Старицкая, Анна Георгиевна

Старицька, Ганна Георгіївна [Старицкая Анна Георгиевна] (1908—1981, Париж, Франція), малярка і графік

Ганна Старицька (1908, Полтава – 1981, Париж) народилася в сім’ї, що була у родинних зв’язках з драматургом Михайлом Старицьким, братами Вернадськими, архітектором Федором Рербергом, її батьки приятелювали з письменником В. Короленком.

Старицька навчалася у 1920-і рр. в Москві у відомого графіка В. Фаворського. В 17 років у неї виявили туберкульоз кісток, і дівчина виїхала лікуватися до Болгарії. Закінчивши Софійську Академію мистецтв, у 1932 р. Старицька приїхала до Брюсселя, де рік ще вчилася у Вищому інституті декоративних мистецтв. Тяжко переживши війну (чоловік, художник Гійом Орікс, був ув’язнений в концтаборі Маутхаузен, вона також провела три місяці в брюссельській в’язниці), подружжя в 1947 р. перебралося до Ніцци, а ще через п’ять років оселилося в Парижі. Ганна Старицька знайшла свій стиль у “неформальному мистецтві”, принципом якого було народження твору в результаті автоматичних жестів художника, звільнених від будь-якого роду рефлексій і аналізу. Вона дала повну свободу своєму естетичному чуттю і створила чудові серії абстракцій, вишукані колажі. Фактура, передовсім – папір, мала для неї величезне значення. “Можна стверджувати, що після Курта Швіттерса неає в мистецтві колажу майстра більш послідовного, більш чутливого до первинного матеріалу, ніж Старицька” (Маркаде Ж. Два художника “Парижской школы”. – Русский альманах. Париж, 1981, с.157.). Її цариною було мистецтво оформлення книжки. Вона багато співпрацювала з французькими поетами і письменниками (Г. Пюелем, М. Сефором, М. Бютором), видала декілька книжок російською мовою (Заговоры оборотня, Слово о погибели земли русской). Старицька була знана у вузьких елітарних французьких колах. Лише тепер виставки її робіт в галереї П’єра Брюллє в Парижі і запланована велика експозиція у Російському музеї в Петербурзі стануть відкриттям творчости “одного з найбільш цілеспрямованих, строгих, самобутніх виявів в мистецтві 2-ї половини ХХ століття” (Маркаде Ж.-К. Ганна Старицька. – Галицька брама, Львів, 1998, № 43, с. 7.).

Джерело:

http://www.ji.lviv.ua/n17texts/susak.htm

Фото: http://rusmuseum.ru/exhib/lenta/exhibition2001/exhibition673/

 

Старицкая Анна Георгиевна, род. 27 декабря 1907 г.

Источник:

Модзалевский В. Л. Малороссийский Родословник. Том 4. Стр. 755.

 

Старицкая Анна Георгиевна (22 января 1908, Полтава – 13 февраля 1981, Париж, пох. на клад. Монпарнас). Художник, график.. Юность провела в Москве. В 1920-х училась в Художественной детской школе Т.Л. Сухотиной-Толстой, посещала студии К.Ф. Юона и В.А. Фаворского. В 1925 выехала на лечение во Францию, с 1926 жила в Болгарии. До 1931 училась в Академии художеств в Софии, затем в Бельгии занималась на отделении рекламы Высшей национальной школы архитектуры и декоративного искусства La Cambre (Брюссель). Работала рисовальщиком в типографии и рекламных агентствах. В годы Второй мировой войны участвовала в Сопротивлении, была арестована, с 1943 содержалась в тюрьме Сен-Жиль. С 1946 жила в Ницце, в 1952 переехала в Париж. Входила в круг парижского литературно-художественного авангарда. Работала в абстрактной манере, включала в живописный строй русские и французские тексты, рельефные коллажи; с 1960 занималась гравюрой. В 1960-1970-е создавала коллекционные книги ручной работы. В 1970-е оформляла книги М. Бютора (посвятил ей поэмы: «Une chanson pour Don Juan» (1973) («Песня для Дон Жуана») и «Devises fantômes» (1976) («Таинственные надписи»). Выставлялась в салонах: Новых реальностей (1951–1958), Сравнений (1955–1958), в Майском салоне (1975). Участвовала в групповых выставках в галерее Armand (1975), «50 лет абстрактного искусства» в галерее Greuze (1957), на выставке «Русские художники Парижской школы» в Доме Французской мысли (1961), «Русский взгляд» в Гейдельберге и др. Провела персональные выставки в парижских галереях Calligrammes (1948), de Verneuie (1954), de Beaune (1955), Maywald (1963), Riquelme (1966), Les Mains Libres (1970, 1975), Carmen Martines (1977), а также выставки в Каннах (1965), Ницце (1975), в галереях Италии и Бельгии.

Источник:

Российское зарубежье во Франции 1919-2000. Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Москва. Наука; Дом-музей Марины Цветаевой. 2008 - http://www.dommuseum.ru

 

Старицкая Анна Георгиевна (1908 (1911) Полтава — 13 февр. 1981, Париж).

Живописец, график, художник прикладного искусства. В начале 1920-х гг. училась в рисовальной школе Т.Л.Сухотиной-Толстой в Москве. Позже — в школе изящных искусств в Софии. В 1932—1947 гг. жила в Брюсселе, позже в Париже и Ницце. Жена бельгийского художника Гильома Орикса. Увлекалась абстрактной живописью (второе поколение абстракционалистов). Похоронена на кладбище Монпарнас.

Русская мысль. — Париж, 1981,19 февр., № 3348.

Русская мысль. — Париж, 1983,10 нояб., № 3490.

Источник:

Незабытые могилы: Российское зарубежье: некрологи 1917—2001: В 6 т. Т. 6. Кн. 2. Скр-Ф / Рос. гос. б-ка; Сост. В.Н.Чуваков; Под ред. Е.В.Макаревич. — М., 2006. Стр. 156.

 

Ссылки на эту страницу


1 Личности - С
[Особистості - С] - пункт меню
2 Полтавцы в изгнании
[Полтавці у вигнанні] - пункт меню
3 Родились в Полтаве
[Народилися у Полтаві] - пункт меню
4 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
5 Художники
[Художники] - пункт меню

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235