Маркевич, Григорий Ипатьевич

Highslide JS

Маркевич, Григорій Іпатійович (1849, с. Вороньки Лохвицького р-ну — 1923, Полтава) — український культурно-освітницький і громадський діяч, друг і порадник Панаса Мирного і М. Лисенка (листування з останнім опубліковані в книзі "М. В. Лисенко. Листи" 1964). Писав вірші, розвідки з історії краю, статті. Знавець українського фольклору, був першим видавцем часопису "Рідний край" (1905-1907), очолював власну друкарню ("Книгарня Г.І. Маркевича"). Випустив книжки: "Рідна мова" О. Базилевича, "Коротка граматика української мови" П. Залозного, "Арифметика" О. Степовика, твори І. П. Котляревського, Лесі Українки, М. Л. Кропивницького, А. Ф. Кащенка, Панаса Мирного та ін. Особлива увага надавалася творам Т. Г. Шевченка.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького. К.: УЕ, 1992). Стор. 515

Фото: М. В. Лисенко. Листи. – К. : Мистецтво, 1964

 

Григорій Іпатійович Маркевич — український літератор і фольклорист, книговидавець, культурно-освітній і громадський діяч, зробив чимало для розвою культурного життя на Полтавщині, але його ім’я сьогодні майже не знане і не згадуване, і як сказав відомий полтавський літературознавець П. П. Ротач: "Його Полтава ледве зна", та й на його батьківщині рідко хто щось розповість про нього. До того ж і в літературі про нього не так легко щось віднайти.

Григорій Іпатійович Маркевич народився в 1849 р. в м. Вороньки Лохвицького повіту (тепер с. Вороньки Чорнухинського району) в сім'ї священика*. Навчався в Полтавській духовній семінарії. Закінчивши в 1871 р. Київську духовну академію працював у Катеринославській семінарії, де викладав математику. Переїхавши до Полтави – вчителював, був інспектором класів в Полтавському інституті шляхетних дівчат (призначений 7 вересня 1887 р. у ранзі статського радника**), викладав в інституті російську мову (у 1888-1891 р.р.), природознавство, фізику і космографію (з 1893 р.) та математику (з 1898 р.), займався культурно-освітньою роботою. Саме він започаткував у Полтаві український музично-драматичний гурток, яким керував у 1911-1918 р.р., щорічні шевченківські вечори. Був дослідником історії України, писав вірші.

* У листі до Г. І. Маркевича від 18 вересня 1888 р. М. Лисенко пише:

"А я вперше почув, що Ви єсть інспектор в інституті.

І вже тут погудка, що ніби попович водить за ніс начальницю і орудує, як хоче. Але — про це нічичирк. Щиро вітаю Вас, друже-земляче".

У примітці 5 до цього листа укладач зазначає, що Г. І. Маркевич був сином священика (попа).

** Вірогідно саме чин статського радника дозволив Г. І. Маркевичу отримати російське дворянство. Внесений до частини 3 (дворянство бюрократичне, придбане чином цивільної служби або пожалуванням ордену) родоводу Полтавської губернії. Затверджений в дворянстві Указом Герольдії № 3395 від 3 листопада 1900 р.

У середині 90-х років у Полтаві засновано гурток українських культурно-громадських діячів, до складу якого разом з Г. Маркевичем входили В.П. Горленко, Л.В. Падалка, В.І. Василенко, М.А. Дмитрієв та інші відомі люди Полтави. Григорій Іпатійович Маркевич входив і до складу Українського клубу, який започаткувався в 1913 р. Серед його активних членів були відомі представники місцевої інтелігенції В. Андрієвський, Є. Сіяльський, П. Чижевський, В. Щербаківський.

Визначною заслугою Г. І. Маркевича є його книговидавнича діяльність, він був помітною постаттю серед українських книговидавців. У його приватному видавництві "Книгарня Г. І. Маркевича", яке діяло в 1905-1918 р.р. видавалися твори Т. Г. Шевченка, І. П. Котляревського, І. Тобілевича, Лесі Українки, М. Л. Кропивницького, Панаса Мирного. Тут побачили світ перша "Коротка граматика української мови" Залозного і "Рідна мова" Базилевича, "Арифметика" О. Степовика, дитячі книжки, ноти. У "Книгарні Маркевича " друкувалися також афіші вистав і вечорів Полтавського музично-драматичного гуртка, художні листівки з зображенням письменників та гетьманів України, "Альбом пам’ятників і краєвидів Полтави".

В 1906 р. Г. І. Маркевич, Панас Мирний, М. Дмитрієв та Г. Шерстюк заснували перше в Україні видавництво педагогічної літератури "Український учитель" з метою ширити знання "поміж людьми, розбуджуючи у їх любов до рідної мови і засіваючи поміж ними хоч невеличкі зерна того добра, що надає людям всесвітній досвід наука".

Григорій Іпатійович був першим видавцем часопису "Рідний край" (1905-1907 рр.) та входив до його редколегії разом з Панасом Мирним, Г. Коваленком, М. Дмитрієвим та іншими. У виданні друкувалася славна плеяда літераторів і науковців: Леся Українка, Панас Мирний, Опанас Сластьон, І. Нечуй-Левицький, П. Капельгородський та інші.

Значна роль Г. І. Маркевича у справі поширення на Полтавщині творів Т. Г. Шевченка. З ініціативи книговидавця у Полтаві видано "Кобзар" в 1917 р., та окремі твори: "Іржавець", " Великий льох ", "Назар Стодоля". Деякі поезії вміщувалися на концертних програмах шевченківських вечорів. Г.І. Маркевич першим у 1909 р. надрукував ноти до "Заповіту " Кобзаря. Весь прибуток з цього видання мав піти у фонд пам’ятника Т. Г. Шевченку в Києві, спорудження якого було ще однією справою нашого земляка. Багато зусиль доклав культурний діяч і до спорудження пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.

Композитор М. В. Лисенко у листі від 4 березня 1898 р. писав: "Вам відома турбація з помником Івану Котляревському. Та у нас у Києві так і дивляться, що одвоювання проекта пам'ятника належиться в Думі цілком Вам. Коли б не Ви виступили з гарячою промовою і не боронили б обчеського бажання усієї свідомої України, то б паничі полтавські, та подла чужа нам інтелігенція з головою на чолі, одсунули б ідею постанови пам'ятника Котляревському і заміняли б на який-небудь дом з читальнею, де б довіку не вчулася наша рідна українська мова".

Відомого українського композитора М. В. Лисенка і Г. І. Маркевича поєднувала майже 30 річна дружба і таке ж тривале листування. Відомо понад 40 листів М.В. Лисенка до Г. І. Маркевича. в яких митці обговорювали свої творчі плани, ділилися враженнями від вистав, концертів тощо.

Г. І. Маркевич щиро дружив з відомим українським письменником Панасом Мирним та своїм земляком Левом Падалкою, які входили до складу часопису "Рідний край", листувався з ними.

В Інституті рукописів Інституту літератури Національної академії наук України( ф. 25, од. збер. 284) зберігаються архівні документи знаного українського книговидавця за 1867-1918 рр. Це зошити з літературними записами, виписками Григорія Іпатійовича, його листи до Н.В. Кропивницької, П.Я. Стебницького та до нього вже згаданого М. В. Лисенка, Олени Пчілки, Панаса Мирного, Гулака-Артемовського, Я. П. Забіли, П.К. Саксаганського, К. Стеценка, О.Кошиця, П. Житецького, А.Ф. Кащенка, Ореста Левицького. Всього 259 листів від 31 адресата, що свідчить про велику різносторонність його інтересів і співпрацю з тогочасними видатними діячами культури, вченими.

Наприкінці життя Григорій Іпатійович був серед організаторів створення в Полтаві капели бандуристів.

Помер Г. І. Маркевич 15 квітня 1923 р. в м. Полтаві, де і похований.

Невтомному трудівникові культурної ниви полтавського краю присвятив свої поетичні рядки Петро Ротач:

"Про нього йшла колись луна
Поет, друкар непересічний.
І все ж…історія одвічна:
Його Полтава ледве зна.

Ми всі в полоні суєти…
Та часом чую в книгозбірні,
Як заговорять други вірні –
Книжки, ним видані, і ти

Відхилиш трепетно віконце,
Протерши скло від порохні,
В давно минуле, й ніби сонце
Звідсіль сяйне у наші дні.

У сяйві променів ясних
Нараз імен сузір’я вирне:
Микола Лисенко, і Мирний,
І Україна серед них.

У спілці дружній голоси
Лунали сміливо й зугарно,
Його, Маркевича, книгарню
Вкраїна знала в ті часи.

На ріднім полі битія
Ще проростуть духовні зерна,
І пам'ять з небуття поверне
Полтавця вславлене ім’я "

ЛІТЕРАТУРА

М. В. Лисенко. Листи. – К. : Мистецтво, 1964.

Мазанов П. И. Полтавский институт благородных девиц. Полтава, 1898

Продолжение списка потомственных дворян, изданного Полтавским Дворянским Депутатским Собранием в 1898 году. Дворяне, сопричисленные и вновь внесенные в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии с 4 марта 1895 г. по 10 апреля 1901 г. Полтава, 1901. Стр. 62

Маркевича Г. І. книгарня // Полтавщина: Енциклопедичний довідник. – К. : УЕ ім. Миколи Бажана, 1992. – С. 515-516

Олійник І. Наші славні земляки // Нова праця. – 1976. 10 серпня

Путівник по фондах відділу рукописів Інституту літератури. – К.: Спадщина, 1999. – С. 203-204

Ротач П. П. Григорій Маркевич // Ротач П. П. Дух минувшини. – Полтава: Археологія, 1999. – С. 32-33

"Український учитель" // Полтавщина: Енциклопедичний довідник. – К. : УЕ ім. Миколи Бажана, 1992. – С. 924

Черкаський В.М. Панас Мирний: Біографія. – К.: Наукова думка, 1978. 391 с.

Джерело:

Чорнухинська центральна районна бібліотека ім. Г.С.Сковороди – http://ch-biblioteka.at.ua

Ссылки на эту страницу


1 Библиография
[Бібліографія] - издания о Полтаве
2 Гладкий, Гордей Павлович
[Гладкий, Гордій Павлович] (1849—1894), украинский хоровой дирижер, педагог, композитор
3 Деятели культуры
[Діячі культури] - пункт меню
4 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
5 Духовная семинария
Духовная семинария
6 Институт благородных девиц
Институт благородных девиц
7 К истории открытия памятника И. П. Котляревскому в г. Полтаве
[До історії відкриття пам‘ятника І. П. Котляревському в м. Полтаві] - Н. Дмитриев // Киевская старина. - 1903, 10, с. 153-167
8 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
9 Личности - М
[Особистості - М] - пункт меню
10 Лысенко, Николай Витальевич
[Лисенко, Микола Віталійович] (1842—1912), украинский композитор, этнограф, дирижер, пианист, общественный деятель
11 Маркевича Г. И. книжное издательство
Книжное издательство Г. И. Маркевича
12 Маркевичи
матеріали до родоводу / материалы к родословию
13 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 4)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1906 г. по 1-е октября 1907 г. Год четвертый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1907
14 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 5)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1907 г. по 1-е октября 1908 г. Год пятый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1908
15 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 6)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1908 г. по 1-е октября 1909 г. Год шестой. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1909.
16 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 7)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1909 г. по 1-е октября 1910 г. Год седьмой. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1910.
17 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 8)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1910 г. по 1-е октября 1911 г. Год восьмой. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1911.
18 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 9)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1911 г. по 1-е октября 1912 г. Год девятый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1912.
19 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса (10)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1912 г. по 1-е октября 1913 г. Год десятый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1913.
20 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса (11-13)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1913 г. по 1-е октября 1916 г. Год 11, 12 и 13-й. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1916.
21 Музыкально-драматический кружок
[Музично-драматичний гурток]
22 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
23 Памятники Полтавы
Памятники Полтавы - фотоальбом
24 Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню
25 Письма Николая Витальевича Лысенко
[Микола Віталійович Лисенко. Листи] – К. : Мистецтво, 1964. Упорядкування, примітки та коментарі О. Лисенка
26 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
27 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
28 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
29 Полтавская губернская ученая архивная комиссия
Полтавская губернская ученая архивная комиссия
30 Полтавские епархиальные ведомости
Полтавские епархиальные ведомости, журнал Полтавского епархиального управления (1863—1919)
31 Полтавский институт благородных девиц Мазанов
Полтавский институт благородных девиц. Мазанов Петр Иванович. Полтава, 1898
32 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
33 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
34 Родной край
Родной край, украинский общественный и литературно-научный журнал (1905—1916)
35 Типографии Полтавщины
Типографии Полтавщины
36 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
37 Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета. Выпуск третий
[Праці Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Випуск третій] / Полтава. 1912
38 Украинский клуб
Украинский клуб
39 Украинский клуб в Полтаве (1913-1918): открытие и направления деятельности
[Український клуб у Полтаві (1913-1918): відкриття та напрямки діяльності] - Пустовит Тарас Павлович
40 Украинский учитель
Украинский учитель, первое в Украине издательство педагогической литературы
41 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
42 Церковный историко-археологический комитет
Полтавский церковный историко-археологический комитет

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919