Указатель улиц

При складанні Покажчика вулиць Полтави використовувались:

Веб-карта Полтави – map.navigator.pl.ua

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992).

Методические материалы по теме: "Улицы старой Полтавы" // Полтавская областная организация Украинского общества охраны памятников истории и культуры. Полтава. 1988.

Розпорядження Голови Полтавської обласної державної адміністрації № 207 від 20.05.2016 р.

Дивись - План Полтави початку XX ст. (1,7 Mb) і перелік колишніх назв вулиць та провулків

Після назви вулиці/провулка у дужках зазначений район, у якому вона знаходиться.

Покажчик у форматі docx.

 

1-а — 9-та Лінія, див. Лінія 1-а — 9-та

1-а — 2-а Черепична вул., див. Черепична 1-а — 2-а вул.

1-й — 2-й Веселий пров., див. Веселий 1-й — 2-й пров.

1-й — 9-й Проїзд, див. Проїзд 1-й — 9-й

1-й — 2-й Прорізний пров., див. Прорізний 1-й — 2-й пров.

1-й — 3-й Проспект, див. Проспект 1-й — 3-й

1-й — 2-й Річковий пров., див. Річковий 1-й — 2-й пров.

1-й — 2-й Театральний пров., див. Театральний 1-й — 2-й пров.

1-й — 2-й Трубний пров., див. Трубний 1-й — 2-й пров.

1-й — 3-й Тупик, див. Тупик 1-й — 3-й.

1-й — 2-й Фізкультурний пров., див. Фізкультурний 1-й — 2-й пров.

 

1100-річчя Полтави вул. (Центр). Колишній Преображенський пров., з 1923 р. вул. Луначарського на честь Луначарського А. В., з 1999 р. – сучасна назва. – Історична довідка
За великим рахунком назва вулиці не відповідає дійсності. Офіційно у 1999 р. відзначалось 825-річчя з дня заснування міста (1174-1999) та 1100-ліття першопоселення на території сучасної Полтави (899-1999). Але поступово про 825-річчя і про першопоселення перестали згадувати і залишилося 1100-річчя Полтави.
Перша письмова згадка про літописну Лтаву знайдена на сторінках Іпатієвського списку "Повісті минулих літ" 1174 року. Саме від цієї дати було прийнято розпочинати відлік "віку" Полтави до 1999 року. У 1974 році вперше урочисто було відзначено 800-річчя Полтави. Зрозуміло, що місто виникло раніше згадки про нього у літопису. І археологічні дослідження простежили безперервне проживання людей у Полтаві аж до рубежу VIII-IX ст.

1100-річчя Полтави пл. (Центр). Колишня пл. Луначарського.

23 Вересня вул. (Алмазний).
23 вересня 1943 р. Полтава була звільнена від німецько-фашистських загарбників.

8 Березня пров. (Кобищани). Колишній Єлизаветинський пров., входив до складу передмістя Кобищани –
Міжнародний жіночий День.

9 Січня вул. (ПААЗ).
9 січня 1905 р. у Санкт-Петербурзі влада жорстоко розігнала мирну демонстрацію, учасники якої мали на меті вручити цареві «Петицію робітників і жителів Петербурга для подання Миколі II». Розстріл велелюдного мітингу, який отримав назву «кривава неділя», став одним із поштовхів до революції 1905 року.

9 Травня вул. (Климівка).
9 травня 1945 р. – День Перемоги. Саме у цей день у Москву був доставлений акт про капітуляцію нацистської Німеччини і офіційно повідомлено про перемогу. Напередодні, 8 травня, у передмісті Берліна Карлхорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписав маршал Радянського Союзу Георгій Жуков, а також представники США, Великобританії і Франції.

65 військове містечко (Щербані) (?).

70-річчя Великого Жовтня вул. (Рибці) – забули перейменувати. Джерела вказують, що вулиця перейменована на Уточкіна Сергія вул. у 2016 р., але у Розпорядженні Голови ОДА цього перейменування не зазначено.

      

 

Абрикосовий пров.

Авіахімівський пров. (Харчовиків).

Авіаційна вул. (Рогізна).

Авіаційний пров. (Рогізна).

Автоагрегатчиків вул. (Яківці).

Автобазівська вул. (з-д "Знамено")

Автомобілістів пров.

Агітаційна вул. (Рибці).

Агрономічний пров. (Івонченці).

Адміністративна вул. (Рибці).

Аеродромна вул. (Івонченці).

Аеронавтів вул. (Івонченці).

Ажурний пров. (Крутий Берег).

Азимутний пров. (Рибці).

Айвова вул. (дачі Вороніна).

Академіка Гришка вул., див Гришка Академіка вул.

Академіка Євгена Федорова пров., Федорова Євгена Академіка пров.

Академіка Квасницького вул., див. Квасницького Академіка вул.

Алмазна вул. (Алмазний). Прокладена в 70-х pp. 20 ст. на території колишнього передмістя Новоселівки. Назву одержала від Полтавського заводу штучних алмазів та алмазного інструменту – Історична довідка

Амбарний пров. (Рибці+.

Амвросимова Михайла пров. (Монастирська). Колишній Радянський 2-й пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. -
Михайло Андрійович Амвросимов (бл. 1776–1825) – перший полтавський архітектор, якому місто завдячує своїм архітектурним обличчям.

Амундсена вул. (Поділ).
Роальд Амундсен (1872-1928) – норвезький полярний мандрівник і дослідник, який першим досягнув Південного полюса (14.12.1911 р.).

Андрієвського Віктора вул. (Склозавод). Колишня Петровського вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. –
Віктор Никанорович Андрієвський (1885–1967) – громадський діяч, публіцист та педагог. Народився у Полтаві.
Григорій Іванович Петровський (1878-1958) – радянський державний і партійний діяч, голова ВУЦВК (1919-1938). Був одним із ініціаторів створення ВЧК та організації Голодомору 1932+1933.

Андріївський пров. (Центр).

Апостола Данила вул. (Склозавод). Колишня Боженка вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. –
Данило Павлович Апостол (1654–1734) – державний діяч, полковник миргородський (1683–1727), гетьман Лівобережної України (1727–1734).
Василь Назарович Боженко (1871-1919) – польовий командир та військовий діяч часів війни 1917-1921. Брав активну участь у знищенні УНР.

Арктичний пров. (Алмазний).

Ароматичний пров. (Лавки).

Артільна вул. (Рибці).

Археологічний пров. (Рибці).

Астрономічна вул. (Павленки). Колишній Цегляний пров. Перейменований у 1939 р.

Ахшарумова Дмитра вул. (Яр).
Дмитро Володимирович Ахшарумов (1864-1938) — диригент, скрипаль, музично-громадський діяч, педагог.

      

 

Бабака вул. (Авіамістечко).
Іван Ілліч Бабак (1919-2001) — льотчик-ас, Герой Радянського Союзу.

Баварський пров. (Монастирська).

Бавовняний пров. (Рибці).

Балакіна вул. (Колонія). Колишня Фабрикантська, Нижньо-Фабрикантська, з 1951 р. – сучасна назва. Первісну назву одержала від фабрик-майстерень німців-ремісників) – Історична довідка
Василь Федорович Балакін (?-1943), полковник, заступник командувача артилерією Степового фронту з політичної частини, загинув у 1943 р. на Полтавщині.

Балацького Дмитра вул. (Яр).
Балацький Дмитро Євменович (1902—1981), український хоровий диригент

Баленка вул. (Браїлки). Історична довідка.
Олександр Олексійович Баленко (1913-1966) – Герой Радянського Союзу.

Балкова вул. (Лісок).

Балтійська вул. (Рибці).

Балтійський пров. (Рибці.

Барвистий пров. (Кривохатки).

Барвінківський пров. (Яківці).

Барикадна вул. (Яківці).

Барки Василя вул. (Київський в-л). Колишня Щорса вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Василь Барка (справжнє ім'я Василь Костянтинович Очерет, 1908-2003) - український письменник і перекладач.
Микола Олександрович Щорс (1895-1919) – радянський військовий діяч.

Бастіонний пров. (Яківці).

Башкирцевої Марії вул. (Браїлки).
Марія Костянтинівна Башкирцева (1860-1884) – художниця, співачка

Баяна вул. (Новоселівка). Колишня Слюсарна).
На честь Йосипа Баяна, члена підпільної групи, яка діяла у Полтаві у роки російсько-німецької війни.

Безвірницька вул. (Дублянщина).

Бєлінського пров. (Монастирська).
Віссаріон Григорович Бєлінський (1811-1848) – російський революційний демократ, літературний критик і публіцист, філософ-матеріаліст.

Берегова вул. (Климівка).

Береговий пров. (Крутий Берег).

Березовий пров. (Рибці).

Березовий сквер (Центр). Неофіційна назва, колишній сквер Білухи-Кохановського.
Білуха-Кохановський Михайло Андрійович (1809—1891), дійсний статський радник, громадський діяч

Берестова вул. (Рибці).

Бесарабська вул. (Рибці).

Бестужева пров. (Яківці).
Михайло Павлович Бестужев-Рюмін (1803-1826) – декабрист

Бистровський пров. (Монастирська).

Бібліотечна вул. (Лісок).

Бібліотечний пров. (Лісок.

Бідного Олександра вул. (Левада).
Вулиця названа на честь воїна-інтернаціоналіста Олександра Леонідовича Бідного, який загинув в Афганістані 16 листопада 1983 року. 13 лютого 2017 р. на честь О. Бідного була встановлена меморіальна дошка на стіні ЗОШ № 27.

Білаша Олександра вул. (Переїзд). Колишня П'ятирічки вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Олександр Іванович Білаш (1931-2003) — український композитор жанрів класичної та популярної музики, Народний артист СРСР, Герой України, Лауреат Шевченківської премії.

Білокур Катерини вул. (Психлікарня). Колишня Червонозаводська (Тахтаулово), з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Катерина Василівна Білокур (1900–1961) – українська художниця, Народна художниця УРСР.

Білокур Катерини вул. (Психлікарня). Колишня Червонозаводська (Тахтаулово), з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Катерина Василівна Білокур (1900–1961) – українська художниця, Народна художниця УРСР.

Білокур Катерини пров. (Кобищани). Колишній Клари Цеткін пров. Час перейменування невідомий. У Розпорядженні Голови Полтавської ОДА № 207 від 20.05.2016 р. не згадується.
Катерина Василівна Білокур (1900–1961) – українська художниця, Народна художниця УРСР.

Білоцерківська вул. (Яр).

Біологічний пров. (ПААЗ).

Бірюзова Маршала вул. Колишня Решетилівська, з 1979 р. – сучасна назва. – Історична довідка.
Сергій Семенович Бірюзов (1904-1964) – Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу

Благовісна вул. (Червоний Шлях). Колишня Шліхтера вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Олександр Григорович Шліхтер (1868-1940) – революціонер, радянський партійний і державний діяч, вчений-економіст, академік.

Блакитний пров. (Кривохатки).

Бобровського Павла пров. (Харчовиків). Колишній Островського пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Павло Павлович Бобровський (1861–1943/44) – військовий, мандрівник, колекціонер, меценат, один із фундаторів колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.
Микола Олексійович Островський (1904-1936) – радянський письменник

Богуна вул. (Юрівка).
Хто це? (Богун, Иван — полковник Войска Запорожского или Богун, Андрей Андреевич — советский дипломатический курьер, политработник, революционер).

Бодянського Павла пров. (Лісок). Колишній Червонополянський пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) -
Павло Ількович Бодянський (1809—1867) - історик, етнограф, журналіст, педагог.

Бойовий пров. (Рибці).

Болбочана Петра пров. (Центр). Колишній Соборний, Червоний), з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
Петро Федорович Болбочан (1883–1919) – український військовий діяч, полковник Армії УНР. Заарештований і розстріляний Директорією на чолі з С. Петлюрою. "Найспосібніщий - за словами В. Липинського - тоді для возстановленя Держави вождь".

Боровиковського бульв. (Огнівка).
Боровиковський Володимир Лукич (1757—1825), живописець-портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв.

Боровиковського Л. вул. (Червоний Шлях). Історична довідка. На картах відсутня.
Левко Іванович Боровиковськийй (1806-1989) - українського поета, етнографа і філолога.

Бородая вул. (Івонченці). Хто це??

Борців пров. (Рибці).

Ботанічний пров. (Центр). Колишній Глухийй, після революції – Мічуріна)

Бразова Леоніда вул. (Яр).
Леонід Петрович Бразов (Безобразов) (1916-1997) – письменник.

Братів Зерових пров., див. Зерових Братів пров.

Братів Майбородів вул., див. Майбородів Братів вул.

Братів Шеметів пров., див. Шеметів Братів пров.

Братський пров. (Рибці).

Брестський пров. (Кривохатки).

Бригадна вул. (Вакуленці).

Бригадний пров. (ГРЛ).

Бугрова вул. (Новобудови).

Бугровий пров. (Новобудови).

Будівельний пров. (Харчовиків).

Бузковий пров. (Івонченці).

Бульварний пров. (Центр).

Бумажний пров. (Монастирська).

Буняшина Генерала вул. (Вакуленці).
Буняшин Павло Іванович (1902-1983), советский военный деятель, генерал-майор. Командував дивізією, яка визволяла Полтаву у 1943 р.

Буровиків вул. (Супрунівський промвузол).

Бучневича Василя вул. (Гожули).
Бучневич Василь Євстафійович (1860—1928), дослідник полтавських старожитностей, археолог

      

 

Вавилова Миколи просп. (Левада). Названа у 1987 р. на честь 100-річчя від дня народження Вавилова М. І. Історична довідка.
Микола Іванович Вавилов (1887-1943) – генетик, академік АН УРСР і ВАСГНІЛ, її президент

Вагонний пров. (Новобудови.

Вайнгорта Лева пров. (Кривохатки). Колишній Вороніна пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва) –
Лев Семенович Вайнгорт (1912–1994) – головний архітектор Полтави у 1938–1970 рр., організатор відтворення садиби Н. В. Гоголя. Під його керівництвом була відбудована післявоєнна Полтава.

Вакулинцівська вул. (Вакуленці).

Вакулинцівський пров. (Вакуленці).

Вантажний пров. (Склозавод).

Васильківського вул. (Червоний Шлях).
Сергій Іванович Васильківський (1854-1917), живописець, майстер пейзажу та історичної картини.

Ватутіна вул. (Центр). Колишня Прохорівська, Сталіна; з 1968 р. – сучасна назва). Історична довідка.
Микола Федорович Ватутін (1901-1944) – генерал армії, Герой Радянського Союзу. Винний у загибелі тисяч українців.

Велика вул. (Переїзд).

Великий пров. (Харчовиків).

Великорогізнянська вул. (Рогізна). Колишня Соціалістична вул.

Великотирнівська вул. (Алмазний, Сади, Половки). Історична довідка.
Названа у 1970 р. на честь болгарського міста-побратима Велико-Тирново.

Величка Самійла вул. (Психлікарня).
Величко Самійло Васильович (1670—після 1728) — український козацько-старшинський літописець.

Величковського Паїсія вул. (Монастир). Колишня Свердлова вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Паїсій Величковський (1722–1794) – відомий православний богослов, філософ, письменник, перекладач і архімандрит. Народився в Полтаві.
Яків Михайлович Свердлов (1885-1919) – російський радянський політичний і державний діяч, революціонер, більшовик, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК (формальний голова РСФРР).

Вербовий пров. (Очеретянка).

Вернадського пров. (Червоний шлях).
Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – російський і український вчений-природознавець, перший президент АН УРСР

Верхній пров. (Кобищани).

Верховинця вул. (Поділ). Колишня назва Різницька Гора, після революції – Гора Марата, з 1980 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Василь Миколайович Верховинець (справжнє прізвище Костєв; 1880-1938) – композитор, хоровий диригент, хореограф, педагог, етнограф

Верхолянська вул. (Лісок).

Веселий 1-й пров. (Депо).

Веселий 2-й пров. (Депо).

Весняна вул. (Пушкарівка).

Весняна вул. (Горбанівка).

Весняний пров. (Кобищани).

Ветеринарна вул. (Склозавод).

Ветеринарний пров. (Склозавод).

Вечірній пров. (Лавки).

Виборзький пров. (Дальні Яківці).

Виговського Івана Гетьмана вул. (Дальні Яківці). Колишня Червонозоряна вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Іван Остапович Виговський (?-1664), державний та військовий діяч, дипломат, гетьман України (1657-1658 рр.).

Визволення вул. (Переїзд).

Винахідницька вул. (ПААЗ).

Виноградна вул. (Браїлки).

Високий пров. (Рогізна).

Вишневий пров. (ПААЗ).

Візничий пров. (Павленки).

Вишні Остапа вул. (Артсклади). Колишня Старокладовищенська. Історична довідка.
Остап Вишня (справжнє прізвище Губенко, Павло Михайлович; 1889-1956) – український письменник-сатирик і гуморист

Військова вул. (Артсклади).

Вільний пров. (Павленки).

Вільхова вул. (Яр).

Вільямса вул. (Інститут зв'язку).
Василь Робертович Вільямсс (1863-1939) – ґрунтознавець-агроном, академік АН СРСР, АН БРСР, ВАСГНІЛ.

Вітрика вул. (Рибці).
Вітрик Олександр Павловичч (1941-2008) — український скульптор; член Спілки художників України з 1970 року. Заслужений художник України.

Вітряний пров. (Червоний Шлях).

Вічний пров. (Яр).

Вовка Федора вул. (Лісок). Колишня Коп'яка вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Федір Кіндратович Вовк (1847—1918), антрополог, етнограф, археолог, громадський діяч
Коп'якхто це?

Вовчка Марка пров. (Кобищани). Колишній Маркевича пров., входив до складу передмістя Кобищани).
Марко Вовчок (справжнє ім'я: Марія Олександрівна Вілінська; 1833-1907) – українська письменниця.

Водяна вул. (Шашличка).

Вознесенська вул. (Пушкарівка).

Возничий пров. (Дослідне поле).

Волинський пров. (Шашличка).

Володимирівська вул. (Червоний Шлях).

Волонтерська вул. (Івонченці). Колишня Кінноармійська вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
На честь волонтерів фронту.

Волочаєвський пров. (Крутий Берег).

Волошкова вул. (Яр).

Воронянський пров. (Юрівка).

Воскресенський узвізз (Центр). Колишні Воскресенськийй та Миколаївський провулки, у 1925-1927 рр. – Чубаря, з 1927 р. – Братів Литвинових. Колишні назви провулки одержали від Воскресенської і Миколаївської церков. Зараз окремі вулиці. Воскресенський узвіз від вул. Соборності до вул. Героїв Небесної сотні. Історична довідка.

Всіхсвятський пров. (Центр). Колишній Всіхсвятський, Чапаєва, 20.05.2016 р. повернуто історичну назву).
Василь Іванович Чапаєв (1887-1919) – військовий діяч більшовицької Росії, командир 25-ї стрілецької дивізії. Загинув у бою.

Вугловий пров. (1-ї міськ. лікарня).

Вузька вул. (Поділ).

Вузький пров. (Поділ).

      

 

Гаврилка Михайла вул. (Івонченці). Колишня Мате Залки вул.., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
Михайло Омелянович Гаврилко (1882–1920) – громадський та військовий діяч, скульптор, учасник визвольних змагань 1917-1921, хорунжий Армії УНР.
Мате Залка (справжнє ім'я Бела Франкль; 1896-1937) – угорський письменник та революціонер, активний учасник громадянських воєн у Росії 1918-1921 та Іспанії 1936-1939 років.

Гагаріна вул. (Центр). Колишня Ново-Петровськаа, після революції – Новопролетарська, з поч. 70-х pp. – сучасна назва). Історична довідка.
Юрій Олексійович Гагарін (1934-1968) – перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу

Гагаріна вул. (Розсошенці).

Гадяцька вул. (Психлікарня).

Газова вул. (Шашличка).

Гайдаренка вул. (Юрівка).
Гайдаренко Степан Степанович (1909-1977) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1939).

Гайдаренка пров. (Юрівка).

Гайового вул. (Південний в-л).
Тимофій Володимирович Гайовийй (1909-1979) – організатор промислового виробництва, Герой Соціалістичної Праці.

Гаражна вул. (кол. з-д "Знамено").

Гарнієра Графа фон вул. (Павленки). Колишній Міняйлівський пров., після революції ї пров. Войкова, Менжинського вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
Граф фон Гарнієр був медиком білої армії російського генерала Денікіна, яка у 1918–1920 роках воювала проти Української народної республіки. Або Голова ОДА Головко із своїми "любими друзями" сподіваються на прихід "русского мира", або звичайна дурість.
В'ячеслав Рудольфович Менжинський (1874-1934) – радянський партійний діяч, чекіст, наступник Ф. Е. Дзержинського на чолі ОДПУ.

Гаршина пров. (Харчовиків). Хто це?
Можливо Гаршин Всеволод Михайлович (1855-1888) - російський письменник.

Гастелло вул. (ПААЗ).
Микола ла Францович Гастелло (1907-1941) – радянський льотчик, який спрямував свій підбитий літак-бомбардувальник у механізовану колону німців. Герой Радянського Союзу (посмертно).

Гвардійська вул. (Павленки).

Гвардійський пров. (Павленки).

Генерала Буняшина вул., див. Буняшина Генерала вул.

Генерала Духова вул., див. Духова Генерала вул.

Генерала Жадова вул., див. Жадова Генерала вул.

Геодезична вул. (Крутий Берег).

Геодезичний пров. (Крутий Берег).

Геофізична вул.ул. (Розсошенці). Таку назву мала нинішня вул. Європейська у межах с. Розсошенці.

Геологічна вул. (Рибці).

Геращенка вул. (Кобищани).
Михайло Мойсейович Геращенко (1906-1972), Герой Радянського Союзу, народився у Полтаві.

Герман-Шахли В. Г. пров. (Юрівка). Колишній Челюскіна. Хто це?

Героїв АТО вул. (Новоселівка). Колишня Рогожанська, Красіна вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
На честь українців, які у важкий для країни час, у період агресії РФ та сепаратистських рухів ДНР та ЛНР пішли зі зброєю в руках захищати Україну від інтервентів.
Леонід Борисович Красін (1870-1926) – учасник соціал-демократичного руху в Росії з 1890, член ЦК РСДРП в 1903-1907, член ЦК ВКП (б) в 1924-1926; радянський державний і партійний діяч.

Героїв Крут вул. (Рогізна). Колишня Правди вул.ул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
На честь Київських студентів, курсантів та "Вільного Козацтва", які захищали Київ в добу УНР від військ Радянської Росії в бою під Крутами 16(29) січня 1918 р.

Героїв-партизанів вул. (Рогізна). Колишня Червоних Партизан вул.ул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).

Героїв-пожежників вул. (Харчовиків). Колишня Тевелєва вул.ул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва).
Мойсей Соломонович Тевелєв – більшовик, член обласного комітету Рад Донецько-Криворізької республіки, убитий в 1918 році в Харкові за німецької окупації.

Героїв Праці вул. (Крутий Берег).

Героїв Сталінграда вул. (Сади-1).
Сталінградська битва (17.07.1942 – 2 лютого 1943) – битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

Героїв-чорнобильців вул. (Центр). Колишня Всіхсвятська, Чапаєва, з 20.05.2016 р. — сучасна назва) –
Василь Іванович Чапаєв (1887-1919) – військовий діяч більшовицької Росії, командир 25-ї стрілецької дивізії. Загинув у бою.

Героїчний пров. (Рибці).

Герцена вул. (Кобищани). Виникла у післявоєнні роки на місці Репалівського Яру, входила до складу передмістя Кобищани).
Олександр Іванович Герцен (1812-1870) – російський письменник, публіцист, літературний критик, філософ, революціонер-демократ.

Гетьмана Івана Виговського вул., див. Виговського Івана Гетьмана вул.

Гетьмана Сагайдачного вул., див. Сагайдачного Гетьмана вул.

Гетьмана вул. (Авіамістечко).
Гетьман Миколай Феопентович, майора, командир ескадрильї 21 бап в 1945 г., надалі 185 тбап, який базувався у Полтаві.

Гетьманська вул. (Лісок).

Гладкого вул.ул. (Лугова.
Гордій Павлович Гладкий (1849-1894) – український хоровий диригент, педагог, композитор

Глибокий пров. (Кобищани).

Глиняний пров. (Павленки).

Глібова вул.ул.(Переїзд). Колишня Хмелевського, з 1951 р. – сучасна назва. а. Історична довідка.
Леонід Іванович Глібов (1827-1893) – український байкар, поет, журналіст.

Глінки пров. (Павленки). Якого?

Глобинська вул. (Яр).

Глущенка вул. (Авіамістечко).
Глущенко Леонтій Петрович (1914-1985) — радянський військовий льотчик, гвардії підполковник, Герой Радянського Союзу.

Гмирі Бориса вул. (Огнівка).
Гмиря Борис Романовичвич (1903-1969), видатний український оперний і камерний співак (бас), Народний артист СРСР

Гнєдича пров. (Павленки). Колишній Кривийвий).
Микола Іванович Гнєдич (1784-1833) – поет і перекладач.

Гоголя вул. (Центр). Колишня Іванівськаька, з 1907 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Микола Васильович Гоголь (1809-1852) – письменник, класик російської літератури.

Гоголя вул. (Розсошенці).

Гожулівська вул. (Браїлки).

Головка вул. (Левада).
Головко Андрій Васильовичвич (1897-1972), український письменник, критик. Лауреат Шевченківської премії (1969).

Гончара Олеся вул. (Юрівка). Колишній Татарський пров.ов., після революції – Червоногвардійська вул., Енгельса вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Олесь Терентійович Гончар (1918–1995) – український письменник і громадський діяч, класик світової літератури, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1962), академік Національної Академії Наук України (1978), Герой України (2005).
Фрідріх Енгельс (1820-1895) – німецький підприємець, політичний діяч, філософ, історик, публіцист. Один з основоположників марксизму.

Гончарова вул. (Кобищани).
Імовірно
Іван Олександрович Гончаров (1812-1891) – російський письменник, член-кореспондент Імператорської Академії наук.

Горбанівська вул. (Розсошенці).

Горбанівський пров. (Алмазний).

Гордієнка Костя вул.ул. (Юрівка). Колишня Морозова Павлика вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Кость Гордійович Гордієнко (?–1733) – кошовий отаман Запорозької Січі, визначний військовий діяч козацької України. Народився у Полтаві.
Павлик Морозов (1918-1932) – хлопчик, який в радянській пропаганді символізував чесність і принциповість молодого борця з «куркулями».

Гористий пров. (Монастирська).

Горіхова вул. (Кривохатки).

Горліс-Горського Юрія вул. (Червоний Шлях). Колишня Мікеріна вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.ва.
Юрій Горліс-Горський (справжнє ім'я Юрій Юрійович Лісовський; 1898–1946) – письменник-мемуарист, журналіст, громадський та політичний діяч, учасник української революції 1917–1921 рр.
Мікерін - Хто це?

Горобця Павла вул. (Юрівка).
Горобець Павло Матвійовичвич (1905—1974), український живописець-пейзажист.

Горова вул. (Івонченці).

Гороховий пров. (Рибці).

Горького вул.ул. (Юрівка). Колишня Мало-Некрасівська. Історична довідка.
Максим Горький (Пєшков Олексій Максимович; 1868-1936) – російський, пізніше радянський «пролетарський» письменник, драматург та публіцист

Госпітальний пров. (Центр). Колишній Важничий..

Гостинна вул. (Гожули).

Гофмана Йосипа вул. (Колонія). Колишня Затонського вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.зва.
Йосип Давидович Гофман (1926-2015) – учасник Нюрнбергського процесу.
Володимир Петрович Затонський (1888-1938) – державний і партійний діяч, академік.

Грабиновська вул. (Новобудови).

Грабиновський пров. (Новобудови).

Грабовського пров. (Монастирська).
Павло Арсенович Грабовськийький (1864-1902) – поет, публіцист, перекладач, політичний діяч.

Грабчака вул. (Алмазний). Колишня Новополтавська вул.вул.
Грабчак В. М. – воїн-інтернаціоналіст, який загинув в Афганістані.

Граб’янки Григорія вул. (Крутий Берег). Колишня Корчагінська вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.зва.
Григорій Іванович Граб'янка (?–1738) – козацький літописець, історик українського козацтва, полковник Гадяцького козацького полку у 1729–1738 рр.
Первісна назва на честь Павки Корчагіна, героя роману «Як гартувалася сталь» Миколи Олексійовича Островського.

Градизький пров. (Червоний Шлях).

Гребінки вул. (Новоселівка). Колишній пров. Гайдарівськийький, з 1949 р. – сучасна назва; входив до складу передмістя Кобищани. Історична довідка.
Євген Павлович Гребінка (1812-1848) – український і російський письменник.

Гребінківська вул. (Яр).

Гречаний пров. (Червоний Шлях).

Грибоєдова вул. (Кобищани) Виникла у післявоєнні роки на місці Репалівського Яру, входила до складу передмістя стя Кобищани.
Олександр Сергійович Грибоєдов (1795-1829) – російський письменник, дипломат.

Гришка Академіка вул. (Рибці).
Микола Миколайович Гришко (1901-1964) – ботанік, селекціонер, академік АН УРСР

Громадська вул. (Пост-Островок).

Ґрунтовий пров. (Яківці).

Грушева вул. (Яківці).

Грушевського Михайла вул. (Алмазний). Колишня Раднаркомівська.
Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) – історик, організатор української науки, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, політичний, громадський і державний діяч.

Грушевського вул. (Горбанівка)

Гулака-Артемовського вул. (Рогізна).
Петро Петрович Гулака-Артемовський (1790-1865) – поет і перекладач, педагог

Гулака-Артемовського пров. (Рогізна).

Гурамішвілі пров. (Червоний Шлях).
Давид Георгійович Ґурамішвілі (1705-1792) – грузинський поет

      

 

Давидовського пров. (Поділ).
Григорій Митрофанович Давидовський (1866-1952) – хоровий диригент і композитор.

Далека вул. (Юрівка).

Дарвіна пров. (Колонія).
Чарльз Роберт Дарвін (1809-1882) – англійський вчений, автор теорії еволюції.

Даценка Івана вул. (Рибці). Колишня Червоної Зірки вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) -
Іван Іванович Даценко (1918-?) — льотчик, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу, після війни — вождь одного з племен ірокезів.

Дачний пров. (Кобищани).

Декабристів вул. (Яківці).

Декоративний пров. (Павленки).

Демократична вул. (Яківці). Колишня Більшовицька вул.).

Дендропаркова вул. (Яківці).

Деповська вул. (Лісок).

Депутатський пров. (Кобищани).

Деревообробний пров. (Зигіна)

Джерельний пров. (Очеретянка

Дзержинського вул.? (Розсошенці).
Фелікс Едмундович Дзержинський (1877-1926) – політичний та державний діяч Радянської Росії та СРСР, професійний революціонер. Один із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору».

Диканський пров. (Яківці).

Димський пров. (Центр).

Динамівська вул. (Івонченці).

Дмітрієва Миколи вул. (Центр). Колишній Поштамтський пров., пізніше Познанська гребля або пров., Володарського вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва). Історична довідка.
Микола Андрійович Дмитрієв (1867—1908), громадський, освітній і культурний діяч, адвокат, публіцист.
В. Володарський (справжнє ім'я Гольдштейн, Мойсей Маркович) (1891-1918) – революційний діяч.

Дніпрової Чайки вул. (Лісок).
Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна; 1861-1927) – українська письменниця та поетеса.

Дніпровський пров. (Шашличка). Колишній Дніпропетровський пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.

Добролюбова вул. (Кобищани). Виникла у післявоєнні роки на місці Репалівського Яру, входила до складу передмістя Кобищани).
Микола Олександрович Добролюбов (1836-1861) – російський літературний критик, публіцист.

Добролюбова пров. (Кобищани).

Довга вулиця (Вакуленці) Колишня 23 з'їзду КПРС вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.

Довженка вул. (Кобищани). Колишня Жертв революції, з 70-х рр. 20 ст. – сучасна назва). Історична довідка.
Олександр Петрович Довженко (1894-1956) – український кінорежисер і письменник.

Докучаєва вул. (Інститут зв'язку). Колишня Еллана, з 1951 р. – сучасна назва). Історична довідка.
Василь Васильович Докучаєв (1846-1903) – природознавець, засновник сучасного наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії.

Домобудівельна вул. (Супрунівський п/в).

Донецький пров. (Новобудови)

Донченка вул. (ПААЗ).
Можливо Донченко Олесь Васильович (1902-1954) — український радянський поет, прозаїк, казкар.

Дорошенка Петра вул. (Харчовиків). Колишня Островського вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
Петро Дорофійович Дорошенка (1627–1698) – український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Правобережної України (1665–1676).
Микола Олексійович Островський (1904-1936) – радянський письменник

Дослідний пров. (Дослідне поле). Колишній Опитний пров.

Достоєвського пров. (Вороніна).
Федір Михайлович Достоєвський (1821-1881) – російський письменник.

Драгоманова Михайла вул. (Рогізна). Колишня Радянської Армії вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Михайло Петрович Драгомнов (1841–1895) – видатний український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

Дружби вул. (Переїзд).

Дружби пров. (Крутий Берег)

Дружній пров. (Рибці).

Дублянська вул. (Дублянщина).

Дублянський пров. (Дублянщина).

Дунаєвського вул. (Яківці).
Ісаак Осиповича Дунаєвський (1900-1955) – радянський композитор і народний артист.

Духова Генерала вул. (Центр).
Микола Леонідович Духов (1904-1964) – радянський конструктор бронетехніки, ядерної і термоядерної зброї, тричі Герой Соціалістичної Праці.

      

 

Енергетична вул. (Затуринський п/в).

Ентузіастів вул. (Психлікарня).

      

 

Європейська вул. (Центр-Розшосенці). Колишня Кобеляцька, з 1923 р. — Троцького, з 1925 р. – Фрунзе, з 20.05.2016 р. — сучасна назва). По Кобеляцькій йшла дорога на Мачухи, Санжари, Кобеляки. До початку 19 століття ця дорога проходила по території нинішньої обласної лікарні, навскоси від ТРК "Лтава" до головного входу на садибу лікарні. Коли в 1802-1803 рр. виділили цю ділянку для Богоугодного закладу, то дорогу відвели на північний захід, де вона проходить і тепер. Раніше тут була вулиця Єгор'ївська, але з перенесенням на неї Кобеляцької дороги вулицю стали називати Кобеляцької, а стара назва Єгор'ївська забулася). Історична довідка.
Михайло Васильович Фрунзе (1885-1925) – радянський партійний, державний і військовий діяч.

Єднання вул. (Червоний Шлях).

Єрмака пров. (Рибці).
Єрмак Тимофійович (?-1585) — отаман донських козаків, керівник походу в Сибір, «упокорювач Сибіру» в російській (царській, радянській і новій російській) історіографії.

      

 

Жадова Генерала вул. (Рибці, між вул. Володимира Степанюка і вул. Бесарабською).
Олексій Семенович Жадов (1901-1977) – радянський військовий діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу.

Жасмінова вул. (Дачі Вороніна)

Жданюка Петра вул. (Супрунівський п/в). Хто це?

Желвакова вул. (Павленки). Колишній Бабичевський пров.).
Микола Олексійович Желваков (1860-1882) – російський революціонер, народник.

Желвакова пров. (?)

Желябова вул. (Яківці).
Андрій Іванович Желябов (1851-1881) – революціонер-народник, один з організаторів замаху на імператора Олександра II у 1881 р.

Живописна вул. (Червоний Шлях).

Жук Віри пров. (Яківці). Колишній Кротенківський пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Віра Никанорівна Жук (1928–2008) – історик-архівіст, педагог, краєзнавець, канд. іст. наук (1977), засл. працівник культури УРСР (1975).

Жуківська вул. (ПААЗ).

Журавлина вул. (Івонченці).

Журавлиний пров. (Івонченці).

Жученка Федора вул. (Дальні Яківці). Колишня Путилівська вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Федір Іванович Жученко (?–1709) – український військовий діяч, полковник Полтавського козацького полку.

      

 

Заводська вул. (ГРЛ).

Загородня вул. (Круг).

Загребельного Павла пров. (Огнівка). Колишній Фадєєва пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Павло Архипович Загребельний (1924–2009) – письменник, класик української літератури, громадський діяч, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1974), Герой України (2004).
Олександр Олександрович Фадєєв (1901-1956) – радянський письменник, голова Спілки письменників СРСР

Заїжджий пров. (Центр).

Зайкевича пров. (Червоний Шлях).
Анастасій Єгорович Зайкевич (1842-1931) – український агроном.

Закритий пров. (Павленки).

Залізна вул. (Алмазний). Колишня Постишева вул.

Залізний пров. (Алмазний).

Залізнична вул. (Климівка).

Залізничний пров. (Крутий Берег)

Залізняка вул. (Яківці).
Залізняк Максим (близько 1740 — після 1768) — керівник гайдамацького повстання 1768 року, відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

Замковий пров. (Павленки). (?)

Занасипна вул. (Кривохатки).

Заньковецької пров. (Очеретянка). Колишній 1-й провулок Жертв революції, з 1962 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Марія Костянтинівна Заньковецька (Адасовська; 1854-1934) – українська актриса, перша народна артистка Республіки.

Запасний пров. (1-ша лікарня).

Запорізька вул. (Юрівка).

Зарічна вул. (Вакуленці).

Заслонова Костянтина пров. (Харчовиків). В атласі Полтави 2000 р. вул. і пров. вказані в такій послідовності: Огородня, Гармаша, Заслонова, без назви, Авіахімівський.
Костянтин Сергійович Заслонов (1910-1943) – радянський партизан в роки Великої Вітчизняної війни. Командир партизанського загону і бригади, з жовтня 1942 командувач всіма партизанськими силами Оршанської зони. Герой Радянського Союзу (1943), посмертно.

Засядька Олександра вул. (Авіамістечко).
Засядько Олександр Дмитрович — видатний інженер-артилерист, генерал-лейтенант артилерії.

Затишний пров. (Вакуленці). Колишній Уютний пров.

Затуринська вул. (Вакуленці).

Затуринський пров. (Вакуленці).

Заячий пров. (Павленки).

Зелена вул. (Щашличка).

Зелений Острів вул. (Поліл).

Зелений Яр пров. (Кобищани).

Зернова вул. (Івонченці).

Зерових Братів пров. (?). Колишній Красіна пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
на честь братів: Дмитра Костянтиновича Зерова (1895–1971) – українського ботаніка, Академіка АН УРСР, Заслуженого діяча науки УРСР; Миколи Костянтиновича Зерова (1890–1937) – українського поета, літературознавця, літературного критика; Михайла Костянтиновича Зерова (1901–1963) – українського поета, перекладача, педагога.

Зигіна вул. (Центр). Колишня Загородня, з 1944 р. – сучасна назва). Історична довідка.
Олексій Іванович Зигін (1896-1943) – генерал-лейтенант. Багато років вважався "офіційним" визволителем Полтави.

Зигіна пл.

Зіньківська вул. (до середини 19 ст.— Кременчуцька, на планах Полтави 1805 і 1877 рр. та початку 20 ст. позначена як Зіньківський поштовий шлях). Історична довідка.

Злагоди вул. (Склозавод). Колишня Лагоди вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
Лагода - хто це?

Зоологічна вул. (Рибці).

Зоресвітна вул. (Лісок).

Зоряна вул. (Пушкарівка).

Зоряна вул. (Горбанівка).

      

 

Іваненків Родини пров. (Поділ). Колишній Пролетарський пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Родина Іваненків: батько – Іваненко Дмитро Олексійович (1859–1943) – письменник, журналіст; син – Іваненко Дмитро Дмитрович (1904–1994) – фізик-теоретик, автор протон-нейтронної моделі атомного ядра. Чотири рази номінувався на Нобелівську премію з фізики; донька – Іваненко Оксана Дмитрівна (1906–1997) – українська дитяча письменниця та перекладачка.

Іванівська вул. (Яр).

Івончанська вул. (Івонченці).

Ігоря Святославича Князя вул. (Климівка). Колишнє Красноградське шосе, з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Ігор Святославич (1151–1202) – Новгород-Сіверський князь і князь Чернігівський, з ім’ям якого пов’язана перша літописна згадка про місто Лтава.

Ізмаїльського пров. (Дослідне поле).
Олександр Олексійович Ізмаїльський (1851-1914) – вчений-агроном, віце-президент Полтавського сільськогосподарського товариства.

Індивідуальний пров. (Рибці).

Індустріальна вул. (Переїзд).

Інженерна вул. (Лавки).

Інститутський проріз (Центр).

Історична вул. (Колонія).

      

 

Кавказька вул. (Поділ).

Кагамлика вул. (Кобищани). Колишня Чайкінська, Щербанівська, Щемилівська). Історична довідка.
Григорій Сергійович Кагамлик (1923-1943) – Герой Радянського Союзу.

Казарма 137 км (Новобудови).

Казарма 329 км (Червоний Шлях).

Казковий пров. (Рибці).

Календарний пров. (Яр).

Калинова вул. (Кобищани).

Кам'яний пров. (Кобищани).

Капельгородського пров. (Центр). Колишній Гончарний, з 1962 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Пилип Йосипович Капельгородський (1882-1942) – український письменник і журналіст.

Капніста Василя вул. (Крутий Берег). Колишня Правди, Іскрівська, з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Василь Васильович Капніст (1756—1823) — російський поет, драматург, освітній і громадський діяч.

Кар'єрна вул. (Дублянщина).

Кармелюка вул. (Кривохатки).
Кармелюк Устим (1787-1835) — український селянин, ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках. В українському фольклорі — шляхетний розбійник та український національний герой.

Карпенка-Карого пров. (Кобищани). Колишній Запорозький пров., входив до складу передмістя Кобищани.
Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич, 1845-1907) – український драматург, актор, режисер і театральний діяч.

Картинна вул. (Поділ).

Каховський пров. (Кривохатки).

Каштанова вул. (Очеретянка).

Квасницького Академіка вул. (Дальні Яківці).
Олексій Володимирович Квасницький (1900-1989) – фізіолог, доктор біологічних наук, професор, академік АН УРСР та Української академії с.-г. наук, почесний громадянин Полтави

Квітки Дмитра пров. (Дослідне поле).
Дмитро Костянтинович Квітка (?-1909) – фінансист, громадський діяч, багаторічний голова Полтавського Товариства сільського господарства, вихованець ППКК (1854).

Квітки-Основ'яненка пров. (Кобищани).
Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (1778-1843) – український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч.

Квітнева вул. (ГРЛ).

Квітуча вул. (Інститут зв'язку).

Керамічний пров. (Крег).

Кизиловий пров. (дачі Вороніна).

Київське шосе (Круг, Алмазний)

Кириченко Раїси вул. (Центр). Колишня Катерининська, з 1923 р. – Люксембург Рози вул., після 2005 р. відтінок від вул. Лідова до вул. Пушкіна, 20.05.2016 р. перейменована вся вулиця. Історична довідка.
Раїса Опанасівна Кириченко (1943-2005) – видатна співачка, народна артистка України.
Роза Люксембург (1871-1919) – діячка німецького, польського і міжнародного робочого руху.

Кислякової Тамари вул. (Яр).
Кислякова Тамара Іванівна (1925-2001) — українська акторка, народна артистка УРСР (1977).

Китастого Григорія вул. (ГРЛ). Колишня Краснодонська вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Григорій Трохимович Китастий (1907–1984) – бандурист, хоровий диригент, композитор, перший і довгорічний керівник капели бандуристів ім. Т. Шевченка, Герой України (2008, посм.).

Кишинівська вул. (Яр).

Кільцева вул. (Климівка).

Класичний пров. (Рибці).

Кленовий пров. (Кобищани).

Клінкерна вул. (Психлікарня).

Клубний пров. (Центр).

Клубнична вул. (Яківці).

Князя Ігоря Святославича вул., див Ігоря Святославича Князя вул.

Кобеляцький пров. (ТокарниЙ)

Кобзарська вул. (Яківці).

Кобилянської Ольги пров. (Павленки). Колишній 3-й Шведський пров., з 1962 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942) – українська письменниця.

Ковалевської Софії вул. (Кобищани).
Софія Василівна Ковалевська (1850-1891) – математик, письменниця і публіцист. Професор Стокгольмського університету

Ковалівська вул. (Затуринський п/в).

Коваля Миколи вул. (Центр). Колишній Цегляний пров.
Коваль Микола (?-1945), рядовий родом з Диканьки, який загинув під час штурму рейхстагу.

Кованьківська вул. (Вакуленці).

Ковпака вул. (Браїлки). Історична довідка.
Сидір Артемович Ковпак (1887-1967) – державний діяч УРСР, один з організаторів партизанського руху, генерал-майор, двічі Герой Радянського Союзу.

Кожевна вул. (Колонія).

Козака Володимира вул. (Центр). Колишня Архієрейська, з 1923 р. – К. Маркса, з 2000 р. — сучасна назва). Історична довідка.
Козак Володимир (1940-2001) - видатний нафтовик України, академік Української нафтогазової академії.

Козацький пров. (Яр).

Колективна вул. (Огнівка).

Колективний пров. (Огнівка).

Колекторний пров. (Рогізна).

Колійна вул. (Кривохатки). Колишня Колійна, Вороніна вул., 20.05.2016 р. повернуто історичну назву.
Петро Федорович Воронін (1880-1919) – перший секретар комітету бідноти і голова ревкому в Кривохатках (зараз сел. Вороніна).

Колісниківський пров. (Кобищани). Колишній Колісниківський, Лібкнехта Карла пров., 20.05.2016 р. повернуто історичну назву.

Коломацька вул. (Климівка).

Коломенська вул. (Лісок).

Колоритна вул. (Яр).

Колоскова вул. (Дальні Яківці).

Кольоровий пров. (Яр).

Комарницького вул. (Авіамістечко).
Комарницький Микола Антонович (1894-1975) — український військовий льотчик, один з організаторів авіаційної справи в Україні.

Комарова вул. (Склозавод).
Комаров Володимир Михайлович (1927-1967) — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу (1964, 1967). Загинув під час посадки космічного корабля «Союз-1».

Комарова вул. (Розсошенці).

Комбайнерів вул. (ГРЛ).

Комунальний пров. (Токарний).

Комунарів пров. (Монастирська). (?)

Кондратенка Степана вул. (Київський вокзал). Колишня Привокзальна, з 50-х рр. 20 ст. – сучасна назва. Історична довідка.
Степан Федорович Кондратенко (1906-1942) – секретар Полтавського підпільного обкому КП(б)У.

Кондратюка Юрія вул. (Алмазний). Колишня Львівська). Історична довідка.
Юрій Васильович Кондратюк (Шаргей Олександр; 1897-1942) – вчений-теоретик, піонер розробки ракетної техніки й теорії космічних польотів.

Кондукторський пров. (Новобудови).

Коновальця Євгена бульв. (Сади-2). Колишній Конєва Маршала бульв., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
Євген Михайлович Коновалець (1891–1938) – полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН.
Іван Степанович Конєв (1897-1973) – радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу (1944), двічі Герой Радянського Союзу. Головнокомандувач об'єднаними збройними силами країн Варшавського Договору, один з керівників військової операції в Угорщині під час Угорської революції 1956.

Конституції вул. і пл.. Колишня Петровська, Леніна. По обидва боки сучасного Петровського парку площа мала назву Петровська, по обидва боки сучасного Сонячного мала назву Старий Базар. Історична довідка.

Кооперативний пров. (Поділ).

Коперника пров. (Поділ). Колишній Нечаївський.
Миколай Коперник, польський і німецький астроном і математик, автор геліоцентричної теорії будови Сонячної системи.

Кореспондентський пров. (Рибці).

Корзуна пров. (Яківці).
Можливо Корзун Павло Петрович (1892-1943) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант. Загинув під час звільнення Полтавщини. Похований у Гадячі.

Коровайна вул. (Яр).

Короленка вул. (Центр). Колишня Мало-Садова, з 20-х рр. 20 ст. – сучасна назва. Історична довідка.
Володимир Галактіонович Короленко (1853-1921) – російський письменник і громадський діяч.

Коряка Дмитра вул. (Центр). Колишня Жандармська, Червоноармійська, з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Дмитро Володимирович Коряк (1989-2015) — український громадський та військовий діяч. Вояк полку «Азов», позивний «Брат».

Косий пров. (Депо).

Космічна вул. (Яр).

Космічна вул. (Гожули).

Космічний пров. (Половки)

Космодем'янської Зої вул. (Дублянщина).
Зоя Анатоліївна Космодем'нська (1923-1941) – радянська партизанка-диверсантка. У 1942 році посмертно отримала нагороду Герой Радянського Союзу.

Космонавтів вул. (Червоний Шлях).

Котельникова Гліба вул. (ГРЛ). Колишня Ульянових вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Гліб Євгенович Котельниковтельников (1872–1944) – винахідник авіаційного ранцевого парашута.
на честь сім'ї Ульянових, в якій народився Володимир Ілліч Ленін (Уль.

Котляревського вул. (Центр). Колишня Протопопівська, з 1908 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Іван Петрович Котляревськийярев (1769-1838) – поет і драматург, перший класик нової української літератури.

Коцюбинського вул. (Центр). Історична довідка.
Михайло Михайлович Коцюбинськийюбинський (1864-1913) – український письменник і громадський діяч.

Коцюбинського вул. (Розсошенці).

Коцюбинського пров. (Центр).

Кошового Олега вул. (Юрівка).
Олег Васильович Кошовий (1926-1943) – Герой Радянського союзу, комісар підпільної комсомольської організації "Молода гвардія".

Кравецька вул. (Яр).

Краєвидна вул. (Яр).

Краєвидний пров. (Яр).

Крайній пров. (Депо).

Крамського вул. (Центр).
Іван Миколайович Крамський (1837-1887) – російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870 рік), академік живопису.

Красна Поляна вул. (Лісок). Колишня Червонополянська вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.

Красногорівська вул. (Яр).

Кременчуцька вул. (Климівка).

Кривоносівська вул. (Лісок).
Можливо на честь Максима Кривоноса (бл.1600-1648) — українського військового діяча періоду Хмельниччини.

Крилова пров. (Кобищани). Хто це?
Можливо
Крилов Іван Андрійович (1769-1844) — російський байкар-перекладач.

Криничний пров. (Яр).

Кричевського вул. (Центр). Колишня Хрестовоздвиженська, Кірова. Історична довідка
Василь Григорович Кричевський (1873-1952) – архітектор, творець українського архітектурного стилю, графік, художник, художник театру і кіно.

Кришталевий пров. (Яр).

Кропивницького пров. (Новоселівка).
Марко Лукич Кропивницький (1840-1910) – драматург, актор, режисер, етнограф.

Кругла вул. (Половки).

Кругова вул. (Івонченці).

Крутий пров. (Юрівка).

Крутобережанська вул. (Крутий Берег).

Крутобережанський пров. (Новобудови).

Кузнечна вул. (Новоселівка).

Кукоби Анатолія вул.. Колишня Миколаївська?, Різдвяно-Богородична, Різдвяна, за радянських часів - Пролетарська, з 20.05.2016 р. — сучасна назва).
Анатолій Тихонович Кукоба (1948-2011) - міський голова Полтави (1990-2006).
Дуже сумнівне перейменування. Пан Головко, при прийнятті рішення, зробив вигляд, що не знає про знесення Лікарняної синагоги, про продаж будинку Кадетського корпусу і Художнього музею, про зниклі при відбудові 12-ть метрів Успенського собору. Все це справи Кукоби. І тим не менш вулиця Кукоби з’явилась. Топонімічна комісія виступала проти такого перейменування.

Куликова пров. (Рогізна). Хто це?

Курганна вул. (Дальні Яківці).

Курчатова вул. (Половки).
Ігор Васильович Курчатов (1903-1960) – російський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, академік АН СРСР. Під його керівництвом створено першу в СРСР атомну бомбу.

Кустарний пров. (Токарний).

Кучеренка вул. (Браїлки).
Микола Пантелеймонович Кучеренко (1907-1945) – Герой Радянського Союзу.

      

 

Лавандовий пров. (ГРЛ).

Лавчанська вул. (Лавки).

Лазурна вул. (Юрівка).

Ламаний пров. (Поділ).

Ланова вул. (Рибці).

Латишева пров. (Половки).
Латишев Олексій — перший очільник комсомольців Полтави.

Лебедєва-Кумача пров. (Поділ). Колишній 4-й Рибальський пров.) -
Василь Іванович Лебедєв-Кумач (1898-1949) — російський радянський поет, офіційний автор багатьох пропагандистських та патріотичних компартійних віршів та популярних пісень сталінської доби, а також гімну більшовиків. Лауреат Сталінської премії (1941).

Левадна вул. (Кобищани).

Левадний пров. (Кобищани).

Леваневського вул. (Центр). Колишня Кам'яна, з 1934 р. – сучасна назва). Історична довідка.
Сигізмунд Олександрович Леваневський (1902-1937) – льотчик, Герой Радянського Союзу.

Левицького Ореста вул. (Склозавод). Колишня Лихачова вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Орест Іванович Левицький (1848–1922) – відомий український історик, правознавець, архівіст, письменник, другий Президент Всеукраїнської Академії Наук.
Іван Олексійович Лихачов (1896 — 1956) - Нарком машинобудування СРСР.

Лемика Миколи пров. (Рибці). Колишній Дундича 1-й пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Микола Лемик (1915–1941) – український політичний діяч, член ОУН від 1932 року, від 1941 року – крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях.

Лермонтова пров. (Центр).
Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841) – російський поет, прозаїк, драматург.

Ливарна вул. (Супрунівський п/в).

Лижний пров. (Очеретянка).

Лимана Леоніда вул. (?). Колишня Урицького вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Леонід Лиман (1922 - 2003) - поет, публіцист, літературний критик.

Липи Івана пров. (Рибці). Колишній Дундича 2-й пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва) –
Іван Львович Липа (1865–1923) – український громадсько-політичний діяч, письменник, лікар.

Липнева вул. (ГРЛ).

Липова вул. (Зигіна).

Лисенка вул. (Червоний Шлях). Колишня Нова, Кагановича; з 1957 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Микола Віталійович Лисенко (1842-1912) – український композитор, етнограф, диригент, піаніст, громадський діяч.
Лазар Мойсейович Каганович (1893-1991) - радянський партійний і державний діяч

Лисенка пров. (Червоний Шлях).

Лисогірська вул. (Рибці).

Листопадна вул. (Рибці).

Лідова вул. (Центр). Колишня Ново-Кременчуцькака). Історична довідка.
Петро Олександрович Лідов (1906-1944) – військовий кореспондент газети "Правда".

Лікарський пров. (Яківці).

Лінійний пров. (Рибці).

Лінія 1-а (Червоний Шлях).

Лінія 2-а (Червоний Шлях).

Лінія 3-я (Червоний Шлях).

Лінія 4-а (Червоний Шлях).

Лінія 5-а (Червоний Шлях).

Лінія 6-а (Червоний Шлях).

Лінія 7-а (Червоний Шлях).

Лінія 8-а (Червоний Шлях).

Лінія 9-а (Червоний Шлях).

Ліричний пров. (Рибці).

Лісна вул. (Щербані).

Лісова вул. (Лісок).

Лісогірська вул. (Рибці).

Лісозахисна вул. (Червоний Шлях).

Літературна вул. (Пост Отровок).

Літописна вул. (Червоний Шлях).

Ліхтарна вул. (Яр).

Лобачевського вул. (шашличка).
Микола Іванович Лобачевський (1792-1856) – відомий російський математик, творець неевклідової геометрії, діяч університетської освіти та народної просвіти.

Лозівський пров. (Очеретянка).

Локомотивна вул. (Новобудови).

Ломоносова вул. (Лугова).
Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) – російський учений-натураліст, геохімік, поет, заклав основи російської літературної мови.

Лубенська вул. (Яр).

Луганський пров. (шашличка).

Лугова вул. (Лугова). Колишня Підмонастирська. Лугова вулиця разом з Наріманівською вулицею складали одну Підмонастирську).

Луценка Дмитра пров. (Кобищани). Колишній Луценка пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва).
Дмитро Омелянович Луценко (1921-1989) — український поет-пісняр, Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1974 року).

Лучниківська вул. (Рибці).

Львівська вул. (Половки).

Лютневої Революції вул. (Харчовиків).
Лютнева революція 1917 року в Росії – революційні події лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії.

Лютого Олександра вул. (Колонія). Колишня Бульварна, з 50-х рр. 20 ст. – сучасна назва. Історична довідка.
Олександр Сергійович Лютий (1920-1944) – Герой Радянського Союзу, старший матрос.

Ляхова вул. (Центр). Колишня Кругла, з повоєнних років – сучасна назва. Історична довідка.
Андрій Микитович Ляхов (1908-1943) – гвардії полковник, загинув у боях за Полтавщину.

      

 

Магістральна вул. (Івонченці).

Мазепи Івана вул. (Алмазний). Колишня Калініна, з 20.05.2016 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Іван Степанович Мазепа (1639–1709) – український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман України (1687–1704).
Михайло Іванович Калінін (1875-1946) – радянський державний і партійний діяч, голова Президії ВЦВК СРСР (1922-1938), голова Президії ВР СРСР (1938-1946).

Мазурівська вул. (Центр). Історична довідка.

Майбородів Братів вул. (Вакуленці).
імовірно
Георгій Іларіонович Майборода (1913-1992) та Платон Іларіонович Майборода (1918-1989) – українські композитори.

Майфета Григорія пров. (Рибці).
Григорій Йосипович Майфет (1903-1975) – літературознавець, критик

Макаренка вул. (Центр). Колишній Темноєлизаветинський пров., з 1951 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Антон Семенович Макаренко (1888-1939) – педагог і письменник.

Малий пров. (Центр). Колишній Хрестовоздвиженський, пізніше Ракоші (імовірно Матяш Ракоші).

Малинова вул. (Вакуленці).

Малиновського вул. (Психлікарня). Якого?

Малобудищанська вул. (Івонченці).

Малорудчанська вул. (Круг).

Мальовничий пров. (Івонченці).

Марата вул. (Кобищани). Колишня Різницька, 2-а Кобищанська вул., входила до складу передмістя Кобищани).
Жан-Поль Марат (1743-1793) – французький лікар, публіцист, революціонер під час Великої французької революції, голова Якобінського клубу.

Марата пров. (Кобищани).

Маринеско Олександра вул. (Вакуленці). Колишня Кулика Маршала вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
Олександр Іванович Маринеско (1913-1963) — командир Червонозоряного підводного човна С-13, капітан 3-го рангу, відомий за «Атакою сторіччя», коли був потоплений німецький корабель «Вільгельм Ґустлофф». Герой Радянського Союзу (посмертно, 1990 рік). Деякі джерела стверджують, що Маринеско народився в Лохвиці.

Марка Вовчка пров., див. Вовчка Марка пров.

Марківська вул. (Вакуленці).

Матвієнка Федора вул. (Новоселівка). Колишня Комуністична. Хто це?

Матросова пров. (Електромотор).
Олександр Матвійович Матросов (5 лютого 1924, Дніпропетровськ — 27 лютого 1943) — рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу.

Машиністів пров. (Дублянщина).

Маяковського вул. (Токарний).
Володимир Володимирович Маяковський (1886-1938) – російський радянський поет, публіцист, драматург і громадський діяч.

Медична вул. (Психлікарня).

Медова вул. (дачі Вороніна).

Межова вул. (?).

Меліоративний пров. (Павленки).

Менделєєва вул. (Юрівка).
Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907) – російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів.

Металістів пров. (Кобищани).

Металозаводський пров. (Павленки).

Метеоритний пров. (Лавки).

Метеорологічний пров. (Павленки).

Метростроївський пров. (Рибці).

Механізаторів пров. (ГРЛ).

Мечникова вул. (Сади-2).

Мешко Оксани вул. (Кобищани). Колишній 2-й Козачий пров., входив до складу передмістя Кобищани, Цеткін Клари вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Оксана Яківна Мешко (1905–1991) – біолог, учасниця опозиційного руху в Україні в повоєнний період, фактичний голова Української Гельсінської групи в період масових арештів з боку КДБ в кінці 1970-х років.
Клара Цеткін (1857-1933) – діячка німецького та міжнародного робітничого руху.

Микитенка пров. (ГРЛ). Хто це?

Микитський пров. (Рогізна). Колишній Микитський, Радянської Армії пров., 20.05.2016 р. повернуто історичну назву.

Миколайчука Івана пров. (Кобищани). Колишній Галана Ярослава пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Іван Васильович Миколайчук (1941–1987) – український кіноактор, кінорежисер, сценарист, Лауреат Шевченківської премії 1988 (посмертно).
Ярослав Олександрович Галан (1902-1949) – український радянський письменник, журналіст, громадський і політичний діяч.

Милорадович Єлизавети вул. (Башкирцевої).
Єлизавета Іванівна Милорадович (уродж. Скоропадська; 1832-1890) – громадська діячка, меценатка

Миргородський пров. (Дальні Яківці). Колишній Радгоспівський.

Мирного Панаса вул. (Кобищани). Колишня 3-я Кобищанська, з 1925 р. – сучасна назва;  входила до складу передмістя Кобищани. Історична довідка.
Панас Мирний (Рудченко, Панас Яковивич; 1849-1920) – письменник.

Мироненка вул. (1-ша лікарня). Колишня Степова.
Віктор Арсентійовича Мироненка (1919-1943) – Герой Радянського Союзу.

Миру вул. (Поділ).

Миру пров. (Горбанівка).

Миру просп. (Левада).

Михайличенка пров. (Монастирська). Хто це?

Михайлівський Яр вул. (Кобищани). Колишній Михайлівський Яр пров., входив до складу передмістя Кобищани, Воровського вул., 20.05.2016 р. повернуто історичну назву.
Вацлав Вацлавович Воровський (1871-1923) – публіцист, радянський дипломат.

Міняйлівський пров. (Павленки).

Мічуріна вул. (Токарний)
Іван Володимирович Мічурін (1855-1935) – російський біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР, академік ВАСГНІЛ.

Міщенка В. вул. (Центр). Колишня М'ясницька, з 30-х рр. 20 ст. – Ванцетті, з 1995 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Валентин Юхимович Міщенко (1922-1994) – хоровий диригент і композитор.
Бартоломео Ванцетті (1891-1927) – північноамериканський робітник-анархіст італійського походження. Разом з Нікола Сакко був засуджений на смертну кару в результаті судової справи, що отримав назву «Сакко і Ванцетті».

Можайського вул. (ГРЛ).
Олександр Федорович Можайський (1825-1890) – винахідник, піонер авіації.

Молодіжна вул. (Яківці).

Молодіжна вул. (Горбанівка)

Молодогвардійська вул. (Яківці).

Монастирська вул. (дачі Вороніна).

Монастирська вул. (Центр). Колишня Монастирська, з 1923 р. – Радянська, у 90-х рр. 20 ст. повернуто історичну назву. Історична довідка.

Монтажний пров. (Кобищани).

Моргуна Федора вул. (Центр). Колишня Кірочна, з 1925 р. – Крупської. Сучасна назва після 2008 р. Історична довідка.
Федір Трохимович Моргун (1924-2008) – письменник, аграрій, доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, перший секретар Полтавського обкому КПУ (1973-1988).

Московський пров. (Рогізна).

Моторний пров. (Склозавод).

Мстислава Патріарха вул. (Кобищани). Колишня 1-а Кобищанська, з 1902 р. – Трегубівська (на честь Трегубова В. П., полтавського міського голови у 1889-1906 рр.), з 1923 р. – Лібкнехта Карла вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. Станом на 1952 р. приєднана колишня вул. Курилівська, яка стала продовженням вулиці. Входила до складу передмістя Кобищани. Історична довідка.
Патріарх Мстислав (у миру – Скрипник Степан Іванович; 1898–1993) – державний, політичний, громадський і релігійний діяч, Патріарх УАПЦ. Народився у Полтаві, жив на цій вулиці.
Карл Лібкнехт (1871-1919) – діяч німецького і міжнародного робочого руху.

Музейна вул. (Лісок).

Музичний пров. (Яр).

Муравйова пров. (Яківці). Хто це?

Мусоргського пров. (Павленки).
Модест Петрович Мусоргський (1839-1881) – російський композитор

Мясоєдова вул. (Павленки). Колишня Мала Зустрічна. Історична довідка.
Григорій Григорович Мясоєдов (1834-1911) – російський живописець.

Мясоєдова пров. (Павленки).

      

 

Набережна вул. (Вакуленці).

Набережний пров. (Вакуленці).

Навої пров. (Кривохатки).
Алішер Навої (1441-1501) – узбецький поет, мислитель, державний діяч.

Навроцького вул. (Артсклади). Історична довідка.
Олександр Олександрович Навроцький (1823-1892) – український громадський і культурний діяч, поет і перекладач.

Нагірна вул. (Дальні Яківці).

Надворсклянська вул. (Пост Островок).

Надрічний пров. (?).

Напівказарма 332 км (Кривохатки).

Напівказарма 334 км (Дублянщина).

Натуралістів вул. (Климівка).

Наукова вул. (Рибці).

Науковий пров. (Рибці).

Нафтовий пров. (Дублянщина).

Нафтовиків вул. (Розсошенці).

Нахімова вул. (Кривохатки).
Павло Степанович Нахімов (1802-1855) – російський флотоводець, адмірал, переможець у Синопській битві, один із організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854-1855 р.р., герой Кримської війни.

Нахімова пров. (Кривохатки).

Небесної Сотні вул. (Центр). Називалася Мало-Петровською (до пл. Конституції), Ново-Миколаївською (на відтинку до сучасної вул. Пролетарської) і далі – Різдвяною, після революції – Будьонного). Ряд забудови понад яром навпроти садиби краєзнавчого музею – називалась Миколаївським бульваром. Вулиця завершувалася Кінно-Ярмарковою пл. на березі р. Ворскли. Від вул. Фрунзе до р. Ворскли — Леніна вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Семен Михайлович Будьоний (1883-1973) – державний, військовий і партійний діяч СРСР, повний Георгіївський кавалер, тричі Герой Радянського Союзу, Маршал Радянського Союзу
Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) (1870-1924) – російський революціонер, засновник та ідеолог більшовизму і міжнародного комунізму, Голова Раднаркому РРФСР.

Нежданової пров. (Кобищани). Колишній Циганський пров., входив до складу передмістя Кобищани.
Антоніна Василівна Неждановава (1873-1950) – російська оперна і камерна співачка, педагог. Народна артистка СРСР.

Незабутній пров. (Яр).

Незалежності майдан (Центр). Колішня Ярмаркова, з середини 19 ст. – Сінна пл., за радянської влади – пл. Дзержинського. Історична довідка.

Некрасова вул. (Центр).
імовірно
Микола Олексійович Некрасов (1821-1878) – російський поет.

Нестерова бульв. (ГРЛ).
імовірно Петро Миколайович Нестеров (1887-1914) – російський льотчик початку XX ст., засновник вищого пілотажу.

Нечуй-Левицького вул. (Зигіна). Колишній Афанасіївський пров. Історична довідка.
Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918) – український письменник.

Нижній пров. (Кобищани).

Нижньомлинська вул. (Кобищани).

Нижньофабриканська вул. (Колонія).

Низова вул. (Дублянщина).

Низовий пров. (Дублянщина).

Нікітченка вул. (Сади-2).
Нікітченко Микола Степанович (1901-1975), радянський воєначальник, генерал-майор, командував 95-ю гв. стрілецькою дивізією, яка звільнала Полтаву у 1943 р.

Новаторська вул. (Лісок).

Новий Базар вул. (Центр). Історична довідка.

Нові Дачі вул. (ПААЗ).

Новобудовна вул. (Новобудова). Колишня Комінтерну вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Комуністичний інтернаціонал (скорочено Комінтерн) – міжнародна організація комуністичних партій, яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу НКВС.

Новозапорізька вул. (Юрівка).

Новозіньківська вул. (Павленки).

Новозіньківський пров. (Павленки).

Новопроектована вул. (Рогізна).

Новорибцівський пров. (Рибці).

Новоселецька вул. (Рибці).

Новостепова вул. (Юрівка).

Носова Віктора пров. (Крутий Берег). Колишній Волочаївський пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Віктор Васильович Носов (1940–2008) – футболіст і відомий футбольний тренер.

      

 

Обозний пров. (ГРЛ).

Овочева вул. (Юрівка).

Овражна вул. (Колонія).

Огнівська вул. (Огнівка).

Огородня вул. (Харчовиків).

Озерна вул. (Лісок).

Окопний пров. (Яківці).

Оксамитовий пров. (Крутий Берег).

Олімпійська вул. (Рибці).

Олімпійський пров. (Рибці).

Ольхова вул. (Івонченці).

Опитна вул. (Інститут).

Опішнянський пров. (Яківці).

Оржицька вул. (Яр).

Орлика Пилипа вул. (Центр). Колишня Дворянська, з 1919 р. – Заливчого, з 1923 р. – Паризької Комуни вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Пилип Степанович Орлик (1672–1742) – гетьман Війська Запорозького та Правобережної України (1710–14), гетьман України в еміграції (1714–42).
Андрій Іванович Заливчий (1892–1918) – політичний діяч, письменник і публіцист.
Паризька Комуна 1871 р. – перша пролетарська революція і перший уряд робітничого класу, що проіснував в Парижі 72 дні (18 березня - 28 травня)

Освітянська вул. (Алмазний).

Осипенка вул. (Лугова). Можливо Осипенко.
Осипенко Поліна Денисівна (1907-1939) — радянська льотчиця українського походження, одна з перших жінок, якій присвоєно звання Героя Радянського Союзу (1938). Загинула разом з А. Сєровим (вулиця його імені поряд).

Осіння вул. (Пушкарівка/Юрівка).

Остроградського вул. (Центр). Колишній 2-й Кірочний провулок (назва походить від лютеранської кірхи, до якої виходив провулок), вул. Інститутська; з 1951 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Михайло Васильович Остроградський (1801-1861) – математик, академік Петербурзької АН.

Осьмака Кирила вул. (шашличка). Колишня Баумана вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Кирило Іванович Осьмак (1890–1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, Президент Української Головної Визвольної Ради.
Микола Ернестович Бауман (1873-1905) – професійний революціонер, діяч більшовицької партії.

Очеретянський пров. (Кобищани).

      

 

Павленківська пл. (Павленки).

Павлова вул. (Зигіна). Хто це?

Памірський пров. (Павленки).

Панфілова вул. (Колонія). Колишня Заводська.
імовірно Іван Васильович Панфілов (1892-1941) – радянський військовий діяч, генерал-майор, Герой Радянського Союзу (1942, посмертно) .

Панфілова пров. (Колонія).

Панянка вул. (Поділ). Історична довідка.

Панянський бульв. (Центр).

Панянський пров. (Поділ) (?).

Парашутний пров. (депо).

Паркова вул. (ГРЛ).

Парниковий пров. (Кобищани).

Паротягова вул. (Лісок).

Партизанська вул. (ПААЗ).

Пасічний пров. (Кобищани).

Паскаля пров. (Кобищани). Колишній Мазепинський пров., входив до складу передмістя Кобищани).
імовірно Блез Паскаль (1623-1662) – французький філософ, письменник, фізик, математик.

Патлаївська вул. (Вакуленці).

Паторжинського пров. (Кобищани).
імовірно Іван Сергійович Паторжинський (1896-1960) – український оперний співак (бас), педагог, народний артист СРСР (1944).

Патріарха Мстислава вул., див. Мстислава Патріарха вул.

Патріотична вул. (Крутий Берег).

Пашенної пров. (Кобищани).
імовірно Віра Миколаївна Пашенна (1887–1962) – актриса театру і кіно, театральний педагог, народна артистка СРСР (1937), лауреат Сталінської (1943) та Ленінської премії (1961).

Пейзажна вул. (Червоний Шлях).

Пейзажний пров. (Червоний Шлях).

Пелюстковий пров. (Рибці).

Перевізний пров. (Дублянщина).

Перекопський пров. (Юрівка).

Перемоги вул. (Дублянщина).

Перепелина вул. (Рибці).

Пересічна вул. (лісок).

Перспективний пров. (ГРЛ).

Першопрохідців пров. (Лавки).

Першотравневий пров. (Центр).

Першотравневий просп. (Центр). Колишні вул. Велико-Петровська та Інститутська, Келінський просп. Первісно вулиця на відтинку від сучасної пл. Леніна до сучасної вул. Шевченка називалась Велико-Петровською, а далі – Інститутською, бо вела до будинку Полтавського інституту шляхетних дівчат. З 1909 р. – Келінський просп. Історична довідка.

Пестеля вул. (ГРЛ).
Павло Іванович Пестель (1793-1826) – декабрист.

Петлюри Симона вул. (Центр). Колишня Костянтинівська, з 40-х pp. 20 ст. – Артема вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Симон Васильович Петлюра (1879–1926) – український державний, громадсько-політичний діяч, публіцист; член Центральної та Малої Рад, генеральний секретар військових справ, головний Отаман армії УНР, голова Директорії УНР.
Федір Андрійович Артем (Сергєєв) (1883-1921) - професійний революціонер, радянський, партійний і державний діяч.

Петрашева вул. (Рибці).
Можливо
Петрашев Іван Павлович (1913-1991) — червоноармієць-артилерист, Герой Радянського Союзу. Брав участь у звільненні Полтави.

Пирогова вул. (ГРЛ).
Микола Іванович Пирогов (1810-1881) – російський та український хірург, анатом і педагог.

Пирятинська вул. (Івонченці).

Писарєва вул. (ГРЛ).
імовірно Дмитро Іванович Писарєв (1840-1868) – російський публіцист і літературний критик, революційний демократ.

Південна вул. (Кобищани).

Південна вул. (Щербані).

Півненка вул. (Рогізна). Хто це?

Північний пров. (Дублянщина).

Підгірна вул. (Колонія).

Піддубного пров. (Павленки).
Іван Максимович Піддубний (1871-1949) – спортсмен, професійний борець, заслужений артист РРФСР, заслужений майстер спорту.

Підйомний пров. (Юрівка).

Підлісний пров. (Яківці).

Підмонастирська вул. (Рогізна). Колишня Підмонастирська (Лугова вулиця разом з Наріманівською вулицею складали одну Підмонастирську), Нариманівська вул., 20.05.2016 р. повернуто історичну назву.
Наріман Кербалаї Наджаф огли Наріманов (1870-1925) — азербайджанський письменник й видатний громадський і політичний діяч, Нарком закордонних справ Азербайджанської РСР (1920—1921), голова РНК Азербайджанської РСР (1920—1922).

Піднасипна вул. (Дублянщина).

Пілотська вул. (Переїзд).

Пісенний пров. (Яр).

Піщана вул. (Дублянщина).

Піщаний пров. (Вакуленці).

Побєдоносцева Юрія бульв. (Сади-2).
Юрій Олександрович Побєдоносцев (1967-1973) – вчений в галузі ракетно-космічної техніки

Побутовий пров. (Кривохатки).

Повітрянофлотська вул. (Харчовиків).

Повстанська вул. (Лавки).

Подільський узвіз. (Монастирська). Колишній Радянський 1-й пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.

Подолянська вул. (Яр).

Подорожний пров. (Павленки).

Поетичний пров. (Рибці).

Позена пров. (Огнівка). Колишній 1-й Дорожний пров., з 1962 р. – сучасна назва) – Історична довідка
Леонід Володимирович Позен (1849-1921) – український скульптор, дійсний член Петербурзької АМ (з 1894 р.).

Покровська вул. (Павленки). Колишня Покровська, Войкова. Історична довідка

Покровський пров. (Крутий Берег).

Ползунова вул. (Лісок).
імовірно Іван Іванович Ползунов (1728-1766) – російський шахтар і винахідник. Йому приписують створення перших парових двигунів у Росії, і перших двоциліндрових двигунів у світі.

Половка вул. (Юрівка). Колишня Українська.

Половчанський пров. (Супрунівський п/в).

Полтава-4 (Авіамістечко).

Полтави Леоніда вул. (Пост-Стровок). Колишня Тельмана вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Леонід Полтава (справжнє прізвище Пархомович, 1921–1990) – український поет, громадський діяч. Журналіст радіо «Свобода» та радіо «Голос Америки». Драматург, редактор еміграційних видань.
Ернст Тельман (1886-1944) – лідер німецьких комуністів, один з головних політичних опонентів Гітлера.

Полюсна вул. (Склозавод).

Полярна вул. (Кривохатки).

Польова вул. (Половки).

Польовий пров. (Рибці).

Попова вул. (Колонія). Колишня Ткаченківська.
Імовірно
Олександр Степанович Попов (1859-1906) – російський фізик та електротехнік, винахідник радіо.

Пост-Стрівська вул. (Пост-Стровок)

Посьолкова вул. (Лісок).

Поштовий пров. (Юрівка)

Правденка пров. (Рибці). Хто це?

Преображенська вул. (Червоний шлях).

ПРЗ вул. (Дублянщина).

Привітна вул. (Крутий Берег).

Привокзальна вул. (Південний)

Пригородня вул. (Яківці).

Прийми Івана пров. (Рибці). Колишній Дундича 3-й пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Іван Прийма (186?–1921) – громадський і освітній діяч, директор першої на Полтавщині української гімназії імені І. Котляревського, учасник визвольних змагань 1917–1921 рр.

Прирічний пров. (Рогізна)

Прияружний пров. (Яківці).

Пробивний пров. (Башкирцевої).

Прогресивна вул. (Крутий Берег).

Продмашівський пров. (Рибці).

Продовольча вул. (Лісок).

Прожекторний пров. (Лісок).

Прозора вул. (Пушкарівка, Юрівка).

Проїзд 1-й (Климівка).

Проїзд 2-й (Климівка).

Проїзд 3-й (Климівка).

Проїзд 4-й (Климівка).

Проїзд 5-й (Климівка).

Проїзд 6-й (Климівка).

Проїзд 7-й (Климівка).

Проїзд 8-й (Климівка).

Проїзд 9-й (Климівка).

Проїзний пров. (Дублянщина).

Проліскова вул. (Яр).

Променистий пров. (Лавки).

Промисловий пров. (Харчовиків).

Прорізний 1-й пров. (Колонія).

Прорізний 2-й пров. (Колонія).

Проспект 1-й (Червоний Шлях).

Проспект 2-й (Червоний Шлях).

Проспект 3-й (Червоний Шлях).

Профспілкова вул. (шашличка).

Прохідна вул. (Лісок).

Прядильний пров. (Браїлки).

Прямокутний пров. (Павленки).

Птичий пров. (Кривохатки). Можливо перейменований на Пташиний.

Пугачова пров. (Юрово-Некрасівка).
Омелян Іванович Пугачов (1742–1775) – донський козацький отаман, один із керівників селянської війни 1773-1775 рр.

Путрі Саші вул. (Яківці). Колишня Плеханова вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Олександра Путря (1977–1989) – українська художниця, яка в дитячому віці створила велику кількість творів мистецтва, що згодом отримали широке визнання.
Георгій Валентинович Плеханов (1856-1918) – російський теоретик і пропагандист марксизму, філософ.

Путьова вул. (Дублянщина).

Пушкарівська вул. (Артсклади).

Пушкаря Мартина вул. (Крутий Берег).
Мартин Пушкарь (?-1658) – військовий і державний діяч, полтавський полковник (1648-1658). Виступав за воєнно-політичний союз з Московською державою.

Пушкіна вул. (Центр). Колишня Кузнецька і Харчова, Велика Кузнецька; на початку 20 ст. від початку до сучасної вул. Гоголя – Харчова, а далі до кінця – Кузнецька. Історична довідка.
Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837) – російський поет.

Пушкіна вул. (Горбанівка)

Пчілки Олени вул. (Кобищани). Колишній Гетьманський пров., з 30-х рр. 20 ст. – Луценка вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва; входив до складу передмістя Кобищани. Історична довідка.
Олена Пчілка (Косач Ольга Петрівна; 1849–1930) – українська письменниця, перекладач, фольклорист, публіцист, редактор та видавець, громадська діячка, член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук.
Степан Кузьмич Луценко (1897-1927) – голова Полтавського окружного виконкому (1925), заступник Наркома земельних справ УРСР.

      

 

Радгоспна вул. (Шашличка). Забули перейменувати.

Радищева вул. (Лісок)
Олександр Миколайович Радищев (1749-1802) – російський письменник, просвітитель, дисидент. Виборював ідеї демократії та республіканізму, участі народу в управлінні державою.

Радищева пров. (Лісок)

Разіна вул. (Новобудови).
Степан Тимофійович Разін (бл. 1630-1671) – ватажок Селянської війни 1670-1671 р.р. в Московії.

Ракова вул. (Інститут).

Ранкова вул. (Шашличка). Колишня Жданова.
Андрій Олександрович Жданов (1896–1948) — радянський партійний і державний діяч.

Рахівнича вул. (Кривохатки).

Рахівничий пров. (Кривохатки).

Революції Гідності вул. (Переїзд). Колишня Революційна вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.

Редутна вул. (Яківці).

Реконструктивна вул. (Рибці).

Реконструктивний пров. (Рибці).

Рельсовий пров. (Лісок).

Реміснича вул. (Алмазний).

Республіканська вул. (Алмазний).

Рєпіна вул. (Павленки).
Ілля Юхимович Рєпін (1844-1930) – живописець.

Рибальський пров. (Поділ). Провулки Рибальський, Давидовського, Толбухіна і Лебедєва-Кумача складали один провулок – Різдвяний, після революції – Будьонного. Згодом провулок був розділений на 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Рибальські провулки. Зараз кожний провулок має свою назву).

Рибчанська вул. (ПААЗ).

Рилєєва пров. (Яківці).
Кіндрат Федорович Рилєєв (1795-1826) – російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських прихильників ідеї національного визволення України.

Рильського Максима пров. (Яківці).
Максим Тадейович Рильський (1895-1964) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік АН України.

Риночний пров. (Павленки).

Різдвяна вул. (ГРЛ). (?)

Річкова вул.

Річковий 1-й пров. (Климівка).

Річковий 2-й пров. (Климівка).

Робітничий пров. (Кобищани). Колишній 1-й Козачий пров., входив до складу передмістя Кобищани.

Рогізняноька вул. (Рогізна).

Рогізнянський пров. (Рогізна).

Родини Іваненків пров., див. Іваненків Родини пров.

Родини Русових пров., див. Русових Родини пров.

Родини Симиренків вул., див. Симиренків Родини вул.

Родниковий пров. (Кобищани).

Рожева вул. (Харчовиків).

Рожевий пров. (Харчовиків).

Роз'їзна вул. (Кривохатки).

Розсошинський пров. (Юрівка).

Роїк Віри пров. (Рибці). Колишній Тимурівський пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Віра Сергіївна Роїк (1911-2010) - українська вишивальниця. Заслужений майстер народної творчості України (1967). Герой України (2006). Почесний громадянин Сімферополя.

Роксолани вул. (Горбанівка).
Роксолана або Гюррем Султан (бл. 1505-1558) – спершу наложниця, а потім — дружина Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії. Мати султана Селіма II.

Романтичний пров. (Яр).

Ромашкова вул. (дачі Вороніна).

Росяна вул. (Івонченці).

Ротача Петра пров. (Поділ). Колишній Соколова пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Петро Петрович Ротач (1925–2007) – український поет, літературознавець, історик.
Іван Захарович Соколов (1928-1982) - партійний діяч УРСР.

Руденка Миколи вул. (Лісок). Колишня Чумака вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Микола Данилович Руденко (1920-2004) - український письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської спілки. Герой України.
Чумак - хто це?

Рудинського пров. (Рибці).
Михайло Якович Рудинський (1887-1958) – археолог, мистецтвознавець, доктор історичних наук

Русових родини пров. (ПААЗ). Колишній Бакинських Комісарів пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
на честь родини Русових: видатного статистика, етнографа, громадського діяча Олександра Олександровича Русова (1847–1915), його дружини, педагога, літературознавця, громадської діячки Софії Федорівни Русової (Ліндфорс) (1856–1940) та їхнього сина, відомого громадського діяча, одного з фундаторів Української революційної партії Михайла Олександровича Русова (1876–1909).

Руставелі Шота вул. (Кривохатки).
Шота Руставелі (пр. 1172-1216) – грузинський поет 12-го століття, вважається багатьма одним із найвидатніших представників літератури середньовіччя, державний діяч.

Рушниковий пров. (Рибці).

Рябушанська вул. (Пушкарівка - Юрівка).

      

 

Сагайдачного Гетьмана вул. (Алмазний). Колишня Ганчірна, Фурманова.
Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний (бл. 1582–1622) – український полководець і політичний діяч, гетьман Війська Запорозького.
Дмитро Андрійович Фурманов (1891-1926) – російський радянський письменник, військовий і політичний діяч.

Садибна вул. (Дублянщина).

Садова вул. (Кобищани).

Садовий пров. (Кобищани).

Садовського Романа вул. (Супрунівський п/в). Хто це?

Сазанова пров. (Дослідне поле).
Віктор Іванович Сазанов (1879-1967) – агроном, селекціонер, професор.

Сазонова Олександра вул. (Авіамістечко).
Сазонов Олександр Михайлович (1897-1955), командир 9-ї гвардійської Полтавської повітрянодесантної дивізії, яка брала участь у звільненні Полтави.

Сакко вул. (Дублянщина). Колишня Петропавлівська) –
Нікола Сакко (1891-1927) – північноамериканський робітник-анархіст італійського походження. Разом з Бартоломео Ванцетті був засуджений на смертну кару в результаті судової справи, що отримав назву «Сакко і Ванцетті».

Самоцвітна вул. (Яр).

Самоцвітний пров. (Яр).

Санаторний пров. (Кобищани).

Санжарівська вул. (Рибці).

Сапіго Сергія вул. (Центр). Колишня Новопроектована, Магістральна. Історична довідка.
Сергій Терентійович Сапіго (1911-1942) – один з керівників підпільної комсомольсько-молодіжної "Нескорена полтавчанка".

Сверстюка Євгена вул. (Климівка). Колишня Гайдара Аркадія вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Євген Олександрович Сверстюк (1928–2014) – український письменник, мислитель, філософ, гоголезнавець, громадський діяч.
Аркадій Петрович Гайдар (справжнє прізвище Голіков; 1904-1941) – колишній чекіст, потім російський радянський дитячий письменник-прозаїк, автор широковідомої повісті «Тимур та його команда», оповідання «Чук і Гек» тощо.

Світанкова вул. (Пушкарівка).

Світанковий пров. (Пушкарівка).

Світла вул. (Харчовиків).

Світла вул. (Щербані)

Свободи вул. (Алмазний).

Святкова вул. (Яр).

Свято-Макаріївський пров. (Новоселівка). Колишній Комісарівський пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.

Северін Жанни вул.. Колишня Профінтерну вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
Жанна Костянтинівна Северин (1938-2013) — заслужена артистка України, народна артистка України, провідна артистка Полтавського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя.
Червоний інтернаціонал профспілок (Червоний Профінтерн, Профінтерн) – міжнародна організація радикальних профспілок, створена в Москві в липні 1921 року в ході конгресу профспілок.

Селянська вул. (Переїзд).

Семафорна вул. (Кривохатки).

Семенівська вул. (Червоний Шлях).

Серафимовича вул. (шашличка).
Імовірно Олександр Серафимович Серафимович (справжнє прізвище Попов; 1863-1949) – російський письменник.

Середня вул. (Кривохатки).

Серпанковий пров. (Івонченці).

Серпнева вул. (Яр).

Серьогіна вул. (Склозавод).
Імовірно Серьогін Володимир Сергійович (1922-1968) — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945). Трагічно загинув 27 березня 1968 р. в авіакатастрофі разом із Ю. А. Гагаріним

Сєрова вул. (Лугова).
Сєров Анатолій Костянтинович (1910-1939) — радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1938). Загинув разом з П. Осипенко (вулиця її імені поряд).

Силікатний пров. (Психлікарня).

Симиренків Родини вул. (р-н вул. Башкирцевої) (?)

Симоненка Василя пров. (Юрівка). Колишній Радгоспівський пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Василь Андрійович Симоненко (1935–1963) – український поет і журналіст, шістдесятник.

Сікорського пров. (Юрівка). Колишній Федька пров., з 20.05.2016 р. — сучасна назва) –
Сікорський Ігор Іванович (1889-1972) - видатний авіаконструктор українського походження.
Іван Федорович Федько (1897-1939) – радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу.

Сільськогосподарська вул.

Сінна вул. (Центр). Колишня Порохова, після революції – Ворошилова, згодом – Ленінградська.
Климент Єфремович Ворошилов (1881—1969) — радянський військовий та політичний діяч.

Сінний пров. (Павленки)

Сірка Івана вул. (Юрівка). Колишня Щербакова вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Іван Сірко (1605/10-1680) - подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового.
Олександр Сергійович Щербаков (1901-1945) — радянський партійний і державний діяч. У 1942–1943 роках заступник наркома оборони СРСР, голова Ради військово-політичної пропаганди, начальник Радінформбюро. З червня 1942 року — начальник Головного політичного управління РСЧА, генерал-полковник (1943).

Січових Стрільців вул. (ПААЗ). Колишня Бакинських Комісарів вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
«Січові Стрільці» – військові підрозділи Наддніпрянської Армії УНР, сформовані у 1917–1919 роках.
Бакинські комісари – 26 керівних комуністичних революційних діячів м. Баку й Азербайджану.

Скаржинської Катерини вул. (Рибці). Колишня КІМ вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
Катерина Миколаївна Скаржинська (1852–1932) – меценатка, музейниця, громадська діячка, фундаторка першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України.
Комуністичний інтернаціонал молоді.

Скіфська вул. (Яківці).

Скіфський пров. (Дальні Яківці).

Скліфосовського пров. (Яківці).
Микола Васильович Скліфосовський (1836-1904) – вчений-хірург, професор, громадський діяч.

Скобелєва пров. (Кобищани). Колишній Кобеляцький пров., входив до складу передмістя Кобищани.
імовірно Михайло Дмитрович Скобелєв (1843-1882) – російський воєначальник, генерал від інфантерії, генерал-ад'ютант.

Сковороди вул. (Колонія). Колишня Колонійська, з 1920-х рр. – ім. Ф. Лассаля, з 1972 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – український просвітитель, філософ і поет.
Фердинанд Лассаль (1825-1864) — німецький політичний діяч, мислитель. Лідер німецьких соціалістів.

Сковороди пров. (Колонія).

Скороходівський пров. (Новобудови).

Слави пл. (Південна). Колишня Привокзальна. Історична довідка.

Сластіона Опанаса пров. (Крутий Берег). Колишній Жовтневий пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Опанас Георгійович Сластіон (Сластьон) (1855–1933) – маляра-графік, етнограф, архітектор, кераміст, педагог.

Слобідська вул. (Крутий Берег).

Слов'янський пров. (Лісок).

Смирнова пров. (ГРЛ). Хто це?

Сніжний пров. (Лавки).

Собінова пров. (Кобищани).
Леонід Віталійович Собінов (1872-1934) – російський співак.

Соборний майдан (Центр). До 1925 р. – Соборна пл., з 1925 р. – Червона пл., у середині 90-х рр. повернуто первісну назву). Історична довідка

Соборності вул. (Центр). Історична довідка. Прокладена у 2-й половині 18 ст. Первісна назва Успенська. У кінці 18 ст. була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. На планах Полтави кінця 18 - початку 19 ст. позначена як Мостова. На початку 19 ст. одержала назву Олександрівська, тягнулася від Соборної до Круглої площі. Далі починалася Кременчуцька поштова дорога, відтинок якої до сучасної пл. Зигіна на поч. 20 ст. називався вул. Куракінською. У 1922 р. вул. Олександрівську і Куракінську перейменовано на Жовтневу на честь Великої Жовтневої соціалістичної революції. У повоєнні роки частина від Соборної пл. до Жовтневого парку називалася вул. Сталіна. З 1961 – знову Жовтнева. З 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Названа на честь Соборності України.

Сонячна вул. (ГРЛ).

Соняшникова вул. (Яр).

Сорочинська вул. (Івонченці).

Сортувальна вул. (Новобудови).

Соснова вул. (Дублянщина).

Сосновий пров. (Дублянщина).

Сосюри вул. (Кобищани).
Володимир Миколайович Сосюра (1898-1965) – український поет.

Спартака вул. (Яківці).
Спартак (109-71 р. до н. е.) – гладіатор, вождь і лідер рабів під час Третьої Рабської війни, великого повстання рабів проти Римської республіки.

Спаська вул. (Центр). Колишня Приютська, Спаська, Дзержинського, у середині 90-х рр. повернуто історичну назву. Історична довідка.

Співоча вул. (Яр).

Спільчанський пров. (Новоселівка)

Спортивний пров. (Харчовиків)

Ставицького вул. (Кривохатки).
Імовірно Ставицький Олександр Пилипович — почесний залізничник, котельник Полтавського паровозоремонтного заводу.

Ставкова вул. (Рибці).

Ставковий пров. (Кобищани). Колишня Дача Бєлявського, входила до складу передмістя Кобищани; Ставочний пров.). У атласі Полтави 2000 р. зазначений як перейменований на Ставковий.

Станіславського вул. (Огнівка).
Костянтин Сергійович Станіславський (1863-1938) – російський театральний діяч; актор, педагог, режисер.

Старий Поділ вул. (Поділ).

Старицького пров. (Огнівка). Колишній Дорожний пров., з 1962 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Михайло Петрович Старицький (1840-1904) – український письменник, театральний і культурно-громадський діяч.

Старицької Ганни пров. (Івонченці). Колишній Мате Залки пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Ганна Георгіївна Старицька (1908–1981) – українська й французька художниця, графік. Народилась у Полтаві.

Старокотелевська вул. (Затуринський п/в).

Староруслянська вул. (дачі Вороніна).

Стасівська вул. (Психлікарня).

Стекольний пров. (Кобищани).

Степанюка Володимира вул. (Рибці). Колишня Дундича вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Володимир Петрович Степанюк (1955—2014) — український громадський діяч.
Олеко Дундич (1896(7)-1920) – сербський або хорватський революціонер, учасник Першої світової і Громадянської війн.

Степова вул. (Рибці)

Степовий пров. (Юрівка).

Степовий пров. (Рибці). У деяких джерелах - Степний пров.

Степовика вул. (Поділ). Хто це?

Степовика пров. (Поділ). Хто це?

Степового Фронту вул. (Алмазний). Колишня Польова вул.
На честь військ Степового фронту, які звільнили Полтаву 23 вересня 1943 р. Перелік військ зазначений на Стелі на честь військових частин і з'єднань, які звільнили місто від німецько-фашистських окупантів у вересні 1943 року.

Стефаника пров. (ГРЛ).
Василь Семенович Стефаник (1871-1936) – видатний український письменник і громадський діяч.

Стешенка пров. (Алмазний). Колишній Косіора.
Іван Матвійович Стешенко, (1873,Полтава—1918), громадсько-політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник.
Станіслав Вікентійович Косіор (1889-1939) - більшовицький партійний і радянський діяч, один з організаторів штучного голодомору 1932-33 рр. в Україні.

Стрілецька вул. (Харчовиків). Колишній Стрілковий пров.

Стрілочна вул. (Дальні Яківці).

Стрітенська вул. (Центр). Колишня Стрітенська, Комсомольська вул. 20.05.2016 р. повернуто історичну назву. На розі нинішніх вулиць Стрітенської та Соборності була Стрітенська церква, побудована в 1787 році. Коли в 1802-1803 рр. виділили ділянку для Богоугодного закладу (обласна лікарня), то через відчужені приватні володіння проклали вулицю, перпендикулярно Ново-Полтавській (вулиці Шевченка), в бік Познанської греблі (вул. Миколи Дмітрієва) і назвали її Крайньою вулицею. Пізніше її продовжили в протилежному напрямку, до Стрітенської церкви, і по всій довжині вулиці стали називати Стрітенською.
Всесоюзний Ленінський комуністичний союз молоді (ВЛКСМ), або Комсомол — комуністичний молодіжний рух в СРСР, скорочення від «комуністичний союз молоді»

Суворовський пров. (Кобищани).
Олександр Васильович Суворов (1730-1800) – генералісимус, видатний російський полководець.

Суконний пров. (Павленки).

Сумський пров. (Яківці).

Суничний пров. (Яр).

Супрунівська вул. (ГРЛ).

Сурикова вул. (Юрівка).
Василь Іванович Суриков (1848-1916) – російський художник, автор монументальних полотен з історії Росії та портретів.

Сухомлинського вул. (Рибці).
Василь Олександрович Сухомлинський (1918-1970) – український педагог, член-кореспондент АПН РРФСР, АПН СРСР, заслужений учитель УРСР, Герой Соціалістичної Праці.

      

 

Талалихіна пров. (ГРЛ).
Віктор Васильович Талалихін (1918-1941) – військовий льотчик, перший в СРСР застосував нічний таран, Герой Радянського Союзу.

Танкістів вул. (Пост-Островок).

Тахтаулівська вул. (Психлікарня).

Театральна вул. (Центр).

Театральний 1-й пров. (Колонія).

Театральний 2-й пров. (Колонія).

Текстильна вул. (Рибці).

Телефонний пров. (Новоселівка).

Тернова вул. (Рибці).

Тесленка пров. (Павленки).
імовірно Архип Юхимович Тесленко (1882-1911) – письменник.

Тиловий пров. (Центр).

Тимошенка Юрія вул. (Половки). Колишня Примакова вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Тимошенко Юрій Трохимович (сценічний псевдонім — Тарапунька; 1919-1986), артист естради і кіно.
Віталій Маркович Примаков (1897-1937) – радянський військовий діяч, командарм 2-го рангу.

Тихий пров. (Кобищани).

Тичини Павла вул. (Рогізна).
Павло Григорович Тичина (1891-1967) – поет, перекладач.

Тікунова вул. (Івонченці).
імовірно Григорій Якович Тікунов (1916-1972) – Герой Радянського Союзу.

Тімірязєва вул. (Юрівка).
Климент Аркадійович Тимірязєв (1843-1920) – російський природознавець-дарвініст, біолог, фізіолог, один з основоположників російської і радянської школи фізіологів рослин.

Тимірязєва пров. (Юрівка).

Тіньова вул. (Рибці).

Ткачів пров. (Браїлки). (?).

Тобілевича вул. (Кобищани). Якого? – в історичній довідці зазначено, що названа у 1962 р. на честь Тобілевича Івана Карповича (літературний псевдонім Карпенко-Карий), але в Полтаві є пров. Карпенка-Карого, названий на його честь. Але немає вулиць на честь Миколи Карповича Садовського (Тобілевича) і Панаса Карповича Саксаганського (Тобілевича).

Товарний пров. (Пост-Островок).

Токарний пров. (Токарний).

Толбухіна пров. (Подол). Колишній 3-й Рибальський. (?)
Федір Іванович Толбухін (1894-1949) – радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу, Герой Радянського Союзу.

Толстого вул. (Лісок). Якого?
Вірогідно Толстой Лев Миколайович (1828—1910), російський письменник. У 1854 р. був у Полтаві проїздом.

Толстого пров. (Лісок). Якого?

Тополина вул. (Крутий Берег).

Тополиний пров. (Крутий Берег).

Торф'яний пров. (Кривохатки).

Травневий пров. (Івонченці).

Тракторний пров. (Новоселівка).

Транзитна вул. (дачі Вороніна).

Транспортна вул. (Супрунівський п/в).

Трестовський пров. (Кобищани).

Третьякова пров. (Дослідне поле).
Сергій Федорович Третьяков (1872-1918) – вчений-агроном.

Трикотажний пров. (Браїлки).

Троїцький пров. (Вакуленці).

Трояндова вул. (Лісок).

Трубний 1-й пров. (Кобищани).

Трубний 2-й пров. (Кобищани).

Трудовий пров. (Кобищани). Колишній 3-й Козачий пров., входив до складу передмістя Кобищани)

Туган-Барановського Михайла вул. (Червоний Шлях). Колишня Муранова вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Михайло Іванович Туган-Барановський (1865-1919) — видатний український економіст. Генеральний секретар (міністр) фінансів Української Центральної Ради (серпень-листопад 1917).
Муранов - хто це?

Тунельна вул. (Кривохатки).

Тунельний пров. (Кривохатки).

Тупий пров. (Центр).

Тупик 1-й (Павленки).

Тупик 2-й (Павленки).

Тупик 3-й (Павленки).

Тургенєва вул. (ПААЗ). Якого?
або Іван Сергійович Тургенєв (1818-1883) – російський письменник, або Микола Іванович Тургенєв (1789-1871) – декабрист.

Тюленіна пров. (ГРЛ).
Сергій Гаврилович Тюленін (1925-1943) – член штабу організації «Молода гвардія», Герой Радянського Союзу.

      

 

Убийвовк Лялі вул. (Новоселівка). Колишня Макаріївська, в 30-х рр. 20 ст. – Созівська, з 1951 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Олена Костянтинівни Убийвовк (1918-1942), Героя Радянського Союзу.

Ударна вул. (ПААЗ).

Українки Лесі вул. (Кобищани). Колишня Отаманівська, входила до складу передмістя Кобищани.
Леся Українка (Косач, Лариса Петрівна; 1871-1913) – українська письменниця та громадська діячка.

Український пров. (Юрвка).

Урожайний пров. (Юрвка).

Уютна вул. (Центр).

Уточкіна Сергія вул. (Гожули). Колишня 70-річчя Великого Жовтня вул. Джерела вказують, що вулиця перейменована у 2016 р., але у Розпорядженні Голови ОДА цього перейменування не зазначено.

      

 

Федора Вовка вул., див. Вовка Федора вул.

Федорова Євгена Академіка пров. (Павленки). Колишній Покровський – на Павленківській пл. вулиця виходила до Покровської церкви, Войкова пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Євген Павлович Федоров (1909–1986) – радянський і український астроном, дійсний член АН УРСР (з 1969).
Петро Лазаревич Войков (1888-1927) – учасник революційного руху в Росії, активний прихильник розстрілу Миколи II.

Фестивальна вул. (Яківці).

Фіалковий пров. (Яр).

Фізкультурна вул. (Рибці).

Фізкультурний 1-й пров. (Рибці).

Фізкультурний 2-й пров. (Рибці).

Фізкультурний 3-й пров. (Рибці).

Франка вул. (Рогізна).
Іван Якович Франко (1856-1916) – український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч.

Фруктова вул. (Юрівка).

Фруктовий пров. (Юрівка).

      

 

Халтуріна Степана вул. (Зигіна). Колишня Анненська.
Степан Миколайович Халтурін (1857-1882) – російський робітник, революціонер, який здійснив терористичний акт в Зимовому палаці (1880). Організатор «Північно-російського робітничого союзу».

Халтуріна Степана пров. (Зигіна). Колишній Анненський.

Харківська вул. (Лісок).

Харківське шосе. (круг).

Харчовиків вул. (Харчовиків).

Хасанівська вул. (Поділ).

Хвойна вул. (Затуринський п/в).

Хімічна вул. (Кобищани).

Хімічний проїзд. (Колонія). Колишній Червоний Хімік пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
За наявності Хімічної вулиці, Хіммащівського пров. і Хімічного проїзду складається враження, що Полтава не тільки духовна, але й хімічна столиця України.

Хіммашівський пров. (Рибці).

Хлібозаводська вул. (Київський в-л)

Хліборобів пров. (Крутий Берег).

Хмелевського Йозефа вул. (Яр).

Хмельницького Богдана бульв. (Левада).
Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький (1595-1657) – державний, політичний і військовий діяч, гетьман Війська Запорозького (1648-1657 рр.); вождь Української національної революції XVIІ ст. і засновник козацької Гетьманської держави.

Хмельницького Богдана вул. (Поділ). Колишня Кінноярмаркова). Історична довідка.

Холодної Віри пров. (Дублянщина). Колишній Ногіна пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Віра Василівна Холодна (1893–1919) – видатна кіноакторка епохи німого кіно. Народилась у Полтаві.
Віктор Павлович Ногін (1878-1924) – російський політичний і державний діяч.

Холодноярський майдан (Крутий Берег). Колишній Комсомольський майдан, з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
на честь Холодноярської Республіки (1919–1922) – самопроголошеного державного утворення на землях УНР.

Хорольський пров. (Половки).

Хоткевича Гната пров. (Алмазний).
Гнат Мартинович Хоткевич (1877-1938) – письменник, критик, літературознавець, мистецтвознавець, театральний і музичний діяч, історик і етнограф.

Хрестовоздвиженська вул. (Червоний Шлях).

Хрестовоздвиженський пров. (Рогізна). Колишній Комунарів пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва)

ХТЗ пров. (Поліл).

Художня вул. (Поліл).

      

 

Цвіточна вул. (Новоселівка).

Цегляний пров. (Кобищани).

Центральна вул. (Дублянщина)

Центральна вул. (шашличка)

Цитовський пров. (Кривохатки).

Цілинний пров. (Кривохатки).

Ціолковського вул. (Алмазний).
Костянтин Едуардович Ціолковський (18571935) – вчений-теоретик, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник.

Цісик Квітки вул. (Юрівка). Колишня Червонофлотська вул., з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Квітка Цісик (1953-1998) — американська оперна і блюзова співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень.

      

 

Чайкіної Лізи вул. (Колонія).
Єлизавета Іванівна Чайкіна (1918-1941) – секретар Пеновського підпільного райкому комсомолу Калінінської області, одна з організаторів партизанського загону в роки Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу.

Чайкіної Лізи пров. (Колонія).

Чайковського пров. (Новоселівка).
Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) – російський композитор

Челюскіна вул. (Юрівка).
Семен Іванович Челюскін (бл. 1700-1764) – російський полярний мореплавець.

Челюскіна пров. (Юрівка).

Челябінська вул. (Яківці).

Челябінський пров. (Яківці).

Червнева вул. (Яр).

Червоного Хреста вул. (Кобищани). Колишній пров. Зелений Яр, входив до складу передмістя Кобищани.

Череваня Антона пров. (Лісок). Колишній Коп'яка пров., з 20.05.2016 р. – сучасна назва) –
Антон Самійлович Черевань (1906-1975), професор, перший доктор історичних наук на Полтавщині.
Коп'як - хто це?

Черемховий пров. (Івонченці).

Черепанова вул. (Климівка).
Вірогідно на честь Юхима Олексійовича або Мирона Юхимовича Черепанових (бртько Юхим (1774—1842) и син Мирон (1803—1849) — російські промислові інженери-винахідники. Відомі тим, що побудували перший паровоз и залізницю в Росії.

Черепична 1-а вул. (ПААЗ).

Черепична 2-а вул. (ПААЗ).

Черешнева вул. (Пушкаріка - Юрівка).

Черкаська вул. (Рибці).

Чернишевського пров. (Харчовиків).
Микола Гаврилович Чернишевський (1828-1889) — російський публіцист і письменник, ідеолог революційно настроєної інтелігенції.

Чернігівська вул. (ПААЗ).

Черняховського вул. (шашличка).
Іван Данилович Черняховський (1906-1945) – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу

Чехова вул. (Інститут).
Антон Павлович Чехов (1860-1904) – російський письменник, загальновизнаний класик світової літератури..

Чиста вул. (Психлікарня).

Чистопрудна вул. (Івонченці).

Чкалова вул. (Лісок).
Валерій Павлович Чкалов (1904-1938) – радянський льотчик-випробувач, комбриг, Герой Радянського Союзу.

Човновий пров. (Кобищани).

Чорновола В'ячеслава вул. (Центр). Колишня Поштамтська, Остроградського, Луначарського, Куйбишева; у 2000-х рр. відтінок вул. Куйбишева від вул. Козака до Корпусного парку перейменовано на вул. Чорновола, 20.05.2016 р. вся вулиця перейменована на вул. Чорновола. Історична довідка.
В'ячеслав Максимович Чорновіл (1937-1999) – український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х - 90-х років; Герой України (2000, посмертно).
Валер‘ян Володимирович Куйбишев (1888-1935) – радянський державний і партійний діяч.

Чорноглазівська вул. (Гожули).

Чорнухинська вул. (Яр).

Чумаківська вул. (Рибці).

Чураївни вул. (Левада).
Маруся Чурай (?-?) – легендарна народна співачка і поетеса.

Чураївни вул. (Горбанівка)

Чутівська вул. (шашличка).

      

 

Шведська вул. (Павленки). Історична довідка.

Шведська Могила вул. (Яківці). Історична довідка.

Шевцової Любові пров. (ГРЛ).
Любов Григорівна Шевцова (1924-1943) – комсомолка, підпільниця в роки Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу.

Шевченка вул. (первісна назва – Велика Полтавська, згодом – Новополтавська, з 1908 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – видатний український поет і художник.

Шевченка вул. (Розсошенці)

Шевченка пров. (Браїлки).

Шеметів Братів пров. (Центр). Колишній Ербенський, Інтернаціональний, з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
На честь рідних братів, уродженців Лубенщини: громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради Володимира Михайловича Шемета (1873–1933), громадського діяча Миколи Михайловича Шемета (1882–1918), публіциста і політичного діяча Сергія Михайловича Шемета (1875–1957). Брати Шемети є видавцями першої україномовної газети на Лівобережній Україні «Хлібороб» (1905), фундаторами приватних українських гімназій на Лубенщині та Києві.

Шемякіна Івана вул. (Рибці). Колишня Тимурівська вул., з 20.05.2016 р. — сучасна назва.
Іван Васильович Шемякін (1877—1952), видатний атлет.
на честь героїв повісті Аркадія Петровича Гайдара «Тимур та його команда».

Шилівська вул. (Алмазний)

Шишкіна вул. (Кривохатки).
Імовірно Шишкін Іван Іванович (1832-1898)— російський художник-пейзажист, живописець.

Шкільна вул. (Крутий Берег).

Шкільна вул. (Розсошенці)

Шкільний пров. (Колонія). Колишня Семінарська вул.

Шмиглівська вул. (Щербані).

Шолом-Алейхема вул. (Центр). Колишня Новопрокладена, з 1923 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Шолом-Алейхем (Рабинович, Шолом Нохумович; 1859-1916) – письменник.

Шухевича Романа пров. (Центр). Колишній Карпівський, Піонерський, з 20.05.2016 р. – сучасна назва.
Роман Осипович Шухевич (1907-1950) — український політичний і державний діяч, військовик. Генерал-хорунжий, головнокомандувач УПА, голова Секретаріату Української головної визвольної ради.

      

 

Щасливий пров. (Яр).

Щемилівська вул. (Кобищани). див. Щемилівка.

Щепкіна пров. (Лугова). Колишній Антонцівський, з 1951 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Михайло Семенович Щепкін (1788-1863) – видатний український і російський актор, основоположник українського реалістичного театру.

Щепотьєва бульв. (Огнівка).
Володимир Олександрович Щепотьєв (1880-1937) – літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, краєзнавець, архівіст, педагог, композитор, перекладач.

Щербанівський пров. (Кобищани).

Щербаківський Шлях вул. (шашличка).

      

 

Ювілейна вул. (Пушкарівка).

Юнацька вул. (ПААЗ).

Юрівська вул. (Юрівка).

Юрівський пров. (Юрівка).

Юрченка Петра вул. (Авіамістечко).
Петро Аксентійович Юрченко (1918–1995) – Герой Радянського Союзу.

      

 

Яблунева вул. (Юрівка).

Яблуневий пров. (Юрівка).

Ягідна вул. (Юрівка).

Ягідний пров. (Юрівка).

Яківчанська вул. (Інститут).

Ялинковий пров. (Яр).

Янтарна вул. (Яківці).

Яровий пров. (Лугова).

Ярошенка вул. (Алмазний). Колишня Дорожна, з 1962 р. – сучасна назва. Історична довідка.
Микола Олександрович Ярошенко (1846-1898) – російський живописець. Народився у Полтаві

Ясенева вул. (Яр).

Ясний пров. (Лавки).

Ясний пров. (Гожули)

Яценка вул. (Павленки). Колишній Київський пров.
Г. Ф. Яценко – секретар підпільного обкому КП(б)У, колишній заступник редактора обласної газети "Зоря Полтавщини", загинув у бою.

   

Highslide JS

ОПИСАНИЕ
К ПЛАНУ Г. ПОЛТАВЫ

1. Крестовоздвиженский монастырь.

2. Принадлежащие к нему службы и лес.

3. Соборная церковь.

4. Воскресенская церковь.

5. Сретенская церковь.

6. Николаевская церковь.

7. Преображенская церковь.

8. Кладбищенская церковь.

9. Часовня в память 19 Февраля 1861 г.

10. Католическая церковь.

11. Лютеранская церковь.

12. Еврейская синагога.

13. Еврейский молитвенный дом.

14. Apxиepейcкий дом с садом.

15. Дом Духовной Консистории.

16. Училище девиц Духовного звания.

17. Духовная Семннария.

18. Духовное мужское училище.

19. Монумент, и при нем Александровский парк, в ознаменование победы одержанной Государем Императором Петром I над Карлом XII, Королем Шведским, в 1708 г. Июня 27 дня.

20. Памятник, где Государь Император Петр I отдыхал после одержанной победы.

21. Дом занимаемый Губернатором.

22. Петровский Кадетский Корпус.

23. Службы оного.

24. Дом ведомства того-же корпуса.

25. Губернские Присутственные места.

26. Дом Дворянского Собрания.

27. Полицейское Городское Управление.

28. Здания пожарной команды.

29. Губернская Мужская и Мариинская женская Гимназия.

30. Реальное училище.

31. Городская Управа.

32. Александровский Детский Приют.

33. Городской дом.

34. Городской водопровод.

35. Институт Благородных девиц с садом.

36. Дом ведомства Института, с садом, лесом и площадью.

37. Первая Полицейская часть.

38. Богоугодное заведение с садом.

39. Дома Душевно-больных.

40. Тюремный замок.

41. Больница оного.

42. Еврейская Больница.

43. Губернская Земская Управа.

44. Почтово-Телеграфная Контора.

45. Конский завод, принадлежащий Земству.

46. Артиллерийские казармы (Жандармск. ул.)

47. Здание Арестантских рот (Жандармск. ул.)

48. Лавки.

49. Бани.

50. Пивоваренные заводы.

51. Очисткой Казенный Склад.

52. Мукомольные (паровыя мельницы: М. Эйзлер, Б. Эйзлер, Г. Амчиславского, В. Венгерова, Г. Виноградовой и Д. Молдавского).

53. Водочные заводы.

54. Здания Полтавской Станции Харьково-Николаевской железной дороги: a) Пассажирское, b) Товарное, c) локомотивное, d) для вагонов, e) мастерская, f) казарма и g) водопровод.

55. Здание водопровода Земства.

56. Здание водопровода Института.

57. Рождества-Богородицы церковь.

58. Нерукотворенного образа церковь с каменным чехлом, в ней Госуд. Импер. Петр I молился, после одержанной победы над Карлом XII.

59. Покровская церковь.

60. Уездное училище.

61. Экзерцигауз.

62. Волостное Правление.

63. Дом Земского ведомства.

64. Торговыя лавки.

65. Мясные лавки.

66. Богодельня.

67. Скотобойня.

68. Провиантские магазины.

69. Кузницы.

70. Городской сад и питомник.

71. Сквер (Белухи-Кохановскаго).

72. Заводы (Кирпичные. Изразцовые. Кожевенные).

73. Соборная площадь.

74. Петровская площадь.

75. Торговая площадь.

76. Ярмарочная (Сенная) площадь.

77. Конно-Ярмярочная площадь.

78. Городские в разных местах площади.

79. Плац парадная Кадетского Корпуса.

80. Христианские кладбища.

81. Еврейское кладбище.

82. Училище имени Стефановича.

83. Земельный Банк.

84. Общество Взаимного Кредита.

85. Отделение Государственного Банка.

86. Дворянский Пансион-Приют.

87. Городские казармы.

88. Земское Ремесленное училище.

89. Водонапорная башня.

90. Киeвский вокзал.

91. Памятник И. П. Котляревскому.

92. Новые городские лавки.

93. Земская фельдшерская школа.

94. Здание Просветительных целей.

95. Скотопригонный двор.

96. Рыбный павильон.

97. Училище имени Стефанович.

98. Торговый павильон.

99. Макарьевская церковь.

100. Троицкая церковь.

101. Городской кирпичный завод.

102. Товарная станция К.-П. ж. д.

 

Перелік
колишніх назв вулиць та провулків

Колишня назва

Сучасна назва

Анненська вул.

Халтуріна Степана вул.

Анненський пров.

Халтуріна Степана пров.

Антонцівський пров.

Щепкіна пров.

Артема вул.

Петлюри Симона вул.

Архієрейська вул.

Козака Володимира вул.

Афанасіївський пров.

Нечуя-Левицького вул.

Бабичевський пров.

Желвакова вул.

Бакинських Комісарів вул.

Січових Стрільців вул.

Бакинських Комісарів пров.

Русових родини пров.

Баумана вул.

Осьмака Кирила вул.

Білухи-Кохановського сквер

Березовий сквер

Більшовицька вул.

Демократична вул.

Боженка вул.

Апостола Данила вул.

Будьонного вул.

Небесної Сотні вул.

Будьонного пров.

Рибальський пров.

Бульварна вул.

Лютого Олександра вул.

Ванцетті вул.

Міщенка В. вул.

Велика Кузнецька вул.

Пушкіна вул.

Велика Полтавська вул.

Шевченка вул.

Велико-Петровська вул.

Першотравневий просп.

Войкова вул.

Покровська вул.

Войкова пров.

Гарнієра Графа фон вул.

Войкова пров.

Федорова Євгена Академіка пров.

Володарського вул.

Дмітрієва Миколи вул.

Волочаївський пров.

Носова Віктора пров.

Воровського вул.

Михайлівський Яр вулиця

Вороніна вул.

Колійна вул.

Вороніна пров.

Вайнгорта Лева пров.

Ворошилова вул.

Сінна вул.

Воскресенський пров.

Воскресенський узвіз

Всіхсвятська вул.

Героїв-чорнобильців вул.

Гайдара Аркадія вул.

Сверстюка Євгена вул.

Гайдарівський пров.

Гребінки вул.

Галана Ярослава пров.

Миколайчука Івана пров.

Ганчірна вул.

Сагайдачного Гетьмана вул.

Гетьманський пров.

Пчілки Олени вул.

Глухий пров.

Ботанічний пров.

Гончарний пров.

Капельгородського пров.

Гора Марата

Верховинця вул.

Бєлявського Дача

Ставковий пров.

Дворянська вул.

Орлика Пилипа вул.

Дзержинського вул.

Спаська вул.

Дзержинського пл.

Незалежності майдан

Дніпропетровський пров.

Дніпровський пров.

Дорожна вул.

Ярошенка вул.

Дорожний 1-й пров.

Позена пров.

Дорожний пров.

Старицького пров.

Дундича вул.

Степанюка Володимира вул.

Дундича 1-й пров.

Лемика Миколи пров.

Дундича 2-й пров.

Липи Івана пров.

Дундича 3-й пров.

Прийми Івана пров.

Еллана вул.

Докучаєва вул.

Енгельса вул.

Гончара Олеся вул.

Ербенський пров.

Шеметів Братів пров.

Єгор'ївська вул.

Європейська вул.

Єлизаветинський пров.

8 Березня пров.

Жандармська вул.

Коряка Дмитра вул.

Жданова вул.

Ранкова вул.

Жертв революції вул.

Довженка вул.

Жертв революції 1-й пров.

Заньковецької пров.

Жовтнева вул.

Соборності вул.

Жовтневий пров.

Сластіона Опанаса пров.

Загородня вул.

Зигіна вул.

Заливчого вул.

Орлика Пилипа вул.

Запорозький пров.

Карпенка-Карого пров.

Зелений Яр пров.

Червоного Хреста вул.

Іванівська вул.

Гоголя вул.

Інститутська вул.

Остроградського вул.

Інститутська вул.

Першотравневий просп.

Інтернаціональний пров.

Шеметів Братів пров.

Іскрівська вул.

Капніста Василя вул.

Кагановича вул.

Лисенка вул.

Калініна вул.

Мазепи Івана вул.

Кам'яна вул.

Леваневського вул.

Карпівський пров.

Шухевича Романа пров.

Катерининська вул.

Кириченко Раїси вул.

Келінський просп.

Першотравневий просп.

Київський пров.

Яценка вул.

КІМ вул.

Скаржинської Катерини вул.

Кінноармійська вул.

Волонтерська вул.

Кінноярмаркова вул.

Хмельницького Богдана вул.

Кінно-Ярмаркова пл.

Небесної Сотні вул.

Кірова вул.

Кричевського вул.

Кірочна вул.

Моргуна Федора вул.

Кірочний 2-й пров.

Остроградського вул.

Кобеляцька вул.

Європейська вул.

Кобеляцький пров.

Скобелєва пров.

Кобищанська 1-а вул.

Мстислава Патріарха вул.

Кобищанська 2-а вул.

Марата вул.

Кобищанська 3-я вул.

Мирного Панаса вул.

Козачий 1-й пров.

Робітничий пров.

Козачий 2-й пров.

Мешко Оксани вул.

Козачий 3-й пров.

Трудовий пров.

Колісниківський пров.

Колісниківський пров.

Колонійська вул.

Сковороди вул.

Комінтерну вул.

Новобудовна вул.

Комісарівський пров.

Свято-Макаріївський пров.

Комсомольська вул.

Стрітенська вул.

Комсомольський майдан

Холодноярський майдан

Комунальний пров.

Хрестовоздвиженський пров.

Комуністична вул.

Матвієнка Федора вул.

Конєва Маршала бульв.

Коновальця Євгена бульв.

Коп'яка вул.

Вовка Федора вул.

Коп'яка пров.

Череваня Антона пров.

Корчагінська вул.

Граб’янки Григорія вул.

Косіора вул.

Стешенка пров.

Костянтинівська вул.

Петлюри Симона вул.

Крайня вул.

Стрітенська вул.

Красіна вул.

Героїв АТО вул.

Красіна пров.

Зерових Братів пров.

Красноградське шосе

Ігоря Святославича Князя вул.

Краснодонська вул.

Китастого Григорія вул.

Кременчуцька вул.

Зіньківська вул.

Кременчуцька поштова дорога

Соборності вул.

Кривий пров.

Гнєдича пров.

Кротенківський пров.

Жук Віри пров.

Кругла вул.

Ляхова вул.

Крупської вул.

Моргуна Федора вул.

Кузнецька вул.

Пушкіна вул.

Куйбишева вул.

Чорновола В'ячеслава вул.

Кулика Маршала вул.

Маринеско Олександра вул.

Куракінська вул.

Соборності вул.

Курилівська вул.

Мстислава Патріарха вул.

Лагоди вул.

Злагоди вул.

Лассаля Ф. вул.

Сковороди вул.

Леніна вул.

Небесної Сотні вул.

Леніна пл.

Конституції пл.

Ленінградська вул.

Сінна вул.

Литвинових Братів вул.

Воскресенський узвіз

Лихачова вул.

Левицького Ореста вул.

Лібкнехта Карла вул.

Мстислава Патріарха вул.

Лібкнехта Карла пров.

Колісниківський пров.

Луначарського вул.

1100-річчя Полтави вул.

Луначарського вул.

Чорновола В'ячеслава вул.

Луценка вул.

Пчілки Олени вул.

Луценка пров.

Луценка Дмитра пров.

Львівська вул.

Кондратюка Юрія вул.

Люксембург Рози вул.

Кириченко Раїси вул.

Магістральна вул.

Сапіго Сергія вул.

Мазепинський пров.

Паскаля пров.

Макаріївська вул.

Убийвовк Лялі вул.

Мала Зустрічна вул.

Мясоєдова вул.

Мало-Некрасівська вул.

Горького вул.

Мало-Петровська вул.

Небесної Сотні вул.

Мало-Садова вул.

Короленка вул.

Маркевича пров.

Марко Вовчко пров.

Маркса Карла вул.

Козака Володимира вул.

Мате Залки вул.

Гаврилка Михайла вул.

Мате Залки пров.

Старицької Ганни пров.

Менжинського вул.

Гарнієра Графа фон вул.

Микитський пров.

Микитський пров.

Миколаївська вул.

Кукоби Анатолія вул.

Миколаївський бульвар

Небесної Сотні вул.

Миколаївський пров.

Воскресенський узвіз

Михайлівський Яр пров.

Михайлівський Яр вул.

Мікеріна вул.

Горліс-Горського Юрія вул.

Міняйлівський пров.

Гарнієра Графа фон вул.

Мічуріна пров.

Ботанічний пров.

Морозова Павлика вул.

Гордієнка Костя вул.

Мостова вул.

Соборності вул.

Муранова вул.

Туган-Барановського Михайла вул.

М'ясницька вул.

Міщенка В. вул.

Нариманівська вул.

Підмонастирська вул.

Нечаївський пров.

Коперника пров.

Нижньо-Фабрикантська вул.

Балакіна вул.

Нова вул.

Лисенка вул.

Ново-Кременчуцькака вул.

Лідова вул.

Ново-Миколаївська вул.

Небесної Сотні вул.

Ново-Петровська вул.

Гагаріна вул.

Новополтавська вул.

Грабчака вул.

Новополтавська вул.

Шевченка вул.

Новопроектована вул.

Сапіго Сергія вул.

Новопрокладена вул.

Шолом-Алейхема вул.

Новопролетарська вул.

Гагаріна вул.

Ногіна пров.

Холодної Віри пров.

Опитна вул.

Дослідна вул.

Островського вул.

Дорошенка Петра вул.

Островського пров.

Бобровського Павла пров.

Остроградського вул.

Чорновола В'ячеслава вул.

Отаманівська вул.

Українки Лесі вул.

Паризької Комуни вул.

Орлика Пилипа вул.

Петровська пл.

Конституції пл.

Петровського вул.

Андрієвського Віктора вул.

Петропавлівська вул.

Сакко вул.

Підмонастирська вул.

Лугова вул.

Піонерський пров.

Шухевича Романа пров.

Плеханова вул.

Путрі Саші вул.

Познанська гребля або пров.

Дмітрієва Миколи вул.

Покровський пров.

Федорова Євгена Академіка пров.

Порохова вул.

Сінна вул.

Постишева вул.

Залізна вул.

Поштамтська вул.

Чорновола В'ячеслава вул.

Поштамтський пров.

Дмітрієва Миколи вул.

Правди вул.

Героїв Крут вул.

Правди вул.

Капніста Василя вул.

Преображенський пров.

1100-річчя Полтави вул.

Привокзальна вул.

Кондратенка Степана вул.

Привокзальна пл.

Слави пл.

Примакова вул.

Тимошенка Юрія вул.

Приютська вул.

Спаська вул.

Пробивна вул.

Соборності вул.

Пролетарська вул.

Кукоби Анатолія вул.

Пролетарський пров.

Іваненків Родини пров.

Протопопівська вул.

Котляревського вул.

Профінтерну вул.

Северін Жанни вул.

Прохорівська вул.

Ватутіна вул.

Путилівська вул.

Жученка Федора вул.

П'ятирічки вул.

Білаша Олександра вул.

Радгоспівський пров.

Симоненка Василя пров.

Раднаркомівська вул.

Грушевського Михайла вул.

Радянська вул.

Монастирська вул.

Радянський 1-й пров.

Подільський узвіз

Радянський 2-й пров.

Амвросимова Михайла пров.

Радянської Армії вул.

Драгоманова Михайла вул.

Радянської Армії пров.

Микитський пров.

Ракоши пров.

Малий пров.

Революційна вул.

Революції Гідності вул.

Репалівський Яр

на його місці виникли:

Герцена вул.

Грибоєдова вул.

Добролюбова вул.

Решетилівська вул.

Бірюзова Маршала вул.

Рибальський 1-й пров.

Рибальський пров.

Рибальський 2-й пров.

Давидовського пров.

Рибальський 3-й пров.

Толбухіна пров.

Рибальський 4-й пров.

Лебедєва-Кумача пров.

Різдвяна вул.

Кукоби Анатолія вул.

Небесної Сотні вул.

Різдвяно-Богородична вул.

Кукоби Анатолія вул.

Різдвяний пров.

Рибальський пров.

Різницька вул.

Марата вул.

Різницька Гора

Верховинця вул.

Рогожанська вул.

Героїв АТО вул.

Свердлова вул.

Величковського Паїсія вул.

Семінарська вул.

Шкільний пров.

Сінна пл.

Незалежності майдан

Слюсарна вул.

Баяна вул.

Соборна пл.

Соборний майдан

Соборний пров.

Болбочана Петра пров.

Созівська вул.

Убийвовк Лялі вул.

Соколова пров.

Ротача Петра пров.

Соціалістична вул.

Великорогізнянська вул.

Ставочний пров.

Ставковий пров.

Сталіна вул.

Ватутіна вул.

Сталіна вул.

Соборності вул.

Старокладовищенська вул.

Вишні Остапа вул.

Степова вул.

Мироненка вул.

Стрілковий пров.

Стрілецька вул.

Татарський пров.

Гончара Олеся вул.

Тевелєва вул.

Героїв-пожежників вул.

Тельмана вул.

Полтави Леоніда вул.

Темноєлизаветинський пров.

Макаренка вул.

Тимурівська вул.

Шемякіна Івана вул.

Тимурівський пров.

Роїк Віри пров.

Ткаченківська вул.

Попова вул.

Трегубівська вул.

Мстислава Патріарха вул.

Троцького вул.

Європейська вул.

Українська вул.

Половка вул.

Ульянових вул.

Котельникова Гліба вул.

Урицького вул.

Лимана Леоніда вул.

Успенська вул.

Соборності вул.

Уютний пров.

Затишний пров.

Фабрикантська вул.

Балакіна вул.

Фадєєва пров.

Загребельного Павла пров.

Федька пров.

Сікорського пров.

Фрунзе вул.

Європейська вул.

Фурманова вул.

Сагайдачного Гетьмана вул.

Харчова вул.

Пушкіна вул.

Хмелевського вул.

Глібова вул.

Хрестовоздвиженська вул.

Кричевського вул.

Хрестовоздвиженський пров.

Малий пров.

Цегляний пров.

Коваля Миколи вул.

Цеткін Клари вул.

Мешко Оксани вул.

Циганський пров.

Нежданової пров.

Чайкінська вул.

Кагамлика вул.

Чапаєва вул.

Героїв-чорнобильців вул.

Чапаєва пров.

Всіхсвятський пров.

Червона пл.

Соборний майдан

Червоний пров.

Болбочана Петра пров.

Червоний Хімік пров.

Хімічний проїзд

Червоних Партизан вул.

Героїв-партизан вул.

Червоноармійська вул.

Коряка Дмитра вул.

Червоногвардійська вул.

Гончара Олеся вул.

Червонозаводська вул.

Білокур Катерини вул.

Червонозоряна вул.

Виговського Івана Гетьмана вул.

Червоної Зірки вул.

Даценка Івана вул.

Червонополянська вул.

Красна Поляна вул.

Червонополянський пров.

Бодянського Павла пров.

Червонофлотська вул.

Цісик Квітки вул.

Чубаря вул.

Воскресенський узвіз

Чумака вул.

Руденка Миколи вул.

Шведський 3-й пров.

Кобилянської Ольги пров.

Шліхтера вул.

Благовісна вул.

Щемилівська вул.

Кагамлика вул.

Щербакова вул.

Сірка Івана вул.

Щербанівська вул.

Кагамлика вул.

Щорса вул.

Барки Василя вул.

Ярмаркова пл.

Незалежності майдан