Круглая площадь

Highslide JS

Кругла площа (колишня Олександрівська, Жовтневий р-н) - центральний міський майдан, перетин головних. магістралей міста, один з найвизначніших містобудівних ансамблів доби класицизму. Закладена за планом Полтави 1803 р. Кругла форма площі відповідала радіальному трасуванню шляхів, які у 17 - на поч. 19 ст. розходилися звідси, від міської брами, на Київ, Костянтиноград, Кременчук, Москву, Новоросійськ, Харків. У 18 ст. в цій місцевості був Ярмарковий вигін, тому на новій площі первісно планувалися лавки для продажу дьогтю й вина. Але в зв'язку з наближенням 100-річчя Полтавської битви виникла ідея спорудити на відзнаку цієї події монумент, місце для якого визначили на головній Олександрівській вулиці (тепер Жовтнева).

У 1805 р. за пропозицією генерал-губернатора князя О. Б. Куракіна вирішили пам'ятник і головні губернські установи будувати на Круглій площі, де відбулася зустріч полтавців з російською армією на чолі з Петром І. Автором планувального рішення площі, яка була названа Олександрівською, став губернський архітектор М. А. Амвросимов. Проект затверджено у 1805 р., у 1806 р. розроблено "Генеральное положение казенных строений на поле Александровской площади", де показані обриси всіх будівель, за винятком будинку Полтавського генерал-губернатора, для якого лишили місце з північно-західного боку. Були запроектовані: будинок Полтавських губернських присутственних місць, будинок Полтавського цивільного губернатора, будинок Полтавського віце-губернатора, будинок Малоросійського поштамту, будинок Полтавського Дворянського зібрання, повітові присутственні місця, губернська гімназія. Більшість споруд була збудована у 1806-1811 рр. за типовими проектами петербурзького архітектора А. Д. Захарова. Прив'язку здійснив М. А. Амвросимов, який керував будівництвом. Дещо пізніше зведено поштамт і Дворянське зібрання, проект гімназії лишився не реалізованим, натомість з північного боку площі у 1835-1840 рр. споруджено Полтавський кадетський корпус.

Домінантою ансамблю став монумент Слави, встановлений у геометричному центрі площі на місці перетину осей 8 радіальних вулиць і головних осей симетрії всіх розташованих по периметру споруд. Колона висотою понад 16 м замикає перспективи вулиць, які у свою чергу спрямовані на головні містобудівні домінанти старого міста: Успенський собор, Полтавський Хрестоздвиженський монастир, парафіяльні церкви. Все це забезпечувало композиційну цілісність міста, органічне включення нового архітектурного алсамблю в історично сформоване середовище.

Головними особливостями ансамблю є великі розміри площі (діаметр 345 м, площа близько 10 га), помірна висота споруд (до 14 м), вільна симетрична забудова прилеглих кварталів за принципом поміщицької садиби з головним корпусом по осі та службами по боках, органічний взаємозв'язок частин і цілого, стильова єдність при різноманітності індивідуальних рішень. Всі споруди мали 2 основних поверхи, підняті на високий рустований цоколь. Великий масштаб колонних портиків - сильний засіб композиційного об'єднання ансамблю. По периметру площі чергувалися споруди акцентовані трикутними фронтонами і без фронтонів з горизонтальними аттиками. При цьому кожен з будинків вищих губернських урядовців відрізнявся величиною і декором - відповідно до рангу господаря. Проте принципи функціонального зонування і планування цих споруд були спільними: головним був бельетаж, де розміщалися парадні зали, приймальні і кабінети; на 2-му поверсі - житлові апартаменти, у цоколі - приміщення обслуги. Це виявлялося зовні архітектурним членуванням фасадів. Характерна риса - відсутність входів з боку площі - всі парадні входи були на дворових фасадах. У цьому виявився вплив традиційних прінципів формування поміщицького садибного будинку. Найбільшою спорудою ансамблю був кадетський корпус, що займав весь фронт площі між двома радіальними вулицями. Своєю важкою масою і прямолінійністю постановки, без врахування криволінійного периметру площі, він дещо порушує просторову урівноваженість загальної композиції.

За час свого існування ансамбль зазнав суттєвих змін. Так, щоб нейтралізувати невідповідність висоти забудови розмірам площі, у 1820-х рр. центральне коло розбили доріжками на 4 сектори, створивши палісадники з клумбами. У 1830-х рр. влаштовано сквер з радіальними алеями, у 1881 р. його оточено чавунною огорожею, у 1886 р. висаджено дерева, у 1939 р. на входах збудовано портики. Коли дерева розрослися Кругла площа перетворилася на парк з кільцевою магістраллю та радіальними алеями.

У 2-й половині 19 ст. деякі споруди зазнали реконструкції: головний корпус і флігелі поштамту було об'єднано в одну будівлю з неоренесансним декором, добудовано за проектом Харківського архітектора Данилова губернські присутствені місця. Серйозний дисонанс внесло спорудження у 1911-1913 рр. на місці повіттових присутственних місць художньо-ремісничого училища Хрульова у формах модерну.

Під час Великої Вітчизняної війни ансамбль зазнав руйнувань. Після визволення Полтави у 1943 р. проведено обміри, натурні дослідження і фотофіксація всіх споруд, що дало змогу групі полтавських архітекторів під керівництвом Л. С. Вайнгорта і Д. М. Литвинцева при участі М. І. Лябчук, М. Ю. Онищенка і П. П. Черняховець у 1944 р. подати на республіканський конкурс науково обгрунтований проект відновлення ансамблю, який і був реалізований протягом 1945-1963 рр.

Більшість споруд відновлено у первісному вигляді за архівними кресленнями, але з внутрішнім плануванням, яке диктувалося новими функціональними вимогами. На місці повітових присутственних місць з використанням залишків ремісничої школи споруджено Полтавський будинок зв'язку (поштамт) в архітектурних формах російського класицизму. Цим завершено ансамбль, строго витриманий у єдиному стилі.

Кругла площа - найцінніший елемент архітектурної спадщини Полтави. І сьогодні він лишається композиційним центром і символом міста. Це - найзначніший класицистичний архітектурний ансамбль на Україні, унікальність якого ще й у тому, що тут вдалося синтезувати абстрактні рішення "образцових проектов" А. Захарова з архітектурною творчістю місцевих зодчих, які зуміли з типових елементів, загальновживаних по всій імперії, створити нову неповторну мистецьку цілісність.

Дивись: Рудинський М. Я. Архітектурне обличчя Полтави

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 429-431

Фото: http://pwp.ucoz.ru

Ссылки на эту страницу


1 Homo economicus в русскую литературу ввёл Гоголь
[Homo economicus в російську літературу ввів Гоголь] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт
2 Амвросимов, Михаил Андреевич
[Амвросимов, Михайло Андрійович] (1780—1825), архитектор
3 Ансамбль Круглой площади
[Ансамбль Круглої площі] - пункт меню
4 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
5 Вице-губернатора дом
[Віце-губернатора будинок]
6 Воинственный вандализм как принцип отношения к архитектурным памятникам Полтавы
[Войовничий вандалізм як принцип ставлення до архітектурних пам’яток Полтави]. Трегубов В. А., Белявская О. Ю.
7 Воспоминания о Полтавской битве, открытие памятника Петру Великому, в 1849 году, и Шведская могила в Полтаве
[Спогади про Полтавську битву, відкриття пам'ятника Петру Великому, в 1849 році, та Шведська могила у Полтаві] - П. И. Бодянский // Полтава. Типография Губернского Правления. 1849
8 Воссоздание Полтавы – «малого Петербурга» или Архитектура обратного отсчёта
[Відтворення Полтави - «малого Петербурга» або Архітектура зворотного відліку] - Владимир Леонтьевич Вайнгорт
9 Генерал-губернатора дом
[Генерал-губернатора будинок]
10 Гражданского губернатора будинок
[Цивільного губернатора будинок]
11 Губернских присутственных мест здание
[Губернських присутствених місць будинок]
12 Дворянского собрания дом
Дом Дворянского собрания
13 Дом связи
Дом связи
14 Захаров, Андреян Дмитриевич
[Захаров, Андріян Дмитрович] (1761—1811), архитектор
15 Институт благородных девиц как составная часть архитектурного ансамбля г. Полтавы
[Інститут шляхетних дівчат як складова частина архітектурного ансамблю м. Полтави] - Кочерга Надежда
16 История и современные "обломы" полтавской архитектурной классики
[Історія і сучасні "обломи" полтавської архітектурної класики] - Трегубов В. А. // Полтавское региональное отделение Всеукраинского фонда воссоздания выдающихся памятников историко-архитектурного наследия им. Олеся Гончара, Полтава, 2006.
17 Ляхова улица
Улица Ляхова (бывшая Круглая, Октябрьский р-н)
18 Малороссийского почтамта здание
Здание Малороссийского почтамта
19 Монастырская улица
Улица Монастырская (бывшая Советская, Октябрьский и Ленинский районы)
20 Монумент славы
Монумент славы
21 Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
Монументальная каменная архитектора на Полтавщине
22 О сооружении памятника И. П. Котляревскому в Полтаве
[Про спорудження пам'ятника І. П. Котляревському у Полтаві] - По материалам журнала "Киевская старина"
23 Онищенко, Николай Ефимович
[Онищенко, Микола Юхимович] архитектор
24 Петровский Полтавский кадетский корпус
[Петровський Полтавський кадетський корпус]
25 Полтава (Из живописного путешествия по России Издателя О. З.)
[Полтава (З мальовничої подорожі по Росії Видавця О. З.)] // Отечественные записки. Часть XLII. Апрель, 1830. № 120
26 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
27 Полтава восемьдесят лет назад
[Полтава вісімдесят років тому]. Егор Акимов. Полтава восемьдесят лет назад // Киевская старина, 1896, 12. Документы, известия, заметки. Стр. 7-12
28 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
29 Полтава: хроника важнейших событий
Полтава: хроника важнейших событий
30 Соборности улица
[Вулиця Соборності] (бывшая Успенская, Пробивная, Мостовая, Александровская, Куракинская, Сталина, Октябрьская (Шевченковский, Киевский р-ны))
31 Улицы и исторические районы
[Вулиці та історичні райони] - пункт меню

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235