Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Виргилиева Энеида. Издание 1842 года

Виргилиева Энеида

на малороссийский язык переложенная
И. Котляревским

Подається за виданням: Котляревский И. П. Виргилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Ч. I-VI. – Харьков : В Университетской типографии, 1842. – 38, 42, 75, 71, 77, 90, 32 с.

Джерело: http://escriptorium.univer.kharkov.ua.

Переведення в html-формат: Борис Тристанов.

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

    

Частина перша

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней бувъ парубокъ моторный
И хлопець хоть куды козакъ,
Удавсь на всее зле проворный,
Завзятійшый одъ всихъ бурлакъ.
Но Грекы якъ спалывшы Трою,
Зробылы зъ неи скырту гною,
Винъ взявшы торбу, тягу давъ,
Забравшы де-якыхъ Троянцивъ,
Осмаленыхъ, якъ гыря, ланцивъ,
Пьятамы зъ Трои накывавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Видання 1798 р.

"Енеїда". Видання 1798 р. Частина I.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Иней бувъ паробокъ моторный
И хлопець хоть куды козакъ,
На лихо здався винъ проворный,
Завзятѣйшій отъ всѣхъ бурлакъ;
Но Греки якъ спаливши Трою,
Зробили зъ неи скирту гною,
Винъ взявши торбу, тягу давъ;
Забравши де-якихъ Троянцивъ,
Осмаленыхъ, якъ гиря, ланцивъ,
Пятами зъ трои накивавъ.

Видання 1808 р.

"Енеїда". Видання 1808 р. Частина I.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Иней бувъ паробокъ моторный
И хлопець хоть куды козакъ,
На лихо здався винъ проворный,
Завзятѣйшій отъ всѣхъ бурлакъ;
Но Греки якъ спаливши Трою,
Зробили зъ неи скирту гною,
Винъ взявши торбу, тягу давъ;
Забравши де-якихъ Троянцивъ,
Осмаленыхъ, якъ гиря, ланцивъ,
Пятами зъ трои накивавъ.

Видання 1809 р.

"Енеїда". Видання 1809 р. Частина I.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней бувъ паробокъ Моторный
И хлопець хоть куды козакъ,
Удавсь на всее зле проворный,
Завзятѣйшій оть всѣхъ бурлакъ.
Но Греки якъ спаливши Трою,
Зробили зъ неи скирту гною,
Винъ взявши торбу, тягу давъ,
Забравши де-якихъ Троянцивъ,
Осмаленыхъ , якъ гиря, ланцивъ,
Пятами зъ Трои накивавъ.

Видання 1898 р.

"Енеїда". Видання 1898 р. Частина I.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

     

Видання 1909 р.

"Енеїда". Видання 1909 р. Частина I.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

     

Видання 1952 р.

"Енеїда". Видання 1952 р. Частина I.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но Греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких Троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Винъ швыдко поробывшы човны,
На сыне море поспускавъ,
Троянцивъ насажавшы новни,
И куды очи почухравъ.
Но зла Юнона, суча дочка.
Роскудкудакалась якъ квочка —
Энея не любыла страхъ;
Давно уже вона хотила,
Його щобъ душка полетила
Къ чортамъ, и щобъ и духъ не пахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней бувъ тяжко не по сердцю
Юнони, все ѣи гнивывъ;
Здававсь гирчійшый йій видъ перцю,
Ни въ чимъ Юноны не просывъ;
Но гирьшъ за те йій не любывся,
Що, бачышъ, въ Трои народывся
И мамою Венеру звав;
И що його покійный дядько
Парысъ, Пріямово дытятко,
Путивочку Венери давъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Побачыла Юнона зъ неба,
Що панъ Эней на поромахъ;
А те шепнула сука Геба...
Юнону взявъ велыкый жахъ!
Впрягла въ грынджолята павычку,
Сховала пидъ кибалку мычку,
Щобъ не свитылася коса;
Взяла спидныцю и шнуривку,
И хлиба зъ силью на тарилку,
Къ Эолу мчалась якъ оса.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здоровъ Эоле пане свату!
«Ой-якъ-ся маешъ, якъ жывешъ?»
Сказала якъ ввійшла у хату
Юнона: «чи гостей ты ждешъ?»
Поставыла тарилку зъ хлибомъ
Передъ старымъ Эоломъ дидомъ,
Сама же сила на ослинъ.
«Будь ласкавъ сватоньку старыку!
«Избый Энея съ пантелыку,
«Теперь плыве на мори винъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ты знаешъ, винъ якый суцига,
«Палывода и горлоризъ;
«По свиту якъ ище побига,
«Чіихсь багацько вылье слизъ.
«Пошлы на його лыхо злее,
«Щобъ люды вси, що при Энеи
«Послызлы, и щобъ винъ и самъ.
«За сее жъ дивку чорнобрыву,
«Смачную, гарну, уродлыву,
«Тоби я, далеби-що, дамъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Гай, гай! ой дей же його кату!
«Эолъ насупывшысь сказавъ:
«Я всебъ зробывъ за сюю плату,
«Та витры вси пороспускавъ,
«Борей недужъ лежытъ съ похмилля,
«А Нотъ пойихавъ на весилля,
«Зефиръ же, давній негодяй,
«Зъ дивчатамы заженыхався,
«А Эвръ въ поденьщыкы нанявся;
«Якъ хочешъ такь и помышляй!

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та вже для тебе обищаюсь
«Энееві я ляпасъ дать:
«Я хутко, мытью постараюсь
«Въ тристя його къ чортамъ загнать.
«Прощай же ! швыдче убирайся.
«Обицянкы не забувайся:
«Бо посли, чуешъ, ни чычыркъ.
«Якъ збрешешъ, то хоча надсядься,
На ласку посли не понадься,
«Тогда видъ мене возьмешъ чвыркъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эолъ оставшысь на госпо́ди,
Зибравъ всихъ витривъ до двора,
Веливъ поганій буть погоди...
Якъ разъ на мори и гора!
Все море заразъ спузырыло,
Водою мовъ въ ключи забыло,
Эней туть крыкнувъ, якъ на пупъ;
Заплакався и зарыдався,
Пошарпався, увесь подрався,
На тимьи начесавъ ажъ струпъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прокляти витры роздулыся,
А море зъ лыха ажъ реве;
Слизьмы Троянци облылыся,
Энея за живитъ бере;
Вси човныкы ихъ росчухрало;
Багацько війська тутъ пропало;
Тогди набралысь вси сто-лыхъ!
Эней крычытъ: «що я Нептуну
«Пивкопы гро́шей въ руку суну,
«Абы на мори штурмъ утыхъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нептунъ издавна бувъ дряпичка,
Почувъ Энеивъ голосокъ;
Шатнувся заразъ изъ запичка,
Пивкопы для його кусокъ!
И мытью осидлавшы рака,
Схватывсь на його мовъ бурлака,
И вырнувъ зъ моря, якъ карась.
Загомониъ на витривъ гризно:
Чого вы гудете такъ ризно?
«До моря, знаете, вамъ зась!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Отъ-тутъ-то витры схаменулысь,
И ну вси драла до норы;
До ляса мовъ Ляхы шатнулысь,
Або одъ йижака тхоры.
Нептунъ же заразь взявъ мителку
И вымивъ море якъ свителку,
То сонце глянуло на свитъ.
Эней тогди якъ народывся.
Разивъ изъ-пьять перехрестывся;
Звеливъ готовыты обидъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поклалы шальовкы соснови,
Кругомъ наставылы мысокъ;
И страву всякую, безъ мовы,
Въ голодный пхалы все кутокъ.
Тутъ съ саломъ галушкы лыгалы.
Лемишку и кулишъ глыталы
И брагу кухлыкомъ тяглы;
Та и горилочку хлысталы,
На сылу изъ-за столу всталы
И спаты посли вси ляглы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера не послидня шльоха,
Проворна, врагъ ѣи не взявв,
Побачыла, що такъ полоха
Эолъ сынка, що ажъ захлявъ;
Умылася, прычепурылась
И якъ въ недилю нарядылась,
Хоть бы до дудкы на танець!
Ваяла очипокъ грезетовый
И кунтушъ зъ усамы люстровый,
Пишла къ Зевесу на ралець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевесъ тогди кружавъ сывуху
И оселедцемъ зайидавъ;
Винъ сьому выпывшы восьмуху,
Послидкы съ кварты вылывавъ.
Прыйшла Венера искрывывшысь,
Заплакавшысь и завискрывшысь,
И стала хлыпать передъ нымъ:
«Чымъ предъ тобою, мылый тату,
«Сынъ заслужывъ таку мій плату?
«Ійонъ, мовъ въ свынкы грають имъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Куды йому уже до Рыму?
«Хиба якъ здохне чортъ въ рови!
«Якъ вернется панъ Ханъ до Крыму,
«Якъ женытся сычь на сови.
«Хибабъ уже та не Юнона,
«Щобъ не вказала макогона,
«Що й-доси слухає чмеливъ!
«Колибъ вона та не бисылась,
«Замовкла та не камезылась,
«Щобъ ты се самь йій извеливъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юпытеръ, все допывшы съ кубка,
Погладывъ свій рукою чубъ:
«Охъ доцю, ты моя голубка!
«Я въ правди твердый такъ, якъ дубъ.
«Эней збудує сыльне царство,
«И заведе свое тамъ панство;
«Не малый буде винъ панокъ.
«На панщыну ввесь свитъ погоныть,
«Багацько хлопцивъ тамъ наплодыть
«И всимъ имъ буде ватажокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Зайиде до Дидоны въ гости.
«И буде тамъ бенькетовать;
«Полюбытся ѣи винъ мосци
«И буде бисыкы пускать.
«Иды, небого, не журыся,
«Попонедилкуй, помолыся,
«Все буде такъ, якъ я сказавъ.»
Венера нызько поклонылась,
И зъ пан-отцемъ своимъ простылась,
А винъ ѣи поциловавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней прочумався, проспався,
И голодрабцивъ позбыравъ,
Зо всимъ зибрався и уклався,
И скилько выдно почухравъ.
Плывъ, плывъ, плывъ, плывъ, що аж обрыдло,
И море такъ йому огыдло,
Що бисомъ на його дывывсь.
«Колыбъ, каже, умеръ я въ Трои,
«Уже бъ не пывъ сеи гирькои,
«И марне такъ не волочывсь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потимъ до берега прыставшы
Зъ Троянствомъ голымъ всимъ своимъ,
На землю съ човнивъ повстававшы,
Спытавсь, чи є що йисты имъ?
И заразъ чогось попойилы,
Щобъ на пути не ослабилы:
Пишлы куды хто запопавъ.
Эней по берегу попхався,
И сам не знавъ, куды слонявся,
Ажъ гулькъ — и въ городъ прычвалавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ тимъ городи жыла Дидона,
А городъ звався Карфагенъ,
Розумна пани и моторна,
Для ней трохы сыхъ именъ:
Трудяща, дуже працьовыта,
Весела, гарна, сановыта,
Бидняжка, — що була вдова;
По городу тогди гуляла,
Колы Троянцивъ повстричала,
Таки сказала имъ слова:

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Видкиль таки се гольтипакы?
«Чи рыбу зъ Дону везете?
«Чи може выходци бурлакы?
«Куды прочане вы йдете?
«Якый васъ врагъ сюды направывъ?
«И хто до города прычалывъ?
«Якажъ ватага розбышакъ!»
Троянци вси замурмоталы,
Дидони нызько въ ногы палы,
А вставшы йій мовлялы такъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мы вси, якъ бачъ, народъ хрещеный,
«Волочымся безъ талану,
«Мы въ Трои, знаешъ, порожденны,
«Эней пустывъ на насъ ману;
«Далы намъ Грекы прочухана,
«И самого Энея пана
«Въ тры-вырвы выгналы видтиль:
«Звеливъ покынуты намъ Трою,
«Пидмовывъ плаваты съ собою.
«Теперъ, ты знаешъ, мы видкиль.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Помылуй, пани, благородна!
«Не дай загынуть головамъ,
«Будь мылостыва, будь не злобна,
«Эней спасыби скаже самъ.
«Чи бачышъ, якъ мы обидралысь!
«Убрання, постолы порвалысь,
«Охляли, нибы въ дощъ щеня!
«Кожухы, свыты погубылы,
«И зъ голоду въ кулакъ трубылы.
«Така намъ лучылась пеня.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона гирько зарыдала,
И зъ билого свого лыця
Платочкомъ сльозы обтырала:
«Колыбъ, сказала молодця,
«Энея вашого злапала;
«Ужебъ тогди весела стала,
«Тогди велыкъ-день бувъ бы намъ!»
Тутъ плюсь Эней, якъ будто зъ неба:
«Ось-озьде я, колы вамъ треба!
«Дидони поклонюся самъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потимъ зъ Дидоною обнявшысь,
Поциловалысь гарно въ смакъ;
За рученькы биленьки взявшысь,
Балакалы то сякъ, то-такъ.
Пишлы къ Дидони до госпо́ды
Черезъ велыки переходы,
Ввійшлы въ свитлыцю, та й на пилъ;
Пылы на радощахъ сывуху
И йилы симьяну макуху,
Покиль клыкнулы ихъ за стилъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ йилы розныи потравы
И все съ полывьяныхъ мысокъ,
И сами гарныи прыправы,
Зъ новыхъ кленовыхъ тарилокъ:
Свынячу голову до хрину
И локшыну на перемину,
Потимъ съ пидлевою индыкъ;
На за́куску кулишъ и кашу,
Лемишку, зубци, путрю, квашу
И зъ макомъ медовый шулыкъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И кубкамы пылы слывьянку,
Медъ, пыво, брагу, сиривець,
Горилку просту и калганку,
Курывсь для духу яловець.
Бандура горлыци брынчала,
Сопилка зуба затынала,
А дудка грала по балкахъ;
Санжаривкы на скрыпци гралы,
Кругомъ дивчата танцьовалы,
Въ дробушкахъ, въ чоботахъ, въ свыткахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сестру Дидона мала Ганну,
Навспражкы дивку, хоть куды,
Проворну, чепурну и гарну;
Прыходыла и ся сюди,
Въ червоній юпочци баевій,
Въ запасци гарній Фаналевій,
Въ стьонжкахъ, въ намысти и ковткахъ;
Тутъ танцьовала выкрутасомъ,
И предъ Энеемъ выхылясомъ
Пидъ дудку бы́ла третяка.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней и самъ такъ росходывся,
Якъ на аркани жеребець;
Що трохы не увередився,
Пишовшы сь Гандзею въ танець,
Въ обохъ пидкивкы забряжчалы,
Жыжкы одъ танцивъ задрижалы,
Выстрыбовавшы гоцака.
Эней матню въ кулакъ прыбравшы
И не до солы прымовлявшы,
Садывъ крутенько гайдука.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А посли танцивъ варенухы
По фылыжанци пиднеслы;
И молодыци цокотухы
Тутъ баляндрасы понеслы;
Дидона крипко заюрыла,
Горщокъ сь вареною розбыла,
До дуру вси тогди пылы.
Ввесь день весело прогулялы,
И пьяни спаты полягалы;
Энеяжь ледве повелы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней на пичь забрався спаты,
Зарывся въ просо, тамъ и лигъ;
А хто схотивъ, побривъ до хаты,
А хто въ хливець, а хто пидъ стигъ.
А де-яки такъ-такъ хлыснулы,
Що де упалы, тамъ заснулы,
Соплы, харчалы и хроплы;
А добри молодци кружалы,
Покы ажъ пивни заспивалы —
Що здужалы, то все тяглы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона рано исхопылась,
Пыла съ похмилля сиривець;
А посли гарно нарядылась,
Якъ бы въ оренду на танець.
Взяла караблыкъ бархатовый,
Спидныцю и карсетъ шовковый
И начепыла ланцюжокъ;
Червони чоботы обула,
Та и запаскы не забула,
А въ рукы зъ выбійкы платокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней же съ хмелю якъ проспався,
Изъйивъ солоный огирокъ;
Потимъ умывся и убрався,
Якъ парубійка до дивокъ.
Йому Дидона пидослала,
Що одъ покійныка украла,
Штаны и пару чобитокъ;
Сорочку и каптанъ съ кытайкы,
И шапку, — поясъ съ каламайкы,
И чорный шовковый платокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ одяглысь, то изійшлыся,
Съ собою сталы розмовлять;
Найилыся и прынялыся,
Щобъ по вчорашньому гулять.
Дидонажъ тяжко сподобала
Энея, такъ, що и не знала
Де дитыся, и що робыть;
Точыла всякіе балясы,
И пидпускала разни лясы,
Энею тилькобъ угодытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона выгадала грыщс,
Эней щобъ веселишый бувъ,
И щобъ вертився зъ нею блыжче
И лыха щобъ свого забувъ:
Соби очыци завъязала,
И у панаса граты стала,
Энея бъ тилько уловыть;
Эней же заразъ догадався,
Коло Дидовы терся, мьявся,
Ѣи щобъ тилько вдоволныть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ всяку всячыну игралы,
Хто якъ и въ вищо захотивъ;
Тутъ ынчи журавля скакалы,
А хто одъ дудочкы потивъ.
И въ хрещыка, и въ горюдуба,
Неразъ доходыло до чуба,
Якъ загулялыся въ джгута;
Въ хлюста, въ пары, въ визка игралы
И дамкы по столу совалы;
Чортъ мавъ порожнього кута.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Що день було у ныхъ похмилля;
Пылась горилка, якъ вода;
Що день бенькеты мовъ весилля,
Вси пьяни, хоть посуньсь куда.
Энееви такъ якъ боляцци,
Або лыхій осинній трясьци,
Годыла пани всякый день.
Булы Троянци пъяни, сыти,
Кругомъ обути и обшыти,
Хоть голи прыбрелы, якъ пень.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянци добре тамъ курылы,
Далы прыманку всимъ жинкамъ,
По вечерныцямъ вси ходылы,
Просвитку не було дивкамъ.
Та-й-самъ Эней, сподарь, и паню
Пидмовывъ парытыся въ баню...
Ужежъ було не безъ гриха!
Бо страхъ вона його любыла,
Ажъ розумъ ввесь свій погубыла,
А бачця не була плоха.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Оттакъ Эней жывъ у Дидоны,
Забувъ и въ Рымъ щобъ мандровать.
Тутъ не боявся и Юноны,
Пустывся все бенькетовать;
Дидону мавъ винъ мовъ за жинку,
Убывшы добру въ неи гринку,
Мутывъ якъ на сели москаль!
Бо хринъ його не взявъ, моторный,
Ласкавый, гарный и проворный
И гострый якъ на брытви сталь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней зъ Дидоною возылысь,
Якъ зъ оселедцемъ сирый китъ;
Ганялы, бигалы, казылысь,
Ажь лывся де-колы и питъ.
Дидона жъ мала разъ роботу,
Якъ зъ нымъ побигла на охоту,
Та гримъ загнавъ ихъ въ темный льохъ....
Лыхый ихъ зна, що тамъ робылы,
Було не выдно съ за могылы,
Въ льоху жъ сыдилы тилько въ двохъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не такъ-то робытся все худко,
Якъ швыдко окомъ измыгнешъ;
Або якъ казку кажешъ прудко,
Перомъ въ папери якъ пыснешъ.
Эней въ гостяхъ прожывъ не мало, —
Що зъ головы його пропало,
Куды його Зевесъ пославъ.
Винъ годивъ зо два тамъ просыдивъ,
А мабудь бы и бильшъ проныдивъ,
Якъ бы його врагъ не спиткавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Колысь Юпытеръ не нарокомъ
Зъ Олымпа глянувъ и на насъ;
И кынувъ въ Карфагену окомъ,
Ажъ тамъ троянській мартоплясъ....
Розсердывся и розкрычався,
Ажъ цилый свитъ поколыхався;
Энея лаявъ на ввесь ротъ:
«Чи такъ-то, гадивъ сынъ, винъ слуха?
«Убрався въ патоку мовъ муха,
«Засивъ буцимъ въ болоти чортъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Пійдить гинця мыни клыкните,
«До мене заразъ щобъ прыйшовъ,
«Глядить же, цупко прыкрутите,
«Щобъ винъ въ шыньокъ та не зайшовъ!
«Бо хочу я кудысь послаты.
«Ийонъ, ийонъ же вража маты!
«Але Эней нашъ зледащивъ;
«А то Венера все свашкуе,
«Энеечка свого муштрує,
«Щобъ винъ зъ ума Дидону звивъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыбигъ Меркурій засапавшысь,
Въ тры ряды питъ зъ його котывъ;
Ввесь реминьцямы обвьязавшысь,
На голову брыль наложывъ;
На грудяхъ съ бляхою ладунка,
А съ заду съ сухарямы сумка,
Въ рукахъ нагайській малахай.
Въ такимъ наряди влизшы въ хату,
Сказавъ: «готовъ уже я тату,
«Куда ты хочешъ, посылай.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Бижы лышъ швыдче въ Карфагену,»
Зевесъ гинцеви такъ сказавъ,
«И пару розлучы скажену,
«Эней Дидонубъ забувавъ.
«Нехай лышъ видтиль уплитае,
«И Рыма строиты чухрае —
«А то залягъ мовъ въ груби песъ. —
«Колыжъ винъ буде йще гуляты,
«То дамъ йому себе я знаты,
«Оттакъ сказавъ, скажы, Зевесъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Меркурій нызько поклонывся,
Передъ Зевесомъ брыль нзнявъ,
Черезъ поригъ перевалывся,
До стани швыдче тягу давъ.
Покынувшы изъ рукъ нагайку,
Запрягъ винъ мытью чортопхайку;
Черкнувъ изъ неба, ажъ курытъ!
И все кобылокъ поганяе,
Що оглобельна ажъ брыкае;
Помчалы, ажъ визокъ скрыпытъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней тогди купався въ брази,
И на полу укрывшысь лигъ;
Йому не снылось о прыкази,
Якъ-ось Меркурій въ хату вбигъ!
Смыкнувъ изъ полу мовъ пся-юху.
«А що ты робышъ? — пьешъ сывуху?»
Зо всього горла закрычавъ,
«А ну лышъ швыдче убирайся,
«Съ Дидоною не женыхайся,
«Зевесъ походъ тоби сказавъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи сежъ такы до дила робышъ,
«Що й доси тута загулявсь?
«Та швыдко и не такъ задробышъ;
«Зевесъ не дурно похвалявсь;
«Получышъ добру халазію,
«Винъ выдавыть съ тебе олію,
«Отъ-тилько йще тутъ побарысь.
«Глядыжъ, сьогодня щобъ убрався,
«Щобъ ныщечкомъ видсиль укрався,
«Мене у друге не дождысь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней пиджавъ хвистъ мовъ собака;
Мовъ Каинъ затрусывсь увесь;
Изъ носа потекла кабака:
Уже винъ знавъ якый Зевесъ.
Шатнувся мытью самъ изъ хаты,
Своихъ Троянцивъ позбираты;
Зибравшы, давъ такый прыказъ:
«Якъ можна швыдче укладайтесь,
«Зо всимы клункамы збирайтесь,
«До моря швендайте якъ разъ!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А самъ вернувшыся въ будынкы,
Свое лахмиття позбиравъ;
Мызеріи наклавъ дви скрынькы,
На човенъ заразъ одиславъ,
И дожыдався тилько ночи,
Що якъ Дидона зимкне очи,
Щобъ не прощавшысь тягу дать.
Хоть винъ за нею и журывся,
И свитомъ цилый день нудывся;
Та, ба! бачь треба покыдать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона заразъ одгадала,
Чого сумуе панъ Эней,
И все на усъ соби мотала,
Щобъ умудрытыся и ѣй;
Зъ за печи часто выглядала,
Прыкынувшысь буцимъ куняла
И мовъ вона хотила спать.
Эней же думавъ, що вже спала,
И тилько-що хотивъ дать драла,
Ажъ-ось Дидона за чубъ хвать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Постій прескурвый вражый сыну!
«Зо мною перше розплатысь;
«Отъ задушу, якъ злу лычыну!
«Ось-ну лышъ тилько завертысь!
«Отъ-такъ за хлибъ, за силь ты платышъ?
«Ты всимъ прывыкшы насмихатысь,
«Роспустышъ славу по мини!
«Нагрила въ пазуси гадюку,
«Що посли изробыла муку;
«Послала пуховыкъ свыни.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Згадай якый прыйшовъ до мене,
«Що ни сорочкы не було;
«И постоливъ чортъ мавъ у тебе,
«Въ кишени жъ пусто, ажъ гуло;
«Чи знавъ ты, що такеє гроши?
«Мавъ безъ матни одни холоши,
«И тилько слава, що въ штанахъ;
«Та й те порвалось и побылось,
«Ажъ глянуть соромъ, такъ свитылось;
«Свытына вся була въ латкахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи яжъ тоби та не годыла?
«Хиба рижна ты захотивъ?
«Десь вража маты пидкусыла,
«Щобъ хырный тутъ ты не сыдивъ.»
Дидона гирько зарыдала,
И зъ серця ажъ волосся рвала,
И закраснилася мовъ ракъ.
Запинылась, посатанила,
Ниначе дурману изъйила,
Залаяла Энея такъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Поганый, мерзькій, скверный, брыдкый,
«Никчемный, ланець, кателыкъ!
«Гульвиса, пакосный, престыдкый,
«Негидный, злодій, еретыкъ!
«За кучму сю твою велыку,
«Якь дамъ ляща тоби я въ пыку,
«То тутъ тебе лызне и чортъ!
«И очи выдеру изъ лоба,
«Тоби діявольська худоба.
«Трясешься мовъ зимою хортъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мандруй до сатаны зъ рогамы,
«Нехай тоби прыснытся бисъ!
«Съ твоимы сучимы сынамы,
«Щобъ врагъ побравъ васъ всихъ гульвисъ.
«Щобъ ни горилы, ни болилы,
«На чыстому щобъ поколилы,
«Щобъ не оставсь ни чоловикъ;
«Щобъ доброи не зналы доли,
«Булы щобъ зъ вамы злыи боли,
«Щобъ вы шаталыся по викъ.»

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней видъ неи одступався,
Покы зайшовъ черезъ поригъ,
А дали ажъ не оглядався,
Зъ двора въ собачу рысть побигъ.
Прыбигъ къ Трояньцямъ засапався,
Обмокъ въ поту, якъ бы купався,
Мовъ съ торгу въ школу курохватъ;
Потимъ въ човенъ хутенько сившы
И йихаты своимъ велившы,
Не оглядався самъ назадъ.

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона тяжко зажурылась,
Ввесь день ни йила, ни пыла;
Все тосковала, все нудылась,
Крычала, плакала, ревла.
То бигала якъ бы шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала ногти на рукахъ;
А дали сила на порози,
Ажъ занудыло йій небози
И не встояла на ногахъ.

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сестру клыкнула на пораду,
Щобъ горе злее росказать,
Энееву оплакать зраду,
И льготы серцю трохы дать.
«Ганнусю, рыбко, душко, любко,
«Ратуй мене моя голубко,
«Теперъ пропала я на викъ!
Энеемъ кынута я бидна,
Якъ сама паплюга послидня,
Эней злый змій, — не чоловикъ!

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Нема у серця мого сылы,
«Щобь я могла його забуть,
«Куды мни бигты? — до могылы!
«Туды одынъ надежный путь!
«Я все для його потеряла,
«Людей и славу зандбала;
«Богы! я зъ нымъ забула васъ.
«Охъ! дайте зилля мни напытысь,
«Щобъ серцю можно розлюбытысь,
«Утыхомырытысь на часъ.

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Нема на свити мни покою,
«Не льются сльозы изъ очей,
«Для мене билый свитъ есть тьмою,
«Тамъ ясно тилько де Эней.
«О пуцьверынку Купыдоне!
«Любуйся якъ Дидона стогне....
«Щобь ты маленькымъ бувъ пропавъ!
«Познайте молодыци гожи,
«Зъ Энеемъ бахури вси схожи;
«Щобъ врагъ зрадлывыхъ всихъ побравъ!»

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ бидна съ горя говорыла
Дидона, жызнь свою кляла;
И Ганна що йій ни робыла,
Ни якой рады не дала.
Сама съ царыцей горювала
И сльозы рукавомъ втырала,
И хлыпала соби въ кулакъ.
Потимъ Дидона мовъ унышкла,
Звелила, щобъ и Гандзя выйшла,
Щобъ йій на сумоватысь въ смакь.

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Довгенько такъ посумовавши,
Пишла въ будынкы на постиль;
Подумавши тамъ, погадавшы,
Проворно скочыла на пилъ.
И взявши з запичка кресало.
И клочча в пазуху чимало,
Тыхенько вийшла на горо́дъ.
Ночною се було добою
И самой тыхою порою,
Якъ спавъ хрещеный ввесь народъ.

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Стоявъ у неи на горо́ди,
Въ костри на зиму очеретъ;
Хоть се не по царьскій породи,
Та дежъ взять дровъ, колы все степъ;
Въ костри бувъ сложеный сухенькій,
Якъ порохъ бувъ уже палкенькій,
Його держалы на пидпалъ.
Пидъ нымъ вона огонь кресала,
И въ клоччи гарно розмахала
И розвела пожаръ чималъ.

    

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Кругомъ костеръ той запалывшы,
Зо всей одежи роздяглась,
Въ огонь лахмиття все сложывшы,
Сама въ огни тимъ простяглась.
Вкругъ неи поломья палало,
Покійныци не выдно стало,
Пишовъ одъ неи дымъ и чадъ! —
Энея такъ вона любыла,
Що ажъ сама себе спалыла,
Послала душу къ чорту въ адъ.

Видання поеми 1842 року. Частина I.

Текст поеми з ілюстраціями.

    

Частина друга

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней поплывшы сынимъ моремъ,
На Карфагену оглядавсь;
Боровсь съ своимъ сердега горемъ,
Слизьмы бидняжка облывавсь.
Хоть одъ Дидоны плывъ поспишно,
Та плакавъ гирько, не утишно.
Почувшыжь, що въ огни спеклась,
Сказавъ: «нехай йій вичне царство,
«Мини же довголитне панство,
«И щобъ друга вдова найшлась!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ-ось и море стало граты,
Велыки хвыли пиднялысь,
И витры зачалы бурхаты,
Ажъ човны на мори тряслысь.
Водою чортъ зна якъ крутыло,
Що трохы всихъ не потопыло,
Вертилысь човны мовъ дурни́.
Трояньци зъ страху задрыжалы,
И що робыты вси не зналы,
Стоялы мовчкы вси смутни.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одынъ зъ Трояньскои ватагы,
По ихъ винъ звався Палинуръ;
Сей билше мавъ другыхъ одвагы,
Смиленькій бувъ и балагуръ;
Що-на-передъ сей схаменувся
И до Нептуна оклыкнувся:
«А що ты робышъ панъ Нептунъ!
«Чи се и ты пустывсь въ ледащо,
«Що хочешъ насъ звесты ни на що?
Хиба пивкопы и забувъ?»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А дали писля сеи мовы
Трояньцямъ винъ такъ всимъ сказавъ:
«Бувайте, братця, вы здоровы!
«От-це Нептунъ замудровавъ.
«Куды теперъ мы, братця, пійдем?
«Въ Италію мы не дойидемъ,
«Бо море дуже щось пшуе.
«Италія видсиль не блызько,
«А моремъ въ бурю йихать слызько,
«Човнивъ ни хто не пидкуе.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Отъ-тутъ земелька есть хлопьята,
«Видсиль вона не вдалеку,
«Сыцылія земля багата,
«Вона мыни щось познаку.
«Дмухнимъ лышъ, братця, мы до неи,
«Збуваты горесты своеи,
«Тамъ добрый царь жыве Ацестъ.
«Мы тамъ, якъ дома, очуняемъ
«И якъ у себе загуляемъ,
«Всього у нього вдоволь есть.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянци разомъ прынялыся
И сталы весламы гребты,
Якъ стрилкы човныкы неслыся,
Мовъ зъ заду пхалы ихъ чорты.
Ихъ Сыцылійци якъ уздрилы,
То зъ города, мовъ подурилы,
До моря биглы вси встричать.
Тутъ мижъ собою роспыталысь,
Чоломкалысь и обнималысь;
Пишлы до короля гулять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ацестъ Энею якъ бы брату,
Велыку ласку показавъ,
И заразъ попросывшы въ хату
Горилкою почастовавъ;
На за́куску наклалы сала,
Лежала ковбаса чимала
И хлиба повне решето.
Трояньцямъ всимъ далы тетери
И видпустылы на кватери:
Щобъ йшлы, куды потрапыть хто.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ заразъ піднялы бенькеты,
Замурмоталы якъ коты,
И въ кахляхъ понеслы пашкеты
И кисилю имъ до сыты;
Гарячую, мьяку бухинку,
Зразову до рижкивъ печинку,
Гречаныхъ съ часныкомъ панпухъ.
Эней съ дорогы налыгався
И пиннои такъ нахлыстався,
Трохы не выперсь зъ його духъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней хоть трохы бувъ пидпылый,
Та зъ розумомъ не потерявсь;
Винъ сынъ бувъ богобоязлывый,
По смерты батька не цуравсь.
Въ сей день його отець опрягся,
Якъ чыкылдыхы обижрався, —
Анхызъ зъ горилочкы умеръ.
Эней схотивъ обидъ справляты
И тутъ старци́въ нагодоваты, —
Щобъ бигъ души свій рай одперъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зибравъ Трояньску всю громаду,
И самъ пишовъ на двиръ до ныхъ,
Просыть у ихъ соби пораду,
Сказавъ имъ ричь въ словахъ такыхъ:
«Панове, знаете, Трояне
«И вси хрещеныи мыряне,
«Що мій отець бувавъ Анхызъ,
«Його сывуха запалыла,
«И жывота укоротыла
«И винъ, якъ муха въ зиму, слызъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Зробыты помынкы я хочу,
«Поставыты обидъ старця́мъ —
«И завтражъ — дали не одсрочу.
«Скажите: якъ здается вамъ?»
Сього Трояньци и бажалы
И вси у голосъ закрычалы:
«Энею Боже поможы;
«Колы же хочешъ, пане, знаты,
«И самы будемъ помагаты,
«Бо мы тоби не ворогы.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И заразъ мытью вси пустылысь
Горилку, мьясо куповать,
Хлибь, бублыкы, кныши вродылысь,
Пійшлы посуды добувать;
И колыво сь кути зробылы,
Сыты изъ меду насытылы,
Договорылы и попа;
Хазяинивь своихъ сзывалы,
Старцивъ по улыцямъ шукалы,
Пишла на дзвинъ дякамь копа.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На другій день раненько всталы,
Огонь на двори розвелы
И мьяса въ казаны наклалы,
Варылы страву и пеклы.
Пьять казанивь стояло юшкы,
А въ чотырьохъ були галушкы,
Борщу трохы було не съ шисть;
Баранивъ тьма була вареныхъ,
Курей, гусей, качокъ печеныхъ,
До сыта щобъ було всимъ йисть

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цебры сывушкы тамъ стоялы
И брагы повніи дижкы;
Всю страву въ ваганы влывалы
И роздавалы всимъ ложкы.
Якъ проспивалы со святымы,
Эней облывсь слизьмы гирькымы
И прынялыся вси трепать;
Найилыся и нахлысталысь,
Що де-яки ажъ повалялысь,
Тогди и годи помынать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
 
10

Эней и самъ со старшыною
Анхыза добре помынавъ;
Не здривъ ничого предъ собою,
А ще зъ застолу не встававъ;
А дали трошкы проходывся,
Прочумався, протверезывся,
Пишовъ къ народу, хоть поблидъ. —
Съ кишени вынявшы пивкипкы,
Шпурнувъ въ народъ дрибныхъ, якъ рипкы,
Щобъ тямылы його обидъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Энея заболилы ногы,
Не чувъ ни рукъ, ни головы;
Напалы съ хмелю перелогы,
Опухлы очи, якъ въ совы,
И ввесь обдувся, якъ барыло,
Було на свити все немыло,
Мислите по земли пысавъ.
Зъ нудьгы охлявъ и изнемигся,
Въ одежи лигъ и не роздигся,
Пидъ лавкою до свита спавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прокынувшыся ввесь трусывся,
За серце сцало мовъ глысты;
Перевертався и нудывся,
Не здужавъ головы звесты,
Покы не выпывъ пивквартивкы
Зъ имберомъ пиннои горилкы,
И кухля сиривцю не втеръ.
Съ пидъ лавкы вылизъ и струхнувся,
Закашлявъ, чхнувъ и стрепенувся,
«Давайте, крыкнувъ, пыть теперъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зибравшыся вси паненята,
Изновъ кружаты началы,
Пылы, якъ брагу поросята,
Горилку такъ воны тяглы;
Тяглы тутъ пинненьку Трояньци,
Не вомпылы Сыцыліяньци,
Черкалы добре назахватъ.
Хто пывъ тутъ билшъ одъ всихъ сывухы,
И хто пывъ разомъ тры осьмухы,
То той Энееви бувъ братъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней нашъ роздоброхотався,
Игрьща вздумавъ завесты
И пьяный заразъ розкрычався,
Щобъ перебийцивъ прывесты. —
У виконъ школяри спивалы,
Халяндры цыганкы скакалы,
Игралы въ кобзы и слипци;
Булы тутъ разни чуты крыкы,
Водылы въ городи музыкы,
Моторни, пьяни молодци.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ прысинкахъ вси паны сидилы,
На двори жъ вкругъ стоявъ народъ,
У викна де-яки глядилы,
А ынчій бувъ наверхъ воротъ;
Ажъ-ось прыйшовъ и перебіецъ,
Убраный такъ, якъ компанієць,
И звався молодець Даресъ;
На кулакы ставъ выклыкаты
И перебійця вызываты,
Крычавъ опареный мовъ песъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Гей, хто зо мною выйде бытысь,
«Покуштоваты стусанивъ?
«Мазкою хоче хто умытысь?
«Кому не жаль своихъ зубивъ?
«А нуте, нуте йдите швыдче,
«Сюды на кулакы лышъ блыжче!
«Я бебехивъ вамъ надсажу;
«На очи вставлю окуляры,
«Сюды поганци бакаляры!
«Я всякому лобъ розмижжу.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Даресъ довгенько дожыдався,
Мовчалы вси, нихто не йшовъ;
Зъ нымъ всякій бытыся боявся,
Собою страху всимъ задавъ:
«Такъ вы, бачу, вси легкодухы,
«Передо мною такъ, якъ мухы
«И пудофеты на-голо.»
Даресъ тутъ дуже насмихався,
Собою чванывсь велычався,
Ажъ слухать соромъ всимъ було.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Абсестъ Троянець бувъ сердытый,
Згадавъ Ентелла козака,
Зробывся мовъ несамовытый,
Чимъ дужъ давъ видтиль дропака.
Ентелла скризь пишовъ шукаты,
Щобъ все, що бачывъ, росказаты
И щобъ Дареса пидцьковать.
Ентеллъ бувъ тяжко смилый, дужій,
Мужыкъ плечыстый и невклюжій,
Тогди винъ пьяный вклався спать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Знайшли Ентелла сиромаху,
Що винъ пидъ тыномъ гарно спавъ;
Сього сердешного тимаху
Будыты сталы, щобъ уставъ.
Вси голосно надъ нымъ крычалы,
Ногамы всылу роскачалы,
Очыма винъ на ныхъ лупнувъ:
«Чого вы? що за вража маты
«Зибралысь не даваты спаты;»
Сказавшы се, опьять заснувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та встань, будь ласкавъ, пане свату!»
Абсестъ Ентеллови сказавъ: —
«Пійдитъ лышъ вы соби и къ кату.»
Ентеллъ на ихъ такъ закрычавъ.
А посли баче, що не шутка,
Абсестъ сказавъ, яка погудка,
Проворно скочывшы, здрыгнувсь:
«Хто, якъ, Даресъ? — ну, стійте наши!
«Зварю пану Даресу каши,
«Горилкы дайте лышъ напьюсь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прымчалы съ казанокъ сывухы,
Ентеллъ ѣи разкомъ дмухнувъ,
И одъ сіеи винъ мокрухы
Скрывывсь, наморщывсь и зивнувъ,
Сказавъ: «Теперъ ходимо, братця,
«До хвастуна Дареса ланця!
«Йому я ребра поличу,
«Зимну всього я на кабаку,
«На смерть зъувичу мовъ собаку,
«Якъ бытыся я научу.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыйшовъ Ентеллъ передъ Дареса,
Сказавъ йому на смихъ: «гай - гай!
«Ховайсь проклята неотеса,
«Зарання видсиль утикай;
«Я роздавлю тебе якъ жабу,
«Зитру, зимну, морозъ якъ бабу,
«Що тутъ и зубы ты зитнешъ.
«Тебе діяволъ не пизнае,
«Съ кисткамы чортъ тебе злыгае,
«Уже видъ мене не влызнешъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На землю шапку положывшы,
По локоть рукы засукавъ,
И цупко кулакы стулывшы,
Дареса бытысь вызывавъ.
Изъ серця скрыготавъ зубамы,
Обь землю тупотавъ ногамы
И на Дареса нализавъ.
Даресъ не радъ своій лыхоти,
Ентеллъ потягъ не по охоти
Дареса, щобъ його винъ знавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ се времья въ рай богы зибралысь
Къ Зевесу въ гости на обидъ;
Пылы тамъ, йилы, забавлялысь,
Забулы нашыхь людськыхъ бидъ.
Тамъ лакомыны разни йилы,
Буханчыкы пшенышни билы,
Кыслыци, ягоды, коржи
И всяки разни вытребенькы, —
Уже лыбонь булы пьяненьки,
Понадувалысь, мовъ йоржи.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ-ось знечевья вбигъ Меркурій,
Засапавшыся до богивъ;
Прыскочывъ мовъ котыще мурый
До сырныхъ въ масли пырогнвъ!
«Ге, ге! отъ-тутъ-то загулялысь,
«Що и одъ свита одцуралысь;
«Діяволъ ма вамъ b стыда. —
«Въ Сыцыліи таке творытся,
«Що вамъ бы треба подывыться,
«Тамъ крыкъ, мовъ пидступа Орда.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Богы почувшы зашаталысь,
Изъ неба выткнулы носы,
Дывытысь на бійцивъ хваталысь,
Якъ жабы литомъ изъ росы.
Ентеллъ тамъ сыльно храбровався,
Ажъ до сорочкы ввесь роздягся,
Совавъ Даресу въ нисъ кулакъ.
Даресъ извомпывъ сиромаха,
Бо бувъ Ентеллъ непевна птаха,
Якъ чорноморській злый козакъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венеру за выскы хватыло,
Якъ глянула, що тамъ Даресъ;
Йій дуже се було немыло,
Сказала: «батечку Зевесъ!
«Дай моему Даресу сылы,
«Йому хвоста щобъ не вкрутылы,
«Щобъ винъ Ентелла поборовъ.
«Мене тогда ввесь свить забуде,
«Колы Даресъ жывый не буде;
«Зробы, щобъ бувъ Даресъ здоровъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ Бахусъ пьяный обизвався,
Венеру лаяты начавъ,
До неи съ кулакомъ совався
И такъ изъ-пьяна йій сказавъ:
«Пійды лышъ ты къ чортамь плюгава,
«Не вирна, пакосна, халява!
«Нехай изслызне твій Даресъ.
«Я за Ентелла самъ вступлюся,
«Якъ билшъ сывухы натягнуся,
«То не заступыть и Зевесъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи знаешъ винъ якый парныще?
«На свити трохы есть такыхъ,
«Сывуху такъ, якъ брагу хлыще,
«Я въ парубкахъ кохаюсь сыхъ.
«Уже залье за шкуру сала,
«Ни неня въ брази не скупала,
«Якъ винъ Даресови задасть.
«Уже хоть якъ ты не вертыся,
«Зъ своимъ Даресомъ попростыся,
«Бо прыйдется йому пропасть.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевесъ до речи сей дочувся,
Языкь насылу повернувъ,
Винъ одъ горилкы ввесь обдувся,
И гримко такъ на ихъ гукнувъ:
«Мовчить!.... чого вы задрочылысь?
«Чи бачъ у мене росходылысь?
«Я дамь вамъ заразъ трышія!
«Нихто въ кулачкы не мишайтесь,
«Кинця одъ самыхъ дожыдайтесь,
«Побачымъ, — визьметъ-то чія?»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера облызня піймавшы,
Слизкы пустыла изъ очей
И якъ собака хвистъ пиджавшы,
Пишла къ порогу до дверей
И зь Марсомъ у куточку стала,
Зь Зевеса добре глузовала;
А Бахусъ пинненьку лыгавъ.
Изъ Ганнимедова пуздерка
Утеръ трохы не зъ пиввидерка;
Напывсь — и тилько, що кректавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ мижъ собой богы сварылысь
Въ раю, попывшысь въ небесахъ;
Тогди въ Сыцыліи творылысь,
Велыки дуже чудеса.
Даресъ одъ страху оправлявся
И до Ентелла пидбирався,
Цыбулькы бъ дать йому пидъ нисъ.
Ентеллъ одъ ляпаса здрыгнувся,
Разивъ изъ-пьять перевернувся,
Трохы не попустывь и слизъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розсердывся и розъярывся,
Ажъ пину зъ рота попустывъ,
И саме въ миру пидмостывся,
Въ высокъ Дареса затопывъ:
Зъ очей ажъ искры полетилы
И очи ясни соловилы,
Сердешный объ землю упавъ.
Чмеливъ довгенько дуже слухайъ
И землю носомъ рывъ и нюхавъ,
И дуже жалибно стогнавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ вси Ентелла выхвалялы,
Эней съ панамы реготавсь,
Зъ Даресажъ дуже глузовалы,
Що сылою винъ велычавсь;
Звеливъ Эней його пидняты,
На витри щобъ поколыхаты
Одъ ляпаса и щобъ прочхавсь;
Энтелловижъ давъ на кабаку
Трохы не цилую грывняку
За те, що такъ винъ показавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней же сымъ не вдоволнывшись,
Ище гуляты захотивъ,
И цупко пиннои напывшысь,
Ведмедивъ прывесты звеливъ.
Лытва на трубы засурмыла,
Ведмедивъ заразъ зъупыныла,
Заставыла ихъ танцьовать.
Сердешный звирь перекыдався,
Плыгавъ, вертився и качався,
Забувъ и бджолы пиддерать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ панъ Эней такъ забавлявся,
То лыха винъ соби не ждавъ,
Не думавъ и не сподивався,
Щобъ хто зъ Олымпа кучму давъ.
Но те Юнона повернула
И въ голови такъ коверзнула,
Щобъ заразъ учыныть ярмизъ;
Набула безъ панчихъ патынкы,
Пишла въ Ирысыни будынкы,
Бо хытра ся була якъ бисъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыйшла, Ирыси подморгнула,
Черкнулы разомъ въ хыжу въ двохъ,
И на ухо щось йій шепнула,
Щобъ не пидслухавъ якый богъ;
И пальцемъ цупко прыкрутыла,
Щобъ заразъ все то изробыла
И йій бы прынесла лепортъ;
Ирыся нызько поклонылась
И въ лижныкъ заразъ нарядылась,
Побигла зъ неба якъ бы хортъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ Сыцылію якъ разъ спустылась,
Човны Трояньски де булы;
И мижъ Троянокъ помистылась,
Котори човнивъ стереглы.
Въ кружку сердешни си сидилы,
И кысло на море глядилы;
Бо ихъ не клыкалы гулять,
Де чоловикы ихъ гулялы,
Медокъ, сывушку попывалы
Безь просыпу недиль изъ-пьять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дивчата зъ лыха горювалы,
Нудыло тяжко молодыць;
Лышъ слынку зь голоду ковталы,
Якъ хочется кому кыслыць.
Своихъ Трояньцивъ проклыналы,
Що черезъ ихъ такъ горювалы;
Дивкы крычалы на ввесь ротъ:
«Щобъ имъ хотилось такъ гуляты,
Якъ хочется намъ дивоваты,
«Колыбъ замордовавъ ихь чортъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци волоклы съ собою
Старую бабу, якъ ягу,
Лукаву видьму, злу Берою,
Искорчывшуюся въ дугу.
Ирыся нею изробылась,
И якъ Бероя нарядылась
И пидступыла до дивокъ;
И щобь къ нымъ лучше пидмостыться
И предъ Юноной заслужыться,
То пиднесла имъ пырижокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказала: «помагай-Бигь, диты!
«Чого сумуєте вы такъ?
«Чи не остыло тутъ сидиты?
«Отце гуляють наши якъ!
«Мовъ божевильныхъ насъ морочать,
«Симъ лить якъ по морямъ волочатъ;
«Глузують якъ хотятъ изъ васъ.
«Але съ другымы бахуруютъ,
«Своижъ жинкы нехай горюють,
«Колы водылось се у насъ?

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Послухайте лышъ молодыци,
«Я добрую вамъ раду дамъ;
«И вы дивчата билолыци,
«Зробимъ кинець своимъ бидамъ,
«За горе мы заплатымъ горемъ —
«А докы намъ сидить надъ моремъ?
«Прыймимось, човны попалимъ.
«Тогди и мусять тутъ остаться;
«И нехотя до насъ прыжаться;
«Ось такъ на лидъ ихъ посадимъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Спасетъ же Бигъ тебе бабусю!»
Троянкы вь голось загулы:
«Такоибъ рады пайматусю,
«Мы изгадаты не моглы.»
И заразь прыступылы къ флоту
И прынялыся за роботу,
Огонь кресаты и несты
Скипкы, трискы, солому, клочча;
Була тутъ всяка зъ ныхь охоча,
Пожаръ щобъ швыдче розвесты.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розжеврилось и загорилось,
Пишовь дымокь до самыхь хмарь,
Ажъ небо все зачервонилось,
Велыкый тяжко бувъ пожаръ.
Човны и байдакы палалы,
Соснови поромы трищалы,
Горилы дьоготь и смола.
Покы Трояньци оглядилысь,
Що добре ихь Троянкы грилысь,
То часть мала човнивъ була.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней пожаръ такый уздрившы
Злякався, побиливъ якъ снигъ,
И бигты всимъ туды звелившы,
Чимъ дужъ до човнивъ самъ побигъ.
На гвалтъ у дзвоны задзвонылы,
По улыцямъ въ трещоткы былы,
Эней же на ввесь ротъ крычавъ:
«Хто въ Бога вируе, ратуйте!
«Рубай, тушы, гасы, лый, куйте!
«А хто жъ таку намъ кучму давъ?»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней одъ страху съ плыгу збывся,
Въ уми сердега помишавсь
И заразъ самъ не свій зробывся,
Скакавъ, вертився и качавсь;
И изъ сього свого задору
Винъ голову пиднявшы въ гору,
Крычавъ, опареный мовъ песъ.
Олымпськыхъ шпетывъ на всю губу,
Свою и неню лаявъ любу,
Добувсь и въ ротъ и въ нисъ Зевесъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Гей ты проклятый старыганю!
«На землю зъ неба не зыркнешъ,
«Не чуешъ, якъ тебе я ганю,
«Зевесъ! — ни усомъ не моргнешъ.
«На очихъ бильма поробылысь,
«Колыбъ до вику послипылысь,
«Що не поможешъ ты мини,
«Чи сежъ такы тоби не стыдно?
«Що пропаду, оть-лышъ не выдно:
«Яжь, кажуть люды, внукъ тоби!

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А ты зъ сидою бородою,
«Пане добродію Нептунъ!
«Сыдышъ, мовь демонъ пидъ водою
«Изморщывшысь, старый шкарбунъ!
«Колыбъ струхнувъ хоть головою
«И сей пожарь залывъ водою —
«Трызубець шобъ тоби зломывсь!
«Ты базарынку лобышъ браты,
«А людимъ въ нужди помагаты,
«Не дуже, бачу, поспишывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И братикъ вашъ Плутонъ, поганець,
«И зъ Прозерпиною засивъ:
«Пекельный, гаспыдський коханець,
«Ище себе тамъ не нагривъ?
«Завивъ братерство зъ дьяволами
«И въ свити нашымы бидамы
«Не погорює ни на часъ.
«Не посылкуется ни мало,
«Щобъ такъ палаты перестало
«И щобъ оцей пожаръ погасъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И ненечка моя ридненька
«У чорта десь теперь гуля;
«А може спытъ уже пьяненька,
«Або съ хлопьятамы ганя.
«Теперь йій, бачу, не до солы,
«Уже пидтыкавшы десь полы
«Фурцюе добре нависна.
«Колы сама съ кымъ не ночуе,
«То для когось уже швашкуе,
«Для сього тяжко поспишна.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та врагъ беры васъ, що хотите,
«Про мене те соби робить;
«Мене на лидъ не посадите,
«Пожаръ лышъ тилько пагасить;
«Завередуйте по своему
«И будьте ласкавы, моему
«Зробите лыхови кинець.
«Пустить лышъ зъ неба веремію
«И покажите чудасію,
«А я вамъ пиднесу ралець.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ тилько що перемолывся
Эней и ротъ свій затулывъ;
Якъ-ось изъ неба дощь полывся,
Въ годыну ввесь пожаръ залывъ.
Бурхнуло зъ неба мовь изъ бочкы,
Що промочыло до сорочкы;
То драла вростычь вси далы.
Трояньци сталы вси якъ хлюща;
Имъ лучылася невсыпуща;
Не рады и дощу булы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не знавъ же на яку ступыты
Эней, и тяжко горювавъ,
Чи тутъ остатысь, чи поплыты?
Бо врагъ не вси човны забравъ;
И мытью кынувсь до громады
Просыть соби у ней порады;
Чого собою не вбагне.
Тутъ довго тяжко раховали,
И скилько не коверзовалы,
Та все було, що не оне.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одынъ зъ Трояньскои громады
Насупывшыся все мовчавъ,
И дослухавшысь до порады,
Цапкомъ все землю колупавъ.
Се бувъ пройдысвитъ и непевный
И всимъ видьмамъ бувъ родычъ кревный,
Упырь и знахуръ ворожыть.
Умивъ и трясцю одшептаты
И кровъ Хрыстьянську замовляты
И добре знавъ гребли гатыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бувавъ и въ Шльонському зъ воламы.
Не разъ ходывъ за силлю въ Крым,
Тарани торговавъ возамы,
Вси чумакы братались зъ нымъ.
Винъ такъ здавався и никчемный,
Та бувъ розумный, якъ пысьменный,
Слова такъ сыпавъ, якъ горохъ.
Уже въ чимъ, бачь, пораховаты,
Що росказать, — йому вже даты;
Ни въ чимъ не бувъ страхополохъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Невтесомъ вси його дражнылы,
По нашому жъ то звавсь Охримъ;
Мини такъ люды говорылы —
Самомужъ не знакомый винъ.
Побачывъ, що Эней гнивывся,
До його заразъ пидмостывся,
За билу рученьку и взявъ
И вывившы Энея въ сины,
Самъ поклонывся, ажъ въ колины,
Таку Энею ричь сказавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чого ты сыльно зажурывся
«И такъ надувся, якъ индыкъ?
«Зо всимъ охлявъ и занудывся,
«Мовъ по болотови кулыкъ?
«Чимъ билшъ журытыся — все гирше,
«Заплутаєшся въ лиси билше,
«Покынь лышъ горе и заплюй.
«Пиды, вкладыся гарно спаты,
«А посли будешъ и гадаты,
«Спочынь, та вже тогди мыркуй.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послухавшы Эней Охрима,
Укрывшысь на полу лигъ спать;
Но лупавъ тилько все очыма,
Не мигъ ни крыхты задримать.
На вси бокы перевертався,
До люлькы разивъ тры прыймався;
Знемигсяжъ, мовъ и задримавъ:
Якъ ось Анхызъ йому прыснывся,
Изъ пекла батечко явывся
И сынови таке сказавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Прокынься, мылее дытятко!
«Пробуркайся и проходысь.
«Се твій прыйшовъ до тебе батько
«То не сполохайсь, не жахнысь.
«Мене богы къ тоби послалы
«И такъ сказаты прыказалы,
«Щобъ ты ни трохы не журывсь,
«Пошлють тоби щастлыву долю,
«Щобъ учынывъ ты божу волю
«И швыдче въ Рымъ переселывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Зберы вси човны, що осталысь
«И гарно заразъ ихъ оправъ,
«Прыдержъ своихъ, щобъ не впывалысь
«И сю Сьщылію оставъ.
«Плывы и не журысь небоже!
«Уже тоби скризь буде гоже.
«Та ще послухай щось скажу:
«Щобъ въ пекло ты зайщовъ до мене,
«Бо дило есть мини до тебе,
«Я все тоби тамъ покажу.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И по Олымпському закону,
«Уже ты пекла не мынешъ;
«Бо треба кланятысь Плутону,
«А то и въ Рымъ не доплывешъ.
«Якусь тоби винъ казань скаже;
«Дорогу добру въ Рымъ покаже,
«Побачышъ якъ жыву и я.
«А за дорогу не турбуйся,
«До пекла напростець прямуйся
«Пишкомъ, — не треба и коня.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Прощай же сызый голубочокъ!
«Бо вже стае на двори свитъ;
«Прощай дытя! — прощай сыночокь!...»
И въ землю провалывся дидъ.
Эней съ проссоння якъ схопывся,
Дрыжавъ одъ страху и трусывся,
Холодный лывся зъ його питъ;
И всихъ Трояньцивъ посклыкавшы,
И лагодытысь приказавшы,
Щобъ завтра поплысты, якъ свитъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

68 1
2
3
4
5
 6
7
8
9
10

Къ Ацесту заразъ самь махнувшы,
За хлибъ подяковавъ, за силь;
И тамъ не довго щось побувшы,
Вернувся до своихь видтиль.
Ввесь день збиралысь, та вкладалысь,
И свита тилько що дождалысь,
То посидалы на човны.
Эней же йихавь щось не смило,
Бо море дуже надойило,
Якъ чумакамъ дощъ въ осены.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера тилько що уздрила,
Що вже Трояньци на човнахъ,
Кь Нептуну на поклонъ побигла,
Щобь не втопывъ ихъ у волнахъ.
Пойихала въ своимъ ридвани,
Мовъ Сотныка якого пани,
Баскымы конямы, якъ звиръ.
И съ киннымы проводныкамы
Сь трьома на зади козакамы,
А кони правывъ машталиръ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Була на йому била свыта
Изъ шаповальского сукна,
Тясомкою кругомъ обшыта,
Симъ кипъ стоялася вона,
Набакырь шапочка стримила,
Далеко дуже червонила,
Въ рукахъ же довгый бувъ батигъ;
Имъ гримко ляскавъ винъ изъ лыха,
Скакалы кони безъ отдыха;
Ридванъ мовъ выхоръ въ поли бигъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыйихала, загрымотила,
Кобыляча мовъ голова;
Къ Нептуну въ хату и влетила
Такъ, якъ изъ вырію сова;
И не сказавшы ни пив-слова,
Нехай, каже, твоя здорова
Бува Нептуне, голова!
Якъ навиженна прыскакала,
Нептуна въ губы цилувала,
Говорячы таки слова:

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Колы Нептунъ мини ты дядько,
«А я племинныця тоби,
«Та тыжъ мини хрещеный батько,
«Спасы-би заробы соби.
«Моему поможы Энею,
«Щобъ винъ зъ ватагою своею
«Щастлыво йиздывъ по води,
«Уже и такъ пополякалы,
«Насылу бабы одшепталы,
«Попався въ зубы бувъ биди.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нептунъ моргнувшы засміявся;
Венеру систы попросывъ
И писля неи облызався,
Сывухы чарочку налывъ;
И такъ ѣи почастовавшы,
Чого просыла, обищавшы,
И заразъ зъ нею попрощавсь.
Повіявъ витръ зъ рукы Энею,
Простывсь сердешненькій зъ землею,
Якъ стрилочка по морю мчавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поромщыкь ихъ що найглавнійшій,
Зъ Энеемъ йиздывъ всякій разъ,
Йому слуга бувъ найвирнійшій —
По нашому винъ звавсь Тарасъ.
Сей сыдя на корми хытався,
По саме нильзя нахлыстався
Горилочкы, колы прощавсь.
Эней веливъ його прыняты,
Щобъ не пустывсь на дно ныряты,
И въ лучшимъ мисти бы проспавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но выдно що пану Тарасу
Напысано такъ на роду,
Щобъ тилько до сього винъ часу
Терпивъ на свити симъ биду.
Бо розхытавшысь, брызнувъ въ воду,
Нырнувъ — и не спытавшы броду,
Наввырынкы пишла душа.
Эней хотивъ, щобъ окошылась
Бида и билшъ не продолжылась,
Щобъ не пропалы вси съ коша.

Видання поеми 1842 р. Частина II.

Текст поеми з ілюстраціями.

    

Частина третя

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней сподаръ, посумовавшы,
Насылу трохы вгамовавсь;
Поплакавшы и порыдавшы,
Сывушкою почастовавсь;
Но все такы його мутыло
И коло серденька крутыло,
Небижчыкъ часто щось вздыхавъ;
Винъ моря такъ уже боявся,
Що на богивъ не полагався
И батькови не довирявъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вихры съ заду все трубылы
Въ потылыцю його човнамъ,
Що мчалыся зо всеи сылы
По чорнымъ пинявымъ водамъ.
Гребци и весла положылы,
Та сыдя люлечкы курылы
И кургыкалы писеньокъ:
Козацькыхъ, гарныхъ Запорожськыхъ,
А яки зналы, то Московськыхь
Выгадовалы бриденьокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Про Сагайдачного спивалы,
Лыбонь спивалы и про Сичь,
Якъ въ пикинеры набиралы,
Якъ мандровавъ козак всю ничь;
Полтавську славылы Шведчыну,
И неня якъ свою дытыну
Зъ двора провадыла въ походъ;
Якъ пидъ Бендерью воювалы,
Безъ галушокь якъ помералы,
Колысь якъ бувъ голодный годъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не такъ то діется все хутко,
Якъ швыдко кажуть намъ казокъ,
Эней нашъ плывъ хоть дуже прудко,
Та вжежъ винъ плававъ не деньокъ;
Довгенько по морю щось шлялысь,
И самы о свити не зналысь;
Не знавъ Троянець ни одынъ:
Куды, про що и якъ швендюютъ,
Куды се такъ воны мандруютъ,
Куды ихъ мчытъ Анхызивъ сынъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Отъ-такъ поплававшы не мало
И поблудывшы по морямъ,
Якъ-ось и землю выдно стало,
Побачылы кинць бидамъ!
До берега якъ разъ прысталы,
На землю съ човнивъ повставалы,
И сталы тута отдыхать.
Ся Кумською земелька звалась,
Вона Трояньцямъ сподобалась,
Далось и йій Трояньцивъ знать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розгардіяшъ наставъ Трояньцямъ,
Опьять забулы горювать;
Бувае щастья скризь поганьцямъ,
А добрый мусить пропадать.
И тутъ воны не шановалысь,
А заразъ вси и потаскалысь,
Чого хотилося шукать:
Якому меду та горилкы,
Якому молодыци, — дивкы,
Оскому щобъ зъ зубивъ зигнать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Булы бурлакы си моторни,
Тутъ познакомылысь той часъ,
Съ діявола швыдки, проворни,
Пидпустять Москаля якъ разъ.
Зо всимы мытью побраталысь,
Посваталысь и покумалысь,
Мовъ зъ роду тутечка жылы;
Хто мавъ къ чому яку кибету,
Такого той шукавъ бенькету,
Вси веремію пиднялы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де досвиткы, де вечерныци,
Або весилля де було,
Дивчата де и молодыци,
Кому родыны надало,
То тутъ Троянци и вродылысь;
И лышъ гляды, то й заходылысь
Коло жинокъ тамъ ворожыть,
И чоловикивъ пидпоившы,
Жинокъ куды хто знавъ повившы,
Давай по чарци зъ нымы пыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якижъ булы до картъ охочи,
То не сидилы дурно тутъ;
Гулялы часто до пивночи
Въ ниска, въ пары, у лавы, въ жгутъ,
У памфыля, въ визка и въ кепа,
Комужъ изъ ныхъ була дотепа,
То въ гроши гралы въ симъ лыстивъ.
Тутъ вси по воли забавлялысь,
Пылы, игралы, женыхалысь,
Ни хто безъ дила не сидивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней одынъ не веселывся,
Йому немыло все було;
Йому Плутонъ, та батько снывся
И пекло въ голову ввійшло.
Оставывшы своихъ гуляты,
Пишовъ скризь по полямъ шукаты,
Щобъ хто дорогу показавъ:
Куды до пекла мандроваты,
Щобъ розизнаты, роспытаты;
Бо вь пекло стежкы винъ не знавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ишовь, ишовъ, ажъ зъ русыхъ кудривъ
Въ тры ряды капавъ питъ на нисъ,
Якъ-ось забачывъ щось и уздривъ,
Густый пройшовшы дуже лисъ.
На нижци курячій стояла
То хатка дуже обветшала
И вся вертилася кругомъ;
Винъ до тіи прыйшовшы хаты,
Хазяина ставъ выклыкаты,
Прыщурывшыся пидъ викномъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней стоявъ и дожыдався,
Щобъ выйшовъ съ хаты хто нибудь,
У двери стукавъ, добувався,
Хотивъ бувъ хатку зъ нижкы спхнуть.
Якъ выйшла бабыще старая,
Крыва, горбатая, сухая,
Заплиснявила вся въ шрамахъ;
Сида, ряба, беззуба, коса,
Росхристана, простоволоса
И якъ въ намысти, вся въ жовнахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней таку уздрившы цяцю,
Не знавъ изъ ляку де стоявъ;
И думавъ, що свою всю працю,
На викы тута потерявъ.
Якъ ось до його пидступыла
Яга ся и заговорыла,
Роззявывшы свои уста:
«Гай, гайже слыхомъ послыхаты,
«Аyхызенка у вичь выдаты,
«А якъ забривъ ты въ си миста?

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Давно тебе я дожыдаю,
«И думала, що вже пропавъ;
«Я все дывлюсь та вызыраю,
«Ажъ-ось колы ты прычвалавъ.
«Мини вже росказалы зъ неба,
«Чого тоби пылненько треба, —
«Отець твій бувъ у мене туть.
Эней сьому подывовався,
И бабы сучои спытався:
Якъ видьму злую сю зовуть?

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Я Кумськая зовусь Сывылла,
«Ясного Феба попадя,
«Пры його храми посидила,
«Давно жыву на свити я!
«Пры Шведчыни я дивовала,
«А Татарва якъ набигала,
«То вже я замужемъ була;
«И першу сарану зазнаю;
«Колыжъ бувъ трусъ, якъ изгадаю,
«То вся здрыгнусь, мовъ бы мала.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«На свити всячыну я знаю,
«Хоть ни куды и не хожу,
«И людямъ въ нужди помагаю:
«И имъ на звиздахъ ворожу;
«Кому чи трясцю одигнаты,
«Одъ заушныць чи пошентаты,
«Або и волосъ изигнать;
«Шепчу — урокы проганяю,
«Переполохы вылываю,
«Гадюкъ умію замовлять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Теперъ ходимо лышъ въ каплыцю,
«Тамъ Фебови ты поклонись,
«И обищай йому телыцю,
«А посли гарно помолысь.
«Не пожалий лышъ золотого,
«Для Феба свитлого—ясного,
«Та и мини що перекынь;
«То мы тоби такы щось скажемъ,
«А може въ пекло шляхъ покажемъ,
«Иды, утрысь и бильшъ не слынь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыйшлы въ каплыцю передъ Феба,
Эней поклоны быты ставъ,
Щобъ изъ блакытного Фебъ неба,
Йому всю ласку показавъ.
Сывыллу тутъ замордовало
И очи на лобъ позганяло,
И дыбомъ волосъ ставъ сидый;
Клубкомъ изъ рота пина былась;
Самажъ вся корчылась, крывылась,
Мовъ духъ вселывся в неи злый.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тряслась, кректала, побывалась,
Якъ бубенъ сыня стала вся;
Упавшы на землю качалась,
У барлози мовъ порося.
И чимъ Эней молывся билше,
То все було Сывылли гирше;
А посли якъ перемолывсь,
Съ Сывыллы тилько питъ котывся;
Эней же на неи дывывся,
Дрыжавъ одъ страху и трусывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сывылла трохы очуняла,
Отерла пину на губахъ;
И до Энея проворчала
Прыказъ одъ Феба, въ сыхъ словахъ:
«Така богивъ Олыпськыхъ рада,
«Що ты, и вся твоя громада
«Не будете по смерть въ Рыму;
«Но що тебе тамъ будуть знаты,
«Твое имення выхваляты; —
«Но ты не радуйся сьому.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ище ты выпьешъ добру повну,
«По всихъ усюдахъ будешъ ты;
«И долю гирьку, невгомонну,
«Готовсь свою не разъ клясты,
«Юнона ще не вдоволнылась,
«Ѣи злоба щобъ окошылась,
«Хотябъ на правнукахь твоихъ;
«Но посли будешъ жыть по паньски,
«И люды вси твои Трояньски,
«Забудуть всихъ сыхь бидъ своихъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней похнюпывсь, дослухався,
Сывылла що йому верзла,
Стоявъ, за голову узявся,
Не по йому ся ричь була.
«Трохы мене ты не морочишъ,
«Не росчовну, що ты пророчышъ.»
Эней Сывылли говорывъ:
«Діяволъ знае хто зъ васъ бреше,
«Трохыбъ мини було не легше,
«Якъ бы я Феба не просывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та вже що буде, те и буде,
«А буде те, що Богъ намъ дасть;
«Не ангелы, — такіижъ люды,
«Колысь намъ треба всимъ пропасть.
«До мене будь лышъ ты ласкава,
«Услужлыва и не лукава,
«Мене до батька поведы;
«Я проходывсябъ рады скукы
«Побачыты пекельни мукы,
«А ну, на звизды погляды.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не першый я, та й не послидній,
«Иду до пекла на поклонъ,
«Орфей якый уже негидный,
«Та щожъ йому зробывъ Плутонъ;
«А Геркулесъ якъ увалывся,
«То такъ у пекли росходывся,
«Що всихъ чортякъ порозганявъ.
«А ну! черкнимъ — а для охоты,
«Тоби я дамъ на дви охвоты...
«Та нужъ! скажы, щобъ я вже знавъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Огнемъ, якъ бачу, ты играешъ,
Йому дала Яга одвитъ:
«Ты пекла, бачу, ще не знаешъ,
«Не мылъ тоби уже десь свитъ?
«Не люблятъ въ пекли жартоваты,
«По викъ тоби дадутся знаты,
«Оттилько нисъ туды посунь;
«Тоби тамъ буде не дочмыгы,
«Якъ пиднесутъ и зъ оцтомъ фыгы,
«То заразъ вхопытъ тебе лунь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Колыжъ сю маешъ ты охоту
«У батька въ пекли побувать,
«Мини дай заразъ за роботу,
«То я прыймуся мусовать,
«Якъ намъ до пекла довалытысь,
«И тамъ на мертвыхъ подывытысь;
«Ты знаешъ,—дурень не бере:
«У насъ хоть трохы хто тямущій,
«Уміе жыть по правди сущій,
«То той, хоть зъ батька, то здере.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Покымъ же що, то ты послухай
«Того, що я тоби скажу,
«И головы соби не чухай....
«Я въ пекло стежку покажу:
«Въ лису велыкому, густому,
«Непроходымому, пустому,
«Якеесь дерево росте;
«На нимъ кыслыци не простыи
«Ростуть, якъ жаръ, вси золотыи,
«И деревце те не товсте.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Изъ дерева сього зломыты
«Ты мусишъ гильку хоть одну;
«Безъ неи бо ни пидступыты
«Не можна передъ сатану;
«Безъ гильки и назадъ не будышъ,
«И душу съ тиломъ ты погубышъ,
«Плутонъ тебе закабалытъ.
«Идыжъ, та пыльно прыглядайся,
«На вси чотыры озырайся,
«Де деревце те заблещытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Зломывшы жъ заразъ убирайся,
«Якъ мога швыдче утикай;
«Не становысь, не оглядайся,
«И уха чимъ позатыкай;
«Хоть будуть голоса крычаты,
«Щобъ ты оглянувся, прохаты,
«Гляды не озырайсь, бижы.
«Воны щобъ тилько погубыты,
«То будуть все тебе маныты;
«Оттутъ себе ты покажы.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга, тутъ чортъ зна, де дивалась,
Эней остався тилько самъ,
Йому все яблуня здавалась,
Покою не було очамъ
Шукать ѣи Эней попхався,
Втомывсь, засапавсь, спотыкався,
Покы прыйшовъ пидъ темный лисъ;
Коловсь сердешный объ терныну,
Пошарпався ввесь объ шепшыну,
Було таке, що рачкы лизъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей лисъ густый бувъ несказанно
И сумно все въ йому було;
Щось выло тамъ безперестанно
И страшнымъ голосомъ ревло;
Эней молытву прочытавшы
И шапку цупко пидвьязавшы,
Въ лисную гущу и пишовъ;
Ишовъ и утомывсь чимало,
И на двори тогди смеркало,
А яблуни ще не знайшовъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже винъ начынавъ боятысь,
На вси чотыри озыравсь;
Трусывсь, та никуды диватысь,
Далеко тяжко въ лисъ забравсь;
А гирше ще його злякало
Якъ щось у очахъ засіяло,
Отъ-тутъ-то берега пустывсь;
А посли дуже удывывся,
Якъ пидъ кыслыцей опенывся —
За гильку заразъ ухватывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И не подумавшы ни мало
Напъявсь, за гилечку смыкнувъ,
Ажъ дерево те затрищало
И заразъ гильку одчахнувъ.
И давъ чимъ дужъ изъ лису драла,
Що ажъ земля пид нымъ дрыжала,
Бигъ такъ, що самъ себе не чувъ;
Бигъ швыдко, не остановлявся,
Увесь объ колючки подрався;
Якъ чортъ у репьяхяхъ ввесь бувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыбигъ къ Трояньцямъ утомывся
И отдыхаты простягнувсь;
Якъ хлюща потомъ ввесь облывся,
Трохы, трохы не захлебнувсь.
Звеливъ съ бычни воливъ прыгнаты,
Цапивъ зъ вивцямы прыпасаты,
Плутону въ жертву прынесты,
И всимъ богамъ, що пекломъ правлятъ,
И гришныхъ тормошатъ и давлять,
Щобъ гниву имъ не навесты.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ тилько темна, та пахмурна
Изъ неба зслызла чорна ничь;
Годынажъ стала балагурна,
Якъ звизды повтикалы причь;
Трояньци вси заворушылысь,
Завешталысь, закамешылысь
На жертву прыгонять быкивъ;
Дякы съ попамы позбиралысь,
Зо всимъ служыты вси прыбралысь,
Огонь роскладеный горивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пипъ заразъ взявъ вола за рогы,
И въ лобъ обухомъ зацидывъ,
И взявшы голову мижъ ногы,
Нижъ въ черево и засадывъ;
И вынявъ тельбухы съ кышкамы,
Росклавъ гарненько ихъ рядамы,
И пыльно кендюхъ розглядавъ;
Энею посли божу волю
И всимъ Трояньцямъ добру долю,
Мовъ по звиздамъ все вищовавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ тутъ зъ скотыною возылысь
И харамаркалы дякы,
Якъ вивци и цапы дрочылысь,
Въ ризныцяхъ, мовъ, ревлы быкы;
Сывылла тутъ де не взялася,
Запинелася и тряслася
И галасъ заразъ пидняла:
«Къ чортамъ вы швыдче вси изгыньте,
«Мене зъ Энеемъ тутъ покыньте,
«Не ждитъ, щобъ трышія дала.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А ты! мовляла ко Энею,
«Моторный, смилый молодець,
«Прощайся зъ юрбою своею,
«Ходимъ лышъ въ пекло — тамъ отець
«Насъ твій давно вже дожыдае,
«И може безъ тебе скучае —
«А ну, пора чемчыковать.
«Возьмы на плечи съ хлибомъ клунокъ;
«Нехай йому лыхый прасунокъ,
«Якь голодомъ намъ померать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не йды въ дорогу безъ запасу,
«Бо хвистъ одъ голоду надмешъ;
«И де-где ынчого ты часу,
«И крыхты хлиба не найдешъ;
«Я въ пекло стежку протоптала,
«Я тамъ не разъ, не два бувала,
«Я знаю тамошній народъ;
«Дорожкы вси, вси уголочкы,
«Вси закоморочкы, куточкы
«Уже не первый знаю годъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней въ сю путь, якъ разъ зибрався,
Шкапови чоботы набувъ,
Пидтыкався, пидперезався,
И поясъ цупко пидтягнувъ;
А въ рукы добру взявъ дрючыну
Обороняты злу лычыну,
Якъ лучытся де одъ собакъ.
А посли за рукы взялыся,
Прямцемъ до пекла поплелыся,
Пишлы на прощу до чортякъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Теперъ же думаю, гадаю,
Трохы не годи и пысать;
Изъ роду пекла я не знаю,
Не здатный, дале-би, брехать;
Хиба читатели пождите,
Вгамуйтесь трохы, не галите,
Пиду я до людей старыхъ;
Щобъ ихъ о пекли роспытаты
И попрошу ихъ росказаты,
Що чулы одъ дидивъ своихъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Выргылій же нехай царствує,
Розумненькій бувъ чоловикъ,
Нехай не вадытъ, якъ не чуе,
Та въ давній дуже жывъ винъ викъ.
Не такъ теперь и въ пекли стало,
Якъ въ старыну колысь бувало
И якъ покійныкъ напысавъ;
Я може що нибудь прыбавлю,
Переміню и що оставлю,
Пысну — якъ одъ старыхъ чувавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней съ Сывыллою хваталысь,
До пекла швыдче щобъ прыйты,
И дуже пыльно прыглядалысь,
До пекла двери якъ найты.
Якъ-ось передъ якуюсь гору
Прыйшлы, и въ ній велыку нору
Знайшлы и вскочылы туды.
Пишлы пидъ землю темнотою,
Эней все щупався рукою,
Щоб не ввалытыся куды.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ся улыця вела у пекло,
Була вонюча и грязна;
У ній и въ день було мовъ смеркло,
Одъ дыму вся була чадна;
Жыла съ сестрою тутъ дримота,
Сестра же звалася зивота,
Поклонъ си перши оддалы
Тимаси нашому Энею
Зъ його старою попадею —
И посли дали повелы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А потимъ смерть до артыкулу
Имъ воздала косою честь,
Напередъ стоя калавуру,
Якый у ѣи мосци есть:
Чума, война, харцызство, холодъ,
Короста, трясця, парши, голодъ;
За сымыжъ тутъ стоялы въ рядъ:
Холера, шолуди, бешыха,
И вси мыряньски, знаешъ, лыха,
Що насъ безъ мылосты морять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ище жъ не все тутъ окошылось,
Ище брела ватага лыхъ:
За смертію слидомъ валылось
Жинокъ, свекрухъ и мачухъ злыхъ.
Видчымы йшлы, тести скупьягы,
Зяти и своякы мотягы,
Сердыти шурыны, браты,
Зовыци, невисткы, ятровкы —
Що все грызутся безъ умовкы —
И всяки тутъ булы каты.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якіись злыдни ще стоялы,
Жовалы все въ зубахъ папиръ,
Въ рукахъ каламари держалы,
За уха настромлялы пиръ.
Се все десятьски, та соцькіе,
Началныкы, пъявкы людскіе
И вси прокляти пысари,
Исправныкы все ваканцьови,
Судьи и стряпчи безтолкови,
Повиренни, секретари.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымы йшлы святи понуры,
Що не дывылысь и на свитъ,
Смыреннои булы натуры,
Складалы рукы на жывитъ;
Умыльно Богу все молылысь,
На тыждень дни по тры постылысь
И въ слухъ не лаялы людей;
На чоткахъ мыръ пересуждалы
И въ день николы не гулялы,
Въ ночи жъ було не безъ гостей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На супротывъ сыхъ окаянныць,
Кварталъ бувъ цилый волоцюгъ,
Моргухъ, мандрьохъ, ярыжныць, пъяныць
И бахуривъ на цилый плугъ;
Зъ обстрыженнымы головамы,
Зъ пидризаннымы пеленамы,
Стоялы хльоркы наголо.
И панночокъ филтификетныхъ,
Лакеивъ гарныхь и дотепныхъ
Багацько дуже щось було.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И молодыци молоденьки,
Що выйшлы замужъ за старыхъ,
Що всякій часъ булы раденьки
Потишыть парнивъ молодыхъ;
И ти тутъ молодци стоялы,
Що не дотепнымъ помагалы
Для ныхъ симейку росплодыть;
А диты гуртови крычалы,
Своихъ пань-матокъ проклыналы,
Що не далы на свити жыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней хоть сыльно тутъ дывывся
Такій велыкій новыни,
Та вже одъ страху такъ трусывся,
Мовъ сыдя охляпъ на кони.
Побачывшыжъ ище издали,
Яки тамъ дыва плазовалы,
Кругомъ куды ни поглядышъ,
Злякавсь, къ Сывылли прыхылывся,
Хватавсь за дергу и тулывся,
Мовъ одъ кота въ комори мышъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сывылла въ дальшій путь таскала,
Не баскалычывсь бы та йшовъ;
И такъ швыденько поспишала,
Эней не чувъ ажъ пидошовъ,
Хватаючыся за ягою;
Якъ-ось уздрилы предъ собою
Чрезъ ричку въ пекло перевизъ:
Ся ричка Стыксомъ называлась,
Сюды ватага душъ збиралась,
Щобъ хто на той бикъ перевизъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И перевизчыкъ тутъ явывся,
Якъ цыганъ смуглой церы бувъ,
Одъ сонця ввесь винъ попалывся,
И губы якъ Арапъ отдувъ;
Очыща въ лобъ позападалы,
Сметаною позаплывалы,
А голова вся въ ковтунахъ;
Изъ рота слына все котылась,
Якъ повстка борода скомшылась,
Всимъ задававъ собою страхъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сорочка звьязана узламы
Держалась въ сылу на плечахъ,
Попрычепляна мотузкамы,
Якъ решето була въ диркахъ;
Замазана була напалець,
Засалена, ажъ капавъ смалець,
Обутый въ драни постолы;
Изъ диръ онучи волочылысь,
Зо всимъ, хоть выжмы, помочылысь,
Пошарпани штаны булы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За поясъ лыко одвичало,
На йому высивъ гаманець;
Тютюнъ и люлька и кресало,
Лежалы губка, креминець.
Харономъ перевизчыкъ звався,
Собою дуже велычався,
Бо и не въ шутку бувъ божокъ:
Съ крючкомъ веселцемъ погрибався,
По Стыксови якъ стрилка мчався,
Бувъ човенъ легкій якъ пушокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На ярмарку якъ слобожане,
Або на красному торгу
До рыбы товплятся мыряне,
Було на сьому такъ лугу.
Душа товкала душу въ бокы
И скрыготалы мовъ сорокы;
Той пхавсь, той сунувсь, ынчый лизъ:
Вси мьялыся, перебиралысь,
Крычалы, спорылы и рвалысь
И всякъ хотивъ, його щобъ визъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ гуща въ сиривци играе,
Шыплятъ якъ кваснутъ бурякы,
Якъ противъ сонця рій гуляе,
Гулы си такъ неборакы,
Харона плачучы прохалы,
До його рукы простягалы,
Щобъ взявъ зъ собою на каюкъ;
Но сей того плачу байдуже,
На прозьбы уважавъ не дуже;
Злый съ сына бувъ старый дундукъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И знай що все весломъ махае
И въ морду тыче хочъ кому,
Одъ каюка всихъ одганяе,
А по выбору своему
По трошечку въ човенъ сажае,
И заразъ човенъ одпыхае,
На другій перевозытъ бикъ;
Кого не визьме, якъ затнется,
Тому сидиты доведется,
Гляды — и цилый може викъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней въ кагалъ сей якъ убрався,
Щобъ зблыжытыся къ порому;
То съ Палинуромъ повстрнчався,
Штурмановавъ що пры йому.
Тутъ Палинуръ предъ нымъ заплакавъ,
Про долю злу свою балакавъ,
Що черезъ ричку не везутъ:
Но баба заразъ розлучыла,
Энею въ батька загвоздыла,
Щобъ довго не базикавъ тутъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Попхалысь къ берегу поблыжче,
Прыйшлы на самый перевизъ,
Де засмальцьований дидыще
Вередовавъ якъ въ гребли бисъ;
Крычавъ, буцимъ-то навыженный
И кобенывъ народъ хрещеный,
Якъ водытся въ шынькахъ у насъ;
Досталось родычамъ сердешнымъ,
Не дуже лаявъ словомъ гречнымъ,
Нехай же зносятъ въ добрый часъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Харонъ такыхъ гостей уздрившы,
Оскилкамы на ихъ дывывсь,
Якъ быкъ скаженый заревившы,
Запинывсь дуже и озлывсь:
«Видкиль такіи се мандрьохы,
«И такъ уже васъ тутъ не трохы,
«Якого чорта вы прыйшлы?
«Васъ треба хаты холодыты!
«Васъ треба такъ опроводыты,
«Щобъ вы и мисця не найшлы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Геть, пречь, вбирайтесь видсиль къ чорту,
«Я вамъ потылышныка дамъ;
«Побью всю пыку, зубы, морду,
«Ажъ не пизна васъ дидко самъ;
«И йонъ же якъ захрабровалы,
«Жыви сюды прымандровалы,
«Бачь гыряви чого хотятъ!
«Не дуже я на васъ покваплюсь,
«Тутъ зъ мертвымы ось не управлюсь,
«Що такъ надъ шыею стоять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сывылла бачыть, що не шутка,
Бо дуже сердытся Харонъ;
Эней же бувъ соби плохутка;
Дала старыганю поклонъ:
«Та ну, на насъ лышъ прыдывыся,
Сказала: «дуже не гнивыся,
«Не самы мы прыйшлы сюды;
«Хиба жъ мене ты не пизнаешъ,
«Що такъ крычышъ, на насъ гукаешъ —
«Оце не выдани биды!

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ось глянься, що оце такее!
«Утыхомырся, не бурчы;
«Ось деревце, бачь, золотее,
«Теперь же, колы хочъ, мовчы.»
Потимъ все дрибно росказала,
Кого до пекла провожала,
До кого, якъ, про що, за чимъ.
Харонъ же заразъ схаменувся,
Разивъ съ чотыры погребнувся
И съ каючкомъ прычалывъ къ нымъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней съ Сывыллою своею
Не мишкавшы въ човенъ ввійшлы;
Кальною ричкою сіею
На той бикъ въ пекло поплылы;
Вода въ росколыны лылася,
Що ажъ Сывылла пиднялася,
Эней боявсь, щобъ не втонуть;
Но панъ Харонъ нашъ потрудывся,
На той бикъ такъ перехопывся,
Що нильзя окомъ измыгнуть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыставшы, высадывъ на землю;
Взявъ пивъ-алтына за труды,
За працьовыту свою греблю,
И що сказавъ иты куды.
Пройшовшы видсиль гонивъ зъ двое,
Побравшысь за рукы обое,
Побачылы, що ось лежавъ
У бурьяни бровко муругый,
Тры головы мавъ песъ сей мурый,
Винъ на Энея загарчавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Загавкавъ гризно въ тры языкы,
Уже бувъ кынувсь и кусать,
Эней пиднявъ тутъ крыкъ велыкый,
Хотивъ чимъ-дужъ назадъ втикать.
Ажъ баба хлибъ бровку шпурнула
И горло глевтякомъ заткнула,
То винъ за кормомъ и погнавсь;
Эней же зъ бабою старою,
То сякъ, то такъ, по пидъ рукою
Тыхенько одъ бровка убравсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Теперъ Эней убрався въ пекло,
Прыйшовъ зо всимъ на ынчій свитъ;
Тамъ все поблидло и поблекло,
Нема, ни мисяця, ни звиздъ,
Тамъ тилько туманы велыки,
Тамъ чутни жалобные крыкы,
Тамъ мука гришнымъ не мала,
Эней съ Сывыллою глядилы
Якіи мукы тутъ терпилы,
Якая кара всимъ була.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Смола тамъ въ пекли клекотила
И грилася все въ казанахъ,
Жывыця, сирка, нефть кипила;
Палавъ огонь, велыкый страхъ!
Въ смоли сій гришныкы силилы
И на огни пеклысь, горилы,
Хто якъ, за вищо заслужывъ.
Перомъ не можна напысаты,
Не можна и въ казкахъ сказаты,
Якыхъ було багацько дывъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Панивъ за те тамъ мордовалы,
И жарылы зо всихъ бокивъ,
Що людямъ льготы не давалы,
И ставылы ихъ за скотивъ.
За те воны дрова возылы,
Въ болотахъ очеретъ косылы,
Носылы въ пекло на пидпалъ.
Чорты за нымы прыглядалы,
Зализнымъ пруттямъ пидганялы,
Колы якый зъ ныхъ прыстававъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Огненнымъ пруттямъ отдыралы
Кругомъ на спыну в жывитъ,
Себе що самы убывалы,
Якымъ остывъ нашъ билый свитъ,
Гарячымъ дьогтемъ залывалы,
Ножамы пидъ бокы штрыкалы,
Щобъ не хапалысь умерать.
Робылы розныи имъ мукы,
Товклы у мужчыряхъ ихъ рукы,
Не важылысь щобъ убывать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Багатымъ, та скупымъ влывалы
Ростопленнее срибло въ ротъ,
А брехунивъ тамъ заставлялы
Лызать гарячыхъ сковородъ;
Яки жъ изъ роду не женылысь,
Та по чужымъ куткамъ жывылысь,
Таки повищани на крюкъ,
Зачеплени за тее тило,
На свити що гришыло смило,
И не боялося сыхъ мукъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всимъ старшынамъ тутъ безъ розбору,
Панамъ, пидпанкамъ и слугамъ,
Давалы въ пекли добру хльору,
Всимъ по заслузи, якъ котамъ.
Тутъ всякые булы цехмыстры
И ратманы и бургомыстры,
Судьи, пидсудкы, пысари;
Яки по правди не судылы,
Та тилько грошыкы лупылы
И одбиралы хабари.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И вси розумни фылозопы,
Що въ свити вчылысь мудровать;
Ченци, попы и крутопопы,
Мырянъ щобъ зналы научать;
Щобъ не ганялысь за грывнямы,
Щобъ не возылысь зъ попадямы,
Та зналы церковъ щобъ одну;
Ксьондзы до бабъ щобъ не иржалы,
А мудри звиздь щобъ не знималы —
Булы въ огни на самимъ дну.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жинокъ своихъ що не держалы
Въ рукахъ, а волю имъ далы,
По весилляхъ ихъ одпускалы,
Щобъ часто въ прыданкахъ булы
И до пивночи тамъ гулялы,
И въ гречку де колы скакалы,
Таки сыдилы вси въ шапкахъ
И съ превелыкымы рогамы,
Сь зажмуренными вси очамы,
Въ кыпьячыхь сиркой казанахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Батькы, яки сынивъ не вчылы,
А гладылы по головахъ,
И тилько знай, що ихъ хвалылы,
Кипилы въ нефти въ казанахъ;
Що черезъ ихъ сынкы въ ледащо
Пустылыся, пишлы въ нинащо,
А посли чубылы батькивъ,
И всею сылою бажалы,
Батькы щобъ швыдче умералы,
Щобъ имъ прынятысь до замкивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И ти булы тамъ лыгомынци,
Пиддурювалы що дивокъ,
Що въ викна дралысь по драбынци,
Пидъ темный тыхій вечерокъ;
Що будуть сватать ихъ брехалы,
Пидманювалы, улещалы,
Покы добралысь до кинця;
Покы дивкы одъ перечосу
До самого товстилы носу,
Що соромъ посли до винця.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Булы тамъ купчыкы проворни,
Що йиздылы по ярмаркамъ,
И на аршынець на пидборный,
Поганый продавалы крамъ.
Тутъ всякіе булы пронозы,
Перекупкы и шмаровозы,
Жыды, миняйлы, шынькари,
И ти, що фыгы-мыгы возять,
Що въ боклагахь гарячій носять,
Тамъ вси пеклыся крамари.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Палыводы и волоцюгы,
Вси зводныкы и вси плуты;
Ярыжныкы н вси пъянюгы,
Обманщыкы и вси моты,
Вси ворожбыты, чародіи,
Вси гайдамакы, вси злодіи,
Шевци, кравци и ковали;
Цехы: ризныцькій, коновальскій,
Кушнирьскій, ткацькій, шаповальскій,
Кыпилы въ пекли вси въ смоли.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тамъ вси невирни и хрыстьяне,
Булы паны и мужыкы,
Була тутъ шляхта и мищане
И молоди и старыкы;
Булы багати и убоги,
Прями булы и крывоноги,
Булы выдющи и слипи,
Булы и штатски и военни,
Булы и паньски и казенни,
Булы мыряне и попы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гай! гай! та нигде правды диты,
Брехня жъ наробытъ лыха билшъ;
Сидилы тамъ скучни піиты,
Пысарчукы поганыхъ виршъ,
Велыкіи терпилы мукы,
Имъ звьязани булы и рукы,
Мовъ у Татаръ терпилы плинъ.
Отъ-такъ и нашъ брать попадется,
Що пыше, не остережется.
Якый же втерпытъ його хринъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якусь особу мацапуру
Тамъ шкварылы на шашлыку,
Гарячу мидь лылы за шкуру
И роспыналы на быку.
Натуру мавъ винъ дуже брыдку,
Крывывъ душею для прыбытку,
Чужее отдававъ въ печать;
Безъ сорома, безъ Бога бувшы,
И восьму заповидь забувшы,
Чужымъ пустывся промышлять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней якъ видсиль видступывся
И дали трохы одійшовъ,
То на другее нахопывся,
Жиночу муку тутъ найшовъ.
Въ другимъ зо всимъ сыхъ каравани
Пиджарьовалы якъ у бани,
Що ажъ крычалы на чимъ-свитъ;
Оци-то галасъ исправлялы,
Гарчалы, вылы и пышчалы,
Писля кути мовъ на жывитъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дивки, бабы и молодыци
Клялы себе и ввесь свій ридъ,
Клялы вси жарты вечерныци,
Клялы и жызнь и билый свитъ;
За те имъ такъ тамъ задавалы,
Що черезъ миру мудровалы
И верховодылы надъ всимъ;
Хоть чоловикъ и не онее,
Колы же жинци, бачышъ, тее,
Такъ треба угодыты йій.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Булы тамъ честни пустомолкы,
Що зналы ввесь святый законъ,
Молылыся безъ остановкы
И былы сотъ по пьять поклонъ,
Якъ въ церкви мижъ людьми стоялы
И головамы все хыталы;
Якъ же булы на самоти,
То молытовныкы ховалы,
Казылысь, бигалы, скакалы
И гирше дещо въ темноти.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Булы и тіи тамъ панянкы,
Що наряжалысь на показъ;
Мандрьохы, хльоркы и диптянкы,
Що продають себе на часъ.
Си въ сирци и въ смоли кипилы,
За те, що жырно дуже йилы
И що ихъ не страшывъ и пистъ;
Що все прыкушовалы губы;
И скалылы биленьки зубы
И дуже волочылы хвистъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пеклысь тутъ гарни молодыци,
Ажъ жаль було на ныхъ глядить,
Чорняви, повни, мылолыци;
И си тутъ мусилы кыпить,
Що за мужъ за старыхъ ходылы
И мышакомъ ихъ поморылы,
Щобъ посли гарно погулять,
И съ парубкамы поводытысь,
На свити весело нажытысь
И не голоднымъ умерать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якіись мучылысь тамъ птахы
Съ куделямы на головахъ;
Се честныи, не потипахы,
Булы тендитни пры людяхъ;
А безъ людей ? — не можна знаты
Себе чимъ малы забавляты,
Про те лышъ зналы до дверей.
Имъ тяжко въ пекли докорялы,
Смолы на щокы налиплялы,
Щобъ не дурылы такъ людей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бо щокы терлы манією,
А блейвасомъ и нисъ и лобъ,
Щобъ краскою, хоть не своею
Прычаровать къ соби когобъ;
Изъ рипы пидставлялы зубы,
Ялозылы все смалъцемъ губы,
Щобъ пидвесты на грихъ людей;
Пиндючылы якіесь бочкы,
Мостылы въ пазухи платочкы,
Въ которыхъ не було грудей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымы по ряду шкварчалы
Въ распаленныхъ сковородахъ
Стари бабы, що все ворчалы,
Базикалы о всихъ дилахъ;
Все тилько старыну хвалылы,
А молодыхъ товклы та былы,
Не думалыжъ яки булы,
Ище якъ самы дивовалы
Та съ хлопцямы якъ гарцювалы,
Та й по детынци прывелы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Видьомъ же тутъ колесовалы
И всѣхъ шептухъ и ворожокъ,
Тамъ жылы зъ ныхъ чорты моталы
И безъ ветушкы на клубокъ;
На прыпичкахъ щобъ не оралы,
У комены щобъ не литалы,
Не йиздылыбъ на упыряхъ;
И щобъ дощу не продавалы,
Въ ночи людей щобъ не лякалы,
Не ворожылыбъ на бобахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А зводныцямъ таке робылы,
Що цурь йому вже и казать,
На грихъ дивокъ що пидводылы
И сымъ учылысь промышлять;
Жинокъ одъ чоловикивъ кралы
И волоцюгамъ помагалы
Рогамы людській лобъ квичать;
Щобъ не своимъ не торговалы,
Тогобъ на одкупъ не давалы,
Що треба про запасъ держать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней тамъ бачывъ щось не мало
Кыпьящыхъ мученыць въ смоли,
Якъ съ кабанивъ топылось сало,
Такъ шкварылыся си въ огни;
Булы и свитськи и черныци,
Булы дивкы и молодыци,
Булы и паньи й панночкы;
Булы въ свыткахъ, булы въ охвотахъ,
Булы въ дульетахъ и въ капотахъ,
Булы вси гришни жиночкы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но се булы все осужденни,
Яки померлы не теперъ;
Безъ судужъ не палывъ пекельный
Огонь, недавно хто умеръ;
Си вси булы въ другимъ загони,
Якъ бы лошата, або кони,
Не зналы попадутъ куда;
Эней на першыхъ подывывшысь
И о бидахъ ихъ пожурывшысь,
Пишовъ въ другіи ворота.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней ввійшовши въ сю кошару,
Побачывъ тамъ багацько душъ,
Вмишавшыся мижъ сю отару,
Якъ мижъ гадюкы чорный ужъ.
Тутъ розни души похожалы,
Все думалы, та все гадалы,
Куда то за грихы ихъ впруть.
Чи въ рай ихъ пустять веселытысь,
Чи може въ пекло пошмалытысь
И за грихы имъ носа втруть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Було имъ вильно розмовляты
Про всякіи свои дила,
И думаты и мизковаты
Яка душа, де, якъ жыла;
Багатый туть на смерть гнивывся,
Що винъ зъ гришмы не розличывся,
Кому и килько треба дать;
Скупый же тосковавъ, нудився,
Що винъ на свити не нажывся,
И що не вспивь и погулять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сутяга толковавъ указы,
И що то значытъ нашъ Статутъ;
Росказовавъ свои проказы,
На свити що робывъ сей плутъ.
Мудрець же Фызыку провадывъ
И толковавъ якыхъсь монадивъ
И думавъ видкиль взявся свить?
А мартоплясъ крычавъ, сміявся,
Росказовавъ и дывовався,
Якъ добре знавъ жинокъ дурыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Судья тамъ прызнавався смило,
Що съ гудзыкамы за мундыръ
Таке переоначывъ дило,
Що можебъ навистывъ Сибирь;
Та смерть избавыла косою,
Що катъ легенькою рукою
Плечей йому не покропывъ.
А ликарь скризь ходывъ зъ ланцетомъ,
Зъ слабытельиымъ и спермацетомъ
И чванывсь, якъ людей морывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ласощохлысты похожалы,
Вси фертыкы и панычи,
На пальцяхъ ногтыкы кусалы,
Роспрындывшысь якъ павычи;
Все очи въ гору пиднималы,
По свиту нашому вздыхалы,
Що рано ихъ побрала смерть;
Що трохы славы учынылы,
Не всихъ на свити подурылы,
Не всимъ успилы морду втерть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Моты, картьожныкы, пъянюгы,
И ввесь проворный честный родъ;
Лакеи, конюхы и слугы,
Вси кухари и скороходъ,
Побравшысь за рукы, ходылы
И все о плутняхъ говорылы,
Яки робылы якъ жылы,
Якъ паней и панивъ дурылы,
Якъ по шынькахъ въ ночи ходылы
И якъ съ кишень платкы тяглы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тамъ прыдзыгльованкы журылысь,
Що никому вже пидморгнуть,
За нымы билшъ не волочылысь,
Тутъ ихъ заклекотила путь;
Бабы тутъ билшъ не ворожылы
И простодушныхъ не дурылы.
Якижъ дивокъ охочи быть,
Зубамы зъ серця скреготалы,
Що наймычкы ихъ не вважалы
И не хотилы имъ годыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней уздривъ свою Дидону
Ошмалену, мовъ головня,
Якъ разъ по нашому закону
Предъ нею шапочку и знявъ;
«Здорова! — глянь.... де ты взялася?
«И ты сердешна прыплелася
«Изъ Карфагены ажъ сюда?
«Якого биса ты спеклася,
«Хиба на свити нажылася?
«Чортъ мавъ тоби десь и стыда.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Така смашная молодыця,
«И глянь! умерла залюбкы....
«Румьянна, повна, билолыця,
«Хто гляне, то лызне губкы;
«Теперь зъ тебе яка утиха?
«Ни хто не гляне и для смиха,
«На викъ теперъ пропала ты!
«Я, дале-би, въ тимъ не выною,
«Що такъ розъйихався съ тобою,
«Мини прыказано втекты.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Теперь же, колы хочь, злыгаймось
«И нумо жыть такъ, якъ жылы,
«Тутъ закуримъ, заженыхаймось,
«Не разлучаймось николы;
«Ходы, тебе я помылу́ю,
«Прыжму до серця — поцилую....
Йому жъ Дидона на отризъ
Сказала: «къ чорту убирайся,
На мене билшъ не женыхайся...
«Не лизь! — бо рознбью и нисъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы, чортъ зна де пропала,
Эней не знавъ що и робыть.
Колыбъ яга не закрычала,
Що довго годи говорыть,
То можебъ тамъ и застоявся
И може той поры дождався,
Щобъ хто и ребра поличывъ:
Щобъ съ вдовамы не женыхався,
Надъ мертвымы не наглумлявся,
Жинокъ любовью не морывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней съ Сывыллою попхався
Въ пекельную подали глушъ;
Якъ на дорози повстричався
Съ громадою знакомыхъ душъ:
Тутъ вси зъ Энеемъ обнимались,
Чоломкалысь и циловалысь,
Побачывшы Князька свого;
Тутъ всякь сміявся, реготався,
Эней до всихъ ихъ доглядався,
Знайшовъ зъ Трояньцивъ ось кого:

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Педька, Терешка, Шелифона,
Панька, Охрима и Харька,
Леська, Олешка и Сизьона,
Пархома, Йиська и Феська,
Стецька, Оныська, Опанаса,
Свырыда, Лазаря, Тараса,
Булы Денысъ, Остапъ, Овсий
И вси Трояньци, що втопылысь,
Якъ на човнахъ зъ нымъ волочылысь,
Тутъ бувъ Верныгора Мусій.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жидивська школа завелася,
Велыкій крыкъ вси пидняли,
И реготня де не взялася,
Тутъ всяку всячыну верзлы;
Згадалы, чортъ знае, колышне,
Балакалы уже и лышне,
И самъ Эней тутъ росходывсь;
Щось балагурылы довгенько,
Хоть изійшлыся и раненько,
Та панъ Эней нашъ опизнывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сывылли се не показалось,
Що такь пахолокъ застоявсь,
Що дытятко такъ розбрехалось,
Уже и о свити незнавсь;
На його гризно закрычала,
Залаяла, запорощала,
Що ажъ Эней ввесь затрусывсь.
Трояньци также вси здрыгнулы
И въ ростычъ, хто куды, махнулы,
Эней за бабою пустывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ишлы, и якъ бы не збрехаты,
Трохы не съ пару добрыхъ гинъ,
Якъ-ось побачылы и хаты
И ввесь Плутонивъ царській димъ.
Сывылла пальцемъ указала,
И такъ Энееви сказала:
«Отъ тутъ и панъ Плутонъ жыве
«И съ Прозерпыною своею,
«До ихъ то на поклонъ съ гиллею
«Теперь я поведу тебе.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И тилько що прыйшлы къ воротамъ,
И въ двиръ пустылыся чвалать,
Якъ баба брыдка, крыворота,
«Хто йде?» ихъ стала оклыкать.
Мерзене чудо се стояло
И было пидъ дворомъ въ клепало,
Якъ въ паньскыхъ водытся дворахъ;
Обмотана вся ланцюгамы,
Гадюкы вылыся клубкамы
На голови и на плечахь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вона безъ всякого обману
И щыро безъ обенякивъ,
Робыла гришнымъ добру шану,
Ремнямы драла мовъ быкивъ;
Кусала, грызла, бычовала,
Крышыла, шкварыла, щыпала,
Топтала, дряпала, пекла,
Порола, корчыла, пыляла,
Вертила, рвала, шпыговала
И кровъ изъ тила ихь пыла.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней, бидняжка, излякався,
И ввесь якъ крейда нобиливъ,
И заразъ у ягы спытався,
Хто йій такъ мучыты веливъ?
Вона йому все росказала
Такъ, якъ сама здорова знала,
Що въ пекли есть суддя Эакъ;
Хоть винъ на смерть не осуждае,
Та мучыты повеливае,
И якъ звелытъ — и мучать такъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ворота самы одчынылысь,
Не смивь ни хто ихъ задержать,
Эней съ Сывыллою пустылысь,
Щобъ Прозерпыни честь отдать;
И пиднесты йій на болячку,
Ту суто золоту гиллячку,
Що сыльно такъ вона бажа.
Но къ ній Энея не пустылы,
Прогналы, трохы и не былы,
Бо хырила ихъ госпожа.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А дали вперлыся въ будынкы
Пидземного сього царя,
Ни гичь, ни гариля пылынкы,
Було все чысто якъ зоря;
Цвяховани булы тамь стины
И викна вси зъ морьскои пины;
Шумыха, олыво, свынець,
Блыщалы миди тамь и крыци,
Вси убрани булы свитлыци;
По правди, паньскій бувь дворець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней съ ягою розглядалы
Вси дыва тамъ, яки булы,
Роты свои пороззявлялы
И очи на лобы пъялы;
Промижъ собою все зглядалысь,
Всьому дывылысь, осмихалысь,
Эней то цмокавъ, то свыставъ.
Отъ-туть-то души лыковалы,
Що праведно въ мыру жывалы,
Эней и сыхъ тутъ навищавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сидилы рукы поскладавшы,
Для ныхъ все праздныкы булы;
Люлькы курылы полягавшы,
Або горилочку пылы
Не тютюнкову н не пинну,
Но третьопробну, перетинн,
Настоянную на бодянъ;
Пидъ челюстамы запикану
И зъ ганусомъ и до калгану,
Въ ній бувъ и перець и шапранъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И ласощи все тилько йилы,
Сластьоны, коржыкы, стовпци,
Варенычкы пшенышни, били,
Пухки съ кавьяромъ буханци;
Часныкъ, рогизъ, паслинъ, кыслыци,
Козельци, тернъ, глидъ, полуныци,
Крутыи яйця съ сиривцемъ;
И дуже вкусную яешню,
Якусь Нимецьку, не тутешню,
А запывалы все пывцемъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Велыке тутъ було роздолля
Тому, хто праведно жыве,
Такъ, якъ велыке безголовья
Тому, хто гришну жызнь веде;
Кто мавъ къ чому яку охоту,
Тутъ утишався тымъ до поту;
Тутъ чыстый бувъ розгардіяшъ:
Лежы, спы, йижъ, пый, веселыся,
Крычы, мовчы, спивай, крутыся;
Рубайсь, — такъ и дадуть палашъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ни чванылысь, ни велычалысь,
Ни хто не знавъ тутъ мудровать,
Крый Боже! щобъ ни догадалысь
Братъ зъ брата въ чимъ покепковать;
Ни сердылыси, ни гнивылысь,
Ни лаялыся и не былысь,
А вси жылы тутъ любьязно;
Тутъ всякій гласно женыхався,
Ревнывыхъ ябедъ не боявся,
Було въ обще все за одно.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ни холодно було, ни душно,
А саме такъ, якъ въ сирякахъ,
И весело и такъ не скучно,
На велыкодныхъ якъ святкахъ;
Колы кому що захотилось,
То тутъ якъ зъ неба и вродылось; —
Отъ-такъ-то добри тутъ жылы.
Эней се зрившы дывовався,
И тутъ ягы своей спытався
Яки се праведни булы? —

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не думай, щобъ булы чыновни,
Сывылла сей дала отвитъ:
«Або що грошей скрыни повни,
«Або въ якыхъ товстый жывитъ,
«Не ти се, що въ цвитныхь жупанахъ,
«Въ кармазынахъ, або сапьянахъ;
«Не тижъ, що съ кныгамы въ рукахъ,
«Не рыцари, не розбышакы;
«Не ти се, що крычатъ и пакы,
«Не ти, що въ золотыхъ шапкахь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Се бидни ныщи, навыженни,
«Що дурнямы счыслялы ихъ,
«Старци́, хроми, слипорожденни,
«Зъ якыхъ бувъ людьскій глумъ и смихъ;
«Се, що съ порожнимы сумкамы
«Жылы голодни пидъ тынамы,
«Собакъ дражнылы по дворахъ;
«Се ти, що бигъ дасть получалы,
«Се ти, якыхъ выпроважалы
«Въ потылыцю и по плечахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Се вдовы бидни, безпомощни,
«Якымъ пріюту не було;
«Се дивы честни, не порочни,
«Якымъ спидныци не дуло;
«Се що безъ родычивъ осталысь....
«И сыротамы называлысь,
«А посли вбгалысь и въ окладъ;
«Се, що проценту не лупылы,
«Що людямъ помагать любылы,
«Хто чимъ богатъ, то тымъ и радъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Тутъ такъ же старшына правдыва,
«Бувають всякіе паны;
«Но тилько трохы сього дыва,
«Не кваплются на се воны!
«Бувають військови, значкови,
«И сотныкы, и бунчукови,
«Яки правдыву жызнь велы;
«Тутъ люде всякого завиту
«По билому есть килько свиту,
«Котори праведно жылы.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Скажы жъ моя голубко сыза,
Ище Эней ягы спытавъ:
«Чомъ батька я свого Анхыза
«И доси въ вичи не выдавъ?
«Ни съ гришнымы, ни у Плутона,
«Хиба йому нема закона,
«Куда його щобъ засадыть? —
«Винъ божои, сказала, крови
«И по Венереній любови,
«Де схоче, буде тамъ и жыть.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Базикавшы зійшлы на гору,
На землю силы отдыхать,
И попотившы саме въ пору,
Тутъ прынялыся розглядать,
Анхыза щобъ не прогуляты,
Обрыдло бо и такъ шукаты;
Анхызъ же бувъ тогди въ нызу
И похожавшы по долыни,
Объ мыленькій своїй дытыни
Водывъ по мизку коверзу.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ глядь на гору не нарокомъ
И тамъ свого сынка уздривъ,
Побигъ старый не просто, — бокомъ
И ввесь одъ радосты згоривъ
Хватавсь зъ сынкомъ поговорыты,
О всихъ спытатысь, роспросыты
И повыдатысь хотъ часокъ;
Энеечка свого обняты,
По батькивській поциловаты,
Його почуты голосокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здоровъ сынашу, ма дытятко!
Анхызъ Энееви сказавъ:
«Чи сежъ тоби такы не стыдно,
«Що довго я тебе тутъ ждавъ.
«Ходимъ лышень къ моїй господи,
«Тамъ поговорымъ на свободи,
«За тебе будет мырковать.»
Эней стоявъ такъ, мовъ дубына,
Котылась зъ рота тилько слына,
Не смивъ мертцьвя поциловать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Анхызъ сю бачывшы прычыну,
Чого сыночокъ сумовавъ,
И самъ хотивъ обнять дытыну —
Та ба! уже не въ ту попавъ;
Прынявсь його щобъ научаты,
И тайносты йому сказаты,
Якый Энеивъ буде плидъ.
Якіи диты будуть жвави,
На свити зроблять скилько славы,
Якымъ то хлопцямъ буде дидъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогди-то въ пекли вечерныци
Лучылысь, бачышъ, якъ на те,
Булы дивкы, та молодыци
И тамъ робылы не пусте:
У ворона соби игралы,
Весильныхъ писеньокъ спивалы,
Спивалы тутъ и колядокъ;
Палылы клочча, ворожылы,
По спыни лещатамы былы,
Загадовалы загадокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ заплиталы джерегели,
Дробушечкы на головахъ:
Скакалы по полу вегери,
Въ тиснои бабы по лавкахъ:
А въ коменъ суженыхъ пыталы,
У хатнихъ виконъ пидслухалы,
Ходылы въ пивиичь по пусткамъ.
До свичкы ложечкы палылы,
Щытыну изъ свыни шмалылы,
Або жмурылысь по куткамъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сюды прывивъ Анхызъ Энея
И мижъ дивокъ сыхъ посадывъ;
Якъ неука и дуралея
Принять до гурту, ихъ просывъ,
И щобъ обомъ имъ услужылы,
Якъ знають, такъ поворожылы,
Що стринется зъ його сынкомъ:
Чи винъ хоть трохы уродлывый,
Къ чому и якъ Эней щастлывый,
Щобъ всихъ спыталысь ворожокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

134 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одна дивча була гостренька
И саме ухо прехихе,
Швыдка, гнучка, хвыстка, порскенька,
Було зь діявола лыхе.
Вона тутъ тилько и робыла,
Що всимъ гадала, ворожыла,
Могуща въ дили тимъ була;
Чи брехенькы яки сточыты,
Кому имення прыложыты,
То такъ якъ разъ и додала.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

135 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Привидця заразъ ся шептуха,
И прымостылась къ старыку,
Йому шепнула биля уха,
И завела зъ нымъ ричь таку:
«Ось я сынкови загадаю,
«Поворожу и попытаю,
«Йому що буде, роскажу;
«Я ворожбу такую знаю,
«Хоть що, по правди одгадаю,
И вже николы не збрешу.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

136 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И заразъ въ горщечокъ наклала
Видьомськыхъ разныхъ всякыхъ травъ,
Яки на Константина рвала,
И те гниздо, що ремезъ клавъ:
Васылькы, папороть, шевлію,
Петривъ батигъ и конвалію,
Любыстокъ, просерень, чебрець:
И все се налыла водою
Погожею, не початою,
Сказавшы скилькось и словець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

137 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Горщокъ сей черепкомъ накрыла,
Поставыла його на жаръ,
И тутъ Энея прысадыла,
Щобъ огоньокъ винъ роздувавъ;
Якъ розигрилось, зашыпило,
Запарылось, заклекотало,
Ворочалося зъ верху въ нызъ;
Эней нашъ насторочывъ уха,
Мовъ чоловичій голосъ слуха,
Те чуе и старый Анхызъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

138 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ сталы роздувать пыльнише,
Горщокъ той дужче клекотавъ,
Почулы голосъ выразнише,
И винъ Энею такъ сказавъ:
«Энею годи вже журытысь,
«Одъ його мае росплодытысь
«Велыкій и завзятый ридъ;
«Всимъ свитомъ буде управляты,
«По всихъ усюдахъ воюваты,
«Пидверне всихъ соби пидъ спидъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

139 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И Рымськіи поставытъ стины,
«Вь ныхъ буде жыты, якъ въ раю;
«Велыки зробытъ перемины
«Во всимъ окружнимъ тамъ краю;
«Тамъ буде жыть, та пожываты,
«Покидь не будуть циловаты
«Ногы чіеись постола....
«Но видсиль часъ тоби вбираться
«И зъ пан-отцемъ своимъ прощаться,
«Щобъ голова тутъ не лягла.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

140 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сього Анхызу не бажалось,
Щобъ попрощатыся зъ сынкомъ,
И въ голову йому не клалось,
Щобъ зъ нымъ такъ бачытысь мелькомъ.
Та ба! вже ни чимъ пособыты,
Энея треба видпустыты,
Изъ пекла вывесты на свитъ.
Прощалыся и обнималысь,
Слизьмы гирькымы облывались —
Анхызъ крычавъ якъ въ марти китъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

141 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней зъ Сывыллою старою
Изъ пекла биглы напростець;
Сынокъ ворочавъ головою,
Покы ажъ не сховавсь отець;
Прыйшовъ къ Трояньцямъ по маленьку
И крався нышкомъ, потыхеньку,
Де имъ веливъ себе пождать. —
Трояньци покотомъ лежалы
И на дозвилли добре спалы —
Эней и самъ уклався спать.

Видання поеми 1842 р. Частина III.

Текст поеми з ілюстраціями.

    

Частина четверта

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Борщивъ якъ тры не поденькуешъ
На моторошни засердчытъ;
И заразъ тягломъ закышкуешъ
И въ буркоти закеньдюшытъ.
Колыжъ що напхомъ зъязыкаешъ,
И въ теребъ добре зжывотаешъ,
То на весели занутрытъ;
Объ лыхо вдаром заземлюешъ,
И ввесь забудь свій зголодуешъ
И бигъ до горя зачортытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та що абыщоты верзляломъ,
Не казку кормомъ соловьять:
Ось ну закалыткуй брязкаломъ,
То радощи заденежатъ.
Колы давало спьятакуешъ,
То може чуло зновынуешъ,
Якъ що съ тобою спередыть:
Куды на плавахъ човноваты,
Якъ угодыли Юнонаты
И якъ Эней заминервытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мене за сю не лайте мову,
Не я ѣи скомпоновавъ;
Сывыллу лайте безтолкову,
Ѣи се мизокъ змусовавъ:
Се такъ вона коверзовала,
Энееви пророковала,
Йому де поступатысь якъ;
Хотила мизокъ закрутыты,
Щобъ грошей билше улупыты,
Хоть бидный бувъ Эней и такъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та треба зъ лыха догадаться,
Якъ прыйде узломъ до чогось:
А зъ видьмою не торговаться.
Щобъ хлыпаты не довелось.
Подяковавъ старую суку
Эней за добрую науку,
Шагивъ зъ дванадцять въ руку давъ.
Сывылла грошыкы въ калытку,
Пиднявшы пелену и свытку, —
Изслызла, мовъ лыхый злыгавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней избувшы сучу бабу,
Якъ мога швыдче на човны,
Щобъ не дала Юнона швабу,
Що опынывся бъ въ сатаны.
Трояньци въ човны посидавшы,
И швыдко ихъ поодпыхавшы,
По витру гарно поплылы;
Греблы зъ діявола вси дружно,
Що де якымъ ажъ стало душно,
По хвыли веселця гулы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Плывутъ — ажъ витры забурчалы
И закрутылы не шутя,
Завылы ризно, засвысталы,
Нема Энееви пуття!
И зачало човны бурхаты,
То сторчь, то на бикъ колыхаты,
Що врагъ устоитъ на ногахъ;
Трояньци зъ ляку задрыжалы,
Якъ лыху помогты, — не зналы;
Игралы тилько на зубахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ-ось ставъ витеръ ущухаты
И хвыли трохы уляглысь;
Ставъ мисяць зъ хмары выглядаты,
И звизды на неби блысь-блысь!
Агу! Трояньцямъ легче стало
И тяжке горе зъ серця спало,
Уже бо думалы пропасть.
Зъ людьмы на свити такъ бувае:
Колы кого михъ налякае,
То посли торба спать не дасть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Трояньци вгамовалысь,
Могорычу вси потяглы;
И мовъ менькы повыверталысь,
Безпечно спаты заляглы;
Ажъ-ось поромщыкъ ихъ проноза
На землю впавъ, якъ михъ изъ воза
И мовъ на пупъ репетовавъ:
«Пропалы вси мы зъ головамы,
«Прощаймось съ тиломъ и душамы,
«Остатній нашъ народъ пропавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Заклятый остривъ передъ намы,
«И мы його не мынемо,
«Не проплывемъ нигде човнамы,
«А на йому пропадемо;
«Жыве на острови царыця
«Цырцея, люта чаривныця
«И дуже злая до людей;
«Яки лышъ не остережутся,
«А йій на остривъ попадутся,
«Тыхъ переверне на звирей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не будешъ тутъ ходыть на пари,
«А пидешъ заразъ четырьмя;
«Пропалы! якъ сирко въ базари.
«Готовте шыи до ярма!
«По нашому хохлацьку строю,
«Не будешъ цапомъ, ни козою,
«А вже запевне що воломъ:
«И будешъ въ плузи похожаты,
«До броваря дрова таскаты,
«А може пидешъ бовкуномъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ляхъ цвенькаты уже не буде,
«Загубытъ чуйку и жупанъ,
«И не позвалямъ тамъ забуде,
«А заблее такъ, якъ баранъ.
«Москаль, бо-дай бы не козою
«Замекекекавъ зъ бородою;
«А Прусъ хвостомъ не завылявъ,
«Якъ, знаешъ, лысь хвостомъ выляе,
«Якъ дуже дойда налягає
«И якъ чухрай угонку давъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Цесарци ходять журавлямы,
«Цырцеи служатъ за гусаръ
«И въ острови тимъ сторожамы.
«Италіянець же маляръ
«Исквапнійшый на всяки штукы,
«Спивакъ, танцюра на вси рукы,
«Уміе и чыживъ ловыть;
«Сей переряженъ въ обезяну,
«Ошыйныкъ носытъ изъ сапьяну
«И осужденъ людей смишыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Французы жъ давніе сипакы,
«Головоризы — ризныкы,
«Си перевернути въ собакы,
«Чужи щобъ грызлы маслакы.
«Воны и на Владыку лаютъ,
«За горло всякого хватають,
«Грызутся и про мижъ себе:
«У ныхъ хто хытрый, то и старшій
«И знай всимъ намынае парши,
«Чупрыну всякому скубе.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Повзуть Швейцарци червьякамы,
«Голланци квакають въ багни,
«Чухонци лазять муравьямы,
«Пизнаешъ жыда тамъ въ свыни.
«Иидыкомъ ходытъ тамъ Гышпанець,
«Кротомъ же лазытъ Португалець,
«Звиркуе Шведынъ вовкомъ тамъ,
«Датчанынъ добре жеребцюе,
«Ведмедемъ Турчынъ тамъ танцюе;
«Побачыте, що буде намъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Биду побачывъ немынучу
Трояньци вси и панъ Эней,
Зибралыся въ одну вси кучу,
Подумать о биди своей,
И мытью тутъ уговорылысь,
Щобъ вси хрыстылысь и молылысь,
Щобъ тилько остривъ имъ мынуть.
Молебень же втялы Эолу,
Щобъ витрамъ по його изволу
Въ другый бикъ повеливъ дмухнуть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эолъ молебнемъ вдоволнывся
И витривъ заразъ одвернувъ,
Трояньскій плавь переминывся,
Эней буть звиремъ увыльнувъ.
Ватага вся повеселила,
Горилка съ пляшокъ булькотила,
Ни хто ни капли не пролывъ;
Потимъ взялыся за веселця
И прыгребнулы вси одъ серця,
Мовъ бы Эней по почти плывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней по човну похожая,
Роменьскій тютюнець курывъ;
На вси чотыри розглядая,
Колыбъ чого не пропустывъ.
«Хвалите, крыкнувъ, братця, Бога!
«Гребите дужче яко-мога,
«Отъ Тыбръ передъ носомъ у насъ;
«Ся ричка Зевсомъ обищана,
«И зъ берегамы намъ отдана.
«Гребы! — отъ закрычу шабасъ!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гребнулы разъ, два, тры, чотыри,
Якъ на! — у берега човны;
Трояньци наши чупрындыри
На землю скиць,— якъ тамъ булы!
И заразъ сталы роскладатысь,
Копаты, строить, ташоватысь,
Мовъ имъ пидъ лагерь судъ одвивъ.
Эней крычыть: «моя тутъ воля
«И килько окомъ скынешъ поля,
«Скризь - геть настрою городивъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Земелька ся була Латыньска,
Завзятый царь въ ній бувъ Латынъ;
Старый скупындя — скурвасыньска,
Дрыжавъ, якъ Каинъ, за алтынъ.
А также вси його пидданци,
Носылы латани галанци,
Дывывшысь на свого царя;
На гроши тамъ не козырялы,
А въ китъкы крашанкамы гралы.
Не визьмешъ даромъ сухаря.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ сей хоть не дуже блызько,
А все Олымпськымъ бувъ ридня,
Не кланявся никому нызько,
Для його все була бридня.
Мерыка, кажутъ, його маты,
До Фавна стала учащаты
Та и Латына добула.
Латынъ дочку мавъ чепуруху,
Проворну, гарну и моргуху.
Одна у нього и була.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка була зальотна птыця
И зъ заду, зъ переду, кругомъ;
Червона, свижа якъ кыслыця,
И все ходыла павычомъ.
Дородна, росла и красыва,
Прыступна, добра, не спесыва,
Гнучка, юрлыва, молода;
Хоть хто на ней не нарокомъ,
Закыне молодецькымъ окомъ,
То такъ ѣи и вподоба.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така дивча — кусочокъ ласый,
Заслынешся якъ глянешъ разъ;
Що ваши Гречеськи ковбасы!
Що вашъ первакъ грушевый квась!
Завійныця одъ неи вхопыть,
На голову насяде хлопитъ;
А може тьохне и не такъ.
Поставытъ рогомъ ясни очи,
Що не доспышъ петривськой ночи;
Те по соби я знаю самъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сусидни хлопци женыхалысь
На гарну дивчыну таку,
И сватать де-яки пыталысь,
Яки хотилы, щобъ смаку
Въ Латыновій дочци добыться,
Царя прыданымъ пожывыться,
Геть, геть — и царство за чубъ взять.
Но ненечка ѣи Амата,
Въ души своій була строкота,
Не всякій йій любывся зять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одынъ бувъ Турнъ царьокъ нешпетный,
Зъ Латыномъ у сусидстви жывъ,
Дочци и матери прыкметный
И батько дуже зъ нымъ дружывъ.
Не въ шутку молодець бувъ жвавый,
Товстый, высокый, кучерявый,
Обточеный якъ огирокъ;
И війська мавъ свого чимало,
И грошекивъ такы бряжчало,
Куда не кынь, бувъ Турнъ царьокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Панъ Турнъ щось дуже пидсыпався
Царя Латына до дочкы,
Якъ зъ нею бувъ, то выправлявся
И пиднимавсь на каблучкы.
Латынъ, дочка, стара Амата,
Що день видъ Турна ждалы свата,
Уже нашылы рушныкивъ,
И всякыхъ всячынъ напрыдбалы,
Яки на сватанни давалы,
Все сподивалысь старостивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Колы чого въ рукахъ не маешъ,
То не хвалыся, що твое;
Що буде, ты того не знаешъ,
Утратышъ може и свое.
Не розглядившы, кажутъ, броду,
Не лизь прожогомъ першый въ воду,
Бо щобъ не насмишывъ людей.
И перше въ волокъ подывыся,
Тогди и рыбою хвалыся;
Бо будешъ йолопъ, дуралей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ пахло сватаннямъ въ Латына
И ждалы тилько четверга,
Ажъ тутъ Анхызова дытына
Прыпленталась на берега
Зо всимъ своимъ Трояньскымъ племьямъ.
Эней не марно тратывъ времья,
По молодецьку закурывъ:
Горилку, пыво, медъ и брагу,
Поставывшы передъ ватагу,
Для збору въ трубы засурмывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньство, знаешъ, все голодне
Сыпнуло рысьтю на той клыкъ;
Якъ галычь въ времья непогодне,
Вси пиднялы велыкый крыкъ.
Сывушкы заразъ ковтонулы
По кившыку, и не здрыгнулы,
И докосылысь до потравъ.
Все військо добре убирало,
Ажъ по заухамы лящало,
Одынъ передъ другымъ хватавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вбыралы сичену капусту,
Шатковану и огиркы,
(Хоть се було въ часъ мьясопусту,)
Хринъ съ квасомъ, редьку, бурякы;
Рябка, тетерю, саламаху,
Якъ не було, — пойилы зъ маху
И вси строщылы сухари,
Що не було, все позъйидалы,
Горилку всю повыпывалы,
Якъ на вечери косари.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней оставывъ изъ носатку
Було горилкы про запасъ,
Но клюкнувъ добре по порядку,
Розщедрывсь якъ бува у насъ,
Хотивъ послиднимъ подилытысь,
Щобъ до кинця уже напытысь,
И добре цивкою смыкнувъ;
За нымъ и вся його голота
Тягла, покы була охота,
Що де якый и хвистъ надувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Барыльця, пляшечкы, носатку,
Суліи, тыквы, боклажкы,
Все высушылы безъ остатку,
Посуду потовклы въ шматкы.
Трояньци съ хмелю просыпалысь,
Скучалы, що не похмелялысь;
Пишлы щобъ землю озырать
Де имъ показано селытысь,
Жыть, будоватыся, женытысь,
И щобъ Латынцивъ роспизнать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ходылы тамъ, чи не ходылы,
Якъ-ось вернулись и назадъ.
И чепухы нагородылы,
Що панъ Эней не бувъ и радъ.
Сказалы: люды тутъ бормочутъ,
Языкомъ дывнымъ намъ сокочутъ,
И мы ихъ мовы не втнемо;
Слова свои на усъ кончаютъ,
Якъ мы що кажемъ имъ — не знають.
Мижъ нымы мы пропадемо.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней тутъ заразъ взявъ догадку,
Веливъ побигты до дякивъ,
Купыть Піарскую грамматку,
Полуставцивъ, октоихивъ;
И всихъ зачавъ самъ мордоваты,
Поверху, по словамъ складаты
Латыньскую тму, мну, здо, тло;
Трояньске племья все засило
Коло кныжокъ, що ажъ потило
И по Латыньскому гуло.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней видъ ныхъ не одступався,
Тройчаткою всихъ прыганявъ;
И хто хоть трохы линовався,
Тому субиткы и дававъ.
За тыждень такъ лацыну взналы,
Що вже зъ Энеемъ розмовляли
И говорылы все на усъ:
Энея звалы Энеусомъ,
Уже не паномъ, — доминусомъ,
Себежъ то звалы Троянусъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней Трояньцивъ похвалывши,
Що такъ лацыну понялы,
Сывушкы въ кубочкы налывшы
И могорычъ вси запылы.
Потимъ зъ десятокъ що мудрійшыхъ,
Dъ лацыни що найрозумнійшыхъ,
Зъ ватагы выбравшы якъ-разъ,
Пославъ посламы до Латына
Одъ имены свого и чына,
А съ чымъ пославъ, то давь прыказъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послы прыйшовшы до столыци,
Послалы до царя сказать,
Що до його и до царыци
Эней прыславъ поклонъ отдать,
И съ хлибомъ, съ силью и съ другымы
Подаркамы предорогымы,
Щобъ познакомытысь съ царемъ;
И якъ добьется паньской ласкы
Эней сподарь и князь Трояньскій,
То прыйде самъ въ царьскый теремъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латыну тилько що сказалы,
Що одъ Энея есть послы,
И съ хлибомъ, съ силью прычвалалы,
Та и подаркы прынеслы,
Хотятъ Латыну поклоныться,
Знакомытысь и подружыться,
Якъ тутъ Латынъ и закрычавъ:
«Впусты! я хлиба не цураюсь,
«И зъ добрымы людьмы братаюсь.
«Отъ на ловця звиръ наскакавъ!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Веливъ тутъ заразъ прыбираты
Свитлыци, сины, двиръ месты;
Клечання по двору сажаты,
Шпалеривъ разныхъ нанесты
И выбывать царьскую хату,
Лыбонь поклыкавъ и Амату,
Щобъ и вона дала совитъ,
Якъ лучше, краще прыбираты,
Де, якъ, коврамы застылаты
И пидбирать до цвиту цвитъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пославъ гинця до богомаза,
Щобъ мальовання накупыть,
И такъ же розного прыпаса,
Щобъ що було и йисть и пыть.
Вродылось реньске зъ курдымономъ
И пыво чорнее зъ лымономъ,
Сывушкы же трохы не съ спустъ;
Де не взялысь волы, телята,
Бараны, вивци, поросята;
Латынъ прыбравсь мовъ на запустъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось прывезлы и мальовання
Роботы первійшыхъ майстривъ,
Царя Гороха пановання,
Патреты всихъ багатыривъ:
Якъ Александръ цареви Пору
Дававъ и зъ військомъ добру хльору;
Чернець Мамая якъ побывъ;
Якъ Муромець Илья гуляе,
Якъ бье Половцивъ, проганяе —
Якъ Переясливъ боронывъ;

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бова зъ Полканомъ якъ водывся,
Одынъ другого якъ выхрывъ;
Якъ Соловей Харцызъ женывся,
Якъ въ Польщи Желизнякъ ходывъ.
Патретъ, бувъ Фра́нцуза Картуша,
Протывъ його стоявъ Гарькуша,
А Ванька Каинъ въ переди.
И всякыхъ всячынъ накупылы,
Вси стины нымы облипылы;
Латынъ дывывсь ихь красоти!

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ такъ дома спорядывшы,
Кругомъ все въ хатахъ оглядавъ,
Свителкы, сины обходывшы,
Соби уборы добиравъ:
Плащемъ зъ клейонкы обвернувся,
Циновымъ гудземъ застебнувся,
На голову взявъ капелюхъ;
Набувъ на ногы кынди нови
И рукавыци взявъ шкапови,
Надувсь, мовъ на огни лопухъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ якъ царь въ своимъ наряди
Ишовъ въ кругу своихъ вельможъ,
Котори вси булы въ паради,
Надувшысь всякый зъ ныхъ якъ йоржъ.
Царя на дзыглыкъ посадылы,
А самы мовчкы одступылы
Видъ покутя ажъ до дверей.
Царыця жъ сила на ослони,
Въ едымашковому шушони,
Вь караблыку изъ соболей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка Лавыся чепуруха
Въ Нимецькимъ фуркальци була,
Вертилась якъ въ окропи муха,
Въ верцадло очи все пьяла.
Одъ дзыглыкажъ царя Латына
Скризь прослана була ряднына,
До самой фирткы и воритъ;
Стояло військо тутъ зальотне,
Волове, кинне и пихотне
И ввесь бувъ зибраный повитъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Посливъ ввелы къ царю съ пыхою,
Якъ водылося у Латынъ;
Неслы подаркы предъ собою:
Пыригъ завдовжкы и зъ аршынъ,
И солы крымкы и бахмуткы,
Лахмиття розного, тры жмуткы,
Эней Латыну що прыславъ.
Послы къ Латыну прыступылысь,
Тры разы нызько поклонылысь,
А старшый рацію сказавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Энеусъ ностеръ магнусъ панусъ
«И славный Троянорумъ князь,
«Шмыглявъ по морю якъ цыганусъ,
«Адъ те о рексъ! прыславъ нункъ насъ.
«Рогамусъ домине Латыне,
«Нехай нашъ капутъ не загыне,
«Пермитте жыть въ земли своей,
«Хоть за пекуніи, хоть гратись,
«Мы дяковаты будемъ сатисъ
«Бенефиценціи твоей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«О Рексъ! будь нашымъ Меценатомъ
«И ласкамъ туамъ покажы,
«Энеусу зробыся братомъ,
«О оптиме! не откажы;
«Энеусъ принцепсъ есть моторный,
«Формозусъ, гарный и проворный,
«Побачышъ самъ инномине!
«Велы акципере подаркы
«Зъ ласкавымъ выдомъ и безъ сваркы,
«Що прыслани чсрезъ мене:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Се кылымъ самольотъ чудесный,
«За Хмеля выткався царя,
«Лита пидъ облака небесни,
«До мисяця и де зоря;
«Но можна стилъ нымъ застылаты
«И передъ лижкомъ простылаты
«И тарадайку закрывать.
«Царивни буде винъ въ прыгоду,
«И то найбилшъ для того году,
«Якъ замужъ прыйдется давать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ось скатерть Шльонськая нешпетна,
«Ѣи у Лыпську добулы;
«Найбилше въ тимъ вона прыкметна,
«На стилъ якъ тилько настелы
«И загадай якои стравы,
«То всяки вродятся потравы,
«Яки на свити тилько есть:
«Пывце, вынце, медокъ, горилка,
«Рушныкъ, нижъ, ложка и тарилка.
«Царыци мусимъ сю пиднесть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А се сапьянци самоходы,
«Що въ ныхъ ходывъ ище Адамъ;
«Въ старынные пошыти годы,
«Не знаю якъ досталысь намъ;
«Лыбонь досталысь одъ Пендосивъ,
«Що въ Трои намъ утерлы носивъ,
«Про те Эней зна молодець;
«Сю вещъ, якъ ридку и старынну,
«Пидносымо царю Латыну,
«Съ поклономъ нызькымъ, на ралець.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Царыця, царь, дочка Лавына
Зглядалыся про мижъ себе,
Изъ рота покотылась слына,
До себе всякый и гребе
Яки досталысь имъ подаркы,
Насылу обійшлось безъ сваркы;
Якъ-ось Латынъ сказавъ посламъ:
«Скажите вашому Энею,
Латынъ и зъ цилою симьею,
Крый Боже, якъ вси рады вамь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И вся моя маетность рада,
«Що Богъ васъ навернувъ сюды;
«Мни мыла ваша вся громада,
«Я не пущу васъ никуды;
«Прошу Энею покланятысь
«И хлиба, солы не цуратысь,
«Кусокъ остатній роздилю.
«Дочка у мене одыночка,
«Хазяйка добра, пряха, швачка,
«То може и въ ридню вступлю.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И заразъ попросывъ до столу
Латынъ Энеевыхъ бояръ,
Пылы горилку до изволу
И йилы бублыкы, кавьяръ:
Бувъ борщь до шпундривъ зъ буряками,
А въ юшци потрухъ зъ галушкамы,
Потимъ до соку каплуны;
Зъ отрибкы баба, шарпанына,
Печена съ часныкомъ свынына,
Крохналь, якый йидять паны.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ обидъ пылы заморськи вына,
Не можна всихъ ихъ росказать,
Бо потече изъ рота слына
У де-кого, якъ опысать:
Пылы Сыкызку, деренивку
И крымську вкусную дуливку,
Що то айвовкою зовуть.
На виватъ — зъ мущыривъ стрилялы,
Тушь — гримко трубачи игралы,
А многолитъ — дякы ревутъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ по царському звычаю
Энею дары отрядывъ:
Лубеньского шматъ короваю,
Корыто Опишнянськыхъ слывъ,
Орихивъ Кіевськыхъ смаженыхъ,
Полтавськыхъ пундыкивъ пряженыхъ
И гусячыхъ пьять кипъ яець;
Рогатого скота зъ Лыпъянкы,
Сывухы видеръ съ пьять Будянкы,
Сто Решетыливськыхъ овець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ старый и полыгався
Зъ Энеемъ нашымъ молодцемъ,
Эней и зятемъ назывався, —
Но дило красытся кинцемъ!
Эней по щастью безъ помихы,
Вдавався въ жарты, игры, смихы,
А о Юнони и забувъ,
Його котора не любыла,
И скризь за нымъ, де бувъ, слидыла,
Нигде одъ ней не ввыльнувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ирыса цьохля проклятуща,
Завзятійша одъ всихъ брехухъ,
Олыпська мчалка невсыпуща,
Крыклывійша изъ щебетухъ;
Прыйшла Юнони росказала,
Энея якъ Латынь прыймала,
Якый мижъ нымы есть укладъ;
Эней за тестя мавъ Латына,
А сей Энея, якъ за сына,
И у дочкы зъ Энеемъ ладъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Еге! Юнона закричала:
«Поганець якъ же розибравъ;
«Я нарошно йому спускала,
«А винъ и ногы розиклавъ!
«Ого! провчу я высикаку
«И перцю дамъ йому и маку,
«Потямыть якова-то я.
«Пролью Трояньску кровь — Латыньску,
«Вмишаю Турна скурвасынсьску,
«Я наварю имъ кисиля.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И на! черезъ штафетъ къ Плутону
За пидпысомъ своимъ прыказъ,
Щобъ фурію винъ Тезыфону
Пославъ къ Юнони той же часъ;
Щобъ ни въ берлыни, ни въ дормези,
И ни въ ридвани, ни въ портшези,
А биглабь на перекладныхъ;
Щобъ не було въ пути препоны,
Тобъ заплатывъ на тры прогоны,
Щобъ на Олымпъ вродылась въ мыгъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыбигла Фурія изъ пекла
Яхыднійша одъ всихъ видъомъ,
Зла, хытра, злобная, запекла,
Робыла зъ себе скризь содомъ.
Ввійшла къ Юнони зъ ревомъ, стукомъ,
Зъ велыкымъ трескомъ, свыстомъ, гукомъ,
Зробыла объ соби лепортъ.
Якъ разъ ѣи взялы гайдукы
И повелы въ теремъ пидъ рукы,
Хоть такъ страшна була якъ чортъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здорова люба, мыла доню,
Юнона въ радощахъ крычыть:
«До мене швыдче Тезыфоню,
И циловать ѣи бижытъ.
«Сидай голубко! — якъ ся маешъ?
«Чи пса Трояньского ты знаешь?
«Теперь къ Латыну завытавъ,
«И крутытъ тамъ, якъ въ Карфагени;
«Достанется дочци и нени,
«Латынъ щобъ въ дурни не попавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ввесь знаеть свить, що я не злобна,
«Людей губыты не люблю;
«Но ричь така богоугодна,
«Колы Энея погублю:
«Зробы ты похоронъ зъ весилля,
«Задай ты добре всимъ похмилля,
«Хоть бы побралы всихъ чорты.
«Амату, Турна и Латына,
«Энея гадового сына,
«Пужны по своему ихъ ты!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Я наймычка твоя покорна,
Ревнула Фурія якъ гримъ:
«На всяку хить твою неспорна,
«Сама Трояньцивъ всихъ пойимъ;
«Амату съ Турномъ я зъеднаю
«И сымъ Энея укараю,
«Латыну жъ въ тимья дуръ пущу;
«Побачатъ то богы и люде,
«Що зъ сватання добра не буде,
«Всихъ, всихъ въ шматочкы потрощу.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И перекынулась клубочкомъ,
Кить, кить зъ Олымпа якъ стрила;
Якъ йшла черидка вечерочкомъ,
Къ Амати шусть, — якъ тамъ була!
Смутна Амата пирья драла,
Слизкы роныла и вздыхала,
Що Турнъ князьокъ не буде зять;
Кляла Лавыніи родыны,
Кляла кумивъ, кляла хрыстыны,
Та щожъ? — протывъ рижна не прать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга пидъ пелену пидкравшысь,
Гадюкой въ серце поповзла,
По всихъ куточкахъ позвывавшысь,
Въ Амати рай соби найшла.
Въ отравлену ѣи утробу
Наклала злосты, мовъ бы бобу;
Амата стала не своя;
Сердыта лаяла, крычала,
Себе, Латына проклынала
И всимъ давала трышія.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потимъ и Турна навистыла,
Пресуча, лютая яга;
И изъ сього князька зробыла
Энею лышнього врага.
Турнъ, по военному звычаю,
Зъ горилкою напывшысь чаю,
Сказать по просту, пъяный спавъ;
Яга тыхенько пидступыла
И люте сныще пидпустыла,
Що Турнъ о тимъ не помышлявъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Йому, бачъ, сонному верзлося,
Буцимъ Анхызове дытя,
Зъ Лавыніею десь зійшлося
И женыхалось не шутя:
Буцимъ зъ Лавысей обнимався,
Буцимъ до пазухы добрався,
Буцимъ и перстень зъ пальця знявъ;
Лавыся перше мовъ пручалась,
А посли мовъ угамовалась,
И йій буцимъ Эней сказавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Лавысю мылее кохання!
«Ты бачышъ якъ тебе люблю;
«Но що се наше женыхання,
«Колы тебе на викъ гублю?
«Рутулець Турнъ тебе вже свата,
«За нымъ, бачъ, тягне и Амата,
«И ты въ йому находышъ смакъ.
«До кого хить ты билшу маешъ,
«Скажы, кого зъ насъ выбираешъ?
«Нехай я згыну неборакъ!» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Жывы Энеечку мій мылый,
Царивна сей дала отвитъ:
«Для мене завжде Турнъ остылый
«Очамъ моимъ одынъ ты свитъ!
«Тебе колы я не побачу,
«То день той и годыну трачу,
«Мое ты счастя, жывоты;
«Турнъ швыдче нагле околіе,
«Нижъ дурень мною завладіе,
«Я вся твоя, и панъ мій — ты!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ Турнъ безъ памьяты схватывся;
Стоявъ якъ въ землю врытый стовпъ;
Одъ злосты, съ хмелю ввесь трусывся
И сна одъ яву не росчовпъ:
«Кого ? — мене; и хто? — Троянець!
«Голякъ, втикачъ, прыплентачъ, ланець!
«Звесты? — Лавынію отнять?
«Не князь я ! — гирше шмаровоза,
«И дамъ соби уризать носа,
«Колы Эней Латыну зять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Лавыся, шматъ не для харцыза,
«Якый пройдысвитъ есть Эней;
«А то, — и ты голубко сыза
«Изгынешъ одъ рукы моей!
«Я всихъ поставлю вверхъ ногамы,
«Не подарую васъ душамы,
«А билшъ Энею докажу —
«Латынаже старого дида,
«Прыжму незгирше якъ сусида,
На килъ Амату посажу.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И заразъ лыстъ пославъ къ Энею,
Щобъ выйшовъ бытысь самъ на самъ,
Помирявсь сылою своею,
Доставъ одъ Турна по усамъ;
Хоть на кіи, хоть кулакамы
Поштурхатысь по пидъ бокамы,
Або побытысь и на смерть.
А также пхнувъ винъ драгомана
И до Латынського Султана,
Щобъ и сьому мордасы втерть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яхыдна Фурія раденька,
Що по ѣи все дило йшло;
До людськыхъ бидъ вона швыденька
И горе мыло йій було.
Махнула швыдко до Троянцивъ,
Щобъ сыхъ Латынськыхъ постоянцивъ
По своему осатаныть.
Тогди Трояньци вси съ хортамы
Збиралысь йихать за зайцямы,
Князька свого новеселыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но горе гришныкови сущу,
Такъ Кіевській скубентъ сказавъ:
Благыхъ дилъ вовся неимущу.
Хто Божіи судьбы пизнавъ?
Хто де не дума, — тамъ ночуе,
Хотивъ де бигты, — тамъ гальмуе.
Такъ гришнымы судьба вертытъ!
Трояньци самы то пизналы,
Зъ малои речи пострадалы,
Якъ то чытатель сам уздрыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поблызь Трояньска кочовання
Бувъ на отльоти хуторокъ,
Було въ нимъ щупле будовання,
Ставокъ бувъ, гребля и садокъ.
Жыла Аматына тамъ нянька,
Не знаю жинка, чи панянка,
А знаю, що була стара,
Скупа, и зла, и воркотуха,
Наушныця и щебетуха,
Давала чынчу до двора:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ковбасъ десяткивъ съ тры Латыну,
Лавыніи къ Петру мандрыкъ,
Амати въ тыждень по алтыну,
Тры хунты воску на ставныкъ;
Льнянои пряжи тры пивмиткы,
Серпанкивъ висимъ на намиткы
И двисти валяныхъ гнотивъ.
Латынъ одъ нянькы нажывався,
Затежъ за няньку и вступався,
За няньку хоть на нижъ готивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У нянькы бувъ биленькій цуцыкъ,
Ѣи винъ завжде забавлявъ;
Не дуже простый — родомъ муцыкъ,
Носывъ поноску, таньцьовавъ,
И паніи лызавъ одъ скукы
Частенько ногы скризь, и рукы,
И тименыци выгрызавъ.
Царивна часто зъ нымъ игралась,
Сама царыця любовалась,
А царь то часто годувавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци въ рогы затрубывшы,
Пустылы гончыхъ въ чагари,
Кругомъ болото обступывшы,
Бычамы ляскалы псари;
Якъ тилько гончи заганялы,
Загавкалы, заскавучалы,
То муцыкъ вырвавшысь на двиръ,
На голосъ гончыхъ одизвався,
Чмыхнувъ, завывъ, до ныхъ помчався.
Стременный думавъ, що то звиръ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А тю його! гуджга! и крыкнувъ,
И зъ своры поспускавъ хортивъ;
Тутъ муцыкъ до земли прылыпнувъ
И духъ видъ ляку затаивъ;
Но псы донюхавшысь доспилы,
Шарпнулы муцыка, изъйилы
И посмокталы кисточкы.
Якъ висть така дойшла до нянькы,
То очи выпьяла якъ банькы,
А зъ носа спалы и очкы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Осатанила вража баба
И крыкнула якъ на жывитъ,
Зробылась заразъ дуже слаба,
Холодный показався пить,
Порвалы маточни прыпадкы,
Истерыка и лыхорадкы,
И спазмы жылы потяглы;
Пидъ нисъ йій клалы ассафету
И теплую на пупъ сервету,
Ище клистыръ зъ ромну далы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ тилько къ памьяты вернулась,
То заразъ галасъ пидняла;
До неи челядь вся сунулась
Для дыва, якъ ввесь свитъ кляла;
Потимъ схватывшы головешку
И выбравшысь на добру стежку,
Чкурнула просто до Троянъ;
Вси курини ихъ попалыты,
Энея заколоть, побыты
И всихъ Трояньскыхъ бусурманъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За нею челядь покотыла,
Схватывшы хто що запопавъ:
Кухарька чаплію вхопыла,
Лакей тарилкамы шпурлявъ;
Зъ рублемъ тамъ прачка храбровала,
Зъ дійныцей рычка наступала,
Гуменный зъ ципомъ скризь совавсь;
Тутъ рота косаривъ зъ гребцямы
Йшлы бытысь зъ косамы, зъ граблями
Нихто одъ бою не цуравсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но у Трояньского народу
За шагъ алтына не просы;
Хто Москаля объйихавъ зъроду?
А займешъ, — ногы уносы.
Завзятого Трояньци кштальту,
Не струсять ни чійого гвалту
И носа хоть кому утруть;
И няньчыну всю рать розбылы,
Скаличылы, роспотрошылы
И всихъ въ тисный загналы кутъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ сіе то нещастлыве времья
И въ самый штурхобочный бой,
Трояньске и Латыньске племья
Якъ умывалося мазкой;
Прыбигъ гинець зъ пысьмомъ къ Латыну
Не радостну прывизъ новыну,
Князь Турнъ йому війну пысавъ;
Не въ пыръ, бачъ, запрошавъ напытысь
А въ поле вызывавъ побытысь;
Гинець и на словахъ додавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Царю Латыне неправдывый!
«Ты слово царьскее зламавъ;
«За те узолъ дружелюбывый,
«На викы зъ Турномъ розирвавъ.
«Одъ Турна шматъ той однимаешъ
«И въ рогъ Энееви соваешъ,
«Що Турнови самъ обищавъ.
«Выходь же завтра навкулачкы,
«Видтиль полизешъ мабуть рачкы,
«Бо-дай и лунь щобъ не злызавъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не такъ розсердытся добродій,
Колы панъ возный позовъ дасть;
Не такъ лютуе голый злодій,
Колы не мае що украсть;
Якъ нашъ Латынъ тутъ розгнивывся,
И на гиньця сього озлывся,
Що губы зсерця покусавъ:
И тилько одповидь мавъ даты
И гнивъ царьскый свій показаты,
Поселъ щобъ Турнови сказавъ;

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ выглянувъ въ викно зъ ненацька,
Прыйшовъ Латынъ въ велыкій страхъ;
Побачывъ люду скрызь багацько
По улыцяхъ и всихъ куткахъ.
Латынци перлыся товпамы,
Шпурлялы въ гору вси шапкамы,
Крычалы въ голосъ на ввесь ротъ:
«Війна! війна ! протывъ Трояньцивъ,
«Мы всихъ Энеевыхъ поганцивъ
Побъемъ, — искоренымъ ихъ родъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ старый бувъ не рубака
И воюватысь не любывъ,
Одъ слова смерть винъ неборака
Бувъ безъ души, и мовъ нежывъ.
Винъ стычку тилько мавъ на лижку,
Амати якъ не гравъ пидъ нижку,
И то тогди, якъ пидтоптавсь;
Безъ тогожъ завжде бувъ тыхенькій,
Якъ всякій дидъ старый, слабенькій,
Въ чужее дило не мишавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ и серцемъ и душею
Далекій бувшы одъ війны,
Зибравшысь зъ мудростью своею,
Щобъ не попастысь въ кайданы,
Зизвавъ къ соби панивъ вельможныхъ,
Старыхъ, чыновныхъ и заможныхъ,
Которыхъ рады слуxавъ самъ;
И выславшы геть-пречь Аману,
Завивъ ихъ всихъ въ свою кивнату,
Таку сказавъ ричь старшынамъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи вы одъ чаду, чи зъ похмилля?
«Чи чортъ за душу удряпнувъ?
«Чи напылысь дурного зилля,
«Чи глуздъ за розумъ завернувъ? —
«Скажитъ? зъ чого війна взялася,
«Зъ чого ся мысль вамъ прыплелася?
«Колы я тишився війной? —
«Не звиръ я — людську кровъ пролыты,
«И не харцызъ, людей щобъ быты,
«Для мене гыдкій всякый бой.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И якъ війну весты безъ збруи,
«Безъ війська, хлиба, безъ гарматъ,
«Безъ грошей? — Головы вы буи!
«Якый васъ обезглуздывъ катъ?
«Хто буде зъ васъ провіянтмейстеръ,
«Або хто буде кригсъ-цалмейстеръ,
«Кому казну повирю я?
«Не дуже хочете вы бытысь,
«А тилько хочете нажытысь,
И буде все бида моя.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Колы сверблятъ изъ васъ у кого
«Чи спына, ребра, чи бокы;
«На що просыты вамъ чужого?
«Мои велыки кулакы
«Почешуть ребра вамъ и спыну,
«Колыжъ то мало, я дубыну
«Готовъ на ребрахъ сокрушыть.
«Служыть вамъ радь малахаямы,
«Ризкамы, кнуттямъ и кіямы,
«Щобъ жаръ военный потушыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Покыньтежъ се дурне юнацство
«И розійдится по домахъ
«Панове выборне боярство;
«А про війну и въ головахъ
«Соби николы не кладите,
«А мовчкы въ запичкахъ сыдите,
«Розгадуйте що йисть и пыть.
«Хтожъ о війни проговорытся,
«Або кому війна прыснытся,
«Тому дамъ чортъ зна що робыть.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы се махнувъ рукою
И заразъ самъ пишовъ съ кивнатъ
Бундючно-гризною ходою,
Що всякый бувъ соби не радь.
Прыстыжени його вельможи
На йолопивъ булы похожи,
Ни хто зъ устъ пары не пустывъ.
Не швыдко бидни схаменулысь,
И въ ратушъ пидтюпцемъ сунулысь,
Уже якъ вечеръ наступывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ думу довгую держалы
И всякъ компоновавъ свое,
И въ голосъ гримко закрычалы:
Що на Латына всякъ плюе
И на грозьбу не уважае,
Війну зъ Энеемъ начынае,
Щобъ некрутъ заразъ набирать;
И не просыть щобъ у Латына,
Зъ казны його, а ни алтына,
Боярськи гроши шафовать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И такъ, Латынь заворушылась,
Задумавъ всякъ побыть Троянъ;
Видкиль та храбристь уродылась
Протывъ Энеевыхъ прочанъ?
Вельможи царство збунтовалы,
Протывъ царя всихъ наущалы;
Вельможи! лыхо буде вамъ.
Вельможи! хто царя не слуха,
Такымъ обризать нисъ и уха
И въ рукы всихъ отдать катамъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О музо панночко Парнасська!
Спустысь до мене на часокъ;
Нехай твоя научытъ ласка,
Нехай твій шепчетъ голосокъ,
Латынь къ війни якъ снаряжалась,
Якъ армія ихъ набиралась,
Якый порядокъ въ війську бувъ;
Вси опышы мундыри, збрую
И казку мни скажы такую,
Якой ище ни хто не чувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бояры въ мыгъ скомпоновалы
На аркушъ манихвестъ кругомъ,
По всихъ повитахъ розислалы,
Щобъ військо йшло пидъ коруговъ;
Щобъ головы вси обголялы,
Чупрыны довги оставлялы,
А усъ въ пивлокоть бы тырчавъ;
Щобъ сала и пшона набралы,
Щобъ сухаривъ понапикалы,
Щобъ ложку, казанокъ всякъ мавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Все військо заразъ роспысалы
По разнымъ сотнямъ, по полкамъ,
Полковныкивъ понаставлялы,
Далы патенты сотныкамъ.
По городамъ всякъ полкъ назвався,
По шапци всякый розлычався,
Впысалы військо пидъ ранжырь;
Пошылы сыни всимъ жупаны,
На спидъ же билые каптаны,
Щобъ бувъ козакъ, я не мугырь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ полкы людей роспредилывшы
И по кватырямъ розвелы,
И всихъ въ мундыри нарядывшы,
Къ прысязи заразъ прывелы.
На конихъ Сотныкы фынтылы,
Хорунжи усыкы крутылы,
Кабаку нюхавъ Асаулъ;
Урядныкы зъ Атаманамы
Новымы чванылысь шапкамы,
И ратныкъ всякый губу дувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ вичной памьяты бувало
У насъ въ Гетьманщыни колысь,
Такъ просто військо шыковало,
Не знавшы: стій, не шевелысь;
Такъ славные полкы козацьки
Лубенській, Гадяцькій, Полтавській
Въ шапкахъ було, якъ макъ цвитуть.
Якъ грянуть, сотнямы ударять,
Передь себе спысы наставлять,
То мовъ митлою все метуть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Було тутъ військо волонтыри,
То всякыхъ юрбыця людей,
Мовъ Запорожци чупрындыри,
Що ихъ не втне и Асмодей.
Воно такъ, бачышъ, и негарне,
Якъ кажуть то — не регулярне,
Та до війны самый злый гадъ:
Чи вкрасты що, языкъ достаты,
Кого жывцемъ, чи обидраты,
Ни сто не вдержытъ ихъ гарматъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Для сыльной арміи своеи,
Рушныць, мушкетивъ, оружжынъ,
Наклалы повни гамазеи,
Гвынтивокъ, фузій безъ пружынъ,
Булдымокъ, флынтъ и янычарокъ.
А въ особлывый закамарокъ
Спысивъ, пикъ, ратыщъ, гакивныць.
Булы тутъ страшныи гарматы,
Одъ выстрилу дрыжалы хаты,
А пушкари, то клалысь ныць.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жлукта и улыкы на пушкы
Робыть галылы назахватъ;
Дныща, оснивныци, ветушкы
На прынадлежность прыправлять.
Нужда переминытъ законы!
Квачи, попела, макогоны
Въ пушкарьське видомство пишлы;
Колеса, бендюгы и кары
И самыи церковни мары,
Въ депо пушкарьськее тяглы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Держась военного обряду,
Готовылы заздалегідь
Багацько всякого снаряду,
Що сумно ажъ було глядить.
Для куль — то галушкы сушылы,
А бомбъ — то зъ глыны налипылы,
А слывъ солоныхъ — для картечъ;
Для щытивъ ночвы прыпасалы,
И дна изъ дижокъ выбывалы
И прыправлялы всимъ до плечъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не малы палашивъ, ни шабель,
У ныхъ, бачъ, Тулы не було;
Не шаблею жъ убытъ и Авель,
Полино смерть йому дало.
Соснови копысткы стругалы
И до бокивь поначеплялы,
На валяныхь верьовочкахъ;
Изъ лыкь плетени козубенькы,
Зъ якымы ходютъ по опенькы,
Булы, мовь сумы, на плечахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ амуныцю спорядылы,
И насушылы сухаривъ,
На сало кабанивъ набылы,
Взялы подымне одъ дворивъ;
Якъ пидсусидкивъ роспысалы
И выборныхъ поназначалы,
Хто тяглый, кинный, хто же пишъ.
За себе хто, хто на пидставу,
Въ якее військо, сотню, лаву,
Порядокъ якъ завивсь незгиршъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогди ну військо муштроваты,
Учыть мушкетный артыкулъ,
Впередъ якъ ногу выкыдаты,
Ушкварыть якъ на калавуръ.
Колы пищкомъ — то маршъ шульгою,
Колы верхомъ — глядыжъ, правою
Щобъ шкапа скочыла впередъ.
Такее ратнее фыглярство
Було у ныхъ за регулярство,
И все Энееви на вредъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мовъ посполытее рушення
Латына въ царстви началось,
Повсюдна муштра, та учення,
Все за жолнирство прынялось.
Дивкы на прутахъ розъйижжалы,
Ципкамы хлопцивъ муштровалы,
Стари жъ учылысь кыдать въ циль.
А бабъ старыхъ на пичъ сажалы
И на пичи ихъ штурмовалы,
Бачъ, для баталіи въ прымиръ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Булы Латынци дружни люды
И воюватысь малы хить,
Не вси зъ добра, хто одъ прычуды,
Щобъ бытыся, то радь летить.
Зъ гаряча часу, перши тры дни,
Зносылы всяке збижжа, злыдни
И отдавалы все на рать:
Посуду, хлибъ, одежу, гроши,
Своей отчызны для сторожи,
Що не було де и дивать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се поралася такъ Амата,
Къ війни Латынцівъ пидвела;
Смутна була для неи хата,
На улыци все и жыла.
Жинкы зъ Аматою зъедналысь,
По всьому городу таскалысь
И пидмовлялы воювать.
Робылы зъ Турномъ шуры-муры,
И затялысь, хоть вонъ изъ шкуры,
Энееви дочкы не дать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Колы жинкы де замишалысь
И имъ ворочаты дадуть;
Колы зъ росказамы втаскалысь,
Та пхыкання ще додадуть;
Прощайсь на викъ тогди съ порядкомъ,
Пишло все къ чорту неоглядкомъ,
Жинкы поставлять на свое.
Жинкы! колыбъ вы билше йилы,
А меньшъ пащыковать умилы,
Булы бъ въ раю вы за сіе.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ Турнъ биснуется, лютуе,
Въ сусидни царства шле посливъ,
Чи хто изъ ныхъ не поратуе
Протывъ Трояньскыхъ злыхъ сынивъ;
Колы Латынъ, одъ поедынкивъ,
Сховавсь пидъ спидъ своихъ будынкивъ
И ждавъ, що буде за кинець;
Колы Юнона скризь литае,
Всихъ на Энея навертае
Весильный збыть зъ його винець:

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гуде въ Латіи дзвинъ вищовый
И гасло всимъ къ війни дае,
Щобъ всякъ Латынець бувъ готовый
Къ війни, въ яку ихъ злость веде.
Тамъ крыкъ, тутъ галасъ, тамъ клепало,
Тиснытся людъ и все трищало.
Війна въ кровавыхъ рызахъ тутъ;
За нею раны, смерть, увичча,
Безбожность и безчоловичча,
Хвистъ мантіи ѣи несуть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Була въ Латіи сынагога,
Збудована за давнихъ литъ
Для Януса сердыта бога,
Который дывныхъ бувъ прымитъ:
Винъ мавъ на голови дви твари,
Чи гарныи булы, чи хари,
Объ тимъ Выргылій самъ мовчытъ;
Но въ мырне времья запырався,
Колыжъ изъ храма показався,
Якь разъ війна и закыпытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

По дзвону вся Латынь сунула
До храма, съ крыкомъ вси неслысь,
И навстяжъ двери одимкнула,
И Янусъ выбигъ якъ харцызъ.
Военна буря закрутыла,
Латынське серце замутыла,
Завзятость взякого бере;
Війны, війны, крычатъ, бажають,
Пекельнымъ пламенемъ палають
И молодее и старе.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынци військо хоть зибралы,
Та требажъ къ війську должностныхь,
Якибъ на щотахъ класты зналы,
Яки пысьменнійши изъ ныхъ.
Ужежъ се мусытъ всякый знаты,
Що військо треба харчоваты,
И воинъ безъ вына — хомьякъ.
Безъ бытой голои копійкы,
Безъ сей прелестныци злодійкы,
Не можна воювать ни якъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Булы златые дни Астреи
И славный бувъ тогди народъ;
Миняйливъ бралы въ казначеи,
А фыгляри пысалы щотъ,
Къ роздачи порціи — обтекарь;
Картьожныкъ, — хлибный добрый пекарь,
Гевальдыгеромъ, — бувъ шынькарь,
Вожатымы, — слипци, каликы,
Ораторамы, — недорикы,
Шпыгономъ, — зъ церквы паламарь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всього не можна опысаты,
Въ Латіи шо тогди було,
Уже зволялыся чытаты,
Що въ голови у ныхъ гуло.
Къ війни хваталысь, поспишалысь,
И самы о свити не зналысь,
И все робылы на зворотъ:
Що строить треба, те ламалы,
Що треба кынуть, те ховалы,
Що класть въ кишеню, клалы въ ротъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нехай турбуются Латынци,
Готовлятся протывъ Троянъ,
Нехай выдумуютъ гостынци
Энею нашому въ изъянъ.
Загляньмо Турнъ що коверзуе,
Трояньцямъ рать яку готуе,
Бо Турнъ и самъ дзиндзиверъ-зухъ!
Колы чи пье — не пролывае,
Колы чи бье — то вже влучае,
Йому людей давыть, якъ мухъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тай выдно, що небувъ въ зневази;
Бо вси сусидни королькы,
По прозьби, мовъ бы по прыкази,
Позапаляючы люлькы,
Пишлы въ походъ зъ своимъ народомъ,
Зъ начыннямъ, потрухомъ и плодомъ,
Щобъ Турнови допомагать:
Не дать Энееви женытысь,
Не дать въ Латіи поселытысь,
Къ чортамъ Энейцивъ всихъ послать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не хмара сонце заступыла,
Не выхоръ порохомъ вертыть,
Не галычъ чорна поле вкрыла,
Не буйный витеръ се шумытъ:
Се військо йде всима шляхамы,
Се ратне брязкотытъ збруямы,
Въ Ардею городъ поспиша.
Стовпъ пороху пидъ небо въется,
Сама земля, здается, гнется;
Энею! де теперъ душа?

Ардея, столичный Рутульскій городъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мезентій напередъ Тырренській
Предъ страшнымъ воинствомъ гряде;
Було полковныкъ такъ Лубенській
Колысь къ Полтави полкъ веде,
Пидъ земляни Полтавськи валы,
(Де Шведы головы поклалы)
Полтаву матушку спасать;
Пропалы Шведы тутъ прочвары,
Пропавъ и валъ, — а булевары
Досталось намъ теперь топтать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымъ на бендюгахъ плетется,
Байстрюкъ Авентій попадычъ,
Зъ своею челядью ведется,
Якъ зъ блюдолызамы панычъ.
Знакомого винъ пана внучокъ,
Добродій песыкивъ и сучокъ
И лошакивъ минять охочъ.
Авентій бувъ розбійныкъ спупку,
Всихъ тормошывъ, валявъ на купку,
Дывывся бисомъ, гадомъ, сторчъ.

Авентій рожденъ отъ жрицы Реи и Геркулеса.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ військо киннее валылось
И дуже руччее було;
Отаманъ звався Покотыллосъ,
А Асаулъ Караспуло.
Се Гречеськіе проскиносы,
Изъ Биломорья все пендосы,
Зъ Мореа, Дельта, Кефалосъ;
Везлы зъ собою лагомыны,
Олыву, мыло, рыжъ, маслыны,
И капама, кебабъ калосъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цекулъ Пренестскій коваленко
Въ Латію зъ військомъ также пхавсь;
Такъ Сагайдачиый съ Дорошенкомъ
Козацькымъ військомъ велычавсь.
Одынъ зъ бунчукомъ передъ ратью,
Позади другый пьяну братью
Донськымъ нагаемъ пидганявъ.
Рядочкомъ йихалы гарненько,
Зъ люльокъ тютюнъ тяглы смачненько,
А хто на коныку кунявъ.

Цекулъ рожденъ оть Вулкана.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымы плентавсь розбышака
Нептунивъ сынъ сподарь Мезапъ,
До бою бувъ самый собака
И лобомъ бывся такъ, мовъ цапъ.
Боець, ярунъ и задырака,
Стрилець, кулачныкъ и рубака
И дужій бувъ зъ його хлопакъ;
Въ выскы було кому якъ впнется,
Той на сухо не отдерется;
Такый Ляхамъ бувъ Желизнякъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Другымь шляхомь, зь другого боку,
Агамемноненко Талесъ
Летытъ, мовъ поспиша до сроку,
Або къ води гарячій песъ;
Веде орду велыку, многу
Рутульцеви на пидпомогу;
Тутъ людъ бувъ разныхъ языкивъ:
Булы Аврунци, Сыдыцяне,
Калесци и Сытыкуляне
И всякыхъ, разныхъ козакивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымы паньская дытына
Тезеевычъ панъ Ипполытъ, —
Надута, горда, зла лычына,
Зь велыкымъ воинствомъ валытъ.
Се бувъ панычъ, хорошый, повный,
Чорнявый, красный, сладкомовный,
Що й мачуху бувъ пидкусывъ.
Винъ не дававъ никому спуску,
Одныхъ богынь мавъ на закуску,
Бравъ часто тамъ, де не просывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не можна дале-би зличыты
Яки народы тутъ плелысь,
И на папиръ сей положыты,
Якъ, зъ кымъ, колы, видкиль взялысь.
Выргылій, бачъ, не намъ бувъ ривня,
А выдно, що начухавъ тимья
Покы дрибненько опысавъ.
Булы Рутульци и Сиканци,
Аргавци, Лабыкы, Сакранци,
Булы таки, що врагь ихъ зна.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ ще найиздныця скакала
И військо не мале вела;
Собою всихъ людей лякала
И все мовъ помеломъ мела;
Ся звалась дива-царь Камылла,
До пупа жинка, тамъ — кобыла,
Кобылячу всю мала стать:
Чотыри ногы, хвистъ зъ прыкладомъ,
Хвостомъ моргала, была задомъ,
Могла и говорыть и ржать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Колы чувавъ хто о Полкани,
То се була його сестра;
Найбилшъ блукалы по Кубани,
А ридъ ихъ выйшовъ съ за Днистра.
Камылла страшна воевныця
И знахурка, и чаривныця
И скора на бигу була;
Чрезъ горы и ричкы прыгала,
Изъ лука митко въ циль стриляла,
Багацько крови пролыла.

    

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така-то збирныця валылась,
Энея щобъ побыты въ пухъ;
Уже Юнона де озлылась,
То тамъ запры крипкенько духъ.
Жаль, жаль! Энея неборака,
Колы його на миль, якъ рака,
Зевесъ допустыть посадыть.
Чи винъ ввильне одъ сей напасты,
Побачымо те въ пьятой часты,
Колы удастся змайстерыть.

Видання поеми 1842 р. Частина IV.

Текст поеми з ілюстраціями.

    

Частина п'ята

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бида не по деревьяхъ ходыть,
И хтожъ ѣи не скуштовавъ?
Бида биду, говорять, родытъ,
Бида для насъ, — судьбы уставъ!
Эней въ биди, якъ птычка въ клитци;
Запутався, мовъ рыбка въ ситци;
Терявся въ думахъ молодець.
Ввесь свитъ, здавалось, зговорывся,
Ввесь мыръ на його напустывся,
Щобъ розорыть його въ кинець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней ту бачывъ страшну тучу,
Що на його війна несла;
Въ ній бачывь гыбель немынучу,
И мучывсь страшно, безъ чысла.
Якъ хвыля хвылю проганяла,
Такъ думка думку пошыбала;
Къ Олымпськымъ рукы протягавъ.
Надеждою хоть пидкреплявся,
Но перемины винъ боявся
И духъ його изнемогавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ни ничъ його не вгамовала,
Винъ о війни все сумовавъ;
И вся колы ватага спала,
То винъ по берегу гулявъ,
Хоть зъ горя сыльно изнемигся;
Мовъ простый, на писку улигся,
Та думка спаты не дала.
Скажитъ! тогди чи дуже спытся,
Якъ доля противъ насъ ярытся
И якъ для насъ фортуна зла?

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О сонъ! зъ тобою забуваемъ
Все горе и свою напасть;
Чрезъ тебе сылы набираемъ;
Безъ тебежъ мусилыбъ пропасть.
Ты ослабившыхъ укрипляешъ;
Въ тюрми невынныхъ утишаешъ,
Злодіивъ сныщамы страшышъ;
Влюбленныхъ ты до купы зводышъ,
Зли замыслы къ добру прыводышъ,
Пропавъ! — одъ кого ты бижышъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Энея мысли турбовалы,
Но сонъ такы свое бере;
Тилесни сылы въ кимъ охлялы,
Въ тимъ духъ не швыдко, та замре.
Эней заснувъ и бачытъ сныще:
Предъ нымъ стоить старый дидыще,
Обшытый ввесь очеретомъ;
Винъ бувъ соби ковтуноватый,
Сидый, въ космахъ и пелехатый,
Зигнувсь, пидпершыся ципкомъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Венерынъ сыну! не жахайся,
Дидъ очеретяный сказавъ:
«И въ смутокъ дуже не вдавайся,
«Ты гиршіи биды выдавъ;
«Війны кривавой не страшыся,
«А на Олымпськыхъ положыся,
«Воны все злее отдалятъ.
«А що мои слова до дила,
«Лежытъ свыня пидъ дубомъ била
«И трыдцять билыхъ поросятъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«На тимъ-то берлози свыноты
«Іулъ построить Албу градъ,
«Якъ трыдесять промчатся годы,
«Зъ Юноною якъ зробытъ ладъ.
«Еднаковожъ самъ не плошайся,
«Зъ Аркадянамы побратайся,
«Воны Латынцямъ ворогы;
«Трояньцивъ зъ нымы якъ зъеднаешъ,
«Тогди и Турна осидлаешъ,
«Все військо выбьешъ до ногы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Вставай Энею! годи спаты,
«Вставай и Богу помолысь,
«Мене ты мусишъ также знаты:
«Я Тыбръ старый! — ось прыдывысь.
«Я тутъ водою управляю,
«Тоби я вирно помагаю,
«Я не прочвара, не упырь.
«Тутъ будетъ градъ надъ городамы,
«Поставлено такъ мижъ богамы....»
Сказавшы се, дидъ въ воду нырь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней пробуркався, схопывся
И духомъ моторнійшый ставъ;
Водою Тыбрською умывся,
Богамъ молытвы прочытавъ.
Веливъ два човны знаряжаты
И сухарямы запасаты,
И воинивъ туда сажать.
Якъ млость пишла по всьому тилу:
Свыню уздривъ пидъ дубомъ билу
И трыдцять билыхъ поросятъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Звеливъ ихъ заразъ поколоты
И дать Юнони на обидъ;
Щобъ сею жертвою свыноты,
Себе избавыты одъ бидъ.
Потимъ въ човны метнувсь хутенько,
Поплывъ по Тыбру внызъ гарненько.
Къ Эвандру помочи просыть;
Лисы, вода, пискы зъумылысь,
Яки се два човны пустылысь
Съ одвагою по Тыбру плыть.

Эвандръ, царь Аркадскій.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чи довго плывъ Эней, — не знаю,
А до Эвандра винъ доплывъ;
Эвандръ, по давньому звычаю,
Тогди для празныка курывъ,
Зъ Аркадянамы веселывся,
Надь варенухою трудывся
И хмиль въ ихъ головахъ бродывъ;
И тилько що човны уздрилы,
То вси злякалыся безъ миры,
Одынъ къ Трояньцямъ пидступывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи по неволи, чи по воли?
Крычытъ Аркадській имъ горлань:
«Родылысь въ неби вы, — чи доли?
«Чи мыръ намъ везете, чи брань?
«Троянець я Эней одважный,
«Латынцивъ ворогъ я прысяжный,
Эней такъ съ човна закрычавъ:
«Иду кь Эвандру погостыты,
«На перепутти одпочыты,
«Эвандрь царь добрый, я чувавъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эвандра сынъ Паллантъ вродлывый,
Къ Энею заразъ пидступывъ;
Отдавъ поклонъ дружелюбывый,
До батька въ гости попросывъ.
Эней съ Паллантомъ обнимався
И въ його прыязнь засталявся,
Потимъ до лису почвалавъ,
Де гардовавъ Эвандрь съ попамы,
Со старшиною и панамы.
Эней Эвандрови сказавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Хоть ты и Грекъ, та царь правдывый
«Тоби Латынци ворогы;
«Я твій товарышъ буду щырый,
«Латынци и мини врагы.
«Теперъ тебе я суппликую
«Мою уважыть долю злую
«И постояты за Троянъ.
«Я кошовый Эней Троянець,
«Скытаюсь по мыру, мовъ ланець,
«По всимъ товчуся берегамъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Прыйшовъ до тебе на одвагу,
«Не думавши якъ прыймешъ ты;
«Чи буду пыты медъ, чи брагу?
«Чи будемъ мы соби браты?
«Скажы, и руку на — въ завдатокъ,
«Котора, бачъ, не трусыть схватокъ
«И самыхъ злийшыхъ намъ врагивъ.
«Я маю храбрую дружыну,
«Терпившыхъ гирькую годыну,
Одъ злыхъ людей и одъ богивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мини найбилше дойидае
«Рутульскій Турнъ, собачій сынъ;
«И лышъ гляды, то и влучае,
«Щобъ згамкаты мене якъ блынъ.
«Такъ лучше въ саживци втоплюся,
«И лучше очкуромъ вдавлюся,
«Нижъ Турнови я покорюсь.
«Фортуна не въ його кишени;
«Турнъ побува у мене въ жмени;
«Дай помичъ! — я зъ нымъ потягнусь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эвандръ мовчавъ и прыслухався,
Слова Энеевы ковтавъ;
То усъ крутывъ, то осьмихався,
Энееви отвитъ сей давъ:
«Эней Анхызовычъ, сидайте,
«Турбаціи не зажывайте,
«Богъ мылостывъ для гришныхъ всихъ;
«Дамо вамъ війська въ пидпомогу,
«И провіанту на дорогу,
«И грошынятокъ зъ якыйсь михъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не поцурайтесь хліба-солы,
«Борщу скоштуйте, галушокъ;
«Годуйтесь, кушайте доволи,
«А тамъ съ труда до подушокъ.
«А завтра, якъ начне свитаты,
«Готово військо выступаты,
«Куды вы скажете, въ походъ;
«За мной не буде остановкы;
«Я зъ вамы не роблю умовкы;
«Люблю я дуже вашъ народъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Готова страва вся стояла,
Спишылы вси за стилъ сидать;
Хоть де-яка позастывала,
Що мусилы пидогривать.
Просилне зъ ушками, зъ гринкамы,
И юшка съ хлякамы, съ кышкамы,
Телячій лызенъ тутъ лежавъ;
Ягны и до софорку куры,
Печени разнои тры гуры,
Багацько ласыхъ тожъ потравъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де йистся смачно, тамъ и пьется,
Одъ землякивъ я такъ чувавъ;
На ласее кутокъ найдется,
Эней зъ своимы не дримавъ.
И правда, гости доказалы,
Що жыть воны на свити зналы:
Пылы за жызнь, — за упокой;
Пылы здоровье батька съ сыномъ,
И голь, голь, голь, мовъ клынъ за клыномъ,
Крычать заставывъ на розстрой.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци пьяни розбрехалысь
И чванылыся безъ пуття,
Съ Аркадянкамы женыхалысь,
Хто такъ, — а хто и не шутя.
Эвандръ точывъ гостямъ росказы,
Хвалывъ Иракловы проказы,
Якъ злого Кака винъ убывъ;
Якіи Какь робывъ розбои
И що для радосты такой,
Эвандръ и праздныкъ учредывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вси къ ночи такъ перепылыся,
Держалысь ледве на ногахъ;
И на ничъ въ городъ поплелыся,
Яки итты булы въ сылахъ.
Эней въ керею замотався,
На задвирку хропты уклався,
Эвандръ же въ хату рачкы лизъ;
И тамъ пидъ прылавкомъ зигнувшысь,
И цупко въ бурку завернувшысь,
Захрипъ старый во ввесь свій нисъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ ничъ покрыла пеленою
Тверезыхъ, пьяныхъ, — всихъ людей;
Якъ хрипъ Эней одъ перепою,
Забувшы о биди своей,
Венера безъ спидныци, боса,
Въ халатыку, простоволоса,
Къ Вулкану пидтюпцемъ ишла;
Вона тайкомъ къ Вулкану кралась,
Ниначе зъ нымъ и не винчалась,
Мовъ жинкой не його була.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А все то хытрость есть жиноча,
Новынкою щобъ пидмануть;
Хоть гарна якъ, а все охоча
Ище гарнійшою щобъ буть.
Венера пазуху порвала,
И такъ себе пидперезала,
Що вся на выставци була;
Косынку нарошно згубыла,
Грудныну такъ соби одкрыла,
Що всякого бъ зъ ума звела.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вулканъ коваль тогди трудывся,
Зевесу блыскавку ковавъ.
Уздривъ Венеру, затрусывся,
Изъ рукъ и молотокъ упавъ.
Венера заразъ одгадала,
Що въ добрый часъ сюды попала,
Вулкана въ губы заразъ черкъ;
На шыю вскочыла, повысла,
Вся опустылась, мовъ окысла,
Билкы пидъ лобъ, — и свитъ померкъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Вулканъ розмьякъ, якъ кваша,
Венера те соби на усъ:
За дило ну! — бере, бачъ, наша!
Теперъ пидъ його пидобьюсь:
«Вулкасю мылый, уродлывый!
«Мій друже вирный, справедлывый!
«Чи дуже любышъ ты мене? —
«Люблю, люблю, божусь клищамы,
«Ковадломъ, молотомъ, михамы,
«Все радъ робыты для тебе.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И прылабузнывсь до Кипрыды,
Якъ до просытеля пысець.
Йій корчывъ разни мыли выды,
Що бы достать соби ралець.
Венера зачала благаты
И за Энеечка прохаты,
Вулканъ йому щобъ допомигъ:
Энееви зробывъ бы збрую
Изъ стали, миди, — золотую
Такую, щобъ нихто не змигъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Для тебе? — охъ моя ты плитко!
Вулканъ задыхавшысь сказавъ:
«Зроблю не збрую, чудо ридко,
«Нихто якого не выдавъ;
«Палашъ, шышакъ, панцырь со щытомъ,
«Все буде золотомъ покрыто,
«Якъ Тульскіи кабатырькы;
«Насичка съ черню, съ образкамы
«И зъ кунштыкамы и зъ словамы,
«Скризь будуть брязкальця, дзвинкы.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А щожъ, не такъ теперъ бувае
Промижъ жинкамы и у насъ?
Колы чого просыты мае,
То добрый одгадае часъ
И къ чоловику прыгниздытся,
Прыщулытся, прыголубытся,
Цилуе, гладытъ, лескотытъ,
И вси суставы розшрубуе,
И мизкомъ такъ завередуе,
Що сей для жинкы все творытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера въ облако обвывшысь,
Махнула въ Пафосъ отдыхать,
Одъ всихъ въ свителци зачынывшысь,
Себе тамъ стала розглядать.
Красы помьяти росправляла;
Въ волосси кудри завывала,
Ну, пьятна водамы мочыть.
Венера, якъ правдыва маты,
Для сына рада все отдаты,
Зъ Вулканомъ рада въ кузьни жыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вулканъ до кузбни дочвалавшы,
Будыть зачавъ всихъ коваливъ;
Свынець, зализо, мидь зибравшы,
Все гриты заразъ извеливъ.
Михы престрашни надымаютъ,
Огонь велыкый роспаляютъ,
Пишовъ трескъ, стукъ одъ молотивъ.
Вулканъ потіе и трудытся,
Всихъ лае, бье, пужа, ярытся,
Къ роботи прыганя майстривъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И сонце злизло высоченько,
Уже часъ сьомый ранку бувъ;
Уже закушовавъ смачненько
Хто добре пиннои лыгнувъ;
Уже онагры захрючалы,
Вороны, горобци крычалы,
Сыдилы въ лавкахъ крамари;
Картьожныкы же спать лягалы,
Финдюркы щокы пидправлялы,
Въ суды пишлы секретари.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А наши зъ хмелю потягалысь,
Вчорашній мурдовавъ ихъ чадъ;
Стогналы, харкалы, смаркалысь,
Нихто не бувъ и свиту радъ.
Не дуже рано повставалы
И льодомъ очи протыралы,
Щобъ освижытысь на часокъ.
Потимъ взялысь за оковыту
И склыкалы, ричъ посполыту
Поставыть, якъ итты въ походъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ скилько сотень одличылы
Аркадськыхъ жвавыхъ парубкивъ
И въ ратныкы ихъ назначылы;
Далы имъ въ сотныкы панивъ.
Далы значкы имъ зъ хоругвою,
Бунчукъ и бубны зъ булавою,
Спысивъ, мушкетивъ, палашивъ.
На тыждень сала зъ сухарямы,
Барыльце зъ срибнымы рублямы,
Мукы, пшона, кавбасъ, корживъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эвандръ, Палланта пидозвавшы,
Таки слова йому сказавъ:
«Я рать Энею въ помичъ давшы,
«Тебе началныкомъ назвавъ.
«А докы въ паци будешъ граты?
«Съ дивкамы день и ничъ ганяты,
«И красты голубивъ у всихъ?
«Одважный жыдъ гришытъ и въ школи;
«Иды лышъ послужы на поли;
«Ледащо сынъ, — то батькивъ грихъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Иды служы, годы́ Энею,
«Винъ зна военне ремесло;
«Умомъ и храбростью своею,
«Въ опричнее попавъ чысло.
«А вы Аркадци! — вы не трусы,
«Давайте всимъ и въ нисъ и въ усы,
«Паллантъ мій, вашъ есть Атамань.
«За його быйтесъ умерайте,
«Энеевыхъ врагивъ карайте,
«Эней мій сватъ, — а вашъ Гетьманъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А васъ Анхызовычъ покорно
«Прошу Палланта доглядать;
«Воно хоть парубья, не спорно,
«Уміе и склады чытать;
«Та дурень, молоде, одважне,
«Въ бою якъ буде необачне,
«То може згынуть неборакъ;
«Тогди не буду жыть чрезъ сылу,
«Жывцемъ полизу я въ могылу,
«Изгыну, безъ воды мовъ ракъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Берите рать, идите зъ Богомъ,
«Нехай Зевесъ вамъ помага.»
Тутъ частовалысь за порогомъ,
Эвандръ дадавъ таки слова:
«Зайдитъ къ Лыдійському народу,
«Воны послужатъ вамъ въ прыгоду,
«На Турна пидутъ воювать.
«Мезентій, ихъ тиснытъ, сжымае,
«На чынчъ никого не пускае,
«Готовы заразъ бунтъ пиднять.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пишлы, розвывшы короговку
И сльозы молодьожъ лыла;
Хто жинку мавъ, сестру, ятровку,
У ынчыхъ мылая була.
Тогди найбилшъ намъ допикае,
Колы зла доля однимае,
Що намъ всього мылише есть.
За мылу, все терять готовы:
Клейноты, жывоты, обновы.
Одна, дороже мылой, — честь!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И такъ, пытейнымъ пидкрепывшысь,
Утерлы сльозы изъ очей;
Пишлы, маршъ сумно затрубывшы;
Передъ же вивъ самъ панъ Эней.
Ихъ первый маршъ бувъ до байраку,
Прыйшовшы сталы на бываку;
Эней порядокъ учредывь.
Паллантъ по арміи дижурывъ,
Трудывсь, всю ничъ очей не жмурывъ;
Эней тожъ по лису бродывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ въ пивничъ самую глухую
Эней лышъ тилько мавъ дримать,
Побачывъ хмару золотую,
Свою на хмари гарну мать.
Венера билолыка, красна,
Курносенька, очыма ясна
И вся якъ съ кровью молоко;
Духы одъ себе изпускала
И збрую чудную держала,
Явылась такъ передъ сынкомъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказала: «мылый, на, Энею
«Ту збрую, що ковавъ Вулканъ;
«Колы себе устроишъ нею,
«То струсытъ Турнъ, Бова, Полканъ;
«До збруи що ни доторкнется,
«Все заразъ ламнется и гнется,
«Ѣи и куля не бере;
«Устройсь, храбруй, колы, рубайся,
«И на Зевеса полагайся,
«То носа вже нихто не втре.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы ароматъ пустыла:
Васылькы, мьяту и амбре;
На хмари въ Пафосъ покотыла.
Эней же збрую и бере,
Ѣи очима пожырае,
На себе панцырь натягае,
Палашъ до бока прывьязавъ;
Насылу щытъ пиднявъ чудесный,
Не легкій бувъ презентъ небесный;
Эней роботу розглядавъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На щыти, въ самій середыни,
Пидъ чернь, зъ насичкой золотой,
Конала муха въ павутыни,
Павукъ торкавъ ѣи ногой.
Поотдаль бувъ малый Телешыкъ,
Винъ плакавъ и лыгавъ кулешыкъ,
До його кралася змія
Крылатая, съ симью главамы,
Съ хвостомъ въ верству, страшна, зъ рогамы,
А звалася Жеретія.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вокругъ же щыта на заломахъ,
Найлучши лыцарьськи дила
Булы бляховани въ персонахъ
Искусно, жыво безъ чысла:
Котыгорохъ, Иванъ Царевычъ,
Кухарчычъ, Сучычъ и Налетычъ,
Услужлывый Кузьма—Демъянъ.
Кощій съ прескверною ягою,
И дурень зъ ступою новою,
И славный лыцарь Марцыпанъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ панъ Эней нашъ снаряжався,
Щобъ дружбы Турну доказать;
Напасть на ворогивъ збирався,
Зненацька копоти имъ дать.
Но зла Юнона не дримае,
Навыльотъ умыслы вси знае,
Опьять Ирысю посыла:
Якъ можна Турна роздрочыты,
Протывъ Трояньцивъ насталыты,
Щобъ выкоренывъ ихъ до тла.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ирыса выль, скользнула зъ неба,
До Турна въ пивничъ шусть въ наметь;
Винъ дожыдавсь тогди вертена,
Хлыставъ зъ нудьгы Охтырьскій медъ.
Къ Лавыси одъ любвы бувъ въ гори,
Топывъ печаль въ пытейномъ мори.
Такъ въ арміи колысь велось;
Колы влюбывся, чи програвся,
То пуншту хлысь, — судьба поправся!
Веселье въ душу и влылось!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А що? Ирыся щебетала:
«Сыдышъ безъ дила и клюешь?
«Чи се на тебе линь напала?
«Чи все Трояньцямъ отдаешъ?
«Коту гладкому не до мышкы;
«Не втне, бачу, Панько Орышкы!
«Хтобъ сподивавсь, що Турнъ бабакъ?
«Тоби не хыстъ зъ Энеемъ быться,
«Не хыстъ зъ Лавыніей любыться,
«Ты, бачу, здатный быть собакъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Правдывый воинь не дримае,
«Безъ просыпу же и не пье;
«Мудруе, дума, розглядае,
«Такый и ворогивъ побье.
«Ну къ чорту! швыдче охмеляйся,
«Збирать союзныхъ поспишайся,
«На нову Трою напады.
«Эней въ чужыхъ земляхъ блукае,
«Дружыну въ помичъ набирае,
«Неоплошай теперъ: гляды!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы, столыкъ извалыла,
Шкереберть къ чорту все пишло:
Пляшкы и чарочкы побыла,
Пропало все, якъ не було.
Зробывся Турнъ несамовытый,
Ярывся, лютовавъ не сытый,
Трояньской кровы забажавъ.
Вси страсты въ голову стовкнулысь,
Любовь и ненависть прочнулысь;
«На штурмъ, на штурмъ!» своимъ кричав.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зибравъ и кинныхъ и пихотныхъ
И всихъ для бытвы шыковавъ;
И розбышакъ самыхъ одборныхъ
Пидъ крипость, задырать, пославъ.
Два корпусы до-купы звившы,
А на зыкратого самъ сившы,
На штурмъ ихъ не веде, а мчытъ;
Мезапъ, Талесъ, въ другимъ отряди,
Пишлы одъ берега къ огради,
Побыть Трояньцивъ всякъ спишытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци въ крипосты запершысь,
Энея ждалы вороття;
Зь нещастямъ тисно пообтершысь,
Биду встричалы мовъ шутя.
Побачывшыжъ врагивъ напоры,
У баштъ прыбавылы запоры
И на валу вси заляглы;
Въ виконця зь будокъ выглядалы
И носа вонъ не выставлялы,
Шепталысь и люлькы тяглы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У ныхъ поставлено въ громади,
Колы на ихъ панъ Турнъ напре;
То всимъ сыдить въ своій огради,
Нехайже штурмомъ валъ бере.
Трояньци такъ и учынылы;
На валъ колоддя накотылы
И разный прыправлялы варъ;
Олію, дьоготь кыпьятылы,
Жывыцю, олыво топылы,
Хто лизтеме, щобъ лыть на тварь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ въ миру къ валу прыступывшы,
Скризь на зыкратому гасавъ;
Въ розсыпку кинныхъ розпустывшы,
Самъ якъ опареный крычавъ:
«Сюды труслывые Трояньци,
«На бой шкодлывые поганци!
«Зарылысь въ землю мовъ кроты;
«Де вашъ Эней, — жиночій празныкъ?
«Пряде зъ бабамы набалдашныкъ!
«Не лепсько выглянуть сюды.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И вси його такъ пидкомандни
Крычалы, лаялы Троянъ;
Робылы глузы имъ досадни,
Гиршъ нивычылы якъ цыганъ.
Пускалы тучамы къ нымъ стрилы,
А де-яки булы такъ смилы,
Що малы перескочыть ривъ.
Трояньци уха затыкалы,
Рутульцивъ лайкы не вважалы,
Хоть бытысь всякый зъ ныхъ готивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ зсерця скрыготавъ зубамы,
Що въ крипосты вси ни гугу;
А стинъ не розибьешъ лобамы,
Зпосылку гныся хоть въ дугу.
Злость, кажутъ, сатани сестрыця,
Хоть може се и небылыця,
А я скажу, що може й такъ:
Одъ злосты Турнъ те компонуе,
Мовъ сатана йому дыктуе,
Самъ чортъ зализъ въ його кабакъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одъ злосты Турнъ осатанившы,
Веливъ багаття розводыть
И військо къ берегу прывившы,
Казавъ Трояньскій флотъ спалыть.
Вси прынялыся за роботу;
(На злее всякый ма охоту)
Огни помчалыся къ водамъ.
Хто жаръ, хто губку зъ сирныкамы,
Хто зъ головней, хто съ фитилямы,
Погыбель мчалы караблямъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розжеврилось и закурылось,
Блакытне поломья взвылось;
Одъ дыму сонце закаптылось,
Курыще къ небу донеслось.
Богы въ Олымпи сталы чхаты;
Турнъ имъ извовывъ тымфы даты.
Богынь напавъ видъ чаду дуръ;
Дымъ очи йивъ, лылыся сльозы,
Зъ нудьгы скакалы такъ, якъ козы;
Зевесъ самъ бувъ мовъ вынокуръ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

59 1
2
3
4
5
 
6
7
8
9
10

Венеружъ за душу щыпало,
Що съ флотомъ поступылы такъ;
Одъ жалю серце замерало,
Що сяде сынъ на миль, якъ ракъ.
Въ жалю, въ слизахъ и въ гирькимъ смутку
Богыня сила въ просту будку,
На передку сивъ купыдонъ;
Кобыла ихъ везе крывая,
Цыбелла де жыла старая,
Щобъ сій язи отдать поклонъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цыбелла, знають во всихъ школахъ,
Що матерью була богивъ;
Изъ молоду була не промахъ,
Колы жъ якъ стала безъ зубивь,
То тилько на пичи сидила,
Съ кулешыкомъ лемишку йила
И не мишалася въ дила.
Зевесъ йій отдававъ повагу
И посылавъ одъ столу брагу,
Яку Юнона лышъ пыла.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера часто докучала
Зевесу самою бридней,
За те въ немылость и попала,
Що нильзя показать очей.
Прыйшла Цыбеллу умоляты
И мусила йій обищаты
Купыты збытню за алтынъ,
Щобъ тилько Зевса умолила,
Вступыться за Троянъ просыла,
Щобъ флота не лышывся сынъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цыбелла же була ласуха,
Для збытню рада хоть на все;
До тогожъ страшна говоруха,
О всякій всячыни несе.
Стяглы ѣи насылу съ печи,
Взявъ купыдонъ къ соби на плечи,
Въ будынкы къ Зевсу и понисъ.
Зевесъ свою уздрившы неню,
Убгавъ ввесь оселедець въ жменю,
Насупывъ бровы, зморщывъ нисъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цыбелла перше закректала,
А посли кашлять начала,
Потимъ у пелену смаркала
И духъ пьять разъ перевела.
«Сатурновычъ змылосердыся,
«За ридную свою вступыся!
Къ Зевесу шокала стара:
«Безсмертныхъ смертни не вважають
«И тилько що не бьютъ, а лаютъ;
«Осрамлена моя гора!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мою ты знаешъ гору Иду,
«И лисъ де съ капыщемъ олтарь;
«За ныхъ несу таку обыду,
«Якой не терпытъ твій свынарь!
«На зрубъ я продала Трояньцямъ,
«Твоимъ молельщыкамъ, пидданьцямъ,
«Дубкивъ и сосенъ, строить флотъ.
«Твои уста судьбамъ велплы,
«Булы щобъ Идськи брусья цили,
«Нетлинные одъ рода въ родъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Зыркны жъ теперъ на Тыбрськи воды,
«Дывысь, якъ карабли горять!
«Ихъ палять Турновы уроды,
«Тебе и всихъ насъ кобенятъ.
«Спусты имъ, — то таке закоютъ,
«И власть твою соби прысвоють,
«И всимъ дадуть намъ кисиля;
«Спляндрують лисъ, розрыютъ Иду;
«Менежъ старт убьють, мовъ гныду,
«Тебе прогонять видсиля.» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та не турбуйтесь пани-матко!
Зевесъ зъ досадою сказавъ:
«Провчу я всихъ — и буде гладко;
«Анахтемъ вичный Турнъ пропавъ!»
Зыркнувъ, мыгнувъ, махнувъ рукою,
Надъ Тыбромъ, чудною рикою,
Вси вростычъ карабли пишлы;
Якъ гусы въ воду порыналы,
Изъ карабливъ, — сырены сталы
И разни писни пиднялы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Рутульске військо и союзне
Дрыжало одъ такыхъ чудесъ;
Злякалось племья все окружне,
Мезапъ давъ драла и Талесъ.
Пороснулы и Рутуляны,
Якъ одъ дожчу въ шатеръ цыганы,
А только Турнъ одынъ оставсь.
Утикачивъ щобъ переняты,
Щобъ чудо имъ ростолковаты,
По всихъ усюдахъ самъ совавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Рыбьятушкы! крычавъ, постійте!
«Сежъ ласка Божая для насъ;
«Одкыньте страхъ и не робійте,
«Прыйшлось сказать Энею: пасъ.
«Чого огнемъ мы не спалылы,
«То богы все те потопылы,
«Теперъ Трояньци въ западни.
«Жывцемъ въ земли ихъ загромадымъ,
«Разкомъ на той свитъ одпровадымъ,
«Богивъ се воля! вирьте мни.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Велыкіи у страха очи.
Вся рать неслась хто швыдче змигъ.
Назадъ вертатысь не охочи,
Вси биглы, ажъ не чулы нигъ.
Оставшысь Турнъ, одынъ маячывъ,
Никого вкругъ себе не бачывъ,
Стьогнувъ зыкратого хлыстомъ;
И шапку на очи насунувъ,
Во вси лопаткы въ лагерь дунувъ,
Що коныкъ ажъ вертивъ хвостомъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци изъ-за стинъ дывылысь
Панъ Турнъ якъ зъ військомъ тягу дав;
Перевертнямъ морьськымъ чудылысь,
На добре всякъ те толковавъ.
Но Турнови не довирялы;
Трояньци правыло се зналы:
Въ війни зъ врагамы не плошай;
Хоть утика, — не все женыся;
Хоть мовъ и трусытъ, — стережися;
Скыксуешъ разъ, — тогди прощай!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Для ночи вдвое калавуры
На всихъ поставылы баштахъ,
Лыхтарни вишалы на шнуры,
Ходылы рунды по валахъ.
Въ обози Турна тыхо стало
И тилько, тилько що блыщало,
Одъ слабыхъ, блидныхъ огонькивъ.
Врагы Трояньски почывалы,
Одъ трусивъ вылазкы неждалы;
Оставможъ сыхъ хропты сонькивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У главной башты на сторо́жи
Стоялы Эвріалъ и Нызъ;
Хоть молоди булы, та гожи
И крипки, храбри, якъ харцызъ.
Въ ныхъ кровъ текла хоть не Трояньска,
Якась чужая, — бусурманьська,
Та въ служби вирни козакы.
Для бою ихъ спиткавъ прасунокъ,
Пишлы къ Энею на вербунокъ;
Булыжъ обыдва землякы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А що, якъ выкравшысь по малу,
«Забратыся въ Рутульскій стань?
Шептавъ Нызъ въ ухо Эвріалу:
«То каши наварылы бъ тамъ;
«Теперъ воны сплять съ перепою,
«Не дрыгне ни одынъ ногою,
«Хоть всимъ имъ горла перерижъ.
«Я думаю туды пустыться,
«Передъ Энеемъ заслужыться
«И сотню посадыть на нижь.» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Якъ? самъ! мене оставышъ?
Спытався Ныза Эвріалъ:
«Ни! перше ты мене удавышъ,
«Щобъ я одъ земляка одставъ.
«Видъ тебе не одстану зъ роду,
«Съ тобою радъ въ огонь и въ воду.
«На сто смертей пиду съ тобой.
«Мій батько бувъ сердюкъ опричный,
«Мовлявъ: (нехай покой му вичный)
«Умры на поли якъ герой.» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Пожды, и пальцемъ въ лобъ торкныся,
Товарышови Нызъ сказавъ:
«Не все впередъ, — назадъ дывыся,
«Ты зъ лыцарства глуздъ потерявъ.
«У тебе маты есть старая,
«Безъ сылъ и въ бидносты, слабая,
«То и повыненъ жыть для ней,
«Одна оставшысь безъ прыюту,
«Яку потерпытъ муку люту,
«Таскавшысь мижъ чужыхъ людей!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Отъ я, такъ чысто сыротына,
«Росту якъ пры шляху горохъ;
«Безъ нени, безъ охця дытына,
«Эней отець, — а неня Богъ.
«Иду хоть за чужу отчызну,
«Не жаль никому хоть изслызну,
«А памьять вичну заслужу.
«Тебежъ до жызны ридна вьяже,
«Убьютъ тебе, вона въ грибъ ляже;
«Жывы для неи, я прошу.» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Розумно Нызъ, ты розсуждаешъ,
«А о повынносты мовчышъ,
«Которую самъ добре знаешъ,
«Мини жъ зо всимъ другу твердышъ.
«Де общее добро въ упадку,
«Забудь отця, забудь и матку,
«Леты повынность исправлять;
«Якъ мы Энею прысягалы,
«Для його службы жызнь отдалы,
«Теперь не сильна въ жызни мать.» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Иноси!» — Нызъ сказавъ, обнявшысь
Со Эвріаломь землякомъ,
И за рукы любенько взявшысь,
До ратуши пишлы тышкомъ.
Іуль сыдивъ тутъ зъ старшыною,
Змовлялысь, завтра якь до бою
Достанется имъ приступать.
Якь-ось ввійшлы два парубійкы,
У брамъ зминывшыся одъ стійкы
И Нызъ громади ставъ казать:

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Бувъ на часахъ я зъ Эвріаломь,
«Мы пыльновалы супостатъ,
«Воны теперъ вси сплять поваломъ,
«Уже огни ихъ не горятъ.
«Дорожку знаю я окромну,
«Въ ничну добу, въ годыну сонну,
«Прокрастысь можна по-узъ станъ
«И донесты пану Энею,
«Якь Турнъ злый съ челяддю своею
На насъ налазыть, мовъ шайтанъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Колы зволяетесь, — велите
«Намъ зъ Эвріаломъ попытать,
«Чкурнемъ — и покы сонце зійде,
«Энея мусимъ повыдать.» —
«Якажъ одвага въ смутне времья!
«Такъ не пропало наше племья?» —
Трояньци вси тутъ заревлы:
Одважныхъ сталы обниматы,
Имъ дяковать и циловаты,
И красовулю пиднеслы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іулъ, Энеивъ якъ наслидныкъ,
Похвальну рацію сказавъ;
И свій палашъ, що звавсь побидныкь,
До боку Ныза прывьязавъ.
Для мылого же Эвріала
Не пожаливъ того кынжала,
Що батько у Дидоны вкравъ.
И посулывъ за ихъ услугу
Земли, овець и дать по плугу,
Въ чыновни вывесть обищавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей Эвриалъ бувъ молоденькій
Такъ, годивъ зъ девьятнадцять мавъ,
Де усу буть, пушокъ мьякенькій
Биленьку шкуру пробывавъ;
Та бувъ одвага и завзятый,
Сылачъ, козакъ лыцарьковатый,
Но предъ Іуломъ прослезывсь.
Бо зъ матерью винъ разставався,
Ишовъ на смерть и не прощався;
Козакъ прыроди покорывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Іулъ Энеевычъ! не дайте
«Пань-матци вмерты одъ нужды,
«Йій будьте сыномъ, помагайте
«И заступайте видъ вражды,
«Одъ бидъ, напрасныны, нападку;
«Вы самы малы пани-матку,
«То въ серци маете и жаль;
«Я вамъ старую поручаю,
«За васъ охотно умераю.» —
Такъ мовывъ чулый Эвриалъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не бійся добрый Эвріале,
Іулъ йому сей давъ отвитъ:
«Ты служышъ намъ не запропале,
«На смерть несешъ за насъ жывитъ.
«Твоимъ буть братомъ не стыжуся
«И неню заступать кленуся,
«Тебе собою заплачу́:
«Пайокъ, одежу и кватыру,
«Пшона, мукы́, яець и сыру
«По смерть, въ довольстви назначу.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И такъ, одважна наша пара
Пустылася въ Рутульскій станъ.
На те и мисяць вкрыла хмара,
И поле вкрывъ густый тумань.
Було се саме о-пив-ночи;
Рутульци спалы скилько мочи,
Сывуха сну имъ пилдала;
Роздигшыся пороскладалысь,
Въ безпечносты не сподивалысь
Ни одъ кого, ни яка зла.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И часовые на мушкетахъ
Поклавшысь, спалы назаказъ;
Хроплы вси пьяни на пикетахъ,
Тутъ ихъ заставъ послидній часъ!
Переднюю побывшы стражу,
Полизлы въ стань варыты кашу;
Нызъ тутъ товарышу сказавъ:
«Прыляжъ къ земли ты для пидслуху
«А я задамъ Рутульцямъ духу;
«Гляды, щобъ насъ хто не спиткавъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы, першому Раменту
Головку буйную одтявъ;
Не давъ зробыть и тестаменту,
Къ чортамъ його на викъ пославъ.
Сей на рукахъ знавъ ворожыты,
Кому знавъ скилько вику жыты,
Та не соби винъ бувъ пророкъ.
Другымъ мы часто пророкуемъ,
Якъ знахури чуже толкуемъ,
Собижъ шукаемъ цыганокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А посли Ремовыхъ винъ воивъ
По одному всихъ подушывъ;
И блюдолызивъ, ложкомоивъ
Впрахъ, въ дребезгы перемизжывъ.
Намацавшы жъ самого Рема,
Потыснувъ, мовъ Хому Ярема,
Що й очи выскочылы пречъ;
Вхватывсь за бороду кудлату
И злому Трои супостату
Макитру отдилывъ одъ плечъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вблызи тутъ бувъ наметъ Серрана,
На сього Нызъ и наскакавъ;
Винъ тилько-що роздигсь съ каптана
И смачно по вече́ри спавъ.
Нызъ шаблею мазнувъ по пупу,
Задъ зъ головою сплюшывъ вкупу,
Що изъ Серрана выйшовъ ракь;
Бо голова мижъ нигъ вплелася,
А задня въ гору пиднялася;
Умеръ фыгурно неборакъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И Эвріалъ, якъ Нызъ возывся,
То не гулявшы простоявъ;
Винъ также къ соннымъ докосывся,
Врагивъ на той свить одправлявъ.
Коловъ и ризавъ безъ розбору
И якъ ни хто не мавъ зъ нымъ спору,
То поравсь мовъ въ кошари вовкъ;
И выборныхъ, и пидпомощныхъ,
И простыхъ, и старшыхъ вельможныхъ,
Хто ни попавсь, того и товкъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Попався Ретусъ Эвріалу,
Сей не зовсимъ ище заснувъ;
Прыйихавшы одъ Турна зъ балу,
Пальонкы дома ковтонувъ
И тилько, тилько забувався,
Якъ Эвріаль къ йому пидкрався
И просто въ ротъ кынжалъ уткнувъ;
И прыколовъ його якъ квитку,
Що бабы колютъ на намитку,
Тутъ Ретусъ душу изрыгнувъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нашъ Эвріалъ остервенывся,
Забувъ, що на часокъ зайшовь;
Въ наметъ къ Мезапу бувъ пустывся,
Тамъ можебъ смерть соби найшовь;
Но повстричався зъ друтомъ Нызомъ
Съ запальчывымъ, якъ самъ, харцызомъ,
Сей Эвріала удержавъ.
«Покыньмо кровъ врагамъ пускаты,
«Пора намъ видсиль уплитаты,»
Нызъ Эвріалови сказавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ вовкъ овець смыренныхъ душытъ,
Колы въ кошару завыта,
Курчатамъ тхиръ головкы сушытъ,
Безъ крыку мизокъ высмокта.
Якъ добре времья лтодывшы
И сиркою хливъ накурывшы,
Безъ крыку крадуть слымакы
Гусей, качокъ, курей, индыкивъ
У Геваливъ и Аммалыкивъ,
Що роблять часто и дякы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ наши смилые воякы,
Тутъ мовча пролывалы кровъ;
Одъ ней краснилыся мовъ ракы,
За честь и къ князю за любовъ.
Любовъ къ отчызни де героитъ,
Тамъ сыла вража не устоитъ,
Тамъ грудь сильнійша одъ гарматъ,
Тамъ жызнь — алтынъ, а смерть — копійка,
Тамъ лыцарь — всякій парубійка,
Козакъ тамъ чортови не братъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ порався Нызъ зъ Эвріаломъ,
Далы Рутульцямъ накарпасъ;
Земля взялась одъ крови каломъ,
Полякъ пиднявся бъ по самъ пасъ.
Но наши, по крови бродылы,
Мовъ на торгу музы́къ водылы
И убиралысь на просторъ:
Щобъ швыдче поспишыть къ Энею,
Похвастать храбростью своею
И Турнивъ росказать задорь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже изъ лагеря щастлыво,
Убралысь наши смильчакы;
Радило серце нетруслыво,
Жвяхтилы мокри лычакы,
Изъ хмары мисяць показався
И одъ земли туманъ пиднявся,
Все вищовало добрый путь.
Якъ-ось Волсентъ гулькъ изъ долыны,
Съ полкомъ Латынськои дружыны.
Бида! якъ нашымъ увыльнуть?

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Далы якъ разъ до лису тягу,
Быстрище биглы одъ хортивъ;
Спасалысь бидни на одвагу,
Видъ супостативъ, ворогивъ.
Такъ пара горлычокъ невынныхъ
Летять спастысь въ лисахъ обшырныхъ,
Одъ злого кибчыка когтей.
Но зло назначенне судьбою,
Слидытеме скризь за тобою,
Не утечешь за сто морей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынци до лису слидылы,
Одважныхъ нашыхъ розбышакъ,
И часовымы окружылы,
Що зъ лису не шмыгнешъ ни якъ;
А часть розсыпавшысь по лису,
Піймалы одного заризу,
То Эвріала молодця.
Тогди Нызъ на вербу збирався,
Якъ Эвріалъ врагамъ попався,
Мовъ мижь вовкивъ плоха вивця.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нызъ глядь, и бачытъ Эвріала,
Що тишатся нымъ ворогы;
Важка печаль на серце пала,
Крычытъ къ Зевесу: «помогы!»
Копье булатне направляе,
Въ Латынцивъ просто посылае,
Сульмону серце пробыва;
Якъ снипъ на землю повалывся,
Не вспивъ и охнуть, а скрывывся,
Въ послидній разъ Сульмонъ зива.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вслидъ за копьемъ стрилу пускае
И просто Тагови въ высокъ;
Душа изъ тила вылитае,
На жовтый, пада трупъ, писокъ.
Волсентъ утратывъ воивъ пару,
Кленетъ не выдымую кару
И въ яросты, якъ вилъ, реве.
«За кровъ Сульмонову и Тага,
«Умрешъ проклята, упыряга,
«За нымы въ слидъ пошлю тебе.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И замахнувсь на Эвріала,
Щобъ снять головку палашемъ;
Тутъ храбристь Нызова пропала,
И серце стало кулишемъ.
Бижытъ, летытъ, крычытъ що сылы:
«Пеккатумъ робышъ фратеръ мылый,
«Невынному морсъ задаешъ:
«Я стулътусь, лятро, розбышака,
«Неквиссимусъ и гайдамака;
«Постій! невынную кровь льешь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но замахнувшысь, не вдержався,
Волсентъ головку одчесавъ;
Головка, мовъ кавунъ качався,
Языкъ не внятно белькотавъ.
Уста коральни посынилы,
Румьянни щокы поблиднилы
И билый цвитъ въ лыци пожовкъ;
Закрылыся и ясни очи,
Покрылысь тьмою вичной ночи,
На викы мылый гласъ умовкъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уздрившы Нызъ трупъ Эвріала,
Одъ яросты осатанивъ;
Всихъ злостей выпустывшы жала,
Къ Волсенту просто полетивъ.
Якъ блыскавка проходытъ тучу,
Винъ такъ пробигъ врагивь мижъ кучу
И до Волсента докосывсь:
Схватывь його за чубъ рукою,
Мечъ въ серце засадывь другою,
Волсентъ и духу тутъ пустывсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ искра порохъ запалывшы,
Сама зъ нымъ вкупи пропада;
Такъ Нызъ Волсентія убывшы
И самъ лышывся жывота;
Бо вси на його и напалы,
На смерть звертилы и зимьялы
И голову знялы съ плечей.
Такъ кончылы жызнь козарлюгы,
Зробывшы славныи услугы,
На вичность памьяты своей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынци заразъ изробылы
Абы-якъ мары изъ дрючкивъ;
На ныхъ Волсента положылы
И понеслы до землякивъ.
А буйни головы поклалы
Въ мишокъ, и тежъ зъ собой помчалы,
Мовъ пару гарныхъ дубивокъ.
Но въ лагери найшлы ризныци,
Лежалы бытыхъ мьясъ копыци,
Пичинокъ, легкого, кышокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ тилько-що востокъ зардився,
Свитылка Фебова взійшла;
То Турнъ тогди уже найився,
Опьять о бытви помышлявъ.
Веливъ тревогу быть въ клепало,
Щобъ військо къ бою выступало,
Отдать Трояньцямъ зъ барышкомъ
За зроблену въ ночи потиху;
Для бильшого жъ съ Трояньцивъ смиху,
Веливъ взять головы зъ мишкомъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Свогожъ держася уговору
Трояньци въ крипосты сыдятъ,
Забылыся мовъ мыши въ нору,
Лукаву кишку якъ уздрятъ.
Но дать одпоръ булы готови
И, до остатней капли крови,
Свою свободу бороныть
И нову Трою защыщаты,
Рутульцямъ перегону даты
И Турна лютость осрамыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На перву Рутулянъ попытку
Трояньци такъ далы въ отвить,
Що Турнъ соби росчухавъ лытку,
Одъ стыду скорчыло жывитъ.
Звеливъ зъ досады, гниву, злосты,
На глумъ пидняты мертви косты,
На щоглы головы наткнуть
Несчастныхъ Ныза съ Эвріаломъ,
Передъ самымъ Трояньскымъ валомъ,
Щобъ сымъ врагивъ своихъ кольнуть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци заразъ одгадалы
Чіи то головы стремлять;
Одъ жалю сльозы попускалы,
Такыхъ лышывшысь парубьятъ.
Объ мертвыхъ висть скризь пронеслася,
Вся рать Трояньска потряслася,
И души смутку предалысь.
Якъ маты висть таку почула,
То тилько вично не заснула,
Бо зубы у неи стялысь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А одійшовшы въ груды былась,
Волосся рвала зъ головы,
Ревла, щыпалася, дрочылась,
Мовъ умъ змишався у вдовы:
Побигла съ крыкомъ вокругъ вала
И голову колы пизнала
Свого сыночка Эвруся,
То на валу и росплаталась,
Крычала, гедзалась, качалась,
Кувикала мовъ порося.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И дыкымъ голосомъ завыла:
«О сыну! свитъ моихъ очей!
«Чи яжъ тебе на те родыла,
«Щобъ згынувъ ты одъ злыхъ людей?
«Щобъ ты мене стару, слабую,
«Завившы въ землю сю чужую,
«На вичный викъ осыротывъ.
«Моя ты радисть и отрада,
«Моя заслона и ограда;
Мене одъ всихъ ты боронывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Теперъ до кого прыхылюся,
«Хто злую долю облегчытъ?
«Куды въ биди я прытулюся?
«Слабу ни хто не прыглядытъ!
«Теперъ прощайте вси поклоны,
«Що получала, во дни о́ны,
«Одъ вдовъ, дивчатъ и молодыць;
«За дывни бровы соболыни,
«За очи ясни соколыни,
«Що здатный бувъ до вечерныць.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Колыбъ мини твій трупъ достаты
«И тило билее обмыть,
«И съ похорономъ поховаты;
«До ямы зъ мыромъ проводыть.
«О богы! якъ вы допустылы?
«Щобъ и одынчыка убылы
«И настромылы на виху
«Його козацькую головку;
«Десь свитъ вертытся сей безъ толку,
«Що тутъ даютъ и добрымъ тьху.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А вы, що Эвруся згубылы;
«Щобъ вашъ пропавъ собачій ридъ!
«Щобъ вашижъ диты васъ побылы,
«Щобъ зъ потрухомъ погыбъ вашъ плид!
«Охъ! чомъ не звиръ я, чомъ не львыця?
«Чомъ не скажена я вовчыця?
«Щобъ мни Рутульцивъ розидрать;
«Щобъ серце вырвать съ требухою,
«Умазать морду ихъ мазкою;
«Щобъ маслакы ихъ посмоктать.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей галасъ и репетовання,
Троянъ всихъ въ смутокъ прывело;
Плаксывее съ сынкомъ прощання,
У всихъ зъ очей слизкы тягло.
Асканій билше всихъ тутъ хлыпавъ,
И губы такъ соби задрыпавъ,
Що мовъ на його сапъ напавъ.
Къ старій зъ поклономъ пидступывшы,
На оберемокъ ухватывшы,
Въ землянку зъ валу потаскавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А тутъ крычатъ, та въ трубы сурмлятъ,
Свыстятъ въ свыстилкы, дмутъ въ рогы;
Квылятъ; братъ брата въ батька луплять;
Въ наскокъ ярятся вороты.
Тутъ ржання киньське съ тупотнею,
Тамъ разный гоминъ зъ стукотнею,
Скризь хлопитъ, халепа, столыхъ!
Такъ въ мидни клекотытъ гарячій,
Такъ въ кабаци крычытъ пиддячій,
Якъ кажутъ, хоть вынось святыхъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гей музо панночко цнотлыва,
Ходы до мене погостыть!
Будь ласкава, будь не спесыва,
Дай помичъ мни, стышокъ сложыть!
Дай помичъ бытву опысаты
И про війну такъ розсказаты,
Мовъ твій языкъ бы говорывъ.
Ты, кажутъ, дивка не брыклыва,
Але одъ ста́росты сварлыва;
Просты! я може досадывъ,

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И въ самій речи проступывся, —
Старою дивчыну назвавъ,
Нихто зъ якою не любывся,
Ни женыхавсь, ни жартовавъ.
Охъ! скилько музъ такыхъ на свити!
Во всякимъ городи, въ повити!
Укрылыбъ зъ верху въ нызъ Парнассъ.
Я музу клычу не такую:
Веселу, гарну, молодую;
Старыхъ, нехай брыка Пегасъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Рутульци дралыса на стины,
Карабкалыса якъ жукы.
Турнъ зъ яросты дрыжавъ и пинывъ,
Крычытъ: «дружненько козакы!»
Въ свою Троаньци также чергу,
Въ одбои поралыся зъ верху,
Рутульцивъ плющылы яхъ мухъ.
Пускалы колоддя, каминня,
И враже такъ товклы насиння,
Що у Рутульцивъ хлявъ и духъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ бачывшы Троянъ роботу,
Якъ рать Рутульскую трощать,
Якъ бьютъ ихъ не жалія поту,
Рутульци мовъ вьюны пыщатъ;
Веливъ везты зо всихъ олійныць,
Де тилько есть, изъ воскобійныць,
Якъ можна швыдче тараны.
Якъ разъ и тараны вродылысь,
И воскобійныкы явылысь,
Прымчалысь духомъ сатаны.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прыставывъ тараны до брамы,
Въ воро́та зачалы гатыть;
Одвиркы затряслысь мовъ рамы
И снасть одъ бою вся трищытъ.
Турнъ сылы вдвое прыкладае
И тараны самъ направляе,
И браму рушыты велытъ.
Упала ! стукомъ оглушыла,
Троянъ багацько подушыла,
Турнъ въ крипость впертысь норовыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бида Трояньцямъ! що робыты?
А муза каже: «не жахайсь,
«Не хыстъ ихъ Турну побидыты,
«Въ чужую казку не мишайсь.»
Трояньци напьялы вси жылы
Та вмыгъ проломъ и заложылы,
И грудью сталы бороныть;
Рутульци бисомъ увывалысь,
Но на проломъ не насовалысь,
А Турнъ не знавъ, що и робыть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянець Геленоръ одважный
И якъ бурякъ червоный Лыкъ,
Горлань, верлань, кулачныкъ страшный
И щырый кундель-степовыкъ.
Сымъ двомъ бездилля — всяке горе,
Здавалось по колина море,
Потиха жъ — головы зрывать.
Давно имъ въ голови роилось,
И мовъ на поступкы хотилось,
Рутульцямъ перегону дать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ Геленоръ съ червонымъ Лыкомъ,
Роздигшыся до сорочокъ,
Мижъ вештаннямъ, содомомъ, крыкомъ
Пробралыся подуть тычокъ.
Рутульцивъ добре тасовалы
И одъ Рутульцивъ получалы
Квытанцію въ своихъ долгахъ.
Лыкъ тилько тымъ и отлычывся,
Що якъ до Турна прымостывся,
То зъйиздывъ добре по зубахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но Турнъ и самъ бувъ розбышака
И Лыка сплющывъ въ одынъ махъ;
Изъ носа брызнула кабака,
У Турна околивъ въ ногахъ.
А также пану Геленору
Смертельного далы затьору,
И сей безъ духу тутъ оставсь.
Рутульцивъ се возвеселыло
И такъ ихъ серце ободрыло,
Що и негидный скризь совавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Натыснулы и напустылысь,
Рутульци кынулысь на валъ;
Трояньци якъ чорты озлылысь,
Рутульцивъ былы наповалъ.
Трищалы косты, ребра, бокы,
Летилы зубы, пухлы щокы,
Зъ носивъ и устъ юшыла кровъ:
Хто рачкы лнзъ, а хто простягся,
Хто бувъ шкереберть, хто качався,
Хто бывъ, хто ризавъ, хто коловъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Завзятость всихъ опановала,
Тутъ всякый пинывъ и ярывсь;
Тутъ лютость всимы управляла
И всякый до надсаду бывсь.
Лыгаръ, ударомъ макогона,
Духъ выпустывъ изъ Эмфіона,
И самъ на викы зубы стявъ.
Лутецій бьетъ Иліонея,
Циней Арефа, сей Цинея,
Одынъ другого тасовавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ремулъ Рутульскои породы,
Троюродный бувъ Турну сватъ;
Хвастунъ и дурень одъ прыроды,
Що ни робывъ, то все не въ ладъ:
И тутъ начавъ що-сылъ крычаты,
Трояньцивъ лаять, укоряты,
Себе и Турна велычать:
«Ага! проклятые поганци,
«Недогаркы Трояньски, ланци!
«Теперъ прыйшлось вамъ погыбатъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мы васъ одучымъ, супостаты,
«Морыты вдовъ, дурыть дивокъ;
«Чужіи зе́мли одниматы
«И шкодыты чужый садокъ.
«Давайте вашого гульвису,
«Я вмыгъ його одправлю къ бису
«И васъ подавымо якъ мухъ;
«Чого прыйшлы вы голодрабци?
«Лыгать Латыськіи потапци?
«Пождить, — вашъ вытиснымъ мы духъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іулъ Энеевычъ дочувшись
До безтолковыхъ сыхъ ричей,
Якъ шкурка на огни надувшысь,
Злость запалала изъ очей.
Вхопывъ каминчыкъ, — прыцилывся,
Зажмурывъ око, — прыложывся
И Ремула по лобу хвысь!
Хвастунъ бездушный повалывся,
Іулъ сердешно взвеселывся,
А у Троянъ духъ ожывысь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пишлы кулачни накарпасы,
Въ выскы и въ зубы стусаны;
Полизлы тельбухы, ковбасы,
Вси пинылы якъ кабаны.
Вси розьярылысь черезъ миру;
По Сербськы велычалы виру;
Хто чымъ попавъ, то тымъ локшывъ.
Пиднявся пыскъ, стогнання, охы,
Врагъ на врага скакавъ мовъ блохы,
Кусався, грызь, щыпавъ, душывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Служылы у Троянъ два браты,
Изъ ныхъ бувъ всякый Голиафь;
Щырокоплечий и мордатый,
И по вивци цилкомъ глытавъ.
Одынъ дражнывся Бытіасомь
И съ Кочубейскымъ винъ Тарасомъ
Колыбъ за-ввышкы не ривнявсь;
Другый же братъ Пандаромъ звався,
И выщій одъ верствы здавався,
Та вьялый, мовъ верблюдъ, тынявсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Два браты гризни исполыны
Въ бою стоялы у воротъ,
Дрючкы держалы зъ берестыны
И боронылы въ крипость входъ.
Воны къ земли попрысидалы,
Трояньци жъ въ городъ одступалы,
Къ соби манулы Рутулянъ.
Рутульци зрять навстяжъ воро́та,
Прожогомъ въ крипость вся пихота
Спишытъ, насисты на Троянъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

134 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но хто лышъ въ городъ показався,
Того въ яешню и побьютъ;
Бытіасъ съ братомъ управлявся,
Безщадно кровъ Рутульску льютъ.
Рутульци съ крыкомъ въ городъ прутся;
Якъ одъ серпа колосся жнутся.
Якь надъ пашней хурчатъ ципы,
Такъ Исполынськіи дрючыны
Мозчылы головы и спыны,
И всихъ молотятъ, мовъ снопы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

135 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Побачывъ Турнъ таку проруху,
Одъ злосты ввесь осатанивъ;
Здрыгнувсь, мовъ выпывъ чепуруху,
Къ своимъ на помичъ полетивъ.
Якъ тилько въ крипость протаскався,
Тузыты заразъ и прынявся,
Хто тилько пидъ руку попавсь:
Убывъ винъ съ Афидномъ Мерона
И зо всього побигъ розгона,
Де Бытіасъ въ крови купавсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

136 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зъ наскоку триснувъ булавою
По вьязихъ, велыканъ упавъ;
Объ землю вдарывсь головою
И крипость всю поколыхав!..
Реветь и душу испускаетъ
И воздухъ гримомъ наполняетъ,
На всихъ напавъ великій страхъ!
Не спасъ ни ростъ, ни сыла многа,
Пропавъ Бытіасъ, мовъ стонога;
И исполынъ есть червъ и прахъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

137 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пандаръ погыбель бачывъ брата,
Злякався, звомпывъ, замишавсь,
И одъ Рутульска стратылата
Якъ-мога швыдче убиравсь.
Промижъ оселею хылявся,
Тыны переступавъ, ховався,
И щобъ одъ Турна увыльнуть.
Воро́та зачынывъ у брамы
И завалывъ ихъ колоддямы,
Хотивь одъ бою отдохнуть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

138 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но якъ же сыльно удывывся,
Якъ Турна въ крипосты уздривъ;
Тогди изъ нужды прыбодрывся
И злостыю ввесь закыпивъ.
«Ага! ты шыбеныкъ попався,
«Безъ зву къ намъ въ гости навьязався,
Пандаръ до Турна закрычавъ:
«Пожды, отъ заразъ почастую,
«Изъ тебе выбью душу злую,
«До сього часу храбровавъ!» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

139 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А ну прылизъ, Турнъ отвичае:
«Келебердянсъкая верства!
«Якъ бью я, брать твій тее знае,
«Ходы, тоби вкручу хвоста.»
Тутъ Пандаръ камень пиднимае
И въ Турна зо всихъ жылъ пускае,
Нырнувъ бы Турнъ на викы въ адъ!
Но де Юнона ни взялася,
И передъ Турномъ роспьялася,
Попавъ богыню камнемъ въ ладъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

140 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Незрыму чуе Турнъ заслону,
Бодрытся, скачетъ на врага,
На помичъ прызыва Юнону,
Пандара по лобу стьога
И вовся зъ нигъ його зшыбае,
До мизку черепъ розбывае;
Пропавъ и другій велыканъ!
Така потеря устрашыла
И серце бодрее смлтыла
У самыхъ храбрійшыхь Троянъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

141 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Удачею Турнъ ободрывся,
По всихъ усюдахъ смерть носывъ;
Якъ кнуръ свирипый розьярывся,
И безъ пощады всихъ косывъ.
Розсикъ на двое Филарыса,
Въ яешню ростоптавъ Галыса,
Крыфею голову одтявъ;
Щолкавъ въ выскы, штурхавъ пидъ бокы
И самые кулачни докы
Ховалысь, хто куды попавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

142 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци злее умышляютъ,
Щобъ пречъ изъ крипосты втикать;
Свое лахмиття забирають,
Куды удастся тягу дать.
Но ихъ Обозный Генеральный,
Надъ всимы остававсь начальный,
Серестъ вельможный обизвавсь:
«Куды ? — вамъ сорома немае!
«Хто чувъ? Троянець утихае!
«Чого нашъ славный ридъ дожывсь!

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

143 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Одынъ палывода яруе,
«А васъ тутъ стилько, боетесь;
«Въ госпо́ди вашій вередуе,
«Рутульскій шолудывый песъ.
«Що скаже свитъ про насъ Трояне?
«Що мы шатерныкы, — цыгане,
«Що мы труслывійши жыдивъ.
«А князь нашъ бидный, що помыслыть?
«Аджежъ за воинивъ насъ чыслытъ,
«За внукивй славнійшыхъ дидивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

144 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Збирится, Турна окружите,
«Не сто разъ можна умерать;
«Гуртомъ — гуртомъ його наприте,
«Одъ васъ винъ мусить пропадать.»
Агу! Трояньци схаменулысь,
Та вси до Турна и сунулысь;
Панъ Турнъ тутъ на слызьку попавъ!
Вылявъ, хытрывь и увывався,
И тилько къ Тыбру що добрався,
То въ воду стрыбъ, — пустывся вплавъ.

Видання поеми 1842 р. Частина V.

Текст поеми з ілюстраціями.

    

Частина шоста

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевесъ моргнувъ якъ криль усамы,
Олымпъ мовъ лыстыкъ затрусывсь;
Мыгнула блыскавка съ громамы,
Олымпській потрухъ взворушывсь.
Богы, богыни и пивбогы,
Простоволоси, босоноги,
Бижатъ въ Олымпську Карвасарь (*).
Юпытеръ гнивомъ роспаленный,
Влетивъ до ныхъ мовъ навиженный
И крыкнхвъ, якъ на гончыхъ псарь:

(*) Карвасарь, Словесный Судъ на ярмаркахъ, бывшихъ
прежде въ Малороссійскихь городахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи довго будете казытысь,
«И стыдъ Олымпови робыть?
«Що день проми́жъ себе сварытысь,
«И смертныхъ съ смертнымы травыть?
«Поступкы ваши вси не божи;
«Вы на сутяжныкивъ похожи
«И рады мордовать людей;
«Я васъ изъ неба поспыхаю
«И до того васъ укараю,
«Що пасты будете свыней.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А вамъ, Олымпськи зубоскалкы,
«Моргухы, дзыгы, фыгляркы,
«Березовои дамъ прыпаркы,
«Що довго буде вамъ въ тямкы.
«Охъ вы на смертныхъ дуже ласи!
«Якъ Грекъ на Ниженськи ковбасы,
«Все лыхо на земли одъ васъ.
«Чрезъ ваши зводни, женыхання,
«Не маю я ушановання;
«Я намочу васъ въ шевській квась.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Або отдамъ васъ на роботу,
«Запру въ смырытельныхъ домахъ,
«Тамъ выженутъ изъ васъ охоту
«Содомыть на земли въ людяхъ.
«Або я лучшу кару знаю,
«Ось-якъ богынь я укараю:
«Пошлю васъ въ Запорожську Сичъ;
«Тамъ вашыхъ каверзъ не вважають,
«Жинокъ тамъ на тютюнъ минаютъ,
«Въ день пьяни сплятъ, а крадутъ въ ничъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не вы народъ мій сотворылы,
«Не хыстъ создать вамъ червьяка;
«На щожъ людей вы роздрочылы?
«Вамъ нужда до чужыхъ яка?
«Божусь моею бородою
«И Гебеною пеленою,
«Що тыхъ богивъ лышу чынивъ,
«Яки теперь въ війну вплетутся;
«Нехай Эней и Турнъ скубутся,
«А вы глядить своихъ чубивъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера молодыця смила,
Бо все зъ военнымы жыла,
И быте зъ нымы мьясо йила;
И по трахтырахъ пунштъ пыла;
Частенько на соломи спала,
Въ шенели сирій щеголяла,
Походомъ на визку тряслась;
Манышкы офыцерськи прала,
Зъ стрючкомъ горилку продавала,
И мерзла въ ничъ, а въ день пеклась.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера по драгунськы — смило
Къ Зевесу въ вытяжку иде,
Начавшы говорыты дило,
Очей зъ Зевеса не зведе:
«О тату сыльный, велычавый!
«Ты всякый помыслъ зрышъ лукавый,
«Тебе ни хто не проведе;
«Ты окомъ землю назыраешъ,
«Другымъ за намы прыглядаешъ,
«Ты знаешъ, що, и якъ, и де.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ты знаешь для чого Трояньцивъ
«Злымъ Грекамъ попустывъ побыть;
«Энея сь прыгорщею ланцивъ
«Веливъ судьбамъ не потопыть;
«Ты знаешь лучше всихъ прычыну,
«Чого Эней прыплывъ къ Латыну
«И биля Тыбра поселывсь?
«Тыжъ словомъ що опредиляешъ,
«Того во викъ не одминяешъ;
«Видкиль же Турнъ тутъ прытулывсь?

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И що такее Турнъ за свято,
«Що не вважае и тебе?
«Фрыгійське племья не проклято,
«Що всякій еретыкъ скубе;
«Твои законы бъ исполнялысь,
«Колыбъ Олымпськи не мишалысь
«И не стравлялы бы людей.
«Твоихъ прыказивъ не вважають,
«Нарошно Турну помагають;
«Бо, бачъ, Венерынъ сынъ Эней.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Трояньцивъ бидныхъ и Энея
«Хто не хотивъ, той не пужавъ;
«Терпилы гирше Прометея,
«На люльку що огню укравъ.
«Нептунъ зъ Эоломъ зъ перепросу
«Далы такого перечосу,
«Що й до́си зашпоры щымлятъ.
«Другіежь богы .... що казаты?
«Дила ихъ лучше мусишъ знаты,
«Энея тилько не зъйидятъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«О Зевсъ! о батечку мій ридный!
«Огляньсь на плачь дочкы своей;
«Спасы народъ Фрыгійській бидный,
«Винъ дило есть рукы твоей.
«Якъ маешъ ты кого караты,
«Карай мене — карай! я маты,
«Я все стерплю рады дитей! —
«Услышъ Венеру многогришну!
«Скажы мни ричъ твою утишну:
«Щобъ жывъ Іулъ, щобъ жывъ Эней!» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мовчать ! прескверна пащыкухо!
Юнона злобна порощыть:
«Финдюрко, ящирько, брехухо!
«Якъ дамъ ! — очипокъ излетыть;
«Ты сміешъ кошеня мерзене,
«Зевесу доносыть на мене,
«Щобь тымъ насъ прывесты въ разладь:
«За кого ты мене прыймаешъ?
«Хибажъ ты сучыще не знаешь,
«Що Зевсъ мій чоловикъ и брать?

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Тобижъ Зевесъ, скажы, не стыдно,
«Що предъ тобою дрань и прахъ,
«Базика о богахъ обыдно,
«Мудруе о твоихъ дилахъ;
«Якый ты свита повелытель?
«И нашъ Олымпськый предводитель,
«Колы протывъ финдюркы пасъ?...
«Всесвитня волоцюга, мерзька,
«Никчемна зводныця Цытерьська,
«Для тебе лучшая одъ насъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А зъ Марсомъ чи давно піймавши,
«Вулканъ йій пелену видтявъ;
«Ризкамы добре одидравшы,
«Якъ сучку въ ретязку державъ.
«Но ты того буцимъ не знаешъ,
«Якъ честную ѣи прыймаешъ
«И все робыть для неи радъ.
«Вона и Трою розорыла,
«Вона Дидону погубыла;
«Но все иде для неи въ ладъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Де ся пидтипанка вмишалась,
«То вербья золоте росло;
«Землябъ счастлывою назвалась,
«Колыбъ таке пропало зло!
«Чрезъ неи вся Латынь возстала
«И на Троянъ ѣи напала,
«И Турнъ зробывсь Энею врагъ,
«Не можна бидъ всихъ изличыты,
«Якыхъ успила наробыты
На неби, на земли, въ водахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Теперь же на мене звертае,
«Сама наброившы биды;
«И такъ Зевеса умоляе,
«Мовъ тилько вылизла зъ воды.
«Невыннычаетъ мовъ Сусанна;
«Незаймана николы панна,
«Що въ хутори сжыла ввесь викъ.
«Не диждешъ съ бабкою своею —
«Я докажу твому Энею....
«Богыня я! — винь чоловикъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера лайкы не стерпила,
Юнону стала кобеныть;
И перепалка закипила,
Одна другу хотила быть.
Богыни въ гниви, также бабы
И такъ же на уторы слабы,
Зъ досады часомъ и брехнуть:
И якъ перекупкы горланять,
Одна другу безчестять, ганять
И ридъ ввесь съ потрухомъ кленутъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та цытьте чортовы сорокы!
Юпытеръ гризно закрычавъ:
«Обомъ вамъ обибью я щокы;
«Щобъ васъ бублейныць врагъ побравъ!
«Не буду васъ карать громамы;
«По пьятихъ выбью чубукамы,
«Олымпъ заставлю вымитать;
«Я васъ умію усмырыты,
«Заставлю честно въ свити жыты
«И заразъ дамъ себе вамъ знать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Занышкнитъ, уха наставляйте
«И слухайте, що я скажу;
«Мовчить! роты пороззявляйте,
«Хто пы́сне — морду розмижжу.
«Промижъ Латынцивъ и Трояньцивъ,
«И всякыхъ Турновыхъ поганцивъ,
«Не сыкайся ни хто въ війну;
«Ни хто, ни якъ не помагайте,
«Князькивъ ихъ также не займайте,
«Побачымъ здастся хто кому.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Замовкъ Зевесъ, моргнувъ бровамы
И богы вростычъ вси пишлы,
И я прощаюсь съ небесамы,
Пора спустытысь до земли
И стать на Шведськую могылу,
Щобъ озырнуть военну сылу
И бытву вирно опысать;
Купывъ бы музи на охвоту,
Щобъ кончыть помогла роботу,
Бо нигде рыфмъ уже достать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ осушывсь писля купання
И ганусною пидкрепывсь,
Зъ намету выйихавъ зарання,
На крипость сентябрьомъ дывывсь.
Трубытъ въ рижокъ! — опьять тревога!
Крычатъ, бижатъ, спишатъ якъ мога;
Велыкая настала сичъ!
Трояньци дуже славно былысь,
Рутульци трохы пожывылысь,
Насылу розвела ихъ ничъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ сю ничъ Эней уже зблыжався
До городка, що Турнъ облигъ;
Съ Паллантомъ въ човни частовався,
Поивъ всю старшыну якъ мигъ.
Въ росказахъ чванывся диламы,
Якъ храбровавъ зъ людьми, зъ богами,
Якъ безъ розбору всихъ тузывъ.
Паллантъ и самъ бувъ зла брехачка,
Языкъ його тожъ не клесачка,
Въ брехни Энею не вступывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А ну! старая царь дивыце,
Сидая музо схаменысь!
Прокашляйсь безъ зубивъ сестрыце,
До мене ближче прыхылысь!
Кажы: якіе тамъ прасункы,
Въ Энеевы пишлы вербункы,
Щобъ протывъ Турна воювать.
Ты музо, кажутъ вси, письменна,
Въ Полтавській школи наученна,
Всихъ мусишъ поименно знать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чытайхе жъ, муза що бормоче:
Що тамъ зъ Энеемъ плывъ Массыкъ,
Линтяй, ледащо неробоче,
А сыльный и товстый мовъ быкъ.
Тамъ правывъ каюкомъ Тыгренко,
Изъ Стехивкы (*) то шынкаренко
И вивъ съ собою сто ярыгъ.
Блызъ сыхъ плылы дубы Аванта,
Винъ бувъ страшнійшій одъ сержанта;
Бо всихъ, за все, по спыни стрыгъ.

(*) Небольшое селеніе близъ Полтавы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поотдаль плывъ байдакъ Астура,
Сей лежнемъ въ вынныцяхъ служывъ;
На нимъ була свыняча шкура,
Котору винъ якъ плащъ носывъ.
За нымъ Азыллась плывъ на барци,
Се родычъ нашій паламарци,
Недавно зъ кошелькомъ ходывъ;
Но, бачъ, безокая Фортуна,
Зробыла паномъ изъ чупруна.
Такыхъ не мало бачымь дывъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то на легкому дубочку,
Що раззолоченый ввесь въ прахъ,
Сыдытъ росхриставшы сорочку,
Зъ Турецькымъ чубукомъ въ зубахъ?
То Цынарысъ, цехмыстръ картьожный,
Фыгляръ, обманщыкъ, плутъ безбожный,
Зъ собой всихъ шахраивъ веде;
Колы, бачъ, Турна не здоліють,
То картамы уже подіють,
Що мижъ старци́ Турнъ попаде.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то сыдытъ въ брыли, въ кереи,
Съ товстою кныжкою въ рукахъ,
И всимъ, бачъ, гонытъ ахынеи,
И спорытъ о своихъ правахъ?
То, родомъ зъ Глухова, юрыста,
Винъ мае чынъ Канцелярыста
И есть добродій Купавонъ.
Щобъ Значкового дослужыться
И на війни чымъ пожывыться,
Вступывъ въ Энеивъ легіонъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то беззубый, говорлывый,
Сухый, невирный, якъ шкелетъ,
И лысый и брехунъ сварлывый?
То выхрыстъ изъ жыдивъ Авлетъ.
Недавно на другій женывся,
Та, бачъ, въ рахунку помелывся,
Изъ жару въ поломья попавъ;
Щобъ одъ ягы якъ одвязатысь,
То мусивъ въ військо запысатысь
И за шпыгона на годъ ставъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ище тамъ есть до пивдесятка,
Но дрибьязокъ и гольтипа;
Въ такыхъ не буде недостатка,
Хоть въ день ихъ згыне и копа. —
А скилько жъ всихъ? — того не знаю,
Хоть муза я, — не одгадаю,
По пальцямъ тожъ не розличу;
Бигъ-ме! на щотахъ не учылась,
Надъ карбижемъ тожъ не трудылась,
Я, що було, те лепечу.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Волосожаръ пиднявся,
Визъ на неби въ нызъ повертавсь,
И де-хто спаты укладався,
А хто пидъ бурной вытягавсь.
Онучи ынчи полоскалы,
Другіи лежа розмовлялы,
А хто прудывся у кабыць.
Старши пидпывшы розійшлыся
И дома за люлькы взялыся,
Лежалы бокомъ, навзничь, ныць.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней одынъ не роздягався,
Эней одынъ за всихъ не спавъ;
Винъ думавъ, мыслывъ, умудрявся,
(Бо самъ за всихъ и одвичавъ.)
Якъ Турна ворога побыты,
Царя Латына ускромыты
И успокоиты народъ.
Въ сій думци смутно похожая
И мыслью богъ зна де литая,
Пидъ носомъ бачытъ короводъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ни рыбы то булы, ни ракы,
А такъ, якъ бы кружокъ дивчатъ;
И бовталыся якъ собакы,
И въ голосъ якъ кишкы нявчать.
Эней здрыгнувсь и одступае
И да воскреснетъ въ слухъ чытае,
Но сымъ ни трохы не помигъ;
Ти чуда зъ смихомъ, зъ реготнею,
Вхватылысь за́ полы зъ матнею,
Эней ажъ на помыстъ прылигъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогди одна къ йому сплыгнула
Такъ, мовъ цвиркунъ, або блоха,
До уха самого прыльнула,
Мовъ гадына яка лыха.
«Чи не пизнаешъ насъ Энею?
«Та мы жъ съ персоною твоею,
«Трояньскій ввесь возылы родъ;
«Мы Идськои горы дубына,
«Лыпкы, горишына, соснына,
«Зъ якыхъ бувъ зробленый твій флотъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«До насъ було Турнъ докосывся
«И байдакы вси попалывъ;
«Та Зевсъ, спасы-би, поспишывся,
«Якъ бачъ, мавкамы поробывъ;
«Була безъ тебе зла годына,
«Трохы́, трохы́ твоя дытына
«Не отдала души богамъ,
«Спишы свій городокъ спасаты;
«Ты мусишъ ворогамъ тьху даты,
«Ты самъ; — повирь моимъ словамъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы за нисъ ущыпнула;
Эней мовъ тро́хы ободрывсь;
И на другыхъ хвостомъ махнула,
Ввесь флоть ниначе поспишывсь;
Мавкы бо сталы човны пхаты,
Путемъ найлучшымъ направляты.
И тилько начынався свитъ,
Эней уздривъ свій станъ въ осади;
Крычытъ во гниви и досади,
Що Турна лусне тутъ жывитъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А самъ матню прыбравшы въ жменю,
По поясъ въ воду съ човна плыгъ;
И клыче въ помичъ гарну неню
И всихъ Олымпивськыхъ богивъ.
За нымъ Паллантъ, за сымъ вся сволочъ
Стрыбъ, стрыбъ съ човнивъ, Энею въ помочъ
И тисно строятся на бой.
«Ну разомъ! закрычавъ, напримо!
«И недовиркивъ сокрушимо,
«Рушайте, якъ одынъ, шульгой.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци зъ города уздрившы,
Що князь на помичъ къ нымъ иде,
Вси кынулысь, мовъ одурившы,
Земля одъ топотни гуде.
Летять и все перевертають,
Якъ мухъ Рутульцивъ убываютъ;
Самъ Турнъ стоитъ ни въ сыхъ, ни въ тыхъ;
Скризь ярымъ окомъ окыдае,
Энея зъ військомъ уздривае
И репетуе до своихъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Рыбьята! быйтесь, не выляйте,
«Наставъ теперь-то сичи часъ!
«Домы, жинокъ, батькивъ спасайте,
«Спасайте, любо що для васъ!
«Ступня не оддавайте даромъ,
«Ихъ косты за гребемъ тутъ раломъ
«Або — но мы храбриши ихъ!
«Олымпськи насъ не одступылысь,
«Впередъ! Трояньци щось смутылысь,
«Не жалуйте бокивъ чужыхъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прымитяжъ Турнъ гармидеръ въ флота,
Туда всю сылу волоче;
Скризь йорзае, якъ чортъ въ болоти
И о пожыви всимъ товче.
Построившы Рутульцивъ въ лаву,
Одборныхъ молодцивъ на славу,
Пустывся на союзныхъ вскачъ,
Крычытъ, рубае, вередуе,
Не бьется, бачъ, а мовъ жартуе,
Бо бувь вертлявый и сылачъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней пройдысвитъ и не промахъ,
Въ війни и взрисъ и постаривъ;
Прывидця бувъ во всихъ содомахъ,
Ведмедивъ бачывъ и тхоривъ.
Дытына хукае на жыжу;
Энеюжъ дуръ не вдывовыжу,
Выдавъ винъ разныхъ мастакивъ.
На Турна скоса поглядае
И на Рутульцивъ наступае,
Пощупать роберъ в бокивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Фарона першого погладывъ
По тимью гострымъ кладенцемъ
И добре такъ його уладывъ,
Що сей выльнувъ на верхъ денцемъ.
Потимъ Лихаса въ груды тыснувъ;
Сей повалывсь и билшъ не пыснувъ;
За нымъ безъ головы Кисей,
Якъ михъ съ пашнею, повалывся,
И Фаръ на теежъ нахопывся,
Росплющывъ и сього Эней.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней тутъ добре колобродывъ
И всихъ на чудо потрошывъ;
Робывъ винъ изъ людей уродивъ
И щыро всихъ на смерть душывъ.
Паллантъ бувъ першій разъ на бытви,
Крычавъ жыдкы якъ на молытви,
Аркадянъ къ бою пидтрунявъ.
По фрунту бигавъ, турбовався,
Плыгавъ, вертився, ухылявся,
Якъ огеръ въ стади ярувавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ Дагъ Рутулець прелукавый
Пизнавъ одъ разу новычка,
Хотивъ попробовать для славы,
Паллантови пиддать тычка;
Но нашъ Аркадець ухылывся,
Рутулець съ жызнею простывся.
Въ Аркадцяхъ закыпила кровъ!
Одни другыхъ выпережаютъ,
Врагивъ якъ хмызъ трощатъ, ламають;
Така пидданцивъ есть любовъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллантъ Эвандровычъ наскокомъ
Якъ разъ Гибсона и насивъ,
Шпыгнувъ въ высокъ надъ правымъ окомь,
Гибсонъ и дутеля изъйивъ.
За сымъ такая жъ смертна кара
И лютого постыгла Лара.
Ось Ретій въ бендюгахъ летытъ!
Сього Паллантъ стягнувъ за ногу,
Ударывъ якъ пузырь объ дрогу,
Мазка изъ трупа капотытъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось! ось! ярытся, бисомъ дыше!
Агамемноненко Талесъ.
И быстрымъ бигомъ все колыше,
Ниначе въ гниви самъ Зевесъ;
Вокругъ себе все побывае,
Фаретъ зъ нымъ збигшысь погыбае;
Души пустывся Демотокъ.
Ладона сплющывъ якъ блощыцю,
Крычытъ: «Палланта ледащьщю
«Злыгаю я въ одынъ ковтокъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллантъ любесенькій хлопчына
Скрипывсь, стоитъ якъ твердый дубъ
И жде яка то зла лычына,
Йому намъяты хоче чубъ.
Дождавсь, — и зо всього розгона
Влипывъ такого макогона,
Що панъ Талесъ шкереберть ставъ.
Паллантъ його поволочывшы,
Потимъ на горло наступывшы,
Всього ногамы потоптавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымъ Авента пхнувшы зъ заду,
Поставывъ ракомъ на показъ;
И тутъ сьогожъ понюхавъ чаду
Одважный парубійка Клавзъ.
Хто ни сусиль, тому кабакы
Дававъ Паллантъ, и вси бурлакы,
Зъ Аркадіи що зъ нымъ прыйшлы. —
Побачывъ Турнъ соби зневагу,
Не медъ даютъ тутъ пыть, — а брагу,
И косы не траву найшлы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зробывся Турнъ, нашъ бисноватымъ,
Реве якъ раненый кабанъ;
Гаса́, фынтытъ своимъ зыкратымъ;
Що вашъ протывъ його Полканъ!
Простесенько къ Палланту мчытся,
Зубамы скрыготыть, ярытся
И гамка йисты здалека.
Уже шаблюкою махае,
Коневи къ шыи прылягае,
Хытрытъ, якъ ловытъ китъ шпака.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллантъ, мовъ одъ хорта лысыця,
Выльнувъ и обиручъ мечемъ
Опоясавъ по поясныци,
Що Турнъ ажъ поморгавъ плечемъ;
И вмыгъ не давшы схаменутысь,
Ни головою повернутысь,
Стьогнувъ ще Турна черезъ лобъ.
Но Турнъ байдуже не скрывывся,
Бо бачъ булатомъ ввесь обшывся
И бувъ якъ въ шкаралупи бобъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ Турнь Палланта пидпустывшы,
Зо всихъ сылъ келепомъ мазнувъ;
За русы кудри ухватывшы,
Безчувственна зъ коня стягнувъ;
Кровъ зъ раны джереломъ лылася,
Въ устахъ и въ носи запеклася,
На двое черепъ розвалывсь;
Якъ травка скошенная въ поли
Увъявъ Паллантъ, судебъ по воли;
Сердега въ свити не нажывсь!

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ злобно сыльною пъятою
На трупъ Палланта настоптавъ,
Ремень зъ лядункой золотою,
Зъ бездушного для себе знявъ;
По тимъ самъ на коня схватывся,
Надъ мертвымъ панычемъ глумывся
И такъ Аркадянамъ сказавъ:
«Аркадци! лыцаря возьмите!
«Въ ралець къ Эвандру однесите,
«Къ Энею що въ союзъ прыставъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Таку побачывшы утрату
Аркадци галасъ пиднялы,
Клялыся учыныть одплату,
Хочабы трупомъ вси ляглы;
На щытъ Палланта положылы,
Комлыцькой буркою прыкрылы,
Изъ бою потаскалы въ станъ.
О смерты князя вси рыдалы,
Харцыза Турна проклыналы. —
Та дежъ Трояньскій нашъ Султанъ?

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но що за стукъ, за гоминъ чую?
Якый гармидеръ бачу я!
Хто землю такъ трясе сырую?
И сыла тамь мутыть чія?
Якъ выхри на пискахъ бушуютъ,
Въ порогахъ воды якъ лютуютъ,
Колы прорватыся хотятъ;
Эней такъ въ лютимъ гниви рвется,
Отмстыть Палланта смерть несется,
Суставы вси на нимъ дрыжатъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

До лясу! Турна розбышакы,
Вамъ билше рясту не топтать!
Вамъ дасть Эней мицной кабакы,
Що будете за Стыксомъ чхать.
Эней совавсь якъ навиженный,
Крычавъ, скакавъ, мовъ вилъ скаженый,
И супротывныхъ потрошывъ:
Махне мечемъ, — врагивъ десяткы
Лежать, повыставлявшы пьяткы;
Такъ въ гниви сыльно ихъ локшывъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ запали налетивъ на Мага,
Якъ на мале курча шуликъ;
Пропавъ на викъ сей Магъ бидняга,
Порхне душа на другый бикъ;
Видючой смерты винъ боявся,
Энея у ногахъ валявся,
Просывъ жывцемъ въ неволю взять:
Но сей копьемъ наскризь пробывшы,
И до земли врага прышывшы,
Другыхъ пустывся доганять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ на бигу пиймавъ за рясу
Попа, Рутульского полку,
Смертельного задавшы прасу,
Якъ пса покынувъ на писку.
Погыбъ тутъ также храбрый Нума,
Убывъ Сереста його кума,
Тарквыту голову одтявъ;
Камерта высадывъ съ кульбакы,
Ансура въ адъ пославъ по ракы,
А Луку пузо росплатавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ задававъ Эней затьору
Всимъ супостатамъ назаказъ;
Якъ всихъ каличывъ безъ розбору
И убывавъ по десять въ разъ:
Лигаръ зъ Лукулломъ поспишають
И въ тарадайци напирають
Энея киньмы потоптать.
Но тутъ ихъ доля зла наспила,
И души сыхъ бративъ изъ тила
Пишлы къ Плутону погулять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такъ нашъ Эней тутъ управлявся
И станъ свій чыстывъ одъ врагивъ;
Прогнавшы супостатъ, сблыжався
До, городка свого, валивъ.
Трояне вылазку зробывшы,
Латынянъ къ чорту протурывшы,
Зъ Энеемъ въ купу изійшлысь.
Здоровкалыся, обнималысь,
Роспытовалысь, циловалысь,
А де-яки пыть прынялысь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іулъ якъ комендантъ исправный
Энееви лепортъ подавъ,
Якъ війська ватажокъ начальный,
Про все дрибненько росказавъ.
Эней Іула выхваляе,
Потимъ до серця прыжымае;
Цилуетъ люблязно въ уста.
Энея серце трепетало,
Воно о сыни вищовало,
Що винъ надежда не пуста.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ се времья Юпытеръ пидпывшы,
Зъ нудьгы до жинкы пидмошавсь
И морду на плече склонывшы,
Якъ блазень чмокавсь, та лызавсь;
Щобъ билше жъ угодыть коханци,
Сказавъ: «дывыся якъ Трояньци
«Одъ Турна вростычъ вси летять;
«Венера пасъ передъ тобою;
«Одъ неи краща ты собю,
«До тебе вси лапкы мостять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мое безсмертые яруе,
«Роскошныхь ласкъ твоихъ бажа;
«Тебе Олымпъ и свить шануе,
«Юпытеру ты госпожа;
«Захочъ, — и вродытся все зразу,
«Все въ свити ждетъ твого прыказу,
«За твій смачный и ласый цмокъ....»
Сказавшы стыснувъ такъ Юнону,
Що трохы не скотылысь съ трону,
А тилько Зевсъ набывъ высокъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона, козырь молодыця,
Юпытеру не пиддалась;
Бо знала, що стара лысыця
На всяки штукы удалась,
Сказала: «о очей всихъ свите,
«Старый Олымпській Езуите!
«Зъ медовымы ричмы сховайсь.
«Уже мене давно не любышъ,
«А тилько пьяный и голубышъ.
«Одсунься геть — не пидсыпайсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чого передо мной лукавышъ,
«Не дивочка я въ двадцать литъ
«И теревенивени правышъ,
«Щобъ тилько заморочыть свитъ.
«Нехай все буде по твоему;
«Дай тилько Турнови моему
«Хоть трохы на свити пожыть:
«Щобъ мигъ винъ зъ батькомъ повыдаться,
«И передъ смертью попрощаться;
«Нехай — не буду билшъ просыть.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы въ Йовиша впьялася
И обняла за поперекъ,
И такъ натужно простяглася,
Що свитъ въ очахъ обохъ померкъ,
Розмьякъ Зевесъ якъ писля пару,
И выжлоктывъ пидпинка чару,
На все изволъ Юнони давъ.
Юнона въ котыка зъ нымъ грала,
А въ мышкы такъ залескотала,
Що ажъ Юпытеръ задримавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Олымпськіе во всяку пору
И гримъ пускающый ихъ панъ,
Ходылы голи безъ зазору,
Безъ сорома, на-кштальдъ цыганъ.
Юнона зъ неба увыльнувшы
И гола якъ долоня бувшы,
По парубьячу одяглась;
Клыкнувшыжъ въ помичъ Асмодея,
Взяла на себе выдъ Энея,
До Турна просто понеслась.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогди панъ Турнъ зило гнивывся
И прыступу къ соби не мавъ,
Що у Троянъ не пожывывся
И тьху Энееви не давъ.
Якъ-ось мара въ лыци Энея,
Въ кереи бидного Сихея
Явылась Турна задырать;
«А ну лышъ лыцарто мезерный,
«Злыденный, вытязю никчемный,
«Выходь столыхъ покуштовать.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ зыркъ, — и бачытъ предъ собою
Прысяжного свого врага,
Що такъ не гречи клыче къ бою
И явно въ трусы пострыга.
Осатанивъ и затрусывся,
Холоднымъ потомъ ввесь облывся,
Одъ гниву сумно застогнавъ.
Наперъ мару — мара выляе,
Эней одъ Турна утикае!!
И Турнъ въ догонку поскакавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Той не втече, сей не догонытъ,
Отъ тилько, тилько не вшпыгне;
Зыкратаго мечемъ супонытъ,
Та ба! мары не пидстьобне.
«Та не втечешь, крычыть, панычу!
«Ось заразъ я тебе пидтычу,
«Се не въ куклы́ зъ Лавысей грать;
«Тебе я швыдко повинчаю
«И, воронивъ потишу стаю,
«Колы начнуть твій трупъ клювать.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мара Энеева прымчавшысь
До моря, де стоявъ байдакъ,
Ни трохы не остановлявшысь,
(Щобъ показать велыкій лякъ.)
Стрыбнула въ нього, щобъ спастыся;
Тутъ безъ чысла Турнъ ослипывся,
Тудыжъ въ байдакъ и самъ стрыбнувъ,
Щобъ тамъ зъ Энея поглумыться,
Убыть його, мазкы́ напыться;
Тогдибъ Турнъ первый лыцарь бувъ!

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ вмыгъ байдакъ заворушывся
И самъ одчалывшы поплывъ;
А Турнъ скризь бигавъ и храбрывся
И тишывсь, що врага настыгъ.
Таку Юнона злывшы кулю,
Перевернувшыся въ зозулю,
Махнула въ вырій напростець.
Турнъ глядь, ажъ винъ уже средь моря,
Трохы́ не луснувъ зъ серця — зъ горя,
Та мусивъ плыть, де жывъ отець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона зъ Турномъ якъ шутыла
Эней про тее ни гугу;
Бо на його туманъ пустыла,
Що бувъ невыдымъ ни кому;
И самъ никого тожъ не бачывъ,
Но посли якъ прозривъ, кулачывъ
Рутулянъ, и другыхъ врагивъ:
Убывъ Лутага, Лавза, Орсу,
Парѳену, Палму вытеръ ворсу,
Згубывъ багацько ватажкивъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мезентій ватажокъ Тырренській
Одважно дуже пидступывъ
И закрычавъ по бусурменски,
Що тилько панъ Эней и жывъ!
«Выходь! крычытъ, тычка подмимо,
«Никого въ помичъ не просимо,
«Годящи парни: ты — и я;
«А ну!» и сыльно такъ стовкнулысь,
Що трохы вьязы не звыхнулысь,
Мезентій же упавъ зъ коня.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней не мылуя чванлывыхъ,
Въ Мезентія всадывъ палашъ;
Духъ выскочывъ въ словахъ лайлывыхъ,
Пишовъ до чорта на шабашъ.
Эней побидой утишався,
Со всимы добре частовався,
Олымпськымъ жертвы закурывъ.
Пылы до ночи, та гулялы
И пьяни спаты полягалы,
Эней бувъ пъяный еле жывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже свитовая зирныця
Була на неби якъ пьятакъ,
Або пшенышна варяныця,
И небо рдилося мовъ макъ.
Эней Трояньцивъ въ гуртъ сзывае
И смутнымъ выдомъ объявляе,
Що мертвыхъ треба поховать;
Щобъ заразъ прынялыся дружно,
Братерски и едынодушно
Троянъ убытыхь зволикать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потимъ Мезентія доспихы
На пень высокый насадывъ,
И се робывъ не для потихы,
А Марса щобъ удоволывъ.
Шышакъ, панцырь и мечъ булатный,
Спысъ съ прапоромъ, щытъ дуже знатный:
И пень, мовъ лыцарь, въ збруи бувъ.
Тогди до війська обернувся,
Прокашлявся и разъ смаркнувся,
И ричъ таку имъ уджыгнувъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Козацьство! лыцари! Трояне!
«Храбруйте! наша, бачъ, бере;
«Отсе опудало погане,
«Латынивъ городъ одипре.
«Но перше чимъ начнемъ мы бытысь,
«Для мертвыхъ треба потрудытысь,
«Зробыть ихъ душамъ упокой;
«Имення лыцаривъ прославыть,
«Палланта къ батькови одправыть,
«Що наложывъ тутъ головой.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымъ пишовъ въ куринь просторый,
Де трупъ царевыча лежавъ;
Надъ нымъ Аркадській Пидкоморый
Любысткомъ мухы обганявъ.
Трояньски плаксы тутъ рыдалы,
Якъ на завійныцю крычалы,
Эней зарюмавъ басомъ самъ:
«Га! гай ! сказавъ, увьявъ мій гайстеръ!
«Якый то бувъ до бою майстеръ.
«Угодно, бачу, такъ богамъ!»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Звеливъ носылкы зъ верболозу,
И зъ очерету балдахынъ
Зготовыть тила для выносу,
Щобъ въ ныхъ Паллантъ Эвандривъ сынъ,
Вельможна, паньськая персона
Явылася передъ Плутона,
Не якъ абыякый харпакъ.
Жинкы покійныка обмылы,
Нове обрання наложылы,
Запхнулы за щоку пъятакъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ все уже було готово,
Тогди якыйсь ихъ фылозопъ
Хотивъ сказать надгробне слово,
Та збывся и почухавъ лобъ;
Сказавъ: «Се мертвый и не дышетъ,
«Не выдытъ, то есть и не слышытъ,
«Ей, Ей! увы! онъ мертвъ, аминь!»
Народъ видъ ричи умылывся
И гирько — гирько прослезывся,
И мурмотавъ: паноче згынь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потимъ Палланта покадылы,
Къ носылкамъ вынеслы на двиръ;
Пидъ балдахыномъ положылы,
Эней тутъ убывавсь безъ миръ.
Накрывшы гарнымъ покрываломъ,
Лыбонь тымъ самымъ одіяломь,
Що одъ Дидоны взявъ Эней;
Взмостылы воины на плечи
И помаленьку, постаречи
Неслы въ мистечко Паллантей.(*)

(*) Паллантей, столица царя Эвандра.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ выбралысь на чысте поле,
Эней зъ покійныкомъ прощавсь,
Сказавъ: «о жызнь! бурлыве море,
«Хто цилый на тоби оставсь?
«Просты пріятелю любезный,
«Отдячу я за выдъ сей слезный
«И Турнъ получытъ зъ барышкомъ.»
Потимъ Палланту уклонывся,
Облобызавъ и прослезывся,
До дому почвалавъ тышкомь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Къ госпо́ди тилько що вернувся
Нашъ смутный лыцарь панъ Эней,
Уже въ прысинкахъ и наткнувся
На прысланныхъ къ нему гостей:
Булы послы се одъ Латына,
И вси Ассесорьского чына,
Одынъ армейській копытанъ;
Сей скризь по свиту волочывся
И по Фрыгійську научывся,
Въ посольстви бувъ якъ драгоманъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынець старшій по породи
Къ Энею рацію начавъ,
И въ нашимъ значытъ переводи,
Буцимъ-то ось винъ що сказавъ:
«Не ворогъ, хто уже дубленный,
«Не супостатъ, чый трупъ никчемный
«На поли безъ души лежытъ.
«Позволь тила убытой раты,
«Якъ водытся, земли предаты;
Нехай Князь мылость сю явытъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней къ добру зь натуры склонный,
Сказавъ посламъ Латынськымъ такъ:
«Латынусь рексъ есть невгомонный,
«А Турнусъ пессимусъ дуракъ.
«И кваре воювать вамъ мекумъ?
«Латынуса буть путо цекумъ,
«А васъ, сеньоресъ, безъ ума;
«Латынусу радъ пацемъ даре,
«Пермитто мертвыхь поховаре,
«И злосты корамъ васъ нема.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Одынъ есть Турнусъ ворогъ меусъ,
«Самъ ерго дебетъ воювать;
«Велять такъ фата, уть Энеусъ
«Вамъ буде Рексъ, Амати зять.
«Щобъ прывесты адъ финемъ беллюмъ,
«Мы зробымь сь Турнусомъ дуеллюмъ,
«Про що всихъ сангвись пролывать?
«Чи Турнусь буде, чи Энеусъ,
«Укажетъ глядіусь, вель Деусь
«Латынськымъ сцептро управлять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынськіе послы сзыркнулысь,
По серцю имъ ся ричъ була;
Знечевья трохы схаменулысь,
Дрансеса смилость тутъ взяла:
«О князю, крыкнувъ, пресловутый!
«Велыкымъ ты родывся буты!
«Мы все въ Латыновы уста
«Внесемъ, дрибнесенько роскажемъ
«И щыро, щыро те докажемъ,
«Що зъ Турномъ дружба есть пуста.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И мыровую тутъ зробылы
На тыждень, два, або и тры,
И въ договори положылы,
Щобъ тесли и други майстры
Латынськи, помоглы Троянамъ,
Сымъ ланцямъ, голякамъ, прочанамъ
Достроить новый городокъ;
Щобъ нарубать далы сосныны,
Клынкивъ, дубкивъ и берестыны,
На кроквы годныхъ осычокь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сымъ тутъ началось гуляння
И чарочка пишла крутомъ;
Росказы, смихы, обнимання,
Дилылысь дружно тютюномъ.
Яки пылы, яки трудылысь
И надъ убытымы возылысь;
Въ лисахъ же страшна стукотня.
Въ коротке мыровее времья
Латинське и Трояньске племья
Було, якъ блызькая ридня.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Теперь бы треба опысаты
Эвандра батькивську печаль
И хлыпання все росказаты,
И крыкъ, и охання, и жаль.
Та-ба! не всякій такъ змудруе,
Якъ самъ Выргылій намалюе,
А я жъ до жалю не мастакь:
Я слизъ и охання боюся
И самъ николы не журюся;
Нехай соби се пиде такъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ только свитова зирныця
На неби зачала моргать,
То вся Трояньская станыця
Взялася мертвыхъ зволикать.
Эней зъ Трахономъ розъйижжае,
Къ трудамъ дружыну понуждае,
Кладутъ изъ мертвыхъ тилъ костры!
Соломой ихь обволикаютъ,
Олію зъ дьогтемъ полываютъ
На всякій зрубъ, разивъ по тры.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потимъ солому пидпалылы
И пламья трупы обняло,
И вичну памьять заквылылы,
Ажъ сумно слухаты було.
Тутъ кость и плоть, и жыръ шкварчалы,
Тутъ ынчи смалець источалы,
У ынчихъ репався жывить;
Смрадъ, чадъ и дымъ кругомъ носылысь,
Жерци найбилше тутъ трудылысь,
Изконебе хаптурный ридъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Другы́, товарыши и кревни,
Батькы, сыны, кумы, сваты,
На викы вичні незабвенни,
А може хто изъ суеты,
Въ огонь шпурлялы ризну збрую,
Одежу, обувъ дорогую,
Шабли, лядункы, келепы,
Шапкы, свыткы, кульбаки, трокы,
Онучи, постолы, волокы
Шпурлялысь, якъ на тикъ снопы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не тилько въ поли такъ робылось,
Въ Лавренти сумно тожъ було;
Багацько трупа тамь палылось,
Поспульствожъ на-чимъ-свить ревло.
Тамь батько сына парубійку
Оплаковавь и клявъ злодійку
Вийну и ветхого царя;
Тутъ дивка вельмы убывалась,
Що безъ винця вдовой осталась,
Утратывшы богатыря.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жинкы, пороспускавшы косы,
Росхристани и безъ свытокъ,
Рострьопани, простоволосы
Галасовалы на ввесь ротъ.
По мертвыхъ жалибно крычалы,
По грудяхъ былыся, стогналы,
Латынивъ проклыналы ридъ;
Про Турнажъ вси крычалы смило,
Що за свое любовне дило,
Погубытъ даромъ ввесь народъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дрансесъ на Турна тутъ доносить,
Що Турнъ всимъ гыбелямъ вына;
Эней на бой його лышъ просытъ,
И такъ бы й кончылась війна.
Но и у Турна бувъ сутяга,
Брехунъ, юрыста, крюкъ, пидтяга,
И дило Турна защыщавъ;
Та и Аматыни пролазы
Пускалы розные росказы,
Щобъ Турнъ ни въ чимъ не уважавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ-ось одъ хана Діомыда
Латыновы прыйшлы послы
И, изъ охлявшого ихъ выда,
Не выдно, радисть щобъ неслы.
Латынъ вельможамъ зъ старшьшою
Велытъ явытысь предъ собою,
Що все и сталося якъ разъ;
Посливъ клыкнулы до громады
И выполнывшы вси обряды,
Латынъ прорекъ такый прыказъ:

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Скажы Венуле не жахлывый
«Всю хана Діоміда ричъ,
«Здается бувъ ты не брехлывый,
«Такімъ тебе зна наша Сичъ. —»
«Пиднижокъ твій я и шідданець,
«Изъ слугъ твоихъ послидній ланець,
Сказавъ Венулъ, «не погнивысь!
«Мужыча правда есть колюча,
«А панська на вси бокы гнуча,
«И ханъ сказавъ такъ, не сумнысь:

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не зь мордою Латына бытысь
«Протывъ Трояньскыхъ розбышакъ;
«Вамъ требабъ перше прыдывытысь,
«Якый-то есть Эней козакъ.
«Пидъ Троею винъ дався знаты
«Намъ всимъ, якъ взявся ратоваты
«Богивъ домашнихъ и ридню.
«Винъ батька спасъ въ злу саму пору,
«На плечахъ знисъ на Иду гору,
«Сього не майте за бридню.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Протывъ Энея не храбруйте,
«Для насъ здается винъ святымъ;
«И такъ Латыну ростолкуйте,
«Щобъ лучше помырывся зъ нымъ.
«Гай! гай! де диты есть такіи,
«Щобъ кудри батьковы сндыи,
«Найвыще ставылы всього?
«Не ворогъ я царю Латыну;
«Но чту Анхызову дытыну
«И не пиду протывъ його.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Прощайте домини Латынци!
«Поклонъ мій вашому царю;
«Возьмитъ назадъ свои гостынци,
«Одправте ихъ къ багатырю
«Энею и просить покою.»
Венулъ утерся тутъ рукою
И ричи сій зробывъ кинець.
Збентежыла ся ричъ Латына,
Здавалось блызька зла годына;
На лысыни трусывсь винець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынъ одъ думкы схаменувся,
Олымпськымъ трохы помолывсь;
Наморщывсь, сентябрьомъ надувся
И смутно на вельможъ дывывсь.
«А що? сказавъ, чи пожывылысь?
«Отъ зъ Діомыдомъ вы носылысь,
«А винъ вамъ фыгу показавъ;
«Заздалегидь було змовлятысь,
«Якъ съ панъ Энеемъ управлятысь,
«Покы лапокь не розиклавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Теперь не прыберу билшъ глузду,
«Якъ тутъ сыхъ поселыть прочанъ;
«Земли шматокъ есть не пиднужку,
«То имъ зъ угодьямы отдамъ.
«Отдамъ нывья и синокосы,
«И рыболовни Тыбрськи косы,
«То буде намъ Эней сусидъ;
«Колыжъ не схоче винъ остаться,
«А пустытся ище таскаться,
«То всежъ избавымся одъ бидъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А щобъ зъ Энеемъ ладъ зробыты,
«Пошлю посливъ десяткивъ пьять;
«И мушу дары одрядыты,
«Дыковынкы колыбъ достать:
«Павыдла, сала, осятрыны,
«Шалевый поясъ и люстрыны,
«Щобъ къ празныку пошывъ каптанъ,
«Сапьянци изъ Торжка новеньки,
«Мальованыи потыбенькы.
«А нуте! якъ здается вамъ?»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дрансесъ бувъ дывный говоруха,
И Турнови бувъ врагъ лыхый,
Встае, усъ гладыть, въ носи чуха,
Дае отвить царю такый:
«Латыне свитлый, знаменытый,
«Твоимы медъ устамы пыты!
«Всякъ тягне въ серци за тебе;
«Но одизватыся не сміютъ,
«Сыдятъ, мовчатъ, сопутъ, потіютъ
«И всякъ мизкуе про себе.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Нехай же та лычына люта,
«Що насъ впровадыла въ війну
«И ганьбою до всихъ надута,
«Походыть билшъ на сатану!
«Що стилько боли прычыныла,
«Що стилько люду погубыла,
«А въ смутный часъ на втикача!
«Нехай лышъ Турнъ, що верховодыть
«И всихъ панивъ за кырпы водыть,
«Зъ Энеемъ поривня плеча́.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

"Нехай оставытъ насъ въ свободи,
«Нехай царивни дасть покой;
«Нехай жыве въ своій господи,
«А щобъ въ Латію ни ногой.
«А ты Латыне, всихь благійшій,
«Прыбавъ Энею даръ смачнійшій:
«Йому Лавынію отдай.
«Сымъ сватовствомъ намъ мыръ даруешъ
«И царства раны уратуешъ;
«Дочцижъ зъ Энеемъ буде рай.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Тебежъ прошу я пане Турне!
«Покынь къ Лавыніи любовъ
«И проясны чоло нахмурне,
«Щады Латынську нашу кровъ.
«Эней тебе лышъ вызывае,
«А насъ Латынцивъ не займае,
«Иды зъ Троянцемъ потягайсь!
«Колы ты храбрый не словамы,
«Такъ докажы намъ те диламы,
«Побыть Энея постарайсь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одъ ричи сей Турнъ розъярывся,
Якъ втопленныкъ посынивъ ввесь;
Дрыжалы губы, самъ дрочывся,
Зубамы клацавъ, мовъ бы песъ,
Сказавъ: «О стара пустомеля!
«Яхыдствъ и каверзъ всихъ оселя,
«И ты тхоромъ мене зовешъ!
«И небылыци вымышляешъ,
«Народъ лукаво ввесь лякаешъ,
«На менежъ чортъ зна що плетешъ,

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Що буцимъ хочу я одтяты
«Головку лысую твою;
«Та згынь! — не хочу покаляты
«Честь багатирськую свою.
«А ты Латыне мылостывый,
«Колы такый ставъ полохлывый,
«Що и за царствомъ байдуже?
«Такъ лизьте жъ до Энея ракомъ,
«Плазуйте передъ сымъ Троякомъ,
«Винъ мыръ вамъ славный устрыже.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Колыжъ до мыра я помиха,
«Колы Эней мене бажа
«И смерть моя вамъ есть потиха;
«Моя душа не есть чужа;
«Одъ храбросты и одъ надіи,
«Иду де ждуть мене злодіи,
«Иду и бьюся зъ втикачемъ!
«Нехай хоть стане винъ Бовою,
«Не наляка мене собою,
«Помиряюсь зъ його плечемъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Колы въ конгресси такъ тягалысь,
Эней къ Лавренту пидступавъ;
На штурмъ Трояньци шыковалысь,
До бою всякій ажъ дрыжавъ.
Латынъ таку почувъ новынку,
Злякавсь, пустывъ изъ рота слынку
И вся з дрыгнула старшына.
«Отъ вамъ и мыръ» сказавъ Турнъ лютый.
И не терявшы ни мынуты,
Предъ військомъ опынывсь якъ на!

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Опьять наставъ гармидеръ, лыхо;
Народъ якъ червъ заворушывсь.
То вси крычатъ, то шепчутъ тыхо,
Хто лаявся, а хто молывсь.
Опьятъ війна и ризанына,
Опъятъ бида гне въ сукъ Латына,
Сердешный каявсь одъ души,
Що тестемъ не зробывсь Энею,
И послибъ зъ мырною душею,
Лыгавъ потапци и кныши.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ мытью нарядывся въ збрую,
Летытъ, щобь потрошыть Троянъ;
И розъярывъ дружыну злую,
Побыть Энеевыхъ прочанъ.
Прыскочывъ перше до Камыллы,
Якъ огиръ добрый до кобылы,
И ставъ йій заразъ толковать:
Куды йій зъ військомъ напираты;
Мессапъ же муситъ пидкрепляты
Царыци сей прокляту рать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Роспорядывшы Турнъ якъ треба,
Махнувъ, засаду щобъ зробыть,
На гору, що торкалась неба
И щобъ Фрыгійцивъ окружыть.
Эней построивъ тожъ отряды,
Де всимъ назначывъ для осады
Безъ одступу на валъ итты.
Идутъ зимкнувшысь мицно, тисно,
Идутъ, щобъ побидыть поспишно,
Або щобъ трупомъ полягты.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Трояньци сыльно наступалы
И тыснулы своихъ врагивъ,
Не разъ Латынцивъ проганялы
До самыхъ городськыхъ валивъ,
Латынци также оправлялысь
И одъ Трояньцивъ одбывалысь,
Одынъ другого товкъ на прахъ;
Тутъ ихъ чыновныкы тузылысь,
Якъ пивни за гребни возылысь;
Товклысь кулаччамъ по зубахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но якъ Арунтъ убывъ Камыллу,
Тогди Латынцивъ жахъ напавъ;
Утратылы и духъ, и сылу,
Побиглы хто куды попавъ.
Трояньци зъ биглымы змишалысь,
Надъ ихъ плечамы забавлялись
И задавалы всимъ столыхъ.
Ворота въ баштахъ запиралы,
Своихъ ховатысь не пускалы,
Бо напустылыбъ и чужыхъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ висть така прыйшла до Турна,
То такъ мерзено изкрывывсь,
Що тварь зробылась нечепурна
И косо, зашморгомъ дывывсь.
Потимъ яруе одъ досады,
Выводытъ військо изъ засады
И гору покыда, и лисъ;
И тилько-що спустывсь въ долыну,
То въ туюжъ самую годыну
Уздривъ Энеевыхъ гульвисъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пизнавъ панъ Турнъ пана Энея,
А Турна тожъ Эней пизнавъ;
Вспалалы духомъ Асмодея,
Одынъ другогобъ розидравъ;
Не обійшлося бъ тутъ безъ бою,
Колыбъ панъ Фебъ, одъ перепою,
Заранше въ воду не зализъ
И не пославъ на землю ночи;
Тутъ всихъ до сна стулылысь очи
И всякъ уклався горлоризъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турнъ облызня въ бою піймавшы,
Зубамы зсерця скрыготавъ;
Одъ дуру що робыть не знавшы,
Латыну зъ злостыю сказавъ:
«Нехай злыденные прочаны,
«Задрыпанци твои Трояны,
«Нехай своихъ держатся словъ!
«Иду зъ Энеемъ поштурхаться,
«Въ моихъ проступкахъ оправдаться:
«Убыть — и околить готовъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Пошлю Энея до Плутона,
«Або и самъ въ адъ копырсну;
«Уже мни жызнь и такъ солона!
«Отдай Энею нависну....(*)
«Гай, гай! Латынъ тутъ обизвався:
«Чого ты такъ розлютовався?
«Щожъ буде, якъ розсержусь я?
«Уже мини брехаты стыдно;
«А потаить — богамъ обыдно;
«Святая правда дорога!

(*) Нависна, дѣвка, которую многимъ женихамъ навязываютъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Послухай же судьбы есть воля,
«Щобъ я дочкы не отдававъ
«За земляка, а то зла доля
«Насяде, хто злама уставъ.
«Мене Амата ублагала
«И такъ бокы натасовала,
«Що я Энею одказавъ.
«Теперъ самъ мусишъ мирковаты,
«Чи треба жыть, чи умираты;
«А лучше, якъ бы въ умъ ты взявъ

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«И занедбавъ мою Лавысю;
«Чи трохы въ свити панночокъ?
«Ну взявъ бы Муньку, або Присю,
«Шатнувсь то въ сей, то въ той кутокъ:
«Въ Ивашкы, Мыльци, Пушкаривку,
«И въ Будыща, и въ Горбанивку, (*)
«Теперъ дивчатъ хоть гать гаты;
«Теперь на сей товаръ не скудно
«И замужню украсть не трудно,
«Абы по норову найты.»

(*) Селенія въ окружности Полтавы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На слово се прыйшла Амата
И заразъ въ Турна и впьялась;
Лобзала въ губы стратылата
И одъ плачу надъ нымъ тряслась.
«Въ напасть, сказала, не вдавайся,
«И бытыся не поспишайся,
«Якъ луснешъ ты, то згыну я;
«Безъ тебе насъ богы покынутъ,
«Латынци и Рутульци згынутъ
«И пропаде дочка моя.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но Турнъ на се не уважае
И байдуже ни сльозъ, ни словъ;
Гинця къ Энею посылае,
Щобъ бытысь завтра бувъ готовъ.
Эней и самъ трусывсь до бою,
Щобъ сильною своей рукою
Головку Турну одчесать.
А щобъ повирыть Турна слову,
Тожъ посыла зробыть умову,
Якъ завтра выставляты рать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На завтре тилько-що свитало,
Уже народъ заворушывсь;
Все вешталося, все кышало,
На бой дывытысь всякъ галывсь.
Мижовщыкы тамъ розмирялы,
Килочкы въ землю забывалы,
На знакъ де військови стоять.
Жреци молытвы зачыталы,
Олымпськымъ въ жертву убывалы
Цапивъ, баранивъ, поросятъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ військо стройнымы рядамы
Въ паради йшло, мовъ бы на бой;
Въ празнычній збруи зъ прапирамы,
Всякъ ратныкъ чванывся собой.
Обыдви арміи стоялы
На тыхъ межахъ, що показалы;
Мижъ нымы бувъ просторый плецъ;
Народъ за військомъ копошывся,
Всякъ товпывся, всякъ лизъ, тиснывся,
Побоищу щобъ зрить кинець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона, якъ богыня, знала,
Що Турну прыйдется пропасть,
Ище въ мизку коверзовала,
Щобъ одвернуть таку напасть;
Клыкнула мавку водъ Ютурну,
(Бо ся була сестрыця Турну,)
И росказала йій свій страхъ;
Велила швыдче умудрыться,
На всяки хытросты пустыться,
Щобъ брата не строщылы впрахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якь такъ на неби дви хытрылы,
Тутъ лагодылысь два на бой;
Вси за свого богивъ молылы,
Щобъ власною своей рукой,
Измигъ врага въ яешню змьяты.
Рутульци жъ сталы розмышляты,
Що Турнъ ихь може скыксовать;
Уже заздалегидь смутывся,
Ище ни чого, а скрывывся,
Не лучшебъ бой сей перервать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На сей то часъ Ютурна мавка
Въ Рутульскій подоспила строй;
И тамъ вертилася якъ шавка
И всихъ скуйовдыла собой.
Камерта выдъ на себе взявшы,
Тутъ всихъ учыла, толковавшы,
Що соромъ Турна выдавать;
Стыдъ всимъ стоять згорнувшы рукы,
Якъ згыне Турнъ, терпиты мукы,
Дать шыи въ кандалы ковать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Все військо сумно мурмотало,
Сперва тыхенько, посли въ гласъ,
Гукнулы разомъ, все пропало!
Щобъ розмиръ перервать въ той часъ.
Ютурна фыгли имъ робыла,
Шпакамы кибця затровыла
И заець вовка покусавъ.
Такіи чуда не бували
Лаврентци въ добре толковали,
Тулумній къ бытви пидтрунявъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И першый стрелывъ на Трояньцивъ,
Гиллыпенка на смерть убывъ;
А сей бувъ родомъ изъ Аркадцивъ,
То землякивъ на гнивъ пидвивъ.
Оттакъ, опьять зирвалы сичу!
Бижатъ одынъ другому въ стрнчу,
Хто зъ шаблею, хто зъ палашемъ;
Крычатъ, стриляютъ, бьютъ, рубають,
Лежать, втикають, доганяють;
Бсе вмыгъ зробылось кулишемъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней правдывый чоловьяга,
Побачывшы такый не ладъ,
Що вража зрадывшы ватага
Послать Фрыгійцивъ, дума, въ адъ.
Крычытъ: «чи вы осатанилы?
«Адже мы розмиръ утвердылы!
«Мы зъ Турномъ побьемось одни.»
Но видкиль стрилка не взялася
И спотыньга въ стегно впьялася,
И кровь забрызкала штаны.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней одъ раны шкандыбае,
Въ крови, изъ строю въ свій наметъ;
Його Асканій проважае,
Лыбонь и пидъ руку ведетъ.
Уздривъ се Турнъ возвеселывся,
Роспрындывся и розхрабрывся,
И на Трояньцивъ полетивъ:
То бье, то пха, або рубае,
Изъ трупивъ бурты насыпае,
Хоть бы варыть на сто котливъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

134 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И першыхъ Фила, Тамарыса,
На землю махомъ повалявъ;
Потимъ Хлорея, Себарыса,
Мовъ бы комашокъ потоптавъ;
Дарету, Главку, Ѳерсилогу,
Поранывъ рукы, щыю, ногу;
На викъ каликамы зробывъ.
Побывъ багацько Турнъ заклятый,
Не трохы потоптавъ зыкратый,
Въ крови такъ, мовь въ багни бродывъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

135 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коробылась душа Энея,
Що Турнъ Трояньцивъ такъ локшывъ;
Стогнавъ жалчише Прометея,
Бо бувъ одъ раны еле жывъ.
Япыдъ цылюрыкъ лазаретный,
Бувъ знахуръ въ порошкахъ нешпетный,
Личыть Энея прыступавъ:
По локти рукы засукае,
За поясъ полы затыкае,
Очкамы кырпу осидлавь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

136 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И заразъ прыступывшы къ дилу,
Винъ шпеныкъ въ рани розглядавъ;
Прыкладовавъ прыпаркы къ тилу
И шыломъ въ рани колупавъ.
И шевську смолу прыкладае,
Но все те трохы помагае;
Япыдъ сердешный чуе жаль!
Обценькамы пытавсь, клищамы,
Крючкамы, щыпцямы, зубамы,
Щобъ вырвать проклятущу сталь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

137 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венеры серце засвербило
Одъ жалю, що Эней стогнавъ;
Пидтыкавшысь, — а ну за дило;
И Купыдончыкъ не гулявъ.
Шатнулысь, разныхъ травъ нарвалы,
Сцилющои воды прымчалы,
Гарлемпськыхъ капель пиддалы,
И все те вкупи сколотывшы,
Якись слова наговорывшы,
Энею рану полылы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

138 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Таке ликарство чудотворне
Боль раны заразъ уняло,
И стрилкы копійце упорне
Безъ праци вынятысь дало.
Эней нашь знова ободрывся,
Пальонкы кубкомъ пидкрепывся,
Въ пайматчыну одигся бронь.
Летыть опъять врагивъ локшыты,
Летыть Трояньцивъ ободрыты,
Роздуть вь ныхъ храбрости огонь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

139 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За нымъ Фрыгійськи воеводы,
Що тьху, на взаводы летять;
А військо — въ лотокахъ якъ воды
Ревуть, все дномъ на верхъ вертять.
Эней лежачыхъ не займае,
Утикачивъ ни за-що мае,
А Турна повстричать бажа.
Хытрытъ лукавая Ютурна,
Якымъ бы побытомъ йій Турна
Спасты одъ смертного ножа.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

140 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На хытросты дивчата здатни,
Колы ихъ серце защымытъ;
И въ ремесли симъ такъ понятни,
Самъ бисъ ихъ не перемудрить.
Ютурна зъ облака злетила,
Зибхнула братня машталира
И стала коней поганять;
Бо Турнъ ганявъ тогди на вози,
Зыкратый же лежавъ въ обози,
Не въ сылахъ бигать, ни стоять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

141 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ютурна киньмы управляя,
Шаталась зъ Турномъ мижъ полкивъ;
Якъ одъ хортивъ лыса выляя,
Спасала Турна одъ врагивъ.
То зъ нымъ напередъ выйижжала,
То вмыгъ въ другый кинець скакала,
Но не туда де бувъ Эней.
Сей бачытъ хытрость тутъ непевну,
Труслывость Турнову никчемну,
Напьявсь въ погонь зо всихъ гужей.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

142 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пустывсь Эней слидыты Турна
И дума зъ ока не спустыть;
Но мавка хытрая Ютурна
И туть найшлася кулю злытъ.
Къ томужъ Мессапъ, забигшы зъ боку
Зрадливо, зо всього наскоку,
Пустывъ въ Энея каминець;
Но сей, по счастью, ухылывся
И каминцемъ не повредывся,
Зъ султанажъ тилько збывсь кинець.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

143 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней таку уздрившы зраду,
Велыкымъ гнивомъ розспалывсь;
Гукнувъ на всю свою громаду
И тыхо Зевсу помолывсь.
Всю рать свою впередъ подвынувъ
И разомъ на врагивъ нахлынувъ,
Веливъ всихъ сикты та рубать.
Пишлы Латынцивъ потрошыты;
Рутульцивъ шпыговать, крышыты,
Та-ба! якъ Турна бъ намъ достать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

144 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Теперъ безъ сорома прызнаюсь,
Що трудно бытву опысать;
И якъ ни морщусь, ни стараюсь,
Щобъ гладко вирши шкандовать,
Та бачу по моему выду,
Що скомпоную панахыду.
Зроблю лышъ роспысь пменамъ
Убытыхъ воинивъ на поли
И згынувшыхъ тутъ по неволи,
Для прымхы, ихъ князькивъ, душамъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

145 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На сей баталыи пропалы
Цетагъ, Танаисъ и Толонъ;
Одъ рукъ Энеевыхъ лежалы
Поризани: Онытъ, Сукронъ. —
Трояньцивъ Гилла и Амика
Зипхнула въ пекло Турна пика...
Та де всихъ поименно знать?
Тамъ ворогы вси такъ смишалысь,
Стиснылысь, що уже кусалысь,
Рукамыжъ нильзя и махать.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

146 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ-ось и сердобольна маты
Энею хукнула въ кабакъ,
Веливъ щобъ штурмомъ городъ браты,
Рутульскыхъ перебыть собакъ.
Столычный же Лаврентъ достаты,
Латыну зъ Турномъ перцю даты;
Бо царь въ будынкахъ ни гугу.
Эней на старшыхъ галасае,
Мерщій до себе ихъ сзывае
И мовытъ, ставшы на бугру:

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

147 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Моеи мовы не жахайтесь;
«(Бо нею управля Зевесъ.)
«И заразъ зъ військомъ одправляйтесь
«Брать городъ, де паршывый песъ
«Латынъ зрадлывый пье сывуху,
«А мы бьемось зо всього духу.
«Идитъ, палитъ, рубайте всихъ;
«Громадська ратушъ, зборни избы,
«Щобъ напередъ всього изслызлы,
«Амату жь завьяжите въ михъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

148 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавъ, и військо загремило,
Якъ громомъ, разнымъ орижжамъ;
Построилось и полетило
Простесенько къ градськымъ стинамъ.
Огни черезъ стину шпурлялы,
До стинъ драбыны прыставлялы
И хмары напустылы стрилъ.
Эней на городъ рукы знявшы,
Латына въ зради укорявшы,
Крычытъ: «Латынъ вына злыхъ дилъ.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

149 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якые въ городи осталысь,
Злякалысь одъ такой биды
И головы ихъ збунтовалысь,
Не зналы утикать куды.
Одни тряслысь, други потилы,
Ворота одчынять хотилы,
Щобъ въ городъ напустыть Троянъ.
Други Латына вызывалы,
На валъ полизты прынуждалы,
Щобъ самъ спасавъ своихъ мырянъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

150 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Амата глянувшы въ виконце,
Уздрила въ городи пожаръ;
Одъ дыму, стрилъ, затъмылось сонце;
Напавъ Амату сыльный жаръ.
Не бачывшыжъ Рутульцивъ, Турна,
Вся кровъ скыпилася зашкурна
И вмыгъ царыцю одуръ взявъ.
Здалося йій, що Турнъ убытый,
Черезъ неи стыдомъ покрытый,
На викъ зъ Рутульцямы пропавъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

151 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Йій жызнь зробылася не мыла
И осуружывся ввесь свитъ.
Себе, Олымпськыхъ кобеныла;
И выдно изо всихъ прымитъ,
Що глуздъ остатній потеряла;
Бо царськее обрання рвала
И въ самій смутній сій пори,
Очкуръ вкругъ шыи обкрутывшы,
Кинець за жертку зачепывшы,
Повисылась на очкури.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

152 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Аматы смерть ся бусурманська,
Якъ до Лавыніи дойшла,
То крыкнула «увы»! спысьменська,
По хати гедзатысь пишла.
Одежу всю цвитну порвала,
А чорну къ цери прыбирала,
Мовъ галка нарядылась вмахъ;
Въ маленьке зеркалце дывылась,
Крывытысь жалибно учылась
И мыло хлыпаты въ сльозахъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

153 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такая розимчалась чутка
Въ народи, въ городи, въ полкахъ.
Латынъ же, якъ старый плохутка,
Устоявъ ледве на ногахъ.
Теперъ винъ берега пустывся
И такъ злыденно искрывывся,
Що ставъ похожымъ на верзунъ.
Аматы смерть всихъ сполошыла,
Въ туту, въ печаль всихъ утопыла,
Одъ неи звомпывъ самъ панъ Турнъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

154 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якъ тилько Турнъ освидомывся,
Що давъ царыци смерть очкуръ,
То такъ на всихъ остервенывся,
Пидстреленый мовъ дыкый кнуръ.
Бижытъ, крычытъ, маха рукамы
И гризнымы велытъ словамы,
Латынцямъ и Рутульцямъ бой
Зъ Энеевцямы перерваты.
Якъ разъ протывни супостаты,
Утыхомырясь, сталы въ строй.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

155 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней одъ радосты нестямывсь,
Що Турнъ выходытъ бытысь зъ нымъ;
Оскалывъ зубъ, на всихъ оглянувсь
И спысомъ помахавъ своимъ.
Прямый, якъ сосна, велычавый,
Бувалый, здатный, тертый, жвавый,
Такый, якъ бувъ Нечеса князь;
На нього вси банькы пьялылы,
И самы ворогы хвалылы,
Його любывъ всякъ, — не боявсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

156 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якь тилько выступылы къ бою
Завзята пара ватажкивъ,
То, зглянувшыся мижъ собою,
Зубамы всякій заскрыпивъ.
Тутъ хвысь! шабелькы засвыстилы,
Цокъ, цокъ! — и искры полетилы;
Одынъ другого полосятъ!
Турнъ першій зацидывъ Энея,
Що съ плечъ упала и керея,
Эней бувъ поточывсь назадъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

157 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И вмыгъ прочумавшысь, зъ наскокомъ
Эней на Турна напустывъ,
Отдячывшы йому сто-зъ-окомъ
И вражу шаблю перебывъ.
Якымъ же побытомъ спастыся?
Трохы не лучше уплестыся?
Безъ шабли нильзя воювать.
Такъ Турнъ зробывъ безъ дальней думкы,
Якъ кажуть, пидобравшы клункы,
А ну! чимъ тьху навтикы драть.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

158 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бижытъ панъ Турнъ и репетуе,
И просытъ у своихъ меча;
Ни хто сердегы не ратуе
Одъ рукъ Трояньска сылача!
Якъ-ось ище перерядылась
Сестрыця и предъ нымъ явылась,
И въ руку сунула палашъ:
Опьять шабелькы заблыщалы,
Опьять панцыри забряжчалы,
Опьять панъ Турнъ оправывсь нашъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

159 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тутъ Зевсъ не втерпивъ, обизвався
Юнони зъ гнивомъ такъ сказавъ:
«Чи умъ одъ тебе одцурався?
«Чи хочешъ, щобъ тоби я давъ
«По пани-старій блыскавкамы?
«Бида зъ злостлывымы бабамы!
«Ужежъ вистымо всимъ богамъ:
«Эней въ Олымпи буде зъ намы
«Жывытысь тымыжъ пырогамы,
«Яки кажу пекты я вамъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

160 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Безсмертного жь хто ма убыты?
«Або хто може рану дать?
«Про щожь мазку́ мырянську лыты?
«За Турна щыро такъ стоять?
«Ютурна на одну проказу,
«И певне по твому прыказу,
«Палашъ Рутульцю пиддала.
«И покыжъ будешъ ты бисыться?
«На Трою и Трояньцивъ злыться?
«Ты зла имъ вдоволь задала.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

161 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона въ первый разъ смырылась,
Безъ крыку къ Зевсу ричъ вела:
«Просты паноче! проступылась,
«Я, да́ле-би, дурна була;
«Нехай Эней сидла Рутульця,
«Нехай спыха Латына зъ стульця,
«Нехай поселытъ тутъ свій ридъ.
«Но тилько, щобъ Латынське племья
«Уде́ржало на вичне времья
«Имення, мову, виру, выдъ.» —

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

162 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Иносы! силькись!» якъ мовляла,
Юнони Юпытеръ сказавъ.
Богыня зрадищъ танцювала,
А Зевсъ Метелыцю свыставъ.
И все на шалькахъ розважалы,
Ютурну въ воду одислалы,
Щобъ зъ братомъ Турномъ розлучыть;
Бо кныжка Зевсова зъ судьбамы,
Не смертныхъ пысана рукамы,
Такъ мусила установлять.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

163 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней махае довгымъ спысомь,
На Турна мицно наступа,
«Теперъ, крычытъ, пидбытый бисомъ,
«Тебе нихто не захова.
«Хоть якъ вертысь и одступайся,
«Хоть въ вищо хочъ перекыдайся,
«Хоть зайчыкомъ, хоть вовкомъ стань,
«Хоть въ небо лизь, ныряй хоть въ воду,
«Я вытягну тебе съ пидъ-споду
«И розмизчу погану дрянь.»

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

164 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одъ сей бундючнои Турнъ речи
Безпечно усыкъ закрутывъ,
И зжавъ свои шыроки плечи,
Энею глуздивио сказавъ:
«Я ставлю ричъ твою въ дурныцю;
«Ты въ руку не піймавъ сыныцю,
«Не тебе, дале-бигъ, боюсь.
«Олымпськи налы управляють,
«Воны на мене налягаютъ,
«Предъ нымы тилько я смырюсь.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

165 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавшы круто повернувся
И камень пудивъ въ пьять пиднявъ;
Хоть зъ праци трохы и надувся;
Бо бачъ, не тымъ винъ Турномъ ставъ.
Не та була въ нимъ жвавость, сыла,
Йому Юнона изминыла;
Безъ богивъ жъ людська мочь пустякъ.
Йому и камень изминяе,
Энея геть не долитае,
И Турна взявъ велыкій страхъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

166 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Въ таку щастлывую годыну
Эней чимъ-дужъ спысъ розмахавъ
И Турну, гадовому сыну,
На вичный помынокъ пославъ;
Гуде, свыстытъ, несется пика,
Якъ зверху за курчамъ шульпика,
Торохъ! Рутульця въ ливый бикъ;
Простягся Турнъ, якъ щогла, доли,
Качается одъ гирькой боли,
Клене Олымпськыхъ еретыкъ.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

167 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латынци одъ сього жахнулысь,
Рутульци галасъ пиднялы,
Трояньци глумно осьмихнулысь,
Въ Олымпижъ могорычъ пылы.
Турнъ тяжку боль одоливае,
Къ Энею рукы протягае
И мову слезную рече:
«Не жызны хочу я подарка;
«Твоя, Анхызовычъ, прыпарка
«За Стыксъ мене поволоче.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

168 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Но есть у мене батько ридный,
«Старый и дуже ветхыхъ сылъ;
«Безъ мене винъ хоть буде бидный,
«Та свитъ мини сей ставъ не мылъ;
«Тебе о тимъ я умоляю,
«Прошу, якъ козака, благаю,
«Колы мини смерть задасы,
«Отправъ до батька трупъ дубленный;
«Ты будешъ за сіе спасенный,
«На выкупъ же, що хочъ, просы.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

169 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Эней одъ речи сей смьягчывся
И мечъ пиднятый опустывъ;
Трохы́, трохы́ не прослезывся
И Турна рястъ топтать пустывъ.
Ажъ зыркъ — Паллантова лядунка
И золота на ній карунка,
У Турна высыть на плечи.
Энея очи запалалы,
Уста одъ гнива задрыжалы,
Ввесь зашарывсь мовъ жаръ въ печи.

    

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

170 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

И вмыгъ вхопывшы за чупрыну
Шкереберть Турна повернувъ,
Насивъ колиномь злу лычыну
И басомъ громовымъ гукнувъ:
«Такъ ты Трояньцямъ намъ для смиха
«Глумышъ съ Паллантова доспиха
«И думку маешъ буть жывымъ?
«Паллантъ тебе тутъ убывае,
«Тебе винъ въ пекли дожыдае,
«Иды къ чортамъ, дядькамъ своимъ.

    

Текст поеми з ілюстраціями.

171 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сь сымъ словомъ мечъ свій устромляе
Въ роззявленый Рутульця ротъ
И трычи въ рани повертае,
Щобъ билше не було хлопотъ.
Душа Рутульска полетила
До пекла, хоть и нехотила,
Къ пану Плутону на бенькетъ.
Жыве хто въ свити необачно,
Тому нигде не буде смачно,
А билшъ, колы и совисть жметъ.

Видання поеми 1842 р. Частина VI.

Текст поеми з ілюстраціями.

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

  

Ссылки на эту страницу


1 Енеїда
[«Энеида» Ивана Котляревского] – Проект «Енеїда Івана Петровича Котляревського: 7 в 1»

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654