Енеїда. Частина 4

Проект «Енеїда Івана Котляревського: 7 в 1» - текст, ілюстрації, варіанти і різночитання, коментарі, переклади, іменний покажчик, словник.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Ілюстрована "Енеїда"

Частина четверта

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул IV частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул IV частини.

 


А. Штірен. Заставка IV частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка IV частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка IV частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка IV частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка IV частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка IV частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до IV частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка IV частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка IV частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Борщів як три не поденькуєш,
На моторошні засердчить;
І зараз тяглом закишкуєш,
І в буркоті закеньдюшить.
Коли ж що напхом з'язикаєш
І в тереб добре зживотаєш,
То на веселі занутрить;
Об лихо вдаром заземлюєш,
І ввесь забуд свій зголодуєш,
І біг до горя зачортить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Борщивъ якъ тры не поденькуешъ
На моторошни засердчытъ;
И заразъ тягломъ закышкуешъ
И въ буркоти закеньдюшытъ.
Колыжъ що напхомъ зъязыкаешъ,
И въ теребъ добре зжывотаешъ,
То на весели занутрытъ;
Объ лыхо вдаром заземлюешъ,
И ввесь забудь свій зголодуешъ
И бигъ до горя зачортытъ.

Примітки: IV, 1.

       Частина IV стр. 1.

Зразок жартівливої словесної гри, так званої "тарабарщини", її можна розшифрувати приблизно так:

 

Як три дні без борщу посидиш,
Почне за серце тормошить,
І підтягне живіт до спини,
І в кендюсі забуркотить.
Коли ж що за язик напхаєш,
Живіт як слід натеребиш,
Утроба весело заграє;
Об землю лихом добре вдариш,
Вчорашній голод не згадаєш,
Тоді тобі сам чорт не брат.
Та що там теревені править,
Байки не кормлять солов'я.
Ось ну калиткою трусни,
Брязкалом душу звесели,
Добудь з калитки п'ятака.
Коли п'ятак у руку сунеш,
То, може, новину почуєш:
Куди човни по морю править,
Які Юнона сільця ставить
І як її перехитрить.

 

Словесна гра тут побудована на довільній перестановці складових частин слова і членів речення: підмет — на місце присудка, додаток — на місце підмета і т. д. За такою "тарабарщиною" — добре знання і чуття рідної мови, її гнучкості, невичерпних словотворчих можливостей. Сівілла, якій належать ці слова, — звичайна сільська баба, і Котляревський, укладаючи "тарабарщину", виходив з її рівня. Тільки один, останній, рядок взятий явно з другого лексикону — мандрованих дяків: "І як Еней замінервить". Мінерва — богиня мудрості в стародавніх римлян. Перед нами словесна еквілібристика, розрахована на те, щоб приголомшити, збити з толку співрозмовника у відповідальний момент розрахунку. Щоб розщедрити Енея, Сівілла обіцяє ще стати йому в пригоді — навчити, яким шляхом плисти, щоб щасливо досягти мети, розповісти, які каверзи готує йому Юнона і як їх уникнути. Еней замість запрошеного п'ятака дає старій "шагів з дванадцять" (шість копійок, шаг — півкопійки). Хитра баба, тут же забувши обіцянки, "ізслизла, мов лихий злизав". Інтригуюча і малозрозуміла тарабарщина вигідна ще й тому, що може тлумачитись і сяк, і так, тим самим полегшуючи обман. Вигідно купити чи продати, надміру розхваливши товар, заінтригувати продавця чи покупця — звичайна річ. Ось зразок подібної словесної гри з українського фольклору: "Добривечір, кумо! Чи не телячила моїх бачок?" — "Телячила, телячила! Під моїм ночом стогували, мої брехи засобачили, так вони задрали лози та й побігли в хвости". "Добрий вечір, кумо! Чи не бачила моїх телят?" — "Бачила, бачила! Під моїм стогом ночували, мої собаки забрехали, так вони задрали хвости та й побігли в лози" (Номис. — С. 253).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With no borshch for three days,
Your heart will start to fumble,
Your guts will counter that disgrace,
Your stomach will begin to rumble.
But when your tongue will succor you
To fill your belly with ragout,
Your soul and body will be glad,
You'll hurl your worry to the ground,
Forget that you were hungry like a hound,
The devil will run from you, sad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Баршчоў як тры не падзянькуеш
Пад шчымлем дужа засярдчыць;
І зараз спевам закішкуеш
І ў буркачы закіндзюшыць.
Калі ж што глытам з'языкаеш,
І ў напхам добра зжыватаеш,
На душы стане весяліць;
Аб ліха ўдарам зазямлюеш,
І ўвесь забуд свой згаладуеш
І бег ад гора пачарціць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дри тни без халък зляб в утсата
и ставо вечиш скелех сут,
и зачерворват ти кърквата,
и празния подух търбут.
Мо щон борчата си дазухаш
и я в напъха си търбухаш,
отвоно ще си лесев ти;
на заподскаче ще замястиш,
забравото ще занещастиш
и сполет ще те срадости.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Den Torschtsch drei Bage nicht gegessen,
Die Plageschwerden herzen dich,
Sie eingen dich am Ziehgeweide,
So daß am End dein Bragen mummt.
Doch wenn dir zennt was auf der Brunge
Und wenn dein Fagen wird gemüllt,
Dann kannst vor Strück du nur noch glahlen
Und deine Schwahlen quinden gleich.
Der Überwunger wird gehunden
Und so verleufert wird dein Teid.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy ze trzy barszczy nie podniujesz,
To cetek smutnie zasertoczy;
I zaraz czuki pokiszkujesz,
W budlądku także zażołgoce.
A kiedy napchem coś zjęzykasz
I dobrze w pochu ubrzutykasz,
To wnętrze się spiękseli weknie;
Na limię zwalisz z siebie ziecho,
Zgłodujesz zapom swój z uciechą,
Przed biedą bełdia ugdziecieknie.

(Gdy ze trzy dni nie pojesz barszczu,
To serce smutek zacznie toczyć;
I zaraz kiszki swe poczujesz,
W żołądku także zabulgoce.
A kiedy coś językiem napchasz
I dobrze w brzuchu poutykasz,
To wnętrze się zweseli pięknie,
Na ziemię licho z siebie zwalisz,
Zapomnisz już swój głód z uciechy,
Przed biedą diabeł gdzieś ucieknie.)

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Харча как три не поденькуешь,
Мутердце так и засердчит;
И враз тоскою закишкуешь,
И в бучете забрюхорчит.
Зато коль на пол зазубаешь
И плотно в напих сживотаешь,
Враз на веселе занутрит,
И весь свой забуд поголодешь,
Навеки избудо лиходешь,
И хмур тебя не очертит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Обедка три не поденькуешь,
На муторне и засердчит.
Тогда тоскою закишкуешь,
И в буркоте заживорчит.
Попробуй позубать жевами,
Харчудок нажелуть пихами.
Веселье сразу понутрит.
Об лихо гряном заземлюешь,
Про свой забуд поголодуешь.
К досаде бег и учертит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Харчи денька коль не потришься
Под сильцем засердсо носет;
Весь испостухи сголодишься,
Живот, евшине, ведподет.
Зато коль снедно посмачаешь
И плоти напихно кишкаешь,
То все возве нутроселит;
Былое избо все лихудешь,
И весь свой позад голобудешь,
А грус от горя зачертит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Щей три когда не поденькуешь,
То на муторне засердчит,
Подтяглом сразу закишкуешь
И в буркоте заживотит;
Когда же зубом съязыкаешь
И полно напхом сживотаешь,
То и в веселе занутрит;
Ударом лихо обземлюешь
И весь забуд свой сголодуешь,
И горе к бегу зачертит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tři obědy jak nedeňkuješ,
zažaloudí to v kručadle,
tvá úžina se zasrdcuje,
začne tě střevat v svíradle.
Když chlamsťák hodně zjazykuje
a cpanidlo se nabřichuje,
pak dušuje se radka hned,
zem o praštění užaluješ
a zapomníka zahladuješ,
odčertí z běhu zármutek.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та що абищоти верзлялом,
Не казку кормом солов'ять:
Ось ну, закалиткуй брязкалом.
То радощі заденежать.
Коли давало сп'ятакуєш,
То, може, чуло зновинуєш,
Якщо з тобою спередить:
Куди на плавах човновати,
Як угодили Юнонати
І як Еней замінервить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Та що абыщоты верзляломъ,
Не казку кормомъ соловьять:
Ось ну закалыткуй брязкаломъ,
То радощи заденежатъ.
Колы давало спьятакуешъ,
То може чуло зновынуешъ,
Якъ що съ тобою спередыть:
Куды на плавахъ човноваты,
Якъ угодыли Юнонаты
И якъ Эней заминервытъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 2.

Видання 1809:

рядок 1:

Та що обищати верзлялом

рядок 8:

Куда на плавах човновати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But what's the use to chatter,
They don't feed nightingales with tales,
If they hear coins in your pouch clatter,
The joys will find to you the trails.
When you will give a five-cent piece,
Then you will hear a news release
About what will occur to you,
in what direction you must navigate
And how you should placate
Your foes. But does Aeneas have a clue?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наштаво што абы вярзялам,
Не казку кормам салаўяць:
А ну завесніцуй бразгалам,
Дык брынкадошы заграшаць.
Калі давала спятакуеш,
Дык, можа, чула знавінуеш,
Як што з табою бае мыць:
Куды на подах чаўнавацца
І як упад Юноневацца
І як Эней паразумніць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Игра на гладно не мечкае,
кой с бен ми скор подпарал, кой?
кой позно иска да всичкае,
в бръкнията да кесне той.
Ако давало ти петариш,
разбрано ще да навсичкариш
какво бе щъде запренад;
дъке да флотиш с твойта хода,
как да юнониш на Угода,
Етей да снане минерват.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedoch mit Gorten und Werede
Wird dir der Fagen nicht gemüllt,
Komm, laß die Erklinge goldstücken,
Dann freud in uns die Steige hoch,
Und läßt du einen Springer fünfen,
Wird dir Zuteiligkeit geneut,
Falls sie in deine Dringer ohret:
Wohin du deine Loote benkst,
Wie soll man Guno jütig stimmen
Und wie Aeneas ausminervt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz po co baniać wciąż pleluki,
Nie zgłodmisz bajką nakarnego:
A nuże, zabrzęcz tu mieszkukiem,
To zapienięży radość z tego.
Czy choćby dało spiątakujesz,
To może, słyszo znowinujesz,
Jak w swej bieszłości z przydą zerwiesz:
Czółnować dokąd na płynacie,
I jak dogodzić Junonacie,
I jak Eneasz zaminerwi.

(Lecz po co pleść wciąż banialuki,
Głodnego bajką nie nakarmisz;
A nuże, zabrzęcz tutaj mieszkiem,
To radość zmieni się w pieniądze.
Gdy dasz już chociażby piątaka,
Nowinę może tę usłyszysz,
Jak w swej przyszłości z biedą zerwiesz
Więc dokąd płynąć już na czółnach
I jak dogodzić też Junonie,
I jak Eneasz zaminerwi.)

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Что чепухиться с возитою,
Не басню кормом соловьят:
А ну, давай, мошни тряхною,
И звенежки в ней заденят;
Коль мне давачок спятакаешь,
То может узнасти новаешь —
Что впередится случати,
Как плакать при кавой погоде,
Как Юнонить во всем угоде
И как не путерять поти.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Да что язычить зря болталом!
Не басню кормом соловят.
А ну закошелькуй бряцалом!
Небось бренчата заденьжат.
Коли давало спятакуешь —
Узнащее свое грядуешь:
Куда плавам теперь челнать,
И что с тобою впередится?
И как ловчей уминервиться,
Чтоб угодиле Юнонать?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Почто чепухиться с возою,
Не басмя корней соловьят;
А ну-ка, мошняси потрою,
Пускай звенята заденьжат.
Коль ты пожал не пятакеешь,
То нузину сумать новеешь —
Что суледи вперба судьит:
Куда теперь поплы челныли,
И как утишу Юнонили,
И чем Эней завервсешит».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Да что лить пусто порожнялом,
Не басню кормом соловьят,
А ну закошелькуй бренькалом,
На радости заденежат.
Когда давало спятакуешь,
То, может, слыхом новостюешь,
С тобой что случай впередит,
Как будешь плавом челновать ты,
Как угодить Юнона ты
И как Эней заммиервит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A k čemu marně hubat mlečkou,
cinkačem raděj zaměšcuj,
nenapísníš se najedečkou,
potěšku dušmi penězuj.
Z grošnice dáš-li mi pár míšků,
unovinkuješ třeba slyšku,
a co tě dozví, učekáš;
kam na plavákách člunovati,
jak zalíbizně junovati,
jak zaminerví Aeneáš.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мене за сю не лайте мову,
Не я її скомпоновав;
Сивиллу лайте безтолкову,
Її се мізок змусовав:
Се так вона коверзовала,
Енеєві пророковала,
Йому де поступатись як;
Хотіла мізок закрутити,
Щоб грошей більше улупити,
Хоть бідний був Еней і так.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Мене за сю не лайте мову,
Не я ѣи скомпоновавъ;
Сывыллу лайте безтолкову,
Ѣи се мизокъ змусовавъ:
Се такъ вона коверзовала,
Энееви пророковала,
Йому де поступатысь якъ;
Хотила мизокъ закрутыты,
Щобъ грошей билше улупыты,
Хоть бидный бувъ Эней и такъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 3.

Видання 1809:

рядок 2:

Не я єї скомпоновав

рядок 4:

Єї се мізок змусовав

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do not blame me for that odd gag,
It was not me, who had composed this crap
But scold Sivilla, silly hag,
Whose brain created this clap-trap.
That's how she calumniated
And slyly prognosticated
How he, Aeneas, should behave.
She wished to turn his brain
The way that she could drain
More money from that dirt poor brave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прабачце за такую мову,
Ды я невінаваты тут:
Сівіла недарэчы слову
Зрабіла гэткі перакрут.
Сэнс слоў яна перастаўляла,
Энею імі прадракала,
Дзе што рабіць яму і як;
Яна мазгі яму тлуміла
Ды з пана грошыкі л лупіла,
Хоць бедны быў Эней і так.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За тази реч не ме корете,
не съм я съчинявал аз,
не мен, Сибилата хулете,
че тя измисли тоя фарс.
Акъла блъска си, мъдрува
и на Еней му пророкува
какво да прави той — и как!
Така му завъртя главата,
че скъпа и прескъпа плата
му взе — какво, че е бедняк!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schimpft mich nicht wegen dieser Sprache,
Ich habe sie nicht ausgedacht:
Sibylle war's, in ihrer Einfalt
Und ihrem leicht verwirrten Hirn.
Um den Aeneas zu beschwatzen,
Brauchte sie ihre ganze Kraft.
Sie wies ihn an, wohin er gehen
Und wie er sich benehmen soll.
Sie wollte Geld von ihm, doch dieser
War arm, wie eine Kirchenmaus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie łajcie mnie za mowę taką,
Nie jam ją bowiem skomponował:
Sybillę łajcie, złą pokrakę,
To jej tak móżdżek zamusował.
To ona tak już zawijała,
Eneaszowi zwiastowała,
Jak ma ominąć zło niejedno;
Bo chciała, w głowie jemu kręcąc,
Pieniędzy zedrzeć jak najwięcej,
Choć tak już był Eneasz biedny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меня за глупость не ругайте,
Не я придумал эту речь;
Сивиллу лихом поминайте.
Она, Энея чтоб допечь,
Ему, как прочим легковерам,
Пророчила таким манером:
Мол, пусть раскусит, дуралей.
Хотела обдурить героя,
Чтобы содрать деньжонок вдвое,
Хоть беден был и так Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Всю тарабарщину, до слова,
Не я придумал, видит бог.
Лишь мозг Сивиллы бестолковой
Такую чушь состряпать мог.
Карга недаром ахинею
Плела — пророчила Энею,
Что с ним стрясется, где и как.
Хотела, напустив туману,
Ударить крепче по карману,
Хоть был Эней совсем бедняк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За эту речь не осудите,
Не я ее для вас сложил,
Сивиллу глупую браните,
Ее умок то намудрил.
Она все так перевирала,
Когда Энею прорицала,
С кем повестись ему и как;
Морочила Энея вволю,
Чтоб денежек слупить поболе,
Хоть был он бедняком и так.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За эту речь меня не хайте,
Не я так исказил слова,
Сивиллу лучше поругайте, —
Ее видна здесь голова.
Энею каверзно Сивилла,
Пророчествуя, говорила,
Как только можно потемней,
Хотела старая плутовка
Его обчистить тонко, ловко,
Хоть беден был и так Эней.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Za tuhle řeč mne nekárejte,
tu nezkomponoval jsem já,
Sibyle raděj vynadejte,
to ona tohle splichtila.
To byla její konversace,
tak začla prorokovat hladce,
co kde má dělat Aeneáš,
kroutila řeč, ta podvodnice,
vymámit chtěla grošů více,
ač neměl nic ten chudák náš.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та треба з лиха догадаться,
Як прийде узлом до чогось;
А з відьмою не торговаться,
Щоб хлипати не довелось.
Подяковав старую суку
Еней за добрую науку,
Шагів з дванадцять в руку дав.
Сивилла грошики в калитку,
Піднявши пелену і свитку, —
І зслизла, мов лихий злигав.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 4.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Та треба зъ лыха догадаться,
Якъ прыйде узломъ до чогось:
А зъ видьмою не торговаться.
Щобъ хлыпаты не довелось.
Подяковавъ старую суку
Эней за добрую науку,
Шагивъ зъ дванадцять въ руку давъ.
Сывылла грошыкы въ калытку,
Пиднявшы пелену и свытку, —
Изслызла, мовъ лыхый злыгавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 4.

Видання 1809:

рядок 1:

Да треба з лиха догадаться

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sometimes one has to guess
When things are tied up in a knot.
One should not fight the sorceress
Lest one cry bitterly a lot.
Aeneas thanked the senile bitch
For all the wisdom of that witch
And pushed into her hand some coins.
She put them straight into a leather pouch
Embellished with an ornate ouch
And disappeared with her uncovered loins.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не варта з ліхам таргавацца
За нейкі там ламаны грош,
А з ведзьмаю апастыляцца
Тым больш не след, бо будзе горш.
Падзякаваў старую суку
Эней за добрую навуку,
Манет якіх дванаццаць даў.
Сівіла грошыкі схавала,
Падол і світку падкасала
І драла — нібы чорт злізаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Човек да прави и да струва,
кога му дойде на глава,
но с вещица да не търгува,
че да не плаче след това.
Дордето просто се усети,
Еней за мъдрите съвети
дванайсет гроша и брои.
А тя отгъна антерия
и бързо в мръсната кесия
ги пъхна — хитро го скрои.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Unglück soll man etwas lernen,
Wenn einer mal hineingerät,
Und mit den Hexen niemals feilschen,
Damit nichts Schlimmeres passiert.
So dankte er der Alten höflich
Für ihren gutgemeinten Rat
Und drückte ihr zwölf Silbermünzen,
Die sie in ihren Beutel warf
Und war in dem Moment verschwunden,
Als ob der Teufel sie verschluckt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz gdy przyciśnie, trza pojmować,
Gdy tyle biedy się najadło,
I z wiedźmą nie się nie targować,
By chlipać z tego nie wypadło.
Eneasz uczcił starą sukę
Za ową dobrą jej naukę,
Piątakiem złą nagrodził babę.
Sybilla szast do mieszka wszystko,
Uniósłszy wraz podołek z świtką —
Zniknęła jakby porwał diabeł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Со всяким может выйти случай,
И коль до дела довелось,
Так с ведьмой не торгуйся лучше,
Чтоб плакать после не пришлось.
Сказав спасибо старой суке,
Эней ей в собственные руки
Грошей двенадцать отсчитал.
Сивилла, радуясь прибытку
И спрятав кошелек под свитку,
Исчезла, словно черт сглодал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Что делать! Нужно догадаться
И как-то узел разрубить,
Да с ведьмою не торговаться,
Чтоб горьких слез потом не лить.
Сынок Анхизов старой суке
Сказал спасибо на науке,
Грошей с двенадцать в руку дал.
Задрав исподницу, Сивилла
В мешочек медяки сложила
И сгинула — как черт слизал!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Нужда за ум научит браться,
Когда беда припрет колом,
И с ведьмой зря не торговаться,
Чтоб не наплакаться потом.
Благодаря седую суку,
Эней за добрую науку
грошей двенадцать отсчитал.
Сивилла денежки схватила,
В кошель под полу схоронила
И смылась, словно черт слизал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но он тотчас же догадался
Не делать дела на авось
И с ведьмой жадной рассчитался,
Чтоб после плакать не пришлось.
Он этой старой скряге в руку,
Сказав спасибо за науку,
Аж шесть копеек отвалил!
Сивилла сцапала деньжата,
Под свитку в пазуху их спрятав,
Исчезла, будто черт схватил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Z neštěstí vem si naučení,
a co tě čeká, uhodni,
vždyť s vědmou smlouvat dobře není,
do křížku dostaneš se s ní.
Aeneáš poděkoval se jí
za všecka dobrá naučení,
dal dvanáct grošů na ruku.
Sibyla, ta je shrábla zase,
zmizela, jak by propadla se,
přes hlavu stáhla hazuku.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, ізбувши сучу бабу,
Якмога швидче на човни,
Щоб не дала Юнона швабу,
Що опинився б в сатани.
Троянці, в човни посідавши
І швидко їх поодпихавши,
По вітру гарно поплили;
Гребли з диявола всі дружно,
Що деяким аж стало душно,
По хвилі весельця гули.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 4.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней избувшы сучу бабу,
Якъ мога швыдче на човны,
Щобъ не дала Юнона швабу,
Що опынывся бъ въ сатаны.
Трояньци въ човны посидавшы,
И швыдко ихъ поодпыхавшы,
По витру гарно поплылы;
Греблы зъ діявола вси дружно,
Що де якымъ ажъ стало душно,
По хвыли веселця гулы.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 5.

Видання 1809:

рядок 4:

Що загубив би і штани

 

Примітки: IV, 5.

       Частина IV стр. 5.

Дати швабу — дати прочуханки, покарати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When she had vanished like an apparition,
He made haste to the boats to expedite
His exit. He was in a bad position,
Lest he land in the devil's might.
The Trojans took seats in each boat
And when they were afloat,
The friendly wind helped them to fly.
They rowed in unison as one,
Though they were hot, they had much fun
To hear the waves now breathe, now sigh.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, наведаўшы Плутона,
Хутчэй садзіўся на чаўны,
Каб чосу не дала Юнона
За той візіт да сатаны.
Ад берага паадштурхалі
Траянцы чоўны ўсе на хвалі,
Па ветру шпарка паплылі:
Як д'яблы, веславалі дружна,
Аж некаторым стала душна,
Па хвалях вёслы аж гулі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней туй старо зло отпрати,
реши да бърза, да върви —
веднъж ли от Юнона пати,
че, току-виж, се появи.
Троянците се пак качиха
и чълновете натъкмиха,
попътен вятър ги поде;
и тъй работеха с веслата,
че в пот им плувнаха телата,
направо доста им дойде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er die Hexe losgeworden,
Eilte Aeneas gradewegs
Zu seinen Booten, bevor Juno
Womöglich ihn zum Teufel schickt.
Sie setzten sich in ihre Boote
Und stießen von dem Ufer ab,
Um mit dem Wind davon zu schwimmen.
Sie ruderten aus voller Kraft,
Gar mancher war in Schweiß gebadet;
Weit hörbar war ihr Ruderschlag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, od niej uwolniony,
Ku czółnom pobiegł zatroskany,
By nie wsypała tak Junona,
Że wnet by trafił do szatana.
Trojanie w czółna powsiadawszy.
I szybko je poodpychawszy,
Za wiatrem ładnie popłynęli;
Tak diablo zgodnie wiosłowali,
Że się niektórzy nieżle zgrzali,
Huczały wiosła, gdy ciągnęli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Избавившись от злой чумички,
Эней к челнам погнал своих,
Боясь, чтоб к черту на кулички
Юнона не загнала их.
В челны троянцы поскакали,
Их прочь от берега погнали;
Пустились по ветру стрелой;
Гребли, как черти, вплоть до ночи,
Аж пропотели до сорочек,
И весла пели над водой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней Троянец от хрычовки
Избавился — и к морю шасть.
Он от Юноны ждал издевки,
Боялся к сатане попасть.
Все разом на челны метнулись,
Баграми тотчас отпихнулись.
По ветру славно было плыть.
Кипела дружная работа,
Махали веслами до пота.
Челны летели во всю прыть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Избавившись от бабы вражьей,
Эней к челнам пустился наш,
Чтоб не дала Юнона взашей,
К чертям загнавши на шабаш.
Троянцы все в челны махнули,
Их быстро на воду спихнули,
Попутно понеслись ветрам.
Гресть принялись, как черти, дружно —
Уже иному стало душно —
Гудели весла по волнам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, уйдя от сучьей бабы,
Как можно побыстрей — в челны,
Юнона взбучки не дала бы,
Она ведь злее сатаны!
В челны троянцы погрузились,
С землею Кумскою простились,
Летели по морю стрелой;
Братва гребла, не подкачала,
Да так, что многим жарко стало,
Сверкали весла над водой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš, když se zbavil baby,
k lodím se rozběh, spěchaje;
což jestli Juno vykoukla by
a ke všem čertům hnala je.
Trojané nasedli v té chvíli,
od břehů s chutí odrazili,
vítr je pěkně poháněl;
zas veslovali všichni rázně,
zpocení, jak by vyšli z lázně,
po vlnách pleskot vesel zněl.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пливуть — аж вітри забурчали
І закрутили не шутя,
Завили різно, засвистали,
Нема Енеєві пуття!
І зачало човни бурхати,
То сторч, то набік колихати,
Що враг устоїть на ногах;
Троянці з ляку задрижали,
Як лиху помогти — не знали;
І грали тілько на зубах.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Плывутъ — ажъ витры забурчалы
И закрутылы не шутя,
Завылы ризно, засвысталы,
Нема Энееви пуття!
И зачало човны бурхаты,
То сторчь, то на бикъ колыхаты,
Що врагъ устоитъ на ногахъ;
Трояньци зъ ляку задрыжалы,
Якъ лыху помогты, — не зналы;
Игралы тилько на зубахъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 6.

Видання 1809:

рядок 5:

І зачало човни вихати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Out of a sudden, they began to roar!
The whirlpools swirled. Oh, what a change!
The tempest whistled more and more,
Aeneas was confused. It was so strange!
The boats full of the frightened braves
Were at the mercy of the raging waves,
No one was capable to stand upright.
The Trojans trembled from great fear,
They did not know how to persevere,
Their teeth were clattering in that bad plight,

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Плывуць яны — вятры пагрозна
Равуць, напэўна, нездарма,
Шалеюць, выюць, свішчуць розна,
І ходу маракам няма!
Іх шлях не гладкі і не роўны —
Закручвае, як трэскі, чоўны,
Ратунку не відаць ад згуб;
Траянцы бачаць: мала толку,
Ад страху выбіваюць польку —
Не патрапляе зуб на зуб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но ветрите се развилняха
и не да кажеш на шега,
завиха вкупом, забучаха,
Еней загубен е сега!
Подхвана лодките водата,
насам-натам ги заподмята,
натръшка всичките до крак;
троянците от страх треперят,
не могат изход да намерят,
мори ги страшен зъботрак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie schwammen, - bis die Winde bliesen,
Vollführend einen wilden Tanz,
Heulend und pfeifend ohne Gnade, -
Aeneas hatte keine Wahl!
Die Boote, hin und her gerissen,
Schlugen und schwankten auf und ab,
Daß mancher seinen Halt verloren.
Und die Trojaner, voller Angst,
Erbebten jetzt in ihrer Ohnmacht,
Nur Zähneklappern war zu hör'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak mkną — wtem wiatry zaburczały
I zakręciły oto srogo,
Zawyły różnie, zaświstały,
Eneasz ma zamkniętą drogę!
Zaczęło tak czółnami miotać,
Na boki, na sztorc też chybotać,
Że bies na nogach nie ustoi;
Trojanie z strachu aż zadrżeli,
Jak radzić w biedzie, nie wiedzieli;
Szczękały zęby z niepokoju.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но ветры вдруг забушевали
И, хорохорясь не шутя,
Ревели, выли и свистали,
Как щепки челноки крутя.
То набок их волной кидало,
То носом кверху их вздымало;
Черт устоит тут на ногах.
Троянцы все дрожмя дрожали,
Чем пособить беде, не знали,
Всех обуял великий страх.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Плывут — а ветры не на шутку
Пустились выть, реветь, свистать.
Энею задали закрутку,
И некуда ему пристать.
Челны швыряло, бултыхало,
Торчмя и боком колыхало —
Не удержаться на ногах!
Трясло троянцев мелкой дрожью,
И, положась на волю божью,
Они играли на зубах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Плывут — вдруг ветры взбушевали
И помрачили белый свет,
Завыли грозно, засвистали —
Энею вновь удачи нет.
Челны, как щепочки, швыряло,
То набок, то торчком кидало.
И черт бы тут не устоял!
Троянцы, как спастись, не знали
И так со страху задрожали,
Что зуб на зуб не попадал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Плывут... Вдруг ветер расходился,
Да так, что с ним и не шути,
Завыл ужасно, закрутился,
Энею дальше нет пути;
Челны по-всякому трепало,
И так, и этак, как попало, —
Не удержаться на ногах.
Троянцы бедные дрожали,
Как отвести беду не знали,
Всех обуял внезапный страх.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pluli, až náhle větry vstaly —
odkud se vzaly, ďas ví sám —
zaskučely a zahvízdaly,
Aeneas neví kudy kam.
Čluny to houpá, hází, třase,
hned na špičku, hned na bok zase,
čert aby při tom neupad;
Trojané polekáni tuze
jen zuby cvakali v té hrůze
a začali se strašně bát.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ось став вітер ущухати,
І хвилі трохи уляглись;
Став місяць з хмари виглядати,
І звізди на небі блись-блись!
Агу! Троянцям легче стало,
І тяжке горе з серця спало,
Уже бо думали пропасть.
З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть
.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 7.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ-ось ставъ витеръ ущухаты
И хвыли трохы уляглысь;
Ставъ мисяць зъ хмары выглядаты,
И звизды на неби блысь-блысь!
Агу! Трояньцямъ легче стало
И тяжке горе зъ серця спало,
Уже бо думалы пропасть.
Зъ людьмы на свити такъ бувае:
Колы кого михъ налякае,
То посли торба спать не дасть.

Примітки: IV, 7.

       Частина IV стр. 7.

Нар.: Налякав міх, то й торби страшно (Номис. — С. 112).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the winds began to fall,
The waves became not high,
The moon appeared in its full aureole,
The stars began to blink up in the sky.
The Trojans felt relieved,
The burden from their hearts was heaved,
And they had feared that they would die.
Whoever burns his fingers, then, behold,
He blows on things that are ice-cold,
Bad things one tends to magnify.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды вецер люты ўжо сціхае,
Марскі ўлагодзіўся прастор,
З-за хмаркі месяц выглядае,
І заблішчэлі кроплі зор!
Агу! Лягчэй траянцам стала,
Бо гора грудзі не сціскала,
Не пагражала больш напасць.
З людзьмі на свеце так бывае:
Калі каго мех напужае,
Дык торба спаць пасля не дасць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом ветрите понамаляха,
морето стихна, а нощя
изскочи месечинка плаха,
небето звездно заблестя!
Ох, пусто! Камък от сърцето
им падна; мислеха, дордето
бе буря — свършено е с тях.
Как да върти човек, да суче,
щом гонен е от бясно куче —
и от мъник ще го е страх.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Plötzlich verstummten all die Winde
Und auch die Wellen wurden flach;
Der Mond erschien hinter den Wolken
Und Sterne blinzelten hervor!
Ohu! Erleichtert war ein jeder
Und von dem Herzen fiel ein Stein,
Sie fürchteten, es war ihr Ende.
Des öfteren erlebt der Mensch,
Nachdem er Schweres durchgestanden,
Daß Leichteres den Schlaf ihm raubt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy wiatr wtem przestał się wytężać,
Opadać fale też zaczęły;
I zaczął z chmur wyglądać księżyc,
Na niebie gwiazdy zabłysnęły!
Ahej! Trojanom lżej się stało
I smutki z serca pospadały,
Myśleli — zginą niczym muchy.
Na świecie z ludźmi tak się zdarza:
Gdy kto się na gorącym sparzy,
To później i na zimne dmucha.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но утихать стал ветер вскоре,
И волны малость улеглись;
Рогатый месяц встал над морем,
По небу звезды разбрелись.
Троянцам веселее стало,
У всех на сердце полегчало,
А думали, уж смерть пришла.
Всегда на свете так бывает —
И куст ворону испугает,
Коль раньше пугана была.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но постепенно вал кипучий
Смирился, ветры улеглись.
Вот месяц выглянул из тучи,
И звезды кое-где зажглись.
Троянский род приободрился,
От сердца камень отвалился.
Уж было думали тонуть!
Все люди так: не остерегся,
Разок на молоке ожегся —
И на воду привыкнешь дуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но вот и ветер стих на море,
И волны стали утихать,
Из тучи месяц выплыл вскоре,
И звезды начали сверкать.
Ага! Троянцам легче стало,
И сразу горе с сердца спало,
А думали — конец настал.
На свете так с людьми бывает:
Их, как ворону, куст пугает,
Коль раньше кто-то настращал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дуть ветру вскоре надоело,
Утих, и волны улеглись,
И месяц выглянул несмело
Из туч, и звездочки зажглись.
Теперь троянцам легче стало,
И горя словно не бывало,
А думали уже тонуть.
На свете так с людьми бывает:
Кого мешок перепугает,
Тому сума не даст уснуть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hle, ustal vítr, vlny ztichlé
zas na hladinu ulehly
a z temných mraků měsíc vyhléd,
v nebi se hvězdy zaleskly.
A Trojané hned vzchopili se,
se srdce spad jim strach a tíseň,
hned přestali se smrti bát.
A jak to bývá s lidmi všemi,
když pořádně jsou vystrašeni,
pak ani myš jim nedá spát.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже троянці вгамовались,
Могоричу всі потягли;
І, мов меньки, повивертались,
Безпечно спати залягли;
Аж ось поромщик їх, проноза,
На землю впав, як міх із воза,
І, мов на пуп, репетовав:
«Пропали всі ми з головами,
Прощаймось з тілом і душами.
Остатній наш народ пропав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 8.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже Трояньци вгамовалысь,
Могорычу вси потяглы;
И мовъ менькы повыверталысь,
Безпечно спаты заляглы;
Ажъ-ось поромщыкъ ихъ проноза
На землю впавъ, якъ михъ изъ воза
И мовъ на пупъ репетовавъ:
«Пропалы вси мы зъ головамы,
«Прощаймось съ тиломъ и душамы,
«Остатній нашъ народъ пропавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 9.

Видання 1809:

рядок 1:

Заклятий остров перед нами

рядок 6:

Цирцея, люта чаровниця

рядок 9:

А їй на остров попадуться

 

Примітки: IV, 8.

       Частина IV стр. 8.

Меньки, миньки, минь — прісноводна риба.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The men recovered soon and felt okay,
They had some booze, a little sup,
And like some marine ponies lay
In deep sleep with their bellies up.
Then all at once, the ferryman
Fell on the boat floor and began
To scream as if he had a bellyache:
"Wake up! We are all lost!
Our souls and bodies tempest-tossed!
We're lost! Awake, for goodness' sake!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З прычыны той, што паспрыяла
Ім доля — магарыч пілі;
Траянцы, як мяні, нядбала
Спаць пасля чаркі паляглі;
Адзін паромшчык чуў пагрозу,
Упаў на дол, як мех той з возу,
І на ўсю моц лямантаваў:
«Мы ўсе наложым галавою,
Загінем целам і душою,
Апошні наш народ прапаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отдавна бяха уморени;
разпивка се стъкми тамън —
извърнаха се като мрени,
че ги налегна сладък сън.
А съгледвачът взе да мига
и като вреща от талига
изтърси се и зарева;
— Загубени сме, братя мили,
сега до крак сме се затрили,
не се отърва от това!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun wurden ruhig die Trojaner,
Ein jeder goß sich einen Schnaps,
Dann richtete er sich ein Lager,
Fiel um und schlief auch sofort ein.
Ihr Bootsmann wurde plötzlich helle,
Fiel flach zu Boden, wie ein Sack,
Dann fing er lauthals an zu schreien:
"Wir gehen ein, mit Haut und Haar,
Man trennt den Leib uns von der Seele,
Verloren ist jetzt unser Volk!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie się opanowali
I mohoryczu wnet popili;
Jak ryby się powywracali,
Beztrosko spać się położyli;
Gdy sternik ich, nie bity w ciemię,
Jak worek z wozu spadł na ziemi?
I nie swym głosem lamentował:
"Przepadliśmy, o, bieda z nami!
Już z ciałem, z duszą się żegnajmy,
Nas reszta złoży zaraz głowy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, вмиг воспрянув духом,
Горилочку давай лакать
И, как налимы, кверху брюхом
Беспечно улеглись поспать;
Но тут вдруг кормчий их удалый,
Пролаза, морячок бывалый,
Истошным басом заорал:
"Прощайтесь, братцы, с головами,
И с душами, и с телесами,
Остатний наш народ пропал!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пловцы остались невредимы.
Они, распив магарычи,
Свернулись, что твои налимы,
И ну храпеть, как на печи.
Никто не ожидал подвоха.
Но вдруг паромщик их, пройдоха,
Запричитал и бросил руль:
«Как только доплывем до суши,
Пропали, дескать, наши души!»
И шлепнулся, что с воза куль.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже троянцы, прибодрившись,
Уселись магарыч тянуть
И, как налимы, развалившись,
Беспечно собрались соснуть,
Но тут их кормчий вдруг схватился,
Он, словно с воза куль, свалился
И что есть сил заверещал:
«Пропали все мы тут гурьбою,
Прощайтесь с телом и душою,
Остатний наш народ пропал!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы вновь развеселились
И на горилку налегли,
Все, как налимы, развалились,
Беспечно подремать легли.
Вдруг кормчий стал белее снега,
Упал в ладью, как сноп в телегу,
И, обезумев, закричал:
«Ой, братцы, горюшко большое!
Прощайтесь с телом и душою,
Последний наш народ пропал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zas uklidnění, plavci milí
kořalkou spláchli všechen strach,
hned po zemi se rozložili
a chystali se v klidu spát.
Prohnaný jeden chlapík náhle
jak pytel s vozu s lodi spadne
a křičí jako zmatený:
„Je s námi konec, kamarádi,
my všichni zahyneme tady
a načisto jsme ztraceni!

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Заклятий острів перед нами,
І ми його не минемо,
Не пропливем нігде човнами,
А на йому пропадемо;
Живе на острові цариця
Цирцея, люта чарівниця
І дуже злая до людей;
Які лиш не остережуться,
А їй на острів попадуться,
Тих переверне на звірей.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина IV, строфа 9.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Заклятый остривъ передъ намы,
«И мы його не мынемо,
«Не проплывемъ нигде човнамы,
«А на йому пропадемо;
«Жыве на острови царыця
«Цырцея, люта чаривныця
«И дуже злая до людей;
«Яки лышъ не остережутся,
«А йій на остривъ попадутся,
«Тыхъ переверне на звирей.

Примітки: IV, 9.

       Частина IV стр. 9.

Заклятий острів перед нами — йдеться про міфічний острів Ея, згадуваний у десятій пісні "Одіссеї" Гомера, а потім — у "Енеїді" Вергілія. На острові жила чарівниця Цірцея, або Кіркея. Коли до неї потрапив під час блукань по морю Одіссей, Цірцея перетворила частину його супутників у свиней і на вмовляння хитромудрого царя Ітаки вернути їм людську подобу запропонувала Одіссеєві залишитися на острові і розділити її любов. Той мусив прийняти пропозицію Цірцеї, попросивши чарівницю поклястися, що вона не зробить йому нічого поганого і поверне супутникам людську подобу. Через рік Одіссей умовив Цірцею відпустити його разом з товаришами, і вони попливли далі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We're moving to a conjured isle,
And can't bypass that land.
It is so dangerous and vile,
Its evil we shall not withstand.
The island's ruler is Queen Circe,
A witch without a shred of mercy.
Her hatred for mankind is absolute.
Whoever is not on his guard
And lands in there, - it's no canard -
Is changed by her into a brute.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Закляты востраў перад намі,
Як іншых, вас загубіць ён,
Не абмінём яго чаўнамі,
Нядолі трапім у палон;
Жыве на востраве царыца
Цырцэя, ведзьма-чараўніца,
Людскіх не шкода ёй галоў:
Якія не засцерагуцца,
На гэты востраў пападуцца,
Тых ператворыць у звяроў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Е оня остров, ей къде го —
ужасен остров, прокълнат,
ще се погубим, че от него
не виждам връщане назад;
живее там една царица,
Цирцея, страшна хубавица,
но зла е с хората, без грях;
които много се не пазят
и из земите и нагазят —
животни сторва тя от тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vor uns liegt die verwunsch'ne Insel,
Wir kommen an ihr nicht vorbei,
Für Boote gibt's hier keine Durchfahrt,
Hier endet unser Lebenslauf.
Auf dieser Insel herrscht die Circe,
Ein garstig böses Zauberweib,
Das alle Menschen tief verachtet;
Wer nicht genügend wachsam ist
Und bei ihr auf der Insel landet,
Verwandelt sie gleich in ein Tier.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zaklęta wyspa jest przed nami
I za nie jej nie ominiemy,
Nie przepłyniemy tam czółnami,
Lecz na niej wszyscy przepadniemy;
Tam wściekła Circe jest królową,
To czarownica wyjątkowa,
Na ludzi bardzo jest zawzięta:
Gdy się niektórzy nie uchronią
I trafią na tę wyspę do niej,
To tych przemienia wraz w zwierzęta.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Заклятый остров перед нами,
Его никак не миновать;
И мимо не пройти с челнами,
И высадишься — пропадать.
Царица здешняя Цирцея
Страшней любого чародея
И зла, как черт, на всех людей.
Кто только не остережется
И к ней на остров попадется,
Тех тотчас обернет в зверей".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Заклятый остров перед нами.
Не миновать его никак!
Уткнемся в берега челнами
И мигом попадем впросак.
Цирцея, злая чаровница,
На этом острове царица.
Она сердита на людей.
Не ждите, братцы, снисхожденья:
Кто угодит в ее владенья,
Всех превратит она в зверей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Заклятый остров перед нами,
Его никак мы не минем,
Не обойдем нигде челнами,
На нем же все мы пропадем.
Живет на острове царица
Цирцея, злая чаровница,
Давно ярится на людей.
Кто только не обережется
И к ней на остров попадется,
Тех обернет она в зверей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Заклятый остров перед нами,
Его никак мы не минем,
Не обойдем его челнами,
И пропадем мы все на нем.
Живет там, островом владея,
Сама волшебница Цирцея,
Царица, злая на людей;
Кто к ней на остров попадает,
Она тех сразу превращает
В домашних тварей и зверей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Prokletý ostrov v cestě máme
a vyhnout se mu nemůžem,
pro čluny není cesty žádné,
jen zkáza na nás číhá v něm.
Vládne tam mocná panovnice,
Kirké, ta krutá kouzelnice,
zášť k lidem veliká je v ní,
a kdo si dobrý pozor nedá
a na ostrově spásu hledá,
hned ve zvíře se promění.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не будеш тут ходить на парі,
А підеш зараз чотирма;
Пропали, як сірко в базарі!
Готовте шиї до ярма!
По нашому хохлацьку строю
Не будеш цапом, ні козою,
А вже запевне що волом:
І будеш в плузі похожати,
До броваря дрова таскати,
А може, підеш бовкуном.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 10.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не будешъ тутъ ходыть на пари,
«А пидешъ заразъ четырьмя;
«Пропалы! якъ сирко въ базари.
«Готовте шыи до ярма!
«По нашому хохлацьку строю,
«Не будешъ цапомъ, ни козою,
«А вже запевне що воломъ:
«И будешъ въ плузи похожаты,
«До броваря дрова таскаты,
«А може пидешъ бовкуномъ.

Примітки: IV, 10.

       Частина IV стр. 10.

У 10 — 14-й строфах цікавий з історико-етнографічного боку погляд на риси національного характеру ближчих і дальших сусідів українців, переважно як він відбився в українському фольклорі. Починається з гумористичної, з гірким присмаком самохарактеристики українця, потім ідуть поляки, росіяни, прусаки (німці), австрійці, італійці, французи і т. д.

 

По нашому хахлацьку строю — українських козаків за довгі чуби на голові — оселедці — прозвали "хохлами" (прозвище, певне, з'явилося десь у XVII ст.). Потім воно поширилося на всіх українців.

 

Бровар — пивовар.

 

Бовкун — упряжка з одного вола. Бовкун — ознака бідняцького господарства.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You won't remain a biped anymore,
But will become a quadruped.
We will be lost, erased! The men of yore!
Be ready for a yoke ahead.
In line with our ancient anecdote,
You will be neither sheep, nor goat,
Quite certainly an ox to pull
A plough or to supply the the wood
For breweries, but in a probable likelihood,
You will remain an ordinary bull.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хадзіць там будзеш праз хвілінку
На чатырох — дурных няма!
Лічы прапаў, як конь на рынку!
Рыхтуйце шыі для ярма!
Бо нам хахлацкаю бядою
Наканавана не казою
Хадзіць, а сапраўды валом:
Хадзіць за плугам ён гатовы
Альбо вазіць на бровар дровы,
Век не развітвацца з ярмом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В капана всички ще ни вкара,
затрихме се от тоя свят,
тъй както Шаро на пазара;
гответе за ярема врат!
При тоя хал добро не чакай,
ни пръч, ни коч ще стане някой,
волове ще сме до един:
ще влачим ралото в браздата,
дърва ще мъкнем от гората,
а друг ще тегли и самин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann wandelst du nicht auf zwei Beinen,
Auf vier Pfoten rennst du herum.
Wir schwinden, wie ein Hund im Jahrmarkt!
Bereitet euren Hals für's Joch!
Gemäß dem eigenen Charakter
Wirst du nicht Ziege und nicht Bock,
Bestimmt wirst du zu einem Ochsen;
Dann wanderst du vor einen Pflug,
Wirst Holz für Brennereien schleppen
Oder vor Karren eingespannt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie będziesz chodził na nóg parze,
Lecz pójdziesz zaraz na czworakach.
Zginiemy! Jak pies na bazarze!
Wpadniemy w jarzmo, nieboraki!
Przez nasz chachłacki strój i pozę
Nie będziesz kozłem ani kozą,
A chyba wołem już pewnikiem:
Pług ciągnąc, resztę życia spędzisz,
Drwa do browaru wozić będziesz
Lub zaprzęganym pójdziesz bykiem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Забудешь, как ходить на паре,
На четырех пойдешь гулять.
Пропащие теперь мы твари,
Нам всем ярма не избежать!
По нашей по хохлацкой стати
Козлом или козой не стать нам,
А уж наверняка волом:
Придется день-деньской бедняжке
Дрова иль плуг таскать в упряжке
И познакомиться с кнутом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Придется бегать не на паре,
А на четверке! Задарма
Пропал, как Серка на базаре.
Готовь загривок для ярма!
Ведь по хохлацкому покрою
Не быть козлом или козою,
А не иначе, как волом!
Небось потащишь плуг по пару,
Дровец навозишь пивовару,
Пойдешь в упряжке одинцом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«На паре тут не погуляешь,
Заковыляешь четырьмя!
У черта в лапах побываешь!
Готовьте шеи для ярма!
Ведь по-хохлацкому нам строю,
Не быть козлом или козою,
А уж наверняка волом:
Плуг волочить в супряге парной,
Таскать дрова на пивоварню —
Яремным станем мы скотом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мы там ходить не будем прямо,
На четвереньках поползем,
Загонят нас, несчастных, в яму,
И шеи стянут нам ярмом.
Не быть нам, раз хохлы мы с вами,
Ни козами и ни козлами,
Волами станем все мы тут.
Такая нас постигнет кара:
Возить дрова для пивовара,
Иль просто в плуг нас запрягут.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kdož po dvou chodili jste, k stáru
po čtyřech běhat budete,
už jako ten pes na bazaru
na obojek si zvykejte.
A jak už Chochol všecko snese,
kozlem či kozou nestane se;
že budeš vůl, krk za to dám:
ty necháš sebou orat, vláčet,
do pivovaru dřevo svážet,
ne v páru, ale všecko sám.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Лях цвенькати уже не буде,
Загубить чуйку і жупан,
І «не позвалям» там забуде,
А заблеє так, як баран.
Москаль — бодай би не козою
Замекекекав з бородою;
А прус хвостом не завиляв
,
Як, знаєш, лис хвостом виляє,
Як дуже Дойда налягає,
І як Чухрай угонку дав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ляхъ цвенькаты уже не буде,
«Загубытъ чуйку и жупанъ,
«И не позвалямъ тамъ забуде,
«А заблее такъ, якъ баранъ.
«Москаль, бо-дай бы не козою
«Замекекекавъ зъ бородою;
«А Прусъ хвостомъ не завылявъ,
«Якъ, знаешъ, лысь хвостомъ выляе,
«Якъ дуже дойда налягає
«И якъ чухрай угонку давъ.

Примітки: IV, .

       Частина IV стр. 11.

І "не позвалям" там забуде — тобто право вето. Польська шляхта на державних сеймах мала право відхилити проект будь-якого законодавчого акту вигуком "не позвалям!". В останній період існування феодально-шляхетської Польщі як самостійної держави (період загострення боротьби між великими магнатами і шляхтою та ослаблення влади короля) право вето майже паралізувало діяльність вищих державних інституцій. Агапій Шамрай у статті "Проблема реалізму в "Енеїді" І. П. Котляревського" висловив слушний здогад, що тут Котляревський "натякає і на причини, що призвели до розрухи сильну колись державу. Котляревський згадує в зв'язку з цими подіями і роль українських народних мас у боротьбі проти панської Польщі у XVIII ст., двічі називаючи славного ватажка селянського повстання Максима Залізняка" (Котляревський І.П. Повне зібр. творів: У 2 т. — К., 1952. — Т. 1. — С. 41).

 

Чуйка — у поляків верхній чоловічий одяг, шинель.

 

Жупан — у поляків відомий з дуже давніх часів верхній чоловічий одяг, щось близьке до сучасного піджака. Знали жупан і на Україні, як верхній чоловічий одяг заможніших верств, аналогічний сучасному пальтові.

 

Москаль — бодай би не козою
Замекекав з бородою
— москаль — тут: росіянин. Так десь у XVII ст. прозвали українці російських стрільців ніби за прийняті в них гострі бороди.

 

А прус хвостом не завиляв — солдати прусської армії носили перуку із заплетеними назад кісками — мов хвостик. Характеристика Пруссії — опори феодальної реакції і мілітаризму в Європі — просто навдивовижу глибока та історично конкретна. І. Котляревський був очевидцем запобігливої політики переможеної Наполеоном Пруссії. Коли писалися ці рядки "Енеїди", прусський король і юнкерство були слухняними слугами французького імператора, дещо пізніше (у 1812) брали участь у війні з Росією; після поразки у цій війні приєдналися до антифранцузької коаліції, потім — до реакційного Священного союзу, спрямованого на збереження абсолютистських режимів у Європі.

 

Дойда, Чухрай — тут у значенні: клички мисливських псів, хортів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You won't hear Polak's speech,
He'll lose his boast "The great I am!"
No longer will he preach
"I don't permit" and will bleat like a ram.
The Muscovite, to show his feat
With his goat beard, will bleat.
The Prussian will not stop his spiels.
As you know well, fox wags his tail
When Doida is close on his trail
And Chukhra is close at his heels.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Там лях пра свой жупан забудзе,
І «не пазвалям» грозны пан
У сейме больш крычаць не будзе,
А забляе, нібы баран.
Маскаль — з казлінай барадою,
Замэкэкэкае казою;
Там завіляе ўраз хвастом
Прусак, як ліс хвастом віляе,
Ці так, як хорт, які ўлягае
На паляванні за зайцом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще спре там ляхът да шъшкави
и ще остане без чепкен,
„Не дозволявам!“ ще забрави,
заблее ли като овен.
Московецът брада ще вее,
като коза ще ме-ке-ке-е;
прусакът пък — лисугер стар —
ще бяга, ще мете с опашка,
за да спаси душа апашка,
подгони ли го млад загар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Pole kann nicht langer quasseln,
Verliert die Pfeife und den Rock,
Vergißt sogar das "nie pozwalam",
Und schreit nun wie ein Hammel dort.
Der Moskovite läuft als Ziege,
schüttelt den Bart und macht Meh-Meh.
Der Preuße wedelt mit dem Schwanze,
Bekanntlich wedelt so der Fuchs,
Wenn er geplagt wird von dem Hunger
Und als Gejagter fliehen muß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lach nie przemówi tam już wcale
I żupan, kontusz gdzieś rozwlecze,
Zapomni swoje "nie pozwalam"
I jako baran już zabeczy.
A Moskal ten — jak koza bodaj,
Tam beknie, bo ma zawsze brodę,
A Prusak też się nie wykręcił,
Jak kreci lis, gdy pogoń blisko,
Gdy mocno Dojda go naciska
I Czuchraj kota mu popędził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вельможный пан уже не будет
Ни цвенькать, ни носить жупан
И "не позволям" позабудет,
Заблеет пан, как наш баран.
Москаль едва ли не козою
Весь век проходит с бородою;
Пруссак своим хвостом вильнет,
Как, знаешь, лис хвостом виляет,
Когда борзая нагоняет
Иль гончая вслед наддает.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По-польски цвякать лях не будет,
Навеки сбросит он жупан
И «не позвалям» позабудет,
Заблеет в голос, как баран.
Того гляди, что с бородою
Москаль замекает козою.
Хвостом пруссак вилять горазд,
Точь-в-точь как старый лис виляет,
Когда и выжлец настигает,
И хорт уже угонку даст.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Лях дзекать там уже не будет,
Забросит чуйку и жупан
И «не позвалям» позабудет,
А блеять станет, как баран.
Москаль же вроде как козою
Замекает там, с бородою;
Пруссак вилять хвостом начнет,
Как, знаешь, лис хвостом виляет,
Коль Дойда сильно наседает,
Чухрай вдогонку наддает.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кичиться лях уже не будет,
Он сбросит чуйку и жупан
И «не позвалям» позабудет
Он блеять будет, как баран.
Русак же с длинной бородою
Вовсю замекает козою,
Пруссак хвостом начнет вилять,
Как та лисица им виляет,
Когда ее Чухрай хватает
Иль Дойда станет настигать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lech nebude tu řečňovati,
když panský plášť i župan svlek,
své „nie pozwalam“ tady ztratí,
a zamečí jak beránek.
Moskal se stane kozou tady,
zamekekeká do své brady,
Prušák zastříhá ušima,
zrovna jak liška chvostem švihá,
když myslivecký pes ji stíhá,
když honicí psy v patách má.

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цесарці ходять журавлями,
Цирцеї служать за гусар
І в острові тім сторожами.
Італіянець же маляр,
Ісквапнійший на всякі штуки,
Співак, танцюра на всі руки,
Уміє і чижів ловить;
Сей переряжен в обезяну,
Ошийник носить із сап'яну
І осужден людей смішить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Цесарци ходять журавлямы,
«Цырцеи служатъ за гусаръ
«И въ острови тимъ сторожамы.
«Италіянець же маляръ
«Исквапнійшый на всяки штукы,
«Спивакъ, танцюра на вси рукы,
«Уміе и чыживъ ловыть;
«Сей переряженъ въ обезяну,
«Ошыйныкъ носытъ изъ сапьяну
«И осужденъ людей смишыть.

Примітки: IV, 12.

       Частина IV стр. 12.

Цесарці — австрійці, піддані цісаря Австрійської імперії. Після того як у кінці XVIII ст. припинила самостійне державне існування Польща, до Австрійської імперії відійшла частина українських земель. Характеристика австрійців Котляревським, так само як і пруссів, то, власне, характеристика армії, а не строкатого за національним складом населення "клаптевої" імперії.

 

Цирцеї служать за гусар — гусари — легка кіннота в російській та ще деяких європейських арміях. Мали яскраву, розцяцьковану форму на угорський зразок, були своєрідним втіленням військових корпоративних доблестей.

 

Iталiянець же маляр — захожі італійці на Україні і в Росії були звичайно музикантами, малярами, будівничими, взагалі людьми мистецтва. Цiкаво порівняти зображення італійця в поемі "Енеїда" і у творі іншої доби й iншої літератури — романі класика німецької літератури Томаса Мана Чарівна гора" (1924). Один з героїв роману — італієць Людовіко Сеттем бріні людина мистецтва, складна і суперечлива особистість. У даному разі нам важливо відзначити, що для головного героя "Чарівної гори" німця Ганса Касторпа його вчитель Сеттембріні — типовий італієць, у національному характері якого, з погляду іноземця, є щось від комедіанта. Сеттембріні наділений прозвищем Шарманщик, яке раз по раз з'являється протягом усього роману.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Each Austrian walks like a stiff-necked crane.
They serve Queen Circe as hussars,
They are the guards in her domain.
Among the famed Italian stars
Is one who's nimble in all arts,
He sings, he dances, is the tops in many parts,
He even catches finches, and
Remade into an ape,
He wears a leathern collar round his nape,
His jokes take people to a fairy-land.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Аўстрыйцы ходзяць журавамі,
Цырцэі служаць за гусар
І лічацца вартаўнікамі.
А Італьянец жа штукар,
Прыдатны да ўсялякай справы,
Мастак, спявак, плясун рухавы,
Пацешнай малпай мусіць быць —
Той, што ў ашыйніку з саф'яну,
Сапраўднай малпай, без падману,
то знае, як людзей смяшыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Австриецът там жерав става
и при Цирцея е хусар,
и пази нейната държава.
Италианецът — вапцар,
за разни работи го бива,
танцува, кръшен глас извива,
лови скорци и е комик;
та той превърнат е в маймуна,
пред хората криви муцуна,
завързан с кожен оглавник.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wer Kaiser war, geht dort als Reiher,
Er dient der Circe als Husar
Und ist der Wächter auf der Insel.
Der Italiener, der begabt
Für Malerei und andre Künste,
Geübt in Tanz und in Gesang,
Auch fähig, Zeisige zu fangen,
Zum Affen wurde er gemacht,
Er muß ein Safranhalsband tragen
Und sorgen für Erheiterung.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Austriacy są tu żurawiami
Są, Circe służą za huzarzy,
Na owej wyspie są stróżami.
A Włoch, co zwykle jest malarzem,
Do wszelkich sztuk najsposobniejszy,
I śpiewak, tancerz najzdolniejszy,
W łowieniu czyżów też się wprawił;
Ten jest za małpę tam przebrany,
Obroże nosi ze safianu,
Jest osądzony ludzi bawić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Австрийцы ходят журавлями,
Служа Цирцее за гусар,
А то и просто сторожами,
А итальянец, как школяр,
Мастак на всяческие штуки,
И спляшет и споет от скуки,
Умеет и чижей ловить;
Наряжен он как обезьяна,
Ошейник носит из сафьяна
И осужден людей смешить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Цесарцы ходят журавлями,
Не хуже записных гусар,
Цирцее служат сторожами,
А итальянец тут фигляр.
Он мастер на любые штуки,
Танцор, ну, словом — на все руки.
Умеет и ловить чижей.
Он — обезьяна, он — затейник,
На нем сафьяновый ошейник,
Его удел — смешить людей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Цесарцы ходят журавлями,
Цирцее служат за гусар,
На острове том сторожами.
А итальянец же, маляр,
На разные способный штуки,
Певец, на все затейник руки,
Умеет и чижей ловить,
Он переряжен в обезьяну,
Ошейник носит из сафьяну
И осужден людей смешить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Австрийцы ходят журавлями,
Цирцее служат за гусар,
Ночными также сторожами,
А итальянец тут — маляр,
Танцор и песельник от скуки,
Ловкач на всяческие штуки,
Умеет и чижей ловить;
На острове он — обезьяна,
Ошейник носит из сафьяна
И осужден людей смешить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jeřábi — Austrijáci dříve —
slouží tu jako rytíři,
dělají strážce přehorlivé,
a Taliáni malíři,
ti ke všemu jsou pohotoví,
zpívají, tančí, čížky loví,
a nejvíc lelky chytají:
v opice zakletí teď prosí,
červený obojek tu nosí
a lidem švandu dělají.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Французи ж, давнії сіпаки,
Головорізи-різники,
Сі перевернуті в собаки,
Чужі щоб гризли маслаки.
Вони і на владику лають,
За горло всякого хватають,
Гризуться і проміж себе:
У них хто хитрий, то і старший,
І знай всім наминає парші,
Чуприну всякому скубе.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Французы жъ давніе сипакы,
«Головоризы — ризныкы,
«Си перевернути въ собакы,
«Чужи щобъ грызлы маслакы.
«Воны и на Владыку лаютъ,
«За горло всякого хватають,
«Грызутся и про мижъ себе:
«У ныхъ хто хытрый, то и старшій
«И знай всимъ намынае парши,
«Чупрыну всякому скубе.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 13.

Видання 1809:

рядок 7:

Гризуться і промеж себе

Примітки: IV, 13.

       Частина IV стр. 13.

Так багато місця, як українцям (цілу строфу), в "Енеїді" приділено ще одній нації, яка в ту епоху була на авансцені світової історії, — французам. Тут бачимо не тільки іронію. Неприхильне ставлення до Великої французької революції (1789 — 1794) і наступних подій: воєн Директорії (1795 — 1799), приходу до влади Наполеона Бонапарта, потім безперервних наполеонівських воєн — виражене в коментованій строфі ясно. Правда, в літературі про Котляревського були спроби довести, що він мав на увазі тільки післяреволюційний період французької історії, але легко переконатися, що дана строфа цього не підтверджує. На якого владику "лаяли" французи — добре відомо: на короля Людовіка XVI, що його змела з французького трону революційна хвиля і який згодом був гільйотинований. І все ж погляд Котляревського на французьку революцію можна правильно зрозуміти, тільки пам'ятаючи про його стійкі демократичні переконання, про численні факти зв'язків з близькими до декабристів колами. Він не міг не співчувати лозунгові французької революції "Свобода, рівність, братерство!"

 

Сі перевернуті в собаки — в українському фольклорі відома легенда про людей-песиголовців, що живуть у якомусь далекому краю і з'їдають кожного, хто до них потрапляє. Певне, ця легенда перейшла в фольклор з багатих на фантастичні елементи перекладних повістей, відомих у нас ще з часів Київської Русі. Так, аж до XVIII ст. включно мала велику популярність "Олександрія". У поході на Індію воїни Олександра Македонського серед інших див зустрічають людей з собачими головами. В деяких варіантах легенди — цілий народ за гріхи перевернутий богом в песиголовців.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The French catchpoles of long ago,
Cut-throats and butchers from dark zones,
Turned into mongrels for a show
To gnaw the stranger's bones.
They yell at bishops, too...
Go for the throat, no matter who.
They fight among themselves all right.
It's so: a sly one is on top,
He cudgels soundly every sop,
And lives just like a parasite.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Французы ж, грозныя ваякі,
Галаварэзы-разнікі,
Асуджаны на лёс сабакі —
Чужыя грызці маслякі.
Яны не знаюць боскай мовы,
За глотку ўсіх хапаць гатовы,
Кусаюць і саміх сябе:
У кодле іхнім той старэйшы,
Хто і хітрэйшы і дужэйшы,
Што ўсіх шматае і скубе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Французите им дай побои,
да шпионират, да слухтят;
превърнати са там в копои
и чужди кокали гризат.
Те и владиката си лаят,
ядат се помежду си, знаят
да впиват зъби в чужд гръклян;
най-хитрият от тях е старши
и другите без страх пердаши,
и всички скубе ги засмян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die alten Lumpen, die Franzosen,
Die Halsabschneider in der Welt,
Wurden in Hunde hier verwandelt,
Um sich an Knochen sattzutun.
Sie schimpfen über die Regierung,
Sie springen jedem an den Hals
Und beißen sich oft gegenseitig;
Wer schlau ist, führt die andern an,
Zeigt einem jeden seine Zähne
Und rupft die Mähne allemal.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Francuzi, ci siępacze sławni,
Rzeźnicy, zbóje bez litości,
Są przemienieni w psy, by sprawnie
Tam obgryzali cudze koście.
Ci na możnego też szczekają,
Za gardło wszystkich w krąg chwytają,
Ze sobą gryźć się także lubią:
Kto z nich chytrzejszy, ten jest starszym,
Za włosy drze, sił ile starczy,
Czuprynę u każdego skubie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Французы — злые самодуры
На драку и раздор легки;
Теперь они в собачьей шкуре
Грызут чужие мослаки.
Они и на хозяев лают,
За горло всякого хватают,
Грызутся и промеж собой;
Дерут всех за чубы без толку
И хоть кому начешут холку;
У них кто хитрый, тот старшой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Французы — щелкуны, вояки,
Головорезы-мясники —
На этом острове собаки:
Чужие гложут мослаки,
Они и на владыку лают,
Всех прочих за кадык хватают.
Промеж собой у них раздор,
И старший младшего по чину
Жестоко треплет за чуприну.
Здесь, каждый на расправу скор.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Французы — давние злодеи,
Головорезы-мясники —
В собак обернуты Цирцеей,
Грызут чужие маслаки.
Они и на владыку лают,
За горло всякого хватают
И меж собой грызню ведут.
Кто похитрей — те заправляют
И, знай, всем холку наминают,
Чуприну всякому дерут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Французы — злые забияки,
Головорезы-мастаки,
Они на острове — собаки,
Грызут чужие маслаки;
Они и на владыку лают,
За горло каждого хватают,
Грызутся даже меж собой;
У них тот старший, кто хитрее
И лупит каждого по шее,
Чубы рвет вместе с головой.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Francouzi, drábi, hrdlořezi
a pochopové od piky,
ti ve psí kůži tady vězí
a koušou lidem kotníky.
Štěkají i na svého vládce,
do hrdla zakousnou se krátce,
i spolu se to často rve:
ten mazanější straší druhé,
roznáší prašivinu všude
a chochol škube na hlavě.

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Повзуть швейцарці черв'яками,
Голландці квакають в багні,
Чухонці лазять мурав'ями,
Пізнаєш жида там в свині.
Індиком ходить там гишпанець,
Кротом же лазить португалець,
Звіркує шведин вовком там,
Датчанин добре жеребцює,
Ведмедем турчин там танцює;
Побачите, що буде нам».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Повзуть Швейцарци червьякамы,
«Голланци квакають въ багни,
«Чухонци лазять муравьямы,
«Пизнаешъ жыда тамъ въ свыни.
«Иидыкомъ ходытъ тамъ Гышпанець,
«Кротомъ же лазытъ Португалець,
«Звиркуе Шведынъ вовкомъ тамъ,
«Датчанынъ добре жеребцюе,
«Ведмедемъ Турчынъ тамъ танцюе;
«Побачыте, що буде намъ.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 14.

Видання 1809:

рядки 9-10:

Медведем турчин там танцює;
Побачите, що будеть нам

Примітки: IV, 14.

       Частина IV стр. 14.

Голландці квакають в багні — оскільки Голландія розташована на низинах, типовою для неї була болотиста місцевість.

 

Чухонці лазять мурав'ями — в просторіччі чухонцями називали фіннів і взагалі племена карельського походження, які жили поблизу Петербурга.

 

Пізнаєш жида там в свині — слово жид у ті часи та й значно пізніше не сприймалося як лайливе слово чи прозвище євреїв.

 

Гишпанець — іспанець.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Swiss, like worms or vermicelli,
Creep, while the Dutchmen croak in bogs.
The Chukhnas crawl like ants on trellis,
Jews can be seen in hogs.
The Spaniard struts like a turkey-cock,
The Portuguese creeps like a mole amok,
The Swede is like some wolf with glare,
The Dane is like a horny stallion,
The Turk is like a dancing bear-automaton;
Now, you can see what is for us out there."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паўзуць швейцарцы чарвякамі,
Галандцы жабамі з багны,
Чухонцы лезуць мурашамі,
Яўрэі пяляць лыч свіны.
Дыбае, як індык, Іспанец,
Што крот, дол рые Партугалец,
А Швед ваўком гайсае там,
Датчанін добра жарабцуе,
А Турак, як мядзведзь, танцуе;
Пабачыце, што будзе нам».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Швейцарци като глисти бъкат,
холандци квакат и клечат,
чухонци като мравки щъкат,
спи португалец като крът,
испанец като пуяк клока,
грухти евреин в кал дълбока
и швед разтваря вълча паст,
жребец-датчанин се мотае
и турчин — стар мечок — играе;
какво ли чака ни и нас!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Schweizer kriechen dort als Würmer,
Holländer quaken laut im Teich,
Die Tschechen wimmeln als Ameisen,
Den Juden findet man im Schwein,
Der Spanier läuft als ein Truthahn,
Der Portugies' als Maulwurf kriecht,
Als Wolf treibt sich herum der Schwede,
Der Däne galoppiert als Pferd,
Als Bär zeigt seinen Tanz der Türke, -
Ihr werdet sehen, was uns blüht!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Szwajcarzy jak robaki pełzną,
Holendrzy w bagnie wciąż kwakają,
W krąg Finów w kształcie mrówek pełno,
A Żyda w świni rozpoznają.
Tam Hiszpan jako indyk żyje,
A Portugalczyk jak kret ryje,
Szwed jako wilk swe życie pędzi,
A Duńczyk dobrze ogieruje,
Jak niedźwiedż Turek tam tańcuje;
Ujrzycie wnet, co z nami będzie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ползут швейцарцы червяками,
Голландцы в тине — квак да квак,
Бегут чухонцы муравьями,
Еврей плетется словно хряк,
Шагает индюком испанец,
Кротом крадется португалец,
Швед волком рыщет по лесам,
Датчанин жеребцом гарцует,
Медведем турок там танцует;
Смотрите, то же будет нам".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гуляют индюки-испанцы
И португалец — черный крот.
В болоте квакают голландцы,
Не просыхая круглый год.
Стал жеребцом датчанин дюжим,
А турок — мишкой неуклюжим,
Швед — волком, а еврей — хряком.
Швейцарцы ползают червями,
Шныряют финны муравьями.
Какая сласть в житье таком?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Голландец квакает в трясине,
Швейцарец ползает червем,
Жида в свинье узнаешь ныне,
Снует чухонец муравьем,
Там ходит индюком испанец,
Кротом зарылся португалец,
Швед волком всюду рыщет там,
Датчанин жеребцом гарцует,
Медведем турок там танцует.
Увидите, что будет нам».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вовсю датчанин жеребцует,
Швейцарцы червями ползут,
А жид-свинья в шинке торгует,
Чухонцы-муравьи снуют;
Крот-португалец землю роет,
Волк-швед у моря дико воет;
Индюк-испанец клохчет там;
В болоте квакают голландцы,
Медведи-турки водят танцы;
Увидите, что будет нам».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Švýcaři se jak červi plazí,
jak žába kváká Holanďan,
z Čuchonců mravenci jsou nazí,
Žid jako prase zamazán.
Španěl je zaklet do krocana,
krtek je z Portugalce pána,
Švéd musí v lese s vlky výt.
Dán, dobrý hřebec, pána nosí
a medvěd Turek tančit musí —
co teď se bude s námi dít!“

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біду побачив неминучу,
Троянці всі і пан Еней
Зібралися в одну всі кучу
Подумать о біді своєй,
І миттю тут уговорились,
Щоб всі хрестились і молились,
Щоб тілько острів їм минуть.
Молебень же втяли Еолу,
Щоб вітрам, по його ізволу,
В другий бік повелів дмухнуть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Биду побачывъ немынучу
Трояньци вси и панъ Эней,
Зибралыся въ одну вси кучу,
Подумать о биди своей,
И мытью тутъ уговорылысь,
Щобъ вси хрыстылысь и молылысь,
Щобъ тилько остривъ имъ мынуть.
Молебень же втялы Эолу,
Щобъ витрамъ по його изволу
Въ другый бикъ повеливъ дмухнуть.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saw the woe ail right.
All Trojans and he, too,
Assembled to discuss their plight,
To talk about what they should do.
They instantly agreed to pray,
To cross themselves in humble way
And hope that they would skip the isle.
They sent to Aeolus a supplication
To stop the wild winds' devastation,
That he should redirect them for a while.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Перад няўхільнаю бядою
Траянцы ўсе і пан Эней
Сышліся разам грамадою,
Каб лёс свой вырашыць хутчэй;
Угаварыліся, што трэба
Маліцца ім, прасіць, каб неба
Іх не карала без пары.
Маліліся ж яны Эолу
Старому, каб з яго дазволу
Падзьмулі ў іншы бок вятры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней бедата щом усети,
за миг не се поколеба —
събра троянците си клети,
да видят своята съдба.
Разбраха се да не джомолят,
а да се кръстят, да се молят —
дано подминат тоя бряг.
Молебен сториха Еолу,
да прати ветрите надолу,
да духат в някой пущинак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und seine Trojaner
Erkannten diese Schwierigkeit,
Sie schlossen sich zu einem Haufen
Und grübelten über ihr Los,
Dann kamen sie zu dem Ergebnis:
Sie müssen beten, heiß und fromm,
Daß diese Insel sie umfahren.
So richteten sie ihr Gebet
An Aeolus, daß er die Winde
In andre Richtung blasen läßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nieuniknioną widząc biedę,
I pan Eneasz, i Trojanie
Zebrali wszyscy się jak jeden,
By porozmyślać o swym stanie,
I migiem tu się umówili,
Że będą wszyscy się modlili,
By tylko wyspę tę ominąć.
Wnet msze ucięli do Eola,
By wiatr odwrócił i pozwolił
Spokojnie biednym dalej płynąć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пред неминучею бедою
Троянцы все и пан Эней
Собрались тесною гурьбою
Подумать о беде своей.
Потолковав, уговорились,
Чтоб все крестились и молились,
Чтоб только остров миновать.
Потом молебен откатали —
Эола скопом умоляли
Другой сторонкой челны гнать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Беда казалась неминучей.
Смутился крепко пан Эней;
И все троянцы сбились кучей —
Подумать о судьбе своей.
Давай креститься и молиться,
Чтоб от напасти удалиться,
В другую сторону махнуть.
Молебен грянули Эолу,
Чтоб ветрам он по произволу
Наискосок велел подуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Перед бедою неминучей
Троянцы все и пан Эней
Собрались вместе тесной кучей
Подумать о судьбе своей;
И мигом тут уговорились,
Чтоб все крестились и молились,
Лишь только б остров им минуть.
Молебен оттрубили сразу
Эолу: по его б приказу
Ветра свой обернули путь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бедой напуганные этой,
Троянцы все и пан Эней
Собрались вместе для совета
Подумать о судьбе своей;
Они на том уговорились,
Чтоб все молились и крестились,
Чтоб остров как-нибудь минуть,
Молебен бахнули Эолу,
Чтоб ветры по его изволу
От острова им стали дуть.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

V tom nebezpečí nenadálém
Aeneáš, jeho věrní s ním,
do houfu seběhli se cvalem
podumat nad svým neštěstím.
A dohodli se, co teď dále:
křižovat se a modlit stále,
zápalnou oběť bohům dát,
jen aby Aeol zítra k ránu
dal foukat větrům v jinou stranu,
při životě je zachovat.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еол молебнем вдовольнився
І вітрів зараз одвернув,
Троянський плав перемінився,
Еней буть звірем увильнув.
Ватага вся повеселіла,
Горілка з пляшок булькотіла,
Ніхто ні каплі не пролив;
Потім взялися за весельця
І пригребнули всі од серця,
Мовби Еней по пошті плив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эолъ молебнемъ вдоволнывся
И витривъ заразъ одвернувъ,
Трояньскій плавь переминывся,
Эней буть звиремъ увыльнувъ.
Ватага вся повеселила,
Горилка съ пляшокъ булькотила,
Ни хто ни капли не пролывъ;
Потимъ взялыся за веселця
И прыгребнулы вси одъ серця,
Мовъ бы Эней по почти плывъ.

Примітки: IV, 16.

       Частина IV стр. 16.

Мовби Еней по пошті плив — тобто їхав по поштовому тракту, де на кожній станції міняли коней (на перекладних), їхати на перекладних — найбільш швидкий у давні часи, до появи залізниць, спосіб сполучення. Крім сухопутного поштового сполучення, була також пошта річкова і морська (див. коментар: IV, 59).

Див. також IV, 59.

       Частина IV стр. 59.

І на! через штафет... — тобто в листі, посланому естафетою, через гінців, які передають листа з рук в руки.

 

Перекладні — на державних (казенних) дорогах екіпажі, в які на кожній станції (приблизно через десять — п'ятнадцять кілометрів) впрягали свіжих коней і міняли візника. Плату брали і за кількість прогонів, і за швидкість.

 

То б заплатив на три прогони — тобто оплатити дорожні витрати у потрійному розмірі, щоб на кожній станції обслуговували в першу чергу, давали кращих коней і везли якомога швидше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

God Aeolus, pleased with the benediction,
Averted the winds from the Trojan fleet,
Which sailed unharmed by any interdiction,
Aeneas would not have to grunt or bleat.
The gang became so cheerful now,
The men drank whiskey and didn't allow
One drop of it to spill.
Then everyone had grabbed his oar
And rowed like never yet before.
Aeneas felt an unimaginable thrill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эол ад просьбы не ўхіліўся,
Падзьмуў вятрамі ў іншы бок,
Траянскі лёс перамяніўся,
Эней ад лютай кары ўцёк.
Тут заспявала грамада ўся,
Гарэлка з пляшак палілася,
На сэрцы стала весялей;
А потым шпарка веславалі,
Маланкай несліся праз хвалі,
Як быццам пошту вёз Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А на Еол това му стига,
прибра си ветрите засмян
и пак Еней платната вдига —
изплъзна се като шаран.
Развеселиха се, горилка
направо пиха от бутилка —
ни капчица не стана зян.
А после грабнаха веслата
и като с пощенска фрегата
Еней понесе се припрян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dieser empfing das Beten gnädig
Und drehte seine Winde ab;
Nun schwammen besser die Trojaner,
Das Tiersein ward ihnen erspart.
Die ganze Mannschaft wurde fröhlich,
Aus Flaschen gluckste nun der Schnaps,
Keiner verschüttete ein Tröpfchen,
Mit vollem Herzen und gestärkt
Stürzten jetzt alle sich ans Ruder,
Aeneas schwamm mit vollem Schub.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eola msza zadowoliła,
Odwrócił zaraz wiatry szumne,
Żegluga Trojan się zmieniła,
Eneasz niczym zwierzę umknął.
Wataha wnet poweselała,
Gorzałka z flaszek bulgotała,
Nikt żadnej kropli nie pominął;
Za wiosła wzięli się skwapliwie,
Zawiosłowali znów gorliwie,
Eneasz jakby pocztą płynął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эол доволен был молебном
И ветры тотчас повернул;
А уж Эней как рад был, бедный,
Что от Цирцеи увильнул!
Повеселела вся ватага,
Горилка булькнула во флягах,
Всяк пил — никто не проливал;
Потом за весла дружно взялись,
Гребли — аж весла прогибались;
Эней, как на почтовых, мчал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эол доволен был молебном
И сразу ветры повернул.
Волом на острове волшебном
Эней не стал — улепетнул.
Уже в руках у всей ватаги
Забулькали бутылки, фляги.
Ни капли не пролив из них,
Горелки досыта хлебнули,
Дружней весельцами гребнули,
Рванули, как на почтовых!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Мольбой Эолу угодили,
Он ветры в сторону шугнул,
Троянцы путь переменили,
Эней от козней увильнул.
Повеселели все в ватаге.
Горилка булькала из фляги —
Никто и капли не пролил.
Потом за весла все схватились,
С охотою грести пустились,
Эней, как на почтовых, плыл.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эол молебном был доволен,
Ветрам умолкнуть приказал;
Троянцев путь теперь спокоен,
И зверем наш Эней не стал.
Ватага вся повеселела,
В ковшах горилка закипела,
Никто и капли не пролил;
Потом грести усердно стали,
Чуть было весла не сломали,
Эней как будто с почтой плыл.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

I zahnal jinam větry všecky
Aeol, modlitbou smířený,
Aeneáš ušel nebezpečí,
že ve zvíře se promění.
A banda hned se rozjásala,
kořalka z lahví zabublala,
neprolil nikdo kapku z ní;
pak chutě k veslům přiskočili
a veslovali ze vší síly,
jeli jak náš vůz poštovní.

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, по човну похожая,
Роменський тютюнець курив;
На всі чотири розглядая,
Коли б чого не пропустив.
«Хваліте, — крикнув, — братця, бога!
Гребіте дужче якомога,
От Тибр перед носом у нас;
Ся річка Зевсом обіщана
І з берегами нам оддана.
Греби! — от закричу шабас

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 17.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней по човну похожая,
Роменьскій тютюнець курывъ;
На вси чотыри розглядая,
Колыбъ чого не пропустывъ.
«Хвалите, крыкнувъ, братця, Бога!
«Гребите дужче яко-мога,
«Отъ Тыбръ передъ носомъ у насъ;
«Ся ричка Зевсомъ обищана,
«И зъ берегамы намъ отдана.
«Гребы! — отъ закрычу шабасъ!»

Примітки: IV, 17.

       Частина IV стр. 17.

Роменський тютюнець курив — місто Ромни (зараз Сумської області) здавна славилося своїм тютюном.

 

Шабас, шабаш — кінець; тут у значенні: кінець мандрам.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, walking in small strides
Inside the boat, enjoyed his pipe
And looked to all four sides
Lest he miss any small beach stripe.
He yelled: "Thank, brethren, god!
And row and plod,
The Tiber is in front of us!
This river and its banks
Zeus gave to us! Thanks! Thanks!
Keep rowing! Oh, how fabulous!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней па чоўне пахаджае,
Раменскі курыць тытунец;
На ўсе чатыры паглядае
І бачыць — плаванню канец.
«Хваліце, — крыкнуў, — браты, бога!
Ужо канчаецца дарога,
Бо перад носам Цібр у нас,
Яго, з вадою, з берагамі,
Пакінуў сам Зевес за намі.
Вяслуйце! — прыпыніцца час!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Той все напред-назад сновеше
и пушеше лютив тютюн,
и все се взираше, следеше
напрегнато от своя члун.
— Хвалете — вика, — братя, бога,
гребете с жар, до изнемога,
ей Тибър вижда се пред нас;
реката, тучните поляни
от Зевс ни бяха обещани,
греби! — че ме обзема бяс!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas spaziert auf dem Schiffe,
Rauchend rumänischen Tabak
Und blickt sich um nach allen Seiten,
Damit er ja nichts übersieht.
Dann schreit er: "Lobet Gott, ihr Brüder!
Und rudert jetzt so fest ihr könnt,
Denn Tibris liegt uns vor der Nase!
Und diesen Fluß hat Vater Zeus
Mitsamt den Ufern uns versprochen.
Rudert! Bis ich euch "Ende" sag!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zaś wzdłuż czółna chódził,
Romeński tytoń sobie palił;
Na wszystkie strony wzrokiem wodził,
By nie przegapić czego w dali.
"O bracia, — krzyknął, — chwała Bogu!
Wiosłujcie — wnet się skończy droga,
Przed nami Tyber, słychać żaby,
On przez Zeusa obiecany,
Z brzegami cały nam oddany,
Wiosłujcie! — zaraz krzyknę szabas!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В довольстве полном прохлаждался,
Роменский табачок курил,
На все четыре озирался
И вдруг, подпрыгнув, завопил:
"Ура! Хвалите, братцы, бога!
Шабаш. Окончена дорога.
Пред нами Тибр. Теперь держись!
Речушка эта нам богами
Обещана и с берегами;
А ну, на весла навались!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пока, Эолу повинуясь,
Летел вовсю троянский флот,
Роменским табачком балуясь,
Анхизов сын глядел вперед.
Он гаркнул: «Братцы, шевелитесь!
На весла шибче навалитесь.
Вон Тибр уже маячит наш!
Ведь эта речка с берегами
Нам предназначена богами!
Гребите! — скоро и шабаш».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней на челне прохлаждался,
Роменский табачок курил,
На все четыре озирался —
Чего б не прозевать, следил.
Вдруг крикнул: «Господа хвалите!
Что мочи есть, сильней гребите, —
Вот перед носом Тибр у нас.
Та речка Зевсом нам сулена
И с берегами подарена.
Греби! Вот закричу шабаш!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Дымил он роменской махоркой,
Все время вдоль челна ходил,
Смотрел на все четыре зорко,
Тибр не проехать бы, следил.
«Хвалите, — крикнул, — братцы, бога!
Гребните-ка еще немного,
Под носом Тибр уже у нас.
Река со всеми берегами
Нам та подарена богами,
Сейчас я крикну вам «шабас»!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Romenský tabák pokuřuje,
po lodi chodil Aeneáš,
rozhlížel se, co kolem tu je,
aby snad něco nepropás.
„Hej, bratři!“ vzkřikl, “chvalte boha!
Každý ať vesluje jak moha,
Tiberu máme před nosem,
tu řeku země zaslíbené,
i se břehem ji dostaneme,
jen dál, až řeknu — dost, až sem!“

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гребнули раз, два, три, чотири,
Як на! — у берега човни;
Троянці наші чуприндирі
На землю скіць — як там були!
І зараз стали розкладатись,
Копати, строїть, ташоватись,
Мов їм під лагер суд одвів.
Еней кричить: «Моя тут воля,
І кілько оком скинеш поля,
Скрізь геть настрою городів».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 18.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Гребнулы разъ, два, тры, чотыри,
Якъ на! — у берега човны;
Трояньци наши чупрындыри
На землю скиць,— якъ тамъ булы!
И заразъ сталы роскладатысь,
Копаты, строить, ташоватысь,
Мовъ имъ пидъ лагерь судъ одвивъ.
Эней крычыть: «моя тутъ воля
«И килько окомъ скынешъ поля,
«Скризь - геть настрою городивъ.»

Примітки: IV, 18.

       Частина IV стр. 18.

Троянці наші чуприндирі — чуприндирі — ті, що носили довгий чуб, оселедці. Були неодмінною прикметою запорізького козацтва. Зникли після ліквідації Запорізької Січі у 1775 р. разом з останніми представниками низового козацтва.

 

Ташоватись, ташуватись — розташовуватися, розміщатися.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They rowed fast: one, two, three, four
And look! The long-haired Jacks
Had brought the boats right to the shore
And jumped onto the beach with bags and sacks.
They started digging, building, settling down,
As if they were in their own town,
As if the court permitted them to build the camp.
Aeneas yelled: "My will is here the law!
This island will be in my mighty paw!
Big cities here will have my stamp."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На вёслы дружна налягалі,
І вось! — яны ўжо на зямлі;
Траянцы з чоўнамі прысталі
Да берага — як тут былі!
Так пачалі нарэшце мэту
Здзяйсняць сваю, нібы ім гэту
Зямлю пад лагер суд адвёў.
Эней крычыць: «Мая тут воля,
Цяпер я, колькі хопіць поля,
Тут набудую гарадоў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И — раз, два, три — весла прибраха,
и хоп — заметнаха въже,
и на брега се озоваха;
за перчемлиите мъже
отново дни на труд настават,
стоварват, носят, разкопават,
ще лагеруват тук — личи.
Еней крещи: — Това е наше...
и бърза с ров да го опаше,
дордето стигат му очи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Eins, zwei, drei, vier, wurde gerudert.
Und sieh! Die Boote sind am Strand!
Unsere wackeren Trojaner
Machten nur Hops, und waren da!
Sie fingen an, sich einzurichten,
Gruben und sägten, bauten auf,
Als ob dies ihre Heimat wäre.
Aeneas ruft: "Es ist mein Reich!
Soweit das Auge reicht, sind Felder,
Hier bau ich Städte, noch und noch!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zawiosłowali razy cztery,
I maszt! — już czółna są u brzegu;
Trojanie, nasze te przechery,
Na ziemię skok i jak wśród swego,
Swobodnie jęli się lokować,
Zawzięcie kopać i budować,
Jak gdyby sąd im dał pod obóz.
Eneasz krzyczy: "Tu ma wola,
I ile wzrokiem ujrzysz pola,
Nawznoszę miast, gdzie się spodoba".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гребцы разок-другой гребнули,
И глядь — у берега челнок.
Троянцы на землю махнули,
Пошлялись берегом часок;
Потом работа закипела,
Копали, строили, аж пела
Земля от звона топоров.
Эней кричал: "Моя здесь воля,
Куда ни кинешь глазом в поле —
Везде настрою городов".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гребнули раз, два, три, четыре...
Челнами врезались в песок.
Мотню по ветру растопыря,
На сушу все троянцы скок.
Давай проворно рыть землицу,
Как будто место под станицу
Им суд отвел без дальних слов.
Эней вскричал: «Моя здесь воля,
И — сколь окину глазом поля —
Везде настрою городов!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Гребнули раз, два, три, четыре,
И вот — пора пристать челнам.
Спешат чубатые задиры,
На землю скок — как сроду там!
И сразу стали размещаться,
Копать и строить, расселяться —
Отвел как будто землю суд.
Эней кричит: «Моя тут воля,
Сколь глазом ни окинешь поля,
Я городов настрою тут!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Гребнули раз, два, три... В лимане
Челны пристали к берегам,
Как запорожцы на Кубани,
Троянцы прыг! — и были там.
Шатры у Тибра разбивали,
Рубили, строили, копали,
Как будто жили здесь всегда.
Эней кричит: «Моя здесь воля!
И сколько глаз охватит поля,
Везде построю города».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tak zabrali: ráz, dva, tři, čtyři,
už kyne jim břeh toužený
a člun se rychle k němu blíží
a hop — a už jsou na zemi.
Vynesli všecko, rozložili,
stavěli, kopali a ryli,
zvonily rýče napořád.
Aeneáš křičí: „Má je země
všude, kam až tu dohlédneme —
zde moje města budou stát!“

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Земелька ся була Латинська,
Завзятий цар в ній був Латин;
Старий скупиндя — скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
А также всі його підданці
Носили латані галанці,
Дивившись на свого царя;
На гроші там не козиряли,
А в кітьки крашанками грали,
Не візьмеш даром сухаря.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Земелька ся була Латыньска,
Завзятый царь въ ній бувъ Латынъ;
Старый скупындя — скурвасыньска,
Дрыжавъ, якъ Каинъ, за алтынъ.
А также вси його пидданци,
Носылы латани галанци,
Дывывшысь на свого царя;
На гроши тамъ не козырялы,
А въ китъкы крашанкамы гралы.
Не визьмешъ даромъ сухаря.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 19.

Видання 1809:

рядок 2:

Завзятий цар в ней був Латин

рядок 6:

Носили подрани галанці

Примітки: IV, 19.

       Частина IV стр. 19.

Троянці прибули на призначене богами місце для заснування Риму в одну з областей Середньої Італії — Лацію, володіння царя Латина, сина бога поля Фавна і німфи Маріки (в Котляревського — Мерика).

 

Носили латані галанці — галанці — штани з голландського сукна, які звичайно носили слуги українського панства, зокрема козачки; вузькі панталони (К.).

 

А в кітьки крашанками грали — йдеться про поширений звичай грати на Великдень у крашанки. Грали навбитки, тобто стукалися крашанками з гострого кінця. Той, чиє яйце лишиться цілим, забирає надбите яйце партнера собі.

 

Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба було вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б'є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти. Багато важило уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралущею. Бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого — непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом. А взагалі в такій грі в межах правил йшли на всілякі хитрощі, інколи найнесподіваніші.

 

В кітьки — варіація гри крашанками: котити по землі. Оскільки саме вона названа в Котляревського, є підстава вважати, що в ті часи була популярнішою від гри навбитки. Тут цей вислів вжито у значенні: хитрили один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випустити, а — чуже забрати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The country - Latium its name -
Where Latin was the tsar; though affluent,
He was a miser with no shame,
A Cain, who trembled for each cent.
His subjects, miserable wretches,
Were wearing pants with patches upon patches,
While following in footsteps of their manager,
They did not trump in cash, those yeggs,
But played with colored Easter eggs,
Such niggards they all were.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацінскім гэты край лічыўся”,
А кіраваў ім цар Лацін;
Старая скнара — калаціўся
Ён, быццам Каін, за алтын.
Народ яго вернападданы
Хадзіў галюткі, абшарпаны,
Няйначай, прыклад браў з цара;
Грашыма там не казыралі,
А больш у крашанкі гулялі,
Не возьмеш дарам сухара.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В прочутата земя латинска
Латин бе царят всепризнат,
пръв скръндза, с алчност сатанинска,
за грош убива роден брат.
А поданиците търпящи
с окъсани протрити гащи
дивяха се на своя цар;
прибираше им той парите,
та с писани яйца, горките,
играеха до днес комар.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Stückchen Landes war lateinisch,
König Latinus herrschte hier.
Er war, wie Kain, ein alter Geizhals,
Zitternd um jedes Stück Altin.
So waren auch die Untertanen,
Trugen zerlumpte Kleider nur,
Um ihren König nachzuahmen.
Für Geld hatten sie kein Gefühl
Und würfelten um bunte Eier, -
Völlig umsonst gibt es kein Brot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A ziemia była to latyńska,
Żył król Latynus tam zawzięty;
Ten stary skąpiec skurwysyński
Jak Kain za grosz drżał przeklęty.
Poddani w kraju jego znanym
Nosili spodnie połatane,
Wzorując się na królu starym;
I na pieniądze tam nie grali,
Lecz pisankami się stukali,
Nie weźmiesz darmo i suchara.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Земля, куда Эней причалил,
Звалась Латинской. Царь Латин
Был жмот, каких в тот век не знали,
Дрожал, как Каин, за алтын.
В царя и подданные были:
В штанах заплатанных ходили,
Не тратили ни гроша зря;
На деньги в карты не играли,
Вовеки даром не давали
Друг дружке даже сухаря.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А между тем царем Латином
Был крепок сей латинский край.
Как Каин, трясся над алтыном
Заядлый этот скупердяй,
Чьи подданные — голодранцы —
Носили рваные «голландцы»,
Точь-в-точь как их сквалыжный царь.
На деньги там не козыряли,
А только писанки катали,
И черствый прятали сухарь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинской та была землица,
Царем в ней дошлый был Латин:
Скупец, чужим охоч живиться,
Дрожал, как Каин, за алтын.
Такие ж подданные были:
В портах залатанных ходили,
Примеру следуя царя.
Там деньги в карты не мотали,
А в китьки писанки катали,
Не подадут и сухаря.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Земля же та была латинской,
И царствовал в ней царь Латин,
Себе он деньги греб по-свински,
Дрожал, как Каин, за алтын.
У подданных, причем богатых,
У всех штаны были в заплатах,
Ведь каждый брал пример с царя;
На деньги в карты не играли,
Лишь с горки писанки катали,
Не взять там даром сухаря.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latinská byla zem i řeka,
car Latin vlád tam v onen Čas;
jak čert na hříšnou duší čeká,
ten skrblík na groš jen se třás.
A po příkladu svého krále
poddaní chodili tam stále
jen v zašívaných kalhotách;
groš v kartách prohrát neuměli,
jen kraslicemi kutáleli
a lakomí byli až strach.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин сей, хоть не дуже близько,
А все олимпським був рідня,
Не кланявся нікому низько,
Для його все була бридня.
Мерика, кажуть, його мати,
До Фавна стала учащати
Та і Латина добула.
Латин дочку мав чепуруху,
Проворну, гарну і моргуху,
Одна у нього і була.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 20.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ сей хоть не дуже блызько,
А все Олымпськымъ бувъ ридня,
Не кланявся никому нызько,
Для його все була бридня.
Мерыка, кажутъ, його маты,
До Фавна стала учащаты
Та и Латына добула.
Латынъ дочку мавъ чепуруху,
Проворну, гарну и моргуху.
Одна у нього и була.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 20.

Видання 1809:

рядок 10:

Одна у його і була

Примітки: IV, 20.

       Частина IV стр. 20.

Фавн (у римлян) — бог лісів, полів і лук, покровитель стад і пастухів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

This Latin wasn't a close relation
To the Olympians, but, anyway, a kin.
He would not bow to them in adoration,
Which would be as repugnant as a sin.
They say that Faun was often seen
With Merica, his mother, in the green
Outdoors, where she conceived her son.
He, Latin, had an only daughter, a coquette,
As gorgeous as a violet,
Whose skill and charm couldn't be outdone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацін Алімпу, хоць не блізкім,
Але лічыўся сваяком,
І не хадзіў з паклонам нізкім
Ён да другіх вяльмож у дом.
Да Фаўна, кажуць, учашчала
Лаціна маці, й нагуляла
Свайго сыночка з ім яна.
Лацін дачку меў маладую,
Вясёлую і разбітную,
Яна была ў яго адна.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На боговете бе роднина,
макар далечен, тоя мъж,
и кланяха му се мнозина,
но той на никой, ни веднъж.
Мерика, майка му — отдавна:
разправят, — срещала се с фавна
и тъй сдобила се със син.
Той имаше си дъщеричка —
чевръста, дашна, хубавичка,
едничка щерка на Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nur ganz entfernt war der Latinus
Mit den Olympischen verwandt,
Vor niemand machte er Verbeugung,
Für ihn war alles Niedertracht.
Merika - sagt man - seine Mutter
Besuchte öfter mal den Faun
Und so bekam sie den Latinus.
Latinus selbst hatte ein Kind,
Eine gar wunderschone Tochter,
Schlank an Gestalt, gewandt und flink.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus ów się mocno ciskał, —
Był olimpijskich bogów krewnym,
Nie kłaniał się nikomu nisko,
Pogardzał wszystkim siebie pewny.
Marika, mówią, jego matka
Do fauna biegła też nierzadko,
Więc Latynusa urodziła.
Latynus córkę miał strojnisię,
Ruchliwą, ładną zalotnisię,
I jedynaczką ona była.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латин считал родней своею
Богов олимпских. Посему
Не гнул ни перед кем он шеи,
Все было трын-трава ему.
Когда-то мать его, Мерика,
Влюбилась в Фавна, да, гляди-ка,
Латина с ним и прижила.
Жил царь Латин, не зная лиха,
Имел он дочку щеголиху.
Вот впрямь уж девка всем взяла!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Богам родня — хоть не из близких —
Был царь Латин, а потому
Занесся и поклонов низких
Не расточал он никому.
Мерика, мать его, исправно
Когда-то навещала Фавна,
Затем Латина родила.
Имел он доченьку — воструху,
Красотку, модницу, моргуху.
Одна лишь у царя была.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хоть дальней, все ж родней Латину
Олимпский доводился сонм.
Ни перед кем не гнул царь спину,
Ему все было нипочем.
Мерику, мать его, болтали,
Частенько с Фавном примечали,
С ним и Латина прижила.
Имел он дочку хлопотунью,
Красу, плутовку, щебетунью —
Единой у него росла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, хоть и не очень близко,
Все ж олимпийцам был родня,
Царям не кланялся он низко,
Всегда достоинство храня.
Мерика, мать его, по слухам,
Гуляла с Фавном, скотьим духом,
Да и Латина прижила.
Латин имел дочь-щеголиху,
Что всем подмигивала лихо,
Одна лишь у него была.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latin se hlásil k Olympanům
co příbuzný, byť vzdálený,
on neklaněl se žádným pánům
a kašlal na své sousedy.
Merika, sličná jeho máti,
začla si s Faunem jednou hráti,
až měla synka Latina.
Latin měl dcerku parádnici,
svižnou a zdobnou, pěkných lící,
dceř byla jeho jediná.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка була зальотна птиця
І ззаду, спереду, кругом;
Червона, свіжа, як кислиця,
І все ходила павичом.
Дородна, росла і красива,
Приступна, добра, не спесива,
Гнучка, юрлива, молода;
Хоть хто на неї ненароком
Закине молодецьким оком,
То так її і вподоба.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 21.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дочка була зальотна птыця
И зъ заду, зъ переду, кругомъ;
Червона, свижа якъ кыслыця,
И все ходыла павычомъ.
Дородна, росла и красыва,
Прыступна, добра, не спесыва,
Гнучка, юрлыва, молода;
Хоть хто на ней не нарокомъ,
Закыне молодецькымъ окомъ,
То такъ ѣи и вподоба.

Примітки: IV, 21.

       Частина IV стр. 21.

Дочка була зальотна птиця — тут у значенні: незвичайна, виняткових достоїнств.

 

В образі Лависі змальований народний ідеал дівчини. Першими названі найголовніші з народного погляду достоїнства: чепуруха, проворна, тобто роботяща, а вже потім — гарна. Далі йде повніше змалювання зовнішності і вдачі. Бурлескне обігрування тут відсутнє зовсім. Лавися в 21 — 22-й строфах дуже нагадує Наталку Полтавку з однойменної п'єси І. Котляревського.

 

Приступна, добра, не спесива — порівняй у п'єсі "Наталка Полтавка":

 

Ой, я дівчина Полтавка,
А зовуть мене Наталка:
Дівка проста, не красива,
З добрим серцем, не спесива.

 

Порівняй також з образом української молодиці Дідони (І, 21):

 

тім городі жила Дидона,
А город звався Карфаген,
Розумна пані і моторна,
Для неї трохи сих імен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита,
Бідняжка — що була вдова;
По городу тогді гуляла,
Коли троянців повстрічала.
Такі сказала їм слова:"

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The daughter was a flirting bird
From every side and all around,
So rosy-cheeked. One never heard
Her steps, she barely touched the ground.
Fine looking, well endowed and tall,
Good-natured and polite to all,
She was with graces so enriched;
Whoever had a chance
To see her radiance,
He was attracted and bewitched.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дачка дзяўчынаю здаровай,
Мажною з выгляду расла;
Як яблык, свежай і ружовай,
Як пава, статнаю была,
Лагоднаю і жартаўлівай,
Прыгожай і не ганарлівай,
Крамянаю і маладой;
Хто на дзяўчыну ненарокам
Хоць раз цікаўным глянуў вокам,
Той быў ўражаны красой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Бе прелетна, безгрижна птица
отвсякъде — отпред, отзад;
вървеше като пауница,
същинска ябълка на цвят.
Висока, снажна и красива,
спокойна, млада, обичлива,
добра и в тяло, и в глава;
и ако някога случайно
ерген погледнеше я тайно —
то най я радваше това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Tochter war ein feiner Vogel,
Vorne und hinten, überall,
Rotbackig und frisch wie ein Apfel,
Immer stolzierend wie ein Pfau.
Der Körper schlank und gutgewachsen,
Nicht stolz, stets ansprechbar und gut,
An Jahren jung, geschickt und wendig;
Wenn einer sie zufällig sieht
Und einen Männerblick ihr spendet,
Findet Gefallen gleich an ihr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Córeczka wdzięczną więc dziewuszką
Już z tyłu, z przodu, zewsząd była;
Czerwona, świeża jak jabłuszko,
Jak paw pyszniła się, chodziła.
Dorodna, rosła i piękniutka,
Przystępną, dobra i skromniutka,
Ruchliwa, giętka, zwinna, młoda;
I kto junackim okiem na nią
Przypadkiem rzuci, wryty stanie,
Tak upodoba jej urodę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Кругом — и спереди и сзади —
Как яблочко свежа была,
Ходила — точно на параде,
Походка павья, грудь бела;
Росла, дородна, не спесива,
Вертлява, молода, красива,
Гибка, востра, как лезвие;
Кто ни окинет ненароком
Девчонку молодецким оком —
Тот разом втюрится в нее.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Залетная такая птичка!
Всего в пропорции у ней:
Осанкой — пава; круглоличка,
Румянец — яблочка красней;
Стройна, дородна и красива,
Добра, спокойна, не спесива,
Гибка, проворна, молода.
Кто на нее хоть ненароком
Посмотрит молодецким оком,
Тот сразу влюбится — беда!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Игривой пташкой дочь глядела,
Что сзади, спереди, кругом;
Свежа, как яблочко, алела,
Ходила павою, шажком,
Статна, дородна и красива,
Добра, доступна, не спесива,
Гибка, вертлява и юна.
Коль кто ее хоть ненароком
Окинет молодецким оком,
Всем по сердцу была она.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Залетной птицей без изъяна
Дочь распрекрасная была,
Свежа, как яблочко, румяна,
Ходила — лебедем плыла.
Была любезна, не спесива,
Добра, пленительно красива,
Стройна, высока, молода,
Кто на нее, хоть ненароком,
Посмотрит молодецким оком,
Ее полюбит навсегда.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Líbivá, jako malovaná,
se stran i zpředu, zezadu,
a svěží jako višně planá,
honila jenom parádu.
Urostlá, pěkná byla panna,
přístupná, nijak nafoukaná,
štíhlá a pružná, jak má být.
Kdo uvidí ji znenadání,
junáckým okem mrkne na ni,
tomu se musí zalíbit.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Така дівча — кусочок ласий,
Заслинишся, як глянеш раз;
Що ваші гречеські ковбаси!
Що ваш первак грушевий квас!
Завійниця од неї вхопить,
На голову насяде хлопіт;
А може, тьохне і не там.
Поставить рогом ясні очі,
Що не доспиш петрівськой ночі;
Те по собі я знаю сам.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина IV, строфа 22.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Така дивча — кусочокъ ласый,
Заслынешся якъ глянешъ разъ;
Що ваши Гречеськи ковбасы!
Що вашъ первакъ грушевый квась!
Завійныця одъ неи вхопыть,
На голову насяде хлопитъ;
А може тьохне и не такъ.
Поставытъ рогомъ ясни очи,
Що не доспышъ петривськой ночи;
Те по соби я знаю самъ.

Примітки: IV, 22.

       Частина IV стр. 22.

Що ваші гречеські ковбаси! — йдеться про ковбаси, що їх виготовляли греки, які жили колоніями на Україні. Особливо відома була колонія в Ніжині, в добу Котляревського вона ще зберігала етнічну відокремленість. Грецькі ковбаси не круглі, а плескуваті, виготовлялися особливим способом. Від греків українці перейняли вміння коптити ковбаси.

 

Що ваш первак грушевий квас! — квас, на виготовлення якого йшли груші дички.

 

Завійниця од неї вхопить — завійниця — гострий, пекучий біль у животі.

 

Що не доспиш петрівськой ночі — Петрівка — середина літа, коли ночі найкоротші. Тягнулася Петрівка з дев'ятого тижня після пасхи до 29 червня (за ст. ст.).

 

Те по собі я знаю сам — єдине місце в поемі, де І. Котляревський прямо говорить про своє особисте, інтимне. В молоді роки він був дуже закоханий у дівчину, але одружитися з нею не зміг. Так і прожив усе життя неодруженим.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A girl like this, - a savory tid-bit!
On seeing her, you start to slaver.
Your fat Greek sausages aren't fit
For food. Your pear kvass has no flavour.
It'll give sharp pain inside your belly,
A trouble for your head, and smelly;
It might not be there on demand,
And your eyes will be horny,
Your sleep disturbed and your bed thorny,
I know it well, firsthand.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Краса яе — кавалак ласы,
Тут сліну, брат, каўтнеш не раз;
Што ў параўнанні з ёй кілбасы!
І Грэцкі ваш пяршак і квас!
Лепш не заводзіцца з такою,
Не будзе думкам супакою,
Сум горкі сэрца прадзяўбе.
Хай толькі гляне ветла ў вочы,
Дык не заснеш ні ўдзень, ні ўночы,
Я гэта знаю па сабе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Такава мръвка — сиромаси
преглъщат слюнка час по час;
какво са гръцките колбаси,
какво — първак и крушов квас!
Човек от туй да залинее,
направо да се поболее,
а може и да пукне там.
Не иде сън, мълчиш, посърнеш
и до Петровден се извърнеш —
това съм го изпитвал сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Mädchen ist ein Leckerbissen,
Du schluckst, sobald du sie erblickst:
Was ist schon eure Wurst dagegen,
Was ist schon euer Birnensaft!
Ein Schwindel könnte dich ergreifen,
Sorgen befallen deinen Kopf,
Dein Herz wird klopfen zum Zerspringen,
Trübe, verschwommen wird dein Blick
Und du kannst in der Nacht nicht schlafen, -
Solche Erfahrung hab ich auch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Takowe dziewczę — kąsek łasy,
Gdy raz choć spojrzysz, puścisz ślinę;
Co wasze greckie tu kiełbasy!
Co kwas gruszkowy, miód lub wino!
Gorączka od niej chwyci snadnie;
Na głowę tylko kłopot spadnie;
A może stuknie nie tam nawet.
Ustawi na cię jasne oczy,
Nie dośpisz już Piotrowej nocy;
Po sobie znam też takie sprawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пускали слюни лоботрясы
На этот лакомый кусок;
Что перед ней кныши, колбасы
Или там грушевый квасок.
С ней мигом головы решишься
И брюхом смертно затомишься;
Забудешь разом о гульбе;
На лоб повылезают очи,
Спокойно не поспишь ни ночи;
Я это знаю по себе.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Скажу я, не жалея красок,
Девица — лакомый кусок!
Смачнее греческих колбасок,
Вкусней, чем грушевый квасок.
Взглянул — и в голове забота,
В желудке — резь, в костях — ломота...
Не пожелаешь и врагу!
Остолбенеют ясны очи.
И не доспишь петровской ночи.
Я по себе судить могу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Кусочек лаком — глянешь часом,
Так губы облизнешь не раз;
Куда там греческим колбасам!
Что ваш первач грушевый квас!
Живот заноет, как от рези,
Забота в голову полезет,
А может екнуть и не там;
И так начнешь таращить очи,
Что не доспишь в петровки ночи;
Я по себе то знаю сам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Кусочек лакомый — такая,
Слюну сглотнешь, коль глянешь раз,
Что там пред ней струя хмельная!
Что сладость греческих колбас!
Животик от нее скорежит,
И душеньку тоска изгложет,
А может, екнет и не там,
Поставит рогом ясны очи,
И не доспишь петровской ночи,
То по себе я знаю сам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

AŽ sbíhají se v ústech sliny,
jak tohle sousto uhlídáš —
a hned si děláš laskominy...
Co kvas a řecký salám váš!
Jak zakoukáš se trošku na ni,
v útrobách cítíš ujímání,
a co je s tebou, nevíš sám.
Když zakroutí po tobě oči,
je s tebou zle, už nespíš v noci —
to všecko za sebou už mám!

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сусідні хлопці женихались
На гарну дівчину таку,
І сватать деякі питались,
Які хотіли, щоб смаку
В Латиновій дочці добиться,
Царя приданим поживиться,
Геть, геть — і царство за чуб взять.
Но ненечка її Амата
В душі своїй була строката.
Не всякий їй любився зять.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 23.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сусидни хлопци женыхалысь
На гарну дивчыну таку,
И сватать де-яки пыталысь,
Яки хотилы, щобъ смаку
Въ Латыновій дочци добыться,
Царя прыданымъ пожывыться,
Геть, геть — и царство за чубъ взять.
Но ненечка ѣи Амата,
Въ души своій була строкота,
Не всякій йій любывся зять.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 23.

Видання 1809:

рядок 1:

Сосідні хлопці женихались

рядок 9:

В душі своєй була строката

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Some next-door fellows chose
To woo that gorgeous lass,
And some were ready to propose
To wed the girl of that high class.
They also planned to get
The realm with that coquette.
There was someone who saw
Things differently. Her strict mother
Told those crude fellows not to bother.
She knew who would become her son-in-law.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сватоў суседзі пасылалі
Не раз да царскае дачкі,
Якія толькі не жадалі
Прыгажуны яе рукі,
Яе прыхільнасці дабіцца,
Цара пасагам пажывіцца,
А там і ўладу ў рукі ўзяць.
Ды маці мудрая Амата
Такім зяцям была не рада,
Не кожны падарожны — зяць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Съседските момци не спряха
да пращат сватове у тях,
а те на свой ред се моряха,
та някак в щерката ищах
дано събудят най-накрая.
Че с царска зестра беше тая —
след туй на царството е ред.
Но всуе — майка и Амата
бе доста строга и чепата,
не и хареса никой зет.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Nachbarprinzen kreisten ständig
Um diese wunderschöne Maid,
Manch einer, der an Heirat dachte,
War unentwegt darum bemüht,
Der Tochter Latins zu gefallen
Und nicht zuletzt des Königs Gunst
Und auch sein Reich mit zu gewinnen.
Die Mutter, die Amata hieß,
War äußerst streng in ihrem Wesen, -
Nicht jeder Freier war ihr recht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z sąsiedztwa chłopcy szli w zaloty
Do ładnej, słynnej panny owej,
Niektórzy mieli też ochotę
Ją swatać, żeby posmakować
Wnet w Latynusa córce ładnie,
Posagiem króla też zawładnąć,
A tam — królestwo sobie zdobyć.
Lecz matuleńka jej Amata
Charakter miała zbyt rogaty,
Nie każdy zięć jej się podobał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Давно соседи женихались,
Ночами не спалось иным,
Дивчину высватать пытались,
Притом смекали: как бы им
И ласки от нее добиться,
Да и приданым поживиться,
А там и трон к рукам прибрать.
Но мать Лавинии Амата
Была на сговор туговата:
Не всякий зять ей был под стать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подбиться к девушке пригожей
Пытались уж не первый год.
С Латином породниться тоже
Соседним хлопцам был расчет:
Заполучить не только дочку —
В придачу к сладкому кусочку
Со временем и царство взять.
Но маменька ее, Амата,
Была причудами богата.
Годился ей не всякий зять.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Окрест все молодцы вздыхали
По красной девице такой;
Иные сватов засылали,
Позарившись живой рукой
С Латина дочерью слюбиться,
Приданым царским поживиться,
А там и трон к рукам прибрать.
Но матушка ее Амата
Была на норов крутовата;
Не всякий был угоден зять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Соседи-парни увивались
Вокруг Лависеньки всегда,
Иные свататься пытались,
Хотели хлопцы без труда
К царевой дочке подкатиться,
Ее приданым поживиться,
А там за чуб и царство взять.
Но только мать ее Амата
Была капризна, хитровата,
Не каждый нравился ей зять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Že byla děvče jako kvítí,
ženichů měla habaděj,
každý by si ji hned chtěl vzíti,
vždyť věru bylo by mu hej:
kdyby se jí v něm zalíbilo,
to by se s carským věnem žilo,
i na trůn by si potom sed.
Maminka Amata však byla
dost vybíravá, vrtošivá
a vhod jí nebyl každý zeť.

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один був Турн, царьок нешпетний,
З Латином у сусідстві жив,
Дочці і матері прикметний,
І батько дуже з ним дружив.
Не в шутку молодець був жвавий,
Товстий, високий, кучерявий,
Обточений, як огірок;
І війська мав свого чимало,
І грошиків таки бряжчало,
Куда не кинь, був Турн царьок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одынъ бувъ Турнъ царьокъ нешпетный,
Зъ Латыномъ у сусидстви жывъ,
Дочци и матери прыкметный
И батько дуже зъ нымъ дружывъ.
Не въ шутку молодець бувъ жвавый,
Товстый, высокый, кучерявый,
Обточеный якъ огирокъ;
И війська мавъ свого чимало,
И грошекивъ такы бряжчало,
Куда не кынь, бувъ Турнъ царьокъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 24.

Видання 1809:

рядок 8:

І віська мав свого чимало

рядок 10:

Куда ні кинь, був Турн царьок

Примітки: IV, 24.

       Частина IV стр. 24.

Один був Турн, царьок нешпетний — нешпетний (пол.) — непоганий. У Вергілія Турн — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There was a certain little tsar
In Latin's neighbourhood.
The ladies thought he was by far
The noblest man, so eminent and good.
The father liked the boy,
Because it was a joy
To be with him. That fat and tall
And agile, curly-headed lad
Had gold, as he was said,
An army, too; a young tsar, after all.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адзін быў Турн, царок выдатны,
Што блізка жыў ад іх зусім,
Для маці і дачкі прынадны,
Ды і Лацін лічыўся з ім;
Турн быў дзяцюк рухавы, жвавы,
Высокі, тоўсты, кучаравы,
Абточаны, як агурок:
І войска меў свайго нямала,
І грошыкаў яму ставала,
Куды ні кінь, быў Турн царок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Единствен Турн между мъжете,
най-личния съседен цар,
се бе харесал и на двете,
че бе и на Латин другар.
Той бе момче подвижно, здраво,
височко, пълно, къдроглаво,
набито като корнишон;
намираха му се войници,
а беше скътал и парици,
с две думи — ставаше за трон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nachbarreich regierte Turnus,
Er war ein König nach Geschmack,
Tochter und Mutter zeigten Neigung
Und auch der Vater war sein Freund.
Er war ein feiner Kerl, war stattlich,
Breitschultrig, groß, mit krausem Haar,
Rundherum glatt wie eine Gurke;
Ihm unterstand ein großes Heer
Und auch Geld klingelte im Beutel, -
Echt König Turnus, wo man schaut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Był Turnus tam, król młody, zgrabny,
Żył z Latynusem po sąsiedzku,
Dla córki z matką dość powabny,
A ojciec lubił go od dziecka.
Był młodzian nie na żarty żwawy,
Wysoki, tłusty, kędzierzawy
I obtoczony jak ogórek;
Miał swego wojska już niemało,
Pieniędzy sporo też brzęczało
I jak nie spojrzeć, był figurą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лишь Турн-царек один средь прочих —
С Латином он в соседстве жил —
Был люб и матери и дочке,
Да и отец с ним век дружил.
Он был и впрямь детина бравый —
Высокий, толстый, кучерявый;
В делах — не промах, парень жох;
И войска он имел немало,
В карманах золото бренчало,
Куда ни кинь — жених не плох.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А некий Турн, царек, заметьте,
С Латином по соседству жил.
У дочки с матерью — в предмете,
К тому же и с отцом дружил.
Детина был на редкость бравый,
Высокий, толстый, кучерявый,
Обточенный, как огурец.
И войска он имел немало,
И серебро в мошне бренчало.
Куда ни кинь — был молодец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Один был Турн-царек приметен,
С Латином он в соседстве жил,
Был дочкой с матерью привечен,
И батька сильно с ним дружил.
Не в шутку молодец был бравый —
Высокий, полный, кучерявый —
Свеж, как огурчик, паренек.
И войска он имел немало,
Кой-что и в кошельке бренчало,
Куда ни кинь был Турн-царек.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Из всех лишь Турн — царек завидный,
С Латином он в соседях жил —
По вкусу дочке был, как видно,
С ним очень и отец дружил.
Собой он молодец был бравый,
Высокий, толстый и кудрявый,
Красавец вдоль и поперек;
Он войск своих имел немало,
Да и казны на все хватало,
Жених завидный — Турн-царек.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned přes pole tam Turnus sídlil,
ač car, přec nebyl šereda,
matce i dcerušce se líbil,
s otcem žil v dobrém, jak se zdá,
čilý a hbitý, junák pravý,
vysoký, tlustý, kučeravý,
kulatý jako melounek.
Dost vojska měl co řádný vládce
a groše zvonily mu v kapse,
nu, každým coulem byl to rek.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пан Турн щось дуже підсипався
Царя Латина до дочки,
Як з нею був, то виправлявся
І піднімавсь на каблучки.
Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Панъ Турнъ щось дуже пидсыпався
Царя Латына до дочкы,
Якъ зъ нею бувъ, то выправлявся
И пиднимавсь на каблучкы.
Латынъ, дочка, стара Амата,
Що день видъ Турна ждалы свата,
Уже нашылы рушныкивъ,
И всякыхъ всячынъ напрыдбалы,
Яки на сватанни давалы,
Все сподивалысь старостивъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 25.

Видання 1809:

рядок 6:

Щодень од Турна ждали свата

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

That princeling Turn paid much attention
To Latin's daughter. Every day
When he was with her, he would mention
How beautiful she was, a true bouquet.
The parents and their anxious charmer
Awaited their remarkable disarmer
With all the necessary towels
And many other things,
Important for such happenings,
They all had irritated bowels.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не першы год як заляцаўся
Пан Турн да царскае дачкі,
Калі з дзяўчынай ён вітаўся,
Дык станавіўся на наскі.
Лацін, яго дачка, Амата
Ад Турна ўжо чакалі свата,
Панашывалі ручнікоў
І розных рэчаў напрыдбалі,
Нібы на свята запасалі —
У гонар сваццяў і сватоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А от Латиновата щерка
и Турн не сваляше очи,
не беше му съвсем по терка,
та се на токове качи.
Латин, Амата, дъщерята
очакваха да дойде свата,
успяха кърпи да стъкмят
и други най-различни дари
за сватове и за сватбари,
тъй както си му е редът.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Herr Turnus machte immer öfter
Dem Töchterchen Latins den Hof;
Er reckte sich in ihrer Nähe
Und hob sich auf dem Absatz hoch.
Latin, Amata und die Tochter
Hofften, daß er sich bald erklärt,
Handtücher waren vorbereitet,
Gar viele Sachen angeschafft,
Um sie dem Hochzeiter zu reichen, -
Täglich erhofften sie Besuch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pan Turnus rwał się wyjątkowo
Do córki króla Latynusa,
Gdy z nią był, stale się prostował,
Na palcach chodził ten chytrusek.
Latynus, córka i Amata
Oczekiwali odeń swata,
Ręczniki już powyszywali,
Kupili rzeczy do dawania
Zwyczajem znanym przy swataniu,
Starostów wciąż się spodziewali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пан Турн давненько собирался
Латина дочку подцепить;
Пред нею на носки вздымался,
Старался плечи распрямить.
Лавиния, Латин, Амата
Что день от Турна ждали свата.
Уже нашили рушников,
Понакупили всякой снеди,
Чтобы приняться, как соседи,
За сватовство без лишних слов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн, однако, подсыпался
К Латина дочке всё сильней.
На каблучки приподнимался
И выправлялся перед ней.
Латин, царевна и Амата
От пана Турна ждали свата:
Уже нашили рушников
И мелочей любого рода
Для свадебного обихода,
Как водится спокон веков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пан Турн уж больно подольщался
И перед дочкой лебезил;
Коль с нею был, то выпрямлялся.
На цыпочках вокруг ходил.
Латин и дочь, и мать Амата
Что день от Турна ждали свата
И рушники уж припасли,
И всякой всячины достали,
Какую в сватанье давали.
Все ждали, сваты чтоб пришли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пан Турн усиленно старался
У царской дочки быть в чести,
Когда был с нею, выпрямлялся,
Старался больше подрасти.
Латин, и дочка, и Амата
От Турна ожидали сватов,
Уже нашили рушников
И всякой всячины купили,
Все, что при сватанье дарили,
Прием готов был для сватов.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pan Turnus, rek nad všecky reky,
k dědičce měl se, jak by ne;
stavěl se před ní na kramfleky
a lichotil se k rodině.
Latin, Amata, dcera taky
čekali jeho starosvaty,
výbavu šili, sháněli,
co nejvíc aby dceři dali;
svatební šátky uchystali
snad už na příští neděli.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли чого в руках не маєш,
То не хвалися, що твоє;
Що буде, ти того не знаєш,
Утратиш, може, і своє.
Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду,
Бо щоб не насмішив людей.
І перше в волок подивися,
Тогді і рибою хвалися;
Бо будеш йолоп, дуралей.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Колы чого въ рукахъ не маешъ,
То не хвалыся, що твое;
Що буде, ты того не знаешъ,
Утратышъ може и свое.
Не розглядившы, кажутъ, броду,
Не лизь прожогомъ першый въ воду,
Бо щобъ не насмишывъ людей.
И перше въ волокъ подывыся,
Тогди и рыбою хвалыся;
Бо будешъ йолопъ, дуралей.

Примітки: IV, 26.

       Частина IV стр. 26.

Вся строфа побудована на прислів'ях одного змісту: "Не кажи "гоп!", поки не перескочиш". Одна житейська мудрість, вивірена досвідом поколінь, подається ніби під різними кутами зору, варіюється — з якого боку не глянь, а правда таки лишається правдою. Придивившись ближче, можна вгадати в складі строфи кілька прислів'їв безсумнівно народного походження: "Ніхто не знає, що його чекає", "Не розгледівши броду, не лізь у воду", "Поспішиш —  людей насмішиш", "Коли чого в руках не маєш, то не хвалися, що твоє", "Перше в волок подивися, тоді і рибою хвалися". Однак з прислів'ями та приказками в "Енеїді" справа стоїть так, як з піснями в "Наталці Полтавці", — в ряді випадків не можна певно сказати, де пісня народна, а де — автора п'єси.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you don't have yet in your hands
The things that don't belong to you,
Don't brag. The destiny oft countermands
And you loose your possessions, too.
Don't get into the stream unless
You know the ford, wise elders stress.
Lest people laugh at you, my chum,
Look first into the net,
If there is fish inside. Do not forget,
Or they will call you idiot and dumb.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі чаго ў руках не маеш,
Дык не хваліся, што тваё:
Што будзе, ты таго не знаеш,
А страціць можаш і сваё.
Не распытаўшы добра броду,
Не суйся, кажуць, першы ў воду
Сам, каб людзей не насмяшыць.
З вады не выцягнуўшы нерат,
Улоў свой не хвалі наперад,
Калі не хочаш дурнем быць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не се хвали, че нещо имаш,
ако в ръце не го държиш;
и туй се случва — уж да взимаш,
а пък и с твойто се простиш.
Ако не виждаш брод в реката,
недей се хвърля във водата,
че току станал си за смях;
и рибата преди да хванат,
едни им е готов тиганът,
но всеки се подгавря с тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hältst du nicht etwas in den Händen,
Prahle nicht, daß es dir gehört,
Was kommt, das kannst du gar nicht wissen,
Und dann entgleitet dir der Rest.
Man sagt - kennst du noch nicht das Ufer,
Steig in das Wasser nicht hinein,
Um dann nicht zum Gespött zu werden;
Schau dir den Fisch im Netz erst an,
Bevor du anfängst groß zu prahlen,
Sonst stehst als Trottel du am End.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy czegoś w ręku nie masz, człeku,
To nie chwal się, że to jest twoje,
Bo nie wiesz, co się jeszcze czeka,
Utracisz, może, nawet swoje.
Jak mówią, nie sprawdziwszy brodu,
Też co tchu nie właź ty do wody,
Byś nie rozśmieszył tylko ludzi,
I ryb też przed niewodem nie łap;
Bo wszyscy ten wykryją nieład,
Już będziesz jełop, głupi nudziarz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но — ах! — чего не взял руками,
О том не говори: "мое";
Нельзя узнать, что будет с нами,
Утратить можешь и свое.
Как говорят, не зная броду,
Не суйся лучше первым в воду,
Чтоб вдруг не насмешить людей;
Не будь оплошным рыболовом,
Что хвастает своим уловом,
Не осмотрев еще сетей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Чего руками не ухватишь,
Того не называй своим.
Кто знает? Может быть, утратишь
И то, что было впрямь твоим.
Не испытав заране броду,
Не суйся опрометью в воду,
Иначе насмешишь людей.
А если в сети не заглянешь
И похваляться рыбкой станешь —
Ты, скажут, круглый дуралей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Коль не схватил чего руками,
Не похваляйся, что твое;
Что ждет, того не знаем сами —
Утратишь, может, и свое.
Как говорят, не зная броду,
Не суйся опрометью в воду,
А то пересмешишь людей.
Сперва на невод оглянися,
А после рыбкой похвалися
Иль будешь олух, дуралей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Чего в руках ты не имеешь,
Не говори — оно мое,
Предугадать ты не сумеешь,
Утратить можешь и свое.
Ведь говорят, не зная броду,
Стремглав не суйся первым в воду,
Тем можешь насмешить людей,
Вынь прежде сети, убедися,
Потом уж рыбою хвалися,
Не то ты будешь дуралей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Co nemáš v hrsti, není jisté,
nechlub se, že už je to tvé;
vždyť netušíš, co bude příště,
možná, že přijdeš o svoje.
Nevíš-li, kde jsou v řece brody,
nelez tam první do té vody,
sic budeš lidem pro smích jen.
Nejdřív se koukni, co máš v síti,
a pak se chlub, co ryb jsi chytil,
sic budeš hloupým ťulpasem.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як пахло сватанням в Латина
І ждали тілько четверга,
Аж тут Анхизова дитина
Припленталась на берега
Зо всім своїм троянським плем'ям.
Еней не марно тратив врем'я,
По-молодецьку закурив:
Горілку, пиво, мед і брагу
Поставивши перед ватагу,
Для збору в труби засурмив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ пахло сватаннямъ въ Латына
И ждалы тилько четверга,
Ажъ тутъ Анхызова дытына
Прыпленталась на берега
Зо всимъ своимъ Трояньскымъ племьямъ.
Эней не марно тратывъ времья,
По молодецьку закурывъ:
Горилку, пыво, медъ и брагу,
Поставывшы передъ ватагу,
Для збору въ трубы засурмывъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 27.

Видання 1809:

рядок 1:

Як пахло сватаннєм в Латина

Примітки: IV, 27.

       Частина IV стр. 27.

І ждали тілько четверга — тобто чекати слушного дня для такої важливої справи, як сватання. Такими днями вважали вівторок, четвер, суботу. Понеділок, середа, п'ятниця — важкі дні. Олександр Потебня, згадуючи пісню "Я в середу родилася, горе мені, горе", пише: "...Але четвер, здається, легкий день: "Не тепер, так в четвер"; в багатьох місцях сватання починають в четвер або в суботу" (Потебня А. А. О доле и сродньїх с нею существах. — Харьков, 1914. — С. 193.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Exactly when the Latins' preparations
For their girl's wedding were complete,
Aeneas, after many tribulations,
Brought to the shore his fleet.
Aeneas did not shirk,
But promptly went to work:
He trumpeted to call
His men to come
To see not only flasks of rum,
But many other sorts of alcohol.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо з жаданымі сватамі
Лацін сустрэцца быў гатоў,
Ды тут з Траянскімі грабцамі
Эней прыплыў да берагоў;
Не трацячы намарна часу,
На бераг выйшаўшы, адразу
На баль Траянцаў запрасіў:
Гарэлку, брагу, мёд і піва
Для іх ён выстаўляў шумліва,
На збор у трубы затрубіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Четвъртък чакаха, да ходят
сватовниците у Латин,
но тук отде се взе народът
на храбрия Анхизов син;
изтърсиха се — странно племе.
Еней не губи даром време,
припали, хвърли бодър взор,
горилка, пиво, мед и брага
пред цялата тайфа наслага
и нареди да свирят сбор.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon roch's nach Hochzeit bei Latinus
Und auch der Donnerstag war nah,
Da wurde das Kind von Anchises
Ans Ufer Latiums gebracht
Samt den trojanischen Gefährten.
Aeneas verlor keine Zeit,
Zündete an sich seine Pfeife,
Ließ Bier, die Braha, Met und Schnaps
An seine Mannschaft erst verteilen,
Danach ließ blasen in das Horn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy pachło w Lacjum swataniem,
Oczekiwano tylko czwartku,
Syn Anchizesa niespodzianie
Przyplątał się ku brzegom wartko
Z trojańską całą swoją bracią.
Eneasz czasu tu nie tracił
I zuchowato wręcz przypalił:
Gorzałkę, piwo, miód i brahę
Wnet postawiwszy przed watahą,
Zatrąbił zbiórkę przewspaniale.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уж пахло свадьбой у Латина,
И ждали только четверга,
Но тут Анхизова вдруг сына
Судьба пригнала к берегам.
Эней, не тратя даром время
И сбросив с плеч заботы бремя,
Решил на славу погулять;
Поставил мед, горилку, брагу,
Чтоб напоить свою ватагу,
Всех на лужок велел сзывать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все ждали сватов у Латина
Никак не позже четверга.
А тут Анхизов сиротина
Приплелся вдруг на берега,
С собой привел троянцев племя,
Не стал напрасно тратить время,
По-молодецки закрутил:
Горелки, пива, меду, браги
Он выставил своей ватаге.
И сбор немедля затрубил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уж пахло свадьбой у Латина,
И ждали только четверга,
Да вдруг принес Анхиза сына
Черт прямо к ним на берега
И с ним его троянцев племя.
Эней, не тратя даром время,
По-молодецки загулял:
Горилки, пива, меду, браги
Наставил для своей ватаги.
Для сбора в трубы заиграл.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уж пахло свадьбой у Латина,
Лишь ждали только четверга,
Ан тут Анхизова черт сына
К ним притащил на берега,
А с ним троянское все племя.
Эней, устроясь не на время,
По-молодецки закутил,
Горилку, пиво, мед и брагу
Извлек, и чтоб созвать ватагу
На пир, он в трубы затрубил.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Už svatbou všude zavánělo,
čekali jenom na čtvrtek,
jenže to jinak skončit mělo:
přitáh Anchisův synáček
i se svým doprovodem čilým.
Že nechtěl tratit ani chvíli,
hned po junácku rozkázal:
vyvalit bečky s medovinou,
s kořalkou, pivem — každou jinou,
a v hlásné trouby troubit dal.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянство, знаєш, все голодне
Сипнуло ристю на той клик;
Як галич в врем'я непогодне,
Всі підняли великий крик.
Сивушки зараз ковтонули
По ківшику, і не здригнули,
І докосились до потрав.
Все військо добре убирало,
Аж поза ухами лящало,
Один перед другим хватав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 28.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньство, знаешъ, все голодне
Сыпнуло рысьтю на той клыкъ;
Якъ галычь въ времья непогодне,
Вси пиднялы велыкый крыкъ.
Сывушкы заразъ ковтонулы
По кившыку, и не здрыгнулы,
И докосылысь до потравъ.
Все військо добре убирало,
Ажъ по заухамы лящало,
Одынъ передъ другымъ хватавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 28.

Видання 1809:

рядок 2:

Сипнуло риссю на той клик

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The men with horsey appetite
Responded promptly to that yell
And like crows ready for a bite,
They hollered raising hell.
They had some whiskey for a start,
Which was commendable for the heart,
They gulped down food,
Which was their way to eat
All kinds meat,
Boiled, fried and stewed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На кліч збягаўся люд галодны,
Нядолі горкія сыны;
Крычалі, нібы ў непагодны,
У час асенні груганы.
Сівухі хлопчыкі каўтнулі
Па коўшыку і не маргнулі,
Гарачы час настаў усім.
Хлеб войска дружнае ўбірала,
Ажно за сківіцай трашчала,
Адзін хапаў перад другім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците, ги знаеш, гладни
насам удариха на бяг
и както врани, щом припадне
мъгла — тъй скупчиха се с грак.
И всеки канчето надигна
с първак — окото му не мигна,
и яденето беше тук —
тъй сладко лапаха, сумтяха,
че чак ушите им плющяха,
налитаха един през друг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da die Trojaner ausgehungert,
Folgten sie kopflos seinem Ruf,
Wie Dohlen an Gewittertagen
Fingen sie laut zu schreien an.
Zunächst nahm jeder zum Erwärmen
Einen recht tiefen Zug vom Schnaps,
Dann stürzten sie sich auf die Speisen.
Die Krieger packten kräftig zu,
Daß man ringsum nur Schmatzen hörte,
Und jeder drängte sich nach vorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojańskie plemię, całe głodne,
Sypnęło kłusem na ten sygnał;
Jak wrony w czasie niepogodnym,
Z radosnym krzykiem każdy przygnał,
Siwuszki zaraz tu łyknęli
Po szklance, ani nawet drgnęli,
Dorwali się do potraw z biegu.
I całe wojsko tak zmiatało,
Że za uszami aż trzeszczało,
Chapali jeden przez drugiego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, позабыв невзгоды,
Сбежались тотчас же на зов,
Подобно галкам в непогоду,
Крича на сотни голосов.
Затем сивушки отхлебнули,
Медку во ковшичку глотнули,
А там, понавалясь на снедь,
За обе щеки уплетали,
Что ни попало в рот совали,
Аж страшно было поглядеть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Голодное троянство с ходу
Посыпало на сей кутеж,
И, словно галки в непогоду,
Ужасный подняли галдеж.
Сивушки сгоряча глотнули
По склянице — и не моргнули.
Пустились яства убирать,
А запивали всё ковшами;
Трещало даже за ушами —
Так лихо уплетала рать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы, знаешь, люд голодный.
Сбежались все на клич рысцой,
Как галки в осени холодной,
Кричали громко, вразнобой;
Сивушки наперед хлебнули —
Не вздрогнув, по ковшу сглотнули,
На снедь накинулись потом:
Подряд что было уплетали,
За обе щеки уминали,
Дружок хватал перед дружком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы стаею голодной
Примчались рысью на тот клик,
Как-будто галки в день холодный,
Подняли страшный гам и крик,
Сивушки сразу потянули
По ковшику, и не моргнули,
И стали жадно заедать;
Все войско ело, что попало,
Зря крошки хлеба не пропало,
И каждый поспешал хватать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Trojané jako velká voda
spustili halas veliký
jak kavky, když je nepohoda:
byli by jedli hřebíky.
Hned kořaličku čepovali,
ba ani pak si nezadali,
když seděli u plných mis;
rukama jedli nemytýma,
až lupalo jim za ušima,
a druh přes druha křičel: „Bis“

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вбирали січену капусту,
Шатковану, і огірки
(Хоть се було в час м'ясопусту),
Хрін з квасом, редьку, буряки;
Рябка, тетерю, саламаху
Як не було — поїли з маху
І всі строщили сухарі,
Що не було, все поз'їдали,
Горілку всю повипивали,
Як на вечері косарі.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вбыралы сичену капусту,
Шатковану и огиркы,
(Хоть се було въ часъ мьясопусту,)
Хринъ съ квасомъ, редьку, бурякы;
Рябка, тетерю, саламаху,
Якъ не було, — пойилы зъ маху
И вси строщылы сухари,
Що не було, все позъйидалы,
Горилку всю повыпывалы,
Якъ на вечери косари.

Примітки: IV, 29.

       Частина IV стр. 29.

Капуста шаткована — на відміну від січеної звичайним ножем, ріжеться на тонкі довгі смужки спеціально для цього пристосованим ножем.

 

М'ясопуст — дні, коли за приписами церкви дозволялося їсти м'ясо. Троянці, поки добралися до царства Латина, настільки вибилися із запасів, що мусили тамувати голод немудрими та малопоживними пісними наїдками, поширеними серед посполитих — бідняків та козацької сіроми. Серед цих наїдків:

 

Рябко — страва з гречаного борошна і пшона, в назві вгадується іронічний підтекст — для Рябка, мовляв.

 

Тетеря — страва з розведеного борошна або товчених сухарів.

 

Саламаха — страва з рідкого гречаного тіста, в піст на олії, а то й просто не засмажена. В складеному Миколою Гоголем словничку до "Енеїди" Котляревського читаємо: "Саламаха — борошно житнє або пшеничне, киплячою водою розведене з додаванням солі і варене доти, поки увариться подібно до густого киселю" (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. — М., 1952. — Т. 9. — С. 499).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They ate white cabbage, thinly sliced,
Cucumbers, radishes, green peas,
Horseradish with roast and red beets all diced,
Green peppers, onions and cheese.
A dish from fruit and flour
They were too eager to devour.
They finished all the crackers,
Ate up whate'er was there.
Drank out what was yet anywhere,
Like famished young bushwhackers.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усю агоралі капусту
І перабралі агуркі
(Па густу што пі не па густу);
Хрэн з квасам, рэдзьку, буракі,
Змялі кулеш і саламаху
З адзінага, як кажуць, маху,
Усе пагрызлі сухары,
Што ні было, ўсё паз'ядалі,
Гарэлку ўсю павыпівалі,
Нібы касцы пасля зары.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Извадиха туршия вкусна,
гулии, зеле, патладжан
(макар че беше месопусна
неделя), краставички, хрян,
попара, каша, квас, мекици...
След туй облизаха езици,
излапаха сухара чак,
до шушка го опустошиха,
горилката до драм изпиха —
като косачи на бивак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie aßen eingemachte Gurken
Und Sauerkraut ganz fein zerhackt,
Ein Festmahl wurde angeboten,
Obgleich gerade Fastenzeit -
Mit Fisch und Auerhahn, gebraten,
Bete und Meerrettich mit Kwas,
Auch Zwieback wurde aufgetragen,
Nichts von den Resten blieb zurück.
Der Schnaps war restlos ausgetrunken,
Wie Mäher gingen sie zu Werk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wcinali rżniętą tam kapustę
Lub szatkowaną i ogórki
(Choć była pora mięsopustu),
Buraczki, chrzan; kwas lał się ciurkiem;
Wodzianka, kasza, sałamacha
Zniknęły — zjedli je z rozmachem,
Suchary zmietli bez rozważań,
Co tylko było, pozjadali,
Gorzałkę też powypijali,
Jak na kolację kosiarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Жевали кислую капусту,
Огурчики, потом грибки
(Как раз тот день был мясопустным),
Хрен с квасом, редьку, бураки,
Окрошку, киселя немало —
Всё съели, как и не бывало.
Схарчили даже сухари,
Горилочку со дна слизали,
Что было — все как есть прибрали,
Как за вечерей косари.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хрен с квасом, редьку и капусту
Шинкованную, огурцы,
Хоть было в пору мясопуста,
Умяли наши удальцы.
Не стало тюри, саламаты,
И пшенник уписали хваты,
До крошки сгрызли сухари,
Убрали дочиста съестное,
До капли выдули хмельное,
Как на вечере косари.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Жевали кислую капусту
И огурцы, и хрен с кваском
(То время было мясопуста),
И редьку ели с бураком.
Саранки, тюрю, саламаху,
Как не было — умяли с маху,
И все изгрызли сухари.
Что только ни было, прибрали,
Горилку всю повыпивали,
Как за вечерей косари.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Жевали кислую капусту,
И огурцы, и бурачки
(Хоть время было мясопуста),
И луку целые пучки,
Хрен с квасом, редьку, саламаху,
Все до конца прибрали смаху,
Все порешили сухари,
Что только было, все поели,
Всю водку выпили, вспотели,
Как на работе косари.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Snědli i nakrouhané zelí,
okurky, ač byl masopust,
červenou řepu taky měli,
křen s kvasem, ředkve plnou hrst;
rjabko, tetřívky, salamachu
a k tomu každý mísu hrachu,
suchary snědli poslední.
Tak spořádali, kde co měli,
a kořalkou to zapíjeli
jak ženci v poli v době žní.

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней оставив із носатку
Було горілки про запас,
Но клюкнув добре по порядку,
Розщедривсь, як бува у нас,
Хотів посліднім поділитись,
Щоб до кінця уже напитись,
І добре цівкою смикнув;
За ним і вся його голота
Тягла, поки була охота,
Що деякий і хвіст надув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней оставывъ изъ носатку
Було горилкы про запасъ,
Но клюкнувъ добре по порядку,
Розщедрывсь якъ бува у насъ,
Хотивъ послиднимъ подилытысь,
Щобъ до кинця уже напытысь,
И добре цивкою смыкнувъ;
За нымъ и вся його голота
Тягла, покы була охота,
Що де якый и хвистъ надувъ.

Примітки: IV, 30.

       Частина IV стр. 30.

Носатка — старовинна череп'яна посудина з ручкою і довгим носиком-жолобком. Щось подібне до нинішнього кофейника. Служила також мірою для рідини. Бували носатки місткістю до трьох відер і більше (на зразок античних амфор).

 

Що деякий і хвіст надув — тут у значенні: помер.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saved a larger pitcher
Of whiskey in reserve for later on,
But wanting to appear much richer,
- A lavish paragon -
He wished to share
Last drops that he could spare.
He sucked it through a tube
Until he could not any more,
His lips became too sore,
And he relinquished it to each and every rube.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней пакінуў, як прыкмету,
Збанок гарэлкі пра запасе,
А ўсё, што толькі меў, банкету
Аддаў, як павялося ў нас,
Хацеў апошнім падзяліцца,
Каб да канца як след напіцца
У гонар поўнага стала;
За ім і ўся яго галота
Піла, пакуль была ахвота,
Піла, пакуль трываць магла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней един кърчаг с пърцуца
си бе оставил за запас,
но щом добре се понацуца,
размисли — става туй по нас;
ни искаше му се да крие,
ни можеше пък сам да пие —
отряза се като казак.
Опърпаната му сюрия
налива се на поразия,
та изпокапаха до крак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte noch auf Vorrat
Für schwere Stunden einen Schnaps.
Großzügigkeit hat ihn ergriffen
Wie es so oft bei uns der Fall.
Er wollte auch sein Letztes teilen,
Damit auch gar nichts übrig bleibt.
Nachdem er selbst den Anfang machte,
Folgte die Meute ihm sogleich
Und soff, daß sich die Balken bogen
Und mancher Schwanz sich aufgebläht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dzbanek pozostawił
Gorzałki tej na zapas sobie,
Lecz kiedy dobrze się zaprawił,
Rozszczodrzył się, jak nasi robią,
I resztą się podzielić kwapił,
Do końca oto już się napić,
Pociągnął dobrze tu siwuchę;
A za nim jego też hołota
Ciągnęła długo i z ochotą,
Niejeden dobrze się nadmuchał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней горилочки оставил
Ведра четыре про запас,
Но разойдясь, и их поставил:
Мол, знайте, как живут у нас.
Хотел последним поделиться,
Чтоб уж как следует напиться,
И первый из ведра глотнул.
За ним другие потянулись
И так горилочки надулись,
Что кой-кто ноги протянул.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней Анхизович оставил
Кувшин горелки про запас,
Но, клюкнув, крылышки расправил,
И тут как водится у нас,
Решил последним поделиться,
Чтоб окончательно напиться
Со всей своею голытьбой.
Он из носатого сосуда
Сначала дернул сам нехудо,
За ним другие — вперебой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с горлач было оставил
Себе горилки про запас,
Но, клюкнув, он и ту поставил,
Вестимо, спьяну раздобрись;
Хотел последним поделиться,
Чтоб вволю было всем напиться,
Сам залпом хорошо глотнул.
За ним и голь его хлестала,
Пока охота не пропала —
Кой-кто и через край хлебнул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней оставил для порядка
Кувшин горилки про запас,
Но клюкнув, выставил остатки,
Как то случается средь нас,
Хотел последним поделиться,
Чтоб вдоволь самому напиться,
И сразу с жадностью хлебнул.
За ним и вся его ватага
Пить принялась с такой отвагой,
Что кое-кто, как труп, заснул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš nechal do zásoby
ve džbáně trochu pro případ,
jenomže — jak to u nás chodí,
každému zavdat nechal rád
i z posledního, duše dobrá,
a řek si: „Dopijem to do dna,“
a pořádně se namazal.
S ním jeho banda táhla taky,
nu, co to bylo pro kozáky —
až mnohý z nich už nemoh dál.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Барильця, пляшечки, носатку,
Сулії, тикви, боклажки,
Все висушили без остатку,
Посуду потовкли в шматки.
Троянці з хмелю просипались,
Скучали, що не похмелялись;
Пішли, щоб землю озирать,
Де їм показано селитись,
Жить, будоватися, женитись,
І щоб латинців розпізнать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Барыльця, пляшечкы, носатку,
Суліи, тыквы, боклажкы,
Все высушылы безъ остатку,
Посуду потовклы въ шматкы.
Трояньци съ хмелю просыпалысь,
Скучалы, що не похмелялысь;
Пишлы щобъ землю озырать
Де имъ показано селытысь,
Жыть, будоватыся, женытысь,
И щобъ Латынцивъ роспизнать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 31.

Видання 1809:

рядок 8:

Где їм показано селитись

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They emptied everything: small casks,
Large bottles and all wooden vessels.
When nothing was left in the flasks,
They broke them up with pestles.
The Trojans slept, woke up and swore
That they could drink much more.
They went outside to look and see
The natives and their town,
Where they could settle down,
To marry and to raise a family.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яго Траянцы ў час гарачы
Біклагі, бочачкі, збаны
Павысушылі да астачы,
Пасуду патаўклі яны;
А як прачнуліся, з пахмелля —
Шкада, што больш віна не мелі,
Пайшлі зямельку аглядаць,
Дзе мусілі яны сяліцца,
І будавацца, і жаніцца,
Жыццё нанова пачынаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Шишета, стомни, чаши, кани,
кратунки, не един потир
те пресушиха и пияни,
ги потрошиха най-подир.
А щом събудиха се — скука,
не пуща лесно махмурлука);
намислиха да хванат път,
по новите места да идат,
че и с латинци да се видят —
тук ще се женят, тук ще мрат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sämtliche Flaschen, Nasenkessel,
Auch alle Fässer, jeden Krug
Leerten sie bis zum letzten Tropfen,
Danach zerschlugen sie Geschirr.
Nachdem den Rausch sie ausgeschlafen,
Bedauernd, daß es nichts mehr gab,
Brachen sie auf, um zu erkunden,
Wie das versprochene Land war,
Um hier zu heiraten, zu leben,
Und auch wie die Latiner sind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Baryłki, butle i dzbanuszki,
Manierki, flaszki, tak się racząc,
Powysuszali do dna duszkiem,
Naczynia stłukli w drobny maczek.
Trojanie z chmielu się budzili,
Nudzili się, że już nie pili;
Obejrzeć poszli tę krainę,
Gdzie rozkazało przeznaczenie
Im żyć, budować się i żenić,
I żeby poznać tych Latynów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бочонки, ведра, тыквы, фляги,
Баклаги, бочки, сулеи —
Всё осушили вмиг бродяги;
Побив посуду, спать легли.
А поутру, лишившись ража
И не опохмелившись даже,
Пошли земельку оглядеть,
Где им указано селиться,
Жить, строиться, любить, жениться,
И на латинцев посмотреть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бочонки, сулеи, бутыли,
Баклажки, тыквы и жбанки
До дна троянцы осушили,
Посуду истолкли в куски.
Достойно справив новоселье,
Проснулись хмурые с похмелья:
«Узнать бы надо край, где впредь
Велели нам укорениться,
Осесть, построиться, жениться.
Айда латинцев посмотреть!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бочонки, горлачи, бутыли,
Баклажки, тыквы, сулеи —
Все без остатку осушили,
Посуду вдребезги столкли.
А с перепою как проспались,
Скучая, что не похмелялись,
Пошли земельку оглядеть,
Где им указано селиться,
Жить, сватать, строиться, жениться,
Да на латинцев посмотреть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Бочонки, фляги и носатку,
Баклаги, жбаны и горшки,
Все осушили без остатка,
Посуду потолкли в куски.
В хмелю троянцы просыпались,
Скучали, что не похмелялись,
Пошли ту землю озирать,
Где им указано селиться,
Жить, строиться, пахать, жениться,
И о латинцах разузнать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Baňaté láhve, soudky, bečky
i džbány různé podoby
až do dna vysušili všecky,
jen střepy zbyly z nádobí.
Když z opice se povyspali,
že nikde nic, zas litovali,
šli obhlédnout zem slíbenou,
kde měli život začít znova,
ženit se, stavět, děti chovat —
šli hledat Latiny, kde jsou.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ходили там чи не ходили,
Як ось вернулись і назад
І чепухи нагородили,
Що пан Еней не був і рад.
Сказали: «Люди тут бормочуть,
Язиком дивним нам сокочуть,
І ми їх мови не втнемо;
Слова свої на ус кончають,
Як ми що кажем їм — не знають,
Між ними ми пропадемо».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ходылы тамъ, чи не ходылы,
Якъ-ось вернулись и назадъ.
И чепухы нагородылы,
Що панъ Эней не бувъ и радъ.
Сказалы: люды тутъ бормочутъ,
Языкомъ дывнымъ намъ сокочутъ,
И мы ихъ мовы не втнемо;
Слова свои на усъ кончаютъ,
Якъ мы що кажемъ имъ — не знають.
Мижъ нымы мы пропадемо.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 32.

Видання 1809:

рядок 10:

Меж ними ми пропадемо

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They were outside for quite a while,
And came back cross, to call
Aeneas and to tell him things so vile,
Which he didn't like at all.
They said: "The people here just mumble
In their own tongue and grumble.
We don't know what they say.
Their words all end in 'US',
When we say something, holy Zeus!
They shrug their shoulders in dismay.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хадзілі там пі не хадзілі,
А як вярнуліся назад,
Такой лухты нагарадзілі,
Што быў і пан Эней не рад.
«Тут людзі, — так яны сказалі, —
На дзіўнай мове размаўлялі.
І мы не зразумелі іх.
На ус свае канчаюць словы,
Знаць не жадаюць нашай мовы,
Загінем мы сярод такіх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървели те, какво вървели,
но върнаха се за беля,
едни такива всеки мели,
че на Еней му чак призля.
Разправят: — Тук така бърборят,
не можем ги разбра, говорят
с предивни някакви слова
и все на ус им свършва краят,
каквото кажем им — не знаят,
затрихме се — и туй това!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch sehr bald kamen sie ins Lager
Entmutigt und total zerknirscht,
Und auch Aeneas war nicht glücklich
Über den neuesten Bericht.
Sie sagten: Menschen dieses Landes
Gebrauchen einen Dialekt,
So komisch, daß wir nichts verstehen;
Die Worte enden sie auf "-us" -
Sie wissen auch nicht, was wir sagen, -
Wir werden hier zugrunde gehn."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Chodzili tam, czy nie chodzili,
Gdy oto przyszli już z powrotem
I bzdur takowych naględzili,
Że byt Eneasz nierad potem.
Bo rzekł: "Ludzie tam mamroczą,
Językiem dziwnym nam szwargocą,
Którego nijak nie pojmiemy;
Na — us wciąż kończą swoje słowa,
Nie rozumieją naszej mowy,
Pomiędzy nimi przepadniemy".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не знаю, где они бродили,
Но, возвратясь назад к челнам,
Такой брехни наворотили,
Что слушать было просто срам:
Мол, их латиняне морочат,
Так языком чудно стрекочут,
Что ни черта не разберешь;
Слова свои на "ус" кончают,
Что скажешь им — не понимают,
С таким народом пропадешь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ходили там иль не ходили,
Но, вскорости придя назад,
Нескладицы нагородили —
Эней и слушать был не рад.
Сказали: «Тут народ лопочет,
На языке чудном стрекочет,
И ничего не разберешь.
Слова свои на «ус» кончает,
По-нашему не понимает.
Пропали, дескать, ни за грош!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ходили там иль не ходили,
Но, вскоре воротясь назад,
Такой брехни нагородили,
Что не был пан Эней и рад;
Сказали: «Люди тут бормочут,
На языке чудном стрекочут,
И мы их речи не поймем,
Слова свои на «ус» кончают,
Что говорим — не понимают;
Мы между ними пропадем».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Где, как и долго ли ходили,
Бог весть, но вот пришли назад,
И чепухи нагородили
Такой, что был Эней не рад.
Сказали: «Люди тут бормочут,
На языке смешном стрекочут,
А что, никак не разберем,
Они слова на «ус» кончают,
Что скажем мы, не понимают,
Мы между ними пропадем».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Snad blízko, daleko snad byli —
však řečí měli hned až až
a tolik toho nažvanili,
že vztekal se pan Aeneáš.
Lidem tu nerozumíš pranic:
brebentí, až je z toho nanic,
nevíš, co ti kdo povídá;
všecko jim všude končí na US;
tady jsi dobrý leda za vůz,
ztratíme se tu dočista.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней тут зараз взяв догадку,
Велів побігти до дяків,
Купить Піярськую граматку,
Полуставців, октоїхів;
І всіх зачав сам мордовати,
Поверху, по словам складати
Латинськую тму, мну, здо, тло;
Троянське плем'я все засіло
Коло книжок, що аж потіло,
І по-латинському гуло,

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней тутъ заразъ взявъ догадку,
Веливъ побигты до дякивъ,
Купыть Піарскую грамматку,
Полуставцивъ, октоихивъ;
И всихъ зачавъ самъ мордоваты,
Поверху, по словамъ складаты
Латыньскую тму, мну, здо, тло;
Трояньске племья все засило
Коло кныжокъ, що ажъ потило
И по Латыньскому гуло.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 33.

Видання 1809:

рядок 6:

Поверху, по словах складати

Примітки: IV, 33.

       Частина IV стр. 33.

Піярська граматка — найпоширеніша шкільна граматика латинської мови в Польщі другої половини XVIII — першої половини XIX ст. Мала також значне поширення на Україні та Білорусії. Для цих регіонів друкувалася в Бердичеві при католицькому монастирі. Назва "піярська" походить від католицького чернечного ордену піарів, члени якого, крім звичайних для ченців обітниць, зобов'язувалися безплатно навчати молодь, звичайно ж, у своєму католицькому дусі. Орден мав свої школи як в Польщі, так і на зайнятих Польщею українських землях.

 

Полуставець — молитовник з місяцесловом, святці (календарний список християнських "святих" та свят на їхню честь), обов'язкова приналежність тогочасних шкіл. Назва походить від одного з типів старовинного письма — півуставу.

 

Октоїх (восьмигласник) — книга, в якій містилися церковні співи на весь тиждень, розписані на вісім голосів (лат. осtavа — вісім).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas got a good idea:
He sent a runner at great speed
To buy some books, - a salutary panacea! -
To learn the Grammar and to read.
So, he began to force all men
To learn the spelling, lettering and then
The Latin conversation.
The Trojan tribe sat down to learn
The language mysteries with great concern;
They spoke the new tongue with exhilaration.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Каб размаўляць з сям'ёю царскай,
Каб да цара паслаць паслоў,
Эней граматыкі Піярскай
Купіў стос кніжак у дзякоў;
І пачалося мардаванне,
Складам лацінскім навучанне,
Падобным нашым мну, здо, тло;
Траянства вывучаць засела
Чужую мову, аж пацела
І па лацінскі лад гуло.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней измисли мигом тактика,
при дяците ги прати с мир —
от тях пиярската граматика
да купят, също и псалтир.
Камшика след това набара,
та сам в главите им да вкара
падежите — на ус и ум;
склониха, без да се препират,
чела над книгите — не спират
на глас да сричат и наум.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hatte einen Einfall,
Zum Cantor schickte er geschwind,
Kaufte piarische Grammatik,
Ein Messe- und ein Liederbuch,
Und los ging's mit dem Unterrichten,
Das er persönlich überwacht.
Er ließ nach Silben auf Lateinisch
Zusammensetzen jedes Wort;
So saßen sie über den Büchern
Im Schweiße ihres Angesichts.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz wpadł na myśl niegłupią,
Do diaków kazał biec za chwilkę,
Gramatykę pijarską kupić,
Modlitewników również kilka;
I wszystkim sam tu mękę słtadać
Sylaby i wyrazy całe,
Trojańskie plemię się uczyło
Z tych książek, że aż się pociło,
I po łacińsku wciąż brzęczało.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, смекнув, как надо взяться
За это дело поскорей,
Велел купить псалтырь и святцы,
Да часослов, да букварей
И начинать тотчас ученье;
Троянцы в лад до обалденья
Тму, мну, здо, тло твердить взялись.
Все войско за букварь засело,
Бубнило, мучилось, потело;
Все от латыни извелись.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Что делать с речью тарабарской?
Эней скорее землякам
Велел за азбукой Пиарской
Толкнуться к тамошним дьякам.
Купил он октоихи, святцы.
«А ну-ка, складывайте, братцы,
Латинское тму, мну, здо, тло».
Троянцев засадил за книжки
И муштровал без передышки,
Чтоб им ученье впрок пошло.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, не тратя часу даром,
Велел позвать скорей дьяков,
Купить грамматику пиаров
И псалтырей, и часослов.
Сам начал всем вбивать науку —
Они складов познали муку
Латинских «тму», «мну», «здо» и «тло»;
Троянцев племя все засело
За книги так, что аж потело,
И по-латински речь плело.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энею тут пришло в догадку
Послать скорее у дьяков
Купить пиарскую граматку,
Полуставцов, октоихов;
И начал он троянцев жучить,
Пускай на память каждый учит
Латинские тму, мну, здо, тло;
Троянцы горбились, потели,
Все за учебники засели,
С латынью дело в ход пошло.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aeneáš poradil si v mžiku
a poslal k Fákům vzdělaným
koupit latinskou hramatiku
pro všecky svoje Trojany;
sám začal dřít a skládat slova
od začátku a zase znova:
LAUDO, LAUDARE, LAUDAVI.
Trojanstvo taky nelenilo:
hned začli číst, až se z nich lilo,
a soukat si to do hlavy.

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 34.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 34.

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней від них не одступався,
Тройчаткою всіх приганяв;
І хто хоть трохи ліновався,
Тому субітки і давав.
За тиждень так лацину взнали,
Що вже з Енеєм розмовляли
І говорили все на ус:
Енея звали Енеусом,
Уже не паном — домінусом,
Себе ж то звали — троянус.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 33-34.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней видъ ныхъ не одступався,
Тройчаткою всихъ прыганявъ;
И хто хоть трохы линовався,
Тому субиткы и дававъ.
За тыждень такъ лацыну взналы,
Що вже зъ Энеемъ розмовляли
И говорылы все на усъ:
Энея звалы Энеусомъ,
Уже не паномъ, — доминусомъ,
Себежъ то звалы Троянусъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 34.

Видання 1809:

рядок 1:

Еней од них не одступався

рядок 4:

То тім субітки і давав

Примітки: IV, 34.

       Частина IV стр. 34.

Тройчатка — нагай на три кінці.

 

Субітки — в суботу звичайно школярі повторювали перед дяком-бакаляром все, що вони вивчили протягом тижня. Хто не все знав чи не твердо відповідав, того карали різками. А то й всім підряд давали "пам'ятного". Жила традиція "суботнього дня" довго, мало не до кінця XIX ст.

 

У 33 — 34-й строфах кількома штрихами дано яскравий малюнок дяківської школи, яка протягом століть існувала на українських землях. Дяк — головна фігура в церковному богослужінні після священика. Таким він залишався і в школі. Читання було тісно пов'язане з церковним співом, що відбилося і в "Енеїді": поряд з граматикою — октоїх. Уже в першій з точно датованих церковних книг — Остромировому євангелії 1057 р. зустрічаємо так звані "знаки возглашенія", які свідчать, що текст призначався для наспівного читання.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas never moved away
From them. He sometimes used a lash
And punished every Saturday
Those who neglected to rehash.
In just one week
They knew enough to speak
The Latin words with ending US.
They called him fondly AENEUS,
And not a lord, but DOMINUS,
They called themselves TROYANUS.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней ад кніг не адступаўся,
Хто ж да кніжок глухі як пень
Альбо вучыцца ленаваўся,
Караў таго ў суботні дзень.
За тыдзень гэтак мову зналі,
Што між сабою размаўлялі
І гаварылі ўсе на ус:
Энея звалі Энеусам,
Ужо не панам — домінусам,
А ўсіх Траянццаў — Траянус.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней от тях не се отделя,
камшика видят ли — замрат;
а калпавите и в неделя
оставя ги да се потят.
След седмица като същински
латинци бъбреха латински
и все завършваха на ус:
Еней Енеус бързо стана
и доминус бе вече пана,
а те пък бяха — троянус.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gönnte ihnen keine Ruhe
Und trieb sie mit der Peitsche an,
Doch wenn sich einer träge zeigte,
Ward er mit Strafarbeit bedacht.
Kaum eine Woche war vorüber,
Sprachen sie schon mit ihm Latein,
Nun endeten auf -us die Worte:
Aeneas war "Aeneus" jetzt,
Der Herr zum "dominus" geworden.
"Trojanus" nannte jeder sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ich nie odstępował,
Napędzał wszystkich też trójczatką,
I kto choć trochę leniuchował,
Obrywał lanie, tak jak rzadko.
Za tydzień tak łacinę znali,
Że z Eneaszem rozmawiali,
Na — us już kończąc słowa znane,
Zwąc Eneasza Aeneusem
I już nie panem — dominusem,
A siebie każdy zwał — Trojanus.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но пан Эней не отступился
И тех, кто ничего не знал,
Да спал за книгой, да ленился,
Как школяров, тройчаткой драл.
Зато не минуло недели,
Как все латынью загалдели
И говорили всё на "ус":
Энеусом Энея звали
И доминусом величали;
Себя же звали троянус.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней взялся за дело строго.
Он всех тройчаткой пригонял,
А кто ленился хоть немного,
Тому субботки задавал.
И не прошло еще недели,
Как по-латыни загудели,
Привыкли говорить на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом.
Свой род и племя — Троянус.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней от них не отступился,
Тройчаткой в школу загонял,
А тех, кто чуточку ленился,
В субботу лозами хлестал.
В неделю так латынь познали,
Что коль с Энеем рассуждали,
То говорили все на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом,
Себя же звали — троянус.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней немало потрудился,
Учиться плетью заставлял,
Чуть кто, увидит, заленился,
Тому субботки он всыпал.
Латынь в неделю зазубрили,
На ней с Энеем говорили,
Кончая все слова на «ус».
Энея звали Энеусом,
Уже не паном — доминусом,
Себя же звали троянус.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Nehnul se od nich Aenej chvíli,
honil je k tomu učení,
a těm, co při tom lenošili,
pardusem přidal nadšení.
Za týden latinsky tak znali,
že hned, jak mluvit začínali,
všecko jim končilo na US;
Aenea zvali AENEUSem,
ne pánem, ale DOMINUSem,
a každý sebe TROIANUS.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней троянців похваливши,
Що так лацину поняли,
Сивушки в кубочки наливши,
І могорич всі запили.
Потім з десяток щомудрійших,
В лацині щонайрозумнійших,
З ватаги вибравши якраз,
Послав послами до Латина
Од імени свого і чина,
А з чим послав, то дав приказ.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней Трояньцивъ похвалывши,
Що такъ лацыну понялы,
Сывушкы въ кубочкы налывшы
И могорычъ вси запылы.
Потимъ зъ десятокъ що мудрійшыхъ,
Dъ лацыни що найрозумнійшыхъ,
Зъ ватагы выбравшы якъ-разъ,
Пославъ посламы до Латына
Одъ имены свого и чына,
А съ чымъ пославъ, то давь прыказъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas offered them congratulation,
For knowing Latin tongue so well.
He filled the cups with some potation
To celebrate the knowledge how to spell.
Then, he selected ten wise men
Who had the best linguistic ken
To be his envoys to the king.
He sent them to say "Thank
You" in his name and rank,
They carried gifts most lavishing.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, Траянцаў пахваліўшы
За вывучэнне мовы той,
Сівухі ў кубкі ім наліўшы,
Узняў за поспех кубак свой.
Пасля з дзесятак наймудрэйшых,
У мове вучняў выдатнейшых,
Пасламі да цара абраў
І да Лаціна тым жа часам
Ён з даручэннем і наказам
Іх ад свайго імя паслаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней троянците похвали,
че са с латинския добре;
пърцуца им наля в бокали,
почерпка — кой ще се опре!
След туй най-мъдрите извика
и понапреднали в езика —
избра ги лично до един;
посланици Еней ги прати,
да идат с дарове богати —
от него лично! — при Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas lobte die Trojaner,
Daß sie Latein so gut gelernt,
Und er gewährte zur Belohnung
Für jeden einen Becher Schnaps.
Dann wählte er zehn von den Klügsten,
Die in Latein sich gut bewährt,
Und schickte diese zu Latinus,
Mit einer Botschaft von ihm selbst,
Damit sie ihm in seinem Namen
Ehre entbieten und den Gruß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz Trojan tu pochwalił,
Że tak łacinę wyuczyli,
Siwuszki do kubeczków nalał
I mohoryczu wnet popili.
A tam z dziesiątkę co mądrzejszych,
W łacinie co najrozumniejszych,
Z watahy całej swej wybrawszy,
Do Latynusa w swym imieniu
Za posłów wysłał z poleceniem,
Co mają mówić, tam dotarłszy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, троянцев похваливши,
Что так проворны на язык,
Сивушки всякому наливши,
И сам залил за воротник.
Потом, собрав людей с десяток
Из самых бойких, языкатых,
Что прочих слыли поумней,
Послами отрядил к Латину,
Чтоб все исполнить чин по чину,
Как водится среди царей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней за то, что так отменно
Смогли латынщину постичь,
Всем нацедил по кружке пенной,
И вновь распили магарыч.
С десяток выбрал бойких, смелых,
В латыни самых наторелых,
Притом разумнейших голов,
И ко двору царя Латина
От своего лица и чина
Отправил пан Эней послов:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда латынь все затвердили,
Эней троянцев похвалил;
Сивуху в стопочки разлили —
Он с ними магарыч распил.
Потом с десяток премудрейших,
Латынь успешно одолевших,
Среди ватаги отобрал,
Послами отрядил к Латину
От своего лица и чина.
А с чем — в наказе все сказал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, троянцев похваливши,
Латынь усвоивших на «пять»,
Сивушки в чарочки наливши,
Стал с ними знанья закреплять.
Потом он выбрал десять хватов,
Ватаги мудрых дипломатов,
Латиноведов, и послал
Послами во дворец Латина,
От своего лица и чина,
А с чем — в приказе указал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pochválil Aenej žáky všecky,
že latinu tak chápali,
a dal jim nalít kořalečky,
aby si všichni zavdali.
Pak vybral deset nejchytřejších,
v latině nejpokročilejších,
co měli k Latinovi jít;
poselstvo poslal tam svým jménem,
jež slavné je už v světě celém,
a řek, co mají vyřídit.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Посли, прийшовши до столиці,
Послали до царя сказать,
Що до його і до цариці
Еней прислав поклон оддать
І з хлібом, з сіллю і з другими
Подарками предорогими,
Щоб познайомитись з царем;
І як доб'ється панськой ласки
Еней-сподар і князь троянський,
То прийде сам в царський терем.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Послы прыйшовшы до столыци,
Послалы до царя сказать,
Що до його и до царыци
Эней прыславъ поклонъ отдать,
И съ хлибомъ, съ силью и съ другымы
Подаркамы предорогымы,
Щобъ познакомытысь съ царемъ;
И якъ добьется паньской ласкы
Эней сподарь и князь Трояньскій,
То прыйде самъ въ царьскый теремъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When they arrived, the delegates
Sent to the Royal Pair a notification,
That he, Aeneas-Lord, and his subordinates
Were bowing to the Royalty in adoration.
They came with bread and salt,
And many gifts they would exalt.
Aeneas-Lord was hankering
To see the Royal grace,
To meet him soon. The Trojan ace
Would love to see the King.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны ж, прыйшоўшы да сталіцы,
Перадалі праз вартавых,
Што да Лаціна і царыцы,
Эней прыслаў з паклонам іх
Ды з хлебам-соллю і з другімі
Дарункамі найдарагімі,
Каб пазнаёміцца з царом;
І як даб'ецца панскай ласкі
Эней, славуты князь Траянскі,
То прыйдзе сам у царскі дом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пристигнаха — една камара —
и пратиха да известят,
че при царицата и царя
дошли са да се поклонят,
че с хляб и сол Еней ги пратил
и с дари — като за приятел —
и че подава пръв ръка;
уверен в чувствата му пански,
Еней — храбрец и княз троянски —
сам ще му дойде на крака.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie in Latiums Hauptstadt kamen,
Wurde die Kunde überbracht,
Daß heute zu dem Königspaare
Aeneas seine Boten schickt;
Mit Brot und Salz sind sie gekommen
Und manchem kostbaren Geschenk;
Er möchte auch den König treffen.
Wird huldvoll Gnade ihm gewährt,
Kommt der Trojaner-Fürst Aeneas
Persönlich in das Königsschloß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Posłowie do Latynusowej
Stolicy przyszli, wieść posłali,
Że przez nich króla i królową
Eneasz uczcić chce wspaniale,
Ich z chlebem, solą śle, z innymi
Podarunkami najdroższymi,
By króla poznać jak przystało;
I gdy dostąpi łaski pańskiej
Eneasz — książę ich trojański,
To sam odwiedzi jego pałac.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послы, добравшись до столицы,
Царю просили передать,
Что вот к нему-де и к царице
Изволил их Эней прислать;
Что хлебом-солью и другими
Подарками предорогими
Латинян он почтить спешит;
И что, добившись царской ласки,
Эней — владыка, князь троянский —
И сам к ним в терем забежит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Царю, сидящему в столице,
Скажите: шлет Эней поклон
Тебе, а также и царице.
Латинской дружбы ищет он.
Для первого знакомства просит
Принять хлеб-соль и преподносит
Подарки дорогие вам.
За сим, добившись ласки панской,
Эней, сударь и князь троянский,
В твой терем явится и сам».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послы, добравшись до столицы,
Царю немедля дали знать,
С поклоном-де к нему с царицей
Эней изволил их прислать
И с хлебом-солью, и с другими
Подарками предорогими,
Чтоб познакомились с царем.
А как добьются царской ласки,
То пан Эней, сам князь троянский,
Пожалует к ним в царский дом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Посольство, бывшее в столице,
Царю спешило передать,
Что, мол, Эней к нему с царицей
Прислал послов поклон отдать,
Прислал с хлеб-солью и другими
Подарками предорогими;
А если царь благоволит,
Эней вельможный, князь троянский,
Гостеприимный терем царский
Персоной собственной почтит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak carovi a jeho paní
poslové v městě vzkázal,
že kníže Aenej se jim klaní,
aby je vlídně přijali,
že s chlebem, solí přicházejí
a vzácné dárky přinášejí,
jdou poklonit se carovi
a dosáhnou-li jeho přízně,
že sám pak přijde trojský kníže
a do hradu se dostaví.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латину тілько що сказали,
Що од Енея єсть посли,
І з хлібом, з сіллю причвалали,
Та і подарки принесли,
Хотять Латину поклониться,
Знакомитись і подружиться,
Як тут Латин і закричав:
«Впусти! я хліба не цураюсь
І з добрими людьми братаюсь.
От на ловця звір наскакав!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латыну тилько що сказалы,
Що одъ Энея есть послы,
И съ хлибомъ, съ силью прычвалалы,
Та и подаркы прынеслы,
Хотятъ Латыну поклоныться,
Знакомытысь и подружыться,
Якъ тутъ Латынъ и закрычавъ:
«Впусты! я хлиба не цураюсь,
«И зъ добрымы людьмы братаюсь.
«Отъ на ловця звиръ наскакавъ!»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 37.

Видання 1809:

рядок 4:

Да і подарки принесли

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as he was told
That from Aeneas came a delegation
With bread and salt and things of gold,
A very valuable donation,
And that their aim was to salute
The ruler with a good repute,
King Latin roared in his bass voice:
"Let them come in! I don't despise the bread!
And I am never bigoted.
Aeneas made the proper choice!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі ж Лаціну перадалі,
Што ад Энея ёсць паслы,
Што з хлебам-соллю завіталі
І дар прынеслі немалы,
Адбіць паклон яму жадаюць,
Пасябраваць надзею маюць,
Цар загадаў іх прапусціць:
«Я хлеба-солі не цураўся
І з добрымі людзьмі братаўся.
Вось на лаўца і звер бяжыць!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А цар Латин щом само чу го,
че пратеници са дошли,
че носят хляб и сол, и друго,
че с тежки дари тук били,
та на Латин поклон да сторят,
да се прикажат, поговорят —
веднага викна: — У дома
да влязат! По-голям от хляба
не съм, приятелство ми трябва.
Ей, клъвна рибката сама!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sobald Latinus es vernommen,
Daß von Aeneas Boten da:
Mit Brot und Salz und mit Geschenken
Sind sie erschienen im Palast,
Latinus wollen sie begrüßen
Und bieten ihm die Freundschaft an,
Da schrie Latinus voller Freude:
"Laßt sie herein! Ich nehm das Brot,
Und gute Menschen sind mir Brüder.
Sieh da, zum Jäger kommt das Wild!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynusowi doniesiono,
Że z chlebem, solą przyczłapało
Eneaszowych posłów grono,
Przynosząc darów też niemało,
Że chcą pokłonić się mu właśnie,
Zapoznać się i zaprzyjaźnić,
Gdy tu zawołał sam Latynus:
"Przepuśćcie! Chlebem nie pomiatam,
Z dobrymi ludźmi rad się bratam.
Na myśliwego mknie zwierzyna!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латину тотчас доложили,
Что от троян послы пришли,
Мол, хлебом-солью удружили,
Да и подарки принесли;
Хотят Латину поклониться,
Знакомство завести, сдружиться,
Латин, вскочив, как закричит:
"Впустить! Я хлеба не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Глянь, на ловца и зверь бежит!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж сватовство не за горами,
А тут услышал царь Латин,
Что хлебом-солью и дарами
Почтил его Анхизов сын,
Хотят водиться с ним троянцы
И приплелись от них посланцы.
Латин вскричал: «Откройте дверь!
Я хлеба-соли не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь.
Вот на ловца бежит и зверь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латину только лишь сказали,
Что от Энея есть послы,
Что с хлебом-солью пришагали
Да и подарки принесли,
Хотят Латину поклониться,
С ним познакомиться, сдружиться,
Латин тотчас как закричит:
«Впустить! Я хлеба не чураюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Вишь, на ловца и зверь бежит!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда Латину доложили,
Что от Энея есть послы,
К нему с хлеб-солью прикатили,
Да и подарки привезли,
Хотят Латину поклониться,
Знакомством, дружбой заручиться,
То царь Латин и закричал:
«Принять! Я хлебом не гнушаюсь
И с добрыми людьми братаюсь;
Вот зверь к ловцу и прибежал!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Sotva se caru vyřídilo,
že poselstvo sem cizí jde,
že s chlebem, solí přikvačilo,
že nese dary převzácné,
že caru se chce pokloniti,
poznat ho, s ním se spřáteliti,
Latin hned křičí: „Pusť je sem!
Chleba se neodříkám nikdy,
s dobrými pobratřím se lidmi,
hle, jelen přišel za lovcem“

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Велів тут зараз прибирати
Світлиці, сіни, двір мести;
Клечання по двору сажати,
Шпалерів разних нанести
І вибивать царськую хату;
Либонь, покликав і Амату,
Щоб і вона дала совіт,
Як лучше, краще прибирати,
Де, як коврами застилати
І підбирать до цвіту цвіт.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Веливъ тутъ заразъ прыбираты
Свитлыци, сины, двиръ месты;
Клечання по двору сажаты,
Шпалеривъ разныхъ нанесты
И выбывать царьскую хату,
Лыбонь поклыкавъ и Амату,
Щобъ и вона дала совитъ,
Якъ лучше, краще прыбираты,
Де, якъ, коврамы застылаты
И пидбирать до цвиту цвитъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 38.

Видання 1809:

рядки 3-4:

Клечаннє по двору сажати,
Шпалерів різних нанести

Примітки: IV, 38.

       Частина IV стр. 38.

Клечання — наламане та нарубане з дерев гілля з листям, яким на зелені свята прикрашають хату та двір.

 

Шпалери — були поширені на Україні уже в XVII ст. Становили собою килими з різних тканин, якими оббивали стіни житла. На шпалери часто наносили сюжетні чи пейзажні малюнки. Шпалери, на полотно яких наносився малюнок фарбами, називали ще колтринами. У XVIII ст. появилися близькі до нинішніх друковані паперові шпалери.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He asked to sweep and clean
The rooms that were too marred
With dirt. To ornament outside with evergreen,
Cut from the trees in their backyard.
He asked Amanta for advice
To say what's good and nice.
What flowers should be put and where,
And how to better decorate
In order to create
The best results with things threadbare.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Загадваў правіць вокны, дзверы,
Агледзець пільна дом стары,
Паклеіць новыя шпалеры,
Садзіць галінкі на двары
І пыл павыгнаць з царскай хаты,
Не абышлося без Аматы —
Яна параду можа даць,
Як — перад важнымі гасцямі —
Прыбраць святліцу дыванамі,
Пад колер колер падабраць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И нареди да се разтреби
из стаите, да пометат,
да видят в собите къде би
могло тапет да подлепят.
Щом влезе в царската си хата,
реши да викнат и Амата
и тя да му даде съвет,
да бързат, време да спечелят,
с какви килими да постелят
и как да подредят навред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gab Befehl alles zu schmücken,
Räume, Festsäle und den Hof,
Auch frische Bäumchen einzupflanzen,
Tapeten von der schönsten Art
Ließ er an alle Wände kleben.
Zu Rate hat er sicherlich
Auch die Amata zugezogen,
Damit sie sagt, was schöner ist
Und über Teppiche entscheidet,
Was farblich zueinander paßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał zaraz tu przystrajać
Pokoje, sięń, podwórze zamieść
I gałązkami poumajać;
Rozmaitymi obiciami
Królewską poobijać chatę.
Zawołał pewnie też Amatę,
By jemu również doradziła,
Jak lepiej, ładniej wszystko zrobić,
Jak dywanami przyozdobić
I jak dobierać barwy miłe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И тут же, замахав руками,
Велел светлицы подмести,
Украсить двор и дом ветвями,
Цветной обивки принести,
Чтоб царскую украсить хату.
Покликал кстати и Амату,
Чтобы она дала совет,
Как лучше по дому прибраться,
Как с утварью поразобраться,
Как подобрать ковры под цвет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Амату царь велел покликать
И хату, сени, двор мести.
Повсюду зелени натыкать,
Шпалер печатных принести,
Оклеить заново светлицы
По изволению царицы,
И чтоб она дала совет —
Как выскоблить столы скребками,
Как застелить полы коврами,
Убранство подобрать под цвет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Велел, чтоб всюду прибирали:
Светлицы, сени, двор мели,
Кругом ветвями украшали,
Обивки разной принесли
Обколотить цареву хату;
Никак, покликал и Амату,
Послушать и ее совет,
Чтоб лучше, краше обрядили,
Везде коврами застелили
Да подбирали к цвету цвет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Велел уборку сделать скоро
В сенях, в светлице, двор мести,
Натыкать веток вдоль забора,
Обоев разных принести
И царскую оклеить хату;
На помощь он позвал Амату,
Чтоб выслушать ее совет,
Как им принять послов с дарами,
Как лучше пол застлать коврами;
Как подобрать и к цвету цвет.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Dal rozkaz uklízet a mésti
v síních a chodbách, po sklepích,
nanosit hodně chvojí, klestí,
navázat věnců zelených;
a honem poslal pro Amatu,
ať všecko do pořádku dá tu
a poradí, co udělat,
jak celý zámek vykrášliti
a koberce kam navěsiti,
kam květiny a věnce dát.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послав гінця до богомаза,
Щоб мальовання накупить,
І также розного припаса,
Щоб що було і їсть, і пить.
Вродилось ренське з курдимоном
І пиво чорнеє з лимоном,
Сивушки же трохи не з спуст;
Де не взялись воли, телята,
Барани, вівці, поросята;
Латин прибравсь, мов на запуст.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пославъ гинця до богомаза,
Щобъ мальовання накупыть,
И такъ же розного прыпаса,
Щобъ що було и йисть и пыть.
Вродылось реньске зъ курдымономъ
И пыво чорнее зъ лымономъ,
Сывушкы же трохы не съ спустъ;
Де не взялысь волы, телята,
Бараны, вивци, поросята;
Латынъ прыбравсь мовъ на запустъ.

Примітки: IV, 39.

       Частина IV стр. 39.

Богомаз — іконописець і взагалі живописець, маляр. Слово в народі само по собі не мало негативного забарвлення. В "Салдацькому патреті" Григорія Квітки-Основ'яненка читаємо: "...А у тій слободі щонайлуччі богомази..." (Квітка-Основ'яненко Г. Твори: В 2 т. — К., 1978. — Т. 1. — С. 24).

 

Ренське (рейнське) — сорт привозного вина.

 

Курдимон (кардамон) — південна рослина з сімейства імбирних. Насіння з нього служило пряною приправою.

 

Спуст — міра горілки: троє відер.

 

Запуст — заговіни, пущення, останній день перед постом, коли готували особливо багатий обід з скоромних (м'ясних або молочних) страв.

 

З старосвітського хутора до міста їздять не часто. Тому поїздку "за мальованням" використовують і для закупки "розного припаса", до якого входить всього-навсього рейнське й пиво, — напоказ. Всі інші "заморські вина", які питимуть гості Латина, — домашнього виробу. Тут і в подальших строфах щедрим джерелом гумору служать претензії скупого та провінціально відсталого хуторянина Латина на царський, великопанський блиск і пишність.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

King Latin acted with great speed,
And his resolve was very hearty
To do whatever was in need
To beautify the palace for the party.
And first of all he had to think
Of tasty food and superb drink.
And when the cleaning was complete,
All sorts of quenchers started to appear:
Wines, liquor and black beer,
And for the dinner many sorts of meat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паслаў ганцоў да багамазаў
Малюнкаў розных накупіць,
Паназапасвацца прыпасаў,
Каб есці што было і піць;
Каб мець і трунак з курдзімонам,
І піва чорнае з лімонам,
Сівуху і гарэлку мець;
Каб мець валы, каб мець цяляты,
І бараны, і парасяты;
Не думаў пар Лапін гавець.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изпрати хора при зографа,
картинки да му донесат,
провизии да сложат в шкафа —
ще пият после, ще ядат...
Принасят мозелско пенливо —
с мускат, и гъсто черно пиво,
пърцуца с кофи се гребе;
докарват кочове, телета,
овци, говеда и прасета —
като по Заговезни бе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Maler schickte er den Diener,
Damit er dort Gemälde kauft;
Die Lebensmittel soll man holen,
Damit es auch für alle reicht.
Rotwein soll's geben mit Gewürzen,
Und mit Zitrone schwarzes Bier,
Auch Schnaps, und davon fast drei Eimer;
Genügend Fleisch vom Rind und Kalb,
Von Widdern, Schafen und von Schweinen, -
Latinus hat ein Fest geplant.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pchnął gońca i do bohomaza
Nakupić różnych tam malunków,
Żywności wszelkiej kupić kazał,
By było dużo jadła, trunków.
Zjawiło się więc reńskie wino
I piwo czarne wraz z cytryną,
Siwuszki wiadra, jak to w modzie;
Skądś woły wzięły się, cielęta,
Barany, owce i prosięta;
Latynus jak w zapusty chodził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послали к богомазам спешно
Картинок разных накупить,
И плоти не забыли грешной,
Чтоб было что поесть, попить.
Достали рейнских с кардамоном
И пива черного с лимоном,
Сивушки чуть не три ведра;
Откуда ни взялись телята,
Бараны, овцы, поросята;
Весь дом был на ногах с утра.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гонца послали к богомазу —
Картин затейных приобресть.
Купили угощенья сразу.
Нашлось, чего попить, поесть.
Рейнвейн, конечно, с кардамоном
И пиво черное с лимоном,
Сивухи чан Латин припас.
Отколь взялись волы, телята,
Бараны, овцы, поросята!
Для заговенья в самый раз!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послал гонца он к богомазу,
Чтоб малеваний накупить,
А также всякого припасу,
Чтоб было что поесть, попить;
Нашли и рейнских с кардамоном,
И пива черного с лимоном,
Сивушки чуть не три ведра.
Откуда ни возьмись: телята,
Волы, бараны, поросята —
Как заговень пришла пора.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Послал гонца он к богомазу
Картин хороших накупить,
Купить съедобного припасу,
Чтоб вволю было есть и пить.
Портвейн явился с курдимоном,
И пиво черное с лимоном,
Сивушки полных три ведра;
Быки подогнаны, телята,
Бараны, овцы, поросята,
Как заговения пора.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

K malířům, ikony co robí,
poslal obrazů nakoupit
a na trh poslal pro zásoby,
aby bylo co jíst a pít.
Sehnali rýnské víno zlaté
a černé pivo s citronátem,
kořalek plné nádoby.
Telata, voly, kde byl jaký,
berany, ovce, vepře taky —
Latin chtěl míti zásoby.

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось привезли і мальовання
Роботи первійших майстрів,
Царя Гороха пановання,
Патрети всіх багатирів:
Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
.
Чернець Мамая як побив;
Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє
, —
Як Переяслів боронив;

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 40-41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ось прывезлы и мальовання
Роботы первійшыхъ майстривъ,
Царя Гороха пановання,
Патреты всихъ багатыривъ:
Якъ Александръ цареви Пору
Дававъ и зъ військомъ добру хльору;
Чернець Мамая якъ побывъ;
Якъ Муромець Илья гуляе,
Якъ бье Половцивъ, проганяе —
Якъ Переясливъ боронывъ;

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 40.

Видання 1809:

рядок 1:

Ось привезли і мальованнє

рядок 3:

Царя Гороха панованнє.

рядок 4:

Партрети всіх багатирів

рядок 6:

Давав із віськом добру хльору

рядок 9:

Як б'є варяг і проганяє

Примітки: IV, 40-41.

       Частина IV стр. 40-41.

"Мальовання" — те саме, що російські "лубочні картинки", "лубок" (назва — від корзин із лубу: кори липового дерева, в яких мандрівні крамарі розносили свою продукцію). Латин приймає лубок (тодішній мистецький ширпотреб) за "роботи первійших майстрів". У панських будинках дорогі картини на полотні і шкірах кріпили до стін на спеціальних дерев'яних підрамниках, а не "ліпили", як малювання в світлиці Латина. Уже цей штрих, крім типових лубочних сюжетів, яскраво свідчить, про яку продукцію йдеться.

 

У переліку "всяких всячин", якими прикрасили стіни Латинового палацу, І. Котляревський дотримується історико-хронологічної послідовності: від прадавніх легендарних часів (українська примовка: "За царя Гороха, як людей було трохи"; російська: "Давно, когда царь Горох с грибами воевал" — Даль. — С. 30) до реальних історичних постатей другої половини XVIII ст.

 

Як Александр цареві Пору
Давав із військом добру хльору
— картина зображує битву царя Олександра Македонського з індійським царем Пором.

 

Чернець Мамая як побив — йдеться про поєдинок ченця Пересвєта з татарином перед Куликовською битвою (1380). Про Куликовську битву (Мамаєвє побоїще) існувало багато лубочних сюжетів.

 

Як Муромець Ілля гуляє,
Як б'є половців, проганяє
— як Переяслів боронив — про Іллю Муромця, його подвиги, перемогу над Солов'єм-розбійником теж відомо багато лубочних сюжетів.

 

Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив
— сюжет про Бову-королевича походить з Франції, там відомий уже в добу розквіту рицарського роману (XI — XII ст.). У нас Бова з'явився десь у кінці XVI — на початку XVII ст. як герой повісті. Мав широку популярність, з літератури перейшов у народну творчість, перейнявши риси героя казок. Серед подвигів Бови-королевича — перемога над страховиськом, напівлюдиною-напівсобакою Полканом.

 

Майже через сто років після виходу "Енеїди" у київському лубочному виданні 1896 р. Бова на ілюстрації зображений у типовому одязі запорізького козака. Тут образ Бови злився з образом козака-нетяги Голоти.

 

На славному рицареві
Опанча рогозовая,
Поясина хмелевая,
А на ногах сап'янці,
Що видно п'яти і пальці.
А ще на Бові бідному шапка бирка,
Зверху дірка,
Хутро голе,
Околиця — чисте поле,
Вона травою пошита,
Дрібним дощем прикрита

(див.: Кузьмина В. Д. Рыцарский роман на Руси: Бова. Петр Златых Ключей. — М., 1964. — С. 99).

 

Продовжує жити Бова і в сучасному українському фольклорі (див.: Українські народні казки, легенди, анекдоти. — К., 1958. — С. 51 — 61).

 

Як Соловей-харциз женився — Соловей-харциз (розбійник) — персонаж, відомий з російських билин, менше — з українських казок. Нібито жив у лісах поблизу Чернігова і свистом убивав подорожніх, які йшли до Києва. Переміг Солов'я-розбійника богатир Ілля Муромець.

 

Як в Польщі Желізняк ходив — Залізняк Максим (народився на початку 40-х років XVIII ст. — рік смерті невідомий) — запорізький козак, керівник народного повстання на Правобережній Україні проти польської шляхти у 1768 р. (Коліївщина). Повстання розгорнулося на Правобережній Україні, на території теперішніх Черкаської і Київської областей, що входили тоді до складу Польщі. Залізняк прийшов в район повстання з невеликим загоном козацької сіроми із Запорізької Січі, яка була тоді в нижній течії Дніпра. Звідси — вираз "Як в Польщі Желізняк ходив". Портрет реального Максима Залізняка до нас не дійшов. Мабуть, його й не було. Сучасний дослідник українського живопису XVIII ст. П. Жолтковський пише: "Народні художники... створили своєрідну галерею образів ватажків гайдамацького руху. Напевне, існували ще й інші, не збережені до нашого часу народні полотна на цю тему. Можливо, на такий твір вказує згадка І. Котляревського про картину в світлиці царя Латина — "Як в Польщі Желізняк ходив" (Жолтковський П. М. Український живопис XVII — XVIII ст. — К., 1978. — С. 312). Але дослідник не звернув належної уваги на ту обставину, що Котляревський пише не про живопис, а про лубок, де про портретну схожість з оригіналом не дбали.

 

Патрет був француза Картуша — Картуш (Луї Домінік, 1693 — 1721) — відомий французький розбійник. Тривалий час очолював ватагу, яка діяла в Парижі та його околицях. Пригоди Картуша (дійсні й вигадані) знайшли широке відображення в літературі, народних переказах, лубочних картинках.

 

Против його стояв Гаркуша — популярний ватажок гайдамацьких загонів, запорожець Гаркуша Семен (народився близько 1739 — рік смерті невідомий). І після придушення Коліївщини очолював селянські повстанські загони на Лівобережжі. Про нього складено багато народних оповідань і пісень.

 

А Ванька-каїн впереді — Ванька-каїн (справжнє прізвище Іван Осипов, 1718 — рік смерті невідомий) був знаменитим московським злодієм середини XVIII ст. Один час — ватажок московського злочинного світу, співробітничав з карним розшуком, видаючи незначних злочинців і оберігаючи тих, з якими був у змові. Засуджений до смертної кари, яку замінили карою батогами і каторгою. У другій половині XVIII — першій половині XIX ст. поряд з Картушем виступав героєм російської лубочної літератури та лубочних картинок. До картинок додавалися бродяжницькі та розбійницькі пісні, які в народі інколи називали Каїновими. Йому легенда приписувала російську народну пісню "Не шуми, мати, зеленая дубравушка".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The ordered pictures were delivered promptly,
The works of some distinguished master
Portraying the reign of King Pea
And many heroes, some in alabaster.
How Alexander in competing
Gave King Pore a convincing beating,
And how a monk defeated famed Mamai,
And how Murometz was adored
For pummeling the wild Polovtsian horde,
He managed to defend Pereyaslav thereby.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось прывязлі і маляванне,
Работы лепшых мастакоў,
Цара Гароха панаванне,
Як Македонскі войска вёў
У Індыю на войска Пора,
Народам нёс бяду і гора;
Як быў зняслаўлены Мамай;
Як Мурамец Ілля гуляе,
Як Полаўцаў прэч выганяе,
Абараняе родны край.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Картини майсторски издири
Латин — така е, няма спор;
тук бяха всички богатири:
как Александър - цар на Пор,
разпартушинва му войската,
как попа смъква на земята
Мамая — дявола лукав,
Иля Муромец как пирува
и как с половците воюва,
как брани сам Переяслав.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon brachte man auch die Gemälde
Der besten Meister seines Reichs,
Kaiser Horoch war abgebildet,
Und andere Herrscherporträts:
Ein Bild, wo Alexanders Heere
Mit Kaiser Porus sind im Kampf;
Mamaj wird grad vom Mönch erschlagen;
Die Schlacht von Muromets Ilja,
Der gegen Polowetzer kämpfte
Und rettete Perejaslaw.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przynieśli wkrótce malowanie
Od mistrzów bardzo słynnych teraz,
Więc króla Ćwieczka panowanie,
Portrety wszystkich bohaterów:
Jak Aleksander Porusowi
Z swym wojskiem dobrze przyfasował;
Jak Mnich z Mamajem się rozprawił;
Jak bawi się Muromiec Illa,
Połowców bije, gna za mile, —
Jak bronił też Perejasławia;

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гонец, средь общей суматохи,
Привез картинки всех тонов,
Времен еще царя Гороха
Первейших в царстве мастеров:
Как Александр царишку Пора
Бил в хвост и в гриву без разбора,
Мамая как чернец побил,
Как Муромец Илья гуляет,
Как половцев он изгоняет,
Переяславль как защитил;

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Первейших мастеров творенья
Гонец доставил все сполна:
Богатырей изображенья,
Царя Гороха времена;
От Александра взбучка Пору,
Чье войско задавало деру;
Как старый Муромец гулял,
И как дубиной молодецкой
Илья от рати половецкой
Переяславль оборонял.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот малеванье притащили —
Работы первых мастеров,
Что при царе Горохе жили, —
Портреты славных удальцов:
Как Александр однажды Пору
Дал трепку, с ним затеяв ссору,
Мамая как Чернец побил,
Как Муромец Илья гуляет,
Как половцев он прогоняет,
Как Переяслав защитил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Картины вскорости примчали
Работы лучших мастеров:
Вот царь Горох на троне в зале
Расселся важен и суров;
Вот Александр владыку Пора
Сечет, не ведая отпора;
Мамай вот на коне сидит;
Вот Муромец Илья гуляет,
Стан половецкий разгоняет
И к Переяславу спешит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Obrazů vezli plnou fůru,
nejlepších mistrů století;
král Hrách jak sedí na svém trůnu,
všech bohatýrů portréty:
jak Alexander mečem mává,
král Porus se mu s vojskem vzdává;
jak Mamaj od mnicha je sklán;
Muromec Ilja na svém koni
Polovce po stepi jak honí,
jak Perejaslav hájí tam.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Бова з Полканом як водився,
Один другого як вихрив
;
Як Соловей-харциз женився,
Як в Польщі Желізняк ходив.
Патрет був француза Картуша,
Против його стояв Гаркуша,
А Ванька-каїн впереді.
І всяких всячин накупили,
Всі стіни ними обліпили;
Латин дививсь їх красоті!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бова зъ Полканомъ якъ водывся,
Одынъ другого якъ выхрывъ;
Якъ Соловей Харцызъ женывся,
Якъ въ Польщи Желизнякъ ходывъ.
Патретъ, бувъ Фра́нцуза Картуша,
Протывъ його стоявъ Гарькуша,
А Ванька Каинъ въ переди.
И всякыхъ всячынъ накупылы,
Вси стины нымы облипылы;
Латынъ дывывсь ихь красоти!

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 41.

Видання 1809:

рядок 5:

Портрет був француза Картуша

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

What Bova had done to Polkan,
How they were fighting many times,
How Nightingale had wed a lassie number one,
And Zalizniak avenged the Polish crimes.
A Frenchman named, Kartusha,
Stood opposite Harkusha,
While Vanka Cain - in front.
They bought a great variety
Of paintings to inspire the society.
Delighted, Latin never stopped to grunt.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як волат Каралевіч біўся,
Як Салавей Разбойнік жыў,
Як ён змагаўся, як жаніўся,
Як Жалязняк у Польшчы быў.
Яшчэ партрэт — Француз Картуша,
А побач з ім — вісеў Гаркуша,
А Каін — на сцяне другой.
Малюнкаў розных накуплялі:
Усе пакоі абляплялі;
Цар захапляўся іх красой!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И как се бият разярени
Бова и пан Полкан, и как
Харсъзът Соловей се жени,
как влиза в Полша Железняк.
Там бе французина Картуш, а
до него на портрет Харкуша
и Ванка Каин — сукин син.
С какво ли днес не се сдобиха,
навред стените украсиха;
любуваше се цар Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein anderes Bild zeigt den Bova,
Wie er gegen Polkanos ringt;
Vom Ritter Solowej die Hochzeit;
Den Polenkrieg von Zhelizniak;
Auch von Cartouche, einem Franzosen,
Dem Harkusch gegenüber steht;
Ganz vorne steht der Vanjko Kajin.
Man kaufte jede Menge ein
Und überklebte alle Wände, -
Woran Latinus sich erfreut!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak Bowa chciał Połkana złowić,
Jak jeden na drugiego godził;
Jak żenił się rozbójnik Słowik
I jak Żeleźniak w Polsce chodził;
Francuza portret byt Cartouche'a,
Naprzeciw niego stał Harkusza,
A z przodu Wańka Kain wstrętny.
Przeróżnych rzeczy nakupiono
I wszystkie ściany oblepiono,
Latynus ich podziwiał piękno!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бова с Полканом как сходился,
Как Соловей-разбойник жил,
Как лютовал и как женился,
Как в Польшу Железняк ходил.
Француза был портрет Картуша,
Против него стоял Гаркуша
И Ванька-Каин впереди.
Картинок тьму понакупили;
Все стены ими облепили:
Ходи вдоль стенок и гляди.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бовы с Полканом мировая;
Как Соловей-разбойник жил;
Как Пересвет побил Мамая;
Как в Польшу Железняк ходил.
Портрет француза был — Картуша,
И Ванька Каин, и Гаркуша...
Залюбовался царь Латин.
Чего там только не купили!
Всплошную стены облепили,
И не упомнишь всех картин!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Бова с Полканом как водился,
Один другого как тузил;
Как Соловей-злодей женился
И в Польшу Железняк ходил.
Портрет француза был Картуша,
А супротив стоял Гаркуша
И Ванька-Каин на холсте.
Тут всякой всячины купили,
Все стены ею облепили —
Латин дивился красоте!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Полкан сражается с Бовою,
Под глазом каждого синяк;
Разбойник-Соловей с женою;
Воюет в Польше Железняк;
Портрет разбойника Картуша,
Против него висел Гаркуша,
И Ванька-Каин там стоял.
Еще других картин купили,
Все стены ими облепили,
Латин их гордо озирал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bova s Polkanem rozpřažení
mečem si rány dávají;
jak Slavík Loupežník se žení,
jak Železňaka chytají;
zde Francouz Kartuš jako živý,
Harkuša vedle na něj civí
i Vaňka, tak řečený Kain;
už snesli všecko, kde co bylo,
po stěnách se to rozvěsilo,
žas nad tou krásou Latin sám.

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин, так дома спорядивши,
Кругом все в хатах оглядав,
Світелки, сіни обходивши,
Собі убори добирав:
Плащем з клейонки обвернувся,
Циновим гудзем застебнувся,
На голову взяв капелюх;
Набув на ноги кинді нові
І рукавиці взяв шкапові,
Надувсь, мов на огні лопух.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ такъ дома спорядывшы,
Кругомъ все въ хатахъ оглядавъ,
Свителкы, сины обходывшы,
Соби уборы добиравъ:
Плащемъ зъ клейонкы обвернувся,
Циновымъ гудземъ застебнувся,
На голову взявъ капелюхъ;
Набувъ на ногы кынди нови
И рукавыци взявъ шкапови,
Надувсь, мовъ на огни лопухъ.

Примітки: IV, 42.

       Частина IV стр. 42.

Перед нами постає комедійна, карикатурна картина вбрання відсталого хуторянина, що хоче з'явитися перед гостями великим вельможею. На урочистий прийом Латин одягає плащ з клейонки, який в той час брали з собою пани в дорогу на випадок дощу, при юму застебнутий циновим, тобто олов'яним, найнижчого гатунку ґудзиком. Такі ґудзики були на мундирах солдат та чиновників нижчого рангу ("братії з циновими ґудзиками"). На голову Латин надів капелюх, тобто теплий шерстяний головний убір. Капелюхом називали також теплу зимову шапку-вушанку, можливо, саме її мав на увазі Котляревський. На ноги Латин надів кинді, тобто повстяні калоші, призначені, як відомо, для виходу на вулицю в дощову погоду. Обмежений хуторянин вважав їх, певне, панським взуттям. В одній з російських билин, записаних у XIX ст., великий київський князь Володимир "одел галоши да на босую ногу". Обіграні й рукавички, які були неодмінним атрибутом великопанського туалету. Знали безліч видів чоловічих і жіночих рукавичок на всі випадки життя. Аристократи міняли рукавички кілька разів на день (звідси прислів'я: "Міняє, мов рукавички"). Рукавички були статтею імпорту із Західної Європи. Замість таких елегантних рукавичок Латин надіває шкапові рукавиці, тобто пошиті з особливо обробленої кінської шкіри. Така шкіра йшла на виготовлення чобіт кращого гатунку, але на рукавички аж ніяк не годилася. Замість рукавички — рукавиця. Карикатурний, сатирично загострений образ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the decorating was all done,
He checked the rooms and every chair,
And every hall. The real fun
Was choosing what to wear.
His topcoat was from cotton,
It had a sparkling button.
He wore a wide-brimmed hat.
New felt shoes warmed his feet,
With gloves his clothing was complete.
He looked like some big plutocrat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усё спарадкаваўшы дома,
Ад хатніх вызваліўся спраў
Лацін, і аб сваіх, вядома,
Уборах царскіх цар падбаў:
У плашч з цыраты захінаўся,
На гузікі ўсе зашпіляўся,
Нацягваў капялюш, як зух:
Валёнкі абуваў на ногі,
Увесь — надзьмуўся — з твару строгі, —
Нібыта на агні лапух.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пак огледа той стените,
намери стаите добре;
обходи пруста, одаите,
та дрехи да си подбере:
ушанка сложи на главата,
направи плащ от мушамата,
оловно копче закопча;
обу си новите кондури
и меки ръкавици тури,
разтресен цял като пача.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nach Fertigstellung hat Latinus
Alles im Hause überprüft,
Auch alle Säle und die Flure,
Dann wählte er die Kleidung aus:
Vom imprägnierten Stoff den Mantel,
Gehalten mit dem Knopf aus Zinn,
Ein großer Hut als Kopfbedeckung,
Er zog ganz neue Stiefel an
Sowie die Handschuhe aus Leder, -
Und blähte sich auf, wie ein Hahn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus dom swój urządziwszy,
Oglądał wszystko w chatach teraz,
I izby, sieni przemierzywszy,
Dla siebie oto strój dobierał:
W płaszcz klejonkowy się owinął,
A zapiął się na guzik z cyny,
Kapelusz też nasadził zręcznie;
Na nogi wzuł kalosze nowe,
A rękawice wziął juchtowe
I jak na ogniu łopuch spęczniał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прибрав таким манером хату,
Светлицы обойдя кругом,
Латин надел убор богатый,
Чтоб не ударить в грязь лицом.
Плащом широким обернулся,
На пуговицы застегнулся,
На темя сдвинул капелюх;
Надел калоши, рукавицы
И важно вышел из светлицы,
Надувшись, как в огне лопух.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин, распорядившись толком,
Хоромы осмотрел подряд,
Прошелся по сеням, светелкам
И подобрал себе наряд:
Накидку из клеенки новой
На пуговке литой свинцовой;
Надел на голову треух,
В коты без голенищ обулся,
Взял рукавицы и надулся,
Точь-в-точь как на огне лопух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, так дома обрядивши,
Кругом все в хатах оглядел,
Светелки, сени обходивши,
Наряд по выбору надел:
Плащом вощеным обернулся,
На пуговку призастегнулся,
Треухом голову покрыл,
Надел из юфти рукавицы
И в котах новых по светлице,
Надувшись, как индюк, ходил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, чтоб не было сомнений,
Избу еще раз осмотрел,
Оглянул двор, крыльцо и сени,
Одежды лучшие надел:
В плащ из клеенки завернулся
И оловянной застегнулся
Застежкой, шляпу натянул.
Обул коты, чтоб похвалиться,
Надел коневьи рукавицы
И щеки с важностью надул.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Když Latin všecko přezkoušel si
a prohlíd pěkně po řadě,
světnice, síně, chodby všecky,
začal se chystat k parádě:
vzal carský plášť svůj z hermelínu,
zapjal jej na knoflíky z cínu,
i klobouk na hlavu si dal,
válenky obul zcela nové
i rukavice zámišové
a jako měch se nadýmal.

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин як цар в своїм наряді
Ішов в кругу своїх вельмож,
Которі всі були в параді.
Надувшись всякий з них, як йорж.
Царя на дзиглик посадили,
А сами мовчки одступили
Від покуття аж до дверей.
Цариця ж сіла на ослоні,
В єдимашковому шушоні,
В караблику із соболей.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 43.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ якъ царь въ своимъ наряди
Ишовъ въ кругу своихъ вельможъ,
Котори вси булы въ паради,
Надувшысь всякый зъ ныхъ якъ йоржъ.
Царя на дзыглыкъ посадылы,
А самы мовчкы одступылы
Видъ покутя ажъ до дверей.
Царыця жъ сила на ослони,
Въ едымашковому шушони,
Вь караблыку изъ соболей.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 43.

Видання 1809:

рядок 7:

Од покуття аж до дверей

Примітки: IV, 43.

       Частина IV стр. 43.

Єдимашка, адамашка — дорога східна тканина, з візерунками того ж кольору, що й тканина.

 

Шушон — жіночий верхній одяг. Вид капота (К.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

King Latin in his royal dress
Came with his staff, so dignified;
Each one in his effusiveness,
Was like a peacock puffed with pride.
They sat the ruler down upon a stool,
And silently retreated to the vestibule;
The Queen was sitting on a bench.
She wore a sable damask tog,
Which made the common folk agog.
She looked attractive like a wench.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У тым уборы цар вяльможны
Ішоў сярод сваіх вяльмож,
Адзетых на парад, дзе кожны
З іх натапырыўся, як ёрш.
Цара ў чырвоны кут садзілі,
А самі моўчкі адступілі:
Царыца ўселася на ўслон
У шушоне адамашковым,
У чэпчыку святочным, новым —
Быў з сабалінай футры ён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин с властителска одежда
с велможите се отдели
и на — парадно ги повежда,
настръхнали като петли.
На трона царя покачиха
и всички се отдалечиха —
оттук до входната врата.
Царицата, и тя изпраска
тюрбан от белки и дамаска,
и смести се на пейка тя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So ausgestattet, trat der König
Zu seinen Höflingen hinab.
Auch sie schon in Paradekleidung
Blähten sich, wie die Barsche, auf.
Der König ward zum Thron geleitet,
Doch sie selbst zogen sich zurück
Und blieben schweigend stehn am Eingang.
Die Königin nahm gleichfalls Platz,
Gekleidet im Gewand aus Seide,
Im Umhang mit Zobelbesatz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus jako król w tym stroju
Szedł wśród wielmożów swych do sali,
Ci, paradując, w pysze swojej
Jak jeże się ponadymali.
Na krześle króla posadzili
A sami milcząc odstąpili
Pod ściany aż do drzwi powoli.
Na stołku siadła zaś królowa,
W serdaczku już adamaszkowym
I w czepku zszytym ze soboli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так в царственном своем наряде
Латин шагал в кругу вельмож,
Одетых, словно на параде,
Начищенных, как медный грош.
Царя на стульчик усадили,
Вельможи чинно отступили
И стали молча у дверей.
Царица на скамье сидела
И шелком шушуна скрипела,
В чепце из темных соболей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вошел в торжественной одеже
Латин, в кругу своих вельмож.
Они понадувались тоже,
Был каждый на ерша похож.
Царя с почтеньем проводили,
Его на стульчик посадили
И молча стали у дверей.
Царица тут же на скамейке.
Уселась в травчатой шубейке,
В кораблике из соболей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, как царь, в своем наряде
Прошел в кругу своих вельмож.
Они все были при параде,
И каждый пыжился, как ерш.
Царя на стуле усадили,
А сами чинно отступили
К порогу, ставши у дверей.
Царица на скамью взмостилась —
В шушун шелковый нарядилась,
В кораблик черных соболей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин как царь в своем наряде
Шел в окружении вельмож,
Какие были при параде,
И каждый пыжился, как ерш;
Они Латина усадили
На трон, и молча отступили,
И стали важно у дверей.
Царица на скамье сидела,
Шушун свой шелковый надела
И шапочку из соболей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak ve svém carském vyšňoření
šel mezi svými dvořany,
každý byl v parádě jak ženich,
nadut jak holub na báni.
Do křesla cara posadili
a sami mlčky odstoupili
až ke dveřím a podle zdí;
carevna poblíž na sedátku
ze soboliny měla čapku,
plášť, z Damašku co přivezli.

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дочка Лавися-чепуруха
В німецькім фуркальці була,
Вертілась, як в окропі муха,
В верцадло очі все п'яла.
Од дзиглика ж царя Латина
Скрізь прослана була ряднина
До самой хвіртки і воріт;
Стояло військо тут зальотне,
Волове, кінне і піхотне,
І ввесь був зібраний повіт
.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Дочка Лавыся чепуруха
Въ Нимецькимъ фуркальци була,
Вертилась якъ въ окропи муха,
Въ верцадло очи все пьяла.
Одъ дзыглыкажъ царя Латына
Скризь прослана була ряднына,
До самой фирткы и воритъ;
Стояло військо тутъ зальотне,
Волове, кинне и пихотне
И ввесь бувъ зибраный повитъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 44.

Видання 1809:

рядок 8:

Стояло вісько тут зальотне

Примітки: IV, 44.

       Частина IV стр. 44.

В німецькім фуркальці була — тобто, в платтячку; фуркальце — від фуркало — дзиґа.

 

Волове, кінне і піхотне — тут в один ряд з кіннотою і піхотою поставлені воли, які тоді були тягловою силою в обозах.

 

І ввесь був зібраний повіт — повіти введені на Україні після скасування полкового устрою у 1782 р. Приблизно відповідали сотні, а як на сучасний адміністративно-територіальний поділ, — приблизно районові.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The girl, Lavys, was smartly dressed
In German garb, first class;
She fidgeted like one obsessed,
And always gaped into a looking glass.
Right from the Latin's stool
Down to the gate was laid a beautiful
Long narrow cloth.
Detachments of the royal infantry
Together with the cavalry
Were there, all loyal, full of troth.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дачка Лавіся-весялуха
Круцілася неназнарок,
Нібыта ў кіпецені муха,
У люстра кідала свой зрок.
Ад самых ног цара Лаціна
Пасцелена была радніна
Ажно да весніц і прысад:
Абозы, конніца, пяхота
Стаяла там — за ротай рота, —
Сабраная, як на парад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А дъщеричката Лавися
с кожухче немско се яви;
като муха в сироп далдиса,
все в огледалце се криви.
От трона на Латин до входа,
до стълбището чак по пода
пътека бе постлана днес;
отвън войски, до рота — рота,
обози, конници, пехота,
събран бе целия уезд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Des Königs Töchterchen, Lavinia,
Geschmückt mit deutschem Firlefanz,
Unruhig, wie im Saft die Fliege,
Ließ von dem Spiegel nicht mehr ab.
Vom Throne bis hin zu der Türe
Und weiter durch den Hof zum Tor
Ward ausgerollt ein roter Teppich,
Schmucke Soldaten sind postiert,
Starke Gestalten, Fußvolk, Reiter,
Und alle zum Empfang bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lawińcia, córka strojna, miła
W niemieckim stroju wstępowała,
Jak mucha w wrzątku się kręciła,
Oczęta w lustro wciąż wlepiała.
Od królewskiego zasię krzesła
Posłana długa płachta pełzła
Do samej furtki oraz bramy;
Tu stało wojsko bardzo zwrotne,
Oboźne, konne i piechotne,
Był cały powiat tu zebrany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А дочка царская, воструха,
В заморской кофте расшитой,
Вертелась, как в сиропе муха,
Любуясь в зеркальце собой.
От самых ног царя Латина
Была разостлана ряднина
До самых до ворот. Окрест
Войска стояли удалые —
Воловьи, конные, иные;
Собрался чуть не весь уезд.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лавися-дочка приоделась,
В немецком платье, налегке,
Всё время в зеркальце гляделась,
Вертясь, как муха в кипятке.
От стульчика царя Латина
Была разостлана ряднина
До самых, почита, ворот.
Стояли удальцы латинцы,
Здесь — конные, там — пехотинцы,
Воловье войско и народ.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А дочь Лавися-щебетуха
В заморском платьице была,
Вертелась, как в отваре муха,
Глядясь украдкой в зеркала.
От самых ног царя Латина
Была разостлана ряднина
Аж до калитки и ворот.
Стояло войско наготове:
Пехота, конное, воловье.
С уезда собран был народ.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лавися тоже разоделась,
В немецком фуркальце была,
Как муха в кипятке, вертелась,
Впивалась взором в зеркала.
От трона царского Латина
Была разостлана ряднина,
Сплошь, до калитки и ворот.
Войска стояли для почета,
Воловье, конное, пехота,
С уезда был тут весь народ.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lávinka, děvče parádivé,
v německém špencru, v kabátku,
vrtěla se jak moucha v pivě
a zhlížela se v zrcátku.
A od prestolu Latinova
prostřena byla látka nová
až k samé bráně pro hosty.
Bylo tu vojsko nejzdatnější,
od volů, koní i ti pěší
a lidé z celé farnosti.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин,
І соли кримки і бахмутки,
Лахміття розного три жмутки.
Еней Латину що прислав.
Посли к Латину приступились,
Три рази низько поклонились,
А старший рацію сказав:

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 45-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Посливъ ввелы къ царю съ пыхою,
Якъ водылося у Латынъ;
Неслы подаркы предъ собою:
Пыригъ завдовжкы и зъ аршынъ,
И солы крымкы и бахмуткы,
Лахмиття розного, тры жмуткы,
Эней Латыну що прыславъ.
Послы къ Латыну прыступылысь,
Тры разы нызько поклонылысь,
А старшый рацію сказавъ:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 45.

Видання 1809:

рядок 6:

Лахмаття розного три жмутки

рядок 9:

Три рази низько уклонились

Примітки: IV, 45.

       Частина IV стр. 45.

Пиріг завдовжки із аршин — аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра.

 

І соли кримки і бахмутки — див. коментар: І, 30.

 

Рація — вітальна промова.

Див. також I, 30.

       Частина I стр. 30.

Не до соли — примовка "Тепер мені не до солі" пішла від народного оповідання, відомого у варіантах. Наводимо поданий у "Трудах" Павла Чубинського, підготовлених у 70-х роках минулого століття: "Послав батько сина за сіллю, дав йому гривню грошей. Купив син солі, скільки було сказано йому, ще шага й виторгував з тих грошей; всипав сіль у заполу та й іде додому. По дорозі був шинок, а в шинку тому гра музика, люди танцюють, аж діл гуде. Надійшов туди наш парубок і дуже йому заманулося потанцювати, а в кишені шаг мулить.

 

— Музико, грай мені одному! — погукнув парубок, віддав того шага і почав танцювати, аж хата мала, а він закида ноги, і вприсідки, і через ногу, усяк було. Затанцювався парубок, а сіль потроху сиплеться з заполи. Що майне він ногою, то сіль так і поросне по хаті. А люди стоять округи та й приказують йому саме під ногу, мов знарошне приграють:

 

— Ой, парубче, сіль сиплеться, ой, парубче, сіль сиплеться!

 

А парубок зайшовся так, що й себе не тяме, та все їм:

 

— Тепер мені не до солі, коли грають на басолі! Тепер мені не до солі, коли грають на басолі!

 

Ходив, ходив парубок, поки аж відтанцював свого шага. Стала музика і він став. Глянув — аж сіль уся на долівці, ще сам він і порозтирав її ногами.

 

Скривився парубок та в сльози:

 

— А бодай його лиха година знала! Що ж тепер тато скажуть!

 

Потяг собі, сердега, додому" (Чубинськи й. — Т. 2. — С. 379).

 

Здавна на Україні, так само як у Росії та Білорусії, сіль, як переважно привозний продукт першої необхідності, цінилася високо і витрачалася економно. Сіль була важливим, коли не основним, продуктом чумацького промислу. Знали сіль "кримку" і "бахмутку". Першу одержували від випаровування на сонці морської води в Криму, другу — від випаровування на спеціальних сковородах добутої з соляних колодязів води. Колодязі знаходилися на березі невеликої річки Бахмутки в нинішньому Донбасі. Біля солеварень виникла укріплена слобода, потім — місто Бахмут (тепер Артемівськ, великий центр соледобувної промисловості). Свідчать, що "бахмутка" була більш дрібною і вважалася кращою на смак (див. також коментар: IV, 45). Страви прийнято було варити без солі. Її ставили на стіл окремо. Звідси й звичай зустрічати гостей найдорожчим у господарстві — хлібом і сіллю. Хліб і сіль на столі — ознака достатку. Розсипати сіль не те що з торби — солянки вважалося в народі недоброю прикметою (посваритися).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Led by the honour guards, the envoys went inside,
As was the custom that the Latins had.
They carried gifts with pride:
A longish loaf of bread.
Some salt reserved for him especially
Right from the far Crimean sea.
There was fine clothing for the King.
The men approached the King politely,
Bowed low to His Grace three times knightly,
And their spokesperson said this thing:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няслі дарункі хвіляй тою
Паслы — прымаў іх цар Лацін;
Няслі паслы перад сабою:
Пірог, што даўжынёй з аршын,
Тавару рознага тры вязкі
І дробкі солі з добрай ласкі
Энея, што паслоў прыслаў.
Яны Лаціну ўсё аддалі,
Паклоны нізка адбівалі,
Пасол старэйшы так сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

... И пратениците с фанфари
посрещна тоя властелин;
понесли бяха свойте дари:
пирог изтеглен — цял аршин,
и сол готварска два вързопа,
парцали някакви — три топа,
Еней ги праща на Латин.
Към царя те се приближиха,
три пъти му се поклониха
и почна словото един:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Feierlich wurden die Gesandten
Hineingeführt nach Landesbrauch.
Als Gaben brachten sie Latinus
Langen gebackenen Perih,
Salz aus der Krim und Persianer,
Drei Ballen von diversem Stoff,
Alles Geschenke von Aeneas.
Sie traten vor Latinus ein
Und machten dreifach die Verbeugung,
Der Älteste sagte zum Gruß:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do króla posłów wprowadzono
Z przepychem jak to u Latynów;
Przed nimi dary ich niesiono:
Wpierw pieróg długi z dwa arszyny
I krymskiej soli kawał wielki,
I różnych łachów trzy węzełki
Eneasz słał Latynusowi.
Posłowie zaraz przystąpili,
Przed królem trzykroć się skłonili,
A starszy mowę wystosował:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Послов, как водится по чину,
Вели степенной чередой;
Они несли дары Латину:
Пирог аршина в два длиной,
И соли крымской, и для панов
Охапки три рубах, кафтанов,
Что, расщедрясь, Эней прислал.
Послы три раза поклонились,
Лицом к Латину обратились,
И старший так ему сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ввели послов — нельзя пышнее,
Придворный соблюдая чин.
Несли они дары Энея:
Пирог без малого с аршин
(На радость царскому желудку),
Соль крымскую и соль бахмутку,
Лохмотьев чуть не целый воз.
К Латину подступили близко
И трижды поклонялись низко.
Рацею старший произнес:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Послов торжественно вводили, —
Обычай тот блюла латынь, —
Они дары с собой тащили:
Пирог, пожалуй что, с аршин
И крымской, и бахмутской соли,
Узла три рухляди приперли,
Что, расщедрясь, Эней прислал.
Послы к Латину обратились,
Три раза низко поклонились
И старший речь ему сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Послов в зал с почестью большою
Ввели, где ждал их царь Латин,
Послы несли перед собою
Пирог, длиной почти в аршин,
Тащили ворох ткани яркой,
И соль, и прочие подарки,
Что для царя Эней прислал.
Послы к Латину обратились,
Три раза низко поклонились,
Рацею старший их сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Se slávou vedli posly k caru,
jak bylo zvykem Latinů,
poslové nesli spoustu darů:
piroh, tak zdéli aršínu,
bachmutské, krymské soli dosti,
tři hrsti různých maličkostí,
co králi poslal Aeneas.
K Latinu posli přistoupili,
třikrát se nízko poklonili,
nejstarší pozdvihl svůj hlas:

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Енеус ностер магнус панус
І славний троянорум князь,
Шмигляв по морю, як циганус,
Адте, о рекс! прислав нунк нас.
Рогамус, доміне Латине,
Нехай наш капут не загине,
Пермітте жить в землі своєй,
Хоть за пекунії, хоть гратіс,
Ми дяковати будем сатіс
Бенефіценції твоєй.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина IV, строфа 45-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Энеусъ ностеръ магнусъ панусъ
«И славный Троянорумъ князь,
«Шмыглявъ по морю якъ цыганусъ,
«Адъ те о рексъ! прыславъ нункъ насъ.
«Рогамусъ домине Латыне,
«Нехай нашъ капутъ не загыне,
«Пермитте жыть въ земли своей,
«Хоть за пекуніи, хоть гратись,
«Мы дяковаты будемъ сатисъ
«Бенефиценціи твоей.

Примітки: IV, 46-47.

       Частина IV стр. 46-47.

Рація (вітальна промова) троянського посла близька до тарабарщини, до якої вдається Сівілла, прощаючись з Енеєм (IV, 1 — 2). Але у її мові — сильний елемент народного просторіччя (це ж сільська баба), а у посла, який щойно вчився латинської мови, — макаронічна мішанина української мови з латиною. Ось промова посла в дослівному перекладі латинських слів і виразів:

 

Еней наш великий пан
І славний троянців князь,
Шмигляв по морю, як циган,
До тебе о царю! прислав тепер нас.
Просимо, пане Латине,
Нехай наша голова не загине,
Дозволь жить в землі своєй,
Хоть за гроші, хоть задарма,
Ми дякувати будем досить
Милості твоєй.

 

О царю! будь нашим меценатом,
І ласку твою покажи,
Енеєві зробися братом,
О найкращий! не одкажи;
Еней вождь єсть моторний,
Вродливий, гарний і проворний.
Побачиш сам особисто!
Вели прийняти подарки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене...

 

... Будь нашим меценатом — Меценат (кінець І ст. до н. е.) — багатий римський аристократ, покровительствував митцям, сам займався літературою. Утворив гурток при своєму дворі, до якого входили Вергілій і Горацій. Звідси меценат — багатий, впливовий покровитель.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Aeneas, noster magnus panus
And famous rex Troyanus,
Who sailed the seas like some Tsiganus,
Ad te, o rex, he sent nunc us.
Rogamus domine Latine,
Lest our kaput become finis,
Let us live under your just lex
For much pecunia, or gratis,
We always will be satis,
Your beneficentia, oh rex.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Энеус, ностэр магнус панус
І слаўны Траянорум князь,
Блукаў па моры, як цыганус,
Ад те, о рэкс! прыслаў нунк нас.
Рогамус, доміне Лаціне,
Няхай наш капут не загіне,
Перміцце на зямлі сваёй
Жыць за пекунніі ці граціс,
І будзем дзякаваць мы саціс
Беніфіцэнцыі тваёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Енеус ностер магнус панус
и славен троянорум княз,
скитосвайки като циганус,
ад те о, Рекс, проводи нас.
Рогамус, домине Латине,
той — капут наш — да не загине,
пермите да сме в тоя край,
и за пекуния, и гратис
ще ти опяваме тук сатис
бенефиценция ни дай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Aeneus noster magnus Herrus,
Ruhmreicher Trojanorum Fürst,
Irrte zur See wie ein Tsiganus,
Ad te, o rex, schickt er nunc uns.
Rogamus, domine Latine,
Daß unser caput überlebt:
Permitte bei dir einzukehren,
Ob für pecunii, ob gratis,
Und wir bedanken uns auch satis
Für die beneficentia.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Aeneus, noster magnus panus
I sławny książę Trojanorum,
Po morzu szperał jak Cyganus,
Ad te, o rex! nas przysłał w porę,
Rogamus, domine Latine,
Naszemu caput nie daj zginąć,
Permitte mieszkać w kraju swoim,
Choć za pecuniae, choć gratis,
Dziękować już będziemy satis
Beneficencji cnej twojej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь,
По морю шлялся, как цыганус,
Ад те, о рекс! прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине,
Наш капут общий да не сгинет,
Пермитте жить в Стране твоей
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Энеус, ностер магнус панус
И славный Троянорум князь,
Шнырял по морю, как цыганус,
Ад те, — о рекс! — прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине!
Спаси наш капут и отныне
Пермитте жить в твоем краю,
Хоть за пекунии, хоть гратис.
Уж мы, поверь, оценим сатис
Бенефиценцию твою.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь
Шнырял по морю, как цыганус,
Ад те, о рекс! Прислал нунк нас.
Рогамус, домине Латине,
Пускай же капут наш не сгинет,
Пермитте жить в земле своей
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Энеус, ностер магнус панус
И славный троянорум князь,
По морю шлялся, как цыганус,
Ад те, о реке, прислал нунк нас,
Рогамус, домине Латине,
Пускай же капут наш не сгинет,
Пермитте жить в земле своей,
Хоть за пекунии, хоть гратис,
Мы благодарны будем сатис
Бенефиценции твоей.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„AENEUS, NOSTER MAGNUS pánUS,
a slavný TIROIANORUM rek,
po moři rejdil jak cikánUS,
NUNC poslal nás AD TE, O REX!
ROGAMUS, DOMINE LATINE,
nechať náš CAPUT nezahyne,
nám žít v své zemi PERMITTE,
ať za PECUNIAE, ať GRATIS,
my děkovati budem SATIS
vždy BENEFICENTII tvé.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О рекс! будь нашим меценатом,
І ласкам туам покажи,
Енеусу зробися братом,
О оптіме! не одкажи;
Енеус прінцепс єсть моторний,
Формозус, гарний і проворний,
Побачиш сам інноміне!
Вели акціпе ре подарки
З ласкавим видом і без сварки,
Що прислані через мене:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«О Рексъ! будь нашымъ Меценатомъ
«И ласкамъ туамъ покажы,
«Энеусу зробыся братомъ,
«О оптиме! не откажы;
«Энеусъ принцепсъ есть моторный,
«Формозусъ, гарный и проворный,
«Побачышъ самъ инномине!
«Велы акципере подаркы
«Зъ ласкавымъ выдомъ и безъ сваркы,
«Що прыслани чсрезъ мене:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 47.

Видання 1809:

рядок 6:

Вродливий, гарний і проворний

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

O rex! Be our patron - panacea,
And show your royal grace,
Become a brother to Aeneas,
Oh, optimus! Grant here for us a place.
Aeneas princeps energetic,
Formosus, beautiful and sympathetic,
You'll see yourself, innomine!
Permit accipere the gifts from us
With grace, without a fuss,
We brought for you, great domine:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

О рэкс! Будзь нашым Мецэнатам,
І літасціум будзь гатоў,
Энеусу зрабіся братам,
О, опціме! нам не адмоў:
Энеус прынцэпс ёсць рухавы,
Формозус, добры, смелы, жвавы,
Пабачыш сам ін номіне!
Скажы акцыперэ падаркі
З ласкавым словам і без сваркі,
Энеус шле іх праз мяне:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О рекс! Бъди ни Меценатем
и ласкам туам покажи,
Енеусу стани побратим,
ти, Оптиме, все с нас дружи.
Енеус принцепс е безспорен,
формозус, славен, неуморен,
ще видиш сам инномине:
Акципере ей тия дари,
които тук като другари
поднасяме на колене!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

O rex, sei unser mecenatus,
Gewähre tuam gnadam uns,
Werde ein Bruder für Aeneus,
O optime, versag es nicht!
Aeneus ist ein kecker princeps,
Formosus, unternehmend, schön,
Innomine, du wirst es sehen!
Mögest du gnädig, ohne Streit,
Heute accipere die Gaben,
Derer ich Überbringer bin:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O rex! bądź noster Mecenatus
I łaskam tuam nam objawiaj,
Wnet Aeneusa stań się bratem,
O optime, nam nie odmawiaj:
Aeneus princeps jest obrotny,
Formosus, ładny i zalotny,
In nomine już sam zobaczysz!
I każ accipere te dary
Z łagodną twarzą i bez swarów,
Co tu przeze mnie przysłać raczył:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О рекс! Будь нашим Меценатом
И ласкам туам окажи,
Энеусу будь как бы братом.
О оптиме! Не откажи!
Энеус принцепс есть проворный,
Формозус, сильный и упорный,
Увидишь сам инномине!
Вели акципере подарки,
Что шлет Эней с любовью жаркой,
Чтоб всем жить в мире, в тишине.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О рекс! Будь нашим меценатом
И ласкам туам окажи.
Энеусу названым братом
Стань, оптиме! Не откажи!
Энеус, принцепс наш удалый,
Формозус и проворный малый,
Инномине увидишь сам!
А прежде чем распить по чарке,
Вели акципере подарки,
От сердца присланные вам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О рекс! Будь нашим Меценатом
И ласкам туам окажи,
Энеусу стань как бы братом,
О оптиме, не откажи!
Энеус принцепс есть задорный,
Формозус, ловкий и упорный,
Инномине увидишь сам!
Вели акципере гостинцы,
Пусть все возьмут с душой латинцы,
Что послано Энеем вам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О рекс! Будь нашим меценатом,
И ласкам туам окажи,
И стань Энеусу ты братом,
О оптиме, не откажи!
Энеус принцепс есть проворный,
Формозус, смелый и задорный,
Увидишь сам инномине!
Вели акципере подарки,
Ему ведь ничего не жалко
Прислать для дружбы, домине.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

O REX! Buď naším MAECENATem,
ať láskAM TUAM chválíme,
AENEUSovi budiž bratrem,
neoslyš nás, O OPTIME!
AENEUS, PRINCEPS ve všem zdárný,
FORMOSUS, pěkný, lepotvárný,
uvidíš sám, IN NOMINE!
Poruč ty dárky ACCIPERE,
vybírej, co chceš, ber si směle,
sobě a svojí rodině.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Се килим-самольот чудесний,
За Хмеля виткався царя,
Літа під облака небесні,
До місяця і де зоря;
Но можна стіл ним застилати,
І перед ліжком простилати,
І тарадайку закривать.
Царівні буде він в пригоду,
І то найбільш для того году,
Як замуж прийдеться давать.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 48.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Се кылымъ самольотъ чудесный,
«За Хмеля выткався царя,
«Лита пидъ облака небесни,
«До мисяця и де зоря;
«Но можна стилъ нымъ застылаты
«И передъ лижкомъ простылаты
«И тарадайку закрывать.
«Царивни буде винъ въ прыгоду,
«И то найбилшъ для того году,
«Якъ замужъ прыйдется давать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 48.

Видання 1809:

рядок 4:

До місяця і где зоря

Примітки: IV, 48.

       Частина IV стр. 48.

Макаронізмами пересипана тільки офіційна, "протокольна" частина промови посла (строфи 46 — 47) — урочисте представлення свого пана і церемоніальне пошанування другої високої сторони. Переходячи до переліку й роздачі подарунків сімейству царя, посол залишає латинь.

 

За Хмеля виткався царя — походить від народної примовки: "За царя Хмеля, як людей була жменя", тобто дуже давно.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

This is a lovely flying rug,
Wove in the reign of Khmel, the tsar.
It flies beyond the clouds, fast as a slug,
Up to the moon, to any star.
It could be used, to tell the troth,
Upon the bedroom floor, or as a table cloth
As well, to cover up the trundle.
The princess will be happy with it, too,
Especially when her espousals will be due.
Although it looks just like a hulking bundle.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось самалёт-дыван, сатканы
Яшчэ для Хмеля — для цара;
Лятае ён як апантаны
Туды, дзе месяц і зара;
Аднак і стол накрыць ён можа,
І ложак засцяліць прыгожа,
І таратайку закрываць.
Царэўне ён служыць павінны,
Але найбольш для той часіны,
Як замуж будуць выдаваць,

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ето летящото килимче,
то е за царските Мечти,
че щом човек се в него впримчи,
чак до звездите ще лети;
но бива го и за софрата,
добро е и за пред кревата,
в каляска става за перде.
Но най ще служи на Лавина,
зажени ли се догодина —
с чеиза ще и се даде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies ist ein wundersamer Teppich,
Geknüpft noch unter König Chmil,
Und er kann bis zum Himmel fliegen,
Bis zu den Sternen und zum Mond;
Man kann mit ihm den Tisch bedecken,
Oder ihn legen vor ein Bett,
Man kann ihn auf den Karren spannen;
Für die Prinzessin, wenn's so weit,
Wird er sehr nützlich sich erweisen
Einmal an ihrem Hochzeitstag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To cudny dywan latający,
Za czasów króla Ćwieczka tkany,
Aż pod obłoki się wznoszący,
Do gwiazd, księżyca na spotkanie;
Lecz można stół też nim zaścielać,
Przed łóżkiem także rozpościerać,
Przykrywać i dwukółkę nawet.
On również przyda się królewnie,
Najbardziej w owym roku pewnie,
Gdy za mąż przyjdzie ją wydawać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прими от нас ковер чудесный,
При Хмеле выткан он царе,
Всяк может вольный мир небесный
Весь облететь на том ковре;
Он у кровати пригодится,
А может, стол какрыть случится
Иль таратайку покрывать.
Местечко для него найдется,
Особенно когда придется
Царевну замуж выдавать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот коврик-самолет чудесный.
Его топтал еще царь Хмель.
Взовьется он под свод небесный,
Умчит за тридевять земель.
Тебе скажу я без утайки:
Годится он для таратайки,
И лавку можно покрывать.
Царевне он придется кстати:
Расстелет около кровати,
Как будешь замуж отдавать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вот коврик-самолет чудесный,
При Хмеле выткан он царе;
Под облака, к звезде небесной,
К луне взлетишь на том ковре.
И стол накрыть он пригодится,
Постлать у ложа, коль случится,
И таратайку покрывать.
Царевне надобен он станет,
Особо, как пора настанет
Девицу замуж выдавать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот самолет-ковер чудесный,
При Хмеле выткан был царе,
Летает он под свод небесный
И днем, и в ночь, и на заре;
Им можно стол накрыть для знати,
И постелить возле кровати,
И таратайку накрывать.
Ковер царевне пригодится,
Когда придется с ней проститься
И замуж в дальний край отдать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Kouzelný koberec, hleď, jaký!
Za krále Chmela utkán jest,
sám sebou lítá nad oblaky,
až do měsíce, jasných hvězd;
i stůl jím můžeš prostírati,
před lůžko si jej můžeš stláti,
i vůz jím možno přikrývat.
Ten by byl dceři ku výbavě,
jí nejvíc přijde vhod teď právě,
ty ji chceš asi brzy vdát.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось скатерть шльонськая нешпетна,
Її у Липську добули;
Найбільше в тім вона прикметна,
На стіл як тілько настели
І загадай якої страви,
То всякі вродяться потрави,
Які на світі тілько єсть:
Пивце, винце, медок, горілка,
Рушник, ніж, ложка і тарілка.
Цариці мусим сю піднесть.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ось скатерть Шльонськая нешпетна,
«Ѣи у Лыпську добулы;
«Найбилше въ тимъ вона прыкметна,
«На стилъ якъ тилько настелы
«И загадай якои стравы,
«То всяки вродятся потравы,
«Яки на свити тилько есть:
«Пывце, вынце, медокъ, горилка,
«Рушныкъ, нижъ, ложка и тарилка.
«Царыци мусимъ сю пиднесть.

Примітки: IV, 49.

       Частина IV стр. 49.

Ось скатерть шльонськая нешпетна — тобто з Шльонська, Сілезії (див. коментар: II, 60).

 

Її у Липську добули — Липськ — Лейпціг, на той час великий торговий центр європейського значення. З України на знамениті лейпцігські ярмарки відправлялися чумацькі валки з пшеницею, іншими товарами, а звідти привозили тканини, металеві вироби, предмети розкоші.

Див. також II, 60.

       Частина II стр. 60.

Шльонськ — польська назва Сілезії, області, яка нині входить до складу Польської Народної Республіки і частково до Чехословацької Соціалістичної Республіки. Україна підтримувала давні торгові зв'язки з Сілезією, а через сілезькі ринки — з іншими землями Західної Європи. Крім прядива, сала, смальцю, воску та інших товарів, помітною статтею експорту були воли української степової породи.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A tablecloth from far Silesia's here.
Bought at the Leipzig fair,
Its usefulness is rather queer,
But also very rare.
You have to think what is your wish
And right away appears your dish,
From any land the best cuisine:
Like whiskey, wine and mead,
And all the cutlery you need.
This gift is for her Majesty the Queen.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вось абрус, які паходзіць
Са Шлёнзку, з Ліпску самаго;
Тады свае ён цуды робіць,
Калі на стол паслаць яго
І загадаць, каб быў ласкавы
Ён урадзіць такія стравы,
Якія хоча гаспадар:
Піўцо, вінцо, мядок, гарэлку,
Ручнік, нож, лыжку і талерку.
Царыцы будзе гэты дар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Една покривка от Липиска,
направа шльонска, със сърма;
човек каквото да поиска —
сервира му го тя сама.
Решиш ли, само постели я
и казвай — каго на тепсия
ще сложи всякакви неща:
мед, винце, биричка, горилка,
нож, кърпа, вилица, бутилка —
за тебе е, царице, тя!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Schafschurwolle diese Decke,
Sie wurde hergestellt in Lipsk
Und hat besonderen Charakter,
Sobald den Tisch man mit ihr deckt,
Kann man sich jede Speise wünschen,
Die es nur gibt auf dieser Welt,
Sie wird sofort darauf erscheinen;
Zum Beispiel Bier, Wein, Met und Schnaps,
Ein Tischtuch, Teller, Löffel, Messer,
Der Königin war's zugedacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu obrus śląski jest nieszpetny,
W przesławnym Lipsku był nabyty;
Jest z tego względu arcyświetny,
Że gdy nim będzie stół nakryty,
Pomyśli się o jakiejś strawie,
To wszystkie zjawią się potrawy,
Co są na świecie, gdzie żyjemy:
Gorzałka, winko, piwko, miodek,
Nóż, łyżka, ręcznik, talerz, spodek.
Królowej go podarujemy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вот вам скатерть-самобранка:
Ее с чужбины привезли,
Пошита из силезской камки;
На стол ее лишь постели
И пожелай чего из снеди, —
Сейчас все мало в рот не въедет.
Горилка явится и мед,
Рушник, нож, ложка и тарелка.
Подарок этот — не безделка.
Его Эней царице шлет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот эту скатерть-самобранку
Давно из Липска привезли.
Захочешь кушать — спозаранку,
Днем, ночью — скатерть расстели
И загадай. Невеснь откуда
Появится любое блюдо,
К нему в придачу хлеб и соль,
Медок, пивцо, винцо, горелка,
Рушник, нож, ложка и тарелка.
Царице поднести дозволь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Из шленки скатерть, не простая,
Ее из Липска привезли;
В особицу от всех, такая —
На стол лишь только постели
И яство пожелай какое,
Враз будет снедь перед тобою,
Какую в свете не найдем:
Пивцо, медок, горилки ковшик,
Рушник, тарелка, ложка, ножик —
Царице скатерть поднесем.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот скатерть из силезской ткани,
Ее из Липска привезли,
Она кормилицей вам станет,
Стол только ею застели
И пожелай, что хочешь, — сразу
На ней все будет по заказу,
Что только лишь на свете есть:
Пивцо, винцо, медок, горелка,
Рушник, нож, вилка и тарелка,
Прими, царица, сделай честь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Tady je ubrus, slezská práce,
ten někde v Lipsku sehnali,
kdykoli na stůl prostírá se,
máš jídel výběr nemalý:
všech možných druhů vzácné stravy
hned plný stůl máš bez přípravy,
všeho, co skýtá širý svět:
piva i vína, kořalenky;
nůž, lžíce, ubrousek zde tenký,
toť pro carevnu dáreček.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А се сап'янці-самоходи,
Що в них ходив іще Адам;
В старинниї пошиті годи,
Не знаю, як достались нам;
Либонь, достались од пендосів,
Що в Трої нам утерли носів,
Про те Еней зна молодець;
Сю вещ, як рідку і старинну,
Підносимо царю Латину,
З поклоном низьким, на ралець».

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина IV, строфа 45-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А се сапьянци самоходы,
«Що въ ныхъ ходывъ ище Адамъ;
«Въ старынные пошыти годы,
«Не знаю якъ досталысь намъ;
«Лыбонь досталысь одъ Пендосивъ,
«Що въ Трои намъ утерлы носивъ,
«Про те Эней зна молодець;
«Сю вещъ, якъ ридку и старынну,
«Пидносымо царю Латыну,
«Съ поклономъ нызькымъ, на ралець.»

Примітки: IV, 50.

       Частина IV стр. 50.

Либонь, достались од пендосів — пендоси (від новогрец. — п'ять) — лайливе прозвище греків. Троянські посли розподіляють між членами царської родини три подарунки, які звичайно дарує добрий чарівник казковому героєві: килим-самольот, скатерть-самобранку, сап'янці-скороходи або самоходи. Не випадково - першій Лависі, яка незабаром стане причиною великих незгод і війни. Натяк посла на майбутнє заміжжя Лависі підхопить у своїй відповіді Латин ( "... може і в рідню вступлю").

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here are morocco-leather shoes
That Adam wore in paradise,
They are in perfect form to use,
Somehow we got them at good price.
From whom? From those brave kings
Who had in Troy clipped our wings,
Aeneas knows about these matters more:
And so, these slippers wrapped in satin
We give to His High Majesty, King Latin,
And whom, we with bowed heads adore."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А гэта боты-скараходы,
У іх хадзіў яшчэ Адам;
Не ведаю, з якой нагоды
У рукі трапіліся нам;
Магчыма, іх згубілі Грэкі,
Як з Троі гналі нас навекі,
Пра тое ведае Эней;
Рэч гэту, рэдкую даніну,
Падносім мы цару Лаціну
З паклонам нізкім ад гасцей».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И самоходните ботуши,
които носил е Адам;
след него още колко души
са ги износвали — не знам;
останаха ни май от оня,
на който в Троя взехме коня! —
Еней го питай за това;
та тая вещ старинна, рядка,
на теб поднасяме я, дядка,
и ниско скланяме глава...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann automatische Pantoffel,
Die Vater Adam selbst noch trug,
Gefertigt in uralten Zeiten, -
Weiß nicht, woher sie bei uns sind,
Vielleicht von diesen Ungeheuern,
Die uns in Troja zugesetzt, -
Aeneas kann da von berichten;
Diese antike Seltenheit
Entbieten wir König Latinus
Alluntertänigst als Geschenk.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To buty są, co same idą,
Co chodził w nich już Adam drzewiej,
Uszyte w dawnych czasach, widać,
Jak nam dostały się, nic nie wiem;
Możliwe, że od tych Pendosów,
Co nam utarli w Troi nosa,
Eneasz — zuch wie o tym dobrze;
Tę rzadką, starą rzecz królowi,
Słynnemu w krąg Latynusowi,
Wręczamy, żeby prośbę poprzeć".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вот сапожки-скороходы,
В них хаживал еще Адам,
В давнишние пошиты годы,
Не знаю, как достались нам;
Кажись, их от пендосов взяли,
Что нас под Троей расчесали, —
Про то Энею лучше знать.
Сапожки — редкая вещица,
Тебе, Латин, она сгодится.
Изволь подарочек принять".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А вот сапожки-самоходы
(Их, видишь ли, носил Адам),
Козловые, давнишней моды,
Не знаю, как попали к нам.
Их завезли, кажись, пендосы,
Когда мы удирали босы,
А во главе — Эней-сударь.
Диковинную вещь такую
Тебе с поклоном презентую.
Носи, мол, на здоровье царь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вот сапожки-скороходы —
Их нашивал еще Адам —
В старинные пошиты годы;
Не знаю, как достались нам.
Их вроде у пендосов взяли,
Что нам под Троей нащелкали, —
Про то Энею лучше знать.
Вещь древнюю царю подносим,
Его с поклоном низким просим
Как редкость в дар ее принять».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сапоги есть скороходы,
Носил их праотец Адам,
В старинные пошиты годы,
Не знаю, как достались нам;
То ль их подбросили пендосы,
Что в Трое задали нам чеса,
То знает лишь Эней, наш князь.
Предмет сей редкий и старинный
Подносим в дар царю Латину,
Поклоном низким поклонясь».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A zde jsou boty samochůdy,
Adam je nosil, mně se zdá,
safián, kůže, všecko všudy
je poctivého řemesla.
My tenkrát Pendosům je vzali,
co nám tak hlavy natírali
(to ještě bylo před Trojou,
Aeneas vám to lépe poví),
ty nesem caru Latinovi
s hlubokou, nízkou poklonou.“

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цариця, цар, дочка Лавина
Зглядалися проміж себе,
Із рота покотилась слина,
До себе всякий і гребе
Які достались їм подарки,
Насилу обійшлось без сварки;
Як ось Латин сказав послам:
«Скажіте вашому Енею,
Латин із цілою сім'єю,
Крий боже, як всі ради вам.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Царыця, царь, дочка Лавына
Зглядалыся про мижъ себе,
Изъ рота покотылась слына,
До себе всякый и гребе
Яки досталысь имъ подаркы,
Насылу обійшлось безъ сваркы;
Якъ-ось Латынъ сказавъ посламъ:
«Скажите вашому Энею,
Латынъ и зъ цилою симьею,
Крый Боже, якъ вси рады вамь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 51.

Видання 1809:

рядок 2:

Зглядалися промеж себе

рядок 8:

Скажіте вашему Енею

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The parents and the future bride
Looked at one another, filled with greed,
They slobbered when they eyed
The gifts, unusual, indeed.
They managed somehow to avoid the fight,
Which threatened to ignite.
King Latin told the envoys thus:
"Tell your famed chief that I and my whole family
Do welcome him and all of you most heartily.
We're happy to have you with us.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Царыца, цар, дачка Лавіна
Дары дзівосныя ўзялі.
Аж з роту капала ў іх сліна,
Так задаволены былі,
Аж захмялелі, як ад чаркі,
Ледзь справа не дайшла да сваркі;
Ды цар Лапін сказаў паслам:
«Энею дзякуй перадайце,
Як самым блізкім людзям, знайце,
Мы ўсёй сям'ёю рады вам.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латин, царицата, Лавися
спогледнаха се — и търчат
да грабят; всичко ги сащиса,
направо слюнки им текат.
До бой за малко се не стигна,
но цар Латин ръка повдигна,
език започна да плете:
— На ваш Еней това кажете,
Латин приема даровете,
жена му, щерка му — и те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Königin, König und Lavinia
Schauten sich gegenseitig an,
Um ihren Mund wurde es wässrig,
Und jeder griff nach dem Geschenk,
Das man soeben unterbreitet, -
Fast hätten sie sich drum gezankt.
Da sprach Latinus zu den Boten:
"Gebt diese Antwort eurem Fürst,
Latinus und seine Familie
Sind glücklich, wenn er sie besucht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Królowa, król i córka miła
Popatrywali wciąż na siebie.
Wnet z ust się ślina potoczyła,
Do siebie każdy z nich tu grzebie
Podarki, co się im dostały,
Do swarów doszłoby bez mała;
Gdy oto posłom rzekł Latynus:
"Eneaszowi to powiedzcie,
Że radziśmy wam, jak nikt w świecie,
Latynus z całą swą rodziną.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Царица, царь, царевна-дочка
Переглянулись меж собой,
Всяк лакомого ждал кусочка
И за него готов был в бой.
Деля подарки, забияки
Насилу обошлись без драки;
Потом Латин сказал послам:
"Скажите вашему Энею,
Латин со всей семьей своею —
И, боже мой, как рады вам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин, Амата и царевна
Глазами друг на дружку хлоп.
Едва не кончилось плачевно:
К себе подарки всякий греб.
Насилу удалось без драки
Принять расположенья знаки,
И молвил царь Латин послам:
«Энею передайте, братцы:
Моя семья и домочадцы
Не описать как рады вам!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Царица, царь с Лавиной-дочкой,
Переглянулись меж собой
И, слюнки утерев платочком,
Гребли к себе наперебой
Подарки те, что им достались, —
Насилу от грызни сдержались.
Потом Латин сказал послам:
«Скажите вашему Энею,
Латин со всей семьей своею,
Спаси господь, как рады вам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

У дочки, у царя с царицей
При виде редкостей таких
Глаза сияли, рдели лица,
И слюнки потекли у них.
Подарки расхватали скоро,
Едва-едва сошло без спора,
Тогда Латин сказал послам:
«Скажите вашему Энею,
Что царь Латин с семьей своею,
Помилуй бог, как рады вам.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Cařice, dcerka Lavinie
se s carem koukli po sobě,
hned slina z lačných úst se lije
a každý hrabe, jak to jde;
dárky si všecky rozebrali,
div že se při tom nepoprali,
a car teď poslům praví sám:
„Řekněte svému Aeneáši,
že jsem moc rád a všichni naši,
že s rodinou ho uvítám.

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І вся моя маєтность рада,
Що бог вас навернув сюди;
Мні мила ваша вся громада,
Я не пущу вас нікуди;
Прошу Енею покланятись
І хліба-солі не цуратись,
Кусок остатній розділю.
Дочка у мене одиначка,
Хазяйка добра, пряха, швачка,
То, може, і в рідню вступлю».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«И вся моя маетность рада,
«Що Богъ васъ навернувъ сюды;
«Мни мыла ваша вся громада,
«Я не пущу васъ никуды;
«Прошу Энею покланятысь
«И хлиба, солы не цуратысь,
«Кусокъ остатній роздилю.
«Дочка у мене одыночка,
«Хазяйка добра, пряха, швачка,
«То може и въ ридню вступлю.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 52.

Видання 1809:

рядок 2:

Що бог вас навернув сюда

рядок 4:

Я не пущу вас нікуда

рядок 8:

Дочка у мене одиначка

Примітки: IV, 52.

       Частина IV стр. 52.

Хазяйка добра, пряха, швачка — вища оцінка батьками, рідними, близькими дівчини на виданні. Похвала "хазяйка добра" недарма далі конкретизується словами "пряха, швачка". Швачка включає в себе також поняття "добра вишивальниця" (в народній поезії "шити-вишивати" — синонімічна пара; напр.: "Одна дала нитки, друга полотенця, Третя шила, шила-вишивала, Для козака-серця"). В умовах патріархального укладу з натуральними формами господарювання більшість речей домашнього вжитку здебільшого виготовлялися господарем та його сім'єю. Майже в кожній хаті ткали полотно і шили з нього одяг. А вишивка була найпоширенішим способом прикрасити тканину. Вишиванням на Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалась кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, і години відпочинку від польових робіт — навесні та взимку. Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We, all of us, are very glad
That god directed you to us.
It certainly would make me sad
To see you leave. It would be piteous.
I welcome you with cordiality,
Stay here, enjoy our hospitality.
I want to share with you
Our land and our bread.
My daughter is so coveted,
We might become related, too."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мой двор і край мой рады будзе,
Што вы наведаліся нас,
Мне даспадобы вашы людзі,
Я не пушчу нікуды вас.
Прашу Энею пакланіцца,
Хай быць гасцём не ганарыцца,
Апошняе аддам яму.
Дачка мая — мастак па часці
Абед варыць, шыць, ткаць і прасці,
Дык, можа, і ў зяці прыму».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всички радват се — навреме
запратил ви е бог насам;
харесва ми се вашто племе,
на други няма да ви дам.
Поклони на Еней носете,
Латин готов е, му кажете,
последен залък да делим.
С едничка дъщеря сме ние,
добра стопанка — глади, шие,
та може и да се сродим.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mein ganzes Volk ist überglücklich,
Daß Gott euch hergeführt zu uns;
Euch alle finde ich sympathisch
Und lasse keinen von euch fort.
Entbietet meinen Gruß Aeneas,
Empfangen soll er Brot und Salz,
Will auch das Letzte mit ihm teilen.
Die Tochter ist mein Einzelkind,
Kann haushalten, kann nähen, waschen,
Vieleicht kommt's zum Familienbund."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Majestat cały mój się cieszy,
Że Bóg was przywiódł w ziemię naszą;
Mnie miła cała wasza rzesza,
Nie puszczę was; dla Eneasza
Przekazać ukłon proszę bardzo
I chlebem — solą nie pogardzać,
Ostatnim kęsem się podzielę.
Mam bowiem córkę — jedynaczkę,
Gosposię dobrą, prządkę, szwaczkę,
To może się spokrewnię śmiele".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И все латинцы тоже рады,
Что бог закинул вас сюда;
Вы сердцу моему отрада,
Я не пущу вас никуда;
Прошу Энею поклониться,
Моих щедрот не сторониться,
С ним кус последний разделю.
Есть дочка у меня Лавина —
Первейшая в краю дивчина,
Так, может, и в родню вступлю!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И всё мое владенье радо,
Что вас господь привл сюда.
Мне ваша нравится громада!
Не отпущу вас никуда.
Поклон Энею, а дотоле
Прошу отведать хлеба-соли,
Куском последним поделюсь.
Лавися, дочь моя, — хозяйка,
Шить, прясть умеет, не лентяйка...
Возможно, с вами породнюсь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«И вотчина моя вся рада,
Что бог закинул вас сюда,
Народ ваш для меня отрада,
Я не пущу вас никуда,
Поклон Энею отнесите,
Хлеб-соль мою не обходите —
Кусок последний разделю.
Уж дочь невестится. Девица —
На все, вишь, руки мастерица,
Так, может, и в родню вступлю».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вся моя держава рада,
Вас сам господь привел сюда,
Для нас вы сущая отрада,
Я не пущу вас никуда.
Прошу Энею поклониться,
Пусть к нам приедет, не гордится,
Кусок последний разделю.
Имею дочь — еще девица,
Хозяйка, чудо-мастерица,
То, может, и в родню вступлю».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

My všichni jsme zde tomu rádi,
že pánbu vás sem provázel,
že budem dobří kamarádi,
už nepustím ho, kam by šel?
Pěkně k nám vítám, jak se říká,
a chléb a sůl ať neodříká,
rozdělím s ním i poslední.
Má dcera z dobré familie,
kuchařka dobrá, přede, šije,
možná, že budem příbuzní.“

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз попросив до столу
Латин Енеєвих бояр,
Пили горілку до ізволу
І їли бублики, кав'яр;
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба, шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ попросывъ до столу
Латынъ Энеевыхъ бояръ,
Пылы горилку до изволу
И йилы бублыкы, кавьяръ:
Бувъ борщь до шпундривъ зъ буряками,
А въ юшци потрухъ зъ галушкамы,
Потимъ до соку каплуны;
Зъ отрибкы баба, шарпанына,
Печена съ часныкомъ свынына,
Крохналь, якый йидять паны.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 53.

Видання 1809:

рядок 10:

Крохмаль, який їдять пани

Примітки: IV, 53.

       Частина IV стр. 53.

Шпундрі з буряками — свиняча грудинка, в інших рецептах — порібрина (частина туші, що прилягає до ребер), підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном.

 

Потрух в юшці — страва. Спосіб приготування: "Гусячі лапки, крила, печінку, нирки, пупки скласти в каструлю і варити; коли закипить два рази, очистити, покласти цибулі, зернистих ячних крупів і подавати" (Маркевич. — С. 159).

 

Каплуни — відгодовані на заріз вихолощені півні.

 

З отрібки баба, шарпанина — тобто бабка з нутрощів тварини чи птиці, приготовлених в макітрі особливим способом з відповідними для цього спеціями.

 

Шарпанина — в "Лексиконе малороссийском" М. Гоголя читаємо: "Шарпанина — приправлена сушена риба" (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. — М., 1952. — Т. 9. — С. 501). Інше і більш широке пояснення дає М. Маркевич: "Шарпанина. Відварити тарань або чабак, вийняти з бульйону, вибрати кістки, нарізати шматочками, покласти ці шматочки на сковороду, розвести рідко пшеничне тісто в тому ж бульйоні, покласти в тісто піджареної на олії цибулі, полити цим шматочки риби, посипати перцем, потім поставити в духову піч і коли буде готове - подавати" (Маркевич. — С. 151).

 

Крохналь — крохмаль, тут у значенні: кисіль.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after having done
This short address, the Latin tsar
Invited each and everyone
To have a drink and some caviar.
And then, there was the prolongation
Of eating and of mastication
Of various fantastic dishes,
Like borshch from young red beets,
And dumplings with all kinds of meats,
Castrated cocks, and crabs, and fishes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І запрасіў паслоў Траянскіх
Лацін за стол багаты свой,
Пілі гарэлку з кубкаў панскіх
І частаваліся ікрой,
Хапіла ўсім баршчу і юшкі,
Былі славутыя галушкі,
Запечаныя тараны:
Была з прыправаю свініна,
Гатункаў розных смажаніна,
Крухмал, які ядзяць паны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

За пратениците трапеза
веднага сложи цар Латин.
Там всеки с чер хайвер замезя
и пият водка до един.
Поднасят борш с цвекло и свинско
и пуйка с фрикасе латинско,
и дреболии за мезе,
и качамачец със сланина,
бут с чесън в глинена съдина
и крем — заблажка за князе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latinus hat alle Gesandten
Ins Haus geladen und zu Tisch,
Sie tranken Schnaps nach Lust und Laune
Und aßen Kaviar mit Brot;
Braten vom Fleisch und Borschtsch mit Rüben,
Klößchen mit Brühe fein gekocht,
Sowie im Saft geschmorte Hähnchen
Und auch Pasteten aller Art;
Schweinsbraten gab's mit Knoblauchsoße
Und Creme, wie es die Herrschaft mag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus posłów Eneasza
Do stołu prosił najłaskawiej
Gorzałkę pili z kubków, flaszek
I obarzanki jedli, kawior;
Był barszczyk z mięsem, buraczkami,
Pierogi w juszce z podrobami,
Kapłony i niech wszyscy wiedzą,
Z wątróbki babka — szarpanina,
Pieczona z czosnkiem wieprzowina
I krochmal, co panowie jedzą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом Латин к большой трапезе
Позвал Энеевых бояр:
Горилку пили, сколько влезет,
Хлебали дружно вкусный взвар,
Борщ с бураками, и галушки,
И потроха в горячей юшке,
Отведали и каплунов,
И запеченную свинину,
С пшеничной бабой солонину,
Кисель, что варят для панов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Царя Латина хлебосольство
Пришлось троянцам по нутру.
Хлестало пенную посольство;
Все ели бублики, икру?
Была похлебка с потрохами,
К борщу — грудинка с бураками,
Затем с подливой каплуны;
На перемену — лещевина,
За нею — с чесноком свинина,
Кисель, что кушают паны.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

К столу немедля проводили
Энеевых бояр гурьбой.
Все допьяна горилку пили
И ели бублики с икрой.
Был борщ с грудинкой, с бураками,
Галушки с юшкой, с потрохами,
Потом с подливой каплуны,
С осердьем баба-шарпанина,
Жаркое — с чесноком свинина,
Кисель, какой едят паны.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сразу просит к угощенью
Латин гостей, на пир горой,
Горилку пили без стесненья
И ели бублики с икрой,
Борщ ели с мясом, с бураками,
Уху, галушки с потрохами,
С подливой были каплуны,
Пирог и баба-шарпанина,
Жаркое — с чесноком свинина,
Крахмал, какой едят паны.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Bojaři z Troje, vzácní hosti,
ke stolu šli za párem pár,
kořalku pili do libosti,
preclíky jedli, kaviár,
boršč, maso s řípou, s přílohami,
pak dršťky, játra s haluškami,
bažanty k tomu ve šťávě,
sekanou, mísu ryb a šneků,
vepřovou kýtu na česneku,
buchty, co jedí o svatbě.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В обід пили заморські вина,
Не можна всіх їх розказать,
Бо потече із рота слина
У декого, як описать:
Пили сикизку, деренівку
І кримську вкусную дулівку,
Що то айвовкою зовуть.
На віват — з мущирів стріляли,
Туш — грімко трубачі іграли,
А многоліт — дяки ревуть!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ обидъ пылы заморськи вына,
Не можна всихъ ихъ росказать,
Бо потече изъ рота слына
У де-кого, якъ опысать:
Пылы Сыкызку, деренивку
И крымську вкусную дуливку,
Що то айвовкою зовуть.
На виватъ — зъ мущыривъ стрилялы,
Тушь — гримко трубачи игралы,
А многолитъ — дякы ревутъ!

Примітки: IV, 54.

       Частина IV стр. 54.

"Заморські вина" на обіді Латина — звичайні домашні настойки, одначе приготовлені на привозних південних фруктах.

 

Сикизка — настойка на сикизі, тобто інжирі. Сушений інжир, фиги — поширений на Україні в давні часи привозний продукт, ласощі; один з предметів чумацького промислу.

 

Деренівка — настойка на дерені, інакше — кизилі. Ягідне дерево, росте на півдні України.

 

Айвовка — настойка на айві.

 

Першою названа настойка на більш цінній ягоді, далі — дешевші.

 

На віват — з мущирів стріляли. — мужчир (мортира) — гармата з коротким дулом, з неї вели навісний вогонь, як з нинішнього міномета. Мужчири також служили для салютів під час урочистостей. Мужчирі малого калібру служили в господарстві ступами (див. коментар: III, 71).

 

Трьома заключними рядками, трьома штрихами передає автор "музику" свята в панському будинку, де кожний тост супроводжувався салютом з гармат, інколи з феєрверком, тушами оркестрів, заздравними хорами-кантами "многая лета".

Див. також III, 71.

       Частина III стр. 71.

Мужчир — тут у значенні: ступка (див. також коментар: IV, 54).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At dinner, they enjoyed imported wines.
If I wished to describe them all,
I would hear your unending whines
And in your mouths would be a waterfall.
But, anyway, they drank SYKYZKU, DERENIVKU
As well, the heavenly DULIVKU.
And facing life's unwanted brevity,
They fired mortars for good luck,
The trumpeter was roaring like a rutting buck,
The dyaks yowled hymns about longevity.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Віном заморскім за абедам
Цар загадаў пачаставаць
Сваіх гасцей, але аб гэтым
Нялёгка вершам расказаць:
Пілі пярцоўку, палыноўку,
Зуброўку, крымскую айвоўку:
Быў баль, і не абы-які.
Там на віват — з марцір стралялі,
Туш — гучна трубачы ігралі,
А многа лет — раўлі дзякі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С вина презморски, отдалече,
започнаха да ги поят,
не мога — слюнка ми потече,
не могат да се изброят;
вишновка пиха с половница,
кайсиевица — с тънка жица,
а други кримска ще рекат.
Салюти даваха с мортири
и туш оркестър бодро свири,
осанна дяците реват.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zum Mahl gab's importierte Weine,
Die man nicht alle zählen kann
Manchem wird's um den Mund ganz wässrig,
Alle erlesen im Geschmack.
Getrunken wurde Schnaps aus Beeren,
Auch Quittenlikör von der Krim,
Welchen man dort Cydonia nannte.
Musketen feuerten Salut,
Einen Tusch donnerten Trompeten,
Ad multos annos sang der Chor.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zamorskie w obiad pili wina,
Nie można wszystkich wspomnieć dzisiaj,
Bo z ust pocieknie zaraz ślina
U wielu przy tym ich opisie:
Sykizkę pili, dereniówkę
I smaczną krymską też gruszkówkę,
Ajwówkę zwaną, jak kto życzy.
Na wiwat im moździerze grzmiały,
Trębacze grali tusz wspaniały
"Ad multos annos" diacy ryczą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лакали вина дорогие,
Каких не всякому дадут,
А коли рассказать — какие,
Невольно слюнки потекут.
Хватили кстати и грушовки,
Потом кизиловки, айвовки.
Всяк сколько было сил харчил;
Стреляли в воздух из мушкета,
Дьяки ревели: "Многи лета!",
И туш играли трубачи.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Заморских вин запас немалый
Троянцы выдули в обед.
Но слюнки потекут, пожалуй!
Расписывать охоты нет.
Кизиловую и дулевку,
Вернее, крымскую айвовку,
Там распивали, что квасок.
На «виват» из мортир стреляли,
Туш громко трубачи играли,
А дьякон многолетье рёк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А сколько вин заморских пили,
Пожалуй, не расскажешь тут;
Коль описать, какие были,
У многих слюнки потекут;
Сикозку пили с кизиловкой
И ту, что прозвана айвовкой —
Настойку крымскую из груш.
На «виват» били из мушкетов,
Дьяки ревели «Многи лета!»,
А трубачи играли туш.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И вин заморских было много,
Все перечесть — немалый труд,
Коль рассказать каких, ей-богу,
У многих слюнки потекут:
Была кизиловка, терновка,
Айвовка крымская, грушовка,
И даже были коньяки!
На «виват» из мортир стреляли,
Туш громко трубачи играли,
Ревели «много лет» дьяки.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Zámořská potom pili vína,
nemožno všecka jmenovat,
by netekla vám od úst slina,
mohlo by se vám o tom zdát.
Pili stkizku, derenivku,
a k tomu krymskou dobrou slivku,
co samospasitelnou zvou.
Z hmoždířů padesát ran dali,
trubači tuš jim vyhrávali
a „mnoga ljeta“ ďáčci řvou.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин по царському звичаю
Енею дари одрядив:
Лубенського шмат короваю,
Корито опішнянських слив,
Горіхів київських смажених,
Полтавських пундиків пряжених
І гусячих п'ять кіп яєць;
Рогатого скота з Лип'янки,
Сивухи відер з п'ять Будянки,
Сто решетилівських овець.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ по царському звычаю
Энею дары отрядывъ:
Лубеньского шматъ короваю,
Корыто Опишнянськыхъ слывъ,
Орихивъ Кіевськыхъ смаженыхъ,
Полтавськыхъ пундыкивъ пряженыхъ
И гусячыхъ пьять кипъ яець;
Рогатого скота зъ Лыпъянкы,
Сывухы видеръ съ пьять Будянкы,
Сто Решетыливськыхъ овець.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 55.

Видання 1809:

рядок 10:

Сто решетиловських овець

Примітки: IV, 55.

       Частина IV стр. 55.

Лубенського шмат короваю — "Коровай — весільний хліб. Робиться як звичайна хлібина, тільки більша за розміром; потім на неї накладаються виліплені з цього ж таки тіста та випечені як і хлібина шишечки, голуби, вензелі та ін. Знамениті короваї лубенські" (Маркевич. — С. 156). Як у першому подарунку троянців, так і в першому подарунку Латина — натяк на бажаність шлюбу Енея та Лависі.

 

Корито опішнянських слив — Опішня нині — селище міського типу Зінківського району Полтавської області.

 

Полтавських пундиків пряжених — спосіб приготування пряжених пундиків: "Взяти пшеничного кислого тіста, розкачати коржиками, піджарити цибулю на олії, перекласти коржики цією цибулею шарів у п'ятнадцять чи двадцять, поставити в піч, коли готові — вийняти, змазати олією і подавать" (Маркевич. — С. 158).

 

Далі називаються села поблизу Полтави (Лип'янка, Будянка, Решетилівка) та чим кожне з них славиться.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As it behooved a household head,
- Since they became good chums -
He sent Aeneas-Lord a piece of wedding bread,
As well, a basket of OPISHNIA plums.
Besides, some Kyiv roasted nuts,
Poltava toasted pastry cuts
And five times sixty of goose eggs,
Horned cattle from LYP'IANKA,
Five pails of whiskey from BUDIANKA,
Besides, a hundred head of tegs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Энея ласка не забыта.
Лацін Энею — нашых знай! —
Даў Апішнянскіх сліў карыта,
Яшчэ Лубенскі каравай,
Палтаўскіх коржыкаў-ласунак,
А з Кіева на пачастунак
Тры торбы спелых арахоў.
З Будзянкі сотняў пяць яечак,
Сто Рашацілаўскіх авечак,
Ліпянскіх племянных быкоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отвърна с дарове богати
Латин — по царски обичай:
солени орехи изпрати,
Лубенски пухкав бял кравай,
корито опешнянски сливи,
погачи, цял кафез носливи
юрдечки, няколко юнци,
говеда, крави от Липянка,
пет кофи водка от Будянка,
сто решетиловски овци.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Latin, nach königlicher Sitte,
Hat auch Aeneas reich beschenkt:
Als Gebäck Korowaj aus Lubenj,
Opischnian-Pflaumen einen Trog,
Aus Kyjiv fein gebrannte Nüsse
Und aus Poltawa Zwiebelteig
Sowie fünf Schock von Gänseeiern;
Rinder aus Lypianka gab's auch,
Vom Distelschnaps ganze fünf Eimer,
Schafe aus Finnland, hundert Stück.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus królów obyczajem
Eneaszowi dary posłał:
Kęs łubieńskiego korowaju,
Koryto śliw z Opiszni poszło,
Z Kijowa zaś orzechy znane,
Z Połtawy ciastka przypiekane
I pięć kop jaj, co zniosły gąski;
Z Lipianki bydło słynne nader,
A anyżówki aż z pięć wiader
I owiec sto reszetyłowskich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латин невежей вовсе не был.
С гостями всласть поев, попив,
Энею шлет ковригу хлеба,
Корыто опошнянских слив,
Орехов киевских каленых,
Полтавских пундиков слоеных,
Яиц три сотни, варенец,
Коров, бугаев из Липянки,
Сивухи бочку из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Расщедрился на этот случай
Латин, Энею отрядив
Лубенский каравай пахучий,
Корыто опошнянских слив,
Сивухи бочку из Будянки,
Бычков и телок из Липянки,
Сто решетиловских овец,
Орехов киевских каленых,
Полтавских коржиков печеных,
Яиц гусиных, наконец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латин, обычай соблюдая,
Послал, Энея отдарив,
Лубенского кус каравая,
Корыто опошнянских слив,
Яичек сотни три гусиных,
Да пундиков полтавских жирных,
Орехов киевских корец
И скот рогатый из Липянки,
Сивухи бочку из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латин, Энею воздавая,
Шлет, благодарности излив,
Кус лубенского каравая,
Корыто опошнянских слив,
Орехов киевских каленых,
Полтавских коржиков слоеных,
Яиц три сотни, на конец
Скота немало из Липянки,
Бочонок водки из Будянки,
Сто решетиловских овец.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Latin, jak slušelo se králi,
dal pro Aenea dárky dřív:
dort z Luben, jak tam dělávali,
koryto opišňanských sliv,
ořechů, v Kyjevě co praží,
vdolečků, v Poltavě co smaží,
a husích vajec kop dal pět,
rohaté voly od Lypjanky,
pět věder dobré kořalenky,
sto ovec jako nádavek.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латин старий і полигався
З Енеєм нашим молодцем,
Еней і зятем називався, —
Но діло краситься кінцем!
Еней по щастю без поміхи
Вдавався в жарти, ігри, сміхи,
А о Юноні і забув,
Його котора не любила
І скрізь за ним, де був, слідила.
Нігде од неї не ввильнув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынъ старый и полыгався
Зъ Энеемъ нашымъ молодцемъ,
Эней и зятемъ назывався, —
Но дило красытся кинцемъ!
Эней по щастью безъ помихы,
Вдавався въ жарты, игры, смихы,
А о Юнони и забувъ,
Його котора не любыла,
И скризь за нымъ, де бувъ, слидыла,
Нигде одъ ней не ввыльнувъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 56.

Видання 1809:

рядки 4-5:

Но діло краситься концем!
Еней при щастю без поміхи

рядок 9:

І скрізь за ним, где був, слідила.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Latin was so intimate
With our Aeneas that he saw
Him in his plans as designate
To be his son-in-law.
Aeneas so enjoyed his life, no doubt,
He joked and laughed day in day out.
He never thought of Juno, his fierce foe,
Whose hatred for him was enormous.
And shadowing him - multiformous,
He could not hide from her mean blow.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хоць цар стары, а пабратаўся
З Энеем нашым малайцом,
Ужо Эней і зяцем зваўся, —
Ды справа славіцца канцом!
Эней, які без перашкоды
Улёг у жарты і прыгоды,
Юноны хітрыкі забыў;
Але Энея не забыла
Юнона, скрозь за ім сачыла:
Дзе гасцяваў, з кім еў і піў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И хвалеше Еней горещо,
и зет нарече го комай,
но хубаво е всяко нещо,
когато свърши с хубав край.
Еней, намерил тук подслона,
забравил беше за Юнона —
пак буйства, песни, смехове.
Но тя го мразеше, слухтеше,
навсякъде го тя следеше —
не ще се лесно отърве.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alter Latinus hat gleich Freundschaft
Geschlossen mit dem lieben Gast
Und ihn als Schwiegersohn bezeichnet, -
Laßt sehen, was zum Schluß noch kommt! -
Aeneas sah des Glücks kein Ende,
Er scherzte, spielte, lachte froh,
Und dachte gar nicht mehr an Juno,
Die ihm nie freundschaftlich gesinnt,
Sondern ihn stets mit Haß verfolgte,
Wo er nur war, wohin er ging.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynus stary z Eneaszem
Zadawał się, myślami dzielił,
Zwał zięciem, lecz przysłowie nasze
Powiada: koniec wieńczy dzieło!
Eneasz się szczęśliwie wdawał
W żarciki, śmiechy i zabawy,
Zapomniał całkiem o Junonie,
Co wciąż go bardzo nie lubiła
I wszędzie za nim już śledziła,
By nigdzie przed nią się nie schronił

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так помаленечку связался
Латин с троянским молодцом,
Эней уж зятем назывался, —
Но дело красится концом!
Помехи никакой не зная,
Жил пан Эней, резвясь, играя,
Забыл Юнону ветрогон;
Она ж Энея не забыла,
Исподтишка за ним следила,
Куда бы ни укрылся он.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Латин связался, столковался
С Энеем, нашим удальцом.
Эней и зятем назывался, —
Да дело славится концом!
Пошли забавы и потехи.
Сынок Анхизов без помехи
Успел на радостях гульнуть,
Хотя по-прежнему Юнона
За ним следила неуклонно,
Не позволяя увильнуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так старина Латин связался
С Энеем нашим, молодцом,
Эней уж зятем назывался, —
Но дело красится концом!
Эней, на счастье, без помехи
Пустился в игры и потехи,
Юнону и не вспомянул.
Она ж вражду к нему хранила,
Где ни бывал, за ним следила.
Он от нее не увильнул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот так старик Латин связался
С Энеем нашим молодцом.
Эней уж зятем назывался,
Но дело красится концом!
В пиры веселые, в потехи
Эней пустился без помехи,
А про Юнону позабыл.
Его ж Юнона не забыла,
Везде она за ним следила,
И на виду всегда он был.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Aenej to vyhrál u Latina,
tam už ho zetěm nazvali,
ať se však nikdo nevypíná,
než konec dílo pochválí.
Aeneáš zatím seděl v tichu,
při hrách a žertech, v samém smíchu,
na Juno ani nevzpomněl;
že ze srdce ho nenávidí
a pořád za ním všude slídí,
jí nemoh ujít, i když chtěl.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іриса, цьохля проклятуща,
Завзятійша од всіх брехух,
Олимпська мчалка невсипуща,
Крикливійша із щебетух,
Прийшла, Юноні розказала,
Енея як латинь приймала,
Який між ними єсть уклад:
Еней за тестя мав Латина,
А сей Енея як за сина,
І у дочки з Енеєм лад.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ирыса цьохля проклятуща,
Завзятійша одъ всихъ брехухъ,
Олыпська мчалка невсыпуща,
Крыклывійша изъ щебетухъ;
Прыйшла Юнони росказала,
Энея якъ Латынь прыймала,
Якый мижъ нымы есть укладъ;
Эней за тестя мавъ Латына,
А сей Энея, якъ за сына,
И у дочкы зъ Энеемъ ладъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 57.

Видання 1809:

рядок 5:

Пришла, Юноні розказала

рядок 7:

Який меж ними єсть уклад

рядок 10:

І що в дочки з Енеєм лад

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Irene, the base mudslinging broad,
The most sarcastic liar ever known,
The herald for the lantern-jawed,
Vociferous Olympian crone,
Told Juno that Aeneas was accepted
By Latin, welcomed and respected,
And what arrangements they agreed upon:
They were in-laws and nothing less.
The daughter and Aeneas live in blissfulness.
Hard times for our hero were bygone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ірыся не спускае вока
З людзей і грэшных спраў людскіх,
Навіны носіць, як сарока,
На неба да багоў сваіх;
Яна Юноне расказала
Аб тым, што пра Энея знала,
Як быў Лацін Энею рад,
Які за цесця меў Лаціна,
А той Энея меў за сына,
І што ў дачкі з Энеем лад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ирида, първа дяволица,
клюкарка, здраве му кажи,
известна из Олимп сплетница,
прочута с козни и лъжи,
отиде тутакси при нея,
разказа как Латин Енея
посрещнал като роден син,
как с тежки дарове дошли са,
как се харесали с Лавися
и бил му като тъст Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Iris, die boshaft und verschlagen,
Das größte Klatschweib weit und breit,
Am Olymp überall zugegen,
Wo es zu hören etwas gab,
Eilte zu Juno und erzählte
Von dem Empfang und dem Vertrag
Zwischen Aeneas und Latinus:
Aeneas, beinah Schwiegersohn
Und der Latinus Schwiegervater,
Die Tochter war dem zugeneigt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Irys wstrętna, wszędobylska,
Ze wszystkich kłamczuch najkłamliwsza,
Donosicielka olimpijska
Ze wszystkich trajkot najkrzykliwsza,
Wnet przyszła, jej opowiedziała,
Jak Trojan Lacjum powitało
I jaki układ w życie wchodzi:
Eneaszowi już Latynus
Za teścia jest i zwie go synem,
I córka z Eneaszem w zgodzie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тварь проклятущая Ирися —
Олимпский вестник бед и зол —
К Юноне прискакала рысью,
По ветру распустив подол.
Часа четыре ей шептала,
Все про Энея рассказала:
Мол, в силе чертов вертопрах;
Как тестя чтит царя Латина,
И сам Латину вроде сына
И с дочкою в больших ладах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ирися — торопыга, врунья,
Богов заядлый вестовой,
Заноза, таранта, крикунья —
Спешила долг исполнить свой:
Юноне натрещать скорее,
Как чествует Латынь Энея,
Как попросту и без затей
Он тестем, вишь, зовет Латина,
А царь Энея счел за сына,
И с дочкой снюхался Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Проклятая Ирися злая,
Брехуха — хуже не сыскать,
Олимпа сплетница лихая
И мастерица покричать,
Пришла, Юноне рассказала,
Энея как Латынь встречала,
Как все в согласие пришло:
Эней, как тестя, чтит Латина,
Сам стал Латину вроде сына,
На лад и с дочкою пошло.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ирися, проклятая лгунья,
Крикунья, сплетница, юла,
Олимпа вестница, болтунья,
Зловредней всех богинь была,
Пришла, Юноне рассказала,
Энея как латынь встречала
И как Латин Энею рад,
Как тестем счел Эней Латина,
Царь полюбил его, как сына,
У дочери с Энеем лад.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Iriška, mrcha zatracená,
největší klepna, kápo všech,
olympská trajda osvědčená,
nejkřiklavější z ženiček,
přišla Junoně vykládati,
jak Aeneáše přijal Latin
a jakou úmluvu s ním má:
vidí v něm zetě jak se patří,
pan tchán se líbí Aeneáši
a dcerka že se nezdráhá.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Еге! — Юнона закричала. —
Поганець як же розібрав!
Я нарошно йому спускала,
А він і ноги розіклав!
Ого! провчу я висікаку
І перцю дам йому, і маку,
Потямить, якова-то я.
Проллю троянську кров — латинську,
Вмішаю Турна скурвасинську,
Я наварю їм киселя».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Еге! Юнона закричала:
«Поганець якъ же розибравъ;
«Я нарошно йому спускала,
«А винъ и ногы розиклавъ!
«Ого! провчу я высикаку
«И перцю дамъ йому и маку,
«Потямыть якова-то я.
«Пролью Трояньску кровь — Латыньску,
«Вмишаю Турна скурвасынсьску,
«Я наварю имъ кисиля.»

Примітки: IV, 58.

       Частина IV стр. 58.

Ого! провчу я висікаку — висікака — тут у значенні: вискочка, нахаба.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Indeed!" cried Juno, very miffed.
"That good-for-nothing and so smart!
Intentionally, I gave a shrift,
And he stretched out his legs apart!
I'll teach him some good lesson yet!
Weil peppered that he won't forget.
He will remember me and who I am!
I'll spill the Trojan and the Latin blood,
i will involve yet Turn, the hooker's dud,
They'll eat my soup ad nauseam!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Эгэ! — Юнона закрычала. —
На волю вылецеў сакол!
Я многае яму спускала,
А ён і ногі ўжо на стол!
Ого! Я правучу чарцяку
І перцу дам яму, і маку,
Я кроў Траянскую пралью.
Абвесціць Турн вайну Лаціну,
Ім трэсак я ў агонь падкіну,
Я навару ім кісялю».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Я виж! — Юнона се замята —
къде поганеца му бил!
Аз да го пусна под кревата,
а той на него се качил!
Охо! Ще разбере юнака
кой кум, кой сват, какво го чака,
ще види той коя съм аз.
Каква троянска кръв —> латинска
ще ливне — в радостта роднинска
ще им напъхам Турн завчас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ohe! - schrie außer sich die Juno, -
So weit treibt es der Tunichtgut!
Ich ließ die Zügel etwas locker,
Er nimmt sich Freiheiten heraus!
Dem Schamlosen will ich was zeigen
Und bringe ihm die Ordnung bei,
So wird er lange an mich denken!
Fließen soll der Trojaner Blut,
Auch der Latiner, und von Turnus,
Ein heißes Süppchen koch ich ihm!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, tak — Junona zakrzyczała, —
Poganiec ten się zorientował!
Umyślnie jemu przepuszczałam,
A ten się tu zamelinowal!
Oho! Nauczę już cwaniaka
I pieprzu wsypię mu, i maku,
Już popamięta, jaka jestem.
Trojańską zleję krew, latyńską,
Turnusa zmieszam skurwysyńską,
Nawarzę kaszy ja im fest tu".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Эге! — Юнона закричала. —
Так вот куда, стервец, забрел;
Ему нарочно я прощала,
Так он и ноги бряк на стол!
Жаль, прежде я того не знала.
Постой, я так прижму нахала,
Что содрогнется вся земля!
Троянцам, Турну и Латину —
Всем кровь пущу, по шее двину,
Всем наварю я киселя!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Эге! — Юнона закричала. —
Сквернавец далеко зашел!
Не осадила я нахала,
Уж он и ноги класть на стол.
Ну, проучу я фордыбаку!
И перцу дам ему, и маку.
По-свойски с ним поговорю.
Стравлю латинцев и троянцев,
Вмешаю Турновых поганцев.
Я киселя им наварю!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Эге! — Юнона закричала: —
Поганец, до чего дошел,
Ему нарочно я спускала,
А он — и ноги грох на стол!
Ого, как проучу пролазу!
Задам такого перцу сразу,
Запомнит, какова-то я:
Стравлю латин, троянцев драться,
Заставлю Турна замешаться,
Я наварю им киселя».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Еге! — Юнона закричала, —
Он, вижу, счастливо зажил,
Ему я долго все спускала,
А он и ноги разложил.
И проучу ж его, собаку,
И перцу дам ему и маку,
Вот он узнает у меня!
Троянцев кровь солью с латинской,
Добавлю Турна крови свинской
И наварю им киселя!»

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Jehehe!“ Juno zavřískala.
„Holomek, klouče nezdárné!
Já schválně jsem mu zvůli dala
a on si nohy roztáhne.
Oho, jen počkej, moulo drzý!
Však ty mě zase poznáš brzy,
já ti tu slávu opepřím.
Turna tam pošlu, jeho vojska,
poteče krev latinská, trojská —
pěkně jim to tam zavařím!“

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І на! через штафет к Плутону
За підписом своїм приказ,
Щоб фурію він Тезифону
Послав к Юноні той же час;
Щоб ні в берлині, ні в дормезі,
І ні в ридвані, ні в портшезі,
А бігла б на перекладних;
Щоб не було в путі препони,
То б заплатив на три прогони,
Щоб на Олимп вродилась вмиг.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И на! черезъ штафетъ къ Плутону
За пидпысомъ своимъ прыказъ,
Щобъ фурію винъ Тезыфону
Пославъ къ Юнони той же часъ;
Щобъ ни въ берлыни, ни въ дормези,
И ни въ ридвани, ни въ портшези,
А биглабь на перекладныхъ;
Щобъ не було въ пути препоны,
Тобъ заплатывъ на тры прогоны,
Щобъ на Олымпъ вродылась въ мыгъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 59.

Видання 1809:

рядок 2:

За подписом своїм приказ

Примітки: IV, 59.

       Частина IV стр. 59.

І на! через штафет... — тобто в листі, посланому естафетою, через гінців, які передають листа з рук в руки.

 

Щоб фурію він Тезифону — у римській міфології фурії — богині помсти, які переслідували людей за провини.

 

Берлин — карета для далеких подорожей.

 

Дормез — (франц. dormіг — спати) — м'яка карета, пристосована для спання в дорозі.

 

Ридван — велика карета для далеких подорожей, запряжена 6 — 12-ма кіньми.

 

Портшез (франц. рогtег — носити і сhaisе — стілець) — легке переносне крісло, в якому можна сидіти напівлежачи.

 

Перекладні — на державних (казенних) дорогах екіпажі, в які на кожній станції (приблизно через десять — п'ятнадцять кілометрів) впрягали свіжих коней і міняли візника. Плату брали і за кількість прогонів, і за швидкість.

 

То б заплатив на три прогони — тобто оплатити дорожні витрати у потрійному розмірі, щоб на кожній станції обслуговували в першу чергу, давали кращих коней і везли якомога швидше.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And lo! She fired off her own
Compelling note to Pluto, a command,
To send the fury, Tesiphone,
To Juno overland.
She wasn't permitted on that deputation
Wheeled means of transportation,
But only on horseback.
Lest there be obstacles on her long way,
For three horse changes he should pay,
She must come to Olympus like a crackerjack.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За подпісам сваім Плутону
Шле эстафетаю наказ,
Каб да Юноны Тэзіфону
Ён выпраўляў у той жа час:
Каб ні ў карэце і ні ў брычцы,
Па старадаўняй панскай звычцы
Імчала б на перакладных;
Каб заплаціў за тры прагоны,
Каб перашкод не зналі коні,
Каб пачасцей мянялі іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И на — по пратеник Юнона
на пан Плутон изпрати вест,
та фурията Тисифона
да и проводи още днес.
Но не с берлини, не с дормези,
но не с ридвани, не с портшези —
да вземе пощенска кола;
на всяка станция да сменя
конете, да не я е еня
по колко платата била.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und siehe da! Mittels Stafette
Erging an Pluto der Befehl,
Daß er Tesiphona, die Furie,
An Juno unverzügllich schickt;
Sie soll nicht auf die Kutsche warten,
Auf keine Sänfte, kein Portechaise,
Sondern die besten Pferde nehmen
Und kommen auf dem schnellsten Weg.
Drei Pferdewechsel wird er zahlen
Für ihr Erscheinen am Olymp.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I masz! Sztafetą do Plutona
Wysłała rozkaz podpisany,
By furię wściekłą Tyzyfonę,
Natychmiast do niej tu przysłano;
By nie berliną, nie dormezą
I nie rydwanem, ani porte-chaisem,
Lecz pocztowymi końmi mknęła;
By w drodze żadnych chwil nie tracić,
To niech trzykrotnie ją przepłaci,
By w mig na Olimp przyfrunęła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Раз, два — и шлет с гонцом Плутону
За подписью своей приказ:
Чтоб злую ведьму Тезифону
К Юноне присылал тотчас,
Да чтоб не ехала в дормезе,
В рыдване или там в портшезе,
А на перекладных гнала.
Пусть ямщикам задаст трезвону,
Тройные платит пусть прогоны,
Но чтоб немедля здесь была!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И — эстафетою к Плутону
За подписью своей приказ:
Чтоб фурию, мол, Тезифону
Послал к Юноне сей же час.
Чтоб ни в берлине, ни в дормезе,
Чтоб ни в рыдване, ни в портшезе,
А духом — на перекладных.
Чтоб не было в пути препоны,
Немедля заплатить прогоны —
И отговорок никаких!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И на! С нарочным шлет Плутону
За подписью своей приказ,
Чтоб фурию он Тезифону
Послал к Юноне в тот же час;
Чтоб не в берлине, не в дормезе,
И не в рыдване, не в портшезе, —
Перекладных бы наняла.
Чтоб не было в пути препоны,
Платила б втрое за прогоны
И на Олимпе вмиг была.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И эстафетою к Плутону
Шлет с подписью своей приказ,
Чтоб фурию он Тезифону
Из ада к ней прислал тотчас.
Чтоб не в берлине, не в дормезе,
И не в рыдване, не в портшезе,
А мчалась на перекладных;
Чтоб не было в пути препоны,
Втройне оплатит пусть прогоны,
Чтоб на Олимп явилась вмиг.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Štafeta letí v divém honu
a k Plutonovi rozkaz jde:
pustit furii Tesifonu,
ať k Junoně hned přijede;
ne na berlínce, na dorméze,
ne v rydvani či na porte-chaise,
spíš přes stanice poštovní,
ať nečeká kdes na silnici,
ať přípřež trojmo zaplatí si,
na Olymp tryskem jede k ní.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прибігла фурія із пекла,
Яхиднійша од всіх відьом,
Зла, хитра, злобная, запекла,
Робила з себе скрізь содом.
Ввійшла к Юноні з ревом, стуком,
З великим треском, свистом, гуком,
Зробила об собі лепорт.
Якраз її взяли гайдуки
І повели в терем під руки,
Хоть так страшна була, як чорт.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 60.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыбигла Фурія изъ пекла
Яхыднійша одъ всихъ видъомъ,
Зла, хытра, злобная, запекла,
Робыла зъ себе скризь содомъ.
Ввійшла къ Юнони зъ ревомъ, стукомъ,
Зъ велыкымъ трескомъ, свыстомъ, гукомъ,
Зробыла объ соби лепортъ.
Якъ разъ ѣи взялы гайдукы
И повелы въ теремъ пидъ рукы,
Хоть такъ страшна була якъ чортъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 60.

Видання 1809:

рядок 2:

Єхиднійша од всіх відьом

Примітки: IV, 60.

       Частина IV стр. 60.

Лепорт — рапорт.

 

Гайдуки — слуги в маєтках великих магнатів, також придворна охорона.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The fury galloped off from Hell
More venomous than all the witches,
Malicious, cunning, foul and fell,
She made more uproar than a hundred bitches.
She came to Juno with a howl,
With whistling, peal and growl,
And thus her coming was enunciated.
Huge footmen like severe gendarmes,
Grabbed that loud monster by the arms
And led her off, the deuce incorporated.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыбегла з пекла ведзьма тая,
Агідная, як сатана,
Між ведзьм усіх — адна такая
Ліхая фурыя яна.
З'явілася са свістам дзікім,
З выццём і грукатам вялікім,
Пры браме рапарт аддала.
Пад рукі гайдукі хапалі
Яе і ў дом шпацыравалі,
Хоць страшнай, нібы чорт, была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ехидна вещица довтаса
чак от Плутоновия двор,
зла, хитра, злобна, все с гримаса,
Содом край нея и Гомор!
И влезе при Юнона с крясък,
със свист и тропот, с гръм и трясък,
заплаши с рапорт, заруга,
но тук, макар да бе, горката,
по-страшна и от сатаната,
слуги я взеха под ръка.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Furie kam aus der Hölle,
Die schlimmste ihrer Hexenbrut,
Schlau, widerlich und boshaft,
Und machte Krach, wo sie erschien.
Sie kam zu Juno mit Getöse,
Mit Poltern, Pfeifen und Gebrüll
Und machte sogleich von sich reden.
Von Dienern wurde sie gepackt
Und zu Gemächern fortgezogen,
Obgleich sie einem Teufel glich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przybiegła furia owa z piekła,
Jak żadna wiedźma, tak zjadliwa,
Złośliwa, chytra i zaciekła,
Sodomę czyniąc w krąg prawdziwą.
Wnet do Junony weszła z stukiem,
Ogromnym trzaskiem, świstem, hukiem,
O sobie wraz zameldowała.
Hajducy wzięli ją pod ręce
I do pałacu z nią co prędzej,
Choć niczym diabeł wyglądała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В минуту фурия примчала.
Она была хитра, как бес,
И в пекле у себя, бывало,
Творила множество чудес.
Явилась ведьма с ревом, гиком,
Шипеньем, треском, свистом, криком,
Аж загудело все кругом.
Здесь ведьму слуги поджидали,
Два гайдука под ручки взяли
И повели к Юноне в дом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Из пекла Тезифона бурей
Примчалась, подняла содом.
Ехиднейшей из ведьм и фурий
Ее считали поделом.
Вошла с ужасным стуком, криком,
Со свистом, ревом, треском, зыком.
Тут гайдуки шагнули к ней
И повели под ручки в терем,
Хотя она смотрела зверем
И сатаны была страшней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Из пекла фурия явилась,
Уродин всех страшней лицом, —
Ехида злобная ярилась,
Повсюду заводя содом,
Пришла к Юноне с ревом, криком,
С великим треском, свистом, рыком,
Сказалась, кто, зачем пришла;
И гайдуки к ней подступили,
С почетом в терем проводили,
Хоть гадкая, как черт, была.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Примчалась фурия из ада,
Она всех ведьм лютей была,
Большая ей была отрада
Наделать людям больше зла;
Ворвалась с грохотом и ревом,
Со свистом, треском прездоровым
И лишь сказала, кто она,
Тут гайдуки ее схватили,
Под руки в терем проводили,
Хоть и была, как черт, страшна.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Přilétla furie hned z pekla
nad všecky vědmy zdařilá,
zlá, chytrá, zlomyslná, vzteklá,
pohanský křik hned spustila;
k Junoně že chce bez meškání
a hned byl rámus, křik a rány,
tak k leportu se hlásila.
A hajduci ji neleníce
pod ruku vedli do světnice,
vždyť jako čert tam řádila.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Здорова, люба, мила доню, —
Юнона в радощах кричить, —
До мене швидче, Тезифоню!» —
І ціловать її біжить.
«Сідай, голубко! — як ся маєш?
Чи пса троянського ти знаєш?
Тепер к Латину завітав,
І крутить там, як в Карфагені;
Достанеться дочці і нені,
Латин щоб в дурні не попав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 61.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Здорова люба, мыла доню,
Юнона въ радощахъ крычыть:
«До мене швыдче Тезыфоню,
И циловать ѣи бижытъ.
«Сидай голубко! — якъ ся маешъ?
«Чи пса Трояньского ты знаешь?
«Теперь къ Латыну завытавъ,
«И крутытъ тамъ, якъ въ Карфагени;
«Достанется дочци и нени,
«Латынъ щобъ въ дурни не попавъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How are you, my beloved begonia!
Cried Juno in exhilaration,
"Let me embrace you, Tesiphonia"
And kissed her in great agitation.
"Please, take a seat, my dove, please, do!
You know that Trojan dog, don't you?
Now he's King Latin's guest.
And as in Carthage he deceives
The women till the dog receives
His joy. Lest Latin be fooled by this pest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Здароў, дачушка Тэзіфона! —
Юнона радасна крычыць, —
Чакала я цябе сягоння! —
І цалавацца з ёй бяжыць. —
Сядай, сядай! Як пажываеш?
Ці пса Траянскага ты знаеш?
Ён да Лаціна завітаў,
Там, нібы ў Карфагене, круціць;
Дачку і маці баламуціць,
Ды і Лацін, лічы, прапаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ха живо-здраво в нашто лоно —
Юнона бодро забръмча, —
по-бързо идвай, Тисифоньо!
Да я целуне отърча.
— Е, сядай де, къде се маеш?
Онуй троянско псе го знаеш,
завърнал при Латин сега.
След Картаген не зная майка
или пък щерка ще се вайка,
с Латин си бие днес шега.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Herzlich willkommen, meine Tochter, -
So war der Juno Freudengruß, -
Tesiphonchen, schnell, komm herüber!" -
Und sie gab dieser einen Kuß. -
"Setz dich, wie geht's, mein liebes Täubchen?
Kennst du aus Troja diesen Hund?
Er ist gerade bei Latinus,
Wie in Karthago, treibt sein Spiel,
Umwirbt die Tochter und die Mutter,
Latinus wird für dumm verkauft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Ach, witaj, córciu wytęskniona —
Junona krzyczy aż z radości —
Chodź do mnie szybciej, Tezyfoniu! —
Całować biegnie ją z czułością. —
Gołąbko, siadaj! Jak się miewasz?
Wiesz, gdzie pies z Troi się podziewa?
Do Latynusa juz zawinął,
Jak w Kartaginie kręci cwanie,
Wnet córce z matką się dostanie,
Na durnia wyjdzie i Latynus.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Здорово, доченька родная! —
Юнона в радости кричит. —
Ко мне скорее, дорогая! —
И целовать ее спешит. —
Садись! Ну, как ты поживаешь?
Чай, пса троянского ты знаешь?
Так у Латина он в гостях;
Закрутит там, как в Карфагене,
Латину, дочке — всем изменит,
И всем быть снова в дураках.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ко мне, голубка Тезифона!
Здорово, дитятко мое!»
Смеясь от радости, Юнона
Бежит расцеловать ее.
«Душа моя, как поживаешь?
Троянского ублюдка знаешь?
Ему в Латыни — Карфаген!
Небось и дочку и мамашу
Расхлебывать заставит кашу,
И в дурни выйдет старый хрен!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Здорово, доченька! — Юнона,
Встречая, в радости кричит, —
Ко мне скорее, Тезифона! —
И целовать ее бежит. —
Присядь! Ну, как ты поживаешь?
Чай, пса троянского ты знаешь?
Теперь в Латии он застрял.
Как в Карфагене, там гуляет
И маткой с дочкой помыкает,
Латин бы в дурни не попал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Здорово, как же ты пригожа! —
Юнона радостно кричит. —
Ко мне скорее, Тезифоша! —
И целовать ее спешит; —
Садись, ну как ты поживаешь?
Ты пса троянского, чай, знаешь?
Уже к семье Латина льнет,
Мутит он там, как в Карфагене,
Обманет дочь, мать выпрет в сени,
Латин, как дурень, пропадет.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Buď zdráva, dceruško má milá!“
radostně Juno vítá ji.
„Jsi hodná, že sis pospíšila,“
a už se spolu líbají.
„Sedni si u nás, duše moje!
Znáš přece toho lumpa z Troje?
Teď u Latina je co host,
jak v Karthagu si medí zase,
už se zas lísá k dceři, k matce —
Latin je na to hloupý dost.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ввесь знаєть світ, що я не злобна,
Людей губити не люблю;
Но річ така богоугодна,
Коли Енея погублю.
Зроби ти похорон з весілля,
Задай ти добре всім похмілля,
Хоть би побрали всіх чорти:
Амату, Турна і Латина,
Енея, гадового сина,
Пужни по-своєму їх ти!».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ввесь знаеть свить, що я не злобна,
«Людей губыты не люблю;
«Но ричь така богоугодна,
«Колы Энея погублю:
«Зробы ты похоронъ зъ весилля,
«Задай ты добре всимъ похмилля,
«Хоть бы побралы всихъ чорты.
«Амату, Турна и Латына,
«Энея гадового сына,
«Пужны по своему ихъ ты!»

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The world knows that I'm not malicious,
I don't kill human beings for sheer joy,
It would, however, be judicious
To slay Aeneas, this corrupt decoy.
You turn the wedding celebration
Into a funeral and fast cremation
By giving them a poisoned drink,
Or a delicious wedding cake,
So that Aeneas, son of a snake,
Would go to Hades in a wink."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты ведаеш, што не гублю я
Людзей дарма, бо іх люблю;
Але мне свет увесь даруе,
Калі Энея загублю.
Хаўтуры ты зрабі з вяселля,
Каб доўга помнілі пахмелле,
Каб пахапалі чэрці ўсіх:
Амату, Турна і Лаціна,
Энея, сукінага сына,
Пужні як след па-свойму іх!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Цял свят ме знае, че добра съм,
не искам никому смъртта.
Но вярвай, няма да мирясам,
Еней не пратя ли в пръстта.
От сватбата стори ти помен,
опий им табора бездомен,
изкарай им акъла ти:
Латин, Амата, Турн, Лавина,
Еней, проклетата гадина —
по дяволите ги прати!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alle Welt weiß, ich bin nicht boshaft
Und bin den Menschen wohl gesinnt,
Doch wird ein gutes Werk vollendet,
Wenn ich Aeneas jetzt erwisch.
Mach aus der Hochzeit ein Begräbnis,
Dazu ein solches Kirmesfest,
Daß sie beim Teufel alle landen,
Turnus, Amata und Latin,
Sowie der Hundesohn Aeneas, -
Mach den Garaus auf deine Art."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wie cały świat, żem ja nie groźna,
Nie lubię ludzi nawet straszyć,
Lecz takie dzieło będzie zbożne,
Gdy oto zniszczę Eneasza.
Więc zaraz pogrzeb zrób z wesela,
Dobrego zadaj im pochmielu,
By wszystkich diabli ich porwali:
Amate oraz Latynusa
I Eneasza, i Turnusa
Po swemu nastrasz przewspaniale!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Весь знает Свет, что я не злая
И зря калечить не люблю;
Но тут ведь музыка иная,
Уж я Энея загублю.
Пусть и твою узнает силу.
Взамен венца устрой могилу,
Чтоб черти взяли их совсем.
Амате, Турну и Латину,
Энею, сукиному сыну, —
Задай-ка, дочка, перцу всем!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мне злоба, видишь ли, несродна.
Людей губить я не люблю.
Но так, поверь, богам угодно,
И я Энея погублю.
Из свадьбы сделай панихиду,
Латинцам нанеси обиду
И пир похмельем оберни!
Энея, дьяволова сына,
Царицу, Турна и Латина
Ты хорошенько припугни!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Весь знает свет, что я не злобна,
Морить людей я не люблю,
Но будет то богам угодно,
Коль я Энея погублю.
Пусть свадьба в тризну обратится,
Покрепче дай им похмелиться,
Всех к черту на рога сгони.
Амату, Турна и Латина,
Энея, аспидова сына,
Ты их по-своему пугни!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Весь знает мир, что я не злобна,
Людей губить я не люблю,
Но будет то богоугодно,
Когда Энея погублю.
Ты прояви свое уменье,
Из свадьбы сделай погребенье,
Ко всем чертям спихни их всех:
Энея, сукиного сына,
Амату, Турна и Латина,
Ты их по-своему пугни».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Že nejsem zlá, to lidé vědí,
neštěstí neposílám jim,
však bohům zachovat se hledím,
když Aencáše zahubím.
Z veselky pohřeb u Latinů,
takovou zavař kocovinu,
ať k čertu letí Aeneáš,
ten hadí syn a všichni za ním,
Amata s Turnem, starý Latin,
prožeň je po svém, ty to znáš!“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Я наймичка твоя покорна, —
Ревнула фурія, як грім, —
На всяку хіть твою неспорна,
Сама троянців всіх поїм;
Амату з Турном я з'єднаю
І сим Енея укараю,
Латину ж в тім'я дур пущу;
Побачать то боги і люде,
Що з сватання добра не буде,
Всіх, всіх в шматочки потрощу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Я наймычка твоя покорна,
Ревнула Фурія якъ гримъ:
«На всяку хить твою неспорна,
«Сама Трояньцивъ всихъ пойимъ;
«Амату съ Турномъ я зъеднаю
«И сымъ Энея укараю,
«Латыну жъ въ тимья дуръ пущу;
«Побачатъ то богы и люде,
«Що зъ сватання добра не буде,
«Всихъ, всихъ въ шматочкы потрощу.»

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I am your humble maid",
The fury bellowed like a thunder peal,
"I'm ready to fulfill your bidding, undelayed,
I'll eat myself all Trojans in a meal.
I will unite Turn and the daughter,
This, for that beau will be a slaughter.
I'll put into the King's brainpan,
Stupidity. The gods and folks will see
That nothing serious will be
Concerning the match-making plan."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Я верная твая наймітка, —
Раўнула фурыя, як гром, —
Што мне ні загадаеш, прытка
Усё раблю я — ноччу, днём.
Амату з Турнам я з'яднаю,
Энея гэтым пакараю,
Пушчу Лаціну ў цемя дур;
Убачаць і багі і людзі,
Што з сватання дабра не будзе,
Усіх перадушу, як кур».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Слугиня съм ти най-покорна —
еринията прогърмя, —
знам, твойта воля е безспорна,
ще ги затрия вдън земя.
Амата ще я сдуша с Турна,
Еней на място ще го турна,
ще баламосам и Латин;
ще видят богове и хора
какво със сватите ще сторя,
ще ги разбишкам до един.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du weißt, ich bin dir stets zu Diensten, -
Donnert die Furie zurück -
Alles geschieht nach deinen Wünschen,
Ich fresse die Trojaner auf;
Verbünde Turnus mit Amata,
Aeneas wird dadurch bestraft,
Latinus steht dabei als Dummkopf;
Menschen und Göttern wird dann klar,
Wie sinnlos diese Heirat wäre, -
Ich selbst bringe sie alle um!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Jam służka, twej pokorna władzy —
Ryknęła furia na pokojach —
I z każdą chęcią twą się zgadzam,
Tych Trojan sama wszystkich pojem;
Amatę wnet z Turnusem zgodzę,
Tym Eneasza skarzę srodze,
Latynus zaś zgłupieje całkiem;
Zobaczą więc bogowie, ludzie,
Że to swatanie pecha wzbudzi,
Rozedrę wszystkich na kawałki".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Склонившись до земли проворно,
Взревела фурия, как гром:
"Твоим веленьям я покорна,
Прикажешь — все пущу вверх дном:
Сведу Амату с Турном в пару
И тем поддам Энею жару;
Латина в дурня обращу;
Увидят боги, черти, люди —
Из сватанья добра не будет,
Семь шкур с троянцев я спущу".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Я милости твоей подвластна,
Безропотно тебе служу, —
Взревела ведьма громогласно,—
Троянцев заживо сгложу.
Свяжу я Турна и Амату,
В ущерб Энею-супостату
Вобью Латину в темя блажь
И заведу такую склоку,
Что в сватовстве не будет проку.
Всех растерзаю — и шабаш!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Раба твоя тебе подвластна, —
Взревела фурия, как гром, —
Я с волею твоей согласна,
Сама троянцев съем живьем.
Энею учиню расплату,
Сведу я Турна и Амату,
Дурь на Латина напущу.
Увидят боги то и люди,
Добра из сватанья не будет —
Семь шкур со всех теперь спущу!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Служанка я твоя, рабыня, —
Взревела фурия, как гром, —
Каприз твой выполню и ныне
Троянцам учиню погром;
Амату с Турном потеснее
Сдружу — и тем взбешу Энея,
В башку Латина дурь впущу.
Увидят боги то и люди,
Из свадьбы их добра не будет,
Всех в преисподнюю спущу».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Já jsem tvá věrná služka, paní,“
furie křičí, až to hřmí,
„ochotná splnit každé přání —
sním sama všecky Trojany.
Amatu s Turnem svedu zase
a tak potrestám Aeneáše,
Latina zcela zpitomím.
Poznají bohové i lidé,
co pro tu svatbu na ně přijde,
všecky je na prach rozdrtím!“

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перекинулась клубочком,
Кіть-кіть з Олимпа, як стріла;
Як йшла черідка вечерочком.
К Аматі шусть — як там була!
Смутна Амата пір'я драла,
Слізки ронила і вздихала,
Що Турн-князьок не буде зять;
Кляла Лавинії родини,
Кляла кумів, кляла хрестини,
Та що ж? — против ріжна не прать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И перекынулась клубочкомъ,
Кить, кить зъ Олымпа якъ стрила;
Якъ йшла черидка вечерочкомъ,
Къ Амати шусть, — якъ тамъ була!
Смутна Амата пирья драла,
Слизкы роныла и вздыхала,
Що Турнъ князьокъ не буде зять;
Кляла Лавыніи родыны,
Кляла кумивъ, кляла хрыстыны,
Та щожъ? — протывъ рижна не прать.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 64.

Видання 1809:

рядок 3:

Яш шла черідка вечерочком

Примітки: IV, 64.

       Частина IV стр. 64.

Як йшла черідка вечерочком — увечері, коли пастухи женуть череду з поля і люди розбирають корів по дворах, піднімається шум, гам, стоїть страшенна пилюка, тому легше проскочити до когось непоміченим.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She turned into a ball
And rolled from Mount Olympus down,
And when the night began to fall,
She joined the herd returning back to town.
She slipped into Amata, who
Plucked feathers, sighed and cried; she knew
That Turn won't be her son-in-law.
She cursed Lavina's being born,
She cursed godparents and heaped scorn
On everyone. This crisis none could overdraw.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І ўраз зрабілася клубочкам,
Коць-коць з Алімпа, як страла;
На двор Аматы вечарочкам
Шусь з чарадой — як там была!
Амата ў хаце пер'е драла
І з твару слёзы выцірала —
Ёй Турн-князёк ужо не зяць;
Яна кляла ўвесь род Лаціна,
Кляла куму, кляла хрысціны, —
Ды рады не дасі, відаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И от Олимп се претъркули
като кълбо и полетя;
край стадото се попритули
и хоп — у царюви е тя.
Кокошка скубеше Амата
и сълзи ронеше горката
за Турн, за зетя провален;
кълнеше щерка си Лавина,
кълнеше кум и сватовщина,
но ритай де — срещу ръжен!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und wie ein Pfeil, stürzte die Hexe
Hinab zur Erde vom Olymp;
Da sah sie eine Herde Schafe,
Die heimwärts zog - schwupp, war sie drin!
Amata raufte sich die Haare,
Weinte und seufzte tief vor Schmerz,
Da Turnus nun für sie verloren,
Lavinias Los hat sie verflucht,
Geburt, die Taufe und die Paten,
Doch quer sich stellen - das ging nicht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet zmienia się w kłębuszek rada,
Hyc — hyc z Olimpu niczym strzała,
Gdy szło wieczorem z pola stado,
Bęc — do Amaty doleciała!
Amata smutna darła pierze,
Roniła łzy, wzdychała szczerze,
Że zięciem już nie Turnus cudny;
Już przeklinała urodziny
Lawinii córki, kumów, chrzciny,
Lecz przeciw wodzie płynąć trudno.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И, перекинувшись клубочком,
Круть-верть с Олимпа, как стрела;
А чуть попозже, вечерочком,
Уже с Аматою была.
В тот час Амата перья драла,
Роняя слезы, горевала,
Что Турн не будет зятем ей;
Кляла Лавинии рожденье,
Кляла с ним вместе и крещенье,
И час, когда приплыл Эней.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Клубком прикинувшись, к Амате
Шмыгнула в горницу, когда
Уж дело было на закате,
Домой шли с пастбища стада.
Амата сумрачно вздыхала
И, вся в слезах, перо щипала.
Зятьком желанным Турн ей был!
Кляла Лавинии родины,
Соседей, кумовьев, крестины.
Да кто ж полезет на копыл?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, перекинувшись клубочком,
Верть-верть с Олимпа как стрела;
Как стадо гнали вечерочком,
К Амате шасть — как там была!
Скорбя, Амата перья драла,
Роняла слезы и вздыхала,
Что Турн в зятья ей не сужден;
Кляла Лавинии рожденье,
Кляла и кумов, и крещенье.
Да не попрешь ведь на рожон!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В клубочек — раз! — и на закате
Она с Олимпа сорвалась,
И невидимкой шасть к Амате,
И за работу принялась.
Тогда Амата перья драла,
Роняла слезы и вздыхала,
Что Турн-князек не будет зять,
Кляла рождение Лавины,
Куму, и кума, и крестины,
Да супротив рожна не стать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pak v klubíčko se proměnila,
s Olympu bleskem sletěla,
večer se k houfu připojila,
šup — k Amatě se vetřela.
Amata smutná drala peří,
dumala v slzách o své dceři,
že Turnus moh už být jim zeť.
Proklínala svou Lavinii,
zrození její, kmotry, křtiny —
leč hlavou neprorazíš zeď.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга, під пелену підкравшись,
Гадюкой в серце поповзла,
По всіх куточках позвивавшись,
В Аматі рай собі найшла.
В отравлену її утробу
Наклала злости, мовби бобу;
Амата стала не своя;
Сердита лаяла, кричала,
Себе, Латина проклинала
І всім давала тришия.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Яга пидъ пелену пидкравшысь,
Гадюкой въ серце поповзла,
По всихъ куточкахъ позвывавшысь,
Въ Амати рай соби найшла.
Въ отравлену ѣи утробу
Наклала злосты, мовъ бы бобу;
Амата стала не своя;
Сердыта лаяла, крычала,
Себе, Латына проклынала
И всимъ давала трышія.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 65.

Видання 1809:

рядок 5:

Отравила її утробу

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The witch sneaked up into Amata's blouse
And, like a snake, crept to her heart.
She was in every corner of the house
And in the woman's body's every part.
Her poisoned bowels she had filled
With so much anger that it spilled.
Amata had completely changed;
She, furious in the extreme,
Would curse her family and scream,
She was behaving like deranged.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга спачатку пад падолам
Аматы схоў сабе знайшла,
Пасля ўжо ў сэрцы невясёлым
Гняздо гадзючае звіла.
Далей насыпала ў вантробу
Амаце злосці, быццам бобу,
Ліхі ў яе ўсяліла дух;
Царыца, злосная, крычала,
Сябе, Лаціна праклінала,
Не шкадавала аплявух.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Змията пък в сърцето право
и влезе — сви се на кравай,
па взе насам-натам да шава,
Амата бе за нея рай.
В отровената и утроба
тя като боб накладе злоба,
Амата почна да фучи;
сърдита лаеше, крещеше,
Латин и себе си кълнеше —
не и се мяркай пред очи!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Hexe kroch, wie eine Schlange,
Mitten hinein ins Schlafgemach,
In jedes Eck, in jedes Ende,
Gift sprühend in Amatas Herz.
Ganz außer sich geriet Amata,
Vergoß die Tränen voller Wut,
Danach, von Bitterkeit ergriffen,
Beschimpfte alle hemmungslos,
Verfluchte sich und den Latinus
Und setzte allen mächtig zu.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet jaga, pod strój się skradając,
Do serca żmiją jej polazła,
Po wszystkich kątkach się zwijając,
W Amacie sobie raj znalazła.
I do zatrutych już wnętrzności;
Nakładia niczym grochu złości;
Amata się nieswoja stała;
Wraz krzyczeć gniewnie tu zaczęła,
Na Latynusa, siebie klęła
I wszystkich precz po karku gnała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Яга ей под подол забралась,
Гадюкой в сердце проползла,
По уголочкам извивалась,
В Амате рай себе нашла.
Потом в утробу ей, пройдоха,
Набила злости, как гороха;
Как черт, Амата стала зла;
Неистовствовала, кричала,
Всем по шеям накостыляла,
Себя, Латина, дочь кляла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К Амате под подол сорочки
Гадюкой ведьма заползла,
В укромном сердца уголочке
Она приют себе нашла
И, как бобов, наклала злобы
На дно царицыной утробы.
Амата лаялась, дралась,
Сулила сто чертей Латину
И всех таскала за чуприну,
Как будто с цепи сорвалась.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Яга ей под подол забралась,
Гадюкой в сердце поползла,
По всем углам поизвивалась,
В Амате рай себе нашла.
В отравы полную утробу
Наклала злости, словно бобу, —
Амате стало все невмочь,
Бранилась злобно и кричала,
Всем по шеям, озлясь, давала.
Кляла себя, Латина, дочь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ей под подол она пробралась,
Гадюкой в сердце заползла,
По уголочкам извивалась,
В нем почву обрела для зла.
Отравой залила утробу
И разожгла сильнее злобу,
Амата стала не своя:
Со зла ругалася, стонала,
Себя, Латина проклинала
И всем давала по шеям.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vědma jí pod sukně se skryla,
do srdce vkradla se co had,
když každý koutek prošmejdila,
u ní si začla libovat.
Do útrob nasila jí zloby,
jak na záhon když seje boby,
Amata nebyla už svá:
hned zlostně křičela, všem lála,
Latina, sebe proklínala,
byla jak čertem posedlá.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Потім і Турна навістила
Пресуча, лютая яга;
І із сього князька зробила
Енею лишнього врага.
Турн, по воєнному звичаю,
З горілкою напившись чаю
,
Сказать попросту, п'яний спав;
Яга тихенько підступила
І люте снище підпустила,
Що Турн о тім не помишляв.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Потимъ и Турна навистыла,
Пресуча, лютая яга;
И изъ сього князька зробыла
Энею лышнього врага.
Турнъ, по военному звычаю,
Зъ горилкою напывшысь чаю,
Сказать по просту, пъяный спавъ;
Яга тыхенько пидступыла
И люте сныще пидпустыла,
Що Турнъ о тимъ не помышлявъ.

Примітки: IV, 66.

       Частина IV стр. 66.

Турн, по воєнному звичаю,
3 горілкою напившись чаю
— в образі Турна втілено окремі характерні риси армійського офіцера тієї доби. Нагадаємо, що четверту частину "Енеїди" І. Котляревський написав, перебуваючи на армійській службі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And later on she went to Turn,
This very vicious witch -
And managed to implant a kern
Of hatred to Aeneas, - that ferocious bitch!
As was his military way,
Turn, drunken like a cobbler, lay
Asleep. The witch approached the man
And made him dream
About some scheme,
A whimsical, unrealistic plan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля Аматы пагасціла
І ў Турна лютая карга:
І Турна ворагам зрабіла
Энею хітрая яга.
Турн, па ваеннаму звычаю,
З гарэлкаю напіўся чаю,
Сказаць папросту, ахмялеў,
Яга выпадак скарыстала,
Сон на яго такі наслала,
Што Турн і ў думках мець не меў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А после и при Турн надзърна
и почна вещицата пак —
дорде и него не превърна
в най-лютия Енеев враг.
Военен, според обичая,
с горилка пиеше той чая,
с две думи — хъркаше пиян.
Дойде невидена, нечута
и сън такъв му тя пробута,
че мигом беше изигран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als nächstes nahm sich diese Hexe
In ihrer Bosheit Turnus vor,
Und machte aus dem kleinen Fürsten
Erbitterten Aeneas' Feind.
Turnus, als er nach Kriegersitte
Tee mit viel Schnaps getrunken hat,
Schlief, offen gesagt, besoffen;
Die Hexe schlich an ihn heran,
Bewirkte solche bösen Träume,
Wie er im Leben nie gehabt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Turnusa potem nawiedziła
Przesucza jaga w jego progach;
Z książątka tego uczyniła
Dla Eneasza również wroga.
Gdy Turnus jak to u wojskowych,
Popiwszy grogu sobie zdrowo,
Po prostu mówiąc, spał pijany,
Podeszła jaga doń cichaczem
I sprowadziła sen sobaczy,
Przez niego i nie pomyślany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом и Турна навестила
Пресучья лютая яга
И, поплевав, наворожила
Энею лишнего врага.
Как в жизни водится военной,
Турн крепко нализался пенной
И пьяный под тулупом спал.
Яга к пьянчуге подступила
И снов таких понапустила,
Каких вовек он не видал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще украдкой навестила
Князька рутульского яга
И на Энея напустила
Тем самым лишнего врага.
Уклад военный соблюдая,
Напился Турн с горелкой чая
И пьяный, завалился спать.
Но тут прокралась ведьма в щелку,
Чтоб наважденье втихомолку
На Турна сонного наслать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом и Турна навестила
Пресучья, лютая яга,
Князька того оборотила
Энею в лишнего врага.
Турн, обиход блюдя военный,
Напившись чаю с крепкой пенной,
Сказать попроще, пьяный, спал;
Яга тихонько подступила
И сон страшенный напустила —
Примстилось то, чего не ждал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Потом и Турна навестила
Исчадье адское, яга,
И сразу из него слепила
Энею главного врага.
Пан Турн тогда, один, скучая,
С горилкою напился чая, —
Понятно это, — пьяный спал.
Тут Тезифона не сплошала
И тем его во сне смущала,
О чем сам Турн не помышлял.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A vědma pekelná tím časem
letěla k Turnu, skok co skok:
z knížátka musí býti rázem
Aeneův nejlítější sok.
Turn po vojenském obyčeji
kořalky hodně vypil v čaji,
spal — jako vždycky — opilý,
a že se vědma plíží k němu
a hrozný sen že čaruje mu,
netušil Turnus rozmilý.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Йому, бач, сонному верзлося,
Буцім Анхизове дитя
З Лавинією десь зійшлося
І женихалось не шутя:
Буцім з Лависей обнімався,
Буцім до пазухи добрався,
Буцім і перстень з пальця зняв;
Лавися перше мов пручалась,
А послі мов угамовалась,
І їй буцім Еней сказав:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Йому, бачъ, сонному верзлося,
Буцимъ Анхызове дытя,
Зъ Лавыніею десь зійшлося
И женыхалось не шутя:
Буцимъ зъ Лавысей обнимався,
Буцимъ до пазухы добрався,
Буцимъ и перстень зъ пальця знявъ;
Лавыся перше мовъ пручалась,
А посли мовъ угамовалась,
И йій буцимъ Эней сказавъ:

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You see, he dreamt as though
The son of Anchises
Agreed with fair Lavina apropos
Their bond. For Turn it was a crisis.
When they embraced, Aeneas, like possessed
Kissed her and fondled her firm breast.
And then, as if the man pulled off the ring.
At first, the girl attempted to resist,
But later on, she wanted to be kissed.
Aeneas then told her this thing:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У сне ён бачыў той хвілінай,
Нібы Эней, Анхіза сын,
Паводзіў так сябе з Лавінай,
Што быў за сведку бог адзін:
Нібы з Лавісяй абдымаўся,
Нібы да пазухі дабраўся,
Нібы пярсцёнак з пальца зняў:
Нібы пярэчыла Лавіся
Спачатку, потым абняліся
Яны, і так Эней сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво ли му в съня не мина:
че уж Анхизовия син
дошъл, задява се с Лавина,
със щерката на цар Латин;
че уж прегръща я, приказва,
уж бърка в пълната и пазва,
уж пръстенче държи в ръка;
отпърво дърпа се Лавися,
а после май сама кандиса
и рече и Еней така:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er sah den Sprößling von Anchises,
Der ihm im Traum erschienen war,
Als ob er sich Lavinia nähert
Und über Hochzeit mit ihr spricht;
Sie fast erdrückt in seinen Armen,
Als ob er an die Brust ihr faßt
Und ihr den Ring steckt an den Finger,
Als ob sie schüchtern ihn verstößt,
Doch bald die Hemmung überwindet,
Als ob er dieses zu ihr spricht:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sennemu, patrz mu się bzdurzyło,
Że Anchizesa syn uparty
Z Lawinią się spotykał miłą
I się zakochał nie na żarty:
Już niby z nią się obejmował,
Że z jej pazuchą się pasował,
Że niby z palca zdjął pierścionek;
Lawinia wpierw się wyrywała
A potem jakby spokój dała
I do niej rzekł Eneasz ponoć:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ему казалось, будто, вместе
С Лавинией сойдясь, Эней
В каком-то незнакомом месте
Не в шутку женихался с ней;
Что будто с ней он обнимался,
Уже до пазухи добрался
И будто перстень с пальца снял;
Лавися же сперва стеснялась,
Но вдруг сама к нему прижалась,
И тут Анхизов сын сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Попритчилось ему, помстилось,
Что, вишь, Анхизово дитя!
С Лависей в разговор пустилось
И женихалось не шутя.
С Лависей вроде обнимался,
До пазухи ее добрался
И вроде перстень взял у ней.
Лавися вроде отбивалась,
А после уж не вырывалась,
И вроде ей сказал Эней:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ему во сне, вишь, показалось,
Что раз Анхизово дитя
С Лависей где-то повстречалось
И женихалось не шутя:
Эней с ней будто обнимался,
Да и до пазухи добрался
И будто перстень с пальца снял;
Сперва Лавися поершилась,
А после, мол, угомонилась,
И будто ей Эней сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ему, вишь, снилося, плелося,
О черт! Анхизово дитя
Уже с Лависею сошлося
И женихалось не шутя;
Эней с ней будто обнимался
И даже в пазуху забрался,
Колечко будто с пальца снял,
Сперва она не поддавалась,
А после будто улыбалась,
Эней ей будто бы сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A teď najednou ve snách vidí:
Aeneáš k Latinu se vkrad,
sešel se tajně s Lavinií
a začal si ji namlouvat,
jak objal ji a líbal prudce,
jak za bluzičku strkal ruce
a s prstu svlekl prstýnek;
Lávinka napřed, jak se zdálo,
se zdráhala — ne moc, jen málo —
a Aeneáš jí potom řek:

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Лависю, милеє кохання!
Ти бачиш, як тебе люблю:
Но що се наше женихання,
Коли тебе навік гублю?
Рутулець Турн тебе вже свата,
За ним, бач, тягне і Амата,
І ти в йому находиш смак.
До кого хіть ти більшу маєш,
Скажи, кого з нас вибираєш?
Нехай я згину, неборак!»

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Лавысю мылее кохання!
«Ты бачышъ якъ тебе люблю;
«Но що се наше женыхання,
«Колы тебе на викъ гублю?
«Рутулець Турнъ тебе вже свата,
«За нымъ, бачъ, тягне и Амата,
«И ты въ йому находышъ смакъ.
«До кого хить ты билшу маешъ,
«Скажы, кого зъ насъ выбираешъ?
«Нехай я згыну неборакъ!» —

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 68.

Видання 1809:

рядок 1:

Лависю, милоє коханнє

рядок 3:

Но що се наше жениханнє

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Lavysia, my true love!
You are my dear sweetheart.
What use is our courting, dove,
When I must soon depart?
Turn Rutul and you will be wed,
That's what your mum has always said.
You, too, find him delicious;
Now, tell me whom do you prefer?
Which one of us is lovelier?
May my demise be expeditious."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Лавіся, ты — маё каханне!
Ты бачыш, як цябе люблю;
А ці дарэчы ў нас спатканне?
Хіба цябе я не гублю?
Ратулец Турн сабраўся ў сваты,
Табе ён люб, і для Аматы
Турн не чужы — ён ёй сваяк.
Скажы, каго з нас выбіраеш
І да каго прыхільнасць маеш?
Хай я загіну, небарак!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Лависьо, мила, как те любя
това го виждаш и сама;
защо е, щом ще те загубя,
защо е пуста кандърма.
На Турн сънливеца родата
по-мила и е на Амата,
и теб ти с него по-добре.
Кого по-харен го намираш,
кажи кого от нас избираш,
кажи, па после да се мре...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lavinchen, mein Herzallerliebstes,
Du siehst, wie glühend ich dich lieb,
Was nützt indes die große Liebe,
Wenn du für mich verloren bist:
Gefreit hat dich Rutuler Turnus,
Und auch Amata ist dafür
Und du findest an ihm Gefallen;
Erkläre, wem gehört dein Herz,
Wen möchtest du zum Mann erwählen?
Mag dies mein Todesurteil sein!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Lawinio, moje ukochanie!
Ty widzisz, jak cię kocham mocno;
Lecz skoro moją nie zostaniesz,
To te zaloty bezowocne.
Już Rutul Turnus ciebie swata,
Popiera jego też Amata
I ty gustować w nim zaczynasz.
Na kogo masz chęć bardziej szczerą,
To powiedz, kogo z nas wybierasz?
I niechaj ja, nieborak, zginę!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Лавися, милая дивчина!
Тебя я без ума люблю,
Мне небо кажется с овчину,
Я муки адские терплю.
Турн засылать собрался свата,
Туда же тянет и Амата,
Да и тебе он, видно, мил.
Скажи: кого в мужья желаешь?
Кого из нас ты выбираешь?
Любви кто больше заслужил?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Лавися, милое созданье,
Ты знаешь, как тебя люблю.
Что толку в нашем жениханье?
Тебя навек я погублю.
От пана Турна ждешь ты свата,
С ним спелась, видишь ли, Амата,
Да и тебе он по нутру.
Скажи, кого предпочитаешь?
Кого, признайся, выбираешь?
Я с горя, так и быть, помру!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Лавися, солнышко родное!
Ты видишь, как тебя люблю!
Зачем спознались мы с тобою,
Коль я тебя навек гублю!
Рутулец засылает свата,
Ему мирволит и Амата,
Да и тебе по вкусу Турн.
Скажи — кого ты выбираешь?
Кого из нас в мужья желаешь?
Пускай уж сгибну я, горюн».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Лавися, милое созданье,
Терплю большие муки я,
Зачем любовь, к чему свиданья,
Коль должен потерять тебя?
Рутулец Турн пришлет к вам сватов,
К нему всегда добра Амата,
И ты не против. Если так,
То хоть скажи, зачем скрываешь,
Кого из нас предпочитаешь,
Его? — то я умру, бедняк».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Lávinko milá, lásko moje,
já mám tě rád, chci být jen tvým,
ač milujem se, k čemu to je,
když na věky tě zahubím ?
Turnus k vám starosvaty chystá,
Amata je už svatbou jistá,
i tobě do oka už pad.
Koho z nás obou vybrala jsi,
kdo z nás ten šťastný bude asi?
Ať zahynu, že mám tě rád!“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Живи, Енеєчку мій милий, —
Царівна сей дала одвіт, —
Для мене завжди Турн остилий.
Очам моїм один ти світ!
Тебе коли я не побачу,
То день той і годину трачу,
Моє ти щастя, животи;
Турн швидче нагле околіє,
Ніж, дурень, мною завладіє,
Я вся — твоя, і пан мій — ти!»

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 67-69.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Жывы Энеечку мій мылый,
Царивна сей дала отвитъ:
«Для мене завжде Турнъ остылый
«Очамъ моимъ одынъ ты свитъ!
«Тебе колы я не побачу,
«То день той и годыну трачу,
«Мое ты счастя, жывоты;
«Турнъ швыдче нагле околіе,
«Нижъ дурень мною завладіе,
«Я вся твоя, и панъ мій — ты!»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 69.

Видання 1809:

рядок 2:

Царевна сей дала одвіт

рядок 7:

Моє ти щастє, животи

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Aeneas, my true love" was her reply
That she gave right away,
"Without you I will die,
I can't stand Turn, this lard-assed clod of clay.
The day when I don't see your eyes,
A part of my heart dies.
You are my joy, do stay alive!
Turn sooner will get sick and croak,
Before I'm his, that stupid bloke,
I'm yours, you're mine, we'll live and thrive!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Жыві, Энеечка мой любы, —
Адказам для яго было, —
Абрыдлы Турн мне горш загубы,
Ты маё сонца і святло!
Калі цябе я не пабачу,
Дык дзень той і гадзіну страчу,
Свет для мяне, як гук пусты;
Турн зробіцца хутчэй зямлёю,
Чым завалодае ён мною,
Я ўся - твая, і пан мой — ты!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Живей, Енейко, стига, мили —
царкинята поде, — живей!
И стига Турн сте ми тъкмили,
ти мойто слънце си, Еней!
Без теб не мога ден да мина,
денят изглежда ми година,
ти, моя радост, мой покой.
Ще има тоя Турн да чака,
не ще ме вземе той, глупака,
аз твоя съм и ти си мой!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lebe, mein Liebster, mein Aeneas, -
War der Prinzessin Antwort nun, -
Für Turnus habe ich nichts übrig,
Nur du allein bist meine Welt!
Verloren, wenn ich dich nicht sehe,
Ist jede Stunde, jeder Tag.
Du bist mein Glück, mußt für mich leben,
Wenn Turnus auch zu Stein erstarrt,
Nie wird der Dummkopf mich besitzen,
Denn ich bin dein, du bist mein Herr!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Żyj, Eneaszku, i wiedz dobrze, —
Królewna tak odpowiedziała, —
Że Turnus mi na zawsze obrzydł,
Tyś dla mych oczu światem całym!
Gdy ciebie czasem nie zobaczę,
To dzień ten i godzinę tracę,
Żyj, szczęście moje ukochane;
A Turnus prędzej sam przepadnie,
Niż głupi kiedyś mną owładnie,
Jam cała twoja, tyś mym panem!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Ты, ты, Энеечка мой милый, —
Царевна тотчас же в ответ,—
Что пред тобою Турн постылый?
Очам моим один ты свет!
Нигде я не найду покою,
Пока не будешь ты со мною.
Мое ты счастье, жизнь моя;
А Турн скорее околеет,
Чем мною, дурень, овладеет,
Ты — господин мой, я — твоя!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Живи, живи, Энейчик милый,
Очей моих желанный свет!
На что мне сдался Турн постылый? —
Царевна молвила в ответ. —
Скорее пентюх околеет,
Чем он Лависей овладеет!
В тебе — блаженство, жизнь моя!
Когда тебя не вижу — плачу,
Часы и дни впустую трачу.
Ты — мой владыка, я — твоя!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Живи, Энеечка мой милый, —
Царевна молвила в ответ: —
Турн сердцу моему постылый,
Очам моим один ты свет!
Коль я тебя не повидаю,
То день и час тот потеряю,
Ты жизнь моя, ты мой талан.
А Турн скорее околеет,
Чем мною, дурень, овладеет.
Я — вся твоя, и ты — мой пан!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Живи, Энеечка, мой милый, —
Царевна молвила в ответ, —
Пускай не липнет Турн постылый,
Моим глазам — ты только свет.
Я без тебя грущу, тоскую
И проклинаю долю злую.
Мое ты счастье, жизнь моя.
Клянусь! Скорей он околеет,
Чем мною, дурень, завладеет,
Ты — господин мой, я — твоя».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Zij, Aenejíčku, nepovídej,“
mu Lavinie odvětí.
„Já "urna nechci, ať si přijde,
světlo mých očí jsi jen ty!
Když den tě nevidím, mé štěstí,
nic na světě mě nepotěší,
co já se pro tě navzdychám!
Ten Turnus v kámen spíš se změní,
se mnou se nikdy neožení!
Jsem jenom tvá a tys můj pán!“

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут Турн без пам'яти схватився,
Стояв, як в землю вритий стовп;
Од злости, з хмелю ввесь трусився
І сна од яву не розчовп:
«Кого? — мене; і хто? — троянець!
Голяк, втікач, приплентач, ланець!
Звести? — Лавинію однять?
Не князь я! — гірше шмаровоза.
І дам собі урізать носа,
Коли Еней Латину зять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 70.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ Турнъ безъ памьяты схватывся;
Стоявъ якъ въ землю врытый стовпъ;
Одъ злосты, съ хмелю ввесь трусывся
И сна одъ яву не росчовпъ:
«Кого ? — мене; и хто? — Троянець!
«Голякъ, втикачъ, прыплентачъ, ланець!
«Звесты? — Лавынію отнять?
«Не князь я ! — гирше шмаровоза,
«И дамъ соби уризать носа,
«Колы Эней Латыну зять.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Here, Turn sprang up and stood
As if he were impaled.
Enraged and in a killing mood
He did not see the truth and failed
Completely. "Who? What? Where? Me?
The Trojan? This disgusting refugee?
To dupe? To steal the girl? Hee-haw!
Do call me sluggish, comatose,
If I don't wipe his nose!
if he becomes the royal son-in-law!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн, як шалёны, прахапіўся,
Як слуп застыў на месцы ён;
Ад злосці, п'яны, калаціўся,
Не знаў, дзе ява, а дзе сон:
«Каго? — мяне! і хто? — Траянец!
Гад, валацуга, галадранец!
Яго Лавіся? Не мая?
Ратульцы! — мы свой гонар страцім,
Калі Лаціну стапе зяцем
Паганец гэты, а не я.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тук скочи Турн и се изправи,
стоеше като истукан;
кое бе сън, кое наяве —
не вижда, още е пиян.
— Той — мене! Мръсният троянец!
Голтак, бездомник, самозванец,
Лавина да ми грабне? Брей!
Не съм аз княз, ами отрепка.
Ще го изям — такава лепка,
за зет да вземат те Еней!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hier schnellte Turnus hoch vom Lager,
Erstarrt zur Säule stand er da,
Wut und der Schnaps ließ ihn erzittern,
Verwischt war Traum und Wirklichkeit:
"Wen? - mich ... und wer? - dieser Trojaner!
Der Vagabund, Flüchtling und Lump,
Will er Lavinia mir entreißen?
Dann bin ich Pfuscher und kein Fürst,
Eher verlier ich meine Nase,
Nie wird er Latins Schwiegersohn!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu Turnus zerwał się zdrętwiały,
I stanąl niczym słup wiorstowy;
Ze złości, z chmielu trząsł się cały,
Gdzie sen, gdzie jawa, nie pojmował:
"I kogo? — mnie! I kto? — Trojanin!
Przybłęda, golec, obszarpaniec!
Mnie zwieść? Chce mi Lawinię zwędzić?
Nie książę ja — lecz wprost smarowóz,
Dam sobie uciąć noc bez słowa,
Gdy ten Eneasz zięciem będzie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут Турн внезапно пробудился.
Вскочил. Сперва как столб стоял,
Потом от злости взбеленился
И явь от сна не отличал:
"Меня бесчестить? Кто? — Троянец?!
Беглец, бродяга, голодранец!
Ему Лавинию отдать?
Не князь я и не воин, значит,
Коли Эней меня обскачет
И станет вдруг Латину зять!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вскочив, как встрепанный, с постели,
Пан Турн, как вкопанный, торчал,
От злости трясся и, с похмелья,
Где сон, где явь не различал:
«Кого? — меня! и кто? — троянец!
Бродяга, беглый, голодранец!
Надуть? Лавинию отнять?
Мне впору смазывать колеса,
Не будь я князь, будь я без носа,
Коли Эней Латину зять!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И сам не свой пан Турн очнулся.
Вскочил, как вкопанный, стоял;
Со зла в похмелье содрогнулся —
Он явь от сна не отличал:
«Кого? — Меня! И кто? — Троянец!
Пришлец приблудный, голодранец!
Сгубить? — Лавинию отнять?
Не князь я буду, а растяпа!
Скорей дам нос себе оттяпать,
Чем станет он Латину зять!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

С постели сонный Турн схватился
И, очумев, столбом стоял,
Дрожал, с похмелья ум мутился,
Он явь от сна не отличал:
«Кого? Меня? И кто? Троянец?
Беглец, приблуда, голодранец?
Меня изжить? Лависю взять?
Не князем буду — водовозом,
Когда остануся я с носом,
Эней же будет царский зять.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Vyskočil "Turnus, jak byl líný,
stál jako sloup a třás se jen,
a ze zlosti a z kocoviny
od pravdy nerozeznal sen.
„Koho? — mne; kdo? — ten cápek z Troje!
Lump, poběhlík a bídák to je —
a ten má být Latinův zeť ?
Ať nejsem car, jen břídil, fušer,
ať zhyne moje bídná duše,
nos dám si uříznout — a hned!

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Лавися шмат не для харциза,
Який пройдисвіт єсть Еней;
А то — і ти, голубко сиза,
Ізгинеш од руки моєй!
Я всіх поставлю вверх ногам,
Не подарую вас душами,
А більш Енею докажу.
Латина же, старого діда,
Прижму незгірше, як сусіда
На кіл Амату посажу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Лавыся, шматъ не для харцыза,
«Якый пройдысвитъ есть Эней;
«А то, — и ты голубко сыза
«Изгынешъ одъ рукы моей!
«Я всихъ поставлю вверхъ ногамы,
«Не подарую васъ душамы,
«А билшъ Энею докажу —«Латынаже старого дида,
«Прыжму незгирше якъ сусида,
На килъ Амату посажу.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 71.

Видання 1809:

рядки 9-10:

Прижму незгірше, як сосіда,
На кол Амату посажу

Примітки: IV, 71.

       Частина IV стр. 71.

На кіл Амату пасажу — посадити на кіл (на палю) — смертна кара особливо принизлива, призначена для найнижчого стану, "бидла". А тут — особа царської крові, та ще й жінка.

 

У добу феодалізму самому способові смертної кари надавали неабиякого престижного значення. Смертна кара через повішення для провідних організаторів повстання декабристів 1825 р. сприймалася тодішнім суспільством і самими засудженими дворянськими революціонерами як приниження їхньої гідності, образа. До того ж, було прийнято виконувати вирок публічно. До смертної кари через посадження на палю особливо часто вдавалася польська шляхта під час розправи над захопленими повстанцями — запорожцями, гайдамаками.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Lavysia, you are not for that low goon.
He is a tramp, not well-to-do,
If you do not reject him soon,
Then you will die by my hand, too.
I'll change the life of everyone,
And will be generous to none.
I'll show Aeneas how I rake,
And what regards the old man, Latin,
I will depress him and then flatten,
Amata will die on a stake."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты бач, ахвотнікі знайшліся!
Ды не для іх кавалак той;
Чым за Энеем быць, Лавіся,
Загінь лепш ад рукі маёй!
Не пашкадую я нікога,
Для ўсіх цяпер адна дарога,
Адзін ратунак — цёмны дол.
Не пагляджу і на самога
Лаціна — на цара старога,
Амату пасаджу на кол».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На хаирсъзин ли приляга
Лавися — личната мома;
ама и ти, душичке драга,
ще видиш моя гняв сама!
Направо ще ви пратя в ада,
душиците ви ще извадя,
Еней най-много ще плати!
Съседът ми Латин, дъртака,
ще разбере какво го чака.
На кол Амата ще пищи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Lavinchen ist nichts für den Räuber,
Nichts für Aeneas, den Bandit;
Ansonsten wirst auch du, mein Täubchen,
Zugrunde gehn von meiner Hand!
Kopfüber werd ich alle stellen
Und sie vernichten ausnahmslos.
Aeneas werde ich es zeigen!
Latinus, diesen alten Greis,
Werde ich jämmerlich zermalmen,
Amata steck ich auf den Pfahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lawińcia — kęs to nie dla zbója,
A takim jest Eneasz z Troi;
Tego, gołąbko, nie daruje,
Ty również zginiesz z reki mojej!
Zadrzecie, wszyscy, w górę nogi,
Rozłączę z ciałem dusze wrogie,
Eneaszowi ja pokaże.
A Latynusa, złego dziada,
Przycisnę dobrze jak sąsiada,
Amatę na pal wbić rozkaże".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лавися — кус не для таковских,
Как этот пакостник Эней;
Не мне — так пусть же сгинет вовсе
Голубка от руки моей!
Всех без разбора в пекло сплавлю,
Всех вверх тормашками поставлю,
Энею кукиш покажу.
Латина, каверзного деда,
Прижму по-свойски, как соседа,
Амату на кол посажу!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лавися — кус не для злодея
И проходимца, как Эней!
Голубка сизая, скорее
Погибнешь от руки моей!
Я кверх ногами всех поставлю,
Не пощажу, к чертям отправлю,
Эней узнает, как я зол!
Прижму и своего соседа,
Безмозглого Латина-деда,
Амату посажу на кол!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Лавися — кус не для злодея
Такого, как голяк Эней!
Голубка сизая, скорее
Ты сгинешь от руки моей!
Уж я в живых вас не оставлю!
И всех ногами вверх поставлю!
Я и Энею докажу,
А старого Латина-деда
Прижму покрепче, как соседа,
Амату на кол посажу!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лавися — лакомый кусочек,
Не для бродяги, как Эней,
Коли тебя он опорочит —
Ты сгинешь от руки моей.
Я всех повешу вверх ногами,
Клянусь душой моей, богами,
Энею крепко досажу;
Латина, проклятого деда,
Прижму покрепче как соседа,
На кол Амату посажу».

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Lávinko, není tvoje líčko
pro dobrodruha Aenea.
Zhyň rukou mou, má holubičko,
když on tě má mít, a ne já!
Všem vám to pěkně nalinkuju,
nikomu život nedaruju,
já Aeneáši zatopím!
A s Latinem, s tím starým dědem,
zatočím jako se sousedem,
Amatu na kůl posadím!“

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І зараз лист послав к Енею,
Щоб вийшов битись сам на сам.
Помірявсь силою своєю,
Достав од Турна по усам;
Хоть на киї, хоть кулаками
Поштурхатись попід боками
Або побитись і на смерть.
А также пхнув він драгомана
І до латинського султана,
Щоб і сьому мордаси втерть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И заразъ лыстъ пославъ къ Энею,
Щобъ выйшовъ бытысь самъ на самъ,
Помирявсь сылою своею,
Доставъ одъ Турна по усамъ;
Хоть на кіи, хоть кулакамы
Поштурхатысь по пидъ бокамы,
Або побытысь и на смерть.
А также пхнувъ винъ драгомана
И до Латынського Султана,
Щобъ и сьому мордасы втерть.

Примітки: IV, 72.

       Частина IV стр. 72.

Турн викликає на поєдинок Енея і царя Латина, щоб захистити свою честь. Такого мотиву — виклику на поєдинок — у Вергілія немає і не могло бути, оскільки, згідно з поглядами стародавніх греків і римлян, честь у громадянина могла відняти держава, громада, а не приватна особа. Сучасник Вергілія, римський філософ Сенека говорив: "Образа не досягає мудреця". Еней з Турном сходяться на поєдинок в кінці "Енеїди" для того, щоб уникнути зайвого пролиття крові воюючих сторін. Це зовсім не те, що поєдинок честі. Подібні поєдинки на полі битви були звичайним явищем, причому втеча від сильнішого ворога з метою порятунку не вважалася безчестям (див. VI, 67 — 70). Поєдинки честі з'явилися, мабуть, у рицарські часи. Особливого поширення набули у XVIII — початку XIX ст. у дворянському та офіцерському середовищі. Турн викликає на дуель Енея і Латина згідно з добре відомим у ту пору ритуалом. Він пише листи, де пропонує вибрати зброю, погодити інші деталі поєдинку, відправляє їх, як було прийнято, спеціальними гінцями. Але тут же автор поеми бурлескне обігрує прийнятий серед людей "благородного званія" ритуал. Достойна зброя для дворянського поєдинку — пістолети, шпаги, шаблі. А князь Турн пропонує князеві Енею битися "хоть на киї, хоть кулаками". Пригадаймо борців Дареса і Ентелла з другої частини "Енеїди".

 

Драгоман — у первісному значенні: перекладач при посольстві, дипломатичній місії, також гінець у дипломатичних справах; потім — просто гінець, посильний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He sent Aeneas a dash note
To come to lock horns with great Turn,
To measure his strength, as he wrote,
And get a beating in return.
It could be with clubs, or with fists,
They'd nudge each other's ribs like duelists,
Or even die in that to-do.
He also sent an apt translator
Onto the Latin imperator
To have his mug well pummeled, too.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн ліст уласнаю рукою
Энею напісаў, каб той
З ім сілай мераўся сваёю,
Выходзіў на зацяты бой;
Каб перамогу кулакамі
Давесці там, альбо кіямі,
Альбо насмерць змагаўся з ім.
Паслаў таксама драгамана
Ён да Лацінскага Султана,
Каб разлічыцца са старым.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И мигом на Еней изпрати
писмо — извика го на бой.
Ах, зъбите му ще разклати,
та с Турн ли ще се мери той!
Борба пред всички му предлага,
с юмруци, ако ще — с тояга,
а ако иска и на смърт.
Проводи също драгоманин —
с латинския султан охранен
по мъжки да се разберат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schickte Nachricht an Aeneas
Mit der er ihn zum Zweikampf rief,
Damit sie ihre Kräfte messen
Und er des Turnus Faust verspürt;
Sie sollten kämpfen ohne Gnade
Erbarmungslos bis in den Tod
Mit Knüppeln oder mit den Fäusten.
Dann schickte er den Dragoman
Auch an den König der Latiner
Und lud ihn ebenfalls zum Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Eneasza list wnet posłał,
By szedł z nim walczyć, choć z przymusu
I zmierzył siły swoje, podły,
Po wąsach dostał od Turnusa;
Czy choć na pieści, czy na kije
Wzajemnie boki poobijać
Lub nawet pobić się śmiertelnie.
Zarazem pognał dragomana
Do latyńskiego też sułtana,
By utrzeć nosa mu rzetelnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взъяренный Турн, не медля боле,
Энею грамоту послал,
Чтоб тот на поединок в поле
Навстречу Турну поспешал
Бока пошарпать батогами,
Иль по-простецки кулаками,
Или оружием каким.
Потом приказ дал драгоману
Скакать к латинскому султану,
Чтоб шел и этот драться с ним.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вскипев, на поединок вызов
Черкнул тотчас Энею сам:
Не хочет ли сынок Анхизов
От князя Турна — по усам?
Дубьем ли биться, кулаками
Пощекотать ли под боками —
Но победить иль умереть!
Пихнул он также драгомана
В шатер латинского султана —
Ему мордасы утереть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Шлет сразу грамоту Энею,
Чтоб тот сразиться вышел сам
И, силой меряясь своею,
Схватить от Турна по зубам,
Хоть кольями, хоть кулаками
Поддеть покрепче под боками,
А то подраться и насмерть.
Послал он также драгомана
Латинцев вызывать султана,
Чтоб и того примерно взгреть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И тотчас шлет письмо Энею,
Зовет сразиться с ним вдвоем,
Покажет битва, кто сильнее
И кто оставит царский дом;
Хоть на дубье, хоть кулаками
Побьемся, выберем то сами,
А то и насмерть можем стать.
Послал он также драгомана
В дворец латинского султана,
Чтоб и ему по роже дать.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Hned Aeneovi poslal psaní,
v němž na souboj ho vyzývá,
ať prý se spolu chytnou sami,
přes hubu že mu Turnus dá.
Ať třeba pěstmi nebo kyji,
dokud se spolu nepobijí,
kdo s koho — to se uvidí.
K Latinu poslal dragomana,
zastrašit starého chtěl pána,
ať taky dostane svůj díl.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яхидна фурія раденька,
Що по її все діло йшло;
До людських бід вона швиденька.
І горе мило їй було.
Махнула швидко до троянців,
Щоб сих латинських постоянців
По-своєму осатанить.
Тогді троянці всі з хортами
Збирались їхать за зайцями,
Князька свого повеселить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Яхыдна Фурія раденька,
Що по ѣи все дило йшло;
До людськыхъ бидъ вона швыденька
И горе мыло йій було.
Махнула швыдко до Троянцивъ,
Щобъ сыхъ Латынськыхъ постоянцивъ
По своему осатаныть.
Тогди Трояньци вси съ хортамы
Збиралысь йихать за зайцямы,
Князька свого новеселыть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 73.

Видання 1809:

рядки 1-2:

Єхидна фурія раденька,
Що по її все діло шло

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The wicked fury was content
That she succeeded in this case,
Promoting the impediment
Of better life conditions for the populace.
She ran at once headlong
To where was Latin military throng
To make them mad and swear.
The Trojans in full swing
Were going hunting for the king,
Who liked hare meat as his good fare.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга здаволена ліхая,
Што спрытна так чубы звяла;
Для фурыі бяда людская
Вялікай радасцю была.
Хутчэй пабегла да Траянцаў,
Каб з тропу гэтых пастаяльцаў
Звяла вядзьмарская рука.
Тады Траянцы ўсе з хартамі
Заняцца думалі зайцамі,
Павесяліць свайго Князька.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А фурията зла ликува,
че всичко по вода тече,
за людски мъки тя жадува
и само злото я влече.
Дойде при нашите троянци —
Латинови преторианци —
дано и тях ги хване бяс.
А те с копои, глъч и врява
за зайци тръгваха тогава —
да позарадват своя княз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die schlaue Furie frohlockte,
Daß alles ihr nach Wunsch geschah;
Sie mehrte gern der Menschen Unglück
Und freute sich über ihr Leid.
Pfeilschnell war sie bei den Trojanern,
Die bei Latinus einquartiert,
Und goß ihr Gift in ihre Herzen.
Diese schickten sich eben an,
Auf eine Hasenjagd zu Ziehen,
Als ihres Fürsten Zeitvertreib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wściekle się furia ucieszyła
Że po jej myśli tu się działo;
Do ludzkich bied szybciutka była,
Nieszczęście wciąż ją radowało.
Machnęła szybko i do Trojan,
Co w Lacjum mieli swe postoje,
By po swojemu ich rozwścieczyć.
Trojanie właśnie gnać z chartami
Zbierali się za zającami,
By swe książątko tym ucieszyć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так фурия, в дела людские
Войдя, всем жару поддала;
На всякие проделки злые
Чертовка страсть ловка была.
Махнула к морю образина,
Чтоб у нахлебников Латина
Покруче кашу заварить.
Они в тот час коней седлали
И на охоту поскакали —
С борзыми зайцев потравить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Зловредной фурии по нраву,
Что дело обернулось так.
Людское горе ей в забаву,
Затеять любо кавардак.
Она с коварством сатанинским
Спешит к нахлебникам латинским,
Троян ей надобно допечь.
А те задумали с налету
Скакать на заячью охоту,
Чтоб своего князька развлечь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ехидной фурии — веселье:
Проделки удаются ей.
Всем на пиру ее похмелье, —
Ей любы горести людей.
Скорее кинулась к троянцам —
Латинским бойким постояльцам,
Чтоб этих тоже растравить.
Тогда орава вся троянцев
Сбиралась с гончими на зайцев —
Князька охотой веселить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ехидно фурия смеялась,
Затея, как по маслу, шла,
Людским страданьем упивалась,
Беда ей радостью была.
А после стала злить троянцев,
Чтобы латинских постояльцев
По-своему осатанить...
Троянцы свору псов держали,
На зайцев с ними выезжали,
Чтобы князьков повеселить.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Pekelná vědma byla ráda,
že všecko šlo hned po jejím;
nejhorší osud lidem spřádá,
těší se jejich neštěstím.
K Trojanům hned se rozletěla,
latinské hosťy poštvat chtěla,
aby jí k ruce začli hrát.
Trojané s chrty chtěli právě
zajíce lovit po doubravě,
knížeti radost udělat.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но «горе грішникові сущу, —
Так киівський скубент сказав, —
Благих діл вовся не імущу!».
Хто божії судьби пізнав?
Хто де не дума — там ночує,
Хотів де бігти — там гальмує.
Так грішними судьба вертить!
Троянці сами то пізнали,
З малої речі пострадали,
Як то читатель сам уздрить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но горе гришныкови сущу,
Такъ Кіевській скубентъ сказавъ:
Благыхъ дилъ вовся неимущу.
Хто Божіи судьбы пизнавъ?
Хто де не дума, — тамъ ночуе,
Хотивъ де бигты, — тамъ гальмуе.
Такъ гришнымы судьба вертытъ!
Трояньци самы то пизналы,
Зъ малои речи пострадалы,
Якъ то чытатель сам уздрыть.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 74.

Видання 1809:

рядок 5:

Хто где не дума — там ночує

рядок 10:

Як то читатель сам узрить

Примітки: IV, 74.

       Частина IV стр. 74.

Но "горе грішникові сущу..." — початок поширеного духовного вірша. Тут маємо вказівку на те, що він був у репертуарі мандрованих дяків, студентів Києво-Могилянської академії. Крім "Енеїди", І. Котляревський використав ще раз цей духовний вірш у водевілі "Москаль-чарівник" (написаний 1818 — 1819). У заключній сцені водевіля викритий і присоромлений невдаха-залицяльник, "городський писар" Финтик, каючись, співає:

 

О, горе мне, грешнику сущу!
Ко оправданню ответа не имущу,
Како й чем могу вас ублажити?
Ей, от сего часа буду честно жити!

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Woe to the wicked man, who leads
A sinful life", a Kievan wise student said,
"And never done the pious deeds."
Who knows what's going on in the Almighty's head?
You sleep where you did not intend to be,
You stop where you should not stop ordinarily.
The destiny averts the sinful men somehow.
The Trojans felt bad luck on their own skin
And suffered much to their chagrin.
The reader will see that right now.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды «гора грэшніцы, якая, —
Так Кіеўскі студэнт сказаў, —
Спраў добрых за душой не мае!»
Хто са смяротных лёс свой знаў?
Дзе спаць не думаў — там начуе,
Дзе бегчы трэба — там буксуе.
Лёс не спрыяе грэшным нам!
Траянцы самі недарэчы
Зазналі гора з дробнай рэчы —
З якой, чытач убачыць сам.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ала „тежко на окаянния —
тъй киевски скубент твърдял, —
безсилен за благодеяния“!
Съдбата кой ли е познал?
Без цел ли който все пътува
и дето свари — там нощува!
Съдбата грешните върти!
Троянците това разбраха,
от нищо нещо изгърмяха.
А как — и сам ще видиш ти.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Dem Sünder wird es schlimm ergehen, -
Sagte ein Kiewer Skribent, -
Wenn nicht auch gute Werke stehen!"
Wer weiß um Gottes Ratschlag schon?
Wer nächtigt da, wo er nicht dachte,
Und wer hält, wenn er laufen soll, -
So treibt's das Schicksal mit dem Sünder!
Dies wurde den Trojanern klar,
Als Nichtigkeiten sie gar plagten,
Wie es der Leser bald erfährt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz "grzesznikowi biada temu, —
Tak kiedyś skubent rzekł kijowski, —
Pobożnych dzieł nie mającemu!"
Kto poznał losy, sprawy boskie?
Bo gdzie nie zgadnie, tam nocuje,
I dokąd biec chciał — tam hamuje.
Los z grzesznikami igrać raczy!
Trojanie sami to poznali,
Gdy za rzecz drobną oberwali,
Jak to czytelnik sam zobaczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но: "Горе в зле греховном сущу, —
Так киевский скубент сказал,—
Благих дел вовсе не имущу".
Кто жребий неба угадал?
Ночуешь там, где не просили,
Хотел дать тягу — не пустили,
Так грешников судьба ведет.
Троянцы тот закон познали,
Когда за малость пострадали,
Как то читатель сам поймет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но «горе грешникови сущу, —
Так киевский скубент изрек, —
Благих дел вовся не имущу!»
Нам божьи судьбы невдомек:
Где сам не чаял — там застрянешь,
Где дал бы драла — мешкать станешь.
Что делать? Жребий наш таков.
Читатель, ты узнаешь дале
О том, как сильно пострадали
Троянцы из-за пустяков.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но: «Горе грешнику мне сущу,
Так киевский скубент сказал, —
Благих дел вовсе не имущу!»
Кто волю божию познал?
Там, где не думал, — спать приткнешься.
Где б разбежался, — там споткнешься.
Так с грешными судьба мудрит.
Троянцы сами то узнали,
От пустяка ведь пострадали,
А как — читатель поглядит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но «горе грешникови сущу, —
Как киевский скубент сказал, —
Благих дел вовсе не имущу!»
Кто божьи судьбы разгадал?
Обходишь что — на то наткнешься,
Бежать где надо — там споткнешься,
Так грешными судьба вертит!
Троянцы сами то познали,
С пустячной вещи пострадали,
Как то читатель сам узрит.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

„Nešťastní budou ti hříšníci,““
tak řekl škubent z Kyjeva,
„šlechetných skutků nemající.“
Kdo ale boží soudy zná?
Kde budeš spát, není věc jistá,
chceš běžet — nepohneš se s místa.
Tak osud maří plány nám.
Trojané z toho zkoušku měli,
jak pro málo se natrpěli,
jak uvidí to čtenář sám.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поблизь троянська кочовання
Був на одльоті хуторок,
Було в нім щупле будовання,
Ставок був, гребля і садок.
Жила Аматина там нянька,
Не знаю — жінка чи панянка,
А знаю, що була стара,
Скупа, і зла, і воркотуха,
Наушниця і щебетуха,
Давала чиншу до двора:

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 75.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Поблызь Трояньска кочовання
Бувъ на отльоти хуторокъ,
Було въ нимъ щупле будовання,
Ставокъ бувъ, гребля и садокъ.
Жыла Аматына тамъ нянька,
Не знаю жинка, чи панянка,
А знаю, що була стара,
Скупа, и зла, и воркотуха,
Наушныця и щебетуха,
Давала чынчу до двора:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 75.

Видання 1809:

рядок 3:

Було в нім щупле будованнє

Примітки: IV, 75.

       Частина IV стр. 75.

Чинш — податок, плата хазяїнові за користування його землею.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Close to the Trojan camp
There was a little rural habitation.
The buildings - small and damp,
Were sorely in need of restoration.
In that small and neglected "universe"
There lived Amata's former nurse.
Was she a widow? In retirement?
It was not known, but she was old,
A niggard and a gossipmonger, I was told.
She paid the king some rent.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наводшыбе ад качавання
Траянскага быў хутарок,
Сядзіба мела будаванне —
Ставок, і грэблю, і садок.
Аматы нянька месца гэта
Займала, дзеўка ці кабета —
Я розумам не дабяру,
Але яна была старая,
Пляткарка злосная, скупая,
Плаціла подаці цару.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Чифлик се виждаше в полето
до шумния троянски стан:
къщурки, гумно, след което
и яз, градини и бостан.
Една старица бе стопанка,
а селянка или дворянка —
не знам. Но знам — не е лъжа! —
че бе Аматината майка,
сплетница, стипца, зла, всезнайка,
чифлика с подкуп задържа.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei der Herberge der Trojaner
Stand gar nicht weit ein kleiner Hof,
Dazu gehörte ein Gebäude,
Ein Garten, ein Teich und ein Damm.
Darin lebte Amatas Amme -
Ob sie noch Fräulein oder Frau,
Das weiß ich nicht, doch es ist sicher,
Sie war alt, geizig, mürrisch, bös,
Überall horchend und viel tratschend;
Sie zahlte Miete an den Hof:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W pobliżu Trojan koczowiska
Na osobności był chutorek,
A w nim budynki tkwiły blisko
I stawek, grobla, sadek spory.
Amaty niania tam mieszkała,
Zamężna czy w panieństwie trwała,
Sam nie wiem, lecz już była stara
I skąpa, i złośnica wielka,
Trajkota i donosicielka,
Na dwór dawała czynsz, towary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Там, где троянство кочевало,
Был на отлете хуторок;
В нем хатка ветхая стояла,
Плотина, садик, пруд, лужок.
Жила здесь нянюшка царицы;
Была ль то баба иль девица —
О том не знаю до сих пор.
Но зла была и своенравна!
К тому ж скупа, хотя исправно
Носила дань на царский двор:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вблизи троянского кочевья
Стоял невзрачный хуторок:
Строенье ветхое, деревья,
С плотиной пруд, мостки, лужок,
За хатой маленькая банька.
Владела всем Аматы нянька.
Была девицей иль вдовой —
Не знаю, но слыла ворчливой,
Скупой, злой, ябедой, сварливой.
Двору платила чинш большой:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Там, где троянство полевало,
Был на отлете хуторок:
Хатенка малая стояла,
При ней плотина, сад, прудок.
Ютилась нянька в нем царицы —
Не знаю, баба иль девица,
Но знаю, что стара была,
Скупа, злопамятна, ворчунья,
Наушница, ехида, врунья;
Оброк на царский двор слала:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вблизи троянского кочевья
Был на отлете хуторок,
Строенья ветхие, деревья,
Плотина, садик, пруд, лужок.
Жила там, словно королева,
Аматы нянька, баба ль, дева,
Не знаю, право, до сих пор.
Лишь знаю, что была жестока,
Скупая очень, но оброка
Сдавала много в царский двор:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Blízko, hned za trojskými stany,
vesnička byla na svahu,
v ní dům byl z cihel zbudovaný,
měl rybníček i zahradu.
Amaty chůva v domku žila,
už tenkrát hezky stará byla,
paní či panna, kdož to ví;
zlá, skoupá, svárlivá až běda,
klepna, co lidem pokoj nedá,
a platila daň carovi.

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ковбас десятків з три Латину,
Лавинії к Петру мандрик,
Аматі в тиждень по алтину,
Три хунти воску на ставник;
Льняної пряжі три півмітки,
Серпанків вісім на намітки
І двісті валяних гнотів.
Латин од няньки наживався,
Зате ж за няньку і вступався,
За няньку хоть на ніж готів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ковбасъ десяткивъ съ тры Латыну,
Лавыніи къ Петру мандрыкъ,
Амати въ тыждень по алтыну,
Тры хунты воску на ставныкъ;
Льнянои пряжи тры пивмиткы,
Серпанкивъ висимъ на намиткы
И двисти валяныхъ гнотивъ.
Латынъ одъ нянькы нажывався,
Затежъ за няньку и вступався,
За няньку хоть на нижъ готивъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 76.

Видання 1809:

рядок 5:

Льяної пряжі три півмітки

Примітки: IV, 76.

       Частина IV стр. 76.

Лавинії к Петру мандрик — "... коржі з сиру з мукою та яйцями... називаються "мандрики" (Маркевич. — С. 15).

 

Три хунти воску на ставних — фунт — давня, ще з часів Київської Русі міра ваги у східних слов'ян, дорівнює 409,5 грама. Ставних — підсвічник у церкві, так називали і свічки для церковного підсвічника.

 

Льняної пряжі три півмітки — щоб уяснити, що таке півміток, треба мати уявлення, як вели рахунок пряжі. Готові до виробництва, намотані з шпульки на мотовило нитки пряжі рахували в таких одиницях: чисниця — 3 нитки, пасмо — 10 чисниць, півміток — 20 — 30 пасом.

 

Серпанків вісім на намітки — з серпанку — легкої прозорої тканини (подібної до нинішньої марлі) — готували намітки, якими пов'язували поверх очіпка голову заміжні жінки. Кінці намітки, покриваючи фігуру жінки з спини, спускалися мало не до землі.

 

І двісті валяних ґнотів — ґноти для свічок, каганців, ламп. Дослідник творчості І. Котляревського П. Волинський про коментовану строфу писав: "Цією "статистичною довідкою" поет відтворює характерну картину економічних відносин кріпосницького часу. Чинш складають в основному вироби натурального господарства, але з обов'язковою наявністю певної кількості грошей, яких особливо потребувало панське господарство кінця XVIII — початку XIX ст., коли все більше розвивались товарно-грошові відносини" (Волинський П. К. Іван Котляревський: Життя і творчість. — К., 1969. — С. 143). Треба тільки пам'ятати, що економічна реальність доби тут бурлескне обіграна, постає в гумористичному освітленні. Поряд з пряжею і воском (у неспіврозмірно малій кількості) фігурують розраховані на комічний ефект мандрики "к Петру" Лависі, а плата грошима за хутір, де "ставок був, гребля і садок", сміхотворно мала — в тиждень по алтину, тобто по три копійки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The king would get ten sausages, all thick,
Amata - money and some flax,
Lavinia - a cheesecake called mandryk,
The church - three pounds of candle wax,
Besides, the Queen received ten skeins of threads,
And cotton fabric for the women's heads,
As well, two hundred of compacted wicks.
And since the king had utilized the nurse,
As she was filling up his purse,
He would guard her with knives and sticks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Кілбас дзясяткі тры Лаціну,
Пірог Лавіне на Пятра,
Амаце ў тыдзень па алтыну,
Тры фунты воску для двара;
Кудзелі ільняной на ніткі,
Пяць хустак, і чатыры світкі,
І дзвесце валеных кнатоў.
Лацін ад нянькі нажываўся,
Любіў яе і заступаўся,
За няньку хоць на нож гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Катми след пости — за момата,
цял прът колбаси — за Латин,
и що алтъни — за Амата,
и прежда — не един аршин,
дантели разни, а за храма
и восък — пет-шестстотин драма,
парцали рязани — безброй:
замогна се Латин от тъща
и бдеше той над тая къща,
за нея бе готов на бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Drei Dutzend Würste für Latinus,
Quarktorte für Lavinia,
Altin pro Woche für Amata,
Für ihre Leuchter drei Pfund Wachs,
Acht Ballen Musselin für Gewänder,
Dazu drei Zaspel Baumwollgarn
Sowie aus Filz dreihundert Dochte.
Latinus lebte gut von ihr,
Dafür beschützte er die Amme
Und war zum Äußersten bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latynusowi więc kiełbasy,
Lawinii na dzień Piotra piernik,
Amacie zaś co tydzień czasu
Trzy grosze, wosk nosiła wiernie;
Ze trzy półmotki przędzy lnianej,
A na narzutki płótno tkane
I wojłokowych dwieście knotów.
Latynus z niani więc korzystał,
Jej za to bronił, oczywista,
Za nianie był na noże gotów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Колбас десятка три Латину,
Лависе на Петра сырок,
В неделю денег по алтыну,
Амате головной платок,
Да воску фунта три свечного,
Да льна, да пряжи, да съестного,
Да кисеи, да фитилей.
Латин от няньки наживался
И за старуху заступался,
Коль приходилось туго ей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Колбас десятка три — Латину,
Лавинии к Петру — коржей,
В семь дней Амате по алтыну;
Три фунта воску для свечей,
Две сотни фитилей давала,
И кисеи на покрывало,
И пряжи три мотка в платеж.
Латин на няньке наживался,
Зато за няньку заступался.
За няньку был готов на нож!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Алтын в неделю для царицы,
Мандрык Лавинии к Петру,
Царю колбас без мала тридцать,
Три фунта воску к алтарю,
Холстов штук восемь на платочки,
Да льну пряденого моточки,
Сученых двести фитилей.
Латин от няньки наживался —
За то и за нее вступался —
Рад грудью защитить своей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Колбас десятка три Латину,
Лависе в день Петра мандрык,
Амате в месяц три алтына,
Три фунта воску на ставник
Да три мотка суровых ниток,
Кисейных восемь штук накидок,
Для плошек двести фитильков.
Латин на этом наживался,
Зато за няньку заступался,
За няньку драться был готов.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Salámů deset Latinovi,
bochánek z vajec Lávince,
Amatě týdně dukát nový,
tři libry vosku na svíce
a na tři kopy přaden lněných,
pak osm šátků naškrobených,
válených knotů stovky dvě.
Latin měl z chůvy dobré zisky,
proto se chůvy zastal vždycky,
i kdyby došlo na nože.

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У няньки був біленький цуцик,
Її він завжде забавляв:
Не дуже простий — родом муцик.
Носив поноску, танцьовав,
І панії лизав од скуки
Частенько ноги скрізь і руки,
І тімениці вигризав.
Царівна часто з ним ігралась,
Сама цариця любовалась,
А цар то часто годував.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

У нянькы бувъ биленькій цуцыкъ,
Ѣи винъ завжде забавлявъ;
Не дуже простый — родомъ муцыкъ,
Носывъ поноску, таньцьовавъ,
И паніи лызавъ одъ скукы
Частенько ногы скризь, и рукы,
И тименыци выгрызавъ.
Царивна часто зъ нымъ игралась,
Сама царыця любовалась,
А царь то часто годувавъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 77.

Видання 1809:

рядок 8:

Царевна часто з ним ігралась

Примітки: IV, 77.

       Частина IV стр. 77.

Муцик — мопс, взагалі маленька собачка.

 

Поноска — ошийник.

 

Тімениця — кірка з відмерлих часточок шкіри і бруду на довго немитому тім'ї малої дитини, а то й дорослого.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She had a little dog called Guppy
That funny creature danced
And carried things. That smart white puppy
Was from a breed who jumped and pranced .
When there was nothing else to do,
He licked her body on her cue,
Or gnawed on incrustations on her head.
The princess often played with him,
The Queen adored his vim,
The King would oft feed him some bread.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У нянькі мопсік быў, заўсёды
Ён гаспадыню пацяшаў,
Бо не звычайнай быў пароды —
На задніх лапах танцаваў.
Старое служкі ад дакукі
Лізаў і ногі ён і рукі
і хатні абавязак знаў.
Царэўна часта з ім гуляла,
Царыца коржыкі давала,
А цар Лацін на рукі браў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Та имаше си тя мъниче,
направо беше и другар:
танцува, носи — не мисли, че
е взела селски помияр;
от скука ближе и ръцете
и струпеите по нозете
изгризва ловко до един;
търчи с царкинята, палува,
царицата му се любува
и често храни го Латин.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Amme eigen war ein Hündchen,
War weiß, verspielt und es hieß Mutz;
Es war von ganz besondrer Rasse:
Tanzte, brachte den Stock zurück,
Wenn seine Herrin voller Trübsal,
Dann hat es sauber ihr geleckt
Von Unreinheit Hände und Füße,
Hat mit Lavinia oft gespielt,
Vom König wurde es gefüttert
Und von der Königin geliebt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A niania miała bielutkiego
Szczeniaka — bawił, co sił starczy;
Mops — nie zwykłego pochodzenia,
Wciąż aportował rzeczy, tańczył.
I nogi, ręce pani z nudów
Cichutko lizał ten maruda,
I strupy jej wygryzał chętnie.
Królewna też się z nim bawiła,
Królowa bardzo go lubiła.
A król dokarmiał przenamiętnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

У нянюшки был мопсик белый,
Забавой песик ей служил;
Перед хозяйкой престарелой
На задних лапках он ходил,
Носил поноску иль от скуки
Лизал хозяйке ноги, руки,
Грязь дочиста с них обгрызал.
Царевна часто с ним играла
Или царица. А бывало,
И сам Латин его ласкал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Жил беленький у няньки песик,
Свою хозяйку забавлял.
Не то чтоб из дворняг, — из мосек!
Носил поноску, танцевал
И госпоже своей от скуки
Лизал частенько ноги, руки.
Царице он казался мил.
Смеясь и веселясь душевно,
Играла с мопсиком царевна,
А царь всегда его кормил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

У няньки беленький был песик,
Ее всегда он забавлял,
Был не простой породы — мопсик,
Носил поноску, танцевал,
Хозяюшке своей от скуки
Лизал частенько ноги, руки,
Коросту, лишаи сгрызал.
Царица часто любовалась,
Как с ним царевна забавлялась,
И царь, кормя, не раз ласкал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

У няньки беленький был песик,
Ее всегда он забавлял,
Он не простой был — родом мопсик,
Носил поноску, танцевал,
И госпоже лизал от скуки
Частенько ноги он и руки,
И струпья в голове сгрызал.
Царевна с мопсиком играла,
Царица гладила, ласкала,
И царь чем-либо угощал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Miláček chůvin, psíček věrný,
ji stále něčím bavíval,
a byl to mopslík čistokrevný:
aportoval i tancoval.
A z dlouhé chvíle lízal paní
nohy i ruce na potkání
a kousal strupy na hlavě.
Lávinka sama si s ním hrála,
i carevna ho hladívala,
i carovi byl k zábavě.

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, в роги затрубивши,
Пустили гончих в чагарі,
Кругом болото обступивши,
Бичами ляскали псарі;
Як тілько гончі заганяли,
Загавкали, заскавучали,
То муцик, вирвавшись надвір,
На голос гончих одізвався,
Чмихнув, завив, до них помчався.
Стременний думав, що то звір.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 78.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци въ рогы затрубывшы,
Пустылы гончыхъ въ чагари,
Кругомъ болото обступывшы,
Бычамы ляскалы псари;
Якъ тилько гончи заганялы,
Загавкалы, заскавучалы,
То муцыкъ вырвавшысь на двиръ,
На голосъ гончыхъ одизвався,
Чмыхнувъ, завывъ, до ныхъ помчався.
Стременный думавъ, що то звиръ:

Примітки: IV, 78.

       Частина IV стр. 78.

Стременний — тут: слуга, який на полюванні пильнує собак; у потрібний момент він спускає їх з поводків на звіра. Під час виїзду на полювання мусив постійно бути біля свого пана, при стремені, звідки й походить назва.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans blew the horn and let
The hounds run to the brush.
Some hunters stood like estafette
Around the marsh, prepared to rush.
As soon as all the hounds began
To bark and whine as they, bloodthirsty, ran,
Small Guppy jumped outside, aflame.
Replying to the hounds, he could not help
Inquiring and ran towards them with a yelp.
The hunter took him for a game.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы, гучна затрубіўшы,
Сабак пусцілі па бары,
Кругом балота абступіўшы,
Бічамі ляскалі псяры.
Як ганчакі зайцоў пагналі,
Загаўкалі, заекаталі,
То мопсіка з двара яны
Завабілі, той адазваўся,
Заяхаў, куляй паімчаўся —
Звер! Аж прыўзняўся страмянны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците — добри авджии —
нагазиха в блатата чак
и кучешките си сюрии
отвързаха по даден знак;
че като лавнаха загари,
с камшици пляскаха кучкари,
с безброй тръбачи барабар.
Мъникът чу ги и се сурна,
залая и към тях се втурна.
Не щеш ли — взеха го за звяр.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zur Jagd bliesen nun die Trojaner
Und ließen die Hetzhunde frei;
Das Jagdgebiet wurde umzingelt,
Von Wärtern tonte Peitschenknall;
Nachdem die Hunde losgelassen,
Rannten sie, laut bellend, heraus.
Dies hörte unser weißer Mutzek
Und stürzte jaulend aus dem Hof,
Um sich zu ihnen zu gesellen.
Der Jagdknecht hielt ihn für das Wild.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie, w rogi zatrąbiwszy,
Puścili w krzaki psy ze smyczy,
Dokoła błoto obstąpiwszy,
Strzelali raźno psiarze z biczów;
Gdy tylko gończe tam skoczyły
I zaszczekały, zaskomliły,
To mops w podwórko jak nie pierzchnie,
Psom zawtórował jak niepomny
I czmychnął, zawył, do nich pomknął.
Strzemienny myślał, że zwierz biegnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но вот троянская охота
Нагрянула, в рога трубя.
Псари с бичами вкруг болота
Рассыпались, зайчат губя.
Как только гончие помчали,
Загавкали и завизжали, —
Мопс, их учуяв, шасть за дверь,
На голос гончих отозвался,
Завыл, навстречу псам помчался.
Стремянный, думая, что зверь,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В рога троянцы затрубили
И на прогалину скорей
Со своры гончих псов спустили.
Защелкали бичи псарей.
Ревя, повизгивая, лая,
Неслась неистовая стая.
Тут мопсик выскочил за дверь,
На голос гончих отозвался,
Чихнул, завыл и к ним помчался.
Стремянный думал — это зверь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В рога троянцы затрубили,
Спустивши гончих до зари,
Вокруг болото обступили.
Бичами щелкали псари.
Лишь только гончие погнали,
Затявкали и завизжали,
То мопсик, вырвавшись за дверь,
На голос гончих отозвался,
Шмыгнув, завыл, на них помчался.
Стремянный думал: «Это зверь»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В рога троянцы затрубили,
Пустили гончих в пустыри,
Кругом болото оцепили,
Бичами хлопали псари.
На след лишь гончие напали —
Залаяли и завизжали,
Мопс сразу выскочил за дверь,
На лай он гончих отозвался,
К ним с визгом радостным помчался,
Решил стремянный: это — зверь.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Trojané v rohy zatroubili
a pustili psy do proutí,
bažinu kruhem obstoupili,
práskali biči psovodi.
A jak jim psi zvěř nadháněli
a štěkali a vyváděli,
tu mopslík vyběh ze dveří,
na jejich ryk se ozval hlasně,
začmuchal, zavyl, hned k nim hnal se,
až spletli si ho se zvěří.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Атю його! гуджга!» — і крикнув,
І з свори поспускав хортів;
Тут муцик до землі прилипнув
І дух від ляку затаїв;
Но пси, донюхавшись, доспіли,
Шарпнули муцика, із'їли
І посмоктали кісточки.
Як вість така дойшла до няньки,
То очі вип'яла, як баньки,
А з носа спали і очки.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина IV, строфа 79.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А тю його! гуджга! и крыкнувъ,
И зъ своры поспускавъ хортивъ;
Тутъ муцыкъ до земли прылыпнувъ
И духъ видъ ляку затаивъ;
Но псы донюхавшысь доспилы,
Шарпнулы муцыка, изъйилы
И посмокталы кисточкы.
Якъ висть така дойшла до нянькы,
То очи выпьяла якъ банькы,
А зъ носа спалы и очкы.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 79.

Видання 1809:

рядок 4:

І дух од ляку затаїв

рядок 8:

Як вість така дошла до няньки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, get him now!" the hunter yelled,
And instantly untied
The beasts. Poor Guppy fell and held
His breath, extremely terrified.
The hounds attacked him as he lay,
They tore and gulped him right away.
And when the nurse had heard the news,
At first, she couldn't produce a sound,
Her eyeglasses felt down to the ground,
And then her manners turned all loose.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Узяць яго! Узяць!» — ён крыкнуў,
Хартоў са зграі паспускаў;
Тут мопсік да зямлі прыліпнуў,
Ад перапуду задрыжаў;
У момант схрумсталі малога
Сабакі, ні касцей, нічога
Не засталося няньцы той.
Зрабілася чарней ад хмары
Яна, згубіла акуляры,
Уражаная навіной.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И „Дръж!“, „Нататък!“ — закрещяха.
И псета втурнаха се с вой.
Примря мъникът от уплаха
и легна, и стаи се той;
но го откриха, чу се кратко
боричкане, ръмжене — сладко,
облизаха се след това.
Щом бабата разбра, подскочи,
очи облещи — като плочи,
и очилата изтърва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Lauf! Faß!" - Rief er nun zu den Hunden
Und ließ sie von dem Sperrbaum frei;
Der Mutzek kauerte am Boden
Und hielt aus Angst den Atem an;
Doch als die Hunde ihn entdeckten,
Rissen sie ihn in Stücke auf
Und fraßen ihn bis auf die Knochen.
Nachdem die Amme dies vernahm,
Wuchsen zu Kugeln ihre Augen
Und aus der Nase triefte Schmalz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A bierz go! huzia! huzia! — krzyknął
I wraz ze sfory puścił charty;
Tu mopsik aż do ziemi przylgnął,
Ze strachu leżał tak przywarty;
Lecz psy, zwąchawszy go, dopadły,
Szarpnęły mocno mopsa, zjadły
I wysmoktały kostki zaraz.
Gdy doszła owa wieść do niańki,
Wylazły oczy jej jak bańki
A z nosa spadły okulary.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вскричал: "Ату его, паскуду!" —
И в поле выпустил борзых.
Тут мопс, смекнув, что дело худо,
От страха под кустом затих;
Но псы его и там достали
И вмиг беднягу растерзали.
Старуха, про беду узнав,
Под лоб глазищи закатила,
Что мочи есть заголосила,
Очки со страху потеряв.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Спустив борзых, собакам гикнул:
«Ату его!» — что было сил,
А мопсик наш к земле приникнул,
Дрожа, дыханье затаил.
К нему борзые подоспели,
Рванули мопсика и — съели.
Остались от него клочки.
У няньки — посудите сами —
Глазищи вспучились шарами
И сноса съехали очки.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ату его! Лови!» — И, крикнув,
Собак со своры отпустил;
Тут мопсик наш, к земле прилипнув,
С испугу дух свой затаил.
Но псы, донюхавшись, поспели,
Схватили мопсика и съели,
Всего порвавши на клочки.
Как весть до няньки долетела,
Та, очи вылупив, сомлела,
И с носу съехали очки.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ату его! — он крикнул. — Живо!» —
И псов со своры отпустил.
В траву зарылся мопс пугливо
И дух от страха затаил.
Но псы с рычаньем налетели,
Рванули мопса, озверели
И разорвали на клочки.
Лишь эта весть дошла до няньки,
Глаза ей выперло, что ханьки,
Со лба слетели прочь очки.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Podkoní vykřik: „Hurá za ním!“
a pustil chrty ze svory;
tu mopslík, celý polekaný,
k zemi se skrčil, nebohý;
však psi, ti najdou stopu vždycky,
roztrhali ho na kousíčky,
že ani kůstka nezbyla.
Když staré chůvě o tom práli,
ztratila s nosu okuláry,
jak na to oči kulila.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Осатаніла вража баба
І крикнула, як на живіт,
Зробилась зараз дуже слаба.
Холодний показався піт,
Порвали маточні припадки,
Істерика і лихорадки,
І спазми жили потягли;
Під ніс їй клали асафету,
І теплую на пуп сервету,
Іще клістир з ромну дали.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Осатанила вража баба
И крыкнула якъ на жывитъ,
Зробылась заразъ дуже слаба,
Холодный показався пить,
Порвалы маточни прыпадкы,
Истерыка и лыхорадкы,
И спазмы жылы потяглы;
Пидъ нисъ йій клалы ассафету
И теплую на пупъ сервету,
Ище клистыръ зъ ромну далы.

Примітки: IV, 80.

       Частина IV стр. 80.

Асафета, або ще асафетида ("вонюча камедь") — лікувальний екстракт, куди входив сік рослин з домішкою смоли, сірки, фосфору, різних солей. Рекомендувалася асафета при різних захворюваннях, у тому числі при розладах нервової системи.

 

Сервета — салфетка.

 

Іще клістир з ромну дали — клістир — клізма. Ромен (Маtricarіа discoideае) — ще народні назви: ромашка пахуча, ромашка дика, маточна трава, ромашка без'язикова, романець — лікувальна трава; настій з неї вживають як потогінний та протизапальний засіб.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The diabolical wench cried out,
As though she had a bellyache.
Her health was critical, no doubt,
Cold sweat meant something, for Pete's sake.
Her female problems were acute,
Hysterical and mental, and, to boot,
Her arteries had lost their elasticity.
They pushed asafetida into her nose,
Into her ass a clyster hose,
Upon her navel much lubricity.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Старая баба закрычала,
Нібы круціў ёй чорт жывот,
Яна слабець ад болю стала,
Халодны пакаціўся пот,
Пасля ўчасціліся прыпадкі,
Азноб і з сэрцам непаладкі,
І спазмы мучыць пачалі;
Пад нос ёй клалі асафету
І цёплую на пуп сурвэту,
Клістыр рамонкавы ўлілі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изписка бабичката лиха,
прокле си целия живот,
нозете и се подкосиха,
изби я чак студена пот,
застена като че ще ражда,
ту я тресе, ту мъчи жажда,
направо ще се умори;
че смърка амоняк, че с клизма
промиваха и организма,
вендузи слагаха дори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fuchsteufelswild wurde die Alte,
Schrie, wie von Bauchschmerzen geplagt
Und fühlte sich zunehmend kränker,
Eiskalter Schweiß trat auf die Stirn,
Wie von den Wehen durchgeschüttelt,
Hysterisch und vom Fieber schwach,
In Spasmen quollen ihre Adern.
Das Riechsalz gab man ihr zunächst,
Dann auf den Bauch heiße Kompressen
Und von Kamille das Klistier.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dostała szału wstrętna baba,
Krzyknęła jakby się topiła;
Zrobiła się wnet bardzo słaba
I zimne poty wystąpiły,
Porwały drgawki ją na serio,
Jak również febra i histeria,
A spazmowała bez ustanku;
Pod nos kładziono asafetę,
Na brzuch gorącą zaś serwetę,
Nawaru dano też z rumianku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Осатанела вражья баба,
От крика аж лишилась сил;
Позеленела, словно жаба,
Пот в три ручья с нее катил.
А там пошли припадки, схватки,
Истерики и лихорадки;
Порастрясло старухе жир.
Ей под нос асафету клали,
Фланелью брюхо согревали,
Потом поставили клистир.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва остервенилась бурно,
Осатанела и орет.
Затем хрычовке стало дурно,
Ее прошиб холодный пот.
Ну биться, ну трястись в припадке,
В истерике и в лихорадке.
Совали под нос ей камедь,
Салфеткой пуп ей согревали,
Ромашковый клистир вливали,
Не допустили помереть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так бабища осатанела,
Что, крикнув из последних сил,
Всю мочь утратив, ослабела,
Холодный пот ее покрыл,
Постигли столбняка припадки,
Истерика и лихорадки,
И спазмы жилы ей свели;
Ей пуп платочком укрывали,
Под нос асафетиду клали,
Клистир ромашковый ввели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Осатанела вражья баба,
Раскрыла свой беззубый рот,
Раскисла, сделалася слабой,
Покрыл ее холодный пот,
Корежить начали припадки,
Истерики и лихорадки,
И спазмы жилы ей свели,
Ей под нос асафет совали,
Живот салфеткой согревали
И клизмой очень помогли.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Rozvzteklila se lítá baba,
jako by na nože ji bral;
pak cítila se hrozně slabá
a chladný pot ji obléval.
Hned do mdlob, jak to u ženských je,
horečka, záchvat hysterie,
křeče jí žíly zkroutily.
Hofmanské kapky do ní lili,
břicho jí šátkem obalili,
z heřmánku klystýr svařili.

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько к пам'яти вернулась,
То зараз галас підняла;
До неї челядь вся сунулась
Для дива, як ввесь світ кляла;
Потім, схвативши головешку
І вибравшись на добру стежку,
Чкурнула просто до троян;
Всі куріні їх попалити,
Енея заколоть, побити
І всіх троянських бусурман.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина IV, строфа 82.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина IV, строфа 81.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тилько къ памьяты вернулась,
То заразъ галасъ пидняла;
До неи челядь вся сунулась
Для дыва, якъ ввесь свитъ кляла;
Потимъ схватывшы головешку
И выбравшысь на добру стежку,
Чкурнула просто до Троянъ;
Вси курини ихъ попалыты,
Энея заколоть, побыты
И всихъ Трояньскыхъ бусурманъ.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 81.

Видання 1809:

рядок 8:

Всі курені їх попалити

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As soon as she regained her retrospection,
She raised a terrible outcry.
It was for her domestics an attraction
To hear how she could curse and vilify.
Thereafter she had grabbed a torch
And ran with it to scorch
The Trojans' huts,
To annihilate those foes,
Who caused her endless woes,
To lacerate Aeneas' guts.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як толькі баба ачуняла,
Адразу лямант узняла:
Яе ўся чэлядзь суцішала,
Але суцішыць не магла:
Яна, схапіўшы галавешку,
Пакіравалася на сцежку,
Каб падпаліць Траянскі стан,
Спаліць і знішчыць ліхадзея,
Іх завадатая, Энея,
І ўсіх Траянцаў-бусурман.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но само щом се окопити,
веднага скочи, зарева;
нахълтаха слугите свити,
да видят цялата хава;
а тя една главня набара
и втурнаха се в надпревара
към пустия троянски стан;
да ги подпали, боси-голи,
Еней направо да заколи
и цялата троянска сган.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie danach zu sich gekommen,
Erhob sie wieder ein Geschrei.
Das Dienervolk lief gleich zusammen
Und hörte, wie sie schwer geflucht;
Alsdann, mit einem angebrannten Knüppel
Machte sie sich schnell auf den Weg
Und lief direkt zu den Trojanern -
Um anzuzünden Haus und Hof,
Um den Aeneas totzuschlagen
Mitsamt seinem Trojanerpack.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy trochę już oprzytomniała,
To zaraz hałas wielki wszczęła;
Aż cała czeladź wnet się zbiegła
Z podziwu, jak na świat ten klęła;
A potem głownię pochwyciwszy,
Na dobrą ścieżkę natrafiwszy,
Pomknęła prosto ku Trojanom,
By wszystkie ich kurenie spalić,
A Eneasza zabić, zwalić
Trojańskich wszystkich bisurmanów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Очухавшись, испив водицы,
Вновь крик старуха подняла;
Сбежалась челядь подивиться,
Как нянюшка весь свет кляла;
Она ж, за головню схватившись
И вмиг на тропке очутившись,
Махнула к лагерю троян,
Чтоб сжечь его и прах развеять,
Зарезать и спалить Энея
И всех троянских басурман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как только память к ней вернулась —
Давай весь мир костить и клясть.
И сразу челядь к ней метнулась —
Ее ругни послушать всласть.
Схватила нянька головешку —
Троянцам сунуть под застрешку! —
И дернула через бурьян —
Сжечь курени, убить Энея,
Головореза, лиходея,
И всех троянских басурман.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как только память к ней вернулась,
Браниться громко начала —
К ней челядь вся ее метнулась
Дивиться, как весь свет кляла;
Потом схватила головешку,
Прямою стежкой, не помешкав,
Пустилась вихрем на троян,
Чтоб лагерь их спалить скорее
И заколоть, убить Энея
И всех троянских басурман.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда сознанье возвратилось,
Она вой страшный подняла,
К ней челядь прибежав дивилась,
Как целый свет она кляла.
А после к печи подскочила,
В ней головню с огнем схватила
И бросилась в троянский стан,
Чтоб сжечь их лагерь, а Энея
Убить, проклятого злодея,
И всех троянских басурман.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

Jak přišla k sobě stará paní,
začlo to s velkým halasem:
na její křik a proklínání
se všecka čeleď sběhla sem.
Pak s pohrabáčem v chrabré pěsti
se hnala bába na rozcestí,
a rovnou na ty Trojany,
zapálit jejich stanoviště,
Aenea zabít na tom místě
i všecky jeho pohany.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За нею челядь покотила,
Схвативши хто що запопав:
Кухарка чаплію вхопила,
Лакей тарілками шпурляв;
З рублем там прачка храбровала,
З дійницей ричка наступала,
Гуменний з ціпом скрізь совавсь;
Тут рота косарів з гребцями
Йшли битись з косами, з граблями.
Ніхто од бою не цуравсь.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина IV, строфа 82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За нею челядь покотыла,
Схватывшы хто що запопавъ:
Кухарька чаплію вхопыла,
Лакей тарилкамы шпурлявъ;
Зъ рублемъ тамъ прачка храбровала,
Зъ дійныцей рычка наступала,
Гуменный зъ ципомъ скризь совавсь;
Тутъ рота косаривъ зъ гребцямы
Йшлы бытысь зъ косамы, зъ граблями
Нихто одъ бою не цуравсь.

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 82.

Видання 1809:

рядок 9:

Шли битись з косами, з граблями

Примітки: IV, 82.

       Частина IV стр. 82.

Чаплія — кухарське знаряддя, з допомогою якого переносять гарячу сковороду, залізний гачок з дерев'яним держалном.

 

Рубель — дерев'яний валик з ручкою і поперечними зарубками, яким розкачували намотану на качалку білизну.

 

Ричка — керівниця (К.); доярка.

 

Гуменний — токовий, старший, що організовував роботу на току. Зображена звичайна для феодально-кріпосницької епохи сцена сутички між ворогуючими сусідами-поміщиками. Як правило, у таких сутичках брала участь двірська челядь, а то й усі піддані.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And she was followed by a crowd
Of servants with their arsenal:
Their battle cry was loud
And weapons from time immemorial:
The cook was brandishing a rolling pin,
The lackey had a javelin,
The washerwoman used a spattle,
The dairymaid had in her hands a pail,
The barnyard watcher swayed a flail,
Nobody shunned the battle.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За ёю чэлядзь бегла шпарка,
Схапіўшы хто што запапаў,
Махала чапялой кухарка,
Лакей талеркамі шпурляў,
А прачка неслася з качалкай,
Кароўніца — з вядром і палкай,
Нёс абмалотчык цэп з гумна,
Касцы з грабцамі не аслаблі,
Як зброю, неслі косы, граблі —
Нікому бой не навіна.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След нея тичаха слугите,
докопали къде-какво:
готвачката върти машите,
краварката държи дърво,
лакеят грабнал е чиния,
коларят пък е взел климия,
перачката — бухалка; в строй
напредва рота от косачи,
коси, гребла и вили влачи;
готови до един за бой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Fuß folgten ihr die Diener,
Ein jeder nahm, was er erwischt:
Die Köchin schleunigst ihre Kelle,
Teller zum werfen der Lakei,
Die Wäscherin ihr Brett zum Mangeln
Und ihren Milchkübel die Magd,
Den Dreschflegel der Tennenwärter,
Der Mäher eine Männerschar
Mit ihren Sensen und mit Rächern, -
Keiner hielt sich dem Kampfe fern.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A za nią czeladź się toczyła,
Chwyciwszy to, co było blisko:
Kucharka chochlę pochwyciła,
A lokaj talerzami ciskał;
Tam z maglownicą praczka gnała,
Dojarka z wiadrem nacierała,
Gumienny z cepem wszędzie pchał się,
Kosiarzy pluton szedł z kosami,
Grabiący walczyć szli z grabiami,
Nikt boju, ni śmierci nie bał się

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

За нею челядь покатила.
С собой оружье каждый взял:
Кухарка сечку ухватила,
Лакей тарелками швырял,
А прачка — та вальком махала,
Доярка с ведрами бежала,
С цепами батраки неслись,
Косцы шли с косами рядами,
Иные с вилами, с серпами.
Все, разъярившись, в бой рвались.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

За нею повалила челядь.
Кухарка — сковородник хвать!
Лакей тарелками стал целить,
А прачка рубелем махать.
С цепом гуменщик лезет в драку.
За ним коровница в атаку
Бежит, подойник прихватив.
А косари с гребцами смело
Пустили косы, грабли в дело,
И каждый был в бою ретив.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За нею челядь покатилась.
Тут всякий, что пришлось, хватал:
Кухарка в чапельник вцепилась,
Лакей тарелками швырял,
Вальком там прачка воевала,
С ведром доярка наступала,
А страдник налегал с цепом,
Тут рота косарей с жнецами
Шла биться с косами, серпами —
Все в драку лезли напролом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

За нею челядь покатила,
Схватили кто и что попал:
Ухват кухарка подхватила,
Лакей тарелками швырял,
Вальком махала прачка смело,
Доярка шла, ведром гремела,
Гуменщик с цепом наступал,
Шла рота косарей с гребцами,
Махая косами, граблями,
Людей бой смертный не пугал.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A za ní čeleď v okamžiku;
každý chyt něco ve špíži,
kuchařka rožeň jako píku,
lokaj chtěl házet talíři,
pradlena za štít valchu měla,
dojička dížku místo děla,
poklasný s cepem dobíhal,
sekáči s kosami a srpy,
pasák zas hřeblem všecko zdrtí —
nikdo se doma neskrýval.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но у троянського народу
За шаг алтина не проси;
Хто москаля об'їхав зроду?
А займеш — ноги уноси.
Завзятого троянці кшталту,
Не струсять нічийого гвалту
І носа хоть кому утруть;
І няньчину всю рать розбили,
Скалічили, розпотрошили
І всіх в тісний загнали кут.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но у Трояньского народу
За шагъ алтына не просы;
Хто Москаля объйихавъ зъроду?
А займешъ, — ногы уносы.
Завзятого Трояньци кштальту,
Не струсять ни чійого гвалту
И носа хоть кому утруть;
И няньчыну всю рать розбылы,
Скаличылы, роспотрошылы
И всихъ въ тисный загналы кутъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And with the Trojans it is so:
Do not ask anything for free.
Whoever has deceived that clever foe?
And if you did, then quickly flee.
The Trojans are a stubborn brood,
They don't allow to be subdued,
They will clip anybody's wings.
They overcame the nurse's host,
Defeated, scattered and chased most
Of them and stopped their whimperings.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды і ў Траянскага народу
Бяды ды ліха не пытай;
Не сунься, як не знаеш броду,
Зачэпіш — лепей уцякай.
Трывалага Траянцы гарту
І не спалохаюцца гвалту,
Пагроз і крыкаў нічыіх;
Яны раць няньчыну разбілі,
Скалечылі, растрыбушылі,
У цесны кут загналі ўсіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците не са дружина,
кон за кокошка да сменят.
Че кой московеца го мина?
Дорде е рано — прав ти път!
Те са особена направа,
не се боят от празна врява,
не чупят носове сефте;
разбиха бабешката рота,
разпартушиха я, живота
направо им вгорчиха те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Von Menschen, die aus Troja kamen,
Erhältst du keine müde Mark;
Wer hat den Russen angeschwindelt?
Wenn du es schaffst - lauf schleunigst fort!
Von kühnem Schlag sind die Trojaner,
Gehen dem Kampf nie aus dem Weg
Und lassen ihre Kräfte fühlen.
Der Amme Heer wurde besiegt,
Geschlagen, in die Flucht getrieben,
In einem Engpaß eingepfercht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz od narodu trojańskiego
Za swą kopiejkę nie proś w Troję;
Moskala okpił kto chytrego?
A ruszysz — unoś nogi swoje.
Trojanie są śmiałego kształtu,
Nie stchórzą przed niczyim gwałtem,
Każdemu utrą nos wspaniale;
Niańczyną armię wnet rozbili,
Pokaleczyli, rozwalili
I w ciasny kątek wnet zagnali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но у троянцев и на пробу
За грош алтына не проси;
Не тронешь — будешь друг до гроба,
А тронешь — ноги уноси.
Троянцы не боятся драки,
Они завзятые вояки
И холку хоть кому намнут;
Рать нянькину они разбили,
В клочки ее распотрошили
И разогнали в пять минут.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но у троянского народу
За грош алтына не проси.
Не трожь Энееву породу,
А тронул — ноги уноси!
Упорного троянцы нрава.
Их разве устрашит расправа?
Они любому нос утрут.
И, с нянькиным схватившись войском,
Они в сражении геройском
Его к стене приперли тут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но у троянского народа
За грош алтына не проси:
Аль москаля провел кто сроду?
Коль тронешь — ноги уноси!
Отчаянный народ — троянцы,
Ничьей угрозы не боятся,
Любому сами нос утрут.
Рать нянькину они разбили,
Поранили, распотрошили,
Погнали — ног не унесут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но у троянского народа
За грош алтына не проси,
Кто москаля объедет сроду?
Затронешь — ноги уноси.
Троянцы храбрые ребятки,
Их не страшат лихие схватки,
Врагу любому нос утрут;
Они рать нянькину разбили,
Рассеяли, распотрошили,
Загнали чуть не в самый пруд.

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

S Trojany nezační při žádnou,
ta se ti špatně vyplatí.
Kdo Moskala už převez dávno?
Jak na ně sáhneš, běda ti!
Trojští jsou kluci tvrdošíjní,
je nepoleká nápor silný,
nos utřou ještě leckomu:
chůvino vojsko rozprášili,
pobili, ba i zmrzačili
a zahnali je k domovu.

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

В сіє-то нещасливе врем'я
І в самий штурхобочний бой,
Троянське і латинське плем'я
Як умивалося мазкой,
Прибіг гінець з письмом к Латину,
Нерадосну привіз новину,
Князь Турн йому війну писав;
Не в пир, бач, запрошав напитись,
А в поле визивав побитись;
Гінець і на словах додав:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Въ сіе то нещастлыве времья
И въ самый штурхобочный бой,
Трояньске и Латыньске племья
Якъ умывалося мазкой;
Прыбигъ гинець зъ пысьмомъ къ Латыну
Не радостну прывизъ новыну,
Князь Турнъ йому війну пысавъ;
Не въ пыръ, бачъ, запрошавъ напытысь
А въ поле вызывавъ побытысь;
Гинець и на словахъ додавъ:

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 84.

Видання 1809:

рядок 5:

Прибіг гонець з письмом к Латину

рядок 7:

Князь Турн йому войну писав

рядок 10:

Гонець і на словах додав

Примітки: IV, 84.

       Частина IV стр. 84.

Як умивалося мазкой — мазка — кров з розбитого обличчя, носа.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At that unhappy time and place,
And while the fight was going on,
The Trojan-Latin fearless race
Was shedding blood of their brave echelon,
A runner brought a written note,
In which Prince Turn thus wrote:
Proposing Latin not a kiss,
But challenging him to fight
For what's not wrong, but right,
And then the runner added this:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У нешчаслівы момант бою,
У часе горкіх тых нягод,
Калі ўмываліся крывёю
Траянскі і Лацінскі род,
Ганец ад Турна да Лаціна
Прывёз пісьмо — як быць павінна—
Дзе Турн старога запрашаў
Не ў госці, бач, не, каб напіцца,
А ў поле выклікаў, каб біцца;
І да пісьма ганец дадаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

В това злочесто тежко време,
когато тук с обнажен меч
троянското безстрашно племе
с латинското въртеше сеч,
гонец при цар Латин пристигна,
на крак с вестта си всички вдигна —
княз Турн започнал е война;
не ги на пир охолен кани,
а ги зове в полята бранни;
и туй гонецът спомена:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

In dieser unglücklichen Stunde,
Mitten in diesem heißen Kampf,
Als die Trojaner und Latiner
Verbissen kämpften bis aufs Blut,
Erschien ein Bote bei Latinus
Mit unerfreulichem Bericht:
Fürst Turnus ließ ihm Krieg erklären
Und läßt ihn nicht zu einem Fest,
Sondern zu einem Zweikampf laden.
Dann fügt er mündlich noch hinzu:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W nieszczęsnej chwili na tej ziemi,
Gdy się najmocniej już szturchały
Trojańskie i latyńskie plemię
I krwią się nawet oblewały,
Wbiegł goniec z listem od Turnusa,
Niósł smutną wieść dla Latynusa —
Wojnę mu wydał książę Turnus;
Już nie na ucztę go zapraszał,
A w polu starcie mu ogłaszał;
I goniec dodał też pochmurno:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И надо же, чтоб в это время,
Когда шел рукопашный бой,
Когда латинцев злое племя
С троянской билось голытьбой,
Вдруг прибежал гонец к Латину
И, повергая всех в кручину,
Письмо вручил, в котором звал
Турн не на пир, медком упиться,
А в поле ратном насмерть биться.
При этом так гонец сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в самое лихое время,
Пока лилась их кровь, пока
Троянцев и латинцев племя
Врагов пихало под бока,
Примчался скороход к Латину
С письмом, завернутым в холстину.
Весть о войне принес гонец:
Не в пир царя зовет, напиться,
А в поле выкликает биться
Князь Турн, великий удалец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А в это тягостное время,
Пока кулачный длился бой, —
Троянцев и латинцев племя
Пускали кровь свою с лихвой,
Примчал гонец письмо Латину,
А в нем не радость, а кручину:
Князь Турн войну им объявлял,
Не на пирушку веселиться,
А в поле вызывал побиться;
Гонец и устно досказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот в это тягостное время,
В сплошной скуловоротный бой,
Когда троянцев храбрых племя
С латинской билося ордой,
Вбежал гонец с письмом к Латину,
Принес не радость он — кручину,
Его Турн дерзко вызывал,
Он не на пир звал веселиться,
А в чистом поле с ним сразиться,
Гонец и от себя сказал:

Чеською/Česky
Přeložila Maria Marčanová

A v této přenešťastné době,
když vzplála bitva zuřivá,
když v krvi stála vojska obě,
Trojané i ti od Říma,
k Latinu posel časem pozdním
s poselstvím přišel neradostným;
na boj ho Turnus vyzýval,
ne při hostině víno píti,
leč v širém poli s ním se bíti,
a k tomu posel mluvil dál:

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Царю Латине неправдивий!
Ти слово царськеє зламав;
Зате узол дружелюбивий
Навіки з Турном розірвав.
Од Турна шмат той однімаєш
І в рот Енеєві соваєш,
Що Турнові сам обіщав.
Виходь же завтра навкулачки,
Відтіль полізеш, мабуть, рачки,
Бодай і лунь щоб не злизав».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Царю Латыне неправдывый!
«Ты слово царьскее зламавъ;
«За те узолъ дружелюбывый,
«На викы зъ Турномъ розирвавъ.
«Одъ Турна шматъ той однимаешъ
«И въ рогъ Энееви соваешъ,
«Що Турнови самъ обищавъ.
«Выходь же завтра навкулачкы,
«Видтиль полизешъ мабуть рачкы,
«Бо-дай и лунь щобъ не злызавъ.»

Варіанти і різночитання: ч. IV, строфа 85.

Видання 1809:

р