Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Енеїда. Частина 3

Ілюстрована "Енеїда"

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Частина третя

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул III частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул III частини.

 


А. Штірен. Заставка III частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка III частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка III частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка III частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка III частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка III частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до III частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка III частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка III частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней-сподар, посумовавши,
Насилу трохи вгамовавсь;
Поплакавши і поридавши,
Сивушкою почастовавсь;
Но все-таки його мутило
І коло серденька крутило,
Небіжчик часто щось вздихав;
Він моря так уже боявся,
Що на богів не полагався
І батькові не довіряв.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней сподаръ, посумовавшы,
Насылу трохы вгамовавсь;
Поплакавшы и порыдавшы,
Сывушкою почастовавсь;
Но все такы його мутыло
И коло серденька крутыло,
Небижчыкъ часто щось вздыхавъ;
Винъ моря такъ уже боявся,
Що на богивъ не полагався
И батькови не довирявъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 8-9:

видання 1798:

Він моря дуже так боявся,
Що й на богів не полагався

Примітки: III, 1.

         Частина III стр. 1.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Вгамоваться [Вгамоваться] = утихнуть, успокоиться (К.).
Угамуватися, вгамуватися — заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Крутити — викликати тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється (СУМ-20).

Мутити — мро стан нудоти (СУМ-20).

Небіжчик [Небижнык] = покойник (К.).
У заченні: бідолаха — нещасна людина; бідняга (СУМ-11).

Посумувати — сумувати якийсь час (СУМ-11).

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Сподар [Сподарь] = сударь (К.).
Шанобливе звертання, зараз невживане. Мало значення: «господар» і «государ», «цар» (С.).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Частовать [Частовать] = подчивать (К.).
Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, having grieved somewhat,
Enforced himself to stop and think
That after shedding tears a lot,
He certainly deserved a good stiff drink.
But nonetheless, he was disturbed,
His heart was twisted and perturbed,
For his departed father often sighed.
This made Aeneas frightened of the sea,
He would not trust the deity,
Nor his own genitor who might have lied.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней аддаў даніну ліху,
Не мог стрымаць пакутных слёз;
Гарэлкай, як суняўся крыху,
Заліў ён свой гаротны лёс;
Ды ўсё ж яго ўвесь час нудзіла,
Пад сэрцам нечага круціла,
Эней пакутліва ўздыхаў;
Ён мора так ужо баяўся,
Што на багоў не спадзяваўся
І бацьку веры не даваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней, бедняка, потъгува,
скръбта си силом заглуши,
поплака си и покротува,
па се с пърцуца утеши;
но под лъжичката гризе го,
направо няма мир за него,
горкият, ще се умори;
така страха му взе морето,
че ни на богове момчето,
ни на баща се довери.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem der Gastgeber Aeneas
Die Trauer endlich überwand
Und sich von seinem Leid erholte,
Gönnte er sich noch einen Schnaps.
Doch es half nichts, in seinem Herzen
Fühlte er Bitterkeit und Schmerz,
Der Tote gab ihm keine Ruhe;
Doch ängstigte das Meer ihn so,
Daß er den Göttern jetzt mißtraute,
Auch glaubte er dem Vater nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, smutków złych zaznawszy,
Zaledwie ciut się pohamował,
I popłakawszy, poszlochawszy,
Siwuszką sam się poczęstował;
Lecz jednak znów coś w nim mąciło
I koło serca wciąż kręciło,
Niebożę często wzdychał szczerze;
Przed morzem takie miał obawy,
Że już nie ufał bogom nawet
I ojcu także nie dowierzał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, беды хлебнув немало,
Очухаться насилу смог,
Всплакнул — и словно легче стало,
Хватил горилочки глоток.
Но все-таки его мутило,
Сердечко ёкало, свербило,
Бедняжка морщился, вздыхал;
Он моря так теперь боялся,
Что на богов не полагался,
Да и отцу не доверял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней сначала был не в духе,
Поплакал, малость погрустил,
А там и чарочку сивухи,
Угомонившись, пропустил.
Но всё-таки его мутило,
Под сердцем бесперечь крутило,
Вздыхалось часто молодцу.
Он моря крепко испугался
И на богов не полагался.
Не доверял он и отцу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, оплакав злую долю,
Насилу малость отошел
И, порыдав в кручине вволю.
Сивухой душеньку отвел.
Но все-таки его мутило,
Под сердцем муторно крутило,
Бедняга горестно вздыхал.
Он моря так теперь боялся,
Что на богов не полагался,
Да и отцу не доверял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вновь наш Эней, погоревавши,
Едва себя угомонил,
Поплакавши и порыдавши,
Беду сивушкою залил,
Но все-таки его мутило,
Под сердцем глубоко крутило,
Бедняга тяжело вздыхал,
Он моря до того боялся,
Что на богов не полагался,
Отцу и то не доверял.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš hospodář své chasy,
se snažil ovládnouti žal,
poplakal si a zavzlykal si
a čtvrťák žitné spořádal;
však smutku ještě mnoho zbylo
a srdíčko se kormoutilo,
nebožtík v moři často vzdych;
strach z moře na prsa mu lehal,
až ztrácel víru, nespoléhal
na pomoc bohů olympských.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вітри ззаду все трубили
В потилицю його човнам,
Що мчалися зо всеї сили
По чорним пінявим водам.
Гребці і весла положили,
Та сидя люлечки курили
І кургикали пісеньок:
Козацьких, гарних запорозьких,
А які знали, то московських
Вигадовали бриденьок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А вихры съ заду все трубылы
Въ потылыцю його човнамъ,
Що мчалыся зо всеи сылы
По чорнымъ пинявымъ водамъ.
Гребци и весла положылы,
Та сыдя люлечкы курылы
И кургыкалы писеньокъ:
Козацькыхъ, гарныхъ Запорожськыхъ,
А яки зналы, то Московськыхь
Выгадовалы бриденьокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 2.

Рядки 6-7:

видання 1798:

Да сидя люлечки курили
І курникали пісеньки:

2 8-10 Козацьких, гарних, запорозьких,

Рядки 8-10:

видання 1798:

Козацькі, гарни, запорозькі,
А які знали, то й московські
Вигадовали бріденьки

Примітки: III, 1.
         Частина III стр. 1.

Бридня, бредня — безглузді думки; химери (СУМ-20).

Вигадати — думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь (СУМ-20).

Гарний [Гарный] = пригожий, хороший (К.).
Приємний для слуху; милозвучний (СУМ-11).

Гребець — той, хто гребе веслами; весляр (СУМ-20).

Кургикать [Кургыкать] = петь под нос (К.).
Тихо наспівувати; мугикати — стиха, невиразно наспівувати або вимовляти щось невиразно (СУМ-20).

Курити, куритися — утягувати через рот і видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну (СУМ-20).

Люлька [Люлька] = трубка (К.).
Приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Мчатися те саме, що мчати — пересуватися, переміщатися з великою швидкістю (СУМ-11).

Пінявий [Пинявый] = пенистый (К.).
Те саме, що пінистий — вкритий піною (СУМ-11).

Потилиця [Потылыця] = затылок (К.).
Задня частина голови над шиєю. В потилицю — ззаду (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At once the winds began to roar
And, blowing from the back,
They pushed the rowboats off the shore
Which raced across the foaming sea turned black.
Each rower put away the oar,
Enjoyed his pipe and like a troubadour,
Sang softly pleasing songs:
The kozak tunes,
And many other croons,
And even humorous ding-dongs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вятры трубілі за спіною,
Паласавалі чоўны даль,
Нібы страла ўслед за стралою,
Ляцелі сярод пенных хваль.
Грабцы і вёслы палажылі
Ды люлькі седзячы курылі,
Спявалі песні — сярод іх
Было нямала Запарожскіх,
Рэкруцкіх песень і Маскоўскіх,
Паходных, родных, баявых.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ветрите са затръбили
и лодките като преди
напред се носят с пълни сили
по черно-пенните води.
Зарязаха гребла гребците,
седят и смучат си лулите
и тихо песнички редят:
казашки песни, запорожки,
а някои дори московски
опитват се да натъкмяг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Winde bliesen stets von hinten
Schoben die Boote mächtig an,
Die jetzt in vollem Tempo schwammen
Das schwarze Meerwasser entlang.
So ließen sie das Ruder fallen,
Zündeten sich die Pfeifen an,
Sangen schone Kosakenweisen
Noch aus der Zaporoher Zeit,
Und wer es anders haben wollte,
Trällerte russische vergnügt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A wiatry z tyłu wciąż trąbiły,
Wciąż w potylice jego łodziom,
Co mknęły naprzód z całej siły
Po czarnej i spienionej wodzie.
Wioślarze wiosła położyli
I siуdząc fajki zapalili,
Nucili piosnki odpowiednie:
Kozackie, ładne zaporoskie,
A którzy znali, to beztrosko
Żołnierskie też ciągnęli brednie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ветры сзади всё трубили
Как раз в корму его челнам;
Челны, троянские скользили
По черным пенистым волнам.
Гребцы и весла положили
Да сидя трубочки курили
И тешились, мурлыча в нос,
Казацкой песнею лихою,
Кто знал — и русской удалою,
А кто и небылицы нес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ветры знай трубили с тыла
В корму разболтанным челнам,
Чтоб им лететь привольно было
По черным пенистым волнам.
Гребцы курили, сложа руки,
Под нос мурлыкали от скуки,
Плывя без цели, наобум.
Московских присказок забавных
И запорожских песен славных
Немало им пришло на ум.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А ветры сзади все трубили
В корму Энеевым челнам
И гнали их что было силы
По черным пенистым волнам.
Гребцы и весла положили
Да сидя люлечки курили,
Мурлыча песенки под нос:
Казачьи, вольные, лихие,
Кто знал — московские, чудные,
О всяких небылицах нес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ветры дули и трубили
В затылок всем его челнам,
Что изо всей летели силы
По черным пенистым волнам.
Гребцы и весла положили,
Спокойно трубочки курили,
А кто и песни напевал.
Немало песен запорожских
Да и побасенок московских
Любой из мореходов знал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A větry vyly, pořád bily
všem jeho člunům do zádí;
ty uháněly ze vší síly,
tma, vlny, nic jim nevadí.
Veslaři vesla odložili,
lulečky klidně zapálili
a různé písně bručeli:
kozácké, hezké, záporožské,
moskevské, slušné, ba i sprosté,
na jaké právě vzpomněli.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Про Сагайдачного співали,
Либонь, співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандровав козак всю ніч;
Полтавську славили шведчину,
І неня як свою дитину
З двора провадила в поход;
Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Про Сагайдачного спивалы,
Лыбонь спивалы и про Сичь,
Якъ въ пикинеры набиралы,
Якъ мандровавъ козак всю ничь;
Полтавську славылы Шведчыну,
И неня якъ свою дытыну
Зъ двора провадыла въ походъ;
Якъ пидъ Бендерью воювалы,
Безъ галушокь якъ помералы,
Колысь якъ бувъ голодный годъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 3.

Рядки 7-9:

видання 1798:

З двора проводила в поход;
Як під Бендери підступали,
Як без галушок помирали

Рядок 8:

видання 1809:

Як під Бендер'ю войовали

Примітки: III, 3.

         Частина III стр. 3.

Бендери. Дослідники «Енеїди» згадку про воєнні дії під Бендерами і «голодний год» пов'язують з конкретним епізодом однієї з російсько-турецьких воєн. У 1789 р. російські війська під командуванням князя Г. О. Потьомкіна вели тривалу облогу турецької фортеці Бендери (нині місто у Молдові), яка закінчилася капітуляцією її гарнізону. Фаворит Катерини ІІ бездарний воєначальник Потьомкін не дбав належним чином про постачання військ. Нестача провіанту, осінні холоди призвели до голоду, поширення епідемій. Подібні явища спостерігалися не тільки під Бендерами, а й під Очаковом, іншими фортецями, в інших епізодах численних російсько-турецьких війн протягом XVІІІ — початку XІX ст. Нар.: Бендерська чума. Добувсь, як під Очаковим (Номис. — С. 37). Не знав автор «Енеїди», коли писав ці рядки, що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати «під Бендер'ю» (С.).

Галушки [Галушкы] = клецки (К.).
Традиційна українська страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці (СУМ-11). Давніші способи приготування: «Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо, кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати» (М. — С. 152) (С.).

Колись — у якийсь час у минулому (СУМ-20).

Либонь [Лыбонь]ь] = кажется, чуть ли (К.).
1. Виражає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного; ніби, нібито. 2. Те саме, що мабуть (СУМ-20).

Мандровать [Мандровать] = странствовать, бродить (К.).
Мандрувати — іти, їхати куди-небудь // відправлятися, вирушати в дорогу (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Пікінери — в первісному значенні цього слова власне солдати, які мали на озброєнні піки (списи). Тут йдеться про так звану Пікінерію: в 1764 р. за урядовим розпорядженням на Україні були сформовані з козаків Полтавського та Миргородського полків чотири військовопоселенські пікінерські полки. В 1776 р. з частини козаків ліквідованої в червні 1775 р. Запорізької Січі були утворені ще два пікінерські полки. Пікінери були позбавлені козацьких привілеїв, мусили відбувати військову службу і разом з тим сплачувати податки, виконувати державні повинності (С.). Пікінер — поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив на Україні і брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападу кримських татар і турків (СУМ-11).

Сагайдачний Петро (рік народження невідомо — 1622) — гетьман українського козацтва, талановитий полководець. Під керівництвом Сагайдачного українські козаки здійснили ряд успішних походів, виграли кілька битв. Помер від рани, одержаної у битві з турками під Хотином (С.).

Шведчина — йдеться про кампанію 1708-1709 років і Полтавську битву (С.).

Про Сагайдачного співалили і далі.
Це — пісенна строфа, одна на всю «Енеїду». Перелік пісень відкриває перлина в пісенній скарбниці українського народу — «Гей на горі та женці жнуть».

Гей, на горі там женці жнуть,
А попід горою, яром, долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей,
Широкою козаки йдуть.

Попереду Дорошенко
Веде своє військо, військо Запорозьке
Хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою,
Хорошенько.

А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний.

«Гей вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку,
Віддай тютюн, люльку, необачний.
Гей, долиною, гей,
Широкою, необачний!»

«Мені жінка не годиться,
А тютюн та люлька козаку в дорозі
Знадобиться.
Гей, долиною, гей,
Широкою, знадобиться».

Гей хто в лісі, озовися,
Та викрешем вогню і потягнем люльку,
Не журися.
Гей, долиною, гей,
Широкою, не журися.

Ця пісня в перелицьованій, травестійній формі випливе в тексті поеми ще в четвертій частині (строфа 126) і натяком — у шостій (строфа 4). Сагайдачний Петро (рік народження невідомо — 1622) — гетьман українського козацтва, талановитий полководець. Під керівництвом Сагайдачного українські козаки здійснили ряд успішних походів, виграли кілька битв. Помер від рани, одержаної у битві з турками під Хотином. У пісні «Гей на горі та женці жнуть» фігурує також інший учасник цієї битви, запорізький кошовий, потім козацький гетьман Дорошенко Михайло (рік народження невідомо — 1628). Він користувався популярністю серед козаків, славився своєю хоробрістю. Загинув у битві під час одного з очолених ним походів на Кримське ханство.

Либонь співали і про Січ — пісень, де фігурує Запорізька Січ і запорожці, багато. Виходячи з тексту «Енеїди», якусь певну пісню назвати неможливо. Тут і в подальших рядках пісенної строфи Котляревський навряд чи мав на увазі конкретну пісню. Іде перелік історичних подій, яскравіше відображених у піснях, взагалі найпопулярніших пісенних сюжетів. Звичайно, в строфі, як і в усьому масиві українських народних пісень минулого, на першому місці за суспільною вагою та значенням — пісні про козацтво і Запорізьку Січ.

Як в пікінери набирали — шкіпери — в первісному значенні цього слова власне солдати, які мали на озброєнні піки (списи). Тут йдеться про так звану Пікінерію: в 1764 р. за урядовим розпорядженням на Україні були сформовані з козаків Полтавського та Миргородського полків чотири військовопоселенські пікінерські полки. В 1776 р. з частини козаків ліквідованої в червні 1775 р. Запорізької Січі були утворені ще два пікінерські полки. Пікінери були позбавлені козацьких привілеїв, мусили відбувати військову службу і разом з тим сплачувати податки, виконувати державні повинності. Особливо постраждав від Пікінерії Полтавський полк. У 1769 р. вибухнуло повстання двох пікінерських полків — Дніпровського і Донецького — на півдні Полтавщини (на території нинішніх Кобеляцького та Нехворощанського районів), яке було жорстоко придушене.

Як мандровав козак всю ніч — сюди за змістом найбільше підходить пісня «Добрий вечір тобі, зелена діброво!»:

«Добрий вечір тобі, зелена діброво!
Переночуй хоч ніченьку мене, молодого!»

«Не переночую, бо славоньку чую
А про твою, козаченьку, голову буйную».

«Добрий вечір тобі, ти, темний байраче!
Переночуй хоч ніченьку та волю козачу!»

«Не переночую, бо жаль мені буде,-
Щось у лузі сизий голуб жалібненько гуде.

Вже про тебе, козаче, вороги питають,
Щодня й ночі в темнім лузі все тебе шукають».

Гей, як крикне козаченько до гаю, до гаю:
«Наїжджайте, воріженьки, сам вас накликаю!»

Крім тематичної ознаки, тут треба пам'ятати й про винятково високий естетичний смак І. Котляревського — знову конкретна вказівка на пісню дивовижної поетичної сили і глибини.

Полтавську славили шведчину — теж надто загальна вказівка і якусь певну пісню назвати неможливо. Йдеться, звичайно, про кампанію 1708-1709 років і Полтавську битву.

І неня як свою дитину
3 двора провадила в поход
— мотив проводів матір'ю сина дуже поширений в українських народних піснях і на якусь певну пісню вказати важко.

Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год
— можливо, в останньому рядку І. Котляревський мав на увазі якусь невідому нам пісню про голодовку в неурожайний рік, нерідке явище в усі давні, та й не такі давні часи. Одначе дослідники «Енеїди» згадку про воєнні дії під Бендерами і «голодний год» пов'язують з конкретним епізодом однієї з російсько-турецьких воєн. У 1789 р. російські війська під командуванням князя Г. О. Потьомкіна вели тривалу облогу турецької фортеці Бендери (нині місто у Молдові), яка закінчилася капітуляцією її гарнізону. Фаворит Катерини ІІ бездарний воєначальник Потьомкін не дбав належним чином про постачання військ. Нестача провіанту, осінні холоди призвели до голоду, поширення епідемій. Подібні явища спостерігалися не тільки під Бендерами, а й під Очаковом, іншими фортецями, в інших епізодах численних російсько-турецьких війн протягом XVІІІ — початку XІX ст. Нар.: Бендерська чума. Добувсь, як під Очаковим (Номис. — С. 37). Не знав автор «Енеїди», коли писав ці рядки, що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати «під Бендер'ю» (С.). Як на мене, то згадка про Бендери і згадка про голодний год, це згадки про абсолютно різні події, які не пов'язані між собою (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They sang about the iron-fisted
Brave Sahaidachny, the knight,
And how the lancers were enlisted,
About a kozak marching the entire night.
The Swedish war was glorified,
Where at Poltawa many died.
They sang about a mum, who send her son
To Bendery to fight
The ruthless fiendish might,
Where hunger killed them, not the gun.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пра Сагайдачнага спявалі,
Пра Сеч і пра яе ваяк,
Як пікінераў набіралі,
Як вандраваў праз ноч казак;
Пра слаўны бой Палтаўскай раці,
Як сына выпраўляла маці
З двара свайго ў цяжкі паход;
Як пад Бандэрамі стаялі,
Як без галушак паміралі,
Калі там быў галодны год.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Те пееха за Сагайдака,
за свойта Сеч, за жребий чер,
как скитал цяла нощ казака
и станал после пикинер;
Полтава славеха и Шведа
и клета майка свойто чедо
как изпровожда на война;
как край Бендери в бой летели
и без галушки вкупом мрели,
че били гладни времена.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sangen über Sahajdatschnyj,
Wahrscheinlich auch über die Sitsch,
Wie einstmals ausgemustert wurde,
Über Kosaken auf dem Marsch;
Über die Schweden vor Poltawa,
Und eine Mutter, die ihr Kind
Zu Felde in den Krieg begleitet,
Sowie über den Bender-Krieg
Und als die Menschen ohne Knödel
Hinstarben in der Hungersnot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O Sahajdacznym tak śpiewali,
Lub też o Siczy starej, nowej,
Jak pikinierów werbowali,
Jak Kozak całą noc wędrował;
Sławili szwedzkie też wypadki
I jak jedyne dziecko matka
Odprowadzała na wyprawę;
Jak pod Benderem wojowano,
Jak bez gałuszek umierano,
Gdy rok był głodny, niełaskawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О Сагайдачном напевали,
Про Сечь, про тамошних вояк,
Как в полк казацкий набирали,
Как пировал всю ночь казак;
Как под Полтавой шведов били;
Сынов как с честью проводили
Казачки со двора в поход;
Как под Бендерами стояли;
Как без галушек помирали,
Когда случился недород.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О Сагайдачном распевали,
Про Сечь тянули во всю мочь;
Как в пикинеры вербовали;
Как странствовал казак всю ночь;
И про Полтавскую победу,
Когда урок мы дали шведу;
Как провожала сына мать,
Как мы Бендеры воевали,
Как без галушек помирали,
Но духом не слабела рать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Про Сагайдачного певали,
Певали и про Сечь, никак,
Как в пикинеры набирали,
Как проблукал всю ночь казак;
Полтавский бой воспели с жаром
И как из дому провожала
Мать дитятко свое в поход;
Как под Бендерами стояли
И без галушек помирали,
Когда настал голодный год.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О Сагайдачном распевали,
Сменявшем жинку на табак,
Как в пикинеры набирали,
Как шел на Сечь всю ночь казак;
Как под Полтавой били шведа,
О том, как сына-непоседу
Благославляла мать в поход;
Как под Бендерью воевали,
Как без галушек помирали,
Давно, еще в голодный год.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

O Sahajdačném zazpívali
i o Siči — písniček moc,
jak verbovali pro husary,
jak kozák klusal celou noc;
pak o poltavské bitvě s Švédy,
jak matka syna naposledy
šla vyprovodit do pole;
jak pod Benderami se prali,
jak bez halušek umírali,
když přišel hlad a bylo zle.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не так то діється все хутко,
Як швидко кажуть нам казок;
Еней наш плив хоть дуже прудко,
Та вже ж він плавав не деньок;
Довгенько по морю щось шлялись
І сами о світі не знались,
Не знав троянець ні один,
Куди, про що і як швендюють,
Куди се так вони мандрують,
Куди їх мчить Анхизів син.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не такъ то діется все хутко,
Якъ швыдко кажуть намъ казокъ,
Эней нашъ плывъ хоть дуже прудко,
Та вжежъ винъ плававъ не деньокъ;
Довгенько по морю щось шлялысь,
И самы о свити не зналысь;
Не знавъ Троянець ни одынъ:
Куды, про що и якъ швендюютъ,
Куды се такъ воны мандруютъ,
Куды ихъ мчытъ Анхызивъ сынъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 4.

Рядок 2:

видання 1798:

Як швидко скочиш у човнок

Рядки 4-6:

видання 1798:

Да вже ж він плавав не деньок;
Довгенько по морю щось шляли,
А сами о світі не знали

Рядки 8-9:

видання 1798:

Куда, про що і як швендують,
Куда се так вони мандрують

Примітки: III, 4.

         Частина III стр. 4.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Казка [Казка] = сказка (К.).
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил (СУМ-20).

Мандровать [Мандровать] = странствовать, бродить (К.).
Мандрувати — іти, їхати куди-небудь // відправлятися, вирушати в дорогу (СУМ-20).

Прудко [Прудко] = шибко, скоро (К.).
Прудко (prędko) — скоро (Л.).

Хутко [Хутко] = немедленно, скоро (К.).
Швидко, скоро (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Well, nothing is achieved as fast
As telling stories of forays.
Although Aeneas' speed made one aghast,
His sailing lasted many days.
They spent a long time at the sea,
Meandering there endlessly,
And none of them exactly knew
Why they were wandering about
And they began to doubt
That their Aeneas had a clue.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не гэтак робіцца ўсё хутка,
Як хутка казка баіць нам;
Эней, хоць плыў ён неціхутка,
Ды ўсё ж не дзень бадзяўся там;
Даўно ўжо морам вандравалі,
Куды нясуць іх тыя хвалі,
Не знаў з Траянцаў ні адзін,
Не ведалі, што ў іх на мэце,
Чаго бадзяюцца па свеце,
Куды вязе Анхізаў сын.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но,приказка не е живота,
не се реди като слова;
ей на — Еней със свойта флота
се скита, не от ден и два.
Отдавна по море се шляят,
забравиха света, не знаят,
не знае никой, ни един
къде, защо и как ще стигнат,
къде ги мъкне, без да мигнат —
къде? — Анхизовияг син.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nichts kann so geschwind geschehen,
Wie man ein Märchen schnell erzählt;
Zwar hielt Aeneas hohes Tempo,
Lang dauerte die Reise doch.
Sie schwammen lange auf dem Meere,
Und niemand kannte sich jetzt aus.
Keiner von den Trojanern wußte
Wohin des Wegs, weshalb und wie,
Wohin die Reise gehen sollte,
Wohin Anchises' Sohn sie führt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie lecą pędem tak godziny,
Jak szybko baśń opowiadają;
Bo choć Eneasz prędko płynął,
To stracił wiele dni pływając;
Po morzu ciągle się szwendali,
O świecie nie wiedzieli wcale,
Nie wiedział nikt z nich i za biesa,
Że dokąd, po co się kierują,
I dokąd oto tak wędrują,
Gna dokąd ich syn Anchizesa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не так-то скоро все творится,
Как в сказке сказывают нам;
Эней, хоть мчался словно птица,
Проплавал долго по волнам.
Не день, не два троянцы шлялись;
Где были — сами не дознались;
Не знал троянец ни один,
Куда лежат пути-дороги,
К каким чертям несут их боги,
Куда их мчит Анхизов сын.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хоть сказка говорится скоро,
Да дело медленно идет.
Хоть плыл Эней проворно, споро,
Не день в морях носило флот.
Троянцы со светом расстались,
Долгонько на челнах мотались
Среди неведомых пучин,
И всех томила неизвестность —
Зачем, куда, в какую местность
Дружину мчит Анхизов сын?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не так-то все творится скоро,
Как в сказке нам наговорят.
Эней хоть быстро плыл в ту пору,
Да плавал много дней подряд.
Долгонько по морю шныряли
И света белого не знали,
Не знал троянец ни один:
Куда, зачем и как тащились,
Куда они поволочились,
Куда их мчит Анхизов сын.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не так все делается скоро,
Как это сказки говорят,
Эней, хоть по морю плыл споро,
Проплавал много дней подряд;
Троянцы долго в море шлялись,
Земли ногою не касались,
Не знал троянец ни один,
Куда, зачем они плетутся,
К какому берегу прибьются,
Куда их мчит Анхизов сын.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nic neděje se tolik rychle,
jak rychle se to vypráví;
ač Aeneas plul velmi rychle,
přece se plavil mnoho dní.
Po moři dlouho projížděli
a o světě nic nevěděli —
i neznal Trojan jediný,
kam, jak a proč se potulují,
kam s Anchisovým synem plují
a co s nimi kde učiní.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От так поплававши немало
І поблудивши по морям,
Як ось і землю видно стало,
Побачили кінець бідам!
До берега якраз пристали,
На землю з човнів повставали
І стали тута оддихать.
Ся Кумською земелька звалась,
Вона троянцям сподобалась,
Далось і їй троянців знать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Отъ-такъ поплававшы не мало
И поблудывшы по морямъ,
Якъ-ось и землю выдно стало,
Побачылы кинць бидамъ!
До берега якъ разъ прысталы,
На землю съ човнивъ повставалы,
И сталы тута отдыхать.
Ся Кумською земелька звалась,
Вона Трояньцямъ сподобалась,
Далось и йій Трояньцивъ знать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 5.

Рядок 1:

видання 1798:

От так поплававши чимало

Рядки 3-4:

видання 1798:

Як ось і землю видко стало,
Побачили конець бідам

Рядок 6:

видання 1798:

З човнів на землю позбігали

Рядок 8:

видання 1798:

Ся Нумелей земелька звалась

Примітки: III, 5.

         Частина III стр. 5.

Кумська земелька — в античні часи Куми — місто-держава на південному узбережжі Апеннінського півострова. Найдавніша грецька колонія в Італії (С.).

Сподобаться — відповідаючи чиїм-небудь смакам, бажанням, настроям, задовольнити їх (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after they had sailed and fought
The elements to find the proper way,
Quite suddenly they saw what they sought,
A land! Thus ended their dismay.
They docked the boats, and each
Of them enjoyed the beach,
Just standing to unwind.
The country - Kumy was its name -
Made all them happy that they came
To it. The natives were extremely kind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны паплавалі нямала
І паблукалі па вадзе,
Зямля ў абдымкі іх прымала,
І надышоў канец бядзе!
Якраз да берага прысталі.
На ім, як з чоўнаў паўставалі,
Знайшлі прытулак і спакой.
Зямельку тую Кумскай звалі,
Яе Траянцы ўпадабалі,
Былі і самі любы ёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Как дълго плаваха горките
по бурните моря, но пак
видя се края на бедите —
съзряха най-накрая бряг.
Щом спуснаха се на земята,
натръшкаха се по тревата,
сънят ги мигом налетя.
Да, Кумската земица древна
се на троянците поревна,
а и сама видя ги тя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem sie lange so geschwommen
Auf großen Meeren hin und her,
Sahen sie plötzlich ein Stück Erde
Und auch ein Ende ihrer Qual!
Sie ließen ihre Boote ankern,
Verließen sie und stiegen aus,
Um sich nun endlich auszuruhen.
Cumae, so ward der Ort genannt,
Hat den Trojanern sehr gefallen.
Auch wurden sie im Ort bekannt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak popływawszy i niemało,
Po morzu tak się nabłądziwszy,
Gdy ziemia wtem się ukazała,
Ujrzełi kres bied najprawdziwszy!
Do brzegu szybko więc przybyli,
Na ziemię z czółen wyskoczyli,
Zaczęli tutaj odpoczywać.
Kumejską ową ziemię zwano,
Wnet spodobała się Trojanom,
Poznała Trojan zapalczywych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот так, проплававши немало,
По многим проплутав морям,
Ватага землю увидала
И чаяла обжиться там.
Вот к берегу челны пристали,
Троянцы вон повылезали,
Расположились отдыхать.
Земелька Кумской называлась, —
Ей вдосталь от гостей досталось,
Себя троянцы дали знать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уже проплавали немало
И проплутали по воде.
Но вот и берег видно стало,
И наступил конец беде.
Троянцы душу облегчили,
С челнов на сушу соскочили
И перестали горевать.
Земельку эту Кумской звали.
Они ее облюбовали,
Себя ей тоже дали знать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот так поплавали немало,
Морями поплутав везде.
Когда вдруг землю видно стало,
Почуяли конец беде;
Скорее к берегу пристали,
Все из челнов повылезали
И порасселись отдыхать.
Земля та Кумской называлась
И по душе им оказалась,
Пришлось и ей троян узнать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вот, проплававши немало
Среди просторов бурных вод,
Ватага землю увидала,
Предел скитаний и невзгод.
Троянцы к берегу пристали,
Сходить с челнов на землю стали,
Сошли и стали отдыхать.
Земля та Кумскою звалася,
Троянцам по сердцу пришлася,
Пришлось и ей гостей узнать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A když si už dost poplavali
a pobloudili po mořích,
ejhle — tu zemi uhlídali
a s ní i konec chvilek zlých!
Jakmile k břehu přirazili,
hned z člunů na zem vystoupili
a spěchali se pobavit.
"Ta zemička se Kumy zvala
a Trojanům se hezká zdála,
přijala vlídně trojský lid.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розгардіяш настав троянцям,
Оп'ять забули горювать;
Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
І тут вони не шановались,
А зараз всі і потаскались,
Чого хотілося шукать:
Якому — меду та горілки,
Якому — молодиці, дівки,
Оскому щоб з зубів зігнать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Розгардіяшъ наставъ Трояньцямъ,
Опьять забулы горювать;
Бувае щастья скризь поганьцямъ,
А добрый мусить пропадать.
И тутъ воны не шановалысь,
А заразъ вси и потаскалысь,
Чого хотилося шукать:
Якому меду та горилкы,
Якому молодыци, — дивкы,
Оскому щобъ зъ зубивъ зигнать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 6.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Ізнов забули горьовать;
І всюди щастя єсть поганцям.
А добри мусять погибать.

Рядки 2-3:

видання 1809:

Оп'ять забули горьовать;
Буває щастє скрізь поганцям

Рядок 8:

видання 1798:

Якому меду да горілки

видання 1809:

Якому меду да горілки

Рядок 10:

видання 1798:

З зубів оскому щоб зогнать

видання 1809:

Оскому щоб з зубів зогнать

Примітки: III, 6.
         Частина III стр. 6.

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Розгардіяш [Розгардіяш] = роскошество (К.).
Можливість жити, діяти без будь-яких обмежень, на власний розсуд (СУМ-11).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Шануватися — вести себе пристойно, як належить (СУМ-11).

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans had a new delusion:
They soon forgot their thorny year.
While knaves have good luck in profusion,
The decent people's life is drear.
The Trojans didn't behave like decent men,
But right away began again
To look for something to enjoy:
Some looked for mead and booze,
And others for lewd women known as "loose",
Each one was like a hob-ble-de-hoy.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пашанцавала зноў Траянцам,
Ужо даволі бедаваць:
Бывае шчасце скрозь паганцам,
А добры мусіць прападаць.
Не шанаваўся падарожны
Народ, чаго надумаў кожны,
Таго шукаць сабе пайшоў:
Каторы мёду ды гарэлкі,
Каторы — маладзіцы, дзеўкі,
Аскому каб сагнаць з зубоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пак буйстват нашите троянци,
животът пак е весел, лек;
добруват често и поганци,
а страда и добър човек.
Удариха го през просото —
пак щъкат, търсят кой каквото
му трябва, всеки с интерес:
един — горилка, мед и брага,
друг — след моми и булки бяга,
че зъби точил е до днес.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Voll Übermut war'n die Trojaner
Und sie vergaßen bald ihr Leid;
Sehr häufig haben Glück die Bösen,
Gute werden vom Pech verfolgt.
Keineswegs wollten sie sich schonen,
Sie schlenderten sogleich umher
Und suchten, was das Herz begehrte:
Die einen Honig und den Schnaps,
Andere Frauen oder Mädchen,
Und stillten so den Appetit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozgardiasz wnet u Trojan nastał;
Znów zapomnieli o kłopotach;
Źli mają szczęście wciąż i basta,
A dobry musi ginąć oto.
I tutaj się nie szanowali,
Lecz wszyscy zaraz podreptali,
Kto czego pragnął szukać prędzej:
Kto wódki zatem albo miodu,
Kto panny lub mężatki młodej,
By wnet oskomę z zębów spędzić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Запраздничали вновь троянцы,
Забыли вовсе горевать;
Бывает — счастливы поганцы,
А добрый должен пропадать.
Они нимало не чинились,
Тотчас во все концы пустились
Искать себе кто что хотел;
Кто мед, горилку или водку,
Кто девку или там молодку, —
Всяк норов свой и вкус имел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И снова повезло троянцам.
Для них настала благодать,
Лафа бывает сплошь поганцам,
А честному — хоть пропадать!
Они здесь тоже не чинились,
На промысел поволочились,
Искали, что кому под стать:
Кто — водки либо сливовицы,
А кто — молодки иль девицы —
С зубов оскомину согнать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Раздолье началось троянцам,
Опять забыли горевать;
Повсюду так везет поганцам,
А добрый должен пропадать.
Они нисколько не чинились,
А разом кто куда пустились,
Что в голову взбрело, искать:
Кому медку, кому сивуху,
Другому девку, молодуху —
Оскомину с зубов согнать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Раздолье началось троянцам,
Опять забыли горевать,
Повсюду счастие поганцам,
А добрый должен погибать,
Они и здесь не удержались
И сразу, с места же помчались,
Чего хотелось им, искать:
Кому хотелось меду, водки,
Иным бы девки и молодки,
С зубов оскомину согнать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hned zapomněli na zlé cesty
a nastal zmatek, křik a spěch;
neřádi mají všude štěstí
a dobří lidé samý pech.
Trojané síly nešetřili
a hned se všichni vytratili,
šli shánět, co každý sám chtěl:
ten med, ten kořalku, ten vdolky
a onen mladice a holky,
aby svým choutkám vyhověl.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були бурлаки сі моторні,
Тут познакомились той час,
З диявола швидкі, проворні,
Підпустять москаля якраз.
Зо всіми миттю побратались,
Посватались і покумались,
Мов зроду тутечка жили;
Хто мав к чому яку кибету,
Такого той шукав бенькету,
Всі веремію підняли.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы бурлакы си моторни,
Тутъ познакомылысь той часъ,
Съ діявола швыдки, проворни,
Пидпустять Москаля якъ разъ.
Зо всимы мытью побраталысь,
Посваталысь и покумалысь,
Мовъ зъ роду тутечка жылы;
Хто мавъ къ чому яку кибету,
Такого той шукавъ бенькету,
Вси веремію пиднялы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 7.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Бурлаки сі були моторни,
Тут познайомились зараз

Рядок 8:

видання 1798:

Хто мав к чому яку хибету

Примітки: III, 7.

         Частина III стр. 7.

Бенькет [Бенькетъ] = пир (К.).
Бенкет — урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. // Взагалі багатолюдна учта, бучне гуляння з частуванням (СУМ-20).

Брататися — близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття (СУМ-20).

Побрататися — близько зійтися, виявити до кого-небудь братні почуття (СУМ-11).

Бурлака [Бурлака] = бездомный (К.).
1. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (СУМ-11).

Веремія — тут сильний крик, галас з метушнею, безладним рухом (СУМ-20).

Зроду, ізроду — завжди, з давніх-давен (СУМ-20).

Кибета [Кибета] = склонность (К.).
Кебета — здібність, уміння, хист; розум (СУМ-20).

Миттю [Мытью] = вмиг (К.).
В одну мить, дуже швидко (СУМ-20).

Моторний [Моторный] = проворный, удалой (К.).
Проворний, спритний (СУМ-20).

Підпускати (підвозити) москаля — лгать, надувать, обманывать (Г.).

Покуматися — стати кумами (СУМ-11), але, на мою думку, тут вживається у томуж значенні, що і посвата́тися — подружитися, заприятелювати (Т.Б.).

Посвата́тися — подружитися, заприятелювати (СУМ-11).

Проворний — спритний, моторний, жвавий (СУМ-11).

Тутечка [Тутечка] = тут, здесь (К.).
Те саме, що тут (СУМ-11).

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

Зо всіми миттю побратались і далі.
Названі види суспільно-побутових зв'язків, на яких трималася давня громада. Перелік по низхідній, за значенням. Побратимство — вища форма товариського єднання — було поширеним у козацькому середовищі (Низ і Евріал у п'ятій частині «Енеїди», побратими Назар і Гнат у п'єсі «Назар Стодоля» Т. Шевченка тощо). Сватами називалися не тільки рідні нареченого — нареченої, чоловіка — жінки, а всі, хто вступав у якусь обопільну угоду, купівлю-продаж та ін. Куми — хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері, батько дитини по відношенню до хрещеного батька, хрещеної матері.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Those vagrants were so energetic,
They soon made friends and being nice,
Like devils clever and frenetic,
They also knew how to entice.
At once, they fraternized,
They married and were not surprised
That they had found a home to share.
All those with practical abilities
Found for themselves good possibilities
To work. There was an uproar everywhere.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Быў кожны з іх дзяцюк рухавы,
На свет увесь яны маглі
Прынесці славы і няславы
Жанкам, як тыя маскалі.
Перакуміліся з усімі,
Сватамі сталі дарагімі,
Нібы тут цэлы век жылі:
Хто да якой быў справы здатны,
Той меў з яе гешэфт выдатны,
Усе там мітусню ўзнялі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Като бурлаци неуморни
се запознаваха за час,
подмамваха с лъжи безспорни —
вселил се бе във всеки бяс.
С кого не се побратимиха,
сватосаха или сродиха —
като да са си у дома;
и всеки търсеше причина
банкет да вдигне за мнозина,
настана страшна дунанма.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie waren wirklich kecke Burschen,
An allem höchst interessiert,
Grimmige, flinke Teufelskerle,
Den Moskauern nicht unbekannt.
Sie haben sich sogleich verbrüdert
Mit allen, und verschwägert auch,
Als ob sie immer her gehörten.
Sie suchten sich ein Fest heraus,
Wonach sie eben Lust verspürten,
Und stifteten so Wirrwarr an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Burłacy byli z nich ruchliwi,
Wnet znajomości poczynili,
Jak diabeł szybcy i skwapliwi
Jak żołnierz zwodzić potrafili.
Z wszystkimi migiem się zbratali
I zeswatali się, skumali,
Jak gdyby stale żyli tutaj;
Do czego kto miał pomyślunek,
Po taki leciał poczęstunek,
Podnieśli wszyscy szum, porutę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гуляки наши записные
С кумчанами сжились тотчас.
Троянцы — парни разбитные —
Вкруг пальца обведут как раз.
Со всеми быстро подружились,
Посватались и покумились,
Как будто сроду жили здесь;
Кто чем болел, тот тем лечился,
Всяк в должном роде отличился,
Навытворяли тьму чудес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бродяги, прыткие, как черти,
Знакомства завели тотчас.
Кто зазевается, поверьте,
Надуют, подкузьмят как раз!
С округой целой побратались,
Как будто сроду здесь шатались,
Нашли кто — кума, кто — куму,
И каждый по нутру, по нраву
Себе придумывал забаву,
Все поднимали кутерьму.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Гуляки были удалые,
Со всеми подружились тут,
Ловки, как дьяволы, лихие,
Вкруг пальца сразу обведут.
Всем в побратимы напросились,
Посватались и покумились,
Как будто сроду жили там.
Что было каждому по нраву,
Такую тот искал забаву —
Творили сущий тарарам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И здесь троянцы с местным людом
Перезнакомились тотчас,
Быстры, ловки они повсюду,
Вкруг пальца обведут как раз;
Они со всеми породнились,
Посватались и покумились,
Как здесь и жили искони;
И кто из них к чему стремился,
То находил, тем веселился,
Всех взбудоражили они.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že byli hbití světošlapi,
hned byli s každým ty a ty,
po čertech rychlí, svižní chlapi,
nestačil jim sám rohatý.
Se všemi se hned pobratřili,
zasnoubili se, pokmotřili,
jak doma se tu chovali;
na pobízení nečekali,
čeho se chtělo, to si vzali,
vnesli sem zmatek nemalý.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де досвітки, де вечерниці
Або весілля де було,
Дівчата де і молодиці,
Кому родини надало,
То тут троянці і вродились;
І лиш гляди, то й заходились
Коло жінок там ворожить,
І, чоловіків підпоївши,
Жінок, куди хто знав, повівши,
Давай по чарці з ними пить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 8.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Де досвиткы, де вечерныци,
Або весилля де було,
Дивчата де и молодыци,
Кому родыны надало,
То тутъ Троянци и вродылысь;
И лышъ гляды, то й заходылысь
Коло жинокъ тамъ ворожыть,
И чоловикивъ пидпоившы,
Жинокъ куды хто знавъ повившы,
Давай по чарци зъ нымы пыть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 8.

Рядок 1:

видання 1798:

Де досвітки, де вечірниці

Рядки 1-3:

видання 1809:

Где досвітки, где вечерниці
Або весілля где було,
Дівчата где і молодиці

Рядок 7:

видання 1809:

Коло жінощин ворожить

Рядок 9:

видання 1809:

Жінок, куди хто взяв, повівши

Примітки: III, 8.

         Частина III стр. 8.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Весілля [Весилля] = свадьба (К.).
Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди (СУМ-20).

Вечерниці [Вечерныци] = посиделки (К.).
Вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота (звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття. Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки (С.).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Глядіти — те саме, що дивитися (СУМ-20).

Досвітки [Досвиткы] = посиделки (К.).
Старовинні вечірні (що часто тривали до світання, «до світу», — звідки назва) зібрання сільської молоді для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час; збиралися, як правило, в складчину, перев. натурою («куряча складка»), рідше грішми; досвітки починалися від свята Кузьми-Дем’яна (Ж.).
Кузьми-Дем’яна день — за церковним календарем, день безсрібників і чудотворців Косми та Даміана 1/14 листопада (СУМ-11).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
1. У значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).
2. У значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-20).

Заходились, заходитися — докладати всіх зусиль до здійснення, досягнення чого-небудь (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Родини [Родыны] = роды (К.).
Святкування з нагоди народження дитини (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Whenever were some parties
Throughout the night,
The Trojan smarties
Took part in them all right,
Attracted by the girls and eager wives
Who had unusual sex drives.
When their men were intoxicated,
The Trojans had with them good time,
They did not think it was a crime
To be in some dark nook accommodated.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзе вечарынкі, дзе банкеты
Альбо вяселле ў добры час,
Дзяўчаты дзе альбо кабеты,
Альбо дзе хрэсьбіны якраз,
Дык тут як тут Траянцы-зухі,
Глянь, а яны каля сівухі
Сядзяць альбо каля жанок,
Мужчын падпояць — так бывае, —
Вядуць жанчын, куды хто знае,
І чарку з імі п'юць знарок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

По вечеринки, по седенки,
по пирове и механи,
по прощъпулници, кръщенки
с моми и хубави жени —
там се троянците въртяха;
и странни работи редяха,
та булките да вкарат в грях —
напиваха им те мъжете
и после може ли, кажете,
да не вървят да пият с тях!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo Feiern stattfanden und Tänze,
Oder wo eine Hochzeit war,
Wo Mädchen weilten oder Frauen,
Oder Familienzuwachs kam,
Sofort erschienen die Trojaner;
Sie waren voller Tatendrang.
Mit Weibern spielten sie erst Karten,
Dann gaben sie den Männern Schnaps,
Um ihre Frauen zu entführen
Und tranken weiter, jetzt zu zweit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie wieczomice lub zabawy,
Lub gdzie wesele jakieś było,
Gdzie panny, czy mężatki żwawe,
Czy gdzie rodzina się darzyła,
Trojanie tam się wnet zjawiali;
Patrz tylko, jak się uwijali,
By coś namotać z kobietami,
I mężów dobrze napoili,
A żony gdzieś uprowadzili,
Pić nuże z nimi kieliszkami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Где посиделки, вечерницы,
Где дело к свадьбе подошло,
Где девки или молодицы,
Где разом двойню принесло —
Во всё троянцы нос совали,
Везде лихой гульбы искали
Да льнули к бабам молодым.
Мужей горилкой накачали,
А сами с женами гуляли
И подносили чарки им.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где свадьба или вечерницы,
Где мед или горелку пьют,
Где девки или молодицы —
Пролазы наши тут как тут.
Не унимаются троянцы,
К молодкам липнут окаянцы —
Ну разливаться соловьем!
И, подпоив мужей, бывало,
Уводят жен куда попало —
Распить по чарочке вдвоем.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Где посиделки, вечерницы,
Где свадьбу начали играть,
Где девки или молодицы,
Кто там крестины стал справлять,
Троянцы тут как тут являлись,
И лишь гляди, как принимались
Вокруг бабенок ворожить.
Мужей изрядно подпоивши,
А жен куда кто растащивши,
Давай и с ними чарку пить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Гулянка где иль посиделки,
Или же свадьба где была,
Где молодицы или девки,
Иль где хозяйка родила,
Везде троянцы появлялись,
А там, глядишь, и принимались
Возле бабенок ворожить,
Мужей до чертиков поили,
А жен с собою уводили,
Вдвоем по чарке с ними пить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kde byly bály, tancovačky
a kde se svatba slavila,
kde byly křtiny nebo táčky,
kde děvčata se bavila,
tam Trojané se ihned slétli,
všem ženským dvorně hlavy pletli
a začali jim lichotit;
opili muže do němoty,
odvedli ženy do samoty
a začli s nimi vodku pít.

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Які ж були до карт охочі,
То не сиділи дурно тут;
Гуляли часто до півночі
В ніска, в пари, у лави, в жгут,
У памфиля, в візка і в кепа,
Кому ж із них була дотепа,
То в гроші грали в сім листів.
Тут всі по волі забавлялись,
Пили, іграли, женихались.
Ніхто без діла не сидів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якижъ булы до картъ охочи,
То не сидилы дурно тутъ;
Гулялы часто до пивночи
Въ ниска, въ пары, у лавы, въ жгутъ,
У памфыля, въ визка и въ кепа,
Комужъ изъ ныхъ була дотепа,
То въ гроши гралы въ симъ лыстивъ.
Тутъ вси по воли забавлялысь,
Пылы, игралы, женыхалысь,
Ни хто безъ дила не сидивъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 9.

Рядки 2-5:

видання 1798:

То не сиділи даром тут;
І грали часто до півночі
В носка, в пари, у лави, в джгут,
У панхвиля, в візка і в кепа

Рядок 5:

видання 1809:

У памфиля, в возка і в кепа

Примітки: III, 9.

         Частина III стр. 9.

Візок [Визокъ] = род карточной игры (К.).
Поширена гра в карти, так звані «свої козирі». Назва пішла від того, що тому, хто програв, дістається велика купа карт — «хоч возом вивозь» (див.: К. с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471) (С.).

Джгут, а також жгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В «джгута» грали і без карт (С.).

Женихаться [Женыхаться] = амуриться (К.).
Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Дотепа [Дотепа] = способность (К.).
Надто тямуща в якій-небудь галузі людина; знавець своєї справи. Вживається у значенні здатний — який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином (СУМ-11).

Дурно [Дурно] = напрасно, даром (К.).
Даремно, марно (СУМ-11).

Забавлятися — проводити час у розвагах, забавах; розважатися, веселитися (СУМ-20).

Кеп [Кепъ] = дурак; играть в кепа = играть в дурачки (К.).
Те саме, що дурень. Назва гри в карти; дурень (СУМ-20).

Лава — гра в карти. Микола Гоголь у своєму словничку до «Енеїди» так пояснює цю гру: «...У лави грають звичайно ушістьох. Сідають за стіл три проти трьох, здають карту і кожен грає з тим, що сидить навпроти, не втручаючись у загальну гру. Старша карта бере, і кількість таких взяток означає виграш; на чиїй з двох сторін їх більше, ті виграють, а сторона, що виграла, дає тій, що програла, стільки ударів джгутом, наскільки перевищено набрані взятки» (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 511) (С.).

Носок — гра в карти (Л.). Кількість гравців не обмежена. Здають по три карти. Гравець зліва від того, хто здає карти, починає ходити, говорячи партнерові: «Іду під тебе носа» (С.).

Памфиль [Памфыль] = род карточной игры (К.).
Гра в карти (СУМ-11). Карточна гра, у якій старша карта — жировий валет (С.).

Пари́ [Пари́ ] = род карточной игры (К.).
Парі — гра в карти (Л.). Неясно, яка гра в карти мається на увазі. Може, вдвох, один на один? (С.).

По волі — за власним бажанням, без примусу (СУМ-20).

Сидіти без діла — нічого не робити, гайнувати час (СУМ-11).

Сім листів — карточна гра. У старі часи карти називали ще «листами» (С.). В деньги в семь листов играют без двоек вчетвером и садятся один против другого, как в вист, карты сдаются все; последняя — козырь. Если одна партия возьмет 5 взяток, значит выигрыш. Когда же одну, насчитывает 12 гил (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 512).

Див. також I.37.

         Частина I стр. 37.

Джгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В "джгута" грали і без карт.

Хлюст — гра в карти. Взагалі хлюстом називається такий момент у грі, коли в одного чи кількох гравців на руках опиниться три карти однієї масті, або три козирі, або три валети, або три тузи. Чий хлюст старший — визначають за старшинством карт, які його утворили. В пари — неясно, яка гра в карти мається на увазі. Може, вдвох, один на один?

Візок — поширена гра в карти, так звані "свої козирі". Назва пішла від того, що тому, хто програв, дістається велика купа карт — "хоч возом вивозь" (див.: К. с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

For many, playing cards, was great delight,
Nobody had to sit and twirl his thumbs;
They often played cards till midnight
Together with their chums:
Bridge, baccarat, canasta and so on,
They laughed when someone lost, or won.
They ail were entertained
While drinking, playing games
And paying much attention to the dames.
All people were involved and none complained.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Каторыя да карт ахвочы,
Не марнавалі часу тут,
А рэзалі аж да паўночы
У дурня, у дзевятку, жгут;
Было ў іх забавак нямала,
А як якому шанцавала —
Гуляць на грошы спрабаваў.
Чуваць было ажно да ранку
Жарт трапны, песню, заляцанку.
Тут не сядзеў ніхто без спраў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Картоиграчите заклети
се хванаха за карти пак;
не се разделяха до трети
петли — на блато?, на глупак,
на табланет, на руска група,
а някой и пари натрупа —
играеха на сантасе;
добре се те повеселиха,
мърсуваха, играха, пиха —
на кой какво му понесе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was waren dies für Kartenspieler,
Und nie untätig oder schlapp;
Oft spielten sie die Nächte über
In Niska, Para, Lava, Zhgut,
Auch Pamphil, Viska oder Kepa,
Oder ums Geld in "Sieben Blatt",
Wem alles andere nicht reichte.
Ein jeder war nach Herzenslust
Vergnügt mit Spielen oder Flirten,
Niemand saß tatenlos herum.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A którzy byli do kart chętni,
Też nie siedzieli głupio tutaj;
Po nocach grali więc namiętnie
Tu w noska, cetno — lichi, żguta,
W pamfila, woza kpa czeredą.
Kto chciał pieniędzy, grywał tedy
I w siedem listów przezawzięcie.
I wszyscy tam się zabawiali,
Wciąż grali, pili, flirtowali
I nikt nie siedział bez zajęcia.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Которые до карт охочи,
И те не отставали тут,
Играли часто до полночи —
То в свои козыри, то в жгут,
В панфила, в дурачка и в пары,
Кто не хотел коптеть задаром —
На деньги в семь листков играл.
Все, чем хотели, забавлялись,
Сивуху пили, женихались.
Никто минуты не терял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Которые до карт охочи —
Без дела не сидели тут:
Сражались в «дурни» до полночи
Иль резались в «носки» да в «жгут»,
Играли в «пары» и в «памфила»,
А в ком ума побольше было —
На деньги дулись в «семь листов».
Чем хочешь, тем и утешайся:
Пей, козыряй иль женихайся,
Ходи с червей, с бубен, с крестов...

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А те, кто был до карт охочий,
Задаром не сидели тут,
Играли часто до полночи
В носка, в пары, в возок и в жгут,
Иль в лаву, кепа и памфиля,
А тот, кто не был простофиля,
На деньги в семь листков потел;
Тут все вольготно забавлялись:
Играли, пили, женихались —
Никто без дела не сидел.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Какие же до карт охочи,
То даром не сидели тут,
Играли часто до полночи
В панфиля, в дурачка и в жгут,
В носка и ведьму, в пары, в лаву,
Кому ж те игры не по нраву,
На деньги в семь листков играл.
Вольно всем было развлекаться,
Играть, и пить, и забавляться,
Никто со скуки не зевал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A ten, kdo měl chuť do karbanu,
měl příležitosti až až;
mazali často ještě k ránu
dudáka, filky, mariáš,
gotýska, bulku, cvika, dardu;
a kdo chtěl užít větší švandu,
o prachy ferbla mazat šel.
Všichni se dobře zabavili,
namlouvali si, hráli, pili,
nečinně nikdo neseděl.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней один не веселився,
Йому немило все було;
Йому Плутон та батько снився
І пекло в голову ввійшло.
Оставивши своїх гуляти,
Пішов скрізь по полям шукати,
Щоб хто дорогу показав:
Куди до пекла мандровати,
Щоб розізнати, розпитати;
Бо в пекло стежки він не знав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одынъ не веселывся,
Йому немыло все було;
Йому Плутонъ, та батько снывся
И пекло въ голову ввійшло.
Оставывшы своихъ гуляты,
Пишовъ скризь по полямъ шукаты,
Щобъ хто дорогу показавъ:
Куды до пекла мандроваты,
Щобъ розизнаты, роспытаты;
Бо вь пекло стежкы винъ не зиавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 10.

Рядки 3-4:

видання 1798:

Йому Плутон да батько снився
І пекло з голови не шло

Рядок 6:

видання 1798:

Пішов сам по полю шукати

Рядки 8-9:

видання 1798:

Куди у пекло шлях надибать,
Щоб розглядіти і розвідать

Рядок 8:

видання 1809:

Куда до пекла мандровати

Примітки: III, 10.
         Частина III стр. 10.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Мандровать [Мандровать] = странствовать, бродить (К.).
Мандрувати — іти, їхати куди-небудь // відправлятися, вирушати в дорогу (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
Уточнення певного місця, визначеного іменником (СУМ-11).

Стежка [Стежка] = тропинка (К.).
Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми (СУМ-11).

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was the only one who found
No joy on which to dwell.
He dreamt of Father and of Pluto underground,
And he continued to think of Hell.
So, having left his men inside,
He went into the fields to find a guide,
Who'd show him the unerring way
To Hell, for he had not the slightest clue
Which way to go. Without a cue
He certainly would go astray.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней адзін не весяліўся,
Яму няміла ўсё было;
Яму Плутон ды бацька сніўся
І пекла з галавы не йшло.
Сваіх Траянцаў пакідае
Эней, па полі ён блукае,
Сустрэць жадаючы людзей
Такіх, каб з ім паразмаўлялі,
Дарогу ў пекла паказалі, —
Шляхоў туды не знаў Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней единствен не пирува,
света му беше просто чер;
Плутон и татко си сънува,
в ума му — ада, Луцифер.
И той остави свойта свита,
пое — да види, да разпита,
да го напътят за натам:
отде да мине, що да прави,
за ада няма друми прави,
не можеш се оправи сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allein Aeneas blieb verdrossen,
Denn voller Trauer war sein Herz,
Träumte vom Vater und von Pluton,
Die Hölle spukte ihm im Kopf.
Er ließ die Freunde sich vergnügen
Und selber zog hinaus aufs Feld,
Hielt Ausschau, ob er jemand findet,
Der ihm den Weg zur Hölle zeigt.
Er mußte suchen, mußte fragen,
Den Pfad hinab kannte er nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz z smutku prawie wił się,
Niemiło jemu wszystko było;
Pluton mu oraz ojciec śnił się,
Do głowy piekło się wtłoczyło.
Zostawił hulać swych do woli,
Wyruszył szukać wszędzie w polu,
By ktoś wiedzący, ktoś z tutejszych
Pokazał drogę mu do piekła,
Chciał znaleźć taką, jak się rzekło,
Sam nie znał ścieżki choć najmniejszej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Один Эней не веселился,
Хоть были все кругом резвы;
Ему Плутон да батька снился,
И ад не шел из головы.
Своих оставив за столами,
Отправился искать полями —
Кто б рассказал да показал,
Как в пекло поскорей добраться,
Чтобы в пути не заплутаться, —
Сам он туда тропы не знал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Один Эней не веселился:
О преисподней думал он.
Ему Анхиз, покойник, снился,
В башку втемяшился Плутон.
И от своей троянской голи
Эней ушел украдкой в поле,
Давай искать кого-нибудь,
Чтоб разузнать скорей дорогу
К Плутону самому в берлогу,
Разведать в пекло ближний путь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Один Эней не веселился,
Стал белый свет ему не мил;
Ему Плутон все с батькой снился,
Ад из ума не выходил.
Своих оставив забавляться,
Пошел полями, чтоб дознаться,
Порасспросить, кто б показал,
Как в преисподнюю спуститься;
Все вызнать, чтоб с пути не сбиться,
Ведь в ад тропинки он не знал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней один не веселился,
Ему свет божий был не мил.
Отец с Плутоном часто снился,
И ад порядочно страшил;
Троянцев он гулять оставил,
А сам стопы свои направил
В поля, искать, кто б показал,
Куда идти, как в ад добраться,
Поразузнать, ведь он, признаться,
Совсем дороги в ад не знал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jen Aeneáš jak bludná ovce
se neúčastnil zábavy;
měl v mysli Plutona a otce,
peklo mu vlezlo do hlavy.
Zanechal Trojské, ať si hrají,
a sám se toulal v širém kraji,
hledal a hledal, šel a šel;
doufal, že někdo mu snad poví,
kudy je cesta k Plutonovi,
kudy je cesta do pekel.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ішов, ішов, аж з русих кудрів
В три ряди капав піт на ніс,
Як ось забачив щось і уздрів,
Густий пройшовши дуже ліс.
На ніжці курячій стояла
То хатка дуже обветшала,
І вся вертілася кругом;
Він, до тії прийшовши хати,
Хазяїна став викликати,
Прищурившися під вікном.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 11.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ишовь, ишовъ, ажъ зъ русыхъ кудривъ
Въ тры ряды капавъ питъ на нисъ,
Якъ-ось забачывъ щось и уздривъ,
Густый пройшовшы дуже лисъ.
На нижци курячій стояла
То хатка дуже обветшала
И вся вертилася кругомъ;
Винъ до тіи прыйшовшы хаты,
Хазяина ставъ выклыкаты,
Прыщурывшыся пидъ викномъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 11.

Рядок 1:

видання 1798:

Ішов, ішов, що аж із чуба

3-4 Як ось забачив щось і уздрів,

Рядки 3-4:

видання 1798:

Як ось забачив із-за дуба,
Густий пройшовши уже ліс

Рядок 3:

видання 1809:

Як ось забачив щось і узрів

Рядки 8-10:

Він, до тої прийшовши хати,
Господаря став викликати,
І прищулився під вікном

Рядок 10:

видання 1809:

Прищулившися під вікном

Примітки: III, 11.

         Частина III стр. 11.

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Кликну́ти [Клыкну́ты] = позвать (К.).
Голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься (СУМ-20).

Кругом — рухаючись по колу, описуючи коло (СУМ-20).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As he walked on, from his blonde hair
Thick sweat was dripping on his nose.
Crisscrossing a dense wood out there,
He spotted something very close:
A little ancient hut upon
A chicken leg was turning on and on.
As he approached that rickety throughout
Wee hut, and standing near the window,
He thought: should he go in? Oh no!
So he began to call the owner out.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ішоў, ішоў, аж ручаінай
Каціцца пот з ілба пачаў,
Хаціну на назе курынай
Ён сярод лесу напаткаў.
Яна старэчы выгляд мела,
Як млын, круцілася, рыпела
Хаціна ў гушчары глухім;
Ён, стаўшы пад лясныя шаты,
Гаспадара стаў клікаць з хаты,
Як старац пад акном сляпы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървя, вървя, от руси къдри
тече невиждан пот,до днес;
съзря пред него да се мъдри
непроходим и страшен лес.
Къщурка вехта на кокоши
крака стои и вятър роши
стрехата, схлупена отвред;
и той дойде до тая хата,
извика, тропна на вратата,
след туй — в прозорчето отпред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er wanderte, bis von den Locken
Der Schweiß auf seine Nase fiel.
Da, plötzlich sah er in der Feme,
Mitten im dunklen, dunklen Wald,
Auf einem Hühnerbein ein Häuschen,
Recht alt und halb verfallen schon,
Das sich um seine Achse drehte.
Er schlich erwartungsvoll heran,
Duckte sich unter einem Fenster
Und rief nach dem Bewohner aus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak szedł i szedł, aż mu z kędziorów
W trzy rzędy pot na nos zakapał,
Gdy wtem zobaczył, kiedy spory
Gęstawy bardzo las przeczłapał.
Na kurzej oto nóżce stała
Tam chatka bardzo zestarzała
I cała się kręciła wkoło;
Przyszedłszy wnet do owej chaty,
Pod oknem stanął jak na czatach
I gospodarza zaczął wołać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Шел, шел, пока не взмок от пота,
Что по лицу бежал ручьем.
Вдруг видит — зачернело что-то
В сторонке за густым леском.
То хатка, за кустами прячась,
На курьих ножках раскорячась,
Вертелась перед ним волчком;
Эней к той хатке подобрался,
Хозяев окликать принялся,
В кустах укрывшись под окном.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Шел, шел... Ручьями пот горючий
На переносье лил с кудрей.
Пробился через лес дремучий
И кое-что узрел Эней:
На курьей ножке стоя шатко,
Трухлявая такая хатка
Вертелась медленно кругом.
Троянец пересек лужайку,
И тщетно выкликал хозяйку
Он, притулившись под окном.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он шел да шел, а ж капли пота
С кудрей ручьем текли на нос,
Как заприметилось вдруг что-то,
Лишь лес густой прошел насквозь.
Там хатка ветхая таилась,
На курьих ножках притулилась,
Повертывалась все кругом.
Когда до хатки он добрался,
Хозяина, чтоб отозвался,
Стал кликать, щурясь под окном.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Шел, шел... Уже стекал ручьями
Со взмокших кудрей пот на нос;
Забрел он в лес и меж кустами,
Какими лес густой зарос,
Увидел он в конце дорожки
Избушку на куриной ножке,
Она вертелася кругом;
Эней к избушке той пробрался,
Хозяев вызывать принялся,
Нагнувшись низко над окном.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak šel a šel, až pot mu kanul
v třech proudech z rusých kadeří;
tu náhle v hustém lese stanul —
a co to na pasece zří ?
Chaloupka vetchá tady stála,
na kuří nožce tancovala
a točila se dokola;
i přistoupiv k té barabizně,
nahlédl oknem a pak řízně
na hospodáře zavolal.

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Сивилла та Еней.
Частина III, строфа 12.

Highslide JS
А. Штірен. Сивилла та Еней.
Частина III, строфи 12.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней стояв і дожидався,
Щоб вийшов з хати хто-небудь,
У двері стукав, добувався,
Хотів був хатку з ніжки спхнуть.
Як вийшла бабище старая,
Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина III, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней стоявъ и дожыдався,
Щобъ выйшовъ съ хаты хто нибудь,
У двери стукавъ, добувався,
Хотивъ бувъ хатку зъ нижкы спхнуть.
Якъ выйшла бабыще старая,
Крыва, горбатая, сухая,
Заплиснявила вся въ шрамахъ;
Сида, ряба, беззуба, коса,
Росхристана, простоволоса
И якъ въ намысти, вся въ жовнахъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 12.

Рядок 2:

Щоб вишов з хати хто-небудь

Рядок 5:

Як вишла бабище старая

Рядки 7-8:

Запліснівівша, вся в шрамах;
Сива, ряба, беззуба, коса

Примітки: III, 12.

         Частина III стр. 12.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Беззубий — який не має всіх або багатьох зубів (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жовни [Жовны] = желваки (К.).
Вживається у значенні жовни (одн. жовно) — затверділі пухлини у вигляді ґуль на тілі людей, тварин та на рослинах (СУМ-20).

Косий — про людину, яка має неоднаково спрямовані зіниці (про очі з такою вадою); косоокий, зизий (СУМ-20).

Кривий [Крывый] = хромой (К.).
Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий (СУМ-20).

Намисто [Намысто] = монисто, ожерелье (К.).
Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї (СУМ-20).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

Розхристаний [Розхристаный] = распахнутый (К.).
З оголеними, відкритими грудьми, у розстебнутому одязі (СУМ-11).

Рябый [Рябый] = веснушчатый (К.).
Покритий шрамами від віспи або ластовинням — рудими пігментними цяточками на шкірі, які з'являються у деяких людей переважно навесні (СУМ-11).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Шрам [Шрамъ] = знак после раны (К.).
Слід на шкірі від зарубцьованої рани; рубець (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas stood and waited
For someone to appear.
He knocked in vain. Infuriated,
He thought: To push it off the leg? Oh, dear!
Right then a crone appeared:
With crooked legs, hunchbacked, besmeared,
In hanging rags, that devil's squaw
Was all disheveled, moldy, marred,
Her face was wrinkled, scarred,
She had no teeth in her big maw.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней глядзеў, нібы на дзіва,
На хатку — хто ў ёй можа жыць?
У дзверы грукаў нецярпліва,
Хацеў было перакуліць,
Ды выйшла бабішча сівая,
Крывая, без зубоў, сухая,
На твары шрамы, на руках;
Нос, вушы бросняй зацвіталі,
У жаўлакі, нібы ў каралі,
Прыбраная — аж глянуць жах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней застана и зачака
чий дом е туй да разбере,
заблъска с вик, но двата крака
държаха къщата добре;
накрая се показа баба,
съсухрена, гърбата, слаба,.
с цицини, щърба, с нос дебел,
надупчена от шарка, бледа,
раздърпана и кривогледа,
с брадавици-мъниста, с кел.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas stand davor, verharrend,
Und hoffte, jemand kommt heraus;
Er hämmerte an seiner Pforte,
Stemmte sich gegen seine Wand, -
Endlich erschien an dessen Schwelle
Ein häßliches, sehr altes Weib,
Schief, bucklig, dürr und ohne Zähne,
Mit welker, narbenreicher Haut,
Die Augen schielend, Haare struppig,
Bedeckt mit Blasen, wie mit Schmuck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz stał i wyczekiwał,
By doń ktokolwiek wyszedł z chatki,
I do drzwi stukał, aż się kiwał,
Mógł z nóżki spaść budynek rzadki,
Gdy wyszło babsko stare z chaty,
Skrzywione, suche i garbate,
W szramach oblicze, zapleśniałe;
Bezzębne, w piegach, krzywonose
I rozchełstane, brudnowłose,
I jak w koralach, w strupach całe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней долгонько дожидался,
На двор чтоб вышел кто-нибудь;
Уж он кричал, уж он стучался,
Хотел хатенку с ног спихнуть.
Вдруг вышла бабища из хаты:
Она была крива, горбата,
Заплесневела, вся в рубцах,
Ряба, беззуба, кривоноса,
Растрепана, простоволоса
И как в монистах — в волдырях.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В сердцах ломился долго в двери,
Был хатку с ножки рад спихнуть.
И пусть ее! По крайней мере
Хоть отзовется кто-нибудь!
Вдруг вышла бабища седая,
Заплесневелая, хромая,
Косматая, с клюкой в руках;
Была старуха конопата,
Суха, крива, коса, горбата
И — как в монисте — в желваках.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Стоял Эней и дожидался,
Из хатки кто бы поглядел,
Стучался в двери, домогался,
Хатенку с ног спихнуть хотел.
Вдруг вышла бабища седая,
Горбунья, старая, косая,
Заплесневела, в гнойниках;
Была беззуба, конопата,
Простоволоса и космата,
Вся, как в монистах, в желваках.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней стоял и дожидался,
Быть может, выйдет кто-нибудь,
Кричал в окно и в дверь стучался,
Хотел ногой избушку пнуть.
Вдруг вышла бабища седая,
В рубцах, горбатая, сухая,
Вся в плесени и синяках,
Ряба, стара, беззуба, коса,
Вся в волдырях, простоволоса
И, как в монисте, в желваках.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš stál a dlouho čekal,
až vyjde, kdo je uvnitř skryt;
dobýval se, na vrátka klepal,
chtěl chajdu s nožky převrátit.
Tu vyšla baba neduživá,
hrbatá, žlutá, suchá, křivá,
plesnivá, v očích zákaly,
bezzubá, šedá, poďobaná,
krhavá, celá rozcuchaná,
s boláky jako korály.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, таку уздрівши цяцю,
Не знав із ляку, де стояв;
І думав, що свою всю працю
Навіки тута потеряв.
Як ось до його підступила
Яга ся і заговорила,
Роззявивши свої уста:
«Гай, гай же, слихом послихати,
Анхизенка у віч видати,
А як забрів ти в сі міста?

Highslide JS
О. Данченко. Частина III, строфа 12.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина III, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней таку уздрившы цяцю,
Не знавъ изъ ляку де стоявъ;
И думавъ, що свою всю працю,
На викы тута потерявъ.
Якъ ось до його пидступыла
Яга ся и заговорыла,
Роззявывшы свои уста:
«Гай, гайже слыхомъ послыхаты,
«Аихызенка у вичь выдаты,
«А якъ забривъ ты въ си миста?

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 13.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней таку побачив цяцю

Рядки 1-2:

видання 1809:

Еней, таку узрівши цяцю,
Не знав із ляку, ґде стояв

Рядок 7:

видання 1798:

Роззявивши свій страшний рот

Рядки 9-10:

видання 1798:

Анхизенка в вічі видати,
Який ж тебе приніс к нам чорт

Примітки: III, 13.
         Частина III стр. 13.

Гай — уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ляк [Лякъ] = испуг (К.).
Несподіване почуття страху; переляк (СУМ-20).

Праця [Праця] = старание, труд (К.).
Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд (СУМ-11).

Роззявляти рот (уста) — починати промовляти, говорити (СУМ-11).

Слих — слух, чутка. Слихом послихати — традиційна формула, якою зустрічають здебільшого того, хто давно вже [або ніколи] не був у когось, десь (СУМ-11).

Цяця [Цяця] = игрушка (К.).
Вродлива жінка, красуня. У поемі вжито іронічно — надзвичайно некрасива, бридка людина (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, seeing such a beauty,
Became unnerved and did not know
Where he arrived. He thought his work and duty
Were lost forever. What a blow!
The scarecrow came to him
And uttered like a cherubim
While parting her blue lips:
"How are you, dear? Long time no see!
Oh, you, Anchises' progeny!"
And put her hands upon her bony hips.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, як згледзеў, што за цаца
Аблюбавала гэты кут,
Падумаў, што прапала праца
Уся яго навекі тут.
Бліжэй вядзьмарка падступала,
З Энеем гучна размаўляла,
Ды так, хоць вушы затыкай:
«Гай, гай жа, лёс паслаў удачу,
Ці не Анхіза сына бачу,
Як трапіў ты ў гушчарны край?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Съгледал тая гиздосия,
Еней стоеше пребледнял;
„Напразно — рече си — из тия
хендеци време съм пилял.“
Но щом го зърна, и веднага
го заприказва Баба Яга,
раззина щърбава уста:
— Брей, брей, какво дойде да видя —
Анхизовчето; чакай, ида,
че как добра се в тез места?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als dieses Prachtstück er gewahrte,
Erstarrte er vor lauter Schreck
Und dachte schon, jetzt war verloren
Für immer seine Müh und Plag.
Da trat an ihn heran die Hexe,
Sie öffnete weit ihren Mund
Und sprach ihn an mit solchen Worten:
"Hei, hei, nie hatte ich gedacht
Hier des Anchises Sohn zu sehen!
Wie hast du diesen Ort erreicht?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, widząc taką cacę,
Nie wiedział z leku, gdzie on stoi;
I myślał, że już oto prace
Na wieki stracił całą swoją.
Gdy wtem do niego przystąpiła
Ta jaga i tak przemówiła
Przez usta do ust niepodobne:
"Ach, ach, nareszcie usłyszałam
I Anchizenka tu ujrzałam,
A jak tyś do miejsc moich dobrnął?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, увидя цацу эту,
Весь с перепугу задрожал,
Решив, что зря кружил по свету,
Что все теперь он потерял.
Меж тем чертовка подступила
К Энею и заговорила,
Разинув, как ворота, пасть:
"Эге, вот и молодчик кстати,
Анхизов сын — видать по стати.
Что? К нам, брат, не легко попасть?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней не знал куда деваться
И слова вымолвить не мог,
Когда к нему такая цаца
Из хатки вышла на порог.
К Энею ближе подступила
Яга и тотчас разлепила
Беззубые свои уста:
«Анхизенко! Слыхали слыхом...
Известно, за каким ты лихом
Забрался в здешние места.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Такую цацу разглядевши,
Эней ни жив ни мертв стоял
И думал: «Столько претерпевши,
Теперь навек все потерял».
Но вот поближе подступила
Яга и с ним заговорила,
Разинув страшные уста:
«Ой! Гляну, знала понаслышке,
В глаза Анхизову сынишке;
Ты как забрел в мои места?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, увидя эту кралю,
Как огорошенный, стоял,
Уж думал, все труды пропали,
Старухи вид не привлекал.
Яга к Энею приступила,
Приветливо заговорила,
Раскрыв запавшие уста:
«Ай, ай! Я рада слышать, видеть
Сынка Анхиза в здравом виде.
Ты в наши как попал места?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Takovou fiflenu když shlédl,
leknutím, chudák, zdřevěněl;
nevěděl, kde je, celý zbledl
a s životem se loučit chtěl.
Když hle, ta ježibaba divá
rozjevila svá ústa křivá
a příšerný hlas zaskuhral:
„A jéje, čuchám člověčinu,
a jsi to ty, Anchisův synu!
A odkudpak ses tady vzal?

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 14.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 12.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Давно тебе я дожидаю
І думала, що вже пропав;
Я все дивлюсь та визираю,
Аж ось коли ти причвалав.
Мені вже розказали з неба,
Чого тобі пильненько треба, —
Отець твій був у мене тут».
Еней сьому подивовався
І баби сучої спитався:
Як відьму злую сю зовуть?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Давно тебе я дожыдаю,
«И думала, що вже пропавъ;
«Я все дывлюсь та вызыраю,
«Ажъ-ось колы ты прычвалавъ.
«Мини вже росказалы зъ неба,
«Чого тоби пылненько треба, —
«Отець твій бувъ у мене туть.
Эней сьому подывовався,
И бабы сучои спытався:
Якъ видьму злую сю зовуть?

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 14.

Рядок 3:

видання 1798:

Я все дивлюсь да виглядаю

Рядок 5:

видання 1798:

Мені уже сказали з неба

Рядок 10:

видання 1798:

Як, нененько, тебе зовуть

Примітки: III, 14.
         Частина III стр. 14.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Відьма — за народним повір'ям – жінка, яка знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклунка (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Аж ось — нарешті (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Пильно — присл. до пильний. Пильненько — зменш.-пестл. до пильно. Пильний — який вимагає термінового, негайного виконання; нагальний (СУМ-11).

Причвалати — прийти куди-небудь, до когось; прибрести (СУМ-11).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How did you find your way?
I was afraid that you were lost,
I looked for you here every day,
And now you're here, oh, you, sea-tossed!
I've got about you information
From heaven and I know your perturbation,
Your father was here at my place."
Aeneas was surprised to hear the witch
Say that and asked that daughter of a bitch
What was the name of her disgrace.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Даўно цябе я тут чакаю
І думала, што ты прапаў:
Я ўсё гляджу ды выглядаю,
Аж вось калі ты завітаў.
Ужо мне расказалі з неба
Ганцы, чаго Энею трэба.
Быў у мяне тут бацька твой».
Эней, уражаны такою
Неспадзяванай навіною,
Спытаўся прозвішча ў старой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отдавна чакам те тъдява,
помислих, че си се затрил;
все гледам кой ли са задава,
дали платна не си свалил.
Разправиха ми мен отгоре
какво ще трябва да се стори —
Анхиз, баща ти, бе при мен...
Еней вдърви му се езикът
и вещицата как и викат
едва попита той втрещен.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Seit langem hab ich dich erwartet
Und fürchtete schon, du wärst tot;
Ich halte dauernd nach dir Ausschau
Und siehe da -jetzt bist du hier!
Vom Himmel gab man mir die Kunde,
Daß du vorbeikommst und weshalb,
Auch war bei mir bereits dein Vater."
Aeneas stand verwundert da,
Anschließend fragte er die Hexe,
Wer sie denn sei und wie sie heißt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Od dawna ciebie oczekuję,
Myślałam, że już gdzieś przepadłeś;
I patrzę, ciągle wypatruję,
Aż oto kiedy przyczłapałeś.
Opowiedziano mi już z nieba
To, czego ci pilniutko trzeba —
Twój ojciec był tu u mnie z piekła".
Eneasz się wszystkiemu dziwił
I spytał babę tę skwapliwie,
Jak nazywają wiedźmę wściekłą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тебя давно я поджидаю,
Уж думала, тебе конец;
Смотрю и на бобах гадаю,
Ан глядь — приплелся молодец.
Мне всё уж передали с неба,
Какая у тебя потреба, —
Твой батька обо всем дал знать".
Эней рассказу подивился
И, выслушав его, решился
Спросить., как злую ведьму звать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А я уж очи проглядела:
Пропал, должно быть, молодец!
Смотрю в окошко то и дело,
И вот приплелся наконец.
Уже мне рассказали с неба,
Какая у тебя потреба.
Отец твой был недавно тут».
И, осмелев, у бабы сучьей
Спросил Эней на всякий случай,
Как ведьму злобную зовут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Давно тебя я поджидаю,
Уж думала, что ты пропал,
Очей, заждавшись, не смыкаю,
Ан вот и ты приковылял;
Мне все порассказали с неба,
В чем у тебя ко мне потреба,
Здесь у меня отец твой был».
Эней рассказу подивился
И к сучьей бабе обратился,
Как злую ведьму звать, спросил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Давно тебя я ожидаю,
Уж думала, что ты пропал,
Весь день в окно смотрю, гадаю,
Ты сам дорогу отыскал?
Уже мне с неба рассказали,
Какие у тебя печали,
Отец недавно был твой тут».
Эней, то слыша, подивился
И, осмелев, спросить решился,
Как ведьму гадкую зовут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Už dávno na tě čekám, synu,
a vyhlížím tě okénkem,
už myslela jsem, že jsi zhynul,
a hle, tys přivandroval sem.
Už vzkázali mi s nebe vaši,
kam tolik spěcháš, Aeneáši —
tvůj otec tady u mne byl.“
Aeneas kolotoč měl z hlavy
a zeptal se té fenčí baby,
kdo je a jak zná jeho cíl.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Я кумськая зовусь Сивилла,
Ясного Феба попадя,
При його храмі посіділа,
Давно живу на світі я!
При шведчині я дівовала,
А татарва як набігала,
То вже я замужем була;
І першу сарану зазнаю;
Коли ж був трус, як ізгадаю,
То вся здригнусь, мовби мала.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 15.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Я Кумськая зовусь Сывылла,
«Ясного Феба попадя,
«Пры його храми посидила,
«Давно жыву на свити я!
«Пры Шведчыни я дивовала,
«А Татарва якъ набигала,
«То вже я замужемъ була;
«И першу сарану зазнаю;
«Колыжъ бувъ трусъ, якъ изгадаю,
«То вся здрыгнусь, мовъ бы мала.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 15.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Я, паночку, зовусь Сивилла,
Ясного Хвеба попадя,
При його храмі посивіла

Рядок 5:

видання 1798:

У шведчину я дівовала

Рядок 8:

видання 1798:

І першу саранчу зазнаю;

Рядки 8-9:

видання 1809:

І перву сарану зазнаю;
Коли ж був трус, як нагадаю

Рядок 10:

видання 1798:

То все здригнусь, як би мала

Примітки: III, 15.

         Частина III стр. 15.

Ізгадати —  тут у значенні згадати (СУМ-11).

Перший [Першый] = первый (К.).
Який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Попадя — у значенні жриця — особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.).

Трус [Трусъ] = землетрясение (К.).
1. Трясіння, здригання. // Землетрус. 2. Метушня, сум'яття; тривога. // Страх, переляк. 3. Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук (СУМ-11). Зміст коментованої строфи підказує, що це слово вжите саме в останньому значенні. Тут йдеться про якусь масштабну акцію, яка залишила по собі дуже недобру пам'ять у народі. Очевидно, автор поеми має на увазі так званий Генеральний опис Лівобережної України 1765 — 1769 років, проведений тодішнім царським намісником Рум'янцевим-Задунайським з метою підвищення податків і остаточного покріпачення селянства, ліквідації залишків політичної автономії України. І хронологічно слово «трус» – на своєму місці в розповіді Сівілли (С.).

Шведчина — йдеться про кампанію 1708-1709 років і Полтавську битву (С.)

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Я кумськая зовусь Сивилла і далі (С., Ш.).
Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба), пророкували звичайно в стані екстазу, як це подано в бурлескно-зниженому тоні далі, у 18 — 19-й строфах третьої частини «Енеїди». У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум). У сцені першої зустрічі з Енеєм Сівілла наділена рисами баби-яги, як вона постає в українській народній демонології. Далі — виступає в образі звичайної в ті часи баби-ворожки і шептухи. За віком Сівілла доводиться бабою, а то й прабабою Іванові Котляревському. Дівувала «при шведчині», яка припадає на 1708-1709 роки. Отже, «татарва набігала» пізніше, десь у 20-х, а то й на початку 30-х років. Сучасний історик О. М. Апанович пише: «Наприкінці XVІІ і в першій половині XVІІІ ст. вглиб української території татари, як правило, пробиратися вже не могли. На Лівобережній Україні в першу чергу терпіли від них Полтавський та Миргородський прикордонні полки, на Слобідській — Бахмут і Тор» (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVІІІ ст. — К., 1969. — С. 127). А. Шамрай у своєму коментарі зазначає, що татари почали наскоки на Україну з 1735 р., коли почалась війна з турками. Але згодом були вигнані до Криму (Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год. Составлена Павлом Бодянским, Полтава, 1865, стор. 50).
«Перша сарана»
, про яку згадує Сівілла, спустошувала українські степи в 1748 і 1749 рр. На боротьбу з нею виведені були в поле всі козацькі полки разом з військовою старшиною.
Коли ж був трус, як ізгадаю — одинадцятитомним «Словником української мови» слово «трус» зафіксоване як у значенні: «метушня, сум'яття, тривога», так і в значенні: «Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук». Зміст коментованої строфи підказує, що це слово вжите саме в останньому значенні. Тут йдеться про якусь масштабну акцію, яка залишила по собі дуже недобру пам'ять у народі. Очевидно, автор поеми має на увазі так званий Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 років, проведений тодішнім царським намісником Рум'янцевим-Задунайським з метою підвищення податків і остаточного покріпачення селянства, ліквідації залишків політичної автономії України. І хронологічно слово «трус» – на своєму місці в розповіді Сівілли.
Сівілла чи не єдиний з усіх неепізодичних персонажів «Енеїди» — звичайна селянка. Крім самохарактеристики, мови, про це говорить її одяг, поведінка, манери. На ній плахта з дерги (див.). Одержавши від Енея плату, Сівілла сховала «грошики в калитку, піднявши пелену і свитку». М. Сумцов у статті «Побутова старовина в «Енеїді» (1905) зазначав, що селянки «так і тепер місцями зберігають гроші». Це можна сказати і про пізніші часи.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I'm Kums'kaya, my name - Sivilla,
The wife of famed god Feb, the Grand.
I grew grey hair in his famed temple-villa,
I'm very old, the flower of my native land.
When was the Swedish famed campaign,
I was still young. The Tartar terror reign
Found me a married woman. I recall
The earth quake and the horrible attack
Of locusts which had made the green fields black.
I tremble when I think about it all.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Мяне Сівілаю Кумскою
Завуць, я Феба пападдзя,
Пры храме Фебавым сівою
Зрабілася даўно ўжо я.
Пры Шведах дзеўкай векавала,
А ў дні Татарскае навалы
Была я замужам якраз;
Я помню саранчы напады,
Як з ёй змагаліся атрады
Казацкія ў ліхі той час.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Че аз съм Кумската Сибила
и попадия съм на Феб);
на тоя свят съм се родила
отдавна — много преди теб!
При Шведа с дружки и другари
момувах, а кога удари
Татара — вече булка бях;
и първите скакунци зная,
кой е страхлив ще отгадая,
като дете търча без страх.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sibylle heiße ich, aus Cumae,
Und bin im Tempel von Apoll
Schon seit geraumer Zeit im Dienste,
Ich lebe lange auf der Welt!
Als Schweden herrschten, war ich ledig,
Bei dem Tatarenüberfall
War ich verheiratet und kenne
Heuschreckenplagen und die Not,
Und wenn ich an das Beben denke,
Erschrecke ich auch heute noch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Sybillą z Cumae się nazywam,
Febusa jam kapłanka sławna,
Służąc Mu, stałam się już siwa,
Na świecie żyję więc od dawna!
Już panną byłam w czasach Szwedów,
A znów mężatką właśnie wtedy,
Gdy tatarszczyzna najeżdżała;
Szarańczy pierwszej zlot ogromny
Jak też trzęsienie kiedy wspomnę,
To cała zadrżę niczym mała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Узнай, я кумская Сивилла
И в храме Феба попадья;
Давно сюда, я угодила,
Давно живу на свете я!
При шведах в девках я сидела,
А татарва как налетела,
Уже я замужем была;
Как саранча впервой напала,
Как все от бед лихих пропало —
Все помню, хоть была мала.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Я, знаешь, Кумская Сивилла,
При храме Феба — попадья.
Ему изрядно послужила!
Давно живу на свете я:
При шведах, слыщь, была девицей,
А при татарах молодицей;
Видала саранчи налет;
А вспомнится землетрясенье —
Пугаюсь, просто нет спасенья!
Как в малолетстве, страх берет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Я Кумская зовусь Сивилла,
Из храма Феба попадья,
Там седина меня покрыла.
Давно живу на свете я!
Я в девках в шведчину сидела,
А татарва как налетела,
Была замужней. Помню год,
Как саранча впервой напала.
А землю трусом как шатало,
Коль вспоминаю, дрожь берет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Зовусь я кумская Сивилла,
Я в храме Феба попадья,
Уж седина меня покрыла,
Давно живу на свете я.
При шведах девицей была я,
Когда орда напала злая,
Была замужней. Саранчи
Я помню первой нападенье,
А вспомню лишь землетрясенье,
То, как дитя, дрожу в ночи.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Jsem žena Foiba, bába slavná,
a zvou mě Kumská Sibyla,
na světě žiju odedávna
a dost jsem toho zkusila!
Za Švédů — to jsem byla panna,
a právě rok jsem byla vdaná,
když "Tataři sem vnikli k nám,
i kobylky jsem zakusila
i zemětřesení tu byla,
dodnes z nich, chlapče, hrůzu mám.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На світі всячину я знаю,
Хоть нікуди і не хожу,
І людям в нужді помагаю,
І їм на звіздах ворожу;
Кому чи трясцю одігнати,
Од заушниць чи пошептати,
Або і волос ізігнать;
Шепчу — уроки проганяю,
Переполохи виливаю,
Гадюк умію замовлять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«На свити всячыну я знаю,
«Хоть ни куды и не хожу,
«И людямъ въ нужди помагаю:
«И имъ на звиздахъ ворожу;
«Кому чи трясцю одигнаты,
«Одъ заушныць чи пошентаты,
«Або и волосъ изигнать;
«Шепчу — урокы проганяю,
«Переполохы вылываю,
«Гадюкъ умію замовлять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 16.

Рядки 3-9:

видання 1798:

А людям в нужді помагаю,
Я їм на звіздах ворожу;
Кому чи трясцю одогнати,
Од заушин чи пошептати,
Або і волос ізогнать;
Шепчу і корі прогоняю,
І перелоги виливаю

Рядок 8:

видання 1809:

Шепчу — уроки прогоняю

Примітки: III, 16.

         Частина III стр. 16.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Волос [Волосъ] = кроме обыкновенного, ногтоеда (К.).
Опух з наривом під нігтем пальця (СУМ-11).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Гадюк умію замовлять — окремі знахарі нібито вміли скликати і замовляти змій, могли своїми заклинаннями врятувати людину, яку вкусила змія. На давніх картинках знахаря інколи малювали в оточенні змій (С.).

Замовлять [Замовлять] = заговаривать (К.).
Замовляти — те саме, що заговорювати — заворожувати, зачаровувати магічним словом (СУМ-20).

Заушниця, завушниця — запалення завушних залоз (СУМ-11).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Переполох [Переполохъ] = болезнь от испугу (К.).
Назва хвороби, викликаної переляком.
Виливати переполох — знахарськими способами лікувати знервовану переляком людину (СУМ-11). Ось один з народних способів виливання переполоху, записаний етнографами сто років тому: «Знахарка наливає в миску небагато води, окремо розтоплює віск і ллє його у воду, тримаючи миску над головою хворого. При цьому шепче: »Господи, поможи мені поворожити, переполох виливати хрещеному, нарожденому і найдений і напитаний, подуманий, погаданий, од всякої звірини» (К. с. — 1885. — Кн. 12. — С. 737). Такий спосіб застосовують, коли вважають, що людина налякана якоюсь твариною. По формі застиглого у воді воску знахарка вгадує, що злякало хворого. Переполох вважається вилитим, певне, разом з водою (С.).

Пошептати — поворожити, почаклувати, промовляючи пошепки певні заклинання (СУМ-11).

Трясця [Трястя] = лихорадка (К.).
Хворобливий стан, при якому людину морозить, кидає то в жар, то в холод; лихоманка. // Малярія (СУМ-11). Трясця, тобто пропасниця (малярія). Та під трясцею розуміли не тільки пропасницю, а й інші хвороби, що супроводжувалися високою температурою, лихоманкою. У відомих народних замовляннях минулого названо близько двох десятків видів трясці (С.).

Уроки проганяю. Уроки — урок або пристріт — неміч від лихого ока, тобто погляду поганого чоловіка, чи взагалі погляду в недобру годину. Віра в магічну силу людських очей відома з давніх-давен, знайшла вираз у біблії, інших письмових пам'ятках минулого (С.).

Шептати, шептуха — чаклуючи, промовляти наговір, приворот (СУМ-11).

І людям в нужді помагаю і далі.
Сівілла, як знахарка і шептуха, перелічує хвороби і напасті, які може відігнати магічною силою відомих їй замовлянь. Тільки «на звіздах» українські ворожки, наскільки відомо, не гадали. Цим займалися віщуни і ворожки у багатьох інших народів, у тому числі стародавніх Греції та Риму.
Першою серед бід, з якими вдаються до ворожки, названа трясця, тобто пропасниця. Та під трясцею розуміли не тільки пропасницю, а й інші хвороби, що супроводжувалися високою температурою, лихоманкою. У відомих народних замовляннях минулого названо близько двох десятків видів трясці. Заушниця — нарив за вухом. Волос — нарив на пальці руки. Уроки — урок. або пристріт — неміч від лихого ока, тобто погляду поганого чоловіка, чи взагалі погляду в недобру годину (рос. сглаз). Віра в магічну силу людських очей відома з давніх—давен, знайшла вираз у біблії, інших письмових пам'ятках минулого. Переполохи виливати — тобто знімати психічну травму кимось або чимось переляканої людини. Ось один з народних способів виливання переполоху, записаний етнографами сто років тому: «Знахарка наливає в миску небагато води, окремо розтоплює віск і ллє його у воду, тримаючи миску над головою хворого. При цьому шепче: «Господи, поможи мені поворожити, переполох виливати хрещеному, нарожденому і найдений і напитаний, подуманий, погаданий, од всякої звірини» (К. с. — 1885. — Кн. 12. — С. 737). Такий спосіб застосовують, коли вважають, що людина налякана якоюсь твариною. По формі застиглого у воді воску знахарка вгадує, що злякало хворого. Переполох вважається вилитим, певне, разом з водою. Гадюк умію замовляти — окремі знахарі нібито вміли скликати і замовляти змій, могли своїми заклинаннями врятувати людину, яку вкусила змія. На давніх картинках знахаря інколи малювали в оточенні змій.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although I don't go out,
I know a lot about catarrhs,
I help the people who have gout,
And make predictions by the stars.
I also can cure fever
And readily deliver
From sickness caused by evil eye.
I whisper-cast with melted lead,
i charm the snakes, heal sickness in the head
I rectify what goes awry.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І лекі розныя я знаю,
І хоць нікуды не хаджу,
Бядзе людской дапамагаю,
На зорах людзям варажу;
Маіх замоў баіцца трасца,
Умею выгнаць волас з пальца,
Лячу і ад сардэчных мук;
Шапчу — урокаў пазбаўляю,
Перапалохі праганяю,
Шаптаць умею ад гадзюк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Знам доста нещо на земята,
макар все тук да си седя,
не ми забравят добрината,
в беди помагам, не вредя:
врачувам, гледам и гадая,
за треска, за заушки бая,
от уплах, уроки и бяс
знам да церя, смирявам змии,
развалям всякакви магии,
предсказвам по звездите аз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich kenne viel, was sich ereignet,
Obgleich ich stets zu Hause bin,
Lese die Zukunft in den Sternen,
Helfe den Menschen in der Not,
Ich kann den Schüttelfrost verjagen,
Wegflüstern die Ohrengeschwulst,
Kann Wunden und den Eiter heilen,
Ich spreche von Behexung los,
Von Ängsten bringe ich Erlösung
Und weiß auch, wie man Schlangen zähmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przeróżne rzeczy znam na świecie,
Choć nie wychodzę na podwórze,
Lecz dopomagam ludziom przecież
I z gwiazd im bardzo często wróżę:
Czy od gorączki kogoś zbawić,
Czy też od świnki pozamawiać,
Czy spędzić kołtun z włosów czyichś;
Więc szepcę — spędzam złe uroki,
Odwracam lęk, choroby wzroku
I umiem też zamówić żmije.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Про всяку всячину я знаю,
Хоть никуда и не хожу;
В нужде я людям помогаю
И им по звездам ворожу;
Прогнать ли от кого трясуху,
Заговорить ли золотуху
Иль глаз дурной с молодки снять —
На все я наговоры знаю,
Болезнь любую изгоняю,
Гадюк умею заклинать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Немало всячины я знаю,
Хоть никуда и не хожу.
В нужде я людям помогаю:
На звездах знатно ворожу;
Могу и отшептать ушницу;
Сгонять умею трясавицу
И заговаривать гадюк;
Искусно порчу прогоняю,
Переполохи выливаю,
Свожу и ногтоеды с рук.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О всякой всячине я знаю,
Хоть никуда и не хожу,
В нужде я людям помогаю:
Я им по звездам ворожу,
Заговорить могу трясучку,
Кому заушницу, падучку,
Могу и волос изгонять;
Шепчу — родимец прогоняю,
Испуг на воске выливаю,
Гадюк умею заклинать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На свете я о многом знаю,
Хоть никуда и не хожу,
В несчастье людям помогаю,
Я им по звездам ворожу,
Лечу все хвори: без остатку
Изгнать умею лихорадку,
На пальце волос излечить,
Шепчу — и сглаз тем удаляю,
Испуг с молитвой выливаю,
Могу гадюк заговорить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ač nevytáhnu paty odsud,
přec leccos na tom světě znám,
z hvězd umím hádat lidský osud
a lidem v nouzi pomáhám;
znám všechny léky na zimnici,
říkání proti příušnicím,
jak vyhnat vlasy, také vím;
ústřely i mze zaříkávám
i na uřknutí léky dávám
i zmije z těla vyháním.

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер ходімо лиш в каплицю,
Там Фебові ти поклонись
І обіщай йому телицю,
А послі гарно помолись.
Не пожалій лиш золотого
Для Феба світлого, ясного,
Та і мені що перекинь;
То ми тобі таки щось скажем,
А може, в пекло шлях покажем,
Іди утрись і більш не слинь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперъ ходимо лышъ въ каплыцю,
«Тамъ Фебови ты поклонись,
«И обищай йому телыцю,
«А посли гарно помолысь.
«Не пожалий лышъ золотого,
«Для Феба свитлого—ясного,
«Та и мини що перекынь;
«То мы тоби такы щось скажемъ,
«А може въ пекло шляхъ покажемъ,
«Иды, утрысь и бильшъ не слынь.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 17.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Тепер ходімо у каплицю,
Там Хвебові ти поклонись
Для Хвеба світлого, святого,
Да і мені тож перекинь

Рядок 9:

видання 1798:

А може, в пекло й тракт покажем

видання 1809:

А може, в пекло тракт покажем

Примітки: III, 17.

         Частина III стр. 17.

Гарно — у значенні добре — протилежне погано (СУМ-11).

Золотий [Золотый] = в счете 20 копеек (К.).
Золота монета; червінець. У поемі, можливо, вживається у значенні злот, злотий — на Правобережній Україні в ХІХ – на початку ХХ століття – місцева назва монети вартістю 15 копійок (СУМ-20).

Каплиця [Каплыця] = часовня (К.).
У християн – невелика культова споруда без вівтаря для відправ і молитов (СУМ-20). Каплиця (нім. Kapelle) — мала церковця (Л.). Культова споруда у християн, призначена для відправ і молитов. Становить собою невелику церкву без вівтаря, інколи – простий стовп з іконою. Тут — бурлескне змішування, ототожнення християнської каплиці з язичницьким храмом (С.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Слинить [Слыныть] = плакать (К.).
Слинити — плакати (СУМ-11).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11). — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Шлях — напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And now lets go into the oratory
To worship Feb and as a prelim
Do promise him a calf, the promisory,
You should then pray to him.
Give him a piece of gold,
Your worship should be manifold,
For me - some little bagatelle.
For that we'll tell you quite a lot,
Don't slaver, wipe your mouth somewhat,
And we will show you how to get to Hell.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер чакае нас капліца,
Не будзем часу марнаваць,
Ты будзеш Фебу там маліцца
І ўсё што трэба абяцаць.
Для Феба светлага, святога
Не пашкадуй ты залатога
І мне што-небудзь перакінь;
Табе тады такое скажам,
А можа, ў пекла шлях пакажам,
Ідзі і бедаваць пакінь».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ела в параклиса, десница
вдигни — пред Феб се прекръсти,
след туй му обещай телица.
и зашепни молитви ти.
Недей да жалиш чисто злато
за Феб с лице пресветло, свято,
па гледай, мен ме забрави;
помни каквото ще ти кажем
и пътя виж, че ти покажем,
на — трий, недей се лигави.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Komm, folge mir jetzt in den Tempel,
Huldige erst Gott Apoll,
Verspreche ihm ein Kalb zum Opfer,
Danach verrichte ein Gebet.
Und geize nicht mit einem Goldstück
Für den erlauchten Gott Apoll,
Laß auch für mich noch etwas springen,
Dann teilen wir dir manches mit
Und zeigen dir den Weg zur Hölle.
Geh, trockne dich und gaffe nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz chodźmy do kapliczki
I tam się pokłoń Febusowi,
Obiecaj zaraz mu cieliczkę
I pomódl się też przepisowo.
A nie pożałuj i złotego
Tam dla Febusa przejasnego,
I mnie też podrzuć co w podzięce:
To jednak tobie coś powiemy,
Do piekła, może, szlak wskażemy,
Idź, wytrzyj się i nie śliń więcej".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь пойдем-ка тихомолком
В часовню, Фебу поклонись
И, обещав зарезать телку,
Ему покрепче помолись.
Не пожалей лишь золотого —
Умаслить Феба дорогого,
Да мне рублишко в руку сунь;
Уж мы тебе что надо скажем,
А может, в пекло путь покажем.
Иди, приободрись, не нюнь".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Теперь пойдем со мной в каплицу,
И в жертву Фебу самому
Сейчас же обещай телицу,
Усердно помолись ему.
Не пожалей лишь золотого
Для Феба светлого, святого
И для меня не поскупись:
Ты кое-что услышишь, малый,
Да в пекло сыщешь путь, пожалуй.
Ступай, утрись и не слюнись!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Теперь пойдем со мной в каплицу,
Там Фебу низко поклонись,
Пообещай ему телицу,
Потом усердно помолись.
Не пожалей лишь золотого
Для Феба светлого. Немного
И мне деньжонок в руку сунь.
А мы тебе уж что-то скажем,
Поди, и тропку в ад покажем,
Ступай, утрись да впредь не нюнь!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Идем в часовню, поклониться
Ты должен Фебу. Только знай,
Что, прежде чем начнешь молиться,
Ему телка пообещай,
Не пожалей и золотого
Для Феба ясного, святого
И мне за труд что-либо дай.
Тебе о многом мы расскажем,
Дорогу прямо в ад покажем.
Утрись, слюну не распускай».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď pojďme spolu do kapličky,
ve které jasný Foibos dlí,
a slib mu dvě tři jalovičky
a pak se pěkně pomodli:
Nějaký zlaťák vypusť z měšce
pro mého Foiba, boha, světce,
a také pro mne něco dej;
služby ti dobré prokážeme,
do pekla cestu ukážeme...
Jdi, utři se a neslintej!“

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прийшли в каплицю перед Феба,
Еней поклони бити став,
Щоб із блакитного Феб неба
Йому всю ласку показав.
Сивиллу тут замордовало,
І очі на лоб позганяло,
І дибом волос став сідий;
Клубком із рота піна билась;
Сама ж вся корчилась, кривилась.
Мов дух вселився в неї злий.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 18-19.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыйшлы въ каплыцю передъ Феба,
Эней поклоны быты ставъ,
Щобъ изъ блакытного Фебъ неба,
Йому всю ласку показавъ.
Сывыллу тутъ замордовало
И очи на лобъ позганяло,
И дыбомъ волосъ ставъ сидый;
Клубкомъ изъ рота пина былась;
Самажъ вся корчылась, крывылась,
Мовъ духъ вселывся в неи злый.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 18.

Рядок 1:

видання 1798:

Пришли в каплицю перед Хвеба

Рядок 3:

видання 1798:

Щоб із блакитного він неба

Примітки: III, 18.

         Частина III стр. 18.

Блакитний [Блакытный] = голубой (К.).
Небесно-голубого кольору; голубий (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Замордуватися — мордуючись, доходити до повної знемоги; замучуватися (СУМ-20). У цій строфі в бурлескно-зниженому стилі зображено віщування Сівілли в стані пророчого екстазу (С.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Злий дух; Дух сатани — за релігійними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло; сатана, чорт (СУМ-11).

Каплиця [Каплыця] = часовня (К.).
У християн – невелика культова споруда без вівтаря для відправ і молитов (СУМ-20). Каплиця (нім. Kapelle) — мала церковця (Л.). Культова споруда у християн, призначена для відправ і молитов. Становить собою невелику церкву без вівтаря, інколи – простий стовп з іконою. Тут — бурлескне змішування, ототожнення християнської каплиці з язичницьким храмом (С.).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). Бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Inside, Aeneas started
To bow to Feb, who looked so grim.
He begged that blessings be imparted
From heaven down on him.
Sivilla changed: her orbs somehow
Crept out onto her brow,
Her hair stood up on end,
Her mouth was frothing,
Her body wildly tossing,
As if the devil made her bend.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней перад вачыма Феба
Маліцца ў той капліцы стаў,
Каб Феб з яснот блакітных неба
Ягонай справе паспрыяў.
Тут біцца пачала Сівіла
У курчах, твар перакрывіла,
І вочы вылезлі на лоб;
Дух злы ў яе ўсяліўся нібы:
На вуснах — пена, волас — дыба,
Трасе пакутніцу азноб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отидоха при Феб и чинно
Еней до пода кръст преви —
отгоре, от небето синьо
дано го Феб благослови.
Не щеш ли, Кумската Сибила
очи изцъкли, с всичка сила
извила глас обезумял;
изби и пяна на устата
и се затресе и замята —
зъл дух да бе я обладал!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem den Tempel sie betreten,
Fiel gleich Aeneas auf die Knie
Und bat Apollo, daß vom Himmel
Er reiche Gnade auf ihn schickt.
Sibylle erlitt einen Anfall,
Die Augen quollen aus dem Kopf,
Das graue Haar stand ihr zu Berge
Und weißer Schaum trat aus dem Mund.
Sie führte sich auf wie besessen,
Sie krümmte und verkrampfte sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przybyli wkrótce do kaplicy,
Eneasz zaczął bić pokłony,
By z nieba Febus jasnolicy
Swą łaskę był okazać skłonny.
Sybillę tutaj opętało
I oczy na łeb pozganiało,
Stanęły dęba włosy siwe;
Kłębami piana z ust waliła;
A sama się kurczyła, wiła,
Jak gdyby zły duch opętywał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пришли с каргой в часовню Феба.
Эней поклоны начал бить,
Чтоб Феб им с голубого неба
Не поленился пособить.
Сивилла вдруг заголосила,
Под лоб глазищи закатила,
Аж дыбом волос встал седой;
С губ пена хлопьями летела,
Чертовка корчилась, сопела
Так, словно жил в ней демон злой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришли они в часовню Феба.
Эней давай поклоны бить,
Чтоб тот его услышал с неба
И не замедлил возлюбить.
Вдруг у Сивиллы, как от порчи,
Глаза на лоб, и в теле корчи,
И волос дыбом встал седой.
Сама ж она, как бубен, билась,
И пена изо рта клубилась.
Знать, дух в нее вселился злой!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Они вошли в каплицу Феба,
Эней поклоны низко клал,
Чтоб Феб им с голубого неба
Скорее милость ниспослал.
Сивиллу в корчах тут забило,
Под лоб глазищи закатила,
И дыбом волос встал седой;
Сквозь зубы пена клубом билась;
Сама корежилась, кривилась,
Как будто дух вселился злой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вошли они в часовню Феба,
Эней тут бить поклоны стал.
Просил, чтоб с голубого неба
Ему Феб милость оказал.
Сивилла сразу же завыла,
Под лоб глазищи закатила,
И дыбом волос стал седой,
И пена изо рта клубилась,
Она вся корчилась, кривилась,
В Сивиллу дух вселился злой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Přišli před Foiba přejasného,
Aeneas čelem o zem bil,
aby Foib z nebe blankytného
mu svoji přízeň přislíbil.
Sibylou to zle lomcovalo,
z úst jí to bílou pěnu hnalo,
oči jí z důlků vylezly;
hlava se hrozně rozježila,
baba se celá pokřivila,
vtělil se do ní rarach zlý.

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тряслась, кректала, побивалась,
Як бубен, синя стала вся;
Упавши на землю, качалась,
У барлозі мов порося.
І чим Еней молився більше,
То все було Сивиллі гірше;
А послі, як перемоливсь,
З Сивилли тілько піт котився;
Еней же на неї дивився,
Дрижав од страху і трусивсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тряслась, кректала, побывалась,
Якъ бубенъ сыня стала вся;
Упавшы на землю качалась,
У барлози мовъ порося.
И чимъ Эней молывся билше,
То все було Сывылли гирше;
А посли якъ перемолывсь,
Съ Сывыллы тилько питъ котывся;
Эней же на неи дывывся,
Дрыжавъ одъ страху и трусывсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 1-6:

видання 1798:

Тряслась, кректала, подималась,
Як сопуха, черніла вся;
На землю впала і валялась,
Як у берлозі порося.
І що Еней молився більше,
То все Сивиллі було гірше

Рядок 6:

видання 1809:

То все Сивиллі було гірше

8-10 3 Сивилли тілько піт котився;

Рядки 8-10:

видання 1798:

З Сивилли только піт котився;
Еней на неї все дивився,
Дрожав од страху і трусивсь.

Рядки 9-10:

видання 1809:

Еней же на її дивився.
Дрожав од страху і трусивсь.

Примітки: III, 20.
         Частина III стр. 20.

Барліг — болото; калюжа (СУМ-11).

Бубон — поверхневий лімфатичний вузол, збільшений внаслідок запалення (СУМ-20).

Гірше [Гирше] = пуще (К.).
Прислів'я до гірший — вища ступінь до поганий (СУМ-11).

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кректати — видавати уривчасті горлові звуки під час фізичного напруження, з болю [перепою] і т. ін. (СУМ-20).

Побиватися — судорожно здригатися, кидатися, метатися (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She shook, her moaning sound
Was weird. Her face turned blue and then
She fell and rolled upon the ground
Just like a piglet in its pen.
The more Aeneas prayed, implored,
The more Sivilla's sickness soared;
When praying was at end at last,
Sivilla was all drenched in sweat.
He looked at her and was beset
By fear. Her sight made him aghast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла трэслася ў знямозе,
Як бубен, пасінела ўся;
Качалася, як у бярлозе
Сваёй свінячай парася.
Чым больш маліўся ён з пакорай,
Тым ёй рабілася ўсё горай:
А як маліцца скончыў ён,
З Сівілы толькі пот каціўся;
Эней глядзеў і калаціўся —
Нібыта страшны сніўся сон.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Подрипва, кряка, обикаля,
подобно тъпан посиня;
и падна и се завъргаля,
досущ — във валога свиня.
И колкото Еней се моли,
тя по се гърчи и джомоли;
а после, щом се укроти,
от нея едра пот валеше,
Еней объркан се дивеше,
едва от страх се освести.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zitternd und röchelnd schlug sie um sich,
Wurde, wie eine Trommel, blau,
Dann fiel sie um und wie ein Ferkel
Wälzte sie sich im Schlamm herum.
Je mehr Aeneas dort gebetet,
Umso erbärmlicher ging's ihr;
Als schließlich sein Gebet zu Ende,
Befiel Sibylle kalter Schweiß.
Angstvoll blickte zu ihr Aeneas
Und zitterte am ganzen Leib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I długo trzęsła się, stękała,
Zaczęła też jak bęben sinieć;
Wtem padła, wściekle się tarzała
Tu niczym już w barłogu świnia.
Im więcej się Eneasz modlił,
To tym Sybilli było podlej;
A potem, kiedy modły zmówił,
Z Sybilli pot się tylko toczył;
Eneasz zaś odwrócił oczy,
Ze strachu drżał i zaniemówił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тряслась, кряхтела, извивалась,
Как бубен посинела вся,
На землю кинулась, каталась,
Как в грязной луже порося.
И чем Эней молился дольше,
Тем было той Сивилле горше;
А как молиться перестал —
С Сивиллы только пот катился;
Эней, разиня рот, дивился
И с перепугу весь дрожал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Она тряслась, кряхтела, выла,
Вихлялась, посинела вся.
Каталась по земле Сивилла,
Как в луже смрадной — порося.
И чем Эней молился дольше,
Тем ведьму разбирало больше,
Всё хуже становилось ей.
А уж когда перемолился —
С нее лишь градом пот катился;
Дрожал со страху наш Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тряслась, кряхтела, сокрушалась,
Синела, как утопший, вся:
На землю падала, валялась,
Как в грязной луже порося.
И чем Эней молился больше,
Тем было все Сивилле горше;
Когда ж молиться перестал,
С Сивиллы только пот катился;
На ведьму глядя, он дивился,
Со страху чуть живой дрожал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тряслась, кряхтела, извивалась,
Как бубен, посинела вся,
Упала на землю, каталась,
Как в грязной луже порося.
И чем Эней молился дольше,
Сивилла мучилася больше,
Когда ж молиться перестал,
С Сивиллы только пот катился,
Эней весьма тому дивился,
Хоть с перепугу и дрожал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Třásla se na celičkém těle,
jak buben celá zmodrala,
začla se válet jako sele
a hrozně při tom hekala.
Čím víc se modlil v jedné tuře,
Sibyle bylo čím dál hůře;
a když modlitby odemlel,
pot proudem tekl ze Sibyly;
tu Aeneáš už ztrácel síly,
strachem se, chudák, celý chvěl.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивилла трохи очуняла,
Отерла піну на губах;
І до Енея проворчала
Приказ од Феба в сих словах:
«Така богів Олимпських рада,
Що ти і вся твоя громада
Не будете по смерть в Риму;
Но що тебе там будуть знати,
Твоє імення вихваляти;
Но ти не радуйся сьому.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 20-21.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылла трохы очуняла,
Отерла пину на губахъ;
И до Энея проворчала
Прыказъ одъ Феба, въ сыхъ словахъ:
«Така богивъ Олыпськыхъ рада,
«Що ты, и вся твоя громада
«Не будете по смерть въ Рыму;
«Но що тебе тамъ будуть знаты,
«Твое имення выхваляты; —
«Но ты не радуйся сьому.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 20.

Рядок 2:

видання 1798:

Обтерла піну на губах

Рядки 8-9:

видання 1798:

Но що тебе всі будуть знати.
Ім'я твоє там величати

Примітки: III, 20.
         Частина III стр. 20.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Імення [Имення] = название (К.).
Особиста назва людини, що дається їй після народження (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Очуняти — приходити до пам’яті; опритомнювати (СУМ-11).

Рада — пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When she retrieved her sanity a bit,
She wiped the foam from her harelips
And growled Feb's order to remit
Onto Aeneas these important tips:
"It's the Olympians' decision
To let you know their wise prevision;
You won't remain in Rome. However,
You will be known there very well,
Your name will be applauded without parallel,
But you do not rejoice yet and be clever.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла крыху ачуняла,
З губ пену выперла і ўраз
Энею ўвесь пераказала
Ад Феба яснага наказ:
«Засведчана багамі ўсімі,
Што ўжо табе з людзьмі тваімі
Не давядзецца ўбачыць Рым;
Хоць добра будуць знаць цябе там,
Імя ўслаўляць над цэлым светам,
Ды ты не захапляйся тым.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изтри от пяната устата
Сибилата и тъй поде
(успя докрай на Феб словата
дословно тя да предаде):
— Това е божията воля,
ни сам, ни с бандата си гола
не ще да стигнеш в Рим, Еней.
Там ще те знаят и прослава
от всички ще ти се въздава,
ала не радвай се, недей!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allmählich kam Sibylle zu sich,
Wischte den Schaum vom Mund sich ab,
Dann sprach sie heiser zu Aeneas
Und gab Apollos Willen kund:
"Die Götter vom Olymp beschlossen,
Daß du und alle, die mit dir,
Nicht lebenslang in Rom verweilen,
Daß du einmal berühmt sein wirst
Und man wird deinen Namen preisen, -
Doch freue dich nicht allzu früh.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla ciut oprzytomniała,
Otarła pianę z ust niezdrowych;
Eneaszowi wywarczała
Febusów rozkaz w takich słowach:
"Olimpu bogów jest ta rada,
Że ty i cała twa gromada
Za życia w Rzymie nie będziecie;
Lecz ciebie znać tam dobrze będą
I sławić imię twe powszędy,
Lecz radość z tego wstrzymaj przecie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сивилла на ноги тут встала,
Отерла пену на губах,
Приказ от Феба проворчала,
Наморщив лоб, в таких словах:
"Олимпа повеленья строги;
Вам в Риме, так сулили боги,
Не быть до смерти никому;
Но знать тебя все в Риме будут,
Восхвалят, век не позабудут,
Но ты не радуйся тому.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Очухалась тогда Сивилла,
Полой утерла пену с губ
И волю Феба изъявила.
Анхизов сын молчал, как дуб.
«Тебе и всей громаде строгий
Наказ дают с Олимпа боги.
Вам не попасть вовеки в Рим.
Однако после смерти имя
Твое известно будет в Риме.
Не вздумай утешаться сим.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сивилле чуть полегче стало,
Отерла пену на губах,
Потом Энею пробурчала
От Феба весть в таких словах:
«Богами суждено самими
Тебе и всем троянцам в Риме
Не быть до смерти никому,
Но знать тебя там все же будут,
Восславив, имя не забудут,
Да ты не радуйся тому.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сивилла, отдохнув сначала,
Отерла пену на губах,
Приказ небесный проворчала,
Что Феб шепнул, в таких словах:
«Олимпа боги на совете
Решили — ни за что на свете
Не быть вам в Риме никому.
Но прославлять тебя там будут,
Твое восхвалят имя всюду,
Но ты не радуйся тому.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sibyla přišla trochu k sobě,
pěnu si se rtů utřela,
vzkaz od Foiba jakoby v zlobě
pak Aeneovi bručela:
„Olympští bozi vzkazují mně,
že nebudete pro smrt v Římě,
ty, ani celý průvod tvůj,
však budou tě tam oslavovat,
tvé jméno s úctou vyslovovat —
ty se však z toho neraduj!

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іще ти вип'єш добру повну,
По всіх усюдах будеш ти;
І долю гірку, невгомонну
Готовсь свою не раз клясти.
Юнона ще не вдовольнилась,
Її злоба щоб окошилась
Хотя б на правнуках твоїх;
Но послі будеш жить по-панськи,
І люди всі твої троянські
Забудуть всіх сих бід своїх».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ище ты выпьешъ добру повну,
«По всихъ усюдахъ будешъ ты;
«И долю гирьку, невгомонну,
«Готовсь свою не разъ клясты,
«Юнона ще не вдоволнылась,
«Ѣи злоба щобъ окошылась,
«Хотябъ на правнукахь твоихъ;
«Но посли будешъ жыть по паньски,
«И люды вси твои Трояньски,
«Забудуть всихъ сыхь бидъ своихъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 21.

Рядок 4:

видання 1798:

Готов свою не раз клясти

Рядок 6:

видання 1798:

Її щоб злоба окотилась

Рядок 9:

видання 1798:

І люде всі твої троянські

Примітки: III, 21.
         Частина III стр. 21.

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Добра повна — повна чаша.
Випити добру повну — зазнати повною мірою горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися (СУМ-20).

Окошитися — скінчитися, припинитися (СУМ-11).

Усюди [Усюды] = везде (К.).
Всюди (усюди) — у кожному місці; повсюдно, скрізь. По всіх усюдах — у всіх місцях; скрізь (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A bitter cup won't pass you by,
You'll travel everywhere. At any rate,
Be ready to profane and to decry
Your turbulent and cruel fate.
The fiendish Juno is not satisfied,
Her enmity will not subside,
It will be felt by your posterity for sure;
But afterwards, you'll live in affluence,
And all your Trojans - in great opulence,
They will forget what they had to endure."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ, салёную, да рэшты
Ты вып'еш чашу бед і слёз,
І неаднойчы праклянеш ты
Свой неспакойны горкі лёс.
Не забывайся пра Юнону, —
Хаця б пазбыўся ты праклёну
Яе на праўнуках сваіх;
Пасля ўжо лёс зазнаеш панскі,
І твой няшчасны люд Траянскі
Ад бед пазбавіцца ліхіх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще гълташ още много жаби,
ще скиташ още дълго ти,
ще има доста да те граби
живота и да те върти.
Юнона иска да те смаже,
от злоба внуците ти даже
ще гледа тя да подреди,
но после ще живееш царски
и твойте хора по другарски
ще заживеят — без беди!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Noch wirst du aus dem Vollen schöpfen
Und überallhin wirst du zieh'n;
Und sei bereit, dein böses Schicksal
Noch zu verfluchen manches mal.
Juno hat sich noch nicht beruhigt,
Der Zorn brennt heiß genug in ihr,
Wird deine Enkel noch verfolgen.
Doch danach lebst du wie ein Herr,
Und deine Freunde, die Trojaner,
Vergessen sehr bald ihre Not."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wypijesz jeszcze licha z pełna
I będziesz w różnych też krainach;
I gorzki los, co ci się spełni,
Przygotuj się nie raz przeklinać.
Junony nie zadowoliłeś
I żeby złość się jej skończyła
Choć na prawnukach twych nareszcie;
Lecz potem będziesz żyć po pańsku
I cały naród twój trojański
Zapomni już o swych nieszczęściach".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще хлебнешь довольно горя,
Немало стран насквозь пройдешь
И, с горькою судьбою споря,
Не раз свой жребий проклянешь:
Юнона злобой вся набухла,
И хорошо б, коль злость потухла
Хотя б при правнуках твоих;
Зато потом, зажив по-пански,
И ты и весь твой люд троянский
Забудут о невзгодах злых".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще хлебнешь ты лиха вволю,
Узнаешь всякую напасть.
Еще изменчивую долю
Готовься не однажды клясть.
Еще свирепствует Юнона
(Хватило б у нее разгона
Не дальше правнуков твоих!),
Но знай: ты заживешь по-пански,
И горемычный люд троянский
Избавится от мук своих».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Еще хлебнешь ты горя вволю,
Повсюду будешь кочевать
И злую, суетную долю
Не раз готовься проклинать.
Еще Юнона не смирилась —
Хотя бы злость угомонилась
Ее на правнуках твоих.
Но после будешь жить по-пански,
И никогда весь люд троянский
Не вспомнит больше бед своих».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще хлебнешь сполна кручину,
По всем краям пойдешь блуждать,
Неугомонную судьбину
Не раз ты будешь проклинать.
Юнона мстить не отказалась,
Хотя бы злоба не сказалась
Ее на правнуках твоих.
Но все же будешь жить по-пански,
И ты, и твой народ троянский
Забудете о бедах злых».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Prožiješ ještě život bědný,
budeš se světem sem tam hnát,
a osud hořký, bezohledný
nejednou trpce proklínat.
Juno se ještě nesmířila,
i na pravnucích by se mstila
ta její zloba krutá, zlá;
pak ale budeš žíti pansky,
pak zapomene lid trojánský
na všechny bědy své a zla.“

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней похнюпивсь, дослухався,
Сивилла що йому верзла,
Стояв, за голову узявся,
Не по йому ся річ була.
«Трохи мене ти не морочиш,
Не розчовпу, що ти пророчиш, —
Еней Сивиллі говорив. —
Диявол знає, хто з вас бреше,
Трохи б мені було не легше,
Якби я Феба не просив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней похнюпывсь, дослухався,
Сывылла що йому верзла,
Стоявъ, за голову узявся,
Не по йому ся ричь була.
«Трохы мене ты не морочишъ,
«Не росчовну, що ты пророчышъ.»
Эней Сывылли говорывъ:
«Діяволъ знае хто зъ васъ бреше,
«Трохыбъ мини було не легше,
«Якъ бы я Феба не просывъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 22.

Рядок 5:

видання 1798:

Трохи ти мене не морочиш

Рядок 10:

видання 1798:

Якби я Хвеба не просив

Примітки: III, 22.
         Частина III стр. 22.

Верзти [Верзты] = вздор говорить (К.).
Говорити нісенітницю, дурницю; вести пусті балачки (СУМ-11).

Диявол (біс) знає що — невідомо, незрозуміло, що (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Морочити — уводити в оману; дурити (СУМ-20).

Похнюпыться [Похнюпыться] = потупиться (К.).
Похнюплюватися, похнюпитися — піддаватися сумному настроєві, втрачати бадьорість (СУМ-11).

Розчовпати — зрозуміти, збагнути що-небудь (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The sad Aeneas listened to
Sivilla's babbling stuff.
He clasped his head, stood there and knew
He was fed up and said: "I've heard enough!
You are annoying me and I
Don't know what you now prophesy'"
He did not like that prattling clod.
'The devil knows who tells the lie,
Perhaps it would not mortify
Me, if I had not begged the god.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось так Сівіла гаварыла
Энею змрочнаму майму,
Было і прыкра і няміла
Такі наказ пачуць яму.
«Не разумею, што прарочыш
Ты мне, пі галаву марочыш, —
Эней Сівіле гаварыў. —
Бадай, мой лёс, мая дарога
Былі б лягчэйшымі намнога,
Калі б я Феба не прасіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней изслуша я до края
и чак го заболя глава;
направо с мъка я изтрая,
не бе му по сърце това.
— Какво ли мътиш ми главата? —
Еней й каза. — Нищо, сватя,
не може да се разбере.
Чрез тебе дявола работи,
на Феб се молих, но какво ти! —
нима съм много по-добре.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hörte, tief beklommen,
Was ihm Sibylle prophezeit,
Und faßte sich am Kopf voll Sorge,
Denn dies war nicht nach seinem Sinn.
"Wahrlich, ich kann nur schwer begreifen,
Was du soeben prophezeit,"
Gab er Sibylle jetzt zur Antwort:
"Der Teufel weiß, wer von euch lügt,
Gewiß, es wäre auch nicht leichter,
Hätt' ich Apollo nicht gefleht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zmartwił się, wysłuchał,
Co mu Sybilla wyplatała,
Za głowę wziął się, stał bez ruchu,
Nie tak, jak chciał, to wyglądało.
"Czy nie ogłupiasz, nie czarujesz,
Bo nie rozumiem, co zwiastujesz, —
Eneasz mówił do Sybilli.
I diabeł wie, kto z was tu kłamie,
I gdybym nie szedł też z prośbami
Tu do Febusa, lżej by było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней за голову схватился,
Услышав, что яга плела;
Он весь насупился, озлился,
Ему как нож та речь была.
"Черт знает что ты там пророчишь,
Сдается, ты меня морочишь, —
Сказал Эней карге в сердцах, —
Брехать, известно, всякий может,
Уж лучше б, вижу, не тревожить
Мне пана Феба в небесах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Повесив нос, Эней уныло
Руками голову сжимал
И слушал, что плела Сивилла,
Но ничего не понимал:
«Меня едва ли не морочишь!
В толк не возьму — что ты пророчишь?
Не по нутру мне речь твоя.
Черт знает, кто из вас тут брешет?
Я думал, Феб меня утешит.
Уж лучше б не молился я!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней прислушался, смутившись,
К тому, что бабища плела,
Стоял, за голову схватившись, —
Не по нему та речь была.
«Наверняка меня морочишь,
Не разберу, что ты пророчишь, —
Эней Сивилле говорил, —
Шут знает, кто из вас тут брешет.
Пожалуй, было бы мне легче,
Когда б я Феба не просил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней понурился, скривился,
Услышав, что яга плела,
Стоял, за голову схватился,
Ему, что нож, та речь была.
«Меня, я вижу, ты морочишь,
Не разберу, что ты пророчишь, —
Эней Сивилле говорил, —
Кто брешет — Феб иль ты, Сивилла,
Черт знает вас; мне б легче было,
Когда б я Феба не просил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ta slova Aeneáše ťala,
zoufale za hlavu se chyt,
co Sibyla mu nakukala,
to nechtěl vůbec pochopit.
„Pleteš mi hlavu, jedem stříkáš,
jsem z toho jelen, co mi říkáš,“
křik na Sibylu ze všech sil,
„čert ví, kdo z vás je prolhanější !
Zda nebylo by rozumnější,
kdybych byl Foiba neprosil.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
До мене будь лиш ти ласкава,
Услужлива і нелукава,
Мене до батька поведи;
Я проходився б ради скуки
Побачити пекельні муки,
Ану, на звізди погляди.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та вже що буде, те и буде,
«А буде те, що Богъ намъ дасть;
«Не ангелы, — такіижъ люды,
«Колысь намъ треба всимъ пропасть.
«До мене будь лышъ ты ласкава,
«Услужлыва и не лукава,
«Мене до батька поведы;
«Я проходывсябъ рады скукы
«Побачыты пекельни мукы,
«А ну, на звизды погляды.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 23.

Рядок 1:

видання 1798:

Та вже що буде, то і буде

Рядок 3:

видання 1798:

Не духи ми — такіє ж люде

видання 1809:

Не ангели — такіє ж люде

Рядок 6:

видання 1798:

Послушненька і нелукава

Примітки: III, 23.
         Частина III стр. 23.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Колись — у який-небудь час у майбутньому (СУМ-20).

Лукавий — здатний на різні хитрощі або жарти (СУМ-20).

Пекельний [Пекельный] = адский (К.).
Прикм. до пекло.

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It'll be whatever has to be,
We'll have whatever will be tossed
To us. We're not the saints, and we
Will die and will get lost.
You should be gracious
To me, and not voracious.
Please lead me to my dad.
I want to walk to Hell
To see how tortured sinners dwell.
Now check the stars and I'll be glad

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але хай будзе так, як будзе,
А будзе так, як скажа бог;
Бо не анёлы мы, а людзі,
І смерць пільнуе наш парог.
Будзь толькі да мяне ласкавай,
Дапамажы мне шчырай справай,
Да бацькі сцежку пакажы;
Хачу развеяць я дакуку,
Пякельную пабачыць муку,
На зорах мне паваражы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Каквото ще, това да става,
а става, както бог реши;
да бяхме ангели — тогава
да пастрим своите души.
Сега бъди добра, схватлива
и честна, а и услужлива,
при татко ми ме заведи;
бих се разходил аз от скука,
да видя кой виси на кука;
я виж, разбираш от звезди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was eben sein soll, muß geschehen,
Und es wird kommen, was Gott schickt.
Wir sind nicht Engel, sondern Menschen,
Und einmal müssen wir dahin.
Doch heute zeig mir deine Güte,
Sei hilfreich und belüg mich nicht.
Führe mich jetzt zu meinem Vater,
Ich sehne mich zu ihm hinab,
Um seine Höllenqual zu sehen, -
Komm, lies, was in den Sternen steht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A co już będzie, to niech będzie,
Co Bóg nam ześle, nas nie minie;
Bo nie anioły — ludzie wszędzie,
My wszyscy także kiedyś zginiem,
Jedynie dla mnie bądź łaskawa,
Uczciwa i uczynna, żwawa,
Do ojca wiedź o każdej porze;
Cheę z nudów przejść się i wzgląd miejże
Piekielne męki te obejrzeć,
A nuże, znów na gwiazdy spojrzyj.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А впрочем, ладно, будь что будет,
А будет то, что бог пошлет;
Ведь мы не ангелы, а люди,
И всяк когда-нибудь помрет.
Так двинем же вперед, не труся,
Будь ласкова, моя бабуся,
Меня до батьки доведи.
Прошелся б я взглянуть от скуки,
Какие в пекле терпят муки;
А ну, на звезды погляди.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А впрочем, ладно, будь что будет!
Ведь я не ангел — человек,
И будет то, что бог мне судит;
Положен всякому свой век!
Ты только окажи мне дружбу
И честно сослужи мне службу:
К отцу родному проводи.
Я прогулялся бы от скуки,
Чтоб адские увидеть муки.
А ну на звезды погляди!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ну, как случится, так и будет,
А будет то, что бог нам даст;
Мы ведь не ангелы, а люди, —
Когда-то нужно всем пропасть.
А ты будь ласковой со мною,
Услужливою и не злою,
Меня к отцу скорей сведи,
Я прогулялся бы от скуки
Взглянуть, какие в пекле муки,
А ну, на звезды погляди!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Да пусть уж будет то, что будет,
А будет то, что бог пошлет,
Ведь мы не ангелы, а люди,
И я, и каждый пропадет.
Ты, знаю, ласкового нрава,
Услужлива и не лукава,
Прошу, к отцу меня сведи,
Я в ад не прочь пройтись от скуки,
Взглянуть, какие там есть муки,
А ну, на звезды погляди.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A co má přijít, to ať přijde,
co bůh dá, to snad zmůžeme;
andělé nejsme — jsme jen lidé,
a všichni jednou umřeme.
Jenom buď ke mně milostivá
a úslužná, však nebuď lstivá —
a k otci do pekla mě veď;
rád bych šel z nudy na procházku
a uviděl tu čertí chásku —
nuž — co říkají hvězdy teď?

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не перший я, та й не послідній
Іду до пекла на поклон,
Орфей, який уже негідний,
Та що ж йому зробив Плутон;
А Геркулес як увалився,
То так у пеклі розходився,
Що всіх чортяк порозганяв.
Ану! Черкнім — а для охоти
Тобі я дам на дві охвоти...
Та ну ж! скажи, щоб я вже знав».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не першый я, та й не послидній,
«Иду до пекла на поклонъ,
«Орфей якый уже негидный,
«Та щожъ йому зробывъ Плутонъ;
«А Геркулесъ якъ увалывся,
«То такъ у пекли росходывся,
«Що всихъ чортякъ порозганявъ.
«А ну! черкнимъ — а для охоты,
«Тоби я дамъ на дви охвоты...
«Та нужъ! скажы, щобъ я вже знавъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 24.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Не перший я, да й не послідній
Іду у пекло на поклон;
Орхвей хоть був не дуже гідний,
Да що ж йому зробив Плутон

Рядок 7:

видання 1798:

Що всіх чортів порозганяв

Примітки: III, 24.

         Частина III стр. 24.

Геркулес (Іракл; Геракл) — один з найулюбленіших античних героїв, син Зевса і Алкмени, дружини Амфітріона, царя Тирінфського. З ім'ям Геркулеса пов'язано безліч подвигів, за які йому було даровано безсмертя, він був узятий богами на Олімп, де став чоловіком Геби (А.). Звільняючи людей від різних бід і страховищ, здійснив дванадцять легендарних подвигів. Один з них — виведення силоміць з підземного царства страшного триголового пса Цербера, що стеріг вхід до пекла, нікого не випускаючи звідти. У своїй травестії Котляревський уподібнює Геракла до героя української народної легенди Марка Проклятого, одначе не називаючи останнього. Марко Проклятий (або Пекельний) теж спустився у пекло, «всіх ортяк порозганяв» і визволив звідти козаків—запорожців. Легенда про Марка Пекельного, — український народний варіант сюжету про великого грішника, а разом з тим і варіант апокрифічного оповідання «Про збурення пекла», — у другій половині XVІІ ст. зазнала віршованої обробки (див.: Українська література 18 ст./ Упоряд. О. В. Мишанич. — К., 1983. — С. 185 — 192). Охвота — старовинний верхній жіночий одяг (див. також коментар: ІІІ, 93; VІ, 20) (С.).

Гідний [Гидный] = годный (К.) — слово відсутнє.
Наразі вжито слово негідний або у значенні: підлий, нікчемний, мерзенний, безчесний (про людину та її поведінку), або у значенні іменника негідний, що відповідає слову негідник — той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник (СУМ-11).

Не перший я, та й не послідній — те, що випало на долю кого-небудь, не є чимсь особливим, це саме переживали вже й будуть переживати інші.

Орфей — знаменитий співець, син Аполлона. Еней згадує одну з легенд про Орфея. Коли померла його кохана дружина Еврідіка, Орфей спустився у підземне царство Плутона, щоб повернути її на землю. Його спів і гра на арфі так зачарували владик підземного царства, що вони дозволили Еврідіці повернутися до живих, з тією одначе умовою, щоб Орфей дорогою жодного разу не оглянувся на неї. Орфей не витримав, оглянувся і втратив Еврідіку навіки.

Охвота [Охвота] = род юбки (К.).
Старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а охвота — жінок з більш заможних верств населення (С.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Увалитися — заходити куди-небудь важкою ходою, незграбно, здіймаючи шум і т. ін. (СУМ-11).

Черкнути — швидко податися куди-небудь; чкурнути (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Див. також III, 93

       Частина III стр. 92.

Були в свитках, були в охвотах — охвота — старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а офота — жінок з більш заможних верств населення.

Дульєти — жіноче плаття з м'якої шовкової тканини; святкове парадне вбрання вищих станів, дворянок, аристократок.

Капот — жіночий хатній одяг вільного крою; халат.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To hear their prophesy. I will not be the last
To visit Hell to have a glime.
Now look: This Orpheus, although high caste,
Was penalized by Pluto for his crime.
Or Hercules, how unrestrained
He was in Hell! He had unchained
Poor souls and chased the fiends away.
And now let's go, sweet honey.
You will receive from me some money.
Regarding stars, what do you say?"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не першы я, такі прыгоднік,
Іду да пекла на паклон:
Арфей, які ўжо быў нягоднік,
А што зрабіў яму Плутон;
А Геркулес, як уваліўся,
У пекле гэтак усхадзіўся,
Што ўсіх чарцей паразганяў.
А ну! Што скажуць чараўніцы?
Табе я дам на дзве спадніцы...
Ну, што ж, кажы, каб я ўсё знаў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не съм ни пръв, нито последен,
ще ида в ада на поклон;
Орфей, негодникът му неден,
какво направи му Плутон?
Там се напъха и Херакъл,
в разходки тъй се бе увлякъл,
че дяволите подлуди.
Е, тръгваме ли? Знай, премяна
от мен ще имаш — два сукмана.
Кажи! Да зная отпреди...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich bin nicht erster und nicht letzter,
Der in das Höllenreich sich wagt:
Orpheus war da, obgleich unwürdig,
Wie hilfreich war doch Pluto ihm!
Auch Herkules drang in die Hölle,
Und hat sich dort so aufgeführt,
Daß alle Teufel vor ihm flohen.
Nun, Ziehen wir! Es gibt für dich
Zum Ansporn doppelte Belohnung.
Erzähl, damit ich alles weiß."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie pierwszy ja i nie ostatni
Wyruszam z prośbą aż do piekła:
Orfeusz też wszedł do tej matni,
Lecz cóż mu zrobił Pluton wściekły;
Herkules zaś gdy się wpakował,
To tak się w piekle rozbuszował,
Że wszystkich diabłów porozpędzał,
A nuże! Lećmy — dla ochoty
Na dwie spódnice dam ci oto...
Ach, mów, bym wiedział jak najprędzej".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Я в этот адский мир подземный
Приду не первым на поклон;
Орфей — на что уж был никчемный,
Ему ж не сделал зла Плутон.
А Геркулес, когда ввалился,
Так в пекле сдуру расходился,
Что всех чертей поразогнал.
А ну, махнем и мы для смеху,
Дарю две юбки за потеху...
Ну что? Иль я не так сказал?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не первый я иду к Плутону
И не последний — так и знай!
Орфей вернулся без урону,
Хоть был изрядный негодяй.
Не сладили и с Геркулесом —
Он в пекле задал жару бесам,
Разгон устроил всем чертям.
Мы тоже дернем без опаски.
Я дам тебе на две запаски!
Ну что? Ударим по рукам?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не первый я и не последний
В ад отправляюсь на поклон.
Орфей на что уж был никчемный,
Да с ним не справился ж Плутон.
А Геркулес, когда ввалился,
Так в преисподней расходился,
Что всех чертей поразогнал.
А ну, махнем! А за заботу
Я на две кофты дам в охоту.
Ну, отвечай, чтоб я уж знал!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ведь я не первый, не робея,
В ад отправляюсь на поклон,
Возьми никчемного Орфея,
Что сделал там ему Плутон?
А Геркулес так расходился,
Когда в бездонный ад ввалился,
Что всех чертей поразогнал.
Махнем, не буду я скупиться,
Тебе дам на две юбки ситца,
Ну, говори, чтоб я уж знал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nebudu první bohabojný,
kdo ďáblům v pekle poctu vzdal:
Orfeus, jak byl nedůstojný,
a co mu Pluto udělal?!
Herkules taky nebyl anděl
a tak se v pekle rozdováděl,
že všechny čerty rarach bral.
Tak kápní božskou! Za tvé bajky
ti přidám na dvě švonapajky ...
Nu, řekni — jak mám jíti dál?“

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Огнем, як бачу, ти іграєш, —
Йому дала яга одвіт, —
Ти пекла, бачу, ще не знаєш,
Не мил тобі уже десь світ?
Не люблять в пеклі жартовати,
Повік тобі дадуться знати,
От тілько ніс туди посунь;
Тобі там буде не до чмиги,
Як піднесуть із оцтом фиги,
То зараз вхопить тебе лунь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Огнемъ, якъ бачу, ты играешъ,
Йому дала Яга одвитъ:
«Ты пекла, бачу, ще не знаешъ,
«Не мылъ тоби уже десь свитъ?
«Не люблятъ въ пекли жартоваты,
«По викъ тоби дадутся знаты,
«Оттилько нисъ туды посунь;
«Тоби тамъ буде не дочмыгы,
«Якъ пиднесутъ и зъ оцтомъ фыгы,
«То заразъ вхопытъ тебе лунь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 25.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Йому яга дала одвіт:
Ти пекла, видно, ще не знаєш,
Не мил тобі уже сей світ

Рядок 6:

видання 1798:

От там тобі дадуться знати

Рядки 8-9:

видання 1798:

Тобі там буде не до шмиги,
Як піднесуть із оцтом хвиги

Примітки: III, 25.

         Частина III стр. 25.

До чмиги [До-чмыгы] = кстати (К.).
Чмига — те саме що шмига — Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ (Г.).
Не до чмиги — а) не так, як слід; не до ладу; б) не відповідно до обставин, умов, місця, часу; невчасно; в) не до вподоби щось кому-небудь (СУМ-11).

Жартовать жартувати — говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось (СУМ-20).

Лунь — хижий птах родини яструбових із сірувато-білим пір'ям у самців. Лунь тебе (його і т. ін.) вхопить (злиже) — помре хто-небудь (СУМ-11). Нар.: «Щоб тебе лунь вхопила!» (Номис. — С. 73) (С.).

Одвіт відвіт — відповідь (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Піднести із оцтом фиги — завдати великої неприємності, залишити у дурнях (С.). Фігуральний вираз — як піднесуть дулю (Ш.).

Чмига, до чмигы [Чмыга, до чмыгы] = кстати, к делу (К.).
Чмига, шмига — рівно вистругана дощечка, яка служить нівеліром при набиванні жорна у млині (С.). Не до чмиги — те саме, що не до шмиги — не до вподоби; непереливки — важко, скрутно, сутужно (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The witch replied in drawl:
"You play with fire, as I see.
You don't know Hell at all,
You do not like the world sufficiently,
In Hell they never jest,
When you are there, you'll be distressed,
You'll feel discomfort there,
It is a horrid place,
And when you see the populace,
You might feel desperation, so beware!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга Энею адказала:
«З агнём не ўздумай жартаваць,
Ты пекла, бачу, знаеш мала,
А пекла добра трэба знаць.
Там трэба пільнасць, а не жарты,
Крок кожны — засцярогі варты,
Лепш не хадзіць туды, хлапец;
У пекле распарадак строгі,
Ураз там скруцяць чэрні рогі,
Паломяць ногі і — канец,

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ти с огъня си май играеш —
го стрелна вещицата зла, —
ти ада, виждам, го не знаеш,
живота ли ти отмиля?
Там мразят друг да им се тътре,
пъхни носа си само вътре —
ще ти дадат да разбереш,
направо може да изкукаш;
не ти ли там покажат кукиш —
заплюй ме после, ако щеш.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ich sehe, du spielst mit dem Feuer" -
Entgegnete die Hexe ihm:
"Mitnichten kennst du schon die Hölle,
Ist dir das Dasein nicht mehr lieb?
Im Hades kennt man keine Späße,
Steckst du die Nase nur hinein,
Wird man's dich ewig spüren lassen!
Entrinnen kannst du dann nicht mehr.
Läßt man dich Essigfeigen kosten,
Bist du mit Haut und Haaren tot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A w odpowiedzi jaga rzekła:
"Jak widzę, z ogniem igrasz śmiało,
Ty, widać, jeszcze nie znasz piekła,
Już czegoś świat ci obrzydł cały.
Nie lubią w piekle tak żartować,
I będą wiecznie cię mordować,
Już tylko spróbuj nos tam wsunąć,
Nie będzie w smak ci, gdy tam migiem
Podadzą tobie z octem figę
I diabeł porwie cię piorunem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"С огнем, я вижу, ты играешь, —
Ему яга тотчас в ответ, —
Как видно, пекла ты не знаешь,
Или тебе не мил наш свет.
Шутить не любят в пекле много,
Закажешь всем туда дорогу, —
Вот только сунь туда свой нос;
Тебя там объегорят мигом
И поднесут такую фигу,
Что окочуришься, как пес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Огнем играешь! — так Сивилла
Энею молвила в ответ. —
Тебе житье, скажи, не мило
Иль опротивел белый свет?
А в пекле знаешь как прижучат!
Тебя по смерть шутить отучат.
Попробуй, сунься, рот разинь!
Как поднесут нам фиги с маком,
Небось попятишься ты раком,
И зададут тебе аминь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«С огнем, гляжу я, ты играешь, —
Яга отрезала в ответ, —
Видать, что пекла ты не знаешь
Иль опротивел белый свет?
В аду не любят потешаться,
Навек отучат с ними знаться,
Ты только нос туда засунь,
Тебе бахвалиться закажут,
Такую фигу там покажут,
Что сразу хватит карачун.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Огнем, я вижу, ты играешь, —
Яга промолвила в ответ. —
Ты ада, милый мой, не знаешь,
Или не люб стал белый свет?
В аду шутить ведь не умеют,
Век не забудешь, если взгреют,
Попробуй, сунь свой нос туда;
Ты смелый тут, а там не шмыгай,
Коль уксусу подсунут с фигой,
Исчезнешь сразу без следа.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Hraješ si s ohněm, prosíš, žehráš,
dala mu baba odpověď,
„to ještě, chlapče, peklo neznáš!
Copak tě omrzel už svět?
Tam v pekle nemilují žerty,
jen strčíš nos mezi ty čerty
a hned je poznáš, potvory!
Nic nepořídíš s pekelníky,
když podají ti s octem fíky,
tak natáhneš hned bačkory.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли ж сю маєш ти охоту
У батька в пеклі побувать,
Мені дай зараз за роботу,
То я приймуся мусовать,
Як нам до пекла довалитись
І там на мертвих подивитись;
Ти знаєш — дурень не бере:
У нас хоть трохи хто тямущий,
Уміє жить по правді сущій,
То той, хоть з батька, то здере.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колыжъ сю маешъ ты охоту
«У батька въ пекли побувать,
«Мини дай заразъ за роботу,
«То я прыймуся мусовать,
«Якъ намъ до пекла довалытысь,
«И тамъ на мертвыхъ подывытысь;
«Ты знаешъ,—дурень не бере:
«У насъ хоть трохы хто тямущій,
«Уміе жыть по правди сущій,
«То той, хоть зъ батька, то здере.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 4-5:

видання 1798:

То я приймуся мудровать,
Як нам у пекло довалитись

Рядок 8:

видання 1798:

А хто хоть трохи в нас тямущий

Примітки: III, 26.

         Частина III стр. 26.

Брати — стягувати з кого-небудь, одержувати (СУМ-11).

Довалитися — докладаючи великих зусиль, добиратися куди-небудь (СУМ-20).

Дурень, дурний [Дурень, дурный] = глупец, дурак (К.).
Розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Мусоватимусувати — міркувати, розмірковувати (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Правда — те, що відповідає дійсності; істина (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Тямущий [Тямущій] = смышленый (К.).
Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий (СУМ-11).

Мені дай зараз за роботу.
Сівілла уже вдруге нагадує про плату (вперше: «...і мені що перекинь» — ІІІ, 17), заздалегідь хоче вирвати плату за послугу, хоч добре знає звичай: наперед не платять. Еней пропускає повз вуха домагання скупої баби—яги, і та, ніскільки не образившись (торг є торг), продовжує давати свої настанови, а потім веде до пекла. Плату вона одержить уже після повернення з пекла (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you would like at once
To see your dad in Hell,
Then pay me in advance,
For my performance I do well.
We should get to our destination
To see the punished population.
You know - a moron does not bite,
But here, whoever has some brain,
Knows how to live, is not insane,
Will bleed his father white.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А калі маеш ты ахвоту
У пекле ў бацькі пабываць,
Дык зараз трэба за работу
Мне сесці і памеркаваць —
Калі паход туды прызначыць,
Як мёртвых нам у пекле ўбачыць;
Ты знаеш — дурань не бярэ:
Хто хоць які ў нас розум мае,
Жыць існай праўдаю жадае,
Дык той хоць з бацькі, ды здзярэ.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом искаш в пъкъла неведом
при татко си да идеш ти,
ще ти врачувам, ще погледам,
но я ми първом предплати.
Направо в пъклото да идеш
и мъртъвците сам да видиш —
кой може ти го обеща:
у нас кой има ум в главата,
не си я пъха сам в торбата,
не го е еня за баща.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Spürst du noch immer das Verlangen
Zu sehen, wie dein Vater lebt?
Entlohne mich für meine Arbeit,
Dann finde ich auch einen Weg,
Um in die Unterwelt zu steigen
Und dort die Toten anzuseh'n.
Ein Narr verzichtet auf Belohnung.
Bei uns, - hat einer etwas Grips
Und lebt gemäß Gesetz und Wahrheit,
Der nimmt auch seinen Vater aus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A jeśli nadal masz ochotę
U ojca w piekle pobyć sobie,
To daj mi zaraz za robotę
I zacznę szukać tu sposobu,
Jak się do piekła dostaniemy
I wszystkich martwych oglądniemy;
Bo wiesz — nie bierze tylko głupi:
Kto u nas chociaż coś rozumie
I żyć prawdziwie także umie,
To ten, choć z ojca nawet, złupi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда ж имеешь ты охоту
У батьки в пекле побывать;
Изволь платить мне за работу;
Тогда примусь я измышлять,
Как нам до пекла дотащиться
И там на мертвых подивиться;
У нас лишь дурень не берет,
А если парень с головою,
Так тот уже, само собою,
Родного батьку обдерет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А если возымел охоту
У батьки в пекле побывать,
Плати живее за работу,
Тогда начну я мозговать,
Как нам с тобой туда пробраться
И с мертвецами повидаться.
У нас дурак лишь не берет.
А кто умней, тот — загребущий,
Умеет жить по правде сущей,
С отца родимого сдерет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А коль имеешь ты охоту
В аду у батьки побывать,
Давай мне сразу за работу,
И я примусь соображать,
Как нам до пекла допереться
И там на мертвых наглядеться.
Ты знаешь: дурень не берет.
У нас, кто малость разумеет
И в правде сущей жить умеет,
Так тот, хоть с батьки, но сдерет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но раз имеешь ты охоту
В аду у бати побывать,
То дай сейчас мне за работу,
А я примусь мараковать,
Как нам удобней в ад пробраться,
С покойничками повидаться,
Ведь только дурень не берет;
У нас кто только со смекалкой,
Умеет жить без правды жалкой,
Такой, хоть и с отца, сдерет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však když tam chceš, tak jaké štráchy!
Máš vidět otce, mluvit s ním!
Za pernou práci dáš mi prachy
a já už něco vymyslím,
jak do pekla se dostaneme,
jak mrtvé si tam prohlédneme.
To víš, hloupý, kdo nebere:
kdo u nás nemá prázdno v hlavě
a umí žíti v boží slávě,
ten třeba s táty kůži rve.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поким же що, то ти послухай
Того, що я тобі скажу,
І голови собі не чухай...
Я в пекло стежку покажу:
В лісу великому, густому,
Непроходимому, пустому
Якеєсь дерево росте;
На нім кислиці не простиї
Ростуть — як жар, всі золотиї,
І деревце те не товсте.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Покымъ же що, то ты послухай
«Того, що я тоби скажу,
«И головы соби не чухай....
«Я въ пекло стежку покажу:
«Въ лису велыкому, густому,
«Непроходымому, пустому,
«Якеесь дерево росте;
«На нимъ кыслыци не простыи
«Ростуть, якъ жаръ, вси золотыи,
«И деревце те не товсте.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 1:

видання 1798:

Покіль же що, то ти послухай

Рядок 6:

видання 1798:

В непроходимому, пустому

Рядок 8:

видання 1798:

На нем кислиці не простиї

Рядки 8-9:

видання 1809:

На ньом кислиці не простиє
Ростуть — як жар, все золотиє

Примітки: III, 27.

         Частина III стр. 27.

Кислиця [Кыслыця] = лесное яблоко (К.).
Дика яблуня, яку використовують як підщепу для культурних сортів; лісова яблуня, а також плід лісової яблуні // Взагалі про яблуню та її плоди (СУМ-20). Нар.: Сняться комусь кислиці, та не знає к чому (кислиці бачить у сні — також і проти плачу. — Номис. — С. 168) (С.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Протягом певного часу (СУМ-11).

Простий — який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний (СУМ-11).

Пустий ліс — у книзі мовознавця А. Непокупного це місце коментується так: «Тут увага мимоволі спиняється на слові пустий, яке контрастує зі своїми попередниками — густий, непроходимий (порівняймо прислів'я де густо, де пусто}, хоча воно й стоїть в одному ряду з ними як однорідне. Проте враження несумісності складається лише в нашого сучасника. Що ж до українського читача кінця XVІІІ ст., якому була адресована «Енеїда», то без сумніву прикметник пустий у поданому контексті він недвозначно сприймав як синонім дикого. Саме від слова пустий, дикий і утворилася назва, якщо скористатися виразом Котляревського, лісу великого, густого, непроходимого — пуща» (Непокупний А. П. Балтійські родичі слов'ян. — К., 1979. — С. 99) (С.).

Стежка [Стежка] = тропинка (К.).
Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми (СУМ-11).

Див. також III, 132.

       Частина III стр. 132.

Ходили в північ по пусткам — у народній творчості відомо немало легенд про страшні, закляті місця, які людям слід обминати, — пустки (див. коментар: III, 27). Ці місця пов'язані з діями "нечистої сили": чортів, відьом, з якоюсь страшною подією, убивством. Слухання таких історій справляє особливе враження у відповідній ситуації. Вечорниці в довгі осінні та зимові ночі були найкращим місцем для слухання всіх тих страшних історій в дусі гоголівського "Вія" чи "Мертвецького великодня" Г. Квітки-Основ'яненка. Улюблений час "нечистої сили" — з півночі до третіх півнів. Знаходилися сміливці, що зголошувалися сходити опівночі на страшне чи то закляте місце, билися об заклад. Інші, бувало, чинили перешкоди, страхали сміливців. У другому акті п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля" (дія відбувається у XVII ст.) зображені вечорниці. Серед інших епізодів зустрічаємо тут і ходіння "в північ по пусткам". Ключниця сотника Хоми Кичатого, козир-дівка Стеха похваляється сходити в стару корчму за селом, яку "і днем люди хрестячись обходять, а вночі ніхто не посміє". Складається умова за всіма правилами: Стеха, коли не дотримає слова, ставить "піввідра слив'янки, три куски сала і паляницю", друга сторона — "музикантів на всю", тобто на весь вечір. Щоб повірили, Стеха мусить принести цеглинку, або кахлю з груби, або що хоче, тільки з корчми.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Meanwhile, do pay attention
To what I'm going to tell you.
Don't scratch your head in apprehension,
I'll show the path you must pursue:
In that dense, thorny bush,
Through which it's hard to push,
There grows a special tree.
It bears no ordinary fruit,
Which is all golden, glowing, cute,
The tree is rather willowy.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты ж не турбуйся лепш і слухай,
Эней, што я табе скажу,
І галавы сваёй не чухай...
Я ў пекла сцежку пакажу:
Мясціна ў пушчы ёсць такая,
Расце там яблыня лясная
У лесе цёмным і густым;
На ёй вісяць ляскоўкі тыя,
Яны — як сонца, залатыя...
А дрэўца тонкае зусім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я чуй какво ще да ти кажа,
не ще те, виждам, никой спре,
аз пътя ще ти го покажа,
но ти послушай ме добре:
в гората гъста и висока,
непроходима и дълбока
дивачка-ябълка? расте;
не е бог знай каква голяма,
но плодове такива няма —
от злато, като жар са те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch vorerst höre, was ich sage,
Merke dir diese Sache gut
Und hör auf, dich am Kopf zu kratzen...
Ich zeig zur Hölle dir den Weg:
In einem großen dichten Walde,
Der undurchdringlich ist und öd,
Wächst unscheinbar ein Apfelbäumchen,
Das sonderbare Fruchte trägt.
Aus reinem Gold sind seine Äpfel,
Und dieses Bäumchen ist ganz dünn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na razie słuchaj, co ci powiem,
Na moje słowa pilnie zważaj
I nie zamącaj sobie w głowie...
Do piekła ścieżkę ci pokażę:
W ogromnym lesię, gęstym, zbitym,
Niezamieszkałym, nieprzebytym
Tam jakieś drzewko rośnie lubo;
Jabłuszka na nim rosną oto
Niezwykłe, jak żar, wszystkie złote,
I drzewko owo nie jest grube.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так вот теперь, дружок, послушай,
Что я тебе еще скажу.
Не бойся, слова не нарушу
И тропку в пекло покажу...
В лесу густом, непроходимом,
Безлюдном и необозримом
Есть дерево одно. На нем
Увидишь яблоки большие,
Да не простые — золотые.
Они, как жар, горят огнем.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мне это дело не впервинку.
В затылке нечего скрести!
Я в пекло укажу тропинку,
Хоть мудрено ее найти.
В лесу густом, непроходимом,
Глухом, пустынном, нелюдимом
Растет чудное деревцо.
На нем кислицы не простые —
Все, как червонцы, золотые!
Послушай же мое словцо:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Послушай-ка меня, старушку!
Кой-что покуда расскажу;
И не чеши себе макушку —
Я в пекло тропку покажу.
В глухом бору, густом, дремучем,
Непроходимом и могучем,
Отыщешь деревце одно,
На нем кислицы не простые,
Как жар, все зреют, золотые,
Собой не велико оно.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Послушай же, пока есть время,
Что я теперь тебе скажу,
Да не чеши напрасно темя,
Я в ад дорожку покажу.
В лесу пустынном и дремучем,
Непроходимом и колючем,
Есть в чаще деревцо одно;
На нем и фрукты не простые,
Как жар сияют, золотые,
Совсем не толстое оно.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však dřív než půjdem na zábavu,
slyš několik mých pokynů —
a nedrbej si pořád hlavu...!
Já znám do pekla pěšinu:
ve velkém lese, černém, hustém
a neprostupném, smutném, pustém
vyrůstá stromek nějaký;
a na něm jabka jako šťovík,
jsou celá zlatá — nevím kolik,
to není stromek lecjaký.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Із дерева сього зломити
Ти мусиш гільку хоть одну;
Без неї бо ні підступити
Не можна перед сатану;
Без гільки і назад не будеш,
І душу з тілом ти погубиш,
Плутон тебе закабалить.
Іди ж, та пильно приглядайся,
На всі чотири озирайся,
Де деревце те заблищить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Изъ дерева сього зломыты
«Ты мусишъ гильку хоть одну;
«Безъ неи бо ни пидступыты
«Не можна передъ сатану;
«Безъ гильки и назадъ не будышъ,
«И душу съ тиломъ ты погубышъ,
«Плутонъ тебе закабалытъ.
«Идыжъ, та пыльно прыглядайся,
«На вси чотыры озырайся,
«Де деревце те заблещытъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 28.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Ти мусиш гільку хоч одну;
Без неї бо і підступити
Тобі нельзя пред сатану

Рядок 6:

видання 1798:

І з тілом душу ти загубиш

Рядок 8:

видання 1798:

Іди ж, да тілько приглядайся

Примітки: III, 28.

         Частина III стр. 28.

Блищати — світитися яскравим світлом; сяяти (СУМ-20).

Гілька [Гилька] = ветка (К.).
Також гілечка, гілля, гіллячка — гілка.

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Оглядатися — роздивлятися навколо себе (СУМ-11).

Пильно — присл. до пильний. Пильненько — зменш.-пестл. до пильно. Пильний — який відзначається увагою, спостережливістю, здатний все помічати, підмічати (СУМ-11).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Погубити душу — учинити який-небудь злочин або щось таке, що є порушенням релігійно-етичних норм.

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Із дерева сього зломити і далі.
Згідно з античними міфами, той, хто хоче повернутися назад з підземного царства Плутона, мусить мати при собі золоту гілку з чарівного дерева — символ життя. Взагалі золота гілка в легендах багатьох народів — чудодійний талісман, який відкриває дорогу в недоступні місця або до скарбів. І. Котляревський переосмислює цей міф у дусі української народної творчості, легенд, пов'язаних з прадавнім, ще доби язичества, святом Івана Купала. Раз на рік, рівно опівночі в Купальську ніч (з 23 на 24 червня за ст. ст.) десь у глухому, дикому лісі зацвітає папороть. Хто зірве чудесну квітку папороті, той опанує таємничими силами, матиме змогу здійснити свої бажання, добуде закопані скарби і т. ін. Зірвати квітку папороті дуже нелегко не тільки тому, що вона рідко трапляється, а й тому, що її стережуть злі духи, нечиста сила. Інколи, щоб добути цю квітку, входять у спілку з нечистою силою. У наступних 29-33—й строфах поеми Еней у пошуках і добуванні золотої гілки зустрічає такі ж перешкоди, як і герої народних казок та легенд у походах за квіткою папороті. Народні купальські легенди використав і шанувальник «Енеїди» російський письменник М. Гоголь у повісті «Ніч під Івана Купала».

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You must break off a shoot,
At least a little one, you see,
Without it you could not salute
The devil and his coterie.
You will get lost on some wrong track,
Without the branch you couldn't come back,
And Pluto will make you a slave.
Go now and keep your eyeballs peeled.
Look to all sides for anything concealed,
Search for the tree, be brave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І мусіш з яблыні галінку
Ты адламаць, хаця б адну,
Бо без яе ні на хвілінку
Не ашукаеш сатану;
І без яе не пройдзеш смела
Назад, душу тваю і пела
Плутон загубіць кабалой.
Ідзі, глядзі не памыліся,
У гушчары не размініся
З тым дрэўцам — з яблыняй лясной.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Иди се завърти тъдява
и гледай да откършиш клон;
без туй недей се хич надява
да се покажеш пред Плутон;
без тая клонка, щом те зърне,
кой знай в какво ще те превърне
и пътя ти ще отсече.
Върви, отваряй си очите,
добре се взирай в тъмнините,
да найдеш златното дръвче.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Von diesem Bäumchen mußt du brechen
Wenigstens einen kleinen Zweig
Und damit vor den Teufel treten,
Ohne ihn läßt man dich nicht ein;
Auch kommst du wieder aus der Hölle
Ohne den Zweig nicht mehr heraus,
Pluto wird dich sofort zermalmen.
Geh und schau dich genauest um,
Suche in jeder Himmelsrichtung,
Wo dieses Bäumchen etwa glänzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z owego drzewa więc z ostrożna
Gałązkę złam, gdy pod nim staniesz,
Bo bez niej nijak też nie można
Przystąpić nawet do szatana;
I bez niej nie powrócisz wcale,
Zatracisz duszę razem z ciałem,
Tam Pluton ciebie wraz przyciśnie,
Więc idź, przypatruj się usilnie,
Rozglądaj się dokoła pilnie,
Gdzie owo drzewko żarem błyśnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот ты должен постараться,
Чтоб ветку с яблоньки достать,
Иначе в пекло не пробраться
И сатаны не повидать.
Без ветки ты в живых не будешь
И душу понапрасну сгубишь —
Плутон закабалит твой род.
Иди ж — и даром не шатайся,
На все четыре озирайся,
Приметь, где деревцо блеснет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подобно жару на загнетке,
Начнет в очах твоих блистать.
Ломай смелей! Нельзя без ветки
Пред сатаной тебе предстать:
Из пекла не вернешься целым,
Загубишь вовсе душу с телом,
Тебя закабалит Плутон.
Ступай! Раскрой глаза пошире,
Поглядывай на все четыре,
Не трусь и не считай ворон!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сорвать на дереве словчиться
Ты должен ветку, хоть одну,
Чтоб к пеклу с нею подступиться
И повидать там сатану.
Назад без ветки не убраться,
С душой придется распрощаться,
Плутон тебя закабалит.
Иди, старайся присмотреться,
Кругом позорче оглядеться;
Найдешь, где деревце блестит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

От деревца того отломишь
Хотя бы веточку одну,
Без этой ветки ты не сможешь
Умилостивить сатану,
И не вернешься ты обратно,
Погубишь душу безвозвратно,
Плутон тебя закабалит.
Иди, повсюду озирайся,
Смотреть внимательней старайся,
Где деревцо то заблестит.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

S té jablůněčky živé, věčné
větévku jednu musíš mít;
bez ní by bylo nebezpečné
pak před satana předstoupit;
bez ní se zpátky nenavrátíš
a duši s tělem navždy ztratíš,
Pluto tě vrhne v okovy.
Jdi opatrně, rozhlížej se,
až zaleskne se v černém lese
kdes v houští stromek takový.

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зломивши ж, зараз убирайся,
Якмога швидче утікай;
Не становись, не оглядайся
І уха чим позатикай;
Хоть будуть голоса кричати,
Щоб ти оглянувся, прохати,
Гляди, не озирайсь, біжи.
Вони, щоб тілько погубити,
То будуть все тебе манити;
От тут себе ти покажи».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зломывшы жъ заразъ убирайся,
«Якъ мога швыдче утикай;
«Не становысь, не оглядайся,
«И уха чимъ позатыкай;
«Хоть будуть голоса крычаты,
«Щобъ ты оглянувся, прохаты,
«Гляды не озырайсь, бижы.
«Воны щобъ тилько погубыты,
«То будуть все тебе маныты;
«Оттутъ себе ты покажы.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 29.

Рядок 5:

видання 1798:

Хоть будуть голоси кричати

Примітки: III, 29.
         Частина III стр. 29.

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Затикати — закривати який-небудь отвір, засуваючи в нього щось (СУМ-20).

Манити — кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, пальцем, головою і т. ін. (СУМ-20).

Оглядатися — обертаючись, дивитися назад (СУМ-11).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Якмогаякомогаяк можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The twig in hand, run from assault,
From those abyss viziers,
Do not look back and do not halt,
You also have to stopper well your ears.
They'll shout and stamp the ground,
They'll try to make you turn around,
But you don't stop, just run and run.
To ruin you, they'll do whate'er it takes,
In this game are the highest stakes,
They will lure you, but you mustn't be outdone."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Галінку зломіш, падавайся
Прэч, хлопец, як мага хутчэй;
Не аглядайся, не спыняйся
І не развешвай ты вушэй;
Хоць будзеш зблізку і здалёку
Чуць галасы на кожным кроку,
А ты не слухай іх, бяжы.
Ты ведай, што цябе сваёю
Ім трэба загубіць маною;
Ты цвёрды нораў пакажы».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Откършиш ли, веднага тичай,
оттам по-скоро се махни, .
не се оглеждай, ни отвличай,
дори ушите затъкни;
след тебе гласове ще кряскат
да те объркват, да те стряскат —
не се оглеждай ти, търчи.
След тебе ще крещят и вият,
да те погубят и затрият;
но на страха се опълчи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem den Zweig du abgebrochen,
Lauf ohne anzuhalten fort,
Halt dich nicht auf und bleib nicht stehen,
Stopf dir die Ohren gründlich zu,
Auch wenn dich laute Stimmen rufen,
Lauf weiter, dreh dich niemals um,
Auch wenn sie dich zum Halten fordern.
Nur um dir Böses anzutun,
Werden sie unentwegt dich locken,
Zeig jetzt, daß du auch standhaft bist."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zerwawszy, wynoś się co siły,
Możliwie szybciej stamtąd zmykaj;
Nie stawaj, nie patrz też do tyłu
I uszy już czymś pozatykaj;
Choć będą głosy skądś wołały,
I byś obejrzał się, błagały,
To nie oglądaj się i biegnij.
Bo one, żeby tylko zabić,
To będą ciągle ciebie wabić;
Więc tutaj pokaż siebie pięknie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как сломишь ветку, прочь подайся
И с ней подальше утекай;
В пути ничем не соблазняйся
Да крепче уши затыкай.
Тебя на пагубу из леса
Манить с дороги будут бесы, —
Ты прямиком свой путь держи.
Пусть воют голоса лесные,
Ревут, мяучат, как шальные,
Вот тут себя ты покажи".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сломивши ветку золотую,
Живей старайся улизнуть.
Лети назад напропалую,
Да уши не забудь заткнуть?
Ты непременно за собою
Услышишь голоса с мольбою:
«Оборотись, мол, не спеши!»
Но та не верь бесовской силе
И, чтоб тебя не заманили,
Оттуда во весь дух чеши!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Как сломишь ветку, убирайся
И что есть мочи удирай,
Не мешкай и не озирайся,
Покрепче уши затыкай.
А если крики раздадутся,
Тебя покличут оглянуться,
Смотри, не обернись, спеши;
Манить тебя на гибель станут,
Поддаться берегись обману —
Вот тут себя и покажи».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Отломишь ветку — убирайся
Скорей, не мешкая, ни, ни!
Не становись, не озирайся
И уши чем-нибудь заткни;
Звать будут всеми голосами
Они тебя, ты ж сам с усами,
Не оглянись, смотри, беги.
Тебя манить начнут повсюду,
Чтоб не пустить живым отсюда,
Вот там себя побереги».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A jak budeš mít snítku v kapse,
utíkej odtud ze všech sil;
zacpi si uši, nezastav se,
a ne aby ses obrátil!
Ačkoli budou hlasy křičet,
aby ses ohléd, prosit, kvičet,
ty neohlížej se a běž!
Budou tě stále lákat, vábit,
jen tak, aby tě mohly zabít.
A ukaž teď, co dovedeš...!“

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга тут чортзна-де дівалась,
Еней остався тілько сам,
Йому все яблуня здавалась,
Покою не було очам;
Шукать її Еней попхався,
Втомивсь, засапавсь, спотикався,
Поки прийшов під темний ліс;
Коловсь сердешний об тернину,
Пошарпався ввесь об шипшину,
Було таке, що рачки ліз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Яга, тутъ чортъ зна, де дивалась,
Эней остався тилько самъ,
Йому все яблуня здавалась,
Покою не було очамъ
Шукать ѣи Эней попхався,
Втомывсь, засапавсь, спотыкався,
Покы прыйшовъ пидъ темный лисъ;
Коловсь сердешный объ терныну,
Пошарпався ввесь объ шепшыну,
Було таке, що рачкы лизъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 30.

Рядок 3:

видання 1798:

Йому все яблоня здавалась

видання 1809:

Йому все яблоня здавалась

Рядок 7:

видання 1798:

Покіль прийшов під темний ліс

Рядок 10:

видання 1798:

А деколи і рачки ліз

Примітки: III, 30.
         Частина III стр. 30.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засапатися — починати важко дихати, задихатися від швидкої ходи, бігу, роботи і т. ін. (СУМ-20).

Здаваться [Здаваться] = казаться (К.).
Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Протягом певного часу (СУМ-11).

Попхаться [Попхаться] = потаскаться (К.).
Піти, податися куди-небудь (СУМ-11).

Пошарпать [Пошарпать] = подрать (К.).
Пошарпатися — обдертися об що-небудь, порвати на собі одяг (СУМ-11).

Рачки лізти — пересуватися на чотирьох кінцівках (про людей) (СУМ-11).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Терен — колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком (СУМ-11).

Чортзна-де — невідомо куди (СУМ-11).

Шипшина [Шыпшына] = шиповник (К.).
Дикоросла троянда з простими, не махровими квітками і з стеблами, вкритими шипами, плоди якої багаті на вітамін C, цукри, органічні кислоти, каротин, пектинові та інші речовини (СУМ-11).

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The devil knows how that old witch
Just disappeared as if into the air.
He thought about the apple tree to which
He had to find the way, but where?
He started right away
To look for it on his foray.
He often used sheer force
To fight the prickly bush,
And sometimes had to push
Himself through thickets on all fours.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга прапала з відавоку,
Эней адзін застаўся там,
І яблыня на кожным кроку
Яго здавалася вачам;
Шукаць яе Эней падаўся,
Ён цяжка дыхаў, спатыкаўся,
Пакуль прыйшоў пад цёмны лес;
Падрапаў твар свой аб цярноўнік,
Аб той шыпшыннік і дзядоўнік,
Было, што й на карачках лез.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И в миг изчезна Баба Яга,
Еней в леса остана сам
и заоглежда се веднага,
замята се насам-натам —
все ябълката му в очите;
да търси хукна в тъмнините,
дойде до гъстите гори;
препъва се, пъхти, прикляка,
сумти, дере го къпинака;
пълзеше като рак дори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nu verschwunden war die Hexe,
Aeneas blieb allein zurück,
Der Apfelbaum, an den er dachte,
War vor den Augen stets präsent.
So machte er sich auf die Suche,
Wurde bald müde und erschöpft,
Bis er den dunklen Wald erreichte:
Der Dornenstrauch hat ihn zerkratzt,
Zerfetzt hat ihn die Heckenrose,
Manches mal kroch er auf dem Bauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu jaga gdzieś się zapodziała,
Eneasz nagle sam pozostał;
Mu w oczach jabłoń wciąż widniała,
Aż oczopląsu prawie dostał;
Eneasz szukać jej poczłapał,
Wnet zmęczył się, jak też zasapał,
Aż pod las ciemny podszedł jakoś;
O ciernie kłuł się w tej podróży;
Obszarpał się o dziką różę,
Bywało, że lazł na czworakach.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Яга из виду вдруг пропала.
Эней стоял один как пень.
Виденьем яблонька мелькала,
Качаясь перед ним, как тень.
Эней ее искать пустился,
Устал как черт, окровянился,
Забрел в какой-то темный лес;
Весь искололся о терновник
И ободрался о шиповник,
Случалось — на карачках лез.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хрычовка вдруг запропастилась.
Эней один остался там.
Всё яблоня пред ним светилась!
Покоя не было очам.
Эней на поиски подался,
Устал, задохся, спотыкался
И наконец приплелся в лес.
Колол сердешного терновник,
Царапал, обдирал шиповник,
Бедняга на карачках лез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Яга как в землю провалилась.
Эней один остался там,
В глазах все яблоня светилась,
Покоя не было очам;
Искать ее Эней пустился,
Он запыхался, утомился,
Пока пришел в угрюмый лес;
Кололся, бедный, о терновник,
Весь оборвался о шиповник,
Случалось, на карачках лез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Яга черт знает где девалась,
Эней пошел... То там, то там
Ему все яблонька казалась,
Покоя не было глазам;
Ее Эней искать подался,
Он взмок, устал и спотыкался;
Зашёл в дремучий темный лес,
Эней кололся о шиповник,
Его царапал в кровь терновник,
Случалось, на карачках лез.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bum bác! A zem se slehla po ní...
Aeneas tady zůstal sám;
přemýšlel jenom o jabloni
a běhal pořád sem a tam.
Klopýtal, hledal, moc se znavil,
však'chviličku se nezastavil,
až obklopil ho černý les;
prolézal trní, hloží, křoví,
byl rozedraný od šípkoví
a pak už po čtyřech jen lez.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей ліс густий був несказанно,
І сумно все в йому було;
Щось вило там безперестанно
І страшним голосом ревло;
Еней, молитву прочитавши
І шапку цупко підв'язавши,
В лісную гущу і пішов;
Ішов і утомивсь чимало,
І надворі тогді смеркало,
А яблуні ще не знайшов.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 31.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сей лисъ густый бувъ несказанно
И сумно все въ йому було;
Щось выло тамъ безперестанно
И страшнымъ голосомъ ревло;
Эней молытву прочытавшы
И шапку цупко пидвьязавшы,
Въ лисную гущу и пишовъ;
Ишовъ и утомывсь чимало,
И на двори тогди смеркало,
А яблуни ще не знайшовъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 31.

Рядок 6:

видання 1798:

І шапку дуже підв'язавши,

Рядок 7:

видання 1798:

У ліс в середину пішов

видання 1809:

У ліс в середину пішов

Рядок 9:

видання 1798:

Тогді вже на дворі смеркало

видання 1809:

На дворі ж вже тогді смеркало

Примітки: III, 31.
         Частина III стр. 31.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знайти [Знайты] = сыскать (К.).
Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь; протилежне загублювати (СУМ-20).

Смеркло [Смеркло] = сумерки (К.).
Смеркати — темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти (СУМ-11).

Сумно [Сумно] = страшно, ужасно (К.).
Про обстановку, яка викликає, навіває сум (СУМ-11).

Цупко — дуже міцно, сильно (СУМ-11).

Чимало [Чимало] = немало, довольно (К.).
У значній мірі, дуже (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The forest was profanely dense,
Such sadness was inside.
Some creature howled with vehemence,
Which certainly defied
Imagination. Aeneas prayed,
Made sure his cap still stayed
Upon his head and moved forth apple-bound
He staggered, sometimes had to crawl.
Meanwhile, the night began to fall,
The tree was nowhere to be found.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Той лес быў цёмны, як магіла,
І непрытульна ў ім было;
Бесперастанку нешта выла
І страшным голасам раўло;
Эней, малітву прачытаўшы,
Надзейна шапку падвязаўшы,
Пайшоў у пушчу без дарог:
Ішоў ён, дзень згасаў маркотны,
Ішоў, а яблыні, гаротны,
Усё ніяк знайсці не мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Гората бе непроходима
и тягостно бе в тоя час;
там нещо виеше за трима,
ревеше с гърлен страшен глас;
Еней молитва в миг захвана,
калпака по-добре надяна
и хлътна в мрачния гъстак;
вървеше, капнал от умора,
а взе и да се мръква скоро;
от ябълката — нито знак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Wald war dunkel, dicht bewachsen,
Und traurig hörte er sich an;
Unentwegt hörte man die Stimmen,
Die laut und fürchterlich gebrüllt.
Nachdem Aeneas heiß gebetet,
Die Mütze fest in seiner Hand,
Stürzte er in des Waldes Dickicht.
Beschwerlich war der Weg und lang,
Es wurde spät, es wurde dunkel,
Und von dem Bäumchen keine Spur.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Las gęsty był wprost niesłychanie,
I wszystko smutne w nim tam było;
Coś tam ryczało nieustannie
Straszliwym głosem, albo wyło;
Eneasz modły odmówiwszy
I czapkę mocniej nasadziwszy,
W gęstwinę leśną zaraz zalazł;
Nią szedł i zmęczył się niemało
I choć na dworze się zmierzchało,
Jabłoni jeszcze nie odnalazł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тот лес был мрачен несказанно,
Под сумрачной его листвой
Рев раздавался непрестанно,
И уханье, и страшный вой.
Эней, молитву прочитавши
И крепко шапку подвязавши,
В чащобу дикую забрел;
Уже он исходил немало,
Уже давно смеркаться стало,
А яблоньки все не нашел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И сумрачно и смутно было
В лесу, невиданно густом.
Там что-то беспрестанно выло,
Ревело грозно за кустом.
Прочтя молитву с расстановкой
И шапку подвязав бечевкой,
Пустился напролом Эней.
Он шел и шел, глаза тараща.
Смеркалось; помрачнела чаща,
А яблони не видно в ней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тот лес густой был несказанно,
И сумрачен и страшен был,
Ревел там кто-то непрестанно
И голосом зловещим выл.
Эней, молитву прочитавши
И шапку крепче подвязавши,
В лесную чащу пошагал.
От устали замлело тело,
И на дворе уже темнело,
А яблони все не встречал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лес этот густ был непролазно,
В чащобе жуткий мрак царил,
Ревело что-то безобразно,
Какой-то страшный голос выл.
Эней, молитву вслух читая,
К макушке шапку прижимая,
В лесную чащу дальше шел;
Он утомился, брел устало,
В лесу уже смеркаться стало,
Но яблоньки там не нашел.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V tom lese hrozně smutno bylo,
tam nezazníval ptáčků zpěv;
něco tam bez ustání vylo
a řvalo, že až stydla krev;
Aeneas vzýval bohy, matku,
na uši narazil si čapku
a houštinami dále šel;
plazil se, nedával se zlákat;
a venku se už začlo smrákat,
však jabloň ještě nenašel.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже він начинав боятись,
На всі чотири озиравсь;
Трусивсь, та нікуди діватись,
Далеко тяжко в ліс забравсь;
А гірше ще його злякало,
Як щось у очах засіяло,
От тут-то берега пустивсь;
А послі дуже удивився,
Як під кислицей опинився, —
За гільку зараз ухвативсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже винъ начынавъ боятысь,
На вси чотыри озыравсь;
Трусывсь, та никуды диватысь,
Далеко тяжко въ лисъ забравсь;
А гирше ще його злякало
Якъ щось у очахъ засіяло,
Отъ-тутъ-то берега пустывсь;
А посли дуже удывывся,
Якъ пидъ кыслыцей опенывся —
За гильку заразъ ухватывсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 32.

Рядок 3:

видання 1798:

Трусивсь, да нікуди діватись

Рядок 5:

видання 1798:

А гірше йще його злякало

Рядок 5:

видання 1798:

От тут сердега опустивсь

Рядок 9:

видання 1798:

Як під кислицьой опинився

Примітки: III, 32.
         Частина III стр. 32.

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Гілька [Гилька] = ветка (К.).
Також гілечка, гілля, гіллячка — гілка.

Гірше [Гирше] = пуще (К.).
Уживається у знач. більше (СУМ-11).

Злякаться [Злякаться] = испугаться (К.).
Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Кислиця [Кыслыця] = лесное яблоко (К.).
Дика яблуня, яку використовують як підщепу для культурних сортів; лісова яблуня, а також плід лісової яблуні // Взагалі про яблуню та її плоди (СУМ-20). Нар.: Сняться комусь кислиці, та не знає к чому (кислиці бачить у сні — також і проти плачу. — Номис. — С. 168) (С.).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Оглядатися — роздивлятися навколо себе (СУМ-11).

Опинитися — потрапити куди-небудь, звичайно раптово, несподівано або дуже швидко (СУМ-11).

Пуститися берега — ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися (СУМ-20). Отдаться на произволъ судьбы (Г.). Віддатися напризволяще долі (Ж.).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While feeling overwhelming fear,
He turned to every side
And trembled. Could he persevere?
To run? No, never! He had to abide.
His fear yet multiplied
When something undescried
Began to shine in his wide-opened eyes.
As he continued to stare,
He knew that he was there!
He grabbed the branch, his cherished prize.

Білоруською/Беларускікі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней крывіў ад страху вока
І аглядаўся па баках;
Ды што рабіць — у лес глыбока
Завёў яго няпэўны шлях;
Ды горш яшчэ перапуджала
Святло, што перад ім заззяла,
Ён ледзь не даў быў драпака;
Ляскоўку ў гэтую хвіліну
Убачыў ён, і за галіну
Сама ўхапілася рука.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Започна да се плаши; спира,
като да имаше очи
и на гърба — навред се взира,
бая се май отдалечи;
и още повече се стрясна,
че нещо, ето там, проблясна,
изгуби ума тоя мъж);
и на — видя, че е на крачка
от свойта ябълка-дивачка,
и в клон се вкопчи изведнъж.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allmählich ward ihm angst und bange,
Er schaute unentwegt umher
Und zitterte am ganzen Körper,
Doch führte jetzt kein Weg zurück.
Plötzlich wurde er starr vor Schrecken,
Im Gebüsch blitzte etwas auf;
Er rannte atemlos hinunter
Und war, kaum daß er sich's versah,
Auch schon am Apfelbaum gelandet
Und klammerte sich fest daran.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już zaczął trwożyć się na nowo,
Rozglądał się na wszystkie strony;
Trząsł się nie mając gdzie się schować,
Daleko zalazł w las zgęszczony;
A jeszcze mocniej nastraszyło,
Gdy coś mu w oczy zaświeciło,
Przed siebie pognał, nic nie pomnąc;
A później bardzo się zadziwił,
Gdy pod jabłonią stanął żywy, —
Za gałąź chwycił półprzytomny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Со страху пот прошиб беднягу,
Зуб на зуб еле попадал;
Он думал, уж не дать ли тягу,
Да в чаще накрепко застрял.
Все в этой тьме его пугало,
А тут вдруг что-то засияло,
Он припустил что было сил,
Под яблонькою очутился,
Сперва и сам тому дивился,
Потом заветный сук схватил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней пугливо озирался,
Дрожал, но вверился судьбе;
Сквозь дебри живо продирался,
Поблажки не давал себе.
Когда же засияло в пуще,
Эней перепугался пуще,
Но поздно было отступать.
Себя не помня, очутился
Под яблоней — и удивился.
Рукой за ветку сразу хвать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он начинал всего бояться,
На все четыре глядя, шел,
Дрожал, да некуда деваться,
Далеко больно в лес забрел.
Его тут пуще испугало,
Когда в глазах вдруг засияло
И свет его ошеломил.
Потом он сильно подивился,
Как под кислицей очутился,
Ее за ветку ухватил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он не на шутку стал бояться
И, озираяся вокруг,
Дрожал, да некуда деваться,
В лес далеко забрался. Вдруг
Его ужасно испугало,
Когда невесть что засияло,
Тут он как следует струхнул!
Но после очень удивился,
Нежданно к яблоньке прибился
И веточку к себе нагнул.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Začal se bát v tom hustém lese,
o pomoc volal nebesa,
chvěl se jak list a ohlížel se,
jak hluboko vlez do lesa.
A ještě víc ho polekalo,
když v očích něco zablýskalo,
právě když do rokliny vlít;
diví se, mrká, oči cloní,
neb stojí právě pod jabloní...
Hned za větvičku prudce chyt.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І не подумавши німало,
Нап'явсь, за гілечку смикнув,
Аж дерево те затріщало,
І зараз гільку одчахнув.
І дав чимдуж із лісу драла,
Що аж земля під ним дрижала,
Біг так, що сам себе не чув;
Біг швидко, не остановлявся,
Увесь об колючки подрався;
Як чорт, у реп'яхах ввесь був.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И не подумавшы ни мало
Напъявсь, за гилечку смыкнувъ,
Ажъ дерево те затрищало
И заразъ гильку одчахнувъ.
И давъ чимъ дужъ изъ лису драла,
Що ажъ земля пид нымъ дрыжала,
Бигъ такъ, що самъ себе не чувъ;
Бигъ швыдко, не остановлявся,
Увесь объ колючки подрався;
Якъ чортъ у репьяхяхъ ввесь бувъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 33.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Нап'явсь, за гіленьку смикнув,
Аж дерево те затрещало,
Він зараз гільку одчахнув

Рядок 6:

видання 1798:

Що аж земля під ним дрожала

Рядок 8:

видання 1798:

Біг швидко, не оставлявся

Примітки: III, 33.
         Частина III стр. 33.

Гілька [Гилька] = ветка (К.).
Також гілечка, гілля, гіллячка — гілка.

Давати (дати, задавати, задати) драла — швидко тікати, бігти куди-небудь (СУМ-11).

Дрижати — коливатися, хитатися, двигтіти під впливом чого-небудь (СУМ-20).

Нап'ястися — докласти зусиль, напружуватися (СУМ-20).

Одчахнуть [Одчахнуть] = оторвать, отщепить (К.).
Відірвати — тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або що-небудь прикріплене, приклеєне і т. ін. (СУМ-20).

Подратися — подряпатися об що-небудь гостре (СУМ-11).

Реп'яхи [Репьяхы] = репейник (К.).
Бур'ян родини складноцвітих з чіпким суцвіттям і з колючками. Колюча чіпка головка, суцвіття цієї рослини (СУМ-11).

Смикати — витягати, виривати що-небудь звідкись, із чогось; висмикувати (СУМ-11).

Чимдуж [Чимъ-дужъ] = сколько есть силы (К.).
Дуже швидко (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Involuntarily, he rose
To his full height
And, standing on his toes,
Broke off a branch in sight.
He ran as swiftly as he could,
The earth was shaking, as it would,
When someone raced so quickly.
Aeneas never stopped,
He jumped and hopped
Through thorns that were so prickly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І, не падумаўшы німала,
Пачаў галінку гнуць дугой,
Ажно ляскоўка затрашчала;
Галінку ён зламаў рукой,
У той жа момант даўшы драла,
Ажно пад ім зямля дрыжала,
Скакаў перад вачамі лес;
Эней бег хутка, як ніколі,
Калючкі пела ўсё скалолі,
Дзядамі абляпіўся ўвесь.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И без да мисли и пресмята,
така напъна тоя клон,
че чак го сведе до земята —
откърши го и като кон
тъй бързо се назад понесе,
че чак земята се затресе —
търчеше като полудял;
препускаше през пущинаци,
издра се в тръни, къпинаци
и в репеи потъна цял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ohne erst lang zu überlegen,
Stemmte er sich mit voller Kraft
Und riß daran, bis der Baum krachte;
Schon war ein Zweig in seiner Hand.
So schnell, wie ihn die Füße trugen,
Rannte er aus dem Wald hinaus.
Er rannte, daß die Erde bebte,
Er rannte schnell und hielt nicht an;
Die Kleidung wurde ihm zerrissen;
Die Kletten hatten ihn bedeckt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie namyślając się też wcale,
Na palce wspiął się, gałąź szarpnął,
Aż zatrzeszczało drzewo całe,
Odłamał gałąź i stąd drapnął.
Co siły dał drapaka z lasu,
Aż ziemia drżała pod nim czasem,
Biegł długo, tak go lęk pokrzepił;
Biegł szybko, nigdzie nie przystawał
I wkrótce odzież miał dziurawą;
Jak diabeł był też cały w rzepiu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И, не подумавши нимало,
Напрягся, не жалея сил,
Аж дерево затрепетало,
И сразу ветку отломил.
Потом скорей из лесу драла,
Так что земля под ним дрожала.
Сквозь лес его гнал лютый страх.
Как ветер, меж деревьев мчался,
Весь о колючки ободрался,
Был с головы до пят в репьях.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней не размышлял нимало,
Напрягся, дернул что есть сил,
И древесина затрещала.
Он ветку мигом отломил.
Немедля из лесу дал драла.
Бежал — земля под ним дрожала,
И ног не чуял второпях.
Бежал без духу, оголтело,
Ему колючки рвали тело.
Примчался, ровно черт, в репьях.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, не задумавшись нимало,
Напрягся, ветку наклонил,
Аж деревце то затрещало,
И сразу веточку сломил,
И дал вовсю из леса драла,
Так, что земля под ним дрожала,
Без передышки припустил;
Что было прыти прочь помчался,
Весь о колючки ободрался,
Как черт, в репейнике весь был.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уже не думая нимало,
Рванул ее изо всех сил,
Аж деревцо все затрещало,
Он ветку мигом отщепил
И сразу из лесу дал драла
Так, что земля под ним дрожала,
Не чуя ног, он второпях,
Не останавливаясь, мчался,
Весь о колючки ободрался,
И весь, как черт, он был в репьях.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A neváhaje ani chvíli,
trh prudce, až strom zapraskal,
a s proutkem v ruce, co měl síly,
se jako divý zpátky hnal;
uháněl odtud jako střela,
až celá zem se pod ním chvěla,
to popsat — pero nestačí.
Utíkal jako běsem štvaný,
trním a hložím potrhaný,
jak čert byl celý v bodláčí.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прибіг к троянцям, утомився
І оддихати простягнувсь;
Як хлюща, потом ввесь облився,
Трохи-трохи не захлебнувсь.
Звелів з бичні волів пригнати,
Цапів з вівцями припасати,
Плутону в жертву принести,
І всім богам, що пеклом правлять
І грішних тормошать і давлять,
Щоб гніву їм не навести.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыбигъ къ Трояньцямъ утомывся
И отдыхаты простягнувсь;
Якъ хлюща потомъ ввесь облывся,
Трохы, трохы не захлебнувсь.
Звеливъ съ бычни воливъ прыгнаты,
Цапивъ зъ вивцямы прыпасаты,
Плутону въ жертву прынесты,
И всимъ богамъ, що пекломъ правлятъ,
И гришныхъ тормошатъ и давлять,
Щобъ гниву имъ не навесты.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 34.

Рядок 1:

Прибіг к троянцям, засапався

Рядок 3:

Як хлюща, потом обливався

Рядки 5-6:

Звелів з хліва волів пригнати,
Цапів з вівцями готовати

Рядок 9:

І грішних тормошать да давлять

Примітки: III, 34.

         Частина III стр. 34.

Бичня [Бычня] = загон (К.).
Загін, обора (відгороджена частина подвір’я з приміщеннями для худоби), загорода для волів (СУМ-11, 20).

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Трохи́-трохи́ [Трохы́-трохы́ ] = чуть-чуть (К.).
Зовсім мало чого-небудь, зовсім небагато. // Ледве-ледве (СУМ-11).

Хлюща [Хлюща] = обмокший (К.).
Те саме, що хлющ — сильний дощ; злива. Як хлющ — стати зовсім мокрим (СУМ-11).

Цап [Цапъ] = козел (К.).
Самець кози (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Back home, exhausted, but resilient,
In dress all soaked, including slacks,
Ail bathed in sweat and spent,
He quickly lay down to relax.
He ordered oxen to be brought,
And goats, and sheep were to be bought
To offer them to Pluto, plus
To all the gods, who managed Hell,
Oppressed the sinful souls as well,
Lest they be mad at us.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён да сваіх прыбег, хістаўся,
Ад стомы — бледны і худы,
І гэтак потам абліваўся,
Як быццам выбраўся з вады.
Загадваў ён прыгнаць з кашары
Валоў, авечак для ахвяры,
Якую б мог прыняць Плутон
І ўсе, што пеклам кіравалі, —
Каб грэшнікаў пашкадавалі,
Не выракалі ім праклён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Завърна се при свойте късно
и седна да почива той,
сърцето как не му се пръсна,
от него пот — като порой.
В обора за волове прати,
овци и кочове рогати —
за хекатомба на Плутон,
на всички богове от ада,
които мъчат без пощада,
дано им стори тъй поклон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei den Trojanern angekommen,
Holte er Atem, denn er war
Völlig durchnäßt und schweißgebadet,
Ein Würgen schnürte ihm den Hals.
Jetzt ließ er Ziegen, Bocke, Ochsen
Bereiten für das Opferfest,
Alles für Pluto und die Götter,
Die in der Hölle ihre Macht
Ausüben und die Sünder quälen,
Es sollte mildern ihren Zorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Trojan przybiegł wyczerpany,
Odpocząć legł, gdy strach już prysnął;
Był gęstym potem tak oblany,
Że nim się omal nie zachłysnął.
Rozkazał woły gnać z obory,
Jak również kozłów, owiec sporo
W ofierze złożyć Plutonowi
I bogom tym, co rządzą w piekle,
Grzeszników szarpią, duszą wściekle,
By choć nie byli dlań surowi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Примчал к троянцам, задыхаясь
И под собой не чуя ног,
Соленым потом обливаясь,
Едва дыша, на землю лег;
Велел, чтобы волов пригнали,
Козлов и ярок отобрали —
Плутону в жертву принести
И всем богам, что пеклом правят
И грешных потрошат и давят,
Чтоб гнев небесный отвести.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троян увидя, повалился,
Уж больно был он утомлен.
Хоть выжми, потом весь облился,
Едва не захлебнулся он.
Страшась божественного гнева,
Отборный скот пригнать из хлева
Велел поспешно молодец
И в жертву тем, кто пеклом правит,
Кто грешных тормошит и давит,
Обречь козлов, быков, овец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Примчал к троянцам, утомился
И растянулся отдохнуть.
Пот, словно град, с него катился, —
Пришлось соленого хлебнуть!
Велел, волов чтоб припасали,
Овец, козлов из гурта гнали
Плутону в жертву принести
И всем богам, что адом правят
И грешных тормошат и давят,
Чтоб их на гнев не навести.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда к троянцам воротился,
То отдохнуть тотчас же лег, —
В дороге очень утомился,
В поту был с головы до ног;
Он повелел, чтоб из загона
Пригнать волов, дабы Плутону
Животных в жертву принести
И тем богам, что адом правят,
Терзают грешников и давят, —
Хотел их милость обрести.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

K Trojanům příběh vyjukaný
a zůstal ležet na břuchu;
a v potu celý vykoupaný,
jak ryba lapal po vzduchu.
Rozkázal ihned přihnat ovce,
voly a kozly, tučné skopce —
a obětovat bohům všem,
co vládnou peklem, hrůzou, smrtí
a hříšné drtí, rdousí, škrtí,
též Pluto ať je usmířen.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько темна та пахмурна
Із неба зслизла чорна ніч;
Година ж стала балагурна,
Як звізди повтікали пріч;
Троянці всі заворушились,
Завештались, закамешились
На жертву приганять биків;
Дяки з попами позбирались,
Зовсім служити всі прибрались,
Огонь розкладений горів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тилько темна, та пахмурна
Изъ неба зслызла чорна ничь;
Годынажъ стала балагурна,
Якъ звизды повтикалы причь;
Трояньци вси заворушылысь,
Завешталысь, закамешылысь
На жертву прыгонять быкивъ;
Дякы съ попамы позбиралысь,
Зо всимъ служыты вси прыбралысь,
Огонь роскладеный горивъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 35.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Як тілько та сумрачна, темна
Із неба злізла чорна ноч;
Година ж стала дуже певна,
Як повтікали звізди проч

Рядок 2:

видання 1809:

Із неба зслизла чорна ноч

Рядок 4:

видання 1809:

Як звізди повтікали проч

Рядок 6:

видання 1798:

Совалися і камешились

Примітки: III, 35.

         Частина III стр. 35.

Бик — велика свійська парнокопита жуйна тварина (СУМ-20).

Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь (СУМ-11).

Втікать [Втикать] = бежать (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.; Поспішно відступати (СУМ-11).

Година балагурна — слушна година (С.).

Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (СУМ-20).

Заворушитися — почати ворушитися: а) злегка рухатися, залишаючись на тому самому місці; б) повільно рухатися, пересуватися з місця на місце. // Почати хаотично рухатися; заметушитися, забігати. // Почати пробуджуватися, діяти пожвавлено (СУМ-20).

Закамешитись — поспішатись (Л.); забігатися, заклопотатися (С.).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Пахмурна — хмарна (СУМ-11).

Піп [Пипъ] = поп, жрец (К.).
Служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Прибиратися — у значенні збиратися — сходитися разом, в одне місце для участі в проведенні чого-небудь (СУМ-11).

Повтікати у значенні сховатися — заходити за обрій або закриватися чим-небудь (про небесні світила) (СУМ-11).

Слизнути — те саме, що зслизнути, зслизти, ізслизнути та ізслизти — безслідно зникати; щезати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the pitch-dark night
Began to leave the sky,
And in the gleaming light
The stars were forced to fly
Away, the Trojans stirred,
Got up and whirred,
Then went to get the steers.
The cantors and the priests were there
To say the "Thank you" prayer.
The burning flame was fierce.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як з неба, што імгла заслала,
Ноч саслізнула ў цёмны бор,
Часіна слушная настала,
Пагаслі ў хмарах вочы зор,
Траянцы справу пачыналі,
Багам быкоў ахвяравалі,
Стараўся кожны, як умеў,
Сабраліся дзякі з папамі,
Служыць гатовы службу самі,
Агонь раскладзены гарэў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом само тъмна нощ на свода
- възлезе и се възцари —
и вече всичко бе на сгода,
звездите скриха се дори.
Троянците се насъбраха,
разбързаха се, затърчаха
за предстоящия курбан
да доведат овце, волове;
дойдоха дяци и попове,
пращеше огън разгорян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem vom dunkelgrauen Himmel
Die schwarze Nacht herniederfiel
Und in der düster-trüben Stunde
Die hellen Sterne sich versteckt, -
Kam Leben unter die Trojaner;
Sie rannten, den Ameisen gleich,
Um Opfertiere her zu treiben.
Schon kamen auch zum Gottesdienst
Die Priester und die Kirchendiener;
Das Feuer wurde angefacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy ciemna noc zaczęła jaśnieć
I z nieba wkrótce też zniknęła,
I czas najlepszy nastał właśnie,
Gdy gwiazdy również gdzieś pierzchnęły
Trojanie wszyscy się ruszyli,
Powstali i się zakręcili,
By zgonić byki na ofiarę;
I diacy, popi się zebrali,
Do nabożeństwa się ubrali
I rozniecono ogień z żaru.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как только с небосвода слезла
Вся в тучах пасмурная ночь,
А вслед за ней луна исчезла
И звезды разбежались прочь,
Тотчас троянцы завозились,
Забегали, засуетились,
Эней быков колоть велел;
Попы и дьяконы сбежались,
Обедню отслужить собрались,
Уж жертвенный огонь горел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И вскоре звезды врассыпную
С небес пустились наутек.
Рассвет рассеял тьму ночную,
Утешный наступил часок.
Троянцы тут заворошились,
Засуетились, всполошились,
Овец, быков приволокли.
Дьяки с попами — очи к небу! —
Служить готовы были требу
И жертвенный огонь зажгли.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как только с неба утащилась
Глухая, сумрачная ночь,
Когда вокруг все пробудилось
И звезды разбежались прочь,
Троянцы все зашевелились,
Загомозились, завозились,
На жертву каждый живность гнал.
Дьяки с попами собирались,
Для службы в ризы наряжались,
Костер раскладенный пылал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лишь с неба поступью ленивой
Убралась пасмурная ночь,
Рассвет забрезжил хлопотливый,
Ушли куда-то звезды прочь,
Троянцы все засуетились,
Гнать скот на жертву торопились,
Ножи точили и топор.
Уже попы, дьяки собрались,
Служить молебен облачались,
И жертвенный горел костер.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A sotva noc zředěná bělí
za kopci v dálce zmizela,
hvězdy se s nebe skutálely
a vzešla doba veselá —
Trojané rychle z lože vstali,
hemžili se a pobíhali,
a tučné býky přihnali;
ďáčkové s popy v svorné družbě
se přichystali k bohoslužbě,
obětní ohně zaplály.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Піп зараз взяв вола за роги
І в лоб обухом зацідив,
І взявши голову між ноги,
Ніж в черево і засадив;
І виняв тельбухи з кишками,
Розклав гарненько їх рядами
І пильно кендюх розглядав;
Енею послі божу волю
І всім троянцям добру долю,
Мов по звіздам, все віщовав.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина III, строфа 36.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пипъ заразъ взявъ вола за рогы,
И въ лобъ обухомъ зацидывъ,
И взявшы голову мижъ ногы,
Нижъ въ черево и засадывъ;
И вынявъ тельбухы съ кышкамы,
Росклавъ гарненько ихъ рядамы,
И пыльно кендюхъ розглядавъ;
Энею посли божу волю
И всимъ Трояньцямъ добру долю,
Мовъ по звиздамъ все вищовавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 36.

Рядки 2-4:

видання 1798:

У лоб обухом зацідив
І сунув голову між ноги,
Єму ніж в пуао засадив

Рядок 7:

видання 1798:

І тілько кендюх розглядав

Примітки: III, 36.

         Частина III стр. 36.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Віщовать [Вищовать] = предвещать (К.).
Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати (СУМ-11).

Волявимога, наказ (СУМ-20).

Гарненько — присл. до гарненький — зменш.-пестл. до гарний у значенні як слід (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засадити — з силою, різким рухом устромляти якийсь предмет у що-небудь  (СУМ-20).

Зацідитиь — з силою вдаряти кого-небудь (СУМ-20).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Кендюх [Кендюхъ] = желудок животных (К.).
Перший відділ шлунка жуйних тварин, у якому попередньо перетравлюється їжа; рубець (СУМ-20).

Пильно — присл. до пильний — який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний (СУМ-11).

Піп [Пипъ] = поп, жрец (К.).
Служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Тельбухи [Тельбухы] = внутренности животных (К.).
Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо) (СУМ-11).

Розклав гарненько їх рядами далі.
Починається прийняте у стародавніх греків та римлян гадання на кишках і тельбухах забитих у жертву богам тварин. У нашого народу такий звичай не зафіксований. Тут, як і в багатьох інших місцях, бурлескне поєднання античності з сучасною І. Котляревському українською дійсністю служить щедрим джерелом комічного. Православні попи і дяки в ролі язичницьких жерців! Треба пригадати, що християнська церква не велить особам духовного сану не те що вбивати (хай і тварин), а навіть носити зброю. Про рідкісні історичні винятки не говоримо. Наприклад, благословення православною церквою збройної боротьби проти татарського іга напередодні Куликовської битви 1380 р. Нагадаємо поєдинок перед битвою ченця Пересвєта з татарином Челубеєм (В «Енеїді»: «Чернець Мамая як побив»; ІV, 40) та ін. (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The cleric used an ax
To give the bull a blow
Between the horns, and then some hacks,
As well a mortal stabbing down below.
He took out all the guts and put them all
In even rows outside the hall.
The clergyman became awe-struck
As he read as if from a star
Good will of god toward Aeneas-tsar,
And for the Trojans but good luck.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І поп узяў вала за рогі,
І ў лоб ударыў абухом,
І, галаву ўшчаміўшы ў ногі,
Стаў трыбушыць яго нажом;
Кіндзюк і кішкі з трыбухамі
Пачаў, як варажбіт, радамі
Поп па парадку раскладаць
І божую разгадваць волю,
Траянцам будучую долю,
Нібы па зорах, прадракаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А попът вола за рогата
докопа, цапна го с дърво
и стъпил с крак върху главата,
разпори волското чрево;
черва извади, карантия,
разстла ги като на тепсия —
като да гледа по звезди;
по карантията на вола
предсказа божията воля,
успех на всички отреди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Priester packte einen Ochsen
An seinen Hörnern und schlug zu,
Den Kopf zwischen den Knien haltend
Stach er ihm kraftvoll in den Bauch,
Holte heraus die Eingeweide,
Ordnete sie in Reih und Glied,
Und begann aufmerksam zu lesen.
Er weissagte ewiges Glück
Aeneas und seinen Trojanern;
Wie aus den Sternen sprach er kund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pop zaraz wołu wziął za rogi,
I w łeb zajechał go obuchem,
A pchnąwszy głowę między nogi,
Nóż wsadził w brzuch przesprawnym ruchem
Wnętrzności wyjął z jelitami,
Rozłożył ładnie je rzędami,
Żołądek pilnie obserwował;
Eneaszowi boską wolę,
Trojanom wszystkim dobrą dolę,
I niczym z gwiazd wciąż prorokował

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Поп, за рога вола поймавши,
Хлоп обухом что было сил
И, голову меж ног зажавши,
Нож в бычье брюхо засадил.
А после требуху с кишками
На землю разложил рядами
И долго по кишкам гадал.
Потом, толкуя божью волю,
Счастливую троянцам долю
Поп, как по звездам, предсказал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Схватив обух, ударил глухо
Троянский поп вола меж рог
И нож всадил скотине в брюхо,
Ее башку зажав меж ног.
Он вынул залитые кровью
Кишки и требуху воловью
И, разглядев сычуг, рубец,
Вещал Энею божью волю,
Троянцам — радостную долю,
Их недругам — худой конец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Поп, за рога вола поймавши,
В лоб обухом его хватил
И, голову меж ног зажавши,
Нож в бычье брюхо засадил.
И, вынув требуху с кишками
И разложив ее рядками,
В желудке что-то наблюдал.
Потом Энею божью волю
И лучшую троянцам долю
Он, как по звездам, предсказал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поп сразу принялся за дело,
Обухом в лоб вола хватил
И, повалив его, умело
Нож прямо в чрево запустил,
Он требуху извлек с кишками
И, разложив все то рядками,
Рассматривать прилежно стал,
По этим знакам божью волю,
Троянцам всем благую долю,
Ну, как по звездам предсказал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pop praštil vola mezi rohy
a potom tento svatý muž
sevřel mu hlavu mezi nohy
a do břicha mu vrazil nůž;
vytáhl vnitřnosti i střeva,
prohlížel bachor zprava, zleva,
obracel oči nahoru.
Pak "Trojanům i s Aeneasem
vzkaz bohů kňoural zpěvným hlasem,
jak z hvězd jim věštil z bachoru.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тут з скотиною возились
І харамаркали дяки,
Як вівці і цапи дрочились,
В різницях мов ревли бики;
Сивилла тут де не взялася,
Запінилася і тряслася,
І галас зараз підняла:
«К чортам ви швидче всі ізгиньте,
Мене з Енеєм тут покиньте,
Не ждіть, щоб тришия дала.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тутъ зъ скотыною возылысь
И харамаркалы дякы,
Якъ вивци и цапы дрочылысь,
Въ ризныцяхъ, мовъ, ревлы быкы;
Сывылла тутъ де не взялася,
Запинелася и тряслася
И галасъ заразъ пидняла:
«Къ чортамъ вы швыдче вси изгыньте,
«Мене зъ Энеемъ тутъ покыньте,
«Не ждитъ, щобъ трышія дала.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 5-7:

видання 1798:

Сивилла тут где ні взялася,
Запінилась і вся тряслася,
І голос зараз підняла

Примітки: III, 37.
         Частина III стр. 37.

Бик — велика свійська парнокопита жуйна тварина (СУМ-20).

Возитися — займатися якоюсь клопітною справою (СУМ-20).

Галас [Га́ласъ] = вопль (К.).
Крики, гамір (СУМ-11).

Дрочитися — кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про тварину) (СУМ-11).

Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Запінитися — забризкуватися слиною, піною, що виступає з рота; укриватися такою піною (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — стати невидимим, нечутним, сховатися, зникнути (СУМ-20).

Пійди (іди, ізгинь, вбирайся) к чорту — уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось (СУМ-11).

Різниця — приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Тришия давати — бити.

Харамаркати — говорити невиразно, неясно; бурмотати (СУМ-11). Зневажливе визначення читання дячків без інтонацій і без виразного виголошення слів. Харамаркати — гугнити собі під ніс (Ш.).

Цап [Цапъ] = козел (К.).
Самець кози (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While they were busy with the beasts
And slaughtered and dismembered them,
And when the cantors and the priests
Were mumbling for them requiem,
Sivilla unexpectedly appeared,
Her mouth was foaming and she sneered:
"Get out of here and leave this place!
To hell with you! Go, perish right away!
Aeneas wants to stay
With me! Get out before I slap your face!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі займаліся жывёлай,
Калі гугнявілі дзякі,
Авечкі гойсалі стадолай,
Раўлі асуджана быкі, —
Сівіла раптам завітала,
Спынілася, і задрыжала,
І дзікі лямант узняла:
«Хутчэй усе адгэтуль згіньце,
Мяне з Энеем тут пакіньце,
Пакуль па карку не дала.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дордето службата въртяха,
сумтейки, нашите отци,
дордето бикове мучаха,
врещяха кочове, овци —
яви се старата Сибила,
запенила се, с всичка сила
тресе се, вряска с тънък глас:
— По дяволите! Я вървете,
а мен с Еней ме оставете,
глей да не ви наложа аз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu der Zeit, als die Kirchendiener
Um Opfertiere sich bemüht,
Und Ziegen, Schafe oder Böcke,
Schlachthöfe füllten mit Gebrüll, -
Erschien ganz plötzlich die Sibylle,
Zitternd, mit Schaum um ihren Mund,
Und begann fürchterlich zu schreien:
"Schert euch zum Teufel allesamt,
Laßt mich allein jetzt mit Aeneas,
Erwartet nicht, ich hau jetzt ab!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy diacy z bydłem się krzątali,
I mamrotali z ksiąg pośpiesznie,
Gdy kozły owce tłukły dalej,
Ryczały głośno byki w rzeźniach;
Sybilla tu się skądś zjawiła,
Zatrzęsła się i zapieniła,
I wszczęła hałas, zawrzeszczała:
"Do diabła stąd się zabierajcie,
Mnie z Eneaszem pozostawcie
I nie czekajcie, bym w kark dała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Покуда со скотом возились,
Пока читали в нос дьяки,
Пока козлы и овцы бились,
Ревели под ножом быки,
Откуда ни возьмись — Сивилла;
Вся затряслась, заголосила,
Дьякам кричала и попам:
"К чертям собачьим все ступайте
Да нам с Энеем не мешайте.
Вот я вас, дурней, по шеям!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Овечки стали беспокойней,
Козлы метались, а быки
Гуртом ревели, как на бойне;
Псалмы гнусавили дьяки.
Откуда ни возьмись — Сивилла!
Разбушевалась, вражья сила;
Тряслась, кудахтала: «К чертям
Ступайте все! Живее сгиньте!
Энея своего покиньте,
Чтоб не попало по шеям.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Покуда со скотом возились,
Пока гундосили дьяки,
Пока козлы и овцы бились,
Как в бойнях, рыкали быки,
Сивилла тут как тут явилась,
Вся затряслась, слюной давилась
И крик тотчас же подняла:
«К чертям вы все скорее сгиньте,
Меня с Энеем тут покиньте,
Не ждите, чтоб пинка дала.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда тут со скотом возжались,
И под нос мямлили дьяки,
А овцы и козлы метались,
Ревели жалобно быки,
Сивилла чудом появилась,
Как снег на голову свалилась
И крик ужасный подняла:
«К чертям скорее все вы сгиньте,
Меня с Энеем здесь покиньте,
Не ждите, в шею чтоб дала.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A jak tady tak býci řvali
a drmolili Fáčkové,
jak ovce sem tam pobíhaly
a zmítali se kozlové —
Sibyla se tu objevila,
chvěla se, samá pěna byla,
zlostí jí přeskakoval hlas:
„Táhněte k čertu, hloupé tlamy,
s Aeneášem nás nechte samy,
ať sebere vás všechny ďas!

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А ти, — мовляла ко Енею, —
Моторний, смілий молодець,
Прощайся з юрбою своєю,
Ходім лиш в пекло — там отець
Нас твій давно вже дожидає
І, може, без тебе скучає.
Ану, пора чимчиковать.
Возьми на плечі з хлібом клунок;
Нехай йому лихий прасунок,
Як голодом нам помирать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 38.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А ты! мовляла ко Энею,
«Моторный, смилый молодець,
«Прощайся зъ юрбою своею,
«Ходимъ лышъ въ пекло — тамъ отець
«Насъ твій давно вже дожыдае,
«И може безъ тебе скучае —
«А ну, пора чемчыковать.
«Возьмы на плечи съ хлибомъ клунокъ;
«Нехай йому лыхый прасунокъ,
«Якь голодомъ намъ померать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 38.

Рядок 1:

видання 1798:

А ти,— мовляла і к Енею

Рядки 3-4:

видання 1798:

Прощайся з юртою своєю,
Ходім у пекло — там отець

Рядок 4:

видання 1809:

Ходім у пекло — там отець

Рядок 7:

видання 1809:

Ану, пора чипчиковать

Рядки 7-10:

Ану, пора чипчиковать.
Возьми в дорогу хліба, солі,
Щоб не дойти до гіркой долі,
Із голоду не помирать

Примітки: III, 38.

         Частина III стр. 38.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Клунки [Клункы] = связки, мешочки с поклажей (К.).
1. Наповнений чим-небудь невеликий мішок, пристосований для носіння за плечима. 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини і т. ін. з чим-небудь (речами, продуктами і т. ін.); вузол (СУМ-20).

Мовлять [Мовлять] = говорить (К.).
Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Моторний [Моторный] = проворный, удалой (К.).
Проворний, спритний (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Прасунок — біда, лихо, неприємність; нещасливий випадок. Нехай йому лихий прасунок — бодай минуло, згинуло що-небудь!; хай пропаде, згине хтось, щось! (СУМ-11).

Чимчикувати — іти швидко, поспішно, часто ступаючи, а також іти (перев. повільно); плестися (СУМ-11).

Юрба, юрбиця [Юрба, юрбыця] = толпа (К.).
Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп (СУМ-11).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you", she told Aeneas then,
"You're bold, courageous guy,
Take leave of your good Trojan men
And let us go to Hell. Don't let your father cry
While he awaits a rendezvous
Out there with you.
Come now, it's time for us to start.
And take along a bag with bread,
Let someone else be starved and dead,
Not us! For that, we are too smart.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Табе ж, Эней, — яна сказала, —
Час развітацца з грамадой,
Хвіліна зручная настала
У пекла рушыць — бацька твой
Ужо даўно там нас пільнуе
І, можа, без цябе сумуе.
Ты хлеба не забудзь узяць, —
Энею раіла старая, —
Хай лепей тая немач злая,
Як нам ад голаду канаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ти — тя рече на Енея, —
красавец, личен по снага,
ха вземай сбогом ей с онея,
ще идем в пъклото сега.
Там вече татко ти ни чака
и сигур мъчи се чиляка;
я стига гледал си назад.
Вземи торба и хляб в торбата,
поне да ни държат краката,
че може да умрем от глад.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und du - sich an Aeneas wendend -
Du bist ein kecker schlauer Bursch,
Sag nun Ade deinen Kumpanen
Und komm sofort zu Hölle mit.
Seit langem wartet schon dein Vater
Auf dich und sehnt sich wohl nach dir, -
Langst ist es Zeit, schnell aufzubrechen!
Pack ein paar Brote in den Sack,
Wir wollen nicht vor Hunger sterben,
Ein solches Ende wäre schlecht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneaszowi zasię rzekła: —
Odważny, sprytny mój mołojcu,
Pożegnaj tłum swój i do piekła
Ruszajmy, bowiem tam twój ojciec
Od dawna nas już oczekuje
I może nudzi się, frasuje.
A nuże, pora nam wędrować.
Na plecy zarzuć chleba torbę;
Niech licho porwie, gdy mnie z tobą
Po drodze spotka śmierć głodowa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ты, — промолвила Энею, —
Проворный, смелый молодец,
Простись с ватагою своею,
И в пекло поспешим. Отец
Давно тебя там поджидает
И, верно, без тебя скучает.
А ну, пора нам, парень, в путь.
Возьми с собой котомку с хлебом;
Какой бы путь там трудный не был,
Всё перебьемся как-нибудь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ты, — промолвила Энею, —
Проворный, смелый молодец,
Прощайся с голытьбой своею,
И двинем в пекло. Там отец
Давненько по тебе скучает,
В сынке небось души не чает!
А ну, пора маршировать!
Да с хлебом захвати кошелку,
Чем зубы положить на полку
И без харчей околевать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А ты! — промолвила Энею, —
Проворный, смелый удалец,
Простись с оравою своею,
И в пекло пустимся. Отец
Нас твой давно там поджидает
И, может, по тебе скучает.
А ну, пора и путь держать.
Возьми-ка в торбу хлеб и сало,
Пускай бы все к чертям пропало,
Коль с голодухи помирать!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ты, — промолвила Энею, —
Удалый, добрый молодец,
Простись с ватагою своею,
Мы в ад пойдем, где твой отец
Тебя давненько ожидает,
Он очень по тебе скучает.
А ну, пора нам ковылять.
Возьми ты хлеба, пригодится,
Сквозь землю лучше провалиться,
Чем нам в дороге голодать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jsi smělý chlapík, hbitý, střídmý,“
pak na Aenea vyjekla,
„rozluč se teď se svými lidmi
a pojďme spolu do pekla;
už dlouho na tě čeká táta,
snad se mu stýská, snad už chvátá,
pospěšme na tu naši pouť!
Vezmi si pecen chleba v ranci,
v pekle jsou hrozní nenažranci
a nechci hladem zahynout.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не йди в дорогу без запасу,
Бо хвіст од голоду надмеш;
І де-де инчого ти часу
І крихти хліба не найдеш;
Я в пекло стежку протоптала,
Я там не раз, не два бувала,
Я знаю тамошній народ;
Дорожки всі, всі уголочки,
Всі закоморочки, куточки
Уже не первий знаю год».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не йды въ дорогу безъ запасу,
«Бо хвистъ одъ голоду надмешъ;
«И де-где ынчого ты часу,
«И крыхты хлиба не найдешъ;
«Я въ пекло стежку протоптала,
«Я тамъ не разъ, не два бувала,
«Я знаю тамошній народъ;
«Дорожкы вси, вси уголочкы,
«Вси закоморочкы, куточкы
«Уже не первый знаю годъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 39.

Рядки 2-3:

видання 1798:

Бо нащосерце хвіст підгнеш;
І де-де иншого ти часу

Рядок 6:

видання 1798:

Не раз, не два я там бувала

Рядок 9:

видання 1798:

Всі закоморки, всі куточки

Примітки: III, 39.
         Частина III стр. 39.

В інший час — іноді, часом.

Де-где [Де-где] = кое где (К.).
У виданнях «Енеїди» 1842 р. і 1952 р. (К., Вид. Акад. наук Укр. РСР) вживається словосполучення де-где, а у виданнях 1798 р. і 1969 р. (К., «Наукова думка») — де-де. У всіх виданнях словосполучення вживається у значенні подекуди — у деяких місцях, місцями; де-не-де (СУМ-11).

Закомо́рки [Закомо́ркы] = закоулки (К.).
Те саме, що закамарок — те саме, що закапелок — куток, невелике місце по за чим-небудь, у чомусь (СУМ-20).

Крихти [Крыхты] = крохи (К.).
Дрібненька частинка, шматочок, грудочка чого-небудь (перев. хліба) (СУМ-20).

Куток (кут) [Кутокъ] = угол (К.):
Частина якої-небудь території, місцевості, країни і т. ін. (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Первий — перший.

Стежка — доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. Протоптати стежку — часто ходити куди-небудь, навідувати когось, щось (СУМ-11).

Хвіст надути — померти (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You should have on your trip
A good supply of bread,
For often you won't find a chip
Of any food and not a tiny shred.
I beat the footpath straight to Hell,
And frequently was there, to tell
You, I know well the people there.
I know there every road,
How frequently I strode
Each path there, everywhere."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

След выпраўляцца ў шлях з запасам,
Падкурчыш хвост у часе ліхі;
І дзе-нідзе, а іншым часам
Не знойдзеш хлеба ні крыхі.
Я ў пекла сцежку пратаптала,
Я там не раз, не два бывала,
Я знаю тамашні народ;
Дарожкі ўсе, усе садочкі,
Усе кладовачкі, куточкі
Вядомы мне не першы год».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не тръгвай лете без абичка
и зиме без торбичка ти;
че петимни сме за коричка,
кога умора ни слети.
Отворила съм път към ада,
веднъж ли, дваж ли ми допада,
познавам всички хора там,
познавам всичките пътечки,
местенца, ъгълчета, пречки
и не от вчера аз ги знам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ohne Proviant sollst du nicht gehen,
Sonst wird der Schwanz vor Hunger dick,
Denn ab sofort findest du nirgends
Auch nur ein kleines Krümmchen Brot.
Den Pfad zur Holle festgetreten
Hab ich schon mehrmals, ich war dort,
Und kenne dieses Volk recht gründlich.
Ein jeder Winkel, jeder Weg,
Jedes Versteck und jede Ecke
Ist mir seit Jahren schon bekannt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie ruszaj w drogę bez zapasów,
Bo z głodu spuchniesz, zanim zajdziesz;
Gdzie indziej, o tym wiedz zawczasu,
To chleba nawet krzty nie znajdziesz.
Do piekła ścieżke wydeptałam,
Nie raz, nie dwa już tam bywałam
I również naród znam tamtejszy;
I dróżki wszystkie, i ścieżeczki,
I zakamarki, zakąteczki
Też znam od lat — to mnie nie pierwsze".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нельзя в дороге без припасу,
Не скоро будем мы назад;
Дождешься, брат, лихого часу —
И крошке хлеба будешь рад.
Я в пекло тропку протоптала,
Не раз, не два я там бывала.
Я знаю тамошний народ;
Все тропочки и все дорожки,
Все закоулочки, все стежки
Известны мне не первый год".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не озаботишься припасом —
Надуешь с голодухи хвост!
Ты знаешь сам: в дороге часом
Случается великий пост.
Бог весть, найдешь ли хлеба крошку!
Я в пекло протоптала стежку,
Я знаю тамошний народ;
Все закоулки, уголочки,
Все загуменнички, куточки
Знакомы мне который год!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Пускаться надо в путь с запасом,
Голодный — вовсе пропадешь,
Случается, дорогой часом
И крошки хлеба не найдешь.
Я в пекло тропку протоптала,
Не раз, не два я там бывала
И знаю тамошний народ.
Все уголочки, все дорожки,
Все закоулочки, все стежки
Знакомы мне не первый год».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пойдешь в дорогу без припаса,
Живот голодный подведешь,
Того дождаться можешь часа,
Что крошки хлеба не найдешь.
Я в ад дорожку протоптала,
Не раз, не два там побывала
И знаю тамошний народ;
Все уголки и переулки,
Тропинки все и закоулки
Уже не первый знаю год».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bez jídla to jsou špatné cesty,
vezmi ho dost, když někam jdeš,
i kdybys žvýkal futro z vesty,
kus chleba v pekle nenajdeš.
Co já už se tam naběhala,
už cestičku jsem vyšlapala,
znám dobře tamní pronárod,
uličky všechny zastrčené,
koutečky, plácky opuštěné,
to všechno znám jak pár svých bot.“

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней в сю путь якраз зібрався,
Шкапові чоботи набув,
Підтикався, підперезався
І пояс цупко підтягнув;
А в руки добру взяв дрючину,
Обороняти злу личину,
Як лучиться де, од собак.
А послі за руки взялися,
Прямцем до пекла поплелися,
Пішли на прощу до чортяк.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 40.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней въ сю путь, якъ разъ зибрався,
Шкапови чоботы набувъ,
Пидтыкався, пидперезався,
И поясъ цупко пидтягнувъ;
А въ рукы добру взявъ дрючыну
Обороняты злу лычыну,
Якъ лучытся де одъ собакъ.
А посли за рукы взялыся,
Прямцемъ до пекла поплелыся,
Пишлы на прощу до чортякъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 40.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней в сю путь якраз зобрався

Рядки 5-6:

видання 1798:

А в руки добру взяв дручину,
Оборонять сіду личину

Рядок 5:

видання 1809:

А в руки добру взяв дручину

Рядок 7:

видання 1809:

Як лучиться где од собак

Рядок 10:

видання 1798:

Пішли у гості до чортяк

Примітки: III, 40.

         Частина III стр. 40.

Боронить [Бороныть] = защищать (К.).
Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Дрюк, дрючина, дрючок [Дрюкъ, дрючына, дрючокъ] = дубина (К.).
Велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Личина — те саме, що маска. Зла (люта) личина — уживається для вираження незадоволення ким-небудь, досади, обурення з якогось приводу; погань (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Підтикаться [Пидтыкаться] = подобрать платье (К.).
Підтикати — підбираючи поли, нижні краї свого одягу, підгортати їх під що-небудь (СУМ-11).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Проща, на прощу [Проща, на прощу] = на поклонение (К.).
Богомілля, паломництво (СУМ-11).

Цупко — туго, щільно обтиснувши, обійнявши кого-, що-небудь (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Шкаповий — пошитий з кінської шкіри (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since roads to Hell were rough,
Aeneas got a pair of sturdy boots.
And tightened his pants belt enough
To be well dressed for those long routs.
He carried in his hands a club
With which in need to drub
The dogs which might attack.
He and the witch walked hand in hand,
Like pilgrims to a holy land.
They headed for the world demoniac.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней у шлях цяжкі сабраўся,
Ён боты новыя абуў,
Прыбраўся пан, падперазаўся
І пояс туга зацягнуў;
У рукі палку ўзяў крывую,
Каб мог абараніць старую
Пачвару тую ад сабак.
За рукі потым узяліся
Эней з Сівілай, папляліся
Чарцям у пастку, напрасцяк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней ботуши подковани
обу, че чакаше го път,
потегна се и се накани
към ада вече да вървят,
колана стегна, взе тояга,
към него зло да не посяга,
от псета да се брани сам;
и със старицата се хвана,
към пъкъла поеха рано —
на прошка тръгнаха за там.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da hat Aeneas sich gekleidet,
Zog seine festen Stiefel an,
Legte den Gürtel um die Taille
Und rückte alles gut zurecht.
In seine Hand nahm er die Keule,
Man kann sie sehr gut unterwegs
Als Waffe gegen Hunde nutzen.
Dann faßten sie sich bei der Hand,
Um sich zur Hölle zu begeben,
Zum Teufel auf die Pilgerfahrt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zebrał się akurat
W tę drogę, już nie tracił czasu,
Wzuł buty więc z juchtowej skóry,
Podkasał się jak też przepasał;
Do ręki pałkę chwycił zaraz,
By bronić owej złej maszkary,
Gdy trzeba będzie gdzie przed psami.
I dzielna para się powlekła
Za ręce wziąwszy się do piekła,
Na odpust już do diabłów samych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней в дорогу тут собрался,
Поспешно чоботы обул,
Обдернул свитку, подвязался,
Кушак потуже подтянул.
Дубинку в руки взял большую —
Оборонять старуху злую,
Когда придется, от собак.
А после за руки взялися,
К Плутону в пекло поплелися —
Умасливать его чертяк.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней, дай бог ему здоровья,
Собрался в путь не кое-как:
Обулся в чеботы конёвьи,
Потуже затянул кушак;
Жердину выбрал в огороде,
Чтоб сатанинское отродье
От злых собак оборонять,
И, захвативши хлеба с солью,
Махнул к чертям на богомолье,
Чтоб там Анхиза повидать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней поспешно в путь собрался,
Из юфти чоботы обул,
Подтыкал полы, подвязался,
Покрепче пояс затянул.
Потолще в руки взял дубину,
Чтоб, коль придется, образину
От злых собак оборонять.
А после за руки взялися
И прямо в пекло поплелися,
Пошли нечистых улещать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней в далекий путь собрался
Коневьи сапоги обул,
Подтыкался и подвязался,
Потуже пояс затянул;
Дубину в руки взял большую,
При случае Сивиллу злую
От собачни оборонить;
Вот за руки они взялися
И в ад, как в гости, поплелися,
Чтобы чертей там навестить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš do rance dal buchty,
a pak si šaty vykasal,
na nohy obul boty z juchty
a důkladně se opásal:
kdyby s tou maškarou pad na psy,
vzal s sebou klacek a též kapsy
měl plné šutru, kamení.
Pak za ruce se spolu vzali
a do pekla se odebrali —
šli k čertům pro rozhřešení.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер же думаю, гадаю,
Трохи не годі і писать;
Ізроду пекла я не знаю,
Не здатний, далебі, брехать;
Хіба, читателі, пождіте,
Вгамуйтесь трохи, не галіте,
Піду я до людей старих;
Щоб їх о пеклі розпитати
І попрошу їх розказати,
Що чули од дідів своїх.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Теперъ же думаю, гадаю,
Трохы не годи и пысать;
Изъ роду пекла я не знаю,
Не здатный, дале-би, брехать;
Хиба читатели пождите,
Вгамуйтесь трохы, не галите,
Пиду я до людей старыхъ;
Щобъ ихъ о пекли роспытаты
И попрошу ихъ росказаты,
Що чулы одъ дидивъ своихъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 41.

Рядок 2:

видання 1798:

Трохи не годі вже писать

видання 1809:

Трохи не годі вже писать

Рядок 4:

видання 1798:

Не вмію ж, далебі, брехать

видання 1809:

Не вмію ж, далебі, брехать

Рядок 6:

видання 1798:

Вгамуйтесь трохи, не гоніте

Примітки: III, 41.

         Частина III стр. 41.

Брехать [Брехать] = лгать (К.).
Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Вгамоваться [Вгамоваться] = утихнуть, успокоиться (К.).
Угамуватися, вгамуватися — заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. (СУМ-11).

Гадка [Гадка] = дума, забота (К.).
Те саме, що думка — те, що з’явилося в результаті міркування, продукт мислення (СУМ-20).

Годі [Годи] = полно, довольно (К.).
Досить, вистачить (СУМ-20).

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Здатний [Здатный]й] = способный, ловкий (К.).
Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином (СУМ-20).

Зроду, ізроду — від самого початку життя, за весь час життя (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now to avoid the doggerel,
I should be careful what I write,
Because I do not know the hell,
To lie would be not right.
My readers, please, don't urge me on,
Since, as you see, I'm woebegone.
I'm going to consult some seniors
About the hell, what kind of place
It is, its populace,
As told by their progenitors.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер вось думаю, гадаю,
А пі не час мне адпачыць:
Я тое пекла знаць не знаю,
Не ўмею, далібог, маніць;
Чакайце, чытачы, чакайце,
Мяне пісаць не падганяйце,
Пайду лепш да людзей старых,
Каб мне аб пекле расказалі
Усё яны, што самі зналі,
Што чулі ад дзядоў сваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сега размислям и гадая
как разказът ще продължи;
за ада нищичко не зная,
да се оплитам ли в лъжи;
читатели, не се сърдете,
почакайте ме, потърпете,
към старците съм хванал път:
да ги разпитам сам за ада,
какво от баба и от дяда
са чули — да ми доверят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt denke ich und überlege, -
Darüber schreiben ziemt sich nicht,
Denn ich weiß nichts über die Hölle.
Nach Lügen steht mir nicht der Sinn;
Doch warte ab, mein lieber Leser,
Halt dich zurück und dränge nicht, -
Die Alten werde ich befragen,
Wie es dort in der Hölle ist,
Werde sie bitten, zu erzählen,
Was sie von Vorfahren gehört.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz myślę, czy się godzi
Mi opisywać, jak popadnie;
Bo piekła nie znam od urodzin,
Nie umiem, przebóg, kłamać składnie;
Więc czytelnicy, posłuchajcie,
Nie śpieszcie się, nie narzekajcie,
Do starców pójdę w tym wypadku;
By ich o piekło spytać śmiele,
Poprosić, by opowiedzieli,
Co posłyszeli od swych dziadków.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь же, так я полагаю,
Негоже дальше мне писать;
Я пекла отродясь не знаю,
Так чтоб чего не набрехать.
Читатели, повремените,
Уймитесь, малость потерпите,
Пойду спрошу у стариков.
Дознаюсь я у древних дедов,
О пекле стороной разведав,
Что знали от своих отцов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в пекле не бывал я сроду
И врать, ей-богу, не мастак.
Зачем толочь мне в ступе воду?
Поставлю точку, если так...
Читатели, вы не галдите,
Не наседайте, погодите!
У старых выспрошу людей,
Что им рассказывали деды —
Бывалые, не домоседы! —
О преисподней... Им видней!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Теперь я думаю, гадаю,
Не время ль бросить мне писать;
Я ада отродясь не знаю,
Не в силах, право, и брехать.
Хотя, читатель, подождите,
Не торопитесь, потерпите,
Пойду проведать стариков,
Порасспрошу, поразузнаю,
Про все их толком попытаю,
Что знают от своих отцов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь я думаю, гадаю
Покамест отложить писать,
Ведь ада я совсем не знаю
И не способен вовсе врать.
А вы, читатель, подождите,
Часок, другой повремените,
Я к старикам схожу, у них
Спрошу, узнаю, что мне надо,
Они как раз о жизни ада
От дедов слышали своих.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Čert se mi v hlavě uvelebil
a mně to dále nejde psát,
já přece nikdy v pekle nebyl,
a na mou duši, nechci lhát;
čtenáři milí, nespěchejte
a chviličku mi posečkejte —
já k starým lidem zajedu,
aby mi rychle pověděli,
co o pekle se dověděli,
co slýchávali od dědů.

 

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Виргилій же, нехай царствує,
Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік.
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав;
Я, може, що-небудь прибавлю,
Переміню і що оставлю,
Писну — як од старих чував.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Выргылій же нехай царствує,
Розумненькій бувъ чоловикъ,
Нехай не вадытъ, якъ не чуе,
Та въ давній дуже жывъ винъ викъ.
Не такъ теперь и въ пекли стало,
Якъ въ старыну колысь бувало
И якъ покійныкъ напысавъ;
Я може що нибудь прыбавлю,
Переміню и що оставлю,
Пысну — якъ одъ старыхъ чувавъ.

Примітки: III, 42.
         Частина III стр. 42.

Вадить [Вадыть] = тошнить; вредить (К.).
Заважати, перешкоджати (СУМ-11).

Виргилій — Публій Вергілій Марон (70—19 роки до н. е.) — видатний поет часів диктатора Августа. Протягом десяти років працював над знаменитою поемою «Енеїда», в якій оспівав Августа і могутність Римської держави (Д.).

Вік — період часу, який виділяється за певними ознаками; епоха (СУМ-20).

Колись — у якийсь час у минулому (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Виргилій же, нехай царствує.
Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.), великий римський поет часів Августа, працював над «Енеїдою» близько 10 років і створив велику епічну поему на 12 пісень, в якій прославив режим диктатора Августа і могутність Римської держави. В цій строфі Котляревський виявляє своє ставлення до римського оригіналу і підкреслює самостійність свого зображення пекла (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Virgil, bless his soul,
A very wise man, in the know,
I would not harm his aureole,
He, after all, lived long ago.
Now, things are different in Hell, -
Both personnel and clientele, -
From those that he used to describe.
I, probably, will add a bit,
And things will not be changed a whit,
I'll write the oldsters' diatribe.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вергілій жа няхай царуе,
Разумны быў ён чалавек,
Хай мне не шкодзіць, як не чуе,
Бо жыў на свце ў даўні век.
Не так цяпер і ў пекле стала,
Як у мінулы час бывала
І як паэт пісаў тады;
Я, можа, што-дзе перайначу,
Змяню, сучаснае адзначу

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вергилий, царство му небесно,
бе умен и добър човек,
дано не се разсърди лесно,
че той живя в далечен век;
сега по друго е и в ада,
не както някога успя да
опише тоя пъкъл сам;
аз може нещо да прибавя,
да променя, да изоставя,
каквото чул съм, ще предам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bleibe Vergil in seinem Reiche,
Er war ein wahrlich kluger Mann, -
Was er nicht hört, soll ihn nicht mulmen, -
Er lebte vor sehr langer Zeit.
Es ist jetzt nicht mehr in der Hölle
So, wie es früher einmal war,
Wie der Verstorbene beschrieben.
Vielleicht fällt mir noch etwas ein,
Werde auslassen oder ändern, -
Und schreibe das, was ich gehört.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wergiliusz, Pańskie mu królestwo,
Rozumniuteńkim był człowiekiem,
Lecz rzeknę, choć czcze z nabożeństwem,
Że żył on w bardzo dawnych wiekach.
A w piekle nie tak dziś się stało,
Jak w dawnych czasach tam bywało
I jak nieboszczyk to opisał;
Ja, może, dodam coś w tej sprawie,
Co zmienię, a co pozostawię,
Od starych wezmę swe opisy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вергилий пусть в раю панует,
Он был неглупый человек,
Коль что не так, пусть не лютует —
Ведь сам он жил в давнишний век.
Не так теперь и в пекле стало,
Как в старину при нем бывало
И как покойник описал;
Я, может, что-нибудь прибавлю,
Переменю иль так оставлю,
Все — как от стариков слыхал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Небесное поэту царство, —
Вергилий рассуждал умно
И знал все адские мытарства,
Да жил он чересчур давно!
Теперь, наверно, в пекле тоже
Всё по-другому, непохоже
На то, как было в старину.
Покойного слегка поправлю,
Что скажут старики — добавлю,
На новый лад пером черкну.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вергилий, мир ему за гробом ,
Разумнейший был человек —
Услышит коль, пускай без злобы,
Ведь в слишком давний жил он век,
Не так теперь и в пекле стало,
Как раньше в старину бывало
И как покойный описал;
Я, может, что-нибудь прибавлю,
Переменю, кой-что оставлю,
Скажу, что от людей слыхал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вергилий — пусть ему икнется
В раю — был умный человек,
Коль что не так — не придерется,
Ведь жил он в очень давний век.
Теперь в аду не то уж стало,
Как это в старину бывало
И как покойный описал.
Я, может, что-нибудь добавлю
Иль изменю, но все оставлю,
Что я от стариков слыхал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Vergilius, všechna chvála,
moc rozumný to člověk byl,
však mezi námi, marná sláva —
on přece v dávných dobách žil.
V pekle se mnoho pozměnilo,
už není, jaké kdysi bylo,
jak nebožtík nám o něm pěl.
Já něco změním, něco nechám
a něco přidám — psát už spěchám,
co od starých jsem uslyšel.

    

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 43.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 43.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Сивиллою хватались,
До пекла швидче щоб прийти,
І дуже пильно приглядались,
До пекла двері як найти.
Як ось перед якуюсь гору
Прийшли, і в ній велику нору
Знайшли і вскочили туди.
Пішли під землю темнотою,
Еней все щупався рукою,
Щоб не ввалитися куди.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней съ Сывыллою хваталысь,
До пекла швыдче щобъ прыйты,
И дуже пыльно прыглядалысь,
До пекла двери якъ найты.
Якъ-ось передъ якуюсь гору
Прыйшлы, и въ ній велыку нору
Знайшлы и вскочылы туды.
Пишлы пидъ землю темнотою,
Эней все щупався рукою,
Щоб не ввалытыся куды.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 43.

Рядок 4:

видання 1798:

Туда щоб двері як найти

Рядок 6:

видання 1798:

Пришли і в ней глубоку нору

видання 1809:

Пришли і в ней глубоку нору

Примітки: III, 43.
         Частина III стр. 43.

Ввалитися — падати в що-небудь (яму, річку і т. ін.), провалюватися через неміцний покрив чого-небудь (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знайти [Знайты] = сыскать (К.).
Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь; протилежне загублювати (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Пильно (СУМ-11) — присл. до пильний — який робить щось або ставиться до чого-небудь з увагою; уважний.

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися — поспішати, квапитися  (СУМ-11).

Щупатися — те саме, що мацатися, мацати — доторкатися до когось, чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь, відчути щось (СУМ-20).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas and the witch were itching
To get to Hell, afraid they might be late
They peeled their eyeballs, switching
Now here, now there to find the gate.
Out of a sudden, they had found
A big hole in the ground.
They promptly jumped down into it.
They walked in darkness and
Aeneas held Sivilla's hand
Lest he fall down into a pit.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так, як казалі мне дзяды.
Эней з Сівілай меў намеры
Хутчэй да пекла дабрысці,
І прыглядаўся ён, каб дзверы
У апраметную знайсці.
Перад высокаю гарою,
Перад вялікаю нарою
Спыніліся, зайшлі туды,
Пайшлі пад цёмнаю зямлёю,
Эней намацваў шлях рукою,
Каб не ўваліцца ім куды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней и старата Сибила
забързаха по своя път
и взираха се преко сила,
та портата дано съзрат.
Пред тях се планина изпречи
и зейна дупка — той понечи
да влезе пръв, след него — тя.
Намериха се под земята
и спъвайки се, слепешката
поеха, сякаш бе нощя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und Sibylle eilten,
So schnell es ging, den Weg hinab
Und achteten darauf, daß keiner
Das Tor zur Hölle übersieht.
Sie kamen an vor einem Hügel,
Dort fanden sie ein großes Loch,
Sprangen hinein unter die Erde
Und folgten einem dunklen Gang.
Um nicht zu stürzen, hielt Aeneas
Vorsorglich ausgestreckt die Hand.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zatem i Sybilla
Do piekła trafić się starali,
Oboje pilnie w krąg patrzyli,
Jak tutaj drzwi do piekła znaleźć.
Gdy wtem pod gorę jakąś sporą
Podeszli i w niej wielką norę
Znaleźli i wskoczyli do niej.
W ciemnościach poszli, pełen lęku
Eneasz stale macał ręką,
By przed upadkiem się uchronić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с Сивиллой поспешали
До пекла поскорей домчать,
Оглядываясь, всё гадали,
Как в пекло двери отыскать.
А после, на гору крутую
Взойдя, нашли нору большую,
Тотчас же прыгнули туда.
Эней, молясь тихонько богу,
Рукой нащупывал дорогу,
Не провалиться чтоб куда.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сивилла в пекло дверь искала,
Глядела пристально кругом,
В сердцах Энея понукала.
Он поспевал за ней бегом.
Вот наконец узрели гору,
А в той горе большую нору
Нашли — и бросились туда.
Энею в очи мрак ударил.
Пошли. Эней рукою шарил —
Не провалиться бы куда!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллою старались
До ада поскорей дойти,
Кругом все время озирались,
Чтоб двери ада не пройти,
Но вот, найдя гору крутую,
Приметили нору большую,
Тотчас же прыгнули туда.
Пошли во мраке под землею,
Эней шел, щупая рукою,
Чтоб не свалиться никуда.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллою хотели
Скорей пройти пустынный путь,
Вокруг внимательно смотрели,
Боялись двери в ад минуть.
Уже под вечер — видят гору,
К ней подошли, и вскоре нору
Нашли, и прыгнули туда.
Впотьмах тащася за ягою,
Эней все пробовал ногою,
Не провалиться бы куда.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak ježibaba Aeneáše
na cestu rychle odvlekla ©
a rozhlížela se s ním plaše,
kde najdou dveře do pekla.
Tu přišli před nějakou horu,
v ní našli velikánskou noru —
a to byl jejich cesty cíl.
Jít temnou slojí bylo mukou,
Aeneas pořád hmatal rukou,
aby se někam nezřítil.

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Улиця до пекла.
Частина III, строфа 44-45.

Highslide JS
А. Штірен. Улиця до пекла.
Частина III, строфи 44-45.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ся улиця вела у пекло.
Була вонюча і грязна;
У ній і вдень було, мов смеркло,
Од диму вся була чадна;
Жила з сестрою тут Дрімота,
Сестра же звалася Зівота,
Поклон сі перші оддали
Тімасі нашому Енею
З його старою попадею, —
І послі далі повели.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ся улыця вела у пекло,
Була вонюча и грязна;
У ній и въ день було мовъ смеркло,
Одъ дыму вся була чадна;
Жыла съ сестрою тутъ дримота,
Сестра же звалася зивота,
Поклонъ си перши оддалы
Тимаси нашому Энею
Зъ його старою попадею —
И посли дали повелы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 44.

Рядки 7-8:

видання 1798:

Поклон сі перви оддали
Тіпахі нашему Енею

Примітки: III, 44.

         Частина III стр. 44.

Дрімота і Зівота. Сон — це брат смерті. Тому біля самого входу в підземне царство Плутона (царство мертвих) перебувають Дрімота і Зівота. Подібні уявлення живуть в українській народній демонології (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Перший [Першый] = первый (К.).
Який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Попадя — у значенні жриця — особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Смеркло  сутінки — напівморок у погано, недостатньо освітленому місці, приміщенні; слабке, неяскраве світло.

Чад — їдкий, задушливий дим (СУМ-11).

Швендьовать [Швендьовать] = таскаться (К.).
Швендяти — бродити, блукати де-небудь.

Жила з сестрою тут Дрімота і далі.
Сон — це брат смерті. Тому біля самого входу в підземне царство Плутона (царство мертвих) перебувають Дрімота і Зівота. Подібні уявлення живуть в українській народній демонології. Так, у «Лісовій пісні» Лесі Українки «Той, що в скалі сидить», хоче забрати вбиту зрадою коханого лісову русалку Мавку в царство «тьми й спокою», «в далекий край, незнаний край, де тихі, темні води спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі...» (Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. — К., 1976. — Т. 5. — С. 269) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The street, which led to Hell
Was stinking, very muddy,
And in broad day the smell
Was bad, the smoky air looked ruddy.
That's where the Drowsiness
Lived with her sister, Yawningness.
With not too much to say,
They greeted Sir Aeneas and his frau
With low and reverential bow,
Then all were on their way.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны да пекла пад скляпеннем
Ішлі смярдзючым і глухім,
Святло ахутаў чорным ценем
Там вечны чад, смуродны дым;
У месцы тым жыла Дрымота,
А з ёй сястра яе Зявота;
Уразіў ветрагон Эней
Паненак, і паклон адбілі
Яны Энею і Сівіле,
А потым павялі далей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Това бе улица към ада,
воняща, мръсна, цяла в смет;
и денем сякаш мрак припада —
тъй окадено бе навред,
изтрито — ямка подир ямка;
Прозявка и сестра и Дрямка
живееха тук — две моми.
Те на Еней се поклониха
и на старицата му лиха
и ги упътиха сами.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es war genau der Weg zur Hölle,
Er war voll Dreck und voll Gestank;
Sogar am Tag war es dort dunkel,
Und stickig war es, voller Rauch.
Zwei Schwestern lebten dort, Träumene
Und Gähne wurden sie genannt.
Sie boten unserem Aeneas
Als erste ihren tiefen Gruß,
Sowie der alten Weggefährtin,
Und gaben ihnen ihr Geleit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do piekła właśnie wiodła owa
Ulica brudna i złowonna;
Dzień cały na niej zmierzch panował,
Od dymu była zaczerniona;
Mieszkała z siostrą tam Drzemaczka,
A siostra zwała się Ziewaczką,
Te pierwsze im się ukłoniły
Eneaszowi — spryciarzowi
Z popadią jego siwogłową, —
A potem ich poprowadziły.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тропа все дальше уводила
Вонючим, грязным ходом в ад,
Вовек здесь солнце не всходило,
Курился дым, сочился чад.
Тут издавна жила Дремота
С сестрой по имени Зевота.
Они всех прежде набрели
На путников. Сквозь сон лениво
Приветствовали их учтиво
И тотчас дальше повели.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На улице нечистой, смрадной,
Что в пекло напрямик вела,
И днем и ночью было чадно,
Вонючая клубилась мгла.
Гнездилась в полутьме Дремота
С сестрой, по имени Зевота.
Поклон отвесив поясной,
Безмолвно выплыли сестрицы
И навязались в проводницы
Энею с древней попадьей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Та улица шла прямо в пекло,
Повсюду грязь была и смрад.
И днем на ней все будто меркло.
Такой стоял здесь дым и чад.
Жила с сестрою тут Дремота,
Сестра ее звалась Зевота.
Они склонились до земли
В поклоне молодцу Энею
С его старухой-попадьею,
А после дальше повели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Та улица, что шаг, то круче,
Спускаясь, прямо в ад вела,
Была она грязна, вонюча,
Тут даже днем стояла мгла.
Жила с сестрою здесь Дремота,
Сестра звалась ее Зевота,
К Энею сестры подошли,
Пред ним и этой попадьею,
Кривой, горбатой и сухою,
Они склонились до земли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ulice tato na předpeklí,
zle začouzená, Špinavá,
smrděla, splašky po ní tekly,
i v poledne v ní bylo tma.
Tam Dřímota se sestrou žila,
Zívota její sestra byla,
ty přišly složit poklonu,
nabídly Aeneovi rámě
i jeho sličné gardedámě
a dál je vedly k Plutonu.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А потім Смерть до артикулу
Їм воздала косою честь,
Наперед стоя калавуру,
Який у її мосці єсть:
Чума, война, харцизтво, холод,
Короста, трясця, парші, голод:
За сими ж тут стояли в ряд:
Холера, шолуді, бешиха
І всі мирянські, знаєш, лиха,
Що нас без милости морять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 45.

Highslide JS
М. Ваша. Частина  III, строфа 45.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А потимъ смерть до артыкулу
Имъ воздала косою честь,
Напередъ стоя калавуру,
Якый у ѣи мосци есть:
Чума, война, харцызство, холодъ,
Короста, трясця, парши, голодъ;
За сымыжъ тутъ стоялы въ рядъ:
Холера, шолуди, бешыха,
И вси мыряньски, знаешъ, лыха,
Що насъ безъ мылосты морять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 45.

Рядок 2:

видання 1798:

Їм оддала косою честь

Рядки 7-8:

видання 1798:

За нею ж тут стояли в ряд:
Кор, віспа, шолуді, бешиха

Рядок 8:

видання 1809:

Кор, віспа, шолуді, бешиха

Примітки: III, 45.

         Частина III стр. 45.

Артикул — в даному випадку за воєнним уставом.

Бешиха — гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа (СУМ-20).

Калавур — караул. Ушкварить на калавур — взяти рушницю «на караул» (С.).

Короста [Короста] = чесотка (К.).
Заразна шкірна хвороба людини й тварин, що виникає внаслідок проникнення в шкіру коростяних кліщів (СУМ-20).

Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, зернових і т. ін., що має форму вузького зігнутого леза, прикріпленого до кісся дерев'яного держака (СУМ-20).

Лихо — обставина, подія, що зумовлює страждання; горе, біда; протилежне добро (СУМ-20).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди у значенні — різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві (СУМ-20).

Морити — доводити до виснаження, знемоги; виснажувати, мучити (СУМ-20).

Мосці, їй мосці [Мосци, йій мосци] = её милости (К.).
Ваша (його, їх) милість (заст. милость, мосць) — шанобливе називання кого-небудь; шанобливе звертання до поважної особи, до людини, що займає високе становище в суспільстві; високошановний (СУМ-20).

Парші — заразне шкірне захворювання людини, при якому на шкірі під волоссям, на тілі, нігтях з’являються гнійні струпи і рубці, а також струпи і рубці від цісї хвороби (СУМ-11).

Смерть — персоніфікація кончини — людський скелет, звичайно з косою (СУМ-11).

Трясця [Трястя] = лихорадка (К.).
Хворобливий стан, при якому людину морозить, кидає то в жар, то в холод; лихоманка. // Малярія (СУМ-11). Трясця, тобто пропасниця (малярія). Та під трясцею розуміли не тільки пропасницю, а й інші хвороби, що супроводжувалися високою температурою, лихоманкою. У відомих народних замовляннях минулого названо близько двох десятків видів трясці (С.).

Харцизтвохарцизство — розбійництво, грабіжництво (СУМ-11).

Холера — одна з грізних епідемічних хвороб (С.).

Чума — недарма ця хвороба стоїть першою у караулі, який вишикувався за спиною смерті. Найстрашніше людське лихо в давні часи. Періодичні пандемії чуми забирали більше жертв, ніж війни. Правда, інколи чумою називали інші епідемії та пандемії, які спричиняли велику смертність. У XІV ст. Пандемія чуми, яку вважають найбільшою в історії Європи (так звана «чорна смерть»), за кілька років забрала кожного четвертого жителя континенту (близько 25 мільйонів). Залишалася вона грізним бичем людства і у XVІІІ та XІX століттях. На Україні особливо пам'ятною, чи не найбільш спустошливою за все XVІІІ ст. була люта морова пошесть 1738-1740 років, яка надовго лишилася в народній пам'яті. Чумою нерідко супроводжувалися численні війни з Туреччиною. Фразеологізм «бендерська чума» до цього часу живе в нашій мові (див. Бендери) (С.).

Шолуді — струпи, парші (СУМ-11).

Див. також III, 3.

         Частина III стр. 3.

Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год
— можливо, в останньому рядку І. Котляревський мав на увазі якусь невідому нам пісню про голодовку в неурожайний рік, нерідке явище в усі давні, та й не такі давні часи. Одначе дослідники "Енеїди" згадку про воєнні дії під Бендерами і "голодний год" пов'язують з конкретним епізодом однієї з російсько-турецьких воєн. У 1789 р. російські війська під командуванням князя Г. О. Потьомкіна вели тривалу облогу турецької фортеці Бендери (нині місто Молдавської РСР, районний центр), яка закінчилася капітуляцією її гарнізону. Фаворит Катерини II бездарний воєначальник Потьомкін не дбав належним чином про постачання військ. Нестача провіанту, осінні холоди призвели до голоду, поширення епідемій. Подібні явища спостерігалися не тільки під Бендерами, а й під Очаковом, іншими фортецями, в інших епізодах численних російсько-турецьких війн протягом XVIII — початку XIX ст. Нар.: Бендерська чума. Добувсь, як під Очаковим (Номис. — С. 37). Не знав автор "Енеїди", коли писав ці рядки, що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати "під Бендер'ю".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And Death, behaving by the cards,
Showed them his honour with the scythe,
Then lined up all his bodyguards,
All serviceable and so blithe:
Black death, the war, the chills,
Rapine, the brigandage and other ills,
Behind them was a lengthy row
Of cholera, arthritis and phlebitis,
And maladies such as rachitis,
Who're causing us an endless woe.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А потым востраю касою
Смерць аддавала ім салют;
Стаяў у Смерці за спіною
Яе дазор надзейны тут:
Чума, вайна, жабрацтва, голад,
Парша, кароста, трасца, холад
Стаялі ў рад, за імі ўслед:
Халера, шалудзівасць, рожа —
Усё, што зжыць са свету можа
І ад чаго нямілы свет.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй смъртта, гърди издула,
с косата им отдаде чест,
преведе ги пред караула,
заради тях изкаран днес:
война, безпътство, студ, проказа,
пиянство, чума, глад, омраза;
и втори ред се бе събрал:
безумство, краста, кел, холера,
все напасти, и не от вчера,
които ни морят без жал.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der nächste, der die beiden grüßte
Mit seiner Sense, war der Tod.
Vor ihm standen in langen Reihen
Alle, die ihm stets untertan:
Der Haß, der Krieg, die Hochmut, Kälte,
Schüttelfrost, Pocken, Hunger, Durst;
Dahinter standen aufgegliedert
Cholera, Ungeziefer, Pest;
Es gab dort wirklich alle Plagen,
Die uns erbarmungslos gequält.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A dalej śmierć też przepisowo
Honory kosą im oddała;
Na czele warty doborowej,
Co jej niemało jejmość miała:
Tu dżuma, wojna, rozbój, zimno,
Świerzb, febra, parchy, głód i inne
Za nimi licha stały rzędem:
Cholera, strupy, ospa, róża
I wszystkie ziemskie biedy różne,
Co morzą nas bez żadnych względów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после Смерть по артикулу
Им отдала косою честь,
Красуясь перед караулом,
Какой всегда у Смерти есть:
Чума, война, разбой и холод,
Короста, лихорадка, голод;
За ними выстроились в ряд:
Холера, рожа, золотуха,
Парша, проказа и желтуха —
Все лиха, что людей морят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришельцам честь по артикулу
Воздав косою, Смерть сама
Скомандовала караулу,
Что состоял при ней: чума,
Война, разбой, злодейство, холод,
Трясучка, рожа, парши, голод;
За ними выстроились в ряд
Холера, шелуди, короста,
Еще напастей разных со сто,
Что без пощады нас морят.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом и Смерть по артикулу
Им отдала косою честь,
Встав перед строем караула,
Что у такой особы есть:
Война, разбой, проказа, холод,
Парша, короста, мор и голод.
За ними выстроились в ряд
Холера, рожа, сап с чумою,
Со всякою людской бедою,
Что нас без милости морят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И Смерть, согласно артикула,
Им отдала косою честь,
Став смирно возле караула,
Какой в ее владенье есть:
Чума, война, разбой и голод,
Короста, лихорадка, холод,
А с ними тут стояли в ряд:
Парша, холера, оспа, рожа
И все мирские беды тоже,
Что нас без жалости морят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A potom Smrt, jak předpis káže,
jim vzdala poctu kosou svou
a před ní stály v šiku stráže,
které Smrt měla pod sebou:
mor, válka, loupež, hlad a zima,
svrab, neštovice, prašivina
a dalších skvostů celá hráz:
cholera, lepra, růže, vředy
a všechny další lidské bědy,
co bez milosti hubí nás.

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іще ж не все тут окошилось,
Іще брела ватага лих:
За смертію слідом валилось
Жінок, свекрух і мачух злих.
Відчими йшли, тесті-скуп'яги,
Зяті і свояки-мотяги,
Сердиті шурини, брати,
Зовиці, невістки, ятровки —
Що все гризуться без умовки —
І всякі тут були кати.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина III, строфа 46-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ище жъ не все тутъ окошылось,
Ище брела ватага лыхъ:
За смертію слидомъ валылось
Жинокъ, свекрухъ и мачухъ злыхъ.
Видчымы йшлы, тести скупьягы,
Зяти и своякы мотягы,
Сердыти шурыны, браты,
Зовыци, невисткы, ятровкы —
Що все грызутся безъ умовкы —
И всяки тутъ булы каты.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 46.

Рядок 3:

видання 1798:

За смертію услід валилось

Рядки 5-6:

видання 1798:

Вотчими шли, тесті-скупяги,
Були і наші побродяги

Рядок 5:

видання 1809:

Вотчими шли, тесті-скупяги

Рядок 8:

видання 1798:

Зовиці, братови, ятровки

Примітки: III, 46.

         Частина III стр. 46.

Без умовки — те саме, що без угаву — не перестаючи, без перерви (СУМ-11). Угав — остановка, успокоеніе, покой (Г.).

Ватага [Ватага] = шайка (К.).
Отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Відчимвітчим — чоловік, що стає батьком дітей своєї дружини, яка має їх від попереднього шлюбу; нерідний батько (СУМ-20).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Зовиця [Зовыця] = золовка (К.).
Сестра чоловіка (СУМ-20).

Зять — чоловік дочки та сестрин чоловік (СУМ-20).

Катперен. Той, хто тиранить, убиває, мучить; мучитель, недолюдок (СУМ-20).

Лихо — що-небудь погане, зле, недобре (СУМ-20).

Мачуха — дружина батька стосовно його дитини (дітей) від іншого шлюбу; нерідна мати (СУМ-20).

Невістка — заміжня жінка стос. до рідних її чоловіка (батька, матері, братів, сестер, дружин братів і чоловіків сестер) (СУМ-11).

Окошитися — скінчитися, припинитися (СУМ-11).

Свекруха — мати чоловіка (СУМ-11).

Свояк — брат дружини (СУМ-11).

Тесть — батько дружини (СУМ-11).

Шурин — брат дружини (СУМ-11). Ставицький вважає, що тут вжито у значенні брат чоловіка, хоча чоловіків брат за словниками — дівер.

Ятровка [Ятровка] = свояченица (К.).
Ятрівка — дружина чоловікового брата (СУМ-11).

Іще брела ватага лих і далі.
Це сімейна строфа. Тут названі члени патріархальної сім'ї, ближчі і дальші родичі, які могли чинити зло, порушувати заповіді сімейного життя.
Свояк — брат дружини. Шурин — тут у значенні: брат чоловіка (мені невідомо, чому Ставицький так вважає, адже чоловіків брат за словниками — дівер.). Зовиця — сестра чоловіка. Ятровка — дружина чоловікового брата.
Сучасного читача може здивувати, що в ряду «злих» родичів не згадана теща. Тут треба нагадати, що йдеться про старосвітську патріархальну сім'ю з її укладом, коли жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручалися у її сімейне життя. Більшість «злих» подано тут з позиції невістки, жінки—дружини, хоч вона й сама фігурує в цьому ряду, навіть відкриває його. У давніх народних піснях теща ніде не фігурує у негативному плані, до неї тільки шле свої плачі—жалі безправна і зневажена чоловіконою родиною дочка. «Зла теща» з'являється тільки із занепадом патріархального укладу та емансипацією жінки в родинному і громадському житті.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

One could detect no end to it.
There was a drove of others:
And Death was followed by an exquisite
Hodgepodge of vicious in-laws and stepmothers.
Stepfathers were there, too, the big cajolers,
And many relatives, high rollers,
Some angry brothers, sisters,
Who liked to quarrel constantly,
And caused bad blood incessantly,
All obstinate persisters.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як за нягодамі нягоды,
Ішлі натоўпы бед ліхіх:
Стаялі доўгія чароды
Жанок, свякрух і мачых злых.
Далей — айчымы, а за імі
Зяці, з іх цёшчамі скупымі,
І сваякі іх — мантачы,
Браты, нявесткі і залоўкі,
Што між сабой грызуцца лоўка —
Усіх не злічыш, не лічы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не свършваха дотук бедите,
не свършват пустите злини:
вървяха след смъртта тълпите,
свекърви, мащехи, жени,
и тъстове — циции редки,
и зетьове с погрешни сметки,
сърдити шуреи, бащи,
снахи и зълви, и етърви —
в кавгите и сплетните първи —
от тях човек да пропищи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch dies war wahrlich nicht das volle
Menschlicher Plagen Angebot:
Hinter dem Tod folgten die bösen
Schwieger- und Stiefmütter en masse,
Schwieger- und Stiefväter, Stiefsöhne,
Und der Verwandten ganzer Club,
Boshafte Schwager und die Brüder,
Die Schwägerinnen, Dirnen auch,
Die ständig miteinander stritten;
Danach der Folterknechte Schar.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz na tym to się nie kończyło,
Bo nieszczęść brnęło jeszcze trochę:
Za śmiercią tłumnie w ślad waliły
Złe żony, świekry i macochy.
Ojczymy i teściowie — skąpcy,
Zięciowie, krewni gorsi obcych
I rozzłoszczeni szwagrzy, bracia,
Bratowe różne i synowe,
Co ciągle gryzą się od nowa —
Tu różnej maści byli kaci.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но, кроме хвори, есть немало
На свете бед и зол иных —
За Смертью следом ковыляла
Толпа свекровок, мачех злых,
Шли вотчимы и тести-скряги,
Зятья и свояки-плутяги,
Невестки, скорые на брань,
Свояченицы и золовки —
Ругательницы и плутовки —
И всякая иная дрянь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Плелась ватага бед ходячих.
Валила туча всяких зол:
Сварливый полк свекровей, мачех
И жен за смертью следом брел.
Шли тести — скупердяи, жмоты,
Зятья — растратчики и моты,
Буяны-братья, свояки,
Свояченицы и золовки —
Обидчицы и колотовки,
Что в ход пускали кулаки.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но этим все не завершилось,
Еще гурьба шла зол иных:
За Смертью вслед толпа тащилась
Свекровей, жен и мачех злых,
Шли отчимы и тести-скряги,
Зятья и свояки-плутяги,
Презлые шурины, братья,
Невестки, тещи и золовки,
Что все грызутся без умолку, —
Все, от которых нет житья.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще не все тут находилось,
Немало было бед иных,
За Смертью медленно тащилась
Толпа свекрух и мачех злых,
Шли отчимы и тести-жмоты,
Зятья со свояками — моты,
Сердитый шурин, хмурый брат,
Невестки, сестры и золовки,
Что грызлися без остановки, —
Унылый, бесконечный ряд.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To všechno ještě bylo málo
těch běd a strastí pozemských:
hned za Smrtí se přiloudalo
mnoho žen, tchyní, macech zlých.
Šli otčimové, skoupí tcháni, ©
zeťové, švagři pohněvaní
a kousali se jako zvěř;
švagrové, snachy tady v pekle
se spolu rvaly jako vzteklé —
a dál šla různá jiná sběř.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якіїсь злидні ще стояли,
Жовали все в зубах папір,
В руках каламарі держали,
За уха настромляли пір.
Се все десятські та соцькії,
Начальники, п'явки людськії
І всі прокляті писарі,
Ісправники все ваканцьові,
Судді і стряпчі безтолкові,
Повірені, секретарі.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 47.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якіись злыдни ще стоялы,
Жовалы все въ зубахъ папиръ,
Въ рукахъ каламари держалы,
За уха настромлялы пиръ.
Се все десятьски, та соцькіе,
Началныкы, пъявкы людскіе
И вси прокляти пысари,
Исправныкы все ваканцьови,
Судьи и стряпчи безтолкови,
Повиренни, секретари.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 47.

Рядок 1:

видання 1809:

Якієсь злидні ще стояли

Рядки 4-5:

видання 1798:

За уші ж настромляли пір.
Се все десятські, то соцькії

Рядок 5:

видання 1809:

Се все десятські, то соцькії

Рядок 8:

видання 1809:

Ісправники все ваканцови

Примітки: III, 47.

         Частина III стр. 47.

Ваканцьовий [Ваканцьовый] = лишний (К.).
Відставний (СУМ-20).

Держати — взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати (СУМ-11).

Десяцький — найнижчий щабель в поліцейсько-судовій ієрархії. Звичайний селянин, вибраний громадою і схвалений начальством для виконання поліцейських обов'язків на своєму кутку. Часом несе сторожову службу, бере участь у збиранні податків, взагалі є помічником сільського старости. Посада десяцького на Україні з'явилася із введенням губернського адміністративно-територіального поділу у 1782 р. і проіснувала аж до Жовтневої революції. Нар.: Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Номис. — С. 21) (С.).

Злидні — множина слова злидень — морально негідна, погана людина (СУМ-20).

Ісправник — посада ісправника (справника) введена за царювання Катерини ІІ. Справник здійснював вищу поліцейську владу в повіті. Справника, так само як і предводителя дворянства (маршалка), на перших порах обирали з-поміж себе дворяни. Пізніше справника стали призначати без виборів на місцях губернські власті (С.).

Каламар [Каламарь] = чернильница (К.).
Чорнильниця (СУМ-20).

Повірений — особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені (СУМ-11).

Секретар — особа, яка відала канцелярією суду. Як знавець законів і юридичних процедур, секретар брав участь у слідстві та судовому процесі (С.).

Соцький — у дореволюційній Росії, в тому числі й на Україні — нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали на сільській сходці (СУМ-11).

Стряпчий — у XVIII — першій половині XIX ст. — урядовець при губернських прокурорах, що здійснював судовий нагляд у повітах Росії. У дореволюційній Росії з XIX ст. ще й особа, допущена до адвокатської практики в комерційних судах (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A group of poor souls stood around,
They chewed some papers, it appeared,
With inkhorns in their hands, spellbound,
Had quills behind their ears, with ink besmeared.
Among them were the known bloodsuckers,
Policemen, village chiefs and muckers,
And all the wicked scribes,
Retired constables, and judges,
Who wore the inexpensive budges,
And those officials who took bribes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут злыдні нейкія стаялі
Усе з паперамі ў зубах,
Чарніліцы ў руках трымалі,
За вухам пер'е — глянуць страх.
Тут соцкі і дзесяцкі — кожны
Людская п'яўка, чын вяльможны,
Праклятыя ўсё пісары;
Былі тут спраўнікі ў адстаўцы,
Хапугі-суддзі, выканаўцы
Судовыя, сакратары.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Проклетници след тях сумтяха,
хартия дъвчейки безспир,
мастилници в ръка държаха,
с перата зад ухо; шпалир
от стотници и офицери —
пиявици и кожодери,
проклети писари-глупци,
нотариуси, секретари,
готвачи прости и стражари,
съдии, бирници, ищци.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort stand auch jede Menge Elend,
Sie kauten ständig am Papier,
Mit Tintenfässern in den Händen,
Mit Federn hinter ihrem Ohr.
Dies waren alles Angestellte,
Die sich durch Menschen reich gemacht,
Kanzleivorsteher, Sekretäre,
Steuereintreiber ohne Gnad',
Richter, törichte Advokaten
Und Schreiber, von allen gehaßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I jeszcze stały licha w szczekach
Wciąż papier biały przeżuwały
I kałamarze miały w rękach,
Za uszy pióra powsadzały.
Setnicy to i dziesiętnicy,
Pijawki ludzkie, naczelnicy,
Przeklęci wszyscy też pisarze;
Stał isprawników tłumek spory,
Głupawych sędziów, asesorów,
Pełnomocników, sekretarzy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Стояли злыдни там рядами
С бумажной жвачкою в зубах,
Торчали перья за ушами,
У всех чернильницы в руках.
То сотских и десятских туча,
Вредней и злее змей гремучих;
Пан-писарь, черт его дери,
Орава стряпчих прелукавых,
Исправников, судей неправых,
Ходатаи, секретари.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И крючкотворы и плутяги
С пером за ухом были здесь,
Жевали жвачку из бумаги,
Чернил с песком глотали смесь;
И тьма начальников — пиявок,
Десятских, сотских — злобных шавок
И распроклятых писарей;
Толпа исправников заштатных,
Судей и стряпчих беспонятных,
Поверенных, секретарей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Немало злыдней там стояло
С бумагой жеваной в зубах,
За ухом по перу торчало,
У всех чернильницы в руках.
То судьи, множество, вдобавок,
Начальников — людских пиявок,
Десятских и секретарей;
Исправники все отставные,
Подсудки, стряпчие дурные
И тьма проклятых писарей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Какие-то хлюсты стояли,
Бумагой рты свои набив,
В руках чернильницы держали,
За уши перья заложив;
То все исправники в отставке,
Начальники — людские пьявки,
Полно проклятых писарей,
Десятских, сотских очень строгих,
Поверенных, и стряпчих многих,
И судей, и секретарей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bylo tam vidět jiné tváře,
ty papír v zubech žvýkaly,
držely v rukou kalamáře,
za uši pera strkaly.
To všechno páni od radnice,
výběrčí, lidské pijavice,
a všichni další písaři,
adjunkti, správci, komisaři,
zástupci, soudci, aktuáři,
kancelisti a notáři.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сими йшли святі понури,
Що не дивились і на світ,
Смиренної були натури,
Складали руки на живіт;
Умильно богу все молились,
На тиждень дні по три постились
І вслух не лаяли людей;
На чотках мир пересуждали
І вдень ніколи не гуляли,
Вночі ж було не без гостей.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 46-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымы йшлы святи понуры,
Що не дывылысь и на свитъ,
Смыреннои булы натуры,
Складалы рукы на жывитъ;
Умыльно Богу все молылысь,
На тыждень дни по тры постылысь
И въ слухъ не лаялы людей;
На чоткахъ мыръ пересуждалы
И въ день николы не гулялы,
Въ ночи жъ було не безъ гостей.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 48.

Рядок 3:

видання 1798:

Смиренненькой були натури

Рядок 3:

видання 1798:

Но тихо мир пересуждали

Примітки: III, 48.
         Частина III стр. 48.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Живіт [Жывитъ] = брюхо (К.).
Протилежна щодо спини частина людського тіла (СУМ-20).

Лаять [Лаять] = бранить (К.).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Понурий [Понурый] = пониклый (К.).
Понура — похмура, мовчазна людина (СУМ-11).

Святий — праведний, непорочний, угодний богові (СУМ-11). Тут вживається з іронією.

Чотки — шнурок з нанизаним на нього дерев'яним, кістяним, янтарним і т. ін. намистом чи вузликами для відліку прочитаних молитов або поклонів під час молитви, вживаний перев. серед католиків і буддистів (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind them were some holy men,
Who were not interested to see the world,
Which was beyond their surly ken,
Their hands were on their bellies, furled.
They used to passionately pray
And kept strict fasting every other day.
They never loudly cursed mankind,
But criticized while fingering the beads.
Their days were free of sinful deeds,
At night, their passions would unwind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За імі сунуўся пануры
Святых прытворны, строгі рад,
Былі пакорлівай натуры
Усе — ад галавы да пят;
Іх сумны лёс — багам маліцца,
На тыдзень па тры дні пасціцца
І ўслых не асуджаць людзей;
Свет на ружанцах асуджалі,
Ніколі днём не балявалі,
А ноч была — не без гасцей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървяха като на разходка
светци, отвърнали лице,
с душа замислена и кротка,
набожно скръстили ръце;
умилно молили се богу
и поста спазвали най-строго,
невдигали за нищо глас;
развличали се с броеници
цял ден без гости, без девици —
освен в среднощен късен час.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann folgten heilige Gestalten,
Düster und mit gesenktem Haupt,
Es waren gar sanfte Naturen,
Mit Händen übers Kreuz am Bauch.
Sie beteten zu Gott inständig,
Fasteten jeden zweiten Tag.
Laut schimpften sie nie über einen,
Doch hinterrücks kam jeder dran;
Tagsüber gab es keine Feste,
Doch Gaste kamen in der Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za nimi święte szły ponure —
Nie chciały świata widzieć, słuchać,
Pokorną miały też naturę,
Składały rączki te na brzuchu;
Do Boga stale się modliły,
Na tydzień po trzy dni pościły,
Na ludzi nie krzyczały z złości;
Świat na różańcu obmawiały
I w dzień przenigdy nie hulały,
Lecz w nocy było nie bez gości.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

За ними чередой понурой
Шагал святых унылый взвод,
Сии смиренные натуры
Всё клали ручки на живот,
Умильно всем богам молились,
В неделю по три дня постились,
Не поносили вслух людей —
Зато тишком весь свет ругали,
Днем не случалось, чтоб гуляли,
Но ночь была не без гостей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ханжей понурые фигуры.
Плелись, молчание храня.
Сии смиренные натуры,
Постясь в неделю по три дня,
На животе слагали руки
И слали господу докуки;
Не осуждали вслух людей,
А, не в пример иным трещоткам,
Перебирали всех по четкам
И ждали по ночам гостей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Святоши шли, главу понурив,
И не глядели на народ,
Смиренной были все натуры.
Уклавши руки на живот,
Умильно господу молились,
В неделю дня по три постились
И вслух не хаяли людей,
Грехи мирян на четки клали
И днем ни разу не гуляли,
А ночь была не без гостей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Святоши, головы понуря,
Шли, набожно скрививши рот,
Смиренны были по натуре,
Все клали руки на живот;
Умильно всем святым молились,
В неделю по три дня постились,
И вслух не хаяли людей,
На четках мир пересуждали,
Днем жили скромно, не гуляли,
А ночь была не без гостей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A za nimi šli svatouškové,
ti oči k zemi klopili,
pánbíčka měli v každém slově,
nejedli ani nepili,
půst měli nejmíň třikrát týdně
a tvářili se svatě, mírně,
žmoulali pořád růženec;
kdekoho přísně odsoudili,
ve dne se nikdy nebavili,
však zato v noci — měli hec.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Насупротив сих окаянниць
Квартал був цілий волоцюг,
Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць
І бахурів на цілий плуг;
З обстриженими головами,
З підрізаними пеленами,
Стояли хльорки наголо.
І панночок фільтіфікетних,
Лакеїв гарних і дотепних,
Багацько дуже щось було.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина  III, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На супротывъ сыхъ окаянныць,
Кварталъ бувъ цилый волоцюгъ,
Моргухъ, мандрьохъ, ярыжныць, пъяныць
И бахуривъ на цилый плугъ;
Зъ обстрыженнымы головамы,
Зъ пидризаннымы пеленамы,
Стоялы хльоркы наголо.
И панночокъ филтификетныхъ,
Лакеивъ гарныхь и дотепныхъ
Багацько дуже щось було.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 49.

Рядок 7:

ч. III, строфа 49 1-3 Насупротив сих окаянниць

Рядки 1-3:

видання 1798:

Насупротив сих окаянних
Була ватага волоцюг,
Мандрьох, фиглярок притаманних

Рядок 7:

видання 1798:

Вони стояли наголо

видання 1809:

Стояли фльорки наголо

Примітки: III, 49.

         Частина III стр. 49.

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Бахур [Бахуръ] = волокита (К.).
Волокита — охотник волочиться, искать склонности женщин (Дл.). Бахур — розпусник; залицяльник, полюбовник (СУМ-20).

Волоцюга — той, хто любить волочитися за ким-небудь — упадати за ким-небудь, виявляючи свою закоханість, любов, прихильність (СУМ-11).

Гарний [Гарный] = пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Дотепный [Дотепный] = расторопный (К.).
Здібний, здатний. Вживається у значенні кмітливий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий (СУМ-11).

Лакей — слуга у панів (СУМ-20).

Мандрьоха — розпусна жінка // Одружена жінка, яка залишила сім'ю і пішла блукати по людях. Так називали й тих, які з незаконно народженою дитиною йшли з рідної домівки (С.).

Моргуха — те саме, що кокетка — жінка, дівчина, яка своєю зовнішністю, поведінкою, манерами, одягом і т. ін. намагається сподобатися, викликати інтерес до себе в чоловіків (СУМ-20).

Наголо [На-голо] = все вообще (К.).
Цілком, зовсім або поголовно (СУМ-20). У цій строфі СУМ-20 тлумачить слово "наголо" як "без одягу", ілюструючи це тлумачення рядками 5-7. З таким тлумаченням не можна погодитися, адже хльорки стояли "З підрізаними пеленами", тобто були одягнені (Т.Б.).

Насупротив, насупроти — прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці; напроти (СУМ-20).

Обстрижені/Острижені голови — за давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту (С.).

Окаянниця — грішна, проклята жінка. Див. у Володимира Даля: Окаивать, окаятьцерк. признать отверженным (изверженным) или достойным проклятия, отчуждения окроме; проклятый, нечестивый, изверженный, отчужденный, преданный общему поруганью; недостойный, жалкий; погибший духовно, несчастный; грешник.

Пелена [Пелена] = подол (К.).
Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.) (СУМ-11). З підрізаними пеленами, Відтяти пелену — за давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту (С.).

Плуг — сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки (СУМ-11). На цілий плуг — число «бахурів», тобто розпутників, визначається «технічним» терміном «цілий плуг». Цей вираз відповідає виразові «плуг волів», тобто кількість волів, потрібна для того, щоб тягати плуга під час оранки (Ш.).

П'янюга — те саме, що п'яниця — той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається (СУМ-11).

Фільтіфікетний — розпещений, мазаний (Л.); манірний (Ш.).

Хльорка — те саме, що повія — жінка, що займається проституцією; проститутка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A city block, filled up with tramps,
Was opposite those profligates,
Besides, there were street walkers, scamps,
Coquettes and swarms of young unruly brats.
Some prostitutes with short-cut hair
Were standing almost bare,
Their skirts were shortened very much.
In other words, there was a lot
Of lackeys, handsome and astute somewhat,
And of some pretty girls a gorgeous clutch.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Насупраць грэшнікаў праклятых
Квартал быў розных валацуг,
Суцяжніц і п'янчуг заўзятых,
Распусніц на цалюткі плуг,
З абстрыжанымі валасамі,
З надрэзанымі падаламі,
А хто раздзет і дагала.
Паненачак манерных, кволых,
Лакеяў гаваркіх, вясёлых
Тут плойма цэлая была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А срещу тия клети люде —
претъпкан с никаквици двор:
лъжкини, фльорци, хайти, луди
и ороспии цял обор;
остригали им и главите,
подрязали им и полите —
стоеше курволяка гол.
Госпожици — известни фльорци,
лакеи — хитри царедворци;
и много бяха, просто бол.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Gegensatz zu den Bigotten,
War Hades der Landstreicher voll,
Der Tippelbrüder, Säufer, Dirnen
Und ihrer Balge fuhrenweis;
Mit abgeschnittenen Gewändern,
Und glatt geschoren, völlig nackt,
Standen am Wegesrand die Huren;
Daneben Damen zart und fein,
Sowie Galane, schon, manierlich,
Gar viele gab's davon, fürwahr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A naprzeciwko tych przeklętnic
Włóczęgów był calutki rejon,
Pijaków, flirciar, kłamczuch wstrętnych
I rozpustników, i złodziei;
Z ostrzyżonymi już głowami
I z podciętymi spódnicami
Tam nierządnice gołe tkwiły.
Panienek też zmanierowanych,
Lokai ładnych, zmyślnych, cwanych
Pełniutko coś dokoła było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Напротив постников нескромных
Квартал был целый потаскух,
Развратниц, пьяниц неуемных
И легких нравом молодух
Со стрижеными головами,
В сорочках, с голыми ногами,
Гулящих девок строй густой.
Немало панночек жеманных,
Лукавых и непостоянных,
Стояли шумною толпой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Напротив этих окаянниц
Квартал был целый потаскух,
Бродяг, моргух, ярыжниц, пьяниц,
Бесстыдных шатунов и шлюх.
С остриженными головами,
С подрезанными подолами
Распутницы стояли сплошь.
А сколько панночек ломливых,
Лакеев ловких и смазливых
Там было — право, не сочтешь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Напротив этих окаянных
Квартал был целый потаскух,
Ярыжниц, побродяжек пьяных
И хахалей со всех округ.
Со стрижеными головами,
С подрезанными подолами
Стояли шлюхи наголо.
Пригожих панночек игривых,
Дотошных, ласковых, смазливых
Толклось несметное число.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А супротив святош смиренных
Квартал бродяг бездомных был,
Гулящих баб, пропойц презренных,
Распутниц, сводников, кутил;
Девчат с сурмленными бровями,
С остриженными головами,
С едва прикрытой наготой;
И нежных панночек пригожих, —
Лакеев, ловких и хороших,
Вокруг них вился целый рой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A protějškem těch bezbožníků
byl celý houfec poběhlic,
kokety, běhny v jednom šiku
tu stály vedle helmbrechtnic;
ty byly celé ostříhané,
podolky měly uřezané
a stály tady na holo;
též vyumělkovaných panen
rozkošných boků, štíhlých ramen
tu stálo mnoho okolo.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І молодиці молоденькі,
Що вийшли замуж за старих,
Що всякий час були раденькі
Потішить парнів молодих;
І ті тут молодці стояли,
Що недотепним помагали
Для них сімейку розплодить;
А діти гуртові кричали,
Своїх паньматок проклинали,
Що не дали на світі жить.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И молодыци молоденьки,
Що выйшлы замужъ за старыхъ,
Що всякій часъ булы раденьки
Потишыть парнивъ молодыхъ;
И ти тутъ молодци стоялы,
Що не дотепнымъ помагалы
Для ныхъ симейку росплодыть;
А диты гуртови крычалы,
Своихъ пань-матокъ проклыналы,
Що не далы на свити жыть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 50.

Рядок 2:

видання 1798:

Що вишли замуж за старих

Рядки 4-8:

видання 1798:

Принадить хлопців молодих;
І ті тут дядини стояли,
Що неплодущим помагали
Для них семейку розплодить;
Маленькі діти там кричали

Примітки: III, 50.

         Частина III стр. 50.

Діти гуртові — тобто позашлюбні діти, незаконнонароджені. Тут у значенні: діти, яких матері-грішниці погубили зразу після народження (С.).

Дотепный [Дотепный] = расторопный (К.).
Здібний, здатний. Вживається у значенні кмітливий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий (СУМ-11).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Недотепний — нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невмілий (СУМ-11).

Паньматка, паніматка, пайматка [Пань-матка, пани-матка, пай-матка] = матушка (К.).
Мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were young wives, who sought a chance -
Their husbands were too old -
To offer love and hot romance
To some young bucks quite uncontrolled.
And those young fellows, who
Were making babies, stood there , too.
They helped enlarge the family.
The common brats didn't stop to cry,
They cursed their mums, who made them die,
While they were babies, prematurely.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ стаялі тут дзяўчаты,
Што выйшлі замуж за старых,
Якія пры выпадку рады
Пацешыць хлопцаў маладых;
І тыя хлопцы тут стаялі,
Што іх мужам дапамагалі
Хутчэй патомства распладзіць;
І дзеці тут лямантавалі —
За тое матак пракліналі,
Што не далі на свеце жыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И хубавици пременени,
на старци ставали жени,
да могат с младите ергени
да кръшкат често настрани;
тук бяха също и ония,
помагали на завалия
да се ожени и плоди;
а копелетата врещяха
и свойте майчици кълняха,
че махнали ги отпреди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort waren junge Ehefrauen,
Die alten Männern angetraut,
Und sich allzeit bereit erklärten,
Den jungen Freiern schön zu tun;
Auch waren da die jungen Männer,
Für Schwache immer hilfsbereit
Dire Familien zu vergrößern;
Laut schrie dort eine Kinderschar,
Die über ihre Mütter fluchte,
Daß sie ihr Leben abgekürzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mężatki były tam młodziutkie,
Co wyszły za mąż, lecz za starych,
I zawsze były już chętniutkie
Pocieszyć młodych zuchów zaraz;
Tu również ci młodzieńcy stali,
Co niedołęgom pomagali
Napłodzić dla rodziny dzieci;
Niechciane dzieci wciąż krzyczały,
Swe panie — matki przeklinały,
Co im nie dały żyć na świecie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А рядышком в тоске грустили
Молодки — жены стариков,
Что всякий час готовы были
Чужих потешить молодцов.
Здесь также пареньки стояли,
Что недотепам помогали
Для них семейку расплодить;
Ребята, что отцов не знали,
Родительниц безмужних кляли,
За то, что не дали пожить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Теснились там и молодицы,
Что втайне от мужей седых
Большие были мастерицы
Парней потешить холостых,
И хваты те, что не гуляли,
А ротозеям пособляли
Семейку расплодить быстрей;
Пригульные кричали дети
И, не успев пожить на свете,
За это кляли матерей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Рядком молодушки теснились,
Что замуж шли за стариков,
А сами только и стремились
Потешить добрых удальцов.
И тут же молодцы стояли,
Что недотепам помогали
Для них семейку расплодить.
А дети свальные вопили,
Гулящих матерей честили,
Что не пустили в свет пожить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Молоденькие были женки,
Супруги старых муженьков,
Что рады были на сторонке
Потешить бравых пареньков.
И те здесь молодцы стояли,
Что неспособным помогали
Тайком семейку расплодить.
А дети общие кричали,
Мамаш безбрачных проклинали,
Не давших им на свете жить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I mladé paničky tu byly,
které si vzaly starochy,
a pak, aby se potěšily,
běhaly samy za hochy;
ti mládenci tu také stáli,
již nedovtipným pomáhali
rodinku pro ně rozplodit;
dál potracené děti stály,
své paní matky proklínaly,
že nedaly jim ani žít.

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней хоть сильно тут дивився
Такій великій новині,
Та вже од страху так трусився,
Мов сидя охляп на коні.
Побачивши ж іще іздалі,
Які там дива плазовали,
Кругом, куди ні поглядиш,
Злякавсь, к Сивиллі прихилився.
Хватавсь за дергу і тулився,
Мов од кота в коморі миш.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней хоть сыльно тутъ дывывся
Такій велыкій новыни,
Та вже одъ страху такъ трусывся,
Мовъ сыдя охляпъ на кони.
Побачывшыжъ ище издали,
Яки тамъ дыва плазовалы,
Кругомъ куды ни поглядышъ,
Злякавсь, къ Сывылли прыхылывся,
Хватавсь за дергу и тулывся,
Мовъ одъ кота въ комори мышъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 51.

Рядок 2:

Такой великой новині

Рядок 4:

Охляв, мов сидя на коні

Рядки 9-10:

Хватавсь за плахту і тулився,
Мов од кота в засіці миш

Примітки: III, 51.

         Частина III стр. 51.

Дерга — верхній жіночий одяг у вигляді плахти темного кольору (СУМ-11). Плахта з товстої і грубої вовняної тканини чорного кольору, яку носили старі жінки (С.). Відповідно до російського «дерюга», товста, груба тканина. В даному разі — жіночий вовняний одяг, що його носили старі жінки замість плахти, від якої дерга відрізнялася чорним кольором (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злякаться [Злякаться] = испугаться (К.).
Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Комора [Комора] = кладовая (К.).
1. Окрема будівля перев. для зберігання зерна. 2. Приміщення в житловому будинку, де тримають продукти харчування, хатні речі і т. ін. (СУМ-20).

Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Охляп — без седла (СУМ-11).

Плазувати по-рабському схилятися перед ким-, чим-небудь, догоджати комусь, принижуватися, вислужуватися перед кимсь (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Though for Aeneas every sight
Was as exciting as encountering a corse,
He shook so much from fright,
As though he rode a bareback horse.
And when he saw from far away
What monsters crept around that day,
No matter what freak he was looking at,
He panicked, held close to the hag,
Clutched with his hands her rag
And clung to her just like a mouse that saw a cat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, хоць вельмі ён здзівіўся
Той навіне, што тут была,
Ды ўжо ад страху калаціўся,
Як на кані тым без сядла.
Заўважыўшы, якія ўсюды
Чакалі падарожных пуды —
Куды вакол ні паглядзіш,
Ён да Сівілы прытуляўся,
Хапаўся за крысо, хаваўся,
Як ад ката пад венік мыш.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней направо се стъписа
пред тия хиляди беди
и се уплаши, чак се слиса
като препуснал без юзди.
Видя такива чудесии,
пълзящи гнусно като змии,
додето взора стига чак;
впил пръсти в нея с всичка сила,
се скри зад старата Сибила,
тъй както мишка от котак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas war zutiefst erschüttert
Ob dieser Wunder, die er sah,
Er zitterte und war ermattet,
Ganz wie nach einem langen Ritt.
Von Weitem schon sah er die Dinge,
Die schwer in Panik ihn versetzt,
Die allerorts sich hier ereignet.
Er suchte schleunigst ein Versteck
Und klammerte sich an Sibylle,
Wie vor dem Kater eine Maus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz choć się mocno dziwił
Nowinkom owym, w piętkę gonił,
Ze strachu trząsł się przeraźliwie
Tak jak na oklep jadąc koniem.
Gdy z dala ujrzał oniemiały,
Już jakie cuda tam się działy,
Gdziekolwiek spojrzał, więc niebożę
Wraz zląkł się, do Sybilli tulił,
Za odzież chwytał i się kulił,
Jak mysz przed kotem gdzieś w komorze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней сперва дивился, ахал
Такому множеству чудес,
Потом затрясся весь от страха,
Не рад уж был, что в ад залез.
Когда ж глаза его узрели
Ужасных чудищ, что кишели
Кругом, куда ни поглядишь, —
Дрожа, к Сивилле притулился,
За юбками ее укрылся,
Как от кота в кладовке мышь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней глазел, давался диву
И трясся, словно без седла
Скакал, схватив коня за гриву;
Беднягу оторопь взяла.
Успел он присмотреться с ходу
Ко всякой нечисти и сброду.
Чудно, куда ни поглядишь!
Хватал он ведьму за дерюгу
И хоронился с перепугу,
Как от кота в чулане мышь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хотя Эней и удивлялся
Такой великой новизне,
С испугу все же содрогался,
Как без седла на скакуне.
Заметя издали пугливо,
Какие там кишели дива
Кругом, куда ни поглядишь,
К Сивилле в страхе притулился.
Схватив за дергу, хоронился,
Как от кота в чулане мышь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней хотя и удивлялся
Сей разновидной новизне, —
Дрожал от страха, будто мчался
Он без седла на скакуне;
Вдали чудовищ он заметил,
Что, извиваясь в мутном свете,
Ползли, куда ни поглядишь,
И побледнев, к Сивилле жался,
За юбку спрятаться пытался,
Как от кота в кладовке мышь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš celý udivený
si tento cirkus prohlížel
a z toho všeho vyjevený
se chudák strachem celý chvěl.
Když uzřel v dálce další divy,
už opravdu byl z toho divý,
srdce mu spadlo ještě níž;
k Sibyle přimknut, oči poulil,
držel se sukně, jen se choulil,
jak před kocourem chabá myš.

    

51а

   

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 51а.

Цієї строфи у виданнях 1809 і 1842 років немає.

Вертілися тут великани,
Русалки, відьми, упирі,
Арапи чорни і погани,
З рогами мов були турі;
Верблюди з страшними горбами,
І гад із острими жалами
Шипіли, корчились, повзли
Огненния з крилами змії
З півлоктя, бігали кощії,
На курячих ногах козли.

51б

   

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 51б.

Цієї строфи у виданнях 1809 і 1842 років немає.

Ненаські же були: горгони,
Кентаври, грифи, бріярей,
Химери, карли, гарпагони
І жовтих бугських тьма ужей;
Еней хотів тут показатись,
Що будто він не зна боятись,
Трощить було задумав чуд;
Но за руки його схопила
Сивилла і одговорила,
Щоб не заходив дурно в труд.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивилла в дальший путь таскала,
Не баскаличивсь би та йшов;
І так швиденько поспішала,
Еней не чув аж підошов,
Хватаючися за ягою;
Як ось уздріли пред собою
Чрез річку в пекло перевіз.
Ся річка Стиксом називалась,
Сюди ватага душ збиралась,
Щоб хто на той бік перевіз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылла въ дальшій путь таскала,
Не баскалычывсь бы та йшовъ;
И такъ швыденько поспишала,
Эней не чувъ ажъ пидошовъ,
Хватаючыся за ягою;
Якъ-ось уздрилы предъ собою
Чрезъ ричку въ пекло перевизъ:
Ся ричка Стыксомъ называлась,
Сюды ватага душъ збиралась,
Щобъ хто на той бикъ перевизъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 52.

Рядки 1-3:

видання 1798:

І в дальнійший путь потаскала —
Не скалився би да ішов;
І так швиденько мандровала

Рядок 2:

видання 1809:

Не баскалився б да ішов

Рядки 6-7:

видання 1798:

Як ось узріли пред собою
Чрез річку в пекло перевоз

Рядок 6:

видання 1809:

Як ось узріли пред собою

Примітки: III, 52.

         Частина III стр. 52.

Аж ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Баскалитись [Баскалытысь] = рваться, метаться (К.).
Баскаличитися — упиратися, пручатися — протидіяти чиїй-небудь волі, чиїмсь бажанням і т. ін.; не підкорятися (СУМ-11). Заволікатися, супротивитися (Ш.).

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку (СУМ-20).

Ватага [Ватага] = шайка (К.).
Отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Стикс — за античною міфологією, річка в підземному царстві (С.). За грецькою міфологією, Стікс — назва річки, що протікала в підземному царстві і разом з іншими річками — Ахеронтом, Коцітом, Фелегефонтом — оточувала пекло (Ш.).

Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися — поспішати, квапитися  (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sivilla pressed on very fast
And dragged her chum, who was dead-beat.
Her speed made him aghast
And he couldn't feel his tired feet,
As he had tried to keep the pace.
Then all at once, they reached the place
Where was a ferryboat to get a ride
Across the stream called Styx.
On its bank waited a huge mix
Of souls who wished to reach the other side.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яго Сівіла за сабою
Вяла далей без лішніх слоў;
Паперад хуткаю хадою,
Спяшаючыся, ён ішоў
Услед за бабаю-ягою;
Нарэцце ён убачыў з ёю
Праз рэчку ў пекла перавоз.
А рэчку тую Сціксам звалі
Тут душы грэшныя чакалі,
Каб хто на той бок перавёз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата напред вървеше,
напредваше, и то така,
че наш Еней със зор плетеше
треперещи от страх крака
и тя накрая го повлече;
но ето зърнаха далече
река да им препречва път.
Наричаха я Стикс тълпите,
тук се събираха душите,
оттатък да ги пренесат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mühsam zog ihn Sibylle nach sich, -
Laß dich nicht schleppen, sondern geh! -
Dann eilte sie in solchem Tempo,
Daß er die Sohlen kaum gespürt,
Da er der Hexe folgen mußte.
Plötzlich erblickten sie den Fluß,
Am andern Ufer war die Hölle.
Der Fluß hatte den Namen Styx,
Dort sammelten sich viele Seelen,
Wartend auf eine Überfahrt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla mocno go ciągnęła,
By nie przystawał i szedł dalej;
I tak szybciutko iść zaczęła,
Że nóg Eneasz nie czuł wcale,
Gdy ciągle biegł za tą osobą;
Gdy zobaczyli wnet przed sobą
Przez rzekę wprost do piekła przewóz.
A rzeka ta się Styksem zwała,
Tu dusz wataha się zbierałą,
By ktoś na tamtą stronę przewiózł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но тут Сивилла в путь помчала
И, хоть артачился Эней,
Так, юбки подобрав, бежала,
Что еле поспевал за ней.
Вдаль поспешая за ягою,
Эней увидел пред собою
У быстрой речки перевоз.
Та речка Стиксом называлась,
Сюда ватага душ собралась;
Все ждали, кто б их перевез.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Карга его рванула с силой,
Чтоб он артачиться не мог.
Послушно за своей Сивиллой
Бежал Эней; не чуя ног.
Уж пекло было недалечко,
Но путь им пересекла речка;
Что Стиксом издавна звалась.
Там оказалась переправа,
Куда стекалась душ орава
И на ту сторону рвалась.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сивилла дальше в путь тащила,
А чтоб артачиться не мог,
То так Энея торопила,
Что тот, своих не чуя ног,
Пустился следом за ягою.
Вдруг увидали пред собою
Чрез речку в пекло перевоз.
Та речка Стиксом называлась,
Сюда ватага душ сбиралась,
Чтоб кто-нибудь их перевез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энея дергала Сивилла,
Чтоб от нее не отставал,
Она Энея торопила,
Едва за нею поспевал,
Едва тащился за ягою;
И вот увидел пред собою
В ад через речку перевоз.
А у реки, что Стиксом звалась,
Толпа большая душ собралась,
Все ждали, кто б их перевез.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Sibyla ho dále hnala,
aby se nevzpouzel a šel;
tak rychle baba pospíchala
a Aeneáš ji doháněl,
že běželi jak při závodu.
Tu uhlídali náhle vodu
a na ní přívoz na prámech:
a to byl Styx, ta říčka tady —
sem přicházely duší řady,
spěchaly na protější břeh.

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перевізник тут явився,
Як циган, смуглой цери був,
Од сонця ввесь він попалився
І губи, як арап, оддув;
Очища в лоб позападали,
Сметаною позапливали,
А голова вся в ковтунах;
Із рота слина все котилась,
Як повстка, борода скомшилась,
Всім задавав собою страх.

 

Highslide JS
А. Штірен. Перевізник Херон. Частина III, строфи 53-57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И перевизчыкъ тутъ явывся,
Якъ цыганъ смуглой церы бувъ,
Одъ сонця ввесь винъ попалывся,
И губы якъ Арапъ отдувъ;
Очыща въ лобъ позападалы,
Сметаною позаплывалы,
А голова вся въ ковтунахъ;
Изъ рота слына все котылась,
Якъ повстка борода скомшылась,
Всимъ задававъ собою страхъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 53.

Рядки 1-2:

видання 1798:

І перевозчик тут явився,
Як циган, смуглой тварі був

Рядок 1:

видання 1809:

І перевозчик тут явився

Рядок 4:

І губи, як пузир надув

Рядок 9:

Як клоччє, борода скомшилась

Примітки: III, 53.

         Частина III стр. 53.

Арап — негр, темношкіра людина (СУМ-20).

Ковтуни [Ковтуны] = клочки свалявшихся волос (К.).
Ковтун — жмут збитого, склеєного, забрудненого волосся, вовни, шерсті і т. ін. (СУМ-20). Зваляне в боруб'яхи волосся на голові. Франко це слово пояснює так: «Ковтун. Мова про довге волосся, що нечесане збивається в ковтун» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 459) (С.).

Повстка — те саме, що повсть — вигот. із вовни способом валяння цупкий матеріал, який використовується для оббивання дверей, вироблення теплого взуття, капелюхів і т. ін. (СУМ-11).

Скомшитися скуйовдитися — кошлатитися, сплутуватися (про волосся, шерсть і т. ін.) (СУМ-11). Збитися в грудку (С.).

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Цера [Цера] = лицо (К.).
Колір обличчя (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The ferryman appeared at once,
He was a Gypsy type who on those trips
Became sun-burnt. Though not a dunce,
He, like a Negro, puckered his fat lips.
His eyeballs were deep in his skull,
Although they swam in cream, they still were dull
His head was overgrown with thick elflocks.
Saliva flowed from his mouth steadily,
His beard was rumpling readily,
On seeing him, the people had bad shocks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І перавозчык аб'явіўся —
Не абы-хто, пан, а не раб,
На сонцы ён увесь спаліўся,
Сам таўстагубы, як Арап:
А вочы ў лоб пазападалі,
Смятанаю пазаплывалі,
І галава ўся ў каўтунах:
Сваёй бародкаю казлінай,
Засліненай густою слінай,
На душы ўсе наводзіў жах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дойде накрая и лодкаря,
по-черен и от катунар —
тъй силен беше му загара,
и с джуки на арапин стар;
очищата му подивели
лъщят, като белтъци бели;
сплъстени, щръкнали коси;
тече му слюнка от устата,
фандъци степани — брадата,
направо да те ужаси!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Fährmann war auch gleich zur Stelle,
Wie ein Zigeuner, braungebrannt,
Und dunkeklhäutig von der Sonne,
Der Mund war aufgeblasen, voll,
Tief eingefallen seine Augen
Und voller Tränen milchig weiß.
In Büscheln klebten seine Haare,
Der Speichel rann ihm aus dem Mund,
In Stoppeln hing der Bart herunter,
Fürwahr, ein echtes Schreckgespenst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Aż zjawił się przewoźnik w końcu,
Jak Cygan smagły, cały w kurzu,
I opalony mocno słońcem,
Odęte wargi miał jak Murzyn;
Oczyska w łeb pozapadały,
Śmietaną się pozaciągały,
Na głowie kołtun brzydki, śliski;
Z ust ślina ciurkiem się toczyła,
Jak filc już broda się spilśniła,
Przerażał swym widokiem wszystkich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут перевозчик вдруг явился:
Лицом цыган — глазаст и смугл,
На солнце весь он опалился
И губы, как арап, раздул;
Глазищи страшные запали
И бельмами позаплывали,
А голова вся в колтунах:
Слюна у губ вожжой моталась,
Как войлок борода свалялась, —
Такой был дядя — просто страх.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Явился перевозчик— грубый
И черномазый, как цыган;
Под стать арапу, толстогубый
И кислоглазый старикан.
Заплывши начисто сметаной,
Слипались веки беспрестанно,
Космат он был от колтуна.
Как войлок, борода свалялась,
Сердито голова вихлялась,
Бежала изо рта слюна.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И перевозчик появился,
Был смуглый, что цыган, глазаст,
На солнце весь он опалился.
И, как арап какой, губаст.
Глазищи вглубь позападали,
Сметаною позаплывали,
А голова вся в колтунах,
Слюнища изо рта катилась,
Как войлок, бородища сбилась...
Всем нагонял собою страх.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И перевозчик показался,
Цыганской чернотою скул
Он среди прочих отличался,
И губы, как арап, надул;
Глаза в глазницы провалились,
Позакисали и слезились,
И голова вся в колтунах;
Слюна все время с губ катилась,
А борода, как войлок, сбилась,
Он всем внушал невольный страх.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Převozník byl chlap zajímavý,
zlý, rozbručený, hubatý,
jak cikán od slunce byl tmavý
a jako černoch pyskatý;
oči mu v důlky zapadaly
a hnisem se mu zalévaly,
spečené vlasy měl ten brach;
a z úst mu tekly pořád sliny,
bradu měl jako chundel žíní —
svým zjevem naháněl všem strach.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сорочка, зв'язана узлами,
Держалась всилу на плечах,
Попричепляна мотузками,
Як решето, була в дірках;
Замазана була на палець,
Засалена, аж капав смалець,
Обутий в драні постоли;
Із дір онучі волочились,
Зовсім, хоть вижми, помочились,
Пошарпані штани були.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 53-57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сорочка звьязаиа узламы
Держалась въ сылу на плечахъ,
Попрычепляна мотузкамы,
Якъ решето була въ диркахъ;
Замазана була напалець,
Засалена, ажъ капавъ смалець,
Обутый въ драни постолы;
Изъ диръ онучи волочылысь,
Зо всимъ, хоть выжмы, помочылысь,
Пошарпани штаны булы.

Примітки: III, 54.
         Частина III стр. 54.

Волочитися — тягтися по поверхні чого-небудь (СУМ-11).

Держатися — утримуватися на якій-небудь опорі, з допомогою чого-небудь; бути укріпленим на чомусь (СУМ-11).

Діра, дірка — розірване або протерте місце на одязі, взутті і т. ін. (СУМ-20).

Мотузок [Мотузокъ] = тоненькая веревочка (К.).
Зсуканий із прядива виріб для зв'язування, обв'язування або прив'язування кого-, чого-небудь (СУМ-20).

Онучі — шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (в чоботи, постоли) (СУМ-11).

Попричеплять [Попрычеплять] = попривязывать (К.).
Причіплювати
, причіпляти — чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь (СУМ-11).

Постоли [Постолы] = род лаптей (К.).
1. М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками). 2. Те саме, що личаки — плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками (СУМ-11).

Пошарпать [Пошарпать] = подрать (К.).
Пошарпатися — обдертися об що-небудь, порвати на собі одяг (СУМ-11).

Решето — господарська річ для просівання чого-небудь. До дерев'яного круглого обода знизу кріпиться сітка, через яку просіюють (зерно, крупу). Те ж, що й сито, тільки в останнього густіша сітка (для борошна, товченої макухи та ін.). Решето чи щось інше, використовуване як хлібниця, ставили обов'язково посередині стола, щоб гостям було зручно брати нарізаний хліб. Хліб — усьому голова, споконвічна пошана до «святого хліба» глибоко коріниться в народній свідомості. Хлібина на покритому скатертиною столі — неодмінний атрибут патріархальної хати, надто в святковий час (С.).

Смалець — тут взагалі будь-який жир (СУМ-11).

Сорочка [Сорочка] = рубашка (К.).
Натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The shirt tied up by knots
Was held on his bare back - would you believe? -
By strings. That shirt with all the spots
Had more holes in it than a sieve.
The dirt on it was dried up hard,
It was so greased that it was dripping lard.
His tattered shoes were full of holes,
Through which some rags were coming out,
They looked as if chewed up by moles,
His pants were torn throughout.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сарочка звязана вузламі,
Як на калу, на ім вісіць,
Папрычапляна матузамі,
Уся, як сіта, зіхаціць;
На ёй гразюкі аж на палец,
Засалена, аж капаў шмалец,
На ботах дзіркі скрозь відны,
З іх біў у ноздры пах смярдзючы,
Павытыркаліся анучы,
Паабдзіраліся штаны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ризата му пряко сила
на раменете се държи,
с връвчици връзвана, прогнила —
решето цяло, го кажи;
износена и захабена,
като че в овча лой топена.
Стои с прогизнали крака —
навущата му се изули,
стърчат от скъсани цървули,
а гащите — и с тях така.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Hemd hing schlapp von seiner Schulter,
Gebunden nur durch eine Schnur,
Mühsam von Knoten festgehalten;
Es war durchlöchert wie ein Sieb,
Beschmiert mit Fett über und über;
An seinen Füßen voller Dreck
Klebten zerrissene Sandalen,
Lumpen hingen aus jedem Loch.
Völlig zerfetzte alte Hose
War schmutzig und total durchnäßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Koszula, spięta węzełkami,
Już ledwie ramion się trzymała,
Poprzyczepiana sznureczkami
Jak sito już podziurawiała;
A pobrudzona zaś na palec,
Stłuszczona, że aż kapał smalec,
Obuty był też w łapcie starte,
Onuce z dziurek się ciągnęły,
Choć wyżmij, wodą nasiąknęły,
I spodnie były też podarte.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Истлев, сорочка с плеч валилась,
Ей было уж, поди, лет сто,
Не раз, не два она чинилась,
Вся в дырках, словно решето;
На палец грязи к ней пристало,
Аж капало с подола сало;
Обут был в лапти грозный муж.
Онучи по земле тащились,
Штаны от ветхости лоснились,
Промокнув до мотни к тому ж.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сорочка, стянута узлами,
Держалась на плечах с трудом,
Бечевкой скреплена местами,
Могла поспорить с решетом;
И эта рвань была на палец
Засалена, аж капал смалец;
Вконец обтерханы штаны;
Хоть выжми — мокрые онучи,
Сорочки дедовой не лучше,
Из постолов худых видны.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сорочка вся на нем истлела,
Едва держалась на плечах,
Как и решето, светилось тело,
Все клочья связаны, в махрах.
Замарана была на палец,
Засалена, аж капал смалец,
Ходил он в стоптанных лаптях,
Из дыр онучи волочились,
Совсем, хоть выжми, промочились.
И в старых латаных портах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Рубаха, стянута узлами,
Едва держалась на плечах,
В прорехах связана шнурами,
Как решето, была в дырах;
Грязь наросла на ней на палец,
Засалена, аж капал смалец.
И башмаки разбились в прах,
Онучи рваные болтались,
Водой, хоть выжми, пропитались,
Сплошные латки на штанах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Košile celá rozdrbaná
se na ramenou plácala,
provázky byla přivázaná,
špína z ní přímo kapala,
děravá byla jako síto —
mé pero vypsat nestačí to;
a což ty jeho sandály!
Z opánků se mu palce draly
a onučky z děr vylézaly —
a kalhoty měl na cáry.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За пояс лико одвічало,
На йому висів гаманець;
Тютюн, і люлька, і кресало,
Лежали губка, кремінець.
Хароном перевізчик звався,
Собою дуже величався,
Бо і не в шутку був божок:
З крючком весельцем погрібався.
По Стиксові, як стрілка, мчався,
Був човен легкий, як пушок.

 

Highslide JS
В. Корнієнко. Перевізник Харон.
Частина III, строфа 53-55.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За поясъ лыко одвичало,
На йому высивъ гаманець;
Тютюнъ и люлька и кресало,
Лежалы губка, креминець.
Харономъ перевизчыкъ звався,
Собою дуже велычався,
Бо и не въ шутку бувъ божокъ:
Съ крючкомъ веселцемъ погрибався,
По Стыксови якъ стрилка мчався,
Бувъ човенъ легкій якъ пушокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 2:

видання 1798:

Висів на йому гаманець

Рядок 4:

видання 1798:

Лежали губка, кременець

Рядки 4-5:

видання 1809:

Лежали губка, кременець
Хароном перевозчик звався

Рядок 7:

видання 1798:

Бо й не на шутку був божок

Примітки: III, 55.

         Частина III стр. 55.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Величатися (СУМ-20) — поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато (СУМ-20).

Гаман [Гама́нъ] = кожаная сумка, где держать табак, трут, огниво и кремень (К.).
Гаманець — зменш. до гаман — тут торбинка для тютюну, люльки та інших дрібних речей; кисет. Гаманом ще називають шкіряну сумочку для грошей (СУМ-11).

Губка [Губка] = трут (К.).
Висушене плодове тіло гриба-трутовика або гніт (див. гнот) чи ганчірка, якими користуються при викрешуванні вогню (СУМ-11).

Кремінець кремінь — знаряддя для викрешування вогню з креміню — твердого мінералу, кварцу (СУМ-20).

Кресало [Кресало] = огниво (К.).
Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременя (СУМ-20).

Люлька [Люлька]а] = трубка (К.).
Приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Мчатися те саме, що мчати — пересуватися, переміщатися з великою швидкістю (СУМ-11).

Одвічати — у значенні пристосувати — зробити придатним для використання з певною метою, в певних умовах (СУМ-11).

Пояс — шкіряна, матерчата, в'язана і т. ін. довга смуга для підперізування одягу в стані (СУМ-11). Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — «більшої руки» і «меншої руки» (С.).

Стикс — за античною міфологією, річка в підземному царстві (С.). За грецькою міфологією, Стікс — назва річки, що протікала в підземному царстві і разом з іншими річками — Ахеронтом, Коцітом, Фелегефонтом — оточувала пекло (Ш.).

Тютюн [Тютюнъ]ютюнъ] = курительный табак (К.).
Трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11).

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

His belt was made from bast,
From which a sponge, some lint,
And, in addition, the amassed
Tobacco bulk were dangling with a flint.
That self-important man,
Named Charon, the Olympian,
Was quite a special god:
He raced across the Styx,
His very special bailiwicks;
His boat was as light as a cotton wad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А лыка стан падперазала,
Вісеў капшук на лыку тым;
Тытунь, і люлька, і красала
З краменьчыкам былі пры ім.
Харонам перавозчык зваўся,
Сабою дужа выхваляўся,
Бо і не жартам быў бажок:
Як лодкай кіраваў сваёю,
Ляцеў па Спіксу ён стралою
На супрацьлеглы беражок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С лико препасан вместо с ремък,
пунгия тежка окачил —
с лула, огниво, прахан, кремък,
с тютюнец се е запасил.
Харон се казваше старика,
обзет от мания велика;
че бог е — виждаше човек:
с весло забързано гребеше,
по Стикс като стрела летеше
каика му, от лек по-лек.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

An seinem Gürtel hing ein Beutel
Mit einer Börse voller Geld,
Daneben Tabak, eine Pfeife,
Ein Schwamm mit einem Feuerstein.
Charon war dieses Fuhrmanns Name,
Er war ein stolzer kleiner Gott,
Daher von sich recht eingenommen.
Er ruderte den Styx entlang,
Und sein Boot sauste auf dem Wasser
Schnell wie ein Pfeil und federleicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Miast pasa łyko miał prawdziwe,
Zeń kapciuch zwisał okazały;
W nim fajka, tytoń był, krzesiwo
I hubka, krzemień też leżały.
Charonem ów przewoźnik zwał się,
I za ważnego bardzo miał się,
Był wielkim bożkiem; z całej siły
Odpychał się wiosełkiem z hakiem,
Mknął Styksem na kształt strzały jakiejś,
Jak puch leciutkie czółno było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Им гашник лыко заменяло,
На лыке, крепком как ремень,
Кисет болтался, в нем кресало,
Табак, и трубка, и кремень.
Хароном перевозчик звался,
Своею властью величался;
Он в самом деле был божок.
С весельцем ловко управлялся,
Стрелой по водам Стикса мчался,
Челнок был легок, как пушок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А пояс лыко заменяло.
На нем болтался кошелек,
Лежала трубка там, кресало,
Кремень, и трут, и табачок.
Хароном перевозчик звался.
Он чванился и величался.
Немаловажный был божок!
Харон великим слыл умельцем,
Крюкастым подгребал весельцем,
Стрелой по Стиксу гнал челнок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А пояс лыко заменяло,
В кисет, болтавшийся на нем,
Табак и люльку, и кресало
Он прятал с трутом и кремнем.
Харон — паромщик назывался —
Собою сильно величался,
Да и не в шутку был божок,
С крючком-весельцем управлялся
И, как стрела, по Стиксу мчался, —
Челнок был легкий как пушок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А пояс лыко заменяло,
На лыке, скрученном, как жгут,
Висел кисет, а в нем — кресало,
Кремень, табак и с трубкой трут.
Харон — так перевозчик звался —
Своим величьем упивался,
Он не на шутку был божок!
С веслом он ловко управлялся,
Харон по Стиксу быстро мчался,
Челнок был легок, что пушок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že neměl pás, ba ani řemen,
utáh je šňůrou na prádlo;
a v kapsáři měl hubku, křemen,
lulečku, tabák, křesadlo.
A tento převozník slul Charon,
byl pyšný nejmíň jako baron,
neboť byl bůžkem, žádný vtip:
když zabral veslem na havlince,
člun jako pírko hned v té chvilce
po Styxu letěl jako šíp.

    

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина III,
строфи 53-57.

Highslide JS
М. Ваша. Частина III,
строфа 56.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На ярмарку як слобожане
Або на красному торгу
До риби товпляться миряне,
Було на сьому так лугу.
Душа товкала душу в боки
І скреготали, мов сороки;
Той пхавсь, той сунувсь, инчий ліз;
Всі м'ялися, перебирались,
Кричали, спорили і рвались,
І всяк хотів, його щоб віз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На ярмарку якъ слобожане,
Або на красному торгу
До рыбы товплятся мыряне,
Було на сьому такъ лугу.
Душа товкала душу въ бокы
И скрыготалы мовъ сорокы;
Той пхавсь, той сунувсь, ынчый лизъ:
Вси мьялыся, перебиралысь,
Крычалы, спорылы и рвалысь
И всякъ хотивъ, його щобъ визъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 56.

Рядок 1:

видання 1798:

На ярмальці як слобожане

Рядок 6:

видання 1798:

І щекотали, мов сороки

Примітки: III, 56.

         Частина III стр. 56.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Инчий, инчі [Ынчій] = иной (К.).
Інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Красний торг — торг, багатий товарами (С.); багатий товарами, вдалий щодо купівлі або продажу торг (СУМ-11).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди у значенні — різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві (СУМ-20).

Скреготать, скриготать [Скреготать] = скрежетать, скрипеть зубами (К.).
Те саме, що скрекотатискрекотіти — видавати різкі короткі й часті, схожі на тріск, звуки, які видають деякі комахи, птахи і т. ін. (СУМ-11).

Слобожанин — той, хто селився і жив на слободах (СУМ-11).

Сунути — піти навально, великою масою, безперервним потоком (СУМ-11).

Товкать [Товкать] = толкать (К.).
Штовхати — короткими різкими рухами торкатися до кого-, чого-небудь, відпихати від себе (СУМ-11).

Товпитися — скупчуючись в одному місці, збиваючись докупи, створювати натовп, юрбу (СУМ-11).

Торг [Торгъ] = рынок, базар (К.):
Ринок, базар (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, what a crowd was there!
Like on a market day,
Where people pushed and did not care
If anyone was in their way.
They stuck their thumbs into those people's eyes,
Who tried to push ahead with piercing cries,
The others pressed and shoved to get a ride,
And all of them were ruffling, hating,
And shouting, quarreling and lacerating
Their neighbours, for they wished to be inside.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Нібы на кірмашы сяляне,
Як быццам на таргу якім,
На рынку рыбным гараджане,
На беразе таўкліся тым.
Душа душу штурхала ў бокі
І стракаталі, як сарокі;
Хто лез, хто гвалт крычаў знарок,
Усе на месцы не стаялі,
Ішлі, спрачаліся, жадалі
Хутчэй на той патрапіць бок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй както селяни пияни
на търг или на панаир,
тълпят се бедните миряни
и тъй навсякъде, безспир...
Душите блъскат се в ребрата
и като свраки край реката
все кряскат, мушат се, пълзят:
напират, врат се полуголи,
крещят и спорят, всеки моли
пръв него да го пренесат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Treiben herrschte an dem Ufer,
Wie es am Fischmarkt oft geschieht,
Wo man sich um die Ware streitet
Und nach den besten Stucken greift.
Die Seelen schoben sich nach vorne,
Kreischten wie Krähen, rauften wild,
Drängten sich vorwärts oder krochen,
Denn jede wollte erste sein
Und ihn durch lautes Schreien zwingen
Sie mitzunehmen in dem Boot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak na jarmarku Słobożanie,
Czy jak na rybim targowisku
Do ryb się zewsząd rwą mieszczanie,
Tak na tej łące tłum się ciskał.
Tu dusza duszy gniotła boki
I trajkotały niczym sroki;
Ten pchał się, tamten spierał w gniewie,
I wszyscy gnietli się, ściskali,
Krzyczeli, tłukli się, szarpali,
I każdy chciał, by jego przewieźć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как в день базарный слобожане
Или на праздничном торгу,
Теснились души разных званий
У перевоза на лугу.
Друг друга под бока толкали
И, как сороки, стрекотали;
Тот бил локтями, сколько мог,
Иной вопил, а те ругались,
Кричали, спорили, пинались,
Всяк норовил попасть в челнок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как в день осенний слобожане
На ярмарке иль на торгу
У ряда рыбного миряне, —
Так возле речки на лугу
Душа толкала душу в боки
И стрекотали, как сороки,
Кричали, лаялись до слез,
Друг дружку тискали, совались,
Пихались, лезли, надрывались,
Чтоб дед скорее перевез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как на базаре слобожане
Или на красном где торгу
У рыбы сгрудятся миряне —
Так было и на том лугу.
Бока друг дружке души мяли
И, как сороки, стрекотали;
Тот перся, тискался, тот полз.
Толкались, мялись, пробирались,
Вперед, крича и споря, рвались,
Любой хотел, его чтоб вез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как на базаре слобожане
Или за рыбой на торгу
Толпятся у возов крестьяне,
У Стикса так на берегу,
Теснясь, толкаясь, жались души,
Ругались так, что вяли уши,
Кричали из последних сил;
И к челноку Харона каждый —
И боязливый и отважный —
Пробиться первым норовил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bylo tu jako na jarmarku,
anebo někde na pouti,
jak stánek obléhali bárku
a rvali se jak kohouti.
Dušička s duší se tu praly
a jako straky krákoraly,
ten tlačil se, ten před něj lez.
Všichni se drali, prodírali,
přeli se, řvali, fackovali —
a každý chtěl, aby ho svez.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як гуща в сирівці іграє,
Шиплять, як кваснуть, буряки,
Як против сонця рій гуляє,
Гули сі так небораки,
Харона, плачучи, прохали,
До його руки простягали,
Щоб взяв з собою на каюк;
Но сей того плачу байдуже,
На просьби уважав не дуже:
Злий з сина був старий дундук.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина III, строфа 57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ гуща въ сиривци играе,
Шыплятъ якъ кваснутъ бурякы,
Якъ противъ сонця рій гуляе,
Гулы си такъ неборакы,
Харона плачучы прохалы,
До його рукы простягалы,
Щобъ взявъ зъ собою на каюкъ;
Но сей того плачу байдуже,
На прозьбы уважавъ не дуже;
Злый съ сына бувъ старый дундукъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 57.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Як гуща в сировці іграе,
Шипять, як киснуть, бураки

видання 1809:

Як гуща в сировці іграє
Шипять, як кваснуть, буряки

Рядок 9:

видання 1798:

На прозьби він глядів не дуже

Примітки: III, 57.

       Частина III стр. 57.

Байдуже [Байдуже] = нужды нет (К.).
Все одно, однаково, не має значення (СУМ-11).

Дундук [Дундукъ] = говорится об упрямых и суровых (К.).
1) Індійський півень (індик). 2) перен., лайл. Про тупу, неповоротку людину (перев. стару) (СУМ-11). Дундук — глузливе слово, — стара собака (Л.). Вживається в глумливому значенні — старий шкарбун (Ш.).

Злий — викликаний, пройнятий злістю, злобою, злорадством; у якому виявляється жорстокість, нещадність (СУМ-20).

Каюк [Каюкъ] = лоточка (К.).
Невеликий човен із плоским дном (СУМ-20).

Кваснутите саме, що киснути (СУМ-20).

Небора́к [Небора́къ] = бедняк (К.).
Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Простягнуть [Простягнуть] = простирать (К.).
Витягати в якому-небудь напрямку руку, тягтися нею до кого-небудь (СУМ-11).

Рій [Рій] = рой (К.).
Сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу (СУМ-11).

Сирівець [Сиривець] = квас хлебный (К.).
Напій, пригот. із залитих кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас (СУМ-11).

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Just like the sediment that foams in kvass,
Or like fermenting red beets turning sour,
Or like above a field of grass
Flies swarming for many an hour,
So were the souls imploring Charon, the Whim,
Extending their soliciting hands to him
To take them on his boat,
But he remained uncaring,
Barbaric, cold and swearing.
That vicious, dirty goat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як гушча ў бочцы закісае,
З шыпеннем бродзяць буракі,
Як супраць сонца рой гуляе,
Гулі вось гэтак мерцвякі,
Прасцёрлі рукі засмучона,
Прасілі, плачучы, Харона,
Каб іх у лодку захапіў;
Аднак яго ні плач, ні словы
Не хвалявалі, ён суровы
І ўпарты перавозчык быў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И както бъбне квас и втасва,
и скисва зеле и кипи,
и рой рои се и нараства —
гъмжат тъй клетите тълпи,
и плачат, и ръце простират,
и към Харон с молба се взират
да.ги качи на своя чун;
ала презира той сълзите,
да не говорим за молбите,
че зъл е старият маймун.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Laut, wie im Einmachglas das Gären
Von Rüben, die in ihrem Saft,
Oder im Sonnenschein die Bienen,
So hörte sich ihr Jammern an.
Sie flehten Charon an und weinten,
Streckten die Hände nach ihm aus,
Bestürmten ihn, sie mitzunehmen.
Doch der blieb ungerührt davon
Und hörte nicht auf ihre Bitten, -
So boshaft war der alte Hund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak w kwasie z chleba gąszcz musuje,
Jak syczą kwasząc się buraki,
Jak przeciw słońca rój buszuje,
Brzęczeli tak te nieboraki,
Charona płacząc upraszali,
Do niego ręce wyciągali,
By wziął na kajak, był litościw;
Lecz ów na płacz nieczuły bardzo,
Prośbami mocno też pogardzał,
Az kipiał stary pryk ze złości.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как гуща пенится квасная,
Как бродят, скиснув, бураки,
Как рой гудит, с земли взлетая,
Так души бились у реки.
Харона, плача, заклинали,
С мольбою руки простирали,
Чтоб взял с собою на каюк;
Но Старый хрыч был равнодушен,
Напрасно распинались души; —
Он, надуваясь, как индюк,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как против солнца рой гуляет,
С шипеньем киснут бураки
Иль гуща в сыровце играет, —
Гудели эти бедняки.
Мольбою душу раздирали,
К Харону руки простирали:
«Возьми с собою на какюк!»
Увы, не обращал вниманья
На вопли, жалобы, рыданья
Харон, бесчувственный индюк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как сусло бродит и играет,
Шипят, закиснув, бураки,
Как перед солнцем рой гуляет,
Вот так гудели бедняки;
Харона слезно умоляя,
Просили, руки простирая,
Чтоб взял с собою на каюк.
Но он от слез их не смягчался,
На их мольбу не откликался,
Презлющий старый был бирюк.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Квасная гуща так играет,
Так с шумом бродят бураки,
Гудя, на солнце рой летает,
Вот так бедняги у реки
Гудели, руки простирали,
Харона с плачем умоляли,
Чтоб взял скорее их в каюк.
Но как ни плакалися души,
Харон был к плачу равнодушен,
Всегда сердит был, как индюк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jako to bublá v kvasné kaši
a jako včelí hemžení,
- jak šumí to, když řepa kvasí,
tak hlučeli ti ztracení;
prosili, s pláčem bědovali,
k Charonu ruce vztahovali,
aby je do lodičky vzal;
ale ten mocný boží posel
byl umíněný jako osel
a proseb si moc nevšímal.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І знай, що все веслом махає
І в морду тиче хоч кому,
Од каюка всіх одганяє,
А по вибору своєму
Потрошечку в човен сажає,
І зараз човен одпихає,
На другий перевозить бік;
Кого не візьме, як затнеться,
Тому сидіти доведеться,
Гляди — і цілий, може, вік.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 58.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И знай що все весломъ махае
И въ морду тыче хочъ кому,
Одъ каюка всихъ одганяе,
А по выбору своему
По трошечку въ човенъ сажае,
И заразъ човенъ одпыхае,
На другій перевозытъ бикъ;
Кого не визьме, якъ затнется,
Тому сидиты доведется,
Гляды — и цилый може викъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 58.

Рядок 5:

видання 1798:

В човнок потрошечку сажає

Рядок 8:

видання 1798:

Кого не возьме, як затнеться

видання 1809:

Кого не возьме, як затнеться

Рядок 10:

видання 1798:

Не бойсь, і цілий, може, вік,

Примітки: III, 58.
         Частина III стр. 58.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку (СУМ-20).

Вік — надзвичайно довгий час; вічність (СУМ-20).

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Затинатися — не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися (СУМ-20).

Каюк [Каюкъ] = лоточка (К.).
Невеликий човен із плоским дном (СУМ-20).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He swung his rudder pole
And pushed it into everybody's snout,
He kept away each soul
That he disliked and oft applied the clout.
And when he had a load,
He grabbed his oar and rowed
Straight to the other shore.
And when it was his whim,
He'd leave a soul out on a limb
To wait a century or more.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён, знай сабе, вяслом махае
І ў твар ім тыча хоць каму,
Усіх ад лодкі адганяе,
Хто ж спадабаецца яму,
Таго на човен свой саджае,
На бераг той пераплывае
Паволі з ім — другім на здзек;
Каго не возьме, раззлуецца,
Таму сядзець тут давядзецца
Не год, а, можа, цэлы век.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И маха все с весло и вика,
по мутрите ги бие свой
и ги разгонва от каика;
по собствен избор качва той,
и то по неколцина - чълна
веднага с хора се напълня
и тръгва за към оня бряг;
когото тоя път не вземе,
ще чака още дълго време,
по цял век чакали са чак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit voller Kraft das Ruder schwingend
Schlug er sie unwirsch auf das Maul
Und jagte fort die Unerwünschten.
Nur wenige ließ er ins Boot
Stets nur nach eigenem Ermessen,
Dann stieß er mit dem Paddel ab
Und ruderte zum andern Ufer.
Doch wenn er sich darauf versteift,
Den läßt er lang am Ufer sitzen,
Der wartet eine Ewigkeit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I tylko wiosłem macha zrzędząc,
Pcha w mordę temu i tamtemu,
A wszystkich od kajaka pędząc,
Wybiera kilku po swojemu,
Do czółna wsadza po troszeczku,
Odpycha czółno za chwileczkę,
Na tam ten brzeg przewozi cwałem;
A gdy nie weźmie, bo się zatnie,
To takim siedzieć tu wypadnie,
Patrz jeno — może wieki całe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Весельцем знай себе играет,
Кого попало в морду бьет,
От челнока, как псов, гоняет,
А после кой-кого берет,
В свой челн сажает потихоньку,
Отчаливает полегоньку,
Счастливчиков по Стиксу мчит;
Но если кто из той оравы
Ему придется не по нраву,
Тот век у речки просидит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Веслом ширяя то и дело,
Знай тычет в морду хоть кого!
Всех гонит прочь остервенело,
Не хочет слушать ничего.
По выбору в челнок усадит
И на ту сторону спровадит,
Иа остальнх и не глядит.
Кого не повезет, упрется,
Тому долгонько ждать придется:
Он век, пожалуй, просидит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, знай себе, веслом махает
Да в морду тычет хоть кому,
От каюка всех отгоняет;
Кого ж захочется ему,
По выбору в челнок сажает,
Прочь поскорее отплывает
И перевозит прямо в ад.
Кто не по нраву попадется,
Тому сидеть здесь доведется,
Пожалуй, сотню лет подряд.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Веслом он машет, тычет в зубы,
В затылок, в морду хоть кому,
От каюка всех гонит грубо,
По выбору лишь своему
Он понемногу в челн сажает
И с ними сразу отъезжает,
На ту их сторону везет;
Кого не хочет взять, упрется,
Тому и сотню лет придется
Сидеть и ждать из года в год.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Šermuje veslem stále více,
mlátí je hlava nehlava,
odhání všechny od pramice
a sprostě při tom nadává,
vybírá, koho se mu zachce;
ty usadí pak na kocábce .
a na druhý břeh převeze;
a komu jednou řekne „ba ne“',
ten do loďky se nedostane,
ten věčně musí čekat zde.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней в кагал сей як убрався,
Щоб зближитися к порому;
То з Палінуром повстрічався,
Штурмановав що при йому.
Тут Палінур пред ним заплакав,
Про долю злу свою балакав,
Що через річку не везуть;
Но баба зараз розлучила,
Енею в батька загвоздила,
Щоб довго не базікав тут.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней въ кагалъ сей якъ убрався,
Щобъ зблыжытыся къ порому;
То съ Палинуромъ повстрнчався,
Штурмановавъ що пры йому.
Тутъ Палинуръ предъ нымъ заплакавъ,
Про долю злу свою балакавъ,
Що черезъ ричку не везутъ:
Но баба заразъ розлучыла,
Энею въ батька загвоздыла,
Щобъ довго не базикавъ тутъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 59.

Рядок 4:

видання 1798:

Що штурманом був при йому

Рядок 9:

видання 1798:

Енея к батьку потащила

Примітки: III, 59.

         Частина III стр. 59.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Базікати [Базикать] = болтать (К.).
Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. // Взагалі говорити (СМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Загвоздити (у преносному значенні) — різко сказати що-небудь неприємне; вилаятися (СУМ-20).

Зла доля — хто-небудь нещасливий, безталанний; у кого-небудь нещасливе життя, сповнене тривог, переживань і т. ін. (СУМ-20).

Кагал — тут у значенні галаслива юрба; зборище. Гамір, безладдя, розгардіяш (СУМ-20).

Палінур (Тарас)) — керманич на човні Енея. Згідно з легендою, Палінур був кинутий у море з волі богів, ворожих троянцям, а коли вибрався на берег, загинув від рук тубільців. Його ім'ям був названий мис на південно-західному узбережжі Італії, в області Луканія. В «Енеїді» Вергілія Еней ще зустрінеться з Палінуром у підземному царстві Плутона (Вергілій. — Кн. 6. — Ряд. 337-387).

Пороми — плоти, взагалі несамохідні плавучі споруди (С.). У поемі вживається у значенні човни — невеликі, переважно веслові судна (СУМ-11), а також для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Убратися убиратися — заходити, влазити, забиратися куди-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas joined the souls in order to be sure
That he wouldn't miss the boat.
He bumped into one Palinoor.
His former steersman when they were afloat.
The man began to remonstrate
And, weeping, to complain about his fate.
For they ignored him and such crap.
The hag here had to intervene
And like a vicious wolverine
Told him to shut his trap.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней у зборышчы панурым
На тлумным перавозе тым
Сустрэўся раптам з Палінурам,
Што быў за штурмана пры ім.
Заплакаў штурман утрапёна:
Праз перавозчыка Харона
Нямала ён зазнаў пакут;
Ды толькі хітрая Сівіла
Яго з Энеем разлучыла,
Каб той не апіраўся тут.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней сред тая бъркотия
напред се хвърли като щур
и тука своя стар кормчия
не щеш ли срещна — Палинур.
Пред него Палинур заплака,
за свойта орис зла, че чака,
че все не щат да го качат;
но раздели ги Баба Яга
и смъмра тя Еней веднага,
загдето толкоз хоратят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas drängte vor zum Ufer,
Um möglichst nah am Boot zu sein,
Und stieß mit Palinur zusammen,
Der sich mit Macht nach vorne schob.
Palinur klagte, lamentierte,
Beschwerte sich über sein Los,
Daß niemand ihn hinüber rudert.
Da trennte sie die Alte gleich,
Aeneas an den Vater mahnend,
Damit er abbricht das Geschwätz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy w kahał ów Eneasz zalazł,
By dojść do promu wśród tych krzyków,
To Palinura tutaj znalazł,
Co miał go kiedyś za sternika.
Palinur załkał zaraz przed nim
I rzekł o doli swej pośledniej,
Że nie przewożą go przez rzekę;
Lecz baba wnet ich rozłączyła,
A Eneasza i zelżyła,
By zamiast ględzić, szedł, nie zwlekał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней меж душ давно толкался
И вот, шагая бережком,
Вдруг с Палинуром повстречался,
Что плавал штурманом при нем.
Бедняга Палинур заплакал,
О злой судьбе своей калякал,
О переправе все вздыхал;
Тут их Сивилла разлучила,
Энея дальше потащила,
Чтоб даром время не терял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней в кагал вломился хмуро —
Пробиться думал на паром.
И повстречал он Палинура,
Что плавал штурманом при нем.
Тут Палинур пред ним заплакал,
Про злую долю покалякал, —
Мол, через речку не везут!
Да ведьма тотчас их шугнула
И в батьку накрепко ругнула
Энея, чтоб не мешкал тут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как в тот кагал Эней забрался,
Спеша пробраться на паром,
То с Палинуром повстречался,
Что плавал штурманом при нем.
Тут Палинур пред ним заплакал
Про долю горькую калякал,
Что через речку не везут.
Яга их сразу разлучила,
Энея крепко приструнила,
Чтоб зря не балагурил тут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда Эней в толпу забрался,
Тропу к парому проложил,
То с Палинуром повстречался,
Что штурманом при нем служил.
Он пред Энеем разрыдался,
На долю злую обижался,
Его ведь в лодку не берут.
Но их Сивилла разлучила,
Энея бранью окатила,
Чтобы не мешкал долго тут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pro Aenea to byla tura
se protlačit tím kahalem,
a tu zde potkal Palinura,
ten býval jeho šturmanem.
Palinur začal ronit slzy
a vykládal mu, jak ho mrzí,
že převozník mu výhost dal;
baba je ale rozehnala
a Aeneovi vynadala,
aby tu dlouho nekecal.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Попхались к берегу поближче,
Прийшли на самий перевіз,
Де засмальцьований дідище
Вередовав, як в греблі біс;
Кричав, буцімто навіжений,
І кобенив народ хрещений,
Як водиться в шиньках у нас;
Досталось родичам сердешним,
Не дуже лаяв словом гречним,
Нехай же зносять в добрий час.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Попхалысь къ берегу поблыжче,
Прыйшлы на самый перевизъ,
Де засмальцьований дидыще
Вередовавъ якъ въ гребли бисъ;
Крычавъ, буцимъ-то навыженный
И кобенывъ народъ хрещеный,
Якъ водытся въ шынькахъ у насъ;
Досталось родычамъ сердешнымъ,
Не дуже лаявъ словомъ гречнымъ,
Нехай же зносятъ въ добрый часъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 60.

Рядки 2-3:

видання 1809:

Пришли на самий перевіз,
Где засмальцьований дідище

Рядок 5:

видання 1798:

Кричав, мов будто навіжений

видання 1809:

Кричав, мов будто навіжений

Рядок 5:

видання 1798:

Нехай вже зносять в добрий час

видання 1809:

Нехай вже зносять в добрий час

Примітки: III, 60.
         Частина III стр. 60.

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Буцім [Буцимъ] = будто бы (К.).
Наче, мов, ніби (СУМ-20).

Вередувати — а) виявляти незадоволення, мати примхи (СУМ-20).

Гребля [Гребля] = плотина (К.).
Штучна перегорода на річці або іншому водотокові; гать; символ перешкоди; з одного боку греблі вода глибока й тиха, а з дру­гого, — спадаючи з гори, вона кле­котить і вирує, тому в народній свідомості гребля асоціюється з нечис­тою силою («Мутить, як у греблі біс»); кажуть: «Тиха вода греблі рве», тобто вперта праця переборює всілякі перешкоди (Ж.).

Гречнийґречний — шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний (СУМ-20).

Засмальцьований [Засмальцьованый] = запачканный (К.).
Який засмальцювався, став брудним (СУМ-20).

Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Навіжений [Навиженный] = юродивый (К.).
Божевільний (СУМ-20).

Попхаться [Попхаться] = потаскаться (К.).
Піти, податися куди-небудь (СУМ-11).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Хрещений — який був підданий обряду хрещення, який прийняв християнство (СУМ-11).

Шиньок, шиньки [Шыньокъ] = питейный дом (К.).
Шинок — невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They moved much nearer and could squeeze
Between those waiting for their turn,
Where that old fart besmeared with grease,
Was like a deuce without concern.
That swearing, screaming bloke
Mocked and abused the Christian folk,
As they do so in our public house,
And no one ever heard
From him a decent word,
They just endured that ugly louse.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней з Сівілай на жаданы
Праціснуліся перавоз,
Каб іх дзядок зашмальцаваны
Хутчэй праз рэчку перавёз.
А той на беразе суровым
Народ апошнім бэсціў словам,
Як бэсцяць па шынках у нас;
Хапіла ўсім — і душам грэшным
І іхнім сваякам няўцешным —
Яго праклёнаў і абраз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Напред те взеха да се тикат
и се видяха най-подир
там, дето буйстваше старикът,
тъй както дявол в някой вир;
солеше честните християни,
крещеше мрачен — тъй пияни
се карат в кръчмите у нас;
добре ги лаеше и даже
учтив бе, може да се каже,
ще си го спомнят в хубав час.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So zwängten sie sich an das Ufer
Ganz bis zur Fähre, wo sie hielt,
Und wo ein stink-verdreckter Alter
Beschimpfungen und Flüche ließ.
Er führte sich auf, wie von Sinnen,
Wetternd gegen das Christenvolk,
Wie bei uns üblich ist in Kneipen.
Auch fiel Verwandten manches ab,
Und dies mit nicht sehr feinen Worten, -
Sie steckten einiges hinein!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przepchali się do brzegu blisko,
Pod przewóz przeszli wnet, gdzie obły
Zasmalcowany ów dziadzisko
Kaprysił niczym bies na grobli;
Wciąż krzyczał, wrzeszczał jak szalony
I lżył paskudnie naród chrzczony,
Jak to po szynkach u nas bywa;
Dostało się i krewnym biednym,
Niegrzecznym słowem czcił niejednych,
Niech każdy jakoś to przeżywa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Толкая всех в бока и спины,
Пришли на самый перевоз,
Где перевозчик-старичина
Бесился, словно лютый пес;
Кричал урод, как оглашенный,
И поносил народ крещеный,
Как водится в шинках у нас;
Честил всех кряду без помехи,
Досталось душам на орехи —
Пускай потерпят в добрый час.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К засаленному старичине
Едва пробились на причал.
Ломался дед, как бес в плотине.
Как полоумный, он кричал
И, многолюдством не смущенный,
Обкладывал народ крещеный,
Как водится в шинках, у нас.
И родичам досталось честным:
Он их почтил словцом нелестным.
Пусть привыкают в добрый час!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Поближе к берегу пробившись,
Пришли на самый перевоз,
Где дед в лохмотьях, разъярившись,
Рычал, как в живодерне пес.
Кричал, как будто оглашенный,
И поносил народ крещеный,
Как водится в шинках у нас;
Досталось родичам на диво,
Не очень лаял их учтиво:
Пускай же стерпят в добрый час.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так, пробираясь шумным станом,
Пришли на самый перевоз,
К ладье с чумазым стариканом,
Что злился, как свирепый пес,
И, непорядком возмущенный,
Костил вовсю народ крещеный,
Как это в кабаках у нас;
Сердечным родичам досталось,
Им лишь помалкивать осталось,
Пусть переносят в добрый час.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak prolézali všemi davy,
až přišli přímo k veslici,
kde onen dědek tvrdohlavý
si hloupě stavěl palici;
řval na lidi jak potřeštěný
a nadával jim všemi jmény,
a plival davu na hlavy;
chudáci kolem postávali
a držkovou tu dostávali —
ať jim to slouží ke zdraví!

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Харон, таких гостей уздрівши,
Оскілками на їх дививсь,
Як бик скажений заревівши,
Запінивсь дуже і озливсь:
«Відкіль такії се мандрьохи,
І так уже вас тут не трохи,
Якого чорта ви прийшли?
Вас треба хати холодити!
Вас треба так опроводити,
Щоб ви і місця не найшли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Харонъ такыхъ гостей уздрившы,
Оскилкамы на ихъ дывывсь,
Якъ быкъ скаженый заревившы,
Запинывсь дуже и озлывсь:
«Видкиль такіи се мандрьохы,
«И такъ уже васъ тутъ не трохы,
«Якого чорта вы прыйшлы?
«Васъ треба хаты холодыты!
«Васъ треба такъ опроводыты,
«Щобъ вы и мисця не найшлы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 61.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Харон, таких гостей узрівши,
На їх іскоса подививсь

Рядок 1:

видання 1809:

Харон, таких гостей узрівши

Рядки 8-9:

видання 1798:

Хіба щоб хати холодити,
Вас треба так одпроводити

Примітки: III, 61.

         Частина III стр. 61.

Бик — велика свійська парнокопита жуйна тварина. Тут у порівнянні (СУМ-20).

Відкіль [Видкиль] = откуда (К.).
Те саме, що звідки (СУМ-20).

Запінитися — забризкуватися слиною, піною, що виступає з рота; укриватися такою піною (СУМ-20).

Мандрьоха [Мондрьоха] = бродяга (К.).
(СУМ-20): 1. Те саме, що волоцюга; бродяга.

Місце [Мисце] = место (К.).
Вільний простір або площина, які можна зайняти чи розміститися на них (СУМ-20).

Опроводити — випровадити (примусити кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось), вирядити (прогнати кого-небудь, примушувати піти звідкись) (СУМ-11,20).

Оскілок — відбитий, відколотий шматок чого-небудь твердого; скалка, тріска.
Оскілками дивитися — спочатку означало — вискаляти зуби, а пізніше — дивитися на когось неприязно, вороже (Ш.).

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Мов (як) скажений — не здатний контролювати свої вчинки, дії (СУМ-11).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
Небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Якого чорта — уживається для вираження незадоволення чим-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Charon noticed them,
His rage became unstoppable.
His lips were covered with thick phlegm,
He roared like some frenetic bull.
"Where are they from? We are not short
Of vagabonds of this bad sort!
What devil brought here this disgrace?
You should be led around,
No home for you should e'er be found,
You don't deserve a steady place!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Харон, калі да перавозу
Прыйшоў з Сівілаю Эней,
Сваю варожасць і пагрозу,
Як з шайкі, выліў на гасцей:
«Адкуль нялёгкая прыгнала,
Вас тут такіх і так нямала,
Якога д'ябла вы прыйшлі?
Выстуджваць толькі хаты вамі!
Праводзіць трэба вас кіямі,
Каб вы і месца не знайшлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Харон, щом двамата ги зърна,
ги стрелна като бесен бик
и се запени, и извърна,
и срещна ги с ужасен вик:
— Къде тъй, лингорке такава,
кой дявол прати ви тъдява,
не стига всичко, че и ти!
Зарязали сте свойте хати!
Човек така да ви отпрати,
та нийде да не ви свърти.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Charon diese neuen Gäste
Erblickte, schäumte er vor Wut,
Schimpfte und brüllte, wie besessen,
Und schnaufte, wie ein wilder Stier:
"Woher schon wieder dies Gesindel?
Hier ist genug von eurer Brut!
Ihr kommt in was für Teufels Namen?
Etwa zum Kühlen euer Haus!
Man müßte euch soweit vertreiben,
Daß ihr kein Fleckchen finden könnt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dojrzawszy gości nieproszonych,
Spoglądał Charon na nich wrogo,
Wtem ryknął jak byk rozwścieczony,
Zapienił się, rozzłościł srogo:
"A skąd takowe tu przybłędy,
I tak niemało was się szwenda,
Po kiego diabli tu przyleźli?
Wam trzeba nieźle tutaj dogrzać!
Was trzeba tak popędzić dobrze,
Żebyście miejsca nie znaleźli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гостей на берегу увидя,
Харон от злости побелел
И, приношений не предвидя,
Как бык на бойне заревел:
"Вы, дурни, как сюда попали?
Без вас здесь мало всякой швали
Какого черта вы пришли?
Я враз отсюда вас отважу
И на дорожку так спроважу,
Чтоб вы и дома не нашли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Харон, бранясь как оглашенный,
Гостей приметил невзначай,
Ощерился, покрылся пеной,
Взревел, как бешеный бугай:
«Откуда вас, бродяг, пригнало?
Здесь шатунов таких немало!
Нужны вы — ату холодить!
Я вас отважу, побирохи.
Со мной, поверьте, шутки плохи!
Забудете сюда ходить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Харон, приметя, что за гости
Пришли, их злобно оглядел
И, заревев, как бык со злости,
Слюною брызгал, сатанел:
«Откуда путников пригнало?
Уже и так вас тут немало!
Какого черта вы пришли?
Без толку рыскать я отважу
И так отсюдова спроважу,
Чтоб вы и места не нашли!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Харон живых людей заметил
И, очи выпучив, смотрел,
Отборной руганью их встретил,
Как бык взбешенный заревел:
«Откуда столько набежало?
Без вас тут падали немало,
Какого черта вы пришли?
Вы что забыли тут, приблуды?
Вас нужно так погнать отсюда,
Чтоб и дороги не нашли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Charon uzřel nové hosty,
zlobně se na ně podíval,
začal se štětit, byl moc sprostý
a rozzuřeně na ně řval:
„Odkud sem přišla tahle luza,
mám jich tu dost, až jedna hrůza —
že vás tu není ještě víc?
Koukejte zmizet, hopem, skokem,
sic poženu vás sviňským krokem,
že poletíte na měsíc!

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Геть, преч, вбирайтесь відсіль к чорту,
Я вам потилишника дам;
Поб'ю всю пику, зуби, морду,
Аж не пізна вас дідько сам;
Ійон же як захрабровали,
Живі сюди примандровали,
Бач, гиряві, чого хотять!
Не дуже я на вас покваплюсь,
Тут з мертвими ось не управлюсь
Що так над шиєю стоять».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Геть, пречь, вбирайтесь видсиль къ чорту,
«Я вамъ потылышныка дамъ;
«Побью всю пыку, зубы, морду,
«Ажъ не пизна васъ дидко самъ;
«И йонъ же якъ захрабровалы,
«Жыви сюды прымандровалы,
«Бачь гыряви чого хотятъ!
«Не дуже я на васъ покваплюсь,
«Тутъ зъ мертвымы ось не управлюсь,
«Що такъ надъ шыею стоять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 62.

Рядок 1:

видання 1798:

Геть, проч, вбирайтесь відціль к чорту

видання 1809:

Геть, преч, вбирайтесь відціль к чорту

Рядки 4-6:

видання 1798:

Аж не позна вас дідько сам;
Ійон вже як захрабровали,
Що і живи примандровали

Примітки: III, 62.

         Частина III стр. 62.

Відсіль [Видсиль] = отсюда (К.).
Із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Геть [Геть] = прочь; далеко (К.).
Уживається як наказ відійти від кого-, чого-небудь, покинути, залишити кого-, що-небудь (СУМ-11).

Гиря [Гыря] = стрига (К.).
Перен., діал., зневажл. Брита голова і голова взагалі. Гирявийзневажл. З стриженою, бритою головою (СУМ-11). Чоловік з остриженим, або осмаленим волоссям (Л.). Гиря, гирявий — коротко острижений, взагалі: негарний, непоказний. Для цієї строфи — миршавий — який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд (СУМ-20), злиденні, нужденні (С.). Тут ужито в лайливому розумінні. Бо, як пояснено це слово в першому Болховітіновському списку «Енеїди», «гирявыми называют в домах малолетних мальчиков и девочек, неопрятных, запачканных и у коих всегда опалены головы от топки печей, или от паршей обриты или острижены» (Ш.).

Дідько [Дидко] = дедушка, домовой (К.).
Те саме, що біс.

Ійон [Ійонъ] = вишь (К.).
Уживається, щоб привернути чиюсь увагу до когось, чогось; дивись, бачиш (СУМ-20).

Квапыться [Квапыться] = польститься; я не покваплюсь на тебе = я не посмотрю на тебя (К.).
Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися (СУМ-20).

Пи́ка [Пы́ка] = рожа (К.).
Обличчя людини, комусь неприємної, несимпатичної (СУМ-11).

Поквапиться [Поквапыться] = уважить (К.).
Поквапитися — поласитися на когось, щось, спокуситися ким-, чим-небудь.

Потилишник [Потылышныкъ] = удар по затылку (К.).
Потиличник — удар рукою по потилиці; запотиличник (СУМ-11).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Пійди (іди, ізгинь, вбирайся) к чорту — уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Go to the deuce! Be off with you!
I'll box your ears! I'll break your neck!
I'll beat your kisser black and blue,
I'll make of you a shitty wreck!
They in Ionia succeeded to survive
And came herein alive.
Now, look at them, what they demand!
I am not in a hurry
To take you to the ferry,
I move the spirits to the fairy-land."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ідзіце прэч, далей ад згубы,
А то я вам па карку дам;
Паб'ю вам рыла, морду, зубы,
Аж д'ябал не пазнае сам;
Ты, бачыш, смелыя якія,
Сюды прыперліся жывыя,
Што толькі ўздумалася ім!
Я на жывых не кваплю вока,
Мне з мёртвымі адна марока —
Вісяць над каркам над маім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Къш, марш, по дявола вървете,
че развъртя ли се от яд —
по мутрите, по гърбовете, —
не може ви позна и брат;
дотам пък да не са страхливи,
довлекли ми се тука живи,
брех, сополанковци, без срам!
Едвам се с мъртвите оправям,
та с вас ли ще се занимавам,
я да се махате оттам...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fort mit euch und schert euch zum Teufel!
Ich schlag euch sonst die Zähne aus
Und hau euch kräftig in die Fresse,
Daß euch der Satan nicht erkennt;
Schau, schau, wie sie hier angeschlendert,
Die kommen schon zu Lebzeit an
Und wollen auch sogleich hinüber!
Nur langsam und der Reihe nach,
Es ist schon schwierig mit den Toten,
Die ständig mir am Halse sind."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do diabła stąd się zabierajcie,
Bo zaraz boki wam połatam;
Tak stłukę mordę, uważajcie,
Że was nie pozna nawet szatan;
O, jakże się rozzuchwalili,
Żywymi tu się przytaszczyli,
Patrzajcie, czego chcą niechluje!
Nie bardzo mi się śpieszy do was,
Bo nie dam rady zmarłym nowym,
Co tak nad karkiem mym warują".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прочь, к черту, чтоб вас задавило,
Не то как раз по шее дам;
Как двину в зубы, в ухо, в рыло —
Вас дьявол не узнает сам;
Вас только здесь недоставало,
А то, поди, мне дела мало;
И кто сюда вас только звал!
Я с мертвыми справляюсь еле,
А тут еще на шею сели
Живые, черт бы вас побрал!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вон, прочь! Не то носы расквашу,
В придачу тресну по шеям
И морды так вам разукрашу,
Что не узнает леший сам!
Плюгавцы, вишь как изловчились!
Живые в пекло притащились.
Чего хотят, возьми их ляд!
Для вас пошевелюсь не больно,
С меня и мертвецов довольно —
Всё время над душой стоят».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Долой отсель! Ступайте к черту!
Я подзатыльника вам дам
И зубы разобью, и морду,
Вас дьявол не узнает сам;
Смотри, как сильно расхрабрились.
Живехоньки сюда явились,
Ишь, глупые, чего хотят!
Не очень-то я в вас нуждаюсь,
Тут с мертвыми не управляюсь,
Что над душой давно стоят».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вон, прочь, долой из ада, твари,
Не то затрещину вам дам,
Веслом побью вам зубы, хари,
Вас не узнает дьявол сам.
Видал ты их, как расхрабрились
И в ад живыми притащились,
Зачем, спросить, чего хотят?
Не очень с вами посчитаюсь,
Я с мертвыми не управляюсь,
Что над душой так и стоят»,

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Táhněte k čertu, k Belzebubu,
nebo vám držku nabourám,
rozmlátím tlamu, zuby, hubu,
že nepozná vás čerchmant sám!
Ta sebranka mi tady chybí —
a přivandrovali sem živí,
koukejme na tu holotu!
Na vás mám vždycky dosti času,
co čumíte — táhněte k ďasu,
teď s mrtvými mám robotu!“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивилла бачить, що не шутка,
Бо дуже сердиться Харон;
Еней же був собі плохутка;
Дала стариганю поклон:
«Та ну, на нас лиш придивися, —
Сказала, — дуже не гнівися,
Не сами ми прийшли сюди;
Хіба ж мене ти не пізнаєш,
Що так кричиш, на нас гукаєш —
Оце невидані біди!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылла бачыть, що не шутка,
Бо дуже сердытся Харонъ;
Эней же бувъ соби плохутка;
Дала старыганю поклонъ:
«Та ну, на насъ лышъ прыдывыся,
Сказала: «дуже не гнивыся,
«Не самы мы прыйшлы сюды;
«Хиба жъ мене ты не пизнаешъ,
«Що такъ крычышъ, на насъ гукаешъ —
«Оце не выдани биды!

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 63.

Рядок 3:

видання 1798:

І щоб не зділалась побудка

Рядок 5:

видання 1798:

Да ну, на нас лиш придивися

видання 1809:

Да ну, на нас лиш придивися

Рядок 7:

видання 1809:

Не сами ми пришли сюди

Примітки: III, 63.
         Частина III стр. 63.

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Гукати — голосно лаяти кого-небудь, кричати на кого-небудь (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Плохутка [Плохутка] = хилый (К.).
Зменш. до плохута — несміла людина (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Стариган, старигань — те саме, що старик (СУМ-11).

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sivilla saw it was no joke,
For Charon was so mad.
Aeneas was a timid bloke,
She bowed to that old cocky nut and said:
"Just take a look at us,
And don't make so much fuss,
We didn't come here on our own.
You yell and rage
At me in my old age.
Don't you remember me, the old sweet crone?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла бачыць, што не жартам
Пачаў злаваць на іх Харон,
А каб стары не быў упартым,
Яму адважыла паклон.
«А ты зірні на нас, як трэба, —
Сказала, — нас паслала неба,
Не самі мы прыйшлі сюды;
Няўжо мяне ты не пазнаеш,
Чаго крычыш, чаму нас лаеш —
І так хапае нам бяды!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата видя, че няма
шега, че бесен е Харон,
Еней пък е страхлив за двама,
та тя отмери му поклон:
— Я поогледай ни, човече,
па после се гневи — му рече, —
не съм без нищо тук дошла;
разбирам да не ме познаваш,
та да крещиш, да се разправяш,
не ми ли стигат патила!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sibylle merkte, es wird heikel,
Da Charon keinen Spaß versteht, -
Und da Aeneas ganz schön feige, -
Nahm sie es selbst in ihre Hand.
"Nanu, betrachte uns genauer, -
So sagte sie - und sei nicht bös,
Von selbst sind wir nicht hergekommen;
Sag an, erkennst du mich nicht mehr,
Daß du so schreist und schimpfst unsäglich?
Das ist doch unerhörtes Pech!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla widzi, że nie żarty,
Bo Charon złości się niemiły,
Eneasz drży, wciąż o nią wsparty,
I przed staruchem się skłoniła:
"A niech to, przypatrz się uważniej, —
Rzekła mu, — i się nie rozdrażniaj,
Bo nas do ciebie tu przysłano;
Czy może, mnie już nie poznajesz,
Że krzyczysz na nas tak i łajesz —
Ach, jaka bieda niespodziana!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сивилла, видя, что не в шутку
Расхорохорился Харон,
Сообразила все в минутку,
Отвесила ему поклон:
"Ну-ну, — сказала, — что случилось?
Смени-ка, братец, гнев на милость,
Не сами мы пришли сюда;
Да разве ж ты меня не знаешь,
Что так поносишь и ругаешь?
Какая же от нас беда?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сробев, Эней глядел тихоней;
Яга отвесила поклон
И старику без церемоний
Сказала: «Не серчай, Харон!
Чего кричишь — куда, мол, прете?
Мы разве по своей охоте?
Нужда нас привела сюда.
Не, узнаешь?. Ведь я — Сивилла.
Спасибо, что не съездил в рыло.
Бранишься, лаешься — беда!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Глядит Сивилла, не на шутку
Разъерепенился Харон,
Эней же вовсе без рассудка;
Отвесив старику поклон,
Сказала: «Понапрасну злишься,
Поймешь, коль лучше приглядишься,
Что мы не зря пришли сюда,
Меня-то разве ты не знаешь,
Что все кричишь да нас ругаешь?
Вот уж нежданная беда!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сивилла видит — не на шутку
Разгневался старик Харон,
Однако ей не стало жутко,
Хрычу отвесила поклон:
«Ты к нам получше присмотрися, —
Сказала, — и не очень злися,
Не просто так пришли сюда,
Ужели ты меня не знаешь?
Зачем кричишь и нас ругаешь?
А впрочем, это не беда.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sibyla ihned pochopila,
jaký je Charon potvora,
staříkovi se uklonila —
Aeneáš stál jak bačkora:
„Nu, podívej se,“ řekla, „starý,
a nezlob se, to škodí zdraví,
my nepřišli sem jenom tak;
copak mě vůbec nepoznáváš,
že se tak sprostě do mne dáváš
a koukáš na nás jako-drak?

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось глянься, що оце такеє!
Утихомирся, не бурчи;
Ось деревце, бач, золотеє,
Тепер же, коли хоч, мовчи».
Потім все дрібно розказала,
Кого до пекла провожала,
До кого, як, про що, за чим.
Харон же зараз схаменувся,
Разів з чотири погребнувся
І з каючком причалив к ним.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ось глянься, що оце такее!
«Утыхомырся, не бурчы;
«Ось деревце, бачь, золотее,
«Теперь же, колы хочъ, мовчы.»
Потимъ все дрибно росказала,
Кого до пекла провожала,
До кого, якъ, про що, за чимъ.
Харонъ же заразъ схаменувся,
Разивъ съ чотыры погребнувся
И съ каючкомъ прычалывъ къ нымъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 6:

видання 1798:

Кого у пекло провожала

Примітки: III, 64.
         Частина III стр. 64.

Забурчати  — у значенні бурхати — діяти, виявлятися з великою руйнівною силою (про стихійні явища — вогонь, воду, вітер та ін.); бушувати (СУМ-11).

Дрібно, дрібненько, дрібнесенько [Дрибно, дрибненько, дрибнесенько] = подробно (К.).
Те саме, що докладно — дуже повно, грунтовно, з усіма деталями; вичерпно (СУМ-11).

Каюк [Каюкъ] = лоточка (К.).
Невеликий човен із плоским дном (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Схаменуться [Схаменуться] = опомниться (К.).
Зрозумівши помилковість своєї поведінки, хибність своїх намірів і т. ін., змінити їх, відмовитися від них; одуматися (СУМ-11).

Утихомириться [Утыхомырыться]я] = утишиться (К.).
Утихомирюватися — ставати спокійним, заспокоюватися, припиняти бурхливий вияв якихось почуттів (СУМ-11).

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now look, good people, look at that!
Calm down and do not rave.
D'you see this golden branch, you, river rat?
Shut up and do not misbehave!"
And then she told all in detail so well
Whom she had led to Hell,
And why it was her chore...
Old Charon changed his mind,
And being not unkind,
He brought the ferry to the shore.

Білоруською/Беларускікі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сам разумееш, што такое!..
Ты супакойся, не бурчы;
Вось, бачыш, дрэўца залатое,
А як пазнаў, дык памаўчы».
Пасля Харону расказала,
Каго да пекла праважала
Яна, па справах па якіх...
Харон жа, гэта пачуўшы,
Разы чатыры грабянуўшы,
Прычаліў з лодкаю да іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я виж какво ти нося, брато!
Па укроти се, замълчи;
я глей дръвцето, чисто злато —
ха да те видя, ха гълчи...
След туй разказа му накратко
кого при неговия татко
ще води, как и откъде.
Харон веднага спря да вика
и с два-три удара каика
прекара, чак до тях дойде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bleib ruhig und hör auf zu brummen,
Schau her, was könnte dies wohl sein!
Du siehst, aus Gold ist dieses Bäumchen,
Beruhige dich jetzt und schweig."
Danach erzählte sie ihm kleinlich,
Wer ist's, den sie zur Hölle führt,
Zu wem und wie, weshalb, wonach denn.
Charon hat sich sofort gefaßt,
Gleich vier Mai schlug er mit dem Ruder
Und war bei ihnen mit dem Boot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O, spojrzyj, co to jest takiego!
Uspokój się i nie burcz więcej;
To gałąź z drzewa jest złotego,
Już więc zamilknąć racz co prędzej".
I szczegółowo wyłożyła,
Do piekła kogo wprowadziła,
Do kogo oraz z jaką sprawą...
A Charon wnet przypomniał sobie,
Ze cztery ruchy wiosłem zrobił,
Kajakiem do nich przybił żwawo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взгляни-ка, что это такое?
Утихомирься, не ворчи;
Не деревцо ли золотое?
Узнал? Ну вот, теперь молчи".
Потом подробно рассказала,
Кого к Плутону провожала,
Зачем, за делом за каким...
Харон рассказу подивился,
На весла разом навалился,
И с челноком причалил к ним.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не ерепенься ты впустую.
Утихомирься, не бурчи!
Ты видишь ветку золотую?
Теперь послушай, помолчи».
И ну плести рассказ подробный —
Зачем пустилась в мир загробный,
К кому, с чего, почто, как, с кем...
Харон же, снизойдя к пришельцам,
Гребнув четырежды весельцем,
Каюк причалил между тем.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Взгляни-ка, это что такое!
Утихомирься, не бурчи.
Вот деревце, вишь, золотое.
Теперь, коль хочешь, помолчи».
Потом подробно рассказала,
Кого до ада провожала,
К кому, зачем, просить о ком...
Харон одумался и сразу,
Гребнув весельцем два-три раза,
К ним сам подчалил с каючком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Взгляни-ка, что это такое,
Утихомирься, не ворчи,
Вишь, деревцо-то золотое,
А коли видишь, то молчи».
Потом Сивилла рассказала,
Кого она сопровождала,
Куда и по делам каким;
Харон тут сразу спохватился,
Веслом гребнул, засуетился
И каючком причалил к ним.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Koukni se, nebuď paličatý
a jazyk za zuby sl strč!
Co je to — koukej — stromek zlatý,
tak vidíš, a teď aspoň mlč!“
A pak mu řekla na té hrázi,
koho to vlastně doprovází,
ke komu, proč a nač jde sním...
Charon se ihned vzpamatoval,
asi tak třikrát zavesloval
a s loďkou přistal přímo k nim.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Сивиллою своєю
Не мішкавши в човен ввійшли;
Кальною річкою сією
На той бік в пекло поплили;
Вода в розколини лилася,
Що аж Сивилла піднялася,
Еней боявсь, щоб не втонуть,
Но пан Харон наш потрудився,
На той бік так перехопився,
Що нільзя оком ізмигнуть.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней съ Сывыллою своею
Не мишкавшы въ човенъ ввійшлы;
Кальною ричкою сіею
На той бикъ въ пекло поплылы;
Вода въ росколыны лылася,
Що ажъ Сывылла пиднялася,
Эней боявсь, щобъ не втонуть;
Но панъ Харонъ нашъ потрудывся,
На той бикъ такъ перехопывся,
Що нильзя окомъ измыгнуть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 65.

Рядок 2:

видання 1798:

Швиденько в човничок войшли

Рядок 2:

видання 1798:

Що нельзя й оком ізмигнуть

видання 1809:

Що нельзя оком ізмигнуть

Примітки: III, 65.
         Частина III стр. 65.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Кал — бруд, болото, грязь. Кальний — те саме, що брудний (СУМ-20).

Бурчать [Бурчать] = ворчать (К.).
Бурчати — докучливо висловлювати своє невдоволення чим-небудь, дорікати комусь (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Розколина — велика, глибока щілина, тріщина в чому-небудь (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Харон — перевізник-дід, який на човнику переправляє через річки підземного царства душі померлих і довозить їх до воріт Аїда, стягуючи за перевіз плату (А.). За античними віруваннями, перевозив душі чи, власне, тіні померлих в підземне царство (Ш.).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas and the hag
In haste were in the ferry,
Which glided fast without a snag,
The two were anxious, but not merry.
The water leaked into the boat,
Sivilla had to lift her coat.
Aeneas feared lest they go down,
But Charon did his best,
He paddled like obsessed,
There was no chance to drown.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней з Сівілаю сівою
У лодку цесную ўвайшлі;
У пекла бруднай рэчкай тою
З Харонам разам паплылі;
Вада ў іх лодку працякала,
Падол Сівіла падкасала,
Эней напагатове быў,
Ды пан Харон імчаў стралою
З Энеем, з бабаю старою,
У момант рэчку пераплыў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата с Еней на чълна
успяха в миг да се качат
и през реката, с тиня пълна,
прехвърлиха се те отвъд;
вода през зирките струеше,
Сибилата нащрек стоеше,
Еней от уплах бе на крак,
но пан Харон така зае се
с греблото, че за миг пренесе
и двамата на оня бряг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ohne zu zögern, stieg Aeneas
Mitsamt Sibylle in das Boot;
So schwammen sie direkt zur Hölle
Diesen verdreckten Fluß entlang.
Das Wasser drang ein durch die Risse,
Sogar Sibylle wurde blaß,
Und Todesangst beschlich Aeneas.
Doch Herr Charon strengte sich an,
Er kam so schnell ans nächste Ufer,
Daß kaum ein Wimpernschlag verrann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ze Sybillą swoją
Do czółna zaraz się wśliznęli;
Do piekła na ów brzeg oboje
Po brudnej rzece popłynęli;
W szczeliny woda tak się lała,
Że aż Sybilla z trwogi wstała,
Eneasz bał się, że utonie,
Lecz nasz pan Charon się potrudził,
Przeskoczył szybko, nie marudził
I migiem był po tamtej stronie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с своей Сивиллой вещей,
Не мешкая, вошли в челнок,
И грязный Стикс волной зловещей
Заклокотал у самых ног.
Вода сквозь щели в лодку била,
Сивилла юбки подмочила.
Эней уж думал, что пропал;
Но пан Харон наш потрудился,
Перед гостями отличился
И мигом к пеклу челн пригнал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Немедля со своей Сивиллой
В челнок ввалился пан Эней.
Рекой зловонной и унылой
Поплыли в пекло поскорей.
В расщелины вода втекала,
Сивилла юбку подтыкала,
Эней боялся утонуть.
Харон зато на ту сторонку
Так быстро перегнал лодчонку,
Что не успеешь и моргнуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллой поспешили
Скорей усесться в челноке
И в ад, не мешкая, поплыли
По грязной пенистой реке.
Вода в расщелины струила,
Сивилла с места подскочила,
Эней боялся утонуть.
Но пан Харон наш потрудился,
Так переплыть поторопился,
Что глазом не успеть моргнуть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллой осторожно
Вошли в челнок и сели вряд,
Той речкой, грязной невозможно,
Они поплыли в страшный ад;
Вода сквозь щели в челн лилася,
Сивилла даже поднялася,
Эней боялся утонуть.
Но пан Харон так ловко правил
И так их быстро переправил,
Что не успели и моргнуть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš s babou prostořekou
do člunu bez meškání vběh
a do pekla tou kalnou řekou
hned odplul na protější břeh;
když spatřil však, jak člun je vratký,
že voda teče do kocábky,
měl strach, že potopí je proud;
ale pan Charon přidal vesly —
jak rychle si to vodou nesli,
to nešlo ani postřehnout.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Приставши, висадив на землю;
Взяв пів-алтина за труди,
За працьовиту свою греблю,
І ще сказав, іти куди.
Пройшовши відсіль гонів з двоє,
Побравшись за руки обоє,
Побачили, що ось лежав
У бур'яні бровко муругий,
Три голови мав пес сей мурий,
Він на Енея загарчав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыставшы, высадывъ на землю;
Взявъ пивъ-алтына за труды,
За працьовыту свою греблю,
И що сказавъ иты куды.
Пройшовшы видсиль гонивъ зъ двое,
Побравшысь за рукы обое,
Побачылы, що ось лежавъ
У бурьяни бровко муругый,
Тры головы мавъ песъ сей мурый,
Винъ на Энея загарчавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 66.

Рядки 2-3:

видання 1798:

Увзяв копейку за труди
За працьовиту він греблю

Рядок 2:

видання 1809:

Узяв копійку за труди

5 Пройшовши відсіль гонів з двоє

Рядок 5:

видання 1798:

Пройшовши відціль гонів з двоє

видання 1809:

Пройшовши відціль гонів з двоє

Примітки: III, 66.

       Частина III стр. 66.

Бік [Бикъ] = бок, сторона (К.):
Напрямок або місцевість, що лежить у цьому напрямку (СУМ-20).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Бровко — ім'я собаки.

Бур'ян [Буръянъ] = негодная трава (К.).
Трав'янисті рослини, що не культивуються людиною, але ростуть у посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях (СУМ-20).

Відсіль [Видсиль] = отсюда (К.).
Із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Гони [Гоны] = расстояние на 120 саженей (К.).
Старовинна українська народна міра довжини від 60 до 120 сажнів (СУМ-20). Сажень — давня східнослов’янська лінійна міра, яка вживалася до запровадження метричної системи мір; з XVIII ст. дорівнювала 3 аршинам, або 2,134 м (СУМ-11). Добрі гони — 120 саж., середні — 80 саж., невеликі — 60 саж. За сучасною мірою приблизно — 242 м, 163 м і 121 м. (Ш.).

Гребти — упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Мурий [Мурый] = темно-рыжий (К.).
Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (СУМ-20). Темно-сірий або сіро-бурий із темнішими і світлішими смугами (С.).

Муругий [Муругій] = темно-рыжий с черными полосами (К.).
Темно-сірий із темними смугами; мурий (див.) (СУМ-20).

Пів-алтина — монета в півтори копійки (С.).

Працьовитий [Працьовытый] = трудолюбивый (К.).
Який сумлінно ставиться до роботи (СУМ-11).

Три голови мав пес сей мурий.
Говориться про пекельного триголового (чи навіть багатоголового) пса Кербера, або Цербера, що вартував вхід до підземного царства. Впускаючи до Тартара, він нікого не випускав звідти. Одним з подвигів Геркулеса, як згадувалось вище, було те, що він вивів самого Цербера з Тартара (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when they disembarked,
Aeneas paid him for his work,
And then the ferryman had barked
Which way to go and what to shirk.
And so, they walked while holding hands,
For such were their safeguard demands.
They spied the Cerberus on prowl
Inside a clump of weed,
He was a three-heads breed.
They spied Aeneas and began to growl.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За вёсламі папрацаваўшы,
Браў паўалтына за труды
Харон, да берага прыстаўшы,
Сказаўшы ім, ісці куды.
Яны ж, пабраўшыся абое
За рукі, гоняў цераз двое
Пабачылі, што пільнаваў
Глухую сцежку ў свет суровы
Пёс масці шэрай, трохгаловы
Які пагрозна загырчаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Свали той гостенката, госта
и взе им половин алтън,
че беше се потрудил доста,
а и упъти ги тамън.
През угарите повървяха
и както бързаха, видяха
сред бурена, пред тях комай,
един излегнат мръсен Шаро —
но с три глави бе псето старо!
и към Еней се хвърли с лай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie stiegen aus, dort angekommen,
Er nahm halben Altin als Lohn
Für seine wohl getane Arbeit
Und wies ihnen sogar den Weg.
Als sie zwei Acker überquerten,
Immer gemeinsam Hand in Hand,
Da sahen sie mitten im Unkraut
Einen verdreckten grauen Hund.;
Drei Köpfe hatte dieses Untier
Und knurrte wild Aeneas an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wysadził ich, przewiózłszy tanio,
Kopiejkę tylko pobierając,
Za pracowite wiosłowanie,
Poradził jeszcze, jak iść mają.
Przeszedłszy stąd z pół wiorstwy wprędce,
Pobrawszy się za obie ręce,
Ujrzeli, że tam oto leżał
W burzanie ciemnoszary burek,
Trzy głowy miał ten pies ponury,
Na Eneasza zęby szczerzył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он за старательную греблю
Содрал алтын с них на чаек
И, высадив тотчас на землю,
Тропинку в ад найти помог.
Эней побрел с Сивиллой вместе,
Прошел тихонько сажен двести, —
Ан глядь — в бурьяне пес лежит.
Три головы у пса на шее;
Он словно поджидал Энея —
Как вскочит вдруг, как зарычит!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Спросив за греблю пол-алтына,
Старик зажал деньгу в горсти.
Проезжих высадил он чинно
И показал, куда идти.
Рука с рукой пустились вместе,
Прошли, должно быть, сажен с двести;
Глухим бурьяном луг зарос;
И вдруг попятились в испуге:
В бурьяне том лежал муругий
О трех главах свирепый пес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Приставши, высадил на землю,
С них пол-алтына взял за труд,
За утомительную греблю,
И рассказал, как в ад пройдут.
Они за руки крепко взялись
И гона два так пробирались,
Как вдруг приметили: лежал
В бурьяне смурый пес — здоровый
Серко — муругий, трехголовый.
Он на Энея зарычал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

У берега ссадил на землю,
С них только полалтына взял
Он за старательную греблю,
Куда идти, им указал.
Прошли они так сажен двести,
Вот под плетнем в прохладном месте,
Примяв бурьян густой, лежал
Какой-то пес большой дворовый,
Муругий, страшный, трехголовый,
Он на Энея зарычал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když přistali jak velcí páni,
hned oba na zem vysadil,
vzal šesták za své veslování,
a kudy jít, jim poradil.
Aenej vzal za ruku svou bonu;
když prošli asi tak pět honů,
v buření, v roji much a včel
stál divný punťa mourovatý,
tři hlavy měl, byl flekovatý,
a na Aenea zavrčel.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Загавкав грізно в три язики,
Уже був кинувсь і кусать,
Еней підняв тут крик великий,
Хотів чимдуж назад втікать.
Аж баба хліб бровку шпурнула
І горло глевтяком заткнула,
То він за кормом і погнавсь;
Еней же з бабою старою,
То сяк, то так, попід рукою,
Тихенько од бровка убравсь.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Загавкавъ гризно въ тры языкы,
Уже бувъ кынувсь и кусать,
Эней пиднявъ тутъ крыкъ велыкый,
Хотивъ чимъ-дужъ назадъ втикать.
Ажъ баба хлибъ бровку шпурнула
И горло глевтякомъ заткнула,
То винъ за кормомъ и погнавсь;
Эней же зъ бабою старою,
То сякъ, то такъ, по пидъ рукою
Тыхенько одъ бровка убравсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 67.

Рядок 1:

видання 1798:

Загавкавши на три язики

Рядок 1:

видання 1809:

Аж баба хліб бровку швирнула

Примітки: III, 67.
         Частина III стр. 67.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Бровко — ім'я собаки.

Втікать [Втикать] = бежать (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.; Поспішно відступати (СУМ-11).

Гавкать [Гавкать] = лаять (К.).
Гавкати — видавати уривчасті звуки (про собак, лисиць та деяких інших тварин) (СУМ-20).

Глевтяк [Глевтякъ] = мякиш не выпеченного хлеба (К.).
Глевкий хліб — схожий на мокру глину; недопечений (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Корм — їжа тварин (СУМ-20).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Убратися убиратися — не гаючись іти, від'їжджати звідкись; забиратися (СУМ-11).

Утікать (втікать) [Утикать] = уходить (К.).
Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Чимдуж [Чимъ-дужъ] = сколько есть силы (К.).
Дуже швидко (СУМ-11).

Шпурлять, шпурнуть [Шпурлять, шпурнуть] = бросать, швырять (К.).
Шпурляти — різко, з силою кидати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The three snouts bayed a triple bark
And made a move to bite,
Aeneas was an easy mark.
He, terrified, was ready to take flight.
Sivilla threw a hunk of bread
To Cerberus, who, underfed,
Raced after it to have a feast.
Aeneas and his guide
Were able to continue their stride,
Escaping thus from that demented beast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля загаўкаў, трохязыкі,
І кінуўся гасцей кусаць,
Эней, узняўшы гвалт вялікі,
Наважыўся было ўпякаць,
Ды баба цюцьку хлеб шпурнула
І глотку мякішам заткнула,
Тым і ўлагодзіла яго;
Эней жа з бабаю старою
Падаўся сцежкаю глухою
Далей ад Цэрбера таго.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Заджавка песът с три езика,
да хапе налетя, ръмжи,
Еней се стрясна и развика,
запря, не ще да продължи.
А бабичката хляб подхвърля —
тъй мигом тая паст тригърла
затъква с клисав стар комат;
Еней със свойта попадия
пак бързат, той с ръка крепи я;
не се обърнаха назад.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er bellte dreifach aus drei Köpfen
Und setzte schon zum Beißen an,
Aeneas stieß ein lautes Schreien
Wollte gerade fort von ihm,
Da warf ein Stückchen Brot die Alte
Und stopfte ihm damit sein Maul.
Als dieser dem Brot nachgesprungen,
Schlichen Aeneas und das Weib
So mir nichts, dir nichts und klammheimlich
Hinein und an dem Hund vorbei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zaszczekał trzema językami,
Już prawie rzucił się go kąsać,
Eneasz podniósł wrzask przed kłami,
Uciekać chciał i dreszcz nim wstrząsał.
Aż baba chleb tu psu cisnęła,
Miękiszem gardło mu zatknęła,
Ten zatem: zajął się jedzeniem;
Eneasz zasię z babą starą
To tak, to siak pod rękę zaraz
Sprzed burka zszedł niepostrzeżenie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Загавкал враз тремя пастями
И кинулся было кусать.
Эней, дружа не очень с псами,
Назад собрался утекать,
Но баба хлеба кус швырнула
И этим глотки псу заткнула,
Барбос за кормом побежал;
Эней с Сивиллой изловчился,
И так и этак покрутился
И, наконец, от пса удрал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Залаял грозно трехъязыкий,
Вот-вот ухватит за бока.
Троянец, испуская крики,
Хотел уже задать стречка.
Яга собаке хлеб швырнула
И глотку мякишем заткнула,
За кормом погнался барбос.
Анхизов сын, прикрывшись шапкой,
Тихонько затрусил за бабкой
И ноги кое-как унес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В три языка залаял псюга
И сразу кинулся кусать.
Эней наш, крикнувши с испуга,
Назад собрался удирать,
Но баба ломоть псу швырнула
И глотки мякишем заткнула.
Лишь пес за хлебом побежал,
Эней за ведьмою седою
То так, то этак стороною,
Тихонько от серка удрал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Залаял пес, раскрыв три пасти,
И даже бросился кусать,
Эней, спасаясь от напасти,
Хотел назад было бежать.
Но тут Сивилла хлеб швырнула
И глотки Церберу заткнула,
За хлебом пес и побежал.
Эней, за бабкою спасаясь,
И так, и этак пригибаясь,
От пса свирепого удрал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jazyky třemi na něj štěkal
a za nohavici ho chyt;
Aeneáš vykřik, všeho nechal
a chtěl se s Vaňkem poradit.
Však baba křikla na tu čubu
a ucpala jí chlebem hubu,
puntíček lačně žral a žral;
Aeneáš celý vyděšený,
do staré baby zavěšený
se rychle odtud ubíral.

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер Еней убрався в пекло,
Прийшов зовсім на инчий світ;
Там все поблідло і поблекло,
Нема ні місяця, ні звізд,
Там тілько тумани великі,
Там чутні жалобниї крики,
Там мука грішним не мала.
Еней з Сивиллою гляділи,
Якії муки тут терпіли,
Якая кара всім була.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Теперъ Эней убрався въ пекло,
Прыйшовъ зо всимъ на ынчій свитъ;
Тамъ все поблидло и поблекло,
Нема, ни мисяця, ни звиздъ,
Тамъ тилько туманы велыки,
Тамъ чутни жалобные крыкы,
Тамъ мука гришнымъ не мала,
Эней съ Сывыллою глядилы
Якіи мукы тутъ терпилы,
Якая кара всимъ була.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 68.

Рядок 1:

видання 1798:

Тепер Еней ввалився в пекло

Рядок 6:

видання 1798:

Там чутни жалобниї крики

видання 1809:

Там чутни жалобниє крики

Рядок 6:

видання 1798:

Які тут муки всі терпіли

видання 1809:

Якіє муки тут терпіли

Примітки: III, 68.
         Частина III стр. 68.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Бліднути — втрачати яскравість, виразність. Поблеклопобліднути — втратити яскравість забарвлення; потьмяніти, поблякнути (СУМ-20).

Глядіти — те саме, що дивитися (СУМ-20).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жалібно — прислівник до жалібний у значенні журливий — який викликає, навіває тугу, смуток (СУМ-20).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Инчий, инчі [Ынчій] = иной (К.).
Інший — протилежний зазначеному (СУМ-20).

Кара [Кара] = казнь, наказание (К.).
Суворе покарання, відплата за що-небудь. Страта (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Убратися убиратися — заходити, влазити, забиратися куди-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was at last in Hell.
He found himself in some strange world,
Where all was different. The spirits had to dwell
In darkness, where all things were curled.
A swirling fog impaired his eyes,
He saw not much, but heard heartrending cries
Of tortured souls. Aeneas and Sivilla looked
At how they paid for crimes
Not seldom, - at all times,
How they were burned and cooked.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней да пекла ўжо дабраўся,
Прыйшоў зусім на іншы двор;
Той свет яму няўтульным здаўся,
Няма ні месяца, ні зор,
Там чутны жаласныя крыкі,
Там лямант, гвалт стаіць вялікі,
Там дол завалакла імгла,
Эней з Сівілаю глядзелі,
Што душы грэшныя цярпелі,
Якая кара ім была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней накрая влезе в ада,
цял свят, невиждан отпреди;
студено, тъмно, лъч не пада,
ни месец има, ни звезди.
Там пари и мъгли се влачат,
там някои неспирно плачат,
там за теглата няма край;
Еней видя, уплашен негли,
как всеки страшни мъки тегли,
как всеки взема своя пай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So kam Aeneas in die Hölle,
In eine völlig neue Welt.
Verblaßt und fahl war ringsum alles,
Ganz ohne Sterne, ohne Mond,
Alles umhüllte dichter Nebel,
Man hörte Jammern und Geschrei,
Die Sünder litten große Qualen.
Aeneas und Sibylle sah'n
Wie grausig alle Strafen waren,
Die hier den Sündern zugedacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dotarł wnet do piekła,
Wszedł w inny świat, świat nie do życia;
Tam mrokiem wszystko się powlekło,
Ni gwiazd już nie ma, ni księżyca,
Tam mgła się kłębi i nie znika,
Tam pełno w krąg żałosnych krzyków,
Grzesznicy cierpią mąk niemało,
Eneasz patrzył wraz z Sybillą,
Już jakie męki tutaj były
I jakie kary niebywałe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так наш Эней пробрался в пекло;
То подлинно иной был свет —
Все было сумрачно и блекло,
Ни звезд, ни солнца вовсе нет.
Клубились там одни туманы,
Да сонмы грешных непрестанно
Кричали, жалобя до слез.
Эней с Сивиллою глядели,
Какие муки здесь терпели,
Какую всякий кару нес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней дивился преисподней.
Совсем не то, что этот свет:
Куда мрачней и безысходней!
Ни звезд, ни месяца там нет.
Там зыблется туман великий,
Там слышны жалобные крики.
Анхизов сын оторопел,
Увидя, сколько душам грешным
Грозило мук в аду кромешном,
Какую кару кто терпел.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Теперь Эней, явившись в пекло,
Совсем в другой пробрался свет.
Там все поникло и поблекло,.
Ни месяца, ни звезд там нет.
Туманы густо все покрыли;
Повсюду жалобно вопили,
Там грешных мучили до слез.
Эней с Сивиллою глядели,
Какие муки тут терпели,
Какую кару всякий нес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вот Эней забрался в пекло,
Совсем в иной попал он свет,
Здесь все повяло и поблекло,
Ни звезд, ни месяца здесь нет.
Туманы лишь клубами вьются,
Да крики, стоны раздаются,
Там пыткам разным нет числа!
Эней с Сивиллой наблюдали,
Как тяжко грешники страдали,
Какая кара им была.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde v pekle se mu špatně vedlo,
to docela byl jiný svět,
zhas měsíc, hvězdy, všechno zbledlo,
vše zvadlo jako mrtvý květ...
Tam velké mlhy, šedé, kalné,
tam hrozné křiky, táhlé, žalné,
tam pláč a zubů skřípění.
Aeneáš s babou koukal s cesty,
jaké jsou pro hříšníky tresty,
jaká tu mají trápení.

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Смола там в пеклі клекотіла
І грілася все в казанах,
Живиця, сірка, нефть кипіла;
Палав огонь, великий страх!
В смолі сій грішники сиділи
І на огні пеклись, горіли,
Хто, як, за віщо заслужив.
Пером не можна написати,
Не можна і в казках сказати,
Яких було багацько див!

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина III, строфа 69-93.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Смола тамъ въ пекли клекотила
И грилася все въ казанахъ,
Жывыця, сирка, нефть кипила;
Палавъ огонь, велыкый страхъ!
Въ смоли сій гришныкы силилы
И на огни пеклысь, горилы,
Хто якъ, за вищо заслужывъ.
Перомъ не можна напысаты,
Не можна и въ казкахъ сказаты,
Якыхъ було багацько дывъ!

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 69.

Рядок 5:

видання 1798:

В смолі сей грішники сиділи

видання 1809:

В смолі сей грішники сиділи

Примітки: III, 69.
         Частина III стр. 69.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Горіти — піддаватися дії вогню; знищуватися вогнем, гинути у вогні  (СУМ-11).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Живиця [Жывыця] = белая смола (К.).
Густа прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот (СУМ-20).

За-Віщо? — За что? (Г.). Віщо — знахідний відмінок займенника що; уживається після прийменників за, про, через та ін. (СУМ-20).

Казан [Казанъ] = котел (К.).
Металева перев. округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води і т. ін. (СУМ-20).

Казка [Казка] = сказка (К.).
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил (СУМ-20).

Клекотіти — бурхати, вирувати, шумувати (про рідину) (СУМ-20).

Палати — знищуватися в сильному вогні, зазнавати дії всепоглинаючого вогню (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Hot pitch was ready in the subterene
In kettles and enormous pots,
Besides, of resin, sulphur, and of kerosene
Was always lots and lots.
In that hot pitch the sinners sat
No matter who, a beggar or an aristocrat,
They all were punished for their sins.
One has no words in order to depict,
Or tell in any dialect
The things that make you wince.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Смала ў тым пекле булькацела,
Падагравалася ў катлах,
А сера з нафтаю кіпела;
Палаў агонь, аж глянуць жах:
І грэшнікі ў смале сядзелі,
Пякліся на агні, гарэлі
Усе, хто кару заслужыў.
Пяром не апісаць такое,
Не пералічыш дзіўных дзіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Катран в казаните кипеше,
клокочеше сред чад и дим,
смола и нефт, и сяра вреше,
пламтеше огън нетърпим!
В катрана грешните седяха,
на огъня се те варяха —
кой както я е наредил.
Не можеш го описа, даже
не може то да се разкаже,
що чудесии, боже мил!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Kessel standen in der Hölle,
Und drinnen brodelte das Pech,
Auch Harz und Öl und Schwefel kochten
Über dem Feuer, riesengroß!
Im Pech mußten die Sünder sitzen,
Am Feuer wurden sie gebrannt,
Jeder bekam, was er verdiente.
Die Feder stellt nicht alles dar,
Auch nicht in allerkühnsten Märchen,
Was es an Wunderdingen gab!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam w piekle smoła bulgotała
I grzała się wciąż w kotłach wszelkich,
I siarka, nafta też kipiała;
A ogień płonął, strach, jak wielki!
Grzesznicy w smole tej siedzieli,
Na ogniu piekli się, cierpieli,
Kto, jak i na co też zasłużył.
Nie można tu opisać piórem,
Czy opowiedzieć w bajce którejś,
Jak było różnych dziwów dużo!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он видел, как смола вскипала
В огромных круглых казанах,
Как нефть и сера клокотала,
Огонь пылал, ну прямо страх;
Как грешники в смоле кипели
И на огне пеклись, горели, —
Всяк получал, что заслужил;
Пером не описать такого,
Пересказать не сыщешь слова,
Как грешников Плутон казнил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Смола, живица, нефть кипели,
Под ними полыхало, страх!
И, словно в огненной купели,
Сидели грешники в котлах.
Им воздавали полной мерой,
Бурлящей обливали серой,
Не уставали их терзать.
Какие чудеса там были —
Пером я описать не в силе
И в сказке не могу сказать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Смола там в пекле клокотала,
В огромных грелась казанах,
Живица, сера, нефть вскипала;
Пылал огонь — великий страх!
В смоле той грешники сидели
И на огне пеклись, горели —
Знать, по грехам то заслужив.
Пером такого не опишешь,
Такую сказку не услышишь,
Каких там много было див.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Смола повсюду клокотала,
Кипела, пенилась в котлах,
Нефть, сера пламенем пылала,
Пришедших брал за душу страх.
В огне том грешники сидели,
Варились, жарились, горели,
Заслуженное получив.
Того и в сказке не услышишь,
Пером похоже не опишешь,
Так много разных было див.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Smůla tam v kotlech klokotala,
síra a nafta planoucí,
i pryskyřice se tam hřála,
plál oheň — hrůza hrůzoucí!
V té smůle hříšníky jak sledě
zde pekli vstoje, vleže, vsedě,
jak kdo si za co zasloužil...
To žádná pera nepopíší,
to v pohádkách se neuslyší,
jaký tam hrozný život byl.

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Панів за те там мордовали
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
За те вони дрова возили,
В болотах очерет косили,
Носили в пекло на підпал.
Чорти за ними приглядали,
Залізним пруттям підганяли,
Коли який з них приставав.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 70.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Панивъ за те тамъ мордовалы,
И жарылы зо всихъ бокивъ,
Що людямъ льготы не давалы,
И ставылы ихъ за скотивъ.
За те воны дрова возылы,
Въ болотахъ очеретъ косылы,
Носьілы въ пекло на пидпалъ.
Чорты за нымы прыглядалы,
Зализнымъ пруттямъ пидганялы,
Колы якый зъ ныхъ прыстававъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 70.

Рядок 9:

видання 1798:

Залізним пруттєм підгонили

видання 1809:

Залізним пруттєм підганяли

Примітки: III, 70.

       Частина III стр. 70.

Частина III, строфа 70:

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Возити — те саме, що везти, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Мордувати — завдавати комусь фізичного болю або моральних страждань; мучити, катувати (СУМ-20).

Очерет [Очеретъ] = тростник (К.).
Багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Підпал — вжито у значенні запал, запалювати — викликати горіння чого-небудь, видобувати вогонь (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The landlords were tormented
For having been unfair
To common folks whose pain was so augmented
In slavery they had to bear.
For this, the landlords had to cart
The firewood and reeds to start
The blaze as ordered by the devils' leadership.
The former pompous squires
Were forced to tend the fires,
Or they were beaten with a whip.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паноў за тое катавалі
І смажылі з бакоў усіх,
Што людзям долі не давалі,
«Лічылі за жывёлу іх.
За гэтае паны вазілі
І дровы з лесу і касілі
Чарот, каб на агні палаў.
За імі чэрці пазіралі,
Прутом жалезным падганялі,
Калі хто-небудзь прыставаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней и панове съгледа,
печаха се, че цял живот
държели се като с говеда
с безропотния прост народ.
Сега той носеше дървата,
камъш косеше край блатата —
за огъня, и миг не спрял.
Пак трудеха се под надзора
на дяволите тия хора —
да няма никой закъснял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Gutsherrn wurden da gefoltert,
Rundum gebraten auf dem Blech,
Weil sie die ihnen Anvertrauten
Ausgenutzt, schlechter als das Vieh.
Zur Strafe mußten sie Holz fahren,
Das Schilf beschneiden tief im Schlamm,
Es als Brennholz zur Hölle schleppen.
Die Teufel gaben auf sie acht
Und trieben sie mit Eisenruten,
Wenn einer etwas schlapp gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam panów więc męczono stale,
Smażono boki im obrzydłym,
Bo ludziom ulgi nie dawali
A zawsze mieli ich za bydło.
I za to oni drwa nosili,
Na błotach trzcinę też kosili,
Do piekła nieśli na podpałkę.
Nadzorowali ich tam diabli
I raźnie cięli tych, co słabli,
Żelazną rózgą albo pałką.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

С панов за то три шкуры драли
И жарили со всех боков,
Что людям льготы не давали,
Считая всех их за скотов.
Теперь они дрова возили,
В болотах камыши косили,
Носили на растопку в ад;
За ними черти ковыляли,
Прутом железным погоняли
Тех, что работали не в лад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Панов за то и мордовали,
И припекали в свой черед,
Что людям льготы не давали,
На них смотрели, как на скот.
Паны за то дрова возили,
В болотах очерет косили,
Носили на растопку в ад.
Их черти сзади подгоняли,
Железным прутовьем шпыняли,
Кто отставал — был сам не рад!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Панов за то там истязали
И жарили со всех боков,
Что людям льготы не давали,
Считая всех их за скотов.
За то они дрова возили,
В болотах камыши косили,
Таскали на растопку в ад.
За ними черти наблюдали,
Кто приставал, тех подгоняли
Прутом железным всех подряд.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Панов за то там истязали
И жгли им спину и живот,
Что людям льготы не давали,
На них смотрели, как на скот;
Теперь они дрова возили,
В болоте камыши косили
И в ад носили на подпал.
За ними черти наблюдали,
Стальными прутьями стегали,
Когда из них кто отставал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam pány za to mordovali
a plamen pekla je tam pek,
že lidem volnost nedávali
a štvali je jak dobytek;
vozili dříví za svou vinu,
kosili rákosí a třtinu
nosili čertům na podpal.
Čerti tam na ně dohlíželi,
železným klackem pobízeli,
když někdo z nich už nemoh dál.

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Огненним пруттям оддирали
Кругом на спину і живіт,
Себе що сами убивали,
Яким остив наш білий світ.
Гарячим дьогтем заливали,
Ножами під боки штрикали,
Щоб не хапались умирать.
Робили розниї їм муки,
Товкли у мужчирях їх руки,
Не важились щоб убивать.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина III, строфа 70-93.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Огненнымъ пруттямъ отдыралы
Кругомъ на спыну в жывитъ,
Себе що самы убывалы,
Якымъ остывъ нашъ билый свитъ,
Гарячымъ дьогтемъ залывалы,
Ножамы пидъ бокы штрыкалы,
Щобъ не хапалысь умерать.
Робылы розныи имъ мукы,
Товклы у мужчыряхъ ихъ рукы,
Не важылысь щобъ убывать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 71.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Огненной пугою там драли
Кругом і спину і живіт

видання 1809:

Рядок 1:

Огненним пруттєм оддирали

Рядок 6:

видання 1798:

Ножами під боки штиркали

видання 1809:

Ножами під боки штиркали

Рядок 8:

видання 1809:

Робили розниє їм муки

Рядок 9:

видання 1798:

Товкли у мущирах їх руки

Примітки: III, 71.

         Частина III стр. 71.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Важитися — насмілюватися щось робити, зважуватися на щось (СУМ-20).

Дьоготь — темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланцю (СУМ-20). Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб. Дьоготь широко використовували в народній медицині. Особливо помічним він був при виведенні глистів. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту. Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових коломазі), лікували коней, почасти вояків (С.).

Живіт [Жывитъ] = брюхо (К.).
Протилежна щодо спини частина людського тіла (СУМ-20).

Кругом — скрізь, усюди (СУМ-20).

Мужчир, мущир [Мужчырь] = ступка; маленькая мортира (К.).
Гармата з коротким дулом, з неї вели навісний вогонь, як з нинішнього міномета. Мужчири також служили для салютів під час урочистостей. Мужчирі малого калібру служили в господарстві ступами (С.). У цій строфі мається на увазі ступа.

Остивати (остило, остив) — обридати (СУМ-11).

Товкти [Товкты] = толочь; твердить (К.).
Дробити, розтирати що-небудь у ступі, ступці і т. ін. товкачем, товкачиком, макогоном (СУМ-11).

Хапатися — вжито у значенні поспішати, квапитися — старатися, намагатися робити що-небудь швидше (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

All those who died
By their own hand,
For they were never satisfied,
And could not stand
The humdrum world, not any more,
It was for them a constant bore,
They were subjected to sadistic pain
By being skinned and fried;
Lest they resort to suicide,
Their hands were crushed again.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Жалезам агнявым палілі
Спіну, і грудзі, і язык
Злачынцам, што сябе забілі,
Якім наш белы свет апрык.
Пякельным дзёгцем катавалі,
Крывым нажом пад бок штурхалі
Каб не спяшаліся ўміраць,
Чынілі розныя ім мукі,
Таўклі ў драўлянай ступе рукі,
Каб адвыкалі забіваць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С железни шишове и клещи
отпред деряха и отзад
самоубийците зловещи,
отчаяни от тоя свят.
С катран им мажеха телата
и с нож ги ръгаха в ребрата,
да се не канят пак да мрат.
Ръцете пъхаха им в стяга,
та никой да не си посяга —
не спираха да ги въртят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jenen riß man mit Feuerhaken
Die Haut am Rücken und am Bauch,
Die freiwillig die Welt verließen
Und ihrem Leben Schluß gemacht.
Sie wurden mit Pech übergossen,
Man stach mit Messern auf sie ein,
Damit die Lust vergeht aufs Sterben.
Und andere wurden gequält,
Indem man ihre Hände quetschte,
Weil sie die Menschen umgebracht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ognistą rózgą tych chłostali,
Po plecach, brzuchu siekli dobrze,
Co sami siebie zabijali,
Co im nasz jasny świat już obrzydł.
Zlewano dziegciem ich gorącym,
Nożami dżgano też bez końca,
Bo za złe mieli to, że żyją.
Sprawiano mąk im jak najwięcej,
Tłuczono im w moździerzach ręce,
By nie ważyły się zabijać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще нещадней черти драли
Железной спицей по спине
Таких, что сами смерть искали,
Отраду видя в вечном сне.
Горячим дегтем поливали,
Бока ножами протыкали,
Чтоб не спешили помирать,
А после, усиляя муки,
Дробили дурням в ступе руки,
Чтоб не пытались убивать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Калеными рожнами спины
И животы безумцам жгли,
Что, в смерти собственной повинны,
Из мира не спросясь ушли.
Им под бока ножи совали,
Кипящим варом обдавали,
Чтоб не спешили умирать.
Для них придумывали муки,
Дробили в тяжких ступах руки,
Чтоб не решались убивать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Прутом каленым крепко драли
По спинам и по животу
Самоубийц, что жизнь кончали,
Кому стал свет невмоготу.
Горячим дегтем поливали,
Ножами под бока шпыняли,
Чтоб не спешили помирать.
Им разные чинили муки,
Дробили в толчее их руки,
Чтоб не решались убивать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Прутами огненными били
Кругом — бока, живот, хребет, —
Тех, кто самих себя убили,
Кому наскучил белый свет;
Горячим дегтем поливали,
Бока ножами щекотали,
Чтоб не спешили помирать,
Чинили разные им муки,
Толкли им черти в ступах руки,
Чтоб не решались убивать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Žhavými pruty tloukli, bili
zadek i břicho, prsa, hřbet
těm, co se sami zavraždili,
kterým se zprotivil náš svět.
Ty zalévali žhavým dehtem,
píchali noži, drali nehtem,
aby jim na smrt přešla chuť.
Páchali na nich exekuce
a v hmoždířích jim tloukli ruce,
však museli žít, buď co buď.

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Багатим та скупим вливали
Розтопленеє срібло в рот,
А брехунів там заставляли
Лизать гарячих сковород;
Які ж ізроду не женились,
Та по чужим куткам живились,
Такі повішані на крюк,
Зачеплені за теє тіло,
На світі що грішило сміло
І не боялося сих мук.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 72.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Багатымъ, та скупымъ влывалы
Ростопленнее срибло въ ротъ,
А брехунивъ тамъ заставлялы
Лызать гарячыхъ сковородъ;
Яки жъ изъ роду не женылысь,
Та по чужымъ куткамъ жывылысь,
Таки повищани на крюкъ,
Зачеплени за тее тило,
На свити що гришыло смило,
И не боялося сыхъ мукъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 72.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Багатим да скупим вливали
Гаряче золото у рот

Рядок 2:

видання 1809:

Гаряче золото у рот

Рядки 6-8:

видання 1798:

Да по чужих кутках живились,
Такі повішени за крюк
Зачеплени за грішне тіло

видання 1809:

Да по чужих кутках живились,
Такі повішені за крюк,
Зацеплені за грішне тіло

Рядок 10:

видання 1798:

А не боялося і мук

Примітки: III, 72.

         Частина III стр. 72.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Боятися — відчувати страх перед ким-, чим-небудь (СУМ-20).

Брехун [Брехунъ] = лгун (К.).
Той, хто завжди говорить неправду (СУМ-20).

Вливати — лити що-небудь кудись, у середину чогось (СУМ-20).

Живитись — забезпечуватися тим, діставати те, що необхідне для нормального функціонування, дії, стану (СУМ-20).

Зроду, ізроду — від самого початку життя, за весь час життя (СУМ-20).

Чужий куток — чуже місце проживання (СУМ-20).

Багатим та скупим вливали і далі.
«Чим тіло грішило, тим приймає муки за гріх» — ця сентенція лежить в основі давніх народних уявлень про пекельні муки (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The wealthy misers had
Some melted silver poured
Into their mouths, while mad
And shameless liars roared
With pain, for they were forced to lick
The red-hot pans. The bachelors, lovesick
Who looked for sex with someone's wife,
Were hanging from the hook
For everyone to look
At their sex organs in the afterlife.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Скупым-багатым залівалі
Рот закіпеўшым серабром,
Балбатуноў жа прымушалі
Лізаць патэльні языком;
А халастых ды нежанатых,
Хто па чужых жывіўся хатах,
Усіх падвешвалі за крук,
Чапляючы за тое пела,
Што на зямлі грашыла смела,
Не баючыся гэтых мук.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сребро наливаха в устата
на всеки стиснат богаташ,
а пък махленката устата —
тя ближеше тиган цвъртящ;
а оня, дето се не жени
и скита с булки пременени,
на кука беше окачен,
забита в същото туй тяло,
без страх мърсувало, грешало,
забравило за видовден.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man goß den Geizigen und Reichen
Erhitztes Silber in den Mund,
Und heiße Pfannen mußte lecken,
Der sich des Lügens Schuld gemacht.
Wer nicht zu heiraten gewillt war,
Nur sich an fremdem Gut vergriff,
Der wurde auf dem höchsten Balken
An jenem Leibesteil erhängt,
Der sich zu Lebzeiten ergötzte,
Ohne zu fürchten, was dann kommt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bogatym skąpcom w usta lano
Płynnego srebra jak najpełniej,
A kłamców zasię przymuszano
Gorące lizać tam patelnie;
A którzy wciąż się nie żenili,
Po cudzych kątkach się żywili,
To ci wisieli w krąg na hakach
I zaczepieni za to ciało,
Co to grzeszyło w świecie śmiało
I za nie miało mękę taką.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Расплавив серебро, вливали
Скупцам и богатеям в рот;
Вралей нещадно заставляли
Лизать в печи горячий под.
А тех, что сроду не женились
Да всё чужим добром живились, —
Повесив их рядком на крюк,
Той частью тела зацепили,
Которой на земле грешили,
Не опасаясь адских мук.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лгуны лизали сковородку.
Дрожавшим за свое добро
Богатым скрягам лили в глотку
Расплавленное серебро.
А тех, что сроду не женились
Да по чужим углам живились,
Тут черти вешали на крюк,
За бренное цепляя тело,
Которое грешило смело,
Не убоявшись этих мук.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Расплавив серебро, вливали
Скупцам и богатеям в рот,
Вралей лизать там заставляли
Чугун горячих сковород.
А тех, что сроду не женились,
А по чужим углам живились —
Тащили, вешали на крюк,
За то их подцепляя тело,
Что на миру грешило смело
И не боялось этих мук.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Расплавив, серебро вливали
В рты богатеев и скупцов,
И сковородки заставляли
Лизать горячие лжецов.
Того, кто сроду не женился
И по чужим домам живился,
Такого вешали на крюк
И зацепляли частью тела,
Что без греха жить не хотела
И не боялась адских мук.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Skoupým a boháčům tam lili
tavené stříbro do chřtánu
a lháře lízat přinutili
omastek z horkých kuthanů;
a pro ty, co se neženili,
po cizích koutech skotačili,
pro takové tam měli hák:
tam viseli teď za to tělo,
které tak hříšně dovádělo,
buď tak, anebo všelijak.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всім старшинам тут без розбору,
Панам, підпанкам і слугам
Давали в пеклі добру хльору,
Всім по заслузі, як котам.
Тут всякиї були цехмистри,
І ратмани, і бургомистри,
Судді, підсудки, писарі,
Які по правді не судили
Та тілько грошики лупили
І одбирали хабарі.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Всимъ старшынамъ тутъ безъ розбору,
Панамъ, пидпанкамъ и слугамъ,
Давалы въ пекли добру хльору,
Всимъ по заслузи, якъ котамъ.
Тутъ всякые булы цехмыстры
И ратманы и бургомыстры,
Судьи, пидсудкы, пысари;
Яки по правди не судылы,
Та тилько грошыкы лупылы
И одбиралы хабари.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 73.

Рядок 1:

видання 1809:

Всім старшинам тут без разбору

Рядок 5:

видання 1798:

Тут всякії були цехмистри

видання 1809:

Тут всякіє були цехмистри

Рядок 9:

видання 1798:

Да тілько грошики лупили

Примітки: III, 73.

         Частина III стр. 73.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Бургомістр (нім. Вurgermeііster) — міський голова. В часи Котляревського так звали старших членів міської ради (С.). Голова міської управи в Україні та Росії до XX ст. (СУМ-11).

Лупити — у значенні займатися здирством — вимагати або домагатися чого-небудь примусом, обманом і т. ін. (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Підпанок — 1. Не дуже багатий або збіднілий пан. 2. Той, хто перебуває на службі у пана (про скопомів, гайдуків, прикажчиків, писарчуків і т. ін.) (СУМ-11).

Підсудок — помічник судді або писар у земському суді (СУМ-20).

Правда — те, що відповідає дійсності; істина (СУМ-11).

Ратман — член органу міського самоврядування (магістрату, ратуші); райця (СУМ-20).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Хльора — биття, шмагання. Давати хльору — бити, шмагати кого-небудь (СУМ-11).

Цехмистрцехмістерцехмайстер — старшина цеху (СУМ-11).

Тут всякиї були цехмистри і далі.
У старі часи в міському житті цехи відігравали першорядну роль, тому перелік міських урядовців відкривають цехмістри. Син канцеляриста міського магістрату, І. Котляревський двадцятирічним юнаком сам починав службу в канцелярії і прекрасно знав «чиновну братію». Недарма через кілька років він залишив губернську канцелярію в Полтаві заради дуже нелегкого хліба домашнього вчителя в поміщицьких родинах. Досить сказати, що в ті часи поміщик міг записати неімущого вчителя своїх дітей у кріпаки. Можливо, саме це було причиною, чи однією з причин, що Котляревський через три роки залишив учителювання і поступив на військову службу. В усякому разі чиновникам у пеклі відведено друге місце — по табелю, так би мовити, суспільних гріхів — після панів, «що людям льготи не давали». Третіми в цій ієрархії побачимо осіб духовного сану вкупі з «розумними филозопами», до яких письменник теж немилосердний (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Officials, who in life fared well,
The landlords, lordlings, aristocrats
Were having now hard time in Hell,
Like those proverbial punished cats.
Here were the masters of the guild,
Some specialists and very skilled,
As well, the judges, jurymen and scribes,
For whom the truth was not the rule,
But their own pockets full
Of shameless bribes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У пекле тым не да гумору
Было падпанкам і панам,
Ім па заслугах, без разбору,
Давалі чосу, як катам.
Смылелі розныя цэхмістры,
І ратманы, і бургамістры,
Падсудкі, суддзі, пісары,
Што не па праўдзе люд судзілі,
А толькі грошыкі лупілі,
Здзіралі хабар ліхвяры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Наравно — майстори, чираци,
началник или подчинен,
като уяли се котаци
пердашеха ги там с ръжен.
Управници и бургомистри,
чиновници, че и министри,
съдия безочлив, писар тъп,
без срама съдили народа
и търсили във всичко сгода
да карат все на чужди гръб.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allen Amtsinhabern im Leben,
Den Herrn und Dienern ohne Wahl
Erging es schlecht in dieser Hölle,
Sie litten, wie sie es verdient.
Da saßen Ratsherrn, Bürgermeister,
Vorsteher jeder Handwerkszunft,
Richter, Schriftführer, Advokaten,
Die um das Recht sich nicht bemüht,
Nur hohe Geldbeträge rafften
Und Schmiergeld nahmen ohne Zahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Starszyźnie wszelkiej bez wyboru,
Podpankom, panom oraz sługom
Sprawiano w piekle lanie spore,
Jak kotom zgodnie z ich zasługą.
Tu byli różni cechmistrzowie,
Rajcowie oraz burmistrzowie,
Podsędki, sędzie i pisarze,
Co sprawiedliwie nie sądzili,
Pieniążki zewsząd wciąż łupili,
Przeklęci, wstrętni łapówkarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Начальников нещадно драли,
Панов, подпанков, челядь их;
Всем по заслугам воздавали:
И старых жгли и молодых.
Тут были всякие цехмистры,
Советники и бургомистры,
Чинуши, судьи, писаря,
Те, что по правде не судили,
А только денежки лупили
И обирали бедных зря.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Панов, подпанков крепко секли,
Не различая по чинам.
Досталось по заслугам в пекле
Всем, без разбора, старшинам.
Тут ратманы и бургомистры,
Все те, что на расправу быстры,
Цехмейстеры и писари,
И судьи, и подсудки были,
Что денежки с людей лупили,
Свой суд неправедный творя.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Старшин тут всех подряд стегали,
Слуг и подпанков, и панов;
Их беспощадно в пекле драли
Всех, по заслугам, как котов.
Тут были всякие цехмистры
И ратманы, и бургомистры,
Подсудки, судьи, писаря —
Те, что по правде не судили,
А только денежки лупили
И брали хапанцы хитря.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Начальству, чтоб не зазнавалось,
Панам, подпанкам, холуям,
Всем в полной мере воздавалось
По их заслугам и делам.
Наказывали тут цехмистров,
И ратманов, и бургомистров,
Подсудков, судей, писарей,
Какие правдой не судили,
Лишь только денежки лупили
И брали взятки у людей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Všem stařešinům bez rozdílu,
pánům i s jejich vasaly
zde na kalhoty brali míru,
jak kocoury je mazali.
Byli zde různí vašnostové,
konšelé, páni starostové
i soudcové a písaři,
co podle práva nesoudili
a z úplatků si dobře žili,
lovili v cizím kapsáři.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І всі розумні филозопи,
Що в світі вчились мудровать;
Ченці, попи і крутопопи,
Мирян щоб знали научать;
Щоб не ганялись за гривнями,
Щоб не возились з попадями,
Та знали церков щоб одну;
Ксьондзи до баб щоб не іржали,
А мудрі звізд щоб не знімали —
Були в огні на самім дну.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И вси розумни фылозопы,
Що въ свити вчылысь мудровать;
Ченци, попы и крутопопы,
Мырянъ щобъ зналы научать;
Щобъ не ганялысь за грывнямы,
Щобъ не возылысь зъ попадямы,
Та зналы церковъ щобъ одну;
Ксьондзы до бабъ щобъ не иржалы,
А мудри звиздь щобъ не знималы —
Булы въ огни на самимъ дну.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 74.

У виданнях 1798 і 1809 років строфа 74 стоїть після строфи 75.

Рядок 1:

видання 1798:

І всі разуми филозопи

Рядок 5:

видання 1798:

Щоб не гонялись за гривнями

видання 1809:

Щоб не гонялись за гривнями

7-8 Та знали церков щоб одну;

Рядки 7-8:

видання 1798:

Та знали б церков щоб одну;
Ксендзи по-кінській щоб не ржали

Рядок 10:

видання 1798:

Були в огні на самом дну

видання 1809:

Були в огні на самом дну

Примітки: III, 74.

         Частина III стр. 74.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Возитися — у значенні вовтузитися — граючись, метушливо рухатися (СУМ-20).

Ганять [Ганять] = гнать; бегать (К.).
Ганяти — те саме, що гнати (швидко бігти, їхати, мчатися) з означенням руху, який відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Ганятися — те саме, що гнатися, гонитися — прагнути чого-небудь, домагатися чогось. Ганятися за гривнями — прагнути легкого заробітку, дармових грошей (СУМ-20).

Гривняка гривня — в різні часи мала різну цінність. Ще в Київській Русі — срібний зливок вагою близько фунта (фунт — 409,6 грама). Від слова «гривня» походить назва «гривеник» — срібна монета вартістю в десять копійок. Гривнею називали ще мідну монету в дві з половиною-три копійки. Слово «гривняка» вжито тут в останньому значенні (С.).

Звізда́, заст. — зірка (СУМ-20).

Іржать [Иржать] = ржать (К.).
Перенос. Голосно, нестримно сміятися, реготатися (СУМ-20).

Крутопопи — перекручене на комічний лад протопопи (від грецького «протопапас» — старший батько) — старший духовний сан у православній церкві (С.). Те саме, що протоієрей (СУМ-11).

Ксьондз — священик римсько-католицької церкви в Польщі (СУМ-20). Спочатку в І. Котляревського було «ченці», потім замінено на «ксьондзи». Для ксьондзів католицької церкви обов'язкова безшлюбність — целібат. У православній церкві целібату дотримується лише чорне духовенство (ченці) та вищі представники білого духовенства. Рядовий православний священик міг одружуватися, але в разі смерті дружини вдруге одружуватися не мав права (С.).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди, що живуть в миру, не мають духовного звання і не належать до духовного сану (СУМ-20).

Мудрий — у значенні мудрагель — розумник, лукавець, хитрун (СУМ-20).

Мудровать мудрувати — удаватися в зайві й непотрібні міркування (СУМ-20).

Піп [Пипъ] = поп, жрец (К.).
Служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Попадя — дружина попа (СУМ-11).

Филозоп філозоф — учень передостаннього класу духовної семінарії (СУМ-11). Филозоп — тобто бурсак, студент вищого, останнього, класу (з дворічним, інколи трирічним строком навчання) в духовних школах. Іван франко до примовки «фільозоф: обутий, а сліди босі за ним» дає таку примітку: «В давніх школах студенти двох найвищих клас... Такі філософи дуже часто не кінчали науки, пускалися на мандрівку, робилися дяками або писарями, бували іноді душею корчемних компаній, які забавлялися своїми фіглями, але при тім бували також предметом насміху для багатших господарів» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 250) (С.).

І всі розумні филозопи і далі.
Тут цілком природне для давніх часів поєднання вчених і осіб духовного звання — поняття зливалися. Далі в строфі переплетені гріхи духовенства супроти доброчесності і «гріхи» вчених супроти традиційних уявлень про світ.
Крутопопи — перекручене на комічний лад протопопи (від грецького «протопапас» — старший батько) — старший духовний сан у православній церкві. Дане слово вийшло з ужитку ще на початку XІX ст., коли осіб у такому званні стали звати протоієреями.
Та знали церков щоб одну — вираз треба розуміти не в тому значенні, що особи духовного сану не повинні займатися гріховними земними справами, а лише пильнувати церковні діла. Тут маються на увазі священнослужителі, які відходили від православної церкви до католицької. Україна, в першу чергу Правобережна, протягом століть служила ареною конфронтації православ'я і католицизму.
Ксьондзи до баб щоб не іржали — спочатку в І. Котляревського було «ченці», потім замінено на «ксьондзи». Вжитий письменником вираз широко побутував у народній творчості, в численних анекдотах, примовках, оповідках про гріховні діла ченців і попів. Так, у поемі М. Некрасова «Кому на Русі жити добре» священик, зустрівшись із мужиками і завівши розмову про їхнє зневажливе ставлення до духовенства, найперше дорікає, що вони обзивають попів «породою жереб'ячою», складають «солоні приказки, Бридкі казки та співанки І всяку там хулу» (Некрасов М. О. Кому на Русі жити добре. — К., 1955. — С. 16). Для ксьондзів католицької церкви обов'язкова безшлюбність — целібат. У православній церкві целібату дотримується лише чорне духовенство (ченці) та вищі представники білого духовенства. Рядовий православний священик міг одружуватися, але в разі смерті дружини вдруге одружуватися не мав права (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And all philosophers and sages,
Who learned how to philosophize,
Monks, priests, of many ranks and stages,
Who studied how to sermonize;
The laymen who paid much attention
To worldly goods and their expansion,
They should know church and nothing more.
The priests were not allowed to neigh
Like stallions as soon as they
Saw dames. They simmered at the kettle's core.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ўсе разумнікі былыя,
Што мелі ласку мудраваць,
Папы, епіскапы, якія
Любілі паству навучаць,
Каб грошы не граблі лапатай,
Займаліся не ўласнай хатай,
Царквой святою — дзень пры дні,
Ксяндзы, каб баб не спакушалі, —
За ўсе грахі адказ трымалі —
Былі на самым дне ў агні.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Един ли философ с идеи,
мъдрувал само цял живот,
калугери, простоиреи,
да учат простия народ
и към пара да не посягат,
за храма божи да залягат,
а не в кревата, ксендзът благ
край булки да не обикаля,
звезди мъдрецът да не сваля —
на дъното седяха чак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alle die weisen Philosophen,
Die auf der Erde klug getan,
Die Mönche, Priester und die Popen,
Die dem Volk Lehren beigebracht,
Damit nach Geld sie niemals trachten
Und nicht nach fremden Weibern schau'n,
Damit sie einer Kirche dienen,
Üben allzeit Enthaltsamkeit,
Gelehrte nicht nach Sternen greifen, -
Die brodelten im tiefsten Grund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wszyscy mądrzy filozofi,
Co tak mędrkować wciąż potrafią;
I mnisi, popi, krętopopi,
By nauczali swych parafian;
By nie gonili za rublami
I nie igrali z popadiami,
A tylko cerkwi pilnowali;
By księża do bab tak nie rżeli,
A mędrcy zdzierać gwiazd nie śmieli, —
Ci w ogniu na dnie przebywali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Философы, что ахинею
Премудрую всю жизнь несли,
Попы, монахи, архиреи,
Что паству кое-как пасли, —
Чтоб не гонялись за деньгами,
Чтоб не возились с попадьями,
Чтоб знали каждый свой приход,
Ксендзы — чтоб баб не задевали,
Звезд умники чтоб не хватали, —
На самом дне горел их род.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Разумники и филозопы,
Что любят напускать туман,
Попы, монахи, крутопопы, —
Чтоб знали, как учить мирян,
Чтоб не гнались за медяками,
Чтоб не возились с попадьями, —
Горели в адовом огне.
Чтоб звезд всезнайки нее хватали,
Ксендзы, как жеребцы, не ржали, —
Держали их на самом дне.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И те философы-езопы,
Что норовили помудрить;
Попы, монахи, крутопопы,
Чтоб знали, как мирян учить,
Чтоб не гонялись за рублями
И не возились с попадьями,
А знали церковь лишь одну,
Чтоб ксендзы не жеребцевали,
Звезд мудрецы чтоб не хватали, —
На самом дне пеклись в чану.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Разумные все филозопы,
Ученость чья — сплошной обман,
Попы, монахи, крутопопы,
Чтоб знали, как учить мирян,
Чтоб не гнались за пятаками,
Чтоб не возжались с попадьями,
А церковь лишь одну блюли.
Ксендзы за то, что бабам ржали,
А мудрые звезд не хватали,
Все в ад на дно гореть пошли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A všichni moudří filosofi,
co z moudrosti své těžili,
mniši i popi, krutopopi,
aby se sami učili
pohrdat statky pozemskými
a nebrousit jen za ženskými
a sloužit církví jedině;
aby jak hřebci neřehtali
a hvězdy s nebe netahali —
ti pekli se na samém dně.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жінок своїх що не держали
В руках, а волю їм дали,
По весіллях їх одпускали,
Щоб часто в приданках були
І до півночі там гуляли,
І в гречку деколи скакали,
Такі сиділи всі в шапках,
І з превеликими рогами,
З зажмуреними всі очами,
В кип'ячих сіркой казанах.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 75.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Жинокъ своихъ що не держалы
Въ рукахъ, а волю имъ далы,
По весилляхъ ихъ одпускалы,
Щобъ часто въ прыданкахъ булы
И до пивночи тамъ гулялы,
И въ гречку де колы скакалы,
Таки сыдилы вси въ шапкахъ
И съ превелыкымы рогамы,
Сь зажмуренными вси очамы,
Въ кыпьячыхь сиркой казанахъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 75.

У виданнях 1798 і 1809 років строфа 74 стоїть після строфи 75.

Рядок 2:

В руках, а волю їм давав

Рядок 4:

Щоб часто в перезвах бував

Рядок 7:

видання 1798:

Такі сиділи у шапках

Примітки: III, 75.

         Частина III стр. 75.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Весілля [Весилля] = свадьба (К.).
Обряд одруження, а також святкування з цієї нагоди (СУМ-20).

Воля — відсутність обмежень; привілля (СУМ-20).

Казан [Казанъ] = котел (К.).
Металева перев. округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води і т. ін. (СУМ-20).

Скакати в гречку — мати нешлюбні зв'язки (СУМ-11).

Деколи [Деколы] = иногда (К.).
Те саме, що іноді (час від часу; часом, деколи, інколи); коли-не-коли (СУМ-11).

Держати — взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати (СУМ-11).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Одпускати відпускати — дозволяти кому-небудь піти, залишити когось або щось.

Приданки [Прыданкы] = свадебные гостьи женщины (К.).
Те саме, що придани — весільні гості з боку нареченої, які прямують із нею в дім нареченого (СУМ-11). В приданки беруть молодиць з сусідів і рідних молодої. Відома народна приказка: «Коня в позику не давай, а жінку в приданки не пускай». Її зустрічаємо серед інших українських народних приказок, записаних І. Котляревським і переданих російському фольклористові І. Снєгірьову для включення до збірки «Русские в своих пословицах» (1831) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

All husbands who could not control
Their wives and were with them too soft,
Who let them at the weddings troll,
They were invited guests there oft,
They danced there till midnight,
Committing there adultery forthright,
Such people sat with headgear on,
With their eyes closed,
For they were not supposed
To see their partners in the huge cauldron.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А тыя, што як след не дбалі
Аб жонках, волю ім далі,
На ўсе вяселлі адпускалі,
На вечарынкі, дзе пілі,
Дзе аж да поўначы гулялі,
Дзе пры дарозе ў жыце спалі, —
Сядзелі тыя ў каўпаках
Бязглуздых, з чорнымі рагамі,
З апушчанымі ўніз вачамі —
Кіпелі ў смаляных катлах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Мъжете, булките хитрани
несмогнали да удържат,
оставили ги по мегдани,
по кръчми да се веселят,
да пият до среднощ и слука
да търсят, та да сгазят лука,
седяха с шапки на глава —
с рога като на лопатари,
отпуснали клепачи стари,
че срам ги беше от това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Männer, die ihre Ehefrauen
Nicht züchtigten mit fester Hand,
Ihnen zu oft die Freiheit gaben
Zu tanzen auf dem Hochzeitsfest,
Weit bis nach Mitternacht zu feiern,
Zu hüpfen ins Buchweizenfeld,
Die hatten Mützen auf dem Kopfe
Mit Hörnern lang und übergroß,
Saßen, die Augen fest geschlossen,
In kochend heißem Schwefeltopf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ci, co swych żonek się trzymali
Króciutko w rekach, bez wolności,
Lecz po weselach je puszczali,
By przebywały często w gościach
I do północy tam hulały,
Na boki czasem też skakały, —
Siedzieli w czapkach wszyscy społem,
Z przeogromnymi też rogami
I z zamkniętymi wciąż oczami,
Tkwiąc w kotłach z wrzącą siarką wkoło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А тех, что баб не удержали
В руках и дали волю им,
Что всякий день гулять пускали
По свадьбам, по местам иным,
Где до полуночи плясали
Да там мужьям и изменяли, —
Таких держали в колпаках
С большущими на лбу рогами,
С закрытыми к тому ж глазами,
В кипящих серой казанах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мужья, что женам потакали,
Прибрать их не могли к рукам,
На свадьбы часто отпускали,
Чтоб за полночь гуляли там,
Чтоб новобрачных провожали
Да в гречку с кем-нибудь скакали, —
В больших рогатых колпаках,
В котлах, где клокотала сера,
Теперь сидели для примера
С тугой повязкой на глазах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А те, что женок не держали
В руках и дали волю им,
По свадьбам часто отпускали,
По гульбам пировать чужим,
Где до полуночи резвились,
С парнями кой-когда крутились, —
Те в шапках тут в аду сидят
Да с превеликими рогами,
С зажмуренными все глазами
В чанах, что с серою кипят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мужья, что жен не удержали
В руках и волю дали им,
Дурить по свадьбам отпускали,
В приданках бегать, как шальным,
Чьи жены за полночь гуляли
И в гречку иногда скакали,
Сидели молча в колпаках,
С завидными на лбах рогами,
С всегда закрытыми глазами,
В кипящих серою котлах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Co byli na své ženy slabí,
ve všem jim volnost dávali
a pouštěli je na zábavy,
že po svatbách jen běhaly,
že do půlnoci tancovaly
a mužům za roh zahýbaly —
ti sedí v síře plamenné;
pálí je tady na kahanci,
parohy mají jako daňci
a oči pořád zavřené.

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Батьки, які синів не вчили,
А гладили по головах,
І тілько знай що їх хвалили,
Кипіли в нефті в казанах;
Що через їх синки в ледащо
Пустилися, пішли в нінащо,
А послі чубили батьків,
І всею силою бажали,
Батьки щоб швидче умирали,
Щоб їм принятись до замків.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Батькы, яки сынивъ не вчылы,
А гладылы по головахъ,
И тилько знай, що ихъ хвалылы,
Кипилы въ нефти въ казанахъ;
Що черезъ ихъ сынкы въ ледащо
Пустылыся, пишлы въ нинащо,
А посли чубылы батькивъ,
И всею сылою бажалы,
Батькы щобъ швыдче умералы,
Щобъ имъ прынятысь до замкивъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 76.

Рядок 2:

видання 1798:

А гладили по головках

Примітки: III, 76.

         Частина III стр. 76.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СУМ-11).

Гладити по голові — потурати кому-небудь, залишати когось без покарання (СУМ-20).

Казан [Казанъ] = котел (К.).
Металева перев. округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип'ятіння води і т. ін. (СУМ-20).

Ледащо — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно Пуститись в ледащо — стати безпутною людиною (СУМ-20).

Нінащо. Зводити (зводитися, піти) нінащо — робити (робитися) безрезультатним, марним. // Утратити все (СУМ-11).

Чубить [Чубыть] = за волосы драть (К.).
Бити кого-небудь, хапаючи за чуба (СУМ-11).

Батьки, які синів не вчили і далі.
Найважливіша заповідь патріархальної народної моралі: батько має повну владу над сином, але й повністю відповідає за нього. Ця заповідь знайшла вияв у народному прислів'ї, яке зустрічається далі в «Енеїді»: «Ледачий син — то батьків гріх» (V, 35).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The fathers, who didn't teach their boys
The decent way of life and used to overween
Them, praising their moronic joys,
Were boiling now in kerosene.
It was their fault their sons turned out
To be their worthless sprout,
Who later clashed with them
And wished with all their heart
That fathers would depart
And they would plunder after requiem.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бацькі, што хлопцаў не вучылі,
Трымаць не думалі ў руках,
А толькі, знай адно, хвалілі, —
Кіпелі ў нафтавых катлах;
Яны зрабілі гультаямі
Сыноў уласнымі рукамі, з
А ім сыны жадалі, каб
Хутчэй старыя паміралі,
Сваім нашчадкам пакідалі
За ўсё жыццё набыты скарб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Бащите, в пътя неуспели
да вкарат свойте синове,
че все ги глезели, търпели —
в казана с нафта грехове
изкупваха; сами към мързел
подтиквали сина, забързал
баща си сам да умори,
все по-нетърпелив да чака
кога ли ще умре бедняка,
понасъбрал бая пари.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Eltern, die ihren lieben Söhnen,
Keine Erziehung beigebracht,
Sondern sie hätschelten und lobten,
Kochten in Kesseln voller Öl.
Sie trugen Schuld, da6 ihre Söhnchen
Nichtsnutze wurden in der Welt.
Die sich gegen die Eltern stellten
Und ihren Tod herbeigesehnt,
Damit sie möglichst bald beerben
All ihre Habe und ihr Gut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ojcowie synów nie uczący,
Lecz głaskający nazbyt wiele,
Bez miary ich wychwalający,
Ci w kotłach z naftą już kipieli;
Synkowie przez nich wnet na drani
Wyrośli, zeszli wkrótce na nic,
A potem bili ojców dobrych
I niecierpliwie też czekali,
By oni szybciej umierali,
By zaraz się do zamków dobrać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Отцам, что деток не учили,
А гладили по головам
Да только знали, что хвалили,
Здесь воздавали по делам:
В кипящей нефти их купали
За то, что из-за них пропали
Сыны, да их же, дураков
Родителей, за чубы драли
И смерти скорой им желали,
Чтоб растрясти добро отцов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Родители, что не пеняли
Своим ленивым сыновьям,
Их баловали, выхваляли
Да гладили по головам, —
В кипящей нефти здесь варились:
Ведь сыновья с дороги сбились,
Трепали за чубы отцов
И смерти им желали скорой,
Чтоб с кладовых сорвать затворы
И отпереть замки ларцов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Отцов, что неучей растили,
Да по головке гладя их,
Везде без удержу хвалили,
Жгли в нефти, в казанах больших.
По их вине сынки срамились:
Во все, вишь, тяжкие пустились,
За чуб таскали и отцов;
Душою всей того желали,
Скорей чтоб батьки помирали,
Дорваться б лишь до сундуков.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Отцы, что деток не учили,
А гладили по головам,
За все бездельников хвалили,
Теперь в котлах варились там;
Ведь через них от рук отбились
Сыночки их и распустились,
И превратились в сорванцов,
И за чубы папаш таскали,
Их смерти с нетерпеньем ждали,
Чтоб растрясти добро отцов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Otcové, kteří svoje syny
jen chválili a hladili
a trpěli jim špatné činy —
teď v naftě se tu vařili;
za to, že synky netrestali
a lajdáky z nich vychovali,
kteří pak tloukli rodiče,
čekali na smrt táty, mámy,
jen aby nárok měli sami
už na zámky a na klíče.

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І ті були там лигоминці,
Піддурювали що дівок,
Що в вікна дрались по драбинці
Під темний, тихий вечерок;
Що будуть сватать їх, брехали,
Підманювали, улещали,
Поки добрались до кінця;
Поки дівки од перечосу
До самого товстіли носу,
Що сором послі до вінця.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И ти булы тамъ лыгомынци,
Пиддурювалы що дивокъ,
Що въ викна дралысь по драбынци,
Пидъ темный тыхій вечерокъ;
Що будуть сватать ихъ брехалы,
Пидманювалы, улещалы,
Покы добралысь до кинця;
Покы дивкы одъ перечосу
До самого товстилы носу,
Що соромъ посли до винця.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 77.

Рядок 2:

видання 1798:

Піддурівали що дівок

видання 1809:

Піддурівали що дівок

6-10 Підманювали, улещали,

Рядки 6-10:

Підманівали, улещали,
Поки добрались до конця.
Тогді дівки обман познали,
Да ба! — уже товстенькі стали,
Що послі сором до вінця

Рядок 6:

видання 1809:

Підманівали, улещали

Примітки: III, 77.
         Частина III стр. 77.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Брехать [Брехать] = лгать (К.).
Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Вінець — у значенні: обряд вінчання, одруження (СУМ-20).

З диявола (біса) — дуже, вельми, занадто (СУМ-11).

Піддурювати — те саме, що обманювати (СУМ-11).

Лигоминець [Лягомынець] = проказник (К.).
Лагоминець — те саме, що ласун у значенні той, хто має особливу пристрасть до кого-, чого-небудь (у даному випадку — до дівок) (СУМ-20).

Перечіс — тут у значенні чесати — бити по чомусь кого-, що-небудь; дубасити, шмагати (СУМ-11).

Піддурить [Пиддурыть] = подвести, смануть (К.).
Піддурювати, піддурити — те саме, що обманювати (СУМ-11).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Протягом певного часу (СУМ-11).

Сватання — дія за значенням сватати (за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків) і свататися (звертатися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на одруження з їхньою дочкою) (СУМ-11).

Сором [Соромъ]ъ] = стыд, срам (К.).
Уживається для вираження осуду чиєї-небудь поганої поведінки, недостойних дій, вчинків і т. ін. (СУМ-11).

Товстіти до самого носу — вагітніти.

Улещать [Улещать] = соблазнять (К.).
Улещати — лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As well, some bucks were here who lied,
They used to cheat the girls and crept
Up to their windows and inside
In darkness while the parents slept.
They made the girls believe they came to woo,
It was, as it turned out, not true,
Until they got what they desired.
The girls were in a bad position,
They could not hide their true condition,
They were ashamed for being so bemired.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сярод пакутнікаў злачынцы
Былі такія акурат,
Што ў ціхі вечар па драбінцы
У вокны лезлі да дзяўчат;
Што будуць сватаць, абяцалі,
Усяк хлусілі, спакушалі
І дамагаліся свайго;
А што ад іх дзяўчаты мелі?
Да носа самага таўсцелі
Без шлюба і вянца таго.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А имаше и сластолюбци,
които мамили моми,
по стълба тия душегубци
при тях се качвали сами,
около сватба все въртели,
прелъгвали, додето взели
каквото май било им зор;
а от раздумките момите
така наливали снагите,
че до венчилото — позор.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu Hauf steckten dort die Verführer,
Die jungen Mädchen nachgestellt
Und abends heimlich auf der Leiter
Kletterten hoch zur Fensterbank.
Die Heirat hatten sie versprochen
Und logen ihnen manches vor,
Bis schließlich sie ihr Ziel erreichten, -
Die Mädchen wurden danach dick,
Der Bauch wuchs an bis zu der Nase,
Die Heirat dann war eine Schmach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I byli łasi tam złoczyńcy,
Co nabierali tez dziewczęta,
Do okien leźli po drabince
Pod wieczór ciemny, mgła objęty;
Że będą swatać je, kłamali,
Oszukiwali, namawiali,
Aż dobierali się do końca;
Dziewczęta potem z smutku, troski
Grubiały aż po same noski,
Do ślubu dręczył je wstyd żrący.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще там сластолюбцы шлялись —
По части девок мастера,
Что в окна ночью забирались;
Не вылезая до утра,
Что сватать девок обещали,
Подманивали, улещали
И добирались до конца;
А после девки с перечесу
До самого толстели носу
И срам терпели до венца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Здесь были те, что речью сладкой
Смущали девушек тайком
И в окна по стремянке шаткой
Неслышно крались вечерком,
Обманывали, улещали,
Клялись и сватать обещали,
Стремясь к желанному концу,
А девушки от перечеса
До самого толстели носа,
Да так, что срам идти к венцу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И сластолюбцы те пылали,
Что девкам лгали много раз,
Тайком в окошко к ним влезали
Под тихий вечер, в поздний час,
Мол, будут сватать их, брехали,
Подманивали, улещали,
Пока добрались до конца,
Покуда девки с перечесу
Толстеть не начали до носу,
Стыдом покрывшись до венца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сластолюбцы здесь толкались.
Чтоб девок обмануть, они
По лесенкам к ним в окна крались,
Когда погасит ночь огни,
Что женятся на них, им врали,
Подмигивали, улещали
И добирались до конца.
А после девки с перечеса
До самого толстели носа
И срам терпели до венца.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bylo tam mnoho záletníků,
co mladé dívky sváděli,
lezli k nim v noci po žebříku,
když ležely už v posteli;
kteří jim svatbu slibovali
a lákali a přemlouvali,
až u nich přišli ke svému,
až dívky začla trápit tloušťka,
až měly bříška kulaťoučká
a ještě hanbu ke všemu.

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були там купчики проворні,
Що їздили по ярмаркам,
І на аршинець на підборний
Поганий продавали крам.
Тут всякії були пронози,
Перекупки і шмаровози,
Жиди, міняйли, шинькарі.
І ті, що фиги-миги возять,
Що в боклагах гарячий носять,
Там всі пеклися крамарі.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы тамъ купчыкы проворни,
Що йиздылы по ярмаркамъ,
И на аршынець на пидборный,
Поганый продавалы крамъ.
Тутъ всякіе булы пронозы,
Перекупкы и шмаровозы,
Жыды, миняйлы, шынькари,
И ти, що фыгы-мыгы возять,
Що въ боклагахь гарячій носять,
Тамъ вси пеклыся крамари.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 78.

Рядок 2:

видання 1798:

Що їздили по ярмалкам

Рядок 5:

видання 1798:

Там всякії були пронози

Рядок 8:

видання 1798:

І ті, що хвиги-миги возять

Примітки: III, 78.

       Частина III стр. 78.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Аршин — давня східнослов'янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи; дорівнює 0,711 м (СУМ-20). Аршин підборний — на аршин міряли крам при продажу. Підборний, значить фальшивий, коротший від установленого зразка. Такий зразок десь виставляли на доступному місці. Хоч у продавця аршин, як і інші міри (гирі, кухлі, відра та ін.), мусив мати офіційне клеймо, уніфікація їх була важкою справою (С.).

Боклага [Боклагъ] = боклага (К.).
Невелика дерев'яна, керамічна або металева плоска дорожня посудина, барило для зберігання води або іншої рідини (СУМ-20).

Возити — те саме, що везти, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Гарячий [Гарячій] = збитень (К.).
Гаряч — гарячий напій, зроблений з води, меду і прянощів; збитень (СУМ-20).

Крам [Крамъ] = мелочные товары (К.).
Предмети торгівлі (звичайно фабричного виробництва) (СУМ-20).

Крамар [Крамарь] = купец (К.).
Те саме, що торговець (СУМ-20).

Міняйло — той, хто займається розміном грошей. У давні часи існував значний різнобій у грошових одиницях, єдиної твердо встановленої грошової системи не було. Міняйло на ярмарку був обов'язковою і вельми помітною фігурою. Він виконував роль банку, міняючи за певну винагороду гроші на монету, потрібну для розрахунку, займався також іншими фінансовими операціями (С.).

Пере́купка [Пере́купка] = торговка (К.).
Те саме, що перекупниця — та, яка перекуповує що-небудь (СУМ-11). Становили досить значний процент професійних ярмаркових торговців (С.).

Підборний [Пидборный] = подложный, фальшивый (К.).
Те саме, що підроблений — який є підробкою; фальшивий (СУМ-11).

Проворний — у значенні шахрай — хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина; дрібний злодій (СУМ-11). Див. у Володимира Даля: Проворовать век свой, прожить мошенничая, плутовством.

Проноза — спритна, хитра людина; пронира (СУМ-11).

Фиги-миги — іронічно осмислена назва інжиру в дусі народної етимології (Ш.). Бакалія, ласощі, витребеньки. У словничку до третього видання «Енеїди» (1809) Іван Котляревський зазначив: «Фиги-миги — называется всякая греческая бакалея». Люди з такими товарами мандрували на возі по селах та містах, продавали їх, а то й міняли на різну сільськогосподарську продукцію. Предметом продажу та обміну служили також лубочні картинки, книжки, цукерки тощо. Цих людей теж звали міняйлами (С.).

Шинькар — те саме, що шинкар — власник шинку або продавець у ньому (СУМ-11).

Шмаровоз [Шмаровозъ] = подмазчик телеги (К.).
Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. // Забруднена чи в брудне одягнена людина. // Уживається як лайливе слово (СУМ-11). У первісному значенні: той, хто підмазує (шмарує) коломаззю колеса возів. Осі і втулки коліс робили з самого дерева, тому змазувати доводилося часто. Шмаровозами називали також візників, їздових. На ярмарках вони розвозили за плату товари (С.).

Були там купчики проворні і далі.
Це «ярмаркова» строфа. Доба феодалізму — доба стійких соціальних перегородок, жорсткої градації між соціальними верствами та всередині них. Маємо непоодинокі приклади того, як це відбилося в «Енеїді». Один з них — перед нами. В пеклі, як і в земному житті, торговий люд розміщений по низхідній — від значніших до дрібніших. Першими в ряду названі власники крамниць, крамарі. В них предметом торгівлі були товари фабричного виробництва, як тоді говорили — крам. Яке місце займали крамниці в торгівлі, видно з того, що крамарям виділено мало не половину «ярмаркової» строфи — з десяти рядків чотири. За крамарями тісняться інші, які жили з торгівлі. І між ними градація низхідна, від перекупки до продавця збитню (див. далі). Слово «крамар» і замикає строфу, на цей раз у широкому значенні — торговці взагалі.

Що в боклагах гарячий носять — збитенщики. Див. гарячий і збитень.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Adroit shopkeepers were there, too,
They used to go to many fairs
And cheated with hullabaloo
While peddling worthless wares.
There were all kinds of cunning rogues,
And small retailers, but big brogues,
And Jews, the money hoarding rats,
The tavern keepers,
As well outrageous interest reapers,
They all were boiling in huge vats.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Былі купцы — народ шумлівы;
На кірмашы такі гандляр
Адмерваў на аршын фальшывы
Пакупнікам гнілы тавар.
Народ быў сталы і нясталы,
Старызнікі і зазывалы,
Былі мянялы, гандляры,
Што фігі-мігі прадавалі, —
У пекле кару адбывалі
Усе на свеце махляры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И що търговчета, с години
по панаири и села
с фалшиви мерили аршини
на всеки срещнат будала.
И що мошеници, кръчмари,
сарафи, жидове, лихвари
и прекупвачи, хаймани.
И тия, дето с табли бягат,
и вино в бъклици предлагат —
в казана вряха настрани.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gerissene gab es dort Krämer,
Die auf dem Weg von Markt zu Markt
Nach Eigenmaß und Eigendünkel
Nur schlechte Ware angebracht.
Dort gab's verschiedene Betrüger,
Gauner, Pfuscher und Trödelfraun,
Schankwirte, Tauschhändler und Juden,
Händler mit sonderbarstem Tand,
Heißen Getränken in den Fässern, -
Sie alle wurden dort gekocht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kupczyki byli tam scwaniali,
Co rozjeżdżali po jarmarkach
I kiepski towar sprzedawali,
Fałszywą go też mierząc miarką.
A przecher było, że aż zgroza,
Przekupek oraz smarowozów,
Wekslarzy — Żydów i szynkarzy.
I tych, co figi — migi wożą,
I co w bukłakach wrzątek noszą,
Tam wszyscy piekli się kramarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Купчишки были из смышленых,
Что в селах и по городам
Обмеривали люд крещеный,
Сбывали завалящий хлам;
И перекупки и пройдохи,
Что тороваты на подвохи,
Менялы, шинкари, дельцы,
И те, что дрянью промышляют,
И те, что сбитень разливают,
Все обдувалы, все купцы.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все купчики, что с неклейменым
Аршином, с речью разбитной
На шумных ярмарках с поклоном
Сбывали свой товар гнилой;
Вьюны, пролазы, обиралы,
Мазилы-пачкуны, менялы,
Ростовщики и шинкари,
И те, что сбитень разливали,
И те, что ветошь продавали,
Все торгаши и корчмари.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Купецкий люд там был проворный
Из тех, кто ездит по торгам,
Где на аршинец на подборный
Сбывают завалящий хлам.
Тут были торгаши, менялы,
Ветошницы и обдувалы,
Жиды, проныры, шинкари
И те, что фиги-миги возят,
В баклагах теплый сбитень носят, —
Всех лавочников там пекли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Беда была и тем купчинам,
Что в ярмарку или базар,
Торгуя, плутовским аршином
Негодный меряли товар.
Деляги, на обманы ловки,
Без всякой совести торговки,
Жиды, менялы, шинкари,
И те, что фигли-мигли возят,
В баклагах чай горячий носят,
Все торгаши и крамари.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Byli tam kupci vychytralí,
co po jarmarcích jezdili,
kde špatné zboží prodávali
a kratším loktem měřili.
Byli tam různí chabrusáci,
židi a machři všelijací
a lichváři a krčmáři;
ti, kteří znali Čáry-máry,
tu, kteří „horkou“ prodávali —
byli tam všichni kramáři.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паливоди і волоцюги,
Всі зводники і всі плути;
Ярижники і всі п'янюги,
Обманщики і всі моти,
Всі ворожбити, чародії,
Всі гайдамаки, всі злодії,
Шевці, кравці і ковалі;
Цехи: різницький, коновальський,
Кушнірський, ткацький, шаповальський
Кипіли в пеклі всі в смолі.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Палыводы и волоцюгы,
Вси зводньікы и вси плуты;
Ярыжныкы н вси пъянюгы,
Обманщыкы и вси моты,
Вси ворожбыты, чародіи,
Вси гайдамакы, вси злодіи,
Шевци, кравци и ковали;
Цехы: ризныцькій, коновальскій,
Кушнирьскій, ткацькій, шаповальскій,
Кыпилы въ пекли вси въ смоли.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 79.

Рядок 4:

видання 1798:

Обманщики, всі моти

Рядок 6:

видання 1798:

Всі гайдомаки і всі злодії

Примітки: III, 79.

       Частина III стр. 79.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Волоцюга — той, хто любить волочитися за ким-небудь — упадати за ким-небудь, виявляючи свою закоханість, любов, прихильність (СУМ-11).

Ворожбит, ворожка — ті, хто роблять спробу вгадати майбутнє чи минуле, ворожачи на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

Гайдамака [Гайдамака] = разбойник (К.).
Розбишака, шибайголова (СУМ-20). Гайдамака у первісному значенні: лайливе слово, означало «розбишака», «волоцюга». На українських землях, які входили до складу Польщі, у ХVІІІ ст. так звали учасників народно—визвольної боротьби проти шляхти, в тому числі учасників найбільшого гайдамацького повстання Коліївщини у 1768 р. під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти. Назва так і лишилася за ними, стала загальновживаною. Одночасно йшло переосмислення цього поняття, вживання його в позитивному значенні. Вирішальну роль у цьому відіграли твори Тараса Шевченка: «За святую правду-волю Розбійник не стане» («Холодний Яр») (С.).

Зводник, зводницязвідник, звідниця — той, хто займається звідництвом — посередництвом між чоловіком і жінкою (перев. корисливим) для налагодження між ними любовних взаємин).

Злодій [Злодій] = вор (К.).
Той, хто займається злодійством — розкраданням чужої власності; крадіжками (СУМ-20).

Коваль [Коваль] = кузнец (К.):
Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети (СУМ-20).

Коновальський цех — реміснича корпорація, яка об'єднувала коновалів. Коновал — людина без спеціальної ветеринарної освіти, яка займалася каструванням і лікуванням коней та інших тварин (СУМ-20).

Кравець [Кравець] = портной (К.).
Фахівець із пошиття одягу (СУМ-20).

Кушнір [Кушнир] = кожевенный мастер (К.)
Ремісник, що вичиняє хутро і шиє з нього одяг, головні убори і т. ін. Кушнірський цех — реміснича корпорація, яка об'єднувала кушнірів (СУМ-20).

Мот, рус. — те саме, що марнотратник — той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно і т. ін. (СУМ-20).

Паливода — той, хто поводить себе пустотливо, несерйозно; бешкетник, пустун (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Плут, рус. — вжито у значенні крутій — хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець, або пройда — хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт (СУМ-11).

П'янюга — те саме, що п'яниця — той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається (СУМ-11).

Різниці [Ризныци] = мясной ряд (К.).
Різниця — приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня. Різницький цех — професійне об'єднання різників (СУМ-11).

Цех — об'єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що захищала їхні станові інтереси (СУМ-11).

Чародій — те саме, що чарівник, чаклун — людина, яка займається чаклунством — за старовинними марновірними уявленнями — магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу (СУМ-11).

Шаповал — майстер, який виготовляє з вовни шапки та інші вироби способом валяння. Шаповальський цех — професійне об'єднання шаповалів (СУМ-11).

Ярижник, ярига — тут у значенні — сутяга, обманщик (Ш.).

Шевці, кравці і ковалі і далі.
За що терплять пекельні муки всі паливоди і злодії — ясно. Інша справа з представниками різних професій у заключних чотирьох рядках строфи, їхній гріх полягає у тому, що вони ігнорують заповідь «не убий» (різники), завдають болю тваринам (коновали, ковалі, які кують, таврують коней, взагалі мають справу з вогнем, що містить у собі магічну, чудодійну силу), виготовляють різні вироби з шкіри та шерсті забитих тварин (кушніри, ткачі, шаповали).
Недоброго, негуманного в усі часи не бракує. Так побудоване людське життя. Одначе народна мораль не виправдовує, не називає добром жорстокість навіть неминучу, навіть спрямовану на благо людей. Особливо найбільшу жорстокість — насильне позбавлення життя іншої живої істоти.
Схвалювати вбивство, самому похвалятися ним, навіть коли йдеться про вбивство в бою лютого ворога або коли мова йде про тварину, годовану на пожиток людям, не годиться. Нар: Дай боже на пожиток! (Як колять кабана. Один дурень сказав «Боже поможи», так сміялись з його, поки й вмер — не забули. — Номис. — С. 7) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The hot-brained fellows and wife-beaters,
The vagabonds and tramps,
And drunkards and all cheaters.
Disgraceful, shameless scamps,
All fortune tellers, sorcerers,
And haidamaks, extortioners,
The Cobblers, tailors who grew rich.
All members of the guilds,
All experts in their special fields,
They all were boiling in black pitch.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Свавольнікі і валацугі,
Усе хлусы і ўсе рвачы,
І зводнікі, і ўсе т'янчугі,
І ліхвяры, і мантачы,
Варажбіты, і чарадзеі,
І злодзеі, і ліхадзеі,
Шаўцы, краўцы і кавалі;
Цахі: кушнерскі, канавальскі,
Сталярны, ткацкі, шапавальскі —
Усе ў густой смале былі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Любители на авантюри,
злосторници и подлеци,
и сводници, и пияндури,
и обирджии, и лъжци,
и вешици, и върколаци,
и скитници, и хайдамаци,
крадци, касапи, маскари,
и гилдиите — на шивачи,
шапкари, лекари, сарачи —
в котли със сяра всичко ври.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schnapsbrenner waren da, Landstreicher,
Kuppler, Betrüger aller Art,
Säufer und alle Trunkenbolde,
Verschwender, Lügner ohne Zahl,
Wahrsager und auch Zauberkünstler,
Schwindler und Diebe sah man hier,
Da waren Schuster, Schneider, Schmiede,
Metzger und Pferdezüchter auch,
Die Kürschner, Weber, Filzhersteller, -
Sie alle brodelten im Pech.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Włóczędzy, lenie też wszelacy,
Zwodnicy wszyscy i krętacze;
Jak też pieniacze i pijacy,
Oszuści i okłamywacze,
Wróżbici wszyscy, czarodzieje
I hajdamacy, i złodzieje,
I szewcy, krawcy i kowale;
Rzeźnicki cech i konowalski,
Kuśnierski, tkacki i gręplarski —
Kipieli wszyscy w smole stale.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Головорезы и бродяги,
Ярыжки, моты и лгуны,
Пьянчуги, сводники, плутяги,
Обманщики и шептуны;
Все колдуны и чародеи,
Все без изъятия злодеи;
Кузнец, сапожник и портной;
Цеха — мясницкий и скорняцкий,
Суконный, коновальский, ткацкий —
Всех, что грешили, жгли смолой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Головорезы, прощелыги,
Бродяги, плуты, болтуны.
Все сводники и забулдыги,
Гадальщики и колдуны,
Разбойники и живодеры,
Мошенники, пропойцы, воры
Кипели в огненной смоле;
А цех мясницкий, цех скорняжный,
Цех шерстобитный, цех портняжный
Сидели всяк в своем котле.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все ерники и побродяги,
Пьянчуги, моты и лгуны,
Все сводники и все плутяги,
Ярыжники и таскуны,
Все колдуны и чародеи,
Все гайдамаки, все злодеи,
Все ковали, чеботари,
Цех боинский, с ним коновальский,
Скорняцкий, ткацкий, сукновальский —
Их в пекле всех смолою жгли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Обманщики и все бродяги,
Все сводники и все плуты,
Ярыжники и все сутяги,
Пройдохи, пьяные скоты,
Гадальщики и чародеи,
Все гайдамаки и злодеи,
Портной, сапожник и кузнец,
Цеха: убойный и скорняцкий,
Прядильный, коновальный, ткацкий, —
В аду в смоле нашли конец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I syčáci a pobudové
a darmošlapi, šejdíři
a hýřilové, necudové
a pijani i kejklíři
a dále všichni podvodníci
a zloději a výtržníci,
krejčí a čepičářský cech
a ševcovský a kominický
i nunvářský a kožešnický —
zde škvařili se v plamenech.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Там всі невірні і христьяне,
Були пани і мужики,
Була тут шляхта і міщане.
І молоді, і старики;
Були багаті і убогі,
Прямі були і кривоногі,
Були видющі і сліпі,
Були і штатські, і воєнні,
Були і панські, і казенні,
Були миряне і попи.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тамъ вси невирни и хрыстьяне,
Булы паны и мужыкы,
Була тутъ шляхта и мищане
И молоди и старыкы;
Булы багати и убоги,
Прями булы и крывоноги,
Булы выдющи и слипи,
Булы и штатски и военни,
Булы и паньски и казенни,
Булы мыряне и попы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 80.

Рядок 3:

видання 1798:

Були шляхтяне і міщане

Примітки: III, 80.

       Частина III стр. 80.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Казенний — мова про казенних селян — селян-кріпаків, що належали державі (а не поміщикам) (СУМ-20).

Миряне [Мыряне] = люди (К.).
Люди, що живуть в миру, не мають духовного звання і не належать до духовного сану (СУМ-20).

Міщанин — у Російській імперії – особа, що належала до міщанства — соціальної групи людей, що належали до податного стану, проживала в містах і складалася з дрібних торгівців, домовласників, ремісників, нижчих службовців і т. ін. (СУМ-20).

Невірний — той, хто визнає іншу порівняно з ким-небудь віру, релігію (СУМ-20).

Панський — мова про панських селян — селян-кріпаків, що належали поміщикам.

Піп [Пипъ] = поп, жрец (К.).
Служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Убогий — який живе в нестатках, злиднях; бідний; протилежне багатий (СУМ-11).

Шляхта — дворянство дореволюційної України, Білорусії, Литви (СУМ-11).

Там всі невірні і христьяне і далі.
Строфа наголошує на тому, що пекло розраховано на грішників усіх станів. Комічно обігрується догмат церкви «Перед богом усі рівні». Пекло, як і всесвіт, поділено на дві ворожі, взаємовідштовхуючі частини: «невірні і християни». Далі такий антонімічний поділ (тьма і світло, бог і сатана, добро і зло, верх і низ) фігурує не тільки в релігійному та соціальному аспектах, а й у зниженому, бурлескно—побутовому плані, в різноманітних, калейдоскопічно несподіваних поворотах.
Були і панські, і казенні — за кріпосного права селяни ділилися на панських, що були власністю того чи іншого поміщика, і казенних, що були власністю держави, або, інакше кажучи, царського двору (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With them were Christians and smug atheists,
All common people and nobility,
Aristocrats, nonconformists,
Hot-blooded youth and oldsters with debility.
The poor, the very rich,
They all were boiling in the pitch.
Some could not hear, and some were blind,
The office clerk-degenerates,
The landlords and the celibates,
And clerics with the earthworm's mind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Была і шляхта і мяшчане,
Былі паны і мужыкі,
Няверныя і хрысціяне,
Старэнькія і юнакі,
Багаты люд і люд убогі,
Народ бязногі, крываногі,
Народ відушчы і сляпы,
Чын і цывільны і вайсковы,
Пан і прыватны і службовы,
Былі міране і папы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Неверници и християни,
окати люде и слепци,
селяци прости и дворяни,
и жалки старци и момци,
и просяци и богаташи,
и честни хора и търгаши,
и кротки хорица и зли,
мъже цивилни и военни,
и стройни и осакатени,
и хитреци и будали.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sowohl Ungläubige wie Christen,
Die Herrschaft und das Dienervolk,
Aristokraten sowie Städter,
Von jedem Alter, jedem Stand;
Dort waren Reiche, waren Arme,
Krumme und von geradem Wuchs,
Dort waren Sehende und Blinde,
Beamte und das Militär,
Im Dienst der Herren und des Staates,
Laien und Priester gab es auch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Niewierni jak też chrześcijanie,
Panowie byli oraz kmiecie,
Tu szlachta była i mieszczanie,
I młodzi, i podeszli w leciech;
Bogaci byli i ubodzy,
Prościutcy, jak też krzywonodzy,
Widzący byli wraz z ślepcami,
Cywile byli i wojskowi,
Szlachecka służba i państwowa,
Parafianie też z popami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Неверные и христиане,
Паны, простые мужики,
Дворяне, шляхтичи, мещане,
И юноши и старики;
Тут и богатый, и убогий,
Прямой как жердь, и кривоногий,
И остроглазый, и слепец,
Штафирки, воины лихие,
И панские, и приписные;
Мирянин суетный, чернец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Была здесь шляхта и мещане,
Паны здесь были, мужики,
Неверные и христиане,
И молодежь и старики;
Здесь был богатый и убогий,
Здесь был прямой и колченогий,
Здесь были зрячие, слепцы,
И тьма военных, и гражданских,
Казенных множество, и панских,
Попы, миряне, чернецы.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там были шляхта и мещане,
С панами рядом мужики,
Неверные и христиане,
И юноши, и старики.
Народ богатый и убогий,
Кто прям собой, кто кривоногий,
Бок о бок с зрячими — слепцы.
Военных много было, штатских,
Крестьян и приписных, и панских,
С мирянами попы-отцы.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Неверные и христиане,
Паны тут есть и мужики,
Дворяне есть, и есть мещане,
И молодежь и старики,
Есть и богатый и убогий,
И стройный есть и кривоногий,
И зрячих много и слепцов,
Полно военных и гражданских,
Крестьян казенных, вольных, панских,
Попов, мирян и чернецов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam křesťané i nepokřtění
a pánové i mužici,
mladí i starci unavení
a měšťané i šlechtici;
zde bohatých i chudých mnoho,
rovných i s nožičkami do O,
slepci i lidé vidící;
byl tady civil, důstojníci,
panští i státní nevolníci
a popové i farníci.

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гай! гай! та нігде правди діти,
Брехня ж наробить лиха більш;
Сиділи там скучні піїти,
Писарчуки поганих вірш,
Великії терпіли муки,
Їм зв'язані були і руки,
Мов у татар терпіли плін.
От так і наш брат попадеться,
Що пише, не остережеться,
Який же втерпить його хрін!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Гай ! гай! та нигде правды диты,
Брехня жъ наробытъ лыха билшъ;
Сидилы тамъ скучни піиты,
Пысарчукы поганыхъ виршъ,
Велыкіи терпилы мукы,
Имъ звьязани булы и рукы,
Мовъ у Татаръ терпилы плинъ.
Отъ-такъ и нашъ брать попадется,
Що пыше, не остережется.
Якый же втерпытъ його хринъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 81.

Рядок 1:

І гай! да нігде правди діти

Рядок 6:

Зв'язани були їм руки

Примітки: III, 81.

       Частина III стр. 81.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Брехня [Брехня] = ложь (К.).
Те, що не відповідає правді; неправда (СУМ-20).

Вірша [Вирша] = стихи (К.).
Вірш — невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків (СУМ-20).

Гай [Гай] = лес; и частица удивление показывающая (К.).
1) Невеликий, переважно листяний ліс — у цьому значенні не вживається; 2) Уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. (СУМ-11).

Лихо — що-небудь погане, зле, недобре (СУМ-20).

Наробити — у сполуч. зі сл. лихо, сором, зло, шкода, неприємність і т. ін. — заподіяти те або спричинитися до того, що назване зазначеним іменником (СУМ-20).

Нігде правди діти — вживається при підкресленні правдивості, вірогідності сказаного (УФС) (СУМ-11).

Піїт — поет (СУМ-11).

Який хрін — хто, хто такий (СУМ-11).

Сиділи там скучні піїти і далі.
У XVІІІ ст. відірване від живого життя, схоластичне віршування досягло просто незвичайних розмірів. Редакція журналу «Киевская старина», публікуючи у 80—х роках XІX ст. один із зразків такого віршування — «Панегірик Кочубеям», — справедливо зазначала: «Віршописання – хвороба наших предків XVІІІ ст. На нього витрачали багато часу в школах, до нього вдавалися з найнікчемніших приводів і не було, певне, більш—менш грамотної і скільки—небудь незайнятої людини, яка б не займалася цією справою.
Поезії у подібних творах не знайдете ніякої, пустота змісту, штучність побудови, важка форма, вбивчий силаб — такі їх прикметні риси. З неприємним почуттям берешся за подібні рукописи і з досадою кидаєш їх після кількох хвилин читання» (К. с. — 1887. — Кн. 6 — 7. — С. 495).
Тільки в народній творчості, деяких сатиричних, різдвяних та великодних віршах мандрованих дяків пробивалася свіжа і здорова течія, яка оплодотворила «Енеїду» — перший твір нової української літератури (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh well, what can you do with liars?
They cause much harm and woes;
In Hell were boring versifiers
And writers of a humdrum prose.
They were tormented till they cried,
Because their hands were firmly tied,
As if they were in Tartar slavery.
Some writers' fall was hard,
For they were never on their guard
And wrote what was unsavory.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гэй! Гэй! ды праўду дзенеш дзе ты,
Няпраўда ж зводзіць свет стары;
Сядзелі на агні паэты,
Нікчэмных вершыкаў майстры,
Іх рукі звязаны, на твары
Адчай, нібыта іх Татары
У жорсткі аддалі палон.
Вось так і наш брат пападзецца,
Што піша — не засцеражэцца,
Каму ж яшчэ патрэбны ён!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Брех, пусто! Правда ли? Къде ти!
Лъжата тук е налице;
седяха скучните поети,
драскачите на стиховце,
велики мъки те търпяха,
че с вързани ръце стояха,
досущ като в татарски плен,
и наша милост туй го чака,
щом пише, все ще се прецака —
кой би го траял даже ден!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hei, hei! Der Wahrheit alle Ehre,
Denn Lüge macht es schlimmer noch:
Dort saßen langweilige Dichter,
Die schlechte Verse produziert,
Sie duldeten dort große Qualen:
An Händen fesselte man sie,
Wie es geschah bei den Tataren.
Auch unsereinem blüht dies Los,
Wenn er schreibt, ohne nachzudenken,
Wer hält solches Gefasel aus!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Niestety! prawdę ukryć trudniej,
A kłamstwo sprawi licho większe;
Siedzieli tam poeci nudni,
Pisarczykowie kiepskich wierszy,
W okrutnej się nurzając męce,
Związane mieli wszyscy ręce,
Jak wprost w niewoli tkwiąc tatarskiej.
Tak oto brat nasz także wpadnie,
Gdy pisze długo i nieskładnie,
Bo któż go ścierpi już, do diaska!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эх-ма, нет в мире правды, детки,
С брехней же натворишь грехов;
Сидели, точно птички в клетке,
Кропатели плохих стихов
И страшные терпели муки.
Им накрепко связали руки,
Чтоб не строчили виршей впредь.
Вот так и нам попасться можно,
Коли писать неосторожно.
Да трудно ж, черт дери, терпеть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эхма! Лукавить нет охоты.
Солгав, лишь попадешь впросак.
Томились в пекле рифмоплеты,
Немало было там писак.
Великую терпели муку
За то, что нагоняли скуку.
Полон татарский — их удел!
Вот так и наш брат обожжется,
Кто пишет, не остережется.
Да ведь кой черт бы утерпел!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Куда от правды схорониться, —
Брехнею ж натворишь грехов;
Пиитам там пришлось томиться,
Кропателям плохих стихов.
Великие терпели муки,
Им накрепко вязали руки —
Как у татар, терпели плен.
И наш брат этак попадется,
Коль пишет, да не стережется,
Какой его потерпит хрен?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ай, ай! не скроешь правду эту,
А ложью наживешь грехов,
Сидели скучные поэты,
Маратели плохих стихов;
Чтоб причинить побольше муки,
Им накрепко связали руки,
Как-будто в плен взяла орда.
Вот так и наш брат попадется,
Что пишет, не остережется;
Да не утерпишь, вот беда.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď musím s pravdou ven — ach, ouvé!
nač lhát — proč pravdu neříci:
byli tu nudní pisálkové,
byli tu špatní básníci;
ti bědovali v hrozné muce,
svázány měli obě ruce
jak u Tatarů v zajetí.
Takhle to končí s naší branží,
když při psaní se mozek zamží...
Co čeká vás, ó poeti?

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику.
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку,
Чужеє оддавав в печать;
Без сорома, без бога бувши
І восьму заповідь забувши
Чужим пустився промишлять.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 82.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якусь особу мацапуру
Тамъ шкварылы на шашлыку,
Гарячу мидь лылы за шкуру
И роспыналы на быку.
Натуру мавъ винъ дуже брыдку,
Крывывъ душею для прыбытку,
Чужее отдававъ въ печать;
Безъ сорома, безъ Бога бувшы,
И восьму заповидь забувшы,
Чужымъ пустывся промышлять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 82.

У виданні 1798 року цієї строфи немає.

Примітки: III, 82.

       Частина III стр. 82.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Без сорома — не соромлячись, не засуджуючи своєї поведінки, вчинків .

Бик — старовинне знаряддя тортур (аналогічне російській «кобыле»), дошка з вирізами для шиї і рук, яку на час покарання надівали на засудженого (С.) або знаряддя страти у вигляді порожнистої металевої фігури тварини в натуральну величину, під якою розпалювали вогнище після того, як усередину поміщали засудженого (СУМ-20). Тут вживається у першому значенні.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Бридкий [Брыдкій] = отвратительный (К.).
Який викликає огиду; гидкий, огидний (СУМ-20).

Восьма заповідь — восьма з біблійних Мойсеевих заповідей — «Не украдь» (С.).

Кривити душею — бути нещирим, лицемірити.

Мацапура — гидка, неприємна на вигляд людина. Це слово і зараз живе в народній розмовній мові. Вважають, що воно пішло від прізвища розбійника Павла Мацапури, який жив на Чернігівщині у першій половині XVІІІ ст. (С.).

Розпинатити — катувати, мучити кого-небудь (СУМ-11).

Шкварити — те саме, що смажити — готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. У поемі вживається у значенні підпікати кого-небудь на вогні, на жару (СУМ-11).

Шкура [Шкура] = кожа (К.).
Шкіряний покрив тіла людини; шкіра (СУМ-11).

Якусь особу мацапуру і далі.
Перші біографи Котляревського стверджують, що в цій строфі слід вбачати випад автора проти Парпури, першого видавця «Енеїди». І характер випаду і співзвуччя «Мацапура» — «Парпура» надають цим твердженням достатньої імовірності, хоч треба сказати, що випад Котляревського був несправедливим. Ім'я «Мацапура» вжито Котляревським в загальному значенні і воно, напевно, уже вживалося в такому значенні за його часів. Мацапура — потвора, опудало, страховисько. («Чортова Мацапура».).
У повідомленні «Происхождение слова «Мацапура» («Киевская старина», 1901, І, Декументы, известия, заметки, стор. 5) зазначено: «Здесь это слово употреблено в нарицательном смысле. Происхожденіе-же его такое: Мацапурою звался известный разбойник перв. полов. XVIII в., как видно из следующего «указа из нежинской полковой канцелярии сотнику Воронежскому Холодовичу», 1740 г. — «Минувшого ноября 29, против 30 чисел, содержачийся под караулом в Глухове, бивший заплечний Прилуцкого полку майстер, главний вор и разбойник Павелъ Мацапура, которий не точию безчисленние воровства и многие разбои чинил, но зверх того и безчеловечние неслиханние мучительства, яко-то: ядение человеческого мяса и протчия богопротивния злодеяния, чрез многие лета, надъ многими починил и ночю бежал, а оний Мацапура приметами таков: росту болшого, волося темнорусого, очей серих, нос долговат, бороду бреетъ, человек здоров и широкоплечой, кнутом неоднократно питанъ»...» (Ш.)
І восьму заповідь забувши — восьма з біблійних Мойсеевих заповідей — «Не украдь». Строфа ця додана І. Котляревським до підготовленого ним самим видання «Енеїди» (1809). Вона спрямована проти першого видавця «Енеїди» Парпури Максима Йосиповича (1763 — 1828), який, скориставшись одним із списків «Енеїди», видав перші три частини поеми без відома і згоди автора. І. Котляревський лишився невдоволеним виданням (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A beastly monster for some sin
Was roasted on a spit,
They poured upon his skin
A molten copper while the skin was slit,
Stretched on a bull for extra pain,
Because he cheated folks for his own gain.
He had no shame or fear
Of God and his damnation,
That's why his best-liked occupation
Was thievery; he was a racketeer.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І распіналі мацапуру
На дыбе не да смерці ледзь;
Таму нягодніку за скуру
Лілі расплаўленую медзь.
Душой крывіў ён для прыбытку
І дзеля ўласнага нажытку
У друк чужое аддаваў —
Аб восьмай запаведзі бога
Забыўшы, абкрадаў чужога,
Ягонай працай гандляваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Едно невиждано дрънкало -
на шиш печаха в тоя час
и по подулото се тяло
го мажеха с гореща мас.
Натура гадна и чепата,
кривеше си без свян душата
и плагиатстваше без срам,
не вярваше ни в бог, ни в дявол
и осма заповед забравил,
тъй препитаваше се сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Irgendein Tölpel ward gebraten,
Wie ein Schaschlik auf einem Rost,
Gefesselt und mit heißem Kupfer
War übergossen seine Haut.
Er war ein niedriger Charakter,
Vergriff sich oft an fremdem Gut,
Nur um sich selber zu bereichern.
Schamlos und ohne Gottesfurcht,
Achtes Gebot mißachtend,
Hatte er Fremdes nur im Sinn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Osobę jakąś zbyt ponurą
Jak szaszłyk tamże obsmażano,
Gorącą lano miedź za skórę,
Jak też na byku rozciągano.
Nature miał on bardzo nędzną,
Bo dusze krewił dla pieniędzy,
Jak swoje, cudzy trud drukował;
Bezbożnie i wstyd mając za nic,
Zapomniał siódme przykazanie,
Na cudzym zaczął tak żerować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Какого-то пройдоху били
И резали на шашлыки,
Расплавив медь, за шкуру лили,
Едва не рвали на куски, —
Был бестией он продувною,
За медный грош кривил душою,
В печать чужое отдавал;
С восьмою заповедью вместе
Забыв о совести и чести,
Добром соседей промышлял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Там страхолюдную фигуру
Поджаривали, как шашлык.
Стеснять бесчестную натуру
Корыстолюбец не привык.
Ему и медь за шкуру лили,
И распинали на кобыле;
Пришлось на вертеле торчать
За то, что рукопись чужую,
Нарушив заповедь восьмую,
За деньги отдавал в печать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Какого-то урода били
И жгли, на вертел нанизав,
Медь, растопив, под шкуру лили,
Врастяжку на дыбе распяв.
Был по природе он блудливый,
Кривил душою для наживы —
Чужое отдавал в печать.
Без бога и стыда, втихую,
Забыв про заповедь восьмую,
Чужим пустился промышлять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Какую-то здесь мацапуру
Поджаривали, как шашлык,
Расплавив, лили медь за шкуру,
Потом отправили на «бык».
Он был противен всем, не скрою,
Кривил для прибыли душою,
Чужое отдавал в печать;
И без стыда, без бога бывши,
Восьмую заповедь забывши,
Чужим пустился промышлять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam jakéhosi nemotoru
škvařili pěkně v kastrole,
měď žhavou na něj lili dolů
a lámali ho na kole.
Ten hnusný chlapík mrzký, nízký
prý duši křivil pro své zisky
a básně druhých vykrádal;
kousíčka studu neměl ani,
zapomněl osmé přikázání,
z cizího pro své knížky bral.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней як відсіль відступився
І далі трохи одійшов,
То на другеє нахопився,
Жіночу муку тут найшов.
В другім зовсім сих каравані
Піджарьовали, як у бані,
Що аж кричали на чім світ;
Оці то галас ісправляли,
Гарчали, вили і пищали,
Після куті мов на живіт.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 83

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней якъ видсиль видступывся
И дали трохы одійшовъ,
То на другее нахопывся,
Жиночу муку тутъ найшовъ.
Въ другимъ зо всимъ сыхъ каравани
Пиджарьовалы якъ у бани,
Що ажъ крычалы на чимъ-свитъ;
Оци-то галасъ исправлялы,
Гарчалы, вылы и пышчалы,
Писля кути мовъ на жывитъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 83.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Еней од сих як одступився
І далі трохи одойшов

видання 1809:

Еней як відціль одступився
І далі трохи одойшов

Рядок 9:

видання 1798:

Бо дуже вили і пищали

Примітки: III, 83.

         Частина III стр. 83.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Відсіль [Видсиль] = отсюда (К.).
Із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Галас [Га́ласъ] = вопль (К.).
Крики, гамір (СУМ-11).

Гарчать [Гарчать] = говорится о собаках, когда они ворчат (К.).
Гарчати — сердито кричати, бурчати, висловлюючи незадоволення (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живіт [Жывитъ] = брюхо (К.).
Частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Жіночий [Жиночій] = женский (К.).
Прикметник до жінка (СУМ-11,20).

Караван — тут у значенні: рухомий ряд, низка людей (С.).

Кутя — обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні Різдва чи Водохреща (СУМ-20).

Нахопиться [Нахопыться] = наскочить (К.).
Нахопитися — рухаючись, несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Одійтивідійти — іти в певному напрямку від кого-, чого-небудь (СУМ-20).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
Небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas left that place and went
Not very far away,
When he, to his bewilderment,
Was witnessing the dames' doomsday.
The females who were roasted
Like in a vapor-bath and toasted,
Were screaming with no break.
They made a terrible uproar,
They howled and growled, and swore,
As if they had a bellyache.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней аб горкім думаў лёсе
І адышоў далей на крок,
І тут сустрэцца давялося
Яму з пакутамі жанок.
Пякельнай іх палілі парай,
Яны, знясіленыя карай,
Крычалі так, як пры жыцці:
Лямантавалі і пішчалі,
Нібы спакою не давалі
Ім жываты пасля куцці.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней по пътя си потегли,
но там зад първата скала
не беше по-различно негли —
дойде до женските тегла.
Там цялата тълпа събрана
напарваха я като в баня,
та цепеха небето с глас;
страдалките гърла деряха,
крещяха, виеха, пищяха
като полети с вряла мас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sich Aeneas nun entfernte
Und in der Hölle weiterging,
Kam er dort an, wo für die Frauen
Ein Gruselort bereitet war.
In Brennkübeln über dem Feuer
Wurden sie, wie im Bad, gekocht,
So daß sie laut vor Schmerzen brüllten;
Sie machten fürchterlichen Lärm,
Sie knurrten, jaulten, heulten, piepsten,
Wie bei Kolik nach schwerer Kost.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A gdy Eneasz stąd odstąpił
I trochę dalej odszedł sobie,
Znów los mu wrażeń nie poskąpił,
Bo trafił tam na męki kobiet.
Je w karawanie innym właśnie
Wciąż podgrzewano niczym w łaźni,
Krzyczały, na czym świat już stoi;
To one hałas wyprawiały,
Warczały, wyły i piszczały,
Jak z kolką w brzuchu czy rozstrojem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, пустившись прочь оттуда
И недалече отойдя,
Вдруг новое увидел чудо,
На бабьи муки набредя.
Здесь грешниц жарили нещадно,
Как в бане было душно, чадно,
И вой и стон стоял кругом.
Бедняжки плакали, пищали,
Покоя ни на час не знали,
Как будто маясь животом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сынок Анхизов отшатнулся,
Чуть-чуть подальше отошел;
На казнь он снова натолкнулся,
Иное зрелище нашел:
Он караван увидел женский,
Что в бане жарился гееннской.
Кричали на чем свет стоит!
Ревмя ревели поголовно,
Визжали, голосили, словно
С кутьи у них живот болит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней оттуда отшатнулся,
Но чуть подальше отошел,
На страсти новые наткнулся —
Тут муки бабьи он нашел.
Они в другом закуте были,
Как в жаркой бане, их морили,
Ревели что есть сил кругом.
Вот тут уж голос поднимали,
Кричали, выли и пищали,
Как будто маясь животом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, попятясь, прочь убрался,
Но лишь чуть дальше отошел,
То на другое он нарвался —
Здесь грешниц-мучениц нашел;
Совсем в другом их караване
Варили, парили, как в бане,
Катился с горемычных пот,
Кричали, проклиная долю,
Так иногда кричат от боли
Кутьей набившие живот.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš pokračoval v chůzi
a poodstoupil trochu dál,
však narazil na nové hrůzy,
tam ženská muka uhlídal.
Tam mnoho ženských v boží bázni
pařili ve vařící lázní —
a ty dělaly rotyku;
zoufale, hrůzně, ze vší síly
pištěly, kvílely a vyly,
jako když mají koliku.

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дівки, баби і молодиці
Кляли себе і ввесь свій рід,
Кляли всі жарти, вечерниці,
Кляли і жизнь, і білий світ;
За те їм так там задавали,
Що через міру мудровали
І верховодили над всім;
Хоть чоловік і не онеє,
Коли же жінці, бачиш, теє,
Так треба угодити їй.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дивки, бабы и молодыци
Клялы себе и ввесь свій ридъ,
Клялы вси жарты вечерныци,
Клялы и жызнь и билый свитъ;
За те имъ такъ тамъ задавалы,
Що черезъ миру мудровалы
И верховодылы надъ всимъ;
Хоть чоловикъ и не онее,
Колы же жинци, бачышъ, тее,
Такъ треба угодыты йій.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 84.

Рядок 1:

видання 1798:

Там дівки, баби, молодиці

Рядки 8-10:

видання 1798:

Хоть чоловікам не онеє,
Да коли жінці, бачиш, теє,
Так треба угодити їм

Рядок 9:

видання 1809:

Да коли жінці, бачиш, теє

Примітки: III, 84.
         Частина III стр. 84.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Вечерниці [Вечерныци] = посиделки (К.).
Вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота (звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття. Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки (С.).

Жарти [Жарты] = шутки (К.).
Сказане або зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка (СУМ-20).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Мудровать мудрувати — те саме, що хитрувати (СУМ-20).

Оне, онеє — это. Употр. въ выраж. не оне, не онеє въ знач. не хочетъ (этого) (Г.).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Угодити — те саме, що догодити, догоджати — робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Maids, women and young wives
Condemned themselves and all the womanhood,
They cursed the nightly parties and their lives,
They cursed the life which they so little understood.
Now, every wife was being paid
For having been a clever maid,
With her superiority,
Although her husband didn't want to,
But she, well, how to say it, gave a clue,
And she enjoyed the sexual priority.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бабулі, дзеўкі і кабеты
Сябе і ўвесь свой род клялі,
Свет пракліналі той і гэты,
Пакуты неба і зямлі;
За тое тут іх катавалі,
Што там праз меру мудравалі
І верхаводзілі сям'ёй;
Хоць што не задаволіць мужа,
А жонцы даспадобы дужа,
Дык будзе так, як трэба ёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Невести, баби, хубавелки —
проклинаха се всички с яд,
кълняха празници, попрелки,
кълняха всичко в тоя свят;
затуй ги мъчеха, горките,
че все мъдрували, самите
на всичко слагали капак;
мъжът, макар и да не иска,
жената щом му се разписка —
ще и угажда, няма как!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Mädchen sowie alte Frauen
Verfluchten sich und ihren Stamm,
Verfluchten ihre Freudentage,
Ihr Leben und die ganze Welt.
Sie mußten schwere Strafen leiden
Für ihren Stolz und Übermut
Sowie für ungezähmte Herrschsucht;
Auch wenn ein Mann, ansonsten fest,
Im Leben solcher Frau begegnet,
Verfällt er ihr mit Haut und Haar.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dziewczęta, baby, mołodyce
Wciąż siebie, swój ród przeklinały
I wieczornice, zbytki w życiu,
Na wszystko klęły, na świat cały;
Im wymierzano za to karę,
Że mędrkowały ponad miarę,
We wszystkim chciały wciąż przewodzić;
Choć człowiek nawet nie bez tego,
Lecz gdy kobiecie chce się czegoś,
To trzeba, widzisz, jej dogodzić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Там девки, бабы, молодицы
Кляли себя и весь свой род,
Кляли гулянки, вечерницы,
Кляли и этот свет и тот.
Здесь их за то огнем палили,
Что больно уж они хитрили,
Своих морочили мужей;
Известно: жинка коль захочет,
У мужа все, как есть, схлопочет,
Уж он всегда потрафит ей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Девчата, бабы, молодицы
Себя не уставали клясть;
Свой род, житье и вечерницы,
Весь мир они костили — страсть!
Сажали их на сковородки
За то, что были верховодки,
Мудрили, ладили свое.
Хоть муженьку и неохота,
Да женке, вишь, приспичит что-то...
Ну как не ублажить ее?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там девки, бабы, молодицы,
Кляня себя и род весь свой,
Кляня потехи, вечерницы,
Честили жизнь с судьбой лихой.
За то их так там истязали,
Что через меру мудровали
И верх во всем старались взять...
Хоть муж не рад порой бывает
Тому, что женка пожелает,
А все же должен ублажать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Старухи, девки, молодицы
Кляли себя, что родились,
Забавы кляли, вечерницы,
И тот, и этот свет, и жизнь.
За то их мучили и били,
Что чересчур уже мудрили
И брали верх в семье своей;
Хотя у мужа и заминка,
Но раз настаивает жинка,
То угождай, как сможешь, ей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Paničky, dívky, báby plačky
tam proklínaly celý rod,
tam proklínaly žerty, táčky
a nadávaly na Život;
Jupiter je tam proto zavrh,
že chtěly míti vždycky navrch,
že samy sobě byly vším;
ať mužský třeba nechtěl opak,
když ale ženě — jakpak, copak,
tak muselo být po jejím.

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були там чесні пустомолки,
Що знали ввесь святий закон,
Молилися без остановки
І били сот по п'ять поклон,
Як в церкві між людьми стояли.
І головами все хитали;
Як же були на самоті,
То молитовники ховали,
Казились, бігали, скакали
І гірше дещо в темноті.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы тамъ честни пустомолкы,
Що зналы ввесь святый законъ,
Молылыся безъ остановкы
И былы сотъ по пьять поклонъ,
Якъ въ церкви мижъ людьми стоялы
И головамы все хыталы;
Якъ же булы на самоти,
То молытовныкы ховалы,
Казылысь, бигалы, скакалы
И гирше дещо въ темноти.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 85.

Рядок 5:

видання 1798:

Як в церкві меж людьми стояли

видання 1809:

Як в церкві меж людьми стояли

Примітки: III, 85.

       Частина III стр. 85.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Гірше [Гирше] = пуще (К.).
Прислів'я до гірший — вища ступінь до поганий (СУМ-11).

Дещо [Де-що] = кое что (К.).
Що-небудь таке, чого не хочуть називати (СУМ-11).

Казиться [Казыться] = беситься, дурачиться (К.).
Казитися — пустувати, жирувати — поводитися несерйозно, пустувати, забавлятися // кокетувати з ким-небудь, залицятися до когось (СУМ-20).

Молитовник — книга, що містить тексти молитов, які використовують поза богослужінням, а також під час деяких богослужінь добового кола; молитвеник (СУМ-20).

Пустомолка — жінка, яка говорить багато і беззмістовно (СУМ-11). Тут іронічно осмислене «богомолки» (Ш.).

Самота́, на самоті [Самота́, на самоти] = наедине (К.).
Стан за знач. самітний, самотній; самотність. На самоті — без нікого; наодинці (СУМ-11).

Святий закон — сукупність догм (основних положень) якої-небудь релігії, віровчення (СУМ-11).

Ховать [Ховать] = прятать (К.).
Ховати, ховатися — поміщати, класти що-небудь кудись, у певне місце (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Among them were devout dames, too,
Who knew the sacred law taught by the priest.
They bowed till they were blue,
Five hundred times at least.
While standing with the worshippers in church,
They faked the virtue of a weeping birch;
But when they were in solitude,
They hid their prayer books,
Like crazy jumped from nooks to nooks;
At night in darkness, they were less subdued.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Былі такія, што трымалі
Усе малітвы ў галаве,
Бесперастанку адбівалі
Паклоны шчырыя ў царкве:
Паводзіліся багамольна
Яны ў царкве, на волі — вольна;
Як заставаліся адны,
Дык малітоўнікі хавалі
І што пасля не вычваралі,
Чым не займаліся яны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Там бяха всички богомелки —
молитви мелеха без стон,
сто пъти кланяха се, белки
на бога угодят с поклон;
щом в църква влизали, сред хора,
те кръстели се без умора,
но щом останели сами —
ще хвърлят требника, не дремят,
гласят се, белят се, па вземат,
че хукнат в нощните тъми.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es gab dort ehrliche Bigotte,
Bewandert in Gottes Gesetz,
Sie beteten ununterbrochen,
Fielen hunderte mal auf die Knie,
Und in der Kirche unter Menschen
Nickten sie ständig mit dem Kopf.
Doch als sie ganz alleine waren,
Wurden Gebetbücher versteckt,
Sie tobten, waren ausgelassen,
Zügellos in der Dunkelheit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam pobożnisię były znane,
W zakonnych sprawach oblatane,
W modleniu się niepowstrzymane,
Po pięćset biły też pokłonów,
Gdy w cerkwi pośród ludzi tkwiły,
To ciągle głowy już chyliły;
Gdy były zaś na osobności,
Modlitewniki wraz chowały,
Biegały, gziły się, skakały
I coś gorszego wśród ciemności.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Там пекся рой смиренных бестий,
Что знали весь святой устав;
Поклонов били штук по двести,
Смиренно на колени став;
Как в церкви на виду стояли,
Глаза всё долу потупляли,
А позже, от людей тайком,
Молитвенники прочь кидали,
Носились, бегали, скакали,
Грешили темным вечерком.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Терпели кару пустосвятки.
Таких немало было здесь,
Что теплят господу лампадки,
Устав церковный знают весь,
Молясь на людях до упаду,
Кладут пятьсот поклонов сряду,
Зато, когда наступит ночь,
Свои молитвенники прячут,
Беснуются, гогочут, скачут
И пуще согрешить не прочь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Честные были пустомолки,
Что все закон святой долбят,
Знай, молятся без остановки,
Поклонов сотни бьют подряд.
Как в церкви меж людей стояли,
Головки долу потупляли,
Наедине ж, в своих углах,
Молитвенники прочь швыряли,
Бесились, бегали, скакали
Творили черт те что впотьмах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Такие были богомолки,
Что знали весь святой закон
И класть могли без остановки
Пятьсот поклонов у икон;
Молиться меж людьми старались,
Когда же дома оставались,
То сразу делались не те:
Молитвенники прочь бросали,
И бесновались, и плясали,
Всем занимались в темноте.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Byly tam také děvy Páně,
co znaly boží zákony,
desetkrát denně byly v chrámě
a tloukly bohu poklony;
když viděla je celá farnost,
soudily každou lidskou marnost,
že každý se jich musel bát;
když je však lidé neviděli,
tu křepčily a dováděly —
a v noci — darmo povídat!

    

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були і тії там панянки,
Що наряжались на показ;
Мандрьохи, хльорки і діптянки,
Що продають себе на час.
Сі в сірці і в смолі кипіли
За те, що жирно дуже їли
І що їх не страшив і піст;
Що все прикушовали губи,
І скалили біленьки зуби,
І дуже волочили хвіст.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы и тіи тамъ панянкы,
Що наряжалысь на показъ;
Мандрьохы, хльоркы и диптянкы,
Що продають себе на часъ.
Си въ сирци и въ смоли кипилы,
За те, що жырно дуже йилы
И що ихъ не страшывъ и пистъ;
Що все прыкушовалы губы;
И скалылы биленьки зубы
И дуже волочылы хвистъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 86.

Рядок 3:

видання 1798:

Мандрьохи, фльорки і діптянки

Рядок 8:

видання 1798:

Що все прикушували губи

видання 1809:

Що все прикушували губи

Рядок 10:

видання 1798:

Да й не давали старшим міст

Примітки: III, 86.

       Частина III стр. 86.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Діптянка — проститутка (Г.). Повія, проститутка (Л.).

Мандрьоха — розпусна жінка // Одружена жінка, яка залишила сім'ю і пішла блукати по людях. Так називали й тих, які з незаконно народженою дитиною йшли з рідної домівки (С.).

Хльорка — те саме, що повія — жінка, що займається проституцією; проститутка (СУМ-11).

Мандрьохи, хльорки і діптянки.
Зневажливі прізвиська жінок легкої поведінки; їх перелік подається по низхідній. Мандрьоха — одружена жінка, яка залишила сім'ю і пішла блукати по людях. Так називали й тих, які з незаконно народженою дитиною йшли з рідної домівки («Катерина», «Наймичка» Т. Шевченка). Мандрьоха не завжди була пропащою жінкою, повією. Часто, зійшовши з дому, вона наймалася десь у чужих людей і жила самостійно. Таке явище було викликане тим, що жінка була в повній залежності від чоловіка і не мала права розірвати шлюб. У «Кайдашевій сім'ї» І. Нечуя—Левицького молодиця Мелашка, не витримавши знущань свекрухи, рушає з односельцями перед Великоднем до Києва, тут відстає від своїх і йде в найми. Таким чином Мелашка опиняється у становищі мандрьохи, хоч письменник і не вживає цього слова. Тільки через рік чоловік (Лаврін) знайшов Мелашку і вмовив повернутися додому.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were young girlies there,
Who dressed intriguingly for men:
They advertised themselves with flair
And sold their bodies in their den.
They were now boiling in black pitch.
For they ate food too fatty and too rich.
To fasting, they said "No!"
They always slightly bit their lips
To show their snow-white teeth as tips,
They swayed their buttocks to and fro.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Былі такія злыбядухі,
Прыбраныя, як напаказ:
Распусніцы, блудніцы, шлюхі,
Што прадаюць сябе на час.
Такія ўсе ў смале кіпелі
За тое, што пілі ды елі
Скаромнае ў вялікі пост;
Што фарбаваць любілі губы,
І скаліць беленькія зубы,
І валачыць даўжэнькі хвост.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Там срещаха се и девици,
които само се гласят:
разтури, курви и мръсници,
търгуващи със свойта плът.
И вряха те в катран и сяра,
че пили, плюскали без мяра
и си навлекли грях голям;
че им играели очите
и все червосвали страните,
опашка вирнали без срам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort waren auch hochfeine Damen,
Sie trugen ihren Putz zur Schau,
Prostituierte, Nutten, Dirnen,
Die ihren Liebesdienst verkauft,
Auch solche, die sich überfressen,
Die nie das Fasten respektiert
Die ihren Mund immer verzogen,
Die weißen Zähne stets gefletscht
Und mit gesenkten Köpfen liefen,
Kochten im Schwefel und im Pech.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam były również te pannice,
Co się na pokaz wystrajały:
Te szlifibruczki, ulicznice,
Co się na chwilę sprzedawały.
Kipiały one w siarce, smole,
Gdyż tłusto jadły i do woli,
I postu się nie obawiając;
Co przygryzały wargi miłe
I białe ząbki wciąż szczerzyły,
Tak bardzo nosek zadzierając.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Там были панночки-вострушки,
Что наряжались напоказ;
И потаскухи и вертушки,
Что продают себя на час.
Они в котлах смолы кипели
За то, что больно жирно ели,
За то, что не стращил их пост,
Что всё облизывали губки,
Что, скаля беленькие зубки,
Повсюду волочили хвост.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тут были барышни-вострухи,
Одетые, как напоказ,
Распутницы и потаскухи,
Что продают себя на час.
В густой смоле они кипели
За то, что слишком жирно ели
И даже не страшил их пост;
За то, что, прикусивши губки,
Оскалив беленькие зубки,
Бесстыдно волочили хвост.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут были панночки-вострухи,
Что наряжались напоказ,
Гулены, шельмы, потаскухи,
Что продают себя на час,
В смоле и сере там кипели,
За то, что больно жирно ели
И не страшил их даже пост,
Что все прикусывали губы
И, скаля беленькие зубы,
Повсюду волочили хвост.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Там были панночки лихие,
Что наряжались напоказ,
Среди них были и такие,
Что продают себя на час.
В смоле клокочущей кипели
За то, что слишком жирно ели,
Не устрашаясь даже в пост,
За то, что поджимали губки
И, скаля беленькие зубки,
За каждым волочили хвост.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Byly tam také krasavice,
co pěstovaly s muži frej:
nevěstky, holky, helmbrechtnice,
co dávaly se na prodej.
Ty žhavou smolou polévali
prý za to, že se přežíraly,
že ani postu nedbaly;
že všelijak kroutily huby
a cenily své bílé zuby
a s mužskými se tahaly.

    

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пеклись тут гарні молодиці,
Аж жаль було на них глядіть,
Чорняві, повні, милолиці;
І сі тут мусили кипіть,
Що замуж за старих ходили
І мишаком їх поморили,
Щоб послі гарно погулять
І з парубками поводитись,
На світі весело нажитись
І не голодним умирать.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 87

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пеклысь тутъ гарни молодыци,
Ажъ жаль було на ныхъ глядить,
Чорняви, повни, мылолыци;
И си тутъ мусилы кыпить,
Що за мужъ за старыхъ ходылы
И мышакомъ ихъ поморылы,
Щобъ посли гарно погулять,
И съ парубкамы поводытысь,
На свити весело нажытысь
И не голоднымъ умерать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 87.

Рядок 2:

видання 1798:

Аж жаль було на їх глядіть

видання 1809:

Аж жаль було на їх глядіть

Рядок 6:

видання 1798:

І мишаком їх покормили

Рядок 8:

видання 1798:

І з паробками поводитись

видання 1809:

І з паробками поводитись

Примітки: III, 87.
         Частина III стр. 87.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Гарний [Гарный] = пригожий, хороший (К.).
Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Гарно погуляти весело провести час; розважитися (Т.Б.).

Глядіти — те саме, що дивитися (СУМ-20).

Жаль — про співчуття, що виникає внаслідок чого-небудь; жалко (СУМ-20).

Мишак миш'як — те саме, що арсен (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Мусить [Мусить] = долженствовать (К.).
Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Парубок, парубійка [Парубокъ, парубійка] = парень (К.).
Парубок — молодий чоловік; юнак.

Поводи́тися — водитися з ким-небудь якийсь час (СУМ-11).

Повний — в міру товстий, округло-пухлий (СУМ-11).

Поморити — отруїти всіх або багатьох (СУМ-11).

Ходити — виходити заміж, одружуватися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As well, some beautiful young gals,
Black-browed, well-shaped and pretty,
Were boiling there. Those poor eroticals
Were doomed, oh, what a pity!
A codger would wed a coquette
And she would poison him to get
His wealth to have a lot of fun
With younger boys,
To live a life of joys,
And not to die outdone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ красуні і такія
Былі, ажно шкада глядзець,
Чарнявыя ды маладыя;
І тыя мусілі кіпець,
Бо за старых павыхадзілі
І мыш'яком іх патруцілі,
Каб, аўдавеўшы, пагуляць,
Нарэшце, як жадалі самі,
З прыгажунамі-дзецюкамі —
Не мучыцца, не галадаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И колко други хубавички —
да ти е жал да гледаш чак, —
закръглени и бели всички;
със старци сключвали те брак
и с млад любовник в уговорка
отравяли ги с мишеморка,
да могат миличките хем
с ергени здрави да щръклеят
и весело да поживеят,
хем да умрат със сит корем.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auch Frauen wurden hier gebraten, -
Ein Jammer war's sie anzusehn, -
Schwarzäugig, hübsch und gut gewachsen;
Auch solche wurden hier bestraft,
Die mit ganz Alten sich vermahlten,
Sie dann ins Jenseits hingeschafft
Und sich danach mit jungen Männern
In die Vergnügungen gestürzt,
Um so ihr Leben zu genießen,
Sich vor dem Sterben satt zu tun.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I mołodyce tam się piekły,
Ładniutkie — aż żal było patrzeć,
Czarniawe, miłe, jak się rzekło;
Musiały kipieć wciąż, rozpaczać,
Bo oto starych poślubiały
I arszenikiem wytruwały,
By potem hulać wciąż z młodymi,
Z kawalerami się zadawać,
Czas spędzać w zbytkach, na zabawach,
Umierać dobrze już sytymi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пеклись тут чудо-молодицы,
Аж было жаль на них смотреть;
Полны, кудрявы, белолицы —
Осуждены в смоле кипеть
За то, что замуж выходили
За стариков и их морили,
Чтоб после славно погулять,
С парнями вдосталь повозиться,
Потешиться и порезвиться
И не голодным умирать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Терпели муку молодицы —
Посмотришь, право, станет жаль:
Стройны, чернявы, круглолицы...
Нигде таких не сыщешь краль.
Они за старых, за немилых
Шли замуж, а затем постылых
Мужей травили мышьяком
И с парубками забавлялись;
Повеселившись, отправлялись
Вдовицы в пекло прямиком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пеклись красотки-молодицы —
А ж было жаль на них глядеть —
Полны, чернявы, белолицы,
И им пришлось в смоле кипеть.
За старых замуж выходили
И мышьяком их уморили,
Чтоб после славно погулять,
С парнями вволю поводиться,
Житьем веселым насладиться
И не голодным умирать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Страдали красны молодицы,
Как было жаль на них смотреть,
Красивы, полны, белолицы,
И им пришлось в смоле гореть;
Они за старых выходили
И мышьяком мужей травили,
Чтоб после славно погулять
И с пареньками поводиться,
Беспечно жизнью насладиться
И не голодным умирать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pekly se tady mladé paní,
až vlasy hrůzou vstávaly,
buclaté, pěkné, k zulíbání;
ty za starce se provdaly,
a když se jim pak zprotivili,
tu utrejchem je otrávily,
jen aby mohly užít svět
a s mladíky se v lásce tužit,
vesele života si užít
a nemuseti hladovět.

    

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якіїсь мучились там птахи
З куделями на головах;
Се чесниі, не потіпахи,
Були тендітні при людях;
А без людей — не можна знати
Себе чим мали забавляти,
Про те лиш знали до дверей.
Їм тяжко в пеклі докоряли,
Смоли на щоки наліпляли,
Щоб не дурили так людей.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якіись мучылысь тамъ птахы
Съ куделямы на головахъ;
Се честныи, не потипахы,
Булы тендитни пры людяхъ;
А безъ людей ? — не можна знаты
Себе чимъ малы забавляты,
Про те лышъ зналы до дверей.
Имъ тяжко въ пекли докорялы,
Смолы на щокы налиплялы,
Щобъ не дурылы такъ людей.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 88.

Рядок 1:

видання 1798:

Там мучилися і вдовиці

видання 1809:

Якієсь мучились там птахи

Рядки 3-4:

видання 1798:

Що бігали на вечерниці,
Були ж смирненькі при людях

Рядок 3:

видання 1809:

Се чесниє, не потіпахи

Примітки: III, 88.

         Частина III стр. 88.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Забавляти — розважати, веселити кого-небудь розмовами, витівками і т. ін. (СУМ-20).

Куделя [Куделя] = часть льну приготовленная для пряжи; насмешливо так называют шиньоны (К.).
Приготовлені для пряжі шерсть, льон або коноплі низького гатунку (С.), але тут вжито в іронічному сенсі: жіноча зачіска із зібраного на потилиці чи маківці голови волосся (перев. накладного) — шиньйон (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Потіпаха [Потипаха] = неряха (К.).
Людина розпусної поведінки (СУМ-11). Волоцюга, розпутна жінка. Отже, Котляревський іронічно говорить про нібито чесних жінок з панських верств, що віддавались розпусті таємно.

Птаха [Птаха] = птица (К.).
Перен., розм., ірон. Людина, яка відзначається чимсь незвичайним, особливим (перев. щодо суспільного стану, значення і т. ін.) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Some extraordinary birds
With curled hair on their heads
Were tortured. No bad words
Were said about them, none what shreds
Dark secrecies. One could not know
How they could find their gigolo.
The truth stayed shut behind the door.
They were reproached in Hell severely,
They smeared their faces with pitch drearily,
Lest they belie the people more.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ з кудзеляй на галовах
Кабеты-павы там былі,
Што па паводзінах, па словах
На людзях — прыклад даць маглі;
А без людзей, што вычваралі
Яны — аб гэтым, пэўна, зналі
Іх госці — толькі да дзвярэй.
У пекле шчокі ім за тое
Пякучай мазалі смалою,
Каб не ашуквалі людзей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Там страдаха и други птици
с къдели гъсти на глави;
и честни бяха те, овчици,
но за пред хората, уви.
А насаме — човек не знае,
ще трябва само да гадае,
слугите си мълчат от страх.
С катран им мажеха страните,
да не помислят пак в очите
на хората да хвърлят прах.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort litten noch ganz andre Vägel,
Mit krausen Haaren auf dem Kopf,
Die waren ehrbar, keine Huren,
Und unter Menschen äußerst fein;
Doch wenn die Leute sie nicht sahen,
Trieben sie's ziemlich kunterbunt,
Offen für jegliches Vergnügen,
Nur bis zur Schwelle, weiter nicht.
Man klebte ihnen, für die Lügen,
Auf ihre Backen heißes Pech.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Cierpiały jakieś tam ptaszyny,
Co rozczochrane miały głowy;
Uczciwe, nie z rozpusty słynne,
Przy ludziach skromne wyjątkowo;
Bez ludzi zaś — nikt nie odgadnie,
Jak zabawiały siębie ładnie,
To tylko ściany juz wiedziały.
Im mocno w piekle dokuczano,
Policzki smołą oblepiano,
By ludzi nie oszukiwały.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще там мучились красотки
С гребнями в кудрях завитых;
По виду честные молодки,
Всегда учтивы при других,
Но от людей тайком блудили,
И хоть черт знает что творили,
Слух шел не далее дверей,
В аду им сильно досаждали,
Смолою щеки залепляли,
Чтоб не дурачили людей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще какие-то горюхи
С куделями на головах —
Девицы честные, не шлюхи —
В кипящих мучились котлах.
Они при всех держались крайне
Умильно, а грешили втайне,
Не выносили за порог.
Смолой горячей после смерти
Им щеки залепляли черти
И припекали недотрог

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Какие-то страдали пташки, —
На головах кудель копной, —
Все честные, не побродяжки,
При людях скромные собой,
А без людей — мы не дознались,
Чем потихоньку забавлялись,
За двери не пошло вестей.
Их тяжко в пекле донимали,
Смолу на щеки налепляли,
Чтоб не морочили людей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Здесь были пташечки-девицы,
Чьи кудри, как кудель, пышны
И нарумянены чьи лица;
Среди людей они скромны,
Но дома ото всех скрывались
И чем они там занимались,
То тайна запертых дверей.
В аду никак их не щадили,
Смолу на щеки им лепили,
Чтоб не морочили людей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Dál mučily se dámy vzácné,
ty měly lokny z koudele;
jen v společnosti byly krásné
a půvabné jak andělé;
však poslal bys je všechny k ďasu,
když v noci svlekly všechnu krásu
a všechen půvab umyly.
Ty měly v pekle hroznou turu,
těm lepili na tváře smůlu
za to, že svět tak šidily.

    

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бо щоки терли манією,
А блейвасом і ніс, і лоб,
Щоб краскою, хоть не своєю,
Причаровать к собі кого б;
Із ріпи підставляли зуби,
Ялозили все смальцем губи,
Щоб підвести на гріх людей;
Пиндючили якіїсь бочки,
Мостили в пазусі платочки,
В которих не було грудей.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бо щокы терлы манією,
А блейвасомъ и нисъ и лобъ,
Щобъ краскою, хоть не своею
Прычаровать къ соби когобъ;
Изъ рипы пидставлялы зубы,
Ялозылы все смалъцемъ губы,
Щобъ пидвесты на грихъ людей;
Пиндючылы якіесь бочкы,
Мостылы въ пазухи платочкы,
Въ которыхъ не було грудей.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 89.

Рядок 4:

видання 1798:

Причаровать к себі народ

Рядок 8:

видання 1798:

Пиндючили якієсь бочки

Рядок 10:

видання 1798:

Все жарти їм були да сміх

Примітки: III, 89.

         Частина III стр. 89.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Блейвас [Блейвасъ] = белины [белила] (К.).
Блейвайс (нім. сл. Bleiweiss) — білило (Л.). Свинцеве білило: (СУМ-20).

Грудниця, груднина [Грудныця, груднына] = грудь (К.).
Те саме що груди (СУМ-11).

Манія — тут сурик, червона фарба.
Вживається також у значенні «проява», «привид», «злий дух». І. Франко до записаного в рідному селі Нагуєвичі виразу «Манія якась мене сі вчепила» дає пояснення: «Вірять в існування якогось демона Манії, що чіпаєся людей і осліплює їх, мішає їх розум». Інший вираз «Ти, манійо якась!» — пояснює І. Франко, — «прикладається до гарної жінки, що баламутить чоловіка» (Франко. Приповідки. — Т. 2. — С. 377) (С.).

Пиндючить [Пиньдючыть] = натягивать (К.).
Вжито у значенні напинати — надягати, накладати на себе який-небудь одяг (СУМ-11).

Платок, хустка (С.) — важлива деталь святкового жіночого одягу. Хустка відігравала також велику роль у ритуалах, увійшла в обряди та повір'я. Заручена дівчина пов'язувала руку судженого власноруч вишитою хусткою, яка служила символом їхнього вічного союзу. Платок, плат в чоловіків у старі часи мав ширше призначення, ніж нинішня носова хустка. Використовувався як рушник, для накривання сідла тощо.

Смалець [Смалець] = топленый жир из птиц (К.).
Жир, витоплений із свинячого здору або з птиці (СУМ-11).

Ялозить [Ялозыть] = мазать, пачкать (К.).
Ялозити — змащувати щось чим-небудь жирним (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They rubbed their cheeks with some red paint,
The nose and forehead with white powder
In order to entice with that false taint
And their allurement would be louder.
With turnip teeth and lips besmeared with lard,
They hoped it would not be too hard
To get a tempted male.
They used stiff padding and long stripes,
If they were just the types
Whose breasts were small and frail.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бо шчокі цёрлі фарбай моднай,
Бялілі пудрай нос і лоб,
Каб, хай красою непрыроднай,
Прычараваць хаця каго 6;
Да бляску шмальцавалі губы,
Ды з рэпы падстаўлялі зубы,
Каб лепш увесці ў грэх людзей;
Карсет яны насілі вузкі,
За пазуху масцілі хусткі, —
Бо кепска, як няма грудзей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Че се червосвали без срама
и пляскали белило те,
та някой мъж, макар с измама,
по-лесно да се оплете.
Една е със зъби от ряпа,
а друга с мас устата цапа —
та хората да вкарат в грях;
престрували се на напети
и кърпи тъпчели в корсети,
че нямали гърди под тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die ihre Wangen rot beschmierten,
Puderten Nase und die Stirn,
Um mit der künstlichen Bemalung
Sich anzulocken irgendwen;
Aus Rettich machten sie sich Zähne,
Rieben den Mund ein mit dem Fett,
Nur um zur Sünde zu verführen;
Schwenkten die Hüften hin und her,
Sich Stoff in ihre Kleidung stopften,
Wenn mal der Busen klein geriet.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bo minią tarty te policzki,
A czółko, nos bielidłem znowuż,
By choć nie swoją tą barwiczką
Do siebie kogoś przyczarować;
I z rzepy ząbki podstawiały,
A wargi smalcem smarowały,
By ludzi tym do grzechu skusić,
Lub nasadzały jakieś beczki,
W zanadrza pchały zaś chusteczki,
Gdy piersi były zbyt malusie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Они умели прежде ловко
Румянить щеки, нос белить,
Чтоб ложной красотой, уловкой
Кого-нибудь приворожить;
Вставляли в рот из репы зубы,
Намазывали салом губы,
Чтоб соблазнять на грех людей;
Бока куделью подбивали,
За пазуху платочки клали,
Коль не было своих грудей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

За то, что свой румянец блеклый,
Заемной не стыдясь красы,
Изрядно подправляли свеклой,
Вовсю белили лбы, носы,
Из репы подставляли зубы,
Примазывали смальцем губы,
А если не было грудей,
Совали в пазуху платочки,
Бока топорщили, как бочки,
Желая в грех ввести людей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ведь щеки краской притирали,
Белили лоб и нос, и грудь;
Хоть не своей красой желали
Приворожить кого-нибудь.
Из репы подставляли зубы,
Намазывали смальцем губы,
Чтоб навести на грех людей.
Какие-то напялив бочки,
Пихали в пазуху платочки,
Коль не было своих грудей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Прилежно терли нос шпаклевкой,
А щеки суриком они,
Чтоб покупною краской ловко
Кого-нибудь да соблазнить,
И смальцем смазывали губы,
Из репы пополняли зубы,
Чтоб навести на грех людей,
И бедра превращали в бочки,
Пихали в пазухи платочки,
У коих не было грудей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Různými pudry, mastičkami
si natíraly nos i líc,
rty malovaly barvičkami,
jen aby mužské spletly víc;
všelijak barvily si vlasy
a nastavovaly si řasy,
jen aby k hříchu sváděly:
břicha si pásem stahovaly
a za ňadra si šátky cpaly,
když žádná prsa neměly.

    

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сими по ряду шкварчали
В розпалених сковородах
Старі баби, що все ворчали,
Базікали о всіх ділах;
Все тілько старину хвалили,
А молодих товкли та били,
Не думали ж, які були,
Іще як сами дівовали
Та з хлопцями як гарцювали,
Та й по дитинці привели.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымы по ряду шкварчалы
Въ распаленныхъ сковородахъ
Стари бабы, що все ворчалы,
Базикалы о всихъ дилахъ;
Все тилько старыну хвалылы,
А молодыхъ товклы та былы,
Не думалыжъ яки булы,
Ище якъ самы дивовалы
Та съ хлопцямы якъ гарцювалы,
Та й по детынци прывелы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 90.

Рядок 3:

видання 1798:

Стариї баби, що ворчали

Рядок 6:

видання 1798:

А молодих товкли да били

Рядок 9:

видання 1798:

Да з хлопцями як гарцьовали

видання 1809:

Да з хлопцями як гарцьовали

Примітки: III, 90.
         Частина III стр. 90.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Базікати [Базикать] = болтать (К.).
Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. // Взагалі говорити. Базікати о ділах — марнославити; поширювати чутки, звістки; пересуджувати (СМ-11).

Гарцюватии — пустувати, бігати, скакати (СУМ-11).

Привести — народити дитину (СУМ-11).

Товкти — говорити, повторювати те саме (СУМ-11).

Хлопець [Хлопець] = мальчик, малой (К.).
Уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).

Шкварчать [Шкварчать] = трещать на огне, говорится о сале (К.).
Шкварчати — видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind them were in frying pans
Old sizzling screeching crones.
They screamed about misfired plans,
Their pleasures and arthritis in their bones.
They always praised the days of yore,
But youngsters' deeds made their eyes sore.
They readily forgot their own young life,
How they were sinning with young boys,
How they delighted in sex joys,
Got pregnant being no one's wife.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За гэтымі ў радах пякельных,
Дзе чад, смурод, агонь і дым,
Бабуль смалілі на патэльнях,
Што балбаталі аб былым,
Што старасветчыну хвалілі,
А маладых таўклі ды білі,
Нібы ніколі не былі
Старыя бабы ў дзеўках самі
Ды не грашылі з дзецюкамі,
Дзяцей ад іх не прывялі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй се пържеха в тигани
или варяха се в котли
досадни баби, мърморани,
все недоволни, вечно зли.
Че все за старото брътвили,
а младите ругали, били,
забравили какви били,
как те момували, лудели
и под венчилото не спрели
с дете в ръце като че ли.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit solchen brutzelten zusammen
In heißen Pfannen riesengroß
Die alten Weiber, die im Leben
Mit spitzen Zungen viel getratscht;
Die nur die alten Zeiten lobten,
Auf Mädchen stets herumgehackt
Und ganz vergaßen, wie sie waren
Zu Zeiten, als sie selbst noch jung
Und sich mit Männern heiß vergnügten
Und Kinder in die Welt gesetzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za nimi rzędem też skwierczały
Tam na patelniach rozżarzonych
Starszawe baby, co burczały,
O wszystkim ględzić były skłonne,
I stare czasy wciąż chwaliły,
A młodzież tłukły i waliły,
Nie pomnąc zdarzeń najprawdziwszych,
Jak same były też pannami
I harcowały wciąż z chłopcami,
Po dziecku potem urodziwszy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В соседстве, жарясь, верещали
Рядами на сковородах
Старухи, что всегда ворчали,
Судили обо всех делах;
Всё только старину хвалили,
А молодых ругали, били,
Забыв, как путь земной прошли,
Как сами с парнями крутили,
Как в девках и ребят родили,
Как молодость свою прожгли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А бабы старые трещали,
Поджариваясь на углях,
За то, что день-деньской ворчали,
Судили о чужих делах,
Упрямо старину хвалили,
А молодых трепали, били,
Добро стороннее блюли,
Забыв, как жили в девках сами,
Как баловали с казаками
Да по дитяти привели.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В ряд с ними, жарясь, верещали
На пламенных сковородах
Старухи, что всегда ворчали,
Судача обо всех делах;
Все только старину хвалили,
А молодых толкли и били,
Забыв, как юность провели;
Как сами в девушках гуляли
И так с парнями гарцевали,
Что по младенцу принесли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А рядом жарились, шкварчали
На огненных сковородах
Старухи, что всегда ворчали,
Судачили о всех делах
И только старину хвалили,
А молодых ругали, били,
Мол, дурно те себя вели,
Хоть сами же такими были
И ночи с парнями делили,
И по ребенку привели.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kus dále žhavé pánve stály
a v těch se báby škvařily,
co pořád jenom vrčívaly
a o všem možném žvanily;
jen staré časy chválit znaly
a mladé bily, nepřiznaly,
co samy v mládí dovedly:
jak znaly s kluky dováděti
a to, že nejmíň po dítěti
před svatbou na svět přivedly.

    

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Відьом же тут колесовали
І всіх шептух і ворожок,
Там жили з них чорти мотали
І без ветушки на клубок;
На припічках щоб не орали,
У комини щоб не літали,
Не їздили б на упирях;
І щоб дощу не продавали,
Вночі людей щоб не лякали,
Не ворожили б на бобах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Видьомъ же тутъ колесовалы
И всѣхъ шептухъ и ворожокъ,
Тамъ жылы зъ ныхъ чорты моталы
И безъ ветушкы на клубокъ;
На прыпичкахъ щобъ не оралы,
У комены щобъ не литалы,
Не йиздылыбъ на упыряхъ;
И щобъ дощу не продавалы,
Въ ночи людей щобъ не лякалы,
Не ворожылыбъ на бобахъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 91.

Рядки 5-6:

видання 1798:

На припечках щоб не орали,
Да ще у комин не літали

Рядок 7:

видання 1809:

Не їздили б на упирах

Примітки: III, 91.

       Частина III стр. 91.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Відьма — за народним повір'ям – жінка, яка знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклунка (СУМ-20).

Ворожбит, ворожка — ті, хто роблять спробу вгадати майбутнє чи минуле, ворожачи на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Колесувати — піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться (СУМ-20).

Ко́мин [Ко́минъ] = печная труба (К.).
Канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі, груби в повітря; димохід (СУМ-20).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Припічок [Прыпичокъ] = очаг (К.).
Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином, продовженням якої є черінь печі.
На припічках щоб не орали — про жінок, які жили тільки з ворожіння, говорили: «Вона на припічку оре». Слід давньої, праязичницької віри в магічну силу вогню: ворожать біля печі, на припічку (СУМ-11).

Упир [Упырь] = урод, колдун (К.).
Те саме, що вампір — за народним повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей (СУМ-11).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Шептати, шептуха — чаклуючи, промовляти наговір, приворот (СУМ-11).

Відьом же тут колесовали і далі.
Це «відьомська» строфа. Віра в чари, в магічну силу ворожіння, чаклування з прадавніх часів займала значне місце в житті народу. Недарма в жіночому колі пекла ворожкам відведена ціла строфа (тоді як «ворожбитам і чародіям» у чоловічому колі присвячено один рядок — ІІІ, 79). Чари, спрямоване проти інших чаклунство засуджувалося дуже суворо. Були непоодинокі випадки самосуду та різних способів виявлення «відьом» (пригадаймо «Конотопську відьму» Г. Квітки—Основ'яненка, «Відьму» М. Коцюбинського). Нар.: Ворожка з бісом накладає. Хто ворожить, той душею наложить (Номис. — С. 4).
Колесування — справді пекельний спосіб кари, відомий ще з часів Римської імперії. На колесі карали батогами, бичами, також на смерть. У середні віки до колесування вдавалися в ряді країн Західної Європи, в Росії — з XVІІ ст., особливо часто за царювання Петра І (страти стрільців). Колесування було узаконене в затвердженому Петром І військовому артикулі (статуті).
На припічках щоб не орали — про жінок, які жили тільки з ворожіння, говорили: «Вона на припічку оре». Слід давньої, праязичницької віри в магічну силу вогню: ворожать біля печі, на припічку (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The witches suffered pains,
Their spines were crushed on wheels,
The devils wound their veins
And arteries on reels.
For ploughing peasants' hearths was sin
And using chimneys to get in;
They agonized for riding ghouls,
Were tortured terribly in Hell,
Because they used to sell
Rain water to some superstitious fools.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ведзьм і шаптух каласавалі,
Загнаўшы ў цёмны закуток,
Дзе жылы чэрці з іх маталі,
Нібы са шпулькі, на клубок;
Па прыпечку каб не крычалі,
З трубы ў нябёсы не ляталі,
Не ездзілі б на ведзьмаках:
І каб дажджу не прадавалі,
Страх на людзей не наганялі,
Не варажылі б на бабах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Там с вещици и самовили,
и с вражалици пълно бе —
от тях дереше дявол жили,
навиваше ги на кълбе;
та вече да не спят в оджаци,
да не дружат и с върколаци,
да не клечат на нечий гроб,
да не летяг с метли из мрака,
и да не стряскат в сън бедняка,
да не врачуват пак на 606.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Hexen wurden da gerädert,
Die sich mit Zauberei befaßt,
Die Teufel zogen ihre Adern
Und wickelten zu Knäueln auf,
Bestraft, daß sie an Öfen saßen,
Zum Schornstein stiegen ein und aus,
Daß sie auf ihren Besen flogen,
Den Regen nach Bedarf verkauft,
Daß sie die Menschen nachts erschreckten
Und weissagten auf Bohnenkraut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A wiedźmy kołem tu łamali,
Znachorki, wróżki przeobrzydłe,
Z nich diabli żyły nawijali
Na kłębek i bez motowidła;
By na przypieckach nie orały,
By przez kominy nie latały
I nie jeździły na upiorach;
By deszczem także nie kupczyły,
By w nocy ludzi nie straszyły,
Nie były do wróżb z bobów skore.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И тут же ведьм колесовали,
Ломая кости рук и ног,
А черти жилы им мотали
Не на катушку, а в клубок,
Чтоб на шестках не колдовали,
В трубу чтоб ночью не летали,
Не ездили б на упырях;
Чтобы дождем не торговали,
Людей ночами не пугали,
Не ворожили на бобах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Шептух и ведьм колесовали;
Все жилы вытянув из них,
Без мотовил в клубок свивали,—
Чтоб не чинили козней злых,
На помеле чтоб не летали
Да на шестке чтоб не пахали,
Не ездили на упырях,
Чтоб ночью спящих не пугали
И чтоб дождя не продавали,
Не ворожили на бобах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И тут же ведьм колесовали,
Колдуний, ворожей, чертих
И на клубок потом свивали
Без мотовила жилы их.
Чтоб на шестках не заклинали,
Через трубу не вылетали,
Не ездили б на упырях
Да чтоб дожди не продавали,
Людей средь ночи не пугали,
Не ворожили на бобах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тут черти ведьм колесовали,
Шептуний всяких, ворожей,
А жилы их в клубки мотали,
И без витушки, поживей,
Чтоб в трубы ночью не летали,
Шестки у печи не пахали,
Не ездили б на упырях
И чтоб дождей не продавали,
Людей ночами не пугали,
Не ворожили на бобах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vědmy a čarodějné báby
na kole tady lámali
a na špuličky od hedvábí
z nich čerti žíly motali;
aby prý v noci pokoj daly
a do komínů nelétaly
a nehnaly déšť od polí
a na upírech nejezdily
a hodné lidi nestrašily
a nevěštily z fazolí.

    

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А зводницям таке робили,
Що цур йому вже і казать,
На гріх дівок що підводили
І сим учились промишлять;
Жінок од чоловіків крали
І волоцюгам помагали
Рогами людський лоб квічать;
Щоб не своїм не торговали,
Того б на одкуп не давали,
Що треба про запас держать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А зводныцямъ таке робылы,
Що цурь йому вже и казать,
На грихъ дивокъ що пидводылы
И сымъ учылысь промышлять;
Жинокъ одъ чоловикивъ кралы
И волоцюгамъ помагалы
Рогамы людській лобъ квичать;
Щобъ не своимъ не торговалы,
Тогобъ на одкупъ не давалы,
Що треба про запасъ держать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 92.

Рядок 7:

видання 1798:

Людський рогами лоб вінчать

Примітки: III, 92.
         Частина III стр. 92.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Волоцюга — той, хто любить волочитися за ким-небудь — упадати за ким-небудь, виявляючи свою закоханість, любов, прихильність (СУМ-11).

Держати — зберігати для чого-небудь (СУМ-11).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Зводник, зводницязвідник, звідниця — той, хто займається звідництвом — посередництвом між чоловіком і жінкою (перев. корисливим) для налагодження між ними любовних взаємин).

Квічать [Квичать] = цветами убирать (К.).
Квітчати — прикрашати кого-, що-небудь чимось (СУМ-20).

Одкупвідкуп — право на стягання з населення податків, яке надавала держава приватній особі за певну грошову винагороду. На відкуп — у чиє-небудь розпорядження (СУМ-11).

Підводити на гріх — схиляти до інтимної близькості (СУМ-11).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Цур йому — уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What did they do to those bawds, who seduced
And pushed the girlies into sex and sin?
It wouldn't be right, if I here introduced
The words about what they were dealing in.
They stole the husbands' wives
And helped the pimps destroy their lives,
They helped adorn the human heads with horns;
Lest they trade with what didn't belong to them,
And lest they ransom what we all condemn,
Lest they do what the world reproves and scorns.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А зводніц горш яшчэ каралі;
Смалы не шкадаваў ім кат
За той іх грэх, што падбівалі
Яны на грэх цяжкі дзяўчат;
Што ў мужа жонку выкрадалі,
Яго з рагамі пакідалі,
За гэта варта пакараць, —
Каб несваім не гандлявалі,
Таго б на водкуп не давалі,
Што трэба на запас трымаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И сводниците, ах, горките —
направо да те хване страх;
че тласкали към грях момите
и преживявали от тях.
Откраднат някому жената
и окачат така рогата —
за срам! — на мъжката глава;
да не помагат на порока,
да не търгуват с чужда стока,
че не за продан е това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es ist unmöglich zu beschreiben,
Was dort mit Zuhältern geschah,
Die junge Mädchen überredet
Und sie zum Sündigen verführt.
Die Männern ihre Frauen stahlen
Und sie dabei noch unterstützt,
Mit Hörnern manchen Kopf zu schmücken.
Die handelten mit fremdem Gut
Und solche Ware stets verkauften,
Die für den Vorrat war bestimmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rajfurkom tak robiono podłym,
Że lepiej już nie mówić nawet,
Co panny wciąż do grzechu wiodły
I zarabiały na tych sprawach;
Co wykradały żony czyjeś
I pomagały włóczykijom
Rogami ludzkie czoło zdobić;
By cudzym tak nie handlowały,
Na odkup tego nie dawały,
Co trza na zapas trzymać sobie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А сводням так здесь досаждали,
Что аж неловко и сказать,
За то, что девок научали
Греховным делом промышлять,
Жен от мужей законных крали
И волокитам помогали
Рогами лбы приукрашать;
Чужое чтоб не продавали,
Чтоб то на откуп не давали,
Что нужно про запас держать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А чем карали в пекле сводниц —
Чур с ним! Зазорно молвить вслух.
Терзали дьявольских угодниц,
Чтоб не вводили в грех простух,
Не подбивали жен примерных
Венчать рогами благоверных,
Не опекали волокит,
Чужим добром их не ссужали,
На откупе чтоб не держали
Того, что прятать надлежит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А как там сводниц изводили, —
То чур о том и вспоминать, —
Что в искушенье дев вводили,
Грехом учили промышлять,
Что женок от мужей таскали
И волокитам помогали
Рогами мужний лоб убрать,
Чтоб не своим не торговали,
На откуп то не отдавали,
Что нужно про запас держать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А сводням — ужас что чинили,
Не хочется и вспоминать,
За то, что девок в грех вводили
И тем решались промышлять;
Чтоб у мужей их жен не крали,
Потаскунам не помогали
Рогами лбы мужей венчать;
Чтоб не своим не торговали,
Того на откуп не давали,
Что нужно про запас держать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kuplířky měly osud bídný,
ty v žhavé smůle seděly
za to, že kšeftovaly s lidmi
a dívky k hříchu sváděly;
manželům hloupým ženy braly
a drzým floutkům pomáhaly
nasadit mužům parohy;
a za ty nepoctivé kšefty
jim nyní čerti rvali nehty
a věšeli je za nohy.

    

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней там бачив щось немало
Кип'ящих мучениць в смолі,
Як з кабанів топилось сало,
Так шкварилися сі в огні;
Були і світські, і черниці,
Були дівки і молодиці,
Були і паньї, й панночки;
Були в свитках, були в охвотах,
Були в дульєтах і в капотах,
Були всі грішні жіночки.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней тамъ бачывъ щось не мало
Кыпьящыхъ мученыць въ смоли,
Якъ съ кабанивъ топылось сало,
Такъ шкварылыся си въ огни;
Булы и свитськи и черныци,
Булы дивкы и молодыци,
Булы и паньи й панночкы;
Булы въ свыткахъ, булы въ охвотахъ,
Булы въ дульетахъ и въ капотахъ,
Булы вси гришни жиночкы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 93.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Еней щось бачив там немало
І всяких грішниць у смолі,
Як з кабанів топили сало,
Так шкварилися сі на огні

Рядки 2-3:

видання 1809:

І всяких грішниць у смолі,
Як з кабанів топили сало

Рядок 7:

видання 1809:

Були і паньї, панночки

Рядки 8-9:

видання 1798:

Були в свитках, були в ребронах,
Були в намітках, шинйонах

Примітки: III, 93 та 68-93.

       Частина III стр. 93.

Тепер Еней убрався в пекло і далі — ч. III, 68-93.
У подальших строфах читач побачить, що грішники в пеклі розміщені за певною системою, так би мовити, за значимістю вчинених гріхів. Строфи, присвячені неправедним вчинкам соціально-громадського характеру, чергуються зі строфами, де йдеться про неправедні приватні, особисті, сімейні вчинки. Суворої послідовності немає, але тенденція проступає виразно. Маємо два паралельні ряди грішників.
Перший — соціальний: «панів там мордували», за ними йдуть «всі старшини без розбору», «судді, підсудки, писарі», попи і т. д., аж до «купчиків проворних», міняйл і шинкарів.
Другий ряд — приватно-сімейний, грішники, що порушують вимоги народної моралі: самовбивці, розпусники, брехуни, п'яниці, ворожбити і т. д. Ранжир послідовно витриманий — від найбільших грішників до дедалі менших.
В пеклі Котляревського, так само, як і в змальованому далі раю, діє народний моральний кодекс, тому тут немає покараних за гріхи власне проти церкви та православ'я як державної релігії. Тимчасом Карний кодекс Російської імперії відкривався статтями, які передбачали сувору кару за злочини супроти релігії. Найважливіший злочин — богохульство, за ним — образа святині, зрив богослужіння, єресь, відступництво, святотатство, лжеприсяга і т. д. Всього цього немає у І. Котляревського (С.).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Дульєти [Дульеты] = род платья женского (К.).
Жіноче плаття з м'якої шовкової тканини; святкове парадне вбрання вищих станів, дворянок, аристократок (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Капот — жіночий хатній одяг вільного крою; халат (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Охвота [Охвота] = род юбки (К.).
Старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а охвота — жінок з більш заможних верств населення (С.).

Свита [Свыта] = род шинели (К.).
Старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна (СУМ-11).

Світський — той, хто не має духовного сану (СУМ-11).

Чернець [Чернець] = монах (К.).
Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах (СУМ-11).

Шкварити — те саме, що смажити — готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. У поемі вживається у значенні підпікати кого-небудь на вогні, на жару (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saw firsthand
The female sufferers as the entire
Big crowd of women melted and
Their fat was sizzling in the fire.
Among them even were some nuns
Who loved the carnal play and not just once;
There were some girls and some young wives,
Some maidens and some aged maids,
Some fashionable dames with lovely braids,
Who led the clandestine, immoral lives.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней пабачыў і нямала
Пакутніц юных і старых,
Як з вепрукоў, лілося сала,
Калі агнём смалілі іх:
Там свецкія былі й чарніцы,
Былі дзяўчаты й маладзіцы,
Капоты і андаракі;
Былі і світкі і сукенкі,
Былі і пані і паненкі,
Былі ўсе грэшныя жанкі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Жени в разжарени тигани
Еней видя на ред места
и както на свине одрани
топеше им се там маста;
и гражданки, и монахини,
и господарки, и слугини,
и млади булки, и моми;
с богатски дрехи, с антерии,
с тюрбани модни и с шамии —
и бяха тук дошли сами.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas sah im Schwefel kochend
So manche Frau, die dort gequält;
Im Feuer brieten sie, wie Schweine,
Ihr Fett, es schmolz nur so dahin:
Da waren Laien, waren Nonnen,
Verheiratet und ledig noch,
Da waren Damen, waren Fräuleins,
Einfach gekleidet und pompös,
Damen in großen Toiletten,
Und viel sündiges Frauenvolk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz widział coś niemało
Męczennic różnych, wrzących w smole,
Jak z wieprzy sadło z nich ściekało,
Skwierczały w ogniu tu powoli;
I były świeckie jak też mniszki,
Mężatki, młódki towarzyskie
I panie, jak też i pannice;
W spódnicach były, były w świtkach,
W kapotach, sukniach też niebrzydkich,
Wszyściutkie były tu grzesznice.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней перевидал немало
Таких, что, сидя в казане,
Варились, источая сало,
Шипя на медленном огне!
Мирянки были тут, черницы,
Тут были девки, молодицы,
Паненки, панны были здесь.
И в свитках были и в платочках,
В капотах, в вышитых сорочках, —
Всех грешниц жарили как есть

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней увидел там страдалиц —
В смоле кипящих дев и вдов.
Из них вытапливался смалец,
Как из отменных кабанов.
Там были бабы, молодицы,
Мирянки были и черницы,
Немало барышень и дам;
Кто — в кунтуше, а кто — в накидке,
Кто — в стеганом шелку, кто — в свитке.
Был женский пол в избытке там.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней увидел там немало
Страдалиц бедных. В казане
Из них вытапливали сало,
Как кабанов, паля в огне;
Мирянки были там, черницы
И девушки, и молодицы,
И паней, панночек полно.
Там были в свитках, были в кофтах,
В салопах разных и капотах —
Всех грешниц жгли там заодно.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней увидел, и не мало,
Горящих мучениц в смоле,
Из них вытапливали сало,
Как из свиней, в большом котле;
Тут были девки, молодицы,
Тут были панны и черницы,
Тут был кокеток целый рой,
Тут были в свитках, в кринолинах,
В капотах, шубках, пелеринах,
Тут все за грех платили свой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneovi až srdce chřadlo,
co žen se kálo za svůj hřích...
Jako se z kanců škvaří sádlo,
tak škvařily se na rožních:
byly tam jeptišky i světské,
byly tam vesnické i městské,
byly tam vdané, svobodné:
v halenách byly, v kacabajkách,
v župáncích byly, v drahých krajkách,
byly to ženy nehodné.

    

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но се були все осуждені,
Які померли не тепер;
Без суду ж не палив пекельний
Огонь, недавно хто умер;
Сі всі були в другім загоні,
Як би лошата або коні,
Не знали попадуть куда;
Еней, на перших подивившись
І о бідах їх пожурившись,
Пішов в другії ворота.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но се булы все осужденни,
Яки померлы не теперъ;
Безъ судужъ не палывъ пекельный
Огонь, недавно хто умеръ;
Си вси булы въ другимъ загони,
Якъ бы лошата, або кони,
Не зналы попадутъ куда;
Эней на першыхъ подывывшысь
И о бидахъ ихъ пожурывшысь,
Пишовъ въ другіи ворота.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 94.

Рядок 5:

видання 1798:

Сі всі були в другом загоні

Рядок 8:

видання 1798:

Еней на первих подивившись

видання 1809:

Еней на первих подивившись

Рядок 10:

видання 1809:

Пішов в другіє ворота

Примітки: III, 94.

       Частина III стр. 94.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Журитись [Журытысь] = печалиться (К.).
Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати (СУМ-20).

Загонзагін — огороджене місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок і т. ін.; велика за́города (СУМ-20).

Пекельний [Пекельный] = адский (К.).
Прикм. до пекло.

Перший [Першый] = первый (К.).
Який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Без суду ж не палив пекельний і далі.
3 пекла Еней з Сівіллою попадають в чистилище, де душі померлих очищаються від гріхів перед тим, як потрапити до раю, або, згідно з іншими релігійними уявленнями, де зважують їхні добрі й благі, праведні й грішні земні діла, щоб відправити у рай чи в пекло.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They all had died long time ago
And were condemned to burn.
However, those who suffered the death blow
Just recently, were waiting for their turn.
It was a larger and imposing group,
Like horses held in some enormous coup,
Not knowing yet their fate.
Aeneas looked at them with deep regret,
Expressed his sympathy for what they'll get
And headed for another gate.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Скрозь пакаранне адбывалі
Асуджаныя з даўніх пор;
Агнём пякельным не каралі
Таго, хто толькі што памёр.
І гэткія ў другім загоне
Вылі, як жарабя пі коні,
Не зналі, дзе прыпынак іх:
Эней на першых наглядзеўся,
Калі з іх мукамі сустрэўся,
Пасля падаўся да другіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но всички тук, на тая клада,
умрели бяха по-преди;
без съд и тук дори, и в ада,
в казана никой не седи.
А новите през два-три плета
като коне или телета
очакваха си участта;
Еней погледна с жал едните
и горко им оплака дните,
па влезе в другата врата.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da waren alle, die verurteilt
Und schon verstorben langer her;
Doch Lucifer ließ keinen brennen,
Der kürzlich ohne Urteil starb.
Die unlängst so dahingerafften
Hielt man, wie Pferde, anderswo -
Sie wußten nicht, wohin sie kommen.
Aeneas, der die ersten sah,
Voll Mitleid, wegen ihrer Qualen,
Trat durch die zweite Pforte ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz byli to ci osądzeni,
Co dawno już poumierali;
Niedawno zmarłych zaś płomienie
Bez sądu tu nie pożerały.
Na innym byli ci zagonie,
Jak te źrebięta albo konie,
Nie wiedząc, dokąd trafią potem;
Eneasz pierwszych obejrzawszy,
Współczuciu swemu wyraz dawszy,
Podążył szybko w inne wrota.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все те, что жарились исправно,
Скончались много лет назад,
А те, что померли недавно,
Еще и не попали в ад.
Они пока толклись в загоне,
Как жеребята или кони,
Не знали, попадут куда.
Эней, несчастных покидая,
О муках грешников вздыхая,
Пошел в другие ворота.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но эти души не сегодня
И не вчера пришли туда.
Умерших пламя преисподней
Не припекало без суда.
Все новички в другом загоне
Толклись, как молодые кони,
Не зная участи своей.
Приговоренным было хуже.
Об их судьбе вздыхая вчуже,
Другую дверь открыл Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но осужденные те были,
Что умерли нивесть когда;
Кто ж только умер, не палили
В огнище адском без суда.
Они толклись в другом загоне,
Как жеребята или кони,
Не зная, что их ждет теперь.
Эней, у первых побывавши,
О бедах их погоревавши,
Поплелся и в другую дверь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все осужденные тут были,
Кто смертью не сегодня взят,
Ведь без суда здесь не казнили
Тех, кто попал недавно в ад.
Они сошлись в другом загоне,
Как жеребята или кони,
Не зная, попадут куда.
Эней тех, первых, покидая,
Об их беде душой страдая,
Пошел в другие ворота.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ti řádně odsouzení všici
zde za hříchy teď pykali;
však došli noví nebožtíci
a na soud teprv čekali;
ohradu jinou měli pro ně
jak pro hříbata nebo koně —
kde směli volně pobíhat.
Když Aeneáš si první prohléd,
ještě se na ně jednou ohléd
a vešel do těch druhých vrat.

    

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, ввійшовши в сю кошару,
Побачив там багацько душ,
Вмішавшися між сю отару,
Як між гадюки чорний уж.
Тут розні душі похожали,
Все думали та все гадали,
Куда-то за гріхи їх впруть.
Чи в рай їх пустять веселитись,
Чи, може, в пекло пошмалитись
І за гріхи їм носа втруть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней ввійшовши въ сю кошару,
Побачывъ тамъ багацько душъ,
Вмишавшыся мижъ сю отару,
Якъ мижъ гадюкы чорный ужъ.
Тутъ розни души похожалы,
Все думалы, та все гадалы,
Куда то за грихы ихъ впруть.
Чи въ рай ихъ пустять веселытысь,
Чи може въ пекло пошмалытысь
И за грихы имъ носа втруть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 95.

Рядок 1:

Ввійшовши же в якусь світлицю

Рядки 3-4:

видання 1798:

Вмішавсь якраз між їх станицю
Проміж гадюк мов чорний уж

видання 1809:

Вмішавшися меж сю отару,
Як меж гадюки чорний уж

Рядок 6:

видання 1798:

Все думали да все гадали

Рядки 8-9:

видання 1798:

Чи в рай їх впустють веселитись,
Чи, може, в пекло посмалитись

Рядок 9:

видання 1809:

Чи, може, в пекло посмалитись

Примітки: III, 95.

       Частина III стр. 95.

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Гадка [Гадка] = дума, забота (К.).
Те саме, що думка — те, що з’явилося в результаті міркування, продукт мислення (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Як між гадюки чорний уж — чорний уж — під такою назвою автор, мабуть, мав на увазі або поширений і зараз у степовій зоні України вуж водяний (Nаtrіх tessellatа), який, на відміну від звичайного вужа, часто на тім'ї має чорну пляму, або неотруйну вужеподібну змію мідянку (Соronella аustrіacа), що теж водиться на Україні і через подібний колір шкіри дуже схожа на чорну гадюку (С.).

Кошараперен., зневажл. Про будь-яке приміщення, переповнене людьми (СУМ-20).

Носа втерти (утерти, урізати) — довести кому-небудь, що він помиляється в своїх діях, вчинках (СУМ-11).

Отараперен., зневажл., безладний гурт людей, натовп, юрба (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas stood in that enclosure
Among the souls as countless as snow flakes.
He tried to keep his cool composure
Just like a garter snake among the rattlesnakes.
Here, souls kept ambulating
And steadily deliberating
A question: where they would be put:
Into the heaven to rejoice,
Or, maybe, said some other voice,
A punishment for your transgression was afoot.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зайшоў у новую кашару,
Пабачыў там нямала душ,
Залез у іхнюю атару,
Як паміж гадаў чорны вуж.
Там душы розныя мільгалі,
Куды паселяць, меркавалі,
Іх за нядаўнія грахі.
Ці ў рай іх пусцяць весяліцца,
Ці, можа, ў пекла кіпяціцца
Іх кінуць у кацёл ліхі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом мина в новата кошара,
видя в душите смут дълбок
и в стадото им сам се вкара
като сред змии — черен смок.
Там всякакви души стояха
и все гадаеха, крояха
кой в ада ще се озове,
кой царски ще живее в рая,
или пък всички най-накрая
ще плащат стари грехове.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas betrat nun die Scheune,
Wo viele Seelen eingepfercht,
Und fühlte sich, wie eine Natter
Mitten in einem Schlangennest.
Hier wandelten umher die Seelen,
Dachten über ihr Schicksal nach,
Was für die Sünden sie erwartet:
Blüht ihnen Glück im Paradies,
Oder als Strafe für die Sünden
Wird es der Holle tiefster Schlund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ujrzał tłum dusz naraz,
Wkroczywszy wnet do tej owczarni,
Wmieszawszy się tam do nich zaraz,
Jak między żmije gdzieś wąż czarny.
Te dusze wciąż się przechadzały
I rozmyślały, zgadywały,
Gdzie je za grzechy oto upchną.
Czy wpuszczą cieszyć się do raju,
Czy w piekło smażyć się zagnają
I im za grzechy nosa utrą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Здесь он с Сивиллою на пару
Тихонько проскользнул меж душ
И замешался в их отару,
Как меж гадюк пятнистый уж.
Тут души разные гуляли
И все лишь об одном гадали —
Куда их за грехи запрут:
Допустят ли в раю резвиться
Иль в пекло сунут подпаляться
И там уж перцу зададут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И очутился он в кошаре,
Где трепыхалось много душ,
И затерялся в их отаре,
Как в логове змеином уж.
Все ждали с трепетом решенья,
Перебирали прегрешенья:
Куда качнутся, мол, весы?
Кого, гадали, в рай отправят?
Кого гореть в аду заставят?
Кому из них утрут носы?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И в новую попав кошару,
Увидел там немало душ,
Пробрался в грешников отару,
Как в гадовье проворный уж.
Тут души разные гуляли,
Обдумывали и гадали,
Куда их за грехи вопрут:
Иль в рай их пустят веселиться,
Иль, может, в пекло покоптиться,
А там уж жару поддадут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, загон окинув взглядом,
Увидел там немало душ,
Смешался с этим пестрым стадом,
Как меж гадюк тех скромный уж.
Здесь души разные гуляли,
Все думали и все гадали,
Куда отсюда их попрут:
То ль пустят в рай повеселиться,
Или придется в ад спуститься,
Где за грехи им зададут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde v oné druhé kolonii,
spatřiv moc duší, chvíli stál,
jak jeden had do klubka zmijí
se do stáda pak zamotal.
Dušičky se tu procházely,
dumaly pořád, přemýšlely —
co jim soud za to napaří.
Zda budou v ráji mezi svými
plesat se sbory andělskými —
či zda se v pekle poškvaří?

    

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Було їм вільно розмовляти
Про всякії свої діла,
І думати, і мізковати —
Яка душа, де, як жила;
Багатий тут на смерть гнівився,
Що він з грішми не розлічився,
Кому і кілько треба дать;
Скупий же тосковав, нудився,
Що він на світі не нажився
І що не вспів і погулять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Було имъ вильно розмовляты
Про всякіи свои дила,
И думаты и мизковаты
Яка душа, де, якъ жыла;
Багатый туть на смерть гнивывся,
Що винъ зъ гришмы не розличывся,
Кому и килько треба дать;
Скупый же тосковавъ, нудився,
Що винъ на свити не нажывся,
И що не вспивь и погулять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 96.

Рядок 1:

видання 1798:

Було їм власно розмовляти

Рядок 3:

видання 1798:

І думати, і мірковати

Рядок 4:

видання 1809:

Яка душа, где, як жила

Примітки: III, 96.
         Частина III стр. 96.

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Мізковать [Мизковать] = мудровать (К.).
Мізкувати — продумувати що-небудь; розмірковувати (СУМ-20).

Нудитии — стан, що характеризується неспокоєм, тривогою в поєднанні з сумом, апатією; туга, журба (СУМ-20).

Розлічиться [Розличыться] = рассчитаться (К.).
Розлічуватися, розлічитися — рахувати, лічити (СУМ-11). У Словнику слово ілюстраціється цитатою саме з цієї строфи, але, на мій погляд, вираз "з грішми не розлічився" треба розуміти у значенні не встиг скласти заповіт —  "Кому і кілько треба дать" (Т.Б.).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They were permitted to discuss
Their various past deeds
Both odious and slanderous,
Each soul, its former whereabouts and needs.
A capitalist was fuming, for
He didn't crush his competitor,
Nor what he failed to leave in his last will.
A miser grieved and pined away
Because he missed life's pleasure play,
For that he had no time nor skill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У іх, пакуль не пакаралі,
Размова вольная была, —
Прыгадвалі ды ўспаміналі,
Якая дзе душа жыла.
Багаты пан на смерць злаваўся,
Што ён з грашмі не ўладкаваўся,
Каму і колькі трэба даць;
Скупы не пакідаў нудзіцца,
Што не паспеў як след нажыцца,
Не змог на свеце пагуляць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Там можеха да си говорят
и да оплакват своя хал,
и да премислят, и да спорят
кой как в живота е живял;
богатият смъртта проклина,
че е оставил златна мина
и лихвите не си е взел;
скъперникът коси се, страда,
че малко е гулял, и в ада,
невкусил нищо, е дошел.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es war ihnen erlaubt zu reden,
Was sie im Leben so getan,
Sie durften denken, überlegen
Wie sie, wofür und wo gelebt.
Der Reiche war zutiefst verärgert,
Daß er die Schulden nicht getilgt,
Wem er wieviel zu zahlen hatte,
Der Geizige war schwer betrübt,
Daß er sein Leben nicht genossen,
Daß er zu wenig sich vergnügt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Im o przeróżnych własnych sprawach
Rozmawiać wolno tutaj było,
Rozmyślać także miały prawo —
Gdzie, jaka dusza i jak żyła;
Bogaty na śmierć się indyczył,
Że się z pieniędzy nie rozliczył,
Dokoła tego myślą krążył;
A skąpy tęsknił i się nudził,
Że tak na świecie wciąż się trudził,
Że i pohulać już nie zdążył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В безделье души размышляли
Про всякие свои дела.
Расспрашивали, узнавали,
Душа какая где жила.
Богатый тут на Смерть гневился,
Что в спешке не распорядился,
Кому и сколько денег дать;
Скупец все тосковал, томился,
Что рано с жизнью распростился,
Что не успел и погулять.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Там было размышлять вольготно
И обсуждать свои дела;
Пускались в россказни охотно —
Откуда чья душа пришла.
Богач на смерть пенял, сердился:
Деньгами не распорядился —
Кому, за что, какую часть.
Скупца досада разбирала:
На белом свете пожил мало
И не повеселился всласть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Они привольно толковали
Про всякие свои дела,
Выпытывали, узнавали,
Какая как душа жила...
Богатый все на Смерть гневился:
Деньгой-де не распорядился,
Кому и сколько надо дать.
Скупой же тосковал, томился,
Что с белым светом распростился,
А не успел и погулять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Они свободно говорили
Про всякие свои дела,
Где родилися и как жили,
Кем каждая душа была.
На смерть богатый обижался,
Что должником большим остался
И многим денег не отдал.
Скупой жалел, грустил, сердился,
Что в жизни он не веселился,
Копил деньгу, а не гулял.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Směly tu spolu debatovat,
o čem kdo chtěl — tak nebo tak,
pomlouvat duše, uvažovat,
s kým která žila, kde a jak.
Boháč lál smrti všemi jmény,
že nemoh rozdělit své jmění,
že bez závěti náhle zhas;
lakomec tesknil, želel, zuřil,
že na tom světě málo užil,
že na zábavu nezbyl čas.

    

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сутяга толковав укази,
І що то значить наш Статут;
Розказовав свої прокази,
На світі що робив сей плут.
Мудрець же физику провадив,
І толковав якихсь монадів,
І думав, від кіль взявся світ?
А мартопляс кричав, сміявся,
Розказовав і дивовався,
Як добре знав жінок дурить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сутяга толковавъ указы,
И що то значытъ нашъ Статутъ;
Росказовавъ свои проказы,
На свити що робывъ сей плутъ.
Мудрець же Фызыку провадывъ
И толковавъ якыхъсь монадивъ И думавъ видкиль взявся свить?
А мартоплясъ крычавъ, сміявся,
Росказовавъ и дывовався,
Якъ добре заавъ жинокъ дурыть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 97.

Рядки 5-6:

видання 1798:

Мудрець же хвизики провадив,
Знай, толковав якихсь монадів

Рядок 10:

видання 1798:

Що добре знав панів дурить

видання 1809:

Що добре знав жінок дурить

Примітки: III, 97.

       Частина III стр. 97.

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Мартопляс [Мартоплясъ] = франт (К.).
Те саме, що вітрогон, вітрогін — легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик (СУМ-20). Гультяй, гульвіса, блазень (С.).

Монада (від грец. одиниця) — найпростіша неподільна єдність, самосуща духовна субстанція, яка лежить в основі Всесвіту, будь-якого буття. Поняття монади є основним у філософській системі німецького вченого Лейбніца (1646-1716), викладеної у його «Монадології», «філософському лексиконі» та інших працях. Філософські ідеї Лейбніца були відомі на Україні (С.).

Плут, рус. — вжито у значенні крутій — хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець, або пройда — хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт (СУМ-11).

Провадити — висловлюватися, говорити (СУМ-11).

Проказа, рус.витівка — вигадка з метою обдурити кого-небудь або нашкодити комусь (СУМ-11).

Статут — мається на увазі Литовський Статут — кодекс законів Великого князівства Литовського, до складу якого з XІV — до другої половини XVІ ст. входили українські землі. «Статут» мав три редакції (1529, 1566, 1588), кожна з яких збільшувала привілеї панства, шляхти і урізувала права селянства. На Україні Литовський статут діяв і за часів Речі Посполитої, і після приєднання Лівобережної, потім Правобережної України до Росії. За царювання Катерини ІІ на українські землі було поширене загальноросійське законодавство. Одначе на практиці Литовський статут діяв до 1840 р. Недарма І. Котляревський пише «наш Статут». Окремі положення Статуту (про «межеві суди») залишалися в силі на землях історичної Гетьманщини — Чернігівщині і Полтавщині — до 1917 р. (С.).

Сутяга, сутяжник — той, хто сутяжничає, любить сутяжничати — займається позовами з корисливих міркувань, має пристрасть до позовів (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A specialist explained complex decrees
And what the Statutes meant.
He cited his antipodes
And that the fraud was evident.
A scientist taught Physics, too.
About the monads and he also knew
A lot about the Universe and thought
About its origin; a fool, surprised,
Laughed, talked a lot and cried
How easily the women could be bought.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Махляр расказваў пра законы,
Што азначае наш Статут,
Аб тым, як склаўся лёс ягоны,
Як махляваць ён будзе тут.
Мудрэц жа фізікай займаўся,
Тлумачыў сэнс яе, пытаўся,
Адкуль узяўся белы свет.
Франт, як марцовы кот, смяяўся,
Апавядаў і выхваляўся,
Як добра знае ён кабет.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Подлецът бъбри за закони,
обсъжда нашия Статут,
за щуротии сълзи рони,
че туй е вършил тоя плуг;
мъдрецът физиката вади,
тълкува някакви монади
и как светът се е създал,
а безобразникът се смее,
разказва все и се гордее
на пръст жените как въртял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Kläger deutete die Vorschrift
Und was bedeutet das Gesetz,
Erzählte über seine Schwindel,
Die er zu Lebzeiten vollführt.
Der Weise sprach ununterbrochen
Von Elementen, der Physik,
Wie und woher die Erde stammte.
Der Narr lachte vergnügt und laut,
Er hat sich selbst genug bewundert,
Wie gut er Frauen hinterging.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A pieniacz mówił o dekretach
I co też Statut nasz oznacza,
I opowiadał bez sekretów
O figlach, co je płatać raczył.
Tu mędrzec fizykę prowadził,
O jakiejś ględził też monadzie
I myślał, skąd nasz świat pochodzi?
Pędziwiatr zaś rżał ucieszony
I opowiadał wciąż zdziwiony,
Jak umiał też kobiety zwodzić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сутяга толковал указы
И что тут значит наш статут;
Рассказывал свои проказы,
Все, что творил на свете плут.
Мудрец твердил свое ученье
И толковал монад явленье
И то, откуда взялся свет.
А вертопрах кричал, смеялся,
Рассказывал, как женихался,
Как баб морочил много лет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сутяга толковал указы.
Опутав многих, этот плут
Расписывал свои проказы
И рассуждал про наш Статут,
Мудрец толмачил до надсады
Про физику да про монады,
Про мирозданье он твердил.
А вертопляс кричал, смеялся,
Бахвалился и удивлялся,
Как женщин за нос он водил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сутяга толковал указы,
Что означает наш Статут,
Да хвастал про свои проказы,
Что вытворял при жизни, плут.
Мудрец про физику заладил
И о какой-то плёл монаде,
Откуда взялся мир, гадал.
А вертопрах кричал, смеялся,
Рассказывал и похвалялся,
Как в дурах баб он оставлял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сутяга толковал указы
И что тут значит наш Статут,
Рассказывал свои проказы,
Насколько ловкий был он плут.
Премудрый физик все старался
Понять, откуда свет наш взялся,
И о монадах что-то плел.
А волокита всем хвалился,
Как он — и очень тем гордился —
Обманывал прекрасный пол.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Advokát mluvil bez přestání
a zákony tu vykládal,
jak prodlužoval počet stání,
jak paragrafy kroutit znal.
Mudrc zas mluvil o fysice
a o monádách, ekliptice
a bádal, kde se tu vzal svět.
Větroplach se tů smál a křičel
a vyprávěl, až smíchem řičel,
jak uměl ženské podvádět.

    

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Суддя там признавався сміло,
Що з гудзиками за мундир
Таке переоначив діло,
Що, може б, навістив Сибір;
Та смерть ізбавила косою,
Що кат легенькою рукою
Плечей йому не покропив.
А лікар скрізь ходив з ланцетом,
З слабительним і спермацетом
І чванивсь, як людей морив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Судья тамъ прызнавався смило,
Що съ гудзыкамы за мундыръ
Таке переоначывъ дило,
Що можебъ навистывъ Сибирь;
Та смерть избавыла косою,
Що катъ легенькою рукою
Плечей йому не покропывъ.
А ликарь скризь ходывъ зъ ланцетомъ,
Зъ слабытельиымъ и спермацетомъ
И чванывсь, якъ людей морывъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 98.

Рядки 3-7:

видання 1798:

Переоначив праве діло
І, може б, навістив Сибір;
Да смерть ізбавила косою,
Щоб кат легенькою рукою
Плечей єму не покропив

Рядок 5:

видання 1809:

Да смерть ізбавила косою

Рядок 10:

видання 1798:

Да чванивсь, як людей морив

Примітки: III, 98.

       Частина III стр. 98.

Гудзыкы [Гудзыкы] = пуговички (К.).
Ґудзик — предмет, переважно круглої форми, що служить застібкою в одязі або використовується як прикраса (СУМ-11).

Діло — справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові (СУМ-11).

Кат [Катъ] = палач (К.).
Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури (СУМ-20).

Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, зернових і т. ін., що має форму вузького зігнутого леза, прикріпленого до кісся дерев'яного держака (СУМ-20).

Ланцет — невеликий хірургічний ніж, гострий з обох боків (СУМ-20).

Морити — доводити до виснаження, знемоги; виснажувати, мучити (СУМ-20).

Мундир — верхня частина військового або цивільного форменого (здебільшого парадного) одягу (СУМ-20).

Переоначити, рус. переінакшити — зобразити, витлумачити, розповісти і т. ін. інакше, ніж є в дійсності (СУМ-11).

Покропити плечі — нанести удари, побити (СУМ-11), або забризкати плечі кров'ю при відрубуванні голови (Т.Б.).

Скрізь [Скризь] = скрозь, повсюду (К.).
По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Спермацет — речовина, яку виділяють із білої жироподібної маси, що міститься в особливій порожнині голови кашалотів, і використовують у парфюмерії, медицині й техніці (СУМ-11). Вживався для лікування виразок на шкірі (Ш.).

Чваниться [Чваныться] = хвастать (К.).
Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Що з гудзиками за мундир.
З часів Петра І чиновники різних цивільних відомств, в тому числі юристи, носили встановлену форму одягу — мундир. Тому одержати мундир судді, наприклад, значило бути затвердженим на урядовій посаді згідно з «Табелем про ранги». На Україні кінця XVІІІ ст. доживали віку старі судові установи та посади, пов'язані з полковим устроєм і давніми традиціями самоврядування. За умов витіснення старих судових інституцій і впровадження централізованої судової системи одержати мундир для юриста — значило увійти в нові штати (С.).

Ходити — носити з собою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A judge had readily confessed
That he had overlooked just like a juvenile
The buttons on the costume breast,
For which the sentence was Siberian exile.
But Mister Death was blithe,
He gave a hand with his sharp scythe
And so, the hangman could not shed
The judge's blood. A medic doc was walking
With his small lancet, proudly talking
About how many people he killed dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Суддзя адважна прызнаваўся,
Як абняславіў свой мундзір, —
У справе так накіраваўся,
Што мог бы трапіць у Сібір;
Ды ўратавала смерць з касою,
І далікатнаю рукою
Кат не крануў яго плячэй.
А лекар скрозь хадзіў з ланцэтам,
З слабіцельным і спермацэтам,
Хваліўся, як губіў людзей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Съдията си признава смело
как зарад копчета, мундир
преиначил такова дело,
че просто плачел за Сибир,
но го избавила с косата
Смъртта, че инак пред тълпата
палачът чакал го с топор.
А лекар, взел и тук ланцета,
слабителното, спермацета,
все хвали се как сеел мор.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Richter hat keck zugegeben,
Daß er die Sache krumm gedreht,
Urteilte Menschen nach Belieben,
Sie nach Sibirien verschickt.
Der Tod war schneller mit der Sense
Als der Scharfrichter mit dem Schwert,
Um ihm vom Leib das Haupt zu trennen.
Ein Arzt lief stets mit dem Skalpell,
Mit Heilmitteln und Walfett, prahlend,
Wie er die Kranken doch gequält.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A sędzia śmiało się przyznawał,
Że z guzikami do mundurów
Przekręcił kiedyś taką sprawę,
Że Sybir poznałby ponury;
Lecz śmierć go kosą wybawiła,
Iż kat leciutko ręki miłej
Do pleców jemu nie przyłożył.
A lekarz chadzał tam z lancetem
I z przeczyszczaczem, spermaceutem,
I chwalił się, jak ludzi morzył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Судья здесь признавался смело,
Как за мундир, за орденок
Так вывернул однажды дело,
Что угодить в Сибирь бы мог.
Но тут нежданно Смерть с косою
Пришла расправиться с судьею,
Чтобы палач не упредил.
Пан лекарь все ходил с ланцетом,
С касторкою и спермацетом
И хвастал, как людей морил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мундира с пуговками ради,
Как дышло, повернув закон,
Судья остался бы внакладе:
В Сибирь бы прогулялся он.
«Но смерть вмешалась в это дело, —
К рассказу добавлял он смело, —
А то б не миновать плетей!»
А лекарь мельтешил с ланцетом,
Слабительным и спермацетом
И хвастал, как морил людей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Судья тут признавался смело:
За позументы и мундир
Он так переиначил дело,
Что мог бы угодить в Сибирь,
Да Смерть избавила косою,
Чтоб кат легонечко рукою
Плечей ему не покропил.
А лекарь, знай, ходил с ланцетом,
Слабительным и спермацетом —
Хвалился, как людей морил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Судья там признавался смело, —
За орденок и вицмундир
Он так переиначил дело,
Что чуть не угодил в Сибирь;
Но смерть пришла к нему с косою,
И легкою палач рукою
Ему костей не перебил.
И лекарь тут ходил с ланцетом,
Слабительным и спермацетом,
Всем хвастал, как людей морил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan soudce přiznal s nosem vzhůru,
že proces tolik překroutil,
že i s knoflíky na munduru
by na Sibiři dneska byl,
že smrt ho ale zachránila —
co svojí kosou pokosila,
to kat by musel učinit.
Lékař tu chodíval den za dnem
s lancetou, s prášky, s projímadlem
a chlubil se, jak trápil lid.

    

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ласощохлисти похожали,
Всі фертики і паничі,
На пальцях ногтики кусали,
Розприндившись, як павичі;
Все очі вгору піднімали,
По світу нашому вздихали,
Що рано їх побрала смерть;
Що трохи слави учинили,
Не всіх на світі подурили,
Не всім успіли морду втерть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ласощохлысты похожалы,
Вси фертыкы и панычи,
На пальцяхъ ногтыкы кусалы,
Роспрындывшысь якъ павычи;
Все очи въ гору пиднималы,
По свиту нашому вздыхалы,
Що рано ихъ побрала смерть;
Що трохы славы учынылы,
Не всихъ на свити подурылы,
Не всимъ успилы морду втерть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 99.

Рядок 1:

видання 1798:

Там дармоїди похожали

Рядок 6:

видання 1798:

По світу нашему вздихали

Рядок 8:

видання 1798:

Не всім, що голови вскружили

Рядок 10:

видання 1798:

Не всім успіли носа втерть

Примітки: III, 99.

       Частина III стр. 99.

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Ласощохлист [Ласостохлыстъ] = сластолюбец (К.).
Сластолюбець — той, кому властива схильність до надмірної почуттєвої насолоди; хтивий  — який відчуває перев. тілесний, плотський потяг (СУМ-11).

Пава, павич (СУМ-11) — великий південноазіатський птах родини фазанових, самці якого мають яскраве оперення і довгий барвистий хвіст, що розпускається у вигляді віяла. Як павичі — у яскравому, барвистому або багатому вбранні.

Розприндиться [Розпрындыться] = раскапризиться, возгордиться (К.).
Розприндитися — повестися гордовито (СУМ-11).

Фертикк — самовдоволена, розв’язна людина; франт, джигун, жевжик (СУМ-11). Вертун, франт (ферт — стара назва літери Ф — в боки взялася) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The lovers of sweet cakes paraded
With good-for-nothings and their likes.
They bit their fingernails; their hair unbraided,
Behaved like peacocks and like tykes.
They raised their eyes up to the sky,
Were in the mood to sigh,
Regretting that their death was premature.
They could earn some more fame
By fooling many a dame,
Or beating up many a boor.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хадзілі стройна, як паўліны,
Юрліўцы ўсе і вертуны,
Кусалі ногці штохвіліны
На пальцах рук сваіх яны,
Угору вочы задзіралі,
Аб лёсе ўласным бедавалі,
Што рана смерць скасіла іх,
Аб тым, што славы не дабралі,
Не ўсіх на свеце ашукалі
І абняславілі не ўсіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Там сластолюбци се тълпяха —
прахосник, хубавец, конте, —
като пауни се въртяха,
гризяха ноктите си те,
подбелваха очета странно
и все се тюхкаха, че рано
смъртта ги грабнала и тях;
не са си славата допили,
на колко ли не са натрили
муцуните — да падне смях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Galane, säuberlich geschniegelt,
Und aufgeblasen, wie ein Pfau,
Ständig an ihren Nägeln kauend,
Stolzierten dauernd auf und ab.
Sie blickten oft genug zum Himmel,
Seufzten betroffen, klagten schwer,
Daß sie der Tod zu früh erwischte, -
Bevor sie sich voll ausgelebt,
Nicht alle Menschen angeschwindelt
Und ihnen einen Streich gespielt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Spacerowali pożądliwcy,
Modnisię i panicze żwawi,
Paznokcie gryźli popędliwcy,
Puszyli się już niczym pawie;
Wciąż oczy w górę kierowali,
Za naszym światem tak wzdychali,
Że nazbyt wcześnie już pomarli;
Że mało chwały uczynili,
Nie wszystkich w świecie ogłupili,
Nie wszystkim nosa też utarli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Хлыщи, задрав носы, гуляли,
А с ними франты-панычи,
На пальцах ноготки кусали
И, надуваясь как сычи,
Глаза всё кверху подымали,
По свету нашему вздыхали,
Что мало привелось пожить,
Что славы так и не стяжали,
Не всех на свете обобрали,
Не всем успели насолить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Похаживали женолюбы—
Всё фертики да барчуки.
Покусывали ногти, губы,
Фуфырились, как индюки;
Вздыхая, очи воздевали,
О прежней жизни горевали.
Пришлось им рано умереть.
Не заслужили громкой славы
И не успели для забавы
Кому-то морду утереть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хлыщи, напыжившись, гуляли,
Все франтики и барчуки —
Ну, впрямь павлинами шагали,
На пальцах грызли ноготки.
Глаза все кверху подымали,
По свету нашему вздыхали,
Что рано их скосила Смерть,
Что мало сраму учинили,
Не всех на свете обдурили,
Не всем смогли очки втереть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сластолюбцы тут шныряли,
Все фертики и барчуки,
С досады ноготки кусали
И пыжились, как индюки,
О прошлом, глядя вверх, вздыхали,
На смерть досадуя, роптали,
Что рано на тот свет ушли,
Что мало громких дел свершили,
Не всех при жизни обдурили,
Не всех вкруг пальца обвели.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hejskové, floutci přelétaví
a šviháci tu bloumali,
chodili pyšně jako pávi,
z nudy si nehty kousali;
oči jen vzhůru obraceli
a smířit se s tím neuměli,
že smrt je směla odklidit;
že na světě moc neužili,
všem hubu utřít nestačili
ani je všechny ošidit.

    

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Моти, картьожники, п'янюги
І ввесь проворний чесний род;
Лакеї, конюхи і слуги,
Всі кухарі і скороход,
Побравшись за руки, ходили
І все о плутнях говорили,
Які робили, як жили,
Як паней і панів дурили,
Як по шиньках вночі ходили
І як з кишень платки тягли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Моты, картьожныкы, пъянюгы,
И ввесь проворный честный родъ;
Лакеи, конюхы и слугы,
Вси кухари и скороходъ,
Побравшысь за рукы, ходылы
И все о плутняхъ говорылы,
Яки робылы якъ жылы,
Якъ паней и панивъ дурылы,
Якъ по шынькахъ въ ночи ходылы
И якъ съ кишень платкы тяглы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 100.

Рядок 4:

Всі кухарі і ввесь наброд

Рядки 7-8:

видання 1798:

Як паній і панів дурили,
І як робили, як жили

Рядок 10:

І як з кишень хустки тягли

Примітки: III, 100.

       Частина III стр. 100.

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Лакей — слуга у панів (СУМ-20).

Мот, рус. — те саме, що марнотратник — той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно і т. ін. (СУМ-20).

Платок, хустка (С.) — важлива деталь святкового жіночого одягу. Хустка відігравала також велику роль у ритуалах, увійшла в обряди та повір'я. Заручена дівчина пов'язувала руку судженого власноруч вишитою хусткою, яка служила символом їхнього вічного союзу. Платок, плат в чоловіків у старі часи мав ширше призначення, ніж нинішня носова хустка. Використовувався як рушник, для накривання сідла тощо.
Платки тягти — викрадення хустки. Це не просто жарт, а образа дівочої честі, посягання на її добре ім'я.

Плут, рус. — вжито у значенні крутій — хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець, або пройда — хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройдисвіт (СУМ-11).

Проворний — у значенні шахрай — хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина; дрібний злодій (СУМ-11). Див. у Володимира Даля: Проворовать век свой, прожить мошенничая, плутовством.

П'янюга — те саме, що п'яниця — той, хто п'є багато спиртних напоїв, постійно напивається (СУМ-11).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Позначення належності до соціальної групи (СУМ-11).

Скороход — слуга, що біг перед екіпажем володаря, а також гонець, посильний (С.). В дворянському суспільстві категорія слуг, що мали виконувати всякі доручення, сповіщати своїх господарів про прибуття гостей, тобто випереджати екіпажі пішки (Ш.).

Ходити — гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь (СУМ-11).

Шиньок, шиньки [Шыньокъ] = питейный дом (К.).
Шинок — невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма (СУМ-11).

Лакеї, конюхи і слуги і далі.
Це строфа про дворову челядь при панських маєтках, яка заслужено мала в народі лиху славу осередка розбещеності, моральної зіпсованості.
І як з кишень платки тягли — в народному побуті хустка мала важливе ритуальне значення. Дівчина дарувала вишиту власноручно хустку тому, кого покохає. Отже, викрадення хустки — не просто жарт, а образа дівочої честі, посягання на її добре ім'я (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Card players, squanderers and drunks,
And all the skillful decent human race,
And lackeys, stablemen and punks,
The cooks, fast walkers in the populace,
Were strolling hand in hand
Discussing matters, mean and grand,
And how they lived and misbehaved,
How they deceived their masters,
About their nightly tavern blasters,
About the things, fine and depraved.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усе карцёжнікі, п'янчугі,
Увесь дваровы люд стары:
Лакеі, конюхі ды слугі,
Прыслужніцы і павары,
За рукі ўзяўшыся, хадзілі
І аб махлярстве гаварылі,
Аб розных справах на зямлі,
Як там панам яны манілі,
Як ноччу па шынках хадзілі,
Як што рабілі, як жылі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пияници, картоиграчи,
лентяи — все от тоя род,
слуги, коняри и готвачи,
и вестоносец бързоход
вървяха под ръка, масали
разправяха си все, разбрали
кой как живял е и къде,
как с пана все шега си били,
как нощем кръчмите редили —
един попийва, друг краде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Säufer, Betrüger, Kartenspieler,
Und ähnliches Gesindelpack,
Lakaien, Diener, Pferdeknechte,
Köche, Dienstboten, allesamt
Gingen im Kreis, die Hände haltend,
Und tauschten bose Sprüche aus,
Was sie mal taten, als sie lebten;
Wie sie die Herrschaft ausgeschmiert,
Wie sie nachts in Spelunken hockten,
Die Taschen anderer geleert.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Karciarze szli z pijaków zgrają
I cały sprytny lud wylęgał;
Stajenni, słudzy i lokaje,
Kucharze wszyscy, szybkobiegacz,
Za ręce wziąwszy się, chodzili
I o krętactwach wciąż mówili,
Co uprawiali je zajadle,
Jak państwa swych oszukiwali,
Jak w nocy szynki odwiedzali,
Chusteczki tam z kieszeni kradli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Плуты, картежники, пьянчуги,
Весь продувной лихой их род,
Лакеи, конюхи и слуги,
Стряпуха, повар, скороход —
Все, взявшись за руки, ходили,
О разных плутнях говорили,
Какие кто проделать мог:
Как панн и панов надували,
Как ночью по шинкам гуляли,
Платки таскали под шумок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хлыщи, картежники, пьянчуги,
Прожженный, разбитной народ —
Лакеи, конюхи и слуги;
И повара, и скороход,
Держась как можно бесшабашней,
Калякали про плутни, шашни,
Хвалили ловкачей, проныр,
Что господам очки втирали,
В карманах шарили, таскали
Платки да бегали в трактир.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Плуты, картежники, пьянчуги
И весь честной проворный род:
Лакеи, конюхи и слуги,
Все повара и скороход,
Схватившись за руки, ходили,
О всяких плутнях говорили:
Как нагло врали господам,
Что делали да как живали,
Платки как из карманов крали,
В шинках гуляли по ночам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Картежники, воры, пьянчуги,
И прыткий весь честной народ,
Лакеи, конюхи и слуги,
И повара, и скороход
Здесь, взявшись за руки, ходили,
О своих плутнях говорили,
Что делали и жили как,
Как за носы господ водили,
Деньжата как у них тащили,
Ходили по ночам в кабак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Falešní hráči, podvodníci
i opilci a čachráři,
štolbové, posli, obřadníci
i lokaji a kuchaři —
nad svými kousky plni pýchy
teď vzpomínali na pletichy,
jak žili a co dělali,
jak po krčmách se potloukali,
jak pány vtipně okrádali,
jak z kapes groše tahali.

    

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Там придзигльованки журились,
Що нікому вже підморгнуть,
За ними більш не волочились,
Тут їх заклекотіла путь;
Баби тут більш не ворожили
І простодушних не дурили.
Які ж дівок охочі бить,
Зубами з серця скреготали,
Що наймички їх не вважали
І не хотіли їм годить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тамъ прыдзыгльованкы журылысь,
Що никому вже пидморгнуть,
За нымы билшъ не волочылысь,
Тутъ ихъ заклекотила путь;
Бабы тутъ билшъ не ворожылы
И простодушныхъ не дурылы.
Якижъ дивокъ охочи быть,
Зубамы зъ серця скреготалы,
Що наймычкы ихъ не вважалы
И не хотилы имъ годыть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 101.

Рядки 4-6:

видання 1798:

І сміттем їх засипан путь;
Тут більше щоб не ворожили,
Людей би добрих не дурили

Примітки: III, 101.

       Частина III стр. 101.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Волочитися — упадати за ким-небудь, виявляючи свою закоханість, любов, прихильність (СУМ-11).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Годити — задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати (СУМ-11).

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Журитись [Журытысь] = печалиться (К.).
Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати (СУМ-20).

Серцеперен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Заклекотіти — заклокотать. Щоб твоя й путь заклекотіла! (Номис). Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти (Г.).

Наймичка [Наймычка] = работница (К.).
Робітниця, що працює за наймом у приватного власника (СУМ-20).

Підморгнуть [Пидморгнуть] = подмигнуть (К.).
Підморгувати — моргати час від часу або кому-небудь, звичайно звертаючи чию-небудь увагу, натякаючи на когось, щось або кепкуючи над кимсь, чимсь (СУМ-11).

Придзигльованка [Прыдзыгльованка] = вертлявая женщина (К.).
Вертушка, вертлявая женщина (Г.). Від слова дзига — вертка, непосидюча дівчина (жінка), фуркальце (Л.).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Які ж дівок охочі бить.
Йдеться про жінок, які мали служанок, наймичок. Серед них рукоприкладство, знущання з дівчат—кріпачок було звичайним явищем. Пригадаймо повість Марка Вовчка «Інститутка» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There, all coquettes became dejected,
Nobody lent to them an ear,
They were unwanted and rejected,
And so thus ended their career.
Old women weren't divining any more,
And did not spread their lore.
All those who liked to beat
Their maidens, gnashed their teeth in rage,
For they disliked their patronage
And their degrading treat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А шалахвосткі сумавалі,
Што падміргнуць няма каму,
Што больш за імі не ўлягалі,
Што трапілі нібы ў турму;
Цыганкі больш не варажылі
І прастадушным не манілі.
А хто дзяўчат дваровых біць
Любіў, аж скрыгатаў зубамі,
Бо мусілі такія самі
Тут на саміх сябе рабіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Скърбяха там въртиопашки;
кому да хвърлят по око —
не ги задирят с жар юнашки,
тежко им вече и горко!
Кого да хлътне да оставят
и тъй за смях да го направят!
Със зъби скърцаше една —
месата иска да насини
на свойте нагли ратайкини,
но бяха други времена.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Huren waren hier voll Kummer,
Daß niemand zu verführen war
Und niemand mehr nach ihnen drängte;
Hier endete ihr Lebensweg.
Hier haben auch die alten Weiber
Nicht mehr geweissagt und betrügt;
Und solche, die die Mägde schlugen,
Knirschten mit Zähnen voller Wut,
Weil jede Magd sie nun verachtet
Und nicht mehr schon mit ihnen tut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kokietki się martwiły stale,
Że nie ma mrugnąć już do kogo,
Mężczyźni do nich nie biegali,
Tu zakończyła się ich droga;
Tu baby więcej nie wróżyły
I prostodusznych nie myliły.
Te, co bić dziewki były chętne,
Zębami z gniewu tu zgrzytały,
Że najemnice nie słuchały,
Nie chciały im dogadzać, wstrętnym.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вертихвостки тем томились,
Что некому здесь подмигнуть;
За ними уж не волочились,
Смерть заколодила им путь.
Ворожеи тут не гадали
И простаков не обирали.
Те, что бивали слуг дубьем,
Зубами в злобе скрежетали,
Что слуги их не ублажали,
Не угождали им ни в чем.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не стало вертихвосткам ходу,
Слонялись вяло, как-нибудь.
Им все — хоть из ворот да в воду.
Беда, коль некому моргнуть!
Здесь простофилям ворожейки
Уж не гадали, а злодейки,
Что девок любят истязать,
Зубами в гневе скрежетали:
Служанки их не почитали
И не желали угождать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А вертихвостки все журились,
Что некому уж подмигнуть,
За ними тут не волочились,
Здесь заколодило им путь.
А бабы ворожбу забыли
И простодушных не дурили.
Те ж, кто охоч был девок бить,
В сердцах зубами скрежетали,
Что слуги их не почитали
И не старались угодить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кокетки, съежившись, грустили
О том, что некому моргнуть,
К ним кавалеры не спешили,
Тут и закончился их путь.
Старухи больше не гадали
И простофиль не надували;
А те, что слуг любили бить,
Зубами только скрежетали,
Что слуги их не уважали
И не хотели им служить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V podsvětí onom přehlubokém
tam naříkaly kokety,
že není po kom házet okem,
že skončily už zálety.
Báby už tady nevěštily
a prostoduché nešidily.
Bohaté dámy měly vztek,
co rády služky otloukaly;
teď zlostně tady bědovaly,
že musí žíti bez služek.

    

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней уздрів свою Дидону,
Ошмалену, мов головня,
Якраз по нашому закону
Пред нею шапочку ізняв:
«Здорова! — глянь... де ти взялася?
І ти, сердешна, приплелася
Із Карфагени аж сюда?
Якого біса ти спеклася,
Хіба на світі нажилася?
Чорт мав тобі десь і стида.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина III, строфа 102.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней уздривъ свою Дидону
Ошмалену, мовъ головня,
Якъ разъ по нашому закону
Предъ нею шапочку и знявъ;
«Здорова! — глянь.... де ты взялася?
«И ты сердешна прыплелася
«Изъ Карфагены ажъ сюда?
«Якого биса ты спеклася,
«Хиба на свити нажылася?
«Чортъ мавъ тоби десь и стыда.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 102.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Еней узрів свою Дидону,
Осмалену, мов головня,
Якраз по нашему закону

Рядки 1-2:

видання 1809:

Еней узрів свою Дидону,
Осмалену, мов головня

Рядок 5:

видання 1798:

Здорова будь, де ти взялася

Рядок 7:

видання 1798:

Із Карпагена аж сюда

Рядок 10:

видання 1798:

Чорт мав тобі тогді стида

Примітки: III, 102.
         Частина III стр. 102.

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Головня — те саме, що головешка — недогоріле обвуглене або тліюче поліно (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Карфаген — місто, столиця торговельної рабовласницької республіки античних часів у північній Африці. Зіткнувшись з рабовласницьким Римом на ґрунті колоніального суперництва, Карфаген вів довголітню війну з Римом (т. зв. Пунічні війни) в IIІ — II ст. ст. до н. е. і зрештою був цілком переможений римлянами. Вводячи в свій епос епізод нещасливого кохання Дідони до Енея, Вергілій в загибелі Дідони хотів показати ніби знамення перемоги в майбутньому Риму над Карфагеном (Ш.).

Сердешний — який викликає співчуття; бідолашний (СУМ-11).

Спектись [Спектысь] = сжечься (К.).
Загинути у вогні, згоріти (СУМ-11).

Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas bumped into his Dido, gee!
Scorched like a fire-stick.
In line with our custom, he
Behaved well, acting chivalric:
Took off his hat: "How are you, dear!
How come that you are here?
So far from Carthage, oh, well, well!
Why have you burnt yourself like that?
You have not lived enough, you, pussy cat!
Weren't you ashamed to go so soon to Hell?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней сустрэў сваю Дзідону
З абсмаленаю галавой,
І, згодна нашага закону,
Ён скінуў шапку перад ёй:
«Здароў!.. Не думаў, што сустрэну!
І ты сюды аж з Карфагена
Прыйшла, гаротная, сама?
Якога д'ябла ты спяклася,
Хіба ты ўволю нажылася?
Табе, бач, сораму няма.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней тук срещна и Дидона —
почернена като главня —
и както си е по закона,
сне шапка, цял поруменя:
— Ха живо-здраво, как тъй стана?
Защо тъй, гълъбке, припряна
от Картаген дойде насам?
Кой дявол в огъня те вкара
или си вече грозна, стара?
Да имаше от бога срам!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf einmal sah Aeneas Dido,
Vom Feuer rundum angebrannt,
Und gleich, nach alter Väter Sitte,
Zog er die Mütze vor ihr ab:
"Hallo! - Wie bist du hier gelandet,
Du unglückseliges Geschöpf,
An dieser Stelle aus Karthago?
Weshalb sprangst du ins Feuer denn,
Hattest genug von deinem Leben?
Zum Teufel, wo blieb deine Scham?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ujrzał swą Dydone,
Już osmoloną niczym głownia,
Przemówił po naszemu do niej,
Czapeczkę zdjąwszy nieodzownie:
"Ach, witaj! Patrzcie... skąd się wzięłaś?
I ty, biedaczko, też przybrnęłaś
Aż z Kartaginy tu, z oddali?
Po kiego diabła się spaliłaś,
Czy już na świecie się nażyłaś?
I wstyd twój diabli gdzieś porwali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вдруг увидал Эней Дидону,
Всю черную, как головня,
И, по казацкому закону
Перед вдовою шапку сняв:
"Здорово, — закричал, — смотри-ка,
И ты здесь бродишь, горемыка,
Да как же ты пришла сюда?
Какого черта ты сгорела?
Аль жить на свете надоело?
Как видно, нет в тебе стыда.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Чернее головни Дидону
Внезапно повстречал Эней.
Как подобает по закону,
Шапчонку сбросил перед ней:
«Здорово! глянь-ка... Что за чудо?
Сердешная! И ты оттуда,
Из Карфагена приплелась?
Себе искала злую долю?
Иль нажилась на свете вволю?
Какого беса ты сожглась?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней узнал свою Дидону,
Горелую, как головня,
И враз по нашему закону
Свою пред нею шапку снял:
«Здорово! Глянь... отколь явилась!
И ты, сердяга, притащилась
Из Карфагена аж сюда?
Какого беса ты сгорела,
Иль жить на свете надоело?
Ни капли нет в тебе стыда.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней узрел свою Дидону,
Горелую, как головня,
Пред ней, по нашему закону,
Почтительно шапчонку снял:
«Здорово! Что с тобой случилось?
И ты, голубка, притащилась
Из Карфагена аж сюда?
Какого черта ты сгорела,
На свете жить не захотела?
Нет у тебя совсем стыда.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš spatřil Dido v davu —
je ohořelá na škvarek...
Hned rychle podle dobrých mravů
hluboko před ní čapku smek:
„Buď zdráva! Kde ses tady vzala?
Tak z daleka, až od Karthaga?
A jak to, děvče, vyhlížíš?
Kde jsi se, k čertu, popálila?
Copak jsi dosti neužila?
Prosím tě, že se nestydíš!

    

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така смачная молодиця,
І глянь! умерла залюбки...
Рум'яна, повна, білолиця,
Хто гляне, то лизне губки;
Тепер в тебе яка утіха?
Ніхто не гляне і для сміха,
Навік тепер пропала ти!
Я, далебі, в тім не виною,
Що так роз'їхався з тобою,
Мені приказано втекти.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 102.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Така смашная молодыця,
«И глянь! умерла залюбкы....
«Румьянна, повна, билолыця,
«Хто гляне, то лызне губкы;
«Теперь зъ тебе яка утиха?
«Ни хто не гляне и для смиха,
«На викъ теперъ пропала ты!
«Я, дале-би, въ тимъ не выною,
«Що такъ розъйихався съ тобою,
«Мини прыказано втекты.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 103.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Яка моторна молодиця,
Да глянься, вмерла залюбки

Рядок 2:

видання 1809:

І глянься, вмерла залюбки

Рядок 4:

видання 1798:

Хто преж глядів, лизав губки

Рядки 8-9:

видання 1798:

Я далебі, в том не виною,
Що так роздяковавсь з тобою

Примітки: III, 103.
         Частина III стр. 103.

Далебі, далебіг [Дале-би, дале-бигъ] = право (К.).
Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (СУМ-11).

Залюбки — охоче, із задоволенням (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Повний — в міру товстий, округло-пухлий (СУМ-11).

Смачний [Смачный] = вкусный (К.).
Який має гарну зовнішність; привабливий, принадний (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You were a heavenly sweet taste,
And look! You died with pleasure...
So rosy-cheeked, well-shaped, white-faced,
And everybody loved you beyond measure.
What joy can you give now?
Who wants to see your blackened brow?
What was your purpose to achieve?
Believe me, it's not true
That I desired to depart from you,
For I was told to leave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Такую смачную кабету —
І глянь! Забрала смерць ад нас...
Каб з нашага хто ўбачыў свету,
Дык аблізнуўся б і не раз:
Хто гляне тут, хаця б для смеху?
Хто тут падумае пра ўцеху?
Ты больш не вернешся назад!
Не я ў тым, далібог, віною,
Што так раз'ехаўся з табою,
Што ўцёк... На тое быў загад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Такава млада хубавица
и на — умряла от любов...
По-кръгла, бяла от девица,
кой види те — и е готов!
Сега какво, душице бедна?
Че кой — кажи — те тук погледна,
загубена си вече ти!
Не съм виновен: нито зле бе,
ни мислех да се лъчим с тебе,
наредба — ха се инати!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Frau warst du so appetitlich -
Alles dahin, aus Liebesleid...
Du warst so zart, mit rosa Wangen,
Ein jeder schmatzte, der dich sah;
Und was ist nun aus dir geworden?
Niemand sieht dich, auch nur zum Scherz,
Für immer bist du umgekommen!
Fürwahr, es war nicht meine Schuld,
Daß wir so auseinander gingen,
Ich floh, denn es war ein Befehl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Choć mołodyca taka smaczna,
I patrz! Umarła i bez skargi...
Rumiana, ładna, kształty znaczne,
Kto spojrzy, to obliże wargi;
Co z ciebie teraz za pociecha?
Nie spojrzą nawet już dla śmiechu,
Przepadłaś tak na wieki za nic!
Dalibóg, nie ja zawiniłem,
Że z tobą tak się rozłączyłem,
To mi uciekać rozkazano.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Такая славная молодка,
И глянь — пропала ни за грош...
Полна, бела, ну впрямь лебедка;
Бывало, глаз не отведешь.
Теперь пришел конец утехам,
Никто не взглянет и для смеха,
Придется, видно, пропадать.
Не я, поверь, тому виною,
Что так разъехался с тобою!
Мне приказали удирать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Была румяной, круглолицей —
Такой, что губки облизнуть!
И не терпелось молодице
Скорее ноги протянуть!
Какая из тебя утеха?
Никто не взглянет и для смеха!
Придется в пекле пропадать.
А я не виноват, ей-богу,
Что поспешил тогда в дорогу!
Мне приказали тягу дать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Краса такая молодица,
И глянь! В охотку умерла...
Полна, румяна, белолица,
На зависть всем собой взяла.
А ныне ты кому утеха?
Никто не взглянет и для смеха,
Навек тебе тут пропадать!
Не я, поверь, тому виною,
Что так разъехались с тобою!
Мне приказали удирать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вдруг решила умереть,
Полна, румяна, белолица,
Отрадно было посмотреть,
Какая ты теперь утеха?
Никто не глянет и для смеха,
Навек пропала ты, видать!
Ей-богу, не был я виною,
Что так разъехался с тобою,
Мне было велено удрать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vida ji, svůdnou krasavici,
ona si umře pro lásku...
Ruměná, plná, bělolící,
bývalas jako z obrázku;
každý se jenom olizoval.
Kdo teď by se ti obdivoval,
leda snad nějaký jen bloud!
Já nejsem vinen, u všech čertů,
já nenechal tě jen tak z žertu,
dostal jsem rozkaz uprchnout.

    

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер же, коли хоч, злигаймось
І нумо жить так, як жили,
Тут закурім, заженихаймось,
Не розлучаймось ніколи;
Ходи, тебе я помилую,
Прижму до серця — поцілую...»
Йому ж Дидона наодріз
Сказала: «К чорту убирайся,
На мене більш не женихайся...
Не лізь! Бо розіб'ю і ніс!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперь же, колы хочь, злыгаймось
«И нумо жыть такъ, якъ жылы,
«Тутъ закуримъ, заженыхаймось,
«Не разлучаймось николы;
«Ходы, тебе я помылу́ю,
«Прыжму до серця — поцилую....
Йому жъ Дидона на отризъ
Сказала: «къ чорту убирайся,
На мене билшъ не женыхайся...
«Не лизь! — бо рознбью и нисъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 104.

Рядки 4-6:

видання 1798:

Вже не розлучимось ніколи;
Чи бач, як я тебе шаную,
Що коли хоч і поцілую

Рядок 4:

видання 1809:

Вже не розлучимось ніколи

Рядки 9-10:

видання 1798:

До мене більш не прихиляйся;
Лиш сунсь, тобі розквашу ніс

Примітки: III, 104.

       Частина III стр. 104.

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Женихаться [Женыхаться] = амуриться (К.).
Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Закурити — почати пиячити; запити, загуляти (СУМ-20).

Злигаться [Злыгаться] = стакаться (К.).
Стакиваться, стакаться, стакнуться с кем, заране тайком условиться, сговориться, быть соумышленником, стоять заодно (Дл.)
Злигатисяя — мати з ким-небудь якісь зв'язки, спільні справи (звичайно негативні); лигатися — мати інтимні стосунки з ким-небудь (СУМ-20).

Нумо [Нумо] = станем (К.):
Указує на інтенсивний початок дії (СУМ-11).

Пійди (іди, ізгинь, вбирайся) к чорту — уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось (СУМ-11).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11). — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you want now, then let us stay
Together, let us live as we used to;
Let's start to revel, let's do it every day,
Let's never part, let's start anew,
Come now, I want to fondle you, to press
You to my heart and to caress..."
And Dido hissed to him: "Don't come too close!
You go to hell! Don't touch me any more!
You stay away from me, you bore!
Or I will break your nose!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды толькі ўспамінаць даволі
Былое, бачыш — зноў я твой,
Зноў забалюем і ніколі
Больш не разлучымся з табой;
Хадзі, цябе я пацалую,
Да сэрца шчыра прытулю я...»
Яму ж Дзідона наадрэз
Сказала цвёрда: «Выбірайся
Прэч, да мяне не заляпайся...
Бо дам па карку, каб не лез!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

То, кажеш ли, какво ще губим —
като преди да продължим,
ще задимим, ще се залюбим,
не ще се нивга разделим.
Ела ми, да те помилувам,
да те прегърна, разцелувам...
Дидона му отвърна с яд:
— Върви по дяволите! Бягай
и повече не ми посягай!
Носа ще ти строша! Назад!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wenn du willst, kommen wir zusammen,
Um so zu leben, wie bisher,
Wir werden glücklich sein, uns lieben,
Und trennen wird uns keiner mehr.
Laß dich umarmen, laß dich küssen
Komm an mein Herz, ich bin dir gut..."
Barsch gab ihm Dido eine Abfuhr
Und sprach: "Zum Teufel, hau doch ab!
Mach mir jetzt nur keine Avancen,
Sonst schlag ich dir den Schädel ein!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A jeśli chcesz, to znów się złączmy,
Jak dawniej, żyć tu zaczynajmy,
Zalotów swoich już nie kończmy
I nigdy się nie rozłączajmy;
Chodź do mnie, zacznę cię miłować,
Do serca tulić i całować..."
Dydona zaś stanowczo wcale
Odpowiedziała: "Idź do czarta,
Już nie zalecaj się, nie warto —
Już nie leź! Bo ci nos rozwalę!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но я такой, — коль ты желаешь,
Попрежнему начнем мы жить;
Покутим всласть. Меня ты знаешь —
Со мной забудешь, как тужить;
Иди, тебя я помилую,
Прижму к груди да поцелую".
Ему Дидона наотрез:
"К чертям отсюда убирайся,
Пойди с другими женихайся!
Вот двину в зубы, чтоб не лез!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но я готов с тобой спознаться,
Зажить по-прежнему точь-в-точь,
Не разлучаться, женихаться,
Как раньше, — если ты не прочь.
Пойдем! Тебя я поцелую,
Притисну к сердцу, помилую...»
Но отказала наотрез
Ему Дидона: «Поцелуйся
Хоть с чертом, а ко мне не суйся!
Расквашу рыло, чтоб не лез!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Теперь, коль хочешь, примиримся,
Как прежде жили, будем жить;
И никогда не разлучимся,
Любиться будем, не тужить.
Иди, тебя я помилую,
Прижму к сердечку, поцелую».
Ему Дидона наотрез
Сказала: «К черту убирайся,
Пойди с другими женихайся;
Вот дам по роже, чтоб не лез!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Коль хочешь, здесь могу остаться,
И заживем мы, как тогда,
Как прежде, будем женихаться,
Не разойдемся никогда.
Иди ко мне, тебя, родную,
Я обниму и поцелую...»
Дидона, проявивши спесь,
Сказала: «К черту убирайся.
С любовью мне не набивайся,
Нос разобью тебе, не лезь!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když chceš, dáme to dohromady
a budem zase žít jak dřív,
nu — zakuřme si spolu tady,
už neuteču jaktěživ;
pojď, polaskám tě, pohladím tě,
přitisknu k srdci, políbím tě...“
Však Didona mu odsekla:
„Už za mnou nelez, hloupý klacku,
nebo ti zrobím z nosu placku...
A táhni k čertům do pekla“

    

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, чортзна-де пропала,
Еней не знав, що і робить.
Коли б яга не закричала,
Що довго годі говорить,
То, може б, там і застоявся
І, може, той пори дождався,
Щоб хто і ребра полічив:
Щоб з вдовами не женихався,
Над мертвими не наглумлявся,
Жінок любов'ю не морив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы, чортъ зна де пропала,
Эней не знавъ що и робыть.
Колыбъ яга не закрычала,
Що довго годи говорыть,
То можебъ тамъ и застоявся
И може той поры дождався,
Щобъ хто и ребра поличывъ:
Щобъ съ вдовамы не женыхався,
Надъ мертвымы не наглумлявся,
Жинокъ любовью не морывъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 105.

Рядок 1:

видання 1798:

Сказавши, чорт вість де пропала

Рядки 5-7:

видання 1798:

То, може, так би застоявся,
Що там і досвітку дождався,
І ребра, може б, полічив:
З жінками щоб не женихався

Рядок 10:

видання 1798:

До смерті вдов не доводив

Примітки: III, 105.
         Частина III стр. 105.

Глумиться [Глумыться] = насмехаться (К.).).
Глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Годі [Годи] = полно, довольно (К.).
Досить, вистачить (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Женихаться [Женыхаться] = амуриться (К.).
Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Жінка [Жинка] = жена, женщина (К.).
Тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Застоюватися, застоятися — стояти, затримуватися довго на одному місці (СУМ-20).

Любов — інтимні стосунки з іншою особою (СУМ-20).

Морити — доводити до виснаження, знемоги; виснажувати, мучити (СУМ-20).

Чортзна-де — невідомо куди.

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, having said that, she disappeared.
Aeneas did not know what he should do,
But his companion, the witch, had sneered:
"Enough of that dumb rendezvous!"
Perhaps he would have stayed right there
Until some devil-may-care
Archfiend would break his every bone.
Lest he play some romantic games
With widows and some dreaming dames,
Lest he cause pain to some wholehearted crone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, знікла дзесь, прапала,
Эней не ведаў, што рабіць;
Калі б яга не закрычала,
Што годзе доўга гаварыць,
Дык, можа б, ён і застаяўся
І хвілі прыкрай дачакаўся,
Каб хто яму па карку даў
За тое, што да ўдоў масціўся,
Што над памёршымі глуміўся,
Жанчын каханнем спакушаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй каза и Еней сащиса —
отиде, та се не видя!
А бабата го калайдиса,
че пак се дълго заседя,
че тъй ще си остане тука
и мутрата му за поука
ще разкрасят надве-натри:
с вдовици да не се задява,
ни с мъртви да се подиграва
или с любов да ги мори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sagt's, und verschwand in Teufels Namen,
Unschlüssig stand Aeneas da.
Wenn hier nicht jetzt die Alte wäre,
Die brüllend ihn zum Gehen zwang,
Würde vielleicht er lange bleiben
Und müßte einstecken am End,
Daß man womöglich zält die Rippen,
Damit er Tote nicht belacht,
Damit er Witwen nicht belästigt
Und Weibersleut durch Liebe plagt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To powiedziawszy, gdzieś zniknęła,
Eneasz głowił się, co robić,
I gdyby jaga nie wrzasnęła,
Że pogadali dość już sobie,
To może długo stałby, zwlekał
I może, tego by doczekał,
Że ktoś by żebra mu policzył:
By do wdów tak się nie zalecał,
By zmarłych nie traktował lekce,
Nie morzył kobiet pięknolicych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так вымолвивши, с глаз пропала.
Как вкопанный стоял Эней,
И если бы не закричала
Яга, чтоб шел скорей за ней,
Он долго бы кряхтел и мялся,
А может, и того б дождался,
Что кто и ребра посчитал —
Чтоб с вдовами не женихался,
Над мертвыми не измывался,
Любовью баб не донимал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ее и след простыл... Сначала
Эней опешил, стал в тупик.
Яга, однако, проворчала,
Чтоб долго не чесал язык.
И то сказать, совет был добрый:
Пересчитать Энею ребра
Кому-нибудь пришло б на ум,
Чтоб не тревожил душу вдовью,
Бабенок не морил любовью
И прах не поднимал на глум.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказавши, сразу с глаз пропала,
А он остался пнем стоять.
Когда б яга не закричала,
Что хватит попусту болтать,
То, может, там и застоялся;
Еще б, того гляди, дождался,
Чтоб кто и ребра перебил,
Чтоб с вдовами не женихался,
Над мертвыми не измывался
И баб любовью не морил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказав, черт знает где девалась,
Эней растерянный стоял,
Когда б яга не раскричалась,
Чтоб он поменьше тут болтал,
То там бы он и застоялся,
А может, той поры дождался,
Когда б кто ребра сокрушил,
Чтоб к вдовам он не подсыпался,
Над мертвыми не насмехался,
Любовью женщин не морил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I propadla se v okamžiku...
Aeneáš zůstal jako kůl,
a nebýt Sibylina křiku,
tak by se vůbec nepohnul
a nevěděl by, jak by, co by;
a snad by tu stál do té doby,
než by ho někdo řádně zbil,
aby už vdovám nenadbíhal,
aby se mrtvým neposmíval
a ženy láskou nemořil.

    

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Сивиллою попхався
В пекельную подалі глуш;
Як на дорозі повстрічався
З громадою знакомих душ.
Тут всі з Енеєм обнімались,
Чоломкались і ціловались,
Побачивши князька свого;
Тут всяк сміявся, реготався,
Еней до всіх їх доглядався,
Знайшов з троянців ось кого:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 106

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней съ Сывыллою попхався
Въ пекельную подали глушъ;
Якъ на дорози повстричався
Съ громадою знакомыхъ душъ:
Тутъ вси зъ Энеемъ обнимались,
Чоломкалысь и циловалысь,
Побачывшы Князька свого;
Тутъ всякь сміявся, реготався,
Эней до всихъ ихъ доглядався,
Знайшовъ зъ Трояньцивъ ось кого:

Примітки: III, 106.
         Частина III стр. 106.

Глуш — те саме, що глушина — віддалені від культурних центрів, малолюдні, тихі місця (СУМ-20).

Громада [Громада] = общество (К.).
1) Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2) Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знайти [Знайты] = сыскать (К.).
Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь; протилежне загублювати (СУМ-20).

Пекельний [Пекельный] = адский (К.).
Прикм. до пекло.

Попхаться [Попхаться] = потаскаться (К.).
Піти, податися куди-небудь (СУМ-11).

Реготать [Реготать] = смеяться со всей мочи (К.).
Гучно, нестримно сміятися (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Чоломкаться [Чоломкаться] = целоваться (К.).
Чоломкатися — вітатися, здоровкатися з ким-небудь, міцно тиснучи руку або схиляючи голову в поклоні;  цілуватися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He and Sivilla, his strict boss,
Pushed right into the hellish holes,
When he had come across
A group of his acquainted souls.
They hugged Aeneas, his whole clique,
Kissed one another on the cheek,
So thrilled to see their chief again.
They roared with laughter,
So glad to meet in the hereafter;
Here are the names of those ecstatic men:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней пайсці з Сівілай меўся
У пекла саменькую глуш,
Ды, ідучы туды, сустрэўся
Ён з грамадой знаёмых душ.
Яны Энея ўраз пазналі,
Абрадваліся, абдымалі,
Пабачыўшы Князька свайго;
З іх кожны рагатаў, смяяўся,
Эней да ўсіх іх прыглядаўся,
Знайшоў з Траянцаў вось каго:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней със старата Сибила
пое натам и не сгреши,
че срещнаха се, мале мила,
с позната тумба от души.
Започнаха да се целуват,
да се прегръщат и лудуват —
видели бяха своя цар;
и всеки смее се, примира,
Еней във всекиго се взира,
позна той всеки свой другар:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So zog Aeneas mit Sibylle
Tief in den Höllenschlund hinein,
Wo unterwegs bekannter Seelen
Er einen ganzen Haufen traf.
So gab es freudige Begrüßung,
Sie küßten und umarmten sich,
Als ihren Fürsten sie erblickten;
Gelachter dröhnte überall,
Aeneas sah nach allen Seiten
Und fand seiner Trojaner Schar:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz wepchał się z Sybillą
Najgłebiej do piekielnej głuszy;
Gdy wtem po drodze spotkał mile
Chodzące razem znane dusze.
Z nim wszyscy się obejmowali,
Ściskali się i całowali,
Ujrzawszy swe książątko, błogo
Tu każdy śmiał się i rechotał,
Eneasz przyjrzał się z ochotą,
Odnalazł z Trojan oto kogo:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с Сивиллой пробирался
Все дальше в ад, все больше в глушь,
Как вдруг дорогой повстречался
С ватагою знакомых душ.
Тут все с Энеем обнимались,
Здоровались и целовались.
Князька увидя своего,
Всяк покалякать с ним стремился;
Эней оказии дивился,
Узнав средь мертвых кой-кого:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней с каргой — давай бог ноги!
В гееннскую забравшись глушь,
Он повстречался по дороге
С ватагою знакомых душ,
И начались у них объятья,
Челомканье, рукопожатья:
Князька любили своего!
Эней вгляделся в оборванцев
И многих опознал троянцев,
А первым делом — вот кого:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллой пробирался
Подальше в преисподней глушь
И на дороге повстречался
С оравою знакомых душ.
Тут все с Энеем обнимались,
Здоровались и целовались.
Князька увидев своего,
Тут всякий смехом заливался.
Эней к ним ближе протолкался,
Своих приметив кой-кого:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллою подался
В глубокий ад, подальше в глушь,
И на дороге повстречался
С большой толпой знакомых душ;
Друзья с Энеем обнимались,
Здоровались и целовались,
Князька увидя своего;
Влеклась троянцев вереница,
Эней в их всматривался лица,
Узнать был счастлив вот кого:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš s babou běžel dále,
pekelným houštím za ní šel;
vtom hlouček známých nenadále
tu proti sobě uviděl.
Jak svého vládce uhlídali,
hned všichni se s ním objímali
a začlo velké líbání;
Aeneas za smíchu a hluku
si s každým ze svých podal ruku
a našel tyto Trojany:

    

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Педька, Терешка, Шеліфона,
Панька, Охріма і Харка,
Леська, Олешка і Сізьона,
Пархома, Іська і Феська,
Стецька, Ониська, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса,
Були Денис, Остап, Овсій
І всі троянці, що втопились,
Як на човнах з ним волочились,
Тут був Вернигора Мусій.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 106-108.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Педька, Терешка, Шелифона,
Панька, Охрима и Харька,
Леська, Олешка и Сизьона,
Пархома, Йиська и Феська,
Стецька, Оныська, Опанаса,
Свырыда, Лазаря, Тараса,
Булы Денысъ, Остапъ, Овсий
И вси Трояньци, що втопылысь,
Якъ на човнахъ зъ нымъ волочылысь,
Тутъ бувъ Верныгора Мусій.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 1:

видання 1798:

Грицька, Терешка, Опанаса

Рядки 3-7:

видання 1798:

Єроху, Єрмоленка, Власа,
Кузьму, Пархома і Яцька,
Омельку, Сидора, Євхима,
Потапа, Лазаря, Трохима;
Були Денис, Остап, Євсій

Рядок 10:

видання 1798:

І сам Вернигора Муйсій

Примітки: III, 107.

       Частина III стр. 107.

Волочитися — постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити (СУМ-11).

Човен [Човенъ] = лодка (К.).
Невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Педька, Терешка, Шеліфона і далі.
Простонародна, мужицька строфа. В усій «Енеїді» не зустрінемо строфи, до якої б так пасувала ця назва. Суцільний перелік характерних для народного середовища імен, причому більшість — у знижено-зменшувальній формі (не Терентій, а Терешко, не Федір — Федько, не Захар — Харько і т. д.). У добу феодалізму в стосунках між вищими і нижчими станами, а то й у самому простонародному середовищі такі форми імен сприймалися як нормальне явище. Але як випрямляється «сірісінький сіряк» протягом строфи! Перші п'ять рядків (половина строфи) — підкреслено вахлацькі імена, і тільки в п'ятому рядку якось непомітно, на останньому, — перехід до повних, без знижено-зменшувальних суфіксів, імен (після Стецька, Ониська — Опанас).
Дальші два рядки — повні, «за паспортом», імена. А заключний рядок зроблено ще на вищому рівні — тут не тільки ім'я, а й прізвище. В давні часи на Україні по—батькові не було звичаю називати. Часто про батька і взагалі про рід, походження говорило прізвище (Петренко — син Петра, Мірошниченко — син мірошника тощо). За іменами стоїть головне, що несла епоха занепаду феодалізму посполитим, сіромі, — емансипація особи, зрівняння селянина з іншими станами.
Тут був Вернигора Мусій — за свідченням сучасників І. Котляревського, житель Полтави, швець, що потонув у Ворсклі (С.). За І. Айзенштоком — узагальнений образ богатиря в українських героїко-фантастичних казках. Наділений казковою силою, він вивертає гори, переносить їх на інше місце і т. д.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Tereshko, Peter, Shelifon,
Panko, Okhrym, Kharko,
Oleshko, Lesko and Sizon,
Parkhom, Iisko and Fesko,
Stetsko, Onysko, Opanas,
Svyryd, and Lazar, and Taras,
Denys, Ostap, Ovsii,
And all the men who had to drown,
Who were with him, and went all down,
Here was Vernyhora Musii.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цімоха, Міхася, Сымона,
Ахрэма, Трышку, Янука,
І Аляксея, і Сазона,
Пархома, Ёську, Паўлюка,
Аніса, Стася, Апанаса,
Свірыда, Лазара, Тараса,
Былі Дзяніс, Астап, Аўсей,
Усіх іх праглынулі хвалі,
Як з ім на чоўнах вандравалі,
Тут быў Вярнігара Мацей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Педко и Шелифон, Терешко,
Панко, Охрим, до тях Тарас,
Леско и Лазар, и Олешко,
Пархом, Сиврид и Опанас,
Стецко, Ониско и Вавило,
Феско, Сизьон, Харко, Данило,
Денис, Остап, до тях Овсей
и другите троянци, дето
се изподавиха в морето,
тук бе Вернигора Мусей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Den Padjko, Schefilon, Tereschko,
Panjko, Ochrim und den Charko,
Den Lesjko, Sison und Oleschko,
Den Pachrim, Jisjko und Fesjko,
Den Stetsko, Opanas, Onysjko,
Swyryd, Lazarus und Taras;
Denys, Ostap, Owsij, und alle
Die mal ersoffen sind im Meer
Auf ihren Fahrten mit Aeneas;
Da war Wernyhora Musij.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tereszka, Fedka, Szelifona,
Ochryma, Pańka oraz Łeśka,
Oleszka, Charka i Sizona,
Parchoma, Iśka oraz Feśka,
Onyska, Stećka, Opanasa,
Swyryda, jak też i Tarasa,
Był Denis, Ostap, Owsij — sporo
Tych Trojan, co się potopili,
Gdy z nim na czółnach się włóczyli,
Był także Musij Wernyhora.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Терешку, Федьку, Ксенофонта,
Харька, Онисима, Панька,
Федоса, Лешку и Созонта,
Парфена, Оську и Леська,
Стецко, Охрима, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса,
Денис был тут, Остап, Евсей,
Все тк, что головы сложили,
Пока в челнах с Энеем плыли,
И сам Вернигора Мосей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Педька, Терешка, Шелифона,
Панька, Охрима и Харька,
Леська, Олешка и Сизона,
Еська, Пархома и Феська,
Стецька, Ониська, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса..
Еще нашлись Остап, Овсий
И те, что по волнам шатались
Да в море синем и остались.
Средь них — Вернигора Мусий...

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Федька, Терешка, Селифона,
Панька, Охрима и Харька,
Леська, Олешка и Сазона,
Пархома, Иська и Феська,
Стецька, Ониська, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса,
Нашлись Денис, Остап, Овсий —
Все те, что в море утопились,
Когда в челнах с ним волочились;
Тут был Вернигора Мусий.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Терешку, Федьку, Харитона,
Панька, Охрима и Леська,
Алешку, Митьку и Сазона,
Пахома, Демку и Феська,
Стецька, Ивана и Панаса,
Свирида, Лазаря, Тараса,
Денис тут был, Остап, Евсей,
И те, что в море утонули, —
Их штормы с палубы смахнули, —
Тут был Вернигора Мосей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tereška, Charka, Peťku, Leska,
Olešku, Jíska, Ochrima
i Šelifona, Paňka, Feska,
Lizona, Stecka, Maxima
a Onufrije, Opanase,
Onysku, Dorka i Tarase;
byl tady Ostap s Ovsejem
a všichni T'rojští tady byli,
kteří se v moři utopili
i s Vernyhorou Musijem.

    

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жидівська школа завелася,
Великий крик всі підняли,
І реготня де не взялася,
Тут всяку всячину верзли;
Згадали чорт знає колишнє,
Балакали уже і лишнє,
І сам Еней тут розходивсь;
Щось балагурили довгенько,
Хоть ізійшлися і раненько,
Та пан Еней наш опізнивсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Жидивська школа завелася,
Велыкій крыкъ вси пидняли,
И реготня де не взялася,
Тутъ всяку всячыну верзлы;
Згадалы, чортъ знае, колышне,
Балакалы уже и лышне,
И самъ Эней тутъ росходывсь;
Щось балагурылы довгенько,
Хоть изійшлыся и раненько,
Та панъ Эней нашъ опизнывсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 108.

Рядки 3-5:

видання 1798:

Де реготня тут ні взялася
І всяку всячину верзли;
Згадали чорт сам зна колишнє

Рядок 7:

І сам Еней тут розходивсь

видання 1798:

Еней сам тута розходивсь

видання 1809:

Еней і сам тут розходивсь

Рядки 9-10:

видання 1798:

Хоть ізошлися і раненько,
Да пан Еней наш опізнивсь

видання 1809:

Хоть ізошлися і раненько,Да пан Еней наш опізнивсь

Примітки: III, 108.
         Частина III стр. 108.

Балагур — той, хто любить балагурити; балакун (СУМ-11).

Верзти [Верзты] = вздор говорить (К.).
Говорити нісенітницю, дурницю; вести пусті балачки (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жидівська школа — те саме, що шум, кагал (див.).

Опізниться [Опизныться] = опоздать (К.).
Опізнитися — те саме, що запізнитися — прийти, приїхати або настати пізніше, ніж треба (СУМ-11,20).

Регот, реготня [Реготъ, реготня] = смех (К.).
Регіт — нестримний, голосний сміх (СУМ-11).

Чорт зна — невідомо, незрозуміло, що.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The meeting was a loud affair,
As if it was a Jewish school,
Loud laughter sounded everywhere,
So, everybody talked and none was cool.
They reminisced about the past,
The subject was so vast,
Aeneas, too, was in the mood to prate.
That noisy throng
Was talking very long,
That's why Aeneas was too late.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Крычалі, нібы ў сінагозе,
Вялікі вэрхал узнялі,
Адкуль такое і ўзялося,
Чаго тут толькі не вярзлі;
Згадалі гэтае і тое,
А можа, лішняе якое —
Усё было, як у людзей;
Хоць і сышліся нечакана
І весяліліся ад рана,
Але пазніўся пан Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Като в еврейска синагога
бе многолюдно в тоя час
и врява вдигаха до бога
като обхванати от бяс;
припомняха си дни предишни,
а вече и неща излишни,
Еней — той също издребня;
макар че срещнаха се рано
до късно бъбриха припряно,
та пан Еней позакъсня.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie oft in einer Judenschule,
Erhoben alle ein Geschrei;
Sie lachten laut, aus vollem Herzen,
Und schwatzten über dies und das; -
Sie redeten über Erlebtes,
Der Teufel weiß worüber noch,
Aeneas war ganz ausgelassen.
Sie sprachen lange und sehr viel,
Obgleich sie früh zusammen trafen,
Wurde es für Aeneas spät.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Żydowska szkoła się zaczęła,
Podnieśli wszyscy krzyk ogromny
I rechotanie skądś się wzięło,
Wnet pletli bzdury nieprzytomne;
Wspomnieli diablo dawne chwile
I o zbytecznym też ględzili,
Eneasz sam się w tym wyróżnił;
Coś gaworzyli nie króciutko,
Choć poschodzili się wcześniutko,
Lecz pan Eneasz nasz się spóźnił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Моментом все смешались в кучу,
Загомонили всей толпой,
И, как тому был добрый случай,
Поднялся крик, галдеж и вой.
Дела былые вспоминали
Не без того, чтоб привирали;
С Энеем спорить принялись,
А там вступили в перебранку
И, хоть собрались спозаранку,
Чуть не под вечер разошлись.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кагал устроили великий.
Галдеж поднялся, хохотня.
Не умолкали гомон, крики,
Вранье, прибаски, трескотня.
Давнишнее припоминали,
Уже и лишнее болтали.
Эней судачил пуще всех.
Побалагурили маленько,
И, хоть сошлись друзья раненько,
Он задержался, как на грех.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Кагал жидовский учинили,
Галдеж великий завели,
Все хохотали и шутили,
Чушь, околесицу несли.
И быль, и небыль вспомянули,
Кой-что и лишнее сболтнули,
Эней и сам слегка приврал.
Хоть и ранехонько собрались,
Да, балагуря, задержались,
К яге Эней наш опоздал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И стало, как в жидовской школе,
Такой поднялся гвалт средь душ,
Откуда хохот взялся, вволю
Шутили все, пороли чушь,
Черт знает что ни вспоминали,
Уже и лишнее болтали;
Эней от всех не отставал.
Они давненько тут стояли,
Давно без умолку болтали,
Эней наш даже запоздал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A jak to bývá, sami znáte,
když sejdete se s přáteli:
křičeli páté přes deváté,
mrtvé i živé semleli,
na staré časy vzpomínali
a smáli se a halekali;
sám Aeneáš tu kápo měl,
dlouho se tady bavil s nimi,
rámusil, křičel, dělal šprýmy —
a na svou babu zapomněl.

    

109 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивиллі се не показалось,
Що так пахолок застоявсь,
Що дитятко так розбрехалось,
Уже і о світі не знавсь;
На його грізно закричала.
Залаяла, запорощала,
Що аж Еней ввесь затрусивсь.
Троянці также всі здригнули
І врозтич, хто куди, махнули,
Еней за бабою пустивсь.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 109.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылли се не показалось,
Що такь пахолокъ застоявсь,
Що дытятко такъ розбрехалось,
Уже и о свити незнавсь;
На його гризно закрычала,
Залаяла, запорощала,
Що ажъ Эней ввесь затрусывсь.
Трояньци также вси здрыгнулы
И въ ростычъ, хто куды, махнулы,
Эней за бабою пустывсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 109.

Рядок 4:

видання 1798:

І по пустому забавлялось

Рядки 8-9:

видання 1798:

Троянці тоже всі здригнули,
Куда хто запопав махнули

Примітки: III, 109.

       Частина III стр. 109.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Брехать [Брехать] = лгать (К.).
Брехати — говорити неправду (СУМ-20).

Врозтич [Вростыч] = врозь (К.).
Врозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Залаяти — від слова лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Запороща́ть [Запороща́ть] = закричать, затрещать (К.).
Запорощати, запорощити — почати порощати, порощити — швидко й голосно говорити, кричати (СУМ-11,20).

Застоюватися, застоятися — стояти, затримуватися довго на одному місці (СУМ-20).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Збрехати [Збрехаты] = солгать (К.).
Збрехатибрехати — говорити неправду (СУМ-20).

Лаять [Лаять] = бранить (К.).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Пахолок [Пахолокъ] = парнишка, мальчик (К.).
Хлопчик, підліток (СУМ-11).

ПоказалосьСивиллі се не показалось — тут у значенні: не сподобалось (С.).

Розбрехатися — ставати дуже говірким, балакучим (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sivilla did not like at all
His staying with those males,
As he was spinning in his drawl
His humorous cock-and-bull tales.
She screamed at him severely,
And scolded him austerely,
Which made him shake.
The Trojans, too, in great dismay
Ran helter-skelter whichever way.
Aeneas followed her for friendship's sake.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла добра знала тое,
Што хлопец часу не лічыў,
Што разбрахаўся, як малое,
І ўжо на белы свет забыў;
Пагрозна крыкнула Сівіла
І да Энея падступіла,
Аж той затросся, сам не свой.
Яго ж Траянцы далі драла,
Сівіла ўсіх перапужала.
Эней паплёўся ўслед за ёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата видя, че двама
се застояха тук бая,
че край на приказките няма
и за Еней се побоя;
и тя веднага се развика,
разлая се и го затика,
че момъкът се чак вдърви.
Троянците и те се свиха
и пръснаха се и затриха...
Еней след бабата върви.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sibylle fand es ungeheuer,
Daß ihr Balg wieder stecken blieb,
Und sich in Lügen so verstrickte,
Die Erde kümmerte ihn nicht, -
Sie überhäufte ihn mit Schimpfen
Und schrie ihn laut und wütend an;
Aeneas überkam das Zittern.
Auch die Trojaner lief en fort,
Soweit sie nur die Füße trugen,
Aeneas folgte nun dem Weib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla widząc w tym złą wolę,
Że tak zastało się tu dziecię,
Tak rozpaplało się pacholę,
Że zapomniało już o świecie;
Na niego groźnie zakrzyczała,
Zawrzasła, szpetnie wyłajała,
Że poczuł się Eneasz słabo.
Trojanie także wszyscy drgnęli,
W rozsypkę, gdzie kto mógł, machnęli,
Eneasz pognał znów za babą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И то Сивилла разогнала,
Увидя, что ее Эней
О свете не грустит нимало
И думать позабыл о ней.
Озлилась баба, закричала,
Заголосила, завизжала.
Эней от страха задрожал.
Троянцы мигом спохватились,
Во все концы бежать пустились,
Эней же за ягой помчал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришлось не по нутру Сивилле,
Что разбрехался он вконец,
Что дитятко затормошили
И не опомнится птенец.
Сивилла на Энея взъелась,
Раскаркалась и расшумелась.
Эней в испуге задрожал.
Троянцы тоже все струхнули
Да врассыпную и махнули,
А он за бабкой побежал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не по нутру пришлось Сивилле,
Что паренек ее застрял
И, позабыв, куда спешили,
Как несмышленыш, зря брехал.
Со злости грозно закричала,
Кляня его, заверещала,
Эней затрясся сам не свой,
Троянцы тоже содрогнулись
И вроссыпь кто куда метнулись.
Эней пустился за ягой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сивилла на него взъярилась
За то, что он в толпе застрял,
Побить негодника грозилась, —
Ему немил свет божий стал;
Она браниться продолжала,
От злобы чуть не верещала,
Эней от страха задрожал.
Троянцы тоже испугались
И врассыпную разбежались,
Эней за бабкой пошагал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sibyle se to hloupým zdálo,
co dělá její klučina,
že děťátko se rozelhalo
a zase znova začíná;
potom už celá vzteklá byla
a tak vykřikla, brebentila,
že Aeneas až poskočil.
Trojští se baby také lekli
a všichni se hned rozutekli —
Aeneáš běžel ze všech sil.

    

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ішли, і як би не збрехати,
Трохи не з пару добрих гін,
Як ось побачили і хати,
І ввесь Плутонів царський дім.
Сивилла пальцем указала
І так Енеєві сказала:
«От тут і пан Плутон живе
Із Прозерпиною своєю,
До їх-то на поклон з гіллею
Тепер я поведу тебе».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ишлы, и якъ бы не збрехаты,
Трохы не съ пару добрыхъ гинъ,
Якъ-ось побачылы и хаты
И ввесь Плутонивъ царській димъ.
Сывылла пальцемъ указала,
И такъ Энееви сказала:
«Отъ тутъ и панъ Плутонъ жыве
«И съ Прозерпыною своею,
«До ихъ то на поклонъ съ гиллею
«Теперь я поведу тебе.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 110.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Ішли, як би мні не збрехати,
Долиной, полем і ліском,
Як ось забачили і хати,
І весь Плутонів царський дом

Рядок 6:

видання 1798:

Зрадів, Енеєві сказала

Примітки: III, 110.
         Частина III стр. 110.

Гілька [Гилька] = ветка (К.).
Також гілечка, гілля, гіллячка — гілка.

Гони [Гоны] = расстояние на 120 саженей (К.).
Старовинна українська народна міра довжини від 60 до 120 сажнів (СУМ-20). Сажень — давня східнослов’янська лінійна міра, яка вживалася до запровадження метричної системи мір; з XVIII ст. дорівнювала 3 аршинам, або 2,134 м (СУМ-11). Добрі гони — 120 саж., середні — 80 саж., невеликі — 60 саж. За сучасною мірою приблизно — 242 м, 163 м і 121 м. (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Хата [Хата] = изба (К.).
Сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Як би не збрехати — уживається для вираження непевності в чому-небудь; відповідає знач. вставн. сл. здається (СУМ-20)

Як ось [Якъ-ось] = как вот (К.).
Коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To tell the truth, they walked at least
Two miles across a great expanse,
When suddenly they saw in the east
God Pluto's royal manse.
Sivilla pointed with her finger
And told Aeneas, her close clinger:
"God Pluto and Proserpina, his spouse,
Live here. You bow to them. Beware,
Hold this green twig when you are there,
I will accompany you into the house."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ішлі праз вулачкі і пляцы,
Дзе ціхім крокам, дзе трушком,
Як вось убачылі палацы
І ўвесь Плутонаў царскі дом.
Энею пальцам паказала
На дом Сівіла і сказала:
«Жыве ўсяўладны пан Плутон
Тут з Празерпінаю сваёю.
Да іх з галінкай залатою
Цяпер мы пойдзем на паклон».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървяха те какво вървяха
сами по пътя, мълчешком,
и ето че къщя съзряха
и царския Плутонов дом.
Сибилата с ръка показа
и на Еней така му каза:
— Ей там живее пан Плутон
със свойта мила Прозерпина,
сега с теб клончето двамина
ще поднесем с дълбок поклон...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So gingen sie - um nicht zu lügen -
Schon ein paar Meilen gut dahin,
Plötzlich erblickten sie die Häuser
Und dann Plutons Palast, sein Heim.
Sibylle zeigte in die Richtung
Und gab Aeneas solchen Rat:
"In diesem Hause lebt Herr Pluton
Mit Proserpina, seiner Frau;
Geh mit dem Ast, sie zu begrüßen,
Zu ihnen führe ich dich jetzt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Szli długo, by nie skłamać zatem,
Zagonów z parę w jedną stronę,
Gdy zobaczyli oto chaty,
Jak też królewski dom Plutona.
Sybilla palcem pokazała,
Eneaszowi powiedziała:
"O, tu pan Pluton zamieszkuje
Wraz z Prozerpiną swoją boską.
I do nich z prośbą i gałązką
Ja teraz ciebie już skieruje".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прошли, вот только не соврать бы
Так с полверсты; глядят — забор,
За ним строения усадьбы
И весь Плутонов царский двор.
На двор Сивилла показала
И так Энею зашептала:
"Вот тут живет сам пан Плутон
С своею Прозерпиной злою.
К ним с нашей веткой золотою
Теперь пойдем мы на поклон".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пожалуй, пару добрых гонов —
Чтоб не соврать — они прошли,
И хаты, и дворец Плутонов
Как раз увидели вдали.
Карга Энея в бок толкнула
И на хоромы пальцем ткнула:
«Здесь проживает пан Плутон
С женой своею, Прозерпиной.
К нему-то с золотой ветвиной
Тебя веду я на поклон».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, не соврать, как прошагали,
Пожалуй, добрых гона два,
Вдали вдруг хаты увидали,
Плутона царские дома.
Сивилла пальцем указала
И так Энею прошептала:
«Сам проживает пан Плутон
Здесь с Прозерпиною-женою.
Вот к ним-то с веткой золотою
Тебя сведу я на поклон».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Они прошли так, не соврать бы,
Примерно с полверсты, потом
Вдали увидели усадьбу,
И на Плутонов царский дом
Сивилла пальцем показала,
Энею шепотом сказала:
«Вон панский дом, живет Плутон
В нем с Прозерпиной молодою,
Сейчас к ним с веткой золотою
Тебя сведу я на поклон».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Šli — nevím dobře kolik honů,
nerad bych něco jen tak plác,
když uviděli mnoho domů
a přišli přímo před palác.
Sibyla prstem ukázala
a Aeneovi povídala:
„Vak, tady je pan Pluto náš;
zde bydlí se svou Proserpinou,
zde vládnou, velkou mocí slynou,
teď poklonu jim uděláš.“

    

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І тілько що прийшли к воротам
І в двір пустилися чвалать,
Як баба бридка, криворота:
«Хто йде?» — їх стала окликать.
Мерзенне чудо се стояло
І било під двором в клепало,
Як в панських водиться дворах;
Обмотана вся ланцюгами,
Гадюки вилися клубками
На голові і на плечах.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 111

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И тилько що прыйшлы къ воротамъ,
И въ двиръ пустылыся чвалать,
Якъ баба брыдка, крыворота,
«Хто йде?» ихъ стала оклыкать.
Мерзене чудо се стояло
И было пидъ дворомъ въ клепало,
Якъ въ паньскыхъ водытся дворахъ;
Обмотана вся ланцюгамы,
Гадюкы вылыся клубкамы
На голови и на плечахь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 111.

Рядок 6:

видання 1798:

І біле(?) близь ворот в клепало

Примітки: III, 111.

       Частина III стр. 111.

Бабуся [Бабуся] = бабушка, старушка (К.).
Баба (стара баба, бабище, бабка, бабуся) — стара віком жінка (СУМ-20).

Бридкий [Брыдкій] = отвратительный (К.).
Який викликає огиду; гидкий, огидний (СУМ-20).

Витися — робити звивисті рухи (СУМ-20).

Гадюка [Гадюка] = змея (К.).
Отруйна відносно невелика змія родини справжніх гадюк із плескатою округло-трикутною головою (СУМ-20).

Клепало [Клепало] = клепня (К.).
Клепало, або калатало, стукачка — дерев'яний молоток, яким нічний сторож стукає в дощечку, щоб показати свою присутність (С.).

Кликну́ти [Клыкну́ты] = позвать (К.).
Голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься (СУМ-20).

Мерзенний, мерзький [Мерзеный] = омерзительный (К.).
Який викликає огиду, відразу; гидкий, відворотний (СУМ-20).

Чвалать (причвалати, почвалати, дочвалати) [Чвалать]ь] = таскаться (К.).
Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Як баба бридка, криворота і далі — строфи 111-112.
Перед палацом бога підземного царства Плутона стояла на варті фурія, богиня прокляття, помсти і кари Тезіфона. Вона з наказу судді підземного царства Еака мучила всіх грішників, які не спокутували на землі своїх гріхів. Тезіфону уявляли страшною бабою, оповитою гадюками, на голові в неї замість волосся теж клубочилися гадюки. Коли Еней прибуде в латинську землю, Тезіфона з намови Юнони вселить у серце цариці Амати і рутульського царя Турна ненависть до Енея, що прискорить війну між троянцями й ругульцями (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as they went through the gate,
And started walking to the door,
A hooked-mouth hag began to vociferate:
"Who's there? What do you come for?"
The monster now began to bang
On something hard; that clang
Was common in the houses of the bigoted.
The ogre was all bound
With iron chains around
Her hips. She had some vipers on her head.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І толькі брама ўстала тая
На тым шляху, што ў двор вядзе,
Як баба брыдкая, крывая
У іх спытала: «Хто ідзе?»
Страхоцце гэтае хадзіла
Пры браме і ў ляскотку біла,
Так, як заведзена ў дварах;
Яна скавана ланцугамі,
Гадзюкі віліся клубкамі
На галаве і на плячах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не бяха стигнали до пруста,
отвън се тътреха едва
и баба мръсна, кривоуста
„Кои сте вие?“ изрева.
Чудовището беше спряло
и в двора биеше клепало —
богатска къща е това;
окичена с вериги сваха,
а змии шаващи висяха
от старческата и глава.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Kaum an der Pforte angekommen,
Um einzutreten in den Hof,
Als jemand plötzlich "Wer kommt?" brüllte,
Ein Weib so häßlich wie die Nacht.
Es war ein wundersames Machwerk,
Das stand und am Türklopfer schlug,
So wie es üblich in Palasten.
Die Ketten hingen ihr am Leib,
Und rund herum wanden sich Schlangen
Um ihre Schulter und am Kopf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tylko weszli w bramę pustą,
W podwórze jęli też wczłapywać
Wtem baba brzydka, krzywousta:
"Kto idzie?" — jęła wykrzykiwać.
Obmierzłe cudo owo stało
Przed dworem i w gong uderzało,
Jak w pańskich dworach jest w zwyczaju;
Obwita cała łańcuchami,
A żmije wiły się kłębkami,
Ramiona, głowę otaczając.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут путники пришли к воротам;
Но только сунулись вперед,
Как баба с мордой криворотой
Окликнула: "Эй, кто идет?"
Дворец та баба сторожила.
И громко в колотушку била,
Как в панских водится дворах;
Обвита вся как есть цепями,
Гадюки вилися клубками
На голове и на плечах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришли под самые ворота
И услыхали: «Кто идет?» —
От бабы скверной, криворотой;
Она у запертых ворот
Отвратным пугалом торчала
И била в медное клепало,
Как в панских водится дворах.
У ней на голове и шее
Клубками шевелились змеи,
Смертельный нагоняя страх.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но только подошли к воротам,
Во двор собрались зашагать,
Как баба с рожей криворотой:
«Кто там?» — их стала окликать.
То чудо мерзкое стояло
И било у ворот в клепало,
Как в панских водится дворах.
Вся опоясана целями,
Гадюки завились клубками
На голове и на плечах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Хотели уж войти в ворота
И по двору идти вперед,
Вдруг ведьма с рожей криворотой
Окликнула: «Кто там идет?»
То чудо мерзкое стояло,
В доску чугунную стучало,
Как в панских водится дворах;
Была обмотана цепями,
Гадюки вилися клубками
На голове и на плечах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A sotva došli k velké bráně
a zamířili do dvora,
šeredná baba houkla na ně:
„Kdo je to?“ řvala potvora.
Ohyzda mezi vraty stála
a na klepadlo zaklepala —
a ještě jednou za chvíli;
řetězy měla kolem pasu,
na hlavě zmije místo vlasů
se ježily a hemžily.

    

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вона без всякого обману
І щиро без обиняків
Робила грішним добру шану,
Ремнями драла, мов биків;
Кусала, гризла, бичовала,
Кришила, шкварила, щипала,
Топтала, дряпала, пекла,
Порола, корчила, пиляла,
Вертіла, рвала, шпиговала
І кров із тіла їх пила.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вона безъ всякого обману
И щыро безъ обенякивъ,
Робыла гришнымъ добру шану,
Ремнямы драла мовъ быкивъ;
Кусала, грызла, бычовала,
Крышыла, шкварыла, щыпала,
Топтала, дряпала, пекла,
Порола, корчыла, пыляла,
Вертила, рвала, шпыговала
И кровъ изъ тила ихь пыла.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 112.

Рядок 6:

видання 1798:

Кришила, била і щипала

Рядок 8:

видання 1798:

Порола, корчила, товкла

Примітки: III, 112.

       Частина III стр. 112.

Як баба бридка, криворота і далі — строфи 111-112.
Перед палацом бога підземного царства Плутона стояла на варті фурія, богиня прокляття, помсти і кари Тезіфона. Вона з наказу судді підземного царства Еака мучила всіх грішників, які не спокутували на землі своїх гріхів. Тезіфону уявляли страшною бабою, оповитою гадюками, на голові в неї замість волосся теж клубочилися гадюки. Коли Еней прибуде в латинську землю, Тезіфона з намови Юнони вселить у серце цариці Амати і рутульського царя Турна ненависть до Енея, що прискорить війну між троянцями й ругульцями (С.).

Бик — велика свійська парнокопита жуйна тварина (СУМ-20). Тут у порівнянні.

Бичоватибичувати — бити бичем; узагалі бити, шмагати (СУМ-20).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Драти, дерти — рвати, розривати на шматки кого-, що-небудь; роздирати (СУМ-11).

Обиняки — обережні, інакомовні, алегоричні мовні звороти; натяки, недомовки. Без обиняків —  не вдаючись до натяків, алегорій; прямо, відкрито (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Ремнями драла, мов биків — певне, тут треба розуміти: била їх ремнями (ремінними батогами), як биків (С.).

Шана — тут те саме, що частування, частувати — бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. (СУМ-11).

Шашлик — тут у значенні рожен — металевий прут, на який настромлюють м’ясо, рибу для смаження на вогні (СУМ-11).

Шкварити — те саме, що смажити — готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) перев. із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити. У поемі вживається у значенні підпікати кого-небудь на вогні, на жару (СУМ-11).

Шпигатишпигнуть, вшпигнуть — колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим (СУМ-11).

Щирий [Щырый] = истинный, истый (К.).
Значний за ступенем вияву; щедрий (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And she, without deception,
Sincere and so unmerciful,
Would give a sinner quite a good reception
By flaying him as though he were a bull.
She hit, and gnawed, and whipped,
Cut up, and fried and ripped,
Stomped, scratched, and cut apart,
Contorted, slashed and jabbed,
Drilled holes, and tore, and stabbed,
Then drank his blood straight from the heart.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Без усялякага падману
Да грэшных душ яна, без слоў,
Дубцом выказвала пашану, —
Дубасіла, нібы быкоў:
Кусала, грызла, бічавала,
Крышыла, смажыла, шчыпала,
Таптала, драпала, пякла,
Піліла, біла, лупцавала,
Круціла, рвала, шпігавала,
Кроў з пела іхняга піла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Лъжа, измама няма тука —
и да не ти се вярва хич, —
като говедо за поука
дереше всеки грешник с бич;
гризе, бичува, хапе, драска,
разпаря, чупи, ръфа, пляска,
разкъсва, тъпче го в прахта,
засмуква, мляска, дърпа, свива,
върти, разнищва, устни впива
и после пие му кръвта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ganz ohne Umschweife, verbissen,
Ehrlich und ohne jede Scham
Erwies sie Sündern jede Ehre,
Schlug sie mit Riemen, wie das Vieh,
Zerbiß sie und verteilte Hiebe,
Zerkratzte und verbrannte sie,
Trat sie mit Füßen, riß auf Wunden,
Rupfte und kratzte gnadenlos,
Stach auf sie ein mit spitzen Hacken
Und trank aus ihrem Körper Blut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Grzesznikom ona nieprzerwanie,
Uczciwie, z pięknym też wynikiem
Składała tu uszanowanie,
Rzemieniem biła niczym byki;
Kąsała, gryzła, biczowała,
Smażyła, rżnęła i szczypała,
Deptała, piekła i paliła,
Kruszyła, tarła, cięła, kłuła
I szpilkowała, rwała, pruła,
A krew z ich ciała chciwie piła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не ведая лицеприятья
И прямо без обиняков,
Она всех грешных без изъятья
Драла ремнями, как быков;
Кусала, грызла, бичевала,
Крошила, жарила, щипала,
Порола, мяла и пекла,
Пилила, резала, топтала,
Рвала на части, шпиговала,
Их кровь горячую пила.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Она без хитрости, без лести,
Открыто, без обиняков,
Встречала грешных честь по чести,
Драла ремнями, как быков,
Кусала, грызла, бичевала,
Крошила, шкварила, щипала,
Царапала, порола, жгла,
Пилила, корчила, топтала,
Рвала, вертела, шпиговала,
Тянула жилы; кровь пила.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Она поблажек не давала
И щедро, без обиняков,
Всех грешных славно принимала,
Драла ремнями, как быков,
Кусала, грызла, бичевала,
Крошила, шпарила, щипала,
Пилила, резала, пекла,
Порола, плющила, топтала,
Рвала, вертела, шпиговала
И кровь из тела их пила.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Она без всякого обмана,
Усердно, без обиняков,
Честь воздавала грешным рьяно,
Ремнями драла, как быков;
Кусала, рвала, бичевала,
Кромсала, корчила, щипала,
Толкла, царапала и жгла,
Пилила, резала, терзала,
Вертела, била, шпиговала
И кровь их с жадностью пила.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ta upřímně a bez okolků
všem hříšným poctu vzdávala,
že měli záda jako šmolku,
když řemeny je švihala;
kousala, hryzla, bičovala,
kroutila, bila, špikovala,
drtila, pekla, štípala,
škvařila, ždímala a rvala,
škrábala, párala a drala
a krev jim z těla cucala.

    

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, бідняжка, ізлякався
І ввесь, як крейда, побілів,
І зараз у яги спитався,
Хто їй так мучити велів?
Вона йому все розказала
Так, як сама здорова знала,
Що в пеклі є суддя Еак;
Хоть він на смерть не осуждає,
Та мучити повеліває,
І як звелить — і мучать так.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней, бидняжка, излякався,
И ввесь якъ крейда нобиливъ,
И заразъ у ягы спытався,
Хто йій такъ мучыты веливъ?
Вона йому все росказала
Такъ, якъ сама здорова знала,
Що въ пекли есть суддя Эакъ;
Хоть винъ на смерть не осуждае,
Та мучыты повеливае,
И якъ звелытъ — и мучать такъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 113.

Рядок 2:

видання 1798:

Увесь, як крейда, побілів

Рядок 7:

видання 1798:

Що в пеклі єсть суддя Ояк (?)

Рядок 9:

видання 1798:

Да мучити повеліває

видання 1809:

Да мучити повеліває

Примітки: III, 113.

       Частина III стр. 113.

Еак — герой старогрецьких міфів, син Зевса і Егіни, дочки бога річок Азона. Еак правив островом Егіна. Прославився праведним життям та справедливістю, за що після смерті був призначений богами суддею у підземному царстві (С., Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Здорова — з часів, коли була здорова, ще з молодості (Т.Б.).

Злякаться [Злякаться] = испугаться (К.).
Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Крейда [Крейда] = мел (К.).
Побіліти як крейда — стати дуже блідим; дуже збліднути (СУМ-20).

Лякать [Лякать] = пугать (К.).
Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Спитать [Спытать] = спросить (К.).
Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The poor Aeneas, terrified,
Turned white in face like lime.
He asked the hag who would decide
To torture others for their crime.
She told him everything regarding Hell,
Whatever she knew very well.
In Hell there is a judge, a clever gent,
Although he never sentences to death,
But in the very same breath
Permits the devils to torment.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, гаротны, напужаўся
І ўвесь як крэйда белы стаў
І зараз жа ў ягі спытаўся,
Хто брыдкай бабе волю даў.
Яму Сівіла расказала
Усё, што ведала, што знала,
Што ў пекле ёсць суддзя Эак;
Хоць ён на смерць не асуджае,
Ды кару грэшным вызначае,
Як скажа — і караюць так.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней за малко да избяга,
бе станал бледен като вар
и пак попита Баба Яга
кой бич е дал на тоя звяр.
И тя разказа му тогава
това, което се разправя —
че в ада съдник е Еак;
присъди смъртни не обича,
но на мъчения обрича,
тук мъчат все по негов знак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Armer Aeneas war erschrocken,
Wurde bei diesem Anblick bleich
Und wollte von der Alten wissen,
Wer es war, der so was befahl.
Diese, soweit sie selber wußte,
Erzählte alles ganz genau:
Es gibt im Hades Richter Eak,
Der urteilt, aber nicht zum Tod,
Sondern läßt erst die Sünder quälen.
Wie er befiehlt, so geht man vor.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz stracił wnet odwagę,
Jak kreda cały już pobielał,
Zapytał zaraz ową jagę,
Kto męczyć kazał jej tak wielu?
Ta wszystko mu opowiedziała,
Co sama o tym już wiedziała,
Że w piekle sędzią jest Ajakos;
I choć na śmierć on nie skazuje,
To jednak męczyć nakazuje,
Jak każe — męczą tak biedaków.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, бедняжка, испугался,
Мгновенно побелел, как мел,
И у Сивиллы дознавался,
Кто грешников пытать велел.
Сивилла тотчас рассказала
Все, что сама об этом знала.
Есть в пекле, мол, судья Эак;
Хоть он на смерть не осуждает,
Но мучить всех повелевает,
И в пытках он большой мастак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Увидя бабы облик мерзкий,
Эней, бедняжка, обомлел.
Ягу спросил он, — кто так зверски
Терзать несчастных повелел?
Сивилла рассказала честно
Всё то, что бвыло ей известно:
Мол, есть в аду судья Эак;
Он смертной казнью не карает,
Но истязать повелевает.
Прикажет — вот и мучат так!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней до смерти напугался,
Как мел, бедняжка, побелел,
У старой ведьмы дознавался,
Кто грешных мучить так велел?
Она ему все рассказала,
Что издавна сама прознала:
Мол, в пекле есть судья Эак,
Хоть сам на смерть не осуждает,
Но мучить он повелевает,
А как велит, и мучат так.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней совсем перепугался
И белый сделался, как мел,
Спросил, за что и кто попался,
И кто их мучить так велел.
Ему Сивилла рассказала
Все, что сама об этом знала:
При аде есть судья Эак,
Хоть к смерти он не присуждает,
Но муки сам определяет,
Как повелит — и мучат так.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš na žaludek slabý
hned, chudák, celý bledý byl
a zeptal se své ježibaby,
kdo duše mučit nařídil.
A ta mu všechno pověděla,
co ve zdraví se dověděla,
že v pekle Aiak soudcem je,
ač neodsoudí nikdy k smrti,
přec odsouzené strašně drtí,
mučení pro ně určuje.

    

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ворота сами одчинились,
Не смів ніхто їх задержать,
Еней з Сивиллою пустились,
Щоб Прозерпині честь оддать.
І піднести їй на болячку
Ту суто золоту гіллячку,
Що сильно так вона бажа.
Но к ній Енея не пустили.
Прогнали, трохи і не били,
Бо хиріла іх госпожа.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ворота самы одчынылысь,
Не смивь ни хто ихъ задержать,
Эней съ Сывыллою пустылысь,
Щобъ Прозерпыни честь отдать;
И пиднесты йій на болячку,
Ту суто золоту гиллячку,
Що сыльно такъ вона бажа.
Но къ ній Энея не пустылы,
Прогналы, трохы и не былы,
Бо хырила ихъ госпожа.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 114.

Рядок 8:

видання 1798:

Но к їй Енея не пустили

видання 1809:

Но к їй Енея не пустили

Примітки: III, 114.
         Частина III стр. 114.

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Болячка [Болячка] = чирей (К.).
Невелика ранка на шкірі; виразка, опух, чиряк. Годити, як болячці — дуже догоджати кому-небудь (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Гілька [Гилька] = ветка (К.).
Також гілечка, гілля, гіллячка — гілка.

Господарь [Господарь] = хозяин (К.) — слово відсутнє.
Наразі вжито слово госпожа у значенні повелителька — та, яка повеліває, наказує по праву своєї влади (про монархів, правителів і т. ін.) (СУМ-11).

Одчинить [Одчыныть] = отворить (К.).
Відчинити — відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон і т. ін., роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні (СУМ-20).

Прозерпина (римськ. міф.) — володарка підземного царства і одночасно богиня зростання злаків і земної родючості. Міфи про Прозерпіну — володарку мертвих — відводили їй у підземному царстві значнішу роль, ніж її чоловікові Плутону: вона була повелителькою чудовиськ пекла, розривала останні зв'язку вмираючих з живими (А.). Прозерпіна (Персефона, Кора — в грецькій міфології) — дружина Плутона, втілення вегетативних сил землі. За міфами, Прозерпіна — дочка богині землі та врожаю Церери (за грецькими міфами, — Деметри) була схоплена Плутоном і завезена в його царство. Легенду про викрадення Прозерпіни розробив український письменник П. П. Білецький-Носенко в своїй травестійній поемі «Горпинида, або ухоплена Прозерпина» (Ш.).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Сутий [Сутый] = сущий, настоящий (К.).
Слово відсутнє. Вжито слово суто — виключно; чисто (СУМ-11).

Трохи не... — мало не..., майже (СУМ-11).

Хиріти — бути хворобливим, кволим; хворіти (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The door flew open, none was there
To lead them straight to see Proserpine.
Aeneas and Sivilla were
Prepared to bend to her their knee.
They had for her the golden branch
To cure her sharp pain avalanche.
That's what she wanted very badly,
But he was not allowed near her,
They chased him off tike some low cur,
For she was suffering so madly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сама іх брама прапусціла —
Ніхто не смеў перашкаджаць,
Прайшоў Эней, за ім Сівіла,
Каб Празерпіне чэсць аддаць;
Перадалі галінку тую
З лясной ляскоўкі, залатую,
Каб боль суцішыць ёй магла.
Але Энея не пусцілі,
Прэч пратурылі, ледзь не білі,
Бо пані хворая была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сама вратата се раззина,
не им препречи никой път
и влязоха при Прозерпина
веднага да я поздравят;
и надариха я богато —
пое тя клонката от злато,
направо тук не се сдържа.
Но на Еней не позволиха
да влезе, как не го набиха!
Бе болна тая госпожа.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Tor hat sich von selbst geöffnet,
Aufhalten konnte man es nicht,
So zog Aeneas mit Sibylle
Zu Proserpina zu Besuch,
Um hinzulegen auf die Wunde
Den mitgebrachten Zweig aus Gold,
Den sie so inständig begehrte.
Aeneas kam nicht gleich hinein,
Verjagt hat man ihn, fast geschlagen,
Da ihre die Herrin schwer erkrankt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz brama tu się otworzyła,
Nikt nie śmiał ich już zatrzymywać,
I nasza para podążyła,
By Proserpinę z czcią właściwą
Powitać; podać zaraz potem
Tę gałązeczkę szczerozłotą,
Co jej tak mocno pożądała.
Lecz Eneasza nie wpuszczono,
Nie zbito omal, przepędzono,
Bo coś ich pani chorowała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут вдруг ворота отворились,
Никто не смел их задержать;
Эней с ягой заторопились,
Чтоб Прозерпине честь воздать
И поднести, как полагалось,
Ту ветвь, что ей предназначалась;
Но тут явились сторожа,
Энея к ней не пропустили,
Прогнали, чуть не отлупили:
Больна, мол, нынче госпожа.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ворота сами разомкнулись,
И с веткой, что горит как жар,
Сивилла и Эней толкнулись
К царице— поднести ей дар;
Пришли почтить ее особу
И облегчить ее хворобу,
Да набежали сторожа!
Хоть не прибили пары нашей,
Однако проводили взашей:
Недужна, дескать, госпожа!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ворота сами отворились,
Не смел никто их задержать,
Эней с ягой заторопились,
Чтоб Прозерпине честь воздать,
Задобрить веткой золотою,
Что принесли сюда с собою, —
Она давно ее ждала.
Но к ней Энея не пустили,
Прогнали, чуть не отлупили, —
Царица в недуге слегла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ворота сами отворились,
Никто не смел их задержать,
Эней с Сивиллой устремились
В дом Прозерпине честь отдать,
Поднесть и ветку золотую,
Что жизнь продлит ей молодую,
Ей ветка так была нужна!
Но к ней Энея не пустили,
Прогнали слуги, чуть не били,
Их госпожа была больна.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tajemné síly otevřely
dokořán obě půle vrat,
Aeneáš s babou dovnitř spěli,
šli Proserpině poctu vzdát
a podati jí na bolesti
to divotvorné zlaté klestí,
jež si tak vroucně přála mít;
však Aenea k ní nepustili,
že paní stůně, vysvětlili —
a div že nezačli je bít.

    

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А далі вперлися в будинки
Підземного сього царя,
Ні гич, ні гариля пилинки,
Було все чисто, як зоря;
Цвяховані були там стіни
І вікна всі з морської піни;
Шумиха, оливо, свинець,
Блищали міді там і криці,
Всі убрані були світлиці;
По правді, панський був дворець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А дали вперлыся въ будынкы
Пидземного сього царя,
Ни гичь, ни гариля пылынкы,
Було все чысто якъ зоря;
Цвяховани булы тамь стины
И викна вси зъ морьскои пины;
Шумыха, олыво, свынець,
Блыщалы миди тамь и крыци,
Вси убрани булы свитлыци;
По правди, паньскій бувь дворець.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 115.

Рядок 1:

видання 1798:

А далі вперлись і в будинки

Рядки 3-5:

видання 1798:

Було не видно ні пилинки,
А все в них світло, як зоря;
Цвяховани там були стіни

Рядок 7:

видання 1798:

Шумиха, олово, свинець

видання 1809:

Шумиха, олово, свинець

Рядок 10:

видання 1798:

І в правду, панський був дворець

Примітки: III, 115.

       Частина III стр. 115.

Блищать [Блыщать] = блестеть (К.).
Давати блиск і бути блискучим (СУМ-20).

Будинки [Будынки] = здание, господский дом (К.).
Будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).

Гариль [Гариль] = маленькая частица (К.).
Гаріль — крошка, пылинка, мелкая часть. А ні гаріля. Рѣшительно ничего (Г.).

Гич, ні гич [Гичь, ни гичь] = ничего (К.).
Гич — те саме, що гичка — стебло та листя перев. коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина. Ні (ані) гич — нічого, ніскільки (СУМ-11).

Криця [Крыця] = чистая сталь (К.).
Те саме, що сталь (СУМ-20).

Оливо — олово (СУМ-11).

По правді — не відступаючи від істини; справді, насправді (СУМ-11).

Світелка, світлиця [Свителка, свитлыця] = гостинная (К.).
Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста, світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).

Цвяшкований [Цвяшкованый] = испещренный (К.).
Цвяховані стіни — стіни, оббиті гвіздками для міцності й для краси (С.).

Шумиха [Шумыха] = простое книжное золото (К.).
Сусальное золото (Г.); те саме, що сухозлітка — дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоблюють що-небудь (СУМ-11). Сухозлотиця, фальшива позолота (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The buildings they came to were so robust!
The owner was the subterranean tsar.
One couldn't detect a speck of dust,
All was agleam like some bright star.
The walls were trimmed with nails; the dome
And windowpanes were from sea foam.
The rooms were ornamented
With gold and copper;
To make them livable and proper
For him, the rooms were scented.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Далей убачылі будынкі
Таго падземнага нара,
Скрозь ні пушынкі, ні пылінкі,
Усё зіхцела, як зара;
Як след абтынкаваны сцены,
І вокны ўсе з марское пены;
У вочы кідаўся, — куды
Ні глянь — бляск медзі, бронзы, сталі,
Прыбраныя святліцы ззялі;
Палац быў панскі сапраўды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после влязоха в палата
на мрачния подземен цар,
блестеше сякаш тук зората,
прашинка нямаше — за цяр.
Бе всяка зала обкована,
прозорците — от морска пяна,
блестяха злато, мед и хром,
калай и лъскава стомана,
и всяка стая бе прибрана;
личеше, че е царски дом.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann kamen sie ins Haus der Kaisers,
In dieses unterirdisch Reich, -
Kein Stäubchen, keine Aschenreste,
Alles war sauber, sternenklar,
Die Wände mit Metall beschlagen,
Die Fenster - feiner Meeresschaum;
Blei, Silber, Gold, Edelmetalle,
Glänzender Zinn und Edelstahl
Schmückten dort alle Räumlichkeiten, -
Fürwahr, ein herrschaftlicher Sitz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A dalej wpadli na budynki,
Na podziemnego króla gniazdo,
Ni pyłku nigdzie, ni kruszynki,
Czystością lśniło niczym gwiazda;
Gwoździami zbite były ściany,
A okna wszystkie z morskiej piany;
Pozłota, cyna tam błyszczała,
Stal, miedź i ołów z każdej strony,
Pokoje były wystrojone;
Doprawdy, pański to był pałac.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

От Прозерпины для проминки
Поперли во дворец царя.
Глядят — ни сору, ни пылинки,
Все было чисто, как заря.
Обиты гвоздиками стены,
Окно из океанской пены,
На украшеньях медь, свинец,
Сусальным золотом светлицы
Сияли ярче, чем зарницы, —
Уж впрямь то панский был дворец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зато открылся без заминки
Покой подземного царя,
Где ни соринки, ни пылинки,
Оконца сплошь из янтаря,
В начищенных гвоздочках стены,
Везде порядок, блеск отменный,
Куда ни глянь — сусаль, свинец,
Сверканье меди и булата,
Светлицы убраны богато.
Ну панский, истинно, дворец!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом пустились по тропинке
В чертог подземного царя,
Нигде ни сору, ни пылинки, —
Все чисто было, как заря,
Обиты гвоздиками стены,
А окна из морской все пены,
Повсюду бронза, медь, свинец.
В богато убранных светлицах
Блистала сусаль, как зарница.
По правде, царский был дворец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так, сяк, но вперлися в хоромы
Того подземного царя,
В них нет ни сору, ни соломы,
Они сияли, как заря;
Расписаны там были стены,
Все окна из морской лишь пены,
Что вещь — то фольга и свинец;
Из меди, олова и стали
Убранством комнаты блистали,
Ну, право, панский был дворец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A tak šli dále do bludiště
královským hradem v podzemí —
vše bylo jako hvězda čisté,
smítečka nikde na zemi;
kované zlatem byly stěny
a všechna okna z mořské pěny,
cín se zlatem tu vévodil
a ocel se stříbrem a mědí;
nádhera ze všech komnat hledí —
to vpravdě panský palác byl.

    

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з ягою розглядали
Всі дива там, які були,
Роти свої пороззявляли
І очі на лоби п'яли;
Проміж собою все зглядались —
Всьому дивились, осміхались,
Еней то цмокав, то свистав.
От тут-то душі ликовали,
Що праведно в миру живали
Еней і сих тут навіщав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней съ ягою розглядалы
Вси дыва тамъ, яки булы,
Роты свои пороззявлялы
И очи на лобы пъялы;
Промижъ собою все зглядалысь,
Всьому дывылысь, осмихалысь,
Эней то цмокавъ, то свыставъ.
Отъ-туть-то души лыковалы,
Що праведно въ мыру жывалы,
Эней и сыхъ тутъ навищавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 116.

Рядок 7:

видання 1798:

Еней на радощах скакав

Примітки: III, 116.
         Частина III стр. 116.

Дивитись у значенні дивуватися — бути в стані здивування; виявляти подив, здивування (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Навіщати — те саме, що навідувати (СУМ-20).

Праведний — який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний (СУМ-11).

П'ясти́ [Пьясты́ ] = выпучить (К.).
П'ясти, пнути — широко розкривати очі; витріщати (СУМ-11).

Роззявляти рот (уста) — захоплено або здивовано слухати чи дивитися на кого-, що-небудь, забуваючи про все інше (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Цмокаться [Цмокаться] = целоваться (К.).
Цмокати — видавати характерні звуки губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення, нерішучість і т. ін. (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sivilla and Aeneas looked at those
Unseen and extraordinary traits.
They gaped at those weird shows,
Their eyeballs creeping up their pates.
In wonder, they looked at each other,
And kept repeating "Oh, my brother!"
Aeneas whistled, smacked his lips.
The souls, who lived there, were soft-voiced,
They had lived peacefully and now rejoiced.
They stayed in friendly partnerships.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней з ягою разглядалі
Палацы светлыя, як шкло,
Раты свае паразяўлялі
На дзіва, што вакол было;
Эней, уражаны, з ягою
Пераглядаўся хвіляй тою
І думак з ёю быў адных,
Што душам праведным павінна
Тут не жыццё быць, а, маліна, —
Эней рашыў наведаць іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней пристъпя, с Баба Яга
на чудесата се диви —
очи опули той от прага,
със зяпнала уста върви.
Дивят се все и се споглеждат,
очи от нищо не отвеждат,
Еней ту цъка, ту сумти.
Тук бяха на рахат довели
душите праведно живели —
Еней и тях ги навести.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und die Alte staunten
Nicht wenig ob der Wunder hier,
Rissen den Mund weit auseinander,
Die Augen traten fast heraus.
Lächelnd betrachteten sie alles,
Begutachteten, staunten sehr,
Aeneas konnte nur noch pfeifen.
So präsentierte sich der Ort,
Der den Gerechten vorbehalten.
Aeneas sah sich alle an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz z jagą oglądali
Ten dziw, co zewsząd ich otoczył,
Aż usta tu porozdziawiali
I wytrzeszczali na łeb oczy;
Na siebie często tez patrzyli
I uśmiechali się, dziwili.
Eneasz cmoknął, pogwizdywał.
Tu dusze te triumfowały,
Co zbożnie życie swe spędzały,
Eneasz wszedł ku tym cnotliwym.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с Сивиллой не дышали,
Боясь, не пропустить чего б,
Рты, как ворота, открывали,
Глазищи пяля, морща лоб;
Тихонько меж собой шептались,
Всему дивились, усмехались;
Эней то чмокал, то свистел.
Здесь мирно души проживали,
Что на земле грехов не знали;
Эней с Сивиллой к ним подсел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вошли в Плутоново жилище,
Разинув рты, Эней с ягой
И, вылупив на лоб глазищи,
Дивились красоте такой.
Подмигивали, усмехались,
Локтями то и знай пихались.
Эней причмокивал, свистал:
«Вот тут-то праведные души
Ликуют, бьют небось баклуши!»
Эней и этих повидал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллой любовались
На дива, что имелись там,
И, рты разинув, удивлялись,
Не верили своим глазам.
Промеж собою все шептались,
Переглянувшись, усмехались,
Эней то чмокал, то свистал.
Вот тут-то души ликовали,
Что праведно в миру живали, —
Эней и этих повстречал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллою глазели,
Разинув рты, по сторонам,
Они понятья не имели
О чудесах, что были там,
Всему дивились, восторгались,
Кругом глядели, усмехались,
Эней то чмокал, то свистал.
Так вот где души ликовали,
Что праведно в миру живали,
Эней и этих повидал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš s hubou otevřenou
si všechny divy prohlížel
a spolu s babou zpotvořenou
oči až navrch hlavy měl;
údivem hvízdal, pomlaskával
na ježibabu pomrkával,
jejkal a po stehnech se bil.
Zde v radovánkách duše žily,
jež na světě vždy čestné byly —
a Aeneáš je navštívil.

    

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сиділи, руки поскладавши,
Для них все празники були;
Люльки курили, полягавши,
Або горілочку пили,
Не тютюнкову і не пінну,
Но третьопробну, перегінну,
Настояную на бодян;
Під челюстями запікану,
І з ганусом, і до калгану,
В ній був і перець, і шапран.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 117-121.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сидилы рукы поскладавшы,
Для ныхъ все праздныкы булы;
Люлькы курылы полягавшы,
Або горилочку пылы
Не тютюнкову н не пинну,
Но третьопробну, перетинн,
Настоянную на бодянъ;
Пидъ челюстамы запикану
И зъ ганусомъ и до калгану,
Въ ній бувъ и перець и шапранъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 117.

Рядок 7:

видання 1798:

Настояную на бадян

Рядок 10:

видання 1798:

В ней був і перець, і шапран

видання 1809:

В ней був і перець, і шапран

Примітки: III, 117.

       Частина III стр. 117.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Бодян — ароматична вічнозелена рослина (С.).

Ганус [Ганусъ]] = анис (К.).
Ганус — анис, аниж. Ганусна (горілка) — настояна на анисі (Л.).

Горілка — міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції (СУМ-11). Не зрозуміло, чому Словник згадує лише винний спирт і не згадує зерновий.

Запіканка [Запиканка] = водка, настоянная в тепле; на пряных кореньях (К.).
Горілка, заправлена прянощами й витримана певний час у гарячій печі (СУМ-20).

Калганка — горілка, настояна на калгані (трава, корінь якої вживається також у народній медицині) (С.).

Курити, куритися — утягувати через рот і видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну (СУМ-20).

Люлька [Люлька]а] = трубка (К.).
Приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Перегінна — горілка, яка є продуктом перегонки (СУМ-11).

Пінна [Пинная] = самое лучшее хлебное вино (К.).
Хлібна горілка (СУМ-11).

Третьопробна — горілка третьої перегонки.

Тютюнкова — горілка, настояна на тютюні (СУМ-11), через те від неї швидше п'яніють (С.).

Челюсті — вихід хатньої печі у вигляді арки між припічком і внутрішньою частиною печі. До челюстей зручно досягти рукою, тут можна щось розігрівати, смажити та ін. (С.).

Шапран шафран (Сгосus) — у давнину особливо цінна привозна спеція. Має надзвичайно сильний пряний запах, настойкам надає оранжево-червоного кольору (С.).

Не тютюнкову і не пінну і далі.
У цій строфі перелічуються напої, що їх споживали в раю «праведні». В нагороду за своє благочестиве життя вони не п'ють горілки простої, настояної на тютюні («тютюнкову»), а найбільш очищену, «перегінну», «третєпробну» і різні настоянки. Ганусівка — горілка, настояна на ганусі (анисі), на бодяні. Під челюстями запікану — тобто горілку з різними спеціями, витриману протягом 12 годин в гарячій печі. До спецій належав, між іншим, і шапран (шафран) (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They sat around, they had no gripes,
Each day for them - a holiday.
They smoked their pipes
And drank the excellent Tokay.
The alcohol, which was first class,
They used to drink glass after glass.
The brandy was all spiced
With aromatic anise seed,
Or galingale root or any fragrant weed,
With pepper, saffron, warm or iced.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны сядзелі, склаўшы рукі,
Курылі люлькі пры агні,
Нуды не зналі і дакукі
І частаваліся ўсе дні
Не тытунёўкаю паганай,
Гарэлкай, тройчы перагнанай,
Куды дамешваўся бадзян,
Якая вытрымана ў печы,
Былі ў ёй спецыі, дарэчы —
Аніс, і перац, і шафран.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Със скръстени ръци седяха,
безкраен празник бе за тях;
полегнали с лули димяха,
горилка пиеха без страх,
но не горчило неприятно —
препечена, и то трикратно,
по-жълта даже от шарлан,
или анасонлийка бяла,
или в черничев съд лежала —
с пиперец в нея и с шафран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie saßen mit verschränkten Armen,
Für sie war immer Feiertag;
Rauchten, gemütlich liegend, Pfeifen,
Tranken von Zeit zu Zeit den Schnaps,
Doch nicht gewöhnlichen, gestreckten,
Der war gleich dreifach destilliert
Und aromatisiert mit Anis;
In Öfen wurde er gebrannt
Mit Anis und der Galantwurzel,
Mit Pfeffer und Safran versetzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Siedzieli ręce poskładawszy
I ciągle tylko świętowali;
Palili fajkę leżąc zawsze
Lub też gorzałkę pociągali,
Nie tytoniówkę, nie pienistą,
Lecz trzeciej próby, bardzo czystą,
Bo anyżówkę jak najlepszą;
Pod czeluściami zapiekaną,
Z anyżem jako też szafranem,
I z pięciornikiem oraz pieprzem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Они сидели, сложа руки,
Им праздником был день любой;
Курили трубочки от скуки,
Горилкой балуясь порой —
Да не какой-нибудь табачной,
А перегонной, крепкой, смачной;
Настойку сдабривал бодян,
Случалось, медом заправляли,
Калгану, перцу прибавляли,
Анису клали и шафран.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Они сидели, руки сложа,
Для них и в будни праздник был;
Покуривали трубки, лежа,
А кто хотел — горелку пил.
Но угощались там не пенной,
А третьепробною, отменной
(Ей вкусу придавал бадьян),
А также запеканкой пряной,
Анисовой или калганной.
В ней были перед и шафран.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сидели, рученьки сложивши, —
Для них тут праздник был сплошной, —
Лежали, люльки закуривши,
Горилкой угостясь порой —
Не пенной или там табачной,
А хлебною, трехпробной, смачной,
Для духу в ней лежал бадьян;
Томленной в печке запеканкой,
С анисом доброю калганкой,
В ней был и перец, и шафран.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сидели там, сложивши руки, —
Беспечно проводили дни, —
Курили трубки ради скуки
И водкой тешились они,
Не с табаком, да и не пенной,
А третьепробною, отменной,
И сдабривал ее бодян,
Анис с калганом в водке были,
Которую в печи томили,
В ней были перец и шафран.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Seděly, ruce měly v klíně,
svátkem byl pro ně každý den,
kouřily lulky vleže, líně
a kořaličku pily jen;
a ne nějakou kalnou s pěnou,
však překapanou, uleženou,
s kmínem a pepřem, s šafránem,
kořalku pěkně odpočatou
s příchutí badiánu s mátou
a s anýzem i s galgánem.

    

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І ласощі все тілько їли,
Сластьони, коржики, стовпці,
Варенички пшенишні, білі,
Пухкі з кав'яром буханці;
Часник, рогіз, паслін, кислиці,
Козельці, терн, глід, полуниці,
Крутиї яйця з сирівцем;
І дуже вкусную яєшню,
Якусь німецьку, не тутешню,
А запивали все пивцем.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 117-121.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И ласощи все тилько йилы,
Сластьоны, коржыкы, стовпци,
Варенычкы пшенышни, били,
Пухки съ кавьяромъ буханци;
Часныкъ, рогизъ, паслинъ, кыслыци,
Козельци, тернъ, глидъ, полуныци,
Крутыи яйця съ сиривцемъ;
И дуже вкусную яешню,
Якусь Нимецьку, не тутешню,
А запывалы все пывцемъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 118.

Рядок 4:

видання 1798:

З кав'яром пухли буханці

Рядки 6-8:

видання 1798:

Козельці, терн, мед, полуниці,
Крутиї яйця з сировцем;
І дуже смачную яєчню

Рядок 7:

видання 1809:

Крутиї яйця з сировцем

Примітки: III, 118.

       Частина III стр. 118.

Буханець [Буханець] = булка (К.).
Зменш. до бухан — пшенична або гречана хлібина; взагалі одна хлібина (СУМ-20).
З кав'яром буханці — спосіб приготування: «Відварюють яловичину з сіллю, а тим часом вчиняють житні з гречаною мукою млинці, і це подається разом. Буханці нічим не мастять» (М. — С. 150-151). Цей спосіб описаний у 50—х роках XІX ст. Неясно, чому страва називається «з кав'яром». У одинадцятитомному тлумачному «Словнику української мови» слово «кав'яр» зафіксовано в значенні «ікра». Можливо, щось пропущене в описі Маркевича. Ікрою, або кав'яром (зараз застаріле), називають також страву з дрібно посічених овочів, грибів. Можливо, яловичину поливали якимось соусом, приправою (С.).

Глід [Глидъ] = боярышник (К.).

Кав'яр [Кавьяръ] = икра, из Греч. (К.).
Продукт харчування, який одержують унаслідок оброблення яєчок риби (СУМ-20).

Кислиця [Кыслыця] = лесное яблоко (К.).
Дика яблуня, яку використовують як підщепу для культурних сортів; лісова яблуня, а також плід лісової яблуні // Взагалі про яблуню та її плоди (СУМ-20). Нар.: Сняться комусь кислиці, та не знає к чому (кислиці бачить у сні — також і проти плачу. — Номис. — С. 168) (С.).

Козельці [Козельци] = род травы (К.).
Рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих із великими жовтими або ліловими суцвіттями; кормові трави і медоноси (СУМ-20). Трав'яниста рослина, яка росте на облогових і цілинних землях. З молодих рослин обчищають і їдять солодкий корінь (С.).

Корж [Корж] = лепешка сухая (К.).
Плоский перев. круглої форми виріб із прісного тіста (СУМ-20).

Паслін — (Solanum) дикоростуча трав'яниста або чагарникова рослина родини пасльонових (СУМ-11), яка особливо часто зустрічається на пустирях (С.).

Рогіз [Рогизъ] = сытник (К.).
Трав'яниста багаторічна рослина. У молодого рогозу їдять соковиту нижню частину обчищеного стебла (С.).

Сирівець [Сиривець] = квас хлебный (К.).
Напій, пригот. із залитих кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас (СУМ-11).

Сластьони [Сластьоны] = пышки (К.).
Пампушки з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом (СУМ-11). Пряжені на маслі або олії млинці з пшеничного борошна. Г. Квітка-Основ'яненко в «Салдацькому патреті» в жартівливо-утрируваному тоні малює «сластьонницю з грубкою» у ярмарковому ряду: «...Тільки спитай, на скільки тобі треба сластьоних, так живо підніме пелену та й зніме стару онучу (слово «онуча» тут ужите в первісному значенні — кусок тканини, ганчірка), що нею горщик з тістом накритий, щоб, знаєте, тісто на холоді не простивало, і затим під пеленою у себе держить; от пальці послине, щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію – аж шкварчить! — та зараз і пряжеть, і подає, а вже на олію не скупиться, бо так з пальців і тече, тільки, знай, обсмоктує» (Квітка-Основ'яненко Г. Твори: В 2 т. — К., 1978. — Т. 1. — С. 30) (С.).

Стовпці [Стовпци] = гречишники (К.).
Печиво циліндричної форми з гречаного борошна (СУМ-11). Печиво з гречаного борошна на олії, що формою своєю нагадує перевернутий стаканчик з вузьким денцем, усічений конус. Готувалося в особливих формочках—стаканчиках (С.).

Терен — колючий кущ родини розових, що дає темно-сині їстівні плоди з терпким кисло-солодким присмаком. Плоди цієї рослини (СУМ-11).

Тутешній — характерний для даного місця; місцевий (СУМ-11).

Яєшня яєчня — страва з підсмажених яєць (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They ate some various tit-bits,
Sweet cakes and buns,
Varenyky, their favourites,
Of them they could eat many tons.
Among the most beloved dishes
Were borshch and most delicious
Holubchyky, nalysnyky, kefir.
They liked boiled eggs and fried ones, too,
With onions and garlic stew,
All this washed down with beer.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так ад нядзелі да нядзелі
Ласункі розныя яны,
Варэнікі, пампушкі елі
І пульхныя з ікрой бліны;
Часнок, спаржа, кмен, медуніцы,
Масліны, спелыя суніцы,
Халаднічок з крутым яйцом,
Яешню — пачастунак пана,
Што па-нямецку гатавана,
А запівалі ўсё піўцом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ядяха разни вкуснотии:
колачи, сладки — цял панер,
симид, пшенични курабии,
филии с масло и хайвер;
мекици, питки, палачинки,
къпини, круши, боровинки
и киселец, и чесън, праз,
яйца по немски, с тлъста шунка —
направо ти потича слюнка;
и пийваха след всичко квас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie aßen nur noch Leckerbissen
Aus Honig und Buchweizenmehl,
Aus weissem Teig die Warenyky,
Und Kaviar auf zartem Brot;
Knoblauch und Binsen, saure Äpfel,
Hahnenfuß, Schlehen, Hagebutt,
Erdbeeren, eingelegte Eier,
Ein ausgesuchter Eierschmarrn,
Nicht hiesiger, sondern aus Deutschland.
Ein Bierchen tranken sie dazu.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Łakocie jedli tu wspaniałe,
Placuszki, pączki i bułeczki,
Pierogi też pszeniczne, białe,
Z kawiorem miękkie bocheneczki;
Jabłuszka dzikie, czosnek, psiankę,
Truskawki, głóg, tarń bez ustanku,
Na twardo jaja zajadali
I jajecznicę najsmaczniejszą,
Niemiecką jakąś, nie tutejszą,
To wszystko piwem zapijali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Простого вовсе здесь не ели,
Сластили всякую еду,
И в праздники и на неделе
Коржи пекли им на меду.
Чеснок шел в пищу, земляника,
Терн, козелок, паслен, черника,
Квасок-сырец с крутым яйцом;
Яичница в особом роде —
Не наша, а немецкой вроде,
И запивали всё пивцом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вареники, оладьи, пышки
На блюдах высились горой.
Все наедались до одышки
Пшеничных калачей с икрой.
Там кушали паслен, клубнику,
Чеснок, рогоз, терн, ежевику,
Крутые яйца с сыровцом,
Какую-то глазунью — чудо! —
Немецкое, не наше блюдо, —
А запивали всё пивцом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И лакомств много ели всяких:
Блинов, коврижек и коржей,
Вареников пшеничных, мягких
С икрою сдобных калачей,
Чеснок, рогоз, терн, ежевику,
Паслен, кислицы, землянику
И хлебный квас с крутым яйцом.
Яичницу, да не простую,
Кажись, немецкую какую,
А запивали все пивцом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Там что хотели ели, пили,
Лежали коржики горой,
Оладьи аппетит дразнили
И хлебцы с рыбною икрой;
Чеснок, паслен, рагоз, клубника,
Козельцы, терн и ежевика,
Окрошка вкусная с яйцом,
Яичница — причем иная,
Из стран немецких привозная,
А запивали все пивцом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Lahůdky jedly v noci, ve dne,
lívance, buchty, taštičky,
koblihy mastné, keksy jemné
a s kaviárem paštičky,
kyselky, česnek, lilek, šípky,
hadí mor, trnky, hloh a hříbky,
vejce sypaná syrečkem
a volská oka na rendlíku,
dělaná po německém zvyku,
pak zapíjely pivečkem.

    

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Велике тут було роздолля
Тому, хто праведно живе,
Так, як велике безголов'я
Тому, хто грішну жизнь веде;
Хто мав к чому яку охоту,
Тут утішався тим до поту;
Тут чистий був розгардіяш:
Лежи, спи, іж, пий, веселися,
Кричи, мовчи, співай, крутися;
Рубайсь — так і дадуть палаш.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 118

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Велыке тутъ було роздолля
Тому, хто праведно жыве,
Такъ, якъ велыке безголовья
Тому, хто гришну жызнь веде;
Кто мавъ къ чому яку охоту,
Тутъ утишався тымъ до поту;
Тутъ чыстый бувъ розгардіяшъ:
Лежы, спы, йижъ, пый, веселыся,
Крычы, мовчы, спивай, крутыся;
Рубайсь, — такъ и дадуть палашъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 119.

Рядок 1:

видання 1798:

Великеє було роздоллє

видання 1809:

Велике тут було роздоллє

Рядок 3:

видання 1798:

Так, як великеє незгоддє

видання 1809:

Так, як велике безголов'є

Рядок 6:

видання 1798:

Все даром брав, не тратив поту

Рядки 8-9:

Лежи, спи, грай да веселися,
Мовчи, кричи, танцюй, крутися

Примітки: III, 119.

       Частина III стр. 119.

Безголов'я [Безголовья] = беда, мука (К.).
Нещастя, горе, біда (СУМ-11).

Грішник, грішний — сповнений гріхів (СУМ-20).

Крутитися — робити обертові, колові рухи; обертатися.

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Праведний — який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний (СУМ-11).

Розгардіяш [Розгардіяш] = роскошество (К.).
Можливість жити, діяти без будь-яких обмежень, на власний розсуд (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

For those who led a decent earthly life,
Here was a pleasant place,
For those whose life was with sins rife,
Was torment and disgrace.
Here everybody could enjoy
His work, to build or to destroy,
Here was an hurly-burly fun:
Lie down to sleep, eat, drink and giggle,
Scream, or keep silent, sing or wriggle,
Fight with a sword - they'll give you one.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Была шчаслівая тут доля
Таму, хто праведна жыве,
Так, як пякельная няволя,
Таму, хто грэшнікам слыве;
Хто да гарбаты меў ахвоту,
Тут піў яе ажно да поту:
Такі парадак скрозь і ўсцяж:
Ляжы, спі, еж, пі, весяліся,
Крычы, маўчы, спявай, круціся,
Рубіся — пададуць палаш.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Велико пиршество те чака,
щом праведно живял си ти —
тъй както грешниците в мрака
велико зло ще ги слети;
кой за какво е мераклия
тук имаше го на тепсия,
във всичко, всякъде — разкош:
яш, лапай, спи, запей, не спирай,
крещи, мълчи, от смях примирай;
на бой налитай — дават нож!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Viel Freiraum gab's für Tätigkeiten
Für den, der stets gerecht gelebt,
Ebenso Unannehmlichkeiten
Für solche, die der Sünde nah.
Worauf Gerechte Lust verspürten,
Konnten im Übermaß sie tun
Und hatten eine reiche Auswahl:
Lieg, schlafe, iß, trink, sei vergnügt,
Schrei, schweig, sing, tanze oder lache;
Kämpfe - wenn man dir Pallasch gibt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Swoboda była dla tych wielka,
Co żyją zbożnie już za młodu,
Jak wielka bieda — dręczycielka
Dla tych, co grzeszne życie wiodą;
I kto już na co miał ochotę,
Tym cieszył się do siódmych potów;
Prawdziwy tutaj był rozgardiasz:
Leż, śpij, jedz, pij i tylko ciesz się,
Do śpiewu czy do tańca bierz się;
Czy rąb się — dadzą pałasz z gardą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Известно, в пекле все постыло
Тому, кто на земле грешил;
Зато уж и раздолье было
Тому, кто праведником жил.
К чему открыл в себе охоту,
Тем забавляйся хоть до поту,
Придумывай любую блажь:
Ешь, пей, пой песни, кувыркайся,
Лежи иль танцем развлекайся,
Рубиться хочешь — есть палаш.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где ждало грешников бездолье
И приходилось им страдать,
Там было праведным приволье,
Заслуженная благодать.
Им дозволялось без помехи
По вкусу выбирать утехи.
Творился полный ералаш:
Кричи, молчи, вертись, пей, слушай,
Лежи, валяйся, спи, пей; кушай,
Рубись — и то дадут палаш!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Раздолье было тут большое
Тому, кто праведно живет,
Как и злосчастие лихое
Тому, кто грешно жизнь ведет.
Кто и к чему имел охоту,
Тем утешался здесь до поту,
Ну, право, чистый ералаш:
Вертись, пей, пой, увеселяйся,
Кричи, молчи, ешь, спи, валяйся,
Рубись — дадут тебе палаш.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Для всех тут было развлеченье,
Кто праведно на свете жил,
Но ждало страшное мученье,
Того, кто в жизни нагрешил.
Здесь, кто имел к чему охоту,
Тем забавляться мог до пота,
Был всюду райский ералаш:
Лежи, спи, ешь, пей, веселися,
Кричи, молчи, пой, стой, вертися,
Рубиться хочешь — на палаш.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ti, kteří v světě správně žili,
jak na krmníku tady jsou,
však ti, co v světě hříšní byli,
ti mají nyní vojnu zlou;
ti dobří bujně dováděli,
co chtěli mít, to ihned měli,
byl tady vskutku pravý ráj:
křič, spi, lež, skákej, hřmoť a haraš,
chceš rubat ? — dobrá — tu máš palaš,
pij, tancuj, zpívej, vykrúcaj!

    

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ні чванились, ні величались,
Ніхто не знав тут мудровать,
Крий боже, щоб ні догадались
Брат з брата в чім покепковать;
Ні сердилися, ні гнівились,
Ні лаялися і не бились,
А всі жили тут люб'язно;
Тут всякий гласно женихався.
Ревнивих ябед не боявся,
Було вобще все за одно.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина III, строфа 117-121.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ни чванылысь, ни велычалысь,
Ни хто не знавъ тутъ мудровать,
Крый Боже! щобъ ни догадалысь
Братъ зъ брата въ чимъ покепковать;
Ни сердылыси, ни гнивылысь,
Ни лаялыся и не былысь,
А вси жылы тутъ любьязно;
Тутъ всякій гласно женыхався,
Ревнывыхъ ябедъ не боявся,
Було въ обще все за одно.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 120.

Рядок 3:

видання 1798:

Крий боже, щоб хоть заікались

Рядок 5:

видання 1798:

Ні сердились і не гнівились

Рядки 7-8:

видання 1798:

А всі жили тут, як брати;
Тут всякий властно женихався

Рядок 10:

видання 1798:

Не мали ніякой біди

Примітки: III, 120.
         Частина III стр. 120.

Боятися — побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися (СУМ-20).

Величатися (СУМ-20) — поводитися зверхньо, зарозуміло, хвалькувато (СУМ-20).

Догадатися — ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, намагатися робити правильні висновки про що-небудь (СУМ-11).

Гнівитися — те саме, що гніватися — відчувати гнів, роздратування; сердитися (СУМ-20).

Женихаться [Женыхаться] = амуриться (К.).
Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Кепковать [Кепковать] = издеваться, дурачить (К.).
Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися (СУМ-20).

Крий Боже [Крій Боже] = храни Бог (К.).
Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного (СУМ-20).

Лаять [Лаять] = бранить (К.).
Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Мудровать мудрувати — те саме, що хитрувати (СУМ-20).

Покепковать [Покепковать] = подурачить (К.).
Покепкувати — полузувати, псміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися (СУМ-11).

Чваниться [Чваныться] = хвастать (К.).
Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They did not brag,
Were free of affectation,
They did not flaunt their flag,
While putting down their own relation.
They did not fly into a passion,
Nor did they swear as was the fashion.
They lived in loving unity,
And courted sweethearts openly,
They lived like one devoted family
Did not fear smears in their community.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ніхто нічым не выхваляўся,
Ніхто не думаў мудраваць,
Крый божа, каб не здагадаўся
Над братам брат пажартаваць;
Не бэсціў тут ніхто нікога,
Не крыўдзілі адзін другога,
Тут сварак не было чутно;
Адкрыта кожны заляцаўся
І нагавораў не баяўся, —
Жылі наогул заадно.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не се преструват, големеят,
ни перчат — боже упази,
дано злостта не проумеят
и как брат брата кепази.
Не се гневят, не се ругаят,
не се пердашат, ни се лаят,
любезно си живеят тук;
с жените явно се задяват
и с ревност зла не се задавят,
а се държат един за друг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man lobte sich nicht, war bescheiden,
Fehl war hier Besserwisserei,
Und daß sich jemand, Gott behüte,
Vom andern einen Scherz erlaubt,
Man zürnte nicht, war nicht beleidigt,
Man raufte und man stritt sich nicht,
Sie lebten friedlich und in Eintracht,
Die Eifersucht war unbekannt,
Man fürchtete auch nicht zu flirten,
Denn hier waren sich alle gleich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie przechwalali się, nie dęli
I nikt nie umiał tu mędrkować,
Broń Boże, żeby też zaczęli
Brat z brata kpić i nie szanować;
Tu nie gniewali się, nie mścili
I nie gniewali się, nie bili,
Lecz żyli wszyscy najprzyjaźniej;
Tu każdy się zalecał jawnie,
Odmowy nie bał się jak dawniej,
Już wszystko jedno było właśnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Никто ничем не величался,
Не насмехался, не мудрил,
Не чванился, не надувался,
Кто как хотел, тот так и жил.
Здесь друг на друга не гневились,
Ни с кем не дрались, не бранились,
И было так заведено,
Что всяк открыто женихался,
Ревнивых сплетен не боялся;
Все жили дружно, заодно.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но чваниться и зазнаваться,
Насмешками глаза колоть
И брат над братом издеваться
Не смели — упаси господь!
Раздоров, стычек, ссор пустячных,
Ругни, обид, расправ кулачных
В заводе не было у них.
Все жили в дружбе и приязни
И женихались без боязни
Ревнивых ябед, козней злых.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не чванились, не величались,
И в ум не шло, чтоб похитрить,
Бог упаси, чтоб попытались
Над братом братья подшутить!
Никто не злился, не гневился,
Никто не ссорился, не бился,
Вольготно каждому жилось.
Тут всякий гласно женихался,
Ревнивых ябед не боялся,
Все, в общем, заодно велось.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не чванились, не величались,
Никто не думал здесь хитрить,
Помилуй бог, и не пытались,
Чтоб друг над другом подтрунить,
Не ссорились, и не бранились,
Не дралися, и не сердились,
Здесь мирно жить заведено,
Здесь всякий гласно женихался,
Ревнивых ябед не боялся,
У них все было заодно.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Svou povýšenost nafoukaně
tu nedávali druhým znát,
a toho chrániž ruka páně,
kdo druhým chtěl se posmívat;
nehněvali se, nezlobili
a zajedno tu všichni byli,
brat s bratrem se tu nechtěl prát;
druh druha svorně milovali
a veřejně se namlouvali,
pomluv se nemuseli bát.

    

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ні холодно було, ні душно,
А саме так, як в сіряках,
І весело, і так не скучно,
На великодних як святках;
Коли кому що захотілось,
То тут як з неба і вродилось,
От так-то добрі тут жили.
Еней, се зрівши, дивовався
І тут яги своєй спитався,
Які се праведні були?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ни холодно було, ни душно,
А саме такъ, якъ въ сирякахъ,
И весело и такъ не скучно,
На велыкодныхъ якъ святкахъ;
Колы кому що захотилось,
То тутъ якъ зъ неба и вродылось; —
Отъ-такъ-то добри тутъ жылы.
Эней се зрившы дывовався,
И тутъ ягы своей спытався
Яки се праведни булы? —

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 121.

Рядок 7:

видання 1798:

От так тут добре всі жили

Примітки: III, 121.
         Частина III стр. 121.

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Праведний — який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний (СУМ-11).

Святки — святкові дні (перев. великодні), а також святкова пора від різдва до водохрещів (у православних) (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Сіряк [Сирякъ]ъ] = верхняя одежда из простого толстого сукна (К.).
Старовинний верхній довгополий одяг із грубого сукна.
Саме так, як в сіряках — тепло, добре (СУМ-11).

Спитать [Спытать] = спросить (К.).
Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

In there, 'twas neither cold, nor hot,
It was like in a peasant coat, just right,
There was so much delight and not
So boring as on Easter night.
If anyone had any wish,
The thing would drop from heaven, swish!
That's how the good ones fared.
Aeneas seeing it, became agog,
He asked, the well informed old frog,
Who're they for whom good heaven cared.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут спёка сэрца не калола,
Не замятала сцюжа шалях,
Было ні нудна, ні вясёла,
Як на вялікдзень у гасцях;
Калі ж якая ў чым патрэба,
Прасі — не пашкадуе неба;
Усё збывалася, як сны.
Эней, які з ягой бадзяўся,
Аб праведніках запытаўся, —
Бо знаць хацеў, што за яны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не бе ни хладно, нито душно —
на всеки да му понесе, —
не беше скучно, а радушно, -
като да бе Великден все.
Кому какво е на сърцето
току му падне от небето —
направо като в рай, нали!
Еней с почуда и възхита
за праведниците разпита,
все праведни ли са били?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es gab nicht Hitze und nicht Kälte,
Sondern genau das rechte Maß,
Nicht langweilig, nicht allzu fröhlich,
Sowie an einem Feiertag;
Wenn einer einen Wunsch verspürte,
Der wurde ihm sogleich erfüllt;
So selig lebten hier die Guten.
Aeneas staunte gar nicht schlecht
Und wollte von der Alten wissen,
Was dies doch für Gerechte sind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie było zimno jak to w grudniu,
Ni duszno, lecz jak w szarym płaszczu,
I wciąż wesoło, nie tak nudnie,
Jak na Wielkanoc bywa zwłaszcza;
Gdy komuś czegoś się zachciało,
To tu, jak z nieba, mu spadało;
Tak oto dobrzy tutaj żyli.
Eneasz patrzył i się dziwił,
Zapytał jagę swą skwapliwie,
Kim pobożnisię owi byli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Всем здесь не холодно, не душно,
Как в доброй свитке из сукна,
Не слишком весело, не скучно,
Как девке в праздник у окна.
Кому б чего ни пожелалось,
Все враз, как с неба, появлялось.
Вот так-то славно жил здесь люд.
Эней таким делам дивился
И у яги спросить решился:
"Что за народ собрался тут?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Точь-в-точь как на святой неделе,
Совсем не скучно было там
И — словно вы зипун надели, —
Ни холодно, ни душно вам!
Кому что вздумается — сразу
Появится, как по приказу:
Моргнешь — и с неба упадет.
«Скажи, кто — праведники эти?» —
Ягу спросил Эней, заметя,
Что им со всех сторон почет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ни холодно там и ни душно,
А точно так, как в серяках,
И весело и так не скучно,
Как в пасху на святых деньках.
Когда кому чего желалось,
Все будто с неба появлялось,
Вот так-то славно тут жилось.
Все оглядев, Эней дивился,
Ягу расспрашивать пустился,
Кого здесь встретить довелось.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не холодно тут и не душно,
Как в зипуне, не холодней,
Приятно, празднично, не скучно,
Как в радости пасхальных дней;
Чего себе душа хотела,
То все, как с неба, ей летело,
Такая почесть добрым тут.
Эней, то видя, подивился,
К яге с вопросом обратился,
Какие праведники тут?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nemrzlo ani nepražilo,
jak v bavlnce tu leželi,
jak o velikonocích bylo,
jen samý smích a veselí;
splnění každičkého přání
jak s nebe spadlo znenadání;
všude jen radost líbezná.
Aeneáš, spatřiv tyto divy,
se ptal, kdo jsou ti spravedliví
a zda je baba Jaga zná?

    

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не думай, щоб були чиновні, —
Сивилла сей дала одвіт, —
Або що грошей скрині повні,
Або в яких товстий живіт;
Не ті се, що в цвітних жупанах,
В кармазинах або сап'янах;
Не ті ж, що з книгами в руках,
Не рицарі, не розбишаки;
Не ті се, що кричать: «і паки»,
Не ті, що в золотих шапках.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не думай, щобъ булы чыновни,
Сывылла сей дала отвитъ:
«Або що грошей скрыни повни,
«Або въ якыхъ товстый жывитъ,
«Не ти се, що въ цвитныхь жупанахъ,
«Въ кармазынахъ, або сапьянахъ;
«Не тижъ, що съ кныгамы въ рукахъ,
«Не рыцари, не розбышакы;
«Не ти се, що крычатъ и пакы,
«Не ти, що въ золотыхъ шапкахь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 122.

Рядок 6:

видання 1798:

В кармазинах або в сап'янах

Примітки: III, 122.

       Частина III стр. 122.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Добуватися — настирливо добиватися, намагатися увійти, проникнути куди-небудь (СУМ-11).

Живіт [Жывитъ] = брюхо (К.).
Протилежна щодо спини частина людського тіла (СУМ-20).

Жупан [Жупанъ] = кафтан (К.).
Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти, а також верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин (СУМ-20). У поляків відомий з дуже давніх часів верхній чоловічий одяг, щось близьке до сучасного піджака. Знали жупан і на Україні, як верхній чоловічий одяг заможніших верств, аналогічний сучасному пальтові (С.).

Золоті шапки — мітри, які носили високопоставлені представники церковної ієрархії, починаючи від єпископа (С.).

Кармазина [Кармазына] = красное сукно (К.).
Старовинне дороге темно-червоне сукно та одяг з цього сукна (СУМ-20).

Одвіт відвіт — відповідь (СУМ-20).

Повний — у якому немає вільного місця, заповнений до краю (СУМ-11).

Розбишака [Розбышака] = сорванец (К.).
Той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Сап'янці [Сапьянци] = сапоги сафьяновые (К.).
Чоботи або черевики, пошиті із сап'яну — тонкої м'якої шкіри найрізноманітніших кольорів, вигот. із козлячих (рідше овечих, телячих) шкур (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Скриня [Скрыня] = сундук (К.).
Великий ящик з кришкою і замком для зберігання одягу, коштовних предметів і т. ін. (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

Не думай, щоб були чиновні і далі.
У цій строфі названі всі, хто не заслужив раю, кому там не місце. У ній наочно представлена ієрархія державних інституцій, класів, що стояли над народом. Бракує тільки вершини піраміди — імператора. Державна бюрократія («чиновні») — землевласники і промисловці («грошей скрині повні»), купецтво («в яких товстий живіт»), вчені («що з книгами в руках»), армія (але не вся, а «рицарі» — офіцерський корпус, генералітет — до того ж поставлені в один ряд з «розбишаками»). І нарешті основа піраміди — духовенство.
Не ті се, що кричать: «і паки» — слово паки (староруське — знову, ще) було частовживаним у православному богослужінні. Стало загальною кличкою, якою дражнили православне духовенство, обігрувалося в народних пародіях на попів та молитви.
Не ті, що в золотих шапках — золоті шапки — мітри, які носили високопоставлені представники церковної ієрархії, починаючи від єпископа. Кому немає місця в раю, той мусить бути в пеклі. Отже, всі згадані в коментованій строфі — там. І розташування церковного кліру в строфі — нижче духовенство всупереч ієрархії стоїть над вищим — має свою фольклорну основу. В фольклорі європейських народів, зокрема німецькому, відоме оповідання про монаха в пеклі, який стоїть у вогняному котлі на голові єпископа і завдяки цьому терпить менші муки. Іван франко подав українську паралель до цього оповідання, записану ним в рідному селі Нагуевичах: «Селянин по смерті стрічає свого священика в пеклі. «Єгомость, а ви що тут робите?» — запитав він. «Мовчи, дурню! — відповів піп. — Я тут на біскуповій голові стою» (Франко І. Зібр. творів: У 50 т. — К., 1983. — Т. 39. — С. 70) (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Don't think they were big shots"
The hag replied to that,
"Who kept their gold in many pots,
Whose bellies swelled with fat.
It's not the gentlefolks
Dressed in some florid cloaks,
Nor those with books in hands,
Nor mitred holy clerics
Repeating "Halleluyahs" like hysterics,
Nor knights, nor lawless bands.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Не думай, то не люд чыноўны, —
Адказ пачуў ён ад ягі, —
Не той, дзе страўнік ежы поўны,
Не той, дзе кашалёк тугі;
Не той, што ў дарагіх жупанах,
У кармазынах ды саф'янах;
Не той, што з кніжкамі ў руках,
Не рыцары, не забіякі,
І не дзякі з сваім «і пакі»,
І не папы на алтарах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Недей мисли, че са сановни —
това дочу веднага той, —
че трупали пари греховни.
или че трупали са лой;
не са те с цветните жупани,
или с кармъзени кафтани,
ни тия с книжните слова;
ни рицари, ни черни свраки,
гъргорещи все „аки-паки“
със златни шапки на глава.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Glaub nicht, es waren hochgestellte -
So gab Sibylle ihm bescheid, -
Oder vermögende Personen,
Stets satt mit einem dicken Bauch,
Die immer feine Kleider trugen,
Und rote Stiefel, Adelsrock;
Nicht, welche dicke Bücher wälzten,
Nicht Ritter und kein Räubervolk,
Auch keine, die stets "Amen" riefen
Und deren Kopfmützen aus Gold.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O, nie myśl,że też byli ważni, —
Sybilla mu odpowiedziała, —
Czy mieli skrzynie grosza właśnie,
Czy brzuchy grube, okazałe;
To nie ci, co wciąż lśnią w żupanach,
Czy karmazynach, safianach;
Nie ci, co książki w rękach noszą,
I nie rycerze, ani zbóje;
Nie ci, co "jeszcze" wykrzykują,
Czy w złotych czapkach się obnoszą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Не думай, что народ чиновный, —
Ему тотчас яга в ответ, —
Ни богачей с мошною полной,
Ни толстобрюхих здесь, брат, нет;
Ни тех, что век в цветных жупанах
Да в красных сапожках сафьянных;
Ни книжных умниц записных,
Ни рыцарей, ни злыдней всяких,
Ни тех, что воют: "паки-пакии,
Ни тех, что в митрах золотых.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Они, поверь, не толстосумы, —
Сивилла молвила в ответ, —
И не чиновные — не думай! —
И не с брюшком округлым, — нет!
Не те, что в дорогих жупанах
И в кармазинах, и сафьянах;
Не те, что с четками в руках,
Не рыцари и не вояки,
Не те, что рявкают «и паки»,
Не в златотканых колпаках!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не думай, что народ чиновный, —
Сивилла молвила в ответ: —
Иль богачи с мошною полной,
Что брюхом удивляют свет,
Не те, что в расшивных жупанах
Да в кармазине иль в сафьянах,
Не те, что с книжкой под рукой,
Не лыцари, не забияки,
Не те, что рявкают «и паки»,
Не те, что в митре золотой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Людей ты видел не с чинами,
Да и не тех, что без забот
Набили сундуки деньгами
И толстый нажили живот;
Не тех, что в бархатных кафтанах,
Или в шелках, или в сафьянах,
Не грамотеев зрел пустых,
Не рыцари то, не вояки,
Не те, что возглашают «паки»,
Не те, что в шапках золотых.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„To nejsou žádní hodnostáři,“
mu odvětila babice,
„neměli čtyři brady v tváři
či peněz plné truhlice;
ne ti, co sedí, ruce v klínech,
v županech pestrých, v karmazínech,
ne rytíři, ne zbojníci;
ne ti, co se jim břicho třese,
ne ti, co křičí: „Modleme se!“,
ne ti se zlatou čepicí.

    

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се бідні нищі, навіжені,
Що дурнями зчисляли їх,
Старці, хромі, сліпорождені,
З яких був людський глум і сміх;
Се що з порожніми сумками
Жили голодні під тинами,
Собак дражнили по дворах;
Се ті, що біг дасть получали,
Се ті, яких випроважали
В потилицю і по плечах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Се бидни ныщи, навыженни,
«Що дурнямы счыслялы ихъ,
«Старци́, хроми, слипорожденни,
«Зъ якыхъ бувъ людьскій глумъ и смихъ;
«Се, що съ порожнимы сумкамы
«Жылы голодни пидъ тынамы,
«Собакъ дражнылы по дворахъ;
«Се ти, що бигъ дасть получалы,
«Се ти, якыхъ выпроважалы
«Въ потылыцю и по плечахъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 123.

Рядок 9:

видання 1798:

Се ті, яких випровожали

Примітки: III, 123.

       Частина III стр. 123.

Біг дасть — так відмовляли старцеві у милостині (С.).

Глум [Глумъ] = шум; насмешка (К.).
Дія за значеням глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Дражнити собак — а) ходити від хати до хати жебраючи; б) старцювати, жебракувати (СУМ-11,20).

Дурень, дурний [Дурень, дурный] = глупец, дурак (К.).
Розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Навіжений [Навиженный] = юродивый (К.).
У значенні юродиві, божі люди (С.).

Порожня сумка — немає або мало грошей у кого-небудь. Ще кажуть: Порожній гаманПорожня калитка (кишеня і т. ін.) (СУМ-11).

Потилиця [Потылыця] = затылок (К.).
Задня частина голови над шиєю. В потилицю — ззаду (СУМ-11).

Старці́ [Старци́ ] = нищие (К.).
Те саме, що жебраки (ті, що живуть з милостині), а також дуже бідні, убогі, незаможні люди (СУМ-11).

Сумка [Сунка] = котомка (К.).
Виріб із шкіри, тканини і т. ін., що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь (СУМ-11).

Тин [Тынъ] = плетень, частокол (К.).
Огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля пліт. // Огорожа з очерету тощо. // Огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They were the homeless and insane,
They called them stupid fools;
Born blind, with not developed brain,
They were derided by the ghouls.
When seeking shelter at the fences,
They suffered serious offenses
And then the vicious dogs' attack,
The alms they sometimes got was odd,
Which sounded: "Help you God".
And often a blow on the back.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

То людзі бедныя, якія
Хадзілі ў дурнях цэлы век,
Старцы храмыя і сляпыя,
Што доляй кінуты на здзек;
Што гаравалі год за годам,
Жылі галодныя пад плотам,
З кійком ды з торбай на плячах;
Якія вечна жабравалі,
Якіх у карак людзі гналі
З двароў на непрытульны шлях.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Това са божеци дръгливи —
глупаците на тоя свят,
сакати, слепи, юродиви,
за смях на всеки непознат;
които гладни, почернели,
с каквото бог даде живели
и спели под съборен плет;
разлайвали те всички псета
и пак, при цялата несрета,
с ритник ги гонели отвред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es sind die Niedrigen und Armen,
Die man oft Dummköpfe genannt,
Es sind die Alten, Krummen, Blinden,
Zu Lebzeiten der Menschen Spott;
Es sind die obdachlosen Bettler,
Die hungernd schliefen unter'm Zaun
Und Ärgernis für Hunde waren;
Die stets um Almosen gefleht,
Die man recht oft vom Hof verjagte,
Die man beschimpfte oder schlug.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To są żebracy, nawiedzeni,
Co ich do głupków zaliczano,
Kulawi, ślepi z urodzenia,
Co z nich się śmiano, pokpiwano:
Ci, co z pustymi wciąż torbami
O głodzie żyli pod płotami
I psy drażnili po obejściach;
Ci, co "Bóg da" otrzymywali,
Co w kark i w plecy obrywali,
Zmuszani zaraz do odejścia.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Юродивые здесь калеки,
Что слыли дурнями у всех;
Слепцы, убогие навеки,
Не знавшие земных утех;
Те, над которыми глумились,
Те, что в сырых углах ютились,
Что получали по шеям;
Им "бог подаст" весь век твердили
Или безжалостно травили
Цепными псами по дворам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

То — бедняки, хромцы, юроды,
Что слыли дурнями у всех;
Слепцы, калеки от природы,
Сносившие глумленье, смех;
Все те, что летом и зимою
Голодные, с пустой сумою Дразнили по дворам собак,
С мольбой в оконницы стучали,
Но «бог подаст» лишь получали
И уходили натощак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ты видишь старцев тут убогих,
Что слыли дурнями у всех,
Слепых и нищих, хромоногих,
Терпевших всюду глум и смех.
Тех, что с порожнею сумою
Брели с протянутой рукою,
Собак дразнили по дворам
И «бог подаст» лишь получали,
Кого тычками провожали
В загорбок или по шеям.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Совсем убогие, больные,
Глупцами почитали их,
Слепорожденные, немые,
Что жили средь насмешек злых,
Все те, что с сумками пустыми
Брели под окнами чужими,
Собак дразнили по дворам,
«Бог даст» повсюду получали,
Их до калиток провожали
В затылок, в спину, по плечам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To vše jsou chudí, staří, chromí,
hlupáky dělávali z nich;
žebráci, psanci, nevidomí,
ze kterých lidé měli smích;
co s prázdnou mošnou chodívali,
co hladoví u plotů spali
a které z dvorů štvali psy;
co hlad a bídu s nouzí třeli
a které lidi provázeli
herdami do zad, kopanci.

    

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се вдови бідні, безпомощні,
Яким приюту не було;
Се діви чесні, непорочні,
Яким спідниці не дуло;
Се що без родичів остались...
І сиротами називались,
А послі вбгались і в оклад;
Се що проценту не лупили,
Що людям помагать любили,
Хто чим багат, то тим і рад.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Се вдовы бидни, безпомощни,
«Якымъ пріюту не було;
«Се дивы честни, не порочни,
«Якымъ спидныци не дуло;
«Се що безъ родычивъ осталысь....
«И сыротамы называлысь,
«А посли вбгалысь и въ окладъ;
«Се, що проценту не лупылы,
«Що людямъ помагать любылы,
«Хто чимъ богатъ, то тымъ и радъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 124.

Рядок 1:

видання 1798:

Се вдови бідни, безпомочни

видання 1809:

Се вдови бідни, безпомочни

Рядок 3:

видання 1809:

Се ті, яких випровожали

Рядки 3-8:

видання 1798:

І діви чесни, непорочни,
Которим горба не дуло;
І що без родичів остались
Да сиротами називались,
А послі втерлись і в оклад;
І що проценту не лупили

Примітки: III, 124.

       Частина III стр. 124.

Вбгатися — з труднощами поміститися, втиснутися куди-небудь (СУМ-20). Тут образно.

Лупити — брати, встановлювати непомірно велику плату, ціну (СУМ-20).

Оклад — грошовий податок на людей з непривілейованих станів, які мали нерухому власність. Вбгалися в оклад тут у значенні: вийшли в люди (С.).

Спідниця [Спидныця] = юбка (К.).
Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу (СУМ-11).

Се що проценту не лупили.
Не брали процента за позичені гроші (С.).

А послі вбгались і в оклад.
Говорячи про сиріт, що вбгались в оклад, Котляревський має на увазі сиріт, що утримувалися в «домах притулку», а досягнувши повноліття, мали приписуватися до якогось стану і сплачувати податки. «Бути в окладі» означало бути обкладеним податком (Ш.) Оклад — грошовий податок на людей з непривілейованих станів, які мали нерухому власність. Вбгалися в оклад тут у значенні: вийшли в люди (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were poor widows needing aid,
They had no shelter anywhere.
As well, some young and decent maid,
Who had no skirt to wear.
There were some orphans all alone,
Who had no home they called their own.
When later on they yet succeeded
To get into a shelter which
Did not pile up the interest for the niche,
The owners helped the others as was needed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

То ўдовы, што бязгрэшнай доляй
Не абняславілі сяло,
Дзяўчаты, у чыім падоле
Дзяцей бясшлюбных не было;
Сіроты, што сабе ратунку
Шукалі па дамах прытулку,
Пасля плацілі за дагляд;
І тыя, што народ любілі,
З яго працэнтаў не лупілі, —
Хто чым багат, той тым і рад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вдовици бедни, притеснени,
без покрив, стигнали ръба,
девици честни и почтени,
с едничка риза на гърба;
които нямали роднини
и казвали им сиротини,
и ги прибирали в приют;
които нямали ни ренти,
ни тлъсти лапали проценти,
доволни все — и в пек, и в студ.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es sind hilflose arme Witwen,
Die ganz allein geblieben sind;
Die Mädchen ehrlich und so sittsam,
Die ihren Rock nie hochgesteckt;
Solche, die ohne Eltern blieben...
Als Waisenkinder gut bekannt,
Die dann in fremde Dienste traten,
Die andere nicht ausgenutzt,
Sondern den Menschen immer halfen,
Die gern mit anderen geteilt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To wdowy biedne i bezradne,
Co i przytułku nie dostały;
To panny skromne i przykładne,
Co im spódnice nie pęczniały,
Ci, co rodziców utracili...
I sierotami się mienili,
Wepchano potem im podatek;
To ci, co ludziom pomagali,
Co z nich procentów nie zdzierali,
Bo rad ten temu, w co bogaty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Здесь вдовы, что, лишась опоры,
Не пали среди бед и зол;
Здесь девы чистые, которым
Не надувало под подол;
Здесь те, что без родных остались,
Слезой сиротской умывались,
Что жили, подобрав живот;
Те, что процентов не лупили,
Что людям помогать любили
И не оставили сирот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тут бесприютных вдов немало,
И девы-голубицы есть,
Небось им юбки не вздувало,
Они блюсти умели честь;
И те, что, без родни оставшись,
В домах сиротских воспитавшись,
Попали в податной оклад;
И те, что лихвы не лупили,
А людям помогать любили, —
Кто чем богат был, тем и рад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«То бесприютные вдовицы,
Которым тягостно жилось,
И непорочные девицы,
Чьим юбкам вздуться не пришлось.
Те, что без родичей остались,
Слезой сиротской умывались,
Потом в кабальный шли заклад.
Те, что процентов не лупили,
А людям помогать любили,
Кто чем богат, тот тем и рад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

То всё беспомощные вдовы,
Пришлось им без приюта жить,
То девы нрава не худого,
Что юбки не могли купить;
Те, что родителей не знали,
Их сиротами называли,
А после втиснулись в оклад,
Те, что процентов не лупили
И бедным помогать любили,
Кто чем богат, тот тем и рад.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ubohé vdovy chudé, smutné
i panny neposkvrněné,
kterým se nekrátily sukně,
jež uměly vždy říci — „ne!“
Sirotci bez táty a mámy,
co byli na tom světě sami,
ti, kteří smutné těšili,
ti, kteří na zisk nekoukali
a druhým lidem rádi dali
i poslední svou košili.

    

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут также старшина правдива, —
Бувають всякії пани;
Но тілько трохи сього дива,
Не кваплються на се вони!
Бувають військові, значкові,
І сотники, і бунчукові,
Які правдиву жизнь вели;
Тут люде всякого завіту,
По білому єсть кілько світу,
Которі праведно жили».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Тутъ такъ же старшына правдыва,
«Бувають всякіе паны;
«Но тилько трохы сього дыва,
«Не кваплются на се воны!
«Бувають військови, значкови,
«И сотныкы, и бунчукови,
«Яки правдыву жызнь велы;
«Тутъ люде всякого завиту
«По билому есть килько свиту,
«Котори праведно жылы.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 125.

Рядок 2:

видання 1798:

Бувають всякії стани

Рядки 8-9:

Тут люде всякого повіту,
По білому єсть скілько світу

Примітки: III, 125.

       Частина III стр. 125.

Бунчуковий бунчуковий товариш — почесне звання, яке українські гетьмани спочатку надавали синам генеральної старшини і полковників, а пізніше — відставним полковникам і полковій старшині (СУМ-11). Помічник генерального бунчужного, який на війні беріг і захищав бунчук — військову регалію гетьмана. Бунчукові товариші становили верхівку української старшини, були підлеглі тільки самому гетьманові (С.).

Військовий військовий товариш — звання, яке у XVІІІ ст. гетьман присвоював козакам за заслуги на війні (дорівнювало сотникові) (С.).

Завіт — тут у значенні: звичай, успадкований з давніх часів (С.).

Значковий — скорочена назва звання значковий товариш — старшинське звання, що надавалось у реєстровому козацькому війську полковій старшині та козакам з 2-ої половини XVII ст. (СУМ-11). Козацьке звання, надавалося, починаючи з другої половини XVІІ ст. Значкові вважалися охоронцями полкового прапора та сотенних хоругов. Пізніше це звання надавалося синам полкової старшини (С.).

Квапыться [Квапыться] = польститься; я не покваплюсь на тебе = я не посмотрю на тебя (К.).
Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися (СУМ-20).

Праведний — який дотримується заповідей, моральних приписів якоїсь релігії; безгрішний (СУМ-11).

Правдивий — який говорить правду; чесний, справедливий (СУМ-11).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
Небагато, мало; у незначній кількості (СУМ-11).

Бувають військові, значкові і далі.
Перелічуються звання, які надавалися українській старшині за полкового устрою (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

One could find here a good aristocrat
Who was not double-faced.
But not too many were like that,
To be humane they made no haste.
There were some kozak standard bearers,
And officers, and honor token wearers,
Who led a dignified existence.
Here - folks of every sort and kind,
So different in body and in mind,
Who kept high morals with persistence."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут ёсць і старшына праўдзівы —
Бываюць розныя паны;
Хоць рэдка ў нас такія дзівы,
Не дружаць з праўдаю яны!
Тут ёсць ваенныя, якія
Чыны займелі немалыя,
Аднак праўдзівымі былі;
Тут людзі розныя, нямала
На свеце іх перабывала,
Такіх, што праведна жылі».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Един старейшина тук има,
тук има панове дори,
но колко ли са — двама, трима,
не можеш много май откри!
Казаци има и войскари,
тук има стотници, колари,
живели праведен живот;
какви се срещат по земята
и тука има ги, в палата —
все честен и добър народ.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier sitzen auch die Führungskräfte, -
Die Herren sind nicht alle gleich, -
Doch sonderbar ist dieser Umstand,
Sehr eilig haben sie es nicht!
Es gibt Soldaten jeder Sorte
Von niederem und hohem Rang,
Die ein gerechtes Leben führten;
Auch Menschen jeder Glaubensart,
Die zahlreich sind auf dieser Erde
Und ehrlich und gerecht gelebt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu też starszyzna jest uczciwa —
Panowie różni się zdarzają;
Jest tylko trochę tego dziwa,
Uczciwość była w ich zwyczaju!
Są więc wojskowi i znaczkowi,
Setnicy jak też buńczukowi,
Co życie godne prowadzili;
Są tutaj ludzie różnej wiary.
I zawsze znajdzie się tych paru,
Co to na świecie zbożnie żyli".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Есть кое-кто и из начальства —
Есть разной стати господа,
Да, впрочем, мало; их сызмальства
Учили не спешить сюда.
Есть тут старшины войсковые,
Есть запасные, строевые;
Тут все, кто с кривдой не дружил;
Тут люди разного завета
Со всех концов земного света —
Все, кто по сущей правде жил".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И хоть на свете справедливой
Не больно много старшины —
Увидишь и такое диво!
Бывают всякие паны.
Будь сотник ты или значковый,
Будь войсковой иль бунчуковый,—
Коль праведную жизнь ведешь
(Хоть господам не сродно это),
Сюда без всякого запрета
Ты после смерти попадешь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Старшины тут, кто жил правдиво, —
Бывают всякие паны, —
Да только редкостны те дива,
Недобрым славятся они.
Хорунжие есть, кошевые
И сотники, и куренные,
Все те, кто совестливо жил.
Тут люди всякого завета,
Со всех концов собрались света
Все, кто душою не кривил».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Начальство, жившее правдиво, —
Бывают всякие паны, —
Но только редкость это диво,
Добро и подлость не дружны.
Но есть тут и паны большие,
Полковники и значковые,
Все те, кто правдой дорожил,
Тут люди всякого завета,
Со всех краев, со всех стран света,
Кто праведно всю жизнь прожил».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I stařešina spravedlivá —
nu, páni všelijací jsou —
takových velmi málo bývá,
do toho se moc nehrnou!
Mohou to být i praporčíci
a setníci i plukovníci,
kteří jen dobro činili;
kdož ví, kde se jich tolik vzalo,
vždyť na světě přec bývá málo
těch, kteří neukřivdili.“

    

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Скажи ж, моя голубко сиза, —
Іще Еней яги спитав. —
Чом батька я свого Анхиза
І досі в вічі не видав?
Ні з грішними, ні у Плутона,
Хіба йому нема закона,
Куда його щоб засадить?»
«Він божої, — сказала, — крові,
І по Венериній любові,
Де схоче, буде там і жить».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Скажы жъ моя голубко сыза,
Ище Эней ягы спытавъ:
«Чомъ батька я свого Анхыза
«И доси въ вичи не выдавъ?
«Ни съ гришнымы, ни у Плутона,
«Хиба йому нема закона,
«Куда його щобъ засадыть? —
«Винъ божои, сказала, крови
«И по Венереній любови,
«Де схоче, буде тамъ и жыть.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 126.

Рядок 3:

видання 1798:

Що батька я своєго Анхиза

1 Досі в вічі не видав

Рядок 4:

видання 1798:

І в вічі досі не видав

видання 1809:

І в вічі досі не видав

Рядок 6:

видання 1798:

Хіба йому нема загона (?)

Рядок 9:

видання 1798:

І вибира все по любові

Примітки: III, 126.

       Частина III стр. 126.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Голубка — пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні) (СУМ-20).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Досі [Доси] = доселе (К.).
До цього часу, до цих пір (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засадити — змушувати довгий час перебувати де-небудь (Є.).

Любов — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (СУМ-20).

Плутон — (римськ. міф.) — бог підземного світу і володар царства мертвих (А.).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Спитать [Спытать] = спросить (К.).
Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Він божої, — сказала, — крові
Предок Анхіза, родоначальник троянців Дардан, був сином громовержця Юпітера (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Now, tell me, my sweetheart,"
Aeneas asked her, somewhat vexed:
"You know so much and are so smart,
Where is my dad? I am perplexed.
He's nowhere to be seen,
At Pluto's, nor where all the damned convene,
Is there no law to keep him at one place?"
"He has the divine blood" she said.
"The love of Venus, so unlimited,
Gives him the right to choose his base."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Скажы ты мне, мая кабета, —
Яшчэ спытаў Эней ягу, —
Чаму сустрэцца я дагэтуль
З Анхізам, з бацькам, не магу?
Хіба ні пеклу, ні Плутону
Ён не належыць па закону,
Дзе ў гэты час ён мае быць?»
«Ён божае крыві, — сказала, —
Венера з ім цябе прыдбала,
Дзе хоча, там і будзе жыць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Кажи ми, гълъбице сладка —
Еней попита доста плах, —
защо до тоя миг за татка
ни нещо чух, ни го видях?
Ни с грешниците, ни при царя —
той само ли не отговаря
на тукашните правила?...
— Той с боговете се родее,
където иска, там живее —
Венера булка му била...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas fragte noch die Alte:
"Mein liebes Täubchen, sage mir,
Weshalb ich bisher meinen Vater,
Anchises, nirgendwo entdeckt?
Weder im Hades, noch bei Pluton?
Gibt es für ihn denn kein Gesetz,
Wonach er hier verweilen sollte?"
"Er ist von göttlichem Geblüt -
Sagte sie - nach dem Wunsch von Venus
Darf er verweilen, wo er will."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Gołąbko moja, mów, dlaczego —
Eneasz jagę spytał śmiało —
Tu Anchizesa, ojca mego,
Na oczy dotąd nie widziałem?
Wśród grzesznych albo u Plutona,
Dlaczego go tu nie wsadzono,
Czy jakieś prawo jego szczędzi?"
"On — powiedziała —jest krwi boskiej
I z łaski Wenus wciąż beztroski,
Gdzie zechce, żyć tam sobie będzie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Скажи, голубка, мне на милость, —
Эней свою ягу пытал, —
Что с батькою моим случилось?
Его в глаза я не видал
Ни с грешными, ни у Плутона;
Аль нету на него закона,
Куда его определить?"
Яга в ответ: "Он крови божьей;
Его стеснять никто не может,
Где хочет, там и будет жить".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«А почему ж, голубка сиза, —
Эней спросил ягу опять, —
Мне батьку своего, Анхиза,
Не удалось нигде застать:
Ни с грешными, ни у Плутона?»
— «А для Анхиза нет закона:
Где вздумается — там живи! —
Карга сказала, хмуря брови. —
Он родственник богам по крови
И по Венериной любви».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ответь, голубка, без утайки, —
Еще Эней ягу пытал: —
Что ж своего Анхиза-батьки
Я и в глаза-то не видал
Ни с грешными, ни у Плутона?
Аль не нашлось еще закона,
Куда его тут засадить?»
«Он божьей крови, — отвечала, —
Его Венера привечала,
Где пожелает, может жить».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Но почему, промолви слово, —
Эней яге вопрос задал, —
Анхиза — батюшку родного —
Еще нигде я не видал,
Ни с грешными, ни у Плутона,
Такого разве нет закона,
Чтоб и его здесь посадить?»
«В нем божья кровь, — в ответ Сивилла, —
Его Венера полюбила,
Где хочет, там и будет жить».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Řekni mi, holubičko sivá,“
Aeneas ještě zvědav byl,
„kde Anchis, otec můj, se skrývá,
že jsem ho dosud nespatřil
ani tam v pekle, ani tady?
Což pro něj nejsou žádné řády,
kam by ho měli posadit?“
„Je z boží krve,“ řekla hbitě,
„vždyť s Venuší si spískali tě,
kde bude chtít, tam bude žít.“

    

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Базікавши, зійшли на гору,
На землю сіли оддихать,
І, попотівши саме впору,
Тут принялися розглядать,
Анхиза щоб не прогуляти,
Обридло-бо і так шукати;
Анхиз же був тогді внизу,
І, похожавши по долині,
Об миленькій своїй дитині
Водив по мізку коверзу.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Базикавшы зійшлы на гору,
На землю силы отдыхать,
И попотившы саме въ пору,
Тутъ прынялыся розглядать,
Анхыза щобъ не прогуляты,
Обрыдло бо и такъ шукаты;
Анхызъ же бувъ тогди въ нызу
И похожавшы по долыни,
Объ мыленькій своїй дытыни
Водывъ по мизку коверзу.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 127.

Рядок 1:

видання 1798:

Балакавши, зойшли на гору

видання 1809:

Базікавши, зойшли на гору

Рядки 6-7:

видання 1798:

І даром тутечки не хляти;
Анхиз тогді в яру гуляв

Рядок 9:

видання 1798:

Любимої своєй дитини

видання 1809:

Об миленькій своєй дитині

Водив по мізку коверзу

Рядок 10:

видання 1798:

З часу на час все дожидав

Примітки: III, 127.
         Частина III стр. 127.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Базікати [Базикать] = болтать (К.).
Говорити багато, беззмістовно, про щось неістотне, не варте уваги. // Взагалі говорити (СМ-11).

Коверза [Коверза] = размышление (К.).
Вигадка, примха (СУМ-20). Раздумье, размышленіе (Г.).

Обриднуть [Обрыднуть] = наскучить (К.).
Обридати, обриднути — ставати неприємним, нудним від одноманітності, повторення і т. ін.; набридати (СУМ-11).

Шукать [Шукать] = искать (К.).
Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While prattling thus, they ran
Uphill. On summit, they sat down
To catch their breath. Then they began
To look around lest they miss the renown
Anchises. And, indeed, they had enough
Of looking for him, which was tough.
At that time he was far below
While walking in the dale.
He was afraid that he would fail
To meet his son magnifico.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так размаўляючы, паволі
Яны і на гару ўзышлі
Высакаватую даволі
І, адпачыўшы на зямлі,
Анхіза пільна выглядалі —
Яны даўно яго шукалі;
Анхіз жа ўнізе быў якраз.
Хадзіў самотны па даліне,
Нібы чакаў каго, аб сыне
Сваім ён думаў увесь час.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй в приказки на планината
се спряха и подвиха крак,
да си починат на земята.
И заоглеждаха се пак,
Анхиз да зърнат — и на нея,
и нему вече му додея;
Анхиз бе долу него ден
и бродейки из долината,
и той си блъскаше главата
къде му е сина рожден.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So plaudernd, kamen sie nach oben
Und setzten sich, um auszuruhn
Und sich ein wenig abzukühlen,
Sie schauten aufmerksam umher,
Um Anchises nicht zu verpassen,
Von Suchen hatten sie genug.
Indes, Anchises war ganz unten,
Spazierte grad so hin und her,
In seinem Kopf schwirrten Gedanken
Von seinem gar so lieben Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bajdurząc wspięli się na górę,
Na ziemi siędli, by odpocząć,
Gdy z potu już obeschła skóra,
Zaczęli w krąg wytrzeszczać oczy,
By nie przegapić Anchizesa,
Obrzydło szukać go z kretesem;
Anchizes zasię był na dole
I przechadzając się w dolinie,
O przemilutkiej swej dziecinie
Rozmyślał długo, aż łeb bolał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так, наболтав немало вздору
И продолжая дальний путь,
Взобрались путники на гору
И тут, присев передохнуть,
Глядели на идущих снизу,
Чтоб им не прозевать Анхиза.
Анхиз же был как раз внизу,
Прохаживался по долине
И, думая о милом сыне,
Вздыхал, пустил было слезу.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Болтая, на гору взобрались,
Присели отдохнуть слегка;
Умаявшись, они старались
Не проворонить старика,
Посматривали то и дело;
Искать уж им осточертело!
Анхиз в ту пору был внизу,
Похаживая по долине,
Раздумывал о милом сыне,
Готовился пустить слезу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Взобрались на гору болтая,
Уселись наземь отдыхать
И, капли пота утирая,
Кругом все стали озирать:
Анхиза прозевать страшились —
Искавши, сильно притомились.
Анхиз внизу в то время был,
Прохаживался по долине;
Печалуясь о милом сыне,
В тиши мозгами шевелил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Болтая, поднялись на гору
И наземь сели отдыхать,
Казалось, что как раз им в пору
Отца Энея повстречать.
Искать его им надоело,
На горке парочка сидела;
Анхиз в то время был внизу,
Гулял он тихо по долине,
По дорогом скучая сыне,
Печально смахивал слезу.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak šli a různé řeči vedli,
až byli náhle na kopci,
tam unaveni na zem sedli
a dívali se po otci,
pátrali mezi houfy lidí,
zdali ho někde neuvidí;
Anchises právě v onen čas
šel zamyšlený dole v davu
a starostí měl plnou hlavu,
kde bloudí jeho Aeneas.

    

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як глядь на гору ненароком,
І там свого синка уздрів,
Побіг старий не просто — боком
І ввесь од радости згорів.
Хватавсь з синком поговорити.
О всіх спитатись, розпросити
І повидатись хоть часок;
Енеєчка свого обняти,
По-батьківській поціловати,
Його почути голосок.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 128.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ глядь на гору не нарокомъ
И тамъ свого сынка уздривъ,
Побигъ старый не просто, — бокомъ
И ввесь одъ радосты згоривъ
Хватавсь зъ сынкомъ поговорыты,
О всихъ спытатысь, роспросыты
И повыдатысь хотъ часокъ;
Энеечка свого обняты,
По батькивській поциловаты,
Його почуты голосокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 128.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Як глядь угору ненароком,
І там свого синка узрів
Побіг старий не прямо — боком

Рядок 2:

видання 1809:

І там свого синка узрів

Рядок 9:

видання 1798:

По-батьковській поціловати

Примітки: III, 128.

       Частина III стр. 128.

Глядь — уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Згоріти — бути охопленим яким-небудь сильним почуттям, бажанням (СУМ-20).

Ненароком [Ненарокомъ] = ненарочно (К.).
Без певної мети, без певного наміру; ненавмисне (СУМ-11).

Спитать [Спытать] = спросить (К.).
Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

Хвататься [Хвататься] = спешить (К.).
Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — поспішати, квапитися  (СУМ-11).

Побіг старий не просто — боком.
Анхіза, за те, що похвалився інтимним зв'язком з богинею Венерою, розгніваний Юпітер ударив громом, після чого той став кульгати на одну ногу (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At one point he looked up
And saw the sonny there, ahoy!
The man ran sideways like a pup
And almost burned with joy.
He wished to talk a lot
About so many matters, and what not!
He craved to hug and to embrace
Aeneas and to hear his voice,
And simply to rejoice
While looking at his manly face.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Уверх зірнуўшы ненарокам,
Энея ўбачыў на гары,
Ляцеў, дзе скокам, дзе падскокам,
Туды з апошніх сіл стары;
Спяшаўся з ім ён прывітацца
Ды аб знаёмых распытацца,
Каб расказаў усё сынок
Яму за нейкую гадзіну,
А ён усё раскажа сыну,
Ягоны ўчуе галасок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не щеш ли, вдигна взор нагоре,
успя Еней да различи
и сам натам побегна; море,
какво ти бяга — чак хвърчи.
Ще се повидят, до насита
ще поговори, ще разпита,
ще види своето синче,
ще го прегърне, разцелува,
по бащински ще потъгува
и туй-онуй ще му рече.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Plötzlich warf er den Blick nach oben
Und sah sein Söhnchen sitzend dort;
So rannte er ihn zu begrüßen,
Brennend vor Freude lichterloh.
Er wünschte seinen Sohn zu sprechen,
Befragen über jedermann,
Und ihn auch nur ein Weilchen sehen;
Umarmen wollte er sein Kind
Und väterlichen Kuß ihm geben,
Vernehmen seiner Stimme Klang.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wtem ku górze rzucił okiem
I ujrzał syna na wzniosłości,
Aż pobiegł stary nie wprost — bokiem
I cały płonął już z radości.
Tak mknął, by z synkiem porozmawiać,
O wszystkich spytać, porozprawiać,
Zobaczyć się choć na chwileczkę,
Eneaszeczka objąć swojsko
I pocałować po ojcowsku,
Usłyszeć miły głos syneczka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после, глянув ненароком
На гору, там сынка узрел,
Помчался вверх не прямо — боком,
От радости аж покраснел.
Спешил он к сыну на свиданье,
Чтоб расспросить про все скитанья
И повидаться хоть часок;
Энеечку обнять родного,
Прижать дитя к груди отцовой,
Его услышать голосок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но вдруг Энея ненароком
Заметил он издалека
И побежал вприскочку, боком —
Обнять любезного сынка.
Куда как не терпелось деду
Начать с Энейчиком беседу,
Его услышать голосок,
Порасспросить по-стариковски
И в губы чмокнуть по-отцовски,
Наедине побыть часок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

На гору глянув ненароком,
Сынка нежданно увидал,
Понесся вверх не прямо — боком
И весь от радости пылал,
Спеша с сынком наговориться,
Порасспросить и поделиться,
И повидаться хоть часок,
С Энейчиком поцеловаться
И по-отцовски с ним обняться,
Его услышать голосок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вверх взглянувши ненароком,
Он вдруг сыночка увидал
И побежал к нему с подскоком,
Сам весь от радости сиял,
Спешил с сыночком повидаться,
Поговорить с ним хоть часок,
Обнять Энея дорогого,
Расцеловать его, родного,
Его услышать голосок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tu podíval se na kopeček
a svého synka uviděl,
radostí jásal, hořel všecek
a nedočkavostí se chvěl.
Pospíchal svého synka zlíbat,
chviličku si s ním popovídat
a vyptat se na bílý svět;
Aenouška svého rozmilého
obejmout, zlíbat líčka jeho
a milý hlásek uslyšet.

    

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здоров, синашу, ма дитятко! —
Анхиз Енеєві сказав. —
Чи се ж тобі таки не стидно,
Що довго я тебе тут ждав?
Ходім лишень к моїй господі,
Там поговорим на свободі,
За тебе будем мірковать».
Еней стояв так, мов дубина,
Котилась з рота тілько слина,
Не смів мертцвя поціловать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Здоровъ сынашу, ма дытятко!
Анхызъ Энееви сказавъ:
«Чи сежъ тоби такы не стыдно,
«Що довго я тебе тутъ ждавъ.
«Ходимъ лышень къ моїй господи,
«Тамъ поговорымъ на свободи,
«За тебе будет мырковать.»
Эней стоявъ такъ, мовъ дубына,
Котылась зъ рота тилько слына,
Не смивъ мертцьвя поциловать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 129.

Рядок 1:

видання 1798:

Здоров, синашу, ма дитино

видання 1809:

Здоров, синашу, ма дитино

Рядок 5:

видання 1809:

Ходім лишень к моєй господі

Рядки 6-10:

видання 1798:

Там поговорим о пригоді,
Про тебе будем мірковать.
Еней стояв так, як дубина,
Котилась з рота тілько піна.
І сам не знав що й начать

Примітки: III, 129.

       Частина III стр. 129.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Госпо́да [Госпо́да] = дом (К.).
Домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Дубина — окреме дерево дуба, у порівнянні (СУМ-20). Саме це визначення ілюструється рядками з цієї строфи. Але за змістом строфи слово «дубина» вжито у значенні тупа людина; дурень (Т.Б.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Лишень [Лышень]ь] = ка (К.).
Те саме, що лише (СУМ-20).

Мірковать [Мырковать] = рассуждать (К.).
Міркувати — думати, роблячи певні висновки; обмірковувати (СУМ-20).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Не смів мертцвя поціловать.
Зразок тонкої і вірної передачі І. Котляревським усіх нюансів народної психології. В українських народних звичаях і віруваннях покійні батьки вороже настроєні до своїх живих дітей. Вони переслідують і намагаються згубити свою дитину, що попадає між мертвих, особливо ту, що дуже побивається за ними. Відомі народні легенди про мерця—матір, яка ганяється за дочкою, щоб розірвати її; дочка, втікаючи, скидає частинами свій одяг і поки мрець рве його на шматочки, встигає сховатися в домівці. Інколи дочку від матері рятує покійна хрещена. Відома легенда про мерця—парубка, який переслідує дівчину, що дуже побивалася за ним. В цих легендах відбилися засади народного світогляду, спрямовані на збереження і примноження людського роду. Живий про живе дбає (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Salute, my dearest lad!
Do you not think it's wrong,
Are you not feeling bad
To let me wait for you so long?
Let's go to my own place
And we will talk there freely, face to face
About the things concerning you."
Aeneas did not move, he stood
Like some dead piece of wood,
He could not kiss the corpse, and he withdrew.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Хадзем, сыночак, пагаворым! —
Анхіз Энею так сказаў, —
Дзе прападаў? Хіба не сорам,
Што доўга я цябе чакаў?
Хадзем жа, на бацькоўскіх лавах
Пагутарым з табой аб справах,
Пераступіўшы мой парог».
Эней стаяў, нібы дубіна, —
Ён мерцвяка, па праву сына, і
Пацалаваць ніяк не мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Добре дошъл, Енейко, сине —
Анхиз се спусна към Еней, —
що време трябваше да мине,
да беше се засрамил, ей!
За друго няма да те моля,
да идем вкъщи — там на воля
ще си побъбрим по мерак...
Еней като дърво стърчеше
и само слюнка му течеше —
как мъртъв да целуне, как!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So sprach Anchises zu Aeneas:
"Sei herzlich mir gegrüßt, mein Sohn!
Schämst du dich nicht, daß du so lange
Mich auf dein Kommen warten läßt?
Gehen wir in meine Behausung,
Dort reden wir frei, ohne Zwang,
Und Schmieden über dich die Pläne."
Aeneas stand erstarrt vor Schreck,
Der Speichel lief ihm aus dem Munde,
Den Toten küßen - das ging nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, witaj, syńciu, moje dziecię! —
Anchizes rzekł Eneaszowi. —
Że też nie wstydzisz się nic przecie,
Żeś późno przyjść tu postanowił?
Wraz do mej chaty stąd ruszajmy,
Swobodnie tam porozmawiajmy,
Za ciebie trzeba pomiarkować".
Eneasz sterczał jakby wryty,
Z ust ślina ciekła mu obfita,
Zmarłego nie śmiał pocałować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Сынок, что поздно так явился? —
Анхиз Энею закричал. —
Ты хоть чужих бы постыдился,
Уж я-то как тебя тут ждал!
Пойдем, пойдем-ка, друг, в светелку,
Да там и порасскажешь толком,
Что натворил ты без отца".
Эней стоял как столб, не зная,
Что отвечать, слюну пуская,
Обнять не смея мертвеца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Здорово, дитятко, сыночек! —
Энею закричал Анхиз. —
Не мог прийти без проволочек!
Заставил ждать себя! Стыдись!
Ступай скорей к родному бате!
Мы всласть наговоримся в хате».
Но, слюни распустив, сынок
Стоял дубиной, обалдуем,
И обменяться поцелуем
Он с мертвецом никак не мог.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Здорово, дитятко! Явился? —
Анхиз Энею закричал. —
Хотя бы малость постыдился,
Ведь я тебя так долго ждал.
Пойдем скорей в мои покои,
Там потолкуем на покое,
Нам надо кое-что смекнуть».
Эней, как столб, остановился
И лишь слюной своей давился,
Не смея к мертвому прильнуть...

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Здорово, сын мой! — что есть силы
Анхиз в восторге закричал. —
Не стыдно ли тебе, мой милый,
Что я тебя так долго ждал?
Идем ко мне, дитя родное,
Уже давно хочу с тобою
Кое о чем потолковать».
Слюну глотая, — в горле сухо, —
Эней не мог собраться с духом,
Чтоб мертвеца поцеловать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Buď zdráv, synáčku, moje chloubo
řek tiše jako pro sebe.
„Není ti hanba, žes tak dlouho
mě nechal čekat na sebe?
Pojďme však ke mně domů radši,
tam povíme si, co nás tlačí,
a budeme mít aspoň klid.“
Aeneáš stál tu jako tuhý,
sliny mu přitom tekly z huby,
umrlce nemoh políbit.

    

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Анхиз, сю бачивши причину,
Чого синочок сумовав,
І сам хотів обнять дитину —
Та ба! уже не в ту попав;
Принявсь його щоб научати
І тайности йому сказати,
Який Енеїв буде плід,
Якії діти будуть жваві,
На світі зроблять скілько слави,
Яким то хлопцям буде дід.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Анхызъ сю бачывшы прычыну,
Чого сыночокъ сумовавъ,
И самъ хотивъ обнять дытыну —
Та ба! уже не въ ту попавъ;
Прынявсь його щобъ научаты,
И тайносты йому сказаты,
Якый Энеивъ буде плидъ.
Якіи диты будуть жвави,
На свити зроблять скилько славы,
Якымъ то хлопцямъ буде дидъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 130.

Рядок 1:

видання 1798:

Хотів обнять свою дитину

Рядки 7-8:

видання 1798:

Який Енеїв був і плід,
Якії діти будуть брави

Рядок 8:

видання 1809:

Якіє діти будуть жвави

Примітки: III, 130.
         Частина III стр. 130.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жвавий [Жвавый] = бравый (К.).
Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Плід [Плидъ] = плод, потомство (К.).
Те саме, що рід — усі родичі, рідні; родина, рідня (СУМ-11).

Сумовать [Сумовать] = тосковать (К.).
Сумувати — пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися (СУМ-11).

Хлопець [Хлопець] = мальчик, малой (К.).
Уживається як узагальнююча назва чоловіків (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Anchises saw the reason of his shun,
Why his behaviour was stark.
Although he craved to hug his son,
But did not hit the mark.
So, he began to tell him things
Disclosing the predestinings
About his famous progeny,
That they would be inspiratory,
They would accomplish deeds of glory,
And their grandfather he would be.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Анхіз жа знае, ў чым прычына,
Што сына засмуціць магло;
І сам абняць Энея-сына
Гатоў — але не тут было!
Яму сказаць Энею трэба
Усё, што знае толькі неба,
Што знаць смяротнаму не след:
Чым будзе славіцца на свеце
Энеяў род, Энея дзеці,
Якіх ён будзе ўнукаў дзед.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Анхиз веднага се досети
защо момчето тъй сумти;
да го прегърне сам — къде ти,
че, току-виж, го отврати;
и почна да го поучава,
съвети тайни да му дава,
какво го чака, колко плод;
той синове му предвещава,
които ще му носят слава,
и внуци — цял безчислен род.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Anchises hat sogleich verstanden,
Weshalb sein Söhnchen traurig war,
Und eilte, um ihn zu umarmen -
Doch dieser war jetzt nicht er selbst;
So ging er dran, ihn zu belehren,
Und gab ihm das Geheimnis preis,
Wie seine Nachkommen sein werden.
Sie werden lebenslustig sein,
Er wird viel Ruhm durch sie erfahren
Und selbst ein stolzer Ahne sein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Anchizes widząc tę przyczynę,
Dlaczego synka smutek trapił,
Sam zachciał objąć swą dziecinę,
Lecz ba! Nie na to już natrafił;
Więc zaczął tutaj go pouczać
I tajemnicę tę poruczać,
Potomstwo jakie mu przybędzie
I jakie dzieci będą żwawe,
Na świecie ile zrobią sławy
I jakich chłopców dziadkiem będzie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Анхиз, увидя, что со страху
Эней обнять его не смел,
Хотел помочь, но сам дал маху
И вдруг чего-то оробел.
Потом судьбы необычайной
Стал раскрывать пред сыном тайны:
Кого произведет на свет,
Какие дети будут бравы,
Которые добудут славы,
Каким он будет внукам дед.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Родитель разгадал причину,
С чего сынок ему не рад.
Обнять хотел он сиротину,
Да получилось невпопад.
Анхиз тогда изрек рацею,
В которой предсказал Энею,
Каким он будет хлопцам дед
И чем его, Энея, дети
Прославятся на белом свете,
Какой оставят в жизни след.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Анхиз, пораскусив причину,
Чем дитятко свое смутил, —
Хоть и желал прижаться к сыну.
Да видит, через край хватил, —
Энея поучать пустился,
Про тайны с ним разговорился:
Кого Эней родит на свет
И как проворны дети будут,
Какую славу раздобудут,
Каким он будет внукам дед.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Заметив, по какой причине
Печально сын глядит на свет,
Анхиз рванулся было к сыну —
Обнять его, а силы нет!
Он поучать Энея начал,
О тайнах всяческих судачил,
Детей сын вырастит каких,
Чем заниматься будут дети,
Как славно поживут на свете,
И дедом будет он для них.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Anchis viděl tyhle čáry
a synáčkovo soužení,
sám políbit chtěl chlapce starý,
ale kdež — marné snažení;
začal ho tedy poučovat
a tajemství mu vysvětlovat,
že zplodí krásná děťátka;
jaké to budou bystré hlavy,
jak dobudou si v světě slávy,
jaká to budou vnoučátka.

    

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тогді-то в пеклі вечерниці
Лучились, бачиш, як на те,
Були дівки та молодиці
І там робили не пусте:
У ворона собі іграли,
Весільних пісеньок співали,
Співали тут і колядок;
Палили клоччя, ворожили,
По спині лещатами били,
Загадовали загадок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тогди-то въ пекли вечерныци
Лучылысь, бачышъ, якъ на те,
Булы дивкы, та молодыци
И тамъ робылы не пусте:
У ворона соби игралы,
Весильныхъ писеньокъ спивалы,
Спивалы тутъ и колядокъ;
Палылы клочча, ворожылы,
По спыни лещатамы былы,
Загадовалы загадокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 131.

Рядок 3:

видання 1798:

Були дівки да молодиці

видання 1809:

Були дівки да молодиці

Рядки 5-7:

видання 1798:

І ворона собі іграли,
Весільни пісеньки співали,
Співали тут і веснянки

Рядок 8:

видання 1809:

Палили клоччє, ворожили

Рядок 9:

видання 1798:

У жмурки грали, в ладки били

Примітки: III, 131.

       Частина III стр. 131.

Весільна пісня — обрядова пісня, що виконується на весіллі (СУМ-20).

Вечерниці [Вечерныци] = посиделки (К.).
Вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота (звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття. Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки (С.).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Ворон — різновид гри, у якій імітується напад ворона на курчат, що їх захищає квочка (СУМ-20). Ворон — гра з циклу весняних вуличних ігор для дівчат. У фольклорі світло, вогонь — життя, рух; темрява, морок — смерть, тому чорний ворон символізує горе, смерть (С.).
Микола Гоголь дає опис двох варіантів цієї гри: І. Одна, взявшись за другую, вереницею кроется под начальством передней, защищающей их от одной, представляющей ворона. Когда ворону удается поймать которую-нибудь из них, выключая предводительствующей, он становится в ряд, а пойманная представляет уже ворона. ІІ. Становятся несколько человек один за спиной у другого, держась за платье; впереди женщина, называемая мать, за нею старшая ее дочь, и за нею все, называемые ее детьми, хотя бы их было и двадцать Все прячутся за нее, она одна только впереди и спрашивает ворона, копающего перед нею землю палочкою: Вороне, вороне, що ти копаеш? Он отвечает: пічку. М.: Нащо? В.: Окропи гріти. М.: Нащо? В.: Твоїм дітям очі заливати. М.: Защо? В.: Щоб не крали капусти. — Потом мать говорит: Вороне, вороне, дай пить. В.: Скоч до криниці. М.: Волка боюсь. В.: Якого? М.: Сірого да білого. В.: Що він робить? М.: Гуску скубе. В.: Яку? М.: Сіру та білу. В.: Стреляйте — и все подымают палец вверх и кричат, т. е. мать и дети: Пули! (сделать точное разыскание). После мать снова спрашивает пить и он так же отвечает. Она говорит: Жабы боюсь. В. отвечает: Топчите, и все топают ногами, и опять спрашивает мать пить. Он берет палочку, ту, что землю копал, плюнет и дает матери; та плюнет и дает детям и после бросает палочку далеко, за которой ворон бежит, а она оборачивается и говорит: обернуся тричі, двічі, чи всі мої діти? А в это время хватает ворон одного из детей и взятое им у него остается. А мать, говоря с ним, все его обманывает, чтоб его рассеять, заговаривает о постороннем, напр.: Вороне, вороне! твоя хата горить! и укажет ему далеко. Он оборотится в ту сторону бежать, а она в противную оборачивается и говорит те же слова; он снова захватывает одно дитя, и так продолжается, пока не захватит всех, и не останется только старшая дочка. Тогда ворон становится перед ней с прутом за спиною, а мать спрашивает: Вороне, вороне, що за тобою? — Он отвечает: Лопата. А она говорит: А за мною дочка горбата, да не вдариш, и при том оборачивается, избегая удара. Потом опять так же спрашивает. Он отвечает, что взбредет ему на ум, как то: кочерга, помело и проч. — Когда же он скажет: Макогон, то она говорит: біжи ж за моей дочкой наздогон. Он гоняется за дочерью, которая не дается и снова становится за матерью. После сего садятся все дети, находящиеся у ворона, в два ряда, протянувши ноги, и мать с дочерью, а за нею ворон, идут, переступая ноги сидящих, и говорит мать: «Ой піду я на містечко, куплю своїй дочці намистечко». А ворон говорит: А я вкраду, да проп'ю. Дочь старшая отвечает: А я каменем голову проб'ю. Ворон на это: Не діждеш. Мать продолжает говорить таким же образом: что идет за покупкой плахты, запаски и всё, что нужно. Ворон и старшая дочка отвечают попрежнему до тех пор, пока мать не скажет: Ой піду я в лопух, щоб мій ворон опух. Тогда сидящие должны его ловить, но однако ж не поймают. Во второй раз говорит мать: Ой піду я в жито, щоб мог ворона вбити. И снова начинают ловить его, но до тех пор не поймают, пока мать не скажет: Ой піду я в завяз, щоб мій ворон завяз. Тогда, поймавши его, все, сколько их есть, кричат (турчат) изо всех сил ему на уши до того, что он уже сделается смирнее. Тогда они все прячутся в траву, куда кто попал, и он должен отыскивать; когда же отыщет всех, игра оканчивается (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 511-512) (Т.Б.).

Клочча [Клочча] = охлопье (К.).
Клоччя — грубе волокно, отримане після прядіння мичок льону або конопель; жмутки, клаптики чого-небудь (СУМ-20). Грубе волокно, одержане як відхід під час обробки волокон конопель або льону. Непридатне для прядива волокно знаходило всіляке застосування в побуті, в тому числі й ворожінні. Це відбилося в казках, легендах, переказах (С.).

Колядки — різдвяні свята — найліпша пора для вечорниць і досвіток. Різдвяні обряди переплітаються з іграми та розвагами молоді на вечорницях(наприклад, вечорниці в перший день різдва в п'єсі Тараса Шевченка «Назар Стодоля» та в повісті Миколи Гоголя «Ніч перед різдвом»). Треба розрізняти колядки і коляди. Колядки мають обов'язково тільки світський зміст, коляди присвячені духовно-релігійним темам («Ой сів Христос вечеряти» та ін.). Тому в пеклі співали саме колядки, а ні в якому разі не коляди (С.).

Ле́щата [Ле́щата] = тиски (К.).
Розщеплена на кінці палиця (СУМ-20). Лещата — дві зв'язані палиці, між якими затискується якийсь предмет. Лещатами називають лозини, з яких плететься тин. Ймовірно, саме в такому значенні це слово вжите в «Енеїді». Можливо, йдеться про різновид гри в «джгута» (див.), коли одному закривають очі і б'ють по закладеній на спину руці (долонею, джгутом, лозиною з тину і т. под.) (С.).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Спідниця [Спидныця] = юбка (К.).
Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу (СУМ-11).

Весільних пісеньок співали.
Вихід дівчини на вечорниці означає, що вже почалося її дівування і вона може виходити заміж (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It was a custom that they had in Hell
Gay nightly gatherings on holidays
With girls and married ones as well
Where they enjoyed themselves with plays.
They sang some bridal songs while gals
And boys sang kozak madrigals.
The carol singers who
Burned hurds of hemp and flax
To prophesy the future. To relax,
They solved some riddles, too.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тады і ў пекле вечарынкі,
Як у сяле якім, былі,
Там і дзяўчаткі і жанчынкі
Рабілі ўсё, як на зямлі;
У ворана сабе гулялі,
Вяснянкі гучныя спявалі,
Вадзілі дружны карагод
Альбо загадвалі загадкі, —
Былі заведзены парадкі
Такія там не першы год.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тогава в ада вечеринка
жените справяха за тях;
това и дай на украинка —
мома ли, булка ли без страх;
и хороводи се въртяха,
и песни весели редяха,
и коледарски ли не щеш;
врачуваха, горяха вълна,
нощта бе със закачки пълна,
наужким правеха годеж.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie auf Befehl, fand in der Hölle
Ein lustiges Vergnügen statt,
Es kamen Mädchen, kamen Frauen,
Und man trieb lauter Schabernack.
Die einen spielten in den "Woron",
Andere frönten dem Gesang
Von Hochzeits- und von Weihnachtsliedern,
Man weissagte, man brannte Flachs,
Klopfte mit Brettern auf den Rücken
Und gab einander Rätsel auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A wtedy w piekle niczym w życiu
Jak na to byty wieczornice,
I były panny, mołodyce,
Spędzały czas nie po próżnicy;
We wronę tam się zabawiały,
Weselne pieśni też śpiewały,
Jak też kolędy na ostatku;
Z palonych pakuł tam wróżyły,
Po plecach zaś kleszczami biły
I zadawały też zagadki.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Случились в пекле вечерницы
Как раз в тот самый день и час.
Собрались девки, молодицы,
Как в селах водится у нас;
До поту казачка плясали,
Болтали, в ворона играли,
Побаски без конца несли,
Колядки и веснянки пели,
Орешки грызли, сало ели,
Гадая, клочья пакли жгли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А в пекле — на-поди! — веселье
Случилось, вроде вечерниц.
Там собралась не для безделья
Гурьба девчат и молодиц:
Кто стал загадывать загадки,
Кто — в ворона играть, колядки
Да песни свадебные петь;
И паклю жгли, и ворожили,
И по спине жгутами били;
Всю ночь готовы были бдеть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как раз в ту пору вечерницы
Случились в пекле, тут сошлись
Красотки — девки, молодицы
И веселиться принялись:
То в ворона играть возьмутся.
То песней свадебной зальются,
А то колядку запоют;
И паклю жгли, и ворожили,
Лещедкой по спине лупили,
С загадками хитрили тут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В аду в ту пору вечерницы,
Как по заказу, собрались,
Сойдясь, девчата, молодицы
Не пустяками занялись:
Играя в ворона, шумели,
И песни свадебные пели,
И ворожили по углам,
Ходили с колядой по кругу,
Загадки разные друг другу
Загадывать пустились там.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam v pekle právě táčky měli,
tak vida, kterak na to jít,
dívky tam při nich dováděly
a uměly se pobavit;
nejdřív si na havrana hrály,
svatební písně přezpívaly
i koledy a selanky,
věštily z ruky, skotačily,
pomlázkou po zádech se bily
a dávaly si hádanky.

    

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут заплітали джерегелі,
Дробушечки на головах;
Скакали по полу вегері,
В тісної баби по лавках;
А в комин сужених питали,
У хатніх вікон підслухали,
Ходили в північ по пусткам;
До свічки ложечки палили,
Щетину із свині шмалили
Або жмурились по куткам.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ заплиталы джерегели,
Дробушечкы на головахъ:
Скакалы по полу вегери,
Въ тиснои бабы по лавкахъ:
А въ коменъ суженыхъ пыталы,
У хатнихъ виконъ пидслухалы,
Ходылы въ пивиичь по пусткамъ.
До свичкы ложечкы палылы,
Щытыну изъ свыни шмалылы,
Або жмурылысь по куткамъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 132.

Цієї строфи у виданні 1798 року немає.

Рядок 9:

видання 1809:

Щетину із свині шмалили Щетину із свині смалили

Примітки: III, 132.

       Частина III стр. 132.

Або [Або] = или (К.).
Уживається на означення того, що предмети чи явища періодично чергуються або змінюються іншими (СУМ-20).

Вегеря [Вегеря] = род танца (К.).
Вегері — танець, ніби угорського походження. Скакати вегері — танцювати навприсідки. У «Словнику» П. Білецького-Носенка зазначено: вегері – те саме, що й танець гайдук (див.) (Білецький-Носенко П. Словник української мови. — К., 1966. — С. 92) (С.).

Джерегелі [Джерегели] = коса на голове венком сложенная (К.).
Джереґеля — національна українська жіноча зачіска у вигляді коси, складеної вінком (СУМ-20). Коси, дрібно заплетені й викладені вінком на голові (С.).

Дробушечки [Дробушечкы] = мелко заплетенные волосы (К.).
Дрібушечки — зменш. до дрібушки — тоненькі дрібно заплетені косички (СУМ-11).

Жмуритись по куткам — гра в піжмурки: всі ховаються, один шукає (С.). Жмуритися — зав'язавши очі, ловити або відшукувати інших учасників гри в жмурки (СУМ-20).

Ко́мин [Ко́минъ] = печная труба (К.).
Канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі, груби в повітря; димохід (СУМ-20).

Лавка [Лавка] = скамейка (К.).
Те саме, що лава — дошка (або кілька дощечок) на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін (СУМ-20).

Пустка — нічим не заповнений простір; безлюдне місце, безлюдна місцевість (СУМ-11). У народній творчості відомо немало легенд про страшні, закляті місця, які людям слід обминати, — пустки (див. також пустий ліс). Ці місця пов'язані з діями «нечистої сили»: чортів, відьом, з якоюсь страшною подією, убивством. Слухання таких історій справляє особливе враження у відповідній ситуації. Вечорниці в довгі осінні та зимові ночі були найкращим місцем для слухання всіх тих страшних історій в дусі гоголівського «Вія» чи «Мертвецького великодня» Г. Квітки-Основ'яненка. Улюблений час «нечистої сили» — з півночі до третіх півнів. Знаходилися сміливці, що зголошувалися сходити опівночі на страшне чи то закляте місце, билися об заклад. Інші, бувало, чинили перешкоди, страхали сміливців. У другому акті п'єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» (дія відбувається у XVІІ ст.) зображені вечорниці. Серед інших епізодів зустрічаємо тут і ходіння «в північ по пусткам». Ключниця сотника Хоми Кичатого, козир-дівка Стеха похваляється сходити в стару корчму за селом, яку «і днем люди хрестячись обходять, а вночі ніхто не посміє». Складається умова за всіма правилами: Стеха, коли не дотримає слова, ставить «піввідра слив'янки, три куски сала і паляницю», друга сторона — «музикантів на всю», тобто на весь вечір. Щоб повірили, Стеха мусить принести цеглинку, або кахлю з груби, або що хоче, тільки з корчми (С.).

Сужений, рус.суджений — призначений долею; наречений (СУМ-11).

Тісна баба — дитяча, молодіжна гра; дві кількісно рівні групи сідають на лавці і починають тиснути одна на другу. Витіснена група вважається переможеною (С.).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

У хатніх вікон підслухали.
В день святого Андрія (30 листопада за ст. ст.) або перший день різдва дівчата гадали, чи вийдуть цього року заміж. Один із способів: увечері дівчина йде підслухувати під сусідські вікна. Як почує, що хтось комусь у хаті скаже: «Іди!» — то вийде, а коли почує слова, зміст яких зводиться до «сиди на місці!», — то не вийде (С.).

До свічки ложечки палили.
Мабуть, йдеться про звичай топити віск у черепку, ложці. Розтоплений віск виливають на воду. Якщо, охолонувши, він нагадуватиме весільний вінець, то дівчина скоро вийде заміж (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They were arranging braids
Like wreaths upon the heads
Of some enthusiastic maids,
Who jumped like quadrupeds
On floors or on the benches
Of old blunt-headed wenches.
There was another funny bluff:
At midnight they would walk in dark
And be the devil's easy mark -
Or played the blind man's buff.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На вечарынцы-пагулянцы
Жаночай тлумнай грамадой
Венгерскія скакалі танцы,
Час марнавалі варажбой:
У комін суджаных пыталі,
Пад брамай некага чакалі,
Хадзілі па чужых дварах;
І свечкі сальныя палілі,
Шчэць вепруковую смалілі,
Хаваліся па ўсіх кутках.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В косите ленти и мъниста
заплели, чуваше се как
подскачат чардаш отривисто,
по пейки се настъпват с крак;
тук някоя невеста смушват,
там под прозорците подслушват,
къде не скитаха в нощта;
на живо пърлеха прасета,
пищяха в тъмните кьошета,
нарочно духнали свещта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Zöpfchen wurden da geflochten,
So mancher heiße Tanz vollführt,
Man sprang und hüpfte auf den Bänken
Und tummelte sich überall:
Am Kamin wollte man erfahren,
Wer wird der Heiratskandidat.
In der Nacht horchte man an Fenstern,
Über der Kerze schmolz man Wachs,
Oder verbrannte Schweineborsten,
Manche verkrochen sich im Eck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I zaplatały, ciągle modząc,
Drobniutkie loczki, kędzierzawki;
Skakały "węgra" po podłodze
I w "ciasną babę" aż na ławki:
O mężów komin wciąż pytały,
Pod oknem zaś podsłuchiwały,
Do domu szły opuszczonego;
Nad świeczką łyżki tam paliły,
Szczecinę świńską też smaliły,
Bawiły się i w chowanego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Под песни косы заплетали
Подруженькам на головах,
Потом на лавке масло жали,
Аж юбки лопались на швах;
О милом на шестке гадали
И в жмурки по углам играли,
Ходили в полночь в старый дом;
На свечке олово топили,
Щетину кабана палили,
Подслушивали под окном.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тугие косы и косицы
Укладывали там венком,
И от «венгерки» половицы
Тряслись, ходили ходуном;
Там «тесной бабой» забавлялись,
В трубе о суженых справлялись,
Шли полночью в безлюдный дом:
Щетину девушки палили
И олово на свечке лили,
Подслушивали под окном.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

То косы мелко заплетали,
Убравшись ими, как венком,
То в бабу тесную играли,
В вегере прыгали кружком;
О суженом в трубу пытали,
В ночь под чужим окном гадали,
На пустошь бегал, кто охоч;
Над свечкой ложечки коптили,
Щетину от свиней палили,
У зеркальц щурились в полночь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И заплетали джерегели
Из мелких кос на головах,
Плясали весело вегерю,
Смеясь, теснились на скамьях
И суженых у печи звали,
У окон слушая, гадали,
В пустой ходили в полночь дом;
И на свече коптили ложки,
Свиную жгли щетину в плошке,
Играли в прятки все потом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pletenci zaplétaly hlavu,
pletly si z copů věnečky,
hrály si též na slepou bábu,
skákaly různé tanečky;
přes komín na osud se ptaly
a u oken pak naslouchaly,
házely střevíčky a hrách;
svíčičky na skořápky daly,
z olova věštby odlévaly,
žmukaly všude po koutkách.

    

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сюди привів Анхиз Енея
І між дівок сих посадив;
Як неука і дуралея,
Принять до гурту їх просив;
І щоб обом їм услужили,
Як знають, так поворожили,
Що стрінеться з його синком:
Чи він хоть трохи уродливий,
К чому і як Еней щасливий,
Щоб всіх спитались ворожок.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 133

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сюды прывивъ Анхызъ Энея
И мижъ дивокъ сыхъ посадывъ;
Якъ неука и дуралея
Принять до гурту, ихъ просывъ,
И щобъ обомъ имъ услужылы,
Якъ знають, такъ поворожылы,
Що стринется зъ його сынкомъ:
Чи винъ хоть трохы уродлывый,
Къ чому и якъ Эней щастлывый,
Щобъ всихъ спыталысь ворожокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 133.

Цієї строфи у виданні 1798 року немає.

Рядок 2:

видання 1809:

І меж дівок сих посадив

Примітки: III, 133.
         Частина III стр. 133.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Ворожбит, ворожка — ті, хто роблять спробу вгадати майбутнє чи минуле, ворожачи на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Дурень, дурний [Дурень, дурный] = глупец, дурак (К.).
Розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Неук — нетямуща, недосвідчена, мало обізнана з чимось людина; невіглас (СУМ-20).

Спитать [Спытать] = спросить (К.).
Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

Тро́хи [Тро́хы] = мало (К.).
До деякої міри; дещо (СУМ-11).

Уродливий [Уродлывый] = дородный и одаренный хорошими качествами (К.).
Вродливий (уродливий) — який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Anchises took his son to that gay place
And sat him down beside a lass.
He asked the girls to show their grade
To him, as if he were a silly ass.
And then with strong insistence
He asked them for their kind assistance
To tell him what he should await and how.
Is he a handsome boy?
Where will he find his happiness and joy?
They should ask fortune tellers now.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прывёў Энея дарагога
Стары да дзевак маладых;
Нібыта невука якога,
Прасіў прыняць да гурту іх;
Каб ім абодвум услужылі,
Як знаюць, так паваражылі,
Што з сынам здарыцца яго:
Ці ён шчаслівы нарадзіўся,
А ці не ў марны шлях пусціўся
Эней і здатны да чаго.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Анхиз доведе свойто чадо,
между моми го сложи тук,
да го прикоткат в свойто стадо —
като затрит и по-неук.
И те да правят и да струват,
но после да им поврачуват,
Еней да види своя път;
момчето — то си е красиво,
но как, къде ще е щастливо
гледачките да предрекат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Anchises hatte zu den Mädchen
Seinen Aeneas hingebracht
Und setzte ihn, wie einen Tolpatsch,
Direkt in ihre Mitte hin.
Er bat, daß sie den beiden dienen,
Und weissagen nach aller Kunst,
Des Söhnchens Zukunft zu ergründen,
Ob er als stattlich gelten kann,
Wahrsagerinnen sollen künden,
Ob er vom Glück verwöhnt sein wird.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu wwiódł Anchizes Eneasza
I między panny te posadził;
I choć nieuka, je upraszał
Życzliwie przyjąć w tej gromadzie;
By im obydwu usłużyły
I jak umieją powróżyły
O losie synka te dziewuszki:
Czy on choć trochę urodziwy
I w czym Eneasz jest szczęśliwy,
By rozpytały wszystkie wróżki.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сюда привел Анхиз Энея
И между девок посадил;
Как неуча и дуралея
Принять в компанию просил.
Еще просил, чтоб удружили
И в добрый час поворожили,
Что станется с его сынком,
К чему и как Эней способен,
Сколь путь его богам угоден,
Чтобы дознались обо всем.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К девчатам своего Энея
Анхиз привел и усадил;
Как неуча и дуралея,
Принять в беседу попросил:
«Уж вы сыночку послужите,
Свое уменье покажите,
Покличьте лучших ворожей
И дайте нам ответ нелживый:
Счастливый или несчастливый,
Удатный, нет ли мой Эней?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сюда привел Анхиз Энея,
Промежду девок усадил;
Как неуча и дуралея,
Принять в свой круг его просил,
Чтоб им обоим услужили,
Как знают, так поворожили,
Что сбудется с его сынком;
В чем будет ждать его удача,
В чем счастье или незадача —
Про все б доведались ладком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сюда привел Анхиз Энея
И между девок посадил,
Как неуча и дуралея,
Принять в компанию просил,
Чтоб им обоим услужили,
Как знают, так поворожили,
Что встретит в будущем Эней,
Что в жизни ждет его бурливой,
И хоть немного ль он счастливый,
У всех спросили ворожей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sem přived Anchis Aeneáše
a mezi dívky posadil,
jak za hloupého zelenáče
je poprosil a prosadil,
aby ho mezi sebe vzaly;
dívky se prosit nenechaly,
začly mu hádat: — jémine!
co prý ho těší, co ho leká,
po čem si šlape, co ho čeká
a že ho Štěstí nemine.

    

134 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Одна дівча була гостренька
І саме ухо прехихе,
Швидка, гнучка, хвистка, порскенька,
Було з диявола лихе.
Вона тут тілько і робила,
Що всім гадала, ворожила,
Могуща в ділі тім була;
Чи брехеньки які сточити,
Кому імення приложити,
То так якраз і додала.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 133.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одна дивча була гостренька
И саме ухо прехихе,
Швыдка, гнучка, хвыстка, порскенька,
Було зь діявола лыхе.
Вона тутъ тилько и робыла,
Що всимъ гадала, ворожыла,
Могуща въ дили тимъ була;
Чи брехенькы яки сточыты,
Кому имення прыложыты,
То такъ якъ разъ и додала.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 134.

Цієї строфи у виданні 1798 року немає.

Примітки: III, 134.

       Частина III стр. 134.

Брехеньки — коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця (СУМ-20).

Брехня [Брехня] = ложь (К.).
Те, що не відповідає правді; неправда (СУМ-20).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Гадати — ворожити (СУМ-20).

Гнучкий [Гнучкый] = гибкий (К.).
Який легко згинається, гнеться (СУМ-11).

З диявола (біса) — дуже, вельми, занадто (СУМ-11).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Імення [Имення] = название (К.).
У значенні прізвисько — найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок. Імення приложити — вигадати прізвисько (СУМ-20).

Лихий — у значенні завзятий — дуже діяльний, енергійний (СУМ-20).

Порский [Порьскый] = живой, резвый (К.).
Порскенький, пестл. до порский — швидкий, прудкий, моторний, жвавий (СУМ-11).

Ухо прехихе — невживане зараз, означає гостроту і жвавість. (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. - Л., 1952. - т. 9. - с. 500) (С.).

Хвисткий [Хвысткый] = упругий (К.).
Гнучкий (Г., Ш.); дуже жвава (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

One girl was very shrewd,
And mettlesome, and drastic,
And always ready for a feud,
She was extremely sarcastic.
The only thing she did in Hell
Was fortune telling or to oust a spell.
In this she was the tops.
To neutralize, or minimize
Some vicious lies,
In giving names she knew no stops.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адна дзяўчына-шчабятуха
Была — што толькі і глядзі,
Трымай, як кажуць, востра вуха
І пальца ў рот лепш не кладзі.
Яна тут толькі і рабіла,
Што ўсім гадала, варажыла —
Выдатны майстра ў справе той;
Ці выдумаць якую небыль,
Ці даць мянушку каму-небудзь
Альбо пакпіць — не цяжка ёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Една мома бе речовита,
веднага можеш я разбра,
усърдна, бърза, дяволита,
че бе на дявола сестра.
С едно се само занимава —
врачува, бае, наставлява,
и равна нямаше в това;
щом трябва някой да се метне,
на друг да сложат прякор сетне —
не можете се отърва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auffallend war dort eins der Mädchen,
Das ganz besonders aufgeweckt.
Es war flink, biegsam, schnell und spritzig,
Fürwahr ein schlauer Teufelskerl.
Allen ihr Schicksal zu verraten,
War ihr besonderes Talent.
In dieser Kunst war sie bewandert:
Den einen log sie etwas vor,
Und anderen, die unentschlossen,
Fügte sie schalkhaft manches zu.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam było jedno dziewczę bystre
Na oko jako też na ucho,
Szybciutkie, giętkie, zwinne, chytre;
Jak diabeł była ta dziewucha.
I ona tylko to robiła,
Że wszystkim wkoło już wróżyła
I mocna w sprawach tych bywała;
Czy więc kłamstewka złączyć wszystkie,
Czy komuś także dać przezwisko,
To tutaj zaraz nadawała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Была одна, как говорится,
Девчонка — прямо ухорез,
Видать, диковинная птица,
Быстра, гибка, хитра как бес.
Она здесь тем и промышляла,
Что ворожила да гадала,
И докой в ворожбе была.
Сбрехнуть ей было тож не диво
Иль кличку бабе дать спесивой,—
Для смеха, впрочем, не со зла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Дивчина там была — воструха:
Ловка, быстра, шустра, умна,
Плутовка — так и лезет в ухо!
Увертлива, как сатана,
Насмешница и озорница,
Гадать большая мастерица —
И тем прославилась как раз;
Брехню состряпать ей в привычку,
Кому-нибудь приляпать кличку
И угодить не в бровь, а в глаз.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Одна из дев была вострушка,
Ко всем подластиться могла, —
Быстра, резва, гибка, вертушка,
Как бес, проворна и смела,
Она лишь тем и промышляла,
Что ворожила да гадала,
И докой в тех делах была;
Слушок ли сочинить брехливый,
Прозваньем наградить шутливым —
Все мигом выдумать могла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Девчонка тут была на славу,
Игрива, — зелье-егоза,
Как бес, хитра, бойка, вертлява,
Что хочешь, выскажет в глаза;
Она одна всех занимала,
И ворожила, и гадала,
Искусной в деле том была.
Сплести ли выдумку сплошную,
Иль кличку дать кому смешную,
Недолго думая, могла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jedna z těch dívek byla řízná —
a šušky-šušky do ouška,
pružná a rychlá, bujná, svižná
a diblík s tváří svatouška.
Ta znala různá zaříkání
a hádání a čarování
jak vysloužilá věštkyně;
lži nejrůznější vymýšlela,
přezdívku pro každého měla,
v tom byla pravá mistryně.

    

135 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Привідця зараз ся шептуха
І примостилась к старику,
Йому шепнула біля уха
І завела з ним річ таку:
«Ось я синкові загадаю,
Поворожу і попитаю,
Йому що буде, розкажу;
Я ворожбу такую знаю,
Хоть що, по правді одгадаю,
І вже ніколи не збрешу».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 133.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Привидця заразъ ся шептуха,
И прымостылась къ старыку,
Йому шепнула биля уха,
И завела зъ нымъ ричь таку:
«Ось я сынкови загадаю,
«Поворожу и попытаю,
«Йому що буде, роскажу;
«Я ворожбу такую знаю,
«Хоть що, по правди одгадаю,
И вже николы не збрешу.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 135.

Цієї строфи у виданні 1798 року немає.

Рядок 7:

видання 1809:

Йому що будеть, розкажу

Примітки: III, 135.
         Частина III стр. 135.

Біля [Біля] = подле (К.).
Уживається на позначення місця; коло, близько, недалеко (СУМ-20).

Ворожба — спроба угадування майбутнього чи минулого на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Загадати — замагатися знайти відповідь на що-небудь задумане за якимись прикметами або ворожачи на картах, воскові і т. ін.; ворожити (СУМ-11).

Збрехати [Збрехаты] = солгать (К.).
Збрехатибрехати — говорити неправду (СУМ-20).

По правді — не відступаючи від істини; справді, насправді (СУМ-11).

Привідця [Привидця] = затейщик (К.).
Те саме, що привідець — заводій (звичайно на гулянці) (СУМ-11).

Шептати, шептуха — чаклуючи, промовляти наговір, приворот (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That sorceress approached the dear
Old man and right away
Was whispering into his ear
The following to say:
"I'll give your son a puzzling question
And will express my own suggestion
Of what is going to occur.
I can see very far,
My revelations are spectacular,
I'm not an amateur.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Анхіза павяла шаптуха
І прымасціла ля стала
І словы гэткія на вуха
Шаптаць старому пачала:
«Я на Энея загадаю,
Паваражу і папытаю,
Яму ўсю долю раскажу;
Я гэткія замовы знаю,
Хоць што на свеце адгадаю,
Папраўдзе ўсё паваражу».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Довтаса младата гледачка,
до стареца се насади
и почна като стара врачка,
все на ухото му реди:
— Ей, на сина ще погадая,
ще му врачувам, ще позная,
ще карам всичко по реда;
така врачувам, тъй умея,
ще кажа всичко на Енея,
не ще го в нищо подведа...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sehr schnell erkannte sie die Lage,
Setzte sich zu dem Alten hin,
Hat auch gleich einen Plan entwickelt
Und flüsterte ihm in sein Ohr:
"Ich kümmere mich um dein Söhnchen,
Frage nach des Orakels Sinn
Und werde ihm die Zukunft sagen.
Ich habe solche Zaubermacht,
Daß ich die Wahrheit stets erkenne,
Zu lügen brauche ich da nie."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ta sprytna wróżka i pleciucha
Przysiadła się do starca żwawo,
Szepnęła jemu coś na ucho
I poruszyła taką sprawę:
"Synkowi oto wnet usłużę,
Popytam jak też i powróżę,
Co będzie z nim, opowiem sama;
Bo wróżbę taką znam dokładną,
Że choćby co, prawdziwie zgadnę
I wcale już nie będę kłamać".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гадать им вызвалась воструха,
К Анхизу тотчас подошла,
Нашептывая прямо в ухо,
Такую речь с ним повела:
"Судьбу я нынче попытаю,
Поворожу и погадаю,
Что будет с сыном, расскажу;
Я знаю ворожбу такую,
Что хошь по правде растолкую,
Все как на нитку нанижу".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Проныра, знахарка, шептуха,
Не размышляя, к деду — шмыг.
Застрекотала прямо в ухо:
«Давай-ка загадаю вмиг!
Не ошибусь и точка в точку
Родному твоему сыночку
Правдиво предскажу судьбу.
Ей-богу, не совру Энею!
Умом раскинуть я умею,
Любую знаю ворожбу».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот эта дошлая шептуха
Поближе к деду подошла
И тихо, наклонившись к уху,
Такую речь с ним повела:
«Уж я сыночку погадаю,
Поворожив, про все узнаю,
Что ждет его, я предскажу.
Я знаю ворожбу такую,
Что все по правде растолкую
И уж ни разу не сбрешу».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот эта ловкая воструха
И примостилась к старику,
Заворковала возле уха,
Войдя в доверье к простаку:
«Я о сыночке погадаю,
Поворожу и поспрошаю,
Что будет с ним, и расскажу,
Я колдовство такое знаю,
Что все правдиво угадаю
И никогда я не сбрешу».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hned společnicí se jim stala
a k staříkovi přisedla,
cos do ucha mu pošeptala
a takovou řeč zavedla:
„Teď budu tvému synu hádat
a věštit, předpovídat, bádat,
řeknu mu, co se stane s ním;
znám různá kouzla, čarování
a nezalžu mu slůvkem ani,
vše po pravdě mu předpovím.“

    

136 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз в горщечок наклала
Відьомських разних-всяких трав,
Які на Костянтина рвала,
І те гніздо, що ремез клав:
Васильки, папороть, шевлію,
Петрів батіг і конвалію,
Любисток, просерень, чебрець;
І все се налила водою
Погожею, непочатою,
Сказавши скількось і словець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ въ горщечокъ наклала
Видьомськыхъ разныхъ всякыхъ травъ,
Яки на Константина рвала,
И те гниздо, що ремезъ клавъ:
Васылькы, папороть, шевлію,
Петривъ батигъ и конвалію,
Любыстокъ, просерень, чебрець:
И все се налыла водою
Погожею, не початою,
Сказавшы скилькось и словець.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 136.

Рядки 1-3:

видання 1798:

І зараз в горщечок наклали
Відьомських всяких-розних трав,
Йванів вечер рвали

Рядки 7-8:

видання 1798:

Любисток, проскурень, чебрець;
І все се налили водою

Примітки: III, 136.

       Частина III стр. 136.

Васильки — народна назва шавлії гайової (Salvіa nemoposa) та близьких до неї видів (волошок, щириці). Васильки входять постійним мотивом до українського національного орнаменту. Настій з василькових квітів здавна використовується в народній медицині (С.).

Відьма — за народним повір'ям – жінка, яка знається з нечистою силою і, як правило, завдає людям шкоди; чаклунка (СУМ-20).

Конвалія [Конвалія] = ландыш (К.).
Конвалія (Соnvallarіа) — багаторічна трав'яниста рослина. Настій з квіток конвалії здавна застосовується як ліки при серцевих хворобах. На Україні росте один вид — конвалія травнева (С.).

Костянтина — Костянтинів день (21 травня за ст. ст.). За народними віруваннями, трави, зібрані саме у цей день, мають чудодійну (С.).

Любисток [Любысток] = заря (К.).
Багаторічна ароматична трав'яниста рослина родини зонтичних, корені і листя якої використовують у народній медицині (СУМ-20).

Непочатий — якого не починали, до якого не бралися, не доторкалися (СУМ-20).

Папороть (Роlypodіophyta) — збірна назва дуже численного виду трав. Деякі папороті застосовуються в народній медицині (С.).

Петрів батіг [Петривъ батигъ] = цикорий (К.).
Багаторічна трав'яниста рослина, з коріння якої виготовляють сурогат кофе; цикорій (СУМ-11). Має лікувальні властивості, з кореня цикорію і зараз добувають лікувальні препарати. Згідно з легендою, цією травою апостол Петро відганяв дітей, які знущалися з Ісуса Христа, коли той піднімався з хрестом на Голгофу, звідки й походить народна назва (С.).

Погожий [Погожій] = хороший, годный (К.).
Свіжий, чистий (про воду, повітря і т. ін.) (СУМ-11).

Просерень [Просерень] = пролески (К.).
Просерен, просерень — підсніжник, крокіс (СУМ-11).

Ремез — маленька пташка ряду горобцеподібних (СУМ-11).

Чебрець (Thymus) — степова трава з повзучими стеблами, цвіте дрібними лілувато-рожевими, інколи білими квітами, має лікувальні властивості (С.).

Шевлія [Шевлія] = шалфея (К.).
Шавлія (Salvіa) — поширена на Україні трава з великими пахучими квітами. Деякі її види використовуються в народній медицині (С.).

Які на Костянтина рвала.
Маються на увазі трави, які за народними віруваннями, мають чудодійну, цілющу силу; їх слід рвати в Костянтинів день (21 травня за ст. ст.) (С.).

І те гніздо, що ремез клав.
Ремез своє мистецьки зроблене гніздо-кошіль підвішує на очереті або на дереві над водою. Воно фігурувало в народних обрядах, ворожіннях. Ремезовим гніздом підкурювали хворих, у деяких місцевостях і худобу, бджіл, риболовні снасті. Бувало, гніздо ремеза тримали в хаті як талісман (С.).

І все се налила водою і далі.
Зілля для зцілення від хвороб, для ворожіння треба було варити у свіжій воді з криниці, з якої в той день ще ніхто її не брав. Ставили зілля на вогонь з відповідними ритуальними замовляннями (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She put into a pot
Some witchcraft leaves and roots
Collected on a certain spot
In honour of St. Constantine's pursuits.
To that she added from the titmouse nest
Sweet basil, salvia, and all the rest,
Like ferns, sweetheart, wild thyme.
She poured fresh water over it,
Then mumbled incantations to permit
The mixture to become sublime.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І зараз жа ў гаршчок паклала
Яна вядзьмарскае травы,
Той, што на сёмуху збірала,
Калі хадзіла ў паплавы:
Цукора, васілька пялёсткі,
Чабор і ландыш, бэз і слёзкі,
Каліны горкай пяць лістоў
І заліла ўсё зелле тое
Крынічнай чыстаю вадою
Яна, шапнуўшы колькі слоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Гърне поднесе и начена:
наслага вещерски треви,
на Константин и на Елена
била ги брала; и какви! —
синигерско гнездо, кощрява,
живовляк, чубрица, тинтява,
лютиче, щавел; след това
разбърка и наля в гърнето
вода светена, при което
шептеше някакви слова.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann legte sie in eine Schüssel
Gleich eine Menge Hexenkraut,
Gepflückt am Fest des Konstantinus,
Zusammen mit dem Meisennest:
Basilikum, Farnkraut und Minze,
Maiglöckchen und das Peterskraut,
Liebstöckel, Thymian und Primel,
Anschließend goß sie Wasser auf,
Welches frisch war, nicht abgestanden,
Und murmelte den Zauberspruch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do garnka zaraz ziół napchała,
Przeróżnych, wszelkich traw wiedźmowych:
Na Konstantego ich narwała —
Włożyła gniazdko remizowe,
Cykorię, szałwię i bławatki;
Konwalię, paproć, różne kwiatki,
Lubczyku, cząbru też dodawszy;
To wszystko zgodnie z wróżek modą
Zalała czystą świeżą wodą,
Słów kilka też wypowiedziawszy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так говоря, горшок достала
И положила трав пучок —
Что в Константинов день сорвала:
Тут был засохший василек,
Петров батог, чебрец, подснежник,
Любисток, ландыш белоснежный,
И папоротник, и шалфей;
Все травы залила водою,
Прозрачной, чистой, ключевою,
Шептала что-то там над ней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот ремеза гнездо дивчина
Вложила в глиняный горшок
И сорванных на Константина
Ведьмовских трав сухой пучок.
Подснежник, васильки, цикориий,
Зоря, шалфей — в ее наборе,
И ландыш, зверобой, чабрец.
Всё это залила водою,
Прозрачною, непочатою,
Сказавши несколько словец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Трав разных колдовских наклала
В горшочек, что всегда с ней был,—
Их в Константинов день собрала —
И то гнездо, что ремез свил,
Волошки, крест Петров с шалфеем,
Любисток, ландыши с кипреем,
Чебрец, пролесок, водосбор —
И залила все то водою,
Хорошею, непочатою,
Шепча над нею наговор.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Трав разных ведьмовских набрала
В горшочек, что под печкой был
(На Константина травы рвала),
И то гнездо, что ремез свил,
Шалфей, цикорий и крапиву,
Любисток, папоротник, иву,
Подснежник, ландыш и чабрец;
Все это налила водою,
Особенною, не простою,
Промолвив несколько словец...

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak dala do velkého džbánu
různých trav svazek voňavý,
co trhala o svatém Janu,
a k tomu hnízdo pěnkavy:
bazalky, kapraď, hadí mlíčí,
mateřídoušku s petrklíči,
čekanku, šalvěj, laskavec;
a na to všechno vodu vlila,
pár tajemných slov promluvila
a dala na velikou pec.

    

137 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Горщок сей черепком накрила,
Поставила його на жар,
І тут Енея присадила,
Щоб огоньок він роздував;
Як розігрілось, зашипіло,
Запарилось, заклекотіло,
Ворочалося зверху вниз;
Еней наш насторочив уха,
Мов чоловічий голос слуха,
Те чує і старий Анхиз.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 136.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Горщокъ сей черепкомъ накрыла,
Поставыла його на жаръ,
И тутъ Энея прысадыла,
Щобъ огоньокъ винъ роздувавъ;
Якъ розигрилось, зашыпило,
Запарылось, заклекотало,
Ворочалося зъ верху въ нызъ;
Эней нашъ насторочывъ уха,
Мовъ чоловичій голосъ слуха,
Те чуе и старый Анхызъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 137.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Горщок сей-черепком накрили,
Поставили його на жар,
І тут Енея присадили

Рядок 5:

видання 1798:

Як розгорілось, зашипіло

8 Еней наш насторочив уха

Рядок 5:

видання 1798:

Еней наш насторошив уха

видання 1809:

Еней наш насторошив уха

Рядок 10:

видання 1798:

І чує те старий Анхиз

Примітки: III, 137.
         Частина III стр. 137.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Заклекотіти — почати клекотати, клекотіти, із шумом кипіти; забулькати (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She covered that pot with a lid
And put it on the gloving coals.
She made Aeneas heed her bid
To blow on them with his full jowls.
Now everything was hot
In that odd witchcraft pot.
It boiled and bubbled like some stew,
The hissing mass was getting brown.
Aeneas listened with a frown,
The old Anchises heard it, too.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гаршчок той чарапком накрыла,
Паставіла на вугалёк,
Энея побач пасадзіла,
Каб раздзімаў ён аганёк;
А калі зелле закіпала,
Забулькала, заклекатала,
Варочалася зверху ўніз;
Эней наш, навастрыўшы вуха,
Як быццам нечы голас слухаў,
Чуў голас гэты і Анхіз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Гърнето сложи на оджака,
след туй го с чирепче покри
и взе Еней да духа яко,
та огъня да разгори;
че като почна да клокочи,
ври, пуска пара, ще изскочи,
преливаше сегиз-тогиз;
Еней уши наостри, чака,
да чуе глас човешки в мрака,
и той се вслушва, и Анхиз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Schüssel stellte sie aufs Feuer
Und deckte sie behutsam zu,
Dann setzte sie dazu Aeneas
Und ließ ihn blasen, daß es brennt.
Nachdem die Schüssel sich erhitzte,
Fing es darin zu brodeln an,
Es kochte, gluckste durcheinander;
Unser Aeneas horchte auf -
Sprach da nicht eine Männerstimme,
Alter Anchises hört dies auch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Skorupą garnek ów przykryła,
Na żar wstawiła go co żywo
I Eneasza posadziła,
By ten ogienek rozdmuchiwał;
Gdy się rozgrzało, zasyczało,
Zabulgotało, zakipiało,
Zakryło garnek gęstą parą;
Eneasz nasz nadstawił ucha,
Ludzkiego głosu jakby słuchał,
Posłyszał i Anchizes stary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Горшочек черепком накрыла,
Поставила на огонек,
К нему Энея посадила,
Чтоб раздувать огонь помог.
Когда в горшочке закипело,
Заклокотало, зашипело
И травы опустились вниз,
Эней, к горшку приблизив ухо,
Какой-то голосок расчухал,
Его услышал и Анхиз.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На жар поставила, накрыла
Щербатым черепком горшок.
Энея рядом посадила,
Чтоб раздувал он огонек.
И вот уже кипит, клокочет,
Шипит, пузырится, бормочет,
Ворочается сверху вниз.
Эней насупился, не дышит,
Он голос человечий слышит.
Насторожился и Анхиз.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все сверху черепком накрыла;
На жар поставивши горшок,
Энея подле усадила,
Чтоб раздувал он огонек.
Как разогрелось, зашипело,
Заклокотало, закипело,
Ворочалось то вверх, то вниз —
Насторожил Эней наш ухо.
Вдруг голос долетел до слуха,
Его услышал и Анхиз.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Горшочек черепком накрыла,
Потом поставила на жар,
Энея к печке посадила,
Чтоб огонек он раздувал.
В горшочке зелье закипело,
Заклокотало, зашумело,
Ворочалось то вверх, то вниз.
Тут навострил Эней наш уши
И голос человечий слушал,
Стал слушать и старик Анхиз.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Džbán pokličkou pak přiklopila,
a jak tam na ohništi stál,
Aenea k němu posadila,
aby prý oheň rozdmychal;
a když se všechno rozehřálo
a zasyčelo, zakloktalo
a džbán se párou celý třás,
Aeneáš našpicoval uši,
s Anchisem slyšel, na mou duši,
jako by mluvil mužský hlas.

    

138 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як стали роздувать пильніше,
Горщок той дужче клекотав,
Почули голос виразніше,
І він Енею так сказав:
«Енею годі вже журитись,
Од його має розплодитись
Великий і завзятий рід;
Всім світом буде управляти,
По всіх усюдах воювати,
Підверне всіх собі під спід.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ сталы роздувать пыльнише,
Горщокъ той дужче клекотавъ,
Почулы голосъ выразнише,
И винъ Энею такъ сказавъ:
«Энею годи вже журытысь,
«Одъ його мае росплодытысь
«Велыкій и завзятый ридъ;
«Всимъ свитомъ буде управляты,
«По всихъ усюдахъ воюваты,
«Пидверне всихъ соби пидъ спидъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 138.

Рядок 1:

видання 1798:

Як стали роздувать пильнійше

видання 1809:

Як стали роздувать пильнійше

Рядок 3:

видання 1798:

Почули голос виразнійше

видання 1809:

Почули голос виразнійше

Рядок 7:

видання 1798:

Великий, дуже сильний рід

Рядок 9:

видання 1798:

По всіх усюдах воєвати

видання 1809:

По всіх усюдах воєвати

Примітки: III, 138.
         Частина III стр. 138.

Годі [Годи] = полно, довольно (К.).
Досить, вистачить (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Журитись [Журытысь] = печалиться (К.).
Засмучуватися з яких-небудь причин, зазнавати журби; печалитися, сумувати (СУМ-20).

Завзятий [Завзятый] = неуступчивый (К.).
1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Клекотить [Клекотить] = шипеть во время кипения (К.).
Клекотіти — бурхати, вирувати, шумувати (про рідину) (СУМ-20).

Мать [Мать] = иметь (К.).
Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Пильний — який щиро, уважно ставиться до своїх обов'язків, роботи; старанний. Пильніше — вищий ступінь порівняння прикметника пильний, який вказує на більшу міру вияву названої ознаки (СУМ-11).

Рід [Ридъ] = род (К.).
Ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Спід [Спидъ] = спод (К.).
Нижня частина, дно чого-небудь. Підвернути під спід — підкорити кого-небудь чиїйсь владі (СУМ-11).

Усюди [Усюды] = везде (К.).
Всюди (усюди) — у кожному місці; повсюдно, скрізь. По всіх усюдах — у всіх місцях; скрізь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As they were blowing more,
The pot was getting loud like mad.
They heard a voice come from its core
And it spoke to Aeneas thus: "Be glad!
Aeneas, do not worry, for
You'll be a famed progenitor
Of some great and relentless race.
Your reign will stretch out far and wide,
You will wage wars and will decide
The fate of that huge populace.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А развялі агонь мацнейшы,
Гаршчок гучней забулькатаў,
Пачуўся голас выразнейшы,
Які Энею так сказаў:
«Энею годзе ўжо нудзіцца,
Бо будзе ад яго пладзіцца,
Вялікі і заўзяты род;
Ён будзе кіраваць зямлёю,
Вайной і ўладаю сваёю
Паверне ўсіх сабе пад спод.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Гърнето просто се разтресе,
щом попритуриха дърва,
и ясен глас се в миг разнесе,
и рече на Еней това:
— Еней тегла все още мъкне,
от днес ще се плоди, да пръкне
велик и неуморен род;
и той света ще завладее,
той всеки враг ще разпилее,
ще го срази за цял живот.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie bliesen kräftiger und fester,
Noch lauter kochte es im Topf,
Jetzt war die Stimme klar vernehmbar,
Die von sich diese Nachricht gab:
"Aeneas soll sich nicht mehr sorgen,
Ein großes ruhmreiches Geschlecht
Wird zukünftig durch ihn entstehen;
Der Herr der Welt wird er einst sein,
Gar viele Kriege wird er führen
Und alles wird ihm untertan.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy rozdmuchiwać jęli raźniej,
Ów garnek mocniej zabulgotał,
Wnet usłyszeli głos wyraźniej,
Eneaszowi on rzekł oto:
"Eneaszowi dość już smutku,
Od niego ma się powolutku
Zawzięty, wielki ród rozmnożyć;
I będzie światem on kierować,
Po wszystkich miejscach też wojować,
Pod siebie wszystkich już podłoży.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней раздул огонь сильнее —
Горшок сильней заклокотал;
Тут голос разом стал яснее,
И так Энею он сказал:
"Пускай Эней печаль оставит.
Потомством он себя прославит
И миру даст великий род,
Всем светом управлять он будет,
Весь мир к покорности принудит
И честь и славу обретет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Раздули огонек нехудо,
Горшок заклокотал сильней.
Из раскаленного сосуда
Стал голос явственней, слышней:
«Энею горевать не надо.
Анхиза и Венеры чадо,
Он расплодит великий род.
Сей род обширный, стойкий, смелый
В чужие вторгнется пределы
И под себя их подомнет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Огонь раздули посильнее,
Горшок все больше клокотал,
И голос слышался яснее,
А он Энею так сказал:
«Энею нечего журиться,
Его потомство расплодится
В великий и упорный род.
Всем миром управлять он будет,
Войной к покорности принудит
Немало стран, неся им гнет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А стали раздувать сильнее,
Горшок сильней заклокотал,
И голос сделался слышнее,
И вот горшок забормотал:
«Энею надо веселиться,
Ведь от него пойдет плодиться
Большой и очень сильный род,
Он целым миром править будет
И воевать везде и всюду,
Мечом все земли заберет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Foukali všichni na uhlíky
a džbánek kloktal ještě víc,
přestaly všechny kviky, vzlyky,
ten v hrnci zařval z plných plic:
„O Aeneáši, dost už smutku,
on slavný rod má zplodit vskutku,“
křičelo z hrnce záhrobí:
„ten celým světem vládnout bude
a válčit po všech koncích všude,
a všechen lid si podrobí.

    

139 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І Римськії поставить стіни,
В них буде жити, як в раю;
Великі зробить переміни
Во всім окружнім там краю;
Там буде жить та поживати,
Покіль не будуть ціловати
Ноги чиєїсь постола...
Но відсіль час тобі вбираться
І з панотцем своїм прощаться,
Щоб голова тут не лягла».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И Рымськіи поставытъ стины,
«Вь ныхъ буде жыты, якъ въ раю;
«Велыки зробытъ перемины
«Во всимъ окружнимъ тамъ краю;
«Тамъ буде жыть, та пожываты,
«Покидь не будуть циловаты
«Ногы чіеись постола....
«Но видсиль часъ тоби вбираться
«И зъ пан-отцемъ своимъ прощаться,
«Щобъ голова тутъ не лягла.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 139.

Рядок 2:

видання 1798:

В них буде жить, як у раю

видання 1809:

В них буде жить, як у раю

Рядок 5:

видання 1798:

Там буде жить да поживати

видання 1809:

Там буде жить да поживати

Рядки 7-9:

видання 1798:

Ноги якоїсь постола...
Но відсіль ти сей час вбирайся
І з панотцем своїм прощайся

Примітки: III, 139.

       Частина III стр. 139.

Відсіль [Видсиль] = отсюда (К.).
Із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Зробить [Зробыть] = сделать (К.).
Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Панотець [Панотець] = батюшка (К.).
Батько стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Покіль не будуть ціловати і далі.
Віщий голос заглядає далеко вперед у грядущі віки. Заснована Енеєм Римська держава стоятиме до того часу, поки язичество не впаде під натиском нової релігії — християнства — і на її місці виникне Священна Римська імперія під зверхністю папи — глави католицизму. Гумористичне обігрується відомий вираз: «Цілувати пантофлю папи» (С., Ш.).

Постоли [Постолы] = род лаптей (К.).
1. М'яке селянське взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно носили з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками (волоками). 2. Те саме, що личаки — плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You'll build the Roman fortifications,
You will require some sacrifice,
But you will make modifications
In that enormous paradise.
It'll be like that until a holy whipper
Will force the kings to kiss his slipper.
Well now, it's time for you to leave,
To say good-bye to your dear dad,
Which, I am sure, will make you sad,
You will get safely out of here, as I perceive"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І Рымскія збудуе сцены,
Як у раі, ў іх будзе жыць;
Не толькі там, а ўсюды змены
Яму вялікія чыніць:
Магутным будзе панаванне,
Аж покуль цалаваць не стане
Пантофель з нечае нагі...
А зараз трэба выбірацца
Адгэтуль, з бацькам развітацца,
Зноў падавацца да ягі».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще вдигне в Рим стени високи,
ще заживее в тоя край
и там по всичките посоки
земята ще превърне в рай.
Там ще живее, ще царува,
дорде не почне да целува
и той пантофката на друг...
Сега веднага да се стяга,
да се сбогува и да бяга,
че, току-виж, останал тук.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Mauern Roms wird er errichten
Dort leben, wie im Paradies;
Er wird Gewaltiges verändern
In weitem Umkreis in dem Land
Und wunderbares Leben führen,
Bis damit angefangen wird,
Pantoffel jemandem zu küssen...
Nun mußt du gehen, es ist Zeit
Abschied zu nehmen vom Herrn Vater,
Damit du nicht den Kopf verlierst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zbuduje rzymskie mury, ściany,
W nich będzie mieszkać niczym w raju;
Wprowadzi również wielkie zmiany
W otaczającym całym kraju;
I będzie żył szczęśliwie, zdrowo,
Aż nie rozpoczną tam całować
W pantofel czyjejś nogi wzutej...
Lecz stąd czas tobie się zabierać,
I z ojcem się pożegnaj teraz,
Byś głowy nie utracił tutaj".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он римские поставит стены
И будет жить там, как в раю;
Свершит большие перемены
Во всем прославленном краю;
Всех бед он жизненных минует,
Покуда сам не поцелует
Униженно чужих лаптей...
Но час пробил. С отцом прощайся
И прочь отсюда убирайся,
Чтоб в пекле не сложить костей".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Чувствительные перемены
Произведет в своем краю
И, римские воздвигнув стены,
Там заживет он, как в раю.
До той поры не загорюет,
Пока, склонясь, не поцелует
С ноги святейшей постола...
Теперь довольно! Убирайся!
С покойным батюшкой прощайся,
Покуда голова цела».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И Римские поставит стены,
За ними будет, как в раю,
Свершит большие перемены
Во всем облегшем их краю;
Жить припеваючи он станет,
Покуда время не настанет
Лаптишко чей-то целовать...
Но час пришел с отцом прощаться
И прочь отсюда убираться,
Чтоб головы не потерять».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он Римские воздвигнет стены
И жить в них будет, как в раю,
Свершит большие перемены
Во всем обширном том краю;
К там он будет жить, покуда
Не станут верящие в чудо
У папы туфлю целовать.
А ты теперь с отцом прощайся,
Скорей отсюда убирайся,
Иль жизнь тут можешь потерять».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Postaví slavné římské stěny,
v nichž bude jednou pravý ráj,
udělá velikánské změny,
promění celý širý kraj;
tam bude žít, dobře se mívat
až dotud, nežli začne líbat
nějaké nohy pantofel...
A nechceš-li být o krk kratší,
rozluč se s panem otcem radši,
nejvyšší čas už, abys šel!“

    

140 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сього Анхизу не бажалось,
Щоб попрощатися з синком,
І в голову йому не клалось,
Щоб з ним так бачитись мельком.
Та ба! вже нічим пособити,
Енея треба відпустити,
Із пекла вивести на світ.
Прощалися і обнімались,
Слізьми гіркими обливались —
Анхиз кричав, як в марті кіт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сього Анхызу не бажалось,
Щобъ попрощатыся зъ сынкомъ,
И въ голову йому не клалось,
Щобъ зъ нымъ такъ бачытысь мелькомъ.
Та ба! вже ни чимъ пособыты,
Энея треба видпустыты,
Изъ пекла вывесты на свитъ.
Прощалыся и обнималысь,
Слизьмы гирькымы облывались —
Анхызъ крычавъ якъ въ марти китъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 140.

Рядок 5:

видання 1798:

Да ба! вже нічим пособити

видання 1809:

Да ба! вже нічим пособити

Рядок 8:

видання 1798:

Прощалися і ціловались

Примітки: III, 140.
         Частина III стр. 140.

Анхиз — батько Енея — племінний вождь дарданов, онук троянського царя Іла; коханий Афродіти (Венери), яка народила від нього Енея (А.). В «Енеїді» Вергілія розповідається, що Еней виніс на плечах старого батька з палаючої Трої, захопленої греками (Ш.). Про це згадує і Котляревський (див. ч. VI, 98).

Бажати [Бажать] = очень желать, прихотничать (К.)
Прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Треба [Треба] = нужно, надобно (К.).
Потрібно, необхідно, слід (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Anchises did not wish
To part with his dear son so soon.
Their meeting passed just like a swish,
The parting would cause him to swoon.
But nothing could be done,
He had to let him go, his son.
And had to be prepared for that.
They hugged and cried into each other's ears
They shed abundant tears,
Anchises screamed just like a horny cat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Анхіза сэрца не жадала
Разлукі з сынам дарагім,
З якім пабыў ён гэтак мала,
Як быццам і не быў зусім.
Ды дзе там! Марная надзея,
Часе адпускаць яму Энея,
На волю выпускаць з варот.
Анхіз з Энеем абнімаўся,
Слязьмі, няшчасны, абліваўся,
Крычаў, нібы марцовы кот.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Туй на Анхиз не се понрави —
със своя син да се дели,
не можеше да си представи,
че тъй за кратко са били;
но де ти! — нищо не помага,
Еней ще трябва пак да бяга,
в живота да се върне пак!
Прегърнаха се, заридаха,
Анхиз завряска, сиромаха,
подобно мартенски котак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sich von dem Sohn sobald zu trennen
War durchaus nicht Anchises' Wunsch,
Er konnte gleichfalls nicht verstehen,
Daß dies ein Blitzbesuch sein soll.
Na ja! Da ist auch nichts zu machen,
Aeneas muß erneut zurück
Zur Erde aus der Hölle eilen.
Sie nahmen Abschied tränenreich,
Umarmten sich, Anchises heulte
So, wie im März ein Kater schreit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Anchizesowi przykro było
Natychmiast żegnać się z syneczkiem
I w głowie mu się nie mieściło,
By tak się widzieć z nim chwileczkę,
Lecz ba! Już nie się nie poradzi,
Trza Eneasza wyprowadzić
Na biały świat po tej pogwarce.
Żegnali się, obejmowali,
Gorzkimi łzami się oblali, —
Anchizes krzyczał, jak kot w marcu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Анхиза сильно огорчила
Разлука с дорогим сынком,
Ему и в ум не приходило
Энея видеть лишь мельком.
Увы! С судьбой нельзя бороться;
Он знал — благословить придется
Энея на земной поход.
С тяжелым сердцем попрощались,
Слезой горючей обливались,
Анхиз кричал, как в марте кот.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Отцу не слишком улыбалось
Так скоро отпустить сынка, —
Не думалось и не гадалось,
Что встреча будет коротка
И доведется столь поспешно
Бежать Энею из кромешной.
И, провожая свой приплод,
Слезами старый обливался,
С Энеем крепко обнимался,
Кричал Анхиз, как в марте кот.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не по сердцу Анхизу было
Расстаться со своим сынком,
Ему на ум не приходило,
Что с ним он свиделся мельком.
Да, видишь, некуда деваться, —
Энею надо распрощаться,
Уйти из ада без хлопот.
Простились, долго обнимаясь,
Слезой горючей обливаясь,
Анхиз кричал, как в марте кот.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Анхиз так быстро расставаться
С сыночком не хотел своим,
Не думал он, что повстречаться
На миг один придется с ним.
Помочь тут нечем, вот досада!
И отпустить Энея надо,
И проводить хоть до ворот.
Они прощались, обнимались,
Слезами оба обливались,
Анхиз кричал, как в марте кот.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Anchisovi se nelíbilo,
že se už mají rozloučit,
vždyť shledání tak krátké bylo
a synek už má zase jít.
Eh, žádná pomoc není tady,
Aeneáš musí pryč, je mladý,
vrátit se na svět, žíti dál.
I loučili se, objímali,
slzami hořce oblévali,
Anchis jak kocour v březnu řval.

    

141 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Сивиллою старою
Із пекла бігли напростець;
Синок ворочав головою,
Поки аж не сховавсь отець;
Прийшов к троянцям помаленьку
І крався нишком, потихеньку,
Де їм велів себе пождать.
Троянці покотом лежали
І на дозвіллі добре спали —
Еней і сам уклався спать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней зъ Сывыллою старою
Изъ пекла биглы напростець;
Сынокъ ворочавъ головою,
Покы ажъ не сховавсь отець;
Прыйшовъ къ Трояньцямъ по маленьку
И крався нышкомъ, потыхеньку,
Де имъ веливъ себе пождать. —
Трояньци покотомъ лежалы
И на дозвилли добре спалы —
Эней и самъ уклався спать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 141.

Рядок 7:

видання 1798:

Де їм себе велів пождать

видання 1809:

Где їм велів себе пождать

Рядок 9:

видання 1798:

Де їм себе велів пождать

І на розсвіті добре спали

Примітки: III, 141.
         Частина III стр. 141.

Дозвілля [Дозвилля] = досуг (К.).
Вільний від праці час; час відпочинку (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Напростець [Напростець] = напрямик (К.).
Навпростець, напростець — найкоротшим шляхом, не по дорозі, перев. по прямій лінії (СУМ-20).

Нищечком, нишком [Ныщечкомъ, нышкомъ] = потихоньку, украдкой (К.).
Крадькома, потай, щоб інші не бачили, не знали (СУМ-11).

Пекло [Пекло] = ад (К.).
За релігійними уявленнями — місце під землею, куди потрапляють душі померлих грішників для вічних мук (СУМ-11).

Поки [Покы] = покуда (К.).
Протягом певного часу (СУМ-11).

По́котом [По́котомъ] = вповалку (К.).
Один біля одного, без певного порядку (СУМ-11).

Сивилла — Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба). У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум) (С.). Див. коментар до строфи 15 частини ІІІ.

Сховати, сховатися — зникати з поля зору (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas and Sivilla ran
From Hell as if they had been seared.
The son was looking back to scan
The field until his father disappeared.
Encouraged so assertively,
He came to his men furtively,
Where they were told to wait.
The Trojans lay all helter-skelter
And slept like babies in their shelter.
Aeneas lay down, too, so tired but elate.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дадому напрасцяк падаўся
З ягой Сівілаю Эней;
Назад ён доўга азіраўся,
Пакуль Анхіз не знік з вачэй:
Як апынуліся на волі,
Ён да сваіх пайшоў паволі
Туды, дзе загадаў чакаць,
Траянцы покатам ляжалі,
У вольны час адпачывалі —
Эней і сам улёгся спаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней препусна с Баба Яга,
търчат по пътя каменист,
той ту извръща се, ту бяга,
дордето се не скри Анхиз.
Дойде при своите, застана
и запрокрадва се из стана,
прибра се нашият герой.
Троянците навред лежаха
и сладко непробудно спяха —
накрая легна си и той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und Sibylle rannten
Nach Kräften aus der Unterwelt,
Der Sohn sah manches Mai nach hinten,
Bis ihm der Vater ganz entschwand;
Er näherte sich den Trojanern,
Heimlich erreichte er den Ort,
Wo seine Freunde warten sollten;
Er fand seine Trojaner an,
Wie sie ganz tief und sorglos schliefen, -
Da schlief Aeneas auch mit ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz z starą, złą Sybillą
Na przełaj z piekła uciekali;
A syn oglądał się co chwile,
Aż ojciec schował się w oddali;
Do Trojan przyszedł pomalutku
I skradał się tam po cichutku,
Gdzie im na siebie czekać kazał.
Gromada Trojan w krąg leżała
I na swobodzie dobrze spała —
Eneasz poszedł spać od razu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот Эней с кривой ягою
Из пекла вылез наконец,
Вертя до тех пор головою,
Пока не скрылся в тьме отец.
Потом тишком прокрался к месту,
Где за леском, ему известным,
Себя велел троянцам ждать.
В тот час троянцы сладко спали,
Эней зевнул, забыл печали
И тоже завалился спать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сам-друг с ягой пришлось Энею
Махнуть оттуда напрямик.
Он без конца ворочал шею,
Но скрылся из виду старик.
Из пекла вышли потихоньку,
Пустились дальше полегоньку.
Эней своих узрел опять:
Троянцы дрыхнули вповалку.
Он отшвырнул суму и палку
И тоже завалился спать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллою седою
Неслись из ада напрямик,
Сынок ворочал головою,
Пока не скрылся с глаз старик,
Пришел к троянцам потихоньку,
Туда подкравшись полегоньку,
Где повелел себя им ждать.
Троянцы покатом лежали
И на досуге сладко спали,
Эней и сам улегся спать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллою-каргою
Из ада мчались напрямик,
Эней ворочал головою,
Пока не виден стал старик;
К троянцам крадучись вернулся
И здесь тихонечко разулся,
Стал место для себя искать.
Троянцы крепко-крепко спали,
Вповалку, как снопы, лежали,
Эней и сам улегся спать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas zase šerou nocí
i se Sibylou zpátky šel,
a dokud nezmizel mu s očí,
se za svým otcem ohlížel...
K Trojským se vracel pomaloučku,
šel polehoučku, potichoučku,
jak zloděj po špičkách se krad.
Trojští si právě pohov dali,
ve volné chvíli tvrdě spali —
a tak šel, chudák, taky spat.

 

     

Highslide JS
А. Штірен. Кінцівка III частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Кінцівка III частини.

Highslide JS
М. Дерегус. Кінцівка III частини.


С. Пожарський. Кінцівка III частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Кінцівка III частини.


М. Муратов. Кінцівка III частини.

Highslide JS
М. Ваша. Кінцівка III частини.

Highslide JS
О. Довгаль. Кінцівка III частини.

Highslide JS
А. Базилевич. Кінцівка III частини.

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

 

Ссылки на эту страницу


1 Енеїда
[«Энеида» Ивана Котляревского] – Проект «Енеїда Івана Петровича Котляревського: 7 в 1»

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654