Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Енеїда. Частина 6

Ілюстрована "Енеїда"

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Пояснення до "Варіантів і різночитань" для VI частини: У Відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР зберігається автограф уривка шостої частини «Енеїди» Котляревського, написаний на папері з клеймом 1811 р. — в чотирьох невеликих зошитах in 4. У першому зошиті, на першій сторінці якого є заголовок «Малороссийская Энеида, часть шестая», записано початок шостої частини поеми (42 строфи). Порівняно з друкованим текстом 1842 р. у цьому рукописі наявні лише окремі незначні розходження; його можна вважати чистовою редакцією. В інших трьох зошитах записано 30—118 строфи шостої частини поеми. Це — чернеткова редакція.

Варіанти автографів відтворюються з максимальним наближенням до оригіналу за такими правилами:

1. Чистова редакція автографа позначається літерою А, чернеткова — літерою Б.

2. Викреслення Котляревським рядків, окремих слів, частин слова подається в дужках: перше викреслення — в круглих, друге — в прямих.

3. Авторські викреслення подаються закресленим курсивом, зауваження редактора — розрядкою.

Крім варіантів автографів шостої частини «Енеїди», наводяться нечисленні різночитання з уривка (перші 20 строф), опублікованого в альманасі «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100).

Частина шоста

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул VI частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул VI частини.

 


А. Штірен. Заставка VI частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка VI частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка VI частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка VI частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка VI частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка VI частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до VI частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка VI частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка VI частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевес моргнув, як кріль усами,
Олимп, мов листик, затрусивсь;
Мигнула блискавка з громами,
Олимпський потрух взворушивсь.
Боги, богині і півбоги,
Простоволосі, босоногі,
Біжать в олимпську карвасар.
Юпітер, гнівом розпалений,
Влетів до них, мов навіжений,
І крикнув, як на гончих псар:

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 1.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зевесъ моргнувъ якъ криль усамы,
Олымпъ мовъ лыстыкъ затрусывсь;
Мыгнула блыскавка съ громамы,
Олымпській потрухъ взворушывсь.
Богы, богыни и пивбогы,
Простоволоси, босоноги,
Бижатъ въ Олымпську Карвасарь (*).
Юпытеръ гнивомъ роспаленный,
Влетивъ до ныхъ мовъ навиженный
И крыкнхвъ, якъ на гончыхъ псарь:

(*) Карвасарь, Словесный Судъ на ярмаркахъ, бывшихъ прежде въ Малороссійскихь городахъ.

Примітки: VI, 1.

       Частина VI стр. 1.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Бігти — поспішно йти кудись, до кого-, чого-небудь; поспішати, квапитися (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Гончий — порода мисливських собак (СУМ-20).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Карвасар — словесный Суд, помещавшийся в прежние времена в Малороссийских городах и селениях, на ярмарочных площадях, в раскинутой палатке (К.).
Йдеться про одну з давніх форм народного судочинства, щось близьке до третейського суду чи суду честі (відповідно в російського народу — «на миру»). Обрані громадою авторитетні люди вислуховували обидві сторони і тут же виносили своє рішення. Слово «карвасар», як і сама інституція суду на ярмарку, давнє, уже в часи Котляревського можливо сприймалося як архаїзм (С.).

Листикк — зменшене до лист. Вжито у порівнянні.

Моргати — подавати знак рухом повіки, брови (СУМ-20).

Навіжений — божевільний (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. Олимпський потрух — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To make Olympus shake,
Zeus, like a rabbit, twitched his curled
Mustache. At once, a thunder and a quake
Had stirred the stale Olympian world.
All gods, the goddesses, and every demigod,
Bareheaded or unshod,
Ran to the picnic grounds.
The very angry Zeus, all fiery and hot,
Yelled like a hunter at his canine lot,
As if they were his hunting hounds:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес маргнуў, як трус вусамі,
Закалаціўся ад грымот
Алімп, як лісцік пад вятрамі,
І нарабіў багам турбот.
Яны спяшаліся — хто босы,
Хто голы, хто проставалосы
У Алімпійскі карвасар,
На іх Юпітэр раззлаваны
Крычаў, нібыта апантаны,
Як на хартоў панурых псяр:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Помръдна като заек с устна
и цял Олимп разтресе Зевс;
от свода мълния се спусна
и кошера разбуни днес.
Що богове, богини — боси,
раздърпани и дългокоси
търчат към агората с жар.
И Зевс разпенен с два-три скока
довтаса, почна да ги хока,
тъй както псетата — кучкар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus blinzelte, wie ein Kaninchen,
Olymp erbebte, wie ein Blatt;
Es donnerte, es fielen Blitze,
In Aufregung geriet der Berg,
Götter, Göttinnen und Halbgötter,
Barfüßige, mit langem Haar,
Ein jeder eilte zum Gerichte.
Völlig erbost und voller Zorn
Hat Zeus sie alle angefallen,
Wie Hetzhunde, und schrie sie an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak królik Zeus drgnąl wąsami
I Olimp zatrząsł się jak listek;
Pchnął błyskawicę z piorunami,
Poruszył Olimp z wnętrzem, wszystek.
Bogowie i boginie boso,
Nie przyczesawszy nawet włosów,
Mkną do sądowej sali rączo.
A Jowisz, gniewem rozpalony,
Wnet do nich wleciał jak szalony
I krzyknął niczym psiarz na gończe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Зевес повел в сердцах усами,
Олимп, как лист, затрепетал,
Мигнула молния с громами,
По небу ураган промчал.
Богини, боги, полубоги,
Простоволосы, босоноги,
Сбежались вмиг со всех концов.
Юпитер, гневом распаленный,
Беснуясь как умалишенный,
Кричал, как псарь на гончих псов:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как кролик, Зевс моргнул усами,
Олимп, как листик, затрясло;
Сверкнула молния с громами,
Всех подхватило, понесло.
Богини, боги, полубоги,
Простоволосы, босоноги,
Стремглав бегут в базарный суд.
Влетел туда Юпитер ярый,
На них свирепо гаркнул старый,
Как на собак псари орут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как кролик, Зевс повел усами,
Олимп, как листик, затрясло;
Мигнула молния с громами,
Олимпа дрогнуло нутро.
Богини, боги, полубоги
Простоволосы, босоноги
Бегут в олимпский карвасарь.
Юпитер, гневом распаленный,
Примчался к ним, как исступленный.
И крикнул, как на гончих псарь:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Зевс гневно шевельнул усами,
Олимп, как листик, задрожал,
Сверкнули молнии с громами,
Вихрь по Олимпу побежал.
Бежали боги, полубоги,
Неслись проворно по дороге
На олимпийский карвасарь,
Юпитер, гневом распаленный,
Влетел к ним, как умалишенный,
И крикнул, как на гончих псарь:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zeus jak králík pohnul knírem,
Olymp se chvěl jak osika;
blesk s hromy svištěl všehomírem,
olympský herberk procítá.
Bohyně, bozi, polobozi,
prostovlasí a bosonozí,
běží před soudnou stolici.
Jupiter hněvem rozpálený
vletěl k nim celý rozzuřený
a vzkřik jak na psy honicí:

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи довго будете казитись
І стид Олимпові робить?
Щодень проміж себе сваритись
І смертних з смертними травить?
Поступки ваші всі не божі;
Ви на сутяжників похожі
І ради мордовать людей;
Я вас із неба поспихаю
І до того вас укараю,
Що пасти будете свиней.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи довго будете казытысь,
«И стыдъ Олымпови робыть?
«Що день проми́жъ себе сварытысь,
«И смертныхъ съ смертнымы травыть?
«Поступкы ваши вси не божи;
«Вы на сутяжныкивъ похожи
«И рады мордовать людей;
«Я васъ изъ неба поспыхаю
«И до того васъ укараю,
«Що пасты будете свыней.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 2.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 3:

Щодень промеж себе сваритись

Примітки: VI, 2.
         Частина VI стр. 2.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Казитися — пустувати, жирувати — поводитися несерйозно, пустувати, забавлятися // кокетувати з ким-небудь, залицятися до когось (СУМ-20).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Мордувати — завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Сваритися (СУМ-11) — вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним.

Сутяга, сутяжник — той, хто сутяжничає, любить сутяжничати — займається позовами з корисливих міркувань, має пристрасть до позовів (СУМ-11).

Укарати — покарати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How long yet will you spout
The hate, discrediting Olympians world-wide?
By quarreling among yourselves day in, day out?
And instigate the mortals' fratricide?
Ungodly are your deeds!
You act like homicidal breeds!
You'd gladly murder and malign!
I'll throw you out from Paradise,
And, as a punishment, to be precise,
I'll let you tend the swine!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ці не даволі ў сценах родных
Сарамаціць Алімп багам?
Цкаваць смяротнымі смяротных
І між сабой сварыцца вам?
Бо нелад ваш багоў не варты;
З вас кожны, як суцяга ўпарты,
Вы рады мардаваць людзей;
Я ўсіх вас з неба паспіхаю
І гэткай карай пакараю,
Што пасвіць будзеце свіней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я да престанете с кавгите,
да не срамите цял Олимп!
Рода човешки да морите
с характера си нетърпим!
Това не са постъпки божи;
мошеници — по десет кожи
е почнал всеки да дере.
Внимавайте, не ме гневете,
свине ще има да пасете,
ще ме запомните добре!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Werdet ihr lange noch so wüten
Und Schande bringen dem Olymp?
Untereinander täglich streiten,
Die Sterblichen zum Streit verführ'n?
Sehr ungöttlich sind eure Taten,
Ihr seid den Staatsanwälten gleich
Und labt euch an der Qual der Menschen.
Vom Himmel Schick ich euch hinab,
Um euch gehörig zu bestrafen,
Mach ich zu Schweinehütern euch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Czy długo się będziecie wściekać
I wstyd przynosić Olimpowi?
Do swarów co dzień się uciekać,
Szczuć śmiertelników? to wam powiem:
Nie boskie czyny wasze — raczej
Podobni wyście do pieniaczy
I chętnie ludzi mordujecie;
Ja zaraz z nieba was pospycham
I tak ukarzę was nielicho,
Że wszyscy świnie paść będziecie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Вы долго будете беситься,
Перед людьми Олимп срамить,
Друг перед другом петушиться,
Меж смертных драки заводить?
Так разве делают по-божьи?
Вы на сутяжников похожи,
Что рады мордовать людей;
Всех с неба разом посшибаю,
Всех беспощадно покараю
И прикажу пасти свиней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Доколе, — закричал он гневно, —
Олимпа имя вам срамить,
Друг с дружкой грызться ежедневно
И смертных смертными травить?
Обычай ваш совсем не божий.
Вы на сутяжников похожи!
За что мытарите людей?
Не дам поблажки братье вашей:
С небес повытолкаю взашей
И прикажу пасти свиней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вы долго ль будете беситься
И без конца Олимп срамить?
Что день промеж себя браниться
И смертных смертными травить?
Поступки ваши все не божьи;
Вы на сутяжников похожи
И рады истязать людей;
Я всех вас с неба посгоняю
И так примерно покараю,
Что будете пасти свиней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Вы долго будете беситься,
Олимп позорить и чернить?
День каждый грызться и браниться
И смертных смертными травить?
Поступки ваши все не божьи,
Вы на сутяжников похожи
И рады изводить людей.
Я с неба всех вас расшвыряю
И так жестоко покараю,
Что будете пасти свиней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Jak dlouho ještě chcete, k čertu,
hádkami Olymp ostouzet
a lidi proti lidem z žertu
štvát, pošťuchovat, popouzet?
"To přece nejsou skutky bohů,
spíš sudičů, pohůnků, slouhů;
vyndám vás všechny za vrata!
Jestli mě, chaso, popudíte,
tak našup z nebe poletíte
a budete pást prasata!

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вам, олимпські зубоскалки,
Моргухи, дзиги, фиглярки,
Березової дам припарки,
Що довго буде вам втямки.
Ох, ви на смертних дуже ласі!
Як грек на ніжинські ковбаси,
Все лихо на землі од вас.
Чрез ваші зводні, женихання,
Не маю я ушановання;
Я намочу вас в шевський квас.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А вамъ, Олымпськи зубоскалкы,
«Моргухы, дзыгы, фыгляркы,
«Березовои дамъ прыпаркы,
«Що довго буде вамъ въ тямкы.
«Охъ вы на смертныхъ дуже ласи!
«Якъ Грекъ на Ниженськи ковбасы,
«Все лыхо на земли одъ васъ.
«Чрезъ ваши зводни, женыхання,
«Не маю я ушановання;
«Я намочу васъ въ шевській квась.

Примітки: VI, 3.

       Частина VI стр. 3.

Втямки (утямки) — пам’ятається, не забувається (СУМ-11).

Дзига — вертка, непосидюча дівчина (жінка), фуркальце (Л.); Дзига — 1) Дитяча іграшка у вигляді круга або кулі на осі, яка при швидкому обертанні утримується у вертикальному положенні. 2) перен. Швидка в рухах, вертлява людина (СУМ-11).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Зводник, зводницязвідник, звідниця — 1. Той, хто займається звідництвом (у поемі зводня) — посередництвом між чоловіком і жінкою (перев. корисливим) для налагодження між ними любовних взаємин). 2. Той, хто розпускає плітки, зводні (СУМ-20).

Зубоскалка — жін. до зубоскал — той, хто любить зубоскалити; насмішник, скалозуб, скализуб (СУМ-20).

Ласий — який має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь; охочий до чогось (СУМ-20).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Моргуха — те саме, що кокетка — жінка, дівчина, яка своєю зовнішністю, поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається сподобатися, викликати інтерес до себе в чоловіків (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Припарка — тілесне покарання різками, киями (СУМ-11).

Фиглярфіглярперен. Кривляка, позер. // Пустун, витівник (СУМ-11).

Шана — у значенні ушанування — повага, пошана (СУМ-11).

Шевський квас — розчин дубильної речовини для вичинювання шкур (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, teeth baring beauties,
So gay, - it's not my empty threats, -
You'll get from me sound whipping, cuties,
Lest you forget your sins, coquettes.
Oh, you are fond of mortal lovers,
Just like that Greek, who greedily devours
The Nizhyn sausages; you cause all woe down there
Because of your deceitful courting,
They shamelessly are misreporting
About me, which is false and so unfair...

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вам, багіні-шалахвосткі,
Бярозавае кашы дам,
Так супакою нораў порсткі,
Што доўга будзе вам няўцям.
Вы на смяротных вельмі ласы,
Як грэк на простыя кілбасы,
Людское ліха ўсё праз вас.
Ад вашых зводняў, ад кахання
Няма Зевесу ўшанавання;
Я кіну вас, як муху ў квас,

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А всяка олимпийска сваха,
бъбрица, жадна за кавга,
повтарям — ще яде пердаха,
дорде държи се на крака.
Ядете всички сиромаси —
тъй грък на нижински колбаси
налита... Няма мир от вас.
Все козни, спорове — до гуша
ми е дошло, не ми се слуша;
ще ви удавя в евтин квас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und ihr, olymp'sche Kichererbsen,
Die zwinkern nur und gaukeln könnt,
Ihr sollt die Weidenrute kosten,
Damit ihr lange daran denkt.
Ihr seid auf Sterbliche so gierig,
Wie Griechen auf die feine Wurst, -
Nur ihr seid schuld an diesem Elend!
Wegen eurer Verführungskunst
Ist meine Achtung ganz verflogen, -
Ich schmeiß' euch in den Schustersaft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wam zasię, kpiarki olimpijskie,
Co głupie figle w głowie macie,
Brzozowej kaszy zadam wszystkim,
Że długo mnie popamiętacie.
Och, na śmiertelnych wy wciąż łasę!
Jak na nieżyńskie Grek kiełbasy,
Na ziemi złe czynicie rzeczy.
Przez wasze figle i zaloty
Szacunku nie mam, lecz kłopoty;
Namoczę was w garbarskiej cieczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вам, олимпские сударки,
Вертушки, вруньи, всем, как есть,
Поставлю веником припарки,
Чтоб дней пяток ни лечь, ни сесть.
Олимпа вам, как видно, мало;
Вы до людей как кот до сала,
Как грек до нежинских колбас.
Чрез ваши сводни, шашни, бредни
Лишаюсь в храме я обедни;
Все беды на земле от вас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вы, олимпийские фиглярки!
Не будет снисхожденья вам.
Задам березовой припарки
Всем зубоскалам и юлам,
Забудете свои повадки.
Уж больно вы до смертных падки —
Что грек до нежинских колбас.
Вы сеете раздор всегдашний!
За жениханье, плутни, шашни
Всех окуну в сапожный квас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вам, Олимпа зубоскалки,
Фиглярки, шельмы всех мастей,
Я дам березовой припарки,
Навек запомните, ей-ей!
Жадюги! К смертным рветесь часом.
Как греки к нежинским колбасам.
Все горе на земле от вас,
Чрез ваши сводни, шашни, блажи.
Меня уж чтить не стали даже;
Я вас спущу в дубильный квас!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А вам, олимпские фиглярки,
Моргуньи, бестии, задам
За все березовой припарки,
Запомнится надолго вам;
Вы к смертным часто льнете глазом,
Как греки к нежинским колбасам,
Все горе на земле от вас.
За ваши шашни, похожденья
Ко мне не стало уваженья,
Всех окуну в дубильный квас!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A vám, vy kozy umektané,
fifleny, káči, hihňalky,
vy drzé šmudly ušmudlané,
vypráším metlou rozparky.
Na lidi máte laskominu
tak jako Turek na koninu —
a máte prsty ve všem zlém!
Pro pletichy a namlouvání
už nebudu mít slitování
a seřežu vás potěhem.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Або оддам вас на роботу,
Запру в смирительних домах,
Там виженуть із вас охоту
Содомить на землі в людях.
Або я лучшу кару знаю,
Ось як богинь я укараю:
Пошлю вас в Запорозьку Січ;
Там ваших каверз не вважають,
Жінок там на тютюн міняють,
Вдень п'яні сплять, а крадуть вніч.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Або отдамъ васъ на роботу,
«Запру въ смырытельныхъ домахъ,
«Тамъ выженутъ изъ васъ охоту
«Содомыть на земли въ людяхъ.
«Або я лучшу кару знаю,
«Ось-якъ богынь я укараю:
«Пошлю васъ въ Запорожську Сичъ;
«Тамъ вашыхъ каверзъ не вважають,
«Жинокъ тамъ на тютюнъ минаютъ,
«Въ день пьяни сплятъ, а крадутъ въ ничъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 4.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 1:

(Я вам от) Або оддам вас на роботу

Примітки: VI, 4.

       Частина VI стр. 4.

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Каверза — підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, завдати шкоди; інтрига (СУМ-20).

Кара — суворе покарання, відплата за що-небудь. Страта (СУМ-20).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Смирительні дома — такі будинки були введені при Петрі І для ув'язнення за порівняно незначні злочини. Коли перед судом поставала особа з привілейованих станів (а богині ж сюди належать), вона по можливості відбувала покарання в такому будинку, а не в тюрмі. Як місця ув'язнення ці будинки припинили існування у 1884 р. (С.).

Содом — крайня аморальність, розпуста, що панують де-небудь (СУМ-11).

Тютюн — трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин (СУМ-11).

Укарати — покарати (СУМ-11).

Жінок там на тютюн міняють.
Ще один, уже третій (див. коментар: ІІІ, 3; ІV, 126) відгук у поемі пісні «Гей на горі та женці жнуть». Тут ремінісценція рядків (С.):

А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I might send you to labour in a camp
Or lock you up in taming houses,
Where they'll restrain and damp
Your sodomy with other people's spouses.
As well, I have a better punishment:
It is the banishment
Into the Zaporozha Seech. Your appetite
They will ignore, as well your whims and gripes,
They'll trade you for perique and pipes,
They sleep all day and steal at night.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Альбо аддам вас на работу,
Альбо замкну ў вар'яцкі дом,
Там хутка выб'юць з вас ахвоту
Сярод людзей рабіць садом.
Альбо і гэтак пакараю:
Вас адашлюць, як загадаю,
Да Запарожскай Сечы ўсіх;
Там на падман ваш не зважаюць,
Там на тытунь жанок мяняюць,
Днём п'юць, а ноччу крадуць іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На работа ще ви изпратя
и в лудницата, и в затвор,
ще ви избия от главата
да правите в света Гомор.
А знам и нещо по на сгода —
богините ще ги проводя
в самата Запорожка Сеч:
там денем спят, крадат в тъмите,
там сменяг за тютюн жените,
не ще ги стресне вашта реч.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Oder ich schicke euch zur Arbeit,
Steck euch in ein Erziehungsheim,
Damit man euch dort richtig züchtigt
Und Lust auf Menschenliebschaft bricht.
Oder noch wirksamere Strafe
Hab ich für Göttinnen parat:
Die Zaporoher Sitsch ist richtig,
Dort achtet man auf Launen nicht,
Man tauscht dort Frauen gegen Tabak,
Schläft, blau, am Tag, stiehlt in der Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lub też was wyślę do roboty,
W poprawczych domach pozamykam,
A tam wypędzę z was ochotę
Zamęty siać wśród śmiertelników.
Lub jeszcze lepszą znam też karę,
Ukarzę tak boginie zaraz:
Na Zaporoże zgnam was, zdradne;
Podstępy wasze gdzieś tam mają,
Na tytoń białki wymieniają,
W dzień śpią pijani, w nocy — kradną.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот упеку вас на работу,
Запру вас в сумасшедший дом.
Повыбьют там из вас охоту
Везде устраивать содом.
А для богинь я средство знаю,
Я их иначе покараю —
На Запорожье в Сечь пойдут:
Там вас не очень уважают,
Бабенок на табак меняют,
Там дрыхнут днем, а в ночь крадут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иль погоню вас на работу,
В смирительный упрячу дом,
Навеки отобью охоту
Везде устраивать содом.
Я вас, богинь, на ум наставлю:
В Сечь Запорожскую отправлю!
Там, знаете, ведется как?
Днем спят хмельные, крадут ночью,
Плюют на трескотню сорочью
И жен меняют на табак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не то отдам вас на работу,
В смирительный отправлю дом,
Там выгонят из вас охоту
Среди людей творить содом.
Я даже лучше кару знаю,
Вот как богинь я покараю:
Все к запорожцам в Сечь пойдут.
Там каверз баб не уважают
И женок на табак меняют;
День спьяну спят, а в ночь крадут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иль всех пошлю я на работу,
В смирительный упрячу дом,
Я отобью у вас охоту
Народам учинять содом.
Я и похлеще кару знаю,
Богинь иначе покараю:
В Сечь запорожцам всех отдам!
А казаки вам цену знают,
Жен на табак они меняют,
Днем спят, воруют по ночам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Anebo vás, namoutě kutě,
polepší správné vězení,
tam vyženou z vás všechny chutě
Sodomu dělat na zemi.
A ještě lepší trest však známe,
bohyně takhle potrestáme:
pošlu vás v Záporožskou Sič;
tam štěkejte si jako feny,
tam za tabák si mění ženy
a chlastají o všechno pryč.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не ви народ мій сотворили,
Не хист создать вам черв'яка;
Нащо ж людей ви роздрочили?
Вам нужда до чужих яка?..
Божусь моєю бородою
І Гебиною пеленою,
Що тих богів лишу чинів,
Які тепер в війну вплетуться;
Нехай Еней і Турн скубуться,
А ви глядіть своїх чубів».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не вы народъ мій сотворылы,
«Не хыстъ создать вамъ червьяка;
«На щожъ людей вы роздрочылы?
«Вамъ нужда до чужыхъ яка?
«Божусь моею бородою
«И Гебеною пеленою,
«Що тыхъ богивъ лышу чынивъ,
«Яки теперь въ війну вплетутся;
«Нехай Эней и Турнъ скубутся,
«А вы глядить своихъ чубивъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 5.

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

рядок 3:

На що ж людей ви роздразнили

Примітки: VI, 5.
         Частина VI стр. 5.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Божитися — говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою (СУМ-20).

Геба — богиня юності, дочка Зевса і Гери (див. Юнона). На Олімпі підносила під час бенкетів нектар і амброзію (А.).

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.); поділ (СУМ-11).

Роздрочитироздратувати — дратуючи, доводити кого-небудь до збудженого стану, викликати гостре невдоволення, злість (СУМ-11).

Скубтися — воювати; змагатися між собою (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. Тобі (вам) не хист — ти нездатен, не з твоїми здібностями (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You didn't create the human race,
You can't create a bug.
Why do you stir the populace,
Inciting them to fight and slug?
I swear by my own beard and by
Hebe's hem that I
Am going to degrade
Those gods who participate
In spreading enmity and hate,
And give Turn and Aeneas aid."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не вы маіх людзей стварылі,
Бо не стварыць вам і чарвей;
Навошта ж вы іх пасварылі?
Навошта вам чапаць людзей?..
Бажуся галавой сівою
І Гебінай спадніцай тою:
Чыноў пазбаўлю я багоў,
Што ў гэтую вайну ўплятуцца,
Няхай Эней і Турн скубуцца,
З вас хопіць і сваіх чубоў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не сте народа сътворили,
не сте създали червей тук;
защо сте хората смразили?
Защо се бъркате на друг”...
Кълна се, казвам ви, в брадата,
на Хеба се кълна в полата,
които почнат пак война,
и чин, и служба ще загубят:
Еней и Турн да си се скубяг.
а вие стойте настрана...“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht ihr seid's, die mein Volk erschaffen,
Ihr bringt nicht einen Wurm zustand';
Sagt, warum reizt ihr nur die Menschen?
Was geht das fremde Leid euch an?
Ich schwöre euch bei meinem Barte,
Bei meiner Tochter Heba Kleid,
Daß ich die Götter platt zertrete,
Die sich einmischen in den Krieg.
Laßt Turnus mit Aeneas streiten
Und kümmert euch um euren Schopf."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie wyście naród mój stworzyli,
Robaka zrobić to nie sztuka;
A ludzi po coście skłócili?
I czegoż wam wśród obcych szukać?...
Przysięgam tu na moją brodę
I na spódnice Heby młodej,
Że owych bogów zdegraduję,
Co wtrącać się do wojny lubią;
Niech się Eneasz, Turnus skubią,
Z was każdy swego niech pilnuje".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не вы народ мой сотворили,
Вам не создать и червяка;
Зачем же вы людей дразнили,
Чужие шарпали бока?
Клянусь моею бородою
И Гебиною пеленою —
Лишу чинов, отдам в рабы
Любого, кто в войну вотрется;
Пускай с Энеем Турн дерется,
Храните-ка свои чубы".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не вы народ мой сотворили.
Вам не создать и червяка!
Зачем людей вы разъярили
Из-за такого пустяка?
Клянусь я собственным престолом,
А также Гебиным подолом:
Кто сунется — расквашу лбы.
Пока Эней и Турн дерутся,
Пусть все терпенья наберутся,
Жалеючи свои чубы».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не вы народ мой сотворили,
И червяка вам не создать!
Зачем людей вы разъярили?
Нужда вам всюду нос совать!
Божусь моею бородою
И Гебиною пеленою —
Я тех богов лишу чинов,
Что, одурев, в войну вплетутся.
Пускай Эней и Турн дерутся,
Не след лишаться вам чубов».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не вы народ мой сотворили,
Вам не создать и червяка.
Зачем людей вы разъярили?
Что? Чешутся у вас бока?
Божусь моею бородою,
Клянуся Гебой молодою,
Я с тех богов сорву чины,
Что нынче о войне пекутся;
Пускай Эней и Турн дерутся,
А вы чубы беречь должны».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Můj lid jste přece nestvořili,
nejvýš tak ještě žížalu;
tak proč jste lidi rozdráždili?
Proč ženete je do svárů?
Přísahám při své bradě šedé
a při podolku sličné Hebe,
sesadím bohy takové!
Aeneas s Turnem, u všech běsů,
ať vjíždějí si do pačesů,
vy chraňte si čupřiny své...!“

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила,
І бите з ними м'ясо їла,
І по трахтирах пуншт пила;
Частенько на соломі спала,
В шинелі сірій щеголяла,
Походом на візку тряслась;
Манишки офицерські прала,
З стрючком горілку продавала
І мерзла вніч, а вдень пеклась.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера молодыця смила,
Бо все зъ военнымы жыла,
И быте зъ нымы мьясо йила;
И по трахтырахъ пунштъ пыла;
Частенько на соломи спала,
Въ шенели сирій щеголяла,
Походомъ на визку тряслась;
Манышкы офыцерськи прала,
Зъ стрючкомъ горилку продавала,
И мерзла въ ничъ, а въ день пеклась.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 6.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 4:

І по трактирах пунш пила

рядок 9:

(Хоть набор мило куповала) З стрючком горілку продавала

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

В капоті сірім щеголяла

Примітки: VI, 6.

       Частина VI стр. 6.

Бите м'ясо — м'ясо настріляної дичини (С.).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Віз, зменш. візок — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів (СУМ-20).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Манишка — нагрудник, пришитий або пристебнутий до чоловічої сорочки (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Пуншт пунш — міцний спиртний напій з рому, коньяку, вина тощо з цукром, водою, лимонним соком і т. ін., який подають до столу підігрітим (СУМ-11).

Стрючок = Стручок. Иногда словомъ стрючок обозначаютъ лишь красный стручковый перець (Г.).

Трахтир трактир — у дореволюційній Росії — будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити (СУМ-11).

Щеголяти, рус. — тут у значенні хизуватися (Т.Б.) — виставляти що-небудь напоказ, пишатися чим-небудь; хвалитися, чванитися (СУМ-11).

Венера молодиця сміла і далі.
В античній міфології Венера традиційно прихильна до Марса – бога війни. Тому природно, що тут вона виступає ще й в образі маркітанки. Останні супроводжували армію в походах, торгували різними продуктами, напоями, предметами солдатського вжитку (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Venus was a daring gal,
She always lived with military men.
And being so mercurial,
She ate and drank in many a den.
She slept in straw, and when awoke,
She marched dressed in a military cloak,
Or shivered in a cart, distraught;
She washed the sergeants' stuff,
Sold whiskey, even snuff.
Her nights were cold, but days too hot.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера выпхнулася смела,
Бо ўсё з ваеннымі жыла,
З паходнай кухні мяса ела,
Пунш з імі па шынках піла;
Часценька на саломе спала,
У шэрым шынялі гуляла,
Услед плялася за вазком;
Гарэлку з перцам прадавала,
У полі ноччу замярзала,
Ад спёкі прападала днём.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера храброст в миг усети —
с военни ходеше без страх,
бе яла често с тях котлети,
по кръчми пунш бе пила с тях;
на слама често беше спала,
якички офицерски прала
и бе се киприла в мундир;
и тръскала се бе в каруца,
и бе продавала пърцуца
и в студ, и в зной, и в бой, и в мир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Venus als Frau war richtig mutig,
Hat mit Soldaten lang gelebt,
Mit ihnen rohes Fleisch gegessen,
In Wirtshäusern getrunken Punsch,
Hat recht oft auf dem Stroh geschlafen,
Zog oft Soldatenmantel an
Und fuhr ins Feld mit ihrem Wagen,
Verkaufte häufig Mais mit Schnaps,
Wusch das Gewehr der Offiziere,
Fror nachts und schwitzte, wenn es Tag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz Wenus, śmiała mołodyca,
Bo z wojskowymi ciągle żyła
I mięso jadła, i obficie
Poncz po oberżach z nimi piła;
Na słomie spała często zwłaszcza,
Chodziła też w wojskowym płaszczu,
W wyprawach się na wózku wlekła;
I oficerskie rzeczy prała,
Ze strąkiem wódkę sprzedawała,
I marzła w nocy, w dzień się piekła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Была Венера жинкой смелой,
Она с военными жила —
И отбивные с ними ела
И по трактирам пунш пила;
Частенько на соломе спала,
В шинели серой щеголяла,
Тряслась в походах на возке;
Манишки для штабных стирала,
Горилку с перцем продавала,
И в зной и в холод налегке.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венера молодицей смелой,
Живя с военными, слыла.
Битки в трактирах с ними ела,
Без церемоний пунш пила;
Привыкла щеголять в шинели,
Спать на соломенной постели,
Горелку с перцем продавать,
Мыть офицерские манишки,
В возке трястись без передышки,
Днем печься, ночью замерзать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Смела Венера-молодица, —
Ведь все с военными жила,
Кормилась с ними битой птицей
И на соломе поспала,
Пунш по трактирам попивала,
Горилку с перцем продавала,
В походе на возу тряслась;
Манишки офицерам мыла,
В шинели серенькой франтила,
Ночами мерзла, днем пеклась.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Была Венера бабой смелой,
Не зря с военными жила,
Она мясное с ними ела
И по трактирам пунш пила,
Спала в соломе, не роптала,
В шинели серой щеголяла,
В походах на возку тряслась,
Манишки сотникам стирала
И водкой с перцем торговала,
Ночами мерзла, днем пеклась.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše smělá děva byla
a velmi silná na nervy;
s vojáky po hospodách pila
a jedla s nimi konservy;
častokrát na slámě jen spala,
šedivý kabát oblékala,
s furberkem často jezdila;
i oficírské límce prala,
pálenku v soudku prodávala,
mrzla a zas se pařila.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера по-драгунськи — сміло
К Зевесу в витяжку іде,
Начавши говорити діло,
Очей з Зевеса не зведе:
«О тату сильний, величавий!
Ти всякий помисл зриш лукавий,
Тебе ніхто не проведе;
Ти оком землю назираєш,
Другим за нами приглядаєш,
Ти знаєш, що, і як, і де.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера по драгунськы — смило
Къ Зевесу въ вытяжку иде,
Начавшы говорыты дило,
Очей зъ Зевеса не зведе:
«О тату сыльный, велычавый!
«Ты всякый помыслъ зрышъ лукавый,
«Тебе ни хто не проведе;
«Ты окомъ землю назыраешъ,
«Другымъ за намы прыглядаешъ,
«Ты знаешъ, що, и якъ, и де.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 7.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 10:

Ти знаєш, що, і як, і где

Примітки: VI, 7.

       Частина VI стр. 7.

Величавий — який своїми розмірами, виглядом або діями, вчинками і т. ін. викликає почуття поваги, певної урочистості (СУМ-20): ч. VI, 7.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Витяжка, в витяжкунавитяжку – прямо, витягнувши руки по швах (СУМ-11).

Говорити діло — висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As Venus went to Zeus to vocalize
Her problem, bold and brimming with dismay,
She looked into his eyes
And said in a businesslike way:
"Oh, daddy, powerful and grand.
You can see each malign intention and
You can't be cheated by a doctrinaire.
With one eye you can see the earth,
The other sees us all from birth,
You know exactly what, and how, and where.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Навыцяжку перад Зевесам
Венера, як драгун, стаіць,
На бацьку вокам не гарэзным,
А заклапочаным глядзіць:
«Табе, о бацька родны, чутны
Малітвы ўсе, цябе, магутны,
Не можа ашукаць ніхто;
Зямлю ты вокам аглядаеш,
Другім за намі назіраеш,
Ты знаеш, як, і дзе, і што.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И ето, по драгунски смело
пред Зевс се пъчи, не мълчи —
реди ги умно и умело,
не го изпуска от очи:
„О, тате, пръв по свойта слава,
ти виждаш всяка твар лукава,
не ще те никой подведе,
с едно око следиш земята,
а с другото пък — небесата,
ти знаеш кой, какво, къде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus zu sondieren, eilte Venus,
Mutig, einem Dragoner gleich,
Sie richtete an ihn die Worte
Und sah ihn dabei ständig an:
"Mein Vater, groß und übermächtig,
Der die Gedanken gleich durchschaut
Und niemand kann dich hintergehen;
Ein Auge, das zur Erde blickt,
Während das zweite uns betrachtet,
Du weißt genau, was, wie und wo.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak dragon Wenus wyprężona
Ku Zeusowi wprost podchodzi,
Zaczyna mówić dźwięcznym tonem,
Z Zeusa oczu swych nie zwodzi:
"Och, ojcze mocny i wspaniały!
Ty widzisz podstęp, kłamstwo całe;
Nikt Cię nie okpi, nie wyśmieje;
Ty jednym okiem ziemię śledzisz,
A drugim wciąż za nami wiedziesz
I wiesz, co, jak i gdzie się dzieje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера — по-драгунски — смело
Рукой под козырек взяла,
Отца богов очами ела
И речь такую повела:
"О мой родитель величавый!
Я мысли не таю лукавой,
Тебя не проведет никто;
Ты землю оком озираешь,
Другим за нами наблюдаешь,
Ты знаешь, где, и как, и что.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С драгунской выправкою, смело
Венера к Зевсу подошла.
Не запиналась, не робела
И залпом речь произнесла:
«Тебе, мой батя величавый,
Известен каждый шаг лукавый.
Ты знаешь — где, и как, и что.
Всю землю оком обнимаешь,
Другим — за небом надзираешь.
Тебя не проведет никто.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пред Зевсом по-драгунски, смело
Она навытяжку встает
И, говорить начавши дело,
Очей с Зевеса не сведет:
«Отец мой! Сильный, величавый!
Ты видишь каждый шаг лукавый,
Тебя не проведет никто:
Ты землю оком обзираешь,
Другим за нами наблюдаешь,
Ты знаешь, где и как, и что.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера, по-драгунски смело,
К отцу, чеканя шаг, идет,
А стала говорить, в чем дело,
Глядит на Зевса, не моргнет:
«О отче, сильный, величавый,
Ты видишь замысел лукавый,
Тебя никто не проведет;
Ты оком землю озираешь,
Другим за нами наблюдаешь,
Что, как, все знаешь наперед.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď po dragounsku pozdravila,
jak velí vojenský to řád,
do pozoru se postavila,
Diovi začla meldovat:
„Ó táto velký, milostivý,
ty každý úmysl znáš Istivý,
vše pronikne tvůj bystrý zrak;
ty jedním okem zemi vidíš
a druhým na nás bohy shlížíš,
ty dobře víš, co, kde a jak.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ти знаєш, для чого троянців
Злим грекам попустив побить;
Енея з пригорщею ланців
Велів судьбам не потопить;
Ти знаєш лучше всіх причину,
Чого Еней приплив к Латину
І біля Тибра поселивсь?
Ти ж словом що опреділяєш,
Того вовік не одміняєш;
Відкіль же Турн тут притуливсь?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ты знаешь для чого Трояньцивъ
«Злымъ Грекамъ попустывъ побыть;
«Энея сь прыгорщею ланцивъ
«Веливъ судьбамъ не потопыть;
«Ты знаешь лучше всихъ прычыну,
«Чого Эней прыплывъ къ Латыну
«И биля Тыбра поселывсь?
«Тыжъ словомъ що опредиляешъ,
«Того во викъ не одминяешъ;
«Видкиль же Турнъ тутъ прытулывсь?

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 8.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 4:

Велів судьбам не (погубить) потопить

Примітки: VI, 8.
         Частина VI стр. 8.

Біля — уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко (СУМ-20).

Відкіль — те саме, що звідки (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Притулитися — тут у значенні з'явився.

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You know why you allowed the evil Greeks
To beat the Trojan state to pulp.
You did not let the fate and its smart cliques
To drown Aeneas and his men in one big gulp.
More than anybody else you know
Why my Aeneas, following a lengthy to-and-fro,
Came to Latinus and settled near the Tiber Stream.
You, who determines by your word,
Will never call your word absurd.
Where does Turn come from with his team?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты ведаеш, чаму Траянцаў
Дазволіў Грэкам разграміць;
Энея з ротай галадранцаў
Загадваў лёсу не тапіць;
Ты ведаеш — у чым прычына
Яго візіту да Лапіна,
Чаму абраў ён гэты кут?
Што загадзя ты накануеш,
Таго ніколі не касуеш;
Адкуль жа Турн узяўся тут?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти знаеш клетите троянци
защо с врага не разтърва,
Енея с шепа окаянци
спаси в морето след това;
ти знаеш цялата причина
Еней да се сбере с Лавина,
край Тибър да се озоре!
Когато нещо ти си казал,
не си го насред път зарязал,
какво се Турн напразно рве!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du kennst den Grund, warum die Griechen
Über Trojaner einst gesiegt,
Du weißt genau, weshalb Aeneas
Mit den Gefährten nicht ertrank;
Und du weißt auch, warum Aeneas
Auf Schiffen zu Latinus kam
Und neue Heimat fand am Tibris.
In keinem Fall nimmst du zurück,
Wenn du einmal dein Wort gegeben, -
Woher nimmt Turnus jetzt sein Glück?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wiesz sam, dlaczegoś Trojańczyków
Zezwolił Grekom złym wykropić;
A Eneasza z garścią łyków
Kazałeś losom nie potopić;
Ty znasz najlepiej też przyczynę,
Dla której przybył do Latynów
I osiadł koło Tybru zrazu;
I co na słowach raz ustalisz,
To tego już nie zmieniasz wcale:
Więc skąd się Turnus tutaj znalazł?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ты знаешь, для чего троянцев
Злым грекам попустил побить;
Энеевых же голодранцев
Ты судьбам не велел губить;
Ты знаешь лучше всех причину,
Зачем Эней приплыл к Латину,
Зачем у Тибра он осел.
Что словом ты определяешь,
Того вовек не отменяешь, —
Откуда ж Турн сюда поспел?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ты ведаешь, зачем троянцев
Позволил грекам победить,
Энея с горсткой голодранцев
Нептуну не дал потопить.
Ты знаешь, по чьему почину
Эней приплыл к царю Латину,
Откуда к Тибру он махнул.
Что ты определяешь словом,
Того не отменяешь новым.
Скажи, причем же здесь рутул?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ты знаешь, для чего троянцев
Злым грекам попустил побить;
Энея с горстью голодранцев
Ты судьбам не велел топить,
Ты знаешь лучше всех причину,
Зачем Эней приплыл к Латину
И возле Тибра станом стал.
Что словом ты определяешь,
Того вовек не отменяешь;
Откуда ж Турн сюда пристал?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ты знаешь, для чего троянцев
Злым грекам допустил побить,
Энея с кучкой голодранцев
Не разрешил судьбе сгубить;
Ты знаешь лучше всех причину,
С какой Эней приплыл к Латину,
У Тибра город основал.
Что словом ты определяешь,
Того вовек не отменяешь,
Зачем же Турн помехой стал?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Dopřál jsi řeckým dobrodruhům
porazit chrabrý trojský lid;
Aenea s hrstkou věrných druhů
jsi nenechal však potopit;
sám nejlíp znáš, Čí je to vina,
že Aenej připlul do Latina
a nad Tibrem hrad zbudoval.
Co jednou řekneš, to se stane,
to nikdy neodvoláš, pane —
kde ale Turn se tady vzal?

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І що такеє Турн за свято,
Що не вважає і тебе?
Фригійське плем'я не проклято,
Що всякий єретик скубе;
Твої закони б ісполнялись,
Коли б олімпські не мішались
І не стравляли би людей.
Твоїх приказів не вважають,
Нарошно Турну помагають;
Бо, бач, Венерин син Еней.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И що такее Турнъ за свято,
«Що не вважае и тебе?
«Фрыгійське племья не проклято,
«Що всякій еретыкъ скубе;
«Твои законы бъ исполнялысь,
«Колыбъ Олымпськи не мишалысь
«И не стравлялы бы людей.
«Твоихъ прыказивъ не вважають,
«Нарошно Турну помагають;
«Бо, бачъ, Венерынъ сынъ Эней.

Примітки: VI, 9.

       Частина VI стр. 9.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Єретик — людина, яка відступає від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. (СУМ-20).

Ратова́ть — у значенні рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).

Скубти — караючи кого-небудь, смикати за волосся, вуха і т. ін. (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Is Turn a big, important shot
That he would disobey you, too?
The Phrygian tribe was not
Accursed that every heretic plucks you.
Your laws would be respected,
If they were not neglected
By the Olympians for fun.
They don't comply with your command
And give Turn purposely a hand,
Because Aeneas is my son.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А што за цаца Турн заўзяты,
Што не зважае на цябе?
Табой Фрыгійцы не пракляты,
Чаму ж іх кожны чорт скубе?
Твае выконваліся б словы,
Каб не нацкоўваў шматгаловы
Алімп раз'юшаных людзей.
Што значаць ім твае загады?
Дапамагаць Ратульцам рады,
Бо, бач, Венеры сын — Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За него няма нищо свято,
не те почита ни за миг!
Какво е днес Еней, когато
го ръфа всеки еретик?
Защо са твоите повели,
щом боговете побеснели
насъскват хорските тълпи?
Законите ти не прилагат,
на Турн нарочно му помагат,
Еней пък зарад мен търпи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Worauf kann Turnus sich verlassen,
Daß er dich nicht einmal verehrt?
Sie sind doch nicht verflucht, die Phrygier,
Doch jeder Ketzer greift sie an.
Man würde die Gesetze achten,
Mischten die Götter sich nicht ein,
Um Menschenherzen zu vergiften.
Sie selbst folgen nicht dem Gesetz,
Doch helfen absichtlich dem Turnus
Nur, weil Aeneas Venus' Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy Turnus to jest jakiś święty,
Że nie szanuje cię, niestety?
Frygijskie plemię nie przeklęte,
Że każdy skubie je heretyk;
Praw przestrzegano by twych stale,
Gdyby się bogi nie wtrącali,
Nie szczuli ludzi scietrzewieni.
Rozkazów twych nie poważają,
Lecz Turnusowi pomagają;
Bo, wiesz, Eneasz to syn Wenus.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И что такое Турн за птица,
Что на тебя ему плевать?
Кто проклял бедного фригийца
Чтоб всякий мог его щипать?
Твои б веленья исполнялись,
Когда бы боги не совались,
Не стравливали бы людей.
Тебя они и знать не знают,
Нарочно Турну помогают —
За то, что внук тебе Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И что такое Турн за цаца?
Он самовольничать привык!
Фригийцам некуда податься!
Их щиплет всякий еретик.
Когда б не происки Юноны,
Кто б нарушал твои законы?
Ей любо стравливать людей.
Богами твой приказ похерен:
Эней-то ведь сынок Венерин!
За Турна — весь Олимп, ей-ей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И что такое Турн за птица,
Что честь тебе не воздает?
Да разве проклял кто фригийца
Что всякий еретик клюет?
Твои б законы исполнялись,
Коль олимпийцы б не совались,
Не стравливали бы людей.
Но слов твоих не почитают,
Нарочно Турну помогают
За то лишь, что мой сын Эней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Для Турна ведь ничто не свято,
Тебя он слушать не привык,
Фригийцев племя что-ль проклято?
Их щиплет каждый еретик.
Твои законы б исполнялись,
Когда бы боги не мешались,
Не стравливали бы людей;
С тобой считаться не желают,
Нарочно Турну помогают,
Венерин, вишь ты, сын Эней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Proč vlastně Turn se tady plete?
Snad aby se ti vysmát moh?
Frygijské plémě není kleté
a rve je každý neznaboh;
tvé zákony by všichni ctili,
Olympští kdyby nerušili
každý tvůj moudrý božský čin.
Tvé vůle si však nevšímají,
Turnovi naschvál pomáhají —
pomni — Aeneas je můj syn!

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянців бідних і Енея
Хто не хотів, той не пужав;
Терпіли гірше Прометея,
На люльку що огню украв.
Нептун з Еолом з перепросу
Дали такого перечосу,
Що й досі зашпори щемлять.
Другії ж боги... що казати?
Діла їх лучше мусиш знати,
Енея тілько не з'їдять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Трояньцивъ бидныхъ и Энея
«Хто не хотивъ, той не пужавъ;
«Терпилы гирше Прометея,
«На люльку що огню укравъ.
«Нептунъ зъ Эоломъ зъ перепросу
«Далы такого перечосу,
«Що й до́си зашпоры щымлятъ.
«Другіежь богы .... що казаты?
«Дила ихъ лучше мусишъ знаты,
«Энея тилько не зъйидятъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 10.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 9:

Діла їх мусиш лучше знати

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

Діла їх музам лучше знати

Примітки: VI, 10.

       Частина VI стр. 10.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Досі — до цього часу, до цих пір (СУМ-11).

Еол — за грецькою міфологією, бог, розпорядник вітрів, що мешкав ніби на далекому західному, Еоловому острові. Він допомагав Одіссеєві («Одіссея») в його мандрах, подарувавши йому міх з вітрами. З намови Юнони, розповідається в «Енеїді» Вергілія, Еол хоче наслати на Енея супротивні вітри (Ш.).

Зашпори — гострий біль від морозу, холоду (у пальцях рук, ніг). У переносному значенні — переживання, страх, душевний біль (СУМ-20).

Люлька — приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Нептун — (у Греції — Посейдон) — в античних міфах бог водяної стихії (Ш.).

Перепрос — перепрошення (СУМ-11, з посиланням на цю строфу), але, на мій погляд, тут у значенні на прохання когось (тіє ж Юнони) (Т.Б.).

Прометей (у грецькій міфології) — добрий титан, оборонець людей. Допоміг Зевсові перемогти злих титанів і здобути владу над світом; викрав з Олімпа вогонь і приніс людям. За це Зевс звелів прикувати Прометея до скелі на Кавказі і прирік на вічні муки: щодень орел розкльовував йому печінку, а на другий день вона виростала знову. Так прикутий Прометей мучився протягом тисячоліть, поки його не визволив Геракл. Образ Прометея — мужнього захисника людини, поборника добра і справедливості — один з найважливіших в ряду вічних образів світової літератури. Появившись в «Енеїді» І. Котляревського, так само як і інші образи поеми, в травестійно—гумористичному контексті, Прометей продовжив своє життя в українській літературі (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

My poor Aeneas and the Trojan folk
Had scares of every type.
Their pain was sharper than the Promethean yoke
For stealing fire for a pipe.
As a result of confrontation
With Aeolus and Neptune, the Trojan nation
Still has a fierce chilblain.
The other gods... what can be said?
Their deeds are known to you, my dad,
They'd eat my son alive, that's plain.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцаў горкіх і Энея
Хто толькі ліхам не пужаў;
Цярпелі горш за Праметэя,
Які агню для люлькі ўкраў.
Эол здзяйсняў сваю пагрозу,
Нептун даваў такога чосу,
Што ледзь прыгналі караблі.
А іншыя?.. Ды ты, ласкавы,
Лепш за мяне іх знаеш справы, —
Энея з'елі б, каб маглі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой не е рекъл, той не млати
троянците и мой Еней.
Не са уж нищо крали, тате,
а по търпят от Прометей.
Нептун, Еол, да ме прощават,
успяха тъй да ги ощавят,
снагите още ги болят!
А другите... да не повтарям,
ти по-добре ги знаеш, барем
направо ще ги изядат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und seine Trojaner
Erduldeten genügend Leid,
Mehr als Prometheus, nachdem er
Für seine Pfeife Feuer stahl.
Neptun mit Aeolus zusammen
Saßen sich in den Haaren fest,
Wovon sie heute Schmerzen fühlen.
Andere Götter... Doch was soll's?
Du kennst doch ihre Taten besser, -
Aeneas essen sie nicht auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie biedni i Eneasz
Straszeni byli nieźle wszędzie,
Mniej cierpiał nawet Prometeusz,
Co jak na fajkę ognia zwędził.
Tak Neptun wsypał mu z Eolem,
Że do tej pory palce bolą
I naśladowców różnych straszą.
Bogowie inni... cóż powiedzieć,
Sam lepiej o nich musisz wiedzieć,
Nie zjedzą omal Eneasza.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцев бедных и Энея
Кто только нынче не пугал;
Терпели горше Прометея,
Что огонька на трубку взял.
Нептун с Эолом мокроносым
Такого задали им чесу,
Что до сих пор бока болят;
Другие ж боги, сам ты знаешь,
Коль воле их не помешаешь,
Энея заживо съедят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троян и бедного Энея
Ленивый только не пугал.
Терпели пуще Прометея,
Что в трубку огонька украл.
Такую взбучку с пересолом
Им задали Нептун с Эолом,
Что и сейчас ни встать, ни сесть!
Другие боги... — Боже правый!
Ты знаешь их дела и нравы! —
Живьем Энея рады съесть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Троянцев бедных и Энея
Кто не хотел, тот не пугал:
Терпели горше Прометея,
Что огоньку на люльку скрал.
Нептун с Эолом как пристали,
Такого страху им нагнали, —
Поджилки до сих пор дрожат.
Другие боги... речь напрасна,
Сам знаешь их дела прекрасно:
Энея только не съедят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцев бедных и Энея,
Кто не хотел, тот не терзал,
Страдали горше Прометея,
Что прикурить жаринку взял.
Эол с Нептуном им в науку
Большую причинили муку,
Бедняги и во сне дрожат.
Другие боги... Что тут молвить?
Дела их лучше должен помнить...
Энея чуть ли не съедят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pro Trojany a pro Aenea
měli jen hořké pilulky —
štvali je hůř než Promethea,
jenž ukrad oheň do lulky.
Neptun s Aolem, s prominutím,
dali takové rozčísnutí,
že málem by už nevstali.
Ostatní bozi? — Škoda řečí!
Máš přece o nich přehled větší —
ti Aenea by sežrali.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О Зевс! О батечку мій рідний!
Огляньсь на плач дочки своєй;
Спаси народ фригійський бідний,
Він діло єсть руки твоєй.
Як маєш ти кого карати,
Карай мене, — карай! я мати,
Я все стерплю ради дітей!
Услиш Венеру многогрішну!
Скажи мні річ твою утішну:
Щоб жив Іул, щоб жив Еней!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«О Зевсъ! о батечку мій ридный!
«Огляньсь на плачь дочкы своей;
«Спасы народъ Фрыгійській бидный,
«Винъ дило есть рукы твоей.
«Якъ маешъ ты кого караты,
«Карай мене — карай! я маты,
«Я все стерплю рады дитей! —
«Услышъ Венеру многогришну!
«Скажы мни ричъ твою утишну:
«Щобъ жывъ Іулъ, щобъ жывъ Эней!» —

Примітки: VI, 11.
         Частина VI стр. 11.

Батечко — пестливе до батько.

Діло — наслідки роботи, заняття людини; практичної діяльності; справи (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, Zeus, my daddy dear!
Look at the tears of your own child!
Save Phrygians from want and fear,
These your creations are beguiled.
Do not remain unmoved.
If someone has to be reproved,
Then punish me!
Please, lend an ear
And say a word of cheer,
Do let Aeneas and his folks live free."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес! О бацька Алімпійскі!
Ты чуеш плач дачкі сваёй;
Ратуй няшчасны люд Фрыгійскі,
Народ, што створаны табой.
Як ты каго караць жадаеш,
Карай мяне! Я маці. Знаеш -
Я ўсё сцярплю дзеля дзяцей!
Уцешыш, бацька мой, я веру,
Ты мнагагрэшную Венеру:
Каб жыў Іул, каб жыў Эней!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О, Зевс, със сълзи аз те моля,
смили се, нямаш ли сърце!
Не дръж фригийците в неволя,
това е в твоите ръце.
Щом трябва да наказваш, ето —
наказвай мен... зарад детето
ще изтърпя... Но тях недей...
Чуй грешната Венера, тате,
надявам се на милостта ти.
на Юл, помагай, на Еней!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus! Mein lieber guter Vater!
Sieh deiner Tochter Tränen an;
Die Phrygier sind deine Schöpfung,
Errete dieses arme Volk.
Und mußt du wirklich jemand strafen,
Strafe die Mutter, - strafe mich,
Ich werde dulden für die Kinder!
Höre auf Venus, sündig Weib!
Gib mir Trost, daß nach deinem Willen
Aeneas lebt und Julus auch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zeusie! Mój ojczulku drogi!
Na płacz swej córki spójrz i jęki;
Poratuj Frygów lud ubogi,
Jest bowiem dziełem twojej ręki.
Gdy karać zechcesz w tym wypadku,
To ukarz mnie! Jam jego matką,
Za dziecko mnie niech los obija.
Wysłuchaj Wenus nie bez grzechu
I powiedz słowo mi pociechy:
Niech Julus i Eneasz żyją!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О Зевс! О мой отец родимый!
Не мучай дочери своей;
Спаси народ ты мой любимый,
Творение руки твоей.
Коль надо покарать кого-то,
Карай меня. Как мать — с охотой
Все вытерплю я за детей!
Услышь Венеру! Кто не грешен?
Тобою всякий был утешен,
Вели, чтоб здравствовал Эней!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Отец! Властитель олимпийский,
Взгляни! Я слезы лью рекой.
Спаси от мук народ фригийский!
Он сотворен твоей рукой.
Я за других страдать готова,
Я — мать, меня карай сурово,
Но пожалей моих детей.
Скажи хоть слово, знак утешный
Подай Венере многогрешной,
Чтоб жил Иул, чтоб жил Эней».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О Зевс! Отец мой милосердный!
Услышь плач дочери своей;
Спаси народ фригийский бедный,
Он сотворен рукой твоей.
Коль покарать кого решаешь,
Карай меня! Я мать, ты знаешь,
Я все стерплю из-за детей!
Прости Венеры прегрешенье!
Пообещай мне в утешенье,
Чтоб жил Иул, чтоб жил Эней!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О Зевс! О батюшка родимый!
Прошу, внемли мольбе моей,
Спаси фригийский люд гонимый,
Он дело ведь руки твоей.
Пускай меня ты растерзаешь.
Я мать. Казни меня, как знаешь,
Все претерплю я для детей.
Услышь, отец, мое моленье
И дай мне слово утешенья,
Чтоб жил Иул, чтоб жил Эней!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ó Die, tatíčku můj rodný!
Pohlédní na pláč dcery své:
spas frygijský lid neoblomný,
jeť svatým dílem ruky tvé.
A chceš-li trestat, tedy zkrátka
potrestej mne, mne — já jsem matka,
vše pro dítě — slyš matky hlas!
Venuši hříšnou vyslyš, pane!
Řekni jí slůvko přelaskavé:
aby žil Jul a Aeneas!“

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Мовчать! Прескверна пащекухо! —
Юнона злобна порощить. —
Фіндюрко, ящірко, брехухо!
Як дам! очіпок ізлетить;
Ти смієш, кошеня мерзенне,
Зевесу доносить на мене,
Щоб тим нас привести в розлад;
За кого ти мене приймаєш?
Хіба ж ти, сучище, не знаєш,
Що Зевс мій чоловік і брат?

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мовчать ! прескверна пащыкухо!
Юнона злобна порощыть:
«Финдюрко, ящирько, брехухо!
«Якъ дамъ ! — очипокъ излетыть;
«Ты сміешъ кошеня мерзене,
«Зевесу доносыть на мене,
«Щобь тымъ насъ прывесты въ разладь:
«За кого ты мене прыймаешъ?
«Хибажъ ты сучыще не знаешь,
«Що Зевсъ мій чоловикъ и брать?

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 12.

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

рядок 3:

Хіба, Венера, ти не знаєш

Примітки: VI, 12.

       Частина VI стр. 12.

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мерзенний, мерзький — підлий, негідний (про людину) (СУМ-20).

Очіпок — отаровинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся (СУМ-11). Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок (С.).

Порощати і порощити — швидко й голоспо говорити, кричати (СУМ-11).

Прескверний — дуже скверний — про підлу, мерзенну людину; погань (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Фіндюрка — повія, проститутка (Л.).

Мовчать! Прескверна пащекухо! і далі.
Літературознавець Юрій Івакін слушно вказує на перегук епізодів із побуту небожителів у шостій частині «Енеїди» з творами Шевченка останніх років життя: «Юродивий» (1857), «Муза» (1858), «Слава» (1858), «Гімн черничий» (1860). Коментуючи рядки вірша «Слава»:

А ти, задрипанко, шинкарко,
Перекупко п'яна!
Де ти в ката забарилась...
Моя крале мальована,

зазначає: «Говорячи про стилістичну залежність Шевченкового твору від бурлескної традиції, маємо на увазі передусім «Енеїду» Котляревського. Вже лайливе звернення до слави в перших рядках вірша своїм комічним нагромадженням лайливих визначень нагадує славнозвісну «художню лайку» персонажів «Енеїди». Шевченкова «краля мальована» дещо схожа на таку ж легковажну Венеру з «Енеїди», що «все з воєнними жила» (Івакін Ю. О. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 243) (С.).

Як дам! очіпок ізлетить.
Збити очіпок жінці (дівчата очіпка не носили) — означало завдати їй сорому. Тадей Рильський у статті «До вивчення українського народного світогляду» писав: «Я пам'ятаю випадок, коли семилітній хлопчина, граючись, скинув очіпок заміжній жінці в товаристві. Жінка розплакалася від образи, що він змусив її, чесну молодицю «світити волоссям». Я пам'ятаю, наскільки безуспішними були якось мої спроби утішити гнів однієї молодиці на іншу, головним чином задля того, що остання її «розчіпчила» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Shut up, you filthy prattler"
The wicked Juno said.
"You lizard, whore and tattler!
I'll knock the hood off your damn head!
You, scabby kitty, heap so much abuse
Upon my name in front of Zeus,
To put a seed of hate into my house.
Who, do you think I am?
Quite certainly not a docile lamb.
Zeus is my brother and my spouse.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Маўчаць! Брыдота, балбатуха! —
Юнона не шкадуе слоў. —
Блудніца, яшчарка, брахуха!
Як дам — каўпак зляціць далоў!
Як ты пасмела — ці не досыць? —
Зевесу на мяне даносіць,
Каб паміж намі быў разлад.
Ты за каго мяне прымаеш?
Хіба ты, сучка, знаць не знаеш,
Што мне Зевес і муж і брат?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я да мълчиш, бъбрице скверна! —
Юнона почна да гълчи. —
Змия, оса, като те перна,
чалмата ти ще изхвърчи!
Как смееш, кучко, тъй да знаеш
и срещу мен пред Зевс да лаеш,
да ни смразиш, проклета гад!
Ти за каква се имаш, гъско,
та знаеш ли, женище дръзко,
че Зевс ми еи мъж, и брат!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Schweig still! Du streitsüchtiges Luder! -
Schrie böse Juno nun zurück -
Du Lügnerin, du Echse, Hure!
Du kriegst, daß deine Haube fliegt!
Wie wagst du es, elende Katze,
Mich zu verleumden jetzt vor Zeus,
Nur um uns beide zu entzweien!
Für wen eigentlich hältst du mich?
Weißt du denn nicht, du Hundemutter,
Daß Zeus mein Bruder und mein Mann?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Zamilknij! Wstrętna ty pyskaczko! —
Junona gniewna trzeszczy przecie, —
O ulicznico i szczekaczko!
Jak dam — to czepek z ciebie zleci!
I śmiesz, obmierzła, wredna sowo,
Donosić na mnie Zeusowi.
By skłócić nas, tak się wytężasz.
Za kogo bierzesz mnie, kokoto?
Czy chyba, suko, nie wiesz o tym,
Że Zeus bratem mi i mężem?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Молчи ты, дерзкая болтунья! —
Юнона злобно верещит. —
Кривляка, потаскуха, врунья!
Как дам раза — чепец слетит.
Ты смеешь языком змеиным
Меня чернить пред властелином,
Чтоб поселить меж нас разлад;
Ты за кого ж меня считаешь?
Как будто, сучья дочь, не знаешь,
Что мне Зевес — и муж и брат?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Молчать! Сквернавка, потаскуха! —
Юнона в ярости частит. —
Как дам тебе, трещотке, в ухо!
Очипок с головы слетит!
Кого пред Зевсом ты порочишь?
Блудливая кошчонка, хочешь
Расстроить между нами лад?
Ты за кого меня считаешь?
Неужто, сучища, не знаешь,
Что мне Юпитер — муж и брат?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Молчать! Прескверная брехунья! —
Юнона злобно верещит. —
Трепушка, ящерица, лгунья!
Как дам леща — чепец слетит!
Как смеешь, кошка ты дрянная.
Чернить меня пред Зевсом, хая.
Чтоб завести меж нас разлад:
Ты за кого меня считаешь?
Ты нешто, сучища, не знаешь,
Что мне Зевес — и муж и брат?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Молчи ты, сплетница, болтунья, —
Юнона злобно верещит, —
Паскуда, ящерица, лгунья,
Как дам, так кичка и слетит.
Как смеешь, дура, с грязным носом
Лезть на меня к отцу с доносом,
Меж нами хочешь внесть разлад,
Ты за кого меня считаешь?
Да разве, сука, ты не знаешь,
Что мне Зевес и муж и брат?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Mlč, ničemná a drzá klepno,“
řve Juno jako vzteklice,
„ještěrko, lhářko, couro, štěkno,
srazím ti čepec s palice!
Jaká to drzost od té mrvy,
Diovi o mně nosit drby!
Vrazím ti jednu ...!"Táhni...!Kuš...!
Za co mě máš, ty jedna běhno,
copak, ty čubko, je ti jedno,
že velký Zeus je můj muž?

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно,
Що пред тобою дрянь і прах
Базіка о богах обидно,
Мудрує о твоїх ділах?..
Який ти світа повелитель
І наш олимпський предводитель,
Коли против фіндюрки пас?..
Всесвітня волоцюга, мерзька,
Нікчемна зводниця цитерська,
Для тебе лучшая од нас.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Тобижъ Зевесъ, скажы, не стыдно,
«Що предъ тобою дрань и прахъ,
«Базика о богахъ обыдно,
«Мудруе о твоихъ дилахъ;
«Якый ты свита повелытель?
«И нашъ Олымпськый предводитель,
«Колы протывъ финдюркы пасъ?...
«Всесвитня волоцюга, мерзька,
«Никчемна зводныця Цытерьська,
«Для тебе лучшая одъ насъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 13.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 3:

Верзляка о богах обидно

Примітки: VI, .

       Частина VI стр. 13.

Базікати — говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. // Взагалі говорити (СМ-11).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Волоцюга — бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місце перебування; бродяга, пройдисвіт (СУМ-11).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Зводниця цитерська — походить від назви острова Цітера (Кіфера), де був особливо поширений культ Венери і знаходився її храм. Цітера — одне з імен Венери (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мерзенний, мерзький — підлий, негідний (про людину) (СУМ-20).

Мудровать мудрувати — удаватися в зайві й непотрібні міркування (СУМ-20).

Нікчемний — який не викликає до себе поваги; жалюгідний (СУМ-11).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Фіндюрка — повія, проститутка (Л.).

...Наш олимпський предводитель.
Дворяни губернії та повіту на спеціальних зібраннях обирали з—поміж себе на певний строк предводителя дворянства з числа найбільш знатних та авторитетних. Так, з утворенням Полтавської губернії 1802 р. першим предводителем (маршалком) був обраний князь С. М. Кочубей, що відіграв певну роль і в житті автора «Енеїди». В шостій частині поеми — помітніше уподібнення небожителів великопанській дворянській верхівці, а земних владик — середньому та нижчому прошаркові дворянства з прикметами їхнього побуту (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, Zeus, aren't ashamed
To listen to this dirt
Whose most offensive words are aimed
At you and other gods? Are you not hurt?
What genus of a leader,
What order of a heeder
Of laws are you, supposedly the best,
While this tramp and abuser,
This strumpet and seducer
Means more to you than we, the rest?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Табе ж, Зевес, хіба не сорам,
Што погань гєта лезе зноў
Да бога са сваім дакорам,
Шальмуе словамі багоў?
Які ты завадатай свету,
Калі не можаш поскудзь гэту
Апошнюю спыніць у час...
Ява ні ў чым не знае меры,
Ліхая зводніца з Цытэры,
Яна табе мілей за нас.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти, Зевсе, нямаш срам, не чу ли
как тая никаквица днес
напада боговете, хули
делата на самия Зевс?
Какъв — кажи — си повелител
и олимпийски предводител,
щом пред бъбрицата си пас?...
Май сводницата от Цитера,
май сплетницата зла Венера
за теб по-важна е от нас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und dir, Zeus, ist es nicht beschämend,
Daß dieser Lump und dieser Staub
Vor dir über die Götter lästert
Und deine Taten kritisiert?
Was bist du für ein Weltbeherrscher
Und Höchster der Olympischen,
Wenn du dich duckst vor einer Hure?...
Ist dieses landstreichende Weib,
Die Kupplerin, die Cytherea,
Dir lieber, als wir alle sind?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I nie wstyd ci, Zeusię, powiedz,
Że ta przed tobą nicość, szuja
Oczernia bogów olimpijskich,
O twoich sprawach tu mędrkuje?...
I jaki z ciebie władca świata,
I nasz przywódca na dodatek,
Gdy tak pasujesz przed niegodną?...
A ta włóczęga wszechświatowa,
Cyterska ta rajfura znowu
Dla ciebie lepszą zda się od nas.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ты, Зевес, — тебе не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах ехидно,
Судачит о твоих делах?..
Какой ты света повелитель
И олимпийский предводитель,
Коль не найдешь для мерзкой слов?..
Цитерская пройдоха, шлюха,
Сквернавка, сводня, потаскуха
Тебе дороже всех богов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зевес! Ужель тебе не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах обидно
И судит о твоих делах?
Какой ты мира повелитель
И олимпийцев предводитель,
Когда ты против шлюхи — пас?..
Размяк перед моргуньей мерзкой,
Никчемной сводницей цитерской!
Она тебе милее нас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Тебе ж, Зевес, скажи, не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах обидно,
Судачит о твоих делах?..
Какой ты мира повелитель
И наш олимпский предводитель,
Коль перед вертихвосткой пас?..
Цитерская, мирская шлюха,
Пустая сводня, потаскуха
Тебе милее стала нас!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как только, Зевс, тебе не стыдно,
Что пред тобою дрянь и прах
Болтает о богах обидно
И судит о твоих делах?
Какой миров ты повелитель
И олимпийский предводитель,
Когда пред гнусной бабой пас?..
Та, что всегда была премерзкой
Гуленой, сводницей цитерской, —
Тебе любезнее всех нас.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A styď se, Die, nechat camrat
tak urážlivě o bozích
takovou potvoru a chamraď
a mudrovat o skutcích tvých...!
Jaký jsi vlastně světovládce,
když vyřídit tě takhle krátce
kdejaká lehká coura smí?
Ta poběhlice, mrzká ženská,
ta sprostá děvka kytheronská
je milejší ti nežli my...

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А з Марсом чи давно піймавши,
Вулкан їй пелену відтяв;
Різками добре одідравши,
Як сучку, в ретязку держав.
Но ти того буцім не знаєш,
Як чесную її приймаєш
І все робить для неї рад.
Вона і Трою розорила,
Вона Дидону погубила;
Но все іде для неї в лад.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А зъ Марсомъ чи давно піймавши,
«Вулканъ йій пелену видтявъ;
«Ризкамы добре одидравшы,
«Якъ сучку въ ретязку державъ.
«Но ты того буцимъ не знаешъ,
«Якъ честную ѣи прыймаешъ
«И все робыть для неи радъ.
«Вона и Трою розорыла,
«Вона Дидону погубыла;
«Но все иде для неи въ ладъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 14.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 3:

Різками добре ододравши

Примітки: VI, 14.

       Частина VI стр. 14.

Буцім — наче, мов, ніби (СУМ-20).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Держати — змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні (СУМ-11).

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Лад — стан, коли все робиться, виконується як слід (СУМ-20).

Марс — бог війни, син Юпітера і Юнони. Існує міф про любовний зв'язок Марса і Афродіти/Венери (А.). За римською міфологією, — бог війни, має дещо спільне з Аресом — грецької міфології. Особливо ця спорідненість виявляється в «Енеїді» Вергілія, який перебував під впливом «Іліади» і «Одіссеї» Гомера. Як і у Гомера, Арес, Марс і Венера сприяють троянцям (Ш.).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.) (СУМ-11). З підрізаними пеленами, Відтяти пелену — за давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту (С.).

Ретязок ретязьок, ретязок — зменш. до ретязь — ланцюг (СУМ-11). Поводок, прив'язь (С.).

Різка — один або кілька зв'язаних прутиків, якими карають кого-небудь (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

А з Марсом чи давно піймавши.
У восьмій пісні Гомерової «Одіссеї» розповідається, як Афродіта (Венера) зраджувала свого чоловіка Гефеста (Вулкана) з богом війни Аресом (Марсом). Розлючений Вулкан у своєму домі потай прилаштував над ложем сіті («Мов павутиння легке, ніхто їх побачить не міг би...»), якими Марс і Венера в момент їхнього побачення були накриті, а потім прив'язані до ложа. Вулкан скликав подивитися на спійманих усіх богів Олімпа. У Котляревського кара ревнивого чоловіка зображена в дусі давніх народних звичаїв — Вулкан підрізав зрадниці пелену. У такому вигляді викритих розпутниць виводили на люди (Ш., С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

God Vulcan apprehended her with Mars,
He caught them in the very act.
He pummeled black and blue her arse
And chained her like a bitch, in fact.
But you're pretending not to know
About that entertaining show,
And gladly satisfy her every whim.
Because of her, Troy was burned down.
She caused the death of Dido, the Renoun;
Despite all that, she's not out on a limb.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А з Марсам ці даўно застаўшы,
Вулкан падрэзаў ёй падол
І, розгамі адлупцаваўшы,
Як сучку, прывязаў за кол.
Як быццам ты таго не знаеш
І за сумленную прымаеш
Яе, і ўсё зрабіць ёй рад.
Яна і Трою разбурыла,
Яна Дзідону загубіла;
Ды ўсё ў яе ідзе на лад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не я ли с Марс наскоро спипа
Вулкан, та стрига я подир;
не я ли той от бой разсипа,
не я ли върза на синджир.
Но ти я имаш все за свестна
и я приемаш като честна,
да и помагаш бързаш, да...
От нея Троя си изпати,
Дидона в огъня тя прати,
но все върви и по вода.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie mit Mars gefunden wurde,
Schnitt Vulcanus ihr Unterkleid
Und züchtigte sie mit der Rute,
Band an die Kette, wie den Hund.
Es ist, als ob du dies nicht wüßtest
Und sie als ehrenwert empfängst,
Für sie würdest du alles machen.
Sie wurde Trojas Untergang
Und war der Grund für Didos Sterben,
Dir gelingt alles, was sie tut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy dawno z Marsem przyłapawszy,
Jej Wulkan obciął spódniczynę?
Rózgami dobrze wychłostawszy,
Jak suczkę na łańcuchu trzymał?
Lecz niby nie znasz tego dziwa
I ją przyjmujesz jak uczciwą,
I wszystko zrobić jej się godzisz.
A ona Troję wyniszczyła,
Dydonę także uśmierciła;
Ale jej wszystko to uchodzi

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Давно ли, с Марсом их накрьшши,
Вулкан юбчонку ей задрал
И, розгой славно отлупивши,
Как сучку на цепи держал.
Ты, верно, этого не знаешь
И с честными ее равняешь,
Все для нее исполнить рад.
Она и Трою разорила,
Она Дидону погубила:
И все ей, дряни, не в наклад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ей вышла от Вулкана взбучка —
За Марса розгами порол!
Сидела на цепи, как сучка,
Вулкан ей отхватил подол.
Ты с ней обходишься, как с честной.
Тебе про это знать не лестно!
С ней нянчишься, с другими строг.
Она и Трою разорила,
Она Дидону уморила.
Все пакости идут ей впрок!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Намедни, с Марсом их поймавши
Вулкан подол ей оборвал
И, розгой славно отодравши,
Как сучку, на цепи держал.
Ты ж будто этого не знаешь,
Как честную, ее встречаешь,
Все, что попросит, сделать рад.
Она и Трою разорила,
Она Дидону погубила,
Но все идет чертовке в лад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А с Марсом-то давно ль заставши,
Вулкан подол ей обкорнал,
И, славно розгой отодравши,
Как сучку, на цепи держал?
Ты будто єтого не знаешь,
Ее как честную встречаешь
И для нее все сделать рад.
Она и Трою разорила,
Она Дидону погубила,
И сходит с рук ей все подряд.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak dlouho, co sám Vulkán s Martem
ji in flagranti nachytal?
Podolek uříz, sek s ní na zem
a rákoskou jí pardus dal?
Však ty se tváříš, že nic nevíš,
přijímáš ji a jen se šklebíš,
skáčeš, když slzu uroní.
To ona Troju rozbořila,
Didonu ona zahubila;
všechno jde ale podle ní.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де ся підтіпанка вмішалась,
То верб'я золоте росло;
Земля б щасливою назвалась,
Коли б таке пропало зло.
Чрез неї вся латинь возстала
І на троян її напала,
І Турн зробивсь Енею враг.
Не можна бід всіх ізлічити,
Яких успіла наробити
На небі, на землі, в водах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Де ся пидтипанка вмишалась,
«То вербья золоте росло;
«Землябъ счастлывою назвалась,
«Колыбъ таке пропало зло!
«Чрезъ неи вся Латынь возстала
«И на Троянъ ѣи напала,
«И Турнъ зробывсь Энею врагъ,
«Не можна бидъ всихъ изличыты,
«Якыхъ успила наробыты
На неби, на земли, въ водахъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 15.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 1:

Где ся підтіпанка вмішалась

Примітки: VI, 15.

       Частина VI стр. 15.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Ізлічитизлічити — способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Наробити — зробити щось погане, неприємне, варте осуду; накоїти, натворити чого-небудь (СУМ-20).

Підті́панка — хльорка, повія (Л.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

То верб'я золоте росло.
Верба, за українськими народними віруваннями, — дерево нещастя. Отже, Юнона цими словами хоче сказати, що там, де замішана Венера («підтіпанка», як її вона називає), завжди буває якесь лихо або нещастя (Ш.).
Верба, що росте, квітує, — символ родючості, достатку, життєвої сили, тоді як суха — осідок злого духу, всього ворожого життю. До примовки «Золоте верб'є за ним росте» Іван Франко дає пояснення: «Говорять про щасливого, всіма любленого чоловіка, що ширить довкола себе радість і задоволення» (Франко. Приповідки. — Т. 2. — С. 209). Чи не частіше ця примовка фігурує в іронічному значенні, від супротивного, прикладається в насмішку до нікчемної, осоружної людини, як у даному випадку. Нар.: Куди не повернеться — золоте верб'я росте. (Іноді так хвалять, а іноді ганять. — Номис. — С. 62) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If she wouldn't push her nose,
Not tried to interfere
In all affairs, the world would be a rose,
If that gross whore would disappear!
She made the Latins rise
Against the Trojans, at what price?
We know: 'Turn is Aeneas' foe'.
It would be hard to count
Bad things done by that fount
Of evil everywhere she'd go.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Куды б яна ні завітала,
Там пустазелле скрозь расло;
Зямля б ад шчасця забуяла,
Каб гэтае звялося зло!
А праз каго Латынь паўстала,
І на Траянцаў нападала,
І іх знішчала караблі?
Каб век лічыла не злічыла
Няшчасцяў тых, што нарабіла
Яна на небе і зямлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Където нейна милост мине —
пониква тутакси върба:;
светът, туй зло, ако загине,
би имал по-добра съдба!
Троянците си тя насъска
и с Турн, с латинците ги сблъска, ,
плоди беда подир беда.
Не можеш изброи до края
злините, дето сее тая
по суша, въздух и вода.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo diese Dime sich einmischte,
Dort wuchs der Weidenbaum aus Gold;
Das Land würde sich glücklich schätzen,
Wenn dieses Böse untergeht!
Sie hat bewirkt, daß die Latiner
Gegen Trojaner angekämpft,
Daß Turnus Feind war dem Aeneas.
Es sind der Leiden ohne Zahl,
Die sie verursacht hat im Himmel,
Und auf der Erde und am Meer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie lafirynda ta się wmiesza,
Tam złota wierzba rośnie ładnie;
Szczęśliwa ziemia się ucieszy,
Gdy takie podłe zło przepadnie.
Bo przez nią Lacjum wnet powstało,
Na Trojan jej napadło całe,
Jest Turnus wrogiem Eneasza.
Już bied tych by się nie zliczyło,
Co nawyprawiać je zdążyła
Na niebie, ziemi, wodach naszych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Где эта шлюха побывала,
Там всюду свары, драки, брань;
Земля счастливою бы стала,
Кабы пропала эта дрянь!
Через нее Латынь восстала
И на троян ее напала
И Турн с Энеем на ножах.
Я в год бы не пересчитала,
Чего она навытворяла
И на земле и в небесах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где затесалось это зелье —
Там всё крапивой поросло.
Настало б на земле веселье,
Исчезни этакое зло!
Из-за нее в Латыни смута,
Приходится троянцам круто,
И Турн Энею стал врагом.
Из-за нее везде напасти.
Она — причина всех несчастий
На небе, на земле — кругом!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Куда бы стерва ни ввязалась,
Там сразу все вверх дном пошло;
Земля счастливой бы назвалась,
Когда б пропало это зло!
Из-за нее Латынь восстала
И на троян ее напала,
И Турн с Энеем во вражде.
Я перечислить не посмела,
Что натворить она успела
На небе, на земле, в воде.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Где эта гадина вмешалась,
Везде там терние росло,
Земля счастливою б считалась,
Когда б исчезло это зло.
Из-за нее латынь восстала
И на ее троян напала,
Турн сделался Энею враг.
Всех бедствий счесть не станет силы,
Каких Венера натворила
На небе, на земле, в водах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kam se ta šmudla postavila,
vrboví zlaté vyrostlo;
země by bez ní šťastna byla,
s ní zmizelo by všechno zlo!
To k vůli ní Latium celé
vidělo v Trojských nepřátele,
Turn na Aenea s vojskem táh.
Nemožno sečíst všechny bědy,
co napáchala u nás v nebi
i na zemi a ve vodách.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер же на мене звертає,
Сама наброївши біди;
І так Зевеса умоляє,
Мов тілько вилізла з води.
Невинничаєть, мов Сусанна;
Незаймана ніколи панна,
Що в хуторі зжила ввесь вік.
Не діждеш з бабкою своєю —
Я докажу твому Енею...
Богиня я! — він чоловік».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперь же на мене звертае,
«Сама наброившы биды;
«И такъ Зевеса умоляе,
«Мовъ тилько вылизла зъ воды.
«Невыннычаетъ мовъ Сусанна;
«Незаймана николы панна,
«Що въ хутори сжыла ввесь викъ.
«Не диждешъ съ бабкою своею —
«Я докажу твому Энею....
«Богыня я! — винь чоловикъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 16.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 10:

(Гляди) Богиня я! — він чоловік

Примітки: VI, 16.

       Частина VI стр. 16.

Бабка —  баба — мати батька або матері (СУМ-20).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Вік — тривалість життя людини (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Наброїти — наробити шкоди, чогось неприємного; нашкодити (СУМ-20).

Невинничаєть, мов Сусанна — мається на увазі біблійний персонаж Сусанна (Старий завіт, книга Даніїла, глава 13). Її переслідували два похітливі діди і, не добившись свого, оббрехали, звинувативши у зраді чоловікові. Сусанну виправдав і врятував від смертної кари юнак-пророк Даніїл. У сучасному канонічному тексті біблії епізод з Сусанною відсутній. Вважають, що він не має історичної основи і вставлений у старозавітний текст пізніше, десь у І ст. до н. е. (С.).

Незаймана — яка не мала статевих зносин; цнотлива (СУМ-20).

Хутор хутір — відокремлене селянське господарство разом з садибою власника (СУМ-11).

Мов тілько вилізла з води.
За одним з міфів, Венера народилася з морської піни біля скелі на березі острова Кріт (С.).

Не діждеш з бабкою своєю.
За міфологією, богиня Венера бабусі, так само як і матері, не має. Проте тут згадка про бабусю на місці. Адже Юнона в запалі лайки докоряє Венері, що та видає себе за цнотливу старосвітську хуторянську панночку. А панночки в патріархальних поміщицьких сім'ях звичайно виростали під опікою бабусь (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She, culpable, accuses me,
While she, your dearest daughter,
Is innocent. - What perfidy! -
As if she now appeared from water.
She fakes virginity,
The purest femininity,
Like from a hillbilly a simple Ann.
You won't defeat your granny,
Though you possess a tempting fanny,
I am the goddess! He, Aeneas - just a man!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер жа на мяне ківае,
І ўсім нам не дае жыцця;
Зевеса на свой бок схіляе,
Нібы бязгрэшнае дзіця.
Нібы яна нявіннасць тая,
Сусанна — пані хутарская,
Што ў дзеўках пражыла ўвесь век.
Дарэмна маеш ты надзею —
Я пакажу твайму Энею...
Багіня я! — ён чалавек».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сега и теб с лъжи върти те,
да ме окаля иска тя;
като излязла от вълните —
самата, значи, чистота.
Виж как се прави на Сузана,
ни чута ужким, ни видяна,
векувала на село век.
Ще разберете с дъщеря ти,
Еней така ще си изпати...
Богиня съм, а той човек!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt hat sie mich aufs Korn genommen,
Nachdem sie so viel Leid gebracht,
Und sprüht vor Zeus jetzt ihre Reden,
Als wäre sie grad aus dem Bad.
So rein, wie einst Jungfrau Susanna,
Die nur auf ihrem Hof gelebt,
Spielt sie die unberührte, keusche.
Ich sag dir, das erlebst du nie, -
Deinem Aeneas werd ich's zeigen...
Ich bin die Göttin, - er der Mensch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz mnie to przypisuje,
Choć narobiła sama szkody;
I tak Zeusa zagaduje,
Jak gdyby co wylazła z wody.
Niewinną zgrywa jak Zuzanna,
Nie naruszana nigdy panna,
Co na chutorze tkwi oddzielnym.
Ze swoją babcią nie doczekasz —
Eneaszowi wnet przypiekę...
Boginim ja! — on człek śmiertelny".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь же, как дошло до дела,
Сквернавка, натворив беды,
Все б на меня свалить хотела,
Сухой чтоб выйти из воды.
Наивничает, как Сусанна,
Никем не тронутая панна,
Что в хуторе жила весь век.
Засохни с бабкою твоею!
А я уж покажу Энею...
Богиня я! Он — человек".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Легко ли? На меня кивает,
Сама же натворив беды,
К Зевесу жалобно взывает:
Мол, только-только из воды!
Невинничает, как Сусанна;
Скажите! Недотрога-панна,
Жила на хуторе весь век!
Хоть лопни с бабкою своею —
Я место укажу Энею;
Богиня я! — он человек».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Теперь же на меня пеняет,
Сама наделавши беды,
И так Завеса умоляет,
Как будто только из воды.
Невинничает, как Сусанна,
Никем не тронутая панна,
Что в хуторе жила весь век.
Да сгинь ты с бабкою своею, —
Уж я-то докажу Энею...
Богиня я! Он — человек!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь меня лишь обвиняет,
Сама наделавши беды,
И так уж Зевса умоляет,
Как-будто — только из воды.
Наивничает, как Сусанна,
Совсем нетронутая панна,
Что в хуторе жила весь век.
Хоть тресни с бабкою своею,
Я все же докажу Энею,
Богиня я! — он человек».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď tady po nás hází špínou
a na mne svádí všechna zla,
hraje si tady na nevinnou,
jako by z vody vylezla.
Tváří se tady jak Zuzana,
cudná a nedotčená panna,
a klopí oči nevinně.
Počkej, však uvidíš, ty sloto —
já Aeneovi dám co proto...!
Je člověk — a já bohyně.“

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 17.

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 17.

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера лайки не стерпіла,
Юнону стала кобенить;
І перепалка закипіла,
Одна другу хотіла бить.
Богині в гніві также баби
І также на утори слаби,
З досади часом і брехнуть;
І, як перекупки, горланять,
Одна другу безчестять, ганять
І рід ввесь з потрухом кленуть.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина VI, строфа 17.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера лайкы не стерпила,
Юнону стала кобеныть;
И перепалка закипила,
Одна другу хотила быть.
Богыни въ гниви, также бабы
И такъ же на уторы слабы,
Зъ досады часомъ и брехнуть:
И якъ перекупкы горланять,
Одна другу безчестять, ганять
И ридъ ввесь съ потрухомъ кленутъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 17.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 5:

Богині в гніві ті же баби

Примітки: VI, 17.

       Частина VI стр. 17.

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Ганюганити — докоряти кому-небудь; лаяти, сварити (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Горлань — той, хто горлає (голосно говорить, кричать або співає на все горло); крикун (СУМ-11).

Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Пере́купка — те саме, що перекупниця — та, яка перекуповує що-небудь (СУМ-11). Становили досить значний процент професійних ярмаркових торговців (С.).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. Олимпський потрух — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Утори — пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставляють дно. Слабий (слабкий) на утори — невитриманий, неврівноважений (про людину) (СУМ-11). Ідіоматичний вираз; застосовується з фривольним інколи відтінком, до невитриманих людей (С.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The censured Venus couldn't endure it any longer,
She made grimaces and her verbal spout
Was getting louder and much stronger.
The two were mad and wished to slug it out.
The goddesses are like the mortal women, too,
Unable to hold gases, phew!
Like huckstresses, they lie,
And, full of hatred, yell,
They send their rivals' families to hell,
In anger, they are never shy.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера крыўды не сцярпела,
Юнону стала абражаць;
Між імі сварка закіпела,
Гатовы бойку пачынаць.
Багіні ў гневе тыя ж бабы,
На розум, як гавораць, слабы,
Са злосці часам і брахнуць,
І, як гандляркі, гарлапаняць,
Адна другую бэсцяць, ганяць,
Дзядоў і прадзедаў клянуць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера трая, не изтрая
и към Юнона налетя;
и тая удря, и оная,
каквато стана — стана тя.
Богините — и тях ги бива,
и тях ги на кавга избива,
като селячки се ядат,
като търговки прости, дето
врещят, пустосват, до девето
коляно мъртвите кълнат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Venus ertrug nicht mehr das Schimpfen
Und ging auf Juno richtig los,
So daß ein heißer Streit entbrannte,
Fast kam es zur Handgreiflichkeit.
Die Göttinnen - wie alte Weiber,
Werden jetzt unbeherrscht im Zorn,
Gelegentlich zu Lügen greifend,
Schreien, wie Marktweiber, sich an,
Bewerfen sich mit Schimpf und Schande
Und lästern über das Geschlecht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz Wenus obelg nie ścierpiała,
Junonę też zrugała grubo;
Ogromna kłótnia więc zawrzała,
Już chciały obić jedna drugą
Boginie w gniewie są jak baby,
Niepowściągliwe — nerwy słabe.
Z goryczy czasem jawnie skłamią
I jak przekupki drą się, wrzeszczą,
Wciąż ganią siebie i bezczeszczą,
I przeklinają ród z trzewiami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера брани не стерпела,
Юнону принялась костить,—
И перепалка закипела,
Святых аж впору выносить.
Богини в гневе — те же бабы,
В башке у них заклепки слабы,
С досады лишнее сбрехнут,
Как перекупки загорланят,
Друг друга руганью поганят,
Весь род неистово клянут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ругни Венера не стерпела,
Юнону лаять начала.
Тут перепалка закипела
И в свалку чуть не перешла.
Богини в гневе — те же бабы,
И так же на уторы слабы,
С досады невесть что сбрехнут.
Доходит и до потасовки,
Горланят, что твои торговки,
Род, племя и приплод клянут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера брани не стерпела,
Юнону принялась честить,
И перепалка закипела —
Друг дружку лезли колотить.
Богини в гневе — те же бабы,
На языки в горячке слабы,
С досады часом и сбрехнут;
Как перекупки, загорланят,
Срамят друг друга и поганят,
Весь род с потомками клянут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера брани не стерпела,
Юнону начала костить,
И перебранка закипела,
Хотели руки в ход пустить.
Богини в гневе — те же бабы,
На языки остры, не слабы,
С досады черте-что плетут,
Как перекупщицы, горланят,
Друг дружку пачкают, поганят
И до костей весь род клянут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše se zas do ní dala
a nechtěla jí ustoupit;
zlá přestřelka se rozpoutala
a jedna druhou chtěla bít.
Vždyť bohyně jsou také báby
a mají proto žlučník slabý
a ze vzteku někdy i lžou,
jak hokyně si nadávají
a jedna druhou pomlouvají
a Často se i poperou.

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та цитьте, чортові сороки! —
Юпитер грізно закричав: —
Обом вам обіб'ю я щоки;
Щоб вас, бублейниць, враг побрав!
Не буду вас карать громами;
По п'ятах виб'ю чубуками,
Олимп заставлю вимітать;
Я вас умію усмирити,
Заставлю чесно в світі жити
І зараз дам себе вам знать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 18.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та цытьте чортовы сорокы!
Юпытеръ гризно закрычавъ:
«Обомъ вамъ обибью я щокы;
«Щобъ васъ бублейныць врагъ побравъ!
«Не буду васъ карать громамы;
«По пьятихъ выбью чубукамы,
«Олымпъ заставлю вымитать;
«Я васъ умію усмырыты,
«Заставлю честно въ свити жыты
«И заразъ дамъ себе вамъ знать.

Примітки: VI, 18.

       Частина VI стр. 18.

Бублейниця — жін. до бублейник — те саме, що бубличник — пекар, який випікає бублики; також продавець бубликів (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Цить — уживається як заклик до тиші, мовчання (СУМ-11).

Чорт — вживається як лайка для вираження великого роздратування, досади (СУМ-11).

Чубук — живець виноградної лози, який використовують для садіння (СУМ-11).

Щоб вас враг побрав, лайл. — щоб ви пропали. Тут враг у знеченні нечиста сила; чорт  (СУМ-11).

По п'ятах виб'ю чубуками.
Риса дворянського побуту. Чубуки — довгі, не менше метра палиці, лозини, або мундштуки для люльки, прийняті у дворянському середовищі тієї доби. «По п'ятах чубуками» — специфічна кара для осіб «благородного стану». Справа в тому, що фізичне покарання дорослих дворян заборонялося законом. У підписаній Катериною ІІ «Грамоті на права, вільності й переваги російського дворянства» (1785) зазначалося: «Тілесне покарання хай не діткнеться благородного» (Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 20. — С. 347). На недовгий час це положення було скасоване імператором Павлом І, а після його смерті знову відновлене. Палицею чи то чубуком по п'ятах – і боляче, і сліду немає, і на ноги якийсь час не стане, щоб побігти скаржитись. А коли й рушить, скажімо, дружина до предводителя дворянства, то хай докаже, що її побито, коли сліди відсутні (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Shut up! The devilish magpies!"
The angry Zeus began to bray.
"I'll beat you up till you get wise,
May some foe carry you away!
I'll whack you, silly boobs,
Your heels with my pipe tubes,
I'll let you sweep Olympus floor,
I will show you my might
By forcing you to live upright.
You'll learn about me yet much more.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Гэй, годзе, чортавы сарокі! —
Юпітэр грозна закрычаў. —
Абедзвюм вам наб'ю я шчокі;
Каб вас, гандлярак, чорт узяў!
Не буду вас караць грамамі,
Паб'ю вам пяты цыбукамі,
Алімп застаўлю падмятаць;
Я вас уціхамірыць мушу
І жыць сумленна вас прымушу,
Мае загады паважаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я стига, свраки, сте врещели! —
извика Юпитер вбесен. —
Млъкнете, мътните ви взели,
ще си изпатите от мен;
не ще ви с мълнии накажа,
муцуните ви ще размажа,
Олимп ще чистите от днес;
ще ви накарам лесно, жено,
да заживеете почтено,
ще разберете кой е Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Seid endlich still, ihr Teufelskrähen! -
Schrie Zeus die beiden wütend an -
Euch beiden quetsch ich schon die Wangen,
Ihr Backfrauen, schließt euren Mund!
Ich will euch nicht mit Blitzen strafen -
die Fersen schmier ich euch sogleich
Und lasse den Olymp euch kehren;
Ihr werdet mir schön ruhig sein
Und auf der Erde ehrlich leben,
Sonst zeige ich euch meine Macht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A cicho bądźcie, czarcie sroki! —
Zakrzyczał Jowisz. — Za te swary
Obiję buzie wam i boki;
By diabeł porwał was, handlary!
Nie będę karał was gromami;
Po piętach zbiję cybuchami,
I Olimp zmuszę pozamiatać;
Wnet zapał wasz do swarów skruszę,
Uczciwie żyć na świecie zmuszę,
We znaki dam się wam, do kata.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Да цыц вы, чертовы сороки! —
Юпитер грозно закричал. —
Обеим нахлещу я щеки,
Чтоб вас, калашниц, черт побрал!
Не буду вас карать громами —
Вот всыплю каждой батогами
Да подмести Олимп велю;
Я вас в момент утихомирю,
Заставлю жить со всеми в мире,
Раздоров я не потерплю.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Молчите, чертовы сороки!
Попутал вас, бублейниц, бес.
Обеим отобью я щеки! —
Вскричал разгневанный Зевес. —
Не стану баб карать громами,
Велю по пяткам чубуками
Ударов сотню отсчитать,
Чтоб мирно жили вы отныне.
Уж я вас проучу, богини!
Олимп заставлю подметать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да цыц вы, чертовы сороки! —
Юпитер грозно закричал. —
Я нахлещу обеим щеки,
Чтоб вас, калашниц, черт побрал!
Не буду вас карать громами,
По пяткам всыплю подогами,
Олимп заставлю подметать;
Я мигом вас утихомирю
И честно жить заставлю в мире,
Сумею крепко обуздать!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Да цыц, вы, чертовы сороки! —
Юпитер грозно закричал. —
И нахлещу ж обеим щеки,
Чтоб вас, торговки, черт побрал.
Не стану вас карать громами,
Задам вам порки батогами,
Олимп заставлю подметать.
Я усмирю вас очень скоро,
Заставлю мирно жить, без ссоры,
Уж будете меня вы знать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Dost! Mlčte už, čertovy žluvy,“
Jupiter zuby zaskřípal,
„nebo vám napráskám, vy sůvy!
Aby vás, báby, čerchmant vzal!
Nepustím na vás hrom, vy kavky,
přerazím o vás troubel z fajfky,
nechám vás Olymp zametat!
Však poznáte mě, za to ručím,
těm móresům vás odnaučím!
Aby vás všechny sepral kat!

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Занишкніть, уха наставляйте
І слухайте, що я скажу;
Мовчіть! роти пороззявляйте,
Хто писне — морду розміжжу.
Проміж латинців і троянців
І всяких Турнових поганців
Не сикайся ніхто в війну;
Ніхто ніяк не помагайте,
Князьків їх также не займайте,
Побачим, здасться хто кому».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Занышкнитъ, уха наставляйте
«И слухайте, що я скажу;
«Мовчить! роты пороззявляйте,
«Хто пы́сне — морду розмижжу.
«Промижъ Латынцивъ и Трояньцивъ,
«И всякыхъ Турновыхъ поганцивъ,
«Не сыкайся ни хто въ війну;
«Ни хто, ни якъ не помагайте,
«Князькивъ ихъ также не займайте,
«Побачымъ здастся хто кому.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 19.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядки 5-7:

Между латинців і троянців
І между Турнових поганців
Не сикайся ніхто в войну

рядки 9-10:

Князьків їх также не займайте,
(Бо) Побачим, здасться хто кому

Альманах «Утренняя звезда» за 1833 р. (кн. II, стор. 90-100):

рядки 5-6:

Между латинців і троянців
І между Турнових поганців

Примітки: VI, 19.
         Частина VI стр. 19.

Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Занишкнути — те саме, що замовкнути — переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. (СУМ-11). Док. до нишкнути — замовкати, затихати, заспокоюватися (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Роззявляти рот (уста) — захоплено або здивовано слухати чи дивитися на кого-, що-небудь, забуваючи про все інше (СУМ-11).

Розміжжити, розмізчитирозміжчити — сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло) (СУМ-11).

Сікатися — безцеремонно втручатися (в розмову, сварку і т. ін.); встрявати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Keep quiet, be all eyes and ears,
And listen to me, and look out!
Say nothing, for who interferes,
Will get a blow into the snout.
Don't get involved into the war
Between the Trojans and the Latins, for
This isn't your business at all.
Don't succor them in any way,
Ignore their chiefs what they might say.
We'll see what side will fall"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Я і Юнону і Венеру
Прымушу слухацца мяне.
Хто яўкне — морду размажджэру,
Нікога кара не міне!
Вайна Лацінцаў і Траянцаў
І ўсякіх Турнавых паганцаў,
Багі, хай не турбуе вас:
Вы біцца ім не замінайце,
Князькам іх не дапамагайце,
Хай упраўляюцца без нас».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Веднага всяка да замлъкне,
мълчете, слушайте добре;
млък! Никой вече да не гъкне,
пешкира да не опере.
Между латинци и троянци
и всички турнови поганци
не се месете при война;
ще видим кой кого; пазете
да не подкрепяте князете,
не ща да вземате страна!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Haltet den Schnabel, spitzt die Ohren
Hört genau zu, was ich euch sag;
Schweigt! öffnet eure Mäuler, -
Wenn eine piepst, kriegt sie aufs Dach.
Zu den Latinern und Trojanern,
Auch zu dem Pack, der Turnus folgt,
Darf niemand sich im Krieg gesellen;
Und daß ihr keinem Hilfe bringt!
Laßt diese Fürsten sich bekämpfen,
Wir werden sehen, wer gewinnt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Uciszcie się i wraz nadstawcie
Na to, co powiem, uszu waszych,
Lecz milczcie! Usta też rozdziawcie,
Kto piśnie — mordę mu rozkwaszę.
Pomiędzy Trojan i Latynów,
I Turnusowych skurwysynów
Niech nikt do wojny się nie wtrąca;
Już nijak im nie pomagajcie,
Książątek ich też nie ruszajcie,
Ujrzymy, kto ulegnie w końcu".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нишкните, уши навострите
И слушайте, что вам скажу;
Молчать, болтуньи, рты заткните,
Кто пискнет — морду размозжу.
Навек забудьте про троянцев
И всяких Турновых поганцев.
Никто не суйся в их войну,
Никто ничем не помогайте,
Князьков их также не замайте,
Посмотрим, сдастся кто кому".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ну-ка уши навострите,
Послушайте, что я скажу.
Молчать! Разиньте рты, замрите.
Кто пикнет — рожу размозжу.
Промеж латинцев и троянцев
И разных Турновых поганцев
Никто в побоище не лезь,
Не суйся ни к кому с подмогой,
Воюющих князьков не трогай!
Увидим, кто сильнее здесь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Нишкните, уши наставляйте
И слушайте, что я скажу:
Молчите! Рты пораскрывайте;
Кто пискнет — морду размозжу!
Промеж латинцев и троянцев
И всяких Турновых поганцев
Не суйтесь вы никто в войну;
Никто никак не помогайте,
Князьков их также не замайте,
Увидим, сдастся кто кому».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нишкните, уши навострите
И слушайте, что вам скажу...
Молчать! Воды в рот наберите,
Кто пикнет — морду размозжу.
Промеж троянцев, и латинцев,
И меж рутульских проходимцев
Не лезть в войну, а посему
Вы никому не помогайте,
Князьков ничем не задевайте,
Посмотрим, кто задаст кому».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nastavte uši, poslouchejte,
co vám tu nyní navrhnu;
otevřte hubu, pozor dejte.
Kdo pípne, toho přetrhnu!
Latiny nechte, Trojské taky,
i ty Turnovy darebáky,
ať si to sami vyřídí:
ať nikdo nijak nepomáhá,
ať knížátka se perou sama,
kdo s koho, to se uvidí.“

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Замовк Зевес, моргнув бровами,
І боги врозтич всі пішли,
І я прощаюсь з небесами,
Пора спуститись до землі
І стать на Шведськую могилу,
Щоб озирнуть воєнну силу
І битву вірно описать;
Купив би музі на охвоту,
Щоб кончить помогла роботу,
Бо нігде рифм уже достать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Замовкъ Зевесъ, моргнувъ бровамы
И богы вростычъ вси пишлы,
И я прощаюсь съ небесамы,
Пора спустытысь до земли
И стать на Шведськую могылу,
Щобъ озырнуть военну сылу
И бытву вирно опысать;
Купывъ бы музи на охвоту,
Щобъ кончыть помогла роботу,
Бо нигде рыфмъ уже достать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 20.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 1:

Замовк Зевес, моргнув (усами) бровами

Примітки: VI, 20.

       Частина VI стр. 20.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Врозтичврозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Моргати — подавати знак рухом повіки, брови (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Оглядатися — розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності з певної точки зору (СУМ-11).

Охвота — старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а охвота — жінок з більш заможних верств населення (С.).

Шведська могила — братська могила, в якій поховані російські та українські воїни, що загинули під час Полтавської битви. Могила стоїть на полі битви (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Zeus twitched his brows and ceased to speak.
The gods ran fast in all directions.
I, too, would like to leave and sneak
To Mother Earth to watch the actions
While standing on the Swedish Mound,
And look with interest around
To see the armies and then to properly relate
The fighting. I would like to buy the Muse a drink
So that she would help me to think
And find more rhymes before it's not too late.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Замоўк Зевес, даў знак брывамі,
Багі ўсе хто куды пайшлі.
І мы нябёсаў справы з вамі
Пакінем дзеля спраў зямлі,
Зірнём са шведскае магілы,
Каб станаў двух узважыць сілы,
Праўдзіва бітву апісаць;
Купіў бы музе я ласунак,
Каб правільны дала кірунак
І рыфмы памагла дастаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Зевс млъкна, пръсна се тълпата
за миг — богини, богове.
И аз напускам небесата,
земята вече ме зове
да спра на Шведската могила,
да видя воинската сила
и да опиша тоя бой.
Да можех муза да наема,
да свърша своята поема,
че малко рими са на брой...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus schwieg und hob erneut die Brauen,
Da flohen alle Götter fort,
Auch ich sag nun Ade dem Himmel,
Es wird jetzt Zeit zum Schwedengrab
Zurückzukehren auf die Erde,
Um all die Kriegsmacht zu beseh'n
Und um den Kampf gut zu beschreiben;
Ich gäb' der Muse fürs Gewand,
Die hilft, daß ich mein Werk vollende,
Ich finde keine Verse mehr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I zamilkł Zeus, ruszył brwiami,
Rozpierzchła bogów się gromada.
I ja się żegnam z niebiosami,
Na ziemię bowiem zejść wypada,
Na Szwedzką wdrapać się mogiłę,
Obejrzeć z niej wojenne siły,
Opisać bitwę wiernie, prosto;
Już na spódnicę muzie dałbym,
By mi pomogła skończyć, chciałbym,
Bo nie ma skąd już rymów dostać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Умолк Зевес, повел бровями,
И боги прыснули вразброд.
И я прощаюсь с небесами,
Пора на землю, на народ.
На шведском стану я кургане —
Все огляжу в военном стане, —
Чтоб верно битву описать;
Купил бы музе я на юбку,
Чтоб приманить к себе голубку
Помочь мне рифмы подыскать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юпитер смолк, моргнул бровями,
И боги порскнули вразброд.
Простимся тоже с небесами,
Сойдем на землю в свой черед
И, став на Шведскую могилу,
Военную посмотрим силу.
Я схватку опишу сейчас.
Чтоб легче справиться с работой,
На юбку музе дам с охотой:
Пускай пополнит рифм запас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Умолк Зевес, повел бровями,
Вразброд пошли все боги враз.
И я прощаюсь с небесами,
Пришел спуститься наземь час
И, став на Шведскую могилу
Окинуть воинскую силу,
Чтоб битву верно описать;
На кофту б музе дал в охоту,
Чтоб кончить помогла работу,
А то уж негде рифмы брать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Умолк Зевес, повел усами,
Порхнули боги со двора,
И я прощаюсь с небесами,
Спуститься на землю пора,
Дабы, на Шведской став могиле,
Оценку дать военной силе
И верно битву описать;
Купил бы платье музе милой,
Чтоб сказку кончить пособила,
Не знаю, где уж рифмы брать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mrk Zeus obočím, jat hněvem,
a bozi rozprchli se vráz.
A já se nyní loučím s nebem;
sestoupit na zem už je čas
a postavit se na mohylu,
přehlédnout vojska, jejich sílu,
a bitvu věrně vylíčit;
koupil bych Muse na košilku,
když pomůže mi aspoň chvilku,
já nemám už kde rýmy vzít.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн осушивсь після купання
І ганусною підкрепивсь,
З намету виїхав зарання,
На кріпость сентябрьом дививсь.
Трубить в ріжок! — оп'ять тривога
Кричать, біжать, спішать якмога;
Великая настала січ!
Троянці дуже славно бились,
Рутульці трохи поживились,
Насилу розвела їх ніч.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ осушывсь писля купання
И ганусною пидкрепывсь,
Зъ намету выйихавъ зарання,
На крипость сентябрьомъ дывывсь.
Трубытъ въ рижокъ! — опьять тревога!
Крычатъ, бижатъ, спишатъ якъ мога;
Велыкая настала сичъ!
Трояньци дуже славно былысь,
Рутульци трохы пожывылысь,
Насылу розвела ихъ ничъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 21.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 2:

І ганісною підкріпивсь

рядок 4:

На кріпость сентябром дививсь

Примітки: VI, 21.
         Частина VI стр. 21.

Ганус — анис, аниж. Ганусна (горілка) — настояна на анисі (Л.).

Зара́ння — 1. Ранній час. 2. Те саме, що зарані — рано-вранці (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сентябрьом дивитись — дивитися на когось вороже, неприязно (Д.).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Якмогаякомогаяк можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn having done the swim,
Had drunk before
He left the tent, still full of vim;
The fortress was for him a bad eyesore.
They blew the horn - alarm!
Each Rutul ran and grabbed an arm,
They all began to fight.
The Trojans showed their valour,
The Rutuls their true colour:
They robbed. The clash went on till night.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гарэлкай Турн пасля купання
Як след сябе падмацаваў;
З шатра паехаў на змаганне,
Ваўком на крэпасць паглядаў.
Трубіць у рог! — ізноў трывога!
Адзін пераганяў другога;
Прыскорваў бой вялікі ўсіх!
Траянцы крэпасць баранілі,
Ратульцы храбрых не скарылі,
Ноч развяла насілу іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изсъхна Турн след свойта баня,
мастика сръбна заранта
и пръв излезе, и се хвана
да поогледа крепостта.
И пак тръбят тръби — тревога!
Крещят, напират, шум до бога,
велика бран ще е това!
Троянците се славно биха,
рутулите се посплотиха,
нощта ги само разтърва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus nach dem Bad getrocknet
Und sich gestärkt mit Anisschnaps,
Hat er ganz früh sein Zelt verlassen
Und sah zur Festung mit Verdruß.
Dann ließ er blasen! - Wieder Kämpfe!
Und man beeilt sich, schreit und rennt, -
Riesengemetzel ist entstanden,
Gut kämpfte die Trojanerschar,
Auch die Rutuler wurden lebhaft,
Nur mühsam trennte sie die Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Obeschnął Turnus po kąpieli
I anyżówką się pokrzepił,
Z namiotu wnet wyjechał śmiele,
Na twierdzę zły wytrzeszczał ślepia.
Zatrąbił w róg! — znów alarm, trwoga!
Znów krzyczą, biegną co sił w nogach;
Ogromna bitwa tu zawrzała!
Trojanie się wspaniale bili,
Rutule też się pożywili,
Aż ledwie noc ich rozdzieliła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн, высохнув после купанья,
Анисовки хлебнул меж дел
И, выйдя из шатра, в молчанье
На крепость сентябрем глядел.
Но рог трубит! И вновь тревога!
Бегут гурьбой тысяченогой;
Вновь сеча, кровь багрит тела;
Полки троянцев славно бились,
Рутульцы тоже не ленились,
Насилу ночь их развела.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Турн отдышался, обсушился,
Глотнул горелки с имбирем,
Шатер покинув, петушился,
Глядел на крепость сентябрем.
Опять — труба! Тревога! В сечу
Все ринулись врагам навстречу,
Чтоб их побольше утолочь.
Испробовав троян удалость,
Рутулы поживились малость,
Насилу развела их ночь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн, высохнув после купанья,
Анисовки хватил, потом,
С зарею выехав со стана,
Глядел на крепость сентябрем.
Трубит в рожок — тревога к бою!
Кричат, бегут сплошной стеною,
Великая резня была!
Отчаянно троянцы бились,
Рутульцы мало поживились,
Насилу ночь их развела.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн, высохнув после купанья,
Себя анисовкой согрел,
Стал у шатра, как изваянье,
На крепость сентябрем смотрел.
Велел трубить. Опять тревога,
Все кинулись по звуку рога,
Кровь снова в поле потекла.
Троянцы стойко, храбро бились,
Рутульцы мало поживились,
Насилу ночь их развела.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn osušil se po koupání
a kmínkou zapil všechnu zlost,
ze stanu vyjel za svítání,
jak čert se mračil na pevnost.
Troubí se na roh! — Alarm! — Na ně!
Běhají, řvou jak líté saně —
už nezdrží je žádná moc;
Trojští se velmi statně bili,
Rutuli též se přiživili —
a roztrhla je pouze noc.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В сю ніч Еней уже зближався
До городка, що Турн обліг;
З Паллантом в човні частовався,
Поїв всю старшину, як міг.
В розказах чванився ділами,
Як храбровав з людьми, з богами,
Як без розбору всіх тузив.
Паллант і сам був зла брехачка,
Язик його тож не клесачка,
В брехні Енею не вступив.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 22.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ сю ничъ Эней уже зблыжався
До городка, що Турнъ облигъ;
Съ Паллантомъ въ човни частовався,
Поивъ всю старшыну якъ мигъ.
Въ росказахъ чванывся диламы,
Якъ храбровавъ зъ людьми, зъ богами,
Якъ безъ розбору всихъ тузывъ.
Паллантъ и самъ бувъ зла брехачка,
Языкъ його тожъ не клесачка,
Въ брехни Энею не вступывъ.

Примітки: VI, 22.

       Частина VI стр. 22.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брехачка — те саме, що брехунка — жін. до брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Брехня — те, що не відповідає правді; неправда (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Злий — який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий (СУМ-20).

Клесачка — шевське знаряддя для розгладжування швів (СУМ-11); міцна коротенька палиця, якою розгладжують (виклесують) шви.

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That night, Aeneas was quite near
The fort, which was besieged, but far from won.
He drank with Pallant and in the atmosphere
Of friendliness, he drank with officers' high echelon.
He talked about his daring acts,
Which were not all true facts,
How he defeated every foe.
Young Pallant was a liar, too,
His tongue was glib and knew
How he should show himself a real pro.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней да месца набліжаўся,
Якое вораг аблажыў;
З Палантам плыў і частаваўся,
І ўсю старэйшыну паіў.
Хваліўся ў чоўне перад імі,
Як смела ваяваў з усімі,
Хто ні трапляўся — бог, не бог.
Палант і сам — пасведчыць неба —
Брахун, манюка быў што трэба,
Спаборнічаць з Энеем мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А нея нощ Еней заплува
към обсадения си град;
с Палант в гемията пирува,
гощава всички като брат.
Разправяше им без умора
как бил се с богове и хора
и драл ги като дерибей.
Палант, и той навред се тика,
и той развързва си езика,
и не отстъпи пред Еней.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In der Nacht nähert sich Aeneas
Der Stadt, die Turnus hielt umringt;
Pallant und er saßen im Boote,
Tranken mit Offizieren Schnaps,
Aeneas prahlte mit den Taten,
Die er in Kämpfen so vollbracht,
Menschen und Götter übertrumpfte.
Doch Pallant war im Lügen schlecht
Und hatte nicht so spitze Zunge,
Doch stand Aeneas er nicht nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W tę noc Eneasz już się zbliżał
Do miasta, co je Turnus obległ;
Z Pallasem w czółnie wódkę strzyżąc,
Z starszyzną pił pod nóżki obie.
Swoimi chwalił się czynami,
Jak śmiały z ludźmi był, z bogami,
Jak bez wyboru wszystkich kropił.
Sam Pallas kłamcą był przesławnym
I język miał obrotny, sprawny,
Też niemniej kłamał, kiedy popił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с дружиной приближался
В ту ночь к местам, где бой кипел,
В челне с Паллантом угощался,
Поил старшин, смеялся, пел,
Своими чванился делами,
Брехал, как он с людьми, с богами
Сражался, как их лупцевал.
Паллант и сам мог врать изрядно,
Язык его молол нещадно,
В брехне Энею он не сдал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней по Тибру возвращался
К троянам в тишине ночной.
В челне с Паллантом угощался.
Усердно пил со старшиной.
Он стычками с богами хвастал,
Рассказывал, как всюду шастал.
Чесал язык и сам Паллант.
Царевич врал, как сивый мерин,
Не хуже, чем сынок Венерин.
К брехне имел большой талант!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней в ту ночку добирался
До города, что Турн облег:
В челне с Паллантом угощался,
Поил старшин всех, сколько мог.
В рассказах чванился делами,
Как воевал с людьми, с богами,
Как без разбору всех тузил.
Да и Паллант остер, как шило,
Трезвонил языком, как в било, —
В брехне князьку не уступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В ту ночь Эней уж приближался
К местам, где Турн троян громил,
В челне с Паллантом угощался,
Был весел и вождей поил;
Он хвастал в россказнях делами,
Как смел с людьми он и с богами,
Как всех их походя лупил.
Паллант и сам был врун изрядный,
Энею в выдумке нескладной
Ни разу он не уступил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

K pevnůstce Turnem obležené
té noci Aeneas už jel;
Pallanta i své oblíbené
na lodi truňkem napájel.
Chvastal se, že měl k tomu vlohy,
jak vyzrál nad lidmi 1 bohy
a jak je vždycky všecky hnal.
I Pallas lhal jak hejno špačků,
měl jazyk jako fidlovačku,
Aeneovi se vyrovnal.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ану, старая цар-дівице,
Сідая музо, схаменись!
Прокашляйсь, без зубів сестрице,
До мене ближче прихились!
Кажи: якії там прасунки,
В Енеєві пішли вербунки,
Щоб против Турна воювать.
Ти, музо, кажуть всі, письменна,
В Полтавській школі наученна,
Всіх мусиш поіменно знать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А ну! старая царь дивыце,
Сидая музо схаменысь!
Прокашляйсь безъ зубивъ сестрыце,
До мене ближче прыхылысь!
Кажы: якіе тамъ прасункы,
Въ Энеевы пишлы вербункы,
Щобъ протывъ Турна воювать.
Ты музо, кажутъ вси, письменна,
Въ Полтавській школи наученна,
Всихъ мусишъ поименно знать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 23.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 7:

Щоб против Турна воєвать

Примітки: VI, 23.

       Частина VI стр. 23.

Вербунок — те саме, що вербування — наймання, набір людей до війська (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Прасунок — люди, яких спіткала біда, лихо, неприємність (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Come now, time-honoured maid! Do dote
On me, greyhaired and toothless Muse.
Cough up and clear your throat
And tell me all the news.
Did not Aeneas get a boot,
When he tried to recruit
The men to fight a foe of fame?
You're said to be an educator,
Poltava school was your known alma mater,
You must know all by name.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ну, Парнаская царыца,
Дзяўчына-муза без зубоў,
Хутчэй адкашляйся, сястрыца,
І да мяне хіліся зноў!
Кажы: якія там салдаты
Энея слугамі наняты
Супроць Ратульцаў ваяваць.
Ты, чуў, пісьменная даволі,
Вучылася ў Палтаўскай школе,
Імёны мусіш памятаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но хайде, грохнала девице,
беззъба музо, се стегни!
О, беловласа хубавице,
изкашляй се, до мен седни!
Какви смелчаци дяволити
Еней вербувал е — кажи ти,
та с Турн да поведе война.
По име знаеш ги — в Полтава
ти учила си, се разправя,
и си начетена жена.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du alte, grauhaarige Muse,
Besinne dich, du Kaiser-Maid!
Huste erst ab, zahnlose Schwester,
Und rück näher zu mir heran!
Erzähle mir: mit welchen Mitteln
Aeneas angeworben hat,
Damit sie gegen Turnus kämpfen?
Du bist gebildet, - wie man sagt,
Du gingst zur Schule in Poltawa, -
Und kennst beim Namen jeden Mann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A nuże, stara, cna dziewico,
Siwawa muzo, oprzytomnij!
Bezzębna, kaszlnij no, siostrzyczko,
I przytul się bliziutko do mnie!
Opowiedz, kogo jednakowoż
Eneasz sobie nawerbował,
By odwet wziąć wnet na Turnusię.
Tyś, muzo, mówią, wykształcona,
W połtawskiej szkole nauczona,
Znać po imieniu wszystkich musisz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ну, седая царь-девица,
Старушка муза, подтянись!
Взбодрись, беззубая сестрица,
Ко мне поближе примостись!
Окинь своим орлиным взглядом
Всех, кто плывет с Энеем рядом,
Чтоб против Турна воевать;
Ты, говорят, во всем смышлена,
В полтавской школе обучена,
Должна всех поименно знать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ты спишь, седая царь-девица?
О муза дряхлая, очнись!
Прокашляйся живей, сестрица,
Ко мне, беззубая, склонись
И расскажи — какой там леший
К Энею, конный или пеший,
Пошел, чтоб Турна доконать?
Ты, муза, грамоте училась,
В полтавской школе отличилась.
Должна всех поименно знать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А ну! Седая царь-девица,
Старушка муза, встрепенись!
Откашляйся, моя сестрица,
Ко мне, беззубая, склонись!
Скажи, какие лиходеи
Пошли в дружинники к Энею,
Чтоб против Турна воевать?
Ты, муза, говорят, смышленна,
В Полтавской школе обучена,
Должна всех поименно знать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ну, старушка царь-девица,
Седая муза, разомнись,
Покашляй, без зубов сестрица,
Ко мне поближе наклонись;
Скажи мне, что это за сила
С Энеем по реке валила,
Шла против Турна воевать?
Ты, муза, грамотна, тем боле,
Училася в полтавской школе,
Должна по имени всех знать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

No tak, má stará princezničko,
šedivá Muso, vzchop se, hej!
Pojď blíž, bezzubá sestřeničko,
odkašlej si a povídej!
Odkud pan Aeneas sem pluje,
jak na urna se připravuje,
jak s verbuňkem je spokojen ?
Jsi, Muso, vzdělaná prý žena,
v poltavské škole vyučená,
znáš jistě všechny podle jmen.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Читайте ж, муза що бормоче:
Що там з Енеєм плив Массик,
Лінтяй, ледащо неробоче,
А сильний і товстий, мов бик.
Там правив каюком Тигренко,
Із Стехівки то шинкаренко,
І вів з собою сто яриг.
Близ сих плили дуби Аванта,
Він був страшнійший од сержанта;
Бо всіх за все по спині стриг.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Чытайхе жъ, муза що бормоче:
Що тамъ зъ Энеемъ плывъ Массыкъ,
Линтяй, ледащо неробоче,
А сыльный и товстый мовъ быкъ.
Тамъ правывъ каюкомъ Тыгренко,
Изъ Стехивкы (*) то шынкаренко
И вивъ съ собою сто ярыгъ.
Блызъ сыхъ плылы дубы Аванта,
Винъ бувъ страшнійшій одъ сержанта;
Бо всихъ, за все, по спыни стрыгъ.

(*) Небольшое селеніе близъ Полтавы.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 24.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 6:

(Келебердяншій) [що цигли розк] Із Стехівки то шинкаренко

Примітки: VI, 24.

       Частина VI стр. 24.

Авант (Абант) — союзник Енея в його війні з Латином і Турном, вождь етрусків (А.).

Бик — велика свійська парнокопита жуйна тварина. Тут у порівнянні (СУМ-20).

Дуб — великий човен, видовбаний з суцільного дерева (перев. дуба) або зробл. з дощок (СУМ-11).

Каюк — невеликий човен із плоским дном (СУМ-20).

Ледащо, ледащиця — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно (СУМ-20).

Массик — союзник Енея у війні з Турном, один з племінних вождів етрусків (А.).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Стехівка — село за 12-15 кілометрів на північ від Полтави (С.).

Тигренко — складається враження, що Тигренко реальна особа, як Вернигора Мусій серед троянців, зустрінутих Енеєм у підземному царстві (ІІІ, 107). Одначе таких відомостей немає. Треба думати, прізвище Тигренко походить від назви корабля, на якому у Вергілія плив Массик зі своїм військом («Перший Массік, що на мідному «Тігрі» прорізує хвилі; Тисяча хлопців у нього...» — Вергілій. — Кн. 10. — Ряд. 166 — 167) (С.); союзник Енея.

Ярижник, ярига — п'яниця, гультяй, безпутна людина (СУМ-11). Треба зазначити, що у коментарях до цієї строфи, Шамрай називає яриг шахраями і судовими «крючками», але виникає сумнів, що Тигренко у Стехівці зміг набрати аж сто «судових крючків», а от п'яниць і гультїв, судячи зі змісту попередніх строф поеми — без проблем. В цій і двох наступних строфах перелічуються імена союзників Енея, за поемою Вергілія, але Котляревський зображує їх типовими рисами волоцюг і шибеників свого часу (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Read what old Muse was mumbling:
Together with Aeneas was Massyk,
A lazy bum, but always grumbling,
To do some work, he never was too quick.
Tyhrenko, the Stykhivka tavern-keeper,
Had steered his kayak like a sweeper,
He led a hundred debauches, a real pack.
Near were the sailboats of Avant,
Who was a frightful commandant,
He used to pumpel everybody's back.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Чытайце ж, што мармыча муза:
Што там з Энеем плыў Масык,
Гультай, таўстун, як бочка — пуза,
Упарты, дужы, быццам бык.
З сабою вёз на чоўнах новых
Цігрэнка сто кручкоў судовых,
Ён сам — са Стэхіўкі шынкар.
За ім плылі дубы Аванта,
Што быў страшнейшы ад сержанта —
Не пападайся пад удар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ха чуйте, музата говори:
— С Еней и Масик бе поел,
лентяй, какъвто няма втори,
от бик по-силен, по-дебел.
Там бе Тигренко, млад кръчмарин
от Стехивка — с каик товарен
повел над сто слуги. Абант
наблизо бе със свойте лодки,
пред него всички бяха кротки,
че бе по-страшен от сержант.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann lies nur, brummt darauf die Muse:
In seinem Boot reiste Massyk,
Er war ein Faulenzer, ein Nichtsnutz,
Doch kräftig und dick wie ein Stier.
Im Kajak ruderte Tyhrenko -
Aus Stechiwka ein junger Wirt, -
Mit etwa hundert Trunkenbolden.
Dann, mit Gesellen, schwamm Avant,
Schlimmer als ein Sergeant, so grausam,
Denn er schlug gleich auf jeden ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czytajcież, co tu mruczy muza:
Wraz z Eneaszem parł Massykus,
Co wstrętnym leniem był, łobuzem,
Choć też do tego kawał byka.
Tyhrenko łodzią tam kierował,
Syn ze Stechówki szynkarzowy,
I wiódł ze sobą stu krętaczy,
Płynęły dęby tam Abasa,
Co gorszy był niż sierżant czasem,
Po grzbiecie wszystkich pięścią raczył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот что нашептала муза:
С Энеем вместе плыл Массик,
Детина ражий, толстопузый
И толстомясый, словно бык.
С ним рядом плыл Тигренко бравый,
Шинкарь и плут из-под Полтавы;
Он сто ярыг с собою вез.
Близ них плыли дубы Аванта,
Он был строжайшим из сержантов:
Чуть что — и кулачищем в нос!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Я слышу бормотанье музы:
С Энеем, дескать, плыл Массик,
Бездельник, лодырь толстопузый
И здоровенный, словно бык.
Отродье стеховской шинкарки,
Тигренко следовал на барке.
С ним сотня добрых забулдыг.
Бок о бок шли дубы Аванта.
Он был придирчивей сержанта:
Чуть что — по спинам так и стриг!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Читайте, муза что шептала:
«С Энеем вместе плыл Массик,
Лентяй, бездельник, объедала,
Брюхан, а сильный, точно бык.
Каюк там вел Тигренко ловкий.
Сынок шинкарский из Стеховки.
Он сто ярыг с собой тащил.
Близ них неслись дубы Аванта.
Был пострашнее он сержанта —
За все по спинам всех садил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Читайте, муза что бормочет:
С Энеем вместе плыл Массик,
Он лежебока с толстым пузом,
Хотя и сильный, словно бык,
А правил лодкою Тигренко,
Из Стеховки он шинкаренко;
Он сто ярыг с собой тащил.
За ними шли челны Аванта,
Который был страшней сержанта,
Всех по спине нагайкой бил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak poslyšte, co brumlá Musa:
že s Aeneem plul Massykus,
darmochleb, lenivý až hrůza
a tlustý jako volský kus.
Tam Tygrenko s tvářičkou dívky,
syn výčepnice ze Stechivky,
vez stovku lumpů z koutů všech.
Za nimi Avant, velký hlupák,
byl hroznější než mnohý zupák,
rád hladil holí po zádech.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поодаль плив байдак Астура,
Сей лежнем в винницях служив;
На нім була свиняча шкура,
Котору він як плащ носив.
За ним Азиллас плив на барці,
Се родич нашій паламарці, —
Недавно з кошельком ходив;
Но, бач, безокая фортуна
Зробила паном із чупруна.
Таких немало бачим див!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Поотдаль плывъ байдакъ Астура,
Сей лежнемъ въ вынныцяхъ служывъ;
На нимъ була свыняча шкура,
Котору винъ якъ плащъ носывъ.
За нымъ Азыллась плывъ на барци,
Се родычъ нашій паламарци,
Недавно зъ кошелькомъ ходывъ;
Но, бачъ, безокая Фортуна,
Зробыла паномъ изъ чупруна.
Такыхъ не мало бачымь дывъ!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 25.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 8:

Но, бач, (без окая) безокая фортуна

рядок 9:

Зробила пана із чупруна

Примітки: VI, 25.

       Частина VI стр. 25.

Азиллас (Азилла) — вождь одного з племен етрусків і жрець-віщун, союзник Енея (А.).

Астур — союзник Енея (А.).

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Барка — плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу (СУМ-20).

Винниця — підприємство, де виготовляли горілку і спирт; ґуральня (СУМ-11).

З кошельком ходити — терпіти нестатки, жити бідно. Про того, хто не мав свого господарства, жив тільки з того, що десь дістане або заробить, в народі говорили: «Тягнеться з грошика та з кошика» (С.).

Лежень — тут гра слів: 1) лежень - лежебока, ледащо; 2) груба колода, брус, що лежить на землі і служить опорою для чого-небудь. Приміром, на лежнях, частіше кажуть - лежаках, стоять чани з брагою на винокурнях (С.).

Паламар (дружина паламаря — паламарка) — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник (СУМ-11).

Чупрун — простолюдин (СУМ-11).

Шкура — шовнішній покрив тіла тварини (СУМ-11).

Сей лежнем в винницях служив.
Тут гра слів: 1) лежень — лежебока, ледащо; 2) груба колода, брус, що лежить на землі і служить опорою для чого—небудь. Приміром, на лежнях, частіше кажуть — лежаках, стоять чани з брагою на винокурнях (С.).

Недавно з кошельком ходив.
тобто терпів нестатки, жив бідно. Про того, хто не мав свого господарства, жив тільки з того, що десь дістане або заробить, в народі говорили: «Тягнеться з грошика та з кошика».

Зробила паном із чупруна.
Про того, хто швидко і несподівано для інших розбагатів, просунувся по службі, зробив кар'єру (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And farther, as an avant-quard,
The boat of Astir was in sight.
That drone loafed in a nice vineyard
And wore a pig skin day and night.
Azillas followed him. A kin of sexton's wife,
Whose destiny had changed his life.
He overnight became a parvenue.
That upstart, who not long ago
Was poor, now had a lot of dough,
It's unbelievable, but true.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А потым плыў байдак Астура,
Што ў вінакурні лежнем быў:
На ім, як плашч, свіная шкура,
Якую ён заўжды насіў.
А ўслед на барцы, як на крызе,
Азілас плыў — сваяк дзячысе, —
Нядаўна ў бедняках хадзіў.
Але фартуна, бач, сляпая,
Яго на пана вылучае.
Нямала ў свеце дзіўных дзіў!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А по-встрани от тях бе Астур
със свинска кожа на плещи
наместо плащ; в едно бе майстор —
да пие вино и крещи.
Азилас плуваше с баркаси,
другар на бедните монаси,
доскоро скиташе с торба,
но стана знатен пан човека —
какво ли с нас от памтивека
не прави сляпата съдба!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ihm folgte das Boot von Asturus,
Der sich in Brennereien trieb,
Mit einer Schweinehaut am Rücken,
Die er wie einen Mantel trug.
Dann kam Asyllas auf der Barke,
Ein Vetter unsrer Küsterin,
Vor Kurzem noch ein armer Schlucker,
Doch blindes Schicksal war ihm hold,
So wurde ein Herr dieser Rohling, -
Wir sehen solche Wunder oft!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Opodal mknęła łódź Astura,
Ten po piwnicach się obijał;
Na grzbiecie nosił świńską skórę
I nią jak płaszczem się obwijał.
Asylas za nim ciągnął pewnie,
Zakrystianowej naszej krewniak, —
Niedawno chodził on na żebry;
Lecz, patrz, fortuna ślepa taka,
Zrobiła panem go z prostaka.
I takich cudów wcale nie brak!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Поодаль плыл челнок Астура,
Что в кабаках весь век прожил;
На нем была свиная шкура,
Ту шкуру он как плащ носил.
За ним Азиллас плыл на барже,
Он родич нашей пономарше;
Был с голодухи еле жив,
Ан глядь — Фортуне приглянулся,
Стал паном, спесью весь надулся, —
Таких немало видим див!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как плащ надев свиную шкуру,
На байдаке торчал Астур;
Служил он лежнем винокуру
И с виду был довольно хмур.
Поодаль плыл Азиллас-модник,
Пономарихе нашей сродник.
Давно ли он таскал суму?
Фортуна вмиг простолюдина
Перекроила в господина.
Таких чудес я знаю тьму!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Поодаль плыл челнок Астура,
Сидельцем в виннице он был;
На нем была свиная шкура,
Ее, как плащ, всегда носил,
За ним Азиллас плыл на барже —
То родич нашей пономарше —
С сумой ходил он, еле жив.
Фортуна сослепу сшутила —
Холопа в пана обратила.
Таких немало видим див!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поодаль плыл челнок Астура,
Гуляка сей в корчмах и жил,
На нем была свиная шкура,
Он, точно плащ, ее носил.
За ним Азиллас плыл на барже,
Он родич нашей пономарши,
Когда-то он с сумой ходил;
Фортуна помогла слепая,
Его до пана возвышая.
Таких немало знаем див.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Opodál plul Asturův bajdak;
ten facíroval po světě,
a místo pláště, že byl lajdák,
nosil jen kůži z prasate.
Pak plula velká plachetnice
a v ní syn naší kostelnice,
velkomožný pan Asylles;
hle, Fortuna, ta slepá panna,
tu učinila z kmána pána —
to často stává se i dnes.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то на легкому дубочку,
Що роззолочений ввесь впрах,
Сидить, розхриставши сорочку,
З турецьким чубуком в зубах?
То Цинарис, цехмистр картьожний,
Фигляр, обманщик, плут безбожний,
З собой всіх шахраїв веде;
Коли, бач, Турна не здоліють,
То картами уже подіють,
Що між старці Турн попаде.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А то на легкому дубочку,
Що раззолоченый ввесь въ прахъ,
Сыдытъ росхриставшы сорочку,
Зъ Турецькымъ чубукомъ въ зубахъ?
То Цынарысъ, цехмыстръ картьожный,
Фыгляръ, обманщыкъ, плутъ безбожный,
Зъ собой всихъ шахраивъ веде;
Колы, бачъ, Турна не здоліють,
То картамы уже подіють,
Що мижъ старци́ Турнъ попаде.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 26.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 7:

Шахраїв всіх з собой веде

рядок 10

Що Турн меж старці попаде

Примітки: VI, 26.
         Частина VI стр. 26.

Безбожность безбожністьбезбожний — безсовісний, безсоромний, злочинний (СУМ-20).

Дуб — великий човен, видовбаний з суцільного дерева (перев. дуба) або зробл. з дощок (СУМ-11).

Плут, рус. — вжито у значенні крутій — хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець, або пройда — хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт (СУМ-11).

Подіяти — справити вплив на кого-, що-небудь; вплинути (СУМ-11).

Розхристаний — з оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі (СУМ-11).

Сорочка — натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).

Старці — те саме, що жебраки (ті, що живуть з милостині), а також дуже бідні, убогі, незаможні люди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фиглярфіглярперен. Кривляка, позер. // Пустун, витівник (СУМ-11).

Цехмистрцехмістерцехмайстер — старшина цеху (СУМ-11).

Цинарис — союзник Енея.

Чубук — порожнистий стержень люльки, крізь який курець втягує тютюновий дим (СУМ-11).

Шахрай — хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Who's sitting in a light sailboat
Adorned with gold from top to underneath,
He wears no coat,
His shirt unbuttoned and a pipe between his teeth?
It's Tsinaris, the master of card-playing guild,
Buffoon, deceiver, and entangler, very skilled.
All swindlers are with him.
Should Turn not be brought down by force,
The cards should finish him, of course,
And he would be out on a limb.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хто ў пазалочаным дубочку,
Пад зорачак начным святлом,
Сядзеў, расхрыстаўшы сарочку,
Дыміў турэцкім цыбуком?
То Цынарыс, цэхмайстр карцёжны,
А з ім народ яго бязбожны —
Карцёжнай справы мастакі;
Калі не здасца Турн упарты,
Дык ашукаюць так у карты,
Што трапіць пан у жабракі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А кой ли с чълн, подет от бриза,
се носи недалеч оттук.
разгърдил бялата си риза,
захапал турския чибук?
Кинир това е — комарджия,
лъжец, конте, прочут циция, —
с хайлази е и тоя път;
те може Турн да не надвият,
ама на карти ще го бият,
до шушка ще го оберат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wer sitzt auf dem leichten Boote,
Das überall von Gold besetzt,
Türkische Pfeife in den Zähnen,
Mit einem aufgeknöpften Hemd?
Cinaris ist's, ein Kartenspieler,
Betrüger, ein gottloser Schelm,
Und mit ihm kommen alle Gauner;
Wird Turnus nicht im Kampf besiegt,
Werden sie ihn mit Karten schlagen,
Daß er am Schluß zum Bettler wird.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tam kto płynie pozłacanym
Z każdziutkiej strony lekkim dębem,
W koszuli siedzi rozchełstanej,
Z tureckim też cybuchem w zębach?
Kunarus, cechmistrz to karciarzy,
Bezbożny oszust, łgarz nad łgarzy,
Szachrajów wiedzie i łajdaków;
Gdy zmóc Turnusa nie zdołają,
To tak kartami zadziałają,
Że trafi Turnus do żebraków.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там, на легоньком дубочке,
Что весь разубран в пух и прах,
Сидит в расстегнутой сорочке
С турецким чубуком в зубах
Цинарис — атаман картежный,
Фигляр, обманщик, плут безбожный,
С собой сплошь жуликов ведет;
Коль с Турном он не совладает
Мечом, так в карты обыграет,
И по миру князек пойдет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А кто на легоньком дубочке,
Раззолоченный в пух и в прах,
Сидит в распахнутой сорочке
С турецким чубуком в зубах?
Да это Цинарис, картежный
Цехмейстер, плут, наглец безбожный.
Прохвостов шайку он ведет.
Не в битве, так в картежной схватке
Уложат Турна на лопатки,
И недруг по миру пойдет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А тот, на легоньком дубочке,
Что раззолочен в пух и прах,
Сидит в расстегнутой сорочке
С турецким чубуком в зубах —
То Цинарис, цехмистр картежный,
Фигляр, обманщик, плут безбожный,
С собой всех шулеров ведет;
Коль с Турном, вишь, не совладают,
То в карты живо обыграют,
И побираться Турн пойдет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А то кто в легеньком дубочке,
Раззолоченном в пух и прах,
Сидит в расстегнутой сорочке,
С турецким чубуком в зубах?
То Цинарис, цехмистр картежный,
Фигляр, обманщик, плут безбожный,
С собой всех жуликов ведет;
Коль силой Турна не поборют,
То в карты быстро объегорят,
И Турн с сумой просить пойдет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kdopak je ten v té lehké lodi,
která je celá zlacená?
S košilí rozhalenou chodí,
turecký čibuk v zubech má?
Toť Cynaris, podvodník, šaškář,
cechmistr karbanu a taškář,
s ním šejdíř, kejklíř kdejaký;
když Turna v boji nezdolají,
tak prý ho v kartách obehrají,
že půjde mezi žebráky.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то сидить в брилі, в кереї,
З товстою книжкою в руках,
І всім, бач, гонить ахинеї,
І спорить о своїх правах.
То родом з Глухова юриста,
Він має чин канцеляриста
І єсть добродій Купавон.
Щоб значкового дослужиться
І на війні чим поживиться,
Вступив в Енеїв легіон.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А то сыдытъ въ брыли, въ кереи,
Съ товстою кныжкою въ рукахъ,
И всимъ, бачъ, гонытъ ахынеи,
И спорытъ о своихъ правахъ?
То, родомъ зъ Глухова, юрыста,
Винъ мае чынъ Канцелярыста
И есть добродій Купавонъ.
Щобъ Значкового дослужыться
И на війни чымъ пожывыться,
Вступывъ въ Энеивъ легіонъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 27.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 9:

І на войні чим поживиться

Примітки: VI, 27.

       Частина VI стр. 27.

Ахинеяахінея — нісенітниця, дурниця (СУМ-20).

Бриль — соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы (Г.). Головний убір з широкими полями (СУМ-20).

Глухів — старовинне українське місто. Було резиденцією останнього гетьмана Кирила Розумовського у 1750 — 1764 роках, адміністративним центром Лівобережної України. Зараз Глухів – місто Сумської області, районний центр (С.).

Добродій — дорослий чоловік з привілейованих верств суспільства (СУМ-20).

Значковий — скорочена назва звання значковий товариш — старшинське звання, що надавалось у реєстровому козацькому війську полковій старшині та козакам з 2-ої половини XVII ст. (СУМ-11). Козацьке звання, надавалося, починаючи з другої половини XVІІ ст. Значкові вважалися охоронцями полкового прапора та сотенних хоругов. Пізніше це звання надавалося синам полкової старшини (С.).

Канцелярист — дрібний службовець канцелярії; писар (СУМ-20).

Керея — старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Купавон — союзник Енея у війні з Турном, ватажок племені лігурійців (А.).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Юриста — юрист. Піти в юристи у феодально-кріпосницькій Російській імперії означало піти, за виразом самого І. Котляревського, в «п'явки людськії». Серед усіх змальованих в «Енеїді» суспільних станів не було такого, про якого б поет відгукувався з таким сарказмом і гнівом, як про юристів. Слід звернути увагу, в якому ряду тут стоїть «юриста». Підтяга — злодій (від «тягнути», «підтягати»). Пор. також строфу про «злиднів» біля входу до пекла (ІІІ, 47), про чиновну братію в самому пеклі (ІІІ, 73), характеристику Возного в «Наталці Полтавці» устами Миколи: «Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!» (дія 2, ява 4) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Who is the fellow with the hat on, looking tough?
A book in hands, he must be one of erudites.
He preaches his own offbeat stuff
And argues heatedly about his rights.
No, he's not an ordinary jerk,
But some respected Hlukhiv clerk,
Whose name is Kupavon.
To be promoted to a higher rank,
To get some profit, to be frank,
From war, he joined Aeneas as a hanger-on.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А што за постаць дабрадзея
Ў брылі і з кніжкай у руках, —
Усім якуюсь ахінею
Нясе ён аб сваіх правах?
То постаць мудрага юрыста,
Ён мае чын канцылярыста,
Сам з Глухава — пан Купавон.
Каб на вайне чым пажывіцца,
Да значкавога даслужыцца,
Ён і ўступіў у легіён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой с плащ и шапка там бърбори,
заровил в тежък том глава,
и търси алинеи, спори,
обсъжда своите права?
От Глухово е родом брата,
юрист, чиновник в общината
и се нарича Купавон.
За чин и по-добри парици
постъпил с другите войници
в Енеевия легион.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wer ist der, mit Hut und Mantel,
In Händen mit dem dicken Buch,
Der allen seinen Unsinn predigt
Und über Rechte Vortrag hält?
Er ist Jurist und stammt aus Hluchow,
Von Amts wegen Kanzelarist
Und er heißt Kupawon mit Namen.
Wegen der Auszeichnung für sich
Und um am Krieg was zu verdienen
Trat er auch zu Aeneas bei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tam kto w płaszczu, w kapeluszu
I trzyma książkę też grubawą,
Andronów słuchać wszystkich zmusza
I kłóci się o swoje prawa?
Z Głuchowa rodem to jurysta,
Mający stopień kancelisty,
Dobrodziej, zwany Kupawonem.
Przystąpił by na wojnie użyć
I znaczkowego się dosłużyć,
Do Eneasza legionu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вон, укрывшись епанчою,
В очках и с книгою в руках,
Пан Купавон перед толпою
Судачит о своих правах.
Он слыл повсюду за юриста
И чин имел канцеляриста.
Из Глухова был родом он
И, на войне чтоб поживиться,
А кстати и чинов добиться,
Вступил в Энеев легион.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кто в шляпе, в епанче суконной
И с толстой книжкою в руках
Толкует вкривь и вкось законы,
Знай спорит о своих правах?
Юрист из Глухова речистый,
Что выбился в канцеляристы,
Добродий некий Купавон.
Ища поживы не впервые,
Вдобавок метя в значковые,
Вступил к Энею в легион.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вон сидит в бриле, в кирее,
С толстенной книгою в руках
И всем разводит ахинеи
Да спорит о своих правах —
То родом глуховский, речистый
Юрист в чину канцеляриста,
Панок судейский Купавон;
Чтоб в чин значкового пробиться
И на войне чтоб поживиться,
Вступил в Энеев легион.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кто, чтоб казаться помудрее,
Расселся с книгою в руках,
С серьезным видом ахинею
Несет и спорит о правах?
Он сам из Глухова, юрист он,
Имеет чин канцеляриста,
Его зовут все Купавон.
Чтоб прапорщика хоть добиться
И малость на войне нажиться,
Вступил к Энею в легион.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A kdo je ten, co tamhle pluje,
v taláru, s knihou, samý spěch,
co se tak hrozně vytahuje
a pře se o paragrafech?
Pan Kupavon toť dozajista,
jurista a též kancelista,
z Hluchova rodák slavný je.
Chtěl dosáhnouti povýšení,
a proto vstoupil bez myšlení
do Aencovy legie.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А то беззубий, говорливий,
Сухий, невірний, як шкелет,
І лисий, і брехун сварливий?
То вихрест із жидів, Авлет.
Недавно на другій женився,
Та, бач, в рахунку помилився,
Із жару в полом'я попав;
Щоб од яги як одв'язатись,
То мусив в військо записатись
І за шпигона на год став.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А то беззубый, говорлывый,
Сухый, невирный, якъ шкелетъ,
И лысый и брехунъ сварлывый?
То выхрыстъ изъ жыдивъ Авлетъ.
Недавно на другій женывся,
Та, бачъ, въ рахунку помелывся,
Изъ жару въ поломья попавъ;
Щобъ одъ ягы якъ одвязатысь,
То мусивъ въ військо запысатысь
И за шпыгона на годъ ставъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 28.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 10:

І за шпіона на год став

Примітки: VI, 28.
         Частина VI стр. 28.

Авлет — союзник Енея.

Беззубий — який не має всіх або багатьох зубів (СУМ-20).

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Вихрест — той, хто перейшов у християнство з іншої релігії (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Із жару [та] в полум’я — те саме, що З вогню [та] в полум’я — з однієї неприємності в іншу, ще більшу.

Лисий — з лисиною або без волосся на голові (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Невірний — худой, болѣзненный (Г.).

Рахунок — те саме, що розрахунокрозраховувати — чекати, сподіватися на щось (СУМ-11).

Помилитися — допускати неправильність у передбаченнях (СУМ-11).

Сварливий — схильний до сварок (СУМ-11).

Шпигон — те саме, що шпигун.

Яга — про злу, сварливу жінку (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And that one bald and toothless,
A skeleton excoriated,
A liar, garrulous and ruthless?
He is the baptized Jew, Avert emaciated.
He recently remarried,
But his design miscarried:
He got out of a frying pan into the fire,
In order to unhitch
From his ferocious witch,
And started spying, which was his desire.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А хто бяззубы, гаманлівы,
Сухі, кашчавы, як шкілет,
І лысы, і брахун сварлівы?
То пан з пярэхрыстаў, Аўлет.
Нядаўна на другой жаніўся,
Ды, бач, у шлюбе памыліўся,
З агню ды ў полымя папаў;
Каб як ад жонкі адвязацца,
У войска мусіў запісацца,
На цэлы год салдатам стаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой е беззъбия бъбривец,
цял скелет — сух и кокалест,
и хвалипръцко, и плешивец?
Туй е чифутина Авлест!
Наскоро бе с жена повторил,
но пак бе тая грешка сторил —
от трън на глог е втори брак.
От вещицата да избяга,
записал се войник веднага,
шпионин стана по мерак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und dieser, zahnlos und gesprächig,
Ungläubig, dürr wie ein Skelett,
Kahlköpfig, lügnerisch und zänkisch?
Avlet, ein Jude, doch getauft.
Er heiratete erst vor kurzem,
Doch seine Rechnung ging nicht auf,
Er kam vom Regen in die Traufe;
Um seiner Hexe zu entfliehn,
Hat er sich der Armee verpflichtet,
Und wurde für ein Jahr Spion.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tam bezzębny, gadatliwy,
Kto jest jak szkielet suchy, brzydki
I łysy, kłamca też swarliwy?
Aulestes to jest, wychrzta z Żydków.
Niedawno z drugą się ożenił,
Lecz się przeliczył, nic nie zmienił,
Bo z deszczu wpadł pod rynnę z tego;
By od swej Jagi się odczepić,
Pomyślał, że do wojska lepiej,
I najął się na rok za szpiega.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вон сидит ворчун сварливый,
Беззубый, тощий как скелет,
Невзрачный, лысый, говорливый —
То выкрест и брехун Авлет.
Недавно на второй женился,
Да глядь — опять в расчетах сбился
И сызнова впросак попал;
Чтобы от бабы отвязаться,
Пришлось в солдаты записаться,
Где, послужив, шпионом стал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А тот беззубый, говорливый,
Сухой, ледащий, как скелет,
Брехун плешивый и сварливый?
То выкрест, знаешь ли, Авлет.
С другой недавно окрутился
И за беспечность поплатился:
Из жару в полымя попал.
Теперь с чертовкой развязался:
К Энею в войско записался,
Лазутчиком на время стал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вон беззубый, говорливый,
Сухой и страшный, как скелет,
И лысый, и брехун сварливый —
То выкрест из жидов Авлет.
Недавно со второй венчался,
Да, вишь, в расчетах просчитался
И в пламя из огня попал.
А чтоб с ягою развязаться,
Пришлось на службу записаться,
Он на годок шпионом стал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кто тот, беззубый, говорливый,
Сухой и хлипкий, как скелет,
С макушкой лысой, брех сварливый?
То выкрест из жидов Авлет;
Недавно на другой женился,
Но очень скоро убедился,
Что в пламя из огня попал.
Дабы с ягою развязаться,
Решился в войско записаться
И там шпионом на год стал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A co ten vyzáblý jak skelet,
bezzubý, povídavý lhář?
Toť přece pokřtěný žid Šoulet,
žvanil a velký panikář.
Protože chtěl nějakou změnu,
nedávno vzal si druhou ženu,
však běda! — chudák, ten si dal!
Aby se zbavil ježibaby,
šel do vojska dobývat slávy
a špionem se na rok stal.

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іще там єсть до півдесятка,
Но дріб'язок і гольтіпа;
В таких не буде недостатка,
Хоть в день їх згине і копа.
А скілько ж всіх? — того не знаю,
Хоть муза я — не одгадаю,
По пальцям тож не розлічу;
Бігме! на щотах не училась,
Над карбіжем тож не трудилась,
Я, що було, те лепечу.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ище тамъ есть до пивдесятка,
Но дрибьязокъ и гольтипа;
Въ такыхъ не буде недостатка,
Хоть въ день ихъ згыне и копа. —
А скилько жъ всихъ? — того не знаю,
Хоть муза я, — не одгадаю,
По пальцямъ тожъ не розличу;
Бигъ-ме! на щотахъ не учылась,
Надъ карбижемъ тожъ не трудылась,
Я, що було, те лепечу.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 29.

Автограф уривка шостої частини (А):

рядок 2:

На дроб'язок і гольтіпа

рядок 6:

Хоть муза я — (то не в) не одгадаю

рядок 7:

По пальцях тож не розлічу

Примітки: VI, 29.

       Частина VI стр. 29.

Бігма, бігме — уживається для підтвердження чого-небудь або запевнення в чомусь і т. ін. (СУМ-20).

Гольтіпа — збірне до гольтіпака — а) убога людина; голодранець; б) нероба, ледар; гультяй (СУМ-11).

Дріб'язок — щось незначне, неважливе, нікчемне (СУМ-11).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Карбіж, карб — палиця, на якій зроблені позначки для рахунку, для лічби; бирка (СУМ-20). Карбіж — зарубки, позначки на чому-небудь, звичайно на палиці. Часто при позичках, різних господарських обліково-торгових операціях така палиця служила юридичним документом. Звідси пішла українська назва грошової одиниці — карбованець (карбувати) (С.). Котляревський жартівливо закидає музі незнання лічби — вона не тільки не вміє орудувати на рахівниці, але не осягла навіть «премудрості» карбіжу. «Карбували», звичайно, люди неписьменні.

Копаперен. Велика кількість чого-небудь; копиця (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Одгадативідгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Розлічуватися, розлічитися — рахувати, лічити (СУМ-11).

Щоти, рус. — те саме, що рахівниця — простий лічильний прилад у вигляді чотирикутної рами з поперечними металевими прутиками і нанизаними на них кісточками для грошових та інших підрахунків (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were some more fond volunteers,
But worthless wretches, castaway,
More than enough of those poor queers,
When even sixty should be killed each day.
How many then? More or less?
Though I'm a Muse, I cannot guess,
Nor can my fingers help to calculate.
By God! I never saw a counting board.
A stick for notches? I ne'er explored.
Whatever used to be, I now relate.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ былі ў абозе людзі,
Усё найболей з галыцьбы;
Нястачы ў гэтакіх не будзе,
Хоць за дзень згіне тры капы.
А колькі ўсіх? — таго не знаю,
Хоць муза я — не адгадаю,
На пальцах я не варажу.
Дальбог! Падлікі весці ў школе
Я не вучылася ніколі.
Што бачыла, аб тым кажу.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И още имаше, с дузини,
но все голтаци, все ситнеж;
на ден и тумба да загине
от тях — не ще го разбереш.
А колко бяха, хич не зная,
макар и муза — не гадая,
на пръсти ли да ги броя;
рабош не мога да направя,
ни със сметало да боравя,
каквото зная — хоратя...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da gibt es noch ein halbes Dutzend
Von Schurken, klein und unscheinbar;
An solchen wird's kein Mangel geben,
Auch wenn sie untergehn zu Hauf.
Wieviele sind's? - Ich kann nicht sagen.
Auch wenn ich eine Muse bin,
Kann ich nicht auf den Fingern zählen;
Ich schwör's, ich hab es nie gelernt,
Weder mit Rechenbrett noch Kerbholz.
Ich sag nur so, was alles war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jest z półdziesiątki jeszcze takich,
Lecz to hołota, woje żadni;
Nie zbraknie nigdy tych pętaków,
Choć za dzień kopa ich przepadnie.
A ilu wszystkich? — nie wiem tego,
Choć muza jam — nie jestem tęga
Na palcach zliczyć bez pomocy;
A na liczydłach nie liczyłam,
I karbowania nie ćwiczyłam,
Co było, to ja tu bełkocę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще там есть до полдесятка
Челнов со всякой мелкотой;
В ней никогда нет недостатка,
Хоть бьют их много, что ни бой.
А точно сколько всех — не знаю,
Хоть муза — а не отгадаю,
По пальцам тоже не сочту;
На счетах сроду не училась,
С реестрами я не возилась,
Что вижу, то вам и плету.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще там было с полдесятка,
Всё мелюзга и гольтепа.
В таких не будет недостатка,
Хоть сгинь их целая толпа.
«А сколько всех, — сказала муза, —
Считать по пальцам — мне обуза.
Не знаю! Врать я не хочу.
На счетах класть я не училась,
Зарубки делать не трудилась.
Как было, так и лепечу!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Еще там есть до полдесятка,
Но все то гольтепа и чернь;
В таких не будет недостатка,
Пускай хоть кучей гибнут в день.
А сколько всех — того не знаю,
Хоть муза я — не отгадаю,
По пальцам тоже не сочту;
Сродясь на счетах не училась,
Зарубки ставить не трудилась,
Что есть, о том вам и плету».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще найдется с полдесятка,
Но то все мелочь, дребедень,
В таких не будет недостатка,
Хоть их полсотни выбьют в день.
А сколько всех? Того не знаю,
Хоть муза я, не отгадаю,
А врать, ей-богу, не хочу;
Считать на счетах не училась,
Зарубки делать поленилась,
Что знаю, то и лепечу.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

O dalších mluvit nemusíme,
těch bývá stovka na tucet;
i když jich denně kopa zhyne,
proto se nerozboří svět.
Celkem jich bylo moc, až hrůza,
kolik však — nevím, ač jsem Musa,
to nespočítám na prstech;
počítat umím jenom málo,
žvatlám jen o tom, co se stalo.
Co na tom, kolik bylo všech!

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Волосожар піднявся,
Віз на небі вниз повертавсь,
І дехто спати укладався,
А хто під буркой витягавсь.
Онучі инчі полоскали,
Другії лежа розмовляли,
А хто прудився у кабиць.
Старші, підпивши, розійшлися
І дома за люльки взялися,
Лежали боком, навзнич, ниць.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже Волосожаръ пиднявся,
Визъ на неби въ нызъ повертавсь,
И де-хто спаты укладався,
А хто пидъ бурной вытягавсь.
Онучи ынчи полоскалы,
Другіи лежа розмовлялы,
А хто прудывся у кабыць.
Старши пидпывшы розійшлыся
И дома за люлькы взялыся,
Лежалы бокомъ, навзничь, ныць.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 30.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

Б:

(І) Віз (в) на небі вниз повертавсь

рядок 6:

А:

Другіє лежа розмовляли

рядок 8:

А:

Старші, підпивши, розішлися

Б:

Старші, підпивши, розішлися

рядок 10:

Б:

Лежали боком на(стор)взнич, ниць

Примітки: VI, 30.

       Частина VI стр. 30.

Бурка — повстяний (див. повстка) безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі) (СУМ-11, 20).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Віз — назва сузір’я північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз (СУМ-11); Велика Ведмедиця (СУМ-20).

ВолосожарСтожар — народна назва сузір’я Плеяд, а також деяких інших сузір’їв (СУМ-11). Народна назва сузір'я Плеяд; етимологію цього слова пов'язують з вогненно—білявим, ніби палаючим, волоссям людини (С.).

Инчий, инчі інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Кабиця — яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь (СУМ-11). Тут у значенні: похідне польове вогнище. На півдні України кабицею називають літню піч надворі (С.).

Люлька — приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Навзнич лежати навзнак, навзнаки — обличчям догори, на спині або на спину (СУМ-20).

Ниць лежати — обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць (СУМ-11).

Онучі — шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (в чоботи, постоли) (СУМ-11).

Прудитися — виганяти, знищувати паразитів з одягу (СУМ-20). Прудитися у кабиць — виловлювати в одежі бліх, вошей, сидячи біля кабиці (див.), тобто коло вогнища.

А хто прудився у кабиць.
Даний рядок, а відтак і вся змальована тут картина нічного козацького табору, е віддаленою ремінісценцією української народної картини «Козак Мамай», зокрема одного з її численних варіантів, підписуваного:

Козак — душа правдивая, сорочки не має,
Коли не п'є, то воші б'є, а все не гуляє.

У п'єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського цей крилатий гумористичний вираз уже прямо спливає в тексті, одначе дещо змінений відповідно до поетично—молодечої вдачі сироти «без роду, без племені» Миколи. Збираючись іти шукати долі на Чорноморію, куди переселилася частина запорожців, Микола говорить: «Люблю я козаків за їх обичай! Вони коли не п'ють, то людей б'ють, а все не гуляють... Я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити» (дія друга, ява перша) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Pleiades moved up in the sky,
Big Dipper headed down. And folks?
Those eager for a shut-eye,
Lay covered by their cloaks.
The others washed the wrappings for their feet,
And talked about things not so neat,
While some debused their clothes and heads.
The elders, tipsy, all went home, and free of gripes,
Turned to their pipes,
While lying comfortably on their beds.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Стажараў знак высока ўзняўся,
Перакуліўся ў небе Воз,
Хто спаць пад буркаю ўкладаўся,
Хто вартавую службу нёс.
Адны анучы паласкалі,
Другія ціха размаўлялі,
Хто вошы біў каля газніц.
Старэйшыя адбалявалі,
Цяпер курылі, спачывалі,
Ляжалі бокам, наўзніч, ніц.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Излезе горе Воловарят,
пое Колата своя път
и легнаха където сварят,
под ямурлуците да спят.
Едни навоите перяха,
в раздумки други си лежаха,
тук-там огньове, светлини...
Прибраха се и старшините,
пияни, хванаха лулите,
лежаха ничком, настрани.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon steigt der Feuergott am Himmel,
Der große Wagen neigt sich schon,
Manche bereiten sich zum Schlafen,
Machen das Lager sich bequem,
Andere waschen die Fußlappen,
Und manche reden noch im Bett,
Noch andere bereiten Essen.
Die Älteren gingen nach Haus,
Tranken und rauchten ihre Pfeifen,
Lagen am Rücken, auf dem Bauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A już uniosły się Plejady,
Wóz w dół obracał się na niebie,
Kto do snu szybko się układał,
A kto opończą wkrywał siebie.
Onuce jedni tam płukali,
A inni leżąc rozmawiali,
Kto pchły zaś łowił przy ognisku.
Podpiwszy, starsi się rozeszli
I w domu jęli fajczyć nieźle,
Na boku leżąc, na brzuszyskach.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уже Стожар меж звезд поднялся,
Уже и книзу повернул.
Кто под скамейкой спать собрался,
А кто под буркою уснул.
Иные меж собой болтали
Или онучи полоскали.
Начальствующих в войске лиц
Не видна было. Все убрались
Домой и там за трубку взялись,
Разлегшись боком, навзничь, ниц.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Возница в небе повернулся,
Стожары выше поднялись.
Кой-кто под буркой растянулся,
Не все, однако, улеглись.
Иные у костров искались,
Другие хлюпали, плескались —
Онучи мыли в тишине.
Дремали вполпьяна старшины,
Лежали, разметав чуприны,
Кто на боку, кто на спине.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже Волосожар поднялся,
Воз дышлом книзу повернул.
Уж кое-кто ко сну собрался,
Кой-кто под буркой прикорнул;
Онучи многие стирали,
Иные лежа рассуждали,
А те искались, сев кружком.
Старшины, выпив, разбредались,
За люльки дома принимались —
Лежали навзничь, ниц, бочком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уже Волосожар поднялся
И Воз на небе засиял,
Кой-кто заснуть было собрался,
Под теплой буркою лежал;
Одни онучи полоскали
Или, беседуя, лежали,
Другие били блох молчком.
Старшины, выпив, разошлися
И дома трубки жечь взялися,
Лежали навзничь, ниц, бочком.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Plejady na nebeské bání
už vzešly. Vůz se obrátil.
Leckdo se ukládal už k spaní,
někdo už pod pláštěnkou snil.
Někteří onučky si prali
a jiní vleže rozmlouvali,
kdos u pece vši vybíral.
Když starší pití ukončili,
lehli si, lulky zapálili
a rokovali tiše dál.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней один не роздягався,
Еней один за всіх не спав;
Він думав, мислив, умудрявся
(Бо сам за всіх і одвічав),
Як Турна-ворога побити,
Царя Латина ускромити
І успокоїти народ.
В сій думці смутно похожая
І мислью богзна-де літая,
Під носом бачить коровод.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одынъ не роздягався,
Эней одынъ за всихъ не спавъ;
Винъ думавъ, мыслывъ, умудрявся,
(Бо самъ за всихъ и одвичавъ.)
Якъ Турна ворога побыты,
Царя Латына ускромыты
И успокоиты народъ.
Въ сій думци смутно похожая
И мыслью богъ зна де литая,
Пидъ носомъ бачытъ короводъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 31.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 4:

А:

Бо він за всіх сам одвічав

Б:

Бо (сам) він за всіх сам одвічав

рядки 8-9:

А:

В сей думці сумно похожая
І мислью богзна-где літая

Б:

В сей думці сумно похожая
І мислью (бог) богзна-где літая

Примітки: VI, 31.
         Частина VI стр. 31.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Коровод хоровод — досить поширений старовинний, перев. слов’янський масовий народний танець, учасники якого ходять по колу з піснями, виконуючи певні рухи, підпорядковані драматичній дії; танок (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мисль — те саме, що думка. Літати мислю — думати, мріяти про що-небудь (СУМ-11).

Одвічати відвічативідповідати — бути відповідальним за кого-, що-небудь (СУМ-20).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ускромити — утихомирити, приборкати (Ш.). Ускромляти — приборкувати, примушувати підкоритися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas didn't undress.
While others slept, he, wide awake,
Deliberated, thought and tried to guess
(The people's future was at stake)
How to beat Turn, his frantic rival,
To tame the King, ensuring his survival,
To pacify the population.
He thought and walked in deep dismay,
And while his thoughts were far away,
He saw a ringlike dance in animation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней адзін не распранаўся,
Эней адзін за ўсіх не спаў:
Хадзіў ён, з думкамі збіраўся
(Бо сам за ўсіх адказ трымаў),
Ён думаў, як свой край пашырыць,
Пара Лаціна уціхамірыць,
Як знішчыць люты Турнаў зброд.
Так, будучым заняты лёсам,
Нарэшце ён пад самым носам
Заўважыў нейкі карагод.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней сънят не го ловеше,
сам да будува продължи;
все нещо мислеше, кроеше
(на него всичко тук лежи)
как Турн — врага си — да разбие,
Латин да укроти, надвие,
да пази своя клет народ.
И както мислеше несвестен,
бог знае накъде отнесен,
съгледа странен хоровод.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Einzig Aeneas blieb bekleidet,
Einzig Aeneas schlief nicht ein,
Er dachte nach und überlegte,
(Er trug Verantwortung allein),
Wie man am besten Turnus schlagen,
König Latinus zähmen kann,
Wie soll das Volk beruhigt werden.
Er grübelte und war betrübt,
Und umher flogen die Gedanken,
Da sah er einen Reigentanz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś się nie rozbierał
I czuwał sam za swą gromadę;
Wciąż kombinował, myśli zbierał
(Bo sam za wszystko odpowiadał),
Jak pobić wroga ich Turnusa,
Poskromić króla Latynusa
I uspokoić lud na nowo.
W tej trosce smutno spacerując
I myśli, Bóg wie, gdzie kierując,
Pod nosem widzi wtem korowód.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней один не раздевался,
Эней один за всех не спал —
Все думал, все смекнуть старался,
И так и этак мозговал,
Чтоб Турну закатить горячих,
Царя Латина околпачить,
Угомонить его народ.
Так, в думах смутных изнывая,
Бог знает мыслью где летая,
Вдруг видит дивный хоровод.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Один Эней не спал в то время
И думал — как ему верней
Спасти троянский род и племя?
(За всех в ответе был Эней!)
Как Турна, дьяволова сына,
Побить, прибрать к рукам Латина
И успокоить весь народ?
Измучившись таким вопросом,
Эней увидел перед носом
Довольно странный хоровод.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней один не раздевался,
Эней один за всех не спал;
Он думал, с мыслями сбирался
(За всех один ведь отвечал),
Как Турна к праотцам отправить,
Латину спеси поубавить
И успокоить весь народ.
С той думой тягостной гуляя,
Бог знает, мыслью где витая,
Под носом видит хоровод.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней один не раздевался,
Эней один за всех не спал,
Он думал, мыслью исхитрялся
(Ведь он за всех и отвечал),
Как Турна победить скорее,
Латина сделать посмирнее
И успокоить весь народ.
Не спит, о чем-то размышляет,
Бог весть, где мыслями витает,
Вдруг видит странный хоровод.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jen Aeneas sám nocí bloumal,
jen Aeneas za všechny bděl;
přemýšlel, uvažoval, koumal
(neb za vše odpovědnost měl);
jak zdolat Turna, myslel stále,
jak zkrotit latinského krále,
jak uchránit lid od všech škod.
Tak chodí jako bez naděje
a myšlenkami bůhvíkde je;
tu spatřil divný chorovod:

    

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 32.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 33.

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ні риби то були, ні раки,
А так, як би кружок дівчат;
І бовталися, як собаки,
І вголос, як кішки, нявчать.
Еней здригнувсь і одступає
І «Да воскреснеть» вслух читає,
Но сим нітрохи не поміг;
Ті чуда з сміхом, з реготнею
Вхватились за поли з матнею,
Еней аж на поміст приліг.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ни рыбы то булы, ни ракы,
А такъ, якъ бы кружокъ дивчатъ;
И бовталыся якъ собакы,
И въ голосъ якъ кишкы нявчать.
Эней здрыгнувсь и одступае
И да воскреснетъ въ слухъ чытае,
Но сымъ ни трохы не помигъ;
Ти чуда зъ смихомъ, зъ реготнею,
Вхватылысь за́ полы зъ матнею,
Эней ажъ на помыстъ прылигъ.

Примітки: VI, 32.
         Частина VI стр. 32.

Бо́втатися — хлюпатися, купатися, плавати і т. ін. у воді (СУМ-20).

Матня — частина штанів, де сходяться холоші (СУМ-20).

Нітрохи — те саме, що ніскільки — ні в якій мірі; нітрохи, зовсім (СУМ-11).

Поміст — суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі або у значенні палуба — суцільне водонепроникне горизонтальне перекриття в корпусі або надбудові судна у вигляді підлоги (СУМ-11).

Прилягати — лягати на короткий час (СУМ-11).

Регот, реготня регіт — нестримний, голосний сміх (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

І «Да воскреснеть» вслух читає ч. VI, 32.
«Да воскреснеть» — початкові слова молитви (Д.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They did not look like crabs, or fish,
But rather like a bevy of young lasses,
Who splashed and talked some gibberish
And meowed like kittens lost in grasses.
Aeneas shuddered and stepped back.
He said loud prayers, but alack!
It did not help the man spellbound.
Those funny entities thereafter
Were squealing with satanic laughter.
Aeneas lay down on the ground.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не рыбы гэта і не ракі,
А так, нібы дзяўчат гурты;
І боўталіся, як сабакі,
І мяўкалі, нібы каты.
Эней спужаўся, адступае,
«Хай уваскрэсне» ўслых чытае,
Ды тым бядзе не дапамог.
Яго дзівос гуллівых зграя
За крыссе з рогатам хапае;
Эней аж на памост прылёг.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ни риби бяха туй, ни раци,
като че някакви моми;
врещяха като котараци,
скимтяха в нощните тъми;
Еней се дърпа, що да стори,
и „Боже упази!“ мърмори,
но нищо не помага, не;
те с кикот, с врява непрестанна
докопаха го за кафтана;
той падна чак на колене.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht Fische waren es, nicht Krebse,
Eher wie Mädchen, die im Kreis
Im Wasser planschten, wie die Hündchen,
Und miauten, wie die Katzen, laut.
Aeneas trat zurück, erschauernd,
Und fing ganz laut zu beten an,
Doch dieses hat ihm nicht geholfen;
Diese Geschöpfe lachten laut,
Indem sie sich am Netzteil hielten,
Aeneas kauerte am Deck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie były ryby to, ni raki,
A jakby panny, czy podlotki;
W krąg pałętały się jak psiaki
Oraz miauczały niczym kotki.
Eneasz drgnął i zmyka prawie,
I resurrexit w głos odmawia
Lecz ani trochę tym nie pomógł;
Bo wtem z rechotem go wesołym
Chwyciły cuda te za poły;
Eneasz przysiadł aż na pomost.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не рыбы плыли то, не раки,
А так, как бы кружок дивчат;
В воде плескались, как собаки,
Мяуча, как семья котят.
Эней, дрожа и отступая
И "Да воскреснет" вслух читая,
Нимало делу не помог.
Чудесницы гурьбой веселой
Хватали за мотню, за полы.
Эней на палубу прилег.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ни рыбы, знаете, ни раки,
А словно бы кружок девчат;
Ныряют, плещут, как собаки,
Мяучат кошками, кричат.
Эней со страху чуть не треснет!
Читает в голос «Да воскреснет...»;
Он слышит визг и хохотню;
Свалился на помост, а чуда
Давай тащить его оттуда,
Кто за полы, кто за мотню.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не рыбы были то, не раки,
А так, как бы кружок дивчат,
В воде плескались, как собаки,
Пищали на кошачий лад.
Эней наш, вздрогнув, отступает
И «Да воскреснет» вслух читает
Но тем ни капли не помог.
Те дива смехом заливались,
За полы и мотню хватались;
Эней аж на помост прилег.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ни рыбы это и не раки,
А так как-будто рой девчат,
Плывут по речке, как собаки,
И по-кошачьи все кричат.
Эней аж вздрогнул, отступает,
Сам «Да воскреснет бог» читает,
Но тем нимало не помог.
Те чуда только хохотали,
За полы, за мотню хватали,
На палубу свалили с ног.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nejsou to raci ani ryby,
něco tak jako děvčata,
jak psi se to zde plandá, šklíbí
a mňouká to jak koťata.
Aeneas na ústup se dává
a „pánbůh s námi“ odříkává,
však strašidla tu krouží dál;
s řehotem ony děsné sloty
jej uchopily za kalhoty;
chudák se z toho rozklepal.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді одна к йому сплигнула
Так, мов цвіркун або блоха,
До уха самого прильнула,
Мов гадина яка лиха.
«Чи не пізнаєш нас, Енею?
Та ми ж з персоною твоєю
Троянський ввесь возили род;
Ми Ідської гори дубина,
Липки, горішина, соснина,
З яких був зроблений твій флот.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тогди одна къ йому сплыгнула
Такъ, мовъ цвиркунъ, або блоха,
До уха самого прыльнула,
Мовъ гадына яка лыха.
«Чи не пизнаешъ насъ Энею?
«Та мы жъ съ персоною твоею,
«Трояньскій ввесь возылы родъ;
«Мы Идськои горы дубына,
«Лыпкы, горишына, соснына,
«Зъ якыхъ бувъ зробленый твій флотъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 33.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 1:

А:

Тогді одна к (ньому) йому сплигнула

рядок 2:

А:

Так, як цвіркун або блоха

Б:

Так, як цвіркун або блоха

Б:

рядок 4:

(Як) Мов гадина яка лиха

5

рядок 4:

Чи не пізнаєш нас (ен) Енею

рядок 6:

Та (отваж) ми ж з (ватагою) персоною (своєю) твоєю

рядок 7:

(По на [нас] поплавав на морях) Троянський ввесь возили род

рядок 9:

Липки, (кленина) горішина, соснина

Примітки: VI, 33.
         Частина VI стр. 33.

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Блощиця — невелика сплюснута хоботна комаха ряду клопів – паразит людини і тварин (СУМ-20).

Возити — те саме, що везти, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Гадина — те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Дубина — будівельні матеріали з деревини дуба (СУМ-20).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Лихий — чорт; нечиста сила (СУМ-20).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Сплигнути — стрибком піднятися куди-небудь, наблизитися до когось, чогось (СУМ-11).

Цвіркун — комаха підряду прямокрилих, яка тертям крил створює тріскучі звуки. Польова комаха цієї родини; коник (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Then, one without a sign of fear,
Jumped like a cricket or a flea.
It settled on his ear
To talk to him engrossingly.
"Aeneas, don't you remember us?
We were with you on those adventurous
Sea voyages with all your men afraid.
We are the Ida Mountain oaks,
And limes, and pines who served your folks
From which your fleet was made.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тады адна з іх, сакатуха,
У лодку скочыла блыхой
І да Энеевага вуха
Прыпала гадзінай ліхой.
«Знаёмы мы даўно з табою!
Хіба не помніш, як вадою
Вазілі мы Траянскі род?
Мы з Ідскае гары расліны,
Дубы, і сосны, і яліны,
З якіх быў зроблены твой флот.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Една като бълха подскочи
и му се лепна начаса,
в ухото му гласец проточи
натраплива като оса.
„Какво, Еней, не ни позна ли?
В моретата сме те люляли
и теб, и целия ти род.
Родени бяхме в Ида всички —
липи, лески, ели, брезички;
от нас направи своя флот.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da sprang zu ihm eine von ihnen,
Gleich einer Grille, einem Floh,
Und einer bösen Schlange ähnlich,
Blieb stecken dicht an seinem Ohr.
Erkennst du mich denn nicht, Aeneas?
Wir segelten einst auf dem Meer
Mit dir und all deinen Trojanern;
Wir sind das Holz vom Ida-Berg,
Die Eiche, Linde, Nuß und Kiefer,
Aus dem die Flotte ward gebaut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak pchła lub świerszczyk zeskoczyła
Znienacka jedna doń dziewczyna,
Do ucha mu się przykleiła,
Jak gdyby jakaś zła godzina.
"Czy nie poznajesz, Eneaszu?
To myśmy całe plemię wasze
Woziły razem z twą personą;
Z idyjskiej góry my dębina
I orzech, lipa i świerczyna,
Te, z których flotę twą zrobiono.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тогда одна из них скакнула,
Как бы блоха или сверчок,
И к уху самому прильнула;
Эней услышал голосок:
"Не бойся, злого не затеем,
Не раз с персоною твоею
Троянский мы возили род;
Аль нас не узнаешь, сердешный?
Мы тот сосняк, дубняк, орешник,
Из коих твой построен флот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Одна такая тварь скакнула
К нему сверчком или блохой
И к уху накрепко прильнула,
Подобно гадине лихой:
«Давно ли мы с твоей персоной
Таскались по воде соленой,
Возили весь троянский род?
Мы Идского холма лесины —
Дубки, орешины, соснины.
Из нас построен был твой флот.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тогда одна к нему скакнула,
Блохе подобно иль сверчку,
И к уху самому прильнула,
Как злая гадина к сучку:
«Аль не признал ты нас, робея?
Да мы ж с персоною твоею
Троянский весь возили род;
Мы Идской взращены горою —
Орешник, липа, дуб с сосною,
Из коих твой был сделан флот.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Одна из них к нему скакнула,
Словно кузнечик иль блоха,
И к уху самому прильнула, —
И вот он голос услыхал:
«Ты не узнал нас? Мы с тобою,
Припомни, много лет водою
Возили смелый твой народ;
Горы мы Иды древесина,
Сосна, орешник и осина,
Из коих сделан был твой флот.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu jedna z příšer bleším skokem
přímo až k němu skočila,
pohlédla na něj hadím okem
a do klubka se stočila.
„Copak nás neznáš, kníže Troje...?
My věrně všechno vojsko tvoje
i personu tvou vozily;
jsme s Idské hory borovina,
duby a buky, ořešina,
z nás trojské loďstvo zrobili.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

До нас було Турн докосився
І байдаки всі попалив.
Та Зевс, спасибі, поспішився,
Як бач, мавками поробив.
Була без тебе зла година,
Трохи-трохи твоя дитина
Не оддала душі богам,
Спіши свій городок спасати;
Ти мусиш ворогам тьху дати,
Ти сам — повір моїм словам».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«До насъ було Турнъ докосывся
«И байдакы вси попалывъ;
«Та Зевсъ, спасы-би, поспишывся,
«Якъ бачъ, мавкамы поробывъ;
«Була безъ тебе зла годына,
«Трохы́, трохы́ твоя дытына
«Не отдала души богамъ,
«Спишы свій городокъ спасаты;
«Ты мусишъ ворогамъ тьху даты,
«Ты самъ; — повирь моимъ словамъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 34.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

А:

І байдаки всі запалив

Б:

І (всі чов) байдаки всі запалив

рядок 4:

А:

Як бач, (нас в німф) мавками поробив

Б:

Як бач, нас в німф перерядив

Примітки: VI, 34.
         Частина VI стр. 34.

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Година — певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Злий — поганий, несприятливий (про певний період) (СУМ-20).

Мавка — персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Оддати душу — умерти, загинути (СУМ-20).

Поробити — Зробити, вдіяти що-небудь стосовно когось, чогось (СУМ-11).

Трохи́-трохи — зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. // Ледве-ледве (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn had come close
To burn the vessels down,
But Zeus made nymphs of those
That did not drown.
At that time when you were away,
You almost lost your son one day,
He almost gave to gods his soul;
Make haste to save your city
Exterminating the banditti,
Believe me - for this is your primal goal."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн на Траянцаў угнявіўся
І ўсіх нас нішчыў і паліў,
Але Юпітэр заступіўся
І нас русалкамі зрабіў.
Была смяротная часіна
Для воінаў тваіх, для сына
Твайго — ледзь не загінуў сын.
Плыві сваім на дапамогу,
Зняць можаш з гарадка аблогу
І знішчыць Турна ты адзін».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но Турн изневидяло свърна
и лодките подпали зъл,
та Зевс в русалки ни превърна
(добре, че скоро бе дошъл).
Без тебе беше лошо време,
едва спаси се твойто племе
и не предаде богу дух.
Върви, градчето си спасявай,
ти ще надвиеш — заминавай,
ти — чуваш ли, или си глух.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Damals doch überfiel uns Turnus
Und zündete die Boote an,
Doch eilends kam uns Zeus zu Hilfe,
Wir wurden Nixen, Gott sei Dank.
Ohne dich gab es schwere Stunden,
Beinahe hätte schon dein Kind
Die Seele Göttern übergeben.
Lauf und beschütze deine Stadt,
Du mußt die Feinde jetzt bekämpfen,
Nur du allein - so glaube mir."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To do nas Turnus zły się dobrał,
Popalił promy wraz z czółnami,
Lecz Zeus się pośpieszył, dobry,
Jak widzisz, zrobił wodnicami.
Bez ciebie kiepskie chwile były,
Bo omal dziecko twoje miłe
Tu ducha nie oddało bogom.
Więc śpiesz się gródek swój ratować;
Tyś sam, — zaufaj moim słowom,
Powinien bobu zadać wrogom".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн было и до нас добрался,
Едва не все челны спалил,
Да старичок Зевес вмешался
И нас в русалок обратил.
Тут без тебя вершилось злое,
Чуть-чуть дитя твое родное
Души не отдало богам.
Спасай троянцев от напасти;
Врагов ты должен рвать на части,
Ты сам, — поверь моим словам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уже рутул до нас добрался
И не шутя огонь раздул.
Зевес, однако, постарался
И нас в русалок обернул.
Такая вышла передряга!
Чуть без тебя Иул, бедняга,
Не отдал душеньки богам.
Спеши на выручку дитяти,
Спасай троян от вражьей рати.
Ты должен духу дать врагам!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Турн было и до нас добрался
И байдаки все попалил,
Да сам, спасибо, Зевс вмешался,
В русалок, видишь, обратил.
Тут без тебя беда приспела —
Чуть-чуть душа не отлетела
Сыночка твоего к богам.
Спеши в свой город на подмогу,
Врагам ты перебьешь дорогу,
Ты сам — поверь моим словам».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не знаешь ты, как Турн озлился,
Челны чуть было не спалил,
Да Зевс, спасибо, заступился
И нас в русалок превратил.
Скажу, была б тебе кручина,
Когда бы ты лишился сына,
Чуть жизнь не отдал он богам.
Свой городок спасай скорее,
Врагам ты должен дать по шее,
Лишь ты, поверь моим словам».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn z čista jasna na nás vrazil
a popálil nás na škvarky;
však Zeus mu ty rejdy zkazil.
Hle, udělal z nás rusalky.
Bez tebe se nám těžko žilo,
tvé dítě málem vypustilo
svou duši k bohům olympským.
Pospěš si — a své město zachraň
a nepřátelům natři chrampáň,
nejvyšší čas — věř slovům mým.“

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, за ніс ущипнула;
Еней мов трохи ободривсь;
І на других хвостом махнула,
Ввесь флот неначе поспішивсь;
Мавки бо стали човни пхати,
Путем найлучшим направляти.
І тілько начинався світ,
Еней уздрів свій стан в осаді;
Кричить во гніві і досаді,
Що Турна лусне тут живіт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы за нисъ ущыпнула;
Эней мовъ тро́хы ободрывсь;
И на другыхъ хвостомъ махнула,
Ввесь флоть ниначе поспишывсь;
Мавкы бо сталы човны пхаты,
Путемъ найлучшымъ направляты.
И тилько начынався свитъ,
Эней уздривъ свій станъ въ осади;
Крычытъ во гниви и досади,
Що Турна лусне тутъ жывитъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 35.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

Б:

(В Енея) [В Енея ободрився дух] Еней мов трохи ободривсь

рядок 5:

А:

(Бо ні) Мавки бо стали човни пхати

Б:

Бо німфи стали човни пхати

рядок 8:

А:

Еней узрів свій стан в осаді

Б:

Еней узрів (шатри троянські) свій стан в осаді

Примітки: VI, 35.
         Частина VI стр. 35.

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Живіт — частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Луснути — вкриватися тріщинами; репатися (СУМ-20).

Мавка — персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Тро́хи — до деякої міри; дещо (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She said and pinched his nose;
Aeneas felt somewhat upbeat;
She waved her tail at those
Who were close to the fleet.
The nymphs began without delay
To push the vessels in the proper way.
When it began to dawn,
Aeneas spied his settlement.
He yelled, mad and malevolent,
That's where would be Turn's final yawn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы так, за нос шчыпала,
Каб падбадзёрыўся Эней;
Хвастом сяброўкам знак давала,
І паімчаўся флот хутчэй.
Русалкі ззаду чоўны гналі,
Найлепшым шляхам кіравалі.
І вось на досвітку свой кут
Эней убачыў у аблозе;
Крычаў у гневе і ў трывозе,
Што люты Турн загіне тут.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И за носа го тя ощипа,
та се Еней поободри;
и скочи, с другите зарипа
и вкупом морските сестри
напред потеглиха, с охота
посочват пътя прав на флота.
А щом се зазори, Еней
съгледа своя стан в обсада;
реве, че Турн ще прати в ада,
ще го изкорми — стар злодей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sprach und zwickte seine Nase:
Aeneas wurde etwas sanft;
Mit ihrem Schwanz gab sie ein Zeichen,
Da war die Flotte gleich bereit;
Die Nixen schoben jetzt die Boote
Und zeigten auch den besten Weg.
Sobald es anfing hell zu werden
Erkannte er die Lage klar
Und schrie im Zorn aus voller Kehle,
Daß jetzt der Bauch von Turnus platzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy za nos uszczypnęła;
Eneasz poczuł wnet otuchę;
Ogonem siostrom też machnęła,
Nabrała flota jakby ruchu;
Wodnice łodzie popychały,
Na szlak najlepszy kierowały.
Gdy zaczynało świtać pięknie,
Eneasz obóz oblężony
Swój ujrzał; wrzasnął rozzłoszczony,
Że Turnusowi brzuch tu pęknie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так молвив, за нос ущипнула
Энея, чтобы ободрить,
Русалочкам хвостом махнула,
Вперед быстрей велела плыть.
Русалки челноки толкали,
Дорогой наилучшей гнали.
И только начался восход,
Эней узрел свой стан в осаде
И крикнул в гневе и досаде,
Что Турну вспорет он живот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энея за нос ущипнула,
На том и кончив разговор,
И по воде хвостом плеснула,
Скликаючи своих сестер.
Русалки вмиг зашевелились,
Всем хороводом навалились —
Троянский подтолкнули флот.
Эней узрел свой стан в осаде
И крикнул в гневе и в досаде,
Что Турн черёво надорвет!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказавши, за нос ущипнула —
Энею стало веселей —
Подруженькам хвостом махнула,
Весь флот, никак, поплыл скорей:
Русалки ведь челны пихали,
Путем ближайшим направляли.
И только начался восход,
Он увидал свой стан в осаде
И крикнул в гневе и досаде,
Что здесь надсадит Турн живот.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала, за нос ущипнула
Энея, он повеселел;
Хвостом русалочьим махнула,
И по волнам флот полетел;
Челны русалочки толкали,
Путем ближайшим направляли;
К рассвету был на месте флот.
Эней, узрев свой стан в осаде,
Воскликнул в горе и досаде,
Что Турну он проткнет живот.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když domluvila, na nos sáhla,
Aeneas přemoh dřímotu —
ocasem na ostatní mávla —
a celé loďstvo bylo tu;
rusalky začly tlačit lodě
a vedly je po dobré vodě...
A sotva začlo svítati,
Aeneas spatřil obležení
a křičel celý roztrpčený,
že z Turna duši vymlátí.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А сам, матню прибравши в жменю
По пояс в воду з човна плиг;
І кличе в поміч гарну неню
І всіх олимпівських богів.
За ним Паллант, за сим вся сволоч
Стриб-стриб з човнів, Енею в помоч
І тісно строяться на бой.
«Ну, разом! — закричав, — напрімо!
І недовірків сокрушімо,
Рушайте, як один, шульгой».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 36.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А самъ матню прыбравшы въ жменю,
По поясъ въ воду съ човна плыгъ;
И клыче въ помичъ гарну неню
И всихъ Олымпивськыхъ богивъ.
За нымъ Паллантъ, за сымъ вся сволочъ
Стрыбъ, стрыбъ съ човнивъ, Энею въ помочъ
И тисно строятся на бой.
«Ну разомъ! закрычавъ, напримо!
«И недовиркивъ сокрушимо,
«Рушайте, якъ одынъ, шульгой.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 36.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 4:

А:

(Олимпських) І всіх олимпівських святих

Б:

Олимпських просить всіх святих

рядок 8:

Б:

Ну разом підтюпцем напрімо

Примітки: VI, 36.
         Частина VI стр. 36.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Жменя — долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. (СУМ-11,20).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Матня — частина штанів, де сходяться холоші (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Недовірокзневажл. Людина, позбавлена хороших рис; виродок, негідник (СУМ-11).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Плиг — стрибок. Плигати — робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками.  // Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи (СУМ-11).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Рушати — починати рух, пересування, переміщення (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Шульга — ліва рука чи нога; лівшун (манькут) (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas jumped out of the boat
And in the water to his waist,
Asked his attractive mother to promote
His case. He pleaded to be graced
By other gods. Then Pallant jumped and all the rest,
Including all the riff-raff and the best,
To help Aeneas in the battle.
He hollered: "Forward all together as one man!
Let's crush that infidel barbarian!
Let's kill that two-legged cattle!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І, закасаўшы сам штаніну,
Па пояс скочыў у ваду
І маці ў гэтую хвіліну
Прасіў, каб адвяла бяду,
Сабе пад нос маліўся богу...
Палант Энею ў дапамогу
Вёў з чоўнаў войска за сабой.
«А ну! — крычаў Эней. — За мною!
Папром на ворага сцяною
І знішчым дружнай грамадой!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Шалварите подбрал, полита
до кръста във вода, реве,
зове на помощ Афродита,
зове и други богове.
Палант след него и тайфата
цоп-цоп — цамбурват във водата,
вървят, стълпяват се за бой.
„Напред! — крещи Еней. — Напряко!
Неверника да бием яко,
след мен! Напред в победен строй!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er selbst greift nach dem Überzieher
Und springt ins Wasser bis zum Bauch;
Dann betet er zu seiner Mutter
Und zu den Göttern im Olymp.
Darauf springt Pallant mit der Meute,
Um ihm zu helfen, aus dem Boot,
Und machen sich bereit zum Kampfe.
Er schrie: "Alle zusammen! Marsch!
Die Gottlosen machen wir fertig,
Marschiert gemeinsam, links, zwei drei."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A sam zgarnąwszy spodnie wkoło,
Do wody skok, brzeg widząc bliski,
Na pomoc piękną mamę woła
I wszystkich bogów olimpijskich.
A za nim Pallas, zgraja cała
Na pomoc z czółen poskakała,
Ustawia się do walki srogiej.
"Hej, razem! — krzyknął im. — Natrzemy!
I niedowiarków w proch zetrzemy,
Ruszajcie wszyscy z lewej nogi".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, рукой мотню сжимая,
Богов олимпских помянул
И, мать на помощь призывая,
Без страха в воду сиганул.
За ним Паллант, за ним вся сволочь
Прыг-прыг с челнов Энею в помощь,
И строятся рядами в бой.
Эней кричит: "Вперед, пехота!
Неверных сокрушим с налета,
Налево марш, вали за мной!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По пояс в воду прыгнул с лодки
Эней, в кулак собрав мотню;
Взмолился маменьке-красотке,
Призвал с Олимпа всю родню.
Тут соскочил Паллант, и с ходу —
Плюх-плюх за ним вся сволочь в воду.
«Смелей! — вскричал Анхизов сын. —
На помощь удальцам-троянам
И на погибель басурманам,
Шагайте левой, как один!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А сам, мотню поднявши, прямо
С челна по пояс в воду — прыг!
Зовет свою на помощь маму
И всех богов Олимпа. Вмиг
За ним Паллант, за ним вся сволочь
Прыг-прыг с челновЭнею в помощь
И тесно строятся на бой.
«Ну, разом! — крикнул. — Напирайте!
И супостатов сокрушайте,
Шагайте с левой, все за мной!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мотню придерживая, прямо
С челна стремится на врагов,
Свою зовет на помощь маму
И олимпийских всех богов;
За ним Паллант, затем вся сволочь
Прыг-прыг с челнов Энею в помощь —
И сразу строятся на бой.
«Напрем! — кричит Эней солдатам. —
Смерть басурманам-супостатам,
Вперед все, как один, за мной!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A sám hned první skočil s prámu,
až po pás vodou k břehům jde,
na pomoc volá hezkou mámu
i všechny bohy olympské.
A za ním Pallas — kamarádi
hop z člunu, hop — a už se řadí
do válečnických těsných čet.
„Vyrazte — křičel — neváhejte,
psy nevěřící potírejte,
pochodem v chod — a levou vpřed!“

    

Highslide JS Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 37-58.

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, з города уздрівши,
Що князь на поміч к ним іде,
Всі кинулись, мов одурівши,
Земля од топотні гуде.
Летять і все перевертають,
Як мух, рутульців убивають,
Сам Турн стоїть ні в сих ні в тих;
Скрізь ярим оком окидає,
Енея з військом уздріває
І репетує до своїх:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци зъ города уздрившы,
Що князь на помичъ къ нымъ иде,
Вси кынулысь, мовъ одурившы,
Земля одъ топотни гуде.
Летять и все перевертають,
Якъ мухъ Рутульцивъ убываютъ;
Самъ Турнъ стоитъ ни въ сыхъ, ни въ тыхъ;
Скризь ярымъ окомъ окыдае,
Энея зъ військомъ уздривае
И репетуе до своихъ:

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 37.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядки 1-4:

А:

Троянці, з городка уздрівши,
Що князь на помощ, к ним іде,
Всі кинулись, як одурівши,
Земля од (бігу) копотні гуде

Б:

Троянці, з городка узрівши,
Що князь на помощ к ним іде,
Всі кинулись, як одурівши,
Земля од бігу їх гуде

рядки 9-10:

А:

Енея з віськом уздріває
І репетує на своїх

Б:

Енея з віськом уздріває
І репетує на своїх

Примітки: VI, 37.
         Частина VI стр. 37.

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Ні в сих, ні в тих — зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність (УФС).

Одур — затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. Одуріти — втратити здатність мислити, розуміти що-небудь (СУМ-11).

Репетоватьрепетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans looked down from their nest
And saw Aeneas coming back.
They ran about like men possessed
And ready to attack.
They rushed to penalize
The Rutuls, killing them like flies.
Turn, startled, stood there like a post.
He looked around and - oops!
He spied Aeneas with his troops,
And started screaming at his host:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы бачаць, што атрады
Іх князь да крэпасці вядзе,
У бой рванулі, як вар'яты,
Зямля ад тупатні гудзе.
Траянцы літасці не знаюць,
Як мух, Ратульцаў забіваюць,
Сам Турн стрымаць не можа іх;
Ён наваколле аглядае,
Энея з войскам заўважае
І падбадзёрвае сваіх:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците, като видяха
на помощ княза да лети,
се втурнаха и подлудяха;
земята тътне и кънти.
Не спират въздуха да цепят,
като мухи рутули трепят,
а Турн стои ни взел, ни дал;
свирепо взира се, съглежда,
че пан Еней войска довежда.
и своите зове примрял:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Trojaner ihn erblickten,
Daß ihr Fürst selbst zu Hilfe eilt,
Waren sie außer sich vor Freude.
Sie rennen, daß die Erde bebt,
Und werfen alles durcheinander,
Töten, wie Fliegen, ihren Feind,
Und Turnus weiß jetzt keinen Ausweg;
Er schaut sich überall hin um,
Plötzlich sieht er Aeneas kommen
Und schreit die Seinen mächtig an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie z miasta widząc w dali,
Że książę pomoc wiedzie oto,
Rzucili się jak oszaleli,
Aż ziemia dudni od tupotu.
Tak lecą, wszystko wywracają,
Rutulów roje zabijają,
Aż Turnus sam zmieszany stoi;
W krąg patrzy, pełen gniewu, troski,
Wtem Eneasza widzi z wojskiem
I lamentuje tak do swoich:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда троянцы увидали,
Что князь на помощь к ним спешит,
За вал всем скопом побежали —
Земля от топота гудит.
Летят и все уничтожают,
Как мух рутульцев убивают;
Турн встал средь поля сам не свой;
Глазами битву озирает,
Истошным голосом взывает:
"А ну, ребятушки, за мной!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы в крепости узрели,
Что подоспел с подмогой князь,
И сразу будто одурели.
Земля под ними затряслась.
С ужасным топотом и гулом
Стремглав бегут они к рутулам
И супостатов бьют, как мух.
Пан Турн Энея ненароком
Вдали приметил ярым оком.
Со злости занялся в нем дух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы с вала увидали,
Что князь на помощь к ним спешит,
Враз, как шальные, побежали,
Земля от топота гудит.
Летят и все с пути сметают,
Как мух, рутульцев убивают;
Пан Турн стоит и, сам не свой,
Вкруг ярым оком обзирает,
Энея с войском замечает,
Кричит ватаге, как блажной:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы со стены узрели,
Что князь на помощь к ним спешит,
Бегут с валов, так осмелели, —
Земля от топота дрожит;
Летят, все на пути сметают,
Как мух, рутульцев убивают.
Турн от волненья сам не свой,
Глазами яростно вращает,
Энея с войском замечает,
Своим кричит, аж горло рвет:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Trojští uviděli z hradu,
že kníže pán se vrací sem,
vyběhli bez ladu a skladu,
od dupotu až duní zem.
Letí a všechno převracejí,
Rutuly šmahem pobíjejí,
Turn stojí — neví, co a jak;
očima jiskří, vztekem bledne,
Aenea s vojskem náhle zhlédne
a soptí na své jako drak:

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Реб'ята! бийтесь, не виляйте,
Настав тепер-то січі час!
Доми, жінок, батьків спасайте,
Спасайте, любо що для вас!
Ступня не оддавайте даром,
Їх кості загребем тут ралом,
Або... но ми храбріші їх!
Олимпські нас не одступились,
Вперед! Троянці щось смутились,
Не жалуйте боків чужих».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Рыбьята! быйтесь, не выляйте,
«Наставъ теперь-то сичи часъ!
«Домы, жинокъ, батькивъ спасайте,
«Спасайте, любо що для васъ!
«Ступня не оддавайте даромъ,
«Ихъ косты за гребемъ тутъ раломъ
«Або — но мы храбриши ихъ!
«Олымпськи насъ не одступылысь,
«Впередъ! Трояньци щось смутылысь,
«Не жалуйте бокивъ чужыхъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 38.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

Б:

Пришов тепер-то січі час

рядок 7:

А:

Або — но ми храбріє їх

Б:

Або — но ми (їх побідим) храбріє їх

Примітки: VI, 38.
         Частина VI стр. 38.

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Вперед — уживається як наказ, спонукання рухатися в напрямі перед собою (СУМ-20).

Дарма — вживається у значенні слова задарма — безплатно, безкоштовно; даром (СУМ-11).

Жалувати — у значенні шкодувати — відчувати жалість, співчуття до кого-не-будь; жаліти (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Смутитися — відчувати смуток; ставати смутним; сумувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Reb'yata! Now defend your lives!
Now you must fight! That you must do!
Fight for your parents, homes, and wives!
Save everything that's dear to you.
Don't give the enemy your land,
We'll bury their bones on this strand!
Or... no, we're braver than they are!
The gods are all on our side,
The Trojans are dissatisfied,
Don't pity them, go for their jugular!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Не паддавайцеся, рабяты!
Рашучы надыходзіць час!
Бацькоў ратуйце, жонак, хаты,
Усё, што дорага для вас!
Ні пядзі не здаваць без бою,
Іх тло мы зааром зямлёю,
Альбо... але мы знішчым іх!
За мной, наперад! З намі неба!
Траянцы ў паніцы! Не трэба
Нам шкадаваць касцей чужых».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Момчета! Бийте, не преставайте,
настана вече тежък час!
Къщя, жени, бащи спасявайте
и всичко свято тук за вас!
Да не дадем и педя даром,
ще ги заровим тук, повтарям,
или... Не! — с нас е храбростта!
Все още с нас са боговете!
Напред! Троянците громете!
Огънаха се на места.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Kämpft, Kinder, kämpft! Ihr dürft nicht zögern,
Zeigt ihnen, daß ihr schlagen könnt!
Schützt euer Haus, Frauen und Eltern,
Schützt alles, was euch teuer ist!
Wir werden nichts umsonst belassen
Und graben ihre Knochen ein,
Oder... Doch unser Mut ist größer!
Und auch die Götter sind mit uns,
Vorwärts! Verwirrt sind die Trojaner,
Schlagt kräftig zu, verschont sie nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Porządnie bijcie się mołojcy!
Dopiero bitwa nastąpiła!
Ratujcie domy, żony, ojców,
Ratujcie, co jest dla was miłe!
Nie oddawajcie piędzi ziemi,
Ich kości radłem zagrzebiemy
Lub... lecz my śmielsi, to miarkujcie!
Nie odstąpili nas niebianie,
Więc naprzód! Drgnęli coś Trojanie,
To cudzych boków nie żałujcie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Коль в драку влезли — не виляйте.
Настал великой битвы час!
Дома, детей и жен спасайте,
Все, все, что дорого для вас!
Не отдадим ни пяди даром,
Ответим на удар ударом.
Ужели мы трусливей их?
Нам боги милость предвещали.
Вперед! Уже троянцы сдали,
Не милуйте боков чужих".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ребята, бейтесь, не виляйте!
Час грозной сечи наступил.
Дома и жен своих спасайте! —
Он в исступленье завопил. —
Стопы не отдадим бахвалам!
Их кости загребем оралом.
В нас — больше храбрости. Вперед!
Все олимпийцы нам ограда.
Чужих боков жалеть не надо.
Смутился, вишь, троянский род!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ребята! Бейтесь, не виляйте!
Настал теперь для сечи час.
Дома, отцов и жен спасайте
И все, что дорого для вас!
Не отдадим ни пяди даром,
И кости их запашем ралом,
Хотя б... Да мы храбрее их!
От нас Олимп не отступился,
Вперед! Троянский сброд смутился,
Так не жалеть боков чужих!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ребята, бейтесь, не виляйте!
Настал жестокой сечи час,
Дома, отцов и жен спасайте,
Детей своих, что любят вас.
Не отдавайте пяди даром,
Мы загребем их кости ралом
Или... но мы сильнее их;
К нам боги милость проявляют.
Вперед! Троянцы отступают,
Не жалуйте боков чужих».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Vojáci, bijte bez myšlení,
nadešla naše hodina!
Chraňte své domy, otce, ženy,
volá vás vaše otčina!
Ani píď země nevydáme,
kosti jim tady zaoráme,
jsme chrabřejší než tito zde!
Vždyť Olympští jsou stále s námi.
Vpřed na Trojany, na pohany,
a cizí boky nešetřte!“

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Примітя ж Турн гармидер в флоті,
Туда всю силу волоче;
Скрізь йорзає, як чорт в болоті,
І о поживі всім товче.
Построївши рутульців в лаву,
Одборних молодців на славу,
Пустився на союзних вскач.
Кричить, рубає, вередує,
Не б'ється, бач, а мов жартує,
Бо був вертлявий і силач.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 39.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прымитяжъ Турнъ гармидеръ въ флота,
Туда всю сылу волоче;
Скризь йорзае, якъ чортъ въ болоти
И о пожыви всимъ товче.
Построившы Рутульцивъ въ лаву,
Одборныхъ молодцивъ на славу,
Пустывся на союзныхъ вскачъ,
Крычытъ, рубае, вередуе,
Не бьется, бачъ, а мовъ жартуе,
Бо бувь вертлявый и сылачъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 39.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 3:

Б:

(І ми дума потопим в болоті) Скрізь йорзає, як чорт в болоті

рядок 4:

Б:

І о по(біді)живі всім товче

рядок 7:

Б:

Пустився на (троянців) союзних вскач

Примітки: VI, 39.
         Частина VI стр. 39.

Вередувати — знущатися, збиткуватися (СУМ-20).

Волочити — змусивши або переконавши, вести кого-небудь із собою; тягнути (СУМ-11).

Гармидер — 1. Безладний галас; метушня. 2. Відсутність або порушення ладу; безладдя (СУМ-11).

Жартовать жартувати — говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось (СУМ-20).

Йорзать соватися — кидатися на кого-небудь; сікатися — нападати, кидатися на кого-небудь, маючи намір ударити, побити і т. ін. (СУМ-11).

Лава — бойовий лад у війську (перев. кінноті), розгорнений для атаки (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Товкти — говорити, повторювати те саме (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Як чорт — дуже, в значній мірі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn noticed a commotion in the fleet;
He threw his major force that way,
He bristled and continued to repeat
The words about the lucky day.
With exquisite young men,
Who had a higher mental ken,
He galloped to the foes.
He yelled and hacked capriciously,
As if he joked maliciously,
Because so forceful were his blows.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн бачыць непаладкі ў флоце,
Туды ўсю моц накіраваў;
Круціўся чортам у балоце
І ўсіх пажывай спакушаў.
Ратульцаў выставіўшы лаву,
Адборных малайцоў на славу,
Пусціўся конна наўзавад.
Крычыць, і рубіць, і лютуе,
Нібы не б'ецца, а жартуе,
Бо вёрткі быў і дужы, гад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом зърна вражите пълчища,
към флота Турн се втурна с вой;
сърдит като петел в кълчища,
се мята и зове на бой.
Рутулите в едно сплотява —
момци, достойни все за слава! —
да смаже общия си враг.
Крещи, сече, ломи, бушува,
не коли сякаш, а танцува,
така бе пъргав той и як!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus bemerkte die Verwirrung
Und zog zur Flotte seine Macht;
Sträubte sich, wie im Dreck der Teufel,
Faselte über Beute nur.
Er ordnete in einer Reihe
Das wackere Rutuler-Volk,
Rief die Verbündeten zusammen,
Er schrie, wütete und schlug zu,
Kämpfte, als ob's im Scherze wäre,
Denn er war kräftig und sehr flink.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dostrzega Turnus rwetes w flocie,
Tam całą siłą pędzi żwawiej;
W krąg wierci się jak diabeł w błocie
I o korzyściach wszystkim prawi.
Rutulów w ławę uszykował,
Swych zuchów sławnych, doborowych,
Na sojuszników konno pomknął.
Wciąż krzyczy, rąbie i wywija,
Żartuje, rzekłbyś, a nie bije,
Bo był siłaczem on ogromnym.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Приметя суетню во флоте,
Турн войско к берегу ведет
И, ерзая, как черт в болоте,
Знай о поживе всем поет.
Рутульцев выстроил рядами,
А сам с отборными полками
Он на троян пустился вскачь;
Кричит, коня на месте крутит,
Не рубится, а как бы шутит,
Вертляв как черт, к тому ж силач.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Увидя кавардак во флоте,
С войсками к Тибру Турн валит;
Сам ерзает, как черт в болоте,
И про поживу всем бубнит.
Он выбрал молодцов на славу,
Проворно их построил в лаву
И на союзных двинул вскачь.
Знай рубится, кричит, балует,
Как будто шутит, не воюет.
Был Турн увертлив и силач.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Приметя ералаш во флоте,
Турн с войском к берегу спешит,
И, ерзая, как черт в болоте,
Знай, о поживе всем твердит;
Рутульцев выстроив рядами,
С отборными сам молодцами,
Несется на союзных вскачь,
Кричит, задорится, рубает,
Не бьется, а, кажись, играет —
Он был увертливый силач.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Заметя суету во флоте,
С войсками Турн туда спешит,
Он мечется, как черт в болоте,
И о поживе всем твердит;
Рутульцев выстроив ораву,
Отборных молодцов на славу,
Мчит на союзников он вскачь,
Кричит, и рубит, и кромсает,
Не бьется, а как бы играет,
Он был увертлив и силач.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn, poznav z lodí nebezpečí,
tam všechny síly šikuje,
všude se vrtí, křičí, mečí,
všem tučnou kořist slibuje.
Vzal chlapce nejlíp vycvičené
a na spojence tryskem žene
svůj nejlepší, vybraný pluk;
řádí a seká, rubá, mačká,
to vše je, zdá se, pro něj hračka,
neb mrštný je ten hromotluk.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней пройдисвіт і не промах,
В війні і взріс і постарів;
Привідця був во всіх содомах,
Ведмедів бачив і тхорів.
Дитина хукає на жижу;
Енею ж дур невдивовижу,
Видав він разних мастаків.
На Турна скоса поглядає
І на рутульців наступає,
Пощупать ребер і боків.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней пройдысвитъ и не промахъ,
Въ війни и взрисъ и постаривъ;
Прывидця бувъ во всихъ содомахъ,
Ведмедивъ бачывъ и тхоривъ.
Дытына хукае на жыжу;
Энеюжъ дуръ не вдывовыжу,
Выдавъ винъ разныхъ мастакивъ.
На Турна скоса поглядае
И на Рутульцивъ наступае,
Пощупать роберъ в бокивъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 40.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 2:

А:

В войні і взріс, і постарів

Б:

В войні і взріс, і постарів

рядок 3:

А:

(В) Привідця був во всіх содомах

рядок 4:

А:

Медведів бачив і (тр) тхорів

Б:

Медведів бачив і тхорів

рядок 6:

Б:

(Енеєві) Енею ж дур невдивовижу

Примітки: VI, 40.
         Частина VI стр. 40.

Вдивовижу — дуже дивно, незвичайно, так, як ще не траплялося бачити, робити (СУМ-11).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).

Жижа — вогонь; щось гаряче; те, що обпікає. Хукати на жижу — дмухати, дути на гаряче; остуджувати (СУМ-20).

Мастак — уміла й досвідчена в певній справі людина; майстер, митець (СУМ-20).

Невдивовижу — не дивно, не дивує (СУМ-20).

Привідця — те саме, що ватажок — керівник ватаги; отаман (СУМ-11).

Пройдисвіт — людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи і т. ін; бродяга (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скоса — не прямо; скосивши очі. Скоса поглядати — ставитися до кого-небудь недоброзичливо або з підозрою, виявляти своє незадоволення кимсь, чимсь (СУМ-11).

Содом — крайнє безладдя; метушня, шум (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, that well hardened tramp,
Grew up and aged in war affairs,
A leader and a hurly-burly champ,
Who saw both skunks and bears.
A child blows on what's hot.
Did foolishness surprise Aeneas? Not
At all! He saw all kinds of beastly men,
He looked at Turn askance
And made an imperceptible advance
To break the ribs of Rutuls then.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але ў вайне Эней не промах,
Даўно меў славу змагара;
Не раз у бойках быў вядомых,
Мядзведзя ведаў і тхара.
Малое хукае на жыжку;
Эней жа дзядзька іншы крышку,
Ён бачыў розных мастакоў.
На Турна коса паглядае
І на Ратульцаў наступае,
Ім рэбры палічыць гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней не се тъй лесно плаши,
израснал в бой и остарял;
забърквал се е в разни каши,
и две, и двеста е видял.
Кому не е разпрал търбуха,
така де — парен каша духа,
затрил е толкова души.
Към Турн изкосо той поглежда
и своята войска повежда
ребра и кости да троши.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas war ein Abenteurer,
Wuchs auf und alterte im Krieg,
Bei den Tumulten war er führend,
Wußte, wer bärenstark, wer feig.
Ein Kind haucht auf die kleinste Wunde;
Er kümmerte sich nie darum;
Im Leben sah er manchen Meister.
Blickt von der Seite Turnus an
Dann zieht er gegen die Rutuler,
Um zu befühlen mal ihr Fell.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, spryciarz wszędobylski,
Na wojnie wzrósł i się zestarzał;
Przewodził śmiało burdom wszystkim,
Oglądał tchórzy i mocarzy.
Dziecinka i na zimne dmucha;
Eneasz różnych rzeczy słuchał,
Artystów różnych on widywał.
Więc na Turnusa popatruje,
A sam Rutulów atakuje,
By zmacać żebra niegodziwym.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней был сам лихой рубака,
Кровавый бой ему не нов.
Затейщик первый всякой драки,
Медведей видел и хорьков.
Легко на огоньке обжечься,
Но не впервой Энею сечься,
Видал он всяких мастаков.
На Турна взгляд косой кидая
И на рутульцев наступая,
Без удержу крестил врагов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней — пройдоха, сам не промах,
В боях возрос и стал старей;
Был вожаком во всех содомах,
Видал медведей и хорей.
На свечку фукает пугливо
Дитя; Энею дурь — не диво!
Знавал он всяких мастаков.
Эней глядит на Турна косо,
Добраться пробует без спроса
До вражьих ребер и боков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней — травленый волк, не промах,
Он в битвах вырос, возмужал,
Был главарем во всех содомах,
Хорьков, медведей повидал.
Дитя с огнем играть боится,
Эней же дури не страшится,
Видал похлеще мастаков, —
Скосясь, за Турном наблюдает
И на рутульцев наступает,
Пощупать ребра у врагов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней — бывалец, сам не промах,
На войнах взрос и возмужал,
Был верховод во всех содомах,
Медведей и хорьков видал.
Огонь мальчишке — развлеченье,
Энею дурь не в удивленье,
Видал он разных мастаков.
На Турна косо он взирает,
Пощупать у врагов решает
Побольше ребер и боков.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas znal, jak kde se bijí,
byl přece známý světošlap
a kápo v každé patálii,
no — zkrátka — vycválaný chlap.
Dítě si fouká na své bebé,
však Aenea nic nepodvede,
viděl už různé kumštýře;
na Turna kosmo pokukuje
a na Rutuly nastupuje,
zmaluje prý je k nevíře.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Фарона першого погладив
По тім'ю гострим кладенцем
І добре так його уладив,
Що сей вильнув наверх денцем.
Потім Ліхаса в груди тиснув,
Сей поваливсь і більш не писнув;
За ним без голови Кісей,
Як міх з пашнею, повалився,
І Фар на теє ж нахопився,
Розплющив і сього Еней.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Фарона першого погладывъ
По тимью гострымъ кладенцемъ
И добре такъ його уладывъ,
Що сей выльнувъ на верхъ денцемъ.
Потимъ Лихаса въ груды тыснувъ;
Сей повалывсь и билшъ не пыснувъ;
За нымъ безъ головы Кисей,
Якъ михъ съ пашнею, повалывся,
И Фаръ на теежъ нахопывся,
Росплющывъ и сього Эней.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 41.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 1:

Б:

Ферона (зараз поздоровкав) першого погладив

рядок 4:

Б:

Що (повернувся вверх) сей вильнув наверх денцем

Примітки: VI, 41.
         Частина VI стр. 41.

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Денце — зменш.-пестл. до дно — нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета (СУМ-11).

Кісей — фракійський цар, батько Гекуби, дружини троянського царя Пріама (А.). У поемі Кісей або рутулець, або їх союзник, вбитий Енеєм.

Кладенець меч-кладенець — у російських билинах і казках: богатирський меч, що служить герою для подолання сильного супротивника (Т.Б.).

Ліхас (Лихант) — латинянин (А.); прихильник Турна.

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Нахопитися — рухаючись, несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Пашня — хліб у зерні, зерно (СУМ-11).

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Тім'я — верхня частина голови людини від лоба до потилиці (СУМ-11).

Фар — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм.

Фарон — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It was Faron's ill luck
To have his bold head crown
So vigorously struck,
That it turned upside down.
The next one so unblessed
Was Likhas, whose unprotected breast
Was hit and he succumbed without a squeak.
And then, beheaded, fell Kisay,
And afterwards, exactly the same way
Aeneas sent the pitiful Far eke.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Фарона першага пагладзіў
Па карку вострым палашом,
Аж той запал ваяцкі страціў,
Перакуліўся ўгору дном.
Ліхаса так за грудзі сціснуў,
Што той зваліўся і не піснуў;
За ім без галавы Кісей,
Як мех са збожжам, паваліўся,
І Фар на тое ж нахапіўся,
Расплюшчыў і яго Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Терон бе първият — с тесака
погъделичка го така,
че вирна задника юнака
и рухна с щръкнали крака.
И Лихас падна и не гъкна;
замахна с меча пак и хвръкна
главата едра на Цисей,
и той като чувал се свлече.
А след това и Фар съсече,
и с него справи се Еней.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zuerst hat er Faron gestreichelt
Am Kopf mit seinem scharfen Schwert
Und er tat dies gleich so gewaltig,
Daß der sofort kopfüber fiel.
Dann stieß er in die Brust den Lichas,
Der stürzte, ohne einen Laut.
Kissej fiel, wie ein Sack Kartoffel,
Nachdem er seinen Kopf verlor.
Danach erschien Far auf der Fläche,
Auch den setzte Aeneas matt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tarona więc pierwszego głasnął,
Ciął mieczem go po łbie ponurym
I dobrze tak urządził błazna,
Że się obrócił dnem do góry.
Lichasa potem w piersiach ścisnął,
Aż ten się zwalił i nie pisnął;
Bez głowy po nim i Cysseusz
Powalił się jak worek zboża,
Naleciał na to Farus hoży
I tego rozgniótł wraz Eneasz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Фарона первого погладил
По шее острым палашом
И в мир иной его спровадил, —
Тот покатился кувырком.
Потом Лихаса так притиснул, —
Тот рухнул наземь и не пискнул;
За ним без головы Кисей
Кулем на землю повалился;
Глядь, Фар с ним рядом очутился, —
Расплющил и его Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва по темени Фарона
Погладил острым кладенцом
Столь метко, что Фарон с разгона
Вильнул вверх донцем, вниз лицом.
Засим Лихаса в брюхо тыкнул.
Тот повалился и не пикнул.
Упал без головы Кисей,
Под стать мешку с мукой, а Фара
В лепешку с одного удара,
Играя, превратил Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Фарону первому погладил
Он темя острым палашом,
Так хорошо его уладил,
Что тот кувыркнулся вверх дном.
Потом Лихасу грудь притиснул,
Тот повалился и не пискнул;
За ним — без головы Кисей,
Как сноп, на землю повалился
И Фар туда же покатился,
Расплющил и его Эней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Фарону первому погладил
Он темя острым кладенцом
И хорошо с ним так поладил,
Что тот свернулся вмиг кольцом;
Потом Лихасу грудь притиснул,
Лихас свалился и не пискнул,
За ним без головы Кисей,
Как бы мешок с зерном, свалился,
И Фар с душою распростился,
Расплющил и его Эней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Narazil nejdřív na Farona
a čakanem ho trochu šleh;
tak zřídil toho šampiona,
že jak byl dlouhý, tak si leh.
Potom se pustil do Lichasa,
že z něho zbyla kupka masa,
pak Kisseovi srazil vaz;
ten padl jako pytel žita —
a nato Farus už v tom lítá —
i toho rozmáčk Aeneas.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней тут добре колобродив
І всіх на чудо потрошив;
Робив він із людей уродів
І щиро всіх на смерть душив.
Паллант був перший раз на битві,
Кричав, жидки як на молитві,
Аркадян к бою підтруняв,
По фрунту бігав, турбовався,
Плигав, вертівся, ухилявся,
Як огир в стаді, ярував.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней тутъ добре колобродывъ
И всихъ на чудо потрошывъ;
Робывъ винъ изъ людей уродивъ
И щыро всихъ на смерть душывъ.
Паллантъ бувъ першій разъ на бытви,
Крычавъ жыдкы якъ на молытви,
Аркадянъ къ бою пидтрунявъ.
По фрунту бигавъ, турбовався,
Плыгавъ, вертився, ухылявся,
Якъ огеръ въ стади ярувавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 42.

Автограф уривка шостої частини (А і Б):

рядок 1:

Б:

Еней тут лихо колобродив

рядок 5:

Б:

Паллант (сей в перший раз на битві) сей перший раз на битві

рядок 7:

Б:

Аркадян к (битві) бою підтруняв

рядок 8:

Б:

По фрунту бігав, (суєтився) турбовався

рядок 10:

А:

Як огер в стаді, яровав

Б:

Як огер в стаді, яровав

Примітки: VI, 42.
         Частина VI стр. 42.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Колобродити — бешкетувати — чинити розбій, насильство (СУМ-20).

Огир — те саме, що жеребець (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Підтруняти — вживається у значенні підбивати (схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти) або підбурювати (розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків) (СУМ-11).

Плиг — стрибок. Плигати — робити стрибок, стрибки; переміщуватися стрибками.  // Танцювати, роблячи стрибки, підскакуючи (СУМ-11).

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Щирий — значний за ступенем вияву; щедрий (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas cut the foes' physiques,
He smashed to pieces every head,
He made the people look like freaks
And truly killed them dead.
The battle was for Pallant something new,
He shouted like a praying Jew,
He nudged his men to skirmish on,
He sprinted to and fro,
Encouraging their touch and go,
Excited like a horny stallion.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней на славу гаспадарыў
І ўсіх сустрэчных трыбушыў:;
Рабіў ён з ворагаў пачвараў,
Нявечыў, забіваў, душыў.
Палант крычаў на полі бітвы
Так, як яўрэі ў час малітвы,
Так, як нявопытны баец;
Па фронту лётаў, турбаваўся,
Круціўся, ад мяча ўхіляўся,
Натурыўся, як жарабец.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней като вихрушка мина,
не спря той меча да върти;
превърна в уроди мнозина
и доста хора осмърти...
Палант за пръв път бой опитва,
като чифутин на молитва
пищи, аркадците зове;
по фронта тича с всички сили,
като жребец между кобили
пръхти, размята се, снове.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas, gegen alle fuchtelnd,
Zerschmetterte sie mit Gewalt,
Mit einem Schönheitsmal versehen
Schickte er jeden in den Tod.
Dies war die erste Schlacht für Pallant,
Der schrie, wie Juden beim Gebet,
Um die Arkadier anzuspornen;
Stets die Frontlinie entlang
Rannte er, sprang umher und wand sich
Und tollte, wie ein wilder Hengst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dobrze tu zbytkował
I wszystkich cudnie już patroszył;
Pokraki robił z ludzi owych,
Na śmierć wyduszał ich po trosze.
A Pallas pierwszy raz był w bitwie
I piał, jak Żydki na modlitwie,
Arkadyjczyków szczuł do boju;
Wzdłuż frontu biegał, wciąż się krzątał
I skakał, wiercił się i plątał,
Wiódł rej, jak ogier w stadzie swoim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Свирепствуя в подобном роде,
Эней рутульцев потрошил
И делал из людей уродов
Иль насмерть, как ягнят, душил.
Впервые в битву вовлеченный,
Паллант кричал как оглашенный,
Аркадян к бою побуждал,
По фронту бегал, суетился,
Как в стаде жеребец бесился,
Потел, вертелся, бушевал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сынок Анхизов куролесил,
Он супостатов потрошил,
В бою немало начудесил
И без разбора всех крошил.
Паллант впервые шел на битву,
Горланил, как еврей молитву,
Носился из конца в конец,
До драки был не в меру жаден
И громко подстрекал аркадян,
Ярился, словно жеребец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней заколобродил смело
И всех на диво потрошил;
Он из людей уродов делал
И насмерть всех подряд душил.
Паллант был первый раз на битве,
Кричал, как жид, творя молитвы,
Аркадцев к бою побуждал,
По фронту бегал, горячился,
Как в стаде жеребец, ярился,
Скакал, вертелся, наседал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, куражась так, народу
Немало перепотрошил,
Он делал из людей уродов
И любо насмерть всех душил.
Паллант был первый раз на битве,
Кричал он так, как на молитве
Кричат жидки, и увлекал
Аркадцев в бой, и сам стремился,
По фронту бегал, горячился,
Как в стаде жеребец, скакал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Skotačil, dělal nezbednosti,
bil Rutuly jak chrobáky,
rdousil a kuchal, lámal kosti
a dělal z lidí mrzáky.
Pallas byl prvně v tomhle plesu,
křičel jak židi při šábesu,
Arkadské k boji nabádal,
pobíhal celý starostlivý,
uhýbal, skákal jako divý,
jak rozzuřený hřebec ržál.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Даг, рутулець прелукавий,
Пізнав одразу новичка,
Хотів попробовать для слави,
Паллантові піддать тичка;
Но наш аркадець ухилився,
Рутулець з жизнею простився,
В аркадцях закипіла кров!
Одні других випережають,
Врагів, як хмиз, трощать, ламають;
Така підданців єсть любов.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ Дагъ Рутулець прелукавый
Пизнавъ одъ разу новычка,
Хотивъ попробовать для славы,
Паллантови пиддать тычка;
Но нашъ Аркадець ухылывся,
Рутулець съ жызнею простывся.
Въ Аркадцяхъ закыпила кровъ!
Одни другыхъ выпережаютъ,
Врагивъ якъ хмызъ трощатъ, ламають;
Така пидданцивъ есть любовъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 43.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Тут (даг) Даг, рутулець прелукавий

рядок 4:

(Палланту сироті тичка) Паллантові піддать тичка

рядок 6:

Рутулець з жизнію простився

рядок 10:

Така єсть (подданих) любов. Після «така» вписано — «підданців».

Примітки: VI, 43.
         Частина VI стр. 43.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Даг — рутулець.

Лукавий — який має злі, ворожі наміри; підступний (СУМ-20).

Любов — глибока повага, шанобливе ставлення до людини (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Підданці піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Тичок — те саме, що стусан. Тичка піддати — побити.

Хмиз — невеликі тонкі гілки, відділені від дерева (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A sly Rutulian, named Dug, the Snake,
Could see the novice right away.
He wished to try for glory's sake
To teach him how to slay.
But Pallant could evade the blow
And he received his quid pro quo.
The blood of all Arcadians began to boil.
They were as if competing
In killing, stabbing, beating.
Such is the subjects' love and toil.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У ім Ратулец Даг крывавы
Пазнаў адразу навічка,
І зажадала лёгкай славы
Яго драпежная рука.
Ды наш Аркадзец ухіліўся,
З жыццём Ратулец разлічыўся,
Аркадцаў закіпела кроў!
Адзін другога абганяюць,
Ратульцаў нішчачы, жадаюць
Паланту выказаць любоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На Лаг — ругулче прелукаво —
новакът хвърли се в очи
и както жадно бе за слава,
поиска да се отличи.
Но нашият аркадец схвана
и пръв прониза му гръкляна!
Кръвта в аркадците кипи!
Един през други падат, стават,
като през храсти път си правят,
любов към княза ги крепи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dag, ein sehr schlauer Rutuler,
Hat einen Neuling gleich erkannt,
Und machte sich, des Ruhmes wegen,
Mit Hieben an Pallant heran.
Unser Arkadier sprang zur Seite
Und den Rutuler traf der Schlag.
Das Blut in den Arkadiern kochte!
An Keckheit überbot man sich,
Zerbrach die Feinde, wie das Reisig,
So ist die Liebe des Vasalls.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu Dagus, bardzo chytry Rutul,
Wraz poznał w nim nowicjusza,
Dla chwały chciał spróbować, brutal,
Pallasa szturchnąć, wytrząść dusze;
Lecz Arkadyjczyk się uchylił
A Rutul zginął w krótkiej chwili,
W Arkadyjczykach krew zawrzała!
I jedni drugich wyprzedzają,
Jak chrust tak wrogów wykruszają,
Poddanych miłość jest wspaniała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут Даг, рутулец прелукавый,
В Палланте видя новичка,
Хотел добыть дешевой славы,
Дать по зубам ему тычка;
Но наш аркадец изловчился,—
Рутулец с жизнью распростился.
В аркадцах закипела кровь!
Один другого обгоняют,
Врагов, что камыши, ломают,
Вот истых подданных любовь!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но Даг, рутул весьма лукавый,
Узнал в Палланте новичка
И вздумал ради вящей славы
Поддать царевичу тычка;
Паллант, однако, изловчился,
И Даг с душою разлучился.
В аркадцах закипела кровь.
Летят, несутся, пыль вздымая,
Как хворост, вражью рать ломая.
Что значит подданных любовь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут Даг, рутулец прелукавый,
Узнав в нем сразу новичка,
Хотел попробовать для славы
Палланту наподдать тычка.
Аркадец от него отбился,
Рутулец с жизнью распростился,
В аркадцах закипела кровь!
Один другого обгоняют,
Врагов, как прутики, ломают;
Что значит подданных любовь!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут Даг, рутулец прелукавый,
Узнал в Палланте новичка,
Надумал, ради легкой славы,
Ему под ребра дать тычка.
Но наш аркадиец отбился,
Рутулец с жизнью распростился,
В аркадцах закипела кровь!
Одни других опережают
И, как лозу, врагов ломают,
Что значит подданных любовь!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu Rutul Dagus, padouch lstivý,
v něm poznal ihned nováčka,
chtěl na něm zkusit svoje divy
a pořádně ho rozmačkat;
náš Arkaďan však uhnul rychle,
Rutula bác! — ten ztuh jak krychle;
Arkadským překypěla krev!
Do nepřátel se dravě pouští,
lámou je jako suché chroští —
Pallas je přece jejich šéf.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллант Евандрович наскоком
Якраз Гібсона і насів,
Шпигнув в висок над правим оком
Гібсон і дутеля із'їв.
За сим такая ж смертна кара
І лютого постигла Лара.
Ось Ретій в бендюгах летить!
Сього Паллант стягнув за ногу,
Ударив, як пузир, об дрогу,
Мазка із трупа капотить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Паллантъ Эвандровычъ наскокомъ
Якъ разъ Гибсона и насивъ,
Шпыгнувъ въ высокъ надъ правымъ окомь,
Гибсонъ и дутеля изъйивъ.
За сымъ такая жъ смертна кара
И лютого постыгла Лара.
Ось Ретій въ бендюгахъ летытъ!
Сього Паллантъ стягнувъ за ногу,
Ударывъ якъ пузырь объ дрогу,
Мазка изъ трупа капотытъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 44.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Паллант Евандрович (встрічаєть) наскоком

рядок 7:

(Як) Ось Ретій в бендюгах летить

рядок 9:

(І розміжчив [і тріснув] всього) об дрогу. Перед «об дрогу» вписано — «Ударив, як пузир».

рядок 10:

(Аж) Мазка із трупа капотить

Примітки: VI, 44.

       Частина VI стр. 44.

Бендюги, биндюги — великий простий віз для вантажів (СУМ-11). Іронічно у значенні «бойова колісниця» (С.).

Гібсон — рутулець або їх союзник.

Дроги — довгий без кузова віз для перевезення великих вантажів; биндюги (СУМ-11).

Дутель — порожній оріх (Л.). Дутеля з'їсти (із'їсти) — загинути (Ш.).

Капотіти — підсил. до ка́пати (СУМ-20).

Кара — суворе покарання, відплата за що-небудь. Смертна кара — страта (СУМ-20).

Лар — рутулець або їх союзник, вбитий Паллантом. За змістом строфи мається на увазі саме загибель воїна, але Борис Деркач у своєму коментарі вважає, що мова йде про «Лари — у римській міфології боги полів, домашнього вогнища, пізніше — добрі духи, душі предків» (Т.Б.).

Мазка — кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Ретій — соратник Турна.

Шпигатишпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Pallant let a javelin fly
At Gibson. When it hit
The temple over his right eye,
He tumbled down and bit
The dust. It was a speedy end
For Far, his bosom friend.
As cruel Ret in his cart sped,
Young Pallant grabbed his leg and pulled him out.
When his head hit the road, he died without a shout.
The blood kept seeping from his head.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант Эвандравіч наскокам
Усіх знішчаў — ударыў ён
Гібсона ў скронь над правым вокам,
З таго і дух, як кажуць, вон.
А ўслед за ім такая ж кара
І лютага спасцігла Лара.
Вось Рэцій дрогамі грыміць!
Яго Палант сцягнуў за ногі,
Ударыў, як пузыр, аб дрогі,
Аж пыл ва ўсе канпы ляціць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Палант Евандрович от коня
стовари на Хисбон пестник
и тъй му промени фасона,
че хвърли топа той след миг.
С Ларид туй стори, па потрети,
та същото се случи с Ретий —
от колесаря полетя!
Палант го пипна за краката
и го събори от колата —
кръвта му бликна, зашуртя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Pallant Evandrovitsch im Angriff,
Hat grade Gibson im Visier,
Schlägt auf die Schläfe rechts vom Auge,
Und Gibson fiel sofort tot um.
Genau die gleiche Todesstrafe
Erlitt der böswillige Lar.
Da eilt Retij auf seinem Wagen!
Pallant zieht ihn am Fuß herab,
Und schleudert ihn gegen die Flanken,
Daß sein Hirn aus der Leiche spritzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Pallas wkrótce jednym skokiem
Hibsona dopadł jak pies gończy,
I dźgnął go w skroń nad prawym okiem,
Tu Hibson szybko się wykończył.
A potem tej śmiertelnej kary
Larides wściekły doznał zaraz.
Wtem mknie Reteusz z wozów kupą!
Za nogę chwycił go, uderzył
W wóz Pallas nim tu jak pęcherzem
I tylko jucha kapie z trupa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант Эвандрович с наскока
Гибсона пикою достал,
Хватил в висок над правым оком, —
Гибсон, как скошенный, упал.
За этим вслед такая ж кара
И лютого постигла Лара.
Там Ретий мчит — лихой ездок!
Паллант его схватил за ноги
И двинул головой о дроги,
Аж мозг из головы потек.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант Эвандрович наскоком
Успел Гибсона уложить,
Пырнул в висок над правым оком —
И приказал он долго жить.
Смертельная постигла кара
Его и яростного Лара.
Вон Ретий в роспусках летит.
Паллант его схватил, — о боги! —
Ударил, как пузырь, об дроги,
И третий недруг был убит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паллант Эвандрович с наскока,
Гибсона крепко угостил:
Кольнул в висок над правым оком —
Гибсон и дух свой испустил.
За ним мгновенной смерти кара
И лютого постигла Лара.
Вот Ретий на двуколке мчит;
Паллант, стянув его за ноги,
Ударил, как пузырь, о дроги,
И кровь из мертвого сочит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паллант Эвандрович наскоком
Вдруг на Гибсона налетел,
Ширнул копьем под правым боком,
Гибсон на том и жить велел.
За ним такая же смерть-кара
Жестокого постигла Лара.
Вот Ретий на повозке прет!
Его Паллант стянул за ногу,
Швырнул беднягу на дорогу,
А кровь из трупа так и льет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu Pallas Evandrovič skokem
pích Gibsonovi do hlavy,
probod mu leb nad pravým okem
a Gibson kousal do trávy.
Stejná smrt stihla zlého Lara —
už nedočká se, chudák, jara.
Hle, Retius sem žene vůz!
Pallas ho stáhl s vozu dolů,
jak s měchýřem prásk o rozvoru —
má postaráno o funus.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось! ось! яриться, бісом дише!
Агамемноненко Галес.
І бистрим бігом все колише,
Неначе в гніві сам Зевес;
Вокруг себе все побиває,
Фарет, з цим збігшись, погибає,
Душі пустився Демоток.
Ладона сплющив, як блощицю,
Кричить: «Палланта-ледащицю
Злигаю я в один ковток».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ось! ось! ярытся, бисомъ дыше!
Агамемноненко Талесъ.
И быстрымъ бигомъ все колыше,
Ниначе въ гниви самъ Зевесъ;
Вокругъ себе все побывае,
Фаретъ зъ нымъ збигшысь погыбае;
Души пустывся Демотокъ.
Ладона сплющывъ якъ блощыцю,
Крычытъ: «Палланта ледащьщю
«Злыгаю я въ одынъ ковтокъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 45.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 4:

(Зев) Неначе в гніві сам Зевес

рядок 6:

Фарет, (Ладон тут) з ним збігшись, погибає

Примітки: VI, 45.
         Частина VI стр. 45.

Бісом дихати — бути дуже розлюченим, роздратованим і т. ін. (СУМ-20).

Блощиця — невелика сплюснута хоботна комаха ряду клопів – паразит людини і тварин (СУМ-20).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Демоток — один із соратників Енея (А.).

Злигати — з'їсти швидко, жадібно (СУМ-20).

Ладон — соратник Енея.

Ледащо, ледащиця — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно (СУМ-20).

Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Пуститися душі — умерти, загинути (СУМ-20).

Фарет — соратник Энея (А.), вбитий Галесом.

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Look there! And who is he, who breathes fire?
It's Hales, the son of Agamemnon on the loose!
His speedy run makes the entire
Surroundings sway, as if he were god Zeus.
Whoever was near him, he had to die.
It happened to Faret, who was nearby,
And Demotok gave up the ghost,
He flattened Ladon like a bug
And yelled: "Where is that Pallant, brave and smug,
I'll swallow him just like a piece of roast!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось! вось! шалее, чортам чмыша!
Агамемноненка Галес,
Зямлю, як бура, ён калыша,
Нібыта ў гневе сам Зевес;
На ўсіх сваю спрабуе сілу,
Фарэнта звёў ён у магілу,
Ладону заказаў труну,
Як муху, сплюшчыў Дэматока,
Крычыць: «Паланта-абібока,
Нібы галушку, праглыну».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А! А! От ярост цял се мята
Агамемноненко Халез
и с коня си тресе земята
като да е самият Зевс;
край себе си навред избива,
Ферет след кратък бой загива
и Демодог — безстрашен мъж,
Ладон бълха е срещу него,
крещи: „Палант, Палант къде го
да го излапам наведнъж!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da! Da! Hier wütet einer schrecklich!
Der Agamemnenko Gales
Streckt alles, was im Weg ist, nieder,
Schlimm, wie der wutentbrannte Zeus;
Alles um ihn zerstört er gierig,
Faret lauft ihm entgegen, stirbt,
Vom Demotok entflieht die Seele,
Wie Wanze, wird Ladon zerquetscht,
Und er schreit: "Pallant, diesen Schurken
Verschlinge ich in einem Zug."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tu szaleje, jak bies dyszy!
Halezus, syn Agamemnona,
I wszystko biegiem aż kołysze,
Już niczym Zeus rozzłoszczony;
Dokoła wszystkich też zabija,
Z nim Feres zbiegłszy się, nie żyje,
Z Demodokusa dusza pierzchła.
Ladona zgniótł jak pchełkę jakąś
I krzyczy: "Połknę wraz próżniaka,
Pallasa dusze zgnam do piekła".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как бес ярится, злобой пышет
Агамемнона сын Талес,
Он землю топотом колышет,
Ну как бы в гневе сам Зевес;
Вокруг себя все сокрушает:
Фарет с ним в сшибке погибает,
Дух испускает Демоток,
Расплющил, как блоху, Ладона,
К Палланту подскочил с разгона,
Крича: "Сглотну в один глоток!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот! Вот! Ярится, бесом дышит
Агамемноненко Галес
И быстрым бегом всё колышет,
Точь-в-точь как в гневе сам Зевес.
Круша противников жестоко,
Он вышиб дух из Демотока,
Наткнул Фарета на клинок,
Прищелкнул, как блоху, Ладона.
Кричит: «Палланта, ветрогона,
Мне хватит на один глоток!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но вот ярится, бесом дышит
Агамемноненко Галес
И быстрым бегом все колышет,
Как будто в гневе сам Зевес;
Вокруг себя всех убивает —
Фарет с ним в стычке погибает,
С душой простился Дематок,
Ладон раздавлен, как мокрица.
«Палланта, — закричал, — сопливца
Я слопаю в один глоток!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот! вот! ярится, бесом дышит
Агамемноненко Галес
И в быстром беге все колышет,
Как-будто в гневе сам Зевес;
Вокруг себя всех убивает,
Фарет, с ним встретясь, погибает,
И душу отдал Демоток.
Ладона смел, как таракана,
Кричит: «Палланта-басурмана
Я проглочу в один глоток».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hle, všude řež a hněv a dales!
Teď běží jiný nepřítel,
sám Agamemnonenko Thales
jak rozhněvaný Jupiter;
bije a tluče, vztek v něm hárá,
jedinou ranou srazil Fara,
kles mrtev také Demotok,
Ladona rozmáčk jako blechu —
„Pallanta,“ křičí z plna dechu,
„já spolknu na jediný lok!“

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллант, любесенький хлопчина,
Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб,
І жде, яка то зла личина
Йому нам'яти хоче чуб.
Дождавсь — і зо всього розгона
Вліпив такого макогона,
Що пан Галес шкереберть став.
Паллант, його поволочивши,
Потім на горло наступивши,
Всього ногами потоптав.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 46.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Паллантъ любесенькій хлопчына
Скрипывсь, стоитъ якъ твердый дубъ
И жде яка то зла лычына,
Йому намъяты хоче чубъ.
Дождавсь, — и зо всього розгона
Влипывъ такого макогона,
Що панъ Талесъ шкереберть ставъ.
Паллантъ його поволочывшы,
Потимъ на горло наступывшы,
Всього ногамы потоптавъ.

Примітки: VI, 46.
         Частина VI стр. 46.

Волочитися — тягтися по поверхні чого-небудь (СУМ-11).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска. Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Макогін — дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. (СУМ-20). Вліпити макогона — сильно ударити.

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Хлопець — уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Шкере́берть — вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Young Pallant, such a lovely lad,
Stood as an oak tree, devil-may-care,
He waited wondering who had
A wish to pull him by the hair.
He did not wait in vain,
Soon he knocked out the brain
From Hales' crushed head.
Then, standing on his throat,
He pummeled and he smote
The body, making sure that it was dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант, хлапчына-малайчына,
Трымаецца, як моцны дуб,
Чакае, што там за дубіна
Яму намяць жадае чуб.
Як дачакаўся, дык з разгону
Галесу даў такога звону,
Што той аж на карачкі стаў.
Палант, у рукі ўзяўшы плётку,
Галесу наступіў на глотку
І ўшчэнт яго спаласаваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Палант, момче и половина,
като грамаден дъб стои
и чака мръсната гадина,
която му кюляф крои.
Дочака го — и за отплата
така го фрасна по главата,
че се търкули пан Халез.
Палант повлачи го, па хвана,
че сам му стъпи на гръкляна,
добре го понагази днес.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und Pallant, unser lieber Junge,
Steht, wie die Eiche, stark und fest,
Und wartet, welches böse Scheusal
Ihn jetzt zu überfallen droht.
Na endlich - und in vollem Anlauf
Verpaßt ihm einen solchen Schlag,
Daß Herr Gales kopfüber stürzte.
Pallant zerrte ihn mit sich fort,
Danach sprang er ihm an die Gurgel
Und trampelte auf ihm herum.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Pallas, miłe chłopię zaraz
Jak dąb ów stanął, przygryzł wargę
I czeka, jaka to poczwara
Za czub zachciała go wytargać.
Doczekał się — z rozmachu wlepił
Takiego prztyczka jak najlepiej,
Że pan Halezus zadarł nogi.
A Pallas jego powłóczywszy,
Na gardło potem nastąpiwszy,
Podeptał całkiem jak stonogę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант — отменный молодчина —
Стоит недвижим, словно дуб,
И ждет: что там за образина
Грозит сгрести его за чуб.
Дождавшись, сколько было духу
Влепил такую оплеуху,
Талес аж вверх ногами встал.
Паллант, рутульца отвозивши,
Потом на горло наступивши,
Всего ногами истоптал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант, голубчик, молодчина,
Стоит, скрепясь, как твердый дуб,
И ждет — какая образина
Ему надрать желает чуб?
Дождался — и врагу с разгона
Такого закатил трезвона,
Что вверх тормашками он стал.
На горло наступив Галесу,
Паллант его отправил к бесу,
Ногами гневно растоптал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паллант был парень-молодчина,
Скрепясь стоит, как мощный дуб,
И ждет: что там за образина
Ему намять желает чуб.
Дождался и что было духу
Влепил такую оплеуху,
Галес аж вверх тормашки встал;
Паллант, рутульца отвозивши,
Потом на горло наступивши,
Всего ногами истоптал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паллант, красавец-молодчина,
Прищурив глаз, стоит, как дуб,
Ждет, смотрит, что за образина
Ему надрать грозится чуб;
Дождался — и что было духу
Влепил такую оплеуху,
Что ноги пан Галес задрал;
Паллант его в пыли таскает
И, став на горло, добивает,
Всего ногами растоптал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Pallas, chlapec plný žáru,
ve střehu zůstal pevně stát
a čeká — co to za maškaru
chce za vlasy ho zakrákat.
Dočkal se — napřáh, čelo svraštil
a pana Thalesa tak praštil,
že udělal tři kozelce.
Pallas ho popad, odtáh honem,
šlápl mu na krk, dupal po něm,
skákal jak při své veselce.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сим Авента, пхнувши ззаду,
Поставив раком на показ;
І тут сього ж понюхав чаду
Одважний парубійка Клавз.
Хто ні сусіль, тому кабаки
Давав Паллант і всі бурлаки,
З Аркадії що з ним прийшли.
Побачив Турн собі зневагу,
Не мед дають тут пить, а брагу,
І коси не траву найшли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымъ Авента пхнувшы зъ заду,
Поставывъ ракомъ на показъ;
И тутъ сьогожъ понюхавъ чаду
Одважный парубійка Клавзъ.
Хто ни сусиль, тому кабакы
Дававъ Паллантъ, и вси бурлакы,
Зъ Аркадіи що зъ нымъ прыйшлы. —
Побачывъ Турнъ соби зневагу,
Не медъ даютъ тутъ пыть, — а брагу,
И косы не траву найшлы.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 47.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

З Аркадії, що з ним пришли

Примітки: VI, 47.

       Частина VI стр. 47.

Авентій (Авент) — союзник Турна, народжений від нешлюбного зв'язку Геракла (Геркулеса) і жриці Реї.  Оскільки батько Геркулеса сам громовержець Зевс, то Авентій «знакомого... пана внучок». У Вергілія Авентій (Авентін) вирушає в похід на бойовій колісниці у вояцькому обладунку Геркулеса (С.). Вбитий Енеєм.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Бурлака — 1. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).

Зневага — крайня неповага, зверхньо-зарозуміле ставлення (до того, хто або що може заслуговувати на повагу) (СУМ-20).

Кабака — нюхальний тютюн. Дати (втерти) кабаки — побити, покарати кого-небудь (СУМ-20).

Клавз — сабинянин, від якого, за Вергілієм, походить римський рід Клавдіїв (А.); союзник Турна, вбитий Паллантом.

Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, зернових і т. ін., що має форму вузького зігнутого леза, прикріпленого до кісся дерев'яного держака (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чад — стан самозабуття, крайнього збудження, екстазу (СУМ-11).

І коси на траву найшли.
Всупереч приказці «Найшла коса на камінь» аркадяни косять рутульців, мов траву (С.).

Хто не сусіль, тому кабаки.
Сусіль
— те саме, що «шасть», «шмиг», тобто втекти. Кабаки дати, втерти — покарати. Отже: хто не втече, тому погибель (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He later pushed Avent
And stood him like a crab,
And so was also sent
Claus, who received the same sharp stab.
But who came unexpected,
Then he would be subjected
To treatment with much pain and woe.
Now Turn saw scorn and what they fed,
No mead, but mash instead,
The scythes found there no grass to mow.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля Авента, пхнуўшы ззаду,
Паставіў ракам напаказ;
А ўслед за ім такога ж чаду
Нюхнуў юнак адважны Клаўз.
Хто нетутэйшы, тым табакі
Даваў Палант і ўсе ваякі,
Што з ім з Аркадзіі прыйшлі.
Убачыў Турн у тым знявагу,
Што тут не мёд даюць, а брагу
І косы на траву найшлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Авентин сред тоя хаос
се просна — кървав като рак,
и храбрият ергенин Клауз
видя какво се вика враг.
Сечаха, мушкаха с тесаци
Палант и другите бурлаци,
чак от Аркадия дошли.
На Турн косата му удари
о камък, иска мед да кяри,
а жилят пустите пчели.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann stieß von hinten er Aventus,
Daß der auf allen Vieren stand;
Ebenso diesen Qualm gerochen
Hatte der kecke Jüngling Klaus.
Wer nicht acht gab, bekam's zu spüren
Von Pallant und der ganzen Schar,
Die aus Arkadien gekommen.
Turnus verspürte diese Schmach,
Daß man nicht Met gibt, sondern Braha,
Was hier gemäht wird, ist nicht Gras.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Abasa potem z tyłu pchnąwszy,
Postawił rakiem jak na pokaz;
Wnet czad ów nosem pociągnąwszy,
Padł młodzian śmiały Klauzus z boku.
Nie brzeczkę komu, to tabakę
Pchał Pallas z zgrają swych burłaków,
Która z Arkadii z nim przybyła.
Zniewagę widząc, Turnus staje,
Nie miód, lecz brahę pić tu dają,
Na kamień kosa natrafiła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Засим Авента хвать по заду,
Поставил раком напоказ;
И тут же, за Авентом кряду,
Заснул навек отважный Клавз.
Так лютовал, не зная страху,
Паллант, лупя рутульцев смаху,
И все аркадцы-молодцы.
Турн бедный потерял отвагу,
Увидя, что не мед, а брагу
Ему подносят храбрецы.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И напоказ поставил задом
Авента, в зад его пихнув;
И Клавз отважный рухнул рядом,
Того же чаду здесь нюхнув.
Лишь сунься! — отутюжат хватски
Паллант и сброд его аркадский.
Турн видит: им пренебрегли.
И впрямь от этакой ватаги
Не меду жди, а только браги;
На камень косы тут нашли.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А там, пихнув Авента сзаду,
Поставил раком напоказ.
Такого же понюхав чаду,
Погиб отважный парень Клавз;
Вот так налево и направо
Лупил Паллант и вся орава,
Что из Аркадии пришла;
Турн видел, как его срамили,
Не медом — брагой напоили,
Коса на камень, знать, нашла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Авента он, хватив по заду,
Поставил раком напоказ,
За ним, того ж понюхав чада,
Погиб отважный юный Клавз.
Паллант врагам дал перцу с маком,
Хватало дел и гайдамакам,
Что из Аркадии пришли.
Турн видит злую передрягу,
Не мед дают тут пить, а брагу,
На камни косы, знать, нашли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Potom Aventa na ukázku
naučil běhat po čtyřech,
i Klausus, chlapík jak z obrázku,
hned po něm navždy ztratil dech.
Kdo přijde — toho Pallas bije
se svými druhy z Arkadie
a dopřejí mu věčný sen.
Turn viděl, vzteklý, plný jedu —
zde k pití hořká místo medu,
zde přišla kosa na kámen.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зробився Турн наш бісноватим,
Реве, як ранений кабан;
Гаса, финтить своїм зикратим;
Що ваш против його Полкан!
Простесенько к Палланту мчиться,
Зубами скриготить, яриться
І гамка їсти здалека.
Уже шаблюкою махає,
Коневі к шиї прилягає,
Хитрить, як ловить кіт шпака.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зробывся Турнъ, нашъ бисноватымъ,
Реве якъ раненый кабанъ;
Гаса́, фынтытъ своимъ зыкратымъ;
Що вашъ протывъ його Полканъ!
Простесенько къ Палланту мчытся,
Зубамы скрыготыть, ярытся
И гамка йисты здалека.
Уже шаблюкою махае,
Коневи къ шыи прылягае,
Хытрытъ, якъ ловытъ китъ шпака.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 48.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-2:

(Сикнувся Турн, як ошалілий
Реве і піну іспускає
)
Зробився Турн наш бісноватим,
Реве, як ранений кабан

рядок 8:

Уже шаблюкою (не) махає

Примітки: VI, 48.
         Частина VI стр. 48.

Бісноватий біснуватий — лютий, роздратований, розгніваний; несамовитий (СУМ-20).

Гамкать [Гамкать] = готовиться съесть (К.).
У Словнику Грінченка, а також СУМ-11 і СУМ-20 даються такі пояснення слова гамкати: 1. Те саме, що гамати — їсти, ковтати (див. ч. V, 16 — згамкати). 2. Плямкати (саме це визначення ілюструється цитатою з цієї строфи) — а) прицмокувати під час жування; б) видавати, утворювати звуки чмокання. Як на мене, то пояснення, яке міститься у Словнику до видання "Енеїди" 1842 р. найбільш адекватне — готується з'їсти (Т.Б.).

Гасати — жваво бігати в різних напрямах (СУМ-11).

Зикратий зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини) (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.).

Прилягати — пригинатися до кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шабля, шаблюка — холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, riding at great speed,
Was screaming like a wounded boar.
He flaunted his white-sided steed,
Compared, Polcan was something to deplore.
He raced to Pallant right away
And gnashed his teeth in great dismay.
He wished to give him tit-for-tat.
And swinging his small sword, by heck!
And lying on his horse's neck,
He was so artful like a hunting cat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Нібы вар'ятам Турн зрабіўся,
Роў, як паранены кабан,
Галёкаў, на кані круціўся;
Што там супроць яго Палкан!
Шлях да Паланта Турн прастуе,
Скрыгоча сківіцай, лютуе,
Гатоў ён зжэрці юнака.
Ужо шабэлькаю махае,
Паланта хітрасцю жадае
Злавіць, як ловіць кот шпака.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Турн започва да бесува,
реве като ранен глиган,
тъй взира се, следи, хитрува,
че трици да яде Полкан!
Простесенко Палант съзира,
със зъби скърца, галопира
и сладко се облизва чак.
Върти той сабята, в засада
към гривата на коня пада —
тъй дебне мишка котарак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus ward jetzt zum wilden Eber,
Raste vor Wut und brüllte laut;
Tollte umher mit wilden Blicken;
Was war schon Polkan gegen ihn!
Schon nimmt er Kurs direkt auf Pallant,
Knirscht mit den Zähnen außer sich,
Als ob er ihn zermalmen wollte.
Schon schwingt er gegen ihn sein Schwert,
Neigt sich zur Mähne seines Pferdes,
Schlau, wie die Katz' beim Vogelfang.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wściekł się Turnus tu bez zwłoki,
Jak dzik zraniony głośno ryczy;
I hasa, kręci białobokim;
Że Połkan wasz jest przy nim niczym.
Mknie prościuteńko na Pallasa,
Zębami zgrzyta i zawczasu
Chce połknąć tego nieboraka.
Szabliskiem oto już wywija,
Przywiera też do końskiej szyi
Czatuje jak kot, łowiąc szpaka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, взбесясь, он мчит пред войском,
Ревя как раненый кабан,
Гарцует на коне геройски,
Что там против него Полкан!
Прямехонько к Палланту мчится,
Зубами щелкает, ярится,
Не сводит глаз с его лица.
Уже и сабелькой махает,
Коню на шею припадает,
Хитрит, как кот, ловя скворца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

У Турна помутился разум.
Что супротив него Полкан!
Знай носится на Белоглазом,
Ревет, как раненый кабан.
Летит к Палланту, лошадь хлещет,
Зубами лязгает, скрежещет —
Вот-вот укусит молодца!
Турн саблищей как замахнется
Да к шее конской как пригнется!
Так ловит хитрый кот скворца.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он, злобы распаленный жаром,
Ревет, как раненый кабан,
Финтит, несется на чубаром;
Что ваш против него Полкан!
Прямехонько к Палланту мчится,
Зубами скрежеща, ярится,
Сожрать наметил удальца;
Уже и саблищей махает
И к гриве конской припадает,
Хитрит, как кот, ловя скворца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пан Турн совсем стал бесноватым,
Ревет, как раненый кабан,
Сел на коня, летит... Куда там,
Что супротив него Полкан!
Он прямо на Палланта мчится,
Скрипит зубами и ярится,
Готовый слопать молодца,
Он саблей острою сверкает
И к конской гриве припадает, —
Так хитро ловит кот скворца.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn poznal, že to vše je pod psa —
řve, chrochtá, křičí z plných plic;
kroutí se, na grošáku hopsá —
Kentaur je proti němu nic!
Žene se přímo k Pallantovi,
jak zuří, nelze vypsat slovy,
těší se, že ho rozmačká.
Už mává šavlí, chrčí, vrčí,
ke koňské šíji už se krčí,
číhá jak kočka na špačka.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паллант, мов од хорта лисиця,
Вильнув і обіруч мечем
Опоясав по поясниці,
Що Турн аж поморгав плечем;
І вмиг, не давши схаменутись
Ні головою повернутись,
Стьогнув ще Турна через лоб.
Но Турн байдуже, не скривився,
Бо, бач, булатом ввесь обшився
І був, як в шкаралупі боб.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Паллантъ, мовъ одъ хорта лысыця,
Выльнувъ и обиручъ мечемъ
Опоясавъ по поясныци,
Що Турнъ ажъ поморгавъ плечемъ;
И вмыгъ не давшы схаменутысь,
Ни головою повернутысь,
Стьогнувъ ще Турна черезъ лобъ.
Но Турнъ байдуже не скрывывся,
Бо бачъ булатомъ ввесь обшывся
И бувъ якъ въ шкаралупи бобъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 49.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Паллант, (як) мов од хорта лисиця

рядок 3:

Оперезав по поясниці

рядки 7-8:

Стьобнув ще Турна через лоб,
Но Турн байдуже, ні скривився.

Примітки: VI, 49.
         Частина VI стр. 49.

Байдуже — все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Булат — високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею (СУМ-20).

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Поморгати плечем — порухати, поворушити плечем якийсь час (СУМ-11).

Обіруч — обома руками (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хорт — тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Шкаралупа — тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо) (СУМ-11). Тут вжито у значенні обладунок — бойове захисне озброєння (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Bold Pallant dodged the raving foe
Just like a fox avoids a hound.
He gave him with his sword a blow
So, that he turned around.
And giving him no time to ponder twice,
He walloped his head in a trice
Awaiting him to fall, by god!
But Turn showed no distinct reaction,
He wore an armor for protection,
Safe like a bean inside a pod.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант, як ад харта куніца,
Вільнуў і разануў мячом
З абедзвюх рук па паясніцы,
Аж Турн перасмыкнуў плячом;
Яму не даўшы схамянуцца,
Ні галавою павярнуцца,
Яшчэ раз рубануў праз лоб.
Ды Турн, спакойны, не скрывіўся,
Бо ён кальчугаю абшыўся
Увесь, як шкарлупою боб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Палант изплъзва се веднага
като лисугер от загар
и Турн през кръста тъй налага,
че ха да падне тоя звяр;
след миг, дорде се окопити,
така го удря през очите,
че ще го прати в хладен гроб.
Но Турн не мръдва върху коня,
понеже цял е стегнат в броня,
като в шушулка — едър боб.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Pallant floh, wie der Fuchs vorm Windhund,
Griff beidhändig nach seinem Schwert
Und traf Turnus an seiner Taille,
Der hat die Schulter nur bewegt;
Pallant ließ ihn nicht zu sich kommen
Oder sich umschauen, denn schon
Hat er auch seine Stirn getroffen.
Doch Turnus hat kaum reagiert,
Denn, wie die Bohne in der Schale,
War er vom Stahlpanzer umhüllt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Pallas niczym lis przed chartem
W bok skręcił i oburącz mieczem
Po krzyżu prasnął nie na żarty,
Aż Turnus zadrżał od tej rzeczy;
Lecz oprzytomnieć mu nie dając,
Aż twarz odwróci, nie czekając,
Przez łeb Turnusa jak zawinie.
Lecz Turnus nawet się nie skrzywił,
Obszyty stalą był szczęśliwiec, —
W pancerzu tkwił jak bób w łupinie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант, как от борзой лисица,
Вильнул и полоснул мечом
Что было сил по пояснице, —
Турн дрогнул и повел плечом.
Паллант, вздохнуть не дав минуты,
Оборотясь к рутульцу круто,
Хватил что было силы в лоб.
Но Турн нимало не смутился,
Он весь кольчугою обшился,
Как шелухой турецкий боб!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант вильнул, под стать лисице,
И Турну оберучь мечом
Так запалил по пояснице,
Что дернул супостат плечом.
Паллант не дал ему очнуться,
От нападенья увернуться
И звезданул рутула в лоб.
Тот не поморщился. Куда там!
Кругом обшился он булатом
И был как в оболочке боб.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паллант, как от борзой лисица,
Вильнув, с обеих рук мечом
Так полоснул по пояснице,
Что даже Турн тряхнул плечом;
И вмиг, не дав ему очнуться,
Ни головою повернуться,
Хватил еще раз — прямо в лоб.
Но Турн не дрогнул, не скривился.
Он, вишь, булатом весь обшился,
Как шелухой турецкий боб.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паллант, как ото пса лисица,
Вильнул и в миг один мечом
Так долбанул по пояснице,
Аж передернул Турн плечом;
И вновь, не дав пошевельнуться,
Ни головою повернуться,
Хватил он Турна прямо в лоб.
Но Турну чхать, и не скривился,
Ведь он бронею весь обшился,
Как плотной скорлупою боб.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pallas se uhnul Turnu čelem,
ťal po něm mečem ze všech sil,
že Turn až trhl celým tělem
a na grošáku poskočil!
A dřív než se moh vzpamatovat
a všechno si to v hlavě srovnat,
bacil ho Pallas po čele.
Pan Turn však nic — ten podlý zrádce
byl jako ořech ve skořápce,
neboť měl krunýř z ocele.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так Турн, Палланта підпустивши,
Зо всіх сил келепом мазнув;
За руси кудрі ухвативши,
Безчувственна з коня стягнув;
Кров з рани джерелом лилася,
В устах і в носі запеклася,
Надвоє череп розваливсь;
Як травка, скошеная в полі,
Ув'яв Паллант, судеб по волі;
Сердега в світі не наживсь!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ Турнь Палланта пидпустывшы,
Зо всихъ сылъ келепомъ мазнувъ;
За русы кудри ухватывшы,
Безчувственна зъ коня стягнувъ;
Кровъ зъ раны джереломъ лылася,
Въ устахъ и въ носи запеклася,
На двое черепъ розвалывсь;
Якъ травка скошенная въ поли
Увъявъ Паллантъ, судебъ по воли;
Сердега въ свити не нажывсь!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 50.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 2-3:

(Мазнув [стьоб] по тім'ї келепком
І цупко за чуб ухвативши
)
Зо всіх сил келепом мазнув,
За русі кудрі ухвативши

рядок 4:

(З коня безчувственного стягнув)
Безчувственна з коня стягнув

рядок 5:

Кров (з мозком, нерозб. клекотіла) з рани джерелом лилася

Примітки: VI, 50.
         Частина VI стр. 50.

Келеп — старовинна ручна зброя, що має форму молота-топірця, насадженого на довгий держак (СУМ-20). Бойова палиця з булавою або металевим тягарем якоїсь іншої форми (С.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Підпустити — давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого-, чого-небудь (СУМ-11).

По волі — за чиїмось бажанням, хотінням (СУМ-20).

Сердега — нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Thus, Turn let Pallant come near him,
Then hit him with a hammer, wishing him godspeed
He grabbed his curled hair of a cherubim,
And pulled him down from his scared steed.
The blood flowed like a stream, the sight was gross,
It was congealed inside his mouth and nose.
The skull was split in two,
Young Pallant, like a mowed down grass,
Was destined not to pass
The life exam. So young and well-to-do...

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Князь Турн, Паланта падпусціўшы,
Мячом што сілы меў махнуў;
Рукой за кучары схапіўшы,
З каня яго на дол сцягнуў;
Крыніцай з раны кроў лілася,
На вуснах згусткам запяклася,
Так галавы ён не знасіў;
Травой, у часе сенакосу,
Завяў Палант, па волі лёсу,
Нядоўгім век ягоны быў!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй вкара Турн Палант в капана
и с меча фрасна го така,
че той за къдрите се хвана
и рухна в конските крака.
На две се черепа разпука,
кръвта му шурна, забълбука,
в носа, в устата засмъдя;
като тревичка под косата
Палант се килна на земята,
не се момчето налудя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt wandte Turnus sich zu Pallant
Und schwang die Streitaxt gegen ihn,
Dann, an den blonden Haaren packend,
Zog er den Leblosen vom Pferd;
Das Blut strömte aus seiner Wunde,
Verklebte Nase und den Mund,
Entzwei gespalten war sein Schädel;
Pallant, wie ein geknickter Halm,
Gerichtet freiwillig, der Arme
Hat diese Welt nicht lang gesehn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Podpuścił Turnus tak Pallasa,
Czekanem z całych sił przysmalił;
Za włosy chwycił i z hałasem
Nieprzytomnego z konia zwalił.
Krew z rany jak ze źródła ciekła
I w ustach, w nosie się zapiekła,
Na dwoje czerep się rozleciał;
Jak wykoszona trawa w polu,
Tak Pallas zwiądł za losów wolą,
Niedługo biedak żył na świecie!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так Турн, Палланта подпустивши,
Наотмашь палицей мазнул,
Потом, за кудри ухвативши,
С коня в беспамятстве стянул.
Из раны кровь ручьем хлестала,
Глаза и губы заливала,
И череп треснул, как орех.
Как травка, скошенная в поле,
Погиб Паллант по божьей воле,
Не испытав земных утех.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Палланта он мазнул чеканом
По черепу, что было сил.
За русы кудри бездыханным
Царевича с коня стащил.
Из раны кровь текла густая
И запеклась, уста смыкая.
Недолог был Палланта век,
Увял, сердешный, поневоле
Былинкой скошенною в поле:
Турн череп надвое рассек!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Палланта, ближе подпустивши,
Наотмашь палицей мазнул,
За кудри русые схвативши,
С коня в бесчувствии стянул.
Из раны кровь ручьем струила,
В устах, в носу, спекаясь, стыла —
Он череп надвое разбил.
Как травка, скошенная в поле,
Увял Паллант по вышней воле:
Сердешный в свете не пожил!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот Турн, Палланта подпустивши,
Чеканом раз! изо всех сил,
За кудри русые схвативши,
Убитого с коня стащил;
Струей из раны кровь лилася,
В носу и на устах спеклася,
Ему Турн череп размозжил.
Как травка, скошенная в поле,
Погиб Паллант по божьей воле,
На свете бедный не пожил!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V Turnovi strašný vztek se vznítil,
Pallanta po hlavičce — řach!
Za rusé vlásky chlapce chytil
a v bezvědomí s koně stáh:
lebka se ve dví rozpoltila
a na trávu se proudem lila
statečná krev z těch mladých žil...
Jak tráva pokosená v poli
uvadl Pallas, dohrál roli —
moc toho, chudák, neužil.

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн злобно сильною п'ятою
На труп Палланта настоптав,
Ремень з лядункой золотою
З бездушного для себе зняв;
Потім сам на коня схватився,
Над мертвим паничем глумився
І так аркадянам сказав:
«Аркадці! лицаря возьміте!
В ралець к Евандру однесіте,
К Енею що в союз пристав».

 

Варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ злобно сыльною пъятою
На трупъ Палланта настоптавъ,
Ремень зъ лядункой золотою,
Зъ бездушного для себе знявъ;
По тимъ самъ на коня схватывся,
Надъ мертвымъ панычемъ глумывся
И такъ Аркадянамъ сказавъ:
«Аркадци! лыцаря возьмите!
«Въ ралець къ Эвандру однесите,
«Къ Энею що въ союзъ прыставъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 51.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Турн злобно сильною (ногою) п'ятою

рядки 2-3:

(Палланту груди надавив
З ремнем лядунку золотую
)
На труп Палланта настоптав,
Ремень з лядункой золотою

рядок 6:

(З аркадян на ввесь рот) Над мертвим паничем глумився

рядок 10:

З Енеєм, що в союз пристав

Примітки: VI, 51.
         Частина VI стр. 51.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Лядунка/Ладунка — те саме, пантронташ — сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів (СУМ-11,20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Ралець — подарунок, приношення (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn trampled in great hate
Pallant's dead corpse, his curly locks,
And robbed the inanimate,
He took his girdle and the golden cartridge box.
Then sprang upon his horse,
And making fun of Pallant's corse,
Told the Arkadians: "My reply
To king Evander is: The body of this knight
Take to his dad forthright,
Who is Aeneas' close ally."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пад Турна злоснаю пятою
Ляжаў Палант забіты наш,
З яго нахабнаю рукою
Турн залаты зняў патранташ;
Сам потым на каня ўсхапіўся,
Над мёртвым панічом глуміўся
І Аркадзянам так сказаў:
«Аркадцы! Рыцара вазьміце,
Мой дар Эвандру аднясіце,
Які ў Энееў гурт прыстаў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Турн се спусна и без срама
затъпка мъртвия с нозе,
ремик със златна катарама
свали — за себе си го взе.
И пак се метна на жребеца,
взе пак да се глуми с мъртвеца
и към аркадците поде:
— Аркадци, рицаря вземете
и на Евандър го носете!
С Еней съюз ще ми плете!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Danach hat Turnus voller Bosheit
Seinen Fuß auf Pallant gesetzt;
Den Gürtel mit Patronentasche
Mit Gold bestickt, nahm er ihm ab;
Dann hat er sich auf s Pferd geschwungen,
Blickte den toten Prinzen an
Und sagte den Arkadiern spöttisch:
"Arkadier! Hier liegt der Held!
Bringt ihn als Gabe für Evandrus,
Der mit Aeneas ist im Bund."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ze złością Turnus przygniótł piętą
Pallasa trupa z krwawym licem
I zeń chciwością ogarnięty
Zdjął pas ze złotą ładownicą;
Wskoczywszy na białobokiego,
Z panicza zaczął drwić martwego,
Arkadyjczykom rzekł wśród wrzawy:
"Arkadyjczycy! Ciało weźcie
I Ewandrowi w darze nieście.
Co z Eneaszem sojusz zawarł".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А Турн победною пятою
Труп бездыханный попирал
И ладанкою золотою,
С Палланта снятой, помахал.
Потом в седло, как птица, взвился,
Над мертвым панычом глумился
И так аркадянам сказал:
"Аркадны! Лыцаря возьмите
И в дар Эвандру отнесите
За то, что на меня восстал!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На труп, злодею ненавистный,
Он стал могучею пятой,
С Палланта снял рукой корыстной
Ремень с лядункой золотой,
На своего коня взвалился,
Над мертвым паничем глумился
И крикнул, довершив удар:
«Возьмите рыцаря, аркадцы!
Союзнику Энея, братцы,
Эвандру отнесите в дар».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн злобно сильною пятою
На стывший труп Палланта встал.
Ремень с лядункой золотою
Себе с убитого он снял.
А сам потом в седельце взвился,
Над мертвым панычом глумился
И так аркадянам сказал:
«Аркадцы! Лыцаря возьмите!
И в дар Эвандру отнесите
За помощь, что Энею дал».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн злобно тяжкою стопою
На труп Палланта наступил,
Ремень с ладункой золотою
Себе с убитого стащил.
Он на коня потом взобрался,
Над мертвым долго издевался
И так аркадянам сказал:
«Аркадцы! Рыцаря возьмите
И в дар Эвандру отнесите,
Что для Энея другом стал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn stanul nad zabitým borcem,
na mrtvé tělo nohu dal,
sňal řemen s pozlaceným toulcem
a sám se jím hned opásal;
potom se vyšvih na grošáka
a na Arkadské zahulákal:
„Rytíře vám tu zanechám!
Evandrovi to jeho zlato
odneste — toť můj dárek za to,
že drží s Trojou proti nám.“

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Таку побачивши утрату,
Аркадці галас підняли,
Клялися учинить одплату,
Хоча би трупом всі лягли;
На щит Палланта положили,
Комлицькой буркою прикрили,
Із бою потаскали в стан.
О смерті князя всі ридали,
Харциза Турна проклинали.
Та де ж троянський наш султан?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Таку побачывшы утрату
Аркадци галасъ пиднялы,
Клялыся учыныть одплату,
Хочабы трупомъ вси ляглы;
На щытъ Палланта положылы,
Комлыцькой буркою прыкрылы,
Изъ бою потаскалы въ станъ.
О смерты князя вси рыдалы,
Харцыза Турна проклыналы. —
Та дежъ Трояньскій нашъ Султанъ?

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 52.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 4:

Хотя би трупом всі лягли

рядок 6:

(І буркой) Колмицькой буркою прикрили

рядок 7:

Із бою потащили в стан

рядок 10:

Да (но) где ж троянський наш султан

Примітки: VI, 52.

       Частина VI стр. 52.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Бурка — повстяний (див. повстка) безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі) (СУМ-11, 20).

Галас — крики, гамір (СУМ-11).

Комлицька бурка — тобто калмицька (С.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Султан — у країнах Сходу — титул монарха (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That very painful loss
Enraged Arkadians beyond control.
They swore to take revenge for their killed boss,
No matter how extreme the toll.
They put the lifeless Pallant on the shield
And moved him from the battle-field.
They carried him, all struck with grief
To their close military camp.
They wailed and blasphemed Turn, the Scamp,
But where is our Trojan chief?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Убачыўшы такую страту,
Аркадцы галас узнялі,
І прысягалі на адплату
Хоць бы ўсе трупамі ляглі.
На шчыт Паланта палажылі,
Казацкай буркаю накрылі,
Панеслі з поля бою ў стан.
Над князем маладым рыдалі,
Забойцу Турна пракліналі,
Ды дзе ж Траянскі наш султан?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Видели загубата свята,
аркадците завиха с глас;
кълнат се, жаждат бой, разплата,
дори да паднат в тоя час.
На щит Паланта натъкмиха,
с калмицка бурка го покриха
и тръгнаха към своя стан.
За княза мъртъв с глас ревяха
и Турн, харсъзина, кълняха;
ела, троянски наш султан!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als diese den Verlust erkannten,
Fingen sie laut zu jammern an
Und schworen Turnus ihre Rache,
Auch wenn sie selbst zugrunde gehn.
Nun betteten sie Pallants Körper
Auf einen Schild, deckten ihn zu
Und trugen ihn vom Kampf ins Lager.
Alle beweinten seinen Tod,
Verfluchten den Banditen Turnus.
Und wo bleibt Trojas Federbusch?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ujrzawszy taką wielką stratę,
Arkadyjczycy krzyk podnieśli,
Przysięgli wnet odpłacić za to,
Gdy choćby wszyscy śmierć znaleźli;
Na tarczy ciało położyli,
Komłycką je opończą wkryli,
Powlekli do obozu z wrzaskiem,
Śmierć księcia w głos opłakiwali,
Turnusa — zbója przeklinali,
Lecz gdzież to sułtan nasz trojański?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Аркадцы, понеся утрату,
Галдеж великий завели,
Клялися учинить расплату,
Хотя бы все костьми легли;
На щит Палланта положили,
Мохнатой буркою прикрыли,
Из боя выволокли в стан.
О смерти князя все рыдали,
Злодея Турна проклинали.
Но где ж троянский наш султан?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Аркадцы, увидав утрату,
Сдержать рыданий не смогли
И учинить клялись расплату,
Хотя бы все костьми легли.
На щит Палланта положили,
Калмыцкой буркою прикрыли
И с поля потащили в стан.
Его оплакивали бурно,
Ругали кровопийцу Турна.
Да где ж троянский наш султан?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Увидев тяжкую утрату,
Галдеж аркадцы подняли
И учинить клялись расплату,
Хотя бы все костьми легли;
На щит Палланта положили,
Калмыцкой буркою прикрыли.
Из боя выволокли в стан.
О смерти князя все рыдали,
Злодея Турна проклинали.
Да где ж троянский нага султан?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Увидя страшную утрату,
Аркадцы, загудев как рой,
Клялися учинить расплату,
Хоть все полягут головой.
На щит Палланта положили,
Калмыцкой буркою накрыли
И понесли его в свой стан;
О юном князе все рыдали
И Турна хором проклинали.
А где ж троянский наш султан?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Arkadští zvedli děsný halas,
stříleli šípů bez počtu,
když viděli, jak zhynul Pallas,
a přísahali hroznou mstu.
Pallanta na štít položili,
kalmyckou burkou zahalili
a modlili se Otčenáš.
Smrt prince všichni oplakali
a vraha Turna proklínali...
Kde však je trojský sultán náš?

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но що за стук, за гомін чую?
Який гармидер бачу я!
Хто землю так трясе сирую?
І сила там мутить чия?
Як вихрі на пісках бушують,
В порогах води як лютують,
Коли прорватися хотять;
Еней так в лютім гніві рветься,
Одмстить Палланта смерть несеться,
Сустави всі на нім дрижать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но що за стукъ, за гоминъ чую?
Якый гармидеръ бачу я!
Хто землю такъ трясе сырую?
И сыла тамь мутыть чія?
Якъ выхри на пискахъ бушуютъ,
Въ порогахъ воды якъ лютуютъ,
Колы прорватыся хотятъ;
Эней такъ въ лютимъ гниви рвется,
Отмстыть Палланта смерть несется,
Суставы вси на нимъ дрыжатъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 53.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

(Так) Як вихри на пісках бушують,

рядок 6:

В порогах води (так) як лютують

рядок 8:

(нерозб.) Еней так в лютім гніві рветься

рядок 9:

Одмстить Палланта смерть (дереться) несеться

рядок 10:

Сустави всі на нем дрожать

Примітки: VI, 53.
         Частина VI стр. 53.

Гармидер — безладний галас; метушня. 2. Відсутність або порушення ладу; безладдя (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Гомін — безладний шум; гамір (СУМ-20).

Дрижати — виявляти надмірне бажання робити що-небудь (СУМ-20).

Мутити — у значенні каламутити — бентежити, хвилювати (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What do I hear? A stamp? A clang?
And what a tumult I can see!
Who makes the terra firma quiver with a bang?
Whose power now disturbs the world ferociously?
Oh, how a tempest causes a turmoil!
And how the waters rage and boil,
When they destroy the dams!
So is Aeneas in his passion.
He wants revenge, his face is ashen,
And ail his joints got bad whim-whams!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды што за гул і гоман чую?
Што за гармідар бачу я?
Хто так трасе зямлю сырую?
Дол скаланула моц чыя?
Як замятае смерч дарогі,
Як рэкі рвуць свае парогі,
На волю мкнуцца і грымяць;
Так за Паланта смерць імкнецца
Эней адпомсціць, бурай рвецца,
Ажно ўсе жылы ў ім дрыжаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какъв е тоя шум и врява,
какъв е тоя хаос там?
Кой тъй земята разлюлява,
кой тъй се е размятал сам?
Тъй както вятър вдига пясък,
тъй както сред клисури с трясък
реве и блъска водопад —
Еней громи и разпилява,
и за Палант си отмъщава,
и се тресе от гняв и яд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was für Lärm hör ich und Getöse?
Welch Durcheinander sehe ich?
Wer läßt die Erde so erbeben
Und welche Macht trübt hier die Luft?
Wie Winde, die den Sand verwehen,
Wie Wasser, welche voller Wucht
Gegen die Felsen niederschlagen, -
So stürmt Aeneas mit dem Heer,
Er eilt, um Pallants Tod zu rächen,
Und spannt voll seine Sehnen an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz co za stuk, za zgiełk ja słyszę?
Harmider widzę szalejący!
Kto biedną ziemię tak kołysze?
I czyje siły tam znów mącą?
Jak wichry na pustyni wieją,
W porohach wody wciąż szaleją,
Gdy chcą się przedrzeć nieustannie;
Eneasz tak się w gniewie miota,
Pallasa pomścić ma ochotę,
Aż wszystkie stawy drgają na nim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что там за шум, за гомон слышен?
Что за смятенье вижу я?
Кто землю-матушку колышет?
Что это там за толчея?
Как буря по степи бушует,
Как яростно вода бунтует,
Когда порогами летит,
Так пан Эней по полю мчится,
Палланта смерть отмстить стремится.
От гнева весь дрожмя дрожит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Громам и грохоту я внемлю,
Вокруг — смятенье вижу я.
Кто так трясет сырую землю?
Ее колеблет сила чья?
Как вихрь бушует на дорогах,
Как воды пенятся в порогах,
Так в ярости Эней летит;
Кровавой жаждет он расправы,
От гнева все дрожат суставы.
Он за Палланта отомстит!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но что за стук, за гомон чую?
Что за смятенье вижу я?
Кто землю так трясет сырую?
И сила там бунтует чья?
Как вихри на песках бушуют,
В порогах воды как лютуют,
Когда прочь вырваться хотят, —
Эней так в лютом гневе рвется,
Палланта смерть отмстить несется.
Суставы все его дрожат.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но что за стук, что за большую
Там суматоху вижу я?
Колеблет землю кто сырую,
Грохочет громом сила чья?
Как вихрь среди песков бушует,
Как на порогах Днепр лютует,
В своем стремленье их прорвать,
Эней так в лютом гневе рвется,
Палланта смерть отмстить несется,
И все суставы в нем дрожат.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Co je to za hřmot, hlahol, vření?
Jaký je to tam hlavolam?
Kdo to tak třese sirou zemí,
čí síly se to hemží tam...?
Jak vichr do písku když věje,
jak bouří voda přes peřeje,
dravá a rvavá, zuřivá —
tak Aeneas tam rubá, seká,
smrt Pallantovu pomstít spěchá,
každý nerv se v něm zachvívá.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

До лясу! Турна розбишаки,
Вам більше рясту не топтать!
Вам дасть Еней міцной кабаки,
Що будете за Стиксом чхать.
Еней совавсь, як навіжений,
Кричав, скакав, мов віл скажений,
І супротивних потрошив:
Махне мечем — врагів десятки
Лежать, повиставлявши п'ятки;
Так в гніві сильно їх локшив!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

До лясу! Турна розбышакы,
Вамъ билше рясту не топтать!
Вамъ дасть Эней мицной кабакы,
Що будете за Стыксомъ чхать.
Эней совавсь якъ навиженный,
Крычавъ, скакавъ, мовъ вилъ скаженый,
И супротывныхъ потрошывъ:
Махне мечемъ, — врагивъ десяткы
Лежать, повыставлявшы пьяткы;
Такъ въ гниви сыльно ихъ локшывъ!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 54.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Дрожать і горе [лихо] вам рутульці) Вам більше рясту не топтать

рядок 3:

Вам дасть Еней такой кабаки

рядок 8:

(Він вас як сарану потопче) Еней (нерозб.) совавсь, як навіжений

рядок 6:

Кричав, скакав, як віл скажений

рядок 9:

Лежать, пови(тягавши)ставлявши (лапки) п'ятки

Примітки: VI, 54.
         Частина VI стр. 54.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Кабака — нюхальний тютюн. Дати (втерти) кабаки — побити, покарати кого-небудь (СУМ-20).

Локшити — сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Ляс — ліс. До ляса(у) — польський ідіоматичний вислів, що означає втечу (С.).

Міцний — з великою концентрацією діючих речовин (СУМ-20).

Мов (як) скажений — не здатний контролювати свої вчинки, дії (СУМ-11).

Навіжений — божевільний (СУМ-20).

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Ряст — багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. Топтати ряст — жити, ходити по землі (СУМ-11).

Стикс — за античною міфологією, річка в підземному царстві (С.). За грецькою міфологією, Стікс — назва річки, що протікала в підземному царстві і разом з іншими річками — Ахеронтом, Коцітом, Фелегефонтом — оточувала пекло (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Run fast, you brigands and cutthroats of Turn!
You won't live long enough to breathe the snuff,
Aeneas will give you, what you won't spurn!
You'll sneeze beyond the Styx from that good stuff.
Aeneas ran around excited like a fighting cock,
He roared just like an ox amok.
He smashed the Rutuls right and left.
As soon as he would swing his sword,
He reaped a generous reward;
A heap of corpses, cut and cleft.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Да лесу! Турнавы ваякі,
Вам поля болей не таптаць!
Вам дасць Эней такой табакі,
Што будзеце за Сціксам чхаць.
Эней, мінаючы загоны,
Крычаў, скакаў, як вол шалёны,
І супраціўнікаў таптаў:
Махне мячом — і іх дзесяткі
Ляжаць, павыстаўляўшы пяткі;
Так ён ад злосці ўсіх знішчаў!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Насам, разбойници на Турна!
Насам, затривам ви до крак!
Сега на място ще ви турна,
зад Стикс ще ви проводя чак!...
Еней мучи и мята тяло
като добиче пощръкляло
и тръшка свойте врагове;
замахне с меч — и във въртопа
по десетина хвърлят топа,
така ожесточен се рве.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Teufel! Turnus' Räuberbande,
Das Tollen wird euch bald vergehn!
Aeneas gibt euch solchen Tobak,
Daß ihr hinter dem Styx noch niest.
Aeneas sprang herum, besessen,
Laut brüllend wie ein wilder Ochs,
Und schlug zusammen alle Gegner:
Nach einem Schwung mit seinem Schwert
Fallen die Feinde dutzendweise;
So kraftvoll schlug er auf sie ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do lasu! Zbóje Turnusowi,
Wam nie żyć więcej na tym świecie!
Eneasz da tabaki bowiem,
Za Styksem kichać aż będziecie.
Eneasz krzątał się zaciekle
I ryczał, skakał jak wół wściekły,
Patroszył wszystkich wrogów swoich:
Zamachnie mieczem — stos pociętych
Ich leży w krąg, zadarłszy pięty;
Tak w gniewie mocno siękł i kroił!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бегите, гады, на опушку,
Вам больше света не видать!
Эней такую даст понюшку —
За Стиксом будете чихать.
Как бешеный, Эней крутился,
Как вол взбесившийся, озлился,
Врагов, как молния, разил.
Махнет мечом — врагов десятки
Лежат, задравши к небу пятки,
Всех встречных на куски крошил!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«До лясу!.. Я вас, лиходеев!
Траву недолго вам топтать.
Куда как зол табак Энеев:
За Стиксом будете чихать!»
Эней ревел, скакал, совался,
Как бык свирепый бесновался,
Вояк рутульских потрошил.
Махнет мечом — врагов десятки
Ложатся, выставляя пятки.
Так в лютом гневе их крушил!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

До лясу! Турновы злодеи!
Вам больше света не видать!
Эней понюшку даст позлее,
За Стиксом будете чихать!
Эней летал, как исступленный,
Кричал, прядал, как вол взбешенный,
И супротивных потрошил:
Махнет мечом — врагов десятки
Лежат, задравши кверху пятки;
Так в гневе сильно их крошил!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

До лясу, турновцы, и пушки
Вас от него не защитят!
Эней вам крепкой даст понюшки,
За Стиксом будете чихать.
Эней, до края обозленный,
Кричал, скакал, как вол взбешенный,
И супостатов потрошил;
Махнет мечом — врагов десятки
Лежат пластом, раскинув пятки,
Их в гневе, как лапшу, крошил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turnovi psi, budete mrkat,
Aeneas vám dá šňupnout všem,
budete smrkat, kýchat, frkat
ještě i dole za Styxem!
Aeneas letěl jako blázen,
všechno rval, trhal, srážel na zem,
skákal a kuchal, lámal vaz:
palašem máchne — vrhá kopí —
a sto jich padne jako snopy —
tak mstí se chrabrý Aeneas.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В запалі налетів на Мага,
Як на мале курча шулік;
Пропав навік сей Маг бідняга,
Порхне душа на другий бік;
Видючой смерти він боявся,
Енея у ногах валявся,
Просив живцем в неволю взять;
Но сей, коп'єм наскрізь пробивши
І до землі врага пришивши,
Других пустився доганять.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ запали налетивъ на Мага,
Якъ на мале курча шуликъ;
Пропавъ на викъ сей Магъ бидняга,
Порхне душа на другый бикъ;
Видючой смерты винъ боявся,
Энея у ногахъ валявся,
Просывъ жывцемъ въ неволю взять:
Но сей копьемъ наскризь пробывшы,
И до земли врага прышывшы,
Другыхъ пустывся доганять.

Примітки: VI, 55.
         Частина VI стр. 55.

Бік — напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку (СУМ-20).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Видюча смерть — те саме, що Видима смерть — неминуча, очевидна загибель, яку видно наперед (СУМ-11).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Маг — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм.

Шулік шуліка, шулік, шульпіка — великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He, like a hawk that kills a chick,
Fell on a fellow, Mag his name,
Whose soul would in a flick
Race to the world, serene and tame.
Down at Aeneas' feet he crept,
And begged and wept
To spare his life, make him a slave.
Aeneas pierced him with a spear,
And left with scorn and sneer,
To get those who were brave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У гневе наляцеў на Мага,
Нібы на куранё тхарок;
Міг — і загіне, бедалага,
І галава адскоча ўбок;
У вочы смерці Маг баяўся
Глядзець, ён каля ног валяўся,
Маліў яго ў палон узяць,
Эней, кап'ём наскрозь прабіўшы
І да зямлі яго прышыўшы,
Другіх пусціўся даганяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй както порът дребно пиле —
Еней внезапно сгащи Маг;
душицата му в миг изпил е,
ще свърши клетият бедняк;
нали не му се млад умира,
в нозете му се заувира
и моли да го вземе в плен.
Но той, пронизал го с маждрака,
го прикова към прахоляка
и пак препусна настървен.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jähzornig überfiel er Magus,
Ein Adler, der das Küken fängt,
Verloren war Magus für immer,
Ins Jenseits fliegt sein Geist bereits;
Er ängstigte sich vor dem Sterben,
So flehte er Aeneas an,
Ihn doch lebendig zu versklaven.
Doch dieser hörte nicht, stach zu
Und sein Dolch streckte Magus nieder;
Dann rannte er den andern nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W zapale wleciał na Magusa,
Jak jastrząb na kurczątko małe;
Sczezł Magus — biedak, jednym susem
W zaświaty dusza poleciała;
Śmierć widząc, on się tak przestraszył,
Że pełzał u nóg Eneasza
I prosił zabrać do niewoli,
Lecz ten oszczepem go przebiwszy,
Do ziemi wroga przygwoździwszy,
Popędził za innymi w pole.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В запале налетел на Мага,
Как на цыпленка ястреб злой;
Пропал навеки Маг бедняга,
Пришлось сбираться в мир иной;
Он смерти как огня боялся,
В ногах Энеевых валялся,
Просил живьем в неволю взять,
Но пан Эней, копье пустивши
И грудь врага насквозь пробивши,
Других помчался догонять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как ястреб хищный на цыпленка,
На Мага напустился он;
Пропала слабая душонка,
Из тела запросилась вон!
Поджилки затряслись у Мага.
В ногах валялся он, бедняга,
Просил в неволю взять живьем,
Но с белым светом распрощался.
Вдогон другим Эней помчался,
Врага пришив к земле копьем,

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В запале налетел на Мага,
Как ястреб на птенца насел;
Пропал навеки Маг бедняга —
С душой расстаться час приспел!
Он смерти видимой боялся,
У ног Энеевых валялся,
Просил живьем в неволю взять.
Но тот, копьем его пронзивши,
Врага к сырой земле пришивши.
Других пустился догонять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В азарте налетел на Мага,
Как на цыпленка ястребок,
Пропал навеки Маг-бедняга,
Настал с душой проститься срок;
Он смерти видимой боялся,
У ног Энеевых валялся,
Просился в плен его забрать.
Эней, врага с коня сваливши,
Копьем к земле его пришивши,
Других пустился догонять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak malé kuře na luňáka
tu Magus na něj naletí;
ach, škoda Maga ubožáka,
duše mu z těla poletí:
bojí se smrti, fňuká, brečí
a na kolenou před ním klečí,
aby mu život daroval:
však Aeneas se chopil kopí
a nebožáka naskrz propích —
a nepřátele honil dál.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут на бігу піймав за рясу
Попа рутульського полку,
Смертельного задавши прасу,
Як пса покинув на піску.
Погиб тут также храбрий Нума,
Убив Сереста, його кума,
Тарквиту голову одтяв;
Камерта висадив з кульбаки,
Ансура в ад послав по раки,
А Луку пузо розплатав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 56.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ на бигу пиймавъ за рясу
Попа, Рутульского полку,
Смертельного задавшы прасу,
Якъ пса покынувъ на писку.
Погыбъ тутъ также храбрый Нума,
Убывъ Сереста його кума,
Тарквыту голову одтявъ;
Камерта высадывъ съ кульбакы,
Ансура въ адъ пославъ по ракы,
А Луку пузо росплатавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 56.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Рутульського полку (попа). Перед «рутульського» вписано — «попа»

рядок 5:

(Піймав) Погиб тут также (Лук) храбрий Нума

Примітки: VI, 56.
         Частина VI стр. 56.

Ансур — рутулець або їх союзник.

Камерт — союзник Турна, один з проводирів латинського війська (С.).

Кульбака — сідло (СУМ-20).

Кум — хрещений батько щодо батьків хрещеника й хрещеної матері; батько дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Кума — хрещена мати щодо батьків хрещеника й хрещеного батька; мати дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері (СУМ-20).

Лук (Лука) — рутульського воєначальник (А.).

Нума — один з воєначальників рутульців (А.); вбитий Енеєм.

Одтять відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Піп — служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Прасу задавати — сильно бити когось (СУМ-20).

Розплатувати, розплатати — розрізувати, розтинати кого-, що-небудь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Серест — у Вергілія — один з троянських воєначальників (А.). У Котляревського два Сереста: перший (ч. V, 142) — генеральний обозний у Енея, другий (ч.VI) — соратник Турна, якого вбиває Еней.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He caught the regimental priest
By grabbing his monk's habit, and
A blow left him, the poor deceased,
Lie like a dog upon the sand.
Here also died the fearless Noom,
As well, Serest, his bold bridegroom;
Then, he cut off Tarquit's young head.
He pulled Kamert down from the saddle,
And let Ansul just like a crayfish straddle,
And left Luke with his open belly, dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён на бягу злавіў за расу
Папа з Ратульскага палка,
Дух выпусціў з яго адразу
І раздавіў, як шчанюка.
Адным ударам знішчыў Нума,
Забіў Сэрэста, яго кума,
Тарквіту галаву адцяў;
Камэрта ён ссадзіў з канякі,
У пекла адаслаў па ракі
Ансула, Луку распластаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Докопал вейнатото расо
на полкови рутулски поп,
веднага псето сладкогласо
Еней запрати в хладен гроб.
Загина и храбрецът Нума,
Серест — кума му, и в тулума
на Лука мечът бе забит.
Изхвръкна Камерт из седлото
и Анксур бе сразен — горкото
момче, и бе заклан Тарквит.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Beim Laufen fing er an der Kutte
Den Priester vom Rutuler Heer,
Dem er den Todesstoß verpaßte
Und liegen ließ, wie einen Hund.
Den Tod fand hier der kecke Numa,
Serestus verstarb ebenso,
Er schlug den Kopf ab dem Tarquitus;
Vom Sattel zog er den Kamers,
Schickte ins Jenseits den Antheus,
Dem Lykos stieß er in den Bauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pochwycił w biegu tym za szatę
Kapłana z pułku rutulskiego,
Spuściwszy mu śmiertelne baty,
Jak psa na piasku rzucił jego.
Tu zginął także śmiały Numa,
Ściął Serestusa, jego kuma,
I Tarkwitusa z śmiercią zbratał;
Kamersa rzucił też z kulbaki,
Ansula w piekło zgnał po raki
I Lukasowi brzuch rozpłatał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, поймав попа за ряску,
Что удирал, не чуя ног,
Ему смертельную дал таску,
Как падаль бросив на песок.
Погиб тут также храбрый Нума,
Сереста — Нуминого кума
С Тарквитом вместе доконал,
Камерта сшиб с коня лихого,
Спровадил в ад Ансула злого
И Луку пузо распластал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И на бегу поймал за рясу
Попа рутульского полку.
Он смертного набрался трясу,
Как пес, катаясь по песку.
Расстался с жизнью храбрый Нума,
Утратив и Сереста, кума.
Эней башку с Тарквита снял,
Камерта сбил с коня, Ансула
И Лука, грузного рутула,
К чертям за раками послал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За рясу на бегу поймавши
Попа из вражеских полков
И трепку смертную задавши,
Как пса, покинул средь песков.
Погиб тут также храбрый Нума,
Убил Сереста, Нумы кума,
И голову Тарквиту снял;
Камерта вышиб из седельца,
Ансула в ад послал погреться,
А Луку пузо распластал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поймал за рясу полкового
Попа рутульского, разок
Хватив, убил отца святого
И отшвырнул, как пса, в песок.
Погиб тут также храбрый Нума,
Убил Сереста, его кума,
Тарквиту голову срубил;
На ловлю раков в Стикс отправил
Ансура, Лука продырявил,
Камерта прочь с седла свалил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak popa rutulského pluku
za kutnu v běhu uchvátil,
zvochloval hřbet, zlámal mu ruku
a jako psa ho utratil.
Pak zabil statečného Numu
i jeho kmotra Oportunu
a Targuitovi hlavu sťal;
pak Kamert dolů s koně letěl,
Ausura poslal do všech pekel,
Lukovi břicho rozpáral.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як задавав Еней затьору
Всім супостатам на заказ,
Як всіх калічив без розбору
І убивав по десять враз:
Лігар з Лукуллом поспішають
І в тарадайці напирають
Енея кіньми потоптать.
Но тут їх доля зла наспіла,
І душі сих братів із тіла
Пішли к Плутону погулять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ задававъ Эней затьору
Всимъ супостатамъ назаказъ;
Якъ всихъ каличывъ безъ розбору
И убывавъ по десять въ разъ:
Лигаръ зъ Лукулломъ поспишають
И въ тарадайци напирають
Энея киньмы потоптать.
Но тутъ ихъ доля зла наспила,
И души сыхъ бративъ изъ тила
Пишлы къ Плутону погулять.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 57.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Лігар з Лукаллом поспішають

рядок 6:

(І на Енея) І в тарадайці напирають,

рядок 7:

Енея (б) кіньми потоптать.

рядок 9:

І душі (їх обох) сих братів із тіла

Примітки: VI, 57.

       Частина VI стр. 57.

Затьор, затор — нагромадження крижин на річці під час льодоходу. Давати затьору — лупцювати, сильно бити (СУМ-20).

Зла доля — горе, нещастя (СУМ-20).

Лігар — прихильник Турна. Судячи з Словника Айзенштока Лигар і Лігар — одна особа, а у Котляревського різні: перший гине у п'ятій частині поеми, а другий — у шостій.

Лукулл (Лукаг) — брат Лигара, прихильник Турна (А.).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Тарадайка — іронічно у значенні «бойова колісниця» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While our Aeneas beat the hell
Out of the enemies and sent them hence,
Or mutilated them as well,
And killed them by the tens,
Lihar and Lukull had made haste
In their small cart, determined and hard-faced,
To let the horses trample him;
However, those two brothers' fate
Would not cooperate,
Their souls left as was Pluto's whim.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ваяцкага напору
Не вытрымаў варожы стан,
Калі калечыў без разбору
Усіх Траянскі наш султан —
На таратайцы, з громам, з гулам,
З'явіліся Лігар з Лукулам
Энея коламі стаптаць.
Братоў тых, што імчалі конна,
Спыніла смерць і да Плутона
Паслала душы пагуляць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не спира — като по поръчка
врага затрива тоя мъж,
сече със своята калъчка
по пет, по десет наведнъж:
Лукаг и Лигер каруцарят
летят, към него бясно карат,
та да го сгази някой кон.
Но и на тия клети братя
душите бедни от телата
излитнаха — към пан Плутон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Während Aeneas ohne Gnade
All seine Gegner überfiel,
Als er sie ausnahmslos verletzte
Und dutzendweise niederstach:
Eilten Lygarus und Lucullus
Mit Pferd und Karren schnell herbei,
Um hier Aeneas zu zertrampeln.
Doch ihnen schlug das Schicksal zu,
Die Seelen dieser beiden Brüder
Flogen zu Plutons großem Fest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy sypał tu Eneasz pieprzu,
Swym wrogom jak na zamówienie,
Kaleczył wszystkich: gorszych, lepszych
I dziesiątkami ich wypleniał,
Lukullus. Ligar pośpieszają,
W dwukółce obaj nacierają,
By Eneasza zatratować.
Lecz tu ich dola zła dognała
I dusze braci poszły z ciała
Aż do Plutona poucztować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока Эней, с земли сметая
Рутульцев, сеет смерть вокруг,
Калеча или убивая
Врагов враз по десятку штук,
Лигар с Лукуллом в таратайке
Несутся вскачь к троянской шайке,
Чтоб недруга конями смять.
Но тут к братанам смерть доспела,
Их души, вылетев из тела,
Пошли к Плутону погулять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Покамест недругов калечит
По десять враз Анхизов сын,
На поле боя рвет и мечет,
Рутульских не щадя старшин, —
На таратайке в гневе яром
Стремглав летят Лукул с Лигаром,
Торопят, горячат коней.
Энея растоптать с разгону
Пытались братья, но к Плутону
Их души отослал Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока Эней рубился споро
И бил врагов, как на заказ,
Пока калечил без разбора
И убивал по десять враз,
Лигар с Лукуллом напирали,
На таратайке бойко гнали,
Конями чтоб Энея смять.
Но тут беда их одолела,
И души братские из тела,
Пошли к Плутону погулять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Такой Эней дал пир кровавый
Всем супостатам на заказ,
Калечил недругов ораву,
Их убивал десятки враз.
Лигар с Лукуллом поспешают
И таратайку направляют
Так, чтоб конем Энея смять;
Но тут и смерть их подоспела,
И души братьев прочь из тела
Пошли к Плутону погулять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak Aeneas všem dával ťafky!
Jak pro výstrahu všechny bil!
Jak pobíjel je jako kavky
a po tuctech je mrzačil!
Ligar a Lukul v bílé říze
se proti němu ženou v trize,
že rozdupou ho jako pýr:
zlý osud dozrál, duše z těla
oběma bratřím odletěla,
šli k Plutonovi na špacír.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так наш Еней тут управлявся
І стан свій чистив од врагів;
Прогнавши супостат, зближався
До городка свого валів.
Трояне, вилазку зробивши,
Латинян к чорту протуривши,
З Енеєм вкупу ізійшлись.
Здоровкалися, обнімались,
Розпитовались, ціловались,
А деякі пить принялись.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина VI, строфа 58.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ нашъ Эней тутъ управлявся
И станъ свій чыстывъ одъ врагивъ;
Прогнавшы супостатъ, сблыжався
До, городка свого, валивъ.
Трояне вылазку зробывшы,
Латынянъ къ чорту протурывшы,
Зъ Энеемъ въ купу изійшлысь.
Здоровкалыся, обнималысь,
Роспытовалысь, циловалысь,
А де-яки пыть прынялысь.

Примітки: VI, 58.
         Частина VI стр. 58.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Вилазка — вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога (СУМ-20).

Вкупув купу — в одне місце, усіх разом.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Протурити — те саме, що прогнати (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That's how Aeneas managed to get rid
Of many of his foes,
And was approaching, as he did,
The fort, still feeling bellicose.
The Trojan sortie in a fray
Had chased the Latins far away
And met Aeneas, their dear chief.
They kissed him asking questions,
Expressing also their suggestions,
Some had a stiff drink for relief.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней вось гэтак распраўляўся
З варожай нечысцю ліхой;
Гнаў прэч яе і набліжаўся
Ужо да крэпасці сваёй.
Траянцы вылазку зрабілі,
Ад сцен Лацінцаў пратурылі,
Эней сустрэў сваіх байцоў.
Віталіся і абдымалі,
Распытваліся, цалавалі,
А хто і выпіць быў гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй наш Еней прочиства стана,
напредва - мушка и сече;
когато най-подир престана,
бе стигнал своето градче.
Троянците, и те пробили,
латинците до крак затрили,
насреща на Еней вървят.
Прегръщат се и не престават
да се целуват, поздравяват,
стакани някои държат,

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas gab sich redlich Mühe
Vom Feind sein Lager zu befrei'n
Und als die Gegner er vertrieben,
Begab er sich zu seiner Stadt.
Draußen waren schon die Trojaner
Und die Latiner war'n verjagt.
Nun trafen sie sich mit Aeneas,
Es folgte jubelnder Empfang,
Fragen, Umarmungen und Küsse,
Und manche tranken auf sein Wohl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak nasz Eneasz tutaj działał
I obóz swój od wrogów czyścił;
Ich przepędziwszy, szedł ku wałom
Miasteczka swego zamaszyście.
Trojanie wypad uczynili,
Latynów w diabły przegonili,
Wnet z Eneaszem się zetknęli.
Witali się, obejmowali,
Pytali się i całowali,
Niektórzy zasię pić zaczęli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот так Эней наш управлялся
Средь полчищ злых своих врагов,
Кроша рутульцев, пробивался
В стан осажденных земляков.
Троянцы ворота раскрыли,
К чертям латинян протурили,
С Энеем, наконец, сошлись.
Здоровались и обнимались,
Расспрашивали, целовались,
А там и за винцо взялись.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Он молодецки управлялся.
Рутулов молотил он всласть,
От супостатов избавлялся
И в городок спешил попасть.
Меж тем латинскую когорту
Троянцы протурили к черту
И, после вылазки лихой,
Навстречу своему Энею
Бежали, вешались на шею,
Галдели все наперебой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот так Эней наш управлялся
И стан свой чистил от врагов;
Прогнавши недругов, добрался
До городских своих валов.
Троянцы вылазку свершили,
К чертям латинцев протурили,
С Энеем кучею сошлись.
Здоровались и обнимались,
Расспрашивали, целовались,
Кой-где за чарку принялись.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот так Эней наш управлялся,
Стан очищая от врагов,
Гнал супостатов, пробивался
До городских своих валов.
Троянцы вылазку свершили,
К чертям латинцев протурили,
С Энеем наконец сошлись;
Здоровались и обнимались,
Расспрашивали, целовались,
А там и за винцо взялись.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak čistil město od neřádu
náš Aeneas v té přestřelce —
a pak se slavně blížil k hradu,
když vyhnal všechny vetřelce.
A tak se Trojští po tom žertu,
když Latiny vyhnali k čertu,
zde sešli se svým knížetem.
Zdravili se a objímali,
líbali se a vyptávali —
a pití chutnalo jim všem.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іул як комендант ісправний
Енеєві лепорт подав,
Як війська ватажок начальний
Про все дрібненько розказав.
Еней Іула вихваляє,
Потім до серця прижимає;
Цілуєть люблязно в уста.
Енея серце трепетало,
Воно о сині віщовало,
Що він надежда не пуста.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 59.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Іулъ якъ комендантъ исправный
Энееви лепортъ подавъ,
Якъ війська ватажокъ начальный,
Про все дрибненько росказавъ.
Эней Іула выхваляе,
Потимъ до серця прыжымае;
Цилуетъ люблязно въ уста.
Энея серце трепетало,
Воно о сыни вищовало,
Що винъ надежда не пуста.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 59.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 2-3:

Енеєві репорт подав
Як віська ватажок начальний

рядок 7:

(Цілує в очі [уста] у п уста [і лоб]) [Цілуючи в його в уста]. Цілуєть люб'язно в уста

рядок 9:

Воно о сині предвіщало

Примітки: VI, 59.
         Частина VI стр. 59.

Ватажок — предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Віщовать віщувати — нНаперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати (СУМ-11).

Дрібно, дрібненько, дрібнесенько — те саме, що докладно — дуже повно, грунтовно, з усіма деталями; вичерпно (СУМ-11).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Лепорт — рапорт, донесення (Ш.).

Начальний — старший, головний (у певній ієрархії) (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Eyul, a wise commandant,
Reporting to Aeneas did not fail,
As being the supreme intendant,
To tell all things in great detail.
Aeneas praised his sonny as the tops,
Embraced him warmly, kissed his chops,
And felt so proud of his fine heir.
His heart was filled with happiness,
When he saw his son's snappishness,
So earnest and not devil-may-care.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іул, як камендант, грунтоўны
Энею рапарт аддаваў,
Як войска кіраўнік галоўны,
Пра ўсё дакладна расказаў.
Эней Іула выхваляе,
Да сэрца шчыра прытуляе,
Цалуецца сардэчна з ім.
За сына радасна Энею,
Бо і апору і надзею
У сыне ён адчуў сваім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

а Юл, нали е комендантин,
излиза с рапорт пред Еней,
под ред докладва — елегантен,
наперен, стегнат с портупей.
Еней изказва благодарност,
прегръща го за тая вярност,
след туй целува го в уста.
Сърцето на Еней играе,
честити сетнини вещае
със син — отмяна в старостта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da kam Julus herangeritten,
Dieser geschickte Kommandant,
Oberbefehlshaber der Kräfte,
Und gab genauesten Bericht.
Aeneas lobte überschwänglich
Den Sohn, drückte ihn an sein Herz,
Bedeckte ihn mit heißen Küssen;
Im Herzen fühlte er den Stolz
Und das Gefühl, daß seine Hoffnung
Gewiß im Sohne sich erfüllt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Julus jak komendant dzielny
Eneaszowi raport złożył
I jako wojska wódz naczelny
Z wszystkiego sprawę zdał niezgorzej.
Eneasz więc Julusa chwali,
Do serca tuli go w zapale
I czule w usta też całuje.
Bo Eneasza serce drżało,
O synu ono zwiastowało,
Że ów nadziei nie zmarnuje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иул, как комендант исправный,
Выходит из толпы вперед
И, будучи средь войска главным,
Энею рапорт отдает.
Эней Иула выхваляет,
К груди геройской прижимает,
В уста целует молодца;
Энея сердце трепетало
И, трепеща, ему вещало,
Что сын продолжит путь отца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иул, как комендант исправный,
Здесь не ударил в грязь лицом
И как начальник войска главный
Предстал перед своим отцом.
Иул Энею рапортует,
А тот в уста его целует.
Не подкачал-таки сынок!
Недаром сердце трепетало,
Надежду лестную питала,
Что из дитяти будет прок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Иул, как комендант исправный,
Энею отрапортовал,
Как войска предводитель главный,
Про все подробно рассказал.
Эней Иула выхваляет
И крепко к сердцу прижимает,
Любезно чмокнув молодца.
Энея сердце трепетало,
Оно о сыне провещало.
Что в нем надежда для отца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иул, как комендант исправный,
Энею отрапортовал
И, как начальник войска главный,
О всем подробно рассказал.
Эней Иула обнимает,
К груди с любовью прижимает,
Целует ласково в уста;
Энея сердце трепетало
И в тайной радости вещало,
Что сын ему заменой стал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že Julus komandant byl správný,
hned Aeneovi raport dal,
a že byl v práci neúnavný,
vše dopodrobna vykládal.
Aeneas Jula pochvaluje,
k srdci ho tiskne, poceluje
a velkou radost z něho má.
Vždyť osrdí trojského krále
zlou předtuchou se chvělo stále,
že se synem se neshledá.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В се врем'я Юпитер, підпивши,
З нудьги до жінки підмощавсь,
І морду на плече склонивши,
Як блазень, чмокавсь та лизавсь;
Щоб більше ж угодить коханці,
Сказав: «Дивися, як троянці
Од Турна врозтич всі летять;
Венера пас перед тобою:
Од неї краща ти собою.
До тебе всі лапки мостять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 60.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ се времья Юпытеръ пидпывшы,
Зъ нудьгы до жинкьі пидмошавсь
И морду на плече склонывшы,
Якъ блазень чмокавсь, та лызавсь;
Щобъ билше жъ угодыть коханци,
Сказавъ: «дывыся якъ Трояньци
«Одъ Турна вростычъ вси летять;
«Венера пасъ передъ тобою;
«Одъ неи краща ты собю,
«До тебе вси лапкы мостять.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 60.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Лабузнивсь жінці угодить) З нудьги до жінки підмощавсь

рядок 7:

(Біжать од Турна як зайці і тхори) Од Турна в розтіч всі летять

рядок 9:

(Як дзигою іграєш мною) (Ти) Од неї краща (од неї) ти собою

Примітки: VI, 60.
         Частина VI стр. 60.

Блазень — про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. У порівн. (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Врозтичврозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Лапки мостити — підлащуватись, підлабузнюватись (Л.).

Лизатися — цілуватися (СУМ-20).

Нудьга — у значенні: стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг (СУМ-20).

Підмоститися — сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось (СУМ-11).

Угодити — те саме, що догодити, догоджати — робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The drunken Zeus, just like a hick,
With his snout on his consort's back,
Began to passionately lick
And kiss her body like a maniac.
In order to delight his wife, he said:
"Look how the Trojan men in dread
Run like scared sheep from Turn.
And Venus can't compete with you,
You're sweeter, my cuckoo,
It's you for whom all creatures yearn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юпітэр у той час, падпіўшы,
Не выпускаў Юнону з рук
І, морду на плячо схіліўшы,
Лез цалавацца, як блазнюк;
Каб лепей дагадзіць каханцы,
Сказаў: «Ты бачыш, як Траянцы
Бягуць ад Турна хто куды,
Венера пас перад табою:
Свет захапляецца красою
Тваёй жаночай, як заўжды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Подпийнал, Юпитер тогава
седеше до жена си сврян,
напираше с уста слюнява
като сукалче запъхтян;
да угоди на свойта мила
сумтеше: „Я виж Турн как смила
троянците и тоя път!
Венера хич не е опасна,
от нея ти си по-прекрасна,
за тебе всички тук ламтят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gleichzeitig hat Zeus, schwer betrunken,
Aus Sehnsucht seine Frau bedrängt,
Legte sein Maul auf ihre Schulter
Küssend und leckend, wie ein Narr;
Um der Geliebten zu gefallen,
Sprach er: "Sieh die Trojaner an,
Wie sie vor Turnus alle fliehen,
Die Venus ist nichts gegen dich:
Du bist viel schöner noch als diese,
Jeder versucht bei dir sein Glück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Podówczas Jowisz znów podpiwszy,
Do żony z nudów się przybliżył,
Na ramię mordę położywszy,
Jak błazen cmoknął i się lizał;
By zaś ucieszyć swe kochanie,
Powiedział: "Popatrz, jak Trojanie
Precz od Turnusa uciekają,
Pasuje Wenus już przed tobą:
Ładniejsza od niej twa osoba,
Do ciebie wszyscy się zwracają.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В то время Зевс, зело подпивши,
Весь разомлев, припал к жене
И, морду на плечо склонивши,
Лизался, нежась в тишине!
И чтоб во всем ей быть любезным,
Сказал: "Гляди, головорезы
Спешат от Турна удирать;
Венера дрянь перед тобою,
Ей-ей, всех краше ты собою;
Всяк тянется тебя достать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подвыпив, мордою склонялся
К Юноне на плечо Зевес,
Как дурень, чмокался, лизался,
К супружнице со скуки лез.
«Гляди, — сказал он ей в угоду, —
Как Турн дает троянцам ходу!
Они пустились наутек.
Венера — тьфу перед тобою.
Ты дивно хороша собою!
Всяк ладит на тебя силок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юпитер в этот час, подпивши,
К жене от скуки приставал
И, морду на плечо склонивши,
Как дурень, чмокал и лизал;
Чтоб милой угодить сильнее,
«Глянь, как негодники Энея, —
Сказал, — от Турна все летят;
Венера пас перед тобою,
Ты всех красивее собою;
К тебе подбиться все хотят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В то время Зевс, подпив обильно,
От скуки к женушке пристал
И, рожу к ней склонив умильно,
Как шут, и чмокал и вздыхал.
Чтоб угодить капризной пани,
Сказал: «Смотри ты, как трояне
От Турна стали удирать.
Венера пас перед тобою,
Ты всех красивее собою,
Тебя ни с кем нельзя равнять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V tu dobu Zeus podnapilý
si přised po bok paničky
a jako panic nezletilý
mlaskal a dával hubičky.
Aby se zavděčil své paní,
řek: „Koukej, Juno, na Trojany,
jak rozprchli se před Turnem!
Miláčku, jak ti to dnes sluší,
vynikáš krásou nad Venuši;
ty, Juno, ty se líbíš všem.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Моє безсмертиє ярує,
Розкошних ласк твоїх бажа;
Тебе Олимп і світ шанує,
Юпитеру ти госпожа.
Захоч — і вродиться все зразу,
Все в світі ждеть твого приказу,
За твій смачний і ласий цмок...»
Сказавши, стиснув так Юнону,
Що трохи не скотились з трону,
А тілько Зевс набив висок.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина VI, строфа 61.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мое безсмертые яруе,
«Роскошныхь ласкъ твоихъ бажа;
«Тебе Олымпъ и свить шануе,
«Юпытеру ты госпожа;
«Захочъ, — и вродытся все зразу,
«Все въ свити ждетъ твого прыказу,
«За твій смачный и ласый цмокъ....»
Сказавшы стыснувъ такъ Юнону,
Що трохы не скотылысь съ трону,
А тилько Зевсъ набывъ высокъ.

Примітки: VI, 61.
         Частина VI стр. 61.

Бажати — прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Госпожа — у значенні повелителька — та, яка повеліває, наказує по праву своєї влади (про монархів, правителів і т. ін.) (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Ласий — дуже принадний, спокусливий (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Смачний — який дає задоволення (не про їжу) (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Цмок — те саме, що поцілунок (СУМ-11).

Ша́на — почуття поваги, що ґрунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого-, чого-небудь; пошана (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Яруватити — быть въ любовномъ возбужденіи (Г.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

My immortality is sexually excited,
It craves your sensual affection,
Olympus and the world are all delighted,
They look at you with predilection.
All that you wish - is right away,
They wait for your command each night and day,
For your delicious smack..."
And after that, he pressed her hard,
She struggled, freed herself and was unmarred,
But he himself had strained his back.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мой несмяротны лёс гаруе,
Пяшчот жадаючы тваіх;
Цябе Алімп і свет шануе,
Ты гаспадыня мар маіх.
Чакае свет твайго наказу,
Скажы — я ўсё зраблю адразу
За любых пацалункаў смак...»
Сказаўшы, сціснуў так Юнону —
Што ледзь не скінулася з трону,
А бог Зевес набіў гузак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Безсмъртието ми жадува
за твойте ласки, топлина;
светът за твойта власт ратува,
на Юпитер си ти жена.
Поискай — все едно какво е, —
и мигом то ще бъде твое;
целувката ти знойна днес...“
И тук притисна тъй Юнона,
че ха да се свлекат от трона,
но само се натърти Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich bin als Gott hoch in Erregung
Und sehne mich nach deiner Gunst;
Dich ehrt Olymp, dich ehrt die Erde,
Du bist die Herrin über Zeus.
Was du nur willst - das wird geschehen,
Die Welt befolgt deinen Befehl
Für einen Kuß von deinem Munde..."
Sagt' er und drückte sie so fest,
Daß sie vom Thron beinahe fielen
Und Zeus schlug auf mit seinem Kopf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ma nieśmiertelność aż musuje,
Rozkosznych pieszczot twych pożąda;
Świat oraz Olimp cię szanują,
Sprawujesz nad Jowiszem rządy.
Co zechcesz, to zrodzi się od razu,
A wszystko czeka na rozkazy,
Za pocałunek twój przesmaczny..."
To rzekłszy, ścisnął tak Junonę,
Że omal nie zleciała z tronu,
I skroń stłukł Zeus nieopatrzny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мое бессмертие ярится,
Я жду роскошных ласк, дрожа.
Тебе Олимп и свет дивится,
Юпитеру ты госпожа.
Захочешь — все получишь сразу,
Весь мир ждет твоего приказу,
За поцелуй твой, ангелок..."
Тут стиснул так старик Юнону,
Чуть оба не свалились с трона,
И Зевс разбил себе висок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бессмертие мое ярится,
Роскошной ласки жду, дрожа.
Олимпа и земли царица!
Юпитеру ты — госпожа.
За смачный поцелуй твой сразу
Весь мир получишь без отказу».
Вздохнув, богиню стиснул так,
Что вместе с ним сама Юнона
Едва не сковырнулась с трона,
Зевес набил себе синяк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Мое бессмертие ярится.
Роскошных ласк твоих прошу,
Тебе Олимп и мир дивится
И чтит Завеса госпожу.
Захочешь — родится все сразу;
Все в свете ждет твоих приказов,
За твой сладчайший, смачный чмок...»
Сказавши, стиснул так Юнону,
Чуть оба не скатились с трона,
А Зевс набил себе висок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мое бессмертие ярится,
Ждет пылких ласк твоих, дрожа,
Олимп и мир земной гордится
Тобой, и мне ты госпожа.
Вели — и твоему приказу
Покорный, сделаю все сразу
За твой хмельной и сладкий чмок...»
Он так пристал к ней, что Юнона
Чуть было не свалилась с трона,
А Зевс ушиб себе висок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Má nesmrtelnost rozohněná
tvé laskání chce teď a hned,
jsi přece Jupitera žena,
Olymp tě ctí i celý svět.
Jen chtěj — a za tvé políbení
se celý svět i nebe změní,
udělám pro tě všelicos...
A stiskl Juno jako blázen,
málem by s trůnu spadli na zem;
však Zeus — ten si rozbil nos.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона, козир-молодиця,
Юпитеру не піддалась;
Бо знала, що стара лисиця
На всякі штуки удалась,
Сказала: «О, очей всіх світе,
Старий олимпський єзуїте!
З медовими річми сховайсь.
Уже мене давно не любиш,
А тілько п'яний і голубиш.
Одсунься геть — не підсипайсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юнона, козырь молодыця,
Юпытеру не пиддалась;
Бо знала, що стара лысыця
На всяки штукы удалась,
Сказала: «о очей всихъ свите,
«Старый Олымпській Езуите!
«Зъ медовымы ричмы сховайсь.
«Уже мене давно не любышъ,
«А тилько пьяный и голубышъ.
«Одсунься геть — не пидсыпайсь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 62.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Юнона, (хитра козир-баба) козир-молодиця

рядок 3:

(Юпітер був стара лисиця) Бо знала, що стара лисиця

рядок 8:

(Адже) Уже мене давно не любиш

Примітки: VI, 62.
         Частина VI стр. 62.

Геть — уживається як наказ відійти від кого-, чого-небудь, покинути, залишити кого-, що-небудь (СУМ-11).

Голубити — виявляти ніжність, ласку; пестити (СУМ-20).

Єзуїт — член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса», що є найреакційнішою і найвойовничішою організацією католицької церкви (СУМ-11). Член католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса» – організації, що займалася активним упровадженням католицизму (СУМ-20). У поемі слово вжито у перносному значенні — підступна, підла, лицемірна людина (СУМ-11,20).

Козир — уживається (перев. як прикладка) на означення сміливої, спритної, гострої на язик людини (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Підсипаться — догоджати, лестити кому-небудь, прагнучи домогтися чогось, залицяючись (СУМ-11).

Стара лисиця — лукава, нещира, хитра і т. ін. людина (СУМ-20).

Сховати, сховатися — затаїтися, приховатися (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And Juno, like a brave young shrew,
Didn't let him do what he desired.
With much experience, that vixen knew
The tricks that could be fired.
She said: "Light of the world, so exquisite,
You old Olympian Jesuit!
You better hide your honeyed words!
You do not love me any more,
But when you're drunk, your passions soar!
Leave me alone! That's for the birds!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але любошчаў ад Юноны
Жаданых не дамогся бог,
Бо нораў ведала ягоны:
Зманіць і ашукаць ён мог.
Пачуў Зевес такія словы:
«Твае мядовыя прамовы
Я чула, Езуіт стары!
Ты ўжо даўно мяне не любіш,
А толькі, выпіўшы, галубіш,
Адсунься прэч і не юры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Юнона — бойка хубавица
и хитра до немай къде,
го знаеше, че е лисица —
не даде да я подведе.
Поде: „О, слънце за очите,
спри, олимпийски йезуите,
с медоточивите слова.
Отдавна ти не ме обичаш,
пиян при мене се довличаш,
махни се — остави това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch Juno, eine große Heldin,
Gab seinem Werben gar nicht nach,
Wohl wissend, wenn der Fuchs was wollte,
Hatte er jeden Trick parat.
Sie sagte: "Oh, Licht aller Augen!
Alter Jesuit des Olymp!
Laß deine honigsüßen Reden,
Du liebst mich doch schon lang nicht mehr,
Nur wenn du trinkst, dann bist du zärtlich,
Rutsch etwas weg und störe nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Junona, zuch nie mołodyca,
Tu Jowiszowi nie uległa;
Wiedziała, że lis stary w zyciu
We wszelkich sztukach jest przebiegły.
Odrzekła: "Światło oczu wszystkich,
Ty, jezuito olimpijski.
Z miodową mową to się schowaj.
Już bowiem dawno mnie nie kochasz,
Pijany tylko pieścisz trochę,
Precz odsuń się — nie podłaź znowu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Юнона — козырь-молодица,
Ее никто надуть не мог.
Юпитер, старая лисица,
Ей ведом вдоль и поперек.
"О свет очей, — она сказала, —
Олимпа старый подлипала,
Заткни медовых слов ручей!
Уж ты давно меня не любишь,
А только пьяный и голубишь,
Прочь убирайся, дуралей!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хотя на хитрости пуститься
Матерой вздумалось лисе,
Юнона, козырь-молодица,
Уловки разгадала все.
«О ты, — сказала, — светоч ярый!
О езуит Олимпа старый!
Речей медовых зря не трать.
Уже давно меня не любишь,
А только с пьяных глаз голубишь.
Не подсыпайся! Полно врать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юнона, козырь-молодица,
Юпитеру не поддалась;
Ведь знала: старая лисица
На все проделки удалась.
«О светоч всех очей, — сказала,
Олимпский старый подлипала,
Медовых слов не напевай!
Ведь ты меня давно не любишь,
И только спьяну и голубишь.
Подвинься прочь, не приставай!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Юнона — козырь-молодица,
Юпитеру не поддалась,
Поняв, что старая лисица
Пойдет на хитрости сейчас.
Сказала: «Свет вселенной, ярый
Иезуит олимпский старый,
Медовых слов не расточай;
Ведь ты меня совсем не любишь
И только с пьяных глаз голубишь,
Подальше сядь, не приставай.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Juno je ale chytrá myška
a Jupitera odmítá;
věděla, že ta stará liška
je každou falší podšitá —
řekla mu: „Že ti není líto,
jdi pryč, ty starý jezuito!
Kdopak by na tvé řeči dal!
Vím, že mě dávno nemiluješ,
jen v opici se miliskuješ...
A netlač se — jdi kousek dál!

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чого передо мной лукавиш,
Не дівочка я в двадцять літ,
І теревені-вені правиш,
Щоб тілько заморочить світ.
Нехай все буде по-твоєму;
Дай тілько Турнові моєму
Хоть трохи на світі пожить;
Щоб міг він з батьком повидаться
І перед смертю попрощаться;
Нехай — не буду більш просить».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 63.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чого передо мной лукавышъ,
«Не дивочка я въ двадцать литъ
«И теревенивени правышъ,
«Щобъ тилько заморочыть свитъ.
«Нехай все буде по твоему;
«Дай тилько Турнови моему
«Хоть трохы на свити пожыть:
«Щобъ мигъ винъ зъ батькомъ повыдаться,
«И передъ смертью попрощаться;
«Нехай — не буду билшъ просыть.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 63.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

І (що) теревені-вені правиш

рядок 4:

(І хочеш) Щоб тільки заморочить світ

рядок 8:

(Нехай хоть жизні при конці) Щоб він міг з батьком повидаться

Примітки: VI, 63.
         Частина VI стр. 63.

Лукавий — здатний на різні хитрощі або жарти (СУМ-20).

Теревені-вені — те саме, що теревені — дурниці, нісенітниці.
Теревені-вені правити — те саме, що теревені правити — а) говорити дурниці, нісенітниці; б) говорити щось незначне, несерйозне, пусте (СУМ-11).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Why do you cheat? Think who I am.
I'm not a teenage girl, and not a cherubim.
You're talking nonsense, all flim-flam,
To make my old head swim.
All right, let everything be as you desire,
But do not let my Turn expire
Too soon. Don't let him see death's door
Before he'd seen his dad,
Who would be mighty glad
To meet his son. I won't ask more."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Чаго перада мной хітруеш,
Я не дзяўчынка ў дваццаць лет,
І круціш-муціш і мудруеш,
Каб толькі замарочыць свет.
Усё хай будзе па-былому;
Дай толькі Турну дарагому
Хоць крышку на зямлі пажыць,
Каб мог да бацькі ён дабрацца,
З ім перад смерцю развітацца,
А больш — не буду я прасіць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не съм на двайсет, стига мели,
защо душата си кривиш
и дрънкаш врели-некипели,
главата ми да завъртиш.
Да стане пак по твойта воля,
аз само за едно те моля,
на Турн живот му отпусни,
с баща му да си похортуват
и пред смъртта да се сбогуват...
Ти дай — и спирам, запомни!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Weshalb bist du zu mir so tückisch,
Ich bin längst keine zwanzig mehr,
Nur um mich gänzlich zu betören
Faselst du dieses wirre Zeug.
Du sollst schon deinen Willen haben;
Doch schlag die Bitte mir nicht ab,
Laß meinen Turnus länger leben,
Damit er seinen Vater sieht
Und Abschied nimmt vor dessen Tode.
Nur dies - mehr will ich von dir nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dlaczego chytrze mnie zabawiasz,
Nie dziewczę jam dwudziestoletnie,
Koszałki i opałki prawisz,
By w głowie mi zawrócić setnie.
Niech będzie wszystko po twojemu;
Daj Turnusowi tylko menu
Na świecie chociaż trochę pożyć,
By mógł on z ojcem się zobaczyć,
Pożegnać się przed śmiercią, na czym
Przestanę, by cię nie rozsrożyć".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что там лукавить предо мною,
Я не девчонка в двадцать лет,
Зачем морочить чепухою
Богов, людей и белый свет?
Пускай все будет так, как хочешь,
Скажи лишь, что конец отсрочишь
Для Турна, дашь ему пожить,
Чтоб мог он с батькой повидаться
И перед смертью попрощаться, —
О большем не хочу просить".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Напрасно ты меня морочишь.
К чему туманить белый свет?
Как с девочкой балясы точишь!
Мне, знаешь ли, не двадцать лет.
Тебе не стану я перечить,
Но ты не позволяй увечить
Троянцам Турна моего.
С отцом он должен повидаться
И перед смертью попрощаться.
Мое желанье таково!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Зачем ты предо мной виляешь,
Я не девчонка в двадцать лет,
И зря турусы подпускаешь,
Чтоб затуманить белый свет...
Пускай по-твоему все будет,
И Турн могилы не избудет,
Но дай ему еще пожить;
Чтоб смог с отцом он повидаться
И перед смертью попрощаться;
Не буду большего просить».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К чему передо мной лукавишь,
Не девочка я в двадцать лет,
Меня ты лицемерно славишь,
Морочить лишь бы белый свет.
Пусть будет так, как ты желаешь,
Но Турну — ты мне обещаешь —
На свете дашь еще пожить,
Чтоб он с отцом мог повидаться,
С ним перед смертью попрощаться,
Не стану большего просить».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Neplatí na mne ty tvé stesky,
není mi přece dvacet let,
říkáš mi tady třesky-plesky
a balamutíš celý svět...
Ať vše je podle tvého přání;
jen pro "Turna měj slitování,
nedej ho v pospas Osudu;
ať žije ten můj neposeda,
ať před smrtí se s otcem shledá —
a víc už prosit nebudu.“

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, в Йовиша вп'ялася
І обняла за поперек,
І так натужно простяглася,
Що світ в очах обох померк.
Розм'як Зевес, як після пару,
І вижлоктив підпінка чару,
На все ізвол Юноні дав.
Юнона в котика з ним грала,
А в мишки так залескотала,
Що аж Юпитер задрімав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы въ Йовиша впьялася
И обняла за поперекъ,
И такъ натужно простяглася,
Що свитъ въ очахъ обохъ померкъ,
Розмьякъ Зевесъ якъ писля пару,
И выжлоктывъ пидпинка чару,
На все изволъ Юнони давъ.
Юнона въ котыка зъ нымъ грала,
А въ мышкы такъ залескотала,
Що ажъ Юпытеръ задримавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 64.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

І так натужно (прос) потяглася

рядок 5:

Розм'як Зевес, як після (бані) пару

рядок 7:

На все Юноні дав (ізвол). Перед «Юноні» вписано — «ізвол».

рядок 8:

(Юнона сука невгомонна) Юнона в котика з ним грала

рядок 9:

І в мишки (до того казала) так залескотала.

Примітки: VI, 64.

       Частина VI стр. 64.

Вижлоктитьвижлуктати, вижлуктити — випити багато, весь уміст чого-небудь (СУМ-20).

Залескотать залоскотати — викликати приємне збудження, насолоду; потішати (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Ізвол — дозвіл (Т.Б.).

Ко́тик — дитяча гра «в котика й мишки»: мишка втікає, котик її доганяє (С.).

Мишка — дитяча гра «в котика й мишки»: мишка втікає, котик її доганяє (С.).

Підпінок — проста горілка (Л.). Похідне утворення від пінна.

Поперек — састина спини нижче пояса (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, having uttered that in haste,
She let out lustful cries,
And sucked his mouth, embraced his waist,
The world grew dim in their lewd eyes.
Wet, as if from a bath, old Zeus,
Was soft and ready for the sake of truce
To satisfy his wife, who otherwise would weep.
He drank some booze, they played a game
"Kotyk and myshka" was it's name,
And then she tickled him to sleep.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, глянула ласкава,
Зевеса гэтак абняла
І пацягнулася так млява,
Што свет заслала ім імгла.
Размяк Зевес, нібы ад пары,
Гарэлкі выжлукціў тры чары,
На ўсё дазвол Юноне даў.
З ім у ката яна гуляла,
А ў мышкі так заказытала,
Што аж Юпітэр задрамаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И на врата му тя увисна
и цяла му се окачи,
и тъй към него се притисна,
че причерня му пред очи.
Омекна Зевс като след баня
и жулна водка, и захвана
да обещава като бог;
Юнона хубаво си знае —
на мишка и котак играе,
а става котка и мишок.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sagt' es und fiel über Zeus nieder,
Erstreckte sich quer über ihn
Mit solcher heftigen Umarmung,
Daß ihm die Welt ringsum versank.
Zeus wurde weich, wie nach dem Schwitzbad,
Und leerte einen Becher Schnaps,
Gab ihr zu allem die Erlaubnis.
Juno hat mit ihm Katz gespielt,
Hat ihn, wie eine Maus, gekitzelt,
Bis Jupiter in Schlaf versank.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu do Jowisza wraz przylgnęła,
Objęła go za krzyże śmiało,
Namiętnie tak się przeciągnęła,
Że dwojgu w oczach pociemniało.
Zmiękł Zeus jak w parowej łaźni,
Kielicha też wytrąbił raźniej,
Zezwolił jej na wszystko zaraz.
Junona w kotka się bawiła,
A w myszki tak zgłaskała miło,
Że aż zadrzemał Jowisz stary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так молвив, в муженька вцепилась,
Обняв до судорог в руках,
И с ним на лавку повалилась,
Аж свет померк у них в глазах.
Размяк Зевес, как после пару,
И, вылакав горилки чару,
На все свое согласье дал.
Юнона с ним, резвясь, играла,
Слегка подмышкой щекотала,
Так, что Юпитер задремал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сказала — и впилась в Зевеса,
За поясницу обняла,
И свет померк в очах — завеса
Обоим на глаза легла.
Размяк Зевес, как после пару,
И вылакал подпенка чару.
Ни в чем Юнону не стеснял.
Она с ним в котика играла,
А в мышки так защекотала,
Что он раскис и задремал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказав, к Юпитеру прижалась
И, обхватив его за стан,
С такой натугой распласталась,
Что свет в очах затмил туман.
Размяк Зевес, как после пару,
И, осушив горилки чару,
На все согласие ей дал.
Она с ним в котика играла,
А в мышки так защекотала,
Что наш Юпитер задремал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказав то, в муженька впилася,
К нему плотней прижала стан.
Так потянулась, разлеглася,
Что в их глазах поплыл туман.
Размяк Зевес, как после пару,
И, выглушив горилки чару,
На все жене согласье дал.
Юнона Зевса приласкала
И в голове ему искала,
Юпитер даже задремал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A k Jovišovi celým tělem
se přitiskla a stulila,
že Zeus koukal jako jelen
a horkost oba polila.
Změk Zeus jako sladké dřevo,
pro Junonu byl schopen všeho,
když vyzunk žitné notný lok.
Juno si na myšku s ním hrála
a pod paží ho polechtala,
však Zeus usnul jako žok.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Олимпськії во всяку пору
І грім пускающий їх пан
Ходили голі без зазору,
Без сорома, на кшталт циган.
Юнона, з неба увильнувши,
І гола, як долоня, бувши,
По-паруб'ячу одяглась;
Кликнувши ж в поміч Асмодея,
Взяла на себе вид Енея,
До Турна просто понеслась.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Олымпськіе во всяку пору
И гримъ пускающый ихъ панъ,
Ходылы голи безъ зазору,
Безъ сорома, на-кштальдъ цыганъ.
Юнона зъ неба увыльнувшы
И гола якъ долоня бувшы,
По парубьячу одяглась;
Клыкнувшыжъ въ помичъ Асмодея,
Взяла на себе выдъ Энея,
До Турна просто понеслась.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 65.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

(Боги олимпські, як цигане) Олимпськії по всяку пору

рядок 2:

(Як плащовати циганки) І грім пускающий їх пан

рядок 4:

(на нерозб.) Без сорома, на кшталт циган

рядок 6:

І гола, як (святая) долоня, бувши

рядки 8-9:

(І так подобилась Енею, що надягла і ту керею [на себе звявши (?) вид Енея] Призвавши ж)
Кликнувши ж в помоч Асмодея,
Взяла на себе вид Енея

Примітки: VI, 65.
         Частина VI стр. 65.

Асмодей (бібл.) — злий дух, порушник шлюбу і порушник подружньої згоди. Іноді його ім'я вживалося як одне з імен сатани (А.).

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Голий — який не має на собі одягу, без одягу; оголений (про людину) (СУМ-20).

Долоня — внутрішній бік кисті руки. Образно (СУМ-11).

Зазор, без зазору — непристойно, без сорому (Т.Б.).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

На кшталт — подібний до чого-небудь, схожий на щось; за зразком (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Сором — почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки і т. ін. Без сорома — не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ходити — гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The thunder wielding Zeus
And other gods, regardless of the weather,
Walked all around without excuse
Like Gypsies in the altogether.
Now, Juno, naked like a Turkish saint,
Came down to earth without constraint.
She put on a man's dress, and looking stern,
Took Asmodeus as an aid,
Assumed Aeneas' form in this grand masquerade
And went to see her Turn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юпітэр, уладар прыроды,
І ўсе яго багі-паны
Хадзілі голыя заўсёды,
Без сораму, як цыганы.
Юнона, з неба даўшы драла,
Касцюм хлапечы апранала,
Яна ўжо з выгляду — юнак;
Пры дапамозе Асмадэя
Ператварылася ў Энея
І шусь да Турна напрасцяк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ах, богове, богини — всички,
и гръмовержецът им сам
живеят голи-голенички
подобно цигани — без срам.
Юнона, слязля от престола,
се спусна на земята гола,
притече се на Асмодей
на помощ — и към Турн потегли,
облякла мъжки дрехи, негли
това да беше сам Еней.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Olympische und ihr Gebieter,
Der donnerspeiende Gott Zeus,
Sind jeder Zeit ganz nackt gelaufen,
Schamlos, wie das Zigeunervolk.
Als Juno aus dem Himmel stürmte,
Wie die Handfläche, völlig nackt,
Hat sie sich wie ein Mann gekleidet:
Danach rief sie Asmodej an.
Und in der Gestalt von Aeneas
Flog sie zu Turnus gradeaus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bogowie zasię olimpijscy
Z ich miotającym piorun panem
Chodzili stale nadzy wszyscy;
Bez wstydu niczym tłum Cyganów.
Junona z nieba mknąc wesoło
I będąc niczym dłoń też goła,
Młodzieńca ubiór przyodziała;
Asmodeusza zawoławszy
I Eneasza kształt przybrawszy,
Wprost do Turnusa poleciała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Олимпские в любую пору
И их громоразящий пан
Нагими шлялись без зазору,
Не глядя на высокий сан.
Юнона с неба улизнула,
На землю нагишом махнула,
Оделась парнем в тот же час,
Взяла в подмогу Асмодея,
Обличье приняла Энея
И прямо к Турну понеслась.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все олимпийцы без изъятья
И громыхающий их пан,
Нимало не стыдясь, без платья
Гуляли, на манер цыган.
Нагая, как ладонь, Юнона
Скатилась тут же с небосклона
И парубком оделась вмиг.
Призвав на помощь Асмодея,
Обличье приняла Энея,
Помчалась к Турну напрямик.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Олимпские в любую пору
И громовержец, ихний пан,
Нагими шлялись без зазору,
Без срама, на манер цыган.
Юнона с неба улизнула,
На землю телешом махнула,
Убралась парнем в тот же час;
Позвала в помощь Асмодея,
Обличье приняла Энея
И прямо к Турну понеслась.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В любую олимпийцы пору
И гром производящий пан
Ходили всюду без зазору
Нагими, на манер цыган.
Юнона, будучи нагою,
Слетела на землю такою
И, тут уж парнем нарядясь,
Призвала в помощь Асмодея,
Вмиг облик приняла Энея
И прямо к Турну понеслась.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Olympští v každé roční době
i jejich hromovládný pán
chodili nazí jako robě
docela klidně, bez zábran.
Když Juno s nebe sestoupila,
od hlavy k patě nahá byla,
i oblékla se jako kluk;
na pomoc vzala Asmodea
a změnila se na Aenea —
k Turnovi rovnou — čáry-fuk!

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді пан Турн зіло гнівився
І приступу к собі не мав,
Що у троян не поживився
І тьху Енеєві не дав.
Як ось мара в лиці Енея,
В кереї бідного Сихея,
Явилась Турна задирать:
«Ану, лиш, лицарю мізерний,
Злиденний, витязю нікчемний,
Виходь сто лих покуштовать».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тогди панъ Турнъ зило гнивывся
И прыступу къ соби не мавъ,
Що у Троянъ не пожывывся
И тьху Энееви не давъ.
Якъ-ось мара въ лыци Энея,
Въ кереи бидного Сихея
Явылась Турна задырать;
«А ну лышъ лыцарто мезерный,
«Злыденный, вытязю никчемный,
«Выходь столыхъ покуштовать.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 66.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 8:

Ану, лиш, рицарю (паршивий) мізерний

рядок 9:

Злиденний (ри) витязю нікчемний

Примітки: VI, 66.

       Частина VI стр. 66.

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Задиратьзадирати — чіпляючись до кого-небудь, заводити сварку, ображати (СУМ-20).

Зіло зело — дуже (СУМ-20).

Керея — старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Мізернийперен. Який не викликає до себе поваги; жалюгідний, нікчемний (СУМ-20).

Нікчемний — який не викликає до себе поваги; жалюгідний (СУМ-11).

Покуштувати стусанів (сто лих) — бути побитим (СУМ-11).

Сихей — чоловік Дидони, убитий її братом Пігмаліоном. Лише один раз І. Котляревський називає покійного чоловіка Дідони по імені (С.).

Сто лих — про великий клопіт, горе, неприємність і т. ін. (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn's wrath continued to boil,
He would not talk to anyone,
He did not have a chance to spoil
The foes, to scold that Trojan simpleton.
When suddenly some abomination,
Aeneas' imitation,
Appeared before him to provoke:
"Hey, you! Most miserable knight!
Come out, you, paralyzed with fright,
Come, taste my blows, you stupid bloke!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пан Турн тады якраз злаваўся
На ўсіх, нікога не прымаў —
З Энеем ён не расквітаўся,
Траянцаў не абрабаваў.
Як здань у выглядзе Энея,
У світцы беднага Сіхея,
Прыйшла, каб Турна задзіраць:
«Гэй, рыцар, ліхадзей нікчэмны,
Выходзь, мізэрны, пад'ярэмны,
Сто бед ліхіх пакаштаваць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тогава Турн от яд кипеше,
едва се в кожата побра,
че в боя пак не му вървеше
и пак Еней го изигра.
И на — не щете ли, тогава
Еней отнейде се явява
в одеждите на пан Сихей:
„Е, Хайде, рицарю мизерен,
насам, нещастнико наперен,
ела да те гости Еней!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus war eben schlechter Laune
Und ließ niemand zu sich heran,
Weil er sich gegen die Trojaner
Und den Aeneas nicht bewahrt.
Doch da erschien sie als Aeneas,
Trug vom Sychaeus das Gewand,
Und fing an mit den Stacheleien:
"Los, Turnus, miserabler Held,
Armseliger und falscher Ritter,
Geh, koste hundert Elend aus."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus zaś byt rozgniewany,
Do siebie podejść nie pozwalał,
Bo nic nie zdobył na Trojanach,
Eneszowi nie przywalił
Gdy Eneasza zjawa raźnie
Przybiegła, by Turnusa drażnić,
Odziana w płaszcz Sycheuszowy:
"A nuże, ty, rycerzu mierny,
Witeziu nędzny i mizerny,
Już wychodź stu bied zakosztować".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пан Турн тогда зело гневился,
Всех приходящих в шею гнал,
Злясь, что в бою не поживился,
Энею не накостылял.
Вдруг призрак самого Энея
В одежде бедного Сихея
Явился Турна задирать.
"А ну, — кричит, — босяк лядащий,
Никчемный, пьяница пропащий,
Гей в поле, силу попытать!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутул ужасно расходился,
Досадой был он обуян,
Несолоно хлебав, сердился —
Зачем не припугнул троян?
Вдруг призрак в облике Энея,
В плаще покойного Сихея,
Явился Турна задирать:
«Никчемный рыцарь, замухрышка!
Тебе, мозглявый витязь, крышка!
А ну-ка выйди помирать!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пан Турн тогда весьма гневился
И подступиться не давал,
Что у троян не поживился,
Бока Энею не намял.
Мара вдруг в облике Энея,
В кирее бедного Сихея
Явилась Турна задирать:
«А ну-ка! Лыцарь захудалый,
Князек никчемный, обветшалый,
Вылазь-ка долю попытать!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тогда пан Турн зело гневился,
Нельзя к нему и приступить,
Что у троян не поживился,
Не смог Энею кровь пустить.
Вдруг призрак в образе Энея,
В одежде бедного Сихея,
Явился Турна задирать:
«А ну-ка, рыцарь, пес трусливый,
Никчемный витязь, князь паршивый,
Пришел тебя я отстегать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Turn se právě hrozně zlobil
a přístup k sobě zakázal,
že u Trojanů nepochodil,
že si s ním Aeneas tak hrál.
Když hle — Aeneův přelud rovně
jde k němu v plášti Sychacově,
dráždí ho, začne se mu smát:
„Tak co, rytíři vymáchaný,
ty bohatýre pocuchaný,
pojď, dám ti hořkou ochutnat!“

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн зирк — і бачить пред собою
Присяжного свого врага,
Що так не гречі кличе к бою
І явно в труси пострига.
Осатанів і затрусився,
Холодним потом ввесь облився,
Од гніву сумно застогнав.
Напер мару — мара виляє,
Еней од Турна утікає!
І Турн вдогонку поскакав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ зыркъ, — и бачытъ предъ собою
Прысяжного свого врага,
Що такъ не гречи клыче къ бою
И явно въ трусы пострыга.
Осатанивъ и затрусывся,
Холоднымъ потомъ ввесь облывся,
Одъ гниву сумно застогнавъ.
Наперъ мару — мара выляе,
Эней одъ Турна утикае!!
И Турнъ въ догонку поскакавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 67.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 8:

(Напер зикратим на Енея) Напер мару — мара виляє

рядок 9:

(Еней) Еней од Турна утікає

Примітки: VI, 67.

       Частина VI стр. 67.

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Зирк — уживається як присудок для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь (СУМ-20).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Не ґречі — нечемно, не гречно (Ш.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Сумно — у значенні жахливо (СУМ-11).

Трус — те саме, що боягуз; страхополох (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn looked - and saw his sworn
So unappeasable and mortal foe,
Who challenged him with scorn
And called him a poltroon. Hey, whoa!
Turn, driven mad, was utterly upset,
He shook and, drenched in sweat,
Groaned sadly from that indignation.
He rushed against the vision,
But it evaded the collision.
Turn ran to catch that detestation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Перад сабою заўважае
Турн раптам ворага свайго,
Што непачціва выклікае,
Як баязліўца, ў бой яго.
Ад злосці ўвесь закалаціўся,
Халодным потам Турн абліўся,
Ад гневу сумна застагнаў.
Напёр на здань — яна віляе,
Эней ад ворага ўцякае!
Турн даганяць яго пачаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Турн гледа — ето го пред него
врага му, вечния му враг,
и на шега на бой зове го,
и май го взема за ахмак.
Вбеси се и от страх застена,
сумти от ярост, пот студена
тече от него — цял порой.
Посяга — призракът му бяга,
след него хуква Турн веднага,
ала изплъзва му се той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus blickt auf - sieht vor sich stehen
Seinen erbittert bösen Feind,
Der ihn auf unverschämte Weise
Zum Kampf ruft und als Feigling stellt.
Er wurde unbeherrscht und wütend,
Gänzlich von kaltem Schweiß bedeckt,
Vor Zorn mußte er traurig stöhnen.
Er stürzte auf den Geist - der flieht,
Aeneas läuft davon vor Turnus!
Und Turnus springt ihm sofort nach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Spojrzał Turnus i nagle widzi
Zaprzysięgłego swego wroga,
Co w bój wołając, głośno szydzi,
Zeń tchórza robi i kpi srogo.
Wnet w szał wpadł, aż się zatrząsł cały
I zimne poty go oblały,
Zajęczał smutno niesłychanie,
Popędził zjawę — zjawa znika,
Eneasz przed Turnusem zmyka!
Pojechał Turnus w pogoń za nim.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Увидел Турн перед собою
Лицо заклятого врага,
Что, измываясь, кличет к бою:
Мол, трусишь, шкура дорога!
Пан Турн, как сатана, озлился,
Холодным потом весь облился,
От гнева страшно застонал.
Теснит он призрак, тот виляет,
Стремглав от Турна удирает.
И Турн вдогонку поскакал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Присяжный враг, держась кичливо,
Донельзя Турна уязвил,
На поединок звал крикливо,
Вдобавок трусом объявил.
Пан Турн затрясся, обозлился,
Холодным потом весь облился,
Проклятье изрыгнул в ответ.
Конем на призрак напирает,
А тот вильнул и удирает.
Рутул за ним помчался вслед.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн — глядь и прямо пред собою
Врага заклятого узнал;
Тот неучтиво кликал к бою
И явно трусом обзывал;
Осатанел и разъярился,
Холодным потом весь облился,
От гнева тяжко застонал.
Припер мару — мара виляет,
Эней от Турна удирает!!
И Турн вдогонку поскакал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн — глядь и видит пред собою
Врага присяжного опять,
Но, оскорбляя бранью злою,
Его боится он, видать.
Осатанел Турн, обозлился,
Холодным потом весь облился,
От гнева даже застонал.
Напер, но призрак отступает,
Эней от Турна удирает,
И Турн вдогонку поскакал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn kouká, kdo to před ním stojí —
a vidí svého odpůrce,
jak zbabělce ho volá k boji
a zřejmě urážet ho chce.
I rozzuřil se, vzteky zavyl,
celý se chladným potem zalil —
a zlostí se až zalyká;
chce přelud chytit — ten však mizí,
Turn marně běhá za tou visí,
Aeneas stále uniká.

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Той не втече, сей не догонить,
От тілько-тілько не вшпигне;
Зикратого мечем супонить,
Та ба! мари не підстьобне.
«Та не втечеш, — кричить, — паничу!
Ось зараз я тебе підтичу,
Се не в кукли з Лависей грать;
Тебе я швидко повінчаю
І воронів потішу стаю,
Коли начнуть твій труп клювать».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Той не втече, сей не догонытъ,
Отъ тилько, тилько не вшпыгне;
Зыкратаго мечемъ супонытъ,
Та ба! мары не пидстьобне.
«Та не втечешь, крычыть, панычу!
«Ось заразъ я тебе пидтычу,
«Се не въ куклы́ зъ Лавысей грать;
«Тебе я швыдко повинчаю
«И, воронивъ потишу стаю,
«Колы начнуть твій трупъ клювать.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 68.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

Се не (з Лависей) [Дидоной] (Лависей) в кукли грать. Після «кукли» вписано — «з Лависей».

рядок 8:

(Я приберу тебе к весіллю) Тебе я швидко повінчаю

Примітки: VI, 68.
         Частина VI стр. 68.

Ворон — те саме, що крук — великий хижий птах родини воронових із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (перев. у лісі); ворон (СУМ-20).

Зикратий зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Підтикати — у значенні піддати тичка — вдарити, штурханця дати (Л.).

Супонити — шмагати, бити (СУМ-11).

Шпигатишпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although it looked that he would catch
The fugitive, but he, or it,
Was more than Sir Turn's match,
The horse's speed didn't help a bit.
He yelled: "You won't escape from me!
I'll catch you soon! You will not flee!
It's not a play with my beloved fairy queen,
I'll marry you, but not with her.
I'll give a chance each scavenger
To pick your tailbone clean."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Той не ўцячэ, Турн не дагоніць,
Вось-вось ужо злавіць гатоў,
Мячом па конскіх рэбрах звоніць,
Ды не! Знікае здань ізноў.
«Ты не ўцячэш, як ні круціся, —
Крычыць ён, — гэта не з Лавісяй
У лялькі панічу гуляць:
Цябе я хутка павянчаю
І груганоў пацешу зграю,
Калі пачнуць твой труп дзяўбаць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Уж скрива се, уж той го стига,
но вижда го едва-едва.
Замахне с меч и мига-мига,
къде ти! Призрак е това.
„Не ще избягаш, туй не ти са
безгрижните игри с Лависа,
ще те докопам тоя път;
така ще бъдете венчани,
че ще настръхнат всички врани —
трупа ти с дни ще го кълват.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der kann nicht fliehen, der nicht fangen,
Beinahe hätt' er ihn gefaßt,
Treibt das Pferd an mit seinem Schwerte,
Doch nun! Ein Trugbild fängt sich nicht.
Er schreit: "Dir werd ich's zeigen, Freundchen!
So leicht kommst du mir nicht davon.
Es ist nicht mit Lavinia spielen;
Ich richt' dir eine Hochzeit aus,
Daß es ein Schmaus wird für die Raben,
Wenn deine Leiche sie erfreut."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie umknie ów, ten nie dogoni,
I tylko, tylko co go nie dźgnie;
Powściąga nawet mieczem konia,
Lecz ba! Złej zjawy nie dosięgnie.
"Lecz nie uciekniesz już, paniczu!
Podwinę ciebie zaraz — krzyczy.
To nie Lawińcia i jej lalki;
Ja szybko ślub ci dać pośpieszę
I stado kruków tym ucieszę,
Rozdziobią twego trupa całkiem".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот-вот догонит он злодея,
Вот-вот его насквозь проткнет;
Коня Турн лупит, не жалея,
Истошным голосом орет:
"Врешь, не уйдешь! Дойму скотину!
Мечом исполосую спину!
Лависи ввек тебе не знать;
Не с ней — с могилой повенчаю
И воронов потешу стаю,
Что труп твой налетят клевать!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тот — не уйдет, сей — не догонит.
Вот-вот пырнет врага мечом!
Но в ярости ревет и стонет
Пан Турн, оставшись ни при чем.
«Ага, голубчик, удираешь?
Не в куклы с девками играешь!
Поймаю панича за чуб!
Со смертью мигом обвенчаю
И воронов потешу стаю,
Пусть расклюет она твой труп!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тот не уйдет, сей не нагонит,
Вот только-только не кольнет;
Чубарого нещадно шпорит,
Но все ж мару не подшибет.
«Не удерешь, — кричит, — поймаю
И кости все пересчитаю,
Не в куклы тут игра с княжной!
Тебя я живо обвенчаю
И воронов потешу стаю,
Что труп клевать слетится твой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тот не уйдет — сей не нагонит,
Едва-едва не полоснет,
Коня мечом своим супонит,
Но призрака все не проткнет.
«Нет, не уйдешь! — кричит лютуя, —
Сейчас тебя, панич, проткну я,
Тебе Лависи не видать,
Тебя я быстро повенчаю
И воронов потешу стаю,
Когда твой труп начнут клевать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ten nechytí, ten neuteče:
hle, teď už se mu nevyhne!
Grošáka vztekle švihá mečem,
co naplat, přelud nešvihne.
„Ha, mám tě,“ křičí udýchaný,
„hnedle ti budou zvonit hrany,
to nejsou hračky s Lavisou...
Dnes vystrojím ti zasnoubení,
havrani budou potěšeni
a po polích tě roznesou.“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мара Енеєва, примчавшись
До моря, де стояв байдак,
Нітрохи не остановлявшись
(Щоб показать великий ляк),
Стрибнула в нього, щоб спастися;
Тут без числа Турн осліпився,
Туди ж в байдак і сам стрибнув,
Щоб там з Енея поглумиться,
Убить його, мазки напиться;
Тогді б Турн первий лицар був!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мара Энеева прымчавшысь
До моря, де стоявъ байдакъ,
Ни трохы не остановлявшысь,
(Щобъ показать велыкій лякъ.)
Стрыбнула въ нього, щобъ спастыся;
Тутъ безъ чысла Турнъ ослипывся,
Тудыжъ въ байдакъ и самъ стрыбнувъ,
Щобъ тамъ зъ Энея поглумыться,
Убыть його, мазкы́ напыться;
Тогдибъ Турнъ первый лыцарь бувъ!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 69.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Мара Енеєва (прибігла) примчавшись

рядок 2:

До (річки, где) моря, где стояв байдак

рядок 3:

(Стрибнула в його як ізмогла) Нітрохи не остановлявшись

рядок 5:

Стрибнула в його, (як могла) щоб спастися

рядок 7:

Туда ж (ма мару убить) в байдак і сам стрибнув

рядок 8:

(Енея щоб убить бідняжку) Щоб там з Енея наглумиться

рядок 9:

Убить (і щоб) його, мазки напиться

Примітки: VI, 69.
         Частина VI стр. 69.

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Без числа — уживається на означення чого-небудь численного, безмежного (СУМ-11).

Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Ляк — несподіване почуття страху; переляк (СУМ-20).

Мазка — кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Мара — істота або предмет, що увижається комусь; привид, примара (СУМ-20).

Нітрохи — те саме, що ніскільки — ні в якій мірі; нітрохи, зовсім (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When that Aeneas' imitation
Had reached a boat,
It with no hesitation
(To show, or to denote
Its fear), jumped into it.
And Turn, who would not quit,
Jumped after him to fight
Aeneas there, to kill
Him and to spill
His blood, he, Turn, the foremost knight.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энея здань далей знікала,
Да мора кіравала шлях
І на байдак яна ўцякала
(Каб паказаць вялікі страх),
Каб спрат знайсці сабе жаданы,
І ўслед за ёю, ашуканы,
Скакаў, як звер, і Турн туды;
Каб там з Энея паглуміцца
Мог Турн, крыві яго напіцца,
То быў бы рыцар хоць куды!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней се втурна към морето,
че лодка бе видял пред тях,
търчеше здравата момчето
и скочи (уж го беше страх),
дано да се спаси накрая;
тук Турн се тъй главозамая,
че скочи в лодката и той,
Еней най-после да убие,
кръвчицата да му изпие,
да се превърне в пръв герой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da lief das Trugbild von Aeneas
Direkt zum Meer und zu dem Boot,
Ohne nur einmal anzuhalten,
(Zu zeigen seine große Furcht)
Und sprang hinein, um sich zu retten;
Da wurde Turnus blind vor Haß,
Und um Aeneas zu verspotten,
Sprang er auch hinterher ins Boot,
Er wollte töten, sein Hirn trinken;
Dann wäre Turnus größter Held!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Eneasza zjawa zwiawszy
Ku morzu, gdzie wciąż czółno stało,
I wcale się nie zatrzymawszy,
(By tak pokazać lęk nieśmiały),
Skoczyła w nie, by się ocalić;
I Turnus, nie przejrzawszy wcale,
Sam skoczył też do czółna prosto,
By z Eneasza tam się nakpić
I zabić, jego krwi się napić,
Największym już rycerzem zostać!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меж тем Энея призрак мчался
На берег, где челнок стоял;
Он Турну показать старался,
Что страх его великий гнал.
В челн прыгнул, будто бы спасаясь,
И Турн, погоней распаляясь,
Успел туда ж за ним вскочить,
Чтоб над Энеем поглумиться,
Чтоб вражьей кровушкой упиться
И первым рыцарем прослыть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн за призраком Энея
Пустился к морю на коне.
Противник, будто бы робея,
Вдруг очутился на челне.
Рутул к Энею в лодку прыгнул
И думал, что его настигнул.
Теперь-то можно будет всласть
Над супостатом поглумиться
И кровью вражеской упиться,
В большие храбрецы попасть!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мара Энея быстро мчалась
На берег, где причален струг,
И без оглядки удалялась,
Чтоб больший выказать испуг;
Вскочила в струг, как бы спасаясь,
И Турн, злорадством ослепляясь,
Туда за ней и сам вскочил,
Чтоб над Энеем поглумиться,
Убить его, крови напиться.
Тогда б он первый лыцарь был!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энея призрак к морю мчался,
Где челн у берега стоял,
У привязи не задержался
(Мол, Турн Энея напугал).
Когда Эней к челну пустился,
Турн лютой злобою налился
И следом в челн за ним вскочил,
Чтоб над Энеем поглумиться,
Его убить, крови напиться.
Тогда б Турн первый рыцарь был.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneův přelud běžel k moři,
kde u pobřeží bajdak byl,
lít, jako když mu hlava hoří,
a do bajdaku naskočil
(předstíral, že je vyděšený);
Turn děsným vztěkem zaslepený
na bajdak za ním jako výr,
aby moh Aeneáše lapit
a jeho krve se tam napít —
pak by byl první bohatýr!

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут вмиг байдак заворушився
І сам, одчаливши, поплив;
А Турн скрізь бігав і храбрився
І тішивсь, що врага настиг.
Таку Юнона зливши кулю,
Перевернувшися в зозулю,
Махнула в вирій напростець.
Турн глядь, аж він уже средь моря,
Трохи не луснув з серця — з горя,
Та мусив плить, де жив отець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ вмыгъ байдакъ заворушывся
И самъ одчалывшы поплывъ;
А Турнъ скризь бигавъ и храбрывся
И тишывсь, що врага настыгъ.
Таку Юнона злывшы кулю,
Перевернувшыся въ зозулю,
Махнула въ вырій напростець.
Турнъ глядь, ажъ винъ уже средь моря,
Трохы́ не луснувъ зъ серця — зъ горя,
Та мусивъ плыть, де жывъ отець.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 70.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

(А Турн там злостю розпалився) А Турн скрізь бігав і храбрився

рядок 7:

(Закукала і піднялась) [нерозб. полетом бистрим против] (Летіти) Махнути в вирій напростець

рядок 10:

Та мусив плить, где жив отець

Примітки: VI, 70.

       Частина VI стр. 70.

Байдак — великий човен, яким плавали по річках і морю (СУМ-11). Річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море (С.).

Вирій — теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи (СУМ-11).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядь — уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Злити кулю — вчинити несподіванку, фокус, хвацько обернутися (С.). Хвастаючись, говорити неправду, розповісти про що-небудь неправдоподібне (УФЛ).

Зозуля — корисний перелітний птах-самка з світло— чи бурувато-сірим оперенням; поширений у Європі і Азії; кладе яйця в чужі гнізда; живиться комахами, зокрема волохатою гусінню (СУМ-20). Зозуля, поряд з павою, вважалася священним птахом Юнони (С.).

Луснути — вкриватися тріщинами; репатися (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Навпростець, напростець — найкоротшим шляхом, не по дорозі, перев. по прямій лінії (СУМ-20).

Серцеперен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That very trice, the boat
Began to move off with the current flow,
And Turn was bragging while afloat,
That he had caught his foe.
So, Juno, having done that trick,
As a cuckoo was very quick
To fly southward so glad.
Turn, angry, realized that he
Was not where he had planned to be,
But had no choice and sailed straight to his dad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У той жа міг заварушыўся
Байдак, ад берага адплыў,
А Турн скрозь лётаў і храбрыўся,
Што ў сеці ворага злавіў.
Такую вось адліўшы кулю,
Ператварылася ў зязюлю
Юнона мараку наўздзіў.
Турн, поўны роспачы і гора,
Байдак свой бачыць сярод мора,
Які да бацькі ў госці плыў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В миг лодката се развълнува
и отдели се от брега,
а Турн подскача и ликува,
щастлив, че стигнал е врага.
А пък Юнона се обърна
на кукувица и се върна,
на топло си отиде пак.
Турн гледа — сам е сред морето,
ха да се ръгне сам в сърцето,
но стигна бащиния бряг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Boot setzte sich in Bewegung
Und schwamm dahin ganz von allein.
So wurde Turnus überglücklich,
Daß seinen Feind er hier gestellt.
Als sie den Wirrwarr angerichtet,
Nahm sie jetzt eines Kuckucks Form
Und flog auf schnellstem Weg von dannen.
Da merkte Turnus, daß er schwamm,
Und platzte beinahe vor Ärger,
Doch mußte er zum Vater ziehn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu czółno wraz się poruszyło,
Odbiwszy, w dal płynęło sobie,
A Turnus biegał, czuł się miło,
Radował się, że wroga dobiegł.
Junona figla tak spłatawszy,
Kukułki postać wnet przybrawszy,
Do ciepłej skryła się krainy.
Spostrzegł się Turnus, już na morzu,
Zezłościł się tu mocno, strwożył,
Lecz musiał, gdzie żył ojciec, płynąć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут вмиг челнок зашевелился
И сам собою вдаль поплыл;
А Турн по челноку носился,
Ликуя, что врага накрыл.
Юнона ж, обратясь в кукушку
И бросив Турнову ловушку,
Махнула напрямик в лесок.
Турн смотрит — лодка среди моря;
Едва не лопнул малый с горя,
Но сделать ничего не мог.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но сам собою по безбурным
Волнам, покинув берега,
Челнок помчался с паном Турном.
Он счастлив был загнать врага.
Наскучив этой заварушкой,
Юнона в небо шасть кукушкой.
Едва не треснул молодец,
В сердцах очнувшись среди моря.
Да что поделаешь! — и с горя
Поплыл туда, где жил отец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут сразу струг зашевелился
И сам, отчаливши, поплыл,
А Турн метался и храбрился,
Ликуя, что врага накрыл.
Юнона, взяв его на пушку,
Сама, оборотясь в кукушку,
В лазурный край махнула вмиг.
Турн — глядь, а он уже средь моря,
Поплыл, едва не лопнув с горя,
Туда, где жил отец-старик.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но челн под ним зашевелился
И сам отчалил в тот же миг,
Довольный Турн весьма храбрился
И рад был, что врага настиг.
Юнона ж вновь наколдовала,
На этот раз кукушкой стала,
Порхнула в небо напрямик.
А Турн едва не лопнул с горя,
Челнок его влек дальше в море,
Туда, где жил отец-старик.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu bajdak náhle bez pomoci
sám od břehu se odpoutal;
Turn jásal, že má soka v moci
a zuřivě se na něj hnal.
Tu Juno žežulkou se stala,
odlétla pryč a zakukala
posměšně z dálky na něho.
Turn zuří — kouká — panebože! —
vždyť bajdak je už vprostřed moře
a domů k otci veze ho.

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона з Турном як шутила,
Еней про теє ні гу-гу;
Бо на його туман пустила,
Що був невидим нікому;
І сам нікого тож не бачив,
Но послі, як прозрів, кулачив
Рутулян і других врагів:
Убив Лутага, Лавза, Орсу,
Парфену, Палму витер ворсу,
Згубив багацько ватажків.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юнона зъ Турномъ якъ шутыла
Эней про тее ни гугу;
Бо на його туманъ пустыла,
Що бувъ невыдымъ ни кому;
И самъ никого тожъ не бачывъ,
Но посли якъ прозривъ, кулачывъ
Рутулянъ, и другыхъ врагивъ:
Убывъ Лутага, Лавза, Орсу,
Парөену, Палму вытеръ ворсу,
Згубывъ багацько ватажкивъ.

Примітки: VI, 71.

       Частина VI стр. 71.

Багацько — те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Ватажок — предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

Витерти ворсу — нашкодити, датися в знаки (збити пику) (Л.); Побити, жорстоко покарати когось (УФЛ).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Згубити, губити — знищувати кого-, що-небудь, призводити до загибелі (СУМ-20).

Кулачити, кулакувати — бити кулаками.

Лавз — етруський герой, син етруського тирана Мезентія (А.); союзник Турна.

Лутаг — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм — прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Орс — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм — прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Палм — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм - прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Парфен — за Котляревським — рутулець або їх союзник, вбитий Енеєм; за Вергилієм — прихильник Енея, вбитий Мезентієм або його соратниками (А.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Juno was so bantering with Turn,
Aeneas wasn't aware
That she had made that stern
Man imperceptible like air..
And he did not see anyone, alack!
But when he had his eyesight back,
He killed Rutulians and many other foes:
He slew Lutak, and Lous, and Ors,
And Palm as well became a corse,
The number of those killed was gross.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юнона з Турна жарт чыніла,
Але Эней не знаў аб тым;
Бо на яго туман пусціла,
І князь не бачны быў зусім;
І сам не бачыў ён нікога,
А як стаў бачыць, дык такога
Кіраўнікам варожым даў
Эней мячом славутым чосу:
Лаўзе, Парфену, Пальму, Орсу;
Знішчаў усіх, хто ні трапляў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дорде глумеше се Юнона,
Еней му бе като в мъгла,
че щом слетя от небосклона,
мъгли над стана му разля;
невидим, но и той не види,
след туй видяха бол убити —
рутули, свои: пан Ород,
Латаг и Лауз, в кръв прострени,
и Палм посечен, и Партений —
погубил бе бая народ.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Daß Juno so mit Turnus spaßte,
Da von wußte Aeneas nichts.
Er war umhüllt von einer Wolke,
So daß man gar nichts von ihm sah;
Auch er hat niemanden gesehen,
Als er die Sicht erneut gewann,
Begann er wieder sich zu schlagen:
Brachte Lutagus, Lausus um,
Auch Orsus, Palmus und Parphenus;
Recht viele Krieger kamen um.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Że tak Junona żartowała,
Eneasz nic nie wiedział zgoła;
Bo mgłę na niego napuszczała,
By nie widziano go dokoła;
I sam nie widział też nikogo,
Lecz kiedy przejrzał, tłamsił wrogów,
Rutulów jak też różnych innych:
Orsesa zabił, Lutagusa,
Parteniusza oraz Palmusa,
Watażków wielu pobił słynnych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока Юнона так шутила,
Эней об этом и не знал;
Она его в тумане скрыла —
Для всех он невидимкой стал;
И сам ни зги не видел, злился,
Потом, прозрев, за меч схватился
И кинулся крушить врагов;
Убил он Лавза и Лутага,
Парфена уложил бродяга,
Немало посшибал голов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юнона славно пошутила
И Турну пулю отлила,
На всех туману напустила,
Глаза Энею отвела.
Он был как в шапке-невидимке,
И плавал взор его, как в дымке.
Но, сызнова прозрев, Эней
Пришиб Лутага, Лавза; Орсу,
Парфену, Палму сбавил форсу,
Сгубил немало силачей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока Юнона так шутила,
Эней об этом ни гу-гу —
Его туманом окружила,
Чтоб был невидимым врагу
И сам бы никого не видел, —
Но после, как прозрел, в обиде
Дубасить снова стал врагов:
Пришиб Лутага, Левза, Орсу,
Парфену, Палму задал чесу,
Сгубил немало вожаков.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О том, как с Турном подшутила
Юнона, пан Эней не знал,
Она его в тумане скрыла,
И он для всех невидим стал;
И сам он был слепым в тумане,
Прозрев, стал вновь в рутульском стане
Разить бесчисленных врагов:
Убил Лутага, Лавза, Орса,
Парфен, Палм стали жертвой морса,
Убил он многих вожаков.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas neměl ani zdání,
co dělá Juno Turnovi,
neb přikryla ho znenadání
šedivým mrakem husté mhy.
Však sotva prohléd z této pasti,
hned popad meč a už to mastí,
jako když chroupe cukroví;
Lutaga zabil, Lausa, Orsu
i Parthenovi řádil v torsu
a sedřel kůži Palmovi.

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мезентій, ватажок тирренський,
Одважно дуже підступив
І закричав по-бусурменськи,
Що тілько пан Еней і жив!
«Виходь! — кричить, — тичка подмімо
Нікого в поміч не просімо,
Годящі парні: ти і я;
Ану!» — і сильно так стовкнулись,
Що трохи в'язи не звихнулись,
Мезентій же упав з коня.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мезентій ватажокъ Тырренській
Одважно дуже пидступывъ
И закрычавъ по бусурменски,
Що тилько панъ Эней и жывъ!
«Выходь! крычытъ, тычка подмимо,
«Никого въ помичъ не просимо,
«Годящи парни: ты — и я;
«А ну!» и сыльно такъ стовкнулысь,
Що трохы вьязы не звыхнулысь,
Мезентій же упавъ зъ коня.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 72.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Мезентій (Герц [Герцог]) ватажок тирренський

рядок 9:

Що трохи (сторч не перевернулись) в'язи не звихнулись

Примітки: VI, 72.
         Частина VI стр. 72.

Ватажок — предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

В'язи — тильна частина шиї; шийні хребці (СУМ-20).

Звихнутися — зміститися в суглобі при падінні, ударі і т. ін. (про кістки) (СУМ-11).

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Тирренці — етруски (С.).

Тичок — те саме, що стусан (див.). Тичка подути (множ. тичка подмімо) — помірятися силою з ким-небудь (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The daring chief, Mesent, the one
Who knew no fear,
Yelled in Mohammedan
When he came near:
"Come out! Let's fight!
Let's demonstrate our might!
The two brave knights, indeed!
Let's start!" They clashed
So forcefully, their clenched teeth gnashed,
Mesent fell down from his wild steed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мізэнцій, правадыр вайсковы,
Тырэнскай раці кіраўнік,
Энея зваў на бой суровы,
Узняўшы несусветны крык.
«Выходзь, — крычаў, — скручу я рогі
Табе адзін, без дапамогі,
Што трэба хлопцы — ты і я:
А ну! А ну!» — і ў час сутычкі
Мізэнцій, як камар ад пстрычкі,
Зляцеў з гарачага каня.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Мезенций — главатар тиренски —
пристъпи смел и горделив
и разпищя се по махленски,
че само пан Еней е жив!
„Излез — крещи му с бяс, — от чужда
подкрепа вече няма нужда,
достатъчни сме ти и аз.
Насам!“ — и тъй си налетяха,
че дъбовете разлюляха,
Мезенций просна се в несвяст.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mezentius, Fürst von Tirana,
Näherte sich mit sehr viel Mut,
Und in der Sprache der Barbaren
Schrie er, daß Herr Aeneas lebt!
"Komm - schreit er - messen wir die Kräfte,
Daß niemand uns zu Hilfe eilt,
Nur du un dich! Wir sind doch Helden!
Los!" - Und sie fielen über sich,
Daß beiden ihre Sehnen schwollen,
Mezentius stürzte vom Pferd.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mezencjusz wódz, tyrreńskiej dziczy —
Odważnie pchał się przed młodzieżą,
Po bisurmańsku tak zaryczał,
Że tylko pan Eneasz zdzierżył!
"Już wychodź, — krzyczy, — siły zmierzmy,
Pomocy żadnej tu nie bierzmy,
My obaj godni siebie przecie;
Więc nuże!" — i tak się zderzyli,
Że omal karków nie skręcili,
Mezencjusz zasię z konia zleciał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мезентий — атаман тирренский —
К Энею храбро подступил
И сразу поднял крик вселенский,
Что только, мол, Эней и жил.
"Вперед! — кричит. — Готовься к бою,
Лихие парни мы с тобою,
Нам в помощь не нужны друзья.
А ну!" И вот враги столкнулись,
Да так, что панцыри погнулись,
Мезентий же упал с коня.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Под самый городок троянский
Мезентий нагло подступал
И выкликал по-басурмански,
Что, дескать, пан Эней пропал!
«Давай, — кричит, — на ровном месте
С тобой сойдемся честь по чести,
Как двое стоящих парней!»
Столкнулись так, что от усилья
Рванулись, хрустнув, сухожилья.
Врага с коня спихнул Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мезентий, вожачок тирренский,
Весьма отважно подступил
И крикнул зло по-иноверски,
Что только-де Эней и жил.
«Вылазь, — кричит, — с тобой побьемся,
Мы без подмоги обойдемся,
Лихие парни: ты и я!
А ну!» И сильно так столкнулись,
Едва их шеи не свихнулись,
Мезентий же слетел с коня.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мезентий, был то вождь тирренский,
Отважно очень поступил,
Кричал он и ругался мерзко,
Что, мол, Эней свое отжил.
«Эй, выходи! — кричал. — Побьемся,
Без их подмоги обойдемся,
Лихие парни: ты и я,
А ну!» — и сильно так столкнулись,
У них чуть шеи не свернулись,
Мезентий же упал с коня.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mesentius, tyrrhenský vládce,
na smělé klání zprudka šel
a na Aenea stručně, krátce
po busurmansku zakřičel:
„Tak pojď a chop se dřevce, hochu,
teď zahrajem si spolu trochu,
jsme správní kluci — ty a já!
Tak šup!“ a do sebe se dali,
div že jim svaly nepraskaly;
Mesentius spad ze sedla.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, не милуя чванливих,
В Мезентія всадив палаш;
Дух вискочив в словах лайливих,
Пішов до чорта на шабаш.
Еней побідой утішався,
Зо всіми добре частовався,
Олимпським жертви закурив.
Пили до ночі та гуляли
І п'яні спати полягали,
Еней був п'яний, єлє жив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней не мылуя чванлывыхъ,
Въ Мезентія всадывъ палашъ;
Духъ выскочывъ въ словахъ лайлывыхъ,
Пишовъ до чорта на шабашъ.
Эней побидой утишався,
Со всимы добре частовався,
Олымпськымъ жертвы закурывъ.
Пылы до ночи, та гулялы
И пьяни спаты полягалы,
Эней бувъ пъяный еле жывъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 73.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Ме) В Мезентія всадив палаш

рядок 8:

Пили до ночі да гуляли

рядок 10:

Еней (напив) був п'яний, єлє жив

Примітки: VI, 73.
         Частина VI стр. 73.

Всадити — із силою встромляти холодну зброю в кого-, що-небудь (СУМ-20).

Дух вискочив — умер, загинув хтось (СУМ-11).

Закурити — почати диміти, виділяти дим або ароматичну речовину; задиміти (СУМ-20).

Єлє ледве — майже непомітно або нечутно; слабо (СУМ-11,20).

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Шабаш — за середньовічними повір'ями нічне збіговисько відьом, чортів, чаклунів і т. ін., яке супроводжується диким розгулом. Піти до чорта на шабаш — загинути (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas hated those who boast.
He drove his broadsword into him,
Whose soul flew out, the filthy ghost,
And went to join the devils' Sanhedrim.
The victory had pleased Aeneas very much,
He celebrated it with his whole clutch,
And offered the Olympians their due.
The party lasted till late night,
And then they slept until daylight.
Although Aeneas drank much, he was like new.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, што не любіў пыхлівых,
Ў Мізэнція ўсадзіў палаш:
Дух выскачыў са слоў крыклівых,
Пайшоў да д'яблаў на шабаш.
Эней быў перамозе рады,
І частаваў свае атрады,
І сам пад мухаю хадзіў.
Багам прыносілі ахвяры,
Агні шугалі аж да хмары,
Траянскі стан гуляў і піў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней наръга с меч Мезенций
и в него с яд го завъртя;
душата с нейните претенции
по дяволите отлетя.
Еней със своите акрани
след туй направиха курбани
и попируваха добре.
Гуляха до среднощ и пяха,
пияни паднаха, заспаха;
Еней за малко да умре.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte kein Erbarmen
Für Stolze und so stieß er zu;
Sein Geist entwischte bei den Worten
Und flog zum Teufel zum Sabbat.
Da war Aeneas voller Freude,
Trank mit den Freunden auf den Sieg
Und gab Olympischen ein Opfer.
Sie feierten bis in die Nacht
Und legten sich besoffen schlafen,
Aeneas war schon ganz geschafft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, niszcząc wciąż chełpliwych,
Pałaszem machnął Mezencjusza;
Wyrwawszy się wśród słów swarliwych,
Na diabli szabas poszła dusza.
Eneasz z tego się radował,
Wspaniale wszystkich tu częstował
I bogom też ofiary spalił.
Do nocy aż, hulali, pili,
Pijani spać się położyli.
Eneasz się na trupa zalał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, не милуя чванливых,
В Мезентия всадил палаш;
Дух, выскочив меж слов бранчливых,
Пошел к нечистым на шабаш.
Эней победой величался,
С друзьями славно угощался,
Олимпу жертвы воскурив.
До ночи пили и гуляли,
Вповалку спьяну кучей спали,
Эней с горилки был чуть жив.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пощады не давая чванным,
Всадил в Мезентия палаш,
И дух его со словом бранным
Пустился к черту на шабаш.
Эней победой утешался,
С дружиной славно угощался,
Зевеса жертвой ублажив.
До поздней ночи пьянство длилось,
И всё троянство с ног валилось.
Эней и сам был еле жив.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, не милуя чванливых,
В Мезентия всадил палаш;
Дух выскочил в словах бранчивых,
Пустился к черту на шабаш.
Эней победой утешался,
Со всеми знатно угощался,
Олимпу жертвы воскурив.
До ночи пили, веселились
И спать хмельные завалились.
Эней был пьяный — еле жив.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, чванливым не прощая,
Всадил в Мезентия палаш,
Дух, с крепкой бранью отлетая,
Подался к черту на шабаш.
Эней победой возгордился,
Винцом со всеми угостился,
Олимпу жертвы задымил.
До ночи пили, веселились,
Под лавкой спать расположились,
Эней совсем лишился сил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas hned se chopil díla,
když Mesentius k zemi kles;
s kletbou mu duše vyskočila
a lítla k čertu na šábes.
Aeneas vítězství pak slavil,
se všemi pil, dobře se bavil,
oběti bohům zapálil;
až do půlnoci mazal deku,
a když šel spát, tak nemoh s fleku,
byl napůl mrtvý, jak se zpil.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже світовая зірниця
Була на небі, як п'ятак,
Або пшенишна варяниця,
І небо рділося, мов мак.
Еней троянців в гурт ззиває
І з смутним видом об'являє,
Що мертвих треба поховать;
Щоб зараз принялися дружно,
Братерськи і єдинодушно,
Троян убитих зволікать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 74.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже свитовая зирныця
Була на неби якъ пьятакъ,
Або пшенышна варяныця,
И небо рдилося мовъ макъ.
Эней Трояньцивъ въ гуртъ сзывае
И смутнымъ выдомъ объявляе,
Що мертвыхъ треба поховать;
Щобъ заразъ прынялыся дружно,
Братерски и едынодушно
Троянъ убытыхь зволикать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 74.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(Ввійшла на небо) Була на небі як п'ятак

рядок 4:

І небо рділося, (як) мов мак

Примітки: VI, 74.

       Частина VI стр. 74.

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Варениця, варяниця — круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для вареників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варениками (Г.). Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, який іноді варять і без начинки (СУМ-11).

Зволікати — волочачи, тягнучи, збирати в одне місце (СУМ-11).

Зірниця — яскраве освітлення горизонту перед сходом і відразу після заходу сонця; зоря (СУМ-20).

Поховати — здійснити похоронний обряд; погребти (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The morning star was in the sky quite low,
Big as a five-cent piece, indeed,
Like some boiled round wheat dough.
The firmament was strewn with poppy seed.
Aeneas told his warriors
That their killed friends, so glorious,
Must be interred with dignity and grace.
They all should with a single heart
Together take a part
In getting the dead to one place.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо світальная заранка
Была на небе, як пятак
Альбо кружочак абаранка,
І неба расцвіло, як мак.
Эней байцоў сваіх склікае
І ім з тугою абвяшчае,
Што трэба мёртвых пахаваць;
Каб зараз жа ўзяліся дружна,
Сям'ёй братэрскай, аднадушна
Забітых з поля прыбіраць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В небето будната зорница
показа се като петак,
не — като зърно във паница:
и сводът пламна като мак.
Еней троянците строява
и с мрачен вид им съобщава,
че мъртвите ще почетат,
и пояснява, че е нужно
по братски всички и задружно
убитите да погребат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Morgenstern erschien am Himmel
Und war, wie eine Münze, rund
Und so groß, wie ein Weizenfladen,
Wie Mohn, wurde der Himmel rot.
Aeneas mahnte die Trojaner,
Mit einem schmerzhaften Gesicht,
Daß Tote man begraben müsse.
Sie sollen, brüderlich vereint,
Alle getöteten Trojaner
Einsammeln für das Totenfest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jutrzenka już na niebie śliczna
Jak duży piątak wyglądała,
Czy jak pierożek też pszeniczny,
I jak mak niebo czerwieniało.
Eneasz Trojan przywołuje,
Że smutną twarzą oznajmuje,
Że martwych już pochować trzeba;
By zaraz wzięli się usilnie
I po bratersku, jednomyślnie
Zabitych Trojan ściągać, grzebać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Рассветная звезда в окошко
Уже виднелась, как пятак
Или пшеничная лепешка,
И небо рделось, точно мак.
Эней уже троян сзывает
И с хмурым видом объявляет,
Что время мертвых погребать,
Чтоб все, обычаю послушны,
По-братски и единодушно
Шли трупы на костры таскать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж заряница не с полушку
Светилась в небе, а с пятак
Или с пшеничную галушку,
И небо рдело, словно мак.
Анхизов сын созвал громаду
И молвил: «Нужно по обряду
Нам упокоить мертвецов.
Пускай возьмутся все трояне
По-братски, дружно с поля брани
Таскать убитых удальцов».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже звезда рассвета стала
С лепешку в небе иль с пятак,
Заря поутру засияла,
Зарделось небо, словно мак.
Эней троянцев в круг сзывает
И с хмурым видом объявляет,
Что мертвых надо погребать,
Что все должны, принявшись дружно,
По-братски и единодушно
Побитых ратников стаскать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда же в низеньком окошке
Сверкнуло солнце, как пятак
Или пшеничная лепешка,
И небо рдело, словно мак,
Эней троянцев созывает
И с грустным видом объявляет,
Что надо мертвых погребать,
Сказал, что на рассвете нужно
По-братски и единодушно
Троян убитых подбирать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jitřenka už jak pěťák byla
a rozehnala noční mrak;
jak knedlík byla celá bílá
a nebe zrudlo jako mák.
Aeneas Trojské svolává si
a s tváří truchlivou jim hlásí,
že mrtvé nutno pochovat;
že je to třeba provést vzorně
a jednomyslně i svorně
se do sbírání padlých dát.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім Мезентія доспіхи
На пень високий насадив,
І се робив не для потіхи,
А Марса щоб удоволив.
Шишак, панцир і меч булатний;
Спис з прапором, щит дуже знатний;
І пень, мов лицар, в збруї був.
Тогді до війська обернувся,
Прокашлявся і раз смаркнувся,
І річ таку їм уджигнув:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ Мезентія доспихы
На пень высокый насадывъ,
И се робывъ не для потихы,
А Марса щобъ удоволывъ.
Шышакъ, панцырь и мечъ булатный,
Спысъ съ прапоромъ, щытъ дуже знатный:
И пень, мовъ лыцарь, въ збруи бувъ.
Тогди до війська обернувся,
Прокашлявся и разъ смаркнувся,
И ричъ таку имъ уджыгнувъ:

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 75.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

(А сам) Потім Мезентія доспіхи

рядок 2:

(Велів на тичку) На пень високий насади(ть

рядок 4:

А Марса (сим) щоб удоволи(ть

рядок 5:

Шишак, панцир (булатну саблю) і меч булатний

рядок 8:

(Потім) І тут до віська обернувся

Примітки: VI, 75.
         Частина VI стр. 75.

Булат — високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею (СУМ-20).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Доспіхи — те саме, що обладунок — бойове спорядження воїна в давнину (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Марс — бог війни, син Юпітера і Юнони. Існує міф про любовний зв'язок Марса і Афродіти/Венери (А.). За римською міфологією, — бог війни, має дещо спільне з Аресом — грецької міфології. Особливо ця спорідненість виявляється в «Енеїді» Вергілія, який перебував під впливом «Іліади» і «Одіссеї» Гомера. Як і у Гомера, Арес, Марс і Венера сприяють троянцям (Ш.).

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Насадити — настромлювати, начіплювати на що-небудь (СУМ-20).

Спис — холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Уджигнути — зробити, сказати, влаштувати щось незвичайне (СУМ-11).

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка) (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Thereafter, he had sat Mesent
Upon a tall tree trunk.
It certainly was meant
To please god Mars, the Drunk.
He hung a helmet, coat of mail, a sword of steel,
A spear with flag, a shield with great appeal
Upon the trunk, which looked like some armed knight.
Then turning to the host, he scratched his head,
Coughed once, blew out his nose and said
These words that sounded right:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля Мізэнція даспехі
На пень высокі ён напяў,
І гэтае не для пацехі
Рабіў, а Марсу дагаджаў.
Кальчугу, шчыт і меч булатны;
На дрэўку сцяг і панцыр знатны —
І пень як рыцар выглядаў.
Тады да войска ён звярнуўся,
Раз кашлянуў і раз смаркнуўся,
І слова гэткае сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Доспехите на пан Мезенций
на кол надяват — не за фарс,
не за това, че са зевзеци,
а пак да угодят на Марс.
И шлем, и меч, и панцир бранен,
и пряпорец, и щит стоманен —
и его рицар горд пред вас.
Еней пред всички се изсекна,
изкашля се, след туй отекна
суровият му дрезгав глас:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann setzte er in aller Eile
Mezentius auf einen Pfahl,
Er machte dies nicht zum Vergnügen,
Sondern als Gabe für den Mars.
Ein Helm, ein Schwert und eine Rüstung,
Lanze mit Flagge und ein Schild, -
Und schon ward aus dem Pfahl ein Ritter.
Dann wandte er sich an sein Heer,
Nachdem er sich geschneuzt, geräuspert,
Und machte folgenden Diskurs:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A zbroję tę Mezencjusza,
Na pień wysoki sam nasadził,
Nie po to, by się chełpić, puszyć,
Lecz by Marsowi tym podkadzić.
Wbił szyszak, pancerz, miecz stalowy;
Z chorągwią pikę, tarczę nową;
I niczym rycerz pień stał w zbroi.
Eneasz zwrócił się do wojska,
Odkaszlnął, smarknął też po swojsku
I taką mowę im wykroił:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом Мезентия доспехи
На пень высокий насадил —
Не то чтоб для своей потехи,
А Марса этим ублажил.
Шишак надел и меч булатный,
Копье и щит работы знатной.
Пень рыцарем одет стоял.
Тогда к войскам он обернулся,
Прокашлялся, разок сморкнулся
И речь такую откатал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней Мезентия доспехи
На пень высокий насадил,
Но, видит бог, не для потехи:
Он Марсу этим угодил.
Пень выглядел как рыцарь знатный:
Шишак и панцирь, щит булатный,
Копье с флажком и тяжкий меч.
Эней прокашлялся, сморкнулся,
К своей дружине обернулся
И выпалил такую речь:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И стал в Мезентия доспехи
Высокий пнище обряжать;
Он делал то не для потехи,
А чтобы Марса ублажать.
Шишак надел и меч булатный;
Копье и панцирь, щит презнатный
В доспехах пень, как лыцарь был.
Эней к троянцам обернулся,
Прокашлялся, разок сморкнулся
И речь такую отхватил:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он взял Мезентия доспехи,
На пень высокий насадил,
То сделал он не для потехи,
Но чтобы Марс доволен был;
Шишак пристроил, панцирь знатный,
Копье, и щит, и меч булатный, —
В доспехах пень, как рыцарь, был.
Потом он к войску повернулся,
Прокашлялся, разок сморкнулся
И речь такую отмочил:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mesentiovo oblečení
pak nasadil na suchý kmen,
však ne pro svoje potěšení,
to aby Mars byl spokojen.
Meč, helmu, pancíř umně rytý,
štít proslulý a znamenitý —
a z pařezu se rytíř stal.
Pak na vojáky zrak svůj upřel,
odkašlal — hlučně nos si utřel —
a pak k nim takhle promlouval:

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Козацтво! лицарі! трояне!
Храбруйте! наша, бач, бере;
Оце опудало погане
Латинів город одіпре.
Но перше чим начнем ми битись,
Для мертвих треба потрудитись,
Зробить їх душам упокой;
Імення лицарів прославить,
Палланта к батькові одправить,
Що наложив тут головой».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 76.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Козацьство! лыцари! Трояне!
«Храбруйте! наша, бачъ, бере;
«Отсе опудало погане,
«Латынивъ городъ одипре.
«Но перше чимъ начнемъ мы бытысь,
«Для мертвыхъ треба потрудытысь,
«Зробыть ихъ душамъ упокой;
«Имення лыцаривъ прославыть,
«Палланта къ батькови одправыть,
«Що наложывъ тутъ головой.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 76.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 2-4:

(Храбруйте, добру вість скажу
Чрез се опудало погане

К
[в] Латину путь вам покажу)
Храбруйте! Наша, бач, бере,
(І)Отсе опудало погане
Латинів город одіпре

рядок 8:

(А также храброго Палланта) [і храбрих] Імення рицарів прославить

Примітки: VI, 76.
         Частина VI стр. 76.

Зробити упокій душам — поховати, молитися за покійного, поминати його і т. ін. (СУМ-20).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Імення — особиста назва людини, що дається їй після народження (СУМ-20).

Наша бере — ми перемагаємо (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Упокой (упокій) зробитиупокоювати — у релігійних уявленнях – давати кому-небудь вічний спочинок (про Бога, смерть) (СУМ-11).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Brave Kozaks! Trojans! Knights!
Continue to fight! We are victorious!
This ugly Latin scarecrow has no rights,
It'll be rejected as notorious.
But first, before we start to fight,
We must accomplish what is right
To every fallen hero's soul.
Their dear names must be glorified,
The corpse of Pallant, his dad's pride,
Must be sent home in an aureole."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Казацтва! Рыцарства святое!
Траянцы! Слухайце мяне:
Нам гэта пудзіла лясное
Лацінцаў горад адамкне.
Але раней, чым іх мы здужым,
Забітым воінам паслужым,
Дадзім іх душам супакой;
Імёны рыцараў уславім,
Паланта ў родны дом адправім,
Ён тут загінуў, як герой».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Троянци, рицари, казаци,
не се плашете, с нас е Зевс!
Това плашило с царски знаци
града ще ни отвори днес.
Но с меч врага преди да стрижем,
за мъртвите да се погрижим,
да сподобием с упокой,
с прослава всеки наш побратим;
Палант у тях да го изпратим —
за нас остави кости той.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Kosaken, Ritter und Trojaner!
Kämpft mutig! Wir sind jetzt am Zug;
Bestimmt jagt diese Vogelscheuche
Alle Latiner von der Stadt.
Bevor wir in den Kampf uns stürzen,
Verrichten wir noch eine Pflicht:
Die Toten würdig zu bestatten.
Den toten Rittern gebührt Ruhm,
Und Pallant, der den Tod gefunden,
Wird seinem Vater überführt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Kozactwo! Woje! Trojańczycy!
Odważni bądźcie! Zwyciężamy;
A to straszydło, wstrętna nicość,
W Latynów gród otworzy bramy.
Lecz wpierw, nim znów zaczniemy walczyć,
Przysługę martwym trza wyświadczyć,
Ich dusze wszystkie uspokoić;
Imiona cnych rycerzy sławić,
Pallasa ojcu zaś odprawić,
Choć tutaj złożył głowę swoją".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Трояне! Лыцари! Казаки!
Мужайтесь! Наша, вишь, берет;
Вот это чучело нам всякий
Латинский город отопрет.
Но прежде чем начнем мы биться,
Для мертвых надо потрудиться,
Чтоб души их нашли покой;
Погибших лыцарей прославить,
Палланта к батьке переправить,
Что лег здесь буйной головой".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Герои! Казаки! Трояне!
Храбритесь! Наша, слышь, берет!
Поганый сей чурбан заране
Латинский град нам отопрет.
Но, прежде чем начнете биться,
Для мертвых нужно потрудиться;
Палланта, павшего в бою,
Эвандру бедному отправить
И поименно всех прославить,
Кто смелость выказал свою».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Казаки! Лыцари! Троянцы!
Держитесь! Наша, вишь, берет;
Вот это пугало нам, братцы,
Латинский город отопрет,
Но прежде, чем начнем мы биться,
Для мертвых надо потрудиться
И помянуть за упокой.
Погибших лыцарей прославить,
К отцу Палланта переправить,
Что лег здесь буйной головой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Казаки! Рыцари! Трояне!
Храбритесь, наша ведь берет!
Вот это чучело в бурьяне
Латинов город отопрет.
Но прежде, чем начнем мы биться,
Для мертвых нужно потрудиться,
Их душам сделать упокой;
Погибших воинов прославить,
Палланта труп отцу отправить,
Он пал в сраженье как герой».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Kozáctvo! Panstvo! Trojský lide!
Vizte: ten hnusný strašák zde,
až naše správná chvilka přijde,
nám latinský hrad otevře.
Však dříve než se začnem bíti,
je nutno padlé uložiti
a dopřát jejich duším klid;
vzdát drahým mrtvým hold a slávu
a toho, jenž tu složil hlavu,
Pallanta, k otci dopravit.“

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
  
9
10

За сим пішов в курінь просторий,
Де труп царевича лежав,
Над ним аркадський підкоморий
Любистком мухи обганяв.
Троянські плакси тут ридали,
Як на завійницю кричали,
Еней зарюмав басом сам:
«Гай, гай! - сказав, - ув'яв мій гайстер!
Який то був до бою майстер.
Угодно, бачу, так богам!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымъ пишовъ въ куринь просторый,
Де трупъ царевыча лежавъ;
Надъ нымъ Аркадській Пидкоморый
Любысткомъ мухы обганявъ.
Трояньски плаксы тутъ рыдалы,
Якъ на завійныцю крычалы,
Эней зарюмавъ басомъ самъ:
«Га! гай ! сказавъ, увьявъ мій гайстеръ!
«Якый то бувъ до бою майстеръ.
«Угодно, бачу, такъ богамъ!»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 77.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Где труп царевича лежав

рядок 8:

(Тут сумний галас учинився) Гай! гай! — сказав, — ув'яв (наш) мій гайстер

рядок 10:

Угодно, (видно), бачу, так богам

Примітки: VI, 77.

       Частина VI стр. 77.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гай — уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Гайстер — чорногуз, лелека. У поемі вживається у значенні гайстра — айстра.

Завійниця — те саме, що завійна, завіна — різкий пекучий біль у грудях або животі (СУМ-20).

Зарюмати — почати рюмати; заплакати (СУМ-20).

Курінь — житло козаків, що складали таку частину війська (СУМ-20).

Лукавий — грішний, нечестивий (СУМ-20).

Любисток — багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовують у народній медицині (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Підкоморій — у старій Росії і на Україні — суддя, який займався межуванням володінь. У феодальній Польщі — двірський сановник (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He went into the Kozaks' building,
In which the Prince's remains lay.
An officer was wielding
A branch to keep the flies away.
The Trojan weepers were lamenting,
As though a colic was tormenting
Them so. Aeneas' bass voice, too, was heard:
"Oh, well," he boomed, "so drooped my aster.
In battle he was such a master!
The gods' decree can't be deterred."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пайшоў ён потым да каморы,
Дзе труп царэвіча ляжаў,
З яго аркадскі Падкаморый
Галінкай чорных мух зганяў.
Над ім у горкія хвіліны
Няўцешна плакалі жанчыны,
Эней зарумзаў басам сам.
«Ты быў, — сказаў ён, — майстар бою!
Мы больш не ўбачымся з табою.
Так зажадалася багам!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А след това отиде в трема —
трупът на княза беше там,
пазвант аркадски с хризантема
разгонваше мухите сам.
А оплаквачките троянски
като под нож пищяха кански;
Еней прогъгна, свел чело:
„Ах, ах, увяхна мой гергине,
бе майстор в боя, но отнине
угодно богу тъй било!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann ging er in die weite Halle,
Wo man den Prinzen aufgebahrt,
Von dem ein Kämmerer der Arkadier
Fliegen mit einem Zweig vertrieb.
Über ihm weinten die Trojaner
Und jammerten in ihrem Schmerz,
Aeneas rief mit tiefer Stimme:
"Hei, hei! Mein Aster ist verblüht!
Was war er für ein Meisterkämpfer.
Doch dies war göttlicher Beschluß."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wszedł do kurenia obszernego,
Gdzie królewicza trup był złożon,
Lubczykiem muchy spędzał z niego
Sam arkadyjski podkomorzy.
Trojańskie płaczki tu szlochały,
I jak na pożar już krzyczały,
Eneasz basem sam zaryczał:
"Niestety! — rzekł. — Mój uwiądł aster!
A jaki był do boju majster.
Bogowie tak, ja widzę, życzą!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Затем пошел в курень просторный,
Где труп царевича лежал.
Над ним аркадский подкоморий
Мух длинной веткой отгонял,
И плакальщицы так рыдали,
Как будто животом страдали;
Эней запричитал и сам:
"Увы, увы! Угас он, братцы,
А уж на что был мастер драться;
Угодно, вижу, так богам!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней в курень подался вскоре,
Где труп царевича лежал.
Вздыхал аркадский подкоморий
И мух любистком отгонял.
Троянские здесь плаксы были
И, как от боли в брюхе, выли.
Эней разрюмился и сам:
«Эхма, увял мой цветик мака!
То был недюжинный рубака.
Видать, угодно так богам!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом пошел в курень просторный,
Где труп царевича лежал
И мух аркадский чин придворный
Над ним любистком отгонял.
Троянцев плаксы зарыдали,
Как будто рези их хватали;
Эней зарюмил басом сам:
«Эх-ма! Увял цветок наш, братцы,
Какой же мастер был подраться;
Угодно, вижу, так богам!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом вошел в курень просторный,
Где труп царевича лежал,
Над ним аркадийский придворный
Махал любистком, мух гонял.
А плакальщицы так ревели,
Что животы у них болели,
Эней заплакал басом сам..
«Ай, ай! — сказал. — Увял мой гайстер,
Какой в сраженье был он мастер,
Угодно, значит, так богам».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak vešel v síň, kde svíce hoří —
tam leží princ — žel, třikrát žel! —
nad ním arkadský podkomoří
laskavcem mouchy odháněl.
Plačky tu závodily v štkaní,
jako by měly ujímání,
vtom zahřměl Aeneášův bas:
„Achich, ach, zvadla hvězda moje!
Jaký to býval mistr boje...
Chtěli to bozi, proto zhas!“

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Звелів носилки з верболозу
І з очерету балдахин
Зготовить тіла для виносу,
Щоб в них Паллант, Евандрів син,
Вельможна, панськая персона
Явилася перед Плутона
Не як абиякий харпак.
Жінки покійника обмили,
Нове обрання наложили,
Запхнули за щоку п'ятак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Звеливъ носылкы зъ верболозу,
И зъ очерету балдахынъ
Зготовыть тила для выносу,
Щобъ въ ныхъ Паллантъ Эвандривъ сынъ,
Вельможна, паньськая персона
Явылася передъ Плутона,
Не якъ абыякый харпакъ.
Жинкы покійныка обмылы,
Нове обрання наложылы,
Запхнулы за щоку пъятакъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 78.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-4:

(Носилки принесли лозови
І з очерету балдахин,
І як зовсім були готови,
Тогді Паллант, Евандрів син
)
Звелів носилки з верболозу
І з очерету балдахин
Зготовить тіла для виносу,
Щоб в них Паллант, Евандрів син

рядок 5:

(нерозб.) Вельможна, храбрая персона

рядок 8:

(баби) Жінки покійника обмили

рядок 10:

(Вложили) Запхнули за щоку п'ятак

Примітки: VI, 78.

       Частина VI стр. 78.

Абиякий — будь-який, звичайний, нічим не примітний (СУМ-20).

Балдахин — накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін. (СУМ-20).

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Верболіз — високий кущ або невелике дерево родини вербових із довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Обрання убрання (вбрання) — сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг (СУМ-11).

Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Харпак — бідняк, злидар (СУМ-11).

Запхнули за щоку п'ятак.
У статті невідомого автора про українські похоронні обряди і повір'я в журналі «Киевская старина» читаємо: «Що стосується монети, то інколи її вкладають в рот покійникові за ліву щоку, а інколи зав'язують в платок і кладуть за пазуху, теж з лівого боку. Відносно мети цього обряду я там чув (у селі Краснопілля в десяти верстах від Коропа. — О.С.), між іншим від людини грамотної, буквальне повторення класичного вірування, що вона потрібна для плати за переїзд через річку на паромі» (К.с. — 1890. — Т. 30. — Кн. 8. — С. 332-333) (С.). За античними віруваннями, душі померлих повинні платить Харону за переправку через Стікс і тому мерцям клали в рот монету (Д.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They laid the body of Evander's son
Upon a litter made to be transported,
As it behooved that paragon,
Back home. It had to be escorted
By higher-ups. He was expected to appear
Before god Pluto in his belvedere
Not as a miserable freak.
The women gave him a good rinse,
They dressed him neatly like a prince
And put a five-cent piece behind his cheek.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зрабіць насілкі з вербалозу
Сказаў, з чароту — балдахін,
І каб у ім, ахвяра лёсу,
З'явіўся ён, Эвандра сын,
Палант, вяльможная персона,
У царства вечнае Плутона,
Адзеты так — не як вахлак
Жанкі яго абмылі пела,
Ва ўбранне новае адзелі,
Запхнулі за шчаку пятак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Носилка яка от върбина
и лек тръстиков балдахин
приготвиха за исполина —
Палант, Евандровия син,
велможа, царствена персона —
та тъй да иде при Плутона,
не като някакъв голтак.
Жени покойника измиха
с премени нови го стъкмиха
и на очите — по петак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Weidenzweigen eine Trage
Und einen Baldachin aus Schilf
Ließ er für die Grablegung bauen,
Damit Pallant, Evandrus1 Sohn,
Vor Pluton nicht als armer Schlucker,
Sondern als hoher Herr erscheint.
Die Frauen haben ihn gewaschen,
Zogen ihm neue Kleider an
Und legten ihm auch eine Münze
In seinen Mund, nach altem Brauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał nosze spleść wierzbowe,
Baldachim z trzciny zwić wspaniale,
Na wynos ciaia przygotować,
By syn Ewandra na nich, Pallas,
Wielmożna, pańska ta persona,
Zjawiła się już przed Plutonem
Lecz godniej niźli byle zucha.
Kobiety trupa wraz obmyły,
Ubranie nowe nałożyły,
Piątaka wpchnęły za pazuchę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом велел носилки сделать
И тростниковый балдахин
Для обескровленного тела,
Чтоб в них Паллант, Эвандров сын,
Ясновельможная персона,
В чертоги адские Плутона
Явился бы не как чумак.
Бабенки мертвого обмыли,
В кафтанец чистый нарядили,
За щеку сунули пятак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сплели носилки из ракиты
И камышовый балдахин,
Чтоб наш покойник родовитый,
Единственный Эвандров сын,
Явился ко двору Плутона
Как пан, как знатная персона,
А не задрипанный голяк.
Палланта женщины обмыли,
По-праздничному нарядили,
Заткнули за щеку пятак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сплели носилки из лозины
И камышовый балдахин,
Чтоб после горестной кончины
На них Паллант, Эвандров сын
Вельможный, панская персона,
Явился б во дворец Плутона
Не как какой-нибудь вахлак.
И бабы мертвого обмыли,
В одежды новые срядили.
Пихнули за щеку пятак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Велел из лоз носилки сделать
И камышовый балдахин,
Для выноса в дорогу тела,
Дабы Паллант, Эвандра сын,
Наследник, царская персона,
Предстал перед лицом Плутона
Не как какой-нибудь варнак.
Палланта женщины обмыли,
В одежде новой положили,
За щеку сунули пятак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nosítka z proutí kázal zrobit
a rákosový baldachýn,
aby měl Pallas pěkný pobyt,
aby Evandrův slavný syn,
persona panská, starobylá,
se před Plutonem objevila
ne jako trhan nějaký.
A pak ho ženy umývaly,
do nových šatů oblékaly,
do úst mu daly pěťáky.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як все уже було готово,
Тогді якийсь їх филозоп
Хотів сказать надгробне слово,
Та збився і почухав лоб;
Сказав: «Се мертвий і не дишеть,
Не видить, то єсть, і не слишить,
Єй, єй! уви! он мертв, амінь!»
Народ від річі умилився
І гірко-гірко прослезився
І мурмотав: «Паноче, згинь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ все уже було готово,
Тогди якыйсь ихъ фылозопъ
Хотивъ сказать надгробне слово,
Та збывся и почухавъ лобъ;
Сказавъ: «Се мертвый и не дышетъ,
«Не выдытъ, то есть и не слышытъ,
«Ей, Ей! увы! онъ мертвъ, аминь!»
Народъ видъ ричи умылывся
И гирько — гирько прослезывся,
И мурмотавъ: паноче згьшь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 79.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Тогді (троянський) соборний протопоп

рядок 3:

Сказать надгробне (вкратці) слово. Перед «сказать» вписано — «хотів».

рядок 8:

Народ од річі умилився

рядок 10:

І мурмотав: (амінь, амінь) «Паноче, згинь»

Примітки: VI, 79.

       Частина VI стр. 79.

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Згинутти, ізгинути — стати невидимим, нечутним, сховатися, зникнути (СУМ-20).

Мурмотати — говорити тихо, невиразно (СУМ-20).

Панотець — священик, піп (СУМ-11).

Почухати лоб — задуматися, не знаючи, що робити, як вийти із скрутного становища (СУМ-11).

Филозоп філозоф — учень передостаннього класу духовної семінарії (СУМ-11). Филозоп — тобто бурсак, студент вищого, останнього, класу (з дворічним, інколи трирічним строком навчання) в духовних школах. Іван франко до примовки «фільозоф: обутий, а сліди босі за ним» дає таку примітку: «В давніх школах студенти двох найвищих клас... Такі філософи дуже часто не кінчали науки, пускалися на мандрівку, робилися дяками або писарями, бували іноді душею корчемних компаній, які забавлялися своїми фіглями, але при тім бували також предметом насміху для багатших господарів» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 250) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When everything was done and ready,
A priest stood up to give a speech appropriate
To the occasion, but he got unsteady,
Forgot his words and scratched his pate.
He said: "This fellow is not hale,
He does not see, he doesn't inhale.
Yes, verily, indeed, he's dead, Amen!"
Some folks were moved and cried,
But those dissatisfied
Were murmuring: "Drop dead, priest, in your den!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ўжо ўсё было гатова,
Філосаф нейкі стаў на троп,
Хацеў сказаць над мёртвым слова,
Ды збіўся і пачухаў лоб;
Прамовіў: «Ён не варухнецца,
Не дыхае, заціхла сэрца,
Бо мёртвы ён! Гэй, гэй, амін!»
Народ ад слоў тых нечакана
Стаў слёзы ліць замілавана
І мармытаць: «Няшчасны сын».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Когато всичко бе готово,
семинаристче-философ
довтаса за надгробно слово.
Почеса се и бе готов:
„Мъртвец не диша — замъдрува, —
не вижда, значи и не чува,
мъртвец, уви, е тоя мъж.
Амин! Народът хич не чака,
а взе, че жално се разплака,
профъфли: „Господинчо, къш!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als alles fertig hergerichtet,
Da tauchte auf ein Philosoph,
Um eine Grabrede zu halten,
Doch er verlor den Faden bald,
Bekratzte sich und sprach: "Der Tote
Atmet nicht, sieht nicht, hört auch nicht,
Ach! Jammer! Er ist tot und Amen!"
Ganz tief gerührt wurde das Volk,
Vergoß vor Schmerz bittere Tränen
Und murmelte: "Herr, steig empor."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wszystko było już gotowe,
Filozof jakiś poczuł zapał,
Chciał palnąć mowę pogrzebową,
Lecz stracił wątek i łeb drapał;
Rzekł: "Oto martwy i nie dyszy,
Nie widzi, to jest i nie słyszy,
Ech, ech! niestety! Zmarł i amen!"
Rozczulił się tą mową naród,
Łez arcygorzkich wylał parę,
Mamrotał: "Ojcze, zgiń" czasami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все было к выносу готово,
Когда философ пожелал
Надгробное отгрохать слово, —
Но сбился, темя почесал
И молвил: "Труп как есть не дышит,
Не видит то есть и не слышит.
Ох, ох! Увы! Он мертв! Аминь!"
Народ той речью умилился,
И горько-горько прослезился,
И бормотал: "Нечистый, сгинь!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Когда уж было всё готово,
Пришел соборный протопоп.
Надгробное начавши слово,
Он сбился и в затылке скреб.
Сказал: «Покойник сей не дышит,
Не видит, стало быть, не слышит.
Ей-ей! Увы! Он мертв, аминь!»
Народ премного умилился,
Растрогался и прослезился,
Забормотал: «Пан отче, сгинь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда же было все готово,
Философ некий пожелал
Надгробное промолвить слово.
Но сбился, лоб свой почесал,
Сказал: «Се мертвый и не дышит,
Не видит, то есть, и не слышит,
Ей-ей! Увы, он мертв, аминь!»
Народ той речью умилился
И горько-горько прослезился,
И бормотал: «Пан-отче, сгинь».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как было все уже готово,
Тогда какой-то филозоп
Хотел сказать над гробом слово,
Но сбился вдруг и сморщил лоб;
Сказал: «Се мертвый и не дышит,
Не видит, то есть, и не слышит,
Ей, ей, увы, он мертв, аминь!»
Народ той речью умилился,
И горько, горько прослезился,
И бормотал: «Ох, батя, сгинь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak přišel se zlomenou svící
nějaký jejich filosof,
však poplet všechno, co chtěl říci,
a zmoh se jenom na pár slov:
„Toť mrtvý, achich, nevidí už,
dodýchal, ouvej, neslyší už,
je mrtvý... amen! Lide, viz“
Lid řečí tou byl dojat brzy
a hořce, hořce ronil slzy
a brumlal: „Velebníčku, zmiz!“

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім Палланта покадили,
К носилкам винесли надвір;
Під балдахином положили,
Еней тут убивавсь без мір.
Накривши гарним покривалом,
Либонь, тим самим одіялом,
Що од Дидони взяв Еней;
Взмостили воїни на плечі
І помаленьку, по-старечи
Несли в містечко Паллантей.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ Палланта покадылы,
Къ носылкамъ вынеслы на двиръ;
Пидъ балдахыномъ положылы,
Эней тутъ убывавсь безъ миръ.
Накрывшы гарнымъ покрываломъ,
Лыбонь тымъ самымъ одіяломь,
Що одъ Дидоны взявъ Эней;
Взмостылы воины на плечи
И помаленьку, постаречи
Неслы въ мистечко Паллантей.(*)

(*) Паллантей, столица царя Эвандра.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 80.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(І винесли із куреня) К носилкам винесли надвір

рядок 5:

Покривши гарним покривалом

рядок 8:

(Взяли поденщ...) Взмостили воїни на плечі

Примітки: VI, 80.

       Частина VI стр. 80.

Балдахин — накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін. (СУМ-20).

Гарний — приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін.; красивий (СУМ-11).

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Либонь: 1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть (СУМ-20).

Паллант — італійський герой, син аркадського царя Евандра.

Паллантей — столица царя Эвандра (К.).

Покадити — обкурити ладаном або іншими пахучими речовинами махаючи кадилом під час церковного обряду (СУМ-11) (у даному випадку під час прощання з покійником).

Убиватися — впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when his body was well censed,
They carried him outside, the precious treasure,
And laid him underneath the baldaquin, the reverenced
Prince Pallant. Aeneas was despairing beyond measure.
They put upon the corse a pretty spread,
That once was on Queen Dido's bed.
The soldiers carried the renown,
Heroic Prince, - their saunter was not hurried -
Home, where he would be buried
In Pallantey, his native town.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля вакол яго кадзілі,
Пасля выносілі яго
На двор, пад балдахін лажылі.
Як сябра лепшага свайго
Накрыў Паланта перад брамай,
Напэўна, коўдраю той самай,
Што ад Дзідоны ўзяў, Эней;
Героя ўскінулі на плечы,
А следам неслі зброю, рэчы
Аж у сталіцу Палантэй?.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй Палант го прекадиха,
изнесоха го на ръце,
под балдахина го укриха;
Еней, с разкъсано сърце,
покри го с ценно покривало —
Дидониното одеяло,
задигнал и го бе Еней.
На рамо войните го взеха
и бавно, старчески поеха
за към градеца Палантей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem sie Pallant Weihrauch streuten,
Hatten sie ihn in Prozession
Unter den Baldachin gebettet,
Aeneas wurde höchst aktiv.
Er deckte ihn mit einem Mantel,
Wahrscheinlich war es das Gewand,
Welches er noch von Dido hatte.
Dann hoben ihn Soldaten auf
Und trugen ihn auf ihren Schultern
Nach Pallanteum, seiner Stadt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pallasa potem okadzono,
Ku noszom zniósłszy na podwórze;
Pod baldachimem położono,
Eneasz się w rozpaczy nurzał.
Nakrywszy ciało piękną kapą,
Tym kocem, co Eneasz złapał,
Gdy u Dydony popasł nieźle,
Włożyli woje na ramiona
I niczym starcy wolno w stronę
Gdzie Pallanteum gród stał, nieśli

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом над мертвым покадили
И вынесли его во двор,
Под балдахином положили;
Блеснул слезой Энея взор.
Покрыв добротным покрывалом, —
Кажись, тем самым одеялом,
Что от Дидоны взял Эней, —
Взвалили паныча на плечи
И понесли его далече,
В аркадский город Паллантей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Палланту покадив, чин чином
Беднягу вынесли на двор;
Его узрев под балдахином,
Эней рыдал и очи тер.
Усопшему на покрывало
Пошло Дидоны одеяло —
Сынка Анхизова трофей.
Носилки взгромоздив на плечи,
Тащились воины далече —
К Эвандру, в город Паллантей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом Палланту покадили,
Во двор к носилкам отнеся,
Под балдахином положили,
Эней слезами облился.
Накрыв хорошим покрывалом,—
Кажись, тем самым одеялом,
Что у Дидоны взял Эней,—
Взмостили воина на плечи
И потихоньку в путь далече
Пустились в город Паллантей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом над мертвым покадили,
К носилкам вынесли во двор,
Под балдахином положили,
Эней глаза руками тер.
Накрыли также покрывалом,
Возможно, тем же одеялом,
Что у Дидоны взял Эней.
Носилки воины подняли,
По-стариковски пошагали
Тихонько в город Паллантей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak kadidlem jej obkouřili
a vynesli ven ze síně,
pod baldachýnem uložili —
Aeneas trpěl nesmírně.
Pak přikryli ho dečkou měkkou,
patrně asi toutéž dekou,
již Aeneas Didoně vzal —
i vyzvedli ho na ramena
a do městečka Pallantea
se smutný průvod ubíral.

 

80а

 
Видання 1842 р. та варіанти і різночитання

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 80а.

Автограф уривка шостої частини (Б):

До друкованого тексту ця строфа не ввійшла.

рядки 1-10:

(За ним ведуть коня Еоона
З заводу Чорбинського був
)

За ним (ведуть) вели коня Еоона,
В заводі Чорби сей сплодивсь.
На йому чорная попона
Була, здавалось, кінь журивсь.
Кругом аркадяне, тирряне,
Тевкряне і другі миряне
Шли, смутно голови склонив;
Ацест — покойного наставник,
Як перед волостю ісправник,
Насилу човгав — єлє жив

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як вибрались на чисте поле,
Еней з покійником прощавсь,
Сказав: «О жизнь! бурливе море,
Хто цілий на тобі оставсь.
Прости, приятелю любезний,
Оддячу я за вид сей слезний,
І Турн получить з баришком».
Потім Палланту уклонився,
Облобизав і прослезився,
Додому почвалав тишком.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ выбралысь на чысте поле,
Эней зъ покійныкомъ прощавсь,
Сказавъ: «о жызнь! бурлыве море,
«Хто цилый на тоби оставсь?
«Просты пріятелю любезный,
«Отдячу я за выдъ сей слезный
«И Турнъ получытъ зъ барышкомъ.»
Потимъ Палланту уклонывся,
Облобызавъ и прослезывся,
До дому почвалавъ тышкомь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 81.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Еней (з по) з покойником прощавсь

рядок 4:

(Щаслив, хто плавать не пускавсь) Хто цілий на тобі оставсь

рядок 7:

(Од) Турн(а іспрошу одвіт) получить з баришком. Перед «Турн» вписано — «І».

рядок 8:

(І в город [лагер] підтюпцем пустився) Потім Палланту уклонився

рядок 9:

(Поціловав) Облобизав і прослезився

рядок 10:

(Пішов до лагеря) Додому почвалав (шажком) тишком

Примітки: VI, 81.
         Частина VI стр. 81.

Бариш — прибуток від торгівлі або перепродажу // Взагалі всяка вигода, прибуток (СУМ-11).

Госпо́да — домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Оддячить віддячувати — мститися кому-небудь за вчинене зло, неприємність (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Почвалати чвалати — іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Слезний слізний — пов'язаний із стражданнями, горем (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when they reached the open plain,
Aeneas took leave of the dead.
"Oh fife, you stormy sea! Who can remain
Immortal?" So Aeneas said.
"Forgive me, my dear friend,
But I'll avenge your early end,
And Turn will get his due from me!"
Then he bowed low,
Kissed him and, overtook by woe,
Went homeward quietly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як выбраліся на прасторы,
Выказваў свой апошні жаль
Эней наш: «У жыццёвым моры
Хто не загінуў сярод хваль?
Бывай, таварыш мой прыязны,
За гэты выгляд твой няшчасны,
Турн атрымае з барышом».
Пасля Паланту пакланіўся,
Пацалаваў і праслязіўся,
Дадому падыбаў пяшком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Край градските врати горчиво
Еней с мъртвеца се прости:
„Живот, живот, море бурливо,
кого си пощадило ти!
Прости, приятелю любезни,
соленичко ще му излезне
на Турн за тия сълзи днес...“
Наведе се и го прегърна,
и го целуна, па се върна,
отиде си у тях злочест.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie auf freies Feld gelangten,
Sagte Aeneas zum Geleit:
"O Leben! Du See voller Stürme,
Wer blieb auf deinen Wogen ganz?
Mein allerliebster Freund, verzeihe,
Vergelten werd' ich deinen Tod
Und Turnus wird mit Zins bezahlen."
Verneigte sich vor Pallant tief,
Küßt' ihn zum Abschied unter Tranen
Und schlenderte nach Haus zurück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy się znaleźli na przestworzu,
Eneasz żegnał nieboszczyka,
Rzekł: "Życie! Burzliwe morze,
Kto cało twoich bied unika?
I wybacz, drogi przyjacielu,
Ten smutny widok pomszczę śmiele,
Turnusa z lichwą już uraczę".
I przed Pallasem się ukłonił,
Ucałowawszy go łzę ronił.
Do domu powlókł się cichaczem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, едва лишь вышли в поле,
Эней, над трупом наклонясь,
Сказал: "О, жизнь бурней, чем море,
И гибнет в ней и раб и князь.
Прости-прощай, дружок любезный,
Я отомщу рукой железной,
И Турн получит с барышом".
Потом Палланту поклонился,
Облобызал и прослезился
И к городу побрел шажком.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И в чистом поле, на просторе,
Эней простился с мертвецом,
Сказав: «Бурливо жизни море!
Вольно играть ему пловцом.
Прощай, приятель задушевный!
За нынешний твой вид плачевный
Рутулу я воздам с лихвой».
Палланту низко поклонился,
Облобызав его, пустился
Домой с поникшей головой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как выбрались во чисто поле,
Эней прощаться с мертвым стал,
Сказал: «О жизни бурной море,
И кто в нем только не пропал?
Прости, приятель мой болезный,
Я отомщу за вид твой слезный,
И Турн получит с барышом».
Потом Палланту поклонился,
Облобызал и прослезился,
И к дому поплелся тишком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, как только вышли в поле,
Промолвил, провожая прах:
«О жизнь! Бурливое ты море,
Кто уцелел в твоих волнах?
Прощай, приятель, спи спокойно,
Я отомщу врагам достойно,
А Турн получит с барышком».
Эней Палланту поклонился,
Поцеловал и прослезился,
Да и пошел домой пешком.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když byli v poli plném hoře,
Aeneas loučil se a lkal:
„Ó živote, bouřlivé moře,
proč Pallas v tobě ztroskotal?
Můj příteli, uslyšíš brzy,
jak se jim pomstím za ty slzy
a Turna pošlu do pekel.“
Potom se před Pallantem sklonil,
zlíbal ho, štkal a slzy ronil —
pak domů těžce šel a šel.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

К господі тілько що вернувся
Наш смутний лицар, пан Еней,
Уже в присінках і наткнувся
На присланих к нему гостей:
Були посли се од Латина,
І всі асесорського чина,
Один армейський копитан;
Сей скрізь по світу волочився,
І по-фригійську научився,
В посольстві був як драгоман.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Къ госпо́ди тилько що вернувся
Нашъ смутный лыцарь панъ Эней,
Уже въ прысинкахъ и наткнувся
На прысланныхъ къ нему гостей:
Булы послы се одъ Латына,
И вси Ассесорьского чына,
Одынъ армейській копытанъ;
Сей скризь по свиту волочывся
И по Фрыгійську научывся,
Въ посольстви бувъ якъ драгоманъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 82.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

Один армейський капитан.

рядок 9:

І по (лідіську) фригійську научився

Примітки: VI, 82.

       Частина VI стр. 82.

Асесорський чин — тобто згідно з «Табелем про ранги», введеного Петром І для всіх, хто перебував на державній цивільній і воєнній службі, чин колежського асесора. «Табель про ранги» поділяв усіх чиновників на чотирнадцять класів, від найнижчого (колежського регістратора) до найвищого (у цивільній службі — канцлера, у воєнній — генерал-фельдмаршала). Колежський асесор, рахуючи від найвищого, — восьмий клас, у армії йому відповідав чин капітана. Для основної маси служилого люду, який, згідно з положенням того ж «Табеля», починав службу з найнижчого щабля, чин колежського асесора був вершиною кар'єри. Вище піднімалися одиниці. Це були якраз ті винятки, що підтверджують правило. Піднявшись до восьмого класу, одержували потомствене дворянство (було ще особисте дворянство) (С.).

Волочитися — постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити (СУМ-11).

Драгоман — перекладач, тлумач при посольстві, при дипломатичній місії або в переговорах (Ш.). У первісному значенні: перекладач при посольстві, дипломатичній місії, також гінець у дипломатичних справах; потім – просто гінець, посильний (С.).

Копитан — капітан (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Присінки — прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни (СУМ-11).

Скрізь — уточнення певного місця, визначеного іменником (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When our sad Aeneas came
Back home, he found
Some visitors of fame
Inside. What for? His wonder was profound.
They were king Latin's specialists,
In diplomatic matters strategists.
One was a famous commentator,
Who, being in the military,
Learned well some Phrygian vocabulary,
And was for others a translator.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо назад дамоў вярнуўся
Наш сумны рыцар, пан Эней,
Калі на ганку ён наткнуўся
Неспадзявана на гасцей:
То пасланцы цара Лаціна,
Паслы асэсарскага чына,
Адзін армейскі афіцэр,
Які па свеце валачыўся,
Фрэгійскай мове навучыўся,
Быў перакладчыкам цяпер.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не бе си влязъл още в двора
Еней с навъсено чело,
видя пристигналите хора;
посолство от Латин дошло:
решил бе цар Латин да прати
асесори за делегати
с един армейски капитан.
Той скитал из земи чужбински
и знаеше освен латински
фригийски — бил е драгоман.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er im Hause angekommen,
Aeneas, der trauernde Held,
Da traf er bereits im Vorraum
Die Gäste, die man ihm geschickt:
Dies waren Boten von Latinus,
Nur Assessoren von Beruf,
Mit armenischem Kapitano;
Er hat die ganze Welt bereist,
Auch phrygisch lernte er zu sprechen
Und war für sie der Dragoman.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A gdy Eneasz nasz co tylko
Powrócił tam wciąż bez radości,
W przedsionku natknął się na kilku
Tu jakichś doń wysłanych gości:
To Latynusa posły byli,
Asesorami się mienili,
A jeden z nich był kapitanem;
Ten wszędzie się po świecie włóczył
I po frygijsku się nauczył,
W poselstwie był za dragomana.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот едва домой вернулся
Наш грустный лыцарь пан Эней,
Ан, глядь, уже в сенях наткнулся
На присланных к нему гостей:
То прибрели послы Латина,
Мужи асессорского чина;
Один армейский капитан,
Что век по свету волочился
И по-фригийски научился, —
В посольстве том был драгоман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Во власти грустных размышлений
К себе вернулся пан Эней,
И только что ввалился в сени,
Как натолкнулся на гостей.
Пришли послы царя Латина,
Все сплошь — асессорского чина;
Один — армейский капитан;
Он век по свету волочился
И по-фригийски научился.
В посольстве был он драгоман.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Лишь с проводов домой вернулся
Наш грустный лыцарь, пан Эней,
То прямо в сенцах и наткнулся
На присланных к нему гостей:
Послы то были от Латина,
И все асессорского чина;
Один армейский капитан,
Что век по свету волочился
И по-фригийски научился,
В посольстве том был драгоман.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда к себе домой вернулся
Печальный рыцарь, пан Эней,
То у крылечка натолкнулся
На неожиданных гостей;
Послы то были от Латина,
И все асессорского чина,
Один армейский капитан.
По всем он странам волочился
И по-фригийски научился,
В посольстве был он драгоман.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když přišel domů unavený
náš smutný rytíř Aeneas,
čekalo na něj překvapení:
už v předsíni mu nesli vzkaz
vyslanci latinského dvora,
všichni v hodnosti asesora
a jeden štábní poručík;
ten frygijsky znal trochu z dětství,
tak si ho vzalo vyslanectví,
kde sloužil jako tlumočník.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинець старший по породі
К Енею рацію начав,
І в нашім, значить, переводі
Буцімто ось він що сказав:
«Не ворог, хто уже дублений,
Не супостат, чий труп нікчемний
На полі без душі лежить.
Позволь тіла убитой рати,
Як водиться, землі предати;
Нехай князь милость сю явить».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 83.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынець старшій по породи
Къ Энею рацію начавъ,
И въ нашимъ значытъ переводи,
Буцимъ-то ось винъ що сказавъ:
«Не ворогъ, хто уже дубленный,
«Не супостатъ, чый трупъ никчемный
«На поли безъ души лежытъ.
«Позволь тила убытой раты,
«Якъ водытся, земли предаты;
Нехай Князь мылость сю явытъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 83.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

К Енею рацію (ск) начав

рядок 3:

І в нашем, значить, переводі

рядок 4:

(Що) Як будто ось він що сказав

рядок 5:

Не ворог, (духу хто пустився) хто уже дублений

Примітки: VI, 83.

       Частина VI стр. 83.

Буцім — наче, мов, ніби (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Не ворог, хто уже дублений — тобто мертвий, задубілий (С.).

Без душі — мертвий (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Нікчемний — ні на що не здатний (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Рація — вітальна промова (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

An older man in that legation
Addressed Aeneas in high style,
Which in our interpretation
Is what was said by that senile:
"They're not the foes, who are benumbed,
Not those, who have succumbed
To death, and now they lie
Out there in some far field. Permit
To bury them as it is fit,
We beg you to comply."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гаспадара ў ягонай хаце
Пасол старэйшы прывітаў,
І ў нашым, значыць, перакладзе,
Энею вось што ён сказаў:
«Не вораг той, хто бездыханны,
Няшчасны і непахаваны
Ляжыць на полі без душы.
Дазволь з палёў, крывёй палітых,
Забраць і пахаваць забітых;
Сваю нам літасць пакажы».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Най-старшият от тая трупа
започна с техни си слова
и в превод ако се претупа,
той каза, значи, ей това:
„Не ни е враг мъжът загинал,
ни супостат трупът изстинал,
в степта оставен да лежи.
Та позволи ни ти телата
да погребем по правилата
и милостта си покажи.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da sprach der höchste der Latiner
Aeneas mit den Worten an,
Die etwa diesen Inhalt haben,
Wenn man sie richtig übersetzt:
"Es ist kein Feind, der schon getötet;
Liegt er als Leiche auf dem Feld,
Dann ist er sicherlich kein Gegner.
Erlaube uns nach altem Brauch
Die Toten würdig zu bestatten;
Zeige uns deine Gunst, o Fürst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Najstarszy Latyn urodzeniem
Do Eneasza mowę zaczął
I w naszym oto tłumaczeniu
Powiedział niby tak się znaczy:
"Nie wróg jest, kto wygarbowany,
Czyj trup nikczemny, nie grzebany
Na polu leży w deszczu, skwarze.
Zabitych pozwól, w imię Boże,
Jak godzi się, do ziemi złożyć;
Niech książę łaskę tę okaże".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинец старший в ихнем роде
Лицом к Энею важно стал
И в нашем, значит, переводе
Примерно так ему сказал:
"Не ворог тот, чья шкура бита,
И тот не враг, кто после битвы
На поле без души лежит.
Позволь тела убитой рати
Прибрать, чтобы земле предать их;
Пускай князь милость к нам явит".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латинец родом познатнее
Немедля выступил вперед.
Кто не поймет его рацеи —
Прочтите этот перевод:
«Окостенелый труп — не ворог.
Как воин он уже не дорог:
Лежит на поле без души!
О князь, тела убитой рати,
Как водится, земле предати
Ты, сделай милость, разреши!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинец старший по породе
Перед Энеем речь держал
И в нашем, значит, переводе
Примерно так ему сказал:
«Не враг уж тот, кто убиенный,
Не супостат, чей труп никчемный
На поле без души лежит.
Дозволь тела побитой рати
Собрать, чтобы земле предать их;
Пускай князь милость нам явит».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинец, старший по породе,
Держать рацею робко стал,
Энею, в нашем переводе,
Примерно вот он что сказал:
«Не супостат, кто уж дубленый,
Не враг, чей труп не погребенный
Средь поля без души лежит.
Позволь тела убитой рати
Снести домой, земле предать их,
Пусть князь нам это разрешит».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jeden z nich, Latin nad Latiny,
učinil projev za svou zem,
což přeloženo z latinštiny,
značí tak asi po našem:
„Smrt usmiřuje provinění,
po smrti odpůrcem už není,
kdo nepřítelem býval dřív.
Dovol nám těla mrtvých bratří
odevzdat zemi, jak se patří,
nechť kníže je tak milostiv.“

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, к добру з натури склонний,
Сказав послам латинським так:
«Латинус рекс єсть невгомонний,
А Турнус пессімус дурак.
І кваре воювать вам мекум?
Латинуса буть путо цекум,
А вас, сеньйорес, без ума;
Латинусу рад пацем даре,
Пермітто мертвих поховаре,
І злости корам вас нема.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней къ добру зь натуры склонный,
Сказавъ посламъ Латынськымъ такъ:
«Латынусь рексъ есть невгомонный,
«А Турнусъ пессимусъ дуракъ.
«И кваре воювать вамъ мекумъ?
«Латынуса буть путо цекумъ,
«А васъ, сеньоресъ, безъ ума;
«Латынусу радъ пацемъ даре,
«Пермитто мертвыхь поховаре,
«И злосты корамъ васъ нема.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 84.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Еней, к добру з (при) натури склонний

рядок 2:

Сказав послам (нерозб.) латинським так

рядок 3:

Латинус (в) рекс єсть невгомонний

рядок 4:

А Турнус (домінус) пессімус дурак

рядок 5:

(Ет) І кваре воєвать вам мекум

рядок 6:

(Я путо) Латинуса буть (Латина) путо цекум

рядок 7:

(Ет і вас вельможі без ума) (І) А вас, сеніорес, без ума

рядок 10:

(У мене злості к) І злости корам вас нема

Примітки: VI, 84-85.

       Частина VI стр. 84-85.

Даре (лат. слово) — дати.

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Кваре (лат. слово: qua-re) — з якої речі (Л.).

Корам вас (лат.) — супроти вас (Л.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мекум (лат.) — зі мною (Л.).

Пацем дати (лат. слово) — дати мир, замиритися (Л.).

Пессімус (лат. слово) — найгірший (Л.).

Поховати — здійснити похоронний обряд; погребти (СУМ-11).

Путо (лат.) — думаю (Л.).

Рекс (лат.) — король (Л.).

Сеньорес (есп.) — панове (Л.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Цекум (лат. слово) — тупиця (Л.).

Латинус рекс єсть невгомонний і далі.
Ще один зразок макаронічної мови на бурсацький лад. Подаємо підрядковий переклад промови Енея перед латинськими послами (С.):

Латин цар єсть невгомонний,
А Турн найгірший дурак.
І навіщо воювать вам зі мною?
Латина вважаю за сліпого,
А вас, сенатори, без ума;
Латину рад мир дати,
Дозволю мертвих поховати,
І злості на вас нема.
Один єсть Турн ворог мій,

Сам, отже, повинен воювать;
Велить так доля, щоб Еней
Вам був цар, Аматі зять.
Щоб привести до кінця війну,
Ми зробим з Турном поєдинок,
Про що всім кров проливать?
Чи Турн буде, чи Еней
Латинським скіпетром управлять -
Укажеть меч або бог.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas prone to all what's good,
Gave them this frank reply:
"King Latin lacks the true manhood,
Turn is a very stupid guy.
Why do you want to battle me?
King Latin is blind hopelessly.
You, senators, in politics have not a clue.
I am not bigoted towards the dead,
Inter your corpses, go ahead,
I'm not infuriated at you.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, як пан дабру адданы,
Адказваў так паслам чужым:
«Лацінус рэкс неўтаймаваны,
А Турнус рэкс дурны зусім.
І кварэ ваяваць вам мекум?
Лацінус маю путо цэкум,
А вас, сеньёрас, за дурных;
Лацінусу рад пацем дарэ,
Пэрмітто мёртвых пахаварэ,
І корам крыўды на жывых.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней добряк е непресторен
и кротко каза им все пак:
Латинус рекс е неуморен,
а Турнус песимус — глупак.
И кваре врагове сте мекум?
Латинус смятам путоцекум,
а вас, сеньорес, без акъл.
Латинус искам пацем даре,
пермито мъртвите копаре
и корам с вас не ще съм зъл.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas, von Natur aus gütig,
Gab folgendes zur Antwort ihm:
"Latinus rex ist ohne Hemmung
Und Turnus Dummkopf pessimus;
Quare wollen sie mecum kämpfen?
Puto, Latinus caecus ist
Und ihr, Seniores, alle geistlos.
Latinus gerne pacem do,
Permitto Tote zu begraben,
Coram euch hab ich keinen Zorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś, z dobroci znany,
Rzekł tu latyńskich posłów grupie:
"Latynus — rex nieokiełznany,
A Turnus pessimus est głupiec.
I quare wam wojować mecum?
Być Latinusa putocecum,
A was, seniores, ćwoków niemych;
Rad Latinusu pacem dare,
Permitto martwych pochoware
I złości, coraz, do was nie mam.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, к добру с рожденья склонный,
Сказал послам латинским так:
"Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус — дурак.
И кваре воевать вам мекум?
Латинуса я путо цекум
И дурнями, сеньорес, вас;
Латпинусу рад пацем даре,
Пермитто мертвых закопаре,
И корам вас нет зла у нас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней, к добру с рожденья склонный,
Сказал послам латинским так:
«Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус дурак.
И кваре вам сражаться мекум?
Латинуса считаю цекум,
Сеньорес, олухами — вас.
Латинусу рад пацем даре,
Пермитто мертвых погребаре,
И корам вас мой гнев угас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, к добру душою склонный,
Сказал послам латинским так:
«Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус дурак.
И кваре воевать вам мекум?
Латинуса я путо цекум
И дурнями, сеньорес, вас;
Латинусу рад пацем даре,
Пермитте мертвых погребаре,
И корам вас нет зла у нас.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, к добру с рожденья склонный,
Сказал послам латинским так:
«Латинус рекс неугомонный,
А Турнус пессимус дурак;
И кваре воевать вам мекум?
Латинуса я путо цекум,
А вас, сеньорес, без ума;
Латинусу я пацем даре,
Пермитто мертвых погребаре,
И корам вас не знаю зла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš, dobrák bohabojný,
řek poslům: „PACEM OMNIBUS!
LATINUS REX je nepokojný
a UURNUS hlupák PESSIMUS.
I QUA-RE bojovat vám MECUM?
LATINUSa být PUTO CAECUM,
k vám, SENIORES, AMOR mám;
LATINUSu rád PACEM DARE,
PERMITTO mrtvé pochovARE,
a není zlosti CORAM vám.

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один єсть Турнус ворог меус,
Сам, ерго, дебет воювать;
Велять так фата, ут Енеус
Вам буде рекс, Аматі зять.
Щоб привести ад фінем беллюм,
Ми зробим з Турнусом дуеллюм,
Про що всіх сангвіс проливать?
Чи Турнус буде, чи Енеус,
Укажеть глядіус, вель деус,
Латинським сцептро управлять».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Одынъ есть Турнусъ ворогъ меусъ,
«Самъ ерго дебетъ воювать;
«Велять такъ фата, уть Энеусъ
«Вамъ буде Рексъ, Амати зять.
«Щобъ прывесты адъ финемъ беллюмъ,
«Мы зробымь сь Турнусомъ дуеллюмъ,
«Про що всихъ сангвись пролывать?
«Чи Турнусь буде, чи Энеусъ,
«Укажетъ глядіусь, вель Деусь
«Латынськымъ сцептро управлять.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 85.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Один єсть Турнус (нерозб.) ворог меус

рядок 2:

Сам, ерго, дебет (нерозб.) воєвать

рядок 4:

Вам будеть рекс, Аматі зять

рядок 8:

Чи Турнус будеть, чи Енеус

рядок 10:

Латинським сцептром управлять

Примітки: VI, 85.
         Частина VI стр. 85.

Ад фінем беллюм провести (лат.) — довести війну до кінця. (Л.).

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Вель (лат. слово) — або (Л.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядіус (лат. слово) — меч (Л.).

Дебет (лат. слово) — повинен (Л.).

Деус (лат. слово) — бог.

Дуеллюмдуель — двобій (Л.).

Ерго (лат. слово) — отже, так (Л.).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Меус (лат.) — мій (Л.).

Рекс (лат.) — король (Л.).

Сангвіс (лат.) — кров (Л.).

Сцептро — скіпетр.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фата (лат. слово) — доля (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn is my only enemy,
And he should fight with me alone.
The fate decreed that I, not he
Should occupy the royal throne.
To end this warfare for the royal jewel,
The two of us will skirmish in a duel.
Why should the people's blood be shed?
The sword, or gods will now decide
Who'd be the Latin king and guide,
Aeneas, or, perhaps, your Turn, instead".

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адзін ёсць Турнус вораг мэус,
Сам, эрго, дэбэт ваяваць;
Жадае фата, ут Энеус
Вам будзе рэкс, Аматы зяць.
Прывесці каб ад фінэм бэлюм,
Мы зробім з Турнусом дуэлюм,
Нашто ўсім сангвіс праліваць?
Ці Турнус будзе, ці Энеус,
Нам скажа глядыўс, вэль дэус,
Лацінскім сцэпро кіраваць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук само Турнус враг е меус,
сам егро дебит в бой заклет;
отрежда фата ут Енеус
да ви е рекс, аматин зет.
Да доведа ад финем белум,
ще имам с Турнус аз дуелум,
че чужда сангвис ми тежи!
Ще каже гладиус вел деус
кой — Турнус или пък Енеус
латински сцептро ще държи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus ist meus inimicus,
Debet zu kämpfen ganz allein;
So will es fata und Aeneus,
Ich werde Schwiegersohn und rex.
Um finem facere dem bello,
Mach ich mit Trunus ein Duell.
Warum viel sanguis zu vergießen?
Ob Turnus, ob Aeneus siegt,
Wird gladius, vel deus zeigen,
Wer der Latiner Szepter führt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wróg meus Turnus jest, trza zważyć,
Sam, ergo, debet on wojować;
I ut Aeneus, fata każą,
Amacie zięć był, wam królował.
By przywieść wnet ad finem bellum,
Z Turnusem zrobię ja duellum,
Bo po co lać tu sanguis wszystkich?
Czy Turnus będzie, czy Aeneus,
Ukaże to gladius, vel deus,
Kierować sceptro tym latyńskim".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Один есть Турнус ворог меус,
Так ерго дебет воевать;
Велит так Фата, ут Энеус
Вам будет рекс, Амате зять.
Чтоб привести ад финем беллюм,
Свершим мы с Турнусом дуэллюм,
Зачем всех сангвис проливать?
Кто будет — Турнус иль Энеус,
Укажете глядиус вель деус,
Латинским сцептро управлять".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Один лишь Турнус недруг меус,
Сам эрго дебет воевать;
Так хочет фатум! — ут Энеус
Вам будет рекс, Амате зять.
Назначив с Турнусом дуеллюм,
Мы приведем ад финем беллюм.
Не всем же сангвис проливать!
Укажет глядиус вель деус,
Достоин Турнус иль Энеус
Латинским сцептро обладать».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Один есть Турнус ворог меус,
Сам, ерго, дебет воевать;
Велит так фата, ут Энеус
Вам будет рекс, Амате зять.
Чтоб привести ад финем беллюм,
Свершим мы с Турнусом дуэллюм.
Почто всех сангвис проливать!
Иль Турнус будет, иль Энеус,
Укажет глядиус, вель деус,
Латинским сцептро управлять!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Один лишь Турнус злой враг меус,
Он, эрго, дебет воевать;
Велит так фата, ут Энеус
Вам будет рекс, Амате зять,
Чтоб привести ад финем беллюм,
Начнем мы с Турнусом дуэллюм,
Зачем всех сангвис проливать?
Кто будет — Турнус иль Энеус,
Покажет глядиус, вель деус,
Латинским сцептро управлять».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jen TURNUS nepřítel jest MEUS,
sám, ERGO, DEBET bít se teď!
Velí tak FATA, UT AENEUS
vám bude REX, Amaty zeť.
Chci přivést už AD FINUM BELLUM,
udělám s TURNUSem DUELLUM —
nač SANGUIS všech dál prolévat?
Zda TURNUS bude či AENEUS,
ukáže GLADTUS VEL DEUS,
latinským SCEPTRO REXovat.“

    

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинськії посли ззиркнулись,
По серцю їм ся річ була;
Знечев'я трохи схаменулись,
Дрансеса смілость тут взяла:
«О князю, — крикнув, — пресловутий!
Великим ти родився бути!
Ми все в Латинови уста
Внесем, дрібнесенько розкажем
І щиро, щиро те докажем,
Що з Турном дружба єсть пуста».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынськіе послы сзыркнулысь,
По серцю имъ ся ричъ була;
Знечевья трохы схаменулысь,
Дрансеса смилость тутъ взяла:
«О князю, крыкнувъ, пресловутый!
«Велыкымъ ты родывся буты!
«Мы все въ Латыновы уста
«Внесемъ, дрибнесенько роскажемъ
«И щыро, щыро те докажемъ,
«Що зъ Турномъ дружба есть пуста.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 86.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 9:

(І нашу щирость вам) І щиро, щиро то докажем

Примітки: VI, 86.

       Частина VI стр. 86.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.).

Дрібно, дрібненько, дрібнесенько — те саме, що докладно — дуже повно, грунтовно, з усіма деталями; вичерпно (СУМ-11).

Ззиркнутись ззиратися, ззирнутися — обмінюватися швидкими поглядами (СУМ-20).

Знечев'я знічев'я, рідко знечев'я — несподівано, раптом (СУМ-20). У значенні розгубленість, як стан за значенням розгублений — який розгубився, втратив спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін. (СУМ-11).

Пресловутий преславний — який уславив себе чим-небудь, має велику славу; знаменитий (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Тро́хи — до деякої міри; дещо (СУМ-11).

Щирий — відвертий, правдивий (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They looked at one another and, spellbound,
They liked what they had heard,
And when they came around,
Dranses, cheered up, had yet another word:
"Oh, Prince, your destiny acclaimed
That you would be well-off and famed!
We will repeat, Plenipotent,
Your words when we return,
That his rapport with Turn
Will be to him malevolent."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паслы Лацінскія ўздыхнулі,
Прамова дух іх узняла;
Адзін на аднаго зірнулі,
Дрансэса смеласць узяла.
«О князь! — з паклонам ён схіліўся, —
Ты быць вялікім нарадзіўся!
Усё, што гаварыў нам ты,
Цару Лаціну перакажам
І шчыра мы яму дакажам,
Што з Турнам дружба — гук пусты».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Речта посланиците трогна,
възрадва техните уши;
вълнението щом надмогна,
накрая Дранк се престраши:
„О, княже прословут — разправя, —
роден за подвизи и слава!
Ще идем при Латин с актив,
подред за всичко ще разкажем
и бързо-бързо ще докажем,
че с Турн съюзът е афиф!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da staunten die Latiner Boten,
Die Antwort war nach ihrem Sinn;
Als sie allmählich zu sich kamen,
Ergriff Drances mutig das Wort:
"O König, - rief er, - allerhöchster!
Geboren schon, um groß zu sein!
Wir werden ganz genau berichten
Und machen es Latinus klar,
Daß seine Freundschaft jetzt mit Turnus
Völlig verkehrt und sinnlos ist."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na siebie posły tu spojrzeli,
Ta mowa im posmakowała;
Znienacka ciut oprzytomnieli,
A Dranses poczuł tutaj śmiałość:
"O książę — krzyknął — osławiony!
By zostać wielkim, tyś zrodzony!
My wszystko w usta Latynusa
Zniesiemy i wyszczególnimy,
I szczerze to udowodnimy,
Że zbędna przyjaźń jest z Turnusem".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы враз переглянулись,
По сердцу им та речь пришлась;
Друг с другом вмиг они стакнулись,
И вот Дрансес вскричал: "О князь!
Для дел великих ты родился
И к нам недаром заявился!
Снесем Латину твой ответ,
Все, все подробненько расскажем
И истинно ему докажем,
Что дружба с Турном нам во вред".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Посольству речь пришлась по нраву,
И первый осмелел Дрансес.
Не посрамил свою державу,
В карман за словом не полез.
Воскликнул: «Ты на свет родился
Затем, чтоб он тобой гордился.
О князь! Величье — жребий твой.
Мы всё в уста Латину вложим,
Царю мы уяснить поможем,
Что дружба с Турном — звук пустой».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послы латинские смигнулись,
Та речь им по сердцу была —
Душою сразу встрепенулись,
Дрансеса смелость забрала:
«О князь, — воскликнул, — ясноликий!
Родился ты, чтоб быть великим!
Мы все Латину своему
Поведаем, про все расскажем
И крепко-накрепко втемяшим,
Что дружба с Турном ни к чему».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинцы все переглянулись,
Князь речью их сердца согрел,
В поклоне низком изогнулись,
А Дрансес больше осмелел.
«О князь! — сказал с восторгом в лике. —
Родился ты, чтоб стать великим!
Все то, что изрекли уста
Твои, Латину перескажем,
Ему ту истину докажем,
Что Турн во вред нам другом стал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pohlédli jeden na druhého,
ta řeč jim ze srdce šla všem;
osmělen touto řečí jeho,
odvětil Dranses rozechvěn:
„Slovutný kníže, díky vroucí!
Jsi zrozen k slávě nehynoucí!
Donesem králi poselství,
podrobně mu vše vyřídíme
a upřímně ho přesvědčíme,
že zlé je s Turnem přátelství.“

    

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І мировую тут зробили
На тиждень, два або і три,
І в договорі положили,
Щоб теслі і другі майстри
Латинські помогли троянам,
Сим ланцям, голякам, прочанам,
Достроїть новий городок;
Щоб нарубать дали соснини,
Кленків, дубків і берестини,
На крокви годних осичок.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 87.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И мыровую тутъ зробылы
На тыждень, два, або и тры,
И въ договори положылы,
Щобъ тесли и други майстры
Латынськи, помоглы Троянамъ,
Сымъ ланцямъ, голякамъ, прочанамъ
Достроить новый городокъ;
Щобъ нарубать далы сосныны,
Клынкивъ, дубкивъ и берестыны,
На кроквы годныхъ осычокь.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 87.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

На тиждень, (може, на другий) два або і три

рядок 8:

Щоб нарубать дали (дубини) соснини

Примітки: VI, 87.
         Частина VI стр. 87.

Або — уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими.

Голяк — убога людина; злидар (СУМ-11).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Крокви — два бруси, з'єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мирова — полюбовне вирішення суперечки (СУМ-11).

Осика — листяне дерево родини вербових; тополя тремтяча (СУМ-11).

Прочане — богомольці, паломники (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Тесля — робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорудженням дерев'яних будов, виготовленням простих дерев'яних меблів і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They made an affable provision
For some three weeks, or longer, and
In order to omit a possible collision,
The Latin carpenters should give a hand,
If need be to the Trojan scamps,
The destitutes and tramps
To build a pretty little town.
They must be free
To cut the needed tree
From woods belonging to the crown.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І міравую заключылі
На тыдзень, два альбо і тры,
І дагаворам абвясцілі
Тым, каб Лацінскія майстры
Дапамаглі б майстрам-Траянцам,
Галечы гэтай, галадранцам,
Іх гарадок дабудаваць;
Дапамаглі б валіць яліны,
Дубы, і сосны, і асіны,
На кроквы дрэва падабраць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И мир подписаха, скрепиха
за две недели или три,
и с договори уредиха
да им дадат за сеч гори —
на тях, на бедните троянци,
голтаци, разни самозванци,
да си довършат туй градче;
да им изпратят и столари —
борики, брястове, чинари
и буки всеки да сече.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sogleich hat Frieden man geschlossen,
Für Wochen, für zwei oder drei,
Und hat auch im Vertrag vereinbart,
Daß Zimmerleute aller Art
Von Latium zu Hilfe kommen,
Und den Trojanern, diesem Pack,
Den Lumpen mit rasierten Haaren,
Errichten eine neue Stadt.
Auch Holz von Kiefer, Ulme, Eiche,
Ahorn und Espe wird gebraucht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I rozejm tutaj uczyniono
Na tydzień, dwa, czy może na trzy,
W umowie także zaznaczono,
By cieśle z Lacjum jak i majstrzy
Pomogli oto Trojańczykom,
Tym golcom i włóczęgom, łykom,
Miasteczko nowe dobudować;
By zrąbać dali im sośniny
I klonów, wiązów i dębiny,
Na krokwie osik wyborowych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут мировую заключили
На двадцать — двадцать пять деньков
И меж собою порешили,
Чтобы прислали мастеров
Латиняне помочь троянцам,
Злосчастным этим голодранцам,
В достройке скорой городка;
Да чтоб троянство порубило
Осинок, гожих на стропила,
Березки, сосняку, дубка.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пошли на мировую вскоре.
До срока прекратили рать
И положили в договоре
Латинских плотников призвать,
Чтоб живо помогли троянцам,
Бездомным этим голодранцам,
Достроить новый городок;
Чтоб нарубить вольготно было
Дубков, осины на стропила,
Сосновых натесать досок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут мировую учинили
Недели на две или три
И в договоре положили,
Чтоб плотники и столяры
Латинцев помогли б троянцам,
Вот этим злыдням, голодранцам,
Достроить новый город свой,
Чтоб нарубить дано им было
Осинок гожих на стропила,
Дубков, вязков, кленков с сосной.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут мировую заключили
Так месяца на полтора
И в договор статью включили,
Чтобы латинцы-мастера
Для дружбы помогли троянцам,
Бездомным нищим, голодранцам,
Построить новый городок,
Чтоб дали из лесу законно
Сосны, березы, дуба, клена
И для стропил, и для досок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mírovou smlouvu podepsali
na týden, na dva nebo tři
a v tomto. smíru ujednali,
aby latinští tesaři
pomohli ihned trojským hnancům,
těm poutníkům a otrhancům,
dostavět jejich nový hrad,
narubat břízy, borovice,
javory, doubky na krokvice
a z osik ploty udělat.

    

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сим тут началось гуляння,
І чарочка пішла кругом;
Розкази, сміхи, обнімання,
Ділились дружно тютюном.
Які пили, які трудились
І над убитими возились;
В лісах же страшна стукотня.
В коротке мировеє врем'я
Латинське і троянське плем'я
Було як близькая рідня.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымъ тутъ началось гуляння
И чарочка пишла крутомъ;
Росказы, смихы, обнимання,
Дилылысь дружно тютюномъ.
Яки пылы, яки трудылысь
И надъ убытымы возылысь;
Въ лисахъ же страшна стукотня.
Въ коротке мыровее времья
Латинське и Трояньске племья
Було, якъ блызькая ридня.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 88.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

За сим тут началось гуляннє

рядок 3:

Розкази, сміхи, обніманнє

рядок 10:

Були як близькая рідня

Примітки: VI, 88.
         Частина VI стр. 88.

Возитися — займатися якоюсь клопітною справою (СУМ-20).

Кругом — рухаючись по колу, описуючи коло (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мировеє — мирне.

Стукотня — сильний стукіт (СУМ-11).

Ділились дружно тютюном — найвища міра приязні (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Thereafter they began a celebration,
The tumbler went around,
Reminiscences, laughter, recreation,
All were so happy, no one frowned.
While they were drinking, some were busy
Collecting the remains till they were dizzy,
Inside the woods was noisy clatter.
At least for that short while
There was no enmity and nothing vile,
Between those peoples, that would matter.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля пачаўся пір-гулянне,
Знайшлася чарка за сталом;
Абдымкі, смех, апавяданні
І частаванні тытунём.
Хто піў, хто працаваць стараўся,
А хто з забітымі важдаўся;
У лесе грукат, стукатня.
У часе той кароткай згоды
За дружнай працай два народы
Былі як блізкая радня.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после почнаха банкети,
стакана тръгна между тях,
прегръдки, смехове, съвети,
с тютюн се черпят, шум и смях.
Едни присядат, други стават —
с убитите се занимават,
топори из леса кънтят.
Троянците за кратко време
с латинското сърдито племе
успяха днес да се сдобрят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Darauf machte ein Glas die Runde,
Man hat begossen den Vertrag,
Man hat gelacht, fiel in Umarmung,
Den Tabak freundschaftlich geteilt.
Während man trank, sammelten andre
Die Toten von dem Felde auf;
Aus dem Wald hörte man Gepolter.
Für einen winzigen Moment
Lebten Latiner und Trojaner
Friedlich, als ob sie nah verwandt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zabawa wnet zajęła wszystkich,
Zakrążył kielich napełniony;
Opowiadania, śmiech, uściski,
Tytoniem zgodnie się dzielono.
Ci pili, tamci pracowali,
Nad zabitymi się krzątali;
A w lasach trzask i stukot brzmiały.
I na gościnnej owej ziemi
Latyńskie i trojańskie plemię,
Jak bliscy krewni wnet się stały.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после началась гулянка,
И чарочка пошла кругом;
Побаски, хохоток и пьянка;
Скрепляли дружбу табачком.
Тут выпивали, там трудились,
С покойничками все возились,
В лесах и шум и стукотня.
В небоевое это время
Латинян и троянцев племя
Друг другу были как родня.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И, согласясь на мировую,
Пустили чарочку кругом;
Пошла гульня напропалую,
Делились дружно табачком.
Одни порядком нагрузились,
Другие с мертвыми возились;
В лесах стояла стукотня.
Сложив забот военных бремя,
Троянцев и латинцев племя
Сошлись, как близкая родня.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А после началось гулянье,
И чарочка пошла кругом,
Рассказы, смех и обниманье,
Делились дружно табачком.
Кто пил, а кое-кто трудился
И над убитыми возился —
В лесу гремела стукотня.
В короткое от битвы время
Латинцы и троянцев племя
Сошлись, как близкая родня!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А после и гульнуть неплохо.
Вот чарочка пошла кругом,
Шум, разговоры, шутки, хохот,
Делились дружно табаком.
Здесь выпивали, там трудились,
На поле с трупами возились,
А в роще — скрежет, стукотня.
В коротком мире, хоть на время,
Латинцев и троянцев племя
Сошлось, как близкая родня.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na válku rychle zapomněli,
sklenička z ruky v ruku šla,
tabák si svorně nabízeli
a pěli píseň dokola.
Ti tančili a ti zas pili,
ti s mrtvými se lopotili,
zde Trojan vedle Latina.
Mír všechny spřátelil tak pevně,
že latinské i trojské plémě
bylo jak jedna rodina.

    

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер би треба описати
Евандра батьківську печаль
І хлипання все розказати,
І крик, і охання, і жаль.
Та ба! не всякий так змудрує,
Як сам Виргилій намалює,
А я ж до жалю не мастак:
Я сліз і охання боюся
І сам ніколи не журюся;
Нехай собі се піде так.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Теперь бы треба опысаты
Эвандра батькивську печаль
И хлыпання все росказаты,
И крыкъ, и охання, и жаль.
Та-ба! не всякій такъ змудруе,
Якъ самъ Выргылій намалюе,
А я жъ до жалю не мастакь:
Я слизъ и охання боюся
И самъ николы не журюся;
Нехай соби се пиде такъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 89.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-2:

(Виргилій жалібно малює
По синові Евандра плач
)
Тепер би треба описати
Евандра батьківську печаль

рядок 4:

І крик, і оханнє, і жаль

рядок 8:

Я сльоз і охання боюся

рядок 9:

І сам ніколи не (кривлюся) журюся

Примітки: VI, 89.
         Частина VI стр. 89.

Виргилій — Публій Вергілій Марон (70-19 роки до н. е.) — видатний поет часів диктатора Августа. Протягом десяти років працював над знаменитою поемою «Енеїда», в якій оспівав Августа і могутність Римської держави (Д.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Журитися — засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати (СУМ-20).

Мастак — уміла й досвідчена в певній справі людина; майстер, митець (СУМ-20).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It would be now appropriate
To chronicle Evander's grief,
To thoroughly delineate
His screams and moans without relief.
But that's beyond my capability,
I have no Vergil's brain's agility
And I have not that skill.
I can't stand moans,
Or tears, or groans,
These things might make me ill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер бы апісаць мне трэба
Эвандра жаль, тугу і сум,
Яго малітвы ў адрас неба,
Хаўтурны лямант, плач і тлум.
Ды не! не кожны так змудруе,
Як сам Вергілій намалюе,
А я ж да жалю не мастак:
Я слёз і ляманту баюся
І сам ніколі не журуся;
Няхай ідзе сабе ўсё так.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сега Евандър да опиша
и бащината му печал,
ръце как кърши, как въздиша,
плач, писък, охкане и жал.
Къде ти! Кой ще има сили,
та да твори като Вергилий,
не съм в тъгите спец голям;
от плач и мъка се страхувам,
а и самият не тъгувам,
та дай да минем по-натам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man müßte sich Evandrus widmen
Und seinem väterlichen Schmerz,
Das Schluchzen, Stöhnen und das Jammern
Sollten genau beschrieben sein.
Jedoch nicht jeder hat die Gabe
So zu erzählen wie Vergil.
Ich selbst versteh mich nicht aufs Klagen;
Ich fürchte Tränen, Weh und Ach,
Laß alles, wie es kommt, geschehen
Und mach mir einfach nichts daraus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już czas opisać w kilku zdaniach
Ewandra również żal ojcowski
I opowiedzieć o chlipaniu,
O krzykach, pełnych bólu, troski.
Lecz ba! Nie każdy tak zmajstruje,
Jak sam Wergili namaluje,
Jam nie artysta też od żalu;
Bo wciąż się boję łez i ochów;
Sam się nie smucę ani trochę,
Niech sobie tak to idzie dalej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь изобразить бы нужно
Эвандра отчую печаль,
И крик, и плач, и стон натужный,
Да сил достанет мне едва ль.
Не всякий, как Вергилий, сможет
Писать, чтоб с правдой было схоже,
А я ж до грусти не мастак:
Я слез и оханья не знаю
И сам не плачу, не скучаю;
По мне хоть век пусть будет так.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эвандра всхлипы, вопли, крики,
Стенанья, — словом, без прикрас,
Печаль аркадского владыки
Я описал бы вам как раз.
Да полно! Стоит ли усилий?
На это нужен сам Вергилий!
Вдобавок ныть я не мастак.
Мне охи, слезы — пуще смерти.
Я сроду не грустил, поверьте.
Авось, друзья, сойдет и так!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Теперь бы нужно описать нам
Эвандра отчую печаль,
Про слезы горькие сказать вам,
Про крик и оханье. Но жаль,
Что так не всякий скомпонует,
Как сам Вергилий намалюет,—
Я на печали не мастак;
Я слез и вздохов избегаю
И сам всю жизнь не унываю;
Пускай пройдет все это так.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь бы сделать описанье
Слезам без края и конца,
Печали, горю и стенаньям
Эвандра, бедного отца.
Да где уж мне, не всякий в силе
Так описать их, как Вергилий,
Я на такое не мастак,
Я слез и оханья боюся,
Печали я не поддаюся,
На этот раз сойдет и так.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď bych měl popsat v další strofě
Evandrův smutek, bol a žal,
když zvěděl o té katastrofě,
jak vzdychal, vzlykal a tak dál.
Já neumím však mávat slovy,
nevyrovnám se Vergilovi,
bohužel, nejsem umělec:
sám zarmoutím se jenom stěží,
ať si to tedy jak chce běží,
to přece není moje věc.

    

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько світова зірниця
На небі зачала моргать,
То вся троянськая станиця
Взялася мертвих зволікать.
Еней з Трахоном роз'їзжає,
К трудам дружину понуждає,
Кладуть із мертвих тіл костри;
Соломой їх обволікають,
Олію з дьогтем поливають
На всякий зруб разів по три.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 90-91.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ только свитова зирныця
На неби зачала моргать,
То вся Трояньская станыця
Взялася мертвыхъ зволикать.
Эней зъ Трахономъ розъйижжае,
Къ трудамъ дружыну понуждае,
Кладутъ изъ мертвыхъ тилъ костры!
Соломой ихь обволикаютъ,
Олію зъ дьогтемъ полываютъ
На всякій зрубъ, разивъ по тры.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 90.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Еней з Тархоном роз'їзжає

рядок 6:

К (роботі дружній) трудам дружину понуждає

рядок 7:

Кладуть (убитих із неживих) із мертвих тіл костри

Примітки: VI, 90.

       Частина VI стр. 90.

Дьоготь — темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланцю (СУМ-20). Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб. Дьоготь широко використовували в народній медицині. Особливо помічним він був при виведенні глистів. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту. Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових коломазі), лікували коней, почасти вояків (С.).

Зачинати, зачати — виявляти перші ознаки якої-небудь дії або стану (СУМ-20).

Зволікати — волочачи, тягнучи, збирати в одне місце (СУМ-11).

Зірниця — яскраве освітлення горизонту перед сходом і відразу після заходу сонця; зоря (СУМ-20).

Зруб — те, що  складено з колод чи брусів, які укладають горизонтальними рядами. У даному випадку з мертвих тіл (СУМ-20).

Моргати — нерівномірно, переривчасто світити, блимати (про предмети, що світять або світяться) (СУМ-20).

Станиця — військо (СУМ-11).

Трахон — союзник Енея, племінний вождь лідійців (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as it began to dawn,
The morning star appeared,
The Trojan camp was up and drawn
To pick the dead, the fields had to be cleared.
Aeneas and his friend Trakhon
Were there. They steadily urged on
The men to put the corpses in big piles.
They covered them with straw and hay,
And put on top some greasy spray,
The fire could be seen for miles.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі світальная заранка
На небе пачала міргаць,
Уся Траянская стаянка
Забітых бралася хаваць.
Эней з Трахонам раз'язджае,
Сваю дружыну падганяе,
Кладуць з нябожчыкаў кастры:
Саломай трупы ўсе ўкрываюць,
Смалой і дзёгцем абліваюць —
На кожны зруб разоў па тры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На будната зорница взора
щом грейна в чистото небе,
Еней изкара свойте хора,
та мъртвите да погребе.
С Тархон върви навред из стана
и да работят ги подканя,
на клади мъртвите редят;
със суха слама ги обвиват,
с катран трикратно ги заливат
и със зехтин — та да горят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sobald der erste Stern am Himmel
Sein fahles Licht gesendet hat,
Machten trojanische Soldaten
Sich zu den Toten auf den Weg,
Um die Gebeine einzusammeln.
Aeneas reitet mit Trachon
Und spornt sie an sich zu beeilen.
Die Leichen türmen sich zu Berg,
Den man dreifach mit Stroh umwickelt
Und dann mit Öl und Pech begoß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tylko co jutrzenka blada
Na niebie mrugać zaczynała,
Trojańska cała wnet osada
Do zbioru martwych się zabrała.
Eneasz gnał z Trachonem wszędzie,
Do pracy swą drużynę pędził,
Ogniska z martwych ciał składają;
Je obciągają słomą wkoło,
Oliwą z dziegciem też pospołu
Trzykrotnie zręby polewają.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как только алая денница
На небе начала вставать,
Так вся троянская станица
Убитых принялась таскать.
Эней с Трахоном разъезжали,
К трудам дружину понуждали —
Костры из мертвых воздвигать.
Соломой трупы оплетали
И масло с дегтем подливали,
Не раз, не два, а раз по пять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Блеснула в небесах денница,
Померкли звезды, и опять
Взялась троянская станица
Убитых воинов таскать.
Эней с Трахоном разъезжает,
К трудам дружину понуждает;
Кладут, как бревна, труп на труп,
Сухой соломой покрывают
И троекратно поливают
Смолой и маслом каждый сруб.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Лишь только алая денница
На небе начала мигать,
Как вся троянская станица
Побитых принялась таскать.
Эней с Трахоном разъезжает,
К трудам дружину понуждает:
Кладут из мертвых тел костры;
Кругом соломой оплетают
И маслом с дегтем поливают
Все срубы раза два иль три.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А утром, только лишь денница
Мигать на небе начала,
То вся троянская станица
Убитых стаскивать пошла.
Эней с Трахоном разъезжают,
К трудам троянцев понуждают,
Растут из мертвых тел бугры.
Соломой трупы накрывают
И маслом, дегтем поливают
Слой каждый раза два иль три.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak ranní zora zamrkala
a rozbřesklo se nad poli,
tu celá trojská obec vstala
a začla snášet mrtvoly.
Aeneáš s Trachonem jen slídí
a popohání k práci lidi,
stavějí z mrtvol hranice,
celé je slamou obkládají,
olejem, dehtem polévají;
z pole se stala márnice.

    

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім солому підпалили,
І плам'я трупи обняло,
І вічну пам'ять заквилили,
Аж сумно слухати було.
Тут кость, і плоть, і жир шкварчали,
Тут инчі смалець істочали,
У инчих репався живіт;
Смрад, чад і дим кругом носились,
Жерці найбільше тут трудились,
Ізконебє хаптурний рід.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 91.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ солому пидпалылы
И пламья трупы обняло,
И вичну памьять заквылылы,
Ажъ сумно слухаты було.
Тутъ кость и плоть, и жыръ шкварчалы,
Тутъ ынчи смалець источалы,
У ынчихъ репався жывить;
Смрадъ, чадъ и дымъ кругомъ носылысь,
Жерци найбилше тутъ трудылысь,
Изконебе хаптурный ридъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 91.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Потім (огнем їх) солому підпалили

рядок 5:

(Тут смалець із товстих топився) Тут кость, і плоть, і жир шкварчали

рядок 9:

(Попи) Жерці найбільше тут трудились

рядок 10:

Ізконебє хавтурний рід

Примітки: VI, 91.

       Частина VI стр. 91.

Живіт — частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Заквилити — почати жалібно співати, оплакуючи кого-небудь (СУМ-20).

Инчий, инчі інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Ізконебє ізконебе — іскони бо, тоб-то здавна (Л.). Здавна, іздавна — з давніх часів, дуже давно. Ще споконвіку — З найдавніших часів; здавна, з давніх-давен (СУМ-11).

Квилять квилити — жалібно стогнати, стиха плакати (СУМ-20).

Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).

Репатися — тріскатися, лопатися від чогось, покриватися тріщинами, давати тріщини (СУМ-11).

Рід — позначення належності до соціальної групи (СУМ-11).

Смалець — тут взагалі будь-який жир (СУМ-11).

Сумно — пов'язаний із смертю, трауром; скорботний (СУМ-11).

Хаптурный — те саме, що хавтурний — любитель хавтур (Г.). Хавтур, хавтура — побори натурою, які брало духівництво (СУМ-11). Хаптурним родом поет називає духовенство, за хаптури, або хавтури, — так називалися побори натурою, які збиралися духовенством; так само називалися залишки від поминальних обідів, які ділилися між духовенством (церковним причтом) (А.).

Чад — їдкий, задушливий дим (СУМ-11).

Шкварчати — видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the straw heaps were ignited,
The flames enwrapped the dead,
The people sang "Eternal memory". United,
In pain, the sorrowful hearts bled.
The flesh and fat were brustling hard,
Fat corpses were releasing lard,
In heat the bellies burst;
The stench, the fumes, the smoke
Made everybody choke.
The priests earned there their bread and wurst.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля салому падпалілі,
І полымя шугаць пайшло,
І памяць вечную кадзілі —
Аж сумна слухаць спеў было.
Тут скварыліся косць і пела,
Тут галава чыясь смылела,
Тут нечы рэпаўся жывот:
Смурод і чад вакол стаялі,
Жрацы найбольш тут працавалі,
Ісконі бэ хапужны род.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пламъците засвистяха,
разся се утринният мрак.
И Вечна памят заридаха,
да те е страх да слушаш чак.
И кости, плът и мас цвърчаха,
тумбаци пукаха, трещяха,
вонеше на стопена лой.
Смрад, чад и дим до висините
и най се трудеха жреците —
изкони от апашки сой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann wurde das Stroh angezündet,
Bald loderte das Feuer auf,
Man sang fromm zur "ewigen Ruhe",
Was traurig anzuhören war.
Es knisterte das Fleisch und Knochen,
Manch einer holte sich das Fett,
Und manchem platzte schon der Magen.
Gestank und Rauch lag in der Luft.
Am meisten mühten sich die Priester,
Seit eh ein habgieriges Volk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A potem słomę podpalono,
Płomienie trupy w krąg obwiły,
I "wieczną pamięć" zakwilono,
Aż bardzo smutno słuchać było.
Tu kości, mięśnie, tłuszcz skwierczały,
A z innych schodził smalec biały
I często pękał brzuch w dodatku;
Dym, smród unosił się tumanem,
Najwięcej działał hurt kapłanów,
Od dawna łasy rod na datki.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом солому подпалили,
Вмиг пламя трупы обнесло;
Все "память вечную" завыли,
Дымком всю степь заволокло.
Тут кость, и плоть, и жир трещали,
Иные сало источали,
У тех растрескался живот;
И дым и смрад кругом носились,
Жрецы усердней всех трудились, —
Известен всем их алчный род.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот искры высекли огнивом,
И пламя обняло тела,
И память вечную с надрывом
Завыли так, что жуть брала.
Здесь кость, и плоть, и жир скворчали,
Иные смалец источали,
У многих лопался живот,
И было дымно, чадно, смрадно.
Жрецы трудились тут изрядно?
Искони бе халтурный род.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом солому подпалили,
И пламя трупы обняло,
И «Память вечную» завыли,
Аж слышать было тяжело.
Тут кость и плоть, и жир трещали.
Иные смалец источали,
От жару трескался живот;
Смрад, чад и дым кругом носились;
Там больше всех жрецы трудились —
Спокон веков их алчен род.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом солому подпалили,
И пламя трупы обняло,
И память вечную заныли,
Да так, что за душу брало.
В огне плоть, кости, жир трещали
И сукровицу источали,
У трупов лопался живот;
Смрад, дым и чад кругом носились,
Здесь больше всех жрецы трудились,
Искони бе лукавый род.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hranice vzplály — všichni vstali —
plameny začly vzhůru vlát;
rekviem mrtvým zazpívali,
až smutno bylo poslouchat.
I škvařily se kosti, těla,
praskala břicha nabubřelá
a sádlo teklo proudem z bot;
puch, čoud a dým k obloze běží,
k dílu se mají nejvíc kněží,
ten hamounský, chamtivý rod.

    

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Други, товариші і кревні,
Батьки, сини, куми, свати,
На віки вічні незабвенні,
А може, хто із суєти,
В огонь шпурляли різну збрую,
Одежу, обув дорогую,
Шаблі, лядунки, келепи,
Шапки, свитки, кульбаки, троки,
Онучі, постоли, волоки
Шпурлялись, як на тік снопи.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Другы́, товарыши и кревни,
Батькы, сыны, кумы, сваты,
На викы вичні незабвенни,
А може хто изъ суеты,
Въ огонь шпурлялы ризну збрую,
Одежу, обувъ дорогую,
Шабли, лядункы, келепы,
Шапкы, свыткы, кульбаки, трокы,
Онучи, постолы, волокы
Шпурлялысь, якъ на тикъ снопы.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 92.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Батьки, сини, (свати) куми, свати

рядок 3:

(Які хоть трохи не злиденні) На віки вічні незабвенні

рядок 7:

Шаблі, лядунки, (брижжя) келепи

Примітки: VI, 92.
         Частина VI стр. 92.

Волоки — мотузок, яким зав’язують постоли та обв’язують онучі на нозі (СУМ-11).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Келеп — старовинна ручна зброя, що має форму молота-топірця, насадженого на довгий держак (СУМ-20). Бойова палиця з булавою або металевим тягарем якоїсь іншої форми (С.).

Кревний — те саме, що кровний — який має спільних предків; рідний по крові (СУМ-20).

Кульбака — сідло (СУМ-20).

Кум — хрещений батько щодо батьків хрещеника й хрещеної матері; батько дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері. Кума — хрещена мати щодо батьків хрещеника й хрещеного батька; мати дитини щодо хрещеного батька і хрещеної матері (СУМ-20).

Лядунка/Ладунка — те саме, пантронташ — сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів (СУМ-11,20).

На віки вічні — назавжди, навічно (СУМ-20).

Незабвенний, рус. — незабутній — який назавжди збережеться в пам'яті (СУМ-20).

Онучі — шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (в чоботи, постоли) (СУМ-11).

Постоли — 1. М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками). 2. Те саме, що личаки — плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками (СУМ-11).

Сват — батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого (СУМ-11).

Свита — старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).

Тік — розчищене місце, спеціально підготовлений майданчик надворі або в приміщенні для молотьби, очищення і просушування зерна (СУМ-20).

Трокитрок — широкий ремінь для закріплення сідла або попони на коні; попруга (СУМ-11).

Шабля, шаблюка — холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Шпурляти — різко, з силою кидати (СУМ-11).

В огонь шпурляли різну збрую і далі.
У стародавніх римлян існував звичай спалювати трупи на вогнищі. При цьому прийнято було кидати у вогонь різні речі, які могли згодитися небіжчикові у загробному житті. Чим ціннішу річ кидали у вогнище, тим більшу шану віддавали покійному (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The friends, the comrades, good and kind,
The parents, sons, all close humanity,
For ever in their mind,
Perhaps from vanity
Were throwing weaponry into the fire
And some high-priced attire,
And sabres, cartridge boxes and a stake,
The cloaks, the saddles, straps and hats,
Foot-clouts, bast-footwear and cravats,
Were dumped there for their sake.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Таварыш, сябра, брат стрыечны,
Сын, маці, родны брат з сястрой,
На незабыўны век той вечны,
А хто і з марнасці пустой,
Шпурлялі дружна зброю, збрую,
Абутак, вопратку былую
У дыму і агню слупы;
Скарб баявы, байца пажыткі,
Мушкеты, стрэльбы, сёдлы, світкі
Шпурлялі, як на ток снапы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Другари имаше тук всеки,
кой син и братец, кой баща,
незабравими — и навеки!
А някои от суета
в пожара хвърляха и вещи —
обуща, хубави одежди,
седло, юздечка, меч, колчан,
навои, патронташ, папаха,
дизгини — в огъня летяха,
тъй както снопи на харман.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Freunde, Kollegen und Verwandte,
Väter und Söhne, Paten auch,
Alle, die ewig unvergessen,
Vielleicht auch, die unwichtig sind,
Sie alle schleuderten ins Feuer
Waffen und Kleider, hoch im Wert,
Schwerter, Patronentaschen, Äxte,
Stiefel, Fußlappen, Schuhe aus Bast
Mützen und Jacken, Sättel, Gurte,
Wie Garben, wurden sie verbrannt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A towarzysze, druhy, krewni,
Ojcowie i synowie, swaci
Tu ku pamięci wiecznej pewnie
Lub też z próżności jak bogaci,
Przeróżną w ogień broń rzucali,
Obuwie drogie, odzież dalej;
Kto ładownicę, szablę ciskał,
Kto czapkę, świtke, siodło, troki,
Onuce, łapcie czy wojłoki
I niczym snopki na klepisko.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Товарищи в сей жизни бренной,
Отцы, друзья, сыны, сваты,
Во имя памяти нетленной,
А кто и так, от суеты,
В огонь швыряли седла, сбрую,
Одежду, обувь дорогую,
Кто нес кафтан, кто поясок.
Секиры, палаши, дубины,
Онучи, лапти и братины
Летели, как снопы на ток.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Однополчане, други, сваты,
Отец и сын, свояк и кум,
Во имя горестной утраты,
А кто и просто наобум,
В костры швыряли седла, сбрую,
Доспехи, обувь дорогую,
Мешки онуч, лаптей, сапог,
Лядунки, сабли, шапки, свитки;
Оружье, утварь и пожитки
Метали, как снопы на ток.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Друзья и братья убиенных,
Отцы, сыны, зятья, сваты,
Чтя крепко память незабвенных,
А может, кто от суеты,
В огонь швыряли седла, сбрую
Кто меч, кто обувь дорогую,
Лядунку, саблю, пояс, трок,
Онучи, лапти, свитки, шапки,
Оборы, палицы. Охапки
Летели, как снопы на ток.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Друзья, знакомые, родные,
Родители, семья, сваты
На вечный помин, а иные,
Возможно, так, из суеты,
В огонь бросали дорогую
Одежду, сабли, седла, сбрую
И уйму шапок и порток;
Ремни, поддевки, свиток кучи,
А в связках лапти и онучи
Летели, как снопы на ток.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Otcové, synové a strýci,
kmotři a různé legace
na paměť věčně trvající —
a někdo snad jen z legrace —
do ohně začli házet kuše,
boty a šaty, fedrpuše,
šavle a helmy, pistole,
haleny, čapky, sedla, torny,
onuce, opánky a šporny
jak na mlat snopy v stodole.

    

Highslide JS Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 90-94.

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не тілько в полі так робилось,
В Лавренті сумно тож було;
Багацько трупа там палилось,
Поспульство ж на чім світ ревло.
Там батько сина-парубійку
Оплаковав і кляв злодійку
Війну і ветхого царя;
Тут дівка вельми убивалась,
Що без вінця вдовой осталась,
Утративши багатиря.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 93.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не тилько въ поли такъ робылось,
Въ Лавренти сумно тожъ було;
Багацько трупа тамь палылось,
Поспульствожъ на-чимъ-свить ревло.
Тамь батько сына парубійку
Оплаковавь и клявъ злодійку
Вийну и ветхого царя;
Тутъ дивка вельмы убывалась,
Що безъ винця вдовой осталась,
Утратывшы богатыря.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 93.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

В (Латії) Лавренті сумно теж було

рядок 3:

Багацько трупу там палилось

рядок 5:

(Батьки синів не дошукались) Там батько сина-парубійку

рядок 7:

Войну і ветхого царя

рядок 9:

(Од сльоз і жалю надсідались) Що без вінця вдовой осталась

Примітки: VI, 93.

       Частина VI стр. 93.

Багацько — те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Вельми — дуже, в значній мірі (СУМ-11).

Ветхий — дуже старий, знесилений глибокою старістю (про людину) (СУМ-20).

Вінець — у значенні: обряд вінчання, одруження (СУМ-20).

Злодій — те саме, що лиходій — той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо (СУМ-20).

Лаврент — місто в Лації, столиця царя Латина. Було розташовано серед лаврових лісів (С.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Поспульство, поспільство — народ (С.).

Сумно — пов'язаний із смертю, трауром; скорботний (СУМ-11).

Убиватися — впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Activities like this were everywhere,
And in Laurentium was hot.
They burned a mass of corpses there,
The people cried and wailed a lot.
A father wept because
His son was murdered for the cause
Of their enfeebled and weak-spirited
Sick tsar. A maiden was despairing
She was a widow never wearing
A wedding wreath upon her head.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не толькі ў полі так рабілі,
Лаўрэнт завалакла імгла;
Нямала трупаў там спалілі,
Людская грамада раўла.
Бацькі там Янку і Андрэйку
Аплаквалі, клялі зладзейку
Вайну ліхую і пара;
Дзяўчына слёзы пралівала,
Што без вянца ўдавою стала,
Што страціла гаспадара.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не беше тъй в полето само,
в Лаврентиум — и там тегла;
ревеше мало и голямо
пред купищата от тела.
Тук за сина си стари тейко
реве, проклина те, злодейко,
война и царя — вехт глупец;
там в сълзи дави се девица,
че без венчило е вдовица —
къде го нейният храбрец!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man hat getrauert auf dem Felde,
Doch in Laurentum ebenso;
Auch dort verbrannte man die Toten,
Das Volk hat bitterlich geheult.
Um den Sohn trauerte der Vater,
Weinte, verfluchte diesen Krieg
Und ebenfalls den greisen König;
Das Mädchen klagte jämmerlich,
Daß ihr Held bereits vor der Heirat
Zu einer Witwe sie gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak działo się nie tylko w polu,
W Laurencie także smutno było,
Płonęły trupy tam powoli,
Pospólstwo, na czym świat, już wyło.
Tam ojciec syna i młodzieńca
Wciąż opłakiwał i w udręce
Klął wojnę, króla też starego;
Tu panna bardzo rozpaczała,
Że tak bez ślubu owdowiała,
Straciwszy wraz narzeczonego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не только в поле дым курился —
В Лавренте тоже чад стоял,
Народ вокруг костров толпился
И на чем свет стоит стенал.
Там батька горевал о сыне
И слал проклятья злой судьбине,
Ругал войну, ругал царя;
Тут девка, воя, убивалась,
Что без венца вдовой осталась,
Похоронив богатыря.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В Лавренте тоже грустно было,
Народ являл прискорбный вид;
Сжигали мертвецов уныло,
Ревели на чем свет стоит.
Где сын пропал ни за копейку,
Там клял отец войну-злодейку,
А с ней и дряхлого царя;
И девка крепко убивалась,
Что без венца вдовой осталась,
Утративши богатыря.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не только в поле так творили,
В Лавренте тоже стон стоял;
Там много трупов попалили,
Не взвидя света, люд рыдал.
Отец причитывал по сыну
И клял жестокую годину,
Войну и ветхого царя,
Там девка сильно убивалась,
Что без венца вдовой осталась,
Утративши богатыря.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не только полем горе кралось,
В Лавренте тоже был пожар,
Там трупов множество сжигалось,
Рыдали все, и млад и стар.
Отец единственного сына
Оплакивал, кляня судьбину,
Войну и дряхлого царя.
Там девка слезно убивалась,
Что без венца вдовой осталась,
Утративши богатыря.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V Laurentu také pohřbívali,
i tam zněl teskný pláč a žal;
když v plamenech se mrtví vzňali,
lid obyčejný řval a lkal.
Tam otec syna oplakával,
proklínal válku, pěstmi mával,
i svého krále proklínal;
tu dívka bolně naříkala,
je vdovou, aniž se kdy vdala,
junák jí navždy vale dal.

    

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жінки, порозпускавши коси,
Розхристані і без свиток,
Розтрьопані, простоволоси
Галасовали на ввесь рот.
По мертвих жалібно кричали,
По грудях билися, стогнали,
Латинів проклинали рід;
Про Турна ж всі кричали сміло,
Що за своє любовне діло
Погубить даром ввесь народ.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 94.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Жинкы, пороспускавшы косы,
Росхристани и безъ свытокъ,
Рострьопани, простоволосы
Галасовалы на ввесь ротъ.
По мертвыхъ жалибно крычалы,
По грудяхъ былыся, стогналы,
Латынивъ проклыналы ридъ;
Про Турнажъ вси крычалы смило,
Що за свое любовне дило,
Погубытъ даромъ ввесь народъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 94.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 7:

(І проклинали всі войну) Латинів проклинали род

рядок 8:

Про Турна ж (грімко) всі кричали сміло

рядок 9:

(Що) Що за своє любовне діло

рядок 10:

Погубить дурно весь народ

Примітки: VI, 94.
         Частина VI стр. 94.

Галасати — сильно кричати (СУМ-11).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Дарма — вживається у значенні слова задарма — безплатно, безкоштовно; даром (СУМ-11).

Діло — те, що відбулося; те чи інше явище (СУМ-11).

Жалібно — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Коса — заплетене волосся (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Розхристаний — з оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And women with unplaited braids
Bare-breasted and without waistcoats,
Disheveled and bareheaded cavalcades
Were screaming at full throats.
Their wailing was high-toned,
They beat their breasts and moaned.
They cursed king Latin's blood relation,
And castigated Turn, for he,
Because of his romantic spree,
Was devastating their whole nation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Жанкі, — народ проставалосы,
Бядой уражаны народ, —
Стаялі, распусціўшы косы,
І галасілі на ўвесь рот.
Крыкліва мёртвых паміналі,
У грудзі білі і стагналі,
Цара клялі з апошніх слоў;
На Турна не хавалі злосці,
Які з-за ўласнае любосці
Народы загубіць гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Жени раздърпани и боси,
като обхванати от бяс,
набръчкани и белокоси
пищяха, виеха на глас.
И биеха се по гърдите,
и си зовяха мъртъвците,
кълняха целия си род,
кълняха Турн, че той без срама
зарад любовната си драма
погубил беше цял народ.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Frauen, mit zerzausten Haaren,
Rissen vor Schmerz die Kleidung auf,
Benahmen sich ganz wie von Sinnen
Und brüllten lautstark, außer sich.
Sangen bedrückte Totenklagen,
Stöhnten, schlugen sich auf die Brust,
Verfluchten des Latinus Sippe
Und warfen Turnus offen vor,
Daß er nur seiner Liebe wegen
Sie alle ins Verderben stürzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kobiety włosy rozpuściwszy,
Bez świtek wszystkie, rozchełstane,
I nawet głowy nie przykrywszy,
Hałasowały opętane.
Po martwych smutno tak krzyczały
I w piersi biły się, jęczały:
I przeklinały ród Latynow;
Krzyczały o Turnusię głośno,
Że w jego sprawie tej miłosnej
Lud cały może marnie zginąć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А жинки, распустивши косы,
Без свиток, яростной толпой,
Растрепаны, простоволосы,
Подняли несусветный вой.
По мертвым жалобно стонали,
Ревели, бились, причитали,
Латинский проклинали род;
Про Турна ж говорили смело,
Что за любовное он дело
Погубит даром весь народ.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Растрепанны, простоволосы,
Метались женщины, крича,
И на себе терзали косы,
Одежды рвали сгоряча,
Латина громко поносили,
Истошно выли, голосили,
Рыдали подле мертвых тел;
Себя, стеная, били в груди,
Ругали Турна: гибнут люди
Из-за его любовных дел!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там жены, распустивши косы,
Без кофт, истерзаны, толпой,
Растрепаны, простоволосы,
Заголосив, подняли вой,
По мертвым жалобно рыдали,
Стонали, грудь свою терзали,
Латина проклинали род.
О Турне все кричали смело,
Что за любовное он дело
Погубит даром весь народ.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И жены, распустивши косы,
Поближе подойдя к кострам,
Растрепаны, простоволосы,
Истошно голосили там,
Стонали, горестно рыдали
И на себе одежды рвали,
Кляня Латинов царский род;
Про Турна говорили смело,
Что за любовное он дело
Погубит даром весь народ.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I rozpustily ženy vlasy
a rozhalené bez halen,
zoufale, kvílivými hlasy
proklely tento smutný den.
Pro mrtvé lkaly, repetily,
sténaly, do prsou se bily
a nadávaly králi psů;
i Turna proklely ty tetky,
že pro milostné svoje pletky
zahubí národ Latinců.

    

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дрансес на Турна тут доносить,
Що Турн всім гибелям вина;
Еней на бой його лиш просить,
І так би й кончилась війна.
Но і у Турна був сутяга,
Брехун, юриста, крюк, підтяга,
І діло Турна защищав;
Та і Аматині пролази
Пускали розниї розкази,
Щоб Турн ні в чім не уважав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дрансесъ на Турна тутъ доносить,
Що Турнъ всимъ гыбелямъ вына;
Эней на бой його лышъ просытъ,
И такъ бы й кончылась війна.
Но и у Турна бувъ сутяга,
Брехунъ, юрыста, крюкъ, пидтяга,
И дило Турна защыщавъ;
Та и Аматыни пролазы
Пускалы розные росказы,
Щобъ Турнъ ни въ чимъ не уважавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 95.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Дрансес на Турна (всім) тут доносить

рядок 4:

І так би кончилась война

рядок 5:

(Но і у Турна адвокати) Но і у Турна був сутяга

рядок 6:

Хапун, юриста, крюк, підтяга

рядок 9:

Пускали разниї розкази

рядок 10:

Щоб Турн нічим не уважав

Примітки: VI, 95.

       Частина VI стр. 95.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Діло — справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові (СУМ-11).

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.).

Защищатизахищати — відстоювати інтереси обвинуваченого (СУМ-11).

Крюккрутій — той, хто схильний до крутійства (навмисне використання дрібниць, формальностей і т. ін. для затягування чи заплутування судових та адміністративних справ із корисливою метою або щоб зняти з себе відповідальність) (про чиновника, канцеляриста і т. ін.) (СУМ-20).

Підтя́га — злодій (Л.). Від слова «тягнути» — злодій (Ш.).

Пролаза — пронозлива, хитра, спритна людина; пройдисвіт, ловкач (СУМ-11).

Сутяга, сутяжник — той, хто сутяжничає, любить сутяжничати — займається позовами з корисливих міркувань, має пристрасть до позовів (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юриста — юрист. Піти в юристи у феодально-кріпосницькій Російській імперії означало піти, за виразом самого І. Котляревського, в «п'явки людськії». Серед усіх змальованих в «Енеїді» суспільних станів не було такого, про якого б поет відгукувався з таким сарказмом і гнівом, як про юристів. Слід звернути увагу, в якому ряду тут стоїть «юриста». Підтяга — злодій (від «тягнути», «підтягати»). Пор. також строфу про «злиднів» біля входу до пекла (ІІІ, 47), про чиновну братію в самому пеклі (ІІІ, 73), характеристику Возного в «Наталці Полтавці» устами Миколи: «Юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька злупить!» (дія 2, ява 4) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Dranses incriminated Turn
That he was all their woes' progenitor.
Aeneas asked to duel him to earn
The fame that they had stopped the war.
Turn had a clever jurist, who
Defended him, his point of view.
He was unbeatable at arguings,
Besides, Amata's gal brigade
Made all false stories overplayed
Lest Turn pay his attention to some other things.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дранеэс на Турна тут даносіць,
Што Турн усёй бядзе віной:
Эней з ім паядынку просіць,
Каб кончыць назаўжды з вайной.
Ды ў Турна быў кручок судовы,
Брахун і злодзей, што гатовы
Свайго князька абараняць:
Ды і Амаціныя цёткі
Усюды распускалі плёткі,
Каб Турна ў крыўду не даваць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Дранк залая срещу него,
че в Турн е цялата вина,
че на дуел Еней зове го —
да свърши пустата война.
Но Турн си имаше защитник —
юрист, дърдорко, ненаситник,
пое защитата му той:
пък и шпиони на Амата
представяха така нещата,
та да не влиза Турн в двубой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dranses gibt offen zu bedenken,
Daß Turnus nur an allem schuld;
Aeneas ruft nur ihn zum Kampfe,
So hätt' ein Ende dieser Krieg.
Doch gab es auch auf Turnus' Seite
Einen Juristen, Schwindler, Dieb,
Und Lügner, der ihn stets beschützte;
Und auch Amata war aktiv,
Ließ ihre Dienerschaft berichten,
Daß Turnus auf nichts achten soll.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Dranses tutaj też donosi,
Że Turnus winien wszystkim biedom;
Eneasz na bój sam go prosi
I byłby koniec wojny wtedy.
Lecz Turnus także miał pieniacza,
Jurystę, kłamcę i krętacza,
Co bronił sprawy Turnusowej;
Również agentki złej Amaty
Puszczały różne słuchy na to,
By Turnus nic się nie przejmował.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дрансес пред всеми объявляет,
Что Турн один всему виной;
Раз драться с ним Эней желает,
Пусть и кончают тем с войной.
Но и у Турна был парняга —
Брехун, юрист, крючок, сутяга, —
Что дело Турна защищал;
Да и Аматины пролазы
Пустили разные рассказы,
Чтоб Турн ни в чем не уступал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Браня рутула за упорство,
Твердил Дрансес: «Его вина!
Пусть выйдет на единоборство —
И сразу кончится война».
Нашелся между тем сутяга,
Брехун, юрист, крючок, плутяга,
Который Турна защищал,
И все Аматины клевреты
Давали шепотом советы,
Чтоб нипочем не уступал!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут и Дрансес его поносит:
Турн, дескать, бедствиям вина,
Эней на бой его лишь просит,
На том бы кончилась война.
Но и у Турна был сутяжник,
Брехун, юрист, крючок и бражник,
Он дело Турна защищал;
Да и Аматины шептухи
Повсюду распускали слухи,
Чтоб Турн ни в чем не уступал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дрансес везде ту мысль разносит,
Что Турн несчастий всех вина,
Эней на бой его лишь просит,
На том и кончится война.
Но и у Турна был сутяга,
Брехун, крючок, юрист, плутяга,
Он всюду Турна защищал,
Да и Аматины пройдохи
Вели коварные подвохи,
Чтоб только Турн не уступал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Dranses hned mezi davy hází,
že Aeneas chce skončit boj
a Turna, původce té zkázy,
jen proto vyzval na souboj.
I Turn měl svého vyznavače,
juristu, lháře, vyděrače,
a ten se urna hájit jal;
též pochlebníci Amatini
se mezi lidem statně činí,
jen aby Turn si nezadal.

    

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось од хана Діомида
Латинові прийшли посли,
І із охлявшого їх вида
Не видно, радість щоб несли.
Латин вельможам з старшиною
Велить явитись пред собою,
Що все і сталося якраз;
Послів кликнули до громади,
І, виполнивши всі обряди,
Латин прорек такий приказ:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ-ось одъ хана Діомыда
Латыновы прыйшлы послы
И, изъ охлявшого ихъ выда,
Не выдно, радисть щобъ неслы.
Латынъ вельможамъ зъ старшьшою
Велытъ явытысь предъ собою,
Що все и сталося якъ разъ;
Посливъ клыкнулы до громады
И выполнывшы вси обряды,
Латынъ прорекъ такый прыказъ:

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 96.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Латинови пришли посли

рядок 10:

Латин (ск) прорек такий приказ

Примітки: VI, 96.

       Частина VI стр. 96.

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Громада — 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.).

Кликну́ти — запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Охляти/охлянути, а також хлянути/хляти — безсило опасти, втративши пружність (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Then unexpectedly some envoys came
To Latin from Khan Diomede,
And judging by their looks, so tame,
They brought no happy news, indeed.
King Latin asked his retinue
To come inside, as was their due,
And they came in.
The envoys were invited
To come inside. They came delighted,
Then Latin said with slight chagrin:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вярнуў у гэтую хвіліну
Паслоў Лацінскіх Дзіямід,
Іх выгляд гаварыў Лаціну,
Што поспеху не меў візіт.
Лапін паслоў з іх старшыною
Сустрэў вяльможнай грамадою,
Патрабаваў таго абрад,
Перад паром паслы стаялі,
Што загадае ім, чакалі,
І гэткім быў яго загад:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А и посолството от хана,
от Диомеда се прибра,
но отдалече ясно стана,
вестта не ще да е добра.
Стареят с другите велможи
да дойде, всичко да доложи,
Латин веднага нареди;
и пред народа ги извади,
и подир всичките обряди
така се той разпореди:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vom Khan Diomedes die Boten
Sind bei Latinus angelangt,
Und daß sie keine frohe Botschaft
Gebracht, das sah man ihnen an.
Latinus und sein ganzer Hofstaat
Empfingen sie, wie es der Brauch,
Nach Vorschrift und in allen Ehren;
Man lud sie zur Versammlung ein,
Als das Zeremoniell vollendet,
Sprach sie Latinus direkt an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nagle od chana Diomedesa
Latynusowi przyszli posły,
Oklapła trzódka ich z kretesem,
Nie widać, żeby radość niosła.
Latynus swej starszyźnie całej
Rozkazał, by się wnet zebrała,
Co wszystko stało się od razu;
Wezwano posłów do gromady,
Spełniwszy obrzęd, jak wypada,
Latynus oto co nakazał:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вдруг от хана Диомеда
Латиновы послы пришли,
И видно было, что победных
Вестей с собой не принесли.
Старик Латин вельможным лицам
Велел немедля же явиться,
Что все и сделали тотчас;
Послов позвали для доклада,
И после должного обряда
Латин изрек такой приказ:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Толкнулись к хану Диомиду
Тогда латинские послы;
Вернулись — молвить не в обиду —
Не так чтоб очень веселы.
Латин запиской именною
Созвал вельмож со старшиною,
Чтоб выслушать своих послов.
Поспешно собрались вельможи,
Что ко двору Латина вхожи,
И молвил царь без дальних слов:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как вдруг от хана Диомеда
Послы Латиновы пришли,
На хмурых лицах нет и следа,
Чтоб утешенье принесли.
Вельможам царь со старшинами
Велит предстать перед очами,
Все так и сделали тотчас;
Потом позвал послов и кряду
Исполнив с ними все обряды,
Латин изрек такой приказ:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вот от хана Диомида
Пришли Латиновы послы,
И по унылому их виду
Видать — не радость принесли.
Латин панам со старшиною
Велел явиться пред собою;
К нему сошлися все тотчас;
Послов позвали, и обряды
Исполнив все, какие надо,
Латин изрек такой приказ:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když hle, od chána Diomeda
poslové už tu zpátky jsou,
schlíplí a zkrušení až běda:
ti dobré zprávy nenesou.
Král svolal velmože a pány
a dvůr se sešel bez meškání;
když skončil ceremoniel
a všichni vzdali poctu králi,
když poslové před trůnem stáli,
tu Latin slavnostně k nim děl:

    

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Скажи, Венуле нежахливий,
Всю хана Діомида річ,
Здається, був ти не брехливий,
Таким тебе зна наша Січ».
«Підніжок твій я і підданець,
Із слуг твоїх послідній ланець, —
Сказав Венул, — не погнівись!
Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча,
І хан сказав так, не сумнись:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Скажы Венуле не жахлывый
«Всю хана Діоміда ричъ,
«Здается бувъ ты не брехлывый,
«Такімъ тебе зна наша Сичъ. —»
«Пиднижокъ твій я и шідданець,
«Изъ слугъ твоихъ послидній ланець,
Сказавъ Венулъ, «не погнивысь!
«Мужыча правда есть колюча,
«А панська на вси бокы гнуча,
«И ханъ сказавъ такъ, не сумнысь:

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 97.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

(По правді говори) Скажи, Венуле нежахливий

рядок 5:

Підніжок (і слуга послушний) [безмірний стичок] твій я і підданець

рядок 7:

(Прошу, паноче!) Сказав Венул,— не гнівись. Перед «гнівись» вписано «по», тобто «погнівись».

рядок 10:

(Так) Хан сказав не (по)сумись. Перед «хан» вписано «і», а після «сказав» — «так».

Примітки: VI, 97.

       Частина VI стр. 97.

Брехун — той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Венул — латинянин з грецького міста Аргоса, який прибув в Лациум (А.). Латинянин, родом з грецького міста Аргоса, де царював Діомид ще до того, як вирушити на війну проти Трої. Очолював послів латинян до Діомида (С.).

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Гнучкий — який легко згинається, гнеться (СУМ-11).

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.).

Жахливий — який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий (СУМ-20).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Колючий — який дошкуляє; дошкульний (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Мужичий — те саме, що мужицький, селянський (СУМ-20). Мужича правда — соціально зумовлене розуміння справедливості (СУМ-11).

Нежахливий небоязкий — який нічого не боїться; досить сміливий (СУМ-20).

Підданці піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Сумнисьсумніватися — відчувати, висловлювати сумнів щодо вірогідності, можливості чого-небудь; не бути впевненим у чомусь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Now, tell me, Venul, the Audacious,
What does Khan Diomede want me to know.
It seems, you never were fallacious,
Our Seech knew you as daring long ago."
Said Venul: "I'm your plain foot-stool,
Among your slaves, a worthless fool,
Please, be not mad at me!
A peasant's truth is prickly,
And lordly - pliable and stickly.
The Khan said condescendingly:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Венул, — сказаў ён, — мне праўдзіва
Ты словы хана перадай,
Здаецца, быў ты не брахлівы,
Такім цябе наш помніць край».
«Я твой слуга і, знае кожны,
З усіх тут — самы невяльможны, —
Сказаў Венул, — мужык, не пан!
Мужыцкай праўдай вочы коляць,
А панскай праўдай свет няволяць.
Вось што сказаў Лаціну хан:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Кажи ни всичко ти, ВенулеФ,
от Диомедовата реч,
не си бъбривец — всеки чул е,
такъв те знае нашта Сеч“;
„Царю, за твоя крак победен
стъпенка съм, слуга последен,
не се гневи — поде Венул.
Селяшка правда — тя гнети ни,
от панска — яки ни гърбини,
ще ти река какво съм чул:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Erzähle, furchtloser Venulus,
Was schickt Diomedes an mich,
Wir wissen, daß du nie gelogen,
Man kennt dich hier als Ehrenmann." -
"Ich bin der niedrigste der Diener,
Dein Sklave und dein Untertan, -
Sagte Venulus, - Sei nicht böse!
Während die Wahrheit beim Volk sticht,
1st sie beim Adel reichlich biegsam,
So sprach der Khan, und zweifle nicht:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Mów, Wenulusię niestrachliwy,
Diomedesową mowę całą,
Tyś, jak się zdaje, nie kłamliwy,
Takim cię nasza Sicz poznała".
"Podnóżek jam twój i poddany,
Ze sług twych golec obszarpany —
Wenulus rzeki. — lecz nie bądź w gniewie!"
Bo chłopska prawda w oczy kole,
A pańska zgina się do woli,
I chan powiedział tak, bądź pewien:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Скажи мне, Венул справедливый,
О чем хан вел с тобою речь?
Кажись, ты парень не брехливый,
Таким тебя знавала Сечь". —
"Я подданный и раб твой верный,
Царю слуга нелицемерный, —
Так начал Венул, — не гневись!
Мужичья правда, брат, колюча,
А панская, известно, гнуча;
Хан молвил (врать мне не корысть):

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Венул! Ты человек правдивый
(Об этом знает наша Сечь)
И, говорят, небоязливый.
Перескажи мне хана речь!»
— «О царь, я твой слуга смиренный,
Никчемный самый и презренный,
Не гневайся! — сказал Венул. —
Мужичья правда очи колет,
А панская — как пан изволит!
Нам хан такое завернул:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Скажи, Венул, мне. нетрусливый,
Всю хана Диомеда речь,
Ты не был, кажется, брехливый,
Таким знавала наша Сечь».
«Я смерд твой подданный усердный,
Из слуг твоих голяк последний, —
Сказал Венул, — не прогневись!
Мужичья правда, вишь, колюча,
А панская, как прутик, гнуча;
Так хан сказал, не усомнись:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Скажи, Венул не боязливый,
Всю хана Диомида речь,
Ты не был от роду брехливый,
За что тебя чтит наша Сечь».
«Я ног твоих подстилка, верный
Слуга, твой подданный примерный, —
Сказал Венул, — царь, не гневись,
Мужичья правда ведь колюча,
А панская гибка, тягуча,
Хан так сказал, ты примирись:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Co vzkazuje nám Diomedes,
rci, Venule, a hodně křič,
ty v hrdlo lháti nedovedeš,
to o tobě ví celá Sič.“
„Jsem věrný sluha, pane králi,
který se u tvých nohou válí,“
řek Venul, „jen se nehněvej!
Ač chlapská pravda píchá hodně,
však panská, ta se vždycky ohne,
chán řekl toto — pozor dej:

    

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не з мордою Латина битись
Против троянських розбишак;
Вам треба б перше придивитись,
Який то єсть Еней козак!
Під Троєю він дався знати
Нам всім, як взявся ратовати
Богів домашніх і рідню.
Він батька спас в злу саму пору,
На плечах зніс на Іду-гору,
Сього не майте за бридню.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 98.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не зь мордою Латына бытысь
«Протывъ Трояньскыхъ розбышакъ;
«Вамъ требабъ перше прыдывытысь,
«Якый-то есть Эней козакъ.
«Пидъ Троею винъ дався знаты
«Намъ всимъ, якъ взявся ратоваты
«Богивъ домашнихъ и ридню.
«Винъ батька спасъ въ злу саму пору,
«На плечпхъ знисъ на Иду гору,
«Сього не майте за бридню.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 98.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Не з (пикою) мордою Латина битись

рядок 8:

(Він батька на своїх спас плечах) Він батька спас в злу саму пору

Примітки: VI, 98.

       Частина VI стр. 98.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Бридня, бредня — безглузді думки; химери (СУМ-20).

Злий — поганий, несприятливий (про певний період) (СУМ-20).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Треба — потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Який то єсть Еней козак!.
Коли греки здобули Трою, Еней самовіддано кинувся рятувати пенати (богів—охоронців домашнього вогнища) та свою родину. На плечах виніс старого батька Анхіза із палаючої Трої, а потім разом з ним поплив, виконуючи волю богів, до берегів Італії. По дорозі в Італію Анхіз помер (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

'King Latin with his muzzle
Is no match for the Trojans. That lame duck
Should take a better look at that great puzzle,
Which is Aeneas - full of pluck.
In Troy he gave us all the opportunity
To see his strange immunity
To harm. He saved the lares and his family,
He carried on his back his dad
Up to the Mount Ida, and was glad
That he had saved them all miraculously.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Не з вашай мордай задзірацца
Супроць Энеевых ваяк,
А трэба вам было б дазнацца
Спачатку, што ён за казак!
Пад Трояй ён у знакі даўся,
Калі за сваякоў змагаўся
І нам усім даваў адпор.
Запомніўся і Дзіяміду,
Як на гару святую Іду
Ён на сабе Анхіза пёр.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Човек с Енея да се бие,
ще трябва да е пръв глупак,
да бяхте го видели вие
какъв безстрашен е казак!
Добре ни подреди край Троя,
когато хвърляше се в боя
за род и родни божества.
Спаси баща си от пожара,
на гръб на Ида го откара —
добре да знаете това!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gegen die Haudegen aus Troja
Kommt Latins Mundwerk gar nicht an.
Erst solltet ihr genau besehen,
Was für Kosak Aeneas ist!
Bei Troja mußten wir erkennen,
Wie mutig er alle beschützt,
Die Hausgötter und die Familie.
Er hat den Vater aus der Not
Gerettet und auf seiner Schulter
Getragen auf den Ida-Berg.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Nie z Latynusa mordą walczyć
Z trojańską zgrają, tchnącą zgrozą,
Wam trzeba najpierw się przypatrzeć,
Już jaki jest Eneasz Kozak!
Pod Troją dał się wyjątkowo
Nam poznać, kiedy jął ratować
Domowych bogów i rodzinę.
Ocalił ojca w czas ponury,
Na plecach wniósł na Idę-górę,
Za prawdę miejcie te nowiny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не с мордою Латина драться
Против Энеевых людей;
Вам прежде нужно бы дознаться,
Каков в бою казак Эней.
Под Троей всыпал нам он знатно,
Спасая от судьбы превратной
Богов домашних и родню.
Он батьку спас в час грозной сечи,
На гору снес, взвалив на плечи;
Не затевайте с ним грызню.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

"Не с мордой, говорит, Латина
Троянских одолеть вояк!
Не лучше ль было для почина
Узнать, каков Эней казак?
Когда мы осаждали Трою,
Оборонять пришлось герою
Богов домашних и родню;
Он на закорках в злую пору
Отца втащил на Иду-гору, —
Не посчитайте за брехню!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не с мордою Латина браться
Лупить троянских забияк,
Сперва вам надо разобраться,
Каков собой Эней-казак.
Под Троей мы его узнали,
Когда троянцы с ним спасали
Богов домашних и родню.
Он батьку спас в ту злую пору,
Снес на плечах на Иду-гору.
Я говорю вам не брехню.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Не с мордою Латина биться
Против троянских забияк,
Вам нужно лучше убедиться,
Каков Эней герой-казак!
За Трою он отважно дрался,
С друзьями он спасать бросался
Богов домашних и родных,
Отца он спас в лихую пору,
Снес на плечах на Иду-гору,
Все истина в словах моих.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Latin je držka, proti Troji
s ním nepůjdu, to je můj vzkaz;
ať začne si — a bude v loji.
Jaký to kozák — Aeneas...!
Tam pod Trojou byl svatý pro mne,
když zachraňoval svoje rodné,
domácí bůžky i svou vlast;
vidím ho živě ještě dodnes,
jak tátu na ramenou odnes —
toť čistá pravda — žádný žvast.

    

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Против Енея не храбруйте,
Для нас вдається він святим;
І так Латину розтолкуйте,
Щоб лучше помирився з ним.
Гай! гай! де діти єсть такії,
Щоб кудрі батькови сідиї
Найвище ставили всього?..
Не ворог я царю Латину,
Но чту Анхизову дитину
І не піду против його.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Протывъ Энея не храбруйте,
«Для насъ здается винъ святымъ;
«И такъ Латыну ростолкуйте,
«Щобъ лучше помырывся зъ нымъ.
«Гай! гай! де диты есть такіи,
«Щобъ кудри батьковы сндыи,
«Найвыще ставылы всього?
«Не ворогъ я царю Латыну;
«Но чту Анхызову дытыну
«И не пиду протывъ його.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 99.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Гай! гай! Где діти єсть такіє

рядок 6:

Щоб кудрі батькови сідиє

рядок 8:

(Я вам не ворог) Не ворог я царю Латину

Примітки: VI, 99.
         Частина VI стр. 99.

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гай — уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Святий — праведний, непорочний, угодний богові (СУМ-11).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do not wage war against that man,
Who is, to our mind, divine.
Explain it is the time that he began
To live in peace, as is the gods' design.
Heigh-ho! Where are the children who today
Respect their fathers' old age, where are they?
Whose fathers' wisdom they revere?
I'm not King Latin's foe,
But I respect Anchises' son-magnifico,
I'll never go against that cavalier!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З ім ваяваць я вам не раю,
Здаецца нам святым Эней;
Лаціну аднаго жадаю,
Каб ён мірыўся з ім хутчэй.
Дзе сына знойдзеце такога,
Каб бацьку паважаў старога,
За лёс яго стаяў гарой?..
Не вораг я цара Лаціна,
Але супроць Анхіза сына
Я не хачу ісці вайной.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не се срещу Еней силете,
светия смята го светът;
и на Латин му обяснете,
по-харно е да се сдобряг.
Къде такива днес! Баща си
и побелелите му власи
над всичко да поставят, а?
Не съм ви враг, но на Енея,
дорде на тоя свят живея,
не ще му сторя аз щета.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Spielt euch nicht auf gegen Aeneas,
Ein Heiliger ist er für uns;
Überzeugt lieber euren König,
Daß er den Frieden mit ihm schließt.
Hei, hei! Wo gibt es solche Kinder,
Die ihres Vaters graues Haar
Hoch über alles stellen würden?..
Ich bin nicht dem Latinus Feind,
Doch schätz' ich den Sohn von Anchises
Und wende mich nicht gegen ihn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na Eneasza nie ruszajcie,
On za świętego już uchodzi:
Latynusowi wyjaśniajcie,
By lepiej z nim się wnet pogodził.
Lecz cóż! Lecz cóż! Gdzie są te dzieci,
Co ojca siwe włosy w świecie
Stawiają wyżej od wszystkiego?
Nie wróg jam tu Latynusowi,
Lecz dziecko czczę Anchizesowe,
Nie pójdę z wojną więc na niego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

С Энеем драться не рискуйте,
Его считаем мы святым;
И вашему царю втолкуйте,
Чтоб лучше помирился с ним.
Где нынче дети есть такие,
Чтоб кудри батьковы седые
Превыше ставили всего?
Понятно, я не враг Латину,
Но, чтя в Энее молодчину,
Не выйду супротив него.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латину растолкуйте внятно:
Эней мне кажется святым.
Идите лучше на попятный
И не воюйте больше с ним.
Да есть ли дети впрямь такие,
Чтоб кудри батькины седые
Ценили выше всяких благ?
Зачем обманывать Латина?
Мне мил Анхизов сиротина.
Энею, братцы, я не враг.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«С Энеем биться не рискуйте,
Для нас он кажется святым,
И так Латину растолкуйте,
Что лучше б помирился с ним.
Эх-эх! Где дети есть такие,
Чтоб кудри батькины седые
Превыше ставили всего?..
Не ворог я царя Латина,
Но, крепко чтя Анхиза сына,
Я не пойду против него.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

С Энеем биться не рискуйте,
Ведь он нам кажется святым,
Царю Латину растолкуйте,
Что лучше помириться с ним.
Где в мире дети есть такие,
Чтоб волосы отца седые
Превыше ставили всего.
Хоть я не враг царя Латина,
Но я Анхизова чту сына
И не пойду против него.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nic s Aeneášem nesvedete,
je svatý, slavný bohatýr;
to Latinovi vysvětlete,
ať raději s ním sjedná mír.
Kde najdete takové děcko,
jemuž by byly nade všecko
šedivé vlasy tátovy...?
S Latinem chci pít medovinu,
však proti Anchisovu synu
s ním nepůjdu — jen ať to ví!

    

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прощайте, доміні латинці!
Поклон мій вашому царю;
Возьміть назад свої гостинці,
Одправте їх к багатирю
Енею і просіть покою».
Венул утерся тут рукою
І річі сій зробив кінець.
Збентежила ся річ Латина,
Здавалось, близька зла година;
На лисині трусивсь вінець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Прощайте домини Латынци!
«Поклонъ мій вашому царю;
«Возьмитъ назадъ свои гостынци,
«Одправте ихъ къ багатырю
«Энею и просить покою.»
Венулъ утерся тутъ рукою
И ричи сій зробывъ кинець.
Збентежыла ся ричъ Латына,
Здавалось блызька зла годына;
На лысыни трусывсь винець.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 100.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Енею і просіть (мира) покою

рядок 7:

І річі сей зробив кінець

Примітки: VI, 100.

       Частина VI стр. 100.

Венул — латинянин з грецького міста Аргоса, який прибув в Лациум (А.). Латинянин, родом з грецького міста Аргоса, де царював Діомид ще до того, як вирушити на війну проти Трої. Очолював послів латинян до Діомида (С.).

Вінець — коштовний головний убір – знак монаршої влади; корона (СУМ-20).

Година — с сполученні зі словами гіркий, лихий, недобрий, чорний і т. ін. — важкі, скрутні обставини (СУМ-20).

Доміні — панове (С.).

Збентежити, бентежити — 1. Викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. 2. Викликати стан зніяковілості в кого-небудь (СУМ-20).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Злий — поганий, несприятливий (про певний період) (СУМ-20).

Зробити кінець — припинити що-небудь, покласти край чомусь (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Good-bye, my Latin friends!
Give my regards to your fine king.
I hope that it offends
You not to ask you to take everything
You've brought as gifts for me,
And give them to Aeneas, the grandee!"
Here, Venul, so high-spirited,
Wiped off his lips with his bare palm.
King Latin was not calm,
The wreath was jittery on his bald head.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бывайце, родныя Лацінцы!
Паклон мой вашаму пару;
Назад вязіце ўсе гасцінцы,
Адпраўце іх гаспадару
Энею, каб канчаў з вайною».
Венул тут выпер лоб рукою,
Закончыўшы прамову, змоўк.
Яна збянтэжыла Лаціна,
Здалося, надышла часіна,
Што царскі страціць ён вянок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ха сбогом, домини, латинци!
Не ща му дари на Латин,
по-бързо стягайте опинци
и ги носете на един,
на пан Еней — за мир молете...
Изтри си пан Венул ръцете
и сложи на речта конец.
Латин увяхна: лошо време,
от страх на голото му теме
трептеше сухият венец.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Lebt wohl, ihr domini Latini,
Gebt eurem König meinen Gruß;
Nehmt mit euch wieder die Geschenke,
Gebt sie Aeneas, diesem Held,
Und bittet ihn um Waffenstillstand."
Venulus trocknete die Stirn
Und setzte dem Gespräch ein Ende.
Latinus wurde ganz verwirrt,
Die böse Stunde schien gekommen;
Der Kranz bebte auf seiner Stirn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni, domini, żegnajcie!
Dla króla me ukłony szczere;
Podarki swoje zabierajcie,
Wyślijcie je do bohatera,
Do Eneasza, by był pokój".
Wenulus wytarł się szeroko
I koniec mowie swej uczynił.
Speszyła mowa Latynusa,
Zły czas nadbiegał, zda się, kłusem;
Aż trząsł się wieniec na łysinie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прощайте, домини латинцы!
Поклон мой вашему царю;
Возьмите-ка назад гостинцы,
Отправьте их богатырю
Энею, чтоб избегнуть бою".
Тут Венул нос утер рукою
И смолк, упарившись вконец.
Латин, посла услыша речи,
Затрясся весь, как хвост овечий,
На плеши задрожал венец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Прощайте, домини латинцы!
Счастливый путь, поклон царю!
Отдайте вы свои гостинцы
Троянскому богатырю
И, не шутя, не для блезира,
Просите у Энея мира!"»
На том и речи был конец.
В предчувствии лихой годины,
Латин исполнился кручины.
Дрожал на лысине венец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Прощайте, домине латинцы!
Поклон мой вашему царю:
Возьмите-ка назад гостинцы,
Отправьте их богатырю
Энею с просьбой о покое».
Венул утерся тут рукою,
И речи той пришел конец.
Встревожила она Латина,
Казалась близкой зла година;
На лысине дрожал венец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Прощайте, домини латинцы!
Поклон мой вашему царю,
Возьмите все ваши гостинцы,
Снесите их богатырю
Энею с просьбой о покое».
Венул тут вытер пот рукою
И речь окончил наконец.
Смутила речь царя Латина,
Поник печально, сгорбил спину,
Дрожал на лысине венец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Můj pozdrav latinskému králi!
DOMINT, velmi hodní jste!
Vezměte zpátky svoje dary
a Aencovi odneste
a sjednejte s ním urovnání.“
Venul si utřel čelo dlaní,
jako by skončil strašnou řež.
Ta řeč Latina poděsila,
až koruna mu poskočila
a pod ní zrudla celá pleš.

    

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин од думки схаменувся,
Олимпським трохи помоливсь;
Наморщивсь, сентябрьом надувся
І смутно на вельмож дививсь.
«А що? — сказав, — чи поживились?
От з Діомидом ви носились,
А він вам фигу показав;
Заздалегідь було змовлятись,
Як з пан-Енеєм управлятись,
Поки лапок не розіклав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ одъ думкы схаменувся,
Олымпськымъ трохы помолывсь;
Наморщывсь, сентябрьомъ надувся
И смутно на вельможъ дывывсь.
«А що? сказавъ, чи пожывылысь?
«Отъ зъ Діомыдомъ вы носылысь,
«А винъ вамъ фыгу показавъ;
«Заздалегидь було змовлятысь,
«Якъ съ панъ Энеемъ управлятысь,
«Покы лапокь не розиклавъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 101.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

Наморщивсь, (б) сентябром надувся

рядок 7:

А(ж) він нам фигу показав

Примітки: VI, 101.
         Частина VI стр. 101.

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Діомид — у Вергілія Діомед, уславлений грецький герой. Силою і хоробрістю поступався тільки перед Ахіллом. Брав участь у Троянській війні на боці греків. У битві під Троєю поранив богиню Венеру і самого бога війни Марса. Після падіння Трої оселився в Італії і заснував там кілька міст (С.).

Заздалегідь [Заздалегидь] = заблаговременно (К.).
За якийсь час до чого-небудь; наперед (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Поки — протягом певного часу (СУМ-11).

Сентябрьом надутися — быть хмурым, мрачным, угрюмым, не в духе; намек на пасмурную погоду осенних сентябрьских дней (Мх.).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Схаменутися — прийти до пам'яті, повернути собі душевну рівновагу, набути можливості думати, приймати рішення; опам'ятатися, отямитися (СУМ-11).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Фиги фіга. 1. Плід фігового дерева, інжир. Дорогі, привозні ласощі; сушені фіги — один з предметів чумацького промислу до Криму (С.). 2. Те саме, що дуля — стулена в кулак рука так, що великий палець просувається між вказівним і середнім, як знак зневажливого ставлення до кого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Recovering his wits again,
The King prayed somewhat to the gods,
Then frowned and strained his brain,
Expecting from his aids some prods.
"And what?" he sadly asked, "Did you succeed?
You were so sure of Diomede,
And he showed you a fico.
One should have plotted beforehand
To deal with Sir Aeneas' strict demand,
And now we must eat crow.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ад гэтай думкі схамянуўся
Лацін, яна — што ў сэрца нож:
Цар зморшчыў лоб, як сыч надзьмуўся,
З тугою глянуў на вяльмож.
«Што мне, — спытаў, — адкажа світа?
Чакалі згоды Дзіяміда,
А ён і фігу вам пад нос:
З ім след было раней змаўляцца,
Як з пан Энеем распраўляцца,
Пакуль усіх ён не разнёс.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин се сепна най-накрая,
молитва почна да реди;
намръщи се и се окая,
и всичко под око следи.
„Какво? Не ви се нещо гледа,
залагахте на Диомеда,
а ви показа среден пръст;
да бяхте мислили навреме,
преди Анхизович да вземе
да ни дере и ръфа с хъс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann kam Latinus wieder zu sich,
Schickte zum Himmel ein Gebet
Und mit dem Ausdruck von Verachtung
Sah er die Edlen traurig an.
"So? - sprach er, - Seid ihr nun zufrieden?
Habt auf Diomedes gesetzt,
Doch dieser ließ euch achtlos fallen,
Hättet im voraus ihr bedacht,
Wie mit Aeneas vorzugehen,
Bevor er seine Fallen stellt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus wkrótce oprzytomniał,
Pomodlił się i nieco ożył;
Sposępniał, zmarszczył się ogromnie
I smutno patrzył na wielmożów.
"A co? — rzekł. — Czyście skorzystali?
Diomedesa ście błagali,
On zasię figę wam pokazał;
Zawczasu trza się było zmawiać,
Jak z Eneaszem się rozprawiać,
Nim się nie wcisnął jak zaraza.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом от страха чуть очнулся,
Унял непрошенную дрожь,
Зевесу помолясь, надулся
И хмуро глянул на вельмож.
"Ну что, — спросил их — поживились?
Вы с Диомедом всё носились,
А он вам фигу показал;
Сначала было б столковаться,
Как вам с Энеем расправляться,
Пока он холку не намял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Немножко помолясь, очнулся
Латин от невеселых дум,
Но, глядя сентябрем,, надулся
И был с вельможами угрюм.
«Что! Взяли? — молвил с кислым видом. —
Носились больно с Диомидом,
А он и дулю показал.
Вам было загодя, болванам,
Управиться с троянским паном,
Покамест ног на стол не клал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, подумав, встрепенулся,
Богам моленье прошептал,
Скривился, сентябрем надулся
И смутно на вельмож взирал:
«Ну, что, — спросил их, — поживились?
Вы с Диомедом все носились,
А он вам кукиш показал.
Заране было б столковаться,
Как с пан-Энеем расправляться,
Покуда сам он верх не взял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин от мыслей отряхнулся,
Богам молитву прочитал,
Наморщил лоб, как сыч надулся,
С упреком на бояр взирал.
«Ну что, — сказал он, — поживились?
Вы с Диомидом как носились,
А он вам кукиш преподнес.
Чуть раньше было бы стараться
Нам от Энея отвязаться,
Пока корнями здесь не врос.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sotva se vzpamatovat ráčil,
pomodlil se k těm nahoře,
jak listopad se hrozně mračil
a zle zpucoval velmože:
„Vak kdepak je ta vaše věda?
Pořád jste chtěli Diomeda
a on vám, páni, vytřel zrak...!
Aenea mohli jsme mít v kapse,
než se mu ještě více zachce —
fí, člověka by trefil šlak!

    

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер не приберу більш глузду,
Як тут сих поселить прочан;
Землі шматок єсть не під нужду,
То їм з угоддями оддам.
Оддам нив'я, і сінокоси,
І риболовні тибрські коси,
То буде нам Еней сусід;
Коли ж не схоче він остаться,
А пуститься іще таскаться,
То все ж ізбавимся од бід.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперь не прыберу билшъ глузду,
«Якъ тутъ сыхъ поселыть прочанъ;
«Земли шматокъ есть не пиднужку,
«То имъ зъ угодьямы отдамъ.
«Отдамъ нывья и синокосы,
«И рыболовни Тыбрськи косы,
«То буде намъ Эней сусидъ;
«Колыжъ не схоче винъ остаться,
«А пустытся ище таскаться,
«То всежъ избавымся одъ бидъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 102.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Тепер не приберу більш (ладу) глузду

рядок 5:

(Ставки) Оддам нив'я і сінокоси

рядок 7:

(І) То будеть нам Еней сосід

рядок 8:

Коли ж (не захотять) не схоче він остаться

рядок 10:

(То) То все ж ізбавимся од бід

Примітки: VI, 102.

       Частина VI стр. 102.

Глузд [Глуздъ] = разсудок, смысл (К.).
Розумний зміст чого-небудь; рація, сенс (СУМ-20).

Нив'язбірн. до нива — ділянка або смуга землі, на якій ростуть хлібні культури або яка признач. для їх вирощування; поле (СУМ-20).

Нужда — потреба в чому-небудь; необхідність (СУМ-20).
Землі шматок єсть не під нужду — тобто ділянка землі, без якої можна обійтися, в якій немає великої потреби (С.).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Риболовні коси — багаті на рибу; риболовні угіддя.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

All I can do right now
Is settling here this migrant nation.
I'll give them land and will avow
Them all accommodation.
I'll give them meadows, fields and if they wish
The Tiber banks where they could fish.
So, in our neighborhood
We'll have Aeneas here,
But should he move, show us his rear,
We'd be then in a cheerful mood.

Білруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як быць з Траянцамі, не знаю,
Цяпер вось і мяркую сам:
Зямлі кавалак лішні маю,
То ім з угоддзямі аддам.
Аддам ім нівы, сенакосы
І рыбныя на Цібры плёсы,
І будзе нам Эней сусед:
А не захоча ён застацца,
Па свеце пойдзе зноў бадзяцца,
Няхай — абы пазбегнуць бед.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Добре, че се земя намира,
която хич не я орем
(не ми го инак ум побира),
да вземем да му я дадем.
Нивя ще му дадем, ливади
и Тибър — риба да си вади,
Еней ще ни е пръв съсед.
Ако му хрумне, сиромаха,
пак да се скита — да се маха
и всичко ще ни е наред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt muß ich ernsthaft überlegen,
Wo ich die Wandrer setzen soll;
An Boden haben wir genügend,
So geb ich freudig einen Teil.
Ich gebe Ackerland und Wiesen,
Im Tiber gibt es Fisch genug,
So wird Aeneas unser Nachbar;
Doch wenn er hier nicht leben will,
Und erwählt das Vagabundieren,
Dann sind wir eine Sorge los.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz mądrzej nie wymyślę,
Jak tu osiedlić tych włóczęgów;
Jest ugór, jeśli się nie mylę,
Jak też użytki do niczego.
Im niwy te i łąki przyznam.
Tybrowe rybne dam mielizny,
Eneasz będzie nam sąsiadem;
A gdy nie zechce tu pozostać,
Wyruszy w świat, to sprawa prosta:
Wszelaki kłopot nam odpada.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь ума не приложу я,
Как мне пристроить чужаков;
Земли кусок изрядный, чую,
Отдам я им без лишних слов.
Отдам и сенокос у речки,
На Тибре рыбные местечки,
Эней пусть будет нам сосед;
А не захочет он остаться
И по свету пойдет шататься, —
Так мы и тут уйдем от бед.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Теперь Анхизова отродья
Не протурить вовеки нам.
Клочок землицы и угодья
Отдам троянским шатунам:
Поля, луга, леса, покосы,
Для рыбной ловли — Тибра косы.
И станет нам Эней — сосед.
Не захоти он здесь остаться
И по свету пустись болтаться, —
Мы всё ж избавимся от бед.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Как поселить теперь Энея,
Не приложу ума и сам,
Ту землю, что лежит пустея,
Ему с угодьями отдам.
Отдам я нивы, сенокосы,
Для ловли рыбы - Тибра косы,
И станет нам Эней сосед,
А не захочет оставаться
И снова пустится таскаться,
То мы избавимся от бед.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь придумать не сумею,
Где можно поселить троян,
Я вот надел земли имею,
Его отдам себе в изъян!
Дам нивку, сенокос у балки,
На Тибре косу для рыбалки,
И станет нам Эней сосед.
А не захочет здесь остаться,
Вновь станет по свету таскаться,
То все ж избавимся от бед.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mne nenapadá, bozi věční,
kam já ty poutníky jen dám?
Kus půdy je tu přebytečný
a ten jim asi odevzdám.
Dost polností i luk a zvěře,
rybářské tůně na Tibeře —
tak s Aeneem to spravíme;
a když mu to zde bude malé
a bude chtít vandrovat dále,
tak se ho aspoň zbavíme.

    

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А щоб з Енеєм лад зробити,
Пошлю послів десятків п'ять;
І мушу дари одрядити,
Диковинки коли б достать:
Павидла, сала, осятрини,
Шалевий пояс і люстрини,
Щоб к празнику пошив каптан,
Сап'янці із Торжка новенькі,
Мальованиї потибеньки.
А нуте! як здається вам?»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А щобъ зъ Энеемъ ладъ зробыты,
«Пошлю посливъ десяткивъ пьять;
«И мушу дары одрядыты,
«Дыковынкы колыбъ достать:
«Павыдла, сала, осятрыны,
«Шалевый поясъ и люстрыны,
«Щобъ къ празныку пошывъ каптанъ,
«Сапьянци изъ Торжка новеньки,
«Мальованыи потыбенькы.
«А нуте! якъ здается вамъ?»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 103.

рядок 6:

(Парадний) Шалевий пояс і люстрини

рядок 8:

Сап'янці (добриє) із Торжка новенькі

рядок 9:

Мальованиє потибеньки

Примітки: VI, 103.

       Частина VI стр. 103.

Здаваться [Здаваться] = казаться (К.).
Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Каптан — старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка (СУМ-20).

Лад — згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін. (СУМ-20).

Люстрина [Люстрына] = род шелковой материи (К.).
Вовняна або напіввовняна тканина з глянцем (СУМ-20); дорога шовкова тканина з глянцем (С.).

Нуте — те саме, що ну, але у звертанні до декількох осіб або при ввічливому звертанні до однієї особи як спонукання, заклик або заохочення до дії (СУМ-20).

Павидло [Павыдло] = желе из фрктов (К.).
Повидло — солодка густа маса з протертих плодів, зварених із цукром або патокою (СУМ-11).

Потибеньки потебеньки, зменш.-пестл. до потебня — шкіряна лопать з боків сідла (СУМ-11). Шкіряні лопаті з обох боків сідла, інколи з карманами. Звідси пішло прізвище — Потебня (С.).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Сап'янці [Сапьянци] = сапоги сафьяновые (К.).
Чоботи або черевики, пошиті із сап'яну — тонкої м'якої шкіри найрізноманітніших кольорів, вигот. із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур (СУМ-11).

Шалевий пояс — пояс, вив'язаний, мов шаль, із шерсті (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To live in harmony with him,
I'll send him some donation,
Like venison as a prelim,
It'll be the proper presentation.
Some flesh of sturgeon, bags of groats,
Some luster cloth for coats.
To be an aristocrat,
He must be correspondingly well dressed,
Must have his Sunday best.
What do you think of that?"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А каб з Энеем быць сябрамі,
Пашлю паслоў дзесяткаў пяць
Я з падарункамі-дарамі,
Вось каб я мог прэзентаваць:
Павідла, сала, асятрыны,
І слуцкі пояс, і тканіны,
Прыдатнай на кафтан панам,
З Таржка саф'янавыя боты,
Сядло кравецкае работы.
Вось так! А як здаецца вам?»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Да има мир с Еней, ще пратя
посланици — към петдесет;
и дари — пратка пребогата,
ще съберем неща отвред:
сланина, сладко и есетри,
колан, ламета — доста метри —
да си ушие нов кафтан;
и от Торжок ботуши нови,
седло изписано, с обкови.
Кажете! Как е моят план?“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Um mit Aeneas klar zu kommen,
Schick ich ihm Boten, fünfzig Mann;
Laß auch Geschenke überbringen,
Auch Wildfleisch wäre gar nicht schlecht;
Powidl, Speck, Störe und Lüster,
Sowie als Gürtel einen Schal,
Auch Stoff für einen Festtagsmantel,
Ganz neue Stiefel frisch vom Markt,
Und schon bemalte Satteltaschen.
Was sagt ihr nun zu meinem Plan?"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

By z Eneaszem pokój zrobić,
Doń wyślę posłów swych z pół setki;
Podarki muszę przysposobić,
Ach, gdyby dostać rzeczy przednie:
Jesiotra, śliwki i słoninę,
Szalony pas, jak też lustrynę,
By kaftan mógł odświętny sprawić,
I buty z Torżka safianowe,
I malowane siodło nowe.
No, co myślicie o tej sprawie?"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А чтоб с Энеем сладить дело,
Пошлю послов десятков пять;
Подарки подберу умело,
Велю повидла, сала дать.
Сгодится в дар и осетрина,
Да пояс, да отрез люстрина,
Чтоб к празднику пошить кафтан,
Прибавим из Торжка сапожки
И дело сладим понемножку.
Как это все сдается вам?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С Энеем нужно лад уставить:
К нему сейчас десятков пять
Послов с подарками отправить, —
Да позатейливей сыскать!
Повидло, сало, осетрину,
На праздничный кафтан люстрину,
Цветной кушак Энею дам,
Козловые сапожки тоже
И тебеньки тисненой кожи.
А нуте! Как сдается вам?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А чтоб с Энеем лад устроить,
Пошлю послов десятков пять;
Подарки нужно приготовить,
Велю диковинки достать:
Повидла, сала, осетрину,
Суконный пояс и люстрину,
Чтоб к празднику кафтан пошил,
Сапожки из Торжка с подбором,
Чепрак, расписанный узором,
А ну-те! Верно я решил?»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А чтоб с Энеем нам поладить,
Пошлю послов десятков пять
К нему с дарами, грех загладить,
Хочу диковины послать:
Повидла, сала, осетрины,
Да пояс, да отрез люстрины,
Чтоб к празднику кафтан пошил;
Дам из Торжка сапожки тоже
И на седло узорной кожи.
Ну как, неплохо я решил?»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aby už nebyly s ním sváry,
pošlu mu poslů pětkrát pět
a vybavím hned pro něj dary —
pošlu mu divočinu, med,
povidla, sádlo, sýra kusy,
šálový pás a játra z husy,
na kaftan látku, na gatě,
botičky v Toržku kupované,
čabraky pěkně malované —
no tak — co tomu říkáte?“

    

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дрансес був дивний говоруха
І Турнові був враг лихий,
Встає, ус гладить, в носі чуха,
Дає одвіт царю такий:
«Латине світлий, знаменитий,
Твоїми мед устами пити!
Всяк тягне в серці за тебе;
Но одізватися не сміють,
Сидять, мовчать, сопуть, потіють
І всяк мізкує про себе.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 104.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дрансесъ бувъ дывный говоруха,
И Турнови бувъ врагъ лыхый,
Встае, усъ гладыть, въ носи чуха,
Дае отвить царю такый:
«Латыне свитлый, знаменытый,
«Твоимы медъ устамы пыты!
«Всякъ тягне въ серци за тебе;
«Но одизватыся не сміютъ,
«Сыдятъ, мовчатъ, сопутъ, потіютъ
«И всякъ мизкуе про себе.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 104.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

(нерозб.) І Турнові був враг лихий

рядок 4:

Одвіт царю (дає) такий. Перед «одвіт» вписано — «дає».

рядок 5:

Латине, царю знаменитий

рядок 9:

Сидять, мовчать, (чуби) сопуть, потіють

рядок 10:

(І всяк мізкує) І всяк мізкує про себе

Примітки: VI, 104.
         Частина VI стр. 104.

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гладити (СУМ-20) — проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь.

Говоруха — та або той, хто любить багато, красиво говорити, поговорити; балакун (СУМ-11).

Дрансес — у Вергілія Драк, рутулець, вороже настроєний проти Турна (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лихий — у значенні завзятий — дуже діяльний, енергійний (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Мізковать [Мизковать] = мудровать (К.).
Мізкувати — продумувати що-небудь; розмірковувати (СУМ-20).

Одвіт відвіт — відповідь.  В одвід — реагуючи на що-небудь (СУМ-20).

Сопти [Сопты] = сопеть (К.).
Важко дихаючи, перев. носом, видавати звуки з присвистом (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Dranses, the well-known prattler, rose
- He was a bitter enemy of Turn -
Smoothed his mustache, picked his nose
And voiced his deep concern:
"King Latin, you're so sweet,
Your mouth was made to eat
Or drink the aromatic honey.
Here, everyone is on your side,
But none has ever tried
To say a word. It's funny!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дрансэс быў дзядзька языкаты
І Турна вораг быў ліхі,
Вус гладзіў, чухаў нос кірпаты,
Цару адказ даваў такі:
«Ты цар магутны над усімі,
Мёд піць бы вуснамі тваімі!
Усе тут сэрцам за цябе;
Ды выказаць таго не ўмеюць,
Сядзяць, маўчаць, сапуць, пацеюць,
Мазгуюць нешта пра сябе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Дранк, какъвто е дърдорко,
а и на Турн нали е враг,
надига се, поглежда зорко
и казва, сучейки мустак:
„Латине, светли, знаменити,
сърцата наши покори ти,
мед от устата ти тече;
да ти отвърнат хич не смеяг,
седят, потят се и немеят,
но пипето им пак сече.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dranses, der stets ein großer Schwätzer
Und obendrein des Turnus Feind,
Glättet den Schnurrbart, putzt die Nase,
Steht auf und antwortet dem Fürst:
"Hoher, erhabener Latinus,
Der Honig floß aus deinem Mund!
Ein jeder ist auf deiner Seite,
Nur sagen trauen sie sich nicht,
Sie sitzen, schweigen, schnaufen, schwitzen,
Und jeder überlegt für sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nad mówców Dranses się wynosił,
Był zawsze wrogiem Turnusowi,
Wstał, gładzi wąsa, drapie w nosie
I odpowiada tak królowi:
"O Latynusie światły, słynny,
Masz mowę iście miodopłynną!
Tu każdy sercem cię miłuje;
Lecz się odezwać nie śmie w oczy,
Więc siedzą, sapią i się pocą,
O sobie każdy tu główkuje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дрансес был страсть какой речистый
И князю Турну враг лихой;
Он, ус погладя, нос прочистя,
Дает царю ответ такой:
"Латин светлейший, мед устами
Твоими пить бы. Между нами
Всяк, верь мне, сердцем за тебя;
Да отозваться, вишь, не смеют,
Сидят, молчат, сопят, потеют
И маракуют про себя.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Дрансес был краснобай великий
И пану Турну лютый враг.
Усы расправив, он владыке
Латинскому ответил так;
«О царь над здешними местами!
Твоими пить бы мед устами.
Ты в нас вливаешь бодрый дух,
К тебе сердцами тяготеем,
Сидим, молчим, сопим, потеем,
Не смея высказаться вслух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Встает Дрансес, речист на диво
И Турну давний враг лихой,
Нос чешет, гладит ус, учтиво
Дает царю ответ такой:
«Латин, светлейший между нами!
Мед пить твоими бы устами!
Тут всякий сердцем за тебя,
Да отозваться, вишь, не смеют,
Сидят, молчат, сопят, потеют
И маракуют про себя.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дрансес, — он говорун речистый
И князю Турну враг лихой, —
Нос чешет, гладит ус пушистый,
Ответ царю дает такой:
«Латин, хранимый царь богами,
Лишь мед твоими пить устами!
Все люди — сердцем за тебя,
Но вслух сказать того не смеют,
Сидят, сопят, молчат, потеют,
И всяк мозгует про себя.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Dranses, jedinečný žvanil,
zavilý Turnův nepřítel,
Šimral se v nose, knír si hladil
a ke králi pak sladce děl:
„Latine, slunce naší říše,
tvá ústa jsou jak medu číše!
Srdce nás všech je srdce tvé;
však promluvit se každý bojí,
potí se, funí, mlčí, stojí
a přemýšlí jen pro sebe.

    

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нехай же та личина люта,
Що нас впровадила в війну
І ганьбою до всіх надута,
Походить більш на сатану!
Що стілько болі причинила,
Що стілько люду погубила,
А в смутний час навтікача!
Нехай лиш Турн, що верховодить
І всіх панів за кирпи водить,
З Енеєм порівня плеча.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Нехай же та лычына люта,
«Що насъ впровадыла въ війну
«И ганьбою до всихъ надута,
«Походыть билшъ на сатану!
«Що стилько боли прычыныла,
«Що стилько люду погубыла,
«А въ смутный часъ на втикача!
«Нехай лышъ Турнъ, що верховодыть
«И всихъ панивъ за кырпы водыть,
«Зъ Энеемъ поривня плеча́.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 105.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

(Нам) Що стілько болі причинила

Примітки: VI, 105.
         Частина VI стр. 105.

Впровадити — втягнути в що-небудь (СУМ-11).

Ганьба [Ганьба] = надменность (К.).
1. Принизливе для кого-небудь становище. 2. Недобра слава; безчестя (СУМ-11). Котляревський вживає це слово у значенні бундючність, зверхність.

Кирпа [Кырпа] = нос, говор. в насмешку; кырпу гнуть = гордиться (К.).
Короткий ніс (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска.
Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Навтікача [Навтикача] = науход (К.).
Те саме, що навтіки, навтьоки — бігом від кого-, чого-небудь, швидко тікаючи (СУМ-20).

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Let that ferocious beast,
Who caused this war, is so unwise,
Intolerant, not in the least,
Looks like a Satan in disguise,
Who caused us so much pain,
And wasted human lives all over again,
And when it was too hot, he up and ran!
Let Turn, who predisposes
Events and leads the others by their noses,
Fight Lord Aeneas in a duel like a man.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няхай жа Турн, пачвара тая,
Што гэту пачала вайну,
Што ўсімі намі пагарджае,
Падобная на сатану,
Што столькі гора нарабіла,
Што столькі люду загубіла,
А ў час ліхі ўцякла ад хмар!
Няхай жа Турн, што верхаводзіць,
Які за нос усіх нас водзіць,
З Энеем выйдзе — твар у твар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дай боже вече псето люто,
що в тая сеч ни заглави,
пък е безсрамно и надуто,
по дяволите да върви;
че толкова жени разхлипа,
че толкова мъже съсипа,
а се изнизва в тежък час!
Нали все Турн е пред князете
и води ги за носовете,
сега да иде вместо нас!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Soll doch dies böse Ungeheuer,
Nachdem er uns den Krieg gebracht,
Der eine Schande für uns alle,
Und eher einem Satan gleicht,
Durch den wir so viel Schmerz gelitten,
Der so vielen den Tod gebracht,
Doch bei Gefahr war er verschwunden!
Soll Turnus, der so gerne herrscht,
Der alle Herrn führt an der Nase,
Sich messen mit Aeneas selbst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Niech więc maszkara ta przeklęta,
Co pchnęła w wojnę nas niechcianą,
Do wszystkich hańbą jest nadęta,
Podobna bardziej do szatana:
Co tyle bólu uczyniła,
Co tyle ludu wytraciła,
A w ciężkich chwilach zaraz bieży!
Niech jeno Turnus, co przewodzi
I wszystkich panów za nos wodzi,
Sam z Eneaszem siły zmierzy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пускай же злобный тот детина,
Что в эту нас втравил войну
И что надутой образиной
Как есть похож на сатану,
Что столько бед принес, паскуда,
Что столько загубил нам люда,
А в трудный час дал стрекача, —
Пусть Турн, что всеми верховодит
И за нос легковерных водит, —
С Энеем рубится сплеча.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пускай заносчивый, надутый,
Похожий впрямь на сатану,
Разбойник, ненавистник лютый,
Что всех людей втравил в войну,
Что причинил нам столько боли,
Народу тьму сгубил на поле,
А сам — за шапку и бежать,
Что вас, вельможи, за нос водит, —
Пусть этот храбрый Турн выходит
С Энеем силы поравнять.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Пускай та образина злая,
Что довела нас до войны
И всех позорит, презирая,
Чем стала хуже сатаны,
Что столько боли причинила,
Людей без счету погубила,
В невзгоду ж стала беглецом, —
Пусть Турн, что всеми верховодит
И за нос всех вельможных водит,
С Энеем смерится плечом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пускай же образина злая,
Что нас послала на войну,
Ко всем презреньем налитая,
Похожая на сатану,
Что столько боли причинила,
Народу столько погубила,
А в трудный час — скорей на печь,
Пусть Турн, который верховодит
И за носы бояр всех водит,
Скрестит с Энеевым свой меч.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ta maska všemi proklínaná,
co do války nás přivedla,
ostudou celá premovaná,
nechať je ďáblem posedlá —
co bolesti jen způsobila,
co lidí jenom zahubila,
co žalu vnesla v naši zem...!
Nechť Turnus, který nám jen škodí
a všechny pány za nos vodí,
své síly změří s Aeneem!

    

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нехай оставить нас в свободі,
Нехай царівні дасть покой;
Нехай живе в своїй господі,
А щоб в Латію ні ногой.
А ти, Латине, всіх благійший,
Прибав Енею дар смачнійший:
Йому Лавинію оддай.
Сим сватовством нам мир даруєш
І царства рани уратуєш;
Дочці ж з Енеєм буде рай.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

"Нехай оставытъ насъ въ свободи,
«Нехай царивни дасть покой;
«Нехай жыве въ своій господи,
«А щобъ въ Латію ни ногой.
«А ты Латыне, всихь благійшій,
«Прыбавъ Энею даръ смачнійшій:
«Йому Лавынію отдай.
«Сымъ сватовствомъ намъ мыръ даруешъ
«И царства раны уратуешъ;
«Дочцижъ зъ Энеемъ буде рай.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 106.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-3:

(Нехай оставить нас в свободі,
А сам одчепиться од нас,
Нехай би
нерозб. собі в господі)
Нехай оставить нас в свободі
(або одчепиться от тебе),
Нехай царівні дасть покой,
Нехай живе в своєй господі

рядок 8:

(Не зашморгом сей ізвяжеть) Сим сватовством нам мир даруєш

рядок 10:

Дочці ж з Енеєм будеть рай

Примітки: VI, 106.
         Частина VI стр. 106.

Госпо́да [Госпо́да] = дом (К.).
Домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Ратова́ть [Ратова́ть] = спасать (К.).
У значенні рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Смачний [Смачный] = вкусный (К.).
Який дає задоволення (не про їжу) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He should leave us alone,
Should stop to bug the Princess, too,
Stay off the land he doesn't own.
And Latium - for him taboo.
King Latin, you're benevolent,
Be to Aeneas always lenient,
Give him your daughter as a wife.
For her, it'll be true paradise,
Which I can't overemphasize.
By this, you will give us a peaceful life.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хай назаўсёды нас пакіне,
Няхай царэўне дасць спакой,
Пяхай жыве ў сваёй хаціне,
А ў Лацію каб ні нагой.
А ты, Лацін найвыдатнейшы,
Прыбаў Энею дар смачнейшы:
Яму Лавінію аддай.
Ты гэтым мір нам падаруеш
І царства ад бяды ўратуеш:
Дачцэ ж з Энеем будзе рай.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Да ни остави тук на мира,
да търси за съюзник друг,
царкинята да не задиря,
крака му да не стъпва тук.
О ти, Латине, ти, преблаги,
добре Еней даряваш, драги,
но и Лавиния му дай!
Мир с тая сватба ще даруваш,
от рани царството лекуваш,
за щерка си отреждаш рай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er soll uns doch in Ruhe lassen
Und die Prinzessin endlich auch,
Er soll bei sich zu Hause bleiben,
Nach Latium darf er nicht hinein.
Und du, Latinus, höchster König,
Gib dem Aeneas als Geschenk
Das allerschönste, deine Tochter.
Dadurch erhältst du deinem Reich
Den Frieden und heilst seine Wunden;
Für dein Kind wird's das Paradies.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Niech nas zostawi na swobodzie,
Niech też królewnie da już spokój,
W swym domu żyje, jak się godzi,
I by do Lacjum ani kroku.
Daj, Latynusie najzbożniejszy —
Eneaszowi dar smaczniejszy —
Lawinię daj królewnę naszą.
I tak nam pokój podarujesz,
Królestwa rany poratujesz,
Raj córce będzie z Eneaszem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пускай не бродит в наших хатах,
Пускай царевне даст покой,
Пускай живет в своих палатах,
Да чтоб к Латину ни ногой.
А ты, Латин, наш царь тишайший,
Прибавь Энею дар сладчайший:
Лавинию ему отдай.
Той свадьбой ты нам мир даруешь
И раны царства уврачуешь,
А дочке с парнем будет рай.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пусть нас покинет честь по чести,
Царевне пусть вернет покой,
Пускай живет в своем поместье,
А к нам, в Латию, — ни ногой.
Благое, царь, прими решенье,
Энею сделай подношенье:
Ему Лавинию отдай.
Ты нам даруешь мир желанный
И уврачуешь царства раны;
С Энеем дочке будет рай.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Пусть нас оставит на свободе,
Пускай царевне даст покой,
Пускай живет в своем угодье
И чтоб к латинцам ни ногой.
А ты, Латин, наш царь тишайший,
Прибавь Энею дар сладчайший:
Ему Лавинию отдай.
Тем сватовством нам мир даруешь
И раны царства уврачуешь,
С Энеем дочке будет рай».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пусть нас оставит на свободе,
Пускай царевне даст покой,
В своем пусть доме колобродит,
А к нам в Латию ни ногой!
Ты, царь, еще что поценнее
Прибавь к подаркам для Энея,
Ему Лавинию отдай.
Ты сватовством нам мир даруешь
И раны царства уврачуешь,
С Энеем дочке будет рай.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ať na svobodě žít nás nechá,
ať princezně už pokoj dá,
ať klidí se a domů spěchá
a neleze do Latia!
A ty, Latine nejjasnější,
dar Aeneovi nejchutnější —
svou dceru Lavinii dej.
Tím sňatkem mír zas vrátíš zemi
a uchráníš nás před svízeli;
vždyť s Aeneem jí bude hej!

    

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тебе ж прошу я, пане Турне!
Покинь к Лавинії любов
І проясни чоло нахмурне,
Щади латинську нашу кров.
Еней тебе лиш визиває,
А нас, латинців, не займає,
Іди з троянцем потягайсь!
Коли ти храбрий не словами,
Так докажи нам те ділами,
Побить Енея постарайсь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Тебежъ прошу я пане Турне!
«Покынь къ Лавыніи любовъ
«И проясны чоло нахмурне,
«Щады Латынську нашу кровъ.
«Эней тебе лышъ вызывае,
«А насъ Латынцивъ не займае,
«Иды зъ Троянцемъ потягайсь!
«Колы ты храбрый не словамы,
«Такъ докажы намъ те диламы,
«Побыть Энея постарайсь.»

Примітки: VI, 107.
         Частина VI стр. 107.

Визивати — те саме, що викликати — категорично, різко пропонувати вступити в боротьбу, поєдинок (СУМ-20).

Діло — наслідки роботи, заняття людини; практичної діяльності; справи (СУМ-11).

Займать [Займать] = трогать (К.).
Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Любов — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I ask you, Mister Turn,
Forget Lavinia for good.
Chase from your forehead all concern,
Save Latin blood and brotherhood.
Aeneas wants to fight but you, his foe,
And not the Latins, - you should know -
So, go ahead and have some fun!
If you are brave, and not with words,
Which fly around like birds,
Then try to make Aeneas run."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цябе ж, пан Турн, прашу адно я:
Не спадзявайся на любоў
Лавініі, забудзь былое,
Не пралівай Лацінцаў кроў.
На паядынак выклікае
Эней цябе, нас не чапае,
Вось ты і пацягайся з ім!
Вось там і давядзі адвагу
І над Энеем перавагу
Не словам, а мячом сваім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А теб те моля, пане Турне,
махни се от Лавися пръв!
Недей терза се с мисли бурни,
щади латинската ни кръв.
Еней единствен теб зове те,
иди и с него се трепете,
не ни набърквай нас, недей.
Ако не си храбрец на думи,
върви, недей се много куми,
на дело победи Еней.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

An dich, Herr Turnus, meine Bitte!
Laß von Lavinias Liebe ab
Und werde endlich wieder heiter,
Verschone der Latiner Blut.
Aeneas ruft nur dich zum Kampfe,
Von uns, Latinern, will er nichts,
Geh, messe dich mit dem Trojaner!
Zeig nicht durch Worte deinen Mut,
Beweise ihn durch deine Taten,
Besieg Aeneas, wenn du kannst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ciebie, Turnusie, proszę właśnie!
Lawinię ty już przestań kochać,
Pochmurne czoło swe rozjaśnij,
Szczędź krew latyńską chociaż trochę.
Eneasz ciebie na bój wzywa,
Nie nas, Latynów, jako żywo,
Idź, z Trojańczykiem zmierz swe siły.
Jesteś śmiały nie tylko w słowach,
Nam udowodnij czynem owo,
Sam Eneasza spróbuj pobić".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тебя ж, пан Турн, прошу покорно:
Забудь к Лавинии любовь,
Не мысли и не действуй вздорно
И пощади латинцев кровь.
Эней тебя лишь вызывает,
А нас, латинцев, не замает,
Иди, с троянцем поборись!
Довольно нам играть словами,
Яви бесстрашие делами,
Побить Энея ухитрись".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тебя, пан Турн, прошу отныне
Любовь к Лавинии забыть,
Не потакать своей гордыне
И кровь латинцев пощадить.
Эней ведь нас не задевает,
Тебя лишь драться вызывает.
Ступай, с троянцем поборись
И, если ты не пустомеля,
Геройство докажи на деле:
Побить Энея умудрись!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«К тебе, пан Турн, я с добрым словом:
Оставь к Лавинии любовь
И просветлей челом суровым,
Щади латинцев наших кровь.
Эней тебя лишь вызывает,
Латинцев он не задевает,
Иди, с троянцем повозись!
Коль правда храбр ты не словами,
Так докажи-ка то делами, —
Побить Энея ухитрись».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь тебя, пан Турн, прошу я,
Забудь к Лавинии любовь,
Ты доброту яви большую
И пощади латинцев кровь.
Эней тебя лишь вызывает
И мир латинцам обещает,
С троянцем поборись пойди.
Когда ты храбрый не словами,
То храбрость докажи делами,
Энея в схватке победи».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A tebe prosím, pane Turne,
Lavinii už jednou nech,
rozjasní svoje čelo chmurné
a ušetři latinskou krev.
Aeneáš tebe vyzval k boji
a nás chce nechat na pokoji —
jdi s hrdým "Trojanem se bít!
A že jsi chrabrý, pohotový,
to dokaž skutky, nejen slovy,
a zkus Aenea porazit.“

    

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Од річі сей Турн роз'ярився.
Як втопленик, посинів ввесь;
Дрижали губи, сам дрочився,
Зубами клацав, мовби пес,
Сказав: «О, стара пустомеля!
Яхидств і каверз всіх оселя!
І ти тхором мене зовеш!
І небилиці вимишляєш,
Народ лукаво ввесь лякаєш,
На мене ж чортзна-що плетеш.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 108.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одъ ричи сей Турнъ розъярывся,
Якъ втопленныкъ посынивъ ввесь;
Дрыжалы губы, самъ дрочывся,
Зубамы клацавъ, мовъ бы песъ,
Сказавъ: «О стара пустомеля!
«Яхыдствъ и каверзъ всихъ оселя,
«И ты тхоромъ мене зовешъ!
«И небылыци вымышляешъ,
«Народъ лукаво ввесь лякаешъ,
«На менежъ чортъ зна що плетешъ,

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 108.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 2:

Як (втопленик, посинів) втопленик, посинів ввесь

рядок 6:

Єхидств і каверз всіх оселя

рядки 8-9:

(Паллант, Пандар батіа [батіас] свідки.
Народ нарочно устрашаєш. Ти неби
)
І небилиці вимишляєш
Народ лукаво (устраша) ввесь лякаєш.

Примітки: VI, 108.
         Частина VI стр. 108.

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Дрочиться [Дрочыться] = вертеться, кружиться (К.).
Дрочитися — перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття незадоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися (СУМ-11).

Каверза — підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, завдати шкоди; інтрига (СУМ-20).

Клацать [Клацать] = щелкать зубами (К.).
Клацати зубами — вороже, недоброзичливо і т. ін. ставитися до кого-небудь (СУМ-20).

Лукавий — який має злі, ворожі наміри; підступний (СУМ-20).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Оселя [Оселя] = дом, жилище (К.).

Пустомеля — те саме, що пустомолот — людина, яка говорить багато і беззмістовно; базіка (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром (СУМ-11).

Чорт зна — невідомо, незрозуміло, що.

Яритися — виявляти зло, лють.
Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Яхидство єхидство — недоброзичливість, злобність, хитрість, лукавство, в'їдливість (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And Turn was very much inflamed,
He was all blue like one who drowned.
With trembling lips, he was untamed,
And snapped his canines like a hound.
He said: "Now your container is so huge
With malice and with subterfuge,
And you are calling me a skunk!
Your lies are making me despised,
Fear makes the people paralyzed
Because you spread this stupid junk.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пан Турн ад слоў тых раззлаваўся,
Нібы тапелец, сіні стаў;
Дрыжалі губы, хваляваўся,
Аж зуб на зуб не патрапляў.
Сказаў: «Пракляты старычына!
Дык, значыць, гэта ты прычына
Яхідных каверз, пустабрэх!
Ты муціш, пудзіла старое,
Народ і пра мяне такое
Вярзеш, што проста слухаць грэх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От тия думи Турн, бедняка,
като удавник помодря;
със зъби като пес затрака,
скипя, от вътре цял възвря.
И рече: „Старо, зло плямпало!
В интриги, в свади побеляло!
И ти ще ме сравняваш с пор!
Небивалици съчиняваш,
в народа ужас хитро всяваш
и мен ме клепеш, няма спор,

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Rede machte Turnus wütend,
Vor Zorn lief sein Gesicht blau an,
Wie beim Ertrinkenden, er bebte,
Knirschte mit Zähnen, wie ein Hund,
Und sprach: "Verfluchter, alter Schwätzer!
Der Bosheit und Intrigen Sitz!
Du wagst es, Feigling mich zu nennen!
Du denkst Gemeinheiten dir aus,
Um beim Volk Schrecken zu verbreiten
Und Teufel weiß was gegen mich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Od słów tych Turnus się rozwścieklił
I jak topielec zsiniał cały;
Aż drżały wargi, wciąż się pieklił,
A zęby niczym psu szczękały,
Rzekł: "Stary ględo, złe dziadzisko!
Ty wszelkich krętactw, kłamstw siedlisko!
Żem tchórz ja, trąbisz w całym świecie!
Wymyślasz brednie niesłychane,
Podstępnie straszysz lud zebrany,
A o mnie, diabeł wie, co pleciesz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Услышав это, Турн взъярился,
От бешенства весь посинел;
Он словно в лихорадке бился,
Зубами в ярости скрипел
И крикнул: "Старый пустомеля!
Видать, ты одурел от хмеля,
Коль трусом храбреца зовешь
И небылицы измышляешь,
Народ своей брехней пугаешь
Да про меня безбожно врешь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн разгневался, однако!
Кривились губы, весь дрожал,
Зубами лязгал, как собака,
Синей утопленника стал.
Вскричал: «Матерый ты лгунище!
Всех козней мерзостных жилище!
Равняешь витязя с хорем?
В народе распускаешь бредни,
Клевещешь, как брехун последний,
Ты на меня перед царем,

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

От этой речи Турн взбесился
И, как утопший, посинел;
Дрожали губы, распалился,
Как пес на травле, озверел.
Сказал: «О старый пустомеля!
В тебе все каверзы засели!
И ты хорем меня зовешь!
И небылицы измышляешь,
Лукаво весь народ пугаешь
И на меня поклеп плетешь,

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

От этой речи Турн озлился
И, как утопший, посинел,
Дрожали губы, рот скривился,
Зубами щелкал и скрипел;
Сказал: «Эх, старый пустомеля,
В меня своим коварством целя,
Ты ловко каверзы плетешь.
Ты небылицы измышляешь,
Лукаво весь народ пугаешь
И обо мне безбожно врешь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn zmodral jako utopenec
a jeho vztek už nezná mez —
začal řvát jako pomatenec
a klepal zuby jako pes:
„Ty tlučhubo, ty funebráku,
ty futrále všech darebáků,
tak ty mě tchořem nazýváš!
Báchorky tady vypravuješ
a národ lstivě zastrašuješ —
a Čert ví, co proti mně máš,

    

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Що буцім хочу я одтяти
Головку лисую твою;
Та згинь! — не хочу покаляти
Честь багатирськую свою.
А ти, Латине милостивий,
Коли такий став полохливий,
Що і за царством байдуже?
Так лізьте ж до Енея раком,
Плазуйте перед сим трояком,
Він мир вам славний устриже.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 108.

Варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Що буцимъ хочу я одтяты
«Головку лысую твою;
«Та згынь! — не хочу покаляты
«Честь багатирськую свою.
«А ты Латыне мылостывый,
«Колы такый ставъ полохлывый,
«Що и за царствомъ байдуже?
«Такъ лизьте жъ до Энея ракомъ,
«Плазуйте передъ сымъ Троякомъ,
«Винъ мыръ вамъ славный устрыже.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 109.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Що будто хочу я одтяти

рядок 8:

Так лізьте ж до Енея (рачки) раком

рядок 10:

Він (мир) мир вам славний устриже

Примітки: VI, 109.
         Частина VI стр. 109.

Байдуже [Байдуже] = нужды нет (К.).
Все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Буцім [Буцимъ] = будто бы (К.).
Наче, мов, ніби (СУМ-20).

Згинуть [Згынуть] = пропасть (К.).
Згинутти, ізгинути — стати невидимим, нечутним, сховатися, зникнути (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Одтять [Одтять] = отрубить (К.).
Відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Плазовать [Плазовать] = ползать, карабкаться (К.).
Плазувати по-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь (СУМ-11).

Полохливий — який легко полохається; відчуває страх, боїться (СУМ-11).

Рачки лізти — принижуватися перед ким-небудь; плазувати.

Трояк — зневажливе прізвисько троянця (Ш.).

Устригти [Устрыгты] = хватить (К.).
Сдѣлать, отхватить (Г.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As if I want to cut
Your hairless pate.
Get lost! I would not want to smut
My dignity to perpetrate
Such crime. You are despaired!
When have you got so scared
That your empire does not count?
Creep to Aeneas on all fours,
And crouch before him, who, of course,
Will be your paramount.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Нібы адцяць намер я маю
Галоўку лысую тваю;
Ды згінь ты! — ганьбіць не жадаю
Я славу добрую сваю.
А ты, Лацін, пар літасцівы,
Калі такі стаў палахлівы,
Што страціць свой баішся трон?
Дык лезьце ж да Энея ракам
І поўзайце перад Траякам,
Пабачым, чым адплаціць ён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

че щял съм голата ти тиква
със меча си да окося;
върви! Недей ме предизвиква
ръцете с теб да си мърся.
А ти, Латине милостиви,
ти... сметките ти май са криви,
пълзи пред него като рак!
За царството се вайкаш, значи,
той на гърба ще ви се качи,
ще ви обръсне по мерак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als ob ich dir dein Glatzenköpfchen
Abhacken möchte, gibst du vor;
Stirb ruhig! - Ich will meine Ritterehre
Doch nicht besudeln mit dem Streich.
Seit wann hat, gnädiger Latinus,
Dich denn die Feigheit übermannt,
Daß du dich um dein Reich nicht kümmerst?
Kriech vor Aeneas, wie ein Krebs,
Fallt auf die Knie vor dem Trojaner,
Der Friede wird bestimmt sehr schön.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Że niby odciąć chcę, tak kłamiesz,
Główeńkę twoją wyłysiałą;
A sczeźnij! — nie chcę ja zaplamić
Swej bohaterskiej czci i chwały.
Ty, Latynusię miłościwy,
Od kiedy stałeś się płochliwy,
Że ci królestwo obojętne?
Do Eneasza leźcie rakiem
I płaszczcie się przed tym Trojakiem,
On pokój zrobi wam pamiętny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Я мог бы снять пред всем собраньем
Башку плешивую твою,
Да жаль марать такою дрянью
Честь богатырскую свою!
А ты, владыка юродивый!
Когда уж ты такой пугливый,
Что землю даришь чужакам,
Так раком полезай к троянцу
Да угождай во всем поганцу,
Он славный мир устроит вам!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Что, дескать, я хочу оттяпать
Головку лысую твою;
Да пропади ты, старый лапоть!
Не стану честь марать свою!
А ты, Латин благолюбивый,
Давно ли стал такой пугливый,
Что царство для тебя — пустяк?
Перед Энеем ползай раком,
Пластайся перед сим трояком!
Дождешься мира! Как не так!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Что будто я срубить желаю
Головку лысую твою;
Да сгинь! Я век не замараю
Честь богатырскую свою!
А ты, Латин благочестивый,
Когда такой уж стал пугливый,
На вотчину махнул рукой,
Так лезьте все к Энею раком,
Ужом ползите пред трояком,
Он мир вам удружит благой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Что будто бы желаю снять я
Башку плешивую твою.
Да сгинь! К чему бы стал пятнать я
Честь богатырскую свою?
А ты, Латин миролюбивый,
Ты что-то очень стал пугливый,
Но трусость царства не спасет.
Что ж, лезьте все к Энею раком,
Все пресмыкайтесь пред трояком,
Он мир вам славный поднесет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

že ti chci utnout lysou hlavu,
že prý tě do hrobu chci smést;
jdi k šípku! — přece svoji slávu
si nepošpiním, ani čest!
A ty, Latine, všemi ctěný,
copak jsi už tak ustrašený,
že i své království mu dáš...?
Plazte se před tím darebákem,
po břiše lezte před Trojákem —
ten vám dá mír, ten satanáš...!

    

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли ж до мира я поміха,
Коли Еней мене бажа
І смерть моя вам єсть потіха;
Моя душа не єсть чужа
Од храбрости і од надії,
Іду, де ждуть мене злодії,
Іду і б'юся з втікачем!
Нехай хоть стане він Бовою,
Не наляка мене собою,
Поміряюсь з його плечем».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колыжъ до мыра я помиха,
«Колы Эней мене бажа
«И смерть моя вамъ есть потиха;
«Моя душа не есть чужа;
«Одъ храбросты и одъ надіи,
«Иду де ждуть мене злодіи,
«Иду и бьюся зъ втикачемъ!
«Нехай хоть стане винъ Бовою,
«Не наляка мене собою,
«Помиряюсь зъ його плечемъ.»

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 110.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-3:

110 1-3 (Лиха година нас побила,
За нас ніхто не
нерозб. [не розб.];
Покинули Мессап, Камилла
)
Коли ж до мира я поміха,
Коли Еней мене бажа,
І смерть моя вам єсть потіха

рядок 6:

Іду, где ждуть мене злодії

Примітки: VI, 110.
         Частина VI стр. 110.

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Бова — сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XI — XII ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVI — на початку XVII ст. як герой повісті (С.).

Втікачутікач — той, хто втікає, втік звідкись.

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Злодій [Злодій] = вор (К.).
Той, хто займається злодійством — розкраданням чужої власності; крадіжками (СУМ-20).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Утікач, втікач [Утикачъ, втикачъ] = беглец (К.).
Той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Should I be of some help
In bringing peace to you,
And when Aeneas' yelp
Will call me to a rendezvous,
I will go where the robbers wait for me,
I'll go to fight that refugee,
I'm not afraid of anyone.
Not when he will become a Bowa,
Or even a Jehovah,
From him I will not run."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ж я міру перашкода,
Калі канец смяротны мой
Для вас пацеха і выгода, —
Дык знайце, не чужы душой
Для храбрасці ў ліхой бядзе я,
Я не спалохаўся Энея,
На бой з ім выйду — твар у твар!
Хай будзе ён самім Бавою,
Я адкажу ў часіну бою
Ударам на ягоны ўдар».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но щом съм пречка за успеха
и мен Еней зове на бой,
и мойта смърт ви е утеха —
душата ми на смел герой
не трае — храброст блика в нея!
Вървя, отивам при злодея,
отивам, ще се бия сам!
И ако ще Бова да стане,
ама ще има да ме хване,
не той — аз него ще изям...“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch wenn durch mich ihr Frieden findet
Und wenn Aeneas mich so wünscht
Und wenn mein Tod euch Trost bereitet,
Ist meine Seele gar nicht weit
Von Tapferkeit und von der Hoffnung,
So ziehe ich zu diesem Dieb
Und schlage mich mit diesem Flüchtling!
Wäre er, wie der Bova, stark,
So könnte er mich nicht erschrecken,
Ich messe mich mit seiner Kraft."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdym ja przeszkodą dla pokoju,
Gdy chce Eneasz mnie, jak wiecie,
A was ucieszy też śmierć moja;
Mej duszy nie są obce przecież
Odwaga, jak też i nadzieja,
Gdzie oczekują mnie złodzieje,
Tam mknę się bić z uciekinierem!
I niech choć Bową on się stanie,
Mnie nie przestraszy sobą za nic,
Z nim zmierzę siły swoje teraz".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А коли миру я помеха,
Коли Эней зовет на бой
И смерть моя вам всем потеха,
Не дорожу я и собой.
Посмотрим, кто кого ловчее;
Иду туда, где ждут злодеи!
Иду сразиться с чужаком!
Пускай хоть станет он Бовою,
Меня не устрашит собою,
Я сам не плох махать мечом".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но если миру я — помеха,
И в поле ждет меня Эней,
И смерть моя для вас потеха, —
Отвага есть в душе моей!
Мечом по-прежнему владея,
Не испугаюсь я злодея,
Столкнемся мы лицом к лицу.
Будь он Полканом иль Бовою,
Я с ним померяюсь главою!
Дам бой Энею-беглецу».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А коль для мира я помеха,
На поединок ждет Эней,
И смерть моя для вас потеха, —
Не дорожу душой своей!
С надеждою, что одолею,
Иду туда, где ждут злодеи,
Иду сразиться с беглецом!
Пускай он станет хоть Бовою,
Не устрашит меня собою,
Скрещу свой меч с его мечом!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А если миру я помеха,
И лишь меня зовет Эней,
И смерть моя для вас потеха,
То видно будет, кто сильней.
На силу я свою надеюсь,
Иду, где ждут меня злодеи,
Пойду, сражуся с беглецом!
Пусть даже станет он Бовою,
Не устрашит меня собою,
И стану с ним к лицу лицом».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když tedy překážkou jsem míru,
když Aeneáš si žádá mne
a moje smrt vám vrátí víru —
pak chrabrost ani naděje
v mé hrdé duši nechybějí:
jdu na dýchánek se zloději,
tak! — jdu se bít s tím běžencem!
A ať se třeba drakem stane,
mne nikdy nepostraší, ba ne —
kdo jsem, to dokážu vám všem.“

    

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли в конгресі так тягались,
Еней к Лавренту підступав;
На штурм троянці шиковались,
До бою всякий аж дрижав.
Латин таку почув новинку,
Злякавсь, пустив із рота слинку,
І вся здригнула старшина.
«От вам і мир», — сказав Турн лютий
І, не терявши ні минути,
Пред військом опинивсь як на!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Колы въ конгресси такъ тягалысь,
Эней къ Лавренту пидступавъ;
На штурмъ Трояньци шыковалысь,
До бою всякій ажъ дрыжавъ.
Латынъ таку почувъ новынку,
Злякавсь, пустывъ изъ рота слынку
И вся з дрыгнула старшына.
«Отъ вамъ и мыръ» сказавъ Турнъ лютый.
И не терявшы ни мынуты,
Предъ військомъ опынывсь якъ на!

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 111.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

(Як Турн з Драсесом так) Коли (так) в конгресі (як) так тягались

рядок 10:

Пред віськом опинивсь як на

Примітки: VI, 111.
         Частина VI стр. 111.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Дрижати — виявляти надмірне бажання робити що-небудь (СУМ-20).

Злякаться [Злякаться] = испугаться (К.).
Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Лаврент — місто в Лації, столиця царя Латина. Було розташовано серед лаврових лісів (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Опиниться [Опыныться] = очутиться (К.).
Опинитися — потрапити куди-небудь, звичайно раптово, несподівано або дуже швидко (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шиковать [Шыковать] = устраивать, приготовлять (К.).
Шикувати — ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти (СУМ-11).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While in the Congress bickering went on,
Aeneas was close to Laurent.
He crossed his Rubicon
And moved with warriors and armament.
When Latin heard those stimulants,
He, terrified, had wet his pants,
His leaders were in shock.
"You have your peace", said Turn
And having got that spurn,
He stood before his army like a cock.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ў кангрэсе бэсціў Турна
Дрансэс, у гэты час Эней
Траянцаў вёў, што праглі штурму,
Каб захапіць Лаўрэнт хутчэй.
Аб тым ганец данёс Лаціну,
І цар пусціў ад страху сліну,
Як гром раптоўны — навіна.
«Вось вам і мір», — сказаў Турн люты
І, каб не траціць ні мінуты,
Імчаў у войска — зноў вайна!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом на конгрес ще му играят,
Еней потегля към Лаврент:
за щурм троянците мечтаят,
не трае ни един левент.
Латин, щом чу за новината,
се сви — тресе му се брадата,
на всички свят им се зави.
„Ей на ви мир“ — се врътна люто
и хукна в същата минута
войската Турн да оглави.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da der Kongreß noch überlegte,
Rückte Aeneas vor die Stadt,
Um so Laurentus anzugreifen,
Trojaner lechzten nach dem Kampf.
Nachdem Latinus dies vernommen,
Blieb ihm aus Angst die Spucke weg,
Es zitterten auch seine Edlen.
"Da ist der Frieden!" - Turnus schrie
Und ohne ein Wort zu verlieren
Erschien er vor dem Heer im Nu!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tak w kongresie się spierali,
Eneasz podszedł pod Laurentum;
Trojanie szturm już szykowali,
Chciał każdy toczyć bój zawzięty.
Latynus, słysząc tę nowinę,
Przestraszył się, z ust puścił ślinę,
Zadrżała też starszyzna cała.
Rzekł Turnus wściekły: "Oto pokój",
Nie tracąc chwili, wnet w podskoku
Przed wojskiem znalazł się na wałach!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока в конгрессе так тягались,
Эней к Лавренту подступал;
На штурм троянцы собирались,
Всяк в нетерпении дрожал.
Услыша, что Эней явился,
Латин со страху обслюнился,
Стал с перепугу сам не свой,
"Вот вам и мир!" — Турн крикнул лютый
И, не теряя ни минуты,
Помчался в стан свой войсковой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В конгрессе с Турном препирались,
А чужестранцы в тот момент
Брать город штурмом собирались.
Эней привел их под Лаврент.
Пропали рассужденья втуне,
Латин пустил со страху слюни;
«Вот вам и мир!» — съязвил рутул.
Сробели старшина со знатью,
А Турн явился перед ратью
И даже глазом не моргнул.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока в конгрессе так тягались,
Эней к Лавренту подступал;
На штурм троянцы собирались,
В бой всякий рвался, аж дрожал.
Латин, таким слушком прибитый,
Застыл, испариной облитый,
И у старшин занялся дух.
«Вот вам и мир!» — сказал Турн лютый
И, не теряя ни минуты,
Пред войском очутился вдруг.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пока в конгрессе пререкались,
Эней к Лавренту подступал,
На штурм троянцы собирались,
Всяк жаждал боя, аж дрожал.
Латина весть пришибла эта,
Не взвидел он с испугу света,
Бояр хлестнула, словно кнут.
«Вот вам и мир!» — Турн крикнул люто
И, не теряя ни минуты,
Предстал пред войском тут как тут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Co se tak na kongresu rvali,
na Laurent přitrh Aeneas;
Trojští se k šturmu šikovali,
každý se nedočkavě třás.
Když Latin slyšel, že jdou k městu,
leknutím poslintal si vestu.
„Vak tady máte ten váš mír!“ —
Turn vykřik jako pominutý —
a jak byl, tak byl — od minuty
se před svým vojskem objevil.

    

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Оп'ять настав гармидер, лихо;
Народ, як черв, заворушивсь.
То всі кричать, то шепчуть тихо.
Хто лаявся, а хто моливсь.
Оп'ять війна і різанина,
Оп'ять біда гне в сук Латина,
Сердешний каявсь од душі,
Що тестем не зробивсь Енею,
І послі б з мирною душею
Лигав потапці і книші.

 

Варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Опьять наставъ гармидеръ, лыхо;
Народъ якъ червъ заворлтпывсь.
То вси крычатъ, то шепчутъ тыхо,
Хто лаявся, а хто молывсь.
Опьятъ війна и ризанына,
Опъятъ бида гне въ сукъ Латына,
Сердешный каявсь одъ души,
Що тестемъ не зробывсь Энею,
И послибъ зъ мырною душею,
Лыгавъ потапци и кныши.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 112.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Оп'ять война і різанина

Примітки: VI, 112.
         Частина VI стр. 112.

Від душі — щиросердно, глибоко, сердечно.

Гармидер [Гармидер] = шум, тревога (К.).
1. Безладний галас; метушня. 2. відсутність або порушення ладу; безладдя (СУМ-11).

З мирною душею — спокійно, тихо.

Заворушиться [Заворушыться] = зашевелиться (К.).
Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Зробитися — статися, відбутися, трапитися (СУМ-20).

Книші [Кныши] = стульни (К.).
Стульни (этногр.) — в некоторых местах Малороссии свадебные пироги, которые, если невеста оказалась целомудренной, молодой относил к тестю, обложив калиной (Брокгауз и Ефрон).
Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією (СУМ-11). Обрядовий хліб продовгуватої форми з білого тіста із загорнутими всередину краями (СУМ-20).
Книш — хлібний виріб з пшеничного, інколи житнього і гречаного борошна; по краях тісто розпліскують коржем і завертають наверх так, що воно сягає тільки до половини книша. Зверху книш змазують салом або олією.
Приготування книша з житнього і гречаного борошна: «Вчинити житнього тіста, замісити гречаним борошном; коли підійде, викачувати на столі; ліплять книші з допомогою ложки, яку опускають перед цим у розтоплений свинячий смалець. Зліпивши, сажають у піч, а вийнявши, знову змазують смальцем» (М. — С. 154) (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Лаять [Лаять] = бранить (К.).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Лигать [Лыгать] = оплетать; крепко ударять (К.).
Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Потапці [Потапци] = род окрошки с хлебом (К.).
1. Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. 2. Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки (СУМ-11). Особливо злиденна страва: хліб, накришений у посолену воду. Нар.: Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис. — С. 235) (С.).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Тесть — батько дружини (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Again, there was unrest and woe,
The rebels like those horses neighed,
All yelled, or whispered low,
While many cursed, the others prayed.
The slaughter and that blow
Bent Latin like a bow.
He felt a deep regret,
That he was not Aeneas' father-in-law.
His soul at peace, he would just chaw
Sweet biscuits and an omelet.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зноў гоман, тлум, гармідар, ліха;
Народ заварушыўся зноў,
То ўсе крычаць, то шэпчуць ціха,
Хто лаяў, хто маліў багоў.
Зноў і вайна і разаніна,
Ізноў бяда гне ў сук Лаціна,
І шкадаваў ён, што не змог
Энея павянчаць з дачкою,
Цяпер бы з мірнаю душою
Цар брагу піў бы, еў пірог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пак настана бъркотия,
народът сгърчи се о две,
тук шепнат, там е олелия,
един се моли, друг реве.
Войната пак върти секира
и пак Латин от страх примира,
горкият станал бе пишман —
Еней да беше взел Лавися,
той щеше да се куртулиса,
симид би лапал сит, засмян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Unruhe und Tumult entstanden,
Wie ein Wurm, lief das Volk umher,
Manch einer schreit, und mancher flüstert,
Manch einer betet, mancher schimpft.
Erneut das Kämpfen und das Morden,
Latinus wird erneut bedrängt.
Zutiefst bereut hat schon der Arme,
Daß nicht Aeneas Schwiegersohn,
Dann würde er in aller Ruhe
Kauen am Zwieback und Gebäck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nastały znów harmider, licho;
Jak czerwie lud się ruszać zaczął,
To krzyczą w krąg, to szepcą cicho,
Kro modlił się, kto klął, rozpaczał.
Znów wojna i rzeż się zaczyna,
Znów Latynusa bieda zgina,
Serdecznie biedak tu żałował,
Że Eneasza nie jest teściem,
Bo ze spokojnym sercem wreszcie
Bułeczki, grzanki by łasował.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Опять галдеж, опять тревога,
Народ со всех сторон валит,
Кто всех бранит, кто молит бога,
Кто щепчется, кто голосит.
Вновь кавардак и чертовщина,
Вновь гнет в бараний рог Латина,
И царь скорбит от всей души,
Что не взял он в зятья Энея.
Сейчас сидел бы, сладко млея,
Окрошку ел бы да кныши.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Опять народ зашевелился,
Шум, гам, смятенье, суета,
Кто чертыхался, кто молился,
Кто — в крик, а кто сомкнул уста.
Опять война! Опять кручина!
Заботы гнут в дугу Латина;
Он кается от всей души —
Зачем не стал Энею тестем?
Теперь бы тихо-мирно есть им
Коржи, потапцы да кныши!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Настали вновь смятенье, лихо;
Опять народ кишмя кишит,
То все кричат, то шепчут тихо:
Кто молит бога, кто хулит.
Опять война, резни година
В бараний рог свела Латина.
Жалел, сердешный, от души,
Что он в зятья не взял Энея,
Тогда душою мирной млея,
Потапцы б лопал и кныши.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вновь кутерьма кругом и лихо,
Народ везде, как червь, кишит,
То все кричат, то шепчут тихо,
Кто молится, а кто бранит.
Опять война, опять кручина,
В дугу беда гнет вновь Латина,
Жалел царь бедный от души,
Что он не стал Энею тестем,
Теперь бы он с семьею вместе
Ел мирно гренки и кныши.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zas nastal hlomoz nad Tiberou,
jak červi se tu hemžili,
řvali, jak když je čerti berou,
ti kleli, ti se modlili;
a zase válka, krev a špína,
zas přišla nouze na Latina,
div že se nedal do pláče,
že Aeneáš mu zetěm není,
že s duší plnou usmíření
by polykal teď koláče.

    

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн миттю нарядився в збрую,
Летить, щоб потрошить троян;
І роз'ярив дружину злую
Побить Енеєвих прочан.
Прискочив перше до Камилли,
Як огир добрий до кобили,
І став їй зараз толковать:
Куди їй з військом напирати;
Мессап же мусить підкрепляти
Цариці сей прокляту рать.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 113-114.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ мытью нарядывся въ збрую,
Летытъ, щобь потрошыть Троянъ;
И розъярывъ дружыну злую,
Побыть Энеевыхъ прочанъ.
Прыскочывъ перше до Камыллы,
Якъ огиръ добрый до кобылы,
И ставъ йій заразъ толковать:
Куды йій зъ військомъ напираты;
Мессапъ же муситъ пидкрепляты
Царыци сей прокляту рать.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 113.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 3:

(Розпоряди) І роз'ярив дружину злую

рядок 7:

І став єй зараз толковать

рядок 8:

Куда єй з віськом напирати

Примітки: VI, 113.
         Частина VI стр. 113.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Злий — який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий (СУМ-20).

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Миттю — в одну мить, дуже швидко (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Огир [Огеръ] = жеребец (К.).
Те саме, що жеребець (СУМ-11).

Перше [Перше] = сперва (К.).
Перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Яритися — виявляти зло, лють.
Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn quickly, in a trice,
Put on his armament
And raced to squash like lice
The Trojans, the malevolent.
He galloped to Camilla in a flare,
Just like a stallion, who saw a mare,
And started to elucidate
In what direction she should press.
Messap's job was to clear away the mess
Of that damned queen's conglomerate.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Узяўшы зброю баявую,
Турн, як галоўны атаман,
Дружыну падбіваў ліхую,
Каб трыбушыць Энееў стан.
Круціўся ён каля Камілы,
Як жарабец каля кабылы,
Царыцу меўся навучаць:
Куды ёй з войскам падавацца;
Дзе след Месапу размяшчацца,
Каб падтрымаць Камілы раць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Турн бързо сбруята извади
и хукна, в ризница наврян;
насъска своите отряди
срещу Енеевата сган.
Намери първом той Камила,
като айгър — добра кобила,
и бързо даде и акъл:
къде с войската да удари;
Месап със своите другари
на помощ беше и дошъл.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schleunigst greift Turnus nach den Waffen
Und stürzt sich wütend in den Kampf;
Um die Trojaner zu zerschlagen,
Bringt er sein ganzes Heer in Wut.
Als erstes stürzt er auf Kamilla,
Wie auf die Stute guter Hengst,
Und fängt an sie zu unterweisen:
Wohin ihr Heer sie führen soll;
Messapus soll als Unterstützung
Für die Streitmacht der Fürstin sein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Turnus migiem przywdział zbroję,
Patroszyć leci Trojańczyków;
Rozwścieczył też drużynę swoją,
By Eneasza stłuc pątników.
Przyskoczył najpierw do Kamilli,
Jak ogier do kobyły miłej,
I jął tłumaczyć przezawziętej:
Jak, dokąd z wojskiem ma nacierać;
Messapus zasię musi wspierać
Królowej owej huf przeklęty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн, вмиг доспехи боевые
Надев, летит троян крошить
И, разъярив дружины злые,
Бродяг Энеевых побить.
Коня пришпоря, что есть силы
Помчался он к войскам Камиллы
И стал ей тут же толковать:
Куда ей напирать с полками,
Мессапа ждать со старшинами,
Что подкрепят царицы рать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Одев булатом грудь и спину,
Троян закоренелый враг
Подуськивал свою дружину
Побить Энеевых бродяг.
Сначала подскочил к Камилле,
Как добрый жеребец к кобыле.
Мессапа дьявольскую рать
Царице дал он в подкрепленье
И прочитал ей наставленье —
Куда-де с войском напирать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Свои доспехи нацепивши,
Несется Турн троян крошить.
Дружину злую разъяривши,
Бродяг Энеевых побить.
Сперва примчался он к Камилле,
Как жеребец степной к кобыле,
И стал ей сразу толковать,
Куда ей с войском в бой бросаться,
Мессапом будет подкрепляться
Царицы проклятая рать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн поскорей надел доспехи
И мчится потрошить троян,
Горит желаньем выбить всех их,
Сравнять с землей троянский стан.
Он поскакал к своей Камилле,
Как добрый жеребец к кобыле,
Велел войска ей собирать,
Ей план сраженья был рассказан,
Мессап поддерживать обязан
Царицы распроклятой рать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn natáh brnění a pádil,
aby moh spráskat Trojánce;
svou družinu zle rozparádil,
aby šla na ty nezvance.
Však nejdřív zaběh ke Kamile
jak dobrý hřebec ke kobyle
a přesvědčoval, radil jí,
kam se má se svým vojskem tlačit,
kam napřít sílu a kde začít,
že Messap vojsko posílí.

    

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розпорядивши, Турн, як треба,
Махнув, засаду щоб зробить,
На гору, що торкалась неба,
І щоб фригійців окружить.
Еней построїв тож отряди,
Де всім назначив для осади
Без одступу на вал іти.
Ідуть, зімкнувшись міцно, тісно,
Ідуть, щоб побідить поспішно
Або щоб трупом полягти.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Роспорядывшы Турнъ якъ треба,
Махнувъ, засаду щобъ зробыть,
На гору, що торкалась неба
И щобъ Фрыгійцивъ окружыть.
Эней построивъ тожъ отряды,
Де всимъ назначывъ для осады
Безъ одступу на валъ итты.
Идутъ зимкнувшысь мицно, тисно,
Идутъ, щобъ побидыть поспишно,
Або щобъ трупомъ полягты.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 114.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 5:

Еней (же) построїв тож отряди

рядок 6:

Всім назначав где для осади

рядок 8:

Ідуть, зомкнувшись міцно, тісно

рядок 9:

(Нерозб. врагів доспіть поспішно) Ідуть, щоб побідить поспішно

Примітки: VI, 114.
         Частина VI стр. 114.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Засада — несподіваний напад з прикритого місця (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь (СУМ-20) .

Міцний [Мицный] = крепкий, твердый (К.).
Духовно сильний; стійкий, непохитний (СУМ-20).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, energetic, rash and volatile,
Raced to barricade a gap
Before a sky-high hill
To get the Phrygians in a trap.
Aeneas, too, assigned his troops
In small, but very daring groups
To march towards the mound without retreat!
They went, a tightly allied force.
The victory was their exclusive course,
Or death, but never to be beat!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З гары, што падпірала неба,
Напад ён мерыўся зрабіць
На стан варожы і, як трэба,
Усіх Фрыгійцаў абкружыць.
Эней жа выстраіў атрады
Для наступлення, для асады,
На вал павёў свае рады.
Ішлі атрады шчыльна, дружна,
Перамагчы ў змаганні мужна
Альбо загінуць назаўжды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после коня си пришпори,
засада пръв да нареди
ей там, на планината горе,
фригийците да обгради.
Еней — и той строи отряда,
да почнат тутакси обсада,
да атакуват крепостта.
Вървят сплотени, с жар в гърдите,
вървят — да победят вразите
или да срещнат в бой смъртта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus alles angeordnet,
Machte er sich hinauf zum Berg,
Um so die Phrygier zu umzingeln,
Der Gipfel ragte himmelhoch.
Aeneas auf der anderen Seite
Gab seinen Leuten den Befehl
Platz an der Mauer einzunehmen.
Sie schreiten vorwärts, Mann bei Mann,
Sie schreiten vorwärts, um zu siegen,
Oder zu fallen, wenn's sein muß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Polecił Turnus, jak co trzeba,
Zasadzkę zrobić migiem skoczył
Na górę, co sięgała nieba,
Ażeby Frygów wraz otoczyć.
Eneasz hufiec uszykował,
Oblegającym zaś surowo
Wciąż naprzód na wał iść rozkazał.
Już idą w zwartym, mocnym szyku,
Już idą, by zwyciężyć szybko,
Lub żeby trupem paść od razu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Распорядившись, Турн помчался
На гору, чтоб за нею скрыть
Засаду, ибо собирался
Фригийцев тайно окружить.
Эней же, выстроив отряды,
Как строят войско для осады,
Отдал приказ на вал напасть.
И вот идут живой стеною,
Идут, чтоб счастье вырвать с бою
Или на поле брани пасть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сказал — и на гору-громаду
Махнул до самых облаков.
Устроить он хотел засаду —
Фригийцам надавать пинков.
Эней на вал повел ватагу
И приказал: «Назад ни шагу!» —
Пред строем обнажив свой меч.
Идут! Идут, сомкнувшись тесно,
Сразиться с недругами честно.
Идут, костьми готовы лечь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн, дав наказы всем покруче,
Махнул засаду посадить
На гору вышиной до тучи
Так, чтоб фригийцев окружить.
Эней свои подвел отряды
И приказал всем для осады,
Не отступая, в бой идти.
Идут, сомкнувшись, всей оравой.
Идут, чтоб победить со славой
Иль гибель там свою найти.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Распорядившись всем как надо,
С заслоном Турн к горе спешит,
Решил устроить там засаду,
Хотел фригийцев окружить.
Эней отдал приказ по рати
Идти к стенам, воротам, брать их,
Без отступа на вал спешить,
Идут войска сомкнутым строем,
Решив, беря шаг каждый с боем,
Костями лечь иль победить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak velel obsaditi hory
a zbudovat zde posice,
zalehnout tady do zálohy
a do kleští vzít Frygijce.
Též Aeneas dal bez meškání
svým vojům rozkaz k obléhání,
jít bez ústupu na valy.
Jdou semknuti a plni síly,
buď aby slavně zvítězili,
či mrtví tady zůstali.

    

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці сильно наступали
І тиснули своїх врагів,
Не раз латинців проганяли
До самих городських валів.
Латинці также оправлялись
І од троянців одбивались,
Один другого товк на прах;
Тут їх чиновники тузились,
Як півні за гребні возились;
Товклись кулаччям по зубах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци сыльно наступалы
И тыснулы своихъ врагивъ,
Не разъ Латынцивъ проганялы
До самыхъ городськыхъ валивъ,
Латынци также оправлялысь
И одъ Трояньцивъ одбывалысь,
Одынъ другого товкъ на прахъ;
Тутъ ихъ чыновныкы тузылысь,
Якъ пивни за гребни возылысь;
Товклысь кулаччамъ по зубахъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 115.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-2:

(Обридло о войні писати,
Вона тепер
(обридла) знакома всім)
[Троянці і латинці бились,
Як сами лютиє враги
]
Троянці сильно наступали
І тиснули своїх врагів.

рядок 10:

(Собою завдавали страх) Товклись кулаччєм по зубах

Примітки: VI, 115.
         Частина VI стр. 115.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Возитися — у значенні скубтися — бити один одного, смикаючи, тягаючи за що-небудь (СУМ-11).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Оправлятися — досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін. (СУМ-11).

Товкти — завдавати ударів у бою (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojan onslaught was so strong,
It burned the Latins like a fireball,
They often chased their throng
Right to the city wall.
The Latins, too, had shown their might
In that ongoing fight.
They suffered losses in that bout,
Their chiefs, like roosters, did their best
To tear each other's crest
And knocked their front teeth out.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы моцна наступалі
І гналі ворагаў ліхіх,
Не раз Лацінцаў адціскалі
Яны да сценаў крапасных.
Тут і Траянцы, і Лацінцы,
І коннікі, і пехацінцы
Насмерць таўклі адны другіх;
Тут іх заўзяты люд чыноўны,
Як пеўні, біўся, злосці поўны,
Зубоў не шкадаваў сваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците се устремиха,
отблъскваха врага напрял,
веднъж ли само го отбиха
чак там, до крепостния вал.
Латинците — и тях ги бива
да устоят на офанзива,
бая натръшкаха в прахта.
Чиновниците им въртяха
юмрук под зъбите, сновяха
като петли по крепостта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Stark war der Angriff der Trojaner,
Die Feinde wurden hart bedrängt,
Und mehrmals wurden die Latiner
Zurückgeschlagen bis zum Wall.
Auch die Latiner kämpften mutig,
Schlugen die Angreifer zurück,
Der Kampf war hart auf beiden Seiten;
Auch die Beamten griffen ein,
Sie stritten, wie die wilden Hähne,
Und schlugen sich die Zähne ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie mocno nacierali,
Cisnęli wrogów z wielką chwałą,
Latynów nieraz przeganiali
Do samych nawet miejskich wałów.
Latyni szybko przytomnieli
I odpierali Trojan śmielej,
Tu jeden ścierał w proch drugiego;
Dowódcy ich się tłukli tutaj,
Czubili się jak złe koguty;
Po zębach lali się prócz tego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы дружно наступали,
Тесня везде своих врагов,
Не раз латинцев с боем гнали
До самых городских валов.
Но те вновь с силами сбирались
И от троянцев отбивались;
Друг друга били в пух и прах,
Таскали за чубы, тузили,
Скакали, петушились, выли,
Аж пена билась на губах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы налетали дружно
Наваливались на врагов
И оттесняли их натужно
До самых городских валов.
Латынь, оправясь от удара,
Атаки отбивала яро.
За чуб таскал чин чина там,
Как петуха петух за гребень.
Толкли один другого в щебень
И молотили по зубам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы смело наступали,
Тесня со всех сторон врагов,
Не раз латинцев прогоняли
До самых городских валов.
Латинцы снова оправлялись
И от троянцев отбивались;
Друг друга били в пух и прах,
Тут их чиновники тузились,
Как петухи, сцепясь, возились,
Решая бой на кулаках.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы крепко наступали,
Тесня со всех сторон врагов,
Не раз, не два латинцев гнали
До самых городских валов.
Латинцы стойко защищались,
От злых троянцев отбивались,
Рубили, повергали в прах.
Тут их чиновники сразились,
Как петухи, они сцепились
И дралися на кулаках.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak trojský nástup začal skvěle;
zle, jako by se splašili,
honili svoje nepřátele
a do města se tlačili.
Latinský odpor též byl smělý;
Trojany tvrdě odráželi,
úporně, co jim stačil dech;
i hodnostáři se tu prali,
jak kohouti se potýkali,
tloukli se pěstmi po zubech.

    

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 116.

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но як Арунт убив Камиллу,
Тогді латинців жах напав;
Утратили і дух, і силу,
Побігли, хто куди попав.
Троянці з біглими змішались,
Над їх плечами забавлялись
І задавали всім сто лих.
Ворота в баштах запирали,
Своїх ховатись не пускали,
Бо напустили б і чужих.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 116.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но якъ Арунтъ убывъ Камыллу,
Тогди Латынцивъ жахъ напавъ;
Утратылы и духъ, и сылу,
Побиглы хто куды попавъ.
Трояньци зъ биглымы змишалысь,
Надъ ихъ плечамы забавлялись
И задавалы всимъ столыхъ.
Ворота въ баштахъ запиралы,
Своихъ ховатысь не пускалы,
Бо напустылыбъ и чужыхъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 116.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 6:

Над (спинами) їх забавлялись. Після «їх» вписано — «плечами».

рядок 7:

(Безборонно били всіх) І задавали всім сто лих

Примітки: VI, 116.
         Частина VI стр. 116.

Арунт — супутник Енея, вбив у битві дочку царя вольсків Літаба — Камиллу (А.).

Башта [Башта] = башня (К.).
Висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Жах [Жахъ] = ужас (К.).
Почуття, стан дуже великого страху, що охоплює кого-небудь (СУМ-20).

Забавлятися — у значенні знущатися — заподіювати муки, страждання кому-небудь.

Камилла — дочка міфічного царя вольсків Метаба (А.), італійська амазонка, ватажок загону вольськів (народність у стародавній Італії). Загинула від руки соратника Енея Арунта (С.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Напускати, напустити — дозволяти, давати можливість кому-небудь увійти, в'їхати і т. ін. кудись у якій-небудь кількості; впускати (СУМ-20).

Сто лих [Сто-лыхъ] = несчастье, беда (К.).
Про великий клопіт, горе, неприємність і т. ін. (СУМ-11).

Утратити дух — втратити бадьорість, надію на щось, зневіритися в можливості чого-небудь (СУМ-11).

Ховать [Ховать] = прятать (К.).
Ховати, ховатися — надавати притулок, рятуючи від переслідування, небезпеки (СУМ-11).

Щоб і дух не пах — настійна вимога до кого-небудь зникнути, перестати бувати десь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when Arent had killed
Camilla-mare, it made the Latins terrified,
Although their action was unwilled,
They ran away to hide.
The Trojans, mixed up with the runaways,
Allowed themselves uncouth horseplays,
Inflicting on them many woes.
They kept the doors locked from inside
Lest someone undescried
Slip in, like their sworn foes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А як Арунт забіў Камілу,
Лацінцы ў роспачы тады
І дух свой страцілі і сілу,
І кінуліся хто куды.
Змяшаліся з уцекачамі
Траянцы, доўбнямі, мячамі
Давалі чосу спінам іх.
Вароты ў вежах замыкалі,
Сваіх хавацца не пускалі,
Бо напусцілі б і чужых.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А щом Арунт уби Камила,
латинците ги хвана страх,
изгубиха и дух, и сила
и търтиха на бяг; след тях
троянците се устремиха
и дълго по гърба ги биха,
не спряха с тях да се глумяг.
Затвори крепостта вратите,
оставиха отвън бойците,
за да не влезе и врагът.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch als Kamilla überwältigt
Und von Arruns getötet ward,
Erschraken die Latiner heftig,
Entmutigt suchten sie die Flucht.
Sie mischten sich mit den Trojanern,
Die ihnen bitter zugesetzt,
Indem sie ihre Rücken schmierten.
Die Tore ließen sie versperrt
Sogar für ihre eig'nen Leute,
Damit der Feind sie nicht erreicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz gdy Kamillę Arruns zabił,
Lęk zdjął Latynów, dziwnym trafem
Poczuli się od razu słabi,
Pobiegli, dokąd kto potrafił,
Trojanie biegli wraz z wrogami,
Bawili się nad ich plecami
I wszystkich nieszczęść sto czynili.
A bramy w wieżach zamykano
I swym się chować nie wpuszczano,
By obcych oni by wpuścili.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но вдруг Арунт убил Камиллу.
Тут на латинцев страх напал:
Утратили и дух и силу,
Кто как и кто куда бежал.
Троянцы в их толпу вмешались,
Лупили в спины, измывались,
К стенам Лаврента гнали их.
Латинцы ворота закрыли,
Своих укрыться не пустили,
Чтоб с ними не впустить чужих.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но вот Арунт убил Камиллу.
Тогда латинцев обнял страх,
Утратили задор и силу,
Бежать пустились впопыхах.
Их дула Троя в хвост и в гриву.
Латинцы — быть бы только живу! —
Назад чесали во всю прыть.
Ворота башен замыкали,
Своих в укрытье не пускали:
Чужих боялись напустить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но лишь Арунт убил Камиллу,
Как на латинцев страх напал,
Утратили и дух, и силу,
И всякий кто куда подрал.
Троянцы с беглыми смешались,
Над их плечами потешались,
Тесня без милости врагов.
Латинцы башни задирали,
Своих укрыться не пускали,
Чтоб не впустить и чужаков.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда Арунт убил Камиллу,
Латинцев ужас охватил,
Совсем утратив дух и силу,
Они бегом бежали в тыл.
Троянцы вслед за ними гнались,
Над спинами их потешались
И задавали им сто лих.
Ворота в городе закрыли,
Своих спасаться не пустили,
Чтоб с ними не впустить чужих.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak došlo ale na Kamilu,
zabil ji Arunt, ostrý hoch;
tu Latini ztratili sílu
a prchali, kam kdo jen moh.
Trojští se s nimi pomíchali
a tak jim záda zvalchovali,
že Latinům se vedlo zle.
Tu uzavřeli v baštách vrata,
neb nepřítel jim běžel v patách —
a nevpustili ani své.

    

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як вість така прийшла до Турна,
То так мерзенно іскрививсь,
Що твар зробилась нечепурна,
І косо, зашморгом дививсь.
Потім ярує од досади,
Виводить військо із засади
І гору покида, і ліс;
І тілько що спустивсь в долину,
То в тую ж самую годину
Уздрів Енеєвих гульвіс.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ висть така прыйшла до Турна,
То такъ мерзено изкрывывсь,
Що тварь зробылась нечепурна
И косо, зашморгомъ дывывсь.
Потимъ яруе одъ досады,
Выводытъ військо изъ засады
И гору покыда, и лисъ;
И тилько-що спустывсь въ долыну,
То въ туюжъ самую годыну
Уздривъ Энеевыхъ гульвисъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 117.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядки 1-2:

(Як Турн почув таку утрату,
То дуже жалібно скрививсь
)
Як вість така пришла до Турна,
То так мерзенно іскрививсь

рядок 6:

Виводить вісько із засади

Примітки: VI, 117.
         Частина VI стр. 117.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Година [Годына] = час, время (К.).
Певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Гульвіса [Гульвиса] = повеса (К.).
Гуляка, повѣса, шалопай (Г.). Той, хто любить гуляти — 1. Весело проводити час; розважатися. 2. Проводити час за випивкою; пиячити. 3. Бути в близьких любовних стосунках з ким-небудь), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. (СУМ-11).

Засада — несподіваний напад з прикритого місця (СУМ-20).

Зашморг [Зашморгъ] = петля (К.).
Петля з мотузка, шнура і т. ін., яка стягується.
Зашморгом дивитись — дивитися на кого-небудь вороже, з неприязню (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини).

Мерзенний, мерзький [Мерзеный] = омерзительный (К.).
(СУМ-20): 1. Який викликає огиду, відразу; гидкий, відворотний (СУМ-20).

Нечепурний — який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд (СУМ-20).

Твар [Тварь] = лице (К.).
Обличчя (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чепурний [Чепурный] = опрятный (К.).
Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю (СУМ-11).

Яритися — виявляти зло, лють.
Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When that news had reached Turn,
His sour face showed inability
- This, one could easily discern -
To hide his raw hostility.
He raced from sheer vexation
And made the evacuation
Of soldiers from the wooded hill.
As soon as he was in the dale,
He saw down there upon the trail
Aeneas' scoundrels going through a drill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі да Турна дакаціўся
Трывожны слых, ад навіны
Непажаданае скрывіўся
Ён, нібы татка той свіны.
З падрыхтаванае засады
Пачаў выводзіць ён атрады
І пакідаць гару і лес;
Спусціўся толькі на даліну
Турн, як у гэтую хвіліну
Эней — яму наперарэз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом стигна тая вест до Турна,
лицето му се изкриви,
че планът му се пак катурна,
замига, взе да се диви.
Обзет от ярост и досада,
той вдигна своята засада,
напусна гъстите гори;
и щом се смъкна в долината,
съгледа тутакси с отврата
Енеевите маскари.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus diese Nachricht hörte,
Machte er trauriges Gesicht,
Daß es eine Grimasse wurde,
Und bitterböse war sein Blick.
Er wütete und war verdrießlich,
Führte vom Hinterhalt sein Heer
Vom Wald hinaus den Berg hinunter;
Als er die Ebene erreicht,
Da merkte er zu dieser Stunde,
Aeneas' Schurken waren da.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy o tym się dowiedział Turnus,
To tak przewstrętnie się wykrzywił,
Że bardziej zbrzydła twarz pochmuma,
I patrzył skosa, podejrzliwie.
Wnet rozwścieczony nową troską
Z zasadzki precz wywodzi wojsko,
Porzuca górę i las po niej;
Gdy tylko do doliny zeszedł,
W tej samej chwili ujrzał rzeszę
Eneaszowych tam nicponi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда дошли до Турна вести,
Как пан Эней врагов пушил,
Едва не сдох князек на месте
И харю мерзкую скривил.
Потом, беснуясь от досады,
Выводит войско из засады,
Покинув спешно гору, лес;
И только вышел на равнину,
Как сам увидел всю картину
И войск троянских перевес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Турн скорчил пакостную мину,
Увидя, что произошло.
Хоть плюнь, — скривил он образину
И на людей косился зло.
Едва не лопнул он с досады
И вывел войско из засады,
Покинул спешно гору, лес,
И только что сошел в долину,
Как натолкнулся на дружину —
Узрел Энеевых повес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Весть эта Турна помутила —
Так гнев его перевернул,
Что рожу всю перекосило;
Отчаясь, искоса взглянул;
Потом, шалея от досады,
Он вывел войско из засады,
Покинув гору, темный лес
И только лишь сошел в долину,
Как в эту самую годину
Узрел Энеевых повес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лишь эта весть дошла до Турна,
Он рожу мерзкую скривил,
С ним чуть не сделалося дурно,
И гнев глаза перекосил;
Потом, ярясь со зла, досады,
Выводит войско из засады,
Оставил гору он и лес.
Когда спеша сошел в долину,
Узрел побоища картину
И всех Энеевых повес.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když obdržel Turn tuhle zprávu,
zlý úšklebek mu tváře stáh,
zaskřípal zuby, svěsil hlavu,
úkosem kouká jako vrah.
Pak zuří, ječí, volá bohy,
vyvádí vojsko ze zálohy,
opouští les i horský štít;
sotva se spustil do doliny,
právě v tu nepříjemnou chvíli
tam Aeneovu luzu zhlíd.

    

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пізнав пан Турн пана Енея,
А Турна тож Еней пізнав;
Вспалали духом Асмодея,
Один другого б розідрав;
Не обійшлося б тут без бою,
Коли б пан Феб од перепою
Заранше в воду не заліз
І не послав на землю ночі;
Тут всіх до сна стулились очі
І всяк уклався горлоріз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пизнавъ панъ Турнъ пана Энея,
А Турна тожъ Эней пизнавъ;
Вспалалы духомъ Асмодея,
Одынъ другогобъ розидравъ;
Не обійшлося бъ тутъ безъ бою,
Колыбъ панъ Фебъ, одъ перепою,
Заранше въ воду не зализъ
И не пославъ на землю ночи;
Тутъ всихъ до сна стулылысь очи
И всякъ уклався горлоризъ.

Варіанти і різночитання: ч. VI, строфа 118.

Автограф уривка шостої частини (Б):

рядок 1:

Пізнав (Еней) пан Турн пана Енея

рядок 3:

(Палають) Вспалали духом Асмодея

рядок 5:

Не обійшлось би тут без бою

Примітки: VI, 118.

       Частина VI стр. 118.

Асмодей (бібл.) — злий дух, порушник шлюбу і порушник подружньої згоди. Іноді його ім'я вживалося як одне з імен сатани (А.).

Вспалати духом Асмодея — впустити в себе дух сатани, озвіріти.

Вспалать [Вспалать] = воспламениться (К.).
Вживається у значенні запалати — пройнятися яким-небудь сильним почуттям (СУМ-11).

Горлоріз — бандит, вбивця (СУМ-11).

Зара́ння [Зара́ння] = пораньше (К.).
Заздалегідь, наперед (СУМ-20).

Стулить [Стулыть] = сжать, сомкнуть (К.).
Стуляти, стулити — закривати, змикати (губи, повіки і т. ін.), заплющувати (очі) (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn recognized Aeneas right away,
Aeneas also recognized Sir Turn.
In both of them was Ashmadai,
Who made their insides churn,
Quite certainly, that sheer coincidence
Might have led to a combat thence,
But Mister Feb was then intoxicated.
He sent an early night
And this prevented bloody fight,
All were too sleepy and the clash was terminated.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ратулец Тури пазнаў Энея,
А Турна пан Эней пазнаў;
Палаюць духам Асмадэя,
Адзін другога б разадраў;
Не абышлося б тут без бою,
Калі б пан Феб ад перапою
У рэчку рана не залез:
Зямлю ахутаў змрок паўночы
І ратнікам заплюшчыў вочы;
Уклаўся спаць, галаварэз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней познал бе Турн, едва ли
и той да не позна Еней;
очите биха си издрали,
насъскани от Асмодей.
И ха да пламне битка бурна,
но Феб препил бе и цамбурна
по-рано във водата днес
и нощ се спусна над земята;
натръшкаха се на тревата,
захърка всеки главорез.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus erkannte den Aeneas,
Dieser erkannte Turnus auch;
Der Geist des Asmodej erwachte,
In beiden flammte hoch der Haß.
Ohne Kampf wär' es nicht geblieben,
Wenn nicht Herr Phöbus, der im Suff
Zu früh ins Wasser eingestiegen,
Nacht auf die Erde fahren ließ;
So schloß man müde jetzt die Augen,
Die Halsabschneider schliefen tief.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus poznał Eneasza,
A pan Eneasz poznał jego;
Wszedł Asmodeusz w zbójców naszych,
Rozdarłby jeden wnet drugiego;
I zaraz by doszło do walki
Tu, gdyby Febus, spity całkiem,
Do wody wcześniej już nie zalazł,
Nie zesłał też na ziemię nocy;
Do snu się zwarły wszystkie oczy
I wszyscy zbóje wkrótce spali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И тут же Турн узнал Знея,
И Турна пан Эней узнал;
Их обуял дух Асмодея,
Один другого б разорвал;
Не обошлось бы тут без боя,
Когда б пан Феб от перепоя
Пораньше в воду не махнул
И не послал на землю ночи.
Тут всем смежило крепко очи,
И всяк буян тотчас уснул.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мгновенно разгорелись страсти.
Хотели Турн и пан Эней
Друг друга разодрать на части.
Был каждый лют, как Асмодей.
Не обойтись бы тут без боя.
По счастью, в воду с перепоя
Пан Феб до времени залез,
И под покровом темной ночи
У всех слипаться стали очи.
Любой уснул головорез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И вот пан Турн узнал Энея,
И Турна пан Эней узнал;
Вспылали духом Асмодея,
Один другого б разорвал;
Не обошлось бы тут без бою,
Кабы пан Феб от перепою
Пораньше в воду не залез
И не послал на землю ночи;
Тут сон слепил всем крепко очи,
Улегся каждый горлорез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Узнал пан Турн средь них Энея,
И Турна пан Эней узнал,
Вспылали духом Асмодея,
Один другого б разорвал.
Не обошлось бы тут без боя,
Когда б пан Феб да с перепоя
Поспешно в воду не залез
И не послал на землю ночи...
У всех ко сну сомкнулись очи,
И всяк заснул головорез.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Turn kouk vztekle na Aenea,
na Turna zas pan Aeneáš,
vzplanuli duchem Asmodea
a koukali jak satanáš.
Došlo by k boji, hromobití,
kdyby pan Foibos na mol zpitý
včas do vody si nebyl vlez
a nepředal svou vládu noci;
tu spánek zavřel všechny oči,
šel chrápat každý hrdlořez.

    

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн, облизня в бою піймавши,
Зубами з серця скреготав;
Од дуру, що робить не знавши,
Латину з злостию сказав:
«Нехай злиденниї прочани,
Задрипанці твої трояни,
Нехай своїх держаться слов!
Іду з Енеєм поштурхаться,
В моїх проступках оправдаться:
Убить і околіть готов.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ облызня въ бою піймавшы,
Зубамы зсерця скрыготавъ;
Одъ дуру що робыть не знавшы,
Латыну зъ злостыю сказавъ:
«Нехай злыденные прочаны,
«Задрыпанци твои Трояны,
«Нехай своихъ держатся словъ!
«Иду зъ Энеемъ поштурхаться,
«Въ моихъ проступкахъ оправдаться:
«Убыть — и околить готовъ.

Примітки: VI, 119.
         Частина VI стр. 119.

Держатися — дотримуватися чого-небудь, діяти згідно з чим-небудь (СУМ-11).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).

Серцеперен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Задрипанець — нікчемна, нічого не варта людина (СУМ-20).

Злиденний — не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Облизня піймати [Облызня пійматы] = получить неудачу (К.).
Облизень — відмова при залицянні, сватанні або у якому-небудь проханні взагалі.
Облизня піймати — лишитися без того, на що розраховував, сподівався, чого добивався; зазнати невдачі (СУМ-11).

Поштурхаться [Поштурхаться] = подраться (К.).
Штурхнути кілька разів, штурхати якийсь час. Бити стусаном (СУМ-11).

Прочане [Прочане] = захожие (К.).
Богомолець, паломник (СУМ-11). Ті, що йдуть на прощу (Л.).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, having failed in fight,
Began to gnash his teeth in wrath,
Not knowing how to do things right,
Nor which and Where's the proper path,
He angrily told Latin: "Trojans, stupid nuts,
The destitute and dirty sluts,
Should keep their words, my philomel,
Aeneas and I will soon nudge
Each other. None will budge
Till I kill him and croak myself as well.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн, атрымаўшы аплявуху
У першай бойцы, злосны быў, —
Не ведаў, чым развеяць скруху,
Лаціну ў гневе гаварыў:
«Няхай цяпер твае Траянцы,
Задрыпанцы і галадранцы,
Трымаюцца ранейшых слоў!
Іду з Энеем я змагацца.
Ва ўсіх учынках апраўдацца:
Забіць і здохнуць я гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Това на Турн не се понрави,
със зъби скръцна, сукин син,
не знаеше какво да прави,
та каза злобно на Латин:
„Дано проклетите фригийци,
опърпаняци, кръвопийци,
на думата си удържат!
С Еней ще ида да се бия,
позора си дано измия —
обречен е на явна смърт.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus diesen Schlag erhalten,
War voller Bitterkeit sein Herz;
Vor Ärger wußte er nicht weiter
Und sprach Latinus wütend an:
"Sollen doch diese Vagabunden,
Dies schändliche Trojanerpack,
Sich an die eig'nen Worte halten!
Ich geh und greif Aeneas an.
Um meinen Fehltritt auszubügeln,
Geb ich ihm einen Todesstoß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz Turnus, figę tak dostawszy,
Zębami zgrzytał z zawziętości;
Co czynić tu, nie zrozumiawszy,
Latynusowi rzekł ze złością:
"Niech nędzni, wstrętni ci pątnicy,
Obdarci twoi Trojańczycy,
Też dotrzymują swego słowa!
Mknę z Eneaszem się postukać,
Usprawiedliwień też poszukać:
Czy zabić, czy paść jam gotowy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лишь Турн, о бое вспоминая,
В сердцах зубами скрежетал
И, сдуру сделать что не зная,
Латину в ярости сказал:
"Пускай зловредные буяны,
Задрипанцы твои трояны
Не отпираются от слов!
Иду с Энеем в поле драться,
В моих проступках оправдаться:
Убить и околеть готов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Несолоно хлебавши снова,
Пан Турн остался в дуракак.
Латину буркнул он сурово,
Зубами скрежеща в сердцах:
«Скажи задрипанным троянцам,
Твоим проклятым голодранцам, —
Пускай не пятятся назад!
Иду с Энеем потягаться,
В своих проступках оправдаться.
Убить и околеть я рад!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В бою не солоно хлебая,
Турн зло зубами скрежетал,
Что делать, сдуру не смекая,
Латину в ярости сказал:
«Пускай злосчастные троянцы,
Твои бродяги-голодранцы,
Своих не забывают слов!
Иду с Энеем потягаться,
В своих поступках оправдаться;
Убить иль околеть готов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн раздосадован до края,
Зубами злобно скрежетал,
И сдуру, делать что не зная,
Латину с колкостью сказал:
«Ну что ж, пусть будут поселяне,
Твои любезные трояне
Хозяева своих же слов!
Хочу с Энеем поквитаться,
В своих поступках оправдаться,
Убить и умереть готов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Turn, když v boji projel mýto,
zuřivě zuby zaskřípal,
a že mu to vše bylo líto,
se zlostí Latinovi prál:
„Tví poutníčkové nenažraní,
tví Trojánkové otrhaní
ať dané slovo splní hned!
Jdu s Aeneášem na legraci
a napravit si reputaci:
buď zabít, nebo zcepenět.

    

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пошлю Енея до Плутона,
Або і сам в ад копирсну;
Уже мні жизнь і так солона!
Оддай Енею навісну...»
«Гай, гай! — Латин тут обізвався. —
Чого ти так розлютовався?
Що ж буде, як розсержусь я?
Уже мені брехати стидно:
А потаїть — богам обидно;
Святая правда дорога!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Пошлю Энея до Плутона,
«Або и самъ въ адъ копырсну;
«Уже мни жызнь и такъ солона!
«Отдай Энею нависну....(*)
«Гай, гай! Латынъ тутъ обизвався:
«Чого ты такъ розлютовався?
«Щожъ буде, якъ розсержусь я?
«Уже мини брехаты стыдно;
«А потаить — богамъ обыдно;
«Святая правда дорога!

(*) Нависна, дѣвка, которую многимъ женихамъ навязываютъ.

Примітки: VI, 120.

       Частина VI стр. 120.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе тільки одне (СУМ-20).

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брехать [Брехать] = лгать (К.).
Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Гай [Гай] = лес; и частица удивление показывающая (К.).
1) Невеликий, переважно листяний ліс — у цьому значенні не вживається; 2) Уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Копирснуть [Копырснуть] = стремглав упасть, полететь (К.).
Вживається у значенні полетіти — почати стрімко пересуватися, переміщатися; понестися (СУМ-11).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Навісна [Нависный]] = каждому предлагаемый (К.).
Дівка, яку нав'язують багатьом женихам (С.).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Правда — те, що відповідає дійсності; істина. Святая правда — істина, що не підлягає ніяким сумнівам (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I'll send Aeneas to god Pluto, or
Will go myself to Hades,
I can't stand life, which I abhor,
Nor your repugnant ladies!
Give her to ..." Latin here produced a sound:
"Why are you now hell-bound?
So mad? And what if I become enraged?
I'd be shamefaced, if I e'er lied,
To keep it secret - gods would be defied,
The truth is sanctified, it mustn't be caged.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энея кіну ў змрок магілы,
Ці апынуся сам у ёй;
Ужо мне свет і так нямілы;
Няхай Эней з тваёй дачкой...»
«Гэй, гэй! — Лацін тут абазваўся. —
Чаго ты так разлютаваўся?
Нікога лютасць не кране!
Перад багамі і табою
Мне сорамна крывіць душою,
Святая праўда люба мне!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще вляза, ако ще и в ада,
но ще го пратя при Ереб;
за мене гробът е награда,
а неговата е от теб.“
„Е, е! — Латин се тук обади, —
какво отново почваш свади,
ти глей да не захвана аз!
Да лъжа — нямам вече сила,
че истината по е мила,
на — днес за нея вдигам глас!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu Pluton schicke ich Aeneas,
Vielleicht geh ich auch selbst dorthin;
Mein Leben ist genug versalzen,
Gib ihm, wenn sie nach ihm verrückt..."
"Hei, hei!" - Entgegnete Latinus: -
Sag an, was ärgert dich so sehr?
Was wird, wenn ich nun mit dir zürne?
Lügen bringt Schande über mich,
Schweigen jedoch verletzt die Götter,
Und teuer ist der Wahrheit Recht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wyślę Eneja do Plutona
Lub może sam do piekła prysnę;
Bo życie me w goryczy tonie;
To już mu oddaj nienawistną..."
"Ach, ach! — odezwał się Latynus. —
Dlaczego wściekać się zaczynasz?
Cóż będzie, gdy się ja oburzę?
Już kłamać wstydzę się, nie mogę,
Zataić zaś — obrażę bogów,
Kosztuje święta prawda dużo!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Энея враз пошлю к Плутону
Иль сам погибну, так и знай,
Теперь мне жить уж нет резону,
Ему и девку отдавай.." —
"Ай, ай, — Латин тут отозвался,
С чего ты так разбушевался?
Что ж будет, коль и я озлюсь?
Мне, старику, врать неуместно,
Да и утаивать нечестно.
Вот, слушай правду и не трусь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К Плутону ль отошлю Энея?
Ввалюсь ли в пекло невзначай?
Мне жить, ей-богу, солонее!
Врагу Лавинию отдай...»
— «Эхма?— Латин тут отозвался. —
С чего ты так разбушевался?
А если рассержусь и я?
Под старость лет брехать мне стыдно.
Чтоб не было богам обидно,
Скажу всю правду, не тая:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Пошлю к Плутону ли Энея
В ад сковырнусь ли сам вперед,
О жизни горькой не жалея;
Хваленку пусть Эней берет». —
«Ай-яй! — Латин тут отозвался: —
К чему ты так разлютовался?
Что ж будет, коль озлюсь и я?
Ведь мне брехать-то, знаешь, стыдно,
А утаить — богам обидно,
Святая правда. — честь моя!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пошлю ли я его к Плутону,
А может, в ад и сам нырну,
Мне стала жизнь совсем соленой.
Отдай Энею нависну».
«Ай, ай! — Латин тут обозвался, —
Чего ты, парень, раскричался,
Что будет, коль начну и я?
Уже мне врать, пожалуй, стыдно,
А не сказать — богам обидно,
Святая правда — честь моя!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Buď pošlu jeho kousat drny,
či sám se složím ke spánku,
jsem beztoho jak nahý v trní!
Pak mu dej tu svou čekanku!““
Latin se ozval: ,„Ouha, ouha!
Proč zuříš ? Co řveš jako slouha?
A co když začnu zuřit já?!
Už mám dost toho vytáčení,
pravda je pravda, nad ni není —
a lež je mi už protivná!

    

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послухай же, судьби єсть воля.
Щоб я дочки не оддавав
За земляка, а то зла доля
Насяде, хто злама устав.
Мене Амата ублагала
І так боки натасовала,
Що я Енею одказав.
Тепер сам мусиш мірковати,
Чи треба жить, чи умирати;
А лучше, якби в ум ти взяв

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Послухай же судьбы есть воля,
«Щобъ я дочкы не отдававъ
«За земляка, а то зла доля
«Насяде, хто злама уставъ.
«Мене Амата ублагала
«И такъ бокы натасовала,
«Що я Энею одказавъ.
«Теперъ самъ мусишъ мирковаты,
«Чи треба жыть, чи умираты;
«А лучше, якъ бы въ умъ ты взявъ

Примітки: VI, 121.
         Частина VI стр. 121.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна (СУМ-20).

Благать [Благать] = угождать (К.).
Слово вживається у значенні: наполегливо, невідступно, ласкаво просити (СУМ-11).

Воля — вимога, наказ (СУМ-20).

Зла доля — хто-небудь нещасливий, безталанний; у кого-небудь нещасливе життя, сповнене тривог, переживань і т. ін. (СУМ-20).

Мірковать [Мырковать] = рассуждать (К.).
Міркувати — думати, роблячи певні висновки; обмірковувати (СУМ-20).

Мусить [Мусить] = долженствовать (К.).
Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Ублагать [Ублагать] = упросить (К.).
Ублагати — благаючи, домогтися згоди виконати прохання, позитивного розв'язання чого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, listen, it's the will of Fate
That I don't give away
My daughter to a native potentate.
It would bring us a terrible dismay.
Amata thrashed me soundly
And urged me constantly and loudly
To give Aeneas a resolved retort.
And now you have to clarify:
To live, or, probably, to die,
But you shouldn't snort.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паслухай жа: ёсць воля лёсу
За земляка не аддаваць
Лавісю мне, іначай чосу
Ліхая доля можа даць.
Мне ж натаўкла бакі Амата,
І я Энеевага свата
Ні з чым пакінуў у свой час.
Цяпер жа мусіш сам прыкінуць,
Ці трэба жыць нам, ці загінуць;
Ты лепш пашкадаваў бы нас

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Това е божията воля —
да си не вземаме за зет
земляк; знай — чака ни неволя,
щом нарушим добрия ред.
Без туй опява ми Амата
и чак ми натроши ребрата,
че съм отказал на Еней.
Какво си почнал да щурееш —
да мреш или пък да живееш,
я по-добре се овладей

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Höre, es ist des Schicksals Wille,
Daß du die Tochter nicht bekommst,
Du bist mein Landsmann, es kommt Unglück,
Wenn der Vertrag gebrochen wird.
Amata hat durch ihre Bitten
Und Drängen es von mir erreicht,
Daß ich Aeneas abgeschlagen.
Entscheiden mußt du dich jetzt selbst,
Willst du nun leben oder sterben;
Besser, wenn du vernünftig bist.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Posłuchaj, jest to losów wola,
Ażebym córki nie oddawał
Tu za rodaka, bo zła dola
Przyciśnie, gdy kto złamie prawo,
To mnie Amata ubłagała
I boki tak już pomacała,
Żem nie dał jej Eneaszowi.
Więc musisz sam miarkować teraz,
Czy trzeba żyć, czy też umierać;
Lepiej, byś sam se uzmysłowił

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Узнай, что есть судьбы веленье,
Что дочка замуж не пойдет
За земляка. Настигнет мщенье
Того, кто супротив дерзнет.
Меня Амата упросила
И так бока мои месила,
Что я Энею отказал.
Теперь ты сам раскинь мозгою,
Как справиться тебе с бедою,
Чтобы зазря ты не пропал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

За земляком не быть Лависе!
На это есть судьбы запрет.
От олимпийских сил завися,
За ослушанье жду я бед.
Меня Амата уломала
И так бока мне натолкала,
Что я Энею отказал.
Жить? Нет ли? Что ж, тебе виднее!
Но было бы всего умнее,
Когда б меня ты развязал

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Послушай, знать, судьбы то воля,
Чтоб дочку я не выдавал
За земляка. Ведь злая доля
Того ждет, кто устав попрал.
Меня Амата упросила
И так бока наколотила,
Что я Энею отказал;
Теперь ты должен сам решиться,
Что делать: жить аль в гроб ложиться,
А лучше б ты умнее стал

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пойми, судьбы такая воля,
Ведь если замуж дочь отдам
За земляка, то злая доля
Отмстит тогда за это нам.
Меня Амата задурила
И так бока наколотила,
Что я Энею отказал.
Решай сам, сокол сизокрылый,
Что лучше: жизнь или могила,
А лучше, если бы ты взял

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak slyš! Vdát dceru za krajana
je proti vůli osudu,
když neposlechnu, přijde rána;
s tím zahrávat si nebudu.
To Amata mě ukřičela,
že Aenea jsem odmít zcela,
co dělat, když mě začla bít.
A zda máš žít či zemřít mladý —
jo — na tohle jsou těžké rady,
to sám teď musíš uvážit

    

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І занедбав мою Лависю;
Чи трохи в світі панночок?
Ну, взяв би Муньку або Прісю,
Шатнувсь то в сей, то в той куток:
В Івашки, Мильці, Пушкарівку,
І в Будища, і в Горбанівку,
Тепер дівчат, хоть гать гати;
Тепер на сей товар не скудно,
І замужню украсть не трудно,
Аби по норову найти».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И занедбавъ мою Лавысю;
«Чи трохы въ свити панночокъ?
«Ну взявъ бы Муньку, або Присю,
«Шатнувсь то въ сей, то въ той кутокъ:
«Въ Ивашкы, Мыльци, Пушкаривку,
«И въ Будыща, и въ Горбанивку, (*)
«Теперъ дивчатъ хоть гать гаты;
«Теперь на сей товаръ не скудно
«И замужню украсть не трудно,
«Абы по норову найты.»

(*) Селенія въ окружности Полтавы.

Примітки: VI, 122.

       Частина VI стр. 122.

Аби [Абы] = лишь бы (К.).
Коли б лише, тільки б.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Будища — на північ від Полтави є Великі і Малі Будища. Співробітники Полтавського літературно-меморіального музею Івана Котляревського вважають, що згадані саме Малі Будища — село, давніше від Великих Будищ (С.)

Гатка [Гатка] = гать (К.).
Гать — те саме що гребля.
Хоч гать гати — дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь (СУМ-20).

Горбанівка — село на північ від Полтави. Зараз злилося з містом (С.).

Занедбать [Занедбать] = забыть, пренебречь (К.).
Занедбати — виявляти байдуже ставлення до кого-, чого-небудь, забувати про когось, щось (СУМ-20).

Івашки — село кілометрів за вісім на північ від Полтави (С.).

Куток (кут) [Кутокъ] = угол (К.):
Частина якої-небудь території, місцевості, країни і т. ін. (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мильці — південна околиця Полтави (С.).

Пушкарівка — село на південь від Полтави, зараз злилося з містом (С.).

Товар — у народних обрядах сватання — про дівчину (СУМ-11).

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати, побігти; кинутися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Cast my Lavysia off your mind.
There are so many gorgeous girls,
Just look around and you will find
A Munka, Prissia, belles like pearls!
Ivashky, Myltsi, Pushkarivka
And Rudyshcha, or Horbachivka
Have girls enough to dam a stream.
There is no lack of that commodity,
You might kidnap a married oddity.
If she is up to your sweet dream."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І занядбаў маю Лавіну;
Ці мала знатных ёсць дачок?
Ну Муньку ўзяў бы ці Хрысціну,
Падайся ў той ці ў гэты бок,
Наведай Мільцы, Пушкарыўку,
Ці Будзішча, ці Гарбаніўку,
Цяпер дзяўчат хоць гаць гаці;
Цяпер не скрут па гэтай часці,
Замужнюю няцяжка ўкрасці,
Абы па нораву знайсці».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

и бързо забрави Лавися;
или се свършиха моми?
Вземи си Мунка или Прися,
отдето искаш си вземи —
в Ивашки, Милци, Пушкаревка
и в Будища, и в Горбаневка“,
в което да речеш селце
дал господ бог моми, човече;
и булка можеш днес отвлече,
щом толкоз ти е на сърце...“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Laß mein Lavinchen doch in Ruhe;
Gibt es der Mädchen nicht genug?
Nimm doch die Minka oder Prissia
Und zieh an einen neuen Ort:
Iwaschke, Melci, Puschkariwka
Budeschtscha, Horbaniwka auch,
Die Mädchen sind nicht Mangelware,
Es gibt ein reiches Angebot
Und es ist leicht eine zu rauben,
Wenn man nur tüchtig danach sucht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I już zaniedbał mą Lawisię;
Czyż mało panien jest na świecie?
No, wziąłbyś Muńkę albo Prisię,
W zakątki różne byś poleciał,
Do Iwaszk, Mylec, Puszkarówki,
Jak też do Budyszcz, Horbanówki,
Dziś dziewcząt jest, jak w korcu maku;
Dziś nie brak tego już towaru,
Zamężną można ukraść zaraz,
By tylko dobra była jakaś".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прошу тебя, оставь Лависю;
Иль мало панночек вокруг?
Ну, взял бы Муньку или Прысю,
На хутора бы сбегал, друг,
В Ивашки, в Мыльцы, в Пушкаревку,
В Будища или в Горбаневку, —
Дивчат вокруг Полтавы тьма;
Хоть пруд пруди таким товаром;
Коли замужняя под пару —
И ту добудешь задарма".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И позабыл мою Лависю.
На свете мало ли невест?
Ну взял бы Муньку или Присю,
Из этих, из других ли мест...
В Ивашках, Мыльцах, Пушкаривке,
И в Будищах, и в Горбанивке
Теперь девчат хоть пруд пруди!
На этот счет у нас не скудно.
Замужнюю украсть не трудно, —
Ты только по душе найди!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И позабыл мою Лависю;
Да разве мало есть дивчат?
Ну, взял бы Муньку или Присю;
Во всех углах пошарь-ка, брат:
В Ивашках, Мыльцах, Пушкаревке
И в Будищах, и в Горбаневке
Теперь дивчат, хоть пруд пруди,
Теперь на сей товар не скудно,
Замужнюю украсть не трудно,
Лишь бы по норову найти».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Да и забыл мою Лависю,
На свете мало ли невест?
Возьми ты Дуньку или Присю,
Мотнись туда, сюда, окрест,
В Ивашки, в Мыльцы, в Пушкаревку,
В Будищи можно; в Горбаневку,
Девчат у нас — хоть пруд пруди,
Теперь на сей товар не скудно,
Замужнюю украсть не трудно,
По нраву лишь себе найди».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

a zapomenout na Lávinku...
Copak je málo slečinek?
Vzal bych si Anču nebo Minku,
nebo bych jinde hledal lék.
Odskočil bych do Puškarivky,
do Milců, Budišť, Horbanivky —
děvčat je všude habaděj;
začni si s vdovou nebo pannou,
ukrásti můžeš třeba vdanou,
to dneska není žádný frej.“

    

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На слово се прийшла Амата
І зараз в Турна і вп'ялась;
Лобзала в губи стратилата
І од плачу над ним тряслась.
«В напасть, — сказала, — не вдавайся
І битися не поспішайся,
Як луснеш ти, то згину я;
Без тебе нас боги покинуть,
Латинці і рутульці згинуть,
І пропаде дочка моя».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На слово се прыйшла Амата
И заразъ въ Турна и впьялась;
Лобзала въ губы стратылата
И одъ плачу надъ нымъ тряслась.
«Въ напасть, сказала, не вдавайся,
«И бытыся не поспишайся,
«Якъ луснешъ ты, то згыну я;
«Безъ тебе насъ богы покынутъ,
«Латынци и Рутульци згынутъ
«И пропаде дочка моя.»

Примітки: VI, 123.
         Частина VI стр. 123.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Луснути — вкриватися тріщинами; репатися (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Наповалл — відразу на смерть (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Стратилат — воєначальник, ватажок війська (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Amata came inside,
She threw herself at Turn,
Kissed him on his fat lips and cried,
Shook like a leaf from great concern.
She begged: "Don't get into a fight,
Not even if you're right.
When you get killed, I'll die anon.
The gods would sneer at us for good,
The Latins and the Rutuls would
Be killed, and my child would be gone."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Якраз з'явілася Амата
І стала Турна цалаваць
Яна як сына свайго брата,
Рыдаць і гэтак навучаць:
«Напасці ты не паддавайся,
З Энеем біцца не спяшайся,
Як ляснеш ты, загіну я;
Без Турна нас багі пакінуць,
Ратульцы і Лацінцы згінуць,
І прападзе дачка мая».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ей тука свари ги Амата
и в Турн се вкопчи с две ръце;
в уста целува стратилата,
реди със сълзи на лице:
„Недей — му казва — се подвежда,
не ни оставяй без надежда,
щом пукнеш — свършено е с мен.
Ще ни зарежат боговете
и наште племена, и двете,
и щерка ми — ще паднат в плен.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei diesen Worten kam Amata,
Wandte an Turnus sich sogleich,
Küßte den Hauptmann leidenschaftlich
Und bebend, Tranen im Gesicht,
Sprach sie: "Zieh nicht in dein Verderben
Und bleibe fern von diesem Kampf,
Wenn du fällst, ist es auch mein Ende;
Die Götter lassen uns im Stich,
Latiner und Rutuler sterben,
Mit ihnen meine Tochter auch."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Amata na to przydrapnęła,
W Turnusa zaraz się wczepiła;
Stratylatesa całowała,
Od płaczu aż się zanosiła.
Rzekła mu: "Nie waż się zaczepiać,
Do boju nie śpiesz się ty lepiej,
Gdy pękniesz, to ja także zginę;
Bez ciebie rzucą nas bogowie,
Latyni zginą, Rutulowie,
Przepadnie córka ma jedyna".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут появилась вдруг Амата
И в Турна, как оса, впилась,
Лобзала в губы стратилата,
Припав к плечу, от слез тряслась.
"Не трать, — сказала, — даром силы,
Сражаться не спеши, мой милый,
Коль ты помрешь — помру и я;
Нас боги без тебя покинут,
Латинцы и рутульцы сгинут,
И дочка пропадет моя".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тем временем явись Амата!
В князька рутульского впилась,
Лобзала в губы стратилата,
Над ним рыдала и тряслась.
«С Энеем не спеши сразиться!—
Сквозь слезы молвила царица. —
Коль треснешь — пропаду и я!
Нас боги без тебя покинут,
Латинцы и рутулы сгинут,
А заодно и дочь моя».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как раз тогда пришла Амата
И в Турна впопыхах впилась,
Лобзала в губы стратилата
И, голося над ним, тряслась.
«В напасть, — сказала, — не вдавайся
И в бой поспешно не кидайся,
Коль сгинешь ты, помру и я;
Нас боги без тебя покинут,
Латинцы и рутульцы сгинут,
И дочка пропадет моя».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но тут как раз вошла Амата,
Пиявкой в Турна и впилась,
Лобзала в губы стратилата,
От плача горького тряслась.
«В напасть, — сказала, — не стремися,
С Энеем в бой не торопися,
Погибнешь ты — погибну я.
Нас боги без тебя покинут,
Рутульцы и латинцы сгинут,
И дочка пропадет моя».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak přiběhla Amata stará
a Turna prudce objala;
líbala na rty pohlavára
a hořce nad ním plakala:
„Ach, nechoď, synku, do šarvátky,
půjdeš-li, nevrátíš se zpátky,
když praskneš ty, tak zhynu já;
bez tebe opustí nás bozi,
našim 1 vašim zkáza hrozí,
má dcera bude ztracena.“

    

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но Турн на се не уважає,
І байдуже ні сльоз, ні слов;
Гінця к Енею посилає,
Щоб битись завтра був готов.
Еней і сам трусивсь до бою,
Щоб сильною своєй рукою
Головку Турну одчесать.
А щоб повірить Турна слову,
Тож посила зробить умову,
Як завтра виставляти рать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но Турнъ на се не уважае
И байдуже ни сльозъ, ни словъ;
Гинця къ Энею посылае,
Щобъ бытысь завтра бувъ готовъ.
Эней и самъ трусывсь до бою,
Щобъ сильною своей рукою
Головку Турну одчесать.
А щобъ повирыть Турна слову,
Тожъ посыла зробыть умову,
Якъ завтра выставляты рать.

Примітки: VI, 124.
         Частина VI стр. 124.

Байдуже — все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Гонець, гінець — особа, яку посилають із терміновим дорученням, повідомленням; посланець (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Одчесать голову [Одчесать голову] = отрубить голову (К.).
Відрубати, відрізати голову (СУМ-20).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Умова [Умова] = договор (К.).
Взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь; угода, договір (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn overlooked Amata's tears.
Unmoved, with not a word to say,
He sent a runner to Aeneas with a fierce
Demand to fight with him next day.
Aeneas welcomed that good chance
To cut off in a mortal dance
The head of that conceited brute.
He sent to Turn his apt commission
In order to express his own condition
Regarding where the armies should be put.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды Турн на ўвагу не прымае
Ні слёз Амаціных, ні слоў;
Энею выклік пасылае,
Каб біцца заўтра быў гатоў.
Эней і сам аж прагне бою,
Жадае моцнаю рукою
Галоўку Турну адчасаць.
А каб яго паверыць слову,
Сваю яму паслаў умову,
Як войска заўтра размяшчаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но как да мисли Турн за нея —
ни сълзи трогват го, ни 308;
гонец изпраща при Енея,
на заранта да е готов.
Сърбят го и Еней ръцете,
мерак му е от раменете
на Турн главата да свали.
И прати сам парламентьори,
каквото с Турн се уговори —
на свойте тъй ще повели.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch Turnus hört nicht auf die Worte,
Achtet auf ihre Tränen nicht;
Schickt seinen Boten zu Aeneas,
Daß morgen er zum Kampf bereit.
Aeneas ebenfalls war gierig
Zu kampfen und mit eig'ner Hand
Turnus das Köpfchen abzuschlagen.
Doch um zu glauben an sein Wort,
Stellte er diesem die Bedingung,
Morgen zu kämpfen mit dem Heer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie słucha Turnus szalejący
Ni słów, ni łez; natychmiast oto
Do Eneasza sam śle gońca,
By jutro bić się już był gotów.
Eneasz sam się rwał do boju,
Ażeby mocną ręką swoją
Turnusa głowy wnet pozbawić.
Lecz by uwierzyć jego słowu,
Posyła zrobić też umowę,
Jak jutro wojsko poustawiać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но Турн Амате не внимает,
Не признает ни слез, ни слов;
Гонца к Энею посылает,
Чтоб завтра биться был готов.
Эней и сам стремился к бою,
Чтобы могучею рукою
Снять Турну голову долой.
А чтоб по-честному сразиться,
Послал гонца уговориться,
Как завтра выходить на бой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн, от гнева цепенея,
Не хочет знать ни слез, ни слов,
Гонца немедля шлет к Энею,
Чтоб завтра биться был готов.
Эней сгорал от нетерпенья.
Он дожидался столкновенья,
Чтоб Турну отхватить башку,
И сам спешил гонца отправить —
Условиться, как рать расставить, —
Был с паном Турном начеку.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн уговорам не внимает,
Не признает ни слез, ни слов,
Гонца к Энею посылает,
Чтоб завтра биться был готов.
Эней и сам стремился к бою,
Желал могучею рукою
С плеч голову у Турна снять;
Чтоб в слове Турна утвердиться,
Послал гонца договориться,
Как рати будут выставлять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но Турн был глух к ее стенанью,
Не слушал он плаксивых слов,
Энею шлет с гонцом посланье,
Что завтра биться с ним готов.
Эней давно стремился к бою,
Давно хотел своей рукою
С плеч Турна голову сорвать.
Эней не верит вражьей речи,
Он Турну предлагает встречу
И завтра будет его ждать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn nevšímá si slov té tetky,
na její slzy málo dbá,
posílá k Aeneovi svědky
a na souboj ho vyzývá.
Sám Aeneas je nedočkavý,
na pana Turna celý žhavý,
co nejdřív chce mu hlavu stít.
Že však zná toho podfukáře,
k dohodě poslal hodnostáře,
jak zítra vojsko sestavit.

    

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На завтра, тілько що світало,
Уже народ заворушивсь;
Все вешталося, все кишало,
На бой дивитись всяк галивсь.
Міжовщики там розміряли,
Кілочки в землю забивали,
На знак, де військові стоять.
Жреці молитви зачитали,
Олимпським в жертву убивали
Цапів, баранів, поросят.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 126.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На завтре тилько-що свитало,
Уже народъ заворушывсь;
Все вешталося, все кышало,
На бой дывытысь всякъ галывсь.
Мижовщыкы тамъ розмирялы,
Килочкы въ землю забывалы,
На знакъ де військови стоять.
Жреци молытвы зачыталы,
Олымпськымъ въ жертву убывалы
Цапивъ, баранивъ, поросятъ.

Примітки: VI, 125.
         Частина VI стр. 125.

Вештаться [Вештаться] = шататься, шляться (К.).
Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь (СУМ-11.)

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Галить [Галы́ть] = торопить (К.).
Галити — підганяти когось, наглити (Л.); квапити (СУМ-11).

Заворушиться [Заворушыться] = зашевелиться (К.).
Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Знак — предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що-небудь (СУМ-20).

Міжовщик [Мижовщыкъ] = землемер (К.).
Межовик — вахівець із межування; землемір (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Цап [Цапъ] = козел (К.).
Самець кози (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Already in the morning huge crowds formed,
The anxious people stirred,
They whispered, swarmed,
In apprehension whirred.
They came to watch the fight.
Surveyors measured off the site,
And drove into the ground the rods.
The praying pagan priests
Were killing goats and other beasts
For offering to gods.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Назаўтра, толькі сонца ўстала,
Сышліся людзі грамадой,
Народу збеглася нямала,
Каб двух асілкаў бачыць бой.
Зямлю пад войска размяралі
Межаўшчыкі і забівалі
Калкі ў зямлю — за радам рад.
Жрацы тым часам на папары
Багам прыносілі ахвяры —
І бараноў і парасят.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тъй — на следващата заран
народът вдигна се в зори,
от любопитство цял изгарян;
гъмжи, расте — иди го спри.
И секунданти мерят, чучват,
в земята колчета забучват —
къде войските да стоят.
Четат молитви с жар жреците
и върху буйна жар овците,
козлите, свините пекат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Am nächsten Tag in aller Frühe
Da kam Bewegung in das Volk;
Es wimmelte von allen Seiten,
Man rannte, um den Kampf zu sehn.
Es wurden Grenzen abgemessen,
Und mit Holzpfählen abgesteckt,
Die Stellung für's Heer angewiesen.
Die Priester sprachen ihr Gebet
Und den Olympischen zum Opfer
Töteten Ziege, Schaf und Schwein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nazajutrz, gdy się rozwidniało,
Ruszyły się już ludzkie rzesze;
Roiło wszystko się, krzątało,
Na bój popatrzeć każdy śpieszył.
A mierniczowie coś mierzyli,
Kołeczki potem w ziemię wbili
Na znak, by wojsko tam stawiano.
Kapłani modły odprawiali,
Ofiary bogom zabijali:
Prosięta, kozły i barany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Назавтра чуть еще светало,
А уж народ валил толпой;
Все копошилось, все мелькало,
Всяк поспешал взглянуть на бой.
Уже и поле размеряли,
И землемеры забивали
Значки для армий, для полков.
Жрецы молитвы запевали,
Олимпским в жертву убивали
Баранов, поросят, козлов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К заре кишмя кишело всюду,
Сметая всё перед собой,
Тьма-тьмущая честного люду
Ломила поглазеть на бой.
Чтоб не теснить полки полками,
Межевщики пришли с колками
И стали площадь размерять.
Свиней, овец, козлов заклали
Жрецы, молясь, чтоб ниспослали
Им олимпийцы благодать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Назавтра, только забелело,
А уж народ валом валил,
Все копошилось, все кишело,
На бой взглянуть любой спешил.
Межевики там размеряли
И колья в землю забивали
Как знак, где воинству стоять.
Жрецы моления читали,
Олимпским в жертву убивали
Козлов, баранов, поросят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Назавтра, только лишь зардело,
Уже народ, как рой, гудел,
Все волновалось, все кипело,
Увидеть каждый бой хотел.
Межевики тут размеряли
И в землю колышки вбивали,
Где надобно войскам стоять.
Жрецы молитвы прочитали,
Олимпу в жертву убивали
Козлов, баранов, поросят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sotva se ráno rozednilo,
hemžil se lid jak včelí roj;
jak much se lidí vyrojilo,
každý chtěl koukat na souboj.
První tu byli geometři,
bojiště měří, slídí, větří
a kolem staví zábrany.
Pak kněží modlitby své mleli,
Olympským v oběť zabíjeli
selata, kozly, berany.

    

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут військо стройними рядами
В параді йшло, мовби на бой;
В празничній збруї, з прапорами,
Всяк ратник чванився собой.
Обидві армії стояли
На тих межах, що показали;
Між ними був просторий плець;
Народ за військом копошився,
Всяк товпився, всяк ліз, тіснився,
Побоїщу щоб зріть кінець.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 126.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ військо стройнымы рядамы
Въ паради йшло, мовъ бы на бой;
Въ празнычній збруи зъ прапирамы,
Всякъ ратныкъ чванывся собой.
Обыдви арміи стоялы
На тыхъ межахъ, що показалы;
Мижъ нымы бувъ просторый плецъ;
Народъ за військомъ копошывся,
Всякъ товпывся, всякъ лизъ, тиснывся,
Побоищу щобъ зрить кинець.

Примітки: VI, 126.
         Частина VI стр. 126.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Копошиться [Копошыться] = рыться, копаться (К.).
Те саме, що метушитися — рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно (СУМ-20).

Пляц, плец [Пляцъ, плецъ] = пустое место, где прежде было жилье (К.).
Плець
(нім. Platz) — місце (Л.). Майдан, площа (Ш.).

Ратник — боєць раті, воїн. У дореволюційній Росії — рядовий державного ополчення (СУМ-11).

Товпиться [Товпыться] = тесниться (К.).
Товпитися — скупчуючись в одному місці, збиваючись докупи, створювати натовп, юрбу (СУМ-11).

Чваниться [Чваныться] = хвастать (К.).
Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Parading in the streets with swags,
The soldiers feeling very proud
With festive arms and battle flags,
Each warrior was on the cloud.
The two opposing armies stood
Behind the lines, in neighbourhood.
Between them was some space,
Behind the troops the people bustled
Each person pushed and hustled
To get a better place.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палкі ішлі ўслед за палкамі
На той парад, нібы на бой;
Усе пры зброі, са сцягамі,
Трымаўся кожны, як герой.
Абедзве арміі стаялі
На межах тых, што паказалі;
Між імі быў прасторны пляц;
Народ за войскам варушыўся,
Лез кожны, праціскаўся, шыўся,
Каб месца зручнае заняць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пред всички музиката свири,
в параден строй — като на бой:
с хоругви, с празнични мундири,
войникът — кипри се и той.
И двете армии се спряха
там, дето колчетата бяха,
и плац се ширна между тях.
Народ се скупчи зад войските,
напряха, искаха тълпите
да видят целия пердах.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Soldaten, in geschloss'nen Reihen,
Zogen herauf, wie zum Gefecht;
In schmucken Waffen und mit Fahnen,
Und jeder war ganz stolz auf sich.
Es standen nun die zwei Armeen
An Grenzen, die man ihnen wies;
Dazwischen eine weite Fläche,
Dahinter drängte sich das Volk
Um einen Überblick zu haben,
Wie dieser Kampf zu Ende geht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu wojsko zgrabnie, bo rzędami
Już jakby na bój szło w paradzie;
W odświętnej zbroi, z sztandarami
Woj każdy chełpił się i sadził.
Stanęły oba woj ska rano
Na miejscach tych, co im wskazano;
Pomiędzy nimi plac był duży;
Za wojskiem zasię lud się tłoczył,
Tu każdy lazł, by na swe oczy
Pobojowiska koniec ujrzeć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А войско стройными рядами
Шло быстрым шагом, как на бой.
Вились знамена над полками,
Всяк ратник чванился собой.
Вот армии на поле стали
В местах, что им отмежевали;
Меж ними плац свободный был;
Народ за войском копошился,
Всяк видеть смертный бой стремился,
Кричал, толкался что есть сил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В доспехах праздничных, под стягом,
Рядами стройными, как в бой,
Шло войско молодецким шагом,
И ратник пыжился любой.
Две армии враждебных вскоре
Расположились на просторе.
Со всех сторон валил народ,
Толкался, напирал, толпился,
Всяк лез, пихался — торопился
Узреть побоища исход.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут войско стройными рядами
Парадом шло, как бы на бой,
В доспехах бранных, с бунчуками
Кичились ратники собой.
Ряды противных армий встали
Там, где им место показали,
Меж них просторный плац лежал;
Народ за войском копошился,
Толкался каждый, лез, теснился —
Взглянуть, чем кончат бой, желал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут войска стройная колонна
Парадно шла, спеша, как в бой,
Шумели на ветру знамена,
Всяк ратник чванился собой,
Как две стены, два войска стали,
Где колья вбитые торчали,
Просторно было между вех.
Народ за войском копошился,
Толкаясь, каждый лез, стремился
Увидеть битву без помех.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu vojsko švarně jako k boji
sem mašíruje k parádě;
s prapory, ve sváteční zbroji,
jak lineál z nich každý jde.
Armády obě nastoupily
v ta místa, kde jim vyměřili;
a vprostřed místo pro souboj.
Lid za vojskem se hrnul v davu,
každý chtěl prožít tuhle slávu
a vidět, jak dopadne boj.

    

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона, як богиня, знала,
Що Турну прийдеться пропасть,
Іще в мізку коверзовала,
Щоб одвернуть таку напасть;
Кликнула мавку вод Ютурну
(Бо ся була сестриця Турну)
І розказала їй свій страх;
Веліла швидче умудриться,
На всякі хитрости пуститься,
Щоб брата не строщили в прах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юнона, якъ богыня, знала,
Що Турну прыйдется пропасть,
Ище въ мизку коверзовала,
Щобъ одвернуть таку напасть;
Клыкнула мавку водъ Ютурну,
(Бо ся була сестрыця Турну,)
И росказала йій свій страхъ;
Велила швыдче умудрыться,
На всяки хытросты пустыться,
Щобъ брата не строщылы впрахъ.

Примітки: VI, 127.

       Частина VI стр. 127.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Кликну́ти [Клыкну́ты] = позвать (К.).
Запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою (СУМ-20).

Коверзнути, коверзувати — мудрувати над чим-небудь; вигадувати (СУМ-20).

Мавка [Мавка] = русалка, сирена (К.).
Персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Одвернути відвернути — повертати, відводити що-небудь убік від кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The goddess Juno knew
That Turn would have to die,
But still she pondered something new
To stall the death of that fell guy.
She called the water nymph, Youturn,
(Who was the sis of Turn)
And told her all about her fear.
She asked Youturn to search and look
For some sly way, by hook or crook,
To help somehow her brother dear.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юнона знала, як багіня,
Што Турну ў бой лепш не хадзіць,
Бо ў паядынку ён загіне,
І каб пагібель адхіліць,
Русалку клікнула Ютурну
(Яна была сястрою Турну)
І ўсё сказала ёй тады;
Загадвала паварушыцца
Яна, на хітрыкі пусціцца,
Каб брата вырабіць з бяды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Нали богиня е, Юнона
си знаеше — ще падне Турн,
но все не и се щеше оня
да победи и в тоя тур.
И пред русалката Ютурна
(че беше му сестра на Турна)
разкри тя свойте страхове;
и нареди и да мъдрува,
да прави, значи, и да струва,
но братеца да отърве.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Juno wußte es wohl, als Göttin,
Daß Turnus hier zugrunde geht,
Und überlegte, wie dies Unheil
Von ihm noch abzuwenden wär'.
Sie rief Juturna, eine Nixe,
(Da sie des Turnus Schwester war)
Und sprach von ihrer bösen Ahnung;
Sie sollte schnellstens einen Plan,
Wenn nötig eine List, ersinnen,
Wie man den Bruder retten kann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Junona wiedząc jak bogini,
Że Turnus oto zginie wreszcie,
Kręciła w mózgu, jak uczynić,
By odwróciło się nieszczęście;
Wezwała nimfę wód Juturnę
(Bo bratem jej by) właśnie Turnus),
Odkryła lęk swój nie na żarty;
Kazała myśleć, w tejże chwili
Na jakąś chytrość się wysilić,
By brata w drobny mak nie starto.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Юнона, как богиня, знала,
Что Турну суждено пропасть,
Но все ж усердно мозговала,
Чтоб злую отвести напасть;
Русалку кликнула Ютурну
(Она была сестрицей Турну),
Все рассказала второпях;
Быстрей велела изловчиться
И на все хитрости пуститься,
Чтоб Турна не разбили в прах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юнона, как богиня, знала,
Что Турну суждено пропасть,
Но голову себе ломала,
Нельзя ли отвратить напасть?
Покликала сестрицу Турна,
Русалку, что звалась Ютурна;
Всё рассказав ей под шумок,
Велела хитрости набраться
Да не зевать, иначе братца
Сотрут, как пить дать, в порошок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юнона, как богиня, знала,
Что Турну суждено пропасть,
Но все ж надежду не теряла,
Хотела отвратить напасть;
Вод мавку кликнула Ютурну
(Ведь та была сестрицей Турну),
Про свой ей рассказала страх;
Скорей велела умудриться,
На козни всякие пуститься,
Чтоб брата не растерли в прах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Юнона, как богиня, знала,
Что Турну суждено пропасть,
Но все-таки она считала
Возможным отвратить напасть.
Русалку кликнула Ютурну
(Она была сестрица Турну)
И рассказала ей свой страх;
Велела ей поторопиться,
Скорей на хитрости пуститься,
Дабы не стерли брата в прах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Juno krutou sudbu znala,
že Turnovi se krátí nit,
a proto rychle rozjímala,
jak nebezpečí odvrátit;
pomoci může jen Juturna
(ta vodní víla, sestra Turna),
té svěřila se, že má strach;
ať rychle dobrý nápad najde,
nebo jí bratr tady zajde
a zbude z něho jenom prach.

    

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як так на небі дві хитрили,
Тут лагодились два на бой;
Всі за свого богів молили,
Щоб власною своєй рукой
Ізміг врага в яєшню зм'яти.
Рутульці ж стали розмишляти,
Що Турн їх може скиксовать;
Уже заздалегідь смутився,
Іще нічого, а скривився,
Не лучше б бой сей перервать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якь такъ на неби дви хытрылы,
Тутъ лагодылысь два на бой;
Вси за свого богивъ молылы,
Щобъ власною своей рукой,
Измигъ врага въ яешню змьяты.
Рутульци жъ сталы розмышляты,
Що Турнъ ихь може скыксовать;
Уже заздалегидь смутывся,
Ище ни чого, а скрывывся,
Не лучшебъ бой сей перервать.

Примітки: VI, 128.
         Частина VI стр. 128.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Заздалегідь [Заздалегидь] = заблаговременно (К.).
За якийсь час до чого-небудь; наперед (СУМ-20).

Ізмогти змогти — мати змогу, бути спроможним що-небудь робити (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скиксувати — прогавити, не влучити в ціль (Л.); схибити (СУМ-11).

Смутитися — відчувати смуток; ставати смутним; сумувати.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Яєшня яєчня — страва з підсмажених яєць (СУМ-11).
Побити (зім'яти, розтоптати) в яєчню
— сильно побити кого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While those in heaven made their plans,
The two on earth prepared to fight.
The people prayed that god would give a chance
Their champ to prove his might,
To break his challenger like eggs.
Some feared Turn was on his last legs.
The Rutuls thought: Turn was too rash,
Before that crucial hour
His face was sad and sour.
Should they not stop the clash?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як там па небе дзве хітрылі,
Тут два збіраліся на бой,
Дзве арміі багоў малілі,
Каб іхні князь сваёй рукой
У жвір сыры загнаў чужога.
Разважылі Ратульцы строга,
Што Турн — наложыць галавой,
Бо ўжо ён загадзя скрывіўся,
Так, бедалага, засмуціўся,
Што лепш было б адкласці бой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дорде мъдруват горе двете,
тук почват двамата дуел;
и тия молят боговете,
и другите — да бъде смел
човекът им, врага да смаже.
Рутулите си мислят даже,
че Турн грози го вече смърт.
Ей, нещо е навел очите,
не са започнали, а свит е —
дали пък да не го възпрат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als zwei im Himmel überlegten,
Waren zwei unten kampfbereit;
Man betete für seinen Helden,
Daß er den anderen besiegt
Und eigenhändig ihn vernichtet.
Rutuler hatten plötzlich Angst,
Ihr Turnus würde unterliegen;
Dieser war traurig im voraus
Und grundlos war er voller Sorge,
Ausweichen würde er dem Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tak na niebie dwie chytrzyły,
Na ziemi parło dwóch do boju;
Za swego wszystko się modliło,
Ażeby własną ręką swoją
Mógł wroga stłuc na jajecznicę.
Rutulom wpadło w mózgownicę,
Że Turnus może im nawalić;
Zawczasu speszył się straszliwie,
Nic jeszcze, a się już wykrzywił,
Już lepiej walkę by przerwali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока хитрила пара в небе,
Другая собиралась в бой,
Всяк обещал богам молебен,
Коль верх возьмет его герой,
Врагам всех зол и бед желали;
Рутульцы ж кисло размышляли,
Что Турн их может сплоховать, —
Уж он как будто бы смутился,
Поеживался и кривился.
Не лучше ль бою помешать?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Покуда эти две мудрили,
Здесь двое снаряжались в бой.
Свои за них богов молили:
«Пускай в яичницу герой
Собьет врага!» Но слух некстати
Прошел среди рутульской рати,
Что Турн-де может скиксовать.
Он загодя смотрел уныло,
Скривился так, что лучше было
Сраженья впрямь не затевать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока на небе две хитрили,
Тут два готовились на бой;
Богов все за своих молили,
Чтоб властною своей рукой
Врага их в порошок растерли.
Вперед сердца рутульцев мерли,
Что Турн их может сплоховать, —
Уже заранее смутился.
Нет ничего, а он скривился, —
Не лучше ль бою помешать?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пока на небе две хитрили,
Здесь два готовились на бой;
Два лагеря богов молили
О том, чтоб только их герой
Врагу смертельной дал кудели;
Рутульцы сумрачно гудели,
Что Турн их может сплоховать,
Ведь раньше времени смутился,
Лишь началось, а он скривился,
Не лучше ль этот бой прервать?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zatím co v nebi chytračily,
chystá se země na souboj;
všichni se k bohům pomodlili,
aby ten jejich vyhrál boj
a soka rozbil na prach, smetí.
Rutuli začli přemýšleti,
že Turn by mohl býti bit;
už teď je celý vyjevený
a obličej má pokřivený —
což — tento souboj znemožnit?

    

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На сей то час Ютурна-мавка
В рутульський подоспіла строй;
І там вертілася, як шавка,
І всіх скуйовдила собой.
Камерта вид на себе взявши,
Тут всіх учила, толковавши,
Що сором Турна видавать;
Стид всім стоять, згорнувши руки,
Як згине Турн, терпіти муки,
Дать шиі в кандали ковать.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 129.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На сей то часъ Ютурна мавка
Въ Рутульскій подоспила строй;
И тамъ вертилася якъ шавка
И всихъ скуйовдыла собой.
Камерта выдъ на себе взявшы,
Тутъ всихъ учыла, толковавшы,
Що соромъ Турна выдавать;
Стыдъ всимъ стоять згорнувшы рукы,
Якъ згыне Турнъ, терпиты мукы,
Дать шыи въ кандалы ковать.

Примітки: VI, 129.

       Частина VI стр. 129.

Згинуть [Згынуть] = пропасть (К.).
Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Камерт — союзник Турна, один з проводирів латинського війська (С.).

Кандаликайдани — лалізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в'язня. Перен. Все те, що зв'язує людину, позбавляє її волі (СУМ-20).

Мавка [Мавка] = русалка, сирена (К.).
Персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скуйовдать [Скуйовдать] = смять (К.).
Скуйовдати — тут у значенні схвилювати, збентежити (СУМ-11).

Сором [Соромъ] = стыд, срам (К.).
Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The nymph Youturn went right away
Down to the Rutul men,
She bustled like a duck in May
And made all bristled like a water hen.
Then, looking like their chief, Camert,
So knowledgeable and expert,
Taught them: "Be true to Turn, you braves!
It's shameful to stand still.
Should Turn be dead, then they will kill
You, or make you their slaves."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ў гэты самы час прыблуда
Ютурна ў іх прымчала стан
І там круцілася, як кудла,
І падбівала на падман.
Яна Камерта зданню стала
І ўсіх вучыла-навучала,
Што сорам Турна выдаваць,
Сядзець, цярпліва склаўшы рукі,
Што Турна смерць аддасць на мукі
Кайданныя Ратульцаў раць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тук русалката Ютурна
нахлу в рутулската войска;
разджавка се, тук-там се сурна
и вдигна всички на крака.
Като Камерт се предрешила,
кори, подсторва с пълна сила,
че срам е Турн да предадат,
със скръстени ръце да чакат,
мърцина да умре юнакът
и врат в ярема да заврат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Inzwischen kam Nixe Juturna
Im Lager der Rutuler an,
Schwirrte umher, gleich einem Hunde,
Verwirrung stiftend überall.
In der Gestalt des Kriegers Kamers
Brachte sie einem jeden bei,
Es wäre eine Schmach und Schande,
Stünd' Turnus jetzt verlassen da;
Wenn er stirbt, müssen alle leiden
Und stöhnen unter schwerem Joch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Natenczas przybyć też zdążyła
Juturna — nimfa do Rutulów;
Jak kundel, tak się tam wierciła,
Splątała wszystkich ich w ogóle.
Kamersa postać wnet przybrała,
Uczyła wszystkich, wyjaśniała,
Że wstyd Turnusa tak już zdradzać;
Wstyd wszystkim stać, złożywszy ręce,
Gdy zginie Turnus, cierpieć w męce,
W kajdany szyje samym wsadzać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут враз Юнонина плюгавка
В рутульский подоспела стан;
Юлила меж рядов, как шавка,
Всех подбивая на обман.
Потом, оборотясь Камертом,
Она вертелась всюду фертом,
Шепча: "Срам Турна выдавать;
К лицу ль стоять вам сложа руки,
Натерпитесь без Турна муки,
Как станут цепи надевать".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А тут Ютурна для затравки
В ряды втесалась, как на грех.
Вертелась наподобье шавки
И живо всполошили всех.
Затем прикинулась Камертом,
Твердила, подбоченясь фертом,
Что стыдно Турна выдавать,
Стоять при этом сложа руки,
Себя же — обрекать на муки
И шею под ярмо совать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В тот самый час Ютурна-мавка
В рутульский подоспела строй
И, завертевшись там, как шавка,
Всем взбаламутила покой.
Сама в Комерта обернулась,
Со всеми вмиг перешепнулась,
Что стыдно Турна выдавать,
Стыд всем стоять сложивши руки,
Потом терпеть без Турна муки,
Дать шеи в кандалы ковать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как раз тогда Ютурна смело
Пробралась между рутулян
И там, как шавка, завертелась,
Рутульский баламутя стан.
Себя в Камерта превратила,
Повсюду каждому твердила,
Мол, стыдно Турна выдавать
И опускать позорно руки,
Погибнет он — хлебнете муки,
Вам кандалов не миновать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V ten čas Juturna, hudly-fudly,
se u Rutulů zjevila,
i vrtěla se jako pudlík
a všechny je tam splašila.
Proměnila se na Kamerta
a malovala na zeď čerta,
že je to hanba, lotrovství,
když tady stojí ruce v klíně
a koukají, jak Turn jim zhyne;
že všechny čeká otroctví.

    

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Все військо сумно мурмотало,
Сперва тихенько, послі в глас
Гукнули разом: «Все пропало!»
Щоб розмир перервать в той час.
Ютурна фиглі їм робила,
Шпаками кібця затровила,
І заєць вовка покусав.
Такії чуда небувалі
Лаврентці в добре толковали,
Тулумній к битві підтруняв.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 130.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Все військо сумно мурмотало,
Сперва тыхенько, посли въ гласъ,
Гукнулы разомъ, все пропало!
Щобъ розмиръ перервать въ той часъ.
Ютурна фыгли имъ робыла,
Шпакамы кибця затровыла
И заець вовка покусавъ.
Такіи чуда не бували
Лаврентци въ добре толковали,
Тулумній къ бытви пидтрунявъ.

Примітки: VI, 130.

       Частина VI стр. 130.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Гукати — голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки (СУМ-11).

Кібець, кібчик [Кибець] = ястреб (К.).
Хижий птах родини соколових, перев. із сірим або рудим пір'ям (СУМ-20).

Мурмотати — говорити тихо, невиразно (СУМ-20).

Підтрунять [Пидтрунять] = подстрекать, подзадоривать (К.).
Вживається у значенні підбивати (схиляти, спонукати або під'юджувати до чого-небудь; підмовляти) або підбурювати (розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків) (СУМ-11).

Розмир — замирення, мир (СУМ-11).

Сумно [Сумно] = страшно, ужасно (К.).
Присл. до сумний — який викликає, навіває сум (СУМ-11).

Тулумній — рутульський віщун, гарячий прихильник Турна (С.).

Фиглі [Фыгли] = штуки (К.).
Те саме, що фіглі-міглі — витівки, штуки, хитрощі для досягнення чого-небудь (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The soldiers quietly deplored
Their lot, and then began to vacillate.
"All lost!" they all together roared.
To break the peaceful state,
Youturn showed them some tricks:
Like hawks were chased by starling chicks,
A hare had bit a wolf in fright.
Such extraordinary acts
Laurentians saw as timely facts,
Tulumnius incited them to fight.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І войска сумна мармытала
Спачатку, а пасля ў адказ
Крык узняло: «Усё прапала!»
Каб мір парушыць у той час,
Ютурна, што ні вырабляла —
Шпакамі коршака цкавала,
Мядзведзя заяц пакусаў.
І гэты цуд за знак прыязны
Лічыў Лацінскі люд няшчасны:
На бой Талумній падбіваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Шушукаха отпървом плахо,
а след това и с пълен глас.
„Загубени сме!“ изреваха...
Мирът бе скъсан в тоя час.
Без никой тук да забележи,
тя ги оплете в свойте мрежи —
и ръфна заекът вълка!
Добра поличба без уплаха
лаврентците в това видяха;
Толумний вдигна пръв лъка

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da murmelten alle Soldaten,
Zunächst nur leise und dann laut,
Dann schrien sie: "Nichts läßt sich machen!
Um diesen Frieden zu umgehn."
Juturna spielte ihnen Streiche,
Der Sperber ward gebeizt vom Specht,
Der Wolf vom Hasen ward gebissen.
Den wundersamen Tatbestand
Sahen Laurentier als günstig,
So sprang Tolumnius nach vorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wojsko smutno mruczeć jęło,
Z początku cicho, potem głośno,
"Przepadło wszystko!" — wraz huknęło,
By rozejm przerwać ten nieznośny.
Juturna sztuczki im robiła,
Na orła szpaki napuściła,
A zając wilka pogryzł; w cudzie
Tym dziwnym i niespotykanym
W Laurentum dobry znak widziano,
Tolumniusz więc do bitwy judził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все войско хмуро бормотало,
Сперва тихонько, после враз
Заголосили: "Все пропало!"
Чтоб мир нарушить, в тот же час
Ютурна штуку отмочила:
Скворцами ястреба травила,
А заяц волка покусал.
Лаврентцы чудо толковали
И добрым знаменьем считали,
Толумний к битве подстрекал

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Раздался гул в рутульском войске.
Негромко возроптала рать,
А после гаркнули по-свойски,
Чтоб замиренье разорвать.
Ютурна фигли здесь творила,
Скворцами кобчика травила,
И заяц волка искусал.
Толкуя всё к добру, лаврентцы
Дивились чуду, как младенцы.
К войне Толумний подстрекал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все войско хмуро бормотало,
Сперва тихонько, дальше в глас
Как гаркнет разом: «Все пропало!»
Чтоб мир разладить, в тот же час
Ютурна фокус сотворила:
Скворцами кобчика забила,
И заяц волка покусал.
Что чудеса к добру являли,
Лаврентцы в голос толковали,
Толумний к битве подстрекал

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Войска все хмуро бормотали,
Сначала тихо, но затем
Вскричали громко: «Мы пропали!»
Задумав мир сорвать совсем,
Ютурна чудеса творила,
Скворцами кобчика травила,
И заяц волка покусал.
Лаврентцев это удивило,
Дух подняло и ободрило,
Тулумний к битве подбивал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vojáci smutně zamručeli,
nejprve tiše, slabě jen.
„Vše ztraceno!“ pak zakřičeli
a zbraní klid byl porušen.
Juturna tropí různé divy,
špačci štvou psa a racka ryby,
a zajíc vlka pokousal.
Těm kejklům Laurentští se smáli
a k dobru si je vykládali,
a Tolumnius k boji štval.

    

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перший стрелив на троянців,
Гиллипенка на смерть убив;
А сей був родом із аркадців,
То земляків на гнів підвів.
Отак оп'ять зірвали січу!
Біжать один другому встрічу,
Хто з шаблею, хто з палашем;
Кричать, стріляють, б'ють, рубають,
Лежать, втікають, доганяють;
Все вмиг зробилось кулішем.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 131.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И першый стрелывъ на Трояньцивъ,
Гиллыпенка на смерть убывъ;
А сей бувъ родомъ изъ Аркадцивъ,
То землякивъ на гнивъ пидвивъ.
Оттакъ, опьять зирвалы сичу!
Бижатъ одынъ другому въ стрнчу,
Хто зъ шаблею, хто зъ палашемъ;
Крычатъ, стриляютъ, бьютъ, рубають,
Лежать, втикають, доганяють;
Бсе вмыгъ зробылось кулишемъ.

Примітки: VI, 131.
         Частина VI стр. 131.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Втікать [Втикать] = бежать (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.; Поспішно відступати (СУМ-11).

Гиллипенко — один з дев'яти синів грека з Аркади Гілліпа (С.), союзник Енея.

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Зробитися — статися, відбутися, трапитися (СУМ-20).

Куліш [Кулишъ] = кашица (К.).
Густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.). Тут у порівнянні.

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Перший [Першый] = первый (К.).
Який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Утікать (втікать) [Утикать] = уходить (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He was the very first to shoot,
And made poor Hallypenko dead.
Since he was of Arcadian root,
Much of the enemy blood was shed.
And that's how it all began:
Enraged, they roared and ran
With falchions and with scimitars;
They yelled, and shot, and hacked,
They whacked, and cracked
The skulls with hammers or with iron bars.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І першы стрэліў у Траянцаў,
Забіў Галіпенку таго,
Які сам родам быў з Аркадцаў,
Што праглі помсціць за яго.
Так паядынак зноў сарваўся!
Хто шабляй, хто мячом стараўся
Махаць адзін перад адным:
Сышліся два варожых станы,
Зноў пачыналі нечаканы
Бой на крывавым полі тым.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

и пустия му душевадец
Гилипенко уби от раз.
Той бе прочут и смел аркадец —
земляците обзе ги бяс.
И тук такава сеч настана!
Налитат — гмеж необуздана —
кой с остра сабя, кой пък с меч;
крещят, съсичат и се целят,
лежат, размахват се и стрелят,
касапница — не просто сеч.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schoß zuerst auf die Trojaner
Und tötete Hillipenko;
Der stammte ab von den Arkadiern,
Da wurden die Landsleute wild.
Die Schlacht entbrannte jetzt von neuem!
Die Kämpfer rennen auf sich zu
Mit Schwertern und mit den Pallaschen;
Sie schreien, schießen, schlagen zu,
Sie fallen, fliehen oder jagen,
Ein Wirrwarr wurde es fürwahr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I pierwszy strzelił w Trojańczyków,
Hyllipowego zabił syna;
Ten rodem był z Arkadyjczyków
I stał się gniewu ich przyczyną.
Znów wszczęli bój niepowstrzymanie!
Znów lecą sobie na spotkanie,
Kto z szablą mknie, a kto z pałaszem;
W krąg krzyczą, rąbią się, strzelają,
Padają, biegną, doganiają;
Wraz wszystko się zmieniło w kaszę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И первый выстрелил в троянцев,
Голлипенка в момент убил,
А тот был родом из аркадцев;
Тут землякам стал свет не мил.
Схватив мечи, рванулись в сечу.
Отряд отряду мчит навстречу, —
Звон сабель, палашей и пик,
Кричат, стреляют, с ног сбивают;
Лежат врастяжку, догоняют:
Все в кучу, в кашу сбилось вмиг.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутулов подбивая драться,
Он первый выскочил вперед,
Пальнул в Гилипенка, аркадца,
И взбеленил аркадский род.
И снова завязали сечу!
Друг другу понеслись навстречу.
Кто мчится на коне, кто пеш.
Кричат и рубят, бьют, стреляют,
Лежат, бегут и догоняют.
Не поле битвы, а кулеш!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, первым выстрелив в троянцев
В упор, Галлипенка убил;
А тот был родом из аркадцев —
Тем земляков его озлил.
Вот так опять пустились в сечу!
Друг другу кинулись навстречу,
Кто с саблею, кто с палашом;
Горланят, рубят, бьют, стреляют,
Лежат, бегут и догоняют;
Все сразу стало кулешом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он первый выстрелил в троянцев
И вмиг Галлипенка убил,
А он был родом из аркадцев,
Тот выстрел земляков озлил;
Отмщенье бросило их в сечу,
Врагам помчалися навстречу
Кто с саблею, кто с бердышом,
Кричат, бьют, рубят, мнут, стреляют,
Лежат, бегут и догоняют,
Все закипело кулешом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vystřelil první na Trojany
a Hulippenko k zemi kles;
ten patřil mezi Arkaďany,
a proto popad všechny běs.
A opět seč a mnoho zlého!
I běží jeden na druhého,
ten se šavlí, ten s palaší,
střílejí, rubou, bijí, klejí,
prchají, leží, dohánějí —
všechno se maže na kaši.

    

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, правдивий чолов'яга,
Побачивши такий нелад,
Що вража, зрадивши, ватага
Послать фригійців дума в ад,
Кричить: «Чи ви осатаніли!
Адже ми розмир утвердили?
Ми з Турном поб'ємось одні».
Но відкіль стрілка не взялася
І спотиньга в стегно вп'ялася,
І кров забризкала штани.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 132.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней правдывый чоловьяга,
Побачывшы такый не ладъ,
Що вража зрадывшы ватага
Послать Фрыгійцивъ, дума, въ адъ.
Крычытъ: «чи вы осатанилы?
«Адже мы розмиръ утвердылы!
«Мы зъ Турномъ побьемось одни.»
Но видкиль стрилка не взялася
И спотыньга въ стегно впьялася,
И кровь забрызкала штаны.

Примітки: VI, 132.

       Частина VI стр. 132.

Адже [Адже] = ведь (К.).
Уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож (СУМ-20).

Ватага [Ватага] = шайка (К.).
Отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Відкіль [Видкиль] = откуда (К.).
Те саме, що звідки (СУМ-20).

Зрада [Зрада] = измена (К.).
Віроломство, зрадництво (СУМ-20).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Правдивий — справжній, явний (СУМ-11).

Розмир — замирення, мир (СУМ-11).

Спотиньга [Спотыньга]а] = нечаянно, неожиданно (К.).
Несподівано (СУМ-11). Нишком (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, being a true man,
On seeing that pell-mell,
When that band, fiendish and barbarian,
Prepared to send the Phrygians to hell,
Yelled: "Have you been all touched by deuce?
We have proclaimed the truce!
Today, the two of us will be the combatants."
An arrow from somewhere was shot,
It pierced Aeneas' thigh somewhat,
And blood besmeared his pants.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, як чалавек праўдзівы,
Убачыўшы, што чорны зброд
Дзеля таго пачаў здрадлівы
Бой, каб Фрыгійскі знішчыць род,
Крычыць: «Ці вы павар'яцелі?
Мы ж замірыцца ўжо хацелі!
Тут з Турнам б'ёмся мы адны».
Але адкуль страла ўзялася
І спадцішка ў сцягно ўпілася,
І кроў запырскала штаны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней правдив е, дума няма;
като видя врага злорад,
решил да прати пак с измама
фригийците на оня свят,
извика: „Май сте полудели,
че то в примирие не сме ли,
та да се бием с Турн в двубой!“
Но тук стрела — не щеш ли — случи,
та в бута баш му се набучи
и топла кръв усети той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas, der ein echtes Mannsbild,
Als er dies Durcheinander sah,
Und merkte, daß man seine Phrygier
Alle zur Hölle schicken will,
Schrie er: "Seid ihr total besessen!
Das Feld wurde doch abgesteckt,
Zu zweit wird' ich mit Turnus kämpfen."
Von irgendwo erschien ein Pfeil
Und blieb in seinem Schenkel stecken,
Über die Hose quoll das Blut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, dobre człowieczysko,
Ujrzawszy taki nieład wściekły,
Że wróg zdradziwszy, Frygów wszystkich
Zamierza posłać wnet do piekła,
Zakrzyknął: "Czyście poszaleli!
Rozejmuście przestrzegać mieli!
Z Tumusem sami się bijemy".
Lecz skądś się strzała tutaj wzięła
I cichcem w ścięgno go wycięła,
Aż krew zbryzgała spodnie jemu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней правдивый был парняга,—
Увидевши такой разбой
И глядяу как врагов ватага
Вновь затевает смертный бой,
Вскричал: "Аль вы осатанели!
Не сами ль мира вы хотели?
Сразимся с Турном мы одни".
Тут стрелка вражья вдруг пропела
И накрепко в бедре засела,
Кровь брызнула, залив штаны.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней правдивый был парняга,
Ему претил такой разлад.
А тут враждебная ватага
Послать фригийцев хочет в ад!
«Сбесились? — крикнул. — Что такое?
Деремся я да Турн — всех двое.
А мир ломать вы не вольны!»
Внезапно стрелка зажужжала,
Впилась в бедро и задрожала, —
И кровь забрызгала штаны.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней правдивый был детина,
Приметив этакий разлад,
Что вражья, изменив, дружина
Послать фригийцев хочет в ад,
Кричит: «Почто себя взбесили!
Мы ж перемирье утвердили!
И бьемся с Турном мы одни!»
Но тут, отколь ни появилась,
Стрела ему в бедро вонзилась,
И кровь забрызгала штаны.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней правдивый был парняга,
Смекнул, откуда тот разлад,
Нарушив мир, врагов ватага
Послать троянцев мыслит в ад.
Он им кричит: «Вы что, сбесились?
Зачем вы в битву устремились?
Сразимся с Турном мы одни!»
Стрела — откуда и взялася —
В бедро Энеево впилася,
Кровь густо залила штаны.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Aenej zřel, jak se to motá,
to nepoctivé jednání,
že nepřátelská zrádná rota
chce k čertu poslat Trojany —
vzkřik: „Straší vám snad pod čepicí?
Dodržte mír, vy podvodníci!
Sami se budem s Turnem bít!“
Tu přiletěl šíp potutelně
a zůstal trčet v jeho stehně —
a krev se začla čůrkem lít.

    

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней од рани шкандибає
В крові із строю в свій намет;
Його Асканій проважає,
Либонь, і під руку ведеть.
Уздрів се Турн, возвеселився,
Розприндився і розхрабрився
І на троянців полетів:
То б'є, то пха або рубає,
Із трупів бурти насипає,
Хоть би варить на сто котлів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одъ раны шкандыбае,
Въ крови, изъ строю въ свій наметъ;
Його Асканій проважае,
Лыбонь и пидъ руку ведетъ.
Уздривъ се Турнъ возвеселывся,
Роспрындывся и розхрабрывся,
И на Трояньцивъ полетивъ:
То бье, то пха, або рубае,
Изъ трупивъ бурты насыпае,
Хоть бы варыть на сто котливъ.

Примітки: VI, 133.
         Частина VI стр. 133.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Варить на сто котлів — дуже багато, у великій кількості (Т.Б.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Либонь [Лыбонь]ь] = кажется, чуть ли (К.).
1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть (СУМ-20).

Розприндиться [Розпрындыться] = раскапризиться, возгордиться (К.).
Розприндитися — повестися гордовито (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Assisted by Askanius, his aid,
The hurt Aeneas limped into the tent.
His helper was afraid
This was a serious impedient.
Turn noticed his enfeebled foe
And from great happiness began to glow.
He pounced upon the Trojans like a hurricane,
He beat and hacked those on the ground,
The corpses formed a mound,
So many were then slain.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, паранены, кульгае,
Паціху ў свой шацёр брыдзе,
Асканій пад руку трымае
Яго, каб рады даць бядзе.
З прычыны той развесяліўся
Ратулец Турн і расхрабрыўся,
Імчыць Траянцаў нішчыць зноў:
Бязлітасна сячэ, знішчае,
Кагаты з трупаў насыпае,
Хапіла б аж на сто катлоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней с шалвари в кръв, разпрани
едва стоеше на крака;
към шатрата пое с Асканий —
комай го водят под ръка.
А Турн това и чака, взе, че
към хората му се завтече,
дотам се вече осмели:
сече къде каквото свари
и трупа трупове — камари,
събра месо за сто котли.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Verwundet hinkte nun Aeneas
Vom Schlachtfeld bis zu seinem Zelt,
Askanius hatte ihn begleitet,
Wahrscheinlich hat er ihn gestützt.
Turnus sah dieses und frohlockte,
Wurde ganz übermütig, keck,
Und stürzte sich auf die Trojaner;
Er schmetterte, schlug zu und stieß,
Die Leichen, die er aufgeschichtet,
Hatten in hundert Kesseln Platz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneaszowi rana wadzi
I do namiotu brnie z szeregów;
Askaniusz go odprowadza,
Pod rękę nawet wiedzie jego.
To widząc, Turnus się weselił,
Rozkręcił się, jak też ośmielił,
Poleciał Trojan razić znowu:
To bije, rąbie, to znów kłuje,
A z trupów kopce nasypuje,
Że choćby w kotłach stu gotować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней поспешно ковыляет,
Окровавленный, в свой шатер,
Его Асканий провожает,
Потупя в огорченье взор.
То видя, Турн развеселился,
Зачванился и расхрабрился;
Летит к троянцам, сея страх.
Бьет, рубит, наземь повергает,
Гора убитых вырастает —
Их не сварить и в ста котлах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хромая, обливаясь кровью,
К себе в шатер Эней побрел.
Иул заботливо, с любовью,
Энея под руку повел.
А Турн взыграл и, полон чванства,
На супротивное троянство,
Коня пришпорив, налетел,
Храбрится, яростью вскипает,
Бьет, режет, рубит, насыпает
Кругом холмы из вражьих тел.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней от раны ковыляет,
В крови из строя в стан бредет;
Его Асканий провожает,
Кажись, и под руку ведет.
То видя, Турн возвеселился,
Зачванился и расхрабрился
И на троян, как зверь, летит.
То бьет, то рубит, то пихает,
Из трупов горы насыпает,
И в ста котлах их не сварить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И окровавленный хромает
Эней из строя в свой намет,
Его Асканий провожает,
Тихонько под руку ведет.
Турн, видя это, расхрабрился,
Расхорохорился, взбодрился,
Мчит выбить всех троян дотла;
Их рубит, давит, бьет, валяет,
Бурты из трупов насыпает,
Всех не сварить и в ста котлах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš kulhá, jen se plazí,
a do stanu se ubírá;
Askanius ho doprovází
a pod paží ho podpírá.
Když Turn to spatřil, hned byl v ráži
i náramně se rozkurážil
a na Trojany udeřil:
bije a píchá, seká, supí
a na hromadu kupí trupy,
v sto kotlech bys je uvařil.

    

134 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перших Філа, Тамариса
На землю махом поваляв;
Потім Хлорея, Себариса,
Мовби комашок, потоптав;
Дарету, Главку, Ферсилогу
Поранив руки, шию, ногу;
Навік каліками зробив.
Побив багацько Турн заклятий,
Не трохи потоптав зикратий,
В крові так, мов в багні, бродив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И першыхъ Фила, Тамарыса,
На землю махомъ повалявъ;
Потимъ Хлорея, Себарыса,
Мовъ бы комашокъ потоптавъ;
Дарету, Главку, Ѳверсилогу,
Поранывъ рукы, щыю, ногу;
На викъ каликамы зробывъ.
Побывъ багацько Турнъ заклятый,
Не трохы потоптавъ зыкратый,
Въ крови такъ, мовь въ багни бродывъ.

Примітки: VI, 134.
         Частина VI стр. 134.

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Багно [Багно] = лужа топкая (К.):
Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля (СУМ-11).

Главк — ватажок лікійців, один із союзників Енея в троянській війні (А.), поранений Турном.

Дарет (Дерет) — у Вергілія - супутник Енея, учасник Троянської війни (А.), поранений Турном.

Зикратий [Зыкратый] = разноглазый конь (К.).
Зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Комашка [Комашка] = козявка (К.).
Зменш. до комаха — клас безхребетних членистоногих тварин, до якого належать жуки, бабки, мухи, бджоли, блощиці, мурашки і т. ін. Тут у порівнянні (СУМ-20).

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Себарис — соратник Енея.

Тамарис (Тамир) — соратник Энея (А.); вбитий Турном.

Тро́хи — небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ферсилог — соратник Енея (А.), поранений Турном.

Філ — соратник Енея (А.), вбитий Турном.

Хлорей — троянський жрець (А.); вбитий Турном.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He killed likewise
Poor Phyl and Tamarys,
He trampled like wee flies
Korey and Sebarys.
He injured Hlavku, Feryloh, Daret,
And cut their hands and legs without regret,
He made them invalids, the rabid dog.
Turn killed a lot,
His gelding in a deathly trot,
Was wading in the bloody bog.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І першых Філа, Тамарыса
У дамавіну ён загнаў;
Пасля Хларэя, Себарыса,
Нібы казявак, патаптаў;
Дарэту, Глаўку, Фарсілогу
Канём загарадзіў дарогу,
Навек калекамі зрабіў.
Пабіў нямала Турн зацяты
Байцоў, а конь яго пракляты
Людскую кроў, як гразь, мясіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Веднага щом замахна с ярост,
събори Фол и Тамир той;
като бълхи Хлорей, Сибарис
размаза, стъпка ги без бой;
сечеше той къде що види,
направи бързо инвалиди
от Главк, от Терсилох и Лад.
Затънал в благо кръв до шия,
върша със своя раванлия,
затри злодеят доста свят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Erste streckte er zu Boden
Den Phylas und den Thamyrus,
Danach Chloreus und Sebaris,
Wie Mücken wurden sie zerdrückt;
Dares, Glaukos und Phersylogos
Verwundet an Hand, Hals und Fuß;
Für immer wurden sie zu Krüppeln.
Gar viele brachte Turnus um,
Unter den Hufen seines Pferdes
Fanden nicht wenige den Tod.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wpierw Filusa, Tamarusa,
Na ziemię zwalił jednym ruchem;
Wnet Sibarisa, Chloreusa
Z rozmachu utłukł niczym muchy;
A Tersylochus, Glaukus, Dares
Dostali w szyję, nogi zaraz;
Kalectwem wiecznym im wygodził.
Stłukł wielu Turnus wściekłooki,
Niemało zdeptał białoboki,
Co we krwi niczym w bagnie brodził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Всех прежде Фила с Тамарисом
На землю смаху повалил,
Потом Хлорея с Сибарисом
Он, как козявок, раздавил;
Дарету, Главку, Ферсилогу
Поранил руки, шею, ногу,
Калеками гулять пустил;
Крестил мечом кого попало
И потоптал конем немало;
В крови, как в луже, Турн бродил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сначала Фила с Тамарисом
Об землю головами — бух!
Затем Хлорея с Себарисом
Расплющил, как букашек двух;
Дерету, Главку, Ферсилогу
Поранил руки, шею, ногу;
Врагов калечил вновь и вновь,
Конем их растоптал без счету,
И тот бродил, как по болоту,
Месил копытом грязь и кровь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он первых — Фила, Тамариса —
На землю с маху покидал,
Потом Хлорея, Себариса,
Как тех козявок, растоптал;
Дерету, Главку, Ферсилогу
Изранил руки, шею, ногу:
Навек калеками пустил.
Проклятый Турн лупил удало,
Чубарый потоптал немало, —
Он, как в грязи, в крови бродил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сперва он Фила с Тамарисом
На землю мертвыми свалил,
Потом Хлорея с Себарисом,
Как муравьев, передавил,
Дарету, Главку, Ферсилогу
Изранил руки, шею, ногу,
В калек навеки превратил,
Убил он многих, окаянный,
Немало затоптал буланый,
Конь, как в грязи, в крови бродил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nejdříve složil Tamarise
a za ním Fillos ránu slíz;
pak Chlorea a Sebarise
rozšlapal na prach jako hmyz;
Daretu, Parsu, Fersilogu
poranil ruce, šíji, nohu
a udělal z nich mrzáky;
prokletý Turn jich mnoho pobil,
až grošák se mu v krvi brodil
a kopal, kousal vojáky.

    

135 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коробилась душа Енея,
Що Турн троянців так локшив;
Стогнав жалчіше Прометея,
Бо був од рани єлє жив.
Япид, цилюрик лазаретний,
Був знахур в порошках нешпетний,
Лічить Енея приступав:
По локті руки засукає,
За пояс поли затикає,
Очками кирпу осідлав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Коробылась душа Энея,
Що Турнъ Трояньцивъ такъ локшывъ;
Стогнавъ жалчише Прометея,
Бо бувъ одъ раны еле жывъ.
Япыдъ цылюрыкъ лазаретный,
Бувъ знахуръ въ порошкахъ нешпетный,
Личыть Энея прыступавъ:
По локти рукы засукае,
За поясъ полы затыкае,
Очкамы кырпу осидлавь.

Примітки: VI, 135.

       Частина VI стр. 135.

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Єлє [Еле] = едва (К.).
Ледве — майже непомітно або нечутно; слабо (СУМ-11,20).

Жалібно (жалчіше) — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Затикати — засувати за що-небудь (СУМ-20).

Знахур [Знахуръ] = ворожея (К.).
Людина, що лікує різними народними засобами, часто чаклуванням, замовляннями і т. ін. (СУМ-20).

Кирпа [Кырпа] = нос, говор. в насмешку; кырпу гнуть = гордиться (К.).
Короткий ніс (СУМ-20).

Лічить [Личыть] = считать; пользовать болезни (К.).
Те саме, що лікувати (СУМ-20).

Локшить [Локшыть] = крепко бить (К.).
Сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Нешпетний [Нешпетный] = изрядный (К.).
Изрядный (Г.). Без хиби, гарний собою (Л.). Неабиякий — видатний, який виділяється з-поміж інших (СУМ-11).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Прометей (у грецькій міфології) — добрий титан, оборонець людей. Допоміг Зевсові перемогти злих титанів і здобути владу над світом; викрав з Олімпа вогонь і приніс людям. За це Зевс звелів прикувати Прометея до скелі на Кавказі і прирік на вічні муки: щодень орел розкльовував йому печінку, а на другий день вона виростала знову. Так прикутий Прометей мучився протягом тисячоліть, поки його не визволив Геракл. Образ Прометея — мужнього захисника людини, поборника добра і справедливості — один з найважливіших в ряду вічних образів світової літератури. Появившись в «Енеїді» І. Котляревського, так само як і інші образи поеми, в травестійно—гумористичному контексті, Прометей продовжив своє життя в українській літературі (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Цилюрик лазаретнийцирульник — в часи І. Котляревського в російській армії так звали лікаря. Одночасно він виконував також обов'язки перукаря (С.). Перукар, який також виконував деякі обов'язки лікаря (пускав кров, ставив п'явки і т. ін.) (СУМ-11).

Япид — у Вергілія — Япіг, троянський віщун і знахар. Щоб продовжити віку своєму батькові, Іасові, він вивчив цілющі трави і глибоко опанував лікарське мистецтво (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas' soul was sore,
For Turn was killing his men so,
And he was groaning even more
Than was Prometheus long ago.
Yapid, a lazarette blood-letter,
Knew how to use the powders better
Than others. He assumed a doctor's pose,
Rolled up his sleeves
And, as an expert curing heaves,
Put his eyeglasses on his nose.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Парушыў супакой Энея
Напад Ратульца баявы;
Стагнаў ён горш за Праметэя,
Бо быў ад раны ледзь жывы.
Япід, як лекар лазарэтны,
Хаця знахар і неўсясветны,
Лячыць Энея распачаў:
Нос асядлалі акуляры,
З вучоным выглядам на твары,
Па локці рукі закасаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не стига раната в месата;
като видя това Еней,
разкъса му се и душата —
пищеше по от Прометей.
Япид, бръснаря лазаретен,
знахар, лечител дълголетен,
зае се с него начаса;
нави до лактите ръкави,
поли запретна, па постави
и очила върху носа.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Herzen grämte sich Aeneas,
Daß Turnus die Trojaner schlug;
Er jammerte mehr als Prometheus,
Da ihn die Wunde doch geschwächt,
Japyx, im Lazarett der Feldscher,
Der sich in Pulvern ausgekannt,
Begann Aeneas zu verarzten:
Er krempelt seine Ärmeln hoch,
Steckt die Rockschöße in den Gürtel,
Setzt Gläser auf das Nasenbein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Skręcało Eneasza duszę,
Że Turnus sypał tak Trojanom;
Żałośniej od Prometeusza
On jęczał, ledwo żyw od rany.
Cyrulik zaś polowy Japyks,
Co w proszkach wszelkich nie był gapą
Do Eneasza wpadł z lekami
I do leczenia przystępuje:
Rękawy, poły zakasuje,
Osiodłał nos okularami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Скорбела душенька Энея,
Что Турн троянцев так лупил,
Стонал он горше Прометея,
От раны кровью исходил.
Япид — цирюльник лазаретный,
Герой походов неприметный —
Вокруг Энея хлопотал:
В одну минуту парень прыткий
Заткнул за пояс полы свитки
И нос очками оседлал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Коробилась душа Энея,
Пока троянцев Турн косил.
Страдая пуще Прометея,
От боли он лишился сил.
Япид, цирюльник лазаретный,
Всех порошков знаток приметный
И не последний коновал,
За пояс полы затыкает;
По локоть руки обнажает
И нос очками оседлал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Коробилась душа Энея,
Что Турн троянцев так крошил,
Стонал он жальче Прометея —
Ведь сам от раны еле жил.
Япид, цирюльник лазаретный,
Был в порошках знаток приметный,
Лечить Энея приступал:
По локоть руки заголяет,
За пояс полы затыкает
И нос очками оседлал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Коробилась душа Энея,
Что так троянцев Турн крошил,
Стонал печальней Прометея,
Бессильный гнев его душил.
Япид, цирюльник лазаретный,
Большой знаток лекарств заветных,
Лечить Энея тотчас стал.
За пояс полы подтыкает,
По локти руки оголяет,
А нос очками оседлал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš velmi mnoho trpěl,
že Turnus Trojany tak bil,
a víc než Prometheus úpěl,
vždyť od zranění sotva žil.
Přivedli k němu lazebníka,
Japida, znalce, dryáčníka,
a ten se do Aenea dal:
svlek kabát na tu těžkou turu,
rukávce vysoukal si vzhůru
a brýlemi nos osedlal.

    

136 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І, зараз приступивши к ділу,
Він шпеник в рані розглядав;
Прикладовав припарки к тілу
І шилом в рані колупав.
І шевську смолу прикладає,
Но все те трохи помагає;
Япид сердешний чує жаль!
Обценьками питавсь, кліщами,
Крючками, щипцями, зубами,
Щоб вирвать проклятущу сталь.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 136.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ прыступывшы къ дилу,
Винъ шпеныкъ въ рани розглядавъ;
Прыкладовавъ прыпаркы къ тилу
И шыломъ въ рани колупавъ.
И шевську смолу прыкладае,
Но все те трохы помагае;
Япыдъ сердешный чуе жаль!
Обценькамы пытавсь, клищамы,
Крючкамы, щыпцямы, зубамы,
Щобъ вырвать проклятущу сталь.

Примітки: VI, 136.

       Частина VI стр. 136.

Діло — наслідки роботи, заняття людини; практичної діяльності; справи (СУМ-11).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Колупати — проникати всередину чого-небудь, видаляючи звідти якісь частинки.

Обценьки [Обценькы] = клещи, щипцы (К.).
Ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів (СУМ-11).

Припарка — лікувальна процедура, що полягає в прикладанні до тіла чого-небудь гарячого, перев. вогкого (СУМ-11).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Тро́хи — тебагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Шевська смола — згущена варінням темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина (СУМ-11), яка у народній медицині використовувалася для заліплювання поранених місць (С.).

Шпеник [Шпеныкъ] = конец стрелы или какого-нибудь острия (К.).
Невеликий шип, стержень або тільки його кінець (СУМ-11). Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень (Г.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The man jumped to it fast. He pried
Into the wound, where he perceived a pin.
So, using a strong awl, he tried
To extricate it from the shin.
For poultice served a cobbler's pitch,
Alas, without success. He had to switch
To tools like pincers, even tongs.
He also tried sharp hooks,
His teeth, and tweezers, and honed crooks.
They all proved useless like fork prongs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Да справы падступіўшы смела,
Шпянёк у ране разглядаў,
Прыпаркі прыкладаў да цела
І ў ране шылам калупаў.
Смалу да раны прыкладае,
А толькі не дапамагае
Смала шавецкая на жаль!
Дарэмна спрабаваў шчыпцамі,
Кручкамі, вострымі зубамі
Дастаць ён баявую сталь.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И с работата се захвана:
дорде вода завчас възвря,
огледа кървавата рана;
и шилото ли не завря,
туткал сарашки ли не слага —
не става, нищо не помага,
Япид се просто поболя!
Опитва с клещи и пинсети,
с ченгел, със зъби, но къде ти,
не мръдва пустата стрела.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann machte er sich an die Arbeit,
Sah nach der Pfeilspitze genau,
Machte am Körper heißen Umschlag,
Stach in die Wunde mit dem Pfriem.
Hat auch das Schusterpech verwendet;
Dies alles hat nicht viel gebracht.
Und Japyx fühlte großes Mitleid!
Er hat mit Zangen es versucht,
Mit Hacken und auch mit den Zähnen,
Doch der verfluchte Stahl saß fest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do sprawy swej przystąpił śmiało,
Oglądał w ranie ostrze grube,
Kompresy różne kładł na ciało
I długo szydłem w ranie dłubał.
I szewską smołę też przykłada,
Lecz nie pomaga, jak wypada;
Aż Japyks martwi się, przejęty!
I obcążkami, i kleszczami
Próbował, jak też i zębami
Wydostać z rany stal przeklętą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Немедля приступивши к делу,
Стрелу разглядывать он стал;
Прикладывал припарки к телу
И шилом в ране ковырял;
Лил в рану и смолу и сало, —
Увы, ничто не помогало:
Так наконечник вглубь засел.
Япид тянул его клещами,
Щипцами, крючьями, зубами,
Но вырвать так и не сумел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Увидел, приступивши к делу,
Что в мякоти шпенек застрял;
Прикладывал припарки к телу,
И шилом в ране ковырял,
И смазывал сапожным варом,
Но все труды пропали даром.
Япид бессилен... Вот печаль!
Давай тисочками, клещами,
Щипцами, крючьями, зубами
Тащить предательскую сталь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И сразу приступивши к делу,
Шпенечек в ране увидал,
Прикладывал припарки к телу
И шилом в ране ковырял.
Сапожным варом поливает,
Но это мало помогает,
Япида мучила печаль.
Пытался захватить щипцами,
Зубами, крючьями, клещами
И вырвать проклятую сталь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И, приступив немедля к делу,
За острием стрелы следил,
Примочки клал, припарки делал
И рану шилом бередил.
Смолой сапожной затыкает
Он рану — нет, не помогает,
Япид едва не зарыдал.
Пытался вытащить клещами,
Щипцами, крючьями, зубами
Из раны проклятый металл.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A hned se do díla dal čacky,
hrot šípu v ráně prohlížel;
pak přikládal křenové placky
a šídlem v ráně projížděl.
Ševcovskou smůlou maže, tahá,
to všechno ale nepomáhá;
Japides je už unaven!
Kleštěmi zkoušel, šroubováčkem,
pincetou, zuby, dlátem, háčkem
prokletou ocel vyrvat ven.

    

137 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венери серце засвербіло
Од жалю, що Еней стогнав;
Підтикавшись — ану за діло;
І Купидончик не гуляв.
Шатнулись, разних трав нарвали,
Зцілющої води примчали,
Гарлемпських капель піддали,
І, все те вкупі сколотивши,
Якісь слова наговоривши,
Енею рану полили.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина VI, строфа 137.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венеры серце засвербило
Одъ жалю, що Эней стогнавъ;
Пидтыкавшысь, — а ну за дило;
И Купыдончыкъ не гулявъ.
Шатнулысь, разныхъ травъ нарвалы,
Сцилющои воды прымчалы,
Гарлемпськыхъ капель пиддалы,
И все те вкупи сколотывшы,
Якись слова наговорывшы,
Энею рану полылы.

Примітки: VI, 137.

       Частина VI стр. 137.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вкупі — спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом (СУМ-11).

Гарлемпські каплі — назва походить від міста Гарлема в Голландії. Ліки вживалися при захворюванні сечогінних каналів (Ш., С.).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Зцілюща — яка має здатність зцілювати; цілюща (СУМ-20).

Купа [Купа] = куча (К.).
До купи (вкупу) — в одне місце, усіх разом (СУМ-20).

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.). Купідон, або Амур (у греків — Ерот) — бог кохання, син Венери. В міфах і творах античних письменників зображувався невеличким чарівним хлопчиком з луком і стрілами. Тим-то Дідона називає його «пуцьверинок» (Ш.). Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає (С.).

Підтикаться [Пидтыкаться] = подобрать платье (К.).
Підтикати — підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь (СУМ-11).

Сколотить [Сколотыть] = взболтать (К.).
Сколочувати, сколотити — розмішувати, перемішувати, змішувати що-небудь (СУМ-11).

Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати, побігти; кинутися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The heart of Venus pained,
Her son was such a sufferer;
Her skirt tucked up, she ascertained
That little Cupid was with her.
They gathered many healing plants
To make from them medicaments.
They added Harlemps drops galore,
Shook well that combination,
Pronounced an apt oration
And poured it on Aeneas' sore.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венерына душа зайшлася
Ад жалю, што Эней стагнаў;
За справу і яна ўзялася;
І Купідончык не гуляў.
Травы карыснай назбіралі,
Жывой вады з крыніц набралі,
Гарлемскіх кропляў дадалі,
І лекі новыя гатовы,
І сродкам тым, пасля замовы,
Энею рану палілі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера сви и се сърцето,
че мъчи се Еней така;
па скокна, тръгна към полето —
и Купидон и под ръка;
от разни билки те набраха,
с вода целебна ги заляха
и с капки харлемски дори.
Венера мястото намаза
и думи непонятни каза,
та раната да прегори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Venus Herz war voll Beklemmung,
Daß ihr Aeneas so gestöhnt.
Sie schürzte sich - und auf zur Sache,
Auch Klein-Cupido mußte mit.
Sie pflückten jede Menge Kräuter,
Schöpften vom Heilwasser genug,
Setzten hinzu die Harlemstropfen.
Alles zusammen ward vermischt,
Auch Zauberworte war'n gesprochen,
Dann auf die Wunde aufgelegt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Aż Wenus serce zaświerzbiało,
Że Eneasza ból dojmował;
Podniosła się i jęła działać;
I Kupidynek nie próżnował.
Machnęli, różnych traw narwali,
Leczącej wody też dostali,
Harlempskich kropli pełną flaszę,
To wszystko razem wymieszawszy
I jakichś słów nawymawiawszy,
Polali ranę Eneasza.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера сильно заскорбела,
Услыша, как Эней стонал,
И тотчас принялась за дело,
В чем и Амур ей помогал.
Целебных трав они набрали,
Воды на травку поплескали
Да капли принялись цедить;
Всю эту дрянь перемешали,
Над нею что-то пошептали
И стали в рану зелье лить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Щемило сердце у Венеры.
Подол повыше подобрав,
Она принять спешила меры —
Сынку нарвать лечебных трав.
Добыл проворный Купидончик
Гарлемских капель ей флакончик,
Живой воды принес ведро.
Смешали, наскоро взболтали,
Слегка над зельем пошептали,
Энею полили бедро.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венеры сердце засвербело:
Жалела, что Эней стонал;
Подтыкавшись, — а ну, за дело!
И Купидончик не гулял.
Мотнулись, разных трав добыли,
Воды целебной притащили.
Гарлемпских капель развела
Венера, снадобье взболтала,
Слова какие-то шептала —
Энею рану полила.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера сердцем изболела
От горя, что Эней страдал,
Подтыкалась и ну за дело!
Ей Купидончик помогал.
Воды целебной где-то взяли,
Нарвали всяких трав, смешали,
Влили гарлемпских капель в смесь;
Бальзам старательно взболтали,
Над ним немного пошептали
И к ране приложили весь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Z těch ukrutných muk Aeneáše
Venuší přepad hrozný žal;
do dlaní plivla — šup do práce!
I Kupidonek pomáhal.
Hned natrhali různé býlí,
i živou vodu opatřili,
hofmanské kapky přidali,
to všechno řádně protřepali,
nějaká slova našeptali,
a s tímhle ránu mazali.

    

138 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Таке лікарство чудотворне
Боль рани зараз уняло,
І стрілки копійце упорне
Без праці винятись дало.
Еней наш знова ободрився,
Пальонки кубком підкрепився,
В пайматчину одігся бронь.
Летить оп'ять врагів локшити,
Летить троянців ободрити,
Роздуть в них храбрости огонь.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 137.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Таке ликарство чудотворне
Боль раны заразъ уняло,
И стрилкы копійце упорне
Безъ праци вынятысь дало.
Эней нашь знова ободрывся,
Пальонкы кубкомъ пидкрепывся,
Въ пайматчыну одигся бронь.
Летыть опъять врагивъ локшыты,
Летыть Трояньцивъ ободрыты,
Роздуть вь ныхъ храбрости огонь.

Примітки: VI, 138.
         Частина VI стр. 138.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Кубок [Кубок] = стакан (К.).
Великий келих; чара — старовинна посудина для пиття вина (СУМ-11, 20).

Локшить [Локшыть] = крепко бить (К.).
Сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Пальонка [Пальонка] = водка (К.).
Паленка — горілка (СУМ-11).

Паньматка, паніматка, пайматка [Пань-матка, пани-матка, пай-матка] = матушка (К.).
Мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Праця [Праця] = старание, труд (К.).
Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That medicine was marvelous
Against the steel so stout,
It was indeed miraculous,
The pin slipped effortlessly out.
Aeneas was again like new.
He had a cup of brew;
With weaponry of an esquire
He raced to kill the foes,
To make the Trojans bellicose,
Invincible and full of fire.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І сродак той, людзьмі не знаны,
І невядомы лекарам,
Суцішыў боль пякучай раны,
Шпянёк з якое вылез сам.
Ужо Эней наш зноў смяяўся,
Гарэлкаю падмацаваўся,
Адзеўся ў матчыную бронь.
Сеў на каня і — як прышпорыць! —
Імчыць Траянцаў падбадзёрыць,
Адвагі распаліць агонь.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво лекарство чудотворно —
утихна болката за миг
и стана жилото покорно,
и бе извадено без вик.
Еней веднага ободри се,
с бокал горилка подкрепи се,
взе ризницата на Вулкан.
И пак вразите той затрепа,
лети — на своите подкрепа,
разпалва жаждата за бран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Durch dieses zauberhafte Mittel
Verschwand sofort der Wunde Schmerz,
So wurde die störrische Spitze
Mit Leichtigkeit herausgeholt.
Aeneas kam erneut zu Kräften;
Er stärkt sich noch mit einem Schnaps,
Legt an die Waffen seiner Mutter
Und schon fliegt er gegen den Feind,
Schon spornt er an seine Trojaner,
Damit ihr Heldenmut entflammt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lekarstwo to cudowne, spory
Ból rany zaraz uśmierzyło
I ostrze strzały bez oporu
Wnet im się wyjąć pozwoliło.
Eneasz poczuł się znów lepiej
I przepalanką się pokrzepił,
Matczyną zbroję wdział i leci,
By tępić wrogów niczym muchy,
Trojanom dodać znów otuchy,
Odwagi płomień w nich rozniecić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Таким лекарством чудотворным
Боль нехитро было унять
И наконечник стрелки черной
Из раны без труда достать.
Эней наш снова ободрился,
Горилкой малость подкрепился,
Прикрыл стальной кольчугой грудь.
Летит — загнать врагов в могилу,
Летит — вдохнуть в троянцев силу,
В них храбрости огонь раздуть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лекарство было чудотворным,
Промыло рану, боль сняло
И с копейцом стрелы упорным
Япиду сладить помогло.
Эней опять приободрился,
В мамашин панцирь нарядился,
Взял меч в окрепшую ладонь.
Летит расправиться с врагами,
В своих раздуть отваги пламя,
Разжечь в них мужества огонь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Лекарство было чудотворно.
Боль раны сразу унялась,
И сталь, засевшая упорно,
Без муки вынуться далась.
Эней наш снова ободрился,
Горилки кубком подкрепился,
Оделся в материну бронь;
Летит опять с врагами драться,
Летит троянцам показаться,
Раздуть в них храбрости огонь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

От этой смеси чудотворной
Кровь сразу перестала течь,
Конец стрелы, досель упорный,
Без боли дал себя извлечь.
Эней наш снова ободрился,
Сивушки кубком подкрепился,
Оделся в матушкину бронь;
Летит врагов бить без пощады,
И ободрить троянцев надо,
Раздуть в них храбрости огонь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Takový lektvar divotvorný
hned všechnu bolest rozehnal,
hrot šípu vzdorný, nepovolný
se lehce z rány vyjmout dal.
Aenouši se zas humor vrátil,
pět koňáčků do sebe zvrátil
a oblekl matčinu zbroj.
Zas letí tlouci nepřátele,
rozpálit Trojským oheň v těle
a začít nový chrabrý boj.

    

139 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За ним фригійські воєводи,
Що тьху, навзаводи летять;
А військо — в лотоках як води
Ревуть, все дном наверх вертять.
Еней лежачих не займає,
Утікачів нізащо має,
А Турна повстрічать бажа.
Хитрить лукавая Ютурна,
Яким би побитом їй Турна
Спасти од смертного ножа.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За нымъ Фрыгійськи воеводы,
Що тьху, на взаводы летять;
А військо — въ лотокахъ якъ воды
Ревуть, все дномъ на верхъ вертять.
Эней лежачыхъ не займае,
Утикачивъ ни за-що мае,
А Турна повстричать бажа.
Хытрытъ лукавая Ютурна,
Якымъ бы побытомъ йій Турна
Спасты одъ смертного ножа.

Примітки: VI, 139.
         Частина VI стр. 139.

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Вертіти — рухати, повертати в різні боки (СУМ-20).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Займать [Займать] = трогать (К.).
Займати — зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати (СУМ-20).

Лотоки [Лотокы] = сток у мельницы (К.).
Канали на водяному млині, греблі і т. ін., якими тече вода (СУМ-20).

Лукавий — здатний на різні хитрощі або жарти (СУМ-20).

Мать [Мать] = иметь (К.).
Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Навзаводи [Навзаводы] = вскачь, в галоп (К.).
З максимальною швидкістю; дуже швидко // наввипередки (СУМ-20).

Побот, побит [Поботъ, побытъ] = способ (К.).
У знач. присл. побитом — як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікач, втікач [Утикачъ, втикачъ] = беглец (К.).
Той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11): 11).

Фрігійці — троянці. Фрігією називали область Малої Азії, в межах якої була Троя (С.).

Що тьху — що духу, з усієї сили (Л.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind him, high officials churned,
They were the Phrygians, all renown,
The soldiers roared and turned
No matter what, all upside down.
Aeneas would not touch the men, who lay,
It was but Turn he sought to slay.
The water nymph tried to adjourn,
By using all kinds of hodgepodge
To sidestep and to dodge,
The deadly biow upon her brother, Turn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось за Энеем ваяводы
Фрыгійскія ляцяць на шлях;
А войска нішчыць перашкоды,
Раве, нібы вада ў латках.
Эней ляжачых не чапае,
У стычцы з Турнам ён жадае
Узважыць сілу палаша.
Хітруе спрытная Ютурна,
Як лепей выратаваць Турна
Ёй ад смяротнага нажа.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След миг фригийските войводи
отново полетяха в бой;
войската рукна, забоботи —
тъй бент се къса при порой.
Еней ранените прескача,
побегналите не закача,
към Турн човека търси път.
Но на — лукава е Ютурна,
хитрува и се мъчи Турна
да отърве от явна смърт.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hinter ihm phrygische Anführer
Marschieren um die Wette vor,
Und das Heer, wie ein Fluß in Rinnen,
Brüllt und stellt alles auf den Kopf.
Wer fiel, den läßt Aeneas liegen,
Auch Flüchtende sind ihm egal,
Nur Turnus will er sicher kriegen.
Schlaue Juturna überlegt,
Ob sie es schafft Turnus zu retten
Vom Messer mit dem Todesstoß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W ślad wojewodów tłum frygijskich
Też na wyprzódki mknie co prędzej;
A wojsko — jak w korytach młyńskich
Prze woda, na wierzch dnem wykręca.
Eneasz mija już leżących,
I za nic ma uciekających,
Turnusa spotkać chce samego.
Juturna chytrzy, chce coś zrobić,
Turnusa w sposób znany sobie
Od noża zwieść śmiercionośnego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

С ним старшины и воеводы,
Озлясь, гурьбою вскачь летят;
Как в мельничных колесах воды,
Войска ревут, бурлят, кипят.
Эней лежачих объезжает
И беглецов не догоняет,
Он ищет, в бешенстве дрожа,
Повсюду Турна. Но Ютурна
Смекает, как бы братца Турна
Спасти от смертного ножа.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

За ним — фригийцы-воеводы!
А войско ходит ходуном,
Как в мельничных колесах — воды,
И всё ворочает вверх дном.
Эней лежачих объезжает
И беглецов не догоняет,
Ища рутульского князька.
Ломает голову Ютурна,
Не знает, как спасти ей Турна
От смертоносного клинка.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За ним фригийцев воеводы
На драку взапуски летят,
Войска же — как в протоке воды:
Все кувыркают и кипят.
Эней не трогает упавших
И не глядит на удиравших,
Он Турна норовит сгрести.
Хитрит лукавая Ютурна,
Каким бы способом ей Турна
От смертного ножа спасти.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За ним фригийцев воеводы
Вперед неудержимо мчат,
Как в мельничных колесах воды,
Войска ревут, шумят, гремят.
Эней не трогает лежачих,
Уходит кто, за тем не скачет,
Лишь Турна хочет он найти.
Хитрит лукавая Ютурна,
Все ищет способы, чтоб Турна
От смерти как-нибудь спасти.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Frygijští vůdci za ním skoky,
a za nimi hned vojáci;
hučí jak voda pod vantroky,
když všechno rve a převrací.
Aeneas nedbá o ležící
a za nic nemá prchající,
žene se jenom na urna.
Tohle je situace zatra ...!
Jak zachránit má svého bratra,
mudruje lstivá Juturna.

    

140 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На хитрости дівчата здатні,
Коли їх серце защемить;
І в ремеслі сім так понятні,
Сам біс їх не перемудрить.
Ютурна з облака злетіла,
Зіпхнула братня машталіра
І стала коней поганять;
Бо Турн ганяв тогді на возі,
Зикратий же лежав в обозі,
Не в силах бігать ні стоять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На хытросты дивчата здатни,
Колы ихъ серце защымытъ;
И въ ремесли симъ такъ понятни,
Самъ бисъ ихъ не перемудрить.
Ютурна зъ облака злетила,
Зибхнула братня машталира
И стала коней поганять;
Бо Турнъ ганявъ тогди на вози,
Зыкратый же лежавъ въ обози,
Не въ сылахъ бигать, ни стоять.

Примітки: VI, 140.
         Частина VI стр. 140.

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Візок — екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами, іноді з відкидним верхом (СУМ-11). Іронічно у значенні колісниця — відповідно обладнаний двоколісний або чотириколісний візок, яким користувалися в давнину під час боїв, спортивних змагань і т. ін. (СУМ-20).

Ганять [Ганять] = гнать; бегать (К.).
Ганяти — те саме, що гнати (швидко бігти, їхати, мчатися) з означенням руху, який відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Здатний [Здатный] = способный, ловкий (К.).
Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином (СУМ-20).

Зикратий [Зыкратый] = разноглазый конь (К.).
Зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Зіпхнуть [Зипхнуть] = спихнуть (К.).
Зіпхнути, спихати — штовхаючи, зрушувати з місця, переміщати (СУМ-20).

Машталір [Машталиръ] = кучер (К.).
Те саме, що візник — людина, яка править кінним екіпажем; фурман (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The girls are very sly
Whene'er their hearts begin to smart,
In this they are so spry,
The deuce cannot outdo their art.
Youturn, descended from the sky,
Brushed off the coachman like a fly,
And took the horses over.
At that time, Turn had used the cart.
His horse had to depart,
He lost his strength, but not for eating clover.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Умеюць хітраваць дзяўчаты,
Калі ў іх сэрца зашчыміць;
І рамяству такому рады —
Сам чорт іх не перахітрыць.
Ютурна брата дарагога, —
Сапхнуўшы з козлаў ездавога, —
Па полі пачала катаць.
Бо Турн тады сядзеў на возе,
Застаўся конь яго ў абозе —
Не мог ні бегаць, ні стаяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти хитрост дай им на момите,
щом сетят тръпка в свойта гръд;
отракат ли се в хитрините,
и дявола ще надхитрят.
Русалката от облак рипна
в каруцата, юздите пипна
и шибна тя конете с бич;
излезе Турн с. кола от стана —
в обоза Белчо пак остана,
че нещо нямаше го хич.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In Schlauheit sind die Mädchen kundig,
Wenn ihr Herz mal unruhig schlägt,
Und kennen so gut dieses Handwerk,
Dem kommt der Teufel selbst nicht nach.
Juturna schwebte von den Wolken,
Stieß ihres Bruders Stallknecht fort
Und fing an Pferde anzutreiben;
Turnus fuhr mit dem Wagen grad,
Da sein Hengst schwächlich war und lahmte;
Den ließ im Lager er zurück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dziewczęta zdolne do chytrości,
Gdy serce ból im czasem ściśnie;
Zdradzają tyle w tym bystrości,
Że czart ich nawet nie prześcignie.
Juturna z chmury szybko bieży,
Wnet bratowego masztelerza,
Spycha i konie nim pogania
Bo Turnus ganiał już na wozie,
A białoboki tkwi w obozie,
Czy biec, czy stać już nie był w stanie

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На хитрости ловки девчонки,
Когда их сердце защемит,
И в этом ремесле так тонки —
Сам бес их не перехитрит.
Ютурна с неба вниз шмыгнула,
Возницу Турна прочь спихнула
И стала погонять возок.
В тот день мотался Турн в телеге,
Конь, загнанный в горячем беге,
Уже носить его не мог.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

У девушек свои уловки.
Сумей лишь за сердце задеть!
Не растеряются плутовки
И сатану поймают в сеть.
Ютурна с облака спорхнула,
Возницу братнина спихнула,
На всем скаку за вожжи — хвать.
Пан Турн гонял тогда в телеге:
Надселся Белоглазый в беге,
Пришлось в обозе отдыхать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

На хитрости дивчата ловки,
Когда их сердце защемит,
И в ремесле том по сноровке
Сам бес их не перемудрит.
Ютурна с облака слетела,
Спихнув возницу брата, села
Сама конями управлять:
Тогда в повозке Турн мотался,
В обозе конь его валялся,
Не в силах бегать, ни стоять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Девицы в хитростях смышлены,
Когда их сердце защемит,
В сем деле так они учены,
Что бес их не перехитрит.
Ютурна с облака порхнула,
Возницу братова столкнула
И начала коней стегать;
В возу Турн ездил туча тучей,
Был ранен конь его могучий,
Другой его не мог держать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Děvčata různé fígle znají,
když v srdci bolest zatlačí,
a jestli trochu praxe mají,
sám čert pak na ně nestačí.
Juturna s nebe v jednom skoku
srazila vozku se šejtroku
a sama chytla opratě;
Turn totiž seděl ve svém voze,
neb grošák zůstal na oboze,
kde strhán ležel na blátě.

    

141 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ютурна, кіньми управляя,
Шаталась з Турном між полків,
Як од хортів лиса виляя,
Спасала Турна од врагів.
То з ним наперед виїзжала,
То вмиг в другий кінець скакала,
Но не туда, де був Еней.
Сей бачить хитрость тут непевну,
Трусливость Турнову нікчемну,
Нап'явсь в погонь зо всіх гужей.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ютурна киньмы управляя,
Шаталась зъ Турномъ мижъ полкивъ;
Якъ одъ хортивъ лыса выляя,
Спасала Турна одъ врагивъ.
То зъ нымъ напередъ выйижжала,
То вмыгъ въ другый кинець скакала,
Но не туда де бувъ Эней.
Сей бачытъ хытрость тутъ непевну,
Труслывость Турнову никчемну,
Напьявсь въ погонь зо всихъ гужей.

Примітки: VI, 141.
         Частина VI стр. 141.

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гуж — міцна мотузяна або ремінна петля на хомуті, до якої кріпляться дуга та оглоблі (СУМ-20).
Зо всіх гужей — із всих сил, якнайшвидче (Т.Б.).

Непевний [Непевный] = непростый (К.).
Віроломний, підступний (СУМ-11).

Нікчемний [Никчемный] = ни к чему годный (К.).
Який не викликає до себе поваги; жалюгідний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хорт [Хортъ] = борзая собака (К.).
Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Шатнутися — те саме, що метнутися — швидко попрямувати, побігти; кинутися (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Youturn, while managing the horses,
Was driving Turn around.
She kept him safe from hostile forces,
Like one keeps fox safe from a hound.
She drove him either to the shore,
And then back to the fore,
Away from assassination.
Aeneas, seeing slyness of the goon,
And cowardice of that poltroon,
Kept chasing him with animation.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ютурна коньмі кіравала,
Віляючы паміж палкоў,
Ад смерці з Турнам уцякала,
Як шэры заяц ад хартоў.
То з ім наперад выязджала
Альбо ў другі канец імчала,
Але не ў той, дзе быў Эней.
Эней жа бачыць хітрасць Турна,
Пусціўся ўслед за ім віхурна,
Каб пераняць яго хутчэй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На бяг Ютурна го удари,
сновеше все напред-назад
като лисица пред загари;
спасяваше тя своя брат.
Сега е тук, след миг я няма,
навсякъде е тя, но само
не там, където е Еней.
Но той видя им хитрините,
страха на Турн — и сви юздите,
ще пипне подлия злодей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Juturna lenkte ihre Pferde
Zu Turnus und stets nah beim Heer,
Um vor den Feinden ihn zu schützen,
Wie vor den Hunden einen Fuchs. ,
Mai fuhr sie gradeaus nach vorne,
Mal sprang zur Seite im Galopp,
Doch jedesmal weg vom Aeneas.
Und der erkannte diese List,
Des Turnus würdelose Feigheit,
Und nahm gleich die Verfolgung auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Juturna końmi wciąż kierując,
Z Turnusem się wśród wojsk kręciła;
Jak lis od chartów lawirując,
Od wrogów brata odwodziła.
To z nim do przodu wyjeżdżała,
To w drugi koniec wnet skakała.
Lecz nie tam, gdzie Eneasz krążył,
Ten widzi chytrość nieprzyjemną,
Turnusa bojaźń tak nikczemną,
Wnet w pogoń z całych sił podążył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Возком Ютурна управляя
Моталась всюду меж полков,
Как от борзых лиса, виляя,
Спасала Турна от врагов.
То перед войском выезжала,
То на другой конец скакала,
Но не туда, где был Эней.
Троянец, видя штуки эти
И трусость Турнову приметя,
Помчал вдогон стрелы быстрей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Конями ловко управляя,
Ютурна вьется меж полков;
Как от борзых лиса, виляя,
Спасает брата от врагов.
С ним где-то впереди маячит,
Назад напропалую скачет,
Но где Эней, там Турна нет!
Троянцу это не по вкусу:
Турн празднует бесстыдно трусу!
Эней стремглав помчался вслед.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Коней Ютурна погоняя,
Юлила с Турном меж полков;
Как от борзых лиса, виляя,
Спасала брата от врагов.
То наперед с ним выезжала,
То на другой конец скакала,
Но не туда, где был Эней.
Тот, видя хитрость плутовскую
И трусость Турна воровскую,
Мчал следом сокола быстрей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ютурна, лошадей стегая,
Моталась с Турном меж полков,
Как от собак лиса, виляя,
Его спасала от врагов;
То наперед с ним выезжала,
То вдруг в иной конец скакала,
Но не туда, где был Эней.
Эней, увертки видя Турна,
Озлился, кровь вскипела бурно,
И он погнал коня сильней.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Juturna jezdí, až to sviští,
prchá jak liška před chrty,
ujíždí sem tam po bojišti
a chrání Turna před smrtí.
Hned předjíždí s ním první řadu
a hned zas skáče někde vzadu,
však ne tam, kde je Aeneas.
Ten pobouřený, plný zlosti,
Turnovou hnusnou zbabělostí
se za ním honil jako ďas.

    

142 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пустивсь Еней слідити Турна
І дума з ока не спустить;
Но мавка хитрая Ютурна
І тут найшлася кулю злить.
К тому ж Мессап, забігши збоку,
Зрадливо, зо всього наскоку,
Пустив в Енея камінець;
Но сей, по щастю, ухилився
І камінцем не повредився,
З султана ж тілько збивсь кінець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пустывсь Эней слидыты Турна
И дума зъ ока не спустыть;
Но мавка хытрая Ютурна
И туть найшлася кулю злытъ.
Къ томужъ Мессапъ, забигшы зъ боку
Зрадливо, зо всього наскоку,
Пустывъ въ Энея каминець;
Но сей, по счастью, ухылывся
И каминцемъ не повредывся,
Зъ султанажъ тилько збывсь кинець.

Примітки: VI, 142.

       Частина VI стр. 142.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, збоку чого-небудь (СУМ-20).

З наскоку [Знаскока] = вспрыгнув с размаху (К.).
Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Злити кулю — вчинити несподіванку, фокус, хвацько обернутися (С.). Хвастаючись, говорити неправду, розповісти про що-небудь неправдоподібне (УФЛ).

Зрадливо [Зрадлыво] = обманчиво; коварно (К.).
Присл. до зрадливий – здатний на зраду, на підступний, віроломний учинок (СУМ-20).

Мавка [Мавка] = русалка, сирена (К.).
Персонаж української міфології – лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям (СУМ-20).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Султан — оздоба з пучка пір’я або кінського волосу на головних уборах, на головах коней (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas watched the moves of Turn,
And never let him off his sight.
The water nymph, so sly and dern,
Was able to apply her spite.
Messap, while hidden on a side,
Had treacherously tried
To kill Aeneas, and he threw a stone,
Which, luckily, had missed his head,
But chipped, instead,
The horsey headgear of his roan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней вачыма сочыць Турна,
Каб ад пагоні пан не ўцёк;
А толькі хітрая Ютурна
Здалёк пільнуе кожны крок.
Яшчэ Месап, забегшы збоку,
Здрадліва, з усяго наскоку,
Ў Энея камень запусціў:
Хоць і не трапіў ён у пана,
Але канец з яго султана,
Нібы пушынку з дрэва, збіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Започна да следи той Турна,
не го изпуска от очи,
но зла и хитра е Ютурна
и пак се лесно откачи.
А и Месап се тук намери
и с камък пан Еней замери —
и него да го подреди.
Но той за щастие се сведе
и мина камъкът отпреде
и само шлема повреди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas folgte nun dem Turnus
Ließ ihn nicht aus den Augen los;
Doch die Juturna, schlaue Nixe,
Hat auch hier etwas ausgedacht.
So kam Messapus von der Seite
Und sprang heran mit voller Wucht
Und auf verräterische Weise
Warf auf Aeneas einen Stein.
Der wich aus und nahm keinen Schaden,
Der Stein traf nur den Federbusch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz śledzić jął, gdzie Turnus,
I myśli go nie spuszczać z oczu;
Lecz chytra nimfa ta, Juturna,
Znów potrafiła z figlem wkroczyć.
Jak też Messapus, wbiegłszy z boku,
Zdradliwie z całych sił, z naskoku
Wtem w Eneasza głazem rzucił;
Lecz ten na szczęście się uchylił
I kamień zdziałał tylko tyle,
Że trochę mu pióropusz skrócił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но как он ни скакал за Турном,
Чтобы не дать ему уйти,
Все ж хитроумная Ютурна
Его сумела провести.
К тому ж Мессап, заехав сбоку,
Коварно, со всего наскоку,
В Энея камень запустил;
Но тот, по счастью, увернулся,
И камень тела не коснулся,
А лишь с султана кончик сбил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И, взора не спуская с Турна,
Во все гужи за ним тянул,
Но смухлевала вновь Ютурна,
И враг заядлый улизнул.
А тут еще Мессап с наскоку
Метнул в Энея камнем сбоку.
Эней, по счастью, не погиб,
Он уберегся от изъяна,
И только верх его султана
Булыжник, пролетая, сшиб.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней ловить пустился Турна,
Стараясь с глаз не упустить;
Но мавка хитрая Ютурна
И тут словчилась обдурить.
К тому ж Мессап, подкравшись сбоку,
Коварно, со всего наскоку,
В Энея камень запустил,
Но тот, по счастью, увернулся,
И камень мимо прометнулся,
С султана только кончик сбил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней пустился вслед за Турном,
Следил за ним, боясь моргнуть,
Но только хитрая Ютурна
И тут сумела обмануть.
К тому ж Мессап, подъехав сбоку,
Коня пришпорил — и с наскока
В Энея камень запустил;
Эней по счастью уклонился,
От камня вред не причинился,
С султана сбит лишь кончик был.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nespouštěl oči, pátral v davu
a hnal se stále na Turna,
však úskoky mu pletla hlavu
chytrácká víla Juturna.
A k tomu všemu Messap s boku
kamenem hodil po svém soku,
zákeřně, prudce, ze všech sil;
Aeneas ale hlavu sklonil,
a tak ho kámen neuhodil,
jen chochol s helmy urazil.

    

143 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, таку уздрівши зраду,
Великим гнівом розпаливсь;
Гукнув на всю свою громаду
І тихо Зевсу помоливсь.
Всю рать свою вперед подвинув
І разом на врагів нахлинув,
Велів всіх сікти та рубать.
Пішли латинців потрошити;
Рутульців шпиговать, кришити
Та ба! Як Турна б нам достать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней таку уздрившы зраду,
Велыкымъ гнивомъ розспалывсь;
Гукнувъ на всю свою громаду
И тыхо Зевсу помолывсь.
Всю рать свою впередъ подвынувъ
И разомъ на врагивъ нахлынувъ,
Веливъ всихъ сикты та рубать.
Пишлы Латынцивъ потрошыты;
Рутульцивъ шпыговать, крышыты,
Та-ба! якъ Турна бъ намъ достать.

Примітки: VI, 143.
         Частина VI стр. 143.

Вперед у напрямі поступального руху; протилежне назад (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Гукати — голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Зрада [Зрада] = измена (К.).
Віроломство, зрадництво (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Потрошити — убивати, різати (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Розпалитися — перейматися яким-небудь почуттям (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шпигатишпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When he had seen such treachery,
Aeneas in a burst of passion,
Called for a savage butchery,
And prayed to Zeus for his compassion.
He moved his army to the fore
And overran with great uproar
The foes. His order "Kill and slay!"
Caused human blood to flow
In rivulets, oh, woe!
But how to catch the Juno's protege?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, што гэта бачыў ліха,
Месапу выракшы праклён,
Паклікаў гучна ўсіх, і ціха
Зевесу памаліўся ён.
Ён раць сваю наперад кінуў,
На стан варожы лавай хлынуў,
Загадваў спуску не даваць.
Байцы Лацінцаў трыбушылі,
Ратульцаў білі і крышылі.
Чакай! Дзе ж Турна адшукаць?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Че като пламна, запроклина
Еней коварния си враг,
поскупчи своята дружина
и Зевсу се помоли пак,
и цялата си рат подкара
врага да почне в надпревара —
да колят, всички да секат.
И взе латинците да жули,
да корми мръсните рутули.
Не би! Как Турн да уловят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach dem verräterischen Anschlag
Packte Aeneas großer Zorn,
Er rief zusammen seine Männer,
Schickte an Zeus still ein Gebet,
Alsdann befahl er anzugreifen
Und stürmte selbst gegen den Feind,
Man sollte alle niederstrecken.
Man griff zwar die Latiner an
Und kämpfte gegen die Rutuler,
Doch Turnus war's, den man gesucht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz tę ujrzawszy zdradę,
Rozwścieczył się na taką podłość;
Na całą huknął swą gromadę
I do Zeusa zmówił modły.
Do przodu wojsko swe przesunął
I razem z nim na wrogów runął,
Siec kazał ich, by nikt nie został.
Latynów poszli rąbać znowu;
Rutulów kruszyć i szpikować,
Lecz ba! Jak nam Turnusa dostać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, отваги не теряя,
Великим гневом распалясь,
На всем скаку своих скликая
И тихо Зевсу помолясь,
Всю армию в сраженье двинул,
Волною на врага нахлынул,
Всех кряду приказал рубить.
Тут всласть латинцев покрошили,
Рутульцев также тьму побили,
Но Турна! Турна б нам добыть!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Такой предательской повадкой
Анхизов сын был оскорблен.
Зевесу помолясь украдкой,
На всю громаду гаркнул он.
Вперед полки внезапно двинул
И с войском на врагов нахлынул,
Ну шпиговать, крошить и сечь,
Рубить рутулов и латинцев,
Наездников и пехотинцев.
Но как бы Турна подстеречь?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, коварство замечая,
Великим гневом распалясь,
Свою дружину окликая
И тихо Зевсу помолясь,
Всю рать свою вперед подвинул
И разом на врага нахлынул,
Велел всех кряду сечь, рубить.
Латинцев снова потрошили,
Рутульцев, выследив, крошили.
Но как же Турна нам добыть?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, увидя ту измену,
Великим гневом распалясь,
Все войско выстроив, как стену,
И тихо Зевсу помолясь,
Вперед его, в бой грозно двинул,
Всей силой на врагов нахлынул,
Чтоб никого не пощадить.
Пошли! Латинцев крошат, рубят,
Рутульцев род навеки губят.
Да что! Вот Турна как схватить?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když viděl Aeneáš tu zradu,
jat spravedlivým hněvem byl;
svolal si všechny na poradu
a k Diovi se pomodlil.
Pak sešikoval vojsko celé
a velel pobít nepřátele,
smést se země — jít stále vpřed!
Šli Latiny bít, zmasakrovat,
Rutuly všechny prošpikovat...
Jen "urna dostat do klepet!

    

144 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер без сорома признаюсь,
Що трудно битву описать;
І як ні морщусь, ні стараюсь,
Щоб гладко вірші шкандовать,
Та бачу по моєму виду,
Що скомпоную панихиду.
Зроблю лиш розпис іменам
Убитих воїнів на полі
І згинувших тут по неволі
Для примхи їх князьків душам.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 145.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Теперъ безъ сорома прызнаюсь,
Що трудно бытву опысать;
И якъ ни морщусь, ни стараюсь,
Щобъ гладко вирши шкандовать,
Та бачу по моему выду,
Що скомпоную панахыду.
Зроблю лышъ роспысь пменамъ
Убытыхъ воинивъ на поли
И згынувшыхъ тутъ по неволи,
Для прымхы, ихъ князькивъ, душамъ.

Примітки: VI, 144.
         Частина VI стр. 144.

Без сорома — не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків.

Вірша [Вирша] = стихи (К.).
Вірш — невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Згинуть [Згынуть] = пропасть (К.).
Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь (СУМ-20) .

Примха [Прымха] = причуда, почесть (К.).
Свавільна вигадка на шкоду іншим.
Панська примха — те, що служить забавою для панів (СУМ-11).

Скомпоновать [Скомпоновать] = составить (К.).
Док. до компонувати — складати з окремих частин що-небудь ціле (СУМ-11).

Шкандовать [Шкандовать] = стихи сочинять (К.).
Скоріш за все, І. Котляревський іронізує з себе, ставлячи поряд слово гладко і слово шкандовать, яке співзвучно із словом шкандибати — кульгати (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I'm not ashamed to openly confess:
It's not so easy to describe
A battle. I try it nonetheless,
And get a miserable diatribe.
I feel in my inside, ahem,
That it will be a requiem.
I'll only write here every name
Of those who laid their heads
In the averse deathbeds
For their capricious princelings' fame.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер не сорам не прызнацца,
Што цяжка бітву апісаць,
Радкі не хочуць рыфмавацца,
Верш адмаўляецца гучаць.
Відаць, я з цяжкасцяў не выйду
І скампаную паніхіду,
Імёнам пералік зраблю,
Згадаўшы ў вершы мімаволі
Забітых ратнікаў, што ў полі
На вечны век ляглі ў зямлю.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сега без срам ще си призная —
безсилен съм като поет;
и да се мъча и старая —
не ще нанижа свестен ред.
И виждам аз — къде ще ида, —
ще се получи панихида.
Но в списък, ама по-голям,
ще изредя аз всички войни,
умрели по полята бойни —
дължимото да им отдам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun muß ich ohne Scham gestehen,
Daß Kampf schwer zu beschreiben ist;
Wie ich mich redlich auch bemühe,
Daß meine Verse fein und glatt,
Sehe es doch mit Sorge kommen,
Ich bring ein Requiem zustand'.
So nenne ich nur ihre Namen
Und zahle die Soldaten auf,
Die nicht aus freiem Willen starben,
Sondern auf fürstliches Geheiß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz się przyznaję śmiało zaraz,
Że trudno bój opisać nowy;
I jak nie marszczę się, nie staram,
By gładko wiersze wyskandować,
To jak wskazuje już mój widok,
Wnet skomponuję panichidę,
Imiona spiszę na początek
Tych wojów, co polegli w polu,
I dusz przepadłych wbrew swej woli,
Lecz dla kaprysu ich książątek.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь я без стыда признаюсь,
Что трудно битву описать:
И как ни морщусь, ни стараюсь,
Чтоб гладко вирши рифмовать,
Но уж и сам теперь смекаю,
Что панихиду сочиняю
И роспись именам бойцов,
Что полегли на ратном поле,
Что гибли в битве поневоле,
По прихоти своих князьков.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Я, братцы, не надеюсь даже
Картину битвы набросать,
Хотя и тщусь как можно глаже
Стихи об этом написать.
Такая уж моя планида,
Что выйдет разве панихида —
Простая роспись, без затей,
Всем войнам; убитым в поле,
Сложившим кости поневоле
По прихоти своих князей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Теперь я без стыда признаюсь,
Как трудно битву описать:
И как ни морщусь, ни стараюсь,
Чтоб вирши гладкие слагать,
Но по себе я примечаю,
Что панихиду сочиняю,
Пишу лишь роспись именам
Побитых воинов на поле
И сгинувших тут поневоле
На прихоть их князькам-панам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь я, не стыдясь, признаюсь,
Что трудно битву описать,
Как, сморщив лоб, я не стараюсь
Стихи посвязнее писать,
Но только с грустью замечаю,
Что панихиду сочиняю,
Лишь перечень имен бойцов
Убитых зря на бранном поле,
Отдавших жизни поневоле,
Из прихоти своих князьков.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď přiznám se vám bez váhání,
jak bitvu popsat — nevím dál,
ač vraštím čelo bez přestání
jen abych verše skandoval;
však vidím podle svého vidu,
že zkomponuju panychidu,
seznam jmen — a jen začátek
těch, kteří tady umírali,
proti své vůli život dali
za rozmary svých knížátek.

    

145 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На сей баталиї пропали:
Цетаг, Танаїс і Толон;
Од рук Енеєвих лежали
Порізані: Онит, Сукрон.
Троянців Гілла і Аміка
Зіпхнула в пекло Турна піка...
Та де всіх поіменно знать?
Там вороги всі так змішались.
Стіснились, що уже кусались,
Руками ж нільзя і махать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 145.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На сей баталыи пропалы
Цетагъ, Танаисъ и Толонъ;
Одъ рукъ Энеевыхъ лежалы
Поризани: Онытъ, Сукронъ. —
Трояньцивъ Гилла и Амика
Зипхнула въ пекло Турна пика...
Та де всихъ поименно знать?
Тамъ ворогы вси такъ смишалысь,
Стиснылысь, що уже кусалысь,
Рукамыжъ нильзя и махать.

Примітки: VI, 145.
         Частина VI стр. 145.

Амік — у Вергілія — один з синів троянського царя Пріама; після загибелі Трої — супутник Енея (А.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гілл — троянець. Син Геракла-Геркулеса (А.).

Зіпхнуть [Зипхнуть] = спихнуть (К.).
Зіпхнути, спихати — у значенні відправляти (відправити) на той світ — заподіювати кому-небудь смерть.

Онит — союзник Турна (А.); порізаний Енеєм.

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Сукрон — рутул, воїн Турна (А.), поранений Енеєм.

Танаїс — соратник Турна (А.).

Толон — соратник Турна (А.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Цетаг — соратник Турна (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In that big fight were lost:
Tsetah, Tanais, and Tolon;
Killed by Aeneas and then tossed
Were: Onit and Sukron.
The Trojans, Hilla and Amick
Were sent to hell by Turn's sharp pick.
How can you call them all by name?
They were so mixed up, all the foes;
They bit each other in the narrow rows,
No room to swing their arms, they lay so tame.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У час баталіі прапалі:
Цэтаг, Танаіс і Талон;
Ад рук Энеевых ляжалі
Забітыя: Аніт, Сукрон.
Траянцаў Гіла і Аміка
Запхнула ў пекла Турна піка...
Ды ўсіх не ўспомню я, дальбог!
Адзін другога грыз зубамі,
Было так цесна, што рукамі
Ніхто паварушыць не мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук своя вечен сън заспаха
Цетег и Танаис, и Тал;
Онит, Сукрон — и те лежаха,
Еней ги беше тях заклал.
Амик и Хил — троянци смели,
пред Турн в прахта са се прострели...
А другите не ги и знам
по име. Всичко тъй се сплете,
сами си вързаха ръцете,
та само хапеха се там.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In dieser Schlacht ließen ihr Leben:
Caenis, Tanais, Tolumnius.
Onites sowie Sucro starben,
Beide erstach Aeneas selbst.
Hyläos und Amykos kamen
Durch Turnus in die Unterwelt.
Doch woher soll ich alle kennen?
Dort waren alle so vermischt,
Lagen eng, hatten sich verbissen,
Und rühren konnte keiner sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Otóż w batalii tej przepadli:
Cetagus, Tolos i Tanais;
A z Eneasza ręki padli
Onites, Sukro z wrogiej zgrai.
Trojanie Hyllus i Amicus
Są w piekle przez Turnusa pikę...
Lecz jak znać zmarłych tych niemało?
Wrogowie tak się przemieszali,
Stłoczyli się, aż się kąsali,
Rękami machać się nie dało.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Цетага, а за ним Толона
Эней в той битве уложил,
Потом Онита и Сукрона,
Танаис краткий век отжил,
Троянцев Гилла и Амика
Спихнула в пекло Турна пика...
Да где там всех пересчитать!
Враги, сражаясь, так смешались,
Так в кучу сбились, что кусались,
Не в силах руки вверх поднять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сей участи не избежали
Цетаг, Танаис и Толон;
Энеем сражены, лежали
Невдалеке Онит, Сукрон;
Троянцев Гилла и Амика
Спихнула в пекло Турна пика...
Да где ж их поименно знать!
Ведь супостаты так смешались,
Стеснились, что уже кусались, —
Руками не могли махать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

На той баталии пропали
Цетаг, Танаис и Толон;
Рукой Энеевой лежали
Порезаны Онит, Сукрон.
Троянцев Гилла и Амика
Спихнула в пекло Турна пика...
Да где всех поименно знать!
Враги там так перемешались,
Стеснились, что уже кусались —
Рукой никто не мог махать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В той злой баталии пропали
Цетаг, Танаис и Толон;
От рук Энеевых в ней пали
Убитыми Онит, Сукрон.
Троянцев Гилла и Амика
Спихнула в тартар Турна пика...
Где всех по имени назвать?
Враги, сражаясь, так смешались,
Стеснились так, что уж кусались, —
Руками не могли махать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak zahynuli na té pláni:
Tanais, Caetag, Tolonus;
a Aeneášem porubaní:
Onitus, Argus, Sucronus;
Trojany Amika a Hilla
Turnova píka zahubila...
A kdo by všechny mohl znát?!
Byla tak hrozná tlačenice,
že pak už jenom kousali se,
když nešlo se už rozehnat.

    

146 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось і сердобольна мати
Енею хукнула в кабак,
Велів, щоб штурмом город брати,
Рутульських перебить собак.
Столичний же Лаврент достати,
Латину з Турном перцю дати;
Бо цар в будинках ні гу-гу.
Еней на старших галасає,
Мерщій до себе їх ззиває
І мовить, ставши на бугру:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ-ось и сердобольна маты
Энею хукнула въ кабакъ,
Веливъ щобъ штурмомъ городъ браты,
Рутульскыхъ перебыть собакъ.
Столычный же Лаврентъ достаты,
Латыну зъ Турномъ перцю даты;
Бо царь въ будынкахъ ни гугу.
Эней на старшыхъ галасае,
Мерщій до себе ихъ сзывае
И мовытъ, ставшы на бугру:

Примітки: VI, 146.
         Частина VI стр. 146.

Будинки [Будынки] = здание, господский дом (К.).
Будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Галасати — сильно кричати (СУМ-11).

Кабак [Кабакъ] = голова, башка; тыква (К.).
Кабак означає тут голову (Л.).

Хукнути в кабак — вкласти думку у голову.

Лаврент — місто в Лації, столиця царя Латина. Було розташовано серед лаврових лісів (С.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Мерщій [Мерщій] = поскорей (К.).
Якомога швидше, скоріше (СУМ-20).

Мовлять [Мовлять] = говорить (К.).
Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Перцю дати — розправитися з ким-небудь, розгромити когось (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сердобольний — який вболіває за когось, співчуває чужому горю, нещастю та ін.; жалісливий, чуйний (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And lo! Admonished by his mum,
And flogged by her stern monologues,
He ordered to attack the rascaldom,
To extirpate the Rutul dogs.
To seize the capital city,
To beat both Turn and Latins without pity,
Because King Latin did not stir.
Aeneas called his officers to come
To him. He told them they were mettlesome
And had to do a bloody massacre.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ў гэтую хвіліну маці
Энея навучала так,
Каб ён хутчэй загадваў раці
Ратульскіх перабіць сабак,
Лаўрэнт узяць рашучым штурмам,
Нарэшце, разлічыцца з Турнам,
Заняць Лаціна царскі двор.
Старэйшых ратнікаў склікае
Эней, і з імі размаўляе
Ён гатак, стаўшы на бугор:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

По тиквицата Афродита
удари своето синче —
към щурм го тласка, да връхлита,
рутулски псета да сече.
Лаврентий трябва днес да падне,
Латин и Турн звезди по пладне
да видяг, че да разберат.
Еней за старшините праща,
събира ги и тъй подхваща,
застанал ей на оня рът:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch seine Mutter, voll er Mitleid,
Hauchte Aeneas die Idee,
Die Stadt und die Rutuler Hunde
Soll er bestürmen mit Gewalt,
Laurentus, die Hauptstadt, erobern,
Bedrängen Turnus und Latin;
Der König kauerte in Nischen.
Aeneas schreit die Edlen an,
Ruft sie in Eile zur Beratung,
Steigt auf den Hügel auf und spricht:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy oto matka litościwa
Dmuchnęła w tytoń Eneasza,
Rozkazał szturmem gród zdobywać,
Z rutulskich psów narobić kaszy.
Laurentum wziąć, Latynusowi;
Dać pieprzu jak też Turnusowi;
Bo król w budynkach ani słowa.
Eneasz głośno pokrzykuje
Na starszych i ich przywołuje,
Wygłasza im na wzgórzu mowę:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут, дитятко своё жалея,
Венера из-за облаков
Вдохнула мысль в башку Энея —
Брать город, там крошить врагов,
Немедля овладеть столицей,
В ней отплатить за все сторицей,
Чтоб враг был в пух и прах разбит.
Эней полковников скликает,
Старшин поспешно собирает
И так с холма к ним говорит:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И фукнула в башку Энею
Его божественная мать,
Чтоб он войскам сказал рацею,
Велел им город штурмом брать,
Пробить в Лаврент столичный дверцу,
Задать Латину с Турном перцу,
Рутульских проучить собак.
Анхизов сын старшин скликает,
На новый подвиг подстрекает;
Взойдя на холм, кричит он так:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И сердобольная тут мама
Энея подзудила так,
Чтоб штурмом шел на город прямо
Рутульских перебить собак;
Лаврент столичный с бою взял бы,
Латину с Турном в шею дал бы, —
Ведь царь в дворце ни бе ни ме.
Эней старшин своих скликает,
К себе скорее подзывает
И молвит, ставши на холме:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут мама добрая Энею
В башку вдохнула мысли, как
Им штурмом стены взять скорее,
Рутульских перебить собак,
Как захватить Лаврент-столицу,
С Латином, с Турном расплатиться,
Хоть царь притих в своем дворе.
Эней начальников скликает,
К себе их срочно собирает
И молвит, стоя на бугре:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když ejhle, srdcebolná máti
Aenouši foukla do ucha,
ať velí město dobývati
a rutulské psy vykuchá.
V stoličný Laurent ať se vetře,
Latinu s Turnem ať dá pepře
a nadělá z nich mršiny.
Aeneáš volá, rukou mává,
svou stařešinu povolává
a promlouvá k nim s výšiny:

    

147 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Моєї мови не жахайтесь
(Бо нею управля Зевес)
І зараз з військом одправляйтесь
Брать город, де паршивий пес,
Латин зрадливий, п'є сивуху,
А ми б'ємось зо всього духу.
Ідіть паліть, рубайте всіх;
Громадська ратуш, зборні ізби
Щоб наперед всього ізслизли,
Амату ж зав'яжіте в міх».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Моеи мовы не жахайтесь;
«(Бо нею управля Зевесъ.)
«И заразъ зъ військомъ одправляйтесь
«Брать городъ, де паршывый песъ
«Латынъ зрадлывый пье сывуху,
«А мы бьемось зо всього духу.
«Идитъ, палитъ, рубайте всихъ;
«Громадська ратушъ, зборни избы,
«Щобъ напередъ всього изслызлы,
«Амату жь завьяжите въ михъ.»

Примітки: VI, 147.

       Частина VI стр. 147.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Битися зо всього духу — з максимальним напруженням (СУМ-11).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Зборні ізби — збірні — приміщення, в яких збирався сход (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Зрадливо [Зрадлыво] = обманчиво; коварно (К.).
Присл. до зрадливий – здатний на зраду, на підступний, віроломний учинок (СУМ-20).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Мова [Мова] = речь; без мови [безъ мовы] = не говоря ни слова (К.).
Промова (СУМ-20).

Ратуша — будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування (СУМ-11).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Слизнуть [Слызнуть] = пропасть (К.).
Слизнути — те саме, що зслизнути, зслизти, ізслизнути та ізслизти — безслідно зникати; щезати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"My speech shouldn't frighten you
(It's Zeus, who speaks through me),
March with the host, as is your due,
And take the city where is he,
That scabby dog, the King, who guzzles
The booze and nuzzles
Up to his darling, Turn, the Brag.
Go, slaughter in a free-for-all
The residents and burn the city hall!
But tie Amata in a bag."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Вы не жахайцеся прамовы
Маёй (Зевес натхніў яе),
Вядзіце ўсіх на штурм суровы,
На горад, дзе сівуху п'е
Лацін здрадлівы, пёс пракляты,
Мы ж з вамі бой вядзём зацяты.
Нам горад руйнаваць не грэх,
Хай ратушу і пункт іх зборны
Агонь і дым знішчае чорны,
Амату завяжыце ў мех».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Не се на мойта реч дивете
(чрез мен сега говори Зевс),
града веднага превземете,
където оня крастав пес,
Латин, с пърцуца се налива,
дорде кръвта ни се пролива.
Палете, кълцайте без жал;
сринете кметството — от тия
започна тая бъркотия;
Амата искам я в чувал...“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Fürchtet euch nicht vor meiner Sprache
(Denn diese wird von Zeus gelenkt)
Und marschiert schleunigst mit dem Heere
Zur Stadt, wo dieser falsche Hund,
Dieser Latinus, trinkt Gebrannten,
Wahrend wir schwer am Kämpfen sind.
Geht, zündet an, erschlagt sie alle;
Rathaus, jeder Versammlungsort,
Muß gleich als erstes untergehen;
Und steckt Amata in den Sack."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Przemowy mej się nie lękajcie
(Nią rządzi Zeus miłościwy)
I zaraz z wojskiem wyruszajcie
Zdobywać gród, gdzie pies parszywy,
Latynus zdradny, chla siwuchę,
A my walczymy wciąż jak zuchy.
Więc palcie, rąbcie bez wyboru;
A zborne izby, cały ratusz
Niech najpierw znikną z tego świata,
Amatę wsadźcie zaś do wora".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Моих речей не устрашайтесь:
Решен Зевесом сей вопрос;
Немедля с войском отправляйтесь
Брать город, где паршивый пес,
Латин коварный, пьет сивуху.
Ударьте в город что есть духу.
Деритесь ружьями, дубьем;
С землею ратушу сровняйте,
Колите, бейте и стреляйте,
И лишь Амату взять живьем!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Моим словам не удивляйтесь
Не я — Зевес их произнес.
С дружиной тотчас отправляйтесь
Брать город, где паршивый пес
Латин-изменник жрет сивуху,
Пока мы бьемся что есть духу.
Рубите вдоль и поперек!
Сожгите царскую палату,
Спалите ратушу! Амату,
Чтоб не царапалась, — в мешок!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Моей вы речи не пугайтесь,
Я волю Зевса вам принес, —
Немедля с войском отправляйтесь
Брать город, где паршивый пес
Латин-изменник пьет сивуху,
Пока мы бьемся что есть духу.
Ступайте всех колоть, рубить.
Их ратушу, избу приказов,
Не мешкая, пожечь все сразу,
В мешок Амату засадить!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Моей вы речью не смущайтесь
(Ее Зевес мне преподнес),
Сейчас же с войском отправляйтесь
Брать город, где паршивый пес,
Латин коварный пьет сивуху;
Врагов громите, что есть духу,
Стереть старайтесь в порошок,
Их ратушу, места собраний
Сметайте все до оснований.
Амату завязать в мешок».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Nemějte obavu z mé řeči
(sám Zeus mi ji diktuje)
a vezměte to město ztečí,
kde zrádný Latin panuje;
pes prašivý jen žitnou žohní
a my se tady bijem v ohni.
Palte a rubejte je zle!
Sněmovnu, rathaus rozsekejte
a kůlničky z nich nadělejte,
Amatu svažte do pytle!

    

148 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказав, і військо загриміло,
Як громом, разним оружжям;
Построїлось і полетіло
Простесенько к градським стінам.
Огні через стіну шпурляли,
До стін драбини приставляли
І хмари напустили стріл.
Еней, на город руки знявши,
Латина в зраді укорявши,
Кричить: «Латин вина злих діл».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 148.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавъ, и військо загремило,
Якъ громомъ, разнымъ орижжамъ;
Построилось и полетило
Простесенько къ градськымъ стинамъ.
Огни черезъ стину шпурлялы,
До стинъ драбыны прыставлялы
И хмары напустылы стрилъ.
Эней на городъ рукы знявшы,
Латына въ зради укорявшы,
Крычытъ: «Латынъ вына злыхъ дилъ.»

Примітки: VI, 148.
         Частина VI стр. 148.

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Зрада [Зрада] = измена (К.).
Віроломство, зрадництво (СУМ-20).

Оружжя — зброя.

Латин — у Вергіліяцар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Напускати, напустити — направляти, посилати що-небудь проти когось (з метою нападу, загарбання і т. ін.).

Одчинить [Одчыныть] = отворить (К.).
Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон і т. ін., роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні (СУМ-20).

Утікать (втікать) [Утикать] = уходить (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Шпурлять, шпурнуть [Шпурлять, шпурнуть] = бросать, швырять (К.).
Шпурляти — кидати чимсь куди-небудь або на кого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

No sooner was that short address
Concluded, than the army flew
Towards the city hall in less
Time than one says "ya-hoo"!
They hurled across the walls
Ignited fire balls.
They had the ladders and they built
The rams. The clouds of arrows
Flew overhead like sparrows,
Aeneas yelled: "It's all King Latin's guilt!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаў, і войска загрымела,
Як громам, зброяю сваёй,
Пастроілася ўміг і смела
Пайшло да брамы гарадской.
Агонь цераз сцяну шпурлялі,
Да сцен драбіны падстаўлялі,
Узняўшы стрэлаў чорны рой.
Варожы горад у асадзе,
Крычыць Эней аб царскай здрадзе:
«Лацін крывавых спраў віной».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Войската ревна, зазвънтяха
оръжия; след тоя зов
строиха се и полетяха
натам, към крепостния ров.
Огньове мятат, атакуват,
дъжд от стрели вали, щурмуват
със стълби градската стена.
Еней с ръка нататък сочи,
ругае цар Латин, клокочи:
„В Латин е цялата вина!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sprach's und alsdann von allen Seiten
Dröhnte Waffengeklirr vom Heer,
Das gradewegs gegen die Mauer
Im Sturm lief, voll Begeisterung.
Sie warfen mit den Feuerbällen,
Stellten die Leitern an die Wand
Und schossen hagelweise Pfeile.
Latinus wird ganz bös beschimpft.
Aeneas schreit mit lauter Stimme:
"Latinus ist an allem schuld."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekł i wojsko wraz zagrzmiało
Jak grzmot orężem swym zwycięskim;
Stanęło w szyku, poleciało
Prościutko już ku murom miejskim.
Przez mury ogień przerzucano,
Drabiny do nich przystawiano
I wypuszczano strzały zwinnie.
Eneasz na gród ręce zwrócił,
Latynusowi zło zarzucił
I krzyczał: "Złu Latynus winien".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут все оружьем забряцали,
Над войском прокатился гром;
Полки построились, помчали
К стенам Лаврента прямиком.
Огонь через валы швыряли,
На стены крепости влезали
И напустили тучи стрел.
Эней же, руки простирая,
Кричит, Латина укоряя:
"Ты, ты виновник страшных дел!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Оружьем войско загремело,
Как будто прокатился гром,
Построилось и полетело
К стенам Лаврента прямиком.
Для штурма лестницы таскали
И стрелы тучами пускали,
Огни метали через тын,
И, чтоб услышал неприятель,
Кричал Эней: «Ваш царь — предатель!
Всех зол причина — ваш Латин!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказал, дружины загремели
Оружьем разным, словно гром,
Построились и полетели
К стене Лаврента напролом;
За стену факелы швыряли,
На вал по лестницам влезали
И тучи выпустили стрел.
На город руки устремляя,
Эней, измену обличая,
Кричит: «Латин — вина злых дел!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказал, и войско загремело
Оружьем грозно, словно гром,
Построилось и полетело
К стенам столицы напролом;
За стены факелы бросали
И лестницы к ним приставляли,
Летели в город тучи стрел.
Эней на город зло взирает,
Царя в измене укоряет,
Кричит: «Латин — вина злых дел!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To řek — a vojsko zahřímalo
jak hromem štíty, palaši,
a kde se vzalo tu se vzalo,
už k městským hradbám peláší.
Žebříky k hradbám přistavili
a mračna šípů vystřelili,
už v městě hořet začíná.
Aeneáš hrozí proti hradu
a klne králi za tu zradu:
„Latin je všeho příčina !“

    

149 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якиї в городі остались,
Злякались од такой біди,
І голови їх збунтовались,
Не знали утікать куди.
Одні тряслись, другі потіли,
Ворота одчинять хотіли,
Щоб в город напустить троян.
Другі Латина визивали,
На вал полізти принуждали,
Щоб сам спасав своїх мирян.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якые въ городи осталысь,
Злякалысь одъ такой биды
И головы ихъ збунтовалысь,
Не зналы утикать куды.
Одни тряслысь, други потилы,
Ворота одчынять хотилы,
Щобъ въ городъ напустыть Троянъ.
Други Латына вызывалы,
На валъ полизты прынуждалы,
Щобъ самъ спасавъ своихъ мырянъ.

Примітки: VI, 149.
         Частина VI стр. 149.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Зашкурна — те саме, що зашкірна — яка міститься під шкірою (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шкура [Шкура] = кожа (К.).
Шкіряний покрив тіла людини; шкіра (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The remnants, who were still alive,
Were very scared.
Disoriented, they desired to survive,
But how? They all despaired.
Some bathed in sweat, the others shook
While trying to unhook
The gate to let the Trojans in.
Still others called the King
To do some useful thing,
To save his people's skin.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не зналі ў час той гараджане,
Як ратавацца ад бяды,
Крык і спалох у іхнім стане:
Як быць ім і ўцякаць куды?
Адны дрыжалі і пацелі,
Вароты адчыніць хацелі,
Траянцаў прапусціць праз іх.
Цара другія выклікалі,
На вал палезці прымушалі,
Каб ратаваў міран сваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Които още бяха вътре,
от уплах сбъркаха се те.
Насам-натам се всеки тътре,
да бяга иска, но къде.
Ту зъзнат, ту от жар изгарят,
вратата искат да отварят —
врага да пуснат в своя град.
„Друг дотред при Латин наваля —
той лично да върви на вала,
да брани клетата си рат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die in der Stadt noch übrig blieben,
Hatten darüber sich erschreckt,
Und waren einfach sich nicht einig,
Wohin man grade fliehen soll.
Manch zitterte und mancher schwitzte,
Und manche waren nahe dran
Das Tor zu öffnen den Trojanern.
Man forderte Latinus auf,
Selber zu klettern auf die Mauer,
Um Schutz zu bieten seinem Volk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tym, co w mieście przebywali,
Z tej biedy strach się wnet udzielił,
I głowy ich się zbuntowały,
I dokąd uciec, nie wiedziełi.
Na jednych biły siódme poty,
Otworzyć inni chcieli wrota,
Aby do miasta wpuścić Trojan.
I Latynusa też wzywano,
Na wały wyleźć przymuszano,
Ratować tam poddanych swoich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Те, что в Лавренте оставались,
Увидя, что пришла беда,
До полусмерти испугались,
Не знали, утекать куда.
Тряслись от страха и потели,
Ворота отворять хотели,
Чтоб в город свой впустить троян;
Царя Латина громко звали,
На вал чуть не силком толкали,
Чтоб шел спасать своих мирян.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А кто в столице оставался,
Тому грозила впрямь беда,
У всех рассудок взбунтовался,
Бежать стремились — но куда?
Кто трясся, кто облился потом:
Иные бросились к воротам —
В Лаврент открыть троянцам вход.
Другие кинулись к Латину
И призывали старичину,
Чтоб лез на вал — спасать народ.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А те, что в городе остались,
Увидев, что пришла беда,
Вконец со страху растерялись —
Не знали, удирать куда;
Дрожмя дрожали и потели,
Ворота отворять хотели,
Чтоб в город напустить троян,
Латина громко вызывали,
На вал взобраться принуждали,
Чтоб сам спасал своих мирян.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А те, что в городе закрылись,
Когда надвинулась беда,
От страха разума лишились,
Бежать хотели, но куда?
Одни дрожали, те потели,
Ворота отворить хотели
С намереньем впустить троян;
Царя Латина вызывали,
На вал подняться принуждали,
Чтоб он спасал своих мирян.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ti, kteří ještě v městě zbyli,
podlehli různým panikám,
všem se jim hlavy potřeštily
a nevěděli kudy kam.
Ti potili se, ti se chvěli,
otvírat městské brány chtěli
a vpustit dovnitř Trojany;
a druzí začli tropit kravál,
nutili krále vylézt na val,
ať ovečky své zachrání!

    

150 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Амата, глянувши в віконце,
Уздріла в городі пожар;
Од диму, стріл затьмилось сонце;
Напав Амату сильний жар.
Не бачивши ж рутульців, Турна,
Вся кров скипілася зашкурна,
І вмиг царицю одур взяв.
Здалося їй, що Турн убитий,
Через неї стидом покритий,
Навік з рутульцями пропав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 150.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Амата глянувшы въ виконце,
Уздрила въ городи пожаръ;
Одъ дыму, стрилъ, затъмылось сонце;
Напавъ Амату сыльный жаръ.
Не бачывшыжъ Рутульцивъ, Турна,
Вся кровъ скыпилася зашкурна
И вмыгъ царыцю одуръ взявъ.
Здалося йій, що Турнъ убытый,
Черезъ неи стыдомъ покрытый,
На викъ зъ Рутульцямы пропавъ.

Примітки: VI, 150.
         Частина VI стр. 150.

Глузд [Глуздъ] = разсудок, смысл (К.).
Те саме, що розум (СУМ-20).

Жертка [Жертка] = вешалка (К.).
Жертка (1842) = жердка (1952,1969) — горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одяг (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини) (СУМ-20).

Кобенить [Кобеныть] = бранить (К.).
Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Обрання [Обрання] = нижнее платье (К.).
Убрання (вбрання) — сукупність предметів, виробів із тканини, хутра, шкіри та ін., якими одягають, закривають тіло; одяг (СУМ-11).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Осоружний [Осоружный] = отвратительный (К.).
Осоружитися — до краю обриднути; остогидіти (СУМ-11).

Очкур [Очкуръ] = гашник (К.).
Пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Смутний; смутно — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Amata looked outside
And saw the conflagration.
The smoke and dust were thick to hide
The sun. She felt humiliation.
No Rutuls and no Turn, and she recoiled
From horror and her subcuticular blood boiled.
At once, the Queen became insane.
It seemed to her that Turn was dead,
She brought much shame upon his head,
He and the Rutuls were all slain.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тады Амаце, што крывавы
Пажар убачыла праз шкло,
Ад гэтай нечаканай явы
Гарачкай сэрца апякло.
Дзе ж Турн? Што гэта за здарэнне?
Царыцу раптам ачмурэнне
Незразумелае ўзяло.
Здалося ёй, што Турн забіты,
Няславай праз яе пакрыты,
Навек ператварыўся ў тло.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Навън Амата се изсули
и гледа — из града пожар;
зад пушек слънцето се тули;
пече се тя като на жар.
Ни Турна вижда, ни рутули,
чак вените и се подули —
така кръвта и ври, кипи.
Привижда и се — Турн съсечен,
от нея в тоя срам въвлечен,
затрит със своите тълпи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Amata blickte aus dem Fenster
Und sah das Feuer in der Stadt;
Von Rauch und Pfeilen war die Sonne
Verdeckt; Amata hatte Angst.
Sah Turnus nicht, nicht die Rutuler,
In Adern stockte ihr das Blut
Und ihre Sinne schwanden langsam.
Sie glaubte, Turnus sei schon tot
Und sie sei schuld an dessen Schande,
Daß er mit den Rutulern fiel.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Amata w okno wciąż patrząca,
Ujrzała wielki pożar w mieście;
Od dymu, strzał ściemniało słońce;
Amatę tu chwyciły dreszcze.
Nie widząc, gdzie Rutule, Turnus,
Zawrzała cała krew podskórna,
Królowej rozum się pomieszał.
Jej zdało się, że już zabity
Turnus przez nią hańbą okryty,
Na wieki sczezł z Rutulow rzeszą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Амата глянула в оконце
И видит — в городе пожар,
От стрел, от дыма скрылось солнце...
Тут кинуло Амату в жар.
Нигде вокруг не видя Турна,
Царица завздыхала бурно,
На бедную дурман напал.
Смерть Турна видя мутным взором,
Подумала, что он с позором
Из-за нее навек пропал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Амата глянула в оконце,
И бросило царицу в жар:
От дыма, стрел затмилось солнце,
Пылает в городе пожар;
Не видя Турна, ужаснулась,
И в жилах кровь у ней свернулась,
Нашел на бедную туман;
Ей Турн мерещился убитый:
Из-за нее стыдом покрытый,
Он стал посмешищем троян.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Амата глянула в оконце
И видит — в городе пожар,
От дыма, стрел затмилось солнце.
Тут кинуло Амату в жар.
Глаз не видал рутульцев, Турна,—
Вся кровь в ней закипела бурно,
Царицу морок обуял:
Мерещилось, что Турн убитый,
Из-за нее стыдом покрытый
Навек с рутульцами пропал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Амата глянула в оконце
И видит в городе пожар,
От дыма, стрел затмилось солнце,
Амату бросило всю в жар.
Подумала — нет войска, Турна,
Мысль заработала сумбурно,
Царицу ужас обуял;
Ей показалось — Турн убитый,
Из-за нее стыдом покрытый,
Навек с рутульцами пропал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Amata koukla z okénečka,
spatřila v městě spoušť a zmar;
mrak dýmu stoupal do slunečka —
na Amatu dých silný žár,
a Turna nikde neviděla.
Tu krev jí v mozku překypěla,
i pomátla se na mysli;
zří přelud: Turna zabitého,
k vůli ní hanbou pokrytého,
a různé jiné nesmysly.

    

151 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Їй жизнь зробилася немила,
І осоружився ввесь світ.
Себе, олимпських кобенила;
І видно ізо всіх приміт,
Що глузд остатній потеряла;
Бо царськеє обрання рвала,
І в самій смутній сій порі,
Очкур вкруг шиї обкрутивши,
Кінець за жердку зачепивши,
Повісилась на очкурі.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Йій жызнь зробылася не мыла
И осуружывся ввесь свитъ.
Себе, Олымпськыхъ кобеныла;
И выдно изо всихъ прымитъ,
Що глуздъ остатній потеряла;
Бо царськее обрання рвала
И въ самій смутній сій пори,
Очкуръ вкругъ шыи обкрутывшы,
Кинець за жертку зачепывшы,
Повисылась на очкури.

Примітки: VI, 151.

       Частина VI стр. 151.

Бусурманський [Бусурманскій] = нехристианский (К.).
Прикм. до бусурман, бусурмен — людина іншої віри (перев. про магометанина). Уживається також як лайливе слово (СУМ-20).

Вмах — вмить (СУМ-20).

Гедзатись [Гедзатысь] = метаться в исступлении по земле (К.).
Ґедзатися. О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону (Г.). Від слова «гедзь» (овод). Від укусу гедзя гедзається, тобто кидається худоба. Про людину говорять, що вона «гедзається», коли вона вередує, або під впливом гострого переживання дуже побивається (Ш.).

Дивиться [Дывыться] = смотреть (К.).
Дивитися — спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого-, що-небудь (СУМ-11).

Жалібно — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

З-письменська — з погордою, зверхністю.

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хата — сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

Цера — колір обличчя (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She didn't enjoy life any more,
The world became averse.
She, being so heart-sore,
Gibed gods, but her own self much worse.
She lost self-consciousness
And tore to shreds her royal dress,
It was at that sad time,
She found a rope.
That gallows bird and misanthrope
Had died immersed in moral grime.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І ёй зрабіліся нямілы
Жыццё і ўвесь вакольны свет,
Сябе, багоў кляла штосілы,
І ўжо відаць было з прыкмет,
Што розум у Аматы хворы,
Бо царскія ірвала ўборы,
Хавалася ў сваёй нары,
Шнур вакол шыі абкруціла,
Канец за жэрдку зачапіла,
Павесілася на шнуры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Светът направо чер и стана,
животът и се днес вгорчи;
залиташе като пияна,
от мъка просто откачи.
Богини, богове кълнеше
и багреницата дереше,
и в най-критичния момент
въжето сложи си горката
и го завърза за гредата —
тъй свърши тоя инцидент.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Leben war ihr nicht mehr wertvoll,
Verhaßt war ihr die ganze Welt,
Sie hat verflucht sich und die Götter
Und verlor langsam den Verstand,
Wie man es sah an dem Benehmen;
Sie riß ihr königlich Gewand,
Und in der unglücklichen Stunde
Wickelte sich um den Hals ein Seil,
Machte es fest an einer Stange
Und hat sich an dem Seil erhängt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jej życie się niemiłe stało,
Świat cały obmierzł z tych kłopotów,
Siebie i bogów przeklinała,
Jak widać z wszystkich tych powodów
Rozumu resztki z niej wyparło;
Bo też królewskie szaty darła,
Nie mogąc wstrzymać smutku dłużej;
Sznur wkoło szyi zakręciła,
A koniec za żerdź zaczepiła
I powiesiła się na sznurze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все сразу стало ей постыло,
Осточертел ей белый свет,
Себя и всех богов костила,
И видно изо всех примет,
Что ум последний потеряла.
Одежды царские порвала,
Настал ее последний час:
Вкруг шеи пояс обкрутила,
За крюк железный зацепила —
И навсегда ушла от нас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Всё, всё ей сделалось постыло,
И жизнь казалась немила.
Себя кляла, Олимп костила,
Одежды царские рвала.
Амата, здравый смысл утратив,
С ума, по всем приметам, спятив
И волю дав своей хандре,
Забормотала ахинею,
Очкур накинула на шею,
Повесилась на очкуре.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все сразу стало ей не мило,
И опостылел белый свет,
Себя и весь Олимп костила
И, видно изо всех примет,
Последний разум потеряла:
Наряды царские порвала
И в этот горький час, в тоске,
Вкруг шеи пояс обкрутила,
Конец за жердку прихватила,
Повесилась на пояске.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ей сразу стала жизнь постылой
И опротивел белый свет,
Себя и всех богов костила,
И видно было из примет, —
Бедняжка разум потеряла,
Одежды царские порвала;
Тоски палимая огнем,
Поспешно гашник притащила,
Концом за жердку зацепила,
Да и повесилась на нем.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Život se jí stal nevítaný
a zprotivil se celý svět;
i proklínala Olympany
a vůbec bylo vidět hned,
že nadobro už zešílela;
královské šaty rvala s těla,
a jata děsem, závratí,
oprátku na žerď zavěsila
a v tu ránu se oběsila
na pevné šňůře od gatí.

    

152 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Амати смерть ся бусурманська
Як до Лавинії дойшла,
То крикнула «уви»! з-письменська,
По хаті гедзатись пішла.
Одежу всю цвітну порвала,
А чорну к цері прибирала,
Мов галка нарядилась вмах;
В маленьке зеркальце дивилась,
Кривитись жалібно училась
І мило хлипати в сльозах.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 152.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Аматы смерть ся бусурманська,
Якъ до Лавыніи дойшла,
То крыкнула «увы»! спысьменська,
По хати гедзатысь пишла.
Одежу всю цвитну порвала,
А чорну къ цери прыбирала,
Мовъ галка нарядылась вмахъ;
Въ маленьке зеркалце дывылась,
Крывытысь жалибно учылась
И мыло хлыпаты въ сльозахъ.

Примітки: VI, 152.
         Частина VI стр. 152.

Амата — дружина царя Латина, тітка Турна.

Верзунипостоли — м’яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив’язуючи до ніг мотузками (волоками) (СУМ-11).

Зволікатии — волочачи, тягнучи, збирати в одне місце (СУМ-11).

Звомпить [Звомпыть] = струсить, сконфузиться (К.).
Звомпити — утратити самовладання; розгубитися (СУМ-20).

Злиденно у значенні жалюгідно — прислів'я до жалюгідний — який викликає жаль (СУМ-20). Жалкимъ образомъ (Г.).

Латин — у Вергілія — цар Лаціуму, син Фавна, бога лісів і полів, покровителя стад і пастухів, і німфи Маріки (А.).

Плохутка [Плохутка] = хилый (К.).
Зменш. до плохута — несміла людина (СУМ-11).

Пуститися берега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися (СУМ-20). Отдаться на произволъ судьбы (Г.). Віддатися напризволяще долі (Ж.).

Сполохать [Сполохать] = испугать (К.).
Сполохувати, сполохати, сполошити — викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чутка [Чутка] = весть (К.).
Вістка, повідомлення про кого-, що-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when Lavysia was informed
About her mum's demise,
She shrieked: "Oovy!". Conformed
With royal ways, she had to vocalize
Her sorrow. So, she tore to pieces
Her ornamental dresses
And then put on a black attire.
She gazed into her looking glass
To see in it a mournful lass,
She had to be the proper crier.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як да Лавісі смерць Аматы
Нехрысціянская дайшла,
Яна, каб даць няшчасцю рады,
Па хаце гойсаць пачала.
Скідала светлы ўбор паненка
З сябе, хвіліна — і сукенка
На ёй жалобная была.
Глядзелася ў люстэрка тое,
Крывілася, нібы малое,
І слёзкі горкія ліла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А новината сатанинска
щом до Лавися долетя,
„Уви!“ начетено изписка,
защура се из къщи тя.
Разкъса цветната одежда
и в черно взе да се нарежда,
във врана се преобрази;
и огледалце пак напипа,
взе да се учи как да хлипа,
да лее, бедната, сълзи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als von Amatas Tod die Kunde
Tochter Lavinia erreicht,
Schrie sie "O weh!", wie aus dem Buche,
Dann ging das Toben richtig los.
Sie riß die farbigen Gewänder
Und kleidete sich ganz in Schwarz,
Nun sah sie aus wie eine Dohle;
Ein Spieglein holte sie heraus
Und übte eine Trauermiene
Und wie man schön bleibt, wenn man weint

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy śmierć Amaty bisurmańska
Lawinię wkrótce doścignęła,
"Niestety!" — krzyknie ta po pańsku
I się po chacie gzić zaczęła.
Podarła barwną odzież całą,
Do cery czarną już dobrała,
Wraz wystroiła się jak kawka;
W malutkie lustro już patrzała,
Żałobnie krzywić się uczyła
I miło chlipać do rękawka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда Лавиния узнала
О смерти матери своей,
По-книжному "увы!" вскричала,
Потом — притворно, для людей —
Цветные платья изорвала,
Как галка в черном щеголяла,
К лицу свой траур подобрав.
Пред зеркальцем весь день крутилась,
Кривиться жалобно училась
И мило всхлипывать в рукав.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Конец Аматы басурманский
Лависю будто огорчил.
«Увы!» — воскликнула по-пански
И ну дрочиться что есть сил.
Цветные платья рвет, швыряет,
Убор печальный примеряет, —
Царевне черное под стать!
Мгновенно галкой нарядилась
И перед зеркальцем училась
Умильно хлипать и моргать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Едва Лавиния узнала,
Что мать как нехристь умерла,
«Увы!», — по-книжному вскричала,
Металась в хате, как юла.
Цветные платья все порвала,
А черные, к лицу, достала,
Как галка, сразу убралась;
Все перед зеркальцем крутилась,
По мертвой причитать училась
И мило всхлипывать, кривясь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Аматы смерть та басурманья
Лависю очень потрясла.
«Увы!» — вскричала, как в романе,
Тоска ей сердце обняла,
Все платья яркие порвала
И долго траур примеряла,
Как галка, стала в нем ходить;
Смотрела в зеркальце, кривилась,
Лицу печаль придать училась
И мило всхлипывать, грустить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Smrt Amatina rychle vnikla
až k Lávinčiným komnatám;
ta literátsky „ó žel!“ vzkřikla
a začla běhat sem a tam.
Oblekla smutek černý celý,
aby jí slušel k obličeji,
pak zhlížela se v zrcátku
a učila se neprodleně
smuteční dělat obličeje
a mile vzlykat pro matku.

    

153 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Такая розімчалась чутка
В народі, в городі, в полках,
Латин же, як старий плохутка,
Устояв, ледве на ногах.
Тепер він берега пустився
І так злиденно іскривився,
Що став похожим на верзун.
Амати смерть всіх сполошила,
В тугу, в печаль всіх утопила,
Од неї звомпив сам пан Турн.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такая розимчалась чутка
Въ народи, въ городи, въ полкахъ.
Латынъ же, якъ старый плохутка,
Устоявъ ледве на ногахъ.
Теперъ винъ берега пустывся
И такъ злыденно искрывывся,
Що ставъ похожымъ на верзунъ.
Аматы смерть всихъ сполошыла,
Въ туту, въ печаль всихъ утопыла,
Одъ неи звомпывъ самъ панъ Турнъ.

Примітки: VI, 153.

       Частина VI стр. 153.

Кнур — самець свині (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Очкур — пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утихомирюватися — ставати спокійним, заспокоюватися, припиняти бурхливий вияв якихось почуттів (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Such rumours went around
Among the people day and night.
And Latin, weakling and dumb-found,
Could hardly stand upright.
And now, without support,
All he could still do was to snort
With his wry mouth. And he was like
A babbling child. Amata's suicide
Was mourned by people nationwide,
And Turn became a tyke.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ліхая вестка ў міг адзіны
Разнеслася па ўсіх палках,
Лацін, нядужы старычына,
Ледзь утрымаўся на нагах.
Цяпер ён сэрцам занудзіўся
І духам заняпаў, скрывіўся,
Нібы жабрачы лапаць той.
Успудзіліся ўсе, такою
Уражаныя навіною,
Пан Турн на свет глядзеў з тугой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вестта се пръсна и отчая
народа, цялата войска.
Латин се мъчеше до края
да бъде бодър, на крака,
но не успя човекът — рухна,
от сълзи целия подпухна
като размекнат стар цървул.
Аматината смърт ги стрясна,
тълпата плачеше нещастна
и Турн бе гайдата надул.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Pfeilschnell wurde bekannt die Nachricht
Im Volk, der Stadt und auch im Heer;
Latinus, dieser alte Schwächling,
Konnte nur mühsam aufrecht stehn.
Er ließ sich jetzt vollständig gehen,
Machte ein trostloses Gesicht
Und wurde bleich, wie weißes Laken.
Amatas Tod ging allen nah,
Ein jeder fühlte Schmerz und Trauer
Und selbst Herr Turnus war betrübt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet wieść rozeszła się złowroga
W narodzie, mieście oraz w pułkach,
I ledwie ustał już na nogach
Latynus, tchórz ten i gadułka.
A teraz on porzucił wszystko
I tak się skrzywił, biedaczysko,
Że wprost wyglądał niczym łapeć.
Ta śmierć tak wszystkich przestraszyła
I w żalu, smutku pogrążyła,
Że sam pan Turnus stracił zapał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Промчалась весть о деле тяжком
В народе, в городе, в полках;
Латин, как хлипкий старикашка,
Чуть удержался на ногах,
Потом бежать к воде пустился
И так уродски искривился,
Аж вчуже страшно поглядеть.
Всех смерть Аматы всполошила,
К печальным мыслям обратила,
Пришлось и Турну поскорбеть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Об этом горестном уроне
Узнали в городе, в полках.
Латин, развалина, тихоня,
Едва держался на ногах.
Он по теченью плыть пустился
И столь плачевно искривился,
Что стал похожим на башмак.
Весть про Аматину кончину
Повергла всю Латынь в кручину.
Смутился даже Турн, смельчак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Весть разнеслась о горе тяжком
В народе, в городе, в полках,
Латин, как хлипкий старикашка,
Едва держался на ногах;
Ума совсем теперь решился
И так уродски искривился:
Как стоптанный опорок стал.
Всех смерть Аматы всполошила,
В печаль и скорбь всех погрузила,
Сам Турн опешил, как узнал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Та весть промчалася в народе,
Повсюду, в городе, в полках,
Латин же, хлипкий по природе,
Чуть удержался на ногах,
Он как-то сразу опустился
И так болезненно скривился,
Что стал похожим на чувяк.
Всех смерть Аматы подкосила,
Надежду, веру погасила,
Сам Турн пал духом и обмяк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak si to lidé povídali,
když zaslechli tu zprávu zlou;
však Latin, tichošlápek starý,
se sotva držel na nohou.
Byl jako loďka na peřeji
a tak se zkřivil v obličeji,
že byl jak škorně svraštělá.
Smrt Amatina zlá a chmurná
tak rozechvěla pana Turna,
že ztratil hlavu docela.

    

154 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько Турн освідомився,
Що дав цариці смерть очкур,
То так на всіх остервенився,
Підстрелений мов дикий кнур.
Біжить, кричить, маха руками
І грізними велить словами
Латинцям і рутульцям бой
З енеївцями перервати.
Якраз противні супостати,
Утихомирясь, стали в строй.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тилько Турнъ освидомывся,
Що давъ царыци смерть очкуръ,
То такъ на всихъ остервенывся,
Пидстреленый мовъ дыкый кнуръ.
Бижытъ, крычытъ, маха рукамы
И гризнымы велытъ словамы,
Латынцямъ и Рутульцямъ бой
Зъ Энеевцямы перерваты.
Якъ разъ протывни супостаты,
Утыхомырясь, сталы въ строй.

Примітки: VI, 154.
         Частина VI стр. 154.

Кнур — самець свині (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Очкур — пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утихомирюватися — ставати спокійним, заспокоюватися, припиняти бурхливий вияв якихось почуттів (СУМ-11).

Бурлака — 1. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as Turn had heard
About Amata's rope, he got
So mad; his rage was so absurd,
He acted like a boar hurt by a shot.
He ran and yelled with all his might
To tell the host to stop the fight.
He ran about and roared: "Hold! Hold
The fight!" He urged the soldiers to refrain
From militant campaign.
And so they did as they were told.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі аб смерці Турн дазнаўся,
То ўзняў ён нечуваны крык,
І гэтак пан разлютаваўся,
Нібы падбіты куляй дзік.
Бяжыць, крычыць перад палкамі:
«Даволі ўжо махаць мячамі,
З Траянцамі канчайце бой!»
Яго рашучыя загады
Пачулі верныя атрады,
Бой скончыўшы, пасталі ў строй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Като разбра, че от сиджимка
току-що е умряла тя,
сам се замята като в примка,
като глиган се разгрухтя.
Търчи, крещи, ръце размахва
и известява, че премахва
той всяка заповед за бой
с Енеевите темерути.
Допреди миг врази най-люти —
смириха се. И пак са в строй.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus es bewußt geworden,
Daß sich die Königin erhängt,
War er, wie ein verletzter Eber,
Unbändig wild vor Raserei.
Er lief herum, schrie, schwang die Arme,
Gab äußerst scharf seinen Befehl
An die Latiner und Rutuler,
Daß der Kampf unterbrochen wird.
Nachdem die Gegner sich beruhigt,
Stellten sie sich in Reihen auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tylko Turnus uprzytomnił,
Że śmierć królowej sznur uczynił,
Na wszystkich rozwściekł się ogromnie,
Jak postrzelona dzika świnia.
Mknie, krzyczy, ręką wymachuje,
Groźnymi słowy rozkazuje
Latynom i Rutulom szybko
Zaprzestać walki z Trojanami.
Wnet oni wraz z przeciwnikami
Ściszyli się, stanęli w szyku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда о злой беде проведал
Лихой рутульский атаман,
Он мир земной проклятью предал
И, точно раненый кабан,
Бежит, кричит, вертит руками,
Бранясь последними словами,
Латинцам и рутульцам бой
Велит остановить немедля.
И вот войска, как на обедню,
Утихомирясь, стали в строй.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Когда надумала царица
На шее затянуть очкур,
Пан Турн давай кричать, браниться,
Остервенел, как злобный кнур;
Руками машет с диким ревом,
К войскам несется — грозным словом
Прервать кровопролитный бой.
Послушны Турнову приказу,
Латинцы и рутулы сразу,
Утихомирясь, стали в строй.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как только Турн о том дознался.
Что смерть царице дал кушак,
На всех с досады так кидался,
Как недобитый дикий хряк.
Бежит, кричит, грозит руками
И гневными велит словами
Латинцам и рутульцам бой
С энейцами прервать. Тогда-то
Войска противных супостатов,
Утихомирясь, стали в строй.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда узнал Турн, что царице
Смерть гашник дал, рутульский пан
На всех бросаться стал, яриться,
Как дикий раненый кабан;
Бежит и машет он руками,
И грозными велит словами
Прервать кровавый этот бой.
И, не сложив мечи и латы,
Лишь друг пред другом супостаты,
Утихомирясь, стали в строй.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A sotva že to začal chápat,
co ona šňůra provedla,
jak divý kanec začal skákat,
zlá zuřivost ho posedla.
Běží a křičí, rukou mává,
hroznými slovy povel dává
boj s Aeneovci zastavit!
A jak to bylo vysloveno,
hned bylo boji odtroubeno
a na bojišti nastal klid.

    

155 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней од радости не стямивсь,
Що Турн виходить битись з ним
Оскалив зуб, на всіх оглянувсь
І списом помахав своїм.
Прямий, як сосна, величавий,
Бувалий, здатний, тертий, жвавий,
Такий, як був Нечеса-князь;
На нього всі баньки п'ялили,
І сами вороги хвалили,
Його любив всяк — не боявсь.

 

Highslide JS
В. Корнієнко. Еней перед поєдинком із
Турном. Частина VI, строфа 155.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одъ радосты нестямывсь,
Що Турнъ выходытъ бытысь зъ нымъ;
Оскалывъ зубъ, на всихъ оглянувсь
И спысомъ помахавъ своимъ.
Прямый, якъ сосна, велычавый,
Бувалый, здатный, тертый, жвавый,
Такый, якъ бувъ Нечеса князь;
На нього вси банькы пьялылы,
И самы ворогы хвалылы,
Його любывъ всякъ, — не боявсь.

Примітки: VI, 155.

       Частина VI стр. 155.

Баньки — очі (СУМ-20).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Величавий — який тримається з великою гідністю, гордовитістю (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Жвавий [Жвавый] = бравый (К.).
Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Здатний [Здатный] = способный, ловкий (К.).
Здібний (СУМ-20).

Нечеса-князь — Потьомкін Григорій Олександрович (1739-1791), найвпливовіший з фаворитів Катерини II, був генерал-губернатором Новоросії, також фактичним повелителем Гетьманщини (Лівобережної України). З політичних міркувань записався в Запорізьку Січ, діставши при цьому, згідно з козацьким звичаєм, прізвище Грицько Нечеса. Потьомкін був високого зросту, з статною фігурою, смаглявим кольором обличчя, чорним довгим волоссям на голові, яке звичайно розчісував п'ятірнею (звідси Нечеса) (С.). За переказами, Нечесою його прозвали за довге волосся і підкреслену недбалість в одязі (А.).

П'ясти́ [Пьясты́ ] = выпучить (К.).
П'ясти, пнути — широко розкривати очі; витріщати (СУМ-11).

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

 

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was so glad,
He flashed his teeth in cheer
For Turn, that stupid cad,
Would taste his deadly spear.
Erect and splendid like a mountain tree,
Fit, capable and sinewy,
Exactly like a famed Nechesa-duke.
All people gazed at him,
The foes admired his great vim,
Nobody treated him with stern rebuke.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней ад радасці не ўцяміў,
Што Турн наважыў біцца з ім;
Ашчэрыўся і дзіка глянуў
І памахаў мячом сваім.
Нібы сасна лясная, статны,
Бывалы, цёрты, жвавы, знатны,
Эней, як князь Нячэса, быў.
Такі быў, як героі ў творах,
На дзіва ўсім, што нават вораг
Яго хваліў, а свой — любіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней от радост чак подскочи,
че Турн войната прекрати;
ухили се, към всички сочи
и копие в ръка върти.
Подобно бор изправен, строен,
оперен, жилав, як, достоен —
цял княз Нечьоса беше той.
Очи са в него приковали,
врагът — и той дори го хвали,
кой не обича смел герой!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So war Aeneas voller Freude,
Daß Turnus mit ihm kämpfen wird;
Er blickte um sich, zeigte Zähne,
Schwenkte die Lanze hin und her.
Da stand er, mächtig wie die Kiefer,
Erfahren, tüchtig, lebhaft, groß,
So wie einstmals der Fürst Netschessa,
Die Augen ruhten jetzt auf ihm,
Er wurde gelobt auch von Feinden,
War nicht gefürchtet, nur geliebt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz w nastrój wpadł wesoły,
Że Turnus sam z nim szuka boju;
Wyszczerzył zęby, spojrzał wkoło.
Pomachał też oszczepem swoim.
Jak sosna prosty i postawny,
Bywały, zdatny, sprytny, sprawny,
Jak kiedyś był Neczesa-książę.
Nań wszyscy gały wytrzeszczali,
Wrogowie nawet wychwalali
I każdy go polubić zdążył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней взыграл душой, услыша,
Что Турн согласен биться с ним;
Оскалил зубы, в поле вышел,
Копьем махая боевым, —
Прямой как тополь, величавый,
Бывалый, сильный, ловкий, бравый,
Такой, как был Нечеса князь;
Все на него глаза лупили,
Враги — и те его хвалили,
Вплотную вкруг него толпясь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней обрадовался вести,
Что Турн выходит биться с ним;
Осклабясь, постоял на месте
И помахал копьем своим.
Прямой как струнка, величавый,
Бывалый, дошлый, тертый, бравый,—
Ни дать ни взять — Нечёса-князь!
Глазами все его сверлилт,
Враги — и те его хвалили,
Свои ж любили, не боясь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, взыграв, чуть не рехнулся,
Что Турн выходит биться с ним,
Оскалил зубы, оглянулся
И помахал копьем своим.
Прямой, как сосенка, и бравый,
Бывалый, ловкий, величавый,
Ни дать ни взять — Нечеса-князь,
Все на него глаза лупили,
Враги — и те его хвалили,
Чтил сердцем всякий, не боясь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней от радости воспрянул,
Что Турн выходит биться с ним,
Оскалив зубы, гордо глянул
И помахал копьем своим;
Прямой, как тополь, величавый,
Бывалый, тертый, прыткий, бравый,
Такой, как был Потемкин-князь,
Глазами все в него впивались,
Враги и те им любовались,
Не страх питая, а приязнь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Aeneáš se chopil jilce
a proti Turnovi hned stál;
rozhléd se po všech, zazubil se
a kopím bujně zamával.
Jak sosna přímý, majestátní,
protřelý světem, svižný, zdatný,
jak rytíř u nás na mostě!
Všichni tu na něj bulvy valí,
i odpůrci ho svorně chválí,
že v převaze je naprosté.

    

156 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько виступили к бою
Завзята пара ватажків,
То, зглянувшися між собою,
Зубами всякий заскрипів.
Тут хвись! шабельки засвистіли,
Цок-цок! — і іскри полетіли;
Один другого полосять!
Турн перший зацідив Енея,
Що з плеч упала і керея,
Еней був поточивсь назад.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якь тилько выступылы къ бою
Завзята пара ватажкивъ,
То, зглянувшыся мижъ собою,
Зубамы всякій заскрыпивъ.
Тутъ хвысь! шабелькы засвыстилы,
Цокъ, цокъ! — и искры полетилы;
Одынъ другого полосятъ!
Турнъ першій зацидывъ Энея,
Що съ плечъ упала и керея,
Эней бувъ поточывсь назадъ.

Примітки: VI, 156.
         Частина VI стр. 156.

Ватажок [Ватажокъ] = начальник, старшина (К.).
Предводитель, атаманъ, начальникъ (Г.). 1. Керівник ватаги; отаман. 2. Керівник, організатор, передова людина, яка має вплив на інших (СУМ-11).

Завзятий [Завзятый] = неуступчивый (К.).
1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Зацідить [Зацидыть] = крепко ударить (К.).
З силою вдаряти кого-небудь (СУМ-20).

Керея [Керея] = род епанчи (К.)
Епанча — широкий безрукавый плащ, круглый плащ, бурка (Дл.).
Старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Перший [Першый] = первый (К.).
Який виконує яку-небудь дію або є об'єктом дії раніше, ніж усі інші (СУМ-11).

Полосити, рус.шмагати — завдавати ударів (СУМ-11).

Поточитися назад — відхитнутися, податися назад (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хвись — уживається як присудок за знач. хвиськати, хвисьнути — бити, ударяти кого-, що-небудь чимсь (СУМ-11).

Цок — уживається як присудок за знач. цокати і цокнути — утворювати своєрідні уривчасті звуки раптовим зіткненням різних твердих предметів або їх поверхонь (СУМ-11).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The two sworn foes like two gadflies
Had never been so close before.
They looked into each other's eyes
With half-closed eyelids of a matador.
Then swish! The sabres whistling,
Sparks flying and hairs bristling.
Each one was doing his damn best!
Turn dealt Aeneas a hard blow,
His mantle fell down, Romeo!
He lost his balance, but not zest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі са зброяй атаманы
Ішлі адзін на аднаго,
То кожны з іх як апантаны
Глядзеў на ворага свайго.
Тут свісь! І шаблі засвісцелі,
Цок-цок! — і іскры паляцелі:
Адзін другога знішчыць рад!
Турн першы зачапіў Энея,
Аж з плеч зляцела партупея,
Эней падаўся быў назад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Едва са почнали борците,
но нямат мира, не търпят —
хвърчат им искри от очите,
да могат, ще се изядат.
И ето — саби засвистяха,
чат, чат — и искри захвърчаха,
налагат се, напират с яд!
И Турн печели отначало —
Еней изпуска наметало
и леко люшва се назад!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da standen nun die kecken Krieger,
Bereit zu steigen in den Kampf,
Ein jeder knirschte mit den Zähnen
Und blickte seinen Gegner an.
Ein Schlag! und ihre Schwerter zischten,
Zok-zok! Die Funken sprühten schon;
Sie drangen mächtig aufeinander!
Turnus versetzte einen Schlag,
Fort flog der Umhang von der Schulter,
Aeneas taumelte zurück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy więc do boju wystąpiła
Zawziętych tych watażków para,
Spojrzeli w oczy niezbyt miło,
Zębami każdy zgrzytnął zaraz.
I raz! Szabelki zaświstały,
Ciach — ciach! — i iskry poleciały;
Smagają siebie przeochoczo!
Oberwał najpierw tak Eneasz,
Że z ramion spadła mu kiereja,
Eneasz aż się w tył zatoczył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как только выступила к бою
Завзятых пара удальцов,
То каждый, глянув пред собою,
Живьем врага был съесть готов.
Хвать-хвать — и сабли засвистели,
Чик-чик — и искры полетели,
Герои саблями крестят.
Турн, метя рубануть по шее,
Прочь епанчу сорвал с Энея,
Троянец отступил назад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тут вожаков свирепых пара
Сошлись, вступить готовы в бой,
Зубами заскрипели яро,
Переглянувшись меж собой.
Со свистом сабельки взлетели,
Цок-цок! —лишь искры заблестели;
Один другого хворостят.
Пан Турн ударил, не робея,
Сбил кирею с плеча Энея.
Эней попятился назад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Лишь только выступила к бою
Завзятых пара вожаков,
Переглянулись меж собою —
Один другого съесть готов.
Тут — фить! — И сабли засвистели,
Цок-док! — И искры полетели;
Друг друга саблями крестят.
Турн первый так влепил Энею,
Что даже с плеч сорвал кирею,
Эней откинулся назад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сошлась и приступила к бою
Заклятых пара вожаков,
Переглянулись меж собою
Со страшным скрежетом зубов.
Фью-фью! — и сабли засвистели,
Цок-цок! — и искры полетели,
Удары сыпались как град;
Турн первым так огрел Энея,
Что плащ сорвал; слегка бледнея,
Эней попятился назад.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A jen do boje ukrutného
nastoupil udatný náš pár,
pohlédli jeden na druhého
a každý zuby zaskřípal.
A chvist! — šavličky zasvištěly,
cvak — cvak — a jiskry vyletěly:
jen zabít, zabít velí zášť!
Turn první Aenea ťal mečem,
Aeneáš couvl — krev mu teče
a s ramenou mu spadl plášť.

    

157 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І вмиг, прочумавшись, з наскоком,
Еней на Турна напустив,
Оддячивши йому сто з оком,
І вражу шаблю перебив.
Яким же побитом спастися?
Трохи не лучше уплестися?
Без шаблі нільзя воювать.
Так Турн зробив без дальней думки,
Як кажуть, підобравши клунки,
Ану! Чим тьху навтіки драть.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина VI, строфа 157.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И вмыгъ прочумавшысь, зъ наскокомъ
Эней на Турна напустывъ,
Отдячывшы йому сто-зъ-окомъ
И вражу шаблю перебывъ.
Якымъ же побытомъ спастыся?
Трохы не лучше уплестыся?
Безъ шабли нильзя воювать.
Такъ Турнъ зробывъ безъ дальней думкы,
Якъ кажуть, пидобравшы клункы,
А ну! чимъ тьху навтикы драть.

Примітки: VI, 157.

       Частина VI стр. 157.

З наскоку [Знаскока] = вспрыгнув с размаху (К.).
Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — виконати яку-небудь роботу, дію, здійснити що-небудь (СУМ-20).

Клунки [Клункы] = связки, мешочки с поклажей (К.).
1. Наповнений чим-небудь невеликий мішок, пристосований для носіння за плечима. 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини і т. ін. з чим-небудь (речами, продуктами і т. ін.); вузол (СУМ-20).

Навтіки драть [Навтикы драть] = уходить (К.).
Бігом від кого-, чого-небудь, швидко тікаючи (СУМ-20).

Напускатися, напуститися — нападати на кого-, що-небудь (СУМ-20).

Побот, побит [Поботъ, побытъ] = способ (К.).
У знач. присл. побитом — як, яким способом, засобом здійснюється що-небудь (СУМ-11).

Прочуматься [Прочуматься] = просвежиться (К.).
Прочумуватися, прочуматися — приходити до пам'яті (СУМ-11).

Сто з оком [Сто-зъ-оком] = сто один (К.).
Сто один (Г.). Оддячити сто з оком — віддати з лихвою, з процентом. Око — стара міра рідини (приблизно 1-1,5 літра), а також ваги (приблизно 1,2 кілограма) (С.).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тьху даты [Тьху даты] = разбить, крепко наказать; чим-тьху [чимъ-тьху] = со всей силы (К.).
Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Then in a flash, that firebrand,
Aeneas, paid him back
By knocking out of his right hand
The sabre with a whack.
Well now, and how to save one's skin?
To run and take it on a chin?
Without a saber, how to fight?
And Turn, humiliated
And publicly intimidated,
Took to his heels in fright.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але адумаўся ваяка
І не аддаў сябе на здзек,
Аддзячыў Турну сотню з гакам,
Як шабляй шаблю перасек.
Якім жа чынам ратавацца?
А можа лепей прэч падацца?
Без шаблі нельга ваяваць.
Такое Турн трымаўся думкі,
Пабраўшы, як гавораць, клункі,
Крый божа! Кінуўся ўцякаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но в миг съвзема се, напира
към Турн и скърца със зъби;
така отвърна на хаира,
че чак му сабята изби.
Какво да прави който бит е?
Май ще си плюе на петите.
Без сабя води ли се бой!
И Турн така реши — ще бяга,
обра си крушите веднага,
с последни сили хукна той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch sofort hat er sich gefangen,
Jetzt sprang Aeneas Turnus an,
Hat ihm gleich hundertfach vergolten
Und schlug das Schwert ihm aus der Hand.
Wie wird er sich jetzt retten können?
1st es nicht besser zu entflieh'n?
Ohne ein Schwert kann man nicht kämpfen.
Turnus hat nicht lang nachgedacht,
Er packte seine sieben Sachen
Und heida! machte sich davon.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz oprzytomniał wraz i skokiem
Gwałtownie na Turnusa natarł,
Oddając razów aż sto z okiem,
Przerąbał szablę na kształt gnata.
I jak się tutaj uratować?
Czy wprost ucieczką się salwować?
Bez szabli bowiem walka jakaż.
Więc Turnus, długo nie myślawszy,
Jak mówią, torby połapawszy,
Co tchu nieborak dał drapaka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но, вмиг очухавшись, сторицей
За епанчу он отплатил
И, налетев на Турна птицей,
Рутульцу саблю перебил.
Как тут спастись? Куда деваться?
Не лучше ль подобру убраться?
Нельзя без сабли воевать.
Турн отроду был парень прыткий,
И вот, откинув полы свитки,
Решил он стрекача задать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Опомнившись, врагу с наскока
Сто за сто отплатил Эней.
Чужой клинок в мгновенье ока
Он саблей разрубил своей.
Как Турну быть? Собрав отвагу.
Он думает — не дать ли тягу?
Нельзя без сабли воевать.
Давай бог ноги! Без оглядки
Рутулец Турн во все лопатки
Стал от Энея удирать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но, с силою собравшись, махом
Эней на Турна наскочил
И, сдачи давши на сто с гаком,
Он вражью саблю перебил.
Каким путем теперь спасаться?
Не лучше ли совсем убраться?
Нельзя без сабли воевать.
Турн, не задумавшись, в тревоге
Как говорят, давай бог ноги,
А ну, что духу удирать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вмиг очухавшись, грозою
Эней на Турна наскочил
И, отплатив ему с лихвою,
Он вражью саблю перебил.
Ну что тут делать? Как спасаться?
Не лучше ль загодя убраться?
Нельзя ж без сабли воевать.
И показать решил Турн пятки,
Как говорят, забрав манатки,
Без проволочки прочь удрать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však bleskurychlé rozmáchnutí —
na Turna prudce narazil —
a mohl hlásit „ré a tuty“,
šavli mu vejpůl přerazil.
Jak bránit se, když šavli nemá?
A což vzít nohy na ramena?
Bez šavle jak by bojoval?
A tak pan Turnus, pudivítr,
jak říkává se, dostal vítr
a alou! — do zaječích vzal.

    

158 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біжить пан Турн і репетує,
І просить у своїх меча;
Ніхто сердеги не ратує
Од рук троянська силача!
Як ось іще перерядилась
Сестриця і пред ним явилась
І в руку сунула палаш;
Оп'ять шабельки заблищали,
Оп'ять панцирі забряжчали,
Оп'ять пан Турн оправивсь наш.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 157.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бижытъ панъ Турнъ и репетуе,
И просытъ у своихъ меча;
Ни хто сердегы не ратуе
Одъ рукъ Трояньска сылача!
Якъ-ось ище перерядылась
Сестрыця и предъ нымъ явылась,
И въ руку сунула палашъ:
Опьять шабелькы заблыщалы,
Опьять панцыри забряжчалы,
Опьять панъ Турнъ оправывсь нашъ.

Примітки: VI, 158.
         Частина VI стр. 158.

Блищать [Блыщать] = блестеть (К.).
Давати блиск і бути блискучим (СУМ-20).

Забрязчать [Забрязчать] = зазвенеть (К.).
Почати бряжчати — ударяючись, утворювати брязкіт, дзвінкі звуки (про металеві, скляні і т. ін. предмети) (СУМ-20).

Оправлятися — досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін. (СУМ-11).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Ратова́ть [Ратова́ть] = спасать (К.).
У значенні рятувати — усувати загрозу смерті, знищення і т. ін. для кого-, чого-небудь; захищати когось, щось від чогось, небезпечного для життя, існування (СУМ-11).

Репетовать репетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Сердега — нещасна людина (уживається здебільшого при згадці про кого-небудь з відтінком співчуття, жалю); бідолаха (СУМ-11).

Сунути — швидким рухом вкласти, засунути що-небудь кудись (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шабля, шаблюка [Шабля, шаблюка] = сабля (К.).
Холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He ran, and yelled, and screamed,
And begged his soldiers for a sword.
They didn't reply, they seemed
They liked to see their beaten lord.
But here again, his sister came
Masked as a man - she liked that game
And pushed the sword into his hand.
Again the falchions started blinking,
Again the coats of mail were clinking,
Turn was again in full command.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бяжыць пан Турн, і лямантуе,
І зброі просіць у сваіх;
Але Ратульца не ратуе
Ніхто з сяброў яго былых.
Ды тут з'явілася Ютурна,
Сястра разгубленага Турна,
І ў рукі сунула палаш;
Зноў шаблі бой вядуць зацяты,
Блішчаць, звіняць шчыты і латы,
Зноў Турн разлютаваўся наш.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тича Турн и вдига врява,
и моли меч да му дадат;
Не, никой тук не съжалява
за неговата близка смърт.
Но пак проклетата сирена —
сестра му — идва предрешена,
в ръката пъхва му тесак.
И пак калени саби чаткат,
и пак о здрави брони святкат,
и пак удари Турн на бяг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Herr Turnus rennt, Herr Turnus jammert,
Bittet die Seinen um ein Schwert,
Doch keiner will den Armen retten
Vor dem Trojanischen Athlet.
Plötzlich erschien vor ihm die Schwester,
Doch in veränderter Gestalt,
Und schob ihm Pallasch in die Hände;
Wieder sah man die Funken sprüh'n,
Wieder hörte man Waffen klirren,
Wieder kam unser Turnus hoch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus biegnie, lamentuje,
By miecz podali, prosi swoich;
Lecz nikt biedaka nie ratuje
Od mocnych rąk siłacza z Troi.
Gdy znów tu wygląd swój zmieniła
Siostrzyczka, przed nim się zjawiła,
Wręczyła pałasz w tej potrzebie;
I znów szabelki zabłyszczały,
I znów pancerze zabrzęczały,
Pan Turnus przyszedł znów do siebie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бежит пан Турн, к полкам взывает
И просит у своих меча;
Никто беднягу не спасает
От рук троянца-силача.
Вдруг, сызнова перерядившись
И снова перед ним явившись,
Сестра ему палаш сует;
И сабли снова засверкали,
И латы снова забренчали,
И каждый вновь наотмашь бьет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бежит пан Турн и причитает,
И просит у своих меча.
Никто беднягу не спасает
От рук троянца-силача.
Но, вмиг успев перерядиться,
Явилась перед ним сестрица
И в руку сунула палаш.
И снова сабельки блистали,
И снова панцири бряцали,
И Турн приободрился наш.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бежит пан Турн, орет, взывает
И просит у своих меча,
Никто сердягу не спасает
От рук троянца-силача.
В тот миг опять перерядилась
Сестрица, перед ним явилась
И в руку сунула палаш;
И снова сабли засверкали,
И снова брони затрещали,
И снова Турн воспрянул наш.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бежит к своим он, умоляет
Дать меч, но своего меча
Никто не дал и не спасает
От рук троянца-силача.
Но тут Ютурна пригодилась,
На помощь вовремя явилась
И Турну сунула палаш.
И снова сабли заблестели,
И снова искры полетели,
Турн снова ободрился наш.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Běží pan Turn a u svých prosí,
aby mu palaš půjčili;
všichni jsou na něj jako vosy,
je marné všechno úsilí.
Však hle — tu jeho sestra čilá
se před ním náhle objevila
a do ruky mu vtiskla meč;
a zase šavle zasvištěly
a zas pancíře zařinčely,
zas byla s panem Turnem řeč.

    

159 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Зевс не втерпів, обізвався,
Юноні з гнівом так сказав:
«Чи ум од тебе одцурався?
Чи хочеш, щоб тобі я дав
По пані-старій блискавками?
Біда з злосливими бабами!
Уже ж вістимо всім богам:
Еней в Олимпі буде з нами
Живитись тими ж пирогами,
Які кажу пекти я вам.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ Зевсъ не втерпивъ, обизвався
Юнони зъ гнивомъ такъ сказавъ:
«Чи умъ одъ тебе одцурався?
«Чи хочешъ, щобъ тоби я давъ
«По пани-старій блыскавкамы?
«Бида зъ злостлывымы бабамы!
«Ужежъ вистымо всимъ богамъ:
«Эней въ Олымпи буде зъ намы
«Жывытысь тымыжъ пырогамы,
«Яки кажу пекты я вамъ.

Примітки: VI, 159.
         Частина VI стр. 159.

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Живитись — забезпечуватися тим, діставати те, що необхідне для нормального функціонування, дії, стану (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Злосливий — те саме, що злостивий — сповнений злості, зла; злий, злобний (СУМ-20).

Одцураться [Одцураться] = отректись (К.).
Відцуратися — відмовитися від чого-небудь; покинути, залишити що-небудь (СУМ-11).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Пані-стара [Пани-стара] = задняя часть тела (К.).
Задня частина тіла (Л.). Сідниця — частина людського тіла, якою сідають (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Zeus could not help telling
His wife, because he was so mad:
"Has your brain started swelling?
Is your senility so bad?
Do you want me to spank
Your senile arse point-blank
With my befitting lightning rod?
Aeneas will eat here the fare,
Which on my order they prepare
For each Olympian god.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды тут Юпітэр абазваўся,
Юноне з гневам так сказаў:
«Ці, можа, розум адцураўся
Цябе? Ці хочаш мо, каб даў
Я па тваёй спіне маланкай?
Бяда адна з непаслухмянкай!
Ужо вядома ўсім багам,
Што хутка жыць Энею з намі,
Жывіцца тымі ж пірагамі,
Якія выпякаюць вам.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук Зевс му кипна, с всички сили
на свойта Хера изрева:
„Ума ти чавки са изпили!
Не се излиза на глава
с жена! Или да ти запратя
пак мълния върху главата?
На всички ви нареждам днес:
Еней ще бъде с боговете,
и той какъвто млин ядете,
ще лапа — щом ви храни Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt hat Zeus die Geduld verloren
Und sprach zu Juno voller Zorn:
"Hat dich denn dein Verstand verlassen?
Willst du vielleicht, daß ich dir streich'
Den Allerwertesten mit Blitzen?
Ein Jammer ist's mit einem Weib!
Es ist bekannt bei allen Göttern:
Aeneas kommt auf den Olymp,
Um mit uns perohy zu essen,
Die ihr auf meinen Befehl kocht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Zeus, widząc, co się stało,
Nie ścierpiał, rzekł Junonie zaraz:
"Czy się z rozumem już rozstałas?
Czy chcesz, bym ci po pani starej
Przyłożył wnet błyskawicami??
Źle z złośliwymi żyć babami!
Bogowie wiedzą to, co rzekę:
Eneasz na Olimpie z nami
Pożywi się też pierogami,
Co każę dla was je wypiekać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут Зевс, не вытерпя, озлился,
Юноне с гневом так сказал:
"Аль ум твой сдуру помутился?
Аль хочешь, чтоб я таску дал?
Чтоб молния тебя спалила!
Беда, коль баба задурила!
Уже известно всем богам:
Эней на небе будет с нами
Кормиться теми ж пирогами,
Какие жалую я вам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не в силах скрыть свою досаду,
Зевес бранить Юнону стал:
«Не ждешь ли, чтоб тебя по заду
Я молниями отхлестал?
От вас, от баб сварливых, дрязги!
Задать бы вам хорошей встряски!
Давно известно всем богам:
Эней Троянец будет с нами
Кормиться теми ж пирогами,
Какие печь велю я вам!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юпитер, не стерпев, вмешался,
Юноне в гневе так сказал:
«Аль ум совсем твой потерялся?
Иль ждешь того, чтоб отодрал
Тебя я молнией каленой?
Беда мне с бабой разозленной!
Уже известно всем богам:
Эней на небе будет с нами
Кормиться теми ж пирогами,
Что прикажу испечь и вам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут Зевс не вытерпел, вмешался,
Юноне, рассердясь, сказал:
«Иль твой умишко помешался?
Иль хочешь, чтобы отстегал
Я молнией по пани дряблой,
Беда с злопамятною бабой!
Уже известно всем богам:
Эней на небе будет с нами
Питаться теми пирогами,
Какие здесь пекутся вам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu Zeus hrozně namíchaný
se do Junony zlostně dal:
„Copak máš mozek zamíchaný?
Či chceš, abych ti naplácal
po panimandě svými blesky...?
Ach jo, ty zatracený ženský!
Je přece známo bohům všem:
Aeneas v nebi bude s námi
se Živit týmiž pirožkami,
jaké chci míti každý den.

    

160 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Безсмертного ж хто ма убити?
Або хто може рану дать?
Про що ж мазку мирянську лити?
За Турна щиро так стоять?
Ютурна на одну проказу,
І певне, по твому приказу,
Палаш рутульцю піддала.
І поки ж будеш ти біситься?
На Трою і троянців злиться?
Ти зла їм вдоволь задала».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Безсмертного жь хто ма убыты?
«Або хто може рану дать?
«Про щожь мазку́ мырянську лыты?
«За Турна щыро такъ стоять?
«Ютурна на одну проказу,
«И певне по твому прыказу,
«Палашъ Рутульцю пиддала.
«И покыжъ будешъ ты бисыться?
«На Трою и Трояньцивъ злыться?
«Ты зла имъ вдоволь задала.»

Примітки: VI, 162.
         Частина VI стр. 162.

Біситися — бути в стані роздратування, дуже сердитися; лютувати (СУМ-20)

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мазка́ [Мазка́ ] = кровь (К.).
Кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди у значенні — різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві (СУМ-20).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Певне [Певне] = верно, надежно (К.).
Певно, певне, запевне — уживається для вираження переконання, упевненості в чому-небудь, для підкреслення ймовірності чогось (СУМ-11).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Уживається в питальних реченнях у значенні до якого часу? (СУМ-11).

Проказа, рус.витівка — вигадка з метою обдурити кого-небудь або нашкодити комусь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Щирий [Щырый] = истинный, истый (К.).
Самовідданий, старанний, завзятий (СУМ-11).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Can anybody murder an immortal?
Or even injure him?"
Zeus asked her with a chortle.
"Defending Turn with life and limb?
It certainly was your command,
And in it must have been your hand
That Youturn handed him an arm.
How long will you yet bluster
And give the Trojans more disaster?
You've done them so much harm."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не знае смерці бессмяротны.
Навошта ж кроў людскую ліць
І парушаць спакой народны?
Навошта Турна бараніць?
Чаму Ютурна, не да ладу
І, пэўна, па твайму загаду
Ратульцу ў рукі меч дала?
А ці не годзе вар'явацца
Табе? З Траянцамі змагацца?
Ты досыць ім зрабіла зла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Че кой безсмъртен ще убие?
Кой може да го нарани?
Защо земята кръв да пие?
Все Турн закриляш! Престани!
Ютурна стори поразия,
че меч му даде на горкия,
но ти така и нареди!
И докога ще продължаваш?
И страх в троянците ще всяваш?
Натресе им бая беди!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wer soll den Unsterblichen töten?
Wie kann er denn verwundet sein?
Weshalb das Menschenblut vergießen?
Oder auf Turnus' Seite stehn?
Juturna nahm sich mal die Freiheit,
Wahrscheinlich war's auf dein Geheiß,
Und gab den Pallasch dem Rutuler.
Wie lange hegst du noch den Groll
Auf Troja und auf die Trojaner?
Du hast schon Leid genug gebracht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Któż zabić ma nieśmiertelnego?
Lub zranić go na dobrą sprawę?
Więc po co lać krew ludu swego?
I za Turnusem wciąż obstawać?
Juturna, w figlach bardzo sprawna,
Zapewne, na twój rozkaz jawny
Podała pałasz Rutulowi.
I dokąd będziesz się tak gziła?
Na Troję, Trojan się złościła?
Napsułaś im niemało zdrowia".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бессмертного убить кто сможет
Иль даже рану нанести?
Зачем же в мире жертвы множить,
Чтоб Турна твоего спасти?
Ютурны знаю я проказы,
Теперь по твоему приказу
Она рутульцу меч дала.
Докуда ж будешь ты беситься,
На Трою и троянцев злиться?
Иль мало сделанного зла?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где разум твой, скажи на милость?
Бессмертного ты не убьешь.
Зачем за Турна ты вступилась,
Людскую кровь напрасно льешь?
Его сестрицу на проказу
Подбила: по чьему приказу
Палаш Ютурна принесла?
Оставь-ка ты в покое Трою!
Уже троянскому герою
Довольно сделала ты зла!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Но кто ж бессмертных убивает?
Кто может раны им нанесть?
За что же люди погибают?
Зачем в защиту Турна лезть?
Ютурна сладила проказу:
Видать, по твоему приказу
Палаш рутульцу подала.
Докуда будешь ты беситься?
На Трою и троянцев злиться?
Ты вдоволь зла им задала».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Убить бессмертного кто может?
Или же рану нанести?
Зачем людскую кровь лить тоже,
Тебе уж Турна не спасти.
Ютурна, я ведь понял сразу,
По твоему тогда приказу
Рутульцу саблю подала.
Когда же бросишь ты беситься,
На Трою и троянцев злиться,
Ты зла им вдоволь задала».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kdo nesmrtelného smí zabít
a kdo mu může ránu dát?
Nač ovečky mé dále dávit
a zarytě za Turnem stát?
Juturna pro svá alotria
(a jistě to tvá vůle byla)
Rutulu palaš podala.
Jak dlouho se tu budeš vztekat
a na Trojany síru metat?
Už dost jsi způsobila zla!“

    

161 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юнона в первий раз смирилась,
Без крику к Зевсу річ вела:
«Прости, паноче! проступилась,
Я, далебі, дурна була;
Нехай Еней сідла рутульця,
Нехай спиха Латина з стульця,
Нехай поселить тут свій рід.
Но тілько щоб латинське плем'я
Удержало на вічне врем'я
Імення, мову, віру, вид».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 161.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юнона въ первый разъ смырылась,
Безъ крыку къ Зевсу ричъ вела:
«Просты паноче! проступылась,
«Я, да́ле-би, дурна була;
«Нехай Эней сидла Рутульця,
«Нехай спыха Латына зъ стульця,
«Нехай поселытъ тутъ свій ридъ.
«Но тилько, щобъ Латынське племья
«Уде́ржало на вичне времья
«Имення, мову, виру, выдъ.» —

Примітки: VI, 161.
         Частина VI стр. 161.

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ]] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Дурень, дурний [Дурень, дурный] = глупец, дурак (К.).
Розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Імення [Имення] = название (К.).
Те саме, що назва; найменування  (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Мова [Мова] = речь; без мови [безъ мовы] = не говоря ни слова (К.).
Сукупність загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових, словесних і граматичних засобів для формування і формулювання мислення та спілкування (СУМ-20).

Панотець [Панотець] = батюшка (К.).
Ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків (СУМ-11).

Проступитися — провинитися (СУМ-11).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The goddess Juno, feeling meek,
Said quietly to Zeus:
"I'm sorry. I accept your just critique,
I was so silly, please, excuse.
Aeneas should defeat the Rutul fool,
Should push King Latin off his stool,
And settle his race down right here.
But all the Latin stock
Should keep like hard bedrock
Their tongue and name, to them so dear."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юнона ўпершыню нясмелы
Юпітэру дае адказ:
«Даруй, бог бацька! Я здурэла,
Я вінавата ў гэты раз:
Хай Турн наведае Плутона,
Эней сапхне Лаціна з трона,
Хай пасяляе тут свой род.
Адно, — ты зробіш гэта, веру, —
Хачу, каб выгляд, мову, веру
Лацінскі захаваў народ».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За първи път смири се Хера,
изви гласец почтен и плах:
„Прости ми, пане! Чак треперя,
глупачка съм била, разбрах.
Еней рутула нека яхне,
от трона и Латин да махне,
да настани тук своя род.
Едно държа: да не отнеме
на клетото латинско племе
език и вяра, и имот!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum ersten Mal blieb Juno ruhig
Und sprach zu Zeus in leisem Ton:
"Verzeih, mein Vater, ich bin schuldig,
Und hab aus Dummheit es gemacht;
Soll doch getrost Aeneas siegen,
Vertreiben Latinus vom Thron,
Mag sein Geschlecht hier Wohnsitz finden.
Doch vom Latinischen Geschlecht
Sollen für immer sich erhalten
Name und Sprache, Glaube, Art."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Junona po raz pierwszy zmiękła,
Bez krzyku oto przemówiła:
"O wybacz mą pomyłkę! — rzekła. —
Dalibóg, chyba głupia byłam;
Eneasz siodła niech Turnusa,
Niech spycha z stołka Latynusa
I niech osiedla tu swój naród.
Lecz tylko by latyńskie plemię
Już utrzymało na tej ziemi
Swe imię, wygląd, mowę, wiarę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Юнона в первый раз смирилась,
Без крика к Зевсу речь вела:
"Прости, мой пан, я провинилась,
Я прежде зла, глупа была;
Пускай Эней врага карает,
Трон у Латина отнимает,
Пускай свой род здесь поселит;
Но пусть, молю, латинцев племя
На вечное удержит время
Названье, веру, речь и вид".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юнона тут угомонилась
И Зевсу молвила: «Ей-ей,
Глупа была я, провинилась!
Прости, отец мой! Прав Эней.
Пусть оседлает он рутула,
Латина прочь спихнет со стула,
Свой род здесь крепко утвердит.
Но только пусть латинцев племя
Блюдет и в будущее время
Язык, названье, веру, вид».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юнона в первый раз смирилась,
Без крика к Зевсу речь вела:
«Прости, отец мой! Провинилась,
Видать, я глупою была.
Седлает пусть Эней рутульца,
Латина пусть спихнет со стульца,
Пускай свой род здесь поселит,
Но только пусть латинцев племя
На вечное удержит время
Прозванье, веру, речь и вид».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Юнона в первый раз смирилась,
Без крика к Зевсу речь вела:
«Прости мне, отче, провинилась,
Ей-богу, глупая была.
Пускай Эней убьет рутульца,
Латина пусть спихнет со стульца,
Пускай свой род там поселит;
Но только пусть латинцев племя
На вечное удержит время
Названье, веру, речь и вид».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu Juno prvně zpokorněla,
bez křiku řekla Diovi:
„Pantáto, já se provinila,
byla jsem hloupá, odpusť mi!
Ať Aeneáš Rutula zpraží,
ať Latina se stolce srazí,
ať usídlí se tady hned —
jenom když lid latinské rasy
si udrží na věčné časy
řeč, jméno, víru i svůj vzhled!“

    

162 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Іноси! сількісь! як мовляла», —
Юноні Юпитер сказав.
Богиня з радіщ танцювала,
А Зевс метелицю свистав.
І все на шальках розважали,
Ютурну в воду одіслали,
Щоб з братом Турном розлучить;
Бо книжка Зевсова з судьбами,
Несмертних писана руками,
Так мусила установить *.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Иносы! силькись!» якъ мовляла,
Юнони Юпытеръ сказавъ.
Богыня зрадищъ танцювала,
А Зевсъ Метелыцю свыставъ.
И все на шалькахъ розважалы,
Ютурну въ воду одислалы,
Щобъ зъ братомъ Турномъ розлучыть;
Бо кныжка Зевсова зъ судьбамы,
Не смертныхъ пысана рукамы,
Такъ мусила установлять.

Примітки: VI, 162.

       Частина VI стр. 162.

З радіщ [Зрадищъ] = от радости (К.).
Від радості — від почуття задоволення, втіхи, приємності (СУМ-11).

Іноси [Иносы] = ладно, согласен (К.).
Іносе, інось — гаразд; добре, так (СУМ-20).

Метелиця [Метелыця] = название песни; вьюга (К.).
Народний танець (український, російський, білоруський), виконуваний у швидкому темпі, з частими змінами фігур та обертаннями // Музика до цього танцю (СУМ-20).
Відомий ряд варіантів пісень—примовок під цей танець. Ось один з них, записаний за життя І. Котляревського (Вестник Европы. — 1829. — N 22. — С. 153) (С.):

Ой надворі метелиця,
Чому старий не жениться.
Як же мені женитися,
Що нікому журитися!

Мовлять [Мовлять] = говорить (К.).
Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Мусить [Мусить] = долженствовать (К.).
Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Одіслати відсилати, відіслати — випроваджувати, примушувати піти, виїхати звідкись (СУМ-20).

Радощі [Радощи] = радости (К.).
Те саме, що радість — почуття задоволення, втіха, приємність (СУМ-11).

Розважать [Розважать] = развешивать (К.).
Розважати — всебічно зважувати, обмірковувати що-небудь (СУМ-11).

Сількісь [Силькись] = нужды нет (К.).
Нехай, гаразд; так і бути (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шальки [Шалькы] = весы (К.).
Тарілки в терезах, на які кладуть зважувану річ або гирі (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Ютурна — німфа вод, якій Юпітер дарував безсмертя, сестра Турна (А.). Народжена від Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"And so it be! To hell with feud!"
Said Zeus and whistled a gay tune.
The goddess in a cheerful mood
Kicked up her heels like that buffoon.
They pulled Turn from Youturn
Lest she create much more concern.
We all are sent where we belong,
Because the book with fates,
Which Zeus predestines and dictates,
Says so and it can not be wrong.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Хай будзе так, як ты сказала!» —
Зевес Юноне згоду даў.
Яна ад шчасця танцавала,
Зевес лявоніху свістаў.
Пасля ўсё ўзважылі на шалі,
Ютурну адаслалі ў хвалі,
Каб з братам Турнам разлучыць;
Бо лёсаў кніжка напісана
Зевесам, — што наканавана
У ёй, таго не адхіліць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

„Я виж! Я гледай как хортува!“ —
и рече Юпитер, а тя,
а тя от радост затанцува,
път той засвирка си с уста.
И всичко на везната турна:
от Турн да отдели Ютурна,
я прати в близката река;
че тъй го пише и в тефтера
на Зевс, а той не е от вчера —
с безсмъртна писан е ръка...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Amen! So sei's! Nach deinen Worten", -
Entgegnete der Juno Zeus.
Die Göttin tanzte voller Freude,
Zeus pfiff "Metelytsia" dazu.
Jetzt wurde alles abgewogen,
Juturna ins Wasser geschickt,
Vom Bruder Turnus sie zu trennen;
So stand's in Zeusens Schicksalsbuch,
Das von Unsterblichen geschrieben,
Und so mußte es auch geschehn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Niech będzie! zgoda! Jak mówiłaś" —
Rzekł Zeus do swej połowicy.
Bogini rada zatańczyła,
A Zeus gwizdał metelicę.
Na szalkach wszystko rozważali,
Juturnę do wód odesłali;
By rozjąć z bratem jej Turnusem;
Tak Zeusowa księga losów,
Co napisano ją w niebiosach,
Zleciła zrobić pod przymusem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Согласен. Будет, как сказала", —
Зевес Юноне отвечал.
Богиня враз затанцевала,
А Зевс Метелицу свистал;
Все судьбы на весы кидали,
Ютурну в воду отослали,
Чтоб с братом Турном разлучить.
По книге судеб, что веками
Бессмертных писана руками,
Так должно было поступить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Что ж, быть по-твоему отныне!» —
Жене Юпитер отвечал.
Плясала с радости богиня,
А Зевс метелицу свистал.
Всё на безменах он развесил,
И, чтоб никто не куролесил,
Ютурну отослал на дно.
Не смертных писана руками
Та книга Зевсова с судьбами,
В которой всё предрешено!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ну, ладно! Будет, как сказала»,
Зевес Юноне отвечал.
Богиня с радости плясала,
А Зевс «Метелицу» свистал.
Все судьбы, взвесивши, решали.
Ютурну в воду отослали,
Чтоб с братом Турном разлучить,
Ведь книга Зевсова с судьбами,
Что писана богов руками,
Велела так установить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Да будет так, как ты сказала!» —
Зевес жене согласье дал.
Богиня с радости плясала,
А Зевс метелицу свистал.
Как на весах все разложили —
Ютурну в воду отпустили,
Чтоб с братом Турном разлучить;
Как книга Зевсова с судьбами,
Вся сочиненная богами,
Гласила, так тому и быть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Staniž se! Budiž — jak sis přála,“
Jupiter na to přitaká.
Juno radostí tancovala
a Zeus hvízdal třasáka.
Na vážkách všechno rozvážili,
Juturnu s Turnem rozloučili
a poslali ji do vody.
Neb v knize osudu tak psáno,
a samým Diem podepsáno
a platí to i v dnešní dny.

    

163 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней махає довгим списом,
На Турна міцно наступа,
«Тепер, — кричить, — підбитий бісом,
Тебе ніхто не захова.
Хоть як вертись і одступайся,
Хоть в віщо хоч перекидайся,
Хоть зайчиком, хоть вовком стань,
Хоть в небо лізь, ниряй хоть в воду,
Я витягну тебе спідсподу
І розмізчу, погану дрянь».

 

Highslide JS
А. Штірен. Поєдинок Енея з Турном. Частина VI, строфа 163.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней махае довгымъ спысомь,
На Турна мицно наступа,
«Теперъ, крычытъ, пидбытый бисомъ,
«Тебе нихто не захова.
«Хоть якъ вертысь и одступайся,
«Хоть въ вищо хочъ перекыдайся,
«Хоть зайчыкомъ, хоть вовкомъ стань,
«Хоть въ небо лизь, ныряй хоть въ воду,
«Я вытягну тебе съ пидъ-споду
«И розмизчу погану дрянь.»

Примітки: VI, 163.
         Частина VI стр. 163.

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

За-віщо [За вищо] = за что (К.).
За-Віщо? — За что? (Г.). Віщо — знахідний відмінок займенника що; уживається після прийменників за, про, через та ін. (СУМ-20).

Заховать [Заховать] = спрятать; похоронить (К.).
Заховати, заховувати — закривати, затуляти, роблячи невидимим (СУМ-20).

Лізти — підійматися вгору (СУМ-11,20).

Міцний [Мицный] = крепкий, твердый (К.).
Духовно сильний; стійкий, непохитний (СУМ-20).

Розміжжити, розмізчитирозміжчити — сильним ударом, стискуванням розбивати, дробити на частини (кістки, тіло) (СУМ-11).

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Спід [Спидъ] = спод (К.).
(СУМ-11): Нижня частина, дно чого-небудь.
Спідсподу — з місця, розташованого внизу, нижче від кого-, чого-небудь; знизу.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas swung his lengthy spear
Advancing on Turn like a dynamite.
"And now" he yelled, "no seer
Can help you, and no flight.
Though you might stir
And change to what you might prefer:
A hare, a wolf, or any creature,
Climb to the sky, submerge into the sea,
I'll get you from where you might be,
And squash you, you mean screecher!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, махнуўшы доўгай пікай,
На Турна наступаць пайшоў.
«Табе ўжо, — з радасцю вялікай
Крычыць Эней, — канец прыйшоў.
Як ні круціся, ні ўхіляйся,
Хоць у каго ператварайся,
Хоць зайцам стань альбо ваўком,
Хоць лезь на неба, хоць у воду,
Я выцягну цябе спадсподу
І пакрышу сваім мячом».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней замахва с дълга пика,
към Турн се спуска и реве:
„Сега — обзет от бяс, му вика —
не ще те никой отърве!
Загубен си, върти, сучи я,
хитрувай, ако щеш, с магия,
на вълк, на заек се стори,
стани на риба или птица —
изпих ти мръсната кръвчица,
ще те размажа, разбери.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas schwingt die lange Lanze,
Bedrängt Turnus mit ganzer Kraft,
"Jetzt - so schreit er voller Bosheit -
Gewährt dir niemand seinen Schutz.
Du kannst dich wenden oder weichen,
Annehmen jegliche Gestalt,
In Hasen oder Wolf dich wandeln,
Tauche ins Wasser, steig empor,
Ich finde dich und hoi' herüber
Und dann zermalme dich zu Staub."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz oszczep wziął miast szabli,
Turnusa mocno atakuje.
"A teraz — krzyczy zły jak diabli —
Nikt ciebie już nie uratuje.
Choć jak się nie kręć, nie ustawiaj,
Choć czym się tylko już nie stawaj,
Choć więc zającem, choć też wilkiem,
Choć leż na niebo, nurkuj w wodę,
Wyciągnę ciebie i spod spodu
I zmiażdżę drania już za chwilkę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, махая длинной пикой,
На Турна прямиком идет
И в ярости вопит великой:
"Теперь конец тебе, урод!
Как ни вертись, как ни брыкайся,
Как шкурой подлой ни меняйся,
Хоть зайчиком, хоть волком стань,
Хоть в небо лезь, хоть прыгни в воду,
Тебя достану я, урода,
И размозжу в минуту, дрянь!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На Турна наступает грозно
Эней с копьем наперевес.
Врагу кричит: «Сдавайся, поздно!
Теперь тебя не спрячет бес!
Как ни вертись — хоть серым волком
Оборотись ты тихомолком,
Хоть зайчиком проворным стань,
Хоть в небо лезь, ныряй хоть в воду, —
На дне морском сыщу и с ходу
Расплющу этакую дрянь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, взмахнув копьем для бою,
На Турна прянувши, орет:
«Теперь, пригретый сатаною,
Тебя никто уж не спасет!
Как ни виляй, как ни брыкайся,
Во что захочешь обращайся,
Хоть зайчиком, хоть волком стань,
Хоть в небо лезь, хоть кинься в воду, —
И под землей найду урода
И размозжу срамную дрянь!».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, махая длинной пикой,
На Турна медленно идет.
«Теперь, — кричит со злобой дикой, —
Тебя и дьявол не спасет;
Как хочешь ты сопротивляйся,
Во что ты хочешь превращайся,
Хоть зайчиком, хоть волком стань,
Нырни на дно хоть океана,
На небо влезь, везде достану
И уничтожу тебя, дрянь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas prudce mává zbraní,
podniká výpad, tvrdý, zlý.
„Teď,“ křičí, „nic tě nezachrání,
ničemo ďáblem posedlý!
Ať uhýbáš a zuby ceníš,
ať v cokoli se, Turne, změníš,
ať z tebe zajíc nebo vlk,
ať ukryje tě zem či nebe,
já všude, všude najdu tebe
a zakroutím ti, 'Turne, krk!“

    

164 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Од сей бундючної Турн речі
Безпечно усик закрутив
І зжав свої широкі плечі,
Енею глуздівно сказав:
«Я ставлю річ твою в дурницю;
Ти в руку не піймав синицю,
Не тебе, далебіг, боюсь.
Олимпські нами управляють,
Вони на мене налягають,
Пред ними тілько я смирюсь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одъ сей бундючкои Турнъ речи
Безпечно усыкъ закрутывъ,
И зжавъ свои шыроки плечи,
Энею глуздивио сказавъ:
«Я ставлю ричъ твою въ дурныцю;
«Ты въ руку не піймавъ сыныцю,
«Не тебе, дале-бигъ, боюсь.
«Олымпськи налы управляють,
«Воны на мене налягаютъ,
«Предъ нымы тилько я смырюсь.

Примітки: VI, 164.

       Частина VI стр. 164.

Ти в руку не піймав синицю.
Походить від народної приказки: «Краще синиця в руках, ніж журавель у небі».

Бундючний [Бундючный] = надменный (К.).
Надмірно чванливий, пихатий (СУМ-11).

Глуздівно, глуздливо [Глуздивно, глуздлыво] = насмешливо (К.).
Глузливоглузливий — який виражає глузуванняглузувати — уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось (СУМ-20).

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ]] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Дурниця [Дурныця] = пустяк (К.).
Щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця (СУМ-11).

Закрутити — завивати (вуса, волосся) (СУМ-20).

Крутить [Крутыть] = вертеть (К.).
Крутити — підкручувати, підгинати (волосся, вуса) (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

On hearing that, the carefree Turn replied
While twisting his mustache and stretched
His mighty shoulders and defied
Aeneas' threats he thought far-fetched:
"What you say now, is all absurd,
You have not caught yet your bluebird.
I'm not afraid of you,
The gods direct and manage us,
To me they are so generous,
To them I give my due."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А Турн, пачуўшы тое слова,
Свой вус нядбала закруціў,
І плечы выпрастаў сурова,
І кплівым тонам гаварыў:
«Ты не злавіў сініцу ў рукі,
Пагрозы ўсе — пустыя гукі,
Я не баюся слоў тваіх.
Святы Алімп кіруе намі,
Усе мы ходзім пад багамі,
І лёс залежыць мой ад іх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Турн остави го да плещи,
заглади рус мустак с ръка,
па взе, че сви широки плещи
и мъдро рече му така:
„Спокойно твойта реч понасям,
не си котак, ни мишка аз съм,
не се боя от тебе днес.
Над всички нас са боговете
и аз сега съм им в ръцете,
ще спра единствено пред Зевс.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach dieser hochmütigen Rede
Hat Turnus am Schnurrbart gedreht,
Die breite Schulter hochgezogen,
Dann gab er Antwort voller Spott:
"Was du hier sagst, ist wirklich töricht,
Du hast den Spatz nicht in der Hand
Und kannst, bei Gott, mich nicht erschrecken.
Die am Olymp gebieten uns,
Sie sind's, die auf mich Druck ausüben
Und nur vor ihnen geb ich nach."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Buńczucznych owych słów słuchając,
Beztrosko Turnus wąs podkręcał,
Wzruszając tylko ramionami,
Szyderczo odrzekł tak naprędce:
"Przemowę twą mam za rzecz małą;
Do ręki wróbla nie złapałeś,
Nie ty, dalibóg, mnie tu trwożysz.
Bogowie nami zarządzają
I na mnie mocno naciskają,
Przed nimi tylko się ukorzę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не устрашась надменной речи,
Турн ус беспечно закрутил,
Могучие расправил плечи,
В ответ Энею отмочил:
"Оставь пустые небылицы.
Еще ты не поймал синицы.
Тебя я, право, не боюсь.
Не мы, а боги, всякий знает,
Судьбой людскою управляют,
Пред ними только и смирюсь".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней надменными речами
Нисколько Турна не смутил.
Пожав широкими плечами,
Он ус беспечно закрутил
И молвил: «Нечего хвалиться,
Покуда не в руках синица!
Я вовсе не тебя боюсь.
Но олимпийцы нами правят,
Они теснят меня и давят.
Лишь перед ними я смирюсь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он Турна не смутил речами,
Тот лихо усик закрутил,
Пожал могучими плечами,
Глумясь, Энею возразил:
«Плетешь пустые небылицы,
Ты в руку не поймал синицы,
И не тебя, ей-ей, боюсь.
Ведь боги нами управляют,
И мной они повелевают,
Пред ними только я смирюсь».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не внемля той спесивой речи,
Беспечно Турн свой ус крутил,
Широкие расправив плечи,
Врагу с усмешкой говорил:
«Оставь болтать тут небылицы,
Ты в руки не поймал синицы,
Ей-богу, не тебя боюсь;
Лишь олимпийцы судьбы знают,
Тобой и мною управляют,
Пред ними только я смирюсь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn dotčen touto zpupnou řečí
si knírek drze nakroutil,
a škubnuv rozložitou plecí,
do Aeneáše takto ryl:
„Tvá řeč je hloupé holedbání,
však ještě nemáš vrabce v dlani
a věř, že se tě nebojím.
Olympští, kteří všechno vidí,
jen ti mé slavné skutky řídí,
své účty skládám jenom jim.“

    

165 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, круто повернувся
І камень пудів в п'ять підняв;
Хоть з праці трохи і надувся;
Бо, бач, не тим він Турном став.
Не та була в нім жвавость, сила,
Йому Юнона ізмінила;
Без богів ж людська моч пустяк.
Йому і камень ізміняє,
Енея геть не долітає,
І Турна взяв великий страх.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина VI, строфа 165.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы круто повернувся
И камень пудивъ въ пьять пиднявъ;
Хоть зъ праци трохы и надувся;
Бо бачъ, не тымъ винъ Турномъ ставъ.
Не та була въ нимъ жвавость, сыла,
Йому Юнона изминыла;
Безъ богивъ жъ людська мочь пустякъ.
Йому и камень изминяе,
Энея геть не долитае,
И Турна взявъ велыкій страхъ.

Примітки: VI, 164.
         Частина VI стр. 164.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Геть [Геть] = прочь; далеко (К.).
У значенні дуже, значно (СУМ-20).

Жвавий [Жвавый] = бравый (К.).
Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Праця [Праця] = старание, труд (К.).
Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While saying that, he turned around
And lifted up a bulky stone.
That very moment, he had found
That he was all alone.
The goddess had rejected him,
He did not have the strength, nor vim.
Without gods' help the human strength is nil.
The stone, that Turn hurled, failed
To reach Aeneas, and Turn paled.
He felt a frosty chill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы так, пяціпудовы
Валун узняў над галавой,
Энея ім забіць гатовы;
Ды моцы, бач, няма былой.
Яго Юнона ўжо забыла;
Не той была ў ім жвавасць, сіла:
Дзе ўзяць яе, як бог не даў.
Яму ўжо і валун здраджае,
Да ворага не далятае,
І Турна страх апанаваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И само щом това изрече,
се врътна, тежък камък взе:
но оня Турн го няма вече,
едва държи се на нозе.
Ни жилавост сега, ни сила —
Юнона му е изменила
(без боговете сме за смях);
и камъкът е като нея,
дори не стигна до Енея.
И затрепери Турн от страх.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wandte sich ab, als er dies sagte,
Ergriff den Stein, fast fünf Pud schwer,
Er strengte sich an bei der Arbeit,
Denn Turnus war er selbst nicht mehr,
Die Kraft und Wendigkeit von früher
Wurde von Juno fortgefegt.
Nichts können Menschen ohne Götter.
Sogar der Stein folgt ihm jetzt nicht
Und er erreicht auch nicht Aeneas,
Turnus wurde von Angst gepackt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy, nagle się odwrócił,
Ogromny kamień podniósł, chwiał się,
Lecz mocno nadął się i rzucił;
Lecz nie tym on Turnusem stał się.
W nim nie te były żwawość, siła,
Junona bowiem go zdradziła;
Bez bogów ludzka siła bzdura.
Bo kamień zdradził też go przecie.
Do Eneasza nie doleciał,
Turnusa zdjął tu strach ponury.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так говоря, он повернулся,
Пятипудовый камень взял;
При этом Турн, как ерш, надулся, —
Уже, гляди, не тем он стал,
Не та уж у рутульца сила.
Ему Юнона изменила,
А с тем пришел и силам крах.
Ему и камень изменяет,
Он до врага не долетает,
И тут объемлет Турна страх.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сказавши, повернулся круто
И камень в пять пудов берет.
Но понатужился, как будто
Рутулец Турн уже не тот.
Не прежняя в нем удаль, сила.
Ему Юнона изменила,
А без богов — какой размах?
И камень изменил тяжелый!
Не долетев, он рухнул долу,
И Турна взял великий страх.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказал и круто повернулся,
Пятипудовый камень взял,
Хотя в натуге и надулся —
Да, видишь, Турн не тем уж стал!
Не та была в нем резвость, сила —
Ему Юнона изменила;
Вез бога ж мочь людей — пустяк.
Ему и камень изменяет,
К Энею он не долетает,
И Турна взял великий страх.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказал и круто повернулся,
И камень в пять пудов поднял,
С натуги покраснел, надулся,
Эге, не тот, что был, он стал,
Не та была в нем бодрость, сила,
Ему Юнона изменила,
А без богов мощь наша — прах!
Ему и камень изменяет,
Он до врага не долетает,
И Турна сковывает страх.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A když to řekl, shýb se k zemi,
zdvih balvan těžký nejmíň cent;
ne, tohle starý Turn už není,
už nemá pevný podstament.
Už není v něm ta živost, síla,
teď, když ho Juno opustila;
bez bohů člověk je jen prach.
Kámen jen malý kousek letěl,
však k Aeneovi nedoletěl
a urna popad velký strach.

    

166 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В таку щасливую годину
Еней чимдуж спис розмахав
І Турну, гадовому сину,
На вічний поминок послав;
Гуде, свистить, несеться піка,
Як зверху за курчам шульпіка,
Торох рутульця в лівий бік!
Простягся Турн, як щогла, долі,
Качається од гіркой болі,
Клене олимпських єретик.

Highslide JS
М. Ваша. Частина VI, строфа 166.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина VI, строфа 166.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ таку щастлывую годыну
Эней чимъ-дужъ спысъ розмахавъ
И Турну, гадовому сыну,
На вичный помынокъ пославъ;
Гуде, свыстытъ, несется пика,
Якъ зверху за курчамъ шульпика,
Торохъ! Рутульця въ ливый бикъ;
Простягся Турнъ, якъ щогла, доли,
Качается одъ гирькой боли,
Клене Олымпськыхъ еретыкъ.

Примітки: VI, 165.
         Частина VI стр. 165.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна (СУМ-20).

Гадина [Гадына] = змея (К.).
Те саме, що гад у значенні — огидна, підступна людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Година [Годына] = час, время (К.).
Певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Долі [Доли] = на земле (К.).
Внизу. // На землі; на долівці (СУМ-11).

Єретик  людина, яка відступає від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

По́минок [По́мынок] = вспоминанье (К.).
На вічний поминок — на вічну згадку, щоб пам’ятати і не забувати (СУМ-11).

Простягнуться [Простягнуться] = протянуться (К.).
Простягнутися — лягати або лежати, розпроставшись, витягнувшись або витягнувши руки, ноги тощо (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Спис [Спысъ] = копье (К.).
Холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Торохторохкати, торохати — сильно, з гуркотом ударяти, стукати (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чимдуж — з великою силою; щосили (СУМ-11).

Шуліка, шулік, шульпіка — великий хижий птах родини яструбиних з довгими крилами і загнутим дзьобом; коршак (СУМ-11).

Щогла — тут у значенні жердина, тичка, кілок — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It wasn't a tasty wedding cake.
Aeneas sent his spear
To that son of a snake,
As an eternal souvenir.
It zeroed on him from the height
Like on the chicks a hungry kite
And landed in Turn's leftward side.
Turn, rolling on the ground
in pain, hell-bound,
Was cursing gods who lied.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней жа ў гэтую хвіліну
Што сілы піку размахаў
І Турну, гадаваму сыну,
На памяць вечную паслаў;
І піка, што шпурляе ратнік,
Ляціць, як на шпачка спярвятнік,
Трапляе Турну ў левы бок.
Пачаў качацца Турн па полю
І праклінаць багоў ад болю;
Не дапамог Ратульцу бог!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пика пак Еней отправи
в съюзника на цар Латин,
и панихида му направи
на Турн, на тоя кучи син.
Свисти летящата сулица —
като към пиле хищна птица —
и Турн подгъва колене.
И ей го — проснат на земята,
от болка сгърчен цял, се мята
и олимпийците кълне.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Glück wendet sich nun Aeneas,
Der seine Lanze hoch erhob
Und schickte sie dem Hundsfott Turnus,
Daß er die Ewigkeit erblickt.
Es saust und pfeift im Flug die Pike,
Wie Habicht über einem Huhn,
Trifft den Rutuler an der Seite.
Wie flaches Brett, fiel Turnus um,
Wälzte in Schmerz sich, und der Ketzer
Hat die Olympischen verflucht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tę szczęsną chwilę wraz wyłowił
Eneasz i rozhuśtał oszczep,
Synowi żmii, Turnusowi,
Na wieczną pamięć postał ostrzem;
I leci pika, świszczy, furczy,
Jak jastrząb, co to ściga kurczę,
Trach prosto w lewy bok Rutula!
Jak maszt wraz Turnus się rozłożył,
Heretyk, bogów jak najgorzej
Przeklina, wijąc się wciąż z bólu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меж тем троянец, выгнув спину,
Копье в ладони крепче сжал
И Турну, сукиному сыну,
На память вечную послал.
Копье звенит, свистит, трепещет,
И вот, как утку с лёта кречет,
Рутульца в бок с разлета бьет.
Простерся Турн ничком на поле,
Весь корчится от лютой боли,
Олимпских еретик клянет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней в счастливую годину
Копье покрепче раскачал
И Турну, гадовому сыну,
На память вечную послал.
Как за цыпленком ястреб дикий,
Гудя, свистя, несется пика
Ив левый бок рутульца — тык!
Свалился Турн подобно жерди.
От боли корчась, ждет он смерти,
Клянет Олимп, как еретик.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И в ту счастливую годину
Эней копьем своим взмахнул
И Турну, аслидову сыну,
На память вечную швырнул;
Летит копье со свистом, звонко,
Как ястреб сверху на курчонка,
И в левый бок рутульцу —ж-жик!
Простерся Турн, как жердь, на поле,
Корежится от тяжкой боли,
Клянет олимпских, еретик.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней сурово брови сдвинул,
В счастливый миг копьем взмахнул
И Турну, гадовому сыну,
На вечный упокой швырнул.
Летит копье, гудит, искрится,
Как на цыпленка коршун, мчится,
Трах в левый бок! Издавши крик,
Как мачта, Турн свалился в поле,
Катался, корчился от боли,
Клял олимпийцев, еретик.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas přesně na vteřinu
své dlouhé kopí prudce zved
a Turnu, tomu psímu synu,
je na památku poslal hned;
hučí a hvízdá, sviští, letí
jak jestřáb shůry po kuřeti —
a do Turnova boku — žoch!
Turn jako sloup se skácel k zemi,
svíjí se celý zkrvavěný
a klne bohům — neznaboh.

    

167 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинці од сього жахнулись,
Рутульці галас підняли,
Троянці глумно осміхнулись,
В Олимпі ж могорич пили.
Турн тяжку боль одоліває,
К Енею руки протягає
І мову слезную рече:
«Не жизни хочу я подарка;
Твоя, Анхизович, припарка
За Стикс мене поволоче.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина VI, строфа 167.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынци одъ сього жахнулысь,
Рутульци галасъ пиднялы,
Трояньци глумно осьмихнулысь,
Въ Олымпижъ могорычъ пылы.
Турнъ тяжку боль одоливае,
Къ Энею рукы протягае
И мову слезную рече:
«Не жызны хочу я подарка;
«Твоя, Анхызовычъ, прыпарка
«За Стыксъ мене поволоче.

Примітки: VI, 167.
         Частина VI стр. 167.

Волочити — змусивши або переконавши, вести кого-небудь із собою; тягнути (СУМ-11).

Галас — крики, гамір (СУМ-11).

Глум — дія за значеням глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Могорич — частування спиртними напоями з приводу успішного завершення якої-небудь справи (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Припарка — у значенні: смертельній удар (Т.Б.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Стикс — за античною міфологією, річка в підземному царстві (С.). За грецькою міфологією, Стікс — назва річки, що протікала в підземному царстві і разом з іншими річками — Ахеронтом, Коцітом, Фелегефонтом — оточувала пекло (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It made the Latins terror-stricken,
And the Rutulians unhinge,
The Trojans' pulse began to quicken
And the Olympians had a binge.
Turn, overcoming his great pain,
Held out his hands: "I don't complain,
Or tell you now some fiddlesticks.
I do not want the gift of life
From you, son of Anchises, for your knife
Will send me soon beyond the Styx.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацінцы тут душой унылі,
Ратульцы лямант узнялі,
А ўсе Траянцы з Турна кпілі,
І магарыч багі пілі.
Турн боль цяжкі перамагае,
К Энею рукі прасцірае,
Размову слёзную вядзе:
«Свайго я не ўратую карка:
Твая, Анхізавіч, прыпарка
Мяне да пекла давядзе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латинците се нишват, хукват,
рутулите надават глас,
троянците мустак засукват,
а на Олимп си пийват квас.
И Турн през болка проговаря
и към Еней ръце разтваря,
реди със сълзи на очи:
„Не искам за живот да моля,
Анхизович — по твоя воля
душата ми ще отхвърчи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latiner gerieten in Panik,
Rutuler huben an zu schrei'n,
Trojaner fingen an zu lächeln,
Die Götter tranken ihren Schnaps.
Turnus erleidet große Schmerzen,
Hebt zu Aeneas seine Hand
Und weinerlich spricht diese Worte:
"Ich will nicht, daß du Leben schenkst,
Deine, Anchisowitsch, Behandlung
Schickt mich bestimmt über den Styx.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni na to się żachnęli,
Rutule hałas w krąg podnieśli,
Trojanie zaś się uśmiechnęli,
Mohorycz już bogowie pili.
A Turnus się przemaga w męce,
Do Eneasza wznosi ręce
I łzawo — smutne słowa rzecze:
"Podarku z życia tu nie życzę;
Bo okład twój, Anchizowiczu,
Za Styks niechybnie mnie powlecze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Полки латинцев ужаснулись,
Хватил рутульцев паралич,
Троянцы злобно усмехнулись,
На небе пили магарыч.
Турн, злую боль превозмогая,
К Энею руки простирая,
Роняя слезы, речь ведет:
"Анхизыч, жизни как подарка
Я не хочу, твоя припарка
За Стикс меня уволокет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латинцы громко ужаснулись,
Рутулы испустили клич,
Троянцы едко усмехнулись,
А боги пили магарыч.
Пан Турн одолевает муки,
К Энею простирает руки
И слово слезное речет:
«Не жизни я хочу подарка!
Твоя, Анхизович, припарка
За Стикс меня поволочет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинцы в горе ужаснулись,
Прискорбен был рутульцев клич,
Глумясь, троянцы ухмыльнулись,
А боги пили магарыч.
Турн злую боль превозмогает,
К Энею руки простирает
И речь плаксивую ведет:
«Не жду пощады, как подарка,
Твоя, Анхизович, припарка
За Стикс меня уволокет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тогда латинцы ужаснулись
И закричали, как сычи,
Глумясь, троянцы усмехнулись,
Пил весь Олимп магарычи.
Турн, злую боль одолевая,
К Энею руки простирая,
Так говорит, сам слезы льет:
«Не жду от жизни я подарка,
Твоя, Анхизович, припарка
Меня за Стикс уволочет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Rutuli do křiku se dali
a Latini se zděsili,
Trojští se tomu posmívali,
Olympští litkup zapili.
Turn překonává těžkou muku,
vztahuje k Aeneovi ruku
a v slzách kvílí nad sebou:
„Ne, neprosím o smilování,
Anchisoviči, ty tvé rány
mne za řeku Styx odvedou.

    

168 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но єсть у мене батько рідний,
Старий і дуже ветхих сил;
Без мене він хоть буде бідний,
Та світ мені сей став не мил;
Тебе о тім я умоляю,
Прошу, як козака, благаю,
Коли мені смерть задаси,
Одправ до батька труп дублений;
Ти будеш за сіє спасений,
На викуп же, що хоч, проси».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Но есть у мене батько ридный,
«Старый и дуже ветхыхъ сылъ;
«Безъ мене винъ хоть буде бидный,
«Та свитъ мини сей ставъ не мылъ;
«Тебе о тимъ я умоляю,
«Прошу, якъ козака, благаю,
«Колы мини смерть задасы,
«Отправъ до батька трупъ дубленный;
«Ты будешъ за сіе спасенный,
«На выкупъ же, що хочъ, просы.

Примітки: VI, 168.
         Частина VI стр. 168.

Благать [Благать] = угождать (К.).
Слово вживається у значенні: наполегливо, невідступно, ласкаво просити (СУМ-11).

Ветхий — дуже старий, знесилений глибокою старістю (про людину) (СУМ-20).

Дублений [Дубленный] = хладный (К.).
Тобто мертвий, задубілий (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I leave my dad, exposed to harm,
He is enfeebled, very weak.
Without me, he will have no arm,
For me this world is bleak.
You are a kozak, I persuade
You, please, do offer him this aid:
When you kill me, then send my corse
Back to my dearest dad,
You will be blessed, and he'll be glad.
Ask any ransom, and I'll endorse."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але ў мяне ёсць бацька любы,
Стары зусім, ідзе пад схіл;
Хоць ён маёй баіцца згубы,
А толькі мне ўжо свет не міл;
Цябе, Эней, прашу я слёзна,
Як казака, пакуль не позна,
Калі я перастану жыць,
Аддай тады мой труп халодны
Ты бацьку, я за гэта згодны
Цябе, чым хочаш, аддарыць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но аз си имам стари татко,
нефелен вече, одъртял;
мен тук не ми е нищо сладко,
ала за него ми е жал;
молба сърдечна ти отправям,
като казак те умолявам,
главата щом ми отсечеш,
прати му моя труп — тогава
и господ здраве да ти дава,
и откуп искай, ако щеш.“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch ist am Leben noch mein Vater,
Der ist schon alt und sehr geschwächt;
Er wird zwar ohne mich unglücklich,
Doch ist die Welt mir nicht mehr lieb.
Ich habe noch an dich die Bitte,
Flehe dich, als Kosaken, an,
Wirst du den Tod mir wirklich geben,
Schicke dem Vater meinen Leib;
Dafür bekommst du die Erlösung
Und Lösegeld, soviel du willst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz mam ja ojca, zważ to jednak,
Starego i o słabych siłach;
Choć on beze mnie będzie biedny,
Lecz świat ten stał się mi niemiły;
Gdy straszny ból się jeszcze wzmaga,
Cię jak Kozaka o to błagam,
Gdy śmierć mi zadasz, Trojańczyku,
Odeślij trupa mu w me strony,
I będziesz przez to też zbawiony,
Proś, czego tylko chcesz, na wykup".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но жив еще мой батька бедный,
Он стар, и немощен, и хил;
Я вижу жребий твой победный,
Да мне уж белый свет не мил.
Лишь об одном я умоляю,
Мольбу исполнить заклинаю:
Когда небытие вкусит
Моя душа, ты батьке тело
Мое отправь, за это дело
Что хочешь у меня проси".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Есть у меня родитель милый.
Он стар, беспомощен и хил;
С тоски сойдет небось в могилу!
Но мне уж этот свет постыл;
Как казака, тебя прошу я,
Мне милость окажи большую:
Когда умру, сражен тобой,
Отправь безжизненное тело
Отцу, — сверши благое дело! —
И выкуп можешь взять любой».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Но у меня есть батька родный,
Один оставшись, ветхих сил,
Исчахнет, как бобыль безродный,
Да свет теперь мне стал не мил;
О том тебя я умоляю,
Как казака, прошу, взываю,
Когда расправишься со мной,
Отправь отцу мой труп холодный,
Тем станешь ты богам угодный,
А выкуп сам проси любой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Отец родной живет со мною,
Уже он стар и очень хил,
Он без меня пойдет с сумою,
Да мне уж белый свет не мил.
Лишь об одном прошу тебя я,
Как казака, и умоляю,
Коль буду я убит тобой,
Отцу дай труп на погребенье,
Получишь вечное спасенье,
А выкуп попроси любой».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mám doma rodného však otce,
je starý už a vetchých sil,
beze mne to s ním půjde s kopce,
však mně už se svět znechutil.
Proto tě, Aeneáši, žádám,
snažně tě prosím, zapřísahám,
když už mě tady ubiješ,
odešli k otci tělo ztuhlé,
pro svoji spásu, v prosté truhle
a žádej za výkup co chceš.“

    

169 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней од речі сей зм'ягчився
І меч піднятий опустив;
Трохи-трохи не прослезився
І Турна ряст топтать пустив.
Аж зирк — Паллантова лядунка
І золота на ній карунка
У Турна висить на плечі.
Енея очі запалали,
Уста од гніву задрижали,
Ввесь зашарівсь, мов жар в печі.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одъ речи сей смьягчывся
И мечъ пиднятый опустывъ;
Трохы́, трохы́ не прослезывся
И Турна рястъ топтать пустывъ.
Ажъ зыркъ — Паллантова лядунка
И золота на ній карунка,
У Турна высыть на плечи.
Энея очи запалалы,
Уста одъ гнива задрыжалы,
Ввесь зашарывсь мовъ жаръ въ печи.

Примітки: VI, 169.
         Частина VI стр. 169.

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Еней — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зашариться [Зашарыться] = закраснеться (К.).
Зашарітисяшарітисяшаріти — ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти (СУМ-11).

Зирк [Зыркъ] = глядь (К.).
Уживається як присудок для вираження раптовості, несподіваності настання або вияву чого-небудь (СУМ-20).

Карунка [Карунка] = позумент (К.).
Позумент — гаптована сріблом або сухозліткою тасьма для оздоблення одягу, м’яких меблів і т. ін.; галун (СУМ-11).

Лядунка/Ладунка [Лядунка] = сумка (К.).
Те саме, пантронташ — сумка або пояс з футлярами (гніздами) для рушничних і пістолетних патронів (СУМ-11,20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Ряст топтать [Рясть топтать] = жить (К.).
Ряст — багаторічна трав'яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими квіточками, зібраними в китиці.
Топтати ряст — жити, ходити по землі (СУМ-11).

Трохи́-трохи́ [Трохы́-трохы́ ] = чуть-чуть (К.).
Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. // Ледве-ледве (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Those words had mollified
Aeneas' heart and he put down
His sword. But then he spied
Upon the back of that big clown
Late Pallant's cartridge box
With ornaments of golden cocks.
Aeneas was so dazed, he flushed,
His eyes blazed with raw rage,
His lips were trembling at that stage
And his face suddenly blushed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней ад слоў тых стаў цвярозы
І меч узняты апусціў;
І ледзь ужо, слабы на слёзы,
Вачэй сваіх не замуціў.
Аж зірк — на Турне (прэч спагада!)
Ён бачыць патранташ Паланта;
Энею гэта — як удар:
Ад злосці вочы запалалі,
Ад крыўды вусны задрыжалі,
І пачарнеў ад гневу твар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней размекна се веднага,
отпусна вдигнатия меч
и ха да пусне Турн да бяга,
че просълзи го с тая реч,
но гледа — не, измама няма,
с Палантовата катарама
злодеят се е закопчал.
Че му засвяткаха очите,
че пламнаха му и страните,
от ярост се разтресе цял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas wurde davon weicher
Und senkte daraufhin sein Schwert;
Fast ließ er eine Träne fallen
Und hat das Leben ihm geschenkt.
Doch da - Pallants Patronentasche
Mit ihrem Ornament in Gold
Sah er an Turnus' Schulter hängen.
Aeneas' Augen sind entbrannt,
Die Lippen zitterten vor Ärger,
Er wurde rot, wie Ofenglut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz rozmiękł od tej mowy
I uniesiony miecz opuścił;
Sam omal się nie spłakał zdrowo,
Żyć dalej już Turnusa puścił.
Patrzy — Pallasa ładownica
I złoty galon lśnią jak znicze,
Na Turnusowych wisząc plecach.
Tu oczy jego zapłonęły,
A usta z gniewu mocno drgnęły,
Sczerwieniał cały, jak żar w piecu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней от речи той смягчился
И меч подъятый опустил,
Едва-едва не прослезился
И Турна было отпустил.
Вдруг видит — ладанка Палланта
Из золота и аграманта
У Турна свесилась с плеча.
Глаза Энея засверкали,
От гнева губы задрожали,
Себя не помня, сгоряча

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней совсем преобразился,
Услышав горестную речь;
Он чуть было не прослезился,
И Турна миновал бы меч.
Но вдруг патронницу Палланта
По блеску золотого канта
Наш витязь опознал на нем,
Внезапным гневом пламенея;
И затряслись уста Энея,
И взор заполыхал огнем.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, от речи той смягчившись,
Свой меч подъятый опустил;
И Турна, чуть не прослезившись,
Вновь небеса коптить пустил.
Но вдруг лядунку он Палланта
С златой тесьмою аграманта
У Турна на плече узнал.
Глаза Энея засверкали,
От гнева губы задрожали,
Как жар в печи, весь запылал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней растроган был, смягчился
И меч в раздумье опустил,
Чуть было сам не прослезился
И Турна с миром отпустил.
Вдруг — глядь! Паллантова, блистая
В лучах, ладунка золотая
У Турна на плече висит,
Глаза Энея засверкали,
Уста от гнева задрожали,
Лицо, как жар в печи, горит.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ta slova Aeneášem hnula,
zdvižené zbrani klesnout dal,
div že mu slza neskanula;
Turnovi život daroval.
Až blik! — Co je to? Toulec skvělý,
Pallantův toulec pozlacený
Turnovi visí s ramene!
Tvář Aeneova krví vzplála,
ústa se hněvem zachvívala
a žhnuly oči plamenné.

    

170 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І вмиг, вхопивши за чуприну,
Шкереберть Турна повернув,
Насів коліном злу личину
І басом громовим гукнув:
«Так ти троянцям нам для сміха
Глумиш з Паллантова доспіха
І думку маєш буть живим?
Паллант тебе тут убиває,
Тебе він в пеклі дожидає,
Іди к чортам, дядькам своїм».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина VI, строфа 170.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И вмыгъ вхопывшы за чупрыну
Шкереберть Турна повернувъ,
Насивъ колиномь злу лычыну
И басомъ громовымъ гукнувъ:
«Такъ ты Трояньцямъ намъ для смиха
«Глумышъ съ Паллантова доспиха
«И думку маешъ буть жывымъ?
«Паллантъ тебе тутъ убывае,
«Тебе винъ въ пекли дожыдае,
«Иды къ чортамъ, дядькамъ своимъ.

Примітки: VI, 170.
         Частина VI стр. 170.

Глумиться [Глумыться] = насмехаться (К.).
Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Гукати — голосно вимовляти, виголошувати які-небудь слова, звуки (СУМ-11).

Доспіхи — те саме, що обладунок — бойове спорядження воїна в давнину (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска.
Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Мать [Мать] = иметь (К.).
Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Убивати — позбавляти життя (ударом чого-небудь, вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.); умертвляти (СУМ-11).

Пійди (іди, ізгинь, вбирайся) к чорту — уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось (СУМ-11).

Чуприна [Чупрына] = длинный клок волос от вершины лба, завитый за ухо (К.).
Чуб, шевелюра // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Шкере́берть [Шкере́берть] = вверх ногами (К.).
Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He grabbed him by the hair and turned
His front side up, then put his knee
Upon his breast and roared: "You've earned
For your contempt and treachery,
For mocking our hero,
You, such a worthless zero,
Not life, but death and knell.
Now, Pallant is dispatching you,
Your time is due,
Go, meet your Uncle Lucifer in Hell!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Рукой схапіўшы за чупрыну,
Ён Турна тварам павярнуў,
Налёг каленам на грудзіну
І басам грамавым гукнуў:
«Ты нам на глум і для пацехі
Надзеў Палантавы даспехі
І думку маеш быць жывым?
Цябе не я, Палант знішчае
І ў пекле з д'ябламі чакае,
Ідзі служыць чарцям сваім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И в миг го сграбчи за перчема,
и върху твърдата земя
му стъпи здраво на корема
и с бас прегракнал прогърмя:
„С Палант, със знатния велможа
ще ми се гавриш, твойта кожа!
И някой ще те пощади?
Не аз — Палант ще те набучи,
върви по дяволите, куче,
при тях — при твоите деди!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nu ergriff er ihn an Haaren
Und drehte Turnus zu sich um,
Kniete sich auf die böse Larve
Und ließ erdröhnen seinen Baß:
"Machst du dir Spaß aus den Trojanern,
Verhöhnst das Andenken Pallants
Und möchtest noch am Leben bleiben?
Es ist Pallant, der dich ersticht
Und in der Hölle dich erwartet,
Gehe zum Teufel, deinem Ahn."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Chwyciwszy za czuprynę zaraz,
Obrócił on Turnusa na wierzch,
Kolanem przysiadł na maszkarę
I huknął basem jak grzmot prawie:
"Tak oto z Trojan kpiny stroisz
I z Pallasowej szydzisz zbroi,
I życie, myślisz, ci daruję?
To Pallas ciebie tu zabija,
Na ciebie piekło czeka, żmijo,
Więc idź do diabłów, swoich wujów"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Схватил он Турна за чуприну,
Вниз головой перевернул,
Потом за горло взял детину
И басом громовым рванул:
"Чужим некстати ты гордишься
И над Паллантом зря глумишься,
Имея думку быть живым.
Шалишь! Палланта тень взывает,
Не я, а он тебя карает;
Иди к чертям, дядьям своим!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Схватил он Турна за чуприну
И вверх тормашками швырнул,
Нажал коленом на детину
И басом громовым рыкнул:
«Ты нам, троянам, в посрамленье
Надел Палланта снаряженье
И думаешь уйти живым?
Но сам Паллант мечом Энея
Спровадит в пекло лиходея.
Ступай к чертям, дядьям своим!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Схватил он Турна за чуприну
И кувырнул к ногам своим,
Сдавил коленом образину
И рявкнул басом громовым:
«Ты нам, троянцам, что ж, для смеха
Срамишь Паллантовы доспехи
И мыслишь быть живым, кажись?
Паллант тебя здесь убивает,
Тебя он в пекле поджидает,
К чертям, дядьям своим, катись!».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вмиг, схвативши за чуприну,
Лицом вверх Турна повернул,
Коленом придавив детину,
Такое слово изрыгнул:
«Ты нам назло и для потехи
Надел Паллантовы доспехи
И хочешь быть еще живым?
Паллант тебя тут убивает,
Тебя в аду он ожидает,
Ступай к чертям, дядьям своим».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I chopil Turna za čupřinu,
na záda prudce smýkl jím,
klek na prsa hadímu synu
a vzkřikl basem hromovým:
„Tak ty se posmívat chceš Troji
a rouhat Pallantově zbroji,
a myslíš, že ti odpustím?
Sám Pallas ti teď ránu dává
a v pekle tebe očekává,
jdi k čertům, ďáblům, strýcům svým“

    

171 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

З сим словом меч свій устромляє
В роззявлений рутульця рот
І тричі в рані повертає,
Щоб більше не було хлопот.
Душа рутульська полетіла
До пекла, хоть і не хотіла,
К пану Плутону на бенькет.
Живе хто в світі необачно,
Тому нігде не буде смачно,
А більш, коли і совість жметь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сь сымъ словомъ мечъ свій устромляе
Въ роззявленый Рутульця ротъ
И трычи въ рани повертае,
Щобъ билше не було хлопотъ.
Душа Рутульска полетила
До пекла, хоть и нехотила,
Къ пану Плутону на бенькетъ.
Жыве хто въ свити необачно,
Тому нигде не буде смачно,
А билшъ, колы и совисть жметъ.

Примітки: VI, 171.
         Частина VI стр. 171.

Бенькет [Бенькетъ] = пир (К.).
Бенкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. // Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням (СУМ-20).

Порхне душа — хто-небудь помирає, гине.

Необачно [Необачно] = неосмотрительно (К.).
Присл. до необачний — який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Роззявлений — відкритий, розтулений широко рот (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Смачно [Смачно] = вкусно (К.).
Добре комусь (живеться, працюється і т. ін.) (СУМ-11).

Тричі [Трычи] = три раза, трижды (К.).

Устромить [Устромыть] = вонзить (К.).
Встромляти (устромляти) — всаджувати, втикати гострий предмет у середину, в глиб чого-небудь (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With this, he thrust his sword
Into Turn's open snout
And turned it three times lest the lord
Would want to talk or shout.
The Rutul's spirit without thrill
Flew off to Hell against its will
To feast with Pluto and to see his tricks.
Whoever lives without reflection,
He'll never find the satisfaction,
And when, besides, his conscience pricks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ратульцу ў пекле быць прарочыў
Эней, і меч загнаў у рот,
І тройчы ў ране ім варочаў,
Каб лішніх не было турбот.
Душа Ратульца адляцела
У пекла, хоць і не хацела
Яна Плутона госцяй быць.
Як бачыце, неасцярожна
У гэтым свеце жыць няможна,
Тым больш, калі сумленна жыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И меча тутакси забива
в раззинатата вража паст,
и там трикратно го извива —
да свърши всичко в тоя час.
Рутулската душа излита
и на, без никой да я пита,
при пан Плутон е вече тя.
Да, който зло в живота сее,
той зле навсякъде живее
и няма мир и след смъртта...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er stößt sein Schwert nach diesen Worten
Genau in des Rutulers Mund,
Dreht dreimal um in seiner Wunde,
Damit den Atem er verliert.
Da flog die Seele des Rutulers
Zur Hölle, gegen ihren Wunsch,
Um Plutons Festtafel zu schmücken.
Wer sorglos auf der Erde lebt,
Dem wird es nirgends gut ergehen,
Besonders, wenn's Gewissen plagt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z tym słowem wsadza miecz co prędzej
W Rutula usta rozdziawione,
Trzykrotnie w ranie nim pokręca,
By mieć kłopoty zakończone.
Rutulska dusza poleciała
Do piekła, chociaż i nie chciała,
Na ucztę do Plutona, jęcząc.
Kto żyje w świecie nieopatrznie,
To nigdzie mu nie będzie smacznie,
Tym bardziej, gdy sumienie dręczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И с этим словом меч вонзает
В разинутый рутульца рот
И трижды в рану погружает,
Чтоб больше не было хлопот.
Душа рутульца отлетела,
Хоть и не очень-то хотела
В Плутонов дом под землю лезть.
Кто действует неосторожно,
Тому жить в счастье невозможно,
Особенно — коль совесть есть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней, сказав такое слово,
Свой меч вонзил рутулу в рот
И трижды повернул сурово,
Чтоб лишних избежать хлопот.
Безропотно покинув тело,
Душа рутула полетела
К Плутону в пекло неспроста.
Не будет никогда вольготно
Тому, кто прожил беззаботно,
Тому, чья совесть нечиста.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И в рот разинутый вонзает
Рутульцу, с этим словом, меч.
И трижды повернув, сметает
Обузу с богатырских плеч.
Душа рутульца полетела
В тартарары, хоть не хотела
Попасть к Плутону в переплет...
Кто поступает безрассудно,
Тому придется в жизни трудно,
А пуще, коль и совесть жжет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И с этим словом меч вонзает
В разинутый рутульца рот,
И трижды там его вращает,
Чтоб больше не было хлопот.
Душа рутульца полетела
Из тела прочь, хоть не хотела,
На пир к Плутону выпить мед.
Кто замышляет людям злое,
Тот не найдет себе покоя,
К тому ж, когда и совесть жмет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Meč Rutulovi do úst vráží,
chladně a bez všech orací —
ať tady už víc nepřekáží —
a třikrát v ráně obrací.
Rutulská duše odletěla
do pekla z toho zlého těla,
v Plutonův palác ledový.
Kdo žije v světě bezohledně,
ten bude všude žíti bědně,
zvlášť, když ho tlačí svědomí.

 

     

Highslide JS
А. Штірен. Кінцівка VI частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Кінцівка VI частини.

Highslide JS
М. Дерегус. Кінцівка VI частини.


С. Пожарський. Кінцівка VI частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Кінцівка VI частини.


М. Муратов. Кінцівка VI частини.

Highslide JS
М. Ваша. Кінцівка VI частини.

Highslide JS
О. Довгаль. Кінцівка VI частини.

Highslide JS
А. Базилевич. Кінцівка VI частини.

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V

 

Ссылки на эту страницу


1 Енеїда
[«Энеида» Ивана Котляревского] – Проект «Енеїда Івана Петровича Котляревського: 7 в 1»

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654