Енеїда. Частина 2

Проект «Енеїда Івана Котляревського: 5 в 1» - текст, ілюстрації, варіанти і різночитання, коментарі, переклади.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Ілюстрована "Енеїда"

Частина друга

Частина I   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул II частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул II частини.

 


А. Штірен. Заставка II частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка II частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка II частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка II частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка II частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка II частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до II частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка II частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка II частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, попливши синім морем,
На Карфагену оглядавсь;
Боровсь з своїм, сердега, горем,
Слізьми, бідняжка, обливавсь.
Хоть од Дидони плив поспішно,
Та плакав гірко, неутішно.
Почувши ж, що в огні спеклась,
Сказав: «Нехай їй вічне царство,
Мені же довголітнє панство
І щоб друга вдова найшлась!»

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 1.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней поплывшы сынимъ моремъ,
На Карфагену оглядавсь;
Боровсь съ своимъ сердега горемъ,
Слизьмы бидняжка облывавсь.
Хоть одъ Дидоны плывъ поспишно,
Та плакавъ гирько, не утишно.
Почувшыжь, що въ огни спеклась,
Сказавъ: «нехай йій вичне царство,
«Минн же довголитне панство,
«И щобъ друга вдова найшлась!»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 1.

Рядок 1:

видання 1798:

На Карпагену оглядавсь

Рядок 4:

видання 1798:

Слізьми, небіжчик, обливавсь

видання 1809:

Сльозьми, бідняжка, обливавсь

Рядок 6:

видання 1798:

Да плакав гірко, неутішно

Рядок 9:

видання 1798:

Мені же долголітнє панство

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas sailed the bluish sea
And steadily was looking back.
He fought his pain, cried bitterly
As Carthage passed from sight, alack!
Although he sailed from Dido fast,
It seemed that his keen pain would last.
But when he heard that she was burned,
He said: "May she attain an endless bliss.
For me another widow's kiss
And then a lordly life well earned."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, пагнаўшы чоўны ў мора,
На Карфаген глядзеў з тугой;
Не мог свайго пазбыцца гора,
Нябога, слёзы ліў ракой.
Хоць ад каханай плыў паспешна,
Ды плакаў горка і няўцешна.
Пачуўшы ж пра Дзідоны смерць,
Сказаў ён: «Вечнае ёй царства,
А мне б — мець вечнае ўладарства,
Мне б — удаву другую мець!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней, на лодката възправен,
се взираше към Картаген;
ридаеше от скръб задавен,
от люта мъка наранен.
Макар побягнал от Дидона,
зави, процепи небосклона,
разбрал за сетния и час,
па каза: „Царство и небесно,
вдовици се намират лесно,
дай бог да поцарувам аз!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas schwamm jetzt auf dem Meere
Und sah doch zu Karthago hin.
Der Arme kämpfte mit den Tränen
Und litt Unsägliches, obgleich
Er eiligst fort von Dido wollte.
Er sagte, als die Nachricht kam,
Daß sie im Feuer umgekommen:
"Vergönnt sei ihr das Himmelreich
Und mir noch viele Jahre Herrschaft
Und eine Witwe möglichst bald."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz płynąc znów po morzu,
Na Kartaginę się oglądał;
Z nieszczęściem walczył swym niebożę,
Wylewał łzy, lecz gnał od lądu.
Choć mknął pośpiesznie od Dydony,
Lecz głośno łkał niepocieszony.
A usłyszawszy, że spłonęła,
Rzekł: "Niechaj jej królestwo wieczne,
Mnie panowanie zaś bezpieczne,
By znów się wdowa nawinęła!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, плывя бескрайним морем,
О Карфагене все вздыхал
И, злым обуреваем горем,
Слезами свитку обливал.
Он от Дидоны плыл поспешно,
Рыдая горько, неутешно.
Когда ж про смерть ее узнал,
Сказал! "Небесное ей царство,
А мне в удел земное панство
Да чтоб еще вдову сыскал".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней, плывя по синю морю,
На Карфаген в слезах глядел.
Бедняга предавался горю,
Оплакивая свой удел.
Дидону покидал поспешно,
Рыдал, однако, неутешно,
Узнав, что на костре сожглась.
Небесное сулил ей царство,
Себе — чтоб кончились мытарства
И новая вдова нашлась!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, поплыв лазурным морем,
Скосясь на Карфаген, вздыхал;
Боролся, бедный, с лютым горем,
Сердешный, глаз не осушал.
Хоть от Дидоны плыл поспешно,
Но плакал горько, неутешно;
Узнав, что на костре сожглась,
Сказал: «Небесное ей царство,
А мне — по гроб земное панство
И чтоб еще вдова нашлась».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, поплывши синим морем,
Глаз с Карфагена не спускал,
Он был подавлен тяжким горем,
Лицо слезами обливал;
Хоть от Дидоны плыл поспешно,
Но плакал горько, неутешно.
Услышав, что она сожглась,
Сказал: «Небесное ей царство,
А мне навек земное барство
И чтоб еще вдова нашлась».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

A brázdí modré moře,
na Karthago se otáčí
a marně potlačuje hoře,
utírat slzy nestačí.
Ač od Didony plul dost spěšně,
přec plakal hořce, bezútěšně.
Když uslyšel, jak skončila,
řekl: „Dej, Bože, ať spí sladce
a já abych byl dlouho vládcem,
jiná se do mne zjančila.“

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось і море стало грати,
Великі хвилі піднялись,
І вітри зачали бурхати,
Аж човни на морі тряслись
Водою чортзна-як крутило,
Що трохи всіх не потопило,
Вертілись човни, мов дурні.
Троянці з страху задрижали,
І що робити, всі не знали,
Стояли мовчки всі смутні.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ-ось и море стало граты,
Велыки хвыли пиднялысь,
И витры зачалы бурхаты,
Ажъ човны на мори тряслысь.
Водою чортъ зна якъ крутыло,
Що трохы всихъ не потопыло,
Вертилысь човны мовъ дурни́.
Трояньци зъ страху задрыжалы,
И що робыты вси не зналы,
Стоялы мовчкы вси смутни.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 2.

Рядок 2:

видання 1798:

Великі хвилі поднялись

Рядок 8:

видання 1798:

Троянці з страху задрожали

видання 1809:

Троянці з страху задрожали

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At once the winds began to gust;
Huge waves appeared,
The sea began to thrust,
The wobbling vessels shook and veered.
The waters were thrown up and down,
The danger was that all would drown,
The boats were tossed around like mad.
The Trojans trembled from great fright,
They did not know what to do right
And stood in silence very sad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут усхадзіліся на моры
Неўтаймаваныя вятры,
Яны ўздымалі хваляў горы
І чоўны кідалі ў віры,
Дзе іх і сяк і так круціла
І ледзь усе не патапіла
Разлютаванаю вадой.
Траянцы сумныя стаялі,
Ад страху, што рабіць, не зналі,
Дрыжалі, страціўшы спакой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но в миг вълните заиграха,
морето почна да реве
и всички лодки затрещяха,
завиха страшни ветрове.
Водата кипна, боже прави,
за малко всички да издави;
замята лодките, а в тях
троянците стоят, не шават,
не знаят те какво да правят,
езици глътнали от страх.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Plötzlich erhoben sich die Wellen,
Und ein Gewitter zog herauf,
Die Winde bliesen um die Wette,
Trieben die Schiffe auf und ab,
Die Wasser wirbelten benommen,
Ein wilder Satanstanz begann.
Fast waren sie jetzt umgekommen,
Und alle wurden starr vor Schreck,
Was die Trojaner tun jetzt sollten,
Wußten sie nicht und standen stumm.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy oto morze zaszumiało,
Wysokie fale się podniosły
I wichry groźnie zahuczały,
Czółnami trzęsły, na nic wiosła.
Diabelnie wodą zakręciło,
Że omal czółn nie potopiło,
Wierciły się jak głupie wkoło.
Trojanie z strachu aż zadrżeli
I co tu robić, nie wiedzieli,
Zamilkli, stali niewesoło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут море синее вскипело,
Горами волны поднялись,
В ушах от ветра зашумело;
Челны кидало вверх и вниз.
Крутила воды вражья сила,
Чуть всех как есть не потопила:
Челны вертело так и сяк.
Троянцы все дрожмя дрожали
И, чем избыть беду, не знали,
Решив, что дело их — табак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но тут, глядишь, взыграло море,
Крутые волны поднялись,
Разбушевались ветры вскоре,
Суда скрипели и тряслись.
От налетевшей непогоды
Чертовски закрутило воды.
Вертелись бешено челны.
Троянцев била дрожь с испуга.
Они глядели друг на друга,
Раздумья мрачного полны.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как вдруг и море заиграло,
Большие волны понесло,
От ветра все забушевало,
Челны без удержу трясло,
Черт знает как водой крутило,
Чуть было всех не потопило;
Челны вертелись, как сдурев.
Троянцы в страхе задрожали,
Что делать им, совсем не знали,
Стояли в горе, присмирев.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вот и море разыгралось,
Большие волны поднялись,
Уж буря с силою собралась,
Челны, как щепки, затряслись;
Вода черт знает как бурлила,
Чуть было всех не потопила,
Как шалые неслись челны;
Троянцы в ужасе дрожали,
А чем помочь себе, не знали,
Предчувствий тягостных полны.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Vtom náhle moře plné pěny
ohromné vlny vzedmulo,
přihnal se vítr rozbouřený
a loděmi to cloumalo...
Voda se čert ví odkud hrne,
Trojanům srdce hrůzou trne,
myslí si, že snad utonou.
Koráby vzpínají se stále,
dušičky mají všichni malé,
strachy se ani nepohnou.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один з троянської ватаги,
По їх він звався Палінур;
Сей більше мав других одваги,
Сміленький був і балагур;
Що наперед сей схаменувся
І до Нептуна окликнувся:
«А що ти робиш, пан Нептун!
Чи се і ти пустивсь в ледащо,
Що хочеш нас звести нінащо?
Хіба півкопи і забув?»

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 3.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одынъ зъ Трояньскои ватагы,
По ихъ винъ звався Палинуръ;
Сей билше мавъ другыхъ одвагы,
Смиленькій бувъ и балагуръ;
Що-на-передъ сей схаменувся
И до Нептуна оклыкнувся:
«А що ты робышъ панъ Нептунъ!
«Чи се и ты пустывсь въ ледащо,
«Що хочешъ насъ звесты ни на що?
Хиба пивкопы и забувъ?»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 3.

Рядок 10:

видання 1798:

Хіба півкопи вже забув

видання 1809:

Хіба півкопи вже забув

Примітки: II, 3.

       Частина II стр. 3.

Палінур — керманич на човні Енея. Згідно з легендою, Палінур був кинутий у море з волі богів, ворожих троянцям, а коли вибрався на берег, загинув від рук тубільців. Його ім'ям був названий мис на південно-західному узбережжі Італії, в області Луканія. В "Енеїді" Вергілія Еней ще зустрінеться з Палінуром у підземному царстві Плутона (Вергілій. — Кн. б. — Ряд. 337 — 387).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

One of the Trojan gang, the best
And very brave, cocksure,
Courageous more than all the rest,
Was quite a man named Palinoor.
Recovering his reason fast,
He bellowed at full blast
While reprimanding Neptune:
"Have you become a lazy bum?
D'you want to see us all succumb?
Have you forgotten gold so soon?"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Быў з іх адзін, што варты ўвагі,
Якога Палінурам зваць;
Не страціў той дзяцюк адвагі,
Бо ўмеў не толькі балбатаць;
Не надта ён перапужаўся
І да Нептуна так звяртаўся:
«Што, пан Нептун, ты нарабіў?
А пі не сам навалу гэту
Ты ўзняў, каб звесці нас са свету?
Хіба пра грошыкі забыў? —

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Един троянец със заслуги —
наричаха го Палинур —
по-храбър бе от всички други
и веселяк, ама и щур;
като видя, че туй тайфун е:
„Какви ги правиш, пан Нептуне! —
той с пълно гърло изрева —
и ти ли пусна се в атака,
или забрави за петака?
Не сме очаквали това!“

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da war ein Mann bei den Trojanern -
Er wurde Palinur genannt -
Er zeichnete sich aus durch Keckheit,
Durch Wortgewandtheit und durch Mut.
Als erster hat er sich gefangen
Und brüllte Neptun böse an:
"Herr Neptun, bist du ganz von Sinnen,
Daß du solch Scherze mit uns treibst?
Willst du, daß wir zugrunde gehen?
Hast du vergessen den Tribut?"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jedyny z Trojan cnej watahy,
Palinur pewien, z ich ogółu
Odczuwał najmniej tego strachu,
Odważnym był, lecz też gadułą;
Wnet oprzytomniał, spojrzał wkoło
I do Neptuna tak zawołał:
"Co robisz, panie nasz Neptunie!
Czy także stałeś się ladaco,
Że chcesz wyniszczyć nas i za co?
Ćwierć rubla kto ci dał, dziaduniu? —

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Один из всей лихой ватаги —
У них он звался Палинур —
В беде не потерял отваги
(То был смельчак и балагур);
Он раньше прочих спохватился
И на Нептуна напустился:
"Брось, пан Нептун, ты сам казак.
Тебе б, смекаю, не пристало,
Чтоб нас тут насмерть замотало.
Иль зря содрал с нас четвертак?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Среди Энеевой ватаги
Был весельчак и балагур,
Хватало у него отваги;
Он прозывался Палинур.
Смекнув быстрее всех, в чем дело,
Нептуну закричал он смело:
«Ты что затеял, пан Нептун?
Ужель тебе дурить не стыдно?
Про четвертак забыл, как видно!
Задать нам хочешь карачун?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Один среди троян ватаги —
Он ими звался Палинур —
Побольше всех имел отваги,
Выл не труслив и балагур;
Он с духом раньше всех собрался
И на Нептуна раскричался:
«Что, пан Нептун, ты сотворил?
И ты, знать, злое замышляешь,
Со света, видно, нас сживаешь?
Неужто четвертак забыл?»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Один в троянской был ватаге,
У них он звался Палинур,
Имея больше всех отваги, —
Смельчак, видать, и балагур, —
Он над крутой волной склонился,
К Нептуну громко обратился:
«Эй, пан Нептун, не дело так!
И ты на пакости пустился,
Со свету нас изжить решился,
Полкопы ты забыл никак?»

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

AŽ jeden z trojské kumpanie,
slyšel na jméno Palinur,
ten, co si tak rád zašprýmuje
a nebojí se žádných stvůr,
první z nich setřás uleknutí
a na Neptuna houkl s chutí:
„Co, pane Neptun, provádíš ?!
I ty ses k lumpárnám dal svésti,
že se světa nás míníš smésti,
půl kopy zapomněl jsi již ?“

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А далі після сеї мови
Троянцям він так всім сказав:
«Бувайте, братця, ви здорови!
Оце Нептун замудровав.
Куди тепер ми, братця, пійдем?
В Італію ми не доїдем,
Бо море дуже щось шпує,
Італія відсіль не близько,
А морем в бурю їхать слизько,
Човнів ніхто не підкує.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А дали писля сеи мовы
Трояньцямъ винъ такъ всимъ сказавъ:
«Бувайте, братця, вы здоровы!
«От-це Нептунъ замудровавъ.
«Куды теперъ мы, братця, пійдем?
«Въ Италію мы не дойидемъ,
«Бо море дуже щось пшуе.
«Италія видсиль не блызько,
«А моремъ въ бурю йихать слызько,
«Човнивъ ни хто не пидкуе.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 4.

Рядок 2:

видання 1798:

Троянцям він всім так сказав

Примітки: II, 4.

       Частина II стр. 4.

Шпує — дуже бризкає, хвилюється.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And after that reproaching speech
He clarified the situation thus:
"Stay, brethren, healthy, I beseech,
You see how Neptune shows his wit to us.
In what direction should we go?
To Italy? The possibility is low,
The agitated sea cannot be trod,
And Italy is not nearby;
The sea is much too slippery to try
To sail in storm; the boats cannot be shod.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Далей, пасля такой прамовы,
Сказаў Траянцам гаварун: —
Вы будзьце жывы і здаровы!
Мудруе нечага Нептун.
Куды цяпер, браточкі, пойдзем?
Мы да Італіі не дойдзем,
Бо мора лютае злуе,
Італія адсюль няблізка,
А ў буру морам ехаць слізка,
Ніхто чаўна не падкуе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И след като така направи,
той каза с по-спокоен тон:
— Бъдете, братя, живи-здрави,
ще си помисли Посейдон:
Сега къде, къде да идем,
Италия не ще да видим,
я как морето ври, реве,
далеч е Лаций общо взето,
а хлъзгаво е по морето —
кой лодките ще подкове?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als diese Rede er beendet,
Sprach er jetzt die Trojaner an:
"Seid guten Mutes, Hebe Brüder,
Neptun treibt Schabernack mit uns.
Wohin sollen wir diesmal Ziehen?
Italien ist viel zu weit,
Das Meer ist viel zu ungemütlich,
Heil kommen wir hier nicht heraus.
Im Sturm zu segeln ist recht schlüpfrig,
Und wer macht uns die Boote ganz?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A po rzeczowej tej przemowie
Trojanom wszystkim tak powiedział: —
Bywajcie, bracia moi, zdrowi!
Zakręcił Neptun, w zgubę wiedzie.
I dokąd, bracia, tu pójdziemy?
Italii nie osiągniemy,
Bo morze mocno dokazuje,
Stąd do Italii nie tak blisko,
A morzem w burzę jechać ślisko,
Nikt bowiem czółen nie podkuje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после этакого слова
Троянцам Палинур сказал:
"Судьба хлебнуть нам горя снова,
Коль сам Нептун забушевал.
Куда теперь мы двинем, братцы?
В Италию нам не добраться.
Погибнем все мы ни за грош.
Италия к тому ж не близко,
А плыть по морю в бурю склизко,
Челнок — не конь, не подкуешь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И после этой речи краткой
Храбрец троянцам говорит:
«Скитаться нам не больно сладко.
Вдобавок и Нептун мудрит.
Куда свой путь направим, братцы?
Нам до Италии добраться
Шальное море не дает.
Отсель Италия неблизко,
А в бурю морем ехать склизко, —
Челнов никто не подкует!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда к Нептуну кончил слово,
Троянцам так проговорил:
«Бывайте, братики, здоровы!
Вот с нами как Нептун схитрил.
Куда же нам теперь податься?
К Италии ведь не пробраться:
Вишь, море как опять ревет,
Италия отсель не близко,
А морем в бурю ехать склизко,
Челнов никто ж не подкует.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Окончивши к Нептуну слово,
Троянцам Палинур сказал:
«Ну, братцы, будемте здоровы,
Нептун никак замудровал.
Куда теперь поедем, братцы?
В Италию нам не добраться,
Вишь, море трепки задает!
А до Италии не близко,
И морем в бурю ехать склизко,
Челны никто не подкует.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Nadávek vyklopil naň fůru,
k Trojanům potom mluví zvlášť:
„Tak, kluci, hlavy pěkně vzhůru!
Tohle je Neptunova zášť...
Kam ale teď se, braši, plavit?
Italskou zemi pusťme z hlavy,
já vlnobití nemám rád
a Italie není vedle,
jet po moři, to není v sedle,
loď nemůžeš dát okovat.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От тут земелька єсть, хлоп'ята,
Відсіль вона невдалеку:
Сицилія, земля багата,
Вона мені щось по знаку.
Дмухнім лиш, братця, ми до неі
Збувати горести своєї,
Там добрий цар живе Ацест.
Ми там, як дома, очуняєм
І, як у себе, загуляєм,
Всього у нього вдоволь єсть».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Отъ-тутъ земелька есть хлопьята,
«Видсиль вона не вдалеку,
«Сыцылія земля багата,
«Вона мыни щось познаку.
«Дмухнимъ лышъ, братця, мы до неи,
«Збуваты горесты своеи,
«Тамъ добрый царь жыве Ацестъ.
«Мы тамъ, якъ дома, очуняемъ
«И якъ у себе загуляемъ,
«Всього у нього вдоволь есть.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 5.

Рядок 10:

видання 1798:

Всього багацько в його єсть

видання 1809:

Всього багацько в його єсть

Примітки: II, 5.

       Частина II стр. 5.

Ацест — легендарний цар Сіцілії, родом з Трої. Цим пояснюється, що "Ацест Енею, як би брату, Велику ласку показав".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, listen, boys, forget your fear,
There is a land called Sicily, let's sail to it.
A wealthy country and quite near,
I heard about it quite a bit.
In Sicily we will forget
Our woes and won't regret
Our visiting its king Acest.
We will recover there completely,
Will spend our time there sweetly,
He is with all the riches blest."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут недалёка ўжо, здаецца,
Браткі, краіна ёсць адна —
Сіцыліяй зямля завецца,
Мне падабаецца яна.
У момант пераскочым мора,
Перачакаем гэта гора,
Там уладарыць ягамосць —
Сам цар Ацэст, мы ачуняем
Адразу там і пагуляем,
Усё ў яго ўладанні ёсць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но има тук земица, братя,
ей там наблизо, оня бряг:
Сицилия, земя богата,
за мен това е хубав знак.
Я да възвим натам, момчета,
да я забравим таз несрета,
че там добрува цар Акест.
Ще бъдем като у дома си,
ще ни посрещнат с пълни маси,
за нас ще е голяма чест...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es gibt ein kleines Fleckchen Erde,
Das gar nicht weit von hier entfernt,
Ein reiches Land, namens Sizilien,
Das wäre richtig mein Geschmack.
Lasset uns, Brüder, dorthin eilen,
Um zu vergessen unser Leid, -
Dort herrscht der gütige Acestes,
Und bei ihm ruhen wir uns aus;
Wir fühlen uns dort wie zu Hause,
Er hat an allem Überfluß."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz, chłopcy, tutaj jest kraina,
Stąd niedaleko ziemia przednia;
Sycylia, która z bogactw słynie,
Wydaje mi się odpowiednia.
Tam walmy, bracia, na postoje,
By pozbyć się niedoli swojej,
Acestes królem tam, u niego
Już, niczym w domu, odpoczniemy
I pohulamy i podjemy,
Bo pod dostatkiem ma wszystkiego".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А тут земелька есть, ребята,
Отсель она недалеко,
Зовут Сицилией — богата,
Добраться до нее легко.
Махнем-ка мы туда, братаны,
И запируем, словно паны.
Живет там добрый царь Ацест.
Он даст нам все, что пожелаем.
Мы там, как дома, погуляем, —
Всего в том царстве вдоволь есть".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зато земелька есть, ребята,
Невдалеке — рукой подать!
Страна Сицилия богата!
Там не житье, а благодать.
Простимся навсегда с уныньем,
В тот край без промедленья двинем
Где добрый царствует Ацест.
Его столица мне знакома.
Там обживемся мы, как дома.
Небось он вдоволь пьет и ест!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вот тут сторонка есть, ребята.
Нам до нее рукой подать,
Зовут Сицилией — богата,
Мне довелось про то слыхать.
Перемахнем к ней, братцы, море,
Избудем и нужду и горе —
Живет там добрый царь Ацест.
Мы там, как дома, одюжаем,
По-свойски вволю погуляем,
А там всего по горло есть».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот тут земелька есть, ребята,
Недалеко, чуть в стороне,
Сицилия, земля богата,
Она слегка знакома мне.
Поедем, братцы, в это царство,
Забудем там свои мытарства;
Живет там добрый царь Ацест.
Мы там, как дома, побываем,
И отдохнем, и погуляем,
Все у него в достатке есть».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

To tuhle země jinačí je,
co kamenem by dohodil,
je bohatá zem Sicilie,
to bude pro nás dobrý cíl.
Tam zamiřme jen, braši, hnedka
a z útrap nezbude ni špetka.
"Tam žije Acest, dobrý král,
tam naberem jak doma síly
a zkrátíme si dlouhou chvíli,
má vše, byť cokoliv sis přál“

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці разом принялися
І стали веслами гребти,
Як стрілки, човники неслися.
Мов ззаду пхали їх чорти.
Їх сицилійці як уздріли,
То з города, мов подуріли,
До моря бігли всі встрічать.
Тут між собою розпитались,
Чоломкались і обнімались;
Пішли до короля гулять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Троянци разомъ прынялыся
И сталы весламы гребты,
Якъ стрилкы човныкы неслыся,
Мовъ зъ заду пхалы ихъ чорты.
Ихъ Сыцылійци якъ уздрилы,
То зъ города, мовъ подурилы,
До моря биглы вси встричать.
Тутъ мижъ собою роспыталысь,
Чоломкалысь и обнималысь;
Пишлы до короля гулять.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 6.

Рядок 1:

видання 1798:

Троянці добре принялися

Рядок 5:

видання 1798:

Їх сицилійці як узріли

видання 1809:

Їх сицилійці як узріли

Рядок 7:

видання 1798:

До моря бігли всі стрічать

Рядок 8:

видання 1809:

Тут меж собою розпитались

Рядок 9:

видання 1798:

Здоровкались і обнімались

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans in a joint exertion,
Began to row like mad,
The boats flew by the sheer coercion,
As if the deuce pushed them ahead.
The kind Sicilians caught sight
Of them and ran like crazy to invite
The visitors with shouts and clamoring.
Their happiness was so profound,
So many questions flew around
And then all went to see the king.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы дружна веславалі
З усіх апошніх сіл сваіх,
Аж праціналі чоўны хвалі,
Нібы штурхалі чэрці іх.
Калі іх Сіцылійцы тыя
Убачылі, то як чмурныя
Да мора беглі, а пасля
Гасцей жаданых абдымалі,
Распытваліся, цалавалі,
Хутчэй вялі да караля.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянецът това му трябва:
рогатият като че ли
го гони — в миг греблата грабва
и лодките летят стрели.
Сицилианците видяха
това и просто пощуряха,
за среща тичат стар и млад;
прегръщат се и се целуват,
разпитват се, гълчат, ликуват,
търчат към царския палат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies hörten unsere Genossen
Und ruderten aus voller Kraft,
Pfeilschnell bewegten sich die Boote,
Als ob vom Teufel sie gejagt.
Sobald die Einwohner Siziliens
Sie sahen, eilten sie hinab
Zum Ufer, um sie zu begrüßen.
Nach allem fragten sie sie aus,
Küßten einander immer wieder
Und zogen danach zum Palast.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie wiosła z całej siły
Chwycili, chociaż już osłabli,
Jak strzały czółna popędziły,
Jak gdyby z tyłu pchali diabli.
Sycylijczycy ich ujrzeli
I z miasta, jakby pogłupieli
Ku morzu biegli witać czule,
Wzajemnie się rozpytywali,
Obejmowali, całowali,
Ruszyli hulać wnet do króla.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы вмиг приободрились,
На весла дружно налегли.
Стрелою челноки пустились,
Как будто черти их несли.
А сицилийцы, как узнали,
Что гости к их земле пристали,
Сбежались на берег морской,
С гостями перецеловались,
Галдели скопом, обнимались,
И все к царю пошли гурьбой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Чтоб выгрести из водоверти,
За весла казаки взялись,
И, словно подтолкнули черти,
Челны стрелою понеслись.
Сицилианцы их узрели
И от восторга одурели,
Бегут приезжих обнимать!
Поразобравшись меж собою,
Они отправились гурьбою
К царю Ацесту пировать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы сразу встрепенулись,
На весла крепко налегли,
Челны стрелою вдаль метнулись,
Как будто в них чертей впрягли.
Едва пришельцев увидали,
Как угорелые бежали
Все сицилийцы их встречать.
На взморье с ними обнимались,
Расспрашивали, целовались
И повели к царю гулять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы веслами взялися
Работать весело и в лад.
Челны стрелами понеслися,
Как черти их толкали в зад.
Их сицильянцы лишь узрели,
Со всех сторон, как одурели,
Бежали на берег встречать,
Им были рады, обнимали,
Здоровалися, целовали
И повели к царю гулять.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Do Trojských nová síla vjela,
za vesla vzali hrdinně
a každá loďka jako střela
po mořské letí hladině.
Když Sicilští je uviděli,
hned z městečka se rozletěli
na pobřeží je uvítat.
Na všechno se jich vyptávali,
líbali je i objímali
a vedli králi poctu vzdát.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ацест Енею, як би брату,
Велику ласку показав,
І, зараз попросивши в хату,
Горілкою почастовав;
На закуску наклали сала,
Лежала ковбаса чимала
І хліба повне решето.
Троянцям всім дали тетері
І відпустили на кватері:
Щоб йшли, куди потрапить хто.

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина II, строфа 7.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ацестъ Энею якъ бы брату,
Велыку ласку показавъ,
И заразъ попросывшы въ хату
Горилкою почастовавъ;
На за́куску наклалы сала,
Лежала ковбаса чимала
И хлиба повне решето.
Трояньцямъ всимъ далы тетери
И видпустылы на кватери:
Щобъ йшлы, куды потрапыть хто.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 7.

Рядок 3:

видання 1798:

І зараз попросив у хату

видання 1809:

І зараз попросив у хату

Рядок 5:

видання 1798:

Наклали на закуску сала

Рядок 8:

видання 1798:

Троянцям же дали тетері

Рядок 8:

видання 1798:

І відпустили на квартері,

видання 1809:

І відпустили на квартері,

Рядок 10:

видання 1798:

Щоб шли, куда потрапить хто

видання 1809:

Щоб шли, худа потрапить хто

Примітки: II, 7.

       Частина II стр. 7.

Як водиться у подібних випадках, несподіваних гостей почастували тим, що тримали у запасі для такої нагоди, — салом, ковбасою, а оскільки вони з далекої морської дороги зголодніли, то подали й тетерю (гарячу страву), яку можна приготувати нашвидкуруч: накришити у кип'яток сухарів, засмажити цибулею на олії, посолити — і тетеря готова. Сало — воно ще не раз буде згадуватися в "Енеїді". З прадавніх часів його місце у харчовому раціоні українського народу дуже значне. Серед харчових припасів, які, збираючись на війну з рутульцями, готує військо царя Латина, на першому місці — сало і пшоно (IV, 98). З салом пов'язана велика кількість народних приказок, оповідань, анекдотів. Напр.: "Ой якби-то було так, щоб я царем стався — сало б їв, з салом спав, салом би вкривався". Ковбаса — традиційний спосіб її приготування: "Свиняче м'ясо з салом порізати на шматочки, посипати сіллю, перцем і цим фаршем наповнити вимиті свинячі кишки, спекти в звичайній печі, а перед подачею на стіл піджарити" (Маркевич. — С. 155).

 

Решето — господарська річ для просівання чого-небудь. До дерев'яного круглого обода знизу кріпиться сітка, через яку просіюють (зерно, крупу). Те ж, що й сито, тільки в останнього густіша сітка (для борошна, товченої макухи та ін.). Решето чи щось інше, використовуване як хлібниця, ставили обов'язково посередині стола, щоб гостям було зручно брати нарізаний хліб. Хліб — усьому голова, споконвічна пошана до "святого хліба" глибоко коріниться в народній свідомості. Хлібина на покритому скатертиною столі — неодмінний атрибут патріархальної хати, надто в святковий час.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was received with friendly affectation,
As if he were king Acest's dearest kin.
He led him to his habitation
And treated him to some fantastic gin.
They served some bacon as a snack,
There was of sausage a neat stack,
A heap of bread was there as well.
The Trojans were fed woodcock meat
And after that each went to his own suite
Located at the building ell.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ацэст Энею, нібы брату,
Быў рады, шчыра прывітаў
І, тут жа запрасіўшы ў хату,
Гарэлкаю пачаставаў;
Гарою там ляжала сала,
Кілбас насмажаных нямала
І хлеба пульхнага пуды.
Было ўсяго па поўнай меры,
Пасля Траянцы на кватэры
Паразышліся хто куды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй както брат посреща брата,
посрещна гостите Акест,
Еней покани в свойта хата
и сам наля — велика чест;
мезе донесоха — сланина,
салам, парче и половина,
и хляб, направо цял панер;
попара ядоха, квартири
Акест на всички им подири —
да имат покрив и миндер.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Acestes nahm Aeneas gütig
Wie einen Bruder bei sich auf.
Er bat ihn höflich einzutreten
Und ließ servieren Speis und Trank,
Man aß den Speck, trank dazu Wodka,
Auch reichlich Wurst wurde gereicht
Und jede Menge guten Brotes.
Auch für Trojaner war gesorgt,
Bevor sie das Quartier erreichten,
Um auszuruhen für die Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I Eneasza niczym brata
Acestes uczcił wyjątkowo,
Bo zaprosiwszy go do chaty,
Gorzałką hojnie poczęstował;
A na zakąskę to zawczasu
Słoniny dano i kiełbasy,
I sito chleba, by zajadał.
Trojanom zaś wodzianki dano
I na kwatery rozesłano;
By szli już, dokąd kto da rade.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ацест Энею, точно брату,
Почет великий оказал;
Всех попросил тотчас же в хату,
Подать горилку приказал;
Потом, как случаю пристало,
Приволокли колбас и сала
И хлеба в решете внесли.
Троянцы налакались тюри,
И, чтобы отдых дать натуре,
Их по квартирам развели.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ацест Энею, словно брату,
Гостеприимством угодил.
Привел его радушно в хату,
Ему горелки нацедил.
С дороги закусил он салом
И кругом колбасы немалым,
Умял и хлеба решето.
Троянцы, позабыв о буре,
Как следует наелись тюри.
Голодным не ушел никто.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ацест Энею, словно брату,
Большую почесть оказал
И, попросив немедля в хату,
Горилкой доброй угощал.
Наклали на закуску сала,
Большая колбаса лежала,
Стояло хлеба решето.
Когда всех тюрей накормили,
То на квартиры отпустили:
Чтоб шли куда приткнется кто.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ацест Энею, словно брату,
Привет и ласку оказал
И, пригласив радушно в хату,
Горилкой щедро угощал;
А на закуску было сало,
Дал колбасы ему немало,
И решето он хлеба дал.
Троянцев тюрей накормили
И по квартирам разместили,
Чтоб всяк с дороги отдыхал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Jak bratra Aeneáše přijal
král Acest, s láskou velikou.
Pozval ho k sobě, než se nadál,
už častoval ho kořalkou.
Sádlem mu namazali housku,
salám tam ležel na ubrousku,
na chléb div mísa postačí.
Všem Trojským dali moučník bílý
a po domech je rozpustili,
ať jdou, kam se jim uráčí.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут зараз підняли бенькети,
Замурмотали, як коти,
І в кахлях понесли пашкети
І киселю їм до сити;
Гарячую, м'яку бухинку,
Зразову до ріжків печінку,
Гречаних з часником панпух.
Еней з дороги налигався
І пінної так нахлистався,
Трохи не виперсь з його дух.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 8.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ заразъ піднялы бенькеты,
Замурмоталы якъ коты,
И въ кахляхъ понеслы пашкеты
И кисилю имъ до сыты;
Гарячую, мьяку бухинку,
Зразову до рижкивъ печинку,
Гречаныхъ съ часныкомъ панпухъ.
Эней съ дорогы налыгався
И пиннои такъ нахлыстався,
Трохы не выперсь зъ його духъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 8.

Рядок 1:

видання 1798:

Тут зараз підняли банкети

видання 1809:

Тут зараз підняли банкети,

Рядок 2:

видання 1798:

Замурмутали, як коти,

видання 1809:

Замурмутали, як коти,

Рядок 3:

видання 1798:

У кахлях піднесли пашкети

Рядок 5:

видання 1798:

Гарячую, мягку бухинку

видання 1809:

Гарячую, мягку бухинку

Рядки 9-10:

видання 1798:

І пінненькой так нахлистався,
Трохи не вишов з його дух

Примітки: II, 8.

       Частина II стр. 8.

Пашкети в кахлях — "Не маючи пашкетних форм, заможні селяни готують цю страву в кахлях. Замішують пшеничне тісто з маслом і з молоком, обкладають цим тістом кахлю, перше змазавши її маслом, кладуть гусячі нирки, печінку, кусочки м'яса, заливають товченою печінкою, закривають все це краями того ж тіста і ставлять у піч пектись — поки буде готове" (Маркевич. — С. 157).

 

Кахлі — поширені і зараз керамічні плитки для личкування (облицьовування) стін, печей тощо.

 

Сита — розведений водою мед або медовий відвар на воді.

 

Зразову до рижків печінку — зрази — страва з яловичини: скручений биток з м'яса, в даному разі з печінки, з начинкою. Рижки, рижики — їстівні гриби.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Big parties started right away.
The people purred like cats,
Enjoying tarts all day,
And fruit soup and some spats;
They ate hot rolls,
And roasted liver and full bowls
Of garlic buckwheat cream puffs, fried;
Aeneas filled his belly overmuch,
He gulped some alcohol to such
Extent that he had almost died.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы, чуючы банкеты,
Замуркаталі, як каты;
У кахлях падалі паштэты
І кісялю ім і сыты;
Іх частавалі пірагамі,
Пячонкай, смажанай з грыбцамі,
Былі там з часнаком блінцы.
Эней з дарогі частаваўся,
І так гарэлкі налізаўся,
Што ледзьве не аддаў канцы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Веднага почнаха банкети,
като котаци все сумтят,
в гърнета носят им пастети,
кисели — на корем ядат;
и бухнали горещи питки,
и дроб с печурки, и напитки,
подлучен, зачервен пампух.
Еней така добре похапна
и толкова стакани цапна —
как не предаде богу дух!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie ließen sich dort heimisch nieder,
Knurrten zufrieden, wie die Katz',
Stopften sich voll mit den Pasteten,
Mit Eingemachtem gleich vom Faß
Und ofenfrischen heißen Fladen;
Brühe mit Leberknödeln drauf,
Und Buchweizen gewürzt mit Knoblauch.
Aeneas nahm zu sich so viel
Von Speisen und von den Getränken,
Daß er beinah daran verstarb.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zaczęli zaraz tu bankiety
I niczym koty zamruczeli,
Miejscowi pyszne im pasztety
Przynieśli, dużo też kisielu;
Bochenek miękki i cieplutki,
Wątróbkę, rydze przesmaczniutkie,
Gryczanych placków nasypali.
Eneasz z drogi tęgo popił,
Tak okowitą się zakropił,
Że omal tchu zeń nie wyparło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там пошли пиры, банкеты.
Троянцы, нежась как коты,
Из плошек глиняных паштеты
Перегружали в животы.
Кисель поверх паштетов лили,
Печенку, зразы не забыли,
А также гречневый пампух.
Эней с дороги так нажрался
И пенной столько нахлестался,
Что чуть не испустил он дух.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И начались у них пирушки,
Как только стали на постой:
Паштеты, с чесноком пампушки,
Кисель с медовою сытой,
Грибы с печенкою говяжьей
И каравай, как пух лебяжий.
Эней с дороги ел за двух.
Хмельного крепко нахлестался
И всякой снеди наглотался, —
Едва не испустил он дух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут сразу все запировали
И заурчали, как коты;
Паштет им в плошках подавали,
Медовой с киселем сыты.
Горячий мягкий хлеб ломтями,
Печенку с кашей и с грибами
И вдосталь с чесноком пампух.
Эней с дороги так нажрался
И пенной столько нахлестался,
Что чуть не испустил и дух.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пиры тут начались, приветы,
Урчат троянцы, как коты,
Им в мисках подали паштеты,
И киселя, потом сыты,
Из печи мягкую буханку,
Печенку, зразы и солянку,
Гречишный с чесноком пампух.
Эней до снеди как дорвался,
Сивухи пенной нализался,
Чуть из него не вышел дух.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Tak započalo hodování...
Jak kocour každý slastí před.
Přinesli mísu. Byly na ní
paštiky, rosol, sladký med,
bochánky měkké, rovnou z pece,
telecí játra, kousek plece
a plno koblih smažených.
Že Aeneáš měl vytrávíno,
začal se cpát a chlastal víno,
div neprask, jaký měl pak břich.

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней хоть трохи був підпилий,
Та з розумом не потерявсь;
Він син був богобоязливий,
По смерти батька не цуравсь.
В сей день його отець опрягся,
Як чикилдихи обіжрався, —
Анхиз з горілочки умер.
Еней схотів обід справляти
І тут старців нагодовати, —
Щоб біг душі свій рай одпер.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней хоть трохы бувъ пидпылый,
Та зъ розумомъ не потерявсь;
Винъ сынъ бувъ богобоязлывый,
По смерты батька не цуравсь.
Въ сей день його отець опрягся,
Якъ чыкылдыхы обижрався, —
Анхызъ зъ горилочкы умеръ.
Эней схотивъ обидъ справляты
И тутъ старци́въ нагодоваты, —
Щобъ бигъ души свій рай одееръ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 9.

Рядок 2:

видання 1798:

Да з розумом таки зобравсь

видання 1809:

Да з разумом не потерявсь

Рядок 6:

видання 1798:

Як чикилдихи обожрався

видання 1809:

Як чикилдихи обожрався

Примітки: II, 9.

       Частина II стр. 9.

В сей день його отець опрягся — Еней прибув до Сіцілії якраз через рік після смерті свого батька Анхіза на цій землі. Опрягся — в бурлескній манері, зневажливо, мов про скотину: помер.

 

Чикилдиха — назва гіршого гатунку горілки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although Aeneas was intoxicated,
He still remained a lucid man.
He was a pious son and dedicated
To his departed father and his clan.
The day his father croaked,
He guzzled too much booze and choked;
That folly caused his premature demise.
Aeneas wished to give a dinner
That beggars should pray for the sinner,
Whom gods should lead to paradise.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хаця Эней з гарэлкай знаўся,
Ды розуму ён не прапіў;
Ніколі бацькі не цураўся —
Сын богабаязлівы быў.
Успомніў ён: ад самагону
Анхіз, што бацькам быў ягоным,
Якраз у гэты дзень памёр.
Эней пачаставаць абедам
Старцоў надумаў, каб за гэта
Бог перад бацькам рай адпёр.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Макар Еней да бе на градус,
все още беше разсъдлив;
не е на харно много радост,
а бе и богобоязлив.
Баща му него ден се гътна,
че сам бая горилка глътна,
сам с пукница се умори.
за всички просяци да дава —
та рая да осигури.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Obgleich Aeneas nicht ganz nüchtern,
War er doch geistig helle wach.
Er hat als Sohn brav, gottesfürchtig,
Des toten Vaters auch gedacht,
Der just an dem Tag war verschieden,
Als er zu reichlich zugepackt
Und so durch Wodka umgekommen.
Ein Totenmahl hat er geplant,
Damit die Mönche für ihn beten
Und er so in den Himmel kommt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz chociaż trochę spity,
Zachował rozum, dobrze widział;
Był bogobojnym synem przytem,
Po śmierci ojca się nie wstydził.
A w dniu tym jego ojciec pomarł,
Gorzałkę chlejąc w cudzym domu, —
Anchizes świat pożegnał boży.
Eneasz obiad chciał wyprawić,
Żebraków sprosić przy tej sprawie,
By Bóg tej duszy raj otworzył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но хоть и был он пьян не в меру,
Все ж разума не потерял
И, сыновьям другим к примеру,
Про смерть отца не забывал.
Как раз в тот день Анхиз скончался:
Он так горилкой накачался,
Что тут же ноги протянул.
Эней решил поминки справить —
Всем угощение поставить,
Чтоб прямо в рай Анхиз махнул.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сверх меры нализавшись пенной,
Троянец не терял ума.
Богобоязненный, смиренный,
Он чтил родителя весьма.
Старик винищем обожрался
Да в тот же день к чертям убрался.
И вот затеял молодец
В честь годовщины сей печальной
Обед устроить поминальный,
Чтоб отомкнул свой рай творец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хоть во хмелю Эней был сильном,
Но разума не потерял,
Богобоязненным был сыном,
Отца по смерти почитал.
В сей день Анхиз с душой простился:
Когда сивухою опился,
Кончины час его приспел.
Эней обед задумал справить,
Для сирой братьи стол поставить,
Чтоб душу бог в раю пригрел.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Хотя Эней и выпил много,
Но ум и память не пропил,
Отца, боясь прогневать бога,
И после смерти не забыл.
В сей день отец его скончался, —
Анхиз горилки наглотался,
Бедняга от нее сгорел.
Эней хотел поминки справить,
Обед убогим предоставить,
Чтоб душу бог в раю призрел.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Byť Aeneáš už vzdal hold vodce,
přec rozum svůj si zachoval;
on bohabojný syn byl, otce
ni po smrti se nezříkal.
Svět rozžehnal se s jeho tátou,
když ten se zpil zas vodkou klatou,
a tak vypustil Anchis duch.
Chtěl Aeneas hned tryznu slavit,
žebráky všechny na ní bavit,
by ráj té duši zchystal bůh.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зібрав троянську всю громаду,
І сам пішов на двір до них,
Просить у їх собі пораду,
Сказав їм річ в словах таких:
«Панове, знаєте, трояне
І всі хрещениї миряне,
Що мій отець бував Анхиз,
Його сивуха запалила
І живота укоротила,
І він, як муха в зиму, зслиз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зибравъ Трояньску всю громаду,
И самъ пишовъ на двиръ до ныхъ,
Просыть у ихъ соби пораду,
Сказавъ имъ ричь въ словахъ такыхъ:
«Панове, знаете, Трояне
«И вси хрещеныи мыряне,
«Що мій отець бувавъ Анхызъ,
«Його сывуха запалыла,
«И жывота укоротыла
«И винъ, якъ муха въ зиму, слызъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 10.

Рядок 1:

видання 1798:

Зобрав троянську всю громаду

видання 1809:

Зобрав троянську всю громаду

Рядок 6:

видання 1798:

І всі хрещениє миряне

видання 1809:

І всі хрещениє миряне

Рядок 8:

видання 1798:

Єго сивуха запалила

Примітки: II, 10.

       Частина II стр. 10.

Громада — об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад — козацькі ради на Запорізькій Січі.

 

Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He gathered all the Trojan gang
And, facing them,
Asked humbly in his short harangue
For their advice, ad rem:
"You, Trojans, gentlemen and you
Good Christian folks, who knew
That though my dad, Anchises, was quite wise,
He died from booze, which used to quell
His thirst. That alcoholic spell
Killed him like frost kills flies.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На кліч яго Траянцы рады
Сысціся дружнай грамадой, —
Звяртаўся, просячы парады,
Да іх з прамовай ён такой:
«Анхіз, то бацька мой, панове,
Хай будзе мір на гэтым слове
Яму і вечны супакой,
Спаліла, бедака, сівуха,-
Згарэў, як ліст, ён, звяў, як муха,
Перад сцюдзёнаю зімой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Събра троянската си банда
и сам дойде им на крака
и там с молба, а не с команда
през сълзи рече им така:
— Троянци, панове славяни
и всички честни християни,
баща ми знаете — Анхиз,
пърцуцата видя му края,
като муха в студена стая
пред бога се представи чист.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So rief er zu sich die Trojaner
Und ging zu ihnen in den Hof,
Um sie nach ihrem Rat zu fragen,
Indem er so zu ihnen sprach:
"Trojaner, hochverehrte Freunde
Und hochgeschätztes Christenvolk,
Ihr wißt, mein selig Ohm, Anchises,
Hatte vom Schnaps zuviel erwischt,
Wodurch sein Leben unterbrochen
Wie das der Fliege bei dem Frost.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojańską zebrał swą gromadę
I wyszedł do niej na podwórze,
By prosić wszystkich o poradę
I tak przemawiał do nich dłużej:
"Panowie, wiecie to, Trojanie,
I wszyscy cni parafianie,
Że byłem synem Anchizesa,
Lecz go siwucha zapaliła,
Żywota nagle ukróciła, —
Jak mucha w zimie, sczezł z kretesem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Собрав своих людей до света
И сам явившись среди них,
Чтобы спросить у них совета,
Сказал им речь в словах таких:
"Панове, лыцари, трояне
И все крещеные миряне!
Мне добрым был отцом Анхиз;
Его сивуха загубила,
Дни старика укоротила,
И он, как муха в стужу, скис.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Всех неимущих по обряду
Желая накормить, Эней
Созвал троянскую громаду,
Совета попросил у ней:
«Мол, сами знаете, трояне
И православные миряне, —
Анхиз, мой батя, неспроста
Загинул, как зимою муха!
Нутро сожгла ему сивуха,
И он лишился живота.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцам всем велел собраться
И вышел сам во двор средь них,
Чтоб о поминках столковаться;
Сказал им речь в словах таких:
«Панове, знаете, трояне
И все крещеные миряне,
Что царь Анхиз отцом был мне,
Его сивуха уморила
И жизнь ему укоротила,
Он сгиб, как муха по зиме.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцам объявив об этом,
Созвал во двор немедля их,
Чтоб испросить у них совета,
Сказал, как только шум утих:
«Вы знаете, паны трояне
И все крещеные миряне,
Что мне Анхиз — отец родной,
Сивуха бедного спалила
И живота укоротила,
Пропал, как муха в холод злой.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Dal celou trojskou obec svolat
a pak k ní vyšel na dvorek,
že bude od ní potřebovat
radu; a jakou — hned jim řek:
„Trojané, víte to už dávno,
všem křesťanům to bylo známo,
že Anchis býval otcem mým.
Je vinou lihu bez všech půtek,
že zkrátil se mu žití knůtek
a nezbyl po něm ani dým.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зробити поминки я хочу,
Поставити обід старцям
І завтра ж — далі не одстрочу.
Скажіте: як здається вам?»
Сього троянці і бажали,
І всі уголос закричали:
«Енею боже поможи;
Коли же хочеш, пане, знати,
І сами будем помагати,
Бо ми тобі не вороги».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зробыты помынкы я хочу,
«Поставыты обидъ старця́мъ —
«И завтражъ — дали не одсрочу.
«Скажите: якъ здается вамъ?»
Сього Трояньци и бажалы
И вси у голосъ закрычалы:
«Энею Боже поможы;
«Колы же хочешъ, пане, знаты,
«И самы будемъ помагаты,
«Бо мы тоби не ворогы.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 11.

Рядок 3:

видання 1798:

І завтра ж в пору неробочу

Рядки 7-8:

видання 1798:

Енею боже помоги;
І коли хочеш, пане, знати

видання 1809:

Енею боже помоги;
І коли хочеш, пане, знати

Примітки: II, 11.

       Частина II стр. 11.

Поставити обід старцям — за давнім звичаєм, на похороні і поминках обов'язково влаштовували обід для старців.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I want to commemorate his soul
By giving dinner to the poor -
Tomorrow - I will not postpone this dole.
What do you think? Should I abjure?"
That's what the Trojans wanted badly
To hear. They all together hollered madly:
"Aeneas, may good gods help you!
And if you want to know,
Nobody's here your foe,
We want to help you, too!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хачу наладзіць я памінкі,
Хачу я даць старцам абед —
І неадкладна — без замінкі.
Як вы параіце: пі след?»
Траянцы гэтага чакалі,
Відаць, і дружна закрычалі:
«Энею, бог, дапамагай;
А мы і самі дапаможам
Табе, Эней, як толькі можам,
Твае сябры мы — так і знай».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Аз искам помен да направя,
обяд на бедните да дам,
но утре — няма ден да бавя,
кажете, да ви чуя сам!
Троянците това и чакат
и взеха да крещят, да крякат:
— Еней, Еней, помози бог,
каквото кажеш, туй ще стане,
ще ти помогнем всички, пане,
не си ни враг я! Дай ни срок!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Totenmahl will ich bereiten
Und biete es den Mönchen an,
Gleich morgen, um nicht aufzuschieben,
Was sagt ihr nun zu meinem Plan?"
Das war, was alle hören wollten,
Und riefen einheitlich zurück:
"So sei's, und Gott mit dir, Aeneas,
Und denke jederzeit daran,
Da6 wir bereit sind dir zu helfen,
Du kannst der Freundschaft sicher sein."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Chcę stypę sprawić, jak wypada,
Żebrakom dobrze dać się najeść —
Juz jutro — dalej nie odkładam.
Powiedzcie: jak się warn wydaje?"
Trojanie tego też pragnęli:
I na głos wszyscy zakrzyknęli:
"O Eneaszu, Bóg dopomóż;
Gdy chcesz, o panie, wiedzieć o tym,
To pomożemy ci z ochotą, —
Sprzyjamy tobie jak nikomu".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь желаю по старинке
Для нищей братьи, для селян
Я справить поутру поминки.
По нраву ли вам этот план?"
Троянцы лишь того и ждали
И, чуя выпивку, кричали:
"Энею, боже, помоги!
А коли хочешь ведать, пане,
И сами все на помощь встанем:
Ведь мы тебе, чай, не враги!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Охота мне поминки справить,
Для бедняков задать обед,
Для нищих стол едой уставить.
Скажите — ладно или нет?»
Троянцам этого и надо,
Заговорила вся громада:
«Господь Энею помоги!
Надейся, пан Эней, на бога,
Но будет и от нас подмога!
Тебе мы, дескать, не враги!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Поминки справить я желаю,
Обед для сирой братьи дам,
И завтра же — не отлагая.
Скажите, как сдается вам?»
Того троянцы будто ждали,
Все зычным голосом вскричали;
«Эней, господь те помоги!
А коли хочешь ведать, пане,
И сами все на помощь станем,
Ведь мы тебе, чать, не враги».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поминки справить я желаю,
Я пообедать нищим дам,
И завтра же, не отлагаю.
Скажите, то по нраву вам?»
Троянцы лишь того и ждали,
Все дружно, хором закричали:
«Раз так, то боже помоги!
А если, пан Эней, знать хочешь,
Помянем мы, не зря хлопочешь,
Ведь мы Анхизу не враги».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Zítra chci tryznu uspořádat,
žebráky na ní pohostím,
a raději to neodkládat...
Jste všichni srozuměni s tím?“
Trojští si jenom tohle přáli
a v rozjaření všichni řvali:
„Náš Aeneáši, přisámbůh,
když to chceš tedy vědět, pane,
vše s naší pomocí se stane,
je jeden každý z nás tvůj druh.“

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз миттю всі пустились
Горілку, м'ясо куповать,
Хліб, бублики, книші вродились,
Пійшли посуди добувать;
І коливо з куті зробили,
Сити із меду наситили,
Договорили і попа;
Хазяїнів своїх ззивали,
Старців по улицям шукали,
Пішла на дзвін дякам копа.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ мытью вси пустылысь
Горилку, мьясо куповать,
Хлибь, бублыкы, кныши вродылысь,
Пійшлы посуды добувать;
И колыво сь кути зробылы,
Сыты изъ меду насытылы,
Договорылы и попа;
Хазяинивь своихъ сзывалы,
Старцивъ по улыцямъ шукалы,
Пишла на дзвинъ дякамь копа.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 12.

Рядок 1:

видання 1798:

І опроміттю всі пустились

Рядки 4-5:

видання 1798:

Пійшли посуду добувать;
І коливо з кутей зробили

Рядок 7:

видання 1798:

З'єднали разом і попа

Рядок 10:

видання 1798:

Пійшла на дзвін дякам копа

Примітки: II, 12.

       Частина II стр. 12.

Книш — хлібний виріб з пшеничного, інколи житнього і гречаного борошна; по краях тісто розпліскують коржем і завертають наверх так, що воно сягає тільки до половини книша. Зверху книш змазують салом або олією. Приготування книша з житнього і гречаного борошна: "Вчинити житнього тіста, замісити гречаним борошном; коли підійде, викачувати на столі; ліплять книші з допомогою ложки, яку опускають перед цим у розтоплений свинячий смалець. Зліпивши, сажають у піч, а вийнявши, знову змазують смальцем" (Маркевич. — С. 154).

 

Коливо — ритуальне блюдо, обов'язкове на поминках; кутя з пшениці, розведена ситою. Перш, ніж приступити до страв під час поминального обіду, споживають коливо, обов'язково згадуючи при цьому добрим словом покійника: "Царство небесне, пером земля над ним! Нехай со святими почиває та й нас дожидає!.." (Номис. — С. 8).

 

Сити із медом наситили — тобто розвели водою (квасом) мед; настояли мед на чому-небудь (див. також коментар: II, 8).

 

Хазяїнів своїх ззивали — тобто сіцілійців, на землі яких у даний момент перебували троянці.

 

Пішла на дзвін дякам копа — копа — полтина (К.), тобто п'ятдесят копійок. Дати на дзвін — заплатити, щоб дзвонили в церкві за упокій душі. Нар.: Дзвонять за упокій душі (Номис. — С. 160).

Див. також II, 8.

       Частина II стр. 8.

Пашкети в кахлях — "Не маючи пашкетних форм, заможні селяни готують цю страву в кахлях. Замішують пшеничне тісто з маслом і з молоком, обкладають цим тістом кахлю, перше змазавши її маслом, кладуть гусячі нирки, печінку, кусочки м'яса, заливають товченою печінкою, закривають все це краями того ж тіста і ставлять у піч пектись — поки буде готове" (Маркевич. — С. 157).

 

Кахлі — поширені і зараз керамічні плитки для личкування (облицьовування) стін, печей тощо.

 

Сита — розведений водою мед або медовий відвар на воді.

 

Зразову до рижків печінку — зрази — страва з яловичини: скручений биток з м'яса, в даному разі з печінки, з начинкою. Рижки, рижики — їстівні гриби.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At once, they all went out
To shop for brandy. They filled crates
With bread and buns, and sauerkraut.
Besides, they bought some dinner plates.
They boiled shelled wheat with poppy seed,
Prepared a drink with mead;
Each one invited to that feast
His hospitable host.
They brought from street the poor foremost,
As well, invited were the cantor and the priest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І ў момант кінуліся людзі
Гарэлку, мяса, хлеб купляць,
Хто клапаціўся аб пасудзе,
А хто аб страве мусіў дбаць;
Куш салодкую зрабілі,
Сыты мядовай насыцілі,
Папа дамовілі пасля;
Гаспадароў сваіх склікалі,
Старцоў па вуліцах шукалі,
На звон дзякам далі рубля.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всеки тутакси се втурна.
За хляб, горилка на пазар
търчат, купуват, търсят фурна,
посуда сбират, инвентар.
И взеха коливо да правят,
и мед успяха да доставят,
и попа бе осигурен;
дойдоха техните стопани
и просяците — без подкани,
що паплач сбра се него ден.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nu befleißigten sich alle
Und kauften Fleisch und Wodka ein,
Brachten Gebäck und Brot zutage,
Organisierten das Geschirr,
Kochten Kutja aus dem Getreide,
Würzten mit Honig nach Geschmack.
Der Priester wurde schnell gerufen,
Man brachte auch die Hausherrn mit;
Von überall kamen die Mönche,
Der Kantor wurde ausbezahlt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pobiegli wnet gromadą liczną
Gorzałke, mięso zakupywać,
Zjawiły się chleb, bułki śliczne,
Naczynia poszli też zdobywać;
A w kutię miód rozprowadzili
I sytę miodem nasycili,
I dogadali się też z popem;
Swych gospodarzy zwoływali,
Żebraków z ulic też ściągali,
Na diaków poszła groszy kopa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И мигом всей гурьбой пустились
Горилку, мясо закупать;
Хлеб, бублики, кныши явились;
Пошли посуду добывать;
Кутью из ячменя сварили,
Сыты из меда насытили,
О тризне дали знать попам,
Хозяев по дворам скликали,
Калек и нищих собирали,
Полтину выдали дьякам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Немедля накупили мяса,
Горелки на помин души.
Добыли — не прошло и часа —
Хлеб ситный, бублики, кныши.
Кутью сварили, взяли меду
И щедро подсластили воду,
Сходили принанять попа.
На звон дьякам пошла полтина.
Хотел троянский сиротина,
Чтоб нищих собралась толпа.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И опрометью все пустились
Горилку, мясо покупать.
Хлеб, бублики, кныши явились.
Пошли посуду добывать;
Кутьи со взваром наварили,
Сыты из меду насытили,
Договорились и с попом,
Дьякам за звон полтину дали,
Своих хозяев приглашали,
Созвали всех калик кругом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы сразу же пустились
Горилку, мясо покупать,
С хлебами вскорости явились,
Пошли посуду добывать;
А на помин кутьи сварили,
Изюму, меду к ней купили,
Договорили и попа.
Своих хозяев приглашали,
Повсюду нищих собирали,
Пошла на звон дьякам копа.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

V ten ráz se všichni dali v sháňku
po chlastu, mase, co kdo rád...
"Těch chlebíčků a dalamánků!
Šli pro ně mísy obstarat.
Vařili kaši — jeden z chodů,
dělali s medem sladkou vodu..
Pak přišel objednaný pop...
Všichni své pány svolávali,
žebráky v městě shledávali
a na zvony pár padlo kop.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На другий день раненько встали,
Огонь на дворі розвели
І м'яса в казани наклали,
Варили страву і пекли.
П'ять казанів стояло юшки,
А в чотирьох були галушки,
Борщу трохи було не з шість;
Баранів тьма була варених,
Курей, гусей, качок печених,
Досита щоб було всім їсть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На другій день раненько всталы,
Огонь на двори розвелы
И мьяса въ казаны наклалы,
Варылы страву и пеклы.
Пьять казанивь стояло юшкы,
А въ чотырьохъ були галушкы,
Борщу трохы було не съ шисть;
Баранивъ тьма була вареныхъ,
Курей, гусей, качокъ печеныхъ,
До сыта щобъ було всимъ йисть

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 13.

Рядок 8:

видання 1798:

Баранов тьма була варених

Рядок 10:

видання 1798:

Досита щоб було всім єсть

Примітки: II, 13.

       Частина II стр. 13.

Подана в помірному гротескно-жартівливому тоні картина приготування поминального обіду. Поминки — не бенкет, багатий стіл з різноманітними та вишуканими наїдками й напоями, приправами та делікатесами тут буде недоречним. Готуються звичайні, повсякденні страви. Аби тільки обід був добре приготовлений та щоб усім, хто прийде вшанувати покійного, вистачило їжі. На поминки кликати не обов'язково, приходять усі рідні, близькі, сусіди. Старці сходяться з усієї округи. Звичайно, з цієї нагоди найбільше наварили борщу, який за кількістю компонентів та способів приготування (залежно від локальних умов і пори року) не має собі рівних серед інших страв української кухні. Борщ — головна страва обіду. Порівняно з іншими стравами, борщ займає, можна сказати, чільне місце у фольклорі. Нар.: Добрий борщик, та малий горщик. Старий стару хвалить, що добрий борщ варить (Номис. — С. 92, 173). Менше від борщу, хоч зовсім не набагато, варять юшки (п'ять казанів проти шести — дивовижно витримана загальна співрозмірність між собою найбільш поширених страв, кількість визначає і питому вагу в порівнянні з іншими стравами).

 

Юшка, так само як і галушки, — страва загалом на сніданок та вечерю. Треба зауважити, що під "юшкою" часто розуміли бідняцьку, убогу страву. Іван Вишенський, картаючи черевоугодників-єпископів, докоряє їм бідняками, які "юшечку хлебчуть". Звідси нар.: Перебиватися з юшки на воду. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не було (Номис. — С. 51). Тому, коли юшка не бідняцька, як правило, це підкреслюється. У коментованій строфі Іван Котляревський зазначає, що в усі казани спочатку поклали варити м'ясо — отже, обід багатий. Галушки — давніші способи приготування: "Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо, кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати" (Маркевич. — С. 152).

 

Приєднана в кінці строфи до звичайних на поминках страв "тьма" варених баранів, "курей, гусей, качок печених" — гротеск, очевидне для сучасників Івана Котляревського поєднання несумісного. З другого боку, обкладені горами печені демократичні вагани з борщем — на місці. Вони співзвучні стилеві поеми, уже готують переростання в наступних строфах поминок у п'яне гульбище.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Next day before the sunrise every man
Was hurrying outside, where in the yard
They made big fire and began
To boil meat chunks in water and in lard.
Five kettles filled with soup were there
And four with dumplings good beyond compare,
At least six pots of borshch with dill,
Besides, huge numbers of cooked rams,
And many chickens, geese, and even clams
For everyone to eat his fill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Назаўтра, ледзь заднела, ўсталі,
Агонь за домам развялі
І мяса ў пяць катлоў наклалі,
Варылі страву і пяклі.
І пяць катлоў стаяла юшкі,
А ў чатырох былі галушкі,
Баршчу не меней шэсць катлоў;
Там смачнай ежы ўсім хапала,
Там вараных было нямала
Курэй, гусей ды бараноў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За малко дремнаха горките,
огньове лумнаха в зори,
месото хвърлиха в котлите —
пече се всичко и вари.
Чорба варяха в пет казана
ив три — галушки със сметана,
а борша вреше в още шест;
овни варени и телета,
кокошки, печени прасета —
да не остане гладен днес.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Am nächsten Tag in aller Frühe
Wurde das Feuer angefacht,
Man brachte Fleisch in großen Mengen,
Gebacken wurde und gegrillt.
Fünf Kessel waren voller Suppe,
In sechsen sprudelte der Borschtsch,
Und in vier Töpfen kochten Knödel;
Gebraten wurde Hammelfleisch
Sowie die Hühner, Gänse, Enten,
Wahrlich ein opulentes Mahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na drugi dzień raniutko wstali,
Na dworze ogień rozniecili,
Do kotłów mięsa nawrzucali,
Warzyli jadło i smażyli.
Wnet stało tam pięć kotłów z juszkę,
A w czterech były pyszne kluski
I z barszczem było sześć aż nawet;
Baranów mnóstwo nawarzono,
Kur, gęsi, kaczek napieczono,
Dla wszystkich było dużo strawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Наутро все раненько встали,
Огонь у хаты развели,
Все мясо в казаны поклали,
Варили, жарили, пекли.
Пять казанов ухи сварили,
Да пять галушками набили,
Борща же было целых шесть;
Баранов тьма была вареных,
Гусей и уток запеченных,
Чтоб гости всласть могли поесть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы порешили миром
Стряпней заняться на заре.
Котлы наполнив мясом, жиром,
Огонь раздули на дворе.
Похлебка и уха для бедных
В пяти котлах кипели медных,
С борщом дымилось целых шесть,
Варились в четырех галушки;
Бараны жарились, индюшки;
А кур, гусей — не перечесть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Назавтра все раненько встали,
Огонь в ограде развели
И мясо в казаны поклали,
Еду варили и пекли.
Пять казанов стояло юшки,
А в четырех подряд галушки,
С борщом, как будто, было шесть;
Баранов тьма была вареных,
Кур, уток и гусей печеных —
Чтоб до отвалу всем поесть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поутру все с зарею встали,
Среди двора костер зажгли,
В котлы говядину бросали,
Еду варили и пекли.
В пяти котлах ухи сварили,
А в четырех галушки были,
Борща сварили полных шесть,
Баранов тьма была вареных,
Гусей и уток, кур печеных,
Чтоб было досыта всем есть.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Na druhý den pak vstali ráno
a zapálili hranici,
co masa, dosud nevídáno,
plavalo v šťávě kouřící.
Pět kotlů s polévkou tam trůní
a Čtvero šíří šišek vůni
a s borščem je jich skoro šest;
skopového je, co kdo ráčí,
i hus a kachen na pekáči,
kdo sní to, chvála mu a čest.

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цебри сивушки там стояли
І браги повнії діжки;
Всю страву в вагани вливали
І роздавали всім ложки.
Як проспівали «со святими»,
Еней обливсь слізьми гіркими,
І принялися всі трепать;
Наїлися і нахлистались,
Що деякі аж повалялись...
Тогді і годі поминать.

Highslide JS
М. Ваша. Частина II, строфа 14.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина II, строфа 14.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цебры сывушкы тамъ стоялы
И брагы повніи дижкы;
Всю страву въ ваганы влывалы
И роздавалы всимъ ложкы.
Якъ проспивалы со святымы,
Эней облывсь слизьмы гирькымы
И прынялыся вси трепать;
Найилыся и нахлысталысь,
Що де-яки ажъ повалялысь,
Тогди и годи помынать.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 14.

Рядок 1:

видання 1798:

Цебри сивухи там стояли

Рядок 6:

видання 1809:

Еней обливсь сльозьми гіркими

Рядок 10:

видання 1798:

Тогді вже годі поминать

видання 1809:

Тогді вже годі поминать

Примітки: II, 14.

       Частина II стр. 14.

Цебер — велике дерев'яне відро, мало вигляд зрізаної діжки з дужкою зверху.

 

Вагани — видовбані з дерева великі продовгуваті миски у вигляді коритець, з яких їли гуртом страву козаки на Січі, в походах, громадою на обідах, поминках і т. ін. Спільне споживання страви з однієї посудини мало у певних випадках ритуальне значення, символізувало братерство, мир і згоду між учасниками трапези.

 

"Со святими" — кондак, коротка молитовна пісня в поминальному обряді православної церкви. Співом "со святими" відкривалася заупокійна служба. Потім священик благословляв трапезу і починалися поминки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Large buckets full of whiskey
And vats of brandy soon
Were ready to be drunk; the horde was frisky
When everyone received a spoon.
When they were singing "Rest in peace with saints
Aeneas cried without restraints.
The binge began full force. They dined
Until they could not gulp another bite,
And could not stand upright.
The father's soul was not on anybody's mind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цабэркі з брагай там стаялі,
Сівухі поўныя збаны;
Раздаўшы лыжкі, разлівалі
Там боршч і юшку ў ваганы.
Як праспявалі «Са святымі»,
Эней з гасцямі дарагімі
Не мог пякучых слёз стрымаць;
Наеліся і напіліся,
На дол зваліліся, змагліся...
Тады ўжо годзе памінаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Що чебри само — пълни с брага,
пърцуца лее се — река;
гаванка се пред всеки слага,
лъжица пъхват му в ръка.
Разсъниха се криво-ляво,
щом зарида Еней направо
след „Со святими упокой“;
и яде, пи се до насита,
и който всичко тук опита,
години ще го помни той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit Braha hatte man die Fässer,
Mit Schnaps die Eimer voll gefüllt,
In Holznäpfen reichte man Speisen
Und gab auch einen Löffel mit.
Nachdem das Requiem verklungen,
Aeneas die Tränen abgewischt,
Stürzten sich alle auf die Mahlzeit.
Ein jeder hat sich vollgestopft
Und trank, bis er besoffen wurde,
Von Andacht war jetzt keine Spur.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z siwuchą stały cebry, dzbany,
A brahy pełne były dzieże;
Wnet do waganów jadło wlano,
Rozdano łyżki jak należy.
Po "wiecznym mu odpoczywaniu"
I Eneasza gorzkim łkaniu
Zaczęli wszyscy ćpać zawzięcie;
Najedli tak się i popili,
Że z nóg niektórzy się zwalili,
Nie mogli ojca czcić pamięci.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сивуху ведрами таскали
И брагу волокли к столам,
Уху по мискам разливали
И ложки роздали гостям.
Когда пропели "Со святыми",
Эней с троянцами своими
Всплакнул. Потом пошла еда.
Наелись, браги нахлестались,
Аж спьяну под столом валялись...
Поминки вышли хоть куда.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сивухи ведра, дежки браги
Уже стояли на виду.
Тут ложки роздали ватаге
И в миски налили еду.
Как «со святыми» затянули,
Эней с троянцами всплакнули
И стали яства уминать.
Так нахарчились, нахлестались,
Что под столами спать остались...
И перестали поминать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сивушки ведра там стояли
И кадки с брагою кругом.
Еду по мискам разливали,
Всем ложки роздали. Потом,
Как «Со святыми» спели кучей,
Эней взрыдал слезой горючей,
Досыта принялись хлебать.
Когда наелись, нагрузились,
Что спьяну кое-где валились,
Тогда кончали поминать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сивухи ведра там стояли
И браги кадок полных семь,
По ваганам снедь разливали
И ложки раздавали всем.
А «со святыми» как запели,
Эней заплакал в самом деле;
Тут принялись все уминать,
Наелся каждый и напился,
А кое-кто под стол свалился,
Не стали дальше поминать.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

"Tam putny s vodkou stojí v řadě,
pivo se čítá na džbány;
všecičko jídlo lejí v kádě,
lžíce už byly rozdány.
Když dopěli tu „Se svatými“,
Aeneáš zaslzel, polk sliny
a baštění hned začalo.
Tak najedli se, nachlastali,
a mnozí pod stolem už spali,
když uctívání skončilo.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней і сам зо старшиною
Анхиза добре поминав;
Не здрів нічого пред собою,
А ще з-за столу не вставав;
А далі трошки проходився,
Прочумався, протверезився,
Пішов к народу, хоть поблід.
З кишені винявши півкіпки,
Шпурнув в народ дрібних, як ріпки,
Щоб тямили його обід.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней и самъ со старшыною
Анхыза добре помынавъ;
Не здривъ ничого предъ собою,
А ще зъ застолу не встававъ;
А дали трошкы проходывся,
Прочумався, протверезывся,
Пишовъ къ народу, хоть поблидъ. —
Съ кишени вынявшы пивкипкы,
Шпурнувъ въ народъ дрибныхъ, якъ рипкы,
Щобъ тямылы його обидъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 15.

Рядок 3:

видання 1798:

Не зрів нічого пред собою

видання 1809:

Не зрів нічого пред собою

Рядок 9:

видання 1798:

Швирнув в народ дрібних, як ріпки

Примітки: II, 15.

       Частина II стр. 15.

Еней і сам со старшиною — як і в реальному тогочасному житті, в "Енеїді" виразно розмежовані суспільні стани: народ, простолюд; над ним — старшина, дворяни; над старшиною — вища знать, державці, Олімп. Одначе цікаво, що в першій частині поеми розмежування далеко не таке виразне, як у наступних. У Дідони всі троянці бенкетують за одним столом; Еней і поведінкою, і способом життя не вирізняється з-поміж інших троянців, які при зустрічі з Дідоною лають його останніми словами. А тут — Еней уже сідає за стіл "со старшиною", народ тримається окремо. Це — свідчення того, що між написанням першої і другої частин поеми був період коли не тривалий у часі, то принаймні позначений інтенсивним творчим розвитком митця, реалістичною конкретизацією і поглибленням його задуму.

 

Півкіпки — 25 копійок (див також коментар: І, 10).

 

Шпурнув в народ дрібних, як ріпки — кидати в народ під час поминок, а також різних урочистостей монети — давня стійка традиція.

 

Як ріпки — найдешевших (дрібних). Ріпа належала до найбільш поширених, доступних городніх культур. Солодкуваті на смак, білі, жовті, часом червоні або фіолетові корені ріпи першим ділом клали у страву. І при нестатках — ріпа завжди під рукою, завжди може виручити. Нар.: Ріпа — утіха жінці (Номис. — С. 243).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas' commemoration with the wise
And higher chiefs was not complete
Till he saw nothing with his eyes,
And found it hard to get up from his seat.
And when he strolled a little bit,
He got clearheaded and quite fit.
He went to see the folks outside,
And threw some money to the poor
Because he wanted to be sure
That they were satisfied.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней і сам са старшыною
Анхіза памінаў як след;
Ужо заслаўся зрок імглою,
Хоць і не скончыўся абед;
А потым ён працверазіўся,
Зрок паступова праясніўся,
І, бледны, скіраваў свой след
Ён да людзей — усе так робяць, —
На дол з кішэні сыпаў дробязь,
Каб людзям помніўся абед.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней старейшината хвана
Анхиз с добро да поменат;
веднъж от масата не стана,
направо чер му бе светът.
А после скочи от обеда,
поизтрезня и поогледа,
дойде при всеки, в пот облян,
забърка в своите джобове
и взе да сее той грошове —
да помнят днешния курбан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So hohe Ehrung ward Anchises
Vom Sohn Aeneas dargebracht.
Gar lange dauerte die Mahlzeit,
Doch keiner wagte aufzusteh'n.
Am Ende unternahm Aeneas
Einen Ausnüchterungsversuch.
Noch bleich, begab er sich zum Volke,
Warf eine Handvoll Münzen aus,
Damit sie alle daran denken,
Wie großartig die Feier war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz razem ze starszymi
Czcił Anchizesa pamięć dalej,
Nie widział nic, lecz pił wciąż z nimi,
Od stołu już nie wstawał wcale;
A potem trochę oprzytomniał,
Otrzeżwiał, sobie coś przypomniał,
Do ludu poszedł, chociaż pobladł.
Z kieszeni wyjął drobnych trochę
I w naród sypnął niczym grochem,
By pamiętano jego obiad.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней и сам, забыв печали,
Анхиза славно поминал;
И так за воротник он залил,
Что даже лыка не вязал.
Потом немного протрезвился,
Прочухался, приободрился,
Хоть на ноги был слаб, но, встав,
Прошелся фертом пред гостями,
Швырял в народ гроши горстями,
Чтоб помнили Энея нрав.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней и сам со старшиною
Успел Анхиза помянуть.
Застлало очи пеленою,
А в голове стояла муть;
Но отходился, слава богу,
И протрезвился понемногу,
Лишь побледнел и спал с лица.
С большим трудом придя в понятье,
Швырнул он меди нищей братье,
Чтоб помнили его отца.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней со всею старшиною
Анхиза славно поминал,
Хоть взор мутился с перепою,
Из-за стола все ж не вставал;
Потом немного освежился,
Прочухался и протрезвился,
К народу, бледный, вышел сам.
Он из кармана мелочь вынул
И с четвертак народу кинул,
Чтоб тризна помнилась гостям.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней и сам со старшиною
Анхиза славно поминал,
Людей не видел пред собою,
Из-за стола насилу встал,
Когда немного прогулялся,
Трезвей стал, с мыслями собрался,
К народу вышел, горсть монет
Он медных из кармана вынул,
В толпу рукою щедрой кинул,
Чтоб помнили его обед.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Aeneáš k Anchisově slávě
pil s nejstaršími pospolu.
Nic neviděl, jak měl už v hlavě,
a přece nevstal od stolu,
až se mu vystřízlivět chtělo.
Tu začal rozhýbávat tělo,
bledý jak křída vyšel ven.
V kapsách se po měďácích pídí
a pár jich hodí mezi lidi,
ať pamatují tento den.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Енея заболіли ноги,
Не чув ні рук, ні голови;
Напали з хмелю перелоги,
Опухли очі, як в сови,
І ввесь обдувся, як барило,
Було на світі все немило,
Мисліте по землі писав.
З нудьги охляв і ізнемігся,
В одежі ліг і не роздігся,
Під лавкою до світа спав.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина II, строфа 16.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Энея заболилы ногы,
Не чувъ ни рукъ, ни головы;
Напалы съ хмелю перелогы,
Опухлы очи, якъ въ совы,
И ввесь обдувся, якъ барыло,
Було на свити все немыло,
Мислите по земли пысавъ.
Зъ нудьгы охлявъ и изнемигся,
Въ одежи лигъ и не роздигся,
Пидъ лавкою до свита спавъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 16.

Рядок 1:

видання 1798:

В Енея заболіли ноги

видання 1809:

В Енея заболіли ноги

Рядок 5:

видання 1798:

Увесь обдувся, як барило

видання 1809:

Увесь обдувся, як барило

Примітки: II, 16.

       Частина II стр. 16.

Перелоги — корчі, судороги.

 

Мисліте по землі писав — Мисліте — назва літери "М" у слов'яно-руській азбуці. Мисліте писати — плутати сп'яну ногами.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He had no feeling in his head,
His stiff extremities caused him to howl;
The painful cramps filled him with dread,
His puffed up eyes were like those of an owl.
He was so bloated and so sore
That he did not enjoy life anymore.
He hobbled in a crooked line.
From weariness and being tired,
He stretched entirely attired
Beneath a bench and slept supine.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней не варухне нагою,
Не чуе рук і галавы;
Апухлі вочы з перапою,
Як у гушчарнае савы,
Як бочка стаў, што абручамі
Нямоцна сціснута, нагамі
Васьмёркі па зямлі пісаў.
З нуды схуднеў ён і знямогся,
Дзе з ног зваліўся, там улёгся,
Да раніцы пад лаўкай спаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ръце, нозе му се вдървиха,
тресе го, цепи го глава;
очите му се накървиха,
устата му се чак скова,
поду се, стана като бъчва,
мори го, всичко го измъчва,
започна да плете крака,
отпадна, клюмна и за сгода
облечен легна си на пода
и спа до сутринта така.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas fühlte sich zerschlagen,
Kopf und die Glieder schmerzten sehr,
Und ähnlich, wie bei einer Eule,
Traten die Augen ihm hervor.
Er zitterte am ganzen Körper,
Fühlte sich unglücklich und mies.
Er schlenderte umher ein wenig,
Ohne zu wissen, wo er war,
Dann fiel er um, voll angezogen,
Und schlief ein unter einer Bank.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wtem zabolały go coś nogi
I nie czuł rąk też ani głowy;
Z pochmielu męki zdjęły srogie,
Opuchły oczy jak u sowy,
Napęczniał cały jak baryła,
Na świecie było mu niemiło,
Nogami pętle opisywał.
Znudzony oklapł, siły stracił,
W ubraniu legł pod ławką w chacie,
Do świtu przespał jak nieżywy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но зла была хмельная брага:
Как жбан, разбухла голова;
От хмеля корчился бедняга,
Глазищи пучил, как сова;
Его раздуло, как бочонок,
Раскис Эней, как гриб моченый,
Ногами кренделя писал;
Ослаб, распух, рыгал, нудился,
В чем есть под лавку завалился,
Да так до света и проспал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Заныли ноги у Энея,
Отяжелела голова.
Эней, с похмелья цепенея,
Глаза таращил, как сова.
Ему постыло всё на свете.
Он по земле писал мыслете,
Как бочка винная разбух.
Разыскивать не стал он ложе.
Анхизов сын, как был — в одеже
И в сапогах, — под лавку бух?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ломило ноги у Энея,
Трещала сильно голова,
Всего корежило; хмелея,
Глаза он пучил, как сова.
Его, как бочку, раздувало,
На свете все не мило стало,
Мыслете по земле писал.
Он от тоски весь измотался,
В одежде лег — не раздевался,
Под лавкой до рассвета спал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней не чуял под собою
Ног и не помнил головы,
Глаза с такого перепою
Опухли, словно у совы.
Набряк он весь, хребет ломило,
На свете все ему немило,
Мыслете на ходу писал;
От ветра легкого шатался,
Одетый лег, не разувался
И под скамьей всю ночь проспал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Pak začal cítit končetiny —
nohy a ruce; v hlavě — tma.
Toť první předzvěst kocoviny,
jak kotě mžourá očima.
Už jako sud se sotva valí,
a ke všemu ho žáha pálí.
Tak cestou si to šněroval.
Malátný steskem přišel domů
a svlékat by se chtělo — komu?
Tož v šatech pod lavicí spal.

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прокинувшися, ввесь трусився,
За серце ссало, мов глисти;
Перевертався і нудився,
Не здужав голови звести,
Поки не випив півквартівки
З імбером пінної горілки
І кухля сирівцю не втер.
З-під лавки виліз і струхнувся,
Закашляв, чхнув і стрепенувся:
«Давайте,— крикнув,— пить тепер».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прокынувшыся ввесь трусывся,
За серце сцало мовъ глысты;
Перевертався и нудывся,
Не здужавъ головы звесты,
Покы не выпывъ пивквартивкы
Зъ имберомъ пиннои горилкы,
И кухля сиривцю не втеръ.
Съ пидъ лавкы вылизъ и струхнувся,
Закашлявъ, чхнувъ и стрепенувся,
«Давайте, крыкнувъ, пыть теперъ.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 17.

Рядок 1:

видання 1798:

Прокинувшись, увесь трусився

Рядок 7:

видання 1798:

І кухля сировцю не втер

видання 1809:

І кухля сировцю не втер

Примітки: II, 17.

       Частина II стр. 17.

Півквартівки — півкварти, півкухля (К.). Це трохи більше півлітра. Кухоль — і посудина, і інколи міра рідини. Містив одну кварту.

 

Імбир — дорогі привозні прянощі з коренів імбиру, який росте у південних країнах.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As he awoke, his body shook,
He felt as if worms sucked his heart;
No matter what he undertook,
He could not raise his head and had to start
Imbibing booze. He guzzled half a quart
Of ginger rye, his most beloved sort,
Which followed by a pint of kvass.
He crept from underneath the bench,
Coughed, sneezed, and since he wished to quench
His thirst, he yelled: "Let's have a bash first class!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прачнуўся — усяго калоціць,
Пад сэрцам смокча, як глісты;
А галаву аж кругам водзіць,
Не меў ратунку ад нуды,
Пакуль не выпіў кубак шчыры
Гарэлкі пеннае з імбірам,
Пахмельны здзейсніўшы намер.
З-пад лаўкі вылез, пацягнуўся,
Салодка чыхнуў, скалануўся.
«Давайце, — крыкнуў, — піць цяпер».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Събуди се, но дълго време
от дрямката не се съвзе,
върти се, пъшка, уж задреме —
сърцето червей му гризе.
Дордето чашката не хвана
и пиво няколко стакана
не ливна и не сръбна квас.
Надигна се и се застяга,
закашля, кихна и веднага
„Да пием!“ рече с дрезгав глас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Am nächsten Tag, als er erwachte,
Fühlte er Ziehen um sein Herz,
Er war matt, voller Unbehagen,
Unfähig einen Schritt zu tun.
Er stöhnte, wälzte sich und schnaufte,
Bis er ein Glas mit Schnaps erwischt.
Endlich kroch er aus seinem Lager,
Hustete, nieste, schneuzte sich,
Dann, als er wieder munter wurde,
Schrie er: "Jetzt, Freunde, trinken wir!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zbudziwszy się, otrząsnął cały,
A w sercu ssało jak robaki;
Przewracał się i odrętwiały
Wznieść głowy nie mógł w stanie takim,
Dopóki nie wychylił wartko
Pieprzówki zapienionej ćwiartki,
Zapiwszy kwasem to chlebowym.
Spod ławki wylazł rozchełstany,
Zakaszlał, kichnął, ledwie stanął
"A nuże — krzyknął — pić od nowa".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А поутру, дрожа, проснулся,
Гадюку будто проглотив.
И так и этак повернулся;
Лежал, кряхтя, ни мертв ни жив,
Пока хватить не догадался
Кваску, что с вечера остался,
Да кварту пенной с имбирем.
Потом вздохнул, зевнул, сморкнулся,
Чихнул, покашлял, отряхнулся
И гаркнул: "Ну, теперь попьем!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Проснувшись на рассвете, трясся:
Под ложечкой сосет — нет сил!
Бедняга только тем и спасся,
Что кружку квасу осушил.
Еще хватил полкварты пенной —
Горелки с инбирем отменной.
Откуда появилась прыть?
Встряхнувшись от такой затравки,
Чихнул и вылез из-под лавки.
«Теперь давайте, — крикнул, — пить!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дрожа всем телом, пробудился,
Под сердцем словно глист тянул;
Вертелся долго и томился;
Тогда с себя лишь сон стряхнул,
Как выпил квасу из кубышки
И осушил без передышки
Полкварты пенной с имбирем;
Чихнул под лавкой, встрепенулся,
Покашляв, вылез, отряхнулся:
«Теперь, — вскричал, — еще попьем!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Проснулся, — с выпивки тошнило,
Сосало в сердце, словно глист,
Башка трещала, тело ныло,
В ознобе трясся он, как лист;
Из-под скамьи встал и горилки
Имбирной выпил полбутылки
И кружку квасу, — можно жить!
Потом размялся, потянулся,
Прокашлялся, чихнул, встряхнулся.
«Давайте, — крикнул, — снова пить!»

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Když procitl, byl unavený;
srdce měl nějak stísněné,
zkoušel si lehnout s druhé strany,
však hlavou ani nepohne.
"Teprve poslouživ si sklenkou
se zázvorovou kořalenkou
a navrch žitné vypiv džbán,
vylez a protáhl si kosti,
kýchl a zvolal v bujarosti:
„Hej, kdo chce pít, ať přijde k nám!“

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зібравшися, всі паненята
Ізнов кружати начали,
Пили, як брагу поросята,
Горілку так вони тягли;
Тягли тут пінненьку троянці,
Не вомпили сициліянці,
Черкали добре назахват.
Хто пив тут більш од всіх сивухи
І хто пив разом три осьмухи,
То той Енеєві був брат.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зибравшыся вси паненята,
Изновъ кружаты началы,
Пылы, якъ брагу поросята,
Горилку такъ воны тяглы;
Тяглы тутъ пинненьку Трояньци,
Не вомпылы Сыцыліяньци,
Черкалы добре назахватъ.
Хто пывъ тутъ билшъ одъ всихъ сывухы,
И хто пывъ разомъ тры осьмухы,
То той Энееви бувъ братъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 18.

Рядок 1:

видання 1798:

Зобравшися, всі паненята

видання 1809:

Зобравшися, всі паненята

Рядки 8-9:

видання 1798:

Хто пив тут більш од всіх горілки,
І хто пив разом півкондійки

Примітки: II, 18.

       Частина II стр. 18.

Не вомпили — не вагалися, не витрачали часу. Вомпити — вагатися, мати сумнів.

 

Похмілля на другий день після поминок по батькові Енея Анхізові переростає у широкий п'яний розгул — з музиками, танцями дресированих ведмедів, перебійцями. Гуляння тривало "без просипу неділь із п'ять", аж поки втручання злої Юнони не поклало йому край. Зважаючи на звичаї тогочасного панства — це не таке вже й перебільшення. Гуляли тижнями, звичайно, не поминаючи, а під час ярмарків, на різдво, Великдень, інші свята, до яких приурочувалися сімейні торжества. Перетворювати поминки на п'яне гульбище, напиватися до безтями, та ще й поминаючи батька, — неподобство. Таке міг собі дозволити тільки Еней — безтурботний гульвіса, яким він змальований у перших частинах поеми. Досить порівняти поминки Анхіза в другій частині і зображення поховання та поминок убитих воїнів у шостій (строфи 87 — 93), де Еней виступає як розважний і мудрий ватажок, а троянці — свідомими свого обов'язку мужніми воїнами, щоб побачити, якої значної еволюції зазнав задум "Енеїди" в тривалому процесі її написання.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When all the lordlings met,
Then every dandy,
According to a swinish etiquette,
Drank avidly full cups of brandy,
The Trojans drank the brandy, too,
Their friends, Sicilians, enjoyed the brew,
Was it the brandy, or the gin.
Whoever could imbibe a lot
Of any alcohol, at least a pot,
Aeneas called him his dear kin.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На кліч азваліся адразу
Паны, падпанкі і панкі,
Не трапілі дарэмна часу,
Пілі, як брагу парсюкі;
Цягнулі пенную Траянцы,
Не думалі Сіцыліянцы
Пярэчыць — кожны выпіць рад.
А хто сівухі па тры кварты
Куляў, той быў Энея варты,
Той быў яму, як родны брат.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дойдоха всичките момчета
и почнаха да смучат пак,
тъй както лочат цвик прасета;
пърцуца жулят и първак,
горилка жулеха троянците,
не спираха сицилианците,
наливаха се стар и млад.
И който пиеше за трима,
и смогваше да не заклима —
той беше пръв Енеев брат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Herbei eilten sie ohne Zögern,
All seine Freunde - große Herrn -
Und schlürften Alkohol so gierig,
Wie kleine Ferkel ihren Saft.
Zügellos und die Scham vergessend
Soffen die Sizilianer Schnaps
Und überboten sich im Trinken.
Ein jeder wollte bester sein.
Aeneas wählte den zum Bruder,
Der ein Glas nach dem andern trank.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Panicze, zszedłszy się, z rozmachem
Popijać tęgo tu zaczęli
I pili jak prosięta brahę,
Gorzałkę sobie tak ciągnęli;
Ciągnęli siwą Trojańczycy,
Nie gięli się Sycylijczycy,
Machali na wyprzódki zatem.
I kto najwięcej pił siwuchy,
Wychylał ponad ćwiartkę duchem,
Dla Eneasza był ten bratem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут снова бравые ребята
Пошли дивить честной народ
И, точно пойло поросята,
Лакали пиво, брагу, мед;
Тянули пенную троянцы,
Не отставали сицильянцы,
Галдели спьяну меж собой.
Кто больше всех глушил сивухи,
Кто враз глотал по три осьмухи,
Энею был как брат родной.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подпанками набилась хата,
Как только стало рассветать.
Они, как брагу поросята,
Горелку начали лакать.
Тянули пенную троянцы,
Не струсили сицилианцы —
И ну хлебать наперебой!
Кто выпил больше всех сивухи,
Кто разом дул по три осьмухи,
Тот был Энею брат родной.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сошлись разгульные ребята
И в честь покойника-отца
Опять, как брагу поросята,
Горилку дули без конца;
Тянули хлебную троянцы,
И, не смущаясь, сицильянцы
Все с ними чокались подряд.
А кто пил больше всех сивухи
И кто пил сразу три осьмухи,
Тот был Энею словно брат.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К нему примчалися ребята
И снова стали пировать,
И, как помои поросята,
Сивуху начали лакать.
Тянули не кривясь троянцы,
Не уступали сицильянцы,
Сушили чарочки подряд,
Кто пил побольше всех сивухи
Или пил сразу три осьмухи,
Тот был Энею друг и брат.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Výkvět se sešel za chvilečku —
s poháry sedli ke stolu.
Jak svině chlemstají svou břečku,
tak tihle táhnou kořalu.
Trojané pili jak se sluší
a o Sicilské, na mou duši,
v té věci není se co bát.
Kdo nejvíc pije z téhle chasy,
vyprázdní naráz čtvrťák asi —
toť Aeneášův kamarád.

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней наш роздоброхотався,
Ігрища вздумав завести
І п'яний зараз розкричався,
Щоб перебійців привести.
У вікон школярі співали,
Халяндри циганки скакали
Іграли в кобзи і сліпці;
Були тут разні чути крики,
Водили в городі музики
Моторні, п'яні молодці.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней нашъ роздоброхотався,
Игрьща вздумавъ завесты
И пьяный заразъ розкрычався,
Щобъ перебийцивъ прывесты. —
У виконъ школяри спивалы,
Халяндры цыганкы скакалы,
Игралы въ кобзы и слипци;
Булы тутъ разни чуты крыкы,
Водылы въ городи музыкы,
Моторни, пьяни молодци.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 19.

Рядок 8:

видання 1798:

Тут розни чути було крики

видання 1809:

Тут розни чути були крики

Примітки: II, 19.

       Частина II стр. 19.

Ігрища — різноманітні групові ігри, розваги у святковий день. Притаманне Котляревському "яскраве видіння реального світу і найбільшою мірою конкретне його відтворення" (А. Шамрай) виявилося у наведеному малюнку надзвичайно виразно. Дуже насичена, жива картина святкового гуляння в господі українського пана. Це вже далеко не поминки. Немає обов'язкових у такому випадку столів для старців. Публіку розважають школярі, хором співаючи канти, тут же скачуть халяндри цигани і, звичайно ж, всюдисущі кобзарі та лірники зі своїм репертуаром на всі випадки життя.

 

У вікон школярі співали — "Численні мемуарні і літературні матеріали свідчать, що семінаристам або бурсакам того часу доводилось (...І гуртом збирати подаяння, співаючи канти... Ця давня традиція українських шкіл була ще жива в той час" (Волинський П. К. Іван Котляревський. — К., 1969. — С. 21).

 

Халяндри циганки скакали — цигани були неодмінними учасниками будь-якого святкового, ярмаркового дійства. Халяндри — циганський танець (К.). Подаючи панораму ярмарку в "Салдацькому патреті", Г. Квітка-Основ'яненко згадує й циганів: "Циганка ворожить та приговорює: "І щасливий, уродливий; чорнява молодиця за тобою вбивається; положи ж п'ятачка на рученьку — усю правду скажу..." Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом, мов з них чорт лика дере".

 

Водили в городі музики — звичай наймати музики і, танцюючи, водити їх за собою по селу, чи місту, чи то ярмарку, досить відомий. В тому ж "Салдацькому патреті" Г. Квітки-Основ'яненка читаємо: "А там, чути, скрипка гра з цимбалами: Матвій Шпонь та продав сіль, рощитавсь і грошики вчистив, та й найняв троїсту і водиться з нею по ярмарці. Вже й шапки катма, десь кинув її на когось та й відбіг. Іде й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака. Забризкався, захлюстався... Еге! та не мішай йому! Він ґуля!.."

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When he calmed down, it was his wish
To see some sporting competition.
He hollered, being drunk and feverish,
To get some boxers in a prime condition.
School students in the open windows sang,
And Gypsy women capered with a bang,
Blind kobza players were there, too,
While young intoxicated boys
Yelled, screamed and made a dreadful noise,
Which was impossible to subdue.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней надумаў баль агульны
У гульбішча ператварыць
І сіп'яна загадаў на гульні
Байцоў кулачных запрасіць.
Малыя пад акном спявалі,
Свой танец цыганы скакалі,
Гулялі ў кобзы і сляпцы;
Хапала спеваў там і крыкаў,
Шумлівай вуліцай музыкаў
Вадзілі хлопцы-малайцы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней размекна се, подкани
да почнат разни веселби,
развика се за пехливани,
че искаха му се борби.
Школари с песни се деряха,
гюбеци циганки въртяха,
на кобзи свиреха слепци;
и носеха се глъч и трели,
че бяха с музика поели
насам пияните момци.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Übermut beschloß Aeneas,
Daß Spiele man sogleich beginnt
Und mit vom Schnaps belegter Stimme
Rief er nach Kämpfern und Musik.
Die Schüler sangen vor den Fenstern,
Zigeuner tanzten Chalandra,
Blinde Kosaken spielten Kobsa,
Laut war das Feiern; mit Geschrei,
Mit Spiel und Tanz und lautem Singen
Zogen Betrunkene umher.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz nasz się rozochocił,
Igrzyska zechciał zaprowadzić,
Pijany krzyczał, aż się spocił,
By zapaśników przyprowadzić.
Scholarnia w oknach mu śpiewała,
Cyganki tańce swe skakały,
Na kobzach grali ślepcy z rana;
Tu wiele się słyszało krzyku,
Po mieście z głośną szli muzyką
Ruchliwe zuchy, choć pijane.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, подвыпив, распалился,
Велел на игры всех скликать
И тотчас же распорядился
Бойцов кулачных к пиру звать.
У окон школяры гудели,
Цыганки танцевали, пели,
На кобзах тренькали слепцы.
Повсюду пели и играли,
И громче всех других орали
Подвыпившие молодцы.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И вдруг троянцев атаману,
Когда хватил он через край,
Приспичила охота спьяну:
Кулачников ему подай!
Цыганки с бубнами скакали,
Поживы школяры искали
И распевали под окном,
Играли кобзари слепые,
Гуляли молодцы хмельные,
Ходил весь город ходуном.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней наш сильно раздобрился,
Задумал игры завести
И с пьяных глаз распорядился
Бойцов кулачных привести.
У окон школяры распелись,
Цыганки в халяндре вертелись,
На кобзах тренькали слепцы.
Повсюду крики раздавались,
И с песней, с музыкой шатались
Хмельные парни-удальцы.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней наш снова расходился,
Велел забавы начинать
И под хмельком распорядился
Парней на бой кулачный звать.
Петь школяры у окон стали,
Цыганки бойкие плясали,
На кобзе тренькали слепцы,
Под хмелем парубки ходили,
С собою музыку водили,
Им все кричали: «Молодцы!»

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Aeneáš ocitl se v ráži,
chtěl ňákou podívanou mít...
„Přiveďte muže silných paží!““
poručil. „Budou se tu bít!“
Pod okny někde žáci pěli,
cikánky tance předváděly,
slepci si kobzy ladili.
Všude jen rozpustilost samá,
po městě chodí s muzikama
stateční mládci opilí.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В присінках всі пани сиділи,
На дворі ж в круг стояв народ,
У вікна деякі гляділи,
А инчий був наверх ворот;
Аж ось прийшов і перебієць,
Убраний так, як компанієць,
І звався молодець Дарес;
На кулаки став викликати
І перебійця визивати,
Кричав, опарений мов пес:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 20.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ прысинкахъ вси паны сидилы,
На двори жъ вкругъ стоявъ народъ,
У викна де-яки глядилы,
А ынчій бувъ наверхъ воротъ;
Ажъ-ось прыйшовъ и перебіецъ,
Убраный такъ, якъ компанієць,
И звався молодець Даресъ;
На кулакы ставъ выклыкаты
И перебійця вызываты,
Крычавъ опареный мовъ песъ:

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 20.

Рядок 5:

видання 1798:

Аж ось пришов і перебієць

видання 1809:

Аж ось пришов і перебієць

Рядок 9:

видання 1798:

І перебійцю визивати

Примітки: II, 20.

       Частина II стр. 20.

Присінки — прибудова перед входом до якого-небудь приміщення, ґанок з накриттям.

 

Аж ось прийшов і перебієць — бої кулачні, різні види боротьби, змагань — дуже давня традиція в житті всіх народів, що в різних модифікаціях живе і в наш час. Серед настінних розписів на світські теми Софії Київської зустрічаємо зображення борців. Цікаво, що борці Дарес і Ентелл представляють різні суспільні прошарки, хоч різниця між ними в поемі ледве намічена. Дарес "убраний так, як компанієць", тобто належить до привілейованого, багатшого козацтва. Утворені наприкінці 60-х років XVII ст. кінні компанійські полки були під командуванням і на особистому утриманні гетьмана. Щось близьке до гвардії. В кінці XVIII ст., уже в часи Котляревського, компанійські полки входили до складу регулярної російської армії як легка кавалерія. Інколи "компанійцями" називали просто багатих козаків (див. :Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К., 1969. — С. 25).

 

У Вергілія Дарес — з троянців, що пустилися мандрувати з Енеєм. Проти компанійця Дареса виставляють "тяжко смілого" і "дужого" Ентелла, причому підкреслено його демократичні, простонародні риси ("Мужик плечистий і невклюжий" — II, 23; "Як чорноморський злий козак" — II, 31; "Сильно храбровався, Аж до сорочки весь роздягся" — II, 31). У Вергілія Ентелл місцевий, прибув у Сіцілію разом з царем Ацестом. Обов'язковим ритуалом, який передував власне боротьбі, бійці, були словесні перепалки, розпалювання себе й противника лайкою, якомога образливішою.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

All gentlemen and ladies sat outside
On porches, while the people stood around.
They peered into the windows, perched astride
The gate. The big crowd filled the whole compound.
Then unexpectedly, a boxer came
Dressed like a soldier and whose name
Was Dares, corpulent just like an oak tree log.
He started to call out
For someone to begin the bout,
And he was yelping like a scalded dog.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На ганку ўсе паны сядзелі,
А на двары стаяў народ.
У вокны іншыя глядзелі,
А хто дык проста ўзлез на плот;
Аж тут прыйшоў баец кулачны,
Сярод другіх убраннем значны,
Імя яго было — Дарэс;
Стаў выклікаць на бой зацяты,
Крычаў, нібы той пёс кашлаты,
Што ў кіпецень знячэўку ўлез:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней в пристройката седеше
и вън бе пълно — пир кипи!
Народ на прага се тълпеше
и под прозорците — тълпи;
дойде борец, един армеец,
облечен като кампанеец,
Дарет наричаше се той.
Заджавка като пес охранен,
приканваше за пехливанин,
съперник за юмручен бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Herrschaft feierte in Hallen,
Das Volk stand draußen rings umher,
Spähte neugierig durch die Fenster,
Einige stiegen auf den Zaun.
Schließlich erschien ein junger Kämpfer
Und trat voll ausgerüstet ein.
Dares, so war des Kämpfers Name,
Rief Mutige zum Faustkampf auf,
Welche mit ihm sich messen wollten,
Und brüllte, wie ein toller Hund:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Panowie w sieni zasiadali,
A lud na dworze stał dokoła.
Przez okna jedni zaglądali,
A kto na wrota wyleźć zdołał;
Aż przyszedł tu zapaśnik znany,
Jak kompaniejec przyodziany,
Daresem zwany; podniecony
Jął przeciwnika wywoływać,
Na bój na pięści go wyzywać
I krzyczał jak pies oparzony:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паны все на крыльце сидели,
А на дворе стоял народ.
Иные сквозь окно глядели,
Иной торчал поверх ворот;
Но вот пришел в разгаре пира
Боец Дарес — горлан, задира,
Одетый как казак. Он стал,
Наруша мирный чин поминок,
Всех вызывать на поединок
И как ошпаренный кричал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паны уселись на крылечко,
Теснился во дворе народ,
Иной облюбовал местечко
На перекладине ворот.
Тут подоспел боец геройский,
Одет, как в компанейском войске.
По имени звался Дарес.
Видать, он силачом считался.
Как пес ошпаренный метался,
Кричал и первый в драку лез:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Паны все на крыльце сидели,
А во дворе стоял народ,
Из окон многие глядели,
Иной сидел поверх ворот.
Но вот и сам боец явился,
Как компаниец, разрядился —
Дарес по имени он был —
Стал выкликать бойца подраться,
На кулаках с ним потягаться,
Как пес ошпаренный, вопил:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Паны все на крыльце сидели,
А во дворе народ стоял,
И в окна многие глядели,
Кой-кто ворота оседлал.
Вот и лихой боец явился,
Как компанеецнарядился,
А звался молодец Дарес;
Он на кулачки удалого
Стал вызывать бойца другого,
Кричал, ярился, словно бес.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Páni si sedli na zápraží,
na dvoře v kruhu čeká dav.
Někdo se na zeď vylézt snaží,
z oken pár vykukuje hlav.
Už vidí kráčet zápasníka
oděného jak kyrysníka
a je to Dares. Budí děs.
Na pěstní zápas soka vzývá
a mohutnou svou tlapou kývá,
jak naježený vrčí pes.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Гей, хто зо мною вийде битись,
Покуштовати стусанів?
Мазкою хоче хто умитись?
Кому не жаль своїх зубів?
А нуте, нуте, йдіте швидче
Сюди на кулаки лиш ближче!
Я бебехів вам надсажу;
На очі вставлю окуляри,
Сюди, поганці-бакаляри!
Я всякому лоб розміжжу».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 20-21.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Гей, хто зо мною выйде бытысь,
«Покуштоваты стусанивъ?
«Мазкою хоче хто умытысь?
«Кому не жаль своихъ зубивъ?
«А нуте, нуте йдите швыдче,
«Сюды на кулакы лышъ блыжче!
«Я бебехивъ вамъ надсажу;
«На очи вставлю окуляры,
«Сюды поганци бакаляры!
«Я всякому лобъ розмижжу.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 21.

Рядок 2:

видання 1842:

Покоштовати стусанів?

видання 1809:

Покоштовати стусанів?

Рядок 3:

видання 1842:

Хто хоче пасокою вмитись?

Рядок 10:

видання 1842:

Я всякому лоб розможжу

видання 1809:

Я всякому лоб розможжу

Примітки: II, 21.

       Частина II стр. 21.

Мазка — кров з розбитого носа, обличчя.

 

Бакаляр — школяр.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, who would like to fight
And feel how punches taste?
Who wants to wash his face with blood, or bite
The dust? Or loose his teeth? Make haste
And come to me! Don't wait,
Let's s!ug it out, don't vacillate!
I'll knock your bowels out!
I'll give you black and bluish eyes!
Come on, you good-for-nothing guys!
I'll smash your heads in this quick bout!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Гэй, хто са мною хоча біцца,
Хто пакаштуе кулакоў?
Хто з вас крывёй жадае ўмыцца?
Каму не шкода з вас зубоў?
А ну, каму там ўжо абрыдла
Жыцце, выходзь наперад, быдла!
Не шкода мне чужых вантроб;
Каго там непакояць лаўры,
Выходзь, паганцы-бакалаўры!
Я кожнаму расквашу лоб. —

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Кой иска с мене да се бие,
да дойде, да ме посети!
Кой иска с кръв да се умие?
Със зъбите да се прости?
Е, хайде, хайде, приближете,
елате ми сами в ръцете,
веднага ще ви подредя!
Аз ще ви сложа окуляри,
насам, поганци-бакалари,
цицини да ви посадя...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ihr da, wer möchte mit mir kämpfen,
Wen lüstert es nach meinem Schlag?
Wem soll ich heute eine schmieren?
Wer fürchtet nicht um einen Zahn?
Kommt nur heran und immer näher,
Um auszukosten meine Faust!
Ich werde Schläge euch versetzen,
Daß um die Augen Veilchen blühn.
Kommt her, ihr Lumpen - Baccalauren!
Zerschmettern will ich euer Hirn."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Hej, kto tu wyjdzie ze mną bić się,
Skosztować mych szturchańców, ciosów?
Kto juchą chce calutki zmyć się?
I komu nie żal zębów, nosa?
A nuże, idźcie, szybciej pędźcie
Powalczyć ze mną tu na pięści!
Bebechy z was wnet powywalam;
Na oczach zrobię okulary,
Tu więc, pogańce złe, scholary!
Każdemu zaraz łeb rozwalę. —

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Гей, кто со мною выйдет биться,
Отведать добрых тумаков?
Кто хочет кровушкой умыться?
Кому не жаль своих зубов?
А нуте, нуте, поспешайте,
Поближе к кулаку давайте;
Вмиг синяками награжу,
Наставлю фонарей под глазом!
Сюда, поганцы! Сыпьте разом!
Башку любому размозжу!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«А нуте — кто желает биться,
Моих отведать тумаков?
Кто кровью захотел умыться?
Кому своих не жаль зубов?
Эй, выходите на кулачки!
Не ждите от меня потачки.
Живей, кутейники-дьячки!
Вы не останетесь в убытке.
Я надаю вам под микитки,
Подставлю под глаза очки!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Гей! Кто со мною выйдет биться.
Отведать крепких тумаков?
Кто кровью захотел умыться?
Кому не жаль своих зубов?
А ну, скорее выходи же
На кулаки, сюда, поближе,
Я синяков вам насажу,
Наставлю фонарей под глазом!
Эй, школяры, поганцы, разом
Сюда, я лбы вам размозжу!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Эй, кто со мною выйдет биться,
Моих отведать кулаков?
Кто хочет юшкою умыться?
Кому не жаль своих зубов?
Ну что вы, как столбы, стоите?
Ко мне скорее выходите,
Я днем вам звезды покажу,
Поставлю фонари и шишки,
Ага, дрожите, как мальчишки!
Я лоб любому размозжу».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Hej, kdo se se mnou půjde bíti
a kdo chce okusit mou pěst
a ve vlastní se šťávě mýti,
kdo zuby může oželet,
přistupte blíže, drazí páni,
sem na můj dosah, co vám brání?
A já vám kostru zvalchuju,
monokl nasadím vám vkrátku.
Jen přilez, chlubný holobrádku,
ať kotrbu ti zmaluju!“

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дарес довгенько дожидався,
Мовчали всі, ніхто не йшов;
З ним всякий битися боявся,
Собою страху всім задав.
«Так ви, бачу, всі легкодухи,
Передо мною так, як мухи,
І пудофети наголо».
Дарес тут дуже насміхався,
Собою чванивсь, величався,
Аж слухать сором всім було.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Даресъ довгенько дожыдався,
Мовчалы вси, нихто не йшовъ;
Зъ нымъ всякій бытыся боявся,
Собою страху всимъ задавъ:
«Такъ вы, бачу, вси легкодухы,
«Передо мною такъ, якъ мухы
«И пудофеты на-голо.»
Даресъ тутъ дуже насмихався,
Собою чванывсь велычався,
Ажъ слухать соромъ всимъ було.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 22.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Мовчали всі, нікто не шов,
З ним битися усяк боявся,
Всім бо собою страх задав

Рядок 8:

видання 1798:

Дарес усім тут насміхався

Примітки: II, 22.

       Частина II стр. 22.

Пудофет — важкий на підйом (К.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Though Dares waited quite a while
For silent men to volunteer,
They were afraid to fight that vile
Gargantuan, whose name inspired fear.
"I see that all of you are weak!
You have houseflies' physique,
Oh, you are very hefty, everyone!"
Thus Dares sneered
And bragged, and smeared
The men. To hear that boasting was no fun.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дарэс так прастаяў нямала
Хвілін — ніхто не выступаў;
Відаць, усіх сумненне брала,
Такога жаху пан нагнаў. —
Вы, бачу, на падхват цяжкія,
Перада мной, як мухі тыя,
Ад страху дух вам заняло».
Дарэс уволю насміхаўся,
Перад усімі выхваляўся,
Аж слухаць сорамна было.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дарет почака доста време,
мълчаха гузно до един;
кой смееше да се заеме
с такъв ужасен исполин?
— Като ви гледам тъй, душици,
приличате ми на мушици,
да ви назорвам не върви.
Дарет направо се захили,
започна да се кипри, сили.
От срам се всеки изчерви.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dares hat lange Zeit gewartet,
Ein jeder schwieg und keiner kam.
Sie hatten alle Angst zu kämpfen.
In Knochen saß ihnen der Schreck.
"Angsthasen seid ihr, wie ich sehe,
Wie Fliegen flüchtet ihr vor mir,
Wagt nicht, es mit mir aufzunehmen."
So hat Dares sie ausgelacht
Und sich mit seiner Kraft gebrüstet,
Daß es nicht schön zu hören war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I Dares czekał, na bój rwał się,
Nikt nie wychodził z zuchów naszych;
Z nim każdy bowiem walczyć bał się,
Tak swym widokiem ich nastraszył. —
Wy, widze, wszyscy słabi duchem,
Przede mną oto niczym muchy
I ciężko ruszyć was jak bryły".
Tak Dares śmiały, lecz chełpliwy,
Przechwalał się, a z nich podrwiwał,
Aż słuchać go wstyd wszystkim było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дарес долгонько дожидался:
Молчали все, никто не шел,
С ним всякий драться опасался,
Такой он страх на всех навел.
"Так вы, я вижу, трусоваты,
Боитесь — будут ребра мяты,
Как мухи вы передо мной".
Дарес над всеми измывался,
И чванился, и величался, —
Срам было слушать крик такой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Дарес долгонько ждал ответа,
Он всех троянцев застращал.
Любой что ни на есть отпетый
Головорез — и тот молчал.
«Сробели, увальни,старухи?
Махну — и сгинете, как мухи.
Побойтесь духу моего!» —
Кричал Дарес. Его нахальство,
Его бесстыжее бахвальство
Претило всем до одного.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дарес долгонько дожидался,
Молчали все, никто не шел;
С ним всякий биться опасался,
Такой он страх собой навел.
«Так вы, я вижу, малодушны,
Как мухи, предо мной тщедушны,
Аль вы обабились совсем?» —
Дарес так сильно насмехался,
Собою чванясь, величался,
Что слушать стыдно было всем.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дарес напрасно дожидался,
Молчали все, никто не шел,
Сразиться каждый с ним боялся,
Большой он страх на всех навел.
«Вы все с трухлявою душою,
Вы мошкара передо мною,
От страха каждый сник совсем!»
Дарес грозил и насмехался,
Собой кичился, величался,
Аж стыдно было слушать всем.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Už čeká Dares delší dobu,
však kolem ticho panuje.
S ním bít se nechce nikdo. Hrobu
se přece každý strachuje.
„Aj, hleďme jen ty boží raby
přede mnou třást se jako baby,
že silní jsou, jsem přesvědčen.““
A Dares smál se jejich hrůze
a sám se vytahoval tuze,
až všem to lezlo krkem ven.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Абсест троянець був сердитий,
Згадав Ентелла-козака,
Зробився мов несамовитий,
Чимдуж дав відтіль дропака.
Ентелла скрізь пішов шукати,
Щоб все, що бачив, розказати
І щоб Дареса підцьковать.
Ентелл був тяжко смілий, дужий,
Мужик плечистий і невклюжий,
Тогді він п'яний вклався спать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Абсестъ Троянець бувъ сердытый,
Згадавъ Ентелла козака,
Зробывся мовъ несамовытый,
Чимъ дужъ давъ видтиль дропака.
Ентелла скризь пишовъ шукаты,
Щобъ все, що бачывъ, росказаты
И щобъ Дареса пидцьковать.
Ентеллъ бувъ тяжко смилый, дужій,
Мужыкъ плечыстый и невклюжій,
Тогди винъ пьяный вклався спать.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 23.

Рядки 4-5:

видання 1798:

Чимдуж відтіль дав дропака.
Ентелла кинувся шукати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Absestes had an angry disposition.
As he recalled Entelles, the he-man,
He felt a surge of ebullition,
And like possessed he ran
To look for huge Entelles everywhere,
To tell him all he knew about that scare,
To stir up Dares, that rude creep.
Entelles was courageous, strong
Broad-shouldered and a boxer all along.
Inebriated, he was then asleep.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Абсэст Траянец быў суровы,
Энтэла-казака згадаў,
Зрабіўся, нібы нездаровы,
Бо крыўднай ганьбы не стрываў.
Пайшоў ён, каб знайсці Энтэла,
Каб той на бой выходзіў смела —
Дарэсу-гаду даў адказ.
Энтэл асілак быў паважны.
Хоць і нязграбны, ды адважны,
Тады ён, п'яны, спаў якраз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Абсест, един сърдит троянец,
как се досети за Ентел;
направи се на луд и в танец
се заизнизва с тайна цел.
Да, за Ентел се той отправи,
какво видя да му разправи
и тъй Дарет да натопи.
Ентел бе як, с вървеж разклатен,
мъжага плещест, непохватен —
откриха го пиян да спи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Absestes, ein kühner Trojaner,
Dachte nun an Kosak Entell.
Rasend vor Ungeduld und Ärger
Machte er eiligst sich davon,
Um schleunigst den Entell zu holen,
Ihn einzunehmen für den Kampf
Und gegen Dares anzustacheln.
Entell war mutig und sehr stark,
Ein Mann, breitschultrig und unbeugsam, -
Doch momentan schlief er im Suff.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Absestes tu, Trojańczyk gniewny,
Kozaka wspomniał Entellusa,
A widząc, że tu blamaż pewny,
To jak najszybciej dał stąd susa.
Jął Entellusa szukać żwawo,
By z widzianego zdać mu sprawę
I na Daresa go rozsrożyć.
Entellus był to mocny, śmiały,
Barczysty chłop, choć ociężały;
Pijany spać się już położył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Абцест — троянец злой, дебелый, —
Дареса слыша, аж бледнел
И, вспомнив казака Энтелла,
Прочь, как борзая, полетел.
Энтелла он искать помчался,
Чтоб тот с силенками собрался
Да чтоб Дареса наказал.
Энтелл казак был смелый, дюжий,
Плечистый, хоть и неуклюжий,
Он в это время пьяный спал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Абсест, неистовый троянец,
Вскипел и задал стрекача.
Давай, расталкивая пьяниц,
Искать Энтелла-силача.
А тот был из такого теста,
Что мог порадовать Абсеста,
Надолго сбить с Дареса спесь:
Мужик на диво смелый, дюжий,
Плечистый, рослый, неуклюжий,—
К Энтеллу без нужды не лезь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Абсест-троянец рассердился,
Энтелла вспомнив казака,
Как чумовой, засуетился
И дал что было сил дралка.
Энтелла он искать пустился,
Поведать, как Дарес хвалился,
И на кулачки подстрекнуть.
Энтелл бедовый был и дюжий.
Мужик плечистый, неуклюжий,
Тогда он спьяну лег соснуть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Абсест троянец был сердитый,
Энтелла вспомнил силача,
Бежать пустился, как побитый,
Со всех ног задал стрекача;
И стал разыскивать Энтелла,
Чтоб рассказать ему в чем дело,
Чтоб он с Даресом биться стал.
Энтелл казак был смелый, дюжий,
Мужик плечистый, неуклюжий,
Тогда он во хмелю лежал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Absest se dohřál. Znenadání
na Entella se rozpomněl,;
a nemaje tam déle stání,
pryč odtud pro něj uháněl.
Entella vyhledati mínil,
by se mu o všem pěkně zmínil
a proti Dareovi štval.
Entellos šlachy měl jak z lýka
a odvahu a šíji býka,
opilý právě usínal.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Знайшли Ентелла-сіромаху,
Що він під тином гарно спав;
Сього сердешного тімаху
Будити стали, щоб устав.
Всі голосно над ним кричали,
Ногами всилу розкачали,
Очима він на них лупнув:
«Чого ви? що за вража мати,
Зібрались не давати спати».
Сказавши се, оп'ять заснув.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина II, строфа 24.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Знайшли Ентелла сиромаху,
Що винъ пидъ тыномъ гарно спавъ;
Сього сердешного тимаху
Будыты сталы, щобъ уставъ.
Вси голосно надъ нымъ крычалы,
Ногамы всылу роскачалы,
Очыма винъ на ныхъ лупнувъ:
«Чого вы? що за вража маты
«Зибралысь не даваты спаты;»
Сказавшы се, опьять заснувъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 24.

Рядок 3:

видання 1798:

І сю сердиту, п'яну птаху

Рядок 9:

видання 1798:

Зобралась не давати спати».

видання 1809:

Зобрались не давати спати

Рядок 9:

видання 1798:

Сказавши се, і знов заснув

Примітки: II, 24.

       Частина II стр. 24.

Тімаха — тут у значенні: бідолаха.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They found Entelles in full stretch
Nearby a fence out in the yard.
He lay out there, the poor drunk wretch,
The task to wake him up was hard.
They shouted loudly over him,
And rolled and pressed his every limb.
He blinked his eyes to peep:
"What do you want? What fiendish soul
Disturbs and tries to roll
Me so?" he murmered and resumed to sleep.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Знайшлі Энтэла-бедалагу,
Які пад плотам моцна спаў;
Хроп на мураўцы каля шляху,
Яго будзілі, каб устаў.
Яго будзілі галасамі,
Штурхалі, соннага, нагамі,
Вачыма лыпаў ён праз сон:
«Чаго вы? Што яшчэ за ліха?
Спаць трэба! Ціха, чэрці, ціха!»
Заснуў, сказаўшы гэтак, ён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Намериха го сиромаха
излегнат под съборен плет;
задърпаха го, закрещяха,
да го събудят най-напред.
Тъй викаха му на главата,
тъй дърпаха го за краката,
че той се ококори чак: :
— Какво крещите, вашта мама,
човек от вас покой да няма —
им рече и захърка пак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Armer Entell wurde gefunden,
Wie er unter dem Zaune schlief;
Man war bemüht, ihn aufzuwecken,
Man rüttelte an ihm herum,
Schrie ihn laut an ununterbrochen,
Rollte mit Füßen ihn umher.
Endlich erwachte er und glotzte:
"Zum Teufel, was wollt ihr von mir?
Gebt Ruh und laßt mich weiter schlafen!"
Sprach es und nickte ein erneut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet Entellusa znaleziono,
Jak gdzież pod płotem spał smaczniutko
I biedakowi urządzono
Natychmiastową tam pobudkę.
Bo głośno wszyscy nań wołali,
Nogami ledwie rozhuśtali,
Oczyma na nich łypnął tylko:
"I czego, diablej matki dzieci,
Mi pospać wcale nie dajecie?"
To rzekłszy, znowu spał za chwilkę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Энтелла-горемыку скоро
Нашли под тыном в лопухах
И кинулись к нему всей сворой,
Толкая под бока в сердцах.
Все враз до хрипоты кричали,
Энтелла еле раскачали,
Он всех сердито оглядел:
"Какого беса вы орете,
Спать добрым людям не даете?" —
Сказал и снова захрапел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы, храп услышав зычный,
Нашли беднягу наконец.
Под тыном лежа, горемычный,
С похмелья дрыхнул удалец.
«Проснись!» — ему кричали в ухо,
Пинали в спину и под брюхо.
Он буркнул: «Не мешайте спать!
С чего вы? Что за чертовщина!»
Глазами поморгал детина
И тут же захрапел опять.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сват, будьте ласковы, вставайте!» —
Абсест Энтеллу докучал.
«А ну, вас! Прочь, к шутам ступайте!» —
Энтелл спросонок пробурчал.
Но, услыхав про баламута, —
Абсест поведал, что за смута, —
Встряхнулся, поспешил вскочить:
«Кто, как, Дарес? — Ну, стойте, наши!
Уж я сварю Даресу каши,
Горилки дайте лишь хватить».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нашли Энтелла-сиротину,
Он под плетнем отлично спал,
Его, пиная в бок и спину,
Абсест будить усердно стал;
Ему толпою помогали,
Едва ногами растолкали,
Но их сквозь сон ругнул Энтелл:
«Чего вы? К черту все подите,
Меня вы только не будите», —
Сказал и снова захрапел.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Už nalezli ho, nebožáka,
jak pod ohradou pěkně spal.
Hned pustili se do chudáka,
začli ho budit, aby vstal.
A všichni nad ním povykují
a kopanci jej povzbuzují .
Vtom očima už po nich loup,
vynadal jim všech možných čertů,
by nechali už těch svých žertů.
To řek a usnul ještě hloub.

    

25 1
  
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та встань, будь ласкав, пане-свату!» —
Абсест Ентеллові сказав.
«Пійдіть лиш ви собі ік кату!» —
Ентелл на їх так закричав.
А послі баче, що не шутка,
Абсест сказав, яка погудка,
Проворно скочивши, здригнувсь:
«Хто, як, Дарес? — ну, стійте наші!
Зварю пану Даресу каші,
Горілки дайте лиш нап'юсь».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та встань, будь ласкавъ, пане свату!»
Абсестъ Ентеллови сказавъ: —
«Пійдитъ лышъ вы соби и къ кату.»
Ентеллъ на ихъ такъ закрычавъ.
А посли баче, що не шутка,
Абсестъ сказавъ, яка погудка,
Проворно скочывшы, здрыгнувсь:
«Хто, якъ, Даресъ? — ну, стійте наши!
«Зварю пану Даресу каши,
«Горилкы дайте лышъ напьюсь.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 25.

Рядок 1:

видання 1798:

Да встань, будь ласков, пане-свату

видання 1809:

Да встань, будь ласкав, пане-свату

Рядок 5:

видання 1798:

А послі бачить, що не шутка

видання 1809:

А послі бачить, що не шутка

Рядок 7:

видання 1798:

Проворно скочивши, здригнув

Рядок 9:

видання 1798:

Пану Даресу зварю я каші

видання 1809:

Пану Даресу зварю я каші

Примітки: II, 25.

       Частина II стр. 25.

Погудка — вість, повідомлення.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Be kind, get up, my kin"
Absestes then politely said.
"Go, hang yourself, you mongrel's skin!"
Entelles shot back very mad.
Then realized it was no jest,
But it applied to some annoying pest,
He promptly jumped up to his feet.
"Who? Dares? How? But nevertheless
He got himself in quite a mess!
Give me some whiskey for a treat!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ды ты прачніся, пане-сваце!» —
Абсэст Энтэлу так казаў.
«Прэч, чэрці, каб на вас пракляцце! —
Энтэл нарэшце не ўтрываў.
А потым бачыць, што не жарты,
Што словы тыя ўвагі варты,
Устаў, зірнуў на белы свет: —
Хто? Як? Дарэс? — Чакайце ж нашы!
Яму такой я ўсыплю кашы,
Вось толькі пахмяліцца б след».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Стани, недей гневи се, пане! —
Абсест излеко бе подел.
— Ега ви щръклицата хване! —
отново викна им Ентел.
Но после сепна се и схвана,
че не е току тъй закана
и скочи той. — Какво? Дарет?
Я стига дигали сте пара!
Ще сърба той такваз попара,
горилка дайте ми напред...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Absestes drängte auf Entelles:
"Bitte, Herr Vetter, wachet auf!"
Da schimpfte nun zurück Entelles:
"Verschwindet und laßt mich in Ruh!"
Doch als er horte, was geschehen, -
Absestes schilderte genau, -
Da sprang er auf, völlig verwundert:
"Wer? Wie? Dares? - Na, wartet nur,
Ich werd' es dem Dares schon zeigen!
Nur noch ein Schnäpschen, bitte sehr!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach wstań, bądź łaskaw, panie swacie!"
Absestes rzekł Entellusowi.
"Odejdźcie precz stąd, niech was kaci!" —
Entellus krzyknął tu tłumowi.
Lecz widzi — rzecz to ważna wreszcie,
Absestes ją wyraźniej streścił,
Podskoczył zwinnie, oczy przetarł: —
"Kto, jak, ten Dares? — Dobra nasza!
Nawarzę temu panu kaszy,
Gorzałki szybko dajcie przeto".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Будь ласков, встань, уважь ты свата!" —
Абцест к Энтеллу приставал.
"Подите вы к чертям, ребята!" —
Энтелл спросонок отвечал.
Но, услыхав плохие вести,
Энтелл наш подскочил на месте
И вдруг как примется вопить:
"Что за Дарес, постойте трошки,
Уж я в бою не дам оплошки.
Горилки б только мне хватить!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Вставай, — сказал Абсест Энтеллу,—
Довольно спать, голубчик-сват!
Встань, сделай милость! Мы — по делу».
Тот проворчал: «Возьми вас кат!»
Но рассердился не на шутку,
Абсеста выслушав погудку;
Решил бахвала проучить.
Вскочил, встряхнулся: «Стойте, наши!
Даресу наварю я каши,
Лишь дайте глотку промочить».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Нашли Энтелла без мороки,
Бобыль под тыном сладко спал,
К кулачному сбежались доке
Будить, чтоб поскорее встал.
Истошным голосом кричали,
Едва ногами раскачали,
Глазами он на них моргнул:
«Вы что, как черти, разорались
И полошить меня собрались?» —
Сказавши так, опять заснул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Да встань, прошу тебя, казаче!» —
Абсест Энтелла тормошил.
«Идите вы к свиньям собачьим!» —
Энтелл вновь храпака пустил.
Когда же он узнал в чем дело,
То это так его задело,
Что он вскочил и выпнул грудь.
«Кто, кто, Дарес? Ну, стойте наши!
Сварю Даресу пану каши,
Горилки дайте лишь хлебнуть».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Kmotře, tak vstaňte, cit přec mějte,“
domlouvali mu víc než dost.
„Vy si mě vůbec nežádejte,“
vyštěkl na ně Entellos;
však poznav, že to z šprýmu není,
když zvěděl o tom ostouzení,
vyskočil mrštně, vztek ho chyt:
„Dares? Kdo? Jakže ? Stůjte, braši,
já zavařím mu pěknou kaši,
jen kořalky mi dejte pít!“

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Примчали з казанок сивухи,
Ентелл її разком дмухнув
І од сієї він мокрухи
Скрививсь, наморщивсь і зівнув,
Сказав: «Тепер ходімо, братця,
До хвастуна Дареса-ланця!
Йому я ребра полічу,
Зімну всього я на кабаку,
На смерть зувічу, мов собаку,
Як битися — я научу!».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прьмчалы съ казанокъ сывухы,
Ентеллъ ѣи разкомъ дмухнувъ,
И одъ сіеи винъ мокрухы
Скрывывсь, наморщывсь и зивнувъ,
Сказавъ: «Теперъ ходимо, братця,
«До хвастуна Дареса ланця!
«Йому я ребра поличу,
«Зимну всього я на кабаку,
«На смерть зъувичу мовъ собаку,
«Якъ бытыся я научу.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 26.

Рядок 1:

видання 1798:

Примчали з казанець сивухи

Рядок 6:

видання 1798:

До хвастуна Дареса драться

Рядок 8:

видання 1798:

Зомну всього я на кабаку

видання 1809:

Зомну всього я на кабаку

Рядок 10:

видання 1798:

Я битися його навчу

видання 1809:

Я битися його навчу

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They brought a quart of whiskey right away,
And he imbibed it ail at once.
He made a face from sheer dismay,
Then frowned and yawned in grunts.
He said: "And now let's nag
That most conceited brag.
I'll count the ribs of that false knight!
I'll make of him a pumpkin gruel!
I'll chase that dog and in a duel
I'll show him how to fight."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прынеслі казанок сівухі,
Энтэл для смеласці каўтнуў,
Скрывіўся горка, як ад скрухі,
Як цюцька зморшчыўся, зяхнуў,
Сказаўшы: «Пойдзем, ягамосці,
Да хвастуна Дарэса ў госці!
Яму я косці палічу,
На трэску струшчу, забіяку,
Насмерць знявечу, як сабаку,
Як трэба біцца — навучу!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Донесоха му в миг горилка,
гаврътна я и му призля —
ей на, от пустата мътилка
се сгърчи, смръщи и прозя,
па каза: — Да вървиме, братя,
ще му потроша аз ребрата,
добре ще ме запомни той;
глей само как ще се надене,
ще бяга като пес от мене,
ще види той какво е бой!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie brachten Schnaps auf schnellstem Wege,
Den er in einem Zug geleert,
Und als er dieses Naß verschlungen,
Gähnte er, runzelte die Stirn
Und sagte: "Los! Wir müssen eiligst
Zu diesem Prahlhans, dem Dares.
Dem will ich seine Rippen zählen,
Zerquetschen ihn zu Kürbisbrei,
Wie einen Hund will ich ihn jagen
Und lehren, wie man richtig kämpft!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przynieśli garnek mu siwuchy,
Entellus wypił i zapewne
Od tej wilgoci nabrał ruchu,
Bo zaraz skrzywił się i ziewnął,
Powiedział: "Ruszmy i w te pędy
Wprost do Daresa — chwalipięty.
Policzę żebra mu, krwią spłuczę,
Całego zemnę na tabakę,
Na śmierć zamęczę niczym psiaka,
Jak bić się, ja go już nauczę!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Приволокли горшок сивухи,
Энтелл, припав к горшку, сглотнул
Его до дна единым духом,
Потом поморщился, зевнул
И молвил: " Ну, пойдемте, братцы,
Мне б до Дареса лишь добраться —
Ему я ребра перечту,
Сомну в лепешку забияку,
В бараний рог согну собаку,
Как драться, покажу скоту".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Он полным котелком горелки
Немедля горло всполоснул
И после доброй опохмелки
Скривился, сморщился, зевнул.
Сказал: «Теперь пойдемте, братцы,
С Даресом-прощелыгой драться!
Пускай попомнит мой кулак.
Ему я ребра перемечу
И как собаку изувечу!
Я хвастуна сотру в табак».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сивухи с казанок примчали,
Энтелл ее за раз сглотнул.
От той горилки добрый малый
Скривился, сморщился, зевнул
И молвил: «Так пойдемте, братцы,
Мы с хвастуном Даресом драться!
Ему я ребра счесть хочу.
В прах разотру я забияку,
Прикончу насмерть, как собаку.
Как биться — я уж поучу!».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ему примчали жбан сивухи,
Энтелл всю выпил, не моргнул,
Повеселел, хоть был не в духе,
Слегка скривился и зевнул;
Сказал: «Пошли со мною, братцы,
Я научу Дареса драться,
Ему бока наколочу,
Ему такого всыплю маку,
Что изувечу, как собаку,
И голову ему скручу».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Dali mu kořalky, ať slouží,
Entell ji vyzunk v jeden ráz,
až cítil, dech jak se mu ouží
a po těle je horko zas.
„A nyní pojďme v jednom šiku
tam k chvástavému uličníku,
toužím mu tričko omastit.
Zbydou z něj kosti a pár zubů,
zbiju ho k smrti jako čubu,
já naučím ho zápasit.“

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прийшов Ентелл перед Дареса,
Сказав йому на сміх; «Гай-гай!
Ховайсь, проклята неотеса,
Зарання відсіль утікай;
Я роздавлю тебе, як жабу,
Зітру, зімну, мороз як бабу,
Що тут і зуби ти зітнеш.
Тебе диявол не пізнає,
З кістками чорт тебе злигає,
Уже від мене не влизнеш».

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина II, строфа 27.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыйшовъ Ентеллъ передъ Дареса,
Сказавъ йому на смихъ: «гай - гай!
«Ховайсь проклята неотеса,
«Зарання видсиль утикай;
«Я роздавлю тебе якъ жабу,
«Зитру, зимну, морозъ якъ бабу,
«Що тутъ и зубы ты зитнешъ.
«Тебе діяволъ не пизнае,
«Съ кисткамы чортъ тебе злыгае,
«Уже видъ мене не влызнешъ.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 27.

Рядок 4:

видання 1798:

Зарані відсіль утікай

Рядок 6:

видання 1798:

Зотру, зомну, мороз як бабу,

видання 1809:

Зотру, зомну, мороз як бабу.

Рядок 7:

видання 1798:

Що тут і зуби ти зожмеш.

видання 1809:

Що тут і зуби ти зотнеш.

Рядок 8:

видання 1798:

Тебе диявол не познає,

видання 1809:

Тебе диявол не познає

Рядок 9:

видання 1798:

3 костками чорт тебе злигає

Примітки: II, 27.

       Частина II стр. 27.

Зітру, зімну, мороз як бабу — порівняння походить від народної казки про бабу та мороза. Нар.: Давить, як мороз бабу (Номис. — С. 78).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Entelles stepped in front
Of Dares and deridingly said: "Hi!
Hide quickly, you confounded runt!
It's not too late, so run or you will die!
I'll crush you like a frog,
You primitive, uneducated hog!
And you will close your teeth for good!
The deuce will not distinguish you,
And he will swallow you with bones, you, parvenu!
You'll not escape from me, you hood!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энтэл перад Дарэсам грозна
Стаіць і кпіць з яго: «Гай-гай!
Хавайся, гад, пакуль не позна,
Адгэтуль загадзя ўцякай;
Цябе я знішчу, быццам жабу,
Так, як мароз ліхую бабу,
Сваіх зубоў ты не збярэш.
Цябе ваўкі з'ядуць з касцямі,
І не пазнае чорт з чарцямі.
Не, ад мяне ты не ўцячэш!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ентел пристигна и направо
загаври се с Дарет: — Брей, брей!
По живо си върви, по здраво,
по-надалеч се запилей.
Ще те размажа като жаба,
ще те затрия като баба,
ушите ти ще запищят.
Ще търтиш ти от мен веднага
и дяволът от теб ще бяга,
и псетата ще те ядат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So trat nun vor Dares Entelles
Und sagte voller Hohn: "Hei, hei!
Du Ungehobelter, versteck dich,
Solange Zeit ist, laufe fort!
Sonst wirst du wie ein Frosch zertreten,
Zergehen, wie ein Weib im Frost,
Daß dir vergeht das Zähneklappern!
Dann kennt der Teufel dich nicht mehr
Und wird mit Knochen dich verschlingen,
Jetzt kommst du mir nicht mehr davon!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Entellus przyszedł rozgniewany
Wnet do Daresa i wyśmiewał:
"Ach, kryj się, pniu nieociosany,
Zawczasu oto stąd nawiewaj;
Rozduszę ciebie niczym żabę
Lub zetrę, zemnę jak mróz babę,
Wyciągniesz nogi zaraz u mnie.
Nie pozna diabeł ciebie, złego,
Czart z kośćmi zeżre już całego,
Ode mnie nijak już nie umkniesz".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Энтелл явился пред Даресом
И, подбоченясь, крикнул: "Гей!
Зазорно драться мне с балбесом,
А ну-ка, утекай живей;
Я раздавлю тебя, как жабу,
Сотру, сомну, побью, как бабу,
Тогда уж, верно, рот заткнешь.
Тебя сам дьявол не узнает,
С костями черт тебя сглодает,
Теперь, брат, ты не улизнешь".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вплотную подступив к Даресу,
Невеже говорит Энтелл:
«Эхма, ступай-ка лучше к бесу!
Проваливай, покуда цел.
Я раздавлю тебя, как жабу.
Насяду, как мороз на бабу!
Вовек зубов не разомкнешь.
Тебя сам черт узнать не сможет
И сатана с костями сгложет.
Ты от меня не улизнешь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Энтелл, став супротив Дареса,
Сказал насмешливо: «Ей-ей,
Зазорно мне лупить балбеса.
А ну, проваливай живей!
Я раздавлю тебя, как жабу,
Сомну, как в зиму стужа бабу
Навеки зубы ты сомкнешь.
Тебя и леший не узнает,
С костями черт тебя сглодает,
Ты от меня не улизнешь».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энтелл пришел и так Даресу
Сказал насмешливо: «Ай, ай!
Спасайся, смерть тебе, балбесу,
Покуда целый, удирай!
Я раздавлю тебя, как жабу,
Сожму, как в сказке мороз бабу,
Своих зубов не соберешь,
Тебя и дьявол не узнает,
Твои он кости обглодает,
Ты от меня не улизнешь».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Už Entell před Daresem stanul
a posměšně si na něj hvízd:
„Vy mrcho, schovej se v tu ránu,
dokud je čas, tak raděj zmiz!
Já rozmačkám tě jako žábu,
roztřesu jako zima bábu,
že zadrkotáš zubama.
A nepozná to ani ďábel,
zda byl jsi Petr nebo Pavel,
a sežere tě s chlupama.“

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На землю шапку положивши,
По локоть руки засукав
І цупко кулаки стуливши,
Дареса битись визивав.
Із серця скриготав зубами,
Об землю тупотав ногами
І на Дареса налізав.
Дарес не рад своїй лихоті,
Ентелл потяг не по охоті
Дареса, щоб його він знав.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина II, строфа 27.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На землю шапку положывшы,
По локоть рукы засукавъ,
И цупко кулакы стулывшы,
Дареса бытысь вызывавъ.
Изъ серця скрыготавъ зубамы,
Обь землю тупотавъ ногамы
И на Дареса нализавъ.
Даресъ не радъ своій лыхоти,
Ентеллъ потягъ не по охоти
Дареса, щобъ його винъ знавъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 28.

Рядок 8:

видання 1809:

Дарес не рад своєй лихоті

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He put his headgear on the ground,
Rolled up his sleeves and clenching tight
His mighty fists which would astound
His rival, challenged him to fight.
He bared his teeth at that big cheat
And stamped the ground with his broad feet,
While moving forward to his foe.
If Dares hated his own spite,
Entelles was not keen to fight,
He wanted him to feel his blow.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Па локці рукі закасаўшы,
Ён шапку з галавы скідаў
І, кулакі пагрозна ўзняўшы,
На бой Дарэса выклікаў.
Ад злосці скрыгатаў зубамі
І тупаў аб зямлю нагамі
Г на Дарэса лез гарой.
Дарэс не рад ліхой прыгодзе:
Энтэл не па сваёй ахвоце
Дарэса выклікаў на бой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ръкави след това засука,
калпак захвърли настрана
и стиснал двата си юмрука,
Дарет извика на война.
Със зъби скърцаше от сила,
земята би се провалила,
нападне ли Дарет със скок!
Дарет направо се покая,
Ентел намери му колая
и би го само за урок.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er warf die Mütze auf den Boden,
Krempelte die Ärmel hoch,
Ballte die Fäuste fest zusammen
Und forderte Dares zum Kampf.
Entelles kämpfte zähneknirschend,
Trat auf den Boden voller Wut
Und brachte Dares in Bedrängnis.
Der wurde zusehends geschwächt.
Entelles kämpfte so verbissen,
Damit Dares ihn kennenlernt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na ziemię czapkę tu cisnąwszy,
Rękawy wnet pozakasywał
I mocno pięści zacisnąwszy,
Daresa na bój wywoływał.
Ze złości zgrzytał aż zębami,
O ziemię tupał nożyskami,
Napierał na Daresa groźno.
Był Dares nierad swej odwadze,
Entellus pięścią go zawadził,
By Dares tu go lepiej poznał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Энтелл ударил оземь шапкой,
Рукав по локоть закатал
И, высморкавшись перед схваткой,
Ярясь, на бой Дареса звал.
Он скрежетал в сердцах зубами,
Он грозно топотал ногами
И на Дареса наступал.
Дарес в минуту взмок от поту
И, к бою потеряв охоту,
Как отбояриться — не знал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энтелл сердито шапку скинул,
И рукава он засучил,
Сжал кулаки и брови сдвинул,
К Даресу ближе подскочил,
Заскрежетал зубами злобно,
Затопотал ногами дробно.
Дарес попятился назад.
Теперь попал он в передрягу
И проклинал свою отвагу,
Был удали своей не рад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хлоп шапку оземь! — подступая,
По локоть рукава задрал
И, крепко кулаки сжимая,
Дареса биться вызывал.
Он скрежетал в сердцах зубами,
Стращая, топотал ногами
И на Дареса напирал.
Дарес уж на попятный жался:
Не попусту Энтелл ввязался
И кулачищем угрожал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энтелл на землю шапку кинул,
И рукава он засучил,
Сжал кулаки и брови сдвинул,
Дареса в пыль стереть грозил,
От злости он скрипел зубами,
О землю топал каблуками
И на Дареса наступал.
Дарес не рад уж был затее,
Энтелл, заметя то, сильнее
Дареса к схватке принуждал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Odhodil čapku do osení,
rukávy vytáh po loket
a zaťal pěsti. K zápolení
Darea jal se vybízet.
Jak skřípal zuby plný zlosti
a dupal nohou v zuřivosti!
Na Darea šel jako rváč.
Ten želel svého přenáhlení,
Entell ho přetáh bez svolení,
aby prý poznal, co je zač.

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В се врем'я в рай боги зібрались
К Зевесу в гості на обід;
Пили там, їли, забавлялись,
Забули наших людських бід.
Там лакомини разні їли,
Буханчики пшеничні білі,
Кислиці, ягоди, коржі
І всякі-разні витребеньки, —
Уже, либонь, були п'яненькі,
Понадувались, мов йоржі.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 29.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ се времья въ рай богы зибралысь
Къ Зевесу въ гости на обидъ;
Пылы тамъ, йилы, забавлялысь,
Забулы нашыхь людськыхъ бидъ.
Тамъ лакомыны разни йилы,
Буханчыкы пшенышни билы,
Кыслыци, ягоды, коржи
И всяки разни вытребенькы, —
Уже лыбонь булы пьяненьки,
Понадувалысь, мовъ йоржи.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 29.

Рядок 1:

видання 1798:

В се врем'я в рай боги збирались

Рядок 5:

видання 1798:

Там лигоминки розни їли

видання 1809:

Там лакоцини разни їли

Рядок 8:

видання 1798:

І всякі-розни витребеньки

видання 1809:

І всякі-розни витребеньки

Примітки: II, 29.

       Частина II стр. 29.

Кислиці, ягоди, коржі — ягодами на Полтавщині називають вишні. Описуючи бенкет небожителів в іронічно-приземленому тоні, І. Котляревський виходить з народних уявлень про рай, де вічно блаженствують обіч вседержителя та святих праведники. Виникає мотив, який І. Котляревський широко розгорне далі в картинах відвідання Енеєм раю (III, 116 — 125). І тут, і там райські наїдки — головним чином дитячі ласощі, тільки в третій частині вони названі повніше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Exactly at that time, Zeus, all gods' dad,
Invited them to his place for a feast.
They ate, and drank, and danced, and had
Not thought of human woe, not in the least.
They ate all kinds of dainty bits,
White wheat buns were their favourites -
As well crab-apples, berries and cakes, too,
And many fancy things, like tarts.
They were more intoxicated than a brewer's farts.
They drank till their physiognomies were blue.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Якраз Зевес багоў у госці
У рай паклікаў на абед,
Пілі там, елі ягамосці,
Не да людскіх было ім бед.
Багі ў гасцях, як на вяселлі,
Прысмакаў розных выбар мелі —
Суніцы, яблыкі, каржы,
Чаго там ні пілі, ні елі,
Ужо няйначай, ап'янелі,
Надзьмуліся, нібы яршы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тогава боговете бяха
при Зевс на гости, на обяд,
ядяха и се веселяха,
забравили за тоя свят.
Ядяха вкуснотии разни,
скоруши, палачинки мазни
и ягоди, и кифли с мак,
и разни лакомства отбрани
и бяха май бая пияни,
от ядене — подути чак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Just zu der Zeit saßen die Götter
Mit Zeus vergnügt beim Mittagsmahl,
Sie aßen, tranken, waren lustig,
Gedachten nicht der Menschen Leid.
Höchst auserlesene Gerichte
Wurden serviert, feines Gebäck
Aus Weizenmehl, seltene Beeren
Und Kinkerlitzchen aller Art, -
Ein jeder war jetzt recht benebelt
Und aufgeblasen wie ein Barsch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bogowie wtenczas się zebrali
Na obiad do Zeusa, wiele
Tam jedli, pili i hulali,
O ludzkich biedach zapomnieli.
Frykasy jedli przewspaniałe,
Bochenki więc pszeniczne, białe,
Jagody, jabłka, placki świeże,
Łakomstwa różne i już wkrótce
Zapewne byli pijaniutcy,
Ponadymali się jak jeże.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В то время боги в рай собрались,
К Зевесу в гости, на обед,
Горилку пили, забавлялись,
Забыв, как много в мире бед.
Без счету сласти истребляли,
Пшеничный белый хлеб жевали;
Лепешки, яблоки, кныши
И пряники лежали горкой;
Все боги, налакавшись горькой,
Пораздувались, как ерши.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В ту пору олимпийцы-боги
Сошлись к Зевесу на обед
И пировали без тревоги,
Людских не замечая бед.
Был у Зевеса стол отличный:
Закуски, ягоды, пшеничный
Печеный хлеб, коржи, кныши.
Каких там только блюд не ели!
И гости вскоре охмелели,
Понадувались, как ерши.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В то время боги в рай собрались
К Зевесу в гости, на обед,
Все пили, ели, забавлялись,
Людских не помня наших бед.
Там лакомо богов кормили:
Пшеничные коврижки были,
Кислицы, ягоды, коржи,
И все сластями заедали;
Кажись, и пьяненькие стали,
Пораздувались, как ерши.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В то время боги в рай собрались,
К Зевесу в гости на обед,
Там пили, ели, забавлялись,
До бед людских им дела нет.
Они все лакомства имели,
Пшеничные лепешки ели,
Лесные яблоки, коржи;
Всем вкусным животы набили,
Они пьянехонькие были
И пыжилися, как ерши.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

A v ráji bozi scházeli se
co hosté k Diu na oběd;
a jedli, pili, bavili se
a lidských zapomněli běd.
"Tam každý dostal, co chtěl míti,
pšeničné vdolky se tam svítí,
jablka, trnky, křížaly,
na mísách plno cukrovinek.
A všichni měli v sobě sklínek,
že sebou sotva hýbali.

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось знечев'я вбіг Меркурій,
Засапавшися до богів;
Прискочив, мов котище мурий
До сирних в маслі пирогів!
«Ге! Ге! от тут-то загулялись,
Що і од світа одцурались;
Диявол ма вам і стида.
В Сицилії таке твориться,
Що вам би треба подивиться, —
Там крик, мов підступа Орда».

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина II, строфа 30.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ-ось знечевья вбигъ Меркурій,
Засапавшыся до богивъ;
Прыскочывъ мовъ котыще мурый
До сырныхъ въ масли пырогнвъ!
«Ге, ге! отъ-тутъ-то загулялысь,
«Що и одъ свита одцуралысь;
«Діяволъ ма вамъ b стыда. —
«Въ Сыцыліи таке творытся,
«Що вамъ бы треба подывыться,
«Тамъ крыкъ, мовъ пидступа Орда.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 30.

Рядок 6:

видання 1798:

Що вже од світа одцурались

видання 1809:

Що вже од світа одцурались

Рядок 9:

видання 1798:

Що вже вам треба б подивиться

видання 1809:

Що вже вам треба б подивиться

Примітки: II, 30.

       Частина II стр. 30.

Мурий — темно-сірий або сіро-бурий із темнішими і світлішими смугами.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Then suddenly Mercury rushed in.
Though out of breath, but still with ease,
And like a cat full of adrenaline,
Jumped to the dumplings stuffed with cheese.
"Ha, ha! You have a good time here!
You have renounced the world, it's clear.
You feel no shame at all!
We've never seen such goings on
As these in Sicily: a riotous phenomenon,
As though a Mongol horde assaults, they yell and brawl."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але Меркурый гэтым часам
Прыбег, спацелы, да багоў,
Засопся, быццам кот, што ласы
Да масла і да пірагоў!
«Гэй! Гэй! Гуляць вам пі не годзе,
Падумаць трэба аб народзе.
Ужо ў Сіцыліі бяда!
Там крык, там робіцца такое,
Што варта вам зірнуць на тое, —
Нібы вайной ідзе Арда».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не щеш ли, втурна се Меркурий
при боговете запъхтян —
котак, успял да прекатури
с мекици пълния тиган.
— Брех, брех, я виж какъв банкет е,
от дявола се засремете,
живота — и навън е той.
В Сицилия какво е чудо!
То орда да препуска лудо —
пак няма да е тоя вой...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da stürzte Merkur in die Runde,
Unangemeldet, atemlos,
Und wie ein Kater über Mäuse,
Fiel er über die Götter her:
"Hei, hei! Ihr seid so schön am Feiern
Und kümmert euch nicht um die Welt.
Schmach über euch, es nicht zu sehen,
Was in Sizilien geschieht.
Dort herrscht ein Kämpfen und ein Schreien,
Wie einer Horde Überfall."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tu znienacka wbiegł Merkury,
Aż zasapawszy się do bogów,
Przyskoczył jak kocisko bure
Do klusków z serem i pierogów!
"Che! Che! Więc tutaj tak hulacie,
Że świata aż się wyrzekacie
I diabli wstyd wasz gdzieś porwali.
Wam na Sycylię trzeba spojrzeć.
Tam źle się dzieje o tej porze —
Krzyk jakby Horda szturmowała".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меркурий, устали не зная,
Вдруг прибежал на пир к богам,
Как кот, что мчится, поспешая,
К творожным пышным пирогам.
"Эге! Ан знатно здесь хватили,
Что и про землю позабыли;
И стыд вас, черти, не берет;
Как видно, вам людей не жалко:
В Сицилии такая свалка,
Как будто бой с ордой идет".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Откуда ни возьмись Меркурий.
Влетел, запыхавшись, к богам,
Как рыжий кот, глаза прижмуря,
В кладовку, к сырным пирогам.
«Эге! сивухи натянулись,
От всех на свете отмахнулись.
У вас, я вижу, нет стыда!
В Сицилии раздор великий.
Там небывалый шум и крики,
Как будто у ворот Орда».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как вдруг Меркурий, запыхавшись,
Вбежал опрометью к богам,
Как кот мурластый, разогнавшись
К творожным в масле пирогам.
«Эге! Вот как вы разгулялись,
Что и от мира отчурались.
В вас ни на йоту нет стыда!
В Сицилье черт те что творится —
Вам не мешало б спохватиться —
Крик, будто облегла Орда».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нежданно с новостью Меркурий
Вбежал запыхавшись к богам,
Влетел на пиршество, как буря,
Как кот к творожным пирогам.
«Эге, да вы тут загулялись,
Совсем от мира отказались,
Совсем лишились вы стыда!
В Сицилии, ой, что творится!
Туда б вам глянуть, не лениться,
Там крик, как-будто прет орда».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Tu znenadání mezi bohy
sám Merkur udýchaný vběh;
jako když kocour na pirohy
se vrhá, stejný měl snad spěch.
„He, he! Vy si tu hodujete,
vlez na záda nám, celý světe!
Buď hanba vám a čert vás vem!
Co nyní v Sicilii dá se,
vás zajímat by mělo, zdá se,
řvou tam jak hordy tatarské.“

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Боги, почувши, зашатались,
Із неба виткнули носи,
Дивитись на бійців хватались,
Як жаби літом із роси.
Ентелл там сильно храбровався,
Аж до сорочки ввесь роздягся,
Совав Даресу в ніс кулак.
Дарес ізвомпив сіромаха,
Бо був Ентелл непевна птаха,
Як чорноморський злий козак.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина II, строфа 31.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Богы почувшы зашаталысь,
Изъ неба выткнулы носы,
Дывытысь на бійцивъ хваталысь,
Якъ жабы литомъ изъ росы.
Ентеллъ тамъ сыльно храбровався,
Ажъ до сорочкы ввесь роздягся,
Совавъ Даресу въ нисъ кулакъ.
Даресъ извомпывъ сиромаха,
Бо бувъ Ентеллъ непевна птаха,
Якъ чорноморській злый козакъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 31.

Рядок 3:

видання 1798:

Дивитись на бойців хватались

видання 1809:

Дивитись на бойців хватались

Рядок 10:

видання 1798:

Як черноморський злий козак

Примітки: II, 31.

       Частина II стр. 31.

Як чорноморський злий козак. — у 1782 р. частина козаків зруйнованої влітку 1775 р. Запорізької Січі за їх проханням була переселена з дозволу уряду на землі між річками Кубань і Єя. За першими переселенцями потяглися інші, й не тільки колишні запорожці. Було утворене Військо Чорноморське, в якому на перших порах були заведені порядки, подібні до запорозьких. Тут довше, ніж деінде, затрималися давні козацькі традиції, коли не за самою суттю, то принаймні за формою. У п'єсі І. Котляревського "Наталка Полтавка" Микола, сирота "без роду, без племені", збирається іти в Чорноморію: "Люблю я козаків за їх обичай!" (дія друга, ява перша).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The gods, on hearing this, became excited,
They stuck their noses out.
And watched the fight, delighted,
Like frogs bedewed in summer drought.
Entelles showed his excellent manhood,
With only his shirt on, he demonstrated that he could
Push into his contender's nose his fist,
While Dares dragged his feet like someone shy.
He was afraid he did not know the guy,
Who was like some mean Black sea kozak duelist.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Багі з-за хмар павытыркалі
Цікаўна п'яныя насы,
Байпоў кулачных выглядалі,
Як жабы з летняе расы.
Энтэл сабою выхваляўся,
Аж да сарочкі распранаўся,
Саваў Дарэсу ў нос кулак.
Дарэс жа паглядаў нясмела,
Не ведаў сілы ён Энтэла,
Не знаў, што гэта за казак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Опулиха се боговете
и на — наскачаха до крак;
показаха си носовете
тъй както жаби в жабурняк.
Ентел, до кръста чак разголен,
Дарет заблъска недоволен
с юмрук в носа — и пак, и пак!
Дарет се сбърка сиромаха —
Ентел по-злобно го замаха
от черноморски зъл казак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Götter, als sie dies vernommen,
Steckten die Nasen gleich heraus,
Und, wie aus einem Teich die Frösche,
Glotzten sie jetzt die Kämpfer an.
Unser Entelles war gerade
Ohne Hemd, kämpfend, in Aktion
Und schlug Dares ganz ohne Gnade
Zwischen die Augen ins Gesicht.
Entelles war ein kühner Vogel,
Wie ein Kosak vom Schwarzen Meer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bogowie, słysząc to, zadrżeli,
Powytykali z nieba nosy,
Na walkę patrzeć tak lecieli,
Już niczym żaby w lecie z rosy.
Entellus, że odwagi nie brak,
Aż do koszuli się rozebrał,
Podsuwał śmiało pięść niewąską.
I Dares zwątpił, biedaczysko,
Bo był Entellus złe ptaszysko,
Jak gniewny Kozak czarnomorski.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

То слыша, боги повскакали
И, точно жабы в час росы,
Глазеть на бой кулачный стали,
Из неба высунув носы.
Энтелл, кафтан на землю скинув
Ярясь и грозно брови сдвинув,
Совал Даресу в нос кулак.
Взмок, словно мышь, Дарес от страха,
Узнав на деле, что за птаха
Есть черноморский злой казак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Богам едва служили ноги.
Из неба высунув носы,
Уставились на схватку боги,
Как жабы летом из росы.
Энтелл разделся до рубахи,
Противника держал он в страхе,
Махал пудовым кулаком.
Глядел Энтелл опасной птицей!
Дарес боялся с ним сразиться,
Как с черноморским казаком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Услышав, боги зашатались
И, с неба выставив носы,
Все на бойцов взглянуть старались,
Как жабы летом из росы.
Энтелл там сильно расхрабрился.
Вплоть до сорочки оголился,
Совал Даресу в нос кулак.
Дареса подвело от страха:
Энтелл был не простая птаха,
Как черноморский злой казак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бой видеть захотели боги
И высунули враз носы
Из облачной своей берлоги,
Как жабы летом из росы,
Энтелл храбрился, злым казался,
В рубашке, сбросив плащ, остался,
Совал Даресу в нос кулак.
Дарес бедняга растерялся,
Энтелл все больше раздражался,
Как черноморский злой казак.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Jak tohle bozi uslyšeli,
hned vystrčili z nebe nos.
Každý chce vidět kus té mely
a kouká jako z křoví kos.
Entell dal vyniknout své síle,
vysvlekl se až do košile,
Dareu strkal pod nos pěst.
A Dares, chudák, málem pláče,
jeť Entell nebezpečný ptáček,
jako zlý kozák, na mou čest.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венеру за виски хватило,
Як глянула, що там Дарес;
Їй дуже се було не мило,
Сказала: «Батечку, Зевес!
Дай моєму Даресу сили,
Йому хвоста щоб не вкрутили
Щоб він Ентелла поборов.
Мене тогді ввесь світ забуде,
Коли Дарес живий не буде;
Зроби, щоб був Дарес здоров».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венеру за выскы хватыло,
Якъ глянула, що тамъ Даресъ;
Йій дуже се було немыло,
Сказала: «батечку Зевесъ!
«Дай моему Даресу сылы,
«Йому хвоста щобъ не вкрутылы,
«Щобъ винъ Ентелла поборовъ.
«Мене тогда ввесь свить забуде,
«Колы Даресъ жывый не буде;
«Зробы, щобъ бувъ Даресъ здоровъ.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 32.

Рядок 1:

видання 1798:

Венерю за виски хватило

Примітки: II, 32.

       Частина II стр. 32.

Уже було зазначено, що в "Енеїді" Вергілія (Вергілій. — Кн. 5. — Ряд. 375 — 425) Дарес (Дарет) — троянець, а Ентелл — місцевий, сіцілієць. Тому покровителька троянців Венера просить Зевса підтримати Дареса.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Venus noticed Dares in that brawl,
She felt a pain inside her head,
She did not like that sight at all
And said to Zeus: "My darling dad!
Give Dares strength, he is my pet,
Lest they humiliate him and upset,
He should defeat his foe, it is imperative,
Because when Dares dies,
The world will nevermind my cries.
Please, make him healthy, let him live!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венеры сэрца аж заныла,
Як згледзела, што там Дарэс;
Было такое ёй няміла,
Сказала: «Татачка, Зевес!
Ты дай майму Дарэсу сілы,
Каб не збаяўся ён магілы,
Каб ён Энтэла перамог.
Мяне тады ўвесь свет забудзе
Калі Дарэс жывы не будзе;
Не дай загінуць нам, пан-бог».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера в миг Дарет съгледа,
светът и стана черен днес
и разтреперана и бледа
продума: — Мили тате Зевс,
ти на Дарет вдъхни му сили,
че виж, койрука му подвили!
Да победи врага проклет!
Дарет умре ли, боже прави,
светът и мен ще ме забрави,
недей погубва ти Дарет!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Venus voller Schreck vernommen,
Daß ihr Dares wohl unterliegt,
Eilte sie voller Unbehagen
Zu Zeus und sprach: "O Vater Zeus!
Verleihe meinem Dares Kräfte,
Daß man ihn nicht am Schwanze packt.
Gib ihm den Sieg über Entelles.
Falls Dares wirklich unterliegt,
Wird mich die ganze Welt vergessen,
Mach, daß Dares der Sieger wird."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus w skroniach zadudniło,
Gdy tam Daresa też ujrzała;
Jej bardzo było to niemiłe.
"Zeusie, ojcze — powiedziała —
Daj siłę memu Daresowi,
By nie postradał łba lub zdrowia,
By Entellusa już powalił.
Bo o mnie świat zapomni zaraz,
Gdy żyw nie będzie dzielny Dares;
Więc spraw, by zdrowie on ocalił".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венеру за сердце хватило,
Как глянула, что там Дарес,
И тут же к Зевсу подступила,
Промолвив: "Батюшка Зевес!
Дай силы моему Даресу,
Чтоб не прикончили повесу,
Чтоб он Энтелла одолел.
Меня тотчас весь свет забудет,
Когда его в живых не будет;
Устрой, чтоб он остался цел".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венеру за виски схватило.
Бойцов увидела с небес,
И стало ей житье немило.
Взмолилась: «Батюшка Зевес!
Дай силы моему Даресу,
Прибавь ему побольше весу,
Чтоб он Энтелла одолел.
Энтелл сердит, коли не шутит.
Того и жди, что хвост накрутит.
Вели, чтоб милый уцелел!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венеру за душу хватило,
Как глянула, что там Дарес,
Ей было сильно то не мило,
Сказала: «Батюшка Зевес!
Дай моему Даресу силы,
Чтоб хвост ему не прищемили,
Чтоб он Энтелла одолел.
Когда его в живых не будет,
Тогда меня весь свет забудет;
Вели, Дарес чтоб уцелел».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венеру за сердце схватило,
Лишь увидала, где Дарес,
Не по душе ей это было,
Сказала: «Батюшка Зевес,
Дай моему Даресу силу,
Чтоб не его Энтелл постылый,
А он Энтелла одолел.
Меня тогда весь мир забудет,
Когда Дарес живой не будет,
Так сделай, чтоб он уцелел».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Venuše zkrabatila čelo,
když uzřela tam Darea,
to se jí věru nelíbilo,
i obrátí se na Dia:
„Kéž ochrání ho tvoje ruka,
pro mne by byla hrozná muka,
kdyby snad Entell zvítězil.
Celý svět na mne zapomene,
když Dareu se něco stane,
dej, aby vyšel zdráv, jak byl.“

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Бахус п'яний обізвався,
Венеру лаяти начав,
До неї з кулаком совався,
І так ісп'яна їй сказав:
«Пійди лиш ти к чортам, плюгава,
Невірна, пакосна, халява!
Нехай ізслизне твій Дарес.
Я за Ентелла сам вступлюся,
Як більш сивухи натягнуся,
То не заступить і Зевес.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ Бахусъ пьяный обизвався,
Венеру лаяты начавъ,
До неи съ кулакомъ совався
И такъ изъ-пьяна йій сказавъ:
«Пійды лышъ ты къ чортамь плюгава,
«Не вирна, пакосна, халява!
«Нехай изслызне твій Даресъ.
«Я за Ентелла самъ вступлюся,
«Якъ билшъ сывухы натягнуся,
«То не заступыть и Зевесъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 33.

Рядок 2:

видання 1798:

Венерю лаяти начав

Рядок 9:

видання 1798:

Як більше ще понатягнуся

Примітки: II, 33.

       Частина II стр. 33.

Бахус — у римській міфології бог виноградарства й виноробства (в грецькій міфології — Діоніс), син Зевса і дочки фіванського царя Кадма Семели.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now Bacchus-boozer raised his head.
Filled up to Venus with raw hate,
He scared her with his fists and said
These nasty words in drunken state:
"You go to hell, you filthy one!
Unfaithful slattern, mischievous like none!
May your dumb Dares disappear!
I'll help Entelles and I'll be more risky,
When I have some more whiskey,
And even Zeus won't interfere.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды Бахус тут перад багамі
Венеру сі'яна бэсціць стаў,
Лез да яе ён з з кулакамі
І словы брыдкія казаў:
«Ідзі адгэтуль прэч, плюгаўка,
Блудніца, здрадніца, халяўка!
Няхай загіне твой Дарэс,
Я за Энтэла заступлюся
Сам, як гарэліцы нап'юся,
Не дапаможа і Зевес.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук Бакхус пийнал се обади,
Венера почна да гълчи,
дори юмруците извади
и право рече и в очи:
— Пръждосвай се, джадийо недна,
неверница, злобарка вредна!
Да пукне твоя мил Дарет,
аз за Ентел ще съм — до края,
щом сръбна още ей от тая...
И Зевс не носи тук късмет.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da hat Bacchus das Wort ergriffen,
Beschimpfte Venus fürchterlich,
Bedrohte sie gar mit den Fäusten
Und schrie in seinem Suff sie an:
"Zum Teufel mit dir, du verdammtes,
Ungläubiges boshaftes Biest!
Soll dein Dares ruhig entschwinden,
Ich halte zu Entelles fest.
Laß mich nur vorerst etwas trinken,
Danach hilft dir auch Zeus nicht mehr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu Bachus się odezwał spity,
Jął Wenus łajać po swojemu
I z pięścią do niej pchał się przytem,
Powiedział tak po pijanemu:
"Do diabła ruszaj stąd, plugawa,
Niewierna, złośna i szmatława!
Niech Dares ducha twój wyzionie,
Za Entellusem sam się wstawię,
Gdy wódką lepiej się zaprawię,
To Zeus nawet nie obroni.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут Бахус пьяный объявился,
Венеру дурой обозвал,
К ней с кулаками лез, озлился,
В хмелю на весь Олимп кричал:
"Проваливай к чертям, плюгавка,
Брысь, пакостница, дрянь, сквернавка!
Пускай издохнет твой Дарес.
Я за Энтелла сам вступаюсь,
А как горилки накачаюсь,
Так мне не страшен и Зевес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венеру тут отборной бранью
Стал Бахус пьяный осыпать,
Честить ее сквернавкой, дрянью,
К ней с кулаками подступать.
«Поди к чертям, — кричал он, —
Негодница и потаскуха!
Чтоб он загинул, твой Дарес!
Дай мне сивухи нализаться
И за Энтелла в бой ввязаться,
Так не поможет и Зевес!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут Бахус пьяный отозвался,
Венеру начал заушать:
Все с кулаками к ней совался
И спьяну так давай кричать:
«Поди-ка ты к чертям, плюгавка!
Паскуда лживая, сквернавка!
Пускай подохнет твой Дарес.
Я за Энтелла сам вступлюся,
А коль сивухой подкреплюся,
Вам не поможет и Зевес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут пьяный Бахус приподнялся,
Во всю пушить Венеру стал,
Он с кулаками к ней кидался
И спьяну так ее ругал:
«Пошла ко всем чертям, плюгавка,
Ишь, дрянь, бесстыдница, мерзавка,
Да пусть исчезнет твой Дарес!
Я за Энтелла сам вступлюся,
А больше ежели напьюся,
То не поможет и Зевес.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Ozval se Bakchus, zpitý chlápek,
na Venuši se oboří
a pěstmi se už na ni sápe,
k ní v opilosti hovoří:
„Jdi ke všem čertům, hanebnice,
nestoudná, podlá proradnice!
A Dareovi odzvoní!
Sám postavím se za Entella,
Jen co si přihnu; dnes je skvělá...
Zeus ? Ten se mu nakloní.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чи знаєш, він який парнище?
На світі трохи єсть таких,
Сивуху так, як брагу, хлище,
Я в парубках кохаюсь сих.
Уже заллє за шкуру сала,
Ні неня в бразі не скупала,
Як він Даресові задасть.
Уже хоть як ти не вертися,
З своїм Даресом попростися,
Бо прийдеться йому пропасть».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи знаешъ винъ якый парныще?
«На свити трохы есть такыхъ,
«Сывуху такъ, якъ брагу хлыще,
«Я въ парубкахъ кохаюсь сыхъ.
«Уже залье за шкуру сала,
«Ни неня въ брази не скупала,
«Якъ винъ Даресови задасть.
«Уже хоть якъ ты не вертыся,
«Зъ своимъ Даресомъ попростыся,
«Бо прыйдется йому пропасть.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 34.

Рядки 4-5:

видання 1798:

Я в паробках кохаюсь сих.
Да вже заллє за шкуру сала

видання 1809:

Я в паробках кохаюсь сих.
Да вже заллє за шкуру сала

Рядок 8:

видання 1798:

Уже хоть як ти ні вертися

видання 1809:

Уже хоть як ти ні вертися

Рядок 10:

видання 1798:

Бо припада йому пропасть

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

D'you know what kind of chap he is?
He's one of those who use this crutch,
He guzzles brandy like a whiz,
I like such fellows very much.
He can get under anybody's skin,
His mama did not bathe her sprig in gin.
No matter how you twist,
When he will deal a blow
To Dares, you will know
That he will die, this egotist."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты чула пра яго адвагу?
Як не любіць хлапцоў такіх —
Сівуху хлешча так, як брагу,
Быць можа прыкладам для ўсіх.
Такіх, як ён, на свеце мала,
Ужо як след за шкуру сала
Залье Дарэсу ён твайму.
Ты лепей тут не завіхайся,
Ідзі з Дарэсам развітайся,
Загінуць суджана яму».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я виж какъв е юначага!
Колцина са такива днес,
горилка жули като брага,
аз ей на тия сторвам чест!
Не го е еня — тъй го зървам,
не е засукал вино първом,
ако Дарет не подреди.
Какво да правиш и да струваш,
ама с Дарет ще се сбогуваш,
че мой Ентел ще победи...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Weißt du, wie fest er ist im Trinken?
Es gibt nur wenige, wie er!
Schnaps trinkt er fast so wie das Wasser
Und solche Kerle liebe ich.
Erst stopft er sich mit Speck den Magen,
Und gießt die Braha obendrauf,
Dann zeigt er dem Dares die Krallen.
Was du für deinen Dares tust,
Das wird ihm keinen Nutzen bringen,
Finde dich endlich damit ab."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy wiesz ty, jakim jest on zuchem?
Na świecie mało jest już takich,
Jak brahę chleje on siwuchę,
Mnie miłe takie są młodziaki.
Zaleje on za skórę sadła,
I nawet matka by nie zgadła,
Jak Daresowi wsypie ładnie.
I nijak tego nie zażegnasz,
Ze swym Daresem się pożegnaj,
Bo jemu zginąć tu wypadnie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ты знаешь, он какой парнище?
Сивуху дует, точно квас.
Таких на свете мало сыщешь,
Такие мне нужны как раз.
Даресу он начешет холку!
Нет, матушка, не лезь без толку,
Энтелл — первейший молодец.
Уж как себе там ни брыкайся,
Навек с Даресом распрощайся,
Теперь пришел ему конец".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ты знаешь, он какой парнище?
На свете равных не найти.
Как брагу, хлещет он винище.
Такие у меня в чести!
Люблю казацкую натуру.
Уж сала он зальет за шкуру,
Натешится, наверно, всласть.
С твоим Даресом распрощайся!
Как он теперь ни защищайся,
Наверняка ему пропасть!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не знаешь парня ты отвагу!
На свете мало есть таких,
Сивуху хлещет, словно брагу;
Я молодцов люблю лихих.
Уж он зальет за шкуру сала,
Зазря ты нюни распускала.
Даресу трепку уж задаст.
И как теперь ни подбивайся,
С Даресом со своим прощайся,
Тут суждено ему пропасть».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ты знаешь, он какой парняга,
На белом свете мало их,
Сивуху хлещет он, как брагу,
А я люблю людей таких.
Энтелл зальет за шкуру сала,
Пиши, голубушка, пропало,
Даресу мамы не видать.
А ты, как хочешь, так вертися,
С Даресом миленьким простися,
Ему придется пропадать».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Víš, co je Entell za ozdobu ?
Je málo chlapců jako on.
Kořalku táhne jako vodu,
za takové dám milion.
"Ten ale umí rovnat záda,
co ten jich Dareovi nandá,
víc než kdy vypil kořalky.
Neplatí na mne ten tvůj kukuč,
už se svým Dareem se rozluč,
ten bude čuchat fialky.“

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевес до речі сей дочувся,
Язик насилу повернув,
Він од горілки ввесь обдувся
І грімко так на їх гукнув:
«Мовчіть!.. чого ви задрочились?
Чи бач, у мене розходились?
Я дам вам зараз тришия!
Ніхто в кулачки не мішайтесь,
Кінця од самих дожидайтесь, —
Побачим, — візьметь то чия?»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зевесъ до речи сей дочувся,
Языкь насылу повернувъ,
Винъ одъ горилкы ввесь обдувся,
И гримко такъ на ихъ гукнувъ:
«Мовчить!.... чого вы задрочылысь?
«Чи бачъ у мене росходылысь?
«Я дамь вамъ заразъ трышія!
«Нихто въ кулачкы не мишайтесь,
«Кинця одъ самыхъ дожыдайтесь,
«Побачымъ, — визьметъ-то чія?»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 35.

Рядок 6:

видання 1798:

Чи то і в мене розходились

видання 1809:

Чи то і в мене розходились

Рядок 9:

видання 1798:

Конца од самих дожидайтесь

видання 1809:

Конця од самих дожидайтесь

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

On hearing those words of abuse,
Zeus, though could hardly move his tongue,
His face was puffed from too much booze,
Yelled: "You shut up! Why are you so high-strung?
Why are you so incensed? So pained?
Why are you all so unrestrained?
I will give all of you a sharp box on the ear!
Don't get involved in any boxing match,
Await from them a prompt dispatch,
And we will see the winning cavalier."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес свае нахмурыў бровы,
Хоць ад гарэліцы апух,
Але, пачуўшы тыя словы,
Ён крыкнуў гучна на ўвесь дух:
«Зноў, чую, спрэчкі пачаліся,
Маўчаць!.. Чаго вы разышліся?
А не, дык супакою ўсіх!
Адзін другога кулакамі
Хай б'юць, а мы пабачым з вамі
З нябёс — хто пераможа з іх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но Зевс, не щеш ли, подочу ги
и с мъка превъртя език,
че пил бе като всички други,
и стрелна ги с очи за миг:
— Я млък! Какво така врещите!
Че, току-виж, се разлетите,
така ще ви зашлевя аз!
Недейте се намесва в спора,
изчакайте, ще свършат скоро,
ще видим кой кого тогаз...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Zeus dieses Gespräch vernommen,
Versetzte er - mit Mühe nur,
Da er vom Schnaps ganz eingenommen -
Ein Ende diesem bösen Streit.
Er brüllte: "Schweigt! Hört auf zu zanken
Und zieht mich nicht auch noch hinein!
Sonst werdet ihr mich kennenlernen!
Mischt euch in diesen Kampf nicht ein.
Die Kämpfer werden selbst entscheiden,
Wir werden sehen, wer gewinnt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dosłyszał Zeus te przechwałki,
Poruszył ledwie już językiem,
Co cały spęczniał od gorzałki,
I napadł na nich z wielkim krzykiem:
"Zamilczcie!... Czemu się kłócicie?
O, popatrz, jak bałaganicie!
Po karku dam warn, stłukę kijem!
Do walki mi się nie wtrącajcie,
Spokojnie końca doczekajcie, —
I zobaczymy, kto pobije".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Зевес, хоть и шатался спьяна
И чуть ворочал языком,
Услыша эту речь буяна,
Прикрикнул, стукнув кулаком:
"Молчать!.. Вы что тут расходились?
Смотри, совсем от рук отбились!
Вот я вас двину по шеям.
Никто чтоб в драку не совался
И помогать борцам не рвался.
Всяк за себя пусть бьется сам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зевес, раздувшись от горелки,
Ворочал языком едва;
С трудом таращил он гляделки,
Вникая в Бахуса слова.
Вспылив, об стол ударил чашей:
«Молчать, пока не выгнал взашей!
Не смейте забегать вперед!
В кулачный бой вы не мешайтесь,
Конца спокойно дожидайтесь.
Увидим сами — чья берет».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Зевес на речи обернулся,
Язык с трудом поворотил, —
Он от горилки весь раздулся, —
На них сердито завопил:
«Молчать!.. Вы что тут взбеленились?
Смотри, как сильно расходились!
По шее всем заеду я!
Никто им биться не мешайте,
Конца спокойно дожидайте, —
Увидим, верх возьмет-то чья?»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Зевес же, услыхав такое,
Язык насилу повернул,
Он весь опух от перепоя,
Сердито на богов взглянул:
«Молчать! Чего вы взбеленились?
Вы не того... ишь, расходились...
Намну вам шеи, ей же ей!
Никто в кулачки не мешайся,
Конца на месте дожидайся,
Посмотрим, кто кого сильней».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Když Zeus uslyšel ty řeči,
jazykem pohnul s námahou
(to po chlastání se mu zvětšil)
a křik, zda mlčet nemohou.
„Už byste zase jančit chtěl ?
Hleďme, jak jste tu zdomácněli!
Já bych vás ale odsud hnal!
Do zápasu se nemíchejte
a pěkně v klidu vyčkávejte,
dokud to jeden nevyhrá.“

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера, облизня піймавши,
Слізки пустила із очей,
І, як собака, хвіст піджавши,
Пішла к порогу до дверей
І з Марсом у куточку стала,
З Зевеса добре глузовала;
А Бахус пінненьку лигав,
Із Ганімедова пуздерка
Утер трохи не з піввідерна;
Напивсь — і тілько що кректав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера облызня піймавшы,
Слизкы пустыла изъ очей
И якъ собака хвистъ пиджавшы,
Пишла къ порогу до дверей
И зь Марсомъ у куточку стала,
Зь Зевеса добре глузовала;
А Бахусъ пинненьку лыгавъ.
Изъ Ганнимедова пуздерка
Утеръ трохы не зъ пиввидерка;
Напывсь — и тилько, що кректавъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 36.

Рядок 3:

видання 1798:

Венеря, облизня піймавши

Примітки: II, 36.

       Частина II стр. 36.

Марс — у римській міфології бог війни (відповідно у грецькій — Арес), перебуває у досить близьких стосунках з Венерою і сприяє троянцям (див. далі коментар: VI, 14).

 

Ганімед — виночерпій у Зевса.

 

Пуздерко — похідний погребок, буфет.

Див. також VI, 14.

       Частина IV стр. 14.

У восьмій пісні Гомерової "Одіссеї" розповідається, як Афродіта (Венера) зраджувала свого чоловіка Гефеста (Вулкана) з богом війни Аресом (Марсом). Розлючений Вулкан у своєму домі потай прилаштував над ложем сіті ("Мов павутиння легке, ніхто їх побачить не міг би..."), якими Марс і Венера в момент їхнього побачення були накриті, а потім прив'язані до ложа. Вулкан скликав подивитися на спійманих усіх богів Олімпу. У Котляревського кара ревнивого чоловіка зображена в дусі давніх народних звичаїв — Вулкан підрізав зрадниці пелену. У такому вигляді викритих розпутниць виводили на люди.

 

Ретязьок — поводок, прив'язь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Venus suffered this setback, she let
Some tears flow from her eyes,
And like a beaten bitch, upset,
Moved to the door exhaling sighs.
She stood with Mars there in the corner
And, as a biting scorner,
Mocked Zeus, while Bacchus, the fun-loving male,
Drank brandy from Hannimed's rich vault,
And during that Dyonisian assault
He guzzled of it half a pail.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера, гэткае пачуўшы,
Слязамі замуціла зрок,
Хвост, як сабака, падагнуўшы,
Зашылася ў глухі куток, —
Стаяла з Марсам ля парога,
Зевеса бэсціла старога:
А Бахус пенную каўтаў,
Што з Ганімёдава падворка,
Гарэлкі выпіў з паўвядзёрка;
І хоць бы што — адно крахтаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера изхода налучка
и пусна няколко сълзи,
подви опашка като кучка
и до вратата се смрази,
а после с Марс се свря в кьошето,
със Зевс глумяха се превзето;
а Бакхус смучеше първак
от Ганимедовото буре —
почти ведро в корема тури,
напи се и захъхри пак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Venus diese Abfuhr hörte,
Liefen ihr Tränen im Gesicht,
Langsam, wie ein begossener Pudel,
Schlich sie sich nun zur Tür hinaus,
Blieb mit Mars stehen in der Ecke
Und schimpfte boshaft über Zeus.
Wohl aus Verzweiflung, leerte Bacchus
Gleich eimerweise süßen Wein,
Den Ganymedes ihm kredenzte.
Trank Zug um Zug und schnaufte nur.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I Wenus figę osiągnąwszy,
Trysnęła łzami z biedy srogiej,
Jak psina ogon podwinąwszy,
Odeszła ku drzwiom i przed progiem
W kąciku z Marsem długo stała,
Z Zeusa dobrze pokpiwała;
A Bachus łykał siwiuteńką,
Co Ganimedes wniósł w puzderku,
Wysączył prawie pół wiaderka;
Napiwszy się, już tylko stękał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера в рот воды набрала,
Слезу пустила из очей,
Как собачонка хвост поджала.
И смирно села у дверей.
Там с Марсом в уголке шепталась,
Тишком над Зевсом измывалась.
А Бахус к пенной поспешил:
Уселся рядом с Ганимедом
И вместе со своим соседом
Враз полведерка осушил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тогда, несолоно хлебавши,
Роняя слезки из очей
И, как собака, хвост поджавши,
Венера стала у дверей.
Платком утерла глазки, щечки
И вместе с Марсом в уголочке
Глумилась над своим отцом.
А Бахус пил, кряхтя, сивуху,
Трудился, сколь хватало духу,
Над Ганимеда погребцом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера тут впросак попала,
Слезу пустила из очей,
Как собачонка, хвост поджала,
Пошла и стала у дверей.
Там с Марсом в уголке шепталась
И над Зевесом измывалась,
А Бахус к погребцу подсел:
Из Ганимедова припасу
Он с полведерка выдул сразу;
Напившись пенной, лишь кряхтел.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера тут не возражала,
Пустила слезки поскорей,
Как собачонка, хвост поджала,
Пошла к порогу, у дверей
Стояла с Марсом, обнималась,
Над Зевсом всячески смеялась,
А Бахус пенную лакал
Из Ганимедова запасу,
Он с полведерка выпил сразу,
Но не был пьян, а лишь икал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Venuše byla uražena.
Padla tu kosa na kámen.
Stáhnuvši ocas jako fena,
do kouta přišla za Martem
a do řeči se s ním tam dala.
Jak ta Diovi nadávala!
Bakchus — ten přihýbal si dál
z Ganymedovy polní flašky,
co vytáhl mu vzadu z tašky,
div na nohou že ještě stál.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як між собой боги сварились
В раю, попившись в небесах;
Тогді в Сицилії творились
Великі, дуже чудеса.
Дарес од страху оправлявся
І до Ентелла підбирався,
Цибульки б дать йому під ніс.
Ентелл од ляпаса здригнувся,
Разів із п'ять перевернувся,
Трохи не попустив і сліз.

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина II, строфи 37-38.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ мижъ собой богы сварылысь
Въ раю, попывшысь въ небесахъ;
Тогди въ Сыцыліи творылысь,
Велыки дуже чудеса.
Даресъ одъ страху оправлявся
И до Ентелла пидбирався,
Цыбулькы бъ дать йому пидъ нисъ.
Ентеллъ одъ ляпаса здрыгнувся,
Разивъ изъ-пьять перевернувся,
Трохы не попустывь и слизъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 37.

Рядок 2:

видання 1798:

В раї, попившись в небесах

видання 1809:

В раї, попившись в небесах

Примітки: II, 37.

       Частина II стр. 37.

Нар.: Цибульки під ніс дати (Номис. — С. 81).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While all the drunken gods were clashing
Among themselves to their disgrace,
In Sicily a droll and smashing,
And monstrous thing was taking place.
When Dares overcame the fright,
And stealthily with much foresight
Crept up to his adversary and struck his nose,
Entelles trembled from that hit
And tumbled down, shook up a bit,
But having seen the stars, he quickly rose.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Багі сварыліся ў нябёсах
Паміж сабой, а ў гэты час
Ужо ў Сіцыліі дзівосы
З дзівос рабіліся якраз.
Дарэс, які ўжо не баяўся
Энтэла больш, сам падкрадаўся,
Каб кулаком расквасіць нос,
Ад аплявухі закруціўся
Энтэл, раз пяць перакуліўся —
Аж крыўдна бедаку да слёз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дордето в рая се ядяха,
там, сред самите небеса,
в Сицилията се творяха
бая велики чудеса.
Дарет от страх се окопити
и към Ентел с юмруци свити
се втурна — да го фрасне пръв.
Ентел залитна от пестника,
пет пъти люшна се, извика,
но ни сълза изби, ни кръв.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Während der Zeit, als sich die Götter
Im Himmel zankten, nach dem Suff,
Trugen sich in dem Land Sizilien
Höchst wundersame Dinge zu.
Dares aus Angst in Schweiß gebadet,
Machte sich an Entell heran
Und schlug ihm hart zwischen die Augen.
Entelles strauchelte und fiel,
Rollte sich fünf mal auf dem Boden,
Fast hätte er vor Schmerz geheult.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy grono bogów się spierało,
Upiwszy się w niebiańskim raju,
To na Sycylii dziś się działy
Ogromne cuda nie ustając.
Bo Dares przemógł strach i teraz
Do Entellusa się dobierał,
By dobrze mu po nosie świsnąć.
Entellus zadrżał od policzka,
Przekoziołkował po tym prztyczku
I łzami omalże nie trysnął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В то время, как такая свара
Шла меж богов на небесах,
В Сицилии лихая пара
Творила прямо чудеса.
Дарес, оправившись от страху,
К Энтеллу подобравшись, смаху
Врагу так крепко двинул в нос,
Что пан Энтелл о землю ткнулся
И раз пятоток перевернулся,
Побитый мало не до слез.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Великое творилось диво
В стране Сицилии как раз,
Когда на небесах сварливо
Бранились боги с пьяных глаз.
Дарес бодрился, горячился
И супостату изловчился.
Цибулю дать под самый нос.
Энтелл от оплеухи знатной
Перевернулся пятикратно.
Едва сдержался он от слез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Покуда боги так бранились
В раю, подвыпив в небесах,
Тогда в Сицилии творились
На диво миру чудеса.
Дарес от страха оправлялся,
Тишком к Энтеллу подбирался.
Нацелившись расквасить нос.
От тумака Энтелл шатнулся,
Раз пять подряд перевернулся.
Чуть было не дошел до слез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Покуда меж собой бранились
Хмельные боги в небесах,
В раю, в Сицилии творились
Весьма большие чудеса.
Дарес со смелостью собрался,
К Энтеллу ловко подобрался
И дал ему с размаху в нос,
От тумака Энтелл качнулся,
Раз пять, как мяч, перевернулся,
С трудом сдержав себя от слез.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Jeden bůh do druhého ryje,
každému chlast stoup do hlavy;
a zatím slunná Sicilie
má plno extra zábavy;
Dares už zbavuje se bázně,
doráží na Entella rázně,
chce mu dát pěsti ochutnat.
Po jeho ráně Entell v kvaltu
se po pátém až natáh saltu
a málem už chtěl zavzlykat.

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розсердився і роз'ярився,
Аж піну з рота попустив,
І саме в міру підмостився,
В висок Дареса затопив:
З очей аж іскри полетіли,
І очі ясні соловіли,
Сердешний об землю упав.
Чмелів довгенько дуже слухав
І землю носом рив і нюхав,
І дуже жалібно стогнав.

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 38.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина II, строфа 38.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Розсердывся и розъярывся,
Ажъ пину зъ рота попустывъ,
И саме въ миру пидмостывся,
Въ высокъ Дареса затопывъ:
Зъ очей ажъ искры полетилы
И очи ясни соловилы,
Сердешный объ землю упавъ.
Чмеливъ довгенько дуже слухайъ
И землю носомъ рывъ и нюхавъ,
И дуже жалибно стогнавъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 38.

Рядок 1:

видання 1798:

Розсердивсь сей і роз'ярився

Рядок 10:

видання 1798:

І дуже жалобно стогнав

видання 1809:

І дуже жалобно стогнав

Примітки: II, 38.

       Частина II стр. 38.

Нар.: Слуха джмелів. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухать! (Номис. — С. 77).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He foamed with wrath,
And being raving mad,
Approached that psychopath
And walloped him across the head.
The eyes of Dares first grew dim, ahem!
Then sparks flew out of them.
Knocked out, he tumbled down
And, lying on the ground,
He sniffed it like a hound
And groaned, the miserable clown.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Раз'юшыўся ён, узлаваўся
І распаліўся, як агонь,
І ў самы раз прымеркаваўся —
Дарэсу заляпіў у скронь:
З вачэй аж іскры паляцелі,
Дарэса зрэнкі пасавелі,
Сардэчны, на зямельку ўпаў.
Чмялёў, няшчасны, доўга слухаў,
Г носам рыў зямлю, і нюхаў,
І надта жаласна стагнаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вбеси се, яростта обзе го,
че пяна му изскочи чак,
усети почвата под него,
запъна здраво в нея крак
и тъй Дарет с юмрук удари,
че на земята го стовари —
звезди по пладне той видя.
Ушите дълго му пищяха
и дълго души сиромаха
пръстта, и стена, и рида.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Verärgert, wutentbrannt und böse,
Schaum vor dem Mund aus lauter Zorn,
Stürzte sich auf Dares Entelles
Und schleuderte ihn voller Kraft.
Der Arme sah die Sterne blitzen
Und seine Augen wurden matt.
Es summte lange in den Ohren,
Als unsanft er zu Boden fiel
Die Erde mit der Nase riechend,
Und stöhnte jämmerlich und schwer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozzłościł się, rozwścieczył zaraz,
Aż piana z ust szła, bez pośpiechu
Tu podejść sprytnie się postarał
I w skroń Daresa tak zajechał,
Aż iskry z oczu poleciały
I oczy jasne pociemniały,
Na ziemię biedny padł jak nieżyw.
Coś długo tkwił tak zamroczony,
Rył ziemię nosem jakby konał,
Żałośnie bardzo jęcząc leżał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но, тут же встав, разгорячился,
Аж пену изо рта пустил,
И, враз оправясь, изловчился
Да так врага в висок хватил,
Что только искры полетели,
Глаза в момент осоловели,
Сердечный на землю упал,
Лишился памяти и слуха,
И носом землю рыл и нюхал,
И тяжко, жалобно стонал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Со злости изо рта Энтелла
Бежала пена. Дайте срок!
Энтелл, изладившись умело,
Хватил обидчика в висок.
Сердешный памяти лишился.
Осоловел и повалился,
Лежал и носом землю рыл;
Шмелей, как говорится, слушал,
Стенаньем тишину нарушил
И, посрамленный, жалок был.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Рассвирепев и разъярившись, —
Аж пену изо рта пустил, —
Он точно, в меру изловчившись,
В висок Даресу засветил:
Из глаз аж искры полетели,
И очи вмиг осоловели.
Сердешный на землю упал;
В ушах, как рой, гудело глухо,
Он землю носом рыл и нюхал
И очень жалобно стонал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он рассердился, разъярился
И пену изо рта пустил,
По мере силы приложился,
В висок Даресу залепил.
Из глаз аж искры полетели,
И ясные посоловели,
Дарес, как скошенный, упал,
Лежал он долго, книзу брюхом,
И землю носом рыл и нюхал,
И очень жалобно стонал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Chytil ho vztek, i rozjařil se,
ret se mu pokryl slinami;
šikovně k soku přitočil se
a dal mu jednu se strany,
až se mu v očích zajiskřilo;
pak se mu oko zakalilo,
ubožák, padl do trávy.
Žalostné vydávaje steny,
dlouho tak líbal matku zemi
a nosem v ní ryl ponravy.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут всі Ентелла вихваляли,
Еней з панами реготавсь,
З Дареса ж дуже глузовали,
Що силою він величавсь;
Звелів Еней його підняти,
На вітрі щоб поколихати
Од ляпаса і щоб прочхавсь;
Ентеллові ж дав на кабаку
Трохи не цілую гривняку
За те, що так він показавсь.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 39.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ вси Ентелла выхвалялы,
Эней съ панамы реготавсь,
Зъ Даресажъ дуже глузовалы,
Що сылою винъ велычавсь;
Звеливъ Эней його пидняты,
На витри щобъ поколыхаты
Одъ ляпаса и щобъ прочхавсь;
Энтелловижъ давъ на кабаку
Трохы не цилую грывняку
За те, що такъ винъ показавсь.

Примітки: II, 39.

       Частина II стр. 39.

Трохи не цілую гривняху — гривня — в різні часи мала різну цінність. Ще в Київській Русі — срібний зливок вагою близько фунта (фунт — 409,6 грама). Від слова "гривня" походить назва "гривеник" — срібна монета вартістю в десять копійок. Гривнею називали ще мідну монету в дві з половиною-три копійки. Слово "гривняка" вжито тут в останньому значенні.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Entelles was extolled by everyone,
The blue blood and Aeneas roared with laughter,
And they were making fun
Of Dares calling him a boaster and a dafter.
Aeneas ordered men to help him to his feet,
So that the wind would cool him off in his defeat.
And that he would recover from the blow.
Entelles got a monetary prize, enough
To buy himself some snuff,
A payment for his striking show.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энтэла людзі ўсе хвалілі,
З Дарэса ж рагатаў Эней,
З ягоных слоў пыхлівых кпілі,
І загадаў Эней хутчэй
Падняць Дарэса як належыць,
Каб хлопец на паветры свежым
Ад аплявухі ачуняў;
Энтэла ж славіў, як героя,
І ледзь не грыўню даў за тое,
Што так сябе ён паказаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ентел го всички поздравиха,
Еней — от кеф квича и той,
с Дарет майтап си после биха,
че правеше се на герой.
Еней реши да го изправят,
на лек ветрец да го оставят,
дано се някак освести.
Ентел пък за тютюн изкара,
аха да му дадат петара,
че тъй честта си защити.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man lobte jetzt ganz hoch Entelles,
Aeneas lachte, war vergnügt.
Doch den Dares hat man verspottet,
Daß er so stark sich aufgespielt.
Aeneas ließ empor ihn heben,
Damit er schneller zu sich kommt
Und all die Schläge überwindet.
Entelles wurde reich belohnt
Mit Schnaps und einer Silbermünze,
Weil er so mutig sich gezeigt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W krąg Entellusa wychwalano,
Eneasz śmiał się wraz z panami,
Z Daresa zasię pokpiwano,
Że siłą chełpił się, pięściami.
Eneasz kazał wnet go podnieść,
By mógł przewietrzyć się wygodniej
I oprzytomnieć od tej skazy;
Entellusowi dał na tytoń
Aż trzy kopiejki już z zachwytu,
Że ów tak dobrze się pokazał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут всяк Энтеллом похвалялся,
Эней с панами хохотал
И над Даресом измывался,
Что нос пред всеми задирал.
Потом велел поднять Дареса,
Чтобы очухался повеса
На ветерке от тумаков;
Энтеллу ж гривну дал на водку,
Чтоб промочил с победы глотку
Во славу дюжих кулаков.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энтелла за его успехи
Превозносили до небес
И вспоминали для потехи,
Как силой чванился Дарес.
«Вставай, — сказал Эней вояке, —
И прочихайся после драки!
Энтеллу, хлопцы, на табак
Не пожалею гривны целой
За то, что сей кулачник смелый
Сегодня отличился так!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут все Энтеллом выхвалялись,
Эней с панами хохотал,
А над Даресом измывались
За то, что силой зря пугал.
Эней велел помочь Даресу:
На ветре покачать повесу,
Чтоб он от тумака прочхал;
Энтеллу ж почитай что гривну
На табачок дал в честь помину
За то, что силу показал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут все Энтеллом восхищались,
Эней с панами хохотал,
А над Даресом насмехались,
Что задаваться силой стал.
Дареса сразу подхватили,
На свежий воздух оттащили,
Где был он в чувство приведен.
А на табак Эней Энтеллу
Два пятака дал — гривну целу!
За то, что отличился он.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Entellu všichni blahopřáli,
Aeneáš s pány se jen smál.
Dareovi se vysmívali,
jak předtím všechny přezíral.
Potom ho pod ramena vzali
a na vzduchu ho provětrali,
odevzdaného osudu.
Entella hřeje zlatka v dlaní,
kořalku si má koupit za ni,
že neuříz si ostudu.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней же, сим не вдовольнившись,
Іще гуляти захотів
І, цупко пінної напившись,
Ведмедів привести звелів.
Литва на труби засурмила,
Ведмедів зараз зупинила,
Заставила їх танцьовать.
Сердешний звір перекидався,
Плигав, вертівся і качався,
Забув і бджоли піддерать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней же сымъ не вдоволнывшись,
Ище гуляты захотивъ,
И цупко пиннои напывшысь,
Ведмедивъ прывесты звеливъ.
Лытва на трубы засурмыла,
Ведмедивъ заразъ зъупыныла,
Заставыла ихъ танцьовать.
Сердешный звирь перекыдався,
Плыгавъ, вертився и качався,
Забувъ и бджолы пиддерать.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 40.

Рядок 4:

видання 1798:

Медведів привести звелів

видання 1809:

Медведів привести звелів

Рядок 6:

видання 1798:

Медведів зараз зупинила

видання 1809:

Медведів зараз зупинила

Примітки: II, 40.

       Частина II стр. 40.

Литва, литвини — жителі степової України так звали не тільки литовців, а всіх, хто жив на північ від Десни (див.: Основа. — 1861. — Кн. 1. — С. 265). Отже, литвинами звали жителів як Білоруського, так і Українського Полісся. "Отож під ім'ям Литва, що... в історичних джерелах вперше згадується під 1009 роком, впродовж століть виступали, крім власне литовців, також і латиші, і поляки, і білоруси, й українці Полісся... Саме в світлі цього й слід сприймати популярність на Україні прізвищ типу Литвин, Литвиненко, Литвяк тощо та відповідних назв населених пунктів" (Непокупний А. П. Балтійські родичі слов'ян. — К., 1979. — С. 42).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since for Aeneas it was not enough,
He wished to see another show with flair,
And having drunk some heady stuff,
He asked to get a dancing bear.
A Lithuanian musician played the horn,
The bear, well trained and heaven-born,
Enthusiastically danced.
The amiable beast
Performed like some artiste,
He jumped, rolled on the ground and pranced.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Кулачнай бойкаю забаву.
Эней закончыць не жадаў,
Зноў пеннай выпіўшы на славу,
Мядзведзяў весці загадаў.
Літва на трубах заіграла,
Сваім мядзведзям загадала
Скакаць, аж калаціўся дол.
Кашлаты звер, як чорт, куляўся,
Паклоны адбіваў, хістаўся,
Яму было тут не да пчол.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней след всички салтанати
не искаше дотук да спрат —
и пак напи се и изпрати
и мечки да му доведат.
Дойдоха със свирни литванци
и мечките подеха танци,
и всичко караха подред —
премятаха се и въртяха,
подскачаха и се тресяха,
забравили да вадят мед.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas, noch nicht ganz zufrieden,
Dachte jetzt an ein neues Spiel.
Nach tiefem Zug aus einer Flasche,
Wollte er Bären tanzen sehn.
Kräftig wurde ins Horn geblasen,
Die Bären wurden vorgeführt
Und gleich zum Tanzen angetrieben.
Das arme Tier hüpfte und sprang,
Wälzte sich, drehte sich im Kreise,
Daß es den Bienenstock vergaß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz tym się nie zadowoliwszy,
Eneasz zabaw chciał, łapczywie
Znów okowity się napiwszy,
Rozkazał i niedźwiedzie przywieść.
Litwini w trąby zatrąbili,
Niedźwiedzie zaraz ustawili,
Zmusili do tańczenia wkoło.
Zwierz biedny długo się przewracał
I skakał, kręcił się po placu,
Zapomniał już o miodzie, pszczołach.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, как молодец отменный,
Гульбу продолжить пожелал
И, крепко нализавшись пенной,
Привесть медведя приказал.
Тотчас литвин с трубой явился,
Среди двора расположился;
Медведь ударил сразу в пляс.
Как шут, сердечный кувыркался,
Вертелся, прыгал, к ульям крался,
Аж пыль вокруг столбов вилась.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Любил Эней гульнуть на славу.
Хоть он изрядно охмелел,
Себе и людям на забаву
Медведей привести велел.
Дудел в трубу литвин заезжий,
Глядел народ на пляс медвежий,
А звери, разевая пасть,
Ревели, прыгали, ложились,
И кувыркались, и кружились, —
Забыли мед из ульев красть!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, на том не утишившись,
Покуролесить захотел
И, крепко пенника напившись,
Привесть медведей повелел.
Литовцы в трубы затрубили,
Медведей враз остановили,
Заставили их танцевать.
И зверь, сердешный, кувыркался,
Вертелся, прыгал и валялся,
Забыл и пчелок обирать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней на том не задержался,
Забав иных он захотел,
Подпив еще, он разгулялся,
Медведей привести велел.
Литвины в трубы затрубили,
Медведя быстро притащили,
Его заставили плясать.
Несчастный зверь лесной топтался,
Вертелся, прыгал, кувыркался,
Забыл и пчел он разорять.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Aeneovi to bylo málo,
chtěl mít zas jiný candrbál;
přihnul si, v hrdle vysychalo,
uvidět medvědy si přál.
Vtom Litvané už vytrubují,
medvědy k tanci seřazují
a tanec vskutku začíná.
Ubohé zvíře přešlapuje,
točí se, skáče, pohupuje,
že ani včel si nevšímá.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як пан Еней так забавлявся,
То лиха він собі не ждав,
Не думав і не сподівався,
Щоб хто з Олимпа кучму дав.
Но те Юнона повернула
І в голові так коверзнула,
Щоб зараз учинить ярміз;
Набула без панчіх патинки,
Пішла в Ірисині будинки,
Бо хитра ся була, як біс.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ панъ Эней такъ забавлявся,
То лыха винъ соби не ждавъ,
Не думавъ и не сподивався,
Щобъ хто зъ Олымпа кучму давъ.
Но те Юнона повернула
И въ голови такъ коверзнула,
Щобъ заразъ учыныть ярмизъ;
Набула безъ панчихъ патынкы,
Пишла въ Ирысыни будынкы,
Бо хытра ся була якъ бисъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 41.

Рядок 2:

видання 1798:

То лиха вже собі не ждав

видання 1809:

То лиха вже собі не ждав

Рядок 4:

видання 1798:

Щоб хто з богів ту кучму дав

видання 1809:

Щоб хто з олимпських кучму дав

Рядок 6:

видання 1798:

І миттю таки коверзнула

Примітки: II, 41.

       Частина II стр. 41.

Ярміз, ярміс — спосіб, засіб; учиняти ярміз — тут у значенні: повернути на свій лад, зробити по-своєму, накоїти лиха.

 

Патинки — жіночі черевики, туфлі.

 

Пішла в Ірисині будинки — в античній міфології Ірися (Ірида) — богиня райдуги, прислужниця богів, передовсім Юнони. Виступає посередницею між богами і людьми (як райдуга з'єднує небо і землю).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While our Aeneas was thus entertained,
He didn't expect a foe,
By whom he would be stained,
Come from Olympus. But a blow
By Juno changed the situation.
She schemed without the slightest hesitation
In order to maliciously produce
Turmoil. She went to Iris stockingless
In order to create a nasty mess.
She certainly was clever like a deuce.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так бестурботна забаўляўся
Эней — не думаў, не чакаў,
Каб хто яму — у гэтым часе —
З Алімпа ліха рыхтаваў.
Інакш Юнона меркавала,
Хвіліны зручнае чакала,
Каб беспарадак учыніць;
Абулася хвілінай тою,
Пайшла ў Ірысіны пакоі
Інтрыгі хітрай плесці ніць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Откакто почнаха да пият,
Еней така се заслепи,
не бе помислял той, горкият,
че някой на Олимп не спи,
че на Юнона днес и хрумна
отново мисълта безумна
да ги затрие, погребе.
На босо чехли тя навлече
и към Ирида се завтече —
по-хитра от лисица бе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei diesem lustigen Getriebe
Hat Herr Aeneas nicht bedacht,
Daß jemand vom Olymp indessen
Ein Interesse für ihn zeigt.
Der Juno spukte schon seit langem
Ein arger Wunsch in ihrem Kopf,
Ihm einen bösen Streich zu spielen.
Barfüßig und mit Latschen nur
Eilte sie in das Haus von Iris,
Denn die war, wie der Teufel, schlau.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy pan Eneasz wciąż tak hulał,
Dla siebie zła nie oczekiwał
I nie spodziewał się w ogóle,
By ktoś z Olimpu go wykiwał.
Lecz znów Junona zamąciła
I w głowie tak już zakręciła,
By zrobić rejwach jak zła baba;
Bez pończoch wzuła wnet patynki
I wprost na Irys szła budynki,
A była chytra tak jak diabeł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так пан Эней, беды не зная,
Пил, веселился и гулял,
Не думая и не гадая,
Чтоб кто с Олимпа шкодить стал.
Меж тем Юнона не дремала,
Прикидывала и смекала,
Чем пакостить ему с небес;
И в тот же час, едва не рысью,
В домашних туфлях шасть к Ирисе —
Бабёнке хитрой, словно бес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней глазел на эти штучки,
Беды не чаял никакой,
Не ждал с Олимпа нахлобучки,
И пенная лилась рекой.
Вмешайся, как на грех, Юнона!
«Задам-ка я ему трезвона!
Троянских проучу повес».
Обулась без чулок и рысью
Отправилась искать Ирисю.
А та была хитра, как бес!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока Эней так забавлялся,
Напасти ниотколь не ждал,
Не думал он, не опасался,
С Олимпа кто б беду наслал.
Но все Юнона изменила,
Она по-своему мудрила,
Как насолить ему с небес.
Пантуфли без чулок обула,
К Ирисе прямо в дом махнула,
А та хитра была, как бес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пока Эней так забавлялся,
Пил беззаботно и гулял,
Угроз с Олимпа не боялся,
Поблажек от богов не ждал.
Юнона все сообразила,
Что нужно делать, обсудила,
Ведь случай сам ей в руки лез.
Обувшись наскоро в опорки,
Пошла к Ирисе на задворки,
А та была хитра, как бес.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

A Aeneáš, ten tak se bavil,
že nečekal nic špatného,
a zdaleka si nepředstavil,
co Olymp chystá na něho.
V tom zase Juno prsty měla
a ona, co si umínila,
to také jistě vykoná;
na boso vklouzla do opánků
a k Iridině míří stánku,
jak známo, ta je mazaná.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прийшла, Ірисі підморгнула,
Черкнули разом в хижу вдвох,
І на ухо щось їй шепнула,
Щоб не підслухав який бог;
І пальцем цупко прикрутила,
Щоб зараз все то ізробила
І їй би принесла лепорт;
Ірися низько поклонилась
І в ліжник зараз нарядилась,
Побігла з неба, як би хорт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыйшла, Ирыси подморгнула,
Черкнулы разомъ въ хыжу въ двохъ,
И на ухо щось йій шепнула,
Щобъ не пидслухавъ якый богъ;
И пальцемъ цупко прыкрутыла,
Щобъ заразъ все то изробыла
И йій бы прынесла лепортъ;
Ирыся нызько поклонылась
И въ лижныкъ заразъ нарядылась,
Побигла зъ неба якъ бы хортъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 42.

Рядок 1:

видання 1798:

Пришла, Ірисі підморгнула

видання 1809:

Пришла, Ірисі підморгнула

Рядок 2:

видання 1798:

І в хижу потягли удвух

Рядок 4:

видання 1798:

Щоб не підслухав який дух

Примітки: II, 42.

       Частина II стр. 42.

Хижа, хижка — кладовка, чулан у хаті; вхід туди — із сіней. Хижка не мала вікон.

 

Принесла лепорт — принесла рапорт. Вираз із тогочасної армійської термінології.

 

Ліжник — домоткана, груба шерстяна ковдра.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She winked to Iris and the two
Went speedily into a shack;
She breathed lest some god get a clue
About their planned attack.
Then she gave her a strict command
To carry out her firm demand:
"Report to me what's new around
Olympus." Iris bowed, gave her a smack
And with a shawl upon her back
Ran fast from heaven like a hound.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыйшла, Ірысі хітрым вокам
Зрабіла знак і колькі слоў
Шапнула ёй, каб ненарокам
Хто не дачуўся з тых багоў,
І пальцам строга пакруціла,
Каб так, як след, усё рабіла
Яна, не разяўляла рот;
Ірыся коўдрай шарсцяною
Сябе накрыла з галавою,
Пабегла з неба, быццам хорт.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И влезе, смигна на Ирида,
по чашка пийнаха и днес
и зашептяха, да не би да
ги чуе и самият Зевс;
а после с пръст й знак направи —
добре нещата да представи,
да разбере по-лесно тя.
Ирида стори два поклона,
наметна шал и по наклона
подобно хрътка полетя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie kam und winkte Iris zu sich,
Dann gingen beide rasch ins Haus,
Leise ins Ohr sich etwas flüsternd,
Damit ein Gott sie nicht belauscht.
Nachdrücklich wies sie mit dem Finger
All das zu tun, was sie geplant,
Und dann von allem zu berichten.
Iris verneigte sich ganz tief,
Warf sich vom Bett die Decke über
Und eilte, wie ein Windhund, fort.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Irys wszedłszy, jej mrugnęła,
Do chaty wbiegły i na ucho
Coś tajemniczo jej szepnęła,
By bóg ich jaki nie podsłuchał;
I palcem mocno przygroziła,
By zaraz wszystko to zrobiła,
Złożyła raport jak potrzeba;
A Irys, jej się ukłoniwszy,
Kilimkiem jakimś się przykrywszy,
Jak chyży chart pobiegła z nieba.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пришла, Ирисе подмигнула,
Шмыгнула с нею в уголок
И что-то на ухо шепнула,
Подслушать чтоб никто не мог;
Потом сердито приказала,
Чтоб никому не разболтала
И дело сделала бы вмиг.
Ирися низко поклонилась,
Троянкою перерядилась
И с неба, как борзая, прыг!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришла, Ирисе подмигнула,
Шмыгнула вместе с ней в чулан
И там ей на ухо шепнула,
Какой замыслила обман.
Наказ уразумевши строгий,
Ирися поклонилась в ноги:
«Всё, дескать, выполню точь-в-точь!»
Лишь завернулась в покрывало,
И — след простыл, как не бывало.
Борзой с небес умчалась прочь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пришла, Ирисе подмигнула,
Перешепнулись меж собой,
Скорее с ней в чулан шмыгнула,
Чтоб не подслушал бог какой,
И пальцем крепко пригрозила,
Чтоб сразу выполнено было
И ей бы принесла отчет.
Ирися низко поклонилась
И в покрывало обрядилась,
Пустилась с неба словно хорт.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пришла, Ирисе подмигнула
И с ней в хибарку только скок!
Ей тихо на ухо шепнула,
Чтоб никакой не слышал бог.
Ирисе пальцем пригрозила,
Чтоб сразу к делу приступила
И рапорт отдала ей вмиг.
Ирися низко поклонилась,
Сама попроще нарядилась
И, как собака, с неба прыг!

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Když přišla k Iris, mrkla na ni,
hned běžela s ní do chýše
a tam jí k oušku hlavu sklání,
by žádný bůh to neslyšel;
a pak ji za ně vytahala,
aby snad dlouho neváhala
vše zařídit, dát hlášení...
Už Iris na pozdrav jí kyne
a po plédu se shání jiném,
už s nebe na zem uhání.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В Сицилію якраз спустилась,
Човни троянські де були;
І між троянок помістилась,
Которі човнів стерегли.
В кружку сердешні сі сиділи
І кисло на море гляділи;
Бо їх не кликали гулять,
Де чоловіки їх гуляли,
Медок, сивушку попивали
Без просипу неділь із п'ять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 43.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ Сыцылію якъ разъ спустылась,
Човны Трояньски де булы;
И мижъ Троянокъ помистылась,
Котори човнивъ стереглы.
Въ кружку сердешни си сидилы,
И кысло на море глядилы;
Бо ихъ не клыкалы гулять,
Де чоловикы ихъ гулялы,
Медокъ, сывушку попывалы
Безь просыпу недиль изъ-пьять.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 43.

Рядок 2:

видання 1798:

Троянські човни де були

видання 1809:

Човни троянські где були;

Рядок 3:

видання 1809:

І меж троянок помістилась

Рядок 8:

видання 1809:

Где чоловіки їх гуляли

Рядок 9:

видання 1798:

Медок, сивуху попивали

Примітки: II, 43.

       Частина II стр. 43.

Пригадаймо, що троянці мандрують без жінок. Вони ніде не фігурують до цього епізоду, і далі І. Котляревський зовсім забуде про них. Змальовуючи картини українського побуту, подаючи у травестійній формі той чи інший епізод Вергілієвої "Енеїди", письменник бере те, що йому в даний момент потрібне, трактує героїв так, як йому зараз треба, зовсім не зважаючи на те, в образі кого вони вже з'являлися або ще з'являться в поемі. Це важлива прикмета "Енеїди". Приміром, у першій її частині Венера відвідує свого батька Зевса в образі старосвітської української молодиці (І, 14). У другій частині — прибуває до Нептуна "в своїм ридвані, Мов сотника якого пані" (II, 69). У п'ятій — приносить сину Енеєві викуване Вулканом бойове спорядження в образі осяйної небожительки "на хмарі" (V, 43). На початку шостої частини постає в образі бідової маркитанки (VI, 6). Дослідник "Енеїди" Ієремія Айзеншток слушно підкреслював: "Цілком очевидно, що цей образ творився в кожному окремому випадку самостійно, не оглядаючись на інші згадки про нього в поемі. Будь-яка згадка про Венеру в поемі має ряд конкретних живих побутових деталей, але ці окремі деталі живуть розрізнено, кожна сама по собі, вони не мають найменших претензій дати в своїй цілості якийсь єдиний, цільний образ, тим більше — образ типовий" (Котляревский Й. Сочинения. — М., 1969. — С. 26). Те саме стосується образа Енея, інших персонажів поеми. Еней втілює в собі окремі риси українського національного характеру, зокрема відчайдушного, щирого в дружбі і грізного в бою козака-запорожця, але він не має сугубо індивідуальних, тільки йому притаманних рис. У кожній ролі (женихання з Дідоною, поминки по Анхізові, мандрівка в пекло, гостювання у Латина і т. д.) він живе обособлено, про якийсь суцільний характер, тим більше поданий у розвитку, говорити не доводиться.

 

Зумовлена загальним історико-літературним розвитком відмінність між Енеєм перших і останніх частин поеми — то вже зовсім інша річ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She landed straight
In Sicily among the Trojan petticoats.
It was the Trojan women's fate
To guard those boats.
They sat in circles at the quay
And looked with sour faces at the sea.
They were not asked to participate
In merriments, where every male
Was drinking vodka, mead and ale
For weeks without desire to abate.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прывёў Ірысю шлях вандроўны
Аж у Сіцылію якраз:
Траянкі вартавалі чоўны
Свае на ўзмор'і ў гэты час.
Сардэчныя, ў гурток паселі
І горка ўдалячынь глядзелі;
Не звалі іх банкетаваць
Мужчыны, самі балявалі,
Мядок, гарэлку папівалі
Без просыпу мо тыдняў пяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В Сицилия дойде веднага,
до лодките успя да спре
и при троянките поляга;
покрай спокойното море
накуп те милите седяха
и вяло гледаха, мълчаха —
оставиха ги тук да бдят
мъжете им, от пет недели
неспрели да ядат, неспрели
да пият и се веселяг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie stieg hinab bis nach Sizilien,
Zu den Trojanerbooten hin,
Und mischte sich unter die Frauen,
Die auf die Boote aufgepaßt.
Sie waren alle unzufrieden,
Blickten mißmutig auf s Meer.
Vom Fest waren sie ausgeschlossen,
Wo ihre Männer sich vergnügt,
Die Met und Schnaps in Mengen tranken,
Ohne Schlaf, fast fünf Wochen lang.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet na Sycylię już przybiegła,
Gdzie wciąż trojańskie czółna stały;
I do Trojanek, co ich strzegły,
Niepostrzeżenie się wmieszała.
Biedaczki w ciasnym kółku tkwiły,
Na morze krzywo coś patrzyły;
Bo ich się bawić nie wołano,
Gdzie mężulkowie ich hulali
I miód, gorzałkę popijali,
Tygodni z pięć nie śpiąc do rana.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В Сицилию как раз спустилась,
Где флот стоял у пристаней,
И меж троянок примостилась,
Что стерегли челны мужей.
Кружком сердечные сидели
И кисло на море глядели;
Не звали молодиц гулять
Туда, где их мужья гуляли,
Медок, сивушку попивали
Без просыпу недель уж пять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И очутилась на стоянке
Троянских кораблей. Вдали
Сидели хмурые троянки —
Челны, паромы стерегли.
Они в кружок уныло жались,
На благоверных обижались.
Мужья гуляли пять недель,
А на пирушку их не звали,
Сивушку сами попивали,
Несчастных посадив на мель.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Она в Сицилию спустилась,
Где челноки приют нашли,
И меж троянок примостилась,
Что их на море стерегли.
Кружком, сердешные, сидели
И кисло на воду глядели, —
Ведь их никто не звал гулять
Туда, где их мужья гуляли,
Медок, сивушку попивали
Без просыпу неделек пять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как раз в Сицилии спустилась,
Там, где стояли корабли,
Она к троянкам примостилась,
Что флот троянский стерегли.
Бедняжки на песке сидели
И грустно на море глядели,
Ведь их никто не звал гулять
Туда, где их мужья гуляли,
Медок, сивушку попивали
Без просыпу недель уж пять.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Na Sicílii ihned slétla,
kde kotvil trojských lodí řad,
a mezi Trojanky se vpletla,
jež měly lodě ohlídat.
Ty nebohé tam v kroužku sedí,
kysele na hladinu hledí,
nikdo je nezval hodovat.
A zatím mužští hody měli
a kořaličku popíjeli,
pět neděl už to trvá snad.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дівчата з лиха горювали,
Нудило тяжко молодиць;
Лиш слинку з голоду ковтали,
Як хочеться кому кислиць.
Своїх троянців проклинали,
Що через їх так горювали;
Дівки кричали на ввесь рот:
«Щоб їм хотілось так ґуляти,
Як хочеться нам дівовати,
Коли б замордовав їх чорт».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дивчата зъ лыха горювалы,
Нудыло тяжко молодыць;
Лышъ слынку зь голоду ковталы,
Якъ хочется кому кыслыць.
Своихъ Трояньцивъ проклыналы,
Що черезъ ихъ такъ горювалы;
Дивкы крычалы на ввесь ротъ:
«Щобъ имъ хотилось такъ гуляты,
Якъ хочется намъ дивоваты,
«Колыбъ замордовавъ ихь чортъ.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 44.

Рядок 1:

видання 1798:

Дівчата з лиха горьовали

видання 1809:

Дівчата з лиха горьовали

Рядок 3:

видання 1798:

Лиш слюнку з голоду ковтали

видання 1809:

Лиш слюнку з голоду ковтали

Рядок 6:

видання 1798:

Що через їх так горьовали

видання 1809:

Що через їх так горьовали

Примітки: II, 44.

       Частина II стр. 44.

Нар.: Сняться комусь кислиці, та не знає к чому (кислиці бачить у сні — також і проти плачу. — Номис. — С. 168).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The girls were grieving,
They had a boring time,
As if they were receiving
For food crab apples and some grime.
They cursed the Trojans bitterly,
For they neglected them so utterly.
The maidens' cry became a piercing bawl:
"While they enjoy good time, those gents,
We suffer from forced abstinence!
The devil should exterminate them all!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзяўчаты слёзна гаравалі,
Нудзіла з прыкрасці кабет;
І сліну з голаду каўталі
Яны, згадаўшы той абед.
Сваіх Траянцаў пракліналі,
Якія іх не запрашалі, —
Жанкі пакутуюць праз іх:
«Каб так хацелася па хатах
Ім піць, як быць нам у дзяўчатах,
Няхай бы гром пабіў усіх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъгуват бедните троянки,
момите страшно се томят,
привиждат им се сякаш джанки —
така им слюнките текат.
Кълнат троянките мъжете,
че тук оставиха ги клети,
девиците завиват с глас:
— Дано така си поживеят,
момите както тук говеят,
дай боже, да ги хване бяс!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Mädchen mußten bitter leiden,
Der Frauen Los war sichtlich schwer;
Wie kann ein Mensch zufrieden bleiben,
Wenn er soviel entbehren muß?
Sie fluchten über die Trojaner,
Die Elend über sie gebracht,
Und schrien laut aus voller Kehle:
"Sollt ihr am Feiern so viel Spaß
Empfinden, wie wir am Entbehren!
Hol euch der Teufel allesamt!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dziewczęta więc się zasmuciły
I mołodyce z nudów słabły;
I ślinkę z głodu połykały,
Jak ten, co zachciał pojeść jabłek.
Na Trojańczyków swoich klęły,
Że przez nich smucić się zaczęły,
Dziewczęta zaś krzyczały na głos:
"By nam tak chciało się zabawy,
Jak nam w panieństwie pozostawać,
By diabeł porwałby ich nagle".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дивчата сильно горевали,
Томило тяжко молодух;
Бедняжки слюнки лишь глотали,
От злости занимался дух.
Своих троянцев проклинали,
С которыми беду познали.
Кричали девки во весь рот:
"Чтоб так гулялось обормотам,
Как в девках нам сидеть охота,
Чтоб черт побрал хмельной их род!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Слюну глотали молодухи.
Сводило рот, как от кислиц.
Мутило тяжко с голодухи,
И разбирало зло девиц.
Они троянцев проклинали,
Недобрым словом поминали:
«Чтоб им хотелось пировать,
Как в девках нам сидеть охота!
Чтоб черт их утащил в болото!
Неужто здесь нам вековать?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дивчата сильно горевали,
Томило тяжко молодиц;
Лишь слюнки с голоду глотали,
Как при оскоме от кислиц;
Своих троянцев проклинали, —
Ведь из-за них так горевали;
Озлобясь, девки драли рот:
«Чтоб так хотелось им пирушек,
Как нам судьбины вековушек!
Пускай бы всех побрал их черт!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Молодки горько горевали,
Тоска измучила девчат,
Все слюнки с голоду глотали,
Как те, что кислого хотят;
Своих троянцев проклинали,
Ведь из-за них они страдали,
Кричали девки во весь рот:
«Чтоб им хотелось так таскаться,
Как в старых девках нам остаться,
Пусть черт их, пьяниц, заберет».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Dívky i paní hořce lkaly,
stesk měly v srdcích veliký;
z hladu teď sliny polykaly
jejich vždy mlsné jazyky.
Své polovičky proklínají,
vždyť kvůli nim se takhle mají,
a křičí jako na lesy:
„Milostpáni se nedaj rušit
a my se máme bez nich sušit,
čert aby spráskal je jak psy!“

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці волокли з собою
Старую бабу, як ягу,
Лукаву відьму, злу Берою,
Іскорчившуюся в дугу.
Ірися нею ізробилась
І, як Бероя, нарядилась
І підступила до дівок;
І щоб к ним лучше підмоститься
І пред Юноной заслужиться,
То піднесла їм пиріжок.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 45.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци волоклы съ собою
Старую бабу, якъ ягу,
Лукаву видьму, злу Берою,
Искорчывшуюся въ дугу.
Ирыся нею изробылась,
И якъ Бероя нарядылась
И пидступыла до дивокъ;
И щобь къ нымъ лучше пидмостыться
И предъ Юноной заслужыться,
То пиднесла имъ пырижокъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 45.

Рядок 1:

видання 1798:

Везли троянці із собою

видання 1809:

Везли троянці із собою

Рядок 10:

видання 1798:

То піднесла їм пирожок

видання 1809:

То піднесла їм пирожок

       Частина II стр. 45.

Бероя — в "Енеїді" Вергілія — дружина троянця Дорікла. Її образ приймає Ірида, підбурюючи жінок підпалити троянські кораблі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans dragged along
With them a hag, Beroya was her name.
She was a crafty witch, headstrong,
Bent like a bow and somewhat lame.
Now, Iris changed her image in her bid
To look the way Beroya did.
She went close to the girls. That fake
In order to earn Juno's praise,
Said to the girls a wheedling phrase
And offered them a tasty cake.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней з Траянцамі сівую,
Страшную бабішчу-ягу —
Барою-ведзьму вёз, якую
Скруціла старасць у дугу.
Ператварылася ў Барою
Ірыся, стаўшы ведзьмай тою,
Знаёмаю жанкам усім,
А каб надзейней падлізацца
І лепш Юноне ўпадабацца,
Па піражку паднесла ўсім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Една Бероя — Баба Яга —
с троянците бе тук дошла,
изсъхнала като тояга
и зла, от вещица по-зла.
Ирида се престори, взе, че
като Борея се облече
и сред жените се вести;
добре да ги предразположи
и пред Юнона да се сложи,
тя с банички ги нагости.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Schlepptau führten die Trojaner
Als Hexe eine alte Frau,
Die böse Zauberin Beroja,
Häßlich, verschlagen, bucklig, krumm.
In sie hat Iris sich verwandelt
Und sah jetzt wie Beroja aus.
Sie setzte sich nah zu den Mädchen
Und um sie besser zu verstehn
Und sich bei Juno einzuschmeicheln,
Brachte sie Kuchen als Geschenk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie wlekli z sobą z Troi
Przestarą babę, jakby jagę,
Skurczoną w kabłąk złą Beroe,
Podstępną wiedźmę, wstrętną zgagę.
A Irys postać jej przybrała
I jak Beroe się odziała,
I poszła do tych panien hożych;
By lepiej je ku sobie skłonić,
By też przysłużyć się Junonie,
Podała zaraz im pierożek.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы волокли с собою
Берою — старую каргу,
Прослывшую колдуньей злою
И скрючившуюся в дугу.
Ирися ею нарядилась,
Старухою оборотилась,
К дивчатам затесалась в круг;
И, чтоб к троянкам подольститься
Да пред Юноной отличиться,
Такое отмочила вдруг:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы мыкали по свету
Берою, древнюю каргу.
Уже давненько ведьму эту
Со злости скрючило в дугу.
Ирися перегнулась втрое,
Обличье приняла Берои
И — к бабам: «Помогай вам бог!
Не надоело ли поститься?»
Чтоб к ним получше подольститься,
Она им поднесла пирог.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы волокли с собою
Старуху злую, как яга,
Колдунью хитрую Берою,
Искрючившуюся в дугу.
В нее Ирися обратилась
И, как Бероя, нарядилась,
Подсела к девицам в кружок;
А чтоб к ним лучше подольститься
И пред Юноной отличиться,
Преподнесла им пирожок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы волокли с собою
Старуху, сущую ягу,
Колдунью мрачную Берою,
Что скрючилась уже в дугу.
В нее Ирися превратилась
И, как Бероя, нарядилась,
Присела к девичью кружку;
Чтоб их доверьем заручиться
И пред Юноной отличиться,
Дала им всем по пирожку.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Trojané táhli s sebou babu,
šerednou, starou, úskočnou
Beroe, zlou jak ježibabu,
jak starý kořen zkřivenou.
Za ní teď Iris vydává se,
a proto hadry vzala na se,
jdouc za trojskými děvčaty.
By získala je pro své plány,
splnila slib Junoně daný,
nabídla dívkám dobroty.

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказала: «Помагай біг, діти!
Чого сумуєте ви так?
Чи не остило тут сидіти?
Оце гуляють наші як!
Мов божевільних, нас морочать,
Сім літ, як по морям волочать;
Глузують, як хотять, із вас.
Але з другими бахурують,
Свої ж жінки нехай горюють,
Коли водилось се у нас?

Highslide JS
О. Данченко. Частина II, строфа 46-48.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина II, строфа 46-48.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказала: «помагай-Бигь, диты!
«Чого сумуєте вы такъ?
«Чи не остыло тутъ сидиты?
«Отце гуляють наши якъ!
«Мовъ божевильныхъ насъ морочать,
«Симъ лить якъ по морямъ волочатъ;
«Глузують якъ хотятъ изъ васъ.
«Але съ другымы бахуруютъ,
«Своижъ жинкы нехай горюють,
«Колы водылось се у насъ?

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 46.

Рядок 3:

видання 1798:

Чи не остило вам сидіти

видання 1809:

Чи не остило вам сидіти

Рядок 10:

видання 1809:

Коли се водилось у нас

Примітки: II, 46.

       Частина II стр. 46.

Бахурують — ведуть розпусне життя.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She said: "God bless you, dear!
You look so sad and what's the reason?
Are you not sick and tired sitting here?
Our men enjoy a merrymaking season!
They drag us all across the seas,
As if we were insane! They tease
You all. They're making fun of you!
They lead an orgiastic life,
And none is pleasing his own wife.
These men behave improperly, they do.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Дапамажы вам, — кажа, — божа!
Чаго смуткуеце вы так?
Сядзець вам не абрыдла, можа?
Вунь нашыя гуляюць як!
Нас нібы за вар'ятак маюць,
Сем год па моры нас цягаюць;
Як хочуць, здзекуюцца з вас,
З другімі п'юць і банкетуюць,
А жонкі хай сабе бядуюць,
Пакончыць з гэтым пі не час?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Жени, подхвана, бог помози!
Какви горчилки ви горчат?
Чий хал ще е по-лош от този?
Я наште как се веселят!
За гъски имат ни, от седем
години влачиме се, гледам,
така се подиграват с вас;
на други фустите завръщат,
пък булките им да преглъщат,
така ли е било у нас?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sprach: "Gott mit euch, meine Kinder!
Worüber trauert ihr so sehr?
Ist euch nicht bang allein zu sitzen,
Wo doch die Männer so vergnügt?
Schön dumm seid ihr, seit sieben Jahren
Umherzuziehen auf dem Meer.
Sie machen über euch sich lustig.
Mit andern feiern sie vergnügt,
Und ihre Frauen müssen leiden!
Seit wann war dies bei uns der Brauch?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I rzekła: "Boże wam dopomóż!
O dzieci, czemu się smucicie?
Nie zbrzydło siedzieć poza domem?
Hulają nasi znakomicie!
Jak głupie was wciąż nabierają;
Po morzach siedem lat ciągają;
Z was kpią, jak chcą, wy im niemiłe,
Z innymi jednak wciąż flirtują,
A własne żony niech biedują,
I kiedyż u nas tak już było?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Бог помощь, детки! Полно хныкать,
Красоткам плакать не с руки.
Аль надоело горе мыкать,
Пока гуляют казаки?
И впрямь, как нас они морочат!
Семь лет все по морям волочат,
Смеясь над нашей добротой.
С чужими спьяну озоруют,
А жены пусть себе бедуют;
Ужель снесем позор такой?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«С чего, мол, загрустили, дочки?
Грешно кручиниться вам так.
Чем тут сидеть на бугорочке,
Взгляните на мужей-гуляк.
Как полоумных, нас морочат
И по морям семь лет волочат,
Как будто им на глум дались!
С чужими женками балуют,
Зато свои пускай горюют.
И хоть бы вы за ум взялись!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Бог помощь, дети! — Им сказала,
О чем тоскуете вы так?
Сидеть одним, знать, нудно стало?
Смотри, гуляют наши как!
Как неразумных нас морочат,
Семь лет, как по морям волочат,
Бессовестно бросают вас,
С другими без стыда балуют,
А жены пусть свои горюют.
Когда водилось так у нас?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала: «Помогай бог, дети!
Что так грустны, печальны так?
Иль надоело жить на свете?
А наши там гуляют как!
А вас, как дур каких, морочат,
Семь лет уж по морям волочат,
Смеясь, обманывают вас.
С другими, ироды, пируют,
А жены их пускай горюют,
Когда был срам такой у нас?

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Pomáhej pánbu, děti!“ praví,
„jste jako zmoklé slepice,
že sedět vás tu neotráví,
hodujíť naši velice...
Slzy nám z očí stále tekou,
sedm let po mořích nás vlekou
a uměj se jen vysmívat.
S jinými dovedou se válet,
vlastními pohrdají ale...
Odkdypak je takový řád?!

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послухайте лиш, молодиці,
Я добрую вам раду дам;
І ви, дівчата білолиці,
Зробім кінець своїм бідам,
За горе ми заплатим горем —
А доки нам сидіть над морем?
Приймімось, човни попалім.
Тогді і мусять тут остаться
І нехотя до нас прижаться;
Ось так на лід їх посадім».

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина II, строфа 47.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Послухайте лышъ молодыци,
«Я добрую вамъ раду дамъ;
«И вы дивчата билолыци,
«Зробимъ кинець своимъ бидамъ,
«За горе мы заплатымъ горемъ —
«А докы намъ сидить надъ моремъ?
«Прыймимось, човны попалимъ.
«Тогди и мусять тутъ остаться;
«И нехотя до насъ прыжаться;
«Ось такъ на лидъ ихъ посадимъ.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 47.

Рядки 4-5:

видання 1798:

Зробім конець своїм бідам,
За горе заплатим ми горем

видання 1809:

Зробім конець своїм бідам,
За горе заплатим ми горем

Рядок 8:

видання 1798:

Тогді вже мусять тут остаться

видання 1809:

Тогді вже мусять тут остаться

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, listen, girls, and pay attention,
I'll offer you some good advice.
And you'll get rid of your bad tension,
Let's finish paying such a price.
Let's answer their snub tit for tat,
How long we should be here like that?
Let's burn the boats!
The men will stay right here,
They will adhere
To us, those billy-goats!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паслухайце мяне, дзяўчаткі,
Такога не было нідзе,
Мы завядзём свае парадкі,
Мы пакладзём канец бядзе,
За гора мы заплоцім горам —
Даволі ўжо сядзець над морам!
Агнём мы чоўны спапялім.
Тады і мусяць тут застацца
І нехаця да нас прыжацца;
Вось гэтак мы адпомсцім ім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Послушайте ме, хубавици,
добър съвет ще да ви дам,
и вие, гиздави девици,
да турим край на тоя срам,
за мъки — мъка е отплата,
все ли ще бродим по морята?
Я лодките да изгорим!
Тогава тук ще си останат
и щат не щат, ще ви подхванат;
ей тъй ще ги поохладим...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hört mir gut zu, ihr Ehefrauen,
Ich geb euch einen guten Rat,
Und hört auch ihr, reizende Mädchen,
Wie dieses Elend enden kann:
Für Leid bezahlen wir mit Leiden -
Wie lang noch sitzen auf dem Meer?
Verbrennen wir doch ihre Boote,
Dann können sie nicht weiter ziehn
Und müssen sich zu uns bekennen, -
So werden sie auf Eis gelegt!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Więc, mołodyce, na co liczyć?
Mą radę pod uwagę weźcie,
I wy, dziewczęta białolice,
Uczyńmy koniec swym nieszczęściom,
Odpłaćmy lichem im za licho —
Bo dokądż tkwić nad morzem cicho?
Ruszmy się, czółna popalimy.
Zostaną więc w tutejszych stronach,
Przytulą się, chcąc nie chcąc, do nas;
Ich tak na lodzie zostawimy".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послушайте-ка, молодицы,
Я добрый вам подам совет,
И вы, дивчата белолицы,
Избавитесь от ваших бед;
За горе мы заплатим горем —
Доколе нам сидеть над морем?
Давайте челны подпалим:
Тогда придется здесь остаться,
С гульбою навсегда расстаться
Да к женам воротиться им".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не унывайте, молодицы,
Я вам отличный дам совет!
И белолицые девицы
Теперь избавятся от бед.
Доколе нам сидеть над морем?
За горе мы отплатим горем!
Сожжем постылые челны.
Тогда мужья — как на приколе:
Куда деваться? Поневоле
Они прижаться к нам должны!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Послушайте лишь, молодицы,
Я добрый вам подам совет,
И вы, пригожие девицы,
Избавимся от наших бед,
За горе им заплатим горем —
Доколе нам сидеть над морем?
Погубим их челны огнем.
Тогда придется им остаться
И к нам, хоть нехотя, прижаться;
Вот как их ловко проведем».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поверьте мне вы, молодицы,
Я вам хороший дам совет,
И вы, девчата белолицы,
Как нам избавиться от бед.
За горе мы заплатим горем,
Докуда нам сидеть над морем?
Давайте все челны сожжем;
Мы здесь принудим их остаться
И поневоле к нам прижаться,
Вот так им крылья подстрижем».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Vyslechněte mě, vdané ženy,
báječnou radu pro vás mám,
i vy, děvčata s vrkočemi,
učiňme konec trampotám.
Zub za zub vyrovnáme účet —
máme tu do smrti snad čučet?
Lodě jim pojďme zapálit.
Pak nebudou se moci hnouti,
k svým ženám znovu počnou lnouti,
jen tak je můžem napálit.“

    

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина II,
строфа 48-49.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина II,
строфа 48-49.

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Спасеть же біг тебе, бабусю! —
Троянки вголос загули.—
Такої б ради, пайматусю,
Ми ізгадати не могли».
І зараз приступили к флоту,
І принялися за роботу:
Огонь кресати і нести
Скіпки, тріски, солому, клоччя;
Була тут всяка з них охоча,
Пожар щоб швидче розвести.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 48-49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Спасетъ же Бигъ тебе бабусю!»
Троянкы вь голось загулы:
«Такоибъ рады пайматусю,
«Мы изгадаты не моглы.»
И заразь прыступылы къ флоту
И прынялыся за роботу,
Огонь кресаты и несты
Скипкы, трискы, солому, клочча;
Була тутъ всяка зъ ныхь охоча,
Пожаръ щобъ швыдче розвесты.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 1.

Рядок 3:

видання 1798:

Такой би ради, пайматусю

Примітки: II, 48.

       Частина II стр. 48.

Пайматуся — пестливе від "паніматко".

 

Скіпки, тріски, солому, клоччя — послідовність у переліку горючого матеріалу відповідає порядкові в приготуванні вогнища. Спочатку — тонко настругані скіпки, на них зверху кладуть більші за розміром тріски, потім — солому. В клоччя вкладають запалений від кресала трут, роздувають і підпалюють цим клоччям вогнище.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"May god preserve you, you're so nice!"
The Trojan women cried aloud.
"We never thought of this advice,
Not anyone in our crowd."
And right away the girls began
To realize Beroya's plan:
They gathered splinters, chips and flax,
And all expressed a wild desire
To make a roaring fire.
Not one of them was slow or lax.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянкі словам хітрым рады:
«Ратуй, цябе, бабуля, бог,
Ніхто б да гэткае парады
З нас і дадумацца б не мог».
Не трапячы намарна часу,
Наважылі знішчаць адразу
Флот, што прывёў сюды Эней:
Агонь красалам высякалі,
Салому, пакулле цягалі,
Каб распаліць пажар хутчэй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ах, господ здраве да ти дава —
троянките извиха глас, —
такова нещо, мале, става,
но де да хрумне и на нас...
И мигом хукнаха към флота
и всички почнаха с охота:
с огниво чаткат, носят жар,
трески, кълчища, слама, вата —
коя не иска в тъмнината
да лумне по-голям пожар!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Gott möge dich dafür belohnen!"
War der Trojanerinnen Lob.
"Nie wären wir von selbst gekommen
Auf eine solche Glanz-Idee!"
Dann eilten sie schnurstracks zur Flotte
Und schritten auch sofort zur Tat:
Es galt das Feuer anzufachen,
Sie sammelten Hanf, Stroh und Holz.
Jede von ihnen war begierig
Zu helfen, daß es schneller brennt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Niech Bóg cię wspiera, babuleńko!
Trojanki chórem zamruczały. —
Bo takiej rady, matuleńko,
Mybyśmy nie odgadły wcale".
I przystąpiły wraz do floty,
Zabrały wręcz się do roboty:
To ogień krzesać, szczapy znosić,
To ciągnąć słomę i pakuły;
I wszystkie jedną chęć poczuły
Podpalić szybko stos po stosie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Спаси тосподь бабусю нашу! —
Троянки загудели враз. —
Заварим лиходеям кашу,
Теперь они попомнят нас".
Тут бабы приступили к флоту
И взялись дружно за работу.
Огонь вздували млад и стар,
Щепу таскали, пакли клочья,
И каждая была охоча
Раздуть губительный пожар.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Спаси тебя господь, бабуся!»
Карга услышала в ответ.
Троянки принялись, не труся,
Разумный выполнять совет.
Гурьбою подступили к флоту,
Взялись проворно за работу,
Давай охапками таскать
Сухие сучья для растопки,
Щепу, пеньковые охлопки,
Огонь кресалом высекать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Пусть бог спасет тебя, бабуся!
Троянки хором завели: —
Так с ними сладить, панматуся,
Мы бы удумать не смогли».
И сразу приступили к флоту,
Принявшись дружно за работу:
Огонь кресать, гуртом нести
Солому, щепки, пакли клочья;
Была тут каждая охоча
Пожар скорее развести.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Спаси господь тебя, родная! —
Троянки даже расцвели, —
Такого дела, дорогая,
Мы и придумать не могли».
Троянки бросилися к флоту,
Взялися рьяно за работу,
Рубить, колоть, сушняк нести,
Черкали о кремень огнивом,
И все в усердии ретивом
Пожар спешили развести.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Za to ať bůh tě, babko, spasí!“
Trojanky sborem mumlaly,
„to by nás nenapadlo asi
a co bychom si počaly?“
A hned se hnaly ke konvoji...
"Tam v horečné se práci rojí
a křesá oheň spousta žen.
Každá jen třísky, slámu shání
a všechny mají jedno přání —
aby byl požár založen.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розжеврілось і загорілось,
Пішов димок до самих хмар,
Аж небо все зачервонілось,
Великий тяжко був пожар.
Човни і байдаки палали,
Соснові пороми тріщали,
Горіли дьоготь і смола.
Поки троянці огляділись,
Що добре їх троянки грілись,
То часть мала човнів була.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Розжеврилось и загорилось,
Пишовь дымокь до самыхь хмарь,
Ажъ небо все зачервонилось,
Велыкый тяжко бувъ пожаръ.
Човны и байдакы палалы,
Соснови поромы трищалы,
Горилы дьоготь и смола.
Покы Трояньци оглядилысь,
Що добре ихь Троянкы грилысь,
То часть мала човнивъ була.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 49.

Рядок 6:

видання 1798:

Соснови пороми трещали

видання 1809:

Соснови пороми трещали

Примітки: II, 49.

       Частина II стр. 49.

Байдак — річкове судно з однією щоглою. Запорізькі козаки споряджали байдаки також як військові судна, виходили на них у Чорне море.

 

Пороми — плоти, взагалі несамохідні плавучі споруди. Дерев'яні човни, судна шпаклювали і щілини на них заливали смолою, підводну частину суцільно покривали дьогтем.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The fire very quickly spread,
The fuel was in good supply,
The clouds turned ghastly red,
The smoke soon reached the sky.
The boats and hulks were burning,
The pine trees turning
To ashes, and the resin, and the tar as well.
Before the men could understand
Why any woman had in this her hand,
So many boats were gone to hell.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За лодкай лодка запалала,
Паплыў дымок да самых хмар,
Аж неба ўсё чырвоным стала,
Славуты зашугаў пажар,
Гарэлі лодкі, чоўны тыя,
Плыты, паромы смаляныя;
Пакуль ударылі ў набат,
Пакуль хапіліся мужчыны,
Што нарабілі іх жанчыны,
Флот парадзеў ад грозных страт.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И се разпали и разжари,
и дим до бога се изви,
пожар невиждан — цяло в пари
небето в миг се зачерви.
Горяха салове елови
и чълнове, за път готови,
катран гореше и смола.
Троянците добре гуляха,
троянките им се погряха,
но само малка част изтля.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt brannte lichterloh das Feuer,
Bis zu den Wolken stieg der Rauch,
Rot färbte sich der ganze Himmel,
Riesiger Feuerball entstand.
Das Schilf und alle Boote brannten,
Die Balken fielen krachend um,
Das Teer und das Pech fingen Feuer.
Eh die Trojaner sich's versahn,
Daß ihre Frauen sich schön wärmten,
Blieb von den Booten nur ein Teil.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet rozjarzyło się, paliło,
Aż dym zaleciał do chmur czarnych,
Aż niebo się zaczerwieniło.
Ogromny pożar był. Na marne
Bajdaki, czółna się spalały,
Sosnowe promy w krąg trzeszczały,
Paliły się też dziegieć, smoła.
Gdy się Trojanie obejrzeli,
Jak grzały się Trojanki śmiele,
Zostało czółen mało zgoła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вмиг злое пламя загудело,
Поднялся дым до самых туч,
Аж небо все побагровело;
Пожар шумел — широк, могуч.
Челны, как факелы, пылали,
Сосновые струги трещали,
Горели деготь и смола.
Пока троянцы огляделись,
Как славно их троянки грелись,
Полфлота враз сожгло дотла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Затлелось, полыхнуло яро,
И стал небесный свод багров.
От небывалого пожара
Клубился дым до облаков.
Челны, сосновые паромы
Пылали, как пучки соломы.
Горели деготь и смола.
Пока троянцы осмотрелись,
Как славно их троянки грелись,
Часть флота сожжена была.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Заполыхало, загорелось,
Пошел дымок до самых туч,
Все небо полымем зарделось —
Пожар был страшен и могуч.
Челны и байдаки пылали,
Плоты сосновые трещали,
Горели деготь и смола.
Пока троянцы огляделись,
Как славно их троянки грелись,
Сгорело чуть не все дотла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Воспламенилось, разгорелось,
Пополз по морю дым, угар,
Полнеба пурпуром оделось,
Великий бушевал пожар.
Челны и ялики пылали,
Паромы в пламени трещали,
Горели деготь и смола.
Троянки славно потрудились,
Пока троянцы спохватились,
Весь флот чуть не сгорел дотла.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Vyšlehl plamen, jeden, druhý
a kouř se valil do oblak;
na nebi vzplály rudé pruhy,
nebyl to špatný táborák.
Planuly lodě, čluny, prámy,
praskaly silné lodní trámy,
z hořící smůly sálal žár.
A nežli Trojští uhlídali,
jak pěkně Trojanky se hřály,
zbylo už lodí jenom pár.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, пожар такий уздрівши,
Злякався, побілів, як сніг,
І бігти всім туди звелівши,
Чимдуж до човнів сам побіг.
На гвалт у дзвони задзвонили,
По улицям в трещотки били,
Еней же на ввесь рот кричав:
«Хто в бога вірує — ратуйте!
Рубай, туши, гаси, лий, куйте!
А хто ж таку нам кучму дав?»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней пожаръ такый уздрившы
Злякався, побиливъ якъ снигъ,
И бигты всимъ туды звелившы,
Чимъ дужъ до човнивъ самъ побигъ.
На гвалтъ у дзвоны задзвонылы,
По улыцямъ въ трещоткы былы,
Эней же на ввесь ротъ крычавъ:
«Хто въ Бога вируе, ратуйте!
«Рубай, тушы, гасы, лый, куйте!
«А хто жъ таку намъ кучму давъ?»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 50.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней, пожар такий узрівши

видання 1809:

Еней, пожар такий узрівши

Рядок 3:

видання 1798:

І бігти всім туда звелівши

видання 1809:

І бігти всім туда звелівши

Примітки: II, 50.

       Частина II стр. 50.

Тріщотки — дерев'яний прилад, калатало, яким скликали людей на пожежу, громадський збір тощо.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas seeing that huge conflagration,
His face from fear turned white.
He ordered all to run to that big denudation
And he himself made haste to see the plight.
The bells were tolling for alarm,
The people yelled afraid of harm,
Aeneas called to stop the ruination:
"Hey, who believes in god, help us!
Pour water on this blaze so ruinous!
And who has caused this horrid devastation?"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, пажару сведкам стаўшы,
Ад страху пабялеў як снег,
З агнём змагацца загадаўшы
Усім, да чоўнаў сам пабег.
Ужо ў званоў ахрыплі глоткі,
Трашчаць стаміліся бразготкі,
З апошніх сіл крычаў Эней:
«Хто ў бога верыць — не чакайце!
Тушыце дружна, залівайце!
Які ж спаліў нас ліхадзей?»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней като видя пожара,
и стана бял, по-бял от сняг;
нататък всичките подкара
и сам удари го на бяг.
Заби и градската камбана,
кой съд, кой кречетало хвана,
Еней и тича, и реди:
— За бога, хора, помогнете,
сечете, плискайте, гасете!
Ах, кой така ни насади?...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem Aeneas davon hörte,
Erschrak er, wurde weiß wie Schnee,
Schickte die Seinen zu den Booten
Und rannte eiligst selbst dorthin.
Sturm läuteten jetzt alle Glocken,
Man hörte Rasseln in der Stadt,
Aeneas schrie aus Leibeskräften:
"Wer an Gott glaubt, der helfe uns!
Gießt Wasser, schmettert, loscht die Brände!
Wer hat das Unglück uns gebracht?"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, pożar ten ujrzawszy,
Przeraził się, jak śnieg, pobielał
I biec tam wszystkim rozkazawszy,
Do czółen pobiegł na ich czele.
Jak na gwałt dzwony zadzwoniły,
A na ulicach bębny biły,
Eneasz darł się wniebogłosy:
"Kto w Boga wierzy, niech ratuje!
Polewa, gasi, rąbie, kuje!
I któż nam tutaj utarł nosa?"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Энея затрясло, беднягу,
Когда такой пожар узрел;
Погнал к челнам свою ватагу
И сам туда же полетел.
Тут с колокольни зазвонили,
По улицам в трещотки били,
Эней что было сил вопил:
"Кто в бога верует, спасайте!
Тушите, братцы, заливайте!
Какой там черт челны спалил?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

При виде зарева с испугу
Сынок Анхизов побелел.
Чтоб на ноги поднять округу,
В набат ударить повелел.
Вовсю трещотки затрещали,
Колокола беду вещали.
Эней стремглав бежал к челнам:
«Кто в бога верует — спасайте!
Гасите, лейте, заливайте!
Откуда ж это лихо к нам?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Заметив огнище на море,
Эней с испугу побелел,
Он сам помчался, чуя горе,
И всем бежать к челнам велел.
В набат колокола звонили,
По улицам в трещотки били,
Эней же во всю мочь кричал:
«Кто в бога верует, спасайте!
Гасите, лейте, снасть ломайте!
Кто только нам беду послал?»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, пожара дым узревши,
Как снег, бедняга, побелел,
Всем за собой бежать велевши,
К челнам, как ветер, полетел.
На колокольне зазвонили,
По улицам в трещотки били,
Эней, как резаный, вопил:
«Кто в бога верует, спасайте!
Руби, гаси, лей, бей, ломайте!
Да кто ж меня так подкузьмил?»

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Když Aeneáš si toho všiml,
lek se a jako stěna zbled,
na všechny Trojské: „Za mnou!“ hříml
a sám vyrazil první vpřed.
Na poplach zvoní všechny zvony,
rámus je slyšet na tři hony,
Aeneáš křičí ze všech sil:
„Kdo věříš v boha — měj se k dílu,
vem kbelík, sekyru a pilu!
Kdo zas nám takhle zatopil?“

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней од страху з плигу збився,
В умі сердега помішавсь
І зараз сам не свій зробився,
Скакав, вертівся і качавсь;
І із сього свого задору
Він, голову піднявши вгору,
Кричав, опарений мов пес.
Олимпських шпетив на всю губу,
Свою і неню лаяв любу,
Добувсь і в рот, і в ніс Зевес.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одъ страху съ плыгу збывся,
Въ уми сердега помишавсь
И заразъ самъ не свій зробывся,
Скакавъ, вертився и качавсь;
И изъ сього свого задору
Винъ голову пиднявшы въ гору,
Крычавъ, опареный мовъ песъ.
Олымпськыхъ шпетывъ на всю губу,
Свою и неню лаявъ любу,
Добувсь и въ ротъ и въ нисъ Зевесъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 51.

Рядок 5:

видання 1798:

І із сього свого задьору

видання 1809:

І із сього свого задьору

Рядок 6:

видання 1798:

Піднявши голову угору

Рядок 9:

видання 1798:

І неню лаяв свою любу

видання 1809:

І неню лаяв свою любу

Примітки: II, 51.

       Частина II стр. 51.

Олімпських шпетив на всю губу — уже зазначалося, що у поемі Вергілія глибока пошана до богів — найважливіша риса Енея. Постійним означенням його є "побожний", "божистий". Комічним контрастом до цього служать лайки героя "перелицьованої "Енеїди" на адресу небожителів, не виключаючи й матері Венери та Зевса-громовержця.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Fear made Aeneas so confused,
His mind became mixed up,
And he was not as normally he used
To be. He jumped and wriggled like a pup.
And out of that sheer stupefaction,
He lifted his head in reaction
To what he saw and howled like some seared dog.
He slandered all Olympian gods, who
Were quite like his dear mother, too,
And Zeus as well he dared to flog:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней ад страху разгубіўся,
Было падобна — звар'яцеў,
Штось мармытаў, скакаў, круціўся,
Хістаўся дрэвам сярод дрэў;
Не знаючы, як рады гору
Даць, галаву задзёршы ўгору,
Крычаў, як пёс са скуры лез.
Ён бэсціў словамі цяжкімі
Багоў з Алімпа, над якімі
Быў за галоўнага Зевес:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней от страх успя и ума,
и дума да загуби чак;
не може нищо да продума,
търчи, върти се, хуква пак;
и в дивата си скръб момчето
глава извърна към небето,
зави като ожулен пес:
и олимпийците ругае,
и майка си не ще да знае,
изкара си го и на Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ganz außer sich geriet Aeneas,
Verlor aus Angst fast den Verstand
Und war nicht mehr er selbst, der Arme;
Er hüpfte, fiel und wälzte sich,
Voll überwältigt von dem Kummer,
Und brüllte lautstark, haßerfüllt,
Wie ein im Schreck gehetzter Rüde;
Er schimpfte gegen den Olymp,
Verschonte nicht mal seine Mutter,
Übel erging es Vater Zeus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ze strachu zbił się z pantałyku,
Pomieszał się biednemu rozum,
Tak mocno strachu się nałykał,
Że skakał, trząsł się, wił ze zgrozy;
W takowy zapał nagle wpadłszy,
Do góry głowę też zadarłszy,
Zakrzyczał jak pies oparzony.
Lżył szpetnie bogów olimpijskich,
Na własną matkę leciał z pyskiem,
Oberwał Zeus z każdej strony.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бедняга с панталыку сбился,
Стал с перепугу сам не свой:
Едва умом не повредился,
Скакал, вертелся, как шальной,
И как вовек покорным не был,
То, обратившись гневно к небу,
Кричал, как опаленный пес,
Костил богов и свет постылый —
И матушке досталось милой,
Ударило и Зевсу в нос.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Трясло Энея-горемыку,
Со страху был он сам не свой;
Бедняга сбился с панталыку,
Скакал, вертелся, как шальной,
С досады по земле катался.
Задравши голову, метался,
Костил Зевеса сгоряча,
Честил богов напропалую,
А заодно и мать родную,
Как пес ошпаренный крича:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней со страху помешался,
Сердешный, разум потерял,
Стал сам не свой, упав, катался,
Как вьюн, вертелся и скакал.
И в сильном раже пребывая,
Он, к небу голову вздымая,
Завыл, как опаленный пес:
Честил Олимп напропалую,
Ругал и маму дорогую,
Досталось Зевсу в рот и и нос.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней от страха с толку сбился
И словно разум потерял,
Инда за голову схватился,
Метался, бегал и стонал.
На небо глядя с озлобленьем,
Кричал без всякого стесненья,
Как кипятком облитый пес;
Костил богов напропалую,
Ругал и маменьку родную,
Досталось Зевсу в рот и в нос:

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Aeneáš strachy popletený
jak by se minul s rozumem...
Jsa celý nesvůj, zdivočený,
skákal a běhal kolkolem.
Že náturu měl vzdorovitou,
zved svoji hlavu paličatou
a zavyl jako vzteklý pes.
Zlolajnou slinou Olymp třísní
i vlastní svoji matku plísní,
Zeus prý v jeho očích kles.

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гей ти, проклятий стариганю!
На землю з неба не зиркнеш,
Не чуєш, як тебе я ганю,
Зевес! — ні усом не моргнеш.
На очах більма поробились,
Коли б довіку посліпились,
Що не поможеш ти мені.
Чи се ж таки тобі не стидно,
Що пропаду, от лиш не видно?
Я ж, кажуть люди, внук тобі!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Гей ты проклятый старыганю!
«На землю зъ неба не зыркнешъ,
«Не чуешъ, якъ тебе я ганю,
«Зевесъ! — ни усомъ не моргнешъ.
«На очихъ бильма поробылысь,
«Колыбъ до вику послипылысь,
«Що не поможешъ ты мини,
«Чи сежъ такы тоби не стыдно?
«Що пропаду, оть-лышъ не выдно:
«Яжь, кажуть люды, внукъ тоби!

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 52.

Рядок 3:

видання 1798:

Не чуєш, я тебе як ганю

Рядок 10:

видання 1798:

Я ж, кажуть люде, внук тобі

видання 1809:

Я ж, кажуть люде, внук тобі

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, Zeus, accursed old billy-goat!
You don't look down to hear and see
And you don't take a note
Of how I execrate you now with glee.
May cataract attack your eyes,
You should stay blind till your demise,
For you don't help in any way
Me now. Do you not feel ashamed,
When I get lost, me, famed,
Your grandson, as the people say?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Гэй ты, пракляты старычына,
Чаму з нябёсаў не зірнеш?
Цябе кляну, бо ёсць прычына,
А ты і вусам не вядзеш.
Ці вочы сталі ўжо сляпымі?
Хай будуць век яны такімі,
Калі маіх не бачыш мук...
Хіба табе, стары, не сорам,
Што так я пакараны горам?
Я ж, людзі кажуць, твой унук!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ей ти, проклетнико, дъртако!
Я към земята погледни,
не чуваш, Зевсе, как те яко
ругая — гледаш настрани.
Пердета имаш на очите,
щом не помагаш ми в бедите;
не виждаш ли как страдам тук?
Да се засрамиш, че мърцина
аз може утре да погина!
Пък аз, разправят, съм ти внук!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"He, du verfluchter alter Gauner,
Siehst dir die Erde gar nicht an;
Hörst du nicht, wie ich dich beschimpfe,
Daß du, Zeus, nicht mal reagierst?
Bist du mit Blindheit denn geschlagen -
Bleibe von mir aus ewig blind!
Weshalb verweigerst du mir Hilfe?
Fühlst du denn keine Scham in dir,
Wenn elend ich zugrunde gehe?
Man sagt, ich bin dein Enkelsohn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, ty, przeklęty, zły staruchu!
Jak oto ciebie ganić muszę,
Nie patrzysz na nas i nie słuchasz,
Zeusie! — wąsem ani ruszysz.
Na oczach bielma się zrobiły,
Na wieki niechby oślepiły,
Gdy nie chcesz pomóc i marudzisz.
Czy jednak nie masz wcale wstydu,
Że zginę marnie, czy nie widać?
A jam ci wnukiem, mówią ludzie!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Гей, проклятущий старичище!
Не ставишь землю ты ни в грош,
Я на все корки тебя чищу,
А ты и ухом не ведешь!
Чтоб ты ослеп на оба глаза,
Чтоб бельма их покрыли разом,
Когда не дашь подмоги мне.
Иль бед моих тебе не видно?
И как только тебе не стыдно?
Я ж, как известно, внук тебе!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Небось, проклятый старичище,
С небес на землю не сойдешь!
Ругнул бы я тебя почище,
Да ты и усом не моргнешь.
Придется пропадать мне, видно!
И как тебе, Зевес, не стыдно?
Людских не замечаешь мук!
Иль на глазища сели бельма?
Чтоб ты ослеп навеки, шельма!
Ведь я тебе как будто внук!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Гей, ты, проклятый старикашка!
На землю не глядишь с небес,
Я тут тебя поганю тяжко,
Ты ж ухом не ведешь, Зевес!
Твои глаза бельмом покрыло,
Так пусть бы навек ослепило,
Коль не даешь подмоги мне.
И как тебе, скажи, не стыдно?
Пропасть придется мне, как видно,
Я ж, молвят люди, внук тебе!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Эй, старикан проклятый, знаю,
Ты только для богов хорош,
Ты слышишь, как тебя ругаю,
Зевес! — и ухом не ведешь;
Чтоб ты оглох, никчемный, сразу,
От бельм ослеп на оба глаза,
Добра ты хочешь лишь себе;
Мне не помочь, — тебе же стыдно,
Ведь пропаду я, то обидно,
А я, по слухам, внук тебе.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Hej ty tam, starče zatrackaný,
na zem se z nebe nekoukneš,
neslyšíš ani tu té hany,
Die! Ty brvou nepohněš.
Máš na očích snad samé bělmo?
Kéž vskutku oslepl bys, šelmo,
že pomoc svou mi odpíráš.
Měl by ses stydět na svá léta,
už brzy bude po mně veta
a jsem tvůj vnuk — já, Aeneáš.

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А ти з сідою бородою,
Пане добродію Нептун!
Сидиш, мов демон, під водою,
Ізморщившись, старий шкарбун!
Коли б струхнув хоть головою
І сей пожар залив водою —
Тризубець щоб тобі зломивсь!
Ти базаринку любиш брати,
А людям в нужді помагати
Не дуже, бачу, поспішивсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А ты зъ сидою бородою,
«Пане добродію Нептунъ!
«Сыдышъ, мовь демонъ пидъ водою
«Изморщывшысь, старый шкарбунъ!
«Колыбъ струхнувъ хоть головою
«И сей пожарь залывъ водою —
«Трызубець шобъ тоби зломывсь!
«Ты базарынку лобышъ браты,
«А людимъ въ нужди помагаты,
«Не дуже, бачу, поспишывсь.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 53.

Рядок 9:

видання 1798:

А людям в нужі помагати

Примітки: II, 53.

       Частина II стр. 53.

Тризубець — рибальське знаряддя, атрибут влади бога морів Нептуна; служив для нього також чудодійним жезлом, який міг викликати морську бурю або заспокоювати її.

 

Базаринка — подарунок, хабар. Походить від польського basarunek — штраф, грошове стягнення за нанесені рани чи каліцтво.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You greybeard Neptune, viewing you,
You are a good protector!
You're sitting in the water like a bugaboo
And wrinkled like a spectre!
If you just shook your head
To flood these flames instead,
May your wee trident shatter!
You're quite a profiteer,
To help the poor, you're not a volunteer,
It's not your urgent matter.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ты, з сівою барадою,
Нептун — марскога дна ўладар!
Сядзіш, як дэман, пад вадою
Ды моршчыш лоб, стары ліхвяр!
Каб страсянуў ты галавою,
Заліў бы ўраз пажар вадою,
Ды што пажар, заліў бы свет!
Ты надта ласы да хабару,
А ратаваць нас ад пажару
Не хочаш ты, пракляты дзед.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ти, старейшино с брадата,
наричан още пан Нептун,
си същи демон под водата,
цял сбръчкан като стар калцун.
Да бе разтърсил бяла грива,
водата да се заразлива,
тризъбецът да затрещи!
Обичаш пустите парички,
помагал си в беда на всички,
добре е да побързаш ти.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und du, mit deinem grauen Barte,
Du allergnädigster Neptun!
Steckst wie ein Dämon unter'm Wasser,
Mit tiefen Falten im Gesicht.
Hättest du doch dein Haupt geschüttelt
Und diese Feuerbrunst gelöscht!
Möge dein Dreizack doch zerbrechen!
Tribute nimmst du gerne an,
Doch Menschen in der Not zu helfen
Fällt, wie ich sehe, dir nicht ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ty zasię, mruku siwobrody,
Neptunie, panie — dobrodzieju!
Jak demon siedzisz wciąż nad wodą,
Zmarszczony, stary ty złodzieju!
Już choćbyś wstrząsnął trochę głową
I zalał wodą pożar nowy —
A niechże trójząb ci się złamie!
Łapówki lubisz brać i siedzisz,
A ludziom czasem pomóc w biedzie
Nie śpieszysz się, widzimy sami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ты, с седою бородою
Ясновельможный пан Нептун!
Сидишь, как демон, под водою,
Негодный, старый, злой кряхтун!
Когда б тряхнул хоть головою
Да залил бы пожар водою, —
Чтоб ты сломал трезубец свой!
Брать взятки ты великий мастер,
А людям помогать в напасти
Охотник, вижу, не большой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ты-то, с бородой седою,
Высокородный пан Нептун!
Засел, как демон, под водою,
Корявый лапоть, бормотун!
Залей хоть пламя, душегубец, —
Переломил бы ты трезубец!
Поборы собирать не хвор,
А если нам придется туго
И надобна твоя услуга,
Так ты на выручку не скор.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А ты, с седою бородою
Наш милостивый пан Нептун!
Сидишь, как демон, под водою,
Ошметок стоптанный, кряхтун,
Когда б тряхнул хоть головою
Да залил бы пожар водою, —
Чтоб ты трезубец свой сломал!
Брать взятки любишь ты, хапуга,
А выручать, коль людям туго,
Ты никогда не поспешал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ты, с седою бородою,
Морское чучело, Нептун,
Сидишь, как демон, под водою,
Ошметок грязный, старый врун!
Тряхнул хотя бы головою
И на пожар плеснул водою,
Трезубец чтоб ты свой сломал!
С людей тянуть ты любишь взятки,
Да вот с тебя-то взятки гладки,
В беде не очень помогал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

A, ty, Neptune šedovousý,
vykutálený jsi mi pán!
Ve vodě přesedíš si šosy,
jsi svraštělý jak starý křám...
Stačí se pohnout, milý hochu,
vyšplíchnout vody aspoň trochu,
ať zlomí se ti trojzubec!
Brát úplatky — na to jsi čilý,
máš-li však pomoci, v té chvíli -
se tváříš jako pitomec.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«І братик ваш Плутон, поганець,
Із Прозерпиною засів,
Пекельний, гаспидський коханець,
Іще себе там не нагрів?
Завів братерство з дьяволами
І в світі нашими бідами
Не погорює ні на час.
Не посилкується німало,
Щоб так палати перестало
І щоб оцей пожар погас.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И братикъ вашъ Плутонъ, поганець,
«И зъ Прозерпиною засивъ:
«Пекельный, гаспыдський коханець,
«Ище себе тамъ не нагривъ?
«Завивъ братерство зъ дьяволами
«И въ свити нашымы бидамы
«Не погорює ни на часъ.
«Не посылкуется ни мало,
«Щобъ такъ палаты перестало
«И щобъ оцей пожаръ погасъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 54.

Рядок 3:

видання 1798:

Пекельний, аспидський коханець

видання 1809:

Пекельний, аспидський коханець

Рядок 5:

видання 1798:

Завів братерство із бісами

видання 1809:

Завів братерство із бісами

Примітки: II, 54.

       Частина II стр. 54.

Плутон — бог підземного царства, земних надр. Його палац відвідає Еней під час мандрівки з Сівіллою в підземне царство (III, 110 — 115).

 

Прозерпина — дружина Плутона, втілення всього недоброго на землі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And your dear brother, Pluto-scamp,
Has with Proserpina a love affair.
That diabolical and fiendish tramp
Hasn't warmed himself enough in her love lair.
He joined the brotherhood
Of devils and he never would
Feel sorrowful for us.
That lazy fellow would malinger
And never-ever lift a finger
To douse the blaze, that hateful cuss!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Балюе з жонкай Празерпінай
Дзесь пад зямлёй твой брат Плутон,
Аб людзях гэтаю хвілінай
Хіба падбаць падбае ён?
Братэрства ён завёў з чарцямі
І не жадае знацца з намі
І вызваляць з няшчасця нас.
Не паварушыцца — крый божа! —
Ён з месца і не дапаможа
Нам загасіць пажар у час.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И брата ви Плутон — поганец,
до Прозерпина се е сврял,
любовник, дявол, готованец,
не се ли е все още сгрял?.
Той вижда, мъка е голяма,
но да помогне хич го няма —
на дяволите пръв другар.
Май мисли, че ще се презори,
ако помогне тук и стори
да стихне страшния пожар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und euer Bruder, dieser Pluton,
Gibt sich mit Proserpina ab,
Der liebestolle Höllenbruder,
Ist es ihm dort nicht warm genug?
Mit Teufeln hat er sich verbündet,
Wenig Verständnis wird gebracht
Für Qualen aller Erdenmenschen.
Er machte keinen Finger krumm,
Um dieses Feuer aufzuhalten
Und auszulöschen diesen Brand.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I brat wasz Pluton, łajdak znany,
Co zasiadł sobie z Prozerpiną,
Piekielny, diabli ów kochanek,
Czy nie obłowił się z rodziną?
Pobratał się on też z diabłami,
Naszymi zasię nieszczęściami,
Nie suszy głowy ani chwili.
I żeby palić się przestało,
I pożar wygasł niebywały,
To na to nie chce się wysilić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тож и Плутон, ваш братец вздорный,
Как с Прозерпиной в пекло сел,
Так и сидит, как аспид черный, —
Всё, видно, кости не прогрел.
Братается там с дьяволами
И над троянскими делами
Не загорюет ни на час;
Не позаботился нимало,
Добро чтоб наше не пылало,
Чтоб поскорей пожар погас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А братец ваш, буян бесчинный,
Любовник аспидский, Плутон?
Засевши в пекле с Прозерпиной,
Неужто не нагрелся он?
Наверно, с дьяволами дружит,
О горестях людских не тужит.
Поганец позабыл о нас
И не заботится нимало,
Чтоб это пламя отпылало,
Пожар губительный погас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И братец ваш, Плутон, негодник,
Как с Прозерпиною засел,
Так в пекле, аспидов угодник,
Еще себя, знать, не согрел?
Завел братанье с сатаною;
В миру над нашею бедою
Погоревал хотя бы час!
Не понатужился нимало,
Чтоб полыхать так перестало
И чтоб пожар скорей погас.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А братец ваш, Плутон, негодник,
Как с Прозерпиной в ад засел,
Забыл нас, аспидский любовник,
Чтоб он на пепел с ней сгорел!
Он побратался с сатаною,
Он нашей общею бедою
Себе не опечалит глаз,
Не позаботится нимало,
Чтоб пламя меньше полыхало
И чтоб пожар совсем погас.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Váš bráška Pluto, pěkné kvítí,
zas Persefony hlídá ctnost,
v pekle se její láskou sytí
a dosud toho nemá dost.
Přítelíčkuje se tam s čerty,
je samý smích a samé žerty,
o zemi neví celý čas.
On nesnaží se ani málo,
aby to hořet přestávalo,
aby už tenhle požár zhas.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І ненечка моя рідненька
У чорта десь тепер гуля;
А може, спить уже п'яненька
Або з хлоп'ятами ганя.
Тепер їй, бачу, не до соли
Уже, підтикавши десь поли,
Фурцює добре навісна.
Коли сама з ким не ночує,
То для когось уже свашкує,
Для сього тяжко поспішна.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И ненечка моя ридненька
«У чорта десь теперь гуля;
«А може спытъ уже пьяненька,
«Або съ хлопьятамы ганя.
«Теперь йій, бачу, не до солы,
«Уже пидтыкавшы десь полы
«Фурцюе добре нависна.
«Колы сама съ кымъ не ночуе,
«То для когось уже швашкуе,
«Для сього тяжко поспишна.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 55.

Рядок 1:

видання 1798:

І ненечка моя родненька

Рядок 7:

видання 1798:

Гарцює добре навісна

Примітки: II, 55.

       Частина II стр. 55.

Фурцює добре навісна — фурцює — гасає, скаче.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As well, my dearest mum!
The devil knows where she now keeps
The company of boys and, frolicsome,
Intoxicated and exhausted, sleeps.
Her trepidations multiply:
With her skirt stuck up high,
She's whirling through the land with speed.
If she makes love with none,
Matchmaking is her greatest fun,
To that she's hurrying indeed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гайсае маці на вяселле
З вяселля, не стрымаць яе.
Ці, можа, спіць ужо з пахмелля,
Ці, можа, з дзецюкамі п'е?
Мяце спадніцаю без меры
Мая матуля, бо ў Венеры
У галаве адна любосць.
Калі сама з кім не начуе,
То з некім нейкую ладкуе,
Спрыт у яе на гэта ёсць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И мойта мила, родна майка
за кой ли мъж се залепи,
след кой ерген ли пак се вайка
или пияна вече спи.
За мен не я е, виждам, еня,
един след друг ги в танца сменя,
бесува, врътнала поли.
Ако при тях не ще нощува,
зарад кого така лудува,
защо се тъй главоболи?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mein liebes Mütterchen, mein edles,
Mit Teufeln treibt sie wohl ihr Spiel,
Vielleicht schlaft sie grad ihren Rausch aus
Oder stellt jungen Männern nach.
Im Moment hat sie andre Sorgen,
Die weiten Röcke hochgesteckt,
Schwirrt sie besessen durch die Gegend.
Nächtigt sie selbst nicht irgendwo,
Verkuppelt sie im Land die andern,
Damit geht's ihr nicht schnell genug.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A zaś mateczka ma rodzona
U diabła teraz sobie bawi;
Lub śpi pijana i znużona,
Lub też z chłopcami igra w trawie.
Jej, widze, teraz nie do żartów,
Bo już z podołkiem wciąż zadartym
Zabawia się do później pory.
Gdy sama z kimś nie zanocuje,
To już dla kogoś rajfuruje,
Do tego ona bardzo skora.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И маменька моя родная
Таскается черт знает где;
А может, спит уже, хмельная,
Под лавкой или на гряде.
Теперь не до меня голубке:
Задравши до колена юбки,
Отплясывает до утра,
А после спит с дружком сердечным
Иль сводней служит первым встречным, —
В таких делах она быстра.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И маменька моя родная
К чертям отправилась гулять!
Проспится где-нибудь хмельная
И вьется с хлопцами опять.
Теперь ей «не до соли», значит!
Небось как бешеная скачет,
Повыше полы подобрав.
Когда ни с кем не заночует,
Других сведет — и не горюет.
Такой у ней веселый нрав.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И маменька моя родная
У черта где-нибудь гостит,
А может, спит уже хмельная
Иль с молодцами егозит.
А то, поди, под «Не до соли»
Она, свои подторкав полы,
Выплясывает гопака.
А коль сама с кем не гуляет,
Так чью-то свадьбу затевает,
В таких делах она прытка.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А маменька моя родная
К чертям отправилась гулять,
А может, спит себе хмельная
Или к парням бежит опять!
Теперь все трын-трава бабенке,
Держа рукой подол юбчонки,
Знай пляшет, чертова сестра,
Когда сама с кем не ночует,
Других, не вытерпит, спарует,
Она в таких делах шустра.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

A moje milá, rodná máti
se zase baví bůhvíkde;
možná že chlastem čas si krátí
anebo s chlapy laškuje.
Na všechno asi právě kašle,
vyhrne sukni samá mašle,
točí se jako furie.
Buď sama s někým někde spává
či jiné dohromady dává,
na to ji člověk užije.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та враг бери вас — що хотіте,
Про мене, те собі робіть;
Мене на лід не посадіте,
Пожар лиш тілько погасіть;
Завередуйте по-своєму
І, будьте ласкави, моєму
Зробіте лихові кінець.
Пустіть лиш з неба веремію
І покажіте чудасію,
А я вам піднесу ралець».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та врагъ беры васъ, що хотите,
«Про мене те соби робить;
«Мене на лидъ не посадите,
«Пожаръ лышъ тилько пагасить;
«Завередуйте по своему
«И будьте ласкавы, моему
«Зробите лыхови кинець.
«Пустить лышъ зъ неба веремію
«И покажите чудасію,
«А я вамъ пиднесу ралець.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 56.

Рядок 1:

видання 1798:

Да враг бери вас — що хотіте,

видання 1809:

Да враг бери вас — що хотіте

Рядок 2:

видання 1798:

Про мене, то собі робіть

Рядки 6-7:

видання 1798:

І будьте ласкови, моєму
Зробіте лихові конець

видання 1809:

І, будьте ласкови, моєму
Зробіте лихові конець

Примітки: II, 56.

       Частина II стр. 56.

Пустіть лиш з неба веремію — веремія — крик, метушня, замішання. Пускати, крутити веремію — несподівано напасти, внести замішання.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To hell with you! Do as you wish,
For ail I care!
But don't abandon, don't impoverish
Me and extinguish this great flare.
Although you can be vicious,
But be so kind and so judicious
As to avert my ruination.
Descend a miracle from heaven, a confusion
And I will give you a profusion
Of gifts, a very rich donation."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Па мне, што хочаце, рабіце,
Над вамі я не гаспадар,
Адно вы мне дапамажыце —
Згасіць раз'юшаны пажар.
Я вашых спраў не асуджаю,
Да вас я толькі просьбу маю —
Ганіце прэч ад нас бяду.
Зрабіце ласку, хай нябёсы
Пакажуць нам свае дзівосы,
А я хлеб-соль для вас знайду».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Каквото искате правете,
дано ви господ прибере,
недейте, тъй, не ме морете,
пожара нека да запре;
не ви развалям рахатлъка,
сложете край на тая мъка
и пощадете моя стан.
Пуснете само дъждовете
и чудо някакво сторете,
от мен ще има армаган!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dennoch, der Teufel soll euch holen,
Macht meinetwegen, was ihr wollt,
Nur dürft ihr mich auf's Eis nicht setzen.
Wenn ihr nur dieses Feuer löscht!
Treibt, was ihr wollt nach eurem Dünken,
Nur bitte ich euch, seid so gut,
Und macht ein Ende meinem Unglück.
Öffnet den Himmel, daß es gießt,
Zeigt eure Kraft, bewirkt ein Wunder,
Mein tiefster Dank ist euch gewiß!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz pal was licho — wyprawiajcie,
Co sobie chcecie — obojętne,
Na lodzie mnie nie zostawiajcie,
Ugaście jeno pożar wstrętny;
I po swojemu zdecydujcie,
Łaskawie oto pomiarkujcie,
Jak z mym nieszczęściem zrobić koniec
Ześlijcie z nieba zamieszanie,
Cud sprawcie dziwny niesłychanie,
Z podarkiem do was wraz pogonię".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А впрочем, черт вас всех побрал бы;
По мне, хоть бейтесь в стенку лбом,
Лишь я лихой беды не знал бы
Да не пылало б все кругом;
Деритесь там между собою,
Но будьте ласковы со мною
И дайте лихо мне избыть.
Явите божескую милость,
Чтоб что-нибудь там с неба лилось,
Я ж всех сумею отдарить".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По мне, живите как хотите, —
Пускай нечистый вас возьмет!
Но только пламя погасите,
Троянский не губите флот.
Уж вы трудов не пожалейте,
Кручину горькую развейте,
Залейте, милые, пожар!
Нам кутерьму устройте живо,
С небес явите чудо-диво!
За это поднесу вам дар».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да черт возьми вас, — что хотите.
По мне, вы можете творить,
Меня на мель не посадите,
Пожар прошу вас погасить.
По-своему все оберните,
Мне в горе помощь окажите,
Беду покончить вас прошу!
Разверзьте хляби с небесами
И удивите чудесами,
Я вам подарок поднесу».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Да враг бери вас, что хотите,
По мне, вы можете творить,
Меня на лед не посадите,
Пожар спешите погасить;
Вы там скорее ворожите,
Молю вас, боги, положите
Конец моей беде сейчас.
Побольше мне дождя спустите
И чудеса свои явите,
Уж после одарю я вас».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Co chcete, to si vyvádějte,
pro mne a za mne — čert vás vem!
Na mne si vůbec nepřijdete...
jen skoncujte s tím požárem;
zařáděte si podle zvyku,
způsobte radost služebníku,
ať se již déle nermoutím.
Kéž z nebe proudy vod se lijí,
já za takovou komedii
vám pěkným dárkem odplatím.“

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут тілько що перемолився
Еней і рот свій затулив;
Як ось із неба дощ полився,
В годину ввесь пожар залив.
Бурхнуло з неба, мов із бочки,
Що промочило до сорочки;
То драла врозтич всі дали.
Троянці стали всі, як хлюща,
Їм лучилася невсипуща;
Не ради і дощу були.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 57.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ тилько що перемолывся
Эней и ротъ свій затулывъ;
Якъ-ось изъ неба дощь полывся,
Въ годыну ввесь пожаръ залывъ.
Бурхнуло зъ неба мовь изъ бочкы,
Що промочыло до сорочкы;
То драла вростычь вси далы.
Трояньци сталы вси якъ хлюща;
Имъ лучылася невсыпуща;
Не рады и дощу булы.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

No sooner had he finished praying,
And stopped to beg and shout,
Than rain from heaven started spraying,.
And when the deluge came, the blaze was out.
The downpour made the people groan,
For they were soaked down to the bone.
The Trojans scampered in dismay
To hide from that incessant torrent,
Which to them was abhorrent;
They even learned to hate a little spray.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Багам старанна памаліўся
Эней і толькі рот закрыў,
Як раптам з неба дождж паліўся,
Ды гэтак, што пажар заліў.
З нябёсаў лінула, як з бочкі,
Аж прамачыла да сарочкі;
Траянцы ледзь тады ўцяклі
Ад нечаканае віхуры,
Прамоклі ўсе, як тыя куры,
Не рады і дажджу былі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Едва затвори си устата
Еней, с пресипнал вече глас —
и ливна дъжд от небесата,
пожара угаси завчас.
Водата от небето бризна,
до кости всеки тук прогизна —
валеше като из ведро.
Стояха вир-вода мъжете,
пороят как не ги помете,
и туй не беше на добро.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem er das Gebet beendet
Und als er seinen Mund verschloß,
Platzte vom Himmel so viel Regen,
Daß bald das Feuer ward gelöscht.
Der Himmel öffnete die Schleusen,
Bis auf die Haut war jeder naß.
Sie flohen eiligst auseinander,
Von jedem tropfte es herab,
Zuviel war ihnen diese Nässe,
Der Regen machte sie nicht froh.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tylko co Eneasz przestał
Tak modlić się i zamknął usta,
Deszcz z nieba polał bardzo gęsty,
Wnet pożar zalał, tak pochlustał.
Lunęło z nieba niczym z beczki,
Że przemoczyło do niteczki;
I stąd drapaka wszyscy dali.
Doszczetnie zmokli tu Trojanie,
Przed nimi była noc bez spania,
Więc z deszczu się nie radowali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так небесам Эней молился;
И только-только рот закрыл,
Как вдруг из тучи дождь полился
И мигом весь пожар залил.
Хлестало с неба, как из бочки;
Всех вымочило до сорочки;
Троянцы, бросив челноки,
Пошли чесать во все лопатки,
Аж в воздухе сверкали пятки;
Струхнули сильно казаки.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сынок Анхизов отмолился
И рот успел закрыть как раз,
А дождь уже ручьями лился
И погасил пожар за час.
Хлестало с неба, как из бочки.
Всех промочило до сорочки.
Хотя в дожде была нужда,
Троянцы мигом дали ходу —
Попавши из огня да в воду,
Бежать пустились кто куда.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Едва Эней так помолился
И только-только рот закрыл,
Как сразу дождь большой полился,
За час пожар весь потушил.
Плеснуло с неба, как из бочки,
И каждый, смокнув до сорочки,
Куда глаза глядят, подрал.
Насквозь троянцы промочились;
Такие страсти им помстились,
Что ливень не на радость стал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Едва Эней наш помолился
И только что свой рот закрыл,
Как ливень вдруг такой пролился,
Пожар в два счета погасил;
Дождь с неба хлынул, как из бочки,
Всех промочил он до сорочки,
Троянцы — кто куда бегом,
Как мокрые метались куры,
Над ними небо висло хмуро,
Всем было худо под дождем.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Sotvaže bohy prosit přestal,
klapačce odpočinout dal,
když lijavec už z nebe pleskal,
v hodině požár dodoutnal.
A z nebe proudy tak se lily,
že každý promok na košili,
honem se schovat pospíchal.
Trojanům kape vzadu z šosů,
už mají vztek na tuhle rosu,
však voda z nebe šplíchá dál.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не знав же на яку ступити
Еней і тяжко горював,
Чи тут остатись, чи поплити?
Бо враг не всі човни забрав;
І миттю кинувсь до громади
Просить собі у ней поради,
Чого собою не вбагне.
Тут довго тяжко раховали
І скілько не коверзовали,
Та все було, що не оне.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина II, строфа 58.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не знавъ же на яку ступыты
Эней, и тяжко горювавъ,
Чи тутъ остатысь, чи поплыты?
Бо врагъ не вси човны забравъ;
И мытью кынувсь до громады
Просыть соби у ней порады;
Чого собою не вбагне.
Тутъ довго тяжко раховали,
И скилько не коверзовалы,
Та все було, що не оне.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 58.

Рядок 2:

видання 1798:

Еней і тяжко горевав

видання 1809:

Еней і тяжко горевав

Рядок 6:

видання 1798:

Просить собі у їй поради

видання 1809:

Просить собі у їй поради

Рядок 9:

видання 1798:

І скілько ні не коверзали,

видання 1809:

І скілько ні коверзовали

Рядок 10:

видання 1798:

Да все було, що не оне

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas did not know
What he should do:
To stay put there, or should he go?
Some boats remained like new.
So, he approached the congregation
To hear the Trojans' commendation,
Because he was at his wits end.
They long and hard debated,
Despite how much they meditated,
They didn't agree on what to recommend.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не ведаў, як за справу ўзяцца
Эней, пазбыцца тых турбот,
Ці адплываць, пі заставацца?
Згарэў не ўвесь ягоны флот;
З Траянскай дружнай грамадою
Стаў раіцца Эней, каб з ёю
Памеркавацца так і сяк.
Хоць так і гэтак меркавалі
І справу доўга вырашалі,
Да ладу не дайшлі, аднак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не знаеше кой път да хване
Еней, кой би му дал акъл;
да тръгне или да остане —
все оцелял бе някой чълн.
И хукна тутакси към всички,
да търсят изхода самички,
да ги помоли за съвет.
И тъй, и инак го въртяха,
но както и да го крояха —
все нещо пак не беше в ред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nicht ein, noch aus wußte Aeneas,
Die Sorge hat ihn schwer bedrückt,
Soll er jetzt bleiben oder fahren,
Nicht alle Boote sind zerstört.
Er eilte schnurstracks zu den Freunden,
Um einzuholen ihren Rat,
Da er selbst keinen Ausweg wußte.
Gemeinsam wurde überlegt,
Nach allen Seiten schwer gerechnet,
Doch eine Lösung fand man nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz martwił się od nowa,
Nie wiedział, jaką stąpnąć nogą,
Czy zostać tu, czy pożeglować?
Miał kilka czółn na dalszą drogę;
Popędził migiem do gromady
Poprosić ją o dobrą radę,
Nie wszystko wiedząc sam, niestety.
Choć długo, ciężko przymierzali
I tak i siak kombinowali,
Wciąż wychodziło, że to nie to.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не ведая, куда податься,
Эней изрядно горевал;
Все думал — плыть иль оставаться?
(Огонь не все челны пожрал.)
И, не решив, как быть с походом,
Пошел держать совет с народом.
Уселись думать казаки;
Долгонько думали, гадали,
Но хоть усердно мозговали,
Все было как-то не с руки.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энея мучило сомненье:
Остаться здесь иль дальше плыть?
Беда, коли найдет затменье
И сам не ведаешь — как быть?
Решил Эней: «На то — громада.
Гуртом подумать, братцы, надо!
Ума не хватит одного».
И стали толковать, кумекать,
Смекать, рассчитывать, мерекать...
Всё получалось — не того!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не знал, куда теперь податься,
Эней и тяжко горевал:
То ль дальше плыть, то ль оставаться?
Ведь черт не все челны забрал,
И кинулся решить с народом,
Как дале быть теперь с походом,
Раз самому то невдогад,
Там долго думали, гадали,
Но как они ни мозговали,
А дело все не шло на лад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней не знал, за что приняться,
С какой ноги ступить не знал:
Плыть дальше или здесь остаться,
Ведь черт не все челны побрал.
И, не найдя себе ответа,
Созвал троянцев для совета
Решить совместно, как и что.
Они хоть долго толковали
И крепко головы ломали,
Но только все было не то.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Aeneáš neví si teď rady
a trápí ho to velice;
má vyplouti či zůstat tady ?
Zbyla mu ňáká lodice...
AŽ potom svolal shromáždění,
dal celou tu věc k uvážení,
když sám nemoh být rozhodnut.
Dlouho se rada usnášela,
ať cokoliv však vymýšlela,
vždycky se na tom našel chlup.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один з троянської громади,
Насупившися, все мовчав
І, дослухавшись до поради,
Ціпком все землю колупав.
Се був пройдисвіт і непевний,
І всім відьмам був родич кревний —
Упир і знахур ворожить.
Умів і трясцю одшептати,
І кров кристьянську замовляти,
І добре знав греблі гатить.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина II, строфа 59.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одынъ зъ Трояньскои громады
Насупывшыся все мовчавъ,
И дослухавшысь до порады,
Цапкомъ все землю колупавъ.
Се бувъ пройдысвитъ и непевный
И всимъ видьмамъ бувъ родычъ кревный,
Упырь и знахуръ ворожыть.
Умивъ и трясцю одшептаты
И кровъ Хрыстьянську замовляты
И добре знавъ гребли гатыть.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 59.

Рядки 3-4:

видання 1798:

І, дослухаючись поради,
Ціпком все в землю колупав

Рядок 8:

видання 1798:

Од трясці гарно вмів шептати

Примітки: II, 59. та 59-61.

       Частина II стр. 59 та 59-61.

У 59 — 61-й строфах змальований знахар, вельми примітна постать у народному житті ще з прадавніх часів. З прийняттям і подальшим утвердженням християнства роль знахарів поступово зменшувалася, хоч у кінці XVIII ст. була ще досить помітною. Звичайно знахарі були досвідченими, бувалими людьми, зналися на народній медицині, ліками і порадами допомагали кожному, хто до них звертався. На певному рівні народної свідомості й культури магія, зв'язок з вищою чудодійною силою органічно пов'язувалися з розумом, життєвим досвідом, професійною вправністю. Знахарів і знахарок, ворожок, таких як Сівілла у третій частині "Енеїди", народ відрізняв від чаклунів, чаклунок та відьом і певною мірою протиставляв їм. Вони могли боротися з нечистою силою, відводити відьомські чари. В "Конотопській відьмі" Г. Квітки-Основ'яненка "стар чоловік і непевний" Демко Швандюра "знімає чари" відьми Явдохи Зубихи, яка зробила так, що замість неї козаки "прєхваброї сотні конотопської" порють різками на виду у всієї громади вербову колоду.

 

Упир і знахур ворожить — у Котляревського упир — жива людина, яка знається з потусторонніми силами.

 

І добре знав греблі гатить — в народних уявленнях чоловік, який добре знався на водяних млинах, греблях, — знахар, ворожбит, в усякому разі дружній з ними. Він знає замовляння на випадок різних стихійних лих, уміє ладити з водяником (дядько Лев у "Лісовій пісні" Лесі Українки), щоб той постійно давав потрібну кількість води, особливо коли багато завозу, щоб не проривала вода греблі, не знесла млина під час повені; мусив знати ще багато інших тонкощів мірошницької справи. Гребля, вода, надто болото — місце, де любить оселятися нечиста сила. Нар:

Нехай тебе ті кохають,
Що в болоті грають.
Нехай тебе ті любують,
Що греблі руйнують.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There was an odd man there, a lunatic,
Who, always still, was sitting in the crowd,
And scraped the wet ground with a stick,
While other men were bickering aloud.
He was a tramp, a son of a bitch,
A close kin to many a witch,
A fortune-teller, a vampire;
His magic could curb even fever
And blood plague of a Christian believer,
His dams made him a fellow to admire.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адзін з той грамады Траянскай
Нахмурыў бровы і маўчаў,
У часе той нарады панскай,
Зямлю кіёчкам калупаў.
Славуты гэта быў Траянец,
Сваяк вядзьмаркам, ашуканец,
Умеў ён трасцу адшаптаць
Вядзьмарскай варажбітнай мовай,
Людскую кроў спыніць замовай
І ведаў, як пракласці гаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Един в тълпата на площада
мълчеше, хапеше мустак
и като слушаше с досада,
все риеше земята с крак.
Туй бе чапкън и половина,
на всички вещици роднина,
вампир, знахар и вражалец —
за треска можеше да бае,
с магии да те омотае,
не беше, види се, светец.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Mann war unter den Trojanern,
Er war grob, schweigsam, ungeschlacht,
Er hörte zu, wie sie berieten,
Und stampfte nur mit seinem Stock.
Ein Schlitzohr war er, ein Landstreicher,
Mit allen Hexen eng verwandt,
Er konnte jede Krankheit heilen,
Wegzaubern konnte er den Spuk,
Das Christenblut bestens beschwatzen,
Und reparieren jeden Damm.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A jeden z Trojan cnej gromady
Posępnie milczał przy tych próbach
I usłyszawszy owe rady,
Kosturem ciągle ziemię dłubał.
To był włóczykij, człek niepewny
I wszystkich wiedźm już bliski krewny —
Jak upiór, znachor wyborowy,
Od febry umiał ludzi zbawiać
I chrześcijańską krew zamawiać,
I groble umiał też budować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Средь них один казак отпетый
Сидел насупившись, молчал
И, слов не тратя на советы,
Тростинкой землю ковырял.
То был пройдоха неуемный
И ведьмам родич самый кровный:
Умел он кровь заговорить,
Дивчатам ворожил украдкой,
Мог зашептать он лихорадку,
Плотину ставить, мост мостить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Один троянец из громады
Молчал, держась особняком.
Бросая исподлобья взгляды,
Царапал землю посошком.
Опасный человек, пройдоха,
Он ворожить умел неплохо,
Был ведьмам родич и свояк,
Знал заговор на кровь людскую,
Отшептывал трясучку злую,
Гатить плотину был мастак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Один среди троян отпетых
Стоял насупившись, молчал;
С вниманьем слушая советы,
Он палкой землю ковырял.
Шатун по свету неуемный,
Всем ведьмам был он родич кровный,
Упырь и дока ворожить:
Заговорить мог кровь крещеным,
Лекарить зельем наговорным,
Запруды мастер был гатить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Один — упырь (все знали это) —
Лишь супил брови и молчал,
И, слушая других советы,
Клюкою землю ковырял;
В речах он был немногословный,
Свояк и родич ведьмам кровный,
Вещун, исчадье темных сил,
Он заклинаний знал десятки,
Умел шептать от лихорадки,
Плотины хорошо гатил.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Jeden z onoho shromáždění
stál mlčky celý zamračen;
bedlivě pozoroval dění
a holí rozrýpával zem.
Byl to ten tulák světa znalý,
své přízně s duchy vždycky dbalý,
ten upír, ten co čáry znal,
zimnici doved zažehnávat
a křesťanskou krev zaříkávat,
jenž v stavbě hrází vynikal.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бував і в Шльонському з волами,
Не раз ходив за сіллю в Крим;
Тарані торговав возами,
Всі чумаки братались з ним.
Він так здавався і нікчемний,
Та був розумний, як письменний,
Слова так сипав, як горох.
Уже в чім, бач, пораховати,
Що розказать — йому вже дати;
Ні в чім не був страхополох.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бувавъ и въ Шльонському зъ воламы.
Не разъ ходывъ за силлю въ Крым,
Тарани торговавъ возамы,
Вси чумакы братались зъ нымъ.
Винъ такъ здавався и никчемный,
Та бувъ розумный, якъ пысьменный,
Слова такъ сыпавъ, якъ горохъ.
Уже въ чимъ, бачь, пораховаты,
Що росказать, — йому вже даты;
Ни въ чимъ не бувъ страхополохъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 60.

Рядки 5-6:

видання 1798:

Він так здавався і не нікчемний,
Да був розумний, як письменний

Рядок 8:

видання 1798:

Уже об чім пораховати

Примітки: II, 60.

       Частина II стр. 60.

Шльонськ — польська назва Сілезії, області, яка нині входить до складу Польської Народної Республіки і частково до Чехословацької Соціалістичної Республіки. Україна підтримувала давні торгові зв'язки з Сілезією, а через сілезькі ринки — з іншими землями Західної Європи. Крім прядива, сала, смальцю, воску та інших товарів, помітною статтею експорту були воли української степової породи.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He used to drive his oxen to Silesian marts,
And carted crates of sea salt from Crimea.
He used to trade in fishes by the carts,
The chumaks liked his trade idea.
Although he seemed to be one of the worthless guys,
He was quite literate and wise,
He had vocabulary up his sleeve.
If there was anything to calculate,
Or to explain, in those things he was great,
He was not chicken-hearted, nor naive.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бываў у Шлёнзку ён з валамі,
Не раз хадзіў за соллю ў Крым;
Ён воблу прадаваў вазамі,
Быў братам чумакам усім.
Хоць выгляд меў ён легкадумны,
Ды быў пісьменны і разумны,
А словы сыпаў як гарох.
Няхай лічыўся прайдзісветам
Сярод людзей, ды рэч не ў гэтым —
У справе ён параіць мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Бе ходил в Шльонско на кирия,
за сол до Крим бе ходил чак,
въртеше с риба търговия,
побратим с не един чумак.
Макар че с лошо име беше,
бе умен — мъдро хоратеше,
като по книга да чете;
и страх какво е не усети,
защо да крием — за съвети
отдавна търсеха го те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach Schlonsk reiste er mit den Ochsen,
Er holte auch Salz aus der Krim
Und trieb mit Weißfischen den Handel.
Tschumaken waren Brüder ihm.
Er war ein Taugenichts ein schlauer,
Konnte auch schreiben und war klug,
Wie Erbsen flogen seine Worte,
Und was das Rechnen anbetrifft,
War er gewandt in allen Dingen
Und feige war er wirklich nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na Śląsku bywał też z wołami
I często sól przywoził z Krymu;
Taranię woził wprost wozami,
Czumaków miał za pobratymów.
Choć się wydawał dość nikczemny,
Lecz mądry był jak człek piśmienny,
Słowami sypał niczym grochem.
Bywało, trzeba podrachować,
To tylko powiesz — już gotowe,
A tchórzem nie był ani trochę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бывал в Силезии с волами,
Не раз ходил за солью в Крым
И продавал тарань возами,
Все чумаки братались с ним.
Хоть с виду был он неказистый,
Но парень с головой, речистый;
Слова он сыпал, как горох.
Что сосчитать, приврать от скуки —
Мастак был, парень на все руки,
Во всяком деле был неплох.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бывал в Силезии с волами,
Не раз ходил за солью в Крым
И продавал тарань возами;
Все чумаки братались с ним.
Собой невзрачный, а смышленый,—
Умнее, чем иной ученый!
Словечки сыпал что горох:
И растолкует, и расскажет,
И узелок любой развяжет.
Вдобавок был не трус и жох.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бывал в Силезии с волами,
Не раз ходил за солью в Крым,
Таранью торговал возами,
Все чумаки братались с ним.
На вид казался неказистым,
Но был, как грамотей, речистым,
Слова так сыпал, как горох.
Коль счет свести чему желали,
Что рассказать — ему давали;
Во всяком деле был неплох.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он был в Силезии с волами,
Не раз ходил за солью в Крым,
Он продавал тарань возами,
Все чумаки братались с ним;
На вид он был невзрачной птицей,
Но с грамотным умом сравнится,
Всегда и все мотал на ус,
Обтяпать нужно что умело,
Совет ли дать, — его то дело,
Ни в чем, нигде он не был трус.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

S voly až do Slezska se vydal
a na Krym pro sůl jezdil sám,
a se šprotami obchodoval
a povozníkům všem byl znám.
Byť zevnějškem se nezdál ani,
měl rozumu, až Pánbůh brání,
a slova sypal jako hrách.
Když spočíst něco bylo třeba
či vyložit — to proň byl chleba,
z ničeho neměl nikdy strach.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Невтесом всі його дражнили,
По-нашому ж то звавсь Охрім;
Мені так люди говорили —
Самому ж незнакомий він.
Побачив, що Еней гнівився,
До його зараз підмостився,
За білу рученьку і взяв
І вивівши Енея в сіни,
Сам поклонився аж в коліни,
Таку Енею річ сказав:

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина II, строфи 61-62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Невтесомъ вси його дражнылы,
По нашому жъ то звавсь Охримъ;
Мини такъ люды говорылы —
Самомужъ не знакомый винъ.
Побачывъ, що Эней гнивывся,
До його заразъ пидмостывся,
За билу рученьку и взявъ
И вывившы Энея въ сины,
Самъ поклонывся, ажъ въ колины,
Таку Энею ричь сказавъ:

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 61.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Невтесом всі йото дразнили.
По-нашому ж то б звавсь Охрім;
Мені так люде говорили —
Самому ж незнаком був він

видання 1809:

Мені так люде говорили

Рядки 7-9:

видання 1798:

За білу рученьку узяв
І вивівши його у сіни,
Сам уклонивсь йому в коліни

Рядок 8:

видання 1809:

І вивівши його у сіни

Примітки: II, 61.

Невтєс — в античних міфах — Навт, супутник Енея в його мандрах. Богиня мудрості Мінерна наділила Навта пророчим даром.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They called him Newtes to tease him,
Although Okhrym was his true name,
Was it the people's spite or whim?
I never knew the man or heard about his fame.
He saw Aeneas mad and went
To him in order to prevent
His outburst. Taking hold of his white hand,
He led Aeneas to the hall,
Bowed to his knees just like a thrall
And said to him: "I do not understand

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няўцёсам звалі прайдзісвета,
Ахрэм — звычайнае імя;
Мне людзі гаварылі гэта,
Сам з ім не сустракаўся я.
Пабачыўшы, як раззлаваўся
Эней, ён да яго падаўся
І за руку спакойна ўзяў;
І, вывеўшы Энея ў сенцы,
Стаў перад ім ён на каленцы
І словы гэткія казаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И викаха му Навт — за глума,
Охрим го знаеха по нас;
така е ставало на дума —
не го познавах лично аз.
Видял, че гняв Еней обзе го,
той тутакси дойде при него
и сам го хвана за ръка,
и стисна я комай до синьо,
поклон му стори ниско, чинно,
а после рече му така:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Scherz nannten ihn alle Neutes,
Bei uns nannte er sich Ochrim, -
Dies haben andere berichtet,
Ich selbst habe ihn nie gekannt.
Als er sah, wie Aeneas zürnte,
Machte er sich an ihn heran,
Ihn an der weißen Hand ergreifend,
Führte er ihn zum Flur hinein,
Verneigte sich bis zu den Knien
Und sprach so den Aeneas an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Newtesem wszyscy go drażnili,
Ochrymem zwał się po naszemu;
Mnie ludzie o nim tak mówili —
Bo był nieznany mi samemu.
Ponieważ się Eneasz gniewał,
Do niego Ochrym podszedł z lewa,
Za białą rączkę wziął; z gawiedzi
Do sieni wywiódł go powoli,
A tam ukłonił się do kolan
I takie słowa doń powiedział:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Его Невтесом величали,
По-нашему, то бишь, Охрим:
Мне люди так передавали,
Я сам не сталкивался с ним.
Увидя, что Эней гневился,
К нему он разом подмостился,
За ручку беленькую взял;
Из хаты в сени с ним метнулся,
В поклоне низком изогнулся,
Такую речь ему сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Невтесом все его дразнили
(По-нашему звался — Охрим).
Уж так мне люди говорили,
А сам я не встречался с ним.
Увидя, что Эней невесел,
Охрим поклон ему отвесил,
За белу ручку крепко взял,
Энея вывел прямо в сени
И там без долгих размышлений
Такую речь ему сказал:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Его Невтесом прозывали,
По-нашему звался Охрим.
О том мне люди толковали —
Я сам знакомым не был с ним.
Увидя, что Эней гневился,
К нему он тотчас подмостился,
За ручку беленькую взял;
И, выведя Энея в сени
Да поклонясь ему в колени,
Такую речь пред ним держал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Его Невтесом все дразнили,
По-нашему он был Охрим,
О нем мне люди говорили,
Знаком же сам я не был с ним.
Увидя, что Эней томится,
Охрим надумал прислужиться,
Энея за руку он взял,
Увел его с собою в сени
И, чуть не ставши на колени,
Энею ласково сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Krobiáne mu přezdívali,
ač jinak se zval Ochrimem;
tak mi to lidé povídali,
Já jsem mu nebyl představen.
Všim si, že Aeneáš se mračí,
a hned.se k němu lísá, tlačí,
už jeho ruku do své vzal
a odvedl ho do ústraní;
až ke kolenům se mu klaní
a tohle mu pak povídá:

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чого ти сильно зажурився
І так надувся, як індик?
Зовсім охляв і занудився,
Мов по болотові кулик?
Чим більш журитися — все гірше,
Заплутаєшся в лісі більше,
Покинь лиш горе і заплюй.
Піди вкладися гарно спати,
А послі будеш і гадати,
Спочинь, та вже тогді міркуй!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чого ты сыльно зажурывся
«И такъ надувся, якъ индыкъ?
«Зо всимъ охлявъ и занудывся,
«Мовъ по болотови кулыкъ?
«Чимъ билшъ журытыся — все гирше,
«Заплутаєшся въ лиси билше,
«Покынь лышъ горе и заплюй.
«Пиды, вкладыся гарно спаты,
«А посли будешъ и гадаты,
«Спочынь, та вже тогди мыркуй.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 62.

Рядок 5:

видання 1798:

Чим більш журитись, то все гірше

Рядок 10:

видання 1798:

Спочинь, да вже тогді міркуй

видання 1809:

Спочинь, да вже тогді міркуй

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Why you are grieved
And dampened like a dud?
You're tired and so peeved
Like some woodcock in mud.
To worry more - it's getting worse,
You'll get entangled in the curse.
Don't be perturbed, just spit on it!
Now go to bed, sir, and sleep tight,
And later think of what is right,
Just rest, relax and then reflect a bit."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Чаму ты гэтак засмуціўся,
Чаго надзьмуўся, як індык?
Пахмурны стаў і занудзіўся,
Як на выжарыне кулік?
Туга сасватае з нядоляй,
Заблытаешся ў лесе болей,
Забудзь пра гора і наплюй.
Бяду забудзь і не журыся,
Эней, а лепей спаць кладзіся,
Як адпачнеш, тады мяркуй!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Какво се вайкаш, като пуяк
си целия почервенял;
какво като подплашен суек
насам-натам си засновал?
Човек в мочури тъй се тътре
и колко влиза по-навътре —
по-зле; махни с ръка и плюй!
Иди наспи се, па тогава
ще гледаме какво ще става,
ще му мъдруваме след туй!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Weshalb zeigst du dich so erschüttert
Und blähst dich wie ein Truthahn auf?
Total vergrämt und so verdrießlich,
Wie eine Schnepfe auf dem Sumpf?
Je mehr du zürnst, wird's um so schlimmer,
Und du verstrickst dich im Gestrüpp.
Spuck aus und laß die Sorgen Ziehen,
Leg dich gemütlich erst zu Bett,
Dann hast du Zeit zu überlegen.
Ruh dich erst aus, dann denke nach."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Dlaczego tak się zasmuciłeś,
Nadąłeś się jak indyk oto?
Oklapłeś całkiem, zatęskniłeś,
Jak gdyby żaba za swym błotem?
Im więcej smucisz się, tym gorzej,
Zabłądzić w lesie bardziej możesz,
Wraz porzuć troski, napluj na nie.
Idź, połóż się i śpij wspaniale,
A potem to przemyślisz dalej,
Odpocznij, potem rozmyślania!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Что больно смутен, пан вельможный,
Сидишь надутым индюком?
Да разве ж так томиться можно?
Аль с бедами ты незнаком?
Чем дальше в лес — плутаешь больше,
Чем больше маешься — тем горше.
Брось тосковать, на все наплюй,
Ложись-ка спать, вздремни маленько,
Да, вставши поутру раненько,
На свежий ум и помозгуй!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«С чего насупился ты грозно
И, как индюк, раздул кадык?
С чего затосковал ты слезно,
Как по болоту, мол, кулик?
Коль станешь убиваться дольше —
В лесу ты заплутаешь больше.
Наплюй на лихо, не тоскуй!
Забудь невзгоду роковую,
Ступай себе на боковую,
А выспишься — тогда толкуй!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О чем так сильно ты горюешь
И, как индюк, надувшись, сник,
Совсем ослаб и все тоскуешь,
Как без родных болот кулик?
Чем больше маяться — тем горше,
В лесу заблудишься лишь больше.
Брось унывать, на все наплюй!
Пойди сосни-ка на покое,
Потом со свежей головою
Возьмись и сам все обмозгуй!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Не нужно так в печаль вдаваться,
Зачем головушкой поник,
И так ты похудел, признаться,
Как без родных болот кулик,
Коли кручине покориться,
То ведь легко с дороги сбиться,
Ты на беду свою наплюй;
Иди, ляг, выспись на покое,
А завтра свежей головою,
Когда проснешься, маракуй».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Proč hledět na svět otráveně
a proč hned klesat na duchu?
Vypadáš špatně, unaveně,
jak ryba lapáš po vzduchu.
Už vyjasní své smutné líce,
sic žal tě schvátí ještě více,
jen na to plivni, nech to být
a raděj zalez do postele
a ráno, až se vyspíš skvěle,
sto nápadů hned budeš mít.“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послухавши Еней Охріма,
Укрившись, на полу ліг спать;
Но лупав тілько все очима,
Не міг ні крихти задрімать.
На всі боки перевертався,
До люльки разів три приймався;
Знемігся ж, мов і задрімав.
Як ось Анхиз йому приснився,
Із пекла батечко явився
І синові таке сказав:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 63.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Послухавшы Эней Охрима,
Укрывшысь на полу лигъ спать;
Но лупавъ тилько все очыма,
Не мигъ ни крыхты задримать.
На вси бокы перевертався,
До люлькы разивъ тры прыймався;
Знемигсяжъ, мовъ и задримавъ:
Якъ ось Анхызъ йому прыснывся,
Изъ пекла батечко явывся
И сынови таке сказавъ:

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 63.

Рядки 1-3:

ч. II, строфа 63 4 Не міг ні крихти задрімать

Рядок 4:

видання 1798:

Не мог ні крихти задрімать

видання 1809:

Не мог ні крихти задрімать

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas taking his advice,
Lay down inside the stall.
Although he tried to shut his eyes,
He could not fall asleep at all.
He rolled from side to side,
Then smoked his pipe and sighed,
And only then, exhausted, fell asleep.
He dreamt about his dad, Anchises,
Who came from Hell with some advices,
Because his love for his dear son was deep.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней пад лаўкай на падлозе,
Паслухаўшы Ахрэма, лёг;
Ды ўсё аб горкім думаў лёсе
І задрамаць ніяк не мог.
Ён з боку ды на бок круціўся,
Курыў, пакуль не накурыўся,
А як знямогся, задрамаў;
Тады яму Анхіз прысніўся,
Ён з пекла да яго з'явіўся,
І сыну бацька так казаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней постла си на дъските
и легна — беше прав Охрим;
и уж да спи, но от очите
сънят отлитна яко дим.
Въртя се той и се въргаля,
лулата три пъти припаля,
унесе се и е заспал.
И на — Анхиз му се явява,
от пъклото дошъл направо,
и му нарежда с тиха жал:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas folgte Ochrims Ratschlag,
Deckte sich zu in seinem Bett
Doch klimperte er nur mit Lidern,
Der Schlaf stellte sich ihm nicht ein.
Er wälzte sich auf alle Seiten,
Ergriff die Pfeife gleich drei Mal,
Dann schlief er endlich ein, ermüdet.
Im Schlaf erschien Anchises ihm,
Sein lieber Vater aus der Hölle,
Und sagte folgendes zum Sohn:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz spełnił myśl Ochryma,
Spać na podłodze się położył;
Lecz tylko łypał wciąż oczyma,
Zadrzemać nie mógł cos niebożę.
Na wszystkie boki się przewracał,
Na fajkę czas niemały tracąc,
Aż zmęczył się i niby drzemał.
Gdy wtem mu przyśnił się Anchizes,
Pojawił się tu z piekła chyżo
I oto rzekł synowi swemu:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послушался Эней Охрима,
Укрывшись, на пол спать он лег;
Измучился невыносимо,
Но задремать никак не мог.
Уж он вздыхал, уж он чесался,
За трубку раза три хватался
И только к утру задремал.
Тут вдруг Анхиз ему приснился;
Из пекла батька появился
И сыну милому сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней послушался Охрима.
Укрывшись, на полу он лег.
Измучился невыносимо!
Вздыхал, моргал, уснуть не мог,
Ворочался и так и эдак,
Взялся за трубку напоследок,
Но утомился и раскис.
Когда он крепким сном забылся,
Из пекла батюшка явился,
И молвил спящему Анхиз:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послушался Эней холопа,
Укрывшись, спать на лавку лег,
Но только все глазами хлопал,
А задремать никак не мог.
Все с боку на бок он метался,
За люльку раза три хватался
И только забываться стал,
Как вдруг Анхиз ему приснился:
Из ада батька появился
И сыну вот что он сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней послушался Охрима
И сразу завалился спать,
Но сон все шел сторонкой, мимо,
Не мог он даже задремать;
Зевал, ворочался, чесался,
Не раз за трубку принимался,
Вот наконец он задремал.
И тут ему отец приснился,
Из ада папенька явился,
Сыночку своему сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Aeneáš uposlech té rady
a hned si lehl na zem spát,
však oči těkaly mu všady
a spánek nemoh přivolat.
A tak se pořád převaluje,
třikrát si dýmku zapaluje,
až konečně přec usíná.,
Vtom se mu zdá o Anchisovi,
tatíček z pekla se mu zjeví
a tak promlouvá na syna:

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Прокинься, милеє дитятко!
Пробуркайся і проходись,
Се твій прийшов до тебе батько,
То не сполохайсь, не жахнись.
Мене боги к тобі послали
І так сказати приказали:
Щоб ти нітрохи не журивсь,
Пошлють тобі щасливу долю,
Щоб учинив ти божу волю
І щвидче в Рим переселивсь.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 64-67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Прокынься, мылее дытятко!
«Пробуркайся и проходысь.
«Се твій прыйшовъ до тебе батько
«То не сполохайсь, не жахнысь.
«Мене богы къ тоби послалы
«И такъ сказаты прыказалы,
«Щобъ ты ни трохы не журывсь,
«Пошлють тоби щастлыву долю,
«Щобъ учынывъ ты божу волю
«И швыдче въ Рымъ переселывсь.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 64.

Рядок 1:

видання 1798:

Прокинься, милоє дитятко

Рядок 7:

видання 1798:

Щоб вже ти більше не журивсь

видання 1809:

Щоб вже ти більше не журивсь

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Wake up, my sonny-dear!
Get up and stroll along the beach,
I am your father who is here,
Do pay attention, listen to my speech.
The gods are sending me to you
Reminding you anew:
Don't worry, realize their plan,
They want you to fulfill
Their godly will,
Go now to Rome, as quickly as you can.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Устань, прачніся, сын мой любы!
Я да цябе прыйшоў у сне,
Твой бацька я, не бойся згубы
І не палохайся мяне.
Мяне багі сюды прыслалі
І перадаць мне загадалі,
Каб не нудзіўся ты зусім, —
Пашлюць табе такую долю,
Каб іхнюю ды здзейсніў волю,
З людзьмі перасяліўся ў Рым.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Вдигни се, сине, чедо сладко!
Очи разтъркай, погледни,
дошъл е стария ти татко,
недей се стряска, поседни.
Проводиха ме боговете,
да ти разсея страховете,
защо се — викат — кахъриш,
не ще останеш все в неволя —
да слушаш божията воля
и в Рим по-скоро да вървиш!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Wach schleunigst auf, mein liebes Kindchen!
Reib aus den Augen dir den Schlaf.
Dein Vater ist zu dir gekommen,
Fürchte dich nicht, hab keine Angst.
Die Götter schicken mich, um heute
Dir diese Nachricht kundzutun,
Sorge dich nicht und bleib ganz ruhig,
Dein Schicksal wird dir günstig sein,
Nur mußt du ihrem Wunsch dich fügen:
Begib dich möglichst schnell nach Rom.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O, zbudź się, dziecko moje, słyszysz?
Otrząśnij się i przejdź maleńko,
To ojciec twój do ciebie przyszedł,
Więc nie przerażaj się, nie lękaj.
Bogowie tutaj mnie posłali
I tak powiedzieć rozkazali:
Byś już od smutku się powstrzymał,
Bo ześlą ci szczęśliwą dolę,
Ażebyś spełnił boską wolę
I szybciej przeniósł się do Rzymu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Проснись, дитя мое родное!
Очухайся и отзовись.
Не трусь, то говорит с тобою
Твой батька кровный, твой Анхиз.
Меня бессмертные послали,
Тебе строжайше наказали,
Чтоб ты нимало не робел;
Пошлют тебе благую долю,
Чтоб ты богов исполнил волю
И к Риму поскорей поспел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Протри глаза, сынок любимый,
Не ужасайся, не страшись!
К тебе пришел отец родимый.
Встряхнись, опомнись, пробудись!
Меня к тебе послали боги,
Чтоб ты забыл свои тревоги.
Ты будешь цел и невредим,
Счастливую познаешь долю.
Исполни только божью волю,
Переселись немедля в Рим.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Проснись, сыночек мой любимый!
Протри глаза и встрепенись,
Пришел к тебе отец родимый,
Ты не пугайся, не страшись.
Я от богов. К тебе послали
И передать мне приказали,
Чтоб попусту не изнывал;
Пошлют тебе благую долю,
Чтоб учинил ты божью волю
И поскорее в Рим попал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Проснись, мое родное чадо,
Протри-ка буркалы, очнись,
Сказать тебе мне что-то надо,
Не ужасайся, не страшись.
Меня к тебе, сынок, прислали
Святые боги и сказали,
Они — чтоб ты об этом знал —
Пошлют тебе благую долю,
Дабы исполнил божью волю,
И Рим скорее основал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Probuď se, moje milé dítě,
prober se už a protáhni,
tatíček přišel navštívit tě,
jen ty se ho nic nelekni.
Se zprávou v této noční době
mě bozi posílají k tobě:
nemáš si dělat starosti.
Sešlou ti osud bez vší smůly,
bys vykonat moh boží vůli,
v Řím dostat se ti poštěstí.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Збери всі човни, що остались,
І гарно зараз їх оправ,
Придерж своїх, щоб не впивались,
І сю Сицилію остав.
Пливи і не журись, небоже!
Уже тобі скрізь буде гоже.
Та ще, послухай, щось скажу:
Щоб в пекло ти зайшов до мене,
Бо діло єсть мені до тебе.
Я все тобі там покажу.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зберы вси човны, що осталысь
«И гарно заразъ ихъ оправъ,
«Прыдержъ своихъ, щобъ не впывалысь
«И сю Сьщылію оставъ.
«Плывы и не журысь небоже!
«Уже тоби скризь буде гоже.
«Та ще послухай щось скажу:
«Щобъ въ пекло ты зайщовъ до мене,
«Бо дило есть мини до тебе,
«Я все тоби тамъ покажу.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 65.

Рядок 7:

видання 1798:

Да ще, послухай, щось скажу

видання 1809:

Да ще. послухай, щось скажу

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Collect the rescued boats,
Repair them as the need might be.
Keep all men sober. You feel oats,
So, leave for good this Sicily.
Sail off, don't worry and don't rue,
Your good luck will remain with you!
Heed what I have to say:
You come to visit me in Hell,
I have a lot to tell
And show you on that special day.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты чоўны ўсе, што засталіся,
Да ладу давядзі, Эней,
Стрымай людзей, каб не ўпіліся,
Пакінь Сіцылію хутчэй.
Плыві і не хвалюйся болей!
Вянчаны ты шчаслівай доляй.
Яшчэ, паслухай, што скажу:
У пекле ты мяне наведай,
Бо справа ёсць, ты гэта ведай.
Я ўсё табе там пакажу.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вземи къде-що има лодка, -
стегни ги, туй-онуй сложи;
на никого не давай водка,
Сицилията зарежи!
Тръгни със своята дружина,
не бой се, страшното отмина.
Един съвет аз ще ти дам:
виж, пътем направи така да
наминеш и към мене в ада,
ще ти покажа всичко там.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sammle die Boote, die noch blieben,
Mache sie tüchtig für die Fahrt,
Halte die Freunde ab vom Trinken
Und fahre von Sizilien fort.
Schwimme und bleibe ohne Sorgen,
Die Reise wird jetzt glücklich sein,
Doch höre, was ich dir noch sage:
Auch in die Hölle steig hinab,
Ich muß dir einiges berichten
Und dir erklären gleich vor Ort.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zbierz wszystkie czółna, co zostały,
I ponaprawiaj należycie;
Swych wstrzymaj, żeby pić przestali,
Porzuć Sycylię jak najszybciej.
Płyń sobie, nie smuć się, niebożę!
Już wszędzie będzie ci niezgorzej,
Posłuchaj, co ci powiem teraz:
"Byś do mnie zaszedł też do piekła, —
Do ciebie sprawę mam zaległą,
Pokażę wszystko tam dopiero".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Челны, что целыми остались,
Все вместе собери, исправь;
Следи, чтоб люди не спивались,
И Сицилийский край оставь.
Плыви смелей, так боги судят!
Тебе во всем удача будет.
И вот еще что я скажу:
В ад загляни хоть на часочек —
Есть дело важное, сыночек;
Придешь — все лично покажу.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Живей челны готовь к отплытью,
«Прощай» Сицилии скажи!
А кто склоняется к подпитью,
Того построже придержи!
Плыви бездумно, беззаботно —
И всюду проживешь вольготно.
Хоть завтра отправляйся в путь!
Еще словцо скажу я кстати:
По-моему, не грех дитяти
И к батьке в пекло завернуть!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сбери челны все, что остались,
Их сразу хорошо поправь.
Держи своих, чтоб не спивались,
Скорей Сицилию оставь.
Плыви, горюша, брось журиться.
Все станет у тебя спориться.
Еще послушай, что скажу:
Ко мне ты должен в ад пробраться,
Хочу о деле столковаться,
Я все тебе там покажу.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Челны, которые остались,
В порядок приведи, оправь,
Своих сдержи, чтоб не спивались,
И с тем Сицилию оставь.
Плыви, сыночек, без оглядки,
Тебе пути все будут гладки,
Еще послушай, что скажу:
Ты в ад зайди ко мне, сынишка,
Есть у меня одно делишко,
Тебе я все там покажу.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Seber ty lodě, které zbyly,
a opravit je nemeškej,
dbej, by tví lidé méně pili,
a Sicilii sbohem dej.
Jen vypluj! Bát se nemáš čeho,
už nepřekvapí tě nic zlého...
a ještě tohle a už jdu,
zastav se cestou u mne v pekle,
ať popovídáme si v teple,
a já tě všude provedu.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І по Олимпському закону
Уже ти пекла не минеш:
Бо треба кланятись Плутону,
А то і в Рим не допливеш.
Якусь тобі він казань скаже,
Дорогу добру в Рим покаже,
Побачиш, як живу і я.
А за дорогу не турбуйся,
До пекла напростець прямуйся
Пішком, — не треба і коня.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И по Олымпському закону,
«Уже ты пекла не мынешъ;
«Бо треба кланятысь Плутону,
«А то и въ Рымъ не доплывешъ.
«Якусь тоби винъ казань скаже;
«Дорогу добру въ Рымъ покаже,
«Побачышъ якъ жыву и я.
«А за дорогу не турбуйся,
«До пекла напростець прямуйся
«Пишкомъ, — не треба и коня.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 66.

Рядок 2:

видання 1798:

То пекла вже ти не минеш

видання 1809:

То пекла вже ти не минеш

Рядок 4:

видання 1798:

А то у Рим не допливеш

Рядок 9:

видання 1798:

У пекло напростець промуйся

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Olympus has a stringent law
That you must come to Hell, the spirits' home,
To bow to Pluto in deep awe,
Or otherwise you won't arrive in Rome.
You'll hear his exhortation
And get some useful information.
You'll see how I live there, a corse.
Don't worry how to find the road without a sign,
It's simple, just keep walking in straight line
On foot, no need to have a horse.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Па Алімпійскаму закону
Ужо ты пекла не мінеш,
Бо трэба кланяцца Плутону,
А то і ў Рым не даплывеш.
Там нейкую ён казань скажа
Табе, дарогу ў Рым пакажа,
Пабачыш, як нуджуся я.
А за дарогу не турбуйся.
Да пекла пехатой кіруйся
Напрост,- не трэба і каня.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

През ада трябва да се мине
по олимпийския закон:
да стигнеш в Рим, се иска, сине,
поклон да сториш на Плутон.
Ще погълчи, а после даже
по-хубав път ще ти покаже;
и мене ще ме видиш хем.
Недей за пътя се тревожи,
ще минеш и без кон, че може
и пеш — какво, че е джендем.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gemäß Olympischen Gesetzen
Kommst du am Hades nicht vorbei.
Den Pluto mußt du dort begrüßen,
Sonst kommst du niemals in Rom an.
Er wird dir Ratschläge erteilen,
Wie man am besten Rom erreicht.
Auch wirst du sehen, wie ich lebe,
Und sorge dich nicht um den Weg,
Schreite geradewegs zur Hölle,
Und zwar zu Fuß - und ohne Pferd.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bo zgodnie z prawem olimpijskim
I piekła teraz nie ominiesz:
Złóż Plutonowi ukłon niski,
A to do Rzymu nie dopłyniesz.
On palnie jakieś ci kazanie,
Do Rzymu wskaże drogę za nie,
Zobaczysz, jakie życie będzie.
O drogę wcale się nie troskaj,
Na przełaj kieruj się, po swojsku,
Bez konia — piechtą dojdziesz wszędzie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так суждено небес законом,
Что мимо пекла не пройдешь.
Придя, отдай поклон Плутону,
А то и в Рим не доплывешь.
Да слушай, что тебе там скажут:
Плутон дорогу в Рим покажет,
Увидишь разом и меня.
Не трусь, коль в ад пути не знаешь, —
Дуй прямиком, не заплутаешь,
Пешком, — не нужно и коня.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По олимпийскому закону
Никак его не миновать.
Коль не поклонишься Плутону —
Тебе и в Риме не бывать.
Сказав напутственное слово,
Путь в Рим укажет он толково.
Ты в пекле разыщи меня.
Не бойся, головы не вешай!
Туда найдешь дорогу пеший,
Не нужно даже и коня.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«По олимпийскому закону,
Ты мимо пекла не пройдешь,
Ведь надо кланяться Плутону,
А то и в Рим не доплывешь.
Тебя он кое в чем наставит,
На верный к Риму путь направит;
Увидишь, как живу и я.
Ты о дороге не печалься
И в пекло прямиком направься
Пешком, — не надобно коня.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

По олимпийскому закону
Никак ты ада не минешь,
С поклоном явишься к Плутону,
А то и в Рим не доплывешь.
Тебе он проповедь там скажет
И в Рим короткий путь покажет,
Увидишь, как живу и я.
За путь, сынок, не беспокойся,
В ад напрямик иди, не бойся,
Пешком, не нужно и коня.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Olympský zákon na to platí,
že peklo minout nemůžeš,
čest Plutonovi musíš vzdáti,
jen tak do Říma dopluješ.
Kázání udělí ti malé
a poradí, jak plout máš dále,
uvidíš, jak si žiji tam.
Strach, že bys zabloudil, je pro smích,
za nosem rovnou pusť se po svých,
do pekla cestu najdeš sám.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прощай же, сизий голубочок!
Бо вже стає надворі світ;
Прощай, дитя, прощай, синочок!..»
І в землю провалився дід.
Еней спросоння як схопився,
Дрижав од страху і трусився,
Холодний лився з його піт;
І всіх троянців поскликавши,
І лагодитись приказавши,
Щоб завтра поплисти як світ.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Прощай же сызый голубочокъ!
«Бо вже стае на двори свитъ;
«Прощай дытя! — прощай сыночокь!...»
И въ землю провалывся дидъ.
Эней съ проссоння якъ схопывся,
Дрыжавъ одъ страху и трусывся,
Холодный лывся зъ його питъ;
И всихъ Трояньцивъ посклыкавшы,
И лагодытысь приказавшы,
Щобъ завтра поплысты, якъ свитъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Good-by for now, my precious one!
It starts to dawn around.
Good-by, my child, good-by, my son!"
He sank beneath the surface of the ground.
Aeneas started from his sleep
And, trembling, was up in a leap,
His body was damp from cold sweat.
He gathered his band all together
And ordered them regardless of the weather
To sail, determined and dead set.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бывай, галубчык шызакрылы!
Бо ўжо світае на двары;
Бывай, бывай, сыночак мілы!..»
І скрозь зямлю Анхіз стары
У гэты момант праваліўся.
Эней ад страху калаціўся,
З яго халодны ліўся пот:
Ён, сну трывожнаму не рады,
Траянцам аддаваў загады,
Каб заўтра з месца рушыў флот.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Прощавай, гълъбче, прощавай,
навънка вече зазори;
прощавай, чедо, не забравяй!...
И сякаш се в земята скри.
Еней в просъница се вдига,
от страх трепери, жално мига,
студена пот го чак изби;
извика хората и рече,
че утре път ги чака вече —
да стягат своите торби.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun, lebe wohl, mein liebes Täubchen!
Die Nacht vergeht, schon wird es hell;
Leb wohl, mein Kind! Leb wohl, mein Söhnchen!"
Unter die Erde fiel der Greis.
Erschreckt schnellte empor Aeneas,
Er zitterte am ganzen Leib,
Kalter Schweiß floß an ihm herunter;
Er rief seine Trojaner schnell,
Gab den Befehl, alles zu richten,
Um aufzubrechen morgen früh.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Więc żegnaj, modry gołąbeczku!
Bo oto świt na dworze wstaje;
Dzieciątko, żegnaj, mój syneczku!..."
I dziad znikł w ziemię zapadając.
Eneasz jak się zerwie ze snu,
Ze strachu trząsł się, drżał nieszczęsny,
Pot zimny lał się zeń obficie;
Swych Trojańczyków szybko zwołał,
I przygotować się rozkazał,
By jutro płynąć już o świcie,

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прощай же, сизый голубочек!
Уж заниматься начал свет;
Прощай, дитя, прощай, сыночек!.."
И в землю провалился дед.
Эней, дрожа как лист, проснулся
И чуть со страху не рехнулся,
С него холодный лился пот;
Потом, троянцев поскликавши
И собираться приказавши,
Решил чуть свет отплыть в поход.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Прощай же, сизый голубочек!
Уж на дворе забрезжил свет.
Прощай, дитя, прощай, сыночек!»
И в землю провалился дед.
Эней, дрожа, вскочил спросонок;
Со страху трясся, как ребенок:
Со лба стекал холодный пот.
Созвал Эней своих, и сразу
Троянцы по его приказу
К отплытью стали ладить флот.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Прощай же, сизый голубочек!
Уж на дворе забрезжил свет.
Прощай, дите, прощай, сыночек!..»
И в землю провалился дед.
Эней спросонья как схватился,
Дрожал, со страху всполошился,
С него холодный лился пот;
Он, всех троянцев поскликавши
И собираться приказавши,
Решил с рассветом плыть в поход.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Прощай же, сизый голубочек,
Никак уже забрезжил свет?
Прощай, дитя, прощай, сыночек!»
И в землю провалился дед.
Эней испуганный проснулся,
С постели чуть не кувыркнулся,
Со лба катился крупный пот.
Потом созвал своих троянцев,
Велел готовить сумки, ранцы,
Чтоб завтра двинуться в поход.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Buď sbohem, holoubku můj šedý,
už svítá, probouzí se svět;
nuž sbohem, dítě, sbohem tedy...!“
a do země se propad děd.
Aeneáš vytrhl se ze sna,
roztřásla ho ta chvíle děsná,
byl celý zpocený jak myš.
Dal všechny Trojany hned svolat
a rozkázal se připravovat,
že kotvy zvednou zítra již.

    

68 1
2
3
4
5
  
6
7
8
9
10

К Ацесту зараз сам махнувши,
За хліб подяковав, за сіль;
І там не довго щось побувши,
Вернувся до своїх відтіль.
Ввесь день збирались та вкладались;
І світа тілько що дождались,
То посідали на човни.
Еней же їхав щось несміло,
Бо море дуже надоїло,
Як чумакам дощ восени.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Къ Ацесту заразъ самь махнувшы,
За хлибъ подяковавъ, за силь;
И тамъ не довго щось побувшы,
Вернувся до своихь видтиль.
Ввесь день збиралысь, та вкладалысь,
И свита тилько що дождалысь,
То посидалы на човны.
Эней же йихавь щось не смило,
Бо море дуже надойило,
Якъ чумакамъ дощъ въ осены.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 68.

Рядок 5:

видання 1798:

Ввесь день складались да вбирались

видання 1809:

Весь день складались да вбирались

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He went to see Acestus
To thank him for his bread and salt.
His call was short. And wearing a hand cestus,
He joined his men, the fellows to exalt.
It took them long to gather all their stuff,
Then in the morn, when it was bright enough,
They were afloat again.
Aeneas did not like to shove off, he
Was sick and tired of the sea
The way the chumaks felt about the autumn rain.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наведаў ён перад дарогай
Ацэста, дзякаваў за ўсіх,
Але, пабыўшы там нядоўга,
Эней вярнуўся да сваіх.
Яны збіраліся дзень цэлы
І аддалі, як развіднела,
Зноў чоўны хвалям і вятрам.
Эней жа ехаў — не ў гуморы,
Бо так яму абрыдла мора,
Як дождж увосень чумакам.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А сам за към Акест запраши,
за всичко да рече сполай;
едва дошъл — и отпердаши,
при своите стоя докрай.
Цял ден се стягаха горките,
едва дочакаха зорите,
та в лодките да се качат.
Еней пътуваше полека —
от бури страх го бе човека,
като чумак — от кишав път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er selbst eilte noch zu Acestes,
Bedankte sich für Brot und Salz,
Und dann, nach einer kurzen Weile,
Kam zu den Seinen er zurück.
Den ganzen Tag war'n sie beschäftigt,
Und dann, beim ersten Morgengrau'n,
Stiegen sie schleunigst in die Boote.
Aeneas war irgendwie matt,
Er war des Meeres überdrüssig,
Wie des Herbstregens der Tschumak.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Acestesa wyruszywszy,
Za chleb, za sól mu podziękował,
Niewiele czasu tam spędziwszy,
Do swoich ludzi wrócił znowu.
Przez cały dzień się szykowali;
Gdy tylko świtu doczekali,
Rozsiedli się wraz po bajdakach.
Eneasz płynął coś nieśmiało,
Bo morze mu obrzydło całe,
Jak na jesieni deszcz czumakom.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

К Ацесту впопыхах метнулся —
За хлеб за соль благодарить,
Побыв недолго там, вернулся
Своих с укладкой торопить.
Весь день троянцы собирались
И, только солнышка дождались,
В челны расселись по местам.
Плыл пан Эней не слишком смело,
Бедняге море надоело,
Как дождь осенний чумакам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А сам бегом пустился к месту,
Где сицилийский жил король,
И поспешил сказать Ацесту:
«Спасибо, мол, за хлеб, за соль!»
Закончив хлопоты и сборы,
Назавтра дождались Авроры,
Расселись вмиг по челнокам.
Эней глядел вперед несмело:
Уж больно море надоело,
Как дождь осенний — чумакам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

К Ацесту сам скорей метнулся,
За хлеб за соль благодарил;
Недолго там побыв, вернулся
К своим и в путь заторопил.
Весь день с пожитками сбирались,
Лишь зорьки утренней дождались,
Расселись все по челнокам.
Эней пустился в путь не смело:
Ему так море надоело,
Как дождь осенний чумакам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К царю Ацесту он помчался
За хлеб и соль благодарить,
Он там недолго задержался,
Вернулся вмиг, не стал и пить.
Всю ночь готовились в дорогу,
И только рассвело немного,
Уселися по челнокам.
Эней по морю плыл несмело,
Оно ж ему и надоело,
Как дождь осенний чумакам.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Sám poděkovat králi pílí
za pohostinství, měl přec stud,
však zdržev se tam sotva chvíli,
zas ke svým spěchal odtamtud.
Chystali se a pakovali,
nového rána vyčkávali,
pak do člunu si každý vlez.
Aeneáš neplul příliš směle,
minulou bouři cítil v těle,
měl moře rád jak kočku pes.

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера тілько що уздріла,
Що вже троянці на човнах,
К Нептуну на поклон побігла,
Щоб не втопив їх у волнах.
Поїхала в своїм ридвані,
Мов сотника якого пані,
Баскими конями, як звір.
Із кінними проводниками,
З трьома назаді козаками,
А коні правив машталір.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина 2, строфа 69.70

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера тилько що уздрила,
Що вже Трояньци на човнахъ,
Кь Нептуну на поклонъ побигла,
Щобь не втопывъ ихъ у волнахъ.
Пойихала въ своимъ ридвани,
Мовъ Сотныка якого пани,
Баскымы конямы, якъ звиръ.
И съ киннымы проводныкамы
Сь трьома на зади козакамы,
А кони правывъ машталиръ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 69.

Рядок 1:

видання 1798:

Венеря тілько що узріла

видання 1809:

Венера тілько що узріла

Рядок 9:

видання 1798:

З трома назаді козаками

видання 1809:

З трома назаді козаками

Примітки: II, 69.
       Частина II стр. 69.

Машталір — кучер.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as Venus had had seen
The Trojans sailing off,
She sped to Neptune-kin to intervene
Lest he drown them in some deep trough.
She traveled in a splendid phaeton
Just like a wife of some high army paragon.
The fervid horses made the people shivery.
She was led by a kozak guard
Lest her wild ride be somehow marred;
The coachman wore a livery.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За ўсім Венера назірала,
Калі ж Траянскі флот адплыў,
Прасіць Нептуна зажадала,
Каб чоўнаў той не патапіў.
Яе ў карэце да старога,
Як жонку Сотніка якога,
Імчалі коні нацянькі,
Нібы на важную нараду;
Наперадзе ямшчык, а ззаду
Тры казакі-праваднікі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера зърна, че товари
Еней троянския катун,
и злото някак да превари —
реши да иде при Нептун.
Потегли — като млада пани
на стотник, с атове-аслани
и с тежък собствен екипаж;
по края — конници с калпаци,
зад нея — няколко казаци,
а най-отгоре — кочияш.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Venus merkte, daß die Boote
Mit den Trojanern auf dem Meer,
Eilte sie zu Neptun und flehte,
Daß er sie nicht im Meer ertrankt.
Sie kam, wie eines Hauptmanns Gattin,
In ihrer Kutsche bei ihm an,
Von flinken Pferden rasch gezogen,
Eine Kohorte zum Geleit,
Hinten am Wagen drei Kosaken,
Livrierter Kutscher auf dem Bock.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus tylko co dostrzegła,
Że Trojańczycy już na łodziach,
Neptuna prosić wnet pobiegła,
By nie utopił ich gdzie w wodzie.
W rydwanie swym pomknęła nowym,
Jak gdyby pani setnikowa,
Rączymi końmi niczym zwierzę.
Z konnymi też przewodnikami,
A z tyłu z trzema Kozakami,
A konie szły pod masztalerzem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера только увидала
Троянских витязей в челнах,
К Нептуну тотчас же помчала,
Чтоб не сгубил он их в волнах.
Поехала в своем рыдване,
Как сотника какого пани;
В запряжке кони — что огонь.
Три казачонка с ней на случай,
На облучке качался кучер,
Шла сотня конников вдогон.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венера всхлипнула, вздохнула,
Узрев троянцев на челнах,
К Нептуну на поклон махнула,
Чтоб их не потопил в волнах.
Поехала в своем рыдване,
Не хуже сотниковой пани.
Зверье — не лошади у ней!
Три гайдука скакали сзади,
Возница в щегольском наряде,
Застыв на козлах, гнал коней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Едва Венера увидала
Троянцев снова на челнах,
К Нептуну на поклон помчала,
Чтоб их не погубил в волнах.
Поехала в своем рыдване,
Как сотника какого пани,
А тройка быстрая, как змей,
Неслась вперед с проводниками,
С тремя позаду казаками,
Возница погонял коней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда Венера убедилась,
Что все троянцы на челнах,
К Нептуну на поклон пустилась,
Чтоб их не потопил в волнах.
Поехала в своей карете
Как панна первая на свете,
А кони! — каждый конь, что змей!
Поехала с проводниками,
И на запятках с казаками,
И кучер бравый был при ней.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Jakmile Venuše je zřela
zas kolébat se na lodích,
k Neptunu spěchá rozechvělá,
by neposlal jim vichrů zlých.
V ekvipáž usedla si novou
jako pro paní vojvodovou,
koně snad vítr předhoní.
Má vozataje, pro parádu
tři kozáci si sedli vzadu
a kočí práská do koní.

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Була на йому біла свита
Із шаповальського сукна,
Тясомкою кругом обшита,
Сім кіп стоялася вона.
Набакир шапочка стриміла,
Далеко дуже червоніла,
В руках же довгий був батіг;
Їм грімко ляскав він із лиха,
Скакали коні без оддиха;
Ридван, мов вихор в полі, біг.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина II, строфа 69-70.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Була на йому била свыта
Изъ шаповальского сукна,
Тясомкою кругомъ обшыта,
Симъ кипъ стоялася вона,
Набакырь шапочка стримила,
Далеко дуже червонила,
Въ рукахъ же довгый бувъ батигъ;
Имъ гримко ляскавъ винъ изъ лыха,
Скакалы кони безъ отдыха;
Ридванъ мовъ выхоръ въ поли бигъ.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 70.

Рядок 1:

видання 1798:

На йому біла була свита

видання 1809:

На йому біла була свита

Примітки: II, 70.

       Частина II стр. 70.

Із шаповальського сукна — тобто свита з грубого сукна домашнього виробу.

 

Тясомкою кругом обшита — обшита стрічкёою із матерії.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He wore a beautiful white cloak
From cloth made by a fulling mill,
It was lace rimmed just like a toque,
It was expensive and is still.
The coachman's cap was tilted to one side,
Its colour was seen far and wide.
In his right hand he had a whip,
He liked to crack it all the time
To make the horses climb
High up or down, to make the carriage zip.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ямшчык падобны быў на пана
У світцы з белага сукна —
Прыгожаю аблямавана
Была тасёмкаю яна,
А кепка набакір сядзела —
Здалёк мільгала-чырванела;
Ён ехаў з пугай у руках,
Грымотна ляскаючы ёю;
Не мелі коні супакою;
Карэта неслася, як птах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От седем лакти бяло бало
му бе направен нов кафтан,
пламтяха по платното бяло
галуни от червен гайтан.
Червена капа на главата
бе кривнал и камшик в ръката
въртеше младият юнак;
камшикът весело плющеше,
конете хвъркаха, летеше
Венера днес във вихрен бяг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der war mit einem Rock bekleidet,
Genäht aus echtem weißem Filz,
Rundum mit einem Band umrandet,
Im Wert war er fast sieben Schock.
Kokett am Kopf saß eine Mütze,
Von weitem sichtbar war ihr Rot.
Er knallte fröhlich mit der Peitsche
Und trieb so seine Pferde an,
Die ohne Atem galoppierten;
Die Kutsche raste wie der Wind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ów białą świtkę miał na sobie,
Z drogiego sukna, z każdej strony
Jej poły pas z tasiemki zdobił,
Za cztery ruble ją kupiono.
Na bakier czapka mu sterczała,
Z daleka bardzo czerwieniała,
Miał w ręku długi bicz: do woli
Zeń głośno strzelał ku zabawie,
Skakały konie bez tchu prawie;
Biegł rydwan niczym wicher w polu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На кучере белела свита
Из шерстобитного сукна,
Тесемкою кругом обшита,
Пятишник стоила она.
Папаха набекрень сидела
И верхом издали алела,
В руках он длинный кнут держал;
Кнут щелкал на лихом разгоне,
Без отдыха скакали кони,
Рыдван, как ветер в поле, мчал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Он белою гордился свитой
Из шерстобитного сукна,
По краю галуном обшитой.
Ей семь полтин была цена!
Шапчонка набекрень сидела,
Как вишня, издалёка рдела.
Бичом он щелкал напоказ.
Без отдыха, как от погони,
Как ветер в поле, мчались кони,
И пропадал рыдван из глаз.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

На кучере белела свита
Из шерстобитного сукна,
Кругом тесемкою обшита, —
Полтин семь стоила она.
Шапчонка набекрень сидела
И верхом далеко алела,
В руках он длинный кнут держал,
Им лихо щелкал. Как в погоне,
Без отдыха скакали кони;
Рыдван, как ветер в поле, мчал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На нем, как снег, белела свита
Из наилучшего сукна,
Кругом тесемкою обшита,
Ей семь полтин была цена.
Шапчонка, набекрень надета,
В глаза бросалась красным цветом,
И длинный кнут взметал он ввысь.
Им хлопал лихо, щеголяя,
За ним клубилась пыль густая,
И кони вихрями неслись.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Na něm je kabát premovaný
z festovné látky plstěné,
bílý a kolem lemovaný,
ten sedm kop stál nejméně.
Na uchu čepice mu sedí,
že každý jenom na ni hledí,
a v rukou drží dlouhý bič.
Z bujnosti práská jím co chvíli
a koně vezou kočár k cíli,
nežli se nadáš, už jsou pryč.

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Приїхала, загримотіла,
Кобиляча мов голова;
К Нептуну в хату і влетіла
Так, як із вирію сова;
І не сказавши ні півслова,
Нехай, каже, твоя здорова
Бува, Нептуне, голова!
Як навіжена, прискакала,
Нептуна в губи цілувала,
Говорячи такі слова:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыйихала, загрымотила,
Кобыляча мовъ голова;
Къ Нептуну въ хату и влетила
Такъ, якъ изъ вырію сова;
И не сказавшы ни пив-слова,
Нехай, каже, твоя здорова
Бува Нептуне, голова!
Якъ навиженна прыскакала,
Нептуна въ губы цилувала,
Говорячы таки слова:

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 71.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Приїхала, заторохтіла,
Кобиляча як голова;
К Нептуну в хату улетіла

Рядок 3:

видання 1809:

К Нептуну в хату улетіла

Рядок 9:

видання 1798:

Нептуна в губи ціловала

видання 1809:

Нептуна в губи ціловала

Примітки: II, 71.

       Частина II стр. 71.

Кобиляча голова — в українських народних казках фантастичне страховисько. Нар.: Стукотить, грукотить... "А що там?" — "Кобиляча голова лізе!" (Номис. — С. 231).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She came to Neptune like a thunder clap,
A scarecrow with a hellish howl,
She rushed into his mansion with a rap
And screeched hysterically like an owl.
Without a single word,
No matter how absurd,
Like "May you, Neptune, keep on fit",
She flew at him
And kissed his old lips in the interim,
And then began to twit:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыехала, загрукатала,
Нібы Страхоцце-галава;
І да Нептуна падлятала
Яна, як з выраю сава;
І, не сказаўшы ні паўслова,
Венера воклічам гатова
Вітаць Нептуна: будзь здароў!
Нібы вар'ятка, прыскакала,
Нептуна ў губы цалавала,
Не шкадавала гучных слоў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дойде, зацвили под стрехата
като Кобилешка глава
и совна се в самата хата
подобно сова след това;
и тутакси го заглавика,
да не излиза никой — вика —
Нептуне, с тебе на глава.
Към него хвърля се, палува
и по устата го целува,
и ги реди едни слова:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie hämmerte, kaum angekommen,
Unwirsch am Tor vor Neptuns Haus,
Und flog hinein wie eine Eule
Im Rückflug aus dem warmen Land;
Ohne Umschweife kam sie zur Sache:
"Ich grüß dich, Neptun, bleib gesund
Und Wohlergehen deinem Haupte!"
Und wie verhext, sprang sie ihn an,
Begann, ihn auf den Mund zu küssen
Und sagte folgendes zu ihm:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I przyjechała wnet, zagrzmiała,
Już niczym ta kobyla głowa,
Do Neptunowych izb wleciała,
Jak gdyby z ciepłych krajów sowa;
Nieoznajmiwszy się ni słówkiem,
Niech, mówi, cieszy się wciąż zdrówkiem,
Neptunie, głowa twa zacniutka!
Tu jak szalona przypędziła,
Neptuna wraz całując miło,
Te słowa rzekła, pełne smutku:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но вот дорога отгремела.
К Нептуну прискакав едва,
Венера в хату залетела,
Взъерошенная, как сова.
И враз, не поведя и бровью,
Не справясь даже о здоровье,
К Нептуну кинувшись, его
Как бешеная целовала,
И миловала, и ласкала,
Как не ласкала никого.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Приехала, затарахтела —
Точь-в-точь кобылья голова.
С разгона в хату залетела,
Как ошалелая сова.
И ни привета, ни присловья!
Нептуну посулить здоровья
Едва успела сгоряча.
Лишь поцелуями душила
И старика затормошила,
Как полоумная, треща:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Приехала и загремела, —
Ну, впрямь Кобылья голова! —
К Нептуну в хату залетела,
Как из далеких стран сова,
Не вымолвила ни полслова
О том, что, дескать, будь здорова
Твоя, Нептуна, голова;
Как встрепанная, прискакала,
Нептуна в губы целовала,
Такие говоря слова:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Приехала и загремела,
Кобылья будто голова,
К Нептуну в хижину влетела,
Совсем как в ясный день сова.
Сказала голосом медовым:
«Пускай твоя, Нептун, здорова
Вовеки будет голова».
И, как смола, к нему пристала,
Нептуна в губы целовала,
Такие говоря слова:

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Již přihnali se rachotíce
jako ta hlava kobylí;
Venuše vlítla do světnice
jak koroptvička z obilí.
Neptuna sotva pozdravila,
„Buď zdráv !“ — jen něco prohodila
a k němu si to metelí.
Bláznivá kolem poskakuje,
na pusu jej hned hubičkuje
a rychle přitom šveholí:

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Коли, Нептун, мені ти дядько,
А я племінниця тобі,
Та ти ж мені хрещений батько,
Спасибі зароби собі.
Моєму поможи Енею,
Щоб він з ватагою своєю
Щасливо їздив по воді;
Уже і так пополякали,
Насилу баби одшептали,
Попався в зуби був біді».

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина II, строфа 72.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колы Нептунъ мини ты дядько,
«А я племинныця тоби,
«Та тыжъ мини хрещеный батько,
«Спасы-би заробы соби.
«Моему поможы Энею,
«Щобъ винъ зъ ватагою своею
«Щастлыво йиздывъ по води,
«Уже и такъ пополякалы,
«Насылу бабы одшепталы,
«Попався въ зубы бувъ биди.»

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 72.

Рядок 3:

видання 1798:

Да ти ж мені крещений батько

видання 1809:

Да ти ж мені крещений батько

Примітки: II, 72.

       Частина II стр. 72.

Коли, Нептун, мені ти дядько — Венера — дочка Зевса, який доводиться Нептунові братом, отже, вона племінниця останнього. Відомий також інший античний міф, згідно з яким Венера народилася з морської піни на узбережжі острова Кріт. Підлещуючись до володаря морів Нептуна, на це й натякає Венера, називаючи його хрещеним батьком. До того ж дядько з боку батька вважається ближчою ріднею, ніж дядько з боку матері.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"You are my uncle and, in turn,
I am your niece. You must agree
As my godfather that you earn
A Thank you very much' from me.
Do help Aeneas in his need,
Grant him good fortune and God-speed
While he is with his band at sea.
He was already scared too much,
It took a witch her touch
To bring him back to normalcy."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Калі, Нептун, мне будзеш дзядзька,
А я пляменніца табе,
Дык ад мяне — мой хросны бацька —
Падзяку зарабі сабе.
Я маю цвёрдую надзею,
Што дапаможаш ты Энею.
Шчасліва плаваць па вадзе;
Ледзь-ледзь не давялі за згубы
Яго, як трапіў ён у зубы
Ліхой накліканай бядзе».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Щом чичо си ми ти, Нептуне,
то племенница съм ти аз,
на кум ръка да се целуне —
това си е закон по нас.
Ха помогни му на Енея
и на дружината му — с нея
до Рим да стигне по море;
бездруго сториха магия:
на булките им, та от тия
изпатиха бая добре...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Bist du mein Onkel, lieber Neptun,
So bin ich doch die Nichte dir,
Und zudem bist du auch mein Pate,
Verdiene dir jetzt meinen Dank:
Zeig deine Macht und hilf Aeneas,
Steh ihm und den Gefährten bei,
Hilf, daß sie glücklich weiterreisen.
Viel Unheil hat er schon erlebt,
Die Hexen haben nur mit Mühe
Seine Kraft wiederhergestellt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Gdy jesteś wujkiem mym, Neptunie,
Ja siostrzenicą zasię tobie,
To jesteś chrzestnym mym tatuniem
I wnet podziękę mą zarobisz.
Eneaszowi memu pomóż,
By on z watahą swą na promach
Po wodzie już szczęśliwie pływał;
Straszono jego już niemało,
Że ledwo baby odszeptały,
U biedy w zębach już przebywał".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И, говоря: "Коль ты мне дядька,
А я племянница твоя,
Как ты к тому же крестный батька,
Тебя прошу от сердца я —
Дай помощь моему Энею,
Чтобы с ватагою своею
Сухим он вылез из воды.
И так его уж напугали,
Насилу бабы отшептали,
Хлебнул довольно он беды".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ты — батька крестный мне и дядя,
Прислушайся к моей мольбе.
Уважь меня, Зевеса ради!
Ведь я племянница тебе.
Ты сделай, чтоб Эней-бедняга
И вся троянская ватага
Счастливо плыли по воде.
Его и так уж укатали!
Насилу бабы отшептали.
Попался на зубок беде!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Уж если ты, Нептун, мне дядька,
А я племянница тебе,
К тому же ты мне крестный батька,
Спасибо заслужи себе —
Дай помощь моему Энею,
Чтоб он с ватагою своею
Счастливо ездил по воде.
Его и так уж настращали,
Насилу бабы отшептали;
Попался в зубы он беде!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Коль ты, Нептун, родной мне дядька,
А я племянница тебе,
И ты еще мне крестный батька,
Спасибо заслужи себе,
Будь в помощь моему Энею,
Чтоб он с ватагою своею
Счастливо плавал по воде;
Его и так перепугали,
Насилу бабки отшептали,
Чуть в зубы не попал беде».

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

„Neptune, jsi můj strýček přece,
krev tedy máme společnou,
ke křtu jsi mě nes, malou, v dece,
zasluž si provždy vděčnost mou!
O, zachraň mého Aeneáše,
ať vybředne už z téhle kaše,
ať Trojané už nezkouší.
Což úzkost moje byla malá?
Stěží ji bába zaříkala,
byl zase v tom až po uši.“

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нептун, моргнувши, засміявся;
Венеру сісти попросив
І після неї облизався,
Сивухи чарочку налив;
І так її почастовавши,
Чого просила, обіщавши,
І зараз з нею попрощавсь.
Повіяв вітр з руки Енею,
Простивсь сердешненький з землею,
Як стрілочка, по морю мчавсь.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина II, строфа 73.

Highslide JS
М. Ваша. Частина 2, строфа 73.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Нептунъ моргнувшы засміявся;
Венеру систы попросывъ
И писля неи облызався,
Сывухы чарочку налывъ;
И такъ ѣи почастовавшы,
Чого просыла, обищавшы,
И заразъ зъ нею попрощавсь.
Повіявъ витръ зъ рукы Энею,
Простывсь сердешненькій зъ землею,
Якъ стрилочка по морю мчавсь.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 73.

Рядок 2:

видання 1798:

Венерю сісти попросив

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Delighted, Neptune twitched
His brows inviting that cute lass
To take a seat. Bewitched,
He poured for her a little glass
Of gin. And having given her that treat,
He promised her to meet
Her wish and then took leave of her affectedly.
A friendly wind began to blow,
Aeneas was so pleased to go,
He flitted like a dart across the sea.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Нептун, маргнуўшы, засмяяўся,
За стол Венеру запрасіў
І разам з ёю сілкаваўся,
Гарэлкі чарачку наліў;
Паабяцаў зрабіць, што трэба —
У чым была яе патрэба.
Яна, шчаслівая, пайшла...
Эней развітваўся з зямлёю,
Дзьмуў вецер за яго спіною,
Ляцеў ён морам, як страла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Нептун засмя се и премигна,
да седне я покани чак,
наля и чашка, чашка вдигна
и се облиза под мустак;
почерпи я и да помага
и обеща и на — веднага
сбогува се и тръгна тя.
Той вятър на Еней проводи
и тръгна пак Еней да броди —
стрела същинска, полетя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Neptun zwinkerte und lachte,
Bot Venus höflich einen Platz,
Vergnügt wischte er nach dem Kuße
Sich seinen Mund und holte Schnaps.
Nachdem er seinen Gast bewirtet
Und das versprach, worum sie bat,
Verabschiedete er sie höflich.
Plötzlich spürte Aeneas Wind,
Sagte dem Land Ade mit Wehmut
Und fegte pfeilschnell übers Meer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Roześmiał się tu Neptun, bliżej
Poprosił Wenus siąść, spryciarę,
Po pocałunkach się oblizał,
Kieliszek żytniej nalał zaraz;
I tak już ją poczęstowawszy,
Jej prośbę spełnić obiecawszy,
Pożegnał wkrótce Wenus hożą.
Wiatr powiał wraz Eneaszowi,
Pożegnał ziemię w dobrym zdrowiu
I niczym strzała mknął po morzu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нептун, зажмурясь, улыбнулся,
Присесть Венеру попросил,
Причмокнул звонко, облизнулся,
Сивухи чарочку налил;
Попотчевал, как должно богу,
И, обещав свою подмогу,
Тотчас же попрощался с ней.
Попутный ветер враз поднялся,
Троянский флот с землей расстался,
И вдаль стрелой помчал Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Нептун моргнул и усмехнулся;
Венеру пригласил он сесть,
Утер усы и облизнулся;
Ей чарку не забыл поднесть.
Исполнить просьбу обещался,
Учтиво с гостьей распрощался,
Помочь Энею был готов.
Задул попутный ветер вскоре,
Челны стрелой погнал он в море
От сицилийских берегов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Нептун, мигнув ей, засмеялся,
Присесть Венеру попросил,
От поцелуев облизался,
Сивухи чаркой угостил;
Попотчевал так на дорогу
И, посулив свою подмогу,
Без мешкоты простился с ней.
Попутный ветер враз поднялся;
Сердешненький с землей расстался;
Стрелой по морю мчал Эней.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нептун моргнул ей, засмеялся,
Присесть Венеру попросил,
От поцелуя облизался,
Сивушки чарочку налил,
Для ней все сделать обещался,
Он с гостьей долго угощался,
Никак расстаться не хотел...
Попутный ветер появился,
Эней с землею вновь простился,
Стрелою по морю летел.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Šelmovsky Neptun usmívá se,
když nabízí jí stoličku,
a pohledem se na ní pase,
rosolky dal jí na lžičku.
Když pohostil ji, jak se sluší,
a upokojil její duši,
přátelsky se s ní rozloučil.
A Aeneáši plachty dmou se,
už od břehů se vzdálil kousek,
už brázdí vodu lodní kýl.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поромщик їх щонайглавніший
З Енеєм їздив всякий раз,
Йому слуга був найвірніший —
По-нашому він звавсь Тарас.
Сей, сидя на кормі, хитався,
По саме нільзя нахлистався
Горілочки, коли прощавсь.
Еней велів його приняти,
Щоб не пустивсь на дно ниряти
І в лучшім місці би проспавсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Поромщыкь ихъ що найглавнійшій,
Зъ Энеемъ йиздывъ всякій разъ,
Йому слуга бувъ найвирнійшій —
По нашому винъ звавсь Тарасъ.
Сей сыдя на корми хытався,
По саме нильзя нахлыстався
Горилочкы, колы прощавсь.
Эней веливъ його прыняты,
Щобъ не пустывсь на дно ныряты,
И въ лучшимъ мисти бы проспавсь.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 74.

Рядок 6:

видання 1798:

По саме нельзя нахлистався

видання 1809:

По саме нельзя нахлистався

Рядок 10:

видання 1798:

І в лучшем місті би проспавсь

видання 1809:

І в лучшем місті би проспавсь

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The most important man
Used to accompany Aeneas on his ferry,
A trusted servant and a fan,
His name Taras - in English - Terry.
While sitting at the rudder,
He never stopped to vacillate and shudder,
For he had drunk booze in excess.
Aeneas let him be with them
Lest he plunge in and drown, ahem!
He needed to sleep off his excessiveness.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яго паромшчык найспрытнейшы,
З якім ён плаваў увесь час,
Слуга ягоны найвярнейшы,
Якога клікалі — Тарас,
Ад ветру на карме хістаўся,
Бо зноў гарэлкі налізаўся
У развітання горкі час.
Эней наказваў, каб трымалі
Яго, каб не нырнуў у хвалі,
Каб адаспаўся пан Тарас.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С Еней най-главният кормчия
скитосвал бе и в пек, и в мраз,
добър слуга, но харамия —
наричаше се той Тарас.
Нарязал се до козирката,
люлееше се на кърмата —
оля се на изпроводяк.
Еней му нареди да бяга,
да го отпратят да си ляга,
че, току-виж, не види бряг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Fährmann hat ihn stets begleitet,
Eine gar wichtige Person,
Er war der treueste der Diener -
Und nannte sich bei uns Taras.
Als er am Steuer saß, da schwankte
Er immer wieder hin und her. -
Beim Abschied hat er viel getrunken.
Zur Sicherheit band man ihn fest,
Damit er nicht ins Wasser falle
Und schlafe dann am bess'ren Ort.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A sternik Trojan najgłówniejszy,
Co nieraz pływał z Eneaszem,
Był jego sługą najwierniejszym —
Na imię Taras miał — już nasze.
Ten siedząc koło steru chwiał się,
Do niemożności bowiem schlał się,
Gdy sycylijską żegnał wyspę.
Eneasz kazał go odsunąć,
By nie dał nura do Neptuna
I w lepszym miejscu już się wyspał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Был кормчий у троян первейший,
Эней с ним плавал много раз,
Лихой моряк, слуга вернейший,
По-нашему звался Тарас.
Всю ночь с друзьями он прощался
И так горилки нахлестался,
Что еле в челноке сидел.
Чтоб не нырнул казак в пучину,
Эней пересадить детину
И уложить поспать велел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энею преданный, исправный
Слуга с ним ездил каждый раз.
То был паромщик самый главный —
По-нашему звался Тарас.
Он, сидя на корме, шатался —
Донельзя, бедный, нахлестался,
Успел он через край хлебнуть!
Эней велел на всякий случай
Убрать его с кормы зыбучей —
Пускай проспится где-нибудь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Их рулевой наиглавнейший
С Энеем ездил каждый раз,
Ему слуга он был вернейший —
По-нашему звался Тарас.
Он, сидя на корме, шатался —
Донельзя пенной нахлестался
В дорогу, как прощаться стал.
Эней велел убрать хмельного,
Чтоб не проведал дна морского
И в лучшем месте переспал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Старик, главнейший их паромщик,
С Энеем ездил всякий раз,
Он князю верный был помощник
И друг — по имени Тарас;
Он, сидя на корме, качался,
Донельзя водочки набрался,
Уже как берег оставлял.
Эней велел забрать Тараса
И положить среди баркаса,
Чтоб за борт в море не упал.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Nejvyšší Aeneášův lodník,
s nímž se už plavil tolikrát,
co nepokazil žádný podnik,
Taras, kterého měl tak rád,
teď potácí se lodní přídí,
ten pořádně se zase zřídil,
když se zemí se louče, pil.
Aeneáš pro něj poslal muže,
bál se, že do vln spadnout může,
v bezpečí nabude zas sil.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но видно, що пану Тарасу
Написано так на роду,
Щоб тілько до сього він часу
Терпів на світі сім біду.
Бо, розхитавшись, бризнув в воду,
Нирнув — і, не спитавши броду,
Наввиринки пішла душа.
Еней хотів, щоб окошилась
Біда і більш не продолжилась,
Щоб не пропали всі з коша.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но выдно що пану Тарасу
Напысано такъ на роду,
Щобъ тилько до сього винъ часу
Терпивъ на свити симъ биду.
Бо розхытавшысь, брызнувъ въ воду,
Нырнувъ — и не спытавшы броду,
Наввырынкы пишла душа.
Эней хотивъ, щобъ окошылась
Бида и билшъ не продолжылась,
Щобъ не пропалы вси съ коша.

Варіанти і різночитання: ч. II, строфа 75.

Рядок 4:

видання 1798:

Терпів на світі сем біду

видання 1809:

Терпів на світі сем біду

Примітки: II, 75.

       Частина II стр. 75.

Кіш — військовий табір, обоз.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It seemed it was the fate
Of Terry, that famed ferryman,
To suffer right on that specific date
The loss of his good talisman.
He lost his balance as he swung
And inadvertently was flung
into the sea, and drowned.
Aeneas wished the woe
Would stop to grow
Lest all his Trojans were hell-bound.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды суджана была Тарасу
Такая доля на раду:
Да гэтага ліхога часу —
І не далей — цярпець бяду.
Кульнуўся пан Тарас у воду,
Нырнуў — і не спытаўшы броду
На дно пайшла яго душа.
Эней чакаў, што іх забудзе
Бяда, не будуць гінуць людзі,
Як тыя рыбіны з каша.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но види се, от памтивека
тъй писано му на Тарас —
да тегли своя хал човека,
да го търпи до тоя час.
И на — цамбурна във водата
и неоткрила брод, душата
пое небесния си път.
Еней се молеше бедите
дотук да свършат, та душите
на всички да не полетят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch wie es schien, war schon das Schicksal
Für Herrn Taras vorherbestimmt,
Daß nämlich er auf dieser Erde
Nur zu dem Zeitpunkt leiden muß.
Denn als er etwas stark geschaukelt,
Hielt er es jetzt nicht länger stand
Und plumpste kopfüber ins Wasser, -
Die Seele flog aus ihm heraus.
Jetzt war Aeneas voller Sorge,
Daß sie nicht alle untergeh'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz widać panu Tarasowi
Tak wypisało przeznaczenie,
By odtąd nie miał już trosk w głowie,
Nie zaznał biedy, ni cierpienia.
Bo wnet zachwiawszy się, do wody
Dał nura, nie sprawdziwszy brodu,
Przez wodę dusza odpłynęła.
Eneasz chciał, by się skończyło
Nieszczęście, by się nie dłużyło,
By wszyscy z kosza nie zginęli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но, видно, бедному Тарасу
Так было суждено судьбой,
Чтоб только до сего он часу
Влачил по свету жребий свой.
Упав с кормы, он ухнул в воду,
Нырнул, и, не спросившись броду,
Пошла душа искать утех.
Эней решил, что жертвой этой
Он звонкой уплатил монетой
За долю лучшую для всех.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Увы, паромщику Тарасу
Предначертали на роду,
Чтоб до сего лишь дня и часу
Земную он терпел беду.
Сердешный не спросился броду
И, раскачавшись, порскнул в воду.
Со дна всплыла его душа.
Эней настроился уныло
И пожелал, чтоб это было
Последним горем для коша.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но, знать, почтенному Тарасу
Написано так на роду,
Чтоб лишь до этого он часу
Терпел житейскую беду.
Он, раскачавшись, ухнул в воду.
И сразу, не спросившись броду,
Пустила пузыри душа.
Эней хотел, чтоб это горе
Последним стало им на море,
Чтоб не сгубить всего коша.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но, видно, бедному Тарасу
Написано так на роду,
Дожить до этого лишь часа,
Забыть невзгоды и нужду;
Качнувшись, бултыхнулся в воду,
Нырнул и, не спросивши броду,
Решил достать ногами дна.
Эней хотел, чтоб в бездну скрылась
Беда и вновь не возвратилась;
Чтоб не сразила всех она.

Чеською/Česky
Přeložila Zdeňka Hanusová

Je zřejmo však, že Taras milý
moh jenom klnout osudu,
neboť i v poslední své chvíli
byl smolař v každém ohledu.
Zakymácel se, v okamžení
do vody spad a už ho není,
jen duši moře navrací.
Aeneáš nepřál si nic více
než konec nehodám všem, sice
posádku celou poztrácí.

 

     

Highslide JS
А. Штірен. Кінцівка II частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Кінцівка II частини.

Highslide JS
М. Дерегус. Кінцівка II частини.


С. Пожарський. Кінцівка II частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Кінцівка II частини.


М. Муратов. Кінцівка II частини.

Highslide JS
М. Ваша. Кінцівка II частини.

Highslide JS
О. Довгаль. Кінцівка II частини.

Highslide JS
А. Базилевич. Кінцівка II частини.

Частина I   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI