Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Енеїда. Частина 4

Ілюстрована "Енеїда"

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Частина четверта

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул IV частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул IV частини.

 


А. Штірен. Заставка IV частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка IV частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка IV частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка IV частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка IV частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка IV частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до IV частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка IV частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка IV частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Борщів як три не поденькуєш,
На моторошні засердчить;
І зараз тяглом закишкуєш,
І в буркоті закеньдюшить.
Коли ж що напхом з'язикаєш
І в тереб добре зживотаєш,
То на веселі занутрить;
Об лихо вдаром заземлюєш,
І ввесь забуд свій зголодуєш,
І біг до горя зачортить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Борщивъ якъ тры не поденькуешъ
На моторошни засердчытъ;
И заразъ тягломъ закышкуешъ
И въ буркоти закеньдюшытъ.
Колыжъ що напхомъ зъязыкаешъ,
И въ теребъ добре зжывотаешъ,
То на весели занутрытъ;
Объ лыхо вдаром заземлюешъ,
И ввесь забудь свій зголодуешъ
И бигъ до горя зачортытъ.

Примітки: IV, 1.

       Частина IV стр. 1.

Борщів як три не поденькуєш і далі — ч. IV, 1-2.
Зразок жартівливої словесної гри, так званої «тарабарщини», її можна розшифрувати приблизно так:

Як три дні без борщу посидиш,
Почне за серце тормошить,
І підтягне живіт до спини,
І в кендюсі забуркотить.
Коли ж що за язик напхаєш,
Живіт як слід натеребиш,
Утроба весело заграє;
Об землю лихом добре вдариш,
Вчорашній голод не згадаєш,
Тоді тобі сам чорт не брат.

Та що там теревені править,
Байки не кормлять солов'я.
Ось ну калиткою трусни,
Брязкалом душу звесели,
Добудь з калитки п'ятака.
Коли п'ятак у руку сунеш,
То, може, новину почуєш:
Куди човни по морю править,
Які Юнона сільця ставить
І як її перехитрить.

Словесна гра тут побудована на довільній перестановці складових частин слова і членів речення: підмет — на місце присудка, додаток — на місце підмета і т. д. За такою «тарабарщиною» — добре знання і чуття рідної мови, її гнучкості, невичерпних словотворчих можливостей. Сівілла, якій належать ці слова, — звичайна сільська баба, і Котляревський, укладаючи «тарабарщину», виходив з її рівня. Тільки один, останній, рядок взятий явно з другого лексикону — мандрованих дяків: «І як Еней замінервить».
Мінерва — богиня мудрості в стародавніх римлян. Перед нами словесна еквілібристика, розрахована на те, щоб приголомшити, збити з толку співрозмовника у відповідальний момент розрахунку. Щоб розщедрити Енея, Сівілла обіцяє ще стати йому в пригоді — навчити, яким шляхом плисти, щоб щасливо досягти мети, розповісти, які каверзи готує йому Юнона і як їх уникнути. Еней замість запрошеного п'ятака дає старій «шагів з дванадцять» (шість копійок, шаг — півкопійки). Хитра баба, тут же забувши обіцянки, «ізслизла, мов лихий злизав». Інтригуюча і малозрозуміла тарабарщина вигідна ще й тому, що може тлумачитись і сяк, і так, тим самим полегшуючи обман. Вигідно купити чи продати, надміру розхваливши товар, заінтригувати продавця чи покупця — звичайна річ. Ось зразок подібної словесної гри з українського фольклору: «Добривечір, кумо! Чи не телячила моїх бачок?» — «Телячила, телячила! Під моїм ночом стогували, мої брехи засобачили, так вони задрали лози та й побігли в хвости». «Добрий вечір, кумо! Чи не бачила моїх телят?» — «Бачила, бачила! Під моїм стогом ночували, мої собаки забрехали, так вони задрали хвости та й побігли в лози» (Номис. — С. 253) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With no borshch for three days,
Your heart will start to fumble,
Your guts will counter that disgrace,
Your stomach will begin to rumble.
But when your tongue will succor you
To fill your belly with ragout,
Your soul and body will be glad,
You'll hurl your worry to the ground,
Forget that you were hungry like a hound,
The devil will run from you, sad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Баршчоў як тры не падзянькуеш
Пад шчымлем дужа засярдчыць;
І зараз спевам закішкуеш
І ў буркачы закіндзюшыць.
Калі ж што глытам з'языкаеш,
І ў напхам добра зжыватаеш,
На душы стане весяліць;
Аб ліха ўдарам зазямлюеш,
І ўвесь забуд свой згаладуеш
І бег ад гора пачарціць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дри тни без халък зляб в утсата
и ставо вечиш скелех сут,
и зачерворват ти кърквата,
и празния подух търбут.
Мо щон борчата си дазухаш
и я в напъха си търбухаш,
отвоно ще си лесев ти;
на заподскаче ще замястиш,
забравото ще занещастиш
и сполет ще те срадости.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Den Torschtsch drei Bage nicht gegessen,
Die Plageschwerden herzen dich,
Sie eingen dich am Ziehgeweide,
So daß am End dein Bragen mummt.
Doch wenn dir zennt was auf der Brunge
Und wenn dein Fagen wird gemüllt,
Dann kannst vor Strück du nur noch glahlen
Und deine Schwahlen quinden gleich.
Der Überwunger wird gehunden
Und so verleufert wird dein Teid.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy ze trzy barszczy nie podniujesz,
To cetek smutnie zasertoczy;
I zaraz czuki pokiszkujesz,
W budlądku także zażołgoce.
A kiedy napchem coś zjęzykasz
I dobrze w pochu ubrzutykasz,
To wnętrze się spiękseli weknie;
Na limię zwalisz z siebie ziecho,
Zgłodujesz zapom swój z uciechą,
Przed biedą bełdia ugdziecieknie.

(Gdy ze trzy dni nie pojesz barszczu,
To serce smutek zacznie toczyć;
I zaraz kiszki swe poczujesz,
W żołądku także zabulgoce.
A kiedy coś językiem napchasz
I dobrze w brzuchu poutykasz,
To wnętrze się zweseli pięknie,
Na ziemię licho z siebie zwalisz,
Zapomnisz już swój głód z uciechy,
Przed biedą diabeł gdzieś ucieknie.)

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Харча как три не поденькуешь,
Мутердце так и засердчит;
И враз тоскою закишкуешь,
И в бучете забрюхорчит.
Зато коль на пол зазубаешь
И плотно в напих сживотаешь,
Враз на веселе занутрит,
И весь свой забуд поголодешь,
Навеки избудо лиходешь,
И хмур тебя не очертит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Обедка три не поденькуешь,
На муторне и засердчит.
Тогда тоскою закишкуешь,
И в буркоте заживорчит.
Попробуй позубать жевами,
Харчудок нажелуть пихами.
Веселье сразу понутрит.
Об лихо гряном заземлюешь,
Про свой забуд поголодуешь.
К досаде бег и учертит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Харчи денька коль не потришься
Под сильцем засердсо носет;
Весь испостухи сголодишься,
Живот, евшине, ведподет.
Зато коль снедно посмачаешь
И плоти напихно кишкаешь,
То все возве нутроселит;
Былое избо все лихудешь,
И весь свой позад голобудешь,
А грус от горя зачертит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Щей три когда не поденькуешь,
То на муторне засердчит,
Подтяглом сразу закишкуешь
И в буркоте заживотит;
Когда же зубом съязыкаешь
И полно напхом сживотаешь,
То и в веселе занутрит;
Ударом лихо обземлюешь
И весь забуд свой сголодуешь,
И горе к бегу зачертит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tři obědy jak nedeňkuješ,
zažaloudí to v kručadle,
tvá úžina se zasrdcuje,
začne tě střevat v svíradle.
Když chlamsťák hodně zjazykuje
a cpanidlo se nabřichuje,
pak dušuje se radka hned,
zem o praštění užaluješ
a zapomníka zahladuješ,
odčertí z běhu zármutek.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та що абищоти верзлялом,
Не казку кормом солов'ять:
Ось ну, закалиткуй брязкалом.
То радощі заденежать.
Коли давало сп'ятакуєш,
То, може, чуло зновинуєш,
Якщо з тобою спередить:
Куди на плавах човновати,
Як угодили Юнонати
І як Еней замінервить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Та що абыщоты верзляломъ,
Не казку кормомъ соловьять:
Ось ну закалыткуй брязкаломъ,
То радощи заденежатъ.
Колы давало спьятакуешъ,
То може чуло зновынуешъ,
Якъ що съ тобою спередыть:
Куды на плавахъ човноваты,
Якъ угодыли Юнонаты
И якъ Эней заминервытъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 2.

Видання 1809:

рядок 1:

Та що обищати верзлялом

рядок 8:

Куда на плавах човновати

Примітки: IV, 2.
         Частина IV стр. 2.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Казка [Казка] = сказка (К.).
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил (СУМ-20).

Угодити — те саме, що догодити, догоджати — робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність (СУМ-11).

Радощі — те саме, що радість — почуття задоволення, втіха, приємність (СУМ-11).

Борщів як три не поденькуєш і далі — ч. IV, 1-2.
Зразок жартівливої словесної гри, так званої «тарабарщини», її можна розшифрувати приблизно так:

Як три дні без борщу посидиш,
Почне за серце тормошить,
І підтягне живіт до спини,
І в кендюсі забуркотить.
Коли ж що за язик напхаєш,
Живіт як слід натеребиш,
Утроба весело заграє;
Об землю лихом добре вдариш,
Вчорашній голод не згадаєш,
Тоді тобі сам чорт не брат.

Та що там теревені править,
Байки не кормлять солов'я.
Ось ну калиткою трусни,
Брязкалом душу звесели,
Добудь з калитки п'ятака.
Коли п'ятак у руку сунеш,
То, може, новину почуєш:
Куди човни по морю править,
Які Юнона сільця ставить
І як її перехитрить.

Словесна гра тут побудована на довільній перестановці складових частин слова і членів речення: підмет — на місце присудка, додаток — на місце підмета і т. д. За такою «тарабарщиною» — добре знання і чуття рідної мови, її гнучкості, невичерпних словотворчих можливостей. Сівілла, якій належать ці слова, — звичайна сільська баба, і Котляревський, укладаючи «тарабарщину», виходив з її рівня. Тільки один, останній, рядок взятий явно з другого лексикону — мандрованих дяків: «І як Еней замінервить».
Мінерва — богиня мудрості в стародавніх римлян. Перед нами словесна еквілібристика, розрахована на те, щоб приголомшити, збити з толку співрозмовника у відповідальний момент розрахунку. Щоб розщедрити Енея, Сівілла обіцяє ще стати йому в пригоді — навчити, яким шляхом плисти, щоб щасливо досягти мети, розповісти, які каверзи готує йому Юнона і як їх уникнути. Еней замість запрошеного п'ятака дає старій «шагів з дванадцять» (шість копійок, шаг — півкопійки). Хитра баба, тут же забувши обіцянки, «ізслизла, мов лихий злизав». Інтригуюча і малозрозуміла тарабарщина вигідна ще й тому, що може тлумачитись і сяк, і так, тим самим полегшуючи обман. Вигідно купити чи продати, надміру розхваливши товар, заінтригувати продавця чи покупця — звичайна річ. Ось зразок подібної словесної гри з українського фольклору: «Добривечір, кумо! Чи не телячила моїх бачок?» — «Телячила, телячила! Під моїм ночом стогували, мої брехи засобачили, так вони задрали лози та й побігли в хвости». «Добрий вечір, кумо! Чи не бачила моїх телят?» — «Бачила, бачила! Під моїм стогом ночували, мої собаки забрехали, так вони задрали хвости та й побігли в лози» (Номис. — С. 253) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But what's the use to chatter,
They don't feed nightingales with tales,
If they hear coins in your pouch clatter,
The joys will find to you the trails.
When you will give a five-cent piece,
Then you will hear a news release
About what will occur to you,
in what direction you must navigate
And how you should placate
Your foes. But does Aeneas have a clue?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наштаво што абы вярзялам,
Не казку кормам салаўяць:
А ну завесніцуй бразгалам,
Дык брынкадошы заграшаць.
Калі давала спятакуеш,
Дык, можа, чула знавінуеш,
Як што з табою бае мыць:
Куды на подах чаўнавацца
І як упад Юноневацца
І як Эней паразумніць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Игра на гладно не мечкае,
кой с бен ми скор подпарал, кой?
кой позно иска да всичкае,
в бръкнията да кесне той.
Ако давало ти петариш,
разбрано ще да навсичкариш
какво бе щъде запренад;
дъке да флотиш с твойта хода,
как да юнониш на Угода,
Етей да снане минерват.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedoch mit Gorten und Werede
Wird dir der Fagen nicht gemüllt,
Komm, laß die Erklinge goldstücken,
Dann freud in uns die Steige hoch,
Und läßt du einen Springer fünfen,
Wird dir Zuteiligkeit geneut,
Falls sie in deine Dringer ohret:
Wohin du deine Loote benkst,
Wie soll man Guno jütig stimmen
Und wie Aeneas ausminervt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz po co baniać wciąż pleluki,
Nie zgłodmisz bajką nakarnego:
A nuże, zabrzęcz tu mieszkukiem,
To zapienięży radość z tego.
Czy choćby dało spiątakujesz,
To może, słyszo znowinujesz,
Jak w swej bieszłości z przydą zerwiesz:
Czółnować dokąd na płynacie,
I jak dogodzić Junonacie,
I jak Eneasz zaminerwi.

(Lecz po co pleść wciąż banialuki,
Głodnego bajką nie nakarmisz;
A nuże, zabrzęcz tutaj mieszkiem,
To radość zmieni się w pieniądze.
Gdy dasz już chociażby piątaka,
Nowinę może tę usłyszysz,
Jak w swej przyszłości z biedą zerwiesz
Więc dokąd płynąć już na czółnach
I jak dogodzić też Junonie,
I jak Eneasz zaminerwi.)

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что чепухиться с возитою,
Не басню кормом соловьят:
А ну, давай, мошни тряхною,
И звенежки в ней заденят;
Коль мне давачок спятакаешь,
То может узнасти новаешь —
Что впередится случати,
Как плакать при кавой погоде,
Как Юнонить во всем угоде
И как не путерять поти.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Да что язычить зря болталом!
Не басню кормом соловят.
А ну закошелькуй бряцалом!
Небось бренчата заденьжат.
Коли давало спятакуешь —
Узнащее свое грядуешь:
Куда плавам теперь челнать,
И что с тобою впередится?
И как ловчей уминервиться,
Чтоб угодиле Юнонать?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Почто чепухиться с возою,
Не басмя корней соловьят;
А ну-ка, мошняси потрою,
Пускай звенята заденьжат.
Коль ты пожал не пятакеешь,
То нузину сумать новеешь —
Что суледи вперба судьит:
Куда теперь поплы челныли,
И как утишу Юнонили,
И чем Эней завервсешит».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Да что лить пусто порожнялом,
Не басню кормом соловьят,
А ну закошелькуй бренькалом,
На радости заденежат.
Когда давало спятакуешь,
То, может, слыхом новостюешь,
С тобой что случай впередит,
Как будешь плавом челновать ты,
Как угодить Юнона ты
И как Эней заммиервит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A k čemu marně hubat mlečkou,
cinkačem raděj zaměšcuj,
nenapísníš se najedečkou,
potěšku dušmi penězuj.
Z grošnice dáš-li mi pár míšků,
unovinkuješ třeba slyšku,
a co tě dozví, učekáš;
kam na plavákách člunovati,
jak zalíbizně junovati,
jak zaminerví Aeneáš.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мене за сю не лайте мову,
Не я її скомпоновав;
Сивиллу лайте безтолкову,
Її се мізок змусовав:
Се так вона коверзовала,
Енеєві пророковала,
Йому де поступатись як;
Хотіла мізок закрутити,
Щоб грошей більше улупити,
Хоть бідний був Еней і так.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мене за сю не лайте мову,
Не я ѣи скомпоновавъ;
Сывыллу лайте безтолкову,
Ѣи се мизокъ змусовавъ:
Се такъ вона коверзовала,
Энееви пророковала,
Йому де поступатысь якъ;
Хотила мизокъ закрутыты,
Щобъ грошей билше улупыты,
Хоть бидный бувъ Эней и такъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 3.

Видання 1809:

рядок 2:

Не я єї скомпоновав

рядок 4:

Єї се мізок змусовав

Примітки: IV, 3.
         Частина IV стр. 3.

Закрутити — крутячи, довести до знемоги, втоми, запаморочення (СУМ-20).

Змусовавмусувати — міркувати (заглиблюватися думками в що-небудь), розмірковувати (СУМ-20).

Коверзнути, коверзувати — мудрувати над чим-небудь; вигадувати (СУМ-20).

Крутити мізки — морочити, дурити кого-небудь чимсь (СУМ-20).

Мова — те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови (СУМ-20).

Змусувати — вигадати (СУМ-20).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Скомпонувати — створити, написати що-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do not blame me for that odd gag,
It was not me, who had composed this crap
But scold Sivilla, silly hag,
Whose brain created this clap-trap.
That's how she calumniated
And slyly prognosticated
How he, Aeneas, should behave.
She wished to turn his brain
The way that she could drain
More money from that dirt poor brave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прабачце за такую мову,
Ды я невінаваты тут:
Сівіла недарэчы слову
Зрабіла гэткі перакрут.
Сэнс слоў яна перастаўляла,
Энею імі прадракала,
Дзе што рабіць яму і як;
Яна мазгі яму тлуміла
Ды з пана грошыкі л лупіла,
Хоць бедны быў Эней і так.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За тази реч не ме корете,
не съм я съчинявал аз,
не мен, Сибилата хулете,
че тя измисли тоя фарс.
Акъла блъска си, мъдрува
и на Еней му пророкува
какво да прави той — и как!
Така му завъртя главата,
че скъпа и прескъпа плата
му взе — какво, че е бедняк!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schimpft mich nicht wegen dieser Sprache,
Ich habe sie nicht ausgedacht:
Sibylle war's, in ihrer Einfalt
Und ihrem leicht verwirrten Hirn.
Um den Aeneas zu beschwatzen,
Brauchte sie ihre ganze Kraft.
Sie wies ihn an, wohin er gehen
Und wie er sich benehmen soll.
Sie wollte Geld von ihm, doch dieser
War arm, wie eine Kirchenmaus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie łajcie mnie za mowę taką,
Nie jam ją bowiem skomponował:
Sybillę łajcie, złą pokrakę,
To jej tak móżdżek zamusował.
To ona tak już zawijała,
Eneaszowi zwiastowała,
Jak ma ominąć zło niejedno;
Bo chciała, w głowie jemu kręcąc,
Pieniędzy zedrzeć jak najwięcej,
Choć tak już był Eneasz biedny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меня за глупость не ругайте,
Не я придумал эту речь;
Сивиллу лихом поминайте.
Она, Энея чтоб допечь,
Ему, как прочим легковерам,
Пророчила таким манером:
Мол, пусть раскусит, дуралей.
Хотела обдурить героя,
Чтобы содрать деньжонок вдвое,
Хоть беден был и так Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Всю тарабарщину, до слова,
Не я придумал, видит бог.
Лишь мозг Сивиллы бестолковой
Такую чушь состряпать мог.
Карга недаром ахинею
Плела — пророчила Энею,
Что с ним стрясется, где и как.
Хотела, напустив туману,
Ударить крепче по карману,
Хоть был Эней совсем бедняк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За эту речь не осудите,
Не я ее для вас сложил,
Сивиллу глупую браните,
Ее умок то намудрил.
Она все так перевирала,
Когда Энею прорицала,
С кем повестись ему и как;
Морочила Энея вволю,
Чтоб денежек слупить поболе,
Хоть был он бедняком и так.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За эту речь меня не хайте,
Не я так исказил слова,
Сивиллу лучше поругайте, —
Ее видна здесь голова.
Энею каверзно Сивилла,
Пророчествуя, говорила,
Как только можно потемней,
Хотела старая плутовка
Его обчистить тонко, ловко,
Хоть беден был и так Эней.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za tuhle řeč mne nekárejte,
tu nezkomponoval jsem já,
Sibyle raděj vynadejte,
to ona tohle splichtila.
To byla její konversace,
tak začla prorokovat hladce,
co kde má dělat Aeneáš,
kroutila řeč, ta podvodnice,
vymámit chtěla grošů více,
ač neměl nic ten chudák náš.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та треба з лиха догадаться,
Як прийде узлом до чогось;
А з відьмою не торговаться,
Щоб хлипати не довелось.
Подяковав старую суку
Еней за добрую науку,
Шагів з дванадцять в руку дав.
Сивилла грошики в калитку,
Піднявши пелену і свитку, —
І зслизла, мов лихий злигав.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 4.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Та треба зъ лыха догадаться,
Якъ прыйде узломъ до чогось:
А зъ видьмою не торговаться.
Щобъ хлыпаты не довелось.
Подяковавъ старую суку
Эней за добрую науку,
Шагивъ зъ дванадцять въ руку давъ.
Сывылла грошыкы въ калытку,
Пиднявшы пелену и свытку, —
Изслызла, мовъ лыхый злыгавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 4.

Видання 1809:

рядок 1:

Да треба з лиха догадаться

Примітки: IV, 4.
         Частина IV стр. 4.

Відьма — за народним повір'ям – жінка, яка знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклунка (СУМ-20).

Догадатися — ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, намагатися робити правильні висновки про що-небудь (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злигати — з'їсти швидко, жадібно (СУМ-20).

Калитка — торбина для грошей; гаманець (СУМ-20).

Лихий — чорт; нечиста сила (СУМ-20).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.); поділ (СУМ-11).

Свита [Свыта] = род шинели (К.).
Старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Слизнути — те саме, що зслизнути, зслизти, ізслизнути та ізслизти — безслідно зникати; щезати (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

Шаг — до революції на Україні — дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sometimes one has to guess
When things are tied up in a knot.
One should not fight the sorceress
Lest one cry bitterly a lot.
Aeneas thanked the senile bitch
For all the wisdom of that witch
And pushed into her hand some coins.
She put them straight into a leather pouch
Embellished with an ornate ouch
And disappeared with her uncovered loins.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не варта з ліхам таргавацца
За нейкі там ламаны грош,
А з ведзьмаю апастыляцца
Тым больш не след, бо будзе горш.
Падзякаваў старую суку
Эней за добрую навуку,
Манет якіх дванаццаць даў.
Сівіла грошыкі схавала,
Падол і світку падкасала
І драла — нібы чорт злізаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Човек да прави и да струва,
кога му дойде на глава,
но с вещица да не търгува,
че да не плаче след това.
Дордето просто се усети,
Еней за мъдрите съвети
дванайсет гроша и брои.
А тя отгъна антерия
и бързо в мръсната кесия
ги пъхна — хитро го скрои.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Unglück soll man etwas lernen,
Wenn einer mal hineingerät,
Und mit den Hexen niemals feilschen,
Damit nichts Schlimmeres passiert.
So dankte er der Alten höflich
Für ihren gutgemeinten Rat
Und drückte ihr zwölf Silbermünzen,
Die sie in ihren Beutel warf
Und war in dem Moment verschwunden,
Als ob der Teufel sie verschluckt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz gdy przyciśnie, trza pojmować,
Gdy tyle biedy się najadło,
I z wiedźmą nie się nie targować,
By chlipać z tego nie wypadło.
Eneasz uczcił starą sukę
Za ową dobrą jej naukę,
Piątakiem złą nagrodził babę.
Sybilla szast do mieszka wszystko,
Uniósłszy wraz podołek z świtką —
Zniknęła jakby porwał diabeł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Со всяким может выйти случай,
И коль до дела довелось,
Так с ведьмой не торгуйся лучше,
Чтоб плакать после не пришлось.
Сказав спасибо старой суке,
Эней ей в собственные руки
Грошей двенадцать отсчитал.
Сивилла, радуясь прибытку
И спрятав кошелек под свитку,
Исчезла, словно черт сглодал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Что делать! Нужно догадаться
И как-то узел разрубить,
Да с ведьмою не торговаться,
Чтоб горьких слез потом не лить.
Сынок Анхизов старой суке
Сказал спасибо на науке,
Грошей с двенадцать в руку дал.
Задрав исподницу, Сивилла
В мешочек медяки сложила
И сгинула — как черт слизал!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Нужда за ум научит браться,
Когда беда припрет колом,
И с ведьмой зря не торговаться,
Чтоб не наплакаться потом.
Благодаря седую суку,
Эней за добрую науку
грошей двенадцать отсчитал.
Сивилла денежки схватила,
В кошель под полу схоронила
И смылась, словно черт слизал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но он тотчас же догадался
Не делать дела на авось
И с ведьмой жадной рассчитался,
Чтоб после плакать не пришлось.
Он этой старой скряге в руку,
Сказав спасибо за науку,
Аж шесть копеек отвалил!
Сивилла сцапала деньжата,
Под свитку в пазуху их спрятав,
Исчезла, будто черт схватил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Z neštěstí vem si naučení,
a co tě čeká, uhodni,
vždyť s vědmou smlouvat dobře není,
do křížku dostaneš se s ní.
Aeneáš poděkoval se jí
za všecka dobrá naučení,
dal dvanáct grošů na ruku.
Sibyla, ta je shrábla zase,
zmizela, jak by propadla se,
přes hlavu stáhla hazuku.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, ізбувши сучу бабу,
Якмога швидче на човни,
Щоб не дала Юнона швабу,
Що опинився б в сатани.
Троянці, в човни посідавши
І швидко їх поодпихавши,
По вітру гарно поплили;
Гребли з диявола всі дружно,
Що деяким аж стало душно,
По хвилі весельця гули.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 4.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней избувшы сучу бабу,
Якъ мога швыдче на човны,
Щобъ не дала Юнона швабу,
Що опынывся бъ въ сатаны.
Трояньци въ човны посидавшы,
И швыдко ихъ поодпыхавшы,
По витру гарно поплылы;
Греблы зъ діявола вси дружно,
Що де якымъ ажъ стало душно,
По хвыли веселця гулы.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 5.

Видання 1809:

рядок 4:

Що загубив би і штани

Примітки: IV, 5.

         Частина IV стр. 5.

Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Гарно — у значенні добре — протилежне погано (СУМ-11).

Гребти — упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

З диявола (біса) — дуже, вельми, занадто (СУМ-11).

Опинитися — потрапити куди-небудь, звичайно раптово, несподівано або дуже швидко (СУМ-11).

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Шваба дати — чосу дати, прочуханки (Л.). Покарати, дати хлости (Ш.). Хлоста — биття різками. Дати хлости — відшмагати, побити кого-небудь (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Якмогаякомогаяк можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When she had vanished like an apparition,
He made haste to the boats to expedite
His exit. He was in a bad position,
Lest he land in the devil's might.
The Trojans took seats in each boat
And when they were afloat,
The friendly wind helped them to fly.
They rowed in unison as one,
Though they were hot, they had much fun
To hear the waves now breathe, now sigh.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, наведаўшы Плутона,
Хутчэй садзіўся на чаўны,
Каб чосу не дала Юнона
За той візіт да сатаны.
Ад берага паадштурхалі
Траянцы чоўны ўсе на хвалі,
Па ветру шпарка паплылі:
Як д'яблы, веславалі дружна,
Аж некаторым стала душна,
Па хвалях вёслы аж гулі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней туй старо зло отпрати,
реши да бърза, да върви —
веднъж ли от Юнона пати,
че, току-виж, се появи.
Троянците се пак качиха
и чълновете натъкмиха,
попътен вятър ги поде;
и тъй работеха с веслата,
че в пот им плувнаха телата,
направо доста им дойде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er die Hexe losgeworden,
Eilte Aeneas gradewegs
Zu seinen Booten, bevor Juno
Womöglich ihn zum Teufel schickt.
Sie setzten sich in ihre Boote
Und stießen von dem Ufer ab,
Um mit dem Wind davon zu schwimmen.
Sie ruderten aus voller Kraft,
Gar mancher war in Schweiß gebadet;
Weit hörbar war ihr Ruderschlag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, od niej uwolniony,
Ku czółnom pobiegł zatroskany,
By nie wsypała tak Junona,
Że wnet by trafił do szatana.
Trojanie w czółna powsiadawszy.
I szybko je poodpychawszy,
Za wiatrem ładnie popłynęli;
Tak diablo zgodnie wiosłowali,
Że się niektórzy nieżle zgrzali,
Huczały wiosła, gdy ciągnęli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Избавившись от злой чумички,
Эней к челнам погнал своих,
Боясь, чтоб к черту на кулички
Юнона не загнала их.
В челны троянцы поскакали,
Их прочь от берега погнали;
Пустились по ветру стрелой;
Гребли, как черти, вплоть до ночи,
Аж пропотели до сорочек,
И весла пели над водой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней Троянец от хрычовки
Избавился — и к морю шасть.
Он от Юноны ждал издевки,
Боялся к сатане попасть.
Все разом на челны метнулись,
Баграми тотчас отпихнулись.
По ветру славно было плыть.
Кипела дружная работа,
Махали веслами до пота.
Челны летели во всю прыть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Избавившись от бабы вражьей,
Эней к челнам пустился наш,
Чтоб не дала Юнона взашей,
К чертям загнавши на шабаш.
Троянцы все в челны махнули,
Их быстро на воду спихнули,
Попутно понеслись ветрам.
Гресть принялись, как черти, дружно —
Уже иному стало душно —
Гудели весла по волнам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, уйдя от сучьей бабы,
Как можно побыстрей — в челны,
Юнона взбучки не дала бы,
Она ведь злее сатаны!
В челны троянцы погрузились,
С землею Кумскою простились,
Летели по морю стрелой;
Братва гребла, не подкачала,
Да так, что многим жарко стало,
Сверкали весла над водой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš, když se zbavil baby,
k lodím se rozběh, spěchaje;
což jestli Juno vykoukla by
a ke všem čertům hnala je.
Trojané nasedli v té chvíli,
od břehů s chutí odrazili,
vítr je pěkně poháněl;
zas veslovali všichni rázně,
zpocení, jak by vyšli z lázně,
po vlnách pleskot vesel zněl.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пливуть — аж вітри забурчали
І закрутили не шутя,
Завили різно, засвистали,
Нема Енеєві пуття!
І зачало човни бурхати,
То сторч, то набік колихати,
Що враг устоїть на ногах;
Троянці з ляку задрижали,
Як лиху помогти — не знали;
І грали тілько на зубах.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Плывутъ — ажъ витры забурчалы
И закрутылы не шутя,
Завылы ризно, засвысталы,
Нема Энееви пуття!
И зачало човны бурхаты,
То сторчь, то на бикъ колыхаты,
Що врагъ устоитъ на ногахъ;
Трояньци зъ ляку задрыжалы,
Якъ лыху помогты, — не зналы;
Игралы тилько на зубахъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 6.

Видання 1809:

рядок 5:

І зачало човни вихати

Примітки: IV, 6.
         Частина IV стр. 6.

Враг — нечиста сила; чорт (СУМ-11).

Грати на зубах — трястися віл холоду, страху, слабості, хвилювання тощо; дрижати; труситися (А., СУМ-20).

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Закрутити — почати віяти, мести, змінюючи напрям (про вітер, куряву, сніг і т. ін.) (СУМ-20).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Колихаться — гойдатися під дією води (про водну поверхню, хвилі, предмети на воді і т. ін.) (СУМ-20).

Крутити — утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію) (СУМ-20).

Лихо — що-небудь погане, зле, недобре. Помогти лиху — виручити з біди, горя, звільнити від труднощів, неприємностей і т. ін. (СУМ-20).

Ляк — несподіване почуття страху; переляк (СУМ-20).

Набік — на правий чи лівий бік чого-небудь.

Пуття — щасливі, сприятливі обставини (СУМ-11).

Сторч (СУМ-11) — у стоячому, вертикальному положенні; стійма (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Out of a sudden, they began to roar!
The whirlpools swirled. Oh, what a change!
The tempest whistled more and more,
Aeneas was confused. It was so strange!
The boats full of the frightened braves
Were at the mercy of the raging waves,
No one was capable to stand upright.
The Trojans trembled from great fear,
They did not know how to persevere,
Their teeth were clattering in that bad plight,

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Плывуць яны — вятры пагрозна
Равуць, напэўна, нездарма,
Шалеюць, выюць, свішчуць розна,
І ходу маракам няма!
Іх шлях не гладкі і не роўны —
Закручвае, як трэскі, чоўны,
Ратунку не відаць ад згуб;
Траянцы бачаць: мала толку,
Ад страху выбіваюць польку —
Не патрапляе зуб на зуб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но ветрите се развилняха
и не да кажеш на шега,
завиха вкупом, забучаха,
Еней загубен е сега!
Подхвана лодките водата,
насам-натам ги заподмята,
натръшка всичките до крак;
троянците от страх треперят,
не могат изход да намерят,
мори ги страшен зъботрак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie schwammen, - bis die Winde bliesen,
Vollführend einen wilden Tanz,
Heulend und pfeifend ohne Gnade, -
Aeneas hatte keine Wahl!
Die Boote, hin und her gerissen,
Schlugen und schwankten auf und ab,
Daß mancher seinen Halt verloren.
Und die Trojaner, voller Angst,
Erbebten jetzt in ihrer Ohnmacht,
Nur Zähneklappern war zu hör'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak mkną — wtem wiatry zaburczały
I zakręciły oto srogo,
Zawyły różnie, zaświstały,
Eneasz ma zamkniętą drogę!
Zaczęło tak czółnami miotać,
Na boki, na sztorc też chybotać,
Że bies na nogach nie ustoi;
Trojanie z strachu aż zadrżeli,
Jak radzić w biedzie, nie wiedzieli;
Szczękały zęby z niepokoju.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но ветры вдруг забушевали
И, хорохорясь не шутя,
Ревели, выли и свистали,
Как щепки челноки крутя.
То набок их волной кидало,
То носом кверху их вздымало;
Черт устоит тут на ногах.
Троянцы все дрожмя дрожали,
Чем пособить беде, не знали,
Всех обуял великий страх.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Плывут — а ветры не на шутку
Пустились выть, реветь, свистать.
Энею задали закрутку,
И некуда ему пристать.
Челны швыряло, бултыхало,
Торчмя и боком колыхало —
Не удержаться на ногах!
Трясло троянцев мелкой дрожью,
И, положась на волю божью,
Они играли на зубах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Плывут — вдруг ветры взбушевали
И помрачили белый свет,
Завыли грозно, засвистали —
Энею вновь удачи нет.
Челны, как щепочки, швыряло,
То набок, то торчком кидало.
И черт бы тут не устоял!
Троянцы, как спастись, не знали
И так со страху задрожали,
Что зуб на зуб не попадал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Плывут... Вдруг ветер расходился,
Да так, что с ним и не шути,
Завыл ужасно, закрутился,
Энею дальше нет пути;
Челны по-всякому трепало,
И так, и этак, как попало, —
Не удержаться на ногах.
Троянцы бедные дрожали,
Как отвести беду не знали,
Всех обуял внезапный страх.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pluli, až náhle větry vstaly —
odkud se vzaly, ďas ví sám —
zaskučely a zahvízdaly,
Aeneas neví kudy kam.
Čluny to houpá, hází, třase,
hned na špičku, hned na bok zase,
čert aby při tom neupad;
Trojané polekáni tuze
jen zuby cvakali v té hrůze
a začali se strašně bát.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось став вітер ущухати,
І хвилі трохи уляглись;
Став місяць з хмари виглядати,
І звізди на небі блись-блись!
Агу! Троянцям легче стало,
І тяжке горе з серця спало,
Уже бо думали пропасть.
З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 7.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ-ось ставъ витеръ ущухаты
И хвыли трохы уляглысь;
Ставъ мисяць зъ хмары выглядаты,
И звизды на неби блысь-блысь!
Агу! Трояньцямъ легче стало
И тяжке горе зъ серця спало,
Уже бо думалы пропасть.
Зъ людьмы на свити такъ бувае:
Колы кого михъ налякае,
То посли торба спать не дасть.

Примітки: IV, 7.

       Частина IV стр. 7.

Виглядати — висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь, дивитися кудись, через щось (СУМ-11).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20). Нар.: Налякав міх, то й торби страшно (Номис. — С. 112) (С.).

Торба — вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима (СУМ-11).

Тро́хи — до деякої міри; дещо (СУМ-11).

Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the winds began to fall,
The waves became not high,
The moon appeared in its full aureole,
The stars began to blink up in the sky.
The Trojans felt relieved,
The burden from their hearts was heaved,
And they had feared that they would die.
Whoever burns his fingers, then, behold,
He blows on things that are ice-cold,
Bad things one tends to magnify.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды вецер люты ўжо сціхае,
Марскі ўлагодзіўся прастор,
З-за хмаркі месяц выглядае,
І заблішчэлі кроплі зор!
Агу! Лягчэй траянцам стала,
Бо гора грудзі не сціскала,
Не пагражала больш напасць.
З людзьмі на свеце так бывае:
Калі каго мех напужае,
Дык торба спаць пасля не дасць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом ветрите понамаляха,
морето стихна, а нощя
изскочи месечинка плаха,
небето звездно заблестя!
Ох, пусто! Камък от сърцето
им падна; мислеха, дордето
бе буря — свършено е с тях.
Как да върти човек, да суче,
щом гонен е от бясно куче —
и от мъник ще го е страх.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Plötzlich verstummten all die Winde
Und auch die Wellen wurden flach;
Der Mond erschien hinter den Wolken
Und Sterne blinzelten hervor!
Ohu! Erleichtert war ein jeder
Und von dem Herzen fiel ein Stein,
Sie fürchteten, es war ihr Ende.
Des öfteren erlebt der Mensch,
Nachdem er Schweres durchgestanden,
Daß Leichteres den Schlaf ihm raubt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wiatr wtem przestał się wytężać,
Opadać fale też zaczęły;
I zaczął z chmur wyglądać księżyc,
Na niebie gwiazdy zabłysnęły!
Ahej! Trojanom lżej się stało
I smutki z serca pospadały,
Myśleli — zginą niczym muchy.
Na świecie z ludźmi tak się zdarza:
Gdy kto się na gorącym sparzy,
To później i na zimne dmucha.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но утихать стал ветер вскоре,
И волны малость улеглись;
Рогатый месяц встал над морем,
По небу звезды разбрелись.
Троянцам веселее стало,
У всех на сердце полегчало,
А думали, уж смерть пришла.
Всегда на свете так бывает —
И куст ворону испугает,
Коль раньше пугана была.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но постепенно вал кипучий
Смирился, ветры улеглись.
Вот месяц выглянул из тучи,
И звезды кое-где зажглись.
Троянский род приободрился,
От сердца камень отвалился.
Уж было думали тонуть!
Все люди так: не остерегся,
Разок на молоке ожегся —
И на воду привыкнешь дуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но вот и ветер стих на море,
И волны стали утихать,
Из тучи месяц выплыл вскоре,
И звезды начали сверкать.
Ага! Троянцам легче стало,
И сразу горе с сердца спало,
А думали — конец настал.
На свете так с людьми бывает:
Их, как ворону, куст пугает,
Коль раньше кто-то настращал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дуть ветру вскоре надоело,
Утих, и волны улеглись,
И месяц выглянул несмело
Из туч, и звездочки зажглись.
Теперь троянцам легче стало,
И горя словно не бывало,
А думали уже тонуть.
На свете так с людьми бывает:
Кого мешок перепугает,
Тому сума не даст уснуть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hle, ustal vítr, vlny ztichlé
zas na hladinu ulehly
a z temných mraků měsíc vyhléd,
v nebi se hvězdy zaleskly.
A Trojané hned vzchopili se,
se srdce spad jim strach a tíseň,
hned přestali se smrti bát.
A jak to bývá s lidmi všemi,
když pořádně jsou vystrašeni,
pak ani myš jim nedá spát.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже троянці вгамовались,
Могоричу всі потягли;
І, мов меньки, повивертались,
Безпечно спати залягли;
Аж ось поромщик їх, проноза,
На землю впав, як міх із воза,
І, мов на пуп, репетовав:
«Пропали всі ми з головами,
Прощаймось з тілом і душами.
Остатній наш народ пропав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 8.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже Трояньци вгамовалысь,
Могорычу вси потяглы;
И мовъ менькы повыверталысь,
Безпечно спаты заляглы;
Ажъ-ось поромщыкъ ихъ проноза
На землю впавъ, якъ михъ изъ воза
И мовъ на пупъ репетовавъ:
«Пропалы вси мы зъ головамы,
«Прощаймось съ тиломъ и душамы,
«Остатній нашъ народъ пропавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 9.

Видання 1809:

рядок 1:

Заклятий остров перед нами

рядок 6:

Цирцея, люта чаровниця

рядок 9:

А їй на остров попадуться

Примітки: IV, 8.

       Частина IV стр. 8.

Аж ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Віз, зменш. візок — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Меньок [Меньокъ] = налим (К.).
Зменш.-пестл. до меньминь — прісноводна хижа риба роду тріскоподібних з видовженим плямистим тілом, яка має промислову цінність (СУМ-20).

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Могорич — частування спиртними напоями з приводу успішного завершення якої-небудь справи (СУМ-20).

Повивертатися — лягти або сісти, розкинувшись (СУМ-11).

Поромщик — вживається у значенні керманич — той, хто править кермом; стерновий — той, хто здійснює управління судном (СУМ-11).

Проноза — спритна, хитра людина; пронира (СУМ-11).

Пуп — круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини. Кричати, як на пуп; репетувати мов на пуп — кричати з усіх сил, дуже голосно (СУМ-11).

Репетоватьрепетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The men recovered soon and felt okay,
They had some booze, a little sup,
And like some marine ponies lay
In deep sleep with their bellies up.
Then all at once, the ferryman
Fell on the boat floor and began
To scream as if he had a bellyache:
"Wake up! We are all lost!
Our souls and bodies tempest-tossed!
We're lost! Awake, for goodness' sake!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З прычыны той, што паспрыяла
Ім доля — магарыч пілі;
Траянцы, як мяні, нядбала
Спаць пасля чаркі паляглі;
Адзін паромшчык чуў пагрозу,
Упаў на дол, як мех той з возу,
І на ўсю моц лямантаваў:
«Мы ўсе наложым галавою,
Загінем целам і душою,
Апошні наш народ прапаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отдавна бяха уморени;
разпивка се стъкми тамън —
извърнаха се като мрени,
че ги налегна сладък сън.
А съгледвачът взе да мига
и като вреща от талига
изтърси се и зарева;
— Загубени сме, братя мили,
сега до крак сме се затрили,
не се отърва от това!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun wurden ruhig die Trojaner,
Ein jeder goß sich einen Schnaps,
Dann richtete er sich ein Lager,
Fiel um und schlief auch sofort ein.
Ihr Bootsmann wurde plötzlich helle,
Fiel flach zu Boden, wie ein Sack,
Dann fing er lauthals an zu schreien:
"Wir gehen ein, mit Haut und Haar,
Man trennt den Leib uns von der Seele,
Verloren ist jetzt unser Volk!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie się opanowali
I mohoryczu wnet popili;
Jak ryby się powywracali,
Beztrosko spać się położyli;
Gdy sternik ich, nie bity w ciemię,
Jak worek z wozu spadł na ziemi?
I nie swym głosem lamentował:
"Przepadliśmy, o, bieda z nami!
Już z ciałem, z duszą się żegnajmy,
Nas reszta złoży zaraz głowy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, вмиг воспрянув духом,
Горилочку давай лакать
И, как налимы, кверху брюхом
Беспечно улеглись поспать;
Но тут вдруг кормчий их удалый,
Пролаза, морячок бывалый,
Истошным басом заорал:
"Прощайтесь, братцы, с головами,
И с душами, и с телесами,
Остатний наш народ пропал!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пловцы остались невредимы.
Они, распив магарычи,
Свернулись, что твои налимы,
И ну храпеть, как на печи.
Никто не ожидал подвоха.
Но вдруг паромщик их, пройдоха,
Запричитал и бросил руль:
«Как только доплывем до суши,
Пропали, дескать, наши души!»
И шлепнулся, что с воза куль.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже троянцы, прибодрившись,
Уселись магарыч тянуть
И, как налимы, развалившись,
Беспечно собрались соснуть,
Но тут их кормчий вдруг схватился,
Он, словно с воза куль, свалился
И что есть сил заверещал:
«Пропали все мы тут гурьбою,
Прощайтесь с телом и душою,
Остатний наш народ пропал!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы вновь развеселились
И на горилку налегли,
Все, как налимы, развалились,
Беспечно подремать легли.
Вдруг кормчий стал белее снега,
Упал в ладью, как сноп в телегу,
И, обезумев, закричал:
«Ой, братцы, горюшко большое!
Прощайтесь с телом и душою,
Последний наш народ пропал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zas uklidnění, plavci milí
kořalkou spláchli všechen strach,
hned po zemi se rozložili
a chystali se v klidu spát.
Prohnaný jeden chlapík náhle
jak pytel s vozu s lodi spadne
a křičí jako zmatený:
„Je s námi konec, kamarádi,
my všichni zahyneme tady
a načisto jsme ztraceni!

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Заклятий острів перед нами,
І ми його не минемо,
Не пропливем нігде човнами,
А на йому пропадемо;
Живе на острові цариця
Цирцея, люта чарівниця
І дуже злая до людей;
Які лиш не остережуться,
А їй на острів попадуться,
Тих переверне на звірей.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина IV, строфа 9.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Заклятый остривъ передъ намы,
«И мы його не мынемо,
«Не проплывемъ нигде човнамы,
«А на йому пропадемо;
«Жыве на острови царыця
«Цырцея, люта чаривныця
«И дуже злая до людей;
«Яки лышъ не остережутся,
«А йій на остривъ попадутся,
«Тыхъ переверне на звирей.

Примітки: IV, 9.

       Частина IV стр. 9.

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Цирцея (Кирка) (грец., римськ. міф.) — чарівниця, яка правила островом Еа; чарами своїми вона заманювала мореплавців, змушуючи їх служити собі (А.).

Чародій — те саме, що чарівник, чаклун — людина, яка займається чаклунством — за старовинними марновірними уявленнями — магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Заклятий острів перед нами.
Йдеться про міфічний острів Ея, згадуваний у десятій пісні «Одіссеї» Гомера, а потім — у «Енеїді» Вергілія. На острові жила чарівниця Цірцея, або Кіркея. Коли до неї потрапив під час блукань по морю Одіссей, Цірцея перетворила частину його супутників у свиней і на вмовляння хитромудрого царя Ітаки вернути їм людську подобу запропонувала Одіссеєві залишитися на острові і розділити її любов. Той мусив прийняти пропозицію Цірцеї, попросивши чарівницю поклястися, що вона не зробить йому нічого поганого і поверне супутникам людську подобу. Через рік Одіссей умовив Цірцею відпустити його разом з товаришами, і вони попливли далі (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We're moving to a conjured isle,
And can't bypass that land.
It is so dangerous and vile,
Its evil we shall not withstand.
The island's ruler is Queen Circe,
A witch without a shred of mercy.
Her hatred for mankind is absolute.
Whoever is not on his guard
And lands in there, - it's no canard -
Is changed by her into a brute.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Закляты востраў перад намі,
Як іншых, вас загубіць ён,
Не абмінём яго чаўнамі,
Нядолі трапім у палон;
Жыве на востраве царыца
Цырцэя, ведзьма-чараўніца,
Людскіх не шкода ёй галоў:
Якія не засцерагуцца,
На гэты востраў пападуцца,
Тых ператворыць у звяроў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Е оня остров, ей къде го —
ужасен остров, прокълнат,
ще се погубим, че от него
не виждам връщане назад;
живее там една царица,
Цирцея, страшна хубавица,
но зла е с хората, без грях;
които много се не пазят
и из земите и нагазят —
животни сторва тя от тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vor uns liegt die verwunsch'ne Insel,
Wir kommen an ihr nicht vorbei,
Für Boote gibt's hier keine Durchfahrt,
Hier endet unser Lebenslauf.
Auf dieser Insel herrscht die Circe,
Ein garstig böses Zauberweib,
Das alle Menschen tief verachtet;
Wer nicht genügend wachsam ist
Und bei ihr auf der Insel landet,
Verwandelt sie gleich in ein Tier.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zaklęta wyspa jest przed nami
I za nie jej nie ominiemy,
Nie przepłyniemy tam czółnami,
Lecz na niej wszyscy przepadniemy;
Tam wściekła Circe jest królową,
To czarownica wyjątkowa,
Na ludzi bardzo jest zawzięta:
Gdy się niektórzy nie uchronią
I trafią na tę wyspę do niej,
To tych przemienia wraz w zwierzęta.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Заклятый остров перед нами,
Его никак не миновать;
И мимо не пройти с челнами,
И высадишься — пропадать.
Царица здешняя Цирцея
Страшней любого чародея
И зла, как черт, на всех людей.
Кто только не остережется
И к ней на остров попадется,
Тех тотчас обернет в зверей".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Заклятый остров перед нами.
Не миновать его никак!
Уткнемся в берега челнами
И мигом попадем впросак.
Цирцея, злая чаровница,
На этом острове царица.
Она сердита на людей.
Не ждите, братцы, снисхожденья:
Кто угодит в ее владенья,
Всех превратит она в зверей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Заклятый остров перед нами,
Его никак мы не минем,
Не обойдем нигде челнами,
На нем же все мы пропадем.
Живет на острове царица
Цирцея, злая чаровница,
Давно ярится на людей.
Кто только не обережется
И к ней на остров попадется,
Тех обернет она в зверей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Заклятый остров перед нами,
Его никак мы не минем,
Не обойдем его челнами,
И пропадем мы все на нем.
Живет там, островом владея,
Сама волшебница Цирцея,
Царица, злая на людей;
Кто к ней на остров попадает,
Она тех сразу превращает
В домашних тварей и зверей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Prokletý ostrov v cestě máme
a vyhnout se mu nemůžem,
pro čluny není cesty žádné,
jen zkáza na nás číhá v něm.
Vládne tam mocná panovnice,
Kirké, ta krutá kouzelnice,
zášť k lidem veliká je v ní,
a kdo si dobrý pozor nedá
a na ostrově spásu hledá,
hned ve zvíře se promění.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не будеш тут ходить на парі,
А підеш зараз чотирма;
Пропали, як сірко в базарі!
Готовте шиї до ярма!
По нашому хохлацьку строю
Не будеш цапом, ні козою,
А вже запевне що волом:
І будеш в плузі похожати,
До броваря дрова таскати,
А може, підеш бовкуном.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 10.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не будешъ тутъ ходыть на пари,
«А пидешъ заразъ четырьмя;
«Пропалы! якъ сирко въ базари.
«Готовте шыи до ярма!
«По нашому хохлацьку строю,
«Не будешъ цапомъ, ни козою,
«А вже запевне що воломъ:
«И будешъ въ плузи похожаты,
«До броваря дрова таскаты,
«А може пидешъ бовкуномъ.

Примітки: IV, 10.

       Частина IV стр. 10.

У 10-14 строфах IV частини цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

Бовкун — віл, якого використовують у роботі без пари (СУМ-20). Бовкун — ознака бідняцького господарства (С.).

Бровар (нім. сл. Brauer) — пивовар (Л.).

Запе́вне — уживається для вираження переконання, упевненості в чому-небудь, для підкреслення ймовірності чогось (СУМ-20).

Певно, певне, запевне — уживається для вираження переконання, упевненості в чому-небудь, для підкреслення ймовірності чогось (СУМ-11).

Плуг — сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки (СУМ-11).

Сірко — собака, перев. сірої масті. Пропав, як сірко в базарі — хто-небудь потрапив у безвихідне становище (СУМ-11).

Ходити на парі — ходити ногами.

Цап — козел, самець кози (СУМ-11).

Ярмо — упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами (СУМ-11).

По нашому хахлацьку строю.
Українських козаків за довгі чуби на голові — оселедці — прозвали «хохлами» (прозвище, певне, з'явилося десь у XVІІ ст.). Потім воно поширилося на всіх українців.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You won't remain a biped anymore,
But will become a quadruped.
We will be lost, erased! The men of yore!
Be ready for a yoke ahead.
In line with our ancient anecdote,
You will be neither sheep, nor goat,
Quite certainly an ox to pull
A plough or to supply the the wood
For breweries, but in a probable likelihood,
You will remain an ordinary bull.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хадзіць там будзеш праз хвілінку
На чатырох — дурных няма!
Лічы прапаў, як конь на рынку!
Рыхтуйце шыі для ярма!
Бо нам хахлацкаю бядою
Наканавана не казою
Хадзіць, а сапраўды валом:
Хадзіць за плугам ён гатовы
Альбо вазіць на бровар дровы,
Век не развітвацца з ярмом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В капана всички ще ни вкара,
затрихме се от тоя свят,
тъй както Шаро на пазара;
гответе за ярема врат!
При тоя хал добро не чакай,
ни пръч, ни коч ще стане някой,
волове ще сме до един:
ще влачим ралото в браздата,
дърва ще мъкнем от гората,
а друг ще тегли и самин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann wandelst du nicht auf zwei Beinen,
Auf vier Pfoten rennst du herum.
Wir schwinden, wie ein Hund im Jahrmarkt!
Bereitet euren Hals für's Joch!
Gemäß dem eigenen Charakter
Wirst du nicht Ziege und nicht Bock,
Bestimmt wirst du zu einem Ochsen;
Dann wanderst du vor einen Pflug,
Wirst Holz für Brennereien schleppen
Oder vor Karren eingespannt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie będziesz chodził na nóg parze,
Lecz pójdziesz zaraz na czworakach.
Zginiemy! Jak pies na bazarze!
Wpadniemy w jarzmo, nieboraki!
Przez nasz chachłacki strój i pozę
Nie będziesz kozłem ani kozą,
A chyba wołem już pewnikiem:
Pług ciągnąc, resztę życia spędzisz,
Drwa do browaru wozić będziesz
Lub zaprzęganym pójdziesz bykiem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Забудешь, как ходить на паре,
На четырех пойдешь гулять.
Пропащие теперь мы твари,
Нам всем ярма не избежать!
По нашей по хохлацкой стати
Козлом или козой не стать нам,
А уж наверняка волом:
Придется день-деньской бедняжке
Дрова иль плуг таскать в упряжке
И познакомиться с кнутом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Придется бегать не на паре,
А на четверке! Задарма
Пропал, как Серка на базаре.
Готовь загривок для ярма!
Ведь по хохлацкому покрою
Не быть козлом или козою,
А не иначе, как волом!
Небось потащишь плуг по пару,
Дровец навозишь пивовару,
Пойдешь в упряжке одинцом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«На паре тут не погуляешь,
Заковыляешь четырьмя!
У черта в лапах побываешь!
Готовьте шеи для ярма!
Ведь по-хохлацкому нам строю,
Не быть козлом или козою,
А уж наверняка волом:
Плуг волочить в супряге парной,
Таскать дрова на пивоварню —
Яремным станем мы скотом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мы там ходить не будем прямо,
На четвереньках поползем,
Загонят нас, несчастных, в яму,
И шеи стянут нам ярмом.
Не быть нам, раз хохлы мы с вами,
Ни козами и ни козлами,
Волами станем все мы тут.
Такая нас постигнет кара:
Возить дрова для пивовара,
Иль просто в плуг нас запрягут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kdož po dvou chodili jste, k stáru
po čtyřech běhat budete,
už jako ten pes na bazaru
na obojek si zvykejte.
A jak už Chochol všecko snese,
kozlem či kozou nestane se;
že budeš vůl, krk za to dám:
ty necháš sebou orat, vláčet,
do pivovaru dřevo svážet,
ne v páru, ale všecko sám.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Лях цвенькати уже не буде,
Загубить чуйку і жупан,
І «не позвалям» там забуде,
А заблеє так, як баран.
Москаль — бодай би не козою
Замекекекав з бородою;
А прус хвостом не завиляв,
Як, знаєш, лис хвостом виляє,
Як дуже Дойда налягає,
І як Чухрай угонку дав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ляхъ цвенькаты уже не буде,
«Загубытъ чуйку и жупанъ,
«И не позвалямъ тамъ забуде,
«А заблее такъ, якъ баранъ.
«Москаль, бо-дай бы не козою
«Замекекекавъ зъ бородою;
«А Прусъ хвостомъ не завылявъ,
«Якъ, знаешъ, лысь хвостомъ выляе,
«Якъ дуже дойда налягає
«И якъ чухрай угонку давъ.

Примітки: IV, 11.

       Частина IV стр. 11.

Виляти / завиляти хвостом — хитруючи, зволікати що-небудь, ухилятися від чогось (СУМ-20).

Дойда — мисливський собака-шукач (СУМ-20).

Жупан [Жупанъ] = кафтан (К.).
Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти, а також верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин (СУМ-20).
У поляків відомий з дуже давніх часів верхній чоловічий одяг, щось близьке до сучасного піджака. Знали жупан і на Україні, як верхній чоловічий одяг заможніших верств, аналогічний сучасному пальтові (С.).

Замекекекати замекекати — почати мекекати — кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці і т. ін.; мекати (СУМ-20).

Лях — поляк (СУМ-20).

Цвенькати — розмовляти мовою, в якій чуються звуки «ц», «дз» (СУМ-11).

Чуйка — вид довгого суконного каптана (СУМ-11); у поляків верхній чоловічий одяг, шинель (С.).

Чухрай — тут у значенні: кличка мисливського пса, хорта (С.).

У 10-14 строфах IV частини цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

І «не позвалям» там забуде.
Тут — натяк на т. зв. «Liberum veto» на сеймах шляхетської Польщі, тобто право вето. Польська шляхта на державних сеймах мала право відхилити проект будь-якого законодавчого акту вигуком «не позвалям!». В останній період існування феодально-шляхетської Польщі як самостійної держави (період загострення боротьби між великими магнатами і шляхтою та ослаблення влади короля) право вето майже паралізувало діяльність вищих державних інституцій. Агапій Шамрай у статті «Проблема реалізму в «Енеїді» І. П. Котляревського« висловив слушний здогад, що тут Котляревський «натякає і на причини, що призвели до розрухи сильну колись державу. Котляревський згадує в зв'язку з цими подіями і роль українських народних мас у боротьбі проти панської Польщі у XVІІІ ст., двічі називаючи славного ватажка селянського повстання Максима Залізняка» (Котляревський І.П. Повне зібр. творів: У 2 т. — К., 1952. — Т. 1. — С. 41) (Ш., С.).

Москаль — бодай би не козою і далі.
Тут: росіянин. Так десь у XVІІ ст. прозвали українці російських стрільців ніби за прийняті в них гострі бороди (С.) З таким трактуванням не можна погодитися. Володимир Даль дає таке тлумачення слова «москаль» — москвич, росіянин; солдат, військовослужбовець. А найбільш повне і точне визначення міститься в Етимологічному словнику російської мови Макса Фасмера: «виходець з Москви, росіянин (солдат). З польск. moskal. Від Москва». Щодо борід, згаданих Ставицьким, то тут потрібно подивитися коментар Ієремії Айзенштока до цієї строфи: «Українці, які голили бороди, дражнили ними великоросів, називаючи їх «кацапами», тобто схожими на «цапів», козлів» (Т.Б.).

А прус хвостом не завиляв і далі.
Солдати прусської армії носили перуку із заплетеними назад кісками — мов хвостик. Характеристика Пруссії — опори феодальної реакції і мілітаризму в Європі — просто навдивовижу глибока та історично конкретна. І. Котляревський був очевидцем запобігливої політики переможеної Наполеоном Пруссії. Коли писалися ці рядки «Енеїди», прусський король і юнкерство були слухняними слугами французького імператора, дещо пізніше (у 1812) брали участь у війні з Росією; після поразки у цій війні приєдналися до антифранцузької коаліції, потім — до реакційного Священного союзу, спрямованого на збереження абсолютистських режимів у Європі (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You won't hear Polak's speech,
He'll lose his boast "The great I am!"
No longer will he preach
"I don't permit" and will bleat like a ram.
The Muscovite, to show his feat
With his goat beard, will bleat.
The Prussian will not stop his spiels.
As you know well, fox wags his tail
When Doida is close on his trail
And Chukhra is close at his heels.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Там лях пра свой жупан забудзе,
І «не пазвалям» грозны пан
У сейме больш крычаць не будзе,
А забляе, нібы баран.
Маскаль — з казлінай барадою,
Замэкэкэкае казою;
Там завіляе ўраз хвастом
Прусак, як ліс хвастом віляе,
Ці так, як хорт, які ўлягае
На паляванні за зайцом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще спре там ляхът да шъшкави
и ще остане без чепкен,
„Не дозволявам!“ ще забрави,
заблее ли като овен.
Московецът брада ще вее,
като коза ще ме-ке-ке-е;
прусакът пък — лисугер стар —
ще бяга, ще мете с опашка,
за да спаси душа апашка,
подгони ли го млад загар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Pole kann nicht langer quasseln,
Verliert die Pfeife und den Rock,
Vergißt sogar das "nie pozwalam",
Und schreit nun wie ein Hammel dort.
Der Moskovite läuft als Ziege,
schüttelt den Bart und macht Meh-Meh.
Der Preuße wedelt mit dem Schwanze,
Bekanntlich wedelt so der Fuchs,
Wenn er geplagt wird von dem Hunger
Und als Gejagter fliehen muß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lach nie przemówi tam już wcale
I żupan, kontusz gdzieś rozwlecze,
Zapomni swoje "nie pozwalam"
I jako baran już zabeczy.
A Moskal ten — jak koza bodaj,
Tam beknie, bo ma zawsze brodę,
A Prusak też się nie wykręcił,
Jak kreci lis, gdy pogoń blisko,
Gdy mocno Dojda go naciska
I Czuchraj kota mu popędził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вельможный пан уже не будет
Ни цвенькать, ни носить жупан
И "не позволям" позабудет,
Заблеет пан, как наш баран.
Москаль едва ли не козою
Весь век проходит с бородою;
Пруссак своим хвостом вильнет,
Как, знаешь, лис хвостом виляет,
Когда борзая нагоняет
Иль гончая вслед наддает.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По-польски цвякать лях не будет,
Навеки сбросит он жупан
И «не позвалям» позабудет,
Заблеет в голос, как баран.
Того гляди, что с бородою
Москаль замекает козою.
Хвостом пруссак вилять горазд,
Точь-в-точь как старый лис виляет,
Когда и выжлец настигает,
И хорт уже угонку даст.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Лях дзекать там уже не будет,
Забросит чуйку и жупан
И «не позвалям» позабудет,
А блеять станет, как баран.
Москаль же вроде как козою
Замекает там, с бородою;
Пруссак вилять хвостом начнет,
Как, знаешь, лис хвостом виляет,
Коль Дойда сильно наседает,
Чухрай вдогонку наддает.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кичиться лях уже не будет,
Он сбросит чуйку и жупан
И «не позвалям» позабудет
Он блеять будет, как баран.
Русак же с длинной бородою
Вовсю замекает козою,
Пруссак хвостом начнет вилять,
Как та лисица им виляет,
Когда ее Чухрай хватает
Иль Дойда станет настигать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lech nebude tu řečňovati,
když panský plášť i župan svlek,
své „nie pozwalam“ tady ztratí,
a zamečí jak beránek.
Moskal se stane kozou tady,
zamekekeká do své brady,
Prušák zastříhá ušima,
zrovna jak liška chvostem švihá,
když myslivecký pes ji stíhá,
když honicí psy v patách má.

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цесарці ходять журавлями,
Цирцеї служать за гусар
І в острові тім сторожами.
Італіянець же маляр,
Ісквапнійший на всякі штуки,
Співак, танцюра на всі руки,
Уміє і чижів ловить;
Сей переряжен в обезяну,
Ошийник носить із сап'яну
І осужден людей смішить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Цесарци ходять журавлямы,
«Цырцеи служатъ за гусаръ
«И въ острови тимъ сторожамы.
«Италіянець же маляръ
«Исквапнійшый на всяки штукы,
«Спивакъ, танцюра на вси рукы,
«Уміе и чыживъ ловыть;
«Сей переряженъ въ обезяну,
«Ошыйныкъ носытъ изъ сапьяну
«И осужденъ людей смишыть.

Примітки: IV, 12.

       Частина IV стр. 12.

У 10-14 строфах IV частини цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

Гусар — в армії царської Росії та деяких іноземних арміях — військовий із частин легкої кінноти, який носив форму на угорський зразок (СУМ-20).

Журавель — великий перелітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим гострим дзьобом, живе на лісових та степових болотах (СУМ-11).

Ісквапнійший здатний — який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином (СУМ-20).

Співака — те саме, що співак (СУМ-11).

Ходити журавлями, індиком, павичом — ходити поважно, гордовито.

Цесарці — австрійці, піддані цісаря Австрійської імперії. Після того як у кінці XVІІІ ст. припинила самостійне державне існування Польща, до Австрійської імперії відійшла частина українських земель. Характеристика австрійців Котляревським, так само як і пруссів (див. прус), то, власне, характеристика армії, а не строкатого за національним складом населення «клаптевої» імперії (С.).

Цирцея (Кирка) (грец., римськ. міф.) — чарівниця, яка правила островом Еа; чарами своїми вона заманювала мореплавців, змушуючи їх служити собі (А.).

Цесарці ходять журавлями і далі.
Цесарці — австрійці, піддані цісаря Австрійської імперії. Після того як у кінці XVІІІ ст. припинила самостійне державне існування Польща, до Австрійської імперії відійшла частина українських земель. Характеристика австрійців Котляревським, так само як і пруссів, то, власне, характеристика армії, а не строкатого за національним складом населення «клаптевої» імперії.
Цирцеї служать за гусар — гусари — легка кіннота в російській та ще деяких європейських арміях. Мали яскраву, розцяцьковану форму на угорський зразок, були своєрідним втіленням військових корпоративних доблестей (С.).

Італіянець же маляр і далі.
Захожі італійці на Україні і в Росії були звичайно музикантами, малярами, будівничими, взагалі людьми мистецтва. Цікаво порівняти зображення італійця в поемі «Енеїда» і у творі іншої доби й іншої літератури — романі класика німецької літератури Томаса Мана «Чарівна гора» (1924). Один з героїв роману — італієць Людовіко Сеттембріні людина мистецтва, складна і суперечлива особистість. У даному разі нам важливо відзначити, що для головного героя «Чарівної гори» німця Ганса Касторпа його вчитель Сеттембріні — типовий італієць, у національному характері якого, з погляду іноземця, є щось від комедіанта. Сеттембріні наділений прозвищем Шарманщик, яке раз по раз з'являється протягом усього роману (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Each Austrian walks like a stiff-necked crane.
They serve Queen Circe as hussars,
They are the guards in her domain.
Among the famed Italian stars
Is one who's nimble in all arts,
He sings, he dances, is the tops in many parts,
He even catches finches, and
Remade into an ape,
He wears a leathern collar round his nape,
His jokes take people to a fairy-land.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Аўстрыйцы ходзяць журавамі,
Цырцэі служаць за гусар
І лічацца вартаўнікамі.
А Італьянец жа штукар,
Прыдатны да ўсялякай справы,
Мастак, спявак, плясун рухавы,
Пацешнай малпай мусіць быць —
Той, што ў ашыйніку з саф'яну,
Сапраўднай малпай, без падману,
то знае, як людзей смяшыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Австриецът там жерав става
и при Цирцея е хусар,
и пази нейната държава.
Италианецът — вапцар,
за разни работи го бива,
танцува, кръшен глас извива,
лови скорци и е комик;
та той превърнат е в маймуна,
пред хората криви муцуна,
завързан с кожен оглавник.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wer Kaiser war, geht dort als Reiher,
Er dient der Circe als Husar
Und ist der Wächter auf der Insel.
Der Italiener, der begabt
Für Malerei und andre Künste,
Geübt in Tanz und in Gesang,
Auch fähig, Zeisige zu fangen,
Zum Affen wurde er gemacht,
Er muß ein Safranhalsband tragen
Und sorgen für Erheiterung.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Austriacy są tu żurawiami
Są, Circe służą za huzarzy,
Na owej wyspie są stróżami.
A Włoch, co zwykle jest malarzem,
Do wszelkich sztuk najsposobniejszy,
I śpiewak, tancerz najzdolniejszy,
W łowieniu czyżów też się wprawił;
Ten jest za małpę tam przebrany,
Obroże nosi ze safianu,
Jest osądzony ludzi bawić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Австрийцы ходят журавлями,
Служа Цирцее за гусар,
А то и просто сторожами,
А итальянец, как школяр,
Мастак на всяческие штуки,
И спляшет и споет от скуки,
Умеет и чижей ловить;
Наряжен он как обезьяна,
Ошейник носит из сафьяна
И осужден людей смешить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Цесарцы ходят журавлями,
Не хуже записных гусар,
Цирцее служат сторожами,
А итальянец тут фигляр.
Он мастер на любые штуки,
Танцор, ну, словом — на все руки.
Умеет и ловить чижей.
Он — обезьяна, он — затейник,
На нем сафьяновый ошейник,
Его удел — смешить людей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Цесарцы ходят журавлями,
Цирцее служат за гусар,
На острове том сторожами.
А итальянец же, маляр,
На разные способный штуки,
Певец, на все затейник руки,
Умеет и чижей ловить,
Он переряжен в обезьяну,
Ошейник носит из сафьяну
И осужден людей смешить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Австрийцы ходят журавлями,
Цирцее служат за гусар,
Ночными также сторожами,
А итальянец тут — маляр,
Танцор и песельник от скуки,
Ловкач на всяческие штуки,
Умеет и чижей ловить;
На острове он — обезьяна,
Ошейник носит из сафьяна
И осужден людей смешить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jeřábi — Austrijáci dříve —
slouží tu jako rytíři,
dělají strážce přehorlivé,
a Taliáni malíři,
ti ke všemu jsou pohotoví,
zpívají, tančí, čížky loví,
a nejvíc lelky chytají:
v opice zakletí teď prosí,
červený obojek tu nosí
a lidem švandu dělají.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Французи ж, давнії сіпаки,
Головорізи-різники,
Сі перевернуті в собаки,
Чужі щоб гризли маслаки.
Вони і на владику лають,
За горло всякого хватають,
Гризуться і проміж себе:
У них хто хитрий, то і старший,
І знай всім наминає парші,
Чуприну всякому скубе.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Французы жъ давніе сипакы,
«Головоризы — ризныкы,
«Си перевернути въ собакы,
«Чужи щобъ грызлы маслакы.
«Воны и на Владыку лаютъ,
«За горло всякого хватають,
«Грызутся и про мижъ себе:
«У ныхъ хто хытрый, то и старшій
«И знай всимъ намынае парши,
«Чупрыну всякому скубе.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 13.

Видання 1809:

рядок 7:

Гризуться і промеж себе

Примітки: IV, 13.

       Частина IV стр. 13.

У 10-14 строфах IV частини цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

Головоріз — бандит, убивця (СУМ-20). Головорізи-різники — скоріш за все це натяк на жорстокість Французської революції.

Маслак — велика кістка людини або тварини (перев. стегнова) (СУМ-20).

Парші — заразне шкірне захворювання людини, при якому на шкірі під волоссям, на тілі, нігтях з’являються гнійні струпи і рубці, а також струпи і рубці від цісї хвороби. Парші наминати — бити (СУМ-11).

Сіпака — доскіпливий, уїдливий начальник, а також посіпака — прислужник, готовий допомагати в будь-яких діях, перев. ганебних; поплічник (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Чуприна — чуб, шевелюра // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Французи ж, давнії сіпаки і далі.
Так багато місця, як українцям (цілу строфу), в «Енеїді» приділено ще одній нації, яка в ту епоху була на авансцені світової історії, — французам. Тут бачимо не тільки іронію. Неприхильне ставлення до Великої французької революції (1789-1794) і наступних подій: воєн Директорії (1795-1799), приходу до влади Наполеона Бонапарта, потім безперервних наполеонівських воєн — виражене в коментованій строфі ясно. Правда, в літературі про Котляревського були спроби довести, що він мав на увазі тільки післяреволюційний період французької історії, але легко переконатися, що дана строфа цього не підтверджує. На якого владику «лаяли» французи — добре відомо: на короля Людовіка XVІ, що його змела з французького трону революційна хвиля і який згодом був гільйотинований. І все ж погляд Котляревського на французьку революцію можна правильно зрозуміти, тільки пам'ятаючи про його стійкі демократичні переконання, про численні факти зв'язків з близькими до декабристів колами. Він не міг не співчувати лозунгові французької революції «Свобода, рівність, братерство!»
Сі перевернуті в собаки — в українському фольклорі відома легенда про людей-песиголовців, що живуть у якомусь далекому краю і з'їдають кожного, хто до них потрапляє. Певне, ця легенда перейшла в фольклор з багатих на фантастичні елементи перекладних повістей, відомих у нас ще з часів Київської Русі. Так, аж до XVІІІ ст. включно мала велику популярність «Олександрія». У поході на Індію воїни Олександра Македонського серед інших див зустрічають людей з собачими головами. В деяких варіантах легенди — цілий народ за гріхи перевернутий богом в песиголовців (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The French catchpoles of long ago,
Cut-throats and butchers from dark zones,
Turned into mongrels for a show
To gnaw the stranger's bones.
They yell at bishops, too...
Go for the throat, no matter who.
They fight among themselves all right.
It's so: a sly one is on top,
He cudgels soundly every sop,
And lives just like a parasite.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Французы ж, грозныя ваякі,
Галаварэзы-разнікі,
Асуджаны на лёс сабакі —
Чужыя грызці маслякі.
Яны не знаюць боскай мовы,
За глотку ўсіх хапаць гатовы,
Кусаюць і саміх сябе:
У кодле іхнім той старэйшы,
Хто і хітрэйшы і дужэйшы,
Што ўсіх шматае і скубе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Французите им дай побои,
да шпионират, да слухтят;
превърнати са там в копои
и чужди кокали гризат.
Те и владиката си лаят,
ядат се помежду си, знаят
да впиват зъби в чужд гръклян;
най-хитрият от тях е старши
и другите без страх пердаши,
и всички скубе ги засмян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die alten Lumpen, die Franzosen,
Die Halsabschneider in der Welt,
Wurden in Hunde hier verwandelt,
Um sich an Knochen sattzutun.
Sie schimpfen über die Regierung,
Sie springen jedem an den Hals
Und beißen sich oft gegenseitig;
Wer schlau ist, führt die andern an,
Zeigt einem jeden seine Zähne
Und rupft die Mähne allemal.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Francuzi, ci siępacze sławni,
Rzeźnicy, zbóje bez litości,
Są przemienieni w psy, by sprawnie
Tam obgryzali cudze koście.
Ci na możnego też szczekają,
Za gardło wszystkich w krąg chwytają,
Ze sobą gryźć się także lubią:
Kto z nich chytrzejszy, ten jest starszym,
Za włosy drze, sił ile starczy,
Czuprynę u każdego skubie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Французы — злые самодуры
На драку и раздор легки;
Теперь они в собачьей шкуре
Грызут чужие мослаки.
Они и на хозяев лают,
За горло всякого хватают,
Грызутся и промеж собой;
Дерут всех за чубы без толку
И хоть кому начешут холку;
У них кто хитрый, тот старшой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Французы — щелкуны, вояки,
Головорезы-мясники —
На этом острове собаки:
Чужие гложут мослаки,
Они и на владыку лают,
Всех прочих за кадык хватают.
Промеж собой у них раздор,
И старший младшего по чину
Жестоко треплет за чуприну.
Здесь, каждый на расправу скор.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Французы — давние злодеи,
Головорезы-мясники —
В собак обернуты Цирцеей,
Грызут чужие маслаки.
Они и на владыку лают,
За горло всякого хватают
И меж собой грызню ведут.
Кто похитрей — те заправляют
И, знай, всем холку наминают,
Чуприну всякому дерут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Французы — злые забияки,
Головорезы-мастаки,
Они на острове — собаки,
Грызут чужие маслаки;
Они и на владыку лают,
За горло каждого хватают,
Грызутся даже меж собой;
У них тот старший, кто хитрее
И лупит каждого по шее,
Чубы рвет вместе с головой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Francouzi, drábi, hrdlořezi
a pochopové od piky,
ti ve psí kůži tady vězí
a koušou lidem kotníky.
Štěkají i na svého vládce,
do hrdla zakousnou se krátce,
i spolu se to často rve:
ten mazanější straší druhé,
roznáší prašivinu všude
a chochol škube na hlavě.

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Повзуть швейцарці черв'яками,
Голландці квакають в багні,
Чухонці лазять мурав'ями,
Пізнаєш жида там в свині.
Індиком ходить там гишпанець,
Кротом же лазить португалець,
Звіркує шведин вовком там,
Датчанин добре жеребцює,
Ведмедем турчин там танцює;
Побачите, що буде нам».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Повзуть Швейцарци червьякамы,
«Голланци квакають въ багни,
«Чухонци лазять муравьямы,
«Пизнаешъ жыда тамъ въ свыни.
«Иидыкомъ ходытъ тамъ Гышпанець,
«Кротомъ же лазытъ Португалець,
«Звиркуе Шведынъ вовкомъ тамъ,
«Датчанынъ добре жеребцюе,
«Ведмедемъ Турчынъ тамъ танцюе;
«Побачыте, що буде намъ.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 14.

Видання 1809:

рядки 9-10:

Медведем турчин там танцює;
Побачите, що будеть нам

Примітки: IV, 14.

       Частина IV стр. 14.

У 10-14 строфах IV частини цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

Багно — болотисте місце; трясовина, болото (СУМ-11).

Гишпанець — іспанець.

Жеребцювати — тут у значенні: ставати жеребцем.

Звіркувати — поводитися як звір (СУМ-20).

Індик — великий свійський птах родини індикових, якого вирощують на м'ясо; самець індички (СУМ-20).

Ходити журавлями, індиком, павичом — ходити поважно, гордовито.

Шведин — швед (СУМ-11).

Голландці квакають в багні.
Оскільки Голландія розташована на низинах, типовою для неї була болотиста місцевість.

Чухонці лазять мурав'ями.
В просторіччі чухонцями називали фіннів і взагалі племена карельського походження, які жили поблизу Петербурга (С.).

Пізнаєш жида там в свині.
Слово жид у ті часи та й значно пізніше не сприймалося як лайливе слово чи прозвище євреїв.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Swiss, like worms or vermicelli,
Creep, while the Dutchmen croak in bogs.
The Chukhnas crawl like ants on trellis,
Jews can be seen in hogs.
The Spaniard struts like a turkey-cock,
The Portuguese creeps like a mole amok,
The Swede is like some wolf with glare,
The Dane is like a horny stallion,
The Turk is like a dancing bear-automaton;
Now, you can see what is for us out there."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паўзуць швейцарцы чарвякамі,
Галандцы жабамі з багны,
Чухонцы лезуць мурашамі,
Яўрэі пяляць лыч свіны.
Дыбае, як індык, Іспанец,
Што крот, дол рые Партугалец,
А Швед ваўком гайсае там,
Датчанін добра жарабцуе,
А Турак, як мядзведзь, танцуе;
Пабачыце, што будзе нам».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Швейцарци като глисти бъкат,
холандци квакат и клечат,
чухонци като мравки щъкат,
спи португалец като крът,
испанец като пуяк клока,
грухти евреин в кал дълбока
и швед разтваря вълча паст,
жребец-датчанин се мотае
и турчин — стар мечок — играе;
какво ли чака ни и нас!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Schweizer kriechen dort als Würmer,
Holländer quaken laut im Teich,
Die Tschechen wimmeln als Ameisen,
Den Juden findet man im Schwein,
Der Spanier läuft als ein Truthahn,
Der Portugies' als Maulwurf kriecht,
Als Wolf treibt sich herum der Schwede,
Der Däne galoppiert als Pferd,
Als Bär zeigt seinen Tanz der Türke, -
Ihr werdet sehen, was uns blüht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Szwajcarzy jak robaki pełzną,
Holendrzy w bagnie wciąż kwakają,
W krąg Finów w kształcie mrówek pełno,
A Żyda w świni rozpoznają.
Tam Hiszpan jako indyk żyje,
A Portugalczyk jak kret ryje,
Szwed jako wilk swe życie pędzi,
A Duńczyk dobrze ogieruje,
Jak niedźwiedż Turek tam tańcuje;
Ujrzycie wnet, co z nami będzie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ползут швейцарцы червяками,
Голландцы в тине — квак да квак,
Бегут чухонцы муравьями,
Еврей плетется словно хряк,
Шагает индюком испанец,
Кротом крадется португалец,
Швед волком рыщет по лесам,
Датчанин жеребцом гарцует,
Медведем турок там танцует;
Смотрите, то же будет нам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гуляют индюки-испанцы
И португалец — черный крот.
В болоте квакают голландцы,
Не просыхая круглый год.
Стал жеребцом датчанин дюжим,
А турок — мишкой неуклюжим,
Швед — волком, а еврей — хряком.
Швейцарцы ползают червями,
Шныряют финны муравьями.
Какая сласть в житье таком?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Голландец квакает в трясине,
Швейцарец ползает червем,
Жида в свинье узнаешь ныне,
Снует чухонец муравьем,
Там ходит индюком испанец,
Кротом зарылся португалец,
Швед волком всюду рыщет там,
Датчанин жеребцом гарцует,
Медведем турок там танцует.
Увидите, что будет нам».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вовсю датчанин жеребцует,
Швейцарцы червями ползут,
А жид-свинья в шинке торгует,
Чухонцы-муравьи снуют;
Крот-португалец землю роет,
Волк-швед у моря дико воет;
Индюк-испанец клохчет там;
В болоте квакают голландцы,
Медведи-турки водят танцы;
Увидите, что будет нам».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Švýcaři se jak červi plazí,
jak žába kváká Holanďan,
z Čuchonců mravenci jsou nazí,
Žid jako prase zamazán.
Španěl je zaklet do krocana,
krtek je z Portugalce pána,
Švéd musí v lese s vlky výt.
Dán, dobrý hřebec, pána nosí
a medvěd Turek tančit musí —
co teď se bude s námi dít!“

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біду побачив неминучу,
Троянці всі і пан Еней
Зібралися в одну всі кучу
Подумать о біді своєй,
І миттю тут уговорились,
Щоб всі хрестились і молились,
Щоб тілько острів їм минуть.
Молебень же втяли Еолу,
Щоб вітрам, по його ізволу,
В другий бік повелів дмухнуть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Биду побачывъ немынучу
Трояньци вси и панъ Эней,
Зибралыся въ одну вси кучу,
Подумать о биди своей,
И мытью тутъ уговорылысь,
Щобъ вси хрыстылысь и молылысь,
Щобъ тилько остривъ имъ мынуть.
Молебень же втялы Эолу,
Щобъ витрамъ по його изволу
Въ другый бикъ повеливъ дмухнуть.

Примітки: IV, 15.
         Частина IV стр. 15.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку (СУМ-20).

Втять — вживається у значенні утнути (втнути) / втяти (утяти) — майстерно зробити що-небудь (СУМ-11).

Дмухнути — нести, гнати, рухати струмені повітря; віяти (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Миттю — в одну мить, дуже швидко (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saw the woe ail right.
All Trojans and he, too,
Assembled to discuss their plight,
To talk about what they should do.
They instantly agreed to pray,
To cross themselves in humble way
And hope that they would skip the isle.
They sent to Aeolus a supplication
To stop the wild winds' devastation,
That he should redirect them for a while.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Перад няўхільнаю бядою
Траянцы ўсе і пан Эней
Сышліся разам грамадою,
Каб лёс свой вырашыць хутчэй;
Угаварыліся, што трэба
Маліцца ім, прасіць, каб неба
Іх не карала без пары.
Маліліся ж яны Эолу
Старому, каб з яго дазволу
Падзьмулі ў іншы бок вятры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней бедата щом усети,
за миг не се поколеба —
събра троянците си клети,
да видят своята съдба.
Разбраха се да не джомолят,
а да се кръстят, да се молят —
дано подминат тоя бряг.
Молебен сториха Еолу,
да прати ветрите надолу,
да духат в някой пущинак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und seine Trojaner
Erkannten diese Schwierigkeit,
Sie schlossen sich zu einem Haufen
Und grübelten über ihr Los,
Dann kamen sie zu dem Ergebnis:
Sie müssen beten, heiß und fromm,
Daß diese Insel sie umfahren.
So richteten sie ihr Gebet
An Aeolus, daß er die Winde
In andre Richtung blasen läßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nieuniknioną widząc biedę,
I pan Eneasz, i Trojanie
Zebrali wszyscy się jak jeden,
By porozmyślać o swym stanie,
I migiem tu się umówili,
Że będą wszyscy się modlili,
By tylko wyspę tę ominąć.
Wnet msze ucięli do Eola,
By wiatr odwrócił i pozwolił
Spokojnie biednym dalej płynąć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пред неминучею бедою
Троянцы все и пан Эней
Собрались тесною гурьбою
Подумать о беде своей.
Потолковав, уговорились,
Чтоб все крестились и молились,
Чтоб только остров миновать.
Потом молебен откатали —
Эола скопом умоляли
Другой сторонкой челны гнать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Беда казалась неминучей.
Смутился крепко пан Эней;
И все троянцы сбились кучей —
Подумать о судьбе своей.
Давай креститься и молиться,
Чтоб от напасти удалиться,
В другую сторону махнуть.
Молебен грянули Эолу,
Чтоб ветрам он по произволу
Наискосок велел подуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Перед бедою неминучей
Троянцы все и пан Эней
Собрались вместе тесной кучей
Подумать о судьбе своей;
И мигом тут уговорились,
Чтоб все крестились и молились,
Лишь только б остров им минуть.
Молебен оттрубили сразу
Эолу: по его б приказу
Ветра свой обернули путь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бедой напуганные этой,
Троянцы все и пан Эней
Собрались вместе для совета
Подумать о судьбе своей;
Они на том уговорились,
Чтоб все молились и крестились,
Чтоб остров как-нибудь минуть,
Молебен бахнули Эолу,
Чтоб ветры по его изволу
От острова им стали дуть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

V tom nebezpečí nenadálém
Aeneáš, jeho věrní s ním,
do houfu seběhli se cvalem
podumat nad svým neštěstím.
A dohodli se, co teď dále:
křižovat se a modlit stále,
zápalnou oběť bohům dát,
jen aby Aeol zítra k ránu
dal foukat větrům v jinou stranu,
při životě je zachovat.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еол молебнем вдовольнився
І вітрів зараз одвернув,
Троянський плав перемінився,
Еней буть звірем увильнув.
Ватага вся повеселіла,
Горілка з пляшок булькотіла,
Ніхто ні каплі не пролив;
Потім взялися за весельця
І пригребнули всі од серця,
Мовби Еней по пошті плив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эолъ молебнемъ вдоволнывся
И витривъ заразъ одвернувъ,
Трояньскій плавь переминывся,
Эней буть звиремъ увыльнувъ.
Ватага вся повеселила,
Горилка съ пляшокъ булькотила,
Ни хто ни капли не пролывъ;
Потимъ взялыся за веселця
И прыгребнулы вси одъ серця,
Мовъ бы Эней по почти плывъ.

Примітки: IV, 16.

       Частина IV стр. 16.

Булькотіти — підсилене до булькати — утворювати короткі й часті звуки під час виливання або витікання крізь вузький отвір (СУМ-20).

Ватага — отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Одвернути відвернути — спрямовувати в інший бік (СУМ-11).

Пляшка — скляна посудина, яка має вузьку довгасту шийку, з спиртним напоєм (СУМ-11).

Мовби Еней по пошті плив.
Тобто їхав по поштовому тракту, де на кожній станції міняли коней (на перекладних), їхати на перекладних — найбільш швидкий у давні часи, до появи залізниць, спосіб сполучення. Крім сухопутного поштового сполучення, була також пошта річкова і морська (див. також строфу IV, 59).

Див. також IV, 59.

       Частина IV стр. 59.

Перекладні — на державних (казенних) дорогах екіпажі, в які на кожній станції (приблизно через десять — п'ятнадцять кілометрів) впрягали свіжих коней і міняли візника. Плату брали і за кількість прогонів, і за швидкість.

То б заплатив на три прогони — тобто оплатити дорожні витрати у потрійному розмірі, щоб на кожній станції обслуговували в першу чергу, давали кращих коней і везли якомога швидше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

God Aeolus, pleased with the benediction,
Averted the winds from the Trojan fleet,
Which sailed unharmed by any interdiction,
Aeneas would not have to grunt or bleat.
The gang became so cheerful now,
The men drank whiskey and didn't allow
One drop of it to spill.
Then everyone had grabbed his oar
And rowed like never yet before.
Aeneas felt an unimaginable thrill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эол ад просьбы не ўхіліўся,
Падзьмуў вятрамі ў іншы бок,
Траянскі лёс перамяніўся,
Эней ад лютай кары ўцёк.
Тут заспявала грамада ўся,
Гарэлка з пляшак палілася,
На сэрцы стала весялей;
А потым шпарка веславалі,
Маланкай несліся праз хвалі,
Як быццам пошту вёз Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А на Еол това му стига,
прибра си ветрите засмян
и пак Еней платната вдига —
изплъзна се като шаран.
Развеселиха се, горилка
направо пиха от бутилка —
ни капчица не стана зян.
А после грабнаха веслата
и като с пощенска фрегата
Еней понесе се припрян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dieser empfing das Beten gnädig
Und drehte seine Winde ab;
Nun schwammen besser die Trojaner,
Das Tiersein ward ihnen erspart.
Die ganze Mannschaft wurde fröhlich,
Aus Flaschen gluckste nun der Schnaps,
Keiner verschüttete ein Tröpfchen,
Mit vollem Herzen und gestärkt
Stürzten jetzt alle sich ans Ruder,
Aeneas schwamm mit vollem Schub.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eola msza zadowoliła,
Odwrócił zaraz wiatry szumne,
Żegluga Trojan się zmieniła,
Eneasz niczym zwierzę umknął.
Wataha wnet poweselała,
Gorzałka z flaszek bulgotała,
Nikt żadnej kropli nie pominął;
Za wiosła wzięli się skwapliwie,
Zawiosłowali znów gorliwie,
Eneasz jakby pocztą płynął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эол доволен был молебном
И ветры тотчас повернул;
А уж Эней как рад был, бедный,
Что от Цирцеи увильнул!
Повеселела вся ватага,
Горилка булькнула во флягах,
Всяк пил — никто не проливал;
Потом за весла дружно взялись,
Гребли — аж весла прогибались;
Эней, как на почтовых, мчал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эол доволен был молебном
И сразу ветры повернул.
Волом на острове волшебном
Эней не стал — улепетнул.
Уже в руках у всей ватаги
Забулькали бутылки, фляги.
Ни капли не пролив из них,
Горелки досыта хлебнули,
Дружней весельцами гребнули,
Рванули, как на почтовых!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мольбой Эолу угодили,
Он ветры в сторону шугнул,
Троянцы путь переменили,
Эней от козней увильнул.
Повеселели все в ватаге.
Горилка булькала из фляги —
Никто и капли не пролил.
Потом за весла все схватились,
С охотою грести пустились,
Эней, как на почтовых, плыл.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эол молебном был доволен,
Ветрам умолкнуть приказал;
Троянцев путь теперь спокоен,
И зверем наш Эней не стал.
Ватага вся повеселела,
В ковшах горилка закипела,
Никто и капли не пролил;
Потом грести усердно стали,
Чуть было весла не сломали,
Эней как будто с почтой плыл.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

I zahnal jinam větry všecky
Aeol, modlitbou smířený,
Aeneáš ušel nebezpečí,
že ve zvíře se promění.
A banda hned se rozjásala,
kořalka z lahví zabublala,
neprolil nikdo kapku z ní;
pak chutě k veslům přiskočili
a veslovali ze vší síly,
jeli jak náš vůz poštovní.

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, по човну похожая,
Роменський тютюнець курив;
На всі чотири розглядая,
Коли б чого не пропустив.
«Хваліте, — крикнув, — братця, бога!
Гребіте дужче якомога,
От Тибр перед носом у нас;
Ся річка Зевсом обіщана
І з берегами нам оддана.
Греби! — от закричу шабас!»

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 17.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней по човну похожая,
Роменьскій тютюнець курывъ;
На вси чотыри розглядая,
Колыбъ чого не пропустывъ.
«Хвалите, крыкнувъ, братця, Бога!
«Гребите дужче яко-мога,
«Отъ Тыбръ передъ носомъ у насъ;
«Ся ричка Зевсомъ обищана,
«И зъ берегамы намъ отдана.
«Гребы! — отъ закрычу шабасъ!»

Примітки: IV, 17.

       Частина IV стр. 17.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гребти — упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Курити, куритися — утягувати через рот і видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну (СУМ-20).

Ромен, Ромни — зараз місто Ромни Сумської області. Здавна славилося своїм тютюном (С.).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Тютюн — трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Шабас — те саме, що шабаш у значенні кінець. Тут мається на увазі кінець мандрам (С.).

Якмогаякомогаяк можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, walking in small strides
Inside the boat, enjoyed his pipe
And looked to all four sides
Lest he miss any small beach stripe.
He yelled: "Thank, brethren, god!
And row and plod,
The Tiber is in front of us!
This river and its banks
Zeus gave to us! Thanks! Thanks!
Keep rowing! Oh, how fabulous!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней па чоўне пахаджае,
Раменскі курыць тытунец;
На ўсе чатыры паглядае
І бачыць — плаванню канец.
«Хваліце, — крыкнуў, — браты, бога!
Ужо канчаецца дарога,
Бо перад носам Цібр у нас,
Яго, з вадою, з берагамі,
Пакінуў сам Зевес за намі.
Вяслуйце! — прыпыніцца час!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Той все напред-назад сновеше
и пушеше лютив тютюн,
и все се взираше, следеше
напрегнато от своя члун.
— Хвалете — вика, — братя, бога,
гребете с жар, до изнемога,
ей Тибър вижда се пред нас;
реката, тучните поляни
от Зевс ни бяха обещани,
греби! — че ме обзема бяс!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas spaziert auf dem Schiffe,
Rauchend rumänischen Tabak
Und blickt sich um nach allen Seiten,
Damit er ja nichts übersieht.
Dann schreit er: "Lobet Gott, ihr Brüder!
Und rudert jetzt so fest ihr könnt,
Denn Tibris liegt uns vor der Nase!
Und diesen Fluß hat Vater Zeus
Mitsamt den Ufern uns versprochen.
Rudert! Bis ich euch "Ende" sag!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś wzdłuż czółna chódził,
Romeński tytoń sobie palił;
Na wszystkie strony wzrokiem wodził,
By nie przegapić czego w dali.
"O bracia, — krzyknął, — chwała Bogu!
Wiosłujcie — wnet się skończy droga,
Przed nami Tyber, słychać żaby,
On przez Zeusa obiecany,
Z brzegami cały nam oddany,
Wiosłujcie! — zaraz krzyknę szabas!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В довольстве полном прохлаждался,
Роменский табачок курил,
На все четыре озирался
И вдруг, подпрыгнув, завопил:
"Ура! Хвалите, братцы, бога!
Шабаш. Окончена дорога.
Пред нами Тибр. Теперь держись!
Речушка эта нам богами
Обещана и с берегами;
А ну, на весла навались!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пока, Эолу повинуясь,
Летел вовсю троянский флот,
Роменским табачком балуясь,
Анхизов сын глядел вперед.
Он гаркнул: «Братцы, шевелитесь!
На весла шибче навалитесь.
Вон Тибр уже маячит наш!
Ведь эта речка с берегами
Нам предназначена богами!
Гребите! — скоро и шабаш».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней на челне прохлаждался,
Роменский табачок курил,
На все четыре озирался —
Чего б не прозевать, следил.
Вдруг крикнул: «Господа хвалите!
Что мочи есть, сильней гребите, —
Вот перед носом Тибр у нас.
Та речка Зевсом нам сулена
И с берегами подарена.
Греби! Вот закричу шабаш!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дымил он роменской махоркой,
Все время вдоль челна ходил,
Смотрел на все четыре зорко,
Тибр не проехать бы, следил.
«Хвалите, — крикнул, — братцы, бога!
Гребните-ка еще немного,
Под носом Тибр уже у нас.
Река со всеми берегами
Нам та подарена богами,
Сейчас я крикну вам «шабас»!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Romenský tabák pokuřuje,
po lodi chodil Aeneáš,
rozhlížel se, co kolem tu je,
aby snad něco nepropás.
„Hej, bratři!“ vzkřikl, “chvalte boha!
Každý ať vesluje jak moha,
Tiberu máme před nosem,
tu řeku země zaslíbené,
i se břehem ji dostaneme,
jen dál, až řeknu — dost, až sem!“

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гребнули раз, два, три, чотири,
Як на! — у берега човни;
Троянці наші чуприндирі
На землю скіць — як там були!
І зараз стали розкладатись,
Копати, строїть, ташоватись,
Мов їм під лагер суд одвів.
Еней кричить: «Моя тут воля,
І кілько оком скинеш поля,
Скрізь геть настрою городів».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 18.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Гребнулы разъ, два, тры, чотыри,
Якъ на! — у берега човны;
Трояньци наши чупрындыри
На землю скиць,— якъ тамъ булы!
И заразъ сталы роскладатысь,
Копаты, строить, ташоватысь,
Мовъ имъ пидъ лагерь судъ одвивъ.
Эней крычыть: «моя тутъ воля
«И килько окомъ скынешъ поля,
«Скризь - геть настрою городивъ.»

Примітки: IV, 18.

       Частина IV стр. 18.

Воля — право розпоряджатися чимсь на свій розсуд; влада (СУМ-20).

Геть — употребляется для усиленія (Г.).

Гребти — упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Скіць — уживається у знач. скіцнутискікнутискакати — робити стрибок, стрибки; стрибати (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Ташоватись ташуватися — розташовуватися, розміщатися (С.).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Чуприндир — так на Україні козаків звали за те, що носили довгі чуприни, чуби (Л.). Те саме, що чубар — той, хто має чуб, чубчик (СУМ-11). Ті, що носили довгий чуб, оселедці. Були неодмінною прикметою запорізького козацтва. Зникли після ліквідації Запорізької Січі у 1775 р. разом з останніми представниками низового козацтва (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They rowed fast: one, two, three, four
And look! The long-haired Jacks
Had brought the boats right to the shore
And jumped onto the beach with bags and sacks.
They started digging, building, settling down,
As if they were in their own town,
As if the court permitted them to build the camp.
Aeneas yelled: "My will is here the law!
This island will be in my mighty paw!
Big cities here will have my stamp."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На вёслы дружна налягалі,
І вось! — яны ўжо на зямлі;
Траянцы з чоўнамі прысталі
Да берага — як тут былі!
Так пачалі нарэшце мэту
Здзяйсняць сваю, нібы ім гэту
Зямлю пад лагер суд адвёў.
Эней крычыць: «Мая тут воля,
Цяпер я, колькі хопіць поля,
Тут набудую гарадоў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И — раз, два, три — весла прибраха,
и хоп — заметнаха въже,
и на брега се озоваха;
за перчемлиите мъже
отново дни на труд настават,
стоварват, носят, разкопават,
ще лагеруват тук — личи.
Еней крещи: — Това е наше...
и бърза с ров да го опаше,
дордето стигат му очи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Eins, zwei, drei, vier, wurde gerudert.
Und sieh! Die Boote sind am Strand!
Unsere wackeren Trojaner
Machten nur Hops, und waren da!
Sie fingen an, sich einzurichten,
Gruben und sägten, bauten auf,
Als ob dies ihre Heimat wäre.
Aeneas ruft: "Es ist mein Reich!
Soweit das Auge reicht, sind Felder,
Hier bau ich Städte, noch und noch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zawiosłowali razy cztery,
I maszt! — już czółna są u brzegu;
Trojanie, nasze te przechery,
Na ziemię skok i jak wśród swego,
Swobodnie jęli się lokować,
Zawzięcie kopać i budować,
Jak gdyby sąd im dał pod obóz.
Eneasz krzyczy: "Tu ma wola,
I ile wzrokiem ujrzysz pola,
Nawznoszę miast, gdzie się spodoba".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гребцы разок-другой гребнули,
И глядь — у берега челнок.
Троянцы на землю махнули,
Пошлялись берегом часок;
Потом работа закипела,
Копали, строили, аж пела
Земля от звона топоров.
Эней кричал: "Моя здесь воля,
Куда ни кинешь глазом в поле —
Везде настрою городов".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гребнули раз, два, три, четыре...
Челнами врезались в песок.
Мотню по ветру растопыря,
На сушу все троянцы скок.
Давай проворно рыть землицу,
Как будто место под станицу
Им суд отвел без дальних слов.
Эней вскричал: «Моя здесь воля,
И — сколь окину глазом поля —
Везде настрою городов!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Гребнули раз, два, три, четыре,
И вот — пора пристать челнам.
Спешат чубатые задиры,
На землю скок — как сроду там!
И сразу стали размещаться,
Копать и строить, расселяться —
Отвел как будто землю суд.
Эней кричит: «Моя тут воля,
Сколь глазом ни окинешь поля,
Я городов настрою тут!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Гребнули раз, два, три... В лимане
Челны пристали к берегам,
Как запорожцы на Кубани,
Троянцы прыг! — и были там.
Шатры у Тибра разбивали,
Рубили, строили, копали,
Как будто жили здесь всегда.
Эней кричит: «Моя здесь воля!
И сколько глаз охватит поля,
Везде построю города».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak zabrali: ráz, dva, tři, čtyři,
už kyne jim břeh toužený
a člun se rychle k němu blíží
a hop — a už jsou na zemi.
Vynesli všecko, rozložili,
stavěli, kopali a ryli,
zvonily rýče napořád.
Aeneáš křičí: „Má je země
všude, kam až tu dohlédneme —
zde moje města budou stát!“

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя — скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
А также всі його підданці
Носили латані галанці,
Дивившись на свого царя;
На гроші там не козиряли,
А в кітьки крашанками грали,
Не візьмеш даром сухаря.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Земелька ся була Латыньска,
Завзятый царь въ ній бувъ Латынъ;
Старый скупындя — скурвасыньска,
Дрыжавъ, якъ Каинъ, за алтынъ.
А также вси його пидданци,
Носылы латани галанци,
Дывывшысь на свого царя;
На гроши тамъ не козырялы,
А въ китъкы крашанкамы гралы.
Не визьмешъ даромъ сухаря.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 19.

Видання 1809:

рядок 2:

Завзятий цар в ней був Латин

рядок 6:

Носили подрани галанці

Примітки: IV, 19.

       Частина IV стр. 19.

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Галанці — вузенькі штани (Л.). Українські пани одягали своїх прислужників, зокрема т. зв. козачків, в фалендишові (fein holländisch, тобто голландські) сукна, звідки й пішла назва «галанці» (Ш.).

Дарма — вживається у значенні слова задарма — безплатно, безкоштовно; даром (СУМ-11).

Дрижати — боятися витрачати що-небудь; скупитися (СУМ-20).

Завзятий [Завзятый] = неуступчивый (К.).
1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Каїн — у Біблії перший син Адама і Єви, старший брат Авеля, який загинув від руки Каїна через заздрість.

Кітьки — варіація гри крашанками: котити по землі (С.).

Крашанка [Крашанка] = красное яичко (К.).
Пофарбоване яйце, признач. для Великодніх свят (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Латаний — дієпр. до латати — лагодити, пришиваючи латки (СУМ-20).

Латинська земля, Латинь — тобто Лаціум. В античні часи — одна з трьох західних областей Середньої Італії (Ш.).

Підданці піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Скупиндя — те саме, що скупердяга — скупа людина (СУМ-11).

Скурвасинська — вірогідно походить від скурвий син. Скурвий. Распутный. Скурвий син. Сынъ распутной женщины (Брань) (Г.).

А в кітьки крашанками грали.
Йдеться про поширений звичай грати на Великдень у крашанки. Грали навбитки, тобто стукалися крашанками з гострого кінця. Той, чиє яйце лишиться цілим, забирає надбите яйце партнера собі.
Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба було вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б'є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти.
Багато важило уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралущею. Бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого – непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом. А взагалі в такій грі в межах правил йшли на всілякі хитрощі, інколи найнесподіваніші.
В кітьки — варіація гри крашанками: котити по землі. Оскільки саме вона названа в Котляревського, є підстава вважати, що в ті часи була популярнішою від гри навбитки. Тут цей вислів вжито у значенні: хитрили один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випустити, а – чуже забрати (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The country - Latium its name -
Where Latin was the tsar; though affluent,
He was a miser with no shame,
A Cain, who trembled for each cent.
His subjects, miserable wretches,
Were wearing pants with patches upon patches,
While following in footsteps of their manager,
They did not trump in cash, those yeggs,
But played with colored Easter eggs,
Such niggards they all were.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацінскім гэты край лічыўся”,
А кіраваў ім цар Лацін;
Старая скнара — калаціўся
Ён, быццам Каін, за алтын.
Народ яго вернападданы
Хадзіў галюткі, абшарпаны,
Няйначай, прыклад браў з цара;
Грашыма там не казыралі,
А больш у крашанкі гулялі,
Не возьмеш дарам сухара.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В прочутата земя латинска
Латин бе царят всепризнат,
пръв скръндза, с алчност сатанинска,
за грош убива роден брат.
А поданиците търпящи
с окъсани протрити гащи
дивяха се на своя цар;
прибираше им той парите,
та с писани яйца, горките,
играеха до днес комар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Stückchen Landes war lateinisch,
König Latinus herrschte hier.
Er war, wie Kain, ein alter Geizhals,
Zitternd um jedes Stück Altin.
So waren auch die Untertanen,
Trugen zerlumpte Kleider nur,
Um ihren König nachzuahmen.
Für Geld hatten sie kein Gefühl
Und würfelten um bunte Eier, -
Völlig umsonst gibt es kein Brot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A ziemia była to latyńska,
Żył król Latynus tam zawzięty;
Ten stary skąpiec skurwysyński
Jak Kain za grosz drżał przeklęty.
Poddani w kraju jego znanym
Nosili spodnie połatane,
Wzorując się na królu starym;
I na pieniądze tam nie grali,
Lecz pisankami się stukali,
Nie weźmiesz darmo i suchara.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Земля, куда Эней причалил,
Звалась Латинской. Царь Латин
Был жмот, каких в тот век не знали,
Дрожал, как Каин, за алтын.
В царя и подданные были:
В штанах заплатанных ходили,
Не тратили ни гроша зря;
На деньги в карты не играли,
Вовеки даром не давали
Друг дружке даже сухаря.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А между тем царем Латином
Был крепок сей латинский край.
Как Каин, трясся над алтыном
Заядлый этот скупердяй,
Чьи подданные — голодранцы —
Носили рваные «голландцы»,
Точь-в-точь как их сквалыжный царь.
На деньги там не козыряли,
А только писанки катали,
И черствый прятали сухарь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинской та была землица,
Царем в ней дошлый был Латин:
Скупец, чужим охоч живиться,
Дрожал, как Каин, за алтын.
Такие ж подданные были:
В портах залатанных ходили,
Примеру следуя царя.
Там деньги в карты не мотали,
А в китьки писанки катали,
Не подадут и сухаря.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Земля же та была латинской,
И царствовал в ней царь Латин,
Себе он деньги греб по-свински,
Дрожал, как Каин, за алтын.
У подданных, причем богатых,
У всех штаны были в заплатах,
Ведь каждый брал пример с царя;
На деньги в карты не играли,
Лишь с горки писанки катали,
Не взять там даром сухаря.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latinská byla zem i řeka,
car Latin vlád tam v onen Čas;
jak čert na hříšnou duší čeká,
ten skrblík na groš jen se třás.
A po příkladu svého krále
poddaní chodili tam stále
jen v zašívaných kalhotách;
groš v kartách prohrát neuměli,
jen kraslicemi kutáleli
a lakomí byli až strach.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин сей, хоть не дуже близько,
А все олимпським був рідня,
Не кланявся нікому низько,
Для його все була бридня.
Мерика, кажуть, його мати,
До Фавна стала учащати
Та і Латина добула.
Латин дочку мав чепуруху,
Проворну, гарну і моргуху,
Одна у нього і була.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 20.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ сей хоть не дуже блызько,
А все Олымпськымъ бувъ ридня,
Не кланявся никому нызько,
Для його все була бридня.
Мерыка, кажутъ, його маты,
До Фавна стала учащаты
Та и Латына добула.
Латынъ дочку мавъ чепуруху,
Проворну, гарну и моргуху.
Одна у нього и була.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 20.

Видання 1809:

рядок 10:

Одна у його і була

Примітки: IV, 20.

       Частина IV стр. 20.

Бридня, бредня — безглузді думки; химери (СУМ-20).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Добувати, добути — те саме, що народжувати (СУМ-11).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мерика — німфа, мати царя Латина (А.). Котляревський неправильно передав ім'я матері Латина (Marica) (Ш.).

Моргуха — те саме, що кокетка — жінка, дівчина, яка своєю зовнішністю, поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається сподобатися, викликати інтерес до себе в чоловіків (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Проворний — спритний, моторний, жвавий (СУМ-11).

Фавн — бог лісів і полів, покровитель стад і пастухів, батько Латина (А.).

Чепуруха — опрятная женщина; франтиха, щеголиха (Г.). Чепурун — людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому, а також людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

This Latin wasn't a close relation
To the Olympians, but, anyway, a kin.
He would not bow to them in adoration,
Which would be as repugnant as a sin.
They say that Faun was often seen
With Merica, his mother, in the green
Outdoors, where she conceived her son.
He, Latin, had an only daughter, a coquette,
As gorgeous as a violet,
Whose skill and charm couldn't be outdone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацін Алімпу, хоць не блізкім,
Але лічыўся сваяком,
І не хадзіў з паклонам нізкім
Ён да другіх вяльмож у дом.
Да Фаўна, кажуць, учашчала
Лаціна маці, й нагуляла
Свайго сыночка з ім яна.
Лацін дачку меў маладую,
Вясёлую і разбітную,
Яна была ў яго адна.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На боговете бе роднина,
макар далечен, тоя мъж,
и кланяха му се мнозина,
но той на никой, ни веднъж.
Мерика, майка му — отдавна:
разправят, — срещала се с фавна
и тъй сдобила се със син.
Той имаше си дъщеричка —
чевръста, дашна, хубавичка,
едничка щерка на Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nur ganz entfernt war der Latinus
Mit den Olympischen verwandt,
Vor niemand machte er Verbeugung,
Für ihn war alles Niedertracht.
Merika - sagt man - seine Mutter
Besuchte öfter mal den Faun
Und so bekam sie den Latinus.
Latinus selbst hatte ein Kind,
Eine gar wunderschone Tochter,
Schlank an Gestalt, gewandt und flink.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus ów się mocno ciskał, —
Był olimpijskich bogów krewnym,
Nie kłaniał się nikomu nisko,
Pogardzał wszystkim siebie pewny.
Marika, mówią, jego matka
Do fauna biegła też nierzadko,
Więc Latynusa urodziła.
Latynus córkę miał strojnisię,
Ruchliwą, ładną zalotnisię,
I jedynaczką ona była.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латин считал родней своею
Богов олимпских. Посему
Не гнул ни перед кем он шеи,
Все было трын-трава ему.
Когда-то мать его, Мерика,
Влюбилась в Фавна, да, гляди-ка,
Латина с ним и прижила.
Жил царь Латин, не зная лиха,
Имел он дочку щеголиху.
Вот впрямь уж девка всем взяла!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Богам родня — хоть не из близких —
Был царь Латин, а потому
Занесся и поклонов низких
Не расточал он никому.
Мерика, мать его, исправно
Когда-то навещала Фавна,
Затем Латина родила.
Имел он доченьку — воструху,
Красотку, модницу, моргуху.
Одна лишь у царя была.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хоть дальней, все ж родней Латину
Олимпский доводился сонм.
Ни перед кем не гнул царь спину,
Ему все было нипочем.
Мерику, мать его, болтали,
Частенько с Фавном примечали,
С ним и Латина прижила.
Имел он дочку хлопотунью,
Красу, плутовку, щебетунью —
Единой у него росла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, хоть и не очень близко,
Все ж олимпийцам был родня,
Царям не кланялся он низко,
Всегда достоинство храня.
Мерика, мать его, по слухам,
Гуляла с Фавном, скотьим духом,
Да и Латина прижила.
Латин имел дочь-щеголиху,
Что всем подмигивала лихо,
Одна лишь у него была.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latin se hlásil k Olympanům
co příbuzný, byť vzdálený,
on neklaněl se žádným pánům
a kašlal na své sousedy.
Merika, sličná jeho máti,
začla si s Faunem jednou hráti,
až měla synka Latina.
Latin měl dcerku parádnici,
svižnou a zdobnou, pěkných lící,
dceř byla jeho jediná.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом;
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода;
Хоть хто на неї ненароком
Закине молодецьким оком,
То так її і вподоба.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 21.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дочка була зальотна птыця
И зъ заду, зъ переду, кругомъ;
Червона, свижа якъ кыслыця,
И все ходыла павычомъ.
Дородна, росла и красыва,
Прыступна, добра, не спесыва,
Гнучка, юрлыва, молода;
Хоть хто на ней не нарокомъ,
Закыне молодецькымъ окомъ,
То такъ ѣи и вподоба.

Примітки: IV, 21.

       Частина IV стр. 21.

Гнучкий — який легко згинається, гнеться (СУМ-11).

Зальотна птиця — тут у значенні: незвичайна, виняткових достоїнств (С.)

Кислиця [Кыслыця] = лесное яблоко (К.).
Дика яблуня, яку використовують як підщепу для культурних сортів; лісова яблуня, а також плід лісової яблуні // Взагалі про яблуню та її плоди (СУМ-20). Нар.: Сняться комусь кислиці, та не знає к чому (кислиці бачить у сні — також і проти плачу. — Номис. — С. 168) (С.).

Кругом — звідусіль, з усіх боків (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Ненароком — без певної мети, без певного наміру; ненавмисне (СУМ-11).

Пава, павич — великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Ходити павичом — ходити поважно, гордовито (СУМ-11).

Приступна — уважна до інших; не зарозуміла, не гордовита (СУМ-11).

Спесивий — те саме, що пихатий — якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство (СУМ-11).

Ходити журавлями, індиком, павичом — ходити поважно, гордовито (СУМ-11).

Юрливий — швидкий, в'юнкий (Л.); швидкий, жвавий, меткий (СУМ-11).

Дочка була зальотна птиця і далі.
В образі Лависі змальований народний ідеал дівчини. Першими названі найголовніші з народного погляду достоїнства: чепуруха, проворна, тобто роботяща, а вже потім — гарна. Далі йде повніше змалювання зовнішності і вдачі. Бурлескне обігрування тут відсутнє зовсім. Лавися в 21-22—й строфах дуже нагадує Наталку Полтавку з однойменної п'єси І. Котляревського.
Приступна, добра, не спесива — порівняй у п'єсі «Наталка Полтавка»:

Ой, я дівчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка:
Дівка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.

Порівняй також з образом української молодиці Дідони (I, 21) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The daughter was a flirting bird
From every side and all around,
So rosy-cheeked. One never heard
Her steps, she barely touched the ground.
Fine looking, well endowed and tall,
Good-natured and polite to all,
She was with graces so enriched;
Whoever had a chance
To see her radiance,
He was attracted and bewitched.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дачка дзяўчынаю здаровай,
Мажною з выгляду расла;
Як яблык, свежай і ружовай,
Як пава, статнаю была,
Лагоднаю і жартаўлівай,
Прыгожай і не ганарлівай,
Крамянаю і маладой;
Хто на дзяўчыну ненарокам
Хоць раз цікаўным глянуў вокам,
Той быў ўражаны красой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Бе прелетна, безгрижна птица
отвсякъде — отпред, отзад;
вървеше като пауница,
същинска ябълка на цвят.
Висока, снажна и красива,
спокойна, млада, обичлива,
добра и в тяло, и в глава;
и ако някога случайно
ерген погледнеше я тайно —
то най я радваше това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Tochter war ein feiner Vogel,
Vorne und hinten, überall,
Rotbackig und frisch wie ein Apfel,
Immer stolzierend wie ein Pfau.
Der Körper schlank und gutgewachsen,
Nicht stolz, stets ansprechbar und gut,
An Jahren jung, geschickt und wendig;
Wenn einer sie zufällig sieht
Und einen Männerblick ihr spendet,
Findet Gefallen gleich an ihr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Córeczka wdzięczną więc dziewuszką
Już z tyłu, z przodu, zewsząd była;
Czerwona, świeża jak jabłuszko,
Jak paw pyszniła się, chodziła.
Dorodna, rosła i piękniutka,
Przystępną, dobra i skromniutka,
Ruchliwa, giętka, zwinna, młoda;
I kto junackim okiem na nią
Przypadkiem rzuci, wryty stanie,
Tak upodoba jej urodę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Кругом — и спереди и сзади —
Как яблочко свежа была,
Ходила — точно на параде,
Походка павья, грудь бела;
Росла, дородна, не спесива,
Вертлява, молода, красива,
Гибка, востра, как лезвие;
Кто ни окинет ненароком
Девчонку молодецким оком —
Тот разом втюрится в нее.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Залетная такая птичка!
Всего в пропорции у ней:
Осанкой — пава; круглоличка,
Румянец — яблочка красней;
Стройна, дородна и красива,
Добра, спокойна, не спесива,
Гибка, проворна, молода.
Кто на нее хоть ненароком
Посмотрит молодецким оком,
Тот сразу влюбится — беда!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Игривой пташкой дочь глядела,
Что сзади, спереди, кругом;
Свежа, как яблочко, алела,
Ходила павою, шажком,
Статна, дородна и красива,
Добра, доступна, не спесива,
Гибка, вертлява и юна.
Коль кто ее хоть ненароком
Окинет молодецким оком,
Всем по сердцу была она.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Залетной птицей без изъяна
Дочь распрекрасная была,
Свежа, как яблочко, румяна,
Ходила — лебедем плыла.
Была любезна, не спесива,
Добра, пленительно красива,
Стройна, высока, молода,
Кто на нее, хоть ненароком,
Посмотрит молодецким оком,
Ее полюбит навсегда.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Líbivá, jako malovaná,
se stran i zpředu, zezadu,
a svěží jako višně planá,
honila jenom parádu.
Urostlá, pěkná byla panna,
přístupná, nijak nafoukaná,
štíhlá a pružná, jak má být.
Kdo uvidí ji znenadání,
junáckým okem mrkne na ni,
tomu se musí zalíbit.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така дівча — кусочок ласий,
Заслинишся, як глянеш раз;
Що ваші гречеські ковбаси!
Що ваш первак грушевий квас!
Завійниця од неї вхопить,
На голову насяде хлопіт;
А може, тьохне і не там.
Поставить рогом ясні очі,
Що не доспиш петрівськой ночі;
Те по собі я знаю сам.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина IV, строфа 22.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Така дивча — кусочокъ ласый,
Заслынешся якъ глянешъ разъ;
Що ваши Гречеськи ковбасы!
Що вашъ первакъ грушевый квась!
Завійныця одъ неи вхопыть,
На голову насяде хлопитъ;
А може тьохне и не такъ.
Поставытъ рогомъ ясни очи,
Що не доспышъ петривськой ночи;
Те по соби я знаю самъ.

Примітки: IV, 22.

       Частина IV стр. 22.

Гречеські ковбаси — йдеться про ковбаси, що їх виготовляли греки, які жили колоніями на Україні. Особливо відома була колонія в Ніжині, в добу Котляревського вона ще зберігала етнічну відокремленість. Грецькі ковбаси не круглі, а плескуваті, виготовлялися особливим способом. Від греків українці перейняли вміння коптити ковбаси (С.).

Завійниця — те саме, що завійна, завіна — різкий пекучий біль у грудях або животі (СУМ-20).

Заслинитися змочуватися, зволожуватися слиною; слинитися (СУМ-20).

Квас — кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна із солодом, а також напій із фруктів, ягід або меду (СУМ-20). Грушевий квас — квас, на виготовлення якого йшли груші-дички (С.).

Ласий — дуже принадний, спокусливий (СУМ-20).

Петрівська ніч — найкоротша ніч року. Петрівка — середина літа, коли ночі найкоротші. Тягнулася Петрівка з дев'ятого тижня після пасхи до 29 червня (за ст. ст.) (С.). Піст перед Петровим днем, православним церковним святом на честь апостолів Петра і Павла. У петрівку починалась косовиця та грабовиця (СУМ-11).

Тьохкатити — здригатися, стискатися, завмирати, сильно битися від страху, радості і т. ін. (про серце) (СУМ-11).

Те по собі я знаю сам.
Єдине місце в поемі, де І. Котляревський прямо говорить про своє особисте, інтимне. В молоді роки він був дуже закоханий у дівчину, але одружитися з нею не зміг. Так і прожив усе життя неодруженим (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A girl like this, - a savory tid-bit!
On seeing her, you start to slaver.
Your fat Greek sausages aren't fit
For food. Your pear kvass has no flavour.
It'll give sharp pain inside your belly,
A trouble for your head, and smelly;
It might not be there on demand,
And your eyes will be horny,
Your sleep disturbed and your bed thorny,
I know it well, firsthand.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Краса яе — кавалак ласы,
Тут сліну, брат, каўтнеш не раз;
Што ў параўнанні з ёй кілбасы!
І Грэцкі ваш пяршак і квас!
Лепш не заводзіцца з такою,
Не будзе думкам супакою,
Сум горкі сэрца прадзяўбе.
Хай толькі гляне ветла ў вочы,
Дык не заснеш ні ўдзень, ні ўночы,
Я гэта знаю па сабе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Такава мръвка — сиромаси
преглъщат слюнка час по час;
какво са гръцките колбаси,
какво — първак и крушов квас!
Човек от туй да залинее,
направо да се поболее,
а може и да пукне там.
Не иде сън, мълчиш, посърнеш
и до Петровден се извърнеш —
това съм го изпитвал сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Mädchen ist ein Leckerbissen,
Du schluckst, sobald du sie erblickst:
Was ist schon eure Wurst dagegen,
Was ist schon euer Birnensaft!
Ein Schwindel könnte dich ergreifen,
Sorgen befallen deinen Kopf,
Dein Herz wird klopfen zum Zerspringen,
Trübe, verschwommen wird dein Blick
Und du kannst in der Nacht nicht schlafen, -
Solche Erfahrung hab ich auch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Takowe dziewczę — kąsek łasy,
Gdy raz choć spojrzysz, puścisz ślinę;
Co wasze greckie tu kiełbasy!
Co kwas gruszkowy, miód lub wino!
Gorączka od niej chwyci snadnie;
Na głowę tylko kłopot spadnie;
A może stuknie nie tam nawet.
Ustawi na cię jasne oczy,
Nie dośpisz już Piotrowej nocy;
Po sobie znam też takie sprawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пускали слюни лоботрясы
На этот лакомый кусок;
Что перед ней кныши, колбасы
Или там грушевый квасок.
С ней мигом головы решишься
И брюхом смертно затомишься;
Забудешь разом о гульбе;
На лоб повылезают очи,
Спокойно не поспишь ни ночи;
Я это знаю по себе.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Скажу я, не жалея красок,
Девица — лакомый кусок!
Смачнее греческих колбасок,
Вкусней, чем грушевый квасок.
Взглянул — и в голове забота,
В желудке — резь, в костях — ломота...
Не пожелаешь и врагу!
Остолбенеют ясны очи.
И не доспишь петровской ночи.
Я по себе судить могу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Кусочек лаком — глянешь часом,
Так губы облизнешь не раз;
Куда там греческим колбасам!
Что ваш первач грушевый квас!
Живот заноет, как от рези,
Забота в голову полезет,
А может екнуть и не там;
И так начнешь таращить очи,
Что не доспишь в петровки ночи;
Я по себе то знаю сам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кусочек лакомый — такая,
Слюну сглотнешь, коль глянешь раз,
Что там пред ней струя хмельная!
Что сладость греческих колбас!
Животик от нее скорежит,
И душеньку тоска изгложет,
А может, екнет и не там,
Поставит рогом ясны очи,
И не доспишь петровской ночи,
То по себе я знаю сам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

AŽ sbíhají se v ústech sliny,
jak tohle sousto uhlídáš —
a hned si děláš laskominy...
Co kvas a řecký salám váš!
Jak zakoukáš se trošku na ni,
v útrobách cítíš ujímání,
a co je s tebou, nevíš sám.
Když zakroutí po tobě oči,
je s tebou zle, už nespíš v noci —
to všecko za sebou už mám!

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сусідні хлопці женихались
На гарну дівчину таку,
І сватать деякі питались,
Які хотіли, щоб смаку
В Латиновій дочці добиться,
Царя приданим поживиться,
Геть, геть — і царство за чуб взять.
Но ненечка її Амата
В душі своїй була строката.
Не всякий їй любився зять.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 23.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сусидни хлопци женыхалысь
На гарну дивчыну таку,
И сватать де-яки пыталысь,
Яки хотилы, щобъ смаку
Въ Латыновій дочци добыться,
Царя прыданымъ пожывыться,
Геть, геть — и царство за чубъ взять.
Но ненечка ѣи Амата,
Въ души своій була строкота,
Не всякій йій любывся зять.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 23.

Видання 1809:

рядок 1:

Сосідні хлопці женихались

рядок 9:

В душі своєй була строката

Примітки: IV, 23.
         Частина IV стр. 23.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Геть — употребляется для усиленія (Г.).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Любитися — бути до вподоби кому-небудь (СУМ-20).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Смак — схильність, любов до чого-небудь, зацікавлення чимсь; уподобання (СУМ-11).

Строкатий — який постійно вередує, діє наперекір кому-небудь; якому важко догодити; вередливий, примхливий (СУМ-11).

Хлопець — уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Some next-door fellows chose
To woo that gorgeous lass,
And some were ready to propose
To wed the girl of that high class.
They also planned to get
The realm with that coquette.
There was someone who saw
Things differently. Her strict mother
Told those crude fellows not to bother.
She knew who would become her son-in-law.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сватоў суседзі пасылалі
Не раз да царскае дачкі,
Якія толькі не жадалі
Прыгажуны яе рукі,
Яе прыхільнасці дабіцца,
Цара пасагам пажывіцца,
А там і ўладу ў рукі ўзяць.
Ды маці мудрая Амата
Такім зяцям была не рада,
Не кожны падарожны — зяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Съседските момци не спряха
да пращат сватове у тях,
а те на свой ред се моряха,
та някак в щерката ищах
дано събудят най-накрая.
Че с царска зестра беше тая —
след туй на царството е ред.
Но всуе — майка и Амата
бе доста строга и чепата,
не и хареса никой зет.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Nachbarprinzen kreisten ständig
Um diese wunderschöne Maid,
Manch einer, der an Heirat dachte,
War unentwegt darum bemüht,
Der Tochter Latins zu gefallen
Und nicht zuletzt des Königs Gunst
Und auch sein Reich mit zu gewinnen.
Die Mutter, die Amata hieß,
War äußerst streng in ihrem Wesen, -
Nicht jeder Freier war ihr recht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z sąsiedztwa chłopcy szli w zaloty
Do ładnej, słynnej panny owej,
Niektórzy mieli też ochotę
Ją swatać, żeby posmakować
Wnet w Latynusa córce ładnie,
Posagiem króla też zawładnąć,
A tam — królestwo sobie zdobyć.
Lecz matuleńka jej Amata
Charakter miała zbyt rogaty,
Nie każdy zięć jej się podobał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Давно соседи женихались,
Ночами не спалось иным,
Дивчину высватать пытались,
Притом смекали: как бы им
И ласки от нее добиться,
Да и приданым поживиться,
А там и трон к рукам прибрать.
Но мать Лавинии Амата
Была на сговор туговата:
Не всякий зять ей был под стать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подбиться к девушке пригожей
Пытались уж не первый год.
С Латином породниться тоже
Соседним хлопцам был расчет:
Заполучить не только дочку —
В придачу к сладкому кусочку
Со временем и царство взять.
Но маменька ее, Амата,
Была причудами богата.
Годился ей не всякий зять.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Окрест все молодцы вздыхали
По красной девице такой;
Иные сватов засылали,
Позарившись живой рукой
С Латина дочерью слюбиться,
Приданым царским поживиться,
А там и трон к рукам прибрать.
Но матушка ее Амата
Была на норов крутовата;
Не всякий был угоден зять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Соседи-парни увивались
Вокруг Лависеньки всегда,
Иные свататься пытались,
Хотели хлопцы без труда
К царевой дочке подкатиться,
Ее приданым поживиться,
А там за чуб и царство взять.
Но только мать ее Амата
Была капризна, хитровата,
Не каждый нравился ей зять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Že byla děvče jako kvítí,
ženichů měla habaděj,
každý by si ji hned chtěl vzíti,
vždyť věru bylo by mu hej:
kdyby se jí v něm zalíbilo,
to by se s carským věnem žilo,
i na trůn by si potom sed.
Maminka Amata však byla
dost vybíravá, vrtošivá
a vhod jí nebyl každý zeť.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один був Турн, царьок нешпетний,
З Латином у сусідстві жив,
Дочці і матері прикметний,
І батько дуже з ним дружив.
Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куда не кинь, був Турн царьок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одынъ бувъ Турнъ царьокъ нешпетный,
Зъ Латыномъ у сусидстви жывъ,
Дочци и матери прыкметный
И батько дуже зъ нымъ дружывъ.
Не въ шутку молодець бувъ жвавый,
Товстый, высокый, кучерявый,
Обточеный якъ огирокъ;
И війська мавъ свого чимало,
И грошекивъ такы бряжчало,
Куда не кынь, бувъ Турнъ царьокъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 24.

Видання 1809:

рядок 8:

І віська мав свого чимало

рядок 10:

Куда ні кинь, був Турн царьок

Примітки: IV, 24.

       Частина IV стр. 24.

Бряжчати — ударяючись, утворювати брязкіт, дзвінкі звуки. Грошиків бряжчало — хто-небудь заможний, багатий, має гроші (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Жвавий — повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Кучерявий — людина з волоссям, що в'ється (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Нешпетний — Изрядный (Г.). Без хиби, гарний собою (Л.). Неабиякий — видатний, який виділяється з-поміж інших (СУМ-11).

Прикметний — який виділяється з-поміж інших; помітний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чимало — у значній мірі, дуже.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There was a certain little tsar
In Latin's neighbourhood.
The ladies thought he was by far
The noblest man, so eminent and good.
The father liked the boy,
Because it was a joy
To be with him. That fat and tall
And agile, curly-headed lad
Had gold, as he was said,
An army, too; a young tsar, after all.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адзін быў Турн, царок выдатны,
Што блізка жыў ад іх зусім,
Для маці і дачкі прынадны,
Ды і Лацін лічыўся з ім;
Турн быў дзяцюк рухавы, жвавы,
Высокі, тоўсты, кучаравы,
Абточаны, як агурок:
І войска меў свайго нямала,
І грошыкаў яму ставала,
Куды ні кінь, быў Турн царок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Единствен Турн между мъжете,
най-личния съседен цар,
се бе харесал и на двете,
че бе и на Латин другар.
Той бе момче подвижно, здраво,
височко, пълно, къдроглаво,
набито като корнишон;
намираха му се войници,
а беше скътал и парици,
с две думи — ставаше за трон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nachbarreich regierte Turnus,
Er war ein König nach Geschmack,
Tochter und Mutter zeigten Neigung
Und auch der Vater war sein Freund.
Er war ein feiner Kerl, war stattlich,
Breitschultrig, groß, mit krausem Haar,
Rundherum glatt wie eine Gurke;
Ihm unterstand ein großes Heer
Und auch Geld klingelte im Beutel, -
Echt König Turnus, wo man schaut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Był Turnus tam, król młody, zgrabny,
Żył z Latynusem po sąsiedzku,
Dla córki z matką dość powabny,
A ojciec lubił go od dziecka.
Był młodzian nie na żarty żwawy,
Wysoki, tłusty, kędzierzawy
I obtoczony jak ogórek;
Miał swego wojska już niemało,
Pieniędzy sporo też brzęczało
I jak nie spojrzeć, był figurą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лишь Турн-царек один средь прочих —
С Латином он в соседстве жил —
Был люб и матери и дочке,
Да и отец с ним век дружил.
Он был и впрямь детина бравый —
Высокий, толстый, кучерявый;
В делах — не промах, парень жох;
И войска он имел немало,
В карманах золото бренчало,
Куда ни кинь — жених не плох.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А некий Турн, царек, заметьте,
С Латином по соседству жил.
У дочки с матерью — в предмете,
К тому же и с отцом дружил.
Детина был на редкость бравый,
Высокий, толстый, кучерявый,
Обточенный, как огурец.
И войска он имел немало,
И серебро в мошне бренчало.
Куда ни кинь — был молодец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Один был Турн-царек приметен,
С Латином он в соседстве жил,
Был дочкой с матерью привечен,
И батька сильно с ним дружил.
Не в шутку молодец был бравый —
Высокий, полный, кучерявый —
Свеж, как огурчик, паренек.
И войска он имел немало,
Кой-что и в кошельке бренчало,
Куда ни кинь был Турн-царек.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Из всех лишь Турн — царек завидный,
С Латином он в соседях жил —
По вкусу дочке был, как видно,
С ним очень и отец дружил.
Собой он молодец был бравый,
Высокий, толстый и кудрявый,
Красавец вдоль и поперек;
Он войск своих имел немало,
Да и казны на все хватало,
Жених завидный — Турн-царек.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned přes pole tam Turnus sídlil,
ač car, přec nebyl šereda,
matce i dcerušce se líbil,
s otcem žil v dobrém, jak se zdá,
čilý a hbitý, junák pravý,
vysoký, tlustý, kučeravý,
kulatý jako melounek.
Dost vojska měl co řádný vládce
a groše zvonily mu v kapse,
nu, každým coulem byl to rek.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пан Турн щось дуже підсипався
Царя Латина до дочки,
Як з нею був, то виправлявся
І піднімавсь на каблучки.
Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Панъ Турнъ щось дуже пидсыпався
Царя Латына до дочкы,
Якъ зъ нею бувъ, то выправлявся
И пиднимавсь на каблучкы.
Латынъ, дочка, стара Амата,
Що день видъ Турна ждалы свата,
Уже нашылы рушныкивъ,
И всякыхъ всячынъ напрыдбалы,
Яки на сватанни давалы,
Все сподивалысь старостивъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 25.

Видання 1809:

рядок 6:

Щодень од Турна ждали свата

Примітки: IV, 25.
         Частина IV стр. 25.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Підсипаться — догоджати, лестити кому-небудь, прагнучи домогтися чогось, залицяючись (СУМ-11).

Придбавати, придбати — купувати, призначаючи для кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Сват — людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, сватає обрану особу; староста у весільному обряді (СУМ-11).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Сподіватися — розраховувати, покладати надію на що-небудь; надіятися (СУМ-11).

Староста — особа, що сватає жениха нареченій або наречену женихові (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That princeling Turn paid much attention
To Latin's daughter. Every day
When he was with her, he would mention
How beautiful she was, a true bouquet.
The parents and their anxious charmer
Awaited their remarkable disarmer
With all the necessary towels
And many other things,
Important for such happenings,
They all had irritated bowels.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не першы год як заляцаўся
Пан Турн да царскае дачкі,
Калі з дзяўчынай ён вітаўся,
Дык станавіўся на наскі.
Лацін, яго дачка, Амата
Ад Турна ўжо чакалі свата,
Панашывалі ручнікоў
І розных рэчаў напрыдбалі,
Нібы на свята запасалі —
У гонар сваццяў і сватоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А от Латиновата щерка
и Турн не сваляше очи,
не беше му съвсем по терка,
та се на токове качи.
Латин, Амата, дъщерята
очакваха да дойде свата,
успяха кърпи да стъкмят
и други най-различни дари
за сватове и за сватбари,
тъй както си му е редът.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Herr Turnus machte immer öfter
Dem Töchterchen Latins den Hof;
Er reckte sich in ihrer Nähe
Und hob sich auf dem Absatz hoch.
Latin, Amata und die Tochter
Hofften, daß er sich bald erklärt,
Handtücher waren vorbereitet,
Gar viele Sachen angeschafft,
Um sie dem Hochzeiter zu reichen, -
Täglich erhofften sie Besuch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus rwał się wyjątkowo
Do córki króla Latynusa,
Gdy z nią był, stale się prostował,
Na palcach chodził ten chytrusek.
Latynus, córka i Amata
Oczekiwali odeń swata,
Ręczniki już powyszywali,
Kupili rzeczy do dawania
Zwyczajem znanym przy swataniu,
Starostów wciąż się spodziewali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пан Турн давненько собирался
Латина дочку подцепить;
Пред нею на носки вздымался,
Старался плечи распрямить.
Лавиния, Латин, Амата
Что день от Турна ждали свата.
Уже нашили рушников,
Понакупили всякой снеди,
Чтобы приняться, как соседи,
За сватовство без лишних слов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн, однако, подсыпался
К Латина дочке всё сильней.
На каблучки приподнимался
И выправлялся перед ней.
Латин, царевна и Амата
От пана Турна ждали свата:
Уже нашили рушников
И мелочей любого рода
Для свадебного обихода,
Как водится спокон веков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пан Турн уж больно подольщался
И перед дочкой лебезил;
Коль с нею был, то выпрямлялся.
На цыпочках вокруг ходил.
Латин и дочь, и мать Амата
Что день от Турна ждали свата
И рушники уж припасли,
И всякой всячины достали,
Какую в сватанье давали.
Все ждали, сваты чтоб пришли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пан Турн усиленно старался
У царской дочки быть в чести,
Когда был с нею, выпрямлялся,
Старался больше подрасти.
Латин, и дочка, и Амата
От Турна ожидали сватов,
Уже нашили рушников
И всякой всячины купили,
Все, что при сватанье дарили,
Прием готов был для сватов.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pan Turnus, rek nad všecky reky,
k dědičce měl se, jak by ne;
stavěl se před ní na kramfleky
a lichotil se k rodině.
Latin, Amata, dcera taky
čekali jeho starosvaty,
výbavu šili, sháněli,
co nejvíc aby dceři dali;
svatební šátky uchystali
snad už na příští neděli.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли чого в руках не маєш,
То не хвалися, що твоє;
Що буде, ти того не знаєш,
Утратиш, може, і своє.
Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду,
Бо щоб не насмішив людей.
І перше в волок подивися,
Тогді і рибою хвалися;
Бо будеш йолоп, дуралей.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Колы чого въ рукахъ не маешъ,
То не хвалыся, що твое;
Що буде, ты того не знаешъ,
Утратышъ може и свое.
Не розглядившы, кажутъ, броду,
Не лизь прожогомъ першый въ воду,
Бо щобъ не насмишывъ людей.
И перше въ волокъ подывыся,
Тогди и рыбою хвалыся;
Бо будешъ йолопъ, дуралей.

Примітки: IV, 26.

       Частина IV стр. 26.

Волок — невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях (СУМ-11).

Дурень, дурний, дуралей — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Йолоп — те саме, що дурень; бевзь/бевзень (вайло, йолоп, бовдур), недотепа (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Перший — який виконує яку-небудь дію або є об'єктом дії раніше, ніж усі інші (СУМ-11).

Прожогом — стрімголов (СУМ-11).

Коли чого в руках не маєш і далі.
Вся строфа побудована на прислів'ях одного змісту: «Не кажи «гоп!», поки не перескочиш». Одна житейська мудрість, вивірена досвідом поколінь, подається ніби під різними кутами зору, варіюється — з якого боку не глянь, а правда таки лишається правдою. Придивившись ближче, можна вгадати в складі строфи кілька прислів'їв безсумнівно народного походження: «Ніхто не знає, що його чекає», «Не розгледівши броду, не лізь у воду», «Поспішиш — людей насмішиш», «Коли чого в руках не маєш, то не хвалися, що твоє», «Перше в волок подивися, тоді і рибою хвалися». Однак з прислів'ями та приказками в «Енеїді» справа стоїть так, як з піснями в «Наталці Полтавці», — в ряді випадків не можна певно сказати, де пісня народна, а де — автора п'єси (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you don't have yet in your hands
The things that don't belong to you,
Don't brag. The destiny oft countermands
And you loose your possessions, too.
Don't get into the stream unless
You know the ford, wise elders stress.
Lest people laugh at you, my chum,
Look first into the net,
If there is fish inside. Do not forget,
Or they will call you idiot and dumb.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі чаго ў руках не маеш,
Дык не хваліся, што тваё:
Што будзе, ты таго не знаеш,
А страціць можаш і сваё.
Не распытаўшы добра броду,
Не суйся, кажуць, першы ў воду
Сам, каб людзей не насмяшыць.
З вады не выцягнуўшы нерат,
Улоў свой не хвалі наперад,
Калі не хочаш дурнем быць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не се хвали, че нещо имаш,
ако в ръце не го държиш;
и туй се случва — уж да взимаш,
а пък и с твойто се простиш.
Ако не виждаш брод в реката,
недей се хвърля във водата,
че току станал си за смях;
и рибата преди да хванат,
едни им е готов тиганът,
но всеки се подгавря с тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hältst du nicht etwas in den Händen,
Prahle nicht, daß es dir gehört,
Was kommt, das kannst du gar nicht wissen,
Und dann entgleitet dir der Rest.
Man sagt - kennst du noch nicht das Ufer,
Steig in das Wasser nicht hinein,
Um dann nicht zum Gespött zu werden;
Schau dir den Fisch im Netz erst an,
Bevor du anfängst groß zu prahlen,
Sonst stehst als Trottel du am End.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy czegoś w ręku nie masz, człeku,
To nie chwal się, że to jest twoje,
Bo nie wiesz, co się jeszcze czeka,
Utracisz, może, nawet swoje.
Jak mówią, nie sprawdziwszy brodu,
Też co tchu nie właź ty do wody,
Byś nie rozśmieszył tylko ludzi,
I ryb też przed niewodem nie łap;
Bo wszyscy ten wykryją nieład,
Już będziesz jełop, głupi nudziarz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но — ах! — чего не взял руками,
О том не говори: "мое";
Нельзя узнать, что будет с нами,
Утратить можешь и свое.
Как говорят, не зная броду,
Не суйся лучше первым в воду,
Чтоб вдруг не насмешить людей;
Не будь оплошным рыболовом,
Что хвастает своим уловом,
Не осмотрев еще сетей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Чего руками не ухватишь,
Того не называй своим.
Кто знает? Может быть, утратишь
И то, что было впрямь твоим.
Не испытав заране броду,
Не суйся опрометью в воду,
Иначе насмешишь людей.
А если в сети не заглянешь
И похваляться рыбкой станешь —
Ты, скажут, круглый дуралей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Коль не схватил чего руками,
Не похваляйся, что твое;
Что ждет, того не знаем сами —
Утратишь, может, и свое.
Как говорят, не зная броду,
Не суйся опрометью в воду,
А то пересмешишь людей.
Сперва на невод оглянися,
А после рыбкой похвалися
Иль будешь олух, дуралей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Чего в руках ты не имеешь,
Не говори — оно мое,
Предугадать ты не сумеешь,
Утратить можешь и свое.
Ведь говорят, не зная броду,
Стремглав не суйся первым в воду,
Тем можешь насмешить людей,
Вынь прежде сети, убедися,
Потом уж рыбою хвалися,
Не то ты будешь дуралей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Co nemáš v hrsti, není jisté,
nechlub se, že už je to tvé;
vždyť netušíš, co bude příště,
možná, že přijdeš o svoje.
Nevíš-li, kde jsou v řece brody,
nelez tam první do té vody,
sic budeš lidem pro smích jen.
Nejdřív se koukni, co máš v síti,
a pak se chlub, co ryb jsi chytil,
sic budeš hloupým ťulpasem.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як пахло сватанням в Латина
І ждали тілько четверга,
Аж тут Анхизова дитина
Припленталась на берега
Зо всім своїм троянським плем'ям.
Еней не марно тратив врем'я,
По-молодецьку закурив:
Горілку, пиво, мед і брагу
Поставивши перед ватагу,
Для збору в труби засурмив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ пахло сватаннямъ въ Латына
И ждалы тилько четверга,
Ажъ тутъ Анхызова дытына
Прыпленталась на берега
Зо всимъ своимъ Трояньскымъ племьямъ.
Эней не марно тратывъ времья,
По молодецьку закурывъ:
Горилку, пыво, медъ и брагу,
Поставывшы передъ ватагу,
Для збору въ трубы засурмывъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 27.

Видання 1809:

рядок 1:

Як пахло сватаннєм в Латина

Примітки: IV, 27.

       Частина IV стр. 27.

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Ватага — отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Закурити — почати диміти, виділяти дим або ароматичну речовину; задиміти (СУМ-20).

Засурмитии — почати сурмити — видавати звуки, звучати (про духові музичні інструменти) (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Марно, марне — прислів'я до марний — який не дає очікуваних наслідків, не досягає мети; даремний (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

І ждали тілько четверга.
Тобто чекати слушного дня для такої важливої справи, як сватання. Такими днями вважали вівторок, четвер, суботу. Понеділок, середа, п'ятниця — важкі дні. Олександр Потебня, згадуючи пісню «Я в середу родилася, горе мені, горе», пише: «...Але четвер, здається, легкий день: «Не тепер, так в четвер»; в багатьох місцях сватання починають в четвер або в суботу» (Потебня А. А. О доле и сродных с нею существах. — Харьков, 1914. — С. 193.) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Exactly when the Latins' preparations
For their girl's wedding were complete,
Aeneas, after many tribulations,
Brought to the shore his fleet.
Aeneas did not shirk,
But promptly went to work:
He trumpeted to call
His men to come
To see not only flasks of rum,
But many other sorts of alcohol.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо з жаданымі сватамі
Лацін сустрэцца быў гатоў,
Ды тут з Траянскімі грабцамі
Эней прыплыў да берагоў;
Не трацячы намарна часу,
На бераг выйшаўшы, адразу
На баль Траянцаў запрасіў:
Гарэлку, брагу, мёд і піва
Для іх ён выстаўляў шумліва,
На збор у трубы затрубіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Четвъртък чакаха, да ходят
сватовниците у Латин,
но тук отде се взе народът
на храбрия Анхизов син;
изтърсиха се — странно племе.
Еней не губи даром време,
припали, хвърли бодър взор,
горилка, пиво, мед и брага
пред цялата тайфа наслага
и нареди да свирят сбор.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon roch's nach Hochzeit bei Latinus
Und auch der Donnerstag war nah,
Da wurde das Kind von Anchises
Ans Ufer Latiums gebracht
Samt den trojanischen Gefährten.
Aeneas verlor keine Zeit,
Zündete an sich seine Pfeife,
Ließ Bier, die Braha, Met und Schnaps
An seine Mannschaft erst verteilen,
Danach ließ blasen in das Horn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy pachło w Lacjum swataniem,
Oczekiwano tylko czwartku,
Syn Anchizesa niespodzianie
Przyplątał się ku brzegom wartko
Z trojańską całą swoją bracią.
Eneasz czasu tu nie tracił
I zuchowato wręcz przypalił:
Gorzałkę, piwo, miód i brahę
Wnet postawiwszy przed watahą,
Zatrąbił zbiórkę przewspaniale.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уж пахло свадьбой у Латина,
И ждали только четверга,
Но тут Анхизова вдруг сына
Судьба пригнала к берегам.
Эней, не тратя даром время
И сбросив с плеч заботы бремя,
Решил на славу погулять;
Поставил мед, горилку, брагу,
Чтоб напоить свою ватагу,
Всех на лужок велел сзывать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все ждали сватов у Латина
Никак не позже четверга.
А тут Анхизов сиротина
Приплелся вдруг на берега,
С собой привел троянцев племя,
Не стал напрасно тратить время,
По-молодецки закрутил:
Горелки, пива, меду, браги
Он выставил своей ватаге.
И сбор немедля затрубил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уж пахло свадьбой у Латина,
И ждали только четверга,
Да вдруг принес Анхиза сына
Черт прямо к ним на берега
И с ним его троянцев племя.
Эней, не тратя даром время,
По-молодецки загулял:
Горилки, пива, меду, браги
Наставил для своей ватаги.
Для сбора в трубы заиграл.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уж пахло свадьбой у Латина,
Лишь ждали только четверга,
Ан тут Анхизова черт сына
К ним притащил на берега,
А с ним троянское все племя.
Эней, устроясь не на время,
По-молодецки закутил,
Горилку, пиво, мед и брагу
Извлек, и чтоб созвать ватагу
На пир, он в трубы затрубил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Už svatbou všude zavánělo,
čekali jenom na čtvrtek,
jenže to jinak skončit mělo:
přitáh Anchisův synáček
i se svým doprovodem čilým.
Že nechtěl tratit ani chvíli,
hned po junácku rozkázal:
vyvalit bečky s medovinou,
s kořalkou, pivem — každou jinou,
a v hlásné trouby troubit dal.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянство, знаєш, все голодне
Сипнуло ристю на той клик;
Як галич в врем'я непогодне,
Всі підняли великий крик.
Сивушки зараз ковтонули
По ківшику, і не здригнули,
І докосились до потрав.
Все військо добре убирало,
Аж поза ухами лящало,
Один перед другим хватав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 28.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньство, знаешъ, все голодне
Сыпнуло рысьтю на той клыкъ;
Якъ галычь въ времья непогодне,
Вси пиднялы велыкый крыкъ.
Сывушкы заразъ ковтонулы
По кившыку, и не здрыгнулы,
И докосылысь до потравъ.
Все військо добре убирало,
Ажъ по заухамы лящало,
Одынъ передъ другымъ хватавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 28.

Видання 1809:

рядок 2:

Сипнуло риссю на той клик

Примітки: IV, 28.
         Частина IV стр. 28.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Галич — збірн. до галка птах родини воронових із чорним пір'ям, блискучим на спині.

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Ківшик — зменш. до ківш — кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води, вина, меду і т. ін. (СУМ-20).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Лящати — видавати різкі, пронизливі звуки. Аж поза ухами лящало — зі сл. їсти, рідше уминати, убирати і т. ін., жарт. — жадібно, з великим апетитом; швидко (СУМ-20).

Потрава — те саме, що страва — те, що їдять, вживають для харчування; їжа, харчі (СУМ-11).

Ристьрись — швидкий алюр, середній між галопом і ступою (СУМ-11).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Убирати вбирати — жадібно їсти, з'їдати (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — поспішати, квапитися  (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The men with horsey appetite
Responded promptly to that yell
And like crows ready for a bite,
They hollered raising hell.
They had some whiskey for a start,
Which was commendable for the heart,
They gulped down food,
Which was their way to eat
All kinds meat,
Boiled, fried and stewed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На кліч збягаўся люд галодны,
Нядолі горкія сыны;
Крычалі, нібы ў непагодны,
У час асенні груганы.
Сівухі хлопчыкі каўтнулі
Па коўшыку і не маргнулі,
Гарачы час настаў усім.
Хлеб войска дружнае ўбірала,
Ажно за сківіцай трашчала,
Адзін хапаў перад другім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците, ги знаеш, гладни
насам удариха на бяг
и както врани, щом припадне
мъгла — тъй скупчиха се с грак.
И всеки канчето надигна
с първак — окото му не мигна,
и яденето беше тук —
тъй сладко лапаха, сумтяха,
че чак ушите им плющяха,
налитаха един през друг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da die Trojaner ausgehungert,
Folgten sie kopflos seinem Ruf,
Wie Dohlen an Gewittertagen
Fingen sie laut zu schreien an.
Zunächst nahm jeder zum Erwärmen
Einen recht tiefen Zug vom Schnaps,
Dann stürzten sie sich auf die Speisen.
Die Krieger packten kräftig zu,
Daß man ringsum nur Schmatzen hörte,
Und jeder drängte sich nach vorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojańskie plemię, całe głodne,
Sypnęło kłusem na ten sygnał;
Jak wrony w czasie niepogodnym,
Z radosnym krzykiem każdy przygnał,
Siwuszki zaraz tu łyknęli
Po szklance, ani nawet drgnęli,
Dorwali się do potraw z biegu.
I całe wojsko tak zmiatało,
Że za uszami aż trzeszczało,
Chapali jeden przez drugiego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, позабыв невзгоды,
Сбежались тотчас же на зов,
Подобно галкам в непогоду,
Крича на сотни голосов.
Затем сивушки отхлебнули,
Медку во ковшичку глотнули,
А там, понавалясь на снедь,
За обе щеки уплетали,
Что ни попало в рот совали,
Аж страшно было поглядеть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Голодное троянство с ходу
Посыпало на сей кутеж,
И, словно галки в непогоду,
Ужасный подняли галдеж.
Сивушки сгоряча глотнули
По склянице — и не моргнули.
Пустились яства убирать,
А запивали всё ковшами;
Трещало даже за ушами —
Так лихо уплетала рать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы, знаешь, люд голодный.
Сбежались все на клич рысцой,
Как галки в осени холодной,
Кричали громко, вразнобой;
Сивушки наперед хлебнули —
Не вздрогнув, по ковшу сглотнули,
На снедь накинулись потом:
Подряд что было уплетали,
За обе щеки уминали,
Дружок хватал перед дружком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы стаею голодной
Примчались рысью на тот клик,
Как-будто галки в день холодный,
Подняли страшный гам и крик,
Сивушки сразу потянули
По ковшику, и не моргнули,
И стали жадно заедать;
Все войско ело, что попало,
Зря крошки хлеба не пропало,
И каждый поспешал хватать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Trojané jako velká voda
spustili halas veliký
jak kavky, když je nepohoda:
byli by jedli hřebíky.
Hned kořaličku čepovali,
ba ani pak si nezadali,
když seděli u plných mis;
rukama jedli nemytýma,
až lupalo jim za ušima,
a druh přes druha křičel: „Bis“

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вбирали січену капусту,
Шатковану, і огірки
(Хоть се було в час м'ясопусту),
Хрін з квасом, редьку, буряки;
Рябка, тетерю, саламаху —
Як не було — поїли з маху
І всі строщили сухарі,
Що не було, все поз'їдали,
Горілку всю повипивали,
Як на вечері косарі.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вбыралы сичену капусту,
Шатковану и огиркы,
(Хоть се було въ часъ мьясопусту,)
Хринъ съ квасомъ, редьку, бурякы;
Рябка, тетерю, саламаху,
Якъ не було, — пойилы зъ маху
И вси строщылы сухари,
Що не було, все позъйидалы,
Горилку всю повыпывалы,
Якъ на вечери косари.

Примітки: IV, 29.

       Частина IV стр. 29.

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Капуста — страви перев. з посіченої свіжої, квашеної, тушкованої і т. ін. головки цієї рослини (СУМ-20).

Квас — кислуватий напій, який готують із житнього хліба або житнього борошна із солодом, а також напій із фруктів, ягід або меду (СУМ-20).

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

М'ясопуст, рус.м'ясоїд — дні, коли за приписами церкви дозволялося їсти м'ясо. Троянці, поки добралися до царства Латина, настільки вибилися із запасів, що мусили тамувати голод немудрими та малопоживними пісними наїдками, поширеними серед посполитих — бідняків та козацької сіроми (С.).

Рябко [Рябко] = род кушанья; название собаки (К.).
Каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна (СУМ-11). В назві вгадується іронічний підтекст — для Рябка, мовляв (С.).

Саламаха — давня народна страва, зварене гречане тісто, рідке, на олії або коров'ячому маслі (Ш.). В піст на олії, а то й просто не засмажена. В складеному Миколою Гоголем словничку до «Енеїди» Котляревського читаємо: «Саламаха — борошно житнє або пшеничне, киплячою водою розведене з додаванням солі і варене доти, поки увариться подібно до густого киселю» (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 501) (С.).

Тетеря — страва з борошна та пшона, а також із сухарів або хліба з водою, сіллю, цибулею та олією (СУМ-11). Рецепти: 1. Взять гречишного теста, разболтать как для блинов, вымыть пшена равное количество с мукою, варить в горшке, посолить и положить масла постного или скоромного, наконец все это вместе вскипятить (М.). 2. Накришити у кип'яток сухарів, засмажити цибулею на олії, посолити (С.). 3. Тетерю готують також на молоці (гарячому або холодному) і на квасі.

Хрін — трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак, а також корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб (СУМ-11).

Шаткована капуста — на відміну від січеної звичайним ножем, ріжеться на тонкі довгі смужки спеціально для цього пристосованим ножем (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They ate white cabbage, thinly sliced,
Cucumbers, radishes, green peas,
Horseradish with roast and red beets all diced,
Green peppers, onions and cheese.
A dish from fruit and flour
They were too eager to devour.
They finished all the crackers,
Ate up whate'er was there.
Drank out what was yet anywhere,
Like famished young bushwhackers.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усю агоралі капусту
І перабралі агуркі
(Па густу што пі не па густу);
Хрэн з квасам, рэдзьку, буракі,
Змялі кулеш і саламаху
З адзінага, як кажуць, маху,
Усе пагрызлі сухары,
Што ні было, ўсё паз'ядалі,
Гарэлку ўсю павыпівалі,
Нібы касцы пасля зары.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Извадиха туршия вкусна,
гулии, зеле, патладжан
(макар че беше месопусна
неделя), краставички, хрян,
попара, каша, квас, мекици...
След туй облизаха езици,
излапаха сухара чак,
до шушка го опустошиха,
горилката до драм изпиха —
като косачи на бивак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie aßen eingemachte Gurken
Und Sauerkraut ganz fein zerhackt,
Ein Festmahl wurde angeboten,
Obgleich gerade Fastenzeit -
Mit Fisch und Auerhahn, gebraten,
Bete und Meerrettich mit Kwas,
Auch Zwieback wurde aufgetragen,
Nichts von den Resten blieb zurück.
Der Schnaps war restlos ausgetrunken,
Wie Mäher gingen sie zu Werk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wcinali rżniętą tam kapustę
Lub szatkowaną i ogórki
(Choć była pora mięsopustu),
Buraczki, chrzan; kwas lał się ciurkiem;
Wodzianka, kasza, sałamacha
Zniknęły — zjedli je z rozmachem,
Suchary zmietli bez rozważań,
Co tylko było, pozjadali,
Gorzałkę też powypijali,
Jak na kolację kosiarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Жевали кислую капусту,
Огурчики, потом грибки
(Как раз тот день был мясопустным),
Хрен с квасом, редьку, бураки,
Окрошку, киселя немало —
Всё съели, как и не бывало.
Схарчили даже сухари,
Горилочку со дна слизали,
Что было — все как есть прибрали,
Как за вечерей косари.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хрен с квасом, редьку и капусту
Шинкованную, огурцы,
Хоть было в пору мясопуста,
Умяли наши удальцы.
Не стало тюри, саламаты,
И пшенник уписали хваты,
До крошки сгрызли сухари,
Убрали дочиста съестное,
До капли выдули хмельное,
Как на вечере косари.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Жевали кислую капусту
И огурцы, и хрен с кваском
(То время было мясопуста),
И редьку ели с бураком.
Саранки, тюрю, саламаху,
Как не было — умяли с маху,
И все изгрызли сухари.
Что только ни было, прибрали,
Горилку всю повыпивали,
Как за вечерей косари.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Жевали кислую капусту,
И огурцы, и бурачки
(Хоть время было мясопуста),
И луку целые пучки,
Хрен с квасом, редьку, саламаху,
Все до конца прибрали смаху,
Все порешили сухари,
Что только было, все поели,
Всю водку выпили, вспотели,
Как на работе косари.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Snědli i nakrouhané zelí,
okurky, ač byl masopust,
červenou řepu taky měli,
křen s kvasem, ředkve plnou hrst;
rjabko, tetřívky, salamachu
a k tomu každý mísu hrachu,
suchary snědli poslední.
Tak spořádali, kde co měli,
a kořalkou to zapíjeli
jak ženci v poli v době žní.

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней оставив із носатку
Було горілки про запас,
Но клюкнув добре по порядку,
Розщедривсь, як бува у нас,
Хотів посліднім поділитись,
Щоб до кінця уже напитись,
І добре цівкою смикнув;
За ним і вся його голота
Тягла, поки була охота,
Що деякий і хвіст надув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней оставывъ изъ носатку
Було горилкы про запасъ,
Но клюкнувъ добре по порядку,
Розщедрывсь якъ бува у насъ,
Хотивъ послиднимъ подилытысь,
Щобъ до кинця уже напытысь,
И добре цивкою смыкнувъ;
За нымъ и вся його голота
Тягла, покы була охота,
Що де якый и хвистъ надувъ.

Примітки: IV, 30.

       Частина IV стр. 30.

Голота — бідні, убогі люди; біднота, злидарі (СУМ-20).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Носатка [Носатка]а] = род кувшина (К.).
Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник (СУМ-11), а також «Мѣра емкости въ 3 и болѣе ведра» (Г.). Старовинна череп'яна посудина з ручкою і довгим носиком-жолобком. Щось подібне до нинішнього кофейника. Служила також мірою для рідини. Бували носатки місткістю до трьох відер і більше (на зразок античних амфор) (С.). Судячи з того, «що деякий і хвіст надув» з випитої носатки, мова йде не про чайник горілки, а про декілька відер (Т.Б.).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Протягом певного часу (СУМ-11).

Хвіст надути — померти (С.).

Цівка — тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. Цівкою смикнути — випити алкогольних напоїв (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saved a larger pitcher
Of whiskey in reserve for later on,
But wanting to appear much richer,
- A lavish paragon -
He wished to share
Last drops that he could spare.
He sucked it through a tube
Until he could not any more,
His lips became too sore,
And he relinquished it to each and every rube.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней пакінуў, як прыкмету,
Збанок гарэлкі пра запасе,
А ўсё, што толькі меў, банкету
Аддаў, як павялося ў нас,
Хацеў апошнім падзяліцца,
Каб да канца як след напіцца
У гонар поўнага стала;
За ім і ўся яго галота
Піла, пакуль была ахвота,
Піла, пакуль трываць магла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней един кърчаг с пърцуца
си бе оставил за запас,
но щом добре се понацуца,
размисли — става туй по нас;
ни искаше му се да крие,
ни можеше пък сам да пие —
отряза се като казак.
Опърпаната му сюрия
налива се на поразия,
та изпокапаха до крак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte noch auf Vorrat
Für schwere Stunden einen Schnaps.
Großzügigkeit hat ihn ergriffen
Wie es so oft bei uns der Fall.
Er wollte auch sein Letztes teilen,
Damit auch gar nichts übrig bleibt.
Nachdem er selbst den Anfang machte,
Folgte die Meute ihm sogleich
Und soff, daß sich die Balken bogen
Und mancher Schwanz sich aufgebläht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dzbanek pozostawił
Gorzałki tej na zapas sobie,
Lecz kiedy dobrze się zaprawił,
Rozszczodrzył się, jak nasi robią,
I resztą się podzielić kwapił,
Do końca oto już się napić,
Pociągnął dobrze tu siwuchę;
A za nim jego też hołota
Ciągnęła długo i z ochotą,
Niejeden dobrze się nadmuchał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней горилочки оставил
Ведра четыре про запас,
Но разойдясь, и их поставил:
Мол, знайте, как живут у нас.
Хотел последним поделиться,
Чтоб уж как следует напиться,
И первый из ведра глотнул.
За ним другие потянулись
И так горилочки надулись,
Что кой-кто ноги протянул.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней Анхизович оставил
Кувшин горелки про запас,
Но, клюкнув, крылышки расправил,
И тут как водится у нас,
Решил последним поделиться,
Чтоб окончательно напиться
Со всей своею голытьбой.
Он из носатого сосуда
Сначала дернул сам нехудо,
За ним другие — вперебой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с горлач было оставил
Себе горилки про запас,
Но, клюкнув, он и ту поставил,
Вестимо, спьяну раздобрись;
Хотел последним поделиться,
Чтоб вволю было всем напиться,
Сам залпом хорошо глотнул.
За ним и голь его хлестала,
Пока охота не пропала —
Кой-кто и через край хлебнул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней оставил для порядка
Кувшин горилки про запас,
Но клюкнув, выставил остатки,
Как то случается средь нас,
Хотел последним поделиться,
Чтоб вдоволь самому напиться,
И сразу с жадностью хлебнул.
За ним и вся его ватага
Пить принялась с такой отвагой,
Что кое-кто, как труп, заснул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš nechal do zásoby
ve džbáně trochu pro případ,
jenomže — jak to u nás chodí,
každému zavdat nechal rád
i z posledního, duše dobrá,
a řek si: „Dopijem to do dna,“
a pořádně se namazal.
S ním jeho banda táhla taky,
nu, co to bylo pro kozáky —
až mnohý z nich už nemoh dál.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Барильця, пляшечки, носатку,
Сулії, тикви, боклажки,
Все висушили без остатку,
Посуду потовкли в шматки.
Троянці з хмелю просипались,
Скучали, що не похмелялись;
Пішли, щоб землю озирать,
Де їм показано селитись,
Жить, будоватися, женитись,
І щоб латинців розпізнать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Барыльця, пляшечкы, носатку,
Суліи, тыквы, боклажкы,
Все высушылы безъ остатку,
Посуду потовклы въ шматкы.
Трояньци съ хмелю просыпалысь,
Скучалы, що не похмелялысь;
Пишлы щобъ землю озырать
Де имъ показано селытысь,
Жыть, будоватыся, женытысь,
И щобъ Латынцивъ роспизнать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 31.

Видання 1809:

рядок 8:

Где їм показано селитись

Примітки: IV, 31.
         Частина IV стр. 31.

Барило (барильце) [Барило] = бочонок (К.).
Барило (французьке слово barił) — мала бочка (Л.). Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами (СУМ-11).

Боклага — невелика дерев'яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина, барило для зберігання води або іншої рідини (СУМ-20).

Будоватьбудувати — споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (споруду) (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Носатка [Носатка] = род кувшина (К.).
Посудина з довгим носиком, що нагадує своєю формою чайник (СУМ-11), а також «Мѣра емкости въ 3 и болѣе ведра» (Г.). Старовинна череп'яна посудина з ручкою і довгим носиком-жолобком. Щось подібне до нинішнього кофейника. Служила також мірою для рідини. Бували носатки місткістю до трьох відер і більше (на зразок античних амфор) (С.). Судячи з того, «що деякий і хвіст надув» з випитої носатки, мова йде не про чайник горілки, а про декілька відер (Т.Б.).

Оглядатися — розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (СУМ-11).

Пляшка [Пляшка]а] = фляжка (К.).
Скляна посудина, яка має вузьку довгасту шийку, з спиртним напоєм (СУМ-11).

Похмілля — похмелятися, похмелитися; повторна випивка, найчастіше на другий день після пияцтва (СУМ-11).

Сулія — велика пляшка; бутель (СУМ-11).

Тиква — череп'яна посудина, подібна до глечика, з дуже вузьким горлом, у якій носять або тримають воду, вино тощо (СУМ-11).

Товкти — розбивати, розколювати що-небудь, б’ючи об землю або тупим знаряддям (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They emptied everything: small casks,
Large bottles and all wooden vessels.
When nothing was left in the flasks,
They broke them up with pestles.
The Trojans slept, woke up and swore
That they could drink much more.
They went outside to look and see
The natives and their town,
Where they could settle down,
To marry and to raise a family.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яго Траянцы ў час гарачы
Біклагі, бочачкі, збаны
Павысушылі да астачы,
Пасуду патаўклі яны;
А як прачнуліся, з пахмелля —
Шкада, што больш віна не мелі,
Пайшлі зямельку аглядаць,
Дзе мусілі яны сяліцца,
І будавацца, і жаніцца,
Жыццё нанова пачынаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Шишета, стомни, чаши, кани,
кратунки, не един потир
те пресушиха и пияни,
ги потрошиха най-подир.
А щом събудиха се — скука,
не пуща лесно махмурлука);
намислиха да хванат път,
по новите места да идат,
че и с латинци да се видят —
тук ще се женят, тук ще мрат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sämtliche Flaschen, Nasenkessel,
Auch alle Fässer, jeden Krug
Leerten sie bis zum letzten Tropfen,
Danach zerschlugen sie Geschirr.
Nachdem den Rausch sie ausgeschlafen,
Bedauernd, daß es nichts mehr gab,
Brachen sie auf, um zu erkunden,
Wie das versprochene Land war,
Um hier zu heiraten, zu leben,
Und auch wie die Latiner sind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Baryłki, butle i dzbanuszki,
Manierki, flaszki, tak się racząc,
Powysuszali do dna duszkiem,
Naczynia stłukli w drobny maczek.
Trojanie z chmielu się budzili,
Nudzili się, że już nie pili;
Obejrzeć poszli tę krainę,
Gdzie rozkazało przeznaczenie
Im żyć, budować się i żenić,
I żeby poznać tych Latynów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бочонки, ведра, тыквы, фляги,
Баклаги, бочки, сулеи —
Всё осушили вмиг бродяги;
Побив посуду, спать легли.
А поутру, лишившись ража
И не опохмелившись даже,
Пошли земельку оглядеть,
Где им указано селиться,
Жить, строиться, любить, жениться,
И на латинцев посмотреть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бочонки, сулеи, бутыли,
Баклажки, тыквы и жбанки
До дна троянцы осушили,
Посуду истолкли в куски.
Достойно справив новоселье,
Проснулись хмурые с похмелья:
«Узнать бы надо край, где впредь
Велели нам укорениться,
Осесть, построиться, жениться.
Айда латинцев посмотреть!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бочонки, горлачи, бутыли,
Баклажки, тыквы, сулеи —
Все без остатку осушили,
Посуду вдребезги столкли.
А с перепою как проспались,
Скучая, что не похмелялись,
Пошли земельку оглядеть,
Где им указано селиться,
Жить, сватать, строиться, жениться,
Да на латинцев посмотреть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бочонки, фляги и носатку,
Баклаги, жбаны и горшки,
Все осушили без остатка,
Посуду потолкли в куски.
В хмелю троянцы просыпались,
Скучали, что не похмелялись,
Пошли ту землю озирать,
Где им указано селиться,
Жить, строиться, пахать, жениться,
И о латинцах разузнать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Baňaté láhve, soudky, bečky
i džbány různé podoby
až do dna vysušili všecky,
jen střepy zbyly z nádobí.
Když z opice se povyspali,
že nikde nic, zas litovali,
šli obhlédnout zem slíbenou,
kde měli život začít znova,
ženit se, stavět, děti chovat —
šli hledat Latiny, kde jsou.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ходили там чи не ходили,
Як ось вернулись і назад
І чепухи нагородили,
Що пан Еней не був і рад.
Сказали: «Люди тут бормочуть,
Язиком дивним нам сокочуть,
І ми їх мови не втнемо;
Слова свої на ус кончають,
Як ми що кажем їм — не знають,
Між ними ми пропадемо».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ходылы тамъ, чи не ходылы,
Якъ-ось вернулись и назадъ.
И чепухы нагородылы,
Що панъ Эней не бувъ и радъ.
Сказалы: люды тутъ бормочутъ,
Языкомъ дывнымъ намъ сокочутъ,
И мы ихъ мовы не втнемо;
Слова свои на усъ кончаютъ,
Якъ мы що кажемъ имъ — не знають.
Мижъ нымы мы пропадемо.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 32.

Видання 1809:

рядок 10:

Меж ними ми пропадемо

Примітки: IV, 32.
         Частина IV стр. 32.

Втнути, утнути — зрозуміти що-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Мова — сукупність загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових, словесних і граматичних засобів для формування і формулювання мислення та спілкування (СУМ-20).

Сокотати — те саме, що сокорити — говорити швидко, жваво, безугавно (СУМ-11).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They were outside for quite a while,
And came back cross, to call
Aeneas and to tell him things so vile,
Which he didn't like at all.
They said: "The people here just mumble
In their own tongue and grumble.
We don't know what they say.
Their words all end in 'US',
When we say something, holy Zeus!
They shrug their shoulders in dismay.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хадзілі там пі не хадзілі,
А як вярнуліся назад,
Такой лухты нагарадзілі,
Што быў і пан Эней не рад.
«Тут людзі, — так яны сказалі, —
На дзіўнай мове размаўлялі.
І мы не зразумелі іх.
На ус свае канчаюць словы,
Знаць не жадаюць нашай мовы,
Загінем мы сярод такіх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървели те, какво вървели,
но върнаха се за беля,
едни такива всеки мели,
че на Еней му чак призля.
Разправят: — Тук така бърборят,
не можем ги разбра, говорят
с предивни някакви слова
и все на ус им свършва краят,
каквото кажем им — не знаят,
затрихме се — и туй това!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch sehr bald kamen sie ins Lager
Entmutigt und total zerknirscht,
Und auch Aeneas war nicht glücklich
Über den neuesten Bericht.
Sie sagten: Menschen dieses Landes
Gebrauchen einen Dialekt,
So komisch, daß wir nichts verstehen;
Die Worte enden sie auf "-us" -
Sie wissen auch nicht, was wir sagen, -
Wir werden hier zugrunde gehn."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Chodzili tam, czy nie chodzili,
Gdy oto przyszli już z powrotem
I bzdur takowych naględzili,
Że byt Eneasz nierad potem.
Bo rzekł: "Ludzie tam mamroczą,
Językiem dziwnym nam szwargocą,
Którego nijak nie pojmiemy;
Na — us wciąż kończą swoje słowa,
Nie rozumieją naszej mowy,
Pomiędzy nimi przepadniemy".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не знаю, где они бродили,
Но, возвратясь назад к челнам,
Такой брехни наворотили,
Что слушать было просто срам:
Мол, их латиняне морочат,
Так языком чудно стрекочут,
Что ни черта не разберешь;
Слова свои на "ус" кончают,
Что скажешь им — не понимают,
С таким народом пропадешь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ходили там иль не ходили,
Но, вскорости придя назад,
Нескладицы нагородили —
Эней и слушать был не рад.
Сказали: «Тут народ лопочет,
На языке чудном стрекочет,
И ничего не разберешь.
Слова свои на «ус» кончает,
По-нашему не понимает.
Пропали, дескать, ни за грош!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ходили там иль не ходили,
Но, вскоре воротясь назад,
Такой брехни нагородили,
Что не был пан Эней и рад;
Сказали: «Люди тут бормочут,
На языке чудном стрекочут,
И мы их речи не поймем,
Слова свои на «ус» кончают,
Что говорим — не понимают;
Мы между ними пропадем».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Где, как и долго ли ходили,
Бог весть, но вот пришли назад,
И чепухи нагородили
Такой, что был Эней не рад.
Сказали: «Люди тут бормочут,
На языке смешном стрекочут,
А что, никак не разберем,
Они слова на «ус» кончают,
Что скажем мы, не понимают,
Мы между ними пропадем».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Snad blízko, daleko snad byli —
však řečí měli hned až až
a tolik toho nažvanili,
že vztekal se pan Aeneáš.
Lidem tu nerozumíš pranic:
brebentí, až je z toho nanic,
nevíš, co ti kdo povídá;
všecko jim všude končí na US;
tady jsi dobrý leda za vůz,
ztratíme se tu dočista.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней тут зараз взяв догадку,
Велів побігти до дяків,
Купить Піярськую граматку,
Полуставців, октоїхів;
І всіх зачав сам мордовати,
Поверху, по словам складати
Латинськую тму, мну, здо, тло;
Троянське плем'я все засіло
Коло книжок, що аж потіло,
І по-латинському гуло,

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней тутъ заразъ взявъ догадку,
Веливъ побигты до дякивъ,
Купыть Піарскую грамматку,
Полуставцивъ, октоихивъ;
И всихъ зачавъ самъ мордоваты,
Поверху, по словамъ складаты
Латыньскую тму, мну, здо, тло;
Трояньске племья все засило
Коло кныжокъ, що ажъ потило
И по Латыньскому гуло.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 33.

Видання 1809:

рядок 6:

Поверху, по словах складати

Примітки: IV, 33.

       Частина IV стр. 33.

Бігти — поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, квапитися (СУМ-20).

Догадка — думка, припущення, що грунтується на вірогідності, можливості чого-небудь (СУМ-11).

Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Мордувати — не давати спокою; хвилювати, тривожити (СУМ-20).

Октоїх (восьмигласник) — книга, в якій містилися церковні співи на весь тиждень, розписані на вісім голосів (лат. осtavа — вісім) (С.).

Піярська граматка — найпоширеніша шкільна граматика латинської мови в Польщі другої половини XVІІІ - першої половини XІX ст. Мала також значне поширення на Україні та Білорусії. Для цих регіонів друкувалася в Бердичеві при католицькому монастирі. Назва «піярська» походить від католицького чернечного ордену піарів, члени якого, крім звичайних для ченців обітниць, зобов'язувалися безплатно навчати молодь, звичайно ж, у своєму католицькому дусі. Орден мав свої школи як в Польщі, так і на зайнятих Польщею українських землях (С.). Перше видання її вийшло в 1756 р. (Grammatica (latina) ad usum juventutis scholarum piarum, Editio correction Varsaviae, 1756), до того часу поширювалася в рукописах (з 1741 р.) (Ш.).

Полуставець — молитовник з місяцесловом, святці (календарний список християнських «святих» та свят на їхню честь), обов'язкова приналежність тогочасних шкіл. Назва походить від одного з типів старовинного письма — півуставу (С.).

Тму, мну, здо, тлоло — назви складів в церковнослов'янській мові (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas got a good idea:
He sent a runner at great speed
To buy some books, - a salutary panacea! -
To learn the Grammar and to read.
So, he began to force all men
To learn the spelling, lettering and then
The Latin conversation.
The Trojan tribe sat down to learn
The language mysteries with great concern;
They spoke the new tongue with exhilaration.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Каб размаўляць з сям'ёю царскай,
Каб да цара паслаць паслоў,
Эней граматыкі Піярскай
Купіў стос кніжак у дзякоў;
І пачалося мардаванне,
Складам лацінскім навучанне,
Падобным нашым мну, здо, тло;
Траянства вывучаць засела
Чужую мову, аж пацела
І па лацінскі лад гуло.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней измисли мигом тактика,
при дяците ги прати с мир —
от тях пиярската граматика
да купят, също и псалтир.
Камшика след това набара,
та сам в главите им да вкара
падежите — на ус и ум;
склониха, без да се препират,
чела над книгите — не спират
на глас да сричат и наум.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte einen Einfall,
Zum Cantor schickte er geschwind,
Kaufte piarische Grammatik,
Ein Messe- und ein Liederbuch,
Und los ging's mit dem Unterrichten,
Das er persönlich überwacht.
Er ließ nach Silben auf Lateinisch
Zusammensetzen jedes Wort;
So saßen sie über den Büchern
Im Schweiße ihres Angesichts.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz wpadł na myśl niegłupią,
Do diaków kazał biec za chwilkę,
Gramatykę pijarską kupić,
Modlitewników również kilka;
I wszystkim sam tu mękę słtadać
Sylaby i wyrazy całe,
Trojańskie plemię się uczyło
Z tych książek, że aż się pociło,
I po łacińsku wciąż brzęczało.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, смекнув, как надо взяться
За это дело поскорей,
Велел купить псалтырь и святцы,
Да часослов, да букварей
И начинать тотчас ученье;
Троянцы в лад до обалденья
Тму, мну, здо, тло твердить взялись.
Все войско за букварь засело,
Бубнило, мучилось, потело;
Все от латыни извелись.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Что делать с речью тарабарской?
Эней скорее землякам
Велел за азбукой Пиарской
Толкнуться к тамошним дьякам.
Купил он октоихи, святцы.
«А ну-ка, складывайте, братцы,
Латинское тму, мну, здо, тло».
Троянцев засадил за книжки
И муштровал без передышки,
Чтоб им ученье впрок пошло.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, не тратя часу даром,
Велел позвать скорей дьяков,
Купить грамматику пиаров
И псалтырей, и часослов.
Сам начал всем вбивать науку —
Они складов познали муку
Латинских «тму», «мну», «здо» и «тло»;
Троянцев племя все засело
За книги так, что аж потело,
И по-латински речь плело.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энею тут пришло в догадку
Послать скорее у дьяков
Купить пиарскую граматку,
Полуставцов, октоихов;
И начал он троянцев жучить,
Пускай на память каждый учит
Латинские тму, мну, здо, тло;
Троянцы горбились, потели,
Все за учебники засели,
С латынью дело в ход пошло.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš poradil si v mžiku
a poslal k Fákům vzdělaným
koupit latinskou hramatiku
pro všecky svoje Trojany;
sám začal dřít a skládat slova
od začátku a zase znova:
LAUDO, LAUDARE, LAUDAVI.
Trojanstvo taky nelenilo:
hned začli číst, až se z nich lilo,
a soukat si to do hlavy.

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 34.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 34.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней від них не одступався,
Тройчаткою всіх приганяв;
І хто хоть трохи ліновався,
Тому субітки і давав.
За тиждень так лацину взнали,
Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном — домінусом,
Себе ж то звали — троянус.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 33-34.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней видъ ныхъ не одступався,
Тройчаткою всихъ прыганявъ;
И хто хоть трохы линовався,
Тому субиткы и дававъ.
За тыждень такъ лацыну взналы,
Що вже зъ Энеемъ розмовляли
И говорылы все на усъ:
Энея звалы Энеусомъ,
Уже не паномъ, — доминусомъ,
Себежъ то звалы Троянусъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 34.

Видання 1809:

рядок 1:

Еней од них не одступався

рядок 4:

То тім субітки і давав

Примітки: IV, 34.

       Частина IV стр. 34.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Субітка [Субитка] = наказание, деланное прежде, во многих Малороссийских школах, ученикам каждую субботу (К.).
Давати субітки — звичай в школі доби феодалізму, зокрема в дяківських школах, карати учнів по суботах (тобто наприкінці тижня), щоб очистити їх від провин, навмисних і ненавмисних. Причому кара різками супроводжувалась іноді читанням молитви на цей випадок «Помни день суботний...» (Ш.).

Тройчатка — нагай на три кінці (С.).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Тому субітки і давав.
Субітки — в суботу звичайно школярі повторювали перед дяком—бакаляром все, що вони вивчили протягом тижня. Хто не все знав чи не твердо відповідав, того карали різками. А то й всім підряд давали «пам'ятного».
Жила традиція «суботнього дня» довго, мало не до кінця XІX ст. У 33 — 34-й строфах кількома штрихами дано яскравий малюнок дяківської школи, яка протягом століть існувала на українських землях. Дяк – головна фігура в церковному богослужінні після священика. Таким він залишався і в школі. Читання було тісно пов'язане з церковним співом, що відбилося і в «Енеїді»: поряд з граматикою — октоїх. Уже в першій з точно датованих церковних книг — Остромировому євангелії 1057 р. зустрічаємо так звані «знаки возглашенія», які свідчать, що текст призначався для наспівного читання (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas never moved away
From them. He sometimes used a lash
And punished every Saturday
Those who neglected to rehash.
In just one week
They knew enough to speak
The Latin words with ending US.
They called him fondly AENEUS,
And not a lord, but DOMINUS,
They called themselves TROYANUS.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней ад кніг не адступаўся,
Хто ж да кніжок глухі як пень
Альбо вучыцца ленаваўся,
Караў таго ў суботні дзень.
За тыдзень гэтак мову зналі,
Што між сабою размаўлялі
І гаварылі ўсе на ус:
Энея звалі Энеусам,
Ужо не панам — домінусам,
А ўсіх Траянццаў — Траянус.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней от тях не се отделя,
камшика видят ли — замрат;
а калпавите и в неделя
оставя ги да се потят.
След седмица като същински
латинци бъбреха латински
и все завършваха на ус:
Еней Енеус бързо стана
и доминус бе вече пана,
а те пък бяха — троянус.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gönnte ihnen keine Ruhe
Und trieb sie mit der Peitsche an,
Doch wenn sich einer träge zeigte,
Ward er mit Strafarbeit bedacht.
Kaum eine Woche war vorüber,
Sprachen sie schon mit ihm Latein,
Nun endeten auf -us die Worte:
Aeneas war "Aeneus" jetzt,
Der Herr zum "dominus" geworden.
"Trojanus" nannte jeder sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ich nie odstępował,
Napędzał wszystkich też trójczatką,
I kto choć trochę leniuchował,
Obrywał lanie, tak jak rzadko.
Za tydzień tak łacinę znali,
Że z Eneaszem rozmawiali,
Na — us już kończąc słowa znane,
Zwąc Eneasza Aeneusem
I już nie panem — dominusem,
A siebie każdy zwał — Trojanus.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но пан Эней не отступился
И тех, кто ничего не знал,
Да спал за книгой, да ленился,
Как школяров, тройчаткой драл.
Зато не минуло недели,
Как все латынью загалдели
И говорили всё на "ус":
Энеусом Энея звали
И доминусом величали;
Себя же звали троянус.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней взялся за дело строго.
Он всех тройчаткой пригонял,
А кто ленился хоть немного,
Тому субботки задавал.
И не прошло еще недели,
Как по-латыни загудели,
Привыкли говорить на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом.
Свой род и племя — Троянус.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней от них не отступился,
Тройчаткой в школу загонял,
А тех, кто чуточку ленился,
В субботу лозами хлестал.
В неделю так латынь познали,
Что коль с Энеем рассуждали,
То говорили все на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом,
Себя же звали — троянус.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней немало потрудился,
Учиться плетью заставлял,
Чуть кто, увидит, заленился,
Тому субботки он всыпал.
Латынь в неделю зазубрили,
На ней с Энеем говорили,
Кончая все слова на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом,
Себя же звали троянус.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nehnul se od nich Aenej chvíli,
honil je k tomu učení,
a těm, co při tom lenošili,
pardusem přidal nadšení.
Za týden latinsky tak znali,
že hned, jak mluvit začínali,
všecko jim končilo na US;
Aenea zvali AENEUSem,
ne pánem, ale DOMINUSem,
a každý sebe TROIANUS.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней троянців похваливши,
Що так лацину поняли,
Сивушки в кубочки наливши,
І могорич всі запили.
Потім з десяток щомудрійших,
В лацині щонайрозумнійших,
З ватаги вибравши якраз,
Послав послами до Латина
Од імени свого і чина,
А з чим послав, то дав приказ.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней Трояньцивъ похвалывши,
Що такъ лацыну понялы,
Сывушкы въ кубочкы налывшы
И могорычъ вси запылы.
Потимъ зъ десятокъ що мудрійшыхъ,
Dъ лацыни що найрозумнійшыхъ,
Зъ ватагы выбравшы якъ-разъ,
Пославъ посламы до Латына
Одъ имены свого и чына,
А съ чымъ пославъ, то давь прыказъ.

Примітки: IV, 35.
         Частина IV стр. 35.

Ватага — отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кубок — великий келих; чара — старовинна посудина для пиття вина (СУМ-11, 20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Могорич — частування спиртними напоями з приводу успішного завершення якої-небудь справи (СУМ-20).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Чин, чиновний — особа, що займала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas offered them congratulation,
For knowing Latin tongue so well.
He filled the cups with some potation
To celebrate the knowledge how to spell.
Then, he selected ten wise men
Who had the best linguistic ken
To be his envoys to the king.
He sent them to say "Thank
You" in his name and rank,
They carried gifts most lavishing.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, Траянцаў пахваліўшы
За вывучэнне мовы той,
Сівухі ў кубкі ім наліўшы,
Узняў за поспех кубак свой.
Пасля з дзесятак наймудрэйшых,
У мове вучняў выдатнейшых,
Пасламі да цара абраў
І да Лаціна тым жа часам
Ён з даручэннем і наказам
Іх ад свайго імя паслаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней троянците похвали,
че са с латинския добре;
пърцуца им наля в бокали,
почерпка — кой ще се опре!
След туй най-мъдрите извика
и понапреднали в езика —
избра ги лично до един;
посланици Еней ги прати,
да идат с дарове богати —
от него лично! — при Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas lobte die Trojaner,
Daß sie Latein so gut gelernt,
Und er gewährte zur Belohnung
Für jeden einen Becher Schnaps.
Dann wählte er zehn von den Klügsten,
Die in Latein sich gut bewährt,
Und schickte diese zu Latinus,
Mit einer Botschaft von ihm selbst,
Damit sie ihm in seinem Namen
Ehre entbieten und den Gruß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz Trojan tu pochwalił,
Że tak łacinę wyuczyli,
Siwuszki do kubeczków nalał
I mohoryczu wnet popili.
A tam z dziesiątkę co mądrzejszych,
W łacinie co najrozumniejszych,
Z watahy całej swej wybrawszy,
Do Latynusa w swym imieniu
Za posłów wysłał z poleceniem,
Co mają mówić, tam dotarłszy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, троянцев похваливши,
Что так проворны на язык,
Сивушки всякому наливши,
И сам залил за воротник.
Потом, собрав людей с десяток
Из самых бойких, языкатых,
Что прочих слыли поумней,
Послами отрядил к Латину,
Чтоб все исполнить чин по чину,
Как водится среди царей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней за то, что так отменно
Смогли латынщину постичь,
Всем нацедил по кружке пенной,
И вновь распили магарыч.
С десяток выбрал бойких, смелых,
В латыни самых наторелых,
Притом разумнейших голов,
И ко двору царя Латина
От своего лица и чина
Отправил пан Эней послов:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда латынь все затвердили,
Эней троянцев похвалил;
Сивуху в стопочки разлили —
Он с ними магарыч распил.
Потом с десяток премудрейших,
Латынь успешно одолевших,
Среди ватаги отобрал,
Послами отрядил к Латину
От своего лица и чина.
А с чем — в наказе все сказал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, троянцев похваливши,
Латынь усвоивших на «пять»,
Сивушки в чарочки наливши,
Стал с ними знанья закреплять.
Потом он выбрал десять хватов,
Ватаги мудрых дипломатов,
Латиноведов, и послал
Послами во дворец Латина,
От своего лица и чина,
А с чем — в приказе указал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pochválil Aenej žáky všecky,
že latinu tak chápali,
a dal jim nalít kořalečky,
aby si všichni zavdali.
Pak vybral deset nejchytřejších,
v latině nejpokročilejších,
co měli k Latinovi jít;
poselstvo poslal tam svým jménem,
jež slavné je už v světě celém,
a řek, co mají vyřídit.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Посли, прийшовши до столиці,
Послали до царя сказать,
Що до його і до цариці
Еней прислав поклон оддать
І з хлібом, з сіллю і з другими
Подарками предорогими,
Щоб познайомитись з царем;
І як доб'ється панськой ласки
Еней-сподар і князь троянський,
То прийде сам в царський терем.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Послы прыйшовшы до столыци,
Послалы до царя сказать,
Що до його и до царыци
Эней прыславъ поклонъ отдать,
И съ хлибомъ, съ силью и съ другымы
Подаркамы предорогымы,
Щобъ познакомытысь съ царемъ;
И якъ добьется паньской ласкы
Эней сподарь и князь Трояньскій,
То прыйде самъ въ царьскый теремъ.

Примітки: IV, 36.
         Частина IV стр. 36.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Сподар [Сподарь] = сударь (К.).
Шанобливе звертання, зараз невживане. Мало значення: «господар» і «государ», «цар» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When they arrived, the delegates
Sent to the Royal Pair a notification,
That he, Aeneas-Lord, and his subordinates
Were bowing to the Royalty in adoration.
They came with bread and salt,
And many gifts they would exalt.
Aeneas-Lord was hankering
To see the Royal grace,
To meet him soon. The Trojan ace
Would love to see the King.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны ж, прыйшоўшы да сталіцы,
Перадалі праз вартавых,
Што да Лаціна і царыцы,
Эней прыслаў з паклонам іх
Ды з хлебам-соллю і з другімі
Дарункамі найдарагімі,
Каб пазнаёміцца з царом;
І як даб'ецца панскай ласкі
Эней, славуты князь Траянскі,
То прыйдзе сам у царскі дом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пристигнаха — една камара —
и пратиха да известят,
че при царицата и царя
дошли са да се поклонят,
че с хляб и сол Еней ги пратил
и с дари — като за приятел —
и че подава пръв ръка;
уверен в чувствата му пански,
Еней — храбрец и княз троянски —
сам ще му дойде на крака.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie in Latiums Hauptstadt kamen,
Wurde die Kunde überbracht,
Daß heute zu dem Königspaare
Aeneas seine Boten schickt;
Mit Brot und Salz sind sie gekommen
Und manchem kostbaren Geschenk;
Er möchte auch den König treffen.
Wird huldvoll Gnade ihm gewährt,
Kommt der Trojaner-Fürst Aeneas
Persönlich in das Königsschloß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Posłowie do Latynusowej
Stolicy przyszli, wieść posłali,
Że przez nich króla i królową
Eneasz uczcić chce wspaniale,
Ich z chlebem, solą śle, z innymi
Podarunkami najdroższymi,
By króla poznać jak przystało;
I gdy dostąpi łaski pańskiej
Eneasz — książę ich trojański,
To sam odwiedzi jego pałac.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послы, добравшись до столицы,
Царю просили передать,
Что вот к нему-де и к царице
Изволил их Эней прислать;
Что хлебом-солью и другими
Подарками предорогими
Латинян он почтить спешит;
И что, добившись царской ласки,
Эней — владыка, князь троянский —
И сам к ним в терем забежит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Царю, сидящему в столице,
Скажите: шлет Эней поклон
Тебе, а также и царице.
Латинской дружбы ищет он.
Для первого знакомства просит
Принять хлеб-соль и преподносит
Подарки дорогие вам.
За сим, добившись ласки панской,
Эней, сударь и князь троянский,
В твой терем явится и сам».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послы, добравшись до столицы,
Царю немедля дали знать,
С поклоном-де к нему с царицей
Эней изволил их прислать
И с хлебом-солью, и с другими
Подарками предорогими,
Чтоб познакомились с царем.
А как добьются царской ласки,
То пан Эней, сам князь троянский,
Пожалует к ним в царский дом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Посольство, бывшее в столице,
Царю спешило передать,
Что, мол, Эней к нему с царицей
Прислал послов поклон отдать,
Прислал с хлеб-солью и другими
Подарками предорогими;
А если царь благоволит,
Эней вельможный, князь троянский,
Гостеприимный терем царский
Персоной собственной почтит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak carovi a jeho paní
poslové v městě vzkázal,
že kníže Aenej se jim klaní,
aby je vlídně přijali,
že s chlebem, solí přicházejí
a vzácné dárky přinášejí,
jdou poklonit se carovi
a dosáhnou-li jeho přízně,
že sám pak přijde trojský kníže
a do hradu se dostaví.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латину тілько що сказали,
Що од Енея єсть посли,
І з хлібом, з сіллю причвалали,
Та і подарки принесли,
Хотять Латину поклониться,
Знакомитись і подружиться,
Як тут Латин і закричав:
«Впусти! я хліба не цураюсь
І з добрими людьми братаюсь.
От на ловця звір наскакав!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латыну тилько що сказалы,
Що одъ Энея есть послы,
И съ хлибомъ, съ силью прычвалалы,
Та и подаркы прынеслы,
Хотятъ Латыну поклоныться,
Знакомытысь и подружыться,
Якъ тутъ Латынъ и закрычавъ:
«Впусты! я хлиба не цураюсь,
«И зъ добрымы людьмы братаюсь.
«Отъ на ловця звиръ наскакавъ!»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 37.

Видання 1809:

рядок 4:

Да і подарки принесли

Примітки: IV, 37.
         Частина IV стр. 37.

Брататися — близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести. Причвалати — прийти куди-небудь, до когось; прибрести (СУМ-11).

Цуратися — у значенні гребувати — ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, гордовито, без поваги, нехтувати когось, щось (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as he was told
That from Aeneas came a delegation
With bread and salt and things of gold,
A very valuable donation,
And that their aim was to salute
The ruler with a good repute,
King Latin roared in his bass voice:
"Let them come in! I don't despise the bread!
And I am never bigoted.
Aeneas made the proper choice!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ж Лаціну перадалі,
Што ад Энея ёсць паслы,
Што з хлебам-соллю завіталі
І дар прынеслі немалы,
Адбіць паклон яму жадаюць,
Пасябраваць надзею маюць,
Цар загадаў іх прапусціць:
«Я хлеба-солі не цураўся
І з добрымі людзьмі братаўся.
Вось на лаўца і звер бяжыць!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А цар Латин щом само чу го,
че пратеници са дошли,
че носят хляб и сол, и друго,
че с тежки дари тук били,
та на Латин поклон да сторят,
да се прикажат, поговорят —
веднага викна: — У дома
да влязат! По-голям от хляба
не съм, приятелство ми трябва.
Ей, клъвна рибката сама!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sobald Latinus es vernommen,
Daß von Aeneas Boten da:
Mit Brot und Salz und mit Geschenken
Sind sie erschienen im Palast,
Latinus wollen sie begrüßen
Und bieten ihm die Freundschaft an,
Da schrie Latinus voller Freude:
"Laßt sie herein! Ich nehm das Brot,
Und gute Menschen sind mir Brüder.
Sieh da, zum Jäger kommt das Wild!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynusowi doniesiono,
Że z chlebem, solą przyczłapało
Eneaszowych posłów grono,
Przynosząc darów też niemało,
Że chcą pokłonić się mu właśnie,
Zapoznać się i zaprzyjaźnić,
Gdy tu zawołał sam Latynus:
"Przepuśćcie! Chlebem nie pomiatam,
Z dobrymi ludźmi rad się bratam.
Na myśliwego mknie zwierzyna!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латину тотчас доложили,
Что от троян послы пришли,
Мол, хлебом-солью удружили,
Да и подарки принесли;
Хотят Латину поклониться,
Знакомство завести, сдружиться,
Латин, вскочив, как закричит:
"Впустить! Я хлеба не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Глянь, на ловца и зверь бежит!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж сватовство не за горами,
А тут услышал царь Латин,
Что хлебом-солью и дарами
Почтил его Анхизов сын,
Хотят водиться с ним троянцы
И приплелись от них посланцы.
Латин вскричал: «Откройте дверь!
Я хлеба-соли не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь.
Вот на ловца бежит и зверь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латину только лишь сказали,
Что от Энея есть послы,
Что с хлебом-солью пришагали
Да и подарки принесли,
Хотят Латину поклониться,
С ним познакомиться, сдружиться,
Латин тотчас как закричит:
«Впустить! Я хлеба не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Вишь, на ловца и зверь бежит!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда Латину доложили,
Что от Энея есть послы,
К нему с хлеб-солью прикатили,
Да и подарки привезли,
Хотят Латину поклониться,
Знакомством, дружбой заручиться,
То царь Латин и закричал:
«Принять! Я хлебом не гнушаюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Вот зверь к ловцу и прибежал!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Sotva se caru vyřídilo,
že poselstvo sem cizí jde,
že s chlebem, solí přikvačilo,
že nese dary převzácné,
že caru se chce pokloniti,
poznat ho, s ním se spřáteliti,
Latin hned křičí: „Pusť je sem!
Chleba se neodříkám nikdy,
s dobrými pobratřím se lidmi,
hle, jelen přišel za lovcem“

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Велів тут зараз прибирати
Світлиці, сіни, двір мести;
Клечання по двору сажати,
Шпалерів разних нанести
І вибивать царськую хату;
Либонь, покликав і Амату,
Щоб і вона дала совіт,
Як лучше, краще прибирати,
Де, як коврами застилати
І підбирать до цвіту цвіт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Веливъ тутъ заразъ прыбираты
Свитлыци, сины, двиръ месты;
Клечання по двору сажаты,
Шпалеривъ разныхъ нанесты
И выбывать царьскую хату,
Лыбонь поклыкавъ и Амату,
Щобъ и вона дала совитъ,
Якъ лучше, краще прыбираты,
Де, якъ, коврамы застылаты
И пидбирать до цвиту цвитъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 38.

Видання 1809:

рядки 3-4:

Клечаннє по двору сажати,
Шпалерів різних нанести

Примітки: IV, 38.

       Частина IV стр. 38.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Клечання — гілки з листям, якими на Зелені свята прикрашають хату, двір (СУМ-20).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Либонь (СУМ-20): 1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть.

Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста, світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).

Сіни — нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини (СУМ-11).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Шпалеры [Шпалеры] = обои (К.).
Шпалери були поширені на Україні уже в XVІІ ст. Становили собою килими з різних тканин, якими оббивали стіни житла. На шпалери часто наносили сюжетні чи пейзажні малюнки. Шпалери, на полотно яких наносився малюнок фарбами, називали ще колтринами. У XVІІІ ст. появилися близькі до нинішніх друковані паперові шпалери (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He asked to sweep and clean
The rooms that were too marred
With dirt. To ornament outside with evergreen,
Cut from the trees in their backyard.
He asked Amanta for advice
To say what's good and nice.
What flowers should be put and where,
And how to better decorate
In order to create
The best results with things threadbare.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Загадваў правіць вокны, дзверы,
Агледзець пільна дом стары,
Паклеіць новыя шпалеры,
Садзіць галінкі на двары
І пыл павыгнаць з царскай хаты,
Не абышлося без Аматы —
Яна параду можа даць,
Як — перад важнымі гасцямі —
Прыбраць святліцу дыванамі,
Пад колер колер падабраць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И нареди да се разтреби
из стаите, да пометат,
да видят в собите къде би
могло тапет да подлепят.
Щом влезе в царската си хата,
реши да викнат и Амата
и тя да му даде съвет,
да бързат, време да спечелят,
с какви килими да постелят
и как да подредят навред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gab Befehl alles zu schmücken,
Räume, Festsäle und den Hof,
Auch frische Bäumchen einzupflanzen,
Tapeten von der schönsten Art
Ließ er an alle Wände kleben.
Zu Rate hat er sicherlich
Auch die Amata zugezogen,
Damit sie sagt, was schöner ist
Und über Teppiche entscheidet,
Was farblich zueinander paßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał zaraz tu przystrajać
Pokoje, sięń, podwórze zamieść
I gałązkami poumajać;
Rozmaitymi obiciami
Królewską poobijać chatę.
Zawołał pewnie też Amatę,
By jemu również doradziła,
Jak lepiej, ładniej wszystko zrobić,
Jak dywanami przyozdobić
I jak dobierać barwy miłe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И тут же, замахав руками,
Велел светлицы подмести,
Украсить двор и дом ветвями,
Цветной обивки принести,
Чтоб царскую украсить хату.
Покликал кстати и Амату,
Чтобы она дала совет,
Как лучше по дому прибраться,
Как с утварью поразобраться,
Как подобрать ковры под цвет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Амату царь велел покликать
И хату, сени, двор мести.
Повсюду зелени натыкать,
Шпалер печатных принести,
Оклеить заново светлицы
По изволению царицы,
И чтоб она дала совет —
Как выскоблить столы скребками,
Как застелить полы коврами,
Убранство подобрать под цвет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Велел, чтоб всюду прибирали:
Светлицы, сени, двор мели,
Кругом ветвями украшали,
Обивки разной принесли
Обколотить цареву хату;
Никак, покликал и Амату,
Послушать и ее совет,
Чтоб лучше, краше обрядили,
Везде коврами застелили
Да подбирали к цвету цвет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Велел уборку сделать скоро
В сенях, в светлице, двор мести,
Натыкать веток вдоль забора,
Обоев разных принести
И царскую оклеить хату;
На помощь он позвал Амату,
Чтоб выслушать ее совет,
Как им принять послов с дарами,
Как лучше пол застлать коврами;
Как подобрать и к цвету цвет.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dal rozkaz uklízet a mésti
v síních a chodbách, po sklepích,
nanosit hodně chvojí, klestí,
navázat věnců zelených;
a honem poslal pro Amatu,
ať všecko do pořádku dá tu
a poradí, co udělat,
jak celý zámek vykrášliti
a koberce kam navěsiti,
kam květiny a věnce dát.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послав гінця до богомаза,
Щоб мальовання накупить,
І также розного припаса,
Щоб що було і їсть, і пить.
Вродилось ренське з курдимоном
І пиво чорнеє з лимоном,
Сивушки же трохи не з спуст;
Де не взялись воли, телята,
Барани, вівці, поросята;
Латин прибравсь, мов на запуст.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пославъ гинця до богомаза,
Щобъ мальовання накупыть,
И такъ же розного прыпаса,
Щобъ що було и йисть и пыть.
Вродылось реньске зъ курдымономъ
И пыво чорнее зъ лымономъ,
Сывушкы же трохы не съ спустъ;
Де не взялысь волы, телята,
Бараны, вивци, поросята;
Латынъ прыбравсь мовъ на запустъ.

Примітки: IV, 39.

       Частина IV стр. 39.

Богомаз — 1) той, хто малює ікони; іконописець; 2) розм. поганий художник (СУМ-11). Іконописець і взагалі живописець, маляр. Слово в народі само по собі не мало негативного забарвлення. В «Салдацькому патреті» Григорія Квітки-Основ'яненка читаємо: «...А у тій слободі щонайлуччі богомази...» (Квітка-Основ'яненко Г. Твори: В 2 т. — К., 1978. — Т. 1. — С. 24) (С.).

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Гонець, гінець — особа, яку посилають із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).

Запуст — останні дні перед кожним із чотирьох тривалих постів, коли вірянам можна їсти скоромне (СУМ-20). Заговіни, пущення, останній день перед постом, коли готували особливо багатий обід з скоромних (м'ясних або молочних) страв (С.).

Курдимонкардамон — коріння, що додають для духу до горілки або тіста (Л.). Трав'яниста багаторічна тропічна рослина родини імбирних та її зерна, які вживають як прянощі (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мальовання малювання — картини, малюнки (СУМ-20). «Мальовання» — те саме, що російські «лубочні картинки», «лубок» (назва — від корзин із лубу: кори липового дерева, в яких мандрівні крамарі розносили свою продукцію) (С.).

Ренське (рейнське) — сорт привозного вина (С.).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Спуст — міра ємності: три відра (горілки) (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

І также розного припаса і далі.
З старосвітського хутора до міста їздять не часто. Тому поїздку «за мальованням» використовують і для закупки «розного припаса», до якого входить всього-навсього рейнське й пиво, — напоказ. Всі інші «заморські вина», які питимуть гості Латина, — домашнього виробу. Тут і в подальших строфах щедрим джерелом гумору служать претензії скупого та провінціально відсталого хуторянина Латина на царський, великопанський блиск і пишність (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

King Latin acted with great speed,
And his resolve was very hearty
To do whatever was in need
To beautify the palace for the party.
And first of all he had to think
Of tasty food and superb drink.
And when the cleaning was complete,
All sorts of quenchers started to appear:
Wines, liquor and black beer,
And for the dinner many sorts of meat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паслаў ганцоў да багамазаў
Малюнкаў розных накупіць,
Паназапасвацца прыпасаў,
Каб есці што было і піць;
Каб мець і трунак з курдзімонам,
І піва чорнае з лімонам,
Сівуху і гарэлку мець;
Каб мець валы, каб мець цяляты,
І бараны, і парасяты;
Не думаў пар Лапін гавець.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изпрати хора при зографа,
картинки да му донесат,
провизии да сложат в шкафа —
ще пият после, ще ядат...
Принасят мозелско пенливо —
с мускат, и гъсто черно пиво,
пърцуца с кофи се гребе;
докарват кочове, телета,
овци, говеда и прасета —
като по Заговезни бе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Maler schickte er den Diener,
Damit er dort Gemälde kauft;
Die Lebensmittel soll man holen,
Damit es auch für alle reicht.
Rotwein soll's geben mit Gewürzen,
Und mit Zitrone schwarzes Bier,
Auch Schnaps, und davon fast drei Eimer;
Genügend Fleisch vom Rind und Kalb,
Von Widdern, Schafen und von Schweinen, -
Latinus hat ein Fest geplant.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pchnął gońca i do bohomaza
Nakupić różnych tam malunków,
Żywności wszelkiej kupić kazał,
By było dużo jadła, trunków.
Zjawiło się więc reńskie wino
I piwo czarne wraz z cytryną,
Siwuszki wiadra, jak to w modzie;
Skądś woły wzięły się, cielęta,
Barany, owce i prosięta;
Latynus jak w zapusty chodził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послали к богомазам спешно
Картинок разных накупить,
И плоти не забыли грешной,
Чтоб было что поесть, попить.
Достали рейнских с кардамоном
И пива черного с лимоном,
Сивушки чуть не три ведра;
Откуда ни взялись телята,
Бараны, овцы, поросята;
Весь дом был на ногах с утра.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гонца послали к богомазу —
Картин затейных приобресть.
Купили угощенья сразу.
Нашлось, чего попить, поесть.
Рейнвейн, конечно, с кардамоном
И пиво черное с лимоном,
Сивухи чан Латин припас.
Отколь взялись волы, телята,
Бараны, овцы, поросята!
Для заговенья в самый раз!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послал гонца он к богомазу,
Чтоб малеваний накупить,
А также всякого припасу,
Чтоб было что поесть, попить;
Нашли и рейнских с кардамоном,
И пива черного с лимоном,
Сивушки чуть не три ведра.
Откуда ни возьмись: телята,
Волы, бараны, поросята —
Как заговень пришла пора.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Послал гонца он к богомазу
Картин хороших накупить,
Купить съедобного припасу,
Чтоб вволю было есть и пить.
Портвейн явился с курдимоном,
И пиво черное с лимоном,
Сивушки полных три ведра;
Быки подогнаны, телята,
Бараны, овцы, поросята,
Как заговения пора.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

K malířům, ikony co robí,
poslal obrazů nakoupit
a na trh poslal pro zásoby,
aby bylo co jíst a pít.
Sehnali rýnské víno zlaté
a černé pivo s citronátem,
kořalek plné nádoby.
Telata, voly, kde byl jaký,
berany, ovce, vepře taky —
Latin chtěl míti zásoby.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Патрети всіх багатирів:
Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору.
Чернець Мамая як побив;
Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє, —
Як Переяслів боронив;

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 40-41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ось прывезлы и мальовання
Роботы первійшыхъ майстривъ,
Царя Гороха пановання,
Патреты всихъ багатыривъ:
Якъ Александръ цареви Пору
Дававъ и зъ військомъ добру хльору;
Чернець Мамая якъ побывъ;
Якъ Муромець Илья гуляе,
Якъ бье Половцивъ, проганяе —
Якъ Переясливъ боронывъ;

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 40.

Видання 1809:

рядок 1:

Ось привезли і мальованнє

рядок 3:

Царя Гороха панованнє.

рядок 4:

Партрети всіх багатирів

рядок 6:

Давав із віськом добру хльору

рядок 9:

Як б'є варяг і проганяє

Примітки: IV, 40.

       Частина IV стр. 40.

Александр — цар Олександр Македонський (С.).

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Горох, цар — казковий персонаж, згадка про якого характеризує стародавні часи (А.). Українська примовка: «За царя Гороха, як людей було трохи»; російська: «Давно, когда царь Горох с грибами воевал» - Даль (С.).

Мальовання малювання — картини, малюнки (СУМ-20). «Мальовання» — те саме, що російські «лубочні картинки», «лубок» (назва — від корзин із лубу: кори липового дерева, в яких мандрівні крамарі розносили свою продукцію) (С.).

Мамай — йдеться про поєдинок ченця Пересвєта з татарином Челубеєм перед Куликовською битвою (1380) (С.).

Муромець Ілля — богатир.

Пор — індійський цар, переможений Олександром Македонським.

Чернець [Чернець] = монах (К.).
Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах (СУМ-11).

Ось привезли і мальовання і далі — ч. IV, 40-41 (С.).
«Мальовання» — те саме, що російські «лубочні картинки», «лубок» (назва — від корзин із лубу: кори липового дерева, в яких мандрівні крамарі розносили свою продукцію). Латин приймає лубок (тодішній мистецький ширпотреб) за «роботи первійших майстрів». У панських будинках дорогі картини на полотні і шкірах кріпили до стін на спеціальних дерев'яних підрамниках, а не «ліпили», як малювання в світлиці Латина. Уже цей штрих, крім типових лубочних сюжетів, яскраво свідчить, про яку продукцію йдеться.

У переліку «всяких всячин», якими прикрасили стіни Латинового палацу, І. Котляревський дотримується історико-хронологічної послідовності: від прадавніх легендарних часів (українська примовка: «За царя Гороха, як людей було трохи»; російська: «Давно, когда царь Горох с грибами воевал» — Даль. — С. 30) до реальних історичних постатей другої половини XVІІІ ст.

Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
– картини про античного завойовника Олександра Македонського (IV ст. до н. е.). Сюжет взято з стародавньої перекладної повісті «Олександрія», що поширена була вже в літературі Київської Русі. Картина зображує перемогу Олександра над індійським царем Пором, що не хотів скоритися йому (на цю тему було кілька картин, що відтворювали різні моменти зустрічі Олександра і Пора)(Ш.).

Чернець Мамая як побив — згадується популярна картина про Куликовську битву (1380). На цій картині зображувалася битва між руськими і татарами, а на першому плані — поєдинок між руським богатирем ченцем Пересвєтом і татарським богатирем Челубеєм (з цього поєдинку, як говорить літопис, і почалася битва.) (Ш.). Про Куликовську битву (Мамаєвє побоїще) існувало багато лубочних сюжетів.

Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє, —
Як Переяслів боронив
— про Іллю Муромця, його подвиги, перемогу над Солов'єм-розбійником теж відомо багато лубочних сюжетів.

Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив
— сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XІ — XІІ ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVІ — на початку XVІІ ст. як герой повісті. Мав широку популярність, з літератури перейшов у народну творчість, перейнявши риси героя казок. Серед подвигів Бови-королевича — перемога над страховиськом, напівлюдиною-напівсобакою Полканом. Майже через сто років після виходу «Енеїди» у київському лубочному виданні 1896 р. Бова на ілюстрації зображений у типовому одязі запорізького козака. Тут образ Бови злився з образом козака-нетяги Голоти (див.: Кузьмина В. Д. Рыцарский роман на Руси: Бова. Петр Златых Ключей. — М., 1964. — С. 99):

На славному рицареві
Опанча рогозовая,
Поясина хмелевая,
А на ногах сап'янці,
Що видно п'яти і пальці.
А ще на Бові бідному шапка бирка,
Зверху дірка,
Хутро голе,
Околиця — чисте поле,
Вона травою пошита,
Дрібним дощем прикрита.

Продовжує жити Бова і в сучасному українському фольклорі (див.: Українські народні казки, легенди, анекдоти. — К., 1958. — С. 51 — 61).

Як Соловей-харциз женився — Соловей-харциз (розбійник) — персонаж, відомий з російських билин, менше — з українських казок. Нібито жив у лісах поблизу Чернігова і свистом убивав подорожніх, які йшли до Києва. Переміг Солов'я-розбійника богатир Ілля Муромець.
Як в Польщі Желізняк ходив — Залізняк Максим (народився на початку 40-х років XVІІІ ст. — рік смерті невідомий) — запорізький козак, керівник народного повстання на Правобережній Україні проти польської шляхти у 1768 р. (Коліївщина). Повстання розгорнулося на Правобережній Україні, на території теперішніх Черкаської і Київської областей, що входили тоді до складу Польщі. Залізняк прийшов в район повстання з невеликим загоном козацької сіроми із Запорізької Січі, яка була тоді в нижній течії Дніпра. Звідси — вираз «Як в Польщі Желізняк ходив». Портрет реального Максима Залізняка до нас не дійшов. Мабуть, його й не було. Сучасний дослідник українського живопису XVІІІ ст. П. Жолтковський пише: «Народні художники... створили своєрідну галерею образів ватажків гайдамацького руху. Напевне, існували ще й інші, не збережені до нашого часу народні полотна на цю тему. Можливо, на такий твір вказує згадка І. Котляревського про картину в світлиці царя Латина — «Як в Польщі Желізняк ходив» (Жолтковський П. М. Український живопис XVІІ — XVІІІ ст. — К., 1978. — С. 312). Але дослідник не звернув належної уваги на ту обставину, що Котляревський пише не про живопис, а про лубок, де про портретну схожість з оригіналом не дбали.

Патрет був француза Картуша — Картуш (Луї Домінік, 1693 — 1721) — відомий французький розбійник. Тривалий час очолював ватагу, яка діяла в Парижі та його околицях. Пригоди Картуша (дійсні й вигадані) знайшли широке відображення в літературі, народних переказах, лубочних картинках.

Против його стояв Гаркуша — популярний ватажок гайдамацьких загонів, запорожець Гаркуша Семен (народився близько 1739 — рік смерті невідомий). І після придушення Коліївщини очолював селянські повстанські загони на Лівобережжі. Про нього складено багато народних оповідань і пісень.

А Ванька-каїн впереді — Ванька-каїн (справжнє прізвище Іван Осипов, 1718 — рік смерті невідомий) був знаменитим московським злодієм середини XVІІІ ст. Один час — ватажок московського злочинного світу, співробітничав з карним розшуком, видаючи незначних злочинців і оберігаючи тих, з якими був у змові. Засуджений до смертної кари, яку замінили карою батогами і каторгою. У другій половині XVІІІ — першій половині XІX ст. поряд з Картушем виступав героєм російської лубочної літератури та лубочних картинок. До картинок додавалися бродяжницькі та розбійницькі пісні, які в народі інколи називали Каїновими. Йому легенда приписувала російську народну пісню «Не шуми, мати, зеленая дубравушка».

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The ordered pictures were delivered promptly,
The works of some distinguished master
Portraying the reign of King Pea
And many heroes, some in alabaster.
How Alexander in competing
Gave King Pore a convincing beating,
And how a monk defeated famed Mamai,
And how Murometz was adored
For pummeling the wild Polovtsian horde,
He managed to defend Pereyaslav thereby.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось прывязлі і маляванне,
Работы лепшых мастакоў,
Цара Гароха панаванне,
Як Македонскі войска вёў
У Індыю на войска Пора,
Народам нёс бяду і гора;
Як быў зняслаўлены Мамай;
Як Мурамец Ілля гуляе,
Як Полаўцаў прэч выганяе,
Абараняе родны край.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Картини майсторски издири
Латин — така е, няма спор;
тук бяха всички богатири:
как Александър - цар на Пор,
разпартушинва му войската,
как попа смъква на земята
Мамая — дявола лукав,
Иля Муромец как пирува
и как с половците воюва,
как брани сам Переяслав.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon brachte man auch die Gemälde
Der besten Meister seines Reichs,
Kaiser Horoch war abgebildet,
Und andere Herrscherporträts:
Ein Bild, wo Alexanders Heere
Mit Kaiser Porus sind im Kampf;
Mamaj wird grad vom Mönch erschlagen;
Die Schlacht von Muromets Ilja,
Der gegen Polowetzer kämpfte
Und rettete Perejaslaw.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przynieśli wkrótce malowanie
Od mistrzów bardzo słynnych teraz,
Więc króla Ćwieczka panowanie,
Portrety wszystkich bohaterów:
Jak Aleksander Porusowi
Z swym wojskiem dobrze przyfasował;
Jak Mnich z Mamajem się rozprawił;
Jak bawi się Muromiec Illa,
Połowców bije, gna za mile, —
Jak bronił też Perejasławia;

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гонец, средь общей суматохи,
Привез картинки всех тонов,
Времен еще царя Гороха
Первейших в царстве мастеров:
Как Александр царишку Пора
Бил в хвост и в гриву без разбора,
Мамая как чернец побил,
Как Муромец Илья гуляет,
Как половцев он изгоняет,
Переяславль как защитил;

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Первейших мастеров творенья
Гонец доставил все сполна:
Богатырей изображенья,
Царя Гороха времена;
От Александра взбучка Пору,
Чье войско задавало деру;
Как старый Муромец гулял,
И как дубиной молодецкой
Илья от рати половецкой
Переяславль оборонял.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот малеванье притащили —
Работы первых мастеров,
Что при царе Горохе жили, —
Портреты славных удальцов:
Как Александр однажды Пору
Дал трепку, с ним затеяв ссору,
Мамая как Чернец побил,
Как Муромец Илья гуляет,
Как половцев он прогоняет,
Как Переяслав защитил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Картины вскорости примчали
Работы лучших мастеров:
Вот царь Горох на троне в зале
Расселся важен и суров;
Вот Александр владыку Пора
Сечет, не ведая отпора;
Мамай вот на коне сидит;
Вот Муромец Илья гуляет,
Стан половецкий разгоняет
И к Переяславу спешит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Obrazů vezli plnou fůru,
nejlepších mistrů století;
král Hrách jak sedí na svém trůnu,
všech bohatýrů portréty:
jak Alexander mečem mává,
král Porus se mu s vojskem vzdává;
jak Mamaj od mnicha je sklán;
Muromec Ilja na svém koni
Polovce po stepi jak honí,
jak Perejaslav hájí tam.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив;
Як Соловей-харциз женився,
Як в Польщі Желізняк ходив.
Патрет був француза Картуша,
Против його стояв Гаркуша,
А Ванька-каїн впереді.
І всяких всячин накупили,
Всі стіни ними обліпили;
Латин дививсь їх красоті!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бова зъ Полканомъ якъ водывся,
Одынъ другого якъ выхрывъ;
Якъ Соловей Харцызъ женывся,
Якъ въ Польщи Желизнякъ ходывъ.
Патретъ, бувъ Фра́нцуза Картуша,
Протывъ його стоявъ Гарькуша,
А Ванька Каинъ въ переди.
И всякыхъ всячынъ накупылы,
Вси стины нымы облипылы;
Латынъ дывывсь ихь красоти!

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 41.

Видання 1809:

рядок 5:

Портрет був француза Картуша

Примітки: IV, 41.
         Частина IV стр. 41.

Бова — сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XI — XII ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVI — на початку XVII ст. як герой повісті (С.).

Ванька-каїн — (справжнє прізвище Іван Осипов, 1718 — рік смерті невідомий) був знаменитим московським злодієм середини XVIII ст. Один час — ватажок московського злочинного світу, співробітничав з карним розшуком, видаючи незначних злочинців і оберігаючи тих, з якими був у змові. Засуджений до смертної кари, яку замінили карою батогами і каторгою (С.).

Вихрити — трясти голову, схопивши за волосся (СУМ-20).

Гаркуша [Гаркуша] = известный Малороссийский разбойник (К.).
Гаркуша Семен (1739-1784), відомий український повстанець другої половини XVIII ст. Про його боротьбу з панством складено багато народних переказів, які були використані в творах Г. Квітки-Основ'яненка, О. Стороженка, В. Нарєжного та ін. (Д.).

Дивитись у значенні дивуватися — бути в стані здивування; виявляти подив, здивування (СУМ-11).

Картуш — Картуш Луї — глава зграї грабіжників на початку XVIII в. в Парижі; його ім'я стало прозивним для позначення грабіжника-розбійника взагалі. На рубежі XVIII і XIX ст. Картушем в англійській і російській журналістиці називали Наполеона (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.).

Соловей-харциз — персонаж, відомий з російських билин, менше — з українських казок (С.). Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Ось привезли і мальовання і далі — ч. IV, 40-41 (С.).
«Мальовання» — те саме, що російські «лубочні картинки», «лубок» (назва — від корзин із лубу: кори липового дерева, в яких мандрівні крамарі розносили свою продукцію). Латин приймає лубок (тодішній мистецький ширпотреб) за «роботи первійших майстрів». У панських будинках дорогі картини на полотні і шкірах кріпили до стін на спеціальних дерев'яних підрамниках, а не «ліпили», як малювання в світлиці Латина. Уже цей штрих, крім типових лубочних сюжетів, яскраво свідчить, про яку продукцію йдеться.
У переліку «всяких всячин», якими прикрасили стіни Латинового палацу, І. Котляревський дотримується історико-хронологічної послідовності: від прадавніх легендарних часів (українська примовка: «За царя Гороха, як людей було трохи»; російська: «Давно, когда царь Горох с грибами воевал» — Даль. — С. 30) до реальних історичних постатей другої половини XVІІІ ст.
Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
– картини про античного завойовника Олександра Македонського (IV ст. до н. е.). Сюжет взято з стародавньої перекладної повісті «Олександрія», що поширена була вже в літературі Київської Русі. Картина зображує перемогу Олександра над індійським царем Пором, що не хотів скоритися йому (на цю тему було кілька картин, що відтворювали різні моменти зустрічі Олександра і Пора)(Ш.).
Чернець Мамая як побив — згадується популярна картина про Куликовську битву (1380). На цій картині зображувалася битва між руськими і татарами, а на першому плані — поєдинок між руським богатирем ченцем Пересвєтом і татарським богатирем Челубеєм (з цього поєдинку, як говорить літопис, і почалася битва.) (Ш.). Про Куликовську битву (Мамаєвє побоїще) існувало багато лубочних сюжетів.
Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє, —
Як Переяслів боронив
— про Іллю Муромця, його подвиги, перемогу над Солов'єм-розбійником теж відомо багато лубочних сюжетів.
Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив
— сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XІ — XІІ ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVІ — на початку XVІІ ст. як герой повісті. Мав широку популярність, з літератури перейшов у народну творчість, перейнявши риси героя казок. Серед подвигів Бови-королевича — перемога над страховиськом, напівлюдиною-напівсобакою Полканом. Майже через сто років після виходу «Енеїди» у київському лубочному виданні 1896 р. Бова на ілюстрації зображений у типовому одязі запорізького козака. Тут образ Бови злився з образом козака-нетяги Голоти (див.: Кузьмина В. Д. Рыцарский роман на Руси: Бова. Петр Златых Ключей. — М., 1964. — С. 99):

На славному рицареві
Опанча рогозовая,
Поясина хмелевая,
А на ногах сап'янці,
Що видно п'яти і пальці.
А ще на Бові бідному шапка бирка,
Зверху дірка,
Хутро голе,
Околиця — чисте поле,
Вона травою пошита,
Дрібним дощем прикрита.

Продовжує жити Бова і в сучасному українському фольклорі (див.: Українські народні казки, легенди, анекдоти. — К., 1958. — С. 51 — 61).
Як Соловей-харциз женився — Соловей-харциз (розбійник) — персонаж, відомий з російських билин, менше — з українських казок. Нібито жив у лісах поблизу Чернігова і свистом убивав подорожніх, які йшли до Києва. Переміг Солов'я-розбійника богатир Ілля Муромець.
Як в Польщі Желізняк ходив — Залізняк Максим (народився на початку 40-х років XVІІІ ст. — рік смерті невідомий) — запорізький козак, керівник народного повстання на Правобережній Україні проти польської шляхти у 1768 р. (Коліївщина). Повстання розгорнулося на Правобережній Україні, на території теперішніх Черкаської і Київської областей, що входили тоді до складу Польщі. Залізняк прийшов в район повстання з невеликим загоном козацької сіроми із Запорізької Січі, яка була тоді в нижній течії Дніпра. Звідси — вираз «Як в Польщі Желізняк ходив». Портрет реального Максима Залізняка до нас не дійшов. Мабуть, його й не було. Сучасний дослідник українського живопису XVІІІ ст. П. Жолтковський пише: «Народні художники... створили своєрідну галерею образів ватажків гайдамацького руху. Напевне, існували ще й інші, не збережені до нашого часу народні полотна на цю тему. Можливо, на такий твір вказує згадка І. Котляревського про картину в світлиці царя Латина — «Як в Польщі Желізняк ходив» (Жолтковський П. М. Український живопис XVІІ — XVІІІ ст. — К., 1978. — С. 312). Але дослідник не звернув належної уваги на ту обставину, що Котляревський пише не про живопис, а про лубок, де про портретну схожість з оригіналом не дбали.
Патрет був француза Картуша — Картуш (Луї Домінік, 1693 — 1721) — відомий французький розбійник. Тривалий час очолював ватагу, яка діяла в Парижі та його околицях. Пригоди Картуша (дійсні й вигадані) знайшли широке відображення в літературі, народних переказах, лубочних картинках.
Против його стояв Гаркуша — популярний ватажок гайдамацьких загонів, запорожець Гаркуша Семен (народився близько 1739 — рік смерті невідомий). І після придушення Коліївщини очолював селянські повстанські загони на Лівобережжі. Про нього складено багато народних оповідань і пісень.
А Ванька-каїн впереді — Ванька-каїн (справжнє прізвище Іван Осипов, 1718 — рік смерті невідомий) був знаменитим московським злодієм середини XVІІІ ст. Один час — ватажок московського злочинного світу, співробітничав з карним розшуком, видаючи незначних злочинців і оберігаючи тих, з якими був у змові. Засуджений до смертної кари, яку замінили карою батогами і каторгою. У другій половині XVІІІ — першій половині XІX ст. поряд з Картушем виступав героєм російської лубочної літератури та лубочних картинок. До картинок додавалися бродяжницькі та розбійницькі пісні, які в народі інколи називали Каїновими. Йому легенда приписувала російську народну пісню «Не шуми, мати, зеленая дубравушка».

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What Bova had done to Polkan,
How they were fighting many times,
How Nightingale had wed a lassie number one,
And Zalizniak avenged the Polish crimes.
A Frenchman named, Kartusha,
Stood opposite Harkusha,
While Vanka Cain - in front.
They bought a great variety
Of paintings to inspire the society.
Delighted, Latin never stopped to grunt.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як волат Каралевіч біўся,
Як Салавей Разбойнік жыў,
Як ён змагаўся, як жаніўся,
Як Жалязняк у Польшчы быў.
Яшчэ партрэт — Француз Картуша,
А побач з ім — вісеў Гаркуша,
А Каін — на сцяне другой.
Малюнкаў розных накуплялі:
Усе пакоі абляплялі;
Цар захапляўся іх красой!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И как се бият разярени
Бова и пан Полкан, и как
Харсъзът Соловей се жени,
как влиза в Полша Железняк.
Там бе французина Картуш, а
до него на портрет Харкуша
и Ванка Каин — сукин син.
С какво ли днес не се сдобиха,
навред стените украсиха;
любуваше се цар Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein anderes Bild zeigt den Bova,
Wie er gegen Polkanos ringt;
Vom Ritter Solowej die Hochzeit;
Den Polenkrieg von Zhelizniak;
Auch von Cartouche, einem Franzosen,
Dem Harkusch gegenüber steht;
Ganz vorne steht der Vanjko Kajin.
Man kaufte jede Menge ein
Und überklebte alle Wände, -
Woran Latinus sich erfreut!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak Bowa chciał Połkana złowić,
Jak jeden na drugiego godził;
Jak żenił się rozbójnik Słowik
I jak Żeleźniak w Polsce chodził;
Francuza portret byt Cartouche'a,
Naprzeciw niego stał Harkusza,
A z przodu Wańka Kain wstrętny.
Przeróżnych rzeczy nakupiono
I wszystkie ściany oblepiono,
Latynus ich podziwiał piękno!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бова с Полканом как сходился,
Как Соловей-разбойник жил,
Как лютовал и как женился,
Как в Польшу Железняк ходил.
Француза был портрет Картуша,
Против него стоял Гаркуша
И Ванька-Каин впереди.
Картинок тьму понакупили;
Все стены ими облепили:
Ходи вдоль стенок и гляди.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бовы с Полканом мировая;
Как Соловей-разбойник жил;
Как Пересвет побил Мамая;
Как в Польшу Железняк ходил.
Портрет француза был — Картуша,
И Ванька Каин, и Гаркуша...
Залюбовался царь Латин.
Чего там только не купили!
Всплошную стены облепили,
И не упомнишь всех картин!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бова с Полканом как водился,
Один другого как тузил;
Как Соловей-злодей женился
И в Польшу Железняк ходил.
Портрет француза был Картуша,
А супротив стоял Гаркуша
И Ванька-Каин на холсте.
Тут всякой всячины купили,
Все стены ею облепили —
Латин дивился красоте!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Полкан сражается с Бовою,
Под глазом каждого синяк;
Разбойник-Соловей с женою;
Воюет в Польше Железняк;
Портрет разбойника Картуша,
Против него висел Гаркуша,
И Ванька-Каин там стоял.
Еще других картин купили,
Все стены ими облепили,
Латин их гордо озирал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bova s Polkanem rozpřažení
mečem si rány dávají;
jak Slavík Loupežník se žení,
jak Železňaka chytají;
zde Francouz Kartuš jako živý,
Harkuša vedle na něj civí
i Vaňka, tak řečený Kain;
už snesli všecko, kde co bylo,
po stěnách se to rozvěsilo,
žas nad tou krásou Latin sám.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин, так дома спорядивши,
Кругом все в хатах оглядав,
Світелки, сіни обходивши,
Собі убори добирав:
Плащем з клейонки обвернувся,
Циновим гудзем застебнувся,
На голову взяв капелюх;
Набув на ноги кинді нові
І рукавиці взяв шкапові,
Надувсь, мов на огні лопух.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ такъ дома спорядывшы,
Кругомъ все въ хатахъ оглядавъ,
Свителкы, сины обходывшы,
Соби уборы добиравъ:
Плащемъ зъ клейонкы обвернувся,
Циновымъ гудземъ застебнувся,
На голову взявъ капелюхъ;
Набувъ на ногы кынди нови
И рукавыци взявъ шкапови,
Надувсь, мовъ на огни лопухъ.

Примітки: IV, 42.

       Частина IV стр. 42.

Гудзь — ґудзик  (СУМ-20).

Капелюх  [Капелюхъ] = шапка с ушами (К.).
Головний убір (перев. чоловічий) з крисами (відігнутими краями капелюха, бриля), вигот. із фетру, соломи і т. ін. (СУМ-20).

Кинді — валянки; повстяні калоші. Повсть — вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. (СУМ-20).

Клейонка — тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата (СУМ-20).

Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста, світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).

Сіни — нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка з’єднує жиле приміщення з ганком, рундуком або ділить хату, будинок на дві половини (СУМ-11).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Циновий — олов’яний (СУМ-11).

Шкаповий — пошитий з кінської шкіри (СУМ-11).

Собі убори добирав і далі.
Перед нами постає комедійна, карикатурна картина вбрання відсталого хуторянина, що хоче з'явитися перед гостями великим вельможею. На урочистий прийом Латин одягає плащ з клейонки, який в той час брали з собою пани в дорогу на випадок дощу, при юму застебнутий циновим, тобто олов'яним, найнижчого гатунку гудзиком. Такі гудзики були на мундирах солдат та чиновників нижчого рангу («братії з циновими гудзиками»). На голову Латин надів капелюх, тобто теплий шерстяний головний убір. Капелюхом називали також теплу зимову шапку-вушанку, можливо, саме її мав на увазі Котляревський. На ноги Латин надів кинді, тобто повстяні калоші, призначені, як відомо, для виходу на вулицю в дощову погоду. Обмежений хуторянин вважав їх, певне, панським взуттям. В одній з російських билин, записаних у XІX ст., великий київський князь Володимир «одел галоши да на босую ногу». Обіграні й рукавички, які були неодмінним атрибутом великопанського туалету. Знали безліч видів чоловічих і жіночих рукавичок на всі випадки життя. Аристократи міняли рукавички кілька разів на день (звідси прислів'я: «Міняє, мов рукавички»). Рукавички були статтею імпорту із Західної Європи. Замість таких елегантних рукавичок Латин надіває шкапові рукавиці, тобто пошиті з особливо обробленої кінської шкіри. Така шкіра йшла на виготовлення чобіт кращого гатунку, але на рукавички аж ніяк не годилася. Замість рукавички — рукавиця. Карикатурний, сатирично загострений образ (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the decorating was all done,
He checked the rooms and every chair,
And every hall. The real fun
Was choosing what to wear.
His topcoat was from cotton,
It had a sparkling button.
He wore a wide-brimmed hat.
New felt shoes warmed his feet,
With gloves his clothing was complete.
He looked like some big plutocrat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усё спарадкаваўшы дома,
Ад хатніх вызваліўся спраў
Лацін, і аб сваіх, вядома,
Уборах царскіх цар падбаў:
У плашч з цыраты захінаўся,
На гузікі ўсе зашпіляўся,
Нацягваў капялюш, як зух:
Валёнкі абуваў на ногі,
Увесь — надзьмуўся — з твару строгі, —
Нібыта на агні лапух.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пак огледа той стените,
намери стаите добре;
обходи пруста, одаите,
та дрехи да си подбере:
ушанка сложи на главата,
направи плащ от мушамата,
оловно копче закопча;
обу си новите кондури
и меки ръкавици тури,
разтресен цял като пача.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach Fertigstellung hat Latinus
Alles im Hause überprüft,
Auch alle Säle und die Flure,
Dann wählte er die Kleidung aus:
Vom imprägnierten Stoff den Mantel,
Gehalten mit dem Knopf aus Zinn,
Ein großer Hut als Kopfbedeckung,
Er zog ganz neue Stiefel an
Sowie die Handschuhe aus Leder, -
Und blähte sich auf, wie ein Hahn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus dom swój urządziwszy,
Oglądał wszystko w chatach teraz,
I izby, sieni przemierzywszy,
Dla siebie oto strój dobierał:
W płaszcz klejonkowy się owinął,
A zapiął się na guzik z cyny,
Kapelusz też nasadził zręcznie;
Na nogi wzuł kalosze nowe,
A rękawice wziął juchtowe
I jak na ogniu łopuch spęczniał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прибрав таким манером хату,
Светлицы обойдя кругом,
Латин надел убор богатый,
Чтоб не ударить в грязь лицом.
Плащом широким обернулся,
На пуговицы застегнулся,
На темя сдвинул капелюх;
Надел калоши, рукавицы
И важно вышел из светлицы,
Надувшись, как в огне лопух.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин, распорядившись толком,
Хоромы осмотрел подряд,
Прошелся по сеням, светелкам
И подобрал себе наряд:
Накидку из клеенки новой
На пуговке литой свинцовой;
Надел на голову треух,
В коты без голенищ обулся,
Взял рукавицы и надулся,
Точь-в-точь как на огне лопух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, так дома обрядивши,
Кругом все в хатах оглядел,
Светелки, сени обходивши,
Наряд по выбору надел:
Плащом вощеным обернулся,
На пуговку призастегнулся,
Треухом голову покрыл,
Надел из юфти рукавицы
И в котах новых по светлице,
Надувшись, как индюк, ходил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, чтоб не было сомнений,
Избу еще раз осмотрел,
Оглянул двор, крыльцо и сени,
Одежды лучшие надел:
В плащ из клеенки завернулся
И оловянной застегнулся
Застежкой, шляпу натянул.
Обул коты, чтоб похвалиться,
Надел коневьи рукавицы
И щеки с важностью надул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když Latin všecko přezkoušel si
a prohlíd pěkně po řadě,
světnice, síně, chodby všecky,
začal se chystat k parádě:
vzal carský plášť svůj z hermelínu,
zapjal jej na knoflíky z cínu,
i klobouk na hlavu si dal,
válenky obul zcela nové
i rukavice zámišové
a jako měch se nadýmal.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин як цар в своїм наряді
Ішов в кругу своїх вельмож,
Которі всі були в параді.
Надувшись всякий з них, як йорж.
Царя на дзиглик посадили,
А сами мовчки одступили
Від покуття аж до дверей.
Цариця ж сіла на ослоні,
В єдимашковому шушоні,
В караблику із соболей.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 43.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ якъ царь въ своимъ наряди
Ишовъ въ кругу своихъ вельможъ,
Котори вси булы въ паради,
Надувшысь всякый зъ ныхъ якъ йоржъ.
Царя на дзыглыкъ посадылы,
А самы мовчкы одступылы
Видъ покутя ажъ до дверей.
Царыця жъ сила на ослони,
Въ едымашковому шушони,
Вь караблыку изъ соболей.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 43.

Видання 1809:

рядок 7:

Од покуття аж до дверей

Примітки: IV, 43.

       Частина IV стр. 43.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Дзиглик — стільчик (СУМ-11). Кріселко, фотель (Ш.).

Єдимашковий Адамашка = адамашок = єдамашка = єдамашок — ґатунок старовинної шовкової тканини, а також вироби з неї; спочатку її виробляли в сірійському місті Дамаск (звідси походить і назва); в Україні відома з XV ст.; тканина була переважно багряного (рідше зеленого і блакитного) кольору з візерунками рослинної символіки; у народнопісенній творчості фігурує як символ багатства, пишноти, розкошів, незвичайності (Ж.). Адамашка — гатунок шовкової тканини; // Вироби з цієї тканини (СУМ-11). Єдимашка, адамашка - дорога східна тканина, з візерунками того ж кольору, що й тканина (С.). Адамашка — низькосортна камка (старовинна іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками), яку привозили в Європу із Дамаска (СУМ-20). Тобто за останнім словником виходить, що Цариця сіла на ослоні в шушоні з низькосортної камки (Т.Б.).

Йорж — дрібна прісноводна риба родини окуневих із колючими плавцями. Надутись, як йорж — про пихату людину (СУМ-20).

Карабликкораблик — старовинний жіночий головний убір (СУМ-20). Старовинний жіночий головний убір, переважно в середовищі панства і заможного козацтва. Висока шапка з парчі або бархату з хутряним ободком. Формою нагадувала кораблик, звідси й назва. Верх круглий, з дорогоцінної тканини, інколи винизаний жемчугом і дорогоцінним камінням, над лобом викроєний гострим кінцем уверх (як ніс корабля), вуха залишалися відкритими. Ободок - завжди з чорного матеріалу, потилицю прикривав округло викроєний чорний клапан (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мовчки — не говорячи ні слова; без слів (СУМ-20).

По́куттяпокуть — в українській селянській хаті (світлиці) — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього; тут зазвичай висів божник з образами (богами) і зі свічками, уздовж стін були широкі лави, між якими стояв стіл (хатній престіл) з хлібом (бодай окрайцем), — «так годиться»; у кутку ставили на Різдво дідуха з кутею і узваром; це було місце збору сім’ї, де вона їла, приймала гостей; тут від матері приймати новонародженого, звідси рідня проводжала покійника в останню путь; у давні часи під покутем ховали покійників, як і під порогом, тому місце в народі дуже шановане; з дохристиянських часів вірили, що це священний олтар родини, через який здійснюється безпосередній зв’язок з небесним світом; ритуально це найцінніша частина внутрішнього простору хати, своєрідна орієнтація помешкання, один кінець якого вказував на схід (Божу сторону); на думку Й. Лозинського, шанування покутя є відгомоном ідолопоклоніння, бо колись тут стояв домовий божок з тим самим іменням; по́кутній (по́куть) — охоронець красного кута, що оберігає його від злих духів (пор. проклін: «Щоб тобі на покутті чорти кубло звили!»), убезпечує від пожежі, відводить грозу; вклоняючись покутеві, віддають честь і господі, бо все, що відбувалося в цій частині помешкання, набувало символічного характеру; покуття зберігали в чистоті, не клали туди зайвих речей, дбали, щоб там був пучечок пахучих трав, зажинковий або обжинковий віночок чи сніп («дідух»), галузочка свяченої верби чи писанка з обереговими символами, — «бо він (тобто домашній бог) те любить»; перед Різдвом тут вили кубельце з сіна для горщика з кутею, — для частування праведних душ предків; це місце господаря, у весільному обряді — молодих з весільними батьками, а під час дарування — рідних батьків; великий гріх — поставити на покуті віника (Ж.).

Шушон — старовинний верхній жіночий одяг — кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

King Latin in his royal dress
Came with his staff, so dignified;
Each one in his effusiveness,
Was like a peacock puffed with pride.
They sat the ruler down upon a stool,
And silently retreated to the vestibule;
The Queen was sitting on a bench.
She wore a sable damask tog,
Which made the common folk agog.
She looked attractive like a wench.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У тым уборы цар вяльможны
Ішоў сярод сваіх вяльмож,
Адзетых на парад, дзе кожны
З іх натапырыўся, як ёрш.
Цара ў чырвоны кут садзілі,
А самі моўчкі адступілі:
Царыца ўселася на ўслон
У шушоне адамашковым,
У чэпчыку святочным, новым —
Быў з сабалінай футры ён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин с властителска одежда
с велможите се отдели
и на — парадно ги повежда,
настръхнали като петли.
На трона царя покачиха
и всички се отдалечиха —
оттук до входната врата.
Царицата, и тя изпраска
тюрбан от белки и дамаска,
и смести се на пейка тя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So ausgestattet, trat der König
Zu seinen Höflingen hinab.
Auch sie schon in Paradekleidung
Blähten sich, wie die Barsche, auf.
Der König ward zum Thron geleitet,
Doch sie selbst zogen sich zurück
Und blieben schweigend stehn am Eingang.
Die Königin nahm gleichfalls Platz,
Gekleidet im Gewand aus Seide,
Im Umhang mit Zobelbesatz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus jako król w tym stroju
Szedł wśród wielmożów swych do sali,
Ci, paradując, w pysze swojej
Jak jeże się ponadymali.
Na krześle króla posadzili
A sami milcząc odstąpili
Pod ściany aż do drzwi powoli.
Na stołku siadła zaś królowa,
W serdaczku już adamaszkowym
I w czepku zszytym ze soboli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так в царственном своем наряде
Латин шагал в кругу вельмож,
Одетых, словно на параде,
Начищенных, как медный грош.
Царя на стульчик усадили,
Вельможи чинно отступили
И стали молча у дверей.
Царица на скамье сидела
И шелком шушуна скрипела,
В чепце из темных соболей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вошел в торжественной одеже
Латин, в кругу своих вельмож.
Они понадувались тоже,
Был каждый на ерша похож.
Царя с почтеньем проводили,
Его на стульчик посадили
И молча стали у дверей.
Царица тут же на скамейке.
Уселась в травчатой шубейке,
В кораблике из соболей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, как царь, в своем наряде
Прошел в кругу своих вельмож.
Они все были при параде,
И каждый пыжился, как ерш.
Царя на стуле усадили,
А сами чинно отступили
К порогу, ставши у дверей.
Царица на скамью взмостилась —
В шушун шелковый нарядилась,
В кораблик черных соболей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин как царь в своем наряде
Шел в окружении вельмож,
Какие были при параде,
И каждый пыжился, как ерш;
Они Латина усадили
На трон, и молча отступили,
И стали важно у дверей.
Царица на скамье сидела,
Шушун свой шелковый надела
И шапочку из соболей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak ve svém carském vyšňoření
šel mezi svými dvořany,
každý byl v parádě jak ženich,
nadut jak holub na báni.
Do křesla cara posadili
a sami mlčky odstoupili
až ke dveřím a podle zdí;
carevna poblíž na sedátku
ze soboliny měla čapku,
plášť, z Damašku co přivezli.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка Лавися-чепуруха
В німецькім фуркальці була,
Вертілась, як в окропі муха,
В верцадло очі все п'яла.
Од дзиглика ж царя Латина
Скрізь прослана була ряднина
До самой хвіртки і воріт;
Стояло військо тут зальотне,
Волове, кінне і піхотне,
І ввесь був зібраний повіт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дочка Лавыся чепуруха
Въ Нимецькимъ фуркальци була,
Вертилась якъ въ окропи муха,
Въ верцадло очи все пьяла.
Одъ дзыглыкажъ царя Латына
Скризь прослана була ряднына,
До самой фирткы и воритъ;
Стояло військо тутъ зальотне,
Волове, кинне и пихотне
И ввесь бувъ зибраный повитъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 44.

Видання 1809:

рядок 8:

Стояло вісько тут зальотне

Примітки: IV, 44.

       Частина IV стр. 44.

Вертітися, як в окропі муха — бути дуже зайнятим, заклопотаним (СУМ-20).

Верцадло — дзеркало (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Волове військо — тут в один ряд з кіннотою і піхотою поставлені воли, які тоді були тягловою силою в обозах (С.).

Дзиглик — стільчик (СУМ-11). Кріселко, фотель (Ш.).

Зальотний — молодецький, хоробрий (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Окріп, окроп — кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток (СУМ-11).

Повіт — повіти введені на Україні після скасування полкового устрою у 1782 р. Приблизно відповідали сотні, а як на сучасний адміністративно-територіальний поділ, — приблизно районові (С.).

П'ясти, пнути — широко розкривати очі; витріщати (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Фуркальце [Фуркальце] = фуро (К.)
Платтячко; фуркальце — від фуркало — дзига (С.). Фуро – узкое прямое платье (Словарь галицизмов русского языка).

Хвіртка — невеликі вхідні двері в тину або в воротах (СУМ-11).

Чепуруха — опрятная женщина; франтиха, щеголиха (Г.). Чепурун — людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому, а також людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The girl, Lavys, was smartly dressed
In German garb, first class;
She fidgeted like one obsessed,
And always gaped into a looking glass.
Right from the Latin's stool
Down to the gate was laid a beautiful
Long narrow cloth.
Detachments of the royal infantry
Together with the cavalry
Were there, all loyal, full of troth.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дачка Лавіся-весялуха
Круцілася неназнарок,
Нібыта ў кіпецені муха,
У люстра кідала свой зрок.
Ад самых ног цара Лаціна
Пасцелена была радніна
Ажно да весніц і прысад:
Абозы, конніца, пяхота
Стаяла там — за ротай рота, —
Сабраная, як на парад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А дъщеричката Лавися
с кожухче немско се яви;
като муха в сироп далдиса,
все в огледалце се криви.
От трона на Латин до входа,
до стълбището чак по пода
пътека бе постлана днес;
отвън войски, до рота — рота,
обози, конници, пехота,
събран бе целия уезд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Des Königs Töchterchen, Lavinia,
Geschmückt mit deutschem Firlefanz,
Unruhig, wie im Saft die Fliege,
Ließ von dem Spiegel nicht mehr ab.
Vom Throne bis hin zu der Türe
Und weiter durch den Hof zum Tor
Ward ausgerollt ein roter Teppich,
Schmucke Soldaten sind postiert,
Starke Gestalten, Fußvolk, Reiter,
Und alle zum Empfang bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lawińcia, córka strojna, miła
W niemieckim stroju wstępowała,
Jak mucha w wrzątku się kręciła,
Oczęta w lustro wciąż wlepiała.
Od królewskiego zasię krzesła
Posłana długa płachta pełzła
Do samej furtki oraz bramy;
Tu stało wojsko bardzo zwrotne,
Oboźne, konne i piechotne,
Był cały powiat tu zebrany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А дочка царская, воструха,
В заморской кофте расшитой,
Вертелась, как в сиропе муха,
Любуясь в зеркальце собой.
От самых ног царя Латина
Была разостлана ряднина
До самых до ворот. Окрест
Войска стояли удалые —
Воловьи, конные, иные;
Собрался чуть не весь уезд.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лавися-дочка приоделась,
В немецком платье, налегке,
Всё время в зеркальце гляделась,
Вертясь, как муха в кипятке.
От стульчика царя Латина
Была разостлана ряднина
До самых, почита, ворот.
Стояли удальцы латинцы,
Здесь — конные, там — пехотинцы,
Воловье войско и народ.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А дочь Лавися-щебетуха
В заморском платьице была,
Вертелась, как в отваре муха,
Глядясь украдкой в зеркала.
От самых ног царя Латина
Была разостлана ряднина
Аж до калитки и ворот.
Стояло войско наготове:
Пехота, конное, воловье.
С уезда собран был народ.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лавися тоже разоделась,
В немецком фуркальце была,
Как муха в кипятке, вертелась,
Впивалась взором в зеркала.
От трона царского Латина
Была разостлана ряднина,
Сплошь, до калитки и ворот.
Войска стояли для почета,
Воловье, конное, пехота,
С уезда был тут весь народ.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lávinka, děvče parádivé,
v německém špencru, v kabátku,
vrtěla se jak moucha v pivě
a zhlížela se v zrcátku.
A od prestolu Latinova
prostřena byla látka nová
až k samé bráně pro hosty.
Bylo tu vojsko nejzdatnější,
od volů, koní i ti pěší
a lidé z celé farnosti.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин,
І соли кримки і бахмутки,
Лахміття розного три жмутки.
Еней Латину що прислав.
Посли к Латину приступились,
Три рази низько поклонились,
А старший рацію сказав:

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 45-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Посливъ ввелы къ царю съ пыхою,
Якъ водылося у Латынъ;
Неслы подаркы предъ собою:
Пыригъ завдовжкы и зъ аршынъ,
И солы крымкы и бахмуткы,
Лахмиття розного, тры жмуткы,
Эней Латыну що прыславъ.
Послы къ Латыну прыступылысь,
Тры разы нызько поклонылысь,
А старшый рацію сказавъ:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 45.

Видання 1809:

рядок 6:

Лахмаття розного три жмутки

рядок 9:

Три рази низько уклонились

Примітки: IV, 45.

       Частина IV стр. 45.

Аршин — давня східнослов'янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м (СУМ-20).

Бахмутка — сіль, яку одержували від випаровування на спеціальних сковородах добутої з соляних колодязів води. Колодязі знаходилися на березі невеликої річки Бахмутки в нинішньому Донбасі. Біля солеварень виникла укріплена слобода, потім - місто Бахмут (тепер Артемівськ, великий центр соледобувної промисловості). Свідчать, що «бахмутка» була більш дрібною і вважалася кращою на смак (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жмуток — жменшене від жмут — невелика в’язка чого-небудь; пучок (СУМ-20).

Завдовжки — у довжину, уздовж (про міру довжини) (СУМ-20).

Кримка — сіль, яку одержували від випаровування на сонці морської води в Криму (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лахміття — про предмети одягу, білизни і т. ін.  (СУМ-20).

Пиха — побудована на зовнішніх ефектах урочистість, помпезність (СУМ-11).

Рація — вітальна промова (СУМ-11).

Див. також I, 30.

       Частина I стр. 30.

Не до соли — примовка "Тепер мені не до солі" пішла від народного оповідання, відомого у варіантах. Наводимо поданий у "Трудах" Павла Чубинського, підготовлених у 70-х роках минулого століття: "Послав батько сина за сіллю, дав йому гривню грошей. Купив син солі, скільки було сказано йому, ще шага й виторгував з тих грошей; всипав сіль у заполу та й іде додому. По дорозі був шинок, а в шинку тому гра музика, люди танцюють, аж діл гуде. Надійшов туди наш парубок і дуже йому заманулося потанцювати, а в кишені шаг мулить.

 

— Музико, грай мені одному! — погукнув парубок, віддав того шага і почав танцювати, аж хата мала, а він закида ноги, і вприсідки, і через ногу, усяк було. Затанцювався парубок, а сіль потроху сиплеться з заполи. Що майне він ногою, то сіль так і поросне по хаті. А люди стоять округи та й приказують йому саме під ногу, мов знарошне приграють:

 

— Ой, парубче, сіль сиплеться, ой, парубче, сіль сиплеться!

 

А парубок зайшовся так, що й себе не тяме, та все їм:

 

— Тепер мені не до солі, коли грають на басолі! Тепер мені не до солі, коли грають на басолі!

 

Ходив, ходив парубок, поки аж відтанцював свого шага. Стала музика і він став. Глянув — аж сіль уся на долівці, ще сам він і порозтирав її ногами.

 

Скривився парубок та в сльози:

 

— А бодай його лиха година знала! Що ж тепер тато скажуть!

 

Потяг собі, сердега, додому" (Чубинськи й. — Т. 2. — С. 379).

 

Здавна на Україні, так само як у Росії та Білорусії, сіль, як переважно привозний продукт першої необхідності, цінилася високо і витрачалася економно. Сіль була важливим, коли не основним, продуктом чумацького промислу. Знали сіль "кримку" і "бахмутку". Першу одержували від випаровування на сонці морської води в Криму, другу — від випаровування на спеціальних сковородах добутої з соляних колодязів води. Колодязі знаходилися на березі невеликої річки Бахмутки в нинішньому Донбасі. Біля солеварень виникла укріплена слобода, потім — місто Бахмут (тепер Артемівськ, великий центр соледобувної промисловості). Свідчать, що "бахмутка" була більш дрібною і вважалася кращою на смак (див. також коментар: IV, 45). Страви прийнято було варити без солі. Її ставили на стіл окремо. Звідси й звичай зустрічати гостей найдорожчим у господарстві — хлібом і сіллю. Хліб і сіль на столі — ознака достатку. Розсипати сіль не те що з торби — солянки вважалося в народі недоброю прикметою (посваритися).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Led by the honour guards, the envoys went inside,
As was the custom that the Latins had.
They carried gifts with pride:
A longish loaf of bread.
Some salt reserved for him especially
Right from the far Crimean sea.
There was fine clothing for the King.
The men approached the King politely,
Bowed low to His Grace three times knightly,
And their spokesperson said this thing:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няслі дарункі хвіляй тою
Паслы — прымаў іх цар Лацін;
Няслі паслы перад сабою:
Пірог, што даўжынёй з аршын,
Тавару рознага тры вязкі
І дробкі солі з добрай ласкі
Энея, што паслоў прыслаў.
Яны Лаціну ўсё аддалі,
Паклоны нізка адбівалі,
Пасол старэйшы так сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

... И пратениците с фанфари
посрещна тоя властелин;
понесли бяха свойте дари:
пирог изтеглен — цял аршин,
и сол готварска два вързопа,
парцали някакви — три топа,
Еней ги праща на Латин.
Към царя те се приближиха,
три пъти му се поклониха
и почна словото един:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Feierlich wurden die Gesandten
Hineingeführt nach Landesbrauch.
Als Gaben brachten sie Latinus
Langen gebackenen Perih,
Salz aus der Krim und Persianer,
Drei Ballen von diversem Stoff,
Alles Geschenke von Aeneas.
Sie traten vor Latinus ein
Und machten dreifach die Verbeugung,
Der Älteste sagte zum Gruß:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do króla posłów wprowadzono
Z przepychem jak to u Latynów;
Przed nimi dary ich niesiono:
Wpierw pieróg długi z dwa arszyny
I krymskiej soli kawał wielki,
I różnych łachów trzy węzełki
Eneasz słał Latynusowi.
Posłowie zaraz przystąpili,
Przed królem trzykroć się skłonili,
A starszy mowę wystosował:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послов, как водится по чину,
Вели степенной чередой;
Они несли дары Латину:
Пирог аршина в два длиной,
И соли крымской, и для панов
Охапки три рубах, кафтанов,
Что, расщедрясь, Эней прислал.
Послы три раза поклонились,
Лицом к Латину обратились,
И старший так ему сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ввели послов — нельзя пышнее,
Придворный соблюдая чин.
Несли они дары Энея:
Пирог без малого с аршин
(На радость царскому желудку),
Соль крымскую и соль бахмутку,
Лохмотьев чуть не целый воз.
К Латину подступили близко
И трижды поклонялись низко.
Рацею старший произнес:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послов торжественно вводили, —
Обычай тот блюла латынь, —
Они дары с собой тащили:
Пирог, пожалуй что, с аршин
И крымской, и бахмутской соли,
Узла три рухляди приперли,
Что, расщедрясь, Эней прислал.
Послы к Латину обратились,
Три раза низко поклонились
И старший речь ему сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Послов в зал с почестью большою
Ввели, где ждал их царь Латин,
Послы несли перед собою
Пирог, длиной почти в аршин,
Тащили ворох ткани яркой,
И соль, и прочие подарки,
Что для царя Эней прислал.
Послы к Латину обратились,
Три раза низко поклонились,
Рацею старший их сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Se slávou vedli posly k caru,
jak bylo zvykem Latinů,
poslové nesli spoustu darů:
piroh, tak zdéli aršínu,
bachmutské, krymské soli dosti,
tři hrsti různých maličkostí,
co králi poslal Aeneas.
K Latinu posli přistoupili,
třikrát se nízko poklonili,
nejstarší pozdvihl svůj hlas:

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь,
Шмигляв по морю, як циганус,
Адте, о рекс! прислав нунк нас.
Рогамус, доміне Латине,
Нехай наш капут не загине,
Пермітте жить в землі своєй,
Хоть за пекунії, хоть гратіс,
Ми дяковати будем сатіс
Бенефіценції твоєй.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина IV, строфа 45-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Энеусъ ностеръ магнусъ панусъ
«И славный Троянорумъ князь,
«Шмыглявъ по морю якъ цыганусъ,
«Адъ те о рексъ! прыславъ нункъ насъ.
«Рогамусъ домине Латыне,
«Нехай нашъ капутъ не загыне,
«Пермитте жыть въ земли своей,
«Хоть за пекуніи, хоть гратись,
«Мы дяковаты будемъ сатисъ
«Бенефиценціи твоей.

Примітки: IV, 46-47.

       Частина IV стр. 46-47.

Бенефіценція — милість (С.). Вірогідно те саме, що бенефіція — у римському цивільному праві – податкові пільги, привілеї, установлені для окремих осіб або груп (СУМ-11).

Гратіс — задарма (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Загинути — умирати, гинути, звичайно передчасно (від нещасного випадку, в бою і т. ін.) (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Капут (лат. caput) — голова (Л.).

Шмигляти — те саме, що шмигати — швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися (СУМ-11).

Енеус ностер магнус панус і далі — ч. IV, 46-47.
В цій промові посла Енеєвого Котляревський дає дотепну пародію на учену мову «академістів» XVIII ст., що любили домішувати до польської чи української мови латинські слова або вирази. В літературі барокко така словесна мішанина була дуже поширена, особливо в польській літературі як в поезії, так і в прозі, а особливо в промовах. Ця «макаронічна мова» вважалась тоді ознакою ерудиції і «високого стилю». В своїй пародії Котляревський, по-перше, додає до українських слів латинські закінчення «us», «orum», по-друге, — вставляє в український текст слова латинські. Промова «посла» в «перекладі» виглядає так:

«Еней наш великий пан
І славний троянців князь
Шмигляв по світу, як циган,
До тебе, о царю, прислав тепер нас.
Просимо, пане Латине,
Нехай наша голова не загине,
Дозволь жить в землі своїй,
Хоч за гроші, хоч задарма,
Ми дякувати будем досить
За твою милість.

О царю! Будь нашим меценатом,
І ласку твою покажи,
Енеєві зробися братом,
О, найкращий! не одкажи;
Еней — вождь єсть моторний,
Вродливий, гарний і проворний,
Побачиш сам особисто (в імені — in nomine).
Вели прийняти подарунки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене.

Макаронізмами пересипана тільки офіційна, «протокольна» частина промови посла (строфи 46-47) — урочисте представлення свого пана і церемоніальне пошанування другої високої сторони. Переходячи до переліку й роздачі подарунків сімейству царя (строфа 48), посол залишає латинь (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Aeneas, noster magnus panus
And famous rex Troyanus,
Who sailed the seas like some Tsiganus,
Ad te, o rex, he sent nunc us.
Rogamus domine Latine,
Lest our kaput become finis,
Let us live under your just lex
For much pecunia, or gratis,
We always will be satis,
Your beneficentia, oh rex.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Энеус, ностэр магнус панус
І слаўны Траянорум князь,
Блукаў па моры, як цыганус,
Ад те, о рэкс! прыслаў нунк нас.
Рогамус, доміне Лаціне,
Няхай наш капут не загіне,
Перміцце на зямлі сваёй
Жыць за пекунніі ці граціс,
І будзем дзякаваць мы саціс
Беніфіцэнцыі тваёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Енеус ностер магнус панус
и славен троянорум княз,
скитосвайки като циганус,
ад те о, Рекс, проводи нас.
Рогамус, домине Латине,
той — капут наш — да не загине,
пермите да сме в тоя край,
и за пекуния, и гратис
ще ти опяваме тук сатис
бенефиценция ни дай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Aeneus noster magnus Herrus,
Ruhmreicher Trojanorum Fürst,
Irrte zur See wie ein Tsiganus,
Ad te, o rex, schickt er nunc uns.
Rogamus, domine Latine,
Daß unser caput überlebt:
Permitte bei dir einzukehren,
Ob für pecunii, ob gratis,
Und wir bedanken uns auch satis
Für die beneficentia.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Aeneus, noster magnus panus
I sławny książę Trojanorum,
Po morzu szperał jak Cyganus,
Ad te, o rex! nas przysłał w porę,
Rogamus, domine Latine,
Naszemu caput nie daj zginąć,
Permitte mieszkać w kraju swoim,
Choć za pecuniae, choć gratis,
Dziękować już będziemy satis
Beneficencji cnej twojej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь,
По морю шлялся, как цыганус,
Ад те, о рекс! прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине,
Наш капут общий да не сгинет,
Пермитте жить в Стране твоей
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Энеус, ностер магнус панус
И славный Троянорум князь,
Шнырял по морю, как цыганус,
Ад те, — о рекс! — прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине!
Спаси наш капут и отныне
Пермитте жить в твоем краю,
Хоть за пекунии, хоть гратис.
Уж мы, поверь, оценим сатис
Бенефиценцию твою.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь
Шнырял по морю, как цыганус,
Ад те, о рекс! Прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине,
Пускай же капут наш не сгинет,
Пермитте жить в земле своей
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь,
По морю шлялся, как цыганус,
Ад те, о реке, прислал нунк нас,
Рогамус, домине Латине,
Пускай же капут наш не сгинет,
Пермитте жить в земле своей,
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„AENEUS, NOSTER MAGNUS pánUS,
a slavný TIROIANORUM rek,
po moři rejdil jak cikánUS,
NUNC poslal nás AD TE, O REX!
ROGAMUS, DOMINE LATINE,
nechať náš CAPUT nezahyne,
nám žít v své zemi PERMITTE,
ať za PECUNIAE, ať GRATIS,
my děkovati budem SATIS
vždy BENEFICENTII tvé.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О рекс! будь нашим меценатом,
І ласкам туам покажи,
Енеусу зробися братом,
О оптіме! не одкажи;
Енеус прінцепс єсть моторний,
Формозус, гарний і проворний,
Побачиш сам інноміне!
Вели акціпе ре подарки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«О Рексъ! будь нашымъ Меценатомъ
«И ласкамъ туамъ покажы,
«Энеусу зробыся братомъ,
«О оптиме! не откажы;
«Энеусъ принцепсъ есть моторный,
«Формозусъ, гарный и проворный,
«Побачышъ самъ инномине!
«Велы акципере подаркы
«Зъ ласкавымъ выдомъ и безъ сваркы,
«Що прыслани чсрезъ мене:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 47.

Видання 1809:

рядок 6:

Вродливий, гарний і проворний

Примітки: IV, 47.
         Частина IV стр. 47.

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Інноміне — особисто (С.).

МеценатМеценат Гай Цільній — вельможа і державний діяч часів імператора Августа в Римі (кінець І ст. до н. е.). Підтримуючи новий режим, він намагався привернути кращих поетів того часу на бік Августа. До «гуртка» Мецената належали, між іншим, Вергілій і Горацій. Пізніше ім'я «Меценат» визначало всякого покровителя літератури і мистецтв (Ш.).

Моторний — проворний, спритний (СУМ-20).

Проворний — спритний, моторний, жвавий (СУМ-11).

Сварка — гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами (СУМ-11).

Формозус (лат.) — красивий (Словарь русских фамилий).

Енеус ностер магнус панус і далі — ч. IV, 46-47.
В цій промові посла Енеєвого Котляревський дає дотепну пародію на учену мову «академістів» XVIII ст., що любили домішувати до польської чи української мови латинські слова або вирази. В літературі барокко така словесна мішанина була дуже поширена, особливо в польській літературі як в поезії, так і в прозі, а особливо в промовах. Ця «макаронічна мова» вважалась тоді ознакою ерудиції і «високого стилю». В своїй пародії Котляревський, по-перше, додає до українських слів латинські закінчення «us», «orum», по-друге, — вставляє в український текст слова латинські. Промова «посла» в «перекладі» виглядає так:

«Еней наш великий пан
І славний троянців князь
Шмигляв по світу, як циган,
До тебе, о царю, прислав тепер нас.
Просимо, пане Латине,
Нехай наша голова не загине,
Дозволь жить в землі своїй,
Хоч за гроші, хоч задарма,
Ми дякувати будем досить
За твою милість.

О царю! Будь нашим меценатом,
І ласку твою покажи,
Енеєві зробися братом,
О, найкращий! не одкажи;
Еней — вождь єсть моторний,
Вродливий, гарний і проворний,
Побачиш сам особисто (в імені — in nomine).
Вели прийняти подарунки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене.

Макаронізмами пересипана тільки офіційна, «протокольна» частина промови посла (строфи 46-47) — урочисте представлення свого пана і церемоніальне пошанування другої високої сторони. Переходячи до переліку й роздачі подарунків сімейству царя (строфа 48), посол залишає латинь (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

O rex! Be our patron - panacea,
And show your royal grace,
Become a brother to Aeneas,
Oh, optimus! Grant here for us a place.
Aeneas princeps energetic,
Formosus, beautiful and sympathetic,
You'll see yourself, innomine!
Permit accipere the gifts from us
With grace, without a fuss,
We brought for you, great domine:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

О рэкс! Будзь нашым Мецэнатам,
І літасціум будзь гатоў,
Энеусу зрабіся братам,
О, опціме! нам не адмоў:
Энеус прынцэпс ёсць рухавы,
Формозус, добры, смелы, жвавы,
Пабачыш сам ін номіне!
Скажы акцыперэ падаркі
З ласкавым словам і без сваркі,
Энеус шле іх праз мяне:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О рекс! Бъди ни Меценатем
и ласкам туам покажи,
Енеусу стани побратим,
ти, Оптиме, все с нас дружи.
Енеус принцепс е безспорен,
формозус, славен, неуморен,
ще видиш сам инномине:
Акципере ей тия дари,
които тук като другари
поднасяме на колене!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

O rex, sei unser mecenatus,
Gewähre tuam gnadam uns,
Werde ein Bruder für Aeneus,
O optime, versag es nicht!
Aeneus ist ein kecker princeps,
Formosus, unternehmend, schön,
Innomine, du wirst es sehen!
Mögest du gnädig, ohne Streit,
Heute accipere die Gaben,
Derer ich Überbringer bin:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O rex! bądź noster Mecenatus
I łaskam tuam nam objawiaj,
Wnet Aeneusa stań się bratem,
O optime, nam nie odmawiaj:
Aeneus princeps jest obrotny,
Formosus, ładny i zalotny,
In nomine już sam zobaczysz!
I każ accipere te dary
Z łagodną twarzą i bez swarów,
Co tu przeze mnie przysłać raczył:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О рекс! Будь нашим Меценатом
И ласкам туам окажи,
Энеусу будь как бы братом.
О оптиме! Не откажи!
Энеус принцепс есть проворный,
Формозус, сильный и упорный,
Увидишь сам инномине!
Вели акципере подарки,
Что шлет Эней с любовью жаркой,
Чтоб всем жить в мире, в тишине.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О рекс! Будь нашим меценатом
И ласкам туам окажи.
Энеусу названым братом
Стань, оптиме! Не откажи!
Энеус, принцепс наш удалый,
Формозус и проворный малый,
Инномине увидишь сам!
А прежде чем распить по чарке,
Вели акципере подарки,
От сердца присланные вам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О рекс! Будь нашим Меценатом
И ласкам туам окажи,
Энеусу стань как бы братом,
О оптиме, не откажи!
Энеус принцепс есть задорный,
Формозус, ловкий и упорный,
Инномине увидишь сам!
Вели акципере гостинцы,
Пусть все возьмут с душой латинцы,
Что послано Энеем вам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О рекс! Будь нашим меценатом,
И ласкам туам окажи,
И стань Энеусу ты братом,
О оптиме, не откажи!
Энеус принцепс есть проворный,
Формозус, смелый и задорный,
Увидишь сам инномине!
Вели акципере подарки,
Ему ведь ничего не жалко
Прислать для дружбы, домине.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

O REX! Buď naším MAECENATem,
ať láskAM TUAM chválíme,
AENEUSovi budiž bratrem,
neoslyš nás, O OPTIME!
AENEUS, PRINCEPS ve všem zdárný,
FORMOSUS, pěkný, lepotvárný,
uvidíš sám, IN NOMINE!
Poruč ty dárky ACCIPERE,
vybírej, co chceš, ber si směle,
sobě a svojí rodině.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля виткався царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря;
Но можна стіл ним застилати,
І перед ліжком простилати,
І тарадайку закривать.
Царівні буде він в пригоду,
І то найбільш для того году,
Як замуж прийдеться давать.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 48.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Се кылымъ самольотъ чудесный,
«За Хмеля выткався царя,
«Лита пидъ облака небесни,
«До мисяця и де зоря;
«Но можна стилъ нымъ застылаты
«И передъ лижкомъ простылаты
«И тарадайку закрывать.
«Царивни буде винъ въ прыгоду,
«И то найбилшъ для того году,
«Якъ замужъ прыйдется давать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 48.

Видання 1809:

рядок 4:

До місяця і где зоря

Примітки: IV, 48.

       Частина IV стр. 48.

Тарадайка — легкий двоколісний візок (СУМ-11).

Хмель цар — казковий персонаж, згадка про якого характеризує стародавні часи (А.).

За Хмеля виткався царя.
оходить від народної примовки: «За царя Хмеля, як людей була жменя», тобто дуже давно (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

This is a lovely flying rug,
Wove in the reign of Khmel, the tsar.
It flies beyond the clouds, fast as a slug,
Up to the moon, to any star.
It could be used, to tell the troth,
Upon the bedroom floor, or as a table cloth
As well, to cover up the trundle.
The princess will be happy with it, too,
Especially when her espousals will be due.
Although it looks just like a hulking bundle.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось самалёт-дыван, сатканы
Яшчэ для Хмеля — для цара;
Лятае ён як апантаны
Туды, дзе месяц і зара;
Аднак і стол накрыць ён можа,
І ложак засцяліць прыгожа,
І таратайку закрываць.
Царэўне ён служыць павінны,
Але найбольш для той часіны,
Як замуж будуць выдаваць,

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ето летящото килимче,
то е за царските Мечти,
че щом човек се в него впримчи,
чак до звездите ще лети;
но бива го и за софрата,
добро е и за пред кревата,
в каляска става за перде.
Но най ще служи на Лавина,
зажени ли се догодина —
с чеиза ще и се даде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies ist ein wundersamer Teppich,
Geknüpft noch unter König Chmil,
Und er kann bis zum Himmel fliegen,
Bis zu den Sternen und zum Mond;
Man kann mit ihm den Tisch bedecken,
Oder ihn legen vor ein Bett,
Man kann ihn auf den Karren spannen;
Für die Prinzessin, wenn's so weit,
Wird er sehr nützlich sich erweisen
Einmal an ihrem Hochzeitstag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To cudny dywan latający,
Za czasów króla Ćwieczka tkany,
Aż pod obłoki się wznoszący,
Do gwiazd, księżyca na spotkanie;
Lecz można stół też nim zaścielać,
Przed łóżkiem także rozpościerać,
Przykrywać i dwukółkę nawet.
On również przyda się królewnie,
Najbardziej w owym roku pewnie,
Gdy za mąż przyjdzie ją wydawać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прими от нас ковер чудесный,
При Хмеле выткан он царе,
Всяк может вольный мир небесный
Весь облететь на том ковре;
Он у кровати пригодится,
А может, стол какрыть случится
Иль таратайку покрывать.
Местечко для него найдется,
Особенно когда придется
Царевну замуж выдавать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот коврик-самолет чудесный.
Его топтал еще царь Хмель.
Взовьется он под свод небесный,
Умчит за тридевять земель.
Тебе скажу я без утайки:
Годится он для таратайки,
И лавку можно покрывать.
Царевне он придется кстати:
Расстелет около кровати,
Как будешь замуж отдавать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вот коврик-самолет чудесный,
При Хмеле выткан он царе;
Под облака, к звезде небесной,
К луне взлетишь на том ковре.
И стол накрыть он пригодится,
Постлать у ложа, коль случится,
И таратайку покрывать.
Царевне надобен он станет,
Особо, как пора настанет
Девицу замуж выдавать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот самолет-ковер чудесный,
При Хмеле выткан был царе,
Летает он под свод небесный
И днем, и в ночь, и на заре;
Им можно стол накрыть для знати,
И постелить возле кровати,
И таратайку накрывать.
Ковер царевне пригодится,
Когда придется с ней проститься
И замуж в дальний край отдать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kouzelný koberec, hleď, jaký!
Za krále Chmela utkán jest,
sám sebou lítá nad oblaky,
až do měsíce, jasných hvězd;
i stůl jím můžeš prostírati,
před lůžko si jej můžeš stláti,
i vůz jím možno přikrývat.
Ten by byl dceři ku výbavě,
jí nejvíc přijde vhod teď právě,
ty ji chceš asi brzy vdát.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось скатерть шльонськая нешпетна,
Її у Липську добули;
Найбільше в тім вона прикметна,
На стіл як тілько настели
І загадай якої страви,
То всякі вродяться потрави,
Які на світі тілько єсть:
Пивце, винце, медок, горілка,
Рушник, ніж, ложка і тарілка.
Цариці мусим сю піднесть.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ось скатерть Шльонськая нешпетна,
«Ѣи у Лыпську добулы;
«Найбилше въ тимъ вона прыкметна,
«На стилъ якъ тилько настелы
«И загадай якои стравы,
«То всяки вродятся потравы,
«Яки на свити тилько есть:
«Пывце, вынце, медокъ, горилка,
«Рушныкъ, нижъ, ложка и тарилка.
«Царыци мусимъ сю пиднесть.

Примітки: IV, 49.

       Частина IV стр. 49.

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Загадати — задумувати, планувати що-небудь на майбутнє (СУМ-11).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Добувати, добути — діставати, роздобувати кого-, що-небудь (СУМ-11).

Липськ — Лейпціг, на той час великий торговий центр європейського значення. З України на знамениті лейпцігські ярмарки відправлялися чумацькі валки з пшеницею, іншими товарами, а звідти привозили тканини, металеві вироби, предмети розкоші (С.).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Нешпетний — Изрядный (Г.). Без хиби, гарний собою (Л.). Неабиякий — видатний, який виділяється з-поміж інших (СУМ-11).

Потрава — те саме, що страва — те, що їдять, вживають для харчування; їжа, харчі (СУМ-11).

Прикметний — який відзначається певною особливістю; характерний (СУМ-11).

Страва — приготовлені для їди продукти харчування (СУМ-11).

Шльонськ — польська назва Сілезії, області, яка нині входить до складу Польщі і частково до Чехії та Німеччини. Україна підтримувала давні торгові зв'язки з Сілезією, а через сілезькі ринки — з іншими землями Західної Європи. Крім прядива, сала, смальцю, воску та інших товарів, помітною статтею експорту були воли української степової породи (С.). Шльонськая — тобто з Шльонська, Сілезії.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A tablecloth from far Silesia's here.
Bought at the Leipzig fair,
Its usefulness is rather queer,
But also very rare.
You have to think what is your wish
And right away appears your dish,
From any land the best cuisine:
Like whiskey, wine and mead,
And all the cutlery you need.
This gift is for her Majesty the Queen.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вось абрус, які паходзіць
Са Шлёнзку, з Ліпску самаго;
Тады свае ён цуды робіць,
Калі на стол паслаць яго
І загадаць, каб быў ласкавы
Ён урадзіць такія стравы,
Якія хоча гаспадар:
Піўцо, вінцо, мядок, гарэлку,
Ручнік, нож, лыжку і талерку.
Царыцы будзе гэты дар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Една покривка от Липиска,
направа шльонска, със сърма;
човек каквото да поиска —
сервира му го тя сама.
Решиш ли, само постели я
и казвай — каго на тепсия
ще сложи всякакви неща:
мед, винце, биричка, горилка,
нож, кърпа, вилица, бутилка —
за тебе е, царице, тя!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Schafschurwolle diese Decke,
Sie wurde hergestellt in Lipsk
Und hat besonderen Charakter,
Sobald den Tisch man mit ihr deckt,
Kann man sich jede Speise wünschen,
Die es nur gibt auf dieser Welt,
Sie wird sofort darauf erscheinen;
Zum Beispiel Bier, Wein, Met und Schnaps,
Ein Tischtuch, Teller, Löffel, Messer,
Der Königin war's zugedacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu obrus śląski jest nieszpetny,
W przesławnym Lipsku był nabyty;
Jest z tego względu arcyświetny,
Że gdy nim będzie stół nakryty,
Pomyśli się o jakiejś strawie,
To wszystkie zjawią się potrawy,
Co są na świecie, gdzie żyjemy:
Gorzałka, winko, piwko, miodek,
Nóż, łyżka, ręcznik, talerz, spodek.
Królowej go podarujemy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вот вам скатерть-самобранка:
Ее с чужбины привезли,
Пошита из силезской камки;
На стол ее лишь постели
И пожелай чего из снеди, —
Сейчас все мало в рот не въедет.
Горилка явится и мед,
Рушник, нож, ложка и тарелка.
Подарок этот — не безделка.
Его Эней царице шлет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот эту скатерть-самобранку
Давно из Липска привезли.
Захочешь кушать — спозаранку,
Днем, ночью — скатерть расстели
И загадай. Невеснь откуда
Появится любое блюдо,
К нему в придачу хлеб и соль,
Медок, пивцо, винцо, горелка,
Рушник, нож, ложка и тарелка.
Царице поднести дозволь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Из шленки скатерть, не простая,
Ее из Липска привезли;
В особицу от всех, такая —
На стол лишь только постели
И яство пожелай какое,
Враз будет снедь перед тобою,
Какую в свете не найдем:
Пивцо, медок, горилки ковшик,
Рушник, тарелка, ложка, ножик —
Царице скатерть поднесем.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот скатерть из силезской ткани,
Ее из Липска привезли,
Она кормилицей вам станет,
Стол только ею застели
И пожелай, что хочешь, — сразу
На ней все будет по заказу,
Что только лишь на свете есть:
Пивцо, винцо, медок, горелка,
Рушник, нож, вилка и тарелка,
Прими, царица, сделай честь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tady je ubrus, slezská práce,
ten někde v Lipsku sehnali,
kdykoli na stůl prostírá se,
máš jídel výběr nemalý:
všech možných druhů vzácné stravy
hned plný stůl máš bez přípravy,
všeho, co skýtá širý svět:
piva i vína, kořalenky;
nůž, lžíce, ubrousek zde tenký,
toť pro carevnu dáreček.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А се сап'янці-самоходи,
Що в них ходив іще Адам;
В старинниї пошиті годи,
Не знаю, як достались нам;
Либонь, достались од пендосів,
Що в Трої нам утерли носів,
Про те Еней зна молодець;
Сю вещ, як рідку і старинну,
Підносимо царю Латину,
З поклоном низьким, на ралець».

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина IV, строфа 45-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А се сапьянци самоходы,
«Що въ ныхъ ходывъ ище Адамъ;
«Въ старынные пошыти годы,
«Не знаю якъ досталысь намъ;
«Лыбонь досталысь одъ Пендосивъ,
«Що въ Трои намъ утерлы носивъ,
«Про те Эней зна молодець;
«Сю вещъ, якъ ридку и старынну,
«Пидносымо царю Латыну,
«Съ поклономъ нызькымъ, на ралець.»

Примітки: IV, 50.

       Частина IV стр. 50.

Адам — в Біблії перша людина, батько роду людського.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Либонь (СУМ-20): 1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть.

Носа втерти (утерти, урізати) — показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось (СУМ-11).

Пендоси — (від новогрец. — п'ять) лайливе прозвище греків (С.).

Ралець — подарунок, приношення (СУМ-11).

Сап'янці [Сапьянци] = сапоги сафьяновые (К.).
Чоботи або черевики, пошиті із сап'яну — тонкої м'якої шкіри найрізноманітніших кольорів, вигот. із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Ходити — ступаючи ногами, переміщатися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here are morocco-leather shoes
That Adam wore in paradise,
They are in perfect form to use,
Somehow we got them at good price.
From whom? From those brave kings
Who had in Troy clipped our wings,
Aeneas knows about these matters more:
And so, these slippers wrapped in satin
We give to His High Majesty, King Latin,
And whom, we with bowed heads adore."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А гэта боты-скараходы,
У іх хадзіў яшчэ Адам;
Не ведаю, з якой нагоды
У рукі трапіліся нам;
Магчыма, іх згубілі Грэкі,
Як з Троі гналі нас навекі,
Пра тое ведае Эней;
Рэч гэту, рэдкую даніну,
Падносім мы цару Лаціну
З паклонам нізкім ад гасцей».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И самоходните ботуши,
които носил е Адам;
след него още колко души
са ги износвали — не знам;
останаха ни май от оня,
на който в Троя взехме коня! —
Еней го питай за това;
та тая вещ старинна, рядка,
на теб поднасяме я, дядка,
и ниско скланяме глава...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann automatische Pantoffel,
Die Vater Adam selbst noch trug,
Gefertigt in uralten Zeiten, -
Weiß nicht, woher sie bei uns sind,
Vielleicht von diesen Ungeheuern,
Die uns in Troja zugesetzt, -
Aeneas kann da von berichten;
Diese antike Seltenheit
Entbieten wir König Latinus
Alluntertänigst als Geschenk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To buty są, co same idą,
Co chodził w nich już Adam drzewiej,
Uszyte w dawnych czasach, widać,
Jak nam dostały się, nic nie wiem;
Możliwe, że od tych Pendosów,
Co nam utarli w Troi nosa,
Eneasz — zuch wie o tym dobrze;
Tę rzadką, starą rzecz królowi,
Słynnemu w krąg Latynusowi,
Wręczamy, żeby prośbę poprzeć".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вот сапожки-скороходы,
В них хаживал еще Адам,
В давнишние пошиты годы,
Не знаю, как достались нам;
Кажись, их от пендосов взяли,
Что нас под Троей расчесали, —
Про то Энею лучше знать.
Сапожки — редкая вещица,
Тебе, Латин, она сгодится.
Изволь подарочек принять".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А вот сапожки-самоходы
(Их, видишь ли, носил Адам),
Козловые, давнишней моды,
Не знаю, как попали к нам.
Их завезли, кажись, пендосы,
Когда мы удирали босы,
А во главе — Эней-сударь.
Диковинную вещь такую
Тебе с поклоном презентую.
Носи, мол, на здоровье царь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вот сапожки-скороходы —
Их нашивал еще Адам —
В старинные пошиты годы;
Не знаю, как достались нам.
Их вроде у пендосов взяли,
Что нам под Троей нащелкали, —
Про то Энею лучше знать.
Вещь древнюю царю подносим,
Его с поклоном низким просим
Как редкость в дар ее принять».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сапоги есть скороходы,
Носил их праотец Адам,
В старинные пошиты годы,
Не знаю, как достались нам;
То ль их подбросили пендосы,
Что в Трое задали нам чеса,
То знает лишь Эней, наш князь.
Предмет сей редкий и старинный
Подносим в дар царю Латину,
Поклоном низким поклонясь».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A zde jsou boty samochůdy,
Adam je nosil, mně se zdá,
safián, kůže, všecko všudy
je poctivého řemesla.
My tenkrát Pendosům je vzali,
co nám tak hlavy natírali
(to ještě bylo před Trojou,
Aeneas vám to lépe poví),
ty nesem caru Latinovi
s hlubokou, nízkou poklonou.“

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цариця, цар, дочка Лавина
Зглядалися проміж себе,
Із рота покотилась слина,
До себе всякий і гребе
Які достались їм подарки,
Насилу обійшлось без сварки;
Як ось Латин сказав послам:
«Скажіте вашому Енею,
Латин із цілою сім'єю,
Крий боже, як всі ради вам.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Царыця, царь, дочка Лавына
Зглядалыся про мижъ себе,
Изъ рота покотылась слына,
До себе всякый и гребе
Яки досталысь имъ подаркы,
Насылу обійшлось безъ сваркы;
Якъ-ось Латынъ сказавъ посламъ:
«Скажите вашому Энею,
Латынъ и зъ цилою симьею,
Крый Боже, якъ вси рады вамь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 51.

Видання 1809:

рядок 2:

Зглядалися промеж себе

рядок 8:

Скажіте вашему Енею

Примітки: IV, 51.
         Частина IV стр. 51.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Гребти — жадібно забирати, захоплювати що-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зглядатися — обмінюватися поглядами; переглядатися (СУМ-20).

Крий Боже [Крій Боже] = храни Бог (К.).
Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного (СУМ-20)

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Сварка — гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The parents and the future bride
Looked at one another, filled with greed,
They slobbered when they eyed
The gifts, unusual, indeed.
They managed somehow to avoid the fight,
Which threatened to ignite.
King Latin told the envoys thus:
"Tell your famed chief that I and my whole family
Do welcome him and all of you most heartily.
We're happy to have you with us.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Царыца, цар, дачка Лавіна
Дары дзівосныя ўзялі.
Аж з роту капала ў іх сліна,
Так задаволены былі,
Аж захмялелі, як ад чаркі,
Ледзь справа не дайшла да сваркі;
Ды цар Лапін сказаў паслам:
«Энею дзякуй перадайце,
Як самым блізкім людзям, знайце,
Мы ўсёй сям'ёю рады вам.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин, царицата, Лавися
спогледнаха се — и търчат
да грабят; всичко ги сащиса,
направо слюнки им текат.
До бой за малко се не стигна,
но цар Латин ръка повдигна,
език започна да плете:
— На ваш Еней това кажете,
Латин приема даровете,
жена му, щерка му — и те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Königin, König und Lavinia
Schauten sich gegenseitig an,
Um ihren Mund wurde es wässrig,
Und jeder griff nach dem Geschenk,
Das man soeben unterbreitet, -
Fast hätten sie sich drum gezankt.
Da sprach Latinus zu den Boten:
"Gebt diese Antwort eurem Fürst,
Latinus und seine Familie
Sind glücklich, wenn er sie besucht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Królowa, król i córka miła
Popatrywali wciąż na siebie.
Wnet z ust się ślina potoczyła,
Do siebie każdy z nich tu grzebie
Podarki, co się im dostały,
Do swarów doszłoby bez mała;
Gdy oto posłom rzekł Latynus:
"Eneaszowi to powiedzcie,
Że radziśmy wam, jak nikt w świecie,
Latynus z całą swą rodziną.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Царица, царь, царевна-дочка
Переглянулись меж собой,
Всяк лакомого ждал кусочка
И за него готов был в бой.
Деля подарки, забияки
Насилу обошлись без драки;
Потом Латин сказал послам:
"Скажите вашему Энею,
Латин со всей семьей своею —
И, боже мой, как рады вам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин, Амата и царевна
Глазами друг на дружку хлоп.
Едва не кончилось плачевно:
К себе подарки всякий греб.
Насилу удалось без драки
Принять расположенья знаки,
И молвил царь Латин послам:
«Энею передайте, братцы:
Моя семья и домочадцы
Не описать как рады вам!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Царица, царь с Лавиной-дочкой,
Переглянулись меж собой
И, слюнки утерев платочком,
Гребли к себе наперебой
Подарки те, что им достались, —
Насилу от грызни сдержались.
Потом Латин сказал послам:
«Скажите вашему Энею,
Латин со всей семьей своею,
Спаси господь, как рады вам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

У дочки, у царя с царицей
При виде редкостей таких
Глаза сияли, рдели лица,
И слюнки потекли у них.
Подарки расхватали скоро,
Едва-едва сошло без спора,
Тогда Латин сказал послам:
«Скажите вашему Энею,
Что царь Латин с семьей своею,
Помилуй бог, как рады вам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Cařice, dcerka Lavinie
se s carem koukli po sobě,
hned slina z lačných úst se lije
a každý hrabe, jak to jde;
dárky si všecky rozebrali,
div že se při tom nepoprali,
a car teď poslům praví sám:
„Řekněte svému Aeneáši,
že jsem moc rád a všichni naši,
že s rodinou ho uvítám.

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І вся моя маєтность рада,
Що бог вас навернув сюди;
Мні мила ваша вся громада,
Я не пущу вас нікуди;
Прошу Енею покланятись
І хліба-солі не цуратись,
Кусок остатній розділю.
Дочка у мене одиначка,
Хазяйка добра, пряха, швачка,
То, може, і в рідню вступлю».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И вся моя маетность рада,
«Що Богъ васъ навернувъ сюды;
«Мни мыла ваша вся громада,
«Я не пущу васъ никуды;
«Прошу Энею покланятысь
«И хлиба, солы не цуратысь,
«Кусокъ остатній роздилю.
«Дочка у мене одыночка,
«Хазяйка добра, пряха, швачка,
«То може и въ ридню вступлю.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 52.

Видання 1809:

рядок 2:

Що бог вас навернув сюда

рядок 4:

Я не пущу вас нікуда

рядок 8:

Дочка у мене одиначка

Примітки: IV, 52.

       Частина IV стр. 52.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Маєтність — те саме, що маєток — земельне володіння поміщика, найчастіше із садибою та будинком (СУМ-20).

Одиначка — єдина дочка (СУМ-11).

Пряха — те саме, що пряля — жінка, яка пряде ручним способом на прядці (СУМ-11).

Цуратися — у значенні гребувати — ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, гордовито, без поваги, нехтувати когось, щось (СУМ-11).

Швачка — те саме, що кравчиня (СУМ-11).

Хазяйка добра, пряха, швачка.
Вища оцінка батьками, рідними, близькими дівчини на виданні. Похвала «хазяйка добра» недарма далі конкретизується словами «пряха, швачка». Швачка включає в себе також поняття «добра вишивальниця» (в народній поезії «шити—вишивати» — синонімічна пара; напр.: «Одна дала нитки, друга полотенця, Третя шила, шила—вишивала, Для козака—серця»). В умовах патріархального укладу з натуральними формами господарювання більшість речей домашнього вжитку здебільшого виготовлялися господарем та його сім'єю. Майже в кожній хаті ткали полотно і шили з нього одяг. А вишивка була найпоширенішим способом прикрасити тканину. Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, і години відпочинку від польових робіт — навесні та взимку. Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We, all of us, are very glad
That god directed you to us.
It certainly would make me sad
To see you leave. It would be piteous.
I welcome you with cordiality,
Stay here, enjoy our hospitality.
I want to share with you
Our land and our bread.
My daughter is so coveted,
We might become related, too."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мой двор і край мой рады будзе,
Што вы наведаліся нас,
Мне даспадобы вашы людзі,
Я не пушчу нікуды вас.
Прашу Энею пакланіцца,
Хай быць гасцём не ганарыцца,
Апошняе аддам яму.
Дачка мая — мастак па часці
Абед варыць, шыць, ткаць і прасці,
Дык, можа, і ў зяці прыму».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всички радват се — навреме
запратил ви е бог насам;
харесва ми се вашто племе,
на други няма да ви дам.
Поклони на Еней носете,
Латин готов е, му кажете,
последен залък да делим.
С едничка дъщеря сме ние,
добра стопанка — глади, шие,
та може и да се сродим.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mein ganzes Volk ist überglücklich,
Daß Gott euch hergeführt zu uns;
Euch alle finde ich sympathisch
Und lasse keinen von euch fort.
Entbietet meinen Gruß Aeneas,
Empfangen soll er Brot und Salz,
Will auch das Letzte mit ihm teilen.
Die Tochter ist mein Einzelkind,
Kann haushalten, kann nähen, waschen,
Vieleicht kommt's zum Familienbund."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Majestat cały mój się cieszy,
Że Bóg was przywiódł w ziemię naszą;
Mnie miła cała wasza rzesza,
Nie puszczę was; dla Eneasza
Przekazać ukłon proszę bardzo
I chlebem — solą nie pogardzać,
Ostatnim kęsem się podzielę.
Mam bowiem córkę — jedynaczkę,
Gosposię dobrą, prządkę, szwaczkę,
To może się spokrewnię śmiele".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И все латинцы тоже рады,
Что бог закинул вас сюда;
Вы сердцу моему отрада,
Я не пущу вас никуда;
Прошу Энею поклониться,
Моих щедрот не сторониться,
С ним кус последний разделю.
Есть дочка у меня Лавина —
Первейшая в краю дивчина,
Так, может, и в родню вступлю!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И всё мое владенье радо,
Что вас господь привл сюда.
Мне ваша нравится громада!
Не отпущу вас никуда.
Поклон Энею, а дотоле
Прошу отведать хлеба-соли,
Куском последним поделюсь.
Лавися, дочь моя, — хозяйка,
Шить, прясть умеет, не лентяйка...
Возможно, с вами породнюсь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И вотчина моя вся рада,
Что бог закинул вас сюда,
Народ ваш для меня отрада,
Я не пущу вас никуда,
Поклон Энею отнесите,
Хлеб-соль мою не обходите —
Кусок последний разделю.
Уж дочь невестится. Девица —
На все, вишь, руки мастерица,
Так, может, и в родню вступлю».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вся моя держава рада,
Вас сам господь привел сюда,
Для нас вы сущая отрада,
Я не пущу вас никуда.
Прошу Энею поклониться,
Пусть к нам приедет, не гордится,
Кусок последний разделю.
Имею дочь — еще девица,
Хозяйка, чудо-мастерица,
То, может, и в родню вступлю».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

My všichni jsme zde tomu rádi,
že pánbu vás sem provázel,
že budem dobří kamarádi,
už nepustím ho, kam by šel?
Pěkně k nám vítám, jak se říká,
a chléb a sůl ať neodříká,
rozdělím s ním i poslední.
Má dcera z dobré familie,
kuchařka dobrá, přede, šije,
možná, že budem příbuzní.“

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз попросив до столу
Латин Енеєвих бояр,
Пили горілку до ізволу
І їли бублики, кав'яр;
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба, шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ попросывъ до столу
Латынъ Энеевыхъ бояръ,
Пылы горилку до изволу
И йилы бублыкы, кавьяръ:
Бувъ борщь до шпундривъ зъ буряками,
А въ юшци потрухъ зъ галушкамы,
Потимъ до соку каплуны;
Зъ отрибкы баба, шарпанына,
Печена съ часныкомъ свынына,
Крохналь, якый йидять паны.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 53.

Видання 1809:

рядок 10:

Крохмаль, який їдять пани

Примітки: IV, 53.

       Частина IV стр. 53.

Бабабабка — страва з локшини, рису, сиру і т. ін. (СУМ-11).

Боярин, боярство — вживаються у значенні старшина (Т.Б.).

Бублик — круглий крендель із заварного тіста, що має форму кільця (СУМ-20).

Галушки [Галушкы] = клецки (К.).
Традиційна українська страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці (СУМ-11). Давніші способи приготування: «Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо, кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати» (М. — С. 152) (С.).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ізвол — дозвіл. До ізволу — до несхочу, до отвалу (Т.Б.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Кав'яр [Кавьяръ] = икра, из Греч. (К.).
Ікра — продукт харчування, який одержують унаслідок оброблення яєчок риби (СУМ-20).

Каплун — кастрований півень, якого відгодовують на м'ясо, а також страва з м'яса такого півня (СУМ-20).

Крохналькрохмаль, тут у значенні: кисіль (С.).

Отрібка — січена печінка (Лепкий, СУМ-11), нутрощі тварини чи птиці, приготовлені в макітрі особливим способом з відповідними для цього спеціями (С.).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди (СУМ-11).

Потрух в юшці — спосіб приготування: «Гусячі лапки, крила, печінку, нирки, пупки скласти в каструлю і варити; коли закипить два рази, очистити, покласти цибулі, зернистих ячних крупів і подавати» (М.).

Шарпанина — страва з борошна, масла, яєць та порізаного тонкими смужками замороженого чи солоного м’яса або риби (СУМ-11).

Шпундрі з буряками — свиняча грудинка, в інших рецептах — порібрина (частина туші, що прилягає до ребер), підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном (С.).

Юшка [Юшка] = уха́ (К.).
Суп м'ясний, картопляний, рибний і т. ін. (СУМ-11). Юшка, так само як і галушки, — страва загалом на сніданок та вечерю. Треба зауважити, що під «юшкою» часто розуміли бідняцьку, убогу страву. Іван Вишенський, картаючи черевоугодників-єпископів, докоряє їм бідняками, які «юшечку хлебчуть». Звідси нар.: Перебиватися з юшки на воду [те саме, що Перебиватися з копійки на копійку — жити дуже бідно, перемагаючи нестатки]. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло (Номис. — С. 51). Тому, коли юшка не бідняцька, як правило, це підкреслюється (С.).

З отрібки баба, шарпанина.
Саме про дві страви (з отрібки бабу і шарпанину) йде мова у всіх відомих мені виданнях «Енеїди» до 1969 року: у першому повному виданні 1842 р., у першому україномовному, а не у російській транслітерації, виданні 1909 р., у двох берлінських виданнях 1922 р., у всіх виданнях 1930-40-х рр., а також в академічному виданні 1952 р.
Справа кардинально змінюється починаючи з ювілейного видання 1969 р. (Київ, Наукова думка). У цьому і наступних виданнях (принаймні в тих, які я бачив) рядок подається геть по іншому: «З отрібки баба-шарпанина». Простою заміною коми на дефіс дві страви перетворилися на одну.
Мені важко назвати причину такої трансформації. Скоріш за все редактори видання скористались працею Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян : извлечено из нынешнего народного быта» (Киев : Тип. И. и А. Давиденко, 1860, стор. 151), в якій шарпанина названа не шарпаниною, а бабою-шарпаниною: «Баба-шарпанина. Відварити тарань або чабак, вийняти з бульйону, вибрати кістки, нарізати шматочками, покласти ці шматочки на сковороду, розвести рідко пшеничне тісто в тому ж бульйоні, покласти в тісто піджареної на олії цибулі, полити цим шматочки риби, посипати перцем, потім поставити в духову піч і коли буде готове — подавати». Якими б не були причини, але потрібно визнати, що у вищезгаданому виданні 1969 р. оригінальний текст «Енеїди» було спотворено і це спотворення вже 50 років тиражується.
З отрібки баба
. Якщо розглядати складові окремо, то за СУМ-11 отрібка — страва з подрібненої печінки, а баба або бабка — страва з картоплі, локшини, рису, сиру і т. ін. А разом, за Ставицьким, «бабка з нутрощів тварини чи птиці, приготовлених в макітрі особливим способом з відповідними для цього спеціями». Тобто це може бути тушкована з нутрощами картопля (локшина, рис) або запіканка (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after having done
This short address, the Latin tsar
Invited each and everyone
To have a drink and some caviar.
And then, there was the prolongation
Of eating and of mastication
Of various fantastic dishes,
Like borshch from young red beets,
And dumplings with all kinds of meats,
Castrated cocks, and crabs, and fishes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І запрасіў паслоў Траянскіх
Лацін за стол багаты свой,
Пілі гарэлку з кубкаў панскіх
І частаваліся ікрой,
Хапіла ўсім баршчу і юшкі,
Былі славутыя галушкі,
Запечаныя тараны:
Была з прыправаю свініна,
Гатункаў розных смажаніна,
Крухмал, які ядзяць паны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За пратениците трапеза
веднага сложи цар Латин.
Там всеки с чер хайвер замезя
и пият водка до един.
Поднасят борш с цвекло и свинско
и пуйка с фрикасе латинско,
и дреболии за мезе,
и качамачец със сланина,
бут с чесън в глинена съдина
и крем — заблажка за князе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus hat alle Gesandten
Ins Haus geladen und zu Tisch,
Sie tranken Schnaps nach Lust und Laune
Und aßen Kaviar mit Brot;
Braten vom Fleisch und Borschtsch mit Rüben,
Klößchen mit Brühe fein gekocht,
Sowie im Saft geschmorte Hähnchen
Und auch Pasteten aller Art;
Schweinsbraten gab's mit Knoblauchsoße
Und Creme, wie es die Herrschaft mag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus posłów Eneasza
Do stołu prosił najłaskawiej
Gorzałkę pili z kubków, flaszek
I obarzanki jedli, kawior;
Był barszczyk z mięsem, buraczkami,
Pierogi w juszce z podrobami,
Kapłony i niech wszyscy wiedzą,
Z wątróbki babka — szarpanina,
Pieczona z czosnkiem wieprzowina
I krochmal, co panowie jedzą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом Латин к большой трапезе
Позвал Энеевых бояр:
Горилку пили, сколько влезет,
Хлебали дружно вкусный взвар,
Борщ с бураками, и галушки,
И потроха в горячей юшке,
Отведали и каплунов,
И запеченную свинину,
С пшеничной бабой солонину,
Кисель, что варят для панов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Царя Латина хлебосольство
Пришлось троянцам по нутру.
Хлестало пенную посольство;
Все ели бублики, икру?
Была похлебка с потрохами,
К борщу — грудинка с бураками,
Затем с подливой каплуны;
На перемену — лещевина,
За нею — с чесноком свинина,
Кисель, что кушают паны.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

К столу немедля проводили
Энеевых бояр гурьбой.
Все допьяна горилку пили
И ели бублики с икрой.
Был борщ с грудинкой, с бураками,
Галушки с юшкой, с потрохами,
Потом с подливой каплуны,
С осердьем баба-шарпанина,
Жаркое — с чесноком свинина,
Кисель, какой едят паны.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сразу просит к угощенью
Латин гостей, на пир горой,
Горилку пили без стесненья
И ели бублики с икрой,
Борщ ели с мясом, с бураками,
Уху, галушки с потрохами,
С подливой были каплуны,
Пирог и баба-шарпанина,
Жаркое — с чесноком свинина,
Крахмал, какой едят паны.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bojaři z Troje, vzácní hosti,
ke stolu šli za párem pár,
kořalku pili do libosti,
preclíky jedli, kaviár,
boršč, maso s řípou, s přílohami,
pak dršťky, játra s haluškami,
bažanty k tomu ve šťávě,
sekanou, mísu ryb a šneků,
vepřovou kýtu na česneku,
buchty, co jedí o svatbě.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В обід пили заморські вина,
Не можна всіх їх розказать,
Бо потече із рота слина
У декого, як описать:
Пили сикизку, деренівку
І кримську вкусную дулівку,
Що то айвовкою зовуть.
На віват — з мущирів стріляли,
Туш — грімко трубачі іграли,
А многоліт — дяки ревуть!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ обидъ пылы заморськи вына,
Не можна всихъ ихъ росказать,
Бо потече изъ рота слына
У де-кого, якъ опысать:
Пылы Сыкызку, деренивку
И крымську вкусную дуливку,
Що то айвовкою зовуть.
На виватъ — зъ мущыривъ стрилялы,
Тушь — гримко трубачи игралы,
А многолитъ — дякы ревутъ!

Примітки: IV, 54.

       Частина IV стр. 54.

Айвовкаайвівка — наливка або настоянка з айви (СУМ-20).

Деренівка — настояна на ягодах дерена (кизила) горілка (СУМ-20).

Дулівка — наливка з груш дуль (СУМ-11).

Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (СУМ-20).

МноголітМногая літа — традиційна українська святкова пісня. Виконується як на офіційних заходах, таких як весілля, церковні події та інші урочистості, так і на неофіційних святах (дні народження, іменини).

Мужчир, мущир [Мужчырь] = ступка; маленькая мортира (К.).
Гармата з коротким дулом, з неї вели навісний вогонь, як з нинішнього міномета. Мужчири також служили для салютів під час урочистостей. Мужчирі малого калібру служили в господарстві ступами (С.). У цій строфі мається на увазі мортира.

Сикизка — настойка на сикизі, тобто інжирі. Сушений інжир, фиги — поширений на Україні в давні часи привозний продукт, ласощі; один з предметів чумацького промислу (С.).

В обід пили заморські вина.
«Заморські вина» на обіді Латина — звичайні домашні настойки, одначе приготовлені на привозних південних фруктах. Першою названа настойка на більш цінній ягоді, далі — дешевші (С.).

На віват — з мущирів стріляли і далі.
Мужчир (мортира) — гармата з коротким дулом, з неї вели навісний вогонь, як з нинішнього міномета. Мужчири також служили для салютів під час урочистостей.
Трьома заключними рядками, трьома штрихами передає автор «музику» свята в панському будинку, де кожний тост супроводжувався салютом з гармат, інколи з фейєрверком, тушами оркестрів, заздравними хорами—кантами «многая лета» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At dinner, they enjoyed imported wines.
If I wished to describe them all,
I would hear your unending whines
And in your mouths would be a waterfall.
But, anyway, they drank SYKYZKU, DERENIVKU
As well, the heavenly DULIVKU.
And facing life's unwanted brevity,
They fired mortars for good luck,
The trumpeter was roaring like a rutting buck,
The dyaks yowled hymns about longevity.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Віном заморскім за абедам
Цар загадаў пачаставаць
Сваіх гасцей, але аб гэтым
Нялёгка вершам расказаць:
Пілі пярцоўку, палыноўку,
Зуброўку, крымскую айвоўку:
Быў баль, і не абы-які.
Там на віват — з марцір стралялі,
Туш — гучна трубачы ігралі,
А многа лет — раўлі дзякі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С вина презморски, отдалече,
започнаха да ги поят,
не мога — слюнка ми потече,
не могат да се изброят;
вишновка пиха с половница,
кайсиевица — с тънка жица,
а други кримска ще рекат.
Салюти даваха с мортири
и туш оркестър бодро свири,
осанна дяците реват.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Mahl gab's importierte Weine,
Die man nicht alle zählen kann
Manchem wird's um den Mund ganz wässrig,
Alle erlesen im Geschmack.
Getrunken wurde Schnaps aus Beeren,
Auch Quittenlikör von der Krim,
Welchen man dort Cydonia nannte.
Musketen feuerten Salut,
Einen Tusch donnerten Trompeten,
Ad multos annos sang der Chor.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zamorskie w obiad pili wina,
Nie można wszystkich wspomnieć dzisiaj,
Bo z ust pocieknie zaraz ślina
U wielu przy tym ich opisie:
Sykizkę pili, dereniówkę
I smaczną krymską też gruszkówkę,
Ajwówkę zwaną, jak kto życzy.
Na wiwat im moździerze grzmiały,
Trębacze grali tusz wspaniały
"Ad multos annos" diacy ryczą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лакали вина дорогие,
Каких не всякому дадут,
А коли рассказать — какие,
Невольно слюнки потекут.
Хватили кстати и грушовки,
Потом кизиловки, айвовки.
Всяк сколько было сил харчил;
Стреляли в воздух из мушкета,
Дьяки ревели: "Многи лета!",
И туш играли трубачи.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Заморских вин запас немалый
Троянцы выдули в обед.
Но слюнки потекут, пожалуй!
Расписывать охоты нет.
Кизиловую и дулевку,
Вернее, крымскую айвовку,
Там распивали, что квасок.
На «виват» из мортир стреляли,
Туш громко трубачи играли,
А дьякон многолетье рёк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А сколько вин заморских пили,
Пожалуй, не расскажешь тут;
Коль описать, какие были,
У многих слюнки потекут;
Сикозку пили с кизиловкой
И ту, что прозвана айвовкой —
Настойку крымскую из груш.
На «виват» били из мушкетов,
Дьяки ревели «Многи лета!»,
А трубачи играли туш.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вин заморских было много,
Все перечесть — немалый труд,
Коль рассказать каких, ей-богу,
У многих слюнки потекут:
Была кизиловка, терновка,
Айвовка крымская, грушовка,
И даже были коньяки!
На «виват» из мортир стреляли,
Туш громко трубачи играли,
Ревели «много лет» дьяки.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zámořská potom pili vína,
nemožno všecka jmenovat,
by netekla vám od úst slina,
mohlo by se vám o tom zdát.
Pili stkizku, derenivku,
a k tomu krymskou dobrou slivku,
co samospasitelnou zvou.
Z hmoždířů padesát ran dali,
trubači tuš jim vyhrávali
a „mnoga ljeta“ ďáčci řvou.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин по царському звичаю
Енею дари одрядив:
Лубенського шмат короваю,
Корито опішнянських слив,
Горіхів київських смажених,
Полтавських пундиків пряжених
І гусячих п'ять кіп яєць;
Рогатого скота з Лип'янки,
Сивухи відер з п'ять Будянки,
Сто решетилівських овець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ по царському звычаю
Энею дары отрядывъ:
Лубеньского шматъ короваю,
Корыто Опишнянськыхъ слывъ,
Орихивъ Кіевськыхъ смаженыхъ,
Полтавськыхъ пундыкивъ пряженыхъ
И гусячыхъ пьять кипъ яець;
Рогатого скота зъ Лыпъянкы,
Сывухы видеръ съ пьять Будянкы,
Сто Решетыливськыхъ овець.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 55.

Видання 1809:

рядок 10:

Сто решетиловських овець

Примітки: IV, 55.

       Частина IV стр. 55.

Будянка — село на Полтавщині, яке славилось своєю сивухою (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Копа — одиниця лічби, що дорівнює 60 (снопів, яєць і т. ін.) (СУМ-20).

Коровай [Коровай] = свадебный хлеб, раскрашенный и убранный цветами (К.).
Великий круглий здобний хліб із прикрасами з тіста, який печуть на весілля або на якісь інші урочистості чи свята (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лип'янка — село поблизу Полтави (С.).

Лубенського шмат короваю.
«Коровай — весільний хліб. Робиться як звичайна хлібина, тільки більша за розміром; потім на неї накладаються виліплені з цього ж таки тіста та випечені як і хлібина шишечки, голуби, вензелі та ін. Знамениті короваї лубенські» (М.). Як у першому подарунку троянців, так і в першому подарунку Латина — натяк на бажаність шлюбу Енея та Лависі (С.).

Лубни — за часів Гетьманщини центр Лубенського полку, потім Лубенського повіту. Зараз адміністративний центр Лубенського району Полтавської області. Вірогідно у часи Котляревського славилося своїми караваями.

Опішня — нині селище міського типу Зінківського району Полтавської області (С.). Славилось високим гатунком і добрим смаком слив (Ш.).

Пряже́нийпрягти, пряжити — готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити (СУМ-11).

Пундик — рід печива або пиріжків (СУМ-11).
Пряжені пундики. Давня народна страва. «Взяти пшеничного кислого тіста, розкачати коржиками, піджарити цибулю на олії, перекласти коржики цією цибулею шарів у п'ятнадцять чи двадцять, поставити в піч, коли готові — вийняти, змазати олією і подавать» (М). Скоромні пундики робили з пшеничної локшини, звареної на молоці, перемішували з коров'ячим маслом та яйцями і ставили в піч у макітрі (Ш.).

Решетилівка — колись село Полтавської губернії, зараз місто, центр Решетилівського району Полтавської області. Решетилівка славилась своїми вівцями, звідси відомі на всю Україну шапки решетилівських смушків (Ш.).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Смажений — який тримали на вогні, на жару, добре пропікли (насіння, горіхи і т. ін.) (СУМ-11).
Смажені горіхи — звичайні горіхи засилають до натопленої печі, а потім кладуть їх в холодну воду (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As it behooved a household head,
- Since they became good chums -
He sent Aeneas-Lord a piece of wedding bread,
As well, a basket of OPISHNIA plums.
Besides, some Kyiv roasted nuts,
Poltava toasted pastry cuts
And five times sixty of goose eggs,
Horned cattle from LYP'IANKA,
Five pails of whiskey from BUDIANKA,
Besides, a hundred head of tegs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энея ласка не забыта.
Лацін Энею — нашых знай! —
Даў Апішнянскіх сліў карыта,
Яшчэ Лубенскі каравай,
Палтаўскіх коржыкаў-ласунак,
А з Кіева на пачастунак
Тры торбы спелых арахоў.
З Будзянкі сотняў пяць яечак,
Сто Рашацілаўскіх авечак,
Ліпянскіх племянных быкоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отвърна с дарове богати
Латин — по царски обичай:
солени орехи изпрати,
Лубенски пухкав бял кравай,
корито опешнянски сливи,
погачи, цял кафез носливи
юрдечки, няколко юнци,
говеда, крави от Липянка,
пет кофи водка от Будянка,
сто решетиловски овци.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latin, nach königlicher Sitte,
Hat auch Aeneas reich beschenkt:
Als Gebäck Korowaj aus Lubenj,
Opischnian-Pflaumen einen Trog,
Aus Kyjiv fein gebrannte Nüsse
Und aus Poltawa Zwiebelteig
Sowie fünf Schock von Gänseeiern;
Rinder aus Lypianka gab's auch,
Vom Distelschnaps ganze fünf Eimer,
Schafe aus Finnland, hundert Stück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus królów obyczajem
Eneaszowi dary posłał:
Kęs łubieńskiego korowaju,
Koryto śliw z Opiszni poszło,
Z Kijowa zaś orzechy znane,
Z Połtawy ciastka przypiekane
I pięć kop jaj, co zniosły gąski;
Z Lipianki bydło słynne nader,
A anyżówki aż z pięć wiader
I owiec sto reszetyłowskich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латин невежей вовсе не был.
С гостями всласть поев, попив,
Энею шлет ковригу хлеба,
Корыто опошнянских слив,
Орехов киевских каленых,
Полтавских пундиков слоеных,
Яиц три сотни, варенец,
Коров, бугаев из Липянки,
Сивухи бочку из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Расщедрился на этот случай
Латин, Энею отрядив
Лубенский каравай пахучий,
Корыто опошнянских слив,
Сивухи бочку из Будянки,
Бычков и телок из Липянки,
Сто решетиловских овец,
Орехов киевских каленых,
Полтавских коржиков печеных,
Яиц гусиных, наконец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, обычай соблюдая,
Послал, Энея отдарив,
Лубенского кус каравая,
Корыто опошнянских слив,
Яичек сотни три гусиных,
Да пундиков полтавских жирных,
Орехов киевских корец
И скот рогатый из Липянки,
Сивухи бочку из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, Энею воздавая,
Шлет, благодарности излив,
Кус лубенского каравая,
Корыто опошнянских слив,
Орехов киевских каленых,
Полтавских коржиков слоеных,
Яиц три сотни, на конец
Скота немало из Липянки,
Бочонок водки из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latin, jak slušelo se králi,
dal pro Aenea dárky dřív:
dort z Luben, jak tam dělávali,
koryto opišňanských sliv,
ořechů, v Kyjevě co praží,
vdolečků, v Poltavě co smaží,
a husích vajec kop dal pět,
rohaté voly od Lypjanky,
pět věder dobré kořalenky,
sto ovec jako nádavek.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин старий і полигався
З Енеєм нашим молодцем,
Еней і зятем називався, —
Но діло краситься кінцем!
Еней по щастю без поміхи
Вдавався в жарти, ігри, сміхи,
А о Юноні і забув,
Його котора не любила
І скрізь за ним, де був, слідила.
Нігде од неї не ввильнув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ старый и полыгався
Зъ Энеемъ нашымъ молодцемъ,
Эней и зятемъ назывався, —
Но дило красытся кинцемъ!
Эней по щастью безъ помихы,
Вдавався въ жарты, игры, смихы,
А о Юнони и забувъ,
Його котора не любыла,
И скризь за нымъ, де бувъ, слидыла,
Нигде одъ ней не ввыльнувъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 56.

Видання 1809:

рядки 4-5:

Но діло краситься концем!
Еней при щастю без поміхи

рядок 9:

І скрізь за ним, где був, слідила.

Примітки: IV, 56.
         Частина IV стр. 56.

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Жарти — сказане або зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Полигатися — завести знайомство, зав'язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Latin was so intimate
With our Aeneas that he saw
Him in his plans as designate
To be his son-in-law.
Aeneas so enjoyed his life, no doubt,
He joked and laughed day in day out.
He never thought of Juno, his fierce foe,
Whose hatred for him was enormous.
And shadowing him - multiformous,
He could not hide from her mean blow.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хоць цар стары, а пабратаўся
З Энеем нашым малайцом,
Ужо Эней і зяцем зваўся, —
Ды справа славіцца канцом!
Эней, які без перашкоды
Улёг у жарты і прыгоды,
Юноны хітрыкі забыў;
Але Энея не забыла
Юнона, скрозь за ім сачыла:
Дзе гасцяваў, з кім еў і піў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И хвалеше Еней горещо,
и зет нарече го комай,
но хубаво е всяко нещо,
когато свърши с хубав край.
Еней, намерил тук подслона,
забравил беше за Юнона —
пак буйства, песни, смехове.
Но тя го мразеше, слухтеше,
навсякъде го тя следеше —
не ще се лесно отърве.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alter Latinus hat gleich Freundschaft
Geschlossen mit dem lieben Gast
Und ihn als Schwiegersohn bezeichnet, -
Laßt sehen, was zum Schluß noch kommt! -
Aeneas sah des Glücks kein Ende,
Er scherzte, spielte, lachte froh,
Und dachte gar nicht mehr an Juno,
Die ihm nie freundschaftlich gesinnt,
Sondern ihn stets mit Haß verfolgte,
Wo er nur war, wohin er ging.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus stary z Eneaszem
Zadawał się, myślami dzielił,
Zwał zięciem, lecz przysłowie nasze
Powiada: koniec wieńczy dzieło!
Eneasz się szczęśliwie wdawał
W żarciki, śmiechy i zabawy,
Zapomniał całkiem o Junonie,
Co wciąż go bardzo nie lubiła
I wszędzie za nim już śledziła,
By nigdzie przed nią się nie schronił

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так помаленечку связался
Латин с троянским молодцом,
Эней уж зятем назывался, —
Но дело красится концом!
Помехи никакой не зная,
Жил пан Эней, резвясь, играя,
Забыл Юнону ветрогон;
Она ж Энея не забыла,
Исподтишка за ним следила,
Куда бы ни укрылся он.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин связался, столковался
С Энеем, нашим удальцом.
Эней и зятем назывался, —
Да дело славится концом!
Пошли забавы и потехи.
Сынок Анхизов без помехи
Успел на радостях гульнуть,
Хотя по-прежнему Юнона
За ним следила неуклонно,
Не позволяя увильнуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так старина Латин связался
С Энеем нашим, молодцом,
Эней уж зятем назывался, —
Но дело красится концом!
Эней, на счастье, без помехи
Пустился в игры и потехи,
Юнону и не вспомянул.
Она ж вражду к нему хранила,
Где ни бывал, за ним следила.
Он от нее не увильнул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот так старик Латин связался
С Энеем нашим молодцом.
Эней уж зятем назывался,
Но дело красится концом!
В пиры веселые, в потехи
Эней пустился без помехи,
А про Юнону позабыл.
Его ж Юнона не забыла,
Везде она за ним следила,
И на виду всегда он был.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aenej to vyhrál u Latina,
tam už ho zetěm nazvali,
ať se však nikdo nevypíná,
než konec dílo pochválí.
Aeneáš zatím seděl v tichu,
při hrách a žertech, v samém smíchu,
na Juno ani nevzpomněl;
že ze srdce ho nenávidí
a pořád za ním všude slídí,
jí nemoh ujít, i když chtěl.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іриса, цьохля проклятуща,
Завзятійша од всіх брехух,
Олимпська мчалка невсипуща,
Крикливійша із щебетух,
Прийшла, Юноні розказала,
Енея як латинь приймала,
Який між ними єсть уклад:
Еней за тестя мав Латина,
А сей Енея як за сина,
І у дочки з Енеєм лад.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ирыса цьохля проклятуща,
Завзятійша одъ всихъ брехухъ,
Олыпська мчалка невсыпуща,
Крыклывійша изъ щебетухъ;
Прыйшла Юнони росказала,
Энея якъ Латынь прыймала,
Якый мижъ нымы есть укладъ;
Эней за тестя мавъ Латына,
А сей Энея, якъ за сына,
И у дочкы зъ Энеемъ ладъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 57.

Видання 1809:

рядок 5:

Пришла, Юноні розказала

рядок 7:

Який меж ними єсть уклад

рядок 10:

І що в дочки з Енеєм лад

Примітки: IV, 57.
         Частина IV стр. 57.

Брехун [Брехунъ] = лгун (К.).
Той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Завзятий [Завзятый] = неуступчивый (К.).
1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Іриса (Ірися) — в античній міфології Ірися (Ірида) — богиня райдуги, прислужниця богів, передовсім Юнони. Виступає посередницею між богами і людьми (як райдуга з'єднує небо і землю) (С.).

Лад — згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін. (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мчалка [Мчалка] = вестница (К.).
Від дієслова мчати, скоро переносити (С.) у значенні слова «вісниця» — та, яка приносить якусь звістку; вістунка (СУМ-20).

Невсипуща — яка не знає втоми і виявляє наполегливість, настирливість у роботі; невтомна, роботяща (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Тесть — батько дружини (СУМ-11).

Уклад — порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.) (СУМ-11).

Цьохля [Цохля] = живая девка, проворная в дурном смысле (К.).
Балакуха, пліткарка (СУМ-11). На лихе проворна (Л.).

Щебетуха — та, хто швидко, жваво говорить, розмовляє (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Irene, the base mudslinging broad,
The most sarcastic liar ever known,
The herald for the lantern-jawed,
Vociferous Olympian crone,
Told Juno that Aeneas was accepted
By Latin, welcomed and respected,
And what arrangements they agreed upon:
They were in-laws and nothing less.
The daughter and Aeneas live in blissfulness.
Hard times for our hero were bygone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ірыся не спускае вока
З людзей і грэшных спраў людскіх,
Навіны носіць, як сарока,
На неба да багоў сваіх;
Яна Юноне расказала
Аб тым, што пра Энея знала,
Як быў Лацін Энею рад,
Які за цесця меў Лаціна,
А той Энея меў за сына,
І што ў дачкі з Энеем лад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ирида, първа дяволица,
клюкарка, здраве му кажи,
известна из Олимп сплетница,
прочута с козни и лъжи,
отиде тутакси при нея,
разказа как Латин Енея
посрещнал като роден син,
как с тежки дарове дошли са,
как се харесали с Лавися
и бил му като тъст Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Iris, die boshaft und verschlagen,
Das größte Klatschweib weit und breit,
Am Olymp überall zugegen,
Wo es zu hören etwas gab,
Eilte zu Juno und erzählte
Von dem Empfang und dem Vertrag
Zwischen Aeneas und Latinus:
Aeneas, beinah Schwiegersohn
Und der Latinus Schwiegervater,
Die Tochter war dem zugeneigt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Irys wstrętna, wszędobylska,
Ze wszystkich kłamczuch najkłamliwsza,
Donosicielka olimpijska
Ze wszystkich trajkot najkrzykliwsza,
Wnet przyszła, jej opowiedziała,
Jak Trojan Lacjum powitało
I jaki układ w życie wchodzi:
Eneaszowi już Latynus
Za teścia jest i zwie go synem,
I córka z Eneaszem w zgodzie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тварь проклятущая Ирися —
Олимпский вестник бед и зол —
К Юноне прискакала рысью,
По ветру распустив подол.
Часа четыре ей шептала,
Все про Энея рассказала:
Мол, в силе чертов вертопрах;
Как тестя чтит царя Латина,
И сам Латину вроде сына
И с дочкою в больших ладах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ирися — торопыга, врунья,
Богов заядлый вестовой,
Заноза, таранта, крикунья —
Спешила долг исполнить свой:
Юноне натрещать скорее,
Как чествует Латынь Энея,
Как попросту и без затей
Он тестем, вишь, зовет Латина,
А царь Энея счел за сына,
И с дочкой снюхался Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Проклятая Ирися злая,
Брехуха — хуже не сыскать,
Олимпа сплетница лихая
И мастерица покричать,
Пришла, Юноне рассказала,
Энея как Латынь встречала,
Как все в согласие пришло:
Эней, как тестя, чтит Латина,
Сам стал Латину вроде сына,
На лад и с дочкою пошло.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ирися, проклятая лгунья,
Крикунья, сплетница, юла,
Олимпа вестница, болтунья,
Зловредней всех богинь была,
Пришла, Юноне рассказала,
Энея как латынь встречала
И как Латин Энею рад,
Как тестем счел Эней Латина,
Царь полюбил его, как сына,
У дочери с Энеем лад.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Iriška, mrcha zatracená,
největší klepna, kápo všech,
olympská trajda osvědčená,
nejkřiklavější z ženiček,
přišla Junoně vykládati,
jak Aeneáše přijal Latin
a jakou úmluvu s ním má:
vidí v něm zetě jak se patří,
pan tchán se líbí Aeneáši
a dcerka že se nezdráhá.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Еге! — Юнона закричала. —
Поганець як же розібрав!
Я нарошно йому спускала,
А він і ноги розіклав!
Ого! провчу я висікаку
І перцю дам йому, і маку,
Потямить, якова-то я.
Проллю троянську кров — латинську,
Вмішаю Турна скурвасинську,
Я наварю їм киселя».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Еге! Юнона закричала:
«Поганець якъ же розибравъ;
«Я нарошно йому спускала,
«А винъ и ногы розиклавъ!
«Ого! провчу я высикаку
«И перцю дамъ йому и маку,
«Потямыть якова-то я.
«Пролью Трояньску кровь — Латыньску,
«Вмишаю Турна скурвасынсьску,
«Я наварю имъ кисиля.»

Примітки: IV, 58.

       Частина IV стр. 58.

Висікака [Высикака] = бойкий, дерзкий (К.).
Дерзкій, нахалъ, выскочка (Г.). Нахаба, задирака (Л.).

Наварити каші (пива, гіркої і т. ін.) — зробити що-небудь небажане, неприємне і т. ін.; наробити лиха, завдати клопоту.

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Потямити — зрозуміти (СУМ-11).

Скурвасинська — вірогідно походить від скурвий син. Скурвий. Распутный. Скурвий син. Сынъ распутной женщины (Брань) (Г.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Indeed!" cried Juno, very miffed.
"That good-for-nothing and so smart!
Intentionally, I gave a shrift,
And he stretched out his legs apart!
I'll teach him some good lesson yet!
Weil peppered that he won't forget.
He will remember me and who I am!
I'll spill the Trojan and the Latin blood,
i will involve yet Turn, the hooker's dud,
They'll eat my soup ad nauseam!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Эгэ! — Юнона закрычала. —
На волю вылецеў сакол!
Я многае яму спускала,
А ён і ногі ўжо на стол!
Ого! Я правучу чарцяку
І перцу дам яму, і маку,
Я кроў Траянскую пралью.
Абвесціць Турн вайну Лаціну,
Ім трэсак я ў агонь падкіну,
Я навару ім кісялю».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Я виж! — Юнона се замята —
къде поганеца му бил!
Аз да го пусна под кревата,
а той на него се качил!
Охо! Ще разбере юнака
кой кум, кой сват, какво го чака,
ще види той коя съм аз.
Каква троянска кръв —> латинска
ще ливне — в радостта роднинска
ще им напъхам Турн завчас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ohe! - schrie außer sich die Juno, -
So weit treibt es der Tunichtgut!
Ich ließ die Zügel etwas locker,
Er nimmt sich Freiheiten heraus!
Dem Schamlosen will ich was zeigen
Und bringe ihm die Ordnung bei,
So wird er lange an mich denken!
Fließen soll der Trojaner Blut,
Auch der Latiner, und von Turnus,
Ein heißes Süppchen koch ich ihm!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, tak — Junona zakrzyczała, —
Poganiec ten się zorientował!
Umyślnie jemu przepuszczałam,
A ten się tu zamelinowal!
Oho! Nauczę już cwaniaka
I pieprzu wsypię mu, i maku,
Już popamięta, jaka jestem.
Trojańską zleję krew, latyńską,
Turnusa zmieszam skurwysyńską,
Nawarzę kaszy ja im fest tu".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Эге! — Юнона закричала. —
Так вот куда, стервец, забрел;
Ему нарочно я прощала,
Так он и ноги бряк на стол!
Жаль, прежде я того не знала.
Постой, я так прижму нахала,
Что содрогнется вся земля!
Троянцам, Турну и Латину —
Всем кровь пущу, по шее двину,
Всем наварю я киселя!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Эге! — Юнона закричала. —
Сквернавец далеко зашел!
Не осадила я нахала,
Уж он и ноги класть на стол.
Ну, проучу я фордыбаку!
И перцу дам ему, и маку.
По-свойски с ним поговорю.
Стравлю латинцев и троянцев,
Вмешаю Турновых поганцев.
Я киселя им наварю!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Эге! — Юнона закричала: —
Поганец, до чего дошел,
Ему нарочно я спускала,
А он — и ноги грох на стол!
Ого, как проучу пролазу!
Задам такого перцу сразу,
Запомнит, какова-то я:
Стравлю латин, троянцев драться,
Заставлю Турна замешаться,
Я наварю им киселя».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Еге! — Юнона закричала, —
Он, вижу, счастливо зажил,
Ему я долго все спускала,
А он и ноги разложил.
И проучу ж его, собаку,
И перцу дам ему и маку,
Вот он узнает у меня!
Троянцев кровь солью с латинской,
Добавлю Турна крови свинской
И наварю им киселя!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Jehehe!“ Juno zavřískala.
„Holomek, klouče nezdárné!
Já schválně jsem mu zvůli dala
a on si nohy roztáhne.
Oho, jen počkej, moulo drzý!
Však ty mě zase poznáš brzy,
já ti tu slávu opepřím.
Turna tam pošlu, jeho vojska,
poteče krev latinská, trojská —
pěkně jim to tam zavařím!“

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І на! через штафет к Плутону
За підписом своїм приказ,
Щоб фурію він Тезифону
Послав к Юноні той же час;
Щоб ні в берлині, ні в дормезі,
І ні в ридвані, ні в портшезі,
А бігла б на перекладних;
Щоб не було в путі препони,
То б заплатив на три прогони,
Щоб на Олимп вродилась вмиг.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И на! черезъ штафетъ къ Плутону
За пидпысомъ своимъ прыказъ,
Щобъ фурію винъ Тезыфону
Пославъ къ Юнони той же часъ;
Щобъ ни въ берлыни, ни въ дормези,
И ни въ ридвани, ни въ портшези,
А биглабь на перекладныхъ;
Щобъ не було въ пути препоны,
Тобъ заплатывъ на тры прогоны,
Щобъ на Олымпъ вродылась въ мыгъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 59.

Видання 1809:

рядок 2:

За подписом своїм приказ

Примітки: IV, 59.

       Частина IV стр. 59.

Берлин — старовинна карета для далеких подорожей (СУМ-20).

Бігти — швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямку (СУМ-20).

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Дормез — (франц. dormіг — спати) — м'яка карета, пристосована для спання в дорозі (С.).

Заплатити — віддати плату за що-небудь (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Перекладні — екіпаж з кіньми, яких замінювали на поштових станціях (СУМ-11). На державних (казенних) дорогах екіпажі, в які на кожній станції (приблизно через десять — п'ятнадцять кілометрів) впрягали свіжих коней і міняли візника. Плату брали і за кількість прогонів, і за швидкість.

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Портшез (франц. рогtег — носити і сhaіsе — стілець) — легке переносне крісло, в якому можна сидіти напівлежачи (СУМ-11). Ноші, в які не запрягали коней; носили їх слуги (Ш.).

Прогін — ділянка шляху між поштовими станціями (СУМ-11):
Заплатити на три прогони — тобто оплатити дорожні витрати у потрійному розмірі, щоб на кожній станції обслуговували в першу чергу, давали кращих коней і везли якомога швидше (С.).

Ридван — у XVIII — на початку XIX ст. — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6-12 кіньми (СУМ-11).

Тезифона — фурія — у римській міфології фурії — богині помсти, які переслідували людей за провини (С.).

Фурія (Евменіди) — грецькі богині помсти. Алєкто, Тезифона, Меґера (Л.). Фурії (в грецьких міфах — еріннії), богині помсти, що за провини людей переслідували їх під час життя і після смерті. Великий грецький драматург Есхіл (524-457) зображує їх страшними бабами, оповитими гадюками, на головах яких клубочаться гадюки замість волосся (Ш.).

Штафет — лист, посланий естафетою, через гінців, які передають листа з рук в руки (С.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And lo! She fired off her own
Compelling note to Pluto, a command,
To send the fury, Tesiphone,
To Juno overland.
She wasn't permitted on that deputation
Wheeled means of transportation,
But only on horseback.
Lest there be obstacles on her long way,
For three horse changes he should pay,
She must come to Olympus like a crackerjack.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За подпісам сваім Плутону
Шле эстафетаю наказ,
Каб да Юноны Тэзіфону
Ён выпраўляў у той жа час:
Каб ні ў карэце і ні ў брычцы,
Па старадаўняй панскай звычцы
Імчала б на перакладных;
Каб заплаціў за тры прагоны,
Каб перашкод не зналі коні,
Каб пачасцей мянялі іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И на — по пратеник Юнона
на пан Плутон изпрати вест,
та фурията Тисифона
да и проводи още днес.
Но не с берлини, не с дормези,
но не с ридвани, не с портшези —
да вземе пощенска кола;
на всяка станция да сменя
конете, да не я е еня
по колко платата била.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und siehe da! Mittels Stafette
Erging an Pluto der Befehl,
Daß er Tesiphona, die Furie,
An Juno unverzügllich schickt;
Sie soll nicht auf die Kutsche warten,
Auf keine Sänfte, kein Portechaise,
Sondern die besten Pferde nehmen
Und kommen auf dem schnellsten Weg.
Drei Pferdewechsel wird er zahlen
Für ihr Erscheinen am Olymp.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I masz! Sztafetą do Plutona
Wysłała rozkaz podpisany,
By furię wściekłą Tyzyfonę,
Natychmiast do niej tu przysłano;
By nie berliną, nie dormezą
I nie rydwanem, ani porte-chaisem,
Lecz pocztowymi końmi mknęła;
By w drodze żadnych chwil nie tracić,
To niech trzykrotnie ją przepłaci,
By w mig na Olimp przyfrunęła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Раз, два — и шлет с гонцом Плутону
За подписью своей приказ:
Чтоб злую ведьму Тезифону
К Юноне присылал тотчас,
Да чтоб не ехала в дормезе,
В рыдване или там в портшезе,
А на перекладных гнала.
Пусть ямщикам задаст трезвону,
Тройные платит пусть прогоны,
Но чтоб немедля здесь была!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И — эстафетою к Плутону
За подписью своей приказ:
Чтоб фурию, мол, Тезифону
Послал к Юноне сей же час.
Чтоб ни в берлине, ни в дормезе,
Чтоб ни в рыдване, ни в портшезе,
А духом — на перекладных.
Чтоб не было в пути препоны,
Немедля заплатить прогоны —
И отговорок никаких!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И на! С нарочным шлет Плутону
За подписью своей приказ,
Чтоб фурию он Тезифону
Послал к Юноне в тот же час;
Чтоб не в берлине, не в дормезе,
И не в рыдване, не в портшезе, —
Перекладных бы наняла.
Чтоб не было в пути препоны,
Платила б втрое за прогоны
И на Олимпе вмиг была.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И эстафетою к Плутону
Шлет с подписью своей приказ,
Чтоб фурию он Тезифону
Из ада к ней прислал тотчас.
Чтоб не в берлине, не в дормезе,
И не в рыдване, не в портшезе,
А мчалась на перекладных;
Чтоб не было в пути препоны,
Втройне оплатит пусть прогоны,
Чтоб на Олимп явилась вмиг.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Štafeta letí v divém honu
a k Plutonovi rozkaz jde:
pustit furii Tesifonu,
ať k Junoně hned přijede;
ne na berlínce, na dorméze,
ne v rydvani či na porte-chaise,
spíš přes stanice poštovní,
ať nečeká kdes na silnici,
ať přípřež trojmo zaplatí si,
na Olymp tryskem jede k ní.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прибігла фурія із пекла,
Яхиднійша од всіх відьом,
Зла, хитра, злобная, запекла,
Робила з себе скрізь содом.
Ввійшла к Юноні з ревом, стуком,
З великим треском, свистом, гуком,
Зробила об собі лепорт.
Якраз її взяли гайдуки
І повели в терем під руки,
Хоть так страшна була, як чорт.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 60.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыбигла Фурія изъ пекла
Яхыднійша одъ всихъ видъомъ,
Зла, хытра, злобная, запекла,
Робыла зъ себе скризь содомъ.
Ввійшла къ Юнони зъ ревомъ, стукомъ,
Зъ велыкымъ трескомъ, свыстомъ, гукомъ,
Зробыла объ соби лепортъ.
Якъ разъ ѣи взялы гайдукы
И повелы въ теремъ пидъ рукы,
Хоть такъ страшна була якъ чортъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 60.

Видання 1809:

рядок 2:

Єхиднійша од всіх відьом

Примітки: IV, 60.

       Частина IV стр. 60.

Відьма — за народним повір'ям – жінка, яка знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклунка (СУМ-20).

Гайдук — тут у значенні виїзний лакей, слуга в багатому поміщицькому домі; слуга (СУМ-11).

Гук — сукупність багатьох звуків різної частоти й сили (СУМ-20).

Запеклий [Запеклый] = закоснелый (К.).
Закосневший в чем-н. и не поддающийся исправлению, улучшению, закоренелый, неисправимый. Закоснелый злодей. Закоснелое невежество (У.).
У поемі вживається у значенні: який відзначається жорстокістю (СУМ-20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Лепорт — рапорт, донесення (Ш.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Фурія (Евменіди) — грецькі богині помсти. Алєкто, Тезифона, Меґера (Л.). Фурії (в грецьких міфах — еріннії), богині помсти, що за провини людей переслідували їх під час життя і після смерті. Великий грецький драматург Есхіл (524-457) зображує їх страшними бабами, оповитими гадюками, на головах яких клубочаться гадюки замість волосся (Ш.).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Яхидний єхидний — пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The fury galloped off from Hell
More venomous than all the witches,
Malicious, cunning, foul and fell,
She made more uproar than a hundred bitches.
She came to Juno with a howl,
With whistling, peal and growl,
And thus her coming was enunciated.
Huge footmen like severe gendarmes,
Grabbed that loud monster by the arms
And led her off, the deuce incorporated.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыбегла з пекла ведзьма тая,
Агідная, як сатана,
Між ведзьм усіх — адна такая
Ліхая фурыя яна.
З'явілася са свістам дзікім,
З выццём і грукатам вялікім,
Пры браме рапарт аддала.
Пад рукі гайдукі хапалі
Яе і ў дом шпацыравалі,
Хоць страшнай, нібы чорт, была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ехидна вещица довтаса
чак от Плутоновия двор,
зла, хитра, злобна, все с гримаса,
Содом край нея и Гомор!
И влезе при Юнона с крясък,
със свист и тропот, с гръм и трясък,
заплаши с рапорт, заруга,
но тук, макар да бе, горката,
по-страшна и от сатаната,
слуги я взеха под ръка.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Furie kam aus der Hölle,
Die schlimmste ihrer Hexenbrut,
Schlau, widerlich und boshaft,
Und machte Krach, wo sie erschien.
Sie kam zu Juno mit Getöse,
Mit Poltern, Pfeifen und Gebrüll
Und machte sogleich von sich reden.
Von Dienern wurde sie gepackt
Und zu Gemächern fortgezogen,
Obgleich sie einem Teufel glich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przybiegła furia owa z piekła,
Jak żadna wiedźma, tak zjadliwa,
Złośliwa, chytra i zaciekła,
Sodomę czyniąc w krąg prawdziwą.
Wnet do Junony weszła z stukiem,
Ogromnym trzaskiem, świstem, hukiem,
O sobie wraz zameldowała.
Hajducy wzięli ją pod ręce
I do pałacu z nią co prędzej,
Choć niczym diabeł wyglądała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В минуту фурия примчала.
Она была хитра, как бес,
И в пекле у себя, бывало,
Творила множество чудес.
Явилась ведьма с ревом, гиком,
Шипеньем, треском, свистом, криком,
Аж загудело все кругом.
Здесь ведьму слуги поджидали,
Два гайдука под ручки взяли
И повели к Юноне в дом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Из пекла Тезифона бурей
Примчалась, подняла содом.
Ехиднейшей из ведьм и фурий
Ее считали поделом.
Вошла с ужасным стуком, криком,
Со свистом, ревом, треском, зыком.
Тут гайдуки шагнули к ней
И повели под ручки в терем,
Хотя она смотрела зверем
И сатаны была страшней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Из пекла фурия явилась,
Уродин всех страшней лицом, —
Ехида злобная ярилась,
Повсюду заводя содом,
Пришла к Юноне с ревом, криком,
С великим треском, свистом, рыком,
Сказалась, кто, зачем пришла;
И гайдуки к ней подступили,
С почетом в терем проводили,
Хоть гадкая, как черт, была.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Примчалась фурия из ада,
Она всех ведьм лютей была,
Большая ей была отрада
Наделать людям больше зла;
Ворвалась с грохотом и ревом,
Со свистом, треском прездоровым
И лишь сказала, кто она,
Тут гайдуки ее схватили,
Под руки в терем проводили,
Хоть и была, как черт, страшна.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přilétla furie hned z pekla
nad všecky vědmy zdařilá,
zlá, chytrá, zlomyslná, vzteklá,
pohanský křik hned spustila;
k Junoně že chce bez meškání
a hned byl rámus, křik a rány,
tak k leportu se hlásila.
A hajduci ji neleníce
pod ruku vedli do světnice,
vždyť jako čert tam řádila.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здорова, люба, мила доню, —
Юнона в радощах кричить, —
До мене швидче, Тезифоню!» —
І ціловать її біжить.
«Сідай, голубко! — як ся маєш?
Чи пса троянського ти знаєш?
Тепер к Латину завітав,
І крутить там, як в Карфагені;
Достанеться дочці і нені,
Латин щоб в дурні не попав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 61.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Здорова люба, мыла доню,
Юнона въ радощахъ крычыть:
«До мене швыдче Тезыфоню,
И циловать ѣи бижытъ.
«Сидай голубко! — якъ ся маешъ?
«Чи пса Трояньского ты знаешь?
«Теперь къ Латыну завытавъ,
«И крутытъ тамъ, якъ въ Карфагени;
«Достанется дочци и нени,
«Латынъ щобъ въ дурни не попавъ.

Примітки: IV, 61.
         Частина IV стр. 61.

Бігти — поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, квапитися (СУМ-20).

Голубка — пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні) (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Пошитися (убратися, записатися і т. ін.) у дурні — поставити себе в незручне, смішне становище (СУМ-11).

Завітати — зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось (СУМ-20).

Карфаген — місто, столиця торговельної рабовласницької республіки античних часів у північній Африці. Зіткнувшись з рабовласницьким Римом на ґрунті колоніального суперництва, Карфаген вів довголітню війну з Римом (т. зв. Пунічні війни) в IIІ — II ст. ст. до н. е. і зрештою був цілком переможений римлянами. Вводячи в свій епос епізод нещасливого кохання Дідони до Енея, Вергілій в загибелі Дідони хотів показати ніби знамення перемоги в майбутньому Риму над Карфагеном (Ш.).

Крутити — чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Радощі — те саме, що радість — почуття задоволення, втіха, приємність (СУМ-11).

Тезифона — фурія — у римській міфології фурії — богині помсти, які переслідували людей за провини (С.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How are you, my beloved begonia!
Cried Juno in exhilaration,
"Let me embrace you, Tesiphonia"
And kissed her in great agitation.
"Please, take a seat, my dove, please, do!
You know that Trojan dog, don't you?
Now he's King Latin's guest.
And as in Carthage he deceives
The women till the dog receives
His joy. Lest Latin be fooled by this pest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Здароў, дачушка Тэзіфона! —
Юнона радасна крычыць, —
Чакала я цябе сягоння! —
І цалавацца з ёй бяжыць. —
Сядай, сядай! Як пажываеш?
Ці пса Траянскага ты знаеш?
Ён да Лаціна завітаў,
Там, нібы ў Карфагене, круціць;
Дачку і маці баламуціць,
Ды і Лацін, лічы, прапаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ха живо-здраво в нашто лоно —
Юнона бодро забръмча, —
по-бързо идвай, Тисифоньо!
Да я целуне отърча.
— Е, сядай де, къде се маеш?
Онуй троянско псе го знаеш,
завърнал при Латин сега.
След Картаген не зная майка
или пък щерка ще се вайка,
с Латин си бие днес шега.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Herzlich willkommen, meine Tochter, -
So war der Juno Freudengruß, -
Tesiphonchen, schnell, komm herüber!" -
Und sie gab dieser einen Kuß. -
"Setz dich, wie geht's, mein liebes Täubchen?
Kennst du aus Troja diesen Hund?
Er ist gerade bei Latinus,
Wie in Karthago, treibt sein Spiel,
Umwirbt die Tochter und die Mutter,
Latinus wird für dumm verkauft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, witaj, córciu wytęskniona —
Junona krzyczy aż z radości —
Chodź do mnie szybciej, Tezyfoniu! —
Całować biegnie ją z czułością. —
Gołąbko, siadaj! Jak się miewasz?
Wiesz, gdzie pies z Troi się podziewa?
Do Latynusa juz zawinął,
Jak w Kartaginie kręci cwanie,
Wnet córce z matką się dostanie,
Na durnia wyjdzie i Latynus.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Здорово, доченька родная! —
Юнона в радости кричит. —
Ко мне скорее, дорогая! —
И целовать ее спешит. —
Садись! Ну, как ты поживаешь?
Чай, пса троянского ты знаешь?
Так у Латина он в гостях;
Закрутит там, как в Карфагене,
Латину, дочке — всем изменит,
И всем быть снова в дураках.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ко мне, голубка Тезифона!
Здорово, дитятко мое!»
Смеясь от радости, Юнона
Бежит расцеловать ее.
«Душа моя, как поживаешь?
Троянского ублюдка знаешь?
Ему в Латыни — Карфаген!
Небось и дочку и мамашу
Расхлебывать заставит кашу,
И в дурни выйдет старый хрен!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Здорово, доченька! — Юнона,
Встречая, в радости кричит, —
Ко мне скорее, Тезифона! —
И целовать ее бежит. —
Присядь! Ну, как ты поживаешь?
Чай, пса троянского ты знаешь?
Теперь в Латии он застрял.
Как в Карфагене, там гуляет
И маткой с дочкой помыкает,
Латин бы в дурни не попал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Здорово, как же ты пригожа! —
Юнона радостно кричит. —
Ко мне скорее, Тезифоша! —
И целовать ее спешит; —
Садись, ну как ты поживаешь?
Ты пса троянского, чай, знаешь?
Уже к семье Латина льнет,
Мутит он там, как в Карфагене,
Обманет дочь, мать выпрет в сени,
Латин, как дурень, пропадет.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Buď zdráva, dceruško má milá!“
radostně Juno vítá ji.
„Jsi hodná, že sis pospíšila,“
a už se spolu líbají.
„Sedni si u nás, duše moje!
Znáš přece toho lumpa z Troje?
Teď u Latina je co host,
jak v Karthagu si medí zase,
už se zas lísá k dceři, k matce —
Latin je na to hloupý dost.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ввесь знаєть світ, що я не злобна,
Людей губити не люблю;
Но річ така богоугодна,
Коли Енея погублю.
Зроби ти похорон з весілля,
Задай ти добре всім похмілля,
Хоть би побрали всіх чорти:
Амату, Турна і Латина,
Енея, гадового сина,
Пужни по-своєму їх ти!».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ввесь знаеть свить, що я не злобна,
«Людей губыты не люблю;
«Но ричь така богоугодна,
«Колы Энея погублю:
«Зробы ты похоронъ зъ весилля,
«Задай ты добре всимъ похмилля,
«Хоть бы побралы всихъ чорты.
«Амату, Турна и Латына,
«Энея гадового сына,
«Пужны по своему ихъ ты!»

Примітки: IV, 62.
         Частина IV стр. 62.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Богоугодний — угодний богові (СУМ-11).

Весілля [Весилля] = свадьба (К.).
Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди (СУМ-20).

Гадина [Гадына] = змея (К.).
Те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Похмілля — погане самопочуття, нездужання після пияцтва. Тут вжито образно (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хоть би побрали всіх чорти — уживається як недобре побажання стосовно до кого-, чого-небудь при обуренні, досаді і т. ін., а також як лайка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The world knows that I'm not malicious,
I don't kill human beings for sheer joy,
It would, however, be judicious
To slay Aeneas, this corrupt decoy.
You turn the wedding celebration
Into a funeral and fast cremation
By giving them a poisoned drink,
Or a delicious wedding cake,
So that Aeneas, son of a snake,
Would go to Hades in a wink."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты ведаеш, што не гублю я
Людзей дарма, бо іх люблю;
Але мне свет увесь даруе,
Калі Энея загублю.
Хаўтуры ты зрабі з вяселля,
Каб доўга помнілі пахмелле,
Каб пахапалі чэрці ўсіх:
Амату, Турна і Лаціна,
Энея, сукінага сына,
Пужні як след па-свойму іх!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Цял свят ме знае, че добра съм,
не искам никому смъртта.
Но вярвай, няма да мирясам,
Еней не пратя ли в пръстта.
От сватбата стори ти помен,
опий им табора бездомен,
изкарай им акъла ти:
Латин, Амата, Турн, Лавина,
Еней, проклетата гадина —
по дяволите ги прати!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alle Welt weiß, ich bin nicht boshaft
Und bin den Menschen wohl gesinnt,
Doch wird ein gutes Werk vollendet,
Wenn ich Aeneas jetzt erwisch.
Mach aus der Hochzeit ein Begräbnis,
Dazu ein solches Kirmesfest,
Daß sie beim Teufel alle landen,
Turnus, Amata und Latin,
Sowie der Hundesohn Aeneas, -
Mach den Garaus auf deine Art."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wie cały świat, żem ja nie groźna,
Nie lubię ludzi nawet straszyć,
Lecz takie dzieło będzie zbożne,
Gdy oto zniszczę Eneasza.
Więc zaraz pogrzeb zrób z wesela,
Dobrego zadaj im pochmielu,
By wszystkich diabli ich porwali:
Amate oraz Latynusa
I Eneasza, i Turnusa
Po swemu nastrasz przewspaniale!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Весь знает Свет, что я не злая
И зря калечить не люблю;
Но тут ведь музыка иная,
Уж я Энея загублю.
Пусть и твою узнает силу.
Взамен венца устрой могилу,
Чтоб черти взяли их совсем.
Амате, Турну и Латину,
Энею, сукиному сыну, —
Задай-ка, дочка, перцу всем!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мне злоба, видишь ли, несродна.
Людей губить я не люблю.
Но так, поверь, богам угодно,
И я Энея погублю.
Из свадьбы сделай панихиду,
Латинцам нанеси обиду
И пир похмельем оберни!
Энея, дьяволова сына,
Царицу, Турна и Латина
Ты хорошенько припугни!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Весь знает свет, что я не злобна,
Морить людей я не люблю,
Но будет то богам угодно,
Коль я Энея погублю.
Пусть свадьба в тризну обратится,
Покрепче дай им похмелиться,
Всех к черту на рога сгони.
Амату, Турна и Латина,
Энея, аспидова сына,
Ты их по-своему пугни!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Весь знает мир, что я не злобна,
Людей губить я не люблю,
Но будет то богоугодно,
Когда Энея погублю.
Ты прояви свое уменье,
Из свадьбы сделай погребенье,
Ко всем чертям спихни их всех:
Энея, сукиного сына,
Амату, Турна и Латина,
Ты их по-своему пугни».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Že nejsem zlá, to lidé vědí,
neštěstí neposílám jim,
však bohům zachovat se hledím,
když Aencáše zahubím.
Z veselky pohřeb u Latinů,
takovou zavař kocovinu,
ať k čertu letí Aeneáš,
ten hadí syn a všichni za ním,
Amata s Turnem, starý Latin,
prožeň je po svém, ty to znáš!“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Я наймичка твоя покорна, —
Ревнула фурія, як грім, —
На всяку хіть твою неспорна,
Сама троянців всіх поїм;
Амату з Турном я з'єднаю
І сим Енея укараю,
Латину ж в тім'я дур пущу;
Побачать то боги і люде,
Що з сватання добра не буде,
Всіх, всіх в шматочки потрощу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Я наймычка твоя покорна,
Ревнула Фурія якъ гримъ:
«На всяку хить твою неспорна,
«Сама Трояньцивъ всихъ пойимъ;
«Амату съ Турномъ я зъеднаю
«И сымъ Энея укараю,
«Латыну жъ въ тимья дуръ пущу;
«Побачатъ то богы и люде,
«Що зъ сватання добра не буде,
«Всихъ, всихъ въ шматочкы потрощу.»

Примітки: IV, 63.
         Частина IV стр. 63.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення. Дур пускати (пустити) — затьмарювати чию-небудь свідомість, запаморочувати когось (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

З'єднати — збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати (СУМ-20).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Наймичка — у значенні найманка — та, яка захищає чужі інтереси не за переконанням, а з корисливих мотивів.

Неспорна — яка не сперечається і виконує все на першу вимогу (Т.Б.).

Потрощити — побити, повбивати всіх або багатьох (ворогів, супротивників і т. ін.) (СУМ-11).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Тім'я — верхня частина голови людини від лоба до потилиці (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Укарати — покарати (СУМ-11).

Фурія (Евменіди) — грецькі богині помсти. Алєкто, Тезифона, Меґера (Л.). Фурії (в грецьких міфах — еріннії), богині помсти, що за провини людей переслідували їх під час життя і після смерті. Великий грецький драматург Есхіл (524-457) зображує їх страшними бабами, оповитими гадюками, на головах яких клубочаться гадюки замість волосся (Ш.).

Хіть — бажання, прагнення здійснити, виконати щось, домогтися чогось (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I am your humble maid",
The fury bellowed like a thunder peal,
"I'm ready to fulfill your bidding, undelayed,
I'll eat myself all Trojans in a meal.
I will unite Turn and the daughter,
This, for that beau will be a slaughter.
I'll put into the King's brainpan,
Stupidity. The gods and folks will see
That nothing serious will be
Concerning the match-making plan."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Я верная твая наймітка, —
Раўнула фурыя, як гром, —
Што мне ні загадаеш, прытка
Усё раблю я — ноччу, днём.
Амату з Турнам я з'яднаю,
Энея гэтым пакараю,
Пушчу Лаціну ў цемя дур;
Убачаць і багі і людзі,
Што з сватання дабра не будзе,
Усіх перадушу, як кур».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Слугиня съм ти най-покорна —
еринията прогърмя, —
знам, твойта воля е безспорна,
ще ги затрия вдън земя.
Амата ще я сдуша с Турна,
Еней на място ще го турна,
ще баламосам и Латин;
ще видят богове и хора
какво със сватите ще сторя,
ще ги разбишкам до един.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du weißt, ich bin dir stets zu Diensten, -
Donnert die Furie zurück -
Alles geschieht nach deinen Wünschen,
Ich fresse die Trojaner auf;
Verbünde Turnus mit Amata,
Aeneas wird dadurch bestraft,
Latinus steht dabei als Dummkopf;
Menschen und Göttern wird dann klar,
Wie sinnlos diese Heirat wäre, -
Ich selbst bringe sie alle um!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Jam służka, twej pokorna władzy —
Ryknęła furia na pokojach —
I z każdą chęcią twą się zgadzam,
Tych Trojan sama wszystkich pojem;
Amatę wnet z Turnusem zgodzę,
Tym Eneasza skarzę srodze,
Latynus zaś zgłupieje całkiem;
Zobaczą więc bogowie, ludzie,
Że to swatanie pecha wzbudzi,
Rozedrę wszystkich na kawałki".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Склонившись до земли проворно,
Взревела фурия, как гром:
"Твоим веленьям я покорна,
Прикажешь — все пущу вверх дном:
Сведу Амату с Турном в пару
И тем поддам Энею жару;
Латина в дурня обращу;
Увидят боги, черти, люди —
Из сватанья добра не будет,
Семь шкур с троянцев я спущу".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Я милости твоей подвластна,
Безропотно тебе служу, —
Взревела ведьма громогласно,—
Троянцев заживо сгложу.
Свяжу я Турна и Амату,
В ущерб Энею-супостату
Вобью Латину в темя блажь
И заведу такую склоку,
Что в сватовстве не будет проку.
Всех растерзаю — и шабаш!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Раба твоя тебе подвластна, —
Взревела фурия, как гром, —
Я с волею твоей согласна,
Сама троянцев съем живьем.
Энею учиню расплату,
Сведу я Турна и Амату,
Дурь на Латина напущу.
Увидят боги то и люди,
Добра из сватанья не будет —
Семь шкур со всех теперь спущу!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Служанка я твоя, рабыня, —
Взревела фурия, как гром, —
Каприз твой выполню и ныне
Троянцам учиню погром;
Амату с Турном потеснее
Сдружу — и тем взбешу Энея,
В башку Латина дурь впущу.
Увидят боги то и люди,
Из свадьбы их добра не будет,
Всех в преисподнюю спущу».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Já jsem tvá věrná služka, paní,“
furie křičí, až to hřmí,
„ochotná splnit každé přání —
sním sama všecky Trojany.
Amatu s Turnem svedu zase
a tak potrestám Aeneáše,
Latina zcela zpitomím.
Poznají bohové i lidé,
co pro tu svatbu na ně přijde,
všecky je na prach rozdrtím!“

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перекинулась клубочком,
Кіть-кіть з Олимпа, як стріла;
Як йшла черідка вечерочком.
К Аматі шусть — як там була!
Смутна Амата пір'я драла,
Слізки ронила і вздихала,
Що Турн-князьок не буде зять;
Кляла Лавинії родини,
Кляла кумів, кляла хрестини,
Та що ж? — против ріжна не прать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И перекынулась клубочкомъ,
Кить, кить зъ Олымпа якъ стрила;
Якъ йшла черидка вечерочкомъ,
Къ Амати шусть, — якъ тамъ була!
Смутна Амата пирья драла,
Слизкы роныла и вздыхала,
Що Турнъ князьокъ не буде зять;
Кляла Лавыніи родыны,
Кляла кумивъ, кляла хрыстыны,
Та щожъ? — протывъ рижна не прать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 64.

Видання 1809:

рядок 3:

Яш шла черідка вечерочком

Примітки: IV, 64.

       Частина IV стр. 64.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Драти, дерти — рвати, розривати на шматки кого-, що-небудь; роздирати (СУМ-11).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Кіть-кіть — уживається в знач. присудка за знач. котитися (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Кум — хрещений батько щодо батьків хрещеника й хрещеної матері; батько дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Кума — хрещена мати щодо батьків хрещеника й хрещеного батька; мати дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Прать — те саме, що перти . Ріжнорожен — довга палиця з загостреним кінцем.(СУМ-11).
Проти рожна не попреш — немає сенсу займатись марною справою (Т.Б.).

Родини [Родыны] = роды (К.).
У значенні народження (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Хрестини — християнський церковний обряд хрещення, а також частування, святкування після цього обряду (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Черідка череда — гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом (СУМ-11).
Як йшла черідка вечерочком — увечері, коли пастухи женуть череду з поля і люди розбирають корів по дворах, піднімається шум, гам, стоїть страшенна пилюка, тому легше проскочити до когось непоміченим (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She turned into a ball
And rolled from Mount Olympus down,
And when the night began to fall,
She joined the herd returning back to town.
She slipped into Amata, who
Plucked feathers, sighed and cried; she knew
That Turn won't be her son-in-law.
She cursed Lavina's being born,
She cursed godparents and heaped scorn
On everyone. This crisis none could overdraw.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І ўраз зрабілася клубочкам,
Коць-коць з Алімпа, як страла;
На двор Аматы вечарочкам
Шусь з чарадой — як там была!
Амата ў хаце пер'е драла
І з твару слёзы выцірала —
Ёй Турн-князёк ужо не зяць;
Яна кляла ўвесь род Лаціна,
Кляла куму, кляла хрысціны, —
Ды рады не дасі, відаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И от Олимп се претъркули
като кълбо и полетя;
край стадото се попритули
и хоп — у царюви е тя.
Кокошка скубеше Амата
и сълзи ронеше горката
за Турн, за зетя провален;
кълнеше щерка си Лавина,
кълнеше кум и сватовщина,
но ритай де — срещу ръжен!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wie ein Pfeil, stürzte die Hexe
Hinab zur Erde vom Olymp;
Da sah sie eine Herde Schafe,
Die heimwärts zog - schwupp, war sie drin!
Amata raufte sich die Haare,
Weinte und seufzte tief vor Schmerz,
Da Turnus nun für sie verloren,
Lavinias Los hat sie verflucht,
Geburt, die Taufe und die Paten,
Doch quer sich stellen - das ging nicht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet zmienia się w kłębuszek rada,
Hyc — hyc z Olimpu niczym strzała,
Gdy szło wieczorem z pola stado,
Bęc — do Amaty doleciała!
Amata smutna darła pierze,
Roniła łzy, wzdychała szczerze,
Że zięciem już nie Turnus cudny;
Już przeklinała urodziny
Lawinii córki, kumów, chrzciny,
Lecz przeciw wodzie płynąć trudno.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И, перекинувшись клубочком,
Круть-верть с Олимпа, как стрела;
А чуть попозже, вечерочком,
Уже с Аматою была.
В тот час Амата перья драла,
Роняя слезы, горевала,
Что Турн не будет зятем ей;
Кляла Лавинии рожденье,
Кляла с ним вместе и крещенье,
И час, когда приплыл Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Клубком прикинувшись, к Амате
Шмыгнула в горницу, когда
Уж дело было на закате,
Домой шли с пастбища стада.
Амата сумрачно вздыхала
И, вся в слезах, перо щипала.
Зятьком желанным Турн ей был!
Кляла Лавинии родины,
Соседей, кумовьев, крестины.
Да кто ж полезет на копыл?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, перекинувшись клубочком,
Верть-верть с Олимпа как стрела;
Как стадо гнали вечерочком,
К Амате шасть — как там была!
Скорбя, Амата перья драла,
Роняла слезы и вздыхала,
Что Турн в зятья ей не сужден;
Кляла Лавинии рожденье,
Кляла и кумов, и крещенье.
Да не попрешь ведь на рожон!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В клубочек — раз! — и на закате
Она с Олимпа сорвалась,
И невидимкой шасть к Амате,
И за работу принялась.
Тогда Амата перья драла,
Роняла слезы и вздыхала,
Что Турн-князек не будет зять,
Кляла рождение Лавины,
Куму, и кума, и крестины,
Да супротив рожна не стать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak v klubíčko se proměnila,
s Olympu bleskem sletěla,
večer se k houfu připojila,
šup — k Amatě se vetřela.
Amata smutná drala peří,
dumala v slzách o své dceři,
že Turnus moh už být jim zeť.
Proklínala svou Lavinii,
zrození její, kmotry, křtiny —
leč hlavou neprorazíš zeď.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга, під пелену підкравшись,
Гадюкой в серце поповзла,
По всіх куточках позвивавшись,
В Аматі рай собі найшла.
В отравлену її утробу
Наклала злости, мовби бобу;
Амата стала не своя;
Сердита лаяла, кричала,
Себе, Латина проклинала
І всім давала тришия.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Яга пидъ пелену пидкравшысь,
Гадюкой въ серце поповзла,
По всихъ куточкахъ позвывавшысь,
Въ Амати рай соби найшла.
Въ отравлену ѣи утробу
Наклала злосты, мовъ бы бобу;
Амата стала не своя;
Сердыта лаяла, крычала,
Себе, Латына проклынала
И всимъ давала трышія.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 65.

Видання 1809:

рядок 5:

Отравила її утробу

Примітки: IV, 65.
         Частина IV стр. 65.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Гадюкой в серце поповзла — підступно входячи в довір'я до кого-небудь, шкодити йому, спричиняти страждання (СУМ-20).

Куток (кут) [Кутокъ] = угол (К.):
Частина якого-небудь місця, якоїсь площі (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.); поділ (СУМ-11).

Тришия давати — бити.

Утроба(у переносному значенні) внутрішній світ людини, її потаємні думки, почуття і т. ін. (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The witch sneaked up into Amata's blouse
And, like a snake, crept to her heart.
She was in every corner of the house
And in the woman's body's every part.
Her poisoned bowels she had filled
With so much anger that it spilled.
Amata had completely changed;
She, furious in the extreme,
Would curse her family and scream,
She was behaving like deranged.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга спачатку пад падолам
Аматы схоў сабе знайшла,
Пасля ўжо ў сэрцы невясёлым
Гняздо гадзючае звіла.
Далей насыпала ў вантробу
Амаце злосці, быццам бобу,
Ліхі ў яе ўсяліла дух;
Царыца, злосная, крычала,
Сябе, Лаціна праклінала,
Не шкадавала аплявух.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Змията пък в сърцето право
и влезе — сви се на кравай,
па взе насам-натам да шава,
Амата бе за нея рай.
В отровената и утроба
тя като боб накладе злоба,
Амата почна да фучи;
сърдита лаеше, крещеше,
Латин и себе си кълнеше —
не и се мяркай пред очи!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Hexe kroch, wie eine Schlange,
Mitten hinein ins Schlafgemach,
In jedes Eck, in jedes Ende,
Gift sprühend in Amatas Herz.
Ganz außer sich geriet Amata,
Vergoß die Tränen voller Wut,
Danach, von Bitterkeit ergriffen,
Beschimpfte alle hemmungslos,
Verfluchte sich und den Latinus
Und setzte allen mächtig zu.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet jaga, pod strój się skradając,
Do serca żmiją jej polazła,
Po wszystkich kątkach się zwijając,
W Amacie sobie raj znalazła.
I do zatrutych już wnętrzności;
Nakładia niczym grochu złości;
Amata się nieswoja stała;
Wraz krzyczeć gniewnie tu zaczęła,
Na Latynusa, siebie klęła
I wszystkich precz po karku gnała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Яга ей под подол забралась,
Гадюкой в сердце проползла,
По уголочкам извивалась,
В Амате рай себе нашла.
Потом в утробу ей, пройдоха,
Набила злости, как гороха;
Как черт, Амата стала зла;
Неистовствовала, кричала,
Всем по шеям накостыляла,
Себя, Латина, дочь кляла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К Амате под подол сорочки
Гадюкой ведьма заползла,
В укромном сердца уголочке
Она приют себе нашла
И, как бобов, наклала злобы
На дно царицыной утробы.
Амата лаялась, дралась,
Сулила сто чертей Латину
И всех таскала за чуприну,
Как будто с цепи сорвалась.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Яга ей под подол забралась,
Гадюкой в сердце поползла,
По всем углам поизвивалась,
В Амате рай себе нашла.
В отравы полную утробу
Наклала злости, словно бобу, —
Амате стало все невмочь,
Бранилась злобно и кричала,
Всем по шеям, озлясь, давала.
Кляла себя, Латина, дочь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ей под подол она пробралась,
Гадюкой в сердце заползла,
По уголочкам извивалась,
В нем почву обрела для зла.
Отравой залила утробу
И разожгла сильнее злобу,
Амата стала не своя:
Со зла ругалася, стонала,
Себя, Латина проклинала
И всем давала по шеям.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vědma jí pod sukně se skryla,
do srdce vkradla se co had,
když každý koutek prošmejdila,
u ní si začla libovat.
Do útrob nasila jí zloby,
jak na záhon když seje boby,
Amata nebyla už svá:
hned zlostně křičela, všem lála,
Latina, sebe proklínala,
byla jak čertem posedlá.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім і Турна навістила
Пресуча, лютая яга;
І із сього князька зробила
Енею лишнього врага.
Турн, по воєнному звичаю,
З горілкою напившись чаю,
Сказать попросту, п'яний спав;
Яга тихенько підступила
І люте снище підпустила,
Що Турн о тім не помишляв.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ и Турна навистыла,
Пресуча, лютая яга;
И изъ сього князька зробыла
Энею лышнього врага.
Турнъ, по военному звычаю,
Зъ горилкою напывшысь чаю,
Сказать по просту, пъяный спавъ;
Яга тыхенько пидступыла
И люте сныще пидпустыла,
Що Турнъ о тимъ не помышлявъ.

Примітки: IV, 66.

       Частина IV стр. 66.

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Підпустити — вжито у значенні: підсилати, направляти до кого-небудь з будь-яким наміром (Є.).

Снище — те саме, що сон — те, що сниться; сновидіння (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Турн, по воєнному звичаю і далі.
В образі Турна втілено окремі характерні риси армійського офіцера тієї доби. Нагадаємо, що четверту частину «Енеїди» І. Котляревський написав, перебуваючи на армійській службі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And later on she went to Turn,
This very vicious witch -
And managed to implant a kern
Of hatred to Aeneas, - that ferocious bitch!
As was his military way,
Turn, drunken like a cobbler, lay
Asleep. The witch approached the man
And made him dream
About some scheme,
A whimsical, unrealistic plan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля Аматы пагасціла
І ў Турна лютая карга:
І Турна ворагам зрабіла
Энею хітрая яга.
Турн, па ваеннаму звычаю,
З гарэлкаю напіўся чаю,
Сказаць папросту, ахмялеў,
Яга выпадак скарыстала,
Сон на яго такі наслала,
Што Турн і ў думках мець не меў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после и при Турн надзърна
и почна вещицата пак —
дорде и него не превърна
в най-лютия Енеев враг.
Военен, според обичая,
с горилка пиеше той чая,
с две думи — хъркаше пиян.
Дойде невидена, нечута
и сън такъв му тя пробута,
че мигом беше изигран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als nächstes nahm sich diese Hexe
In ihrer Bosheit Turnus vor,
Und machte aus dem kleinen Fürsten
Erbitterten Aeneas' Feind.
Turnus, als er nach Kriegersitte
Tee mit viel Schnaps getrunken hat,
Schlief, offen gesagt, besoffen;
Die Hexe schlich an ihn heran,
Bewirkte solche bösen Träume,
Wie er im Leben nie gehabt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Turnusa potem nawiedziła
Przesucza jaga w jego progach;
Z książątka tego uczyniła
Dla Eneasza również wroga.
Gdy Turnus jak to u wojskowych,
Popiwszy grogu sobie zdrowo,
Po prostu mówiąc, spał pijany,
Podeszła jaga doń cichaczem
I sprowadziła sen sobaczy,
Przez niego i nie pomyślany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом и Турна навестила
Пресучья лютая яга
И, поплевав, наворожила
Энею лишнего врага.
Как в жизни водится военной,
Турн крепко нализался пенной
И пьяный под тулупом спал.
Яга к пьянчуге подступила
И снов таких понапустила,
Каких вовек он не видал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще украдкой навестила
Князька рутульского яга
И на Энея напустила
Тем самым лишнего врага.
Уклад военный соблюдая,
Напился Турн с горелкой чая
И пьяный, завалился спать.
Но тут прокралась ведьма в щелку,
Чтоб наважденье втихомолку
На Турна сонного наслать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом и Турна навестила
Пресучья, лютая яга,
Князька того оборотила
Энею в лишнего врага.
Турн, обиход блюдя военный,
Напившись чаю с крепкой пенной,
Сказать попроще, пьяный, спал;
Яга тихонько подступила
И сон страшенный напустила —
Примстилось то, чего не ждал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом и Турна навестила
Исчадье адское, яга,
И сразу из него слепила
Энею главного врага.
Пан Турн тогда, один, скучая,
С горилкою напился чая, —
Понятно это, — пьяный спал.
Тут Тезифона не сплошала
И тем его во сне смущала,
О чем сам Турн не помышлял.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A vědma pekelná tím časem
letěla k Turnu, skok co skok:
z knížátka musí býti rázem
Aeneův nejlítější sok.
Turn po vojenském obyčeji
kořalky hodně vypil v čaji,
spal — jako vždycky — opilý,
a že se vědma plíží k němu
a hrozný sen že čaruje mu,
netušil Turnus rozmilý.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Йому, бач, сонному верзлося,
Буцім Анхизове дитя
З Лавинією десь зійшлося
І женихалось не шутя:
Буцім з Лависей обнімався,
Буцім до пазухи добрався,
Буцім і перстень з пальця зняв;
Лавися перше мов пручалась,
А послі мов угамовалась,
І їй буцім Еней сказав:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Йому, бачъ, сонному верзлося,
Буцимъ Анхызове дытя,
Зъ Лавыніею десь зійшлося
И женыхалось не шутя:
Буцимъ зъ Лавысей обнимався,
Буцимъ до пазухы добрався,
Буцимъ и перстень зъ пальця знявъ;
Лавыся перше мовъ пручалась,
А посли мовъ угамовалась,
И йій буцимъ Эней сказавъ:

Примітки: IV, 67.
         Частина IV стр. 67.

Буцім [Буцимъ] = будто бы (К.).
Наче, мов, ніби (СУМ-20).

Верзти [Верзты] = вздор говорить (К.).
Говорити нісенітницю, дурницю; вести пусті балачки (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Пазуха — або простір між грудьми і одежею, яка до них прилягає, або груди (СУМ-11).

Перше [Перше] = сперва (К.).
Перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Пручатися — протидіяти чиїй-небудь волі, чиїмсь бажанням і т. ін.; не підкорятися (СУМ-11).

Угамуватися — заспокоїтися, переставати тривожитися, хвилюватися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You see, he dreamt as though
The son of Anchises
Agreed with fair Lavina apropos
Their bond. For Turn it was a crisis.
When they embraced, Aeneas, like possessed
Kissed her and fondled her firm breast.
And then, as if the man pulled off the ring.
At first, the girl attempted to resist,
But later on, she wanted to be kissed.
Aeneas then told her this thing:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У сне ён бачыў той хвілінай,
Нібы Эней, Анхіза сын,
Паводзіў так сябе з Лавінай,
Што быў за сведку бог адзін:
Нібы з Лавісяй абдымаўся,
Нібы да пазухі дабраўся,
Нібы пярсцёнак з пальца зняў:
Нібы пярэчыла Лавіся
Спачатку, потым абняліся
Яны, і так Эней сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво ли му в съня не мина:
че уж Анхизовия син
дошъл, задява се с Лавина,
със щерката на цар Латин;
че уж прегръща я, приказва,
уж бърка в пълната и пазва,
уж пръстенче държи в ръка;
отпърво дърпа се Лавися,
а после май сама кандиса
и рече и Еней така:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er sah den Sprößling von Anchises,
Der ihm im Traum erschienen war,
Als ob er sich Lavinia nähert
Und über Hochzeit mit ihr spricht;
Sie fast erdrückt in seinen Armen,
Als ob er an die Brust ihr faßt
Und ihr den Ring steckt an den Finger,
Als ob sie schüchtern ihn verstößt,
Doch bald die Hemmung überwindet,
Als ob er dieses zu ihr spricht:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sennemu, patrz mu się bzdurzyło,
Że Anchizesa syn uparty
Z Lawinią się spotykał miłą
I się zakochał nie na żarty:
Już niby z nią się obejmował,
Że z jej pazuchą się pasował,
Że niby z palca zdjął pierścionek;
Lawinia wpierw się wyrywała
A potem jakby spokój dała
I do niej rzekł Eneasz ponoć:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ему казалось, будто, вместе
С Лавинией сойдясь, Эней
В каком-то незнакомом месте
Не в шутку женихался с ней;
Что будто с ней он обнимался,
Уже до пазухи добрался
И будто перстень с пальца снял;
Лавися же сперва стеснялась,
Но вдруг сама к нему прижалась,
И тут Анхизов сын сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Попритчилось ему, помстилось,
Что, вишь, Анхизово дитя!
С Лависей в разговор пустилось
И женихалось не шутя.
С Лависей вроде обнимался,
До пазухи ее добрался
И вроде перстень взял у ней.
Лавися вроде отбивалась,
А после уж не вырывалась,
И вроде ей сказал Эней:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ему во сне, вишь, показалось,
Что раз Анхизово дитя
С Лависей где-то повстречалось
И женихалось не шутя:
Эней с ней будто обнимался,
Да и до пазухи добрался
И будто перстень с пальца снял;
Сперва Лавися поершилась,
А после, мол, угомонилась,
И будто ей Эней сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ему, вишь, снилося, плелося,
О черт! Анхизово дитя
Уже с Лависею сошлося
И женихалось не шутя;
Эней с ней будто обнимался
И даже в пазуху забрался,
Колечко будто с пальца снял,
Сперва она не поддавалась,
А после будто улыбалась,
Эней ей будто бы сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A teď najednou ve snách vidí:
Aeneáš k Latinu se vkrad,
sešel se tajně s Lavinií
a začal si ji namlouvat,
jak objal ji a líbal prudce,
jak za bluzičku strkal ruce
a s prstu svlekl prstýnek;
Lávinka napřed, jak se zdálo,
se zdráhala — ne moc, jen málo —
a Aeneáš jí potom řek:

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Лависю, милеє кохання!
Ти бачиш, як тебе люблю:
Но що се наше женихання,
Коли тебе навік гублю?
Рутулець Турн тебе вже свата,
За ним, бач, тягне і Амата,
І ти в йому находиш смак.
До кого хіть ти більшу маєш,
Скажи, кого з нас вибираєш?
Нехай я згину, неборак!»

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Лавысю мылее кохання!
«Ты бачышъ якъ тебе люблю;
«Но що се наше женыхання,
«Колы тебе на викъ гублю?
«Рутулець Турнъ тебе вже свата,
«За нымъ, бачъ, тягне и Амата,
«И ты въ йому находышъ смакъ.
«До кого хить ты билшу маешъ,
«Скажы, кого зъ насъ выбираешъ?
«Нехай я згыну неборакъ!» —

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 68.

Видання 1809:

рядок 1:

Лависю, милоє коханнє

рядок 3:

Но що се наше жениханнє

Примітки: IV, 68.
         Частина IV стр. 68.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Небора́к [Небора́къ] = бедняк (К.).
Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Смак [Смакъ] = вкус (К.).
Схильність, любов до чого-небудь, зацікавлення чимсь; уподобання (СУМ-11).

Хіть — любовний потяг, пристрасть (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Lavysia, my true love!
You are my dear sweetheart.
What use is our courting, dove,
When I must soon depart?
Turn Rutul and you will be wed,
That's what your mum has always said.
You, too, find him delicious;
Now, tell me whom do you prefer?
Which one of us is lovelier?
May my demise be expeditious."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Лавіся, ты — маё каханне!
Ты бачыш, як цябе люблю;
А ці дарэчы ў нас спатканне?
Хіба цябе я не гублю?
Ратулец Турн сабраўся ў сваты,
Табе ён люб, і для Аматы
Турн не чужы — ён ёй сваяк.
Скажы, каго з нас выбіраеш
І да каго прыхільнасць маеш?
Хай я загіну, небарак!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Лависьо, мила, как те любя
това го виждаш и сама;
защо е, щом ще те загубя,
защо е пуста кандърма.
На Турн сънливеца родата
по-мила и е на Амата,
и теб ти с него по-добре.
Кого по-харен го намираш,
кажи кого от нас избираш,
кажи, па после да се мре...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lavinchen, mein Herzallerliebstes,
Du siehst, wie glühend ich dich lieb,
Was nützt indes die große Liebe,
Wenn du für mich verloren bist:
Gefreit hat dich Rutuler Turnus,
Und auch Amata ist dafür
Und du findest an ihm Gefallen;
Erkläre, wem gehört dein Herz,
Wen möchtest du zum Mann erwählen?
Mag dies mein Todesurteil sein!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Lawinio, moje ukochanie!
Ty widzisz, jak cię kocham mocno;
Lecz skoro moją nie zostaniesz,
To te zaloty bezowocne.
Już Rutul Turnus ciebie swata,
Popiera jego też Amata
I ty gustować w nim zaczynasz.
Na kogo masz chęć bardziej szczerą,
To powiedz, kogo z nas wybierasz?
I niechaj ja, nieborak, zginę!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Лавися, милая дивчина!
Тебя я без ума люблю,
Мне небо кажется с овчину,
Я муки адские терплю.
Турн засылать собрался свата,
Туда же тянет и Амата,
Да и тебе он, видно, мил.
Скажи: кого в мужья желаешь?
Кого из нас ты выбираешь?
Любви кто больше заслужил?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Лавися, милое созданье,
Ты знаешь, как тебя люблю.
Что толку в нашем жениханье?
Тебя навек я погублю.
От пана Турна ждешь ты свата,
С ним спелась, видишь ли, Амата,
Да и тебе он по нутру.
Скажи, кого предпочитаешь?
Кого, признайся, выбираешь?
Я с горя, так и быть, помру!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Лавися, солнышко родное!
Ты видишь, как тебя люблю!
Зачем спознались мы с тобою,
Коль я тебя навек гублю!
Рутулец засылает свата,
Ему мирволит и Амата,
Да и тебе по вкусу Турн.
Скажи — кого ты выбираешь?
Кого из нас в мужья желаешь?
Пускай уж сгибну я, горюн».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Лавися, милое созданье,
Терплю большие муки я,
Зачем любовь, к чему свиданья,
Коль должен потерять тебя?
Рутулец Турн пришлет к вам сватов,
К нему всегда добра Амата,
И ты не против. Если так,
То хоть скажи, зачем скрываешь,
Кого из нас предпочитаешь,
Его? — то я умру, бедняк».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Lávinko milá, lásko moje,
já mám tě rád, chci být jen tvým,
ač milujem se, k čemu to je,
když na věky tě zahubím ?
Turnus k vám starosvaty chystá,
Amata je už svatbou jistá,
i tobě do oka už pad.
Koho z nás obou vybrala jsi,
kdo z nás ten šťastný bude asi?
Ať zahynu, že mám tě rád!“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Живи, Енеєчку мій милий, —
Царівна сей дала одвіт, —
Для мене завжди Турн остилий.
Очам моїм один ти світ!
Тебе коли я не побачу,
То день той і годину трачу,
Моє ти щастя, животи;
Турн швидче нагле околіє,
Ніж, дурень, мною завладіє,
Я вся — твоя, і пан мій — ти!»

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 67-69.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Жывы Энеечку мій мылый,
Царивна сей дала отвитъ:
«Для мене завжде Турнъ остылый
«Очамъ моимъ одынъ ты свитъ!
«Тебе колы я не побачу,
«То день той и годыну трачу,
«Мое ты счастя, жывоты;
«Турнъ швыдче нагле околіе,
«Нижъ дурень мною завладіе,
«Я вся твоя, и панъ мій — ты!»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 69.

Видання 1809:

рядок 2:

Царевна сей дала одвіт

рядок 7:

Моє ти щастє, животи

Примітки: IV, 69.
         Частина IV стр. 69.

Година [Годына] = час, время (К.).
Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам (СУМ-20).

Дурень, дурний [Дурень, дурный] = глупец, дурак (К.).
Розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живіт — тут у значенні життя (СУМ-20).

Животіти — бути живим; жити (СУМ-20).

Завжде — всегда (Г.). Завжди — у будь-який час, повсякчас, постійно (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Нагленагло — присл. до наглый — який настає, відбувається і т. ін. раптово, несподівано, непередбачено (СУМ-20).

Одвіт відвіт — відповідь (СУМ-20).

Остилий — бридкий, обридний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Aeneas, my true love" was her reply
That she gave right away,
"Without you I will die,
I can't stand Turn, this lard-assed clod of clay.
The day when I don't see your eyes,
A part of my heart dies.
You are my joy, do stay alive!
Turn sooner will get sick and croak,
Before I'm his, that stupid bloke,
I'm yours, you're mine, we'll live and thrive!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Жыві, Энеечка мой любы, —
Адказам для яго было, —
Абрыдлы Турн мне горш загубы,
Ты маё сонца і святло!
Калі цябе я не пабачу,
Дык дзень той і гадзіну страчу,
Свет для мяне, як гук пусты;
Турн зробіцца хутчэй зямлёю,
Чым завалодае ён мною,
Я ўся - твая, і пан мой — ты!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Живей, Енейко, стига, мили —
царкинята поде, — живей!
И стига Турн сте ми тъкмили,
ти мойто слънце си, Еней!
Без теб не мога ден да мина,
денят изглежда ми година,
ти, моя радост, мой покой.
Ще има тоя Турн да чака,
не ще ме вземе той, глупака,
аз твоя съм и ти си мой!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lebe, mein Liebster, mein Aeneas, -
War der Prinzessin Antwort nun, -
Für Turnus habe ich nichts übrig,
Nur du allein bist meine Welt!
Verloren, wenn ich dich nicht sehe,
Ist jede Stunde, jeder Tag.
Du bist mein Glück, mußt für mich leben,
Wenn Turnus auch zu Stein erstarrt,
Nie wird der Dummkopf mich besitzen,
Denn ich bin dein, du bist mein Herr!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Żyj, Eneaszku, i wiedz dobrze, —
Królewna tak odpowiedziała, —
Że Turnus mi na zawsze obrzydł,
Tyś dla mych oczu światem całym!
Gdy ciebie czasem nie zobaczę,
To dzień ten i godzinę tracę,
Żyj, szczęście moje ukochane;
A Turnus prędzej sam przepadnie,
Niż głupi kiedyś mną owładnie,
Jam cała twoja, tyś mym panem!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Ты, ты, Энеечка мой милый, —
Царевна тотчас же в ответ,—
Что пред тобою Турн постылый?
Очам моим один ты свет!
Нигде я не найду покою,
Пока не будешь ты со мною.
Мое ты счастье, жизнь моя;
А Турн скорее околеет,
Чем мною, дурень, овладеет,
Ты — господин мой, я — твоя!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Живи, живи, Энейчик милый,
Очей моих желанный свет!
На что мне сдался Турн постылый? —
Царевна молвила в ответ. —
Скорее пентюх околеет,
Чем он Лависей овладеет!
В тебе — блаженство, жизнь моя!
Когда тебя не вижу — плачу,
Часы и дни впустую трачу.
Ты — мой владыка, я — твоя!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Живи, Энеечка мой милый, —
Царевна молвила в ответ: —
Турн сердцу моему постылый,
Очам моим один ты свет!
Коль я тебя не повидаю,
То день и час тот потеряю,
Ты жизнь моя, ты мой талан.
А Турн скорее околеет,
Чем мною, дурень, овладеет.
Я — вся твоя, и ты — мой пан!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Живи, Энеечка, мой милый, —
Царевна молвила в ответ, —
Пускай не липнет Турн постылый,
Моим глазам — ты только свет.
Я без тебя грущу, тоскую
И проклинаю долю злую.
Мое ты счастье, жизнь моя.
Клянусь! Скорей он околеет,
Чем мною, дурень, завладеет,
Ты — господин мой, я — твоя».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Zij, Aenejíčku, nepovídej,“
mu Lavinie odvětí.
„Já "urna nechci, ať si přijde,
světlo mých očí jsi jen ty!
Když den tě nevidím, mé štěstí,
nic na světě mě nepotěší,
co já se pro tě navzdychám!
Ten Turnus v kámen spíš se změní,
se mnou se nikdy neožení!
Jsem jenom tvá a tys můj pán!“

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Турн без пам'яти схватився,
Стояв, як в землю вритий стовп;
Од злости, з хмелю ввесь трусився
І сна од яву не розчовп:
«Кого? — мене; і хто? — троянець!
Голяк, втікач, приплентач, ланець!
Звести? — Лавинію однять?
Не князь я! — гірше шмаровоза.
І дам собі урізать носа,
Коли Еней Латину зять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 70.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ Турнъ безъ памьяты схватывся;
Стоявъ якъ въ землю врытый стовпъ;
Одъ злосты, съ хмелю ввесь трусывся
И сна одъ яву не росчовпъ:
«Кого ? — мене; и хто? — Троянець!
«Голякъ, втикачъ, прыплентачъ, ланець!
«Звесты? — Лавынію отнять?
«Не князь я ! — гирше шмаровоза,
«И дамъ соби уризать носа,
«Колы Эней Латыну зять.

Примітки: IV, 70.
         Частина IV стр. 70.

Втікачутікач — той, хто втікає, втік звідкись.

Гірше [Гирше] = пуще (К.).
Прислів'я до гірший — вища ступінь до поганий (СУМ-11).

Голяк — убога людина; злидар (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Звести — призвести, спричинитися до морального падіння (СУМ-20).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Ланець [Ланець] = подлый (К.).
Гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Носа втерти (утерти, урізати) — показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось (СУМ-11).

Приплентач [Прыплентачъ] = пришлец (К.).
Те саме, що приблуда — зайшла, немісцева людина; захожий або людина, що не має постійного місця проживання; бродяга (СУМ-11).

Розчовпать [Розчовпать] = понять (К.).
Розчовпати — зрозуміти, збагнути що-небудь (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікач, втікач [Утикачъ, втикачъ] = беглец (К.).
Той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — різко, стрімко вставати, підійматися  (СУМ-11).

Шмаровоз [Шмаровозъ] = подмазчик телеги (К.).
Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. // Забруднена чи в брудне одягнена людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11). У первісному значенні: той, хто підмазує (шмарує) коломаззю колеса возів. Осі і втулки коліс робили з самого дерева, тому змазувати доводилося часто. Шмаровозами називали також візників, їздових. На ярмарках вони розвозили за плату товари (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here, Turn sprang up and stood
As if he were impaled.
Enraged and in a killing mood
He did not see the truth and failed
Completely. "Who? What? Where? Me?
The Trojan? This disgusting refugee?
To dupe? To steal the girl? Hee-haw!
Do call me sluggish, comatose,
If I don't wipe his nose!
if he becomes the royal son-in-law!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн, як шалёны, прахапіўся,
Як слуп застыў на месцы ён;
Ад злосці, п'яны, калаціўся,
Не знаў, дзе ява, а дзе сон:
«Каго? — мяне! і хто? — Траянец!
Гад, валацуга, галадранец!
Яго Лавіся? Не мая?
Ратульцы! — мы свой гонар страцім,
Калі Лаціну стапе зяцем
Паганец гэты, а не я.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук скочи Турн и се изправи,
стоеше като истукан;
кое бе сън, кое наяве —
не вижда, още е пиян.
— Той — мене! Мръсният троянец!
Голтак, бездомник, самозванец,
Лавина да ми грабне? Брей!
Не съм аз княз, ами отрепка.
Ще го изям — такава лепка,
за зет да вземат те Еней!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier schnellte Turnus hoch vom Lager,
Erstarrt zur Säule stand er da,
Wut und der Schnaps ließ ihn erzittern,
Verwischt war Traum und Wirklichkeit:
"Wen? - mich ... und wer? - dieser Trojaner!
Der Vagabund, Flüchtling und Lump,
Will er Lavinia mir entreißen?
Dann bin ich Pfuscher und kein Fürst,
Eher verlier ich meine Nase,
Nie wird er Latins Schwiegersohn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu Turnus zerwał się zdrętwiały,
I stanąl niczym słup wiorstowy;
Ze złości, z chmielu trząsł się cały,
Gdzie sen, gdzie jawa, nie pojmował:
"I kogo? — mnie! I kto? — Trojanin!
Przybłęda, golec, obszarpaniec!
Mnie zwieść? Chce mi Lawinię zwędzić?
Nie książę ja — lecz wprost smarowóz,
Dam sobie uciąć noc bez słowa,
Gdy ten Eneasz zięciem będzie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут Турн внезапно пробудился.
Вскочил. Сперва как столб стоял,
Потом от злости взбеленился
И явь от сна не отличал:
"Меня бесчестить? Кто? — Троянец?!
Беглец, бродяга, голодранец!
Ему Лавинию отдать?
Не князь я и не воин, значит,
Коли Эней меня обскачет
И станет вдруг Латину зять!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вскочив, как встрепанный, с постели,
Пан Турн, как вкопанный, торчал,
От злости трясся и, с похмелья,
Где сон, где явь не различал:
«Кого? — меня! и кто? — троянец!
Бродяга, беглый, голодранец!
Надуть? Лавинию отнять?
Мне впору смазывать колеса,
Не будь я князь, будь я без носа,
Коли Эней Латину зять!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И сам не свой пан Турн очнулся.
Вскочил, как вкопанный, стоял;
Со зла в похмелье содрогнулся —
Он явь от сна не отличал:
«Кого? — Меня! И кто? — Троянец!
Пришлец приблудный, голодранец!
Сгубить? — Лавинию отнять?
Не князь я буду, а растяпа!
Скорей дам нос себе оттяпать,
Чем станет он Латину зять!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

С постели сонный Турн схватился
И, очумев, столбом стоял,
Дрожал, с похмелья ум мутился,
Он явь от сна не отличал:
«Кого? Меня? И кто? Троянец?
Беглец, приблуда, голодранец?
Меня изжить? Лависю взять?
Не князем буду — водовозом,
Когда остануся я с носом,
Эней же будет царский зять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vyskočil "Turnus, jak byl líný,
stál jako sloup a třás se jen,
a ze zlosti a z kocoviny
od pravdy nerozeznal sen.
„Koho? — mne; kdo? — ten cápek z Troje!
Lump, poběhlík a bídák to je —
a ten má být Latinův zeť ?
Ať nejsem car, jen břídil, fušer,
ať zhyne moje bídná duše,
nos dám si uříznout — a hned!

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Лавися шмат не для харциза,
Який пройдисвіт єсть Еней;
А то — і ти, голубко сиза,
Ізгинеш од руки моєй!
Я всіх поставлю вверх ногам,
Не подарую вас душами,
А більш Енею докажу.
Латина же, старого діда,
Прижму незгірше, як сусіда
На кіл Амату посажу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Лавыся, шматъ не для харцыза,
«Якый пройдысвитъ есть Эней;
«А то, — и ты голубко сыза
«Изгынешъ одъ рукы моей!
«Я всихъ поставлю вверхъ ногамы,
«Не подарую васъ душамы,
«А билшъ Энею докажу —«Латынаже старого дида,
«Прыжму незгирше якъ сусида,
На килъ Амату посажу.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 71.

Видання 1809:

рядки 9-10:

Прижму незгірше, як сосіда,
На кол Амату посажу

Примітки: IV, 71.

       Частина IV стр. 71.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Голубка — пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні) (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Кіл — те саме, що паля — загострений кілок.
На кіл посадити — старовинний спосіб смертної кари, при якому засудженого страчували, насаджуючи на такий кілок (СУМ-20). Така смертна кара особливо принизлива, призначена для найнижчого стану, «бидла». А тут — особа царської крові, та ще й жінка. У добу феодалізму самому способові смертної кари надавали неабиякого престижного значення. Смертна кара через повішення для провідних організаторів повстання декабристів 1825 р. сприймалася тодішнім суспільством і самими засудженими дворянськими революціонерами як приниження їхньої гідності, образа. До того ж, було прийнято виконувати вирок публічно. До смертної кари через посадження на палю особливо часто вдавалася польська шляхта під час розправи над захопленими повстанцями — запорожцями, гайдамаками (С.).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Незгірший [Незгиршій] = нехудший (К.).
Такий, як хто-, що-небудь, подібний до когось, чогось (перев. у порівнянні) (СУМ-11).

Пройдисвіт — хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройда (СУМ-11).

Харциз [Харцызъ] = разбойник (К.).
Розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Lavysia, you are not for that low goon.
He is a tramp, not well-to-do,
If you do not reject him soon,
Then you will die by my hand, too.
I'll change the life of everyone,
And will be generous to none.
I'll show Aeneas how I rake,
And what regards the old man, Latin,
I will depress him and then flatten,
Amata will die on a stake."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты бач, ахвотнікі знайшліся!
Ды не для іх кавалак той;
Чым за Энеем быць, Лавіся,
Загінь лепш ад рукі маёй!
Не пашкадую я нікога,
Для ўсіх цяпер адна дарога,
Адзін ратунак — цёмны дол.
Не пагляджу і на самога
Лаціна — на цара старога,
Амату пасаджу на кол».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На хаирсъзин ли приляга
Лавися — личната мома;
ама и ти, душичке драга,
ще видиш моя гняв сама!
Направо ще ви пратя в ада,
душиците ви ще извадя,
Еней най-много ще плати!
Съседът ми Латин, дъртака,
ще разбере какво го чака.
На кол Амата ще пищи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Lavinchen ist nichts für den Räuber,
Nichts für Aeneas, den Bandit;
Ansonsten wirst auch du, mein Täubchen,
Zugrunde gehn von meiner Hand!
Kopfüber werd ich alle stellen
Und sie vernichten ausnahmslos.
Aeneas werde ich es zeigen!
Latinus, diesen alten Greis,
Werde ich jämmerlich zermalmen,
Amata steck ich auf den Pfahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lawińcia — kęs to nie dla zbója,
A takim jest Eneasz z Troi;
Tego, gołąbko, nie daruje,
Ty również zginiesz z reki mojej!
Zadrzecie, wszyscy, w górę nogi,
Rozłączę z ciałem dusze wrogie,
Eneaszowi ja pokaże.
A Latynusa, złego dziada,
Przycisnę dobrze jak sąsiada,
Amatę na pal wbić rozkaże".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лавися — кус не для таковских,
Как этот пакостник Эней;
Не мне — так пусть же сгинет вовсе
Голубка от руки моей!
Всех без разбора в пекло сплавлю,
Всех вверх тормашками поставлю,
Энею кукиш покажу.
Латина, каверзного деда,
Прижму по-свойски, как соседа,
Амату на кол посажу!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лавися — кус не для злодея
И проходимца, как Эней!
Голубка сизая, скорее
Погибнешь от руки моей!
Я кверх ногами всех поставлю,
Не пощажу, к чертям отправлю,
Эней узнает, как я зол!
Прижму и своего соседа,
Безмозглого Латина-деда,
Амату посажу на кол!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Лавися — кус не для злодея
Такого, как голяк Эней!
Голубка сизая, скорее
Ты сгинешь от руки моей!
Уж я в живых вас не оставлю!
И всех ногами вверх поставлю!
Я и Энею докажу,
А старого Латина-деда
Прижму покрепче, как соседа,
Амату на кол посажу!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лавися — лакомый кусочек,
Не для бродяги, как Эней,
Коли тебя он опорочит —
Ты сгинешь от руки моей.
Я всех повешу вверх ногами,
Клянусь душой моей, богами,
Энею крепко досажу;
Латина, проклятого деда,
Прижму покрепче как соседа,
На кол Амату посажу».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lávinko, není tvoje líčko
pro dobrodruha Aenea.
Zhyň rukou mou, má holubičko,
když on tě má mít, a ne já!
Všem vám to pěkně nalinkuju,
nikomu život nedaruju,
já Aeneáši zatopím!
A s Latinem, s tím starým dědem,
zatočím jako se sousedem,
Amatu na kůl posadím!“

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз лист послав к Енею,
Щоб вийшов битись сам на сам.
Помірявсь силою своєю,
Достав од Турна по усам;
Хоть на киї, хоть кулаками
Поштурхатись попід боками
Або побитись і на смерть.
А также пхнув він драгомана
І до латинського султана,
Щоб і сьому мордаси втерть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ лыстъ пославъ къ Энею,
Щобъ выйшовъ бытысь самъ на самъ,
Помирявсь сылою своею,
Доставъ одъ Турна по усамъ;
Хоть на кіи, хоть кулакамы
Поштурхатысь по пидъ бокамы,
Або побытысь и на смерть.
А также пхнувъ винъ драгомана
И до Латынського Султана,
Щобъ и сьому мордасы втерть.

Примітки: IV, 72.

       Частина IV стр. 72.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Драгоман — перекладач, тлумач при посольстві, при дипломатичній місії або в переговорах (Ш.). У первісному значенні: перекладач при посольстві, дипломатичній місії, також гінець у дипломатичних справах; потім – просто гінець, посильний.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кий [Кій] = дубина (К.).
Палиця (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мордас — те саме, що ляпас (СУМ-20).

Поштурхаться [Поштурхаться] = подраться (К.).
Штурхнути кілька разів, штурхати якийсь час. Бити стусаном (СУМ-11).

Султан — у країнах Сходу — титул монарха (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

І зараз лист послав к Енею і далі.
Турн викликає на поєдинок Енея і царя Латина, щоб захистити свою честь. Такого мотиву — виклику на поєдинок — у Вергілія немає і не могло бути, оскільки, згідно з поглядами стародавніх греків і римлян, честь у громадянина могла відняти держава, громада, а не приватна особа. Сучасник Вергілія, римський філософ Сенека говорив: «Образа не досягає мудреця». Еней з Турном сходяться на поєдинок в кінці «Енеїди» для того, щоб уникнути зайвого пролиття крові воюючих сторін. Це зовсім не те, що поєдинок честі. Подібні поєдинки на полі битви були звичайним явищем, причому втеча від сильнішого ворога з метою порятунку не вважалася безчестям. Поєдинки честі з'явилися, мабуть, у рицарські часи. Особливого поширення набули у XVІІІ — початку XІX ст. У дворянському та офіцерському середовищі. Турн викликає на дуель Енея і Латина згідно з добре відомим у ту пору ритуалом. Він пише листи, де пропонує вибрати зброю, погодити інші деталі поєдинку, відправляє їх, як було прийнято, спеціальними гінцями. Але тут же автор поеми бурлескне обігрує прийнятий серед людей «благородного званія» ритуал. Достойна зброя для дворянського поєдинку — пістолети, шпаги, шаблі. А князь Турн пропонує князеві Енею битися «хоть на киї, хоть кулаками». Пригадаймо борців Дареса і Ентелла з другої частини «Енеїди».

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He sent Aeneas a dash note
To come to lock horns with great Turn,
To measure his strength, as he wrote,
And get a beating in return.
It could be with clubs, or with fists,
They'd nudge each other's ribs like duelists,
Or even die in that to-do.
He also sent an apt translator
Onto the Latin imperator
To have his mug well pummeled, too.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн ліст уласнаю рукою
Энею напісаў, каб той
З ім сілай мераўся сваёю,
Выходзіў на зацяты бой;
Каб перамогу кулакамі
Давесці там, альбо кіямі,
Альбо насмерць змагаўся з ім.
Паслаў таксама драгамана
Ён да Лацінскага Султана,
Каб разлічыцца са старым.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И мигом на Еней изпрати
писмо — извика го на бой.
Ах, зъбите му ще разклати,
та с Турн ли ще се мери той!
Борба пред всички му предлага,
с юмруци, ако ще — с тояга,
а ако иска и на смърт.
Проводи също драгоманин —
с латинския султан охранен
по мъжки да се разберат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schickte Nachricht an Aeneas
Mit der er ihn zum Zweikampf rief,
Damit sie ihre Kräfte messen
Und er des Turnus Faust verspürt;
Sie sollten kämpfen ohne Gnade
Erbarmungslos bis in den Tod
Mit Knüppeln oder mit den Fäusten.
Dann schickte er den Dragoman
Auch an den König der Latiner
Und lud ihn ebenfalls zum Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Eneasza list wnet posłał,
By szedł z nim walczyć, choć z przymusu
I zmierzył siły swoje, podły,
Po wąsach dostał od Turnusa;
Czy choć na pieści, czy na kije
Wzajemnie boki poobijać
Lub nawet pobić się śmiertelnie.
Zarazem pognał dragomana
Do latyńskiego też sułtana,
By utrzeć nosa mu rzetelnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взъяренный Турн, не медля боле,
Энею грамоту послал,
Чтоб тот на поединок в поле
Навстречу Турну поспешал
Бока пошарпать батогами,
Иль по-простецки кулаками,
Или оружием каким.
Потом приказ дал драгоману
Скакать к латинскому султану,
Чтоб шел и этот драться с ним.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вскипев, на поединок вызов
Черкнул тотчас Энею сам:
Не хочет ли сынок Анхизов
От князя Турна — по усам?
Дубьем ли биться, кулаками
Пощекотать ли под боками —
Но победить иль умереть!
Пихнул он также драгомана
В шатер латинского султана —
Ему мордасы утереть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Шлет сразу грамоту Энею,
Чтоб тот сразиться вышел сам
И, силой меряясь своею,
Схватить от Турна по зубам,
Хоть кольями, хоть кулаками
Поддеть покрепче под боками,
А то подраться и насмерть.
Послал он также драгомана
Латинцев вызывать султана,
Чтоб и того примерно взгреть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И тотчас шлет письмо Энею,
Зовет сразиться с ним вдвоем,
Покажет битва, кто сильнее
И кто оставит царский дом;
Хоть на дубье, хоть кулаками
Побьемся, выберем то сами,
А то и насмерть можем стать.
Послал он также драгомана
В дворец латинского султана,
Чтоб и ему по роже дать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned Aeneovi poslal psaní,
v němž na souboj ho vyzývá,
ať prý se spolu chytnou sami,
přes hubu že mu Turnus dá.
Ať třeba pěstmi nebo kyji,
dokud se spolu nepobijí,
kdo s koho — to se uvidí.
K Latinu poslal dragomana,
zastrašit starého chtěl pána,
ať taky dostane svůj díl.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яхидна фурія раденька,
Що по її все діло йшло;
До людських бід вона швиденька.
І горе мило їй було.
Махнула швидко до троянців,
Щоб сих латинських постоянців
По-своєму осатанить.
Тогді троянці всі з хортами
Збирались їхать за зайцями,
Князька свого повеселить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Яхыдна Фурія раденька,
Що по ѣи все дило йшло;
До людськыхъ бидъ вона швыденька
И горе мыло йій було.
Махнула швыдко до Троянцивъ,
Щобъ сыхъ Латынськыхъ постоянцивъ
По своему осатаныть.
Тогди Трояньци вси съ хортамы
Збиралысь йихать за зайцямы,
Князька свого новеселыть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 73.

Видання 1809:

рядки 1-2:

Єхидна фурія раденька,
Що по її все діло шло

Примітки: IV, 73.
         Частина IV стр. 73.

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Осатанити — до краю розізлити, роздратувати, розлютити (СУМ-11).

Тезифона — фурія — у римській міфології фурії — богині помсти, які переслідували людей за провини (С.).

Фурія (Евменіди) — грецькі богині помсти. Алєкто, Тезифона, Меґера (Л.). Фурії (в грецьких міфах — еріннії), богині помсти, що за провини людей переслідували їх під час життя і після смерті. Великий грецький драматург Есхіл (524-457) зображує їх страшними бабами, оповитими гадюками, на головах яких клубочаться гадюки замість волосся (Ш.).

Хорт [Хортъ] = борзая собака (К.).
Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Яхидний єхидний — пройнятий злістю, хитрістю, лукавством (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The wicked fury was content
That she succeeded in this case,
Promoting the impediment
Of better life conditions for the populace.
She ran at once headlong
To where was Latin military throng
To make them mad and swear.
The Trojans in full swing
Were going hunting for the king,
Who liked hare meat as his good fare.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга здаволена ліхая,
Што спрытна так чубы звяла;
Для фурыі бяда людская
Вялікай радасцю была.
Хутчэй пабегла да Траянцаў,
Каб з тропу гэтых пастаяльцаў
Звяла вядзьмарская рука.
Тады Траянцы ўсе з хартамі
Заняцца думалі зайцамі,
Павесяліць свайго Князька.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А фурията зла ликува,
че всичко по вода тече,
за людски мъки тя жадува
и само злото я влече.
Дойде при нашите троянци —
Латинови преторианци —
дано и тях ги хване бяс.
А те с копои, глъч и врява
за зайци тръгваха тогава —
да позарадват своя княз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die schlaue Furie frohlockte,
Daß alles ihr nach Wunsch geschah;
Sie mehrte gern der Menschen Unglück
Und freute sich über ihr Leid.
Pfeilschnell war sie bei den Trojanern,
Die bei Latinus einquartiert,
Und goß ihr Gift in ihre Herzen.
Diese schickten sich eben an,
Auf eine Hasenjagd zu Ziehen,
Als ihres Fürsten Zeitvertreib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wściekle się furia ucieszyła
Że po jej myśli tu się działo;
Do ludzkich bied szybciutka była,
Nieszczęście wciąż ją radowało.
Machnęła szybko i do Trojan,
Co w Lacjum mieli swe postoje,
By po swojemu ich rozwścieczyć.
Trojanie właśnie gnać z chartami
Zbierali się za zającami,
By swe książątko tym ucieszyć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так фурия, в дела людские
Войдя, всем жару поддала;
На всякие проделки злые
Чертовка страсть ловка была.
Махнула к морю образина,
Чтоб у нахлебников Латина
Покруче кашу заварить.
Они в тот час коней седлали
И на охоту поскакали —
С борзыми зайцев потравить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зловредной фурии по нраву,
Что дело обернулось так.
Людское горе ей в забаву,
Затеять любо кавардак.
Она с коварством сатанинским
Спешит к нахлебникам латинским,
Троян ей надобно допечь.
А те задумали с налету
Скакать на заячью охоту,
Чтоб своего князька развлечь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ехидной фурии — веселье:
Проделки удаются ей.
Всем на пиру ее похмелье, —
Ей любы горести людей.
Скорее кинулась к троянцам —
Латинским бойким постояльцам,
Чтоб этих тоже растравить.
Тогда орава вся троянцев
Сбиралась с гончими на зайцев —
Князька охотой веселить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ехидно фурия смеялась,
Затея, как по маслу, шла,
Людским страданьем упивалась,
Беда ей радостью была.
А после стала злить троянцев,
Чтобы латинских постояльцев
По-своему осатанить...
Троянцы свору псов держали,
На зайцев с ними выезжали,
Чтобы князьков повеселить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pekelná vědma byla ráda,
že všecko šlo hned po jejím;
nejhorší osud lidem spřádá,
těší se jejich neštěstím.
K Trojanům hned se rozletěla,
latinské hosťy poštvat chtěla,
aby jí k ruce začli hrát.
Trojané s chrty chtěli právě
zajíce lovit po doubravě,
knížeti radost udělat.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но «горе грішникові сущу, —
Так киівський скубент сказав, —
Благих діл вовся не імущу!».
Хто божії судьби пізнав?
Хто де не дума — там ночує,
Хотів де бігти — там гальмує.
Так грішними судьба вертить!
Троянці сами то пізнали,
З малої речі пострадали,
Як то читатель сам уздрить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но горе гришныкови сущу,
Такъ Кіевській скубентъ сказавъ:
Благыхъ дилъ вовся неимущу.
Хто Божіи судьбы пизнавъ?
Хто де не дума, — тамъ ночуе,
Хотивъ де бигты, — тамъ гальмуе.
Такъ гришнымы судьба вертытъ!
Трояньци самы то пизналы,
Зъ малои речи пострадалы,
Якъ то чытатель сам уздрыть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 74.

Видання 1809:

рядок 5:

Хто где не дума — там ночує

рядок 10:

Як то читатель сам узрить

Примітки: IV, 74.

       Частина IV стр. 74.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Вертіти — верховодити, розпоряджатися на свій розсуд (СУМ-20).

Гальмовать [Гальмовать] = тормозить (К.).

Горе грішникові сущу... — початок поширеного духовного вірша. Тут маємо вказівку на те, що він був у репертуарі мандрованих дяків, студентів Києво-Могилянської академії. Крім «Енеїди», І. Котляревський використав ще раз цей духовний вірш у водевілі «Москаль-чарівник» (написаний 1818-1819). У заключній сцені водевіля викритий і присоромлений невдаха-залицяльник, «городський писар» Финтик, каючись, співає:

О, горе мне, грешнику сущу!
Ко оправданню ответа не имущу,
Како й чем могу вас ублажити?
Ей, от сего часа буду честно жити! (С.)

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Скубент — студент (Айзеншток).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Woe to the wicked man, who leads
A sinful life", a Kievan wise student said,
"And never done the pious deeds."
Who knows what's going on in the Almighty's head?
You sleep where you did not intend to be,
You stop where you should not stop ordinarily.
The destiny averts the sinful men somehow.
The Trojans felt bad luck on their own skin
And suffered much to their chagrin.
The reader will see that right now.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды «гора грэшніцы, якая, —
Так Кіеўскі студэнт сказаў, —
Спраў добрых за душой не мае!»
Хто са смяротных лёс свой знаў?
Дзе спаць не думаў — там начуе,
Дзе бегчы трэба — там буксуе.
Лёс не спрыяе грэшным нам!
Траянцы самі недарэчы
Зазналі гора з дробнай рэчы —
З якой, чытач убачыць сам.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ала „тежко на окаянния —
тъй киевски скубент твърдял, —
безсилен за благодеяния“!
Съдбата кой ли е познал?
Без цел ли който все пътува
и дето свари — там нощува!
Съдбата грешните върти!
Троянците това разбраха,
от нищо нещо изгърмяха.
А как — и сам ще видиш ти.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Dem Sünder wird es schlimm ergehen, -
Sagte ein Kiewer Skribent, -
Wenn nicht auch gute Werke stehen!"
Wer weiß um Gottes Ratschlag schon?
Wer nächtigt da, wo er nicht dachte,
Und wer hält, wenn er laufen soll, -
So treibt's das Schicksal mit dem Sünder!
Dies wurde den Trojanern klar,
Als Nichtigkeiten sie gar plagten,
Wie es der Leser bald erfährt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz "grzesznikowi biada temu, —
Tak kiedyś skubent rzekł kijowski, —
Pobożnych dzieł nie mającemu!"
Kto poznał losy, sprawy boskie?
Bo gdzie nie zgadnie, tam nocuje,
I dokąd biec chciał — tam hamuje.
Los z grzesznikami igrać raczy!
Trojanie sami to poznali,
Gdy za rzecz drobną oberwali,
Jak to czytelnik sam zobaczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но: "Горе в зле греховном сущу, —
Так киевский скубент сказал,—
Благих дел вовсе не имущу".
Кто жребий неба угадал?
Ночуешь там, где не просили,
Хотел дать тягу — не пустили,
Так грешников судьба ведет.
Троянцы тот закон познали,
Когда за малость пострадали,
Как то читатель сам поймет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но «горе грешникови сущу, —
Так киевский скубент изрек, —
Благих дел вовся не имущу!»
Нам божьи судьбы невдомек:
Где сам не чаял — там застрянешь,
Где дал бы драла — мешкать станешь.
Что делать? Жребий наш таков.
Читатель, ты узнаешь дале
О том, как сильно пострадали
Троянцы из-за пустяков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но: «Горе грешнику мне сущу,
Так киевский скубент сказал, —
Благих дел вовсе не имущу!»
Кто волю божию познал?
Там, где не думал, — спать приткнешься.
Где б разбежался, — там споткнешься.
Так с грешными судьба мудрит.
Троянцы сами то узнали,
От пустяка ведь пострадали,
А как — читатель поглядит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но «горе грешникови сущу, —
Как киевский скубент сказал, —
Благих дел вовсе не имущу!»
Кто божьи судьбы разгадал?
Обходишь что — на то наткнешься,
Бежать где надо — там споткнешься,
Так грешными судьба вертит!
Троянцы сами то познали,
С пустячной вещи пострадали,
Как то читатель сам узрит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Nešťastní budou ti hříšníci,““
tak řekl škubent z Kyjeva,
„šlechetných skutků nemající.“
Kdo ale boží soudy zná?
Kde budeš spát, není věc jistá,
chceš běžet — nepohneš se s místa.
Tak osud maří plány nám.
Trojané z toho zkoušku měli,
jak pro málo se natrpěli,
jak uvidí to čtenář sám.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поблизь троянська кочовання
Був на одльоті хуторок,
Було в нім щупле будовання,
Ставок був, гребля і садок.
Жила Аматина там нянька,
Не знаю — жінка чи панянка,
А знаю, що була стара,
Скупа, і зла, і воркотуха,
Наушниця і щебетуха,
Давала чиншу до двора:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 75.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Поблызь Трояньска кочовання
Бувъ на отльоти хуторокъ,
Було въ нимъ щупле будовання,
Ставокъ бувъ, гребля и садокъ.
Жыла Аматына тамъ нянька,
Не знаю жинка, чи панянка,
А знаю, що була стара,
Скупа, и зла, и воркотуха,
Наушныця и щебетуха,
Давала чынчу до двора:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 75.

Видання 1809:

рядок 3:

Було в нім щупле будованнє

Примітки: IV, 75.

       Частина IV стр. 75.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Будовання [Будовання] = постройка (К.).
Будування — готова будівля, споруда (СУМ-20).

Воркотуха — та, що виявляє своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчить (СУМ-20).

Гребля [Гребля] = плотина (К.).
Штучна перегорода на річці або іншому водотокові; гать; символ перешкоди; з одного боку греблі вода глибока й тиха, а з дру­гого, — спадаючи з гори, вона кле­котить і вирує, тому в народній свідомості гребля асоціюється з нечистою силою («Мутить, як у греблі біс»); кажуть: «Тиха вода греблі рве», тобто вперта праця переборює всілякі перешкоди (Ж.).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Наушниця — та, яка вислуховує що-небудь і доносить або любить доносити (СУМ-20).

Нянька — нянька Амати.

Одльотвідліт (СУМ-11) — дія за знач. відлетіти. На одльоті — збоку, осторонь.

Ставок, став [Ставокъ, ставъ] = пруд (К.).
Зменш.-пестл. до став — водоймище (у природному чи штучному заглибленні) з непроточною водою; місце розлиття річки, струмка перед загатою (СУМ-11).

Хутір — відокремлене селянське господарство разом з садибою власника (СУМ-11).

Чинш [Чынча] = оброк (К.).
Податок, плата хазяїнові за користування його землею (С.) За кріпосного права «пускати на чинш» значило замінити панщину податком, дати селянам землю в аренду (С.).

Щебетуха — та, хто швидко, жваво говорить, розмовляє (СУМ-11).

Щуплий [Щуплый] = порядочный (К.).
Вжито у значенні: невзрачный, щуплый, худой, тонкій (Г., з посиланням на «Енеїду»). Слабосилий, худий, кволий (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Close to the Trojan camp
There was a little rural habitation.
The buildings - small and damp,
Were sorely in need of restoration.
In that small and neglected "universe"
There lived Amata's former nurse.
Was she a widow? In retirement?
It was not known, but she was old,
A niggard and a gossipmonger, I was told.
She paid the king some rent.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наводшыбе ад качавання
Траянскага быў хутарок,
Сядзіба мела будаванне —
Ставок, і грэблю, і садок.
Аматы нянька месца гэта
Займала, дзеўка ці кабета —
Я розумам не дабяру,
Але яна была старая,
Пляткарка злосная, скупая,
Плаціла подаці цару.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Чифлик се виждаше в полето
до шумния троянски стан:
къщурки, гумно, след което
и яз, градини и бостан.
Една старица бе стопанка,
а селянка или дворянка —
не знам. Но знам — не е лъжа! —
че бе Аматината майка,
сплетница, стипца, зла, всезнайка,
чифлика с подкуп задържа.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei der Herberge der Trojaner
Stand gar nicht weit ein kleiner Hof,
Dazu gehörte ein Gebäude,
Ein Garten, ein Teich und ein Damm.
Darin lebte Amatas Amme -
Ob sie noch Fräulein oder Frau,
Das weiß ich nicht, doch es ist sicher,
Sie war alt, geizig, mürrisch, bös,
Überall horchend und viel tratschend;
Sie zahlte Miete an den Hof:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W pobliżu Trojan koczowiska
Na osobności był chutorek,
A w nim budynki tkwiły blisko
I stawek, grobla, sadek spory.
Amaty niania tam mieszkała,
Zamężna czy w panieństwie trwała,
Sam nie wiem, lecz już była stara
I skąpa, i złośnica wielka,
Trajkota i donosicielka,
Na dwór dawała czynsz, towary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Там, где троянство кочевало,
Был на отлете хуторок;
В нем хатка ветхая стояла,
Плотина, садик, пруд, лужок.
Жила здесь нянюшка царицы;
Была ль то баба иль девица —
О том не знаю до сих пор.
Но зла была и своенравна!
К тому ж скупа, хотя исправно
Носила дань на царский двор:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вблизи троянского кочевья
Стоял невзрачный хуторок:
Строенье ветхое, деревья,
С плотиной пруд, мостки, лужок,
За хатой маленькая банька.
Владела всем Аматы нянька.
Была девицей иль вдовой —
Не знаю, но слыла ворчливой,
Скупой, злой, ябедой, сварливой.
Двору платила чинш большой:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там, где троянство полевало,
Был на отлете хуторок:
Хатенка малая стояла,
При ней плотина, сад, прудок.
Ютилась нянька в нем царицы —
Не знаю, баба иль девица,
Но знаю, что стара была,
Скупа, злопамятна, ворчунья,
Наушница, ехида, врунья;
Оброк на царский двор слала:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вблизи троянского кочевья
Был на отлете хуторок,
Строенья ветхие, деревья,
Плотина, садик, пруд, лужок.
Жила там, словно королева,
Аматы нянька, баба ль, дева,
Не знаю, право, до сих пор.
Лишь знаю, что была жестока,
Скупая очень, но оброка
Сдавала много в царский двор:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Blízko, hned za trojskými stany,
vesnička byla na svahu,
v ní dům byl z cihel zbudovaný,
měl rybníček i zahradu.
Amaty chůva v domku žila,
už tenkrát hezky stará byla,
paní či panna, kdož to ví;
zlá, skoupá, svárlivá až běda,
klepna, co lidem pokoj nedá,
a platila daň carovi.

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ковбас десятків з три Латину,
Лавинії к Петру мандрик,
Аматі в тиждень по алтину,
Три хунти воску на ставник;
Льняної пряжі три півмітки,
Серпанків вісім на намітки
І двісті валяних гнотів.
Латин од няньки наживався,
Зате ж за няньку і вступався,
За няньку хоть на ніж готів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ковбасъ десяткивъ съ тры Латыну,
Лавыніи къ Петру мандрыкъ,
Амати въ тыждень по алтыну,
Тры хунты воску на ставныкъ;
Льнянои пряжи тры пивмиткы,
Серпанкивъ висимъ на намиткы
И двисти валяныхъ гнотивъ.
Латынъ одъ нянькы нажывався,
Затежъ за няньку и вступався,
За няньку хоть на нижъ готивъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 76.

Видання 1809:

рядок 5:

Льяної пряжі три півмітки

Примітки: IV, 76.

       Частина IV стр. 76.

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Валяний — прикм. до валяти — розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати вироби (з вовни, шерсті, пуху і т. ін.).

Гнот ґніт — стрічка або шнур, що використовується для горіння у деяких освітлювальних та нагрівальних приладах (гасових лампах, керогазах, свічках та ін.), для змащування чого-небудь і т. ін. (СУМ-11).

Готів — готов, готовий (Г.).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Льняний — зробл. з волокон льону (СУМ-20).

Мандрика — виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; різновид сирника (СУМ-20). Тут паляниця з сиру, борошна та яєць, щось на зразок млинців, які готували на «розговіння» після посту до християнського свята апостолів Петра і Павла — 29 червня за ст. ст. (Ш.).

Намітка — покривало з тонкого серпанку (див.), яким заміжні жінки зав'язували голову поверх очіпка (див.) (СУМ-20). Святкове вбрання одруженої жінки; довге, мало не до землі, покривало, яким зав'язували поверх очіпка голову. Прийнято було покійницю в домовині покривати зверху наміткою. Інколи до намітки пришпилювали воскову квітку (С.).

Нянька — нянька Амати.

Петрівська ніч — найкоротша ніч року. Петрівка — середина літа, коли ночі найкоротші. Тягнулася Петрівка з дев'ятого тижня після пасхи до 29 червня (за ст. ст.) (С.). Піст перед Петровим днем, православним церковним святом на честь апостолів Петра і Павла. У петрівку починалась косовиця та грабовиця (СУМ-11).

Півміток — щоб уяснити, що таке півміток, треба мати уявлення, як вели рахунок пряжі. Готові до виробництва, намотані з шпульки на мотовило нитки пряжі рахували в таких одиницях: чисниця — 3 нитки, пасмо — 10 чисниць, півміток — 20-30 пасом (С.). Нитка як одиниця ліку пряжі: її визначали як довжину нитки, що виходила при обведенні її навколо мотовила.

Серпанок [Серпанокъ] = род полотна (К.).
З серпанку — легкої прозорої тканини (подібної до нинішньої марлі) — готували намітки, якими пов'язували поверх очіпка голову заміжні жінки. Кінці намітки, покриваючи фігуру жінки з спини, спускалися мало не до землі (С.).

Ставник — велика свічка для церковного свічника. Таку ж назву має і великий церковний свічник (СУМ-11).

Хунтфунт — давня, ще з часів Київської Русі міра ваги у східних слов'ян, дорівнює 409,5 грама (С.).

Давала чиншу до двора і далі — ч. IV, 76-77.
Дослідник творчості І. Котляревського П. Волинський писав: «Цією «статистичною довідкою» поет відтворює характерну картину економічних відносин кріпосницького часу. Чинш складають в основному вироби натурального господарства, але з обов'язковою наявністю певної кількості грошей, яких особливо потребувало панське господарство кінця XVІІІ — початку XІX ст., коли все більше розвивались товарно—грошові відносини» (Волинський П. К. Іван Котляревський: Життя і творчість. — К., 1969. — С. 143). Треба тільки пам'ятати, що економічна реальність доби тут бурлескне обіграна, постає в гумористичному освітленні. Поряд з пряжею і воском (у неспіврозмірно малій кількості) фігурують розраховані на комічний ефект мандрики «к Петру» Лависі, а плата грошима за хутір, де «ставок був, гребля і садок», сміхотворно мала — в тиждень по алтину, тобто по три копійки (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The king would get ten sausages, all thick,
Amata - money and some flax,
Lavinia - a cheesecake called mandryk,
The church - three pounds of candle wax,
Besides, the Queen received ten skeins of threads,
And cotton fabric for the women's heads,
As well, two hundred of compacted wicks.
And since the king had utilized the nurse,
As she was filling up his purse,
He would guard her with knives and sticks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Кілбас дзясяткі тры Лаціну,
Пірог Лавіне на Пятра,
Амаце ў тыдзень па алтыну,
Тры фунты воску для двара;
Кудзелі ільняной на ніткі,
Пяць хустак, і чатыры світкі,
І дзвесце валеных кнатоў.
Лацін ад нянькі нажываўся,
Любіў яе і заступаўся,
За няньку хоць на нож гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Катми след пости — за момата,
цял прът колбаси — за Латин,
и що алтъни — за Амата,
и прежда — не един аршин,
дантели разни, а за храма
и восък — пет-шестстотин драма,
парцали рязани — безброй:
замогна се Латин от тъща
и бдеше той над тая къща,
за нея бе готов на бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Drei Dutzend Würste für Latinus,
Quarktorte für Lavinia,
Altin pro Woche für Amata,
Für ihre Leuchter drei Pfund Wachs,
Acht Ballen Musselin für Gewänder,
Dazu drei Zaspel Baumwollgarn
Sowie aus Filz dreihundert Dochte.
Latinus lebte gut von ihr,
Dafür beschützte er die Amme
Und war zum Äußersten bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynusowi więc kiełbasy,
Lawinii na dzień Piotra piernik,
Amacie zaś co tydzień czasu
Trzy grosze, wosk nosiła wiernie;
Ze trzy półmotki przędzy lnianej,
A na narzutki płótno tkane
I wojłokowych dwieście knotów.
Latynus z niani więc korzystał,
Jej za to bronił, oczywista,
Za nianie był na noże gotów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Колбас десятка три Латину,
Лависе на Петра сырок,
В неделю денег по алтыну,
Амате головной платок,
Да воску фунта три свечного,
Да льна, да пряжи, да съестного,
Да кисеи, да фитилей.
Латин от няньки наживался
И за старуху заступался,
Коль приходилось туго ей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Колбас десятка три — Латину,
Лавинии к Петру — коржей,
В семь дней Амате по алтыну;
Три фунта воску для свечей,
Две сотни фитилей давала,
И кисеи на покрывало,
И пряжи три мотка в платеж.
Латин на няньке наживался,
Зато за няньку заступался.
За няньку был готов на нож!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Алтын в неделю для царицы,
Мандрык Лавинии к Петру,
Царю колбас без мала тридцать,
Три фунта воску к алтарю,
Холстов штук восемь на платочки,
Да льну пряденого моточки,
Сученых двести фитилей.
Латин от няньки наживался —
За то и за нее вступался —
Рад грудью защитить своей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Колбас десятка три Латину,
Лависе в день Петра мандрык,
Амате в месяц три алтына,
Три фунта воску на ставник
Да три мотка суровых ниток,
Кисейных восемь штук накидок,
Для плошек двести фитильков.
Латин на этом наживался,
Зато за няньку заступался,
За няньку драться был готов.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Salámů deset Latinovi,
bochánek z vajec Lávince,
Amatě týdně dukát nový,
tři libry vosku na svíce
a na tři kopy přaden lněných,
pak osm šátků naškrobených,
válených knotů stovky dvě.
Latin měl z chůvy dobré zisky,
proto se chůvy zastal vždycky,
i kdyby došlo na nože.

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У няньки був біленький цуцик,
Її він завжде забавляв:
Не дуже простий — родом муцик.
Носив поноску, танцьовав,
І панії лизав од скуки
Частенько ноги скрізь і руки,
І тімениці вигризав.
Царівна часто з ним ігралась,
Сама цариця любовалась,
А цар то часто годував.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

У нянькы бувъ биленькій цуцыкъ,
Ѣи винъ завжде забавлявъ;
Не дуже простый — родомъ муцыкъ,
Носывъ поноску, таньцьовавъ,
И паніи лызавъ одъ скукы
Частенько ногы скризь, и рукы,
И тименыци выгрызавъ.
Царивна часто зъ нымъ игралась,
Сама царыця любовалась,
А царь то часто годувавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 77.

Видання 1809:

рядок 8:

Царевна часто з ним ігралась

Примітки: IV, 77.

       Частина IV стр. 77.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Давала чиншу до двора і далі — ч. IV, 76-77.
Дослідник творчості І. Котляревського П. Волинський писав: «Цією «статистичною довідкою» поет відтворює характерну картину економічних відносин кріпосницького часу. Чинш складають в основному вироби натурального господарства, але з обов'язковою наявністю певної кількості грошей, яких особливо потребувало панське господарство кінця XVІІІ — початку XІX ст., коли все більше розвивались товарно—грошові відносини» (Волинський П. К. Іван Котляревський: Життя і творчість. — К., 1969. — С. 143). Треба тільки пам'ятати, що економічна реальність доби тут бурлескне обіграна, постає в гумористичному освітленні. Поряд з пряжею і воском (у неспіврозмірно малій кількості) фігурують розраховані на комічний ефект мандрики «к Петру» Лависі, а плата грошима за хутір, де «ставок був, гребля і садок», сміхотворно мала — в тиждень по алтину, тобто по три копійки (С.).

Забавляти — розважати, веселити кого-небудь розмовами, витівками і т. ін. (СУМ-20).

Завжде — всегда (Г.). Завжди — у будь-який час, повсякчас, постійно (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Муцик [Муцыкъ] = мопса (К.).
Те саме, що мопс (СУМ-20).

Нянька — нянька Амати.

Поноска — предмет, який навчена собака приносить у зубах (СУМ-11). Ошийник (С.).

Простий — який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
Уточнення певного місця, визначеного іменником (СУМ-11).

Тімениці [Тименыци] = нечистота на теле (К.).
Кірка з відмерлих часточок шкіри й бруду, що утворюється на тім'ї у немовлят; іноді — на тілі в дорослих (СУМ-11).

Цуцик [Цуцыкъ] = собачка (К.).
Маленький собака (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She had a little dog called Guppy
That funny creature danced
And carried things. That smart white puppy
Was from a breed who jumped and pranced .
When there was nothing else to do,
He licked her body on her cue,
Or gnawed on incrustations on her head.
The princess often played with him,
The Queen adored his vim,
The King would oft feed him some bread.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У нянькі мопсік быў, заўсёды
Ён гаспадыню пацяшаў,
Бо не звычайнай быў пароды —
На задніх лапах танцаваў.
Старое служкі ад дакукі
Лізаў і ногі ён і рукі
і хатні абавязак знаў.
Царэўна часта з ім гуляла,
Царыца коржыкі давала,
А цар Лацін на рукі браў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Та имаше си тя мъниче,
направо беше и другар:
танцува, носи — не мисли, че
е взела селски помияр;
от скука ближе и ръцете
и струпеите по нозете
изгризва ловко до един;
търчи с царкинята, палува,
царицата му се любува
и често храни го Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Amme eigen war ein Hündchen,
War weiß, verspielt und es hieß Mutz;
Es war von ganz besondrer Rasse:
Tanzte, brachte den Stock zurück,
Wenn seine Herrin voller Trübsal,
Dann hat es sauber ihr geleckt
Von Unreinheit Hände und Füße,
Hat mit Lavinia oft gespielt,
Vom König wurde es gefüttert
Und von der Königin geliebt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A niania miała bielutkiego
Szczeniaka — bawił, co sił starczy;
Mops — nie zwykłego pochodzenia,
Wciąż aportował rzeczy, tańczył.
I nogi, ręce pani z nudów
Cichutko lizał ten maruda,
I strupy jej wygryzał chętnie.
Królewna też się z nim bawiła,
Królowa bardzo go lubiła.
A król dokarmiał przenamiętnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

У нянюшки был мопсик белый,
Забавой песик ей служил;
Перед хозяйкой престарелой
На задних лапках он ходил,
Носил поноску иль от скуки
Лизал хозяйке ноги, руки,
Грязь дочиста с них обгрызал.
Царевна часто с ним играла
Или царица. А бывало,
И сам Латин его ласкал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Жил беленький у няньки песик,
Свою хозяйку забавлял.
Не то чтоб из дворняг, — из мосек!
Носил поноску, танцевал
И госпоже своей от скуки
Лизал частенько ноги, руки.
Царице он казался мил.
Смеясь и веселясь душевно,
Играла с мопсиком царевна,
А царь всегда его кормил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

У няньки беленький был песик,
Ее всегда он забавлял,
Был не простой породы — мопсик,
Носил поноску, танцевал,
Хозяюшке своей от скуки
Лизал частенько ноги, руки,
Коросту, лишаи сгрызал.
Царица часто любовалась,
Как с ним царевна забавлялась,
И царь, кормя, не раз ласкал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

У няньки беленький был песик,
Ее всегда он забавлял,
Он не простой был — родом мопсик,
Носил поноску, танцевал,
И госпоже лизал от скуки
Частенько ноги он и руки,
И струпья в голове сгрызал.
Царевна с мопсиком играла,
Царица гладила, ласкала,
И царь чем-либо угощал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Miláček chůvin, psíček věrný,
ji stále něčím bavíval,
a byl to mopslík čistokrevný:
aportoval i tancoval.
A z dlouhé chvíle lízal paní
nohy i ruce na potkání
a kousal strupy na hlavě.
Lávinka sama si s ním hrála,
i carevna ho hladívala,
i carovi byl k zábavě.

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, в роги затрубивши,
Пустили гончих в чагарі,
Кругом болото обступивши,
Бичами ляскали псарі;
Як тілько гончі заганяли,
Загавкали, заскавучали,
То муцик, вирвавшись надвір,
На голос гончих одізвався,
Чмихнув, завив, до них помчався.
Стременний думав, що то звір.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 78.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци въ рогы затрубывшы,
Пустылы гончыхъ въ чагари,
Кругомъ болото обступывшы,
Бычамы ляскалы псари;
Якъ тилько гончи заганялы,
Загавкалы, заскавучалы,
То муцыкъ вырвавшысь на двиръ,
На голосъ гончыхъ одизвався,
Чмыхнувъ, завывъ, до ныхъ помчався.
Стременный думавъ, що то звиръ:

Примітки: IV, 78.

       Частина IV стр. 78.

Муцик [Муцыкъ] = мопса (К.).
Те саме, що мопс (СУМ-20).

Бич — довгий батіг; канчук, нагайка (СУМ-20).

Гавкати — видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин) (СУМ-20).

Гончий — порода мисливських собак (СУМ-20).

Заскавучати, заскавчати почати скавучати, скавчати — повискувати (жалібно, радісно або з нетерпінням), стиха вити (про собак та інших тварин) (СУМ-11,20).

Затрубити — почати трубити, видаючи звуки за допомогою труби, сурми, рога і т. ін. (СУМ-20).

Кругом — звідусіль, з усіх боків (СУМ-20).

Ля́скать [Ля́скать] = хлопать (К.).
Вимахувати чим-небудь, видаючи специфічні звуки (СУМ-20).

Псар — людина, що доглядала за мисливськими собаками і брала участь у полюванні (СУМ-11).

Стременний — конюх-слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання (СУМ-11). Тут: слуга, який на полюванні пильнує собак; у потрібний момент він спускає їх з поводків на звіра. Під час виїзду на полювання мусив постійно бути біля свого пана, при стремені, звідки й походить назва (С.).

Чагарі — те саме, що чагарник, чагарники — зарості багаторічних дерев'янистих кущових рослин (СУМ-11).

Чмихнути — швидко проскочити куди-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans blew the horn and let
The hounds run to the brush.
Some hunters stood like estafette
Around the marsh, prepared to rush.
As soon as all the hounds began
To bark and whine as they, bloodthirsty, ran,
Small Guppy jumped outside, aflame.
Replying to the hounds, he could not help
Inquiring and ran towards them with a yelp.
The hunter took him for a game.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы, гучна затрубіўшы,
Сабак пусцілі па бары,
Кругом балота абступіўшы,
Бічамі ляскалі псяры.
Як ганчакі зайцоў пагналі,
Загаўкалі, заекаталі,
То мопсіка з двара яны
Завабілі, той адазваўся,
Заяхаў, куляй паімчаўся —
Звер! Аж прыўзняўся страмянны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците — добри авджии —
нагазиха в блатата чак
и кучешките си сюрии
отвързаха по даден знак;
че като лавнаха загари,
с камшици пляскаха кучкари,
с безброй тръбачи барабар.
Мъникът чу ги и се сурна,
залая и към тях се втурна.
Не щеш ли — взеха го за звяр.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zur Jagd bliesen nun die Trojaner
Und ließen die Hetzhunde frei;
Das Jagdgebiet wurde umzingelt,
Von Wärtern tonte Peitschenknall;
Nachdem die Hunde losgelassen,
Rannten sie, laut bellend, heraus.
Dies hörte unser weißer Mutzek
Und stürzte jaulend aus dem Hof,
Um sich zu ihnen zu gesellen.
Der Jagdknecht hielt ihn für das Wild.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie, w rogi zatrąbiwszy,
Puścili w krzaki psy ze smyczy,
Dokoła błoto obstąpiwszy,
Strzelali raźno psiarze z biczów;
Gdy tylko gończe tam skoczyły
I zaszczekały, zaskomliły,
To mops w podwórko jak nie pierzchnie,
Psom zawtórował jak niepomny
I czmychnął, zawył, do nich pomknął.
Strzemienny myślał, że zwierz biegnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но вот троянская охота
Нагрянула, в рога трубя.
Псари с бичами вкруг болота
Рассыпались, зайчат губя.
Как только гончие помчали,
Загавкали и завизжали, —
Мопс, их учуяв, шасть за дверь,
На голос гончих отозвался,
Завыл, навстречу псам помчался.
Стремянный, думая, что зверь,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В рога троянцы затрубили
И на прогалину скорей
Со своры гончих псов спустили.
Защелкали бичи псарей.
Ревя, повизгивая, лая,
Неслась неистовая стая.
Тут мопсик выскочил за дверь,
На голос гончих отозвался,
Чихнул, завыл и к ним помчался.
Стремянный думал — это зверь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В рога троянцы затрубили,
Спустивши гончих до зари,
Вокруг болото обступили.
Бичами щелкали псари.
Лишь только гончие погнали,
Затявкали и завизжали,
То мопсик, вырвавшись за дверь,
На голос гончих отозвался,
Шмыгнув, завыл, на них помчался.
Стремянный думал: «Это зверь»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В рога троянцы затрубили,
Пустили гончих в пустыри,
Кругом болото оцепили,
Бичами хлопали псари.
На след лишь гончие напали —
Залаяли и завизжали,
Мопс сразу выскочил за дверь,
На лай он гончих отозвался,
К ним с визгом радостным помчался,
Решил стремянный: это — зверь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Trojané v rohy zatroubili
a pustili psy do proutí,
bažinu kruhem obstoupili,
práskali biči psovodi.
A jak jim psi zvěř nadháněli
a štěkali a vyváděli,
tu mopslík vyběh ze dveří,
na jejich ryk se ozval hlasně,
začmuchal, zavyl, hned k nim hnal se,
až spletli si ho se zvěří.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Атю його! гуджга!» — і крикнув,
І з свори поспускав хортів;
Тут муцик до землі прилипнув
І дух від ляку затаїв;
Но пси, донюхавшись, доспіли,
Шарпнули муцика, із'їли
І посмоктали кісточки.
Як вість така дойшла до няньки,
То очі вип'яла, як баньки,
А з носа спали і очки.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 79.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А тю його! гуджга! и крыкнувъ,
И зъ своры поспускавъ хортивъ;
Тутъ муцыкъ до земли прылыпнувъ
И духъ видъ ляку затаивъ;
Но псы донюхавшысь доспилы,
Шарпнулы муцыка, изъйилы
И посмокталы кисточкы.
Якъ висть така дойшла до нянькы,
То очи выпьяла якъ банькы,
А зъ носа спалы и очкы.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 79.

Видання 1809:

рядок 4:

І дух од ляку затаїв

рядок 8:

Як вість така дошла до няньки

Примітки: IV, 79.
         Частина IV стр. 79.

Атю — уживається для нацьковування собак на звірів під час полювання (СУМ-20).

Банька — а) кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька; б) глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. Очі вип'яла, як баньки — те саме, що Очі (баньки) витріщити — дуже здивуватися, остовпіти, широко розкривши очі (СУМ-20).

Гуджга — крикъ для натравливанія собаки (Г.).

Затаїти (заперти) дух — певний час затримувати дихання або дихати дуже тихо, звичайно від хвилювання, напруження тощо (СУМ-11).

Ляк [Лякъ] = испуг (К.).
Несподіване почуття страху; переляк (СУМ-20).

Муцик [Муцыкъ] = мопса (К.).
Те саме, що мопс (СУМ-20).

Нянька — нянька Амати.

Посмоктати — висмоктати, обсмоктати все або багато чого-небудь (СУМ-11).

П'ясти́ [Пьясты́ ] = выпучить (К.).
П'ясти, пнути — широко розкривати очі; витріщати (СУМ-11).

Хорт [Хортъ] = борзая собака (К.).
Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Шарпати — шматувати когось, завдавати рани кому-небудь, розриваючи, деручи (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, get him now!" the hunter yelled,
And instantly untied
The beasts. Poor Guppy fell and held
His breath, extremely terrified.
The hounds attacked him as he lay,
They tore and gulped him right away.
And when the nurse had heard the news,
At first, she couldn't produce a sound,
Her eyeglasses felt down to the ground,
And then her manners turned all loose.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Узяць яго! Узяць!» — ён крыкнуў,
Хартоў са зграі паспускаў;
Тут мопсік да зямлі прыліпнуў,
Ад перапуду задрыжаў;
У момант схрумсталі малога
Сабакі, ні касцей, нічога
Не засталося няньцы той.
Зрабілася чарней ад хмары
Яна, згубіла акуляры,
Уражаная навіной.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И „Дръж!“, „Нататък!“ — закрещяха.
И псета втурнаха се с вой.
Примря мъникът от уплаха
и легна, и стаи се той;
но го откриха, чу се кратко
боричкане, ръмжене — сладко,
облизаха се след това.
Щом бабата разбра, подскочи,
очи облещи — като плочи,
и очилата изтърва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lauf! Faß!" - Rief er nun zu den Hunden
Und ließ sie von dem Sperrbaum frei;
Der Mutzek kauerte am Boden
Und hielt aus Angst den Atem an;
Doch als die Hunde ihn entdeckten,
Rissen sie ihn in Stücke auf
Und fraßen ihn bis auf die Knochen.
Nachdem die Amme dies vernahm,
Wuchsen zu Kugeln ihre Augen
Und aus der Nase triefte Schmalz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A bierz go! huzia! huzia! — krzyknął
I wraz ze sfory puścił charty;
Tu mopsik aż do ziemi przylgnął,
Ze strachu leżał tak przywarty;
Lecz psy, zwąchawszy go, dopadły,
Szarpnęły mocno mopsa, zjadły
I wysmoktały kostki zaraz.
Gdy doszła owa wieść do niańki,
Wylazły oczy jej jak bańki
A z nosa spadły okulary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вскричал: "Ату его, паскуду!" —
И в поле выпустил борзых.
Тут мопс, смекнув, что дело худо,
От страха под кустом затих;
Но псы его и там достали
И вмиг беднягу растерзали.
Старуха, про беду узнав,
Под лоб глазищи закатила,
Что мочи есть заголосила,
Очки со страху потеряв.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Спустив борзых, собакам гикнул:
«Ату его!» — что было сил,
А мопсик наш к земле приникнул,
Дрожа, дыханье затаил.
К нему борзые подоспели,
Рванули мопсика и — съели.
Остались от него клочки.
У няньки — посудите сами —
Глазищи вспучились шарами
И сноса съехали очки.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ату его! Лови!» — И, крикнув,
Собак со своры отпустил;
Тут мопсик наш, к земле прилипнув,
С испугу дух свой затаил.
Но псы, донюхавшись, поспели,
Схватили мопсика и съели,
Всего порвавши на клочки.
Как весть до няньки долетела,
Та, очи вылупив, сомлела,
И с носу съехали очки.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ату его! — он крикнул. — Живо!» —
И псов со своры отпустил.
В траву зарылся мопс пугливо
И дух от страха затаил.
Но псы с рычаньем налетели,
Рванули мопса, озверели
И разорвали на клочки.
Лишь эта весть дошла до няньки,
Глаза ей выперло, что ханьки,
Со лба слетели прочь очки.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Podkoní vykřik: „Hurá za ním!“
a pustil chrty ze svory;
tu mopslík, celý polekaný,
k zemi se skrčil, nebohý;
však psi, ti najdou stopu vždycky,
roztrhali ho na kousíčky,
že ani kůstka nezbyla.
Když staré chůvě o tom práli,
ztratila s nosu okuláry,
jak na to oči kulila.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Осатаніла вража баба
І крикнула, як на живіт,
Зробилась зараз дуже слаба.
Холодний показався піт,
Порвали маточні припадки,
Істерика і лихорадки,
І спазми жили потягли;
Під ніс їй клали асафету,
І теплую на пуп сервету,
Іще клістир з ромну дали.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Осатанила вража баба
И крыкнула якъ на жывитъ,
Зробылась заразъ дуже слаба,
Холодный показався пить,
Порвалы маточни прыпадкы,
Истерыка и лыхорадкы,
И спазмы жылы потяглы;
Пидъ нисъ йій клалы ассафету
И теплую на пупъ сервету,
Ище клистыръ зъ ромну далы.

Примітки: IV, 80.

       Частина IV стр. 80.

АсафетАссафет — Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss (Г.). Асафета, чи асафетида («Вонюча камедь») — згущений сік з рослини (родини зонтичних). Складові частини камеді — смола та ефірне масло з домішкою сірки, фосфору та різних солей. В старій медицині камедь, відповідним чином препарована, вживалась як ліки при різних хворобах, а також для підкріплення при нервових захворюваннях або нервових розладах, як в даному випадку (Энциклопедический лексикон, 1835, т. ІІІ, стор. 301-302) (Ш.).

Очі вип'яла, як баньки — те саме, що Очі (баньки) витріщити — дуже здивуватися, остовпіти, широко розкривши очі.

Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Вража баба, лайл. — уживається для вираження здивування або негативного ставлення до жінки. Тут враг у знеченні нечиста сила; чорт (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини).

Клістир — клізма (СУМ-20).

Як (мов, ніби і т. ін.) на живіт (на пуп), зі словами кричати, репетувати і т. ін. — дуже голосно, сильно, надривно (СУМ-20).

Маточні припадкики — раптові, відносно недовготривалі гострі вияви хвороби матки; приступ.

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Ромен — народна назва ромашки (СУМ-11) Настій з ромну (ромашки) — вживався як засіб для полегшення болю (Ш.).

Сервета — те саме, що серветка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The diabolical wench cried out,
As though she had a bellyache.
Her health was critical, no doubt,
Cold sweat meant something, for Pete's sake.
Her female problems were acute,
Hysterical and mental, and, to boot,
Her arteries had lost their elasticity.
They pushed asafetida into her nose,
Into her ass a clyster hose,
Upon her navel much lubricity.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Старая баба закрычала,
Нібы круціў ёй чорт жывот,
Яна слабець ад болю стала,
Халодны пакаціўся пот,
Пасля ўчасціліся прыпадкі,
Азноб і з сэрцам непаладкі,
І спазмы мучыць пачалі;
Пад нос ёй клалі асафету
І цёплую на пуп сурвэту,
Клістыр рамонкавы ўлілі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изписка бабичката лиха,
прокле си целия живот,
нозете и се подкосиха,
изби я чак студена пот,
застена като че ще ражда,
ту я тресе, ту мъчи жажда,
направо ще се умори;
че смърка амоняк, че с клизма
промиваха и организма,
вендузи слагаха дори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fuchsteufelswild wurde die Alte,
Schrie, wie von Bauchschmerzen geplagt
Und fühlte sich zunehmend kränker,
Eiskalter Schweiß trat auf die Stirn,
Wie von den Wehen durchgeschüttelt,
Hysterisch und vom Fieber schwach,
In Spasmen quollen ihre Adern.
Das Riechsalz gab man ihr zunächst,
Dann auf den Bauch heiße Kompressen
Und von Kamille das Klistier.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dostała szału wstrętna baba,
Krzyknęła jakby się topiła;
Zrobiła się wnet bardzo słaba
I zimne poty wystąpiły,
Porwały drgawki ją na serio,
Jak również febra i histeria,
A spazmowała bez ustanku;
Pod nos kładziono asafetę,
Na brzuch gorącą zaś serwetę,
Nawaru dano też z rumianku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Осатанела вражья баба,
От крика аж лишилась сил;
Позеленела, словно жаба,
Пот в три ручья с нее катил.
А там пошли припадки, схватки,
Истерики и лихорадки;
Порастрясло старухе жир.
Ей под нос асафету клали,
Фланелью брюхо согревали,
Потом поставили клистир.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва остервенилась бурно,
Осатанела и орет.
Затем хрычовке стало дурно,
Ее прошиб холодный пот.
Ну биться, ну трястись в припадке,
В истерике и в лихорадке.
Совали под нос ей камедь,
Салфеткой пуп ей согревали,
Ромашковый клистир вливали,
Не допустили помереть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так бабища осатанела,
Что, крикнув из последних сил,
Всю мочь утратив, ослабела,
Холодный пот ее покрыл,
Постигли столбняка припадки,
Истерика и лихорадки,
И спазмы жилы ей свели;
Ей пуп платочком укрывали,
Под нос асафетиду клали,
Клистир ромашковый ввели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Осатанела вражья баба,
Раскрыла свой беззубый рот,
Раскисла, сделалася слабой,
Покрыл ее холодный пот,
Корежить начали припадки,
Истерики и лихорадки,
И спазмы жилы ей свели,
Ей под нос асафет совали,
Живот салфеткой согревали
И клизмой очень помогли.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Rozvzteklila se lítá baba,
jako by na nože ji bral;
pak cítila se hrozně slabá
a chladný pot ji obléval.
Hned do mdlob, jak to u ženských je,
horečka, záchvat hysterie,
křeče jí žíly zkroutily.
Hofmanské kapky do ní lili,
břicho jí šátkem obalili,
z heřmánku klystýr svařili.

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько к пам'яти вернулась,
То зараз галас підняла;
До неї челядь вся сунулась
Для дива, як ввесь світ кляла;
Потім, схвативши головешку
І вибравшись на добру стежку,
Чкурнула просто до троян;
Всі куріні їх попалити,
Енея заколоть, побити
І всіх троянських бусурман.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 82.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 81.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тилько къ памьяты вернулась,
То заразъ галасъ пидняла;
До неи челядь вся сунулась
Для дыва, якъ ввесь свитъ кляла;
Потимъ схватывшы головешку
И выбравшысь на добру стежку,
Чкурнула просто до Троянъ;
Вси курини ихъ попалыты,
Энея заколоть, побыты
И всихъ Трояньскыхъ бусурманъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 81.

Видання 1809:

рядок 8:

Всі курені їх попалити

Примітки: IV, 81.
         Частина IV стр. 81.

Бусурманський [Бусурманскій] = нехристианский (К.).
Прикм. до бусурман, бусурмен — людина іншої віри (перев. про магометанина). Уживається також як лайливе слово (СУМ-20).

Галас [Га́ласъ] = вопль (К.).
Крики, гамір (СУМ-11).

Головня — те саме, що головешка — недогоріле обвуглене або тліюче поліно (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Курінь [Куринь] = шалаш (К.).
Житло козаків, що складали таку частину війська (СУМ-20).

Стежка [Стежка] = тропинка (К.).
Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми (СУМ-11).

Сунути — піти навально, великою масою, безперервним потоком (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Челядь — дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга (СУМ-11).

Чкурнуть [Чкурнуть] = дать драла, махнуть (К.).
Дуже швидко бігти, летіти і т. ін. // Швидко вирушити куди-небудь; податися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as she regained her retrospection,
She raised a terrible outcry.
It was for her domestics an attraction
To hear how she could curse and vilify.
Thereafter she had grabbed a torch
And ran with it to scorch
The Trojans' huts,
To annihilate those foes,
Who caused her endless woes,
To lacerate Aeneas' guts.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як толькі баба ачуняла,
Адразу лямант узняла:
Яе ўся чэлядзь суцішала,
Але суцішыць не магла:
Яна, схапіўшы галавешку,
Пакіравалася на сцежку,
Каб падпаліць Траянскі стан,
Спаліць і знішчыць ліхадзея,
Іх завадатая, Энея,
І ўсіх Траянцаў-бусурман.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но само щом се окопити,
веднага скочи, зарева;
нахълтаха слугите свити,
да видят цялата хава;
а тя една главня набара
и втурнаха се в надпревара
към пустия троянски стан;
да ги подпали, боси-голи,
Еней направо да заколи
и цялата троянска сган.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie danach zu sich gekommen,
Erhob sie wieder ein Geschrei.
Das Dienervolk lief gleich zusammen
Und hörte, wie sie schwer geflucht;
Alsdann, mit einem angebrannten Knüppel
Machte sie sich schnell auf den Weg
Und lief direkt zu den Trojanern -
Um anzuzünden Haus und Hof,
Um den Aeneas totzuschlagen
Mitsamt seinem Trojanerpack.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy trochę już oprzytomniała,
To zaraz hałas wielki wszczęła;
Aż cała czeladź wnet się zbiegła
Z podziwu, jak na świat ten klęła;
A potem głownię pochwyciwszy,
Na dobrą ścieżkę natrafiwszy,
Pomknęła prosto ku Trojanom,
By wszystkie ich kurenie spalić,
A Eneasza zabić, zwalić
Trojańskich wszystkich bisurmanów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Очухавшись, испив водицы,
Вновь крик старуха подняла;
Сбежалась челядь подивиться,
Как нянюшка весь свет кляла;
Она ж, за головню схватившись
И вмиг на тропке очутившись,
Махнула к лагерю троян,
Чтоб сжечь его и прах развеять,
Зарезать и спалить Энея
И всех троянских басурман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как только память к ней вернулась —
Давай весь мир костить и клясть.
И сразу челядь к ней метнулась —
Ее ругни послушать всласть.
Схватила нянька головешку —
Троянцам сунуть под застрешку! —
И дернула через бурьян —
Сжечь курени, убить Энея,
Головореза, лиходея,
И всех троянских басурман.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как только память к ней вернулась,
Браниться громко начала —
К ней челядь вся ее метнулась
Дивиться, как весь свет кляла;
Потом схватила головешку,
Прямою стежкой, не помешкав,
Пустилась вихрем на троян,
Чтоб лагерь их спалить скорее
И заколоть, убить Энея
И всех троянских басурман.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда сознанье возвратилось,
Она вой страшный подняла,
К ней челядь прибежав дивилась,
Как целый свет она кляла.
А после к печи подскочила,
В ней головню с огнем схватила
И бросилась в троянский стан,
Чтоб сжечь их лагерь, а Энея
Убить, проклятого злодея,
И всех троянских басурман.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak přišla k sobě stará paní,
začlo to s velkým halasem:
na její křik a proklínání
se všecka čeleď sběhla sem.
Pak s pohrabáčem v chrabré pěsti
se hnala bába na rozcestí,
a rovnou na ty Trojany,
zapálit jejich stanoviště,
Aenea zabít na tom místě
i všecky jeho pohany.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За нею челядь покотила,
Схвативши хто що запопав:
Кухарка чаплію вхопила,
Лакей тарілками шпурляв;
З рублем там прачка храбровала,
З дійницей ричка наступала,
Гуменний з ціпом скрізь совавсь;
Тут рота косарів з гребцями
Йшли битись з косами, з граблями.
Ніхто од бою не цуравсь.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина IV, строфа 82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За нею челядь покотыла,
Схватывшы хто що запопавъ:
Кухарька чаплію вхопыла,
Лакей тарилкамы шпурлявъ;
Зъ рублемъ тамъ прачка храбровала,
Зъ дійныцей рычка наступала,
Гуменный зъ ципомъ скризь совавсь;
Тутъ рота косаривъ зъ гребцямы
Йшлы бытысь зъ косамы, зъ граблями
Нихто одъ бою не цуравсь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 82.

Видання 1809:

рядок 9:

Шли битись з косами, з граблями

Примітки: IV, 82.

       Частина IV стр. 82.

Гребець — той, хто згрібає що-небудь граблями, лопатою і т. ін. (СУМ-20).

Гуменний  — прикажчик, який організовував у поміщицькому господарстві роботу на току (див.) (СУМ-20).

Запопасти — брати, хапати те, що трапиться (СУМ-11).

Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, зернових і т. ін., що має форму вузького зігнутого леза, прикріпленого до кісся дерев'яного держака (СУМ-20).

Лакей — слуга у панів (СУМ-20).

Прачка — робітниця, праця якої полягає в пранні білизни (СУМ-11).

Ричка [Рычка] = коровница (К.).
Жінка в панських маєтках, що ходила за коровами (Ш.).

Рубель — вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Ціп — ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев’яного бича (СУМ-11).

Цуратися — триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Чаплія [Чаплія] = сковородник (К.).
Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду — залізний гачок з дерев’яним держалном (СУМ-11).

Челядь — дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга (СУМ-11).

Шпурляти — кидати чимсь куди-небудь або на кого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And she was followed by a crowd
Of servants with their arsenal:
Their battle cry was loud
And weapons from time immemorial:
The cook was brandishing a rolling pin,
The lackey had a javelin,
The washerwoman used a spattle,
The dairymaid had in her hands a pail,
The barnyard watcher swayed a flail,
Nobody shunned the battle.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За ёю чэлядзь бегла шпарка,
Схапіўшы хто што запапаў,
Махала чапялой кухарка,
Лакей талеркамі шпурляў,
А прачка неслася з качалкай,
Кароўніца — з вядром і палкай,
Нёс абмалотчык цэп з гумна,
Касцы з грабцамі не аслаблі,
Як зброю, неслі косы, граблі —
Нікому бой не навіна.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След нея тичаха слугите,
докопали къде-какво:
готвачката върти машите,
краварката държи дърво,
лакеят грабнал е чиния,
коларят пък е взел климия,
перачката — бухалка; в строй
напредва рота от косачи,
коси, гребла и вили влачи;
готови до един за бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Fuß folgten ihr die Diener,
Ein jeder nahm, was er erwischt:
Die Köchin schleunigst ihre Kelle,
Teller zum werfen der Lakei,
Die Wäscherin ihr Brett zum Mangeln
Und ihren Milchkübel die Magd,
Den Dreschflegel der Tennenwärter,
Der Mäher eine Männerschar
Mit ihren Sensen und mit Rächern, -
Keiner hielt sich dem Kampfe fern.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A za nią czeladź się toczyła,
Chwyciwszy to, co było blisko:
Kucharka chochlę pochwyciła,
A lokaj talerzami ciskał;
Tam z maglownicą praczka gnała,
Dojarka z wiadrem nacierała,
Gumienny z cepem wszędzie pchał się,
Kosiarzy pluton szedł z kosami,
Grabiący walczyć szli z grabiami,
Nikt boju, ni śmierci nie bał się

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

За нею челядь покатила.
С собой оружье каждый взял:
Кухарка сечку ухватила,
Лакей тарелками швырял,
А прачка — та вальком махала,
Доярка с ведрами бежала,
С цепами батраки неслись,
Косцы шли с косами рядами,
Иные с вилами, с серпами.
Все, разъярившись, в бой рвались.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

За нею повалила челядь.
Кухарка — сковородник хвать!
Лакей тарелками стал целить,
А прачка рубелем махать.
С цепом гуменщик лезет в драку.
За ним коровница в атаку
Бежит, подойник прихватив.
А косари с гребцами смело
Пустили косы, грабли в дело,
И каждый был в бою ретив.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За нею челядь покатилась.
Тут всякий, что пришлось, хватал:
Кухарка в чапельник вцепилась,
Лакей тарелками швырял,
Вальком там прачка воевала,
С ведром доярка наступала,
А страдник налегал с цепом,
Тут рота косарей с жнецами
Шла биться с косами, серпами —
Все в драку лезли напролом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За нею челядь покатила,
Схватили кто и что попал:
Ухват кухарка подхватила,
Лакей тарелками швырял,
Вальком махала прачка смело,
Доярка шла, ведром гремела,
Гуменщик с цепом наступал,
Шла рота косарей с гребцами,
Махая косами, граблями,
Людей бой смертный не пугал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A za ní čeleď v okamžiku;
každý chyt něco ve špíži,
kuchařka rožeň jako píku,
lokaj chtěl házet talíři,
pradlena za štít valchu měla,
dojička dížku místo děla,
poklasný s cepem dobíhal,
sekáči s kosami a srpy,
pasák zas hřeblem všecko zdrtí —
nikdo se doma neskrýval.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но у троянського народу
За шаг алтина не проси;
Хто москаля об'їхав зроду?
А займеш — ноги уноси.
Завзятого троянці кшталту,
Не струсять нічийого гвалту
І носа хоть кому утруть;
І няньчину всю рать розбили,
Скалічили, розпотрошили
І всіх в тісний загнали кут.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но у Трояньского народу
За шагъ алтына не просы;
Хто Москаля объйихавъ зъроду?
А займешъ, — ногы уносы.
Завзятого Трояньци кштальту,
Не струсять ни чійого гвалту
И носа хоть кому утруть;
И няньчыну всю рать розбылы,
Скаличылы, роспотрошылы
И всихъ въ тисный загналы кутъ.

Примітки: IV, 83.
         Частина IV стр. 83.

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Гвалт [Гвалтъ] = тревога; насилие (К.).
Плюндрувати, чинити насильство (СУМ-20).

Завзятий [Завзятый] = неуступчивый (К.).
1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Займать [Займать] = трогать (К.).
Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Зроду, ізроду — від самого початку життя, за весь час життя (СУМ-20).

Загнати в тісний кут — поставити в безвихідне становище (СУМ-20).

Кшталт — про особливості вдачі, характеру людини (СУМ-20).

Москаль — росіянин. Об'їхати москаля — обдурити його (СУМ-11).

Носа втерти (утерти, урізати) — показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось (СУМ-11).

Об'їхати — те саме, що обдурювати — уводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати, дурити (СУМ-20).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Шаг [Шагъ] = грош (К.).
До 1917 р. на Україні — дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And with the Trojans it is so:
Do not ask anything for free.
Whoever has deceived that clever foe?
And if you did, then quickly flee.
The Trojans are a stubborn brood,
They don't allow to be subdued,
They will clip anybody's wings.
They overcame the nurse's host,
Defeated, scattered and chased most
Of them and stopped their whimperings.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды і ў Траянскага народу
Бяды ды ліха не пытай;
Не сунься, як не знаеш броду,
Зачэпіш — лепей уцякай.
Трывалага Траянцы гарту
І не спалохаюцца гвалту,
Пагроз і крыкаў нічыіх;
Яны раць няньчыну разбілі,
Скалечылі, растрыбушылі,
У цесны кут загналі ўсіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците не са дружина,
кон за кокошка да сменят.
Че кой московеца го мина?
Дорде е рано — прав ти път!
Те са особена направа,
не се боят от празна врява,
не чупят носове сефте;
разбиха бабешката рота,
разпартушиха я, живота
направо им вгорчиха те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Von Menschen, die aus Troja kamen,
Erhältst du keine müde Mark;
Wer hat den Russen angeschwindelt?
Wenn du es schaffst - lauf schleunigst fort!
Von kühnem Schlag sind die Trojaner,
Gehen dem Kampf nie aus dem Weg
Und lassen ihre Kräfte fühlen.
Der Amme Heer wurde besiegt,
Geschlagen, in die Flucht getrieben,
In einem Engpaß eingepfercht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz od narodu trojańskiego
Za swą kopiejkę nie proś w Troję;
Moskala okpił kto chytrego?
A ruszysz — unoś nogi swoje.
Trojanie są śmiałego kształtu,
Nie stchórzą przed niczyim gwałtem,
Każdemu utrą nos wspaniale;
Niańczyną armię wnet rozbili,
Pokaleczyli, rozwalili
I w ciasny kątek wnet zagnali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но у троянцев и на пробу
За грош алтына не проси;
Не тронешь — будешь друг до гроба,
А тронешь — ноги уноси.
Троянцы не боятся драки,
Они завзятые вояки
И холку хоть кому намнут;
Рать нянькину они разбили,
В клочки ее распотрошили
И разогнали в пять минут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но у троянского народу
За грош алтына не проси.
Не трожь Энееву породу,
А тронул — ноги уноси!
Упорного троянцы нрава.
Их разве устрашит расправа?
Они любому нос утрут.
И, с нянькиным схватившись войском,
Они в сражении геройском
Его к стене приперли тут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но у троянского народа
За грош алтына не проси:
Аль москаля провел кто сроду?
Коль тронешь — ноги уноси!
Отчаянный народ — троянцы,
Ничьей угрозы не боятся,
Любому сами нос утрут.
Рать нянькину они разбили,
Поранили, распотрошили,
Погнали — ног не унесут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но у троянского народа
За грош алтына не проси,
Кто москаля объедет сроду?
Затронешь — ноги уноси.
Троянцы храбрые ребятки,
Их не страшат лихие схватки,
Врагу любому нос утрут;
Они рать нянькину разбили,
Рассеяли, распотрошили,
Загнали чуть не в самый пруд.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

S Trojany nezační při žádnou,
ta se ti špatně vyplatí.
Kdo Moskala už převez dávno?
Jak na ně sáhneš, běda ti!
Trojští jsou kluci tvrdošíjní,
je nepoleká nápor silný,
nos utřou ještě leckomu:
chůvino vojsko rozprášili,
pobili, ba i zmrzačili
a zahnali je k domovu.

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В сіє-то нещасливе врем'я
І в самий штурхобочний бой,
Троянське і латинське плем'я
Як умивалося мазкой,
Прибіг гінець з письмом к Латину,
Нерадосну привіз новину,
Князь Турн йому війну писав;
Не в пир, бач, запрошав напитись,
А в поле визивав побитись;
Гінець і на словах додав:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ сіе то нещастлыве времья
И въ самый штурхобочный бой,
Трояньске и Латыньске племья
Якъ умывалося мазкой;
Прыбигъ гинець зъ пысьмомъ къ Латыну
Не радостну прывизъ новыну,
Князь Турнъ йому війну пысавъ;
Не въ пыръ, бачъ, запрошавъ напытысь
А въ поле вызывавъ побытысь;
Гинець и на словахъ додавъ:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 84.

Видання 1809:

рядок 5:

Прибіг гонець з письмом к Латину

рядок 7:

Князь Турн йому войну писав

рядок 10:

Гонець і на словах додав

Примітки: IV, 84.

       Частина IV стр. 84.

Гінець [Гинець] = верховой; курьер (К.).
Гонець, гінець — особа, яку посилають із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мазка́ [Мазка́ ] = кровь (К.).
Кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Штурхобочний — рукопашний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At that unhappy time and place,
And while the fight was going on,
The Trojan-Latin fearless race
Was shedding blood of their brave echelon,
A runner brought a written note,
In which Prince Turn thus wrote:
Proposing Latin not a kiss,
But challenging him to fight
For what's not wrong, but right,
And then the runner added this:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У нешчаслівы момант бою,
У часе горкіх тых нягод,
Калі ўмываліся крывёю
Траянскі і Лацінскі род,
Ганец ад Турна да Лаціна
Прывёз пісьмо — як быць павінна—
Дзе Турн старога запрашаў
Не ў госці, бач, не, каб напіцца,
А ў поле выклікаў, каб біцца;
І да пісьма ганец дадаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В това злочесто тежко време,
когато тук с обнажен меч
троянското безстрашно племе
с латинското въртеше сеч,
гонец при цар Латин пристигна,
на крак с вестта си всички вдигна —
княз Турн започнал е война;
не ги на пир охолен кани,
а ги зове в полята бранни;
и туй гонецът спомена:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In dieser unglücklichen Stunde,
Mitten in diesem heißen Kampf,
Als die Trojaner und Latiner
Verbissen kämpften bis aufs Blut,
Erschien ein Bote bei Latinus
Mit unerfreulichem Bericht:
Fürst Turnus ließ ihm Krieg erklären
Und läßt ihn nicht zu einem Fest,
Sondern zu einem Zweikampf laden.
Dann fügt er mündlich noch hinzu:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W nieszczęsnej chwili na tej ziemi,
Gdy się najmocniej już szturchały
Trojańskie i latyńskie plemię
I krwią się nawet oblewały,
Wbiegł goniec z listem od Turnusa,
Niósł smutną wieść dla Latynusa —
Wojnę mu wydał książę Turnus;
Już nie na ucztę go zapraszał,
A w polu starcie mu ogłaszał;
I goniec dodał też pochmurno:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И надо же, чтоб в это время,
Когда шел рукопашный бой,
Когда латинцев злое племя
С троянской билось голытьбой,
Вдруг прибежал гонец к Латину
И, повергая всех в кручину,
Письмо вручил, в котором звал
Турн не на пир, медком упиться,
А в поле ратном насмерть биться.
При этом так гонец сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в самое лихое время,
Пока лилась их кровь, пока
Троянцев и латинцев племя
Врагов пихало под бока,
Примчался скороход к Латину
С письмом, завернутым в холстину.
Весть о войне принес гонец:
Не в пир царя зовет, напиться,
А в поле выкликает биться
Князь Турн, великий удалец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А в это тягостное время,
Пока кулачный длился бой, —
Троянцев и латинцев племя
Пускали кровь свою с лихвой,
Примчал гонец письмо Латину,
А в нем не радость, а кручину:
Князь Турн войну им объявлял,
Не на пирушку веселиться,
А в поле вызывал побиться;
Гонец и устно досказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот в это тягостное время,
В сплошной скуловоротный бой,
Когда троянцев храбрых племя
С латинской билося ордой,
Вбежал гонец с письмом к Латину,
Принес не радость он — кручину,
Его Турн дерзко вызывал,
Он не на пир звал веселиться,
А в чистом поле с ним сразиться,
Гонец и от себя сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A v této přenešťastné době,
když vzplála bitva zuřivá,
když v krvi stála vojska obě,
Trojané i ti od Říma,
k Latinu posel časem pozdním
s poselstvím přišel neradostným;
na boj ho Turnus vyzýval,
ne při hostině víno píti,
leč v širém poli s ním se bíti,
a k tomu posel mluvil dál:

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Царю Латине неправдивий!
Ти слово царськеє зламав;
Зате узол дружелюбивий
Навіки з Турном розірвав.
Од Турна шмат той однімаєш
І в рот Енеєві соваєш,
Що Турнові сам обіщав.
Виходь же завтра навкулачки,
Відтіль полізеш, мабуть, рачки,
Бодай і лунь щоб не злизав».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Царю Латыне неправдывый!
«Ты слово царьскее зламавъ;
«За те узолъ дружелюбывый,
«На викы зъ Турномъ розирвавъ.
«Одъ Турна шматъ той однимаешъ
«И въ рогъ Энееви соваешъ,
«Що Турнови самъ обищавъ.
«Выходь же завтра навкулачкы,
«Видтиль полизешъ мабуть рачкы,
«Бо-дай и лунь щобъ не злызавъ.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 85.

Видання 1809:

рядок 9:

Відтіль, може, полізеш рачки

Примітки: IV, 85.
         Частина IV стр. 85.

Відтіль [Видтиль] = оттуда (К.).
Те саме, що звідти (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Лунь — хижий птах родини яструбових із сірувато-білим пір'ям у самців. Лунь тебе (його і т. ін.) вхопить (злиже) — помре хто-небудь (СУМ-11). Нар.: «Щоб тебе лунь вхопила!» (Номис. — С. 73) (С.).

Навкулачки — кулаками, за допомогою кулаків (про бійку) (СУМ-11,20).

Рачки [Рачкы] = на четвереньках (К.).
Спираючись на обидві долоні і на обидва коліна (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"King Latin, you are so untrue!
You broke your royal word,
You broke your ties when you withdrew
Your friendliness to Turn, you gallows bird!
You took from Turn the piece
You've promised him in order to increase
Aeneas's wealth.
Come out, we'll fight with fists outdoors
Until you will be crawling on all fours,
Until you loose your health!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ты, цар Лацін, за ўсё адказны!
Ты абяцання не стрымаў;
Парушыўшы саюз прыязны,
Сяброўскі вузел разарваў.
Ты Турну абяцаў Лавіну,
А сунуў жа ліхому сыну
Кавалак ласы проста ў рот.
Выходзь жа заўтра на кулачкі,
Там, мабыць, станеш на карачкі,
Што крот, зашыешся пад плот».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Царю Латине, цар загубен!
Престъпи думата си ти
и с Турн съюза дружелюбен
навеки сам го прекрати.
Без срам отнел на Турн комата,
го пъхаш на Еней в устата,
а бе го Турну обещал.
На бой излизай, костенурка
да видим в битка как топурка,
дай бог да се завърнеш цял...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"König Latinus, falscher Herrscher,
Du brachst dein königliches Wort,
Dadurch hast du gelöst für immer
Mit Turnus deinen Freundschaftsbund.
Den Bissen, zugedacht für Turnus,
Nimmst du ihm unberechtigt weg
Und schiebst ins Maul diesem Aeneas.
Erscheine morgen zum Duell,
Danach kriechst du auf allen Vieren
Und beißt vielleicht sogar ins Gras."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tyś, Latynusię, król fałszywy.
Królewskie słowo swe złamałeś;
Przyjaźni węzeł tej prawdziwej
Z Turnusem całkiem rozerwałeś.
Odbierasz kęs ten Turnusowi
I w usta pchasz Eneaszowi,
Co Turnusowi sam przyrzekłeś.
Więc jutro walczyć wyjdź na pięści
I przyjdzie stamtąd rakiem leźć ci,
Bodaj że cię porwało piekło".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Внимай, Латин несправедливый!
Ты слово царское попрал
И узы дружбы нерушимой
Теперь навеки разорвал!
От Турна кус ты отнимаешь,
Энею в рот его пихаешь.
Я вижу, царь, — ты парень жох.
Так завтра ж выходи на драку;
Пойдешь обратно, может, раком,
Гляди, чтоб вовсе не издох".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Латин, ты поступаешь дурно!
Не сам ли слово мне давал?
Теперь навеки дружбу с Турном
Ты столь бесчестно разорвал!
Ты слово царское ломаешь,
Кусок у Турна отнимаешь,
Суешь его Энею в рот.
Со мной побьешься на кулачках,
Домой вернешься на карачках,
Иль вовсе лунь тебя сожрет!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О царь латинский, лицемерный!
Ты слово царское попрал
И прочный узел дружбы верной
Навеки с Турном разорвал!
Кусок у Турна отымаешь,
Энею в рот его пихаешь,
Хоть Турну сам пообещал.
Так завтра ж выходи на драку,
Назад полезешь, может, раком,
Гляди, чтоб черт тебя не взял!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«О царь Латин несправедливый,
Свое ты слово не сдержал
И узы дружбы нерушимой
Навеки с Турном разорвал;
Кусок у Турна вырываешь,
Энею в рот его пихаешь,
Что сам ты Турну обещал.
Выдь завтра биться на кулачках,
Домой полезешь на карачках,
Когда б и в ящик не сыграл».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Latine“, řekl, „care zrádný!
Tys zrušil carské slovo své,
ať vina na tvou hlavu padne,
žes roztrh svazky přátelské!
Turnovi od úst sousto vzal jsi
a teď nabízíš Aeneáši,
o co si Turnus dávno řek.
Na pěsti vyzývám tě k boji,
ať vrány roznesou tě v poli,
když neodlezeš po čtyřech.“

    

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не так розсердиться добродій,
Коли пан возний позов дасть;
Не так лютує голий злодій,
Коли немає що украсть;
Як наш Латин тут розгнівився
І на гінця сього озлився,
Що губи з серця покусав.
І тілько одповідь мав дати
І гнів царський свій показати
Посол щоб Турнові сказав;

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 86.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не такъ розсердытся добродій,
Колы панъ возный позовъ дасть;
Не такъ лютуе голый злодій,
Колы не мае що украсть;
Якъ нашъ Латынъ тутъ розгнивывся,
И на гиньця сього озлывся,
Що губы зсерця покусавъ:
И тилько одповидь мавъ даты
И гнивъ царьскый свій показаты,
Поселъ щобъ Турнови сказавъ;

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 86.

Видання 1809:

рядок 8:

І тілько одповідь хтів дати

Примітки: IV, 86.

       Частина IV стр. 86.

Возний — службовець при суді в часи чинності Литовського статуту (див. Статут). В обов'язки возного входило подавати позов до суду, свідчити наявність збитків у потерпілої сторони, вводити у власність та ін. (С.).

Гонець, гінець — особа, яку посилають із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Голий — який не має засобів для існування; бідний (СУМ-20).

Добродій — дорослий чоловік з привілейованих верств суспільства (СУМ-20).

Серцеперен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Злодій — той, хто займається злодійством — розкраданням чужої власності; крадіжками (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

No angry man is so behaving
When bailiff brings a call to go
To court, and no thief is so raving
When he can't steal some dough,
As was King Latin. Being mad
At that poor messenger, he had
To bite his lips.
While dealing with this confrontation,
He was to show his indignation
By sending Turn his tips.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не так злуюцца дабрадзеі,
Калі пан возны позву дасць
Не так хвалююцца зладзеі,
Калі няма дзе ім украсць;
Як на няпрошанага госця
Лацін уз'еўся, аж ад злосці
Сабе ён губы пакусаў.
Хацеў, ад дзёрзкіх слоў зялёны,
Сказаць паслу, каб той ягоны
Гнеў царскі Турну перадаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не кипваме от гняв, разсилен
щом към съда ни поведе,
ни люти се злодей, безсилен
каквото иска да краде —
тъй както наш Латин изригна!
Той пред гонеца глас надигна,
от ярост взе да се тресе,
да вика, да упреква даже,
гнева си царски да покаже —
та той на Турн да донесе,

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nie wird ein Mann sich so erzürnen,
Wenn man ihn vors Gericht zitiert,
Oder ein Dieb so bitterböse,
Wenn es zu holen gar nichts gibt,
Wie der Zorn unseres Latinus,
Den dieser Bote aufgewühlt:
Latinus biß sich auf die Zunge,
Bevor er ihm die Antwort gab,
Der Bote sollte doch berichten
Über den königlichen Zorn, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie tak rozsierdzi się dobrodziej,
Gdy pozew da pan woźny jemu;
Nie tak się wścieka goły złodziej,
Gdy ukraść czego nigdzie nie ma;
Jak nasz Latynus się rozgniewał,
Na gońca tak go gniew zalewał,
Że pogryzł wargi, szum miał w głowie.
Już miał odpowiedź dać od razu
I gniew królewski swój pokazać,
By poseł doniósł Turnusowi,

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не так спесивый пан бушует,
Когда на суд приволокут,
Не так от злости вор лютует,
Забравшись сдуру к бедняку,
Как царь латинский разъярился,
Пока гонец над ним глумился;
Аж губы старый покусал.
Он только что собрался было
Умыть гонцу-невеже рыло,
Чтоб тот все Турну передал,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не так вспылит помещик чванный,
Когда пан возный иск вчинит;
Поживы не найдя желанной,
Голодный вор не так сердит, —
Как наш Латин тут распалился;
Так на гонца он рассердился,
Что губы искусал со зла,
Великой яростью пылая
И гнев свой царственный желая
Излить на Турнова посла.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не так серчает пан дородный,
Когда пан возный в суд зовет,
Не так лютует вор голодный,
Коль ничего не украдет,
Как наш Латин тут разгневился
И на гонца того озлился —
В сердцах аж губы стал кусать
И с духом на ответ сбираться,
Чтоб в гневе царском показаться
И Турну отповедь послать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не так рассержен благородный,
Коль привлечет к ответу власть,
Не так ярится вор голодный
За то, что нечего украсть,
Как царь Латин наш рассердился,
И на гонца он так озлился,
Что даже губы стал кусать;
Хотел было, как чином старший,
Чтоб показать свой гнев монарший,
Ответ он Турну написать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak ani pán se nedopálí,
když komisař ho k soudu zve,
tak nenadává zloděj nahý,
když nic v almaře nenajde,
jak Latin celý rozzuřený
na posla zlostí zuby cení,
až pysky sobě rozkousal.
Zatím co odpověď měl dáti
a carský hněv svůj ukázati,
aby se Turnus polekal,

    

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як виглянув в вікно зненацька,
Прийшов Латин в великий страх;
Побачив люду скрізь багацько
По улицях і всіх кутках.
Латинці перлися товпами,
Шпурляли вгору всі шапками,
Кричали вголос на ввесь рот:
«Війна! Війна! против троянців,
Ми всіх Енеєвих поганців
Поб'єм — іскореним їх род».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ выглянувъ въ викно зъ ненацька,
Прыйшовъ Латынъ въ велыкій страхъ;
Побачывъ люду скрызь багацько
По улыцяхъ и всихъ куткахъ.
Латынци перлыся товпамы,
Шпурлялы въ гору вси шапкамы,
Крычалы въ голосъ на ввесь ротъ:
«Війна! війна ! протывъ Трояньцивъ,
«Мы всихъ Энеевыхъ поганцивъ
Побъемъ, — искоренымъ ихъ родъ.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 87.

Видання 1809:

рядок 8:

Война! Война! против троянців

Примітки: IV, 87.
         Частина IV стр. 87.

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зненацька — ненароком, випадково (СУМ-20).

Куток (кут) [Кутокъ] = угол (К.):
Частина якої-небудь території, місцевості, країни і т. ін. (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Поганець — загарбник, кривдник, поневолювач. Вживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
Уточнення певного місця, визначеного іменником (СУМ-11).

Шпурлять, шпурнуть [Шпурлять, шпурнуть] = бросать, швырять (К.).
Шпурляти — різко, з силою кидати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He looked into the window and
Grew numb with fear.
A mass of people - hard to understand -
Were in the streets, some very near.
The Latins with a hellish blare
Were throwing their hats in the air
And roared with all their might;
"War! War against the Trojan scum!
They are too burdensome!
Let's kill Aeneas and his men outright!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды не паспеў сказаць нічога,
Перапалохаўся стары,
Бо ўбачыў ён народу многа
На вуліцы і на двары.
Пад вокнамі яго стаялі
Лацінцы, шапкі ўвысь шпурлялі,
Крычалі гучна на ўвесь рот:
«Вайна! Вайна! Супроць Траянцаў!
Усіх Энеевых паганцаў
Паб'ём мы — вынішчым іх род».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

но само щом навън погледна,
направо се вдърви от страх;
видя народ — тълпа безредна
да вдига на площада прах;
излизаха от всички двори
и шапки хвърляха нагоре,
гърла деряха пред Латин:
— Война! С проклетите троянци!
Еней и мръсните поганци
ще ги затрием до един...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er zum Fenster plötzlich blickte,
Erfaßte ihn ein großer Schreck:
Massen von Menschen sah Latinus
Auf jeder Straße, jedem Platz.
Sie drängten vor in großen Haufen,
Warfen die Mützen in die Höh'
Und brüllten laut aus Leibeskräften:
"Krieg den Trojanern! Krieg und Tod!
Alle Gesellen von Aeneas
Erschlagen wir mit Mann und Maus!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wtem przez okno sam popatrzył
I strach przekrzywił mu oblicze,
Bo oto wielki tłum zobaczył
Po wszystkich kątach i ulicach.
W krąg Latynowie się zbierali,
Do góry czapki podrzucali,
Krzyczeli też na całe gardło:
"Już wojna! Wojna! Hej na Trojan!
Eneaszowych tych opojów
Wykorzenimy rod zajadły".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но, в окна глянув ненароком,
Латин пришел в великий страх:
Насколько вдаль хватало око,
На улицах, на площадях
Латинцы толпами стояли,
Папахи к небесам швыряли,
И всяк вопил во весь свой рот:
"Война! Война против троянцев!
Мы всех Энеевых поганцев
Побьем, искореним их род!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В окошко глянув ненароком,
Латин пришел в великий страх:
Шумел народ пред царским оком
На улицах и площадях,
Толпа латинцев так и перла,
Швыряли шапки, драли горло
И лезли с криками вперед:
«Война! Война против троянцев!
Мы всех Энеевых поганцев
Побьем, искореним их род!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но, в окна зыркнув ненароком,
Латин пришел в великий страх:
Кругом, сколь ни окинешь оком,
На улицах, на всех углах
Латинцы толпами бежали,
В горячке шапки вверх швыряли
И рявкали во весь свой рот:
«Война! Война! Побьем троянцев!
Согнем Энеевых поганцев,
Навек искореним их род!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вдруг взглянул в окно, и всюду,
На улицах и во дворах,
Латин увидел толпы люда
И впал в смятение и страх.
Латинцы с криками толпились,
Бросали шапки вверх, бранились,
Так возбужден был весь народ:
«Война, война против троянцев!
Мы всех Энеевых поганцев
Побьем, искореним их род!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

vyhlédl z okna znenadání
a přepadl ho velký strach:
byl na ulicích zástup valný,
lidé tam v hloučcích, skupinách —
slyšel, jak hulákají, třeští,
házejí čapky do povětří,
řvou z plných hrdel o překot:
„Smrt Trojanům!“ a „Válka! Válka!
Pohany pobijeme zkrátka
a vyhubíme jejich rod!“

    

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин старий був не рубака
І воюватись не любив,
Од слова смерть він, неборака,
Був без душі і мов не жив.
Він стичку тілько мав на ліжку,
Аматі як не грав під ніжку,
І то тогді, як підтоптавсь;
Без того ж завжде був тихенький,
Як всякий дід старий, слабенький,
В чужеє діло не мішавсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ старый бувъ не рубака
И воюватысь не любывъ,
Одъ слова смерть винъ неборака
Бувъ безъ души, и мовъ нежывъ.
Винъ стычку тилько мавъ на лижку,
Амати якъ не гравъ пидъ нижку,
И то тогди, якъ пидтоптавсь;
Безъ тогожъ завжде бувъ тыхенькій,
Якъ всякій дидъ старый, слабенькій,
Въ чужее дило не мишавсь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 88.

Видання 1809:

рядок 2:

І воєватись не любив

рядок 8:

Без того ж був всегда тихенький

Примітки: IV, 88.
         Частина IV стр. 88.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Вгамоваться [Вгамоваться] = утихнуть, успокоиться (К.).
Угамуватися, вгамуватися — заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. (СУМ-11).

Грати під ніжку — догожати (Л.).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Без душі — дуже переляканий (СУМ-20).

Завжде [Завжде] = завсегда (К.).
Завжде — всегда (Г.). Завжди — у будь-який час, повсякчас, постійно (СУМ-20).

Небора́к [Небора́къ] = бедняк (К.).
Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Підтоптатися — тут у значенні: втратити силу, міцність, ослабнути від старості (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since Latin wasn't a soldier type,
And he disliked to be at war,
The mere word "death" would gripe
And send the creeps to his posterior.
The only conflict was in bed,
Amata was dispirited,
For he was worthless and senile.
Like all old men who hated riot,
He was nonviolent and quiet,
To interfere with people would be vile.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацін стары быў не ваяка,
Рубіцца шабляй не любіў.
Ад слова «смерць» ён, небарака,
Адразу непрытомны быў.
Сутычкі меў ён толькі ў хаце,
Калі не дагаджаў Амаце,
І то тады, як састарэў.
Як кожны дзед слабы, заўсёды
Лацін быў ціхі і ў прыгоды
Не лез і лезці не хацеў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин не бе войскар, не крия,
и не обичаше войни.
Самата дума „смърт“ горкия
му стига да го вцепени.
Воювал само на кревата,
щом поразлюти се Амата,
не виждаше успех и тук;
той като всеки старец беше —
не се косеше, не крещеше,
нито се бъркаше на друг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus war niemals ein Kämpfer,
Dem Krieg galt seine Liebe nicht,
Sobald er das Wort "Tod" nur hörte,
Erstarrte er in Todesangst.
Der einzige Kampf, den er führte,
War mit Amata und im Bett,
Und das nur, wenn er nicht gefügig.
Sonst blieb er immerwährend still,
Wie jeder Greis, der alt und schwächlich,
Er mischte sich in Fremdes nie.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rębajłą nie był nasz Latynus,
Jak też nie lubił on wojować,
Od słowa "śmierć" to prawie ginął
I cały drętwiał, tracił mowę.
On starcie tylko miał na łóżku,
Gdy nie grał pod Amaty nóżkę,
Gdy ze zmęczenia był niemrawy;
Bez tego zawsze był cichutki,
Jak każdy stary dziad słabiutki,
Nie mieszał się do cudzej sprawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латин, не будучи рубакой,
Сам никого не задирал.
При слове "смерть" он чуть не плакал
И, как овечий хвост, дрожал.
Лишь на печи имел он стычки,
Когда, по старческой привычке,
С Аматой спорить начинал.
А так тихоня был и носа
Без надобности и без спроса
В дела чужие не совал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Царю чужда была отвага.
Рубиться не любил он — страсть!
От слова «смерть» Латин, бедняга,
Готов был замертво упасть.
Имел он стычки лишь в кровати,
Когда не угождал Амате.
В ту пору он уже был сед,
Держался тихо и несмело,
В чужое не мешался дело,
Как всякий дряхлый старый дед.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Старик Латин не слыл рубакой,
Походов бранных не любил;
Коль смертью пахло или дракой,
Ни жив ни мертв сердешный был.
В постели стычки лишь случались,
Когда с женой перекорялись,
И то тогда, как дряхнуть стал.
А так всегда он был смиренный,
Как всякий старый дед, согбенный,
И нос повсюду не совал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Старик Латин был не рубака,
И воевать он не любил,
При слове «смерть» он чуть не плакал,
Дрожал, бледнел, от страха стыл.
Имел он стычки лишь в кровати,
Перечил ежели Амате,
И то, когда уж постарел.
А так, всегда был царь он мирный,
И, как любой старик, был смирный,
И не касался чужих дел.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Ne, nebyl rváč ten starý Latin
a vojnu vůbec neměl rád,
nechtělo se mu bojovati,
při slově „smrt“ hned do mdlob pad.
Je těžko hledat vhodná slova:
Když Amatě se nezachoval,
v posteli válčil jedině;
byl tichý, bezmocný až běda,
tak jako každý starý děda
a nestaral se o jiné.

    

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин, і серцем, і душею
Далекий бувши од війни,
Зібравшись з мудростю своєю,
Щоб не попастись в кайдани,
Зізвав к собі панів вельможних
Старих, чиновних і заможних,
Которих ради слухав сам;
І виславши геть-преч Амату,
Завів їх всіх в свою ківнату,
Таку сказав річ старшинам:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 89.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ и серцемъ и душею
Далекій бувшы одъ війны,
Зибравшысь зъ мудростью своею,
Щобъ не попастысь въ кайданы,
Зизвавъ къ соби панивъ вельможныхъ,
Старыхъ, чыновныхъ и заможныхъ,
Которыхъ рады слуxавъ самъ;
И выславшы геть-пречь Аману,
Завивъ ихъ всихъ въ свою кивнату,
Таку сказавъ ричь старшынамъ:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 89.

Видання 1809:

рядок 2:

Далекий бувши од войни

Примітки: IV, 89.

       Частина IV стр. 89.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Геть [Геть] = прочь; далеко (К.).
Куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Кайдани [Кайданы] = оковы (К.).
1. Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня 2. Те, що зв'язує людину, позбавляє її волі (СУМ-20).

Ківната кімната — у панських будинках і взагалі у великих хатах — покої, жилі приміщення, на відміну від світлиці — парадної кімнати для прийому гостей (С.).

Рада [Рада] = совет (К.).
Рада — пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Чин, чиновний — особа, що займала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, being peaceful in his heart,
Who fervently disliked the war,
He, being wise and smart,
And not a hot competitor,
He summoned all aristocrats,
High rank officials-diplomats,
Whose wise advice he used to take.
And being not naive,
He asked his wife to leave,
Then cleared his throat and spake:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацін, што сэрцам і душою
Чужы для гвалту і вайны,
Каб спраў не мець ніякіх з ёю,
Каб не залезці ў кайданы,
Паклікаў да сябе вяльможных,
Старых, чыноўных і заможных,
Ва ўсім дасведчаных паноў.
Прэч з дому выслаўшы Амату,
Вяльмож ён запрасіў у хату
І там сказаў ім колькі слоў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин в сърцето и в душата —
това е плод на мъдростта —
противник беше на войната;
да не политнат в пропастта,
събра той своите боляри —
заможни, велемъдри, стари,
да ги изслуша всички сам;
и „къш“ извика на Амата,
и ги въведе в одаята,
и ей така им рече там:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus war mit Herz und Seele
Recht weit entfernt von einem Krieg.
Um seine Weisen anzuhören,
Sich der Gefangenschaft entziehn,
Versammelte er seine Räte,
Die Würdenträger, alt und reich,
Auf deren Rat er selber hörte;
Erst schickte er Amata fort,
Dann führte alle in sein Zimmer
Und sagte folgendes den Herrn:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus całym sercem, duszą
Dalekim od tej wojny będąc,
Tu cały rozum swój poruszył,
By nie wpaść w więzy i w te pędy
Zawezwał panów swych wielmożnych,
Statecznych, ważnych i zamożnych,
Tych, których sam się często radził;
I odesławszy precz Amatę,
Tak rzekł im, gdy do swej komnaty
Starszyznę ową zaprowadził:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латин и сердцем и душою
Был не похож на тех вояк,
Что шутят запросто с войною.
И вот, чтоб не попасть впросак,
Собрал к себе панов вельможных,
Чиновных, старых, осторожных,
За ум которых почитал.
Потом прогнал он прочь Амату,
Завел панов всем скопом в хату
И речь такую им сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин ни сердцем, ни душою
Не пожелал войны никак.
Запасшись мудростью большою,
Чтоб не попасть ему впросак,
Созвал к себе панов вельможных,
Чиновных, старых, осторожных,
Чье слово часто слушал сам.
Уславши е глаз долой Амату,
Их всех завел к себе в палату
И речь сказал он старшинам:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин ни сердцем, ни душою
В войну ввязаться не хотел;
Смекнув премудрой головою,
Чтоб впрямь оков бы не надел,
Панов созвал он именитых,
Богатых старцев, сановитых,
Совет которых слушал сам;
И, прочь спровадивши царицу,
Зазвав их всех в свою светлицу,
Такую речь сказал панам:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, и сердцем и душою
Быв от войны всегда далек,
Подумал мудрой головою:
В цепях не сесть бы под замок.
Созвал панов он всевозможных,
Чиновных, старых и вельможных,
Советам коих сам внимал,
И, выставив за дверь Амату,
Зазвал их всех в свою палату,
И речь такую им сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Byl celým srdcem, celou duší
od každé vojny raděj dál;
rozumně řek si, že to zkusí,
aby se do pout nedostal.
Velmože pozval k zasedání,
bohaté, vlivné staré pány,
s kterými držel radu svou;
Amatu poslal pryč v té chvíli,
vyzval, aby se posadili,
pronesl řeč k nim důraznou:

    

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи ви од чаду, чи з похмілля?
Чи чорт за душу удряпнув?
Чи напились дурного зілля,
Чи глузд за розум завернув?
Скажіть — з чого війна взялася?
З чого ся мисль вам приплелася?
Коли я тішився війной?
Не звір я — людську кров пролити,
І не харциз, людей щоб бити,
Для мене гидкий всякий бой.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи вы одъ чаду, чи зъ похмилля?
«Чи чортъ за душу удряпнувъ?
«Чи напылысь дурного зилля,
«Чи глуздъ за розумъ завернувъ? —
«Скажитъ? зъ чого війна взялася,
«Зъ чого ся мысль вамъ прыплелася?
«Колы я тишився війной? —
«Не звиръ я — людську кровъ пролыты,
«И не харцызъ, людей щобъ быты,
«Для мене гыдкій всякый бой.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 90.

Видання 1809:

рядок 5:

Скажіть — з чого война взялася

рядок 7:

Коли я тішився войной

Примітки: IV, 90.
         Частина IV стр. 90.

Гидкий [Гыдкій] = гадкий (К.).
Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний (СУМ-11).

Глузд за розум завернув — хто-небудь не може або втрачає здатність нормально міркувати, діяти (СУМ-20).

Дурне зілля — у значенні дурманний — який запаморочує, оп’яняє (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Мисль — те саме, що думка (СУМ-11).

З похмілля — у стані, який буває після пияцтва (СУМ-11).

Харциз [Харцызъ] = разбойник (К.).
Розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Чад — те, що дурманить, паморочить голову (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Have coal fumes made your brains perdue,
Or are you drunk, or who knows what?
Have you imbibed some herbal brew?
Is something faulty with your thought?
Explain how this dumb war began.
Whose head invented such a plan?
When was it I rejoiced in war?
To shed the human blood in vain
In war so savage and profane,
For me is something to abhor.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ці вы ўчадзелі, пі з пахмелля?
Ці ад самога сатаны?
Ці выпілі якога зелля
Ці з глузду з'ехалі, паны?
Адкуль вайна, скажыце, тая?
Адкуль і думка ў вас такая?
Калі я цешыўся вайной?
Я не вампір — і свет людскою
Не прагну заліваць крывёю,
Агідны мне ўсялякі бой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Кой дявол мъти ви главите?
Или е пусти махмурлук?
Или обръгнаха душите?
Или магия има тук?
Каква е таз война безумна?
И откъде това ви хрумна?
Кога до днес съм бил герой?
Не съм аз звяр — та кръв да лея,
ни хаирсъзин — да дивея,
противен ми е всеки бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Seid ihr betäubt oder besoffen?
Nahm Satan eure Seele ein?
Habt böse Krauter ihr getrunken?
Habt ihr verloren den Verstand?
Sagt an: wie hat der Krieg begonnen?
Wer kam auf diesen Einfall nur?
Hab ich je einem Krieg gehuldigt?
Ich bin kein Tier, das nach Blut schreit,
Kein Räuber, der die Menschen tötet,
Denn tief verhaßt ist mir der Krieg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Czy spiliście się, poczadzieli?
Czy bies za duszę was zadrapał?
Czy wypiliście też złe ziele,
Czy pogłupieliście, fajtłapy?
Powiedzcie, skąd się wojna wzięła?
Skąd myśl ta w głowy wam przybrnęła?
Czy kiedy z wojny się cieszyłem?
Nie zbój ja — krew przelewać czyjąś,
Nie zwierz, by ludzi tłuc, zabijać,
Wstrętną mi każda wojna była.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Аль вы сдурели? Аль с похмелья?
Аль черт вас за душу щипнул?
Аль опились дурного зелья?
Аль ум за разум завернул?
С чего приспичило вам драться?
Откуда б этой прыти взяться?
Когда я тешился войной?
Я не разбойник придорожный,
Не зверь: да как же это можно,
Чтоб крови не жалеть людской?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«С угару вы или с похмелья?
Вас черт ли за душу щипнул?
Иль напились дурного зелья?
Иль ум за разум завернул?
Кто вбил в башки вам дурь такую?
Я лить не стану кровь людскую.
Когда я тешился войной?
Разбойник ли с большой дороги,
Иль хищник я четвероногий?
Мне ненавистен всякий бой!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вы угорели иль с похмелья?
Иль черт вам душу помутил?
Иль опились дурного зелья?
Иль ум за разум заступил?
Отколь войне, скажите, взяться?
С чего замыслили вы драться?
Когда я тешился войной?
Не тать я — на людей кидаться,
Не зверь — их кровью упиваться,
Ведь мне противен всякий бой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Вы угорели иль с похмелья?
Или же черт вас ущипнул?
Иль напились дурного зелья?
Иль ум за разум завернул?
С чего война та началася?
Откуда мысль о ней взялася?
Когда я тешился войной?
Не зверь я — кровь людей не пью я,
И не разбойник — их не бью я,
Мне тошнотворен всякий бой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Čert snad vás popad za čupřinu,
zhloupli jste či jste opilí?
Dal vám snad někdo napít blínu
anebo jste se zbláznili?
Kde se to ve vás vzalo, páni?
Chtěl jsem já někdy vojnu snad?
Zvěř nejsem, po krvi co slídí,
vrah nejsem, nezabíjím lidi
a do války se nechci dát.

    

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І як війну вести без збруї,
Без війська, хліба, без гармат,
Без грошей?.. Голови ви буї!
Який вас обезглуздив кат?
Хто буде з вас провіянтмейстер,
Або хто буде кригсцальмейстер,
Кому казну повірю я?
Не дуже хочете ви битись,
А тілько хочете нажитись,
І буде все біда моя.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И якъ війну весты безъ збруи,
«Безъ війська, хлиба, безъ гарматъ,
«Безъ грошей? — Головы вы буи!
«Якый васъ обезглуздывъ катъ?
«Хто буде зъ васъ провіянтмейстеръ,
«Або хто буде кригсъ-цалмейстеръ,
«Кому казну повирю я?
«Не дуже хочете вы бытысь,
«А тилько хочете нажытысь,
И буде все бида моя.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 91.

Видання 1809:

рядок 2:

Без віська, хліба, без гармат

Примітки: IV, 91.

       Частина IV стр. 91.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Катлайл. Біс, чорт (СУМ-20).

Кригсцальмейстер крігс-цальмейстер — службовець при війську, що відав грошовими справами, мав виконувати бухгалтерські обов'язки, зводити рахунки видатків і прибутків, вести контроль. Вони входили до штату розрахункової контори, утвореної при одному з департаментів і відали постачанням армії. Контори ці утворені були після 1731 р. (Ш.).

Обезглуздити — зробити безглуздим, дурним (СУМ-11).

Провіянтмейстерпровіантмейстер — у царській армії відав матеріальною частиною, зокрема харчуванням. Провіантмейстери бували звичайно в чині генерала. Посада генерала-провіантмейстера була запроваджена Петром І в 1718 р. Скасована в 1864 р. (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How can you wage war with no host?
Without artillery? No bread?
Without huge funds it is a hollow boast
Of some irrational head.
Who is supposed to care for all provisions?
Who'll manage various divisions,
Like food deliveries, accountancy?
You're not too keen to fight.
What you desire is good profit, right?
But ail calamities will fall on me.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як можна ваяваць без зброі,
Без войска, хлеба, без гармат,
Без грошай?.. Бач, яны — героі!
Які вас абязглуздзіў кат?
Хто будзе з вас, правіянтмайстар?
Альбо хто будзе крыгсцальмайстар?
Каму казну даверу я?
Не вельмі хочаце вы біцца,
А толькі хочаце нажыцца,
А ўся бяда - бяда мая.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Че как без пушки се воюва,
без хляб, муниции, войска,
без аспра в джоба... Грях томува,
който подлъгва ви така!
И кой ще бъде интенданта,
и кой ковчежник? В чужда чанта
така ли слага се хазна!
Не ви се водят битки разни,
вас само плячката ви блазни,
а аз да страдам, ама на!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie soll man kämpfen ohne Waffen,
Ohne Armee, Kanonen, Brot,
Und ohne Geld? Törichte Köpfe!
Wer hat euch den Verstand geraubt?
Wer von euch soll der Proviantmeister,
Und wer der Kriegszahlmeister sein,
Wem meine Kasse anvertrauen?
Aufs Kämpfen seid ihr nicht erpicht,
Nur euren Vorteil wollt ihr haben,
Was übrig bleibt für mich, ist Leid.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I jak ją wieść bez broni znowuż,
Bez wojska, chleba, armat, szabel,
Bez grosza?... O szalone głowy!
I jaki was ogłupił diabeł?
Kto będzie z was tu kwatermistrzem,
A kto skarbnikiem i rachmistrzem,
Któremu skarbiec ja powierzę?
Nie bardzo walczyć wy pragniecie,
Lecz tylko się obłowić chcecie,
A cała bieda mnie obieży.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А где же, головы дурные,
Нам на войну собрать людей?
Где взять нам ружья боевые,
Хлеб, пушки, деньги и коней?
Кто будет наш провиантмейстер?
И кто, скажите, кригсцалмейстер?
Кого я подпущу к казне?
Да вы и сами-то не биться
Спешите в драку, а нажиться,
А шею будут мылить мне.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вдобавок был бы я глупенек,
Когда бы воевать полез
Без войска, без харчей, без денег.
Мозги вам затуманил бес!
Кто будет наш провиантмейстер
И кто, к примеру, кригсцальмейстер?
Кому доверю я казну?
Никто из вас не хочет биться,
Все только думают нажиться,
Как следует набить мошну.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Войны — затеи пропастные.
Без хлеба, пушек и деньжат,
Без войска... Головы шальные!
Какой вас обезумил кат?
Кто б стал из вас провиантмейстер?
Иль кто же будет кригсцалмейстер?
Кого я допущу к казне?
Не очень вы хотите биться,
А только жаждете нажиться,
Беду ж терпеть придется мне.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как воевать нам без орудий,
Без войска, хлеба, лошадей,
Без денег? — глупые вы люди.
Иль ум отбил вам лиходей?
Из вас кто будет кригсцалмейстер?
Или же кто провиантмейстер?
Кому казну доверю я?
Не очень вы хотите биться,
Вам только хочеться нажиться,
А обвинят в беде меня.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak mám vést válku. beze zbraní,
bez vojska, chleba, kanonů?
Máte vy horké hlavy, páni!
Kdo pomát vás či uhranul?
Kdo bude z vás proviantmajstr?
A kdo z vás bude krigscálmajstr?
A komu svěřím pokladnu?
Vy sami se bít nepůjdete,
spíš kapsy namazat si chcete,
a já to nejhůř popadnu.

    

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли сверблять із вас у кого
Чи спина, ребра, чи боки,
Нащо просити вам чужого?
Мої великі кулаки
Почешуть ребра вам і спину;
Коли ж то мало, я дубину
Готов на ребрах сокрушить.
Служить вам рад малахаями,
Різками, кнуттям і киями,
Щоб жар воєнний потушить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колы сверблятъ изъ васъ у кого
«Чи спына, ребра, чи бокы;
«На що просыты вамъ чужого?
«Мои велыки кулакы
«Почешуть ребра вамъ и спыну,
«Колыжъ то мало, я дубыну
«Готовъ на ребрахъ сокрушыть.
«Служыть вамъ радь малахаямы,
«Ризкамы, кнуттямъ и кіямы,
«Щобъ жаръ военный потушыть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 92.

Видання 1809:

рядок 4:

Мої царськів кулаки

рядок 9:

Різками, кошками, кіями

Примітки: IV, 92.
         Частина IV стр. 92.

Дубина — у значенні дрючина, дрюк — велика товста дерев'яна палиця (СУМ-20).

Кий [Кій] = дубина (К.).
Палиця (СУМ-20).

Малахай [Малахай] = плеть (К.).
Довгий шкіряний батіг (СУМ-20). Татарський нагай (Ш.).

Різка — один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do your ribs itch, or flanks, or back?
No need to ask a stranger for a rub,
My fists are large enough to whack
Them well to give them a good drub.
Should that not be enough,
I have a better stuff,
An oak club and a whip.
I'm always ready to help you
To smother and subdue
Your martial spirit in a flip.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ў якога спрыту многа,
Свярбіць спіна альбо бакі,
Навошта вам прасіць чужога?
Мае старыя кулакі
Пачэшуць вам бакі і спіны;
А справа дойдзе да дубіны,
Не супраць я дубінай быць.
Служыць вам рад, каб бізунамі,
Татарскай плёткай і кіямі
Запал ваяцкі пагасіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ако ли някого гърбина,
я врат сърби го, я ребра,
защо да ходим по чужбина?
И мойта лапа е добра —
ще го почеша аз веднага,
не му ли стигне — и с тояга
ребрата му ще потроша;
и с бич готов съм да наложа,
и с кол, и с пръчки вашта кожа —
пожара ви да потуша.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fühlt einer von euch, daß der Rücken,
Die Seite oder die Haut juckt,
Warum sich an die Fremden wenden?
Ich habe große Fäuste auch
Und kann das Fell euch richtig schrubben;
Doch wenn euch dieses nicht genug,
Könnte ein Knüppel Dienst erweisen,
Oder zieht ihr die Peitsche vor,
Die Rute oder gar Stockhiebe,
Damit euch Lust auf Krieg vergeht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy kogo zasię świerzbią czegoś
Czy plecy, żebra, czy też boki,
To po co prosić wam obcego?
Me pięści wielkie i szerokie
Wam żebra, plecy wraz ugniotą;
Gdy tego mało, tom ja gotów
Dębczakiem żebra wam podrapać.
Jam rad wam służyć nahajami,
Rózgami, biczem i kijami,
By zgasić wasz wojenny zapał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Коль вы охотники публично
Драть спины, ребра да бока,
Зачем чужих просить? Я лично
Отведать дам вам кулака.
Почешет ребра он и спину,
А мало кулака — дубину
Готов на ребрах сокрушить.
Служить вам рад я батогами,
Плетями, розгами, кнутами,
Чтоб жар военный потушить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И царское скажу я слово:
Коли зудят у вас бока,
Иль ребра, иль спина — чужого
Зачем просить вам кулака?
Я крепко почешу вам спину
И, если надобно, дубину
Готов на ребрах сокрушить.
Я послужить вам рад кнутами,
И розгами, и батогами,
Чтоб жар военный потушить!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Коль засвербели у любого
Из вас хребет или бока,
Зачем испрашивать чужого?
Я дам отведать кулака.
Сам почешу бока и спину,
А мало будет, так дубину
Готов на ребрах сокрушить,
Рад услужить вам батогами,
Кнутами, розгами, плетями,
Чтоб жар военный потушить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда свербят, с ума большого,
У вас спина или бока,
Зачем вам звать чесать чужого,
Мои два дюжих кулака
Почешут ребра вам и спину,
А мало будет, то дубину
Могу на ребрах сокрушить,
Готов служить вам батогами,
Плетями, розгами, кнутами,
Чтоб пыл военный потушить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Svrbí-li někoho z vás záda,
žebra či boky, roupy v nich,
má pěst se s tím hned vypořádá,
nač o to prosit u cizích?
Hřbety vám vymlátím jak žito,
vezmu i hůl, když nestačí to,
o žebra vám ji přerazím.
Posloužím důtkami i holí,
metlou i knutou jakoukoli,
bojový žár vám uhasím.

    

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Покиньте ж се дурне юнацтво
І розійдіться по домах,
Панове виборне боярство;
А про війну і в головах
Собі ніколи не кладіте,
А мовчки в запічках сидіте,
Розгадуйте, що їсть і пить.
Хто ж о війні проговориться
Або кому війна присниться,
Тому дам чортзна-що робить».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Покыньтежъ се дурне юнацство
«И розійдится по домахъ
«Панове выборне боярство;
«А про війну и въ головахъ
«Соби николы не кладите,
«А мовчкы въ запичкахъ сыдите,
«Розгадуйте що йисть и пыть.
«Хтожъ о війни проговорытся,
«Або кому війна прыснытся,
«Тому дамъ чортъ зна що робыть.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 93.

Видання 1809:

рядок 10:

Того пошлю куниць ловить

Примітки: IV, 93.

       Частина IV стр. 93.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Боярин, боярство — вживаються у значенні старшина (Т.Б.).

Виборні — те саме, що виборні козаки — привілейована група українського козацтва XVIII ст., до складу якої згідно з указом гетьманського уряду належала заможна верхівка (СУМ-20). У 1735 р. українська старшина і російський уряд законодавчим актом закріпили уже наявний поділ лівобережного козацтва на дві групи, залежно від характеру їхньої участі у відбуванні військової служби. Заможний прошарок, який міг забезпечити себе необхідним спорядженням на випадок війни, стали називати «виборними козаками» (С.)

Розгадати — розмірковувати, думати над чим-небудь (СУМ-11).

Дурний — у значенні позбавлений розумного змісту; беззмістовний (СУМ-11).

Запічок — 1) Місце на печі, відгороджене комином, або за піччю; 2) Заглибина в бічній, задній або передній стіні печі, де зберігають предмети домашнього вжитку, продукти (СУМ-20). Заглибина в комині печі різної величини, частіше з боку припічка і полу (див. піл). Тому Дідона, щоб дістати кресало, «скочила на піл». В запічку, де завжди сухо, звичайно тримали кресало і трут. Трут робили з відвареного в гречаному попелі гноту (див.), ганчірки або висушеного гриба, який через це мав назву трутовик. Іскра, одержана від удару залізного кресала об камінь, запалювала трут. Трут завертали в клоччя (див.) — грубе волокно, відходи під час обробки льону або конопель — і роздували вогонь (С.).

Мовчки [Мовчкы]] = безмолвно (К.).
Не говорячи ні слова; без слів (СУМ-20).

Чорт зна — невідомо, незрозуміло, що (СУМ-11).

Юнацтво [Юнацьство] = казацкая ухватка (К.).
Сміливість, хоробрість, завзяття; молодецтво (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Forget that immature bravado,
Go home to your dear ones,
No need to be a desperado
Behaving like a dunce.
Stay peacefully at home, don't itch
For anything but your stove niche,
Stay there and silently deliberate
What you should eat and drink,
But what regards the war, don't think
We need it, for it is so horrible and deviate."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзяцінець годзе, вы ж не блазны,
За розум брацца час, бо вы
Баяры ўсе, народ адказны:
Я вам не раю галавы
Тлуміць разладам і вайною,
Я вам жадаю ўсім спакою,
Жыць мірна і гарэлку піць.
Калі ж каму вайна прысніцца,
Са мною мусіць ён лічыцца,
Я знаю, што з такім рабіць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Простете се с бабаитлъка
и да се връщате у вас,
помнете моята заръка —
да ви не чувам вече аз,
войната мигом забравете,
на топло вкъщи си седете
и кротко яжте, пийте там.
А който за война хортува
и който даже я сънува,
какво ще го слети — не знам!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vergeßt die dummen Jugendstreiche
Und kehrt sofort nach Haus zurück,
Meine verehrten Herren Räte!
Schlagt euch den Krieg nur aus dem Kopf
Und grübelt über ihn nie wieder,
Setzt ruhig euch an euren Herd
Und denkt ans Essen und ans Trinken.
Wer jetzt über den Krieg nur spricht
Oder es wagt von ihm zu träumen,
Beim Teufel, dem ergeht es schlecht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Porzućcie głupie to junactwo,
Rozejdźcie się do swoich domów,
Panowie możni, me bojarstwo;
O wojnie nawet po kryjomu
Przenigdy już nie rozmyślajcie,
W zapieckach milcząc zasiadajcie,
Co jeść i pić, miarkujcie sobie.
A kto o wojnie tylko piśnie,
Lub komu wojna ta się przyśni,
Wiem z nim, co czart nie zgadnie, zrobić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Оставьте удаль вы дурную
Да расходитесь по домам.
К лицу ли чепуху такую
Нести боярам и панам?
Уж лучше на печи сидите,
Друг другу сказки говорите
Да жуйте то, что по зубам.
Кто о войне проговорится,
Кому она во сне приснится,
Тому я всыплю розог сам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бросайте глупое гусарство
И расходитесь по домам,
Паны, вельможное боярство!
А про войну — приказ мой вам! —
Оставьте помыслы и речи.
Толкуйте, не слезая с печи,
Чего бы, мол, поесть, попить...
Кто о войне проговорится,
Кому во сне она приснится,
Того пошлю куниц ловить!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Оставьте юности бахвальство
И разойдитесь по домам,
Паны, служилое боярство!
А о войне, скажу я вам,
Вы даже мысли не держите
И на печи тишком сидите,
Кумекайте, что есть да пить,
Кто ж о войне проговорится,
Кому она во сне приснится,
Того сумею проучить».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Оставьте глупые мечтанья
И разойдитесь по домам,
Идите мирно вы с собранья,
А про войну, совет мой вам,
И в головах вы не держите,
На печках знай себе лежите,
Гадайте, что вам пить и есть.
Кто ж о войне проговорится
Или война кому приснится,
Узнает тот, каков я есть».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nechte tu hloupou mládež, páni,
rozejděte se po domech,
na válku nemyslete ani
a chuť si každý zajít nech;
už o tom raděj neřečněte,
za pecí tiše doma seďte
a myslete, co jíst a pít;
kdo o válce se podřekne mi
a najde snad v ní zalíbení,
už vím, jak mám s ním zatočit.

    

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши се, махнув рукою
І зараз сам пішов з ківнат
Бундючно-грізною ходою,
Що всякий був собі не рад.
Пристижені його вельможі
На йолопів були похожі,
Ніхто з уст пари не пустив.
Не швидко бідні схаменулись
І в ратуш підтюпцем сунулись,
Уже як вечер наступив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы се махнувъ рукою
И заразъ самъ пишовъ съ кивнатъ
Бундючно-гризною ходою,
Що всякый бувъ соби не радь.
Прыстыжени його вельможи
На йолопивъ булы похожи,
Ни хто зъ устъ пары не пустывъ.
Не швыдко бидни схаменулысь,
И въ ратушъ пидтюпцемъ сунулысь,
Уже якъ вечеръ наступывъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 94.

Видання 1809:

рядок 2:

І зараз він пішов з ківнат

рядок 9:

І в ратуш підтюпцем пустились

Примітки: IV, 94.
         Частина IV стр. 94.

Бундючний [Бундючный] = надменный (К.).
Надмірно чванливий, пихатий (СУМ-11).

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Йолоп [Йолоп] = дуралей, войлок (К.).
Те саме, що дурень; бевзь/бевзень (вайло, йолоп, бовдур), недотепа (СУМ-20).

Ківната кімната — у панських будинках і взагалі у великих хатах — покої, жилі приміщення, на відміну від світлиці — парадної кімнати для прийому гостей (С.).

Пари з уст не пустити — не промовити ні слова (СУМ-11).

Підтюпцем [Пидтюпцемъ] = бегом, рысью (К.).
Дрібними швидкими кроками (СУМ-11).

Ратуша — будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування (СУМ-11).

Сунути — іти, рухатися, пересуватися і т. ін. в якому-небудь напрямку (СУМ-11).

Схаменуться [Схаменуться] = опомниться (К.).
Прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With this, he waved his hand
And quickly left.
His gait was lordly and
It made them feel bereft
Of dignity. Those proud high-hats
Were made to look like silly brats.
None said a word,
But soon recovering somewhat,
They headed at a trot
To city hall quite undeterred.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы так, махнуў рукою
Лапін і грознаю хадой
Падаўся са свайго пакою:
З баяр быў кожны як не свой.
Усе дурацкі выгляд мелі,
І прысаромлена сядзелі
Вяльможы доўгі час без слоў.
Апамяталіся не хутка
І ў ратушу сваю ціхутка
Пайшлі, як вечар надышоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй каза, знак с ръка направи
и тръгна сам да си върви
със стъпки гордо-величави;
стояха с клюмнали глави.
Посрамените си велможи
като слуги на място сложи,
от страх не гъкнаха дори.
Излязоха с походка плаха
и тайно в кметството се сбраха,
щом тъмна нощ се възцари.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er winkte ab, als er dies sagte,
Und ging hinaus aus dem Gemach
Eines hochmütig-festen Schrittes
Und ließ den Rat verstört zurück.
Erniedrigt fühlten sich die Edlen,
Man stellte sie als schwach und dumm,
Und keiner hauchte nür ein Wörtchen.
Sie faßten sich erst nach und nach
Und trippelten erst dann zum Rathaus,
Als tiefe Nacht herniederbrach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To powiedziawszy, machnął ręką
I twardym krokiem sam z pokoi
Nadęty groźnie wyszedł prędko,
Az każdy poczuł się nieswojo.
Wielmoże wraz się zawstydzili,
Podobni do jełopów byli
I nikt nie puścił z gęby pary.
Nie szybko się opamiętali
I do ratusza potruchtali,
Aż kiedy nadszedł wieczór szary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так говоря, махнул рукою,
А после, топнув зло ногой,
Пред онемевшею толпою
Прошел, надувшись, в свой покой.
Как олухи, скрививши рожи,
Стояли царские вельможи,
Никто словца не мог сказать.
И лишь когда смеркаться стало,
У них едва ума достало
Бояр всех в ратушу собрать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сказав сие, махнул рукою,
Напыжась грозно, вышел вон
Надменной поступью такою,
Что всякий был ошеломлен.
Остались в дураках вельможи,
У них повытянулись рожи.
Никто и жизни был не рад.
Рысцою в ратушу бедняги
Метаулись после передряги,
Когда уж наступил закат.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказал, махнул рукою правой
И выплыл из светлицы вон
Походкой грозной, величавой.
Был каждый речью той смущен,
И посрамленные вельможи
Стояли, с олухами схожи, —
Никто словца не проронил,
Не скоро с разумом собрались
И в ратушу рысцой помчались,
Когда уж вечер наступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Окончив речь, махнув рукою,
Царь удалился из палат
Походкой грозною такою,
Что каждый был себе не рад;
Оторопевшие вельможи
На мокрых были кур похожи,
Никто словца не проронил;
Но с духом вскорости собрались,
Рысцою в ратушу помчались,
Когда уж вечер наступил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Domluvil řeč, máv rukou krátce,
ze sálu hrdě odcházel
vznešeným, hrozným krokem vládce,
že každý nad tím zkoprněl.
A velmoži teď zahanbeni
stáli jak hloupí, bez mluvení,
a nikdo ani nevydech.
Pak přišli k sobě, láteříce,
běželi klusem do radnice,
byl večer už a měli spěch.

    

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут думу довгую держали,
І всяк компоновав своє,
І вголос грімко закричали,
Що на Латина всяк плює
І на грозьбу не уважає,
Війну з Енеєм начинає,
Щоб некрут зараз набирать;
І не просить щоб у Латина
З казни його ані алтина,
Боярські гроші шафовать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ думу довгую держалы
И всякъ компоновавъ свое,
И въ голосъ гримко закрычалы:
Що на Латына всякъ плюе
И на грозьбу не уважае,
Війну зъ Энеемъ начынае,
Щобъ некрутъ заразъ набирать;
И не просыть щобъ у Латына,
Зъ казны його, а ни алтына,
Боярськи гроши шафовать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 95.

Видання 1809:

рядок 6:

Войну ж з Енеєм начинає

Примітки: IV, 95.

       Частина IV стр. 95.

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Боярин, боярство — вживаються у значенні старшина (Т.Б.).

Грозьбагрізьба — погроза вчинити кому-небудь неприємність, лихо (СУМ-20).

Думу держати — розмірковувати, радитися.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Компоноватикомпонувати — те саме, що вигадувати (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Некрут [Некрутъ] = рекрут (К.).
Те саме, що рекрут — солдат-новобранець (СУМ-11).

Шафовать [Шафовать] = расточать, издерживать (К.).
Гроші шафовать — витрачати, використовувати (С.).

Щоб некрут зараз набирать.
Тобто оголосити примусовий набір у армію рекрутів-новобранців (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They meditated long,
Expressed their thoughts quite opposite
To Latin's view. They raised a strong
Outcry that they all spit
On Latin. They dismissed his threats,
They'd start the war with no regrets.
They shouted: "MOBILIZATION!!!"
Of course, they would not ask
For funds from Latin's cask,
But would exploit the boyars' spoliation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І думу думалі, і кожны
Тут меркаванні меў свае,
Крычаў зацята ў час трывожны,
Што на Лапіна ён плюе
І на пагрозу не зважае,
Вайну з Энеем пачынае,
Што трэба войска набіраць;
А на выдаткі і алтына
Не варта браць з казны Лаціна,
А ўласныя выдаткаваць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук дълго мислиха, кроиха
и мериха със свой аршин,
и закрещяха в глас, завиха,
че всички плюят на Латин,
че не боят се от закани
и че война ще се захване,
че набора ще съберат;
че от Латин акъл не искат,
че вместо да му се натискат,
пара болярска ще трошат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort grübelten sie ziemlich lange
Und jeder spann eine Idee,
Dann äußerten sie laut die Meinung:
Daß auf Latinus jeder spuckt
Und um die Drohung sich nicht kümmert.
Aeneas wird der Krieg erklärt -
Man soll Soldaten rekrutieren
Und um kein einziges Altin
Sollte man jetzt Latinus bitten,
Das Geld beschaffen sie sich selbst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Naradę długą tam trzymali,
Bo każdy już mózgował z musu,
I głosem gromkim zawołali,
Że plują już na Latynusa,
Na groźby jego nie zważają,
Bój z Eneaszem zaczynają,
By też rekruta brać tu zaraz,
Od Latynusa nie nie prosić,
Grosika z skarbca nie przynosić,
Pieniądze zebrać od bojarów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут долго думали, гадали,
Свой выхваляли древний род,
Истошным голосом кричали,
Что на Латина всяк плюет,
Что здесь царя и знать не знают,
Войну с Энеем начинают,
Что надо войско набирать
И, чтоб на это у Латина
Не брать казенных ни алтына,
С бояр лишь деньги собирать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Совет они держали долгий,
До хрипоты кричали тут;
Шли про царя Латина толки, —
Что, дескать, на него плюют,
Его угроз ни в грош не ставят
И всё равно войну объявят,
Что рекрут набирать пора.
При этом из казны Латина
Просить не станут ни алтына,
А только у бояр. Ура!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Долгонько там совет держали,
Мнил каждый на своем стоять.
Потом все в голос закричали,
Что на Латина им плевать,
Его острасткам не внимают,
Войну с Энеем начинают,
Брать рекрутов должны велеть.
А из казны царя Латина,
Чтоб не просить бы ни алтына, —
Боярских денег не жалеть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут думу долгую держали,
И каждый предлагал свое,
И громогласно заявляли,
Что на Латина всяк плюет.
С царем решили не считаться,
С Энеем воевать собраться,
Рекрутов завтра набирать.
А чтоб не клянчить у Латина
Из царских денег ни алтына,
С бояр казну решили взять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Na sněmu bylo mnoho řečí,
vždyť každý z nich mlel pořád svou —
křik rozléhal se stále větší,
že na cara se vykašlou
(ty hrozby nebral nikdo vážně);
s Aeneem hned se válka začne,
rekruty budou verbovat;
když Latin nedá nic, tak aťsi,
groš nechtějí prý z jeho kapsy,
každý dá sám, co může dát.

    

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І так, латинь заворушилась,
Задумав всяк побить троян;
Відкіль та храбрість уродилась
Против Енеєвих прочан?
Вельможі царство збунтовали,
Против царя всіх наущали;
Вельможі! лихо буде вам.
Вельможі! хто царя не слуха,
Таким обрізать ніс і уха
І в руки всіх оддать катам.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И такъ, Латынь заворушылась,
Задумавъ всякъ побыть Троянъ;
Видкиль та храбристь уродылась
Протывъ Энеевыхъ прочанъ?
Вельможи царство збунтовалы,
Протывъ царя всихъ наущалы;
Вельможи! лыхо буде вамъ.
Вельможи! хто царя не слуха,
Такымъ обризать нисъ и уха
И въ рукы всихъ отдать катамъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 96.

Видання 1809:

рядок 3:

Відкіль та храбрость уродилась

рядки 5-7:

Вельможі царство взбунтовали,
Против царя всіх научали;
Вельможі! лихо будеть вам

Примітки: IV, 96.

       Частина IV стр. 96.

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Відкіль [Видкиль] = откуда (К.).
Те саме, що звідки (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Заворушиться [Заворушыться] = зашевелиться (К.).
Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Збунтовати бунтувати — підбурювати до бунту або проти кого-небудь (СУМ-20).

Кат [Катъ] = палач (К.).
Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури (СУМ-20).

Латинська земля, Латинь — тобто Лаціум. В античні часи — одна з трьох західних областей Середньої Італії (Ш.).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Наущати — підмовляти на якісь дії, підбурювати проти кого-, чого-небудь (СУМ-20).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Таким обрізать ніс і уха і далі.
В кінці XVІІІ — на початку XІX ст. тілесні покарання з відрізанням носа, вух, інших частин тіла ще мали місце в багатьох країнах, в тому числі й Росії. Законодавством передбачалося відрізати вуха або ніс за бунт проти влади. Існував також звичай перед стратою через повішення відрізати ніс та вуха і прибивати їх до шибениці. До відрізання вух офіцінно перестали вдаватися у першій половині XVІІІ ст., відрізання носа, як засіб покарання, затрималося довше, особливого розмаху набуло, поряд з відрубуванням руки, пальців, язика, під час розправи над учасниками селянської війни під проводом Пугачова. Для вельмож подібна кара була особливо принизливою, бо тілесним покаранням підлягав тільки простий люд (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Latins now began to stir,
They wished to beat the Trojans fast.
How did that bravery occur
Against the military cast?
The magnates had stirred up the realm,
They instigated all against the monarch's helm.
Hey, magnates! You will get into a mess!
You will be mutilated,
Your ears and noses lacerated,
The hangman will get you and nothing less!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зямля Лацінская ўзнялася
Вайною на Энееў стан;
Адкуль і храбрасць узялася
Супроць Траянцаў-пасялян?
Вяльможы царства ўзбунтавалі,
Супроць пара ўсіх падбівалі;
Вяльможы! кепска будзе тым,
Хто царскіх слоў не паважае, —
Такіх кат люты пакарае,
Абрэжа нос і вушы ім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тъй, латинската държава
разшава се, жадува бран;
отде се храброст взе такава
срещу Енеевия стан?
Велможите народа бунят,
на царския запрет да плюнат;
велможи, не е на добре,
на царя щом се противите,
носа ще хвръкне и ушите,
палачът ще ви подбере.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu kämpfen gegen die Trojaner
War der Latiner großer Wunsch.
Wie kam es nur zu dieser Kühnheit
Gegen Aeneas' Pilgersleut?
Die Edlen hatten sich erhoben
Und wiegelten das Volk jetzt auf.
Ihr Edlen! Schlecht wird euch ergehen.
Ihr Edlen! Wer dem Fürst nicht folgt,
Dem hackt man Nase ab und Ohren
Und schickt ihn zu dem Folterknecht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I całe Lacjum się ruszyło,
Chciał każdy Trojan stłuc na kaszę;
Skąd śmiałość ta się pojawiła
Przeciwko ludziom Eneasza?
Wielmożne państwo zbuntowali,
Na króla wszystkich napuszczali;
Wielmożnych kara spotka za to,
Wielmożni, króla kto nie słucha,
Tym obciąć nos i każde ucho
I oddać wszystkich w ręce kata.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так все латинцы в битву рвались,
Отвагой хвастал каждый пан,
Откуда храбрости набрались
Против Энеевых троян.
Вельможи царство взбунтовали,
Против Латина наущали.
Вельможи! Лихо будет вам.
Тем, кто царя не будет слушать,
Отрезать и носы и уши,
Отдать всех в руки палачам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Итак, Латынь зашевелилась,
Троян задумала побить.
Откуда ухарство явилось,
Отколь взялась такая прыть?
Царя ослушалось боярство,
Вельможи взбунтовали царство.
Вельможи! Лихо будет вам.
Пропали головы и души!
Обрежут всем носы и уши
И предадут вас палачам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Итак, Латынь зашевелилась,
Задумав на троян поход.
Откуда храбрость появилась
Энеев пришлый бить народ?
Вельможи царство взбунтовали
И на царя всех наущали.
Вельможи! Горе будет вам.
Вельможи! Кто царю ослушен,
Тому отрежут нос и уши,
К заплечным стащат мастерам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Итак, латынь запетушилась,
Троян побить задумал всяк,
Откуда храбрость появилась
Против Энеевых вояк!
Вельможи царство взбунтовали
И на царя всех наущали;
Вельможи! горе будет вам,
Вельможи! с кем царю нет сладу,
Тем нос и уши резать надо
И отдавать их палачам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

"Tak latinská zem celá vstala
a každý chtěl bít Trojany;
odkud se v nich ta chrabrost vzala,
co do vojny je pohání?
Velmoži zemi zbuntovali,
lid proti svému caru štvali —
páni, budete naříkat!
Kdo z vás je cara neposlušný,
„ať uříznou mu nos i uši
a pak ať oběsí ho kat.

    

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О музо, панночко парнаська!
Спустись до мене на часок;
Нехай твоя научить ласка,
Нехай твій шепчеть голосок,
Латинь к війні як знаряжалась,
Як армія їх набиралась,
Який порядок в війську був;
Всі опиши мундири, збрую
І казку мні скажи такую,
Якой іще ніхто не чув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

О музо панночко Парнасська!
Спустысь до мене на часокъ;
Нехай твоя научытъ ласка,
Нехай твій шепчетъ голосокъ,
Латынь къ війни якъ снаряжалась,
Якъ армія ихъ набиралась,
Якый порядокъ въ війську бувъ;
Вси опышы мундыри, збрую
И казку мни скажы такую,
Якой ище ни хто не чувъ.

Примітки: IV, 97.

       Частина IV стр. 97.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Знаряжалась знаряджати — те саме, що споряджати — забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь (СУМ-20).

Казка [Казка] = сказка (К.).
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил (СУМ-20).

Латинська земля, Латинь — тобто Лаціум. В античні часи — одна з трьох західних областей Середньої Італії (Ш.).

Мундир — верхня частина військового або цивільного форменого (здебільшого парадного) одягу (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Парнас — гірське пасмо в Греції, у вузькому розумінні — найвища верховина цього пасма, за античною міфологією, — місце перебування муз (Ш.).

О музо, панночко парнаська! і далі.
У перших чотирьох рядках строфи обігране узвичаєне в поезії доби класицизму звертання до муз, покровительок мистецтва і науки, дочок Зевса й богині пам'яті Мнемозіни. Муз було дев'ять — Калліопа — богиня епічної поезії, Евтерпа — лірики, Мельпомена — трагедії, Полімнія — урочистих співів (гімнів), Ерато — еротичної поезії, Фалія — комедії, Терпсіхора — танців, Кліо — історії, Уранія — астрономії. У римській міфології музам відповідають камени. Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії. Слід відзначити явний перегук цього місця з вступом до поезії Т. Шевченка «Царі», де поет визначає своє художнє завдання («штилем високим розмалюю помазаних») і водночас пародіює тогочасну запобігливу цареславну поезію (Ш., С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, Muse, Parnassian sweet beauty!
Come down for just a while,
Be gracious, teach me, cutie,
I like your voice, so versatile,
How Latins made the preparations,
Regarding troops, accommodations,
How everything was organized.
Describe the uniforms, the armament.
And tell the tale so sapient,
Which no one yet surmised.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

О муза шчырая з Парнасу!
На нас ласкавы позірк кінь;
Не трацячы дарэмна часу,
Ты раскажы мне пра Латынь,
Як на вайну яна ўздымае
Народ, як армію збірае,
Які парадак там ідзе;
Пра войска, зброю баявую
Мне казку раскажы такую,
Якой не чуў ніхто нідзе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О, Музо, панинко Парнаска!
Ела при мен, макар за час,
и дай ми нежната си ласка,
и нека шепне твоят глас
как се подготвяше войната,
как се набираше войската,
какъв бе в ротите редът,
какви - мундирите, седлата;
разказвай приказка, която
ще чуем тук за първи път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Steig jetzt herab zu mir, o Muse,
Du holdes Mädchen des Parnass,
Laß gütig mich von dir erfahren,
Laß hören mich aus deinem Mund,
Wie die Latiner aufgerüstet,
Wie sie Armeen aufgestellt,
Wie sie dem Heer die Ordnung brachten,
Beschreib die Waffen, Uniform,
Erzähl mir eine solche Sage,
Wie niemand sie gehört zuvor.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O, muzo, panno ty parnaska!
Zejdź do mnie chociażby na chwilkę;
Niech mnie nauczy twoja łaska,
Niech głosik twój zaszepce tylko,
Jak Lacjum bój przygotowało,
Jak swoją armię pozbierało
I jaki był ordynek w wojsku;
Mundury opisz, broń i w ciszy
Mi bajkę, jakiej nikt nie słyszał,
Opowiedz zaraz też po swojsku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О муза, панночка Парнаса!
Спустись ко мне хоть на часок;
Оставь точить с богами лясы,
Пусть твой нашепчет голосок,
Как в бой латиняне сбирались,
Как армии их снаряжались,
Какой порядок был в войсках,
Одежду кто носил какую?
И сказку мне скажи такую,
Какой не слыхано в веках.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О муза, — панночке парнасской
Твержу, — спустись ко мне на час!
Утешь меня своею лаской
И опиши не без прикрас
Латынь в разгар военных сборов:
И рекрутов, и волонтеров,
Порядок войсковой и лад,
Оружие, мундиры, сбрую.
Мне сказку расскажи такую,
Где слово каждое впопад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

О муза, панночка с Парнаса!
Спустись ко мне хоть на часок,
Поведай мне, но без прикрасы
Пусть твой нашепчет голосок,
Как на войну Латынь сбиралась,
Как их дружина снаряжалась;
Порядки опиши, чтоб знал,
Мундиры, воинскую сбрую,
И сказку мне скажи такую,
Какой никто и не слыхал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О муза, панночка Парнаса!
Спустись ко мне хоть на часок,
Пусть я дождусь такого часа,
Пусть твой нашепчет голосок,
Как воевать латынь собралась,
Как армия их набиралась,
Какой порядок в войске стал;
Все опиши — мундиры, сбрую —
И сказку расскажи такую,
Какой никто еще не знал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přijď, Muso, ke mně na návštěvu,
panenko sličná z Parnasu!
Napovídej mi při mém zpěvu,
jak si tam vjeli do vlasů,
jak latinská zem vstala k boji,
jak vojsko sbíralo se v zbroji
a jaký pořádek v tom byl;
popiš mi mundury i zbraně,
pomoz mi skládat píseň na ně,
co ještě nikdo nesložil.

    

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бояри вмиг скомпоновали
На аркуш маніхвест кругом,
По всіх повітах розіслали,
Щоб військо йшло під коругов;
Щоб голови всі обголяли,
Чуприни довгі оставляли,
А ус в півлокоть би тирчав;
Щоб сала і пшона набрали,
Щоб сухарів понапікали,
Щоб ложку, казанок всяк мав.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 98.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бояры въ мыгъ скомпоновалы
На аркушъ манихвестъ кругомъ,
По всихъ повитахъ розислалы,
Щобъ військо йшло пидъ коруговъ;
Щобъ головы вси обголялы,
Чупрыны довги оставлялы,
А усъ въ пивлокоть бы тырчавъ;
Щобъ сала и пшона набралы,
Щобъ сухаривъ понапикалы,
Щобъ ложку, казанокъ всякъ мавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 98.

Видання 1809:

рядок 1:

Бояре вмиг скомпоновали

рядок 2:

На аркуш маніфест кругом

рядок 4:

Щоб вісько шло під коругов

Примітки: IV, 98.

       Частина IV стр. 98.

Аркуш [Аркушъ] = лист писчей бумаги (К.).

Боярин, боярство — вживаються у значенні старшина (Т.Б.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Голить [Голыть] = брить (К.).
Голити — обрізати під корінь волосся бритвою; брити (СУМ-20).

Казан [Казанъ] = котел (К.).
Металева перев. округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води і т. ін. (СУМ-20). Казанок — зменш. до казан (СУМ-20).

Корогва, короговка [Корогва, короговка] = знамя (К.).
Військовий бойовий прапор (СУМ-20).

Кругом — повністю, цілком (СУМ-20).

Маніхвест маніфест — урочисте письмове звернення до народу з приводу якоїсь дуже важливої події (прийняття законопроекту, оголошення війни і т. ін.) (СУМ-20).

Півлоктя [Пивлоктя] = мера около поларшина (К.).
Півліктя — половина ліктя як міра довжини. Лікоть — старовинна міра довжини, приблизно в півметра (СУМ-11); віддаль від кінця витягнутих пальців руки до ліктя (С.).

Скомпоновать [Скомпоновать] = составить (К.).
Скомпонувати — створити, написати що-небудь (СУМ-11).

Чуприна [Чупрына] = длинный клок волос от вершины лба, завитый за ухо (К.).
Чуб, шевелюра // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Щоб військо йшло під коругов і далі — ч. IV, 98-100.
В описі приготувань латинського і троянського воїнства до війни, екіпіровки, забезпечення продовольством, боєприпасами і т. ін., безумовно, відбилося добре знання І. Котляревським як українського козацького військового устрою, що порівняно недавно (у 80—х роках XVІІІ ст.) був ліквідований, так і армії свого часу, військової справи взагалі. Адже він майже тринадцять років (з квітня 1796 р. по січень 1808 р.) перебував на військовій службі (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The boyars sat down to compose
A written call to each and all,
Exhorting all the bellicose
To instantly enroll.
They had to shave their heads, howe'er,
But leaving a long tuft of hair,
Their mustache should stick half an ell.
They should bring buckwheat and some millet,
And crackers and a bacon fillet,
A soup bowl and a spoon as well.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Баяры маніфест пісалі,
А каб надаць яму вагі,
То навабранцам загадалі
Хутчэй збірацца пад сцягі;
Галіць загадвалі галовы,
Пакінуўшы абавязкова
Касу і вусы для красы;
Каб кацялок і лыжку бралі,
Каб круп і сала запасалі
І сухароў на ўсе часы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Болярите за миг стъкмиха
върху бумага манифест
и по уездите решиха
да пратят бързо тая вест;
глави да бръснат по селата,
но с буен кичур по средата,
мустак две педи — хубавци;
брашно да носят и сланина,
сухари за една година,
лъжица, канче и конци.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Ratsherrn haben auf die Schnelle
Veröffentlicht ein Manifest,
Worin man aufgerufen hatte,
Daß Männer zu den Fahnen ziehn;
Die langen Haare abgeschnitten
Und glatt rasiert sollten sie sein,
Einzig der Schnurrbart durfte bleiben.
Die Ausrüstung für jedermann:
Brei, Speck und Brot in reicher Menge,
Sowie ein Löffel und ein Topf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bojarzy w mig skomponowali
Manifest aż na stronach paru
I po powiatach rozesłali,
By wojsko szło już pod sztandary;
By głowy wszyscy ogolili,
Czupryny długie zostawili,
By sterczał wąs z pół łokcia zgoła;
By pszono i pszenicę brano,
Sucharów też ponapiekano,
By każdy łyżkę miał, kociołek.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бояре вмиг сообразили
И выпустили манифест,
В котором всех оповестили,
Чтоб рекрут каждый дал уезд;
Чтоб кудри русые сбривали,
Чубы чтоб только оставляли
Да ус в пол-локтя чтоб торчал;
Чтоб сала и пшена набрали,
Чтоб сухарей позапасали,
Чтоб всяк горшок и ложку взял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бояре на листе бумаги
Черкнули живо манифест,
Чтоб войско собралось под стяги
Из разных округов и мест;
Чтоб головы при этом брили,
Но чтоб у всех чуприны были
И чтоб торчал с пол-локтя ус;
Чтоб котелок иметь и ложку,
Пшена, мучицы понемножку,
Да сухари, да сала кус.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бояре мигом сочинили
И разослали манифест,
Все царство вмиг оповестили,
Чтоб брали рекрутов окрест,
Чтоб головы им обривали,
Одну чуприну оставляли,
Да ус в пол-локтя бы торчал;
Чтоб сала и пшена набрали
И сухарей позапасали,
Горшок чтоб с ложкой каждый взял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бояре мигом накатали
Ко всем латинцам манифест,
По царству срочно разослали,
Войска сзывая со всех мест.
Чтоб головы все обривали,
Чубы лишь только оставляли,
А ус с пол-локтя бы торчал;
Чтоб сухарей побольше брали,
Пшено и сало запасали,
Чтоб котелок всяк с ложкой взял.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bojařt hned zkomponovalí
manifest k lidu jménem všech,
po krajích vojsko svolávali,
každý pod svoji korouhev:
aby si hlavy ostříhali,
jen čupřiny si ponechali,
knír na půl lokte do šíře,
ať sucharů je napečeno,
ať vezmou slaninu a pšeno,
kotlík a lžíce, talíře.

    

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Все військо зараз розписали
По разним сотням, по полкам,
Полковників понаставляли,
Дали патенти сотникам.
По городам всяк полк назвався,
По шапці всякий розличався,
Вписали військо під ранжир;
Пошили сині всім жупани,
На спід же білиї каптани, —
Щоб був козак, а не мугир.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 99.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Все військо заразъ роспысалы
По разнымъ сотнямъ, по полкамъ,
Полковныкивъ понаставлялы,
Далы патенты сотныкамъ.
По городамъ всякъ полкъ назвався,
По шапци всякый розлычався,
Впысалы військо пидъ ранжырь;
Пошылы сыни всимъ жупаны,
На спидъ же билые каптаны,
Щобъ бувъ козакъ, я не мугырь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 99.

Видання 1809:

рядок 1:

Все вісько зараз розписали

рядки 7-8:

Вписали вісько під ранжир;
Всім сині скроїли жупани

Примітки: IV, 99.
         Частина IV стр. 99.

Щоб військо йшло під коругов і далі — ч. IV, 98-100.
В описі приготувань латинського і троянського воїнства до війни, екіпіровки, забезпечення продовольством, боєприпасами і т. ін., безумовно, відбилося добре знання І. Котляревським як українського козацького військового устрою, що порівняно недавно (у 80—х роках XVІІІ ст.) був ліквідований, так і армії свого часу, військової справи взагалі. Адже він майже тринадцять років (з квітня 1796 р. по січень 1808 р.) перебував на військовій службі (С.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Жупан [Жупанъ] = кафтан (К.).
Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти, а також верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин (СУМ-20). У поляків відомий з дуже давніх часів верхній чоловічий одяг, щось близьке до сучасного піджака. Знали жупан і на Україні, як верхній чоловічий одяг заможніших верств, аналогічний сучасному пальтові (С.). У цій строфі мова йде про теплий верхній чоловічий суконний одяг.

Каптан — старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка (СУМ-20).

Мугир [Мугырь] = простой, грубый мужик (К.).
Вайлувата, неотесана, груба людина (СУМ-20).

Патент — документ про присвоєння чину, сану, звання, вченого ступеня і т. ін. (СУМ-11).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Спід [Спидъ] = спод (К.).
Нижня частина, дно чого-небудь. На спід — під що-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At first, the army was divided
In companies and regiments,
All due appointments were decided
Lest there be any malcontents.
Each unit was known by its city name,
The kozaks - by their headgear frame,
Each man, according to his height,
Received an overcoat in blue,
As well, a jacket, white and new;
To make him look a kozak-knight.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усіх па войску распісалі,
Па розных сотнях развялі,
Палкоўнікаў напрызначалі,
Пасады сотнікам далі.
У гонар гарадоў назвалі
Палкі, людзей распазнавалі
Па шапках — лепш няма адзнак;
Пашылі сінія жупаны,
Пад сподам белыя каптаны,
Каб быў казак, а не вахлак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На стотни, роти разделиха
те войсковия контингент,
полковниците назначиха
и стотниците - с документ.
Поставиха за всичко норма,
бе всеки полк със своя форма
и кръстен бе на своя град;
със сини стегнати жупани,
под тях пък имаха кафтани —
казак е туй, а не солдат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man unterteilte alle Mannen
In Kohorte und Regiment,
Dem Hauptmann gab man die Ernennung
Und überreichte das Patent.
Die Einheit übernahm den Namen
Nach der Stadt, wo sie stationiert,
Und man erkannte sie an Mützen.
Ein jeder, nach Wuchs registriert,
Wurde in blau und weiß gekleidet
Und war Kosak, kein Bauer mehr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet całe wojsko rozpisano
Na sotnie, pułki rozwinięto
I pułkowników mianowano,
Setnikom dano zaś patenty.
A pułki nazwy miast nosiły,
Czapkami swymi się różniły;
Stawiano wszystkich według wzrostu,
Niebieskie zszyto im żupany,
A pod spód białe znów kaftany, —
By kozak to był, a nie prostak.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все войско мигом расписали
По разным сотням и полкам,
Полковников поназначали,
Патенты дали старшинам.
Всяк полк по городу назвался,
По шапке каждый различался,
Знамена роздали, значки;
Всем сшили синие жупаны,
А также белые кафтаны, —
Казаки, чай, не мужики.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На сотни, на полки разбили
Всё войско; для таких причин
Пернач полковникам вручили,
А сотникам — патент на чин.
По городам полки назвали;
По шапкам их распознавали.
В ранжир построили вояк,
Одели в синие жупаны
И белые полукафтаны —
Чтоб был казак; а не вахлак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все войско сразу расписали
По разным сотням и полкам,
Всем сотникам патенты дали.
Назвав полки по городам,
Войска все под ранжир вписали,
Полковников поназначали;
По шапкам разнились полки.
Всем сшили синие жупаны
И белые под них кафтаны —
Казаки, вишь, не вахлаки!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом войска распределили
По ротам и полкам в момент,
Полки полковникам вручили
И дали сотникам патент;
По городам полки назвались,
Они по шапкам различались.
И, наведя парадный лак,
Пошили белые кафтаны,
А сверху синие жупаны,
Чтоб был казак, а не вахлак.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned celé vojsko rozepsali
na setniny a na pluky,
pak plukovníky vybírali,
dali jim patent do ruky.
Podle měst pluky byly zvány,
jen barvou čapky k rozeznání,
a zapsáno, kdo patří kam.
Pro všecky modré pláště šili
a vespod ještě kabát bílý,
aby byl kozák, a ne chám.

    

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В полки людей розпреділивши,
І по кватирям розвели,
І всіх в мундири нарядивши,
К присязі зараз привели.
На конях сотники финтили,
Хорунжі усики крутили,
Кабаку нюхав асаул;
Урядники з атаманами
Новими чванились шапками,
І ратник всякий губу дув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ полкы людей роспредилывшы
И по кватырямъ розвелы,
И всихъ въ мундыри нарядывшы,
Къ прысязи заразъ прывелы.
На конихъ Сотныкы фынтылы,
Хорунжи усыкы крутылы,
Кабаку нюхавъ Асаулъ;
Урядныкы зъ Атаманамы
Новымы чванылысь шапкамы,
И ратныкъ всякый губу дувъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 100.

Видання 1809:

рядок 2:

І по квартирам розвели

рядок 7:

Табаку нюхав асаул

рядок 9:

Новими чванились штанами

Примітки: IV, 100.

       Частина IV стр. 100.

Щоб військо йшло під коругов і далі — ч. IV, 98-100.
В описі приготувань латинського і троянського воїнства до війни, екіпіровки, забезпечення продовольством, боєприпасами і т. ін., безумовно, відбилося добре знання І. Котляревським як українського козацького військового устрою, що порівняно недавно (у 80—х роках XVІІІ ст.) був ліквідований, так і армії свого часу, військової справи взагалі. Адже він майже тринадцять років (з квітня 1796 р. по січень 1808 р.) перебував на військовій службі (С.).

Асаул осавул — виборна старшинська посада за військово-територіального устрою. Були звання генерального, полкового, сотенного, артилерійського осавула (С.).

Атаманотаман — виборний або призначений ватажок у козацькому війську. Курінний отаман очолював козаків з одного села, місцевості, наказний отаман — тимчасово виконував обов'язки курінного, інших виборних командирів аж до самого гетьмана (С.).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Кабака [Кабака] = табак (К.).
Нюхальний тютюн (СУМ-20).

Кватеря, кватиря квартира — приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання (СУМ-20).

Крутити — підкручувати, підгинати (волосся, вуса) (СУМ-20).

Мундир — верхня частина військового або цивільного форменого (здебільшого парадного) одягу (СУМ-20)

Ратник — боєць раті, воїн. У дореволюційній Росії — рядовий державного ополчення (СУМ-11).

Урядник — молодший чин у козацькому війську (С.).

Хорунжий — у первісному значенні цього слова — «підпрапорний», оскільки перебував при полковому прапорі (хоругві) і підлягав безпосередньо полковникові. Середній чин у козацькому війську (С.).

Чваниться [Чваныться] = хвастать (К.).
Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Assigned to such and such division,
And to their quarters where to sleep,
The men fulfilled the main provision:
They swore allegiance they would have to keep.
The mounted captains - real snobs,
The mustached envoys - puffed up fobs,
The hetman's deputy with his fond snuff
Was there. Officials and low chaps
Were bragging of their caps,
Now they were kozaks, brave and rough.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Людзей па войску распісаўшы,
Палкам кватэры адвялі,
Парадна абмундзіраваўшы,
Іх да прысягі прывялі,
На конях сотнікі кружылі,
Вусы харунжыя круцілі
І нюхалі тытунь да слёз;
Ураднікі і есаулы
Ад пыхі вытыркалі скулы
І ратнік задзіраў свой нос.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Разпратиха ги по квартири
и както беше му редът,
след туй с парадните мундири
дойдоха да ги закълнат.
Тук стотник на жребец се емчи,
хорунжий глади там перчемче,
енфе подсмърква есаул;
уредници и атамани
се перчат с шапки и гайтани
и редникът се е надул.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedermann wurde einer Einheit
Und einem Quartier zugeteilt.
In neuer Uniform gekleidet,
So nahm man ihnen ab den Eid.
Der Hauptmann ritt dort hoch zu Pferde,
Der Fähnrich strich den Schnurrbart glatt,
Der Adjutant rauchte den Tabak,
Beamte mit dem Otaman
Prahlten mit ihren neuen Mützen,
Stolz aufgeblasen war der Rat.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do pułków ludzi przydzieliwszy,
Wnet na kwatery rozwieziono,
W mundury wszystkich wystroiwszy,
Natychmiast ich zaprzysiężono,
Setnicy konno rozjeżdżali,
Wąs chorążowie podkręcali,
Esauł niuchał wciąż tabakę;
Kaprale wraz z atamanami
Chwalili swymi się czapkami
I żołnierz puszył się wszelako.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В полки людей распределили,
Всех по квартирам развели,
Потом в мундиры нарядили,
К присяге войско привели.
На конях сотники финтили,
Хорунжие усы крутили,
Тянул понюшку есаул;
Урядники и атаманы —
Те чванились, как в сейме паны,
Никто и в ус себе не дул.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Определили на квартиры,
По сотням расписали рать
И, нарядив людей в мундиры,
Пошли присягу принимать.
Верхами сотники финтили,
Свой ус хорунжие крутили,
И нюхал есаул табак.
От новых шапок и жупанов
Спесь раздувала атаманов
И всех урядников, служак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В полки людей распределили
И по квартирам развели,
А там в мундиры нарядили,
К присяге сразу привели.
На конях сотники финтили
Хорунжие усы крутили,
С понюшки есаул чихал,
Урядники и атаманы
Кичились шапками, как паны,
Нос всякий ратник задирал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Людей, когда им лбы побрили,
То по квартирам развели,
Потом в мундиры нарядили
И всех к присяге привели.
На конях сотники финтили,
Усы хорунжие крутили,
Табак свой нюхал эсаул,
Урядники и атаманы
Хвалились шапками сполпьяна,
И каждый ратник в ус не дул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak podle pluků rozdělené
je po kvartýrech rozvedli
a do munduru oblečené
hned pod přísahu přivedli.
Setníci na koních tam byli,
chorunží kroutili si kníry
a tabák šňupal ataman;
atamani a esaulové,
každý se pyšnil v čapce nové
a hubu nadul každý kmán.

    

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так вічной пам'яти бувало
У нас в Гетьманщині колись,
Так просто військо шиковало,
Не знавши: стій, не шевелись;
Так славниї полки козацькі
Лубенський, Гадяцький, Полтавський
В шапках було, як мак, цвітуть.
Як грянуть, сотнями ударять,
Перед себе списи наставлять,
То мов мітлою все метуть.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 101.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ вичной памьяты бувало
У насъ въ Гетьманщыни колысь,
Такъ просто військо шыковало,
Не знавшы: стій, не шевелысь;
Такъ славные полкы козацьки
Лубенській, Гадяцькій, Полтавській
Въ шапкахъ було, якъ макъ цвитуть.
Якъ грянуть, сотнямы ударять,
Передь себе спысы наставлять,
То мовъ митлою все метуть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 101.

Видання 1809:

рядок 3:

Так просто вісько шиковало

Примітки: IV, 101.

       Частина IV стр. 101.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Гетьманщина — напівофіційна назва земель Лівобережної України, які разом з Києвом були закріплені за Російською державою згідно з підписаним 30 січня 1667 р. Андрусівським договором між Росією і Польщею. Правобережжя відходило до Польщі. В Гетьманщині певною мірою зберігався уклад, який сформувався в добу визвольної війни під проводом Хмельницького: гетьманський уряд, поділ на полки, свій суд, фінанси, самоврядування ряду міст. Під тиском самодержавної політики автономія Гетьманщини дедалі більше занепадала і з введенням загально-державного адміністративного устрою в 1782 р. була ліквідована не тільки фактично, а й формально (С.).

Колись — у якийсь час у минулому (СУМ-20).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Шиковать [Шыковать] = устраивать, приготовлять (К.).
Шикувати — ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти (СУМ-11).

Не знавши: стій, не шевелись.
Українське козацьке військо, так само які московське стрілецьке, не знало стройової підготовки, а значить і різних стройових команд, у тому числі команди «струнко!». Така підготовка почалася при Петрі І, одначе стройових команд у формі, прийнятій в наші дні, довго ще не знали. Воєнний статут Петра І залишався без змін протягом усього XVІІІ ст., аж до того часу, коли 6 лютого 1796 р. Павло І через три тижні після вступу на російський престол видав новий. Фанатичний прихильник палочної муштри і прусської шагістики, він відбив у статуті свої вимоги. Необхідну в розумних межах армійську дисципліну він прагнув замінити отупляючою муштрою.
«Стій, не ворушись!» — можна було б поставити епіграфом до того статуту. Команди «Стой! фрунт», «Стоять, не шевелясь!», «Стоять смирно!» зустрічаються тут раз по раз. І. Котляревський не з чужих слів знав, що таке муштра в армії найбільшого солдафона на російському престолі. Адже він почав армійську службу за якихось сім місяців до смерті Катерини ІІ і вступу на імператорський трон Павла І (С.).

Лубенський, Гадяцький, Полтавський.
Назва козацьких полків за назвами міст пояснюється тим, що назва «полк» визначала не тільки військову, але й адміністративну одиницю. Полковник, таким чином, об'єднував у своїх руках не тільки військову, а й адміністративну владу в Полтавському або будь-якому іншому полку. Так само і сотник, наприклад, не тільки командував сотнею під час походів, а й був начальником певної адміністративної одиниці, що називалась сотнею. (Типове для феодального ладу поєднання військової і адміністративної влади.) Після перемоги Хмельницького над польським і українським панством Україна поділялась на 17 полків (Ш.). Коли додати сюди ще й Миргородський, з усіх боків оточений землями названих полків, то це будуть всі чотири з десяти полків Гетьманщини, землі яких склали основну територію утвореної 1802 р. Полтавської губернії (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That's how it was long time ago
In our Hetman State.
The army drawn up for a show
Was standing: should they march or wait?
The famed divisions from Poltava,
From Hadiach, Lubny were a rumbling lava.
Their caps like poppies in full bloom.
With spears prepared to thrust,
The kozaks, lionhearted and robust,
Swept everything away like with a broom.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так, вечнай памяці, бывала,
Яшчэ пры Гетманшчыне той,
Вось гэтак войска шыкавала,
Не ведала: раўняйся, стой;
Так не адзін наш полк казацкі,
Лубенскі, Гадзяцкі, Палтаўскі,
Як макі, шапкамі цвілі.
Як грымнуць песню, як прышпараць,
Як сотнямі імкліва ўдараць,
Аж пыл клубіцца па зямлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Така било е от Адама
из Хетманския роден край,
където „Стой!“ и „Мирно“ няма,
а само знак за битка дай.
Ах, тия полкове маренски —
Полтавски, Гадяцки, Лубенски —
как шапки като мак цъфтят.
И с копия до небесата,
щом тръгнат — разтресат земята
и като с премит пометат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So war's bei uns in alten Zeiten,
Als die Hetmanen noch regiert
Und man Kosaken angeworben:
Sie lernten "Achtung!" und "Habt Acht!"
Die Regimenter von Poltawa,
Lubensk und Hadjać blühten auf,
Wie roter Mohn, mit ihren Mützen,
Als sie gegen den Feind gestürmt
Die Lanzen gegen ihn gerichtet,
Und alles ringsum flach gemäht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za Hetmańszczyzny tak bywało,
Pamięci świętej, w naszym kraju,
Tak prosto wojsko w szyku stało
I strój, nie ruszaj się nie znając;
Przesławne pułki te kozackie
Połtawski, jako też Hadziacki.
Jak maki w czapkach kwitną oto.
Gdy ruszą, w sotniach jak uderzą,
Lancami z przodu się najeżą,
To, niczym miotła, wszystko miotą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так вечной памяти, бывало,
При гетманщине удалой
На поле войско выступало,
Не зная "смирно" или "стой".
Бывало, каждый полк казацкий,
Полтавский, Лубенский, Гадяцкий,
Как мак, папахами цветет,
А уж как сотнями зашпарит
Да лавой с пиками ударит —
Все, как метелкой, подметет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

У нас в гетманщине, бывало,
Свои обычаи велись.
Равняясь, войско застывало
Без всяких «стой, не шевелись!».
Казацкий полк любой заправский —
Лубенский, Гадячский, Полтавский —
Все в шапках, словно мак, цветут.
Нагрянут с копьями стальными,
Ударят сотнями лихими —
И подчистую всё метут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так, вечной памяти, бывало,
У нас при гетманах велось,
Все войско просто в строй вставало —
Знать «стой» и «смирно» не пришлось.
И каждый славный полк казацкий:
Лубенский, Гадячский, Полтавский,
Все шапками, как мак, цветут.
А грянут, сотнями ударив
И пики пред собой наставив,
То, как метлою, все метут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так на Гетманщине бывало
У нас давнишнею порой,
В шеренгах войско не слыхало:
«Не шевелиться! Смирно стой!»
Бывало, выйдет полк казацкий,
Полтавский, Лубенской, Гадячский, —
Так шапки маками цветут;
А грянут сотнями — в жар кинет,
К атаке пики ощетинят
И, как метлою, все метут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za hetmanštiny od pradávna
tak u nás všude bývalo;
nebyla execírka žádná,
jen tak se vojsko sbíralo.
Kozácké pluky plné slávy,
z Hadjače, z Lubna, od Poltavy,
kvetly v svých čapkách jako mák.
Když udeřili po svém zvyku,
kupředu naklonili píku —
před sebou všecko smetli pak.

    

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Було тут військо волонтирі,
То всяких юрбиця людей,
Мов запорожці-чуприндирі,
Що їх не втне і Асмодей.
Воно так, бачиш, і негарне,
Як кажуть-то — не регулярне,
Та до війни самий злий гад:
Чи вкрасти що, язик достати,
Кого живцем чи обідрати,
Ні сто не вдержить їх гармат.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина IV, строфа 102.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Було тутъ військо волонтыри,
То всякыхъ юрбыця людей,
Мовъ Запорожци чупрындыри,
Що ихъ не втне и Асмодей.
Воно такъ, бачышъ, и негарне,
Якъ кажуть то — не регулярне,
Та до війны самый злый гадъ:
Чи вкрасты що, языкъ достаты,
Кого жывцемъ, чи обидраты,
Ни сто не вдержытъ ихъ гарматъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 102.

Видання 1809:

рядок 1:

Було тут вісько волонтири

Примітки: IV, 102.

       Частина IV стр. 102.

Асмодей (бібл.) — злий дух, порушник шлюбу і порушник подружньої згоди. Іноді його ім'я вживалося як одне з імен сатани (А.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Волонтирволонтер — той, хто вступив на військову службу за власним бажанням; доброволець (СУМ-20).

Втнути, утнути — ударити, врубати, врізати чим-небудь гострим (СУМ-20).

Гадина [Гадына] = змея (К.).
Те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Злий — який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий (СУМ-20).

Обідрати — забирати, віднімати що-небудь силою або хитрощами; оббирати, грабувати (СУМ-20).

Регулярне — яке має встановлену постійну організацію і систематичний курс військового навчання (про армію, військо) (СУМ-11).
Не регулярне військо — набране з добровольців.

Чуприндир [Чупрындырь] = удалец (К.).
Так на Україні козаків звали за те, що носили довгі чуприни, чуби (Л.). Те саме, що чубар — той, хто має чуб, чубчик (СУМ-11). Ті, що носили довгий чуб, оселедці. Були неодмінною прикметою запорізького козацтва. Зникли після ліквідації Запорізької Січі у 1775 р. разом з останніми представниками низового козацтва (С.).

Юрба, юрбиця [Юрба, юрбыця] = толпа (К.).
Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп (СУМ-11).

Було тут військо волонтирі і далі.
Волонтирі, волонтери — добровільці, нерегулярне військо; в той час — запорожці в російській діючій армії. З них формувалася переважно розвідка, інші частини особливого призначення, яким доручалися пов'язані з риском завдання. Зокрема, в численних російсько—турецьких війнах XVІІІ ст. запорожці, виконуючи роль розвідників, «становили основну силу авангардних частин, відзначаючись мужністю і військовою майстерністю. Окремі запорізькі загони по кілька разів на день самостійно відправлялися «в під'їзд» — вперед і від флангів, — вступаючи в сутички з ворогом...» (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVІІІ ст. — К., 1969. — С. 154).
Чи вкрасти що, язик достати — «найулюбленішим методом у запорізьких козаків була розвідка боєм. Запорізькі розвідувальні партії не тільки захоплювали язиків, з'ясовували обстановку, а й несподівано атакували окремі татарські загони, захоплювали трофеї, знищували живу силу ворога. Досвід війни 1735—1739 років показав, що запорожці були кращими розвідниками в російській армії» (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVІІІ ст. — С. 122). А при нагоді і вкрасти що, особливо в потенціальних ворогів — татар та польських панів, — теж уміли (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here was a host of volunteers,
A rather odd, sporadic crowd,
Like hairy Zaporozhtsi, fierce,
Unbeatable by Asmodeus and unbowed.
Although not pretty in particular,
Impulsive and irregular,
They were so good in war:
Kidnapping, getting information,
No guns could stop their spoliation,
In stealing, they had no competitor.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Былі тут хлопцы-валанцёры,
Такое зборышча людзей,
Якія здольны зрушыць горы,
Якіх не страшыць Асмадзей.
Няхай яны не вельмі важаць,
Не рэгулярныя, як кажуць,
Але затое кожны гад
Заядлы і мастак па часці
Здабыць «язык» альбо што ўкрасці —
Сто не стрымае іх гармат.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук имаше и волонтери
безброй — от знатен до плебей,
и запорожци — живодери,
надминали и Асмодей.
То, вярно, не е полк редовен,
но доводът не е основен,
те на война са зверове:
език да хванат, да обират,
човек на живо ти одират,
един — а срещу сто се рве.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier gab's auch freiwillige Söldner,
Von überall her angeströmt,
Wie die gewitzten Zaporoher,
Die nichtmal der Asmodej knackt.
Es war, man sieht's, ein wilder Haufen
Und keine reguläre Macht,
Doch in den Krieg schickt man den Abschaum,
Zu jeder Missetat bereit,
Zu stehlen, rauben, zu betrügen,
Kanonen halten sie nicht auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To było wojsko ochotnicze,
Przeróżnych ludzi cna gromada,
Jak Zaporożcy wojownicze,
Że Asmodeusz nie da rady.
I choć ma wygląd ono marny,
Jak mówi się — nieregularne,
Do boju prze jak wściekłe zwierzę:
Czy ukraść coś, języka dostać,
Obedrzeć żywcem co po prostu,
To ich sto armat nie udzierży.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

То армия вояк завзятых,
Что драться лезла без затей,
Толпа сечевиков чубатых,
Отчаяннейших из парней.
Посмотришь — войско неказисто,
Но всяк из них вояка истый.
Война, поход — для них игра;
Что скрасть, кого там облапошить,
Кого взять в плен иль укокошить —
На все большие мастера.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Здесь были также горлодеры,
Головорезы, храбрецы, —
Не рекруты, а волонтеры,
Как запорожцы-удальцы.
Конечно, регулярной ратью
Не назовешь такую братью,
Зато сердиты воевать:
Украдут и живьем облупят,
Пред сотней пушек не отступят,
Коль языка велишь достать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Собрались в войско волонтеры —
Орава всяческих людей;
Чубы, как в Сечи, горлодеры —
Их не согнет и Асмодей.
Нам видом войск не похваляться —
Не регулярные, признаться,
Но злее черта воевать.
Где скрасть, взять «языка» любого
Иль шкуру ободрать с живого, —
Их сотней пушек не сдержать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Из волонтеров тут бригада
Была, отпетых сбор людей,
Как запорожцы, злее гада,
Не сломит их и Асмодей.
Не числясь в войске регулярном,
Держались не дисциплинарно,
Но им война — родная мать!
Украсть ли что, «язык» достать ли,
С живого шкуру ободрать ли,
Ста пушкам их не удержать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bylo i vojsko bez formací,
a samí staří sekáči,
jak čupřinatí Záporožci,
Asmodej na ně nestačí.
Zevnějškem sice málo vzhlední,
to že nebyli regulérní,
z nich každý ale bít se chtěl;
kde je co krást, tam se vždy tuží,
či s někoho snad stáhnout kůži,
nezastavíš je střelbou z děl.

    

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Для сильной армії своєї
Рушниць, мушкетів, оружжин
Наклали повні гамазеї,
Гвинтівок, фузій без пружин,
Булдимок, флинт і яничарок.
А в особливий закамарок
Списів, пік, ратищ, гаківниць.
Були тут страшниї гармати,
Од вистрілу дрижали хати,
А пушкарі то клались ниць.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 103.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Для сыльной арміи своеи,
Рушныць, мушкетивъ, оружжынъ,
Наклалы повни гамазеи,
Гвынтивокъ, фузій безъ пружынъ,
Булдымокъ, флынтъ и янычарокъ.
А въ особлывый закамарокъ
Спысивъ, пикъ, ратыщъ, гакивныць.
Булы тутъ страшныи гарматы,
Одъ выстрилу дрыжалы хаты,
А пушкари, то клалысь ныць.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 103.

Видання 1809:

рядок 3:

Наклали повни магазеї

Примітки: IV, 103.

       Частина IV стр. 103.

Булдимок [Булдымок] = род ружья (К.).
Булдимка
— вид старовинної рушниці (СУМ-11). Коротка запорізька рушниця. Вона була зручною для ближнього бою під час розвідки, із засідки, з козацьких чайок; там, де вирішальне значення мала особиста ініціатива й кмітливість воїна (С.).

Гаківниця [Гакивныця] = мортира (К.).
Довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV-XVI ст. (СУМ-11). Довга, важка рушниця, під час стріляння прикріплювалася до землі гаком. Була на озброєнні козацького війська ще з XV ст. У XVІІІ ст. — уже застарілий вид зброї. Гаківниці використовувались інколи тільки при обороні фортець (С.).

Гвинтівка — рушниця з гвинтовою нарізкою в каналі ствола(СУМ-20). Відома ще з XVІ ст. рушниця з нарізами в стволі для надання кулі обертового руху, що збільшувало дальність і точність стрільби. Заряджалася з дула. Кругла куля обгорталася змащеною жиром тканиною і заганялася в рушницю шомполом з допомогою молотка. Взагалі гвинтівка була мисливською зброєю. Через повільність заряджання вона на озброєння війська не бралася. В Росії гвинтівки в сучасному розумінні, що заряджалися патронами з казенної частини, з'явилися пізніше, з середини XІX ст. (С.).

Дрижати — коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого-небудь (СУМ-20).

Закомо́рки [Закомо́ркы] = закоулки (К.).
Те саме, що закамарок — те саме, що закапелок — куток, невелике місце по за чим-небудь, у чомусь (СУМ-20).

Мушкет — давня ручна вогнепальна зброя до восьми-десяти кілограмів вагою, стріляли з сошок — підпори; стрілець для пом'якшення віддачі мав на правому плечі шкіряну подушку. В XVІ — XVІІ ст. мушкети були на озброєнні в козацькому війську, одначе уже в кінці XVІ ст. їх почали замінювати легшими і зручнішими рушницями. У XVІІІ ст. мушкети стали старим, віджилим видом зброї, хоч саме слово «мушкет» жило на означення рушниці взагалі (С.).

Ниць лежать [Ныць лежать] = лежать спиною вверх (К.).
Ниць лежати
— обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць (СУМ-11).

Оружжина, оружина — рушниця (СУМ-11).

Повний — у якому немає вільного місця, заповнений до краю (СУМ-11).

Ратище — спис (СУМ-11). Дерев'яне держално списа і власне спис у народній мові тих часів (С.).

Рушниця [Рушныця] = ружье (К.).
Вогнепальна ручна зброя (СУМ-11).

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Флинта [Флынта] = род ружья (К.).
Флінта (від нім. Flinte) нічим, власне, не різнилася від фузій (див.), крім замка (С.).

Фузія, фузея — (від франц. la fusille) — вид гвинтівки, що був запроваджений в армії Петром І замість мушкетів, які вживалися раніше. Різниця між ними та, що мушкети мали довшу цівку (ствол), були більшого калібру і під час стрільби упиралися на підсішки. Фузія мала кремінний замок і тригранний багнет (Ш.).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Яничарка — турецька рушниця з кремінним замком (С.). Ними було озброєне турецьке військо — яничари, — що формувалося з християн-полонених (Ш.).

Для сильной армії своєї і далі.
Іронія захована уже в самому строкатому переліку зброї латинського війська. Зброя кожної армії мусить бути уніфікованою, на рівні сучасних вимог. А тут? І архаїчна на той час ручна зброя самопального типу (мушкети, гаківниці), і прийняті в тогочасній армії фузії (але без головної частини спускового механізму — пружини), і запорозькі булдимки, і тульські флінти, і турецькі яничарки. І вишикувані в одному рядку списи, піки, ратища для людини того часу — не те саме. Певне, не тільки назвою різнилися козацький спис і піка утворених на початку 80—х років XVІІІ ст. пікінерських полків (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They had for their brave host
Full magazines with armament:
Short carbines and the most
Worthwhile - the total complement
Of shotguns with long barrels, which
Were kept in some specific niche.
The terrifying roar
Of their huge guns would shake
The buildings and would make
The gunners fall down to the floor.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Для войска зброя, безумоўна,
Патрэбна гэтак, як і хлеб:
Было ў паходных свірнах поўна
Бярданак, дубальтовак, стрэльб,
Старых мушкетаў, крамянёвак,
Апошніх вырабаў вінтовак,
Пік, што ярчэй ад бліскавіц.
Былі тут страшныя гарматы,
Як пальнуць, аж трасуцца хаты,
А пушкары кладуцца ніц.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И насъбраха в магазии
за битките със злия враг
винтовки, кримки, евзалии,
мускети, пушки със чакмак,
пищови, тежки шишанета.
А в по-затънтени мазета —
ножове, пики, пушкала;
там страшни имаше мортири,
щом гръмнат, всички бомбардири
попадат и звънтят стъкла.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Um ihre Armee aufzurüsten
Legte man Waffenlager an,
Voll mit Gewehren und Musketen
Sowie Schießwaffen aller Art,
Munition und mit Geschossen;
An einem ausgesuchten Ort
Lagerten Schwerter, Lanzen, Speere
Und auch Kanonen riesengroß,
Bei deren Knall die Häuser dröhnten,
Selbst Kanoniere fielen flach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dla swojej armii tak wspaniałej
Muszkietów, rusznic i oręża
Zebrali pełne arsenały,
Gwintówek, fuzji tych bez sprężyn,
Bułdymek oraz flint, janczarek.
A w specjalny zakamarek
Hakownic, lane, pik, jak popadło.
Straszliwe były to armaty,
Od ich wystrzału drżały chaty,
Obsługa się na ziemię kładła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Понавезли для них обновок;
Набили полный магазин
Мушкетов древних и кремневок,
Винтовок старых без пружин;
Лежали кучей карабины,
Пищали, копья, кулеврины
И груды палиц, пик, рушниц;
А пушки здесь такие были,
Что ежели из них палили,
То пушкари валились ниц.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На склад приволокли подарки
Латинцы для своих дружин:
Мушкеты, пики, янычарки,
Винтовки, ружья без пружин;
Горой лежали самопалы,
В углу — фузей запас немалый,
Пищалей и пороховниц.
Там были страшные мортиры:
Тряслись от выстрелов квартиры,
И пушкари валились ниц.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Для удалой своей дружины
Винтовок, без пружин фузей
Понатаскали в магазины
Секир, мушкетов, бердышей,
Кремневых ружей, самопалов;
А в клеть особую — кинжалов,
Рогатин, пик, пороховниц,
Там пушки страшные стояли —
Хатенки при пальбе дрожали,
А пушкари валились ниц.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Для армии такой могучей
Понатащили в магазин
Мушкетов, пик и ружей кучи,
Винтовок, фузей без пружин;
Булдымки, флинты и пищали
В отдельном закроме лежали
И вороха пороховниц;
Стояли страшные там пушки,
Тряслись от выстрела избушки,
И пушкари валились ниц.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Odevšad snášeli pak zbraně,
pro svoji silnou armádu,
ručnice, muškety a na ně
vintovky, pušky do skladu:
buldynky, flinty, janičárky,
do zvláštních komor ještě taky
hákovnic, kopí hromady.
Byla tu hrozná těžká děla,
při výbuchu se země chvěla,
až dělostřelci upadli.

    

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жлукта і улики на пушки
Робить галили на захват;
Днища, оснівниці, ветушки
На принадлежность приправлять.
Нужда перемінить закони!
Квачі, помела, макогони
В пушкарське відомство пішли;
Колеса, бендюги і кари
І самиї церковні мари
В депо пушкарськеє тягли.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 104.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Жлукта и улыкы на пушкы
Робыть галылы назахватъ;
Дныща, оснивныци, ветушкы
На прынадлежность прыправлять.
Нужда переминытъ законы!
Квачи, попела, макогоны
Въ пушкарьське видомство пишлы;
Колеса, бендюгы и кары
И самыи церковни мары,
Въ депо пушкарьськее тяглы.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 104.

Видання 1809:

рядок 9:

І самиє церковни мари

Примітки: IV, 104.

       Частина IV стр. 104.

Бендюги [Беньдюгы] = роспуски (К.).
Биндюги, бендюгирозм. — великий простий віз для вантажів (СУМ-11).

Ветушкавитушка — прилад, на обертальну хрестовину якого накладають міток (півміток) пряжі, щоб перемотати нитки у клубок (СУМ-20).

Галить [Галы́ть] = торопить (К.).
Галити — підганяти когось, наглити (Л.); квапити (СУМ-11).

Депо пушкарськеє (франц. depot) — склад, місце стоянки та спорядження гармат (С.).

Днище — знаряддя для прядіння, спеціально вистругана дошка; на одному кінці її сидить пряха, на другому міститься видовбаний отвір для гребеня з мичкою (див.) (С.).

Жлукто [Жлукто] = кадушка в чем парят белье (К.).
Посудина (виріб), видовбаний зі стовбура дерева, в якому золять білизну, полотно (СУМ-11,20). Видовбаний з цілого стовбура дерева бочонок у формі циліндра. Жлукто призначалося для зоління білизни перед пранням. Форму жлукта мали вулики для бджіл, тільки відповідно обладнані всередині, з льотком, дном знизу і кришкою зверху (С.).

Захват — широкий розмах чого-небудь (СУМ-11).

Кари [Кары] = дроги водовозные (К.).
Водовозка (Л.).

Квач [Квачъ] = помазок, чем телеги подмазывают (К.).
Намотане на кінець палиці клоччя, ганчір'я і т. ін. для мащення чого-небудь (СУМ-20).

Макогон [Макогонъ] = большой пест (К.).
Макогін — дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. (СУМ-20).

Ма́ри [Ма́ры] = носилки (К.).
Ноші для перенесення труни з покійником з церкви до цвинтаря. Ноші з ніжками, щоб можна було ставити їх на землю під час поховальної процесії (Ш.).

Оснівниця, або снувавка — невеличка дощечка з двома отворами, через які проходять нитки основи (Ш.).

Помело [Помело] = метла (К.).
Палиця з прив'язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок, ганчірок і т. ін. для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів (СУМ-11).

Улик [Улыкъ] = улей (К.).
Те саме, що вулик — спеціально зроблена дерев'яна скринька або видовбана колода для тримання бджіл (СУМ-11).

Днища, оснівниці, ветушки і далі — ч. IV, 104-105.
В цій і наступній строфах дається жартівливе зображення готування до війни, в дусі народних гумористичних казок і приказок про те, як зброєю ставали речі домашнього вжитку, а солдатами — старі баби та ін. (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They urged to change all wheels
And beehives into guns
Affixing spindle rods and reels
Wherever possible - no puns!
The keen necessity would change the rules:
All brushes, rolling pins and weaving spools
Would change to some specific arm,
The church biers did their parts
As well, the two-wheeled carts
Would do the enemies much harm.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Кадушкі ўласнае работы,
Збаны не горай ад гармат.
Кудзеля, шпулькі, калаўроты
Выходзяць з хат, як на парад.
Узброіліся абаронцы!
Квачу, мятле і медагонцы
Знайшлося месца акурат;
Калёсы, панарады, вілкі,
Калы, царкоўныя насілкі —
Цягнулі ўсё ў пушкарскі спрат.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От чутури и от биялки
топове ставаха завчас;
кросна, стъпенки и совалки —
туй всичко е резервна част.
Неволята какво не прави!
Катран, метли, хавани здрави
са от държавен интерес.
Коли, бъчонки, колесари
и даже катафалки стари
отиват в арсенала днес.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bottiche und sogar Bienenkörbe
Formte man zu Geschützen um,
Auch Bodenbretter, Ketten, Haspeln
Wurden zu Waffen umgebaut.
Die Not verändert die Gesetze!
Waschlappen, Besen, Mangelholz
Wurden für's Schießen umgerüstet,
Räder und Wägen aller Art
Und selbst Geräte aus den Kirchen
Schleppte man ins Depot heran.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nikomu praca ta nie zbrzydła;
Robiono z beczek, uli działa;
Warsztaty tkackie, motowidła
W dodatki ku nim się zmieniały.
Potrzeba matką wynalazków!
Pomiotła, wałki i zelazka
Do puszkarskiego działu brano;
A wozy, koła kute, z drewna,
Czy nawet mary te cerkiewne
Do puszkarskiego depa pchano.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взялись мастачить сами пушки.
Весь день стучали молотки,
Ломали ульи и кадушки
И волокли на верстаки.
Нужда законы переменит!
И помазок, и пест, и веник —
В пушкарском ведомстве — все клад.
Тут были в выборе не строги;
Возки, покойницкие дроги
Тащили к пушкарям на склад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Из ульев, буков и кадушек
Спешили пушки сколотить,
А причиндалы к ним — из вьюшек,
Сновалок, донцев смастерить.
Нужде не писаны законы:
И водовозни, и фургоны,
Колеса, грабли, помело,
Песты, мочальные мазилки
И погребальные носилки —
В приказ пушкарский всё пошло!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Из ульев и колодин пушки
Поспешно стали мастерить,
Все прялки, пряслица, кадушки
На снаряженье изводить.
Нужда законы переменит!
И помело, и пест, и веник
В депо пушкарское несли.
Колеса, дроги и мазилки,
И погребальные носилки —
Все в дело пушкарям пошли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Из ульев, ступ и жлуктов пушки
Старались быстро сколотить,
Макотры, донца, прясла, вьюшки
К военным целям применить.
Нужда меняет и законы:
Кадушки, метлы, макогоны
В пушкарском ведомстве учли,
Колеса, дроги, молотилки,
Возки, церковные носилки
В депо пушкарское свезли.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Beček a sudů, soudků, kádí
sháněli celé zásoby,
tkalcovské stavy, kolovraty
a váhy vlastní výroby;
jak nový zákon v platnost vstoupí,
košťata, pometla i stoupy,
všecko se musí odevzdat:
trakaře, vozy, bryčky, káry,
voznice, ze hřbitova máry
pro vojsko do skladiště dát.

    

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Держась воєнного обряду,
Готовили заздалегідь
Багацько всякого снаряду,
Що сумно аж було глядіть.
Для куль — то галушки сушили,
А бомб — то з глини наліпили,
А слив солоних — для картеч;
Для щитів ночви припасали,
І дна із діжок вибивали,
І приправляли всім до плеч.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 105.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Держась военного обряду,
Готовылы заздалегідь
Багацько всякого снаряду,
Що сумно ажъ було глядить.
Для куль — то галушкы сушылы,
А бомбъ — то зъ глыны налипылы,
А слывъ солоныхъ — для картечъ;
Для щытивъ ночвы прыпасалы,
И дна изъ дижокъ выбывалы
И прыправлялы всимъ до плечъ.

Примітки: IV, 105.

       Частина IV стр. 105.

Днища, оснівниці, ветушки і далі — ч. IV, 104-105.
В цій і наступній строфах дається жартівливе зображення готування до війни, в дусі народних гумористичних казок і приказок про те, як зброєю ставали речі домашнього вжитку, а солдатами — старі баби та ін. (Ш.).

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Галушки [Галушкы] = клецки (К.).
Традиційна українська страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці (СУМ-11). Давніші способи приготування: «Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо, кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати» (М. — С. 152) (С.).

Глядіти — те саме, що дивитися (СУМ-20).

Держатися — дотримуватися чого-небудь, діяти згідно з чим-небудь (СУМ-11).

Діжка [Дижка] = кадушка (К.).
Велика дерев’яна циліндрична посудина з плоским дном (СУМ-11).

Заздалегідь [Заздалегидь] = заблаговременно (К.).
За якийсь час до чого-небудь; наперед (СУМ-20).

Картеч — кулі артилерійського снаряду, розрахованого на стріляння з невеликої віддалі й наповненого такими кулями, що широко розсипаються під час пострілу (СУМ-11).

Куля [Куля] = пуля (К.):
Маленький свинцевий або сталевий набій для стрільби з ручної вогнепальної зброї (СУМ-20).

Ночви — довгаста посудина з розширеними доверху стінками для домашнього вжитку: замішування тіста, прання білизни, купання і т. ін. (СУМ-20).

Сумно [Сумно] = страшно, ужасно (К.).
Присл. до сумний — який викликає, навіває сум (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

According to the war tradition,
They were preparing beforehand
A lot of ammunition
That made you cry for our Motherland:
The bullets were from dough,
The bombs - from clay, so-so,
The plums were missiles for the soldiers,
Joined shields and casques
With knocked out bottoms; powder flasks
Were fastened onto everybody's shoulders.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так загадзя нарыхтавала
Для бою не адно сяло
Начыння рознага нямала,
Што сумна аж глядзець было.
Для куль — галушак насушылі,
А бомбы — з гліны наляпілі,
А сліў салёных — на карцеч;
На шчыт начоўкі прыпасалі
Альбо дно з дзежкі выбівалі,
Шчыт для ваякі — гэта рэч.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Според военните обряди
приготвиха отрано те
камари всякакви снаряди —
не се измерват въобще;
от глина правеха гюллета,
галушки бяха бренекета,
сушени сливи — джепане;
и връшник всекиму се връчва —
за щит, а и дъна от бъчва
намираха им се поне.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gemäß den alten Kriegsgesetzen
Wurden bereitet im voraus
In großer Menge Kriegsgeräte,
Was traurig anzusehen war:
Als Kugeln - trockneten sie Knödel,
Die Bomben - machten sie aus Lehm,
Salzpflaumen waren für Kartuschen,
Als Schild diente ein Wassertrog,
Als Schutz am Rücken angeheftet
Wurde ein Bodenbrett vom Faß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z wojennym zgodnie też zwyczajem
Zawczasu oto się robiło
Pocisków dużo w całym kraju,
Że patrzeć na to smutno było.
Z pierogów kule więc suszono,
A bomby — z gliny ulepiono,
Solone śliwy — na kartacze;
A niecki, wspomnieć też należy,
Jak również dna wybite z dzieżek,
Na plecy brano jako tarcze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как водится в военном деле,
Снарядов надобен запас,
Латинцы в этом наторели;
Заместо пуль они тотчас
Галушек горы насушили,
А бомб из глины налепили,
А сливы сдали на картечь;
У баб корыта отобрали,
Из бочек донья выбивали
И делали щиты для плеч.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хоть рады были, хоть не рады,
А про военный обиход
Пришлось готовить впрок снаряды, —
Так много, просто дрожь берет!
Из глины ядер налепили,
Для пуль — галушек насушили,
Солили сливы — на картечь.
В щиты корыта превращали,
Из бочек днища вышибали,
Прилаживали их у плеч.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Военные блюдя обряды,
Там заготовлена была
Такая уймища снаряда,
Что даже оторопь брала.
Галушки там для пуль сушили,
А бомб из глины налепили,
Солили сливы на картечь.
Корыта, шайки припасали,
Из бочек донья вышибали
И делали щиты для плеч.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Держась военного обряда,
Готовили и про запас
Так много всякого снаряда,
Что жуть охватывала вас.
Для пуль галушек насушили,
А бомб из глины налепили,
Шли терн и сливы на картечь;
В щиты корыта превращали,
Из бочек днища выбивали
И примеряли их у плеч.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A po vojensku v pilném shonu
začali ihned vyrábět
náboje, koule do kanonů,
až hrůza bylo pohledět:
na koule hroudy nasušili
a bomby z hlíny nalepili,
z pecek — kartáče pro děla,
za štíty koryta a necky
a díže bez dna dali všecky
co krunýř lidem na těla.

    

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не мали палашів ні шабель,
У них, бач, Тули не було;
Не шаблею ж убит і Авель,
Поліно смерть йому дало.
Соснові копистки стругали
І до боків поначепляли
На валяних верьовочках;
Із лик плетені козубеньки,
З якими ходють по опеньки
Були, мов суми, на плечах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не малы палашивъ, ни шабель,
У ныхъ, бачъ, Тулы не було;
Не шаблею жъ убытъ и Авель,
Полино смерть йому дало.
Соснови копысткы стругалы
И до бокивь поначеплялы,
На валяныхь верьовочкахъ;
Изъ лыкь плетени козубенькы,
Зъ якымы ходютъ по опенькы,
Булы, мовь сумы, на плечахъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 106.

Видання 1809:

рядок 1:

Не мали палашів ні сабель

рядок 3:

Не саблею ж убит і Авель

рядок 6:

І до боків поначіпляли

Примітки: IV, 106.

       Частина IV стр. 106.

Авель — у Біблії другий син Адама і Єви, молодший брат Каїна, від руки якого загинув через заздрість.

Валяний — прикм. до валяти — розминаючи і дуже ущільнюючи, збивати вироби (з вовни, шерсті, пуху і т. ін.).

Козубенька [Козубенька] = корзинка (К.).
Зменш.-пестл. до козуб і козубень — ручний кошик, перев. із лубу або лози (СУМ-20).

Копистка [Копыстка] = пестик, спичка (К.).
Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь (СУМ-20).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Сума — торба (СУМ-11).

Тула — місто в Росії. Десь з початку XVІІ ст. Тула стала одним з центрів виготовлення холодної і вогнепальної зброї. У XVІІІ – XІX ст. — важливий постачальник зброї для російської армії. Тут також виготовляли зброю на замовлення українських козаків (Ш.).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They had no sabers - that's the rub -
The manufacturing facilities were none;
But look, young Abel was killed with a club
And not with any deadly gun.
They carved from fir tree wood
Some spatulas that were not good
And hung them at their sides like quacks.
They made small baskets from tree bark
Like those for mushrooms, - people, hark! -
Resembling beggars' packs on soldiers' backs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не мелі палашоў і шабель,
Бо ў іх, бач, Тулы не было;
Не шабляй быў забіты Авель,
Палена смерць яму дало.
Сасновых палак настругалі
І на сябе паначаплялі
Заместа шабель — глянуць страх;
З лазы сплялі кашолкі тыя,
Што, быццам сумкі баявыя,
У іх віселі на плячах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Без пики, саби — строй окаян,
но Тула нямат си все пак;
то меч не е държал и Каин,
достатъчен му бил кривак;
струговаше си всеки шпага
и с връв кълчищена веднага
на кръста връзваше я той;
и с ликов кошник на плещите —
за гъби ходят с тях момите —
готов бе да се втурне в бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Keine Pallasche, keine Schwerter
Besaßen sie für ihren Kampf,
Doch Abel fiel auch nicht vom Schwerte,
Ein Baumklotz brachte ihm den Tod.
Aus Kiefernholz schnitzten sie Waffen
Und knüpften sie am Gürtel fest,
Damit sie an der Seite hängen.
Die Körbe, die aus Bastgeflecht,
Wie man sie braucht zum Pilzesammeln,
Wurden als Rucksäcke benutzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie miano zaś pałaszy, szabel,
Bo widzisz, Tuły tam nie było;
Nie szablą był zabity Abel,
Polano tak go uśmierciło.
Kopystki z sosny więc strugano,
Do boków je przywiązywano
Ukręconymi sznureczkami;
Koszyczki z łyka uplecione,
Co na opieńki je noszono,
Za torby im zwisały z ramion.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы не имели сабель,
Без Тулы жить им привелось.
Не саблей же убит и Авель —
От палки умереть пришлось.
Лопаты чуть пообстругали
И вместо сабель привязали
Крученой бечевой к бокам;
Лукошек наплели девчонки,
С какими ходят по опенки,
Заместо ранцев рекрутам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Беда без палашей и сабель!
Ведь у латинцев Тулы нет.
Ну что ж! Убит не саблей Авель, —
Дубиной, слышь, он был огрет.
Решили все из деревяшек
Понастрогать казацких шашек,
А вместо ранцев, так и быть,
Лукошки, кузовки, плетенки,
С какими ходят по опенки,
Для новобранцев раздобыть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не знали ни мечей, ни сабель —
У них ведь Тулы не нашлось.
Не саблею убит и Авель —
Поленом потчевать пришлось.
Мешалок длинных настругали
И вместо сабель привязали
Сученой вязкой на боках.
Из лыка новые плетенки,
С какими ходят по опенки,
Как ранцы, висли на плечах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ни палашей-то нет, ни сабель,
Ведь Тула не у них была,
Не саблей же убит был Авель,
Дубина смерть ему дала.
Сосновых щепок настрогали,
К груди, как латы, примеряли,
Развешивая на шнурках;
У всех у них из лык плетенки,
С какими ходят по опенки,
Как ранцы, были на плечах.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nebylo Tuly v době dávné
a vojska šavle neměla;
poleno bylo to, ne šavle,
čím Kain kdys zabil Abela.
Sosnových kopist nasekali
a k pasu si je přivázali
jen na konopný provázek;
lýkové brašny, kozubenky
(v nich z lesa houby nosí ženky)
měli co torny na zádech.

    

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як амуницю спорядили
І насушили сухарів,
На сало кабанів набили,
Взяли подимне од дворів;
Як підсусідків розписали
І виборних поназначали,
Хто тяглий, кінний, хто же піш,
За себе хто, хто на підставу,
В якеє військо, сотню, лаву,
Порядок як завівсь незгірш:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ амуныцю спорядылы,
И насушылы сухаривъ,
На сало кабанивъ набылы,
Взялы подымне одъ дворивъ;
Якъ пидсусидкивъ роспысалы
И выборныхъ поназначалы,
Хто тяглый, кинный, хто же пишъ.
За себе хто, хто на пидставу,
Въ якее військо, сотню, лаву,
Порядокъ якъ завивсь незгиршъ:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 107.

Видання 1809:

рядок 7:

Хто тяглий, конний, хто же піш

рядок 9:

В якеє вісько, сотню, лаву

Примітки: IV, 107.

       Частина IV стр. 107.

Амуницяамуніція (франц. аmunіtіonnement — укомплектування бойовими припасами) — термін вживався в російській регулярній армії, частиною якої у XVІІІ ст. було українське козацьке військо (С.).

Виборні — те саме, що виборні козаки — привілейована група українського козацтва XVIII ст., до складу якої згідно з указом гетьманського уряду належала заможна верхівка (СУМ-20). У 1735 р. українська старшина і російський уряд законодавчим актом закріпили уже наявний поділ лівобережного козацтва на дві групи, залежно від характеру їхньої участі у відбуванні військової служби. Заможний прошарок, який міг забезпечити себе необхідним спорядженням на випадок війни, стали називати «виборними козаками» (С.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Кінний — козак на коні з відповідним спорядженням, зброєю, харчами (С.).

Лава — тут у значенні військовий підрозділ (Т.Б.).

Незгірший [Незгиршій] = нехудший (К.).
Який підходить кому-, чому-небудь, задовольняє чиїсь вимоги; непоганий, хороший (СУМ-11).

Підсусідки — тісно пов'язані з підпомічниками (див. вище), бідніші козаки та селяни, які не мали власного господарства і землі, жили по чужих дворах: у старшини, козаків, міщан, селян. За мешкання та утримання платили грішми або натурою, відробітком. Підсусідки не відбували військової повинності, але під час воєнної кампанії, як і підпомічники, утримували господарство відсутнього козака. Отже, «підсусідків розписали» по дворах виборних козаків (С.). Вираз — «іти в сусіди» (Ш.).

Піший — козак без коня зі спорядженням, зброєю, харчами (С.).

Подимне [Подымне] = подать с дому (К.).
У стародавній Русі й на феодальній Україні — така подать, яку нараховували залежно від кількості печей і димарів у господарстві (СУМ-11).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Тяглий [Тяглый] = человек, имеющий рабочую скотину (К.).
Тягловий — який має робочу худобу; тягло — робоча худоба в сільському господарстві (коні, воли і т. ін.) (СУМ-11). Тяглі — козаки, що складали військовий обоз козачого війська та російської армії. На заклик до походу мусили з'явитися на збір зі своїм тяглом (волами) і возом (С.).

За себе хто, хто на підставу.
З поступовим занепадом військовотериторіального укладу і виснаженням козацького війська у численних воєнних кампаніях XVІІІ ст. набула поширення практика посилати за себе («на підставу») в похід іншого. Багатий козак посилав за певну винагороду біднішого (С.). Борис Деркач у своєму коментарі помилково зазначив, що тут «мається на увазі розподіл воїнів на «перший» і «другий»; останні вважаються підставними на випадок вибуття із строю перших» (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the ammunition was reserved,
The biscuits baked as was expected,
The bacon salted and preserved,
And when house taxes were collected,
And homeless were consigned their room,
And deputies would all assume
Their work, what anyone was able to afford:
Equestrian, on foot, replacing anyone?
To what division or what garrison?
And when some order was restored,

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як зброю войска атрымала,
Як насушылі сухароў,
Набілі вепрукоў на сала,
Падымнае ўзялі з двароў,
Як выбраных папрызначалі
І падсуседкаў распісалі,
Хто пеша, конна, хто з цяглом,
Хто за сябе, хто за другога
Да сотні, да палка якога,
Як навабранец стаў стралком:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом тая подготовка мина,
в селата димнина се взе —
прасета едри за сланина;
отиваха им на нозе,
събираха ги с глашатаи
и си отбираха ратай —
с коне, с талиги и пеша;
кой сам, кой свой заместник прати —
веднага казва се частта ти
и яка да ти е душа:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Geschosse vorbereitet
Und als das Brot getrocknet war,
Als Schweine man für Speck geschlachtet
Und es zum Räuchern weggeschafft,
Als Kandidaten angeheuert
Und sie entsprechend eingeteilt
Wer Träger, Reiter, wer zum Fußvolk,
Wer als Reserve, wer aktiv,
Zu welcher Kompanie und Einheit,
Als so die Ordnung eingeführt, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy amunicję tę zebrano
I nasuszono stos sucharów,
To wieprze też pozabijano,
Pobrano i podymne zaraz;
Gdy komorników przydzielono,
Jak też starszyznę wyznaczono,
Kto z wozem, a kto konno, pieszy
I kto za siebie, kto podstawion,
I w jakiej broni, sotni, ławie,
Gdy nastał ład w tej zbrojnej rzeszy:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как надо, войско снарядили
И насушили сухарей,
На сало кабанов набили,
Понапекали кренделей;
Постой по хатам расписали
И выборных поназначали,
Который пеший, кто с конем,
Кто за себя дает подставу,
В какое войско, сотню, лаву, —
Порядок завелся во всем.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Всю амуницию пригнали;
На сало били кабанов,
Сушили сухари, взымали
Везде подымщину с дворов.
И расписали напоследок,
Кто — выборный, кто — подсоседок,
Кто — конный, пеший, кто — с тяглом,
Кто — за себя, кто — на подставу,
В какое войско, сотню, лаву.
Порядок навели кругом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда же войско снарядили
И на придачу к сухарям
На сало кабанов набили,
Побор собрали по дворам,
Как голытьбу всю расписали
И выборных поназначали:
Кто тяглый, конный, кто пешой,
Кто за себя, кто на подставу,
В какое войско, сотню, лаву —
Порядок вышел неплохой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда все войско снарядили
И насушили сухарей,
На сало кабанов забили,
Подымный взяли поскорей,
Всех безземельных записали,
Избрали выборных, узнали,
Кто пеший, тяглый, кто с конем,
Кто за себя, кто на замену,
В какое войско, сотню, смену.
Порядок наведя во всем,

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak amunici všecku měli
a nasušili sucharů,
na sádlo vepře zabíjeli,
daň vybírali ze dvorů;
deputátníky rozepsali,
kdo pěší, do houfu jej vzali,
kdo na koni, kdo s vozem táh,
kdo za sebe, kdo za výměnu,
pořádek dali vojsku všemu
po houfech, rotách, setninách;

    

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді ну військо муштровати,
Учить мушкетний артикул,
Вперед як ногу викидати,
Ушкварить як на калавур.
Коли пішком — то марш шульгою,
Коли верхом — гляди ж, правою,
Щоб шкапа скочила вперед.
Такеє ратнеє фиглярство
Було у них за регулярство,
І все Енееві на вред.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 108.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тогди ну військо муштроваты,
Учыть мушкетный артыкулъ,
Впередъ якъ ногу выкыдаты,
Ушкварыть якъ на калавуръ.
Колы пищкомъ — то маршъ шульгою,
Колы верхомъ — глядыжъ, правою
Щобъ шкапа скочыла впередъ.
Такее ратнее фыглярство
Було у ныхъ за регулярство,
И все Энееви на вредъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 108.

Видання 1809:

рядок 1:

Тогді ну вісько муштровати

Примітки: IV, 108.

       Частина IV стр. 108.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Вперед — у першому випадку — у напрямі перед собою (про частини тіла), а другому — у напрямі поступального руху; протилежне назад (СУМ-20).

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Мушкетний артикул — тут у значенні: прийом з рушницею (С.).

Муштровать [Муштровать] = учить солдат (К.).
Муштрувати — навчати військових прийомів, військової справи; піддавати муштрі (СУМ-20).

Ушкварить [Ушкварыть]ь] = крепко ударить (К.).
Ушкварити — з силою вдарити (СУМ-11). Ушкварить як на калавур — тобто взяти рушницю «на караул» (С.).

Фиглярство фіглярство — поведінка або витівка фігляра; кривляння, позерство (СУМ-11). Такеє ратнеє фиглярство — тобто блазнювання, штукарство, кривляння. Для сучасників І. Котляревського «ратнеє фиглярство» ототожнювалося із засиллям муштри при імператорі Павлові І, потім — при Аракчеєву, який у військовій справі над усе ставив «красоту фронту, яка доходить до акробатства» (С.).

Шкапа [Шкапа] = лошадь, кляча (К.).
Заморений, слабосилий, худий кінь (СУМ-11).

Шульга [Шульга] = левша (К.).
Ліва рука чи нога; лівшун (манькут) (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The drilling of the men began.
The musket rules were such a beauty:
Kick up your heels, you superman,
And learn to go fast to the sentry duty.
On foot - your left foot first,
On horseback - then your jade should burst
Like hell. To start, the right leg was preferred.
Such military tricks
Were useless fiddlesticks.
Aeneas thought they were absurd.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Займацца пачалі муштрою,
Вучыць мушкетны артыкул,
Як абыходзіцца з нагою,
Калі займае каравул.
Хто пешы — левай марш нагою,
Хто конны — праваю, другою,
Ды так, каб строю ў лад было.
Такое ратнае фіглярства
У іх штодзень, не як штукарства
Было — а ворагу назло.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

започнаха да ги мущроват —
в стрелби мори ги есаул,
на плаца бият крак, трамбоват,
след туй стоят и караул.
Пешак ли си — ще маршируваш,
ако си конник, правиш-струваш,
но крантата ти да върви.
Такава весела школовка,
а всъщност беше подготовка
за бой срещу Еней, уви!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ging man daran zu exerzieren,
Man brachte ihnen Schießen bei;
Man lehrte gründlich das Marschieren
Immer im gleichen Schritt und Tritt,
Wenn man zu Fuß - mit links beginnen,
Wenn man zu Pferd - beginnt man rechts,
Damit das Pferd nach vorne renne.
Solch kriegerische Gaukelei
Wurde dort bitter ernst genommen,
Alles Aeneas zum Verdruß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To nuże wojsko to musztrować
I uczyć, jak z muszkietem robić,
Jak którą nogą maszerować,
Jak stać na baczność, wiedzieć sobie:
Gdy pieszo — to marsz lewą żwawo,
Gdy konno — to patrz, żeby prawą
Skoczyła szkapa twa do przodu.
Zabawa w wojsko długotrwała
Tak regularną się stawała
Eneaszowi wciąż na szkodę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом взялися с рекрутами
Учить мушкетный артикул:
Как ногу дать, шагать рядами,
Как отколоть "на караул":
Коль пеший — маршируй живее,
Коль конный — так скачи быстрее,
Чтоб клячу пулей не достать.
Вся эта ратная затея
Затем вершилась, чтоб Энея
Верней и крепче в гроб вогнать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Здесь муштровали рать помногу:
Метать учили артикул,
Выкидывать красиво ногу,
Мушкеты брать на караул.
Была у всех одна забота:
Шагает левою пехота,
А клячи — правой марш вперед!
За регулярность у боярства
Сходило ратное фиглярство.
Грозились на троянский сброд!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом все занялись муштровкой,
Долбя мушкетный артикул:
Как ногу вскинуть со сноровкой,
Как отхватить «на караул».
Коль пеший — с левой марш шагаешь,
Коль конный, — значит, не зеваешь,
Чтоб с правой клячу припустить.
Так шли фиглярские уловки
За место ратной подготовки —
Все, чтоб Энею навредить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Решили и за муштру взяться,
Учить ружейный артикул,
Ходить и ног не гнуть стараться,
И крикнуть громко: «На к-раул!»
Когда пешком — то левой разом,
Верхом — смотри направо глазом,
Чтоб клячи шли из следа в след.
И вот фиглярство таковое
Ввели в устав, как боевое,
А все Энею то во вред.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

pak začlo vojska muštrování
a execírka pěšáků:
jak nohu vymrštit a za ní
hned druhou jako na drátku;
kdo pěšák — levou napřed zdvihne,
kdo jezdec — pravou nohou švihne
a herka skočí dopředu.
To byla správná vojančina,
nebyla nikdy u nich jiná —
to Aeneovi na škodu.

    

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мов посполитеє рушення
Латина в царстві началось,
Повсюдна муштра та учення,
Все за жолнірство принялось.
Дівки на прутах роз'їзжали,
Ціпками хлопців муштровали,
Старі ж учились кидать в ціль.
А баб старих на піч сажали
І на печі їх штурмовали,
Бач, для баталії в примір.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мовъ посполытее рушення
Латына въ царстви началось,
Повсюдна муштра, та учення,
Все за жолнирство прынялось.
Дивкы на прутахъ розъйижжалы,
Ципкамы хлопцивъ муштровалы,
Стари жъ учылысь кыдать въ циль.
А бабъ старыхъ на пичъ сажалы
И на пичи ихъ штурмовалы,
Бачъ, для баталіи въ прымиръ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 109.

Видання 1809:

рядок 1:

Мов посполитеє рушеннє

рядок 3:

Повсюда муштра та ученнє

рядок 6:

Ціпками хлопців муштрували

Примітки: IV, 109.

       Частина IV стр. 109.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Жолнірство [Жолнирство] = солдатство (К.).
Жовнірство — збірне до жовнір — содат.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Муштровать [Муштровать] = учить солдат (К.).
Муштрувати — навчати військових прийомів, військової справи; піддавати муштрі (СУМ-20).

Піч — споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін. (СУМ-11). Про піч багато хто з молодших та й старших уже не має певного уявлення. Споконвічний неодмінний атрибут житла, хранительниця вогню й тепла, з припічком та черінню, уже майже відійшла в минуле. Зараз тільки інколи в селянських хатах, на кухні, продовжують ставити печі менших, ніж раніше, розмірів і меншою черінню над ними, скоріше як данину традиції, ніж з практичної потреби. На черені, яка нагрівається, коли топлять піч, сплять, сушать зерно, в тому числі просо (див.), перед тим як везти його шеретувати на пшоно (С.).

Посполитий [Посполытый] = народный (К.).
На Україні до Народно-визвольної війни 1648-1654 рр. та в перші роки після неї — належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині XVII-XVIII ст., — належний до селян (СУМ-11).
Посполитеє рушення — з польського — всенародний рух. Але цей термін має свій історичний зміст. Посполитим рушенням у феодальній Польщі називалась мобілізація під час війни шляхти, що поряд з коронним військом мала вирушати в похід з своїми загонами, озброєними на свій кошт (Ш.). Тут, скоріш за все, використане у значенні, яке подає Ставицький — загальна мобілізація всього народу.

Хлопець [Хлопець] = мальчик, малой (К.).
Уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).

Ціпок [Ципокъ] = палка (К.).
Очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In Latin's realm, the older men
Began a preparation,
While satisfying their strong yen
To fight the foreign occupation.
The eager girls, each with a rod,
Were gladly riding so rough-shod
O'er boys. The men to get bull's-eye,
While targeting, threw stones.
And crones, to strengthen their weak bones,
Stayed on their stoves and hummed a lullaby.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Час паспалітага рушэння
Лаціна царства ахапіў,
Усюды муштра ды вучэнне,
Салдатам кожны стрэчны быў.
Пруткі дзяўчаты асядлалі,
Цапамі хлопцаў муштравалі,
Вучыліся цаляць дзяды.
А баб старых на печ саджалі
І, нібы крэпасць, штурмам бралі, —
Былі баталіі тады.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Да, всенародните движения
кипят в страната на Латин,
навред мущровка и учения,
не се отмята ни един.
За пръчки ходят все момите,
добре мущроват с тях момците
и мерят старците в нишан;
и бабите все нещо струват —
по печките ги атакуват,
трениран в мирно време бран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es wuchs zu einer Volksversammlung,
Was im Reich des Latin geschah.
Dort wo man übte, exerzierte,
Da trat man ein zum Militär.
Die Mädchen griffen zu den Ruten
Und züchtigten die Burschenschaft,
Die Alten übten sich im Schießen
Und Weiber mußten zum Kamin
Und sich im Sturm erobern lassen,
Nur so, zur Übung für den Krieg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wprost pospolite już ruszenie
Nastało w państwie Latynusa,
Powszędy musztra i ćwiczenia,
Lud cały szkolił się bez musu.
Na piętach panny mknęły śmiele,
Z cepami chłopcy musztrę mieli,
Do celu starcy wciąż rzucali.
Na piece baby podsadzano
I na tych piecach szturmowano.
Tak przykład bitwy miano stale.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так всенародное движенье
В латинском царстве началось.
Муштра повсюду и ученье,
Везде жолнерство завелось.
На прутьях девки разъезжали,
Парней дубинкой муштровали,
Учили старцев в цель кидать.
А старых баб на печь сажали
И на печи их штурмовали,
Чтоб штурм на деле изучать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На страх Энею ополченье
В латинском царстве поднялось.
Повсюду началось ученье.
Хлебнуть солдатчины пришлось.
На прутьях девки гарцевали,
Хлыстами хлопцев муштровали,
Меж тем как старые хрычи,
Баталии примерной ради,
Своих старух держа в осаде,
Их штурмовали на печи.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как всенародной смуты время
В латинском царстве началось.
Куда ни глянь — муштра, ученья,
Кругом жолнерство завелось.
На прутьях девки разъезжали,
А хлопцев палкой муштровали,
Учились старцы в цель кидать,
А старых баб на печь сажали,
И на печи их штурмовали
В пример, как надо воевать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А в помощь войску ополченье
В латинском царстве поднялось,
Муштра повсюду и ученье,
Все за военщину взялось.
На палках девки разъезжали,
Парней прутами муштровали,
Хрычи учились в цель метать,
Они старух на печь сажали
И на печи их штурмовали,
Училися, как крепость брать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak svolávání domobrany
skončilo v carství Latina,
hned řadění a muštrování
a výcvik všude začínal.
Děvčata prut za koně měla
a chlapce přitom vyplácela;
staré cvičili v házení
a všecky baby na pec hnali
a na peci je šturmovali —
to byla zkouška bitevní.

    

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були латинці дружні люди
І воюватись мали хіть,
Не всі з добра, хто од причуди,
Щоб битися, то рад летіть.
З гаряча часу, перші три дні,
Зносили всяке збіжжя, злидні
І оддавали все на рать:
Посуду, хліб, одежу, гроші
Своєй отчизни для сторожі,
Що не було де і дівать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы Латынци дружни люды
И воюватысь малы хить,
Не вси зъ добра, хто одъ прычуды,
Щобъ бытыся, то радь летить.
Зъ гаряча часу, перши тры дни,
Зносылы всяке збижжа, злыдни
И отдавалы все на рать:
Посуду, хлибъ, одежу, гроши,
Своей отчызны для сторожи,
Що не було де и дивать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 110.

Видання 1809:

рядок 2:

І воєватись мали хіть

рядок 10:

Що не було где і дівать

Примітки: IV, 110.
         Частина IV стр. 110.

Збіжжя [Збижжа] = всякие вещи (К.).
Розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки (СУМ-20).

Злидні — у заченні слова пожитки — дрібне майно, домашні речі (СУМ-11), в розумінні останнє, що в кого було (Ш.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Перший [Першый] = первый (К.).
Який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Хіть — нахил, потяг, пристрасть до якоїсь діяльності чи якихось занять (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Latins were a friendly folk,
But always ready for a fight,
They did it for sheer joy, or as a joke,
To get involved, they ran to it outright.
They were collecting for three days
In which they happily could raise
Much more than was enough
Of bread and grain, and money,
And cutlery, and honey.
There was no room to store the stuff.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адной сям'ёй жылі Лацінцы
У мірны час і ў час вайны,
І конныя і пехацінцы,
Жадалі ў бой ісці яны.
А ў гэты грозны час, трывожны
Нёс хлеб, свой скарб апошні кожны,
Ахвяраваў усё на раць:
Пасуду, грошы і адзенне
Сваёй радзіме на збавенне.
Дабро не зналі дзе хаваць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латинците са дружни люде
и вечно се навират в строй;
човек направо да се чуди
защо налитат все на бой.
С възторг през тия първи три дни
те всичко — суми по-солидни,
посъда, дрехи, хляб, храни —
отдаваха го за войната,
нали в опасност е страната!
Пък и не бяха гладни дни.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zwar waren die Latiner gütig,
Doch hatten auch zu kämpfen Lust,
Teils unfreiwillig, teils aus Laune,
Doch wollten alle hin zur Schlacht.
Voll Überschwang die ersten Tage
Schleppten sie all ihr Hab und Gut
Zu den Soldaten: das Getreide,
Geschirr, Brot, Kleidung und das Geld,
All dies zum Schutze ihrer Heimat;
Bald waren alle Lager voll.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni byli zgodnym ludem
I powojować chęci mieli,
Nie wszyscy z dobra, czasem z nudów
Do bitki chętnie by lecieli.
Trzy pierwsze dni z zapałem mocnym
Znosili zboże, wszystko do cna
I na potrzeby te wojskowe:
Naczynia, chleb, pieniądze, odzież
Na rzecz ojczyzny, jak się godzi,
Nie było gdzie to wszystko chować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы — крепкие ребята,
Не запугаешь их войной;
Оставивши родные хаты,
Они рвались, как звери, в бой.
Три первых дня про все забыли,
Свои пожитки приносили
И отдавали все на рать;
Одежды, хлеба и посуды
Понанесли такие груды,
Что было некуда девать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К войне рвались латинцы смело.
Не столько требовала честь,
Как придурь в головах засела,
И надо было в драку лезть.
Три дня подряд свои пожитки
В горячке до последней нитки
Спешили жертвовать на рать.
Отчизне в помощь отовсюду
Тащили хлеб, казну, посуду.
Уж было некуда девать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинцы — дружные все люди
И шли с охотой воевать,
Кто от нужды, кто от причуды
На битву рады хоть слетать.
В пылу пожитки собирали,
Три дня со всех сторон таскали
И отдавали все на рать,
Чтоб сторону сберечь родную.
Хлеб, деньги, утварь дорогую
Уж было некуда девать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинцы не из робких люди,
Войною их не запугать,
Кто по добру, кто по причуде
Рад на войну бегом бежать.
Три дня они свои пожитки,
Что было, до последней нитки,
Сдавали воинству во власть:
Посуду, хлеб, все сбереженья, —
Своей отчизне во спасенье, —
Уж места не было где класть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latini byli družní chlapci,
chuť bojovat je chytla hned;
ne všecky hnala láska k vlasti,
některé taky rozmar ved.
V zápalu první velké chvíle,
co měli, snášeli hned čile
a každý vojsku dával rád,
k obraně vlasti čeho třeba:
nádobí, šatstvo, groše, chleba,
ač nebylo už kam co dát.

    

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се поралася так Амата,
К війні латинців підвела;
Смутна була для неї хата,
На улиці все і жила.
Жінки з Аматою з'єднались,
По всьому городу таскались
І підмовляли воювать.
Робили з Турном шури-мури,
І затялись, хоть вон із шкури,
Енеєві дочки не дать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Се поралася такъ Амата,
Къ війни Латынцівъ пидвела;
Смутна була для неи хата,
На улыци все и жыла.
Жинкы зъ Аматою зъедналысь,
По всьому городу таскалысь
И пидмовлялы воювать.
Робылы зъ Турномъ шуры-муры,
И затялысь, хоть вонъ изъ шкуры,
Энееви дочкы не дать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 111.

Видання 1809:

рядок 7:

І підмовляли воєвать

Примітки: IV, 111.
         Частина IV стр. 111.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Вон із шкури — те саме, що вилізти із шкіри (шкури) — надриваючись, докладаючи всіх зусиль, робити що-небудь, добиватися чогось (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Затялись — вжито у значенні поклялися — дали клятву; урочисто пообіцяли що-небудь, завірили в чомусь; присягнулися.

З'єднать [Зъеднать] = договорить (К.).
З'єднати — збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Підмовить [Пидмовыть] = подговорить (К.).
Підмовляти, підмовити — умовлянням таємно схиляти до чого-небудь недозволеного, підступного і т. ін. (СУМ-11).

По́раться [По́раться] = управляться (К.).
Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Шури-мури — любовні справи, пригоди (СУМ-11). Тут вжито у значенні: таємні, секретні справи (Є.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It was Amata's own idea
To push the Latins to a confrontation,
She felt so down and looked for panacea
Outdoors, to be in affiliation
With women. They gave her their support
And went to houses to exhort
The folks to fight and to disparage
Aeneas. They had Turn's consent
To do whate'er it would take to prevent
Aeneas' royal marriage.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацінцаў на вайну Амата
Супроць Траянцаў узняла;
Чужой свая была ёй хата,
Больш па чужых яна жыла.
Па гораду жанчыны з ёю
Хадзілі дружнай грамадою
І падбівалі ваяваць.
Рабілі з Турнам шуры-муры,
Вылузваліся вон са скуры,
Каб не Эней, а ён быў зяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Виновна бе за туй Амата,
тя ги подстори, подлуди;
мир нямаше тя в свойта хата,
на улицата все седи.
Жените с нея се сдружиха
и всички къщи заредиха —
подкокоросват, все кълнат.
И с Турн въртяха шушу-мушу,
и се надяваха — трай душо! —
годежа тъй да развалят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies war das Wirken von Amata,
Die den Latinern Krieg gebracht.
Ihr Haus wurde ihr jetzt zu traurig,
So war die Straße nun ihr Heim.
Sie hat mit Frauen sich verbündet
Und zog mit ihnen durch die Stadt,
Um alle zum Krieg anzustacheln.
Mit Turnus machten sie fortan
Ein Techtelmechtel, daß Aeneas
Amatas Tochter nicht bekommt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To tak krzątała się Amata,
Latynów wraz do wojny pchnęła;
Już smutna dla niej była chata,
Więc na ulicy mieszkać jęła.
Kobiety z nią się połączyły,
Po całym mieście się włóczyły
I wciąż wojować namawiały.
Z Turnusem zniósłszy się ponurym,
Córuni, wprost wyłażąc z skóry,
Eneaszowi dać nie chciały.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А что касательно Аматы,
Она, оставя все дела,
Забыла, где и дверь у хаты,
На улице так и жила.
Все бабы вкруг нее собрались,
По городу гурьбой таскались
И подбивали воевать.
Водили с Турном шуры-муры
И поклялись — хоть вон из шкуры,
Но дочь Энею не отдать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Старалась о войне Амата
И хлопотала, как могла.
Казалась ей постылой хата,
На улице она жила.
А женщины с Аматой спелись
И, словно белены объелись,
Всех подстрекали воевать,
Водили с Турном шуры-муры
И зареклись, хоть вон из шкуры,
Энею девки не отдать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Всех взбаламутила Амата,
К войне латинцев подвела.
Своя прискучила ей хата,
На улице так и жила.
Все бабы вкруг нее собрались,
Гурьбой по городу таскались
И подбивали воевать.
Водили с Турном шуры-муры
И зареклись, хоть вон из шкуры,
Но дочь Энею не отдать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Всему давала ход Амата,
В войну латинцев вовлекла,
Совсем тесна ей стала хата,
На улице она жила.
С Аматой женщины связались,
Везде по городу таскались,
Всех подбивали воевать,
Вели и с Турном шуры-муры,
Уперлися, хоть вон из шкуры,
Энею дочь царя не дать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak Amata se přičinila
do boje poštvat Latiny,
a než by doma smutná byla,
běhala venku celé dny;
a ženské, hned s ní domluvené,
jak velká voda když se žene,
tak přemlouvaly k válce lid.
Hned měly s Turnem pletky samé:
Aeneáš dceru nedostane,
jed na to chtěly všecky vzít.

    

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли жінки де замішались
І їм ворочати дадуть;
Коли з розказами втаскались
Та пхикання ще додадуть,
Прощайсь навік тогді з порядком,
Пішло все к чорту неоглядком,
Жінки поставлять на своє.
Жінки! коли б ви більше їли,
А менш пащиковать уміли,
Були б в раю ви за сіє.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Колы жинкы де замишалысь
И имъ ворочаты дадуть;
Колы зъ росказамы втаскалысь,
Та пхыкання ще додадуть;
Прощайсь на викъ тогди съ порядкомъ,
Пишло все къ чорту неоглядкомъ,
Жинкы поставлять на свое.
Жинкы! колыбъ вы билше йилы,
А меньшъ пащыковать умилы,
Булы бъ въ раю вы за сіе.

Примітки: IV, 112.
         Частина IV стр. 112.

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Неоглядком — не оглядаючись (СУМ-20).

Пащиковать [Пащыковать] = дерзко рассказывать (К.).
Пащекувати — говорити недоброзичливо, злобливо або пишномовно, беззмістовно; базікати, теревенити (СУМ-11).

Пхикання [Пхыкання] = всхлипыванье (К.).
Тихий плач (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Should women get an upper hand
In some affairs of statehood spheres,
To tattle and assume command,
With good addition of their tears,
And worsen the severe condition,
And all would go to full perdition,
The women would achieve their goal.
Oh, women! If you would eat more,
And prattle less, and just ignore
Political affairs, you'd wear an aureole.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі дадуць жанчынам волю
Уладкаваць чый-небудзь лёс,
Калі яны ліхую долю
Клянуць і не шкадуюць слёз,
Тады, лічыце, пахаваны
Навек парадак пажаданы,
Свайго дамогуцца жанкі!
Жанкі! Калі б вы болей елі,
А балбаталі б менш, дык мелі,
Напэўна б, рай за спрыт такі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Жена отнейде щом се пръкне
и малко и дадеш права,
че като почне, та не млъкне,
а и захленчи след това —
навеки сбогом ред, порядък,
и ти, живот, до вчера гладък,
загубен си! Жени, жени,
да бяхте вечно яли, вместо
устата ви да мели често —
бог в рая ще ви настани!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wenn man erlauben soll, daß Frauen
Sich einmischen in ein Geschäft,
Einen mit Schwatzen überhäufen
Und fügen Tranen obendrein, -
Ade für immer jede Ordnung,
Beim Teufel landet alles dann:
Die Frauen kriegen, was sie wollen.
Ihr Frauen! Eßt doch etwas mehr
Und lernt weit weniger zu reden,
Dann kommt ihr in das Himmelreich!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A jeśli się kobiety wtrącą
I im pozwoli się tak kręcić,
Gdy zaczną gadać już bez końca,
Dołożą szlochu wedle chęci,
Porządku nigdy już nie będzie
I diabeł wszystko to posiądzie,
Kobiety na swym wciąż stawiają!
Kobiety! Więcej byście jadły,
A mniej paplały, jak popadło,
To byłybyście za to w raju.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Коль бабы замешались в дело,
Так уж покажут норов свой;
Глядишь — и сплетня уж поспела,
И хныканье, и брань, и вой.
Тогда прости-прощай порядки,
Пойдет все к черту без оглядки;
Свое возьмут, уж так и знай.
Когда б вы, бабы, больше ели
Да меньше б о делах шумели,
Ей-ей, попали бы все в рай.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Коль женщины не впору встрянут —
Сперва захнычут невзначай,
Затем соваться всюду станут, —
Советчицам лишь волю дай!
Тогда забудешь о порядке,
Пойдет всё к черту без оглядки.
О женщины! Не утаю,
Что, если б вы побольше ели
И меньше тарантить умели,
За это были бы в раю.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уж если бабы где втесались
И верховодить им дадут,
Да с россказнями коль вмешались,
К тому же слезы разведут,
Тогда прости-прощай порядки,
Пойдет все к черту без оглядки,
Покажут бабы прыть свою!
Когда б вы, бабы, больше ели,
А меньше попусту галдели,
То быть пришлось бы вам в раю!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Куда лишь только бабы встрянут,
Где своевольничать начнут,
Судить, рядить, судачить станут,
А хныканья коль поддадут,
Тогда прощай навек порядки,
Пойдет все к черту без оглядки,
По их все будет, так и знай!
Когда б вы, бабы, больше ели
И меньше без толку галдели,
Все, как одна, попали б в рай.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když ženské připletou se k věci
a nikdo jim v tom nebrání,
když mají při tom plno řečí
a ještě více fňukání,
pořádek na věky je ztracen
a k čertu letí všecka práce,
ony jen svoje melou dál.
Kdybyste, ženské, radši jedly
a hubou tolik nenamlely,
do ráje by vás pánbu vzal.

    

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як Турн біснується, лютує,
В сусідні царства шле послів,
Чи хто із них не поратує
Против троянських злих синів;
Коли Латин од поєдинків
Сховавсь під спід своїх будинків
І ждав, що буде за кінець;
Коли Юнона скрізь літає,
Всіх на Енея навертає
Весільний збить з його вінець;

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 113.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ Турнъ биснуется, лютуе,
Въ сусидни царства шле посливъ,
Чи хто изъ ныхъ не поратуе
Протывъ Трояньскыхъ злыхъ сынивъ;
Колы Латынъ, одъ поедынкивъ,
Сховавсь пидъ спидъ своихъ будынкивъ
И ждавъ, що буде за кинець;
Колы Юнона скризь литае,
Всихъ на Энея навертае
Весильный збыть зъ його винець:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 113.

Видання 1809:

рядок 2:

В сосідні царства шле послів

Примітки: IV, 113.
         Частина IV стр. 113.

Бісноватий біснуватий — лютий, роздратований, розгніваний; несамовитий (СУМ-20).

Будинки [Будынки]] = здание, господский дом (К.).
Будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).

Весільний вінець — корона, яку тримають над головами молодих під час обряду вінчання (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злиденний — не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний (СУМ-11).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Поратувати [Поратуваты] = защитить (К.).
Порятувати, рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Ратова́ть [Ратова́ть] = спасать (К.).
Ратувати — те саме, що ратоборствувати — воювати, боротися (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Спід [Спидъ] = спод (К.).
Нижня частина, дно чого-небудь (СУМ-11).

Сховати, сховатися — затаїтися, приховатися (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As Turn got violent and foamed in rage,
He sent the delegates to other states
While seeking help and patronage
Against the Trojan reprobates;
As Latin, very terrified,
Was forced to hide
And wait for butchery to stop,
The goddess Juno ran around
And smeared Aeneas as unsound,
To make his marriage planning flop.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У грозны час, як Турн лютуе,
Царам суседнім шле паслоў, —
А можа хто з іх паратуе
Ад тых Траянскіх злых сыноў;
Калі Лапін ад паядынкаў
Схаваўся ў глыб сваіх будынкаў,
Чакаў, калі бядзе канец:
Калі Юнона скрозь лятае,
Усіх каварна навучае
З Энея шлюбны збіць вянец;

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Додето Турн кипи и праща
в съседните царства гонци —
че само той ли ще захваща
война с троянските крадци;
дордето цар Латин в палата
се крие в ужас от войната
и чака като пръв плебей;
дордето и Юнона тича
и всички в битката въвлича,
да грабнат пая на Еней —

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wahrend noch Turnus zürnt und wütet
Und an die Nachbarn Boten schickt,
Damit sie ihm zu Hilfe eilen
Gegen Aeneas, diesen Schuft;
Während Latinus vor Scharmützeln
In den Gewölben sich versteckt,
Um dort das Ende abzuwarten;
Während noch Juno umher fliegt
Und alle lenkt gegen Aeneas
Und ihm den Hochzeitskranz entreißt, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy Turnus wścieka się, buntuje,
Do państw sąsiednich śle też posłów,
Czy które z nich nie poratuje
Przeciwko tym Trojanom podłym;
Latynus zaś od pojedynków
Na spodzie ukrył się budynków,
Na koniec waśni czekał z drżeniem;
Gdy w krąg Junona lata wredna,
Na Eneasza wszystkich jedna,
By strącić zeń weselny wieniec, —

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока рутульский царь лютует,
К царям соседним шлет послов,
Мол, кто из вас помочь рискует
Мне разогнать троянских псов;
Пока, от Турна укрываясь
И в теплой хате прохлаждаясь,
Бездействует Латин хитрец;
Пока Юнона, сна не зная,
Всех на Энея наущает —
Сбить свадебный с него венец, —

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пока, беснуясь, Турн посланцев
В соседние державы шлет,
На сукиных сынов троянцев
Искать управы всех зовет,
Пока Латин от потасовки
Скрывается в своей кладовке
И ждет — когда беде конец,
Пока Юнона всюду вьется,
Пока богине сбить неймется
С Энея свадебный венец, —

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Покуда Турн со зла лютеет
Да шлет окрест к царям послов —
Де, может, кто и порадеет
Изгнать троянцев, злых сынов;
Пока Латин от горькой доли
Под хатой прячется в подполье
И ждет, каков придет конец,
Юнона мечется все злее,
Всех натравляя на Энея, —
Венчальный сбить с него венец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А Турн беснуется, лютует,
В другие царства шлет послов,
Быть может, в помощь навербует
Рать на троянских злых врагов.
Когда Латин, боясь дуэли,
Лежал расслабленный в постели
И ждал, какой придет конец,
Юнона в городе летала
И сбить латинцев подбивала
С Энея свадебный венец.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Turn rozvzteklený strašně zuře
posílá k carům sousedním,
Jestli mu někdo nepomůže
proti těm trojským hostům zlým.
Latin ze strachu před soubojem
do svého domu zalez honem
a čeká, jak to dopadne;
a Juno lítá bez ustání,
štve všecky lidi na potkání,
aby měl Aenej po svatbě.

    

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гуде в Латії дзвін віщовий
І гасло всім к війні дає,
Щоб всяк латинець був готовий
К війні, в яку їх злость веде.
Там крик, тут галас, там клепало,
Тісниться люд і все тріщало.
Війна в кровавих ризах тут;
За нею рани, смерть, увіччя,
Безбожность і безчоловіччя
Хвіст мантії її несуть.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 113.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Гуде въ Латіи дзвинъ вищовый
И гасло всимъ къ війни дае,
Щобъ всякъ Латынець бувъ готовый
Къ війни, въ яку ихъ злость веде.
Тамъ крыкъ, тутъ галасъ, тамъ клепало,
Тиснытся людъ и все трищало.
Війна въ кровавыхъ рызахъ тутъ;
За нею раны, смерть, увичча,
Безбожность и безчоловичча,
Хвистъ мантіи ѣи несуть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 114.

Видання 1809:

рядок 2:

І гасло всім к войні дає

рядок 4:

К войні, в які їх злость веде

рядок 7:

Война в кровавих ризах тут

рядок 9:

Безбожность і безчеловіччя

Примітки: IV, 114.

       Частина IV стр. 114.

Безбожность безбожністьбезбожний — безсовісний, безсоромний, злочинний (СУМ-20).

Безчоловіччя нелюдськістьнелюдський — дуже жорстокий, немилосердний, деспотичний. Недостойний людини; ганебний (СУМ-20).

В кривавих ризах у вбранні, залитому кров'ю; закривавленому (СУМ-11,20).

Віщовий дзвін — який сповіщає про щось, служить сигналом до чого-небудь (СУМ-11).

Галас [Га́ласъ] = вопль (К.).
Крики, гамір (СУМ-11).

Гасло [Гасло] = набат (К.).
Умовний знак для дії; попередження, сигнал (СУМ-11).

Дзвін віщовий — дзвін, що скликав на віче, на народні збори (Ш.).

Клепало [Клепало] = клепня (К.).
Те саме, що било — підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби; // Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мантія — довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі (СУМ-20).

Війна в кровавих ризах тут і далі.
Нагадаємо, що четверта частина «Енеїди» писалася в роки перебування І. Котляревського на військовій службі та безперервних наполеонівських воєн, зеніту слави французького полководця, ровесника, навіть однолітка Котляревського (обидва народилися 1769), виходу армій Бонапарта до кордонів Росії. Так само, як раніше на службу в канцелярію, а потім на вельми нелегкий хліб домашнього учителя поміщицьких дітей, І. Котляревський пішов на військову службу тому, що не було ліпшого виходу. За своєю вдачею він був глибоко мирною людиною, органічно не сприймав духу мілітаризму. Останні чотири рядки строфи — кращий тому доказ. Тут зовсім відсутній елемент травестії та бурлеску. Натомість звучить не знана досі у письменника гнівна саркастична нота. В цих рядках вчуваються інтонації, повторені на історично вищому ідейно-естетичному рівні через чотири десятки років у «Кавказі» (1845) Т. Шевченка. Пригадаймо:

Лягло костьми
Людей муштрованих чимало.
А сльоз, а крові? Напоїть
Всіх імператорів би стало
З дітьми і внуками... (С.)

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In Latium the church bells tolled,
It meant: the war! Powwow!
Make ready, Latins, young and old,
To join the ranks right now.
And everywhere earsplitting noise,
The throngs of adults, girls and boys,
Kept shouting: "Now, the bloody war is here!
It brings us godlessness and inhumanity,
Wounds, death and bestiality!"
Some shouted "Glory" in that sick atmosphere.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гудзе ў Латыні звон суровы
І знак Лацінцам падае,
Каб кожны да вайны гатовы
Быў і пад сцяг ішоў яе.
Скрозь крыкі і лямантаванне,
Вайны жахлівай панаванне
Ў крывавай рызе паўстае:
Калецтва, раны, бессардэчнасць,
Пакуты, смерць, бесчалавечнасць
Нясуць хвост мантыі яе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

в Латинско звън звъни тревожно
и всички на война зове,
да тръгне, който е възможно,
на бой със злите врагове.
Там глас, тук повик, там клепало,
тълпят се, всичко накипяло.
Войната иде с гръм и рев,
след нея смърт, недъзи, рани,
безбожност, злоба — все подбрани —
и носят кървавия шлейф.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Läuten in Latium die Glocken
Und rufen alle auf zum Krieg,
Damit ein jeder sich bereite
Zu Ziehen, wo die Bosheit führt.
Hier Lärm, da Schreie, dort Geplänkel,
Die Massen drangen überall,
Der Krieg zieht ein in rotem Mantel,
Mit ihm Verwundung und der Tod,
Gottlosigkeit und Massensterben,
Die rote Schleppe folgt ihm nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już huczy w Lacjum dzwon wiecowy,
Obwieszcza wojnę w kraju cichym,
By każdy Latyn był gotowy
Do wojny, co ich złość popycha.
Tam krzyk, tu hałas, wkoło trzeszczy,
Lud tłoczy się i wszystko wrzeszczy.
Tu wojna sunie w szatach krwawych,
A za nią rany, śmierć, nieszczęście,
Bezbożność i nieludzkość wreszcie
Tren sukni niosą jej wśród wrzawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

По всей Латинии набатный
Несется звон и знать дает,
Чтоб всяк — и знатный и незнатный —
Готовился идти в поход.
И крик, и вой, и колотушки;
Теснится люд, ревут девчушки.
В кровавых ризах там и тут
Война. За нею — смерть, увечье.
Безбожье и бесчеловечье
Шлейф мантии ее несут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гудит сигнал тревоги ратной,
Скликая на войну Латынь.
Бьет злоба в колокол набатный.
Сумятица, куда ни кинь,
Шум, гомон, крики, звон клепала;
Уже война, подняв забрало,
В кровавых ризах тут как тут.
За ней — раненья, смерть, увечье;
Безбожность и бесчеловечье
Подол плаща ее несут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Гудит в Латии звон набата
И воевать народ зовет,
Чтоб всякий шел на супостата
Войной, куда их злость ведет.
Там крики, шум и гул клепала,
Теснился люд, и все трещало,
Война в кровавых ризах тут.
За нею раны, смерть, увечье,
Безбожье и бесчеловечье
Хвост мантии ее несут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Гудит, звенит набат на вече,
Сигнал на битву подает,
Чтоб все латинцы шли навстречу
Врагу, что гибель им несет.
Там крик, там плач... Латынь стонала,
Война из хат латинцев гнала,
Война в кровавых ризах тут;
А с нею раны, кровь, увечье,
Безбожность и бесчеловечье
Шлейф мантии ее несут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Poplašný zvon zní celou zemí
a svolává lid do boje,
aby hned byli připraveni
k válce, do níž je zloba štve.
Zde křik, tam halas, bubnování
a lid se valí bez přestání —
hle, válka v říze krvavé
a dlouhou vlečku nesou za ní
nelidskost, hrůza, smrt a rány,
vší bezbožnosti sluhové.

    

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Була в Латії синагога,
Збудована за давніх літ
Для Януса, сердита бога,
Которий дивних був приміт:
Він мав на голові дві тварі,
Чи гарниї були, чи харі,
Об тім Виргилій сам мовчить;
Но в мирне врем'я запирався,
Коли ж із храма показався,
Якраз війна і закипить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 115.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Була въ Латіи сынагога,
Збудована за давнихъ литъ
Для Януса сердыта бога,
Который дывныхъ бувъ прымитъ:
Винъ мавъ на голови дви твари,
Чи гарныи булы, чи хари,
Объ тимъ Выргылій самъ мовчытъ;
Но въ мырне времья запырався,
Колыжъ изъ храма показався,
Якь разъ війна и закыпытъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 115.

Видання 1809:

рядок 6:

Чи гарниє були, чи харі

Примітки: IV, 115.

       Частина IV стр. 115.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гарний [Гарный] = пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Збудовати [Збудоваты] = соорудить, выстроить, основать (К.).
Збудувати — споруджувати, зводити яку-небудь будівлю (споруду) (СУМ-20).

Твар [Тварь] = лице (К.).
Обличчя (СУМ-11).

Харя — дурное, отвратительное лицо, рожа, пыка (Дл.). Пика — потворне, бридке обличчя (СУМ-11).

Янус — у стародавніх римлян — бог часу, всякого початку і кінця, покровитель дверей і воріт, різних «входів» і «виходів». Зображувався у вигляді фігури з двома обличчями, зверненими в протилежні боки: старим — назад, в минуле; молодим — вперед, у майбутнє (С.). Коли починалась війна, храм Януса одкривався, і це означало, що народ перебуває в стані війни, коли храм було замкнуто — це означало, що Рим перебуває у згоді з іншими державами (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In Latium there was a synagogue
Erected for the god
Called Janus, as mad as a dog,
Whose character was very odd.
He had two faces.
Were those idiocrases
Cute, or? The poet does not say
A word on that. In time of peace
He stayed, as was his weird caprice,
Inside, but not when war was in full sway.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Была ў Латыні сінагога,
Пабудаваная даўно
Для Януса, такога бога,
Што меў аблічча не адно,
Што меў на галаве два твары,
Прыстойныя яны ці хары,
Вергілій сам аб тым маўчыць:
У мірны час бо запіраўся,
Калі ж, здаралася, з'яўляўся
Ён з храма, значыць, бітве быць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Издигаше се синагога,
отдавна построена тук,
и Янус в нея беше бога;
невиждан, като никой друг,
че с две лица му бе главата —
доброто, значи, и злината,
Вергилий за това мълчи;
той в мирно време вътре дреме,
но щом излезе — идва време
военен рог да заечи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In Latium stand eine Kirche
Erbaut vor einer langen Zeit,
Geweiht dem grimmigen Gott Janus,
Der eine Eigenschaft besaß:
Am Kopf hatte er zwei Gesichter, -
Sahen sie gut aus oder schlecht,
Vergil hat darüber geschwiegen, -
Doch wenn er mal in Friedenszeit
Hinaus aus seinem Tempel schreitet,
Entbrennt sofort danach ein Krieg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Była też w Lacjum synagoga,
Za dawnych lat wybudowana
Tam była dla Janusa boga,
Co był z przymiotów dziwnych znany:
Miał twarze dwie, czy były ładne,
Czy też odwrotnie, przeszkaradne,
Przemilcza o tym i Wergili;
On w czas pokoju się ukrywał,
Gdy się z świątyni ukazywał,
To wojna wrzała w tejże chwili.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Была в том царстве синагога,
Поставленная с давних лет
Для Януса — двойного бога,
Который дивных был примет:
Он на башке имел две рожи;
С чем эти рожи были схожи,
О том Вергилий сам молчит,
В дни мира Янус укрывался,
Но чуть из храма показался —
Война тотчас же закипит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В земле латинской синагога
Стояла с дедовских времен
Для Януса, лихого бога,
И был о двух обличьях он.
Пригожи с виду или хари
Для устрашенья смертной твари —
Про то молчит Вергилий сам.
Известно, впрочем, по преданью,
Что мир в стране сменялся бранью,
Как только отмыкали храм.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Была в Латии синагога,
Поставленная с давних лет
Для Януса — презлого бога,
Который дивных был примет:
На голове имел две рожи,
Страшны собою иль пригожи,
О том Вергилий сам молчит.
В дни мирные божок скрывался,
Но коль из храма показался —
Знай: тотчас битва закипит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Была в Латии синагога —
Постройки год давно забыт —
В честь Януса, такого бога,
Что нелюдим был и сердит;
Он на башке имел две рожи,
Уродливы или пригожи,
О том Вергилий сам молчит.
Был мир — он в храме запирался,
Но лишь из храма показался,
Гладишь — война уже кипит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

V Latiu byla synagoga
od dávných dob a socha v ní
Janusa, zuřivého boha,
jenž podivné měl vzezření:
měl na hlavě dva obličeje,
nevíme jaké, neznáme je,
Virgil nic o tom neříká.
Ten chrám byl zavřen v čase klidném
a bůh jen ukázal se lidem,
když začla vojna veliká.

    

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

По дзвону вся латинь сунула
До храма, з криком всі неслись.
І навстяж двері одімкнула,
І Янус вибіг, як харциз.
Воєнна буря закрутила,
Латинське серце замутила,
Завзятость всякого бере;
«Війни, війни!» — кричать, бажають,
Пекельним пламенем палають
І молодеє і старе.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 116.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

По дзвону вся Латынь сунула
До храма, съ крыкомъ вси неслысь,
И навстяжъ двери одимкнула,
И Янусъ выбигъ якъ харцызъ.
Военна буря закрутыла,
Латынське серце замутыла,
Завзятость взякого бере;
Війны, війны, крычатъ, бажають,
Пекельнымъ пламенемъ палають
И молодее и старе.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 116.

Видання 1809:

рядок 3:

І навстяж двері одомкнула

рядок 8:

«Войни, войни! — кричать, бажають

Примітки: IV, 116.
         Частина IV стр. 116.

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Висловлювати побажання про здійснення чого-небудь (СМ-11).

Брати — охоплювати кого-небудь (про почуття) (СУМ-11).

Дзвін віщовий — дзвін, що скликав на віче, на народні збори (Ш.).

Завзятість (завзятость) — властивість за знач. завзятий — який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Закрутити — повністю захопити кого-небудь, не лишаючи вільного часу (СУМ-20).

Замутити — вивести зі стану спокою; схвилювати. Замутити серце (душу) — вивести кого-небудь зі стану рівноваги, дуже збентежити (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Навстяжнавстіж — широко, повністю (про відчинені двері, вікна і т. ін.) (СУМ-20).

Палати — бути охопленим яким-небудь сильним почуттям, з пристрастю віддаватися почуттю, справі і т. ін. (СУМ-11).

Пекельний [Пекельный] = адский (К.).
Прикм. до пекло.

Сунути — піти навально, великою масою, безперервним потоком (СУМ-11).

Харциз [Харцызъ] = разбойник (К.).
Розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Янус — у стародавніх римлян — бог часу, всякого початку і кінця, покровитель дверей і воріт, різних «входів» і «виходів». Зображувався у вигляді фігури з двома обличчями, зверненими в протилежні боки: старим — назад, в минуле; молодим — вперед, у майбутнє (С.). Коли починалась війна, храм Януса одкривався, і це означало, що народ перебуває в стані війни, коли храм було замкнуто — це означало, що Рим перебуває у згоді з іншими державами (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when they heard the bell,
The Latins ran with howl and shout
Toward the temple. There, with a louder yell
They broke the door. The god ran out.
The war storm swirled,
It certainly unfurled
Their daring and audacity:
"War! War!" they ran and roared
And burned with passion like a horde,
Both old and young, with fiery pugnacity.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як вешчы звон Латынь пачула,
Пабегла ўся туды, дзе храм,
І насцеж дзверы расхінула,
І з храма Янус выбег сам.
Вайна, як бура, закруціла,
Лацінцам сэрцы затлуміла,
Узварушыла іх рады;
«Вайны, вайны!» — крычаць, жадаюць,
Пякельным полымем палаюць
І маладыя і дзяды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Звънът повлякъл бе тълпата —
към храма носеха се в тръс
и щом отвориха вратата,
изскочи Янус — стар харсъз.
И завилня военна буря —
в латинското сърце притуря
не само смелост, но и яд;
— Война, война — крещят, повтарят
и в адски пламъци изгарят,
заканват се и стар, и млад.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei Glockenklang zogen Latiner
Zum Tempel hin mit viel Geschrei,
Das Tor wurde weit aufgerissen,
Als Ritter trat Janus heraus.
Da brauste auf ein Kriegsgewitter,
Latiner Herzen schlugen hoch,
Erfaßt von einem Heldentaumel;
"Krieg! Krieg!" ertönte da der Ruf,
Ein Höllenfeuer in den Herzen
Entbrannte nun bei Jung und Alt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Po dzwonie Lacjum wyruszyło
Do chramu z krzykiem po gościńcach,
Na oścież drzwi w nim odemknęło
I Janus wybiegł jak złoczyńca.
Wojenna burza zakręciła,
Latynów serca zamąciła,
Zawziętość wszystkich bierze naraz;
I "wojny, wojny!" — krzyczą, życzą
Z piekielnym ogniem na obliczach
Każdziutki młody oraz stary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На звон латинцы к храму пулей
Неслись, таща старух, детей,
И лишь запоры отомкнули,
Как Янус прыснул из дверей.
Тут разом всех война взъярила,
Латинцев всех ожесточила,
И всяк бежит, как на пожар.
"Война, война!" — кричат, стенают
И адским пламенем пылают
Мужи и бабы, млад и стар.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По звону люди всколыхнулись,
К войне у всех припала страсть.
Ворота храма распахнулись,
И Янус, как разбойник, шасть!
В сердцах латинских бедокуря,
Военная взыграла буря,
И каждый ухарством объят.
«Войны, войны!» — кричат, желают,
Гееннским пламенем пылают,
Стремятся в битву стар и млад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

На звон горланя повалили
Латинцы к храму поскорей.
Лишь настежь двери отворили,
Как Янус выскочил, злодей.
Война всех бурей закрутила,
Сердца латинцев помутила —
Всех охватил задор лихой,
Как адским пламенем пылают:
«Войны! Войны!» — кричат, желают
И стар и млад наперебой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И тотчас к храму повалили
Латинцы, всяк орет, шумит,
Дверь храма настежь отворили,
И вышел Янус, как бандит.
Война вмиг воздух отравила,
Умы латинцев помутила,
Азарта возбудила дрожь;
«Войны, войны!» — кричат, желают
И адским пламенем пылают
И старики, и молодежь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lid seběhl se v okamžení,
když svolával jej zvonů hlas,
dokořán dveře otevřeny
a Janus vyběh jako ďas.
Bouř válečná se rozhořela,
latinská srdce zmátla zcela,
a jako čert když do nich vlez:
„Chcem válku!“ křičí jako diví,
pekelný plamen zloby živí
v starých i mladých války běs.

    

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинці військо хоть зібрали,
Та треба ж війську должносних,
Які б на щотах класти знали,
Які письменнійші із них.
Уже ж се мусить всякий знати,
Що військо треба харчовати,
І воїн без вина — хом'як.
Без битой голої копійки,
Без сей прелесниці-злодійки
Не можна воювать ніяк.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынци військо хоть зибралы,
Та требажъ къ війську должностныхь,
Якибъ на щотахъ класты зналы,
Яки пысьменнійши изъ ныхъ.
Ужежъ се мусытъ всякый знаты,
Що військо треба харчоваты,
И воинъ безъ вына — хомьякъ.
Безъ бытой голои копійкы,
Безъ сей прелестныци злодійкы,
Не можна воюваьь ни якъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 117.

Видання 1809:

рядки 1-2:

Латинці вісько хоть зібрали,
Да треба ж к віську должносних

рядок 6:

Що вісько треба харчовати

рядок 10:

Не можна воєвать ніяк

Примітки: IV, 117.
         Частина IV стр. 117.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Должносний — службова особа, чиновник, який виконує певні обов'язки (Т.Б.).

Злодій [Злодій] = вор (К.).
Те саме, що лиходій — той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Щоти, рус. — те саме, що рахівниця — простий лічильний прилад у вигляді чотирикутної рами з поперечними металевими прутиками і нанизаними на них кісточками для грошових та інших підрахунків (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The army needed conscripts able
To read and write, who were the best,
Who knew the Multiplication Table
And had more education than the rest.
How many times one must repeat
That all the armies have to eat?
A soldier without wine - a mole;
Without a penny to his name,
He is the same
Exactly like a wood-worm eaten pole.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хоць войску быў загад збірацца,
Ды трэба мець службоўцаў тых, —
Каб у рахунках разбірацца
Маглі песьменнейшыя з іх.
Бо мусіць жа ўсялякі ведаць,
Што хоча армія абедаць,
Што воін без віна — вахлак.
Без голай выцертай капейкі,
Без той спакусніцы-зладзейкі
Не можна ваяваць ніяк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Макар войска да се е сбрала,
и до грамотни ще опре:
да правят сметки със сметала,
да пишат и четат добре.
Известно е, и не от лани —
войската трябва да се храни,
войник без вино е теле.
А и без пукната копейка —
тая красавица-злодейка —
не се воюва, даже зле.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Während Latiner ihre Heere
Aufstellten, waren keine da,
Welche das Kriegshandwerk beherrschten
Und sich im Schreiben ausgekannt.
Ein jeder muß doch schließlich wissen,
Daß ein Soldat auch essen muß,
Daß ohne Wein er eine Kröte,
Ohne die Münze in der Hand,
Diese stets flatterhafte Diebin,
Er niemals fähig ist zum Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni wojsko swe zebrali,
Lecz urzędników dlań nie mieli,
Co na liczydłach by zliczali
I dobrze pisać by umieli.
Już musi każdy wiedzieć wszakże,
Że wojsko trzeba karmić także
I że bez wina żołnierz — mięczak.
Bez bitej gołej kopiejeczki,
Bez tej przewdzięcznej złodziejeczki
Nie można nijak machać mieczem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы войско хоть собрали,
Да надо ж войску должностных,
На счетах бойко чтоб считали
Да были б грамотней других,
Уж это знает всякий дурень,
Что воин любит харч в натуре
И выпить, тоже не дурак.
Опять же нужен счет копейке:
Без этой дамочки-злодейки
Нельзя ведь воевать никак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Однако для такой затеи —
Где должностной народ? Где власть?
Нужны же войску грамотеи
И мастера на счетах класть!
Замечу кстати, не речами
Питают войско, а харчами,
И воин без вина — хомяк.
А без прелестницы-злодейки,
Без битой меченой копейки
Нам воевать нельзя никак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А коль войска они собрали,
Не обойтись без должностных,
На счетах чтоб побойче клали
Да были б грамотней других.
Запомнить всякому годится,
Что войску надобно харчиться
И воин без вина — хомяк.
Без битой, ломаной копейки,
Без той прелестницы-злодейки,
Ведь воевать нельзя никак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинцы войско хоть собрали,
Но войску нужно должностных,
Чтоб положить на счетах знали,
А кто пограмотней из них, —
Дела вести — тут нужно знанье —
Ведь войску надо пропитанье,
И без вина солдат — хомяк.
Без медной ломаной копейки,
Без той прелестницы-злодейки
Войну вести нельзя никак.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když měli plno vojska, zbraní,
teď třeba vojsku správu dát,
osoby znalé počítání
a co umějí číst a psát.
To každý zná, kdo už byl v boji,
co stravování vojska stojí;
a co je voják bez vína?
A každý ví, že bez kopejky,
té svůdnice a čarodějky,
nemožno válku začínat.

    

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були златиї дні Астреї,
І славний був тогді народ;
Міняйлів брали в казначеї,
А фиглярі писали щот,
К роздачі порції — обтекар;
Картьожник — хлібний добрий пекар,
Гевальдигером — був шинькар,
Вожатими — сліпці, каліки,
Ораторами — недоріки,
Шпигоном — з церкви паламар.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы златые дни Астреи
И славный бувъ тогди народъ;
Миняйливъ бралы въ казначеи,
А фыгляри пысалы щотъ,
Къ роздачи порціи — обтекарь;
Картьожныкъ, — хлибный добрый пекарь,
Гевальдыгеромъ, — бувъ шынькарь,
Вожатымы, — слипци, каликы,
Ораторамы, — недорикы,
Шпыгономъ, — зъ церквы паламарь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 118.

Видання 1809:

рядок 5:

К роздачі порції — аптекар

рядок 10:

Шпіоном — з церкви паламар

Примітки: IV, 118.

       Частина IV стр. 118.

Астрея — у стародавніх греків Астрея (мала ще ім'я Діке) — богиня справедливості, дочка Зевса і Феміди. Жила на землі між людьми в «золотий вік», а коли настав «залізний вік» — покинула землю і стала зіркою на небі (С.). За міфологією, жила на землі в «Золотий вік», що його оспівав у своїй поемі «Роботи і дні» грецький поет Гесіод (VIII-VII ст. ст. до н. е.). Пізніше, засмучена лихом, що запанувало в людському житті, вона останньою з богів відійшла на небо. В сузір'ї Зодіака вона має назву Діви (Ш.).

Вожатий — тут у значенні: провідник, що вказує дорогу (СУМ-20).

Гевальдигер — у російській армії офіцер, що виконував поліцейські функції. Посада запроваджена Петром І, скасована після реформи 1861 р. (С.).

Златий — щасливий (СУМ-20).

Казначей — те саме, що скарбник — той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах (СУМ-20,11).

Міняйло — той, хто займається розміном грошей. У давні часи існував значний різнобій у грошових одиницях, єдиної твердо встановленої грошової системи не було. Міняйло на ярмарку був обов'язковою і вельми помітною фігурою. Він виконував роль банку, міняючи за певну винагороду гроші на монету, потрібну для розрахунку, займався також іншими фінансовими операціями (С.).

Недоріка [Недорика] = заика (К.).
Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова (СУМ-11).

Обтекар — аптекар (Л.).

Паламар (дружина паламаря — паламарка) — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник (СУМ-11).

Фиглярфігляр — 1. Акробат, фокусник, блазень (СУМ-11); театральний блазень (С.).

Шинькар — те саме, що шинкар — власник шинку або продавець у ньому (СУМ-11).

Шпигон — те саме, що шпигун.

Щот, рус. — те саме, що рахунок — документ із вказаною сумою грошей, які треба заплатити за придбану річ, зроблену послугу, виконану роботу і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, golden days of Asteria!
Most famous people lived there then,
He who had studied pharmacopoeia,
Distributed the food for military men.
The barterers dealt with finances,
The jokers managed extravagances,
The tavern-keeper was a cop,
The leaders were all blind and lame,
The stammerers were preachers with great fame,
The vestry-keeper was the spying sop.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Век залаты быў у Астрэі,
І слаўны быў тады народ;
Мяняла — лез у казначаі,
Актор-фігляр — рахункавод,
Разважваў порцыі — аптэкар,
Карцёжнік — добры хлебны пекар,
За паліцэйскага — шынкар,
Павадыром — сляпец, калека,
Прамоўца слаўны — недарэка,
Архіепіскапам — званар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О, златно време на Астрея,
че всеки в нещо беше цар:
надзорник ставаше злодея,
палячото пък — секретар,
платец бе всеки комарджия,
хлебар — добрият гуляйджия,
а аптекарят — кашевар,
водачи — слепи и сакати,
четци — пелтеци всепризнати,
шпионин — селският клисар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Goldenes Alter für Astrea
Und Großes leistete das Volk:
Der Tauschhändler führte Finanzen,
Der Possenreißer war Kassier,
Der Apotheker gab das Essen,
Der Sträfling machte gutes Brot,
Der Schankwirt war Gefängniswarter,
Anführer war, der blind und krank,
Der Geistesschwache war der Redner
Und Kirchendiener der Spion.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Był złoty wiek Astrei — Nike
I naród sławny był z opisów;
Wekslarza brano na skarbnika,
Komediant zaś rachunki pisał,
Porcje rozdawał im aptekarz;
Z karciarza był tam dobry piekarz,
Oficer — żandarm zaś z szynkarza,
Jąkały byli tam mówcami,
A ślepcy zaś przewodnikami,
Zakrystian szpiegiem być się ważył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Давно, в златые дни Астреи,
Был славный на земле народ:
Менял сажали в казначеи,
А фокусник всему вел счет;
К раздаче порций был аптекарь,
Картежник — был первейший пекарь,
Гауптвахтой ведал там шинкарь,
Проводниками шли слепые,
Ораторами — лишь немые,
А за шпиона — пономарь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Златые были дни Астреи,
И славный был тогда народ;
Менялу брали в казначеи,
А фигляры писали счет;
Раздатчик порций был аптекарь;
Картежник был усердный пекарь,
Гевальдигером был шинкарь,
Слепорожденный был вожатый,
Косноязычный был глашатай,
Шпион — из церкви пономарь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Златые были дни Астреи,
И славный был тогда народ:
Менял там брали в казначеи,
Казне вели фигляры счет,
К раздаче порций стал аптекарь,
Картежник был хороший пекарь,
Гевальдигером стал шинкарь,
Вожатыми — слепцы, калики,
А за ораторов — заики,
Шпионом — старый пономарь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Златые были дни Астреи,
И славный был тогда народ,
Менял сажали в казначеи,
А деньгам вел фигляр подсчет;
Пайков раздатчик был аптекарь,
Картежник — лучший хлебный пекарь,
Гевалдигером был шинкарь,
В проводники слепых забрили,
Ораторы — заики были,
Шпион — церковный пономарь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za vlády spravedlivé Diky —
to byly tenkrát zlaté dni!
K pokladně dali směnárníky,
šaškové byli účetní;
porce dělali lékárníci
a chleby pekli karbaníci,
gevaltigrem moh šenkýř být,
za vůdce měli slepé, hluché
a za řečníky chudé duchem
a špionem byl kostelník.

    

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всього не можна описати,
В Латії що тогді було,
Уже зволялися читати,
Що в голові у них гуло.
К війні хватались, поспішались,
І сами о світі не знались,
І все робили назворот:
Що строїть треба, те ламали,
Що треба кинуть, те ховали,
Що класть в кишеню, клали в рот.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Всього не можна опысаты,
Въ Латіи шо тогди було,
Уже зволялыся чытаты,
Що въ голови у ныхъ гуло.
Къ війни хваталысь, поспишалысь,
И самы о свити не зналысь,
И все робылы на зворотъ:
Що строить треба, те ламалы,
Що треба кынуть, те ховалы,
Що класть въ кишеню, клалы въ ротъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 119.

Видання 1809:

рядок 5:

К войні хватались, поспішались

Примітки: IV, 119.
         Частина IV стр. 119.

Зволятися зволяти — виявляти бажання, згоду що-небудь робити (СУМ-20).

Назворот — навпаки (СУМ-20).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — поспішати, квапитися  (СУМ-11).

Ховать [Ховать] = прятать (К.).
Ховати, ховатися — поміщати, класти що-небудь кудись, у певне місце (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I am unable to describe
What was in Latium long ago.
They deigned to read the diatribe,
Expressed in some rondeau.
They made haste to the war,
Not knowing how to slay that dinosaur.
They did things wrongly every day:
Instead of building things, they broke,
What was to keep alive, they used to choke,
What was to be preserved, they threw away.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І апісаць пяром няможна
Таго, што ў Лаціі было,
На сэрцы ў кожнага — трывожна,
А ў галаве — як звон, гуло.
Сябе да бою рыхтавалі,
Што ў свеце робіцца, не зналі,
Рабілі ўсё наадварот:
Дзе трэба будаваць — ламалі,
Што трэба выкінуць — хавалі,
Замест кішэні, клалі ў рот.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не мога аз, не се сърдете,
изцяло всичко да предам;
какво им мъти умовете,
читателю, видя го сам.
С войната хванаха се, спорят,
не знаят и какво да сторят,
повлече ги голям въртоп:
направа иска се — а чупят,
да хвърлят трябва — те пък трупат,
в устата пъхат — вместо в джоб.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht alles läßt sich klar beschreiben,
Was damals Latien erlebt;
Man hat sich schon erlaubt zu sehen,
Was in den Köpfen vor sich ging.
Sie waren von dem Krieg begeistert,
Doch kannten sie sich gar nicht aus,
Und trieben's im Umkehrverfahren:
Was aufzubauen - ward zerstört,
Was wegzuwerfen - ward erhalten,
Was für die Tasche - kam zum Mund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wszystkiego się opisać nie da,
Co się tam w Lacjum wtedy działo,
Już próbowali czytać tedy,
Co w głowie u nich aż huczało.
Do wojny biegiem wprost lecieli,
Że aż o świecie zapomnieli,
Na opak czyniąc już zajadle;
Co trza budować, to łamali,
Co trzeba rzucać, to chowali,
Co do kieszeni — do ust kładli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не описать, не доискаться,
Какой нашел на них там стих;
Извольте сами догадаться,
Что было в головах у них:
К войне готовясь, все спешили,
Не знали сами, что творили,
Всё делали наоборот;
Что надо строить, то ломали,
Что надо бросить — сохраняли,
Что класть в карман, то клали в рот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Возможно ль описать словами
Латинцев ошалелый вид?
Они уж признавали сами,
Что в головах у них гудит.
От спешки впрямь оторопели,
Метались, как в котле кипели,
Всё делали наоборот:
Что строить нужно, то ломали,
Что кинуть с полу поднимали,
Что класть в карман — то клали в рот.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не описать, как ни старайся,
Какая шла там кутерьма;
Кто прочитал, тот сам дознайся,
На что хватило им ума.
Дорвавшись до войны, спешили
И в толк не брали, что творили —
Все делали наоборот:
Что надо строить, то ломали,
Что надо бросить — сберегали.
Что класть в карман — пихали в рот.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как описать — где взять уменье,
Что в Латии произошло?
Читал я, а в глазах — затменье,
И в голове все кругом шло.
К войне спешили, гнали, жали,
Хоть мало что соображали,
Все делая наоборот:
Что нужно строить — то ломали,
Что нужно прятать — то бросали,
Что класть в карман — то клали в рот.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nemožno všecko popisovat,
co bylo v zemi latinské;
já nechci vykládat to znova,
co tady právě četli jste:
jak všichni do vojny se hnali,
co z toho vzejde, málo dbali,
dělali všecko naopak:
co měli spravit, polámali,
co zahodit, to schovávali,
snědli, co měli jíst až pak.

    

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нехай турбуються латинці,
Готовляться против троян,
Нехай видумують гостинці
Енею нашому в із'ян.
Загляньмо, Турн що коверзує,
Троянцям рать яку готує,
Бо Турн і сам дзіндзівер-зух!
Коли чи п'є — не проливає,
Коли чи б'є — то вже влучає,
Йому людей давить, як мух!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Нехай турбуются Латынци,
Готовлятся протывъ Троянъ,
Нехай выдумуютъ гостынци
Энею нашому въ изъянъ.
Загляньмо Турнъ що коверзуе,
Трояньцямъ рать яку готуе,
Бо Турнъ и самъ дзиндзиверъ-зухъ!
Колы чи пье — не пролывае,
Колы чи бье — то вже влучае,
Йому людей давыть, якъ мухъ!

Примітки: IV, 120.
         Частина IV стр. 120.

Давити — навалившись, ударом калічити, вбивати (СУМ-20).

Дзіндзивер-зух [Дзиндзиверъ-зухъ] = хват, лихач (К.).
Дзиндзивер — різновид рожі, мальви; символ хвацького молодця, а також гарної дівчини (Ж.). Зух — Завзята людина; молодець, хват (СУМ-11). Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ (Г.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Коверза [Коверза] = размышление (К.).
Вигадка, примха (СУМ-20). Раздумье, размышленіе (Г.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турбовать [Турбовать] = беспокоить (К.).
Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now let the Latins worry
About the preparations for the war,
Let them be hurry-scurry
To bring some gifts Aeneas-bachelor.
Let's have a look at Turn's caprice
What kind of masterpiece
He has now for the Trojans, what surprise?
Turn is a nimble blade,
Courageous, not afraid
To squash his foes like flies.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няхай збіраюцца Лацінцы
Паходам на Траянскі стан,
Няхай прыдумваюць гасцінцы,
Як лепш Энея ўвесці ў зман.
Мы ж пацікавімся, якую
Турн на Траянцаў раць рыхтуе,
Бо Турн і сам заўзяты зух!
Калі ён п'е — не пралівае,
Калі ён б'е — дык патрапляе,
Яму людзей душыць, як мух!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но нека нашите латинци
не се вълнуват, горещят
как на проклетите чуждинци,
на наш Еней да навредят.
Да видим Турн какви ги мъти,
с каква войска ще се запъти,
че бе самия ветрогон!
Щом пие — капка не пролива,
щом бие — чак човек убива,
все мрат като мухи, без стон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Verlassen wir nun die Latiner,
Wie sie zu den Trojanern stehn,
Und was sie noch im Schilde führen
Gegen Aeneas, als Geschenk.
Schauen wir lieber jetzt zu Turnus,
Was er so tut und was er treibt,
Da er ja tollkühn und verwegen,
Wenn er trinkt - schüttet er nie aus,
Und schlägt er zu - verfehlt er niemals,
Wie Fliegen wird der Feind zerstört!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Niech Latynowie się troskają,
Zbierają się na Trojan naszych,
Niech też podarki wymyślają
Na wielką szkodę Eneasza.
Zajrzyjmy, co też Turnus knuje,
Na Trojan wojsko jak szykuje,
Bo Turnus sam jest tęgim zuchem!
Za kołnierz nie wylewa pijąc
I zawsze trafia, kiedy bije,
A ludzi dusi niczym muchy!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пускай волнуются латинцы,
Готовятся против троян,
Пускай мозгуют про гостинцы,
Энею нашему в изъян.
Заглянем к Турну, чтоб дознаться,
Готов ли он с Энеем драться.
О Турне ходит в мире слух:
Коль он что пьет — не проливает,
Коль метит — так уж попадает,
Людей он давит, точно мух!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Теперь мы знаем, как латинцы
Поход готовят на троян,
Какие припасли гостинцы
Энею нашему в изъян.
Ещё проведать бы недурно,
Какой ждать каверзы от Турна?
Он — хват, сам черт ему не брат!
Уж коли пьет — не проливает,
Уж коли бьет — так попадает.
Людей, как мух, давить он рад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пускай волнуются латинцы,
Поход готовя на троян,
Пусть ладят хитрые гостинцы
Энею нашему в изъян.
А глянем, Турн что затевает
И для троянцев припасает —
Ведь Турн и сам драчун-петух.
Уж если пьет — не проливает,
Уж если бьет — то попадает,
Ему людей давить, что мух.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пусть беспокоятся латинцы,
Идя войною на троян,
Изобретают пусть гостинцы
Энею нашему в изъян:
Посмотрим, Турн что затевает,
Какое войско собирает,
Ведь Турн не промах парень — ух!
Он если пьет — не проливает,
А бьет — то промаху не знает,
Ему людей давить — что мух!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nechať Latini rozjaření
do války ženou každého
a vymýšlejí překvapení
pro Aeneáše našeho,
pohleďme, Turnus co teď shání
a jak se chystá na Trojany,
ten rváče nezapře, chraň bůh!
Když pije, kapku neulije,
a vždycky strefí se, když bije,
potluče lidí jako much.

    

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та й видно, що не був в зневазі,
Бо всі сусідні корольки
По просьбі, мовби по приказі,
Позапаляючи люльки,
Пішли в поход з своїм народом,
З начинням, потрухом і плодом,
Щоб Турнові допомагать:
Не дать Енеєві женитись,
Не дать в Латії поселитись,
К чортам енейців всіх послать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тай выдно, що небувъ въ зневази;
Бо вси сусидни королькы,
По прозьби, мовъ бы по прыкази,
Позапаляючы люлькы,
Пишлы въ походъ зъ своимъ народомъ,
Зъ начыннямъ, потрухомъ и плодомъ,
Щобъ Турнови допомагать:
Не дать Энееви женытысь,
Не дать въ Латіи поселытысь,
Къ чортамъ Энейцивъ всихъ послать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 121.

Видання 1809:

рядок 2:

Бо всі сосідні корольки

Примітки: IV, 121.
         Частина IV стр. 121.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зневага [Зневага] = беда (К.).
Крайня неповага, зверхньо-зарозуміле ставлення (до того, хто або що може заслуговувати на повагу) (СУМ-20).

К чортам загнати (послати) — призвести до загибелі, позбавити життя; убити (СУМ-11).

Люлька [Люлька] = трубка (К.).
Приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Плід [Плидъ] = плод, потомство (К.).
Те саме, що рід — усі родичі, рідні; родина, рідня (СУМ-11).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. З потрухом — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As we could see, he was respected
Because his neighbours, little tsars,
Responded to his plea, as was expected,
And smoking pipes and thick cigars,
Went off to war
To help the would-be conqueror,
Their neighbour Turn.
Aeneas would not be allowed to wed,
To be in Latium a master-head.
With him, they will be prompt and stern.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн быў кароль сваёй сядзібы;
І ўсе суседзі-каралі,
Па просьбе, па загаду нібы,
Па закліку яго, вялі
Свае народы ў пекла бою,
З начыннем, скарбам і сям'ёю —
Ішлі яму дапамагаць:
Не даць Энею пажаніцца,
У гэтым месцы пасяліцца,
Траянцаў прэч павыганяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Човек на почит бе, личеше,
че той по-дребните царе
с молба — а заповед си беше! —
успя за поход да сбере.
И те, захапали лулици,
с провизии, сено, войници
след Турн потеглиха на бой:
да грабнат на Еней момата
и да не им се врат в земята
ни хорицата му, ни той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man sieht, er wurde hoch geachtet,
Denn Könige des Nachbarreichs
Erfüllten willig seine Bitten,
Wie auf Geheiß zogen sie aus,
Nachdem die Pfeifen angezündet,
Und sie marschierten mit dem Heer,
Um Turnus kräftig beizustehen:
Die Heirat muß verhindert sein,
Aeneas darf im Land nicht leben,
Zum Teufel sollen alle ziehn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz widać, że był poważany,
Bo książątkowie też sąsiędni
Na prośbę jak na rozkaz dany
I kurząc fajki odpowiednio,
Ruszyli w pochód z swym narodem,
Ze sprzętem i trzewiami, płodem,
By Turnusowi pomóc w bojach;
Ożenek rozbić Eneasza,
Od kraju Lacjum go odstraszyć,
Do diabła posłać wszystkich Trojan.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как видно, был он в уваженье,
Коль все соседние царьки
По просьбе, как бы по веленью,
Подсунув в трубки угольки,
Пошли в поход со всем народом,
Скотиной, утварью, приплодом,
Чтоб Турну помощь оказать,
Не дать Энею пожениться,
Среди латинцев поселиться,
К чертям энейцев разогнать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Турн витязь был не из последних.
И, трубки раскурив, тотчас
Все корольки земель соседних,
Считая просьбу за приказ,
Пошли в поход со всем народом,
И с патрохами, и с приплодом,
Чтоб Турну-удальцу помочь:
Энею помешать жениться,
Не дать в Латии поселиться,
К чертям прогнать энейцев прочь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как видно, не был в небреженье,
Коль все соседние князьки
По просьбе, словно по веленью,
Раздувши в люльках огоньки,
Пошли в поход со всем народом,
С начинкой, потрохом, приплодом,
Чтоб Турну помощь оказать,
Не дать Энею ожениться,
Не дать в Латии поселиться,
К чертям энейцев всех загнать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн был в почете, видно сразу,
Коль все соседи-короли
По просьбе, что равна приказу,
Взяв трубки в зубы, побрели,
Пошли в далекий путь походом,
Со всем имуществом, с народом
Рутульцу Турну помогать,
Энею помешать жениться,
В стране латинской поселиться,
К чертям энеевцев прогнать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Byl Turnus vážený a známý,
že hned sousední králové
jak na rozkaz šli k němu sami,
a zapálivše lulky své,
sháněli ochotně a rádi
dobytek, vojsko, harampádí,
všichni mu přišli pomáhat;
ne, Aeneáš se neožení,
latinská zem pro Trojské není,
nejlíp je všechny k čertu hnát.

    

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не хмара сонце заступила,
Не вихор порохом вертить,
Не галич чорна поле вкрила,
Не буйний вітер се шумить.
Се військо йде всіма шляхами,
Се ратне брязкотить збруями,
В Ардєю-город поспіша.
Стовп пороху під небо в'ється,
Сама земля, здається, гнеться;
Енею! де тепер душа?

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 122.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не хмара сонце заступыла,
Не выхоръ порохомъ вертыть,
Не галычъ чорна поле вкрыла,
Не буйный витеръ се шумытъ:
Се військо йде всима шляхамы,
Се ратне брязкотытъ збруямы,
Въ Ардею городъ поспиша.
Стовпъ пороху пидъ небо въется,
Сама земля, здается, гнется;
Энею! де теперъ душа?

Ардея, столичный Рутульскій городъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 122.

Видання 1809:

рядок 5:

Се вісько йде всіма шляхами

рядок 10:

Енею! где тепер душа

Примітки: IV, 122.

       Частина IV стр. 122.

Ардея — столичне рутульске місто (К.).

Брязкотать [Брязкотать] = звенеть, шуметь (К.).
Брязкотати, брязкотіти, брязкати, бряжчати — ударяючись, утворювати брязкіт, дзвінкі звуки (про металеві, скляні і т. ін. предмети) (СУМ-20).

Вертіти — рухати, повертати в різні боки (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Витися — клубочачись, підніматися в повітря (про дим, пил і т. ін.) (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Галич [Га́лычъ] = галки (К.).
Збірн. до галка птах родини воронових із чорним пір'ям, блискучим на спині.

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Заступати — загороджуючи, затуляючи, оповиваючи і т. ін. кого-, що-небудь, робити невидним повністю або частково (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Порох [Порохъ] = пыль (К.).
Дрібні тверді частинки, які зависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь; пил, курява (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Сап'янці [Сапьянци] = сапоги сафьяновые (К.).
Чоботи або черевики, пошиті із сап'яну — тонкої м'якої шкіри найрізноманітніших кольорів, вигот. із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур (СУМ-11).

Танцюра [Танцюра] = танцор (К.).
Танцюрист, танцюристка (СУМ-11).

Шлях — смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It wasn't the clouds that hid the sun,
And not the hurricane to twirl the dust,
And not the crows had overrun
The fields, and not the sudden gust.
It was the armies on all roads
With weaponry that kills and goads.
They headed for the capital city.
The shafts of dust had reached the clouds,
The earth was heaving all enwrapped in shrouds
Of haze. Aeneas! Where is your soul? What pity!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не хмары сонца зацямрылі,
Не слупам круціць пыл віхор,
Не груганы палеткі ўкрылі,
Не вецер гне і трушчыць бор:
То арміі, назло Энею,
Імкліва рушаць у Ардэю,
Як цыганы да кірмаша.
Слуп пылу над шляхамі ўецца,
Сама зямля, здаецца, гнецца:
Дзе, пан Эней, твая душа?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не облак слънцето закрива,
ни вихър прах е завъртял,
ни орляк врани се извива,
ни буен вятър е завял —
войска отвсякъде приижда,
звън, звякот, нищо се не вижда —
Ардея гонят откога!
Върти се прах до небесата
и тътне, гъне се земята.
Еней! Къде ли си сега?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht Wolken hängen vor der Sonne,
Kein Wirbelsturm erhebt den Staub,
Nicht schwarze Dohlen sind's am Acker
Und kein Wind heult über dem Feld,
Die Heere sind's, die vorwärts stürmen
Mit Dröhnen und Waffengeklirr,
Sie eilen zu der Stadt Ardea;
Eine Staubwolke steigt empor,
Man glaubt, die Erde würde beben, -
Aeneas! Wo ist jetzt dein Geist?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie chmura słońce przesłoniła,
Nie wicher kurzem wściekle kręci,
Nie czarne wrony pole skryły,
Nie wiatr też bystry dmie zawzięcie:
To wojsko się na drogach roi,
To ono wkoło brzęczy zbroją,
Mknie do Ardei — miasta całe.
Pod niebo słup się kurzu wspina,
A ziemia, zdaje się, ugina,
O Eneaszu! Gdzie twa śmiałość?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не туча солнышко затмила,
Не ветер пыль в степи вихрит,
Не воронье поля закрыло,
Не вихорь травами шумит:
То войско прет по всем дорогам,
То мчится Турнова подмога,
К Ардее-городу спеша.
Столб пыли по дороге вьется,
Сама земля, казалось, гнется,
Прощай, Энеева душа!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не туча солнце засланила,
Не буйный вихрь кружил, пыля,
Не стая галок чернокрыла
Слеталась нынче на поля, —
По всем шляхам, гремя булатом,
Шла рать навстречу супостатам,
К Ардее-городу спеша.
Казалось, пыль до неба вьется,
Сама земля, казалось, гнется.
Эней! Прощай твоя душа!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не туча солнышко затмила,
Не вихорь пыль столбом кружит,
Не воронье поля покрыло,
Не буйный ветер то шумит:
Войска, оружием бряцая,
Идут дорогами без края,
К Ардее-городу спеша.
Столб пыли в поднебесье вьется,
Сама земля, сдается, гнется.
Эней! О, где твоя душа?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не туча солнце заступила,
Не пылью черной вихрь вертит,
Не воронье поля покрыло,
Не ветер яростно шумит,
А войско всеми прет путями,
Гремит воинственно мечами,
Спешит в Ардею-городок,
Пыль по дорогам в небо вьется,
Сама земля как-будто гнется;
Эней, куда ведет твой рок?!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nezašlo slunce v temných mracích,
nezdvíhá vítr šedý prach,
nekryjí pole černí ptáci,
nehučí vítr v doubravách:
to po cestách se vojska rojí,
břinkají, řinčí těžkou zbrojí,
táhnou do města Ardeje.
Sloup prachu se až k nebi vznáší,
zdá se, že slyšíš zem se třásti;
kam Aeneáš se poděje?

    

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мезентій наперед тирренський
Пред страшним воїнством гряде;
Було полковник так Лубенський
Колись к Полтаві полк веде,
Під земляні Полтавські вали
(Де шведи голови поклали)
Полтаву-матушку спасать;
Пропали шведи тут прочвари,
Пропав і вал — а булевари
Досталось нам тепер топтать.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 123.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мезентій напередъ Тырренській
Предъ страшнымъ воинствомъ гряде;
Було полковныкъ такъ Лубенській
Колысь къ Полтави полкъ веде,
Пидъ земляни Полтавськи валы,
(Де Шведы головы поклалы)
Полтаву матушку спасать;
Пропалы Шведы тутъ прочвары,
Пропавъ и валъ, — а булевары
Досталось намъ теперь топтать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 123.

Видання 1809:

рядок 6:

(Где шведи голови поклали)

Примітки: IV, 123.

       Частина IV стр. 123.

Булевар — те саме, що бульвар — обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Колись — у якийсь час у минулому (СУМ-20).

Мезентійй — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Прочвара [Прочвара] = странный бродяга (К.).
Те саме, що потвора — страхітлива фантастична істота; страховище (СУМ-11).

Тирренці — етруски (С.).

Було полковник так Лубенський і далі.
Лубенський полк — один з українських полків, з допомогою яких російські війська в 1709 році під Полтавою розгромили шведів. Лубенським полком в 1708-1728 роках командував А. Маркович (Д.).

Пропав і вал...
Йдеться про вали фортеці, в якій гарнізон Полтави витримував облогу шведів до завершення Полтавської битви. Фортеця достояла до часів І. Котляревського. Коли у 1787 р. Катерина ІІ проїздом відвідала Полтаву, їй урочисто вручили ключі від цієї фортеці. На початку XІX ст. фортеця була ліквідована, а осілі від часу земляні вали перетворені на бульвари. У І. Котляревського «булевари» — на той час порівняно нове слово, вживалося ще в первісному його значенні (франц. boulevard: вал, насип). Пізніше так називали обладнані на міському валу місця для прогулянок, звичайно обсаджені деревами (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Mesentius of Etrurie led
His terrifying host.
Well, many years ago, as it is said,
A colonel of Poltava had led his most
Distinguished Lubny regiment
To save the famous battlement,
To rescue the Poltava-city.
The Sweeds, the ugly bugaboo,
Had disappeared, the rampart, too.
We walk the boulevard and feel deep pity.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наперадзе Мэзэнт Тэрэнскі,
Як раці правадыр, ішоў, —
Бывала, гэтак полк Лубенскі
Палкоўнік у Палтаву вёў,
На той Палтаўскі вал славуты
(Дзе горды Швед зазнаў пакуты)
Палтаву-маці ратаваць;
Прапалі Шведы, як пачвары,
Прапаў і вал — але бульвары
Нам засталіся, каб гуляць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Мезентий — славен цар тиренски —
напредва в страшен, стегнат строй,
така полковник пан Лубенски
се хвърля край Полтава в бой,
не може да го спре и валът
(там шведските глави се валят) —
Полтава, милата, зове.
Сега ни шведски авангарди,
ни вал се вижда - булеварди,
насам-натам народ снове.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mezentius, Etrusker König,
Führt eine mächtige Armee,
Ähnlich wie der Lubensker Hauptmann
Einstmals gegen Poltawa zog,
Als er den Festungswall erreichte
Und alle Schweden niederwarf,
Die Mütterchen Poltawa schützten.
Schweden, die Ungeheuer, tot,
Zerstört der Wall und auch die Straßen,
Sie festzutreten war's an uns.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mezencjusz wpierw, wódz tyrreński,
Podąża przed żołnierstwem żwawo,
Tak jak pułkownik ów Łubieński
Prowadził pułk swój pod Połtawę,
Pod te połtawskie ziemne wały
(Gdzie Szwedów nagła śmierć spotkała),
Połtawę — matkę poratować;
Przepadli Szwedzi jak poczwary
I przepadł wał, a po bulwarach
Nam przyszło dreptać, spacerować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мезентий впереди Тирренский
Пред грозным воинством грядет, —
Бывало, так свой полк Лубенский
Полковник на валы ведет,
Где шведы, головы сложили,
Где в бой бегом полки спешили
Полтаву-матушку спасать.
Дождались шведы тяжкой кары,
Пропал и вал — и лишь бульвары
Досталось нам теперь топтать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мезентий впереди Тирренский,
И воинства за ним стена.
Точь-в-точь полковник. так Лубенский
Свой полк в былые времена
Вел к земляным валам Полтавы
(Где шведы полегли без славы) —
Полтаву-матушку спасать.
И шведов-чудищ нет в помине,
И вал исчез, — осталось ныне
Одни бульвары нам топтать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мезентий спереди Тирренский
Пред грозными войсками шел,
Вот так, бывало, полк Лубенский
Полковник под Полтаву вел.
На те валы они спешили,
Где шведы головы сложили,
Полтаву-матушку спасать.
И шведы тут пропали, твари,
И вал пропал, ну, а бульвары
Досталось нам теперь топтать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мезентий, храбрый князь тирренский
С огромным войском грозно шел;
Вот так полковник полк Лубенский
Когда-то на Полтаву вел,
К валам (под ними Карла били,
Тут шведы головы сложили),
Полтаву-матушку спасать.
Пропали шведы там задаром,
Валы сравнялись, по бульварам
Нам довелось теперь гулять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tyrrhenský Mesentius táhne
s vojskem, až z něho hrůza jde,
jak Lubenský pluk vedl k slávě
plukovník tehdy k Poltavě,
pod zemní navršené valy
(tam Švédové své hlavy kladli),
šel zachránit on Poltavu.
Co Švédů padlo na těch valech,
kde nyní chodit po bulvárech
je dopřáno nám po právu.

    

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сим на бендюгах плететься
Байстрюк Авентій-попадич,
З своєю челяддю ведеться,
Як з блюдолизами панич.
Знакомого він пана внучок,
Добродій песиків і сучок
І лошаків мінять охоч.
Авентій був розбійник з пупку,
Всіх тормошив, валяв на купку,
Дивився бісом, гадом, сторч.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 124.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымъ на бендюгахъ плетется,
Байстрюкъ Авентій попадычъ,
Зъ своею челядью ведется,
Якъ зъ блюдолызамы панычъ.
Знакомого винъ пана внучокъ,
Добродій песыкивъ и сучокъ
И лошакивъ минять охочъ.
Авентій бувъ розбійныкъ спупку,
Всихъ тормошывъ, валявъ на купку,
Дывывся бисомъ, гадомъ, сторчъ.

Авентій рожденъ отъ жрицы Реи и Геркулеса.

Примітки: IV, 124.

       Частина IV стр. 124.

Авентій (Авент) — союзник Турна, народжений від нешлюбного зв'язку Геракла (Геркулеса) і жриці Реї.  Оскільки батько Геркулеса сам громовержець Зевс, то Авентій «знакомого... пана внучок». У Вергілія Авентій (Авентін) вирушає в похід на бойовій колісниці у вояцькому обладунку Геркулеса (С.). Вбитий Енеєм.

Байстрюк [Байстрюкъ] = незаконнорожденный (К.).
Позашлюбний син (СУМ-20).

Бендюги [Беньдюгы] = роспуски (К.).
Биндюги, бендюгирозм. — великий простий віз для вантажів (СУМ-11).

Бісом дивитися — сердито, гнівно, вороже дивитися; сердитися (СУМ-11).

Блюдолиз — той, хто догоджає кому-небудь, підлабузнюється заради власної вигоди; підлабузник (СУМ-20).

Валити — примушувати падати, силою перекидати. // Убивати (СУМ-11).

Гадина [Гадына] = змея (К.).
Те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Добродій — добродійник (СУМ-20).

Купка — зменш. до купа — велика кількість чого-небудь складеного, зсипаного горою водному місці; гора. На купку — в одне місце, усіх разом (СУМ-20).

Пуп — круглий рубець посередині живота, який залишається на місці відпадіння пуповини. З пупку — з дитинства (СУМ-11).

Сторч — у стоячому, вертикальному положенні; стійма. Дивитись сторч — дивитись неприязно, вороже (СУМ-11).

Челядь — дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind him crept the flabbergaster
With his domestics-parasites;
Aventius was like some grand master
With cohorts of outstanding knights.
The grandson of a well known gent,
He was a doggies lover with a bent
For trading horses, young and old;
He was a cutthroat from infancy,
Full of excessive militancy.
He looked askance and cold.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За ім грымеў на панарадзе
Байструк Авенцый-пападдзіч,
Ён з чэляддзю быў браце-сваце,
Як з дармаедамі паніч.
Знаёмага ён пана ўнучак,
Аматар пёсікаў і сучак,
Мяняў і коні, як цыган.
Ён, нібы рабаўнік з дарогі,
Штурхаў усіх, выкручваў ногі,
Глядзеў, як чорт, Авенцый-пан.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И оня копелдак Авентий,
качил в талиги своя стан,
потеглил със слуги-левенти,
тъй както с блюдолизци — пан.
На пан известен мило внуче,
прибираше той всяко куче,
конете сменяше през ден.
Бе хаирсъз и половина —
щом хване, те разпартушиня
и гледа зверски, накървен.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun schleppt sich an auf einem Fuhrwerk,
Aventin, Rheas Bastard Sohn;
Er zieht umher mit seinen Dienern,
Wie mit den Schmeichlern ein Galan.
Enkel eines berühmten Mannes,
Er liebt die kleinen Hündchen sehr,
Auch Pferdenarr kann man ihn nennen;
Ein Raufbold war er von Geburt,
Kämpfte und schlug sich gleich mit jedem
Und blickte ständig finster drein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A za nim się z wozami snuje
Awencjusz, bękart popadiowy,
A swoją czeladź tak traktuje
Jak panicz zgraję lizusową.
Jest znajomego pana wnuczkiem,
Dobrodziej pieski oraz suczki,
Źrebięta wciąż wymieniać chętny.
Awencjusz — oto zbój prawdziwy,
Na kupę zwalał martwych, żywych,
A patrzył zezem, jak gad wstrętny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Авентий вслед за ним плетется,
Своих не утруждая ног,
В телегах с челядью трясется,
Как с блюдолизами панок.
Известного он пана внучек,
Любитель кобельков и сучек,
Охотник лошадей менять.
Сызмальства был Авентий жохом,
Разбойником и выпивохой;
Ему б лишь драться, пить да спать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Затем на битюгах тащился
Авентий-попадьич, байстрюк,
И с челядью он обходился,
Как с прихлебалами барчук.
Знакомому был пану внучек,
Господских кобельков и сучек
И лошаков менять умел.
Разбойник от рожденья — бучу
Любил поднять, валил всех в кучу
И чертом, бирюком глядел.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Авентий на арбе тащился,
Побочный попадьи сынок,
Что с челядью своей водился,
Как с блюдолизами панок.
Знакомого он пана внучек,
Охоч до кобельков и сучек
И стригунов менять любил.
Он слыл головорезом сроду
И множество извел народу,
На всех глаза, как черт, лупил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За ним Авентий вслед несется
В возке, подкидыш-попадьич,
Со всею челядью плетется,
Как с блюдолизами панич;
Знакомого он пана внучек,
Любитель песиков и сучек
И лошадей менять любил.
Авентий — бич родных сторонок,
Разбойник был еще с пеленок,
Он словно черт насуплен был.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za ním se s vozy svými rojí
ten popský panchart Aventin,
za sebou vede čeleď svoji
jak svoje pejsky panský syn.
Známého pána vnouče smělé
psům, fenkám dělá dobroděje,
hříbata mění, prodává.
Aventin zbojník je sic mladý,
bít lidi, házet na hromady
ďábelská je mu zábava.

    

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут військо кіннеє валилось
І дуже руччеє було;
Отаман звався Покотиллос,
А асаул Караспуло.
Се гречеськії проскіноси,
Із Біломор'я все пендоси,
З Мореа, Дельта, Кефалос;
Везли з собою лагомини,
Оливу, мило, риж, маслини,
І капама, кебаб калос.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 125.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ військо киннее валылось
И дуже руччее було;
Отаманъ звався Покотыллосъ,
А Асаулъ Караспуло.
Се Гречеськіе проскиносы,
Изъ Биломорья все пендосы,
Зъ Мореа, Дельта, Кефалосъ;
Везлы зъ собою лагомыны,
Олыву, мыло, рыжъ, маслыны,
И капама, кебабъ калосъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 125.

Видання 1809:

рядок 1:

Тут вісько коннеє валилось

рядок 3:

Атаман звався Покотиллос

рядок 6:

Із Біломоре все пендоси

Примітки: IV, 125.

       Частина IV стр. 125.

Асаул осавул — виборна старшинська посада за військово-територіального устрою. Були звання генерального, полкового, сотенного, артилерійського осавула (С.).

Біломор'я — заснований у XV ст. монастир на Соловецькому острові, служило місцем ув'язнення й заслання противників самодержавства та офіційної православної церкви, інколи — також небезпечних кримінальних злочинців. У довгому списку засланих у різні часи на Соловки немало грецьких імен. Наприклад, у XVІІ ст. На Соловки був засланий видатний церковний діяч грек Арсеній, звинувачений у єресі. В даному контексті Біломор'я — місце ув'язнення (С.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Дельта — півострів поблизу Босфора (С.).

Калос (грецьке) — хороший, добрий (Л.).

Капама́ [Капама́] = род пирожного из Греч. (К.).

Караспуло — у Вергілія — Карас, грек, союзник Турна (С.). Переінакшене ім'я італійського героя Коранта, згадуваного Вергілієм (Д.). Використане українське прізвище Карась з грецьким закінченням (Ш.).

Кеба́б [Кеба́б] = жаркое, сло. Греч. (К.).
Те саме, що люля-кебаб — гостра східна страва у формі невеликих котлет або ковбасок перев. з баранячого фаршу (СУМ-20). У Лепкого кебаб — ласощі. Калос кебаб (грецьк.) — смачне смажене м'ясо (Ш.).

Кефалос, або Кефалонія — острів коло Греції (С.).

Лагомини і лакомини — те саме, що ласощі (СУМ-20).

МореаМорея — грецький півостров (у старині Пельопонез) (Л.).

Покотиллос — у Вергілія — Катілла (С.); грек, союзник Турна. Використане українське прізвище Покотило з грецьким закінченням (Ш.).

Проскіноси — тут гра слів. Проскіноси: 1) ті, що несуть, прапороносці, передові частини; 2) ті, що несуть, злодії (С.).

Риж [Рыжъ] = сарачинское пшено, рис (К.)
Рис (СУМ-11). Сарачинское пшено — более древнее, русское название риса (Брокгауз и Ефрон). У Даля — сарацинское.

Руччий — справний (Л.); хвацький, проворний (С.).

Тут військо кіннеє валилось і далі.
Тут — травестійна двоїстість, змішування стародавніх і сучасних І. Котляревському греків, що жили на Україні. На українських землях ще з XV ст., після завоювання Греції турками—османами, виник ряд колоній греків—емігрантів. Близько 1656 р. значна грецька колонія виникла в Ніжині. Займалися греки торгівлею і після заснування колонії одержали від гетьмана Богдана Хмельницького право на вільну торгівлю як в Ніжині, так і по всій Україні. Трималися вони своєю громадою досить довго, мали в певних межах самоврядування, свій магістрат. Зберігала свою окремішність грецька колонія і в'часи І. Котляревського. В «Енеїді» сучасні письменникові українські греки немов накладаються на стародавніх греків Вергілія. Маємо навіть не двоїсту, а троїсту травестію. Прізвища перелицьовуються на український і тут же на новогрецький лад. Замість Покотило (від імені героя Катілла — у Вергілія) — Покотиллос, замість Карась (від імені Караса — у Вергілія) — Караспуло.
Се гречеськії проскіноси — тут: гра слів. Проскіноси: 1) ті, що несуть, прапороносці, передові частини; 2) ті, що несуть, злодії.
Із Біломор'я все пендоси — Біломор'я, власне заснований у XV ст. монастир на Соловецькому острові, служило місцем ув'язнення й заслання противників самодержавства та офіційної православної церкви, інколи — також небезпечних кримінальних злочинців. У довгому списку засланих у різні часи на Соловки немало грецьких імен. Наприклад, у XVІІ ст. На Соловки був засланий видатний церковний діяч грек Арсеній, звинувачений у єресі. В даному контексті Біломор'я — місце ув'язнення (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The cavalry rushed across
The field, it was so brisk,
Their ataman, Pokotylos,
His deputy was Karaspalo, a basilisk.
From White Sea well-known as pendosy,
The foremost Grecian proskinosy
From Morea, and Delta, Kefalos;
They had sweet meats and rice,
Soap, olives, fruits and spice,
And kapam, kebab and kalos.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Далей жа конніца валіла,
Канца і краю не было;
За атамана — Пакацілас,
А есаул Карасьпуло.
То часці ўсе перадавыя,
Аж з Беламор'я людзі тыя,
З Мерэя, з Дэльты, з Кефелос;
Вязлі ласункі: апельсіны,
Алей, лімоны, рыс, масліны,
І капама, кебаб, келос.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Едно кълбо се е спешило —
с пешаци, с конници било.
И Агаман е Покотилос,
а есаул Караспуло.
Това са гръцките момчета
от беломорските градчета,
Морея, Делта, Кефалос;
понесли са в безброй съдини
сапун, оливия, маслини
и капама, кебап калос.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dahinter drängten vorwärts Reiter,
Die sehr gewandt und äußerst flink;
Dir Otaman hieß Pokotyllos,
Karaspulo der Osavul.
Es waren Vorreiter der Griechen,
Ein kühnes Volk vom Weißen Meer,
Aus Kefalos, Morea, Delta;
Sie führten Leckereien mit,
Auch Öl und Seife, Reis, Oliven,
Kapama, Kebab und Kalos.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Konnica tutaj się toczyła
I była rącza też w ogóle;
Ataman zwał się Potoczyllos,
Esauł zasię Karaspulo.
To byli greccy proskinosi,
Szli z Białomorza ci pendosi,
Z Morei, Dełty i Kefalos;
Ze sobą wieźli różne śliwki,
Łakocie, mydło, ryż, oliwki,
Kapamę, kebab oraz kalos.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Там войско конное валило.
Несметно конников число;
Их атаман был Покатилос,
А есаул — Караспуло.
То греческие шли вояки,
Что прискакали ради драки,
Оставя Дельту, Кефалос,
Везя с собой, как к именинам,
Оливки, мыло, рис, маслины —
Кому достать что привелось.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А дальше конница стремилась,
Испытанное войско шло:
Там атаман был Покотиллос,
А есаул — Караспуло.
Лихие греческие части!
Они везли с собою сласти —
Пирожные, кебаб-калос,
А также мыло, рис, оливы —
Всё, чем богат их край счастливый:
Морея, Дельта, Кефалос.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут войско конное валило,
Стремительным потоком шло,
Их атаман был Покотиллос,
А есаул — Караспуло;
То греческие проскиносы —
Из Беломорья все пендосы;
Покинув Дельту, Кефалос,
Везли с собою лакомств силу:
Оливки, рис, маслины, мыло
И капама, кебаб калос.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут войско конное катилось,
Оно за лучшее слыло,
В нем атаман был Покотиллос,
А эсаул Караспуло;
Всё греческие проскиносы,
Из Беломории пендосы,
Из Дельф, Мореа, Кефалос;
Везли все лакомства: маслины,
Рис, мыло, масло, апельсины
И капама, кебаб калос.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jízdní se vojsko přivalilo,
to sotva kdo by zastavil;
ataman zval se Pokotilos,
a Karaspulo esaul byl,
nejlepší řečtí instruktoři,
jak poslali je ze zámoří
Morea, Delta, Kefalos;
sladkosti s sebou přiváželi,
olivy, mýdlo, rýži měli,
koláčů, paštik nemálo.

    

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цекул, пренестський коваленко,
В Латію з військом также пхавсь;
Так Сагайдачний з Дорошенком
Козацьким військом величавсь.
Один з бунчуком перед раттю,
Позаду другий п'яну браттю
Донським нагаєм підганяв.
Рядочком їхали гарненько,
З люльок тютюн тягли смачненько,
А хто на конику куняв.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 126.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цекулъ Пренестскій коваленко
Въ Латію зъ військомъ также пхавсь;
Такъ Сагайдачиый съ Дорошенкомъ
Козацькымъ військомъ велычавсь.
Одынъ зъ бунчукомъ передъ ратью,
Позади другый пьяну братью
Донськымъ нагаемъ пидганявъ.
Рядочкомъ йихалы гарненько,
Зъ люльокъ тютюнъ тяглы смачненько,
А хто на коныку кунявъ.

Цекулъ рожденъ оть Вулкана.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 126.

Видання 1809:

рядок 2:

В Латію з віськом также пхавсь

рядок 4:

Козацьким віськом величавсь

Примітки: IV, 126.

       Частина IV стр. 126.

Бунчук — булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) і на Україні (як ознака влади гетьманів) (СУМ-11).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Гарно — у значенні добре — протилежне погано (СУМ-11).

Дорошенко — Дорошенко Михайло (?-1628) — гетьман реєстрових запорізьких козаків (А.).

Коваленко — син коваля.

Куняти [Куняты] = дремать (К.).
Те саме, що дрімати (СУМ-20).

Люлька [Люлька] = трубка (К.).
Приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Нагайка — те саме, що нагай — батіг із сплетених ремінців з коротким пужалном; канчук (СУМ-20).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Сагайдачний Петро (рік народження невідомо — 1622) — гетьман українського козацтва, талановитий полководець. Під керівництвом Сагайдачного українські козаки здійснили ряд успішних походів, виграли кілька битв. Помер від рани, одержаної у битві з турками під Хотином (С.).

Сажівка, сажалка, сажавка — копанка, криниця на низу, де близько до поверхні підходять грунтові води. В сажівці до води можна рукою дістати. Також ще – невелика викопана водойма біля берега річки, озера, в якій тримають живу рибу (С.).

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

Тютюн [Тютюнъ]ютюнъ] = курительный табак (К.).
Трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин (СУМ-11).

Цекул — син бога вогню і ковальського мистецтва Вулкана (тому коваленко), засновник міста Пренести недалеко від Риму (тепер Палестріни) (С.); союзник Турна.

Так Сагайдачний з Дорошенком.
Травестія на мотив української народної пісні «Гей на горі та женці жнуть» (див. коментар: ІІІ, 3). Воїнство Цекула уподібнене козацькому війську Сагайдачного і Дорошенка.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Tsekool, the son of smith,
Was pushing hard to Latium,
Like Sahaidachny, who was with
Brave Doroshenko, his dear chum.
The first one used the bunchuk tip,
The other one - the leather whip
To drive the drunken kozaks on.
They rode on horsebacks in neat rows,
While some of them would doze,
The others smoked pipes ever and anon.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цэкул, Прэнестскі каваленка,
Вёў войска, седзячы ў сядле,
Як Сагайдачны з Дарашэнкам
Палкоў казацкіх на чале.
Адзін скакаў перад усімі,
Другі меў справу з тылавымі —
Нагайкай п'яных падганяў.
Курылі люлькі з казакамі —
І над казацкімі радамі
У небе сіні дым лунаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Цекул, вулканчето мъненко,
и то напредваше с войска —
ах, Сагайдачни, Дорошенко
с казаци перчат се така.
Един с бунчук пред всички крачи,
отзад ленивите къркачи
с нагайка в строя вкарва друг;
вървяха кротко стреме в стреме,
кой прав на кончето си дреме,
кой смуче сладостно чибук.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ceaculus, Sohn des Vulkanschmiedes,
Marschierte auch mit der Armee, -
So stolz ritt damals Sahajdatschnyj
Und Doroschenko mit dem Heer.
Vorne ritt einer mit dem Banner,
Ein anderer lief hinterdrein
Und trieb die Säufer mit der Peitsche.
Sonst ritt man schön in Reih und Glied,
Die einen rauchten ihre Pfeifen,
Andere dosten auf dem Pferd.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z Prenesty z wojskiem dosyć znacznym
Cekulus pchał się, syn kowala,
Tak Doroszenko z Sahajdacznym
Kozackim wojskiem się przechwalał.
Z buńczukiem jeden parł przed wojskiem
A drugi zaś nahajem dońskim
Podpędzał z tyłu brać pijaną.
Jechali rządkiem jak w ordynku,
Pykając z fajek chmurę dymku,
A kto też drzemał niewyspany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Цекул, Вулкана сын невзрачный,
Туда же с войском поспешал,
Так с Дорошенко Сагайдачный
Казакам славу добывал.
Один вертелся перед ратью,
Другой подвыпившую братью
Донской нагайкой подгонял.
Все ехали тихонько рядом,
Дымили крепким самосадом,
А кое-кто в седле дремал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сынок Вулканов, из Пренесте
Цекул в Латию с войском шел.
Не так ли с Сагайдачным вместе
Казаков Дорошенко вел?
Он с бунчуком скакал пред ратью,
А друг его хмельную братью
Донской нагайкой подгонял.
Рядочком ехали-пылили
И смачно трубками дымили,
А кое-кто в седле дремал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Цекул — сын кузнеца внебрачный —
С Пренестским войском поспешал,
Так с Дорошенко Сагайдачный
Пред казаками гарцевал.
Один бунчук вез перед ратью,
Другой позадь хмельную братью
Донской нагайкой подгонял;
На конях рядышком трусили,
Со смаком табачком дымили.
Покуда кто не задремал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Цекул, Вулкана сын внебрачный,
Свои войска в Латию гнал;
Так с Дорошенко Сагайдачный,
Кичася войском, выступал;
Был с бунчуком один пред ратью,
Другой с хвоста хмельную братью
Донской нагайкой подгонял.
Войска Цекуловы шли стройно,
Курили трубочки спокойно,
Кто, сидя на коне, дремал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Caeculus, kovář boje lačný,
z Praeneste táhl s vojskem svým,
jak s Dorošenkem Sahajdačný
se pyšnil vojskem kozáckým.
Ten s korouhví jak na parádu
jel v čele, druhý s knutou vzadu
opilou chásku poháněl.
Ti švarní jezdci na svých koních
táhnouce z lulky tabák vonný
i dřímat mohli, jak kdo chtěl.

    

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сими плентавсь розбишака,
Нептунів син, сподар Мезап,
До бою був самий собака
І лобом бився так, мов цап.
Боєць, ярун і задирака,
Стрілець, кулачник і рубака,
І дужий був з його хлопак;
В виски було кому як впнеться,
Той насухо не оддереться;
Такий ляхам був Желізняк.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 127.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымы плентавсь розбышака
Нептунивъ сынъ сподарь Мезапъ,
До бою бувъ самый собака
И лобомъ бывся такъ, мовъ цапъ.
Боець, ярунъ и задырака,
Стрилець, кулачныкъ и рубака
И дужій бувъ зъ його хлопакъ;
Въ выскы було кому якъ впнется,
Той на сухо не отдерется;
Такый Ляхамъ бувъ Желизнякъ.

Примітки: IV, 127.

       Частина IV стр. 127.

Желізняк — Максим Залізняк — вождь «Коліївщини», селянського повстання проти польської шляхти на Правобережній Україні в 1768 р. (А.).

Задирака — той, хто своїми діями, словами призводить до сварки, бійки, бешкету; забіяка, бешкетник (СУМ-20).

Кулачник — учасник кулачних боїв (СУМ-20).

Лях — поляк (Л.).

Мезапап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Нептун — (у Греції — Посейдон) — в античних міфах бог водяної стихії (Ш.).

Розбишака [Розбышака] = сорванец (К.).
Той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Сподар [Сподарь] = сударь (К.).
Шанобливе звертання, зараз невживане. Мало значення: «господар» і «государ», «цар» (С.).

Хлопакхлопець — молодий чоловік, юнак, парубок (СУМ-11).

Цап [Цапъ] = козел (К.).
Самець кози (СУМ-11).

Ярун — лютий (Л.); запальна, гнівна людина.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind them was a demagogue,
The son of Neptune, King of Chote,
In fight he was like some mad dog,
He used his head to rumble like a goat.
An ardent fighter and blood splasher,
A shooter, boxer and a slasher,
A real strongman, eager to attack.
When he struck someone on the head,
The man would be half dead,
Such was to Poles our Zalizniak.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За імі плёўся зух-ваяка,
Мезап, Нептуна горды сын,
Зацяты ў бойцы, як сабака,
Такіх на свеце — ён адзін.
Баец, юрлівец, задзірака,
Стралок, кулачнік і рубака
І забіяка з забіяк;
Бывала, з кім як задзярэцца,
Бяды ўжо той не адбярэцца;
Такі для ляхаў — Жалязняк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След тях — разбойник, общо взето —
синът Нептунов, пан Месап,
на бой нахвърляше се псето
и с чело удряше те — цап!
Боец, размирник, смел в атака,
стрелец, побойник пръв и драка
той беше момък доста як;
в носа когото цапардоса,
решен му е за миг въпроса —
такъв бил в Полша Железняк.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und hinter ihnen ritt Messapus,
Der räuberische Sohn Neptuns,
Er war ein unverschämter Kämpfer,
Stets Kopf nach vorne, wie ein Bock,
Ein Haudegen und guter Schütze,
Faustkämpfer, gut für jeden Streit,
Der wahrlich von der Kraft nur strotzte.
Wenn er an Schläfen einen packt,
Der kann ihm nicht so leicht entrinnen,
So war für Polen Zalizniak.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za nimi wlókł się, jak popadło,
Ów zbój, Neptuna syn, Messapus,
Do boju był jak pies zajadły
I łbem się bił, jak czynią capy.
Zapaśnik, krzykacz i zadziora,
I pieniacz, i rębajło spory,
Był silnym, śmiałym on chłopakiem;
Jak się któremu wczepi w skronie,
Na sucho ten się nie obroni;
Źeleźniak był dla Lachów takim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

За этими, блюдя порядок,
Мезап разбойник с войском шел.
Он был, как пес, на драку падок
И лбом бил смаху, как козел.
То был кутила, забияка,
Боец кулачный и рубака
Первейший изо всех рубак.
Уж коли он в кого вопьется,
Тот от него не отобьется.
Таков к панам был Железняк.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Нептунов сын, буян, вояка,
Мезап за ними следом брел.
В бою был сущая собака
И лбом бодался, как козел.
Боец, горлан и забияка,
Стрелок, кулачник и рубака,
И дюжий из него казак.
В виски кому-нибудь вопьется —
Тот насухо не отдерется.
Точь-в-точь как ляхам — Железняк!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За ними плелся забияка
Нептуна сын, свиреп и зол,
Мезап. Как пес, он рвался в драку
И лбом лупил всех, как козел.
Боец, задиристый вояка,
Стрелок, кулачник и рубака,
И дюжий был собой казак.
Уж если он в кого вопьется,
То целым тот не отобьется,
Таков был к ляхам Железняк.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мезап — сынок Нептуна — в драку
Стремился сумрачен и зол,
Во многих сечах съел собаку,
Лбом крепко бился, как козел;
Боец кулачный и рубака,
Стрелок, задира, забияка,
Тяжелым был его кулак,
Уж коль в висок кому воткнется,
Без крови тот не обойдется,
Таков был ляхам Железняк.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za nimi lajdal podsaditý
Messap, Neptunův syn to byl,
do boje hnal se všecek lítý,
jak kozel čelem útočil.
Na pěsti vyzval, kdo se dali,
byl stará vojna, sekáč starý,
a přitom hrozný zabiják,
a s kým se jednou chytil zblízka,
ten sotva odlez z toho místa;
tak Lachům dával Železňak.

    

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Другим шляхом, з другого боку,
Агамемноненко Галес *
Летить, мов поспіша до сроку
Або к воді гарячий пес;
Веде орду велику, многу
Рутульцеві на підпомогу;
Тут люд був разних язиків:
Були аврунці, сидицяне,
Калесці і ситикуляне
І всяких-разних козаків.

* У виданні 1842 р. помилково "Талес" — Ред.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 128.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Другымь шляхомь, зь другого боку,
Агамемноненко Талесъ
Летытъ, мовъ поспиша до сроку,
Або къ води гарячій песъ;
Веде орду велыку, многу
Рутульцеви на пидпомогу;
Тутъ людъ бувъ разныхъ языкивъ:
Булы Аврунци, Сыдыцяне,
Калесци и Сытыкуляне
И всякыхъ, разныхъ козакивъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 128.

Видання 1809:

рядок 10:

І всяких-різних козаків

Примітки: IV, 128.

       Частина IV стр. 128.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Аврунці, аврунки — плем'я, яке заселяло південний Лацій, область у середній Італії (С.).

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь (СУМ-20).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Калесці — жителі міста на півдні Кампанії (нині м. Кальві) (С.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сидицяне, точніше сідіціни — народ у Кампанії (область на Півдні Італії) (С.).

Ситикуляне — жителі міста Сатиккул в Кампанії (С.).

Шлях — смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

From other side, in greatest haste
Was coming Hales, the limb
From Agamemnon tree, as if he had been chased
Or like a burning dog to have a swim.
His forces, strong and numerous,
Gave good support to Rutulus.
Here were the folks of many tongues and hue,
Avruntsi, Sydytsiany,
Kalestsi and Sytykuliany,
Besides, all kinds of kozaks were there, too.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З другога боку, іншым шляхам
Агамемноненка Галес,
Што ўсіх, як кажуць, «пабівахам»,
Вёў войска, нібы цёмны лес;
Ардой заняўшы ўсю дарогу,
Ішоў Ратульцам на падмогу;
Былі тут людзі розных моў:
Былі Аўрунцы, Сыдыцяны,
Калесцы, і Сытыкуляны,
І безліч іншых казакоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

По други друмища, оттатък,
Агамемноненко Халез
лети, намерил път по-кратък,
като към ручей — жаден пес;
велика, страшна орда води,
несметни, всякакви народи
на Турн на помощ е повел:
сатикуланци, сидицини,
аврунки, кали — що дружини,
казаци все, от смел по-смел.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In großer Eile erscheint Talos,
Sohn Agamemnons, auf dem Plan,
Rennt, wie zum Rendezvous der Jüngling,
Oder zum Fluß erhitzter Hund;
Er führt eine immense Horde
Zu Hilfe dem Rutuler Fürst,
Mit einer großen Anzahl Stämme:
Aurunker und Sidiciner,
Calescier, Siticulaner
Und auch Kosaken aller Art.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A z innej strony, inną drogą
Halezus, syn Agamemnona,
Szybciutko leci na rzeż srogą,
Jak mknie ku wodzie pies spragniony;
Też hordę wielką, mnogą wiedzie,
By Rutulowi pomóc w biedzie;
Był lud przeróżnych tu języków:
Satykulowie, Aurunkowie,
I Kalesyci, Sydynowie,
Kozaków różnych szło bez liku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Талес — сынок Агамемнона —
Летит дорогою другой,
Как пес горячий после гона
К воде студеной, ключевой.
Орду он вывел на дорогу
Рутульцу Турну на подмогу;
С ним люди разных языков:
Аврунцы тут и сидикяне,
Калесцы и ситикуляне
И тучи всяких казаков.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Другой дорогою — обходной —
Агамемноненко Галес
Стремглав, как пес к воде холодной,
Летит врагу наперерез.
Галес орду велику, многу
Ведет рутульцу на подмогу.
Тут люди всяких языков:
Аврунцы есть и сидицяне,
Калесцы и ситикуляне,
И пропасть разных казаков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Галес — сынок Агамемнона
Летит дорогою другой,
Всех обгоняя, будто с гона
Горячий пес на водопой.
Он войска вел с собою много
И все рутульцу на подмогу;
Тут люди разных языков:
Аврунцы были, сидикяне,
Калестцы и ситикуляне,
И гурьбы прочих казаков.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Другим путем Галес-рубака,
Агамемнонов сын, летит,
Так распаленная собака
К воде в полдневный зной бежит.
Ведет с собою войска много
Рутульцу Турну на подмогу,
С ним люд различных языков,
Аврунцы здесь, сидицияне,
Калесцы, и ситикуляне,
И много разных казаков.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A jinou cestou s pravé strany
Agamemnonec Halaesus
letěl jak běžec k cíli štvaný,
jak pes, když cítí masa kus,
s ním valila se horda celá,
Rutulu pomáhat jež měla,
lid byl to různých nářečí:
Aurunci, taky Sidičani,
Kalesci i Sitikuljani,
kozáků zástup největší.

    

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сими панськая дитина,
Тезеєвич пан Іпполит, —
Надута, горда, зла личина,
З великим воїнством валить.
Се був панич хороший, повний,
Чорнявий, красний, сладкомовний,
Що й мачуху був підкусив.
Він не давав нікому спуску,
Одних богинь мав на закуску,
Брав часто там, де не просив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымы паньская дытына
Тезеевычъ панъ Ипполытъ, —
Надута, горда, зла лычына,
Зь велыкымъ воинствомъ валытъ.
Се бувъ панычъ, хорошый, повный,
Чорнявый,. красный, сладкомовный,
Що й мачуху бувъ пидкусывъ.
Винъ не дававъ никому спуску,
Одныхъ богынь мавъ на закуску,
Бравъ часто тамъ, де не просывъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 129.

Видання 1809:

рядок 10:

Брав часто там, где не просив

Примітки: IV, 129.

       Частина IV стр. 129.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Іпполит — син легендарного афінського царя Тесея, або Фесея, нібито основоположника Афінської держави, і цариці амазонок Іпполіти . Згадка про те, ніби Іпполіт «підкусив мачуху», зв'язана з міфом про кохання до нього цариці Федри, його мачухи. Цей міф часто розроблявся драматургами античної літератури, зокрема Евріпідом (Ш., С.). За легендами, Іпполіт загинув, обмовлений своєю мачухою Федрою, що закохалась в нього, але йому було повернуто життя (Д.). Союзник Турна.

Красний — який має привабливу зовнішність; уродливий (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска. Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Мачуха — дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати (СУМ-20).

Повний — в міру товстий, округло-пухлий (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind them was the Theseus child,
Hippolitus was his name.
He was the devil, proud and wild,
Without a shred of shame.
That handsome man was said
That he and his stepmother had
Illicit sexual relation.
And every goddess would
Fall victim to that luscious hood,
To his unusual temptation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За імі сунецца, як хмара,
Пан Тэзэйовіч Іпаліт, —
Ліхая, злосная пачвара,
Усіх мог знішчыць, спапяліць.
Паніч ружовы, з твару поўны,
Чарнявы, статны, красамоўны,
Ён з мачыхай любоў круціў.
Ён не даваў нікому спуску,
Адных багінь меў на закуску,
Браў часта там, дзе не прасіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След всичко: панското отроче
Тезеевич, пан Иполит —
надуто, гордо, зло младоче
с войска безчислена на вид.
А пък и хубав е, и умен,
закръглен, къдрав, сладкодумен,
за мащеха му нещо знам.
И не прощава — на закуска
богини млади само хруска,
но всичко си го взема сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dahinter zieht ein Herrensöhnchen,
Hippolytos, Theseus' Sohn,
Ein aufgeblasener Halunke,
Mit einer zahlreichen Armee.
Dem Aussehen nach war er edel,
Dunkelhaarig und sprachgewandt,
Der selbst die Stiefmutter verführte.
Das Nachgeben war nicht sein Fall,
Nur Göttinnen waren ihm richtig,
Er nahm oft da, wo er nicht bat.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za nimi zasię pańskie dziecię,
Syn Tezeusza, pan Hipolit, —
Nadęty, dumny, jak nikt w świecie,
Z ogromną armią ciągnie w pole.
Był panicz to ładniutki, tłusty,
Czarniawy, piękny, słodkousty,
Co i macochę swą podkusił.
Ten nie przepuszczał smacznych kąsków,
Miał wiele bogiń na zakąskę
I często tam brał, gdzie nie prosił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

За ними вслед паныч смазливый,
Сынок Тезея Ипполит,
Детина злобный, горделивый,
С несметным воинством валит.
То был паныч сладкоречивый,
Румяный, полный и спесивый,
Он мачеху в себя влюбил.
Бабенок парень не чурался,
Случалось, и к богиням шлялся,—
Ну, словом, не скучая жил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сыночек панский, богоданный
Тезеевич пан Ипполит
В Ардею прется, дьявол чванный,
И воинство за ним валит.
Барчук упитанный, смазливый,
Чернявый был, сладкоречивый,
И мачеху он искусил;
Держал богинь лишь на закуску,
А смертным не давал он спуску,
Брал часто там, где не просил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И панское отродье тоже —
Тезеевич пан Ипполит,
С надутой, злой, чванливой рожей,
С несчетным воинством валит.
То гладкий был паныч, смазливый,
Чернявый и сладкоречивый,
Чем, было, мачеху прельстил.
И, никому не давши спуску,
Богинь имея на закуску,
Брал часто там, где не просил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За ними вслед панич-дубина,
Сынок Тезея Ипполит,
Надутый, гордый, злой детина,
С несметным воинством валит;
Собой он полный и смазливый,
Кудрявый и сладкоречивый,
И мачеху он искусил;
Он не давал красоткам спуску,
Богини были на закуску,
Брал часто там, где не просил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za nimi chlapec kučeravý,
Theseovič pan Hippolyt,
nadutý, hrdý, zloduch pravý,
s velikým vojskem jel se bít.
Byl pěkný, černý, panské dítě,
řeč sladkou má, že obloudí tě,
i macechu svou pobláznil.
Hned bez milosti hlavu usek,
bohyně míval na zákusek,
bral často tam, kde neprosil.

    

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не можна, далебі, злічити,
Які народи тут плелись,
І на папір сей положити,
Як, з ким, коли, відкіль взялись.
Виргилій, бач, не нам був рівня,
А видно, що начухав тім'я,
Поки дрібненько описав.
Були рутульці і сіканці,
Аргавці, лабики, сакранці,
Були такі, що враг їх зна.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не можна дале-би зличыты
Яки народы тутъ плелысь,
И на папиръ сей положыты,
Якъ, зъ кымъ, колы, видкиль взялысь.
Выргылій, бачъ, не намъ бувъ ривня,
А выдно, що начухавъ тимья
Покы дрибненько опысавъ.
Булы Рутульци и Сиканци,
Аргавци, Лабыкы, Сакранци,
Булы таки, що врагь ихъ зна.

Примітки: IV, 130.

       Частина IV стр. 130.

Аргавці (аргейці, аргосці) — жителі грецького міста Арголіди на півночі Пелепонесу; взагалі — греки (С.).

Виргилій — Публій Вергілій Марон (70—19 роки до н. е.) — видатний поет часів диктатора Августа. Протягом десяти років працював над знаменитою поемою «Енеїда», в якій оспівав Августа і могутність Римської держави (Д.).

Відкіль [Видкиль] = откуда (К.).
Те саме, що звідки (СУМ-20).

Враг їх зна — невідомо. Тут враг у знеченні нечиста сила; чорт (СУМ-20).

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ]] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Дрібно, дрібненько, дрібнесенько [Дрибно, дрибненько, дрибнесенько] = подробно (К.).
Те саме, що докладно — дуже повно, грунтовно, з усіма деталями; вичерпно (СУМ-11).

Ізлічити [Изличыты] = сосчитать (К.).
Злічити — способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Лабики — італійське плем'я, жителі міста Лабики в Лації (С.).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Протягом певного часу (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сакранці (сакрани) — плем'я в Лації (С.).

Сіканці (сікули) — сіцілійці (С.).

Тім'я — верхня частина голови людини від лоба до потилиці (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I can't give you a good account
Of many peoples in this story,
To write in great detail about
Them even in an allegory.
We can't compare with Vergil, I'm afraid,
He must have scratched his head
As well, when he was writing it,
Until that august sage
Had put on his last page
The dot and sighed: "And now I'll rest a bit."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не злічыш тых, хто пеша, конна
Сюды спяшаўся адусюль,
І апісаць пяро няздольна
Усіх — хто з кім, калі, адкуль.
З Вергіліем не нам раўняцца,
Але і той, калі прызнацца,
Напэўна, апісаў не ўсіх.
Былі Ратульцы і Сіканцы,
Аргаўцы, Лабікі, Сакранцы,
Лічы, не пералічыш іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не ще ги изброя, не крия,
какви народи бият крак,
ни ще запиша на хартия
отде са тук, защо и как.
Не ни е равен, но Вергилий
и той е пъшкал преко сили,
дордето всичко предаде.
Рутули, оски и сиканци,
аргивци, лабики, сакранци —
бог знае още откъде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es ist unmöglich aufzuzählen
Die Völker, die herbeigeströmt,
Und auf dem Papier festzuhalten,
Wer, wie, woher, mit wem erschien.
Vergil war uns hoch überlegen,
Doch er bekratzte sich am Kopf,
Bevor er es genau beschrieben.
Dort waren vom Rutuler Stamm
Argiver, Laber und Sacraner,
Sucaner und Gott weiß wer noch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie można, przebóg, nawet zliczyć,
Tych ludów, co tu długo brnęły,
I na papierze tym wytyczyć,
Jak, kiedy, z kim i skąd się wzięły.
Wergili, co nas wszystkich przerósł,
A też podrapał ciemię nieraz,
Gdy opisywał owe dzieje.
Rutuli byli, Sykanowie,
I Argiwowie, Labikowie,
I tacy, co ich diabeł wie już.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Едва ль достанет мне отваги
Всех перечесть, что здесь плелись,
И выложить вам на бумаге,
Откуда все они взялись.
Вергилий не чета нам грешным,
А темя долго скреб, сердешный,
Пока подвел подробный счет:
Как шли рутульцы и сиканцы,
Аргавцы, лабики, сакранцы
И прочий продувной народ.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ей-ей, и сосчитать не сможешь
Народов тех, что здесь толклись.
И на бумагу не положишь, —
Откуда все они взялись?
Не нам чета, в другое время
Вергилий жил, а тоже темя
Чесал он, видно, в свой черед.
Рутульцы были тут, сиканцы,
Аргавцы, лабики, сакранцы
И те, что черт их разберет!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ей-ей, и перечесть не сможем,
Народов сколько там плелось,
И на бумаге не изложим,
Что, где, откуда, как бралось.
Вергилий не чета нам, грешным,
А темя, чай, надрал, сердешный,
Пока подробно описал.
Рутульцы были и сиканцы,
Аргавцы, лабики, сакранцы,
Там были... Только черт их знал!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Из стран каких, полны отваги,
Что за народы здесь брели,
Не перечислить на бумаге,
Откуда и когда пришли.
Вергилий нам не ровня, темя
Порасчесал, видать, за время,
Пока их всех переписал;
Рутульцы были и сиканцы,
Аргавцы, лабики, сакранцы
И те, что черт их разве знал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Opravdu nelze vyčísliti
národů počet nemalý
a na papíře vylíčiti
Jak, s kým a odkud přitáhli.
Virgil byl na ty věci číman,
jistě se škrábal za ušima,
když všecko dopodrobna psal.
Byl Rutul, cikán v jednom ranci,
Argavec, Labič se Sakranci,
a jiní, čert aby je znal.

    

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут ще наїзниця скакала
І військо немале вела;
Собою всіх людей лякала
І все, мов помелом, мела;
Ся звалась діва — цар Камилла,
До пупа жінка, там — кобила,
Кобилячу всю мала стать:
Чотири ноги, хвіст з прикладом,
Хвостом моргала, била задом,
Могла і говорить і ржать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ ще найиздныця скакала
И військо не мале вела;
Собою всихъ людей лякала
И все мовъ помеломъ мела;
Ся звалась дива-царь Камылла,
До пупа жинка, тамъ — кобыла,
Кобылячу всю мала стать:
Чотыри ногы, хвистъ зъ прыкладомъ,
Хвостомъ моргала, была задомъ,
Могла и говорыть и ржать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 131.

Видання 1809:

рядок 2:

І вісько немале вела

Примітки: IV, 131.

       Частина IV стр. 131.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Моргати — у значенні виляти — махати, рухати з боку в бік (хвостом, черевцем, стегнами і т. ін.) (СУМ-20).

Помело [Помело] = метла (К.).
Палиця з прив'язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок, ганчірок і т. ін. для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів. Мести мов помелом — брати, забирати, знищувати і т. ін. все підряд; нічого не залишати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There was another villain here
With quite a mighty host.
The people learned to fear
That creature, or was it a ghost?
One half of it was female, and one half a mare.
Camilla was a real scare.
She could perform a play
With her four legs; her bushy tail
Would wink, or flail,
She could both talk and neigh.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ наезніца скакала
І войска цэлае вяла,
Сабою ўсіх людзей пужала
І ўсё, нібы мятлой, мяла;
Яе ўсе звалі - цар Каміла,
Нечалавек і некабыла,
Пачвара страшная была:
Чатырохногая кабыла
Хвастом маргала, задам біла,
І гаварыць, і ржаць магла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С тях беше и една ездачка —
с войска огромна бе дошла;
и плаши хората, и мачка,
и смита ги като с метла;
туй бе девицата Камила,
жена до пъпа и кобила
надолу — с конска красота:
четиринога и с опашка,
мете, насам-натам я лашка,
и цвили, и говори тя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Plötzlich kam eine angesprungen
Mit einer großen Heeresmacht.
Alle versetzte sie in Schrecken
Und fegte restlos alles glatt.
Die Königs-Jungfrau hieß Kamilla,
Frau bis zum Nabel, hinten Pferd,
Und hatte auch Pferdemanieren;
Besaß vier Beine, einen Schwanz,
Konnte ausschlagen, mit Schwanz wedeln,
Wiehern und sprechen wie ein Mensch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I Amazonka tu jechała,
I też niemałe wojsko wiodła,
A sobą ludzi przerażała
Bo jak pomiotłem wszystko miotła;
Królewna to Kamilla była,
Do pępka panna, wzwyż — kobyła,
A mając, jak to końskie plemię,
Nóg cztery, ogon wraz z obsadą,
Ogonem trzęsła, biła zadem
I mogła mówić, rżeć na przemian.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще тут всадница скакала
И войско сильное вела;
Всех встречных до смерти пугала,
Как помелом вокруг мела.
Звалась та дева-царь — Камилла:
До пупа жинка, вниз — кобыла.
Имела всю кобылью стать:
Две пары ног и хвост каскадом,
Хвостом крутила, била задом,
Могла и говорить и ржать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще наездница скакала
И войско грозное вела.
Людей пугала и брыкала
И всё, как помелом, мела.
Девица та звалась Камиллой
И от пупа была кобылой,
Имела всю кобылью стать:
Ноги четыре, хвост с прикладом,
Хвостом хлестала, била задом,
Умела говорить и ржать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Еще наездница скакала
И войско знатное вела,
Собою всех людей пугала,
Как помелом, вокруг мела;
Звалась та дева — царь Камилла,
До пупа — баба, там — кобыла,
Имела всю кобылью стать:
Две пары ног и хвост с прикладом,
Хвостом махала, била задом,
Могла и говорить и ржать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще наездница скакала
И войско сильное вела,
Собою всех она пугала
И как метлою все мела;
Звалась девица-царь Камилла,
До пупа баба — там кобыла,
Кобылью всю имела стать:
Ноги четыре, хвост с прикладом,
Хвостом махала, била задом,
Могла и говорить и ржать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tam s vojskem Kamila se hnala,
zkušená v bojích, ve světě,
kdekoho s sebou přilákala
a za ní — jak když zamete.
Carevna, dívka urozená,
do půli těla byla žena
a s druhé půlky kobyla;
chvost koňský, čtyři nohy měla,
házela zadkem, a když chtěla,
buď řehtala, či mluvila.

    

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли чував хто о Полкані,
То се була його сестра;
Найбільш блукали по Кубані,
А рід іх вийшов з-за Дністра.
Камилла страшна воєвниця,
І знахурка, і чарівниця,
І скора на бігу була;
Чрез гори і річки плигала,
Із лука мітко в ціль стріляла,
Багацько крові пролила.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Колы чувавъ хто о Полкани,
То се була його сестра;
Найбилшъ блукалы по Кубани,
А ридъ ихъ выйшовъ съ за Днистра.
Камылла страшна воевныця
И знахурка, и чаривныця
И скора на бигу була;
Чрезъ горы и ричкы прыгала,
Изъ лука митко въ циль стриляла,
Багацько крови пролыла.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 132.

Видання 1809:

рядок 4:

А род їх вийшов з-за Дністра

рядок 6:

І знахурка, і чаровниця

Примітки: IV, 132.
         Частина IV стр. 132.

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Блукать [Блукать] = шляться (К.).
Блукати — їздити по світу, часто змінюючи місцеперебування (СУМ-20).

Дністер — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).

Знахур [Знахуръ] = ворожея (К.).
У значенні ворожбит, ворожка — той (та), хто робить спробу вгадати майбутнє чи минуле, ворожачи на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.).

Кубань — історичний регіон на Північному Кавказі, в долині річки Кубань та її приток. З кінця 18 ст. заселена українцями, зокрема запорізькими козаками.

Плиг — стрибок. Плигати — робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками.  // Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи (СУМ-11).

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Чародій — те саме, що чарівник, чаклун — людина, яка займається чаклунством — за старовинними марновірними уявленнями — магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you have heard about Polkan,
It was his sister.
Such creatures roamed Kuban,
They hailed from far beyond the Dnister.
Camilla was a perfect fighter,
A sorceress, a villainous backbiter.
In running she was very fast.
She jumped across the streams,
Across the hills, with howls and screams,
Her crimes made everyone aghast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі хто чуў з вас аб Палкане,
Дык гэты цуд — яго сястра;
Найбольш блукалі па Кубані,
А род іх выйшаў з-за Днястра.
Была Каміла ваяўнічай,
Знахаркаю і чараўніцай
І шпарканогаю была;
Гару, раку пералятала
І трапна з лука ў цэль страляла,
Крыві нямала праліла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тя беше на Полкан сестрица,
ако сте чували Полкан;
на Днестър спряха те в редица
след лутането из Кубан.
Камила — страшната войскарка,
и вражалица, и знахарка —
се носеше като стрела,
летеше през гори, рекички,
по-точно стреляше от всички
и доста вража кръв проля.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vielleicht kennt jemand den Pollanus,
Er war ihr Bruder, wie man weiß.
Am häufigsten ritt sie durch Kubanj,
Doch ihr Geschlecht stammte von Dnjestr.
Kamilla war ein großer Krieger,
Konnte wahrsagen, zaubern auch
Und war unheimlich gut im Rennen.
Leicht übersprang sie Berg und Fluß,
Schoß gut und konnte sicher treffen,
Sie vergoß jede Menge Blut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy ktoś coś słyszał o Połkanie,
To jego siostrą była młodą;
Błądzili często wzdłuż Kubania,
Choć spoza Dniestru byli rodem.
Kamilla — panna wojownicza,
Znachorka oraz czarownica
I bardzo szybko też biegała;
Przeskakiwała góry, rzeki,
Strzelała z łuku celnie, z ręki,
Niemało krwi naprzelewała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Слыхали, может, о Полкане,
Так то была его сестра;
Они шатались по Кубани,
И род их шел из-за Днестра.
Была Камилла злой ведуньей,
Знахаркой также и шептуньей,
И на ногу легка была;
Чрез горы запросто скакала,
Из лука метко в цель стреляла
И много крови пролила.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вы слыхивали о Полкане?
Она была его сестра.
Слонялись долго по Кубани,
А род вели из-за Днестра.
Сама Камилла, царь-девица,
Воительница, чаровница,
Была проворна на скаку,
Из лука метко в цель стреляла
И крови пролила немало,
Должно быть, на своем веку.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда слыхал кто о Полкане,
Так то была его сестра;
Шатались долго по Кубани, —
Их род пришел из-за Днестра.
Камилла — драться мастерица
И знахарка, и чаровница,
Легка и на ногу была.
Чрез горы с речками скакала,
Из лука метко в цель стреляла
И много крови пролила.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кто, может, слышал о Полкане,
Она была его сестра,
Они блуждали по Кубани,
А род их шел из-за Днестра.
Камилла — страшная злодейка,
Воительница-чародейка
И резвая в бегу была;
Река, гора ль — перелетала,
Из лука метко в цель стреляла,
Немало крови пролила.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Znáte ji, Polkanovu sestru,
vždyť jejich rod byl nemalý,
přitáhli k nám od řeky Dněstru
a Kubaní se toulali.
Kamila, strašná bojovnice,
jasnovidka a kouzelnice,
ta v běhu všecky předčila,
skákala přes řeky i hory,
trefila z luku kohokoli
a mnoho krve prolila.

    

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така-то збірниця валилась,
Енея щоб побити в пух;
Уже Юнона де озлилась,
То там запри кріпкенько дух.
Жаль, жаль Енея-неборака,
Коли його на міль, як рака,
Зевес допустить посадить.
Чи він ввильне од сей напасти,
Побачимо те в п'ятой части,
Коли удасться змайстерить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Така-то збирныця валылась,
Энея щобъ побыты въ пухъ;
Уже Юнона де озлылась,
То тамъ запры крипкенько духъ.
Жаль, жаль! Энея неборака,
Колы його на миль, якъ рака,
Зевесъ допустыть посадыть.
Чи винъ ввильне одъ сей напасты,
Побачымо те въ пьятой часты,
Колы удастся змайстерыть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 133.

Видання 1809:

рядок 3:

Уже Юнона где озлилась

Примітки: IV, 133.
         Частина IV стр. 133.

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Затаїти (заперти) дух — певний час затримувати дихання або дихати дуже тихо, звичайно від хвилювання, напруження тощо (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Збірниця — зборище, збіговище (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Небора́к [Небора́къ] = бедняк (К.).
Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Сісти як рак на мілині — потрапити в безвихідне, скрутне становище (СУМ-11).

Скубти [Скубты] = драть за волосы (К.).
Караючи кого-небудь, смикати за волосся, вуха і т. ін. (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Those were the overwhelming forces
To make Aeneas' fall complete.
The goddess Juno gathered her resources,
To bring his unavoidable defeat..
It's bad that Zeus, the mobster,
Put out Aeneas like a lobster
On sand. Will he soon start
To fight this vile aggression?
We'll find it in a normal fashion,
Just read the following FIFTH PART.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Такая пёрлася навала,
Каб разграміць Энея ў пух;
Калі Юнона зажадала,
Дык выпусціць з жывога дух.
Шкада Энея-небараку,
Калі яго на мель, як рака,
Зевес дазволіць пасадзіць.
Ці ён пазбудзецца напасці,
Пабачым гэта ў пятай часці,
А зараз час нам адпачыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Такава сбирщина в безреда
поела бе срещу Еней;
Юнона щом ти се нагледа —
направо скрий се, занемей.
Дано и Зевс не я послуша,
оставил — като рак на суша —
героя в този тежък час!
А как Еней ще се избави —
дай бог човек да я направи, —
това ще видим в пета част.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Solche Gesellschaft kam zusammen
Nur für Aeneas' Untergang, -
Ist Juno einmal schlechter Laune,
Dann halte deine Luft gut an.
Ich habe Mitleid mit Aeneas,
Wenn Zeus erlaubt, daß er im Sand
Vergraben wird, wie eine Krabbe!
Ob er den Ansturm übersteht,
Das wird der fünfte Gesang zeigen,
Falls er gemeistert werden wird.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak zbieranina ta waliła,
By Eneasza rozbić do cna;
Gdzie się Junona rozeźliła,
Tam nawet oddech wstrzymuj mocno.
Żal Eneasza — nieboraka,
Gdy wpadnie znów w kabałę jakąś
Za przyzwoleniem Zeusowym.
Czy też wywinie się z nieszczęścia,
To zobaczymy w piątej części,
Gdy ją mi uda się zmajstrować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Такая-то орда валила,
Чтобы разбить Энея в пух;
Коль злость Юнона затаила —
Ударит, так займется дух.
Жаль, жаль удалого казака,
Когда его на мель, как рака,
Зевес допустит посадить.
Уйдет ли он от злой напасти,
Увидим это в пятой части,
Коли удастся смастерить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Такое сборище грозилось
Энея распатронить в пух;
Когда Юнона обозлилась —
Уж затаить придется дух!
Жаль, жаль Энея нам, однако!
Неужто Зевс его, как рака,
На мель позволит посадить?
Иль избежит он сей напасти?
Увидим это в пятой части,
Коли удастся смастерить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Такое сборище валило,
Чтоб разнести Энея в пух;
Коль что Юнону прогневило, —
Держись, а то испустишь дух!
А жаль Энея, жаль казака,
Когда Зевес его, как рака,
На мель допустит посадить.
Уйдет ли он от злой напасти,
Увидим это в пятой части,
Коль доведется смастерить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все это сборище стремится
Стереть Энея в порошок,
Юнона ежели озлится,
То будет гнев ее жесток.
Жаль, жаль Энея-гайдамака,
Когда его на мель, как рака,
Зевес допустит посадить,
Иль избежит он злой напасти,
Увидим это в пятой части,
Коль доведется смастерить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A tak se valí moře lidí
Aenea na prach rozdrtit
a koho Juno nenávidí,
kam se má, chudák, před ní skrýt ?
Škoda Aenea nebožáka,
že Zeus nechal ho jak raka
uváznout v písku na pláži.
Zdaří-li se mu úklad zmásti,
to uvidíme v páté části,
když se mi dílo podaří.

 

     

Highslide JS
А. Штірен. Кінцівка IV частини.

Highslide JS
М. Дерегус. Кінцівка IV частини.


С. Пожарський. Кінцівка IV частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Кінцівка IV частини.


М. Муратов. Кінцівка IV частини.

Highslide JS
М. Ваша. Кінцівка IV частини.

Highslide JS
О. Довгаль. Кінцівка IV частини.

Highslide JS
А. Базилевич. Кінцівка IV частини.

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

 

Ссылки на эту страницу


1 Енеїда
[«Энеида» Ивана Котляревского] – Проект «Енеїда Івана Петровича Котляревського: 7 в 1»

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654