Енеїда. Частина 5

Проект «Енеїда Івана Котляревського: 5 в 1» - текст, ілюстрації, варіанти і різночитання, коментарі, переклади.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Ілюстрована "Енеїда"

Частина п'ята

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул V частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул V частини.

 


А. Штірен. Заставка V частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка V частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка V частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка V частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка V частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка V частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до V частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка V частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка V частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштовав?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Еней в біді, як птичка в клітці;
Запутався, мов рибка в сітці;
Терявся в думах молодець.
Ввесь світ, здавалось, зговорився,
Ввесь мир на його напустився,
Щоб розорить його вкінець.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 1.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бида не по деревьяхъ ходыть,
И хтожъ ѣи не скуштовавъ?
Бида биду, говорять, родытъ,
Бида для насъ, — судьбы уставъ!
Эней въ биди, якъ птычка въ клитци;
Запутався, мовъ рыбка въ ситци;
Терявся въ думахъ молодець.
Ввесь свитъ, здавалось, зговорывся,
Ввесь мыръ на його напустывся,
Щобъ розорыть його въ кинець.

Примітки: V, 1.
       Частина V стр. 1.

Нар.: Напасть не по дереву ходить, а по тих людях (Номис. — С. 37).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Dad luck does not abide in trees,
And who didn't taste its ill effect?
They say it tends to grow like some disease
It's destiny's strange order, we suspect.
The sad Aeneas was beset
By it like fish caught in a net.
He spent much time in sad deliberations,
The world, it seemed, was after him,
His situation looked so grim,
Against him were so many nations.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няшчасце не па дрэвах ходзіць.
І хто бяды не каштаваў?
Бяда бяду, як кажуць, плодзіць,
Бяду нам лёс наканаваў!
Эней у ёй, як птушка ў клетцы;
Заблытаўся, як рыбка ў сетцы;
Губляўся ў думах маладзец.
Супроць Энея апалчыўся,
Здалося, свет і згаварыўся,
Каб выракчы яму канец.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не ходи злото по гората,
кому ли то не навреди?
Сама не идва и бедата,
животът ни е низ беди.
Еней се мята — страшна гледка, —
прилича той на птица в клетка,
на риба в мрежа... няма мир!
Светът направо се опълчи
и срещу него се опълчи —
ще го погубят най-подир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man sagt, das Leid wachst nicht auf Bäumen,
Wer kostete dies nicht schon aus?
Man sagt, ein Leid erzeugt ein neues,
Für uns ist Leiden ein Gesetz!
Dem Spatz im Käfig gleicht Aeneas,
Er zappelt wie ein Fisch im Netz, -
Er war betrübt, versank ins Grübeln,
Die ganze Welt schien gegen ihn,
Als hätten alle sich verschworen,
Daß er sein Ende bald erblickt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ech, bieda nie po lesie chodzi,
Kto z ludzi jej nie zakosztował?
Jak mówią, bieda biedę rodzi,
Los biedę dla nas przygotował!
Eneasz jak ptak w klatce siedział;
W nieszczęściu tkwił jak rybka w sieci;
W domysłach gubił się trapiących.
Świat cały jakby się pozmawiał,
Na niego cały się wyprawił,
Ażeby zniszczyć go do końca.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Беда не за горами ходит,
Кто прожил, горе миновав?
Беда беду всечасно родит,
Для нас беда — судьбы устав!
Эней в беде, как птичка в клетке;
Эней в беде, как рыбка в сетке;
Терялся в думах молодец.
Весь мир, казалось, сговорился
И на Энея напустился,
Чтоб загубить его вконец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Беда не по деревьям ходит.
Ее отведает любой.
Беда беду с собой приводит.
Она — устав судьбы Людской.
Эней в беде — как птичка в клетке;
Запутался, как рыбка в сетке,
Теряясь в мыслях, молодец.
Как будто целый свет сплотился,
На горемыку напустился,
Чтоб сокрушить его вконец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Беда не в темном лесе бродит,
Кто прожил век, ее не знав?
Беда беду, как молвят, родит;
Для нас беда — судьбы устав!
Эней в беде, как птичка в клетке,
Запутался, как рыбка в сетке,
Терялся в думах молодец.
Весь свет, казалось, сговорился,
Весь мир как будто ополчился,
Чтоб загубить его вконец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Беда не за морями бродит,
Кто прожил, горя не узнав?
Беда беду, известно, родит.
Для нас беда — судьбы устав.
Эней в беде, как птичка в клетке,
Запутался, как рыбка в сетке,
Терялся в думах молодец;
Казалось, мир весь сговорился,
Против троянцев ополчился,
Чтоб уничтожить их вконец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Neštěstí po lidech jen chodí
a kdopak by je nezkusil?
Říká se, bída bídu plodí,
každému dal z ní osud díl.
Aeneas jako ptáče v kleci,
chycen byl jako ryba v léči,
v myšlenky zabrán, moloděc.
Všechno se spiklo proti němu,
celý svět, zdá se, ubohému
zničení chystá nakonec.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней ту бачив страшну тучу,
Що на його війна несла;
В ній бачив гибель неминучу
І мучивсь страшно, без числа.
Як хвиля хвилю проганяла,
Так думка думку пошибала;
К олимпським руки протягав.
Надеждою хоть підкреплявся,
Но переміни він боявся,
І дух його ізнемогав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней ту бачывъ страшну тучу,
Що на його війна несла;
Въ ній бачывь гыбель немынучу,
И мучывсь страшно, безъ чысла.
Якъ хвыля хвылю проганяла,
Такъ думка думку пошыбала;
Къ Олымпськымъ рукы протягавъ.
Надеждою хоть пидкреплявся,
Но перемины винъ боявся
И духъ його изнемогавъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saw the horrid hurricane,
The war, approaching fast.
So many people would be slain,
He thought aghast.
Just like the sea waves chasing one another,
So were his thoughts, but rather
Irresolute. He feared the change.
Olympus was his only hope,
In that direction he would grope.
His spirit's weakness was so strange.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней прыкмеціў тыя хмары,
Што на яго нясла вайна;
Вайна яго знішчала мары,
Яго ўстрывожыла яна.
Як хваля хвалю ўперад гнала,
Так думка думку падганяла;
Прасцёр к Алімпу рукі ён;
Эней надзеяй мацаваўся,
Але ягоны дух баяўся
Бязрадасных наступных дзён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней видя да го връхлита
войната с облак страховит;
видя той смърт, войска разбита
и страдаше от скръб убит.
Вълна вълната както стига —
след мисъл мисъл се надига;
протегна към Олимп ръце:
надежда само му остана,
но се боеше от промяна —
пак сви се бедното сърце.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Entsetzen sieht er auf sich kommen
Durch diesen fürchterlichen Krieg;
Er sah sein eigenes Verderben
Und fühlte ungemeine Qual.
Wie Wellen, die einander jagen,
Schwirrten Gedanken ihm im Kopf, -
Er hob gegen Olymp die Hände
Und schöpfte aus der Hoffnung Kraft,
Doch ängstigte ihn seine Zukunft
Und sein Geist wurde darum schwach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz widział straszną chmurę
Przez wojnę groźnie nań niesioną;
W niej widział śmierć swą i ponury
Wciąż cierpiał męki niezliczone.
Jak fala falę przeganiała,
Tak myśl za myślą przemijała;
Olimpu bogów rzewnie błagał,
Choć był nadzieją pokrzepiany,
To wszelkiej bał się już przemiany
I stracił całą swą odwagę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, бедняга, видя тучу,
Что на него война гнала,
Сробел пред лихом неминучим,
И мукам не было числа.
Как за волной волна из дали,
За думкой думки набегали,
К богам он руки простирал,
И хоть надеждой утешался,
Но перемен весьма боялся,
И дух его изнемогал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Неслась война зловещей тучей
На стан троянцев, и Эней
Грозы страшился неминучей,
Свою погибель видя в ней.
И как волна волну сменяла,
Так дума думу прогоняла.
Он духом был изнеможен,
Его надежды были бренны,
И, опасаясь перемены,
К Олимпу обращался он.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он видел, как угрюмой тучей
Война надвинулась на них,
Погибели ждал неминучей
И мучился от дум своих.
Как на волну волна бежала,
Так дума думу догоняла,
К Олимпу руки простирал,
Хотя надеждой подкреплялся,
Но перемены он боялся,
И дух его изнемогал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он видел тучу грозовую,
Какую им война несла,
Он видел гибель роковую,
И мукам не было числа;
Как за волной волна бежала,
Так дума думу догоняла,
К богам он руки простирал.
Хотя надеждой подкреплялся,
Но перемены так боялся,
Что дух его изнемогал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas viděl strašné mraky,
jež válka nad ním kupila,
v nich spatřil zánik neodvratný,
zlá beznaděj ho mučila.
Jak vlna honí vlnu dravou,
tak myšlenky mu táhly hlavou;
k Olympským ruce pozvedal,
v naději hledal posilnění,
však obával se hrozné změny
a duch v něm klesal stále dál.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ні ніч його не вгамовала,
Він о війні все сумовав;
І вся коли ватага спала,
То він по берегу гуляв,
Хоть з горя сильно ізнемігся;
Мов простий, на піску улігся,
Та думка спати не дала.
Скажіть! тогді чи дуже спиться
Як доля против нас яриться
І як для нас фортуна зла?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ни ничъ його не вгамовала,
Винъ о війни все сумовавъ;
И вся колы ватага спала,
То винъ по берегу гулявъ,
Хоть зъ горя сыльно изнемигся;
Мовъ простый, на писку улигся,
Та думка спаты не дала.
Скажитъ! тогди чи дуже спытся,
Якъ доля противъ насъ ярытся
И якъ для насъ фортуна зла?

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The night did not bring any consolation,
He constantly was thinking of the war,
And while all slept, he, for tranquilization,
Went to the beach, his counselor.
Exhausted and discouraged on that strand,
He, like a soldier, lay down on the sand,
But still he could not fall asleep.
Tell me, is sleep close-by
When fate would not comply,
When wounds of destiny are deep?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ні ноч яго не ўтаймавала,
Ні сон, гаротнага, не браў;
І, калі ўсё Траянства спала,
Эней па беразе гуляў,
Пакуль нарэшце не знямогся.
Хоць спаць ён на пяску улёгся,
Ды думкі гналі прэч спакой.
Скажы, хіба тады нам спіцца,
Калі нас ліха не баицца
І пагражае нам бядой?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пак мислите го налетяха,
пощада няма ни за ден;
и щом троянците заспаха,
макар отпаднал, изнурен
самичък тръгна край реката;
накрая легна на земята,
но сън не иде, не и не!
И как да спи човек, кажете,
щом го намразят боговете,
съдбата щом го прокълне?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Des Nachts, da fand er keine Ruhe
Und dachte ständig an den Krieg;
Als die Gefährten alle schliefen,
Spazierte er am Meer entlang,
Bis ihn Erschöpfung übermannte
Und er vor Kummer niedersank.
Er lag im Sand, konnte nicht schlafen,
Sagt doch! Kann ein Mensch ruhig sein,
Wenn gegen ihn das Schicksal wütet,
Sich alles gegen ihn verschwört?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I noc go nie pohamowała,
Wciąż smucił się z powodu wojny;
I gdy wataha jego spała,
Po brzegu chodził niespokojny,
Choć biedą zmęczył się niezgorzej;
Jak chłop na piasku się położył,
Lecz nie pozwolił spać frasunek.
Powiedzcie, czy też śpi się dobrze,
Gdy los przeciwko nam wciąż dąży
I niełaskawa jest fortuna.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И ночью он не знал покою,
И белый свет ему не мил.
Все спали; он, укрытый мглою,
Один по берегу бродил,
Пока вконец не истомился
Да на песок не повалился,
И то уснуть не мог никак.
Скажите сами, как вам спится,
Когда на вас судьба ярится,
Когда Фортуна вам злой враг.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Спала беспечным сном ватага,
Эней лишь потерял покой.
Всё думал о войне бедняга,
Бродя по берегу с тоской.
Сердешный обессилел с горя,
Улегся на песке у моря,
Но долго не смыкал он глаз.
И впрямь, — легко ли сном забыться,
Когда теснит судьбы десница,
Когда фортуна против нас?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И ночь покоя не послала,
Все о войне он горевал.
Давно ватагу сном сковало,
А он по берегу гулял,
Хоть с горя сильно изнемогся
И на песке спроста улегся,
Уснуть все ж дума не дала.
Скажите, разве крепко спится,
Коль доля против нас ярится,
Когда на нас фортуна зла?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Покоя ночи не давали,
Войны приход его страшил;
Когда троянцы ночью спали,
Эней по берегу ходил;
Он так от горя истомился,
Что, как простой, в песок свалился,
Но спать забота не дала.
Скажите, крепко ли вам спится,
Когда на вас судьба ярится,
Когда на вас фортуна зла?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ni noc mu klidu nedopřála,
té války plnou hlavu měl,
a když už celá četa spala,
on po břehu se procházel
a za ním hoře stále v patách.
Jak voják do písku se natáh,
však starost spát mu nedala.
Řekněte, komu dobře spí se,
když osud na nás rozzuří se
a Fortuna je na nás zlá?

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О сон! з тобою забуваєм
Все горе і свою напасть;
Чрез тебе сили набираєм,
Без тебе ж мусили б пропасть.
Ти ослабівших укріпляєш,
В тюрмі невинних утішаєш,
Злодіїв снищами страшиш;
Влюблених ти докупи зводиш,
Злі замисли к добру приводиш,
Пропав — од кого ти біжиш.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 5.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

О сонъ! зъ тобою забуваемъ
Все горе и свою напасть;
Чрезъ тебе сылы набираемъ;
Безъ тебежъ мусилыбъ пропасть.
Ты ослабившыхъ укрипляешъ;
Въ тюрми невынныхъ утишаешъ,
Злодіивъ сныщамы страшышъ;
Влюбленныхъ ты до купы зводышъ,
Зли замыслы къ добру прыводышъ,
Пропавъ! — одъ кого ты бижышъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

rOh, sleep! With you, we all forget
Our sorrow and all perturbation;
In sleep we always get
Our strength and vigour restoration.
You strengthen those, who're frail,
Console the innocents in jail;
To thieves, you are a true nightmare,
You bring together lovers, who're apart,
You give to shoddy plans a better start,
All those, whom you disown, are in despair.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

О сон! З табою набіраем
Мы сілы ў лютай барацьбе,
Напасць і гора забываем;
Загінуць можам — без цябе.
Ты слабым моцы здабываеш,
Нявінных вязняў суцяшаеш,
Зладзеяў страшным сном гняцеш:;
Ты зло дабром перамагаеш,
А закаханых ты яднаеш,
Той гіне — ад каго ўцячэш.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О, сън! Ти правиш да забравим
и горести, и дял нелек,
и силни пак да се възправим!
Без теб загубен е човек.
Тешиш ти всички бедни хора,
крепиш невинните в затвора,
събираш влюбени завчас,
злодеите с кошмари стряскаш
и злото към добро го тласкаш,
без тебе — свършено е с нас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Oh, Schlaf, nur du läßt uns vergessen
Die Schicksalsschläge und das Leid,
Nur du verleihst uns neue Kräfte,
Ohne dich bliebe uns der Tod.
Du stärkst die Kraftlosen und Schwachen,
Gefangenen verleihst du Trost,
Durch Alpträume erschreckst du Diebe,
Die Liebenden vereinst du sanft,
Das Böse wendest du zum Guten, -
Verloren ist, vor dem du fliehst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ach, z tobą, śnie, zapominamy
Swe utrapienia, wszelką biedę;
Przez ciebie sił też nabieramy,
Bez ciebie wcale żyć się nie da.
Osłabłym niesiesz pokrzepienie,
Niewinnych cieszysz po więzieniach,
Zwidami straszysz nikczemników;
I zakochanych razem zwodzisz,
Ku dobru zamiar zły przywodzisz,
Ten przepadł, kogo już unikasz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О сон! С тобою забываем
Мы всякую свою напасть;
С тобой мы силу обновляем,
А без тебя — нам всем пропасть.
Ты ослабевших укрепляешь,
В тюрьме невинных утешаешь,
Злодеев снами ты страшишь;
Влюбленных ты друг с другом сводишь,
Злой замысел к добру приводишь, —
Беда, коль ты от нас бежишь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О сон, мы у тебя во власти.
Усталым придаешь ты сил,
Ты прогоняешь прочь напасти,
Нам без тебя и свет не мил.
Приносишь слабым подкрепленье,
В тюрьме невинным утешенье,
Злодеев муками страшишь,
Влюбленных сводишь ночью поздней,
К добру приводишь злые козни.
Тот жалок, от кого бежишь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

О сон! С тобою забываем
И горе злое, и напасть.
В тебе мы силы набираем,
А без тебя могли б пропасть.
Ты ослабевших укрепляешь,
В тюрьме невинных утешаешь,
Злодеев снищами страшишь,
Влюбленных воедино сводишь,
Злой помысел к добру приводишь.
Пропал тот, от кого бежишь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О сон! с тобой мы забываем
Несчастье, горе и напасть,
С тобой мы силы набираем,
А без тебя легко пропасть;
Ты ослабевших укрепляешь,
Невинных в тюрьмах утешаешь,
Злодеев пытками страшишь,
Влюбленных ты друг с другом сводишь,
Порою зло к добру приводишь,
Пропал тот, от кого бежишь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

O spánku, příteli náš milý,
ty před hořem nás umíš skrýt,
jen v tobě nabíráme síly,
bez tebe není možno žít.
Zesláblé lidi posiluješ,
nevinné vězně utěšuješ,
zlodějům přízraky se mstíš,
milence připoutáváš k sobě,
zlé úmysly obracíš v dobré,
je ztracen — koho opustíš.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Енея мислі турбовали,
Но сон таки своє бере;
Тілесні сили в кім охляли,
В тім дух не швидко, та замре.
Еней заснув і бачить снище:
Пред ним стоїть старий дідище,
Обшитий ввесь очеретом;
Він був собі ковтуноватий,
Сідий, в космах і пелехатий,
Зігнувсь, підпершися ціпком.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 5.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Энея мысли турбовалы,
Но сонъ такы свое бере;
Тилесни сылы въ кимъ охлялы,
Въ тимъ духъ не швыдко, та замре.
Эней заснувъ и бачытъ сныще:
Предъ нымъ стоить старый дидыще,
Обшытый ввесь очеретомъ;
Винъ бувъ соби ковтуноватый,
Сидый, въ космахъ и пелехатый,
Зигнувсь, пидпершыся ципкомъ.

Примітки: V, 5.
       Частина V стр. 5.

Пред ним стоїть старий дідище — бог річки Тібр. За віруваннями стародавніх греків та римлян, у кожній річці жив однойменний з нею бог.

 

Він був собі ковтуноватий — ковтун — жмут збитого волосся.

 

Пелехатий — старий, запущений.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although Aeneas' thoughts were troublesome,
The sleep still got the upper hand;
Although the body might become
Infirm, the spirit would commamd.
He fell asleep and dreamed
About a man, who seemed
To be extremely old.
His clothes from reeds were thick,
He leaned upon a stick
And said: "Behold,

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней змарыўся; адляцелі
Цяжкія думкі на спакой:
Хто сіл не зберагае ў целе,
Не будзе духам моцны той.
Эней заснуў, як прытаміўся,
І дзед сівы яму прысніўся,
Увесь ахутаны трысцём;
Меў выгляд ён каўтунаваты,
Увесь кудлаты і калматы,
Падпёрся, як жабрак, кійком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сломен от мислите унили,
обори го Еней съняг;
дорде телесните ни сили
са с нас — дотам е и духът.
Еней заспа и сън сънува:
между тръстиките изплува,
изскочи старец белобрад;
той беше чорлав и навъсен,
раздърпан и космат, и мръсен,
подпрял се бе на кол чепат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schwer in Gedanken war Aeneas,
Jedoch der Schlaf nahm überhand -
Verliert man langsam seine Kräfte,
Stirbt auch der Geist allmählich ab.
Kaum eingeschlafen, träumt' Aeneas:
Vor ihm erscheint ein alter Mann
Mit Schilfrohr rundum überladen,
Mit Weichselzöpfen voll besät
Und seine Haare grau und struppig.
Er steht, gebückt an einem Stock.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Choć się Eneasz w myślach trapił,
Lecz sen do niego się dobiera;
Gdy czyjeś ciało słabość złapie,
W tym duch choć z wolna, lecz zamiera.
Eneasz zasnął, widzi śnisko:
Skądś przed nim zjawił się dziadzisko,
Zaszyty w trzcinę aż po szyję;
A łeb miał całkiem skołtuniały,
Kosmaty, siwy i omszały,
Stał zgięty, wsparłszy się na kiju.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Хоть думы парня одолели,
Но все же сон свое берет;
В ком силы тела ослабели,
В том дух не скоро, но замрет.
Объял Энея сон зыбучий,
Во сне предстал старик дремучий,
До пят обшитый камышом;
Косматый, с белой головою,
С изогнутой в дугу спиною —
Он подпирался батожком.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энея мысли одолели,
Но сон таки свое берет!
Когда иссякнут силы в теле,
В нем непременно дух замрет.
Энею снится старичище,
В колтун свалялись волосища,
Обшито тело тростником.
Седой, взлохмаченный, кудлатый,
С косматой бородой, горбатый,
Он подпирался посошком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Энея думы одолели,
Но все же сон свое берет.
В ком силы тела ослабели,
В том дух не скоро, но замрет.
Уснул Эней и видит снище:
Стоит пред ним седой дедище,
Лохматый, с белой бородой,
Кругом весь камышом обшитый,
Седыми космами покрытый,
Согнулся, подпершись клюкой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энея думы одолели,
Но и над ним сон власть берет,
В ком силы тела ослабели,
В том дух не скоро, но заснет.
Эней заснул, и сон приснился:
К нему какой-то дед явился,
Весь в струпьях, в тине, нагишом,
Косматым чудищем казался,
Согнувшись, на кол опирался
И прикрывался камышом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ač Aeneas měl těžkou chvíli,
sen udělal tu přece své;
když někdo ztratil všechny síly,
v tom zhasne duch, však neusne.
Aeneas usnul: ve snu, běda,
tu před ním stojí starý děda
obšitý celý rákosem;
shrbený, vetchý, oprýskaný,
kosmatý, šedý, rozčechraný,
o klacek opřen, belhá sem.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Венерин сину! не жахайся, —
Дід очеретяний сказав, —
І в смуток дуже не вдавайся,
Ти гіршії біди видав;
Війни кривавой не страшися,
А на олимпських положися,
Вони все злеє оддалять.
А що мої слова до діла,
Лежить свиня під дубом біла
І тридцять білих поросят.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Венерынъ сыну! не жахайся,
Дидъ очеретяный сказавъ:
«И въ смутокъ дуже не вдавайся,
«Ты гиршіи биды выдавъ;
«Війны кривавой не страшыся,
«А на Олымпськыхъ положыся,
«Воны все злее отдалятъ.
«А що мои слова до дила,
«Лежытъ свыня пидъ дубомъ била
«И трыдцять билыхъ поросятъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, son of Venus, have no fear",
The old man, dressed in reeds,
Addressed Aeneas: "Don't be drear,
You've had more dreadful needs.
Don't be afraid of bloody wars,
Trust your Olympian true guarantors.
They'll keep away from you all harm;
That I don't lie, there lies right now
Beside the oak a young white sow
And thirty piglets from a farm.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Венерын сын! Ты не жахайся, —
Энею дзед рачны сказаў, —
І ў смутак надта не ўдавайся,
Ты горшыя няшчасці знаў;
Вайны крывавай не пужайся,
Багоў з Алімпа не цурайся,
На лёс свой спадзявайся, брат.
Дальбог, праўдзівы я з табою:
Ляжыць свіння пад дубам, з ёю
Аж трыццаць белых парасят.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Венерино нещастно чадо!
Не се плаши от тоя хал —
поде прогизналия дядо, —
къде по-лошо си видял;
не бягай ти от боевете,
осланяй се на боговете,
върви, от нищо се не бой.
Ще видиш сянка дъб да стели
и там свиня с прасенца бели —
и точно тридесет на брой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Erschrecke nicht, du Sohn der Venus, -
So sprach zu ihm der Schilfrohrmann, -
Ergib dich nicht zu sehr dem Kummer,
Du hast schon Schlimmeres erlebt;
Fürchte dich nicht vor diesem Kriege,
Vertrau den Göttern im Olymp,
Sie werden dich vor Leid bewahren.
Wisse, daß meine Worte wahr:
Ein weißes Schwein liegt an der Eiche
Mit dreißig weißen Frischlingen.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O synu Wenus! Nic się nie bój, —
Trzciniasty dziadek doń powiedział, —
I w smutku siebie nie zagrzebuj,
Bywałeś w jeszcze gorszej biedzie;
Więc krwawej wojny się nie lękaj,
Olimpu bogom ufaj — lekko
Od ciebie zło oddalą całe.
Że mówię to do rzeczy, wierzaj,
Pod dębem świnia biała leży
I trzydzieścioro prosiąt białych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Венерин сын! Не устрашайся, —
Так камышовый дед сказал, —
Смятенью ты не предавайся,
Чай, не впервой беду узнал.
Войны не бойся ты кровавой,
Олимпскую моли ораву,
Они всё злое отдалят.
Найдешь ты, помни мое слово,
Свинью у дуба векового
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Не ужасайся, сын Венеры, —
Промолвил камышовый дед. —
Не огорчайся свыше меры!
Ты натерпелся горших бед.
Войны не бойся, жди подмоги:
С тобою — олимпийцы-боги.
Они опасность отвратят.
Моим словам поверку сделай:
Ищи свиньи под дубом белой,
С ней — тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сынок Венеры! Не пугайся, —
Так камышовый дед сказал: —
В унынье сильно не вдавайся,
Ты беды хуже испытал.
Не трусь войны — кровавой доли,
Доверься олимпийцев воле,
Они все злое отвратят.
А в знак, что мне вранье не любо,
Увидишь ты свинью под дубом
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Венерин сын! не ужасайся, —
Дед камышовый проворчал, —
Печали злой не поддавайся,
Ты беды худшие знавал;
Войны кровавой не страшися,
На олимпийцев положися,
Они все беды отвратят.
Что я не вру, — где дуб согнутый,
Увидишь белую свинью ты,
С ней тридцать белых поросят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Venušin synu! Nelekej se,“
děd rákosový jemu dí,
„a smutku příliš nevzdávej se,
zažils už horší neštěstí.
Jdi do krvavé války s chutí,
na Olympské je spolehnutí,
ti na vše najdou správný lék.
"Ten neprohloupí, kdo mi věří:
pod dubem bílá svině leží
a třicet malých prasátek.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На тім-то берлозі свиноти
Іул построїть Альбу-град,
Як тридесять промчаться годи,
З Юноною як зробить лад.
Єднаково ж сам не плошайся,
З аркадянами побратайся,
Вони латинцям вороги;
Троянців з ними як з'єднаєш,
Тогді і Турна осідлаєш,
Все військо виб'єш до ноги.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«На тимъ-то берлози свыноты
«Іулъ построить Албу градъ,
«Якъ трыдесять промчатся годы,
«Зъ Юноною якъ зробытъ ладъ.
«Еднаковожъ самъ не плошайся,
«Зъ Аркадянамы побратайся,
«Воны Латынцямъ ворогы;
«Трояньцивъ зъ нымы якъ зъеднаешъ,
«Тогди и Турна осидлаешъ,
«Все військо выбьешъ до ногы.

Примітки: V, 7.
       Частина V стр. 7.

Іул построїть Альбу-град — згідно з легендою, місто Альба Лонга засноване Іулом (друге ім'я Асканій), сином Енея. Альба Лонга — попередниця Рима, перша твердиня нащадків Енея на італійській землі. Наступником Іула став його молодший брат Сільвій. З роду Сільвія вийшли Ромул і Рем, які через триста років після виникнення Альби ("Як тридесят промчаться годи") заснували місто Рим.

 

З аркадянами побратайся — тобто побрататися з грецьким плем'ям, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

On that historic lair of swine
The Alba-City will be founded.
For thirty years it'll thrive and shine
Till Juno will successfully be hounded.
But you yourself do not begin
A conflict, for you would not win.
Arcadians are your allies,
The Latins are their foes,
Together with them you'll enclose
The Latins and it'll be their ultimate demise.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На месцы тым з багамі ў згодзе
Іул збудуе Альбу-град,
Мінецца тры дзесяцігоддзі,
З Юнонай пойдзе ўсё на лад.
Аднак і сам ты не здавайся
І з Аркадзянамі братайся,
Лацінцам ворагі яны;
Як з імі сілы паяднаеш,
Тады і Турна асядлаеш,
Не выйграць ворагу вайны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще минат тридесет години,
ще спрат с Юнона спор, вражди,
на мястото на тия свини
град Алба Юл ще съгради.
Недей се на скръбта предава,
аркадците недей забравя —
латинеца е техен враг:
ти гледай с тях съюз да сториш
и Турн тогава ще пришпориш,
ще ги изтребите до крак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo heute dieses Schweinelager,
Baut Julus Alba, eine Stadt,
Wenn dreißig Jahre sind verflossen
Und er mit Juno Ordnung schafft.
Du sollst allein nichts unternehmen,
Schließ Freundschaft mit Arkadiern, -
Sie sind die Feinde der Latiner.
Sind mit Trojanern sie im Bund,
Dann wirst du Turnus auch besiegen
Und wirst vernichten dessen Heer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na tym barłogu świńskim piękne
Zbuduje Julus Albę — miasto,
Gdy trzy dziesiątki latek przemkną,
Z Junoną będzie ład narastał.
Lecz zawrzyj, nie zgap się czasami,
Braterstwo z Arkadyjczykami,
To lud Latynom bardzo wrogi;
Gdy złączysz z nimi Trojan, susem
Osiodłasz wtedy i Turnusa,
Wybijesz wojsko mu do nogi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда пройдет лет тридцать с гаком,
С Юноной заживете в лад,
На месте том свином из мрака
Восстанет Альба — дивный град.
Однако ты не зазнавайся,
К аркадянам скорей сбирайся —
Врагов Латина в них найдешь;
Троянцев с ними побратаешь,
Тогда и Турна оседлаешь
И войско все его побьешь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Промчится тридцать лет отныне,
И заведешь с Юноной лад.
На месте, где ютятся свиньи,
Иул построит Альбу-град;
Но ты и сам не просчитайся.
С аркадянами побратайся!
У них с латинцами вражда.
На помощь призовешь аркадян —
И Турн пропал, будь он неладен!
Всё войско перебьешь тогда.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Где грязь из-под свиньи сочится,
Иул построит Альбу-град,
Когда же тридцать лет промчится,
Тогда с Юноной будет лад.
Но все ж и сам не зазевайся,
С аркадянами побратайся:
Латинцы с ними на ножах.
Коль дружбу им пообещаешь,
Тогда и Турна оседлаешь,
Все войско изничтожишь в прах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На месте, где свиная лужа,
Иул построит Альбу-град,
А через тридцать лет к тому же
У них с Юноной будет лад.
Ты не плошать теперь старайся,
С аркадийцами побратайся,
Они с латинцами враги;
Коль с их царем сойтись сумеешь,
Тогда и Турна одолеешь,
Его согнешь ты в три дуги.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam, kde je nyní brloh svině,
Jul město Albu zařídí,
až celých třicet roků mine
a s Junonou to vyřídí.
Pusť brouky z hlavy, k čertu s nimi,
a pobratři se s Arkadskými,
Latiny nenávidí též;
a Trojany když s nimi spojíš,
se sedla Turna lehko shodíš
a vojáky mu vybiješ.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вставай, Енею, годі спати,
Вставай і богу помолись,
Мене ти мусиш также знати:
Я Тибр старий! — ось придивись.
Я тут водою управляю,
Тобі я вірно помагаю,
Я не прочвара, не упир.
Тут будеть град над городами,
Поставлено так між богами...»
Сказавши се, дід в воду нир.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Вставай Энею! годи спаты,
«Вставай и Богу помолысь,
«Мене ты мусишъ также знаты:
«Я Тыбръ старый! — ось прыдывысь.
«Я тутъ водою управляю,
«Тоби я вирно помагаю,
«Я не прочвара, не упырь.
«Тутъ будетъ градъ надъ городамы,
«Поставлено такъ мижъ богамы....»
Сказавшы се, дидъ въ воду нырь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Wake up, Aeneas! Up! Awake!
Get up and pray to god!
Know that I am not a fake,
I am old Tiber - true and odd.
I manage water here
And want to help you, dear.
There'll be a lot of slaughter,
And storms, and hail
Upon these towns, a gale..."
He said and vanished under water.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Устань, Эней! Валяцца годзе,
Мяне ты мусіш знаць — зірні:
Я Цібр стары, а не страхоцце,
Я гэтай рэчкай дзень пры дні
Кірую і табе спрыяю
І кожны дзень дапамагаю
Траянцам, я — не вадзянік.
Тут гораду над гарадамі
Быць, як наказана багамі...»
Сказаўшы так, у рэчцы знік.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Стани, Еней! Не чакай, сине,
метан на бога направи,
чуй, мойто име Тиберин е,
па ако искаш, се диви.
Тук аз съм бога на водите
и ти помагам днес в бедите,
не съм ни урод, ни вампир.
Ще бъде град на градовете,
това го искат боговете...
И пак се гмурна в своя вир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Steh auf, Aeneas! Schlaf nicht länger!
Steh auf und sprich erst ein Gebet!
Doch sollst du über mich erfahren:
Ich bin der alte Tiberstrom,
Bin Herrscher über dieses Wasser,
Ich will dir treu ein Helfer sein,
Bin kein Vampir, kein Ungeheuer.
Hier steht einmal der Städte Stadt,
Geliebt von Menschen und von Göttern."
Sprach's und versank sogleich im Fluß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wstań, Eneaszu! Dosyć spania,
Już wstawaj, pomódl się gorliwie,
Mnie znać też musisz, moim zdaniem,
Jam Tyber stary! — spójrz wnikliwie,
I wszelką wodą tu kieruję,
Wiernie ci pomoc okazuję
I jam nie upiór, nie poczwara,
Tu będzie miasto nad miastami,
Bogowie tak orzekli sami..."
To rzekłszy, dziad dał nura zaraz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь вставай, не будь разиней
И помолись скорей богам.
Меня ты должен знать отныне:
Я старый Тибр — опора вам.
Я тут водою управляю,
Тебе надежно помогаю:
Я не упырь, не злобный дух;
Здесь будет град над городами —
То установлено богами!" —
Так дед сказал — и в воду бух!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Настало время пробужденья.
Вставай с молитвой й не трусь!
Меня ты знаешь, без сомненья:
Я Тибром издавна зовусь.
Я водами от века правлю.
Тебя в несчастье не оставлю!
Я не упырь, не черный дух.
Здесь будет град над городами!
Так предначертано богами!» —
Промолвил дед и в реку — плюх!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вставай, Эней! Пора настала,
Вставай и богу помолись,
Ты обо мне слыхал немало:
Я старый Тибр! Ты присмотрись.
Я тут водою управляю,
Тебе я верно помогаю,
Я не виденье, не упырь.
Тут будет град над городами,
Так решено промеж богами».
Дед кончил речь — и в воду нырь!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сейчас же ты, Эней, проснися,
Вставай и богу помолись,
Меня узнай и подружися,
Я старый Тибр, вот присмотрись.
Я здесь водою управляю,
Тебе я верно помогаю,
Не пугало я, не упырь;
Здесь будет град над городами,
Так решено уже богами», —
Промолвил дед и в воду — нырь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vstaň, Aenee, už nespi, hochu,
a do modlení se hned dej!
A mne bys taky měl znát trochu:
jsem starý Tiber — podívej,
já tady vládnu nad tou vodou,
chráním tě věrně před nehodou,
a nejsem z rodu upírů.
Zde bude město měst všech státi
a mezi bohy kralovati.“
"To řka, děd zmizel ve víru.

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней пробуркався, схопився
І духом моторнійший став;
Водою тибрською умився,
Богам молитви прочитав.
Велів два човни знаряжати,
І сухарями запасати,
І воїнів туда сажать.
Як млость пішла по всьому тілу:
Свиню уздрів під дубом білу
І тридцять білих поросят.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 9.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней пробуркався, схопывся
И духомъ моторнійшый ставъ;
Водою Тыбрською умывся,
Богамъ молытвы прочытавъ.
Веливъ два човны знаряжаты
И сухарямы запасаты,
И воинивъ туда сажать.
Якъ млость пишла по всьому тилу:
Свыню уздривъ пидъ дубомъ билу
И трыдцять билыхъ поросятъ.

Примітки: V, 9.
       Частина V стр. 9.

У віщуванні бога річки Тібра — Тіберіна (аналогія в українському фольклорі — "очеретяний дід", водяний) особливе, ритуальне значення має двічі побачена Енеєм (у сні і наяву) — біла свиня з поросятами. У стародавніх греків і римлян принесена в жертву біла тварина найбільш бажана богам.

 

Три, тридцять — магічне число. Тут Котляревський іде за Вергілієм:

Знайдеш ти льоху велику під дубом, на березі річки,
Буде лежати вона, поросят породивши аж тридцять,
Біла сама, й поросята у неї при вимені білі

(Вергілій. — Кн. 8. — Ряд. 43 — 45).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas woke up unafraid,
His spirit was invigorated.
He washed his face and prayed
Just as it was in his dream intimated.
He gave the order to prepare
Two boats with soldiers and their fare.
They were to leave next day or night.
He almost swooned, oh, holy cow!
Beside the oak tree was the sow
And thirty piglets; all were white.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней адразу прахапіўся
І духам весялейшы стаў;
Ён цібрскаю вадой умыўся,
Багам малітву прачытаў.
Спускаў два чоўны з дзецюкамі
І запасаўся сухарамі,
Салдат без хлеба — не салдат.
Нарэшце ўбачыў за гарою:
Ляжыць свіння пад дубам, з ёю
Аж трыццаць белых парасят.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней за малко да изписка —
сънят направо го втрещи;
с вода от Тибър се наплиска,
молитва почна да шепти,
в два чълна нареди сухари
да сложат, хора натовари
и тръгна по реката той.
Но спряха като онемели —
пред тях свиня с прасенца бели,
и точно тридесет на брой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Darauf erwachte auch Aeneas,
Nun war viel wohler ihm ums Herz;
Er ging zum Tiber, sich zu waschen,
Schickte den Göttern ein Gebet
Und ließ zwei Boote voll beladen
Mit Lebensmitteln, Trockenobst,
Danach ließ er die Mannschaft kommen, -
Plötzlich bekam er Gänsehaut:
Ein weißes Schwein saß an der Eiche
Mit dreißig weißen Frischlingen.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zbudził się i zerwał,
Ruchliwym stal się, przegnał trwogę;
Tybrową wodą mył się z werwą,
Pomodlił się też wraz do bogów.
Rozkazał czółna dwa szykować,
Jak też suchary zafasować,
Powsadzać w nie żołnierzy sporo.
Gdy słabość zdjęła całe ciało,
Pod dębem ujrzał świnię białą
I białych prosiąt trzydzieścioro.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней немедля пробудился,
Продрал глаза, душой воспрял,
Водою тибрскою умылся,
Богам молитвы прочитал;
Потом, чтоб зря не пустословить,
Два челнока велел готовить,
Храбрейших в них сажать ребят;
Под дубом в заповедном месте
Нашел свинью, а с нею вместе
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней проснулся, встрепенулся.
Он после ночи стал бодрей.
Водою тибрской всполоснулся,
Прочел молитву поскорей.
«Челны, — сказал он, — снаряжайте
И сухарями нагружайте!»
К подножью дуба бросил взгляд,
И дрожь по телу пробежала:
Там белая свинья лежала,
С ней — тридцать белых поросят!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней очнулся, пробудился
И духом пободрее стал,
Водою тибрскою умылся,
Богам молитвы прочитал.
Велел, чтоб хлеба запасали
И пару челнов снаряжали,
Чтоб воинов туда сажать.
Как вдруг!.. И дрожь прошла по телу:
Свинья под дубом забелела
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней проснулся, подивился
И в миг единый бодрым стал,
Водою тибрскою умылся,
Богам молитву прочитал.
Велел двум лодкам снаряжаться,
Да сухарями запасаться,
И смелых выделил солдат.
Но сразу дрожь прошла по телу:
Пред ним свинья в щетине белой
И тридцать белых поросят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas procit, hned se vzchopil,
duch bujarý v něm rázně vstal:
z Tibery vodou tváře zkropil,
modlitbou bohům poctu vzdal.
Dva čluny kázal obsaditi,
suchary řádně zásobiti
a spustit na řeku všech řek.
Vtom mráz jím proběh ... co to vidí?
"Tam pod dubem zří bílou sviní
a třicet malých prasátek.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Звелів їх зараз поколоти
І дать Юноні на обід;
Щоб сею жертвою свиноти
Себе ізбавити од бід.
Потім в човни метнувсь хутенько,
Поплив по Тибру вниз гарненько
К Евандру помочі просить;
Ліси, вода, піски зумились,
Які се два човни пустились
З одвагою по Тибру плить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 10.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Звеливъ ихъ заразъ поколоты
И дать Юнони на обидъ;
Щобъ сею жертвою свыноты,
Себе избавыты одъ бидъ.
Потимъ въ човны метнувсь хутенько,
Поплывъ по Тыбру внызъ гарненько.
Къ Эвандру помочи просыть;
Лисы, вода, пискы зъумылысь,
Яки се два човны пустылысь
Съ одвагою по Тыбру плыть.

Эвандръ, царь Аркадскій.

Примітки: V, 10.
       Частина V стр. 10.

Евандр — аркадський цар.

 

Ліси, вода, піски зумились — зумились — здивувалися.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To be protected well and safe
From any harmful deal,
And not to suffer an unneeded chafe,
Aeneas gave the pigs to Juno for a meal.
And then, without the slightest quiver,
He sailed serenely down the river
To see the King about the strategem
And help. The water and the sand,
On seeing boats, couldn't understand
How come, the Tiber did not frighten them.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іх загадаў забіць, няйначай,
І даць Юноне на абед,
Каб той ахвяраю свінячай
Уратаваць сябе ад бед.
Пасля Эней за дапамогай
Плыў да Эвандра той дарогай
Рачной, а хвалі і палі,
Пяскі і пучшы векавыя
Здзіўляліся, як чоўны тыя
Па Цібру смела ўніз плылі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Курбан веднага на Юнона
реши да се направи с тях,
дано да стане благосклонна,
така го бе от нея страх.
А после не един меандър
по Тибър минаха — Евандър
да търсят, да се съюзят;
води, дървета онемяха —
без страх троянците гребяха,
а Тибър е опасен път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gab Befehl diese zu schlachten,
Für Juno war's, als Mittagsmahl;
Er wollte dieses Opfer bringen,
Damit es ihn vor Unheil schützt.
Dann fuhren sie mit ihren Booten
Zu Evandrus den Fluß entlang,
Um seine Hilfe zu erflehen.
Wald, Wasser, Sand waren erstaunt,
Welche zwei Boote auf dem Tiber
So mutig ihren Weg gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał zabić je tu zaraz,
Na obiad podać wnet Junonie,
Ażeby świńską tą ofiarą
Od nieszczęść siebie już uchronić.
Do czółen rzucił się bez zwłoki,
Popłynął Tybrem w dół z zatoki,
Tak do Ewandra mknął po pomoc;
Las, woda, piaski się zdumiały,
Jak oto po ich Tybrze śmiało
Dwa czółna płyną nieznajome.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Всех тотчас приказал зарезать,
Юноне отдал на обед,
Чтоб этой жертвенной трапезой
Себя от злых избавить бед.
Потом велел садиться в челны,
И Тибра медленные волны
Его к Эвандру понесли;
Леса прибрежные качались,
Как будто диву, дивовались
Челнам, что вниз по Тибру шли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Их заколоть велел он: свиньи
Пойдут Юноне на обед,
И, жертву принеся богине,
Эней избавится от бед.
На два челна троянство село.
Пустились вниз по Тибру смело
К Эвандру — помощи просить.
Леса, луга, пески и воды
Дивились: что за мореходы?
Отколь у них такая прыть?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он, заколоть их приказавши,
Послал Юноне на обед,
Чтоб, жертву свиньями воздавши.
Избавиться от новых бед.
В челны уселись торопливо,
По Тибру вниз поплыли живо
К Эвандру помощи просить.
Леса и горы изумились:
Что там за два челна пустились
По Тибру так отважно плыть!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Велел убить свинью с семьею
И дать Юноне на обед.
Чтоб этой жертвою свиною
Избавиться от всяких бед.
Потом в челнах все разместились,
По Тибру быстро устремились
К Эвандру помощи просить.
Песок, вода и лес дивились,
Как это два челна решились
По Тибру так отважно плыть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nařídil porazit ty kusy,
tak Juno oběd bude mít —
a za tu svinskou oběť musí
jej všeho zlého uchránit.
Pak zbaven oné svinské zvěře
plul rychle dolů po Tibeře
Evandra žádat o pomoc.
Les, řeka, písky divily se,
jaké dva čluny pustily se
teď po Tibeře, když je noc.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чи довго плив Еней — не знаю,
А до Евандра він доплив;
Евандр, по давньому звичаю,
Тогді для празника курив,
З аркадянами веселився,
Над варенухою трудився,
І хміль в їх головах бродив;
І тілько що човни уздріли,
То всі злякалися без міри,
Один к троянцям підступив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Чи довго плывъ Эней, — не знаю,
А до Эвандра винъ доплывъ;
Эвандръ, по давньому звычаю,
Тогди для празныка курывъ,
Зъ Аркадянамы веселывся,
Надь варенухою трудывся
И хмиль въ ихъ головахъ бродывъ;
И тилько що човны уздрилы,
То вси злякалыся безъ миры,
Одынъ къ Трояньцямъ пидступывъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 11.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 4:

Тогда для празника курив

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How long it took the men to reach
The palace of Evander,
I do not know, but when they landed at the beach,
They saw not far away and under
A tree the ruler of his realm,
Relaxing in the umbra of an elm.
His guests, the high officials, ate and drank,
And when they saw Aeneas with his men,
They feared he was a Saracen.
A native asked the visitors point-blank:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ці доўга плыў Эней — не знаю,
А да Эвандра ён прыплыў;
Эвандр, па даўняму звычаю,
Якраз тады гуляў і піў,
З прычыны свята весяліўся,
Ён з Аркадзянамі напіўся
Так, што ў галовах хмель шумеў;
Траянцаў бачаць Аркадзяне,
Трывожна стала ў іхнім стане,
Да чоўнаў нехта падляцеў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И колко плаваха — не зная,
но се добраха до целта.
Евандър според обичая
пируваше с лула в уста,
с аркадците се веселеше,
над водката се той потеше,
сънлив, с размътена глава;
но чълновете щом съзряха,
от страх направо пребледняха.
Един пристъпи след това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie lang Aeneas unterwegs war,
Weiß ich nicht, aber er kam an.
Evandrus saß, nach alter Sitte,
Genüßlich rauchend nach dem Fest,
Das mit Arkadiern er gefeiert.
In Köpfen brodelte der Schnaps,
Welchem sie reichlich zugesprochen.
Plötzlich befiel sie großer Schreck,
Als sie die beiden Boote sahen.
Einer stand auf und trat heran.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy długo płynął — nie chcę bajać,
Lecz do Ewandra już dopłynął;
A ów Ewander swym zwyczajem
Ćmił fajkę w jakieś święto słynne,
Wśród arkadyjskich swoich ludzi
Nad warenuchą rad się trudził,
Chmiel zaległ w głowach ich pijanych;
Gdy czółna tylko co ujrzeli,
Z przestrachu prawie poglupieli,
Aż jeden podszedł ku Trojanom.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сколь долго плыл Эней, не знаю,
Но к цели, наконец, приплыл.
Эвандр, для праздника, я чаю,
Горилочку в тот час глушил,
Над варенухою трудился,
С аркадянами веселился,
Хмель в головах у всех бродил.
Но только челны увидали,
Как все от страха задрожали,
И лишь один не отступил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как долго плыл Эней — не знаю,
Однако в праздник наш герой
К желанному причалил краю.
Шел у Эвандра пир горой.
В ту пору, будучи под мухой,
Трудился царь над варенухой,
И хмель бродил уж в головах.
Все были в опьяненье сладком,
Но перетрусили порядком,
Троян увидя на челнах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сколь долго плыл Эней, не знаю,
Но до Эвандра он доплыл.
Эвандр, обычай соблюдая,
На празднике в ту пору был.
С аркадянами веселился,
Над варенухою трудился,
Хмель в головах у них бродил.
Но только челны показались,
Как все безмерно испугались,
Один к троянцам подступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Плыл долго ли Эней — не знаю,
К Эвандру все-таки приплыл.
Эвандр, обычай соблюдая,
Тогда на празднике кутил;
Он с подданными веселился,
Над варенухою трудился,
Уж хмель в их головах бродил.
Но только лодки показались,
Они не в шутку испугались,
Смельчак троянцев вопросил:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak dlouho plul — to nikdo neví,
však k Evandrovi dojeli;
po starodávném obyčeji
Evandr kouřil s přáteli,
tam s Arkadskými výskal, hřmotil,
nad medovinou se tam potil —
a chmel jim v hlavách zamíchal;
však sotva čluny uhlídali,
tu nesmírně se polekali
a jeden k Trojským pospíchal.

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи по неволі, чи по волі? —
Кричить аркадський їм горлань. —
Родились в небі ви, чи долі?
Чи мир нам везете, чи брань?»
«Троянець я, Еней одважний,
Латинців ворог я присяжний, —
Еней так з човна закричав. —
Іду к Евандру погостити,
На перепутті одпочити,
Евандр цар добрий, я чував».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи по неволи, чи по воли?
Крычытъ Аркадській имъ горлань:
«Родылысь въ неби вы, — чи доли?
«Чи мыръ намъ везете, чи брань?
«Троянець я Эней одважный,
«Латынцивъ ворогъ я прысяжный,
Эней такъ съ човна закрычавъ:
«Иду кь Эвандру погостыты,
«На перепутти одпочыты,
«Эвандрь царь добрый, я чувавъ.»

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Do you come freely here, or out of fear?"
And then went on the crier:
"Where were you born, in heaven or down here?
Do you bring peace? What's your desire?"
"I am Aeneas, the Trojan brave!
The foe of Latium, from birth till grave!"
Aeneas hollered from the boat.
"I want to be your monarch's guest;
I've heard Evander is the best
Of kings. What people say - I quote."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Да нас якая ў вас патрэба? —
Крычыць гасцям Аркадзец той. —
Хто вас паслаў — зямля ці неба?
Да нас вы з мірам ці з вайной?»
«Траянец я, Эней адважны,
Лацінцаў вораг я прысяжны! —
Эней на гэта адказаў. —
Я да Эвандра еду ў госці,
Каб адпачыць у ягамосці,
Эвандр цар добры, я чуваў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— От зор ли тъй ли сте поели —
дере аркадецът гръклян, —
и хора ли сте, богове ли?
За мир ли сте или за бран?
— Троянец съм, с войска велика —
Еней от лодката извика, —
на всичките латинци враг.
На гости на Евандър идем,
да си починем, пък ще видим,
Евандър, чухме, бил добряк...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Kommt ihr im Guten oder Bösen? -
Schrie ihnen der Arkadier zu, -
Stammt ihr von hier oder vom Himmel?
Bringt ihr uns Frieden oder Krieg?"
"Aeneas bin ich, ein Trojaner,
Und der Latiner großer Feind, -
So schrie Aeneas aus dem Boote, -
Ich komme friedlich her, als Gast,
Um bei Evandrus auszuruhen,
Er soll ein guter König sein."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Czy z woli wy, czy po niewoli? —
Im arkadyjski krzykacz wrzaśnie, —
Zrodzeni w niebie, czy na dole?
Wiedziecie pokój, czy bój właśnie?"
"Trojańczyk jam, Eneasz śmiały
I wróg Latynow zatwardziały! —
Eneasz z czółna tak zawołał. —
A do Ewandra idę w goście,
Odpocząć w drodze chcę z radością,
To dobry król, słyszałem wkoło".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Неволей к нам иль по охоте? —
Кричит аркадский горлодер. —
С людьми иль в небе вы живете?
К нам мир везете иль раздор?" —
"Троянец я, Эней отважный,
Латинцев недруг я присяжный; —
Эней в ответ с челна кричал,—
Держу к Эвандру нынче путь я,
Передохнуть на перепутье;
Ваш царь приветлив, я слыхал".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«По воле или по неволе?
Из горних или дольних стран?
Вы — с миром или биться в поле?» —
Аркадский крикнул им горлан.
«Троянец я, Эней отважный,
Как вы — латинцам враг присяжный, —
С челна последовал ответ. —
С дружиной издалёка еду
К царю Эвандру на беседу,
О нем наслышан целый свет».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вы по неволе аль по воле? —
Кричит аркадский им горлан: —
Родились в небе вы иль в поле?
Везете мир нам или брань?»
«Троянец я, Эней отважный,
Латинцев недруг я присяжный, —
Эней с челна им закричал: —
Иду с Эвандром повидаться,
На перепутье отдышаться;
Эвандр — царь добрый, я слыхал».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«По воле вы иль по неволе, —
Кричал, ко рту приставив длань, —
Вы родились в лесу иль в поле,
Везете мир нам или брань?»
«Троянец я, Эней отважный,
Как вы, — латинцам враг присяжный, —
Эней с челна в ответ кричал, —
Эвандра еду я проведать,
И погостить, и пообедать,
Он добрый царь, как я слыхал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Zlo nebo dobro vás sem vede?“
arkadský křikloun hlaholil,
„jdete k nám zdola — nebo z nebe?
Vezete válku — nebo mír?“
„Já Trojan jsem — Aeneas smělý,
Latini jsou mi nepřáteli,“
Aeneas z člunu zavolal:
„Jdu k Evandrovi na hostinu
a trochu si tu odpočinu;
vím, Evandr je dobrý král.“

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Евандра син, Паллант вродливий,
К Енею зараз підступив;
Оддав поклон дружелюбивий,
До батька в гості попросив.
Еней з Паллантом обнімався
І в його приязнь засталявся,
Потім до лісу почвалав,
Де гардовав Евандр з попами,
Зо старшиною і панами,
Еней Евандрові сказав:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эвандра сынъ Паллантъ вродлывый,
Къ Энею заразъ пидступывъ;
Отдавъ поклонъ дружелюбывый,
До батька въ гости попросывъ.
Эней съ Паллантомъ обнимався
И въ його прыязнь засталявся,
Потимъ до лису почвалавъ,
Де гардовавъ Эвандрь съ попамы,
Со старшиною и панамы.
Эней Эвандрови сказавъ:

Примітки: V, 13.
       Частина V стр. 13.

І в його приязнь заставлявся — довірявся, здавався на його ласку.

 

Де гардовав Евандр з попами — гордувати — гуляти. Але дане тлумачення видається неточним. Слово походить від гард — перегородка на воді для ловлі риби, звідси "займище для рибної ловлі з житлом для рибалок" ("Словарь" Білецького-Носенка). Означає також: узгоджений поділ чогось, умова. У народній пісні:

 

Було тобі, пане Саво,
Гард не руйнувати,
Коли хотів запорожців
В куми собі брати

                (Афанасьев-Чужбинский А. С. Собр. соч. — С-Пб, 1892. — Т. 9. — С. 356).

 

Отже, "гардувати" тут у значенні: скріпляти угоду. Узгоджується з характером Евандра, як розсудливого, тямущого господаря, який влаштовує гуляння не просто для пиятики чи з панського гонору, а по завершенні якоїсь справи.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evander's son, the handsome Pallant,
Approached Aeneas right away;
He bowed to him just like a gallant,
As it behooved his father's would be protege.
Aeneas and the prince embraced
And thus their amity was graced.
Aeneas headed for the grove,
Where King Evander and the priests
With aristocracy were celebrating feasts.
He hailed the King: "Praise be to Jove!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант, Эвандра сын найясны,
Энея шчыра прывітаў;
Адважыўшы паклон прыязны,
Да бацькі ў госці запрашаў.
Эней з Палантам абдымаўся
І па-братэрску цалаваўся.
Да лесу потым кіраваў,
Дзе баляваў Эвандр з папамі,
Са старшыною і панамі.
Эней Эвандру так сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Поклон им стори до земята
Палант, Евандровия син,
и при баща си на софрата
той ги покани до един.
Прегърнаха се братски двама,
да видят, че притворство няма,
и седнаха на тоя пир —
Евандър бе събрал другари,
попове, панове, боляри.
Еней захвана, няма мир:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da ging sein Sohn, der hübsche Pallant,
In Eile zu Aeneas hin,
Begrüßte ihn in aller Freundschaft
Und lud zu seinem Vater ein.
Aeneas nahm ihn in die Arme,
Versicherte ihn seiner Gunst
Und folgte ihm bis zu der Lichtung,
Wo Evandrus mit Priestern trank,
Mit seinen Ältesten und Räten.
Aeneas sprach Evandrus an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wtem syn Ewandra, Pallas smukły,
Podstąpił tu do Eneasza;
Złożywszy mu przyjazny ukłon,
Do ojca w goście go zapraszał.
Eneasz objął się z Pallasem,
O jego przyjaźń dbał zawczasu.
Do lasu pobrnął po rozmowie,
Gdzie wciąż Ewander pił z popami
I ze starszyzną, i z panami,
Eneasz tak rzekł Ewandrowi:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант — Эвандра сын смазливый —
К Энею тотчас подступил;
Отвесил всем поклон учтивый
И в гости к батьке пригласил.
С Энеем крепко обнимался,
Ему в своей приязни клялся;
Потом в лесок его позвал,
Где пировал Эвандр с панами,
С придворной челядью, с попами;
И здесь Эней царю сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант, Эвандра сын красивый,
Навстречу гостю поспешал;
Поклон отвесивши учтивый,
К отцу радушно приглашал.
Смышлен царевич был аркадский.
Эней Палланта обнял братски,
С ним общий отыскал язык.
Эвандра увидав с попами,
Со старшиною и панами,
Троянец брякнул напрямик:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эвандра сын, Паллант красивый,
К Энею сразу подступил,
Поклон отвесивши учтивый,
Он к батьке в гости попросил.
Эней с Паллантом обнимался,
Ему в приязни поверялся.
Потом в тот лес с ним пошагал,
Где был тогда Эвандр с попами,
Со старшиною и панами.
Эней Эвандру так сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эвандра сын, Паллант красивый,
К Энею быстро подбежал,
Поклон отвесивши учтивый,
К Эвандру в гости приглашал.
Эней с Паллантом обнимался,
Ему в приязни признавался,
Потом с ним к роще пошагал,
Где пировал Эвандр с панами,
С попами и со старшинами;
Эней Эвандру так сказал:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Evandrův syn, sám Pallas hbitý,
hned k Aeneovi dvorně šel;
přiběh se "Trojským pokloniti
a hosty k otci pobízel.
Aeneas objal se s ním vřele
a nabídl se za přítele,
pak odklusal s ním do křoví,
kde s Evandrem a generály
popi a páni vartovali.
Evandra dvorně oslovil:

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Хоть ти і грек, та цар правдивий,
Тобі латинці вороги;
Я твій товариш буду щирий
Латинці і мені враги.
Тепер тебе я суплікую
Мою уважить долю злую
І постояти за троян.
Я кошовий Еней троянець,
Скитаюсь по миру, мов ланець,
По всім товчуся берегам.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Хоть ты и Грекъ, та царь правдывый
«Тоби Латынци ворогы;
«Я твій товарышъ буду щырый,
«Латынци и мини врагы.
«Теперъ тебе я суппликую
«Мою уважыть долю злую
«И постояты за Троянъ.
«Я кошовый Эней Троянець,
«Скытаюсь по мыру, мовъ ланець,
«По всимъ товчуся берегамъ.

Примітки: V, 14.
       Частина V стр. 14.

Хоть ти і грек, та цар правдивий — Евандр — виходець з Греції, а греки зруйнували Трою — батьківщину Енея.

 

Тепер тебе я суплікую — прошу.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although a Greek, you are an honest King,
The Latins are your foes from hell;
I want to be your promising
Companion. The Latins are my foes as well.
Your name forever will be blest,
If you consider my request,
And help my countrymen be free.
I am a Trojan chief,
Who roams the world in constant grief.
Please, gratify my heartfelt plea.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Хоць ты і Грэк, ды цар праўдзівы,
Даўно з Лацінцамі ў вайне;
Твой буду я таварыш шчыры,
Лацінцы ворагі і мне.
Уваж, адно цябе прашу я,
Ты долю нашую ліхую
І не пакінь нас у бядзе.
Я, кашавы Эней Траянец,
Бадзяюся, як галадранец,
Няма прытулку мне нідзе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Макар и грък, те виждам свестен,
и на латинците си враг;
приятел ще ти бъда честен,
и аз не съм им доста драг.
Сега едно ще те помоля,
да видиш моята неволя,
да ни помогнеш като брат.
Аз съм Еней, казак-троянец,
и скитам като окаянец
от бряг на бряг по тоя свят...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du bist ein Grieche, ganz ein König,
Latiner sind die Feinde dir;
Sei meiner Freundschaft stets versichert,
Da sie auch meine Feinde sind.
Ich komme zu dir mit der Bitte,
Daß du zu den Trojanern hältst
Und stehst uns in der Not zur Seite.
Ich bin Aeneas und ihr Fürst,
Irrte umher zu allen Ufern
Und rastlos, wie ein Vagabund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Tyś chociaż Grek, lecz król prawdziwy,
Latyni twymi są wrogami;
Ja będę druhem ci uczciwym,
Latyni wrodzy mi ciż sami.
A teraz ciebie suplikuję,
Byś zważył, że los zło mi knuje,
Za Trojanami byś się wstawił.
Eneasz jam, koszowy z Troi,
Jak nędzarz błądzę z tłumem swoich,
U wszystkich brzegów się pojawiam.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Хоть ты и грек, но царь примерный,
Латинцам оба мы враги;
Тебе товарищ буду верный,
Лишь в драке ты мне помоги.
К тебе в нужде я прибегаю,
Тебя помочь мне заклинаю,
Врагов я не осилю сам,
Я кошевой Эней, троянец,
И, как бродяга-голодранец,
По всем таскаюсь берегам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Мол, так и так, ты справедливый,
Достойный царь, хотя и грек!
Тебе я друг, пока мы живы,
Латинцам недруг я навек.
Просить хочу твою особу,
Не дашь ли войска мне в подсобу,
Чтоб нашим насолить врагам?
Я — кошевой Эней Троянец,
Как бесприютный оборванец,
По всем скитаюсь берегам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Хоть ты и грек, но царь правдивый,
Латинцы недруги твои;
Я друг твой верный, не трусливый,
Враги латинцы и мои.
Теперь же об одном прошу я,
Войди в мою ты участь злую
И окажи подмогу нам.
Я кошевой Эней-троянец,
Шатаюсь в мире, как скиталец,
По всем таскаюсь берегам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Хоть ты и грек, но царь неложный,
Латинцы нам с тобой враги,
Тебе я буду друг надежный,
Ты мне сражаться помоги.
Своею жизнью я рискую,
Смягчи мою недолю злую
И на защиту стань троян.
Я кошевой, Эней-троянец,
Живу на свете, как скиталец,
Избороздивший океан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Ač Řek, jsi spravedlivý vládce,
Latiny nepřáteli zveš;
já přátelstvím ti budu splácet,
mám na Latiny svrchu též.
Teď supliku ti k nohám skládám,
zlý osud do tvých rukou vkládám,
bys Trojanům svou pomoc dal.
Já, trojský ataman, o kletě!
jak vandrák bloudil po všem světě
a po březích se potloukal.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прийшов до тебе на одвагу,
Не думавши, як приймеш ти;
Чи буду пити мед, чи брагу?
Чи будем ми собі брати?
Скажи, і руку на — в завдаток,
Котора, бач, не трусить схваток
І самих злійших нам врагів.
Я маю храбрую дружину,
Терпівших гіркую годину
Од злих людей і од богів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Прыйшовъ до тебе на одвагу,
«Не думавши якъ прыймешъ ты;
«Чи буду пыты медъ, чи брагу?
«Чи будемъ мы соби браты?
«Скажы, и руку на — въ завдатокъ,
«Котора, бачъ, не трусыть схватокъ
«И самыхъ злийшыхъ намъ врагивъ.
«Я маю храбрую дружыну,
«Терпившыхъ гирькую годыну,
Одъ злыхъ людей и одъ богивъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 15.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 9:

Терпівших горькую годину

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I dared to come to you
Not knowing what to bargain for;
Will I drink mead, or some bad brew.
Will we become close brethren, or?
Reply and give your hand,
That we will stand
Together, fighting our foes.
I have a gallant host,
Who suffered most
Appalling blows.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыйсці сюды я меў адвагу,
Не думаў, як сустрэнеш ты;
Ці буду піць я мёд, ці брагу?
Ці будзем мы з табой браты?
Скажы, і дам руку табе я,
Зазнала шмат рука Энея
Крывавых стычак і баёў.
Я маю храбрую дружыну,
Што знала горкую часіну
Ад злых людзей і ад багоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не знаех как ще те открия,
ни как ще ме посрещнеш ти;
е, меди брага ще ли пия,
е, братство ли ще ни сплоти?
Кажи — и ето ми ръката,
която тръшва на земята
и най-опасни врагове.
Аз имам хубава дружина,
търпяхме не една година
от хора зли и богове.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich wage es zu dir zu kommen,
Ohne zu wissen, wie dein Sinn:
Ob du mir Met gibst, oder Braha,
Ob du mich brüderlich empfängst?
Gib mir die Antwort, und als Vorschuß
Reiche ich brüderlich die Hand,
Die sich erhebt nur gegen Feinde.
Meine Gefährten sind erprobt
In manchem Unglück, das die Menschen
Und Götter über uns geschickt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przyszedłem tutaj już bez strachu,
Nie myśląc, co ty ze mną zrobisz;
Czy będę spijał miód czy brahę?
Czy też będziemy braćmi sobie?
Więc mów i masz w zadatek rękę,
Co żadnej walki się nie lęka
I najzawziętszych naszych wrogów.
Posiadam też drużynę śmiałą,
Co ciężkie męki wycierpiała
Od podłych ludzi i od bogów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бывал во всяких передрягах.
Что здесь найду? Ты друг иль враг?
Что будем пить мы — мед ли, брагу?
Брататься будем или как?
Скажи — и руку на в задаток,
Которая средь славных схваток
Лупила самых злых врагов.
За мной стоят мои дружины,
Что знали горькие годины —
И злость людей и гнев богов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К тебе пришел не без отваги:
Не знал, какой найду привет?
Отведаю медку иль браги?
Брататься будем или нет?
Я руку дам тебе в задаток.
Она, поверь, не трусит схваток
И злейших не щадит врагов.
Со мной геройская дружина.
Ей довелось терпеть безвинно
Людские козни, месть богов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Прийти к тебе имел отвагу,
Не думая, как встретишь нас.
Мед буду пить с тобой иль брагу,
Иль побратаемся тотчас?
Скажи — и руку на в задаток,
Которая не трусит схваток
И наших самых злых врагов.
Имею храбрую дружину,
Что знала горькую годину
От злых людей и от богов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К тебе пришел я на отвагу,
Не зная, ждет прием какой,
Пить будем вместе мед иль брагу
Иль станем братьями с тобой?
Скажи, и руку на в задаток,
Что не страшилась бурь и схваток
И поражала всех врагов.
Имею храбрую дружину,
Терпевших горькую судьбину
От злых людей и от богов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Já směle odhodlal se k činu
a přináším ti poselství:
Což — budem píti medovinu
na naše věrné přátelství ?
Na — stiskni moji chrabrou ruku,
tu podávám ti na záruku,
ta neleká se šarvátek.
V mé družině jsou lidé zralí,
už dost si na nich vylévali
bozi i lidé zlí svůj vztek.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мені найбільше доїдає
Рутульський Турн, собачий син;
І лиш гляди, то і влучає,
Щоб згамкати мене, як блин.
Так лучше в сажівці втоплюся
І лучше очкуром вдавлюся
,
Ніж Турнові я покорюсь.
Фортуна не в його кишені;
Турн побува у мене в жмені;
Дай поміч! — я з ним потягнусь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мини найбилше дойидае
«Рутульскій Турнъ, собачій сынъ;
«И лышъ гляды, то и влучае,
«Щобъ згамкаты мене якъ блынъ.
«Такъ лучше въ саживци втоплюся,
«И лучше очкуромъ вдавлюся,
«Нижъ Турнови я покорюсь.
«Фортуна не въ його кишени;
«Турнъ побува у мене въ жмени;
«Дай помичъ! — я зъ нымъ потягнусь.»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 16.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 5:

Так лучше в сажавці втоплюся

рядок 10:

Дай помощ — я з ним потягнусь

Примітки: V, 16.
       Частина V стр. 16.

Так лучше в сажівці втоплюся
І лучше очкуром вдавлюся
— сажівка, сажавка — копанка, криниця на низу, де близько до поверхні підходять грунтові води. В сажівці до води можна рукою дістати. Також ще — невелика викопана водойма біля берега річки, озера, в якій тримають живу рибу.

 

Очкур — шнур, яким стягують у поясі штани або шаровари для підтримання їх.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The most annoying is
Turn of Rutulia, son of a bitch;
He thinks that he's a whiz
To push me fast into a ditch.
I'd rather perish from a dope,
Or choke myself with some hemp rope,
Than bow to that disgusting Turn.
Good luck is not yet in his pocket,
Whatever he does, I can block it,
And with your help, I will give him a spurn."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мяне найболей заядае
Ратулец Турн, сабачы сын;
Хвіліны зручнай ён чакае,
Каб праглынуць мяне, як блін.
Ды лепш мне ў сажалцы ўтапіцца
Альбо пятлёю задушыцца,
Чым быць слугой яго сляпым.
Не на яго баку фартуна;
Скручу я ў рог барані Турна!
Дапамажы мне скончыць з ім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От Турн, рутулеца, народа
ми страда; кучия му син
все гледа, вечно търси сгода
да ме налапа като млин.
Готов съм да се ръгна с ножа
и сам въжето да си сложа,
но не и да се покоря.
Фортуната е изменчива!
В ръцете ми ще се извива,
помагай — ще го уморя!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Am meisten sitzt mir in den Nieren
Rutuler Turnus, dieser Hund;
Er trachtet mir nach meinem Leben,
Will mich verschlingen, wie den Schmarrn.
Eher will ich im Teich ertrinken,
Ersticken an dem Hosenband,
Bevor ich mich vor Turnus beuge.
Das Glück liegt nicht in seiner Hand,
Falls ich ihn mal zu fassen kriege.
Hilf mir! - dann nehm ich's mit ihm auf."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz do żywego mi dojada
Rutulski Turnus, pieski synek,
I tylko patrz, jak się podkrada,
By połknąć mnie już niczym blinek.
A niech w sadzawce się utopię,
Czy się powieszę, niż się stropię,
Niż Turnusowi ja ulegnę.
Fortuny nie ma on w kieszeni;
Do rąk mych trafi bez wątpienia!
Więc pomóż! — na bój z nim pobiegnę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сильнее всех мне досаждает
Рутулец Турн — собачий сын,
Он только лишь того и чает,
Чтоб проглотить меня, как блин.
Уж лучше в бочке утопиться
Иль опояской удавиться,
Чем Турну уступить в войне.
Фортуна не в его кармане;
Быть злой скотинке на аркане,
Коль ты поможешь, малость мне".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Меня ужасно допекает
Рутульский Турн, собачий сын:
Латина к битве подстрекает,
Грозит сожрать меня, как блин.
Я затяну очкур на шее
Иль утоплюсь в пруду скорее,
Чем пану Турну покорюсь.
Не у него в горсти фортуна!
Еще в кулак зажму я Турна!
Дай рать! — с постылым поборюсь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Меня всех больше допекает
Рутульский Турн, собачий сын.
Уже давно он помышляет,
Чтоб проглотить меня, как блин.
Решусь в пруду я утопиться,
Своим очкуром удавиться,
Чем Турну в драке покорюсь.
Фортуну он не сгреб руками,
Был под моими кулаками.
Дай помощь, я с ним поборюсь!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но мне ужасно досаждает
Рутулец Турн, собачий сын.
Он только об одном мечтает,
Чтоб проглотить меня, как блин.
Но я скорее утоплюся,
Удавкой лучше затянуся,
Но Турну я не покорюсь.
Фортуна не в его кармане,
Ему сидеть в моем капкане,
Дай помощь мне, я с ним сочтусь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mne nejvíce ze všeho žere
rutulský "Turnus, synek psí;
jen mrknu, už se na mne dere
a číhá — inu, toť se ví,
jak lívanec mě slupnout touží.
To utopím se raděj v louži,
oběsím šňůrou od gatí,
než "Turnovi se vzdát tak hladce,
Fortunu přece nemá v kapse;
pomoz mi, já ho vyplatím.“

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Евандр мовчав і прислухався,
Слова Енеєви ковтав;
То ус крутив, то осміхався,
Енеєві одвіт сей дав:
«Еней Анхизович, сідайте,
Турбації не заживайте,
Бог милостив для грішних всіх;
Дамо вам війська в підпомогу,
І провіянту на дорогу,
І грошеняток з якийсь міх.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 17.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эвандръ мовчавъ и прыслухався,
Слова Энеевы ковтавъ;
То усъ крутывъ, то осьмихався,
Энееви отвитъ сей давъ:
«Эней Анхызовычъ, сидайте,
«Турбаціи не зажывайте,
«Богъ мылостывъ для гришныхъ всихъ;
«Дамо вамъ війська въ пидпомогу,
«И провіанту на дорогу,
«И грошынятокъ зъ якыйсь михъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 17.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 8:

Дамо вам віська в підпомогу

Примітки: V, 17.
       Частина V стр. 17.

Турбації не заживайте — не турбуйтеся (К.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evander being wise and mild,
Was listening to his high guest,
He twisted his mustache and smiled,
And then replied to his request:
"Sit down, oh, son of famed Anchises,
Don't be perturbed by this bad crisis,
God is compassionate to all of us.
Some of our troops will go with you,
As well, supplies that you'll need, too,
Besides, a bag of cash; we will be generous.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эвандр маўчаў ды прыглядаўся,
Энея слухаў увесь час;
То вус круціў, то пасміхаўся,
Пасля Энею даў адказ:
«Эней Анхізавіч, сядайце,
Турбацыяй не злоўжывайце,
Бог бачыць і даруе грэх;
Я войска дам вам на падмогу
І правіянту на дарогу,
І грошай тых насыплю мех.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Евандър млъкна, като чу, че
Еней го бива за слова;
усмихва се, мустака суче,
па после рече му това:
— Еней Анхизович, седнете,
излишен труд не си правете,
към всички милостив е бог;
ще ви помогнем както можем,
с войска, с провизии, пък божем
и джоба още е дълбок.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Evandrus schwieg und lauschte ruhig
Den Worten, die Aeneas sprach;
Er lächelte, strich seinen Schnurrbart,
Dann sagte folgendes zu ihm:
"Anchisowitsch Aeneas, setzt euch!
Beunruhigt euch nicht zu sehr,
Gott ist doch allen Sündern gnädig;
Wir helfen euch mit der Armee,
Geben euch auf den Weg zu essen
Und auch noch einen Sack voll Geld.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ewander długo milczał, słuchał
Połykał słowo tu po słowie;
Podkręcał wąsa wolnym ruchem,
Odpowiedź dał Eneaszowi:
"Siadajcie, panie Eneaszu,
Turbację już przepędźcie waszą,
Bóg łaskaw bowiem dla grzeszników;
Bo zaraz wojskiem wam pomogę
Prowiantu także dam na drogę,
I wór pieniędzy dla skarbnika.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эвандр не сразу отозвался,
Все что-то про себя ворчал;
То ус крутил, то усмехался
И гостю, наконец, сказал:
"Эней Анхизович, садитесь,
Прошу покорно, не чинитесь,
Вам, так сказать, я крайне рад;
Дадим вам войско на подмогу,
И провианту на дорогу,
И сколько надобно деньжат.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эвандр Энею молчаливо
Внимал и ус крутил, добряк.
С усмешкой, доглядев пытливо,
Троянцу отвечал он так:
«Эней Анхизович, присядьте!
Здоровья попусту не тратьте.
Господь наш милостью богат!
Вам войско снаряжу в подмогу,
Дам провианту на дорогу,
Отсыплю и мешок деньжат!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эвандр молчал, не отзывался,
Слова Энеевы глотал,
То ус крутил, то усмехался
И под конец ему сказал:
«Эней Анхизович, садитесь,
В тревоге зря не горячитесь,
Бог будет милостив и к нам!
Вам войско соберу в подмогу
И провианту на дорогу,
К тому ж мешок деньжонок дам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эвандр, внимая, вроде мялся.
Но речи он не прерывал,
То ус крутил, то усмехался
И, наконец, в ответ сказал:
«Эней Анхизович, садитесь,
С делами вы не торопитесь,
Бог милостив для грешных нас.
Я дам вам войско на подмогу
И провианта на дорогу,
Дам и деньжонок про запас.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Evandr mlčky pozoruje
a slova přímo polyká,
teď chechtá se, knír nakrucuje
a Aeneovi povídá:
„Ó Aenee Anchisoviči,
ten nepokoj vás marně ničí,
Bůh ujímá se hříšníků;
dost vojska na pomoc vám dáme,
též proviant zde pro vás máme
i mnohý měšec grošíků.

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не поцурайтесь хліба-солі,
Борщу скоштуйте, галушок;
Годуйтесь, кушайте доволі,
А там з труда до подушок.
А завтра, як начне світати,
Готово військо виступати,
Куди ви скажете, в поход;
За мной не буде остановки;
Я з вами не роблю умовки,
Люблю я дуже ваш народ».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не поцурайтесь хліба-солы,
«Борщу скоштуйте, галушокъ;
«Годуйтесь, кушайте доволи,
«А тамъ съ труда до подушокъ.
«А завтра, якъ начне свитаты,
«Готово військо выступаты,
«Куды вы скажете, въ походъ;
«За мной не буде остановкы;
«Я зъ вамы не роблю умовкы;
«Люблю я дуже вашъ народъ.»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 18.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 6:

Готово вісько виступати,

рядок 7:

Куда ви скажете, в поход

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do not reject my bread and salt,
Try our borshch and dumplings, too,
Eat to satiety, and when you halt,
Then go to bed, as I will do.
Tomorrow at daybreak,
High water or earthquake,
The army will be there. No snags, or such.
We don't need any written terms,
We're not the pachyderms,
I like your people very much."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вас запрашаю хлеба-солі
Пакаштаваць як мае быць —
У нас віна і страў даволі,
А там — з дарогі адпачыць.
А заўтра, толькі сонца ўзыдзе,
Я дам загад, і войска выйдзе,
Каб з вамі рушыць у паход.
І гэтыя я спраўджу словы
Без усялякай там умовы,
Люблю я вельмі ваш народ».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Трапезата ми почетете,
елате да се подкрепим,
угаждайте си, борш сръбнете,
ще идем след това да спим;
а утре пукне ли зората,
готова ще ви е войската,
на бой вървете — цял живот
готов съм аз да ви помагам,
условия не ви предлагам —
обикнах вашия народ...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ihr dürft nicht Brot und Salz verschmähen,
Probiert die Knödeln und den Borschtsch;
Esset genug, macht's euch gemütlich,
Dann ab ins Bett und ruht euch aus.
Und morgen gleich in aller Frühe
Steht auch schon unser Heer bereit,
Damit ihr es zum Kampfe führet;
Ich bin euch sicher nicht im Weg
Und stelle auch keine Bedingung, -
Wahrlich, ich liebe euer Volk."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz nie pogardźcie chlebem, solą,
Skosztujcie barszczu i gałuszek;
I jedzcie, karmcie się do woli,
A potem z pracy do poduszek.
A jutro, kiedy zacznie świtać,
Wyruszy wojsko znakomite,
Gdzie rozkażecie, na wyprawę,
Nie będzie za mną zatrzymania;
Uczynię to bez namawiania,
Bo kocham już wasz naród żwawy".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прошу отведать хлеба-соли!
Вот борщ, галушки, вот кисель,
Поешьте, отдохните вволю,
А там, пожалуй, и в постель.
А завтра, чуть заря займется,
По знаку войско соберется,
И — шагом марш, айда в поход;
Я не чураюсь потасовки,
За мной не будет остановки,
Страсть как люблю я ваш народ".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не погнушайтесь хлебом-солью,
Галушки кушайте, борщок!
Не церемоньтесь, ешьте вволю
И — на подушки, на бочок.
За мной не будет остановки:
Мы на заре, без жеребьевки,
Полки сколотим — и в поход!
Даю — на дружеской основе,
Не ставя никаких условий.
Люблю я крепко ваш народ!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не погнушайтесь хлебом-солью,
Борща, галушек поедим,
Насытьтесь, угоститесь вволю,
А там с трудов — в постель, поспим.
С зарею повелю собраться
Войскам, чтоб сразу отправляться,
Куда вы скажете, в поход.
Не стану медлить я: без спора,
Мы сладим все без уговора,
Люблю я очень ваш народ».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пока отведайте хлеб-соли,
Вот борщ, галушки, хлеб святой,
Питайтесь, кушайте все вволю,
А там в подушку головой.
А завтра, лишь рассвет настанет,
Все войско под знамена станет
Уже готовое в поход.
За мной не станет дело, чаю,
Я договор не заключаю,
Люблю сердечно ваш народ».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde chléb a sůl je, vzácní hosti,
boršč, mísy dobrých halušek;
jen jezte, pijte do sytosti,
pak hup! do teplých podušek.
A zítra, dřív než začne svítat,
vás moje vojsko bude vítat,
ochotno na pochod se dát;
já pomohu vám okamžitě;
závazky dělat nemusíte,
mám trojské lidi velmi rád.“

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Готова страва вся стояла,
Спішили всі за стіл сідать;
Хоть деяка позастивала,
Що мусили підогрівать.
Просілне з ушками, з грінками
І юшка з хляками, з кишками,
Телячий лизень тут лежав;
Ягни і до софорку кури,
Печені разної три гури,
Багацько ласих тож потрав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 19.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Готова страва вся стояла,
Спишылы вси за стилъ сидать;
Хоть де-яка позастывала,
Що мусилы пидогривать.
Просилне зъ ушками, зъ гринкамы,
И юшка съ хлякамы, съ кышкамы,
Телячій лызенъ тутъ лежавъ;
Ягны и до софорку куры,
Печени разнои тры гуры,
Багацько ласыхъ тожъ потравъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 19.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 9:

Печені різної три гури

Примітки: V, 19.
       Частина V стр. 19.

Подаються більш вишукані наїдки, ніж ті, які троянці вживали до цього. Дає обід аркадський цар Евандр, зображений великим і щедрим паном. І тут страви названі в тому порядку, в якому їх подавали на стіл.

 

Просілне з ушками, з грінками — просілне — з засолом (К.). Ушки — невеликі вареники з м'ясним фаршем, пельмені. Грінки — тут у значенні: сухарики, суп з сухариками.

 

Хляки — шлунок корови, теляти.

 

Телячий лизень — язик.

 

Ягни — печеня. Вид наїдку (з грец. — К.).

 

Софорок — соус до курки, приготовлений на тому бульйоні, в якому варилася курка.

 

Три гури — три гори (пол.), дуже багато.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The food was waiting on the table.
All quickly took their seats, and when
Some meals were cool, the cooks were able
To warm them up again.
They ate: a soup with ushka,
A broth with tripe, called yushka,
A tongue of calf was there;
There was a tasty roast,
Stuffed fowl and most
Of all, a heap of sweet-toothed fare.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усіх застолле ўжо чакала,
Час баль вясельны пачынаць,
А калі што пазастывала,
Дык мусілі падаграваць.
Расольнік каштавалі, вушкі,
Выдатнай, з трыбухамі, юшкі;
Язык бычыны тут ляжаў,
Яшчэ тут быў і фарш курыны
І горы рознай смажаніны,
Ласункаў, разнастайных страў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отдавна всичко бе готово,
насядаха и след това
подгряваха тук-там отново
изстиналите ядива.
Разсол, галушки, курабии,
шкембе-чорба и дреболии,
и телешки език, пастет,
варени, пълнени кокошки
и печено месо, пирожки
и други лакомства — безчет.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Inzwischen brachte man die Speisen
Und alle gingen gleich zu Tisch,
Wenn manches Gericht auch erkaltet,
Es wurde schnellstens aufgewärmt.
Fische mit Maultaschen und Zwieback,
Gekochte Brühe mit Gedärm,
Auch Kalbszunge wurde geboten,
Tunke mit Hühnerfleisch und Lamm,
Drei Berge Braten aufgeschichtet
Und Leckereien jeder Art.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gotowe całe jadło stało,
Do stołu szybko zasiadano;
Choć czasem coś pozastygało,
Że je podgrzewać znów musiano.
Solanką w uszkach czy z grzankami,
Z flakami juszka i z kiszkami,
Wołowe były też ozory;
Faszerowane były kury,
Pieczeni wszelkiej ze trzy fury
I innych smacznych potraw sporo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут вся ватага поспешила
За стол, чтоб яствам честь отдать,
Хоть кое-что и поостыло,
Так что пришлось подогревать.
Глотали рыбное с гренками,
Похлебку ели с потрохами,
Язык телячий отварной,
Ягнят и кур, горшок окрошки,
Жаркого разного три плошки,
Лежали сладости горой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж для голодного троянства
На всех столах стояла снедь.
Иные поостыли яства,
Пришлось их снова разогреть.
Рассольник подали с гренками,
Рубцы, похлебку с потрохами,
И куры с фаршем были тут,
Еще язык лежал говяжий;
Столешницы ломились даже
От изобилья вкусных блюд.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Еда готовая стояла,
Спешили всех за стол сажать.
Кой-что уже позастывало,
Пришлось скорей подогревать.
Рассольник с ушками, с гренками.
С рубцом похлебка и с кишками.
Язык телячий для гостей,
Барашек, куры заливные,
Три кучи печева большие —
Хватало всяких тут сластей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Столы дубовые накрыли,
Места все стали занимать,
Иные блюда поостыли —
Носили их подогревать.
Просол, вареники, пампушки
И вкусный пшенный суп, галушки,
Лежал язык телячий тут,
Бульон с курятиной, с лапшою,
Все было: первое, второе
И много всяких сладких блюд.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na stolech stála jídla vábná,
k nim všechny lákal notný hlad,
ač mnohá z nich už byla chladná,
že museli je ohřívat.
Polévka s praženkou, ne s noky,
jelita, dršťky, tučné boky,
telecí jazyk ležel zde,
jehněčí, kuře na pekáči,
pečení, kolik hrdlo ráčí,
lahůdek různých nesčetně.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де їсться смачно, там і п'ється,
Од земляків я так чував;
На ласеє куток найдеться,
Еней з своїми не дрімав.
І, правда, гості доказали,
Що жить вони на світі знали:
Пили за жизнь — за упокой;
Пили здоров'я батька з сином,
І голь-голь-голь, мов клин за клином,
Кричать заставив на розстрой.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Де йистся смачно, тамъ и пьется,
Одъ землякивъ я такъ чувавъ;
На ласее кутокъ найдется,
Эней зъ своимы не дримавъ.
И правда, гости доказалы,
Що жыть воны на свити зналы:
Пылы за жызнь, — за упокой;
Пылы здоровье батька съ сыномъ,
И голь, голь, голь, мовъ клынъ за клыномъ,
Крычать заставывъ на розстрой.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 20.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 4:

Еней з своїми не дремав

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Where people eat, they drink a lot,
My countrymen have so decreed.
One always finds a niche for what
Tastes good. Aeneas and his men agreed.
Indeed, the guests gave proof
That they didn't stay aloof
From where one heard a gurgling sound.
They drank to health and happy life,
To father, to his son, and to his wife,
The qurqlinq sound was all around.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзе ёсць закуска, там і п'ецца,
Я гэта чуў ад землякоў;
Эней з Траянцамі, здаецца,
І тут шчаслівы кут знайшоў.
Яны пілі і не хмялелі,
Давёўшы ўсім, што піць умелі:
Пілі за сэнс жыцця, за смерць,
І за здароўе бацькі з сынам,
За свет, што не сышоўся клінам,
Калі сяброў надзейных мець.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Където хапват — там и пият,
земляците така твърдят;
и нашите, защо да крият,
решиха да се отличат.
Показаха им, че умеят,
и то добре, да си живеят,
за здраве и за упокой,
за царя, за сина му пиха.
И гъл-гъл-гъл — не ги броиха
сред крясъци и дрезгав вой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo man gut ißt, da wird getrunken, -
So sagten Landsleute zu mir.
Für Gutes findet sich ein Plätzchen, -
Aeneas schlief mit Seinen nicht,
Sehr deutlich zeigten es die Gäste,
Daß sie zu leben gut verstehn.
Tranken aufs Diesseits und aufs Jenseits,
Zum Wohl vom Vater und vom Sohn,
So Gluck - Gluck - Gluck, eins nach dem andern,
Und stifteten Verwirrung an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie je się smacznie, tam się pije,
Słyszałem tę rzecz od rodaków;
Bo miejsce jest na jadło czyjeś,
Eneasz z swymi nie spał takoż,
I goście wnet udowodnili,
Że żyć na świecie potrafili:
Za żywych pili, za umarłych;
Za zdrowie pili ojca z synem.
I gul — gul — gul jak klin za klinem
Do krzyku zmusił, jak brzuch sparło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Коль смачно ешь, так славно пьется,
Так я от земляков слыхал;
На сладкий кус едок найдется.
Эней с ватагой не дремал.
Аркадцам гости показали,
Что толк в застольном деле знали;
Горилочка лилась рекой,
Хлестала взапуски дружина,
За батьку пили и за сына,
За здравие, за упокой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где смачно естся, там и пьется —
Так слышал я от земляков.
В утробе уголок найдется
Всегда для лакомых кусков.
Эней со свитой не дремали,
Во здравье чары поднимали,
А также и за упокой.
Все гости выпили чин чином
За процветанье батьки с сыном,
«Ура» крича наперебой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Где естся сытно, там и пьется —
От земляков я так слыхал.
Местечко лакомству найдется;
Эней с друзьями не дремал.
И вправду, гости доказали,
Что толк в житье на свете знали:
За жизнь пилось, за упокой
И за здоровье батьки с сыном,
И «буль-буль-буль», как клин за клином...
Орали все наперебой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Где вкусно естся, там и пьется,
Я так от земляков слыхал;
Местечко в животе найдется,
Эней с друзьями не дремал.
И правда, гости доказали,
Что жизнь они неплохо знали,
Лилася горькая рекой;
В сплошном чаду, в угаре винном
За счастье пили батьки с сыном,
За здравие и упокой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kde dobré jídlo, tam i pití,
jak staří lidé říkají;
Trojané statečně se sytí
a přetrumfnout se nedají.
Všem dokázali zaslouženě,
že umějí si dávat bene:
živým i mrtvým připili,
na zdraví otce, syna s tchánem —
a glo-glo-glo-glo džbán za džbánem,
až důkladně se opili.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці п'яні розбрехались
І чванилися без пуття.
З аркадянками женихались,
Хто так, а хто і не шутя.
Евандр точив гостям розкази,
Хвалив Іраклови прокази,
Як злого Кака він убив;
Якії Как робив розбої,
І що для радости такої
Евандр і празник учредив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци пьяни розбрехалысь
И чванылыся безъ пуття,
Съ Аркадянкамы женыхалысь,
Хто такъ, — а хто и не шутя.
Эвандръ точывъ гостямъ росказы,
Хвалывъ Иракловы проказы,
Якъ злого Кака винъ убывъ;
Якіи Какь робывъ розбои
И що для радосты такой,
Эвандръ и праздныкъ учредывъ.

Примітки: V, 21.
       Частина V стр. 21.

Евандр точив гостям розкази — Евандр розповідає про один з подвигів легендарного героя Геракла (Іракла), який був здійснений на італійській землі.

 

На крайньому заході античного світу серед океану був острів Еріф, яким володів Геріон, потвора з трьома тулубами. Після довгої мадрівки Геракл добрався до цього острова і викрав корів Геріона. На зворотному шляху на тому самому місці, де пізніше був заснований Рим, частину корів Геракла викрав велетень Как. Після жорстокого бою велетень був убитий Гераклом. За звільнення країни від злого Кака місцеві жителі установили в себе культ Геракла ("Евандр і празник учредив"). Потім цей культ перейняли римляни.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The tipsy Trojans lied a lot
And bragged about their past.
Lured by the matrimony knot,
Some girls were fooled too fast.
Evander told the guests some tales
So fascinating, in details
About the evil Kaka - cattle thief,
Whom Hercules had killed.
Evander, greatly thrilled,
Was honouring it with relief.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Падпіўшы добра, госці сталі
Расхвальваць свой і спрыт і гарт,
І Аркадзянак выглядалі,
Хто так, а хто і не на жарт.
Эвандр расказваў пра паходы,
Хваліў Іраклавы прыгоды,
Як злога Кака знішчыў той;
З такой прыемнае нагоды,
Каб слаўны быў Іракл заўсёды,
Эвандр і баль прызначыў свой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Прекрачи всякакви прегради
и тук троянската войска,
задяваха аркадки млади,
кой по-сериозно, кой така.
Евандър пак се бе увлякъл
и щедро хвалеше Херакъл
как той сразил злодея Как“,
че вършел гадост подир гадост
и че Евандър взел от радост
та дал гощавка — няма как.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Trojaner, die schon recht besoffen,
Verstrickten sich in Lügerei,
Bedrängten die Arkadierinnen,
Manche zum Spaß, manche im Ernst.
Evandrus lobte vor den Gästen
Die Leistungen von Herkules,
Der dieses Ungeheuer, Cacus,
Des Raubes wegen umgebracht;
Um ihn zu ehren hat Evandrus
Ein großes Freudenfest gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie spici zagadali
I wychwalali się odważnie,
Z Arkadyjkami flirtowali,
Kto żartem, a kto już poważnie.
Ewander wciąż im rozpowiadał,
O Heraklesa czynach gadał,
Jak złego ten Kakusa zgładził;
I jakie Kakus wiódł rozboje,
Że święto z tej radości swojej
Wnet on, Ewander, zaprowadził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы спьяну разбрехались
И, о прошедшем не грустя,
С аркадянками женихались,
Кто в шутку, кто и не шутя.
Эвандр рассказывал Энею
Про все Геракловы затеи:
Как злого Кака он убил,
Какие Как вершил разбои
И что, глубоко чтя героя,
Эвандр и праздник учинил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы спьяну разбрехались
И, небывальщину плетя,
С аркадянками женихались,
Кто — так, а кто и не шутя.
Эвандр ударился в рассказы
Про Геркулесовы проказы:
Как злого Кака он убил,
Какие Как чинил всем беды
И, в честь Геракловой победы,
Какой устроен праздник был.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы спьяну разбрехались,
Хвалиться стали, чушь плетя,
С аркадянками женихались,
Кто так, а кто и не шутя.
Эвандр развел гостям рассказы;
Иракла восхвалял проказы;
Как злого Кака тот убил,
Какие Как творил разбои
И что, воздав почет герою,
Эвандр и праздник учредил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Спьяна троянцы разбрехались,
И каждый ахинею нес,
С аркадянками женихались,
Кто просто так, а кто всерьез.
Эвандр гостям сплетал рассказы,
Хвалил Геракловы проказы,
Как злого Кака он убил.
Какие Как творил разбои,
И вот в знак мира и покоя
Эвандр сей праздник учредил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Z opičky se pak holedbali
a lhali, až přecházel zrak,
s Arkadskými se namlouvali,
ti vážně, ti zas jenom tak.
Evandr štědře hýřil slovy
a chválil kousky Heraklovy,
když Kaka zkrátil o hlavu;
Kakos byl lupič neurvalý
a za to, že mu napráskali,
Evandr dělá oslavu.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всі к ночі так перепилися,
Держались ледве на ногах;
І на ніч в город поплелися,
Які іти були в силах.
Еней в керею замотався,
На задвірку хропти уклався,
Евандр же в хату рачки ліз;
І там, під прилавком зігнувшись
І цупко в бурку завернувшись;
Захріп старий во ввесь свій ніс.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вси къ ночи такъ перепылыся,
Держалысь ледве на ногахъ;
И на ничъ въ городъ поплелыся,
Яки итты булы въ сылахъ.
Эней въ керею замотався,
На задвирку хропты уклався,
Эвандръ же въ хату рачкы лизъ;
И тамъ пидъ прылавкомъ зигнувшысь,
И цупко въ бурку завернувшысь,
Захрипъ старый во ввесь свій нисъ.

Примітки: V, 22.
          Частина V стр. 22.

На задвірку хропти уклався — задвірок — частина двору позад будинку, хати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after boozing to excess,
They hardly could remain upright,
And those, who drank a little less,
Could barely trudge to town that night.
Aeneas, in his overcoat,
Sawed wood with his loud throat.
Evander crawled in on all fours
And there beneath a bench
He slept like in a trench
And snored there with full force.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усе пад вечар упіліся,
Ледзь не валіліся ўжо з ног;
І ноччу ў горад папляліся,
Хто дадыбаць, вядома, мог.
Эней дзяружкай абматаўся
І на падворку спаць уклаўся,
Эвандр жа ў хату ракам поўз;
У крук пад лаўкай ён сагнуўся,
Старанна ў бурку загарнуўся,
Захроп, стары, на ўвесь свой нос.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Към полунощ се Тъй оляха,
че страшна дрямка ги обзе;
и към града се запиляха,
които бяха на нозе.
Еней се строполи веднага
и с япанджак заспа на прага,
Евандър вкъщи припълзя,
до пейка някак дотопурка,
под нея сви се в свойта бурка
и вече дремещ, се прозя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Unmengen hatten sie getrunken,
Der Aufrechtgang fiel manchem schwer,
So schlenderte, wer es noch konnte,
Zum Übernachten in die Stadt.
Aeneas warf den Mantel über
Und schlief schon auf der Schwelle ein,
Evandrus kroch auf allen Vieren
Ins Haus und unter eine Bank,
Und, eingehüllt in seinen Mantel,
Schnarchte aus jedem Nasenloch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do nocy wszyscy tak wgarnęli,
Na nogach ledwo się trzymali;
Do miasta na noc ci pobrnęli,
Co iść sił trochę zachowali.
Eneasz się owinął płaszczem,
W podwórze chrapać się potaszczył,
Ewander zasię wlazł do chaty;
Pod jakąś ławkę tam się zgiąwszy,
Opończą też się owinąwszy,
Zachrapał stary jak z armaty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все к ночи вдосталь накачались,
Черт знает спьяну что плели.
Те, что еще кой-как держались,
Под утро в город побрели.
Эней — тот в свитку завернулся
И на задворках спать приткнулся.
Эвандр же в хату влезть успел,
Под лавку тотчас завалился,
Широкой буркою укрылся
И во всю силу захрапел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все крепко залили за ворот,
Едва держались на ногах.
Эней побрел с Эвандром в город,
Дорогу щупая впотьмах.
Он спать остался на ступеньках,
А царь пополз на четвереньках
И в хате под прилавком лег.
Там было старику вольготно.
Он в бурку завернулся плотно
И захрапел, как только мог.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А к ночи так все нагрузились,
Что все смешалось в головах,
И на ночь в город потащились
Те, кто держался на ногах.
Эней киреей обмотался
И на задворках спать уклался,
Эвандр же в хату раком вполз
И там, под лавкой изогнувшись
И плотно в бурку завернувшись,
Храпел, старик, во весь свой нос.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все к ночи так перепилися,
Что хмель с ног каждого валил,
Иные в город поплелися,
Насколько им хватало сил.
Эней в плащ зябко замотался
И на задворки спать подался;
Эвандр же, хмель переборов,
Влез в избу, в бурку завернулся
И под скамьею растянулся,
Так захрапел, что будь здоров.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Do noci všichni tak se zpili,
že sotva stáli na nohou;
do města si to namířili
a pletli pravou přes levou.
Aeneas do pláště se sbalil,
spal na dvorku — tam, kde se svalil;
Evandr lezl po čtyřech,
a jakmile byl ve světnici,
hned zalezl si pod lavici
a už tam chrápal jako měch.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ніч покрила пеленою
Тверезих, п'яних — всіх людей,
Як хріп Еней до перепою,
Забувши о біді своєй,
Венера без спідниці, боса,
В халатику, простоволоса,
К Вулкану підтюпцем ішла;
Вона тайком к Вулкану кралась,
Неначе з ним і не вінчалась,
Мов жінкой не його була.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ ничъ покрыла пеленою
Тверезыхъ, пьяныхъ, — всихъ людей;
Якъ хрипъ Эней одъ перепою,
Забувшы о биди своей,
Венера безъ спидныци, боса,
Въ халатыку, простоволоса,
Къ Вулкану пидтюпцемъ ишла;
Вона тайкомъ къ Вулкану кралась,
Ниначе зъ нымъ и не винчалась,
Мовъ жинкой не його була.

Примітки: V, 23.
       Частина V стр. 23.

К Вулкану підтюпцем ішла — у стародавніх греків Вулкан — бог вогню і ковальської майстерності (у римлян — Гефест), син Зевса і Гери. В античних міфах фігурує кривим, незграбним, закуреним димом кузні. В "Одіссеї" Гомера та "Енеїді" Вергілія він виступає чоловіком Венери (Афродіти).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the darkness covered tight
All people - sober and inebriated,
And while Aeneas snored that night,
And from the drunkenness recuperated,
His mother, barefoot, without skirt,
In gown, bareheaded and without a shirt,
Was on her way to Vulcan on a run.
She wished her visit be unseen,
As if the two have never been
A married couple with a son.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як ахінула ноч імглою
Цвярозых, ш'яных — абы-дзе,
Як хроп Эней ад перапою,
Забыўшы аб сваёй бядзе,
Венера бегла да Вулкана,
Як быццам з ім і не вянчана,
Ягонай жонкай не была;
Яна ў халаце, без спадніцы,
Хадою грэшніцы-блудніцы
Крадком на цыпачках ішла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А щом нощта покри за кратко
и трезвен, и пиян с воал,
и наш Еней захърка сладко,
забравил своя тежък хал —
Венера без пола и боса,
с халатче само, буйнокоса
се запрокрадва към Вулкан;
като че ли тя беше друга,
а не самата му съпруга
и с нея той не е венчан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Nacht fiel über die Menschen, -
Ob nüchtern sie, oder im Suff, -
Und als Aeneas friedlich schnarchte,
Vergessend alle seine Qual, -
Lief Venus ohne Rock und barfuß,
Im Umhang nur, das Haar gelöst,
In großer Eile zu Vulcanus;
Sie schlich sich heimlich zu ihm ein,
Als wäre sie nicht seine Gattin,
Als wäre er nicht ihr Gemahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy noc przykryła aż do świtu
Pijanych, trzeźwych — wszystkich ludzi
I gdy Eneasz chrapał spity,
O swych nieszczęściach nie marudził,
To Wenus bez spódnicy, bosa,
W chałacie, nie przykrywszy włosów,
Truchtała szybko do Wulkana;
Do niego tajnie się skradała,
Jak gdyby ślubu z nim nie brała,
Nie była żoną ukochaną.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лишь ночь покрыла пеленою
И трезвый люд и выпивох,
Лишь захрапели с перепою
Эней с дружиною пройдох,
Венера собралась в дорогу —
Простоволоса, босонога,
С Олимпа в темноте сошла.
Она тишком к Вулкану кралась,
Как будто с ним и не венчалась,
Женой как будто не была.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Окутал сумрак пеленою
Равно и трезвых и хмельных.
Троянцы спали с перепою,
Забыв о горестях своих.
Венера, соскочив с полатей,
Простоволосая, в халате,
К Вулкану кралась босиком,
Как будто с ним и не венчалась,
А скрытно по ночам встречалась
И в кузню бегала тайком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда покрыла пеленою
Ночь трезвых, пьяных — всех людей,
Когда, храпя от перепою,
Беды не вспоминал Эней,
Венера без юбчонки, босой,
В халатике, простоволосой
К Вулкану кинулась рысцой.
Она тайком к Вулкану кралась,
Как будто с ним и не венчалась
И не была его женой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лишь ночь покрыла землю тьмою,
Хмельных и трезвых — всех людей,
Когда Эней дрых с перепоя,
Не помня о беде своей,
Венера, чуть ли не нагая,
Простоволосая, босая,
Тихонько, будто смущена,
Тайком к Вулкану пробиралась,
Как-будто с ним и не венчалась,
И не была его жена.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když noc pak zahalila zemi
a vložila sen do všech čel;
když Aeneas spal natrunčený
a na svou smůlu zapomněl,
Venuše bez sukně a bosa,
jen v župánku a prostovlasá,
se k Vulkánovi plížila,
tak tiše, celá vylekaná,
jako by byla neprovdaná
a jeho ženou nebyla.

    

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 24.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 24.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А все то хитрость єсть жіноча,
Новинкою щоб підмануть;
Хоть гарна як, а все охоча
Іще гарнійшою щоб буть.
Венера пазуху порвала
І так себе підперезала,
Що вся на виставці була;
Косинку нарошно згубила,
Груднину так собі одкрила,
Що всякого б з ума звела.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А все то хытрость есть жиноча,
Новынкою щобъ пидмануть;
Хоть гарна якъ, а все охоча
Ище гарнійшою щобъ буть.
Венера пазуху порвала,
И такъ себе пидперезала,
Що вся на выставци була;
Косынку нарошно згубыла,
Грудныну такъ соби одкрыла,
Що всякого бъ зъ ума звела.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It's all the female trick:
In order to seduce with something new,
Although she's beautiful and chic,
She could not overdo.
She tore the front part of her shirt
And put around herself a girt
That she would not look corny.
She showed her tits
To make a man forsake his wits
And make him lewd and horny.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ў гэтым хітрасці жаночай
Сэнс — каб навінкай ашукаць;
Хоць, пекная, а толькі хоча
Яна яшчэ пякнейшай стаць.
Венера пазуху парвала
І так спакусна выглядала,
Раскрытай ледзь не дагала, —
Касынку быццам бы згубіла
І гэтак грудзі агаліла,
Што ў грэх бы кожнага ўвяла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Хитруват пустите женички,
все гледат да ни метнат те;
уж хубавица, пък пред всички
да е по-кипра и се ще...
Венера с кърпа изтървана
тъй бе препасала колана,
тъй бе разголила гърди,
тъй бе си ризата съдрала,
че просто бе на показ цяла —
направо да те подлуди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit etwas Neuem aufzuwarten
Bleibt ewig eine Weiberlist,
Sie möchte, mag sie noch so schon sein,
Jederzeit doch noch schöner sein.
Venus hat ihr Gewand gerissen
Und sich gegürtet in der Art,
Daß Manches sie zur Schau getragen.
Mit Absicht loste sie den Zopf,
Darauf entblößte sie den Busen,
Verwirrend war's für jeden Mann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To wszystko chytrość jest kobieca,
Ażeby nowym czymś podkusić;
Choć ładna jest, ją myśl podnieca,
Że być ładniejszą jeszcze musi.
Pazuchę Wenus zdarła całą
I tak już siebie podwiązała,
Że cała była obnażona;
Umyślnie chustkę też zgubiła,
A dekolt sobie tak odkryła,
Że każdy by z miłości płonął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Таким весь век одна забота,
Чтоб нас вернее подманить;
Хоть и красива, а охота
Еще милей и краше быть.
Венера пазуху порвала
И так шнурочком подвязала,
Чтобы видней краса была;
Косынку будто позабыла
И грудь так ловко приоткрыла,
Что всякого б с ума свела.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На то и женская уловка,
Чтоб нас новинкой приманить:
Куда как хороша плутовка,
А ей охота — краше быть!
Венера устремилась к мужу.
Все прелести у ней наружу.
Косынку сорвала сама,
Обтянут стан донельзя, ворот
Чуть не до пояса распорот.
Кто поглядит — сойдет с ума.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все это женская забота,
Новинкою чтоб подманить;
Хоть хороша, а все охота
Еще бы лопригожей быть.
Венера пазуху порвала,
А пояс так свой подвязала,
Чтоб напоказ краса была.
Косынку вроде позабыла,
А грудь настолько приоткрыла,
Что каждого б с ума свела.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ведь женская всё хитрость это,
Новинкой чтобы соблазнить,
Хоть и красива — лучше нету,
А хочется красивей быть.
Венера пазуху порвала
И поясочком так связала,
Что вся на выставке была.
Косынку с шеи обронила
И грудь свою так приоткрыла,
Что всякого б с ума свела.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To všechno jsou jen ženské svody,
jak muže k sobě přivábit;
ač hezká je a podle módy,
Svou košili si potrhala
a tak se svůdně přepásala,
by mohla všechno vyložit;
šáteček s hlavy upustila
a prsa celá odhalila,
že každého by fantas chyt.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вулкан-коваль тогді трудився,
Зевесу блискавку ковав.
Уздрів Венеру, затрусився,
Із рук і молоток упав.
Венера зараз одгадала,
Що в добрий час сюди попала,
Вулкана в губи зараз черк;
На шию вскочила, повисла,
Вся опустилась, мов окисла,
Білки під лоб — і світ померк.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина V, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вулканъ коваль тогди трудывся,
Зевесу блыскавку ковавъ.
Уздривъ Венеру, затрусывся,
Изъ рукъ и молотокъ упавъ.
Венера заразъ одгадала,
Що въ добрый часъ сюды попала,
Вулкана въ губы заразъ черкъ;
На шыю вскочыла, повысла,
Вся опустылась, мовъ окысла,
Билкы пидъ лобъ, — и свитъ померкъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She found old Vulcan very busy,
He forged a lightning flash for Zeus.
On seeing her, the smith got dizzy,
The hammer fell, his mind became diffuse
She thought with great delight,
The moment was just right.
She touched his lips as a prelim
And then embraced his neck,
And hung on him just like a wreck,
His eyes rolled up, the world grew dim.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан у кузні бліскавіцы
Зевесу ў гэты час каваў.
Венеру ўбачыў без спадніцы,
Затросся, молат з рук упаў.
Венера сэрцайкам адчула,
Што ў зручны момант заглянула,
Вулкана ў губы тут жа цмок;
Рукамі шыю абхапіла,
Бялкі, самлеўшы, закаціла
Пад лоб — і памуціўся зрок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вулкан се трудеше тогава —
ковеше мълния за Зевс.
Видя я, стресна се, не шава,
чука си изтърва в несвест.
Венера тутакси отгатна —
нощта ще е благоприятна,
и право по устата — мляс!
И на врата му тя увисна,
отпадна, сякаш се разкисна,
очи подбели — уж от страст.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vulcanus war damit beschäftigt
Blitze zu Schmieden für Gott Zeus,
Doch als er Venus so erblickte,
Fiel ihm der Hammer aus der Hand.
Und Venus hat sofort begriffen,
Daß sie zur rechten Zeit erschien.
Sie küßte ihn heiß auf die Lippen,
Dann warf sie sich ihm an den Hals
Und blieb dort hangen, unbeweglich,
Die Augen himmelwärts verdreht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wulkan — kowal pracę lubiąc,
Kuł dla Zeusa błyskawicę.
Az zatrząsł się i młotek zgubił,
Gdy Wenus ujrzał wtem w kuźnicy.
A ta się zaraz domyśliła,
Że w dobrą chwile tu trafiła,
Wulkana w mig pocałowała;
Skoczyła mu na szyje, zwisła,
Osłabła całkiem, jakby skisła,
A w oczach wszystko pociemniało.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Кузнец Вулкан в тот час трудился,
Зевесу молнию ковал.
Он на Венеру так воззрился,
Что молоток из рук упал.
Венера сразу угадала,
Что в добрый час сюда попала,
Вулкана смаху в губы чмок;
На шее у него повисла,
Растаяла как воск, раскисла;
Вулкан, бедняга, сразу взмок,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кузнец Вулкан, суровый с виду,
Ковал для Зевса молний пук,
Но задрожал, узрев Киприду,
И молот выронил из рук.
Венере мигом стало ясно,
Что потрудилась не напрасно.
Она Вулкана в губы — чмок!
На шею кинулась, повисла,
Отяжелела и раскисла.
Глаза уперла в потолок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тогда Вулкан трудился в меру,
Для Зевса молнию ковал;
Затрясся, увидав Венеру,
И молоток из рук упал.
Венера сразу отгадала,
Что в добрый час к нему попала;
Вулкана с ходу в губы чмок,
На шею кинулась, повисла,
Обмякла, будто вся, раскисла,
Белки под лоб — и взор поблек.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вулкан-кузнец тогда трудился,
Он Зевсу молнию ковал,
Узрев Венеру, сил лишился,
И молоток из рук упал...
Венера сразу угадала,
Что в добрый час сюда попала,
Вулкана в губы только черк;
За шею обняла, повисла,
Вдруг обессилела, раскисла;
В глазах Вулкана свет померк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Vulkán, kovář, právě koval
blesk Diovi, kladivem bil.
Zachvěl se, když ji zpozoroval,
kladivo z rukou upustil.
Tu Venuše hned pochopila,
že v pravý čas se natrefila,
Vulkána na rty líbá hned;
na hruď mu klesla bledá celá
a bělmo vzhůru obracela,
zatměl se před ní celý svět.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Вулкан розм'як, як кваша,
Венера те собі на ус;
За діло, ну! — бере, бач, наша!
Тепер під його підоб'юсь:
«Вулкасю милий, уродливий!
Мій друже вірний, справедливий!
Чи дуже любиш ти мене?»
«Люблю, люблю, божусь кліщами,
Ковадлом, молотом, міхами,
Все рад робити для тебе».

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина V, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже Вулканъ розмьякъ, якъ кваша,
Венера те соби на усъ:
За дило ну! — бере, бачъ, наша!
Теперъ пидъ його пидобьюсь:
«Вулкасю мылый, уродлывый!
«Мій друже вирный, справедлывый!
«Чи дуже любышъ ты мене? —
«Люблю, люблю, божусь клищамы,
«Ковадломъ, молотомъ, михамы,
«Все радъ робыты для тебе.»

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Vulcan was soft like wet clay.
That's what I, Venus, need.
It's time! And that's the way!
He must go where I lead.
"My sweetheart, handsome and august!
My comrade true and just!
How much do you love me?"
"I do a lot! I swear by these new tongs!
By hammers, anvil and these prongs!
I'll do for you what it might be."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан размяк, як сыракваша,
Венера ліпне да яго.
За справу, ну! — бярэ, бач, наша!
Цяпер даб'юся я ўсяго:
«Вулкасю любы мой, прыгожы!
Мяне кахаеш ты? Ці, можа,
Больш не кахаеш ты мяне?»
«Люблю, бажуся ў тым кляшчамі,
Кавадлам, молатам, мяхамі,
Зраблю, што хочаш, для цябе».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вулкан като тесто омекна —
Венера му е на врата.
— Е, хайде — нашата си рекна, —
сега на пръст ще го въртя.
— Вулкане, верни друже мили,
обичаш ли ме с всички сили,
все тъй ли в теб гори любов"...
— Обичам те, кълна се в мяха,
в чука, в клещите — без уплаха
за теб на всичко съм готов!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So weich wie Brei wurde Vulcanus,
Als Venus sich herangemacht.
Und nun, zur Sache! - meint die Schöne, -
Jetzt krieg ich ihn bestimmt herum:
"Mein Vulcanchen, schöner, geliebter,
Du ehrlicher und treuer Freund!
Sag, liebst du mich auch wirklich?"
"Ich liebe dich so brennend, heiß,
Ich schwör's beim Hammer, Amboß, Zange,
Tu für dich alles, was du willst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już Wulkan rozmiękł niczym kasza,
A Wenus sobie to karbuje.
Do dzieła nuże! — dobra nasza!
Na swoje ja go nakieruję:
"Wulkańciu miiy, urodziwy!
Mój druhu wierny, sprawiedliwy!
Czy kochasz mocno mnie, namiętnie?"
"O, kocham, klnę ci się kleszczami,
Kowadłem, młotem i miechami;
Dla ciebie wszystko zrobię chętnie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там совсем размяк. Венера
Мотает все себе на ус:
Пора! За дело! Для примера
Теперь я за него возьмусь:
"Вулканчик, милый мой, красивый,
Дружок мой верный, справедливый,
Скажи мне; любишь ли меня?" —
"Люблю, люблю, божусь клещами,
Кувалдой, молотом, мехами —
Все рад я сделать для тебя".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вулкан и сам размяк, что кваша.
Венера — ну мотать на ус:
Скорей на приступ! Ломит наша!
К нему теперь я подобьюсь.
«Вулканчик, миленький, красивый,
Мой друг надежный, справедливый,
Ты крепко любишь ли меня?»
— «Люблю со всей сердечной страстью,
Клянусь тебе кузнечной снастью!» —
Сказал поспешно бог огня.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вулкан расплылся, как опара,
Она мотает все на ус:
За дело. Ну! Поддам я жару;
Теперь к нему-то подкачусь!
«Вулканчик, миленький, красивый,
Мой друг вернейший, справедливый!
Ты крепко любишь ли меня?»
«Люблю, люблю, клянусь клещами,
Кувалдой, молотом, мехами.
На все готов я для тебя!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вулкан размяк совсем, как кваша,
Венера то себе на ус;
А ну, смелее! берет наша,
Я от него всего добьюсь:
«Вулкасик, милый мой, красивый,
Мой друг надежный, справедливый,
Ты крепко любишь ли меня?»
«Люблю, люблю, клянусь клещами,
Мехами, горном, молотками,
Готов все сделать для тебя».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Už Vulkán změkl jako kaše
a Venuše to dobře ví.
Do toho! — Vítězství je naše!
a hned se k němu lichotí:
„Vulkánku drahý, krásný, milý,
ty mužíčku můj spravedlivý,
pověz mi, máš mě hodně rád ?“
„Mám — přísahám to při kladivu,
za svědka beru kovadlinu,
udělám, co si budeš přát.“

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І прилабузнивсь до Киприди,
Як до просителя писець.
Їй корчив разні милі види,
Щоби достать собі ралець.
Венера зачала благати
І за Енеєчка прохати,
Вулкан йому щоб допоміг:
Енеєві зробив би збрую
Із сталі, міді — золотую,
Такую, щоб ніхто не зміг.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И прылабузнывсь до Кипрыды,
Якъ до просытеля пысець.
Йій корчывъ разни мыли выды,
Що бы достать соби ралець.
Венера зачала благаты
И за Энеечка прохаты,
Вулканъ йому щобъ допомигъ:
Энееви зробывъ бы збрую
Изъ стали, миди, — золотую
Такую, щобъ нихто не змигъ.

Примітки: V, 27.
       Частина V стр. 27.

Киприда, Кіпріда — ім'я Венери, походить від назви острова Кіпр, на березі якого, за одним із міфів, вона народилася з морської піни.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He praised her, begging for her graces,
Just like a scribe accosts a supplicant -
And made all kinds of faces.
In his pursuit, he was so adamant.
Now Venus begged her lover
To help her boy recover
His lost position. Her dear son,
Aeneas, needed arms beyond compare,
From copper, steel, gold and whate'er
To be unbeatable by anyone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан ласкавым быць стараўся,
Нібы з прасіцелем пісец, —
Ад жонкі ласкі дамагаўся
Жаночай майстар-маладзец.
Венера за Энея дужа
Прасіла дарагога мужа,
Каб той у горы дапамог:
Каб зброю выкаваў такую
Са сталі, з медзі, залатую,
Каб сына Турн не перамог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И се осука о Киприда,
тъй както писар о ищец,
и почна свойто да ожида,
нетърпелив като жребец.
Венера тук го начоголи
и почна за Еней да моли,
да му помогне пан Вулкан:
да му направи тъй нещата
от мед, стомана — и с позлата,-
неуязвим да бъде в бран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schlich heran zur Cytherea
Und schmeichelte ihr wie ein Hund,
Machte ihr viele Komplimente,
Wollte verdienen seinen Lohn.
Venus begann sofort zu betteln
Und flehte seine Hilfe an,
Daß er Aeneas unterstütze
Und solche Waffen für ihn macht,
Aus lauter Stahl, aus Gold und Kupfer,
Daß niemand ihn besiegen kann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przykleił się do Wenus swojej,
Jak pisarzyna do petenta.
I do niej słodkie miny stroił,
By nie być w łaskach pominiętym.
Tu Wenus jego zagadnęła,
Za Eneasza błagać jęła,
By Wulkan pomógł mu, biednemu:
Eneaszowi zrobił oto
Ze stali zbroje, z miedzi, złota
I taką, by nikt przebić nie mógł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вулкан к Киприде подольщался,
Как бы к просителю писец,
Ей угодить во всем старался,
Вконец размяк хромой кузнец.
Его Венера ублажала
И между делом хлопотала,
Чтобы Энею он помог:
Сковал оружье боевое
Из меди, стали — да такое,
Чтоб сын врагов осилить смог.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хитрец к Венере с миной сладкой
Прильнул умильно, не дыша —
Так льнет к просителям украдкой
Писец, чернильная душа.
Венера начала мздоимца
Молить за своего любимца:
«Энею моему, Вулкась,
Доспехи скуй из меди, стали, —
Ни меч, ни пуля чтоб не брали, —
И чистым золотом укрась!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вулкан, к Киприде подольщаясь
Так, как к просителю писец,
Ей рожи корчил, умиляясь —
На дар надеялся, хитрец.
Его Венера умоляла
И за Энея хлопотала,
Чтоб сам Вулкан ему помог:
Сковал доспехи боевые
Из стали, меди, золотые,
Чтоб лучших бы никто не смог.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И подольщаться стал к Киприде
Он, как к просителю писец,
Старался быть в приятном виде
Перед богинею кузнец.
Его просить Венера стала
И, чуть не плача, умоляла,
Чтоб он в одном лишь ей помог —
Доспехи выковал Энею,
Чтоб был он всех врагов сильнее
И одержать победу мог.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A lichotil se ke své paní
jak ke klientu advokát.
Milostné oči dělal na ni,
by dopřála mu, co má rád.
Venuše sladce žadonila,
za Aeneušku poprosila,
aby mu Vulkán pomáhal;
by ukoval mu zbraně skvělé,
tak, aby všechny nepřátele
vždycky a všude přemáhal.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Для тебе? — ох, моя ти плітко! —
Вулкан задихавшись сказав. —
Зроблю не збрую, чудо рідко,
Ніхто якого не видав;
Палаш, шишак, панцир зо щитом,
Все буде золотом покрито,
Як тульськії кабатирки;
Насічка з черню, з образками,
І з кунштиками, і з словами,
Скрізь будуть брязкальця, дзвінки».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Для тебе? — охъ моя ты плитко!
Вулканъ задыхавшысь сказавъ:
«Зроблю не збрую, чудо ридко,
«Нихто якого не выдавъ;
«Палашъ, шышакъ, панцырь со щытомъ,
«Все буде золотомъ покрыто,
«Якъ Тульскіи кабатырькы;
«Насичка съ черню, съ образкамы
«И зъ кунштыкамы и зъ словамы,
«Скризь будуть брязкальця, дзвинкы.»

Примітки: V, 28.
       Частина V стр. 28.

Шишак — тут мається на увазі бойовий шолом, з вістрям зверху, на кінці якого була невеличка кулька (шишка).

 

Кабатирка — табакерка.

 

Насічка з черню — висічений на металі малюнок, орнамент, покритий зверху емаллю (черню) — спеціальним сплавом темно-сірого кольору для прикраси і збереження від корозії.

 

Образки і кунштики — картинки, якими майстри прикрашали вояцький обладунок. Робили також різні написи: родові та вояцькі титули воїна, власне ім'я меча, щита, рога, бойові девізи та ін. Тут бачимо травестійне обігрування, змішування прикрас на стародавній, середньовічній та тогочасній зброї. На завершення — ще й брязкальця та дзвінки, доречні на кінській збруї, дитячих іграшках, але не на спорядженні воїна.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"My little roach, so full of charms!"
He breathed: "For such a customer,
I'll make fine supernatural arms,
Not seen yet anywhere;
Protected from destructive rust,
They'll have a golden crust.
The Tula snuff-box is like that:
With notches and vignettes,
Historic sceneries and silhouettes,
Some will be clinking and the others flat."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Я ўсё гатоў зрабіць! — шчаслівы
Вулкан-каваль адказваў ёй. —
Не зброю выкую, а дзіва,
Яшчэ не бачыў свет такой;
Зраблю, каб бліскавіцай ззялі
Палаш, клінок з адменнай сталі
І шчыт з адлівам залатым,
І моцны панцыр адмысловы:
Малюнкі розныя і словы
Малітвы высеку на ім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— За тебе ли? Ох, мила птичко —
Вулкан задъхано поде, —
не броня — чудо! Всичко, всичко,
кой друг това ще му даде?
Тесак и панцир, щит и каска,
от злато всичко по да бляска,
гравирано и с писмена
подобно тулска табакера;
със завъртулки по чембера,
с дрънкулчици — хубавина...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Für dich? - Ach, du mein süßes Täubchen! -
Versprach Vulcanus atemlos, -
Nicht Waffen, sondern wahre Wunder
Vollbringe ich, die keiner sah.
Ein Schwert, ein Helm, ein Schild und Harnisch,
Alles mit reinem Gold besetzt,
Fein wie der Tüll auf Tabaksdosen,
Graviert mit Silber und verziert
Kunstvoll mit Bildern und mit Worten,
Überall Glöckchen und viel Schmuck."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Dla ciebie? — och, ty moja rybko! —
Zdyszany Wulkan jej powiedział. —
Wykonam cudo — zbroję szybko,
I jakiej nikt nie widział w świecie;
Wraz pancerz z tarczą, szyszak, pałasz,
Jak tabakierki tulskie, cała
Pokryta złotem zbroja będzie;
Nacięcia z czernią, obrazkami
I z kunsztynkami, napisami,
Dam brzękadełka, dzwonki wszędzie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Все для тебя сварганю живо, —
Вулкан, пыхтя, ей отвечал, —
Оружье сделаю на диво,
Никто такого не видал.
Шишак, палаш и щит покрою
И позолотой и резьбою,
Как старой Тулы мастера;
Насечку выбью, украшенья,
Звоночки, хари, изреченья —
Останься только до утра".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ох, для тебя, моей утехи, —
Вулкан с одышкой молвил так, —
На диво сделаю доспехи:
Палаш, и панцирь, и шишак.
Щит супротив клинков рутульских,
Не хуже табакерок тульских,
Покрою золотом я сам;
Там будет и насечка с чернью
(Фигурки, притчи, изреченья)
И побрякушка по краям».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да для тебя, моя услада! —
Вулкан, запыхавшись, сказал: —
Скую доспехи я, что надо,
Никто таковских не видал.
Палаш, шишак и щит с бронею —
Все чистым золотом покрою,
Как ларчик тульских мастеров;
С насечкой чернью, с образками
И со словами, с завитками,
Кругом навешаю звонков».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Да для тебя, моей утехи, —
Вулкан, как мех дыша, сказал, —
Я чудо сделаю доспехи,
Каких не видел Марс в глаза.
Меч, панцирь, щит и шлем пернатый
Украшу золотом богато,
Не хуже тульских кузнецов,
Насечку сделаю словами,
С рисунками и образками,
И нацепляю бубенцов».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Pro tebe? Ach, ty zlato moje!“
pan Vulkán udýchaně děl,
„vyrobím kouzlo místo zbroje,
jaké svět dosud neviděl;
štít, palaš, helma, pancíř — pane,
vše bude zlatem obkládané
jak tulské pouzdro na tabák;
tepání v černí s ptáky, s kvítím,
se slovy, vzory, vzácným rytím,
přecházet bude sluch i zrak.“

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А що ж, не так тепер буває
Проміж жінками і у нас?
Коли чого просити має,
То добрий одгадає час
І к чоловіку пригніздиться,
Прищулиться, приголубиться,
Цілує, гладить, лескотить,
І всі сустави розшрубує,
І мізком так завередує,
Що сей для жінки все творить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А щожъ, не такъ теперъ бувае
Промижъ жинкамы и у насъ?
Колы чого просыты мае,
То добрый одгадае часъ
И къ чоловику прыгниздытся,
Прыщулытся, прыголубытся,
Цилуе, гладытъ, лескотытъ,
И вси суставы розшрубуе,
И мизкомъ такъ завередуе,
Що сей для жинкы все творытъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And what about the women here?
She chooses the befitting time,
Without a hint to domineer,
She'll do a pantomime,
And, like a cherubim,
She'll snuggle tenderly to him.
She knows what she requires;
She'll kiss, and tickle, and caress,
And unobtrusively press
Until she gets what she desires.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хіба не так цяпер бывае
Паміж жанчынамі і ў нас?
Калі патрэбу жонка мае
У чым, дык знойдзе зручны час
Да мужа сэрцам прытуліцца,
Каб цалавацца, галубіцца,
Не шкадаваць пяшчотных слоў,
І так раз'юшыць, так узбудзіць,
І так мазгі закаламуціць,
Што той зрабіць усё гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво, нима така не става
с жените често и у нас!
Щом нещо трябва им — тогава
издебнат ловко сгоден час
и към мъжете се притиснат,
и галят се, и ги разкиснат
с целувки, с ласки, с кръшен смях,
и тъй разкършат ги, горките,
и тъй размътят им главите,
че всичко правят те за тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was soll's, ist es denn nicht viel anders
Unter den Frauen auch bei uns?
Wenn sie etwas erreichen möchte,
Wählt sie den günstigsten Moment,
Um an den Mann sich anzuschleichen,
Ihn zu umarmen, schön zu tun,
Sie küßt ihn, streichelt ihn und schmeichelt,
Bis gänzlich ihn die Kraft verläßt
Und seine Sinne völlig schwinden,
Zu allem ist er dann bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A cóż, czy nie tak często teraz
I u nas bywa z żoneczkami?
Gdy o coś prosić ma, to nieraz
Odgadnie chwilę nad chwilami
I wraz do męża się przytuli,
Przywierci się, przysiądzie czule,
Całuje, głaszcze go, łaskocze
I wszystkie stawy rozśrubuje,
I mózgiem tak już pokieruje,
Że wszystko zrobi jej ochoczo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сказать по правде, так бывает
Нередко и теперь у нас:
Коль баба что достать желает,
То, хитро выждав добрый час,
И так и эдак подольстится,
Под самым сердцем притулится,
Целует, гладит — и простак
Во всех суставах разомлеет,
Ума лишится, очумеет
И не откажет ей никак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кто станет осуждать Венеру?
Все жены так морочат нас.
Иная, по ее примеру,
Для просьбы выбрав добрый час,
К супругу на колени вскочит,
Целует, ластится, щекочет,
Голубит, гладит, жмется, льнт,
Лепечет: «Родненький, красавчик...»
И, каждый развинтив суставчик,
По-свойски дело повернет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не так ли и теперь бывает
Промежду женами у нас?
Коль попросить что пожелает,
То подгадает добрый час
И к муженечку примостится,
Подластится и притулится,
Целует, гладит, лебезит,
Аж все суставы разомлеют,
Так задурить башку сумеет,
Что тот для женки все творит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А что, не так теперь бывает
Между супругами у нас?
Когда жена что затевает,
То выберет удобный час,
Подсядет к мужу, обнимает,
Целует, гладит и ласкает,
И так его разбередит,
Распарит мужу так суставы,
Любовной в кровь вольет отравы,
Что для нее он все творит.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nu, není tohleto trik známý
a nezažil jej každý z vás?
Když na nás žena něco mámí,
tak odhadne vždy správný čas
a pak se k muži sladce tulí,
přitiskne, laská, pusu špulí,
mazlí se, hladí, zulíbá
tak, až mu ve všech kloubech praská,
až mozek zamlží mu láska
a on, co chtěla, vše jí dá.

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера, в облако обвившись,
Махнула в Пафос оддихать,
Од всіх в світелці зачинившись,
Себе там стала розглядать.
Краси пом'яті розправляла,
В волоссі кудрі завивала,
Ну п'ятна водами мочить.
Венера, як правдива мати,
Для сина рада все оддати,
З Вулканом рада в кузні жить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера въ облако обвывшысь,
Махнула въ Пафосъ отдыхать,
Одъ всихъ въ свителци зачынывшысь,
Себе тамъ стала розглядать.
Красы помьяти росправляла;
Въ волосси кудри завывала,
Ну, пьятна водамы мочыть.
Венера, якъ правдыва маты,
Для сына рада все отдаты,
Зъ Вулканомъ рада въ кузьни жыть.

Примітки: V, 30.
       Частина V стр. 30.

Махнула в Пафос оддихать — йдеться про місто Пафос на острові Кіпрі, де був славнозвісний храм Афродіти (Венери), осередок культу богині.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Enveloped in a cloud,
The goddess sped to recreate
In Pathos, to unshroud
And check her body's state.
She checked her dress and underwear,
And curled her tousled hair.
Then washed the telltale spots.
The goddess, being a good mum,
Was willing to succumb
To anyone to help Aeneas fight the plots.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера ў хмару захінула
Свой стан і — на спачын хутчэй
У Пафас, за сабой замкнула
Святліцу ад чужых людзей.
Вадою плямы з твару змыла,
Завіўку модную зрабіла,
Каб яшчэ больш прывабнай быць.
Для сына што не зробіць маці, —
Венера рада ўсё аддаці,
З Вулканам рада ў кузні жыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера с облак се загърна,
отиде в Пафос, у дома,
и ключа врътна, щом се върна,
и заоглежда се сама.
Бе изпомачкана, горката,
щом пооправи си косата,
чернилката изтри с парцал.
Венера — всичко тя би дала,
в ковачницата би живяла,
синът и само да е цял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Venus verschwand in einer Wolke
Und flog nach Pathos, auszuruhn;
Sie schloß sich ein in einem Zimmer
Und überprüfte sich genau.
Sie glättete all ihre Falten,
Strich sich erneut ihr Haar zurecht
Und wusch auch sauber alle Flecken.
Venus, mit echtem Mutterherz,
Würde auch in der Schmiede leben
Und alles geben für den Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet Wenus w chmurkę się zwinęła,
Na Pathos poszła odpoczywać,
W pokoju swoim się zamknęła,
Zaczęła siebie rozpatrywać.
Pomięte wdzięki prostowała;
Na rurki loczki nawijała,
Zwilżała też i sińce pó/xniej.
Bo Wenus jak prawdziwa matka,
By syna wspomóc w tym wypadku,
Z Wulkanem rada żyć i w kuźni.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера, облаком укрывшись,
Махнула в Пафос отдыхать,
А там, в светлице затворившись,
Свою разглядывала стать.
Красы, помятые Вулканом,
Подправила, играя станом,
Грязь, пятна принялась скоблить.
Известно, мать на все готова:
Для счастья сына дорогого
Венера в кузне рада жить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Летит на тучке втихомолку
Венера в Пафос отдохнуть;
Торопится в свою светелку,
Чтоб на защелку дверь замкнуть,
Красу измятую расправить,
Щипцами пряди раскудрявить,
Примочки к пятнам приложить.
Киприда для сынка родного
Собой пожертвовать готова
И в кузнице с Вулйаном жить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера, облаком обвившись,
На отдых в Пафос понеслась.
В своей светелке затворившись,
Себя оглядывать взялась:
Наряд помятый оправляла,
Волосья в кудри завивала,
Ну пятнышки водой мочить!
Она, как мать, не тратя слова,
За сына все отдать готова —
С Вулканом рада в кузне жить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера, облаком обвившись,
Порхнула в Пафос отдыхать
И стала, в горенке закрывшись,
Свой вид измятый поправлять:
Где мазала, где натирала,
Кудряшки снова завивала,
Красу старалась наводить.
Она для сына дорогого
Отдать на свете все готова
И в кузнице согласна жить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše oblak rozprostřela,
na Pathos odlétla v něm hned;
tam v komnatě se uzavřela
a začala se prohlížet.
Zmačkanou krásu musí spravit,
kudrny do natáček navít
a všechny skvrny vycídit.
Venuše jako pravá máma,
pro syna k všemu odhodlaná,
i s Vulkánem je schopna žít.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вулкан, до кузні дочвалавши,
Будить зачав всіх ковалів;
Свинець, залізо, мідь зібравши,
Все гріти зараз ізвелів.
Міхи престрашні надимають,
Огонь великий розпаляють,
Пішов треск, стук од молотів.
Вулкан потіє і трудиться,
Всіх лає, б'є, пужа, яриться,
К роботі приганя майстрів.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 31.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вулканъ до кузбни дочвалавшы,
Будыть зачавъ всихъ коваливъ;
Свынець, зализо, мидь зибравшы,
Все гриты заразъ извеливъ.
Михы престрашни надымаютъ,
Огонь велыкый роспаляютъ,
Пишовъ трескъ, стукъ одъ молотивъ.
Вулканъ потіе и трудытся,
Всихъ лае, бье, пужа, ярытся,
Къ роботи прыганя майстривъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Back in the smithy, Vulcan woke
The sleeping men, told them to go
And start at once to stoke
A blaze to make the precious metals glow.
They pumped the air into the bellows
And made the coals glow red, those fellows;
The heavy hammers filled the shed
With thunder made by muscular tercet;
And Vulcan, bathed in sweat,
Urged them to forge the iron while still red.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан, у кузню завітаўшы,
Будзіць сваіх майстроў пачаў;
Свінец, жалеза, медзь сабраўшы,
Агнём іх плавіць загадаў.
Мяхі кавальскія ўздыхаюць,
Агонь пякельны раздзімаюць,
Чуць трэск і грукат малаткоў.
Пацее, сіл не ашчаджае
Вулкан, крычыць, злуецца, лае
І падварушвае майстроў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вулкан ковачите разбуди,
на крак ги вдигна през нощта;
желязо, мед, оловни руди
завчас нахвърляха в пещта.
Напълни се, задуха мяха,
огньове страшни засвистяха,
звън, трясък, лязгане и вой.
Вулкан поти се и работи,
ругае, бие ги, боботи,
не дава никому покой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vulcanus eilte in die Schmiede
Und weckte jeden Schmied sogleich,
Ließ Eisen, Stahl und Kupfer holen
Und sie erhitzen auf der Stell.
Schon brannte riesengroßes Feuer,
Geschürt von einem Blasebalg,
Klopfen und Hämmern war vernehmbar,
Vulcanus war von Schweiß bedeckt,
Er wütete, schlug, peitschte, schimpfte
Und trieb zur Arbeit alle an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do kuźni Wulkan wlazł, od razu
Jął budzić wszystkich tam kowali;
Zebrawszy ołów, miedź, żelazo,
Rozkazał, by to wszystko grzali.
W ogromne miechy wnet dmuchają
I wielki ogień rozniecają,
Trzask zaczął się i stukot młotów.
A Wulkan poci się i trudzi,
Wciąż łaje, bije swoich ludzi,
Napędza majstrów do roboty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вулкан, до кузни дотащившись,
Собрал свинец, железо, медь;
Потом, подручных добудившись,
Все это приказал нагреть.
И вот уже мехи качают,
Огонь в жаровнях раздувают;
Звенит металл под молотком,
Вулкан потеет и трудится,
Ругает всех, грозит, ярится,
И гром и треск стоят кругом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хромой Вулкан подручных будит.
Собрав свинец, железо, медь,
Он кузнецов работать нудит,
Велит металлы разогреть.
Меха раздули попроворней,
Заполыхало пламя в горне.
Вулкан без устали кует,
Потеет, злится, смотрит зверем
И колотушки подмастерьям,
Чтоб не ленились, раздает.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вулкан, до кузницы добравшись
И разбудивши ковалей,
Свинец, железо, медь собравши,
Велел все нагревать скорей.
Меха престрашные вздымали,
Огонь великий раздували,
Пошел стук, треск от молотков.
Вулкан, потеючи, трудился,
Всех бил, стращал, кричал, ярился,
Нудя к работе мастеров.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вулкан, до кузницы добравшись,
С постели мастеров согнал,
Свинец, железо, медь собравши,
Все тотчас плавить приказал;
Меха огромные надулись,
Дым, пламя, искры вверх взметнулись,
Звон, стук пошел от молотков,
Вулкан до поту сам трудился,
Всех бил, бранил, грозил, сердился,
Тем подгонял он мастеров.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vulkán se do kovárny vbelhal
a kovářům dal do těla;
měď, železo a ocel sehnal
a rozpálit dal do běla.
Obrovské měchy strašně dují,
veliký oheň rozněcují,
kladiva bijí, všechno vře.
Vulkán se potí, čelo chmuří,
všem laje, bije, práská, zuří,
do práce honí kováře.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І сонце злізло височенько,
Уже час сьомий ранку був;
Уже закушовав смачненько,
Хто добре пінної лигнув;
Уже онагри захрючали,
Ворони, горобці кричали,
Сиділи в лавках крамарі;
Картьожники же спать лягали,
Фіндюрки щоки підправляли.
В суди пішли секретарі.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И сонце злизло высоченько,
Уже часъ сьомый ранку бувъ;
Уже закушовавъ смачненько
Хто добре пиннои лыгнувъ;
Уже онагры захрючалы,
Вороны, горобци крычалы,
Сыдилы въ лавкахъ крамари;
Картьожныкы же спать лягалы,
Финдюркы щокы пидправлялы,
Въ суды пишлы секретари.

Примітки: V, 32.
       Частина V стр. 32.

Уже онагри захрючали — онагр — кабан (К.). У словниках в такому значенні слово "онагр" більше ніде не зафіксоване. Вживається у значенні: дикий осел.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The sun was high up in the sky,
Those who were out of sack,
And were already high,
Enjoyed a tasty snack.
The donkeys and mules neighed,
Black crows cawed loud, the sparrows played,
Shopkeepers sat in their small stands,
Card players went to bed,
The whores were painting their cheeks red,
The court scribes had pens in their hands.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Было не так ужо і рана,
Дзень новы над зямлёй устаў;
Ужо закусваў той старанна,
Хто пеннае пакаштаваў;
Ужо аслы лямантавалі,
Вароны, вераб'і ляталі,
Сядзелі ў крамах гандляры;
Карцёжнікі ўжо засыналі,
Блудніцы шчокі фарбавалі,
У суд пайшлі сакратары.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ей вече слънцето изскочи,
удари осем с бодър звън;
и който по-отрано лочи,
замезва пак след тежък сън;
осли реват като съдрани
и вдигат шум врабчета, врани,
отварят лавките в града;
червят се всички ороспии,
към къщи бързат комарджии
и секретари — към съда.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Sonne war schon aufgegangen,
Die siebte Stunde brach herein;
Mancher ließ sich das Frühstück schmecken,
Der in der Nacht zuvor gezecht;
Schon wieherten die wilden Esel,
Krähen und Spatzen wurden laut;
Der Krämer pries schon seine Ware;
Der Kartenspieler ging zu Bett,
Die Hure schminkte ihre Wangen,
Der Sekretär ging zum Gericht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I słońce było nie niziutko,
Mijała siódma już godzina;
I już zakąszał ów smaczniutko,
Kto dobrze łyknął gorzałczyny;
Już zaryczały osły, woły,
Krzyczały wróble, wrony wkoło,
Siedzieli w sklepach już kramarze;
Karciarze spać się układali,
Policzki dziewki oglądały,
Do sądów poszli sekretarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уж солнце влезло высоконько,
Пошел уже седьмой часок;
Уже пьянчужка полегоньку
Горилки пропустил глоток;
Уже ослы, ревя, брыкались,
Вороны с хриплым криком дрались,
За стойки сели корчмари;
Картежники, ложась, зевали,
Кудряшки девки подвивали,
В суды пошли секретари.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж солнце верх взяло над мраком.
Пробило шесть, и кто-нибудь
Уже закусывал со смаком,
Успев как следует хлебнуть.
Трещали воробьи, сороки,
Багрила потаскуха щеки,
Открылись лавки и лари.
Укладывался спать картежник,
И молотком стучал сапожник,
Спешили в суд секретари.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И солнце высоконько встало,
Уж час седьмой поутру был,
Уж пенника хватив немало,
Кой-кто со смаком закусил.
Уж дикие ослы ревели,
Вороны, воробьи шумели,
За стойки лавочники шли.
Картежники поспать спешили,
Красу трепалки наводили,
В суды пошли секретари.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот солнце поднялось высоко,
Седьмой час утра наступил,
Уже закусывал до срока,
Кто крепко водочки хватил.
Уже и вепри захрючали,
Вороны, воробьи кричали,
Открыли лавки продавцы;
И спать картежники ложились,
Красотки красились, белились,
И поспешали в суд писцы.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vysoko slunce vystoupilo,
už byla sedmá hodina;
kde trochu žitné na hlt zbylo,
tam chutná ranní hostina;
už dávno osli zahýkali,
havrani, vrány zakrákaly,
kramáři ve svých krámcích jsou,
už k soudům kráčí tajemníci,
odešli domů karbaníci
a lehké žínky z lovu jdou.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А наші з хмелю потягались,
Вчорашній мурдовав їх чад;
Стогнали, харкали, смаркались,
Ніхто не був і світу рад.
Не дуже рано повставали
І льодом очі протирали,
Щоб освіжитись на часок.
Потім взялись за оковиту
І скликали річ посполиту —
Поставить, як іти в поход.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А наши зъ хмелю потягалысь,
Вчорашній мурдовавъ ихъ чадъ;
Стогналы, харкалы, смаркалысь,
Нихто не бувъ и свиту радъ.
Не дуже рано повставалы
И льодомъ очи протыралы,
Щобъ освижытысь на часокъ.
Потимъ взялысь за оковыту
И склыкалы, ричъ посполыту
Поставыть, якъ итты въ походъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Our men were stretching their limbs out,
The overdrinking was destroying them,
Each one was hawking, clearing up his snout,
And spitting out the phlegm.
They woke up late and rubbed their eyes,
To open them, with cubes of ice,
Which freshened them and cleared their brain.
Thereafter, they imbibed some more,
The same as they had done before,
Then, they disdussed the coming up campaign.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А нашы з хмелю пазяхалі,
Учорашні муціў іх чад;
Стагналі, харкалі, кракталі,
Ніхто не быў і свету рад.
Не надта рана паўставалі,
Вадою вочы прамывалі,
Пасля, паснедаўшы, народ
Яны склікалі на нараду,
Каб грамадой дайсці да ладу
І вырашыць, калі ў паход.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А нашите едва се вдигат,
от махмурлук ще се вдървят;
простенват, секнат се, примигат,
направо чер им е светът.
Да станат доста се кумиха,
па с лед очите си разтриха,
та белким се поосвежат.
Отново водка си наляха
и на велик съвет се сбраха —
да видят как да хванат път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Unseren waren benebelt,
Als Folge der durchzechten Nacht,
Schneuzten sich, husteten und seufzten,
Waren des Lebens nicht mehr froh.
Erst sehr spät sind sie aufgestanden,
Rieben die Augen sich mit Eis,
Um frisch zu sein auf diese Weise.
Dann widmeten sie sich dem Schnaps,
Danach berieten sie sehr lange,
Wie dieser Krieg zu führen war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A nasi się budzili z chmielu,
Wczorajszy czad ich wciąż oplatał;
Jęczeli głośno i charczeli
I nikt nie cieszył się już światem.
Nie bardzo rano powstawali
I lodem oczy przecierali,
By choć na chwilkę ulgę sprawić.
Wnet wzięli się za okowitę,
Zwołali radę pospolitą —
Ustalić, jak iść na wyprawę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А наши только просыпались;
Парней качал вчерашний чад;
Кряхтели, харкали, сморкались,
Никто и свету был не рад.
С трудом великим повставали,
Глаза водицей промывали
И полоскали квасом рот.
Опохмелясь, совет держали
И всем народом думать стали,
Как им отправиться в поход.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А наши харкали, стонали,
Их разбирал вчерашний чад.
Они похмелье проклинали,
Никто и жизни был не рад!
Вздыхая, льдом протерли очи,
Чтоб освежиться после ночи,
И стал бодрей троянский род.
Хлестнув горелки духовитой,
Собраньем Речи Посполитой
Решили двинуться в поход.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А наши только разминались,
Мутил вчерашний пьяный чад,
Стонали, харкали, сморкались,
Никто и свету не был рад.
Не очень рано повставали,
Ледяшкой очи протирали,
Чтоб освежиться на часок,
Горилкой доброй похмелялись,
Потом с народом совещались,
Как им в поход собраться в срок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А наши только просыпались,
Вчерашний мучил хмель ребят,
Стонали, харкали, сморкались,
Никто и свету не был рад;
Они не очень рано встали,
Глаза льдом долго протирали,
Себя стараясь освежить.
И вновь не позабыв о водке,
Все на мирской сошлися сходке,
Поход далекий обсудить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A naši vstali s kocovinou,
jak spráskal by je do hlavy;
plivají, skučí, žízní, hynou,
život je vůbec nebaví.
Trvalo dlouho, nežli vstali,
ledem si oči protírali,
to jediné jim přišlo vhod.
Pak truňkem ducha posílili,
svolali sněm a stanovili,
jak vydají se na pochod.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут скілько сотень одлічили
Аркадських жвавих парубків
І в ратники їх назначили;
Дали їм в сотники панів.
Дали значки їм з хоругвою.
Бунчук і бубни з булавою,
Списів, мушкетів, палашів.
На тиждень сала з сухарями.
Барильце з срібними рублями,
Муки, пшона, ковбас, коржів.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 34.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ скилько сотень одличылы
Аркадськыхъ жвавыхъ парубкивъ
И въ ратныкы ихъ назначылы;
Далы имъ въ сотныкы панивъ.
Далы значкы имъ зъ хоругвою,
Бунчукъ и бубны зъ булавою,
Спысивъ, мушкетивъ, палашивъ.
На тыждень сала зъ сухарямы,
Барыльце зъ срибнымы рублямы,
Мукы, пшона, кавбасъ, корживъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The companies were organized
From mettlesome Arcadian men,
Who were as fighters recognized,
Whose captains had a military ken.
So, they were given their ensign,
Bunchuk and drums as was their line.
They were supplied with swords and spears,
With weekly share of fat,
With buckwheat kasha and besides all that,
A cask of silver from rich financiers.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут колькі соцень адлічылі
Аркадскіх жвавых дзецюкоў
І ў ратнікі іх залічылі;
А ў сотнікі — далі паноў.
Бунчук і бубны з булавою
Далі тым ратнікам і зброю —
Мушкеты, стрэльбы, палашы,
На тыдзень сала з сухарамі,
Збанок са срэбнымі рублямі,
Муку, кілбасы і каржы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй стотици отброиха
аркадски пъргави момци
и ратници ги назначиха;
пред тях казашки храбреци —
за стотници, с бунчук, с хоругва;
със сабя и мускет се шмугва
във строя новият войник;
за седмица — сухар, сланина,
брашно, колбаси, мед, не мина
без буре с рубли, ечемик.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es wurden Männer aus Arkadien,
Einige hundert, ausgewählt,
Man schrieb sie ein zu den Soldaten,
Teilte in Kompanien ein,
Gab ihnen Fahnen und Standarte,
Abzeichen, Trommeln, Bulawa,
Lanzen, Musketen und Pallasche,
Für eine Woche Speck und Brot,
Ein volles Faß mit Silbermünzen,
Sowie Wurst, Zwieback, Hirse, Mehl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet ileś sotni odliczono
Tu arkadyjskich cnych młodzianów
I na żołnierzy wyznaczono;
A za setników dano panów.
Emblemat dano im z sztandarem,
Buławę, buńczuk, bębnów parę.
Muszkiety, lance i pałasze,
Słoninę także z sucharami,
Baryłkę z srebrem i z rublami
I mąki, placków, kiełbas, kaszy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там на сотни разделили
Аркадских бравых пареньков
И ратниками объявили,
Назначив в сотники панов.
Не стало дело за значками,
Знаменами и бунчуками,
Мушкетов дали, палашей;
Набили ранцы сухарями,
Бочонки выдали с рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По сотням тотчас рассчитали
Аркадских резвых пареньков.
Их числить ратниками стали,
Им дали в сотники панов,
Значки с хоругвью войсковою,
Бунчук с пернатой булавою,
Запас недельный сухарей,
Мушкеты, пики с палашами,
Бочонок серебра — рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сот несколько тут отсчитали
Аркадских бравых пареньков,
Всех ратниками записали,
Назначив в сотники панов.
Им знамя дали войсковое,
Значки и бубен с булавою,
Мушкетов, пик и палашей,
Дней на семь сала с сухарями,
Бочонок серебра рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На сходке в войско отобрали
Аркадских бравых пареньков,
Их ратниками записали,
А сотниками барчуков;
Бунчук им дали с булавою,
Значки с хоругвью боевою,
Мушкетов много, палашей,
Дней на семь сала с сухарями,
Бочонок серебра рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Několik setnin sestavili;
arkadské svižné mladíky
do šiků řízně seřadili,
dali jim pány setníky,
dali jim prapor, korouhvičky,
palcát a bubny, píšťaličky,
muškety, kopí, palaše,
suchary špekem obkládané,
barely stříbrem okované,
klobásy, jáhly, koláče.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Евандр, Палланта підозвавши,
Такі слова йому сказав:
«Я, рать Енею в поміч давши,
Тебе начальником назвав.
А доки в паці будеш грати?
З дівками день і ніч ганяти
І красти голубів у всіх?
Одважний жид грішить і в школі,
Іди лиш послужи на полі;
Ледащо син — то батьків гріх.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эвандръ, Палланта пидозвавшы,
Таки слова йому сказавъ:
«Я рать Энею въ помичъ давшы,
«Тебе началныкомъ назвавъ.
«А докы въ паци будешъ граты?
«Съ дивкамы день и ничъ ганяты,
«И красты голубивъ у всихъ?
«Одважный жыдъ гришытъ и въ школи;
«Иды лышъ послужы на поли;
«Ледащо сынъ, — то батькивъ грихъ.

Примітки: V, 35.
       Частина V стр. 35.

А доки в паці будеш грати? — паці (рос. бабки) — дуже давня гра: розставляються різними способами фігурки з кісток тварин. По них влучають спеціальною кісткою — битою (інколи її заливають свинцем). Відомо багато різновидів гри. Грають двоє або й більше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I give Aeneas big support",
So said to Pallant King Evander,
"I'd like you to escort
Him and I appoint you as commander.
I think it is for you enough
To play the blind man's buff,
To steal a fellow's heroine.
A daring Jew sins in school, too.
Go, be a warrior, it's good for you.
A lazy son - is his own father's sin.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эвандр сказаў Паланту-сыну:
«З Энеем ты здабудзеш мір,
З ім пойдзеш ты ў яго краіну
Цяпер як войска камандзір.
Табе ўжо годзе пацяшацца!
За дзеўкамі дзень-ноч ганяцца
І красці галубоў чужых!
Адважны Жыд грашыць і ў школе,
Ідзі, служы на ратным полі,
Бо сын нягеглы — бацькаў грэх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Евандър сам Палант извика
и каза му така: — Стъкмих
за пан Еней войска велика
и теб началник назначих.
Край, стига гонил си девици
и тук играл си на ащици,
и крал си гълъби без страх!
В школото ще сгреши и жидът,
върви, войските те ожидат.
Разхайтен син е бащин грях!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Evandrus rief den Pallant zu sich
Und sagte folgendes zu ihm:
"Ich gab Aeneas die Soldaten,
Als Kommandant ernenn' ich dich.
Du hörst jetzt auf mit Knöchelspielen,
Auch Mädchen läufst du nicht mehr nach
Und wirst auch keine Tauben stehlen.
Sündigen kann man überall, -
Im Feld sollst du dich jetzt bewahren;
Des Vaters Sünde - fauler Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A sam Ewander Pallasowi
Powiedział takie słowa miłe:
"Swe wojsko śląc Eneaszowi,
Cię naczelnikiem wyznaczyłem.
A dokąd w kostki grywać będziesz?
W dzień, w nocy za pannami pędzić,
Czy kraść gołębie, mój mołojcu?
Odważny Żyd też grzeszy w szkole,
Idź jeno, posłuż dobrze w polu;
Ladaco syn — to grzech dla ojca.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эвандр, Палланта подозвавши,
Ему в напутствие сказал:
"Я, рать Энею в помощь давши,
Тебя начальником назвал.
Довольно в бабки забавляться,
Красть голубей да женихаться
Бесстыдно на глазах у всех.
Довольно порезвился в школе,
Теперь хлебни науки в поле;
Беспутный сын — то батькин грех.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Палланта подозвал родитель:
«Доколе в бабки, мол, играть?
Ты будешь войска предводитель.
Я снарядил Энею рать.
Иди, служи на бранном поле,
Чем с девками гонять на воле
Да голубей таскать у всех!
Ты с нынешнего дня начальник.
Запомни: батька — твой печальник!
Ленивый сын — отцовский грех.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эвандр, Палланта подозвавши,
Такую речь ему сказал:
«Я, рать Энею в помощь давши,
Тебя начальником назвал.
Довольно в бабки забавляться,
За девками весь день гоняться
И голубей таскать у всех!
Отважный жид грешит и в школе
Иди-ка, послужи на поле.
Никчемный сын — отцовский грех.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эвандр, Палланта подозвавши,
Ему напутственно сказал:
«Я, рать Энею в помощь давши,
Тебя начальником назвал.
Довольно в бабки забавляться,
Весь день за девками гоняться
Да голубей тащить у всех;
Отважный жид грешит и в школе,
Иди, будь храбр на бранном поле,
Беспутный сын — отцовский грех,

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Evandr tvrdě s přísným čelem
pak Pallantovi příkaz dal:
„Já jmenuju tě velitelem
a koukej, abys nezklamal.
Jak dlouho ještě chceš hrát špačka
a s holkami se pořád mačkat,
krást holuby, mít v žilách klih...?
Zahálka matka nepravosti —
jdi, posluž v poli mému hosti;
syn nezvedený — otcův hřích.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іди служи, годи Енею,
Він зна воєнне ремесло;
Умом і храбростю своєю
В опрічнеє попав число.
А ви, аркадці, — ви не труси,
Давайте всім і в ніс, і в уси,
Паллант мій ваш єсть атаман.
За його бийтесь, умирайте,
Енеєвих врагів карайте,
Еней мій сват — а ваш гетьман.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Иды служы, годы́ Энею,
«Винъ зна военне ремесло;
«Умомъ и храбростью своею,
«Въ опричнее попавъ чысло.
«А вы Аркадци! — вы не трусы,
«Давайте всимъ и въ нисъ и въ усы,
«Паллантъ мій, вашъ есть Атамань.
«За його быйтесъ умерайте,
«Энеевыхъ врагивъ карайте,
«Эней мій сватъ, — а вашъ Гетьманъ.

Примітки: V, 36.
       Частина V стр. 36.

В опрічнеє попав число — тобто в число особливих, видатних (див. також коментар: V, 74).

 

Еней мій сват... — ніхто з роду Евандра не був одружений з кимось із роду Енея, отже, вони ніби ніякі не свати. Проте в народі сватами іноді називали людей, з якими уклали якусь угоду, яким щось продали з свого господарства чи купили у них щось. Купив, продав — породичався. З глибокої давнини іде поняття "сват", адресоване людині, з якою взагалі мав якусь справу, навіть сходився, як з противником, у бою. В "Слові о полку Ігоревім", порівнюючи битву з бенкетом, автор говорить: "Ту пир докончаша храбріи русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую".

Див. також V, 74.
       Частина V стр. 74.

Мій батько був сердюк опрічний — сердюки — гетьманська гвардія, утворена на Лівобережній Україні в 60-х роках XVII ст. Сердюцькі полки порівняно з територіальними полками, або, як їх ще тоді називали, городовими, були невеликі, до п'ятисот козаків. Вони охороняли резиденцію гетьмана, військову артилерію, склади продовольства і боєприпасів, виконували поліцейські функції. Перебували на повному утриманні гетьманської казни, були ліквідовані у 1726 р.

 

Опрічний — особливий, відмінний від інших, тут: видний, видатний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Go, serve Aeneas, he
Knows all about the war,
Because of his great bravery,
He is to other men superior.
Arcadians, you're no poltroons,
Go, smash the mugs of those baboons!
Your chieftain is my son,
You fight and die for him,
Be pitiless to foes and show your vim!
Aeneas is my friend and your hetman!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней цябе навучыць бою,
Ідзі, ты не загінеш з ім;
Вядомы храбрасцю сваёю
Эней і розумам сваім.
А вам, Аркадцы, — шлях шчаслівы,
Давайце ўсім і ў хвост і ў грыву,
Палант, мой сын, — ваш камандзір.
Вы за яго і памірайце,
І лютых ворагаў карайце,
Мой сват Эней — ваш правадыр.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Иди, служи му на Енея,
че той е майстор най-прочут;
опричнина е туй — за нея
са нужни храброст, ум и труд.
Аркадци, вие сте смелчаци,
скубете вражите мустаци,
Палант ще ви е атаман,
за него бийте се и мрете,
вразите на Еней громете,
той сват мие —и ваш жупан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ziehe fort, diene, hilf Aeneas,
Er kennt das Kriegshandwerk sehr gut;
Sein Geist und seine Keckheit haben
In schlimme Lage ihn gebracht.
Arkadier, ihr seid nicht feige,
Zeigt, was für Haudegen ihr seid,
Und mein Sohn Pallant wird euch führen;
Kämpft für ihn, sterbt für ihn sogar,
Bestraft die Feinde von Aeneas,
Er ist mein Bruder, euer Fürst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneaszowi służ, pomagaj,
On sztukę wojny opanował;
A za swój rozum i odwagę
Do liczby trafił wyborowej.
Arkadyjczycy, wy nie tchórze,
Po mordach wszystkich kropić nuże,
Wam Pallas będzie atamanem.
Za niego walczcie, umierajcie,
Eneaszowych wrogów gnajcie,
Eneasz, swat mój, wam — hetmanem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иди-ка, послужи Энею,
В военном деле он мастак,
Известен храбростью своею,
И выпить, слышно, не дурак.
А вы, аркадцы, в бой без страху!
Всех по шеям лупите смаху.
Паллант в начальники вам дан,
За честь Палланта умирайте,
Энеевых врагов карайте,
Эней мне сват, вам — атаман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ступай! Послушен будь Энею.
Не прячься под его крылом.
Он славен доблестью своею,
Владеет ратным ремеслом.
Не бойтесь недругов, аркадцы!
Хлещите в ус и в рыло, братцы!
Ваш атаман — Паллант, он хват.
Деритесь храбро, умирайте,
Врагов Энеевых карайте!
Вам гетманом — Эней, мой сват.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Служи и угождай Энею.
Войны он знает ремесло,
Умом и храбростью своею
Попал в опричное число.
А вы, аркадцы, не робея,
Давайте в нос всем и по шее!
Паллант теперь ваш атаман;
Его спасая, умирайте,
Энеевых врагов карайте.
Эней ваш гетман — мой братан.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Служи и угождай Энею,
Война — его ведь ремесло,
Умом и храбростью своею
Попал в особое число.
Аркадцы храбрые, идите,
В усы, в нос Турна колотите;
Паллант мой — атаман, я рад.
Его спасая, умирайте,
Врагов Энеевых карайте,
Эней ваш гетман, а мой сват.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jdi! Vyhov ve všem Aeneovi,
je chrabrý, bystrý, statečný,
ten poučí tě, mnoho poví,
je vojevůdce báječný.
A vy, Arkadští, nejste skety,
vše rozsekejte na kotlety.
Můj Pallas je váš ataman;
za něj se bijte, umírejte
a nepřátele potrestejte;
Aeneas — hetman váš a pán.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вас, Анхизович, покорно
Прошу Палланта доглядать;
Воно хоть паруб'я, неспорно,
Уміє і склади читать;
Та дурень, молоде, одважне,
В бою як буде необачне,
То може згинуть неборак;
Тогді не буду жить чрез силу,
Живцем полізу я в могилу,
І згину, без води мов рак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А васъ Анхызовычъ покорно
«Прошу Палланта доглядать;
«Воно хоть парубья, не спорно,
«Уміе и склады чытать;
«Та дурень, молоде, одважне,
«Въ бою якъ буде необачне,
«То може згынуть неборакъ;
«Тогди не буду жыть чрезъ сылу,
«Жывцемъ полизу я въ могылу,
«Изгыну, безъ воды мовъ ракъ.

Примітки: V, 37.
       Частина V стр. 37.

Уміє і склади читать — у старій дяківській школі довго (рік, а може, й більше) зубрили окремі літери й склади і тільки потім складали їх у слова та речення.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, my friend, I humbly beg
To keep an eye on him in fight.
Although he's still a playful tegg,
He can already read and write.
He, being young and brave,
And hasty, might behave
Incautious in the slaughter.
Such tragedy I couldn't survive,
And would go to my grave alive,
I'd perish like a crayfish without water.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вас, Анхізавіч, сардэчна
Прашу Паланта даглядаць;
Хаця ён і хлапчук, бясспрэчна,
Ды ўмее па складах чытаць;
Вайна, вядома, час трывожны,
А ён дурны, неасцярожны,
Загінуць можа, небарак;
Тады навечна страчу сілу,
Жыўцом палезу я ў магілу,
Загіну, як на сушы рак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А вас, Анхизович, покорно
ви моля, моето дете
наглеждайте — младок безспорно
е още, а пък как чете!
От буйност пуста се не пази
и в боя може да загази,
мърцина утре да умре;
без него — по-добре отрова
и гроба сам да си изровя,
да се удавя най-добре.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

An euch, Anchisowitsch, die Bitte,
Gebet gut acht auf meinen Sohn;
Pallant ist noch recht unerfahren,
Er hat das Lesen gut gelernt,
Doch er ist jung und übermütig,
Wenn er nicht vorsichtig im Kampf,
Dann könnte er getötet werden;
Dies wäre auch für mich der Tod,
Lebendig ließ' ich mich begraben,
Ein Fisch, der ohne Wasser, stirbt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Anchizowiczu, was Pallasa
Pokornie proszę przypilnować;
Choć jak pacholę jeszcze hasa,
To umie już sylabizować;
Lecz głupie toto i odważne,
Gdy będzie w boju nieuważne,
Nieborak może zginąć młodo;
Nie będę wtedy żył na siłę,
Polezę żywcem do mogiły,
Przepadnę niczym rak bez wody.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вас, Анхизович, покорно
Прошу Палланта охранять:
Он хоть не так чтоб парень вздорный,
Умеет по складам читать,
Да зелено ж, погорячится
В бою как раз, не оглядится
И сгинуть может, как дурак.
Тогда уж мне и жить не мило,
Залезу сам живьем в могилу,
Подохну, как на суше рак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Прошу, Анхизович, покорно:
За хлопцем присмотрите там!
Он — малый с головой, бесспорно,
Читать обучен по складам,
Да дурень — молодой, горячий,
Неосторожный, нетерпячий...
Легко ему попасть в беду.
Не дай господь — убьют беднягу!
Я заживо в могилу лягу,
Как рак на суше, пропаду.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вас, Анхизович, покорно,
Прошу Палланта охранять.
Он парень грамотный, бесспорно,
Умеет по складам читать,
Да глуп. Отвага молодая.
В бою оплошность допуская,
Погубит сам себя, бедняк.
Тогда мне будет жить не в силу,
Живьем полезу я в могилу
И сгибну, как на суше рак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А вас, Анхизович, покорно
Прошу Палланта охранять,
Годов немного, но проворно
Умеет по складам читать;
Отважен он, но молод слишком,
Порой поступит, как мальчишка,
И пропадет ни за пятак.
Тогда убитый горем, хилый,
Сойду я заживо в могилу,
Погибну, как в безводье рак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A vás, Anchisoviči, prosím,
mně ochraňujte Pallanta;
ač mládě, palaš dobře nosí
a slabiky už také zná;
je to však hloupé, mladé štěně;
když bude v boji rozpálené,
tak může zhynout, ubožák;
bez něho žít bych neměl síly,
za živa vlez bych do mohyly
a zhynul jak bez vody rak.

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Беріте рать, ідіте з богом,
Нехай Зевес вам помага».
Тут частовались за порогом,
Евандр додав такі слова:
«Зайдіть к лидійському народу,
Вони послужать вам в пригоду,
На Турна підуть воювать.
Мезентій їх тіснить, зжимає,
На чинш нікого не пускає,
Готові зараз бунт піднять».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Берите рать, идите зъ Богомъ,
«Нехай Зевесъ вамъ помага.»
Тутъ частовалысь за порогомъ,
Эвандръ дадавъ таки слова:
«Зайдитъ къ Лыдійському народу,
«Воны послужатъ вамъ въ прыгоду,
«На Турна пидутъ воювать.
«Мезентій, ихъ тиснытъ, сжымае,
«На чынчъ никого не пускае,
«Готовы заразъ бунтъ пиднять.»

Примітки: V, 38.
       Частина V стр. 38.

Зайдіть к лидійському народу — у стародавні часи Лідія — держава на заході Малої Азії. Згідно з легендою, етруски, які жили на Апеннінському півострові до римлян, прийшли сюди з Лідії. У поемі Вергілія розповідається, що на час прибуття Енея до Італії етруски терпіли гніт тирана Мезентія.

 

Чинш — податок, плата за користування землею. За кріпосного права "пускати на чинш" значило замінити панщину податком, дати селянам землю в оренду.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

May Zeus help you!" They could not hide
Their tears, embraced each other thrice.
While they regaled outside,
Evander gave them this advice:
"Go to the Lydian friends, too,
They'll give big help to you.
They'll battle Turn, the Paramour.
Mesentius keeps them in slavery,
They're known for their great bravery,
They'll rise against him, I am sure."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бярыце раць, ідзіце з богам,
Зевес хай дапаможа вам. —
Па чарцы ўзялі за парогам,
Эвандр іх папярэдзіў там: —
Вы да Лідзійскага народу
Заходзьце — гэта вам не ў шкоду —
На Турна пойдуць ваяваць
Лідзійцы з вамі, прыціскае
Мізэнцій іх і прыгнятае,
Яны гатовы бунт узняць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървете, бог да ви помага,
над всички Юпитер да бди...
По чашка пийнаха на прага
и пак Евандър зареди:
— И при лидийците идете,
ще ви помогнат те, помнете,
ще тръгнат срещу Турн; без жал
Мезентий тях ги притеснява,
ни подкуп, ни молби признава,
направо бунт е там назрял...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun ziehet fort mit Gottes Hilfe
Und möge Zeus stets mit euch sein!"
Zum Abschied wurden sie bewirtet,
Dann fügt Evandrus noch hinzu:
"Geht unterwegs noch zu den Lydiern,
Sie werden euch behilflich sein
Und werden kämpfen gegen Turnus.
Da Mezentius sie unterdrückt
Und sie mit hohem Zins belastet,
Sind sie zum Aufstand wohl bereit."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Więc bierzcie wojsko, idźcie z Bogiem,
Niech Zeus wielki wam pomoże, —
Tu częstowali się za progiem,
Ewander jeszcze to dołożył: —
Do lidyjskiego ludu zajdźcie,
Bo się przydadzą, ich poznajcie,
Z Turnusem walczyć wraz polecą.
Mezencjusz wściekły ich dla zysku
Na czynsz nie puszcza, wciąż uciska,
To choćby zaraz bunt ci wzniecą".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Берите рать, идите с богом,
И пусть Зевес поможет вам".
Тут все хлебнули на дорогу,
Эвандр же к сказанным словам
Добавил: "В Лидию зайдите,
В союзники лидян возьмите;
Они помогут воевать.
Мезентий их в тиски сжимает
И на оброк не отпускает;
В момент их можно взбунтовать".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Берите рать, ступайте с богом!
Зевеса воля такова».
Все угостились за порогом,
Эвандра слушая слова.
«Радушно встретят вас лидийцы
И против Турна-кровопийцы
Пойдут с охотой воевать.
Мезентий ими помыкает,
Теснит, на чинш не отпускает,
Они готовы бунтовать».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Берите рать, идите с богом,
Пускай Зевес поможет вам».
Хлебнув со всеми за порогом,
Эвандр добавил к тем словам:
«К лидийцам по пути зайдите,
На битву с Турном подымите,
Они помогут воевать.
Мезентий их в тиски сжимает
И на оброк не отпускает, —
Готовы сразу бунт поднять».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Берите рать, идите с богом,
Пусть Зевс укроет вас от бед».
И, подняв чарку за порогом,
Эвандр прощальный дал совет:
«К лидийцам надо обратиться,
Они вам могут пригодиться,
Пойдут на Турна воевать.
Их всех Мезентий угнетает
И на оброк не отпускает,
Готовы сразу бунт поднять».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Vezměte vojsko,“ máchl paží,
„a jděte s Diem!“ vroucně přál.
Když loučili se na zápraží,
tak ještě tiše povídal:
„Jít k Lydům, nemohlo by škodit,
ti se vám budou k službám hodit,
potáhnou proti Turnovi.
Mesentius je tísní, tlačí,
jsou odhodláni vzpouru začít,
jít s vámi budou hotovi.“

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пішли, розвивши короговку,
І сльози молодьож лила;
Хто жінку мав, сестру, ятровку,
У инчих милая була,
Тогді найбільш нам допікає,
Коли зла доля однімає,
Що нам всього миліше єсть.
За милу все терять готові:
Клейноди, животи, обнови.
Одна дороже милой — честь!

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 39.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пишлы, розвывшы короговку
И сльозы молодьожъ лыла;
Хто жинку мавъ, сестру, ятровку,
У ынчыхъ мылая була.
Тогди найбилшъ намъ допикае,
Колы зла доля однимае,
Що намъ всього мылише есть.
За мылу, все терять готовы:
Клейноты, жывоты, обновы.
Одна, дороже мылой, — честь!

Примітки: V, 39.
       Частина V стр. 39.

Хто жінку мав, сестру, ятровку — слово ятрівка повсюдно вживається у значенні "дружина чоловікового брата". Отже, ятрівку можуть мати тільки жінки. В такому значенні це слово уже раніше вжите в "Енеїді" (див. коментар: III, 46), зафіксоване у словниках. Однак тут дане слово вжите у значенні, яке уже в добу І. Котляревського було глибоким архаїзмом, — ятровкою звуть чоловіки жінку свого брата, братову. В такому значенні зустрічаємо це слово в "Галицько-волинському літопису" (XIII ст.), переклад якого зробив Л. Махновець: "По смерті Романовій зустрічався був король угорський Андрій з ятрівкою своєю Анною у городі Сяноці"; "Коли ж настала зима, прийшов король у Галич і привів ятрівку свою, велику княгиню Романову" (Жовтень. — 1982. — № 7. — С. 14, 18). Тут Роман — князь галицький, Анна — його дружина, Андрій — король угорський, троюрідний брат Романа. Згадані в літопису родинні зв'язки є відгуком доби родової сім'ї, коли взяті братами жінки з чужих родів ставали в певних рамках власністю всього роду, і якщо виникала необхідність, один брат переймав обов'язки глави сім'ї другого брата.

 

Клейноди, животи, обнови — клейноди — коштовності, також атрибути влади гетьмана, полковника та ін.

 

Животи — життя.

Див. також III, 46.

       Частина III стр. 46.

Це сімейна строфа. Тут названі члени патріархальної сім'ї, ближчі і дальші родичі, які могли чинити зло, порушувати заповіді сімейного життя. Свояк — брат дружини. Шурин — тут у значенні: брат чоловіка. Зовиця — сестра чоловіка. Ятровка — дружина чоловікового брата. Сучасного читача може здивувати, що в ряду "злих" родичів не згадана теща. Тут треба нагадати, що йдеться про старосвітську патріархальну сім'ю з її укладом, коли жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручалися у її сімейне життя. Більшість "злих" подано тут з позиції невістки, жінки-дружини, хоч вона й сама фігурує в цьому ряду, навіть відкриває його. У давніх народних піснях теща ніде не фігурує у негативному плані, до неї тільки шле свої плачі-жалі безправна і зневажена чоловіконою родиною дочка. "Зла теща" з'являється тільки із занепадом патріархального укладу та емансипацією жінки в родинному і громадському житті.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They went, their standards flying.
The maidens were in desperation,
There was no one, who was not crying
In that heart-rending situation.
All relatives were there,
They recommended them to Jupiter.
It pains to be exposed to raw malignity,
When Fate deprives us from what's dear
To us. But one thing must be clear:
Above all else is our dignity!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пайшлі, сцягі высока ўзняты,
А моладзь слёзачкі ліла:
Ад жонкі дрэнь ісці ў салдаты,
А ў іншых — любая была.
Тады нас боль найбольш даймае,
Калі ў нас тое адбірае
Нядоля, што за ўсё мілей.
Для любых страціць мы гатовы
Скарб дарагі, дабро, абновы,
Нам толькі гонар — даражэй!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сигнал — колоната забърза
и рукнаха сълзите тук,
един жена, сестра, бълдъза
оставяше, изгора — друг.
Най-много ни боли душата,
когато грабне ни съдбата
най-милото през младостта.
За него жертваме с охота
парите, дрехите, живота;
едно по-скъпо е — честта!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie zogen aus mit ihren Fahnen,
Wobei so manche Träne floß,
Man verließ Schwester, Frau und Mutter,
Und mancher hatte eine Braut.
Es ist das Schlimmste an Erfahrung,
Wenn uns das Schicksal etwas nimmt,
An dem wir ganz besonders hängen.
Ein Mann ist für die Frau bereit
Sogar das Wertvollste zu opfern, -
Doch Ehre ist das höchste Gut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ruszyli, sztandar rozwinąwszy,
I młodzież łzy wciąż wylewała,
Kto żonę, siostrę miał, czy owszem
Kochaną miał, co zostawała.
Najwięcej wtedy nam doskwiera,
Gdy oto kiepski los odbiera,
Co jest najdroższe, wymarzone.
Za miłą tracić młódź gotowa
Klejnoty, życie, odzież nową,
Od miłej droższy tylko honor!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пошли. Знамена — точно птицы.
Поплакать многим тут пришлось:
Кто бабу бросил, кто сестрицу,
Кто с милой разошелся врозь.
Нам вдвое то милей бывает,
Что злая доля отнимает.
Все, чем владеем, все, что есть,
За милую отдать готовы:
Именья, деньги, скарб домовый,
Дороже милой — только честь!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Взвилось над головами знамя,
Геройски зашагала рать.
Пошли иные со слезами:
Кто покидал жену, кто — мать,
У третьего была зазноба.
Судьба следит за нами в оба,
Отнять заветное грозя.
Для милой мы терять готовы
Клейноды, животы, обновы,
Но чести нам терять нельзя!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пустились, знамя развевая,
И слезы молодежь лила,
Сестер, золовок, жен бросая,
Невесту — у кого была.
Тогда нас сильно допекает,
Коль доля злая отнимает,
Что нам всего дороже есть.
За милую терять готовы
Богатство, жизнь свою, обновы.
Одно дороже милой — честь!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пошли, зареяли знамена,
И слезы молодежь лила,
Здесь оставались сестры, жены,
У многих милая была.
Как больно нам тогда бывает,
Когда судьба нас обижает,
Без милой бедствий нам не счесть,
Отдать за милую мы рады
Обновки, почесть, жизнь, награды,
Одно дороже милой — честь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Praporec zavlál — vyrazili
a všechna mládež plakala;
Ženy a sestry opustili,
jiným tu milá zůstala.
Nejvíc nás všechny těžce raní,
když osud bere znenadání
to, co nám nejmilejší jest.
Za milou rádi všechno dáme,
klenoty, život, vše, co máme,
však nad milou je dražší — čest!

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І так, питейним підкрепившись,
Утерли сльози із очей;
Пішли, марш сумно затрубивши;
Перед же вів сам пан Еней.
Їх первий марш був до байраку,
Прийшовши, стали на биваку;
Еней порядок учредив.
Паллант по армії діжурив,
Трудивсь, всю ніч очей не жмурив;
Еней тож по лісу бродив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И такъ, пытейнымъ пидкрепывшысь,
Утерлы сльозы изъ очей;
Пишлы, маршъ сумно затрубывшы;
Передъ же вивъ самъ панъ Эней.
Ихъ первый маршъ бувъ до байраку,
Прыйшовшы сталы на бываку;
Эней порядокъ учредывь.
Паллантъ по арміи дижурывъ,
Трудывсь, всю ничъ очей не жмурывъ;
Эней тожъ по лису бродывъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And so, with one more drink inside,
And having wiped off their hot tears,
They marched off like an undulating tide,
Aeneas led those grenadiers.
They reached a deep ravine-bairak,
Where they set up a bivouvak.
According to Aeneas' plan,
Young Pallant's job was rather hard:
He had to be the army's nightly guard.
Aeneas roamed the woods just like a partisan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гарэліцай падмацаваўшы
Сябе, пайшлі яны далей;
Пайшлі, зайграўшы гучна маршы;
А войска вёў сам пан Эней.
Зрабіўшы першы марш, палянку
Знайшлі і сталі на стаянку;
Эней парадак распісаў.
Палант па арміі дзяжурыў.
Ноч працаваў, вачэй не жмурыў,
Па лесе пан Эней блукаў...

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тъй, с напитки подкрепени,
изтрили сълзите с ръкав,
поеха с маршове военни;
Еней — пред целия състав.
Но свърши похода за всички
ей там, до редките горички,
направиха си там бивак:
Палант бе цяла нощ дежурен,
не мигна — от Еней е турен;
остана и Еней на крак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie stärkten sich mit den Getränken
Und wischten ihre Tränen ab,
Danach wurde zum Marsch geblasen,
Aeneas hat sie angeführt.
In der Schlucht bauten sie ihr Lager,
Und machten dort den ersten Halt.
Aeneas sorgte gleich für Ordnung.
Die erste Wache hielt Pallant,
Er war die ganze Nacht am Posten,
Aeneas streifte durch den Wald.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I tak napitkiem się wzmocniwszy,
Powycierali łezki z oczu;
Ruszyli, smutno zatrąbiwszy;
Przód pan Eneasz wiódł ochoczo.
Ich pierwszy marsz był do bajraku,
Przyszedłszy, stali na biwaku;
Eneasz tu porządek zrobił.
W obozie Pallas dyżurował.
Noc całą nie spał, tak pracował,
Eneasz w lesie chodził sobie...

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Итак, горилкой подкрепившись
И слезы отерев с очей,
Пошли, на сотни разделившись,
А впереди сам пан Эней.
Их первый марш был до оврага.
Здесь бивуак разбив, ватага
Спать полегла. Эней не спал.
Он учредил порядок строгий,
Палланту приказал дороги
Стеречь, а сам в лесу гулял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Итак, бойцы глаза утерли,
Питейным славно подкрепясь;
Они под марш унылый перли,
А во главе — троянский князь.
И за ближайшим буераком
Расположились бивуаком;
Эней порядки наводил.
Паллант по армии дежурил,
Очей ни разу не зажмурил;
Троянец по лесу бродил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Итак, питейного хватили,
Утерли слезы из очей,
Пошли; уныло марш трубили,
А впереди всех пан Эней.
Их первый марш был к буеракам.
Пришли и стали бивуаком,
Эней порядок учредил.
Паллант по армии дежурил,
Трудился, ночь очей не жмурил,
Эней же по лесу бродил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Себя питейным подкрепивши
И слезы утерев с очей,
Пошли, марш грустно затрубивши,
Поехал впереди Эней.
Марш первый сделан. За байраком
Пришли и стали бивуаком,
Эней порядок учредил.
Паллант по армии дежурил,
И за ночь глаз он не зажмурил.
Эней же по лесу бродил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když truňkem ducha posílili,
utřeli slzy s vlhkých řas;
šli — horny smutně zatroubily;
přední voj vedl Aeneas.
Když večer k rokli dorazili,
vojenský tábor postavili,
Aeneas vojsku rozkaz čet.
Pallas měl službu, bděl a kouřil,
celou noc oka nezamhouřil;
Aeneas se šel procházet.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як в північ самую глухую
Еней лиш тілько мав дрімать,
Побачив хмару золотую,
Свою на хмарі гарну мать.
Венера білолика, красна,
Курносенька, очима ясна
І вся, як з кров'ю молоко;
Духи од себе іспускала
І збрую чудную держала,
Явилась так перед синком.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина V, строфа 41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ въ пивничъ самую глухую
Эней лышъ тилько мавъ дримать,
Побачывъ хмару золотую,
Свою на хмари гарну мать.
Венера билолыка, красна,
Курносенька, очыма ясна
И вся якъ съ кровью молоко;
Духы одъ себе изпускала
И збрую чудную держала,
Явылась такъ передъ сынкомъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The very moment at midnight,
When he was suddenly overcome
By sleep, he spied a golden cloud, so bright,
in which was his attractive mum.
Her face was white,
Her eyes were bright,
A beautiful phenomenon,
Exuding most delightful smell,
She held an arm without a parallel.
That's how she had appeared before her son.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У поўнач самую глухую,
Калі хіліў Энея сон,
Убачыў маці дарагую
На залацістай хмарцы ён.
Венера — ясная багіня, —
Святлее скрозь, як вокам кіне, —
Кроў, як гавораць, з малаком,
Яна красой нябеснай ззяла,
Са зброяй, што ў руках трымала,
З'явілася перад сынком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И точно в полунощ, когато
сънят и при Еней напря,
той зърна облак, цял от злато,
на него майка си съзря.
А тя — от кръв и мляко цяла —
красива, млада, засияла,
на Зевс достойна дъщеря;
от нея сладък дъх струеше,
доспехи чудни тя държеше
и ето — пред сина си спря.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als zu mitternächtlicher Stunde
Aeneas etwas Schlaf gesucht,
Da sah er plötzlich seine Mutter,
Wie sie auf gold'ner Wolke schwebt.
Venus war herrlich, wie die Sonne,
Wie Milch und Blut so zart die Haut,
Stupsnasig, glänzend ihre Augen,
Und mit erregendem Geruch.
Sie zeigte wunderbare Waffen.
Und so erschien sie vor dem Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy o północy głuchej oto
Sam chciał się zdrzemnąć na ostatku,
To ujrzał nagle chmurę złotą
I swą na chmurze piękną matkę.
A białolica Wenus, kraśna,
Z perkatym noskiem, okiem jasnym
I cała świeża niczym mleko,
Aromat wokół roztaczała
I zbroję cudną wprost trzymała,
Do synka przyszła z nią z daleka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он в полночь темную, глухую,
Едва собравшись задремать,
Увидел тучку золотую,
На тучке той — родную мать.
Она сидела молодицей
Курносенькой и белолицей
И, озирая все кругом,
Дух ароматный испуская,
Оружьем редкостным сверкая,
Предстала пред своим сынком

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в полночь самую глухую,
Эней, желая задремать,
Увидел тучку золотую,
На ней свою родную мать.
Бела, румяна, круглолица,
Кровь с молоком, как говорится,
А носик вздернутый слегка;
Благоухая, возлежала,
Доспехи чудные держала
Венера, глядя на сынка.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он в полночь самую глухую,
Едва собравшись задремать,
Увидел тучку золотую,
На ней свою родную мать.
Курносенькая молодица,
Собой румяна, белолица,
Венера, вся — кровь с молоком,
Дух ароматный источала,
Доспехи чудные держала,
Явившись пред своим сынком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот в полночь темную, глухую
Эней, когда стал чуть дремать,
Увидел тучку золотую,
На ней свою богиню-мать.
Венера, с личиком румяным,
Курносенькая, с гибким станом,
Прекрасна — с кровью молоко!
Дух ароматный источала,
Доспехи дивные держала,
Такой явилась пред сынком.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když byla půlnoc celá tmavá,
klížil se Aeneovi zrak:
tu před ním matka usměvavá
a přináší ji zlatý mrak.
Venuše krásná, bělolící,
s nosíkem drzým, s jasnou lící,
jak krev a mléko — spanilá;
pouštěla vůni kolem sebe,
držela zbroj seslanou z nebe
a synáčkovi pravila:

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказала: «Милий, на, Енею,
Ту збрую, що ковав Вулкан;
Коли себе устроїш нею,
То струсить Турн, Бова, Полкан;
До збруї що ні доторкнеться,
Все зараз ламнеться і гнеться,
Її і куля не бере;
Устройсь, храбруй, коли, рубайся
І на Зевеса полагайся,
То носа вже ніхто не втре».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 41-42.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказала: «мылый, на, Энею
«Ту збрую, що ковавъ Вулканъ;
«Колы себе устроишъ нею,
«То струсытъ Турнъ, Бова, Полканъ;
«До збруи що ни доторкнется,
«Все заразъ ламнется и гнется,
«Ѣи и куля не бере;
«Устройсь, храбруй, колы, рубайся,
«И на Зевеса полагайся,
«То носа вже нихто не втре.»

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She said: "My darling son, here, take
This weapon made by Vulcan;
With it, you certainly can break
Not only Turn, but Bova, too, and Polcan.
Whatever touches it, it is so spoken,
Will get awry and will be broken.
It even can repel a shot.
So, go ahead, and fight, and wage that war,
Zeus will be your true guarantor,
You will demolish every plot!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказала так: «Эней мой любы!
Вось зброя, што каваў Вулкан;
Ты з ёю не зазнаеш згубы,
Яе збаіцца Турн, Палкан;
Да зброі што ні дакранецца,
Дык паламаецца, пагнецца,
Яе і куля не бярэ;
Калі, рубі, бі ліхадзея
І знай, што бог — твая надзея,
І нос ніхто табе не ўтрэ».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И рече му: — Енейко, сине,
доспехи праща ти Вулкан,
вземи и се не бой отнине,
ще стреснеш Турн, Бова, Полкан.
Стрела не ги лови — такива,
че се троши и се извива,
каквото се допре до тях;
носи ги, бий се, побеждавай
и все на Зевс се уповавай,
от нищо да не те е страх...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sagte: "Da, lieber Aeneas,
Die Waffe, die Vulcanus schuf;
Im Kampf gebraucht, läßt sie erzittern
Den Turnus, Bova und Polkan;
Berührst du etwas mit der Waffe,
Wird es zerstört und bricht entzwei,
Auch Kugeln können ihr nicht schaden.
Leg sie an, kämpfe, schlag auch zu
Und habe stets in Zeus Vertrauen,
Dann wird dir keiner etwas tun."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I rzekła: "Miły Eneaszu,
Weź zbroję, co kuł Wulkan — kowal;
Gdy wdziejesz ją, to tak przestraszysz,
Że stchórzą Turnus, Połkan, Bowa;
Kto tylko dotknie się tej zbroi,
Wnet złamie się i nie ustoi,
I kula nawet jej nie bierze;
Wraz ubierz, walcz do upadłego
I na Zeusię wciąż polegaj,
To nosa nikt nie utrze, wierzaj".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И молвила: "Сыночек милый,
Оружье шлет тебе Вулкан;
Оно твои удвоит силы,
Все струсят — Турн, Бова, Полкан,
Все, что щита и лат коснется,
Тотчас ломается и гнется.
Их даже пуля не пробьет;
Коли, в ряды врагов врубайся
И на Зевеса полагайся;
Никто нам носа не утрет".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Эней, надень скорей доспехи!
Их выковал тебе Вулкан.
Теперь получат на орехи
Рутульский Турн, Бова, Полкан!
Булат ломается и гнется,
Как только панциря коснется.
Его и пули не берут.
Рубись, коли, сражайся, бейся
И на Юпитера надейся.
Тебе уж носа не утрут!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказала: «На, Эней мой милый,
Доспехи, что сковал Вулкан,
Они твои умножат силы,
Все струсят — Турн, Бова, Полкан;
К доспехам, что ни прикоснется,
Все враз ломается и гнется.
Их даже пуля не берет.
Надень, будь храбр, иди сражайся,
Во всем на Зевса полагайся.
Никто нам носа не утрет».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала: «Вот, дитя родное,
Доспехи, что ковал Вулкан,
В них будешь ты таким героем,
Что струсят Турн, Бова, Полкан,
Все, что к доспехам прикоснется,
В момент ломается и гнется,
Их даже пуля не берет.
Будь храбр и смело в бой бросайся,
И на доспехи полагайся,
Никто тебя в них не побьет».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Na, Aeneuško, synku milý,
nesu ti od Vulkána zbroj;
když oblékneš ji, hned v tu chvíli
Turn zbaběle opustí boj;
ji ani kulka neprorazí,
co se jí dotkne, ohne, srazí,
roztrhá jako starý šos;
ustroj se, rubej, trhej, sekej,
od Dia boží pomoc čekej.
Turn neutře si ani nos.“

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, аромат пустила:
Васильки, м'яту і амбре;
На хмарі в Пафос покотила.
Еней же збрую і бере,
Її очима пожирає,
На себе панцир натягає,
Палаш до бока прив'язав;
Насилу щит підняв чудесний,
Не легкий був презент небесний;
Еней роботу розглядав:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы ароматъ пустыла:
Васылькы, мьяту и амбре;
На хмари въ Пафосъ покотыла.
Эней же збрую и бере,
Ѣи очима пожырае,
На себе панцырь натягае,
Палашъ до бока прывьязавъ;
Насылу щытъ пиднявъ чудесный,
Не легкій бувъ презентъ небесный;
Эней роботу розглядавъ:

Примітки: V, 43.
       Частина V стр. 43.

Амбре (франц. аmbrе) — парфуми, духи. Власне "амбра" — застосовувана в парфумерії речовина з приємним мускусним запахом, яку добувають з кишечника китів-кашалотів.

 

Презент (франц. ргеsent) — подарунок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, having uttered that, his mum released
Scents of ambrosia, basil, and of mint,
Jumped on a cloud and, very pleased,
Left for her Pathos in a sprint.
The armament! Aeneas eyed
The coat of mail and tried
To put it on. He tied the sword
To his left side: a piece of charm,
But very heavy for his arm.
He then enthusiastically explored:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, водар распусціла —
Духмяных кветак востры пах,
На хмарцы ў Пафас пакаціла.
Эней са зброяю ў руках
Стаіць, вачамі паядае,
Жалезны панцыр прымярае,
Палаш да боку прывязаў;
Ледзь змог падняць ён шчыт пачэсны,
Не легкі быў прэзент нябесны;
Эней работу разглядаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И лъхна дъх на пролет китна:
синчец и мента, и елей,
и с облака към Пафос литна.
Пое доспехите Еней,
с очи направо ги изяжда,
взе панцира да си нагажда
и меча после окачи;
надигна щита, щит чудесен,
но тежък — като дар небесен;
и в него впери той очи:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie es sagte, strömten Düfte
Von Minze und Basilikum,
Dann schwebte sie zurück nach Pathos.
Aeneas nimmt die Waffen auf,
Verschlingt sie beinah mit den Augen,
Zuerst zieht er den Harnisch an,
Heftet den Pallasch an die Seite,
Mit Mühe nur hebt er den Schild, -
Nicht leicht war diese Himmelsgabe!
Aeneas sah die Arbeit an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy, zapach roztoczyła:
Bławatki, miętę, ambrę swoją;
Na Pathos w chmurze podążyła.
Eneasz zaraz bierze zbroję,
Oczyma prawie ją pożera,
Na siebie pancerz wkłada teraz,
Do boku przypiął piękny pałasz;
Cudowną tarczę podniósł z trudem;
Tak prezent niebios dlań się udał;
Eneasz rzecz oglądać całą:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сказав, дохнула ароматом
И в Пафос понеслась скорей —
Готовя гибель супостатам,
К оружью кинулся Эней.
Он пожирал его глазами;
Нетерпеливыми руками
И шлем и панцырь вмиг надел;
Насилу поднял щит чудесный —
Тяжел подарок был небесный,
Зато узором весь пестрел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Приятный запах испустила:
Амбре и мяту, базилик;
На тучке в Пафос покатила.
Эней издал восторга крик!
Надел Вулкановы доспехи,
Любуясь ими без помехи,
Привесил к поясу палаш.
Насилу поднял щит чудесный
(Нелегок был презент небесный)
И загляделся витязь наш:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказав, дух нежный источила —
Амбре и с мятой василек, —
На тучке в Пафос покатила.
К доспехам кинулся сынок.
Дары очами пожирает,
Блестящий панцирь надевает,
Палаш на пояс прицепил;
Насилу поднял щит чудесный —
Нелегок был презент небесный;
Он глаз с работы не сводил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказав так, розами пахнула
До самых облачных высот,
На тучке в Пафос упорхнула,
Эней оружие берет,
Его глазами пожирает,
Со шлемом панцирь надевает,
К бедру палаш он привязал,
Насилу поднял щит чудесный,
Не легок был презент небесный,
Эней смотреть работу стал:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To řkouc, aroma vypustila
ambry a máty s balšámem;
na Pathos v mračnu namířila.
Aeneas je jak omámen,
oči mu lezou na vrch hlavy;
obléká pancíř přiléhavý,
palaš si připjal za pasem;
štít sotva zvedne člověk křehký,
nebeský present není lehký;
prohlíží si jej s úžasem:

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На щиті, в самій середині,
Під чернь, з насічкой золотой,
Конала муха в павутині,
Павук торкав її ногой.
Поодаль був малий Телешик,
Він плакав і лигав кулешик,
До його кралася змія
Крилатая, з сім'ю главами,
З хвостом в верству, страшна, з рогами,
А звалася Жеретія.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На щыти, въ самій середыни,
Пидъ чернь, зъ насичкой золотой,
Конала муха въ павутыни,
Павукъ торкавъ ѣи ногой.
Поотдаль бувъ малый Телешыкъ,
Винъ плакавъ и лыгавъ кулешыкъ,
До його кралася змія
Крылатая, съ симью главамы,
Съ хвостомъ въ верству, страшна, зъ рогамы,
А звалася Жеретія.

Примітки: V, 44-45.
       Частина V стр. 44-45.

Порядок зображених на щиті Енея казкових персонажів загалом відповідає їхній популярності. Першою в цьому ряду — казка про Івасика-Телесика. Тут же зображена казкова змія-чудовисько Жеретія.

 

Вокруг же щита на заломах — залом — вигин, крива, поверхня сфери. На заломах — на верхній випуклій частині щита.

 

Котигорох, Котигорошок — персонаж української народної казки.

 

Іван-царевич, Кощій (Кащей), баба-яга — персонажі, що фігурують у багатьох українських, російських, білоруських народних казках.

 

Кухарчич, Сучич і Налетич — казкові персонажі, зараз менше відомі.

 

Услужливий Кузьма-Дем'ян — казковий персонаж, фігурував то як одна, то як дві особи. У І. Котляревського йдеться про одну, що підтверджує і коментоване місце, — "услужливий" вжите в однині. Подвійне ім'я зумовлене, зокрема, тим, що в кузні кують звичайно два ковалі. Кузьма-Дем'ян — коваль, також цілитель, знахар. Зв'язок між ковалем і цілителем-знахарем для сучасного читача може бути неясним. Але цей зв'язок стане зрозумілим, коли згадаємо про культ вогню, віру в його магічну силу. У фольклорній образній символіці вогонь — життя, рух, любов.

 

У церковному календарі записані два брати Косма і Даміан, які нібито жили у другій половині III ст. недалеко від Риму і прославилися чудодійним зціленням хворих, за яке не брали ніякої винагороди, тільки просили вірити в сина божого Ісуса Христа. Прийняли мученицьку смерть від заздрісного лікаря-язичника. Канонізовані церквою брати-лікарі мають мало спільного з своїм фольклорним прототипом.

 

Дурень з ступою — персонаж народної казки. Нар.: Носиться, як дурень з ступою (Номис. — С. 52).

 

І славний лицар Марципан — Марципан — герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Upon the shield - a spider's web -
In red with golden notches,
Life of a fly was at its ebb;
Its killer touches it and watches
It die. Another scene: a little guy
Eats boiled corn flour and continues to cry;
A viper, slithering to him,
Has seven heads and wings,
And horns with deadly stings,
Its name was Zeratim.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На тым шчыце — у павуціне,
Па волі майстра-мастака,
Ліхой ахвярай муха гіне
У хітрых сецях павука.
Крыху далей малы Целешык,
Ён плакаў і лізаў кулешык,
А да яго паўзла змяя
Сямігаловая, страшная,
З хвастом, з рагамі і лятае,
А звалася Жэрэція.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

на щита, точно по средата,
като направа на златар,
сред паяжина от позлата
муха бе стъпкал паяк стар.
Телецът по-нататък беше,
разплакан, качамак ядеше,
до него пък видя Еней
змия крилата седмоглава
с опашка дълга и корава
и тя наричаше се Змей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Schild direkt in der Mitte,
Auf einem Spinnennetz aus Gold,
Verstarb grad eine schwarze Fliege,
Während die Spinne sie umspann.
Daneben saß kleiner Telessyk,
Der weinte und aß seinen Brei,
Zu ihm bewegte sich ein Drache,
Mit Flügeln, einem langen Schwanz,
Mit sieben Köpfen und mit Hörnern,
Sein Name war Zheretija.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na środku tarczy, na ziarninie,
Pod złoconymi nacięciami
Konała mucha w pajęczynie,
Dotykał pająk jej nogami.
Opodal mały był Teleszyk.
Połykał płacząc on kuleszyk,
Ku niemu żmija się skradała,
Skrzydlata, straszna, siedmiogłowa,
Z ogonem niemalże wiorstowym,
A Żeretiją ta się zwała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как раз по самой середине,
Под чернь с насечкой золотой,
Кончалась муха в паутине,
Паук толкал ее ногой.
Невдалеке стоял Телешик,
Он плакал и глотал кулешик;
Семиголовая змея
Кралась к нему — страшна, рогата,
С хвостом длиной в версту, крылата.
Она звалась — Жеретия.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На том щите посередине,
Где чернь с насечкой золотой,
Томилась муха в паутине,
Паук толкал ее ногой.
Поодаль плачущий Телешик
Из миски уплетал кулешик.
К нему по гладкому щиту
Злодейски крался змей крылатый.
Он семиглавый был, рогатый,
А хвост — без малого с версту.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А на щите, посередине,
Под чернь, с насечкой золотой,
Сдыхала муха в паутине,
Паук толкал ее ногой.
Поодаль был малыш Телешик,
Он, плача, уплетал кулешик,
К нему тайком кралась змея,
Крылатая, с семью главами,
С хвостом с версту, страшна, с рогами.
Она звалась — Жеретия.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот на щите, посередине,
Под чернь, с насечкой золотой,
Завязла муха в паутине,
Ее толкал паук ногой.
Поодаль маленький Телешик
Сидел и, плача, ел кулешик,
К нему, шипя, ползла змея,
Семиголова и рогата,
А хвост с версту, страшна, крылата,
Змея звалась Жеретия.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na štítě, v horní polovině,
pod černí zlatem vroubenou
hynula moucha v pavučině,
pavouk ji tam měl chycenou.
Opodál malý Kulihrášek
stojí a pláče na koláček,
k němu se krade strašný had,
křídlatý, sedm hlav má, nohy,
ocas jak rouru, strašný, s rohy
a jmenuje se Kolohnát.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вокруг же щита на заломах
Найлучші лицарські діла
Були бляховані в персонах
Іскусно, живо, без числа,
Котигорох, Іван-царевич,
Кухарчич, Сучич і Налетич,
Услужливий Кузьма-Дем'ян.
Кощій з пресквєрною ягою,
І дурень з ступою новою,
І славний лицар Марципан.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вокругъ же щыта на заломахъ,
Найлучши лыцарьськи дила
Булы бляховани въ персонахъ
Искусно, жыво безъ чысла:
Котыгорохъ, Иванъ Царевычъ,
Кухарчычъ, Сучычъ и Налетычъ,
Услужлывый КузьмаДемъянъ.
Кощій съ прескверною ягою,
И дурень зъ ступою новою,
И славный лыцарь Марцыпанъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Around shield edges and on certain spots,
The best accomplishments of knights.
Cut out in tin plate for the patriots,
Were done artistically by the erudites.
Kotyhorokh, Ivan Tsarevych,
Kukharchych, Suchych and Naletych,
Obliging steadily Kuz'ma Damian,
Koshii together with a nasty crone,
A moron with a grinding stone,
As well, a famed knight Martsypan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Намаляваны на заломах
Шчыта рукой умельцаў тых,
Выдатных, хоць і невядомых,
І рыцары і справы іх,
Кацігарох, Іван Царэвіч,
Кузарчыч, Сучыч і Налеціч,
Паслужлівы Кузьма-Дзям'ян,
Кашчэй з нязменнаю ягою,
І Дурань з новай булавою,
І слаўны рыцар Марцыпан.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Около щита наредени —
най-славни рицарски дела;
и ликове, изобразени
изкусно, живо, за хвала:
Котигорох, Иван Царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
човечният Кузма-Демян,
Кашчей и злата Баба Яга,
Иван Глупака с дълга гага, ,
самият рицар Марципан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Schild gab es Ornamente
Von Heldentaten ringsherum,
Hier wurden eingraviert Personen
Sehr lebensnah und ohne Zahl:
Kotyhoroch, Ivan Zarewitsch,
Der höfliche Kuzma-Demian
Kuchartschitsch, Sutschytsch und Naletytsch,
Koschtschij mit seiner bösen Frau,
Der Tölpel mit der neuen Stampfe,
Der kühne Ritter Marzipan.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dokoła tarczy Eneasza
Rycerskie czyny arcyślicznie
Wykute byty w złotej blasze,
Postacie żywe, bardzo liczne,
Toczygroch i królewicz Iwan,
Kucharczyc, Suczyc, Nalatywacz
I Kuźma — Damian też uczynny.
Był Kościej z jagą arcywstrętną,
I dureń z stępą nową, piękną,
Jak też Marcepan, rycerz słynny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

По медной кромке вереницей
Рукой искусной без числа
Представлены чеканкой в лицах
Все рыцари и их дела:
Катигорох, Иван-Царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
Услужливый Козьма-Демьян,
Кащей с несметною казною,
И дурень с бабою-ягою,
И славный рыцарь Марципан.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Набор отменный на заломах,
Чеканка дивная была:
Фигуры витязей знакомых
И, в назиданье, их дела.
Всё так искусно, живо, с толком:
Иван-царевич с серым волком,
Катигорох, Кузьма-Демьян,
Кощей, дурак со ступой новой —
В семье последыш непутевый —
И славный рыцарь Марципан.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вкруг по щиту и на заломах
Могучих лыцарей дела,
Все отчеканены в персонах —
Искусно, живо, без числа:
Катигорох, Иван Царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
Услужливый Козьма-Демьян,
Кащей с прескверною Ягою,
Дурак со ступой под рукою
И славный лыцарь Марципан.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вокруг щита по кромке белой
Отважных рыцарей дела
Рукой насечены умелой
В персонах, живо без числа!
Котигорох, Иван-царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
Услужливый Козьма-Демьян,
Кощей с противною ягою,
И дурень с торбой расписною,
И славный рыцарь Марципан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A kolem štítu na okraji
rytířské činy vybrané,
uměle, živě, z různých bájí,
v personách byly tepané:
Široký, Dlouhý, Bystrozraký,
Škrhola, Honza, Jiří s draky,
děd Vševěd, Jan za chrta dán.
Čaroděj se zlou ježibabou,
Paleček, konšel s oslí hlavou
i slavný rytíř Marcipán.

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так пан Еней наш знаряжався,
Щоб дружби Турну доказать;
Напасть на ворогів збирався,
Зненацька копоті їм дать.
Но зла Юнона не дрімає,
Навильот умисли всі знає,
Оп'ять Ірисю посила:
Як можна Турна роздрочити,
Против троянців насталити,
Щоб викоренив їх дотла.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ панъ Эней нашъ снаряжався,
Щобъ дружбы Турну доказать;
Напасть на ворогивъ збирався,
Зненацька копоти имъ дать.
Но зла Юнона не дримае,
Навыльотъ умыслы вси знае,
Опьять Ирысю посыла:
Якъ можна Турна роздрочыты,
Протывъ Трояньцивъ насталыты,
Щобъ выкоренывъ ихъ до тла.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 46.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV):

рядок 5:

Но зла Юнона не дремає

рядок 7:

Оп'ять Ірису посила

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas made all preparations
To prove his friendliness to Turn.
He had his strategy and calculations,
Which were right now his prime concern.
But evil Juno wasn't inert,
She knew Aeneas' thoughts, and to subvert
His plans, she sent her Iris with a mission
To make Turn so mean-spirited,
That he would kill ail Trojans dead
And bring on them the full perdition.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так пан Эней наш выпраўляўся,
Каб з панам Турнам ваяваць;
Напасць на ворагаў збіраўся,
Знянацку прыкурыць ім даць.
Але Юнона не гуляе,
Наперад тыя думкі знае,
Ірысю пасылае зноў,
Хай пана Турна раздражняе,
Супроць Траянцаў падбівае,
Каб ён іх знішчыць быў гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй пан Еней доспехи турна
за среща дружеска с врага,
решил бе да удари Турна,
да го събори на мига.
Но зла е Хера, миг не дреме,
отгатва мислите навреме,
при Турн Ирида прати пак,
добре да го подкокороса
троянците да цапардоса,
да ги изтреби той до крак:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So hat Aeneas sich bewaffnet,
Um gegen Turnus zu besteh'n,
Und hat den Angriff vorbereitet,
Der heimlich wohl erfolgen soll.
Doch Juno hat auch nicht geschlafen,
Und schmiedete sofort den Plan:
Erneut wird Iris eingeschaltet:
Damit sie Turnus überzeugt,
Zu kämpfen gegen die Trojaner,
Damit er ihnen Garaus macht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak pan Eneasz się szykował
Wyrazić przyjaźń dla Turnusa;
Znienacka pragnął wrogom nowym
Dać bobu, żeby wiali kłusem.
Lecz zła Junona też nie drzemie,
Zamysły wszystkie zna na ziemi,
Wysyła Irys z poleceniem:
Turnusa ile sił rozdrażnić,
Na Trojan poszczuć go odważnie,
By ich doszczętnie wykorzenić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так пан Эней наш снаряжался,
Чтоб злого Турна доконать;
Напасть на недругов сбирался,
Готовясь им по шапке дать.
Но и Юнона не дремала,
Она Ирисе приказала,
Чтоб та на землю вновь сошла,
Чтобы рутульцев разжигала
И чтобы Турна подбивала
Троянцев извести дотла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянец, натянув доспехи,
Готовил недругам подвох;
Он пана Турна для потехи
Надумал захватить врасплох.
Но, замысел Энея зная,
Ирисю шлет Юнона злая
К его сопернику в шатер:
Рутула пробудить от спячки,
Разбередить его болячки,
Чтоб он в табак Энея стер!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так пан Эней наш снаряжался,
Чтоб силу Турну показать;
Напасть на недругов сбирался,
Нежданно по загривку дать.
Но и Юнона не зевала,
Энея умыслы прознала,
Ирисе вновь приказ дала,
Чтоб злее Турна разъярила
И на троянцев натравила,
Чтоб их искоренил дотла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так пан Эней наш снаряжался
Злодею Турну удружить,
Он на врагов напасть собрался,
Да так, чтоб их врасплох накрыть.
Юнона ж злая не дремала,
Его все замыслы узнала,
Приказ Ирисе отдала,
Чтоб пана Турна разъярила
И на троянцев натравила,
Пусть уничтожит их дотла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Aeneas chtěl bez meškání
Turnovi dobré jitro dát
a nepřítele znenadání
kopyty řádně rozdupat.
Zlá Juno ale všechno vidí,
zná veskrz úmysly všech lidí,
posílá Iris: má hned jít
a Turna přivést k zuřivosti,
tak aby "Urojské bez milosti
šel do kořene vyplenit.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іриса виль, скользнула з неба,
До Турна в північ шусть в намет;
Він дожидавсь тогді вертепа,
Хлистав з нудьги охтирський мед.
К Лависі од любви був в горі,
Топив печаль в питейном морі.
Так в армії колись велось;
Коли влюбився чи програвся,
То пуншту хлись — судьба поправся!
Веселлє в душу і влилось!

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 47.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ирыса выль, скользнула зъ неба,
До Турна въ пивничъ шусть въ наметь;
Винъ дожыдавсь тогди вертена,
Хлыставъ зъ нудьгы Охтырьскій медъ.
Къ Лавыси одъ любвы бувъ въ гори,
Топывъ печаль въ пытейномъ мори.
Такъ въ арміи колысь велось;
Колы влюбывся, чи програвся,
То пуншту хлысь, — судьба поправся!
Веселье въ душу и влылось!

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 47.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 3:

Він дожидавсь тогда вертепа

рядок 6:

Топив печаль в питейнім домі

рядок 9:

То пуншу хлись — судьба поправся

Примітки: V, 47.
       Частина V стр. 47.

Він дожидавсь тогді вертепа — вертеп — український ляльковий театр. Власне лялькову гру знали на Україні, як і інших краях, з давніх-давен. Але вертеп виник у зв'язку з розвитком шкільної драми десь у XVII ст. Тексти вертепних драм дійшли до нас лише з другої половини XVIII ст. І. Котляревському, певне, доводилося бачити вертепні театральні дійства. Свідченням тому є згадка про вертеп в "Енеїді", п'єси "Наталка Полтавка" та "Москаль-чарівник", де письменник розвинув реалістичні традиції вертепної драми.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The docile Iris sped from heaven down
Into the tent of Turn.
He waited for a puppet clown
And drank from boredom and concern.
He suffered pangs of love
To beautiful Lavysia-turtledove.
Well, long ago, experiencing a vitriol,
While serving in the ranks,
All worries caused by costly pranks,
Were drowned in alcohol.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ірыся ж, падсініўшы вейкі,
З нябёсаў шуснула ў шацёр
Да Турна, што чакаў батлейкі
І мёд піў пад аховай зор.
Ён у сваім любоўным горы
Тапіў тугу ў піцейным моры,
У арміі заўсёды так:
Як пакахаў пі праіграўся,
Пі пунш — на тое ён і здаўся!
І весялі душу, дзівак!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ирида бързо се разшава
и Турн намери за късмет,
той гости чакаше тогава
и жулеше охтирски мед.
Все по Лавися се топеше,
скръбта в море от спирт топеше,
тъй е в армейските среди:
на карти паднеш, но се влюбиш —
пий пунш и няма да загубиш,
щастлив ще си като преди!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon schwirrte Iris ab vom Himmel
Des Nachts zu Turnus in sein Zelt!
Er hat das Schauspiel schon erwartet,
Schlürfte aus Überdruß den Met,
Den Liebeskummer zu Lavinia
Ertränkte er im Säufermeer.
Beim Militär war einst so Sitte:
Aus Liebeskummer, Spielerpech,
Floh man zum Punsch - und schon war's besser!
Und Freude überkam das Herz!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I w nocy Irys ta złośliwa
Mknie do Turnusa, do namiotu;
On wtedy szopki oczekiwał,
Ochtyrski żłopał z nudów miodek.
Z miłości do Lawińci chorzał,
Ból w napitkowym topił morzu,
Tak kiedyś w armii to bywało:
Gdy się zakochał czy zgrał ktosik,
To ponczu łyk — bądź lepszy, losie.
Do duszy radość się wlewała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ирися почесала темя,
К рутульцам понеслась в намет;
Турн комедьянтов ждал в то время,
Хлеща с тоски ахтырский мед.
Он, будучи в любовном горе,
Топил печаль в питейном море.
Так прежде в армии велось:
Чуть влюбишься иль проигрался,
За пуншевый стаканчик взялся!
Глядишь — и снова с горем врозь!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн, зевая, ждал вертепа.
К нему Ирися как шмыгнет!
Ночной порой рутул свирепый
С тоски хлестал яхтырский мед.
Любя Лависю, был он в горе,
Печаль топил в питейном море,
Армейский соблюдал закон:
Кто в карты не на ту поставил,
Хвать пунша — и беду поправил!
И точно так же — кто влюблен.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ирися виль скользнула с неба,
К рутульцу в полночь шасть в намет.
Турн в ожидании вертепа
Хлестал с тоски ахтырский мед.
Был от любви к Лависе в горе,
Топил печаль в питейном море.
Так прежде в армии велось:
Коль проигрался иль влюбился,
То пуншу хвать — с судьбой смирился,
Веселье в душу и влилось!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ирися с неба соскочила
И в полночь к Турну шасть в намет.
Турн ждал колядников уныло,
С досады пил ахтырский мед;
Был от любви к Лависе в горе,
Печаль топил в питейном море,
Как это в армии велось:
Коль проигрался иль влюбился, —
Вина хватил, с судьбой смирился,
Веселье в сердце и влилось.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Iriska hop! a s nebe sklouzla —
a k Turnovi do stanu — pchou!
Ten čekal na loutky a kouzla
a z nudy chlastal ochtyrskou.
Měl hoře z lásky k Lavinii
a v kořalce je topil nyní,
tak v armádě to bývalo;
kdo prohrál nebo dostal košem,
vzal punč — a chlist! — a bylo po všem!
To smutek z duše vyhnalo!

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А що? — Ірися щебетала. —
Сидиш без діла і клюєш?
Чи се на тебе лінь напала?
Чи все троянцям оддаєш?
Коту гладкому не до мишки;
Не втне, бачу, Панько Оришки!
Хто б сподівавсь, що Турн бабак?
Тобі не хист з Енеєм биться,
Не хист з Лавинієй любиться,
Ти, бачу, здатний бить собак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А що? Ирыся щебетала:
«Сыдышъ безъ дила и клюешь?
«Чи се на тебе линь напала?
«Чи все Трояньцямъ отдаешъ?
«Коту гладкому не до мышкы;
«Не втне, бачу, Панько Орышкы!
«Хтобъ сподивавсь, що Турнъ бабакъ?
«Тоби не хыстъ зъ Энеемъ быться,
«Не хыстъ зъ Лавыніей любыться,
«Ты, бачу, здатный быть собакъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 48.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 1:

А що? — Іриса щебетала

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"What now?" she then began to twitter,
"You sit around, - I cannot understand -
Have you become a quitter?
You let the Trojans take your land?
A portly cat can't catch a mouse;
Pan'ko won't get Orysia for a spouse!
Who would have thought that Turn just slogs
And is afraid to fight
For his sweet girl and his own right?
You seem to be content to club the dogs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«А што? — Ірыся шчабятала. —
Сядзіш без справы і клюеш?
А ці лянота закілзала?
Ці ўсё Траянцам аддаеш?
Не ласы гладкі кот да мышкі;
Для п'янага ўвесь свет — кілішкі!
Хто знаў, што Турн такі вахлак?
Табе, брат, не з Энеем біцца
І не з Лавінаю любіцца,
Ты здатны толькі біць сабак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Какво — започна го Ирида —
такъв си се оклюмал, ей!
Отчая ли се, да не би да
оставяш всичко на Еней?
Не мисли сит котак за мишка,
не иска май Панко Оришка!
Отде да знам, че си завян!
Не ти е теб Еней дружина,
не ти е еша и Лавина;
че ти си бил лапнишаран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Was ist? - so zwitscherte die Iris -
Du sitzt, ohne etwas zu tun.
Hat dich die Faulheit schon ergriffen?
Gibst du Trojanern alles hin?
Der Kater jagt nicht, wenn er satt ist, -
Ich sehe, es hat keinen Zweck,
Du bist ein Murmeltier, mein Turnus!
Zu kämpfen hast du keinen Schneid,
Vermagst Lavinia nicht zu lieben,
Nur Hunde schlagen kannst du gut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A cóż to? — Irys szczebiotała. —
Bezczynnie siedzisz, walk unikasz?
Czy cię lenistwo opętało?
Czy wszystko dajesz Trojańczykom?
Gładkiemu kotu nie do myszki;
Nie uszczknie Pańko już Oryśki!
I kto by rzekł, że Turnus mięczak?
Nie tobie bić się z Eneaszem,
Czy kochać się z Lawińcią naszą,
Psy tylko zdatnyś bić i męczyć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Ты что ж, — Ирися укоряла, —
Сидишь бед дела, водку пьешь?
Что на тебя за блажь напала?
Аль все троянцам отдаешь?
Коту, коль сыт он, не до мышки,
Паньку, коль слаб, не до Аришки.
Кто б думать мог, что Турн — байбак?
Нет, где тебе с Энеем биться
Или с Лавинией любиться,
Тебе под стать гонять собак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ты что? — Ирися щебетала. —
Сидишь без дела и клюешь?
Напала лень? Ума не стало?
Добро троянцам отдаешь?
Отъелся кот — и не до мышки!
Знать, не поймет Панько Оришки.
Уж если ты такой байбак,
Куда тебе с Энеем биться!
С Лавинией не лезь любиться.
Ты годен лишь гонять собак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ну, что? — Ирися щебетала: —
Сидишь без дела и клюешь?
Иль уж такая лень напала?
Иль все троянцам отдаешь?
Коту, коль гладок, не до мышки,
Не одолеть Паньку Оришки!
Кто б думать мог, что Турн байбак?
Не впрок тебе с Энеем биться,
Не впрок с Лавинией любиться,
Тебе подстать гонять собак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ты что? — Ирися закричала. —
Сидишь и носом стол клюешь?
Лень-матушка, видать, напала,
Коль все троянцам отдаешь.
Коту, я вижу, не до мышки,
Не одолеть Паньку Оришки!
Кто думать мог, что Турн бабак?
Нет, не тебе с Энеем биться
Или с Лависею любиться,
Способен ты лишь бить собак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„A copak to?“ Iriska špitá.
„Sedíš tu jako duha zpit?
To se tě, brachu, lenost chytá?
Chceš Trojským všechno postoupit?
Hle, tlustý kocour nechce myšku;
je krátký Paňko na Oryšku!
Což, Turne, nemehlo snad jsi?
Ty nedokážeš bít se nyní
a milovat se s Lavinií,
ty dokážeš jen tlouci psy.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Правдивий воїн не дрімає,
Без просипу же і не п'є;
Мудрує, дума, розглядає,
Такий і ворогів поб'є.
Ну, к чорту! швидче охмеляйся,
Збирать союзних поспішайся,
На нову Трою напади.
Еней в чужих землях блукає,
Дружину в поміч набирає,
Не оплошай тепер: гляди!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Правдывый воинь не дримае,
«Безъ просыпу же и не пье;
«Мудруе, дума, розглядае,
«Такый и ворогивъ побье.
«Ну къ чорту! швыдче охмеляйся,
«Збирать союзныхъ поспишайся,
«На нову Трою напады.
«Эней въ чужыхъ земляхъ блукае,
«Дружыну въ помичъ набирае,
«Неоплошай теперъ: гляды!»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 49.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядки 9-10:

Дружину в помощ набирає,
Не оплошайсь тепер: гляди

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A real soldier would not doze,
And is not always drunk,
He will defeat his foes,
Because he's not a stupid punk.
Well then, get sober, quick!
Collect your allies in a flick,
Assault new Troy!
Aeneas roams the foreign lands,
He tries to get help from some bands.
Don't miss this chance! Ahoy!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сапраўдны воін розум мае;
Яму няма прычыны піць;
Ён думае ды разважае,
Як лепей ворагаў пабіць.
Хутчэй, лайдак! Апахмяляйся,
Збіраць саюзнікаў спяшайся,
На Трою новую ідзі.
Эней пусціўся ў шлях-дарогу,
Збірае войска ў дапамогу,
Ты пільны будзь цяпер, глядзі!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Добрият воин тъй не дреме,
не пие от зори до мрак;
мъдрува, мисли как да вземе,
че да надвие своя враг.
По дяволите! Махмурлука
избивай и веднага тука
съюзниците доведи!
Нападай тая нова Троя,
Еней далече е, за боя
събира помощи! Иди!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein echter Krieger kann nicht schlafen,
Und kann nicht trinken ohne Schlaf:
Er denkt nach, überlegt und grübelt, -
Nur dann trägt er den Sieg davon.
Zum Teufel mit dir, werde nüchtern,
Ruf die Verbündeten zu dir,
Um neues Troja zu vernichten.
Aeneas reist im fremden Land
Und sammelt die Armee zu Hilfe,
Jetzt darfst du auch nicht schlechter sein!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Prawdziwy żołnierz nie śmie drzemać;
Bez przerwy co noc nie popija;
Rozważa, patrzy po swojemu,
Takowy wrogów też pobije.
Do diabła! Szybciej głowę trzeźwij.
I sojuszników zbieraj wielu,
Na nową Troje wnet napadnij.
Eneasz w innym kraju teraz,
Drużynę tam na pomoc zbiera,
Nie przegap zatem, pilnuj ładnie!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лихой вояка не робеет
И без просыпу мед не пьет!
Он думку о боях имеет,
Такой всех недругов побьет.
Но к черту! Слышь, опохмеляйся,
Союзников собрать старайся,
На Трою новую иди.
Эней в чужих краях плутает,
Дружину в помощь набирает,
Не оплошай теперь, гляди!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не дремлет настоящий воин,
Как ты, без просыпу не пьет,
Смекает, мыслит, — будь спокоен! —
Такой всех недругов побьет!
К чертям! Живей опохмеляйся!
Подмогой спешно заручайся!
Ты новой Трои не щади!
Эней подался на чужбину,
Лихую сколотил дружину.
Не оплошай теперь, гляди!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Кто вправду воин, — не зевает,
Вина без просыпу не пьет,
Он думает, мудрит, гадает;
Такой и ворога побьет.
Ну, к черту! Живо похмеляйся,
Союзников скликать старайся,
На Трою новую веди.
Эней в чужих краях блуждает,
Дружину в помощь набирает,
Не оплошай теперь, гляди!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ведь дельный воин не зевает,
И без просыпу он не пьет,
Он думает, хитрит, решает,
Такой всегда врага побьет.
К чертям! Скорее похмеляйся,
Собрать союзников старайся
И Трою новую сотри!
Эней в чужих краях шныряет,
Дружину в помощь собирает,
Не оплошай теперь, смотри».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Skutečný voják je vždy bdělý
a do němoty nepije,
mudruje, spřádá, pátrá, velí,
ten nepřátele pobije.
Nu — vzpamatuj se, dost těch žertů,
a spojence už sbírej, k čertu!
a novou Troju dobývej!
Aeneas nespí v žádné době,
verbuje vojsko proti tobě,
buď pevný teď a vytrvej!“

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, столик ізвалила,
Шкереберть к чорту все пішло:
Пляшки і чарочки побила,
Пропало все, як не було.
Зробився Турн несамовитий,
Ярився, лютовав неситий,
Троянськой крови забажав.
Всі страсти в голову стовкнулись,
Любов і ненависть прочнулись;
«На штурм, на штурм!» — своїм кричав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 50-51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы, столыкъ извалыла,
Шкереберть къ чорту все пишло:
Пляшкы и чарочкы побыла,
Пропало все, якъ не було.
Зробывся Турнъ несамовытый,
Ярывся, лютовавъ не сытый,
Трояньской кровы забажавъ.
Вси страсты въ голову стовкнулысь,
Любовь и ненависть прочнулысь;
«На штурмъ, на штурмъ!» своимъ кричав.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 50.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 3:

Пляшки і рюмочки побила

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after having said all that,
She overturned the stand,
Broke bottles of that 'whiskey-rat',
A heap of shards lay strewn on sand.
The man turned frantic,
His raving was gigantic,
He craved the Trojan blood like a maniac,
All passions stormed his head,
Where hatred and big love were wed.
He roared and screamed: "Attack! Attack!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, стол перакуліла,
Усё кату пад хвост пайшло:
Пасуду, чарачкі пабіла,
Прапала ўсё, як не было.
Зрабіўся Турн несамавіты,
Крычаў, злаваўся, чорт нясыты,
Крыві Траянскай зажадаў.
У галаве яго змаганне
Вялі нянавісць і каханне.
«На штурм, на штурм!» — сваім крычаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй каза, масата катурна
и всичко в миг се разлетя;
почупи чашите на Турна,
изпотроши му всичко тя.
Че разяри се Турн, че скочи,
троянска кръв реши да лочи,
разлюти се като кръвник.
В главата всичко се размаза,
любов се смеси с гняв, с омраза:
— Напред! Напред! — нададе вик.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sprach und kippte um das Tischchen.
Zum Teufel ging, was darauf war:
Zersprangen Becher und die Flaschen,
Nichts blieb mehr, alles ging entzwei.
Da verlor Turnus die Beherrschung,
Er wütete, schrie voller Zorn,
Verlangte das Blut der Trojaner.
In seinem Kopf erwuchs die Qual,
Die Haß und Liebe in ihm weckten,
"Greift an! Greift an!" brüllte er dann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy stolik wywróciła,
Do diabła poszło wszystko z blatu:
Butelki i kieliszki zbiła,
Przepadło wszystko to bez śladu.
A Turnus jakby dostał szału,
We wściekłość wpadł, w gorączkę białą,
Trojańskiej zaraz krwi zażyczył.
I w głowie wszystkie namiętności
Zmieszały się z miłością, złością:
"Na szturm, na szturm!" — do swoich krzyczał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так молвив, столик повалила,
Перевернула все вверх дном,
Стаканы, чарки перебила,
Ну, словом, подняла содом.
Рутулец тоже расходился,
Залютовал, как зверь взъярился,
Дрожмя от злости задрожал.
Все страсти в нем разбушевались,
Любовь и ненависть смешались, —
"На штурм, на штурм!" — своим кричал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пихнула столик; вся посуда —
Бутылки, чарки — кувырком!
Осталась лишь осколков груда.
Турн отшвырнул ее пинком.
Все страсти в голову толкнулись,
Любовь и злоба в нем проснулись.
Он бушевал, осатанев,
Рычал, троянской жаждал крови,
Ревел: «На штурм»! — и в этом зове
Сливались ненависть и гнев.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказавши, столик повалила,
И к черту все вверх дном пошло;
Все фляжки, чарки перебила,
Как будто помелом смело.
Турн, ошалевши, расходился,
Как зверь несытый разъярился,
Троянской крови пожелал.
Все страсти в голове столкнулись,
Любовь и ненависть проснулись:
«На штурм, на штурм!» — своим кричал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала, столик повалила,
Сломала в щепки, а потом
Бутылки, рюмки перебила,
Смахнула все, как помелом.
И сразу Турн ума лишился,
Как пес голодный, разъярился,
Троянской крови возалкал,
В нем страсти буйные проснулись,
Любовь и ненависть столкнулись;
«На штурм, на штурм!» — он закричал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sotva to řekla, přiskočila
a do plného stolku — ryc;
stoleček se vším převrátila
a střepy zbyly ze sklenic.
Turn řádil jako pominutý
a zuřil, vztekem celý žlutý,
žádal si jenom trojskou krev.
Vášně mu hlavu zamlžily
a nenávist v něm probudily:
„Do boje!““ zařval jako lev.

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зібрав і кінних, і піхотних
І всіх для битви шиковав;
І розбишак самих одборних
Під кріпость задирать послав.
Два корпуси докупи звівши,
А на зикратого сам сівши,
На штурм їх не веде, а мчить;
Мезап, Галес в другім отряді
Пішли од берега к ограді,
Побить троянців всяк спішить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зибравъ и кинныхъ и пихотныхъ
И всихъ для бытвы шыковавъ;
И розбышакъ самыхъ одборныхъ
Пидъ крипость, задырать, пославъ.
Два корпусы до-купы звившы,
А на зыкратого самъ сившы,
На штурмъ ихъ не веде, а мчытъ;
Мезапъ, Талесъ, въ другимъ отряди,
Пишлы одъ берега къ огради,
Побыть Трояньцивъ всякъ спишытъ.

Примітки: V, 51.
       Частина V стр. 51.

А на зикратого сам сівши — тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання "Енеїди" (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання "Енеїди", сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — "білоокий, а сам іншої масті", "білобокий", "з білими боками". В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі (див.: К. с. — 1889. — Кн. 9. — С. 705). Польське zirkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні. В минулому значення коня, так само як і вола, в господарстві та військовій справі просто неможливо переоцінити. Звичайно, люди дуже добре зналися і на тій, і на другій тягловій силі. В характеристиці, оцінці коней та волів неабияке значення мала масть та інші похідні ознаки. Так, у спеціальному дослідженні на сторінках журналу "Киевская старина" повідомлялося, що тільки на Брацлавщині (примірно теперішня Вінниччина) розрізняли двадцять відтінків масті волів та ще плюс вісімнадцять різновидів за формою ріг. І всі ці відтінки та різновиди мали свою назвукличку. Звичайно, аж ніяк не менше існувало відтінків у масті та інших ніби несуттєвих зовнішніх ознаках, коли йшлося про коней. Під час купівлі-продажу коней грали роль не тільки відомі нам з приказки зуби (визначали вік), а й маса інших ознак, у тому числі масть. Вороні коні вважалися витривалішими від світліших мастей (буланих, білих, в яблуках та ін.). Рябі коні саме через масть поціновувалися нижче і мали не дуже добру славу. Отож, "зикратий" Турна, який далі зустрінеться ще не раз, має на собі недобру прикмету, несе рутульського вождя до його поразки і загибелі.

 

У Вергілія про коня Турна читаємо: "Кінь фракійський під ним виграє, весь у яблуках білих" (книга дев'ята, 49). У стародавніх римлян коні з Фракії (теперішня Болгарія) славилися швидким бігом.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When infantry and cavalry were in line
And waiting for the battle,
He sent some lionine
Cutthroats to make a lot of rattle
Nearby the fort. And riding his white horse,
He led the two superior corps
Towards the tower at the greatest speed.
Mezar and Hales in the second section
Were also ready for the action
Close to the shore to help in need.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усіх ён конных і пяхотных
Галаварэзаў пазбіраў
І сілаю палкоў паходных
Браць штурмам крэпасць загадаў.
На белага каня садзіўся,
Перад палкамі закруціўся,
На штурм іх не вядзе, а мчыць;
Мезап, Галес і ўсе другія
Пайшлі на сцены крапасныя,
Каб ворага хутчэй пабіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Извади конници, пешаци
и бързо ги строи за бой.
И най-прочутите смелчаци
под крепостта изпрати той.
Два корпуса подбра и смело
сам яхна конче белочело.
На щурм отиват, не — летят!
Месап, Халез и два отряда
откъм брега държат обсада —
троянци искат да секат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er berief Reiter und das Fußvolk
Bereitete zum Kampf sie vor;
Die allertapfersten der Krieger
Wurden zur Festung kommandiert.
Er selbst einigt zwei der Kompanien,
Dann steigt er auf sein wildes Roß
Und führt sie, - nein, er fliegt zum Angriff.
Vom Ufer aus gegen die Stadt
Marschieren Messapus und Talos
Und greifen die Trojaner an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Konnicę zebrał i piechotę,
Do bitwy wszystkich już szykował;
Dobranych zbójców wysłał potem,
Pod twierdzą na bój prowokować.
Korpusy razem dwa zebrawszy,
Białobokiego wraz dosiadłszy,
Do szturmu już nie wiedzie — pędzi;
Messapus zasię i Halezus
Z swym wojskiem pod częstokół lezą,
Bić Trojan każdy mknie co prędzej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Собрал и пеших он и конных
И, к бою приготовив рать,
Ватагу забияк отборных
Послал троянцев задирать.
Два корпуса соединивши,
На борзого коня вскочивши,
На штурм их не ведет, а мчит;
Мезап, Талес в другом отряде
Пошли по берегу к ограде;
Побить троянцев всяк спешит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Собрав немедля пеших, конных,
Для битвы Турн построил рать.
Головорезов беспардонных
Послал под крепость — задирать,
А сам верхом на Белоглазом
Два корпуса на приступ разом
Повел, — верней сказать, помчал.
Отряд с Галесом и Мезапом,
Чтоб укрепленье взять нахрапом,
Вдоль Тибра двинулся на вал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Всех пеших посбирав и конных,
Он их для битвы расставлял.
Заядлых забияк, отборных
Под крепость задирать послал.
Два корпуса в едино сливши,
Сам на чубарого вскочивши,
На штурм их не ведет, а мчит.
Мезап, Галес в другом отряде
Пошли от берега к ограде, —
Троянцев всякий бить спешит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Собрал он пеших всех и конных,
Для битвы выстроивши рать;
Ребят зубастых, забубённых
Послал троянцев задирать.
Два корпуса соединивши
И на буланого вскочивши,
Не вел на штурм, а вихрем мчал.
Мезап, Галес в другом отряде
Пошли от берега к ограде,
Всяк бить троянцев поспешал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pěchotu, jízdu a tak dále,
vše rychle k bitvě řadit dal
a hrdlořezy neurvalé
na pevnost Trojských posílal.
Sehnal dva sbory darebáků,
sám usadil se na grošáku
a kútoku se pustil v cval;
Messap a Thales v druhém sboru
hnali se s břehu do táboru,
bít Trojské každý pospíchal.

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, в кріпости запершись,
Енея ждали вороття;
З нещастям тісно пообтершись,
Біду встрічали мов шутя.
Побачивши ж врагів напори,
У башт прибавили запори
І на валу всі залягли;
В віконця з будок виглядали
І носа вон не виставляли,
Шептались і люльки тягли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци въ крипосты запершысь,
Энея ждалы вороття;
Зь нещастямъ тисно пообтершысь,
Биду встричалы мовъ шутя.
Побачывшыжъ врагивъ напоры,
У баштъ прыбавылы запоры
И на валу вси заляглы;
Въ виконця зь будокъ выглядалы
И носа вонъ не выставлялы,
Шепталысь и люлькы тяглы.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans in the fortification
Were waiting for Aeneas to return.
But having had enough of tribulation,
Their woes caused them not much concern
The stronger is the enemy attack,
The tougher is the fighting back.
And they were ready for the snipes.
They looked through little holes,
But didn't stick out their jowls,
They whispered, sucking on their pipes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы за сцяной сядзелі,
Тых не баяліся падзей.
Яны чакалі ў цытадэлі,
Што хутка вернецца Эней.
Пабачыўшы ж напор варожы,
Умацавалі агарожы
І на валу ўсе заляглі;
У вокны з вежы выглядалі,
Але насоў не вытыркалі,
Курылі, перашэпт вялі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците пък се запряха —
Еней не беше тук сега;
те доста преживели бяха,
та туй го взеха на шега.
Я. виж, що враг се накачули,
но всичко свря се в свойте кули
и зад рова се строполи;
носа навън не си показват,
следят през дупките, приказват
си тихо, смучейки лули.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch diese blieben eingeschlossen,
Hoffend, daß bald Aeneas kommt;
Sie hatten ihre schwere Lage
Wie böses Schicksal akzeptiert.
Als sie die Feinde plötzlich sahen,
Verschanzten sie sich auf dem Wall
Und wagten nicht mal ihre Nasen
Hinaus zu stecken durch ein Loch.
Sie saßen, rauchten ihre Pfeifen
Und sprachen nur im Flüsterton.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie w twierdzy się zamknęli,
Czekali, aż Eneasz wróci;
Z nieszczęściem nieraz się zetknęli,
Nikt nową biedą się nie smucił.
Ujrzawszy, jak wróg prze tymczasem,
Dodali do wież trochę zasuw,
Na wale wnet się położyli;
Przez okna z budek wyglądali;
I nosa już nie wytykali,
Szeptali, fajki wciąż kurzyli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, в крепости укрывшись,
Энея ждали, не грустя;
Давно к невзгодам приучившись,
Встречали бедствия шутя.
Удвоив у ворот запоры,
На башне выставив дозоры,
На вал всем войском залегли;
За вражьей силой доглядали,
А сами носа не казали,
От скуки трубки разожгли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы заперли ворота,
Энея терпеливо ждут.
Познав превратностей без счета,
Не стали унывать и тут.
В предвиденье осады скорой,
Давай везде крепить затворы,
Колоды громоздить плашмя.
Глядели в башенные щели,
А носа высунуть не смели.
Шептались, трубками дымя.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы, в крепости укрывшись,
Энея заждались в нужде,
Но с горем тесно пообвыкшись,
Шутя готовились к беде;
Врагов лишь только увидали,
Покрепче башни запирали,
Потом на вал легли плашмя,
Из будок в окна наблюдая
И носа вон не выставляя,
Шептались, люльками дымя.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы, в крепости закрывшись,
Все ждали — вот вернется князь,
Давно с несчастьями сдружившись,
Беду встречали не смутясь.
На башнях выставив дозоры,
Они добавили запоры,
И на валу все залегли,
В бойницы только наблюдали,
Своих голов не выставляли,
Шепчась, спокойно трубки жгли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ti čekali, zavřevše vchody,
až navrátí se Aeneas;
tak zvykli si už na nehody,
že tohle pro ně byl jen špás.
Když zřeli nepřátelské sbory,
zavřeli brány na závory
a s valů dolů jukali;
tiše si spolu povídali,
nos zbytečně ven nestrkali
a klidně z lulek pukali.

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У них поставлено в громаді,
Коли на їх пан Турн напре,
То всім сидіть в своїй ограді,
Нехай же штурмом вал бере.
Троянці так і учинили;
На вал колоддя накотили
І разний приправляли вар;
Олію, дьоготь кип'ятили,
Живицю, оливо топили,
Хто лізтиме, щоб лить на твар.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

У ныхъ поставлено въ громади,
Колы на ихъ панъ Турнъ напре;
То всимъ сыдить въ своій огради,
Нехайже штурмомъ валъ бере.
Трояньци такъ и учынылы;
На валъ колоддя накотылы
И разный прыправлялы варъ;
Олію, дьоготь кыпьятылы,
Жывыцю, олыво топылы,
Хто лизтеме, щобъ лыть на тварь.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 53.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядки 2-3:

Коли на них пан Тури напре;
То всім сидіть в своей ограді

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Together, they decided that
When Turn begins his wild attack,
They'd listen standing pat,
And let him hack and whack.
The Trojans were prepared to meet
The enemy and give him some good treat:
Huge stones and logs, unlimited
Amounts of boiling oil and tar
Upon the head of each hussar
To make him blind and dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны рашылі грамадою,
Калі на іх пан Турн напрэ,
Усім хавацца за сцяною,
Хай штурмам вораг вал бярэ.
Траянцы гэтак і зрабілі;
На вал бярвення накапілі
І розны рыхтавалі вар:
Смалу і дзёгаць кіпяцілі,
Цяжкое волава тапілі,
Каб лінуць ворагам у твар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней заръка им остави
за в случай, че врагът напре —
да се затворят живи-здрави,
да действа Турн е по-добре!
Така и сториха момците,
дърва, казани по стените
наслагаха — сред дим и чад
олово и катран варяха,
оливия и сяра вряха —
и все за вражия отряд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im voraus wurde schon beschlossen,
Daß alle auf der Mauer sind,
Wenn Turnus mit dem Heer sich nähert,
Und er im Sturm die Festung nimmt.
Sie hatten sich daran gehalten,
Sie schleppten eine Menge Holz,
Entfachten eine Feuerstätte,
Erhitzten darauf Harz und Wachs,
Und brachten Öl und Blei zum Kochen,
Für jeden, der am Wall erscheint.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Postanowili już gromadnie,
Gdy natrze na nich zły pan Turnus.
Za swoim murem siedzieć ładnie
A niech on wał zdobywa szturmem.
Trojanie tak też uczynili;
Na wał ów kłody, drwa wtoczyli
I różne rzeczy jęli warzyć;
Oliwę, dziegieć gotowali,
Żywicę, ołów wytapiali —
Lać tym, co będą leźć, na twarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Всем скопом вынесли решенье,
Коль князь рутульский поднапрет,
Не выходить за укрепленье;
Пусть штурмом на валы идет.
Троянцы так и учинили:
Толстенных бревен притащили,
Устроили из них навал;
А после олово топили,
Смолу и масло кипятили,
Чтоб шпарить тех, кто прет на вал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И порешили всей громадой,
Когда рутул на них напрет,
Отсиживаться за оградой.
Пускай он штурмом вал берет.
Троянцы так и поступили.
Свинец проворно растопили,
Живица начала бурлить;
В котлах кипели деготь, масло,
Смола — гостям незваным назло,
Кто сунется — чтоб сверху лить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Они решили так громадой:
Когда пан Турн на них напрет,
Всем оставаться за оградой,
Пускай он штурмом вал берет.
Троянцы так и учинили,
На вал колоды накатили
И стали разный вар копить;
Живицу, олово топили
И деготь с маслом кипятили:
Коль кто полезет — в рожу лить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Был уговор у них: закрыться,
Когда ж на крепость Турн напрет,
Не выходя за стены, биться,
Пускай он штурмом вал берет.
Троянцы так и поступили,
На вал колод понатащили
И стали за врагом следить,
Все масло, деготь кипятили,
Смолу и олово топили,
На вал кто влезет — в рожу лить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak rozhodnuto bylo radou,
kdyby pan Turn snad šturmem hnal,
že budou sedět za ohradou,
ať útokem dobývá val.
To Trojané teď učinili;
na valy klády přivalili,
vařili divnou potravu:
olovo, olej, dehet, smůlu.
Když někdo poleze k nim vzhůru,
vylejí mu to na hlavu.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн, в міру к валу приступивши,
Скрізь на зикратому гасав;
В розсипку кінних розпустивши,
Сам як опарений кричав:
«Сюди, трусливиї троянці,
На бой, шкодливиї поганці!
Зарились в землю, мов кроти;
Де ваш Еней — жіночий празник?
Пряде з бабами набалдашник!
Не лепсько виглянуть сюди».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ въ миру къ валу прыступывшы,
Скризь на зыкратому гасавъ;
Въ розсыпку кинныхъ розпустывшы,
Самъ якъ опареный крычавъ:
«Сюды труслывые Трояньци,
«На бой шкодлывые поганци!
«Зарылысь въ землю мовъ кроты;
«Де вашъ Эней, — жиночій празныкъ?
«Пряде зъ бабамы набалдашныкъ!
«Не лепсько выглянуть сюды.»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 54.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 5:

Сюда, трусливиї троянці

Примітки: V, 54.
       Частина V стр. 54.

Набалдашник — тут у значенні: накриття переважно з дорогої тканини з оздобами. Нар.: Жіночий празник (любитель жіночого товариства, жіночий угодник).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, from a safer distance,
On his white-sided horse,
Was checking his adversaries' resistance
And roared like scalded, very hoarse:
"Come out, you fearful goons!
Let's fight, you mean poltroons!
Creep out of your deep holes!
Where is Aeneas, ladies' man,
That universal charlatan?
Come out, let's fight, you sightless moles!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Да вала шчыльна падступіўшы,
Турн на кані сваім гайсаў,
Уроссып коннікаў пусціўшы,
Сам як апараны крычаў:
«Гэй, баязлівыя Траянцы,
Выходзь сюды, на бой, паганцы!
Залезлі ў норы, як краты;
Дзе ваш Эней, дзе той нахабнік —
Не воін, не казак, а бабнік!
Баіцца вылезці сюды?»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Турн изстъпи се пред строя
и с коня се позавъртя,
разстави всички преди боя
и като жилнат закрешя:
— Насам, треперковци-троянци,
на бой, разбойници, поганци!
Като къртици се таят!
Къде ви е Еней, женкаря?
Седянка с булки ли подкара?
Я да го видим тоя път!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus, als er den Wall erreichte,
Tollte auf seinem Roß umher,
Ließ seine Reiter sich zerstreuen
Und brüllte wild und unbeherrscht:
"Kommt nur heraus, feige Trojaner,
Wagt es zu kämpfen, wildes Pack!
Habt euch wie Maulwürfe verkrochen!
Aeneas, dieser Weiberheld,
Versteckt er sich hinter dem Spinnrad?
Hinaus zu schauen wagt er nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Turnus zbliżył się do wału,
Na białobokim wszędzie hasał;
W rozsypkę puścił konnych cwałem,
Jak oparzony krzyczał czasem:
"Tu chodźcie, tchórze wy, Trojanie,
Na bój, szkodliwi, źli poganie!
Jak krety w ziemi się zaryli;
Gdzie wasz Eneasz — babskie święto?
Z babami przędzie jak najęty!
Czy przeto wyjrzeć tu nie milej?"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А Турн меж тем, рутульцев школя,
Перед полками гарцевал;
Рассыпал конницу по полю
И как ошпаренный кричал:
"Сюда, шкодливые троянцы,
На бой, трусливые поганцы!
Зарылись в землю, как кроты;
Где ваш Эней, ваш бабник ражий?
Сидит, чай, с бабами за пряжей?
Убрался прочь от срамоты".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ко рву приблизившись вплотную,
На Белоглазом Турн скакал.
Пустивши конных врассыпную,
Как оглашенный, выкликал:
«Сюда, трусливые троянцы!
На бой, шкодливые поганцы!
Зарылись в норы, как кроты.
А где Эней ваш — бабий праздник?
Сидит за прялкой, безобразник?
Наколобродил — и в кусты?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн, в меру к валу подступая,
Повсюду на коне скакал
И, в лаву конных рассыпая,
Сам, как ошпаренный, кричал:
«Сюда, трусливые троянцы,
На бой, шкодливые поганцы,
Зарылись в землю, как кроты!
Куда Эней ваш, бабник, делся?
За прялку с девками уселся,
Убрался прочь от срамоты!».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сдержав пред валом прыть лихую,
Турн на буланом гарцевал,
Пустил он конных врассыпную
И, как ошпаренный, кричал:
«Сюда, трусливые троянцы,
На бой, шкодливые поганцы!
Вал все равно вас не спасет!
А где ж Эней ваш, хахаль жалкий,
Сидит, знать, с бабами за прялкой,
Боится выйти из ворот».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn přiblížil se blízko k valu,
sám na grošáku přiklusal,
rozvinul jízdu v prudkém cvalu
a teď jak pominutý řval:
„Sem, trojské baby, hanebníci,
do boje, vy psi nevěřící!
Vylezte, krtci, z brlohu!
Kde Aeneas váš — ženský svátek?
S babami někde plete šátek!
Ani se dívat nemohu.“

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І всі його так підкомандні
Кричали, лаяли троян;
Робили глузи їм досадні,
Гірш нівечили, як циган.
Пускали тучами к ним стріли.
А деякі були так сміли,
Що мали перескочить рів.
Троянці уха затикали,
Рутульців лайки не вважали,
Хоть битись всякий з них готів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И вси його такъ пидкомандни
Крычалы, лаялы Троянъ;
Робылы глузы имъ досадни,
Гиршъ нивычылы якъ цыганъ.
Пускалы тучамы къ нымъ стрилы,
А де-яки булы такъ смилы,
Що малы перескочыть ривъ.
Трояньци уха затыкалы,
Рутульцивъ лайкы не вважалы,
Хоть бытысь всякый зъ ныхъ готивъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 55.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 7:

Що хтіли перескочить рів

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

His underlings were shouting to condemn
Aeneas, calling him an evil firebrand.
They screamed foul words at ail of them,
As if the Trojans were a gypsy band.
The clouds of arrows from their bows
Were disregarded by their foes.
Some tried to jump across the ditch.
The Trojans stopped their ears,
Ignored the curses, taunts and jeers,
Although they felt a fighting itch.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І ўсе, што пад яго хадзілі
Камандай, бэсцілі Траян;
Смяяліся і гучна кпілі
І здзекваліся, як з цыган.
Пускалі хмарамі ў іх стрэлы,
А іншы быў такі ўжо смелы,
Што меўся пераскочыць роў.
Траянцы вушы затыкалі,
На здзек Ратульскі не зважалі,
Хоць біцца кожны быў гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всички като по команда
крещяха, лаеха по тях,
наричаха ги жалка банда
и цигани — да падне смях.
Стрели им пращаха — по цели
орляци, някои по-смели
прескачаха самия ров.
Троянците мълчат, кротуват
и се преструват, че не чуват,
а всеки е за бой готов.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auch seine Unterkommandeure
Beschimpften die Trojaner arg,
Und schlimmer, als über Zigeuner,
Vergossen über sie den Spott.
Sie schickten strömeweise Pfeile,
Und einige, besonders keck,
Sprangen sogar über den Graben.
Doch die Trojaner stopften sich
Die Ohren zu, um nicht zu hören,
Da sie zum Kampfe doch bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wszyscy jego podkomendni
Z nim ubliżali tak Trojanom;
Zelżyli wszystkich dokumentnie,
Złajali gorzej niż Cyganów.
I chmurę strzał w nich wypuścili,
Niektórzy zaś tak śmiali byli,
Że chcieli zaraz rów przeskoczyć.
Trojanie uszy zatykali,
Na wrzask Rutulów nie zważali,
Choć każdy bić się był ochoczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут все подручные ввязались
И, чуть не оборвав стремян,
Кричали, выли, измывались,
Ругали всячески троян.
Пускали тучами в них стрелы,
А кое-кто из самых смелых
Перескочить пытался ров.
Троянцы уши затыкали,
На брань врагов не отвечали,
Хоть биться каждый был готов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутулы под командой Турна
Срамили, лаяли троян;
Врагов ругали нецензурно,
Честили хуже, чем цыган,
К ним тучами пускали стрелы,
И всаднику, не в меру смелы,
Пытались перепрыгнуть ров.
Трояне уши зажимали,
Обидной брани не внимали,
Но каждый биться был готов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Его подручные вопили,
Кричали, хаяли троян,
Позорной бранью поносили,
Дразнили хуже, чем цыган.
Пускали тучами к ним стрелы,
А кое-кто такой был смелый,
Что брался перепрыгнуть ров.
Троянцы уши затыкали,
Рутульцев брань как не слыхали,
Хоть биться каждый был готов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все остальные задиралы
Язвили всячески троян,
Позлей насмешки выбирали,
Дразнили больше, чем цыган;
Пускали тучами в них стрелы,
А кое-кто, особо смелый,
Пробраться норовил за ров.
Троянцы уши затыкали,
На брань врагов не отвечали,
Но биться каждый был готов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A všichni se hned rozkřičeli,
Trojanům láli, spílali,
smáli se jim a uráželi
je hůře nežli cikány.
Mrak šípů na ně vypouštěli
a někteří byli tak smělí,
že přes příkopy skákali.
Trojští si uši zacpávali
a Rutulů si nevšímali,
ač rádi by je spráskali.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн з серця скриготав зубами,
Що в кріпості всі ні гу-гу;
А стін не розіб'єш лобами,
З посилку гнися хоть в дугу.
Злость, кажуть, сатані сестриця.
Хоть, може, се і небилиця,
А я скажу, що, може, й так:
Од злости Турн те компонує,
Мов сатана йому диктує,
Сам чорт заліз в його кабак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ зсерця скрыготавъ зубамы,
Що въ крипосты вси ни гугу;
А стинъ не розибьешъ лобамы,
Зпосылку гныся хоть въ дугу.
Злость, кажутъ, сатани сестрыця,
Хоть може се и небылыця,
А я скажу, що може й такъ:
Одъ злосты Турнъ те компонуе,
Мовъ сатана йому дыктуе,
Самъ чортъ зализъ въ його кабакъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 56.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 4:

З посилку гнися хоч в дугу

Примітки: V, 56.
       Частина V стр. 56.

Кабак — ніс.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn gnashed his teeth in hate,
For from the fort was no reply to that.
No one can break the stonewall with his pate.
For that, the body is inadequate.
They say that fury is the sister of the deuce,
From that one might adduce
That this is nothing but a joke.
Inflamed, Turn was so calculating,
As if the devil was dictating
That nonsense to a stupid bloke.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Шалёна скрыгатаў зубамі
Пан Турн ад злосці і тугі;
Бо сцен не разаб'еш ілбамі,
Згінайся хоць у тры дугі.
Злосць, кажуць, сатаны сястрыца, —
Хоць можа ўсё і небыліца,
А можа быць, і назнарок
Ад лютай злосці Турн мудруе
Таму, што д'ябал ім кіруе,
Які ў яго залез шынок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Със зъби скърца Турн, унива,
че вътре в крепостта — ни гък!
Стена с глава не се пробива!
Подканяй, викай — тъпчеш в кръг.
Злостта сестра на сатаната
била, а друг така не смята,
но мисля, че не е познал:
тъй кряска Турн, че ти се струва —
сам дяволът му го диктува
или пък в него се е сврял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und Turnus knirschte mit den Zähnen,
Daß aus der Festung keiner kam;
Mit Köpfen stürzt man keine Mauer,
Auch wenn man sich besonders müht.
Man sagt, der Zorn ist Satans Bruder, -
Mag sein, daß dies ein Unding ist,
Ich meine, da steckt manche Wahrheit:
Nicht Turnus handelt jetzt im Zorn,
Der Satan selbst hat's übernommen,
Der Teufel sitzt in seinem Hirn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Turnus zgrzytał wciąż zębami,
Że w twierdzy milczą na te kpiny;
Lecz nie rozbijesz muru łbami,
Choć w kabłąk się z wysiłku zginaj.
Złość, mówią, jest siostrzycą czarta,
Choć, może, brednia to nie warta,
Lecz już wypowiem tu myśl taką:
Ze złości Turnus to już knuje,
Jak gdyby szatan mu dyktuje,
Sam diabeł kichnął mu w tabakę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн скрежетал в сердцах зубами,
Что в крепости все ни гу-гу.
Известно, стен не свалишь лбами,
Хоть разорвись, хоть гнись в дугу.
Злость, слышно, сатане сестрица,
Хоть, может, это небылица,
Да в мире много дивных дел.
От злости Турн себя не чует,
Злой умысел ему диктует
Черт, что в башке его засел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн заскрежетал зубами:
Сидят себе — и ни гугу!
Как быть? Таранить стены лбами?
Не выйдет, хоть согнись в дугу.
Не зря, наверно, говорится,
Что злоба — сатане сестрица.
С ней впрямь не расстается бес.
Со зла придумал Турн уловку
Под сатанинскую диктовку.
В башку его сам черт залез!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн скрежетал в сердцах зубами,
Что в крепости все ни гу-гу,
А стен не расколотишь лбами,
С натуги хоть согнись в дугу.
Злость черту, говорят, сестрица.
Хоть, может, это небылица,
А я б, что это так, сказал.
Турн, злясь, такое затевает,
Как будто черт ему внушает
Иль дьявол в ухо нашептал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн злобно скрежетал зубами,
Что в крепости все ни гу-гу,
Но стен не расколотишь лбами,
С досады хоть согнись в дугу.
Злость, молвят, сатане сестрица,
Возможно, это небылица,
А может, все это и так.
Со злости Турн то замышляет,
Что сатана ему внушает,
Как черт залез ему в чердак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn skřípal zuby celý lítý,
že Trojští za zdí ani muk;
zdi nelze hlavou proraziti,
ohni se třeba jako luk.
Zlost prý je sestra satanova;
snad vymyšlená jsou ta slova,
já ale říkám, tak to je:
Turn skládá divou komposici,
sám čert mu řádí v makovici,
sám satan mu to diktuje.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Од злости Турн осатанівши,
Велів багаття розводить,
І військо к берегу привівши,
Казав троянський флот спалить.
Всі принялися за роботу;
(На злеє всякий ма охоту),
Огні помчалися к водам.
Хто жар, хто губку з сірниками,
Хто з головней, хто з фітилями
Погибель мчали кораблям.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одъ злосты Турнъ осатанившы,
Веливъ багаття розводыть
И військо къ берегу прывившы,
Казавъ Трояньскій флотъ спалыть.
Вси прынялыся за роботу;
(На злее всякый ма охоту)
Огни помчалыся къ водамъ.
Хто жаръ, хто губку зъ сирныкамы,
Хто зъ головней, хто съ фитилямы,
Погыбель мчалы караблямъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, crazier than e'er before,
Has ordered soldiers to build up a pyre.
He brought the army to the shore,
Exhorting them to set the fleet on fire.
Since wicked things exert some charm,
So many quickly jumped to do the harm.
The fire reached the sea edge fast.
Some men had in their hands
The torches and the firebrands,
The damage to the fleet was quick and vast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пускаць у крэпасць стрэлы смелы
Турн, а не лезці напралом, —
Загадваў ён, асатанелы,
Траянскі флот спаліць агнём.
Усе ўзяліся за работу
(На гэта кожны меў ахвоту),
Усе палілі, як маглі,
Хто з кнотам, з дымнай галавешкай,
З агнём да рэчкі беглі сцежкай,
Спяшаліся на караблі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От злоба Турн се чак разтресе,
за огън прати своя взвод;
и към реката се понесе —
да пали вражеския флот.
За работа се всеки хвана
(О, зло — ти дейност най-желана)!),
размахват огън и търчат.
Кой с жар, кой с прахан, кой с фитили,
с главни — препускат с всички сили,
за корабите явна смърт.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus war außer sich vor Ärger,
Schickte Soldaten an den Fluß
Und ließ dort großes Feuer legen,
Damit die Flotte ganz verbrennt.
So stürzten sie sich an die Arbeit, -
Zum Bösen ist man schnell bereit, -
Sie rannten eiligst an das Wasser.
Mit heißer Kohle, Feuerstein,
Mit Zündhölzern oder mit Fackeln,
Besessen von Zerstörungswut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I Turnus wpadłszy w szał ze złości,
Rozkazał ognie wnet rozniecić,
Do brzegu wojsko gnał z wściekłością,
Trojańską flotę spalić zlecił.
I wraz się wzięli do roboty
(Na złe to każdy ma ochotę),
Ku wodzie ognie wnet pognały.
Kto żar, kto hubkę z zapałkami,
Kto z głownią, a kto znów z lontami
Okrętom nieśli zgubę trwałą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

От злобы лютой сатанея,
Все войско на берег ведет,
Приказ отдав, чтобы живее
Рутульцы жгли троянский флот.
Все мигом взялись за работу.
(На зло имеет всяк охоту.)
Огни мелькнули тут и там.
Кто с угольком, кто с головнею,
Кто с фитилем, кто со свечою —
Все мчались к вражьим кораблям.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Велит раздуть огонь гигантский
Пан Турн у тибрских берегов.
Он хочет флот зажечь троянский
И доконать своих врагов.
За дело принялись вояки
(Вредить другому склонен всякий),
Готовят гибель кораблям.
С трутом древесным, с фитилями,
С лучиной, с жаром, с головнями
Бегут, неся огонь к волнам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Со злобы он, разлютовавшись,
Пожар задумал разводить
И, с войском к берегу пробравшись,
Троянский флот велел палить.
Все сразу взялись за работу
(На зло имеют все охоту),
И понеслись огни к водам.
Кто с трутом, спичками, углями,
Кто с головешкой, с фитилями —
Погибель мчали кораблям.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И Турн, все больше сатанея,
Решил троян иным допечь,
Ведет войска на Тибр скорее,
Велит им флот троянский сжечь.
Все взялись рьяно за работу,
На злое всяк имел охоту,
Огни помчались по водам.
Враги бежали с головнями,
С горящим трутом, с фитилями,
Погибель разнося судам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn zle se čertil, hrozil pěstí,
pak na pobřeží svolal lid,
nařídil přinést kupy klestí
a trojské loďstvo zapálit.
Všichni hned začli něco kutit
(k zlu není třeba lidi nutit);
ohně se hnaly, planul žár.
Některý loučí, knoty onen,
řeřavým uhlím, ten zas troudem
korábům nesli hrozný zmar.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розжеврілось і закурилось,
Блакитне полом'я взвилось;
Од диму сонце закаптилось,
Курище к небу донеслось.
Боги в Олимпі стали чхати;
Турн їм ізвовив тимфи дати,
Богинь напав від чаду дур;
Дим очі їв, лилися сльози,
З нудьги скакали так, як кози;
Зевес сам був, мов винокур.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Розжеврилось и закурылось,
Блакытне поломья взвылось;
Одъ дыму сонце закаптылось,
Курыще къ небу донеслось.
Богы въ Олымпи сталы чхаты;
Турнъ имъ извовывъ тымфы даты.
Богынь напавъ видъ чаду дуръ;
Дымъ очи йивъ, лылыся сльозы,
Зъ нудьгы скакалы такъ, якъ козы;
Зевесъ самъ бувъ мовъ вынокуръ.

Примітки: V, 58.
       Частина V стр. 58.

Турн їм ізволив тимфи дати — тимфа, пимфа — варварський бурсацький жарт. Бурсак Антось в романі А. Свидницького "Люборацькі" (написаний у 1861 — 1862 роках) розповідає про нього так: "Пинфа от що: візьме паперу та бавовни і скрутить папір в дудочку і в один кінець, в тонший, завине ту бавовну, запалить, роздує. Як добре курить, то запаленим кінцем візьме в рот осторожно і подме. То так сапне. Диму, як голова завбільшки, висунеться під ніс. Ще й кожухом накриють, як на кроваті спиш. Так закашляєшся, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш... І сльози котяться, наче били" (Свидницький А. Люборацькі. — К., 1971. — С. 25).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The thick smoke and the fire spread,
The soot hung in the air,
The sun looked ghastly red,
The fumes were everywhere.
They reached the high Olympus, too.
Which made the divine faces blue.
The goddesses behaved like freaks,
Their eyes were stung by smoke,
It made them and Zeus choke,
The tears were flowing down their cheeks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Запалымнела, зашугала,
Папёр у неба дым трубой,
Ад сажы сонца чорным стала,
Алімпа не відаць за ёй.
Багі прыгодзе той не рады,
Турн добра падсмаліў ім пяты,
Агонь багінь ганяў, як кур,
Дым вочы еў, ліліся слёзы,
Яны скакалі, быццам козы,
Зевес быў сам, як вінакур.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Че пламна в миг, че се отпуши
и синкав пламък се изви;
от дим се слънцето опуши,
небето чак се зачерви,
разкихаха се боговете,
днес Турн натри им носовете,
богините разплака днес;
димът люти и всички плачат,
и от кози по-бързо скачат,
като огняр е черен Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Feuer wirbelte zum Himmel,
Es brannte ringsum lichterloh,
Mit Ruß bedeckte es die Sonne,
Rauch stieg bis zum Olymp empor.
Sogar die Götter mußten niesen,
Da Turnus ihnen Tymfa gab, -
Die Göttinnen waren benommen,
Die Augen tränten voller Qualm,
Sie hüpften aus Verdruß wie Ziegen;
Zeus war benebelt, wie vom Wein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W mig rozżarzyło się, kurzyło,
Płomienie wzbiły się sinawe,
Od dymu słońce się skopciło,
Do nieba doszła aż kurzawa,
Bogowie w głos się rozkichali;
Im Turnus raczył tymfę palić,
Boginie szałem czad przepełnił;
Dym oczy żarł i łzy się lały,
Jak kozy wciąż podskakiwały;
Wyglądał Zeus jak gorzelnik.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все загорелось, задымилось,
Метнулось пламя к небесам;
От дыма солнце закоптилось,
Пришлось тут плохо и богам.
Они сморкались и чихали
И Турна лихом поминали.
Весь сонм олимпский одурел;
Дым ел глаза. Роняя слезы,
Богини прыгали, как козы;
Сам Зевс как винокур сидел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва затлело, закурилось
И пламень голубой взвился,
А там и солнце закоптилось —
Такой дымище поднялся!
От пимфы Турновой, в тревоге,
Чихали на Олимпе боги,
Угар богиням в ноздри лез,
Они метались, точно козы,
Дым ел глаза, бежали слезы,
Как винокур был сам Зевес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Заполыхало, задымилось,
Змеею пламя поползло,
От дыма солнце закоптилось,
И гарь до неба донесло.
Богам Олимпа чхалось вволю, —
Турн доброй пфимфы дать изволил
И на богинь напала дурь:
Дым очи ел, бежали слезы,
С досады прыгали, как козы.
Зевес был сам, как винокур.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как разгорелось, задымилось
И пламя взвилось до небес,
От дыма солнце закоптилось,
Угар за облака полез.
Чихать в Олимпе боги стали,
Турн под нос пфимфу им поставил;
В богинь как бы вселился бес,
Дым ел глаза, катились слезы,
Они скакали, словно козы,
Был с винокуром схож Зевес.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zakouřilo se, rozžhavilo,
modravý plamen běžel vpřed;
dýmem se slunce zatemnilo
a kouř až k nebesům se zved.
Kýchali bozi na Olympu,
Turn do nosu jim strčil tymfu,
slzely všechny bohyně,
zle od žaludku jim všem hrozí,
skákaly z toho jako kozy,
sám Zeus byl jak v komíně.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венеру ж за душу щипало,
Що з флотом поступили так;
Од жалю серце замирало,
Що сяде син на міль, як рак.
В жалю, в слізах і в гіркім смутку
Богиня сіла в просту будку,
На передку сів Купидон;
Кобила їх везе кривая,
Цибелла де жила старая,
Щоб сій язі оддать поклон.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венеружъ за душу щыпало,
Що съ флотомъ поступылы такъ;
Одъ жалю серце замерало,
Що сяде сынъ на миль, якъ ракъ.
Въ жалю, въ слизахъ и въ гирькимъ смутку
Богыня сила въ просту будку,
На передку сивъ купыдонъ;
Кобыла ихъ везе крывая,
Цыбелла де жыла старая,
Щобъ сій язи отдать поклонъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 59.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 5:

В жалю, в сльозах і в горькім смутку

рядок 10:

Щоб сей ягі оддать поклон

Примітки: V, 59.
       Частина V стр. 59.

Цибелла (Кібелла) — велика мати богів і всього живого на землі, богиня родючості й відроджуваної природи.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The soul of Venus was in pain,
Her son was carrying a weighty cross,
Aeneas had now to sustain
A very painful loss.
Moved by compassion and deep pity,
She rode to Sibyl in a pretty
Small cart with Cupid as her company.
An old and limping mare
Pulled that four-wheeled affair.
She wished to bend to that old witch her knee.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венеру аж за сэрца брала,
Што з флотам сына робяць так;
Душа ад жалю замірала,
Што сядзе сын на мель, як рак.
Багіня, што рабіць, не знала,
Каня ў дарогу запрагала,
За лейцы ўзяўся Купідон;
Іх конь стары, сляпы, нясмелы
Павёз паціху да Цыбелы,
Старой бабулі, на паклон.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера от сълзи отече,
като съгледа тоя кей;
че като рак на сухо вече
ще бъде нейният Еней.
Разплакана, печална, бледна,
Венера в проста бричка седна,
на капрата е Купидон;
поеха с куцаща кобила,
сега при старата Кибела
с молба ще идат и с поклон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und Venus hat es schwer getroffen,
Was mit der Flotte grad geschieht;
Sie war im tiefsten Herzen traurig,
Daß ihr Sohn, wie ein Krebs, versinkt.
Die Göttin, schmerzvoll und in Tränen,
Bestieg ein einfaches Gefährt,
Cupido setzte sich nach vorne;
Von einer Stute, alt und lahm,
Ward es gezogen zu Cybebe,
Um ihre Gnade zu erfleh'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus aż za serce brało,
Że statki tak niesławnie giną;
I z żalu prawie zamierała,
Że znajdzie się w opałach synek.
Przejęta żalem, gorzkim smutkiem
Bogini wsiadła wnet do budki,
Kupidyn zasię siadł na przodku;
Kobyła krzywa wiezie zaraz
Ich, gdzie Cybella mieszka stara,
By jagę ową z czcią tam spotkać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венеру за душу щипало,
Что с флотом поступили так;
От боли сердце замирало,
Что сядет сын на мель, как рак.
Слезами обливая свитку,
Венера прыгнула в кибитку,
На передок сел Купидон;
Кобыла их везла кривая,
Они, кобылу погоняя,
Спешат к Цибеле на поклон.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венеру за душу щипало,
Что с флотом поступили так,
И сердце горько замирало:
Ведь сядет сын на мель, как рак!
В слезах печали и унынья
Вскочила в тарантас богиня,
На облучок сел Купидон,
И на кобыле сухопарой
К Цибеле поспешили старой —
К яге помчались на поклон.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венеру за душу щипало,
Что с флотом поступили так,
От горя сердце замирало,
Что сядет сын на мель, как рак.
Богиня, проливая слезки,
Уселась грустная в повозку,
На передок сел Купидон.
Их кривоглазая кобыла
К Цибелле старой потащила,
Седой яге отдать поклон.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венеру ж за душу щипало,
Что с флотом поступили так,
От страха сердце замирало,
Ведь сядет сын на мель, как рак.
И, повздыхав, она, бедняга,
Уселась грустно в колымагу,
На передок сел Купидон,
Хромая их везла кобыла,
Венера поспешить решила
К Цибелле старой на поклон.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuši žalem srdce hyne,
že z loďstva stoupá kouře mrak;
bojí se, že syn na mělčině
uvízne nyní jako rak.
V bolesti, slzách, hořkém žalu
bohyně sedla do kočáru,
Kupido vylez na šejtrok
a jedou spolu ke Kybele,
vzdát hold té babě rozmrzelé;
kobyla jede krok co krok.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цибелла, знають во всіх школах,
Що матір'ю була богів;
Ізмолоду була не промах,
Коли ж як стала без зубів,
То тілько на печі сиділа,
З кулешиком лемішку їла
І не мішалася в діла.
Зевес їй оддавав повагу
І посилав од столу брагу,
Яку Юнона лиш пила.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цыбелла, знають во всихъ школахъ,
Що матерью була богивъ;
Изъ молоду була не промахъ,
Колы жъ якъ стала безъ зубивь,
То тилько на пичи сидила,
Съ кулешыкомъ лемишку йила
И не мишалася въ дила.
Зевесъ йій отдававъ повагу
И посылавъ одъ столу брагу,
Яку Юнона лышъ пыла.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As every student knows from books,
Old Sibyl was the mother of all gods.
In younger years, with fascinating looks,
She was the cutest by all odds.
Now, toothless, Sibyl used to gulp
Her daily food, the cornmeal pulp,
While sitting on her stove.
She kept her nose inside,
While relishing a special drink, supplied
By her soliciting son, Jove.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цыбела — вывучаюць гэта
У школе — маці ўсіх багоў,
Нішто сабе была кабета
Калісьці, зараз без зубоў
На печы цэлы дзень сядзела,
Зацірку сёрбала Цыбела
І спраў нябесных не вяла.
Зевес выказваў ёй павагу,
Такую пасылаў ёй брагу,
Якой Юнона не піла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кибела, всеки я познава,
на боговете майка бе;
на младини бе здрава-права,
но стана щърбаво бабе
и все на печката седеше,
попара, качамак ядеше,
започна нищо да не ще.
Но Зевс я тачи и помага —
започна да и праща брага,
каквато с Хера пият те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Cybebe - Mutter aller Götter,
Was man schon in den Schulen weiß, -
War in der Jugend gar nicht töricht,
Doch als die Zähne sie verlor,
Verkroch sie sich hinter den Ofen,
Aß nur Polenta und den Brei
Und mischte sich in keine Sachen.
Zeus erwies Ehrerbietung ihr,
Schickte ihr ab und zu die Braha,
Die sonst nur Juno trinken darf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Cybellę, znają wszystkie szkoły,
Że starszych bogów matką była;
Za młodu sprytna i wesoła,
Gdy zęby wszystkie utraciła
Na piecu tylko wciąż siedziała
I sałamachę zajadała,
Od wszelkich spraw już oddalona.
Sam Zeus dla niej czuł szacunek,
Jej brahę słał na poczęstunek,
Co tylko piła ją Junona.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Цибела (это учат в школах) —
Родительница всех богов —
В дни юности была не промах;
А нынче, всех лишась зубов,
Старуха на печи скучала,
Кулешик жиденький глотала
И не совала нос в дела.
Зевес, чтоб выказать почтенье,
Мед посылал ей в угощенье,
Тот, что Юнона лишь пила.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Цибела, — знают в каждой школе, —
Была родная мать богов.
Она смирилась поневоле,
Когда осталась без зубов.
Тихонько на печи сидела,
С кулешиком лемешку ела,
Не лезла в Зевсовы дела.
В знак уваженья из корчаги
Сливал ей Зевс остатки браги
Той, что Юнона лишь пила.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Цибелла, знают всюду в школах,
Всех матерью была богов,
И смолоду была не промах,
А как осталась без зубов,
Все только на печи сидела,
С кулешиком лемешку ела,
Не путалась ни в чьи дела.
Зевес питал к ней уваженье
И брагу слал на угощенье
Ту, что Юнона лишь пила.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Цибелла (это учат в школах)
Была мамашей всех богов
И смолоду была не промах,
А как осталась без зубов,
То только на печи сидела,
С кулешиком лемешку ела
И не мешалася в дела.
Зевс относился к ней с почтеньем,
Слал от стола ей угощенья,
Те, что Юнона испекла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kybela byla bohů matka,
(to každý žáček přece zná),
za mlada byla živá, hladká;
a když pak byla bezzubá,
tak pěkně klidně na pec sedla,
jen bábovku a kaši jedla
a 0 nic víc už nedbala.
Zeus jí stále vzdával poctu
a posílal jí láhve moštu,
který jen Juno pívala.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера часто докучала
Зевесу самою бридней,
За те в немилость і попала,
Що нільзя показать очей.
Прийшла Цибеллу умоляти
І мусила їй обіщати
Купити збитню за алтин,
Щоб тілько Зевса умолила,
Вступиться за троян просила,
Щоб флота не лишився син.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера часто докучала
Зевесу самою бридней,
За те въ немылость и попала,
Що нильзя показать очей.
Прыйшла Цыбеллу умоляты
И мусила йій обищаты
Купыты збытню за алтынъ,
Щобъ тилько Зевса умолила,
Вступыться за Троянъ просыла,
Щобъ флота не лышывся сынъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since Venus often pestered Zeus
With little things, some even base,
She lost his patronage and couldn't induce
Him any more to see her face to face.
She went to Sibyl to beg her,
That influential dowager,
To sway Zeus to impart a lift
To those poor Trojans, who might loose
All fleet. They suffered much too much abuse
And Sibyl for her help would get a gift.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера часта дакучала
Зевесу ўсякаю брыдой,
За гэта назалянне мала
Спрыяў Зевес у справах ёй.
Таму Венера дагаджала
Цыбеле і паабяцала
Купіць ёй збітню на алтын,
Каб толькі ўгаварыла ўмела
Траянцам паспрыяць Цыбела,
Каб караблёў не страціў сын.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера хленчеше му често,
че чак живота му вгорчи,
и той прогони я, злочеста,
където видят и очи.
С молба дойде тя при Кибела
и каза, ако би приела,
подаръче ще нагласи,
да моли Зевс, дано се трогне,
та на Еней да му помогне.
и флота някак да спаси.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da Venus über jeden Unsinn
Zeus dauernd Vorwürfe gemacht,
Fiel sie in Ungnade und wurde
Aus seiner Gegenwart verbannt.
So wandte sie sich an Cybebe
Mit ihrer Bitte und versprach
Sie auch gebührend zu belohnen,
Wenn sie vor Zeus sich nützlich macht
Und Hilfe sucht für die Trojaner,
Damit die Flotte er verschont.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus często dokuczała
Bredniami swymi Zeusowi,
W niełasce więc się okazała,
Wchodzić jej wzbronił najsurowiej.
Upraszać przyszła więc Cybellę,
Musiała jej obiecać wiele
Napitku kupić dla ochoty,
By ta Zeusa uprosiła,
Za Trojanami się wstawiła,
By nie był syn pozbawion floty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера часто докучала
Зевесу всяческой брехней,
За что в немилость и попала.
Теперь, чтоб не идти самой,
Она пришла просить старуху,
Суля, для поддержанья духу,
Купить ей сбитню на алтын,
Чтоб к Зевсу старая сходила,
Вступиться за троян просила,
Чтоб флота не лишился сын.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Брехней недаром докучала
Венера Зевсу много раз:
Такая вышла ей опала,
Что показать нельзя и глаз.
Теперь Цибеле поклонилась
И за услугу посулилась
Купить ей сбитню на алтын.
Лишь просит-молит: «Поищи ты
У Зевса для троян защиты,
Чтоб флота не лишился сын!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера часто докучала
Зевесу всякой ерундой,
За что в немилость и попала.
Чтоб на глаза не лезть самой,
Просить Цибеллу притащилась,
В своих посулах побожилась
Купить ей сбитню на алтын,
Чтоб только Зевса умолила,
Помочь троянцам упросила,
Чтоб не лишился флота сын.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера Зевса донимала
Различным вздором много раз,
За что в немилость и попала,
Да так, что не кажи и глаз!
Она пришла к Цибелле, стала
Ее просить и обещала
Купить ей сбитню на алтын,
Чтоб та троянцам пособила,
Помочь им Зевса упросила,
Чтоб флота не лишился сын.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše zná jen klepy nosit
a Zeus jí má právě dost,
tak nemůže jít k němu prosit,
když chudák padla v nemilost.
Kybela stará, ta je zlato,
však musela jí slíbit za to
šlehačky nejmíň za altyn,
jen aby Dia uprosila
a za Trojské se přimluvila,
by bez loďstva nezůstal syn.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цибелла же була ласуха,
Для збитню рада хоть на все;
До того ж страшна говоруха,
О всякій всячині несе.
Стягли її насилу з печі,
Взяв Купидон к собі на плечі,
В будинки к Зевсу і поніс.
Зевес, свою уздрівши неню,
Убгав ввесь оселедець в жменю,
Насупив брови, зморщив ніс.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цыбелла же була ласуха,
Для збытню рада хоть на все;
До тогожъ страшна говоруха,
О всякій всячыни несе.
Стяглы ѣи насылу съ печи,
Взявъ купыдонъ къ соби на плечи,
Въ будынкы къ Зевсу и понисъ.
Зевесъ свою уздрившы неню,
Убгавъ ввесь оселедець въ жменю,
Насупывъ бровы, зморщывъ нисъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Sibyl, wanting some good tips,
Was always ready to obey,
And with her never resting lips,
She always had a lot to say.
They dragged her from the oven down,
Despite her protests and her frown.
Young Cupid carried her to Zeus,
Who, baffled by the visit of his mum,
Concealed the herring in his palm,
His eyebrows tightened like a noose.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цыбела ж ладная ласуха,
За збіцень рада ўсё зрабіць;
Яшчэ ж яна і гаваруха,
Бясконца можа гаварыць.
Ледзь Купідон, спягнуўшы з печы,
Успёр яе сабе на плечы,
Зевесу ў божы дом прынёс.
Зевес не рад таму здарэнню,
Заціснуў селядзец у жменю,
Нахмурыў бровы, зморшчыў нос.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кибела алчна бе старица!
Подарък — чак не я свъртя!
Пък и такава бърборица,
за всички всичко знае тя...
И я измъкват от кревата,
и Купидон на гръб я мята,
и ей ги при сина след миг.
А Зевс, щом зърна свойта майка,
набърчи нос и се завайка,
сельодката си скри в пестник.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Cybebe war überaus gierig
Und würde alles tun für Lohn;
Dabei war sie auch sehr geschwätzig,
Sprach über alles in der Welt.
Mit Mühe zog man sie vom Ofen,
Cupido selbst trug sie hinaus,
Um sie zu Zeus ins Haus zu schaffen.
Sobald Zeus seine Mutter sah,
Nahm in die Faust er seinen Hering,
Runzelte Nase und die Stirn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kybele, na napitek czuła,
Na wszystko zań już się zgadzała;
Do tego wielka też gaduła,
Przeróżne bzdury wyplatała.
Az ledwie ją ściągnięto z pieca,
Kupido sobie wziął na plecy,
Gnał do Zeusa, co sił starczy.
A Zeus matkę swą ujrzawszy,
Czuprynę całą w garść zapchawszy,
Nastroszył brwi i nos też zmarszczył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ох, лакома ж была старуха!
За сбитень все могла отдать,
К тому ж страшенная болтуха,
Каких у нас и не сыскать.
Ее насилу сняли с печи,
И Купидон, взвалив на плечи,
К Зевесу старую понес.
Зевес, едва узрев старуху,
Откинул оселедец к уху,
Насупил брови, сморщил нос.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Любила сладости старуха.
Как перед сбитнем устоять?
Была к тому же стрекотуха,
Охотница язык чесать.
Едва стащив Цибелу с печи,
Взял Купидон ее на плечи,
В хоромы Зевсовы понес.
Зевес, узрев такую гостью,
Сгреб молча оселедец горстью,
Насупил брови, сморщил нос.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Цибелда, старая сластена,
За сбитень душу б отдала,
И на язык была проворна:
О всякой всячине плела.
Ее насилу сняли с печи,
И Купидон, взвалив на плечи,
В хоромы Зевсовы понес.
Зевес, дивясь мамаше-гостье,
Зажал свой оселедец в горсти,
Насупил брови, сморщил нос.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Большая лакомка Цибелла
Могла за сбитень все отдать,
При том любила то и дело
О всякой всячине болтать.
Конца пустой не будет речи.
Взял Купидон ее на плечи
И к Зевсу во дворец понес.
Зевес, увидя мать с роднею,
Смял оселедец пятернею,
Насупил брови, сморщил нос.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kybela, stará labužnice,
udělá za šlehačku vše;
je strašně povídavá sice
a živé s mrtvým semele.
Sotva ji stáhli dolů s pece,
Kupido ji vzal na své plece
a vysadil ji na povoz.
Když stála matka proti synu,
tahal se Zeus za čupřinu,
obočí vraštil, krčil nos.

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цибелла перше закректала,
А послі кашлять начала,
Потім у пелену смаркала
І дух п'ять раз перевела:
«Сатурнович, змилосердися,
За рідную свою вступися! —
К Зевесу шокала стара. —
Безсмертних смертні не вважають
І тілько що не б'ють, а лають;
Осрамлена моя гора!

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина V, строфа 62-63.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цыбелла перше закректала,
А посли кашлять начала,
Потимъ у пелену смаркала
И духъ пьять разъ перевела.
«Сатурновычъ змылосердыся,
«За ридную свою вступыся!
Къ Зевесу шокала стара:
«Безсмертныхъ смертни не вважають
«И тилько що не бьютъ, а лаютъ;
«Осрамлена моя гора!

Примітки: V, 63.
       Частина V стр. 63.

Сатурнович, змилосердися — за міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At first, she started groaning
And then began to cough.
Thereafter, sniveling and moaning,
And blowing her nose with a huff.
"Oh, son of Saturn, do have pity
On me in this Olympian city."
The crone spoke nasally to him,
"Immortals are not beaten yet,
One hears a dirty epithet:
The Mount's disgraced! It's grim!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цыбела-маці закрактала,
Перадыхнула пяць разоў,
Падолам смэркі выпірала,
Пасля сказала колькі слоў:
«Сатурнавіч, ты не гнявіся,
Прашу, за маці заступіся!
Бо бессмяротны, знаю я,
Смяротнага не паважае,
Калі дубцом не б'е, дык лае.
Зняслаўлена гара мая!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кибела приказка подхвана,
но се разкашля, захриптя,
па се изсекна във фустана;
пет пъти се задъхва тя.
— Сатурнович, смили се, сине,
дете роднинско ще погине —
старицата се пак напна, —
безсмъртните от смъртни страдат,
до бой не стига, но нападат:
скверни се мойта планина!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Erst hat Cybebe laut geschrien,
Danach fing sie zu husten an,
Dann schneuzte sie sich recht ergiebig
Und holte tief Luft gleich fünf mal.
"Saturnowitsch, so hab Erbarmen
Und steh für die Familie ein! -
So waren an Zeus ihre Worte, -
Sterbliche ehren Götter nicht,
Sie schlagen nicht, aber sie schimpfen,
Und haben meinen Berg entehrt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kybele najpierw zachrząkała,
A potem kaszleć też zaczęła,
W podołek długo się smarkała,
Z pięć razy ciężko też westchnęła:
"Och, zlituj się, Saturnowiczu,
Za matką wstaw się, nie zbądź niczym!
Mruczała stara do Zeusa. —
Śmiertelni bogów nie szanują
I choć nie biją, to coś knują:
Zhańbiona góra przez Turnusa!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сперва Цибела закряхтела,
А после кашлять начала,
В подол сморкалась и сопела,
Насилу дух перевела:
"Сатурнович, вступись за маму,
Довольно я терпела сраму,—
Пред Зевсом шамкала карга, —
Бессмертных нынче знать не знают
И так ругательски ругают,
Как не ругают и врага.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С дороги покряхтев маленько,
Цибела кашлять начала,
В подол сморкнулась хорошенько
И дух пять раз перевела.
«Сатурнович, помилосердствуй!
Своей родимой поусердствуй! —
Слезливо шамкала она. —
Бессмертных смертный унижает
И только что не бьет, а лает.
Гора моя посрамлена.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сперва Цибелла расстоналась,
А после кашлять начала,
Потом в подол, кряхтя, сморкалась
И дух раз пять перевела.
«Сатурныч, к милости склонися,
И за родную мать вступися, —
Зевесу шамкала она, —
Бессмертных смертные ругают,
Богов своих не уважают,
Гора моя осрамлена!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сначала охала Цибелла,
А после кашлять начала,
Сморкалась в фартук то и дело
И речь, вздохнувши, повела:
«Сатурнович! ох, не гневися,
За мать родную заступися,
Ведь смертные, — что за пора! —
Бессмертных нас не почитают,
Ну только что не бьют, а хают,
Осрамлена моя гора.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kybela nejdřív zasípala,
pak kašlala a povzdychla,
pak do šátku se vysmrkala
a pětkrát těžce vydýchla:
„Saturnoviči, milý synu,
postav se za nás, za rodinu“
Diovi šišlá stařena.
„Smrtelní nesmrtelným lají,
div nebijou, jen nadávají;
má hora byla znectěna!

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мою ти знаєш гору Іду
І ліс, де з капищем олтар;
За них несу таку обиду,
Якой не терпить твій свинар!
На зруб я продала троянцям,
Твоїм молельщикам, підданцям,
Дубків і сосен строїть флот.
Твої уста судьбам веліли,
Були щоб ідські брусся цілі,
Нетлінниї од рода в род.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мою ты знаешъ гору Иду,
«И лисъ де съ капыщемъ олтарь;
«За ныхъ несу таку обыду,
«Якой не терпытъ твій свынарь!
«На зрубъ я продала Трояньцямъ,
«Твоимъ молельщыкамъ, пидданьцямъ,
«Дубкивъ и сосенъ, строить флотъ.
«Твои уста судьбамъ велплы,
«Булы щобъ Идськи брусья цили,
«Нетлинные одъ рода въ родъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You know my hill called Ida,
Where in the forest is my temple.
Your swineherd would not suffer those untidy
Offenses I must stand. Here's an example:
I sold the Trojans many trees,
And what untamed indecencies
For that are being hurled at me!
The Trojan men, who worship you,
Need wood to build the ships, ail new,
That would not rot too hastily.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гару маю ты знаеш — Іду
І лес, дзе з капішчам алтар;
За іх цяпер я маю крыўду,
Якой не мае твой свінар!
На выруб прадала Траянцам,
Тваім малельшчыкам, падданцам,
Я лесу ўласнага на флот.
Дубкам маім і ідскім соснам
Не сустракацца з лёсам грозным,
Ты сам прарочыў — з роду ў род.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти знеш планината Ида,
гора и капище с олтар;
но като моята обида
не е търпял и твой свинар.
Троянците, слуги господни,
я взеха на цени изгодни,
с дърветата да правят флот.
Ти повели го на съдбата
да става за греди гората
и тъй да е за цял живот.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du kennst doch mein Gebirge Ida
Sowie den Wald und den Altar;
Ich wurde darum so beleidigt,
Ein Schweinehirt erträgt dies kaum!
Ich hab verkauft an die Trojaner,
Die deine Untertanen sind,
Eichen und Kiefern für die Flotte.
So es dein hoher Wille ist,
Sei unversehrt das Holz von Ida,
Das herrlichste von Alters her.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mą górę Idę znasz po trosze,
I las, i ołtarz ze świątynią;
I za nie krzywdę taką znoszę,
Co nawet twój nie ścierpi świniarz!
Na zrąb sprzedałam ja Trojanom,
Wyznawcom twoim i poddanym,
Na flotę lasek niezbyt wielki.
Twe usta losom rozkazały,
By bale z Idy byty całe,
Nienaruszone poprzez wieki.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мою ты знаешь гору Иду
И лес, где в капище алтарь;
За них терплю теперь обиду,
Какой не терпит твой свинарь!
Я продала троянцам славным,
Твоим молельщикам исправным,
Дубков и сосен — строить флот.
Твоим веленьем бревна эти
Должны переходить столетья
Нетленными из рода в род.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мою ты знаешь гору Иду,
Где лес и с капищем алтарь.
Я из-за них терплю обиду,
Какой не снес бы твой свинарь!
На сруб я продала троянам
(Твоей молельни прихожанам)
Дубков и сосен — строить флот.
Уста Юпитера велели,
Чтоб эти брусья не истлели,
Переходя из рода в род.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Мою ты знаешь гору Иду
И лес, где в капище алтарь.
Я понесла за них обиду,
Какой не терпит твой свинарь.
На сруб я продала троянам,
Твоим усердным прихожанам,
Дубков и сосен строить флот.
Твои уста судьбе велели,
Чтоб брусья Иды уцелели
Нетленными из рода в род.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мою ты знаешь гору Иду
И лес, где с капищем алтарь,
От всех терплю за них обиду,
Какой не терпит твой свинарь.
Я продала троянцам верным,
Твоим молельщикам примерным
Дубков и сосен строить флот.
Твои уста судьбам велели,
Чтоб брусья идские не тлели
Века — ни от огня, ни вод.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mou horu Idu, znáš ji jistě,
kde oltář můj a svatý les;
tu urážku by na mém místě
ani tvůj sviňák neunes!
Já k vývratu prodala roji
(jsou ctitelé a věrní tvoji)
doubky a sosny na lodě.
Ty nařídil jsi z boží vlády,
by z rodu v rod šly idské klády
a nezetlely na vodě.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зиркни ж тепер на тибрські води,
Дивись, як кораблі горять! —
Їх палять Турнові уроди,
Тебе і всіх нас кобенять.
Спусти ім — то таке закоють
І власть твою собі присвоють.
І всім дадуть нам киселя;
Спляндрують ліс, розриють Іду;
Мене ж, стару, уб'ють, мов гниду,
Тебе прогонять відсіля».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зыркны жъ теперъ на Тыбрськи воды,
«Дывысь, якъ карабли горять!
«Ихъ палять Турновы уроды,
«Тебе и всихъ насъ кобенятъ.
«Спусты имъ, — то таке закоютъ,
«И власть твою соби прысвоють,
«И всимъ дадуть намъ кисиля;
«Спляндрують лисъ, розрыютъ Иду;
«Менежъ старт убьють, мовъ гныду,
«Тебе прогонять видсиля.» —

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Look at the Tiber Stream:
You see the vessels, how they burn!
It is the hellish scheme
Of that arch-criminal, called Turn.
As soon as you unbind the cord,
They will be like a savage horde;
They will destroy the wood, the hill,
They'll squash me, old one, like a nit.
They'll burn the temple and will quit
To worship you; they'll burn and kill."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Заслалі наш Алімп не хмары —
То ўнізе караблі гараць!
Іх паляць Турнавы пачвары,
Што бога не жадаюць знаць.
Даруй ім — толькі будуць рады
Дабрацца да тваёй улады,
Усім нам горкі будзе лёс:
Лесе знішчаць, раскапаюць Іду,
Мяне заб'юць, як тую гніду,
Цябе папруць з тваіх нябёс».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я гледай Тибър, цял в огньове,
виж корабите как горят!
На Турн проклетите скотове
и с нас, и с тебе се глумят.
Побързай, както Турн я кара,
и нам ще надробят попара,
и твойта власт ще грабнат, Зевс;
ще изгорят, изрият Ида,
мен ще ме смачкат като гнида,
теб ще прогонят като пес...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch schau hinunter auf den Tiber,
Sieh an, wie jedes Schiff verbrennt!
Das Werk von Turnus und den Seinen,
Er treibt doch seinen Spott mit uns.
Man darf sie nicht gewähren lassen,
Sonst nehmen sie sich deine Macht
Und zeigen uns dann ihre Krallen;
Vernichten Ida und den Wald,
Mich, alte Frau, werden sie töten
Und dich verjagen vom Olymp."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na wody teraz spójrz tybrowe.
Patrz, jak okręty się spalają!
Pali je banda Turnusowa,
Wraz z nami ciebie znieważają.
Im przepuść — to rzecz taką zbroją,
Że sobie władzę twą przyswoją,
A wszystkim nam kopniaka dadzą;
Splądrują las, rozkopią Idę;
Zabiją starą mnie jak gnidę
I ciebie z tronu szybko zsadzą".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взгляни ж, как, недругам в угоду,
На Тибре корабли горят!
Как Турновы их жгут уроды
И нас с тобой при том костят.
Спусти им раз — Олимп подроют,
И власть твою себе присвоят,
И нас отсюда всех попрут;
Порубят лес, разроют Иду,
Меня раздавят, точно гниду,
В три шеи и тебя турнут".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Взгляни теперь на Тибра воды.
Ты видишь, корабли горят?
Их палят Турновы уроды
И крепко всех богов костят.
Еще не то тебе подстроят!
Спусти им — власть твою присвоят.
Дадут нам киселя тогда!
Расхитят лес, разроют Иду,
Меня раздавят, словно гниду,
Тебя прогонят навсегда».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Взгляни теперь на Тибра воды,
Смотри, кораблики горят!
Их палят Турновы уроды
И нас с тобой вовсю костят.
Спусти им, так не то устроят
И власть твою себе присвоят,
И всем нам киселя дадут,
Сведут весь лес, разроют Иду,
Меня прикончат, точно гниду,
Тебя отсюда прочь попрут».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Взгляни теперь на Тибра воды,
Смотри, как корабли горят,
То жгут их Турновы уроды,
Тебя и всех богов корят;
Простишь им — и не то устроят,
И власть твою себе присвоят,
Всем горького до слез дадут,
Лесок сожгут и сроют Иду,
Меня убьют они, как гниду,
Тебя с Олимпа прочь турнут».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A pohleď! Na tiberské vodě
koráby hoří, jaký hřích!
Turnovy stvůry pálí lodě
a z tebe si jen tropí smích.
Povol jim uzdu — a ty krysy
tvou vládu ihned přivlastní si,
dají nám za vyučenou;
zplundrují les a zničí Idu,
mne starou zabijou jak hnidu
a tebe odtud vyženou.“

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та не турбуйтесь, паніматко! —
Зевес з досадою сказав. —
Провчу я всіх — і буде гладко;
Анахтем вічний — Турн пропав!»
Зиркнув, мигнув, махнув рукою
Над Тибром, чудною рікою,
Всі врозтич кораблі пішли;
Як гуси, в воду поринали,
Із кораблів — сирени стали
І разні пісні підняли.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та не турбуйтесь пани-матко!
Зевесъ зъ досадою сказавъ:
«Провчу я всихъ — и буде гладко;
«Анахтемъ вичный Турнъ пропавъ!»
Зыркнувъ, мыгнувъ, махнувъ рукою,
Надъ Тыбромъ, чудною рикою,
Вси вростычъ карабли пишлы;
Якъ гусы въ воду порыналы,
Изъ карабливъ, — сырены сталы
И разни писни пиднялы.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Don't worry, my dear mother",
Retorted Zeus, as cold as frost,
"I'll teach them lessons, this and other,
Anathema forever - Turn is lost."
Zeus glanced and winked his hand
Towards the Tiber River, and
All vessels instantly dispersed.
They, like those geese, were diving,
Then changed to sirens and, surviving,
Sang songs while coming up, and then immersed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ды не турбуйцеся вы, матка! —
Зевес рукою замахаў. —
Дам дыхту ўсім — і будзе гладка:
Анафема — і Турн прапаў!»
Зірнуў, маргнуў, махнуў рукою,
Над Цібрам, хуткаю ракою,
Паразышліся караблі;
Як гусі ў рэчку паныралі,
Сірэнамі жывымі сталі,
Па Цібру з песнямі плылі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Какво се паникьосваш, мамо —
отвърна Зевс с помътен взор, —
ще ги науча, гледай само;
Анатема за Турн! Позор!...
Надзърна, махна към реката
и корабите по водата
се разлетяха настрани
подобно гъски разпилени,
от тях изскочиха сирени
със смях и песни, и свирни.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Seid nicht beunruhigt, Frau Mutter, -
Entgegnete Zeus mit Verdruß, -
Alles wird gut - ich werd' sie lehren;
Verwünschter Turnus ist dahin!"
Er blickte, blinzelte und winkte
Über den Tiber mit der Hand, -
Im Nu verschwanden alle Boote;
Tauchten wie Gänse in dem Fluß
Und wurden alle zu Sirenen,
Die ihre Lieder angestimmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Nie martwcie się już, pani matko! —
Powiedział Zeus zasępiony. —
Nauczę wszystkich — będzie gładko;
Pod anatemą Turnus skona!"
W dół zerknął, mrugnął, machnął ręką
Nad Tybrem, cudną rzeką, prędko
Okręty wszystkie się rozbiegły;
Jak gęsi w nurt zanurkowały,
W syreny się poprzemieniały,
Syrenie pieśni się rozległy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Да не тревожьтесь, пани-матка, —
Зевес с досадою сказал, —
Всех проучу я для порядка,
Чтоб Турн анафемский пропал!"
Взглянул, мигнул, махнул рукою
Над Тибром, вечною рекою, —
Все врозь кораблики пошли;
Как гуси, под воду ныряли,
Сиренами наверх всплывали
И песни дружно завели.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Не беспокойтесь, пани матка! —
Зевес с досадою сказал. —
Всех проучу, и будет гладко,
Ваш Турн, анафема, пропал!»
Взглянул, мигнул, махнул рукою
Над Тибром, чудною рекою, —
И врозь поплыли корабли,
Как гуси, в воду окунулись,
В сирен проворно обернулись,
А те и песни завели.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да не тревожьтесь, пани-матка! —
Зевес с досадою сказал: —
Пугну, так будет всем несладко.
Чтоб Турн-анафема пропал!»
Взглянул, мигнул, махнул рукою
Над Тибром, чудною рекою —
Все врозь кораблики пошли,
Как гуси, в воду заныряли;
Из кораблей сирены стали
И хором песни завели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Не беспокойтесь вы, мамаша, —
Кривясь в досаде, Зевс сказал, —
Я проучу их, воля наша,
А Турн анафемский пропал».
Взглянул, моргнув, махнул рукою
Над Тибром, славною рекою;
По мановенью корабли,
Как гуси, по воде пустились,
Потом в сирены превратились
И дальше с песней поплыли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Ach paní máti, co vás nemá“
řek Zeus hlasem basovým,
„Turn kaput — věčné anathéma!
Počkejte, já jim zasolím !““
Očima blýskl, rukou měkkou
máv nad Tiberou, krásnou řekou,
a koráby jsou změněny;
jak husy se tu potápěly
a různé krásné písně pěly,
neb staly se z nich sirény.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Рутульське військо і союзне
Дрижало од таких чудес;
Злякалось плем'я все окружне,
Мезап дав драла і Галес.
Пороснули і рутуляни,
Як од дощу в шатер цигани.
А тілько Турн один оставсь.
Утікачів щоб переняти,
Щоб чудо їм розтолковати,
По всіх усюдах сам совавсь.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Рутульске військо и союзне
Дрыжало одъ такыхъ чудесъ;
Злякалось племья все окружне,
Мезапъ давъ драла и Талесъ.
Пороснулы и Рутуляны,
Якъ одъ дожчу въ шатеръ цыганы,
А только Турнъ одынъ оставсь.
Утикачивъ щобъ переняты,
Щобъ чудо имъ ростолковаты,
По всихъ усюдахъ самъ совавсь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Rutul army and the allied host
Were trembling, shocked by ghastly squeals,
And so were tribes nearby the coast.
Mezar and Hales took to their heels.
The Rutuls were escaping, too,
Like Gypsies, who escape from rain into
Their tents. No one, but Turn remained.
He tried to stop the rout,
To make them know what's all about,
And moved to many places, unrestrained.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усе Ратульцы і саюзны
Ваенны корпус іх увесь
Ад пуда разбягаўся дружна,
Мезап даў драла і Галес.
Як ад навалы, беглі самі
Ратульцы ў схоў свой цыганамі,
Там толькі Турн застаўся з іх.
Уцекачам, проставалосы,
Тлумачыў Турн багоў дзівосы,
Спыніць хацеў людзей сваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И рат наемна, и рутули
от страх се вкамениха днес —
това не бяха го и чули;
Масап побягна, и Халез.
Като от сприя катунари
се скриха кой където свари
и само Турн остана там,
да спре отстъпващата лава,
поличбата да разяснява —
навсякъде сновеше сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Wunder hatte die Rutuler
Und die Verbündeten erschreckt;
Sie zitterten am ganzen Leibe,
Messapus floh, und Tales auch.
Rutuler flohen, wie Zigeuner
Vor einem Regen in ihr Zelt,
Nur Turnus ist allein geblieben.
Er rannte dauernd hin und her,
Versuchte Flüchtige zu halten,
Um dieses Wunder zu erklär'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rutulskie wojsko, sojusznicy,
Tych cudów się poprzerażali;
Jak również ludy z okolicy,
Messapus i Halezus zwiali.
Prysnęli i Rutule potem,
Jak w deszcz Cyganie do namiotu,
Pozostał Turnus sam zawzięty.
Uciekinierów chcąc przechwycić
I cud objaśnić należycie,
Powszędy sam się już pałętał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Перепугались аж до колик
Рутульцы от таких чудес;
Союзники махнули в поле,
Мезап удрал, за ним Талес.
За ним, как от дождя цыгане,
Махнули вроссыпь рутуляне.
Лишь Турн не захотел бежать.
Он беглецов вернуть старался,
Повсюду меж полков мотался,
Чтоб чудо всем растолковать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Войска рутульские в испуге
Дрожали от таких чудес,
И стон прошел по всей округе.
Мезап дал драла и Галес.
Тут порскнули и рутуляне,
Как от дождя в шатер цыгане.
Обратно повернула рать.
Один лишь Турн совался всюду,
Давая толкованье чуду,
Бегущих силясь перенять:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Войска рутульцев и союзных
Трясло от этаких чудес,
Дрожало племя мест окружных,
Мезап дал драла и Галес.
Прочь порскнули и рутуляне,
Как от дождя в шатер цыгане.
Один лишь Турн не побежал:
Он беглых перенять пытался,
Про чудо втолковать старался,
Везде и всюду сам шнырял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Перепугалися до дрожи
Рутульцы от таких чудес,
Да и союзники их тоже,
Мезап дал драла и Галес.
Все разбежались рутуляне,
Как от дождя в шатер цыгане.
Остался только Турн с конем;
Он беглецов вернуть старался,
Взнуздав коня, за ними гнался,
Туда, сюда скакал на нем.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Rutulské vojsko hrůzou žaslo
nad divem, který se tu stal;
strachem se všechno tvorstvo třáslo,
Messap a Thales draka vzal.
Rutuli jako hejno myší
hledali po všech děrách skrýši
a Turn zde zůstal sám a sám.
Utíkající zadržoval,
kouzlo jim marně vysvětloval,
za nimi běhal sem a tam.

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Реб'ятушки! — кричав, — постійте
Се ж ласка божая для нас;
Одкиньте страх і не робійте,
Прийшлось сказать Енею: пас.
Чого огнем ми не спалили,
То боги все те потопили,
Тепер троянці в западні.
Живцем в землі їх загромадим,
Разком на той світ одпровадим,
Богів се воля! вірте мні».

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина V, строфа 68.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Рыбьятушкы! крычавъ, постійте!
«Сежъ ласка Божая для насъ;
«Одкыньте страхъ и не робійте,
«Прыйшлось сказать Энею: пасъ.
«Чого огнемъ мы не спалылы,
«То богы все те потопылы,
«Теперъ Трояньци въ западни.
«Жывцемъ въ земли ихъ загромадымъ,
«Разкомъ на той свитъ одпровадымъ,
«Богивъ се воля! вирьте мни.»

Примітки: V, 68.
       Частина V стр. 68.

Реб'ятушки — в царській армії узвичаєне звертання воєначальників до солдатів.

 

Пройшлось сказать Енею: пас — тут пас вживається у значенні: відступаю, пасую. Термін походить з картярської гри — відмова від участі в даному розіграші до наступної роздачі карт.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Rebiatushky!" he yelled, "Don't run!
It is a grace of god for us!
Be brave! We'll have a lot of fun!
We'll tell Aeneas: 'You're a blunderbuss!'
What we did not burn down,
The gods resolved to drown.
The Trojans are now in a hole,
We'll bury them alive,
And we will strive
To do that, for it is gods' goal!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Рабятушкі! — крычаў,- чакайце!
То ж ласка божая для нас:
Адкіньце страх і не зважайце,
Цяжкі прыйшоў Энею час.
Чаго мы не спалілі з вамі,
Дык тое знішчана багамі,
Цяпер у пастку трапіў ён.
Жывых Траянцаў пахаваем
І назаўсёды адспяваем,
Іх божы пакараў праклён».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Момчета — викаше, — запрете,
туй божа милост е за нас,
върнете се, не се плашете,
дойде ни ред да вдигнем глас.
Каквото огън не помете,
го потопиха боговете,
троянецът е разорен.
Ще ги заровим живи, в ада
ще ги изпратим днес на клада,
туй божа воля е! След мен!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So schrie er: - "Freunde, seid vernünftig!
Sieht dies als Gottes Segen an
Und überwindet euren Schrecken,
Aeneas muß jetzt sagen: Pass.
Was wir mit Feuer nicht vernichtet,
Haben die Götter jetzt ertrankt.
Nun sind Trojaner in der Falle,
Lebendig graben wir sie ein
Und schicken sie sofort ins Jenseits.
So Gottes Wille, glaubt es mir!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O chłopcy moi! — krzyczał. — Stójcie!
To łaska boża spadła na nas;
Odrzućcie strach, nic się nie bójcie,
Spasuje już Eneasz szczwany.
To, czegośmy tu nie spalili,
Bogowie wszystko potopili,
Trojanie są w pułapce wreszcie.
Ich żywcem w ziemi zgromadzimy!
Na tamten świat ich wyprawimy,
To bogów wola! Mnie uwierzcie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Ребятушки, — кричал, — постойте,
То ж милость божия для нас;
Откиньте страх, напор удвойте,
Пропал троянский лоботряс.
Чего огнем мы не спалили,
То боги в Тибре утопили,
Теперь троянцы в западне.
Живьем в могилу их спровадим,
Им похороны враз наладим,
То воля Зевса, верьте мне".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ребятушки, мол, не робейте!
То божье знаменье для нас.
Свой страх откиньте и рассейте.
Пришлось сказать Энею — пас!
Чего мы с вами не спалили,
То боги сами потопили.
Теперь троянцы в западне.
Живьем их в землю втопчем, вдавим,
Всех разом на тот свет отправим.
То воля божья, верьте мне!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ребятушки, — кричал, — вернитесь!
То ж милость божия для нас.
Откиньте робость, не страшитесь,
Пришло сказать Энею «пас».
Что мы огнем не попалили,
То сами боги потопили,
Теперь троянцы в западне,
Живьем их в землю забороним,
На тот их разом свет загоним,
Богов то воля, верьте мне!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ребятушки! — кричал. — Не бойтесь!
То милость божия для нас,
Отбросьте страхи, успокойтесь,
Эней теперь уж скажет: пас.
Ведь что огнем мы не спалили,
То боги в Тибре утопили,
Теперь троянцы в западне;
Живьем их в землю закопаем,
Могилы бороной сравняем,
Богов то воля, верьте мне».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Mládenci!“ křičel, „neplašte se,
to sami bozi chrání nás;
odhoďte strach a navraťte se,
Aeneas musí říci: „Pas“.
Co my jsme ohněm nespálili,
bohové sami potopili,
Trojští jsou v pasti na zemi.
Teď za živa je zakopáme
a na cucky je rozsekáme,
toť vůle bohů, věřte mi!“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Великії у страха очі,
Вся рать неслась, хто швидче зміг.
Назад вертатись не охочі,
Всі бігли, аж не чули ніг.
Оставшись, Турн один маячив,
Нікого вкруг себе не бачив,
Стьогнув зикратого хлистом;
І шапку на очі насунув,
Во всі лопатки в лагер дунув,
Що коник аж вертів хвостом.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 69.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Велыкіи у страха очи.
Вся рать неслась хто швыдче змигъ.
Назадъ вертатысь не охочи,
Вси биглы, ажъ не чулы нигъ.
Оставшысь Турнъ, одынъ маячывъ,
Никого вкругъ себе не бачывъ,
Стьогнувъ зыкратого хлыстомъ;
И шапку на очи насунувъ,
Во вси лопаткы въ лагерь дунувъ,
Що коныкъ ажъ вертивъ хвостомъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The threat is magnified by fear, alack!
The people lost their reasoning,
No one was coming back,
They fled as if on wings.
Left all alone, Turn was delirious,
Nobody was around, and he was furious,
For he could not assail
His foes. He swung the riding crop,
Rode to the shelter clippety-clop
While his white horse just wagged his tail.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды ў страха іншая турбота —
Раць уцякала, хто як мог.
Назад вяртацца неахвота —
Не чулі пад сабою ног.
І толькі Турн адзін маячыў,
Нікога навакол не бачыў,
Каня ён сцебануў хлыстом,
Насунуў шапку аж на бровы
І ў лагер паімчаў вайсковы
Турн так, што конь круціў хвастом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Обаче на страха очите
са му големи — презглава
търчаха, бягаха момците,
иди ги спирай след това.
А Турн, останал сам, сновеше,
край него тъй безлюдно беше,
че шибна своя Белчо с бич;
нахлупил над очи папаха,
с жребеца вихром полетяха —
не можеш ги съгледа хич.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedoch die Furcht hat große Augen.
Alle Soldaten rannten fort,
Keiner beschloß zurückzukehren,
Sie blickten sich nicht einmal um.
Turnus wurde allein gelassen,
Da keiner bei ihm stehen blieb.
So gab er seinem Pferd die Sporen,
Zog seine Mütze tief herab
Und raste möglichst schnell zum Lager,
Nur den Schwanz sah man in der Luft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak mówią, strach ma wielkie oczy,
Pędziło wojsko na wyprzódy.
Powracać nie był nikt ochoczy
I leciał, nóg nie czując z trudów.
Zostawszy, Turnus trochę zwlekał,
Zobaczył, że nikt nie zaczekał,
Nahajką ciął białobokiego,
Na oczy czapkę wraz nasunął
I do obozu zwiał piorunem,
Aż koń ogonem kręcił z tego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но велики у страха очи,
Вояки перли, кто как мог.
Назад вертаться не охочи,
Неслись вперед, не чуя ног.
Лишь Турн у берега маячил
Один как перст, едва не плача.
Потом огрел коня хлыстом,
Шапчонку на глаза насунул,
Во все лопатки в лагерь дунул,
Аж закрутил конек хвостом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но велики у страха очи.
Спасался каждый, кто как мог,
И, возвращаться не охочи,
Летели все, не чуя ног.
На поле Турн один маячит,
А войско врассыпную скачет.
Пан Турн огрел коня хлыстом
И шапку на глаза насунул,
Во все лопатки в лагерь дунул,
Конек лишь завертел хвостом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но велики у страха очи,
Рать удирала, кто как мог.
Назад вернуться неохочи,
Бежали все, не чуя ног.
Маячил Турн один на поле
И, никого не видя боле,
Огрел чубарого хлыстом
И, шапку на глаза насунув,.
Во все лопатки в лагерь дунул,
Аж завертел конек хвостом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но велики у страха очи,
Спасался каждый, кто как мог,
Назад вернуться — нету мочи,
Бежали все, не чуя ног.
Средь поля только Турн маячил,
Убитый этой неудачей;
Стегнув буланого хлыстом,
Он шапку на брови насунул,
Во все лопатки в лагерь дунул,
Да так, что конь вертел хвостом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že strach má ale velké oči,
tak každý bere žulíka,
uhání, hlavu neotočí,
a jako blázen utíká.
Turn zůstal sám jak hruška v poli;
když rozhlédl se po okolí,
grošáka ostruhami vzal,
narazil čapku vztekem sivý
a do lágru hnal jako divý,
až koník chvostem potřásal.

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці із-за стін дивились,
Пан Турн як з військом тягу дав;
Перевертням морським чудились,
На добре всяк те толковав.
Но Турнові не довіряли;
Троянці правило се знали:
В війні з врагами не плошай;
Хоть утіка — не все женися;
Хоть мов і трусить — стережися;
Скиксуєш раз — тогді прощай!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци изъ-за стинъ дывылысь
Панъ Турнъ якъ зъ військомъ тягу дав;
Перевертнямъ морьськымъ чудылысь,
На добре всякъ те толковавъ.
Но Турнови не довирялы;
Трояньци правыло се зналы:
Въ війни зъ врагамы не плошай;
Хоть утика, — не все женыся;
Хоть мовъ и трусытъ, — стережися;
Скыксуешъ разъ, — тогди прощай!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And from their perch, the Trojans saw
How Turn was driven to retreat.
Amazed and heartened, they with awe
Observed what happened to their fleet.
But still, they knew too well, in war,
Credulity's a worthless counselor.
You must not slight the rival's skill.
Although he runs - don't always chase;
Although he fakes his fear - in every case
A small mistake - and he will kill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За ім Траянцы назіралі,
Як з войскам даў ён драпака;
Рабіла пуды — разважалі —
Чыясь прыхільная рука.
Яны не давяралі Турну,
Бо зналі ворага натуру:
Ты вуха востра з ім трымай;
Калі ўпякае — не здзіўляйся;
Спалохаўся — асцерагайся;
Памылішся — тады бывай!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците с възторг видяха,
че Турн удари го на бяг;
на чудото се те дивяха
и то за тях бе хубав знак.
Но пак не се предовериха,
за цял живот се убедиха
в едно: с врага не си играй,
макар да бяга — пак готви се,
макар да е страхлив — пази се,
един път сбъркаш ли — и край!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vom Turm aus schauten die Trojaner,
Wie Turnus und sein Heer entflieht;
Sie staunten ob des Meeres Wunder
Und deuteten alles für sich.
Doch wollten Turnus sie nicht trauen, -
Sie kannten das Gesetz genau:
Im Kriege hüte dich vor Feinden;
Auch wenn er flieht - lauf ihm nicht nach;
Auch wenn er Angst zeigt - bleibe achtsam:
Gibst du nur einmal nach - ist's aus!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie z murów zaś patrzyli,
Jak Turnus z wojskiem dał drapaka;
Przemianom morskim się dziwili,
Za dobry znak rzecz mieli taką.
Lecz Turnusowi nie ufali;
Trojanie tę regułę znali,
Na wojnie z wrogiem zwieść się nie daj
Choć on ucieka — nie pędź silnie;
Choć niby tchórzy — strzeż się pilnie;
Sfiksujesz raz — i żegnaj wtedy!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы из-за стен глумились
Над тем, как враг их тягу дал,
И чудесам морским дивились;
К добру всяк чудо толковал.
Но Турну все ж не доверяли,
Закон войны троянцы знали:
Ввязавшись в драку, не плошай!
Хоть враг бежит — остерегайся,
На хитрости не поддавайся,
Промажешь раз — тогда прощай!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Глядеть на бегство пана Турна
Троянцам было по нутру;
Дивились оборотням бурно
И толковали всё к добру.
Ума, однако, не теряли
И Турну зря не доверяли:
С врагом воюешь — не плошай!
Он побежал — ты не гоняйся,
Он струсил — ты остерегайся.
Разок скиксуешь и — прощай!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы из-за стен дивились,
Как Турн с дружиной тягу дал,
Морскому чуду изумились,
К добру то всякий толковал,
Но Турну все ж не доверяли.
Троянцы правило то знали:
В войне с врагами не плошай,
Хоть удирает — не гоняйся,
Хоть трусит — все ж остерегайся,
Промажешь раз — тогда прощай!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы из-за стен смеялись,
Как Турн с войсками удирал,
И чуду с флотом удивлялись,
За благо всяк его считал.
Но Турну все ж не доверяли,
Троянцы правило то знали:
В войне с врагами не плошай,
Уходят — не всегда гонися,
Хотя и трусят — берегися,
Раз проворонишь — так прощай.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Trojané tomu šklíbili se,
jak na útěk pan Turn se dal,
a mořským pannám divili se,
každý to v dobré vykládal.
"Turnu však víru nedávali,
pravidlo staré dobře znali:
ve válce vášně v sobě ztlum:
nežeň se za soupeřem vždycky
a zachovej se strategicky;
uděláš kyks — a umrdlum!

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Для ночі вдвоє калавури
На всіх поставили баштах,
Лихтарні вішали на шнури,
Ходили рунди по валах.
В обозі Турна тихо стало,
І тілько-тілько що блищало
Од слабих, блідних огоньків.
Враги троянські почивали,
Од трусів вилазки не ждали;
Оставмо ж сих хропти соньків.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Для ночи вдвое калавуры
На всихъ поставылы баштахъ,
Лыхтарни вишалы на шнуры,
Ходылы рунды по валахъ.
Въ обози Турна тыхо стало
И тилько, тилько що блыщало,
Одъ слабыхъ, блидныхъ огонькивъ.
Врагы Трояньски почывалы,
Одъ трусивъ вылазкы неждалы;
Оставможъ сыхъ хропты сонькивъ.

Примітки: V, 71.
       Частина V стр. 71.

Ходили рунди по валах — рунда — команда, що перевіряла вартові пости.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The double sentries for the night
Ensured the safety of the garrison;
The lanterns were providing light,
They hung on ropes and shone.
The camp of Turn was very quiet,
No sign of turbulence, or riot.
A few weak candles did their best
Inside the camp of Trojan foes,
Who didn't expect the fearful Romeos
To run from their high nest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На ноч падвойвалі дазоры
На кутніх вежах. Ліхтары
Запальвалі, нібыта зоры,
Падвесіўшы іх на шнуры.
Угаманіліся ў абозе
Варожым Турна, пры дарозе
Агні начлежныя дымяць.
Ад баязліўцаў не чакалі
Ратульцы вылазак, драмалі;
Не будзем ім перашкаджаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И удвоиха караула,
а и фенери тоя път
поставиха на всяка кула;
по крепостния вал сноват.
В обозите на Турн замряха
и само със жарава плаха
огньове тук-таме мъждят.
Отдъхват враговете в мрака,
не е моментът за атака —
и нашите ще си поспят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man ließ die Nachtwache verdoppeln
Auf allen Türmen um die Stadt,
Hängte Laternen an den Seilen
Und drehte Runden auf dem Wall.
Es wurde still in Turnus' Lager,
Nur schwaches Feuer hie und da
Konnte von Weitem man erkennen.
Die Trojafeinde ruhten aus.
Daß Feiglinge ausbrechen würden,
Glaubten sie nicht und schliefen fest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Podwójne zatem warty na noc
Na wszystkich wieżach wystawiono,
Latarnie też pozawieszano,
Na wał patrole wyznaczono.
Wnet ucichł obóz Turnusowy,
Gdzieniegdzie tylko wyjątkowo
Ogienek blady zalśnił trochę.
Wrogowie Trojan mocno spali,
Wycieczki nie oczekiwali,
Zostawmy chrapać takich śpiochów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На башнях к ночи караулы
Удвоили, огни зажгли,
Чтобы коварные рутулы
Во тьме троян не обошли.
В обозе Турна тихо стало,
Лишь кой-где изредка дрожало
Мерцанье дальних огоньков.
Враги троянцев крепко спали
И вылазки не ожидали.
Оставим же их в царстве снов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Двойную стражу выставляют
На башнях для ночной поры
И фонари уж заправляют,
Чтоб их повесить на шнуры,
Вдоль вала ходят караулы.
Всё стихло. Улеглись рутулы.
Лишь кое-где блестит огонь.
Как видно, в Турновом обозе
Не помышляют об угрозе.
Храпеть оставим этих сонь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Удвоив, на ночь выставляли
На башнях караул большой,
На вязках фонари цепляли,
Шли на валы в дозор ночной.
В обозе Турна тихо стало,
Лишь кой-где изредка блистало:
То там, то сям мерцал огонь.
Враги троянцев почивали,
От трусов вылазки не ждали...
Храпеть оставим этих сонь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ночью вдвое караулы
Усилили на всех углах,
В бойницы факелы воткнули,
Стояла стража на валах.
У Турна в лагере все спали,
Уже костры их догорали,
Потом совсем погас огонь.
Враги троянцев почивали,
От трусов вылазки не ждали,
Но мы оставим этих сонь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V noci stráž dvojmo postavili
po brlení a baštách všech,
lucerny všude rozvěsili,
chodili kolem po valech.
V obozu Turna ticho bylo,
jen občas tak tak zasvítilo,
zhasínal popel řeřavý.
Rutuli do zaječích vzali,
Trojané útok nečekali,
tak nechme je, ať klidně spí.

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У главной башти на сторожі
Стояли Евріал і Низ;
Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая — бусурманська,
Та в службі вірні козаки.
Для бою їх спіткав прасунок,
Пішли к Енею на вербунок;
Були ж обидва земляки.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина V, строфа 72.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

У главной башты на сторо́жи
Стоялы Эвріалъ и Нызъ;
Хоть молоди булы, та гожи
И крипки, храбри, якъ харцызъ.
Въ ныхъ кровъ текла хоть не Трояньска,
Якась чужая, — бусурманьська,
Та въ служби вирни козакы.
Для бою ихъ спиткавъ прасунокъ,
Пишлы къ Энею на вербунокъ;
Булыжъ обыдва землякы.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Inside the most important tower
The sentries were Evrial and Nyz,
Though they were young, yet under shower
Of arrows and their whining whiz,
The Moslems stood like cliff,
It looked as if
They had a lot of guts.
The two experienced some grief,
Which was, in fact, quite brief.
And they enlisted like two Trojan nuts.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На першай вежы вартавыя
Стаялі Ніз і Эўрыал,
Хоць воіны і маладыя,
Але ваяцкі ў іх запал.
Хаця з маленства не Траянскай
Была іх кроў, а басурманскай,
Ды ў справе хлопцы — казакі.
Лёс напаткаў іх нечаканы,
Траянцамі завербаваны
Былі на службу землякі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На кулата на нощна стража
стояха Низ и Евриал;
те бяха млади, но ще кажа —
бог сила, храброст бе им дал.
А в жилите им не троянска,
течеше чужда кръв — поганска,
гладът приучи ги на бой.
Те бяха двамата земляци,
на служба при Еней казаци,
че беше ги вербувал той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zwei Freunde, Euryalus und Nisus,
Wachten am Hauptturm diese Nacht;
Die beiden waren gutaussehend,
Jugendlich, mutig und sehr stark.
Obgleich sie nicht aus Troja stammten,
Muslime und mit fremdem Blut,
Dienten sie treu bei den Kosaken;
Als sie der Ruf zum Krieg erreicht,
Gesellten sie sich zu Aeneas,
Waren doch Landsleute von ihm.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przy głównej wieży zaś na warcie
Euryjal oraz Nizus stali;
Choć młodzi byli, lecz uparci,
Odważni, zbójcy zatwardziali.
Płynęła krew w nich nie trojańska,
A jakaś inna — bisurmańska,
Lecz cnymi byli Kozakami.
Nastała możność powojować;
Trojanom dali się zwerbować;
A byli obaj rodakami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

У главной башни в карауле
Стояли Низ и Эвриал;
Не кланялиеь ребята пуле,
Не страшен был им и кинжал.
Хоть в них текла не кровь троянов,
А так каких-то басурманов,
Но славно бились казаки.
Хоть шли к Энею по вербовке,
Но в службе, в боевой сноровке
Собаку съели земляки...

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На страже возле главной башни
Стояли Низ и Эвриал.
Не сыщешь удальцов бесстрашней!
Их черт веревочкой связал.
Хоть были крови не троянской —
Иной какой-то, басурманской, —
Но знали службу казаки.
Молодцеваты, крепки, ловки,
Пошли к Энею по вербовке;
Водили дружбу земляки.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

У главной башни на стороже
Стояли Низ и Эвриал,
Собою молоды, пригожи,
И каждый силен и удал.
Хоть крови были не троянской,
Чужой какой-то, басурманской,
Да в службе верной — казаки.
Их судьбы к бою назначали,
Они к Энею в рать попали,
И оба были земляки.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тогда на страже в главной башне
Стояли Низ и Эвриал,
Они юны были, отважны,
Их каждый воин уважал;
Хоть кровь была в них не троянов,
Чужих каких-то басурманов,
Но в службе были — казаки!
Своей отчизны не имея,
Завербовалися к Энею,
Два друга были земляки.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na stráži tam nad hlavním valem
stáli dva hezcí mladíci:
byli to Nisus s Eurialem,
chrabří a statní zbojníci.
Ač trojská krev v nich neproudila,
snad busurmanská krev to byla,
přec byli věrní kozáci;
že měli bojů plné hlavy,
šli k Aeneovi dobýt slávy —
a tak z nich byli vojáci.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А що, як, викравшись помалу,
Забратися в рутульський стан? —
Шептав Низ в ухо Евріалу. —
То каші наварили б там;
Тепер вони сплять з перепою,
Не дригне ні один ногою,
Хоть всім їм горла переріж.
Я думаю туди пуститься,
Перед Енеєм заслужиться
І сотню посадить на ніж».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А що, якъ выкравшысь по малу,
«Забратыся въ Рутульскій стань?
Шептавъ Нызъ въ ухо Эвріалу:
«То каши наварылы бъ тамъ;
«Теперъ воны сплять съ перепою,
«Не дрыгне ни одынъ ногою,
«Хоть всимъ имъ горла перерижъ.
«Я думаю туды пустыться,
«Передъ Энеемъ заслужыться
«И сотню посадыть на нижь.» —

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"And what if I, my dear,
Moved stealthily into their shelter?"
Nyz whispered into his friend's ear.
"I could cause there some helter-skelter,
No one would move his toe,
In drunken sleep they'd never know
Who cut their throats right through.
In order to fulfill my vow,
I want to do it for Aeneas now,
I have to kill at least a few."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«А што, каб выбрацца памалу
Адгэтуль у Ратульскі стан? —
Ніз ціха шэпча Эўрыалу. —
Мы кашы наварылі б там;
Усе заснулі з перапою,
Ніхто не варухне нагою —
Трывож ты іх ці не трывож.
Наважыў я туды пусціцца,
Энея ласкі даслужыцца
І сотню пасадзіць на нож».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Човек да свърне, Евриале —
в ухото му зашушна Низ, —
към враговете, леле мале,
ще навърти едни таквиз;
сега войската спи пияна,
на всички им срежи гръкляна,
не ще помръдне никой там.
Ще ида, ще ги поразкарам,
хем пред Еней ще се докарам —
ще тръшна цяла рота сам...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da flüstert Nisus zu Euryalus:
"Was sagst du, soll ich jetzt hinaus
Und mich zu den Rutulern schleichen? -
Das wäre für sie ein Bankett!
Sie schlafen grad nach ihrem Saufen,
Und keiner zuckt und rührt den Fuß ,
Wenn ihre Kehlen ich durchschneide.
Ich steig zu ihnen jetzt hinab,
Will von Aeneas Lob verdienen,
Hol ich ans Messer hundert Mann."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A nuż, wykradłszy się po cichu,
Wpaść do obozu rutulskiegoę —
Do Euryjala rzecze Nizus
To kasza byłaby niczego;
Popili się, zasnęli błogo
I nie drgnie żaden nawet nogą,
Choć wszystkim gardła poprzerzynaj.
Tam chcę zapuścić się na dłużej,
Przed Eneaszem się zasłuźyć,
Na nóż posadzić choć secinę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"А что, если, собравшись с духом,
Пролезть тайком в рутульский стан? —
Шептал Низ Эвриалу в ухо. —
Вот кашу заварил бы там!
Теперь все дрыхнут с перепою,
Не дрыгнет ни один ногою,
Хоть перережь их всех подряд.
Я думаю туда спуститься,
Перед Энеем отличиться,
Порезать сотню, как курчат".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Забраться бы сейчас к рутулам!—
Так Эвриалу Низ шепнул: —
Хоть перережь их всех огулом —
Никто б ногой не шевельнул!
Храпят, как видно, с перепою.
К ним тайной подкрадусь тропою,
Энею доблесть покажу.
Покруче заварю я кашу,
Разинь храпящих ошарашу,
На нож я сотню посажу!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А что коль крадучись помалу,
Тишком пролезть в рутульский стан? —
Стал Низ шушукать Эвриалу: —
Вот каша б заварилась там!
Они все спят от перепою,
Не дрыгнет ни один ногою,
Хоть всех подряд их изничтожь.
Я думаю туда пуститься,
Перед Энеем отличиться
И сотню посадить на нож».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Когда б сойти тихонько с вала,
Пройти по вражеским шатрам, —
Шепча, толкнул Низ Эвриала, —
Наделать можно тарарам!
Все спят мертвецки с перепою,
Не шевельнет никто ногою,
Хоть всех их сонных уничтожь.
Я думаю туда спуститься,
Перед Энеем отличиться
И сотню посадить на нож».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„A co když tiše slezem s valů
a vplížíme se k Rutulským?“
zašeptal Nisus Eurialu,
„tam navaříme kaše jim;
spí po opici tvrdě, pevně,
žádný z nich ani nohou nehne,
třeba ho podřež, nehneš s ním.
Myslím, že půjdu oním směrem
a zasloužím se před Aeneem:
stovku jich na nůž posadím.“

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Як? сам? мене оставиш? —
Спитався Низа Евріал. —
Ні! перше ти мене удавиш,
Щоб я од земляка одстав.
Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду,
На сто смертей піду з тобой.
Мій батько був сердюк опрічний,
Мовляв (нехай покой му вічний):
Умри на полі, як герой».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Якъ? самъ! мене оставышъ?
Спытався Ныза Эвріалъ:
«Ни! перше ты мене удавышъ,
«Щобъ я одъ земляка одставъ.
«Видъ тебе не одстану зъ роду,
«Съ тобою радъ въ огонь и въ воду.
«На сто смертей пиду съ тобой.
«Мій батько бувъ сердюкъ опричный,
«Мовлявъ: (нехай покой му вичный)
«Умры на поли якъ герой.» —

Примітки: V, 74.
       Частина V стр. 74.

Мій батько був сердюк опрічний — сердюки — гетьманська гвардія, утворена на Лівобережній Україні в 60-х роках XVII ст. Сердюцькі полки порівняно з територіальними полками, або, як їх ще тоді називали, городовими, були невеликі, до п'ятисот козаків. Вони охороняли резиденцію гетьмана, військову артилерію, склади продовольства і боєприпасів, виконували поліцейські функції. Перебували на повному утриманні гетьманської казни, були ліквідовані у 1726 р.

 

Опрічний — особливий, відмінний від інших, тут: видний, видатний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How? You alone? You will leave me behind?"
Evrial asked his friend.
"In this case be to me so kind
And kill me first. My life should end.
With you I'll go through thick and thin,
Like that we've always been.
I want to die a hundred times with you.
My dad, blessed be his soul,
Told me that I should have this goal:
To die in war, like heroes do."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«А я, выходзіць, застануся? —
Дружбак пытае ў дружбака. —
Не! Лепей, браце, задаўлюся
Я, чым пакіну земляка.
Мне смерць не страшна, я з табою
Гатоў тапіцца пад вадою,
Гатоў і ў полымя з табой.
Мой бацька воін быў сардэчны,
Казаў (спакой старому вечны!):
«Памры на полі, як герой».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Как? Сам? И мен ще ме оставиш? —
попита жално Евриал.
Не! По-добре да ме удавиш,
земляка си не бих предал.
Аз теб те имам за роднина,
през огън и вода ще мина,
на смърт ще тръгна с тебе в бой!
Опричник беше тате (лека
му пръст) и ме закле човека:
Умри в борба като герой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Wie, ganz allein? Du läßt mich stehen? -
Euryalus zu Nisus sprach: -
Oh, nein, erst mußt du mich erwürgen,
Laß ich den Landsmann jetzt im Stich!
Von dir will ich mich niemals trennen,
Gehe durch's Feuer, wenn's sein muß,
Und sterbe mit dir tausend Tode.
Mein Vater, Räuberhauptmann einst,
Sagte stets - Friede seiner Seele! -
Sterbe im Kriege wie ein Held."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Jak? Sam? Mnie tutaj pozostawiasz? —
Euryjal tu Nizusa spytał. —
Nie! Pierwej chyba mnie udławisz,
Bym ja krajana rzucił przy tym.
Nie rzucę ciebie, nie zawiodę.
Bo z tobą chętnie w ogień, w wodę.
Na śmierć jam gotów iść jak z bratem.
Mój ojciec, serdiuk przy hetmanie,
Rzekł (wiecznie mu odpoczywanie):
"Na polu umrzyj jak bohater".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Как? Ты один? Меня оставишь? —
Спросил у Низа Эвриал. —
Нет! Прежде ты меня удавишь.
Чтоб я от земляка отстал!
Нет, братец, не таков я сроду.
С тобою и в огонь и в воду,
На сто смертей пойду с тобой.
Мой батька, памяти блаженной,
Оставил мне завет бесценный:
Умри на поле, как герой".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Как! Ты — один? Меня оставишь? —
Спросил у Низа Эвриал: —
Сначала ты меня удавишь,
Чтоб я от земляка отстал!
С тобой не расставался сроду —
С тобой пойду в огонь и воду!
Не побоюсь и смертных мук.
Трусливый — дружбы не достоин!
Мне говорил: «Умри как воин!» —
Покойный батька мой, сердюк».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Как? Ты один? Меня оставишь? —
Спросил у Низа Эвриал: —
Скорее ты меня удавишь,
Чтоб я от земляка отстал!
Не разлучусь с тобою сроду,
С тобою рад в огонь и в воду,
На сто смертей пойду с тобой!
Отец мой был сердюк опричный,
Сказал (покой ему, всевышний!):
Умри на поле, как герой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Как? Ты один? Меня оставишь? —
Сказал с обидой Эвриал. —
Нет, лучше ты меня удавишь,
Чтоб я от земляка отстал!
Я с другом не расстанусь сроду,
С тобою рад в огонь и в воду,
На сто смертей пойду с тобой.
Мне мой отец, сердюк присяжный,
Сказал: «В бою будь, сын, отважный,
Умри на поле, как герой».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Jak ? Sám ? a mne bys tady nechal?“
zeptal se Nisa Eurial.
„Ne! Kdybys mě i rdousil, sekal,
já pozadu bych nezůstal.
Nikdy tě, druhu, neopustím,
s tebou i do ohně se pustím
a na sto smrtí půjdu rád.
Můj otec (dej mu pánbu nebe!)
říkal: „Ať hrdina je z tebe,
až budeš v poli umírat.“

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Пожди і пальцем в лоб торкнися, —
Товаришеві Низ сказав, —
Не все вперед — назад дивися,
Ти з лицарства глузд потеряв.
У тебе мати єсть старая,
Без сил і в бідности, слабая,
То і повинен жить для ней,
Одна оставшись без приюту,
Яку потерпить муку люту,
Таскавшись між чужих людей!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Пожды, и пальцемъ въ лобъ торкныся,
Товарышови Нызъ сказавъ:
«Не все впередъ, — назадъ дывыся,
«Ты зъ лыцарства глуздъ потерявъ.
«У тебе маты есть старая,
«Безъ сылъ и въ бидносты, слабая,
«То и повыненъ жыть для ней,
«Одна оставшысь безъ прыюту,
«Яку потерпытъ муку люту,
«Таскавшысь мижъ чужыхъ людей!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Just wait a minute!" said
His bosom friend, without a frown,
"Look also back, not just ahead.
Your thoughts are upside down.
You have a mother, old and frail,
She lives in poverty and in travail.
You should take care of her.
When left in this world all alone,
She will cry inconsolably and moan.
She'd have to be a scavenger.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Чакай, за мною не ганіся, —
Ніз Эўрыалу гаварыў, —
Не сунься ўперад, азірніся —
Ты глузд ад рыцарства згубіў.
Бо маці маеш ты старую,
Без сіл і ў беднасці, слабую,
Жыць для яе павінен ты.
Ёй без цябе жыцця не будзе,
Чужыя не прытуляць людзі,
І не сагрэе свет пусты!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Да бе се чукнал по главата —
му рече Низ, — ти все напред,
че погледни назад нещата,
от храброст май не си наред.
Ти имаш майка — слаба, стара
и бедна е, едва я кара,
за нея трябва да си жив,
бъди и ти опора, негли
да вехне в люта скръб, да тегли
сред чужди люде дял горчив.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Warte und komm zu dir, mein Lieber! -
Antwortet Nisus seinem Freund, -
Nicht nur nach vorn, schau auch nach hinten,
Verlier vor Heldsein nicht den Kopf.
Du hast doch eine alte Mutter,
Sie lebt allein, ist arm und krank,
Du mußt für sie doch weiter leben,
Bleibt sie allein und ohne Schutz,
Wie schrecklich wird sie leiden müssen,
Wenn sie nur unter Fremden bleibt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Poczekaj, puknij się co siły —
Towarzyszowi Nizus odrzekł —
Nie zawsze naprzód — patrz do tyłu,
Z odwagi głupstwa sięjesz szczodrze.
Posiadasz bowiem starą matkę,
Słabiutką, tkwiącą w niedostatku,
Żyć musisz dla niej i się trudzić,
Zostawszy sama, twa stareńka
Wycierpi nieraz ciężką mękę,
Tułając się wśród obcych ludzi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Пожди да пальцем в лоб потыкай, —
Низ другу верному сказал, —
Не все вперед, назад взгляни-ка,
Ум с лихости ты потерял.
Иль ты забыл про мать родную?
Иль хочешь бросить, как чужую?
Всей жизнью ты обязан ей.
Одна оставшись, без приюта,
Она погибнет в горе лютом,
Таскаясь меж чужих людей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Потыкай пальцем в лоб сначала!
От рыцарства с ума не спять! —
Прикрикнул Низ на Эвриала: —
Есть у тебя старуха мать!
Ей, бедной, немощной и хворой,
Не сын ли должен быть опорой?
Ты для нее обязан жить!
Легко ль ей будет без приюта,
Под гнетом лет и скорби лютой,
Скитаясь в людях, слезы лить!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Постой, — ответил друг примерный,
И в лоб покрепче пальцем ткни,
Храбрясь, с ума ты спятил, верно,
Не все вперед — назад взгляни:
Есть у тебя, дружок мой милый,
Старуха мать — бедна, без силы,
Ты должен быть опорой ей.
Одна оставшись, без приюта,
Она угаснет в муке лютой,
Таскаясь меж чужих людей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Постой и пальцем лба коснися, —
Низ рассудительно сказал, —
Стремясь вперед, ты оглянися,
Чтоб ум в геройстве не пропал.
Ведь у тебя есть мать родная,
Совсем убогая, больная,
Ты должен жить на радость ей.
Одна оставшись без приюта,
Хлебнет старуха муки лютой,
Скитаясь меж чужих людей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Ne, chlapečku, na mne jsi krátký,“
druhovi Nisus povídá.
„Ne dopředu — dívej se zpátky,
ztratil jsi rozum, jak se zdá.
Máš starou matku, je už chabá,
bezmocná, chorá, chudá, slabá,
máš povinnost jen pro ni žít;
když zůstane tu opuštěna,
pak musí se ta stará žena
jen po žebrotě plahočit!

 

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От я, так чисто сиротина,
Росту, як при шляху горох;
Без нені, без отця дитина,
Еней — отець, а неня — бог.
Іду хоть за чужу отчизну,
Не жаль нікому, хоть ізслизну,
А пам'ять вічну заслужу.
Тебе ж до жизни рідна в'яже,
Уб'ють тебе, вона в гріб ляже;
Живи для неї, я прошу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Отъ я, такъ чысто сыротына,
«Росту якъ пры шляху горохъ;
«Безъ нени, безъ охця дытына,
«Эней отець, — а неня Богъ.
«Иду хоть за чужу отчызну,
«Не жаль никому хоть изслызну,
«А памьять вичну заслужу.
«Тебежъ до жызны ридна вьяже,
«Убьютъ тебе, вона въ грибъ ляже;
«Жывы для неи, я прошу.» —

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I am a waif, a castaway,
Grow like a pea plant by the road.
I have no natal parents, I must say,
My dad - Aeneas, god - my mum, I've no abode.
I am a freelance musketeer.
None will shed tears, when I disappear,
But I will leave at least an honest name.
You're tied to life by your dear mum.
Should you be killed, she would succumb
To grief, so helpless, poor and lame."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А я, ты знаеш, сіраціна,
Расту, як пры шляху гарох;
Без блізкіх, без бацькоў — хлапчына,
Эней — мой бацька, маці — бог.
Бацькі не ўспомняць, як загіну
Я за чужую мне айчыну,
Людская памяць — помнік мой.
Табе ж матуля рукі вяжа,
Заб'юць — яна ў магілу ляжа,
Жыві і будзь апорай ёй».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А друго е за мен, сирака,
раста като бодил край слог;
ни майка, ни баща ме чака,
Еней ми татко, майка — бог.
За чужда боря се родина,
кой жалил би, ако загина,
но вечна памет след смъртта!
А ти умреш ли — в гроба вече
ще легне майка ти, човече,
живей, щади и старостта...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich bin allein, lebe als Waise,
Gleich einem Strauch am Straßenrand,
Hab keinen Vater, keine Mutter,
Vater - Aeneas, Mutter - Gott.
Da ich für fremde Heimat kämpfe,
Wird niemand nach mir traurig sein,
Ewigen Ruhm will ich verdienen.
Doch dich halt deine Mutter fest,
Wenn man dich tötet, wird sie sterben;
Ich bitte dich, lebe für sie."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ja zaś sierotą rosnę przecież,
Jak groch przy drodze w tym wypadku;
Bez matki i bez ojca dziecię,
Eneasz ojcem, a bóg matką.
Choć za kraj obcy miecz kieruję,
Gdy zginę, nikt nie pożałuje,
Lecz pamięć wieczną tym zasłużę.
Gdyś ty żyw, matka twoja żyje,
A umrze, kiedy cię zabiją,
Żyj, proszę, dla niej jak najdłużej".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот я — так чисто сиротина,
Расту как на меже горох;
Без мамы, без отца детина,
Эней — отец, а мама — бог.
Дерусь не за свою отчизну,
Никто по мне не справит тризну.
Зато хоть славу заслужу.
Тебя же долг сыновний вяжет,
Погибнешь ты — мать в землю ляжет.
Живи на радость ей, прошу".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот я, к примеру, сиротина.
Расту, что во поле горох,
Такая у меня судьбина:
Эней — отец, а матерь —бог.
Хоть пригожусь чужой отчизне.
А если б я лишился жизни —
Кому от этого печаль?
Тебя убьют — родимой горе.
Сойдет она в могилу вскоре.
Ужель тебе ее не жаль?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вот я — так сиротинка прямо,
Расту, как у тропы горох;
Дитя я без отца, без мамы,
Эней — отец, а мама — бог.
Теперь воюю за чужбину,
Кто пожалеет, коль загину?
Зато хоть память заслужу!
Тебя ж родная с миром вяжет,
Убьют тебя, она в гроб ляжет,
Ты для нее живи, прошу».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот я, был сирота-ребенок
И рос, как при меже горох,
Не знал родителей с пеленок,
Эней — отец, а мать мне — бог.
Пойду, хоть за страну чужую
Пусть в землю лягу я сырую,
А все же память заслужу.
А над тобою мать, как стража,
Она и в гроб с тобою ляжет,
Ты для нее живи, прошу».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To já — jsem jako ten kůl v plotě —
mým domovem je čirý vzduch;
bez matky, otce — na sirotě.
Aeneas — otec, matka — bůh...
Jdu sloužit mečem zájmům cizím,
nic nestane se — i když zmizím,
dobudu věčnou památku.
Však tebe poutá rodná máma,
když padneš, zůstane tu sama.
Prosím tě, mysli na matku.“

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Розумно, Низ, ти розсуждаєш,
А о повинности мовчиш,
Которую сам добре знаєш,
Мені ж зовсім другу твердиш;
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять;
Як ми Енею присягали,
Для його служби жизнь оддали,
Тепер не вільна в жизні мать».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 77.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Розумно Нызъ, ты розсуждаешъ,
«А о повынносты мовчышъ,
«Которую самъ добре знаешъ,
«Мини жъ зо всимъ другу твердышъ.
«Де общее добро въ упадку,
«Забудь отця, забудь и матку,
«Леты повынность исправлять;
«Якъ мы Энею прысягалы,
«Для його службы жызнь отдалы,
«Теперь не сильна въ жызни мать.» —

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"You may be right to some degree,
But you don't mention our obligation,
And you suggest and have for me
Some different recommendation.
When there's a deathly threat
To our native land, we must forget
Our kin and run to save the common cause.
When we were swearing our loyalty
To this Aeneas, our royalty,
All other matters had to pause."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Разумна, Ніз, ты разважаеш,
А аб павіннасці маўчыш,
Якую сам выконваць маеш,
Вайна для нас — агульны крыж;
Калі народ у заняпадзе,
Забудзь пра бацьку і пра маці,
Ідзі ў смяротны бой хутчэй;
Энею мы, як прысягалі,
Жыццё сваё ахвяравалі, —
Нам абавязак даражэй».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ти, Низ, разумно разсъждаваш,
но гледам за дълга мълчиш,
дълг, дето го добре познаваш,
какви сега ми ги редиш.
Щом цял народ го лошо чака,
веднага се втурни в атака,
баща и майка забрави;
че на Еней сме клетва дали,
живота си сме обещали,
тук вече майка не върви...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du hast zwar sehr gute Gedanken,
Doch zu der Pflicht schweigst du dich aus,
Die dir, Nisus, genau bekannt ist,
Mir gegenüber sagst du's nicht.
Vergiß den Vater und die Mutter,
Wenn Großes auf dem Spiele steht.
Wir müssen jetzt die Pflicht erfüllen.
Aeneas haben wir gelobt,
Ihm unser Leben hinzugeben,
So steht auch die Entscheidung fest."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Rozprawiasz mądrze, mój Nizusię,
Przemilczasz jednak tę powinność,
O której dobrze wiedzieć musisz.
A mnie powtarzasz całkiem inną;
Gdy wspólna sprawa jest w upadku,
Zapomnij ojca jak też matkę
I leć powinność twoją czynić;
Przysięgliśmy Eneaszowi
Zań nie żałować życia, zdrowia,
On naszym życiem włada ninie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
Про службу только, жаль, молчишь;
Сам чин по чину все справляешь,
А мне совсем не то твердишь.
Нет, брат, для общего порядку
Забудь отца, жену и матку,
Лети повинность исправлять;
Так мы Энею присягали,
И коли службе жизнь отдали,
В ней не вольна родная мать".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
А всё-таки не прав кругом!
Меня в одном ты убеждаешь,
Умалчиваешь о другом.
Где общее добро в упадке —
Отца и мать покинь для схватки!
Ты долг обязан исполнять.
Энею дали мы присягу,
И за него костьми я лягу!
Над этим разве властна мать?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
А о повинности молчишь,
О ней и сам отлично знаешь,
А мне совсем не то твердишь.
Коль благо общее в упадке,
Забудь отца, забудь о матке.
Лети повинность исправлять.
Ведь мы Энею присягали,
Ему для службы жизни дали,
В них не вольна теперь и мать».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
О долге только вот молчишь.
Хотя о нем прекрасно знаешь,
А мне теперь не то твердишь.
Где благу общему угроза,
Забудь отца и мать, их слезы,
И долг спеши свой выполнять.
Раз мы Энею присягали
И жизнь отдать пообещали,
То не вольна над нами мать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Rozumně, Nise, uvažuješ
a myslíš, že mě přemluvíš,
povinnost ale zamlčuješ,
ač sám přec o ní dobře víš.
Kde dobro všech jde do úpadku,
zapomeň na otce i matku,
povinnost splnit každý leť!
Jak Aeneu jsme přísahali
a Životy mu odevzdali,
na matku myslet nesmím teď.“

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Іноси!» — Низ сказав, обнявшись
Со Евріалом-земляком,
І, за руки любенько взявшись,
До ратуші пішли тишком.
Іул сидів тут з старшиною,
Змовлялись, завтра як до бою
Достанеться їм приступать.
Як ось ввійшли два парубійки,
У брам змінившися од стійки,
І Низ громаді став казать:

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 78.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Иноси!» — Нызъ сказавъ, обнявшысь
Со Эвріаломь землякомъ,
И за рукы любенько взявшысь,
До ратуши пишлы тышкомъ.
Іуль сыдивъ тутъ зъ старшыною,
Змовлялысь, завтра якь до бою
Достанется имъ приступать.
Якь-ось ввійшлы два парубійкы,
У брамъ зминывшыся одъ стійкы
И Нызъ громади ставъ казать:

Примітки: V, 78.
       Частина V стр. 78.

Іноси! — згода, хай буде так.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Agreed!" Delighted Nyz embraced
Evrial, his dear countryman
And, holding hands, they raced
Towards the city hall. They had a plan.
Eyul was there with his elite
Combatants talking how to beat
Prince Turn and his atrocious clique.
The two young fellows went inside,
They wanted to provide
A scheme, and Nyz began to speak:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ніз Эўрыалу крыкнуў: «Згода!»
І згода ў землякоў была —
У ратушу адна прыгода,
За рукі ўзяўшы іх, вяла.
Іул сядзеў са старшыною
І рыхтаваўся там да бою —
Зноў прыйдзе заўтра Турн сюды.
Заходзяць хлопцы маладыя
Удвух, і словы вось якія
Звяртае Ніз да грамады:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Добре! И Евриал земляка
прегърна крепко, от сърце,
към кметството поеха в мрака
и се държаха за ръце.
Там бяха Юл и старшината,
умуваха сега войската
за утре как да нагласят.
Но ето двама великана,
направо идеха от смяна
и чу му се на Низ гласът:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"So ist's!" - entgegnete jetzt Nisus,
Hat dann Euryalus umarmt,
Dann faßten sie sich an den Händen
Und gingen leise zu dem Turm.
Julus hielt Rat mit Offizieren
Über den Kampf am nächsten Tag,
Wie man am besten ihn bestreitet.
Da traten die zwei Krieger ein,
Die nach der Wachablösung kamen.
So ergriff Nisus gleich das Wort:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"To zgoda!" — Nizus rzekł i objął
Krajana swego Euryjala,
Za ręce się pobrawszy obie,
Na ratusz wnet się skierowali.
Tam Julias był z starszyzną swoją,
Zmawiali się, jak im do boju
Nazajutrz przyjdzie występować.
Gdy oto weszło dwóch młodzianów,
Zwolniwszy się wraz z warty zmianą,
A Nizus rzekł starszyźnie owej:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Согласен!" — Низ вскричал, обнявшись
По-братски с милым земляком,
И, за руки дружненько взявшись,
Пробрались в ратушу тишком.
В тот час Иул рядил с панами,
Как завтра в бой идти с врагами
Да чтоб никто не сплоховал.
Как вдруг явилися к Иулу
Два земляка из караула,
И Низ всей братии сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Низ увидал, что спор напрасен.
Обнявшись крепко с земляком,
Он тут же вымолвил: «Согласен!»
И в ратушу пошли молчком.
В палату, где со старшиною,
Готовясь к завтрашнему бою,
Сидел Энеев сын Иул,
Явились пареньки честные,
Врата покинув крепостные,
Когда сменился караул.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Согласен!» —Низ сказал, обнявшись
Тут с Эвриалом-земляком,
И, за руки по-братски взявшись,
Пустились к ратуше тишком.
Иул сидел со старшиною,
Совет держал, как завтра к бою
Им нужно будет приступить.
Как вдруг вдвоем вошли парнишки,
Сменившись на дозорной вышке,
И Низ так начал говорить:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Пусть так!» — Низ обнял Эвриала.
Сказать о замысле своем
Они в согласье, как бывало,
Помчались в ратушу вдвоем.
Иул тогда был на совете,
Все ждали боя на рассвете,
Решали, как им штурм отбить.
Тут пареньки пришли к Иулу,
Они сменились с караула,
Низ стал Иулу говорить:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Nu, dobrá!“ Nisus řek a prudce
se s Eurialem objali
a potom spolu ruku v ruce
se na radnici vydali.
Julus tam seděl s celou radou
a mořili se nad záhadou,
jak zítra na Rutuly jít.
Vtom přišli ti dva chlapci čilí,
neb na vartě se vyměnili,
a Nisus začal hovořit:

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Був на часах я з Евріалом,
Ми пильновали супостат,
Вони тепер всі сплять повалом.
Уже огні їх не горять.
Дорожку знаю я окромну,
В нічну добу, в годину сонну,
Прокрастись можна поуз стан
І донести пану Енею,
Як Турн злий з челяддю своєю
На нас налазить, мов шайтан.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 78.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Бувъ на часахъ я зъ Эвріаломь,
«Мы пыльновалы супостатъ,
«Воны теперъ вси сплять поваломъ,
«Уже огни ихъ не горятъ.
«Дорожку знаю я окромну,
«Въ ничну добу, въ годыну сонну,
«Прокрастысь можна по-узъ станъ
«И донесты пану Энею,
«Якь Турнъ злый съ челяддю своею
На насъ налазыть, мовъ шайтанъ.

Примітки: V, 79.
       Частина V стр. 79.

Дорожку знаю я окромну — тобто окрему, потайну.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"The two of us were standing guard
And kept an eye out for the foes.
They all are sleeping. In the yard
Not one small fire glows.
I know the proper trail
To lead us without fail
Past military station. I'll produce
Some useful information
How Turn prepares to crush our nation,
Like some malicious deuce.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Быў я на варце з Эўрыалам,
З ім зразумелі мы, што спяць
Палкі варожыя павалам,
Ужо агні іх не гараць.
Я сцежку знаю патайную,
Па ёй няцяжка ў ноч глухую
Прабрацца праз варожы стан
І расказаць усё Энею,
Як Турн раз'юшаны шалее
І лезе з войскам, як шайтан.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Стоим си с Евриал пазачи
и все в устата ни врагът,
огньовете догарят, значи,
като заклани всички спят.
Аз знам пътечка обиколна
и в късна доба, да ги колна,
реших да ида в тоя стан;
ше донеса и на Енея
как се наканя Гурн, злодея,
да налети като шейтан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Wir beide standen auf der Mauer,
Und überwachten uns'ren Feind.
Sie alle sind tief eingeschlafen,
Die Feuer brennen auch nicht mehr.
Ich kenne die geheimen Pfade,
Da könnte man in dunkler Nacht
Sich schleichen in das Feindeslager,
Um Herrn Aeneas kundzutun,
Was böser Turnus, dieser Satan,
Mit seinem Heer gegen uns plant.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Na warcie stałem z Euryjalem
I wrogów strzegliśmy tam z bliska,
Pokotem już pozasypiali,
Nie płonie żadne ich ognisko.
Tam pewną dróżkę znam niezgorzej
I nią o sennej, nocnej porze
Wraz przekraść się przez obóz można
I donieść wieść Eneaszowi,
Jak Turnus oraz Rutulowie
Napadli nas jak diabły groźne.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Был на часах я с Эвриалом,
Мы с ним следили за врагом:
Огни погашены за валом,
Рутульцы дрыхнут мертвым сном.
Я знаю, как тропой укромной
Среди рутульцев ночкой темной
Прокрасться, не тревожа стан,
И мигом донести Энею,
Что Турн со всей ордой своею
Прет на троянцев, как шайтан.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Стояли под одной из башен
Мы с Эвриалом на часах.
У недругов огонь погашен.
Спокойно спят они впотьмах.
Мы можем по тропе укромной
Прокрасться в лагерь ночью темной,
Насквозь пройти рутульский стан
И срочно донести Энею,
Что злобный Турн с ордой своею
Суется в крепость, как шайтан.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Был на часах я с Эвриалом,
Мы наблюдали за врагом:
Огни уж не горят за валом,
Рутульцы спят повальным сном.
Я знаю, как тропой окольной
Ночной порой, годиной сонной,
Прокрасться, не тревожа стан,
И пану донести Энею,
Что Турн злой с челядью своею
На нас поднялся, как шайтан.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Я на часах был с Эвриалом,
С врагов мы не спускали глаз,
Они теперь спят как попало,
Огни погасли; я как раз
Тропинку знаю потайную
И в пору темную, ночную
Могу, минуя вражий стан,
Пройти и сообщить Энею,
Что злобный Турн с ордой своею
Нас атакует, как шайтан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„My s Eurialem vartu stáli
a nepřátele střežili;
jak zabití se v lágru válí,
jsou všichni na mol opilí.
Znám zvláštní stezku k nepříteli,
po níž teď, když spí tábor celý,
se proplížit je pouhý žert
a přinést zprávu z toho místa,
kterak zlý Turn se na nás chystá
s tou svojí bandou jako čert.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли зволяєтесь — веліте
Нам з Евріалом попитать,
Чкурнем — і поки сонце зійде,
Енея мусим повидать».
«Яка ж одвага в смутне врем'я!
Так не пропало наше плем'я?» —
Троянці всі тут заревли;
Одважних стали обнімати,
Їм дяковать і ціловати,
І красовулю піднесли.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колы зволяетесь, — велите
«Намъ зъ Эвріаломъ попытать,
«Чкурнемъ — и покы сонце зійде,
«Энея мусимъ повыдать.» —
«Якажъ одвага въ смутне времья!
«Такъ не пропало наше племья?» —
Трояньци вси тутъ заревлы:
Одважныхъ сталы обниматы,
Имъ дяковать и циловаты,
И красовулю пиднеслы.

Примітки: V, 80.
       Частина V стр. 80.

І красовулю піднесли — кросовуля — велика чарка (К.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you agree, then let me go
Together with Evrial, by the way.
Before the dawn begins to glow,
We'll have to see Aeneas and without delay."
"What courage, in this mournful time!
Our race is still sublime!"
The Trojans now began to laugh and call
In great excitement. They embraced each boy,
And feeling such tremendous joy,
They made them drink a stiff highball.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усё ў нас з Эўрыалам выйдзе,
Вам толькі трэба згоду даць,
Махпём і — покуль сонца ўзыдзе,
Энея зможам адшукаць».
«Як гэта смела і адважна!
Дык не звялося племя наша?» —
Адвага даспадобы ўсім.
Траянцы хлопцаў абдымалі,
З падзякаю іх цалавалі,
Падносілі па кубку ім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кажете, ако сте решили,
и ние с Евриал завчас
ще отърчим, а зазори ли,
ще видим и Еней, и вас...
— Я колко храброст в смутно време,
не е затрито нашто племе! —
тук всички взеха да реват,
да ги прегръщат и оглеждат,
да ги целуват, да нареждат
и с канчета да ги поят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wenn ihr es wollt, gebt die Erlaubnis,
Daß ich und Euryalus zieh'n,
Zu horchen und bis Sonnenaufgang
Bekommt Aeneas den Bericht."
"Welch Mut in diesen harten Zeiten!
So überlebt doch unser Volk!" -
Brüllten einstimmig die Trojaner,
Umarmten diese kühnen Zwei,
Beluden sie mit Dank und Küssen
Und reichten ihnen einen Schnaps.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pozwolić zaraz nam zechciejcie,
To z Euryjalem wyruszymy,
Czmychniemy — i nim słońce wzejdzie,
My Eneasza zobaczymy".
"Odwaga jaka w smutnym czasie!
Więc nie przepadli ludzie nasi?" —
Trojanie wszyscy zaryczeli.
Odważnych jęli obejmować,
Dziękować im, jak też całować.
Nalali także pełny kielich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прошу приказа, чтоб удачи
Нам с Эвриалом попытать,
Мы к утру, так или иначе,
Энея сможем повидать". —
"Есть доблесть и в лихое время!
Знать, не пропало наше племя!" —
Троянцы в голос завели.
Потом с друзьями обнимались,
Благодарили, целовались
И ковш горилки поднесли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пускай дозволит нам громада!
Мы дернем — счастья попытать.
Пока не встало солнце, надо
Энея-князя повидать».
— «В столь смутное для Трои время
Полно отваги наше племя!» —
Раздался одобренья гул.
И все троянцы, без изъятья,
Раскрыли смельчакам объятья.
Братину им поднес Иул.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Коль соглашаетесь на это,
Велите счастья попытать;
Мы с Эвриалом до рассвета
Должны Энея повидать!»
«Ну что за удаль в злое время!
Знать, не пропало наше племя!» —
Троянцы говор завели,
С отважной парой обнимались,
Благодарили, целовались
И посошок им поднесли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Согласны ежели со мною,
Пустите счастье попытать
Меня с ним; утренней зарею
Мы сможем князя увидать».
«С такой отвагой наше племя
Не пропадет в лихое время!» —
Раздались возгласы троян.
Отважных крепко обнимали,
Благодарили, целовали,
Был полный ковш вина им дан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když svolíte — my s Eurialem
náramně sebou hodíme,
než vzejde slunko nad úvalem,
Aenea opět spatříme.“
„Statečné děti naší země!
Tak nezahyne naše plémě?“
Trojané všichni volali;
hrdiny oba objímali,
líbali je a děkovali
a kytice jim podali.

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іул, Енеїв як наслідник,
Похвальну рацію сказав;
І свій палаш, що звавсь побідник,
До боку Низа прив'язав.
Для милого же Евріала
Не пожалів того кинжала,
Що батько у Дидони вкрав.
І посулив за їх услугу
Землі, овець і дать по плугу.
В чиновні вивесть обіщав
.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Іулъ, Энеивъ якъ наслидныкъ,
Похвальну рацію сказавъ;
И свій палашъ, що звавсь побидныкь,
До боку Ныза прывьязавъ.
Для мылого же Эвріала
Не пожаливъ того кынжала,
Що батько у Дидоны вкравъ.
И посулывъ за ихъ услугу
Земли, овець и дать по плугу,
Въ чыновни вывесть обищавъ.

Примітки: V, 81.
       Частина V стр. 81.

Землі, овець і дать по плугу — тут у значенні: дати по плугу волів — по дві пари.

 

В чиновні вивесть обіщав — тобто в чиновники, що займали якусь посаду в урядових установах. Чиновники належали до привілейованого стану, мали звичайно потомствене або особисте дворянство.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Eyul, Aeneas' deputy and heir,
Expressed his appreciation;
He gave his sword, which he could spare,
To Nyz with heartfelt dedication,
His dagger he donated to Evrial,
To whom he felt a real
Deep sympathy and adoration.
Besides the dagger and the sword,
He'll give them farms as a reward,
And high posts in the Administration.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іул, Энея сын вяльможны,
Адвагу хлопцаў пахваліў:
Палаш, што зваўся пераможны,
Да боку Ніза прычапіў.
А для героя Эўрыала
Не шкадаваў таго кінжала,
Які ў Дзідоны бацька ўкраў.
Пасады хлопцам за паслугу,
Зямлі, авечак і па плугу
Энея сын паабяцаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Юл, Енеев пръв наследник,
подкара и похвална реч;
и меча, назован победник,
смени той с Низовия меч.
А Евриал дари с кинжала
Дидонин — плячка овехтяла
на неговия мил баща.
След туй за тази им услуга
земя, овци, по два-три плуга
и даже чин им обеща.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Julus, Nachfolger von Aeneas,
Lobte die beiden wirklich sehr,
Er zog den Pallasch, namens "Sieger",
Und gab ihn Nisus als Geschenk;
Dem netten Jüngling Euryalus
Schenkte er dann denselben Dolch,
Der Dido einst von dessen Vater
Gestohlen wurde; er versprach
Für ihre Dienste Boden, Schafe,
Und ebenso ein hohes Amt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Julus jako syn — następca
Sam uczcił ich w pochwalnej mowie;
Swój pałasz, co się zwał zwycięzcą,
Do boku przypiął Nizusowi.
A dla miłego Euryjala
To nawet sztylet dał bez żalu,
Co ojciec ukradł u Dydony.
Urzędnikami ich mianować,
Owcami, ziemią obdarować
Obiecał, mocno rozczulony.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иул, как общих дел рачитель
(Не зря он сын Энея был),
Взял меч, что звался "Победитель",
И Низу на бок нацепил.
Для милого же Эвриала
Иул не пожалел кинжала,
Что батька у Дидоны взял.
Потом сулил за их услугу
Земли, овец, зерна, два плуга,
Чинов больших наобещал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как сын Энея и наследник,
Похвальную сказал он речь
И Низу подарил «победник»
(Так величал Иул свой меч).
Для дорогого Эвриала
Не пожалел того кинжала,
Что у вдовы стащил отец.
Чины сулил им за услугу,
Обоим обещал по плугу,
Земли под пашню и овец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Иул, Энея сын наследный,
Им речь хвалебную сказал,
Палаш свой, что звался «победный»
На пояс Низу привязал.
Для милого же Эвриала
Не пожалел того кинжала,
Что батька у Дидоны скрал,
И посулил им за услугу
Овечек дать, земли, по плугу
И в люди вывесть обещал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иул, Энея сын, наследник,
Им речь хвалебную сказал.
Палаш свой, звался он победник,
На пояс Низу привязал,
А для красавца Эвриала
Не пожалел того кинжала,
Что у Дидоны спер отец;
И посулил им за услугу
Повысить в чине, дать по плугу,
Земли, усадьбу и овец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Julus se slzami v oku
k nim pronesl plamennou řeč,
Nisovi palaš připjal k boku;
„Vítěz“ se zval ten jeho meč.
Pro Euriala místo díků
on nelitoval svoji dýku,
již Didoně prý otec vzal;
oběma slíbil za úsluhu
ovce a půdu, osm pluhů,
i hodnosti jim sliboval.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей Евріал був молоденький,
Так годів з дев'ятнадцять мав,
Де усу буть, пушок м'якенький
Біленьку шкуру пробивав;
Та був одвага і завзятий,
Силач, козак лицарковатий,
Но пред Іулом прослезивсь.
Бо з матір'ю він розставався,
Ішов на смерть і не прощався;
Козак природі покоривсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сей Эвриалъ бувъ молоденькій
Такъ, годивъ зъ девьятнадцять мавъ,
Де усу буть, пушокъ мьякенькій
Биленьку шкуру пробывавъ;
Та бувъ одвага и завзятый,
Сылачъ, козакъ лыцарьковатый,
Но предъ Іуломъ прослезывсь.
Бо зъ матерью винъ разставався,
Ишовъ на смерть и не прощався;
Козакъ прыроди покорывсь.

Примітки: V, 82.
       Частина V стр. 82.

Козак природі покоривсь — тобто підкоритися своїй козацькій вдачі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evrial was a youthful lad,
Not more than nineteen years of age.
Upon his upper lip he had
A downy growth, the young boys' rage.
Although he was courageous, full of gall,
Athletic, muscular and tall,
He, moved to tears before Eyul, his friend,
Expressed his sorrow, for he left
His mother, old, bereft
Of help, and his life would soon end.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Быў Эўрыал пароды смелай,
Меў дзевятнаццаты гадок,
Замест вусоў на скуры белай,
Як на бяросце, рос машок:
Хоць малады, але заўзяты.
Казак, асілак зухаваты,
А толькі не стрымаў слязы:
Перад смяротнаю прыгодай,
Не развітаўся з маці роднай
Ён у трывожныя часы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А те са още момчурляци,
и двайсет няма Евриал,
там, дето суче друг мустаци,
при него мъх се е подал;
той беше снажен и юначен,
храбрец, казак от всички тачен,
но днес пред Юл се просълзи.
И с майка си не се сбогува —
кръвта казашка тъй диктува, —
отиде да сече врази.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Euryalus war noch ein Jüngling,
An Alter etwa neunzehn Jahr;
Auf der Haut zeigte sich soeben
Statt eines Bartes weicher Flaum;
Zwar war er heldenhaft, verwegen,
Ein starker, mutiger Kosak,
Und dennoch zeigte er die Tränen,
Denn als die Mutter er verließ,
Den Tod zu suchen, ohne Abschied,
Hat er dem Schicksal sich gebeugt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Euryjal chłopcem był młodziutkim,
Lat z dziewiętnaście ledwie liczył,
Gdzie miał być wąs, to puch leciutki
Wykwitał jemu na obliczu;
Lecz był odważny i zawzięty,
Rycerski Kozak, siłacz wzięty,
A przed Julusem się rozpłakał.
Bo z matką nagle się rozstawał,
Na śmierć szedł, nie żegnając nawet;
Szedł, jak przystało na Kozaka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В тот час, как Эвриал прощался,
Ему двадцатый шел годок;
Еще и ус не пробивался,
Лишь под носом чернел пушок;
Но был уже он добрый воин
И славы громкой удостоен —
И славу эту заслужил;
Все ж, как пришлось ему прощаться
Да с матерью родной расстаться,
И этот кряж слезу пустил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Был Эвриал дружка моложе:
Ему двадцатый шел годок;
Не ус темнел на белой коже,
А первый мягонький пушок.
Но воин был — храбрей не надо,
Силач и рыцарского склада.
А прослезился наш казак:
Ведь он с родимой разлучался,
Шел умирать и — не прощался.
Он, сердцу покорясь, размяк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Был юным Эвриал пригожий,
Ему двадцатый шел годок,
Где усу быть, на белой коже
Виднелся мяконький пушок.
Хоть был отважный и упорный,
Казак, силач, боец проворный,
Но пред Иулом слез не скрыл.
Ведь с матерью он расставался,
Идя на смерть, не попрощался, —
Казак природе уступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В ту пору было Эвриалу
Лишь девятнадцать лет всего,
Где быть усам, там пробивался
Пушок нежнейший у него.
Хотя и был он смелый, бойкий,
Силач, казак и рыцарь стойкий,
Но пред Иулом слезы лил;
Ведь он с родимой расставался,
Шел на смерть и не попрощался,
Себе он верным быть решил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Eurial mlaďoučký a milý
jen devatenáct roků měl,
a tam, kde mužům rostou kníry,
tam měkký chmýr mu prorážel;
ač hrdina byl odhodlaný
a kozák bez bázně a hany,
před Julem slzy neskrýval;
vždyť opouští matičku svoji,
jde na smrt — třeba padne v boji;
náš kozák osudu se vzdal.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Іул Енеєвич, не дайте
Паньматці вмерти од нужди,
Їй будьте сином, помагайте
І заступайте від вражди,
Од бід, напраснини, наладку;
Ви сами мали паніматку,
То в серці маєте і жаль;
Я вам старую поручаю,
За вас охотно умираю», —
Так мовив чулий Евріал.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Іулъ Энеевычъ! не дайте
«Пань-матци вмерты одъ нужды,
«Йій будьте сыномъ, помагайте
«И заступайте видъ вражды,
«Одъ бидъ, напрасныны, нападку;
«Вы самы малы пани-матку,
«То въ серци маете и жаль;
«Я вамъ старую поручаю,
«За васъ охотно умераю.» —
Такъ мовывъ чулый Эвриалъ.

Примітки: V, 83.
       Частина V стр. 83.

Ви сами мали паніматку — мати Іула, перша дружина Енея — Креуза, загинула під час утечі з Трої.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Eyul, Aeneas' son, do not permit
That my mum dies of need,
Be like her son, help her a bit.
Defend her, for she is an invalid.
You had a mother, too,
And will appreciate my rue.
You have the pity in your heart,
For you, I'll gladly die,
So, please, take care of my
Dear mum when I depart."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Іул Энеевіч, не дайце
Загінуць маці ад нуды,
Як родны сын, дапамагайце
Старой у горкі час бяды,
Каб маці ласку вашу чула, —
Прасіў так Эўрыал Іула, —
У вас, я знаю, сэрца ёсць.
Прашу я вас уважыць словы
Мае, а я заўжды гатовы
За вас памерці, ваша мосць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ах, Юл Енеевич, не бива
в несгоди мама да умре,
помагайте, дорде е жива,
от зло пазете я добре,
да се не мъчи или вайка;
и вие имали сте майка,
та пазите в сърцето жал;
старицата ви поверявам,
за вас си костите оставям —
тъй рече нежно Евриал.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Julus Aenejewitsch, erlaubt nicht,
Daß Mutter jetzt in Armut stirbt,
Seid ihr ein Sohn und gebt ihr Hilfe,
Schützt sie vor Unglück und vor Leid.
Ihr selbst hattet mal eine Mutter,
Da habt ihr ein mitfühlend Herz;
Ich möchte meine alte Mutter
Jetzt ihrer Obhut anvertrau'n;
Mit Freude will ich für euch sterben."
Sprach Euryalus mit Gefühl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Najdroższy panie nasz, Julusię,
Nie dajcie matce umrzeć z biedy,
Za syna bądźcie mej mamusi
I pomagajcie, brońcie tedy
Od złych napaści, niedostatku;
Bo samiście też mieli matkę,
To serce wasze też żal trawi;
Wam więc polecam matkę starą
I chętnie za was umrę zaraz",
Euryjal czuły tak przemawiał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Иул Энеевич! Не дайте
Изведать матери нужду.
Прошу: ее не оставляйте,
Коль попадет она в беду,
И защитите от обиды.
Вы сами видывали виды
И помните, кто жизнь вам дал.
За вас охотно умираю
И вам я мать препоручаю", —
Так молвил нежный Эвриал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Иул Энеевич! Не дайте
Загинуть матушке моей.
В нужде, в несчастье помогайте,
Заместо сына будьте ей.
Вы маменьку любили тоже.
Я у своей — одна надежа! —
Промолвил нежный Эвриал. —
Вверяю вам покой мамашин!
Мне смертный бой теперь не страшен.
Умру за вас, как обещал!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Иул Энеевич! Не дайте
Погибнуть маме от нужды,
Ей будьте сыном, помогайте
И защищайте от вражды,
Чтоб обижать ее не смели;
И вы родную мать имели,
Понятна вам моя печаль!
Я вам старуху поручаю,
За вас охотно умираю», —
Душевный молвил Эвриал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Иул Энеевич, не дайте,
Чтоб мать моя жила в нужде,
Ей станьте сыном, защищайте
И помогайте ей в беде.
Ведь жизнью я теперь рискую,
И вы имели мать родную,
И вам ее бывало жаль.
Я вам старушку поручаю,
За вас охотно умираю», —
Сказал сквозь слезы Эвриал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Mé paní máti pozdrav dejte,
ó Jule Aeneoviči,
buďte jí synem, pomáhejte,
ať lidé zlí ji nezničí,
chraňte ji od křivd, nouze, zmatků,
vždyť jste měl také paní matku
a v srdci máte také žal;
stařenku do rukou vám vložím
a za vás rád i život složím,“
tak mluvil junák Eurial.

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не бійся, добрий Евріале, —
Іул йому сей дав одвіт, —
Ти служиш нам не за пропале,
На смерть несеш за нас живіт.
Твоїм буть братом не стижуся
І неню заступать кленуся,
Тебе собою заплачу:
Пайок, одежу і кватиру,
Пшона, муки, яєць і сиру
По смерть в довольстві назначу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не бійся добрый Эвріале,
Іулъ йому сей давъ отвитъ:
«Ты служышъ намъ не запропале,
«На смерть несешъ за насъ жывитъ.
«Твоимъ буть братомъ не стыжуся
«И неню заступать кленуся,
«Тебе собою заплачу́:
«Пайокъ, одежу и кватыру,
«Пшона, мукы́, яець и сыру
«По смерть, въ довольстви назначу.»

Примітки: V, 84.
       Частина V стр. 84.

Твоїм буть братом не стижуся — перед нами епізод, що воскрешає характерний для козацтва звичай і показує, наскільки сильною була серед нього традиція побратимства. Воєначальник, що стоїть на вищих шаблях суспільної ієрархії, урочисто перед громадою називає своїм братом простого воїна, що добровільно йде на подвиг, клянеться заступити його матері рідного сина.

 

І тут же — бурлескна гра: поняття з побуту російської регулярної армії — "пайок", "кватира" — поставлені в один ряд з речами патріархального козацького та селянського побуту. Все назване змішувалось і в реальному житті України кінця XVIII — початку XIX ст., проте "пайок" і "кватира" не були властиві побуту старої селянки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Don't worry, good Evrial,"
Eyul replied him thus:
"For us your service is ideal,
You risk your life for us.
I'm not ashamed to be your brother,
I will take care of your old mother,
I'll step into your shoes for her,
And will provide her with necessities,
Like eggs and millet, flour, cheese,
Or anything she might prefer."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Не думай, Эўрыал, аб страце, —
Іул яму дае адказ, —
Нам недарэмна служыш, браце,
І смерць гатоў прыняць за нас.
Мне братам быць тваім не сорам;
А маці не зазнацца з горам:
Прызначу пасмяротна ёй
Паёк, адзенне і кватэру... —
Такую напішу паперу
Я маці сам сваёй рукой».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Не бой се, мили Евриале —
му отговори братски Юл, —
че който мил живот отдал е,
като герой се е прочул.
Не се срамя да бъдем братя,
кълна се, майка ти, горката,
ще гледам като син любим:
брашно, яйца, масло ще диря,
на дажба, дрехи и квартира —
умреш ли — ще я зачислим.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Fürchte nichts, guter Euryalus, -
Entgegnete ihm Julus sanft, -
Du opferst nicht umsonst dein Leben,
Da du uns treu und redlich dienst.
Mit Freude werde ich dein Bruder,
Und Sohn an deiner Stelle sein.
Ich schwöre, sie stets zu beschützen,
Alles zu geben, was sie braucht,
Bis an ihr Ende, Kleidung, Wohnung,
Eier und Käse, Mehl und Brei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Bądź pewny, dobry Euryjalu, —
Tak Julus odrzekł mu od razu, —
Twa służba nie przepadnie wcale,
Bo za nas życie swe narażasz,
Nie wstydzę się być twoim bratem,
Obronię matkę, klnę się na to,
Za ciebie sam ją zaopatrzę:
Wnet prowiant, odzież i kwaterę,
I pszona, mąki, jaj i sera
Do śmierci dużo jej naznaczę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Не бойся, Эвриал любезный, —
Иул ему тотчас в ответ, —
Ты служишь нам не бесполезно,
Тебе ни в чем отказа нет.
Не стыдно мне назваться братом;
Мать одарю, поверь, богато;
Во всем клянусь ей угодить;
Дам ей одёжу и квартиру,
Пшена, муки, яиц и сыру —
По смерть в довольстве будет жить".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иул в ответ: «Напрасно тужишь!
Твой труд, поверь, не пропадет.
Ты, Эвриал, нам честно служишь,
Не зря кладешь за нас живот.
Считай меня роднее брата!
Старушку сберегу я свято.
Довольствие назначу ей,
Паек, одёжу и квартиру;
Пшена, муки, яиц и сыру
В избытке — до скончанья дней!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не бойся, Эвриал сердечный, —
Иул сказал ему в ответ: —
Почет у нас заслужишь вечный,
За нас живот несешь на смерть.
Твоим быть братом не стыжуся,
И мать беречь твою клянуся,
Я дать ей сразу прикажу
Паек, одежу и квартиру,
Пшена, муки, яиц и сыру —
По смерть довольством окружу».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«О Эвриал, мой добрый воин, —
Иул растроганный сказал, —
Не зря ты служишь, будь спокоен,
За нас ты биться пожелал;
Твоим быть братом не стыжуся,
Я не оставлю мать, клянуся,
Ее за сына награжу,
Паек, одежду и квартиру,
Пшена, яиц, муки и сыру
По смерть давать ей прикажу».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Neboj se, dobrý Euriale,“
dal Julus mužnou odpověď,
„tvé zásluhy přec nejsou malé,
vždyť za nás na smrt kráčíš teď.
Tvým bratrem být — to ctí je pro mne;
tvé matce byt dám ve svém domě
a dobrým synem chci jí být:
dáme jí všeho plné míry,
mouku i jáhly, vejce, sýry,
do smrti bude dobře žít.“

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І так, одважна наша пара
Пустилася в рутульський стан.
На те і місяць вкрила хмара,
І поле вкрив густий туман.
Було се саме опівночі;
Рутульці спали скілько мочі,
Сивуха сну їм піддала;
Роздігшися, порозкладались,
В безпечности не сподівались
Ні од кого ніяка зла.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 85.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И такъ, одважна наша пара
Пустылася въ Рутульскій станъ.
На те и мисяць вкрыла хмара,
И поле вкрывъ густый тумань.
Було се саме о-пив-ночи;
Рутульци спалы скилько мочи,
Сывуха сну имъ пилдала;
Роздигшыся пороскладалысь,
Въ безпечносты не сподивалысь
Ни одъ кого, ни яка зла.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And so, the brave pair soon
Set out to that pugnacious camp.
The clouds concealed the moon,
The fog was thick and damp.
The men that night
Slept like small babies, tight,
The whiskey made them drowsy more.
Undressed, they lay all o'er the place,
Secure in that protected base;
One heard their rumbling snore.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І вось нарэшце наша пара
Пусцілася ў Ратульскі стан.
Якраз укрыла месяц хмара
І поле ўслаў густы туман.
Быў цёмны час, глухі, паўночны,
І сон змарыў Ратульцаў моцны,
Сівуха воінаў змагла;
Ратульцы бестурботна спалі,
Раздзетыя, і не чакалі
Бяды, напасці, ліха, зла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тъй, към спящите рутули
поеха — към самия стан.
Тук облак месеца затули,
полетата покри думан.
Бе точно презнощ и пияни
тук хъркаха като заклани —
пърцуцата съня крепи.
Разхвърлял се, излегнат в мрака —
кой лошо би могъл да чака! —
решил бе всеки да поспи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So schlich sich dieses kecke Duo
Zum Lager der Rutuler fort.
Den Mond bedeckte eine Wolke
Und dichter Nebel zog ins Feld.
Es war zu mitternächtlicher Stunde;
Rutuler schliefen alle fest, -
Der Schlaf war tief nach dem Gebrannten;
Die Kleidung abgelegt, bequem,
Lagen sie da, ohne zu fürchten,
Daß jemand ihnen Böses tut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wyruszyła nasza para
Wnet do obozu rutulskiego.
Zakryła chmura księżyc zaraz,
A pole gęsta mgła do tego.
A to się działo o północy;
Rutuli spali z całej mocy,
Siwucha snu dodała, błogo,
Rozdziawszy się, porozkładali,
W beztrosce się nie spodziewali
Żadnego zła i od nikogo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Друзья, простясь на всякий случай,
Отправились в рутульский стан.
Как раз и месяц скрылся в тучи,
На поле пал густой туман.
Уж время близилось к полночи;
Враги храпели что есть мочи.
Вояк сивуха развезла;
В беспечности тревог не знали,
Кто где одежду раскидали,
Ни от кого не чая зла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Давайте-ка с отважной парой
Отправимся в рутульский стан!
Зашел за тучи месяц ярый,
И на равнину пал туман.
Порой полночной всем рутулам —
И сотникам и есаулам —
Уснуть сивуха помогла.
Себя заботой не тревожа,
Вблизи костров потухших лежа,
Беспечные не ждали зла.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Итак, два молодца задорных
Отправились в рутульский стан;
Тут месяц скрылся в тучах черных,
Покрыл поля густой туман.
Все это было в час полночи;
Враги храпели что есть мочи,
Сивуха сна им поддала;
Раздевшись, все пораскидали,
В беспечности не ожидали
Ни от кого тревог и зла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Простясь, два воина могучих
Спустилися в рутульский стан,
Как раз закрыли месяц тучи
И поле крыл густой туман.
Была уж половина ночи,
Враги храпели, что есть мочи,
Сивуха сна им придала,
Совсем раздевшись, крепко спали,
Они в беспечности не ждали
Ни от кого в ту пору зла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A tak náš pár hned na výzvědy
k Rutulům cestu nastoupil.
Zem pokryl mlžný závoj šedý
a měsíc za mraky se skryl.
Půlnoc už táhla z černé dálky;
Rutuli spali jako špalky,
kořalkou čpěli jako sud;
svlečeni se tu rozložili,
tak bezpečni a jisti byli —
spoléhali se na osud.

    

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І часовиї, на мушкетах
Поклавшись, спали на заказ;
Хропли всі п'яні на пікетах,
Тут їх застав послідній час!
Переднюю побивши стражу,
Полізли в стан варити кашу;
Низ тут товаришу сказав:
«Приляж к землі ти для підслуху,
А я задам рутульцям духу,
Гляди, щоб нас хто не спіткав».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 86.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И часовые на мушкетахъ
Поклавшысь, спалы назаказъ;
Хроплы вси пьяни на пикетахъ,
Тутъ ихъ заставъ послидній часъ!
Переднюю побывшы стражу,
Полизлы въ стань варыты кашу;
Нызъ тутъ товарышу сказавъ:
«Прыляжъ къ земли ты для пидслуху
«А я задамъ Рутульцямъ духу;
«Гляды, щобъ насъ хто не спиткавъ.»

Примітки: V, 86.
       Частина V стр. 86.

Пікет — передовий сторожовий пост, застава.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The guards were lying everywhere
And slept against the regulation.
The sentinels were slaughtered ere
They realized the tragic situation.
When they dispatched the sleeping sentry,
They gained an easy entry
Into the hall. "Evrial, put your ear"
Said Nyz, "down to the floor,
You might hear someone coming to the door.
Make sure we're not discovered here."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І вартавыя на мушкеты
Схіліліся, храплі якраз;
Заснулі п'яныя пікеты,
Прабіў і іх апошні час!
Пабіўшы варту, хлопцы нашы
Палезлі на заварку кашы;
Тут Ніз таварышу сказаў:
«Ляж, да зямлі прыпаўшы вухам,
Я знішчу іх адзіным духам;
Пільнуй, каб нас хто не спаткаў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И часовите, на мускети
подпрени, хъркаха без срам;
тъй бе и с другите пикети —
смъртта ги изненада там.
И тия жертви бяха първи!
А нашите жадуват кърви
и рече Низ на Евриал:
— Ухо допри ти до земята,
пък аз ще развъртя косата,
виж някой да не е видял...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sogar die Wachen schliefen ruhig,
An die Musketen angelehnt;
Betrunken waren sie und schnarchten,
So kam für sie der letzte Tag!
Die ersten Wachen überwältigt,
Zogen die zwei zum nächsten Schmaus;
Da sagte Nisus seinem Freunde:
"Leg dich zur Erde und horch gut,
Ich widme mich jetzt den Rutulern;
Paß auf, daß niemand uns erwischt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wartownicy na muszkietach
Pokładłszy się, też spali mile;
Chrapali spici na pikietach,
Ostatnie ich wybiły chwile!
Bo wraz wytłukłszy przednie straże,
Szli do obozu kaszę warzyć;
Tu Nizus rzekł do towarzysza:
"Na ziemi legnij dla podsłuchu,
A ja Rutulom tu nadmucham;
Ty bacz, by nikt nas nie usłyszał".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И часовые на мушкетах
Заснули, позабыв приказ;
Храпели пьяные в пикетах,
Тут их застал последний час!
Друзья к рутульцам подступили,
Всех часовых передушили,
И Низ товарищу сказал:
"Ну, быть здесь нынче славной бане,
Ты проследи, что будет в стане;
Смотри, чтоб нас кто не поймал".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Там часовые на мушкетах
Валялись, будто напоказ.
Храпели пьяные в пикетах,
Встречая свой последний час.
И, стражу сняв передовую,
Пошли друзья наудалую.
«Из рутулян повыбью блох! —
Промолвил Низ: — Управлюсь духом,
А ты к земле приникни ухом,
Чтоб не застигли нас врасплох».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И часовые на мушкетах
Уснули, будто на заказ,
Храпели пьяные в пикетах.
Тут их застал последний час!
А пареньки, прикончив стражу,
В стан заварить полезли кашу,
И Низ дружку проговорил:
«Ляг наземь, навостривши уши,
А я тряхну рутульцам души,
Гляди, чтоб нас кто не накрыл».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И часовые на мушкетах
Заснули, словно на заказ,
Храпели громко на пикетах,
Тут их настал последний час.
Побив переднюю охрану,
Друзья полезли ближе к стану,
Низ другу шепотом сказал:
«Приляг на землю здесь и слушай,
А я пойду трясти их души,
Смотри, чтоб нас кто не застал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Strážní, opřeni o muškety,
spali jak jedna rodinka;
a tak zde stihla tyto skety
poslední jejich hodinka.
Když poslali je k satanáši,
šli do tábora vařit kaši.
Zde Nisus soudruhovi děl:
„Naslouchej dobře, v tom jsi chlapík
já Rutulům zahraju kvapík;
hleď, aby nikdo nepřišel.“

    

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, першому Раменту
Головку буйную одтяв,
Не дав зробить і тестаменту,
К чортам його навік послав.
Сей на руках знав ворожити,
Кому знав скілько віку жити,
Та не собі він був пророк.
Другим ми часто пророкуєм,
Як знахурі, чуже толкуєм,
Собі ж шукаєм циганок.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 87.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы, першому Раменту
Головку буйную одтявъ;
Не давъ зробыть и тестаменту,
Къ чортамъ його на викъ пославъ.
Сей на рукахъ знавъ ворожыты,
Кому знавъ скилько вику жыты,
Та не соби винъ бувъ пророкъ.
Другымъ мы часто пророкуемъ,
Якъ знахури чуже толкуемъ,
Собижъ шукаемъ цыганокъ.

Примітки: V, 87.
       Частина V стр. 87.

У Вергілія про Рамента (Рамнета) читаємо:

 

Сам він був цар і віщун, і Турну-цареві був милий;
Та віщуванням загину від себе не міг відвернути.

(Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 327 — 328).

 

Тестамент — заповіт, духівниця.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Nyz, like an infidel,
Beheaded first of all Rament,
And sent his soul to Hell
Without a Testament.
He used to presage from a human hand
The people's fate, but could not understand
His own, when he himself would die.
Somehow we can't foresee
Our fate and seek a Gypsy hopefully
To tell us what we should await and why.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адпяўшы галаву Рамэнту,
У пекла Ніз яго паслаў —
І памаліцца ў хвілю гэту,
Апошнюю, яму не даў.
Рамэнт займаўся варажбою,
Але над доляю сваёю
Прарокам ён не здолеў быць.
Мы часта знаем лёс другога,
Цыганкі ж для сябе самога
Шукаем, каб паваражыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй каза и като джелатин
главата рязна на Рамент —
по дяволите беше пратен,
отиде си без тестамент.
Той бе гледач — ще ти предскаже
кой колко ще живее даже,
но не отгатна своя час.
За други кой не пророкува,
като баяч крои, тълкува,
но търсим циганка за нас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er sagte es und schlug Ramentus
Sein Köpfchen gleich als erstem ab,
Schickte zum Teufel ihn und gönnte
Ihm nicht mal Zeit fürs Testament.
Er konnte aus der Hand gut lesen
Wie lange man zu leben hat,
Sich selber hat er nicht geweissagt.
Auch wir sind recht schnell bei der Hand,
Für andere vorherzusagen,
Doch fragen nach, wenn's um uns geht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy rzekł, pierwszemu Ramentowi
Porywczą główkę odciął podłą,
Bez testamentu go ogłowił,
Do diabłów już na wieki posłał,
Ten umiał wróżyć z ręki czyjejś
I wiedział, ile kto pożyje,
Lecz sobie nie wywróżył zmiany.
Tak innym my przepowiadamy,
Jak wróżby cudze objaśniamy,
A sami mkniemy do Cyganek.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сказав так, первому Раменту
Низ голову по плечи снял.
В один замах, одним моментом
Ко всем чертям навек послал.
Раменту ворожить случалось,
Кому и сколько жить осталось,
А вот себе не нагадал.
Так часто мы другим толкуем
Судьбу их, а своей не чуем,
Всяк ворожей таких видал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва Рамента он проведал,
Башку отсек в один момент,
Составить завещанья не дал;
К чертям навек пошел Рамент.
Кто сколько проживет на свете,
Он по руке гадал, заметьте,
Не мысля о конце таком.
Мы часто ворожим, пророчим —
Да только не себе, а прочим, —
К цыганкам бегая тайком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказав, у первого Рамента
Головку буйную отсек,
Оформить не дал тестамента
К чертям послал его навек.
Гадал тот по любой примете,
Кто сколько проживет на свете.
Себе ж не смог наворожить.
Другим частенько мы вещуем,
Как знахари, судьбу толкуем,
Свою — идем цыган спросить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пошел — и первому Раменту
С размаху голову он снял.
Не дав составить тестамента,
К чертям его навек послал.
Рамент гадать мог по примете,
Кому и сколько жить на свете,
Но не был сам себе пророк.
Другим предсказывать мы знаем,
К себе цыганок зазываем
Гадать, в брехне их видя прок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To řka, hlavičku v nočním šeru
sťal nejbližšímu, Ramentu,
a do všech pekel k Luciperu
jej poslal bez testamentu.
Ten uměl lidem hádat z dlaně,
jak dlouhý život čeká na ně,
však sobě hádat nedoved.
Tak přemnohý z nás cizím věští,
co na ně čeká, zlo či štěstí,
však sám jde za cikánkou hned.

    

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А послі Ремових він воїв
По одному всіх подушив;
І блюдолизів, ложкомоїв
Впрах, вдребезги перемізжив.
Намацавши ж самого Рема,
Потиснув, мов Хому Ярема,
Що й очі вискочили преч;
Вхвативсь за бороду кудлату
І злому Трої супостату
Макітру одділив од плеч.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 88.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А посли Ремовыхъ винъ воивъ
По одному всихъ подушывъ;
И блюдолызивъ, ложкомоивъ
Впрахъ, въ дребезгы перемизжывъ.
Намацавшы жъ самого Рема,
Потыснувъ, мовъ Хому Ярема,
Що й очи выскочылы пречъ;
Вхватывсь за бороду кудлату
И злому Трои супостату
Макитру отдилывъ одъ плечъ.

Примітки: V, 88.
       Частина V стр. 88.

Потиснув, мов Хому Ярема — маються на увазі комічні персонажі в фольклорі українського, російського та білоруського народів. Хома і Ярема фігурують у жартівливих піснях, анекдотах, лубочних картинках (малювань). В одній з пісень зустрічаємо слова, що нагадують коментований рядок "Енеїди":

 

...Ходімо у церкву
Богу молиться.
Хома надів ризи,
А Ярема взяв книги.
Де не взявся піп та дяк —
Хома вискочив у двері,
А Ярема у вікно.
Як затис та й затис —
Та й Хому притис...

                (Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. — К., 1978. — С. 269).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And then Nyz killed Rament's all soldiers
By smothering them one by one,
And all the hangers-on and spongers,
He crushed like vermin with much fun.
He spotted and squeezed Remus -
Like Khoma had squashed Nicodemus -
So that his eyeballs had slipped out.
He grabbed his shaggy beard
And in a prompt and weird
Way cleaved the head of that drunk lout.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А потым Рэмавым ваякам
Прысуд смяротны вырак ён —
І падхалімам, і служакам,
Усім прыйшоў няўхільны скон.
Намацаўшы ж самога Рэма,
Так сціснуў, як Хаму Ярэма
Што зрэнкі выскачылі прэч;
Схапіў за бараду рукою
І шабляй, разам з галавою,
Ніз адлучыў яе ад плеч.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всички Ремови войници
натръшка след това без страх —
все блюдолизци, все мръсници,
направи ги на пух и прах.
Набара най-подир и Рема
и тъй му стъпи на корема,
че овърголи той очи;
докопа за брадата тоя
злодей, прочут палач на Троя,
и тиквата му откачи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als nächstes kamen nacheinander
Krieger von Remus alle dran,
Die Suppenlecker, Löffelschmecker,
Die er erbarmungslos erwürgt.
Als er den Remus selber faßte,
Drückte er ihm die Kehle zu,
Wie damals Choma dem Jarema,
Dann packte er ihn an dem Bart
Und trennte diesem Feind von Troja
Die Birne von der Schulter ab.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A potem wojów Remusowych
Wydusił wszystkich po jednemu,
Tych podlizusów wyjątkowych
W kawałki skruszył po swojemu.
Remusa zmacał po kryjomu
I ścisnął jak Jarema Chomę,
Aż oczy na wierzch wyskoczyły;
Chwyciwszy za kudłatą brodę,
Wrogowi Troi bez przeszkody
Od ramion odciął łeb niemiły.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после Ремовых героев
Низ кряду всех передушил.
Всех блюдолизов, ложкомоев
И в пух и в прах он размозжил,
Потом и Рема доискался;
Тот было малость побрыкался,
Но недолга у Низа речь:
Сгреб за бороду супостата
И враз горшок его косматый
Оттяпал от широких плеч.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На Рема и его героев
Обрушился отважный Низ.
Передушив он ложкомоев
И прихлебателей-подлиз,
А их начальника, облома,
Притиснул, как Фому Ерема;
Затем, подняв дареный меч,
Схватил за бороду густую
Он супостата и пустую
Макитру отделил от плеч.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А после Ремовых он воев
По одному передушил:
Всех блюдолизов, ложкомоев
Низ в пух и прах перемесил.
И самого нащупав Рема,
Притиснул, как Хому Ярема,
Тот сразу очи закатил;
За бородищу сгреб рукою
И злому супостату Трои
Кочан лохматый отсадил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А после Ремовых героев
Поодиночке перебил,
Всех блюдолизов, ложкомоев
В прах, вдребезги поколотил.
Он, самого нащупав Рема,
Сжал крепко, как Фому Ярема,
Трещали ребра у того.
Припомнив Трои участь алую,
Схватил за бороду густую
И снял с плеч голову его.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A pak Removy ozbrojence
po jednom všechny uškrtil,
i myče lžic, ty usmolence,
na padrť, na prach rozdrtil.
A pak samého Rema dopad
a tak ho pěkně za krk popad,
že vylezly mu oči ven;
chytil ho za huňatou bradu
a tomu ničemnému hadu
palici odříz od ramen.

    

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вблизі тут був намет Серрана,
На сього Низ і наскакав;
Він тілько що роздігсь з каптана
І смачно по вечері спав.
Низ шаблею мазнув по пупу,
Зад з головою сплющив вкупу,
Що із Серрана вийшов рак;
Бо голова між ніг вплелася,
А задня вгору піднялася;
Умер фигурно неборак!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вблызи тутъ бувъ наметъ Серрана,
На сього Нызъ и наскакавъ;
Винъ тилько-що роздигсь съ каптана
И смачно по вече́ри спавъ.
Нызъ шаблею мазнувъ по пупу,
Задъ зъ головою сплюшывъ вкупу,
Що изъ Серрана выйшовъ ракь;
Бо голова мижъ нигъ вплелася,
А задня въ гору пиднялася;
Умеръ фыгурно неборакъ!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Quite near was Serran's tent.
Nyz went inside.
The man, undressed, slept so content,
And maybe dreaming of his bride.
Now, when the saber slashed his gut,
His head went down and joined his butt.
This Serran, the bloodthirsty mobster,
With his head down between his thighs,
And with the buttock there likewise,
Had in his death the figure of a lobster.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут побач быў шацёр Серана,
Ніз і яму жыцця не даў;
Ён у палатцы, без кафтана,
Пасля вячэры моцна спаў.
Ніз шабляй паласнуў тым часам,
Зад з галавой злучыўшы разам,
З Серана так зрабіўся рак, —
Бо галава між ног ляжала,
А задніца ўгары тырчала:
Памёр фігурна, небарак!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Наблизо някъде тук беше
и шатрата на пан Серан;
той сладко хъркаше, пухтеше,
захвърлил тесния кафтан.
Низ тъй го рязна през средата,
тъй задника събра с главата,
че от Серан излезе рак;
главата му между нозете,
а задникът при раменете —
красива смърт си е все пак!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da stand auch das Zelt von Serranus,
Dies steuerte nun Nisus an;
Serranus hatte nach der Mahlzeit
Gerade sich zum Schlaf gelegt.
Nisus hat gleich sein Schwert geschwungen
Stieß in den Hals und in den Bauch;
Der Kopf fiel ab bis zu den Beinen,
Das Hinterteil reckte sich hoch,
Und so figürlich hat Serranus
Den letzten Atemzug getan.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W pobliżu namiot miał Serranus,
Na tego Nizus także napadł;
Ów tylko rozdział się z kaftana
I po wieczerzy smacznie chrapał.
Po pępku Nizus szablą macnął,
Tył razem z głową spłaszczył łacno,
Serranus tkwił jak rak formalnie;
Bo głowa między nogi wlazła,
Do góry wzniósł się tył opasły;
Nieborak umarł figuralnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вблизи Серран шатер раскинул,
Низ на него и набежал;
Серран едва кафтан свой скинул
И первым сном блаженно спал.
Низ размахнулся что есть духу
И саблей полоснул по брюху.
Серран встал сразу, точно рак:
Меж ног он ткнулся головою,
А зад поднялся вверх горою;
Фигурно кончил дни бедняк!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Серран в сорочке, без кафтана,
Покушав досыта, уснул.
Низ ворвался в шатер Серрана,
Мечом по пузу полоснул
И вслед за этим, словно в ступе,
Зад сплющил с головою вкупе.
Из мужа получился рак:
Торчала голова конфузно
Меж ног, и поднималось гузно.
Картинно умирал бедняк!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вблизи стоял шатер Серрана,
И на него Низ набежал.
Серран, раздевшись, без кафтана,
Поужинав, блаженно спал.
Низ саблею мазнул по пупу,
Зад с головою сплющил вкупу, —
Серран свернулся, точно рак:
Меж ног он вплелся головою,
А зад приподнялся горою,
Фигурно кончился бедняк!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вблизи стоял шатер Серрана,
И на него Низ наскочил.
Серран улегся нынче рано,
В шатре беспечно опочил.
Низ палашом хватил до пупа,
Зад с головой сошлись у трупа,
Серран согнулся, словно рак:
Он головой меж ног воткнулся,
А задом вверх перевернулся,
Фигурно кончился бедняк!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde na blízku byl stan Serranův,
i do toho se Nisus dal;
právě se vysvlekl z kaftanu
a po večeři s chutí spal.
Nisus mu šavlí jednu vrazil,
zadek mu s hlavou v klubko srazil,
že ze Serrana se stal rak;
hlava mu mezi nohy sedla
a zadnice se vzhůru zvedla;
figurně zemřel, ubožák!

    

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І Евріал, як Низ возився,
То не гулявши простояв;
Він также к сонним докосився,
Врагів на той світ одправляв.
Колов і різав без розбору,
І як ніхто не мав з ним спору,
То поравсь, мов в кошарі вовк;
І виборних, і підпомощних,
І простих, і старших вельможних,
Хто ні попавсь, того і товк.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 90.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И Эвріалъ, якъ Нызъ возывся,
То не гулявшы простоявъ;
Винъ также къ соннымъ докосывся,
Врагивъ на той свить одправлявъ.
Коловъ и ризавъ безъ розбору
И якъ ни хто не мавъ зъ нымъ спору,
То поравсь мовъ въ кошари вовкъ;
И выборныхъ, и пидпомощныхъ,
И простыхъ, и старшыхъ вельможныхъ,
Хто ни попавсь, того и товкъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While Nyz was busy slashing,
Evrial did not twirl his thumbs,
He, too, was busy splashing
The blood of those Rutulian bums.
Without distinction, young, or old,
He, like a wolf, inside a fold,
Killed everyone. He just continued to slay
Elected deputies and all their helpers,
Plain folk and higher yelpers,
All in the same quick way.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І Эўрыал касіў з запалам
(Ён не чакаў і не гуляў)
Праклятых ворагаў кінжалам
Тым, што Гул яму аддаў.
Калоў і рэзаў без разбору,
Без перашкоды і дакору,
Адзін, як у кашары воўк;
І выбарных, і дапаможных,
Усіх і простых, і вяльможных,
Хто патрапляў, таго і тоўк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Евриал, дордето чака,
не крачеше с ръце отзад,
и той ги чешеше с тесака
и пращаше на оня свят.
Сечеше, колеше на воля
и кой ли да го спре да коля,
щом беше като вълк в егрек;
и ратници, и капитани,
и прости люде, и дворяни —
изтребваше ги до човек.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie Nisus, hat auch Euryalus
Im Lager hin und her getanzt,
Schickte die Schlafenden ins Jenseits,
Und mähte, wie im Feld das Gras.
Er schlachtete, verteilte Hiebe,
Und da ihm niemand widerstand,
Gleich einem Wolf unter den Schafen
Verschlang er jeden, den er fing, -
Die Ratsherrn und ihre Gehilfen,
Einfache und die Oberschicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Euryjal tak, jak Nizus, działał,
Nie odpoczywał sobie błogo;
Do śpiących też się dorwał śmiało,
Na tamten świat wysyłał wrogów.
Wciąż kłuł, zarzynał bez wyboru
I kiedy nikt z nim nie miał sporu,
To krzątał się jak wilk w otarze;
I wrogów możnych jak też zwykłych,
Postury godnej albo nikłej,
Kto mu się trafił, tego prażył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока с врагами Низ возился,
Не отставал и Эвриал:
Он также к сонным подмостился
И на тот свет их отправлял.
Пришлось ему занятье впору,
Он резал спящих без разбору,
Лютуя, как в овчарне волк;
И выборных, и назначенских,
И городских, и деревенских
Порезал чуть не целый полк.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И Эвриал, попав к рутулам,
Без дела тоже не стоял.
Подобно земляку, огулом
Постылых в пекло отправлял.
Нигде не встретивши отпора,
Колол и резал без разбора,
Трудился, как в овчарне волк.
Косил подряд простых, вельможных,
И выборных, и подпомощных.
Кого сгребет, того и — щелк!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока с врагами Низ вожжался,
И Эвриал зря не гулял,
Он тоже к сонным подобрался,
Их в мир загробный отправлял;
Колол и резал без разбора,
Не повстречав нигде отпора,
Возился, как в овчарне волк.
И выборных, и их подручных,
Простых, старшин вельможных тучных, —
Кого схватил, того и толк.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда с врагами Низ возжался,
Не утерпел и Эвриал,
Он также к сонным подобрался,
Врагов на тот свет отправлял,
Колол, и резал подчистую,
И в спящем лагере вслепую
Проказил, как в овчарне волк,
Не разбирая бил — чиновных,
Простых, вельможных и сановных,
Готов был вырезать их полк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Eurial neměl ruce v klíně
a za Nisem se pustil vpřed;
všem stínal hlavy jako dýně
a posílal na onen svět.
Že se mu nikdo nepostavil,
jak ovce vlk je všechny dávil
a důkladně jim pouštěl z žil;
i konšely i prosté kmány
i velmože a milostpány,
na koho přišel, toho bil.

    

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Попався Ретус Евріалу,
Сей не зовсім іще заснув;
Приїхавши од Турна з балу,
Пальонки дома ковтонув,
І тілько-тілько забувався,
Як Евріал к йому підкрався
І просто в рот кинжал уткнув,
І приколов його, як квітку,
Що баби колють на намітку,
Тут Ретус душу і зригнув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Попався Ретусъ Эвріалу,
Сей не зовсимъ ище заснувъ;
Прыйихавшы одъ Турна зъ балу,
Пальонкы дома ковтонувъ
И тилько, тилько забувався,
Якъ Эвріаль къ йому пидкрався
И просто въ ротъ кынжалъ уткнувъ;
И прыколовъ його якъ квитку,
Що бабы колютъ на намитку,
Тутъ Ретусъ душу изрыгнувъ.

Примітки: V, 91.
       Частина V стр. 91.

Пальонка — вид горілки.

 

І приколов його, як квітку,
Що баби колють на намітку
— намітка — святкове вбрання одруженої жінки; довге, мало не до землі, покривало, яким зав'язували поверх очіпка голову. Прийнято було покійницю в домовині покривати зверху наміткою. Інколи до намітки пришпилювали воскову квітку.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evrial chanced on Retus that hot night,
Who, drowsy, came home from a trip,
He had seen Turn. At home he had a bite
And, to sleep tight, a whiskey sip.
As he so drowsy lay in bed,
Relaxed, his legs outspread,
Evrial thrust the knife into his face.
The victim had no chance
To make an utterance;
His soul escaped and left no trace.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Папаўся Рэтус Эўрыалу,
Той не зусім яшчэ заснуў;
Прыехаўшы ад Турна з балю,
Гарэлкі дома ён каўтнуў
І толькі-толькі забываўся,
Як Эўрыал, які падкраўся
Якраз, даў волю палашу,
І пракалоў яго, як кветку,
Нібы на хустку бабы ўлетку,
Тут Рэтус і аддаў душу.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй се натъкна и на Ретус,
все още той не бе заспал —
и днес, при цялата заетост,
бе ходил пак при Турн на бал;
след палинката взе да дреме,
но влезе Евриал навреме
и със замах кинжала - бух!