Пчилка, Олена (Косач, Ольга Петровна)

Олена Пчілка (Косач, Ольга Петрівна, 1849—1930) — українська письменниця, фольклорист, етнограф. Мати Л. Українки, сестра М. Драгоманова.

Народилась у м. Гадячі. У 1861—1866 рр. навчалася в Київському інституті шляхетних дівчат. Вона була серед учасників і прихильників українського літературного процесу 70—80-х рр. 19 ст. Друкуватися Пчілка почала у 80-х рр. На з'їзді діячів кустарної промисловості у Полтаві прочитала доповідь про художній рівень полтавської вишивки. У 1903 р. вона з Л. Українкою та іншими діячами української культури взяла участь у відкритті пам'ятника І. П. Котляревському, відвідала Панаса Мирного. У 1906 р. на запрошення М. А. Дмитрієва ввійшла до редколегії журналу "Рідний край", а з 1908 р. стала його редактором-видавцем. У 1914—1921 рр. Пчілка живе в Зеленому Гаю на околиці Гадяча. Організовує дитячий аматорський театр, пише для нього п'єси, видає збірку "Зелений Гай. Вірші і казки з малюнками для дітей" (Гадяч, 1914). Після Лютневої революції 1917 р. редагувала "Газету гадяцького земства", продовжувала етнографічні досліди. З 1921 р. жила в Києві, працювала в Історико-філологічному відділі, була членом Етнографічної комісії АН УРСР. Опублікувала розвідку "Про легенди і пісні" (1926), "Українське малювання на стінах" (1929), підготувала нове доповнене видання "Українських народних узорів" (1927).

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 816

 


Діячі української культури на відкритті пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві.
Зліва направо: М. Коцюбинський, В. Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка,
М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко

 

Пчілка, Олена [Косач (дівоч. Драгоманова), Ольга Петрівна] (29(17).06.1849 — 04.10.1930)

Полтава вшанувала її у назві однієї з своїх вулиць. Ім’я Олени Пчілки пам’ятне гадячанам — вона звідти родом, із знаменитого "гнізда" Драгоманових, якими пишається не тільки Гадяч, не тільки Полтавщина і навіть не тільки Україна. Вона була сестрою видатного громадського діяча, письменника і фольклориста Михайла Драгоманова, і її справжнє ім’я Ольга Петрівна Драгоманова (пізніше — Косач). Вона стала матір’ю Лесі Українки — гордості українського народу, і вже це одне робить їй високу честь. Але й своєю невтомною працею, подібною до безкорисливої праці бджоли (пчілки), внесла вона вагомий внесок в українську поезію, і в український фольклор та етнографію, і, зрештою, в усю рідну культуру, за що будуть вдячні їй майбутні покоління. Панас Мирний, який був одним із близьких друзів письменниці, не помилився, пишучи їй колись давно: "Нашим нащадкам доведеться оцінити Вашу щиру працю народною поговіркою: "Родюча, як земля, а робоча — як бджола".

Якщо говорити про фактори, що впливали на формування ідейно-естетичного світогляду Олени Пчілки, то знову ж не обійдемо згадкою М. П. Драгоманова. Її він виховував у шкільні роки. Пізніше, живучи в брата на його київській квартирі, вона поділяла широке коло його інтересів, що сягали і театру, і перекладу, і публіцистики, і громадської думки.

1868 року Ольга Петрівна одружується і з того часу живе на Волині. Тут вона збирає високої цінності етнографічний матеріал, видрукуваний 1876 року під назвою "Український орнамент". Пізніше опублікувала розвідку "Вислід про волинські колядки". Інтерес до народної творчості письменниця не втратила до кінця життя. Як відомо, вже за радянської влади, з 1921 року, вона працювала членом Комісії етнографії та історії громадських течій АН УРСР. Як видатного знавця в цій галузі, 1927 року її обрали членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

Олена Пчілка писала прозу (повісті й оповідання), вірші, п’єси. В 1886 році вийшла збірка "Думки-мережанки", складена з ліричних творів, переспівів, байок і жартів. Трохи пізніше видала "Співомовки" Степана Руданського, і за це мусимо почувати до неї особливу вдячність, бо невідомо, чи хто інший зробив би цю послугу, чи співомовки загинули б.

З середини 90-х років письменниця часто живе в Гадячі. На мальовничій околиці міста, в Зеленому гаю, вона будує для хворої дочки хату, і з того часу Леся Українка майже щоліта тут відпочиває, пише твори, приймає в себе Ольгу Кобилянську. Скромні прибутки з батьківського господарства в Гадячі Олена Пчілка віддає на видавничу справу. В кінці 1905 року вона разом з Панасом Мирним та іншими полтавськими діячами починає випускати український журнал "Рідний край", а трохи згодом (перебравшись до Києва) ще й додаток до цього журналу "Молода Україна". Ця її праця, здається, ще досі належно не проаналізована. Слід згадати і про її участь у прогресивній газеті "Полтавщина", де вона виступала поряд з В. Г. Короленком. Чимало писала Олена Пчілка і для інших видань.

Після смерті Лесі (до того вона втратила сина Михайла, теж письменника, що виступав під псевдонімом Обачний, і чоловіка) Ольга Петрівна перебирається до Гадяча, тут займається літературною працею, редагує "Газету Гадяцького земства". В цей час виходять з друку "Байки Олени Пчілки для сім’ї і школи" (Катеринослав, 1918), "Оповідання з учительського життя" (Гадяч, 1917), "Зелений гай. Вірші й казки" (Гадяч, 1918) тощо. Вона самовіддано працювала в галузі дитячої літератури, її ім’я і твори були досить популярними серед юних читачів. Для них вона написала п’єси "Весняний ранок Тарасовий", "Киселик", "Казка Зеленого гаю".

Прожила Олена Пчілка життя з почуттям палкої любові до України і ненависті до її поневолювачів. Дуже добре сказав про неї польський учений-україніст Флоріан Неуважний: "Якщо й були полемічні "перехльости" в публіцистичних виступах цієї пристрасної, енергійної, діяльної жінки, то вони з’ясовуються "свинцовими мерзостями" царського гніту". Почуттям поваги до інших народів сповнені численні переклади Олени Пчілки з російської, польської, німецької, французької та інших мов.

Безмежно закохана в рідну українську мову, вона й інших навчала цієї любові. З якою радістю писала Олена Пчілка в час української революції про волю для цієї зневаженої за царату мови:

...весняним жайворонком у полі
Українська мова тепер залуна
І гомоном вільним по всьому роздоллі,
По всій Україні озветься вона.

Слідом за Шевченком (в сім’ї Драгоманових був культ Шевченка, а сама Ольга Петрівна присвятила Кобзареві зворушливий і дзвінкий вірш "На Шевченковій могилі") Олена Пчілка дбала про збагачення української літературної мови. їй ми зобов’язані за творення таких нині широко вживаних слів, як "переможець", "променистий" та ін.

Померла письменниця в Києві, похована на Байковому цвинтарі, рядом з донькою Лесею Українкою.

Після тривалої перерви у видавництві "Дніпро" 1972 року вийшла збірка Олени Пчілки під назвою "Твори". Широку вступну статтю до книжки написали Є. Шабліовський та О. Ставицький. Цінним критичним дослідженням є праці харківського дослідника Андрія Чернишова "Мати невмирущої Лесі" ("Прапор", 1969, № 7) та "Олена Пчілка" у його збірці "Невмирущі" (Харків, 1970).

Джерело:

http://www.pollitra.pi.net.ua

Ссылки на эту страницу


1 Васильченко, Степан Васильевич
[Васильченко, Степан Васильович] (1879—1932), украинский писатель, переводчик
2 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
3 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
4 Гулак-Артемовский, Яков Петрович
[Гулак-Артемовський, Яків Петрович] (1861–1939), певец (тенор), общественный деятель
5 Декабристы на Полтавщине
Декабристы на Полтавщине
6 Деятелям культуры мемориальная доска
Мемориальная доска деятелям культуры
7 Дмитриев, Николай Андреевич
[Дмитрієв, Микола Андрійович] (1867—1908), общественный деятель, деятель культуры и образования, адвокат, публицист
8 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
9 Драгоманов, Михаил Петрович
[Драгоманов, Михайло Петрович] (1841—1895), общественно-политический деятель, мыслитель, ученый-енциклопедист, публицист, историк, фольклорист, литературовед, философ, экономист, социолог, политолог
10 Земские школы
Земские школы
11 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
12 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
13 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
14 Котляревскому И. П. памятник
Памятник И. П. Котляревскому
15 Коцюбинский, Михаил Михайлович
[Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
16 Краеведческий музей
Краеведческий музей
17 Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912
18 Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню
19 Личности - П
[Особистості - П] - пункт меню
20 Маркевич, Григорий Ипатьевич
[Маркевич, Григорій Іпатійович] (1849—1923), украинский культурно-просветительский и общественный деятель, книгоиздатель
21 Мартинович, Порфирий Денисович
[Мартинович, Порфирій Денисович] (1856—1933), украинский живописец, график, фольклорист и этнограф
22 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
23 Мациевич, Лев Макарович
[Мацієвич, Левко Макарович] (1877–1910), корабельный инженер, политический деятель, первый украинский авиатор
24 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
25 Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969
26 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
27 Николай Лысенко. В сотую годовщину рождения. 1842-1942
[Микола Лисенко. В соту річницю народження. 1842-1942] – Андриевский Виктор. // Украинское издательство. Львов. 1942
28 Одарченко, Петр Васильевич
[Одарченко, Петро Васильович] (1903—?), учений-литературовед, критик, публицист и языковед
29 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
30 Письма Николая Витальевича Лысенко
[Микола Віталійович Лисенко. Листи] – К. : Мистецтво, 1964. Упорядкування, примітки та коментарі О. Лисенка
31 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
32 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
33 Полтавский украинский музыкально-драматический кружок и культурная и творческую жизнь города нач. ХХ ст.
[Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно-мистецьке життя міста поч. ХХ ст.] - Стороха Евгения
34 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
35 Просветительское здание им. М. В. Гоголя
36 Пчилки Олены улица
[Вулиця Олени Пчілки] (бывший Гетманский переулок, ул. Луценко, Шевченковскийр-н)
37 Родной край
Родной край, украинский общественный и литературно-научный журнал (1905—1916)
38 Самойленко, Владимир Иванович
[Самійленко, Володимир Іванович] (1864—1925), поэт, драматург, переводчик
39 Сластион, Афанасий Георгиевич
[Сластіон, Опанас Георгійович] (1855—1933), украинский живописец, график, архитектор, искусствовед, єтнограф, общественній деятель и педагог
40 Старицкий, Михаил Петрович
[Старицький, Михайло Петрович] (1840—1904), украинский писатель, театральный и культурно-общественный деятель
41 Стефаник, Василий Семенович
[Стефаник, Василь Семенович] (1871—1936), выдающийся украинский писатель и общественный деятель
42 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
43 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
44 Украинка, Леся
[Українка, Леся] (Косач, Лариса Петровна; 1871—1913), украинская писательница и общественная деятельница
45 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
46 Фотография со многими неизвестными
[Фотографія з багатьма невідомими] - Юрій П'ядик // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205
47 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
48 Хоткевич, Игнат Мартынович
[Хоткевич, Гнат Мартинович] (1877—1938), писатель, критик, литературовед, искусствовед, театральный и музыкальный деятель, историк и этнограф
49 Этнографы и фольклористы
[Етнографи і фольклористи] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919