История Полтавы

Склад комісії:

Юліан Матвійчук, координатор групи, депутат Полтавської міської ради.

Юрій Волошин, доктор історичних наук,професор

Оксана Коваленко, кандидат історичних наук, доцент

Олександр Ластовецький, координатор ГО «Злам стереотипів».

Володимир Мокляк, заступник директора Полтавського обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського з наукової роботи, заслужений працівник культури України.

Олег Пустовгар, член Правління Полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Тарас  Пустовіт, заступник директора Державного архіву Полтавської області,заслужений працівник культури України

Борис Тристанов, автор сайту «Історія Полтави»

1.

23 з'їзду КПРС вул.

Четвертого універсалу вул.
на честь проголошеного 22 січня 1918 у Києві Четвертого Універсалу Української Центральної ради.

2.

70-річчя Великого Жовтня вул. (Рибці)

Сергія Уточкіна вул.
на честь Сергія Ісайовича Уточкіна (1876–1916) – відомого спортсмена, льотчика-випробувача, пілота-авіатора, піонера і пропагандиста авіації.

3.

Артема вул. –
Артем (Сергєєв, Федір Андрійович) (1883-1921) – професійний революціонер, радянський, партійний і державний діяч, Голова Раднаркому Донецько-Криворізької Радянської Республіки.

Симона Петлюри вул.
на честь Симона Васильовича Петлюри (1879–1926) – видатного українського державного, громадсько-політичного діяча, публіциста; члена Центральної та Малої Рад, генерального секретаря військових справ, головного Отамана армії УНР, голови Директорії УНР.

4.

Бакинських Комісарів вул. –
Бакинські комісари

Січових Стрільців вул.
на честь «Січових Стрільців» – військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР, сформованих у 1917–1919 роках.

5.

Бакинських Комісарів пров.

Родини Русових пров.
на честь видатного статистика, етнографа, громадського діяча Олександра Олександровича Русова (1847–1915), його дружини, педагога, літературознавця, громадської діячки Софії Федорівни Русової (Ліндфорс) (1856–1940) та їхнього сина, відомого громадського діяча, одного з фундаторів Української революційної партії Михайла Олександровича Русова (1876–1909).

6.

Баумана вул. –
Микола Ернестович Бауман (1873-1905) – професійний революціонер, діяч більшовицької партії.

Олеся Гончара вул.
на честь Олеся Терентійовича Гончара (1918–1995) – українського письменника і громадського діяча, класика світової літератури, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1962), академіка Національної Академії Наук України (1978), Герой України (2005).

7.

Боженка вул. –
Василь Назарович Боженко (1871-1919) – польовий командир та військовий діяч часів війни 1917-1921. Брав активну участь у знищенні УНР.

Данила Апостола вул.
на честь Данила Павловича Апостола (1654–1734) – державного діяча, полковника миргородського (1683–1727), гетьмана Лівобережної України (1727–1734).

8.

Войкова пров. –
Петро Лазаревич Войков (1888-1927) – учасник революційного руху в Росії, активний прихильник розстрілу Миколи II.

Академіка Євгена Федорова пров.
на честь Євгена Павловича Федорова (1909–1986) – радянського і українського астронома, дійсного члена АН УРСР (з 1969).

9..

Володарського вул. –
В. Володарський (справжнє ім'я Гольдштейн, Мойсей Маркович) (1891-1918) – революційний діяч.

Академіка Володимира Вернадського вул.
на честь Володимира Івановича Вернадського (1863–1945) – російського і українського вченого-природознавця, першого президента АН УССР.

10.

Волочаївський пров.

Віктора Носова вул.
на честь Віктора Васильовича Носова (1940–2008) – футболіста і відомого футбольного тренера.

11.

Воровського вул. –
Вацлав Вацлавович Воровський (1871-1923) – публіцист, радянський дипломат.

Михайлівський Яр вул.
повернення історичної назви.

12..

Вороніна вул. –
Петро Федорович Воронін (1880-1919) – перший секретар комітету бідноти і голова ревкому в Кривохатках (зараз сел. Вороніна).

Колійна вул.
повернення історичної назви.

13..

Вороніна пров.

Степана Рудницького пров.
на честь Степана Львовича Рудницького (1877–1937) – представник Розстріляного відродження, український географ і картограф, засновник української політичної та військової географії, академік ВУАН.

14..

Гайдара Аркадія вул. –
Аркадій Петрович Гайдар (справжнє прізвище Голіков; 1904-1941) – колишній чекіст, потім російський радянський дитячий письменник-прозаїк, автор широковідомої повісті «Тимур та його команда», оповідання «Чук і Гек» тощо.

Євгена Сверстюка вул.
на честь Євгена Олександровича Сверстюка (1928–2014) – українського письменника, мислителя, філософа, гоголезнавця, громадського діяча.

15..

Галана Ярослава пров. –
Ярослав Олександрович Галан (1902-1949) – український радянський письменник, журналіст, громадський і політичний діяч.

Івана Миколайчука пров.
на честь Івана Васильовича Миколайчука (1941–1987) – українського кіноактора, кінорежисера, сценариста. Лауреата Шевченківської премії 1988 (посмертно).

16.

Героїв Сталінграда вул. –
Сталінградська битва.

Місто назване на честь Іосифа Сталіна, організатора репресій та голодомору в Україні (В Росії перейменоване на Волгоград)

Героїв Крут вул.
на честь Київських студентів-курсантів та "Вільного Козацтва", які захищали Київ в добу УНР від військ Радянської Росії в бою під Крутами 16(29) січня 1918 р.

17.

Дніпропетровський пров.

Саші Путрі пров.
на честь Олександри Путрі (1977–1989) – української художниці, яка в дитячому віці створила велику кількість творів мистецтва, що згодом отримали широке визнання.

18.

Дундича вул. –
Олеко Дундич (1896(7)-1920) – сербський або хорватський революціонер, учасник Першої світової і Громадянської війн.

Петра Болбочана вул.
на честь Петра Федоровича Болбочана (1883–1919) – українського військового діяча, полковника Армії УНР.

19.

Дундича 1-й пров.

Миколи Лемика пров.
на честь Миколи Лемика (1915–1941) – українського політичного діяча, члена ОУН від 1932 року, від 1941 року – крайового провідника ОУН на східноукраїнських землях.

20.

Дундича 2-й пров.

Івана Липи пров.
на честь Івана Львовича Липи (1865–1923) – українського громадсько-політичного діяча, письменника, лікаря.

21.

Дундича 3-й пров.

Івана Прийми пров.
на честь Івана Прийми (186?–1921) – громадського і освітнього діяча, директора першої на Полтавщині української гімназії імені І. Котляревського, учасника визвольних змагань 1917–1921 рр.

22.

Енгельса вул. –
Фрідріх Енгельс (1820-1895) – німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму.

Кирила Осьмака вул.
на честь Кирила Івановича Осьмака (1890–1960) – діяча Української Центральної Ради, діяча ОУН, Президента Української Головної Визвольної Ради.

23.

Жовтнева вул. – Історична довідка

Київська вул.
Соборна вул.
Успенська вул.

Пропонуємо обрати одну із історичних назв для збереження нематеріальної культурної спадщини.

24.

Жовтневий пров.

Опанаса Сластіона пров.
на честь Опанаса Георгійовича Сластіона (Сластьона) (1855–1933) – маляра-графіка, етнографа, архітектора, кераміста, педагога.

25.

Затонського вул. –
Володимир Петрович Затонський (1888-1938) – державний і партійний діяч, академік.

Єврейська вул.
Пропонуємо назвати вулицю на пошану історії єврейської громади Полтави. Вулиця вела та пролягає територією старого єврейського цвинтаря, який виник на початку ХІХ ст. Це добре простежується на планах Полтави 1877 и 1906 рр. Проте, цвинтар був фактично зруйнований у роки нацистської окупації Полтави.

26.

Інтернаціональний пров.

Братів Шеметів пров.
на честь рідних братів, уродженців Лубенщини: громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради Володимира Михайловича Шемета (1873–1933), громадського діяча Миколи Михайловича Шемета (1882–1918), публіциста і політичного діяча Сергія Михайловича Шемета (1875–1957). Брати Шемети є видавцями першої україномовної газети на Лівобережній Україні «Хлібороб» (1905), фундаторами приватних українських гімназій на Лубенщині та Києві.

27.

Калініна вул. –
Михайло Іванович Калінін (1875-1946) – радянський державний і партійний діяч, голова Президії ВЦВК СРСР (1922-1938), голова Президії ВР СРСР (1938-1946).

Степана Бандери вул.
на честь Степана Андрійовича Бандери (1909–1959) – українського політичного діяча, одного з ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, голова Проводу ОУН-Б.

28.

Калініна пл.

29.

КІМ вул. –
Комуністичний інтернаціонал молоді.

Катерини Скаржинської вул.
на честь Катерини Миколаївни Скаржинської (1852–1932) – меценатки, музейника, громадської діячки, фундаторка першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України.

30.

Кінноармійська вул.

Волонтерська вул.
на честь волонтерів фронту.

31.

Комінтерну вул. –
Комуністичний інтернаціонал (скорочено Комінтерн) – міжнародна організація комуністичних партій, яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу НКВС.

Василя Тютюнника вул.
на честь Василя Никифоровича Тютюнника (1890–1919) – українського військового діяча, полковника генерального штабу Армії УНР, командувача Дієвої Армії УНР в 1919 р.

32.

Комісарівський пров.

Свято-Макаріївський пров.
за найменуванням церкви, до якої він спрямований.

33.

Комсомольська вул. –
Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ), або Комсомол — комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді»

Стрітенська вул.
повернення історичної назви.

34.

Комсомольський майдан

Холодноярська вул.
на честь Холодноярської Республіки (1919–1922) – самопроголошеного державного утворення на землях УНР.

35.

Комунарів пров.

Хрестовоздвиженський пров.
у відповідності до назви розміщеного неподалік Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря.

36.

Кондратенка Степана вул. –
Степан Федорович Кондратенко (1906–1942) – секретар Полтавського підпільного обкому КП(б)У.

Василя Симоненка вул.
на честь Василя Андрійовича Симоненка (1935–1963) – українського поета і журналіста, шістдесятника.

37.

Корчагінська вул. –
на честь Павки Корчагіна, героя роману «Як гартувалася сталь» Миколи Олексійовича Островського.

Григорія Грабянки вул.
на честь Григорія Івановича Грабянки (?–1738) – козацького літописця, історика українського козацтва, полковник Гадяцького козацького полку у 1729–1738 рр.

38.

Космодем'янської Зої вул. –
Зоя Анатоліївна Космодем'нська (1923-1941) – радянська партизанка-диверсантка. У 1942 році посмертно отримала нагороду Герой Радянського Союзу.

Олени Теліги вул.
на честь Олени Іванівни Теліги (1906–1942) – української поетеси, публіциста, літературного критика, діячки ОУН.

39.

Красіна вул. –
Леонід Борисович Красін (1870-1926) – учасник соціал-демократичного руху в Росії з 1890, член ЦК РСДРП в 1903-1907, член ЦК ВКП (б) в 1924-1926; радянський державний і партійний діяч.

Героїв АТО вул.
на честь хлопців, які у важкий для країни час, у період агресії РФ та сепаратистських рухів ДНР та ЛНР пішли зі зброєю в руках захищати Україну від інтервентів.

40.

Красіна пров.

Братів Зерових пров.
на честь братів: Дмитра Костянтиновича Зерова (1895–1971) – українського ботаніка, Академіка АН УРСР, Заслуженого діяча науки УРСР; Миколи Костянтиновича Зерова (1890–1937) – українського поета, літературознавця, літературного критика; Михайла Костянтиновича Зерова (1901–1963) – українського поета, перекладача, педагога.

41.

Красноградське шосе

Князя Ігоря Святославича вул.
на честь Ігоря Святославича (1151–1202) – Новгород-Сіверського князя і князя Чернігівського, з ім’ям якого пов’язана перша літописна згадка про місто Лтава.

42.

Краснодонська вул.

Григорія Китастого вул.
на честь Григорія Трохимовича Китастого (1907–1984) – бандуриста, хорового диригента, композитора, першого і довгорічного керівника капели бандуристів ім. Т. Шевченка, Героя України (2008, посм.).

43.

Кротенківський пров.

Сем`янівський пров.
на честь населеного пункту с. Сем’янівка Полтавського району (за радянської влади село мало назву «Кротенки»). Повернуто історичну назву.

44.

Куйбишева вул. –
Валер‘ян Володимирович Куйбишев (1888-1935) – радянський державний і партійний діяч.

В'ячеслава Чорновола вул. (продовження вилиці)
на честь В'ячеслава Максимовича Чорновола (1937–1999) – українського політика, публіциста, літературного критика, діяча руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичного в'язня СРСР, провідника українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х - 90-х років; Героя України (2000, посмертно).

45.

Лагоди вул. –
учасник встановлення радянської влади на Луганщині. Голова Лисичанської ради робітничих депутатів у 1919 р. (Луганська обл.).

Бориса Мартоса вул.
на честь Бориса Миколайовича Мартоса (1879–1977) – українського громадсько-політичного і державного діяча, кооператора, члена Центральної Ради, голови Ради Міністрів УНР (1919).

46.

Леніна вул. –
Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) (1870-1924) – російський революціонер, засновник та ідеолог більшовизму і міжнародного комунізму, Голова Раднаркому РРФСР.

Миколи Міхновського вул.
на честь Миколи Івановича Міхновського (1873–1924) – ідеолога української національної ідеї початку XX сторіччя. Висловивши гасло: «Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей», він втілював його до кінця свого життя.

47.

Лихачева вул. –
Нарком машинобудування СРСР.

Ореста Левицького вул.
на честь Ореста Івановича Левицького (1848–1922) – відомого українського історика, правознавця, архівіста, письменника, другого Президента Всеукраїнської Академії Наук.

48.

Лібкнехта Карла вул. –
Карл Лібкнехт (1871-1919) – діяч німецького і міжнародного робочого руху.

Патріарха Мстислава вул.
на честь Мстислава (у миру – Скрипник Степан Іванович; 1898–1993) – державного, політичного, громадського і релігійного діяча, Патріарха УАПЦ. Народився у Полтаві, жив на цій вулиці

49.

Лібкнехта Карла пров.

Колісниківський пров.
повернення історичної назви.

50.

Луценка вул. –
Степан Кузьмич Луценко (1897-1927) – голова Полтавського окружного виконкому (1925), заступник Наркома земельних справ УРСР.

Олени Пчілки вул.
на честь Олени Пчілки (Косач Ольга Петрівна; 1849–1930) – української письменниці, перекладача, фольклориста, публіциста, редактора та видавця, громадського діяча, члена-кореспондента Всеукраїнської Академії Наук.

51.

Луценка пров.

Гетьманський пров.
повернення історичної назви.

52.

Люксембург Рози вул. –
Роза Люксембург (1871-1919) – діячка німецького, польського і міжнародного робочого руху.

Раїси Кириченко вул. (продовження вилиці)
на честь Раїси Опанасівни Кириченко (1943-2005) – видатної співачки, народної артистки України.

53.

Мате Залки вул. –
Мате Залка (справжнє ім'я Бела Франкль; 1896-1937) – угорський письменник та революціонер, активний учасник громадянських воєн у Росії 1918-1921 та Іспанії 1936-1939 років.

Михайла Гаврилка вул.
на честь Михайла Омеляновича Гаврилка (1882–1920) – громадського та військового діяча, скульптора, учасника визвольних змагань 1917-1921, хорунжого Армії УНР.

54.

Мате Залки пров.

Ганни Старицької пров.
на честь Ганни Георгіївни Старицької (1908–1981) – української й французької художниці, графіка. Народилась у Полтаві.

55.

Менжинського вул. –
В'ячеслав Рудольфович Менжинський (1874-1934) – радянський партійний діяч, чекіст, наступник Ф. Е. Дзержинського на чолі ОДПУ.

Вояків УПА вул.
на честь вояків Української повстанської армії (УПА) — військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1953 років.

56.

Морозова Павлика вул. –
Павлик Морозов (1918-1932) – хлопчик, який в радянській пропаганді символізував чесність і принциповість молодого борця з «куркулями».

Костя Гордієнка вул.
на честь Костя Гордійовича Гордієнко (?–1733) – кошового отамана Запорозької Січі, визначного військового діяча козацької України. Народився у Полтаві.

57.

Муранова вул. –
радянський партійний та державний діяч. У 1917 р. – заступник наркома внутрішніх справ РСФРР. З 1923 по 1934 рр. – член Верховного суду СРСР.

Павла Горобця вул.
на честь Павла Матвійовича Горобця (1905–1974) – українського художника, заступник директора (1946–1964) і директора (1964–1974) Полтавського художнього музею. Народився у Полтаві.

58.

Нариманівська вул. –
Радянський державний та партійний діяч,  Голова Президії ЦВК СРСР від ЗРФСР; Голова Ради Народних Комісарів Азербайджанської РСР; Народний комісар закордонних справ Азербайджанської РСР, брав участь у встановленні радянської влади у Закавказзі.

Підмонастирська вул.
повернення історичної назви.

59.

Ногіна пров. –
Віктор Павлович Ногін (1878-1924) – російський політичний і державний діяч.

Віри Холодної пров.
на честь Віри Василівни Холодної (1893–1919) – видатної кіноакторки епохи німого кіно. Народилась у Полтаві.

60.

Островського вул. –
Микола Олексійович Островський (1904-1936) – радянський письменник

Петра Дорошенка вул.
на честь Петра Дорофійовича Дорошенка (1627–1698) – визначного українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана Правобережної України (1665–1676), очільник Гетьманщини (1668–1670).

61.

Островського пров.

Павла Бобровського пров.
на честь Павла Павловича Бобровського (1861– 1943/44) – військового, мандрівника, колекціонера, мецената, одного із фундаторів колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

62.

Панфілова вул. –
Іван Васильович Панфілов (1892-1941) – радянський військовий діяч, генерал-майор, Герой Радянського Союзу (1942, посмертно) .

Німецька вул.
пропонується назвати вулицю на пошану історії німецької громади Полтави, пролягає територією колишньої німецької колонії ХІХ ст.

63.

Панфілова пров.

Литовський пров.
У XIV-XVI ст. Полтавщини входила до складу Великого Князівства Литовського. Литва з моменту проголошення Незалежності є стратегічним партнером України. Пров. Литовський і вулиці Єврейська та Німецька утворюють топонімічний ансамбль.

64.

Паризької Комуни вул. –
Паризька Комуна 1871 р. – перша пролетарська революція і перший уряд робітничого класу, що проіснував в Парижі 72 дні (18 березня - 28 травня)

Івана Мазепи вул.
на честь Івана Степановича Мазепи (1639–1709) – українського військового, політичного і державного діяча, Гетьмана України (1687–1704).

65.

Петровського вул. –
Григорій Іванович Петровський (1878-1958) – радянський державний і партійний діяч, голова ВУЦВК (1919-1938). Був одним із ініціаторів створення ВЧК та організації Голодомору 1932+1933.

Віктора Андрієвського вул.
на честь Віктора Никаноровича Андрієвського (1885–1967) – громадського діяча, публіциста та педагога. Народився у Полтаві.

66.

Піонерський пров.

Просвіти пров.
на честь найстарішої і найбільшої української громадської організації культурно-освітянського спрямування.

67.

Плеханова вул. –
Георгій Валентинович Плеханов (1856-1918) – російський теоретик і пропагандист марксизму, філософ.

Самійла Величка вул.
на честь Самійла Васильовича Величка (1670– після 1728) – козацький літописця.

68.

Правди вул. –
на честь газети «Правда» – головного щоденного друкованого засобу інформації КПРС до 1991 р., основного ідеологічного рупору компартії.

Пилипа Орлика вул.
на честь Пилипа Степановича Орлика (1672–1742) – гетьмана Війська Запорозького та Правобережної України (1710–14), гетьмана України в еміграції (1714–42).

69.

Примакова вул. –
Віталій Маркович Примаков (1897-1937) – радянський військовий діяч, командарм 2-го рангу.

Володимира Челомея вул.
на честь Володимира Миколайовича Челомея (1914–1984) – українського механіка, генерального конструктора ракетно-космічної техніки, двічі Героя Соціалістичної Праці.

70.

Пролетарська вул. –
символ радянської пропаганди - влада пролетаріату, яка стала початком комуністичного терору.

Різдвяна вул.
Вулиця розміщена у передмісті Поділ й є його центральною вулицею. Розпочиналася від церкви Різдва Богородиці та прямувала до р. Ворскла. Вулиця була заселена переважно ремісниками.
В «Генеральному описі Лівобережної України 1765-69 рр.» зазначена під назвою Різдвяно-Богородична. Назва «Різдвяна» не лише відобразить історичний контекст виникнення та найменування вулиці, але й, одночасно, буде вшануванням найбільшого християнського свята.

71.

Пролетарський пров.

Родини Іваненків пров.
на честь родини Іваненків: батько – Іваненко Дмитро Олексійович (1859–1943) – письменник, журналіст; син – Іваненко Дмитро Дмитрович (1904–1994) – фізик-теоретик, автор протон-нейтронної моделі атомного ядра. Чотири рази номінувався на Нобелівську премію з фізики; донька – Іваненко Оксана Дмитрівна (1906–1997) – українська дитяча письменниця та перекладачка.

Нова назва пропонується для провулку, розташованого неподалік району Панянки, де мешкала родина Іваненків.

72.

Профінтерну вул. –
Червоний інтернаціонал профспілок (Червоний Профінтерн, Профінтерн) – міжнародна організація радикальних профспілок, створена в Москві в липні 1921 року в ході конгресу профспілок.

Аверкія Гончаренка вул.
на честь Аверкія Матвійовича Гончаренка (1890–1980) – українського військовика, командира українських частин у бою під Крутами.

73.

Путилівська вул.

Федора Жученка вул.
на честь Федора Івановича Жученка (?–1709) – український військового діяча, полковника Полтавського козацького полку.

74.

П'ятирічки вул. –
в 1905 році був страйк на Путилівському заводі в Петербурзі, до Полтави та України відношення не має

Василя Білозерського вул.
на честь Василя Михайловича Білозерського (1825–1899) – українського громадсько-політичного і культурного діяча, журналіста, співорганізатора Кирило-Мефодіївського братства.

75.

Радгоспівський пров.

Миргородський пров.
повернення історичної назви.

76.

Радянський 1-й пров.

Лева Вайнгорта пров.
на честь Лева Семеновича Вайнгорта (1912–1994) – головного архітектора Полтави у 1938–1970 рр., організатора відтворення садиби Н. В. Гоголя. Під його керівництвом була відбудована післявоєнна Полтава.

77.

Радянський 2-й пров.

Михайла Амвросимова пров.
на честь Михайла Андрійовича Амвросимова (бл. 1776–1825) – першого полтавського архітектора, якому місто завдячує своїм архітектурним обличчям.

78.

Радянської Армії вул.

Михайла Драгоманова вул.
на честь Михайла Петровича Драгомнова (1841–1895) – видатного українського публіциста, історика, філософа, економіста, літературознавця, фольклориста, громадського діяча, представника відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

79.

Радянської Армії пров.

Микитський пров.
повернення історичної назви.

80.

Революційна вул.

81.

Сакко вул. –
Нікола Сакко (1891-1927) – північноамериканський робітник-анархіст італійського походження. Разом з Бартоломео Ванцетті був засуджений на смертну кару в результаті судової справи, що отримав назву «Сакко і Ванцетті».

Євгена Коновальця вул.
на честь Євгена Михайловича Коновальця (1891–1938) – полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН.

82.

Свердлова вул. –
Яківа Михайлович Свердлов (1885-1919) – російський радянський політичний і державний діяч, революціонер, більшовик, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК (формальний голова РСФРР).

Паїсія Величковського вул.
на честь Паїсія Величковський (1722–1794) – відомого православного богослова, філософа, письменника, перекладача і архімандрита. Народився в Полтаві.

83.

Соколова пров. –
Радянський партійний діяч, перший секретар Орджонікідзевського райкому КПУ Харкова, з 1963 р. — другий секретар, з 1972 р. — перший секретар Харківського обкому партії; з 1976 р. — другий секретар ЦК КПУ; з 1976 р. — член ЦК КПРС; з 1966 р. — кандидат у члени ЦК, з 1972 р. — член ЦК КПУ; з 1973 р. — кандидат у члени Політбюро ЦК, з 1976 р. — член Політбюро ЦК КПУ

Петра Ротача пров.
на честь Петра Петровича Ротача (1925–2007) – український поет, літературознавець, історик.

84.

Тевелєва вул. –
імовірно Мойсей Соломонович Тевелєв – більшовик, член обласного комітету Рад Донецько-Криворізької республіки, убитий в 1918 році в Харкові за німецької окупації.

Героїв Чорнобильців вул.

85.

Тельмана вул. –
Ернст Тельман (1886–1944) – лідер німецьких комуністів, один з головних політичних опонентів Гітлера.

Леоніда Полтави вул.
на честь Леоніда Полтави (справжнє прізвище Пархомович, (1921–1990) – український поет на еміграції по Другій світовій війні, громадський діяч.

86.

Ульянових вул. –
на честь сім'ї Ульянових, в якій народився Володимир Ілліч Ленін (Ульянов).

Гліба Котельникова вул.
на честь Гліба Євгеновича Котельникова (1872–1944) – винахідника авіаційного ранцевого парашута.

87.

Фадєєва пров. –
Олександр Олександрович Фадєєв (1901-1956) – радянський письменник, голова Спілки письменників СРСР

Павла Загребельного пров.
на честь Павла Архиповича Загребельного (1924–2009) – письменника, класика української літератури, громадського діяча, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1974), Героя України (2004).

88.

Федька пров. –
Іван Федорович Федько (1897-1939) – радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу.

Дмитра Балацького пров.
на честь Дмитро Євменович Балацький (1902–1981) – хоровий диригент та композитор.

89.

Фрунзе вул.
Михайло Васильович Фрунзе (1885-1925) – радянський партійний, державний і військовий діяч.

Кобеляцька вул.
Історична назва.

Святослава Хороброго вул.
на честь Святослава Ігоровича, також відомого як Святослав Хоробрий (935–972) – руського князя, державного діяча, політика і військовика з династії Рюриковичів.

Європейська вул.
центральна вулиця, яка символізує вектор розвитку нашої держави.

90.

Фурманова вул.–
Дмитро Андрійович Фурманов (1891-1926) – російський радянський письменник, військовий і політичний діяч.

Юрія Горліс-Горського вул.
на честь Юрія Горліс-Горського (справжнє ім'я Юрій Юрійович Лісовський; 1898–1946) – письменника-мемуариста, журналіста, громадського та політичного діяча, учасника української революції 1917–1921 рр.

91.

Фурманова пров. (Горбанівка)

Братів Оголевців пров.
на честь Олексія Степановича Оголевця (1891–1967) – геніального ученого-музикознавця світового рівня та Володимира Степановича Оголевця (1884–1970) – філолога, музикознавця, композитора, педагога.

92.

Халтуріна Степана вул. (колишня Анненська) –
Степан Миколайович Халтурін (1857-1882) – російський робітник, революціонер, який здійснив терористичний акт в Зимовому палаці (1880). Організатор «Північно-російського робітничого союзу».

Гетьмана Петра Сагайдачного вул.
на честь Петра Кононовича Конашевича-Сагайдачного (бл. 1582–1622) – українського полководця і політичного діяча, гетьмана Війська Запорозького.

93.

Халтуріна Степана пров. (колишній Анненський)

Братів Буніних пров.
на честь братів Буніних: Івана Олексійовича Буніна (1870–1953) – письменника, поета, перекладача, лауреата Нобелівської премії з літератури (1933) та Юлія Олексійовича Буніна (1857–1921) – російського поета, літератора, публіциста, громадського діяча, педагога

94.

Цеткін Клари вул. –
Клара Цеткін (1857-1933) – діячка німецького та міжнародного робітничого руху.

Оксани Мешко вул.
на честь Оксани Яківни Мешко (1905–1991) – біолог, учасниця опозиційного руху в Україні в повоєнний період, фактичний голова Української Гельсінської групи в період масових арештів з боку КДБ в кінці 1970-х років.

95.

Цеткін Клари пров.

Катерини Білокур пров.
на честь Катерини Василівни Білокур (1900–1961) – української художниці, народного художника УРСР.

96.

Чапаєва вул. –
Василь Іванович Чапаєв (1887-1919) – військовий діяч більшовицької Росії, командир 25-ї стрілецької дивізії. Загинув у бою.

Родини Герциків вул.
на честь Павла Семеновича Герцика (?–1700) – полтавського полковник у 1675–1676, 1677, 1683–1687, 1691–1695 рр. та його синів – прибічників гетьмана І.С. Мазепи – Атанаса Павловича, Григорія Павловича та Івана Павлович Герциків.

97.

Чапаєва пров.

Всіхсвятський пров.
повернення історичної назви.

98.

Червоний пров.

Дмитра Ахшарумова пров.
на честь Дмитра Володимировича Ахшарумова (1864–1938) – скрипаля, диригента і композитора; засновника Полтавського музичного училища та Полтавського симфонічного оркестру.

99.

Червоний Хімік проїзд

Хімічний пров.

100.

Червоних Партизан вул.

Левка Мацієвича вул.
на честь Левка Макаровича Мацієвича (1877–1910) – інженера, політичного діяча, першого українського авіатора.

101.

Червоноармійська вул.

Небесної сотні вул.
на честь Героїв України, загиблих під час Революції Гідності.

102.

Червонозоряна вул.

Гетьмана Івана Виговського вул.
на честь Івана Остаповича Виговського (?–1664) – державного і військового діяча, дипломата, гетьмана України в 1657–1658 рр.

103.

Червоної Зірки вул.

Івана Даценка вул.
на честь Івана Івановича Даценка (1918–?) – військового льотчика, Героя Радянського Союзу.

104.

Червонополянська вул.

Хведора Вовка вул.
на честь Федора Кіндратовича Вовка (Волкова) (1847–1918) – українського етнографа, фольклориста, антрополога і археолога.

105.

Червонополянський пров.

Павла Бодянського пров.
на честь Павла Ільковича Бодянського (1809–1867) – українського літературознавця, історика, етнографа.

106.

Червонофлотська вул.

Джохара Дудаєва вул.
на честь Джохара Мусаєвича Дудаєва (1944–1996) – чеченського військового, державного та політичного діяча, лідера чеченського визвольного руху у 1990-х роках, першого президент Чеченської Республіки Ічкерії.

107.

Шліхтера вул. –
Олександр Григорович Шліхтер (1868-1940) – революціонер, радянський партійний і державний діяч, вчений-економіст, академік.

Дмитра Солов'я вул.
на честь Дмитра Федоровича Солов'я (1888–1966) – українського історика, публіциста, культурно-просвітнього діяча.

108.

Щорса вул. –
Микола Олександрович Щорс (1895-1919) – радянський військовий діяч.

Василя Барки вул.
на честь Василя Барки (справжнє Василь Костянтинович Очерет; 1908–2003) – українського письменника і перекладача.

Парк ім. Ленінського Комсомолуу

Мазурівський парк

Парк Воїнів-Інтернаціоналістів

Парк Воїнів-Афганців