Енеїда. Частина 1

Проект «Енеїда Івана Котляревського: 7 в 1» - текст, ілюстрації, варіанти і різночитання, коментарі, переклади, іменний покажчик, словник.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Ілюстрована "Енеїда"

Частина перша

Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул I частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул I частини.

 


А. Штірен. Заставка I частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка I частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка до I частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка I частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка I частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка I частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до I частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка I частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка I частини.

    

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфа 1.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 1.

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

 

Highslide JS
В. Корнієнко. Еней був парубок моторний.
Частина I, строфа 1.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней бувъ парубокъ моторный
И хлопець хоть куды козакъ,
Удавсь на всее зле проворный,
Завзятійшый одъ всихъ бурлакъ.
Но Грекы якъ спалывшы Трою,
Зробылы зъ неи скырту гною,
Винъ взявшы торбу, тягу давъ,
Забравшы де-якыхъ Троянцивъ,
Осмаленыхъ, якъ гыря, ланцивъ,
Пьятамы зъ Трои накывавъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 1.

Рядок 1:

видання 1798

Еней був паробок моторний

видання 1809

Еней був паробок моторний

Рядок 3:

видання 1798:

На лихо здався він проворний

Примітки: I, 1.
       Частина I стр. 1.

Еней — один з героїв античного міфу про Трою. Син Анхіза, царя міста Дардана в Малій Азії, і богині Венери. Після зруйнування греками Трої поплив, виконуючи волю богів, до Італії і після ряду пригод, що склали зміст "Енеїди" римського поета Публія Вергілія Марона, поклав початок Римській державі.

 

Бурлак, бурлака. 1. Людина без постійної роботи і постійного місця проживання. 2. Одинокий, неодружений чоловік; парубок (Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 259).

 

Троя (або Іліон) — стародавнє місто-держава в Малій Азії, в районі протоки Дарданелли. У кінці XIX ст. німецький археолог Генріх Шліман шляхом розкопок встановив місце, де стояла Троя. Оспіваний в "Іліаді" Гомера похід греків на Трою, здобуття і зруйнування ними міста відбулися у XII ст. до н. е.

 

Осмалених, як гиря, ланців — троянці вискочили з палаючого рідного міста, тому — осмалені. Гиря, гирявий — коротко острижений, взагалі: негарний, непоказний.

 

Ланець — гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Diе Lапdmilitiа) -> ландець -> — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро III наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва "ландміліція" офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XIX ст.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was a robust guy,
A kozak full of vim,
Full of the devil, lewd and spry,
There was no one like him.
And when the Greeks had burned down Troy
And made of it, to their great joy,
A heap of dung, he left that waste
Together with some Trojan tramps,
The sun-tanned scamps.
They all took to their heels in haste.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней быў маладзец, рухавы,
Казак што трэба, хлопец-зух,
Прыдатны да ўсялякай справы
І валацуга з валацуг.
Ён, як спалілі Грэкі Трою,
З яе зрабіўшы сцірту гною,
Даў драла з торбаю пустой;
Вайной абсмаленых Траянцаў,
Брытагаловых галадранцаў,
Забраў, як упякаў, з сабой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней бе момък неуморен,
между казаци пръв казак,
в злини и пакости — безспорен,
и упорит като бурлак.
Но гърците затриха Троя,
подпалиха я и героя
бохчата сбра надве-натри
и с оцелелите троянци,
по-жалки и от новобранци,
от Троя търтиха в зори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas war ein kecker Bursche
Und ein vortrefflicher Kosak,
Kein Unheil konnte ihn erschüttern,
An Mut er alle übertraf.
Als Griechen Troja überfielen
Und es zum Misthaufen gemacht,
Packte Aeneas seinen Ranzen,
Rief zu sich der Trojaner Schar,
Die, braungebrannt, mit kurzen Haaren,
Mit ihm von dannen sollten ziehn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz rzutkim był młodzianem,
Podobnym całkiem do Kozaków,
Radzącym z każdym złem spotkanym,
Zawziętszym nawet od burłaków.
Lecz gdy spalili Grecy Troję
I z niej zrobili kupę gnoju,
On czmychnął, tylko torbę chwycił,
Zebrawszy jakich Trojan grono,
Jak głownie łyków osmolonych,
Drapaka z Troi wnet dał spryciarz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней детина был проворный
И парень — хоть куда казак.
На дело алой, в беде упорный,
Отчаяннейший из гуляк.
Когда спалили греки Трою,
Сровняв ее навек с землею,
Эней, не тратя лишних слов,
Собрал оставшихся троянцев,
Отпетых смуглых оборванцев,
Котомку взял и был таков.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней был парубок бедовый
И хлопец хоть куда казак,
На шашни прыткий, непутевый,
Затмил он записных гуляк.
Когда же Трою в битве грозной
Сравняли с кучею навозной,
Котомку сгреб и тягу дал;
С собою прихватил троянцев,
Бритоголовых голодранцев,
И грекам пятки показал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней был молодец задорный,
Детина хоть куда, казак.
Во всякой злой беде упорный.
Отчаяннейший из гуляк.
Лишь обратили греки Трою
Пожаром в кучу перегною,
Он, вскинув торбу, тягу дал;
Собрал троянцев ошалелых,
Бродяг, до плеши обгорелых,
И только пятки показал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней был молодец задорный
И парень хоть куда казак,
На все лихое был проворный,
Буян, гуляка из гуляк.
Когда спалили греки Трою,
Костер из города устроив,
Схватив суму, он тягу дал,
Взяв опаленных голодранцев,
В живых оставшихся троянцев,
Он с ними к морю пошагал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A chlapík k pohledání,
chlap všemi mastmi mazaný,
schopný a k činu odhodlaný,
v tom předčil všecky Trojany.
Když Řekové, dobyvše Troje,
z ní udělali kupku hnoje,
vzal torbu, šelma mazaná,
z Trojanů vybrav hrstku věrných,
houf otrhanců umouněných,
zakmital v běhu patama.

    

Highslide JSHighslide JS
О. Данченко. Частина I, строфа 1-2.

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Він, швидко поробивши човни,
На сине море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка,—
Енея не любила — страх;
Давно уже вона хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина I, строфа 2.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Винъ швыдко поробывшы човны,
На сыне море поспускавъ,
Троянцивъ насажавшы новни,
И куды очи почухравъ.
Но зла Юнона, суча дочка.
Роскудкудакалась якъ квочка —
Энея не любыла страхъ;
Давно уже вона хотила,
Його щобъ душка полетила
Къ чортамъ, и щобъ и духъ не пахъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 2.

Рядок 3:

видання 1798:

Троянців насадивши повни

Рядок 6:

видання 1798:

Розкудкудаткалась, як квочка

Рядок 10:

видання 1798:

У пекло, щоб і дух не пах

Примітки: I, 2.
       Частина I стр. 2.

Почухрати - швидко піти, побігти, поїхати (Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 478).

 

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології — дружина Юпітера (Зевса), покровителька жінок, покровителька шлюбів. Під час Троянської війни була на боці греків і переслідувала троянців, залишилася їхнім ворогом і після падіння Трої.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Constructing his boats at great speed,
He launched them on the bluish sea
And filled them with the men he'd need
As he sailed toward his destiny.
But Juno, daughter of a bitch,
A cackling hen with fighting itch,
Loathed him for being proud and deft.
She wished to see that his soul would
Fly to the deuce for good,
And no trace of him would be left.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён, хутка парабіўшы чоўны,
На хвалі мора іх спусціў,
Траянцаў насадзіўшы поўна,
Куды глядзелі вочы, плыў.
Але Юнона, злыбядуха,
Расквохталася, як квахтуха, —
Энея не любіла — страх;
Ужо даўно яна хацела,
Каб вытрас дух ягоны з пела
Сам д'ябал і развеяў прах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Набързо лодки той направи,
троянците си в тях качи
и хванаха те, здрави-прави,
където видят им очи.
Но кучката Юнона зла е,
да кудкудяка взе, да лае,
направо да те хване страх;
бе петимна от доста време
душата някак да му вземе,
да стане той на пух и прах.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er baute allen feste Boote.
Als diese fertig auf dem Meer,
Mit den Trojanern voll beladen, -
So stachen alle sie in See.
Das merkte Juno, dieses Luder,
Und fing sofort zu gackern an -
O Schreck, wie sie Aeneas haßte!
Zum Teufel wünschte sie sich ihn
Seit langem schon, damit auf ewig
Kein Lebenshauch mehr von ihm bleibt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Szybciutko czółna pobudował,
Pospuszczał je na sine morze,
W nie Trojańczyków załadował
I w świat wnet powlókł się niebożę.
Lecz zła Junona, sucza córa,
Tu rozgdakała się jak kura, —
Bo Eneasza nie znosiła
I już od dawna tego chciała,
By jego dusza poleciała,
Do diabłów, by nim czuć nie było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

У моря сколотил он челны
И, посадив троянцев в ряд,
Доверившись судьбе и волнам,
Махнул куда глаза глядят.
Но тут Юнона, сучья дочка,
Вдруг раскудахталась, как квочка:
Энея числя за врага,
Давно уже она хотела,
Чтоб душенька его летела
До срока к черту на рога.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Челны сварганив, разместились,
Весельцами взмахнули в лад,
Ватагой по морю пустились
Чесать куда глаза глядят.
Юнона, злая сучья дочка,
Тут раскудахталась, как квочка,—
Энея не любила — страх;
Хотелось ей, чтоб отлетела
К чертям душа его из тела,
Чтоб сгинул этот вертопрах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он, челны смастерив поспешно,
Их в море синее спихнул
И, насажав троянцев тесно,
Куда глаза глядят махнул.
Юнона, сучья дочь, дозналась.
Как клуша злая, расклохталась, —
Эней был страх как ей не мил;
Уже давно она желала,
Чтоб душенька его попала
К чертям и чтоб и след простыл.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Скорей челны поделав, сразу
Эней их на воду спустил,
Набив людьми их до отказу,
Куда глаза глядят, поплыл.
Юнона ж злая, сучья дочка,
Вдруг раскудахталась, как квочка,
Энея не любила — страх!
Она давно уже хотела,
Чтоб в ад душа его слетела
К чертям, чтоб дух его не пах.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Narychlo sbil si z prken čluny,
pustil do moře siného,
každý z nich Trojanů byl plný,
a jel, kam voda nesla ho.
Leč stará Juno, zlá jak psice,
se rozkdákala převelice,
ta na Aenea měla vztek
a umínila si, že musí
dát čertu jeho hříšnou duši,
by po něm nezbyl ani flek.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней був тяжко не по серцю
Юноні — все її гнівив;
Здававсь гірчійший їй від перцю,
Ні в чім Юнони не просив;
Но гірш за те їй не любився,
Що, бачиш, в Трої народився
І мамою Венеру звав;
І що його покійний дядько,
Парис, Пріамове дитятко,
Путивочку Венері дав.

 

Highslide JS
А. Штірен. Троянці. Част. I, строфи 1-2.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней бувъ тяжко не по сердцю
Юнони, все ѣи гнивывъ;
Здававсь гирчійшый йій видъ перцю,
Ни въ чимъ Юноны не просывъ;
Но гирьшъ за те йій не любывся,
Що, бачышъ, въ Трои народывся
И мамою Венеру звав;
И що його покійный дядько
Парысъ, Пріямово дытятко,
Путивочку Венери давъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 3.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Еней болячка був Юноні,
Як жорна, серце їй давив;
Тугійший-бо був од супоні

Рядки 5-7:

видання 1798:

А гірш за те їй не злюбився,
Що, бач, у Трої народився
І мамою Венерю звав

Примітки: I, 3.
       Частина I стр. 3.

Венера — в римській [Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям.

 

Парис — один з синів троянського царя Пріама, дядько Енея з боку батька, призвідець пагубної для його батьківщини війни з греками. За античною міфологією, до Париса з'явилися три богині — Гера, Афіна, Афродіта (відповідно у римлян — Юнона, Мінерва і Венера) — й попросили бути суддею у суперечці за яблуко, яке мусило дістатися найвродливішій з них. Гера обіцяла віддати йому у володіння велике царство — Азію, Афіна обіцяла славу полководця, Афродіта — найпрекраснішу жінку на землі. Парис віддав яблуко Афродіті. При її сприянні викрав у одного з грецьких царів Менелая дружину — прекрасну Єлену, що й послужило приводом для Троянської війни.

 

Путивочка — сорт невеликих круглих яблук.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To her he was like pepper, full of gall,
He always irritated her.
Her heart couldn't stomach him at all.
He was not her soliciting idolater.
She loathed him and it would annoy
Her so for he was born in Troy.
Besides, that Paris, his dad's brother,
Bestowed the apple as his recognition
Of triumph in a beauty competition
On Venus, his attractive mother,

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней не даспадобы сэрцу
Юноны — ён яе ўгнявіў:
Ён быў гарчэйшы ёй ад перцу,
Яе спагады не прасіў;
Ды горай быў нялюб за тое,
Што, бачыш, нарадзіўся ў Троі
І маткаю Венеру зваў;
Што дзядзькам быў яго таксама
Парыс, памёршы сын Прыяма,
Які Венеры яблык даў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не бе и по сърце на Хера
Еней; и ставаше по-зла,
че тровеше я не от вчера
и помощ хич не пожела.
Но най го мразеше, че тоя
казак родил се беше в Троя
и на Венера бе дете;
че чичо му реши при спора
за ябълката на раздора
Венера да предпочете.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas war ihr so zuwider,
Da er ihr Grund zum Ärger gab.
Er war ihr bitterer als Pfeffer,
Sein Anblick füllte sie mit Zorn.
Sie haßte ihn, weil er in Troja
Geboren wurde, wie ihr wißt,
Und Venus seine Mutter nannte.
Und auch weil Priams feiner Sohn,
Aeneas' Oheim selig, Paris,
Den Apfel Venus übergab.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz był niemiły sercu
Junony — gniewał nieustannie:
Jak pieprz był gorzki, albo więcej,
Nie prosił o nie boskiej pani;
Lecz bardziej tym jej nie dogodził,
Że, widzisz, w Troi się urodził
I Wenus mamą swą nazywał,
Że jego wuj, nieboszczyk Parys,
Priama dzięcię, przyznał zaraz
Jabłuszko Wenus niecnotliwej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней был сильно не по сердцу
Юноне, все ее гневил;
Был для нее он горше перцу,
Хоть зла ей ввек не причинил.
Он тем ей, вишь, не полюбился,
Что в Трое славной народился
И мамою Венеру звал,
И что Парис — покойный дядя, —
На красоту Венеры глядя,
Ей яблочко в подарок дал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Был не по нраву, не по сердцу
Богине издавна Эней:
Он ей казался горше перцу,
Не хаживал с поклоном к ней
И был ей ненавистней вдвое,
Как всякий обитатель Трои;
Он там родился и возрос,
Вдобавок звал Венеру мамой,
А ей Парис — дитя Приама —
Некстати яблочко поднес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней был сильно не по сердцу
Юноне,— все ее гневил;
Он ей казался горше перцу —
Ничем богине не польстил.
А больше, вишь, не полюбился
За то, что в Трое народился
И мамою Венеру звал,
И что Энея дядя кровный —
Парис, Приама сын покойный,
Раз яблочко Венере дал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней давно был не по сердцу
Юноне, все ее гневил,
И ей казался горше перцу,
За то, что он ее не чтил.
Еще и тем он провинился,
Что в Трое, видите ль, родился,
И мамою Венеру звал,
И что его покойный дядя,
Парис, с Юноной не поладя,
Путивочку Венере дал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

"Ten Aeneas jí trnem v oku
a solí v očích dávno byl,
protivný na každém svém kroku,
že o přízeň se neprosil.
A tohle nejvíc namíchlo ji,
že Aenej narodil se v "roji
a Venuši měl za svou máť
a jeho strýček, Paris mladý,
zneuznav Junoniny vnady,
že Venuši moh přednost dát.

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Юнона в дорозі до Еола.
Частина I, строфа 4.

Highslide JS
А. Штірен. Юнона в дорозі до Еола.
Частина I, строфа 4.

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Побачила Юнона з неба,
Що пан Еней на поромах;
А те шепнула сука Геба...
Юнону взяв великий жах!
Впрягла в гринджолята павичку,
Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку,
К Еолу мчалась, як оса.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Побачыла Юнона зъ неба,
Що панъ Эней на поромахъ;
А те шепнула сука Геба...
Юнону взявъ велыкый жахъ!
Впрягла въ грынджолята павычку,
Сховала пидъ кибалку мычку,
Щобъ не свитылася коса;
Взяла спидныцю и шнуривку,
И хлиба зъ силью на тарилку,
Къ Эолу мчалась якъ оса.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 4.

Рядок 2:

видання 1798:

Що вже Еней на поромах

Рядки 5-7:

видання 1798:

Кужілку кинула під лаву,
Впрягла у тарадайку паву,
І килимом сінце заслав

Рядки 9-10:

видання 1798:

І бубликів за шаг в талірку,
Стругнула, где Еол живав

Примітки: I, 4.
       Частина I стр. 4.

Геба — дочка Юнони і Зевса, під час бенкетів підносила олімпійцям напитки богів — нектар і амброзію.

 

Ґринджолята — зменшене від ґринджоли — низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка. Також — маленькі дитячі санчата. Розкована гра неоднозначністю слова, часте вживання слів, серйозний зміст яких містить в собі гумористичний заряд — суттєва прикмета стилю "Енеїди". Богиня на дитячих саночках!

 

Павичка — коняка павиної масті, також — зменшене від лава. У римлян пава — птах Юнони. Добрий знавець народного побуту, художник Василь Онисимович Корнієнко в ілюстрації до "Енеїди" Котляревського (1909) витлумачив павичку буквально: запряжена в шлею пава, як лебідь у відомій байці, летить у небесах поверх хмар, за нею на ґринджолах — Юнона. В лібретто до опери "Енеїда" Миколи Карповича Садовського сцена відвідин Юноною бога вітрів Еола відкривається словами: "З верховини Олімпу спускаються саночки, запряжені павичкою. В саночках сидить Юнона, убрана в старосвітське убрання..." І далі: "Юнона сідає знову на свої саночки і злітає на Олімп" (Лисенко М. Зібр. творів: У 20 т. — К., 1955. — Т. 7. — С. 44). Для оперної умовності птах в упряжці пасує. Одначе чому Юнона виїздить саме на санях, а не на якомусь колісному екіпажі, як у перших двох виданнях поеми? Справа у тому, що в XVII — XVIII ст. і навіть пізніше сани широко застосовувалися не тільки зимою, а й у літню пору, надто в болотистих і лісистих місцевостях. До того ж, що в даному разі головне, їзда на санях вважалася більш почесною, ніж на колесах, тому знатні особи, насамперед духовного сану, при парадних виїздах, безвідносно до пори року, віддавали перевагу саням (адже богиня Юнона їде до бога Еола).

 

Кибалка — старовинний жіночий головний убір у вигляді високої пов'язки на голові, з двома довгими кінцями, які спадали на спину. Носили тільки заміжні жінки.

 

Мичка — пучок приготовленого для пряжі волокна конопель або льону. Один кінець насадженої на гребінь мички звисав, мов коса, вниз, і з нього пряля сукала нитку. Тут: пасмо волосся, що вибивалося в молодиці з-під кибалки, або взагалі коса. З'являтися на людях з відкритою косою, чи навіть пасмом волосся, що виглядає з-під головного убора, заміжній жінці не годилося.

 

Взяла спідницю і шнурівку — тобто спідницю і керсет, старосвітський жіночий убір. Керсет не мав рукавів, його одягали поверх вишиваної сорочки, стягували спереду при фігурі шнурівкою. Одягали тільки разом з спідницею. І спідницю, і керсет шили по можливості з кращих, яскравих тканин, прикрашених усами (див. коментар: І, 14), та ін.

 

Еол — бог вітрів, жив на плавучому острові Еолії.

Див. також I, 14.
       Частина I стр. 14.

Дудка, інакше "дуда", "коза", "волинка" — музичний інструмент, що складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (див. також коментар: І, 37).

 

Очіпок — головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, інколи з подовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок.

 

Кунтуш з усами люстровий (люстрин — дорога шовкова тканина з глянцем; уси — нашивками із золотої і срібної тасьми). Кунтуш — верхній жіночий одяг. Мав одкидні й розрізні рукава, так звані вильоти. Жінки могли носити кунтуш і зовсім без рукавів. Він мав вилоги на грудях, у талії щільно стягувався гапликом без пояса.

 

Ходить на ралець — по нарочитим [помітнішим] праздникам ходить на поклон с подарками (К.). Венера хоча і йде до Зевса "на ралець", проте не бере з собою хліба і не веде мови про подарунки, як це робила Юнона під час відвідання Еола (І, 4). Ритуали під час відвідання рідного батька — не обов'язкові, а давати хабара — суперечить життєвій правді. Натомість вона бере батька слізьми.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Heba saw the Trojans in the boats,
She whispered that news into Juno's ear -
The goddess looked, oh, holy goats!
And was filled up with overwhelming fear.
She yoked a peahen to a sledge,
Then pushed her hair beneath the headdress edge,
For to expose her braid would be a fault;
Dressed in a fitting corselet
And in a skirt, that old coquette,
Sped like a wasp to Aeolus, with bread and salt.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пабачыла Юнона з неба,
Што пан Эней пусціўся ў шлях;
Пра тое ёй шапнула Геба...
Юнонай авалодаў жах!
У санкі паву запрагала,
Пад хустку каснікі схавала,
Каб не свяцілася каса;
Карсет як след зашнуравала
І з хлебам-соллю паімчала
У дом Эола, як аса.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Юнона зърна как загреба
Еней и тръгна по море
(а туй оная кучка Хеба?
пошушна и го); ще умре!
Паун в каручка тя запрегна,
надяна фуста, кръста стегна,
на чорлавата си коса
забрадка метна тя и скри я,
взе сол и хлебец на тепсия
и полетя като оса.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Juno vom Olymp aus spähte
Und auf dem Meer Aeneas sah, -
Den Wink gab Heba ihr, die Schlampe -
Ward von Entsetzen sie gepackt!
Mit einem Pfau vor ihrem Schlitten,
Das Haar im Kopftuch gut versteckt,
Damit die Zöpfe nichts verrieten,
In einfaches Gewand gehüllt,
Und Brot und Salz auf einem Teller,
So fuhr zu Aeolus das Biest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Junona więc ujrzała z nieba,
Że pan Eneasz już na promach;
A to szepnęła suka Heba...
Junona zlękła się jak gromu!
Do wózka wprzęgła wnet pawicę,
Włożyła gorset i spódnicę;
I pod czepek schowała włosy,
By nie błyszczały; i zgarnęła
Chleb, sól na talerz i pomknęła
Wraz do Eola niczym osa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот, когда шепнула Геба,
Что пан Эней плывет в челнах,
Взглянула вниз Юнона с неба
И рассердилась просто страх!
Готовя недругу расправу,
Впрягла в резные санки паву;
В минуту прибрана коса;
Корсет и юбку нацепила,
Хлеб-соль в тарелке прихватила
И мчит к Эолу, как оса.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пронюхала злодейка Геба,
Что пан Эней на кораблях.
Юнона поглядела с неба,
И взял ее великий страх.
Проворно спрыгнула с лежанки,
Павлина заложила в санки;
Убрав под кичку волоса,
Шнуровку хватъ и юбку тоже,
Хлеб-соль — на блюдо и — за вожжи.
Летит — ни дать ни взять оса!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Увидела Юнона с неба,
Что на плаву Эней в челнах. —
О том шепнула шельма Геба...
Богиню взял великий страх!
В салазки паву заложила,
Кибалкой голову покрыла,
Чтоб не светились волоса;
В корсетку с юбкой нарядилась,
Хлеб-соль в тарелку взяв, пустилась
К Эолу прямо, как оса.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Увидела Юнона с неба
Энея в море на судах,
О том же ей шепнула Геба,
Пришла Юнона в ужас: «Ах!»
Впрягла скорее в санки паву,
Принарядилася на славу,
Под кичку спрятана коса,
Корсетку с юбкою надела,
К Эолу, взяв хлеб-соль, по делу
Она помчалась, как оса.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vykoukla Juno zpoza nebe:
na člunech pluje Trojánek,
cos přišeptla jí mrška Hebe —
Junonu popad velký vztek.
Pávici k saním zapřáhla si,
schovala pod plachetku vlasy,
aby jí drdol nečouhal,
spodničku vzala, šněrovačku,
kus chleba a sůl do plecháčku,
k Aeolu vlítla, sotva vstal.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здоров, Еоле, пане-свату!
Ой, як ся маєш, як живеш? —
Сказала, як ввійшла у хату,
Юнона. — Чи гостей ти ждеш?..»
Поставила тарілку з хлібом
Перед старим Еолом-дідом,
Сама же сіла на ослін.
«Будь ласкав, сватоньку-старику!
Ізбий Енея з пантелику,
Тепер пливе на морі він.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфи 5-6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Здоровъ Эоле пане свату!
«Ой-якъ-ся маешъ, якъ жывешъ?»
Сказала якъ ввійшла у хату
Юнона: «чи гостей ты ждешъ?»
Поставыла тарилку зъ хлибомъ
Передъ старымъ Эоломъ дидомъ,
Сама же сила на ослинъ.
«Будь ласкавъ сватоньку старыку!
«Избый Энея съ пантелыку,
«Теперь плыве на мори винъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 5.

Рядок 5:

видання 1798:

Поставила талірку з хлібом

Рядок 8:

видання 1798:

Будь ласков, сватоньку-старику

Рядок 10:

видання 1798:

Тепер пливе на море він

Примітки: I, 5.
       Частина I стр. 5.

Поставила тарілку з хлібом — коли молодиця йде в гості, то, за звичаєм, вона дарує хазяїнові хлібину, притому спечену у власній печі.

 

Ослін — лавка (Лепкий).

 

Панталик — глуза (Лепкий).

 

Збивати (збити) з пантелику (рідко з толку, діал. з пливу): а) викликати замішання в кого-небудь: спантеличувати, дезорієнтувати, заплутувати; б) змушувати кого-небудь поводити себе, діяти нерозумно (Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 429).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How are you, my dear Aeolus?" she cried,
"How are you doing, my sweet bachelor?"
And then when she had set her foot inside:
"Were you expecting now a visitor?"
She put the plate with bread
In front of Aeolus and said
While sitting down: "Please, be
So kind, my kinsman-dear,
Confuse and disconcert Aeneas-buccaneer.
Right now he's sailing 'cross the sea.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Здароў, Эол, пан браце-сваце,
Як маешся, мой дабрадзей? —
Гаспадара спытала ў хаце
Юнона. — Ці чакаў гасцей?»
Паставіла талерку з хлебам
Перад старым Эолам-дзедам,
Сама садзілася на ўслон.
«Зрабі мне ласку, дабрадзею!
Не дай пазбыць бяду Энею.
Цяпер плыве па моры ён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ха добър ден, Еоле, сватко,
какво си, що си, говори —
от прага почна сладко, сладко, —
посрещай гости, отвори!
И хляба и солта веднага
пред стареца Еол тя слага
и разполага се добре.
— Не ми отказвай за Енея,
разбий го, накажи злодея,
ей — пак поел е по море.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ich grüße dich, Oheim Aeolus!
Wie lebst du und wie fühlst du dich? -
So sagte sie, das Haus betretend, -
Erwartest Gäste du vielleicht?"
Den Teller mit dem Salz und Brote
Stellte sie vor Aeolus hin,
Sie selbst nahm Platz auf einem Schemel.
"Mein lieber Oheim, sei so gut,
Schick ein Gewitter auf Aeneas,
Er schwimmt soeben auf dem Meer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Cześć ci, Eolu, panie — swacie;
Jak żyjesz tutaj, jak się miewasz?
Junona rzekła, gdy się w chacie
Znalazła. — Gości się spodziewasz?..."
Stawiając talerz z chlebem, solą
Przed dziadkiem starym, cnym Eolem,
Usiadła sama na ławeczce.
"Bądź łaskaw, stary mój swaciku!
Zbij Eneasza z pantałyku, —
Po morzu oto mknie w ucieczce.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Почтенье дорогому свату!
Гей, пан Эол, ну как живешь? —
Промолвила, влетая в хату,
Юнона. — Не гостей ли ждешь?"
Поставила тарелку с хлебом
Перед Эолом — старым дедом,
На лавку села у дверей.
"Будь ласков, сватушка, как другу,
Мне нынче окажи услугу —
Энея с панталыку сбей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вошла она к Эолу в хату,
Осведомилась, как живет,
Здоровья пожелала свату,
Спросила, — не гостей ли ждет?
И, прежде чем начать беседу,
Хлеб-соль на стол Эолу-деду
Метнула, села на скамью:
«К тебе я с просьбою великой!
Ты сбей Энея с панталыку,
Исполни волюшку мою.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Почтение Эол-свату!
Ну, как здоровье, как живешь? —
Промолвила, вбегая в хату,
Юнона, — ты гостей не ждешь?»
Поставила тарелку с хлебом
Перед Эолом — старым дедом,
Присев на лавку, речь ведет:
«Будь ласков, сватушка! Скорее
Сбей с панталыку ты Энея;
Сейчас он по морю плывет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Здоров, Эолушка, вот к свату
И я пришла, ну как живешь? —
Юнона молвила, лишь в хату
Вошла,— ты, чай, гостей не ждешь?»
Поставила тарелку с хлебом
Перед Эолом, старым дедом,
Сама присела на скамью.
«Будь добр, сваток, не откажи-ка,
Энея сбей ты с панталыка,
Он морем тащит рать свою.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Buď zdráv, Aeole, starý kmochu,
no, jak se daří, jak se máš?“
Vešla a rozhlédla se trochu:
„Snad návštěvu dnes nečekáš ?“
Talířek postavila s chlebem
před Aeolem, staletým dědem,
na starou sedla truhlici.
„Aeole, naděje ty naše,
sveď s cesty toho Aeneáše
a převrhníi mu pramici!

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ти знаєш, він який суціга,
Паливода і горлоріз;
По світу як іще побіга,
Чиїхсь багацько виллє сліз.
Пошли на його лихо злеє,
Щоб люди всі, що при Енеї,
Послизли і щоб він і сам...
За сеє ж дівку чорнобриву,
Смачную, гарну, уродливу
Тобі я, далебі, що дам».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина I, строфа 5-6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ты знаешъ, винъ якый суцига,
«Палывода и горлоризъ;
«По свиту якъ ище побига,
«Чіихсь багацько вылье слизъ.
«Пошлы на його лыхо злее,
«Щобъ люды вси, що при Энеи
«Послызлы, и щобъ винъ и самъ.
«За сее жъ дивку чорнобрыву,
«Смачную, гарну, уродлыву,
«Тоби я, далеби-що, дамъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 6.

Рядок 2:

видання 1798:

Паливода і коновід

Рядки 4-9:

видання 1798:

Багацько він наробить бід.
Пошли ти в море злую тучу,
Щоб всю Енейську челядь сучу
Пустить на дно із ним к чортам.
За се же дівку чорнобриву,
Товстеньку, гарну, уродливу

Примітки: I, 6.
       Частина I стр. 6.

Суціга — собачий син, розбишака, пройдисвіт.

 

Паливода — пройдоха (Лепкий).

 

Далебі, рідко далебіг. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 207).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You know what kind of rogue he is,
A real madcap and a foe!
Should he stay longer in this world, then his
Atrocities will cause yet many tears to flow.
So send upon him some distress,
Put him and his men in a mess.
They all should drown and he as well.
For this I'll get for you a beauty,
A tasty, young and well-shaped cutie,
I promise you a first class belle."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты знаеш, што ў яго на мэце,
Ён рабаўнік і гарлахват,
Як будзе вандраваць па свеце,
Нямала свет зазнае страт.
Накліч бяду на ліхадзея,
Каб людзі верныя Энея
Пагінулі і каб ён сам...
За гэта дзеўку-чарнаброўку,
Красуню, ягадку, сяброўку,
Табе я, бог за сведку, дам».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти знаеш го какъв палач е,
нехранимайко, главорез,
що свят ще има да разплаче
не го ли спипаш още днес.
Прати им ти сега дузина
беди на цялата дружина,
дано да се затрие сам...
Пък аз девица черноока,
красива, млада и висока,
на — честна дума! — ще ти дам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du weißt, daß er ein großer Schuft ist,
Ein Störenfried und ein Bandit.
Läßt du ihn ungehindert Ziehen,
Verursacht Unheil er und Leid.
Schick auf Aeneas solche Plagen,
Daß er, und alle, die mit ihm,
Erbarmungslos zugrunde gehen.
Zum Lohn bekommst du dann von mir
Ein Mädchen, schön und appetitlich,
Schwarzäugig und mit braunem Haar."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ty sam wiesz, jakim jest on draniem
I mąciwodą, arcyzbójem;
Gdy w świecie jeszcze tak pogania,
Łez czyichś morze spowoduje.
Nań więc nieszczęście wielkie ześlij,
By z nim płynący ludzie sczeźli
I razem z nimi on, przeklęty...
I za to wszystko ładną dziewę,
Ponętną, zgrabną, czarnobrewą,
Dalibóg, dam ci, to pamiętaj".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ты знаешь, он какой гуляка,
Как на разбой и драку лих;
Бродя по свету, забияка
Прольет немало слез людских.
Казни бродягу, не жалея,
Чтоб люди все, что при Энее,
Пропали, чтоб пропал он сам.
Коль это все исполнишь живо,
Красотку-девку всем на диво
Тебе, ей-ей, в награду дам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Он — прощелыга и заноза,
Разбойник и головорез.
На белом свете льются слезы
Через таких, как он, повес.
Пошли ему, сквернавцу, горе!
Со всей своей ватагой в море
Пускай утонет пан Эней!
За это девкою здоровой,
Смазливой, смачной, чернобровой
Я награжу тебя, ей-ей!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ты знаешь, он какой гуляка,
Головорез, бездомный пес.
По свету шляясь, забияка
Прольет немало чьих-то слез.
Пошли ему беду позлее,
Чтоб люди все, что при Энее,
Пропали, чтоб пропал и сам.
Я девку сдобную за это,
Красавицу — на диво свету,
Ей-ей, тебе в награду дам».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ты знаешь, он какой змеище,
Головорез, бездомный пес,
Коль по свету еще порыщет,
Прольет немало чьих-то слез.
Пошли ему ты злое горе,
Пусть пропадут троянцы в море,
Утонут все с Энеем там.
А я уж девку — во! — какую,
Красивую и молодую
Тебе за то, ей-богу, дам».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Znáš toho holomka a rváče,
lumpa nad všecky ničemy,
co lidí ještě nad tím spláče,
že si tak běhá po zemi!
Dělej mu co jen nejhoršího:
ať všichni kolem opustí ho
a nakonec ať zajde sám.
Najdu ti holku černookou,
urostlou, pěknou, štíhlobokou,
tu za odměnu tobě dám“

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Гай, гай! ой, дей же його кату!
Еол насупившись сказав.—
Я все б зробив за сюю плату,
Та вітри всі порозпускав:
Борей недуж лежить з похмілля,
А Нот поїхав на весілля,
Зефір же, давній негодяй,
З дівчатами заженихався,
А Евр в поденщики нанявся,—
Як хочеш, так і помишляй!

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфи 7-8.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Гай, гай! ой дей же його кату!
«Эолъ насупывшысь сказавъ:
«Я всебъ зробывъ за сюю плату,
«Та витры вси пороспускавъ,
«Борей недужъ лежытъ съ похмилля,
«А Нотъ пойихавъ на весилля,
«Зефиръ же, давній негодяй,
«Зъ дивчатамы заженыхався,
«А Эвръ въ поденьщыкы нанявся;
«Якъ хочешъ такь и помышляй!

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 7.

Рядок 3:

видання 1798:

Я б все зробив за сюю плату

Рядок 6:

видання 1798:

А Нод поїхав на весілля

видання 1809:

А Норд поїхав на весілля

Рядки 9-10:

видання 1798:

А Евр у винники нанявся;
Як хочеш, так собі смякай

Примітки: I.7.
       Частина I стр. 7.

Дей же його кату! — вигук, що означає подив з досадою. За значенням близький до: "Ти глянь! Така досада!"

 

Імена вітрів з античної міфології: Борей — холодний північний або північно-східний вітер. Нот — теплий південний вітер, тиховій. Зефір — західний весняний вітер, який приносив дощі. Евр — східний або південно-східний вітер, який приносив засуху.

 

Поденник (рос. поденщик) - найманий робітник з поденною оплатою праці (Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 738).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The frowning Aeolus shot back to her:
"How should I do that?" This chagrined
Him so. "For this reward I would concur,
But I've unshackled each and every wind:
Old Boreas is drunk and does not stir,
Young Zephyrus, the good-for-nothing cur,
Is courting girls and is too hearty,
And Evr was hired by someone,
With Notus nothing can be done,
He was invited to a wedding party.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Гэй, гэй! Ой ліха, ліха кату! —
Насупіўся Эол стары. —
Я ўсё б за гэтакую плату
Зрабіў, ды распусціў вятры:
Барэй яшчэ ляжыць з пахмелля,
А Нот паехаў на вяселле,
Зефір, нягоднік, баламут,
З дзяўчатамі зажаніхаўся,
Эўр у падзёншчыкі наняўся,
Вось і рабі, што хочаш, тут!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ох, ох, как мразя ги такива! —
Еол навъсено поде —
девица казваш, бива, бива,
но де ги ветровете, де?
Борей е още махмурлия,
а Евър тръгна на кирия;
с момичета се весели
Зефир — негодникът му неден.
И Нот в пира не е последен,
каквото искаш си мисли!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

" - Hei, hei, der Teufel soll ihn holen! -
Brummte Aeolus nun zurück, -
Was würd' für solchen Lohn ich geben!
Doch schau, kein Wind ist eben frei.
Boreas liegt krank nach dem Zechen,
Notus ist fort zum Hochzeitsfest,
Der Zephyrus, dieser Hallodri,
Verbringt mit Mädchen seine Zeit,
Und Eurus arbeitet als Löhner.
Nun siehst du selber, wie es ist!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ech, ech! niestety! Niech go kaci!
Rzekł Eol, drapiąc się co siły, —
To zrobiłbym, bo się opłaci,
Lecz wszystkie wiatry rozpuściłem:
Boreasz męczy się z pochmielu,
A Notos pomknął na wesele,
A Zefir, hultaj, nic nie robi,
Gdzieś skrył się, za pannami łażąc,
A Euros najął się dniówkarzem —,
Jak chcesz, tak głowę łam tu sobie!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не дай удачи супостату!"
Эол, насупившись, в ответ:
"На все готов за эту плату,
Да, вишь, ветров-то дома нет.
Борей с похмелья не проспится,
А Нот на свадьбе веселится,
Зефир — известный негодяй —
С дивчатами заженихался,
А Эвр в поденщики нанялся.
Вот тут как хочешь и смекай!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вздохнул Эол: «По мне и плата!
Когда бы знал я наперед!
Все ветры разбрелись куда-то...
Теперь кой черт их соберет!
Спьяна Борею только спать бы;
Не воротился Нот со свадьбы;
Зефир, отпетый негодяй,
С девчатами заженихался,
А Эвр в поденщики подался;
Без них теперь хоть пропадай!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Эх-ма! Чтоб пусто было кату! —
Эол, насупившись, сказал, —
Свершил бы все за эту плату,
Да ветры я пораспускал:
Борей больной лежит с похмелья,
А Нот на свадебном веселье,
Зефир же, давний негодяй,
В гульбу с дивчатами пустился,
А Эвр в поденщики срядился.
Как хочешь, так и помышляй!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ай, ай! Неважные дела-то,—
Эол, насупясь, пробасил.—
Все сделал бы за эту плату,
Да я все ветры распустил:
Борей с похмелья не проспится,
А Нот на свадьбе веселится,
Зефир же, давний негодяй,
С девчатами заженихался,
А Эвр в поденщики нанялся,
Как хочешь, так тут и смекай.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Ach kdepak já už, kam se deru!“
dí Aeol. „Aby ho kat spral!
Za takou cenu rád bych věru
pro tebe něco udělal.
Však — Boreas spí po opici,
Notos hrá k svatbě na vesnici,
Zefír je lump a líná veš,
s děvčaty lítá po svém zvyku;
Euros šel dělat k nádeníkům —
tak vidíš, dělej si co chceš!

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та вже для тебе обіщаюсь
Енеєві я ляпас дать;
Я хутко, миттю постараюсь
В трістя його к чортам загнать.
Прощай же! швидче убирайся,
Обіцянки не забувайся,
Бо послі, чуєш, нічичирк!
Як збрешеш, то хоча надсядься,
На ласку послі не понадься,
Тогді від мене возьмеш чвирк».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та вже для тебе обищаюсь
«Энееві я ляпасъ дать:
«Я хутко, мытью постараюсь
«Въ тристя його къ чортамъ загнать.
«Прощай же ! швыдче убирайся.
«Обицянкы не забувайся:
«Бо посли, чуешъ, ни чычыркъ.
«Якъ збрешешъ, то хоча надсядься,
На ласку посли не понадься,
«Тогда видъ мене возьмешъ чвыркъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 8.

Рядки 2-6:

видання 1798:

Унеєві я ляпас дам;
Я хутко, разом постараюсь
Загнать в багно його к чортам.
Прощай же! швидко убирайся.
Обіцянки ж не забувайся

Рядок 10:

видання 1798:

Тогді від мене візьмеш чвирк

Примітки: I, 8.
       Частина I стр. 8.

Хутко — скоро (Лепкий).

 

Ляпас - удар по щоці або шиї долонею. Давати (дати) ляпаса кому: а) бити, карати кого-небудь; б) завдавати образи, сорому кому-небудь (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 580).

 

Трістя — трясовина, грузьке болото. Іван Франко до записаної у рідних Нагуєвичах примовки "Іди в трістьи та в болото!" додав пояснення: "Трістє тут у значенні тростина, що росте на болоті" (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 225).

 

Нічичирк. 1. Мовчати, не подавати ніяких звуків. 2. Тихо, ні звука (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 429).

 

Надсаджуватися, надсадитися - робити що-небудь з надмірним зусиллям, напруженням (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 78).

 

Надити, понадити - приваблювати до себе, манити (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 67).

 

Чвирк — залишок після вторинної перегонки горілки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But even though it's hard, I promise you
To slap Aeneas' face,
I'll do my best to do my due
To drive him to some devil's place.
Good-by for now! Do not forget
Your promise, or I will fret
And will do nothing, not at all.
And when you lie, then don't await
From me some grace, I won't cooperate
And there will be not one small squall."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды аплявухай участую
Я гада — не ўцячэ Эней;
У міг адзін яго магу я
Загнаць у багну да чарцей.
Ну, а цяпер бывай здарова!
Аднак свайго трымайся слова,
Аб змове нашай ні гугу!
Як ашукаеш, не вітайся,
На ласку больш не спадзявайся,
Табе я не дапамагу».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще гледам да го цапна, сватя,
Еней — ще помни тоя ден;
по дяволите ще го пратя,
това го остави на мен.
Е, хайде, знам какво да правя,
изчезвай и недей забравя
за обещаното, че аз...
Измамиш ли ме, то тогава
недей на милост се надява,
да не опиташ моя бяс...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch wenn dir so daran gelegen,
Wisch ich Aeneas einen aus,
Und wenn ich mich um ihn bemühe,
Landet beim Teufel er sehr bald.
Nun, lebe wohl und geh beruhigt.
Vergiß nicht, was du mir versprachst!
Denn würdest du mich hintergehen,
Betrachte mich fortan als Feind!
Durch keine schmeichelhaften Reden
Gewinnst du wieder meine Gunst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz obiecuję ci już zaraz
Eneaszowi łeb ukręcić,
Szybciutko, migiem się postaram
Do diabłów w błoto go zapędzić.
Więc żegnaj! Śpiesz się też ogromnie,
A obietnicy nie zapomnij,
Bo wtedy, słyszysz, wszystko na nic!
Gdy skłamiesz, to choć się naderwij,
Na względy nie licz tak jak pierwej,
Ode mnie figę już dostaniesz".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но для тебя я постараюсь
Энею по загривку дать;
Единым духом обещаюсь
Ко всем чертям его загнать.
Прощай же! Мигом собирайся
И попроворней убирайся,
Да девку живо присылай.
Коли обманешь — хоть разбейся,
На милость после не надейся,
Не дам подмоги, так и знай!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но так и быть, умом раскину,
Энею оплеуху дам
И загоню к чертям в трясину.
Пускай барахтается там!
Прощай, не забывай посула.
А если только зря сболтнула,
Сбрехнула попусту — шалишь!
Уж как ты ни вертись, ни бейся —
На ласку больше не надейся.
Тогда с меня возьмешь ты шиш!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Но уж тебе я обещаюсь
Энею оплеуху дать.
Единым духом постараюсь
Ко всем чертям его загнать.
Прощай, живее убирайся!
С посулами не завирайся,
Иначе зарекаюсь, слышь?
Коль одурачишь — хоть разбейся,
На милость после не надейся, —
Ты у меня получишь шиш!».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Перед тобой я обещаюсь
Энею по сопатке дать,
Его я мигом постараюсь
Чертям на лыко в ад загнать.
Теперь прощай, коль все сказала,
Не забывай, что обещала;
Но только помни, сваха, слышь?
Соврешь, то после хоть разбейся,
На ласку больше не надейся
Мою, возьмешь с меня ты шиш».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Znám Aenea a na tvé přání
sám pořádně s ním zatočím
a postarám se bez meškání,
aby byl v bryndě, k čertu s ním!
Teď koukej zmizet, vzácná paní,
a nezapomeň na slib daný,
sic nehnu prstem, pánbu ví!
Jestli mě zklameš, máš to marné,
mne dvakrát nikdo nedostane,
kašlu já na tvé přátelství!“

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Еол "зібрав всіх вітрів
до двора. Частина I, строфа 9.

Highslide JS
М. Ваша. "Все море зараз спузирило, Водою мов
в ключі забило". Частина I, строфа 9.

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еол, оставшись на господі,
Зібрав всіх вітрів до двора,
Велів поганій буть погоді...
Якраз на морі і гора!
Все море зараз спузирило,
Водою мов в ключі забило,
Еней тут крикнув, як на пуп;
Заплакався і заридався,
Пошарпався, увесь подрався,
На тім'ї начесав аж струп.

 

Highslide JS
А. Штірен. Еол "зібрав всіх вітрів до двора". Частина I, строфа 9.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эолъ оставшысь на госпо́ди,
Зибравъ всихъ витривъ до двора,
Веливъ поганій буть погоди...
Якъ разъ на мори и гора!
Все море заразъ спузырыло,
Водою мовъ въ ключи забыло,
Эней туть крыкнувъ, якъ на пупъ;
Заплакався и зарыдався,
Пошарпався, увесь подрався,
На тимьи начесавъ ажъ струпъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 9.

Рядки 5-7:

видання 1798:

А далі потім яр глубокий,
Еней стояв в воді по боки,
Злякався, крикнув, як на пуп

Примітки: I, 9.
       Частина I стр. 9.

Кричати (голосити, репетувати і т. ін.), як (мов, немов і т. ін.) на пуп — кричати з усіх сил, дуже голосно (Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 390).

 

Пошарпатися - Обдертися об що-небудь, порвати на собі одяг (Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 480).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Aeolus addressed all winds together
And ordered them to come back home at once.
He let them cause a stormy weather...
And right away on all sea fronts
High undulating waves were heaving,
It was beyond believing!
Aeneas yelled as if he had a bellyache,
He burst out crying and lamented,
Tore up his dress while so tormented,
And combed a head scab like a griddle-cake.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І тут пачаў Эол на ўзмор'е
Склікаць усе свае вятры
З загадам сапсаваць надвор'е...
Пайшлі па моры пухіры!
На хвалях зашумела пена,
Вада крыніцай закіпела,
Эней аж крыкнуў — проста жах;
Заплакаў, зарыдаў ад гора,
Яго шпурляла ў чоўне мора —
У ранах пела і ў струпах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еол сколаса ред да тури
и ветрите да събере,
и завилняха страшни бури
навред — по суша, по море.
Морето кипна — тъй в казана
мехури пуска, ври катрана;
Еней се слиса, почна пръв;
крещеше, с нокти се дереше,
като че всичко го сърбеше,
и сам се разрани до кръв.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeolus nun, daheim geblieben,
Rief alle Winde und befahl
Ein grausig Unwetter zu blasen.
Des Meeres Wogen türmten sich,
Das Wasser schäumte auf und brauste,
Mannshohe Wellen schlugen zu.
Aeneas klagte, lamentierte,
Weinte gar bitterlich und laut,
Die Kleidung wurde ihm zerrissen
und wundgerieben seine Haut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pozostał Eol sam w zagrodzie,
Pozbierał wiatry na podwórzu,
Rozkazał popsuć się pogodzie...
I już na morzu góra duża!
Wnet całe morze się wydęło,
Jak w źródle woda bić zaczęła,
Eneasz wrzasnął z przerażenia;
Rozbeczał się, tak strach go złapał
Poszarpał cały się, podrapał,
Aż strup się zrobił na ciemieniu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эол, один оставшись, вскоре
Все ветры в хату пособрал,
Враз поднял кутерьму на море,
Погоду портить приказал!
Все море мигом потемнело,
Заклокотало, закипело;
Эней заплакал, зарыдал,
Запричитал, завыл, забился,
Обшарпался, окровянился,
Затылок в струпья расчесал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Юнону проводив с подворья,
Старик Эол созвал домой
Четыре ветра для подспорья,
И море вспучилось горой.
Эней не ждал такой невзгоды.
Пузырились, кипели воды,
Валы вздымались вновь и вновь.
От непредвиденной прорухи
Вопил он, как от рези в брюхе,
И темя расцарапал в кровь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эол, оставшись дома, вскоре
Собрал все ветры ко двору,
Велел ненастью стать на море...
Взыграли волны не к добру!
Все море сразу вспузырило,
Водою, как в ключе, забило, —
Эней реветь белугой стал,
Загваздался, весь ободрался,
Так сильно плакал, убивался,
Аж струп на темени надрал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эол, тотчас же по уходе
Юноны, ветры в двор созвал,
Велел быть яростной погоде...
И вот тебе на море шквал!
Ужасно волны забурлили,
Нависли тучи, ветры взвыли;
Эней тут криком закричал,
За всех троянцев испугался,
Порвал сорочку, разрыдался,
До крови темя расчесал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeol, než sám se za pec svalí,
své syny větry k dílu má:
nejhorší psotu vyvolali,
to byla čistá Sodoma!
Moře se vzdulo, rozpoutalo,
hlubokých vírů nadělalo;
zavřískl Aeneas a řval,
pak rozbrečel se jako dítě,
drbal se zoufalstvím tak lítě,
že si až kůži rozškrábal.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прокляті вітри роздулися,
А море з лиха аж реве;
Слізьми троянці облилися,
Енея за живіт бере;
Всі човники їх розчухрало,
Багацько війська тут пропало;
Тогді набрались всі сто лих!
Еней кричить, що «я Нептуну
Півкопи грошей в руку суну,
Аби на морі штурм утих».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прокляти витры роздулыся,
А море зъ лыха ажъ реве;
Слизьмы Троянци облылыся,
Энея за живитъ бере;
Вси човныкы ихъ росчухрало;
Багацько війська тутъ пропало;
Тогди набралысь вси сто-лыхъ!
Эней крычытъ: «що я Нептуну
«Пивкопы гро́шей въ руку суну,
«Абы на мори штурмъ утыхъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 10.

Рядок 7:

видання 1798:

Козацькі голови легли

Рядок 10:

видання 1798:

Коли б щоб хвилі полегли

Примітки: I, 10.
       Частина I стр. 10.

Розчухрувати, розчухрати - розбити, розтрощити кого-, що-небудь (Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 864).

 

Півкопи — двадцять п'ять копійок. Еней пообіцяв дати Нептуну хабара — півкопи. Для бога Нептуна (в "Енеїді" боги — переодягнене вище панство, знать) та й для пана Енея півкопи — мала сума. Цим самим підкреслювалася скаредність і жадоба Нептуна до грошей. В другій частині поеми, влаштовуючи поминки по батькові Анхізові, Еней кидає півкопи в дарунок простолюдинові ("З кишені вийнявши півкіпки, Шпурнув в народ дрібних, як ріпки"). Отже, і згадана сума хабара богові моря розрахована на комічний ефект. А яка була реальна ціна грошей на Україні в другій половині XVIII ст.? Певне уявлення дають, приміром, збережені в архівах описи та оцінка в грошах майна козаків і селян Менської та Борзненської сотень Чернігівського полку, знищеного пожежами у 1766 р. Описів чимало, ціни на ту саму річ, будівлю, тварину вказані багато раз, причому в різних селах. Вони такі: хата рублена з сінями і прикомірком — від 10 до 25 крб., комора рублена — 3 крб., віз під коней — 40 — 50 коп., плуг — 12 коп., відгодована свиня — 1 крб. 50 коп., вівця — 50 коп., гуска — 10 коп., курка — 2 коп., кожух звичайний — 1 крб. 20 коп., смушева шапка — 30 коп., чоботи — 20 — 30 коп. (Див.: Сумцов Н. Ф. К истории цен в Малороссии /К. с. — 1887. — Т. 7. — Кн. 2. — С. 696 — 697). Звичайно, вказані ціни порівнювати з сучасними не можна. Інша доба, інша економічна система, інші виміри.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The winds were blowing from all sides,
The sea was roaring like insane,
The Trojans, battered by the savage tides,
Shed tears. Aeneas had a stomach pain;
The boats were scattered, many lost,
So many soldiers perished in that holocaust.
And those who were alive, were suffering a lot.
Aeneas yelled: "I'll push into the Neptune's hand
A heap of gold he might demand,
When he agrees to pacify the storm somewhat."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вятры праклятыя ўзняліся,
А мора грознае раве;
Слязьмі Траянцы абліліся,
Энея за жывот бярэ;
Усе чаўны параскідала,
Людзей пагінула нямала;
Хапіла злой бяды на ўсіх!
Эней крычыць, што «я Нептуну
У лапу торбу грошай суну,
Абы на моры шторм заціх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Проклети ветри — не престават,
морето ври, реве Борей;
троянците се в сълзи давят,
повдига му се на Еней.
Гемиите се разпиляха,
беди отвред ги връхлетяха,
ще се издавят май до крак!
Еней крещи: — Ела, Нептуне,
Еней ръка ще ти целуне,
ще пусне в нея цял петак!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Winde bliesen, wie besessen,
Und wütend schaukelte das Meer,
Verbittert waren die Trojaner,
Aeneas spurte Übelkeit.
Die Boote krachten auseinander,
Viele ertranken in der Flut,
Die Not war groß, die alle litten.
Aeneas rief: - "Neptun, paß auf!
Es gibt anständige Belohnung,
Besänftigst du nur diesen Sturm."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przeklęte wiatry zadmuchały,
A morze ryczy aż ze złości;
Trojanom łzy się wraz polały
A Eneasza biorą mdłości;
Ich wszystkie czółna rozpędziło,
Niemało wojska się zniszczyło,
Zaznali wszyscy tu stu nieszczęść!
Eneasz krzyczy: "Neptunowi
Pół kopy groszy wsunę nowych,
By sztorm na morzu ucichł wreszcie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Беда с проклятыми ветрами.
На море шторм ревмя ревет;
Троянцы облились слезами,
Энея оторопь берет;
Все их челны пораскидало;
Немало войска тут пропало.
Хлебнув в пути беды с лихвой,
Кричит Эней: мол, я Нептуну
Сам четвертак в ладони суну,
Коль даст нам справиться с волной!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А тут Эоловы поганцы
Знай дуют! Море аж ревет.
Слезами облились троянцы.
Взяло Энея за живот.
Челны разбило, разметало.
Немало войска там пропало.
Хлебнули сто напастей злых!
Взмолился наш Эней: «Нептуну
Я четвертак в ручищу суну,
Чтоб окаянный шторм утих!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Лихие ветры загуляли,
И море на беду ревет.
Троянцы слезы проливали,
Энея прошибает пот.
Все челноки их разметало,
Немало войска тут пропало,
Беды хлебнул любой из них!
Эней кричит: «Да я Нептуну
Сам с четвертак деньжонок суну,
Лишь шторм бы на море утих».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Взбесились ветры с небесами,
Бушует море, аж ревет,
Троянцы облились слезами,
Эней схватился за живот.
Челны их крепко потрепало,
Немало воинов пропало,
Хватили все они сто лих!
Эней с мольбой кричит: «Нептуну
Полкопы денег в руку суну,
На море лишь бы шторм утих».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Proklaté větry od plic dují,
divoké moře vztekle řve,
Trojané hrůzou nadskakují,
sám Aeneas je bez sebe.
Lodičky jim to pocuchalo,
co vojska světu sbohem dalo,
zhynulo lidí nešťastných!
„Při vousech“, dí on, „Neptunových!
Půl kopy dal bych grošů nových,
jen aby už ten kravál ztich!“

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Нептун на ракові.
Частина I, строфа 11.

Highslide JS
А. Штірен. Нептун на ракові.
Частина I, строфа 11.

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нептун іздавна був дряпічка,
Почув Енеїв голосок;
Шатнувся зараз із запічка,
Півкопи для його кусок!..
І миттю осідлавши рака,
Схвативсь на його, мов бурлака,
І вирнув з моря, як карась.
Загомонів на вітрів грізно:
«Чого ви гудете так різно?
До моря, знаєте, вам зась!»

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 11.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Нептунъ издавна бувъ дряпичка,
Почувъ Энеивъ голосокъ;
Шатнувся заразъ изъ запичка,
Пивкопы для його кусокъ!
И мытью осидлавшы рака,
Схватывсь на його мовъ бурлака,
И вырнувъ зъ моря, якъ карась.
Загомониъ на витривъ гризно:
Чого вы гудете такъ ризно?
«До моря, знаете, вамъ зась!»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 11.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Нептун дочувсь в скляних будинках,
Що пробу закричав Еней,
Він в жінчиних метнувсь патинках,
Мов кіт од сала, до дверей

У виданні Парпури 1798 року наведено варіант цих чотирьох рядків:

Нептун же давній був драпіка,
Почув Енеїв голосок;
Розчухавши його що клика,
Півкопи для його кусок.

Рядок 6:

видання 1798:Схвативсь на його, як бурлака

Рядок 9:

видання 1798:

Чого ви дуєте так різно

Примітки: I, 11.
       Частина I стр. 11.

Дряпічка, дряпіжник — той, хто оббирає кого-небудь, здирник. Походить, певне, від слова драпач — шаповал, який очищає виготовлену шкіру від шерсті дротяною щіткою.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

God Neptune, well-known as the beast of prey,
Had heard Aeneas' voice.
He left the stove niche where he lay,
A heap of gold for him a perfect choice!
He quickly saddled a big lobster,
Jumped on his back like some young mobster,
And surfaced from the water like a carp.
He tongue-lashed all the winds severely:
"Why are you roaring here so drearily?
Just leave the sea alone!" He sounded very sharp.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пачуў пра грошы абдзірала
Нептун, пакінуў з крэктам печ;
Яго такое ўсхвалявала —
Бо грошы неблагая рэч!
І ў момант асядлаўшы рака,
Імчаў, як на кані ваяка;
Да берага пад'ехаў сам;
Ліхім вятрам загадваў грозна:
«Чаго гудзіце вы так розна,
Няма на мора ходу вам!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Нептун, известен стар циция,
дочу Енеевия вик;
— Петак ли? Да е хаирлия —
от печката се смъкна в миг!...
Юзда на едър рак надяна,
като бурлак каиша хвана,
изплува мигом, свил юмрук,
и закрещя на ветровете:
— Какво, проклетници, ревете?
Я да се махате оттук!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Neptun, der immer schon empfänglich,
Als solche Worte er vernahm,
Schnellte empor von seinem Lager, -
Denn durchaus reizend war der Lohn!
Den Krebs nun schleunigst er bestiegen
Und fest umklammert, tauchten auf
Die beiden, wie eine Karausche.
Er schrie die Winde zornig an:
"Wie wagt ihr es, derart zu toben!
Hier auf dem Meere ist mein Reich!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Był z dawna Neptun łapownikiem,
Głos Eneasza słysząc, w pląsach
Z zapiecka wypadł on chybcikiem,
Pół kopy to dla niego kąsek!...
I osiodławszy migiem raka,
Na niego wskoczył jak burłaka,
Wychynął z morza niczym karaś,
Na wiatry wrzasnął, gdy tchu chwycił:
"I czemu różnie tak huczycie?
Od morza, wiecie, to warn wara!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нептуну сладки эти речи.
Энея слыша голосок,
Сквалыга мигом спрыгнул с печи, —
Ему и четвертак — кусок!..
Немедля старый забияка
Велел седлать большого рака
И, всплыв из моря, как карась,
На ветры гаркнул что есть мочи:
"Вы, вижу, дуть зазря охочи.
А ну-ка, прочь отсюда, мразь!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Нептун хапугой был известным.
Почуя лакомый кусок,
Не усидел в запечье тесном,
Подался тут же за порог.
Он рака оседлал проворно,
Взвалился на него задорно,
Метнулся к ветрам, как карась:
«Эй, вы, чего разбушевались,
В чужом дому развоевались?
Вам на море нет ходу, мразь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Нептун хапуга был на диво:
Узнав Энея голосок,
Из-за печи метнулся живо, —
Ему, вишь, четвертак — кусок!..
И, оседлав проворно рака,
Верхом взметнулся, как бурлака,
И, всплыв из моря, как карась,
Загромыхал ветрам сурово:
«Что расшумелись бестолково?
А ну-ка, вон отсель сейчас!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нептун был издавна хапуга,
Услышав это, с печи встал:
«Что ж, окажу ему услугу,
Полкопы денег — куш не мал».
И, оседлав проворно рака,
Верхом сел с ловкостью казака
И наверх выплыл, как карась;
Ветрам кричать стал угрожая:
«Что расшумелась ваша стая?!
От моря прочь! Моя здесь власть!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Neptun, ten držel na diškrece,
hlas Aeneášův dobře znal,
hned sebou mrsk — a dolů s pece:
půl kopy, to je kapitál!
A mžikem osedlá si raka,
vyšvihne se naň, zahuláká,
a jako karas — z vody ven!
Kleje a nadává už z dáli:
„Hej, co jste se tak rozeřvali ?
Koukejte, ať jste pod mořem“

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина I, строфа 11.

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфи 12.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От тут-то вітри схаменулись
І ну всі драла до нори;
До ляса мов ляхи шатнулись,
Або од їжака тхори.
Нептун же зараз взяв мітелку
І вимів море, як світелку,
То сонце глянуло на світ.
Еней тогді як народився,
Разів із п'ять перехрестився;
Звелів готовити обід.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Отъ-тутъ-то витры схаменулысь,
И ну вси драла до норы;
До ляса мовъ Ляхы шатнулысь,
Або одъ йижака тхоры.
Нептунъ же заразь взявъ мителку
И вымивъ море якъ свителку,
То сонце глянуло на свитъ.
Эней тогди якъ народывся.
Разивъ изъ-пьять перехрестывся;
Звеливъ готовыты обидъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 12.

Рядки 2-3:

видання 1798:

І дали драла до нори;
До ляса мов ляхи метнулись

Рядки 5-6:

видання 1798:

Нептун же зараз взяв метелку
І море вимів, як світелку

видання 1809:

Нептун же зараз взяв метелку
І море вимів, як світелку

Примітки: I, 12.
       Частина I стр. 12.

До ляса — польський ідіоматичний вислів, що означає втечу.

 

Лях — Поляк (Лепкий).

 

Світелка — невелика світлиця, парадна кімната в хаті, будинку.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The winds turned off their roars and whines
And scampered promptly to their holes
Like skunks afraid of porcupines,
Or those proverbial frightened Poles
Into the woods. Then Neptune took a broom,
Swept out the sea like some guest room;
The sun appeared. Aeneas was the winner,
He crossed himself five times as though
He was a newborn man, heigh-ho!
And bade the guys prepare a tasty dinner.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут схамянуліся, як птахі,
Вятры і драла, хто куды,
Ды гэтак, як да лесу Ляхі
Альбо ад вожыка харты.
Нептун жа ўзяў мятлу-мятліпу
І вымеў мора, як святліцу,
І сонца глянула на свет.
Нібы нанова нарадзіўся
Эней тады, перахрысціўся
Ды загадаў варыць абед.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И ветрите се изпокриха,
тъй както змиите — от еж;
като поляци се затриха,
дордето да ги разбереш.
След туй Нептун с метла в ръцете
морето като трем помете
и слънце грейна, благодат!
Еней въздъхна, стисна пръсти,
пет пъти живо се прекръсти
и каза: — Слагайте обяд!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nu verstummten alle Winde,
In Panik flohen sie da von,
Wie Polen einst vor den Kosaken,
Wie Iltisse vor'm Stachelschwein.
Darauf nahm Neptun seinen Besen,
Kehrte die Meereswogen glatt,
Sogar die Sonne kam zum Vorschein.
Aeneas war wie neu erwacht.
Gleich fünf mal hat er sich bekreuzigt
Und dann nach einem Mahl verlangt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wiatry się opamiętały,
Do nory hyc, by nie wiać dłużej;
Jak Lachy gdzieś do lasu gnały,
Czy jak od jeża wstrętne tchórze.
A Neptun miotłę wziął szeroką
I zamiótł morze niczym pokój,
Na świat wyjrzało słońce znowu.
Eneasz jakby się narodził,
Przeżegnał się i rad pogodzie
Rozkazał obiad ugotować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут ветры мигом спохватились
И, будучи как пух легки,
От бога вод бежать пустились,
Как от ежа бегут хорьки.
Нептун же тотчас взял метелку
И вымел море, как светелку;
Тут солнце глянуло на свет.
Эней как будто вновь родился,
Раз пять подряд перекрестился
И приказал подать обед.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Угомонились ветры в страхе,
Пустились мигом наутек,
Шатнулись, как «до ляса» ляхи,
Бегут, как от ежа — хорек.
Нептун сейчас же взял метелку
И вымел море, как светелку.
Тут солнце глянуло на свет.
Эней как будто вновь родился,
Пять раз подряд перекрестился
И приказал варить обед.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот тут-то ветры встрепенулись
В свои рванулись уголки,
Что лях до лясу, все метнулись,
Как от ежа бегут хорьки.
Нептун тотчас же взял метелку,
Подмел все море, как светелку,
И солнце глянуло на свет.
Эней как будто вновь родился,
Раз пять подряд перекрестился,
Велел готовить всем обед.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нептуна испугавшись, в страхе
Шмыгнули в нору ветерки,
Удрали, как до лясу ляхи,
Или от ёжика хорьки.
Нептун же сразу взял метелку
И вымел море, как светелку,
И солнце пролило свой свет.
Эней как вновь на свет родился,
Вздохнул, раз пять перекрестился,
Велел готовить всем обед.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Větři se náhle umírnili
a utíkali do svých děr,
jak Laši v lesích když se skryli,
jak tchoř když ježka uviděl.
Neptun vzal koště, mořskou dráhu
vymetl jako na svém prahu,
i shlédlo slunce na ten svět.
Aeneas, jak by zrozen znova,
pětkrát se honem pokřižoval,
poručil chystat na oběd.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поклали шальовки соснові,
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, —
Насилу із-за столу встали
І спати послі всі лягли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Поклалы шальовкы соснови,
Кругомъ наставылы мысокъ;
И страву всякую, безъ мовы,
Въ голодный пхалы все кутокъ.
Тутъ съ саломъ галушкы лыгалы.
Лемишку и кулишъ глыталы
И брагу кухлыкомъ тяглы;
Та и горилочку хлысталы,
На сылу изъ-за столу всталы
И спаты посли вси ляглы.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 13.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Поставили столи дубови,
Багацько з стравою мисок;
За стіл всі сіли, і без мови

Рядки 5-10:

видання 1798:

Галушки з салом тут лигали,
Лемішку і куліш трепали,
Хватались бражкой запивать;
Да і горілочку хлистали
Насилу з-за стола устали
І послі полягали спать

Рядок 8:

видання 1809:

Да і горілочку хлистали

Примітки: I, 13.
       Частина I стр. 13.

Шальовки, шалівки — тонкі, неширокі дошки, якими оббивають (шалюють) стіни, стелю, дах. Означення соснові — один із зразків точної передачі Котляревським життєвої правди. Шальовки кращі — соснові. Просякнуті живицею, вони порівняно стійкі проти гниття.

 

Лемішка — "піджарити гречаної муки, розвести її солоним кип'ятком; скласти в горщик, поставити в піч на одну годину; подавати з піджареною на коров'ячому маслі або на олії цибулею" (Маркевич. — С. 156).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The plates were put on pine tree boards, arranged
As tables. Then without a word
They stuffed their mouths while none exchanged
A word, because it wouldn't be heard.
They gobbled dumplings with hog's grease,
And swallowed cornmeal pap with ease,
And washed them down with whisky.
They sipped some brandy, too,
Till they laboriously withdrew
And went to sleep, some quiet and some frisky.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У момант змайстравалі лавы,
Паслалі дошкі — стол гатоў;
І людзі, прагныя да стравы,
Абедалі без лішніх слоў.
Галушкі з салам уміналі,
Лямешку і кулеш глыталі,
І брагу з конавак пілі,
Ды і гарэлкі не міналі;
Ледзь-ледзь з застолля паўставалі,
І потым спаць усе пайшлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Направиха от талпи маса,
чинии сложиха по тях
и мълком кой какво сколаса
в корема тъпчеха без страх.
Галушки имаше, не мина
без тархана и без сланина,
и пиво пиха и комай
без мярка смукаха горилка,
та без завивка, без постилка
на пода легнаха накрай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Kiefernholz bauten sie Tische,
Stellten Gefäße rundherum,
Dann saßen sie, stumm, ausgehungert,
Und nahmen ihre Mahlzeit ein.
Sie aßen Speck mit heißen Knödeln,
Löffelten Suppe und den Brei,
Tranken aus großen Bechern Braha,
Na, und den Schnaps natürlich auch.
Mit Mühe fanden sie ihr Lager
Und schliefen sogleich feste ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kładziono deski w krąg sosnowe,
Stawiano miski wkoło rządkiem;
I wszelką strawę bez rozmowy
Wpychano w głodne wciąż żołądki.
Z słoniną kluski połykano
I sałamachę wyjadano;
Ciągnięto brahę kufelkami;
Gorzałkę też zapamiętale, —
Od stołu wszyscy ledwie wstali
I legli spać wnet pod ławkami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Настлали в ряд досок сосновых,
На них — горшков и мисок взвод;
И все, не говоря ни слова,
Понабивали кашей рот.
Глотали сало, и галушки,
И саламату, и пампушки,
Потом на брагу налегли;
Горилку взапуски хлестали,
Из-за стола насилу встали
И спать вповалку полегли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот мисками настил сосновый
Уставили, забыв беду.
Не говоря худого слова,
Все навалились на еду.
Кулеш, галушки и лемешку
Уписывали вперемежку,
Тянули брагу из корцов,
Горелку квартами хлестали,
Из-за стола насилу встали
И спать легли в конце концов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сосновые шалевки стлали,
На них наставив мисок ряд,
Тут с голодухи уминали,
Глотали молча, все подряд:
Галушки уплетали, сало,
Кулеш, лемешку до отвала,
И брагой все перепились,
Да и горилки нахлестались,
Из-за стола едва поднялись,
А после спать все улеглись.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вот, настлав досок сосновых,
Уселись, миски стали брать,
Все, молча, черта съесть готовы,
Желудки стали наполнять;
Галушки с салом уплетали,
Лемешку и кулеш глотали,
На брагу жадно налегли,
Да и горилочку хлестали,
Из-за стола насилу встали,
Насытившись, все спать легли.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přitáhli prkna pro pohodlí
a po přestálém zármutku,
co na talíře sehnat mohli,
do lačných cpali žaludků:
placky narychlo upečené,
halušky sádlem promaštěné,
pak pivo táhli z korbele,
i kořalky si zavdávali,
od stolů stěží povstávali,
hledali dlouho postele.

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера, не послідня шльоха,
Проворна, враг її не взяв,
Побачила, що так полоха
Еол синка, що аж захляв;
Умилася, причепурилась
І, як в неділю, нарядилась,
Хоть би до дудки на танець!
Взяла очіпок грезетовий
І кунтуш з усами люстровий,
Пішла к Зевесу на ралець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера не послидня шльоха,
Проворна, врагъ ѣи не взявв,
Побачыла, що такъ полоха
Эолъ сынка, що ажъ захлявъ;
Умылася, прычепурылась
И якъ въ недилю нарядылась,
Хоть бы до дудкы на танець!
Ваяла очипокъ грезетовый
И кунтушъ зъ усамы люстровый,
Пишла къ Зевесу на ралець.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 14.

Рядок 1:

видання 1798:

Венеря, як на все швидкая

Рядок 3:

видання 1798:

Побачила, що так лякає

Рядок 8:

видання 1809:

Взяла очіпок гразетовий

Рядок 9:

видання 1798:

З усами кунтуш саєтовий

Примітки: I, 14.
       Частина I стр. 14.

Шльоха - те саме, що шлюха - жінка легкої поведінки; розпутниця, повія (Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 492).

 

Дудка, інакше "дуда", "коза", "волинка" — музичний інструмент, що складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (див. також коментар: І, 37).

 

Очіпок — головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, інколи з подовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся. Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок.

 

Кунтуш з усами люстровий (люстрин — дорога шовкова тканина з глянцем; уси — нашивками із золотої і срібної тасьми). Кунтуш — верхній жіночий одяг. Мав одкидні й розрізні рукава, так звані вильоти. Жінки могли носити кунтуш і зовсім без рукавів. Він мав вилоги на грудях, у талії щільно стягувався гапликом без пояса.

 

Ходить на ралець — по нарочитим [помітнішим] праздникам ходить на поклон с подарками (К.). Венера хоча і йде до Зевса "на ралець", проте не бере з собою хліба і не веде мови про подарунки, як це робила Юнона під час відвідання Еола (І, 4). Ритуали під час відвідання рідного батька — не обов'язкові, а давати хабара — суперечить життєвій правді. Натомість вона бере батька слізьми.

Див. також I, 37.
       Частина I стр. 37.

Журавель — весільний танець (К.). Можна додати, що це взагалі народний масовий танець-пісня. У танці відтворюється поведінка, пози журавля (як ходить, скубе траву, злітає у повітря тощо). Здебільшого це робить ведучий, соліст-танцюрист. Інші учасники стоять у колі або біжать слідом за ведучим. Вони співають пісню, супроводжуючи текст її відповідними рухами та жестами. На весіллі звичайно водять "журавля" в понеділок, коли несуть снідання молодій. Якщо в селі була церква,, то в цей час мелодію "журавля" міг виконувати на дзвонах паламар. У сцені-жарті Марка Кропивницького "Лихо не кожному лихо — іншому й талан" пономар, вихваляючись своїм хистом, говорить: "... Спитаю: хто краще мене ударив би в дзвін — чи на "достойно", чи на "многа літа"?.. Та хочби і "журавля". Текст "Журавля", опублікований за життя Івана Котляревського:

 

Да внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле
Конопельки щипле!
А я сьому журавлю, журавлю,
Києм циби переб'ю, переб'ю!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле!

(Вестник Европы. — 1829. — № 22. — С, 153).

 

Дудочка — народний дівочий танець, сольний, зараз відомий під назвою "козачок". У давнину його танцювали під акомпанемент дудки (волинки), звідки й назва. Зараз виконується на різних музикальних інструментах (скрипці, цимбалах, бандурі та ін.), одначе при цьому зберігається характер музичного викладу, притаманний дудці. Текст пісні до танцю:

 

Ти ж мій дударику,
Ти ж мій сподарику,
Ти ж було селом ідеш,
Ти ж було в дуду граєш,
Ти ж мене забавляєш!
Тепер тебе немає,
Й дуда твоя гуляє,
І пищики запалися,
Бозна кому досталися

(Вестник Европн. — 1829. — № 22. — С. 154).

 

Дудники інколи ходили від села до села, заробляючи грою на прожиття, як кобзарі або лірники. На таку думку наводять і слова "Ти ж було селом ідеш". Можливо, наведена пісня виникла в той час, коли мандрівні дудники почали відходити в минуле. Дудка лишила помітний слід у фольклорі, топоніміці, антропоніміці, що теж свідчить про її неабияку роль у культурному житті народу.

 

Хрещик — весняна гра, в котрій одна пара учасників гри ловить другу, яка після подачі сигналу розбігається, уникаючи переслідувачів; також танець-гра, під час якого хлопці й дівчата міняються місцями. Переважно гра дітей і підлітків, причому дівчат. Відомо кілька різновидів гри.

 

Горюдуб — гра, учасники якої стають парами, а той, хто "горить", стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз'єднується, перебігаючи наперед.

 

Джгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В "джгута" грали і без карт.

 

Хлюст — гра в карти. Взагалі хлюстом називається такий момент у грі, коли в одного чи кількох гравців на руках опиниться три карти однієї масті, або три козирі, або три валети, або три тузи. Чий хлюст старший — визначають за старшинством карт, які його утворили. В пари — неясно, яка гра в карти мається на увазі. Може, вдвох, один на один?

 

Візок — поширена гра в карти, так звані "свої козирі". Назва пішла від того, що тому, хто програв, дістається велика купа карт — "хоч возом вивозь" (див.: К. с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471).

 

Дамки — шашки. Закрита під кінець гри шашками противника, шашка переможеного вважається соромом для нього ("Чорт мав порожнього кута").

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Venus, not an idle one,
More skillful than the deuce and chic,
Observed how Aeolus was frightening her son
And made him very weak.
She washed herself, put on a smart new dress,
As if for Sunday outing, and not less
Than to a dancing party.
Upon her head she put a brocade hood,
In her kuntush* and in a mournful mood,
She went to Zeus, as always bold and hearty.

* outer clothing

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера, жвавая, ўвішная,
Пачуўшы, што Эол сівы
На сына жаху наганяе,
Што той, няшчасны, ледзь жывы,
Прыбралася ва ўбор багаты,
Нібы спяшалася на свята
Альбо на танцы да сяла! —
На галаве каўпак парчовы,
З вусамі кунтуш галуновы,
Зевесу скардзіцца пайшла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера, първа шафрантия,
бе хитра, с дяволска душа,
видя Еней и подлуди я
Еол, че тъй се развърша;
взе да се конти и набеля,
нагизди се като в неделя,
като да ходи на събор!
Копринена забрадка сложи,
контош, обшит с лисичи кожи —
при Зевс ще иде, няма спор.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Venus, wahrlich keine Schlampe,
Sondern ein flinkes, schlaues Weib,
Plötzlich bemerkte, wie Aeolus
Ihr liebes Söhnchen drangsaliert,
Wusch sie sich, kämmte sich die Haare
Und kleidete sich festlich schon,
Ganz so, als ob zum Tanz sie wollte.
Mit einem Oberrock aus Samt,
Am Kopfe eine Brokathaube,
So ist vor Zeus sie angelangt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus nie zasypia gruszek
W popiele, diabli jej nie wzięli;
Ujrzawszy, że tak Eol zmusza
Jej synka trząść się, jak w niedzieli
Umyła się, wysztafirzyła,
Ładniutko tak się wystroiła,
Że choć od razu na zabawę!
Włożyła czepek brokatowy,
Z galonem kontusz lustrynowy
I do Zeusa poszła żwawo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера, сводня и проныра, —
Чтоб черт ее совсем побрал, —
Увидя, что сынка-задиру
Эол порядком напугал,
Тотчас прибралась й умылась,
Как к празднику принарядилась, —
Хоть на гулянку в добрый час!
Чепец надела для порядку,
Люстриновую кофту в складку
И к Зевсу вихрем понеслась.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Была Венера-вертихвостка
Востра и на язык бойка.
Смекнувши мигом, в чем загвоздка,
Кто настращал ее сынка,
Она приубралась, умылась,
Как в день воскресный нарядилась.
Пуститься в пляс бы ей к лицу!
В кунтуш люстриновый одета,
В очипке новом из грезета,
Явилась на поклон к отцу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не из последних шлюх Венера,
Проворна, черт ее побрал!
Как поглядела, что без меры
Эол сыночка запугал,
Умылась и прихорошилась,
Как к празднику принарядилась,
Хоть под дуду пуститься в пляс!
Надела свой чепец парчовый,
Кунтуш узорчатый шелковый,
С поклоном к Зевсу понеслась.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ну, а Венера, сучья дочка,
Проворства ей не занимать!
Увидя, как ее сыночка
Эол готов был растерзать,
Засуетилась вдруг, умылась,
Как в воскресенье, нарядилась,—
Она пуститься в пляс могла б!
Надев кораблик свой парчовый
И кунтуш из люстрины новый,
Подарки Зевсу понесла.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Venuše, ne poslední coura,
obratná, aby čert ji vzal,
vidí, jak Aeol synkem cloumá,
že by v něm duši nenechal;
umyla se a našlechtila,
pak svátečně se ustrojila,
jak do tance by chtěla jít:
vzala si čepec brokátový,
šosatý kabát zbrusu nový,
šla pana otce navštívit.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зевес тогді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав.
Прийшла Венера, іскривившись,
Заплакавшись і завіскрившись,
І стала хлипать перед ним:
«Чим пред тобою, милий тату,
Син заслужив таку мій плату?
Ійон, мов в свинки, грають їм.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 15.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зевесъ тогди кружавъ сывуху
И оселедцемъ зайидавъ;
Винъ сьому выпывшы восьмуху,
Послидкы съ кварты вылывавъ.
Прыйшла Венера искрывывшысь,
Заплакавшысь и завискрывшысь,
И стала хлыпать передъ нымъ:
«Чымъ предъ тобою, мылый тату,
«Сынъ заслужывъ таку мій плату?
«Ійонъ, мовъ въ свынкы грають имъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 15.

Рядки 1-6:

видання 1798:

Зевес тогді лигав вишнівку,
Маковниками заїдав;
І п'ятую єще кондійку
Од Геби з льоху дожидав.
Пришла Венеря, іскривившись,
Заслинившись і завізгрившись

Рядок 3:

видання 1809:

Він сему випивши осьмуху

Рядок 5:

видання 1809:

Пришла Венеря, іскривившись,

Рядок 6:

видання 1809:

Заплакавшись і завізгрившись

Примітки: I, 15.
       Частина I стр. 15.

Зевес — у грецькій міфології (у римській — Юпітер] бог грому і блискавки, найстарший між небожителями. В "Енеїді" Котляревського інколи фігурує під іменем Йовиш, на польський лад.

 

Сивуха — звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена.

 

Восьмуха — восьма частина кварти (близько 125 грамів).

 

Кварта — кухоль, десята частина відра (К.). У добу феодалізму на Україні, навіть у кінці XVIII ст., після ряду заходів уряду Російської імперії по уніфікації мір і ваги, спостерігається їх велика різноманітність. Іноді просто неможливо перевести давню міру на сучасну систему мір. "... Не тільки кожне місто і містечко, але навіть багато продавців мали свої особливі міри. Так... для міряння рідини служили: відро, відерце, кварта, яких містилося в казенному державному відрі 24. Зустрічається також міряння куфами, барилами, носатками, але ці останні були власне не мірами, а посудиною тільки приблизної величини, так, наприклад, куфа містила 18 — 40 відер" (Попытка к уравнению мер и веса в Малороссии XVIII в. /К. с. — 1889. — № 7. — С. 231).

 

Ійон — бач (Лепкий).

 

У свинки грати — Микола Гоголь так описує цю гру: "На утрамбованій і твердій землі стають у коло; кожний перед собою має ямку, в яку тикає кінцем палиці. Посередині кола трохи більша ямка, в яку той, що перебуває за колом, гонить теж палицею м'яч. Ті, хто стоять колом, намагаються не пустити м'яча в ямку посередині. Але, відбиваючи його палицею, кожний повинен зараз же ткнути її на своє місце, бо той, хто пасе свиню (гонить м'яч), заволодіє місцем, ставлячи у вільну ямку свою палицю, а хто ґавив, — буде замість нього гонити м'яч" (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. — М., 1952. — Т. 9. — С. 512).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At that time, Zeus imbibed cup after cup
Of some cheap brew and ate a herring for a snack,
And when he raised the eighth cup bottom up,
He checked if any drops were sticking at the back.
Then Venus came in tears,
And sobbing into Zeus' old ears,
She started to complain:
"Did my son vex you, my dear dad,
That he deserves such deal, so bad?
His treatment is profane.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес тым часам піў сівуху
І еў са смакам селядца;
Канчаў ён сёмую васьмуху,
Асушваў кварту да канца.
Тут ён, усю ў слязах, Венеру
Убачыў, шчырага намеру
Яна не ўтойвала зусім:
«Майму Энею, татка любы,
Загубпы зноў жадаюць згубы
І чыняць новы гвалт над ім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Зевс си пийваше пърцуца,
замезваше сельодка сам;
щом осмия бокал изцуца,
шишето изцеди до грам.
Венера влезе и захвана
да хлипа тя, в сълзи обляна,
ще и се скъса чак гласът:
— С какво сина ми, мили тате,
те разгневи и не призна те,
та като пумпал го въртят?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zeus aß gerade einen Hering,
Mit Wodka löschte er den Durst,
Wievielter Becher - siebter, achter,
Oder gar eine Flasche voll?
Venus trat ein mit trister Miene,
Weinte beklommen, klagte schwer,
Und schluchzend fing sie an zu sprechen:
"Mein Vater, sag, womit verdient
Mein armer Sohn ein solches Schicksal?
Sieh doch, wie bitter ist sein Leid!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Zeus wtedy bój zażarty
Z siwuchą toczył pod śledzika;
Zgoliwszy trzecią chyba kwartę,
Przechylał ją i resztki łykał.
Wtem przyszła Wenus zapłakana,
Zaczerwieniona, zasmarkana,
I jęła mu z chlipaniem prawić:
"Ach, jak u ciebie, tatku miły,
Me dziecko na to zasłużyło?
Patrz, niczym w słupki z nim się bawi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Зевес в тот час глушил сивуху
И сельдью жирной заедал;
Седьмую вылакав осьмуху,
Остатки кварты допивал.
Пришла Венера, заскулила,
Вздохнула, нюни распустила
И стала всхлипывать пред ним:
"За что, скажи мне, тата милый,
Энею жребий дан постылый
И всякий помыкает им!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зевес тогда глушил сивуху,
Питье селедкой заедал;
Седьмую высуслив осьмуху,
Подонки в кубок наливал.
«За что, скажи, любимый батя,
Обида моему дитяти?
Чем прогневил тебя Эней?
Моим сынком играют в свинки! —
Венера всхлипнула, слезинки
Из глаз посыпались у ней. —

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В ту пору Зевс глушил сивуху,
Соленой рыбой заедал;
Седьмую осушив осьмуху,
Остатки кварты выливал.
Пришла Венера, искривилась,
Зашмыгав носом, прослезилась
И стала хныкать перед ним:
«Чем пред тобою, милый тату,
Сын заслужил такую плату?
Как в бабки, глянь, играют им!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Зевес тогда тянул сивуху,
Селедкой с луком заедал,
Седьмую выглушив осьмуху,
Остатки в кубок выливал.
Вошла Венера, прослезилась,
Нос рассопливила, скривилась
И стала хныкать перед ним:
«Чем пред тобою, милый отче,
Так провинился мой сыночек?
Все, как мячом, играют им.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zeus se právě sklínky chopil,
kořalku sleděm zajídal.
On sedmou osminku už dopil
a zbytky z číšky vylíval.
Venuše přišla, tvářila se
hned kysele a smutně zase,
pak začla plakat, naříkat:
„Můj synek ubohý! Ach táto,
co spáchal, že ho trestáš za to?
Jak s mičudou s ním chtějí hrát!

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Куди йому уже до Риму?
Хіба як здохне чорт в рові!
Як вернеться пан хан до Криму,
Як жениться сич на сові.
Хіба б уже та не Юнона,
Щоб не вказала макогона,
Що й досі слухає чмелів!
Коли б вона та не бісилась,
Замовкла і не камезилась,
Щоб ти се сам їй ізвелів".

 

Highslide JS
М. Ваша. Зевес. Частина I, строфа 15.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Куды йому уже до Рыму?
«Хиба якъ здохне чортъ въ рови!
«Якъ вернется панъ Ханъ до Крыму,
«Якъ женытся сычь на сови.
«Хибабъ уже та не Юнона,
«Щобъ не вказала макогона,
«Що й-доси слухає чмеливъ!
«Колибъ вона та не бисылась,
«Замовкла та не камезылась,
«Щобъ ты се самь йій извеливъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 16.

Рядок 3:

видання 1798:

Або як хан долізе Криму

Рядок 5:

видання 1798:

Хіба б то вже да не Юнона

видання 1809:

Хіба б то вже да не Юнона

Рядки 8-9:

видання 1798:

Коли б вона да не бісилась,
Замовкла би і не казилась

Рядок 8:

видання 1809:

Коли б вона да не бісилась

Примітки: I, 16.
       Частина I стр. 16.

Куди йому уже до Риму? — Згідно з "Енеїдою" Вергілія, Енеєві було призначено стати засновником міста Рима і могутньої Римської держави, основоположником великої династії правителів.

 

Як вернеться пан хан до Криму — тобто, ніколи того не буде. Кримське ханство було ліквідоване і приєднане до Російської імперії 8 квітня 1783 р.

 

Нар.: Як хан долізе до Криму (Номис. — С. 109).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What is his chance to get to Rome?
Perhaps when Lucifer croaks in a ditch!
Or when the Khan returns to his Crimean home
Or when a screech-owl weds a bitch.
This nasty Judo used a rolling pin
To punish and to discipline
Aeneas who is in a sorry state.
Please, order Juno to shut up her trap,
To leave alone this hapless chap,
Tell her to stop her hatred spate."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды не! не быць Энею ў Рыме!
Хутчэй чорт здохне пад сасной!
Ці зноў засядзе хан у Крыме,
Ці сыч ажэніцца з савой.
Ды хто не ведае Юнону?
Без нагавору, без праклёну
Не можа жыць яна між нас!
Каб больш Юнона не шалела,
Замоўкла і не вар'яцела,
Ты даць павінен свой наказ».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще свърши като куче, боже,
на Куковден ще види Рим!
Ще стигне в него, ако може
и ханът да се върне в Крим”.
Да не е пустата Юнона!
Да можех аз да я подгоня,
ушите ще и писнат, знам...
Не ще престане да беснее,
да се заканва и злобее,
не и ли заповядаш сам...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was soll in Rom er? Nie und nimmer!
Eher fällt Satan leblos um.
Eher wird Khan die Krim erreichen,
Oder ein Kauz die Eule frei'n.
Befiehl doch lieber dieser Juno,
Daß sie die Nudelrolle läßt,
Treib aus dem Kopfe ihr die Flausen,
Bring die Verrückte zur Vernunft,
Damit sie aufhört so zu toben.
Sag du ihr, daß sie Ruhe gibt!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie jemu teraz już do Rzymu?
Aż chyba diabeł zdechnie w rowie!
Lub gdy powróci chan do Krymu,
Czy puszczyk się oświadczy sowie.
Nie sobą byłaby Junona,
By nie wymierzyć kary słonej,
Że jeszcze dotąd w głowie szumi!
Więc żeby więcej nie mąciła,
Zamilkła i nie kaprysiła,
Sam rozkaż jej, niech szał swój stłumi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как видно, он дойдет до Рима,
Когда сам дьявол пропадет,
Хан станет вновь владыкой Крыма
И в жены сыч сову возьмет.
Юнона моего Энея
Преследовала, как злодея.
Ужель весь век ему страдать?
Ничто б с Энеем не случилось,
Когда б Юнона не бесилась.
Вели-ка ты ее унять".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж не видать бедняге Рима
Ни в сладком сне, ни наяву,
Точь-в-точь как пану хану — Крыма.
Скорей издохнет черт во рву!
Ты знаешь сам, когда Юнона
Пестом задаст кому трезвона,
Так загудят в башке шмели.
Вот колобродить мастерица!
Но ты заставь ее смириться,
Угомониться ей вели!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ему, знать, не увидеть Рима, —
Скорее сдохнет черт во рву,
Хан вступит вновь на землю Крыма
Иль в жены сыч возьмет сову.
Хотя б не дрючила Юнона
Энея так, без угомона,
Что и поныне чуть живой.
Уже пора б ей не беситься,
Замолкнуть и остепениться.
Ты дай наказ о том ей свой!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Видать, тогда он в Рим прибьется,
Когда издохнет черт во рву,
Иль в Крым обратно хан вернется,
И замуж сыч возьмет сову.
Иной Юнона ведь не стала,
Еще не раз в ход пустит жало,
Так ненавистен ей Эней,
А чтоб Юнона не бесилась,
Его не трогала, не злилась,
Вели ей сам быть посмирней».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kdy takhle dostane se k Římu?
Až v příkopě čert zdechne snad ?
Až chán se vrátí vládnout v Krymu?
Sýc až si bude sovu brát?
A to by sotva Juno byla,
paličkou aby nehrozila,
ty její zvyky známe už.
Aby se pořád nevztekala
a vrtochů svých zanechala —
ty sám jí poruč, vždyť jsi muž.“

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Юпитер, все допивши з кубка,
Погладив свій рукою чуб:
«Ох, доцю, ти моя голубка!
Я в правді твердий так, як дуб.
Еней збудує сильне царство
І заведе своє там панство;
Не малий буде він панок.
На панщину ввесь світ погонить,
Багацько хлопців там наплодить
І всім їм буде ватажок.

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфи 17-18.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Юпытеръ, все допывшы съ кубка,
Погладывъ свій рукою чубъ:
«Охъ доцю, ты моя голубка!
«Я въ правди твердый такъ, якъ дубъ.
«Эней збудує сыльне царство,
«И заведе свое тамъ панство;
«Не малый буде винъ панокъ.
«На панщыну ввесь свитъ погоныть,
«Багацько хлопцивъ тамъ наплодыть
«И всимъ имъ буде ватажокъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 17.

Рядок 3:

видання 1798:

Ох, донько, ти моя голубка

Рядок 6:

видання 1798:

І заведе там своє панство

Примітки: I, 17.
       Частина I стр. 17.

Твердий, як дуб — порівняння бере початок у язичеській міфології. У стародавніх греків дуб — дерево Зевса, у римлян — Юпітера. Відповідно в язичників-слов'ян дуб пов'язаний з культом бога грози і блискавки — Перуна.

 

Ватажок — провідник ватаги (Лепкий).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Jupiter had finished drinking,
He smoothed the hair upon his head.
"Oh, darling daughter", he was blinking,
"I'm as hard as an oak", he said.
"Aeneas will establish a super-mighty realm
With his own aristocracy. And at the helm
Of which he'll be a very famous lord.
He'll drive the whole humanity to servitude,
He'll father many boys, and would
Become a chief of that huge horde.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Зевес, усё дапіўшы з кружкі,
Сваёй рукой пагладзіў чуб:
«У праўдзе я, мая дачушка,
Заўсёды цвёрды быў, як дуб.
Эней сваё здабудзе царства,
Мець будзе моцнае ўладарства
І стане немалым панком.
На паншчыну ўвесь свет пагоніць,
Нямала дзецюкоў наплодзіць
І ўсім ім будзе важаком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Юпитер допи бокала,
поглади с длан мустака сив:
— Ох, дъще, гълъбице бяла,
ти знаеш, че съм справедлив!
Еней го чака господарство,
той там ще има силно царство,
не ще е някой дребен пан.
Цял свят на него ще му шета,
ще наплоди бая момчета
и ще им бъде атаман.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da leerte Jupiter den Becher,
Bekratzte sich am Kopf und sprach:
"Ach, meine Tochter, liebes Täubchen,
In meiner Wahrheit bin ich stark.
Aeneas wird ein Reich einst gründen,
Es wird gewaltig sein und groß,
Die ganze Welt wird ihm gehören.
Auch einen Hausstand baut er auf,
Gar viele Söhne wird er zeugen
und leben, so wie ein Magnat.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Osuszył Jowisz do dna kubek,
Pogładził ręką czub swój hardy:
"Och, córciu ma, gołąbko luba!
Za prawdę stoję, jak dąb twardo.
Twój syn królestwo pobuduje,
W nim po swojemu popanuje:
A wcale wielkim będzie panem,
Świat na pańszczyznę zgoni cały,
Napłodzi chłopców też niemało,
Im wszystkim będzie atamanem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Допив горилочку из кубка,
Зевес огладил пышный чуб:
"Ох, доченька, моя голубка!
Я в правде крепок, точно дуб.
Эней по вышнему веленью
Воздвигнет царство. По владенью
Немалый, мыслю, будет пан.
Ему народы покорятся,
А там и дети расплодятся,
И всем он будет атаман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Последнее допив из кубка,
Юпитер свой погладил чуб:
«Ох, доченька моя, голубка!
Поверь, я в правде тверд, как дуб.
Эней забудет все мытарства,
Ом сильное построит царство,
Немаловажный станет пан,
Свой род возвысит, не уронит,
Весь мир на панщину погонит,
Над всеми будет атаман.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юпитер, все допив из кубка,
Рукою свой пригладил чуб:
«Ой, дочка, ты моя голубка!
Я в правде крепок, словно дуб.
Эней свое воздвигнет царство
И заведет там злое панство;
Немалым будет он панком.
Весь мир загонит в крепостные.
Ватаги наплодит лихие
И всем им будет вожаком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Юпитер, все допив из кубка,
Рукою свой разгладил чуб:
«Ох, дочечка, моя голубка,
Я в правде твердый, словно дуб.
Эней создаст большое царство,
В нем заведет свое боярство,
Немалый будет сам панок,
Весь мир на барщину погонит,
Потомков множество наплодит,
Для них он будет что божок.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jupiter dopil sklenku do dna,
čupřinu svoji načechral:
„No neplač, moje dcerko rodná,
já v slibu vždy jsem pevně stál.
Tvůj syn založí velkou říši,
tam svoji vládu upevní si
a bude v světě velký pán.
Kdekdo mu robotovat bude,
naplodí spoustu synů všude
a velitelem bude sám.

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Заїде до Дидони в гості
І буде там бенькетовать;
Полюбиться її він мосці
І буде бісики пускать.
Іди, небого, не журися,
Попонеділкуй, помолися,
Все буде так, як я сказав».
Венера низько поклонилась
І з панотцем своїм простилась,
А він її поціловав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зайиде до Дидоны въ гости.
«И буде тамъ бенькетовать;
«Полюбытся ѣи винъ мосци
«И буде бисыкы пускать.
«Иды, небого, не журыся,
«Попонедилкуй, помолыся,
«Все буде такъ, якъ я сказавъ.»
Венера нызько поклонылась,
И зъ пан-отцемъ своимъ простылась,
А винъ ѣи поциловавъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 18.

Рядок 4:

видання 1798:

І стане бісика пускать

Рядок 4:

видання 1798:

Венеря низько поклонилась

Примітки: I, 18.
       Частина I стр. 18.

Дидона — за античними легендами, фінікійська царівна, яка заснувала місто-державу Карфаген на африканському узбережжі Середземного моря.

 

Мосць — величність.

 

Іди, небого — тут у значенні: сердешна, бідолаха.

 

Понеділкувати — поширений у давні часи звичай постити в понеділок.

 

У цей день не виконували важкі роботи й такі, що вимагали тривалого часу, наприклад прядіння. Понеділкували тільки одружені жінки. Але вже на початку XX ст. відомий український етнограф Микола Сумцов констатував відмирання цього звичаю: "...Додержання посту в понеділок... нині місцями практикується старими жінками з приурочуванням давнього звичаю до святого понеділка" (Сумцов Н. Бытовая старина в "Энеиде" И. П. Котляревского: Сб. Харьк. историко-филолог. о-ва. — Харьков, 1905. — Т. 16. — С. 155)

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He'll be Queen Dido's guest
And will be feasting there a lot.
She'll press him to her breast
And call him her forget-me-not.
Go home, my child, and he will be okay,
Enjoy your Monday feast and pray,
All what I told you will come true."
Then Venus bowed low to her dad
And bid farewell to him, so glad,
While he kissed her and said adieu.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Заедзе да Дзідоны ў госці,
Банкетаваць з ёй будзе там;
Палюбяша яе любосці,
І заляцацца будзе сам.
Ідзі, нябога, не нудзіся,
Ідзі, за сына памаліся,
Так будзе ўсё, як я сказаў!»
Венера пану-бацьку міла
Паклоны нізкія адбіла,
А ён яе пацалаваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще погостува на Дидона,
ще попируват някой ден;
дотам ще бъде благосклонна,
че ще се чувства той ерген.
Върви, недей за нищо страда,
добре си почини до сряда,
помни — от нищо се не бой...
Поклон Венера му отсече,
решила да си тръгва вече,
и нежно я целуна той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auch Dido wird er mal besuchen,
Die Feste werden fröhlich sein,
Er fängt sogar eine Romanze
Mit Dido an, und manches mehr.
Geh, meine Liebe, sei beruhigt,
Iß etwas und sprich ein Gebet -
Wirst sehn, es kommt, wie ich es sage." -
Venus verbeugte sich ganz tief,
Entschuldigte sich beim Herrn Vater,
Und dieser gab ihr einen Kuß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zajedzie do Dydony w goście
I zaucztuje nieźle sobie;
Spodoba się on tej jejmości
I będzie słodkie oczy robił.
Niebogo, ciesz się, idź do domu,
Z niedzieli popość i się pomódl,
A będzie zgodnie z moim słowem".
Tu Wenus z czcią się ukłoniła
I pożegnała ojca miło,
A on ją czule pocałował.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Заедет по пути к Дидоне
И пропирует много дней;
Там все печали он схоронит
И беса тешить будет с ней.
Иди, голубка, бог с тобою,
Постись, молись, я все устрою,
Все будет так, как я сказал".
Венера низко поклонилась,
С отцом на этом распростилась,
И он ее поцеловал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Проездом завернув к Дидоне,
Начнет он куры строить ей,
Полюбится ее персоне
И запирует наш Эней.
Попонедельничай! Тревогу
Откинув, помолись ты богу!
Всё сбудется, как я сказал».
Венера низко поклонилась,
Учтиво с батюшкой простилась,
А он ее поцеловал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Заедет погостить к Дидоне,
Там попирует много дней,
Полюбится ее персоне
И будет куры строить ей.
Иди, сердяга, брось томиться,
Примись поститься и молиться,
Все будет так, как я сказал».
Венера низко поклонилась,
На том с отцом своим простилась,
А он ее поцеловал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Заедет он к Дидоне морем,
Жить там он будет, пировать,
Эней полюбится ей вскоре,
Вдвоем им будет благодать.
А ты, голубка, не томися,
Пойди домой и помолися,
Все будет так, как я сказал».
Венера низко поклонилась,
С папашею своим простилась,
А он ее поцеловал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

K Didoně jedou teď co hosté,
tam budou slavně hodovat.
On po ní okem házet počne,
až stane se, co má se stát.
Jen jdi, dceruško, nermuť ty se,
odpočiň si a pomodli se,
všecko tak bude, jak jsem řek.“
Venuše se mu poklonila,
pěkně se potom rozloučila
a pusu dal jí tatíček.

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней прочумався, проспався
І голодрабців позбирав,
Зо всім зібрався і уклався,
І, скілько видно, почухрав.
Плив-плив, плив-плив, що аж обридло
І море так йому огидло,
Що бісом на його дививсь.
«Коли б,— каже,— умер я в Трої,
Уже б не пив сеї гіркої
І марне так не волочивсь».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина I, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней прочумався, проспався,
И голодрабцивъ позбыравъ,
Зо всимъ зибрався и уклався,
И скилько выдно почухравъ.
Плывъ, плывъ, плывъ, плывъ, що аж обрыдло,
И море такъ йому огыдло,
Що бисомъ на його дывывсь.
«Колыбъ, каже, умеръ я въ Трои,
«Уже бъ не пывъ сеи гирькои,
«И марне такъ не волочывсь.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 19.

Рядки 2-3:

видання 1798:

І голодрапців позбирав,
Зо всім зобрався і уклався

Рядок 3:

видання 1809:

Зо всім зобрався і уклався (рядок 3)

Рядок 5:

видання 1798:

Плив, плив, плив він, що аж обридло

Рядки 8-9:

видання 1798:

Коли б, сказав, я вмер у Трої,
То вже б не пив сеї гіркої

Рядок 9:

видання 1809:

То вже б не пив сеї гіркої

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, after a good sleep and rest,
Assembled all his men,
And after preparation with new zest,
Was on his way again.
He sailed and sailed so long
That he began to feel a strong
Dislike for that sea cruise.
"Had I but died" he said, "in Troy,
I would not be a hobbledehoy,
Who roams in vain, a true recluse."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней прачнуўся, дзякуй богу,
І пасклікаў сваіх людзей,
Сабраўся хутка ў шлях-дарогу
І завідна паплыў далей.
Плыў-плыў, плыў-плыў, ажно абрыдла,
На мора, што яму агідла,
Глядзеў, як чорт на крыж святы.
«Калі б, — казаў, — памёр я ў Троі,
Мяне з вандроўкаю пустою
Не падружыў бы лёс пусты».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней отспа си, отпочина,
сбра дрипльовците си до крак,
потегна своята дружина
и тръгнаха да скитат пак.
И плува, плува — да ти втръсне,
от мъка щеше да се пръсне
и запроклина най-подир:
— Да бях загинал — вика — в Троя,
а не да пия днес от тоя
горчилек и да нямам мир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Indes, als unser Held erwachte,
Trieb er seine Gefährten an
Sich anzukleiden und die Boote
Zu richten für die Weiterfahrt.
Sie schwammen, schwammen, schwammen, schwammen,
Ihm hing das Meer zum Hals heraus.
Unwillig sah er es und klagte:
"Ware ich jetzt in Troja - tot,
Hätte ein Ende dieses Trinken
Und Umherirren um die Welt!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ocknął się, obudził,
Gromadkę zebrał swą ubogą,
Pozbierał rzeczy, nie marudził
I skoro świt już machnął w drogę.
I płynął, niczym gnał na skrzydłach,
Lecz potem morze tak mu zbrzydło,
Że patrzył na nie zgoła wilkiem:
"Ach, gdybym, — mówi, — umarł w Troi,
Nie piłbym czarki gorzkiej swojej,
Nie włóczyłbym się tak ni chwilki".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней очухался, проспался
И голяков своих созвал.
Не тратя времени, собрался
И наугад челны погнал.
Все плыл да плыл — аж надоело.
А море так осатанело,
Что чертом на него глядел:
"Уж лучше б смерть принять за Трою,
Чем волочить вслед за собою
По свету горький свой удел".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней очнулся после ночи
И с голодранцами опять
Пустился, сколько видят очи,
Проворно по волнам чесать.
Плыл-плыл, плыл-плыл! Энею море
Обрыдло хуже всякой хвори.
Смотрел он чертом, говоря:
«За что мученье мне такое?
Как жаль, что я не умер в Трое!
По свету б не таскался зря!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней очухался, проспался
И голодранцев посбирал,
Все прихватив, опять уклался,
Куда глаза глядят подрал.
Плыл-плыл, плыл-плыл — уж надоело
И море так осточертело,
Что бесом на него глядел,
Сказал: «Чем попусту скитаться,
Пить чашу горькую, признаться,
Я лучше б в Трое околел!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней очухался, проспался,
Своих оборвышей собрал,
Все уложил, сполна собрался
И дальше по морю помчал...
Плыл, плыл, плыл, плыл, конца не видел
И море так возненавидел,
Что чертом на него смотрел.
«Жаль, не погиб я в Трое нашей,
Теперь бы не пил горькой чаши,
Такого горя не терпел».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneas procit, rozkoukal se,
své otrhance zavolal,
pak sebral všecko na loď zase
a rozhlédl se, kam plout dál.
A plul a plul, kam vidět bylo,
až se mu moře zprotivilo,
že by byl z kůže vyletěl:
„Kdybych byl v Troji nechal kosti,
co bych si ušetřil teď zlosti,
neflákal bych se po světě.“

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім до берега приставши
З троянством голим всім своїм,
На землю з човнів повстававши,
Спитавсь, чи є що їсти їм?
І зараз чогось попоїли,
Щоб на путі не ослабіли;
Пішли, куди хто запопав.
Еней по берегу попхався,
І сам не знав, куди слонявся,
Аж гульк — і в город причвалав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ до берега прыставшы
Зъ Троянствомъ голымъ всимъ своимъ,
На землю съ човнивъ повстававшы,
Спытавсь, чи є що йисты имъ?
И заразъ чогось попойилы,
Щобъ на пути не ослабилы:
Пишлы куды хто запопавъ.
Эней по берегу попхався,
И сам не знавъ, куды слонявся,
Ажъ гулькъ — и въ городъ прычвалавъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 20.

Рядок 2:

видання 1798:

Із сильним військом всім своїм

Рядок 6:

видання 1798:

Щоб на дорозі не зомліли

Рядки 9-10:

видання 1798:

І сам не знав, куди совався,
Як гульк — у город причвалав

Рядок 10:

видання 1809:

Аж гульк — у город причвалав

Примітки: I, 20.
       Частина I стр. 20.

"Голе троянство" геть вибилося із харчових запасів. Вперше і востаннє за весь час їхнього мандрування Котляревський не називає наїдків, а говорить просто "чогось попоїли".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When he, at last, had reached the land
With his bare Trojan crew so beat,
He asked that goose skin band
If they had anything to eat.
They found some stuff which they consumed
Lest they be pooped when they resumed
Their walk in all directions up and down.
Aeneas stuck close to the shore,
He did not know what he was looking for,
When suddenly he came to a town.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Затым Эней, адчаю поўны,
З Траянствам голым падагнаў
Да берага марскога чоўны.
«Ці ёсць што есці,» — запытаў.
Траянцы тое-сёе з'елі,
Каб ногі іх не аслабелі:
Пайшлі гуляць, куды хто з кім.
Эней узмор'ем валачыўся
І сам не знаў, дзе прыпыніўся,
Аж зірк — і горад перад ім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после с голата си свита
достигна до далечен бряг,
преди да тръгне да се скита,
похапна с другите на крак.
И някой друг стакан изпили,
да имат за из пътя сили,
разтириха се, кой къде...
А на брега Еней остана,
поскита се и пътя хвана —
до неизвестен град дойде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als endlich sie ein Land erreichten,
Mit leerem Magen und zerlumpt,
Befestigten sie ihre Boote
Und suchten es nach Speisen ab.
Nachdem sie einiges gegessen,
Fühlten sie jetzt genügend Kraft,
Um die Umgebung zu erkunden.
Aeneas schlenderte umher,
Er wußte nicht, wohin er sollte,
Plötzlich stand er vor einer Stadt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do brzegu potem gdzieś przybiwszy
Z trojańskim gołym zgromadzeniem,
Na ziemię z czółen wyskoczywszy,
Zapytał zaraz o jedzenie.
Wnet różnej strawy zjedli dużo,
By nie osłabnąć w swej podróży;
I poszli, dokąd kto miał zapał.
Eneasz szedł po brzegu krętym,
Nie wiedział sam, gdzie się pałętał
Aż bęc — do miasta tak przyczłapał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом, до берега доплывши
С троянским воинством, Эней,
На землю твердую ступивши,
Велел поесть ватаге всей.
Все закусили понемногу,
Чтоб сил набраться на дорогу,
А после берегом морским
Кто где до устали шатался;
Эней невесть куда забрался,
Ан глянь — вдруг город перед ним.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пройти великое пространство
Пришлось Энеевым челнам,
Покамест голое троянство
Пристало к новым берегам.
Чем бог послал перекусили,
Чтоб ноги кое-как носили.
Эней возликовал душой.
Он тоже подкрепился малость
И шлялся, позабыв усталость.
Глядь — город перед ним большой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А как до берега доплыли
Троянцы скопищем своим,
С челнов на землю посходили,
Спросил, поесть найдется ль им.
Тут сразу все перекусили
И, подкрепив в дорогу силы,
Пошли, куда кто пожелал.
Эней вдоль берега подался,
Не знал и сам, куда забрался,
Ан, глядь! И к городу попал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней все ж к берегу прибился,
С челнов он всем велел сойти,
Об отдыхе распорядился
И чем людей кормить найти.
Троянцы кой-чего поели,
Чтоб силы их не ослабели,
Пошли, куда и кто попал.
Эней вдоль берега подался,
Не знал и сам он, где слонялся,
Вдали вдруг город увидал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak s nahým T'rojanstvem svým vidí
že vlna k zemi nese ho;
přistali k břehu, zakotvili
a hned: co k jídlu dobrého?
Usedli, jedli malou chvíli,
aby se trochu posilnili,
a dál šli cesta necesta.
Aeneáš po břehu šel stále,
za nosem pořád dál a dále
a zrovna přišel do města.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В тім городі жила Дидона,
А город звався Карфаген,
Розумна пані і моторна,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка — що була вдова;
По городу тогді гуляла,
Коли троянців повстрічала,
Такі сказала їм слова:

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфи 21-22.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ тимъ городи жыла Дидона,
А городъ звався Карфагенъ,
Розумна пани и моторна,
Для ней трохы сыхъ именъ:
Трудяща, дуже працьовыта,
Весела, гарна, сановыта,
Бидняжка, — що була вдова;
По городу тогди гуляла,
Колы Троянцивъ повстричала,
Таки сказала имъ слова:

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 21.

Рядок 2:

видання 1798:

А город звався Карпаген

Примітки: I, 21.
       Частина I стр. 21.

Дидона (Елісса) — основала город Картаґо (Лепкий).

 

Карфаген — город і держава на західно-північнім побережжу Африки, з котрим воювали Римляне (Лепкий).

 

У цій строфі подається характеристика Дідони. Ні тут, ні далі Котляревський прямо не зображає і не називає її царицею. Перед нами — українська молодиця, вдова заможного пана середньої руки. Спосіб характеристики Дідони, як і інших персонажів "Енеїди", — це перелік рис, якостей, у даному разі тільки позитивних, які складають той характер. Перша оцінка дещо побіжна: "розумна і моторна". Потім, звернувши нашу увагу на Дідону, оповідач розгортає ширшу характеристику. Йде ряд означень: "трудяща", за ним — паралельне означення-синонім у вищому ступені: "дуже працьовита". Далі — ще позитивні риси: "весела", "гарна". Як бачимо, змальовано народний ідеал молодиці. Найважливіша прикмета того ідеалу — працьовитість. З шести означень ідеалу жінки працьовитості відведено два, одне з них у вищому ступені (єдиний у строфі прикметник вищого ступеня). Звернімо увагу: на останньому місці — "гарна". У щойно змальованих образах Венери і Юнони майже все зосереджено на зовнішності, уборах, а тут бачимо зовсім інше. Убори Дідони будуть не менш уважно й любовно виписані далі, тут же йдеться виключно про моральні якості, вдачу, життєві обставини. Дуже багато буде важити для Дідони прибуття троянців, надто великі надії пов'язує цариця та її близькі з появою Енея. Перед потенціальним женихом насамперед викладається найважливіше з народного погляду — якості молодої вдови як людини і хазяйки. Далі в усій поемі таку пильну увагу до моральних рис, особистої вдачі зустрінемо тільки один раз — при змалюванні майбутньої дружини Енея Лависі, народного ідеалу дівчини на виданні. А тепер звернімо увагу на означення "сановита", яке стоїть після "веселої", "гарної", замикаючи перелік достоїнств Дідони. Справа в тому, що воно не зовсім прикладається до українського народного ідеалу жінки, взяте з іншого смислового ряду. В "Словнику української мови" зафіксовано два значення слова сановитий: 1) який має високий сан, чин; 2) показний, величний з вигляду. Тільки тут, в одному з семи означень-похвал Дідона наближається до цариці. Воно було б на місці у ряду: "мудра" ("розумна" має більш практичний, житейський відтінок), "могутня", "милостива" і т. ін. Чому ж слово "сановита" опинилося в чужому для нього лексичному оточенні? Справа в тому, що перед нами — травестія. Взяте з іншого (царського, великопанського) шару лексики, поняття в невластивому йому оточенні створює певний комічний ефект. Воно заховалося в самому кінці останнього рядка характеристики і ненав'язливе, ледве помітно виглядає звідти, мов краєчок царської мантії з-під плахти молодиці. На ідеал української жінки падає травестійно-гумористичний відсвіт, весь він немов пройнятий любовно-іронічним усміхом автора. Наступне слово "бідняжка" ніби маскує, а насправді підсилює гумористичний мотив — сановита бідняжка!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That's where was Dido's royal seat.
Its name was Carthage, It was known
For its famed ruler, who was sweet,
Industrious and bold on her fantastic throne.
Although that gorgeous lady was so bright
She couldn't escape a sorry plight:
She was a widow. On that day
She strolled across the city when
She met some Trojan men,
And opened her sweet mouth to say:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Той горад Карфагенам зваўся,
Жыла Дзідона ў месцы тым,
Хто пра Дзідону ні пытаўся,
Адзін адказ быў чутны ўсім.
Слыла Дзідона працавітай,
Прыгожай паняй, самавітай,
Хоць аўдавела ў час ліхі.
Яна Траянцаў напаткала
У горадзе, распытваць стала
Пра іх вандроўныя шляхі:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Живееше в града Дидона,
а тоя град бе Картаген,
жена разумна и законна —
това е малко според мен:
трудолюбива, дяволита,
чевръста, горда, упорита,
вдовица — бедната — бе тя;
излязла беше на разходка,
видя троянците и кротка
тъй приказката завъртя:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In dieser Stadt - da lebte Dido.
Karthago ward die Stadt genannt.
Ganz wunderbar war diese Dido,
Sie zu beschreiben ist nicht leicht:
Sie war klug, arbeitsam und fleißig,
Gebildet, frohgemut und schön,
Nur elend war sie - da verwitwet.
Sie promenierte an dem Tag,
Als die Trojaner sie gewahrte,
Die sie mit solchen Worten traf:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gród Kartaginą się nazywał,
Mieszkała w grodzie tym Dydona,
Rozumna pani i ruchliwa
I w tych przymiotach uzdolniona:
Bo pracowita, bardzo sprawna,
Wesoła, ładna i postawna.
Biedaczka, bo już była wdową;
Po mieście swym się przechadzała,
Gdy Trojańczyków napotkała,
Wyrzekła do nich takie słowa:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тот город Карфагеном звался,
Дидона в нем тогда жила;
Всяк встречный ею любовался:
Всегда проворна, весела,
Заботлива и деловита,
Ловка, смазлива, сановита.
Бедняжка, будучи вдовой,
Одна по городу гуляла,
Как вдруг троянцев повстречала,
Что наобум брели толпой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тот город звался Карфагеном.
Дидона мирно в нем жила
И нравом славилась отменным.
Была разумна, весела,
Трудолюбива, домовита,
Собой красива, сановита,
Но коротала век вдовой.
Внезапно встретила троянцев,
Босых чумазых чужестранцев,
Она у входа в город свой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там в городе жила Дидона,
А Карфаген был город тот,
Была разумна и проворна —
Ей каждый воздавал почет.
Трудолюбива, деловита,
Мила, красива, сановита,
Бедняжка уж была вдова.
Она по городу гуляла;
Когда троянцев повстречала,
Такие молвила слова:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

То Карфаген был. В нем Дидона,
Царица добрая, жила,
Умна, к делам хорошим склонна,
Но то не вся ей похвала.
Была она трудолюбива,
И сановита, и красива,
Бедняжка лишь была вдова;
Она по городу гуляла,
Как раз троянцев повстречала,
Такие им сказав слова:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

V tom městě tenkrát Dido žila,
to město zvali Karthagem.
Rozumná, zdatná paní byla,
že zaslouží si pár těch jmen:
pilná a vůbec pracovitá,
veselá, pěkná, zdravá, hbitá,
jenže už vdova, chudinka;
šla právě městem na procházku,
když potkala tu trojskou chásku,
hned se jich v udivení ptá:

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Дидона і Троянці.
Частина I, строфи 21-25.

Highslide JS
А. Штірен. Дидона і троянці.
Частина I, строфи 21-25.

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Відкіль такі се гольтіпаки?
Чи рибу з Дону везете?
Чи, може, виходці-бурлаки?
Куди, прочане, ви йдете?
Який вас враг сюди направив?
І хто до города причалив?
Яка ж ватага розбишак!»
Троянці всі замурмотали,
Дидоні низько в ноги пали,
А вставши, їй мовляли так:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Видкиль таки се гольтипакы?
«Чи рыбу зъ Дону везете?
«Чи може выходци бурлакы?
«Куды прочане вы йдете?
«Якый васъ врагъ сюды направывъ?
«И хто до города прычалывъ?
«Якажъ ватага розбышакъ!»
Троянци вси замурмоталы,
Дидони нызько въ ногы палы,
А вставшы йій мовлялы такъ:

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 22.

Рядок 1:

Рядки 1-3:

видання 1842:

ч. I, строфа

Рядок 1:

видання 1798:

Відкіль такі се гольтяпаки

видання 1809:

Відкіль такі се гольтяпаки

Рядок 10:

видання 1798:

І послі їй мовляли так

Примітки: I, 22.
       Частина I стр. 22.

Прочане — ті, що йдуть на прощу (Лепкий).

 

Проща (у 1 значенні) - Богомілля, паломництво (Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 353).

 

Ватага — гурт (шайка) (Лепкий).

 

Звертаючись із запитаннями до троянців, Дідона перелічує різні види мандрівок людей у давні часи. Передовсім згадано чумацькі валки на Дон та у Крим. Як відомо, основним товаром чумацького промислу в ці краї були сіль і риба. Потім названо переселення з одного краю України в інший ("виходці-бурлаки"). На початку 90-х років XVIII ст. частина запорожців частково сушею, частково морем переселилася на "подаровані" царицею Катериною II землі між річками Кубань і Єя, утворивши там Військо чорноморське. Здогади, що Котляревський в мандрах троянців відбив і цей історичний епізод, не мають реальних підстав. Нарешті — мандри на прощу до Києва, Почаєва та інших місць паломництва.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Where are you from, you debauchees?
Do you cart fishes from the Don?
Or are you migrants-refugees?
Where to is heading now your echelon?
What kind of foe directed you to us?
And what a band so mutinous
Has landed here in our city!"
The Trojans fell before that dame
And murmured: "We are tame"
Then rose and said: "Have pity!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Адкуль гаротнікі такія?
Мо з рыбай Дон прыслаў сюды?
Пі, можа, бурлакі якія?
Накіраваліся куды?
Які дзівак вас узначаліў?
І хто да берага прычаліў?
Гурт валацуг, а не ваяк!»
Траянцы штось прамармыталі,
Дзідоне ў ногі нізка ўпалі,
А ўстаўшы, адказалі так:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Отде се взехте тук, бедняци,
от Дон ли с риба сте дошли?
Или сте бегълци — бурлаци?
Къде ви води път? Или
разбойници сте без остатък.
Чии са тия лодки татък)?
Как всеки тук се озова?
Троянците се посмутиха,
додолу и се поклониха
и после казаха това:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Was ist denn das für ein Gesindel?
Bringt ihr uns Fische aus dem Don?
Seid ihr als Burschen auf der Wander?
Wohin des Weges, Pilgersleut?
Wer brachte euch hierher, Banditen?
Weshalb seid ihr vor meiner Stadt?"
Verlegen wurden die Trojaner,
Fielen vor Dido auf die Knie.
Doch dann, nachdem sie sich erhoben,
Fingen sie so zu sprechen an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"I skądże tacy oberwańcy?
Czy z Donu ryby tu wieziecie?
Czy wy burłacy lub wygnańcy?
I dokąd tak pielgrzymujecie?
Jaki Was diabeł tu skierował?
I kto pod miastem wylądował?
To horda zbójców, nie tułaczy!"
Trojanie coś zamamrotali,
Dydonie do stóp popadali,
A wstawszy rzekli prawie z płaczem:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Откуда голытьба такая?
Аль рыбу с Дона привезли?
Аль спьяну забрели, гуляя?
Аль богомольцами пришли?
Какой вас черт сюда направил?
Что за герой сюда причалил?
И что за банда с ним гуляк?"
Троянцы тут забормотали,
Дидоне дружно в ноги пали,
А вставши, отвечали так:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Им слово молвила Дидона:
«Отколь плететесь, голяки?
Везете, что ли, рыбу с Дона?
Вы — чумаки иль бурлаки?
Видать, нечистый вас направил,
Причалить к берегу заставил
Ватагу этаких бродяг!»
Троянцы загудели хором
И, вовсе не смутясь укором,
Царице прямо в ноги бряк!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Откуда голяки такие?
Не рыбу ль с Дона привезли?
Вы, может, беглые лихие?
Куда, миряне, вы брели?
Какой вас бес сюда направил?
И кто вас к городу причалил?
Ведь вы — ватага забияк!»
Троянцы все забормотали,
Дидоне низко в ноги пали,
Поднявшись, ей сказали так:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Откуда голяки такие?
Не с Дона ль рыбу привезли?
Иль беглые вы крепостные,
На богомолье ли пришли?
Какой вас враг сюда направил?
Кто это к берегу причалил?
Вы все разбойники, видать!»
Троянцы что-то бормотали,
Потом Дидоне в ноги пали
И так ей стали отвечать:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Odkud, ubozí vandrovníci?
Snad ryby z Donu vezete?
Či z burláků jste uprchlíci?
Kam putujete po světě?
A který čert vás přived k městu
a kdo vám ukázal k nám cestu?
Jaká to banda divná jste!““
Trojané něco zahuhlali,
padli jí k nohám a zas vstali,
začali slušně, zdvořile:

    

Highslide JS
М. Дерегус. Частина I, строфа 23.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина I, строфа 23.

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ми всі, як бач, народ хрещений,
Волочимся без талану,
Ми в Трої, знаєш, порождені,
Еней пустив на нас ману;
Дали нам греки прочухана
І самого Енея-пана
В три вирви вигнали відтіль;
Звелів покинути нам Трою,
Підмовив плавати з собою,
Тепер ти знаєш, ми відкіль.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мы вси, якъ бачъ, народъ хрещеный,
«Волочымся безъ талану,
«Мы въ Трои, знаешъ, порожденны,
«Эней пустывъ на насъ ману;
«Далы намъ Грекы прочухана,
«И самого Энея пана
«Въ тры-вырвы выгналы видтиль:
«Звеливъ покынуты намъ Трою,
«Пидмовывъ плаваты съ собою.
«Теперъ, ты знаешъ, мы видкиль.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 23.

Рядок 3:

видання 1798:

Ми всі у Трої порождени

Примітки: I, 23.
       Частина I стр. 23.

Мана — привид, міраж. Ману пускати — дурачити, морочити.

 

Вирва — викуп, який бере на весіллі з нареченого брат молодої. У переносному значенні також — хабар. В три вирви — дати відкупного в потрійному розмірі, синонім до "втришия прогнати".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We are, as you can see, a Christian folk,
A rambling, luckless band.
We came from Troy and now are broke,
Aeneas' hoax has brought us to your land.
The Greeks have given us a solid blow,
And lord Aeneas, too, was forced to go,
They drove him out of there.
He ordered us to flee from Troy,
To leave in any boat or hoy.
You know now who we are, from where.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Народ хрышчоны, мы ў паходзе
Бадзяемся без пэўных мэт,
З далёкай Троі ўсе паходзім,
Эней нам замарочыў свет.
Даліся нам у знакі Гракі,
Энея самаго на здзекі
Ліхія выгналі адтуль;
Ён загадаў нам кінуць Трою,
Падгаварыў плысці з сабою,
Цяпер ты знаеш, мы адкуль.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Излезли сме комай от строя,
забравил ни е бог, презрял,
родени сме, ще знаеш, в Троя,
Еней ни хвърли в тоя хал;
нас здраво гърците ни драха,
не изтърпя Еней пердаха
и плю си на петите сам;
да тръгнем с него нареди ни,
въртя ни по морета сини
и на — доведе ни насам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du siehst, wir sind doch Christenmenschen,
Und glücklos ziehen wir umher.
Aus Troja sind wir hergekommen,
Aeneas hat uns angeführt.
Im Kampf besiegten uns die Griechen
Und jagten uns fort aus der Stadt.
Sogar Aeneas mußte fliehen.
Er war es auch, der uns befahl
Auf Schiffen Troja zu verlassen.
Nun weißt du es, woher wir sind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"My wszyscy, widzisz, ludzie chrzczeni,
Włóczymy się bez szczęścia, sami,
My w Troi, wiedz to, urodzeni,
Eneasz oto nas omamił;
Nam nawarzyli Grecy kaszy
I nawet pana Eneasza,
Po karku dawszy, wypędzili;
Rozkazał Troję nam porzucić,
Żeglować z nim i wciąż się smucić,
Wiesz teraz, skądżeśmy przybyli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Народ мы, вишь ты, православный,
Но нет нам счастья в жизни сей,
Мы народились в Трое славной,
Да вот опутал нас Эней;
Нам дали выволочку греки,
Энея самого навеки
В три шеи выгнали. Тогда
Он нас сманил оставить Трою
И в море уволок с собою;
Вот и приплыли мы сюда.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Мы, — говорят, — не отщепенцы,
Народ крещеный, ей-же-ей!
Мы — Трои, значит, уроженцы,
Явились к милости твоей.
И нам и храброму Энею
Накостыляли греки шею.
Пуститься наутек пришлось!
Бежали сколько было мочи,
А пан Эней отвел нам очи
И плыть заставил на авось.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Мы все, как видишь, люд крещеный,
Видали много горьких дней.
Мы, знаешь, в Трое нарождены,
Да нас кругом оплел Эней.
Нас греки вздули, не жалея,
И пана самого Энея
В три шеи выгнали оттоль.
Он нам велел покинуть Трою,
Уговорив, увез с собою,
Теперь ты знаешь, мы отколь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Народ мы — веры православной,
Бредем, не зная светлых дней,
Все родились мы в Трое славной,
Да только нас подвел Эней.
Нас греки вздули, не жалея,
А пана нашего Энея
В три шеи выперли за дверь.
Он нам велел покинуть Трою,
Уговорил нас плыть с собою,
Кто мы, ты ведаешь теперь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„My všichni tady lid jsme křtěný,
světem nás honí osud náš,
a jak jsme v Troji narozeni,
nás vodí za nos Aeneáš.
Dali nám Řekové co proto
a pana Aeneáše potom
jak psa vyhnali z Troje ven.
"To on nám radil nechat všecko
a plavat s ním za slávou světskou;
a teď víš aspoň, odkud jdem.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Помилуй, пані благородна!
Не дай загинуть головам,
Будь милостива, будь незлобна,
Еней спасибі скаже сам.
Чи бачиш, як ми обідрались!
Убрання, постоли порвались,
Охляли, ніби в дощ щеня!
Кожухи, свити погубили
І з голоду в кулак трубили,
Така нам лучилась пеня».

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина I, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Помылуй, пани, благородна!
«Не дай загынуть головамъ,
«Будь мылостыва, будь не злобна,
«Эней спасыби скаже самъ.
«Чи бачышъ, якъ мы обидралысь!
«Убрання, постолы порвалысь,
«Охляли, нибы въ дощъ щеня!
«Кожухы, свыты погубылы,
«И зъ голоду въ кулакъ трубылы.
«Така намъ лучылась пеня.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 24.

Рядок 3:

видання 1798:

І нужі повна очкурня

Примітки: I, 24.
       Частина I стр. 24.

Постоли, також личаки — простонародне взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви, яке звичайно взували з онучами, прив'язуючи до ніг мотузками чи ремінцями (волоками).

 

Кожух — верхній чоловічий одяг, звичайно з непокритої тканиною овечої шкури, хутром до середини, довгий, з великим коміром.

 

Свита — простонародний верхній одяг з домотканого сукна.

 

Пеня — напасть, біда.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Have mercy, noble matron!
Do not allow that we all rot,
Be charitable, be our patron.
Aeneas will thank you a lot.
Our clothing is in tatters,
The rough road damages and batters
Our shoes. We were with horror struck
Like rain-soaked puppies. We have lost
Our fur coats that would cost
A lot of dough. Oh, what ill-luck!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Над нашай доляй нешчаслівай
Ты, пані, злітуйся хутчэй!
Будзь міласцівай, незласлівай,
Табе падзякуе Эней.
Мы абнасіліся дазвання —
У лахманах замест убрання,
Схуднелі, быццам шчанюкі!
Мы світкі, кажухі згубілі
І з голаду ў кулак трубілі,
Нам выпаў, бачыш, лёс такі».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Смили се, благородна пани!
От гибел ни спаси, недей
надсмива се над участта ни,
поклон ще стори сам Еней.
Не виждаш ли, че като псета
ни гони пустата несрета
бездомни, голи, вир-вода!
Не само нямаме кожуси,
но нищо няма в тез търбуси,
то нашто ли не е беда!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gnädige Herrin, hab Erbarmen,
Laß uns jetzt nicht zugrunde gehn.
Sei gütig und zeig deine Milde,
Aeneas wird dir dankbar sein.
Du siehst ja, wir sind ganz in Lumpen,
Kleidung und Schuhwerk ist kaputt,
Wir stehen da, wie nasse Hunde,
Nichts ist gerettet; in der Not
Bliesen wir in die Faust vor Hunger.
So sprang das Schicksal mit uns um."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Więc zmiłuj się, szlachetna pani!
I ocal nasze życie, zdrowie,
Bądz litościwa, nie wyganiaj,
Eneasz sam "dziękuję" powie.
Czy widzisz — każdy z nas obdarty!
Ubranie, łapcie z łyka starte,
Oklapliśmy, jak szczenię w deszczu!
Kożuchy, świtkiśmy zgubili,
Wciąż głodni i bez grosza byli,
Spotkało takie nas nieszczęście".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Помилуй, пани, наши души!
Не дай погибнуть молодцам;
Дай отдышаться нам на суше,
Эней спасибо скажет сам.
Ты видишь, как мы отощали,
Одежду, лапти — всё порвали,
Кафтаны, свитки — просто срам!
Как псы, без хлебушка сидели,
От голода в кулак свистели,
Такая вышла доля нам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не дай, приветливая пани,
Загинуть нашим головам!
За доброту тебе заране
Эней спасибо скажет сам.
Такое у бездомных счастье:
Раскисли, как щенки в ненастье,
Попали удальцы впросак!
Продрались кожухи да свиты,
И постолы вконец разбиты.
Знай трубим с голоду в кулак!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Будь, пани знатная, не строгой!
Не дай погибнуть головам,
За милости к нужде убогой
Эней спасибо скажет сам.
Ты видишь, как мы обтрепались
Одежа, постолы порвались,
Измызгались, как в дождь щенки.
Все свиты, кожухи подрали,
В кулак от голода свистали, —
Пришлись нам тяжкие деньки».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Над нами смилуйся, царица,
Будь нам, несчастным беднякам,
Заступницей, как говорится, —
Эней спасибо скажет сам.
Ты видишь, как мы обтрепались,
Одежа, башмаки порвались,
Все отощали, мочи нет!
Тулупы, шапки растеряли,
В кулак от голода свистали.
И пережили много бед».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Smiluj se, paní dobrotivá,
zahynout bídně nedej nám,
buď milosrdná, spravedlivá,
Aeneáš poděkuje sám.
Vždyť vidíš, jak jsme rozedraní,
nezbylo kouska šatů ani,
mrznem jak štěně na dešti.
Už nedržíme na parádu
a v žaludku nám kručí z hladu —
takové máme neštěstí.“

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона гірко заридала
Дидона гірко заридала
І з білого свого лиця
Платочком сльози обтирала:
«Коли б, — сказала, — молодця
Енея вашого злапала,
Уже б тогді весела стала,
Тогді Великдень був би нам!»
Тут плюсь — Еней, як будто з неба:
«Ось, осьде я, коли вам треба!
Дидоні поклонюся сам».

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина I, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дидона гирько зарыдала,
И зъ билого свого лыця
Платочкомъ сльозы обтырала:
«Колыбъ, сказала молодця,
«Энея вашого злапала;
«Ужебъ тогди весела стала,
«Тогди велыкъ-день бувъ бы намъ!»
Тутъ плюсь Эней, якъ будто зъ неба:
«Ось-озьде я, колы вамъ треба!
«Дидони поклонюся самъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 25.

Рядки 5-6:

видання 1798:

Енея вашего злапала,
То вже б тогді весела стала

Рядок 6:

видання 1809:

То вже б тогді весела стала

Примітки: I, 25.
       Частина I стр. 25.

Тогді Великдень був би нам! — до фразеологізму "Великдень раз у рік" Іван франко дає таке пояснення: "Се одно з найбільших, а у нашого народа таки найбільше свято" (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 398).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Dido sobbed for those surrounding ears
The tears were running down her face.
Lest they would leave unsightly smears,
She wiped them with a napkin with a lace.
"If I could catch that handsome boy,
I would be full of joy,
It would be like an Easter day!"
That very moment as if from the sky
Aeneas had appeared: "Here am I
To help you, noble dame, in every way!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзідона горка зарыдала
І з твару белага свайго
Хусцінкай слёзы выцірала.
«Калі б, — сказала, — я таго
Энея вашага спаткала,
Ужо б тады вясёлай стала,
Тады б было ўжо свята нам!»
Тут зірк — Эней, нібыта з неба:
«А вось і я, калі вам трэба!
Дзідоне кланяюся сам».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тя зарида, разтресе тяло
и сълзите като река
течаха по лицето бяло:
— Да имах, казва, подръка
аз вашия Еней, тогава
щях мойта мъка да забравя,
Великден би било за мен!...
Не щеш ли, като от небето
Еней да беше паднал: — Ето,
дойдох, прекланям се смирен!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vor Rührung mußte Dido weinen
Und wischte sich aus dem Gesicht
Die Tränen fort mit einem Tüchlein.
Dann sagte sie: - "Ach, wenn ich doch
Euren Aeneas finden könnte,
Wäre viel wohler mir zumut'.
Für alle wäre dies ein Festtag."
Und wie aus allen Wolken - plumps! -
Stand schon Aeneas unter ihnen:
"Hier bin ich, Dido, sei gegrüßt!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dydona gorzko zapłakała,
Z oblicza swego bielutkiego
Chusteczką łezki wycierała:
"A gdybym — rzekła im — waszego
Ja Eneasza gdzieś złowiła,
To już bym się rozweseliła,
To świętem byłoby uczczone!"
Aż tu — Eneasz jakby z nieba:
"O gdziem ja, tum jest, gdy potrzeba!
Sam złożę ukłon przed Dydoną".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дидона горько зарыдала
И долго с белого лица
Платочком слезы вытирала.
"Когда б, — сказала, — молодца
Энея я бы увидала,
Тогда б веселой снова стала,
И был бы светлый праздник нам!"
Тут хлоп Эней, как сокол с лёта:
"Я здесь, коль вам того охота!" —
И падает к ее ногам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Платочком слезы утирала
Дидона с белого лица,
Вздыхая: «Как бы я желала
Поймать Энея-молодца!
Ох, попадись он мне, проказник!
Обоим был бы светлый праздник.
Повеселилась бы я всласть.
Бок о бок зажили бы дружно...»
— «Я — здесь, я — вот он, если нужно!
Эней как будто с неба — шасть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дидона, горестно рыдая,
С ресниц и белого лица
Платочком слезы утирая,
Сказала: «Если б молодца
Энея к сердцу я прижала,
Тогда бы я веселой стала.
Пришел бы светлый праздник к нам!»
Тут плюх Эней, как будто с неба:
«А вот и я, коль есть потреба!
Отдам поклон Дидоне сам».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дидона горько зарыдала
И долго с белого лица
Платочком слезы утирала.
«Когда б, — сказала, — молодца
Энея вашего поймала,
Тогда бы я веселой стала,
Тот день, как пасха, стал бы нам!»
Тут плюсь Эней, как с поднебесья:
«Вот, вот где я! Коль надо, здесь я,
Дидоне поклонюся сам».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dido, ta hořce zaplakala
a s bílých lící šátečkem
slzičky přitom utírala:
„Kdybych tak měla v domě svém
toho junáka Aeneáše,
hned veselá bych byla zase,
hody bych vystrojila vám.“
"Tu Aeneáš jak spad by s nebe:
„Tady jsem, jestli hledáte mne!
Didoně poděkuju sám.“

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім з Дидоною обнявшись,
Поціловались гарно всмак;
За рученьки біленькі взявшись,
Балакали то сяк, то так.
Пішли к Дидоні до господи
Через великі переходи,
Ввійшли в світлицю та й на піл;
Пили на радощах сивуху
І їли сім'яну макуху,
Покіль кликнули їх за стіл.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ зъ Дидоною обнявшысь,
Поциловалысь гарно въ смакъ;
За рученькы биленьки взявшысь,
Балакалы то сякъ, то-такъ.
Пишлы къ Дидони до госпо́ды
Черезъ велыки переходы,
Ввійшлы въ свитлыцю, та й на пилъ;
Пылы на радощахъ сывуху
И йилы симьяну макуху,
Покиль клыкнулы ихъ за стилъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 26.

Рядок 3:

видання 1798:

За білі рученьки узявшись

Рядок 7:

видання 1798:

Ввійшли в світлицю да й на піл

видання 1809:

Ввійшли в світлицю да й на піл

Рядки 9-10:

видання 1798:

І їли юрду і макуху,
Потім кликнули їх за стіл

Примітки: I, 26.
       Частина I стр. 26.

Піл — широкі, грубі дошки, покладені в хаті між піччю з того боку, де черінь і припічок, та протилежною стіною. Піл служить ліжком і лавою. Ширина його — близько двох метрів, щоб упоперек могла вільно лягти доросла людина.

 

І їли сім'яну макуху — макуха — вижимки чи збой з конопляного сім'я, вживали як десерт або легку закуску.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They kissed each other like love birds,
And held each other's hand.
They talked exchanging pleasant words
And left no gripping theme unscanned.
They went to Dido's mansion
Through passageways of great dimension,
And when they reached her stately boudoir,
They drank and ate an apple cake
Until they were invited to partake
In dinner, which was most spectacular.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З Дзідонай потым абняліся,
Пацалаваліся, ды як!
За ручкі белыя ўзяліся,
Вялі размову сяк і так.
Пайшлі ў Дзідоны дом вялікі
Праз калідораў строй бязлікі,
Зайшлі ў святліцу ды й на дол,
Пілі на дыванах сівуху
І елі смачную макуху,
Пакуль паклікалі за стол.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Прегърнаха се, устни впиха
и хванали се за ръце,
те към Дидонини възвиха
и бъбреха си от сърце.
Преминаха през коридори,
вратата после се затвори
и ей ги в нейния палат,
замезваха и от бутилка
направо пиеха горилка,
но стана време за обяд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er nahm sie gleich in seine Arme
Und küßte sie ganz innig-süß.
So standen sie, die Hände haltend,
Und sprachen über das und dies;
Danach begaben sie sich alle
Durch lange Gänge in den Saal,
Wo sie sich häuslich niederließen.
Begeistert tranken alle Schnaps
Und aßen dazu Brot aus Graupen,
Bevor zu Tische man sie rief.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z Dydoną potem się objąwszy,
Smaczniutko się pocałowali;
Za białe rączki się ująwszy,
To tak, to siak już pogwarzali.
Do domu jej szli wnet we dwoje,
Gdy weszli wkrótce na pokoje
To na podłogę bęc wesoło.
Wśród uciech pili wciąż siwuchę
A zakąszali ją makuchem,
Aż zawołano ich do stołu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом с Дидоною, обнявшись
И при народе всем честном
Целуясь и за ручки взявшись,
Балакали о том, о сем.
Потом, сказав прощай невзгодам,
Пошли по длинным переходам
К Дидоне в дом. Там пир горой.
Взялись немедля за сивуху
И конопляную макуху.
Потом к столу пошли гурьбой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С Дидоной смачно целовался
При встрече наш троянский князь
И соловьем он разливался,
За белы рученьки держась.
По переходам, галереям
В светлицу шла она с Энеем;
Царицу к лавке он подвел;
С Дидоной попивал сивуху,
Ел конопляную макуху,
Покамест не накрыли стол.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Дидоною, обнявшись,
Расцеловались и потом,
За ручки беленькие взявшись,
Судачили о том о сем,
Пошли, обнявшись, в дом к царице,
А как вошли в ее светлицу,
На лавку сели отдыхать;
И угощались там сивухой
Да конопляною макухой,
Пока к столу не стали звать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Дидоною, обнявшись,
Поцеловались, а потом,
За ручки беленькие взявшись,
Калякали о сем, о том.
Пошли к Дидоне; в светлой хате
Они взобрались на полати,
И ели конопляный жмых,
На радостях сивуху пили,
В беседе время проводили,
Пока к столу позвали их.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A hned se spolu objímali
a líbali se dosyta,
za bílé ruce se pak vzali
a povídali tak i tak.
Šli s Didonou v dům pohostinný
a prošli mnoho krásných síní
až do světnice pospolu:
kořalku pili na shledání,
makovec jedli cukrovaný,
až volali je ke stolu.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут їли розниї потрави,
І все з полив'яних мисок,
І самі гарниї приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підлевою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина I, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ йилы розныи потравы
И все съ полывьяныхъ мысокъ,
И сами гарныи прыправы,
Зъ новыхъ кленовыхъ тарилокъ:
Свынячу голову до хрину
И локшыну на перемину,
Потимъ съ пидлевою индыкъ;
На за́куску кулишъ и кашу,
Лемишку, зубци, путрю, квашу
И зъ макомъ медовый шулыкъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 27.

Рядок 1:

видання 1809:

Тут їли розниє потрави

Рядок 2:

видання 1798:

Усе з полив'яних мисок

Рядок 3:

видання 1809:

І самі гарниє приправи

Рядок 4:

видання 1798:

З нових кленових талірок

Рядок 9:

видання 1798:

Лемішку, хляки, путрю, квашу

Примітки: I, 27.
       Частина I стр. 27.

З полив'яних мисок — з мисок, покритих зсередини поливою, особливим склоподібним сплавом.

 

Свинячу голову до хріну — ритуальна страва. У слов'ян-язичників дикий кабан (вепр) уважався священною твариною, його приносили в жертву богам, починали з нього, як ритуальної страви, трапезу. Потім поряд з дикою або на зміну їй прийшла домашня свиня. Таке ж ритуальне значення мала страва з домашньої птиці, зокрема індика. З вепром пов'язаний культ верховного бога Перуна, з домашньою птицею — культ життєдайної, плодоносної матері-землі (див.: Боровский Я. Е. Мифологический мир древних киевлян. — К., 1982. — С. 52 — 53). Спосіб приготування: "Свинячу голову очистити, вимити і поставити варитися; натерти хріну, зажарити його з маслом, покласти туди борошна, розвести трішки бульйоном, покласти сметани і закип'ятити з невеликою кількістю солі; вийняти зварену голову, відділити від неї нижню щелепу і подавати" (Маркевич. — С. 162).

 

Локшину на переміну — говорять ще "на переміжку" — про легші страви, які подають між м'ясними.

 

Локшина — "замісити пшеничне тісто на яйцях, розкачати в тонкий корж, нарізати вузькими смужками і зварити у воді з маслом або на молоці" (Маркевич. — С. 157).

 

Куліш — густа юшка з пшона. "Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом" (Маркевич. — С. 153).

 

Лемішка — "піджарити гречаної муки, розвести її солоним кип'ятком; скласти в горщик, поставити в піч на одну годину; подавати з піджареною на коров'ячому маслі або на олії цибулею" (Маркевич. — С. 156).

 

Зубці — кутя з очищених зерен ячменю, зварена з потовченим і пересіяним на сито конопляним сім'ям.

 

Путря — "зварити кутю з ячменю; викласти її в ночовки, обсипати житнім солодом, добре перемішати, викласти в діжечку, залити солодким квасом, поставити в тепле місце на добу" (Маркевич. — С. 157).

 

Кваша — колись одна з популярніших страв ("борщ, каша, третя кваша"). "Взяти житнього борошна, гречаного і солоду, висипати в діжечку, розмішати горячою водою (але не кип'ятком), дати півгодини або годину побродити; добре закип'ятити другу воду і розводити на смак, щоб було рідше або густіше, хто як любить; поставити на печі на тепле, щоб прийняло кислоту, тоді варити в горшку і подавати" (Маркевич. — С. 156). В квашу також часто кладуть для смаку і гостроти сушені груші, сливи чи якісь інші фрукти.

 

Шулики — порізані на невеликі кусочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з м'ятим у макітерці маком.

 

Наїдки тут і у всіх подальших картинах бенкетування троянців автор перелічує в тій послідовності, у якій їх подавали на стіл. Звичайно, останніми подавали солодкі страви, послідовно: путря, кваша, шулики, причому кожна наступна страва була солодша за попередню. Хотілося б звернути увагу на шанобливе ставлення в той час до їжі. Під час святкового бенкетування козаки могли кидати в грязь і топтати дорогі убори, сипати грішми, але ніколи не могли собі дозволити зневажливого ставлення до хліба, їжі взагалі. І обідаючи після тривалого морського походу, і бенкетуючи цілими днями, троянці все підбирають, "як на вечері косарі" (IV, 29). Адже не годилося ставити на стіл чергову страву, коли в мисках ще залишалася попередня. Цікаво, що Котляревський у "Енеїді" жодного разу не згадує картоплі, хоч її за життя письменника почали культивувати на Україні. Досить швидко вона вийшла в число головних городніх культур. У "Салдацькому патреті" (1833), перелічуючи виставлені на ярмарку овочі, Квітка-Основ'яненко називає і "картохлі, що вже швидко хліб святий з світу божого зженуть".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They ate all kinds of food
Served on the finest plates
Made from the native maple wood,
Which only a gourmet appreciates:
A pig's head with a sauce to lap,
Then porridge and a cornmeal pap.
They had a tasty barley dish
And after that some noodles
Besides, some turkey meat and oodles
Of poppy cake to thrill the lickerish.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут каштавалі рознай стравы,
З кляновых кубкаў квасе пілі;
І мяса елі і прыправы
З гліняных місак, дзе былі
І парсюковыя галовы,
І хрэн, да слёз праняць гатовы,
З падліўкай вострай індыкі;
На закусь быў кулеш і каша,
Праснак, мачанка, сыракваша,
З мядовым макам піражкі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво в гледжосани чинии
не бяха сложили пред тях?
С подправки, с разни мерудии,
прасенце с хрян и пуйка с грах,
бульон с юфка и за промяна
кокошка с вкусен сос заляна,
какво не се намери там;
а за добавка грис и каша,
тава с петмез, а след сутляша
и медни питки със сусам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier gab es wunderbare Speisen,
In feinen Tonschüsseln gereicht.
Dazu die köstlichsten Beilagen
Auf Tellern, die aus Ahornholz.
Man aß Schweinskopf und Fadennudeln,
Mit Meerrettich pikant gewürzt,
Auch Truthahn gab's, mit feiner Soße,
Als Nachtisch Mehlspeise und Mais,
Verschiedene Getreidebreie.
Honig- und Mohnkuchen zum Schluß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jedzono różne tu potrawy
Wciąż z polewanych misek nowych,
I jak najlepsze już przyprawy
Z talerzy ładnych też, klonowych:
Prosięcą oto głowę z chrzanem
I z makaronem na przemiany,
Indyka sosem podlanego;
A na zakąskę strawę naszą:
Lemieszkę, pęcak, papkę, kaszę,
Makowca kęsy miodowego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все пили снова, ели снова,
Таких поищешь едоков, —
Да всё с тарелочек кленовых,
Из новых обливных горшков:
Свиную голову под хреном,
Потом лапшу на перемену,
Расправились и с индюком.
За саламатой ели кашу,
Там путрю, и зубцы, и квашу,
Заели раковым коржом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На нем муравленые блюда,
Кленовые тарелки в ряд.
Там яства и приправы — чудо!
Бери что хочешь, наугад.
Конца не видно переменам:
Свиная голова под хреном,
Кулеш, лемешка и лапша.
Тому — индюк с подливой лаком,
Другому — корж медовый с маком,
И путря тоже хороша.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тут ели лакомые блюда,
С приправами, не как-нибудь,
И все из обливной посуды
Да из кленовых новых блюд:
Свиную голову под хреном,
Потом лапшу на перемену,
С подливой были индюки,
А на закуску путря, каша,
Зубцы, кулеш, лемешка, кваша
И с маком, с медом шуляки.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Снедь ели вкусную на славу
Из мисок только обливных,
А также разные приправы
Из блюд кленовых расписных:
Свиную голову под хреном,
Лапшу, блины на перемену,
С подливой индюка, балык,
Зубцы, кулеш, лемешку, кашу,
А на pакуску путрю, квашу,
И с медом маковый шулик.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pokrmy jedli všelijaké
jen z polévaných pěkných mis,
z klenových talířků a také
ze všeho, z čeho dá se jíst.
Vepřovou hlavu měli s křenem,
pro změnu nudle osmažené
a pak pečené krocany;
co zákusek byl dort a naše
ječná i borůvková kaše
a koláč medem mazaný.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І кубками пили слив'янку,
Мед, пиво, брагу, сирівець,
Горілку просту і калганку,
Куривсь для духу яловець.
Бандура горлиці бриньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санжарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцьовали
В дробушках, в чоботах, в свитках.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И кубкамы пылы слывьянку,
Медъ, пыво, брагу, сиривець,
Горилку просту и калганку,
Курывсь для духу яловець.
Бандура горлыци брынчала,
Сопилка зуба затынала,
А дудка грала по балкахъ;
Санжаривкы на скрыпци гралы,
Кругомъ дивчата танцьовалы,
Въ дробушкахъ, въ чоботахъ, въ свыткахъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 28.

Рядки 1-3:

видання 1798:

І кубками пили вишнівку,
Мед, пиво, бражку, сировець,
Горілку простуд тернівку

видання 1809:

І кубками пили вишнівку.
Мед, пиво, брагу, сировець,
Горілку просту і тернівку

Рядок 5:

видання 1798:

Бандура тутечка бринчала

Рядок 8:

видання 1798:

«Ой, ненька» на цимбали грали

Примітки: I, 28.
       Частина I стр. 28.

За панським столом, можливо, кожен гість мав кубок. Одначе за давньою народною традицією обносили і частували всіх гостей по кругу однією чаркою. В народних звичаях живе цілий кодекс правил, хто і в якій послідовності підносить гостям чарку, з кого починати частування.

 

Мед, пиво, брагу, сирівець — названі найдавніші відомі в нас напої. Перелік по низхідній, від кращого до найдешевшого — сирівцю, єдиного в цьому ряду безалкогольного напою.

 

Калганка — горілка, настояна на калгані (трава, корінь якої вживається також у народній медицині).

 

Ялівець (Juniperus) — рослина родини кипарисових, росте кущами, рідше невеликими деревами. Він і зараз поширений на Україні. Використовується як декоративне дерево. Має гострий смолистий запах. Дим з ялівця (плоди і стебла тліють на гарячому вугіллі) має лікувальні властивості.

 

Горлиця — давній український танець. Танцюють парою: дівчина ("горлиця") і парубок. Пісня до танцю часто варіюється, імпровізується залежно від обставин. У піснях такого типу тільки перший куплет рідко зазнає якихось змін. Подаємо ближчий до Котляревського в часі запис пісні, опублікований у 80-х роках минулого століття з приміткою: "Останні два куплети виконував Семен Степанович Гулак-Артемовський", відомий український композитор і співак, автор опери "Запорожець за Дунаєм".

Ой дівчина-горлиця
До козака горнеться;
А козак, як орел,
Як побачив, так і вмер.
Умер батько — байдуже,
Вмерла мати — байдуже,
Умер милий, чорнобривий,
Жаль мені його дуже.
І за батька "отче наш",
І за матір "отче наш",
За милого ж душу
Танцювати мушу

(Пісні, думки і шумки руського народу на Подолії, Україні і в Малоросії. — К., 1885. — С. 128).

 

Зуб — танок, який танцювали під сопілку. Один з різновидів сопілки називається "зубівка".

 

Дудка, інакше "дуда", "коза", "волинка" — музичний інструмент, що складається з шкіряного міха і вставлених у нього двох, інколи трьох трубок. На одній, як на сопілці, грають мелодію, інші дають фон, незмінний тон (див. також коментар: І, 37).

 

По балках — танцю чи пісні під такою назвою виявити не вдалося. В перших двох виданнях "Енеїди", здійснених без участі Котляревського, було: "Ой, ненько, на цимбалах грали".

 

Санжарівка — темпераментний розгульний танець. Приспівки до "санжарівки":

 

Ішли дівки з Санжарівки,
А за ними два парубки;
А собаки з маківок,
Гав-гав на дівок.
Ой дівчина кумина
Поїхала до млина.
Зачепила в сухий пень
Та й стояла цілий день.
Продай, мамо, дві корови,
Купи мені чорні брови,
На колодці стояти
Та на хлопців моргати.
Чом, чом боса ходиш?
Чому чобіт не заробиш?
Ой не жалуй дурнички,
Купи нові черевички!

(Закревский Н. Старосветский бандуриста. — М., 1860. — Кн. 1. — С. 75).

 

У чотирьох "граючих" рядках 28-ї строфи першої частини "Енеїди" блискуче виявився дивовижний музикальний слух Котляревського (він грав на скрипці). Спробуємо проаналізувати звукову інструментовку рядків. Тут необхідне вдумливе вчитування в текст, вслухування в мелодію і наростаючий темп.

 

"Бандура горлиці бриньчала" — чуються перебори струн бандури в помірному темпі. "Сопілка зуба затинала" — прискорення темпу і підвищення тону; після двох "бринь" попереднього рядка (причому перше тихіше — "ба", друге голосніше — "бринь") — три такти сопілки, кожний голосніший попереднього: "со" (глухий приголосний і голосний), "зу" (дзвінкий приголосний і низький, приглушений голосний), "за" (той же дзвінкий приголосний, але вже в парі з високим голосним). "А дудка грала по балках" — вступає інструмент, голосніший, ніж два попередніх, з іншим забарвленням тембру, росте темп: після "ду-ду" ідуть варіації. "Санжарівки на скрипці грали" — дальше підвищення темпу і тону. Завдяки нагромадженню дзвінких приголосних та свистячих рядок немов зіграний на скрипці. Вслухаймося у вступні акорди: "с", "н", "ж" — на два такти — "ду-ду" — три перебори пальців скрипаля, три порухи смичка. Звернімо увагу на те, що інструменти починають звучати у певній наступності. Першою — порівняно неголосна бандура, за нею голосніша — сопілка, потім ще голосніша — дудка. І нарешті всіх покриває цариця музики скрипка. Народним танцям властивий органічний синкретизм, єдність ритму танцю, музики, співу. Пісня для танцю втілює його ритм і дух, без нього вона, як і без мелодії, за висловом Лесі Українки, "тільки наполовину жива". Одяг, в якому виходять на круг, а особливо взуття ("Дам лиха закаблукам, Закаблукам лиха дам! Дам лиха закаблукам, Дістанеться й передам") часто фігурують в піснях до танцю, і не просто так, до слова, а тому, що вони є неабиякою складовою частиною святкового дійства. Демонструють не тільки силу і вправність у танці, а й одяг, убори. Недарма дробушкам, чоботам і свиткам присвячений окремий рядок коментованої строфи.

  

Дробушка — жіноча картата плахта, вважалася особливо нарядною. Плахта — верхній одяг типу спідниці, зроблений із двох, зшитих до половини кусків картатої шерстяної тканини. Святкове вбрання. З народної пісні:

Вийди, вийди, молодице, з відром по водицю,
Нехай же я подивлюся на плахту-дрібницю.

(Собрание русских народних песен с их голосами. — СПб, 1805. — С. 182).

Див. також I, 37.
       Частина I стр. 37.

Журавель — весільний танець (К.). Можна додати, що це взагалі народний масовий танець-пісня. У танці відтворюється поведінка, пози журавля (як ходить, скубе траву, злітає у повітря тощо). Здебільшого це робить ведучий, соліст-танцюрист. Інші учасники стоять у колі або біжать слідом за ведучим. Вони співають пісню, супроводжуючи текст її відповідними рухами та жестами. На весіллі звичайно водять "журавля" в понеділок, коли несуть снідання молодій. Якщо в селі була церква,, то в цей час мелодію "журавля" міг виконувати на дзвонах паламар. У сцені-жарті Марка Кропивницького "Лихо не кожному лихо — іншому й талан" пономар, вихваляючись своїм хистом, говорить: "... Спитаю: хто краще мене ударив би в дзвін — чи на "достойно", чи на "многа літа"?.. Та хочби і "журавля". Текст "Журавля", опублікований за життя Івана Котляревського:

 

Да внадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле
Конопельки щипле!
А я сьому журавлю, журавлю,
Києм циби переб'ю, переб'ю!
Такий, такий журавель,
Такий, такий дибле,
Конопельки щипле!

(Вестник Европы. — 1829. — № 22. — С, 153).

 

Дудочка — народний дівочий танець, сольний, зараз відомий під назвою "козачок". У давнину його танцювали під акомпанемент дудки (волинки), звідки й назва. Зараз виконується на різних музикальних інструментах (скрипці, цимбалах, бандурі та ін.), одначе при цьому зберігається характер музичного викладу, притаманний дудці. Текст пісні до танцю:

 

Ти ж мій дударику,
Ти ж мій сподарику,
Ти ж було селом ідеш,
Ти ж було в дуду граєш,
Ти ж мене забавляєш!
Тепер тебе немає,
Й дуда твоя гуляє,
І пищики запалися,
Бозна кому досталися

(Вестник Европн. — 1829. — № 22. — С. 154).

 

Дудники інколи ходили від села до села, заробляючи грою на прожиття, як кобзарі або лірники. На таку думку наводять і слова "Ти ж було селом ідеш". Можливо, наведена пісня виникла в той час, коли мандрівні дудники почали відходити в минуле. Дудка лишила помітний слід у фольклорі, топоніміці, антропоніміці, що теж свідчить про її неабияку роль у культурному житті народу.

 

Хрещик — весняна гра, в котрій одна пара учасників гри ловить другу, яка після подачі сигналу розбігається, уникаючи переслідувачів; також танець-гра, під час якого хлопці й дівчата міняються місцями. Переважно гра дітей і підлітків, причому дівчат. Відомо кілька різновидів гри.

 

Горюдуб — гра, учасники якої стають парами, а той, хто "горить", стоїть спереду і за сигналом ловить одного із задньої пари, що роз'єднується, перебігаючи наперед.

 

Джгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В "джгута" грали і без карт.

 

Хлюст — гра в карти. Взагалі хлюстом називається такий момент у грі, коли в одного чи кількох гравців на руках опиниться три карти однієї масті, або три козирі, або три валети, або три тузи. Чий хлюст старший — визначають за старшинством карт, які його утворили. В пари — неясно, яка гра в карти мається на увазі. Може, вдвох, один на один?

 

Візок — поширена гра в карти, так звані "свої козирі". Назва пішла від того, що тому, хто програв, дістається велика купа карт — "хоч возом вивозь" (див.: К. с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471).

 

Дамки — шашки. Закрита під кінець гри шашками противника, шашка переможеного вважається соромом для нього ("Чорт мав порожнього кута").

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They drank full cups of what was handy:
Mead, beer, kvass, a share
Of liquor, whisky and of brandy;
A scent of juniper refreshed the air.
Bandura played a merry tune,
Helped by a violin and a bassoon.
A bevy of gay, gorgeous girls
Danced to the music of that band,
Where reed pipe sound was bland,
The place revolved with twists and twirls.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І кубкамі пілі вішнёўку,
Мёд, піва, брагу і сырэц,
Гарэлку простую, зуброўку,
Курыўся дымны ялавец.
Бандура гапака іграла,
Кадрыль наярвалі цымбалы,
Падсвіствала жалейка ім;
Вальс дружна скрыпкі пачыналі,
Дзяўчаты ног не шкадавалі,
Хапала весялосці ўсім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С бокали смучеха перцовка,
мед, пиво, брага, квас пенлив,
горилка проста и вишновка,
анасонлийка с дъх сладнив.
Един подрънква на бандура,
пищялка друг в устата туря,
до него пъчи се гайдар,
четвърти пък цигулка вади
и скачат в танц девици млади
с ботушки, в сърма и кенар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man reichte Sliwowitz in Bechern,
Met, Bier, die Braha und den Kwas,
Auch Branntwein aus der Galantwurzel
Und ebenso Wacholderschnaps.
Dann wurde aufgespielt zum Tanze,
Bandura und Schalmei erklang,
Flöten, im Wettstreit mit den Geigen,
Gaben, soviel sie konnten, her.
Und dazu wirbelten im Kreise
Die Mädchen, zierlich und adrett.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kubkami pito tu śliwówkę,
Miód, piwo, brahę, kwas, lecz dłużej
Zwyczajną wódkę i kminkówkę.
Jałowiec się dla woni kurzył.
Bandura grała wciąż "horłycię"
Fujarka — "zuba", "metelicę",
"Po bałkach" dudka wywodziła;
A skrzypce "sanżarówkę" grały,
Dziewczęta w świtkach przewspaniałych
W nowiutkich butach w krąg tańczyły

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И пили кубками сливянку,
Мед, пиво, брагу, что могли,
И просто водку, и калганку,
Для духу можжевельник жгли.
Бандура горлицу бренчала,
Сопелка зуба задувала,
Свистела дудка невпопад;
А после скрипки заиграли,
Дивчата бойко танцевали
И били чоботами в лад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тянули кубками сливянку,
На мед и брагу налегли,
Горелку пили, запеканку,
Для духу можжевельник жгли.
Бандура «горлицу» бренчала,
Сопелка «зуба» заиграла,
От дудки звон стоял в ушах.
«Санжарку» выводила скрипка,
И девушки плясали шибко
В суконных свитках, в сапожках.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пил каждый кубками сливянку,
Мед, пиво, брагу, что хотел,
Горилку чистую, калганку;
Для духу можжевельник тлел.
Бандура «Горлицу» бренчала,
Сопелка «Зуба» выпевала,
Свистела дудка «По балках»,
Смычки «Санжаровку» играли,
Кругом дивчата танцевали
В косицах, свитках, сапожках.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Глушили кубками сливянку,
Мед, пиво, квас, — кто что хотел,
Простую водку и калганку;
Чтоб пахло, можжевельник тлел.
Не уставая пела скрипка,
Ей подпевала дудка хрипко,
Свирель жужжала, чуть слышна,
Бандуры горлицу бренчали,
Кругом девчата танцевали,
В сапожках, свитках, как одна.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak pili pivo, slivovici
a medovinu nakonec,
kořalku obyčejnou všici,
na kamnech voněl jalovec.
Hrdličku hráli na banduře,
fujara zpívala ne hůře,
tam zas pískali na flétnách.
Sanžarivku jim housle hrály,
dívčiny v kole tancovaly
v kabátcích, čižmách, kordulkách.

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сестру Дидона мала Ганну,
Навсправжки дівку хоть куди,
Проворну, чепурну і гарну;
Приходила і ся сюди
В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьонжках, в намисті і ковтках;
Тут танцьовала викрутасом,
І пред Енеєм вихилясом
Під дудку била третяка.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина I, строфа 30.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сестру Дидона мала Ганну,
Навспражкы дивку, хоть куды,
Проворну, чепурну и гарну;
Прыходыла и ся сюди,
Въ червоній юпочци баевій,
Въ запасци гарній Фаналевій,
Въ стьонжкахъ, въ намысти и ковткахъ;
Тутъ танцьовала выкрутасомъ,
И предъ Энеемъ выхылясомъ
Пидъ дудку бы́ла третяка.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 29.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Сестра була в Дидони Ганна,
Моторна дівка, хоч куди,
Проворна, чепурна і гарна;
Приходила й вона туди

Примітки: I, 29.
       Частина I стр. 29.

Проворну, чепурну і гарну — народний ідеал дівчини, прикмети названі в порядку їх важливості. Пор. змалювання молодиці Дідони (І, 21), дівки на виданні Лависі (IV, 21 — 22).

 

Юпка — верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами. За призначенням близька до сучасного легкого демісезонного пальта чи плаща.

 

Баєвий — байковий (Лепкий).

 

Запаска — жіноче вбрання, що заміняє спідницю. Кусок чорної, звичайно шерстяної тканини (власне запаска) обвивався кругом стану так, щоб кінці його сходилися попереду. Поверх запаски у вигляді фартуха був кусок тканини синього кольору (попередниця). Запаску і попередницю підперізували червоним поясом. У Ганни запаска з фланелі (франц.flanelle) — дорогої фабричної тканини. Святкове вбрання її, так само як Дідони та Енея, пошито не з домотканого полотна та сукна, а з купованих тканин, що в ту пору могли дозволити собі тільки заможні люди.

 

Стьонжки, стьожки — кісники.

 

Ковтки — сережки.

 

Третяк — потрійне притоптування в танці. Часто викликають у танець, особливо дівчата, не словами, а танцем. Вихилясом — танцюють, нахиляючись то вправо, то вліво, приваблюють, розпалюють свою пару, заглядають їй в очі, викликаючи на круг. Чому в танець з Енеєм іде не Дідона, а її молодша сестра, дівка Ганна? Тому що молодицям та ще вдовам не годилося танцювати разом з дівчатами та парубками, тим більше не годилося вдові з першого знайомства припрошувати до танцю парубка. Прийнято, розпочавши, танцювати до тих пір, поки грають музики. Вийти з танцю раніше, особливо парубкові, означало показати слабість. Хто доведе свою пару до найбільшої втоми — той кращий танцюрист (див.: К. с. — 1898. — Т. 61. — Кн. 4. — С. 10 другої пагінації).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Queen Dido had a sister, Ann,
A girl in all respects the tops,
A gorgeous Amazonian,
Who came to do some flippety-flops.
Ann had a flannel apron on,
A corset from chiffon,
She danced the fiery tretiak. That stunt
With motley ribbons, rings
And swaying corals on long strings
Made rapt Aeneas gape and grunt.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сястру Дзідоны звалі Ганнай,
Якая дзеўкай хоць куды
Была — жывой, для ўсіх жаданай;
Дык і яна прыйшла сюды,
Прыбраная па добрай звычцы —
У яркай байкавай спаднічны,
А завушніцы аж гараць.
Красуня Ганна гэтым часам
У круг танцорскі з выкрутасам
Энея выйшла запрашаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сестрата на Дидона — Хана,
красива до немай къде,
чевръста, гиздава, засмяна,
и тя на празника дойде;
с червена нова фустанела,
с жакет фланелен и с кордела,
с мъниста, с обеци бе тя.
Прочута бе като танцьорка
и пред Еней като змиорка
се заизвива, запламтя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da war auch Didos Schwester Hanna,
Ein Mädchen, wie es keine gab,
Schön von Gestalt, kokett und fröhlich.
Sie schloß sich der Gesellschaft an.
Mit einer hübsch bestickten Schürze,
In einem Oberkleid aus Samt,
Bänder im Haar, am Hals die Kette,
Tanzend erreichte sie den Kreis
Und hüpfte schwungvoll vor Aeneas.
Flöten begleiteten den Tanz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dydona miała siostrę Hannę,
Ruchliwą, strojną, ładną, miłą,
Zaiste, bardzo piękną pannę;
I ta też tutaj przychodziła
W spódniczce drogiej, bo bajowej,
W zapasce ładnej, flanelowej,
W koralach, wstążkach i kolczykach;
Tańczyła tutaj z wykrętasem
Przed Eneaszem w wychylasach
W "tretiaku" mknęła pod muzykę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сестру Дидоны звали Ганна;
Вот впрямь уж девка хоть куда!
Чиста, ловка, бела как панна, —
Явилась и она сюда.
На ней сережки золотые.
Корсетка, ленточки цветные;
Монистами звеня слегка,
Она пошла, лозой сгибаясь,
И, пред Энеем извиваясь,
Под дудку била гопака.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Красуясь, извивалась Ганна,
Дидоны младшая сестра,
В запаске, в юбочке багряной,
Стройна, подбориста, востра.
Эней залюбовался плясом,
Он удивлялся выкрутасам.
И то сказать, была ловка!
Она в сережках и в монистах
И в лентах шелковых цветистых
Под дудку била «третьяка».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сестру Дидоны звали Ганна,
По правде, девка хоть куда!
Резва, нарядна и румяна,
Явилась и она сюда
В червоной кофточке из байки,
В запаске доброй из китайки,
В серьгах, монистах, лентах. В пляс
Тут с выкрутасами пускалась,
Перед Энеем извивалась,
Под дудку в третьяке кружась.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пришла сестра Дидоны Ганна,
Молодка, право, хоть куда!
Стройна, пригожа и румяна,
Живая, как огонь, всегда;
В фланелевой запаске новой,
В корсетке байковой лиловой,
В монистах, лентах, — на виду
Была Ганнуся, танцевала,
Энея танцем чаровала,
Чечетку била под дуду.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

I měla Dido sestru Hanu,
opravdu děvče jako květ,
svižnou a jako malovanou —
ta k tomu tanci přišla hned
v červené sukni širokánské
a v pěkně vyšívané pasně,
a samé pentle, korále;
před Aeneášem točila se,
hned kolo vlevo, vpravo zase,
a skákala jak na bále.

    

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфа 30.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина I, строфа 30.

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней і сам так розходився,
Як на аркані жеребець,
Що трохи не увередився,
Пішовши з Гандзею в танець.
В обох підківки забряжчали,
Жижки од танців задрижали,
Вистрибовавши гоцака.
Еней, матню в кулак прибравши
І не до соли примовлявши,
Садив крутенько гайдука.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина I, строфа 30.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней и самъ такъ росходывся,
Якъ на аркани жеребець;
Що трохы не увередився,
Пишовшы сь Гандзею въ танець,
Въ обохъ пидкивкы забряжчалы,
Жыжкы одъ танцивъ задрижалы,
Выстрыбовавшы гоцака.
Эней матню въ кулакъ прыбравшы
И не до солы прымовлявшы,
Садывъ крутенько гайдука.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 30.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней і сам так розгулявся

Рядки 3-10:

видання 1798:

3 Дидоною за руки взявся,
Пішов із нею у танець.
Підківки в неї забряжчали.
Жижки од танців задрожали.
Як вибивала гоцака;
А пан Еней так розходився,
Що трохи не увередився,
Кружком сідавши гайдука.

Примітки: I, 30.
       Частина I стр. 30.

Гоцак — те саме, що тропак — народний танець.

 

Гайдук — народний танець. Садив гайдука — танцював навприсідки.

 

Не до соли — примовка "Тепер мені не до солі" пішла від народного оповідання, відомого у варіантах. Наводимо поданий у "Трудах" Павла Чубинського, підготовлених у 70-х роках минулого століття: "Послав батько сина за сіллю, дав йому гривню грошей. Купив син солі, скільки було сказано йому, ще шага й виторгував з тих грошей; всипав сіль у заполу та й іде додому. По дорозі був шинок, а в шинку тому гра музика, люди танцюють, аж діл гуде. Надійшов туди наш парубок і дуже йому заманулося потанцювати, а в кишені шаг мулить.

 

— Музико, грай мені одному! — погукнув парубок, віддав того шага і почав танцювати, аж хата мала, а він закида ноги, і вприсідки, і через ногу, усяк було. Затанцювався парубок, а сіль потроху сиплеться з заполи. Що майне він ногою, то сіль так і поросне по хаті. А люди стоять округи та й приказують йому саме під ногу, мов знарошне приграють:

 

— Ой, парубче, сіль сиплеться, ой, парубче, сіль сиплеться!

 

А парубок зайшовся так, що й себе не тяме, та все їм:

 

— Тепер мені не до солі, коли грають на басолі! Тепер мені не до солі, коли грають на басолі!

 

Ходив, ходив парубок, поки аж відтанцював свого шага. Стала музика і він став. Глянув — аж сіль уся на долівці, ще сам він і порозтирав її ногами.

 

Скривився парубок та в сльози:

 

— А бодай його лиха година знала! Що ж тепер тато скажуть!

 

Потяг собі, сердега, додому" (Чубинськи й. — Т. 2. — С. 379).

 

Здавна на Україні, так само як у Росії та Білорусії, сіль, як переважно привозний продукт першої необхідності, цінилася високо і витрачалася економно. Сіль була важливим, коли не основним, продуктом чумацького промислу. Знали сіль "кримку" і "бахмутку". Першу одержували від випаровування на сонці морської води в Криму, другу — від випаровування на спеціальних сковородах добутої з соляних колодязів води. Колодязі знаходилися на березі невеликої річки Бахмутки в нинішньому Донбасі. Біля солеварень виникла укріплена слобода, потім — місто Бахмут (тепер Артемівськ, великий центр соледобувної промисловості). Свідчать, що "бахмутка" була більш дрібною і вважалася кращою на смак (див. також коментар: IV, 45). Страви прийнято було варити без солі. Її ставили на стіл окремо. Звідси й звичай зустрічати гостей найдорожчим у господарстві — хлібом і сіллю. Хліб і сіль на столі — ознака достатку. Розсипати сіль не те що з торби — солянки вважалося в народі недоброю прикметою (посваритися).

Див. також IV, 45.

          Частина VI стр. 45.

Пиріг завдовжки із аршин — аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра.

 

І соли кримки і бахмутки — див. коментар: І, 30.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He, too, became so stimulated,
Just like a horse in prance.
From strain he almost fainted,
When he joined Ann in dance.
Their iron-clad heels kept on clinking,
Their hamstrings kept on twitching-tinkling,
As they were leaping in the air.
He, in his wide, loose trousers, danced
The spirited "haiduk" and so enhanced
This dance by squatting-jumping with much flair.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней і сам так расхадзіўся,
Як той стаеннік з табуна,
Што крыху пан не ўверадзіўся,
Як з ім скакаць пайшла яна.
Ажно падкоўкі іх заззялі,
Ажно паджылкі задрыжалі
У тых заядлых плясуноў,
Калі, узняўшы пыл матнёю,
З салёнай прымаўкай, крутою,
Эней упрысядкі пайшоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней напред-назад сновеше
като жребец, държан с въже,
че вече с Хана в танц летеше,
най-лих сред толкова мъже.
Чевръсто тракаха с подкови,
дома тресяха из основи
с неудържимия гоцак.
Еней шалварите прихвана
и с вик, с подскоци до тавана
редеше буйния гопак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas ließ nicht auf sich warten,
Mit Sprüngen, wie ein junger Hengst,
Gesellte er sich zu dem Mädchen;
Hanna hat ihn ganz schon verwirrt.
Sie tanzten, daß der Boden schwankte,
Die Sehnen waren angespannt,
Man hörte nur noch ihre Stiefel.
Die Hose fest in seiner Hand,
Und alles rings um sich vergessend,
Tanzte Aeneas den Hopak.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz sam się tak rozhulał,
Jak młody źrebak na arkanie,
Że omal tutaj nie okulał,
Ruszywszy z Handzią żwawo w taniec.
Podkówki wraz im zabrzęczały,
Od tańca łydki aż zadrżały,
"Hocaka" tupiąc z głośnym stukiem.
Eneasz matnię przytrzymując
I bardzo mocno przygadując,
Potężnie sadził tu "hajduka".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней и сам так расходился,
Что пожелал плясать тотчас.
Он мало спьяну не убился,
Пустившись вместе с Ганной в пляс.
Подковки дробно застучали,
Поджилки стрункой задрожали,
Он, не щадя последних сил,
Мотню повыше подбирая
Да сам себе и подпевая,
Вприсядку гайдука садил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Взыграл и сам Эней-троянец,
Как на аркане жеребец.
Пустившись лихо с Гандзей в танец,
Чуть с ног не сбился молодец.
У них подковки забряцали,
У них поджилки задрожали,
Едва за Ганной поспевал.
Эней собрал мотню вприхватку,
Ударил гопака вприсядку
И «не до соли» припевал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней и сам так расходился,
Как на аркане жеребец.
Танцуя с Гандзей, так носился,
Что чуть не вывернул крестец.
Поджилки с плясу задрожали —
Вдвоем подковками стучали.
Откалывая трепака.
Эней, мотню в кулак сбирая
И «Не до соли» подпевая,
Садил вприсядку гопака.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней и сам так расходился,
Как на аркане жеребец,
Чуть было пол не провалился —
Плясал так с Ганной удалец.
Подковы их сапог бренчали,
И кудри по ветру летали.
Когда плясали трепака,
Эней, держа мотню рукою,
Припев подхватывал порою,
Садил вприсядку гайдука.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš tak se rozdováděl,
jak hřebci kdybys volnost dal,
Haničku pořád k tanci sváděl
a málem že se neuštval.
Podkůvky zazvonily o zem,
jak vyskakoval každý po svém,
on v širokánských kalhotách
(do hrsti vzal je při tom tanci),
písničku k tomu notoval si
a přisedával na patách.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А послі танців варенухи
По филижанці піднесли;
І молодиці-цокотухи
Тут баляндраси понесли;
Дидона кріпко заюрила,
Горщок з вареною розбила,
До дуру всі тоді пили.
Ввесь день весело прогуляли
І п'яні спати полягали;
Енея ж ледве повели.

 

Highslide JS
М. Ваша. Зевес. Частина I, строфа 15.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А посли танцивъ варенухы
По фылыжанци пиднеслы;
И молодыци цокотухы
Тутъ баляндрасы понеслы;
Дидона крипко заюрыла,
Горщокъ сь вареною розбыла,
До дуру вси тогди пылы.
Ввесь день весело прогулялы,
И пьяни спаты полягалы;
Энеяжь ледве повелы.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 31.

Рядки 2-4:

видання 1798:

По кухлику їм піднесли;
А молодиці-цокотухи
Тут баляндряси понесли

Рядок 10:

видання 1798:

Енея ж ледві повели

Примітки: I, 31.
       Частина I стр. 31.

Варенуха — "Хлібне вино або наливка, варені з сухими плодами, медом і пряним корінням" (К.).

 

Баляндраси — теревені (Лепкий).

 

Заюрити - почати пустувати, поводити себе вільно, грайливо (Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 421).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the dance was up,
They drank more brandy with stewed fruit,
Each woman had at least a cup;
They laughed and joked and none stayed mute.
Queen Dido flew into a rage
And broke a pot with beverage.
They drank until the night,
They spent the day elated
And went to bed intoxicated;
The task to drag Aeneas was not light.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А пасля танцаў варэнухі
Па добрай шклянцы валілі,
І маладзіцы-сакатухі
Тачылі лясы як маглі;
Дзідона моцна заюрыла,
Гаршчок з варэнаю разбіла,
Да адурэння ўсе пілі.
Дзень цэлы, як чмялі, гулі ўсе
І спаць ляглі, як упіліся;
Энея ж ледзьве павялі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после греяна ракия
поднесоха им по филджан
и се захвана лакардия
с красавиците с кръшен стан;
Дидона здраво се разписка,
гърнето със чорба разплиска;
чак до самата козирка
тук бяха всичките наляни
и легнаха да спят пияни;
Еней го взеха под ръка.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach so viel Mühe leerte jeder
Gleich becherweise Honigschnaps;
Und all die klatschsüchtigen Weiber
Fingen sogleich zu tratschen an.
Bald wurde Dido übermütig
Und warf den Schnapskrug an die Wand.
Sie alle waren angeheitert,
In Fröhlichkeit verging der Tag.
Dann suchte jeder eine Stätte,
Um auszuruhen für die Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Po tańcach wszystkim też krupniku
Po filiżance tu podano,
Banialuk jęły wprost bez liku
Pleść mołodyce rozgadane;
Dydona się rozochociła,
Z krupnikiem garnek aż rozbiła,
Jak w szale wszyscy pili, jedli.
Wesoło cały czas spędzili,
Pijani spać się położyli;
A Eneasza spać powiedli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после танцев варенухи
По доброй чарке поднесли;
И молодицы-щебетухи
Всласть околесицу несли.
Дидона спьяну нашалила —
Горшок с горилкою разбила.
Все веселились, как могли;
До одури напились гости
И полегли, как на погосте;
Энея ж еле увели.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хлебнув по чашке варенухи
Затем, чтоб горло промочить,
Все молодухи-цокотухи
Балясы начали точить.
Дидона крепко зашалила,
Корчагу полную разбила.
Накуликались, как могли.
День целый пили до упаду,
И не было с Энеем сладу,
Его насилу волокли.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А после танцев варенухи
По доброй чашке поднесли,
И молодицы-цокотухи
Турусы спьяну понесли.
Дидоне разум помутило,
Горшок с наливкою разбила.
Гульбу до дури развели.
Весь день до ночи веселились
И спать хмельные повалились,
Энея ж еле увели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Всем после танцев варенухи
По чайной чашке поднесли.
Подвыпив, бабы-щебетухи
Со смехом всякий вздор несли.
Горшок Дидона уронила
С варенухой и разбила;
Тут все до одури пили;
До поздней ночи веселились
И пьяные спать положились,
Энея еле увели.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Horkého vína plné šálky
po tanci jim pak podali
a mladé žínky štěbetalky
hned nezbednosti začaly.
A Dido, ta si zavýskala,
na kusy šálek roztřískala,
pak pili dál jak posedlí
a pili z rána do Červánků
a pak se uložili k spánku;
Aenea sotva odvedli.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней на піч забрався спати,
Зарився в просо, там і ліг;
А хто схотів, побрів до хати,
А хто в хлівець, а хто під стіг.
А деякі так так хлиснули,
Що де упали — там заснули,
Сопли, харчали і хропли;
А добрі молодці кружали,
Поки аж півні заспівали, —
Що здужали, то все тягли.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 30-31.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней на пичь забрався спаты,
Зарывся въ просо, тамъ и лигъ;
А хто схотивъ, побривъ до хаты,
А хто въ хливець, а хто пидъ стигъ.
А де-яки такъ-такъ хлыснулы,
Що де упалы, тамъ заснулы,
Соплы, харчалы и хроплы;
А добри молодци кружалы,
Покы ажъ пивни заспивалы —
Що здужалы, то все тяглы.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 32.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней на печ забрався спати

Рядок 4:

видання 1798:

А хто в хлівець, і хто у стіг

Рядок 6:

видання 1798:

Що где упали, там заснули

видання 1809:

Що где упали, там заснули

Примітки: I, 32.
       Частина I стр. 32.

Про піч багато хто з молодших та й старших уже не має певного уявлення. Споконвічний неодмінний атрибут житла, хранительниця вогню й тепла, з припічком та черінню, уже майже відійшла в минуле. Зараз тільки інколи в селянських хатах, на кухні, продовжують ставити печі менших, ніж раніше, розмірів і меншою черінню над ними, скоріше як данину традиції, ніж з практичної потреби. На черені, яка нагрівається, коли топлять піч, сплять, сушать зерно, в тому числі просо, перед тим як везти його шеретувати на пшоно.

 

Просо відоме ще з доісторичних часів як зернова культура. Згадується в дуже давніх зразках народної творчості: "А ми просо сіяли, сіяли..." Традиційно просо займає досить значне місце в харчовому раціоні українського народу. В повсякденному побуті пшоняна каша або куліш — звичайна страва. А в козацьких походах, чумацьких та бурлацьких мандрах пшоняна каша з салом, у піст з рибою та олією — перший наїдок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas found himself a billet
Inside a baking oven where
He crept into some drying millet.
And many found themselves a lair
Inside the house. And those who were too drunk,
Fell where they stood kerplunk.
They puffed and snored, and blew,
While younger ones yet snooped around
And stole whatever could be found
Until the cocks crowed cock-a-doodle-doo!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней на печ палез, як змогся,
Зарыўся ў проса, там і лёг;
А хто хацеў, дамоў пацёгся,
А хто ў хляўчук, а хто пад стог.
А некаторыя хлябталі,
Ды так, дзе ўпалі — там і спалі,
Сапелі, пыхкалі, храплі;
Дужэйшыя ж па чарцы бралі,
Аж покуль пеўні праспявалі —
Датуль пілі, пакуль маглі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней на печката веднага
се просна, кротна и заспа.
Кой легна вкъщи, кой на прага,
един в яхъра, друг в копа.
А трети тъй го бяха дали,
че дето легнали — заспали,
сумтягт, похъркват и пъхтят.
Пък другите все още къркат,
дорде на стола не захъркат —
не могат иначе да спрат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas schlenderte zum Ofen
Und schlief auf Hirsesäcken ein.
Die einen machten sich ein Lager
Drinnen im Haus oder im Stall,
Die andern gingen in die Scheune
Und dort verbrachten sie die Nacht.
Von überall ertönte Schnarchen.
Die Allerstärksten blieben wach,
Bis in der Früh die Hahne krähten -
Und soffen, was zu finden war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz wlazł na piec pękaty.
Tam w proso zarył się przebłogo;
A kto chciał, poszedł spać do chaty,
A kto do chlewa, kto do stogów.
Niektórzy zasię tak golnęli,
Że gdzie upadli, tam posnęli,
W głos posapując, charcząc, chrapiąc;
A dzielne zuchy pili dalej,
Jak tylko mogli, pociągali,
Dopóki pierwszy kur nie zapiał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На печь забрался он насилу
И, в просо ткнувшись, там залег;
А кто хотел, тот в хату двинул,
Кто в хлев забрел, а кто под стог.
Иные ж так винца хлебнули,
Что, где упали, там уснули;
Храпели так, что будь здоров.
Иные ж, не теряя духу,
Глушили сызнова сивуху
И мед до третьих петухов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней с трудом на печь взвалился,
Зарылся в просо, там и лег.
Кто вкривь и вкось домой тащился,
Кто в хлев забрался, кто под стог.
Иные так уже хлестнули,
Что, где упали, там заснули.
Нашлись, однако, питухи!
Они мертвецки нализались,
Но молодецки подвизались,
Пока пропели петухи.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней поспать на печь взобрался,
Зарылся в просо там и лег;
До хаты, кто сумел, добрался,
Кто в хлев забрел, а кто под стог.
А многие так так хлестнули,
Что где упали, там заснули,
Храп, свист, сопение неслось.
Лихие ж молодцы сидели,
Покуда петухи не спели —
Все осушили, что нашлось.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней едва на печь взобрался,
Зарылся в просо, там и лег.
Кто спать в избу, в тепло подался,
Кто под амбар, а кто под стог,
Другие пенной так хлестнули,
Что где упали, там заснули...
Там тот храпел, тот там стонал;
Иные молодцы сидели,
Пока и петухи пропели,
Пили всю ночь, — а хмель не брал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš v prosu zabořil se,
tam pěkně zahrabat se moh;
kdo chtěl, ten šel spat do světnice,
ten hledal chlív, ten zase stoh.
Už nekoukali vpravo vlevo,
kde padli, usnuli jak dřevo,
jen funěli a chrápali.
Junáci statní, osvědčení,
ti pili až do kuropění,
co zmohli, všecko vytáhli.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона рано ісхопилась.
Пила з похмілля сирівець;
А послі гарно нарядилась,
Як би в оренду на танець.
Взяла караблик бархатовий,
Спідницю і карсет шовковий
І начепила ланцюжок;
Червоні чоботи обула,
Та і запаски не забула,
А в руки з вибійки платок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дидона рано исхопылась,
Пыла съ похмилля сиривець;
А посли гарно нарядылась,
Якъ бы въ оренду на танець.
Взяла караблыкъ бархатовый,
Спидныцю и карсетъ шовковый
И начепыла ланцюжокъ;
Червони чоботы обула,
Та и запаскы не забула,
А въ рукы зъ выбійкы платокъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 33.

Рядок 2:

видання 1798:

Пила з похмілля сировець

видання 1809:

Пила з похмілля сировець

Рядок 6:

видання 1798:

Спідницю і карсет люстровий

Рядок 9:

видання 1798:

Да і запаски не забула

Примітки: I, 33.
       Частина I стр. 33.

Сирівець - напій, пригот. із залитих кип'ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас (Словник української мови: в 11 томах). — Том 9, 1978. — Стор. 198.

Оренда, оранда — корчма. У святкові дні тут збиралися на гуляння, танці. Назва "оранда" походить від того, що корчмарі за право торгувати горілкою платили в державну казну належний податок (брали в аренду).

 

У неділю на селі,
У оранді на столі
Сиділи лірники та грали
По шелягу за танець.
Кругом аж курява вставала.
Дівчата танцювали
І парубки...

(Тарас Шевченко. Титарівна)

 

Кораблик — старовинний жіночий головний убір, переважно в середовищі панства і заможного козацтва. Висока шапка з парчі або бархату з хутряним ободком. Формою нагадувала кораблик, звідси й назва. Верх круглий, з дорогоцінної тканини, інколи винизаний жемчугом і дорогоцінним камінням, над лобом викроєний гострим кінцем уверх (як ніс корабля), вуха залишалися відкритими. Ободок — завжди з чорного матеріалу, потилицю прикривав округло викроєний чорний клапан.

 

І начепила ланцюжок — одягла прикрасу на шию.

 

Та і запаски не забула — Дідона одягла не таку запаску, яка була на її молодшій сестрі Ганні минулого дня (див. коментар: І, 29). Знали ще запаску у вигляді полотняного білого передника, яку носили поверх спідниці заміжні, взагалі більш поважного віку жінки.

 

З вибійки платок — платок з вибитим на тканині візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев'яної дошки. Платок, хустка — важлива деталь святкового жіночого одягу. Хустка відігравала також велику роль у ритуалах, увійшла в обряди та повір'я. Заручена дівчина пов'язувала руку судженого хусткою, яка служила символом їхнього вічного союзу. В третій частині "Енеїди" серед грішників фігурують і ті, що в дівчат "з кишень платки тягли".

Див. також I, 29.
       Частина I стр. 29.

Проворну, чепурну і гарну — народний ідеал дівчини, прикмети названі в порядку їх важливості. Пор. змалювання молодиці Дідони (І, 21), дівки на виданні Лависі (IV, 21 — 22).

 

Юпка — верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами. За призначенням близька до сучасного легкого демісезонного пальта чи плаща.

 

Запаска — жіноче вбрання, що заміняє спідницю. Кусок чорної, звичайно шерстяної тканини (власне запаска) обвивався кругом стану так, щоб кінці його сходилися попереду. Поверх запаски у вигляді фартуха був кусок тканини синього кольору (попередниця). Запаску і попередницю підперізували червоним поясом. У Ганни запаска з фланелі (франц.flanelle) — дорогої фабричної тканини. Святкове вбрання її, так само як Дідони та Енея, пошито не з домотканого полотна та сукна, а з купованих тканин, що в ту пору могли дозволити собі тільки заможні люди.

 

Стьонжки, стьожки — кісники.

 

Ковтки — сережки.

 

Третяк — потрійне притоптування в танці. Часто викликають у танець, особливо дівчата, не словами, а танцем. Вихилясом — танцюють, нахиляючись то вправо, то вліво, приваблюють, розпалюють свою пару, заглядають їй в очі, викликаючи на круг. Чому в танець з Енеєм іде не Дідона, а її молодша сестра, дівка Ганна? Тому що молодицям та ще вдовам не годилося танцювати разом з дівчатами та парубками, тим більше не годилося вдові з першого знайомства припрошувати до танцю парубка. Прийнято, розпочавши, танцювати до тих пір, поки грають музики. Вийти з танцю раніше, особливо парубкові, означало показати слабість. Хто доведе свою пару до найбільшої втоми — той кращий танцюрист (див.: К. с. — 1898. — Т. 61. — Кн. 4. — С. 10 другої пагінації).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Dido rose from her deep sleep,
She drank some sour kvass,
Then dressed in finery from silk and crepe,
As if to go to dance; she looked first class:
A velvet cap perched on her mane,
On her breast was a golden chain;
She wore a corset and a skirt;
She didn't forget her apron and
She held a handkerchief in her small hand;
Red boots made her look pert.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзідона выпіла з пахмелля
Гарэлкі чарку раніцой;
Прыбралася, бы на вяселле
Альбо на танцы трэба ёй.
Караблік-чэпчык брала новы,
Спадніцу і карсет шаўковы,
У косы каснікі ўпляла;
На ногі боцікі абула,
Андарачок свой апранула,
А ў рукі хустачку ўзяла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дидона стана доста ранко,
за махмурлука сръбна квас;
като да иде на седянка —
успя, нагизди се завчас.
Тюрбан си сложи тъмновинен
и фуста, и корсет копринен;
с ботушки нови на нозе,
с герданче заситни чевръста,
престилка сложила на кръста;
и кърпичка с везма си взе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ganz früh sprang Dido aus dem Bette,
Trank zur Ausnüchterung den Kwas,
Dann zog sie, wie zu einem Feste,
Sich ihre schönsten Kleider an:
Aus feinem Samt am Kopf die Haube,
Aus Seide Mieder und der Rock,
Am Hals bunt glitzerndes Geschmeide,
Und rote Stiefelchen am Fuß.
Nicht zu vergessen - eine Schürze,
Und weißes Tüchlein in der Hand.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dydona rano się zerwała,
Po kacu piła kwas chlebowy;
A potem ładnie się ubrała,
Jak wprost do karczmy potańcować.
Czepeczek wzięta więc niezgorszy,
Spódnicę i jedwabny gorset,
Łańcuszek też włożyła nowy;
Czerwone wzuła buty damskie,
Nie zapomniała też zapaski,
Do rąk chusteczki kartunowej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дидона рано пробудилась,
Кваску с похмелья попила,
Умылась и принарядилась,
Как если б на гулянку шла.
Чепец украшен бахромою,
А шея — цепью золотою;
На ножке красный сапожок,
Втугую стянута шнуровка,
Стан облегла корсетка ловко;
В руке ее цветной платок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще храпели чужестранцы,
Когда Дидона поднялась,
Оделась, как в корчму на танцы,
С похмелья квасу напилась.
На ней сидит кораблик ловко,
Из шелка юбка и шнуровка,
А ножки в красных чеботках.
На голенищах — оторочка,
Сверкает на груди цепочка,
Платок из выбойки в руках.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дидона на заре схватилась,
Пила с похмелья хлебный квас;
Потом получше нарядилась,
Как будто в гости собралась:
В кораблик бархатный с приколкой,
В корсетку с юбкою из шелка;
Цепочкой шею обвила.
В сапожки красные обулась,
Да и запаской обернулась;
Платочек ситцевый взяла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дидона рано пробудилась,
Пила с похмелья хлебный квас,
Потом получше нарядилась
(Хоть сразу же пускайся в пляс).
Кораблик бархатный надела,
В корсет облечься захотела,
Украсила цепочкой грудь,
В сапожки красные обулась,
Запаской новой обвернулась,
Взяла платочек прихвастнуть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dido však proti kocovině
pila už zrána syrivec;
parádu sháněla pak pilně,
oblekla se jak na tanec.
Vzala si čapku ze sametu,
spodničku, korset, brazuletu,
pás ze řetízků stříbrných,
červené botky obouvala,
zástěru přes sukni si vzala,
do ruky šátek jako sníh.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней же, з хмелю як проспався,
Із'їв солоний огірок;
Потім умився і убрався,
Як парубійка до дівок.
Йому Дидона підослала,
Що од покійника украла,
Штани і пару чобіток;
Сорочку і каптан з китайки,
І шапку, пояс з каламайки,
І чорний шовковий платок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней же съ хмелю якъ проспався,
Изъйивъ солоный огирокъ;
Потимъ умывся и убрався,
Якъ парубійка до дивокъ.
Йому Дидона пидослала,
Що одъ покійныка украла,
Штаны и пару чобитокъ;
Сорочку и каптанъ съ кытайкы,
И шапку, — поясъ съ каламайкы,
И чорный шовковый платокъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 34.

Рядок 4:

видання 1798:

Як паробіка до дівок.

видання 1809:

Як паробіка до дівок

Рядок 5:

видання 1798:

Єму Дидона підослала

Примітки: I, 34.
       Частина I стр. 34.

Що од покійника украла — тобто потай взяла з майна свого покійного чоловіка Сіхея.

 

Каптан (рос. кафтан} — верхній чоловічий одяг з довгими полами; сукман, жупан, чумарка.

 

Пояс з каламайки — пояс з цупкої густої льняної тканини. Пояс був важливою деталлю чоловічого святкового одягу. На старовинних портретах старшина завжди підперезаний поясом, переважно червоного або зеленого кольору. Були пояси різних розмірів — "більшої руки" і "меншої руки".

 

І чорний шовковий платок — платок, плат у старі часи в чоловіків мав ширше призначення, ніж нинішня носова хустка. Використовувався як рушник, для накривання сідла тощо.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Refreshed by sleep, Aeneas rose,
And ate a gherkin steeped in brine,
Then washed himself, put on fresh clothes,
As if he were a valentine.
The clothes he got from Dido, who
Took them from her late spouse, all new:
A shirt, a pair of pants, a cap,
A fitting blouse, a pair of boots,
A belt made for the beauts,
A handkerchief for her beloved chap.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней тым часам, як праспаўся,
З пахмелля быў расолу рад;
Пасля памыўся і прыбраўся,
Нібы хлапчына да дзяўчат.
Дзідона госцю дарагому
Адзенне мужа шле, якому
Ужо не ўстаць з нямой труны:
Сарочку, і кафтан з кітайкі!”,
І шапку, пояс з каламянкі,
І пару ботаў, і штаны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Глава го цепеше Енея,
та пийна зелева чорба;
уми, наконти се след нея
като ерген за веселба.
А от покойника Дидона
запазила бе панталона,
ботушите, един кафтан
и тънка риза от коприна,
и кърпичка с везба старинна,
и шапка, и широк колан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zugleich erwachte auch Aeneas,
Aß saure Gurken, und nachdem
Er sich gewaschen und gekleidet,
Sah er fein - wie ein Freier - aus.
Die Kleider, die ihm Dido schickte,
Hat ihrem Gatten sie geklaut:
Das Hemd, die Hose, ein paar Stiefel,
Ein Überrock aus rotem Samt,
Ein Stoffgürtel und eine Mütze
Mit einem schwarzen Seidentuch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz gdy się z chmielu zbudził,
Zjadł solonego ogóreczka;
A potem mył się, stroił, trudził,
Jak młodzian mknąc do panieneczki.
Dydona przysłać na myśl wpadła,
To, co u nieboszczyka skradła:
Więc spodnie, parę butów zgrabnych,
Koszulę, kaftan kitajkowy
I czapkę, pas kałamajkowy,
Chusteczkę czarną tez jedwabny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, как только отоспался,
Погрыз соленый огурец;
Потом умылся, причесался, —
Ну хоть сейчас с ним под венец.
Ему Дидона подарила
Все, что от мужа сохранила:
Портянки с парою сапог,
Рубаху, и кафтан из нанки,
И поясок из коломянки,
Штаны, и шапку, и платок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней вскочил, для опохмелки
Соленый скушал огурец.
Ни дать ни взять на посиделки
Принарядился молодец.
Кафтан отменный из китайки
В подарок принял от хозяйки,
Из коломянки кушачок.
Вдова штаны ему прислала,
Что у покойника украла,
И черный шелковый платок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с похмелья, как проспался.
Соленый схряпал огурец,
Потом умылся и убрался,
Как будто к девушкам юнец.
Ему Дидона подослала,
Что у покойного украла:
Штаны и парочку сапог,
Сорочку и кафтан из нанки,
И шапку, пояс из шерстянки
И черный шелковый платок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, хоть с хмелю свет вертелся,
Встал, съел соленый огурец,
Потом умылся, приоделся,
Как на свидание юнец.
Ему Дидона положила,
Что от покойника хранила,
Штаны и пару к ним сапог,
Кафтан китайчатый, папаху,
Камковый пояс и рубаху,
И черный шелковый платок.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš ráno po opici
zajed to slanou okurkou,
umyl se, načesal si kštici,
jak chlapec když jde za holkou.
Dido, ta poslala už jemu,
co vzala nebožtíku svému:
kalhoty, pár bot kožených,
košili, kabát atlasový,
čapku, pás k tomu zámišový
a černý šátek s třásněmi.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як одяглись, то ізійшлися,
З собою стали розмовлять;
Наїлися і прйнялися,
Щоб по-вчорашньому гулять.
Дидона ж тяжко сподобала
Енея так, що і не знала,
Де дітися і що робить;
Точила всякії баляси
І підпускала разні ляси,
Енею тілько б угодить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ одяглысь, то изійшлыся,
Съ собою сталы розмовлять;
Найилыся и прынялыся,
Щобъ по вчорашньому гулять.
Дидонажъ тяжко сподобала
Энея, такъ, що и не знала
Де дитыся, и що робыть;
Точыла всякіе балясы,
И пидпускала разни лясы,
Энею тилькобъ угодытъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 35.

Рядок 1:

видання 1798:

Як одяглись, то ізишлися

видання 1809:

Як одяглись, то ізишлися

Рядок 4:

видання 1798:

Щоб по-вчорашнему гулять

Рядок 7:

видання 1798:

Где дітися і що робить

видання 1809:

Где дітися і що робить

Рядок 9:

видання 1798:

І підпускала розни ляси,

видання 1809:

І підпускала розни ляси

Рядок 10:

видання 1798:

Енею б тілько угодить

Примітки: I, 35.
       Частина I стр. 35.

Ляси підпускати — весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь, щоб втягти в розмову.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When they had dressed, they met
And had a pleasant conversation,
They ate a tasty meal and one can bet
They wanted yesterday's gratification.
The sanguine Dido-dove
Fell with Aeneas ardently in love,
And did not know what she should do
To satisfy her guest;
She courted him and did her best
To make with him a splendid rendezvous.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як апрануліся, сышліся
Яна і ён паразмаўляць;
Паснедаўшы, зноў узяліся
Так, як учора, баляваць.
Дзідона так упадабала
Энея, што й сама не знала,
Дзе дзецца ёй і што рабіць;
Яна і лясы з ім тачыла,
Яна і жартавала міла,
Энею б толькі дагадзіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Облякоха се, премениха
и седнаха да хоратят,
похапнаха и пак решиха
да почнат да се веселят.
Еней така и се понрави,
че чуди се какво да прави
Дидона — ще се поболи;
ту му разправя разни смешки,
ту ще го стрелне по-лудешки,
дано да го развесели.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So aufgeputzt trafen die beiden
Sich und begannen ein Gespräch,
Danach empfingen sie ihr Frühstück
Und schmausten, wie am Tag zuvor.
So viel Gefallen fand die Arme
An ihrem Gast, daß sie vor Glück
Fast hätte den Verstand verloren.
Sie redete manch wirres Zeug
Und beging achtlos jede Torheit,
Und alles nur aus Liebeswahn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy się ubrali, to się zeszli,
Zaczęli z sobą znów rozmawiać;
Najedli się i nuże nieźle
Po wczorajszemu się zabawiać.
Eneasz mocno się spodobał
Dydonie — nie władała sobą
I nie wiedziała, gdzie się podziać;
Więc plotła różne banialuki,
Stroiła wszelkie żarty, sztuki,
Eneaszowi chcąc dogodzić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Одевшись, снова все собрались,
Поели досыта с утра;
Горилкой быстро накачались,
И все пошло, как шло вчера.
Дидона, полюбив Энея,
Не знала, от любви робея,
Как быть, что делать ей с собой:
Хихикала на всю светелку,
Точила лясы без умолку,
Доволен был бы лишь герой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С утра за стол уселись оба,
Поели-попили опять:
Когда насытилась утроба,
Решили, как вчера, гулять.
К Энею нашему Дидона
Сверх меры стала благосклонна,
Давай турусы разводить!
И так и этак подступалась,
И мелким бесом рассыпалась,
Старалась гостю угодить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Принарядившись, повстречались
Промеж себя потолковать
И, как вечор, распировались,
Пошли без устали гулять.
Дидона всей душой припала
К Энею так, что и не знала,
Куда ей деться, как ей быть.
Без удержу точила лясы
И развеселые балясы,
Энею б только угодить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда оделися, сошлися
Эней с Дидоною опять,
И только все к ним собралися,
То стали, как вчера, гулять.
Дидона сердцем воспылала
К Энею так, что и не знала,
Что делать ей и как ей жить.
Выдумывала выкрутасы,
Забавные точила лясы,
Энею лишь бы угодить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak sešli se zas, vystrojeni,
a už druh s druhem rozpráví;
začali ihned po snídaní
vymýšlet nové zábavy.
A chudák Dido, jak to bývá,
do Aeneáše celá divá,
už nevěděla, kam se dít,
a všecko možné vyváděla,
jen aby víc ho přivábila,
tak se mu chtěla zalíbit.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона вигадала грище,
Еней щоб веселіший був,
І щоб вертівся з нею ближче,
І лиха щоб свого забув:
Собі очиці зав'язала
І у панаса грати стала,
Енея б тільки уловить;
Еней же зараз догадався,
Коло Дидони терся, м'явся,
Її щоб тілько вдовольнить.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 36.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дидона выгадала грыщс,
Эней щобъ веселишый бувъ,
И щобъ вертився зъ нею блыжче
И лыха щобъ свого забувъ:
Соби очыци завъязала,
И у панаса граты стала,
Энея бъ тилько уловыть;
Эней же заразъ догадався,
Коло Дидовы терся, мьявся,
Ѣи щобъ тилько вдоволныть.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 36.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Еней їй там би підмигнув,
І щоб із нею був поближче,
І лиха щоб всього забув.

Рядки 9-10:

видання 1798:

І так і сяк од ней хилявся,
Її щоб швидче утомить.

Примітки: I, 36.
       Частина I стр. 36.

У панаса грати — хто-небудь один із зав'язаними очима ловить інших. Кого піймає, той стає йому на зміну.

Примітки: I, 36-37.
       Частина I стр. 36-37.

36-37 — "ігрові" строфи. У перших виданнях "Енеїди" кожна строфа складалася з 20 рядків, потім сам Котляревський розбив двадцятирядкові строфи на дві десятирядкові. Тому тісна смислова єдність двох сусідніх строф у "Енеїді" спостерігається часто. Ігри не бенкет, де важко подати наїдки й напої з урахуванням забаганок кожного з присутніх окремо, і не обряд, де теж передбачені обов'язкові для всіх ритуальні дійства. Грають "хто як і в віщо захотів".

 

Сцени бенкетування троянців у Дідони не раз перегукуються з травестіями "мандрованих дяків" — "Пісня світська" та "Великодна вірша", де фігурують біблійні персонажі, переодягнені в український одяг і наділені рисами українських селян. У "Великодній вірші" — "Давид гуслі підстроїв, козацької як дернув", з присутніх "всяк собі пару прибрав" і всі пішли у танець:

Перше навприсядки брали,
Потім били трепака,
А дівчата забивали
Підківками гоцака.
Як же взяли молодиці
По-своєму бушувать,
Аж погубили спідниці,
Так взяло їх розбирать".

 

Тут же "парубки в м'яча гуляли, деякії ж у жгута; дівки пісеньки співали; малі ж діти — у кота; хто хотів — навбитки бився" (Історія української літератури: У 8 т. — К., 1967. — Т. 2. — С. 57).

 

В "ігрових" строфах новаторська риса "Енеїди" порівняно з віршами-травестіями полягає в тому, що з ряду ігор обособлено взятий "панас". Він служить зближенню Енея з Дідоною, рухає сюжет. Пара на довший час, мов прожектором, вихоплена з маси. Індивідуалізації героїв у сучасному розумінні ще немає, але є типи, на розвитку стосунків яких тримається сюжет. У травестіях попередників Котляревського гри чи танцю, взятих з виразною метою характеристики окремих персонажів, вказати не можемо.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, she thought out a play
To be much closer to her beau,
To make him unconcerned and gay
That he'd forget his recent woe.
When playing blind man's buff,
Blindfolded, she was resolute enough
To catch Aeneas very badly.
Aeneas knew what's on her mind
And knowing how she was inclined,
He wished to satisfy her gladly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яна прыдумала гулянку,
Каб весялейшы быў Эней,
Каб з ёй да вечара ад ранку
Бяду ён забываў хутчэй,
Дзідона вочы завязала,
Гуляць заўзята ў жмуркі стала,
Энея прагнучы злавіць;
Эней адразу здагадаўся,
Каля Дзідоны завіхаўся,
Каб толькі ёй унаравіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после хрумна и идея,
че за Еней й беше жал:
по-близо хем да е до нея,
хем да забрави своя хал;
очите си завърза, плаха —
на сляпа баба заиграха,
а той на място не седи,
но се досети и не сбърка,
въртя се и се поотърка
о нея — да и угоди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Damit Aeneas heiter werde,
Dachte sich Dido Spiele aus.
Sie wollte ihn so an sich fesseln,
Daß er bei ihr sein Leid vergißt.
Die Augen hat sie sich verbunden
Und spielte mit ihm "Blinde Kuh",
Immer bestrebt ihn einzufangen.
Und er begriff sofort das Spiel,
Er schlich um Dido, wie ein Kater,
Und suchte stets ihr rechtzutun.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dydona gierki wymyśliła,
By Eneasza rozweselić,
By blisko niej się kręcił miło,
Zapomniał o swych biedach wielu:
Oczęta sobie zawiązała,
W grę w chowanego z nim się wdała,
By Eneasza tylko złowić;
Eneasz się domyślił zaraz,
Dokoła niej się kręcił, starał
Ją bawić coraz pomysłowiej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом пустилась на затеи,
Эней чтоб веселее был,
Чтоб был поласковее с нею
И горести свои забыл:
На жмурки всех гостей созвала,
Платочком глазки завязала,
Энея принялась ловить.
Эней, смекнув, не упирался,
Все вкруг Дидоны увивался,
Ее чтоб только ублажить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Нашла царица развлеченье
Как раз такое, чтоб Эней,
Свои забывши злоключенья,
Вертелся под боком у ней:
Глаза холстинкой завязала
И в жмурки весело играла,
Энея норовя словить.
Он догадался — вот поди же! —
И терся, жался к ней поближе,
Вдову желая ублажить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом пустилась на затеи,
Чтоб позабавился Эней,
Чтоб, повертевшись рядом с нею,
Размыкал горе поскорей;
Платочком глазки завязала
И в жмурки весело играла,
Энея б только уловить.
Эней же сразу догадался —
Вокруг Дидоны терся, мялся,
Царицу б только ублажить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Она придумала затею,
Чтоб веселее стал Эней,
Чтоб горе он забыл скорее
И чтоб поближе был он к ней.
Она глазенки завязала
И в жмурки долго с ним играла,
Его старалась изловить.
Эней частенько поддавался,
Вблизи Дидоны увивался
И ей старался угодить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hry vymýšlela všelijaké,
jej rozveselit chtěla víc,
aby jak ona řádil také
a zapomněl a nechtěl pryč;
oči si šátkem zavázala,
na slepou bábu si s ním hrála,
Aenea chytat chtěla jen;
Aencáš ne hned, ale přece
pochopil, za ní otáčel se
a dělal, že je polapen.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут всяку всячину іграли,
Хто як і в віщо захотів,
Тут инчі журавля скакали,
А хто од дудочки потів.
І в хрещика, і в горюдуба,
Не раз доходило до чуба,
Як загулялися в джгута;
В хлюста, в пари, в візка іграли
І дамки по столу совали;
Чорт мав порожнього кута.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ всяку всячыну игралы,
Хто якъ и въ вищо захотивъ;
Тутъ ынчи журавля скакалы,
А хто одъ дудочкы потивъ.
И въ хрещыка, и въ горюдуба,
Неразъ доходыло до чуба,
Якъ загулялыся въ джгута;
Въ хлюста, въ пары, въ визка игралы
И дамкы по столу совалы;
Чортъ мавъ порожнього кута.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 37.

Рядок 5:

видання 1798:

У хрещика і в горюдуба

Рядок 8:

видання 1798:

В хлюста, в пашка, в возка іграли

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They tried whatever entertained:
They moved now slowly, now at greater speed,
They jumped like cranes quite unconstrained,
Or shook their booties to the tune of reed.
They played a khreshchyk, danced a pirouette,
They even played a wagonette,
And sometimes, too, they fought,
They also pushed a pawn in chess.
The party was a great success,
Although at times they were too hot.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут ходырам хадзіла хата,
Гулялі ўсе, хто як умеў;
Хто жураўля скакаў заўзята,
А хто ад дудачкі пацеў,
Ад хрэшчыка, ад гарыдуба,
Не раз даходзіла да чуба,
Як пачалі гуляць у жгут;
Чуваць быў смех вясёлы, жарты,
Заядла рэзаліся ў карты,
Над шашкамі сядзелі тут.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво ли само не играха,
каквото хрумнеше им в миг;
крещяха, сили не пестяха —
на криеница, на кибик,
на зар, на прескочи-кобила,
и удряха се с всичка сила,
щом заиграеха на бъз;
на карти — карти се редяха,
на табла — пулове плющяха;
тук дявола бе сложил пръст.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein jeder wurde übermütig,
Vergnügte sich nach Herzenslust,
Die einen sprangen, hüpften, tanzten
Und drehten sich im Kreis herum
Oder vollführten singend Reigen,
Und mancher, der zuviel getanzt,
Kam stark ins Schwitzen. Und bei Karten
Gab es so manche Rauferei.
Andere spielten Schach und Dame
Und nirgends war ein Plätzchen frei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu każdy bawił się i grywał,
Jak mógł i na co miał ochotę;
Kto tu "żurawia" wyskakiwał,
A kto od dudki wpadał w poty,
W "chreszczyk", berka grano lubo
I nieraz brano się za czuby,
Pograwszy w dżhuta nazbyt wiele;
W chlust, wózka, cetno — licho grano,
Po stole damki przesuwano;
I diabli pusty kątek mieli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут в игры всякие играли —
Кто как и кто во что хотел,
Иные журавля плясали,
Кто дудочку, — коли умел,
Кто бегал с девками в горелки,
Кто драл чубы, кто бил тарелки;
Иные резались в хлюста,
Там в свои козыри играли,
Там шашки в дамки продвигали,
Там бойко шла игра в жгута.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Всяк делал что ему по нраву
И забавлялся как хотел.
Тот «журавля» плясал на славу,
Другой от «дудочки» потел.
В горелки и в «жгуты» играли,
Друг дружку за чубы дирали.
Кто резался в «носки», кто в «хлюст».
Здесь — козыряли без промашки,
Там — по столу совали шашки,
И хоть бы уголок был пуст!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Каких там игр не затевали!
Играли, кто во что хотел:
Иные журавля плясали,
А кто от дудочки потел,
Кто в хрещика, кто в горюдуба;
Там добирались и до чуба,
Когда в жгута игра была.
В хлюста, в пары, в возок играли
И дамки по столу совали;
Пустого не было угла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все остальные развлекали
Самих себя, кто как хотел:
Иные журавля скакали,
А кто от дудочки потел,
И в хрещика, и в горидуба,
Но доходило и до чуба,
Лишь разыгралися в жгута;
В хлюст, в пары и в возок играли,
По клеткам шашки подгоняли,
Была вся хата занята.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A rozmanité hry tam hráli,
jak si to sami zvolili:
jeřába pěkně tancovali
a při flétně zas křepčili.
Tam peška hráli, výskajíce,
taková byla tlačenice,
že nebylo už kam se hnout.
A jiní dámu hráli radši,
mastili karty v mariáši
a nikde nebyl prázdný kout.

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Щодень було у них похмілля,
Пилась горілка, як вода;
Щодень бенькети, мов весілля,
Всі п'яні, хоть посуньсь куда.
Енеєві так, як болячці
Або лихій осінній трясці,
Годила пані всякий день.
Були троянці п'яні, ситі,
Кругом обуті і обшиті,
Хоть голі прибрели, як пень.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина I, строфа 38.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Що день було у ныхъ похмилля;
Пылась горилка, якъ вода;
Що день бенькеты мовъ весилля,
Вси пьяни, хоть посуньсь куда.
Энееви такъ якъ боляцци,
Або лыхій осинній трясьци,
Годыла пани всякый день.
Булы Троянци пъяни, сыти,
Кругомъ обути и обшыти,
Хоть голи прыбрелы, якъ пень.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 38.

Рядок 1:

видання 1798:

Щодень було у них похміллє

видання 1809:

Щодень було у них похміллє

Рядок 3:

видання 1798:

Щодень в Дидони, як весіллє

видання 1809:

Щодень в Дидони, як весілле

Рядок 6:

видання 1798:

Або осінній лихорадці

Рядок 9:

видання 1798:

Кругом обути і одіти

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They bent the elbow every day,
The booze was drunk like Adam's ale,
Each day carousal and horse play,
Intoxication was wholesale.
The happy Dido would obey
Her lover's wishes he'd convey,
She satisfied his whims' zigzags.
All Trojans were well fed,
They drank, were clothed from foot to head,
Though they had come barefoot, in rags.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У іх штодзень было пахмелле,
Пілі гарэлку, як ваду,
Штодзень банкет, нібы вяселле,
Хмель разганяў бяду-нуду.
Энею пані, як у казцы,
Нібы балячцы альбо трасцы,
Так дагаджала кожны дзень;
Яго Траянцы-прайдзісветы
Усе абуты і адзеты,
А голыя ж былі, як пень.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пиха зарад махмурлука
горилката като вода;
игри, банкети и сполука,
за всичко — пълна свобода.
Като болници изтощени,
от зимна треска повалени,
Дидона гледа ги с любов —
обути, сити и пияни,
а всеки при добрата пани
дошъл бе гол като пищов.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Tagtäglich gab es Saufgelage,
So wie das Wasser, floß der Schnaps,
Die Feste glichen einer Hochzeit.
Nüchtern ging keiner dort ins Bett.
Und die Gastgeberin persönlich
War um Aeneas so bemüht,
Wie um ein rohes Ei; sie schenkte
Seinen Gefährten Speis und Trank.
Und Kleidung auch, da sie doch kamen
Wie nacktes Treibholz angeschwemmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Codziennie byli też w pochmielu,
Gorzałkę niczym wodę chlali;
Codziennie uczty jak wesela,
Pijani wkoło się walali
Eneaszowi zaś swojemu
To niczym ciężko już choremu
Dzień każdy pani dogadzała.
Trojanie byli spici, syci,
Obuci wkoło i obszyci,
Choć goli przyszli zgrają całą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что день, то кличут на гулянку,
Лилась горилка, как вода;
Пирушки, пляски спозаранку,
Затей пьянейших череда.
А что касательно Энея, —
Его Дидона всех сытнее
Сама кормила всякий день.
Троянцы были пьяны, сыты,
Обуты все как есть, обшиты,
Хоть голы прибрели, как пень.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пошли подряд пиры, попойки,
Как будто свадьбы, чередой.
Сивуху, пенник и настойки
Лакали наравне с водой.
Троянцы были пьяны, сыты,
Кругом обуты и обшиты,
Хоть голые пришли, как пень.
И пестовалась, как с болячкой,
Как с трясавицей иль горячкой,
С Энеем пани каждый день.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там было каждый день похмелье;
Пилась горилка, как вода,
Что день — все пьяные. Веселье
Не утихало никогда.
Энею, вроде как больному
Иль привереднику какому,
Все угождали каждый день.
Троянцы были пьяны, сыты,
Обуты и кругом обшиты,
Хоть голые пришли, как пень.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

С днем новым — новое похмелье,
Лилася водка, как вода,
Что день — у них пиры, веселье,
Шумит троянская орда!
Энею пани, как больному
Или же батюшке родному,
Всем угождала каждый день.
Троянцы тоже пьяны, сыты,
Обуты нынче и обшиты,
А были голые, как пень.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Co den se pilo stále více,
jen kořalky co vypil!
Zas hostiny a veselice,
při nich zas všichni řádil;
paní se v Aeneovi zhlíží,
jak nemoc ji ta vášeň tíží,
jak by ji kouzlem uhranul.
Trojané pořád nasycení,
obuti byli, oblečeni,
ač přišli nazí jako kůl.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці добре там курили,
Дали приманку всім жінкам,
По вечерницям всі ходили,
Просвітку не було дівкам.
Та й сам Еней, сподар, і паню
Підмовив паритися в баню...
Уже ж було не без гріха!
Бо страх вона його любила,
Аж розум ввесь свій погубила,
А бачся, не була плоха.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 39.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Троянци добре тамъ курылы,
Далы прыманку всимъ жинкамъ,
По вечерныцямъ вси ходылы,
Просвитку не було дивкамъ.
Та-й-самъ Эней, сподарь, и паню
Пидмовывъ парытыся въ баню...
Ужежъ було не безъ гриха!
Бо страхъ вона його любыла,
Ажъ розумъ ввесь свій погубыла,
А бачця не була плоха.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 39.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Троянці лихо там курили.
Дали приману всім жінкам;
По вечірницам все ходили

видання 1809:

Троянці лихо там курили.
Дали приману всім жінкам;
По вечірницям всі ходили

Рядок 5:

видання 1798:

Да й сам Еней-сподар і паню

видання 1809:

Да й сам Еней-сподар і паню

Рядок 6:

видання 1798:

Підмовив паритись у баню

Рядок 9:

видання 1798:

Аж глузд увесь свій погубила

видання 1809:

Аж глузд увесь свій погубила

Рядок 10:

видання 1798:

Хотя була і не плоха

Примітки: I, 39.
       Частина I стр. 39.

Курили — пиячили, бенкетували.

 

Сподар — шанобливе звертання, зараз невживане. Мало значення: "господар" і "государ", "цар". І далі зустрічається в "Енеїді" (III, 1, IV, 127).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans showed their talents well,
The girls would not withstand
The men's enticements and their spell.
And so, they were in great demand.
Aeneas lured his ardent lover
To take with him steam bath with shower,
And not without a sin.
Her reason was so opiated,
For she was thoroughly infatuated,
Although shy she had never been.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы ўсім даліся ў знакі,
Прынадай сталі для кабет,
На вечарынках, забіякі,
Дзяўчатам завязалі свет.
Ды й сам Эней там гаспадарыў,
Дзідоне ў лазні спінку парыў...
Відаць, і ў грэх увёў Эней!
Страх, як яна яго кахала,
Што нават розум трапіць стала,
Хоць і не трапіла раней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците добре вилняха,
жените ха да вкарат в грях,
по вечеринки се тълпяха,
момите вехнеха по тях.
Еней Дидона заподканя
да идат да се парят в баня...
Туй беше с умисъл, ей на!
А пък нали го тя залюби,
чак и акъла си загуби.
А беше хубава жена.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die ausgelassenen Trojaner
Stellten jetzt allen Frauen nach
Und stürzten sich voll ins Vergnügen.
Die Mädchen fanden keinen Schlaf.
Auch Dido ließ sich überreden
Ins Bad zu gehen - nicht allein...
Wahrlich - es war nicht frei von Sünde!
Doch hat die Liebe sie gepackt
So sehr, daß sie ihm willig folgte,
Und ihre Schüchternheit vergaß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie nieźle blagowali,
Kobiety wszystkie przywabiali,
Po wieczornicach wciąż chadzali
I panny w krąg niepokoili.
I sam Eneasz panią właśnie
Namówił na parową łaźnię...
A tam już było nie bez grzechu!
Bo mocno jego pokochała,
Choć była mądra, postradała
Swój cały rozum z tej uciechy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы напролет кутили
И, падкие до вечерниц,
До свету с девками блажили,
Подманивали молодиц.
Эней же ласковую пани
Сманил попариться с ним в бане...
Уж было тут не без греха.
Дидона страх его любила
И тем навек себя сгубила.
Была ж бабенка не плоха.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы славно пировали,
Не пропускали вечерниц,
Проходу девкам не давали,
Приманивали молодиц.
Эней был сам не промах: в бане
Попариться подбил он пани...
Не обошлось и без греха!
Энея так она любила,
Что даже разум позабыла,
Хоть вовсе не была плоха.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вовсю троянцы загуляли,
Не упускали вечерниц,
Проходу девкам не давали,
Приваживали молодиц.
И сам Эней Дидону-пани
Сманил попариться с ним в бане...
Не обошлось, чай, без греха!
Дидона так в него влюбилась,
Что вовсе разума лишилась.
А нравом не была тиха!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы устали не знали,
Где вечерницы — там они,
Проходу девкам не давали;
Чтоб радостнее стали дни,
Эней уговорил заране
Дидону париться с ним бане...
Знать, было там не без греха.
Его Дидона полюбила,
Да так, что разум погубила,
К предосторожностям глуха.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Měli se k světu všichni věru,
až mladé žínky zlákali,
k děvčatům lezli v podvečeru
a pokoj už jim nedali.
Sám Aeneáš přemlouval paní,
až se šli pařit v horké lázni,
snad došlo k hříchu nakonec...
Vždyť po něm bláznila jak děvče,
ztratila rozum, nedivte se,
a ještě pěkná byla přec.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От так Еней жив у Дидони,
Забув і в Рим щоб мандровать.
Тут не боявся і Юнони,
Пустився все бенькетовать;
Дидону мав він мов за жінку,
Убивши добру в неї грінку,
Мутив, як на селі москаль!
Бо — хрін його не взяв — моторний,
Ласкавий, гарний і проворний,
І гострий, як на бритві сталь.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина I, строфа 40.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Оттакъ Эней жывъ у Дидоны,
Забувъ и въ Рымъ щобъ мандровать.
Тутъ не боявся и Юноны,
Пустывся все бенькетовать;
Дидону мавъ винъ мовъ за жинку,
Убывшы добру въ неи гринку,
Мутывъ якъ на сели москаль!
Бо хринъ його не взявъ, моторный,
Ласкавый, гарный и проворный
И гострый якъ на брытви сталь.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 40.

Рядки 5-7:

видання 1798:

Прочумав где зимують раки.
І доброй натрусив кабаки...
Мутив, як у селі москаль

Примітки: I, 40.
       Частина I стр. 40.

Грінку убить — виграти (К.), добре поживитися. Грінка — скибка хліба, помазана зверху чимсь їстівним; або ще — підсмажена на сковорідці з жиром. У переносному значенні — взагалі шмат, кусок чогось пожиточного. Нар.: Убив добру грінку. Грінка йому упала (Номис. — С. 207).

 

Мутив, як на селі москаль! — москаль — тут у значенні: солдат царської армії. На Україні до ліквідації козачого військового устрою знали тільки солдат-росіян. Пізніше назва "москаль" перейшла і на солдат-українців, взагалі людей будь-якої національності, коли вони служили в царській армії.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That's how Aeneas spent his days,
Rome was not on his mind, not in the least.
He was secure from Juno's frays
And could quite freely move and feast.
He treated Dido like his spouse,
As if he were the master of the house,
Confounding like a village Russ!
He, after all, was very pert,
And gracious, handsome and alert,
A razor blade, and not a blunderbuss.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось так Эней жыў у Дзідоны,
Забыў і пра вандроўку ў Рым.
Больш не баяўся ён Юноны,
З Траянствам баляваў сваім;
Эней за жонку меў Дзідону
І жыў з ёй, хоць не па закону,
Муціў, як на сяле маскаль!
Бо — хрэн яго не ўзяў — рухавы,
Прыгожы, жвавы, і ласкавы,
І востры, як у брытвы сталь.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Живя си тъй Еней с Дидона,
забравил, че го чака Рим.
Забравил бе и за Юнона,
пируваше невъзмутим;
голям късмет се падна нему,
почти жена Дидона бе му,
като московец, пръв смукач,
бе пъргав — мътните го взели, —
ласкае, радва, бодро мели
с език по-остър от бръснач.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So lebte nun bei ihr Aeneas,
Vergessend, daß doch Rom sein Ziel.
Hier wich auch seine Angst vor Juno.
In Freuden lebte er dahin;
Dido war ihm wie eine Gattin.
Nachdem ihm so viel Glück zuteil,
Verwirrte er so manche Seele,
Denn - hoi' der Teufel ihn - ein Kerl
War er, gewandt und stattlich,
Und mit Verstand, scharf wie ein Speer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz żył tak u Dydony,
Zapomniał, gdzie Rzym, gdzie wędrował.
Tu nawet nie bał się Junony
I zaczął ciągle bankietować;
Dydonę miał za żonę niby,
Wygrawszy na tym bez ochyby,
Jak żołnierz na wsi, mącił pewny!
Był — czart go nie wziął — obrotniutki,
Łagodny, piękny i sprytniutki,
I ostry niczym stal brzytewna.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так жил у ласковой Дидоны,
О Риме позабыв, Эней;
Не опасаясь здесь Юноны,
Провел в пирах немало дней;
Дидону он считал за женку,
Забыл родимую сторонку,
Блажил, как на селе солдат,
С его проворством, лаской, силой
Негоднику все с рук сходило.
И был ему сам черт не брат.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энею выпал туз козырный.
Про Рим он думать перестал,
И, отхватив кусочек жирный,
В забавах время коротал.
Нисколько не боясь Юноны,
Заполучил Дидону в жены,
Мутил, как на селе солдат!
И то сказать — он был проворный,
Пригожий, ласковый, задорный,
Вдобавок острый, как булат.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот так Эней жил у Дидоны,
Забыл, что надо в Рим спешить.
Тут не боялся он Юноны,
Пустился бражничать, дурить.
Он жил с Дидоной, как с женою;
С находкой сладивши такою,
Блажил, как на селе солдат.
Ведь — хрен не взял его — проворный,
Красивый, ласковый, задорный,
Остер, как бритва, был и хват.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот так Эней жил у Дидоны,
Про Рим не стал и вспоминать,
Здесь не боялся он Юноны,
Вовсю пустился пировать;
Дидоны мужем он считался,
Жил, словно в масле сыр катался,
Как на селе солдат, мутил;
Ведь был он, шут возьми, хороший,
Веселый, ласковый, пригожий,
В речах, как бритва, острый был.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneas zůstal u Didony,
zapomněl na Řím, na svůj cíl.
Na Juno nedbal, co mu po ní,
a hodoval a pěkně žil.
V Didoně viděl už svou žínku
(nevzdechla po svém nebožtíku),
jak Moskal na vsi vyváděl.
Vždyť junák byl on k pohledání,
hezký, vyznal se v milování,
a ostřejší byl nad ocel.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Дидоною возились,
Як з оселедцем сірий кіт;
Ганяли, бігали, казились,
Аж лився деколи і піт.
Дидона ж мала раз роботу,
Як з ним побігла на охоту,
Та грім загнав їх в темний льох...
Лихий їх зна, що там робили,
Було не видно з-за могили,
В льоху ж сиділи тілько вдвох.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина I, строфа 41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней зъ Дидоною возылысь,
Якъ зъ оселедцемъ сирый китъ;
Ганялы, бигалы, казылысь,
Ажь лывся де-колы и питъ.
Дидона жъ мала разъ роботу,
Якъ зъ нымъ побигла на охоту,
Та гримъ загнавъ ихъ въ темный льохъ....
Лыхый ихъ зна, що тамъ робылы,
Було не выдно съ за могылы,
Въ льоху жъ сыдилы тилько въ двохъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 41.

Рядок 7:

видання 1798:

Да грім загнав у темний льох

видання 1809:

Да грім загнав їх в темний льох

Рядок 9:

видання 1798:

Було не видно з-під могили

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas and the widow played around
Like two grey cats with fish.
They frolicked, ran around, spellbound
Till they were wet and feverish.
One day it happened that they were
Together having a big scare.
A thunder roared, they hid inside
A cave. What were they doing there?
One could not see, the folks were unaware.
They knew exactly where to hide.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дурэў Эней з Дзідонай разам,
Як з селядцом дурэе кот;
Шалелі так яны, што часам
Каціўся градам з твараў пот.
З Энеем раз на паляванні
Была яна, ды на змярканні
Навала ў спрат загнала іх...
Хто знае, што яны рабілі
За тым грудком у тыя хвілі, —
Яны ж былі там удваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дидона и Еней играят
тъй както мишка и котак;
търчат и гонят се, нехаят,
додето в пот не плувнат чак.
Веднъж Дидона — откъде го
реши — на лов отиде с него,
но буря там ги връхлетя...
Откриха пещера накрая,
какво са правили — не зная,
там бяха само той и тя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit Dido zog umher Aeneas,
So wie ein Kater mit dem Fisch.
Die zwei vergnügten sich mit Spielen
Bis schließlich beide ganz erhitzt.
Mal hatte Dido schwer zu schaffen,
Als beide sich zu weit entfernt,
Und, überrascht von dem Gewitter,
In einer Höhle sich versteckt.
Der Teufel weiß, was sie da trieben,
Den drinnen waren sie allein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz więc z Dydoną śmiele
Zabawiał się jak z myszką kocur;
Biegali ciągle i szaleli,
Aż nieraz tęgo się i pocąc.
Dydona raz robotę miała —
Na polowanie z nim pognała,
Lecz grzmot zapędził ich do lochu...
I czart wie, co też tam robiła
Przemiła para — zza mogiły
Nie było widać ani trochę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с Дидоною возились,
Как с Юркой мышкой серый кот;
Играли, бегали, резвились,
Аж прошибал обоих пот.
Раз задал ей Эней работу,
Когда скакали на охоту
И гром в пещеру их загнал...
Долгонько там они сидели.
В каких трудах часы летели,
Никто об этом не узнал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней с Дидоною бесились,
Возились, точно с салом кот,
Как угорелые носились;
Хватало у нее хлопот!
С ним поскакала на охоту
И задала себе работу,
Когда в провал загнал их гром.
Там было и темно и тесно.
Лишь черту лысому известно,
Что делали они вдвоем.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Дидоною возился,
Как будто с мышью серый кот;
Резвился, бегал с ней, бесился:
Не раз с обоих лился пот.
Однажды задал ей работу,
Когда помчались на охоту
И их загнал в пещеру гром...
Шут знает, как уж там чудили,
Из-за холма не видны были,
В пещере были лишь вдвоем.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Дидоною возился,
Как с сельдью серый Васька-кот,
За ней гонялся, с ней резвился,
Порой с них градом лился пот.
Имели уж они работу,
Когда пошли раз на охоту,
Там в грот загнал их дождь и гром...
Уж что там парочка творила,
Из-за бугра не видно было,
А были там они вдвоем.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hráli si spolu po den celý
jak kocour s myší, kterou chyt,
běhali spolu, dováděli
a nemohli se nabažit.
Dido si velkou práci dala:
jednou ho na lov vylákala,
hrom zahnal je až k jeskyni.
Čert ví, co se tam potom dělo,
komonstvo prý nic nevidělo,
jen že tam byli dlouho v ní.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не так-то робиться все хутко,
Як швидко оком ізмигнеш;
Або як казку кажеш прудко,
Пером в папері як писнеш.
Еней в гостях прожив немало, —
Що з голови його пропало,
Куди його Зевес послав.
Він годів зо два там просидів,
А мабуть би, і більш пронидів,
Якби його враг не спіткав.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина I, строфа 42.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не такъ-то робытся все худко,
Якъ швыдко окомъ измыгнешъ;
Або якъ казку кажешъ прудко,
Перомъ въ папери якъ пыснешъ.
Эней въ гостяхъ прожывъ не мало, —
Що зъ головы його пропало,
Куды його Зевесъ пославъ.
Винъ годивъ зо два тамъ просыдивъ,
А мабудь бы и бильшъ проныдивъ,
Якъ бы його врагъ не спиткавъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 42.

Рядки 5-6:

видання 1798:

Еней в Дидони жив немало,
Що з голови в його пропало

видання 1809:

Еней в Дидони жив немало,
Що з голови в його пропало

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Well, nothing can be done as fast
As winking with an eye.
Or telling yarns which would not last
Much longer than one writes an "i".
A long, long time Aeneas spent
At Dido's. He forgot why he was sent
By Zeus and what he was supposed to do.
He might have spent more than two years
In idleness together with his buccaneers,
Had not a foe arranged with him a rendezvous.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не гэтак хутка час мінае,
Як хутка пішацца пяром,
Як казка нам апавядае...
Цячэ марудна дзень за днём.
Эней прагасцяваў нямала, —
Ужо і памяць не трымала,
Куды Зевес паслаў яго.
Не год пражыў ён, не паўгода,
А цэлых два, каб не нягода,
Пражыў бы так і больш таго.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но хубавото е за кратко,
дордето мигнеш — отлети,
дордето дума кажеш, братко,
или пък я напишеш ти.
Еней си погостува доста,
за Зевс забравил беше госта,
къде изпратен бе преди.
Тук две години той изкара;
ако врагът не го набара,
и още щеше да седи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nichts kann so geschwind vergehen,
Wie man mit Augen zwinkern kann,
Oder ein Märchen schnell erzählen
und etwas zeichnen auf Papier.
So lange lebte hier Aeneas,
Daß es ihm ganz entfallen war,
Weshalb Zeus eigentlich ihn schickte.
Zwei Jahre war er Didos Gast
Und wäre sicher noch geblieben -
Da kam ein neuer Schicksalsschlag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie wszystko idzie tak szybciutko,
Jak okiem mrugnąć, jak myśl bieży;
Czy jak opowiesz baśń prędziutko,
Pociągniesz piórem po papierze.
Eneasz w gościach żył niemało
I już mu z głowy wywietrzało
To, dokąd Zeus jego wysłał.
On ze dwa lata tam przesiedział
I tkwiłby dłużej, bo nie w biedzie,
Lecz nie po jego myśli wyszło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не так-то скоро все творится,
Как думает иной о том,
Или как в сказке говорится,
Или как пишется пером.
Эней не горевал нимало,
Из головы его пропало,
Куда его Зевес послал.
Он года два с лихвой там пробыл,
А может, прожил и еще бы,
Когда бы враг не помешал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Недолго сказка говорится,
Еще быстрей — пером черкнуть.
Не так-то скоро всё творится,
Чтоб глазом не успеть моргнуть.
Анхизов сын гостил немало.
Совсем из головы пропало,
Куда послал его Зевес!
Два года в Карфагене прожил.
Никто б его не потревожил,
Да, говорят, вмешался бес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не так-то скоро все творится,
Как глаз проворно подмигнет,
Как скоро сказка говорится
Иль под пером строка течет.
Эней наш погостил немало,
Из головы его пропало,
Куда его Зевес послал.
Он года два почти там пробыл
И, может быть, торчал еще бы,
Когда бы враг не помешал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не так идет все скоро, гладко,
Как это глазом раз моргнешь,
Или же сказку скажешь кратко,
В бумаге ли пером черкнешь.
Эней в гостях живет немало,
Все то давно забытым стало,
Куда его послал Зевес;
Он года два там прохлаждался,
Пожалуй, надолго б остался,
Когда бы не попутал бес.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak rychle život neutíká,
jak mihneš okem tam a sem,
jak pohádku když někdo říká,
jak pero běží papírem.
Aeneáš dlouho tam byl hostem
a vypadlo mu z hlavy prostě,
kam z vůle bohů poslán byl.
I seděl tam dva roky celé
a byl by možná zůstal déle,
však nepřítel ho vyrušil.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Колись Юпитер ненароком
З Олимпа глянув і на нас;
І кинув в Карфагену оком,
Аж там троянський мартопляс...
Розсердився і розкричався,
Аж цілий світ поколихався;
Енея лаяв на ввесь рот:
«Чи так-то, гадів син, він слуха?
Убрався в патоку, мов муха,
Засів, буцім в болоті чорт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Колысь Юпытеръ не нарокомъ
Зъ Олымпа глянувъ и на насъ;
И кынувъ въ Карфагену окомъ,
Ажъ тамъ троянській мартоплясъ....
Розсердывся и розкрычався,
Ажъ цилый свитъ поколыхався;
Энея лаявъ на ввесь ротъ:
«Чи такъ-то, гадивъ сынъ, винъ слуха?
«Убрався въ патоку мовъ муха,
«Засивъ буцимъ въ болоти чортъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 43.

Рядки 2-3:

Із неба глянув і на нас;
І кинув в Карпагену оком

Рядок 6:

Аж світ увесь поколихався

Рядки 8-10:

Чи так-то, бісів син, він слуха?
Уліз у патоку, мов муха,
Засів, як у болоті чорт

Примітки: I, 43.
       Частина I стр. 43.

Олімп — гора в північній Греції, на якій, згідно з міфологією, живуть боги. Тут стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади.

 

Мартопляс — гультяй, гульвіса, блазень (див. також коментар: III, 97).

Див також III, 97.
       Частина III стр. 97.

Статут, Литовський статут — кодекс законів Великого князівства Литовського, до складу якого з XIV — до другої половини XVI ст. входили українські землі. "Статут" мав три редакції (1529, 1566, 1588), кожна з яких збільшувала привілеї панства, шляхти і урізувала права селянства. На Україні Литовський статут діяв і за часів Речі Посполитої, і після приєднання Лівобережної, потім Правобережної України до Росії. За царювання Катерини II на українські землі було поширене загальноросійське законодавство. Одначе на практиці Литовський статут діяв до 1840 р. Недарма І. Котляревський пише "наш Статут". Окремі положення Статуту (про "межеві суди") залишалися в силі на землях історичної Гетьманщини — Чернігівщині і Полтавщині — до 1917 р.

 

І толковав якихсь монадів — монада (від грец. одиниця) — найпростіша неподільна єдність, самосуща духовна субстанція, яка лежить в основі Всесвіту, будь-якого буття. Поняття монади є основним у філософській системі німецького вченого Лейбніца (1646 — 1716), викладеної у його "Монадології", "філософському лексиконі" та інших працях. Філософські ідеї Лейбніца були відомі на Україні.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As one day Zeus was looking down
From mount Olympus throne, he spied
In Carthage this known Trojan clown
In luxury and comfort bide
His time. He started braying
Until the world was swaying;
His words were very harsh:
"Is that son of a rattlesnake
Not going to respect and take
My bid? He sits there like a devil in a marsh!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Юпітэр неяк ненарокам
З Алімпа глянуў; раптам ён
І Карфаген акінуў вокам —
Аж там Траянскі ветрагон...
Бог на Энея раззлаваўся,
На свет цалюткі раскрычаўся;
Аж злосць яму скрывіла рот:
«Я думаю — ён у паходзе,
А ён засеў, як муха ў мёдзе,
Сядзіць, нібы ў балоце чорт.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Когато Юпитер нехайно
погледна от Олимп към нас —
и Картаген съзря случайно;
а там троянския ни ас!
Че кипна Зевс, че се развика,
та чак света се разбълника,
Еней ругае побеснял:
— Да бе се, сукин син, погледнал!
Като муха в сироп заседнал,
като свиня в дълбока кал!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Einst blickte Jupiter hinunter
Ganz zufällig aus dem Olymp
Und warf ein Auge auf Karthago.
Da sah er das Trojanerpack...
Er brüllte außer sich vor Rage,
Ins Schwanken geriet alle Welt,
Lauthals beschimpfte er Aeneas:
"Befolgt er so meinen Befehl?
Er klebt, wie auf dem Mist die Fliege,
Sitzt, wie der Teufel auf dem Dreck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Raz spojrzał Jowisz bystrooki
Z Olimpu na nas i zarazem
Na Kartaginę rzucił okiem —
Aż tam trojański właśnie błazen...
Rozzłościł się, rozkrzyczał oto,
Aż cały świat się zachybotał,
Lżył Eneasza, aż się spocił;
"Czy tak sukinsyn ten mnie słucha?
Do miodu przylgnął jakby mucha,
Już zasiadł niczym diabeł w błocie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Юпитер как-то ненароком,
С Олимпа свесясь, глянул вниз
И, видя, что совсем под боком,
У Карфагена, пляс и визг,
Разгорячился, раскричался,
Аж белый свет заколыхался;
Энея поносил с небес:
"Ишь, сучий сын, куда укрылся!
Как муха, в патоку зарылся;
Засел, как на болоте бес!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С Олимпа вздумал ненароком
Юпитер поглядеть на нас.
Он Карфаген окинул оком,
А там — троянский пустопляс.
Весь мир затрясся, закачался —
Так рассердился, раскричался
При виде неслуха Зевес:
«Раздолье гадовому сыну!
Запрятался, как черт в трясину,
Как муха в патоку залез!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Юпитер как-то ненароком
На нас с Олимпа поглядел,
И, в Карфаген метнувши оком,
Троянца-ухаря узрел.
Раскипятился, раскричался,
Аж белый свет заколыхался;
Энея распекал с высот:
«Ишь, вражий сын, чему предался,
Как муха в патоку забрался,
Засел, как на болоте черт!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Юпитер как-то ненароком
С Олимпа глянул и на нас,
На Карфаген скосил он оком,
Ан там троянский пустопляс!
Он рассердился, раскричался,
Аж белый свет заколебался,
Со зла перекосился рот:
«Ты, гадов сын, в безделье праздном,
Как муха в патоке, завязнул,
Засел там, как в болоте черт.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jupiter kdysi znenadání
s Olympu shléd na naši zem
a do Karthaga pohléd maní,
co je s tím trojským chlapíkem.
I rozkřičel se, hněvem rudý,
až otřáslo se všecko všudy,
a od plic Aeneáši lál:
„Ten cápek takhle poslouchá mne ?
Jak moucha do medu když spadne,
jak v bahně čert se zahrabal.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пійдіть гінця мені кликніте,
До мене зараз щоб прийшов,
Глядіть же, цупко прикрутіте,
Щоб він в шиньок та не зайшов!
Бо хочу я кудись послати.
Ійон, ійон же, вража мати!
Але Еней наш зледащів;
А то Венера все свашкує,
Енеєчка свого муштрує,
Щоб він з ума Дидону звів».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Пійдить гинця мыни клыкните,
«До мене заразъ щобъ прыйшовъ,
«Глядить же, цупко прыкрутите,
«Щобъ винъ въ шыньокъ та не зайшовъ!
«Бо хочу я кудысь послаты.
«Ийонъ, ийонъ же вража маты!
«Але Эней нашъ зледащивъ;
«А то Венера все свашкуе,
«Энеечка свого муштрує,
«Щобъ винъ зъ ума Дидону звивъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 44.

Рядок 1:

видання 1798:

Пійдіть гонця мені кликніте

видання 1809:

Пійдіть гонця мені кликніте

Рядок 4:

видання 1798:

Щоб у шинок він не зайшов

Рядок 6:

видання 1798:

І ійон, ійон же, вража мати

видання 1809:

І ійон, і ійон же, вража мати

Рядок 6:

видання 1798:

А то Венеря все свашкує

Примітки: I, 44.
       Частина I стр. 44.

А то Венера все свашкує — свашкує — тут у значенні: сватає, зводить.

 

Свашка — жінка, яка порядкує на весіллі.

 

Котляревський консультував свого знайомого Дмитра Бантиш-Каменського, який писав "Историю Малой России". Згадуючи в своїй праці про особливості весільного обряду на Полтавщині, Бантиш-Каменський пише: "Коли молода приїжджає до хати молодого і відходить потім до покою, дружка й свашка керують нею; остання роздягає, кладе молоду в постіль". До слова "свашка" Бантиш-Каменський дає примітку: "Свашка зветься і мчалкою — пояснює п. Котляревський — від дієслова мчати, скоро переносити. У свашки вибирають, звичайно, жінку молодих років, сміливу, проворну, швидку" (Кирилюк Є. Іван Котляревський: Життя і творчість. — К., 1981. — С. 104 — 105).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Hey, there! Send me a runner right away!
He must not go on his way to the pub.
Be sure that he is here without delay,
Or I will give him a good rub!
I want to send him to some place,
Ionia, this diabolical disgrace!
Aeneas, meanwhile, has grown lazy,
For Venus helps him all the time,
Instructing him how he should chime
In order to make Dido crazy."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ганца паклічце, загадайце
Ісці хутчэй сюды яму,
Ды толькі вока не спускайце,
Каб не патрапіў у карчму!
Хачу ледзь свет паслаць ганца я.
Авохці мне, бяда ліхая!
Разленаваўся пан Эней.
Гультай, аб справах і не дбае,
Яго Венера падбівае,
Каб звёў Дзідону, ліхадзей».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Гонец веднага тук викнете,
да бърза, както е призван,
по-здраво само го крепете,
че току кривнал в някой хан!
Да носи тутакси хабера.
Я виж го, неговата вера,
къде бил нашия герой.
А пък Венера прави, струва,
главата на Еней надува,
Дидона да си гледа той...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Geht schnell und ruft mir einen Boten,
Daß er sofort vor mir erscheint.
Und paßt auf, daß in einer Kneipe
Er unterwegs nicht steckenbleibt.
Mit einer Botschaft muß er ziehen.
Potz Blitz und Donnerschlag - Schaut hin,
Wie doch Aeneas ausgelassen!
Und Venus hilft ihm noch dabei.
Sie leistet ihrem Liebling Vorschub,
Daß Dido er den Kopf verdreht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ruszajcie, gońca zawołajcie,
By przyszedł do mnie za chwileczkę,
Trzymajcie mocno, uważajcie,
By nie wszedł czasem do szyneczku!
Bo muszę jego dokądś posłać.
A to ci, to ci łobuz podły!
Eneasz leni się, czas trwoni;
To chytra Wenus wciąż swatkuje
I Eneasza tak musztruje,
By zabrał rozum on Dydonie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Позвать гонца ко мне велите,
Чтоб тотчас же сюда бежал.
Да крепче там его держите,
Чтоб в кабаках не застревал!
В нем нынче надобность большая,
Смотри, смотри-ка, мать честная!
Ужель Эней меня подвёл?
Венера, видно, там балует,
Энеечку-сынка муштрует,
Чтоб он с ума Дидону свел".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ко мне покличьте скорохода,
Да припугните наперед:
Ведь у него такая мода —
В шинок сначала завернет.
Хочу гонца послать к Энею,
Бездельнику и ротозею.
Венера — вражья мать! — сама,
Как видно, сватает, колдует,
Вовсю Энейчика муштрует,
Чтоб он Дидону свел с ума».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Гонца пойдите позовите, —
Чтоб поскорей ко мне пришел.
Да хвост покрепче накрутите,
Чтоб он в шинок где не забрел!
Хочу послать его куда-то.
О, мать честная, вот беда-то!
Видать, Эней наш задурил.
Не зря Венера свахой ходит,
На грех Энеечку наводит,
Чтоб он Дидону с толку сбил».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тотчас гонца ко мне пришлите,
Чтобы явился он бегом,
Да только вы за ним следите,
Чтоб не зашел в питейный дом.
Его послать хочу куда-то.
Видал такого супостата,
Он в Карфагене рай нашел.
А все Венера их венчает,
Сынка Энея научает,
Чтоб он с ума Дидону свел».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned mého posla zavolejte,
chci ho tu mít v tu chvilinku!
Držte ho, dobrý pozor dejte,
ať nezapadne do šenku!
Musím ho poslat na tu zemi,
hleďme, jak ten kluk zatracený,
ten Aeneáš tam zlajdačil!
"Tohle jsou Venušiny spády:
to ona synáčkovi radí,
jak Didonu by pobláznil.“

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прибіг Меркурій засапавшись,
В три ряди піт з його котив;
Ввесь ремінцями обв'язавшись,
На голову бриль наложив;
На грудях з бляхою ладунка,
А ззаду з сухарями сумка,
В руках нагайський малахай.
В такім наряді влізши в хату,
Сказав: «Готов уже я, тату,
Куда ти хочеш, посилай».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыбигъ Меркурій засапавшысь,
Въ тры ряды питъ зъ його котывъ;
Ввесь реминьцямы обвьязавшысь,
На голову брыль наложывъ;
На грудяхъ съ бляхою ладунка,
А съ заду съ сухарямы сумка,
Въ рукахъ ногайській малахай.
Въ такимъ наряди влизшы въ хату,
Сказавъ: «готовъ уже я тату,
«Куда ты хочешъ, посылай.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 45.

Рядок 4:

видання 1798:

На голову він бриль надів

Рядок 6:

видання 1798:

А ззаді з сухарями сунка

видання 1809:

А ззаді з сухорями сунка

Рядок 8:

видання 1798:

В такім наряді вліз у хату

Рядок 10:

видання 1798:

Куди ти хочеш, посилай

видання 1809:

Куди ти хочеш, посилай

Примітки: I, 45.
       Частина I стр. 45.

Меркурій — У римській міфології бог-вістун, покровитель мандрівників, купців, пастухів; син Юпітера і німфи гір Майї (відповідно у греків — Герпес). Тут Меркурій одягнений візником-листоношею кінця XVIII — початку XIX ст.

 

Ладунка (пол. Іаdunek) — тут поштова сумка з бляхою на ній, знаком того, хто перебуває на державній службі. Листоноші носили ладунку на грудях. Також ще — патронна сумка у кавалеристів, мисливців (див. також коментар: VI, 169).

 

Ногайський малахай — довгий ремінний батіг (нагай), як у ногайців, тюркської народності, що зараз живе на Кавказі (переважно північ Дагестанської АРСР). Ногайцями у XVIII ст. називали кочівників біля узбережжя Азовського і Чорного морів, на підступах до Кримського ханства.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The envoy, Mercury, arrived headlong,
All bathed in sweat at that.
He bound his body with a thong,
Upon his head he had a hat,
Upon his chest - a cartridge pack,
A bag with crackers - on his back,
And in his hand a whip.
Equipped like that, he rushed inside
And said: "I'm ready, Daddy, for the ride,
Just send me anywhere and I will zip!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Меркурый прыляцеў трывожны,
З ілба як град каціўся пот,
Пры ім і брыль і кій дарожны —
Гатовы рушыць у паход;
На ім і боты з кутасамі,
А ззаду торба з сухарамі,
Пры стрэльбе ён, пры бізуне.
Ён, выгляд маючы паходны,
Сказаў: «Гатоў я, татка родны,
Ісці, куды пашлеш мяне».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Меркурий дотърча разбързан,
в пот плувнал, дишаше едва;
с ремици беше цял овързан,
със сламеница на глава.
Торба сухарна взел през рамо,
на патронташа — катарама,
в ръцете си камшик върти.
Той влезе в къщата и рече:
— Аз, тате, се приготвих вече,
където искаш ме прати.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Merkur erschien ganz außer Atem
Und schweißgebadet stand er da,
Mit vielen Gürteln umgegürtet,
Mit einem Helme auf dem Haar.
Auf seiner Brust war eine Büchse
Und hinten hing ein großer Sack.
In einer Hand hielt er die Peitsche;
So ausgerüstet trat er ein
Und sagte: "Hier bin ich, mein Vater,
Ich gehe, wohin du befiehlst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Merkury przybiegł zasapany,
Pot strumieniami lał się, perlił;
Paskami cały obwiązany,
Na głowie z słomki miał kapelusz;
Na piersiach — blachę z ładownicą,
Tatarski nahaj zaś w prawicy,
A z sucharami torbę z tyłu.
W takowym stroju wlazł do chaty,
Powiedział: "Gotów jestem, tato,
I dokąd tylko chcesz, posyłaj".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вбежал Меркурий — запыхался,
Пот в три ручья с него катил,
Весь ремешками обвязался
И лихо шляпу заломил;
Пороховницу взял с собою,
Котомка с хлебом за спиною,
Нагайка, чтоб собак гонять.
Пред Зевсом появившись в хате,
Сказал: "Готов уже я, тата,
Куда прикажешь мне бежать?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Крест-накрест перевит ремнями,
Вбежал Меркурий впопыхах;
С него катился пот ручьями,
Нагайку он держал в руках;
Лядунка с бляхою гербовой
Болталась на груди суровой,
А сзади — сумка сухарей.
Снял войлочную шляпу в хате
И говорит: «Я здесь, мол, батя,
Приказывай лишь поскорей!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вбежал Меркурий — запыхался,
Пот в три ручья с него катил —
Весь ремешками обвязался,
А голову брилем покрыл;
С подвеской на груди лядунка
И с сухарями сзади сумка,
А в руки кнут тройчатый взял;
К Зевесу в горницу ввалился,
Сказал: «Я, батя, снарядился,
Пойду, куда бы ни послал».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Запыхавшись, Меркурий мчался,
Ручьями пот с него катил,
Он ремешками обвязался
И брылем голову накрыл;
На шее с бляхою ладунка,
А сзади с сухарями сумка,
Нагайскую он держит плеть;
В таком наряде стоя в хате,
«Уже, — сказал, — готов я, тятя,
Куда прикажешь мне лететь?»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přiběhl Merkur udýchaný,
pot s něho lil se prameny,
řemeny celý přepásaný,
na hlavě klobouk slaměný
i patrontašku pro parádu
a pytlík se suchary vzadu,
tatarskou knutu za pasem.
Jak vidět, vystrojil se na to,
do dveří vpad a řekl: „Táto,
pošli mě kam chceš s rozkazem.“

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Біжи лиш швидче в Карфагену, —
Зевес гінцеві так сказав, —
І пару розлучи скажену,
Еней Дидону б забував.
Нехай лиш відтіль уплітає
І Рима строїти чухрає, —
А то заліг, мов в грубі пес.
Коли ж він буде йще гуляти,
То дам йому себе я знати, —
От так сказав, скажи, Зевес».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Бижы лышъ швыдче въ Карфагену,»
Зевесъ гинцеви такъ сказавъ,
«И пару розлучы скажену,
«Эней Дидоуубъ забувавъ.
«Нехай лышъ видтиль уплитае,
«И Рыма строиты чухрае —
«А то залягъ мовъ въ груби песъ. —
«Колыжъ винъ буде йще гуляты,
«То дамъ йому себе я знаты,
«Оттакъ сказавъ, скажы, Зевесъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 46.

Рядок 1:

видання 1798:

Біжи лиш швидко в Карпагену, —

Рядок 2:

видання 1798:

Зевес гонцеві так сказав

видання 1809:

Зевес гонцеві так сказав

Рядок 2:

видання 1798:

Коли ж він буде йще мішкати

видання 1809:

Коли ж він буде йще мішкати

Примітки: I, 46.
       Частина I стр. 46.

А то заліг, мов в грубі пес — грубою називали піч для обігрівання приміщення, яку топили з сіней. Звичайно груби були тільки в панських будинках. Нар.: Аби груба, то пес буде (Номис. — С. 169).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Make haste to go to Carthage, son,!"
Zeus told his runner boy.
"Cut off those lovebirds' fun,
Aeneas should forget his Dido-joy,
He should begin to build up Rome,
Which should become his famous home.
He lies there like a lazy dog!
And should he stay there any longer,
He would experience my anger!
He has to stop to pettifog!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«У Карфаген стралой шалёнай
Імчы і ўдзень ты і ўначы, —
Зевес ганцу сказаў, — з Дзідонай
Хутчэй Энея разлучы.
Няхай адтуль ён уцякае,
У Рым далейшы шлях трымае,-
А то на печку, бач, залез.
Калі ж гуляць там застанецца,
На літасць хай не спадзяецца, —
Так загадаў, скажы, Зевес».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Зевс сърдито се изправи:
— Веднага бягай в Картаген,
Еней Дидона да остави,
да се пръждосва него ден.
Да почва, докато е време,
да вдига Рим! Какво ми дреме
като излегнат в пруста пес.
Кажи му, ако продължава,
ще видим кой кого тогава,
така кажи му, рече Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"So schnell du kannst, lauf nach Karthago, -
Befahl Zeus seinem Boten nun, -
Bring die Verrückten auseinander,
Sorg, daß Aeneas sie vergißt
Und sich entschließt bald aufzubrechen,
Um Rom zu gründen, wie sein Ziel.
Er liegt da, faul wie eine Kröte;
Wenn er noch länger dort verweilt,
Wird er mich besser kennenlernen.
Sag, Vater Zeus hat dies gesagt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I rzekł mu Zeus rozzłoszczony:
"Natychmiast pędź do Kartaginy
I rozłącz parę tam szaloną;
Niech o Dydonie zapomina
Eneasz; zmiata z tych pieleszy
I Rzym budować wreszcie śpieszy, —
Bo zaległ niczym pies pod piecem.
Gdy będzie życie wieść hulaki,
To dam się dobrze mu we znaki, —
Tak Zeus, powiedz mu, poleca".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Беги скорее к Карфагену, —
Зевес Меркурию кричит, —
Хоть лоб разбей себе о стену,
Энея с бабой разлучи.
Пускай улепетнет оттуда,
О Риме не забыл покуда,
А то все крутится, как бес.
Коли гульбы своей не бросит,
То головы, ей-ей, не сносит,
Вот так, скажи, сказал Зевес".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Спеши к воротам Карфагена, —
Сказал Зевес, — и разлучи
Шальную пару непременно!
Залег Эней, как пес в печи!
Ты передай наказ мой строгий,
Чтоб уносил оттуда ноги
И отправлялся строить Рим!
Пускай бежит, как от погони,
Забывши о своей Дидоне,
Не то разделаюсь я с ним!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Беги скорее к Карфагену, —
Зевес гонцу проговорил, —
И пару разлучи: мгновенно
Эней Дидону чтоб забыл.
Пускай оттуда утекает
И Рим воздвигнуть поспешает,
А то залег там, как байбак.
Коль не опомнится, гуляя,
То дам почувствовать себя я, —
Скажи, Зевес сказал вот так».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ты в Карфаген слетай живее, —
Зевес Меркурию сказал, —
Пугни как следует Энея,
Чтоб от Дидоны он отстал.
Пускай оттуда удирает,
Рим строить спешно выезжает,
А то, как в печку пес, залез.
А коль опять он загуляет,
То на себе мой гнев узнает,
Так передай», — сказал Зевес.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Běž na zem — to je vůle naše,
běž do Karthaga,“ Zeus děl.
„Rozveď s Didonou Aeneáše,
hleď, aby na ni zapomněl.
Ať pluje dál, jak určeno je,
buduje Řím a panství svoje,
ať nesedí jak v seně pes.
A flámovat-li nepřestane,
pak uvidí, co se mu stane!
Tak řekl Zeus, s tím tam běž!“

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Меркурій низько поклонився,
Перед Зевесом бриль ізняв,
Через поріг перевалився,
До стані швидче тягу дав.
Покинувши із рук нагайку,
Запряг він миттю чортопхайку,
Черкнув із неба, аж курить!
І все кобилок поганяє,
Що оглобельна аж брикає;
Помчали, аж візок скрипить!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Меркурій нызько поклонывся,
Передъ Зевесомъ брыль нзнявъ,
Черезъ поригъ перевалывся,
До стани швыдче тягу давъ.
Покынувшы изъ рукъ нагайку,
Запрягъ винъ мытью чортопхайку;
Черкнувъ изъ неба, ажъ курытъ!
И все кобылокъ поганяе,
Що оглобельна ажъ брыкае;
Помчалы, ажъ визокъ скрыпытъ!

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 47.

Рядок 4:

видання 1798:

До стані миттю тягу дав

Рядок 6:

видання 1798:

Запряг він швидче чортопхайку

Рядок 8:

видання 1798:

Усе кобилок поганяє

Рядок 10:

видання 1798:

Помчали, аж возок скрипить

Примітки: I, 47.
       Частина I стр. 47.

Станя, стайня — приміщення, де тримають коней, конюшня.

 

Чортопхайка — легка бричка.

 

Оглобельна — коняка, запряжена в оглоблі, по центру. По боках оглобельної — коні припряжні, або ще кажуть підпряжні, орчикові.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The runner Mercury bowed low
In front of Zeus, took off his cap,
Rolled o'er the threshold like a gigolo
And scampered to the stable with a snap.
He put away his whip,
Hitched two mares and began to clip
From heaven in a cloud of dust.
And being a supreme taskmaster,
He made the horses run much faster
Until the jig squeaked from the thrust.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Меркурый нізка пакланіўся,
Перад Зевесам брыль прыўзняў,
І праз парог пераваліўся,
І крок да стайні скіраваў.
Адклаўшы ўбок сваю нагайку,
Запрог ён коні ў таратайку,
Свісь — паімчаліся яны.
Нагайкай коні паганяе,
Нібы маланкай — аж брыкае
Ад перапуду прысцяжны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Меркурий кланя се до пода,
отложил шапка, след това
се втурва. тутакси към входа
и тича в дама презглава...
Запрегнал вихрена каляска,
изви камшика и запляска,
от шините хвърчат искри;
тъй своите кобилки гони,
чак колелата ще изрони
и само подир миг се скри.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Merkur verbeugte sich zur Erde,
Zog ehrfurchtsvoll vor Zeus den Hut, -
Fast fiel er um vor lauter Eile.
Er lief schnell in den Stall hinab,
Warf seine Peitsche in die Ecke,
Spannte sein Pferdchen hastig an;
So sauste er in Windeseile
Hinab vom Himmel im Galopp,
Sein Pferdchen immer vor sich treibend,
So daß der Wagen fast zerbrach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Merkury nisko się ukłonił
I zdjął kapelusz przed Zeusem;
Przez próg przetoczył się, pogonił,
Do stajni dał od razu susa.
I upuściwszy z rąk nahajkę,
Zaprzęgnął migiem taradajke
I z nieba machnął, w chmurze kurzu,
Kobyłki wciąż pogania z bryczki,
Że aż dyszlowa w górę bryka,
Pomknęły, że aż wózek skrzypi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меркурий низко поклонился,
Перед Зевесом шляпу снял,
Через порог перевалился
И на конюшню побежал.
Там, наземь кинувши нагайку,
Запряг он мигом таратайку;
Взвилася пыль из-под копыт!
Летит, кобылок погоняя,
Аж взбрыкивает пристяжная
И на версту возок скрипит!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зевесу поклонясь, Меркурий
Махнул без шапки за порог,
Влетел в конюшню, брови хмуря,
И митом лошадей запрёг.
Заткнувши за пояс нагайку,
Уселся живо в таратайку,
Рванул с небес — и ну пылить!
Скрипит повозка расписная,
Храпит, брыкает коренная,
Бегут кобылки во всю прыть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Меркурий низко поклонился,
Перед Зевесом бриль свой снял,
Через порог перевалился
И на конюшню побежал.
И, выпустив из рук нагайку,
Запряг поспешно таратайку,
Рванулся с неба, лишь пылит!
И так кобылок погоняет,
Что коренная аж брыкает;
Помчался, лишь возок скрипит!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Меркурий низко поклонился,
Брыль с головы в поклоне снял,
Через порог перевалился
И на конюшню побежал.
С руки Меркурий снял нагайку,
Запряг лошадок в чертопхайку,
Рванул с небес — лишь пыль летит;
Кобыла задними лягает,
А он ее кнутом стегает,
Помчались, аж возок скрипит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Merkur se poklonil až k zemi,
před Diem ještě klobouk smek,
přes práh se přenes v okamžení
a do stáje se rozeběh,
tatarskou knutu hodil na zem,
zapřáh — to všecko jedním rázem —
pak s nebe šup — co pes by štěk;
kobylky žene tryskem, hola,
až drnčí oj a vržou kola,
až skřípe celý vozíček.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней тогді купався в бразі
І на полу укрившись ліг;
Йому не снилось о приказі,
Як ось Меркурій в хату вбіг!
Смикнув із полу, мов псяюху.
«А що ти робиш, п'єш сивуху? —
Зо всього горла закричав, —
Ану лиш, швидче убирайся,
З Дидоною не женихайся,
Зевес поход тобі сказав!

Highslide JS
М. Дерегус. Частина I, строфа 48-50.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина I, строфа 48.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней тогди купався въ брази,
И на полу укрывшысь лигъ;
Йому не снылось о прыкази,
Якъ-ось Меркурій въ хату вбигъ!
Смыкнувъ изъ полу мовъ пся-юху.
«А що ты робышъ? — пьешъ сывуху?»
Зо всього горла закрычавъ,
«А ну лышъ швыдче убирайся,
«Съ Дидоною не женыхайся,
«Зевесъ походъ тоби сказавъ!

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 48.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней тогді купавсь у бразі

Рядок 5:

видання 1798:

І закричав як на псяюху

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas drank a lot that day,
He lay down on his bunk to sleep,
His thoughts were far away
From obligation that he had to keep.
The messenger rushed in: "You asinine!
What are you guzzling? More moonshine?"
He yelled and pulled him to the floor.
"Come on, make haste and leave this place!
Stop your romance! Such is the strict ukase
From Zeus! You must start waging war!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней жа брагай заліваўся
І на падлозе сп'яна лёг;
Ён на загад не спадзяваўся,
Як шась Меркурый на парог.
«А што ты робіш, ш'еш сівуху?
Ці можа хочаш аплявуху? —
Ганец штомоцы закрычаў. —
А ну, адгэтуль прэч збірайся,
З Дзідонаю не жаніхайся,
Зевес адчальваць загадаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На пода проснал се направо,
Еней лежи пиян-залян;
дори си нямаше представа,
че Хермес влезе запъхтян.
Еней едва успя да зине!
— Какви ги правиш, кучи сине? —
Меркурий кресна с пълен глас —
я да оставиш самогона
и да се махаш от Дидона,
това го казва Зевс, не аз!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Schnaps gebadet lag Aeneas
Und schlief gerade ganz vergnügt,
Sein Auftrag war total vergessen,
Als nun Merkur ins Haus gestürmt!
Er schubste ihn, wie einen Köter,
Und schrie in seiner Wut ihn an:
"Was tust du, elender Verräter,
Du Säufer, zieh sofort dich an,
Verlasse Dido auf der Stelle
Und reise, wie dir Zeus befahl!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz wtedy w braże mył się,
Przykrywszy się, legł na podłodze;
I żaden rozkaz mu nie śnił się,
Gdy wbiegł Merkury, gniewny srodze.
Z podłogi szarpnął jak psiajuchę.
"A co tu robisz, chlasz siwuchę? —
Na całe gardło się rozkrzyczał. —
A nuże, szybciej się ubieraj,
Z Dydoną nie zabawiaj teraz,
Rusz na wyprawę — Zeus życzy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

До положенья риз упившись,
Эней в тот час, без задних ног,
Под лавкою лежал, укрывшись;
Как вдруг Меркурий в хату скок!
И ну честить, что было духу:
"Ты, что же, все глушишь сивуху?
Навек ты, что ли, тут застрял?
А ну, довольно женихаться!
Тебе отсюда убираться
Зевес немедля приказал!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней тогда купался в браге
И, захмелев, на лавку лег;
Присниться не могло бедняге,
Что кару на себя навлек.
В ту пору подоспел Меркурий
И в горницу вломился бурей,
Энея с лавки как рванет:
«Изволь немедля убираться!
Не смей с Дидоной женихаться!
Зевес послал тебя в поход.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тогда, напившись в лежку бражки,
Эней, укрывшись, крепко дрых.
Ему приказ не снился тяжкий,
Как вдруг Меркурий в хату шмыг!
И, со скамьи стащив питуху:
«Ты что затеял? Пьешь сивуху? —
Что мочи было заревел, —
А ну-ка, живо убирайся,
С Дидоною не женихайся, —
Зевес в поход идти велел.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней в то время не проказил,
Подвыпив, на полатях спал,
Ему не снилось о приказе,
Как вдруг Меркурий прибежал.
Влепив Энею оплеуху,
«А чем ты занят? Пьешь сивуху? —
Во все он горло закричал. —
А ну скорее собирайся!
Да и с Дидоной не возжайся.
В поход пойдешь, Зевс приказал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš zpitý na podlaze
usnul a spal tam, kde si leh;
nesnilo se mu o rozkaze,
když náhle Merkur k němu vběh.
Chytne ho, jako psem jím třase:
„Co děláš ? Vodku piješ zase ?“
Tak zplna hrdla křičí naň.
„Přestaň se válet, chlastat pořád
a s Didonou se miliskovat —
víš, co ti přikázal náš pán!

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чи се ж таки до діла робиш,
Що й досі тута загулявсь?
Та швидко і не так задробиш;
Зевес не дурно похвалявсь;
Получиш добру халазію,
Він видавить з тебе олію,
От тілько йще тут побарись.
Гляди ж, сьогодня щоб убрався,
Щоб нищечком відсіль укрався,
Мене удруге не дождись».

 

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I, строфи 48-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи сежъ такы до дила робышъ,
«Що й доси тута загулявсь?
«Та швыдко и не такъ задробышъ;
«Зевесъ не дурно похвалявсь;
«Получышъ добру халазію,
«Винъ выдавыть съ тебе олію,
«Отъ-тилько йще тутъ побарысь.
«Глядыжъ, сьогодня щобъ убрався,
«Щобъ ныщечкомъ видсиль укрався,
«Мене у друге не дождысь.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 49.

Рядок 1:

видання 1798:

Чи се ж таки ти діло робиш

Рядок 3:

видання 1798:

Да швидко, бо не так ізвомпиш

Рядки 5-6:

видання 1798:

Тобі дать добру халазію
І видавить з тебе олію

Примітки: I, 49.
       Частина I стр. 49.

Та швидко і не так задробиш — тобто задріботиш, побіжиш мерщій.

 

Дать халазію — відшмагати різками (К.); взагалі — одержати нагінку, прочуханку.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

D'you think that you behave all right
While staying here so long and bagged?
But soon you will start to recite
Things rapidly, as Zeus has bragged.
You'll get a thorough thrashing,
A mortifying bashing,
If you stay here and hit the sack.
Remember, you should leave today
With no one seeing you, just run away!
Do not expect me to come back."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няўжо апроч гульні ды танцаў,
На свеце іншых спраў няма?
Хутчэй у шлях збірай Траянцаў;
Зевес злуецца недарма;
Калі не возьмешся за розум,
Дык добрых ты заробіш розаг
Ад пана бога, так і знай.
Глядзі, каб сёння ж прэч падаўся
Адгэтуль і не затрымаўся,
Мяне другі раз не чакай».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Защо се с тоя хал нагърбяш,
виж как затънал си, Еней!
Какво дробил си — ще го сърбаш,
че Зевс не си поплюва, ей!
Така добре ще те наложи,
че ще ти смъкне две-три кожи —
та като искаш, се бави.
Виж още днес да се оправиш
и пак на път да се отправиш,
от мене толкова — върви!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Glaubst du, es ist ein rechtes Leben,
Daß du hier feierst unentwegt?
Bald wird es andre Dinge geben,
Umsonst hat Zeus dir nicht gedroht;
Verdient hast du dir eine Strafe,
Daß man dich wie ein Faß durchbohrt,
Solltest du deine Zeit verschlafen.
Sieh zu, daß du dich fertig machst,
Um den Ort heimlich zu verlassen.
Ich muß wohl nicht noch einmal her!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy jednak tak do rzeczy robisz,
Że tutaj sobie hulasz dalej?
Lecz wkrótce się dostanie tobie;
Nie z głupia Zeus się przechwalał;
Wnet spuści lanie ci wspaniałe,
Wyciśnie z ciebie olej cały,
O, jeszcze trochę tu pozwlekaj.
Pamiętaj, byś się wnet uwinął,
Byś dziś ukradkiem stąd odpłynął,
Na mnie raz drugi tu nie czekaj".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И что тут у тебя за дело?
Ужель еще не отгулял?
Смотри, чтоб хуже не влетело,
Зевес недаром осерчал.
Еще помешкаешь немножко —
Так расшибет тебя в лепешку.
Гляди, не попади в беду.
Сию ж минуту собирайся
Да потихоньку убирайся;
Быть горю, коль опять приду".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ударился в питье да в пляски
И не опомнишься никак!
Дождешься от Зевеса встряски,
Тогда запляшешь и не так.
Еще в нем ярость не угасла.
Он из тебя повыжмет масло!
Не жди, пока приду опять.
Покинь Дидонину светелку
И убирайся втихомолку,
Не то — тебе несдобровать!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ты разве дельно поступаешь,
Что тут доныне загулял?
Гляди, еще не то узнаешь —
Зевес недаром угрожал;
Намнет бока тебе, гуляке,
Покажет, где зимуют раки,
Лишь только малость задержись!
Сегодня же отсель смотайся
Да потихоньку убирайся,
Меня в другой раз не дождись!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ты занимался делом, скажешь?
Все время только пил, гулял,
Теперь ты жди — не так запляшешь,
Зевес не даром угрожал,
Он так тебе загнет салазки,
Что ты помчишься без подмазки;
Попробуй только задержись!
Смотри, сегодня чтоб убрался
И на глаза не попадался.
Со мною больше не вяжись».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Což tohle taky patří k věci,
že tady civíš, lelkuješ?
Tak dělej honem, hni se přeci,
Zeus nehrozí marně, věz!
Nezůstane jen při ostudě,
on z tebe olej mačkat bude,
znáš ho, tak jen si pozor dej!
Koukej, ať ještě dnes jsi v prachu,
a ztrať se, povídám ti, brachu,
po druhé si mě nežádej!“

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней піджав хвіст, мов собака;
Мов Каїн, затрусивсь увесь;
Із носа потекла кабака:
Уже він знав, який Зевес.
Шатнувся миттю сам із хати
Своїх троянців позбирати;
Зібравши, дав такий приказ:
«Як можна швидче укладайтесь,
Зо всіми клунками збирайтесь,
До моря швендайте якраз!»

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 48-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней пиджавъ хвистъ мовъ собака;
Мовъ Каинъ затрусывсь увесь;
Изъ носа потекла кабака:
Уже винъ знавъ якый Зевесъ.
Шатнувся мытью самъ изъ хаты,
Своихъ Троянцивъ позбираты;
Зибравшы, давъ такый прыказъ:
«Якъ можна швыдче укладайтесь,
«Зо всимы клункамы збирайтесь,
«До моря швендайте якъ разъ!»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 50.

Рядок 7:

видання 1798:

Зобравши, дав такий приказ

видання 1809:

Зобравши, дав такий приказ

Примітки: I, 50.
       Частина I стр. 50.

Мов Каїн, затрусивсь увесь — вираз походить від апокрифічних варіантів біблійного міфу про першого великого грішника людського роду братовбивцю Каїна (Буття IV, 11). Пор. у літописі (XIII ст.): "А князь [Мстислав] викрив Жирослава [свого боярина-зрадника] і прогнав його від себе, як ото прогнав бог Каїна з-перед лиця свого, кажучи: "Проклят ти будь, стогнучи і трясучись на землі; бо розверзла земля уста свої прийняти кров брата твойого" (Галицько-волинський літопис / Пер. Л. Махновця / Жовтень. — 1982. — № 7. — С. 25). Тут "стогнучи і трясучись на землі" — апокрифічний додаток. Нар.: Труситься, як Каїн (Номис. — С. 63).

 

Кабака — тютюн для нюхання, розтертий у порошок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

On hearing that, the drunken swain,
His tail between his legs,
Was trembling like that guilty Cain,
Snuff dripping from his nose in dregs.
Afraid of Zeus, he ran outside
To gather his men at seaside.
He issued this command:
"Take haste to come with all your bags
Down to the shore with all your rags,
We have to get out of this land!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней затросся, як сабака,
Як Каін, задрыжаў увесь;
Аж з носу пацякла табака:
Ён ведаў, хто такі Зевес.
Пайшоў здзяйсняць ганца параду,
Склікаць Траянцаў на нараду;
Сабраўшы, даў такі наказ:
«Хутчэй свае збірайце клункі,
Такія склаліся варункі,
Што нам у мора рушыць час!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней смали се като Каин,
подви опашка като пес
и заподсмърча тих, разкаян,
че знаеше си кой е Зевс.
Изскочи от дома веднага
и при троянците си бяга,
и им нарежда шепнешком:
— Я слушайте какво ще кажа,
веднага стягайте багажа
и бързо в лодките, бегом!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas stand da, wie begossen,
Wie Kain, fing er zu zittern an,
Und seine Nase lief; er wußte,
Wie ernstgemeint die Drohung war.
Er stürmte förmlich aus dem Hause,
Rief die Trojaner schnell zu sich,
Um ihnen folgendes zu sagen:
"Wir müssen schleunigst fort von hier,
Nehmt mit euch eure ganze Habe
Und eilt hinunter zu dem Meer."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz jak pies skulił ogon,
Jak Kain cały wnet się zatrząsł;
Kapnęło z nosa na podłogę:
Już czuł, jak Zeus uszu natrze.
I z chaty wypadł tu rad nie rad,
By Trojańczyków swych pozbierać;
Zebrawszy zasię im rozkazał:
"Już jak najszybciej się zbierajcie,
Tobołki wszystkie układajcie,
Ku morzu taszczcie się od razu!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней побитою собакой
Повесил нос, затрясся весь,
Чуть-чуть бедняга не заплакал, —
Он знал, что нравом крут Зевес.
Ни часу не промедлив боле,
Из хаты выбежал он в поле,
Собрав троянцев, дал приказ:
Чтоб скарб свой мигом собирали,
Добром котомки набивали
И к морю всё несли тотчас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Суров Олимпа был хозяин,
И, хвост поджавши, как щенок,
Эней затрясся, словно Каин.
Из носа вытек табачок.
Анхизов сын, боясь расплаты,
Поспешно выскочил из хаты.
Троянцам отдал он приказ:
«Когда наступят, мол, потемки,
Хватайте узелки, котомки
И — к морю, братцы, в добрый час!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней поджался, как собака,
И весь, что Каин, задрожал;
Из носа жижа шла от страха:
Каков Зевес — давно он знал!
Из хаты выскочив, метался,
Своих троян собрать старался,
Созвав их, дал приказ такой:
«Все попроворней уложитесь,
Со всеми торбами сберитесь,
Ступайте на берег морской!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней поджал хвост, как собака,
Как Каин, затрусился весь,
Едва от страха не заплакал,
Уже он знал, каков Зевес.
Стремглав он дал из хаты тягу,
Спешил собрать свою ватагу,
Собравши, дал такой приказ:
«Скорей, минуты не теряйте,
Мешки, пожитки забирайте
И к морю топайте тотчас!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš svěsil chvost jak psisko,
vždyť, jako Kain, byl zbabělec,
měl nos u samé země nízko,
znal Dia, to je jistá věc.
Švih sebou, vyběh zadním vchodem,
svolával Trojany své honem
a shledával je po dvoře:
„Co možná rychle seberte se
a každý všecko své ať snese
a vzhůru, plavci, na moře!“

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А сам, вернувшися в будинки,
Своє лахміття позбирав;
Мізерії наклав дві скриньки,
На човен зараз одіслав
І дожидався тілько ночі,
Що як Дидона зімкне очі,
Щоб не прощавшись тягу дать.
Хоть він за нею і журився
І світом цілий день нудився;
Та ба! бач, треба покидать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А самъ вернувшыся въ будынкы,
Свое лахмиття позбиравъ;
Мызеріи наклавъ дви скрынькы,
На човенъ заразъ одиславъ,
И дожыдався тилько ночи,
Що якъ Дидона зимкне очи,
Щобъ не прощавшысь тягу дать.
Хоть винъ за нею и журывся,
И свитомъ цилый день нудывся;
Та, ба! бачь треба покыдать.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 51.

Рядок 2:

видання 1798:

Своє лахміттє позбирав

видання 1809:

Своє лахматтє позбирав

Рядок 4:

видання 1798:

На човні зараз одислав

Рядок 6:

видання 1798:

Що як Дидона зомкне очі,

видання 1809:

Що як Дидона зомкне очі

Рядок 7:

видання 1798:

Щоб, не прощавшись, драла дать

Рядок 10:

видання 1798:

Да, ба! вже треба покидать

видання 1809:

Да, ба! вже треба покидать

Примітки: I, 51.
       Частина I стр. 51.

А сам, вернувшися в будинки — у панських садибах будинками називалися тільки ті приміщення, в яких жила панська сім'я та її гості, люди "благородного звання". Двірська челядь, взагалі простолюд, жили в інших, службових приміщеннях.

Мізерія — злидні, мізерні пожитки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He, in a state of gloom,
Went back to get his junk;
His men conveyed it from the room,
Down to the rowboat trunk.
He waited, anxious, for the night
When Dido's eyes would be shut tight,
He wanted to escape without good-bye.
Although he longed for her,
The world without her was a blur,
He had to leave her on the sly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А сам вярнуўся да будынку,
Усю старызну пазбіраў;
Свае манаткі склаў у скрынку,
На човен рэчы адаслаў,
Чакаў, калі Дзідоне ўночы
Глыбокі сон заплюшчыць вочы,
Каб ціха ўстаць і — за парог...
Хоць развітацца з ёю сілы
Не меў і свет яму нямілы,
Ды ехаць мусіць — бачыць бог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А той към своите палати
пое, напълни две бохчи
и на гемията ги прати,
та после сам да се качи.
Нощта зачака — сгодно време,
Дидона само да задреме,
ще търти в падналия мрак.
Макар че бе му на сърцето
и цял ден се топи момчето —
какво! Ще бяга, няма как!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas selbst begab sich heimlich
Ins Haus und packte alles ein;
Zwei Kisten voll Habseligkeiten
Schickte er auf ein Boot sogleich.
Nun galt es, die Nacht abzuwarten,
Bis Dido ihre Augen schloß;
Den Abschied wollte er vermeiden.
Sie zu verlassen, tat ihm weh,
Den ganzen Tag hat er getrauert,
Doch gehen mußte er, was soil's!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sam do budynków znów powrócił,
Pozbierał swe łachmany stare;
I do dwóch skrzynek wszystko wrzucił,
Na czółno je odesłał zaraz
I oczekiwał tylko nocy,
By gdy Dydona zawrze oczy,
Bez pożegnania już stąd uciec.
I chociaż za nią tęsknił mocno,
Świat wstrętny się wydawał do cna,
Lecz ba! Jak widzisz, trza porzucić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А сам укладывать пожитки
Вернулся в хату, побросал
В два сундука кафтаны, свитки
И тут же их к челнам послал.
Он только дожидался ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
Чтоб потихоньку тягу дать.
Хоть сердце по Дидоне ныло
И тяжко целый день томило,
Да приходилось все ж бросать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней собрал свои манатки,
Чтоб улизнуть, покуда цел,
Набил отрепьем две укладки
И на челны снести велел.
Задумал он дождаться ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
И, не простившись, тягу дать.
Энею свет немил казался,
Весь день жалел о ней, терзался,
А приходилось покидать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вернувшись, сам по хате рыскал,
Свои лохмотья собирал,
Два Полных сундучка натискал,
На челн их сразу отослал
И дожидался только ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
Чтоб, не простившись, тягу дать.
Хоть, разлучаясь с ней, журился
И тяжко целый день томился,
Да что ж! Зиять, надо покидать!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сам в дом вошел как можно тише,
Лохмотья все свои собрал,
Два сундучка набив до крышек,
Тайком на берег отослал;
И стал он дожидаться ночи,
Когда сомкнет Дидона очи,
Чтоб, не простившись с ней, удрать.
Весь день душой он волновался,
С Дидоной грустно расставался,
Что ж делать — нужно покидать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Sám se pak vrátil do paláce,
aby své hadry posbíral,
dvě truhly krámů sebral hladce
a na loď ihned odnést dal.
Pak nemohl se dočkat noci,
až Dido usne, zavře oči,
bez rozloučení zmizet chtěl.
Opravdu bylo mu jí líto,
vždyť věděl, jak ji zarmoutí to,
a sám ji nerad opouštěl.

    

Highslide JS
П. Мартинович. Частина I,
строфа 52.

Highslide JS
В. Корнієнко. Дидона та Еней.
Частина I, строфа 52.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона зараз одгадала,
Чого сумує пан Еней,
І все на ус собі мотала,
Щоб умудритися і їй;
З-за печі часто виглядала,
Прикинувшись, буцім куняла
І мов вона хотіла спать.
Еней же думав, що вже спала,
І тілько що хотів дать драла,
Аж ось Дидона за чуб хвать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 52.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дидона заразъ одгадала,
Чого сумуе панъ Эней,
И все на усъ соби мотала,
Щобъ умудрытыся и ѣй;
Зъ за печи часто выглядала,
Прыкынувшысь буцимъ куняла
И мовъ вона хотила спать.
Эней же думавъ, що вже спала,
И тилько-що хотивъ дать драла,
Ажъ-ось Дидона за чубъ хвать.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 52.

Рядок 4:

видання 1798:

Щоб умудритися і єй

видання 1809:

Щоб умудритися і єй

Рядок 6:

видання 1798:

А притворилась, що куняла

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But Dido guessed what's all about
And why the sad Aeneas acted in disguise.
She thought about it and, no doubt,
She had to trust her eyes.
Pretending that she was asleep,
She, hidden by the stove, would peep,
To watch Aeneas from her lair.
He was convinced that she was sleeping,
And while he tried to get out creeping,
She grabbed him firmly by his hair.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яна ж адразу адгадала,
Чаму ён ходзіць сам не свой,
І ўсё на вус сабе матала,
Каб не застацца ў дурнях ёй;
З-за печы часта выглядала,
Рабіла выгляд, што драмала,
Што сон яе змарыў цяпер.
Эней падумаў, што ўжо спала,
І толькі даць хацеў ён драла,
Як хоп Дзідона за каўнер.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дидона мигом се досети
какво и готви пан Еней;
ще я преметне ли? — къде ти,
недей да бързаш ти, недей!
Поглеждаше го, а след време
се запреструва — уж че дреме
и че заспала е съвсем.
Еней таман реши да драпа
и хоп — усети, тежка лапа
му сграбчи буйния перчем.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dido erriet es augenblicklich,
Woher Aeneas' Kummer kam,
Sie ließ ihn niemals aus den Augen.
Hinter dem Ofen, wo sie stand,
Sah sie von Zeit zu Zeit hinüber,
Doch alsdann legte sie sich hin
Und tat auch so, als ob sie schliefe.
Im Glauben nun, die Luft sei rein,
Versuchte er, sich wegzuschleichen -
Da packte Dido ihn beim Schopf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dydona zaraz odgadnęła,
Co Eneasza pana trapi,
I już karbować sobie jęła,
By tutaj czegoś nie przegapić;
Wciąż wyglądała spoza pieca,
Udając, że tam drzemie nieco
I chce już wyspać się do syta.
Eneasz myślał, że już spała,
I chciał stąd dać drapaka śmiało,
Aż go Dydona za czub chwyta.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Дидона сразу отгадала,
О чем тоскует пан Эней,
И все на ус себе мотала,
Чтоб извернуться похитрей;
На печь забравшись, все зевала,
Прикинулась, что задремала;
Но лишь Эней полез в тулуп
И только захотел дать драла,
Как вдруг, откинув одеяло,
Дидона хвать его за чуб!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Дидона всё на ус мотала,
Чтоб не остаться в дурах ей.
Она догадываться стала,
С чего невесел пан Эней.
За ним следила из-за печи
И, кожухом прикрывши плечи,
Притихла, будто хочет спать.
Эней подумал: задремала,—
И непременно дал бы драла,
Дидона ж за чуприну хвать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дидона сразу отгадала,
О чем печалится Эней,
И все на ус себе мотала.
Чтоб как-нибудь схитрить и ей;
Глаза прищуривши, лежала
И молча с печи наблюдала,
Прикинувшись, что хочет спать.
Подумав, что она дремала,
Эней задать собрался драла,
А та его за чуб и хвать:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дидона сразу отгадала,
Чего печален пан Эней,
И все на ус себе мотала,
Обман раскрыть хотелось ей.
На печке лежа, наблюдала,
Хоть притворилась, что дремала
Или хотела очень спать.
Эней подумал, спит, бедняга,
И только дать хотел он тягу,
Его за чуб Дидона хвать!

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dido, ta brzy pochopila,
co pan Aeneáš zamýšlí,
a ráda by to překazila,
by z toho jen tak nevyšli.
Vykoukla často ze zápecí.
Jako by chtěla pohovět si,
dělala, že se jí chce spát.
Aeneáš myslel, že už dříme,
když se chtěl ztratit, jak my víme,
Dido ho za pačesy — čap!

    

Highslide JS
А. Штірен. Дидона та Іней. Частина I,
строфа 52.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина I,
строфа 52.

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Постій, прескурвий, вражий сину!
Зо мною перше розплатись;
От задушу, як злу личину!
Ось ну лиш тільки завертись!
От так за хліб, за сіль ти платиш?
Ти всім, привикши насміхатись,
Розпустиш славу по мені!
Нагріла в пазусі гадюку,
Що послі ізробила муку;
Послала пуховик свині.

    

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Постій прескурвый вражый сыну!
«Зо мною перше розплатысь;
«Отъ задушу, якъ злу лычыну!
«Ось-ну лышъ тилько завертысь!
«Отъ-такъ за хлибъ, за силь ты платышъ?
«Ты всимъ прывыкшы насмихатысь,
«Роспустышъ славу по мини!
«Нагрила въ пазуси гадюку,
«Що посли изробыла муку;
«Послала пуховыкъ свыни.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 53.

Рядок 3:

видання 1798:

Я задушу як злу личину

Рядок 6:

видання 1798:

Привик у всім та насміхатись

Рядок 9:

видання 1798:

Що послі причинила муку

видання 1809:

Що послі причинила муку

Примітки: I, 53.
       Частина I стр. 53.

Крадькома виглядаючи з-за комина, Дідона довго вдавала, що не помічає зборів у дорогу зрадливого коханця, довго тамувала злість. Побачивши, що Еней хоче втікати, вхопила його за чуприну, не проговорила, а просичала першу фразу: "Постій, прескурвий, вражий сину!" Зразок алітерації: у кожному слові — глухий свистячий та шиплячий приголосний. Нар.: Не грій гадюки в пазусі, бо вкусить (Номис. — С. 58).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, wait a bit, son of a trull!
First settle all accounts with me,
Or I will split your skull!
And don't you try to flee!
Is that how you pay for my bread?
You, critical of everyone, will try to spread
Contempt about me, too. Misled,
I've kept a viper at my breast,
Which caused my torment and unrest.
For this pig I have made a downy bed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Чакай, варожы сын, манюка!
Ты разлічыся перш са мной;
Вось задушу цябе, гадзюка!
Ні з месца лепш: чакай і стой!
Ты гэтак плаціш, пан ласкавы,
За хлеб мой, пра мяне няславу
Распусціш ты як свет вялік!
Вось як!.. За пазухай гадзюку
Прыгрэла я сабе на муку;
Свінні паслала пухавік.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Постой, почакай, сукин сине,
не бързай, първо ми плати;
мен тая няма да ми мине,
размазвам те, ще видиш ти!
Така, кажи, ли си отиваш?
Ти, дето с всичко се подбиваш,
ще ме направиш май за смях!
Змия съм в пазвата държала,
та днес да си проклинам хала,
дюшек на дърт шопар постлах.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Bleib stehn, Betrüger miserabler,
Erst gleiche deine Rechnung aus!
Ich werde dich mit eig'nen Händen
Erwürgen, wenn du dich nur rührst!
Ist dies der Lohn für meine Güte?
Du ruinierst ja meinen Ruf!
Glaub nicht, du kannst mich jetzt verspotten!
Oh, diese Natter, die mich beißt,
Hab ich gepflegt an meinem Busen,
Hab liebevoll ein Schwein verwöhnt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Poczekaj, diable ty, psiawiaro!
Wpierw ze mną rozlicz się uczciwie;
Zaduszę cię jak złą maszkarę!
Już tylko zakręć się zdradliwie!
Za chleb, za sól mi tak odpłacasz?
Ty lubiąc drwić i czci uwłaczać,
Zniesławisz w każdej mnie krainie!
Na sercu żmiję wykarmiłam,
Co potem za to wymęczyła;
Posłałam piernat tu dla świni.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Стой, чертов сын, куда, паскуда?
Со мною прежде расплатись;
Враз задушу тебя, иуда!
Попробуй только, шевельнись!
За хлеб за соль так расквитаться!
Так над любовью насмеяться!
Ты, видно, к этому привык!
Пригрела на груди гадюку,
Что принесла такую муку,
Свинье постлала пуховик!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Постой, нечистое отродье!
Не расквитались мы сполна.
Тебя при всем честном народе
Я придушила б, сатана!
За хлеб, за соль наместо платы
Ославишь ты меня, проклятый!
Небось насмешничать привык.
Пригрев за пазухой гадюку,
Себе я причинила муку.
Свинье постлала пуховик!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Постой, ублюдок похотливый,
Со мною прежде расплатись;
Вот задушу тебя, шкодливый,
Посмей лишь только, завертись!
За хлеб за соль так расквитаться!
Везде, привыкнув насмехаться,
Распустишь славу обо мне!
Пригрела на груди гадюку,
Теперь за то имею муку,
Постлала пуховик свинье.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Постой же, вражий сын, паскуда,
Со мною прежде расплатись,
Враз задушу тебя, приблуда,
Попробуй лишь пошевелись.
Ты так за хлеб и соль мне платишь?
Теперь ты по свету покатишь,
Распустишь славу обо мне.
Согрела в пазухе гадюку,
Себе на горе и на муку,
Постлала пуховик свинье.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Stůj, proklatče, stůj, čertův synu,
nejdřív se se mnou vyrovnáš!
Sic uškrtím tě jako psinu,
jen se hni, teprv uhlídáš!
Tak za pohostinství mi vděčíš?
Mne přivedeš do lidských řečí
a máš z toho jen legraci!
Já hada za ňadry jsem hřála
a nevděku se dočekala!
Běda mi! Tak svět odplácí!

 

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Згадай, який прийшов до мене,
Що ні сорочки не було;
І постолів чорт мав у тебе,
В кишені ж пусто, аж гуло;
Чи знав ти, що такеє гроші?
Мав без матні одні холоші,
І тілько слава, що в штанах;
Та й те порвалось і побилось,
Аж глянуть сором, так світилось;
Свитина вся була в латках.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Згадай якый прыйшовъ до мене,
«Що ни сорочкы не було;
«И постоливъ чортъ мавъ у тебе,
«Въ кишени жъ пусто, ажъ гуло;
«Чи знавъ ты, що такеє гроши?
«Мавъ безъ матни одни холоши,
«И тилько слава, що въ штанахъ;
«Та й те порвалось и побылось,
«Ажъ глянуть соромъ, такъ свитылось;
«Свытына вся була въ латкахъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 54.

Рядки 5-9:

видання 1798:

Не знав ти, що такеє гроші?
Матня подралась і колоші
Рубець був на рубці в штанах;
І все порвалось і побилось,
Аж тіло скрізь дірки світилось

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You should recall in what condition
You came to me: on your lean frame
There was no shirt, no shoes and, in addition
You did not have a penny to you name.
You have no clue what money is,
For me it was a funny quiz!
Your fame was in your pants, you lout;
Which were so full of holes at that!
It was so shaming to look at,
Your nakedness was peeping out!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі мы стрэліся з табою,
Ты быў, згадай, як збан пусты;
Не толькі скарбу за душою —
Не меў кашулі сподняй ты.
Ці знаў ты, што такое грошы?
Табе было не да раскошы,
Адзіны козыр меў — штаны;
Ды й тыя, калі знаўся з горам,
Свяціліся, аж глянуць сорам,
І світка — лапікі адны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Последен дрипльо взех те, чу ли,
и риза нямаше дори;
на босо носеше цървули,
да не говорим за пари,
без пукнат грош дойде тогава!
Пристигна гол, с едната слава
в шалварите, ама и те
се бяха скъсали, съдрали —
за срам! Кафтана ти — парцали,
и имаше ли въобще!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Denke daran, wie du gekommen:
Völlig zerlumpt und ohne Hemd,
Ohne Sandalen an den Füßen,
Aus allen Lochern pfiff der Wind.
Weißt du denn noch, was Geld bedeutet?
Die Hose ohne Hosenbein -
Das war dein einziges Vermögen.
Alles zerrissen und verdreckt,
Man schämte sich, dich anzusehen,
Nur Fetzen hingen dir am Leib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przypomnij, jakiś do mnie przyszedł,
Koszulki nawet już nie miałeś;
I łapcie diabli mieli, słyszysz?
W kieszeni pustki aż huczały;
Czyś wiedział, co to są pieniądze?
Bez matniś spodnie miał i sądzę,
Że tyle sławy, że to spodnie;
I te podarty się, zniszczyły,
Aż wstyd popatrzeć, tak świeciło,
I świtka w łatkach, o nicponiu!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иль позабыл ты, в самом деле,
Каким сюда ко мне пришел?
Рубашки не имел на теле,
Был гол, скотина, как сокол;
В усах репейник, а в кармане
Блоха гуляла на аркане,
И только слава, что в штанах:
Мотня отдельно от штанины,
Да свитка на две половины,
Лаптей ошметки на ногах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Стыдился бы на самом деле!
Без постолов пришел ко мне,
Сорочки не было на теле,
Гудело у тебя в мошне.
А шаровары?.. Только слава,
Что в шароварах был ты, право!
Штанины без мотни висят,
И те порвались, обносились,
Глядеть зазорно, так светились!
А свитка — из одних заплат.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Припомни, в чем ко мне явился.
Рубахи тельной не имел,
Последний лапоть развалился,
В кармане хоть бы грош звенел, —
Тебе деньжонки и не снились!
Штанины без мотни, сносились,
И только слава, что в портках!
Все так порвалось и побилось,
Что стыдно глянуть, как светилось.
Вся в латках свитка на плечах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Каким пришел, ты помнишь ныне?
Рубашки даже не имел,
Обувки не было в помине,
В пустых карманах ветер пел.
Ты сроду не имел полтины!
Носил ты без мотни штанины,
Одна лишь слава — был в штанах.
И тело голое светилось,
Я на тебя смотреть стыдилась,
Зипун твой износился в прах!..

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jen vzpomeň, jak jsi přišel ke mně,
žes neměl ani košili
a jen ty láptě roztrhané
a lokty se ti svítily.
Mít krejcar v kapse — ani zdání,
ke groši nepřivoněls ani,
aspoň že měl jsi kalhoty;
už beztak byly samá díra,
tak nadranc, až to hanba byla
a stydno z té tvé nahoty.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чи я ж тобі та не годила?
Хіба ріжна ти захотів?
Десь вража мати відкусила,
Щоб хирний тут ти не сидів».
Дидона гірко заридала,
І з серця аж волосся рвала,
І закраснілася, мов рак.
Запінилась, посатаніла,
Неначе дурману із'їла,
Залаяла Енея так:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи яжъ тоби та не годыла?
«Хиба рижна ты захотивъ?
«Десь вража маты пидкусыла,
«Щобъ хырный тутъ ты не сыдивъ.»
Дидона гирько зарыдала,
И зъ серця ажъ волосся рвала,
И закраснилася мовъ ракъ.
Запинылась, посатанила,
Ниначе дурману изъйила,
Залаяла Энея такъ:

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 1.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Чи я ж тебе не годовала?
Хіба ти трясці захотів?
Десь вража сила підсміяла

Рядок 3:

видання 1809:

Десь вражі мати підкусила

Примітки: I, 55.
       Частина I стр. 55.

Рожен — загострений кілок.

 

Хирний — хворобливий, жалюгідний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Were you in any way misused?
What do you want, my visitor?
Some fiendish mother has induced
You not to stay here any more!"
Poor Dido burst out crying,
She pulled her hair while almost dying,
Her face flushed red just like a crab.
Her mouth was foaming with wild rage,
As if she swallowed at that stage
Some dope, and she began to stab

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Чым я табе не дагадзіла?
Ражна якога захацеў?
Ліхая падбівае сіла
Цябе, каб шчасця ты не меў. —
Дзідона горка зарыдала,
Ад злосці валасы ірвала,
Пачырванела, быццам рак.
Па вуснах пена закіпела,
Як быццам дурнап'яну з'ела,
Энея стала бэсціць так: —

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво тук лошо ти се случи?
Или за ново май ламтиш?
Ухапа ли те бясно куче,
та побесня да си вървиш”...
Дидона зарида, застена,
коси заскуба разгневена
и зачерви се като рак.
За малко глътна си езика,
но се разпени и развика
и по Еней залая пак:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hab ich dich nicht mit Gunst behandelt?
Hab dir nicht jeden Wunsch erfüllt?
Der Böse hat dich angestachelt,
Dich zu verdrücken ohne Gruß!"
Bittere Tränen weinte Dido,
Raufte sich wild ihr schönes Haar.
Ihr Antlitz war rot angelaufen
Und aus dem Mund trat weißer Schaum.
Sie führte sich auf wie besessen,
Bedeckte ihn mit Schimpf und Haß:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy odmawiałam tobie czegoś?
Czyś zachciał już na wierzbie gruszek?
Gdzieś diabeł skusił mnie do tego,
By ci, chudzinie, dodać tuszy. —
Dydona gorzko zaszlochała,
Z rozpaczy włosy wyrywała,
Jak rak się wnet zaczerwieniła.
Ze złości pieniąc się, w szał wpadła,
Blekotu jakby się najadła
I Eneasza tak zelżyła: —

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Я ль не жалела, не любила
Тебя, проклятый ветрогон?
Какая муха укусила
Тебя, что прешь ты на рожон?"
Дидона горько зарыдала
И волосы от горя рвала,
Аж пена взбилась на губах.
Как рак вареный раскраснелась,
Как будто белены объелась,
Костя Энея в пух и прах:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Признайся, чем не угодила?
Знать, позабыл мое добро!
Иль поманила вражья сила?
Иль захотел рожна в ребро?»
С досады зарыдав, Дидона
Рванула косы исступленно,
Побагровела, словно рак.
Остервенилась, расшумелась,
Как будто белены объелась,
Облаяла Энея так:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ну, чем тебе не угодила?
Рожна какого захотел?
Какая муха укусила,
Чтоб ты тут, квелый, не сидел?»
Дидона горько зарыдала,
Рвать волосы со злобы стала,
Вся раскраснелась, словно рак,
И с пеной на губах шалела,
Как будто белены поела,
Энея поносила так:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тебе я чем не угодила?
Иль захотел рожна, скажи?
Тебя какая вражья сила
Мутит, чтоб ты со мной не жил?»
Дидона горько зарыдала
И даже волосы рвать стала,
Вся раскраснелась, словно рак,
Запенилась, осатанела,
Как будто белены поела,
Энея заругала так:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Což nedělám ti pomyšlení?
Už zase popíchl tě ďas,
abys, ty chlape zatracený,
tu neseděl tak dlouhý čas?“
Dido se hořce rozplakala
a s hlavy sobě vlasy rvala,
rudá jak uvařený rak.
Jak posedlá se rozlítila,
jako by byla durman pila,
proklela Aeneáše tak:

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Поганий, мерзький, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець, кателик!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик!
За кучму сю твою велику
Як дам ляща тобі я в пику,
То тут тебе лизне і чорт!
І очі видеру із лоба
Тобі, диявольська худоба.
Трясешся, мов зимою хорт!

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина I, строфа 56.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Поганый, мерзькій, скверный, брыдкый,
«Никчемный, ланець, кателыкъ!
«Гульвиса, пакосный, престыдкый,
«Негидный, злодій, еретыкъ!
«За кучму сю твою велыку,
«Якь дамъ ляща тоби я въ пыку,
«То тутъ тебе лызне и чортъ!
«И очи выдеру изъ лоба,
«Тоби діявольська худоба.
«Трясешься мовъ зимою хортъ!

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 56.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Поганий, мерзкий, гидкий, бридкий.
Бурлак, розбійник, католик

Рядок 2:

Некчімний, ланець, католик

Рядок 6:

видання 1798:

Як дам тобі ляща у пику

Рядок 8:

видання 1809:

І очі видерну із лоба

Примітки: I, 56.
       Частина I стр. 56.

Кучма — кудлата, з нестриженого смушку бараняча шапка, папаха. Це слово вживається також у переносному значенні: чуб, чуприна. В народі відомий неделікатний жарт, який вчиняють над малими дітьми. Жартові передує приблизно такий діалог: "Зробити тобі кучму?" — "Зробіть".

 

"А яку ж тобі зробити кучму — велику чи малу?" — "Велику". Після цього охочого до великої кучми хапають за голову, боляче куйовдять чуб, з притиском проводять долонями супроти, щоб він стирчав у різні боки. Не пускають, поки не доведуть жертву до плачу.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas with these words: "You nasty, dirty,
Mean ragamuffin catholic!
You're mischievous and flirty,
Unworthy, thief and heretic!
I'll tear your cowlicks out
And slap your ugly snout,
The devil will take you to hell!
I will gouge out your eyes to boot,
You diabolical and beastly brute!
You shiver like a greyhound in a frosty spell!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Жабрак, галетнік, кот прыблудны,
Кат, ліхадзей, сараматнік!
Паганы, брыдкі і паскудны,
Нягоднік, д'ябал, ерэтык!
За кпіны, што зазнаць я мушу,
Цябе я гэтак аплявушу,
Што сам заплачаш, пане мой!
Ты кпі з мяне, але не вельмі,
Бо ўраз павыдзіраю бельмы,
Трасешся, нібы хорт зімой!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Подлец, мерзавец, нечестивец,
отрепка, дрипльо, католик!
Безсрамник, пакостник, страхливец,
злодей, негодник, еретик!
За тая гавра, твар нахална,
врата така ще ти го пална,
че дълго май ще те тресе!
Очищата ще ти извадя,
най-зъл от всичките изчадия,
трепериш като жалко псе!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Abscheulicher, Gräßlicher, Böser,
Elender Gauner, Katholik!
Nichtswürdiger, Betrüger, Lügner,
Du Ketzer, du nutzloser Dieb!
Für deine schamlose Gemeinheit
Schmier ich dir eine, daß es kracht.
Hol dich der Teufel auf der Stelle!
Du Satansbrut, ich kratze dir
Die Augen aus mit meinen Händen!
Du zitterst, wie im Frost der Hund!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O wstrętny, zmierzły i ohydny,
Nikczemny golcu, katoliku!
Hulako niecny i bezwstydny,
Złodzieju podły, heteryku!
Za twoje wielkie kpiny, zdradę,
Jak zaraz w mordę ci zajade,
To diabeł ciebie porwie tutaj!
Wydrapię oczy przeobrzydłe
Ci ze łba, o diabelskie bydło.
Już drżysz, jak chart na zimnie w lutym!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Злодей, бездельник, голодранец,
Гуляка, пакостник, бурлак,
Католик, еретик, поганец,
Бесстыдник, негодяй, голяк!
Вот отхлещу тебя по роже —
Поймешь, что пакостить негоже.
Чтоб в пекло бес тебя унес!
Глаза повыдеру, скотина.
Что? Испугался, образина?
Трясешься, как паршивый пес!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Поганый, скверный, гадкий, мерзкий,
Католик, висельник, блудник!
Бродяга, подлый, низкий, дерзкий,
Нахал, ворюга, еретик!
Покуда сердце не остыло,
Как дам тебе леща я в рыло!
Небось тебя ухватит черт.
Вцеплюсь в бесстыжие гляделки,
Чтоб ты забыл свои проделки,
Чтоб трясся, как зимою хорт.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Никчемный, скверный, погубитель,
Католик, мерзкий, лиходей,
Охальник, пьяница, мучитель,
Бродяга, еретик, злодей!
За то, что пакостил негоже,
Так залеплю тебе по роже,
Чтоб сразу черт тебя унес!
Глаза твои повыдираю!
Что, тварь проклятая такая,
Дрожишь, как на морозе пес?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Поганый, мерзкий, гадкий, скверный,
Повеса, пакостник, босяк,
Католик, еретик, неверный,
Злодей, негодник и голяк!
С тобой якшаться мне негоже,
Как залеплю сейчас по роже,
То вмиг тебя ухватит черт,
Твои я выдеру гляделки
За все, за все твои проделки.
Дрожишь, как на морозе хорт?

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Ty holomku, ty hanebníku,
mamlase, lumpe, frejíři,
ty mizero, ty katolíku,
ničemo, lotře, kacíři!
Za to, cos tady ztropil se mnou,
já dám ti ještě na pamětnou,
rozbiju hubu na padrť!
Vyškrábu ti ty oči zrádné,
ty čertův pacholku, ty cháme,
třeseš se jako v mraze chrt!

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мандруй до сатани з рогами,
Нехай тобі присниться біс!
З твоїми сучими синами,
Щоб враг побрав вас всіх гульвіс,
Щоб ні горіли, ні боліли,
На чистому щоб поколіли,
Щоб не оставсь ні чоловік;
Щоб доброї не знали долі,
Були щоб з вами злиї болі,
Щоб ви шаталися повік».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мандруй до сатаны зъ рогамы,
«Нехай тоби прыснытся бисъ!
«Съ твоимы сучимы сынамы,
«Щобъ врагъ побравъ васъ всихъ гульвисъ.
«Щобъ ни горилы, ни болилы,
«На чьістому щобъ поколилы,
«Щобъ не оставсь ни чоловикъ;
«Щобъ доброи не зналы доли,
«Булы щобъ зъ вамы злыи боли,
«Щобъ вы шаталыся по викъ.»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 57.

Рядок 4:

видання 1798:

Щоб враг узяв вас всіх гульвіс

Рядок 9:

видання 1809:

Були щоб з вами злиє болі

Рядок 10:

видання 1798:

Щоб ви шаталися навік

Примітки: I, 57. та I.53-57.
       Частина I стр. 57.

Мандруй до сатани з рогами — перефразована лайка "Щоб тебе нечистий взяв!" (Номис. — С. 81). Не горів, не болів: зразу околів (про наглу смерть злого) (Там же. — С. 159). Щоб ви шаталися повік — один з тяжчих прокльонів, майже обов'язковий компонент кожної лайки. Ось давніший зразок такого прокльону з "Галицько-Волинського літопису" (XIII ст.): "Хай не буде йому [зрадникові боярину Жирославу) пристанку в усіх землях, у руських і в угорських, і ні в яких же краях! Нехай ходить він, блукаючи, по землях! Хай жадає він харчу, а вина і пива скудно хай буде йому! І хай буде двір його пустим, і в селі його хай не буде живущого!" (Галицько-волинський літопис / Пер. Л. Махновця / Жовтень. — 1982. — № 7. — С. 26).

 

Окинемо поглядом увесь епізод з лайкою Дідони. 53—54 строфи — присоромлення, виказування, перелік благодіянь невдячному коханцеві. Інший характер мають строфи 56—57. Вони становлять внутрішньо завершену мовно-художню цілісність. Дідона лає зрадливого коханця згідно з устояними фольклорними канонами. Довгий монолог Дідони завершує лайка-заклинання, лайка — ритуальне дійство. Виказавши все Енеєві, Дідона доступним їй способом творить над ним суд і кару. Перші чотири рядки 56-ї строфи — тринадцять лайливих слів. Один період, розділений на два речення тільки тому, що треба перевести дух. Тринадцять лайливих слів-ударів. Після них, розпаливши себе, молодиця переходить до словесної розправи. Словесно відтворені етапи розправи: ляпас і дряпання нігтями по обличчю.

 

У 57-й строфі від знищеного і розвінчаного Енея Дідона переходить до його братії. Тут уже не викриття, а лайка-заклинання, які, за виразом Олександра Потебні, є вивітреними язичницькими молитвами. Дідона накликає на троянців усі біди й нещастя, серед яких найстрашніше — "на чистому щоб поколіли", тобто вмерли наглою смертю. Несподівана, раптова смерть, без сповіді і причастя — ганебна. Тому воїни перед боєм відправляли відповідні ритуали, несподівано опиняючись в смертельно небезпечному становищі, сповідалися і просили прощення один у одного. В поезії Шевченка: "Ой пішла я у яр за водою" дівчина заклинає зрадливого коханого:

Побий тебе сила божа
На наглій дорозі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Go, have a rendezvous with deuce!
May he appear to you in sleep!
And may your enemies abduce
You, bastards, in the swiftest sweep!
And may you slowly burn and choke,
Then simply all of you should croak
And no one should survive;
May you not know a better fate
And may the torments penetrate
You so that you forever ramble half alive!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хай чорт, хай ведзьма з качаргою
Табе прысніцца. Ты да іх
Вандруй з сабачай галыцьбою,
Каб вораг вас пабраў усіх,
Каб не гарэлі, не хварэлі,
На чыстым месцы пакалелі,
Каб аніводны чалавек
З Траянскай валацужнай голі
Не бачыў шчасця, светлай долі,
Каб вы бадзяліся ўвесь век!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пръждосвай се, дано да идеш
по дяволите след това!
Хаир дано и ти не видиш,
и твойта кучешка тайфа.
Не глад да видиш и несрета —
дано ви режат на парчета,
да се затриете до крак!
Да нямате до гроба мира
и никой сън да не намира,
да не достигнете до бряг!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Scher dich zum Teufel, dem gehörnten,
Daß er dir noch im Traum erscheint!
Ich wünsche ewige Verdammnis
Dir und deiner verhaßten Brut.
Sterbt nicht durch Krankheit oder Feuer,
Erstarrt vielmehr in eurem Suff,
Nicht einer soil am Leben bleiben!
Kein Schicksal darf euch günstig sein,
Der Schmerz soll ewig euch begleiten.
Oh, daß ihr nie zur Ruhe kommt!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A idź do diabła rogatego,
Niech bies ci przyśni się, bydlaku!
By sukinsynów twych, samego
Bies porwał wszystkich was, hulaków,
Ażebyście nie chorowali,
Ale od razu pozdychali,
By nikt nie został z was, wszeteczni,
Żebyście nie zaznali szczęścia
I ból was trapił coraz częściej,
I byście tak błądzili wiecznie!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ступай, якшайся с дьяволами,
Пускай тебе приснится бес!
С твоими сучьими сынами
Чтоб черт побрал вас всех, повес,
Чтоб не горели, не болели,
Чтоб разом все переколели,
Чтобы не выжил ни один;
Чтоб доброй вы не знали доли,
Ни хат родных, ни вольной воли,
Ни жен, ни свадеб, ни крестин!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ступай же к сатане с рогами!
Чтоб дьявол всех побрал повес
С твоими сучьими сынами!
Приснись вам, голодранцам, бес!
Чтоб не горели, не болели, —
Чтоб начисто вы околели!
Чтоб ни единый человек
Не спасся от лихой напасти!
Чтоб разорвало вас на части!
Чтоб вы шатались целый век!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ступай же к сатане с рогами,
Пускай тебе приснится бес!
С твоими сучьими сынами,
Чтоб черт побрал вас всех, повес!
Чтоб не горели, не болели,
А в чистом поле околели,
Никто б не уцелел живой!
Чтоб вы не знали доброй доли,
Чтоб вас терзали злые боли,
Чтоб век вы так шатались свой!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Катись ты к сатане с рогами,
Пускай тебе приснится бес,
С твоими вражьими сынами
Чтоб черт побрал вас всех, повес;
Чтоб не горели, не болели,
Все в чистом поле околели,
Чтоб вас согнула в рог нужда,
Счастливой чтоб не знали доли,
Чтоб вас терзали злые боли,
Чтоб сна не знали никогда!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jen k čertu rohatému jeď si,
ať každou noc tě pokouší!
Táhni se svými povaleči
a vem vás ďas, vy padouši!
Abyste samou smůlu měli
a hned na místě zdřevěněli
a nikdo z vás živ nezůstal.
To přeju vám i vašim dětem,
ať věčně vláčíte se světem,
zlý osud ať vás honí dál!“

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней від неї одступався,
Поки зайшов через поріг,
А далі аж не оглядався,
З двора в собачу ристь побіг.
Прибіг к троянцям, засапався,
Обмок в поту, як би купався,
Мов з торгу в школу курохват;
Потім в човен хутенько сівши
І їхати своїм велівши,
Не оглядався сам назад.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина I, строфа 58.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней видъ неи одступався,
Покы зайшовъ черезъ поригъ,
А дали ажъ не оглядався,
Зъ двора въ собачу рысть побигъ.
Прыбигъ къ Трояньцямъ засапався,
Обмокъ въ поту, якъ бы купався,
Мовъ съ торгу въ школу курохватъ;
Потимъ въ човенъ хутенько сившы
И йихаты своимъ велившы,
Не оглядався самъ назадъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 58.

Рядок 4:

видання 1798:

З двора собака мов побіг

Рядок 7:

видання 1798:

Мов в школу з торгу курохват

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, sick and tired of that monologue
Drew backwards to the threshold, then
Ran as fast as a beaten dog
And never looked back to that cackling hen.
Escaping Dido's roughing,
He reached the Trojans, deeply puffing,
All wet, as if he took a bath.
He quickly sat down in the boat,
And sailed fast from that petticoat
And from her diabolical wrath.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней паволі адступаўся,
Пакуль не трапіў за парог,
А потым бег, не азіраўся,
І пад сабой не чуў ён ног.
Прыбег да мора мокры з твару,
Нібы прымчаў сюды з пажару
Ці ад пагоні канакрад;
Траянцам ехаць загадаўшы,
У човен сеў і, вёслы ўзяўшы,
Не азіраўся пан назад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней дори не и отвърна,
сколаса да се изнесе
и повече не се обърна —
побягна като бито псе.
Задъхан, хукна той към стана,
бе плувнал в пот като след баня,
като джебчия, хванат с вик;
веднага в лодката си седна,
назад дори и не погледна —
поели бяха в тоя миг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Langsam entfernte sich Aeneas,
Bis er die Schwelle übertrat,
Danach, ohne sich umzuschauen,
Rannte er fort in blinder Hast.
Ganz atemlos und schweißgebadet,
Wie ein gehetzter Jahrmarktdieb,
So kam er an bei den Trojanern.
Eiligst bestieg er nun sein Boot
Und sie zur schnellen Abfahrt mahnend,
Blickte er gar nicht mehr zurück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz przed nią odstępował,
Aż wkrótce znalazł się za progiem,
Nie oglądając się, bez słowa
Z podwórza wnet psim kłusem w nogi.
Do Trojan przybiegł zasapany,
Zroszony potem jak skąpany,
Jak z targu złodziej kur do szkoły;
Do czółna swego wsiadł od razu,
Od brzegu odbić swym rozkazał
I nie rozglądał się dokoła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Энея от такого звону
Как ветром сдуло за порог;
И, бросив на печи Дидону,
Эней пустился наутек
К троянцам, еле жив от страху,
Примчал — хоть выжимай рубаху,
Как с рынка школьник-курокрад;
Уселся в челн, за весла взялся,
Отчалил и вперед помчался,
Ни разу не взглянув назад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней не дожидался схватки,
Знай пятился и — за порог.
Рысцой собачьей, без оглядки
Он припустил, как только мог.
К троянцам он примчался яро —
Быстрей, чем курохват с базара! —
И прыгнул опрометью в челн.
Весь потный, словно искупавшись,
«Гребите!» крикнул, запыхавшись,
И вновь отдался воле волн.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, попятясь, подбирался
К дверям, а выйдя за порог,
Он без оглядки прочь помчался
С двора, как пес, не чуя ног.
К своим принесся, запыхался,
Весь потный, словно искупался,
Как с рынка в школу курокрад;
И только в челн успел забраться,
Скорее в путь велел пускаться,
Ни разу не взглянув назад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней до двери дотянулся,
Переступил через порог,
Бежал, бедняк, не оглянулся,
Не слыша под собою ног;
К своим, запыхавшись, примчался
Испуган, потом обливался,
Как с рынка в школу курокрад.
Уже последним в лодку севши,
Быстрей, как можно, плыть велевши,
Боялся глянуть он назад.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš couval od ní zpátky
a ven až za práh světnice,
neohléd se a vyběh vrátky,
jak pes když honí zajíce.
Přiběhl ke svým udýchaný
a v potu jakby vykoupaný,
jak zloděj slepic ve střehu;
do člunu sed a volal na ně,
opřít se do vesel, a řádně!
Plout, nedívat se ku břehu.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дидона тяжко зажурилась,
Ввесь день ні їла, ні пила;
Все тосковала, все нудилась,
Кричала, плакала, ревла.
То бігала, як би шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала ногті на руках;
А далі сіла на порозі,
Аж занудило їй, небозі,
І не встояла на ногах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дидона тяжко зажурылась,
Ввесь день ни йила, ни пыла;
Все тосковала, все нудылась,
Крычала, плакала, ревла.
То бигала якъ бы шалена,
Стояла довго тороплена,
Кусала ногти на рукахъ;
А дали сила на порози,
Ажъ занудыло йій небози
И не встояла на ногахъ.

Примітки: I, 59.
       Частина I стр. 59.

Аж занудило їй, небозі — небога — тут у значенні: бідолаха, сердешна.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The wanton Dido, very sad,
Ate nothing nor drank all that day,
She screamed and wept, and howled like mad
Was fidgety and pined away.
Now she was running like a lunatic,
Now she would stand stiff as a candlestick
And bit her fingernails till she was sore.
She felt like something rolled
In her. She sank onto the threshold,
Her legs could not support her any more.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзідона цяжка сумавала,
Яна не ела, не піла;
Слёз праліла ў той дзень нямала,
Боль супакоіць не магла.
То бегала навокал дома
Альбо стаяла нерухома,
То ногці грызла на руках;
І занудзілася ў трывозе,
А потым села на парозе —
Стаяць ёй цяжка на нагах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дидона, тежко наранена,
цял ден ни яде, нито пи;
крещя, бушува, плака, стена,
от мъка просто се стопи.
Ту буйстваше, от гняв обзета,
ту почваше да хлипа, клета,
и ноктите да си гризе;
накрая сила не остана,
на прага седна изтерзана,
не се държеше на нозе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allein blieb Dido und verlassen,
Vor Kummer aß und trank sie nichts,
Die Sehnsucht wütete im Herzen,
Sie weinte, klagte jämmerlich.
Erst lief umher sie, wie von Sinnen,
Dann blieb sie regungslos, erstarrt;
Sie biß und kaute an den Nägeln,
Dann sank sie langsam in die Knie
Und saß entkräftet auf der Schwelle;
Die Füße hatten ihr versagt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dydona w czarną rozpacz wpadła,
Nie jadła cały dzień, nie piła;
Tęsknota, nuda ją obsiadła,
Szlochała, łkała z całej siły.
Biegała niczym oszalała
Lub stała długo otępiała,
Paznokcie gryzła wciąż na rękach;
A potem siadła już na progu,
Boleści zmogły ją niebogę,
Nie mogła ustać z tej udręki.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В ту ночь Дидона не ложилась,
Весь день не ела, не пила;
Все тосковала, все томилась,
Кричала, плакала, звала.
То молча озиралась дико,
То бегала по хате с криком,
В печали, в горести, в слезах,
Пока не подкосились ноги,
Пока не села на пороге,
Кусая ногти на руках.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Дидона словно ошалела,
Совсем не ела, не пила,
Кручинилась, ревмя ревела,
Весь день метала и рвала.
Оторопев, устав от крика,
Кусала ногти горемыка, —
Знать, на нее нашел столбняк.
Присела молча на пороге:
Что делать? Подломились ноги,
Не держат бедную никак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Дидона тягостно страдала,
Весь день не ела, не пила;
Все сокрушалась и рыдала,
Кричала, плакала, кляла;
То бегала, как в исступленье,
То замирала в отупенье
И грызла ногти на руках;
Потом свалилась на пороге:
От горя подкосились ноги —
Все затуманилось в глазах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дидона очень тосковала,
Весь день не ела, не пила,
Кричала, плакала, стонала
И слезы в три ручья лила,
Как зачумленная бежала,
Куда, зачем — сама не знала,
Кусала ногти на руках.
Вот на порог в сенях присела,
Истома ею овладела,
Стоять сил не было в ногах.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dido se těžce roztruchlila
a jíst a pít už nechtěla,
jen trápila se, hořem nyla
a plakala a křičela.
Hned jako divá pobíhala,
hned zase jako socha stála,
nehty si mohla ukousat;
pak sedla na práh u světnice,
tak utrápená převelice,
že na nohou nemohla stát.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сестру кликнула на пораду,
Щоб горе злеє розказать,
Енеєву оплакать зраду
І льготи серцю трохи дать.
«Ганнусю, рибко, душко, любко,
Ратуй мене, моя голубко,
Тепер пропала я навік!
Енеєм кинута я бідна,
Як сама паплюга послідня,
Еней злий змій — не чоловік!

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина I, строфа 60.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сестру клыкнула на пораду,
Щобъ горе злее росказать,
Энееву оплакать зраду,
И льготы серцю трохы дать.
«Ганнусю, рыбко. душко, любко,
«Ратуй мене моя голубко,
«Теперъ пропала я на викъ!
Энеемъ кынута я бидна,
Якъ сама паплюга послидня,
Эней злый змій, — не чоловикъ!

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 60.

У виданні 1798 р. строфи 60 немає.

Примітки: I, 60.
       Частина I стр. 60.

Паплюга — розпутна жінка.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She asked her sister for advice,
Regarding her frustration.
She bitterly bewailed Aeneas' vice
To give her heart some mitigation.
"My dearest Anna, sweetheart, love,
Save me from ruin, my dear dove,
I'm lost, me, hapless courtesan!
Aeneas discontinues his flirt,
As if I were a heap of dirt,
He is an ogre, not a man!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сястру пазвала на параду,
Каб гора-ліха адагнаць,
Энееву аплакаць здраду
І сэрцу адпачынак даць.
«Ганулька, сонейка, крынічка,
Ратуй мяне, мая сястрычка,
Цяпер прапала я навек!
Мяне пакінуў, маладую,
Нібы распусніцу якую,
Эней, злы гад — не чалавек!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сестра си викна за разтуха,
сърцето си да утеши,
Еней одумаха, оплюха,
изляха своите души.
— Ах, Хано, рибке, гълъбице,
ела, зарадвай ме, душице,
загивам вече — няма лек!
Захвърли ме без срам от бога
като последната подлога,
змия бил той, а не човек!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie bat, daß ihre Schwester komme,
Damit den Schmerz sie mit ihr teilt,
Den durch Aeneas sie verspürte.
Von Hanna wünschte sie sich Trost.
"O Hanna, meine liebe Schwester,
Befreie mich aus meiner Qual,
Sonst bin für immer ich verloren.
Ich Elende, Aenes hat
Wie eine Dime mich verlassen...
Ein Drache ist er, und kein Mann!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wezwała siostrę na poradę,
By rzec o swojej poniewierce,
Eneaszową odkryć zdradę
I dać choć trochę ulgi sercu.
"Hanusiu, duszko ma, rybeczko,
Poratuj, moja gołąbeczko,
Przepadłam ja na wieki bowiem!
Eneasz bardzo mnie zasmucił,
Bo jak wzgardzoną zdzirę rzucił,
Eneasz — żmija, a nie człowiek!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сестру покликала бедняжка,
Чтоб с нею горе разделить,
Поведать об измене тяжкой,
Участьем сердце облегчить:
"Ганнуся, рыбка, душка, любка,
Спаси меня, моя голубка,
Эней — злой змей, не человек!
Меня он бросил, точно шлюху,
Оправиться не станет духу, —
Теперь пропала я навек!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Она зовет на помощь Ганну,
Спеша Энея обличить,
Сердечную оплакать рану
И облегченье получить:
«Ганнуся, душка, рыбка, птичка,
Спаси меня, моя сестричка!
Сгубил несчастную Эней!
Как у него хватило духу
Меня покинуть, словно шлюху?
Не человек он, лютый змей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Утешиться сестру позвала,
Чтоб вместе с ней погоревать,
И про измену рассказала,
Чтоб боль сердечную унять.
«Ганнуся, рыбка, душка, любка,
Спасай меня, моя голубка,
Теперь пропала я навек!
Эней совсем меня оставил,
Последней шлюхою ославил;
Эней — злой змей, не человек!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сестру позвала, чтобы с нею
Поплакать вместе, рассказать
О вероломстве злом Энея
И тем отраду сердцу дать:
«Ганнуся, рыбка, душка, любка,
Спаси меня, моя голубка,
Теперь пропала я навек,
Эней меня сгубил, ославил,
Как тварь последнюю оставил,
Эней злой змей, — не человек.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Volala sestru na poradu,
o hoře s ní se podělit,
oplakat Aeneovu zradu
a srdci svému ulevit.
„Sestřičko Hano, duško milá,
ach, jak bys mě jen potěšila,
na věky ztracena jsem už!
Tak Aeneášem opuštěna
jak děvka, poslední jak běhna —
vždyť to je had, to není muž!

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нема у серця мого сили,
Щоб я могла його забуть.
Куди мні бігти? — до могили!
Туди один надежний путь!
Я все для його потеряла,
Людей і славу занедбала;
Боги! я з ним забула вас.
Ох! дайте зілля мні напитись,
Щоб серцю можна розлюбитись,
Утихомиритись на час.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Нема у серця мого сылы,
«Щобь я могла його забуть,
«Куды мни бигты? — до могылы!
«Туды одынъ надежный путь!
«Я все для його потеряла,
«Людей и славу зандбала;
«Богы! я зъ нымъ забула васъ.
«Охъ! дайте зилля мни напытысь,
«Щобъ серцю можно розлюбытысь,
«Утыхомырытысь на часъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 61.

У виданні 1798 р. строфи 61 немає.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

My heart is powerless, not brave
To cast him from my mind for good.
Where should I gallop? To the grave!
This seems to be the only likelihood!
For him I lost my reputation,
I have ignored my population;
Oh gods! With him I have forgotten you!
Give me some elixir to drink
That I forget him in a wink
And find serenity in that assuaging brew.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Забыць яго не маю сілы,
Скаваў мне сэрца люты жах.
Куды ўпякаць мне? — да магілы!
Туды адзін надзейны шлях!
Усё яму я аддавала,
Людзей і славу занядбала.
Багі! Я з ім забыла вас.
Ох! Дайце мне такой атруты,
Каб сэрца, поўнае пакуты,
Забылася на нейкі час.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сърцето вече няма сили,
не се забравят тия дни,
не виждам изход, боже мили,
вземи ме, земьо, погълни!
Каквото имах, всичко взе го —
народ и слава; зарад него
забравих, богове, и вас.
Отрова дайте ми, отрова,
дано сърцето ми отново
се укроти — поне за час.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und doch, er lebt in meinem Herzen,
Was soll ich Elende jetzt tun? -
Der Tod allein kann mich erlösen,
Im frischen Grabe will ich ruhn.
Alles hab ich für ihn geopfert,
All meine Freude, meinen Ruhm.
Götter, auch euch hab ich vergessen.
Oh, gebt mir einen Zaubertrank,
Der dieses Liebesfeuer lösche
Und ich zur Ruhe kommen kann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sit nie mam w sercu, ni sposobu,
By go zapomnieć, już nie mogę.
I dokąd biec mi stąd? — do grobu!
Tarn jest jedyna pewna droga!
Dla niego wszystko utraciłam
I ludzi, cześć zlekceważyłam;
Bogowie! O was zapomniałam.
Och! dajcie ziela wypić trochę,
By można było się odkochać
I uspokoić się udało.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Снести измены нету силы.
Его мне сердцем не забыть.
Теперь один мне путь — в могилу!
Скажи, Ганнуся, как мне быть?
Все для него я потеряла,
Собой, людьми пренебрегала;
О боги! Я забыла вас...
Ах, дайте зелье мне скорее,
Чтоб позабыла я злодея,
Чтобы огонь любви угас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Забыть его? Но сердцу силу
Такую негде почерпнуть!
Куда деваться мне? В могилу —
Один теперь остался путь.
Людьми и славой для Энея
Пренебрегла я, не жалея;
О боги, с ним забыла вас!
Ох, дайте мне напиться зелья,
Чтоб от любовного похмелья
Избавить сердце хоть на час!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мне с сердцем сладить не под силу,
Чтоб позабыть могла его.
Куда бежать мне? — Лишь в могилу!
Надежней нет пути того!
Все для него я потеряла,
Людской молвой пренебрегала.
О боги! С ним забыла вас.
О дайте зелья мне напиться,
Чтоб пылу сердца охладиться,
Утихомириться на час!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нет, не найти мне в сердце силу,
Чтоб я могла его забыть,
Куда бежать с тоской? — в могилу
Один мне только путь лежит.
Все для него я потеряла,
Людской молвой пренебрегала,
О боги! с ним забыла вас.
Ох, дайте зелья мне напиться,
Хочу от мук любви забыться
И успокоиться на час.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Ne, srdce mé a oči moje
jej zapomenout nemohou,
jen jedno mi už souzeno je:
hrob čeká na mne, ubohou!
Já všecko jsem mu v oběť dala,
svůj lid, svou pověst zanedbala,
bohové, zapomněla vás!
Ach, bolehlav mi vypít dejte,
srdci se rozmilovat přejte,
ať utichne na věčný čas!

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Нема на світ мні покою,
Не ллються сльози із очей,
Для мене білий світ єсть тьмою,
Там ясно тілько, де Еней.
О пуцьверинку Купидоне!
Любуйся, як Дидона стогне...
Щоб ти маленьким був пропав!
Познайте, молодиці гожі,
З Енеєм бахурі всі схожі,
Щоб враг зрадливих всіх побрав!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Нема на свити мни покою,
«Не льются сльозы изъ очей,
«Для мене билый свитъ есть тьмою,
«Тамъ ясно тилько де Эней.
«О пуцьверынку Купыдоне!
«Любуйся якъ Дидона стогне....
«Щобь ты маленькымъ бувъ пропавъ!
«Познайте молодыци гожи,
«Зъ Энеемъ бахури вси схожи;
«Щобъ врагъ зрадлывыхъ всихъ побравъ!»

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 62.

У виданні 1798 р. строфи 62 немає.

Рядок 4:

видання 1809:

Там ясно тілько, где Еней

Примітки: I, 62.
       Частина I стр. 62.

Пуцьверинок — пташеня.

 

Купідон, або Амур — син богині кохання Венери, за античними міфами, — маленьке чарівне хлоп'я з крильцями за плечима, луком і стрілами в руках. Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає.

 

Бахур — полюбовник, залицяльник.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I'll have no peace in life, alack!
No tears are running from my eyes,
For me the white world turned all black.
It's bright where my Aeneas plies.
You greenhorn puppy, Cupid!
Enjoy the weeping Dido, stupid!
You should have died when you were born!
Remember, married women, Nature's whim,
That all Aeneas' brats resemble him.
And may the devil grab all those who are lovelorn!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няма, няма мне супакою,
Не льюцца слёзы ўжо з вачэй,
Заслаўся белы свет імглою,
Там толькі сонца, дзе Эней.
О Купідон, варожы сыне,
Любуйся, як Дзідона гіне...
Чаму не згінуў ты малым!
Мужчыны, ведайце, кабеты,
Такія ж здраднікі, як гэты
Эней... пракляцце ім усім!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Покой аз нямам на земята,
ни сълзи има вече в мен,
за мене мрак е светлината,
Еней отнесе моя ден.
О, дребосъче Купидоне,
да беше се затрил, защо не,
ликувай, давя се в сълзи!
Помнете, млади хубавички,
като Еней са всички, всички,
дано ги господ порази!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nie wieder wird' ich Frieden finden,
Auch Tränen hab ich keine mehr,
Schwarz ist für mich die weiße Erde,
Nur wo Aeneas weilt, ist Licht.
Oh, Cupido, elender Fratz du!
Nun freu dich über Didos Leid...
Hatte es dich doch nie gegeben!
Dir Weibersleut, seid auf der Hut -
Ein Haufen Kinder gleicht Aeneas.
Ihr Treuebrecher, seid verflucht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na świecie nie mam ja spokoju,
Zabrakło łez, nie mogę zasnąć,
Miast światła wszędzie ciemność stoi,
Tam tylko, gdzie Eneasz, jasno.
O Kupidynku słodziuteńki!
Upajaj się Dydony jękiem...
Byś w niemowlęctwie przepadł, chłystku,
Och, mołodyce! Kochankowie
Są jak Eneasz w krąg takowi,
By czart zdradliwych porwał wszystkich".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нет для меня нигде покою,
Не льются слезы из очей,
И белый свет покрылся мглою,
И там лишь солнце, где Эней.
О, если б довелось Дидону
Увидеть в муках Купидону,
Малютка б с горя сам пропал!
Пусть помнят девки, коль пригожи:
С Энеем все повесы схожи;
Чтоб черт изменщиков побрал!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Нигде не нахожу покою!
Не льются слезы из очей.
На белый свет гляжу с тоскою.
Светло лишь там, где мой Эней.
О Купидон, богов любимчик,
Зачем не взял тебя родимчик?
Жестокой тешишься игрой!
Нет, молодицы, нам защиты!
Все бабники, все волокиты —
С Энеем на один покрой!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Нигде не знаю я покою,
Не льются слезы из очей.
Свет белый стал кромешной тьмою,
Там только ясно, где Эней.
О крошка Купидон! На стоны
Любуйся тяжкие Дидоны...
Да чтоб ты маленьким пропал!..»
С Энеем, — помните, касатки, —
Все хахали одной повадки;
Черт бы изменщиков побрал!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Навек лишилась я покоя,
Не льются слезы из очей,
Весь белый свет покрылся тьмою,
Светло мне там лишь, где Эней.
О Купидон! ты слышишь стоны
Тобою раненной Дидоны,
Ах, чтоб ты маленьким пропал!
Так знайте, молодицы гожи,
С Энеем хахали все схожи,
Чтоб черт изменщиков побрал».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Klid nenajdu já ve dne v noci
a bez konce je bolest má!
Aeneáš světlem byl mých očí,
bez něho v světě pro mne tma.
Amorku, kluku neposedná!
Slyšíš, jak sténá Dido bědná ?
V kolébce měl jsi umřít hned!
Vězte, vy žínky pěkných lící,
jsou stejní všichni záletníci,
aby je, zrádce, odnes čert!“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так бідна з горя говорила
Дидона, жизнь свою кляла;
І Ганна що їй ні робила,
Ніякой ради не дала.
Сама з царицей горювала,
І сльози рукавом втирала,
І хлипала собі в кулак.
Потім Дидона мов унишкла,
Звеліла, щоб і Гандзя вийшла,
Щоб їй насумоватись всмак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ бидна съ горя говорыла
Дидона, жызнь свою кляла;
И Ганна що йій ни робыла,
Ни якой рады не дала.
Сама съ царыцей горювала
И сльозы рукавомъ втырала,
И хлыпала соби въ кулакъ.
Потимъ Дидона мовъ унышкла,
Звелила, щобъ и Гандзя выйшла,
Щобъ йій на сумоватысь въ смакь.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 63.

У виданні 1798 р. строфи 63 немає.

Рядок 5:

видання 1809:

Сама з царицей горьовала

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Thus woebegone, poor Dido kept
Repeating curses to assuage her pain.
Although her sister also wept
To gladden her, but all in vain.
Although Ann would not stop to grieve
And wiped her tears with her blouse sleeve,
While sobbing quietly, without lament.
When Dido quieted a little bit,
She bade Anne leave the room. She wished to sit
Alone, to anguish to her heart's content.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось так Дзідона гаварыла,
І Жыццё няшчаснае кляла;
І Ганна, што ёй ні рабіла,
Ніякай рады не дала.
Сама з парыпай гаравала,
Рукою слёзы выцірала,
Паціху хліпала яна.
Пасля, нібы знайшоўшы выйсце,
Дзідона Ганну просіць выйсці —
Жадае сумаваць адна.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Така нареждаше горкана,
та чак живота си прокле;
какво ли не направи Хана,
но ставаше от зле по-зле.
С царицата и тя тъгува
и сълзи три, и се вълнува,
и хлипа бедното моме.
Дидона се смири накрая,
отпрати Хана в друга стая,
да се изплаче насаме.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Geweint hat sie, geklagt die Arme,
Ihr Leben elendig verflucht,
Und wie sich Hanna auch bemühte,
Trost spenden konnte sie ihr nicht.
Auch Hanna wurde, als sie sprachen,
Von tiefer Trauer schwer gepackt
Und fing an bitterlich zu weinen.
Plötzlich war Dido wie erstarrt
Und bat, daß Hanna sich entferne -
Sie wünschte jetzt allein zu sein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przybita bólem tak mówiła
Dydona, życie przeklinała;
Na nic starania siostry Hanny,
By ból uciszyć w sercu rannym.
Z królową sama rozpaczając
I łzy rękawem wycierając,
Chlipała w dłonie po cichutku.
Dydona jakby ścichła potem,
Kazała Handzi odejść po to,
By nikt jej nie przeszkadzał w smutku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так в горе плакала Дидона
И долю горькую кляла;
Но Ганна, хоть была смышлена,
Ничем помочь ей не могла.
Она с Дидоной горевала
И, всхлипывая, утирала
Слезу расшитым рукавом.
Потом, когда смеркаться стало,
Дидона Ганну отослала,
Чтоб всласть поплакать вечерком.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На участь горькую Дидона
В унынье сетовала так.
Не в силах возместить урона,
Ганнуся хлипала в кулак,
Тоскуя, слезы проливала
И рукавом их утирала,
Энея помогала клясть.
«Теперь оставь меня, сестрица, —
Вздохнув, промолвила царица, —
Дай мне нагореваться всласть».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так в горе лютом убивалась
Дидона, жизнь свою кляла,
И как уж Ганна ни старалась
Ее утешить не смогла.
Сама с царицей горевала
И слезы рукавом стирала.
В кулак похлипывая свой.
Потом Дидона приутихла,
Велела, чтоб и Гандзя вышла,
Чтоб всласть наплакаться самой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так, горько плача, говорила
Дидона, жизнь свою кляла,
И что ей Ганна ни твердила,
Ничем утешить не могла,
С Дидоной вместе горевала,
Свою сестрицу целовала,
Ей не давала духом пасть.
Но вот Дидона присмирела
И Ганночке уйти велела,
Чтобы одной поплакать всласть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak Dido, všecka utrápená,
svůj život začla proklínat;
i Hana, ač ji těšit chtěla,
nemohla žádnou radu dát.
Královně zavázala hlavu
a plakala si do rukávu
a chvílemi zas do dlaně.
Pak ale Dido ztichla přece,
poslala Hanu pryč, a že chce
prý vyplakat se pořádně.

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Довгенько так посумовавши,
Пішла в будинки на постіль;
Подумавши там, погадавши,
Проворно скочила на піл.
І взявши з запічка кресало
І клоччя в пазуху чимало,
Тихенько вийшла на город.
Ночною се було добою
І самой тихою порою,
Як спав хрещений ввесь народ.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина I, строфа 64.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Довгенько такъ посумовавши,
Пишла въ будынкы на постиль;
Подумавши тамъ, погадавшы,
Проворно скочыла на пилъ.
И взявши з запичка кресало.
И клочча в пазуху чимало,
Тыхенько вийшла на горо́дъ.
Ночною се було добою
И самой тыхою порою,
Якъ спавъ хрещеный ввесь народъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 64 (60).

Рядок 2:

видання 1798:

Пішла у хату на постіль

Рядок 5:

видання 1798:

Узявши з запічка кресало

Примітки: I, 64.
       Частина I стр. 64.

Запічок — заглибина в комині печі різної величини, частіше з боку припічка і полу. Тому Дідона, щоб дістати кресало, "скочила на піл". В запічку, де завжди сухо, звичайно тримали кресало і трут. Трут робили з відвареного в гречаному попелі ґноту, ганчірки або висушеного гриба, який через це мав назву трутовик. Іскра, одержана від удару залізного кресала об камінь, запалювала трут. Трут завертали в клоччя — грубе волокно, відходи під час обробки льону або конопель — і роздували вогонь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, having grieved for quite a while,
She went inside to lie down on her bed.
She thought about her plight and, in her style,
Resolved she would be better off while dead.
She took the steel and flint for striking fire,
As well a lot of hurds for making pyre.
In order not to be harassed,
She went behind the house. The time was right,
No one was there that pitch-black night,
All Christian folks were sleeping fast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзідона доўга сумавала,
Пасля пайшла ў будынак спаць;
Вось нечакана з ложка ўстала,
З якойсьці думкаю, відаць.
Узяўшы крэмень, і красала,
І пакулле, пакіравала
Сцяжынкаю на агарод
Яна нячутнаю хадою
Парою піхаю начною,
Калі па хатах спаў народ.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъгува дълго тя на прага
и в спалнята си се прибра,
но поразмисли и веднага
пое, към печката припря.
Огниво взе почти без сила
и в пазвата кълчища скрила,
излезе край града сама.
Навън потайна доба беше
и вече всичко живо спеше
и в мрак бе цялата земя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem sie einsam so gesessen,
Begab sie sich zurück ins Haus.
Dort saß sie lange, finster grübelnd,
Dann eilte sie zum Küchentrakt.
Dort holte sie in reicher Menge
Stroh sowie einen Feuerstein
Und schleppte alles in den Garten.
Es war bereits finstere Nacht,
Ringsum war alles still und ruhig,
Denn friedlich schlief das Christenvolk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I długo tak się posmuciwszy,
Spać do budynków podążyła;
Lecz tam się czemuś rozmyśliwszy,
Z pościeli zaraz wyskoczyła,
Z zapiecka wziąwszy hubkę suchą,
Krzesiwo, pakuł za pazuchę,
Na ogród wyszła swój Dydona.
O nocnej porze to się działo,
Gdy wkoło cisza panowała
I spał już cały naród chrzczony.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бедняжка долго горевала,
К полуночи в постель легла;
Вздыхала, думала, гадала,
Вскочила, к печке подошла;
Достала паклю, трут, огниво,
За пазуху пихнула живо,
Задами вышла в огород.
Все было тихо над землею,
То было позднею порою —
По хатам спал честной народ.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Погоревавши, пострадавши,
Легла в хоромах на кровать;
Недолго думавши, гадавши,
С постели спрыгнула опять.
Нашла за печкою кресало
И пакли в пазуху наклала;
Босая вышла в огород.
Уже сгустилась тьма ночная,
Стояла тишина немая,
В домах крещеный спал народ.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Долгонько так погоревала,
Пошла к постели, чтоб прилечь;
Но там покоя не сыскала,
Вскочила, кинулась за печь,
Взяла, пошаривши, кресало
И пакли в пазуху немало,
Тихонько вышла в огород;
А было время то ночное,
Все, стихнув, замерло в покое,
И спал крещеный весь народ.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дидона долго так страдала,
В постель к полночи улеглась,
Стонала, тягостно вздыхала
И вдруг проворно поднялась,
С печи огниво захватила
И пакли в пазуху набила,
Тихонько вышла в огород...
То было темною ночною
И самой тихою порою,
Когда крещеный спал народ.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když nářkem unavená celá
šla na lože, byl pozdní čas,
dumala chvíli, přemýšlela,
pak náhle vyskočila zas.
Křesadlo vzala ze zápecí,
koudel a troud a jiné věci
a tiše vyšla z domu ven.
Šla v temné noci do zahrady,
hluboké ticho bylo všady,
křesťanský lid spal tvrdým snem.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Стояв у неї на городі
В кострі на зиму очерет;
Хоть се не по царській породі,
Та де ж взять дров, коли все степ;
В кострі був зложений сухенький,
Як порох, був уже палкенький,
Його й держали на підпал.
Під ним вона огонь кресала
І в клоччі гарно розмахала
І розвела пожар чимал.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Стоявъ у неи на горо́ди,
Въ костри на зиму очеретъ;
Хоть се не по царьскій породи,
Та дежъ взять дровъ, колы все степъ;
Въ костри бувъ сложеный сухенькій,
Якъ порохъ бувъ уже палкенькій,
Його держалы на пидпалъ.
Пидъ нымъ вона огонь кресала,
И въ клоччи гарно розмахала
И розвела пожаръ чималъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 65 (61).

Рядки 1-5:

Стояв в Дидони у загоні
З кизяку складений кирпич;
Його воли придбали й коні,
Зимою їм топили піч;
В костер був зложений, сухенький

Рядок 3:

видання 1809:

Та где ж взять дров, коли все степ

Рядки 7-8:

видання 1798:

Його держала на підклад.
От тут вона огонь кресала

Примітки: I, 65.
       Частина I стр. 65.

Стояв у неї на городі — чому очерет складений на городі, а не в дворі, де стоять садибні будівлі, копиці сіна, соломи та ін.? У садибі двір (інколи обгороджений) — зовсім не те саме, що город. Город обробляється і на ньому можна ставити ожереди, копиці тощо тільки тоді, коли достигла городина зібрана, а нова ще не посаджена. У даному разі саме так стоїть справа зі скошеним на паливо очеретом. Його звичайно косять на самому початку зими, коли тільки став лід на стоячих водах і ще не випав великий сніг. Город, що спускається до низу, в цю пору пустує і на ньому зручно складати очерет. До весни увесь він чи більша частина його буде спалена.

Костер — тридцять кіп пов'язаного в кулі очерету. В копі — 60 кулів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There, in the garden was a stack
Of reeds prepared for winter heat.
No trees were in the steppe; there was a lack
Of firewood, or peat.
The reeds were very dry,
Their flammability was high.
They used those reeds to start a fire.
Now, Dido struck the flint,
And instantly there was a glint
Of spark to light the pyre.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Чароту куча ў агародзе
Ляжала — складзена на дол;
Хоць гэта не па царскай модзе,
Ды дзе ўзяць дровы — стоп вакол;
Ляжаў сухі чарот, што дровы,
Як порах, выбухнуць гатовы,
Ад сцюж ратунак — стэпу дар.
Дзідона іскры выкрасала
Пад ім, і пакуллем махала,
І немалы ўзняла пажар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Стърчаха край града подпалки —
камъш изсъхнал и трева;
копите бяха доста жалки,
ала къде в степта дърва.
Тръстиката нали е суха —
човек през зимата подуха
и огъня си разгори.
Та тя с огнивото зачатка,
кълчища сложи и за кратко
пожар земята озари.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hinten im Garten stand gestapelt
Als Wintervorrat Trockenschilf,
Nicht edel - aber das Holz fehlte,
Da ringsum Steppe sie umgab.
Das Schilf befand sich in der Scheune,
Es war noch trockener als Stroh;
Zum Heizen wurde es verwendet.
Sie zündete es mühsam an
Und blies, damit es richtig brenne.
Bald schlugen helle Flammen hoch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A stała u niej tam w ogrodzie
Na zimę w stosie trzcina stara;
Choć nie w królewskiej jest to modzie,
Lecz skąd wziąć drew, gdy w krąg step szalał
Leżała sucha, idealna,
Już niczym proch łatwo zapalana,
Ją na podpałkę tam trzymano.
Więc pod nią ogień wykrzesała,
W pakułach ładnie rozdmuchała,
Wznieciła pożar wnet udany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Стоял давно на огороде
Камыш, уложенный костром;
Он царской не к лицу породе,
Да где взять дров, коль степь кругом.
Камыш в костре был сух до звона.
Не долго думая, Дидона
Враз высекла огонь под ним,
Потом на огонек дохнула
И вмиг большой пожар раздула, —
Клубами взвился черный дым.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Для зимних нужд на огороде
В скирду сложили очерет;
Хоть царской не под стать породе,
В степи, однако, дров-то нет!
Сухой, горючий был, как порох.
Держали на растопку ворох.
К нему Дидона подошла,
Взяла она кремень, огниво,
Достала паклю и на диво
Огонь раздула, разожгла.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Давно у ней на огороде
Стоял к зиме камыш костром,
Хоть не по-царски это вроде,
Да где взять дров, коль степь кругом.
Сухим его сложили кучей,
И был, как порох, он горючий —
Его держали на разжиг.
Под ним огонь она скресала
И в пакле ловко размахала.
Заполыхало пламя вмиг.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Стоял за хатой в огороде
Стог камыша, нет дива в том,
Хоть у царей камыш не в моде,
Но где взять дров, коль степь кругом?
Запас к зиме, камыш трескучий,
Как порох, был сухой, горючий,
Держался для растопки он.
Под ним кресать Дидона стала
И, паклю подпалив сначала,
Стог подожгла со всех сторон.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bylo tam pěkně narovnané
na zimu suché rákosí;
když kolem jsou jen stepi samé,
odkud se dříví nanosí ?
Už krásně vysušené bylo,
jak prach se snadno zanítilo,
vždyť je tam měli na podpal.
Teď pod ním oheň rozkřesala,
v koudeli plamen rozdmychala,
až náhle velký oheň vzplál.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Кругом костер той запаливши,
Зо всей одежі роздяглась,
В огонь лахміття все зложивши,
Сама в огні тім простяглась.
Вкруг неї полом'я палало,
Покійниці не видно стало,
Пішов од неї дим і чад! —
Енея так вона любила,
Що аж сама себе спалила,
Послала душу к чорту в ад.

 

Highslide JS
А. Штірен. Дидона на кострі. Частина I, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Кругомъ костеръ той запалывшы,
Зо всей одежи роздяглась,
Въ огонь лахмиття все сложывшы,
Сама въ огни тимъ простяглась.
Вкругъ неи поломья палало,
Покійныци не выдно стало,
Пишовъ одъ неи дымъ и чадъ! —
Энея такъ вона любыла,
Що ажъ сама себе спалыла,
Послала душу къ чорту въ адъ.

Варіанти і різночитання: ч. I, строфа 66 (62).

Рядок 3:

видання 1798:

В огонь одежу положивши,

видання 1809:

В огонь лахматтє все зложивши

Рядок 4:

видання 1798:

Да і сама тут улеглась

Рядок 6:

видання 1798:

Покійниці не видко стало

Примітки: I, 66.
       Частина I стр. 66.

Послала душу к чорту в ад — всі, хто накладає на себе руки, — вчиняє тяжкий гріх, якому немає прощення. Самогубцям уготовані вічні муки в пеклі (III, 71).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the bulrush was aflame,
The altogether nude
And desparate, deserted dame
Stretched in it her amazing pulchritude.
The fire blazed around,
The woman's body was not found,
All that remained was smoke and smell.
She loved Aeneas till her final breath,
That's why she burned herself to death,
And sent her soul to Lucifer in Hell.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На агародзе раздзімала
Пажар Дзідона недарма —
З сябе адзенне паскідала
І ў той агонь лягла сама.
Навокал полымя шугала,
Пакутніцы відаць не стала,
Курыўся толькі чад і дым! -
Энея так яна любіла,
Што аж сама сябе спаліла,
Аддаўшы пеклу назусім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Копата само щом разпали,
съблече се веднага тя
и хвърли своите парцали,
и в огъня след тях влетя.
Свистяха пламъци, изчезна
Дидона в огнената бездна,
превърна се на дим и чад!
Тъй любеше Еней горката,
да се спаси сама — душата
си прати в пъкления ад!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als nun die Scheune ringsum brannte,
Zog sie erst ihre Kleider aus,
Breitete sorgsam sie am Feuer
Dann legte sie sich selbst dazu.
So schnell umfingen sie die Flammen,
Daß bald nichts von ihr übrig blieb,
Nur Dunst und Rauch waren zu sehen.
So unermeßlich liebte sie,
Daß sie dem Feuer ihren Körper,
Die Seele Satan überließ.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dokoła stos ten podpaliwszy,
Ze siebie całą odzież zdjęła
I w ogień szmatki te złożywszy,
W nim sama też się wyciągnęła.
Płomienie wkoło niej huczały,
Nieboszczkę wnet objęły całą,
Powalił od niej dym jak wściekły! —
Tak Eneasza polubiła,
Że sama siebie aż spaliła,
Posłała duszę swą do piekła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Перед огнем Дидона стала,
Разделась мигом догола,
В огонь одежду побросала
И молча на костер легла.
Над нею пламя полыхало.
Покойница в дыму пропала.
Она разлуки не снесла,
Любви по гроб не изменила:
И тело на огне спалила
И черту душу отдала.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Освободилась от одежи,
Лохмотья кинула в костер,
Сама туда шагнула тоже,
Он к небу языки простер.
Покойницу закрыло пламя,
Рванулся черный дым клубами,
И повалил великий чад.
Энея, бедная, любила!
Из-за него себя сгубила,
Послала душу к черту в ад.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда костер тот подпалила.
Разделась тут же догола,
Одежу всю в огонь свалила
И на костер сама легла.
Кругом нее все запылало,
Покойницы не видно стало:
Дым от нее валил и чад! —
Энея так она любила,
Что заживо себя спалила,
Послала душу к черту в ад.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда стог пламя окружило,
Дидона все с себя сняла,
На стог одежду положила,
Потом сама в костер легла.
А пламя выло и пылало;
Покойница, сгорев, пропала
И превратилась в дым и чад.
Энея так она любила,
Что сжечь себя живой решила.
Послала душу черту в ад.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Ze šatů vysvlekla se zcela,
pak, obklopena plameny,
do ohně házela, co měla,
až na košili poslední.
Na hranici se položila,
už pro dým sotva vidět byla,
a tak se světa odešla.
Tak Aeneáše milovala,
pro něho duši čertu dala
a ten ji odnes do pekla.

 

     

Highslide JS
А. Штірен. Кінцівка I частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Кінцівка I частини.

Highslide JS
М. Дерегус. Кінцівка I частини.


С. Пожарський. Кінцівка I частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Кінцівка I частини.


М. Муратов. Кінцівка I частини.

Highslide JS
М. Ваша. Кінцівка I частини.

Highslide JS
О. Довгаль. Кінцівка I частина I.

Highslide JS
А. Базилевич. Кінцівка I частини.

 

Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

 

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235