История Полтавы

Стефаник, Василий Семенович

Подробности

Просмотров: 102462

Стефаник, Василь Семенович (14.5.1871 - 7.12.1936) - видатний український письменник і громадський діяч.

Н. у с.Русові (тепер Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.) у селянській родині. Середню освіту здобув у гімназіях Коломиї (1883-90) та Дрогобича (1890-92), де познайомився з майбутнім письменником Л. Мартовичем. У 1892-1900 вивчав медицину у Краківському ун-ті.

Літературну діяльність розпочав у 1890, опублікувавши у журналі “Народ” статтю “Жолудки наших робітних людей і читальні”. Протягом 1890-1897 писав ліричні етюди, поезії в прозі. Вперше опублікував свої художні твори (новели) в 1897 у чернівецькій газеті “Праця” (“Синя книжечка”, “Виводили з села”, “Стратився”, “У корчмі”, “Побожна”, “Сама-самісінька”). У 1899 виходить перша збірка новел С. “Синя книжечка”, згодом - “Камінний хрест” (1900), “Дорога” (1901), у 1905 - вибрані оповідання “Моє слово” (тут вміщено лише два нові твори - “Моє слово” і “Суд”).

У 1903 під час відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві познайомився з М. Лисенком, М. Старицьким, М. Коцюбинським, тоді ж відвідав могилу Т.Шевченка у Каневі.

Українські письменників у Полтаві на відкритті пам'ятника І. П. Котляревському.
У нижньому ряду: М. Коцюбинський, Леся Українка, Г. Хоткевич, В. Самійленко.
У верхньому ряду: В. Стефаник, Олена Пчілка, М. Старицький.

З 1902 до 1916 не писав нових творів, займався громадською діяльністю. З 1904 жив у с. Стецеві. У 1908 обраний послом австрійського парламенту у Відні. З 1910 жив у рідному селі. Під час Першої світової війни 1914-18 перебував здебільшого у Відні, на поч. 1919 відвідав Київ.

З 1916 повернувся до літературної творчості. Із творів, написаних під час війни та у повоєнний час, склалася збірка новел “Земля” (1926), в якій було розкрито трагічну долю галицького селянства під час світової війни (“Дитяча пригода”, “Вона-земля”, “Пістунка”), пробудження національної свідомості (“Марія”) та поразку визвольних змагань (“Сини”). 7.12.1936 після тяжкої хвороби С. помер у с. Русові.

За новелами С. на Київській кіностудії ім. О.Довженка створено фільм “Камінний хрест” (1968). В 1971 у Русові відкрито літературно-меморіальний музей та пам'ятник письменнику. Встановлено пам'ятник С. у Львові (1971; скульптор В. Сколоздра, арх. В. Вендзилович).

С. - видатний майстер психологічної новели, “абсолютний пан форми”, за словами І.Франка. Розвинув традиції своїх попередників - І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, Ю. Федьковича, І.Франка, збагатив реалізм новими рисами. Специфічна оригінальна композиція новел С. надає їм особливого драматизму й психологізму. С. мав великий вплив на творчість багатьох українських письменників, зокрема, М. Черемшини, Ю. Яновського, Г. Косинки, О. Довженка, О. Гончара, Григора Тютюнника.

Н. Демчук (Львів).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. http://history.franko.lviv.ua

Світлина українських письменників: https://bestin.ua