка] = свирель (К.). Український народний духовий
музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з
отворами (СУМ-11).
Яловець [Яловець]] = можжевельник (К.).
Ялівець (Juniperus, L.) — вічнозелений чагарник, рідше дерево
родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними
шишками, вживаними в медицині (СУМ-11). Ялівець і зараз поширений на Україні.
Використовується як декоративне дерево. Має гострий смолистий запах. Дим з
ялівця (плоди і стебла тліють на гарячому вугіллі) має лікувальні властивості
(С.).
І кубками пили слив'янку
і далі.
За панським столом, можливо, кожен гість мав кубок. Одначе за давньою народною
традицією обносили і частували всіх гостей по кругу однією чаркою. В народних
звичаях живе цілий кодекс правил, хто і в якій послідовності підносить гостям
чарку, з кого починати частування.
Слив'янка — сливова наливка або настойка на спирті, горілці і т. ін.
(СУМ-11).
Мед, пиво, брагу, сирівець — названі найдавніші відомі в нас
напої. Перелік по низхідній, від кращого до найдешевшого — сирівцю, єдиного в
цьому ряду безалкогольного напою (С.).
Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).
Пиво — малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного
солоду і хмелю (СУМ-11).
Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого
кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).
Сирівець [Сиривець] = квас хлебный (К.). Напій, пригот. із залитих
кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас
(СУМ-11).
Бандура горлиці бриньчала
і далі.
У чотирьох «граючих» рядках цієї строфи блискуче виявився дивовижний музикальний
слух Котляревського (він грав на скрипці). Спробуємо проаналізувати звукову
інструментовку рядків. Тут необхідне вдумливе вчитування в текст, вслухування в
мелодію і наростаючий темп.
«Бандура горлиці бриньчала» — чуються перебори струн бандури в
помірному темпі. «Сопілка зуба затинала» — прискорення темпу і підвищення тону;
після двох «бринь» попереднього рядка (причому перше тихіше — «ба», друге
голосніше — «бринь») — три такти сопілки, кожний голосніший попереднього: «со»
(глухий приголосний і голосний), «зу» (дзвінкий приголосний і низький,
приглушений голосний), «за» (той же дзвінкий приголосний, але вже в парі з
високим голосним). «А дудка грала по балках» — вступає інструмент, голосніший,
ніж два попередніх, з іншим забарвленням тембру, росте темп: після «ду-ду» ідуть
варіації.
«Санжарівки на скрипці грали» — дальше підвищення темпу і тону.
Завдяки нагромадженню дзвінких приголосних та свистячих рядок немов зіграний на
скрипці. Вслухаймося у вступні акорди: «с», «н», «ж» — на два такти — «ду-ду» —
три перебори пальців скрипаля, три порухи смичка. Звернімо увагу на те, що
інструменти починають звучати у певній наступності. Першою — порівняно неголосна
бандура, за нею голосніша — сопілка, потім ще голосніша — дудка. І нарешті всіх
покриває цариця музики скрипка. Народним танцям властивий органічний синкретизм,
єдність ритму танцю, музики, співу. Пісня для танцю втілює його ритм і дух, без
нього вона, як і без мелодії, за висловом Лесі Українки, «тільки наполовину
жива». Одяг, в якому виходять на круг, а особливо взуття («Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам! Дам лиха закаблукам, Дістанеться й передам») часто
фігурують в піснях до танцю, і не просто так, до слова, а тому, що вони є
неабиякою складовою частиною святкового дійства. Демонструють не тільки силу і
вправність у танці, а й одяг, убори. Недарма дробушкам, чоботам і свиткам
присвячений окремий рядок коментованої строфи (С.).
Див. також I, 37.
Частина I стр. 37.
Журавель — весільний танець (К.). Можна додати, що це взагалі народний
масовий танець-пісня. У танці відтворюється поведінка, пози журавля (як ходить,
скубе траву, злітає у повітря тощо). Здебільшого це робить ведучий,
соліст-танцюрист. Інші учасники стоять у колі або біжать слідом за ведучим. Вони
співають пісню, супроводжуючи текст її відповідними рухами та жестами. На
весіллі звичайно водять "журавля" в понеділок, коли несуть снідання молодій.
Якщо в селі була церква,, то в цей час мелодію "журавля" міг виконувати на
дзвонах паламар. У сцені-жарті Марка Кропивницького "Лихо не кожному лихо —
іншому й талан" пономар, вихваляючись своїм хистом, говорить: "... Спитаю: хто
краще мене ударив би в дзвін — чи на "достойно", чи на "многа літа"?.. Та хочби
і "журавля". Текст "Журавля", опублікований за життя Івана Котляревського:
Да внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле
Конопельки щипле!
А я сьому журавлю, журавлю,
Києм циби переб'ю, переб'ю!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле!
(Вестник Европы. — 1829. — № 22. — С, 153).
Дудочка — народний дівочий танець, сольний, зараз відомий під назвою
"козачок". У давнину його танцювали під акомпанемент дудки (волинки), звідки й
назва. Зараз виконується на різних музикальних інструментах (скрипці, цимбалах,
бандурі та ін.), одначе при цьому зберігається характер музичного викладу,
притаманний дудці. Текст пісні до танцю:
Ти ж мій дударику,
Ти ж мій сподарику,
Ти ж було селом ідеш,
Ти ж було в дуду граєш,
Ти ж мене забавляєш!
Тепер тебе немає,
Й дуда твоя гуляє,
І пищики запалися,
Бозна кому досталися
(Вестник Европн. — 1829. — № 22. — С. 154).
Дудники інколи ходили від села до села, заробляючи грою на прожиття, як
кобзарі або лірники. На таку думку наводять і слова "Ти ж було селом ідеш".
Можливо, наведена пісня виникла в той час, коли мандрівні дудники почали
відходити в минуле. Дудка лишила помітний слід у фольклорі, топоніміці,
антропоніміці, що теж свідчить про її неабияку роль у культурному житті народу.
Хрещик — весняна гра, в котрій одна пара учасників гри ловить другу, яка
після подачі сигналу розбігається, уникаючи переслідувачів; також танець-гра,
під час якого хлопці й дівчата міняються місцями. Переважно гра дітей і
підлітків, причому дівчат. Відомо кілька різновидів гри.
Горюдуб — гра, учасники якої стають парами, а той, хто "горить", стоїть
спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз'єднується,
перебігаючи наперед.
Джгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим
рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках
карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В "джгута" грали і без
карт.
Хлюст — гра в карти. Взагалі хлюстом називається такий момент у грі, коли в
одного чи кількох гравців на руках опиниться три карти однієї масті, або три
козирі, або три валети, або три тузи. Чий хлюст старший — визначають за
старшинством карт, які його утворили. В пари — неясно, яка гра в карти мається
на увазі. Може, вдвох, один на один?
Візок — поширена гра в карти, так звані "свої козирі". Назва пішла від того,
що тому, хто програв, дістається велика купа карт — "хоч возом вивозь" (див.: К.
с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471).
Дамки — шашки. Закрита під кінець гри шашками противника, шашка переможеного
вважається соромом для нього ("Чорт мав порожнього кута").
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThey drank full cups of what was handy:
Mead, beer, kvass, a share
Of liquor, whisky and of brandy;
A scent of juniper refreshed the air.
Bandura played a merry tune,
Helped by a violin and a bassoon.
A bevy of gay, gorgeous girls
Danced to the music of that band,
Where reed pipe sound was bland,
The place revolved with twists and twirls.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваІ кубкамі пілі вішнёўку, Мёд, піва, брагу і сырэц, Гарэлку простую, зуброўку, Курыўся дымны ялавец. Бандура гапака іграла, Кадрыль
наярвалі цымбалы, Падсвіствала жалейка ім; Вальс дружна скрыпкі пачыналі, Дзяўчаты ног не шкадавалі, Хапала весялосці ўсім.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиС бокали смучеха перцовка, мед, пиво, брага, квас пенлив, горилка проста и вишновка, анасонлийка с дъх сладнив. Един подрънква на бандура, пищялка друг в устата туря, до него пъчи се гайдар, четвърти пък цигулка вади и скачат в танц девици млади с ботушки, в сърма и кенар.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechMan reichte Sliwowitz in Bechern,
Met, Bier, die Braha und den Kwas,
Auch Branntwein aus der Galantwurzel
Und ebenso Wacholderschnaps.
Dann wurde aufgespielt zum Tanze,
Bandura und Schalmei erklang,
Flöten, im Wettstreit mit den Geigen,
Gaben, soviel sie konnten, her.
Und dazu wirbelten im Kreise
Die Mädchen, zierlich und adrett.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaKubkami pito tu śliwówkę, Miód, piwo, brahę, kwas, lecz dłużej
Zwyczajną wódkę i kminkówkę. Jałowiec się dla woni kurzył. Bandura grała
wciąż "horłycię" Fujarka — "zuba", "metelicę", "Po bałkach" dudka
wywodziła; A skrzypce "sanżarówkę" grały, Dziewczęta w świtkach
przewspaniałych W nowiutkich butach w krąg tańczyły
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаИ пили кубками сливянку, Мед, пиво, брагу, что могли, И просто водку, и калганку, Для духу можжевельник жгли. Бандура горлицу бренчала, Сопелка зуба задувала, Свистела дудка невпопад; А после скрипки заиграли, Дивчата бойко танцевали И били чоботами в лад.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойТянули кубками сливянку,
На мед и брагу налегли,
Горелку пили, запеканку,
Для духу можжевельник жгли.
Бандура «горлицу» бренчала,
Сопелка «зуба» заиграла,
От дудки звон стоял в ушах.
«Санжарку» выводила скрипка,
И девушки плясали шибко
В суконных свитках, в сапожках.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоПил каждый кубками сливянку,
Мед, пиво, брагу, что хотел,
Горилку чистую, калганку;
Для духу можжевельник тлел.
Бандура «Горлицу» бренчала,
Сопелка «Зуба» выпевала,
Свистела дудка «По балках»,
Смычки «Санжаровку» играли,
Кругом дивчата танцевали
В косицах, свитках, сапожках.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваГлушили кубками сливянку,
Мед, пиво, квас, — кто что хотел,
Простую водку и калганку;
Чтоб пахло, можжевельник тлел.
Не уставая пела скрипка,
Ей подпевала дудка хрипко,
Свирель жужжала, чуть слышна,
Бандуры горлицу бренчали,
Кругом девчата танцевали,
В сапожках, свитках, как одна.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováPak pili pivo, slivovici
a medovinu nakonec,
kořalku obyčejnou všici,
na kamnech voněl jalovec.
Hrdličku hráli na banduře,
fujara zpívala ne hůře,
tam zas pískali na flétnách.
Sanžarivku jim housle hrály,
dívčiny v kole tancovaly
v kabátcích, čižmách, kordulkách.
|
29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Сестру Дидона мала Ганну,
Навсправжки дівку хоть куди,
Проворну, чепурну і гарну;
Приходила і ся сюди
В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьонжках, в намисті і ковтках;
Тут танцьовала викрутасом,
І пред Енеєм вихилясом
Під дудку била третяка.
|
О. Данченко. Частина I, строфа 30.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Сестру Дидона мала Ганну,
Навспражкы дивку, хоть куды,
Проворну, чепурну и гарну;
Прыходыла и ся сюди,
Въ червоній юпочци баевій,
Въ запасци гарній Фаналевій,
Въ стьонжкахъ, въ намысти и ковткахъ;
Тутъ танцьовала выкрутасомъ,
И предъ Энеемъ выхылясомъ
Пидъ дудку бы́ла третяка.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 29.
Рядки 1-4:
видання 1798:
Сестра була в Дидони Ганна,
Моторна дівка, хоч куди,
Проворна, чепурна і гарна;
Приходила й вона туди
Примітки: I, 29.
Частина I стр. 29.
Викрутасом [Выкрутасомъ]
= танцевать, или плясать кружась (К.). Вивертаючись, роблячи круті повороти,
викрутаси — примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його
частини (СУМ-20).
Вихилясом [Выхылясом]
= увиваясь (К.). Вигинаючись, звиваючись, роблячи вихиляси —
примхливі, химерні рухи всім тілом у танці, при ходінні і т. ін. (СУМ-20).
Вихилясом танцюють, нахиляючись то вправо, то вліво, приваблюють, розпалюють
свою пару, заглядають їй в очі, викликаючи на круг (С.).
Ганна, Гандзя [Ганна, Гандзя]
= Анна (К.). Ганна (Гандзя; Ганнуся) — сестра Дидони.
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Дудка, інакше «дуда», «коза», «волинка» — музичний інструмент, що
складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На
одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (С.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Запа́ска [Запа́ска] = передник (К.). 1) Жіночий одяг у вигляді шматка
тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці
для обгортання стану поверх сорочки; 2) Фартук (СУМ-20). (С.): Кусок чорної,
звичайно шерстяної тканини (власне запаска) обвивався кругом стану так, щоб
кінці його сходилися попереду. Поверх запаски у вигляді фартуха був кусок
тканини синього кольору (попередниця). Запаску і попередницю підперізували
червоним поясом.
Дідона одягла не таку запаску, яка була на її молодшій сестрі Ганні минулого
дня. Знали ще запаску у вигляді полотняного білого передника, яку носили поверх
спідниці заміжні, взагалі більш поважного віку жінки.
Ковтки [Ковткы]ы] = серги (К.). Сережки (СУМ-20).
Навсправжки [Навсправжкы]
= серьезно (К.). Насправді, дійсно (СУМ-20).
Намисто [Намысто]
= монисто, ожерелье (К.). Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових
камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї (СУМ-20).
Стьонжка, стьожка [Стьонжка, стьожка] = лента (К.).
Стьожка — вузька смуга тканини, що використовується як прикраса,
для оздоблення і т. ін. (СУМ-11). Стьонжки, стьожки — кісники (С.)
— стрічки для вплітання в косу (СУМ-20).
Третяк [Третякъ] = фигура в Малороссийских танцах (К.). Потрійне
притоптування в танці (СУМ-11). Часто викликають у танець, особливо дівчата, не
словами, а танцем (С.).
Фаналевий [Фаналевый] = фланелевый (К.). Те саме, що
фланелевий. Фланель — м’яка шерстяна або бавовняна
ворсиста тканина полотняного або саржевого переплетіння (СУМ-11).
Проворну, чепурну і гарну.
Народний ідеал дівчини, прикмети названі в порядку їх важливості. Пор.
змалювання молодиці Дідони (ч. I, 21),
дівки на виданні Лависі (ч. IV, 21-22).
Проворний — спритний, моторний, жвавий (СУМ-11).
Чепурний [Чепурный] = опрятный (К.). Який відзначається чистотою,
акуратністю, охайністю (СУМ-11).
Гарний [Гарный]
= пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).
В червоній юпочці баєвій
і далі.
У Ганни юпка пошита з байки, а запаска з фланелі (франц. flanelle) – дорогої
фабричної тканини. Святкове вбрання її, так само як Дідони та Енея, пошито не з
домотканого полотна та сукна, а з купованих тканин, що в ту пору могли дозволити
собі тільки заможні люди (С.).
Баєвий [Баевый]
= байковый (К.): Пошитий з баї. Бая — м’яка бавовняна, рідше
вовняна тканина з ворсом; байка (СМ-11).
Юпка — верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки, переважно з
рукавами. За призначенням близька до сучасного легкого демісезонного пальта чи
плаща (С.).
Тут танцьовала викрутасом. Чому в танець з Енеєм іде не Дідона, а її
молодша сестра, дівка Ганна? Тому що молодицям та ще вдовам не годилося
танцювати разом з дівчатами та парубками, тим більше не годилося вдові з першого
знайомства припрошувати до танцю парубка. Прийнято, розпочавши, танцювати до тих
пір, поки грають музики. Вийти з танцю раніше, особливо парубкові, означало
показати слабість. Хто доведе свою пару до найбільшої втоми – той кращий
танцюрист (див.: К. с. — 1898. — Т. 61. — Кн. 4. — С. 10 другої пагінації) (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykQueen Dido had a sister, Ann,
A girl in all respects the tops,
A gorgeous Amazonian,
Who came to do some flippety-flops.
Ann had a flannel apron on,
A corset from chiffon,
She danced the fiery tretiak. That stunt
With motley ribbons, rings
And swaying corals on long strings
Made rapt Aeneas gape and grunt.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваСястру Дзідоны звалі Ганнай, Якая дзеўкай хоць куды Была — жывой, для ўсіх жаданай; Дык і яна прыйшла сюды, Прыбраная па добрай звычцы — У яркай байкавай спаднічны, А завушніцы аж гараць. Красуня Ганна гэтым часам У круг танцорскі з выкрутасам Энея выйшла запрашаць.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиСестрата на Дидона — Хана, красива до немай къде, чевръста, гиздава, засмяна, и тя на празника дойде; с червена нова фустанела, с жакет фланелен и с кордела, с мъниста, с обеци бе тя. Прочута бе като танцьорка и пред Еней като змиорка се заизвива, запламтя.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDa war auch Didos Schwester Hanna,
Ein Mädchen, wie es keine gab,
Schön von Gestalt, kokett und fröhlich.
Sie schloß sich der Gesellschaft an.
Mit einer hübsch bestickten Schürze,
In einem Oberkleid aus Samt,
Bänder im Haar, am Hals die Kette,
Tanzend erreichte sie den Kreis
Und hüpfte schwungvoll vor Aeneas.
Flöten begleiteten den Tanz.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaDydona miała siostrę Hannę, Ruchliwą, strojną, ładną, miłą, Zaiste,
bardzo piękną pannę; I ta też tutaj przychodziła W spódniczce drogiej, bo
bajowej, W zapasce ładnej, flanelowej, W koralach, wstążkach i kolczykach;
Tańczyła tutaj z wykrętasem Przed Eneaszem w wychylasach W "tretiaku"
mknęła pod muzykę.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаСестру Дидоны звали Ганна; Вот впрямь уж девка хоть куда! Чиста, ловка, бела как панна, — Явилась и она сюда. На ней сережки золотые. Корсетка, ленточки цветные; Монистами звеня слегка, Она пошла, лозой сгибаясь, И, пред Энеем извиваясь,
Под дудку била гопака.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойКрасуясь, извивалась Ганна,
Дидоны младшая сестра,
В запаске, в юбочке багряной,
Стройна, подбориста, востра.
Эней залюбовался плясом,
Он удивлялся выкрутасам.
И то сказать, была ловка!
Она в сережках и в монистах
И в лентах шелковых цветистых
Под дудку била «третьяка».
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоСестру Дидоны звали Ганна,
По правде, девка хоть куда!
Резва, нарядна и румяна,
Явилась и она сюда
В червоной кофточке из байки,
В запаске доброй из китайки,
В серьгах, монистах, лентах. В пляс
Тут с выкрутасами пускалась,
Перед Энеем извивалась,
Под дудку в третьяке кружась.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваПришла сестра Дидоны Ганна,
Молодка, право, хоть куда!
Стройна, пригожа и румяна,
Живая, как огонь, всегда;
В фланелевой запаске новой,
В корсетке байковой лиловой,
В монистах, лентах, — на виду
Была Ганнуся, танцевала,
Энея танцем чаровала,
Чечетку била под дуду.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováI měla Dido sestru Hanu,
opravdu děvče jako květ,
svižnou a jako malovanou —
ta k tomu tanci přišla hned
v červené sukni širokánské
a v pěkně vyšívané pasně,
a samé pentle, korále;
před Aeneášem točila se,
hned kolo vlevo, vpravo zase,
a skákala jak na bále.
|
|
30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней і сам так розходився,
Як на аркані жеребець,
Що трохи не увередився,
Пішовши з Гандзею в танець.
В обох підківки забряжчали,
Жижки од танців задрижали,
Вистрибовавши гоцака.
Еней, матню в кулак прибравши
І не до соли примовлявши,
Садив крутенько гайдука.
|
М. Дерегус. Частина I, строфа 30.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней и самъ такъ росходывся,
Якъ на аркани жеребець;
Що трохы не увередився,
Пишовшы сь Гандзею въ танець,
Въ обохъ пидкивкы забряжчалы,
Жыжкы одъ танцивъ задрижалы,
Выстрыбовавшы гоцака.
Эней матню въ кулакъ прыбравшы
И не до солы прымовлявшы,
Садывъ крутенько гайдука.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 30.
Рядок
1:
видання 1798:
Еней і сам так розгулявся
Рядки 3-10:
видання 1798:
3 Дидоною за руки взявся,
Пішов із нею у танець.
Підківки в неї забряжчали.
Жижки од танців задрожали.
Як
вибивала гоцака;
А пан Еней так розходився,
Що трохи не увередився,
Кружком сідавши гайдука.
Примітки: I, 30.
Частина I стр. 30.
Аркан — довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять
коней та інших тварин (СУМ-20).
Вистрибовать [Выстрыбовать]
= выскакивать (К.).
Вистрибувати — танцювати з стрибками (СУМ-11).
Гайдук — тут у значенні український народний танець (СУМ-11).
Садити гайдука — танцювати навприсядки (Ш.).
Ганна, Гандзя [Ганна, Гандзя]
= Анна (К.). Ганна (Гандзя; Ганнуся) — сестра Дидони.
Гоцак [Гоцакъ]]]
= род пляски (К.). Те саме, що тропак — народний танець (С.).
Дрижати — коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого-небудь
(СУМ-20).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Жижки [Жыжкы] = икры (К.). Задній бік колін, підколінні сухожилки.
[Аж] жижки (рідко віджилки) трясуться (трусяться, тремтять, дрижать і т.
ін.) / затрясли́ся (затрусилися, затремтіли, задрижали і т. ін.) —
хто-небудь має нестримне бажання до чогось (перев. до танцю) (СУМ-20).
Забрязчать [Забрязчать] = зазвенеть (К.). Почати
бряжчати — ударяючись, утворювати брязкіт, дзвінкі звуки (про
металеві, скляні і т. ін. предмети) (СУМ-20).
Матня [Матня] = ширинка (К.). Частина штанів, де сходяться холоші
(СУМ-20).
Не-до-соли [Не-до-солы]
= не время, некогда (К.). Не до солі — комусь байдуже до
чогось, коли є важливіша справа (СУМ-11).
Примовка «Тепер мені не до солі» пішла від народного оповідання, відомого у
варіантах. Наводимо поданий у «Трудах» Павла Чубинського, підготовлених у 70-х
роках позаминулого століття: «Послав батько сина за сіллю, дав йому гривню
грошей. Купив син солі, скільки було сказано йому, ще шага й виторгував з тих
грошей; всипав сіль у заполу та й іде додому. По дорозі був шинок, а в шинку
тому гра музика, люди танцюють, аж діл гуде. Надійшов туди наш парубок і дуже
йому заманулося потанцювати, а в кишені шаг мулить.
— Музико, грай мені одному! — погукнув парубок, віддав того шага І почав
танцювати, аж хата мала, а він закида ноги, і вприсідки, і через ногу, усяк
було. Затанцювався парубок, а сіль потроху сиплеться з заполи. Що майне він
ногою, то сіль так і поросне по хаті. А люди стоять округи та й приказують йому
саме під ногу, мов знарошне приграють:
— Ой, парубче, сіль сиплеться, ой, парубче, сіль сиплеться! А парубок зайшовся
так, що й себе не тяме, та все їм:
— Тепер мені не до солі, коли грають на басолі! Тепер мені не до солі, коли
грають на басолі!
Ходив, ходив парубок, поки аж відтанцював свого шага. Стала музика І він став.
Глянув — аж сіль уся на долівці, ще сам він і порозтирав її ногами. Скривився
парубок та в сльози:
— А бодай його лиха година знала! Що ж тепер тато скажуть! Потяг собі, сердега,
додому» (Чубинськи й. — Т. 2. — С. 379). Здавна на Україні, так само як у
Росії та Білорусії, сіль, як переважно привозний продукт першої необхідності,
цінилася високо і витрачалася економно. Сіль була важливим, коли не основним,
продуктом чумацького промислу. Знали сіль «кримку» і «бахмутку». Першу
одержували від випаровування на сонці морської води в Криму, другу — від
випаровування на спеціальних сковородах добутої з соляних колодязів води.
Колодязі знаходилися на березі невеликої річки Бахмутки в нинішньому Донбасі.
Біля солеварень виникла укріплена слобода, потім — місто Бахмут (тепер
Артемівськ, великий центр соледобувної промисловості). Свідчать, що «бахмутка»
була більш дрібною і вважалася кращою на смак (див. Також коментар: ІV, 45).
Страви прийнято було варити без солі. Її ставили на стіл окремо. Звідси й звичай
зустрічати гостей найдорожчим у господарстві — хлібом і сіллю. Хліб і сіль на
столі — ознака достатку. Розсипати сіль не те що з торби — солянки вважалося в
народі недоброю прикметою (посваритися).
Примовляти — граючи або танцюючи, вимовляти слова пісні, примовки
і т. ін. (СУМ-11).
Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).
Увередиться [Увередыться] = повредиться (К.). Завдати собі шкоди,
надірватися (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykHe, too, became so stimulated,
Just like a horse in prance.
From strain he almost fainted,
When he joined Ann in dance.
Their iron-clad heels kept on clinking,
Their hamstrings kept on twitching-tinkling,
As they were leaping in the air.
He, in his wide, loose trousers, danced
The spirited "haiduk" and so enhanced
This dance by squatting-jumping with much flair.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней і сам так расхадзіўся, Як той стаеннік з табуна, Што крыху пан не ўверадзіўся, Як з ім скакаць пайшла яна. Ажно падкоўкі іх заззялі, Ажно паджылкі задрыжалі У тых заядлых плясуноў, Калі, узняўшы пыл матнёю, З салёнай прымаўкай, крутою, Эней упрысядкі пайшоў.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЕней напред-назад сновеше като жребец, държан с въже, че вече с Хана в танц летеше, най-лих сред толкова мъже. Чевръсто тракаха с подкови, дома тресяха из основи с неудържимия гоцак. Еней шалварите прихвана и с вик, с подскоци до тавана редеше буйния гопак.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeneas ließ nicht auf sich warten,
Mit Sprüngen, wie ein junger Hengst,
Gesellte er sich zu dem Mädchen;
Hanna hat ihn ganz schon verwirrt.
Sie tanzten, daß der Boden schwankte,
Die Sehnen waren angespannt,
Man hörte nur noch ihre Stiefel.
Die Hose fest in seiner Hand,
Und alles rings um sich vergessend,
Tanzte Aeneas den Hopak.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz sam się tak rozhulał, Jak młody źrebak na arkanie, Że omal tutaj
nie okulał, Ruszywszy z Handzią żwawo w taniec. Podkówki wraz im
zabrzęczały, Od tańca łydki aż zadrżały, "Hocaka" tupiąc z głośnym stukiem.
Eneasz matnię przytrzymując I bardzo mocno przygadując, Potężnie sadził tu
"hajduka".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней и сам так расходился, Что пожелал плясать тотчас. Он мало спьяну не убился, Пустившись вместе с Ганной в пляс. Подковки дробно застучали, Поджилки стрункой задрожали, Он, не щадя последних сил, Мотню повыше подбирая Да сам себе и подпевая, Вприсядку гайдука садил.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойВзыграл и сам Эней-троянец,
Как на аркане жеребец.
Пустившись лихо с Гандзей в танец,
Чуть с ног не сбился молодец.
У них подковки забряцали,
У них поджилки задрожали,
Едва за Ганной поспевал.
Эней собрал мотню вприхватку,
Ударил гопака вприсядку
И «не до соли» припевал.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней и сам так расходился,
Как на аркане жеребец.
Танцуя с Гандзей, так носился,
Что чуть не вывернул крестец.
Поджилки с плясу задрожали —
Вдвоем подковками стучали.
Откалывая трепака.
Эней, мотню в кулак сбирая
И «Не до соли» подпевая,
Садил вприсядку гопака.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней и сам так расходился,
Как на аркане жеребец,
Чуть было пол не провалился —
Плясал так с Ганной удалец.
Подковы их сапог бренчали,
И кудри по ветру летали.
Когда плясали трепака,
Эней, держа мотню рукою,
Припев подхватывал порою,
Садил вприсядку гайдука.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneáš tak se rozdováděl,
jak hřebci kdybys volnost dal,
Haničku pořád k tanci sváděl
a málem že se neuštval.
Podkůvky zazvonily o zem,
jak vyskakoval každý po svém,
on v širokánských kalhotách
(do hrsti vzal je při tom tanci),
písničku k tomu notoval si
a přisedával na patách.
|
31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
А послі танців варенухи
По филижанці піднесли;
І молодиці-цокотухи
Тут баляндраси понесли;
Дидона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тоді пили.
Ввесь день весело прогуляли
І п'яні спати полягали;
Енея ж ледве повели.
|
М. Ваша. Частина I, строфа
31.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:А посли танцивъ варенухы
По фылыжанци пиднеслы;
И молодыци цокотухы
Тутъ баляндрасы понеслы;
Дидона крипко заюрыла,
Горщокъ сь вареною розбыла,
До дуру вси тогди пылы.
Ввесь день весело прогулялы,
И пьяни спаты полягалы;
Энеяжь ледве повелы.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 31.
Рядки
2-4:
видання 1798:
По кухлику їм піднесли;
А молодиці-цокотухи
Тут баляндряси понесли
Рядок 10:
видання 1798:
Енея ж ледві повели
Примітки: I, 31.
Частина I стр. 31.
Баляндраси [Баляндрасы]
= тарабара (К.) Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне,
несерйозне.
Баляндраси точити (правити, нести і т. ін.) — весело розмовляти,
розповідати про щось незначне, несерйозне (СУМ-11).
Варенуха [Варенуха]
= хлебное вино или наливка, вареные с сухими плодами, медом и пряными кореньями
(К.). Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами (СУМ-20). Пили її
звичайно гарячою (Ш.).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Заюрити — почати пустувати, поводити себе вільно, грайливо (СУМ-20).
Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).
Филижанка [Фылыжанка] = чашка чайная (К.).
Філіжанка — те саме, що чашка (СУМ-11).
Цокотуха [Цокотуха] = щебетуха (К.). Цокотлива жінка, дівчина;
щебетуха (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAnd when the dance was up,
They drank more brandy with stewed fruit,
Each woman had at least a cup;
They laughed and joked and none stayed mute.
Queen Dido flew into a rage
And broke a pot with beverage.
They drank until the night,
They spent the day elated
And went to bed intoxicated;
The task to drag Aeneas was not light.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваА пасля танцаў варэнухі Па добрай шклянцы валілі, І маладзіцы-сакатухі Тачылі лясы як маглі; Дзідона моцна заюрыла, Гаршчок з варэнаю разбіла, Да адурэння ўсе пілі. Дзень
цэлы, як чмялі, гулі ўсе І спаць ляглі, як упіліся; Энея ж ледзьве павялі.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА после греяна ракия поднесоха им по филджан и се захвана лакардия с красавиците с кръшен стан; Дидона здраво се разписка, гърнето със чорба разплиска; чак до самата козирка тук бяха всичките наляни и легнаха да спят пияни; Еней го взеха под ръка.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechNach so viel Mühe leerte jeder
Gleich becherweise Honigschnaps;
Und all die klatschsüchtigen Weiber
Fingen sogleich zu tratschen an.
Bald wurde Dido übermütig
Und warf den Schnapskrug an die Wand.
Sie alle waren angeheitert,
In Fröhlichkeit verging der Tag.
Dann suchte jeder eine Stätte,
Um auszuruhen für die Nacht.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaPo tańcach wszystkim też krupniku Po filiżance tu podano, Banialuk jęły
wprost bez liku Pleść mołodyce rozgadane; Dydona się rozochociła, Z
krupnikiem garnek aż rozbiła, Jak w szale wszyscy pili, jedli. Wesoło cały
czas spędzili, Pijani spać się położyli; A Eneasza spać powiedli.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаА после танцев варенухи По доброй чарке поднесли; И молодицы-щебетухи Всласть околесицу несли. Дидона спьяну нашалила — Горшок с горилкою разбила. Все веселились, как могли; До одури напились гости И полегли, как на погосте; Энея ж еле увели.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойХлебнув по чашке варенухи
Затем, чтоб горло промочить,
Все молодухи-цокотухи
Балясы начали точить.
Дидона крепко зашалила,
Корчагу полную разбила.
Накуликались, как могли.
День целый пили до упаду,
И не было с Энеем сладу,
Его насилу волокли.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоА после танцев варенухи
По доброй чашке поднесли,
И молодицы-цокотухи
Турусы спьяну понесли.
Дидоне разум помутило,
Горшок с наливкою разбила.
Гульбу до дури развели.
Весь день до ночи веселились
И спать хмельные повалились,
Энея ж еле увели.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваВсем после танцев варенухи
По чайной чашке поднесли.
Подвыпив, бабы-щебетухи
Со смехом всякий вздор несли.
Горшок Дидона уронила
С варенухой и разбила;
Тут все до одури пили;
До поздней ночи веселились
И пьяные спать положились,
Энея еле увели.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováHorkého vína plné šálky
po tanci jim pak podali
a mladé žínky štěbetalky
hned nezbednosti začaly.
A Dido, ta si zavýskala,
na kusy šálek roztřískala,
pak pili dál jak posedlí
a pili z rána do Červánků
a pak se uložili k spánku;
Aenea sotva odvedli.
|
32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней на піч забрався спати,
Зарився в просо, там і ліг;
А хто схотів, побрів до хати,
А хто в хлівець, а хто під стіг.
А деякі так так хлиснули,
Що де упали — там заснули,
Сопли, харчали і хропли;
А добрі молодці кружали,
Поки аж півні заспівали, —
Що здужали, то все тягли.
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 30-31.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней на пичь забрався спаты,
Зарывся въ просо, тамъ и лигъ;
А хто схотивъ, побривъ до хаты,
А хто въ хливець, а хто пидъ стигъ.
А де-яки такъ-такъ хлыснулы,
Що де упалы, тамъ заснулы,
Соплы, харчалы и хроплы;
А добри молодци кружалы,
Покы ажъ пивни заспивалы —
Що здужалы, то все тяглы.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 32.
Рядок
1:
видання 1798:
Еней на печ забрався спати
Рядок 4:
видання 1798:
А хто в хлівець, і хто у стіг
Рядок 6:
видання 1798:
Що где упали, там заснули
видання 1809:
Що где упали, там заснули
Примітки: I, 32.
Частина I стр. 32.
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Здужать [Здужать] = посилить (К.). Бути (стати) спроможним, могти
(змогти) щось робити (СУМ-20).
Кружати — пити хмільні напої (СУМ-20).
Піч — споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення,
випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін.
(СУМ-11). Про піч багато хто з молодших та й старших уже не має певного
уявлення. Споконвічний неодмінний атрибут житла, хранительниця вогню й тепла, з
припічком та черінню, уже майже відійшла в минуле. Зараз тільки інколи в
селянських хатах, на кухні, продовжують ставити печі менших, ніж раніше,
розмірів і меншою черінню над ними, скоріше як данину традиції, ніж з практичної
потреби. На черені, яка нагрівається, коли топлять піч, сплять, сушать зерно, в
тому числі просо (див.), перед тим як везти його шеретувати на пшоно (С.).
Поки [Покы] = покуда (К.). До цього часу (СУМ-11).
Просо — відома ще з доісторичних часів зернова культура. Згадується в
дуже давніх зразках народної творчості: «А ми просо сіяли, сіяли...» Традиційно
просо займає досить значне місце в харчовому раціоні українського народу. В
повсякденному побуті пшоняна каша або куліш — звичайна страва. А в козацьких
походах, чумацьких та бурлацьких мандрах пшоняна каша з салом, у піст з рибою та
олією — перший наїдок (С.).
Сопти [Сопты] = сопеть (К.). Важко дихаючи, перев. носом, видавати
звуки з присвистом (СУМ-11).
Хата [Хата] = изба (К.). Сільський одноповерховий житловий будинок, а
також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).
Хлистати — пити що-небудь спиртне, перев. у великій кількості (СУМ-11).
Хлів — будівля для свійської худоби та птиці (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAeneas found himself a billet
Inside a baking oven where
He crept into some drying millet.
And many found themselves a lair
Inside the house. And those who were too drunk,
Fell where they stood kerplunk.
They puffed and snored, and blew,
While younger ones yet snooped around
And stole whatever could be found
Until the cocks crowed cock-a-doodle-doo!
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней на печ палез, як змогся, Зарыўся ў проса, там і лёг; А хто хацеў, дамоў пацёгся, А хто ў хляўчук, а хто пад стог. А некаторыя хлябталі, Ды так, дзе ўпалі
— там і спалі, Сапелі, пыхкалі, храплі; Дужэйшыя ж па чарцы бралі, Аж покуль пеўні праспявалі — Датуль пілі, пакуль маглі.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЕней на печката веднага се просна, кротна и заспа. Кой легна вкъщи, кой на прага, един в яхъра, друг в копа. А трети тъй го бяха дали, че дето легнали
— заспали, сумтягт, похъркват и пъхтят. Пък другите все още къркат, дорде на стола не захъркат — не могат иначе да спрат.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeneas schlenderte zum Ofen
Und schlief auf Hirsesäcken ein.
Die einen machten sich ein Lager
Drinnen im Haus oder im Stall,
Die andern gingen in die Scheune
Und dort verbrachten sie die Nacht.
Von überall ertönte Schnarchen.
Die Allerstärksten blieben wach,
Bis in der Früh die Hahne krähten -
Und soffen, was zu finden war.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz wlazł na piec pękaty. Tam w proso zarył się przebłogo; A kto
chciał, poszedł spać do chaty, A kto do chlewa, kto do stogów. Niektórzy
zasię tak golnęli, Że gdzie upadli, tam posnęli, W głos posapując,
charcząc, chrapiąc; A dzielne zuchy pili dalej, Jak tylko mogli, pociągali,
Dopóki pierwszy kur nie zapiał.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаНа печь забрался он насилу И, в просо ткнувшись, там залег; А кто хотел, тот в хату двинул, Кто в хлев забрел, а кто под стог. Иные ж так винца хлебнули, Что, где упали, там уснули; Храпели так, что будь здоров. Иные ж, не теряя духу, Глушили сызнова сивуху И мед до третьих петухов.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭней с трудом на печь взвалился,
Зарылся в просо, там и лег.
Кто вкривь и вкось домой тащился,
Кто в хлев забрался, кто под стог.
Иные так уже хлестнули,
Что, где упали, там заснули.
Нашлись, однако, питухи!
Они мертвецки нализались,
Но молодецки подвизались,
Пока пропели петухи.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней поспать на печь взобрался,
Зарылся в просо там и лег;
До хаты, кто сумел, добрался,
Кто в хлев забрел, а кто под стог.
А многие так так хлестнули,
Что где упали, там заснули,
Храп, свист, сопение неслось.
Лихие ж молодцы сидели,
Покуда петухи не спели —
Все осушили, что нашлось.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней едва на печь взобрался,
Зарылся в просо, там и лег.
Кто спать в избу, в тепло подался,
Кто под амбар, а кто под стог,
Другие пенной так хлестнули,
Что где упали, там заснули...
Там тот храпел, тот там стонал;
Иные молодцы сидели,
Пока и петухи пропели,
Пили всю ночь, — а хмель не брал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneáš v prosu zabořil se,
tam pěkně zahrabat se moh;
kdo chtěl, ten šel spat do světnice,
ten hledal chlív, ten zase stoh.
Už nekoukali vpravo vlevo,
kde padli, usnuli jak dřevo,
jen funěli a chrápali.
Junáci statní, osvědčení,
ti pili až do kuropění,
co zmohli, všecko vytáhli.
|
33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Дидона рано ісхопилась.
Пила з похмілля сирівець;
А послі гарно нарядилась,
Як би в оренду на танець.
Взяла караблик бархатовий,
Спідницю і карсет шовковий
І начепила ланцюжок;
Червоні чоботи обула,
Та і запаски не забула,
А в руки з вибійки платок.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Дидона рано исхопылась,
Пыла съ похмилля сиривець;
А посли гарно нарядылась,
Якъ бы въ оренду на танець.
Взяла караблыкъ бархатовый,
Спидныцю и карсетъ шовковый
И начепыла ланцюжокъ;
Червони чоботы обула,
Та и запаскы не забула,
А въ рукы зъ выбійкы платокъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 33.
Рядок
2:
видання 1798:
Пила з похмілля сировець
видання 1809:
Пила з похмілля сировець
Рядок 6:
видання 1798:
Спідницю і карсет люстровий
Рядок 9:
видання 1798:
Да і запаски не забула
Примітки: I, 33.
Частина I стр. 33.
Вибійка — тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою
різьбленої або набірної дерев'яної дошки (СУМ-20).
Гарний [Гарный]
= пригожий, хороший (К.).
Приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін.;
красивий (СУМ-11).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Запа́ска [Запа́ска] = передник (К.). 1) Жіночий одяг у вигляді шматка
тканини певного розміру (перев. вовняної), що використовується замість спідниці
для обгортання стану поверх сорочки; 2) Фартук (СУМ-20). (С.): Кусок чорної,
звичайно шерстяної тканини (власне запаска) обвивався кругом стану так, щоб
кінці його сходилися попереду. Поверх запаски у вигляді фартуха був кусок
тканини синього кольору (попередниця). Запаску і попередницю підперізували
червоним поясом.
Дідона одягла не таку запаску, яка була на її молодшій сестрі Ганні минулого
дня. Знали ще запаску у вигляді полотняного білого передника, яку носили поверх
спідниці заміжні, взагалі більш поважного віку жінки.
Караблик [Караблыкъ]
= род чепца (К.). Кораблик — старовинний жіночий головний убір
(СУМ-20).
Кораблик — старовинний жіночий головний убір, переважно в
середовищі панства і заможного козацтва. Висока шапка з парчі або бархату з
хутряним ободком. Формою нагадувала кораблик, звідси й назва. Верх круглий, з
дорогоцінної тканини, інколи винизаний жемчугом і дорогоцінним камінням, над
лобом викроєний гострим кінцем уверх (як ніс корабля), вуха залишалися
відкритими. Ободок - завжди з чорного матеріалу, потилицю прикривав округло
викроєний чорний клапан (С.).
Карсет — корсет — те саме, що
корсетка — верхній жіночий одяг – безрукавка, пошита в талію з
кольорової тканини (СУМ-20).
Ланцюжок [Ланцюжокъ] = цепочка (К.). Прикраса із з'єднаних металевих
кілець, перев. з дорогого металу (золота, срібла) (СУМ-20).
Оренда — ще оранда — корчма. У святкові дні тут збиралися на гуляння,
танці. Назва «оранда» походить від того, що корчмарі за право торгувати горілкою
платили в державну казну належний податок (брали в аренду) (С.).
У неділю на селі, У оранді на
столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець.
Кругом аж курява вставала. Дівчата танцювали І парубки...
(Тарас Шевченко. Титарівна)
Платок, хустка (С.) — важлива деталь святкового жіночого
одягу. Хустка відігравала також велику роль у ритуалах, увійшла в обряди та
повір'я. Заручена дівчина пов'язувала руку судженого власноруч вишитою хусткою,
яка служила символом їхнього вічного союзу. Платок, плат в чоловіків у старі
часи мав ширше призначення, ніж нинішня носова хустка. Використовувався як
рушник, для накривання сідла тощо.
Похмілля — похмелятися, похмелитися; повторна випивка, найчастіше на
другий день після пияцтва.
Сирівець [Сиривець] = квас хлебный (К.). Напій, пригот. із залитих
кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас
(СУМ-11).
Спідниця [Спидныця] = юбка (К.). Жіночий одяг, що покриває фігуру від
талії донизу (СУМ-11).
Див.
також I, 29.
Частина I стр. 29.
Проворну, чепурну і гарну — народний ідеал дівчини, прикмети названі в
порядку їх важливості. Пор. змалювання молодиці Дідони (І, 21), дівки на виданні
Лависі (IV, 21 — 22).
Юпка — верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами.
За призначенням близька до сучасного легкого демісезонного пальта чи плаща.
Запаска — жіноче вбрання, що заміняє спідницю. Кусок чорної, звичайно
шерстяної тканини (власне запаска) обвивався кругом стану так, щоб кінці його
сходилися попереду. Поверх запаски у вигляді фартуха був кусок тканини синього
кольору (попередниця). Запаску і попередницю підперізували червоним поясом. У
Ганни запаска з фланелі (франц. flanelle) — дорогої фабричної тканини. Святкове
вбрання її, так само як Дідони та Енея, пошито не з домотканого полотна та
сукна, а з купованих тканин, що в ту пору могли дозволити собі тільки заможні
люди.
Стьонжки, стьожки — кісники.
Ковтки — сережки.
Третяк — потрійне притоптування в танці. Часто викликають у танець, особливо
дівчата, не словами, а танцем. Вихилясом — танцюють, нахиляючись то вправо, то
вліво, приваблюють, розпалюють свою пару, заглядають їй в очі, викликаючи на
круг. Чому в танець з Енеєм іде не Дідона, а її молодша сестра, дівка Ганна?
Тому що молодицям та ще вдовам не годилося танцювати разом з дівчатами та
парубками, тим більше не годилося вдові з першого знайомства припрошувати до
танцю парубка. Прийнято, розпочавши, танцювати до тих пір, поки грають музики.
Вийти з танцю раніше, особливо парубкові, означало показати слабість. Хто доведе
свою пару до найбільшої втоми — той кращий танцюрист (див.: К. с. — 1898. — Т.
61. — Кн. 4. — С. 10 другої пагінації).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWhen Dido rose from her deep sleep,
She drank some sour kvass,
Then dressed in finery from silk and crepe,
As if to go to dance; she looked first class:
A velvet cap perched on her mane,
On her breast was a golden chain;
She wore a corset and a skirt;
She didn't forget her apron and
She held a handkerchief in her small hand;
Red boots made her look pert.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваДзідона выпіла з пахмелля Гарэлкі чарку раніцой; Прыбралася, бы на вяселле Альбо на танцы трэба ёй. Караблік-чэпчык брала новы, Спадніцу і карсет шаўковы, У косы каснікі ўпляла; На ногі боцікі абула, Андарачок свой апранула, А ў рукі хустачку ўзяла.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиДидона стана доста ранко, за махмурлука сръбна квас; като да иде
на седянка — успя, нагизди се завчас. Тюрбан си сложи тъмновинен и фуста, и корсет копринен; с ботушки нови на нозе, с герданче заситни чевръста, престилка сложила на кръста; и кърпичка с везма си взе.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechGanz früh sprang Dido aus dem Bette,
Trank zur Ausnüchterung den Kwas,
Dann zog sie, wie zu einem Feste,
Sich ihre schönsten Kleider an:
Aus feinem Samt am Kopf die Haube,
Aus Seide Mieder und der Rock,
Am Hals bunt glitzerndes Geschmeide,
Und rote Stiefelchen am Fuß.
Nicht zu vergessen - eine Schürze,
Und weißes Tüchlein in der Hand.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaDydona rano się zerwała, Po kacu piła kwas chlebowy; A potem ładnie się
ubrała, Jak wprost do karczmy potańcować. Czepeczek wzięta więc niezgorszy,
Spódnicę i jedwabny gorset, Łańcuszek też włożyła nowy; Czerwone wzuła
buty damskie, Nie zapomniała też zapaski, Do rąk chusteczki kartunowej.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаДидона рано пробудилась, Кваску с похмелья попила, Умылась и принарядилась, Как если б на гулянку шла. Чепец украшен бахромою, А шея — цепью золотою; На ножке красный сапожок, Втугую стянута шнуровка, Стан облегла корсетка ловко; В руке ее цветной платок.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЕще храпели чужестранцы,
Когда Дидона поднялась,
Оделась, как в корчму на танцы,
С похмелья квасу напилась.
На ней сидит кораблик ловко,
Из шелка юбка и шнуровка,
А ножки в красных чеботках.
На голенищах — оторочка,
Сверкает на груди цепочка,
Платок из выбойки в руках.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоДидона на заре схватилась,
Пила с похмелья хлебный квас;
Потом получше нарядилась,
Как будто в гости собралась:
В кораблик бархатный с приколкой,
В корсетку с юбкою из шелка;
Цепочкой шею обвила.
В сапожки красные обулась,
Да и запаской обернулась;
Платочек ситцевый взяла.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваДидона рано пробудилась,
Пила с похмелья хлебный квас,
Потом получше нарядилась
(Хоть сразу же пускайся в пляс).
Кораблик бархатный надела,
В корсет облечься захотела,
Украсила цепочкой грудь,
В сапожки красные обулась,
Запаской новой обвернулась,
Взяла платочек прихвастнуть.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováDido však proti kocovině
pila už zrána syrivec;
parádu sháněla pak pilně,
oblekla se jak na tanec.
Vzala si čapku ze sametu,
spodničku, korset, brazuletu,
pás ze řetízků stříbrných,
červené botky obouvala,
zástěru přes sukni si vzala,
do ruky šátek jako sníh.
|
34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней же, з хмелю як проспався,
Із'їв солоний огірок;
Потім умився і убрався,
Як парубійка до дівок.
Йому Дидона підослала,
Що од покійника украла,
Штани і пару чобіток;
Сорочку і каптан з китайки,
І шапку, пояс з каламайки,
І чорний шовковий платок.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней же съ хмелю якъ проспався,
Изъйивъ солоный огирокъ;
Потимъ умывся и убрався,
Якъ парубійка до дивокъ.
Йому Дидона пидослала,
Що одъ покійныка украла,
Штаны и пару чобитокъ;
Сорочку и каптанъ съ кытайкы,
И шапку, — поясъ съ каламайкы,
И чорный шовковый платокъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 34.
Рядок
4:
видання 1798:
Як паробіка до дівок.
видання 1809:
Як паробіка до дівок
Рядок 5:
видання 1798:
Єму Дидона підослала
Примітки: I, 34.
Частина I стр. 34.
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Каламайка [Каламайка]
= коломенка (К.). Цупка, густа льняна тканина. Цупкий — тканий
чи плетений з товстих ниток, густо тканий (про тканину і вироби з такої тканини)
(СУМ-20).
Китайка — первісно – густа, перев. синя шовкова тканина, яку завозили з
Китаю, потім – бавовняна тканина (СУМ-20)
Парубок, парубійка [Парубокъ, парубійка] = парень (К.). Парубок
— молодий чоловік; юнак. Парубійко —
хлопець, який стає парубком (СУМ-11).
Платок, хустка (С.) — важлива деталь святкового жіночого
одягу. Хустка відігравала також велику роль у ритуалах, увійшла в обряди та
повір'я. Заручена дівчина пов'язувала руку судженого власноруч вишитою хусткою,
яка служила символом їхнього вічного союзу. Платок, плат в чоловіків у старі
часи мав ширше призначення, ніж нинішня носова хустка. Використовувався як
рушник, для накривання сідла тощо.
Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для
підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого
святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом,
переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої
руки» і «меншої руки» (С.).
Сорочка [Сорочка] = рубашка (К.). Натільна білизна або одяг, що
надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).
Убратися —
убиратися — одягатися гарно, наряджатися (СУМ-11).
Що од покійника украла.
Тобто те, що Дідона потай взяла з майна свого покійного чоловіка Сіхея.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykRefreshed by sleep, Aeneas rose,
And ate a gherkin steeped in brine,
Then washed himself, put on fresh clothes,
As if he were a valentine.
The clothes he got from Dido, who
Took them from her late spouse, all new:
A shirt, a pair of pants, a cap,
A fitting blouse, a pair of boots,
A belt made for the beauts,
A handkerchief for her beloved chap.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней тым часам, як праспаўся, З пахмелля быў расолу рад; Пасля памыўся і прыбраўся, Нібы хлапчына да дзяўчат. Дзідона госцю дарагому Адзенне мужа шле, якому Ужо не ўстаць з нямой труны: Сарочку, і кафтан з кітайкі!”, І шапку, пояс з каламянкі, І пару ботаў, і штаны.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиГлава го цепеше Енея, та пийна зелева чорба; уми, наконти се след нея като ерген за веселба. А от покойника Дидона запазила бе панталона, ботушите, един кафтан и тънка риза от коприна, и кърпичка с везба старинна, и шапка, и широк колан.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechZugleich erwachte auch Aeneas,
Aß saure Gurken, und nachdem
Er sich gewaschen und gekleidet,
Sah er fein - wie ein Freier - aus.
Die Kleider, die ihm Dido schickte,
Hat ihrem Gatten sie geklaut:
Das Hemd, die Hose, ein paar Stiefel,
Ein Überrock aus rotem Samt,
Ein Stoffgürtel und eine Mütze
Mit einem schwarzen Seidentuch.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz gdy się z chmielu zbudził, Zjadł solonego ogóreczka; A potem mył
się, stroił, trudził, Jak młodzian mknąc do panieneczki. Dydona przysłać
na myśl wpadła, To, co u nieboszczyka skradła: Więc spodnie, parę butów
zgrabnych, Koszulę, kaftan kitajkowy I czapkę, pas kałamajkowy,
Chusteczkę czarną tez jedwabny.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней, как только отоспался, Погрыз соленый огурец; Потом умылся, причесался, — Ну хоть сейчас с ним под венец. Ему Дидона подарила Все, что от мужа сохранила: Портянки с парою сапог, Рубаху, и кафтан из нанки, И поясок из коломянки, Штаны, и шапку, и платок.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭней вскочил, для опохмелки
Соленый скушал огурец.
Ни дать ни взять на посиделки
Принарядился молодец.
Кафтан отменный из китайки
В подарок принял от хозяйки,
Из коломянки кушачок.
Вдова штаны ему прислала,
Что у покойника украла,
И черный шелковый платок.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней с похмелья, как проспался.
Соленый схряпал огурец,
Потом умылся и убрался,
Как будто к девушкам юнец.
Ему Дидона подослала,
Что у покойного украла:
Штаны и парочку сапог,
Сорочку и кафтан из нанки,
И шапку, пояс из шерстянки
И черный шелковый платок.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней, хоть с хмелю свет вертелся,
Встал, съел соленый огурец,
Потом умылся, приоделся,
Как на свидание юнец.
Ему Дидона положила,
Что от покойника хранила,
Штаны и пару к ним сапог,
Кафтан китайчатый, папаху,
Камковый пояс и рубаху,
И черный шелковый платок.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneáš ráno po opici
zajed to slanou okurkou,
umyl se, načesal si kštici,
jak chlapec když jde za holkou.
Dido, ta poslala už jemu,
co vzala nebožtíku svému:
kalhoty, pár bot kožených,
košili, kabát atlasový,
čapku, pás k tomu zámišový
a černý šátek s třásněmi.
|
35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Як одяглись, то ізійшлися,
З собою стали розмовлять;
Наїлися і прйнялися,
Щоб по-вчорашньому гулять.
Дидона ж тяжко сподобала
Енея так, що і не знала,
Де дітися і що робить;
Точила всякії баляси
І підпускала разні ляси,
Енею тілько б угодить.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Якъ одяглысь, то изійшлыся,
Съ собою сталы розмовлять;
Найилыся и прынялыся,
Щобъ по вчорашньому гулять.
Дидонажъ тяжко сподобала
Энея, такъ, що и не знала
Де дитыся, и що робыть;
Точыла всякіе балясы,
И пидпускала разни лясы,
Энею тилькобъ угодытъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 35.
Рядок
1:
видання 1798:
Як одяглись, то ізишлися
видання 1809:
Як одяглись, то ізишлися
Рядок 4:
видання 1798:
Щоб по-вчорашнему гулять
Рядок 7:
видання 1798:
Где дітися і що робить
видання 1809:
Где дітися і що робить
Рядок 9:
видання 1798:
І підпускала розни ляси,
видання 1809:
І підпускала розни ляси
Рядок 10:
видання 1798:
Енею б тілько угодить
Примітки: I, 35.
Частина I стр. 35.
Баляси [Балясы]
= перила; точить балясы = болтать вздор (К.). В перен. знач,
балакати Бог зна що (Л.). Пусті, веселі балачки, розмови; баляндраси, теревені.
Баляси точити — весело розмовляти, розповідати про щось незначне,
несерйозне (СУМ-11).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Дітися [Дитыся] = деваться (К.). Безслідно, несподівано і т. ін.
зникати, переміщатися. // Ховатися, рятуючись від кого-, чого-небудь.
Ніде (нікуди, нема куди) діватися (дітися)
— не мати ніякого виходу з прикрого становища, кращої перспективи на що-небудь
(СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Ляси підпускать [Лясы пидпускать] = льстить (К.). Ляси
підпускати — весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь, щоб втягти в
розмову (С.).
Сподобаться [Сподобаться] = полюбиться, понравиться (К.).
Сподобати — покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь
(СУМ-11).
Угодити — те саме, що догодити,
догоджати
— робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або
викликати чию-небудь прихильність (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWhen they had dressed, they met
And had a pleasant conversation,
They ate a tasty meal and one can bet
They wanted yesterday's gratification.
The sanguine Dido-dove
Fell with Aeneas ardently in love,
And did not know what she should do
To satisfy her guest;
She courted him and did her best
To make with him a splendid rendezvous.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЯк апрануліся, сышліся Яна і ён паразмаўляць; Паснедаўшы, зноў узяліся Так, як учора, баляваць. Дзідона так упадабала Энея, што й сама не знала, Дзе дзецца ёй і што рабіць; Яна і лясы з ім тачыла, Яна і жартавала міла, Энею б толькі дагадзіць.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиОблякоха се, премениха и седнаха да хоратят, похапнаха и пак решиха да почнат да се веселят. Еней така и се понрави, че чуди се какво да прави Дидона
— ще се поболи; ту му разправя разни смешки, ту ще го стрелне по-лудешки, дано да го развесели.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechSo aufgeputzt trafen die beiden
Sich und begannen ein Gespräch,
Danach empfingen sie ihr Frühstück
Und schmausten, wie am Tag zuvor.
So viel Gefallen fand die Arme
An ihrem Gast, daß sie vor Glück
Fast hätte den Verstand verloren.
Sie redete manch wirres Zeug
Und beging achtlos jede Torheit,
Und alles nur aus Liebeswahn!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaGdy się ubrali, to się zeszli, Zaczęli z sobą znów rozmawiać; Najedli
się i nuże nieźle
Po wczorajszemu się zabawiać. Eneasz mocno się spodobał Dydonie — nie
władała sobą I nie wiedziała, gdzie się podziać; Więc plotła różne
banialuki, Stroiła wszelkie żarty, sztuki,
Eneaszowi chcąc dogodzić.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаОдевшись, снова все собрались, Поели досыта с утра; Горилкой быстро накачались, И все пошло, как шло вчера. Дидона, полюбив Энея, Не знала, от любви робея, Как быть, что делать ей с собой: Хихикала на всю светелку, Точила лясы без умолку, Доволен был бы лишь герой.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойС утра за стол уселись оба,
Поели-попили опять:
Когда насытилась утроба,
Решили, как вчера, гулять.
К Энею нашему Дидона
Сверх меры стала благосклонна,
Давай турусы разводить!
И так и этак подступалась,
И мелким бесом рассыпалась,
Старалась гостю угодить.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоПринарядившись, повстречались
Промеж себя потолковать
И, как вечор, распировались,
Пошли без устали гулять.
Дидона всей душой припала
К Энею так, что и не знала,
Куда ей деться, как ей быть.
Без удержу точила лясы
И развеселые балясы,
Энею б только угодить.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваКогда оделися, сошлися
Эней с Дидоною опять,
И только все к ним собралися,
То стали, как вчера, гулять.
Дидона сердцем воспылала
К Энею так, что и не знала,
Что делать ей и как ей жить.
Выдумывала выкрутасы,
Забавные точила лясы,
Энею лишь бы угодить.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováTak sešli se zas, vystrojeni,
a už druh s druhem rozpráví;
začali ihned po snídaní
vymýšlet nové zábavy.
A chudák Dido, jak to bývá,
do Aeneáše celá divá,
už nevěděla, kam se dít,
a všecko možné vyváděla,
jen aby víc ho přivábila,
tak se mu chtěla zalíbit.
|
36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Дидона вигадала грище,
Еней щоб веселіший був,
І щоб вертівся з нею ближче,
І лиха щоб свого забув:
Собі очиці зав'язала
І у панаса грати стала,
Енея б тільки уловить;
Еней же зараз догадався,
Коло Дидони терся, м'явся,
Її щоб тілько вдовольнить.
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 36.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Дидона выгадала грыще,
Эней щобъ веселишый бувъ,
И щобъ вертився зъ нею блыжче
И лыха щобъ свого забувъ:
Соби очыци завъязала,
И у панаса граты стала,
Энея бъ тилько уловыть;
Эней же заразъ догадався,
Коло Дидовы терся, мьявся,
Ѣи щобъ тилько вдоволныть.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 36.
Рядки
2-4:
видання 1798:
Еней їй там би підмигнув,
І щоб із нею був поближче,
І лиха щоб всього забув.
Рядки 9-10:
видання 1798:
І так і сяк од ней хилявся,
Її щоб швидче утомить.
Примітки: I, 36.
Частина I стр. 36.
Вертітися — постійно перебувати де-небудь або біля кого-, чого-небудь
(СУМ-20).
Вигадати — думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення,
додумуватися до чого-небудь (СУМ-11).
Грище [Грыще]
= игра (К.). Різного виду розваги, організовані на дозвіллі або з певною
метою (СУМ-11).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Догадатися
— ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, намагатися робити правильні
висновки про що-небудь (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне
добро (СУМ-20).
Очиці [Очыци]] = глазки (К.). Зменш.-пестл. до
очі (СУМ-11).
У панаса грати
— в піжмурки бавитися (Л.); брати участь у грі, в якій хто-небудь один із
зав'язаними очима ловить інших (СУМ-11); хто-небудь один із зав'язаними очима
ловить інших. Кого піймає, той стає йому на зміну (С.).
Дидона вигадала грище
і далі.
36 і 37 строфи — «ігрові». У перших виданнях «Енеїди» кожна строфа складалася з
20 рядків, потім сам Котляревський розбив двадцятирядкові строфи на дві
десятирядкові. Тому тісна смислова єдність двох сусідніх строф у «Енеїді»
спостерігається часто. Ігри не бенкет, де важко подати наїдки й напої з
урахуванням забаганок кожного з присутніх окремо, і не обряд, де теж передбачені
обов'язкові для всіх ритуальні дійства. Грають «хто як і в віщо захотів».
Сцени бенкетування троянців у Дідони не раз перегукуються з травестіями
«мандрованих дяків» — «Пісня світська» та «Великодна вірша», де фігурують
біблійні персонажі, переодягнені в український одяг і наділені рисами
українських селян. У «Великодній вірші» — «Давид гуслі підстроїв, козацької як
дернув», з присутніх «всяк собі пару прибрав» і всі пішли у танець:
Перше навприсядки брали,
Потім били трепака,
А дівчата забивали
Підківками гоцака.
Як же взяли молодиці
По—своєму бушувать,
Аж погубили спідниці,
Так взяло їх розбирать.
Тут же «парубки в м'яча гуляли, деякії ж у жгута; дівки пісеньки співали; малі ж
діти — у кота; хто хотів — навбитки бився» (Історія української літератури: У 8
т. — К., 1967. — Т. 2. — С. 57). В «ігрових» строфах новаторська риса
«Енеїди» порівняно з віршами-травестіями полягає в тому, що з ряду ігор
обособлено взятий «панас». Він служить зближенню Енея з Дідоною, рухає сюжет.
Пара на довший час, мов прожектором, вихоплена з маси. Індивідуалізації героїв у
сучасному розумінні ще немає, але є типи, на розвитку стосунків яких тримається
сюжет. У травестіях попередників Котляревського гри чи танцю, взятих з виразною
метою характеристики окремих персонажів, вказати не можемо.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykSo, she thought out a play
To be much closer to her beau,
To make him unconcerned and gay
That he'd forget his recent woe.
When playing blind man's buff,
Blindfolded, she was resolute enough
To catch Aeneas very badly.
Aeneas knew what's on her mind
And knowing how she was inclined,
He wished to satisfy her gladly.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЯна прыдумала гулянку, Каб весялейшы быў Эней, Каб з ёй да вечара ад ранку Бяду ён забываў хутчэй, Дзідона вочы завязала, Гуляць заўзята ў жмуркі стала, Энея прагнучы злавіць; Эней адразу здагадаўся, Каля Дзідоны завіхаўся, Каб толькі ёй унаравіць.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА после хрумна и идея, че за Еней й беше жал: по-близо хем да е до нея, хем да забрави своя хал; очите си завърза, плаха — на сляпа баба заиграха, а той на място не седи, но се досети и не сбърка, въртя се и се поотърка о нея
— да и угоди.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDamit Aeneas heiter werde,
Dachte sich Dido Spiele aus.
Sie wollte ihn so an sich fesseln,
Daß er bei ihr sein Leid vergißt.
Die Augen hat sie sich verbunden
Und spielte mit ihm "Blinde Kuh",
Immer bestrebt ihn einzufangen.
Und er begriff sofort das Spiel,
Er schlich um Dido, wie ein Kater,
Und suchte stets ihr rechtzutun.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaDydona gierki wymyśliła, By Eneasza rozweselić, By blisko niej się
kręcił miło, Zapomniał o swych biedach wielu: Oczęta sobie zawiązała, W
grę w chowanego z nim się wdała, By Eneasza tylko złowić; Eneasz się
domyślił zaraz, Dokoła niej się kręcił, starał Ją bawić coraz pomysłowiej.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаПотом пустилась на затеи, Эней чтоб веселее был, Чтоб был поласковее с нею И горести свои забыл: На жмурки всех гостей созвала, Платочком глазки завязала, Энея принялась ловить. Эней, смекнув, не упирался, Все вкруг Дидоны увивался, Ее чтоб только ублажить.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойНашла царица развлеченье
Как раз такое, чтоб Эней,
Свои забывши злоключенья,
Вертелся под боком у ней:
Глаза холстинкой завязала
И в жмурки весело играла,
Энея норовя словить.
Он догадался — вот поди же! —
И терся, жался к ней поближе,
Вдову желая ублажить.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоПотом пустилась на затеи,
Чтоб позабавился Эней,
Чтоб, повертевшись рядом с нею,
Размыкал горе поскорей;
Платочком глазки завязала
И в жмурки весело играла,
Энея б только уловить.
Эней же сразу догадался —
Вокруг Дидоны терся, мялся,
Царицу б только ублажить.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваОна придумала затею,
Чтоб веселее стал Эней,
Чтоб горе он забыл скорее
И чтоб поближе был он к ней.
Она глазенки завязала
И в жмурки долго с ним играла,
Его старалась изловить.
Эней частенько поддавался,
Вблизи Дидоны увивался
И ей старался угодить.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováHry vymýšlela všelijaké,
jej rozveselit chtěla víc,
aby jak ona řádil také
a zapomněl a nechtěl pryč;
oči si šátkem zavázala,
na slepou bábu si s ním hrála,
Aenea chytat chtěla jen;
Aencáš ne hned, ale přece
pochopil, za ní otáčel se
a dělal, že je polapen.
|
37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Тут всяку всячину іграли,
Хто як і в віщо захотів,
Тут инчі журавля скакали,
А хто од дудочки потів.
І в хрещика, і в горюдуба,
Не раз доходило до чуба,
Як загулялися в джгута;
В хлюста, в пари, в візка іграли
І дамки по столу совали;
Чорт мав порожнього кута.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Тутъ всяку всячыну игралы,
Хто якъ и въ вищо захотивъ;
Тутъ ынчи журавля скакалы,
А хто одъ дудочкы потивъ.
И въ хрещыка, и въ горюдуба,
Неразъ доходыло до чуба,
Якъ загулялыся въ джгута;
Въ хлюста, въ пары, въ визка игралы
И дамкы по столу совалы;
Чортъ мавъ порожнього кута.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 37.
Рядок
5:
видання 1798:
У хрещика і в горюдуба
Рядок 8:
видання 1798:
В хлюста, в пашка, в возка іграли
Примітки: I, 37.
Частина I стр. 37.
Візок [Визокъ]
= род карточной игры (К.). Поширена гра в карти, так звані «свої козирі».
Назва пішла від того, що тому, хто програв, дістається велика купа карт — «хоч
возом вивозь» (див.: К. с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471) (С.).
Горюдуб [Горю-дуб]
= хороводная игра (К.). Гра, учасники якої стають парами, а той, хто
«горить», стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що
роз'єднується, перебігаючи наперед (С.).
Дамки [Дамкы] = шашки (К.): Шашки. У шашковій грі
дамкою називається шашка, яка досягла першого ряду клітинок
противника і набула права пересуватися на необмежену кількість клітинок вперед
або назад (СУМ-11).
Джгут [Джгутъ] = линьок (К.).
Джгут, а також жгут — різновид гри в карти. Того,
хто програв, б'ють джгутом (скрученим рушником) по долоні. Скажімо, скільки
лишилося після закінчення гри на руках карт у дурня, стільки раз його били
джгутом по руці. В «джгута» грали і без карт (С.).
Дудочка [Дудочка] = название танца (К.). Український сюжетний танець,
що виконується в швидкому темпі (СУМ-20). Народний дівочий танець, сольний,
зараз відомий під назвою «козачок». У давнину його танцювали під акомпанемент
дудки (волинки), звідки й назва. Зараз виконується на різних музикальних
інструментах (скрипці, цимбалах, бандурі та ін.), одначе при цьому зберігається
характер музичного викладу, притаманний дудці. Текст пісні до танцю (Вестник
Европн. — 1829. — N 22. — С. 154):
Ти ж мій дударику, Ти ж мій
сподарику, Ти ж було селом ідеш, Ти ж було в дуду граєш, Ти ж мене
забавляєш! Тепер тебе немає, Й дуда твоя гуляє, І пищики запалися,
Бозна кому досталися
Дудники інколи ходили від села до
села, заробляючи грою на прожиття, як кобзарі або лірники. На таку думку
наводять і слова «Ти ж було селом ідеш». Можливо, наведена пісня виникла в той
час, коли мандрівні дудники почали відходити в минуле. Дудка лишила помітний
слід у фольклорі, топоніміці, антропоніміці, що теж свідчить про її неабияку
роль у культурному житті народу (С.).
Журавель [Журавель] = журавль; свадебный танец (К.). Народний
сюжетний танець, у якому танцюристи зображають журавлів (СУМ-11,20). Можна
додати, що це взагалі народний масовий танець-пісня. У танці відтворюється
поведінка, пози журавля (як ходить, скубе траву, злітає у повітря тощо).
Здебільшого це робить ведучий, соліст-танцюрист. Інші учасники стоять у колі або
біжать слідом за ведучим. Вони співають пісню, супроводжуючи текст її
відповідними рухами та жестами. На весіллі звичайно водять «журавля» в
понеділок, коли несуть снідання молодій. Якщо в селі була церква, то в цей час
мелодію «журавля» міг виконувати на дзвонах паламар. У сцені-жарті Марка
Кропивницького «Лихо не кожному лихо — іншому й талан» пономар, вихваляючись
своїм хистом, говорить: «...Спитаю: хто краще мене ударив би в дзвін — чи на
«достойно», чи на «многа літа»?.. Та хочби і «журавля».
Текст «Журавля», опублікований за життя Івана Котляревського (Вестник Европы. —
1829. — N 22. — С. 153) (С.):
Да внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибне
Конопельки щипле!
А я сьому журавлю, журавлю,
Києм циби переб'ю, переб'ю!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле!
Микола Гоголь дає опис гри
у журавля — бегают по лавкам вокруг стола, припевая: «таки, таки
журавель» (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 511).
Цей опис, як на мене, найбільше відповідає змісту коментованого рядка — «Тут
инчі журавля скакали» (Т.Б.).
За-віщо [За вищо] = за что (К.).
За-Віщо? — За что? (Г.). Віщо — знахідний відмінок
займенника що; уживається після прийменників за, про, через та ін.
(СУМ-20).
Инчий, инчі [Ынчій] = иной (К.).
Інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).
Куток (кут) [Кутокъ] = угол (К.): Частина якого-небудь місця,
якоїсь площі (СУМ-20).
Пари́ [Пари́ ] = род карточной игры (К.).
Парі — гра в карти (Л.). Неясно, яка гра в карти мається на
увазі. Може, вдвох, один на один?
Хлюст [Хлюстъ] = карточная игра (К.). Вид картярської гри. Взагалі
хлюстом називається такий момент у грі, коли в одного чи кількох гравців на
руках опиниться три карти однієї масті, або три козирі, або три валети, або три
тузи. Чий хлюст старший — визначають за старшинством карт, які його утворили
(С.).
Хрещик [Хрещыкъ]] = хороводная игра (К.). Рід гри, в котрій одна пара
гравців ловить другу, яка після голосового сигналу розбігається, тікаючи від
першої пари; танкова гра, під нас якої хлопці й дівчата міняються місцями
(СУМ-11). Хрещик — 2 пары, взявшись за руки, и бегут одна против другой
навкрест; кто кого поймает, тот и становится с тем (Гоголь Н. В. Полн. собр.
соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 511).
Чорт — вживається як лайка для вираження великого роздратування, досади
(СУМ-11).
Чуб [Чубъ] = волосы обстриженные и обритые в кружок (К.). Волосся на
голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що
звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).
Дидона вигадала грище
і далі.
36 і 37 строфи — «ігрові». У перших виданнях «Енеїди» кожна строфа складалася з
20 рядків, потім сам Котляревський розбив двадцятирядкові строфи на дві
десятирядкові. Тому тісна смислова єдність двох сусідніх строф у «Енеїді»
спостерігається часто. Ігри не бенкет, де важко подати наїдки й напої з
урахуванням забаганок кожного з присутніх окремо, і не обряд, де теж передбачені
обов'язкові для всіх ритуальні дійства. Грають «хто як і в віщо захотів».
Сцени бенкетування троянців у Дідони не раз перегукуються з травестіями
«мандрованих дяків» — «Пісня світська» та «Великодна вірша», де фігурують
біблійні персонажі, переодягнені в український одяг і наділені рисами
українських селян. У «Великодній вірші» — «Давид гуслі підстроїв, козацької як
дернув», з присутніх «всяк собі пару прибрав» і всі пішли у танець:
Перше навприсядки брали,
Потім били трепака,
А дівчата забивали
Підківками гоцака.
Як же взяли молодиці
По—своєму бушувать,
Аж погубили спідниці,
Так взяло їх розбирать.
Тут же «парубки в м'яча гуляли, деякії ж у жгута; дівки пісеньки співали; малі ж
діти — у кота; хто хотів — навбитки бився» (Історія української літератури: У 8
т. — К., 1967. — Т. 2. — С. 57).
В «ігрових» строфах новаторська риса
«Енеїди» порівняно з віршами-травестіями полягає в тому, що з ряду ігор
обособлено взятий «панас». Він служить зближенню Енея з Дідоною, рухає сюжет.
Пара на довший час, мов прожектором, вихоплена з маси. Індивідуалізації героїв у
сучасному розумінні ще немає, але є типи, на розвитку стосунків яких тримається
сюжет. У травестіях попередників Котляревського гри чи танцю, взятих з виразною
метою характеристики окремих персонажів, вказати не можемо.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThey tried whatever entertained:
They moved now slowly, now at greater speed,
They jumped like cranes quite unconstrained,
Or shook their booties to the tune of reed.
They played a khreshchyk, danced a pirouette,
They even played a wagonette,
And sometimes, too, they fought,
They also pushed a pawn in chess.
The party was a great success,
Although at times they were too hot.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваТут ходырам хадзіла хата, Гулялі ўсе, хто як умеў; Хто жураўля скакаў заўзята, А хто ад дудачкі пацеў, Ад
хрэшчыка, ад гарыдуба, Не раз даходзіла да чуба, Як пачалі гуляць у жгут; Чуваць быў смех вясёлы, жарты, Заядла рэзаліся ў карты, Над шашкамі сядзелі тут.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиКакво ли само не играха, каквото хрумнеше им в миг; крещяха, сили
не пестяха — на криеница, на кибик, на зар, на прескочи-кобила, и удряха се с всичка сила, щом заиграеха на бъз; на карти
— карти се редяха, на табла — пулове плющяха; тук дявола бе сложил пръст.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechEin jeder wurde übermütig,
Vergnügte sich nach Herzenslust,
Die einen sprangen, hüpften, tanzten
Und drehten sich im Kreis herum
Oder vollführten singend Reigen,
Und mancher, der zuviel getanzt,
Kam stark ins Schwitzen. Und bei Karten
Gab es so manche Rauferei.
Andere spielten Schach und Dame
Und nirgends war ein Plätzchen frei.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaTu każdy bawił się i grywał, Jak mógł i na co miał ochotę; Kto tu "żurawia"
wyskakiwał, A kto od dudki wpadał w poty, W "chreszczyk", berka grano lubo
I nieraz brano się za czuby, Pograwszy w dżhuta nazbyt wiele; W chlust,
wózka, cetno — licho grano, Po stole damki przesuwano; I diabli pusty
kątek mieli.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаТут в игры всякие играли — Кто как и кто во что хотел, Иные журавля плясали, Кто дудочку, — коли умел, Кто бегал с девками в горелки, Кто драл чубы, кто бил тарелки; Иные резались в хлюста, Там в свои козыри играли, Там шашки в дамки продвигали, Там бойко шла игра в жгута.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойВсяк делал что ему по нраву
И забавлялся как хотел.
Тот «журавля» плясал на славу,
Другой от «дудочки» потел.
В горелки и в «жгуты» играли,
Друг дружку за чубы дирали.
Кто резался в «носки», кто в «хлюст».
Здесь — козыряли без промашки,
Там — по столу совали шашки,
И хоть бы уголок был пуст!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоКаких там игр не затевали!
Играли, кто во что хотел:
Иные журавля плясали,
А кто от дудочки потел,
Кто в хрещика, кто в горюдуба;
Там добирались и до чуба,
Когда в жгута игра была.
В хлюста, в пары, в возок играли
И дамки по столу совали;
Пустого не было угла.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваВсе остальные развлекали
Самих себя, кто как хотел:
Иные журавля скакали,
А кто от дудочки потел,
И в хрещика, и в горидуба,
Но доходило и до чуба,
Лишь разыгралися в жгута;
В хлюст, в пары и в возок играли,
По клеткам шашки подгоняли,
Была вся хата занята.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováA rozmanité hry tam hráli,
jak si to sami zvolili:
jeřába pěkně tancovali
a při flétně zas křepčili.
Tam peška hráli, výskajíce,
taková byla tlačenice,
že nebylo už kam se hnout.
A jiní dámu hráli radši,
mastili karty v mariáši
a nikde nebyl prázdný kout.
|
38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Щодень було у них похмілля,
Пилась горілка, як вода;
Щодень бенькети, мов весілля,
Всі п'яні, хоть посуньсь куда.
Енеєві так, як болячці
Або лихій осінній трясці,
Годила пані всякий день.
Були троянці п'яні, ситі,
Кругом обуті і обшиті,
Хоть голі прибрели, як пень.
|
М. Ваша. Частина I, строфа 38.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Що день було у ныхъ похмилля;
Пылась горилка, якъ вода;
Що день бенькеты мовъ весилля,
Вси пьяни, хоть посуньсь куда.
Энееви такъ якъ боляцци,
Або лыхій осинній трясьци,
Годыла пани всякый день.
Булы Троянци пъяни, сыти,
Кругомъ обути и обшыти,
Хоть голи прыбрелы, якъ пень.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 38.
Рядок
1:
видання 1798:
Щодень було у них похміллє
видання 1809:
Щодень було у них похміллє
Рядок 3:
видання 1798:
Щодень в Дидони, як весіллє
видання 1809:
Щодень в Дидони, як
весілле
Рядок 6:
видання 1798:
Або осінній лихорадці
Рядок 9:
видання 1798:
Кругом обути і одіти
Примітки: I, 38.
Частина I
стр. 38.
Або [Або]
= или (К.). Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе
тільки одне (СУМ-20).
Бенькет [Бенькетъ]
= пир (К.). Бенкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що
влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. // Взагалі
багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням (СУМ-20).
Болячка [Болячка]
= чирей (К.). Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. Годити, як
болячці — дуже догоджати кому-небудь (СУМ-11).
Весілля [Весилля]
= свадьба (К.). Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди (СУМ-20).
Голий — який не має засобів для існування; бідний (СУМ-20).
Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у
певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і
не згадує зерновий.
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Кругом — звідусіль, з усіх боків (СУМ-20).
Похмілля — Погане самопочуття, нездужання після пияцтва (СУМ-11).
Трясця [Трястя] = лихорадка (К.). Хворобливий стан, при якому людину
морозить, кидає то в жар, то в холод; лихоманка. // Малярія (СУМ-11). Трясця,
тобто пропасниця (малярія). Та під трясцею розуміли не тільки пропасницю, а й
інші хвороби, що супроводжувалися високою температурою, лихоманкою. У відомих
народних замовляннях минулого названо близько двох десятків видів трясці (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThey bent the elbow every day,
The booze was drunk like Adam's ale,
Each day carousal and horse play,
Intoxication was wholesale.
The happy Dido would obey
Her lover's wishes he'd convey,
She satisfied his whims' zigzags.
All Trojans were well fed,
They drank, were clothed from foot to head,
Though they had come barefoot, in rags.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваУ іх штодзень было пахмелле, Пілі гарэлку, як ваду, Штодзень банкет, нібы вяселле, Хмель разганяў бяду-нуду. Энею пані, як у казцы, Нібы балячцы альбо трасцы, Так дагаджала кожны дзень; Яго Траянцы-прайдзісветы Усе абуты і адзеты, А голыя ж былі, як пень.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиИ пиха зарад махмурлука горилката като вода; игри, банкети и сполука, за всичко
— пълна свобода. Като болници изтощени, от зимна треска повалени, Дидона гледа ги с любов — обути, сити и пияни, а всеки при добрата пани дошъл бе гол като пищов.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechTagtäglich gab es Saufgelage,
So wie das Wasser, floß der Schnaps,
Die Feste glichen einer Hochzeit.
Nüchtern ging keiner dort ins Bett.
Und die Gastgeberin persönlich
War um Aeneas so bemüht,
Wie um ein rohes Ei; sie schenkte
Seinen Gefährten Speis und Trank.
Und Kleidung auch, da sie doch kamen
Wie nacktes Treibholz angeschwemmt.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaCodziennie byli też w pochmielu, Gorzałkę niczym wodę chlali;
Codziennie uczty jak wesela, Pijani wkoło się walali Eneaszowi zaś swojemu
To niczym ciężko już choremu Dzień każdy pani dogadzała. Trojanie byli
spici, syci, Obuci wkoło i obszyci, Choć goli przyszli zgrają całą.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЧто день, то кличут на гулянку, Лилась горилка, как вода; Пирушки, пляски спозаранку, Затей пьянейших череда. А что касательно Энея, — Его Дидона всех сытнее Сама кормила всякий день. Троянцы были пьяны, сыты, Обуты все как есть, обшиты, Хоть голы прибрели, как пень.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойПошли подряд пиры, попойки,
Как будто свадьбы, чередой.
Сивуху, пенник и настойки
Лакали наравне с водой.
Троянцы были пьяны, сыты,
Кругом обуты и обшиты,
Хоть голые пришли, как пень.
И пестовалась, как с болячкой,
Как с трясавицей иль горячкой,
С Энеем пани каждый день.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоТам было каждый день похмелье;
Пилась горилка, как вода,
Что день — все пьяные. Веселье
Не утихало никогда.
Энею, вроде как больному
Иль привереднику какому,
Все угождали каждый день.
Троянцы были пьяны, сыты,
Обуты и кругом обшиты,
Хоть голые пришли, как пень.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваС днем новым — новое похмелье,
Лилася водка, как вода,
Что день — у них пиры, веселье,
Шумит троянская орда!
Энею пани, как больному
Или же батюшке родному,
Всем угождала каждый день.
Троянцы тоже пьяны, сыты,
Обуты нынче и обшиты,
А были голые, как пень.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováCo den se pilo stále více,
jen kořalky co vypil!
Zas hostiny a veselice,
při nich zas všichni řádil;
paní se v Aeneovi zhlíží,
jak nemoc ji ta vášeň tíží,
jak by ji kouzlem uhranul.
Trojané pořád nasycení,
obuti byli, oblečeni,
ač přišli nazí jako kůl.
|
39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Троянці добре там
курили,
Дали приманку всім жінкам,
По вечерницям всі ходили,
Просвітку не було дівкам.
Та й сам Еней, сподар, і паню
Підмовив паритися в баню...
Уже ж було не без гріха!
Бо страх вона його любила,
Аж розум ввесь свій погубила,
А бачся, не була плоха.
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 39.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Троянци добре тамъ курылы,
Далы прыманку всимъ жинкамъ,
По вечерныцямъ вси ходылы,
Просвитку не було дивкамъ.
Та-й-самъ Эней, сподарь, и паню
Пидмовывъ парытыся въ баню...
Ужежъ було не безъ гриха!
Бо страхъ вона його любыла,
Ажъ розумъ ввесь свій погубыла,
А бачця не була плоха.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 39.
Рядки 1-3:
видання 1798:
Троянці лихо там курили.
Дали приману всім жінкам;
По вечірницам все ходили
видання 1809:
Троянці лихо там курили.
Дали приману всім жінкам;
По вечірницям всі ходили
Рядок 5:
видання 1798:
Да й сам Еней-сподар і паню
видання 1809:
Да й сам Еней-сподар
і паню
Рядок 6:
видання 1798:
Підмовив паритись у баню
Рядок 9:
видання 1798:
Аж глузд увесь свій погубила
видання 1809:
Аж глузд увесь
свій погубила
Рядок 10:
видання 1798:
Хотя була і не плоха
Примітки: I, 39.
Частина I стр. 39.
Бач [Бачъ]
= видишь (К.). 1. Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на що-небудь; бачиш,
дивись, ось. 2. Уживається для вираження здивування, докору і т. ін. 3. У знач.
вставн. сл. Бачиш, як бачиш (СУМ-20).
Вечерниці [Вечерныци]
= посиделки (К.). Вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та
взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота
(звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи
збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в
обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на
світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття.
Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки (С.).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.). Тут у значенні особа жіночої
статі; протилежне чоловік (СУМ-20).
Курити, куритися — гуляти п'ючи; пиячити (СУМ-20).
Підмовляти, підмовити — 1. Умовляючи, переконувати
кого-небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. (СУМ-11).
Приманка — те, що приманює, вабить (СУМ-11).
Просвітку не було — хто-небудь постійно заклопотаний, не має
вільної хвилини (СУМ-11).
Сподар — шанобливе звертання, зараз невживане. Мало значення: «господар»
і «государ», «цар» (С.).
Ходити
— бувати де-небудь, відвідувати кого-, що-небудь (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe Trojans showed their talents well,
The girls would not withstand
The men's enticements and their spell.
And so, they were in great demand.
Aeneas lured his ardent lover
To take with him steam bath with shower,
And not without a sin.
Her reason was so opiated,
For she was thoroughly infatuated,
Although shy she had never been.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваТраянцы ўсім даліся ў знакі, Прынадай сталі для кабет, На вечарынках, забіякі, Дзяўчатам завязалі свет. Ды й сам Эней там гаспадарыў, Дзідоне ў лазні спінку парыў... Відаць, і ў грэх увёў Эней! Страх, як яна яго кахала, Што нават розум трапіць стала, Хоць і не трапіла раней.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиТроянците добре вилняха, жените ха да вкарат в грях, по вечеринки се тълпяха, момите вехнеха по тях. Еней Дидона заподканя да идат да се парят в баня... Туй беше с умисъл, ей на! А пък нали го тя залюби, чак и акъла си загуби. А беше хубава жена.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDie ausgelassenen Trojaner
Stellten jetzt allen Frauen nach
Und stürzten sich voll ins Vergnügen.
Die Mädchen fanden keinen Schlaf.
Auch Dido ließ sich überreden
Ins Bad zu gehen - nicht allein...
Wahrlich - es war nicht frei von Sünde!
Doch hat die Liebe sie gepackt
So sehr, daß sie ihm willig folgte,
Und ihre Schüchternheit vergaß.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaTrojanie nieźle blagowali, Kobiety wszystkie przywabiali, Po
wieczornicach wciąż chadzali
I panny w krąg niepokoili. I sam Eneasz panią właśnie Namówił na parową
łaźnię... A tam już było nie bez grzechu! Bo mocno jego pokochała, Choć
była mądra, postradała Swój cały rozum z tej uciechy.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаТроянцы напролет кутили И, падкие до вечерниц, До свету с девками блажили, Подманивали молодиц. Эней же ласковую пани Сманил попариться с ним в бане... Уж было тут не без греха. Дидона страх его любила И тем навек себя сгубила. Была ж бабенка не плоха.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойТроянцы славно пировали,
Не пропускали вечерниц,
Проходу девкам не давали,
Приманивали молодиц.
Эней был сам не промах: в бане
Попариться подбил он пани...
Не обошлось и без греха!
Энея так она любила,
Что даже разум позабыла,
Хоть вовсе не была плоха.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоВовсю троянцы загуляли,
Не упускали вечерниц,
Проходу девкам не давали,
Приваживали молодиц.
И сам Эней Дидону-пани
Сманил попариться с ним в бане...
Не обошлось, чай, без греха!
Дидона так в него влюбилась,
Что вовсе разума лишилась.
А нравом не была тиха!
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваТроянцы устали не знали,
Где вечерницы — там они,
Проходу девкам не давали;
Чтоб радостнее стали дни,
Эней уговорил заране
Дидону париться с ним бане...
Знать, было там не без греха.
Его Дидона полюбила,
Да так, что разум погубила,
К предосторожностям глуха.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováMěli se k světu všichni věru,
až mladé žínky zlákali,
k děvčatům lezli v podvečeru
a pokoj už jim nedali.
Sám Aeneáš přemlouval paní,
až se šli pařit v horké lázni,
snad došlo k hříchu nakonec...
Vždyť po něm bláznila jak děvče,
ztratila rozum, nedivte se,
a ještě pěkná byla přec.
|
40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
От так Еней жив у Дидони,
Забув і в Рим щоб мандровать.
Тут не боявся і Юнони,
Пустився все бенькетовать;
Дидону мав він мов за жінку,
Убивши добру в неї грінку,
Мутив, як на селі москаль!
Бо — хрін його не взяв — моторний,
Ласкавий, гарний і проворний,
І гострий, як на бритві сталь.
|
М. Дерегус. Частина I, строфа 40.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Оттакъ Эней жывъ у Дидоны,
Забувъ и въ Рымъ щобъ мандровать.
Тутъ не боявся и Юноны,
Пустывся все бенькетовать;
Дидону мавъ винъ мовъ за жинку,
Убывшы добру въ неи гринку,
Мутывъ якъ на сели москаль!
Бо хринъ його не взявъ, моторный,
Ласкавый, гарный и проворный
И гострый якъ на брытви сталь.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 40.
Рядки
5-7:
видання 1798:
Прочумав где зимують раки.
І доброй натрусив кабаки...
Мутив, як у селі москаль
Примітки: I, 40.
Частина I стр. 40.
Бенькетовать [Бенькетовать]
= пировать (К.). Бенкетувати — брати участь у бенкеті; гуляти.
Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).
Бритва — гострий сталевий ніж або спеціальне приладдя для гоління
(СУМ-20).
Гарний [Гарный]
= пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).
Грінку убить [Гринку убыть]
= выиграть (К.). Мати вигоду, користь, виграти що-небудь (СУМ-11). Нар.: Убив
добру грінку. Грінка йому упала (Номис. — С. 207) (С.).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.). Заміжня особа стосовно до свого
чоловіка (СУМ-11,20).
Мандровать [Мандровать] = странствовать, бродить (К.).
Мандрувати — іти, їхати куди-небудь // відправлятися, вирушати в
дорогу (СУМ-20).
Москаль — солдат царської армії. На Україні до ліквідації козачого
військового устрою знали тільки солдат-росіян. Пізніше назва «москаль» перейшла
і на солдат-українців, взагалі людей будь-якої національності, коли вони служили
в царській армії (С.).
З коментаря до строфи 11 частини IV: Так десь у XVІІ ст. прозвали українці
російських стрільців ніби за прийняті в них гострі бороди (С.) З таким
трактуванням не можна погодитися. Володимир Даль дає таке тлумачення слова
«москаль» — москвич, росіянин; солдат, військовослужбовець. А найбільш повне і
точне визначення міститься в Етимологічному словнику російської мови Макса Фасмера: «виходець з Москви, росіянин (солдат). З польск. moskal. Від Москва».
Щодо борід, згаданих Ставицьким, то тут потрібно подивитися коментар Ієремії Айзенштока до цієї строфи: «Українці, які голили бороди, дражнили ними
великоросів, називаючи їх «кацапами», тобто схожими на «цапів», козлів» (Т.Б.).
Моторний [Моторный] = проворный, удалой (К.). Проворний, спритний
(СУМ-20).
Мутити — у значенні баламутити — залицятися, настирливо
домагатися взаємності в коханні (СУМ-20).
Проворний — спритний, моторний, жвавий (СУМ-11).
Хрін його не взяв — вираз захоплення або незадоволення (СУМ-11).
Тут вживається перше значення.
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThat's how Aeneas spent his days,
Rome was not on his mind, not in the least.
He was secure from Juno's frays
And could quite freely move and feast.
He treated Dido like his spouse,
As if he were the master of the house,
Confounding like a village Russ!
He, after all, was very pert,
And gracious, handsome and alert,
A razor blade, and not a blunderbuss.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваВось так Эней жыў у Дзідоны, Забыў і пра вандроўку ў Рым. Больш не баяўся ён Юноны, З Траянствам баляваў сваім; Эней за жонку меў Дзідону І жыў з ёй, хоць не па закону, Муціў, як на сяле маскаль! Бо
— хрэн яго не ўзяў — рухавы, Прыгожы, жвавы, і ласкавы, І востры, як у брытвы сталь.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЖивя си тъй Еней с Дидона, забравил, че го чака Рим. Забравил бе и за Юнона, пируваше невъзмутим; голям късмет се падна нему, почти жена Дидона бе му, като московец, пръв смукач, бе пъргав
— мътните го взели, — ласкае, радва, бодро мели с език по-остър от бръснач.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechSo lebte nun bei ihr Aeneas,
Vergessend, daß doch Rom sein Ziel.
Hier wich auch seine Angst vor Juno.
In Freuden lebte er dahin;
Dido war ihm wie eine Gattin.
Nachdem ihm so viel Glück zuteil,
Verwirrte er so manche Seele,
Denn - hoi' der Teufel ihn - ein Kerl
War er, gewandt und stattlich,
Und mit Verstand, scharf wie ein Speer.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz żył tak u Dydony, Zapomniał, gdzie Rzym, gdzie wędrował. Tu
nawet nie bał się Junony I zaczął ciągle bankietować; Dydonę miał za żonę
niby, Wygrawszy na tym bez ochyby, Jak żołnierz na wsi, mącił pewny!
Był — czart go nie wziął — obrotniutki, Łagodny, piękny i sprytniutki, I
ostry niczym stal brzytewna.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаТак жил у ласковой Дидоны, О Риме позабыв, Эней; Не опасаясь здесь Юноны, Провел в пирах немало дней; Дидону он считал за женку, Забыл родимую сторонку, Блажил, как на селе солдат, С его проворством, лаской, силой Негоднику все с рук сходило. И был ему сам черт не брат.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭнею выпал туз козырный.
Про Рим он думать перестал,
И, отхватив кусочек жирный,
В забавах время коротал.
Нисколько не боясь Юноны,
Заполучил Дидону в жены,
Мутил, как на селе солдат!
И то сказать — он был проворный,
Пригожий, ласковый, задорный,
Вдобавок острый, как булат.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоВот так Эней жил у Дидоны,
Забыл, что надо в Рим спешить.
Тут не боялся он Юноны,
Пустился бражничать, дурить.
Он жил с Дидоной, как с женою;
С находкой сладивши такою,
Блажил, как на селе солдат.
Ведь — хрен не взял его — проворный,
Красивый, ласковый, задорный,
Остер, как бритва, был и хват.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваВот так Эней жил у Дидоны,
Про Рим не стал и вспоминать,
Здесь не боялся он Юноны,
Вовсю пустился пировать;
Дидоны мужем он считался,
Жил, словно в масле сыр катался,
Как на селе солдат, мутил;
Ведь был он, шут возьми, хороший,
Веселый, ласковый, пригожий,
В речах, как бритва, острый был.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneas zůstal u Didony,
zapomněl na Řím, na svůj cíl.
Na Juno nedbal, co mu po ní,
a hodoval a pěkně žil.
V Didoně viděl už svou žínku
(nevzdechla po svém nebožtíku),
jak Moskal na vsi vyváděl.
Vždyť junák byl on k pohledání,
hezký, vyznal se v milování,
a ostřejší byl nad ocel.
|
41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней з Дидоною возились,
Як з оселедцем сірий кіт;
Ганяли, бігали, казились,
Аж лився деколи і піт.
Дидона ж мала раз роботу,
Як з ним побігла на охоту,
Та грім загнав їх в темний льох...
Лихий їх зна, що там робили,
Було не видно з-за могили,
В льоху ж сиділи тілько вдвох.
|
М. Ваша. Частина I, строфа 41.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней зъ Дидоною возылысь,
Якъ зъ оселедцемъ сирый китъ;
Ганялы, бигалы, казылысь,
Ажь лывся де-колы и питъ.
Дидона жъ мала разъ роботу,
Якъ зъ нымъ побигла на охоту,
Та гримъ загнавъ ихъ въ темный льохъ....
Лыхый ихъ зна, що тамъ робылы,
Було не выдно съ за могылы,
Въ льоху жъ сыдилы тилько въ двохъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 41.
Рядок
7:
видання 1798:
Да грім загнав у темний льох
видання 1809:
Да грім загнав їх в темний льох
Рядок 9:
видання 1798:
Було не видно з-під могили
Примітки: I, 41.
Частина I
стр. 41.
Возитися — у значенні вовтузитися
— граючись, метушливо рухатися (СУМ-20).
Ганять [Ганять]
= гнать; бегать (К.). Ганяти — те саме, що гнати
(швидко бігти, їхати, мчатися) з означенням руху, який відбувається в різний час
або в різних напрямках (СУМ-20).
Деколи [Деколы] = иногда (К.). Те саме, що
іноді (час від часу; часом, деколи, інколи); коли-не-коли
(СУМ-11).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Казиться [Казыться]
= беситься, дурачиться (К.). Казитися — пустувати, жирувати —
поводитися несерйозно, пустувати, забавлятися // кокетувати з ким-небудь,
залицятися до когось (СУМ-20).
Лихий — чорт; нечиста сила. Лихий знає — уживається для
вираження необізнаності, невпевненості в чому-небудь і т. ін.; невідомо,
незрозуміло (СУМ-20).
Льох [Льохъ]ъ] = погреб, пещера (К.). Спеціально обладнана яма із
східцями для зберігання харчів (СУМ-20).
Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина
Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай;
вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За
міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала
троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).
Як
кіт з оселедцем возитися: а) занадто довго займатися чим-небудь; б)
занадто багато приділяти уваги кому-, чому-небудь (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAeneas and the widow played around
Like two grey cats with fish.
They frolicked, ran around, spellbound
Till they were wet and feverish.
One day it happened that they were
Together having a big scare.
A thunder roared, they hid inside
A cave. What were they doing there?
One could not see, the folks were unaware.
They knew exactly where to hide.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваДурэў Эней з Дзідонай разам, Як з селядцом дурэе кот; Шалелі так яны, што часам Каціўся градам з твараў пот. З Энеем раз на паляванні Была яна, ды на змярканні Навала ў спрат загнала іх... Хто знае, што яны рабілі За тым грудком у тыя хвілі, — Яны ж былі там удваіх.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиДидона и Еней играят тъй както мишка и котак; търчат и гонят се, нехаят, додето в пот не плувнат чак. Веднъж Дидона
— откъде го реши — на лов отиде с него, но буря там ги връхлетя... Откриха пещера накрая, какво са правили
— не зная, там бяха само той и тя.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechMit Dido zog umher Aeneas,
So wie ein Kater mit dem Fisch.
Die zwei vergnügten sich mit Spielen
Bis schließlich beide ganz erhitzt.
Mal hatte Dido schwer zu schaffen,
Als beide sich zu weit entfernt,
Und, überrascht von dem Gewitter,
In einer Höhle sich versteckt.
Der Teufel weiß, was sie da trieben,
Den drinnen waren sie allein.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz więc z Dydoną śmiele Zabawiał się jak z myszką kocur; Biegali
ciągle i szaleli, Aż nieraz tęgo się i pocąc. Dydona raz robotę miała —
Na polowanie z nim pognała, Lecz grzmot zapędził ich do lochu... I czart
wie, co też tam robiła
Przemiła para — zza mogiły Nie było widać ani trochę.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней с Дидоною возились, Как с Юркой мышкой серый кот; Играли, бегали, резвились, Аж прошибал обоих пот. Раз задал ей Эней работу, Когда скакали на охоту И гром в пещеру их загнал... Долгонько там они сидели. В каких трудах часы летели, Никто об этом не узнал.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭней с Дидоною бесились,
Возились, точно с салом кот,
Как угорелые носились;
Хватало у нее хлопот!
С ним поскакала на охоту
И задала себе работу,
Когда в провал загнал их гром.
Там было и темно и тесно.
Лишь черту лысому известно,
Что делали они вдвоем.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней с Дидоною возился,
Как будто с мышью серый кот;
Резвился, бегал с ней, бесился:
Не раз с обоих лился пот.
Однажды задал ей работу,
Когда помчались на охоту
И их загнал в пещеру гром...
Шут знает, как уж там чудили,
Из-за холма не видны были,
В пещере были лишь вдвоем.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней с Дидоною возился,
Как с сельдью серый Васька-кот,
За ней гонялся, с ней резвился,
Порой с них градом лился пот.
Имели уж они работу,
Когда пошли раз на охоту,
Там в грот загнал их дождь и гром...
Уж что там парочка творила,
Из-за бугра не видно было,
А были там они вдвоем.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováHráli si spolu po den celý
jak kocour s myší, kterou chyt,
běhali spolu, dováděli
a nemohli se nabažit.
Dido si velkou práci dala:
jednou ho na lov vylákala,
hrom zahnal je až k jeskyni.
Čert ví, co se tam potom dělo,
komonstvo prý nic nevidělo,
jen že tam byli dlouho v ní.
|
42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Не так-то робиться все хутко,
Як швидко оком ізмигнеш;
Або як казку кажеш прудко,
Пером в папері як писнеш.
Еней в гостях прожив немало, —
Що з голови його пропало,
Куди його Зевес послав.
Він годів зо два там просидів,
А мабуть би, і більш пронидів,
Якби його враг не спіткав.
|
О. Довгаль. Частина I, строфа 42.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Не такъ-то робытся все худко,
Якъ швыдко окомъ измыгнешъ;
Або якъ казку кажешъ прудко,
Перомъ въ папери якъ пыснешъ.
Эней въ гостяхъ прожывъ не мало, —
Що зъ головы його пропало,
Куды його Зевесъ пославъ.
Винъ годивъ зо два тамъ просыдивъ,
А мабудь бы и бильшъ проныдивъ,
Якъ бы його врагъ не спиткавъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 42.
Рядки
5-6:
видання 1798:
Еней в Дидони жив немало,
Що з голови в його пропало
видання 1809:
Еней в Дидони жив немало,
Що з голови в його пропало
Примітки: I, 42.
Частина I
стр. 42.
Або [Або]
= или (К.). Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично
чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).
Враг — нечиста сила; чорт (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Казка [Казка] = сказка (К.). Розповідний народно-поетичний або
писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю
фантастичних сил (СУМ-20).
Пронидітии — якийсь час нидіти — вести бездіяльне,
позбавлене мети, змісту, духовних інтересів життя; животіти (СУМ-11).
Прудко [Прудко] = шибко, скоро (К.). Прудко (prędko) — скоро (Л.).
Спіткати — трапитися з ким-небудь; випасти на долю (СУМ-11).
Хутко [Хутко] = немедленно, скоро (К.). Швидко, скоро (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykWell, nothing can be done as fast
As winking with an eye.
Or telling yarns which would not last
Much longer than one writes an "i".
A long, long time Aeneas spent
At Dido's. He forgot why he was sent
By Zeus and what he was supposed to do.
He might have spent more than two years
In idleness together with his buccaneers,
Had not a foe arranged with him a rendezvous.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваНе гэтак хутка час мінае, Як хутка пішацца пяром, Як казка нам апавядае... Цячэ марудна дзень за днём. Эней прагасцяваў нямала, — Ужо і памяць не трымала, Куды Зевес паслаў яго. Не год пражыў ён, не паўгода, А
цэлых два, каб не нягода, Пражыў бы так і больш таго.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиНо хубавото е за кратко, дордето мигнеш — отлети, дордето дума кажеш, братко, или пък я напишеш ти. Еней си погостува доста, за Зевс забравил беше госта, къде изпратен бе преди. Тук две години той изкара; ако врагът не го набара, и още щеше да седи.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechNichts kann so geschwind vergehen,
Wie man mit Augen zwinkern kann,
Oder ein Märchen schnell erzählen
und etwas zeichnen auf Papier.
So lange lebte hier Aeneas,
Daß es ihm ganz entfallen war,
Weshalb Zeus eigentlich ihn schickte.
Zwei Jahre war er Didos Gast
Und wäre sicher noch geblieben -
Da kam ein neuer Schicksalsschlag.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaNie wszystko idzie tak szybciutko, Jak okiem mrugnąć, jak myśl bieży;
Czy jak opowiesz baśń prędziutko, Pociągniesz piórem po papierze. Eneasz w
gościach żył niemało I już mu z głowy wywietrzało To, dokąd Zeus jego
wysłał. On ze dwa lata tam przesiedział I tkwiłby dłużej, bo nie w biedzie,
Lecz nie po jego myśli wyszło.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаНе так-то скоро все творится, Как думает иной о том, Или как в сказке говорится, Или как пишется пером. Эней не горевал нимало, Из головы его пропало, Куда его Зевес послал. Он года два с лихвой там пробыл, А может, прожил и еще бы, Когда бы враг не помешал.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойНедолго сказка говорится,
Еще быстрей — пером черкнуть.
Не так-то скоро всё творится,
Чтоб глазом не успеть моргнуть.
Анхизов сын гостил немало.
Совсем из головы пропало,
Куда послал его Зевес!
Два года в Карфагене прожил.
Никто б его не потревожил,
Да, говорят, вмешался бес.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоНе так-то скоро все творится,
Как глаз проворно подмигнет,
Как скоро сказка говорится
Иль под пером строка течет.
Эней наш погостил немало,
Из головы его пропало,
Куда его Зевес послал.
Он года два почти там пробыл
И, может быть, торчал еще бы,
Когда бы враг не помешал.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваНе так идет все скоро, гладко,
Как это глазом раз моргнешь,
Или же сказку скажешь кратко,
В бумаге ли пером черкнешь.
Эней в гостях живет немало,
Все то давно забытым стало,
Куда его послал Зевес;
Он года два там прохлаждался,
Пожалуй, надолго б остался,
Когда бы не попутал бес.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováTak rychle život neutíká,
jak mihneš okem tam a sem,
jak pohádku když někdo říká,
jak pero běží papírem.
Aeneáš dlouho tam byl hostem
a vypadlo mu z hlavy prostě,
kam z vůle bohů poslán byl.
I seděl tam dva roky celé
a byl by možná zůstal déle,
však nepřítel ho vyrušil.
|
43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Колись Юпитер ненароком
З Олимпа глянув і на нас;
І кинув в Карфагену оком,
Аж там троянський мартопляс...
Розсердився і розкричався,
Аж цілий світ поколихався;
Енея лаяв на ввесь рот:
«Чи так-то, гадів син, він слуха?
Убрався в патоку, мов муха,
Засів, буцім в болоті чорт.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Колысь Юпытеръ не нарокомъ
Зъ Олымпа глянувъ и на насъ;
И кынувъ въ Карфагену окомъ,
Ажъ тамъ троянській мартоплясъ....
Розсердывся и розкрычався,
Ажъ цилый свитъ поколыхався;
Энея лаявъ на ввесь ротъ:
«Чи такъ-то, гадивъ сынъ, винъ слуха?
«Убрався въ патоку мовъ муха,
«Засивъ буцимъ въ болоти чортъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 43.
Рядки
2-3:
Із неба глянув і на нас;
І кинув в Карпагену оком
Рядок 6:
Аж світ увесь поколихався
Рядки 8-10:
Чи так-то, бісів син, він слуха?
Уліз у патоку, мов муха,
Засів, як у болоті чорт
Примітки: I, 43.
Частина I стр. 43.
Буцім [Буцимъ]
= будто бы (К.). Наче, мов, ніби (СУМ-20).
Гадина [Гадына]
= змея (К.). Те саме, що гад у значенні — огидна, підступна
людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Карфаген — місто, столиця торговельної рабовласницької республіки
античних часів у північній Африці. Зіткнувшись з рабовласницьким Римом на ґрунті
колоніального суперництва, Карфаген вів довголітню війну з Римом (т. зв. Пунічні
війни) в IIІ — II ст. ст. до н. е. і зрештою був цілком переможений римлянами.
Вводячи в свій епос епізод нещасливого кохання Дідони до Енея, Вергілій в
загибелі Дідони хотів показати ніби знамення перемоги в майбутньому Риму над
Карфагеном (Ш.).
Колись — у якийсь невизначений час; якось (СУМ-20).
Лаять [Лаять] = бранить (К.).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т.
ін. (СУМ-20).
Мартопляс [Мартоплясъ] = франт (К.). Те саме, що
вітрогон, вітрогін — легковажний, нерозсудливий
хлопець, чоловік; жевжик (СУМ-20). Гультяй, гульвіса, блазень (С.).
Ненароком [Ненарокомъ]
= ненарочно (К.). Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне (СУМ-11).
Олимп — Олімп — найвищий гірський масив на півночі Греції,
на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів.
Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги
(Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом
ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих
колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади
(С.).
Патока — густа, тягуча солодка речовина — продукт неповного оцукрювання
крохмалю (СУМ-11).
Поколихнуться [Поколыхнуться] = пошатнуться, покачнуться (К.).
Поколихнутися — втратити рівновагу, захитатися
(СУМ-11).
Убратися —
убиратися — заходити, влазити, забиратися куди-небудь
(СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAs one day Zeus was looking down
From mount Olympus throne, he spied
In Carthage this known Trojan clown
In luxury and comfort bide
His time. He started braying
Until the world was swaying;
His words were very harsh:
"Is that son of a rattlesnake
Not going to respect and take
My bid? He sits there like a devil in a marsh!
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЮпітэр неяк ненарокам З Алімпа глянуў; раптам ён І Карфаген акінуў
вокам — Аж там Траянскі ветрагон... Бог на Энея раззлаваўся, На свет
цалюткі раскрычаўся; Аж злосць яму скрывіла рот: «Я думаю — ён у паходзе, А ён засеў, як муха ў мёдзе, Сядзіць, нібы ў балоце чорт.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиКогато Юпитер нехайно погледна от Олимп към нас — и Картаген съзря случайно; а там троянския ни ас! Че кипна Зевс, че се развика, та чак света се разбълника, Еней ругае побеснял: — Да бе се, сукин син, погледнал! Като муха в сироп заседнал, като свиня в дълбока кал!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechEinst blickte Jupiter hinunter
Ganz zufällig aus dem Olymp
Und warf ein Auge auf Karthago.
Da sah er das Trojanerpack...
Er brüllte außer sich vor Rage,
Ins Schwanken geriet alle Welt,
Lauthals beschimpfte er Aeneas:
"Befolgt er so meinen Befehl?
Er klebt, wie auf dem Mist die Fliege,
Sitzt, wie der Teufel auf dem Dreck.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaRaz spojrzał Jowisz bystrooki Z Olimpu na nas i zarazem Na Kartaginę
rzucił okiem — Aż tam trojański właśnie błazen... Rozzłościł się,
rozkrzyczał oto, Aż cały świat się zachybotał, Lżył Eneasza, aż się spocił;
"Czy tak sukinsyn ten mnie słucha? Do miodu przylgnął jakby mucha, Już
zasiadł niczym diabeł w błocie.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЮпитер как-то ненароком, С Олимпа свесясь, глянул вниз И, видя, что совсем под боком, У Карфагена, пляс и визг, Разгорячился, раскричался, Аж белый свет заколыхался; Энея поносил с небес: "Ишь, сучий сын, куда укрылся! Как муха, в патоку зарылся; Засел, как на болоте бес!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойС Олимпа вздумал ненароком
Юпитер поглядеть на нас.
Он Карфаген окинул оком,
А там — троянский пустопляс.
Весь мир затрясся, закачался —
Так рассердился, раскричался
При виде неслуха Зевес:
«Раздолье гадовому сыну!
Запрятался, как черт в трясину,
Как муха в патоку залез!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЮпитер как-то ненароком
На нас с Олимпа поглядел,
И, в Карфаген метнувши оком,
Троянца-ухаря узрел.
Раскипятился, раскричался,
Аж белый свет заколыхался;
Энея распекал с высот:
«Ишь, вражий сын, чему предался,
Как муха в патоку забрался,
Засел, как на болоте черт!
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЮпитер как-то ненароком
С Олимпа глянул и на нас,
На Карфаген скосил он оком,
Ан там троянский пустопляс!
Он рассердился, раскричался,
Аж белый свет заколебался,
Со зла перекосился рот:
«Ты, гадов сын, в безделье праздном,
Как муха в патоке, завязнул,
Засел там, как в болоте черт.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováJupiter kdysi znenadání
s Olympu shléd na naši zem
a do Karthaga pohléd maní,
co je s tím trojským chlapíkem.
I rozkřičel se, hněvem rudý,
až otřáslo se všecko všudy,
a od plic Aeneáši lál:
„Ten cápek takhle poslouchá mne ?
Jak moucha do medu když spadne,
jak v bahně čert se zahrabal.
|
44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Пійдіть гінця мені кликніте,
До мене зараз щоб прийшов,
Глядіть же, цупко прикрутіте,
Щоб він в шиньок та не зайшов!
Бо хочу я кудись послати.
Ійон, ійон же, вража мати!
Але Еней наш зледащів;
А то Венера все свашкує,
Енеєчка свого муштрує,
Щоб він з ума Дидону звів».
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Пійдить гинця мыни клыкните,
«До мене заразъ щобъ прыйшовъ,
«Глядить же, цупко прыкрутите,
«Щобъ винъ въ шыньокъ та не зайшовъ!
«Бо хочу я кудысь послаты.
«Ийонъ, ийонъ же вража маты!
«Але Эней нашъ зледащивъ;
«А то Венера все свашкуе,
«Энеечка свого муштрує,
«Щобъ винъ зъ ума Дидону звивъ.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 44.
Рядок
1:
видання 1798:
Пійдіть гонця мені кликніте
видання 1809:
Пійдіть гонця мені кликніте
Рядок 4:
видання 1798:
Щоб у шинок він не зайшов
Рядок 6:
видання 1798:
І ійон, ійон же, вража мати
видання 1809:
І ійон, і ійон же, вража
мати
Рядок 6:
видання 1798:
А то Венеря все свашкує
Примітки: I, 44.
Частина I стр. 44.
Але [Але]
= как бы не так (К.). Виражає здивування, незадоволення (СУМ-20).
Венера
(Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня
краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне
захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді
пастушки і народила від нього сина
Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед
ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них
«Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і
Анхізом (Ш.).
Вража мати, лайл. — уживається для вираження незадоволення
чим-небудь, діями когось. Тут враг у знеченні нечиста сила; чорт (СУМ-20).
Гінець [Гинець]
= верховой; курьер (К.). Гонець, гінець — особа, яку посилають
із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).
Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).
Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Зледащить [Зледащить] = избаловаться (К.).
Зледащити — стати ледачим; зіпсуватися морально, засвоїти погані
звички (СУМ-20). Можна припустити, що тут вживається у значенні розпещуватися
— псуватися від надмірної уваги, ніжності, пестощів (СУМ-11).
Ійон, ійон [Ійонъ-ійонъ] = вишь какой (К.).
Уживається, щоб привернути чиюсь увагу до когось, чогось; дивись, бачиш
(СУМ-20).
Кликну́ти [Клыкну́ты]
= позвать (К.). Запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).
Муштрувати — навчати, повчати когось (СУМ-20).
Прикрутить [Прыкрутыть] = строго приказать (К.). Вжито у значенні
наказувати, наказати — віддавати наказ,
розпорядження кому-небудь (СУМ-11). Прикручувати, прикрутити
— строго приказывать, приказать (Г.).
Свашкувать [Свашковать] = сватать (К.).
Свашкувати — бути за сваху; займатися сватанням. У
поемі слово вжито двозначно — сватати і зводити —
сприяти зустрічі, знайомству, зближенню і т. ін. кого-небудь з кимось (СУМ-11).
Свашка — жінка, яка порядкує на весіллі. Котляревський консультував свого
знайомого Дмитра Бантиш—Каменського, який писав «Историю Малой России». Згадуючи
в своїй праці про особливості весільного обряду на Полтавщині, Бантиш—Каменський
пише: «Коли молода приїжджає до хати молодого і відходить потім до покою, дружка
й свашка керують нею; остання роздягає, кладе молоду в постіль». До слова
«свашка» Бантиш—Каменський дає примітку: «Свашка зветься і мчалкою — пояснює п.
Котляревський — від дієслова мчати, скоро переносити. У свашки вибирають,
звичайно, жінку молодих років, сміливу, проворну, швидку» (Кирилюк Є. Іван
Котляревський: Життя і творчість. — К., 1981. — С. 104 — 105) (С.).
Цупко — дуже міцно, сильно (СУМ-11).
Шиньок, шиньки [Шыньокъ] = питейный дом (К.).
Шинок — невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої;
корчма (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykHey, there! Send me a runner right away!
He must not go on his way to the pub.
Be sure that he is here without delay,
Or I will give him a good rub!
I want to send him to some place,
Ionia, this diabolical disgrace!
Aeneas, meanwhile, has grown lazy,
For Venus helps him all the time,
Instructing him how he should chime
In order to make Dido crazy."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваГанца паклічце, загадайце Ісці хутчэй сюды яму, Ды толькі вока не спускайце, Каб не патрапіў у карчму! Хачу ледзь свет паслаць ганца я. Авохці мне, бяда ліхая! Разленаваўся пан Эней. Гультай, аб справах і не дбае, Яго Венера падбівае, Каб звёў Дзідону, ліхадзей».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиГонец веднага тук викнете, да бърза, както е призван, по-здраво само го крепете, че току кривнал в някой хан! Да носи тутакси хабера. Я виж го, неговата вера, къде бил нашия герой. А пък Венера прави, струва, главата на Еней надува, Дидона да си гледа той...
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechGeht schnell und ruft mir einen Boten,
Daß er sofort vor mir erscheint.
Und paßt auf, daß in einer Kneipe
Er unterwegs nicht steckenbleibt.
Mit einer Botschaft muß er ziehen.
Potz Blitz und Donnerschlag - Schaut hin,
Wie doch Aeneas ausgelassen!
Und Venus hilft ihm noch dabei.
Sie leistet ihrem Liebling Vorschub,
Daß Dido er den Kopf verdreht."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaRuszajcie, gońca zawołajcie, By przyszedł do mnie za chwileczkę,
Trzymajcie mocno, uważajcie, By nie wszedł czasem do szyneczku! Bo muszę
jego dokądś posłać. A to ci, to ci łobuz podły! Eneasz leni się, czas
trwoni; To chytra Wenus wciąż swatkuje I Eneasza tak musztruje, By
zabrał rozum on Dydonie.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаПозвать гонца ко мне велите, Чтоб тотчас же сюда бежал. Да крепче там его держите, Чтоб в кабаках не застревал! В нем нынче надобность большая, Смотри, смотри-ка, мать честная! Ужель Эней меня подвёл? Венера, видно, там балует, Энеечку-сынка муштрует, Чтоб он с ума Дидону свел".
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойКо мне покличьте скорохода,
Да припугните наперед:
Ведь у него такая мода —
В шинок сначала завернет.
Хочу гонца послать к Энею,
Бездельнику и ротозею.
Венера — вражья мать! — сама,
Как видно, сватает, колдует,
Вовсю Энейчика муштрует,
Чтоб он Дидону свел с ума».
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Гонца пойдите позовите, —
Чтоб поскорей ко мне пришел.
Да хвост покрепче накрутите,
Чтоб он в шинок где не забрел!
Хочу послать его куда-то.
О, мать честная, вот беда-то!
Видать, Эней наш задурил.
Не зря Венера свахой ходит,
На грех Энеечку наводит,
Чтоб он Дидону с толку сбил».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваТотчас гонца ко мне пришлите,
Чтобы явился он бегом,
Да только вы за ним следите,
Чтоб не зашел в питейный дом.
Его послать хочу куда-то.
Видал такого супостата,
Он в Карфагене рай нашел.
А все Венера их венчает,
Сынка Энея научает,
Чтоб он с ума Дидону свел».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováHned mého posla zavolejte,
chci ho tu mít v tu chvilinku!
Držte ho, dobrý pozor dejte,
ať nezapadne do šenku!
Musím ho poslat na tu zemi,
hleďme, jak ten kluk zatracený,
ten Aeneáš tam zlajdačil!
"Tohle jsou Venušiny spády:
to ona synáčkovi radí,
jak Didonu by pobláznil.“
|
45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Прибіг Меркурій засапавшись,
В три ряди піт з його котив;
Ввесь ремінцями обв'язавшись,
На голову бриль наложив;
На грудях з бляхою ладунка,
А ззаду з сухарями сумка,
В руках нагайський малахай.
В такім наряді влізши в хату,
Сказав: «Готов уже я, тату,
Куда ти хочеш, посилай».
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Прыбигъ Меркурій засапавшысь,
Въ тры ряды питъ зъ його котывъ;
Ввесь реминьцямы обвьязавшысь,
На голову брыль наложывъ;
На грудяхъ съ бляхою ладунка,
А съ заду съ сухарямы сумка,
Въ рукахъ нагайській малахай.
Въ такимъ наряди влизшы въ хату,
Сказавъ: «готовъ уже я тату,
«Куда ты хочешъ, посылай.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 45.
Рядок
4:
видання 1798:
На голову він бриль надів
Рядок 6:
видання 1798:
А ззаді з сухарями сунка
видання 1809:
А ззаді з сухорями сунка
Рядок 8:
видання 1798:
В такім наряді вліз у хату
Рядок 10:
видання 1798:
Куди ти хочеш, посилай
видання 1809:
Куди ти хочеш, посилай
Примітки: I, 45.
Частина I стр. 45.
Бляха — пряжка, значок і т. ін., зробл. з заліза чи з іншого металу
(СУМ-20). Див. також лядунка.
Бриль [Брыль]
= шляпа (К.). Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной
тесьмы (Г.). Головний убір з широкими полями (СУМ-20).
Грудниця, груднина [Грудныця, груднына] = грудь (К.). Те саме що
груди (СУМ-11).
Засапатися — починати важко дихати, задихатися від швидкої ходи, бігу,
роботи і т. ін. (СУМ-20).
Лядунка/Ладунка [Лядунка] = сумка (К.). Ладунка (пол.
Іаdunek) — поштова сумка з бляхою на ній, знаком того, хто перебуває на
державній службі. Листоноші носили ладунку на грудях. Також ще — патронна сумка
у кавалеристів, мисливців (С.).
Малахай [Малахай] = плеть (К.). Довгий шкіряний батіг (СУМ-20).
Татарський нагай (Ш.).
Нагайський, заст. —
ногайський — такий, як у ногайців, тюркської
народності, що зараз живе на Кавказі (переважно на півночі Дагестану). Ногайцями
у XVІІІ ст. називали кочівників біля узбережжя Азовського і Чорного морів, на
підступах до Кримського ханства (С.).
Сумка [Сунка] = котомка (К.). Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що
має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь
(СУМ-11).
Хата [Хата] = изба (К.). Сільський одноповерховий житловий будинок, а
також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe envoy, Mercury, arrived headlong,
All bathed in sweat at that.
He bound his body with a thong,
Upon his head he had a hat,
Upon his chest - a cartridge pack,
A bag with crackers - on his back,
And in his hand a whip.
Equipped like that, he rushed inside
And said: "I'm ready, Daddy, for the ride,
Just send me anywhere and I will zip!"
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваМеркурый прыляцеў трывожны, З ілба як град каціўся пот, Пры ім і
брыль і кій дарожны — Гатовы рушыць у паход; На ім і боты з кутасамі, А ззаду торба з сухарамі, Пры стрэльбе ён, пры бізуне. Ён, выгляд маючы паходны, Сказаў: «Гатоў я, татка родны, Ісці, куды пашлеш мяне».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиМеркурий дотърча разбързан, в пот плувнал, дишаше едва; с ремици беше цял овързан, със сламеница на глава. Торба сухарна взел през рамо, на патронташа
— катарама, в ръцете си камшик върти. Той влезе в къщата и рече: — Аз, тате, се приготвих вече, където искаш ме прати.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechMerkur erschien ganz außer Atem
Und schweißgebadet stand er da,
Mit vielen Gürteln umgegürtet,
Mit einem Helme auf dem Haar.
Auf seiner Brust war eine Büchse
Und hinten hing ein großer Sack.
In einer Hand hielt er die Peitsche;
So ausgerüstet trat er ein
Und sagte: "Hier bin ich, mein Vater,
Ich gehe, wohin du befiehlst."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaMerkury przybiegł zasapany, Pot strumieniami lał się, perlił; Paskami
cały obwiązany, Na głowie z słomki miał kapelusz; Na piersiach — blachę z
ładownicą, Tatarski nahaj zaś w prawicy, A z sucharami torbę z tyłu. W
takowym stroju wlazł do chaty, Powiedział: "Gotów jestem, tato, I dokąd
tylko chcesz, posyłaj".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаВбежал Меркурий — запыхался, Пот в три ручья с него катил, Весь ремешками обвязался И лихо шляпу заломил; Пороховницу взял с собою, Котомка с хлебом за спиною, Нагайка, чтоб собак гонять. Пред Зевсом появившись в хате, Сказал: "Готов уже я, тата, Куда прикажешь мне бежать?"
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой
Крест-накрест перевит ремнями,
Вбежал Меркурий впопыхах;
С него катился пот ручьями,
Нагайку он держал в руках;
Лядунка с бляхою гербовой
Болталась на груди суровой,
А сзади — сумка сухарей.
Снял войлочную шляпу в хате
И говорит: «Я здесь, мол, батя,
Приказывай лишь поскорей!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоВбежал Меркурий — запыхался,
Пот в три ручья с него катил —
Весь ремешками обвязался,
А голову брилем покрыл;
С подвеской на груди лядунка
И с сухарями сзади сумка,
А в руки кнут тройчатый взял;
К Зевесу в горницу ввалился,
Сказал: «Я, батя, снарядился,
Пойду, куда бы ни послал».
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЗапыхавшись, Меркурий мчался,
Ручьями пот с него катил,
Он ремешками обвязался
И брылем голову накрыл;
На шее с бляхою ладунка,
А сзади с сухарями сумка,
Нагайскую он держит плеть;
В таком наряде стоя в хате,
«Уже, — сказал, — готов я, тятя,
Куда прикажешь мне лететь?»
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováPřiběhl Merkur udýchaný,
pot s něho lil se prameny,
řemeny celý přepásaný,
na hlavě klobouk slaměný
i patrontašku pro parádu
a pytlík se suchary vzadu,
tatarskou knutu za pasem.
Jak vidět, vystrojil se na to,
do dveří vpad a řekl: „Táto,
pošli mě kam chceš s rozkazem.“
|
46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
«Біжи лиш швидче в Карфагену, —
Зевес гінцеві так сказав, —
І пару розлучи скажену,
Еней Дидону б забував.
Нехай лиш відтіль уплітає
І Рима строїти чухрає, —
А то заліг, мов в грубі пес.
Коли ж він буде йще гуляти,
То дам йому себе я знати, —
От так сказав, скажи, Зевес».
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Бижы лышъ швыдче въ Карфагену,»
Зевесъ гинцеви такъ сказавъ,
«И пару розлучы скажену,
«Эней Дидонубъ забувавъ.
«Нехай лышъ видтиль уплитае,
«И Рыма строиты чухрае —
«А то залягъ мовъ въ груби песъ. —
«Колыжъ винъ буде йще гуляты,
«То дамъ йому себе я знаты,
«Оттакъ сказавъ, скажы, Зевесъ.»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 46.
Рядок
1:
видання 1798:
Біжи лиш швидко в Карпагену, —
Рядок 2:
видання 1798:
Зевес гонцеві так сказав
видання 1809:
Зевес гонцеві так сказав
Рядок 2:
видання 1798:
Коли ж він буде йще мішкати
видання 1809:
Коли ж він буде йще мішкати
Примітки: I, 46.
Частина I стр. 46.
Відтіль [Видтиль]
= оттуда (К.). Те саме, що звідти (СУМ-20).
Гінець [Гинець]
= верховой; курьер (К.). Гонець, гінець — особа, яку посилають
із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).
Груба [Груба]
= печь , которую топят из сеней (К.). Піч, що служить для опалювання
приміщення (СУМ-11). Грубу топили з сіней. Звичайно груби були тільки в панських
будинках. Заліг, мов в грубі пес — нар.: Аби груба, то пес буде (Номис. — С.
169) (С.).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Карфаген — місто, столиця торговельної рабовласницької республіки
античних часів у північній Африці. Зіткнувшись з рабовласницьким Римом на ґрунті
колоніального суперництва, Карфаген вів довголітню війну з Римом (т. зв. Пунічні
війни) в IIІ — II ст. ст. до н. е. і зрештою був цілком переможений римлянами.
Вводячи в свій епос епізод нещасливого кохання Дідони до Енея, Вергілій в
загибелі Дідони хотів показати ніби знамення перемоги в майбутньому Риму над
Карфагеном (Ш.).
Скажений — інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т.
ін.) (СУМ-11).
Чухрати — енергійно рухатися, бігти, їхати, поспішаючи куди-небудь
(СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk"Make haste to go to Carthage, son,!"
Zeus told his runner boy.
"Cut off those lovebirds' fun,
Aeneas should forget his Dido-joy,
He should begin to build up Rome,
Which should become his famous home.
He lies there like a lazy dog!
And should he stay there any longer,
He would experience my anger!
He has to stop to pettifog!"
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова«У Карфаген стралой шалёнай Імчы і ўдзень ты і ўначы, — Зевес ганцу сказаў,
— з Дзідонай Хутчэй Энея разлучы. Няхай адтуль ён уцякае, У Рым далейшы шлях трымае,- А то на печку, бач, залез. Калі ж гуляць там застанецца, На літасць хай не спадзяецца, — Так загадаў, скажы, Зевес».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА Зевс сърдито се изправи: — Веднага бягай в Картаген, Еней Дидона да остави, да се пръждосва него ден. Да почва, докато е време, да вдига Рим! Какво ми дреме като излегнат в пруста пес. Кажи му, ако продължава, ще видим кой кого тогава, така кажи му, рече Зевс.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech"So schnell du kannst, lauf nach Karthago, -
Befahl Zeus seinem Boten nun, -
Bring die Verrückten auseinander,
Sorg, daß Aeneas sie vergißt
Und sich entschließt bald aufzubrechen,
Um Rom zu gründen, wie sein Ziel.
Er liegt da, faul wie eine Kröte;
Wenn er noch länger dort verweilt,
Wird er mich besser kennenlernen.
Sag, Vater Zeus hat dies gesagt."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaI rzekł mu Zeus rozzłoszczony: "Natychmiast pędź do Kartaginy I rozłącz
parę tam szaloną; Niech o Dydonie zapomina Eneasz; zmiata z tych pieleszy
I Rzym budować wreszcie śpieszy, — Bo zaległ niczym pies pod piecem. Gdy
będzie życie wieść hulaki, To dam się dobrze mu we znaki, — Tak Zeus,
powiedz mu, poleca".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина"Беги скорее к Карфагену, — Зевес Меркурию кричит, — Хоть лоб разбей себе о стену, Энея с бабой разлучи. Пускай улепетнет оттуда, О Риме не забыл покуда, А то все крутится, как бес. Коли гульбы своей не бросит, То головы, ей-ей, не сносит, Вот так, скажи, сказал Зевес".
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой«Спеши к воротам Карфагена, —
Сказал Зевес, — и разлучи
Шальную пару непременно!
Залег Эней, как пес в печи!
Ты передай наказ мой строгий,
Чтоб уносил оттуда ноги
И отправлялся строить Рим!
Пускай бежит, как от погони,
Забывши о своей Дидоне,
Не то разделаюсь я с ним!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Беги скорее к Карфагену, —
Зевес гонцу проговорил, —
И пару разлучи: мгновенно
Эней Дидону чтоб забыл.
Пускай оттуда утекает
И Рим воздвигнуть поспешает,
А то залег там, как байбак.
Коль не опомнится, гуляя,
То дам почувствовать себя я, —
Скажи, Зевес сказал вот так».
Російською/Русский
- Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева
«Ты в Карфаген слетай живее, —
Зевес Меркурию сказал, —
Пугни как следует Энея,
Чтоб от Дидоны он отстал.
Пускай оттуда удирает,
Рим строить спешно выезжает,
А то, как в печку пес, залез.
А коль опять он загуляет,
То на себе мой гнев узнает,
Так передай», — сказал Зевес.
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová„Běž na zem — to je vůle naše,
běž do Karthaga,“ Zeus děl.
„Rozveď s Didonou Aeneáše,
hleď, aby na ni zapomněl.
Ať pluje dál, jak určeno je,
buduje Řím a panství svoje,
ať nesedí jak v seně pes.
A flámovat-li nepřestane,
pak uvidí, co se mu stane!
Tak řekl Zeus, s tím tam běž!“
|
47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Меркурій низько поклонився,
Перед Зевесом бриль ізняв,
Через поріг перевалився,
До стані швидче тягу дав.
Покинувши із рук нагайку,
Запряг він миттю чортопхайку,
Черкнув із неба, аж курить!
І все кобилок поганяє,
Що оглобельна аж брикає;
Помчали, аж візок скрипить!
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Меркурій нызько поклонывся,
Передъ Зевесомъ брыль нзнявъ,
Черезъ поригъ перевалывся,
До стани швыдче тягу давъ.
Покынувшы изъ рукъ нагайку,
Запрягъ винъ мытью чортопхайку;
Черкнувъ изъ неба, ажъ курытъ!
И все кобылокъ поганяе,
Що оглобельна ажъ брыкае;
Помчалы, ажъ визокъ скрыпытъ!
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 47.
Рядок
4:
видання 1798:
До стані миттю тягу дав
Рядок 6:
видання 1798:
Запряг він швидче чортопхайку
Рядок 8:
видання 1798:
Усе кобилок поганяє
Рядок 10:
видання 1798:
Помчали, аж возок скрипить
Примітки: I, 47.
Частина I стр. 47.
Брикать [Брыкать]
= лягать (К.):
Брикати — підкидати зад і задні ноги (про копитних
тварин); хвицати (СУМ-20).
Бриль [Брыль]
= шляпа (К.). Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной
тесьмы (Г.). Головний убір з широкими полями (СУМ-20).
Віз, зменш. візок — засіб пересування на чотирьох колесах
з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів (СУМ-20).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Кобилка — зменш.-пестл. до кобила (СУМ-20).
Курити, куритися — їхати, бігти, здіймаючи куряву (СУМ-20).
Меркурій (римськ. міф.) — Гермес (грец. міф.) — бог, покровитель
мандрівників, купців, торгівлі; глашатай Зевса і вісник олімпійських богів (А.).
У 45 строфі Меркурій одягнений візником—листоношею кінця XVІІІ — початку XІX ст.
(С.).
Миттю [Мытью] = вмиг (К.). В одну мить, дуже швидко (СУМ-20).
Нагайка — те саме, що нагай — батіг із сплетених ремінців
з коротким пужалном; канчук (СУМ-20).
Оглобельна — коняка, запряжена в оглоблі, по центру. По боках
оглобельної — коні припряжні, або ще кажуть підпряжні, орчикові (С.).
Станя [Станя] = конюшня (К.).
Станя, стайня — приміщення, де тримають коней,
конюшня (С.).
Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).
Черкнути — швидко податися куди-небудь; чкурнути (СУМ-11).
Чортопхайкака — візок на двох колесах (Л.); легка бричка (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykThe runner Mercury bowed low
In front of Zeus, took off his cap,
Rolled o'er the threshold like a gigolo
And scampered to the stable with a snap.
He put away his whip,
Hitched two mares and began to clip
From heaven in a cloud of dust.
And being a supreme taskmaster,
He made the horses run much faster
Until the jig squeaked from the thrust.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваМеркурый нізка пакланіўся, Перад Зевесам брыль прыўзняў, І праз парог пераваліўся, І крок да стайні скіраваў. Адклаўшы ўбок сваю нагайку, Запрог ён коні ў таратайку, Свісь
— паімчаліся яны. Нагайкай коні паганяе, Нібы маланкай — аж брыкае Ад перапуду прысцяжны.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиМеркурий кланя се до пода, отложил шапка, след това се втурва. тутакси към входа и тича в дама презглава... Запрегнал вихрена каляска, изви камшика и запляска, от шините хвърчат искри; тъй своите кобилки гони, чак колелата ще изрони и само подир миг се скри.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechMerkur verbeugte sich zur Erde,
Zog ehrfurchtsvoll vor Zeus den Hut, -
Fast fiel er um vor lauter Eile.
Er lief schnell in den Stall hinab,
Warf seine Peitsche in die Ecke,
Spannte sein Pferdchen hastig an;
So sauste er in Windeseile
Hinab vom Himmel im Galopp,
Sein Pferdchen immer vor sich treibend,
So daß der Wagen fast zerbrach.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaMerkury nisko się ukłonił I zdjął kapelusz przed Zeusem; Przez próg
przetoczył się, pogonił, Do stajni dał od razu susa. I upuściwszy z rąk
nahajkę, Zaprzęgnął migiem taradajke I z nieba machnął, w chmurze kurzu,
Kobyłki wciąż pogania z bryczki, Że aż dyszlowa w górę bryka, Pomknęły, że
aż wózek skrzypi.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаМеркурий низко поклонился, Перед Зевесом шляпу снял, Через порог перевалился И на конюшню побежал. Там, наземь кинувши нагайку, Запряг он мигом таратайку; Взвилася пыль из-под копыт! Летит, кобылок погоняя, Аж взбрыкивает пристяжная И на версту возок скрипит!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЗевесу поклонясь, Меркурий
Махнул без шапки за порог,
Влетел в конюшню, брови хмуря,
И митом лошадей запрёг.
Заткнувши за пояс нагайку,
Уселся живо в таратайку,
Рванул с небес — и ну пылить!
Скрипит повозка расписная,
Храпит, брыкает коренная,
Бегут кобылки во всю прыть.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоМеркурий низко поклонился,
Перед Зевесом бриль свой снял,
Через порог перевалился
И на конюшню побежал.
И, выпустив из рук нагайку,
Запряг поспешно таратайку,
Рванулся с неба, лишь пылит!
И так кобылок погоняет,
Что коренная аж брыкает;
Помчался, лишь возок скрипит!
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваМеркурий низко поклонился,
Брыль с головы в поклоне снял,
Через порог перевалился
И на конюшню побежал.
С руки Меркурий снял нагайку,
Запряг лошадок в чертопхайку,
Рванул с небес — лишь пыль летит;
Кобыла задними лягает,
А он ее кнутом стегает,
Помчались, аж возок скрипит.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováMerkur se poklonil až k zemi,
před Diem ještě klobouk smek,
přes práh se přenes v okamžení
a do stáje se rozeběh,
tatarskou knutu hodil na zem,
zapřáh — to všecko jedním rázem —
pak s nebe šup — co pes by štěk;
kobylky žene tryskem, hola,
až drnčí oj a vržou kola,
až skřípe celý vozíček.
|
48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней тогді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг!
Смикнув із полу, мов псяюху.
«А що ти робиш, п'єш сивуху? —
Зо всього горла закричав, —
Ану лиш, швидче убирайся,
З Дидоною не женихайся,
Зевес поход тобі сказав!
М. Дерегус. Частина I, строфа 48-50.
|
М. Алексєєв. Частина I, строфа 48.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней тогди купався въ брази,
И на полу укрывшысь лигъ;
Йому не снылось о прыкази,
Якъ-ось Меркурій въ хату вбигъ!
Смыкнувъ изъ полу мовъ пся-юху.
«А що ты робышъ? — пьешъ сывуху?»
Зо всього горла закрычавъ,
«А ну лышъ швыдче убирайся,
«Съ Дидоною не женыхайся,
«Зевесъ походъ тоби сказавъ!
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 48.
Рядок
1:
видання 1798:
Еней тогді купавсь у бразі
Рядок 5:
видання 1798:
І закричав як на псяюху
Примітки: I, 48.
Частина I
стр. 48.
Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого
кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Женихаться [Женыхаться] = амуриться (К.).
Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь,
приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або
кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і
т. ін.) (СУМ-20).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Меркурій (римськ. міф.) — Гермес (грец. міф.) — бог, покровитель
мандрівників, купців, торгівлі; глашатай Зевса і вісник олімпійських богів (А.).
У 45 строфі Меркурій одягнений візником—листоношею кінця XVІІІ — початку XІX ст.
(С.).
Піл [Пилъ] = нары, широкая скамья (К.). Нари в селянській хаті,
розміщені між піччю і протилежною до печі стіною (СУМ-11). Широкі, грубі дошки,
покладені в хаті між піччю з того боку, де черінь і припічок, та протилежною
стіною. Піл служить ліжком і лавою. Ширина його — близько двох метрів, щоб
упоперек могла вільно лягти доросла людина (С.).
Псяюха [Пся-юха] = бранное слово (К.). Уживається як лайка (СУМ-11).
Бранное слово: собачья кровь (Г.).
Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі
(СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).
Смикати — тягнути рвучкими і різкими рухами; сіпати (СУМ-11).
Хата [Хата] = изба (К.). Сільський одноповерховий житловий будинок, а
також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).
Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.). Коли раптом; несподівано (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykAeneas drank a lot that day,
He lay down on his bunk to sleep,
His thoughts were far away
From obligation that he had to keep.
The messenger rushed in: "You asinine!
What are you guzzling? More moonshine?"
He yelled and pulled him to the floor.
"Come on, make haste and leave this place!
Stop your romance! Such is the strict ukase
From Zeus! You must start waging war!
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней жа брагай заліваўся І на падлозе сп'яна лёг; Ён на загад не спадзяваўся, Як шась Меркурый на парог. «А што ты робіш, ш'еш сівуху? Ці можа хочаш аплявуху? — Ганец штомоцы закрычаў. — А ну, адгэтуль прэч збірайся, З Дзідонаю не жаніхайся, Зевес адчальваць загадаў.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиНа пода проснал се направо, Еней лежи пиян-залян; дори си нямаше представа, че Хермес влезе запъхтян. Еней едва успя да зине! — Какви ги правиш, кучи сине? — Меркурий кресна с пълен глас — я да оставиш самогона и да се махаш от Дидона, това го казва Зевс, не аз!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechIm Schnaps gebadet lag Aeneas
Und schlief gerade ganz vergnügt,
Sein Auftrag war total vergessen,
Als nun Merkur ins Haus gestürmt!
Er schubste ihn, wie einen Köter,
Und schrie in seiner Wut ihn an:
"Was tust du, elender Verräter,
Du Säufer, zieh sofort dich an,
Verlasse Dido auf der Stelle
Und reise, wie dir Zeus befahl!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz wtedy w braże mył się, Przykrywszy się, legł na podłodze; I
żaden rozkaz mu nie śnił się, Gdy wbiegł Merkury, gniewny srodze. Z
podłogi szarpnął jak psiajuchę. "A co tu robisz, chlasz siwuchę? — Na całe
gardło się rozkrzyczał. — A nuże, szybciej się ubieraj, Z Dydoną nie
zabawiaj teraz, Rusz na wyprawę — Zeus życzy.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаДо положенья риз упившись, Эней в тот час, без задних ног, Под лавкою лежал, укрывшись; Как вдруг Меркурий в хату скок! И ну честить, что было духу: "Ты, что же, все глушишь сивуху? Навек ты, что ли, тут застрял? А ну, довольно женихаться! Тебе отсюда убираться Зевес немедля приказал!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭней тогда купался в браге
И, захмелев, на лавку лег;
Присниться не могло бедняге,
Что кару на себя навлек.
В ту пору подоспел Меркурий
И в горницу вломился бурей,
Энея с лавки как рванет:
«Изволь немедля убираться!
Не смей с Дидоной женихаться!
Зевес послал тебя в поход.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоТогда, напившись в лежку бражки,
Эней, укрывшись, крепко дрых.
Ему приказ не снился тяжкий,
Как вдруг Меркурий в хату шмыг!
И, со скамьи стащив питуху:
«Ты что затеял? Пьешь сивуху? —
Что мочи было заревел, —
А ну-ка, живо убирайся,
С Дидоною не женихайся, —
Зевес в поход идти велел.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней в то время не проказил,
Подвыпив, на полатях спал,
Ему не снилось о приказе,
Как вдруг Меркурий прибежал.
Влепив Энею оплеуху,
«А чем ты занят? Пьешь сивуху? —
Во все он горло закричал. —
А ну скорее собирайся!
Да и с Дидоной не возжайся.
В поход пойдешь, Зевс приказал.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneáš zpitý na podlaze
usnul a spal tam, kde si leh;
nesnilo se mu o rozkaze,
když náhle Merkur k němu vběh.
Chytne ho, jako psem jím třase:
„Co děláš ? Vodku piješ zase ?“
Tak zplna hrdla křičí naň.
„Přestaň se válet, chlastat pořád
a s Didonou se miliskovat —
víš, co ti přikázal náš pán!
|
49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Чи се ж таки до діла робиш,
Що й досі тута загулявсь?
Та швидко і не так задробиш;
Зевес не дурно похвалявсь;
Получиш добру халазію,
Він видавить з тебе олію,
От тілько йще тут побарись.
Гляди ж, сьогодня щоб убрався,
Щоб нищечком відсіль укрався,
Мене удруге не дождись».
|
П. Мартинович. Частина I, строфи 48-50.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Чи сежъ такы до дила робышъ,
«Що й доси тута загулявсь?
«Та швыдко и не такъ задробышъ;
«Зевесъ не дурно похвалявсь;
«Получышъ добру халазію,
«Винъ выдавыть съ тебе олію,
«Отъ-тилько йще тутъ побарысь.
«Глядыжъ, сьогодня щобъ убрався,
«Щобъ ныщечкомъ видсиль укрався,
«Мене у друге не дождысь.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 49.
Рядок
1:
видання 1798:
Чи се ж таки ти діло робиш
Рядок 3:
видання 1798:
Да швидко, бо не так ізвомпиш
Рядки 5-6:
видання 1798:
Тобі дать добру халазію
І видавить з тебе олію
Примітки: I, 49.
Частина I стр. 49.
Відсіль [Видсиль]
= отсюда (К.). Із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).
Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).
До діла — до речі, до ладу що-небудь; по суті.
Досі [Доси] = доселе (К.). До цього часу, до цих пір (СУМ-11).
Дурно [Дурно] = напрасно, даром (К.). Даремно, марно (СУМ-11).
Задробити — тобто задріботіти, побіжати мерщій (С.).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Побариться [Побарыться] = промешкать (К.). Якийсь час
баритися — зволікати, довго не приступати до якої-небудь справи
(СУМ-11).
Убратися —
убиратися — не гаючись іти, від'їжджати звідкись;
забиратися (СУМ-11).
Украдатися — вжито у значенні убиратися — не гаючись іти,
від'їжджати звідкись; забиратися (СУМ-11).
Халазія [Халазія] = потасовка;
халазію дать [халазію дать] = отодрать розгами (К.). Те саме,
що прочухан — покарання побоями.
Дати прочухан
(халазії) — бити, лупцювати кого-небудь (СУМ-11); взагалі —
одержати нагінку, прочуханку (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykD'you think that you behave all right
While staying here so long and bagged?
But soon you will start to recite
Things rapidly, as Zeus has bragged.
You'll get a thorough thrashing,
A mortifying bashing,
If you stay here and hit the sack.
Remember, you should leave today
With no one seeing you, just run away!
Do not expect me to come back."
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваНяўжо апроч гульні ды танцаў, На свеце іншых спраў няма? Хутчэй у шлях збірай Траянцаў; Зевес злуецца недарма; Калі не возьмешся за розум, Дык добрых ты заробіш розаг Ад пана бога, так і знай. Глядзі, каб сёння ж прэч падаўся Адгэтуль і не затрымаўся, Мяне другі раз не чакай».
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЗащо се с тоя хал нагърбяш, виж как затънал си, Еней! Какво дробил си
— ще го сърбаш, че Зевс не си поплюва, ей! Така добре ще те наложи, че ще ти смъкне две-три кожи — та като искаш, се бави. Виж още днес да се оправиш и пак на път да се отправиш, от мене толкова
— върви!...
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechGlaubst du, es ist ein rechtes Leben,
Daß du hier feierst unentwegt?
Bald wird es andre Dinge geben,
Umsonst hat Zeus dir nicht gedroht;
Verdient hast du dir eine Strafe,
Daß man dich wie ein Faß durchbohrt,
Solltest du deine Zeit verschlafen.
Sieh zu, daß du dich fertig machst,
Um den Ort heimlich zu verlassen.
Ich muß wohl nicht noch einmal her!"
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaCzy jednak tak do rzeczy robisz, Że tutaj sobie hulasz dalej? Lecz
wkrótce się dostanie tobie; Nie z głupia Zeus się przechwalał; Wnet spuści
lanie ci wspaniałe,
Wyciśnie z ciebie olej cały, O, jeszcze trochę tu pozwlekaj. Pamiętaj, byś
się wnet uwinął, Byś dziś ukradkiem stąd odpłynął, Na mnie raz drugi tu
nie czekaj".
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаИ что тут у тебя за дело? Ужель еще не отгулял? Смотри, чтоб хуже не влетело, Зевес недаром осерчал. Еще помешкаешь немножко — Так расшибет тебя в лепешку. Гляди, не попади в беду. Сию ж минуту собирайся Да потихоньку убирайся; Быть горю, коль опять приду".
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойУдарился в питье да в пляски
И не опомнишься никак!
Дождешься от Зевеса встряски,
Тогда запляшешь и не так.
Еще в нем ярость не угасла.
Он из тебя повыжмет масло!
Не жди, пока приду опять.
Покинь Дидонину светелку
И убирайся втихомолку,
Не то — тебе несдобровать!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Ты разве дельно поступаешь,
Что тут доныне загулял?
Гляди, еще не то узнаешь —
Зевес недаром угрожал;
Намнет бока тебе, гуляке,
Покажет, где зимуют раки,
Лишь только малость задержись!
Сегодня же отсель смотайся
Да потихоньку убирайся,
Меня в другой раз не дождись!»
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваТы занимался делом, скажешь?
Все время только пил, гулял,
Теперь ты жди — не так запляшешь,
Зевес не даром угрожал,
Он так тебе загнет салазки,
Что ты помчишься без подмазки;
Попробуй только задержись!
Смотри, сегодня чтоб убрался
И на глаза не попадался.
Со мною больше не вяжись».
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováCož tohle taky patří k věci,
že tady civíš, lelkuješ?
Tak dělej honem, hni se přeci,
Zeus nehrozí marně, věz!
Nezůstane jen při ostudě,
on z tebe olej mačkat bude,
znáš ho, tak jen si pozor dej!
Koukej, ať ještě dnes jsi v prachu,
a ztrať se, povídám ti, brachu,
po druhé si mě nežádej!“
|
50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Еней піджав хвіст, мов собака;
Мов Каїн, затрусивсь увесь;
Із носа потекла кабака:
Уже він знав, який Зевес.
Шатнувся миттю сам із хати
Своїх троянців позбирати;
Зібравши, дав такий приказ:
«Як можна швидче укладайтесь,
Зо всіми клунками збирайтесь,
До моря швендайте якраз!»
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 48-50.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Эней пиджавъ хвистъ мовъ собака;
Мовъ Каинъ затрусывсь увесь;
Изъ носа потекла кабака:
Уже винъ знавъ якый Зевесъ.
Шатнувся мытью самъ изъ хаты,
Своихъ Троянцивъ позбираты;
Зибравшы, давъ такый прыказъ:
«Якъ можна швыдче укладайтесь,
«Зо всимы клункамы збирайтесь,
«До моря швендайте якъ разъ!»
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 50.
Рядок
7:
видання 1798:
Зобравши, дав такий приказ
видання 1809:
Зобравши, дав такий приказ
Примітки: I, 50.
Частина I стр. 50.
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).
Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у
грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба,
грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми
і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер —
Йовиш
(Ш.).
Кабака [Кабака] = табак (К.). Нюхальний тютюн (СУМ-20).
Каїн — у Біблії перший син Адама і Єви, старший брат Авеля, який загинув
від руки Каїна через заздрість.
Клунки [Клункы]] = связки, мешочки с поклажей (К.). 1. Наповнений
чим-небудь невеликий мішок, пристосований для носіння за плечима. 2. Зав'язана
кінцями хустка, шматок тканини і т. ін. з чим-небудь (речами, продуктами і т.
ін.); вузол (СУМ-20).
Миттю [Мытью] = вмиг (К.). В одну мить, дуже швидко (СУМ-20).
Хата [Хата] = изба (К.). Сільський одноповерховий житловий будинок, а
також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).
Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити,
схватитися,
ухватити, вхватити — стрибком, рвучко й швидко
підніматися, вилазити на що-небудь (СУМ-11).
Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати,
побігти; кинутися (СУМ-11).
Швендьовать [Швендьовать] = таскаться (К.).
Швендяти — іти кудись, прямувати, рухатися в певному
напрямку (СУМ-11).
Якмога [Якъ-мога]] = сколько можно (К.).
Якмога — якомога — як можна — з усіх
сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені
прикметників та прислівників (СУМ-11).
Мов Каїн, затрусивсь увесь.
Вираз походить від апокрифічних варіантів біблійного міфу про першого великого
грішника людського роду братовбивцю Каїна (Буття ІV, 11). Пор. у літописі (XІІІ
ст.): «А князь [Мстислав] викрив Жирослава [свого боярина—зрадника] і прогнав
його від себе, як ото прогнав бог Каїна з—перед лиця свого, кажучи: «Проклят ти
будь, стогнучи і трясучись на землі; бо розверзла земля уста свої прийняти кров
брата твойого» (Галицько—волинський літопис / Пер. Л. Махновця / Жовтень. —
1982. — N 7. — С. 25). Тут «стогнучи і трясучись на землі» — апокрифічний
додаток. Нар.: Труситься, як Каїн (Номис. — С. 63) (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykOn hearing that, the drunken swain,
His tail between his legs,
Was trembling like that guilty Cain,
Snuff dripping from his nose in dregs.
Afraid of Zeus, he ran outside
To gather his men at seaside.
He issued this command:
"Take haste to come with all your bags
Down to the shore with all your rags,
We have to get out of this land!"
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЭней затросся, як сабака, Як Каін, задрыжаў увесь; Аж з носу пацякла табака: Ён ведаў, хто такі Зевес. Пайшоў здзяйсняць ганца параду, Склікаць Траянцаў на нараду; Сабраўшы, даў такі наказ: «Хутчэй свае збірайце клункі, Такія склаліся варункі, Што нам у мора рушыць час!»
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиЕней смали се като Каин, подви опашка като пес и заподсмърча тих, разкаян, че знаеше си кой е Зевс. Изскочи от дома веднага и при троянците си бяга, и им нарежда шепнешком: — Я слушайте какво ще кажа, веднага стягайте багажа и бързо в лодките, бегом!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeneas stand da, wie begossen,
Wie Kain, fing er zu zittern an,
Und seine Nase lief; er wußte,
Wie ernstgemeint die Drohung war.
Er stürmte förmlich aus dem Hause,
Rief die Trojaner schnell zu sich,
Um ihnen folgendes zu sagen:
"Wir müssen schleunigst fort von hier,
Nehmt mit euch eure ganze Habe
Und eilt hinunter zu dem Meer."
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaEneasz jak pies skulił ogon, Jak Kain cały wnet się zatrząsł; Kapnęło z
nosa na podłogę: Już czuł, jak Zeus uszu natrze. I z chaty wypadł tu rad
nie rad, By Trojańczyków swych pozbierać; Zebrawszy zasię im rozkazał:
"Już jak najszybciej się zbierajcie, Tobołki wszystkie układajcie, Ku
morzu taszczcie się od razu!"
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаЭней побитою собакой Повесил нос, затрясся весь, Чуть-чуть бедняга не заплакал, — Он знал, что нравом крут Зевес. Ни часу не промедлив боле, Из хаты выбежал он в поле, Собрав троянцев, дал приказ: Чтоб скарб свой мигом собирали, Добром котомки набивали И к морю всё несли тотчас.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойСуров Олимпа был хозяин,
И, хвост поджавши, как щенок,
Эней затрясся, словно Каин.
Из носа вытек табачок.
Анхизов сын, боясь расплаты,
Поспешно выскочил из хаты.
Троянцам отдал он приказ:
«Когда наступят, мол, потемки,
Хватайте узелки, котомки
И — к морю, братцы, в добрый час!»
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоЭней поджался, как собака,
И весь, что Каин, задрожал;
Из носа жижа шла от страха:
Каков Зевес — давно он знал!
Из хаты выскочив, метался,
Своих троян собрать старался,
Созвав их, дал приказ такой:
«Все попроворней уложитесь,
Со всеми торбами сберитесь,
Ступайте на берег морской!»
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваЭней поджал хвост, как собака,
Как Каин, затрусился весь,
Едва от страха не заплакал,
Уже он знал, каков Зевес.
Стремглав он дал из хаты тягу,
Спешил собрать свою ватагу,
Собравши, дал такой приказ:
«Скорей, минуты не теряйте,
Мешки, пожитки забирайте
И к морю топайте тотчас!»
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováAeneáš svěsil chvost jak psisko,
vždyť, jako Kain, byl zbabělec,
měl nos u samé země nízko,
znal Dia, to je jistá věc.
Švih sebou, vyběh zadním vchodem,
svolával Trojany své honem
a shledával je po dvoře:
„Co možná rychle seberte se
a každý všecko své ať snese
a vzhůru, plavci, na moře!“
|
51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
А сам, вернувшися в будинки,
Своє лахміття позбирав;
Мізерії наклав дві скриньки,
На човен зараз одіслав
І дожидався тілько ночі,
Що як Дидона зімкне очі,
Щоб не прощавшись тягу дать.
Хоть він за нею і журився
І світом цілий день нудився;
Та ба! бач, треба покидать.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:А самъ вернувшыся въ будынкы,
Свое лахмиття позбиравъ;
Мызеріи наклавъ дви скрынькы,
На човенъ заразъ одиславъ,
И дожыдався тилько ночи,
Що якъ Дидона зимкне очи,
Щобъ не прощавшысь тягу дать.
Хоть винъ за нею и журывся,
И свитомъ цилый день нудывся;
Та, ба! бачь треба покыдать.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 51.
Рядок
2:
видання 1798:
Своє лахміттє позбирав
видання 1809:
Своє лахматтє позбирав
Рядок 4:
видання 1798:
На човні зараз одислав
Рядок 6:
видання 1798:
Що як Дидона зомкне очі,
видання 1809:
Що як Дидона зомкне очі
Рядок 7:
видання 1798:
Щоб, не прощавшись, драла дать
Рядок 10:
видання 1798:
Да, ба! вже треба покидать
видання 1809:
Да, ба! вже треба
покидать
Примітки: I, 51.
Частина I стр. 51.
Бач [Бачъ]
= видишь (К.). 1. Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на що-небудь; бачиш,
дивись, ось. 2. Уживається для вираження здивування, докору і т. ін. 3. У знач.
вставн. сл. Бачиш, як бачиш (СУМ-20).
Будинки [Будынки]
= здание, господский дом (К.). Будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).
Журитись [Журытысь] = печалиться (К.). Сумувати, тужити через
відсутність або втрату кого-небудь (СУМ-20).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Лахміття — про предмети одягу, білизни і т. ін. (СУМ-20).
Мізерія — дрібні господарські речі, майно (СУМ-20).
Нудити — відчувати
нудьгу — стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг; сум,
досада (СУМ-20).
Одіслати —
відсилати, відіслати — відправляти щось куди-небудь або
кому-небудь (поштою, посильним і т. ін.) (СУМ-20).
Скриня [Скрыня] = сундук (К.). Великий ящик з кришкою і замком для
зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. (СУМ-11).
Треба [Треба] = нужно, надобно (К.). Потрібно, необхідно, слід
(СУМ-11).
Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).
Човен [Човенъ] = лодка (К.). Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11).
Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях
(Т.Б.).
А сам, вернувшася в будинки.
У панських садибах будинками називалися тільки ті приміщення, в яких жила
панська сім'я та її гості, люди «благородного звання». Двірська челядь, взагалі
простолюд, жили в інших, службових приміщеннях.
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykHe, in a state of gloom,
Went back to get his junk;
His men conveyed it from the room,
Down to the rowboat trunk.
He waited, anxious, for the night
When Dido's eyes would be shut tight,
He wanted to escape without good-bye.
Although he longed for her,
The world without her was a blur,
He had to leave her on the sly.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваА сам вярнуўся да будынку, Усю старызну пазбіраў; Свае манаткі склаў у скрынку, На човен рэчы адаслаў, Чакаў, калі Дзідоне ўночы Глыбокі сон заплюшчыць вочы, Каб
ціха ўстаць і — за парог... Хоць развітацца з ёю сілы Не меў і свет яму нямілы, Ды ехаць мусіць
— бачыць бог.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиА той към своите палати пое, напълни две бохчи и на гемията ги прати, та после сам да се качи. Нощта зачака
— сгодно време, Дидона само да задреме, ще търти в падналия мрак. Макар че бе му на сърцето и цял ден се топи момчето — какво! Ще бяга, няма как!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechAeneas selbst begab sich heimlich
Ins Haus und packte alles ein;
Zwei Kisten voll Habseligkeiten
Schickte er auf ein Boot sogleich.
Nun galt es, die Nacht abzuwarten,
Bis Dido ihre Augen schloß;
Den Abschied wollte er vermeiden.
Sie zu verlassen, tat ihm weh,
Den ganzen Tag hat er getrauert,
Doch gehen mußte er, was soil's!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaSam do budynków znów powrócił, Pozbierał swe łachmany stare; I do dwóch
skrzynek wszystko wrzucił, Na czółno je odesłał zaraz I oczekiwał tylko
nocy, By gdy Dydona zawrze oczy, Bez pożegnania już stąd uciec. I
chociaż za nią tęsknił mocno, Świat wstrętny się wydawał do cna, Lecz ba!
Jak widzisz, trza porzucić.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаА сам укладывать пожитки Вернулся в хату, побросал В два сундука кафтаны, свитки И тут же их к челнам послал. Он только дожидался ночи, Когда сомкнет Дидона очи, Чтоб потихоньку тягу дать. Хоть сердце по Дидоне ныло И тяжко целый день томило, Да приходилось все ж бросать.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойЭней собрал свои манатки,
Чтоб улизнуть, покуда цел,
Набил отрепьем две укладки
И на челны снести велел.
Задумал он дождаться ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
И, не простившись, тягу дать.
Энею свет немил казался,
Весь день жалел о ней, терзался,
А приходилось покидать.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоВернувшись, сам по хате рыскал,
Свои лохмотья собирал,
Два Полных сундучка натискал,
На челн их сразу отослал
И дожидался только ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
Чтоб, не простившись, тягу дать.
Хоть, разлучаясь с ней, журился
И тяжко целый день томился,
Да что ж! Зиять, надо покидать!
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваСам в дом вошел как можно тише,
Лохмотья все свои собрал,
Два сундучка набив до крышек,
Тайком на берег отослал;
И стал он дожидаться ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
Чтоб, не простившись с ней, удрать.
Весь день душой он волновался,
С Дидоной грустно расставался,
Что ж делать — нужно покидать.
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováSám se pak vrátil do paláce,
aby své hadry posbíral,
dvě truhly krámů sebral hladce
a na loď ihned odnést dal.
Pak nemohl se dočkat noci,
až Dido usne, zavře oči,
bez rozloučení zmizet chtěl.
Opravdu bylo mu jí líto,
vždyť věděl, jak ji zarmoutí to,
a sám ji nerad opouštěl.
|
|
52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Дидона зараз одгадала,
Чого сумує пан Еней,
І все на ус собі мотала,
Щоб умудритися і їй;
З-за печі часто виглядала,
Прикинувшись, буцім куняла
І мов вона хотіла спать.
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Аж ось Дидона за чуб хвать.
|
А. Базилевич. Частина I, строфа 52.
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:Дидона заразъ одгадала,
Чого сумуе панъ Эней,
И все на усъ соби мотала,
Щобъ умудрытыся и ѣй;
Зъ за печи часто выглядала,
Прыкынувшысь буцимъ куняла
И мовъ вона хотила спать.
Эней же думавъ, що вже спала,
И тилько-що хотивъ дать драла,
Ажъ-ось Дидона за чубъ хвать.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 52.
Рядок
4:
видання 1798:
Щоб умудритися і єй
видання 1809:
Щоб умудритися і єй
Рядок 6:
видання 1798:
А притворилась, що куняла
Примітки: I, 52.
Частина I
стр. 52.
Буцім [Буцимъ]
= будто бы (К.). Наче, мов, ніби (СУМ-20).
Виглядати — висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь,
дивитися кудись, через щось (СУМ-11).
Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра
Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де
заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за
Вергілієм, називає її вдовою (А.).
Давати (дати, задавати, задати) драла
— швидко тікати, бігти куди-небудь (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Куняти [Куняты] = дремать (К.). Те саме, що дрімати
(СУМ-20).
На ус
мотати
— брати до уваги; примічати (СУМ-11).
Одгадати —
відгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду
(СУМ-11).
Сумовать [Сумовать] = тосковать (К.).
Сумувати — пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу,
журитися (СУМ-11).
Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити,
схватитися,
ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь
швидким рухом рук, зубів і т. ін. (СУМ-11).
Чуб [Чубъ] = волосы обстриженные и обритые в кружок (К.). Волосся на
голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що
звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykBut Dido guessed what's all about
And why the sad Aeneas acted in disguise.
She thought about it and, no doubt,
She had to trust her eyes.
Pretending that she was asleep,
She, hidden by the stove, would peep,
To watch Aeneas from her lair.
He was convinced that she was sleeping,
And while he tried to get out creeping,
She grabbed him firmly by his hair.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваЯна ж адразу адгадала, Чаму ён ходзіць сам не свой, І ўсё на вус сабе матала, Каб не застацца ў дурнях ёй; З-за печы часта выглядала, Рабіла выгляд, што драмала, Што сон яе змарыў цяпер. Эней падумаў, што ўжо спала, І толькі даць хацеў ён драла, Як хоп Дзідона за каўнер.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиДидона мигом се досети какво и готви пан Еней; ще я преметне ли? — къде ти, недей да бързаш ти, недей! Поглеждаше го, а след време се запреструва
— уж че дреме и че заспала е съвсем. Еней таман реши да драпа и хоп
— усети, тежка лапа му сграбчи буйния перчем.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDido erriet es augenblicklich,
Woher Aeneas' Kummer kam,
Sie ließ ihn niemals aus den Augen.
Hinter dem Ofen, wo sie stand,
Sah sie von Zeit zu Zeit hinüber,
Doch alsdann legte sie sich hin
Und tat auch so, als ob sie schliefe.
Im Glauben nun, die Luft sei rein,
Versuchte er, sich wegzuschleichen -
Da packte Dido ihn beim Schopf.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaDydona zaraz odgadnęła, Co Eneasza pana trapi, I już karbować sobie
jęła, By tutaj czegoś nie przegapić; Wciąż wyglądała spoza pieca,
Udając, że tam drzemie nieco I chce już wyspać się do syta. Eneasz myślał,
że już spała, I chciał stąd dać drapaka śmiało, Aż go Dydona za czub
chwyta.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаДидона сразу отгадала, О чем тоскует пан Эней, И все на ус себе мотала, Чтоб извернуться похитрей; На печь забравшись, все зевала, Прикинулась, что задремала; Но лишь Эней полез в тулуп И только захотел дать драла, Как вдруг, откинув одеяло, Дидона хвать его за чуб!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойДидона всё на ус мотала,
Чтоб не остаться в дурах ей.
Она догадываться стала,
С чего невесел пан Эней.
За ним следила из-за печи
И, кожухом прикрывши плечи,
Притихла, будто хочет спать.
Эней подумал: задремала,—
И непременно дал бы драла,
Дидона ж за чуприну хвать!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина ХуденскогоДидона сразу отгадала,
О чем печалится Эней,
И все на ус себе мотала.
Чтоб как-нибудь схитрить и ей;
Глаза прищуривши, лежала
И молча с печи наблюдала,
Прикинувшись, что хочет спать.
Подумав, что она дремала,
Эней задать собрался драла,
А та его за чуб и хвать:
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваДидона сразу отгадала,
Чего печален пан Эней,
И все на ус себе мотала,
Обман раскрыть хотелось ей.
На печке лежа, наблюдала,
Хоть притворилась, что дремала
Или хотела очень спать.
Эней подумал, спит, бедняга,
И только дать хотел он тягу,
Его за чуб Дидона хвать!
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováDido, ta brzy pochopila,
co pan Aeneáš zamýšlí,
a ráda by to překazila,
by z toho jen tak nevyšli.
Vykoukla často ze zápecí.
Jako by chtěla pohovět si,
dělala, že se jí chce spát.
Aeneáš myslel, že už dříme,
když se chtěl ztratit, jak my víme,
Dido ho za pačesy — čap!
|
|
53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
«Постій, прескурвий, вражий сину!
Зо мною перше розплатись;
От задушу, як злу личину!
Ось ну лиш тільки завертись!
От так за хліб, за сіль ти платиш?
Ти всім, привикши насміхатись,
Розпустиш славу по мені!
Нагріла в пазусі гадюку,
Що послі ізробила муку;
Послала пуховик свині.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Постій прескурвый вражый сыну!
«Зо мною перше розплатысь;
«Отъ задушу, якъ злу лычыну!
«Ось-ну лышъ тилько завертысь!
«Отъ-такъ за хлибъ, за силь ты платышъ?
«Ты всимъ прывыкшы насмихатысь,
«Роспустышъ славу по мини!
«Нагрила въ пазуси гадюку,
«Що посли изробыла муку;
«Послала пуховыкъ свыни.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 53.
Рядок 3:
видання 1798:
Я задушу як злу личину
Рядок 6:
видання 1798:
Привик у всім та насміхатись
Рядок 9:
видання 1798:
Що послі причинила муку
видання 1809:
Що послі причинила муку
Примітки: I, 53.
Частина I стр. 53.
Вражий сину, лайл. — тут уживаеться як лайка; бісів, чортів (Т.Б.).
Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей;
жорстокий (СУМ-20).
Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання,
здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).
Личина — те саме, що маска. Зла (люта) личина —
уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось
приводу; погань (СУМ-20).
Нагріти в пазусі гадюку — піклуватися, виявляти добрі почуття до
людини, яка потім віддячує злом (СУМ-11).
Перше [Перше] = сперва (К.). Перед чимсь іншим; спочатку, спершу
(СУМ-11).
Прескурвий — дуже
розпусний — який зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб
життя (СУМ-11).
Пуховик — перина, набита пухом (СУМ-11).
Постій, прескурвий, вражий сину! і далі — строфи 53-57.
Крадькома виглядаючи з-за комина, Дідона довго вдавала, що не помічає зборів у
дорогу зрадливого коханця, довго тамувала злість. Побачивши, що Еней хоче
втікати, вхопила його за чуприну, не проговорила, а просичала першу фразу:
«Постій, прескурвий, вражий сину!» Зразок алітерації: у кожному слові — глухий
свистячий та шиплячий приголосний. Нар.: Не грій гадюки в пазусі, бо вкусить
(Номис. — С. 58) (С.).
Окинемо
поглядом увесь епізод з лайкою Дідони. 53-54-та строфи — присоромлення,
виказування, перелік благодіянь невдячному коханцеві. Інший характер мають
строфи 56-57. Вони становлять внутрішньо завершену мовно—художню цілісність.
Дідона лає зрадливого коханця згідно з устояними фольклорними канонами. Довгий
монолог Дідони завершує лайка—заклинання, лайка — ритуальне дійство. Виказавши
все Енеєві, Дідона доступним їй способом творить над ним суд і кару. Перші
чотири рядки 56—ї строфи — тринадцять лайливих слів. Один період, розділений на
два речення тільки тому, що треба перевести дух. Тринадцять лайливих
слів—ударів. Після них, розпаливши себе, молодиця переходить до словесної
розправи. Словесно відтворені етапи розправи: ляпас і дряпання нігтями по
обличчю. У 57—й строфі від знищеного і розвінчаного Енея Дідона переходить до
його братії. Тут уже не викриття, а лайка-заклинання, які, за виразом Олександра
Потебні, є вивітреними язичницькими молитвами. Дідона накликає на троянців усі
біди й нещастя, серед яких найстрашніше — «на чистому щоб поколіли», тобто
вмерли наглою смертю. Несподівана, раптова смерть, без сповіді і причастя —
ганебна. Тому воїни перед боєм відправляли відповідні ритуали, несподівано
опиняючись в смертельно небезпечному становищі, сповідалися і просили прощення
один у одного. В поезії Шевченка: «Ой пішла я у яр за водою» дівчина заклинає
зрадливого коханого: Побий тебе сила божа На наглій дорозі (С.).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk"Hey, wait a bit, son of a trull!
First settle all accounts with me,
Or I will split your skull!
And don't you try to flee!
Is that how you pay for my bread?
You, critical of everyone, will try to spread
Contempt about me, too. Misled,
I've kept a viper at my breast,
Which caused my torment and unrest.
For this pig I have made a downy bed.
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова«Чакай, варожы сын, манюка! Ты разлічыся перш са мной; Вось задушу цябе, гадзюка! Ні з месца лепш: чакай і стой! Ты гэтак плаціш, пан ласкавы, За хлеб мой, пра мяне няславу Распусціш ты як свет вялік! Вось як!.. За пазухай гадзюку Прыгрэла я сабе на муку; Свінні паслала пухавік.
Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски— Постой, почакай, сукин сине, не бързай, първо ми плати; мен тая няма да ми мине, размазвам те, ще видиш ти! Така, кажи, ли си отиваш? Ти, дето с всичко се подбиваш, ще ме направиш май за смях! Змия съм в пазвата държала, та днес да си проклинам хала, дюшек на дърт шопар постлах.
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech"Bleib stehn, Betrüger miserabler,
Erst gleiche deine Rechnung aus!
Ich werde dich mit eig'nen Händen
Erwürgen, wenn du dich nur rührst!
Ist dies der Lohn für meine Güte?
Du ruinierst ja meinen Ruf!
Glaub nicht, du kannst mich jetzt verspotten!
Oh, diese Natter, die mich beißt,
Hab ich gepflegt an meinem Busen,
Hab liebevoll ein Schwein verwöhnt!
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaPoczekaj, diable ty, psiawiaro! Wpierw ze mną rozlicz się uczciwie;
Zaduszę cię jak złą maszkarę! Już tylko zakręć się zdradliwie! Za chleb,
za sól mi tak odpłacasz? Ty lubiąc drwić i czci uwłaczać, Zniesławisz w
każdej mnie krainie! Na sercu żmiję wykarmiłam, Co potem za to wymęczyła;
Posłałam piernat tu dla świni.
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина"Стой, чертов сын, куда, паскуда? Со мною прежде расплатись; Враз задушу тебя, иуда! Попробуй только, шевельнись! За хлеб за соль так расквитаться! Так над любовью насмеяться! Ты, видно, к этому привык! Пригрела на груди гадюку, Что принесла такую муку, Свинье постлала пуховик!
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой«Постой, нечистое отродье!
Не расквитались мы сполна.
Тебя при всем честном народе
Я придушила б, сатана!
За хлеб, за соль наместо платы
Ославишь ты меня, проклятый!
Небось насмешничать привык.
Пригрев за пазухой гадюку,
Себе я причинила муку.
Свинье постлала пуховик!
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Постой, ублюдок похотливый,
Со мною прежде расплатись;
Вот задушу тебя, шкодливый,
Посмей лишь только, завертись!
За хлеб за соль так расквитаться!
Везде, привыкнув насмехаться,
Распустишь славу обо мне!
Пригрела на груди гадюку,
Теперь за то имею муку,
Постлала пуховик свинье.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева«Постой же, вражий сын, паскуда,
Со мною прежде расплатись,
Враз задушу тебя, приблуда,
Попробуй лишь пошевелись.
Ты так за хлеб и соль мне платишь?
Теперь ты по свету покатишь,
Распустишь славу обо мне.
Согрела в пазухе гадюку,
Себе на горе и на муку,
Постлала пуховик свинье.
Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová„Stůj, proklatče, stůj, čertův synu,
nejdřív se se mnou vyrovnáš!
Sic uškrtím tě jako psinu,
jen se hni, teprv uhlídáš!
Tak za pohostinství mi vděčíš?
Mne přivedeš do lidských řečí
a máš z toho jen legraci!
Já hada za ňadry jsem hřála
a nevděku se dočekala!
Běda mi! Tak svět odplácí!
|
54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Згадай, який прийшов до мене,
Що ні сорочки не було;
І постолів чорт мав у тебе,
В кишені ж пусто, аж гуло;
Чи знав ти, що такеє гроші?
Мав без матні одні холоші,
І тілько слава, що в штанах;
Та й те порвалось і побилось,
Аж глянуть сором, так світилось;
Свитина вся була в латках.
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Згадай якый прыйшовъ до мене,
«Що ни сорочкы не було;
«И постоливъ чортъ мавъ у тебе,
«Въ кишени жъ пусто, ажъ гуло;
«Чи знавъ ты, що такеє гроши?
«Мавъ безъ матни одни холоши,
«И тилько слава, що въ штанахъ;
«Та й те порвалось и побылось,
«Ажъ глянуть соромъ, такъ свитылось;
«Свытына вся була въ латкахъ.
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 54.
Рядки
5-9:
видання 1798:
Не знав ти, що такеє гроші?
Матня подралась і колоші
Рубець був на рубці в штанах;
І все порвалось і побилось,
Аж тіло скрізь дірки світилось
Примітки: I, 54.
Частина I
стр. 54.
Матня [Матня] = ширинка (К.). Частина штанів, де сходяться холоші
(СУМ-20).
Постоли [Постолы] = род лаптей (К.). 1. М'яке селянське взуття з
цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами,
прив'язуючи до ніг мотузками (волоками). 2. Те саме, що личаки — плетене з лика
або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги
мотузками (СУМ-11).
Свита [Свыта] = род шинели (К.). Старовинний довгополий верхній одяг,
звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).
Сором [Соромъ]ъ] = стыд, срам (К.). Почуття ніяковості,
сором'язливості (СУМ-11).
Сорочка [Сорочка] = рубашка (К.). Натільна білизна або одяг, що
надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).
Холо́ши [Холо́ши] = нижние части шаровар (К.). Те саме, що штанини
(СУМ-11).
Чорт — вживається як лайка для вираження великого роздратування, досади
(СУМ-11).
Переклади:
Англійською/Inglish
Translator: Bohdan MelnykYou should recall in what condition
You came to me: on your lean frame
There was no shirt, no shoes and, in addition
You did not have a penny to you name.
You have no clue what money is,
For me it was a funny quiz!
Your fame was in your pants, you lout;
Which were so full of holes at that!
It was so shaming to look at,
Your nakedness was peeping out!
Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя КуляшоваКалі мы стрэліся з табою, Ты быў, згадай, як збан пусты; Не толькі
скарбу за душою — Не меў кашулі сподняй ты. Ці знаў ты, што такое грошы? Табе было не да раскошы, Адзіны козыр меў
— штаны; Ды й тыя, калі знаўся з горам, Свяціліся, аж глянуць сорам, І світка
— лапікі адны.
Болгарською/Български
Превод Кирила КадийскиПоследен дрипльо взех те, чу ли, и риза нямаше дори; на босо носеше цървули, да не говорим за пари, без пукнат грош дойде тогава! Пристигна гол, с едната слава в шалварите, ама и те се бяха скъсали, съдрали — за срам! Кафтана ти — парцали, и имаше ли въобще!
Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-SpiechDenke daran, wie du gekommen:
Völlig zerlumpt und ohne Hemd,
Ohne Sandalen an den Füßen,
Aus allen Lochern pfiff der Wind.
Weißt du denn noch, was Geld bedeutet?
Die Hose ohne Hosenbein -
Das war dein einziges Vermögen.
Alles zerrissen und verdreckt,
Man schämte sich, dich anzusehen,
Nur Fetzen hingen dir am Leib.
Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra KuprysiaPrzypomnij, jakiś do mnie przyszedł, Koszulki nawet już nie miałeś; I
łapcie diabli mieli, słyszysz? W kieszeni pustki aż huczały; Czyś wiedział,
co to są pieniądze? Bez matniś spodnie miał i sądzę, Że tyle sławy, że to
spodnie; I te podarty się, zniszczyły, Aż wstyd popatrzeć, tak świeciło,
I świtka w łatkach, o nicponiu!
Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи БражнинаИль позабыл ты, в самом деле, Каким сюда ко мне пришел? Рубашки не имел на теле, Был гол, скотина, как сокол; В усах репейник, а в кармане Блоха гуляла на аркане, И только слава, что в штанах: Мотня отдельно от штанины, Да свитка на две половины, Лаптей ошметки на ногах.
Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры ПотаповойСтыдился бы на самом деле!
Без постолов пришел ко мне,
Сорочки не было на теле,
Гудело у тебя в мошне.
А шаровары?.. Только слава,
Что в шароварах был ты, право!
Штанины без мотни висят,
И те порвались, обносились,
Глядеть зазорно, так светились!
А свитка — из одних заплат.
Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского«Припомни, в чем ко мне явился.
Рубахи тельной не имел,
Последний лапоть развалился,
В кармане хоть бы грош звенел, —
Тебе деньжонки и не снились!
Штанины без мотни, сносились,
И только слава, что в портках!
Все так порвалось и побилось,
Что стыдно глянуть, как светилось.
Вся в латках свитка на плечах.
Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия АндрееваКаким пришел, ты помнишь ныне?
Рубашки даже не имел,
Обувки не было в помине,
В пустых карманах ветер пел.
Ты сроду не имел полтины!
Носил ты без мотни штанины,
Одна лишь слава — был в штанах.
И тело голое светилось,
Я на тебя смотреть стыдилась,
Зипун твой износился в прах!..
Чеською/Česky
Přeložila Maria MarčanováJen vzpomeň, jak jsi přišel ke mně,
žes neměl ani košili
a jen ty láptě roztrhané
a lokty se ti svítily.
Mít krejcar v kapse — ani zdání,
ke groši nepřivoněls ani,
aspoň že měl jsi kalhoty;
už beztak byly samá díra,
tak nadranc, až to hanba byla
a stydno z té tvé nahoty.
|
55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Чи я ж тобі та не годила?
Хіба ріжна ти захотів?
Десь вража мати відкусила,
Щоб хирний тут ти не сидів».
Дидона гірко заридала,
І з серця аж волосся рвала,
І закраснілася, мов рак.
Запінилась, посатаніла,
Неначе дурману із'їла,
Залаяла Енея так:
|
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:«Чи яжъ тоби та не годыла?
«Хиба рижна ты захотивъ?
«Десь вража маты пидкусыла,
«Щобъ хырный тутъ ты не сыдивъ.»
Дидона гирько зарыдала,
И зъ серця ажъ волосся рвала,
И закраснилася мовъ ракъ.
Запинылась, посатанила,
Ниначе дурману изъйила,
Залаяла Энея такъ:
Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 1.
Рядки 1-3:
видання 1798:
Чи я ж тебе не годовала?
Хіба ти трясці захотів?
Десь вража сила підсміяла
Рядок 3:
видання 1809:
Десь вражі мати підкусила
Примітки: I, 55.
Частина I стр. 55.
Вража мати, лайл. — якісь небажані, незвичайні обставини, щось
незрозуміле. Тут враг у знеченні нечиста сила; чорт (СУМ-20).
Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).
Годити
— задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати
(СУМ-11).
Десь — 1. У якому-небудь невизначеному місці. 2. У якому-небудь
невідомому напрямку; кудись. 3. розм. З якого-небудь невизначеного місця;
звідкись. 4. розм., у знач. часток: уже, майже і т. ін. 5. розм., у знач.
вставних, модальних слів: мабу́ть, здає́ться і т. ін. (СУМ-11).
Дурман — однорічна отруйна трав’яниста рослина родини пасльонових з
білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в
медицині. Блекота (СУМ-11).
Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина,
Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом
могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней,
який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава,
а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).
Серце
— перен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву
чи роздратування (СУМ-11).
Залаяти — від слова лаяти — різкими, образливими словами
висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).
Запінитися — забризкуватися слиною, піною, що виступає з рота;
укриватися такою піною (СУМ-20).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т.
ін. (СУМ-20).
Посатаніти — розлютитися, оскаженіти від люті (СУМ-11).
Ріжно — рожен — довга палиця з загостреним кінцем.
Хіба ріжна захотів?
— чого ще захотів (хочеш і т. ін.)? (СУМ-11).
Хирний [Хырный] = больной, дрянной (К.). Нікчемний, нікудишній
(СУМ-11). Хворобливий, жалюгідний (С.).
Переклади:
|