Енеїда. Частина 3

Проект «Енеїда Івана Котляревського: 5 в 1» - текст, ілюстрації, варіанти і різночитання, коментарі, переклади.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Ілюстрована "Енеїда"

Частина третя

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина IV   ♦   Частина V   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул III частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул III частини.

 


А. Штірен. Заставка III частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка III частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка III частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка III частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка III частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка III частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до III частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка III частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка III частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней-сподар, посумовавши,
Насилу трохи вгамовавсь;
Поплакавши і поридавши,
Сивушкою почастовавсь;
Но все-таки його мутило
І коло серденька крутило,
Небіжчик часто щось вздихав;
Він моря так уже боявся,
Що на богів не полагався
І батькові не довіряв.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней сподаръ, посумовавшы,
Насылу трохы вгамовавсь;
Поплакавшы и порыдавшы,
Сывушкою почастовавсь;
Но все такы його мутыло
И коло серденька крутыло,
Небижчыкъ часто щось вздыхавъ;
Винъ моря такъ уже боявся,
Що на богивъ не полагався
И батькови не довирявъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 8-9:

видання 1798:

Він моря дуже так боявся,
Що й на богів не полагався

Примітки: III, 1.

       Частина III стр. 1.

Сподар — господар, також — государ, цар.

 

Небіжчик — тут у значенні: бідолаха.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, having grieved somewhat,
Enforced himself to stop and think
That after shedding tears a lot,
He certainly deserved a good stiff drink.
But nonetheless, he was disturbed,
His heart was twisted and perturbed,
For his departed father often sighed.
This made Aeneas frightened of the sea,
He would not trust the deity,
Nor his own genitor who might have lied.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней аддаў даніну ліху,
Не мог стрымаць пакутных слёз;
Гарэлкай, як суняўся крыху,
Заліў ён свой гаротны лёс;
Ды ўсё ж яго ўвесь час нудзіла,
Пад сэрцам нечага круціла,
Эней пакутліва ўздыхаў;
Ён мора так ужо баяўся,
Што на багоў не спадзяваўся
І бацьку веры не даваў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней, бедняка, потъгува,
скръбта си силом заглуши,
поплака си и покротува,
па се с пърцуца утеши;
но под лъжичката гризе го,
направо няма мир за него,
горкият, ще се умори;
така страха му взе морето,
че ни на богове момчето,
ни на баща се довери.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem der Gastgeber Aeneas
Die Trauer endlich überwand
Und sich von seinem Leid erholte,
Gönnte er sich noch einen Schnaps.
Doch es half nichts, in seinem Herzen
Fühlte er Bitterkeit und Schmerz,
Der Tote gab ihm keine Ruhe;
Doch ängstigte das Meer ihn so,
Daß er den Göttern jetzt mißtraute,
Auch glaubte er dem Vater nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, smutków złych zaznawszy,
Zaledwie ciut się pohamował,
I popłakawszy, poszlochawszy,
Siwuszką sam się poczęstował;
Lecz jednak znów coś w nim mąciło
I koło serca wciąż kręciło,
Niebożę często wzdychał szczerze;
Przed morzem takie miał obawy,
Że już nie ufał bogom nawet
I ojcu także nie dowierzał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, беды хлебнув немало,
Очухаться насилу смог,
Всплакнул — и словно легче стало,
Хватил горилочки глоток.
Но все-таки его мутило,
Сердечко ёкало, свербило,
Бедняжка морщился, вздыхал;
Он моря так теперь боялся,
Что на богов не полагался,
Да и отцу не доверял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней сначала был не в духе,
Поплакал, малость погрустил,
А там и чарочку сивухи,
Угомонившись, пропустил.
Но всё-таки его мутило,
Под сердцем бесперечь крутило,
Вздыхалось часто молодцу.
Он моря крепко испугался
И на богов не полагался.
Не доверял он и отцу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней, оплакав злую долю,
Насилу малость отошел
И, порыдав в кручине вволю.
Сивухой душеньку отвел.
Но все-таки его мутило,
Под сердцем муторно крутило,
Бедняга горестно вздыхал.
Он моря так теперь боялся,
Что на богов не полагался,
Да и отцу не доверял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вновь наш Эней, погоревавши,
Едва себя угомонил,
Поплакавши и порыдавши,
Беду сивушкою залил,
Но все-таки его мутило,
Под сердцем глубоко крутило,
Бедняга тяжело вздыхал,
Он моря до того боялся,
Что на богов не полагался,
Отцу и то не доверял.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš hospodář své chasy,
se snažil ovládnouti žal,
poplakal si a zavzlykal si
a čtvrťák žitné spořádal;
však smutku ještě mnoho zbylo
a srdíčko se kormoutilo,
nebožtík v moři často vzdych;
strach z moře na prsa mu lehal,
až ztrácel víru, nespoléhal
na pomoc bohů olympských.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вітри ззаду все трубили
В потилицю його човнам,
Що мчалися зо всеї сили
По чорним пінявим водам.
Гребці і весла положили,
Та сидя люлечки курили
І кургикали пісеньок:
Козацьких, гарних запорозьких,
А які знали, то московських
Вигадовали бриденьок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А вихры съ заду все трубылы
Въ потылыцю його човнамъ,
Що мчалыся зо всеи сылы
По чорнымъ пинявымъ водамъ.
Гребци и весла положылы,
Та сыдя люлечкы курылы
И кургыкалы писеньокъ:
Козацькыхъ, гарныхъ Запорожськыхъ,
А яки зналы, то Московськыхь
Выгадовалы бриденьокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 2.

Рядки 6-7:

видання 1798:

Да сидя люлечки курили
І курникали пісеньки:

2 8-10 Козацьких, гарних, запорозьких,

Рядки 8-10:

видання 1798:

Козацькі, гарни, запорозькі,
А які знали, то й московські
Вигадовали бріденьки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At once the winds began to roar
And, blowing from the back,
They pushed the rowboats off the shore
Which raced across the foaming sea turned black.
Each rower put away the oar,
Enjoyed his pipe and like a troubadour,
Sang softly pleasing songs:
The kozak tunes,
And many other croons,
And even humorous ding-dongs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вятры трубілі за спіною,
Паласавалі чоўны даль,
Нібы страла ўслед за стралою,
Ляцелі сярод пенных хваль.
Грабцы і вёслы палажылі
Ды люлькі седзячы курылі,
Спявалі песні — сярод іх
Было нямала Запарожскіх,
Рэкруцкіх песень і Маскоўскіх,
Паходных, родных, баявых.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ветрите са затръбили
и лодките като преди
напред се носят с пълни сили
по черно-пенните води.
Зарязаха гребла гребците,
седят и смучат си лулите
и тихо песнички редят:
казашки песни, запорожки,
а някои дори московски
опитват се да натъкмяг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Winde bliesen stets von hinten
Schoben die Boote mächtig an,
Die jetzt in vollem Tempo schwammen
Das schwarze Meerwasser entlang.
So ließen sie das Ruder fallen,
Zündeten sich die Pfeifen an,
Sangen schone Kosakenweisen
Noch aus der Zaporoher Zeit,
Und wer es anders haben wollte,
Trällerte russische vergnügt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A wiatry z tyłu wciąż trąbiły,
Wciąż w potylice jego łodziom,
Co mknęły naprzód z całej siły
Po czarnej i spienionej wodzie.
Wioślarze wiosła położyli
I siуdząc fajki zapalili,
Nucili piosnki odpowiednie:
Kozackie, ładne zaporoskie,
A którzy znali, to beztrosko
Żołnierskie też ciągnęli brednie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ветры сзади всё трубили
Как раз в корму его челнам;
Челны, троянские скользили
По черным пенистым волнам.
Гребцы и весла положили
Да сидя трубочки курили
И тешились, мурлыча в нос,
Казацкой песнею лихою,
Кто знал — и русской удалою,
А кто и небылицы нес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ветры знай трубили с тыла
В корму разболтанным челнам,
Чтоб им лететь привольно было
По черным пенистым волнам.
Гребцы курили, сложа руки,
Под нос мурлыкали от скуки,
Плывя без цели, наобум.
Московских присказок забавных
И запорожских песен славных
Немало им пришло на ум.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А ветры сзади все трубили
В корму Энеевым челнам
И гнали их что было силы
По черным пенистым волнам.
Гребцы и весла положили
Да сидя люлечки курили,
Мурлыча песенки под нос:
Казачьи, вольные, лихие,
Кто знал — московские, чудные,
О всяких небылицах нес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ветры дули и трубили
В затылок всем его челнам,
Что изо всей летели силы
По черным пенистым волнам.
Гребцы и весла положили,
Спокойно трубочки курили,
А кто и песни напевал.
Немало песен запорожских
Да и побасенок московских
Любой из мореходов знал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A větry vyly, pořád bily
všem jeho člunům do zádí;
ty uháněly ze vší síly,
tma, vlny, nic jim nevadí.
Veslaři vesla odložili,
lulečky klidně zapálili
a různé písně bručeli:
kozácké, hezké, záporožské,
moskevské, slušné, ba i sprosté,
na jaké právě vzpomněli.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Про Сагайдачного співали,
Либонь, співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандровав козак всю ніч;
Полтавську славили шведчину,
І неня як свою дитину
З двора провадила в поход
;
Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Про Сагайдачного спивалы,
Лыбонь спивалы и про Сичь,
Якъ въ пикинеры набиралы,
Якъ мандровавъ козак всю ничь;
Полтавську славылы Шведчыну,
И неня якъ свою дытыну
Зъ двора провадыла въ походъ;
Якъ пидъ Бендерью воювалы,
Безъ галушокь якъ помералы,
Колысь якъ бувъ голодный годъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 3.

Рядки 7-9:

видання 1798:

З двора проводила в поход;
Як під Бендери підступали,
Як без галушок помирали

Рядок 8:

видання 1809:

Як під Бендер'ю войовали

Примітки: III, 3.

       Частина III стр. 3.

Це — пісенна строфа, одна на всю "Енеїду". Перелік пісень відкриває перлина в пісенній скарбниці українського народу — "Гей на горі та женці жнуть". Вона в перелицьованій, травестійній формі випливе в тексті поеми ще в четвертій частині (строфа 126) і натяком — у шостій (строфа 4).

 

Сагайдачний Петро (рік народження невідомо — 1622) — гетьман українського козацтва, талановитий полководець. Під керівництвом Сагайдачного українські козаки здійснили ряд успішних походів, виграли кілька битв. Помер від рани, одержаної у битві з турками під Хотином. У пісні "Гей на горі та женці жнуть" фігурує також інший учасник цієї битви, запорізький кошовий, потім козацький гетьман Дорошенко Михайло (рік народження невідомо — 1628). Він користувався популярністю серед козаків, славився своєю хоробрістю. Загинув у битві під час одного з очолених ним походів на Кримське ханство.

 

Либонь співали і про Січ — пісень, де фігурує Запорізька Січ і запорожці, багато. Виходячи з тексту "Енеїди", якусь певну пісню назвати неможливо. Тут і в подальших рядках пісенної строфи Котляревський навряд чи мав на увазі конкретну пісню. Іде перелік історичних подій, яскравіше відображених у піснях, взагалі найпопулярніших пісенних сюжетів. Звичайно, в строфі, як і в усьому масиві українських народних пісень минулого, на першому місці за суспільною вагою та значенням — пісні про козацтво і Запорізьку Січ.

 

Як в пікінери набирали — шкіпери — в первісному значенні цього слова власне солдати, які мали на озброєнні піки (списи). Тут йдеться про так звану Пікінерію: в 1764 р. за урядовим розпорядженням на Україні були сформовані з козаків Полтавського та Миргородського полків чотири військовопоселенські пікінерські полки. В 1776 р. з частини козаків ліквідованої в червні 1775 р. Запорізької Січі були утворені ще два пікінерські полки. Пікінери були позбавлені козацьких привілеїв, мусили відбувати військову службу і разом з тим сплачувати податки, виконувати державні повинності. Особливо постраждав від Пікінерії Полтавський полк. У 1769 р. вибухнуло повстання двох пікінерських полків — Дніпровського і Донецького — на півдні Полтавщини (на території нинішніх Кобеляцького та Нехворощанського районів), яке було жорстоко придушене.

 

Як мандровав козак всю ніч — сюди за змістом найбільше підходить пісня "Добрий вечір тобі, зелена діброво!" Крім тематичної ознаки, тут треба пам'ятати й про винятково високий естетичний смак І. Котляревського — знову конкретна вказівка на пісню дивовижної поетичної сили і глибини.

 

Полтавську славили шведчину — теж надто загальна вказівка і якусь певну пісню назвати неможливо. Йдеться, звичайно, про кампанію 1708 — 1709 років і Полтавську битву.

 

І неня як свою дитину
3 двора провадила в поход
— мотив проводів матір'ю сина дуже поширений в українських народних піснях і на якусь певну пісню вказати важко.

 

Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год
— можливо, в останньому рядку І. Котляревський мав на увазі якусь невідому нам пісню про голодовку в неурожайний рік, нерідке явище в усі давні, та й не такі давні часи. Одначе дослідники "Енеїди" згадку про воєнні дії під Бендерами і "голодний год" пов'язують з конкретним епізодом однієї з російсько-турецьких воєн. У 1789 р. російські війська під командуванням князя Г. О. Потьомкіна вели тривалу облогу турецької фортеці Бендери (нині місто Молдавської РСР, районний центр), яка закінчилася капітуляцією її гарнізону. Фаворит Катерини II бездарний воєначальник Потьомкін не дбав належним чином про постачання військ. Нестача провіанту, осінні холоди призвели до голоду, поширення епідемій. Подібні явища спостерігалися не тільки під Бендерами, а й під Очаковом, іншими фортецями, в інших епізодах численних російсько-турецьких війн протягом XVIII — початку XIX ст. Нар.: Бендерська чума. Добувсь, як під Очаковим (Номис. — С. 37). Не знав автор "Енеїди", коли писав ці рядки, що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати "під Бендер'ю".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They sang about the iron-fisted
Brave Sahaidachny, the knight,
And how the lancers were enlisted,
About a kozak marching the entire night.
The Swedish war was glorified,
Where at Poltawa many died.
They sang about a mum, who send her son
To Bendery to fight
The ruthless fiendish might,
Where hunger killed them, not the gun.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пра Сагайдачнага спявалі,
Пра Сеч і пра яе ваяк,
Як пікінераў набіралі,
Як вандраваў праз ноч казак;
Пра слаўны бой Палтаўскай раці,
Як сына выпраўляла маці
З двара свайго ў цяжкі паход;
Як пад Бандэрамі стаялі,
Як без галушак паміралі,
Калі там быў галодны год.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Те пееха за Сагайдака,
за свойта Сеч, за жребий чер,
как скитал цяла нощ казака
и станал после пикинер;
Полтава славеха и Шведа
и клета майка свойто чедо
как изпровожда на война;
как край Бендери в бой летели
и без галушки вкупом мрели,
че били гладни времена.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sangen über Sahajdatschnyj,
Wahrscheinlich auch über die Sitsch,
Wie einstmals ausgemustert wurde,
Über Kosaken auf dem Marsch;
Über die Schweden vor Poltawa,
Und eine Mutter, die ihr Kind
Zu Felde in den Krieg begleitet,
Sowie über den Bender-Krieg
Und als die Menschen ohne Knödel
Hinstarben in der Hungersnot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O Sahajdacznym tak śpiewali,
Lub też o Siczy starej, nowej,
Jak pikinierów werbowali,
Jak Kozak całą noc wędrował;
Sławili szwedzkie też wypadki
I jak jedyne dziecko matka
Odprowadzała na wyprawę;
Jak pod Benderem wojowano,
Jak bez gałuszek umierano,
Gdy rok był głodny, niełaskawy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О Сагайдачном напевали,
Про Сечь, про тамошних вояк,
Как в полк казацкий набирали,
Как пировал всю ночь казак;
Как под Полтавой шведов били;
Сынов как с честью проводили
Казачки со двора в поход;
Как под Бендерами стояли;
Как без галушек помирали,
Когда случился недород.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О Сагайдачном распевали,
Про Сечь тянули во всю мочь;
Как в пикинеры вербовали;
Как странствовал казак всю ночь;
И про Полтавскую победу,
Когда урок мы дали шведу;
Как провожала сына мать,
Как мы Бендеры воевали,
Как без галушек помирали,
Но духом не слабела рать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Про Сагайдачного певали,
Певали и про Сечь, никак,
Как в пикинеры набирали,
Как проблукал всю ночь казак;
Полтавский бой воспели с жаром
И как из дому провожала
Мать дитятко свое в поход;
Как под Бендерами стояли
И без галушек помирали,
Когда настал голодный год.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О Сагайдачном распевали,
Сменявшем жинку на табак,
Как в пикинеры набирали,
Как шел на Сечь всю ночь казак;
Как под Полтавой били шведа,
О том, как сына-непоседу
Благославляла мать в поход;
Как под Бендерью воевали,
Как без галушек помирали,
Давно, еще в голодный год.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

O Sahajdačném zazpívali
i o Siči — písniček moc,
jak verbovali pro husary,
jak kozák klusal celou noc;
pak o poltavské bitvě s Švédy,
jak matka syna naposledy
šla vyprovodit do pole;
jak pod Benderami se prali,
jak bez halušek umírali,
když přišel hlad a bylo zle.

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не так то діється все хутко,
Як швидко кажуть нам казок;
Еней наш плив хоть дуже прудко,
Та вже ж він плавав не деньок;
Довгенько по морю щось шлялись
І сами о світі не знались,
Не знав троянець ні один,
Куди, про що і як швендюють,
Куди се так вони мандрують,
Куди їх мчить Анхизів син.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Не такъ то діется все хутко,
Якъ швыдко кажуть намъ казокъ,
Эней нашъ плывъ хоть дуже прудко,
Та вжежъ винъ плававъ не деньокъ;
Довгенько по морю щось шлялысь,
И самы о свити не зналысь;
Не знавъ Троянець ни одынъ:
Куды, про що и якъ швендюютъ,
Куды се такъ воны мандруютъ,
Куды ихъ мчытъ Анхызивъ сынъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 4.

Рядок 2:

видання 1798:

Як швидко скочиш у човнок

Рядки 4-6:

видання 1798:

Да вже ж він плавав не деньок;
Довгенько по морю щось шляли,
А сами о світі не знали

Рядки 8-9:

видання 1798:

Куда, про що і як швендують,
Куда се так вони мандрують

Примітки: III, 4.

       Частина III стр. 4.

Нар.: Швидко казка кажеться, та не швидко діло робиться (Номис. — С. 108).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Well, nothing is achieved as fast
As telling stories of forays.
Although Aeneas' speed made one aghast,
His sailing lasted many days.
They spent a long time at the sea,
Meandering there endlessly,
And none of them exactly knew
Why they were wandering about
And they began to doubt
That their Aeneas had a clue.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не гэтак робіцца ўсё хутка,
Як хутка казка баіць нам;
Эней, хоць плыў ён неціхутка,
Ды ўсё ж не дзень бадзяўся там;
Даўно ўжо морам вандравалі,
Куды нясуць іх тыя хвалі,
Не знаў з Траянцаў ні адзін,
Не ведалі, што ў іх на мэце,
Чаго бадзяюцца па свеце,
Куды вязе Анхізаў сын.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но,приказка не е живота,
не се реди като слова;
ей на — Еней със свойта флота
се скита, не от ден и два.
Отдавна по море се шляят,
забравиха света, не знаят,
не знае никой, ни един
къде, защо и как ще стигнат,
къде ги мъкне, без да мигнат —
къде? — Анхизовияг син.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nichts kann so geschwind geschehen,
Wie man ein Märchen schnell erzählt;
Zwar hielt Aeneas hohes Tempo,
Lang dauerte die Reise doch.
Sie schwammen lange auf dem Meere,
Und niemand kannte sich jetzt aus.
Keiner von den Trojanern wußte
Wohin des Wegs, weshalb und wie,
Wohin die Reise gehen sollte,
Wohin Anchises' Sohn sie führt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie lecą pędem tak godziny,
Jak szybko baśń opowiadają;
Bo choć Eneasz prędko płynął,
To stracił wiele dni pływając;
Po morzu ciągle się szwendali,
O świecie nie wiedzieli wcale,
Nie wiedział nikt z nich i za biesa,
Że dokąd, po co się kierują,
I dokąd oto tak wędrują,
Gna dokąd ich syn Anchizesa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Не так-то скоро все творится,
Как в сказке сказывают нам;
Эней, хоть мчался словно птица,
Проплавал долго по волнам.
Не день, не два троянцы шлялись;
Где были — сами не дознались;
Не знал троянец ни один,
Куда лежат пути-дороги,
К каким чертям несут их боги,
Куда их мчит Анхизов сын.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хоть сказка говорится скоро,
Да дело медленно идет.
Хоть плыл Эней проворно, споро,
Не день в морях носило флот.
Троянцы со светом расстались,
Долгонько на челнах мотались
Среди неведомых пучин,
И всех томила неизвестность —
Зачем, куда, в какую местность
Дружину мчит Анхизов сын?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не так-то все творится скоро,
Как в сказке нам наговорят.
Эней хоть быстро плыл в ту пору,
Да плавал много дней подряд.
Долгонько по морю шныряли
И света белого не знали,
Не знал троянец ни один:
Куда, зачем и как тащились,
Куда они поволочились,
Куда их мчит Анхизов сын.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не так все делается скоро,
Как это сказки говорят,
Эней, хоть по морю плыл споро,
Проплавал много дней подряд;
Троянцы долго в море шлялись,
Земли ногою не касались,
Не знал троянец ни один,
Куда, зачем они плетутся,
К какому берегу прибьются,
Куда их мчит Анхизов сын.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nic neděje se tolik rychle,
jak rychle se to vypráví;
ač Aeneas plul velmi rychle,
přece se plavil mnoho dní.
Po moři dlouho projížděli
a o světě nic nevěděli —
i neznal Trojan jediný,
kam, jak a proč se potulují,
kam s Anchisovým synem plují
a co s nimi kde učiní.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От так поплававши немало
І поблудивши по морям,
Як ось і землю видно стало,
Побачили кінець бідам!
До берега якраз пристали,
На землю з човнів повставали
І стали тута оддихать.
Ся Кумською земелька звалась,
Вона троянцям сподобалась,
Далось і їй троянців знать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Отъ-такъ поплававшы не мало
И поблудывшы по морямъ,
Якъ-ось и землю выдно стало,
Побачылы кинць бидамъ!
До берега якъ разъ прысталы,
На землю съ човнивъ повставалы,
И сталы тута отдыхать.
Ся Кумською земелька звалась,
Вона Трояньцямъ сподобалась,
Далось и йій Трояньцивъ знать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 5.

Рядок 1:

видання 1798:

От так поплававши чимало

Рядки 3-4:

видання 1798:

Як ось і землю видко стало,
Побачили конець бідам

Рядок 6:

видання 1798:

З човнів на землю позбігали

Рядок 8:

видання 1798:

Ся Нумелей земелька звалась

Примітки: III, 5.

       Частина III стр. 5.

Ся Кумською земелька звалась — в античні часи Куми — місто-держава на південному узбережжі Апеннінського півострова. Найдавніша грецька колонія в Італії.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after they had sailed and fought
The elements to find the proper way,
Quite suddenly they saw what they sought,
A land! Thus ended their dismay.
They docked the boats, and each
Of them enjoyed the beach,
Just standing to unwind.
The country - Kumy was its name -
Made all them happy that they came
To it. The natives were extremely kind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны паплавалі нямала
І паблукалі па вадзе,
Зямля ў абдымкі іх прымала,
І надышоў канец бядзе!
Якраз да берага прысталі.
На ім, як з чоўнаў паўставалі,
Знайшлі прытулак і спакой.
Зямельку тую Кумскай звалі,
Яе Траянцы ўпадабалі,
Былі і самі любы ёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Как дълго плаваха горките
по бурните моря, но пак
видя се края на бедите —
съзряха най-накрая бряг.
Щом спуснаха се на земята,
натръшкаха се по тревата,
сънят ги мигом налетя.
Да, Кумската земица древна
се на троянците поревна,
а и сама видя ги тя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem sie lange so geschwommen
Auf großen Meeren hin und her,
Sahen sie plötzlich ein Stück Erde
Und auch ein Ende ihrer Qual!
Sie ließen ihre Boote ankern,
Verließen sie und stiegen aus,
Um sich nun endlich auszuruhen.
Cumae, so ward der Ort genannt,
Hat den Trojanern sehr gefallen.
Auch wurden sie im Ort bekannt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak popływawszy i niemało,
Po morzu tak się nabłądziwszy,
Gdy ziemia wtem się ukazała,
Ujrzełi kres bied najprawdziwszy!
Do brzegu szybko więc przybyli,
Na ziemię z czółen wyskoczyli,
Zaczęli tutaj odpoczywać.
Kumejską ową ziemię zwano,
Wnet spodobała się Trojanom,
Poznała Trojan zapalczywych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот так, проплававши немало,
По многим проплутав морям,
Ватага землю увидала
И чаяла обжиться там.
Вот к берегу челны пристали,
Троянцы вон повылезали,
Расположились отдыхать.
Земелька Кумской называлась, —
Ей вдосталь от гостей досталось,
Себя троянцы дали знать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уже проплавали немало
И проплутали по воде.
Но вот и берег видно стало,
И наступил конец беде.
Троянцы душу облегчили,
С челнов на сушу соскочили
И перестали горевать.
Земельку эту Кумской звали.
Они ее облюбовали,
Себя ей тоже дали знать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вот так поплавали немало,
Морями поплутав везде.
Когда вдруг землю видно стало,
Почуяли конец беде;
Скорее к берегу пристали,
Все из челнов повылезали
И порасселись отдыхать.
Земля та Кумской называлась
И по душе им оказалась,
Пришлось и ей троян узнать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вот, проплававши немало
Среди просторов бурных вод,
Ватага землю увидала,
Предел скитаний и невзгод.
Троянцы к берегу пристали,
Сходить с челнов на землю стали,
Сошли и стали отдыхать.
Земля та Кумскою звалася,
Троянцам по сердцу пришлася,
Пришлось и ей гостей узнать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A když si už dost poplavali
a pobloudili po mořích,
ejhle — tu zemi uhlídali
a s ní i konec chvilek zlých!
Jakmile k břehu přirazili,
hned z člunů na zem vystoupili
a spěchali se pobavit.
"Ta zemička se Kumy zvala
a Trojanům se hezká zdála,
přijala vlídně trojský lid.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розгардіяш настав троянцям,
Оп'ять забули горювать;
Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
І тут вони не шановались,
А зараз всі і потаскались,
Чого хотілося шукать:
Якому — меду та горілки,
Якому — молодиці, дівки,
Оскому щоб з зубів зігнать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Розгардіяшъ наставъ Трояньцямъ,
Опьять забулы горювать;
Бувае щастья скризь поганьцямъ,
А добрый мусить пропадать.
И тутъ воны не шановалысь,
А заразъ вси и потаскалысь,
Чого хотилося шукать:
Якому меду та горилкы,
Якому молодыци, — дивкы,
Оскому щобъ зъ зубивъ зигнать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 6.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Ізнов забули горьовать;
І всюди щастя єсть поганцям.
А добри мусять погибать.

Рядки 2-3:

видання 1809:

Оп'ять забули горьовать;
Буває щастє скрізь поганцям

Рядок 8:

видання 1798:

Якому меду да горілки

видання 1809:

Якому меду да горілки

Рядок 10:

видання 1798:

З зубів оскому щоб зогнать

видання 1809:

Оскому щоб з зубів зогнать

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans had a new delusion:
They soon forgot their thorny year.
While knaves have good luck in profusion,
The decent people's life is drear.
The Trojans didn't behave like decent men,
But right away began again
To look for something to enjoy:
Some looked for mead and booze,
And others for lewd women known as "loose",
Each one was like a hob-ble-de-hoy.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пашанцавала зноў Траянцам,
Ужо даволі бедаваць:
Бывае шчасце скрозь паганцам,
А добры мусіць прападаць.
Не шанаваўся падарожны
Народ, чаго надумаў кожны,
Таго шукаць сабе пайшоў:
Каторы мёду ды гарэлкі,
Каторы — маладзіцы, дзеўкі,
Аскому каб сагнаць з зубоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пак буйстват нашите троянци,
животът пак е весел, лек;
добруват често и поганци,
а страда и добър човек.
Удариха го през просото —
пак щъкат, търсят кой каквото
му трябва, всеки с интерес:
един — горилка, мед и брага,
друг — след моми и булки бяга,
че зъби точил е до днес.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Voll Übermut war'n die Trojaner
Und sie vergaßen bald ihr Leid;
Sehr häufig haben Glück die Bösen,
Gute werden vom Pech verfolgt.
Keineswegs wollten sie sich schonen,
Sie schlenderten sogleich umher
Und suchten, was das Herz begehrte:
Die einen Honig und den Schnaps,
Andere Frauen oder Mädchen,
Und stillten so den Appetit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozgardiasz wnet u Trojan nastał;
Znów zapomnieli o kłopotach;
Źli mają szczęście wciąż i basta,
A dobry musi ginąć oto.
I tutaj się nie szanowali,
Lecz wszyscy zaraz podreptali,
Kto czego pragnął szukać prędzej:
Kto wódki zatem albo miodu,
Kto panny lub mężatki młodej,
By wnet oskomę z zębów spędzić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Запраздничали вновь троянцы,
Забыли вовсе горевать;
Бывает — счастливы поганцы,
А добрый должен пропадать.
Они нимало не чинились,
Тотчас во все концы пустились
Искать себе кто что хотел;
Кто мед, горилку или водку,
Кто девку или там молодку, —
Всяк норов свой и вкус имел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И снова повезло троянцам.
Для них настала благодать,
Лафа бывает сплошь поганцам,
А честному — хоть пропадать!
Они здесь тоже не чинились,
На промысел поволочились,
Искали, что кому под стать:
Кто — водки либо сливовицы,
А кто — молодки иль девицы —
С зубов оскомину согнать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Раздолье началось троянцам,
Опять забыли горевать;
Повсюду так везет поганцам,
А добрый должен пропадать.
Они нисколько не чинились,
А разом кто куда пустились,
Что в голову взбрело, искать:
Кому медку, кому сивуху,
Другому девку, молодуху —
Оскомину с зубов согнать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Раздолье началось троянцам,
Опять забыли горевать,
Повсюду счастие поганцам,
А добрый должен погибать,
Они и здесь не удержались
И сразу, с места же помчались,
Чего хотелось им, искать:
Кому хотелось меду, водки,
Иным бы девки и молодки,
С зубов оскомину согнать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hned zapomněli na zlé cesty
a nastal zmatek, křik a spěch;
neřádi mají všude štěstí
a dobří lidé samý pech.
Trojané síly nešetřili
a hned se všichni vytratili,
šli shánět, co každý sám chtěl:
ten med, ten kořalku, ten vdolky
a onen mladice a holky,
aby svým choutkám vyhověl.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були бурлаки сі моторні,
Тут познакомились той час,
З диявола швидкі, проворні,
Підпустять москаля якраз.
Зо всіми миттю побратались,
Посватались і покумались
,
Мов зроду тутечка жили;
Хто мав к чому яку кибету,
Такого той шукав бенькету,
Всі веремію підняли.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 6.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы бурлакы си моторни,
Тутъ познакомылысь той часъ,
Съ діявола швыдки, проворни,
Пидпустять Москаля якъ разъ.
Зо всимы мытью побраталысь,
Посваталысь и покумалысь,
Мовъ зъ роду тутечка жылы;
Хто мавъ къ чому яку кибету,
Такого той шукавъ бенькету,
Вси веремію пиднялы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 7.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Бурлаки сі були моторни,
Тут познайомились зараз

Рядок 8:

видання 1798:

Хто мав к чому яку хибету

Примітки: III, 7.

       Частина III стр. 7.

Зо всіми миттю побратались,
Посватались і покумались
— названі види суспільно-побутових зв'язків, на яких трималася давня громада. Перелік по низхідній, за значенням. Побратимство — вища форма товариського єднання — було поширеним у козацькому середовищі (Низ і Евріал у п'ятій частині "Енеїди", побратими Назар і Гнат у п'єсі "Назар Стодоля" Т. Шевченка тощо). Сватами називалися не тільки рідні нареченого — нареченої, чоловіка — жінки, а всі, хто вступав у якусь обопільну угоду, купівлю-продаж та ін. Куми — хрещений батько по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеної матері, батько дитини по відношенню до хрещеного батька, хрещеної матері.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Those vagrants were so energetic,
They soon made friends and being nice,
Like devils clever and frenetic,
They also knew how to entice.
At once, they fraternized,
They married and were not surprised
That they had found a home to share.
All those with practical abilities
Found for themselves good possibilities
To work. There was an uproar everywhere.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Быў кожны з іх дзяцюк рухавы,
На свет увесь яны маглі
Прынесці славы і няславы
Жанкам, як тыя маскалі.
Перакуміліся з усімі,
Сватамі сталі дарагімі,
Нібы тут цэлы век жылі:
Хто да якой быў справы здатны,
Той меў з яе гешэфт выдатны,
Усе там мітусню ўзнялі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Като бурлаци неуморни
се запознаваха за час,
подмамваха с лъжи безспорни —
вселил се бе във всеки бяс.
С кого не се побратимиха,
сватосаха или сродиха —
като да са си у дома;
и всеки търсеше причина
банкет да вдигне за мнозина,
настана страшна дунанма.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie waren wirklich kecke Burschen,
An allem höchst interessiert,
Grimmige, flinke Teufelskerle,
Den Moskauern nicht unbekannt.
Sie haben sich sogleich verbrüdert
Mit allen, und verschwägert auch,
Als ob sie immer her gehörten.
Sie suchten sich ein Fest heraus,
Wonach sie eben Lust verspürten,
Und stifteten so Wirrwarr an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Burłacy byli z nich ruchliwi,
Wnet znajomości poczynili,
Jak diabeł szybcy i skwapliwi
Jak żołnierz zwodzić potrafili.
Z wszystkimi migiem się zbratali
I zeswatali się, skumali,
Jak gdyby stale żyli tutaj;
Do czego kto miał pomyślunek,
Po taki leciał poczęstunek,
Podnieśli wszyscy szum, porutę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гуляки наши записные
С кумчанами сжились тотчас.
Троянцы — парни разбитные —
Вкруг пальца обведут как раз.
Со всеми быстро подружились,
Посватались и покумились,
Как будто сроду жили здесь;
Кто чем болел, тот тем лечился,
Всяк в должном роде отличился,
Навытворяли тьму чудес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Бродяги, прыткие, как черти,
Знакомства завели тотчас.
Кто зазевается, поверьте,
Надуют, подкузьмят как раз!
С округой целой побратались,
Как будто сроду здесь шатались,
Нашли кто — кума, кто — куму,
И каждый по нутру, по нраву
Себе придумывал забаву,
Все поднимали кутерьму.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Гуляки были удалые,
Со всеми подружились тут,
Ловки, как дьяволы, лихие,
Вкруг пальца сразу обведут.
Всем в побратимы напросились,
Посватались и покумились,
Как будто сроду жили там.
Что было каждому по нраву,
Такую тот искал забаву —
Творили сущий тарарам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И здесь троянцы с местным людом
Перезнакомились тотчас,
Быстры, ловки они повсюду,
Вкруг пальца обведут как раз;
Они со всеми породнились,
Посватались и покумились,
Как здесь и жили искони;
И кто из них к чему стремился,
То находил, тем веселился,
Всех взбудоражили они.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že byli hbití světošlapi,
hned byli s každým ty a ty,
po čertech rychlí, svižní chlapi,
nestačil jim sám rohatý.
Se všemi se hned pobratřili,
zasnoubili se, pokmotřili,
jak doma se tu chovali;
na pobízení nečekali,
čeho se chtělo, to si vzali,
vnesli sem zmatek nemalý.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де досвітки, де вечерниці
Або весілля де було,
Дівчата де і молодиці,
Кому родини надало,
То тут троянці і вродились;
І лиш гляди, то й заходились
Коло жінок там ворожить,
І, чоловіків підпоївши,
Жінок, куди хто знав, повівши,
Давай по чарці з ними пить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 8.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Де досвиткы, де вечерныци,
Або весилля де було,
Дивчата де и молодыци,
Кому родыны надало,
То тутъ Троянци и вродылысь;
И лышъ гляды, то й заходылысь
Коло жинокъ тамъ ворожыть,
И чоловикивъ пидпоившы,
Жинокъ куды хто знавъ повившы,
Давай по чарци зъ нымы пыть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 8.

Рядок 1:

видання 1798:

Де досвітки, де вечірниці

Рядки 1-3:

видання 1809:

Где досвітки, где вечерниці
Або весілля где було,
Дівчата где і молодиці

Рядок 7:

видання 1809:

Коло жінощин ворожить

Рядок 9:

видання 1809:

Жінок, куди хто взяв, повівши

Примітки: III, 8.

       Частина III стр. 8.

Досвітки, вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота (звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття. Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Whenever were some parties
Throughout the night,
The Trojan smarties
Took part in them all right,
Attracted by the girls and eager wives
Who had unusual sex drives.
When their men were intoxicated,
The Trojans had with them good time,
They did not think it was a crime
To be in some dark nook accommodated.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзе вечарынкі, дзе банкеты
Альбо вяселле ў добры час,
Дзяўчаты дзе альбо кабеты,
Альбо дзе хрэсьбіны якраз,
Дык тут як тут Траянцы-зухі,
Глянь, а яны каля сівухі
Сядзяць альбо каля жанок,
Мужчын падпояць — так бывае, —
Вядуць жанчын, куды хто знае,
І чарку з імі п'юць знарок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

По вечеринки, по седенки,
по пирове и механи,
по прощъпулници, кръщенки
с моми и хубави жени —
там се троянците въртяха;
и странни работи редяха,
та булките да вкарат в грях —
напиваха им те мъжете
и после може ли, кажете,
да не вървят да пият с тях!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo Feiern stattfanden und Tänze,
Oder wo eine Hochzeit war,
Wo Mädchen weilten oder Frauen,
Oder Familienzuwachs kam,
Sofort erschienen die Trojaner;
Sie waren voller Tatendrang.
Mit Weibern spielten sie erst Karten,
Dann gaben sie den Männern Schnaps,
Um ihre Frauen zu entführen
Und tranken weiter, jetzt zu zweit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie wieczomice lub zabawy,
Lub gdzie wesele jakieś było,
Gdzie panny, czy mężatki żwawe,
Czy gdzie rodzina się darzyła,
Trojanie tam się wnet zjawiali;
Patrz tylko, jak się uwijali,
By coś namotać z kobietami,
I mężów dobrze napoili,
A żony gdzieś uprowadzili,
Pić nuże z nimi kieliszkami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Где посиделки, вечерницы,
Где дело к свадьбе подошло,
Где девки или молодицы,
Где разом двойню принесло —
Во всё троянцы нос совали,
Везде лихой гульбы искали
Да льнули к бабам молодым.
Мужей горилкой накачали,
А сами с женами гуляли
И подносили чарки им.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где свадьба или вечерницы,
Где мед или горелку пьют,
Где девки или молодицы —
Пролазы наши тут как тут.
Не унимаются троянцы,
К молодкам липнут окаянцы —
Ну разливаться соловьем!
И, подпоив мужей, бывало,
Уводят жен куда попало —
Распить по чарочке вдвоем.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Где посиделки, вечерницы,
Где свадьбу начали играть,
Где девки или молодицы,
Кто там крестины стал справлять,
Троянцы тут как тут являлись,
И лишь гляди, как принимались
Вокруг бабенок ворожить.
Мужей изрядно подпоивши,
А жен куда кто растащивши,
Давай и с ними чарку пить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Гулянка где иль посиделки,
Или же свадьба где была,
Где молодицы или девки,
Иль где хозяйка родила,
Везде троянцы появлялись,
А там, глядишь, и принимались
Возле бабенок ворожить,
Мужей до чертиков поили,
А жен с собою уводили,
Вдвоем по чарке с ними пить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kde byly bály, tancovačky
a kde se svatba slavila,
kde byly křtiny nebo táčky,
kde děvčata se bavila,
tam Trojané se ihned slétli,
všem ženským dvorně hlavy pletli
a začali jim lichotit;
opili muže do němoty,
odvedli ženy do samoty
a začli s nimi vodku pít.

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Які ж були до карт охочі,
То не сиділи дурно тут;
Гуляли часто до півночі
В ніска, в пари, у лави, в жгут,
У памфиля, в візка і в кепа,
Кому ж із них була дотепа,
То в гроші грали в сім листів.
Тут всі по волі забавлялись,
Пили, іграли, женихались.
Ніхто без діла не сидів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якижъ булы до картъ охочи,
То не сидилы дурно тутъ;
Гулялы часто до пивночи
Въ ниска, въ пары, у лавы, въ жгутъ,
У памфыля, въ визка и въ кепа,
Комужъ изъ ныхъ була дотепа,
То въ гроши гралы въ симъ лыстивъ.
Тутъ вси по воли забавлялысь,
Пылы, игралы, женыхалысь,
Ни хто безъ дила не сидивъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 9.

Рядки 2-5:

видання 1798:

То не сиділи даром тут;
І грали часто до півночі
В носка, в пари, у лави, в джгут,
У панхвиля, в візка і в кепа

Рядок 5:

видання 1809:

У памфиля, в возка і в кепа

Примітки: III, 9.

       Частина III стр. 9.

В ніска (носа) — гра в карти. Кількість гравців не обмежена. Здають по три карти. Гравець зліва від того, хто здає карти, починає ходити, говорячи партнерові: "Іду під тебе носа".

 

В пари — див. коментар: І, 37.

 

В лави — гра в карти. Микола Гоголь у своєму словничку до "Енеїди" так пояснює цю гру: "... У лави грають звичайно ушістьох. Сідають за стіл три проти трьох, здають карту і кожен грає з тим, що сидить навпроти, не втручаючись у загальну гру. Старша карта бере, і кількість таких взяток означає виграш; на чиїй з двох сторін їх більше, ті виграють, а сторона, що виграла, дає тій, що програла, стільки ударів джгутом, наскільки перевищено набрані взятки" (Гоголь Н. В. Полн. собр. соч. — М., 1952. — Т. 9. — С. 511).

 

У помфиля — карточна гра, у якій старша карта — жировий валет.

 

Візок — див. коментар: І, 37.

 

В кепа — карточна гра в дурня.

 

В сім листів — тобто "в сім карт" (у старі часи карти називали ще "листами").

Див. також I.37.

       Частина I стр. 37.

Джгут — різновид гри в карти. Того, хто програв, б'ють джгутом (скрученим рушником) по долоні. Скажімо, скільки лишилося після закінчення гри на руках карт у дурня, стільки раз його били джгутом по руці. В "джгута" грали і без карт.

 

Хлюст — гра в карти. Взагалі хлюстом називається такий момент у грі, коли в одного чи кількох гравців на руках опиниться три карти однієї масті, або три козирі, або три валети, або три тузи. Чий хлюст старший — визначають за старшинством карт, які його утворили. В пари — неясно, яка гра в карти мається на увазі. Може, вдвох, один на один?

 

Візок — поширена гра в карти, так звані "свої козирі". Назва пішла від того, що тому, хто програв, дістається велика купа карт — "хоч возом вивозь" (див.: К. с. — 1887. — Т. 18. — Кн. 6 — 7. — С. 463 — 471).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

For many, playing cards, was great delight,
Nobody had to sit and twirl his thumbs;
They often played cards till midnight
Together with their chums:
Bridge, baccarat, canasta and so on,
They laughed when someone lost, or won.
They ail were entertained
While drinking, playing games
And paying much attention to the dames.
All people were involved and none complained.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Каторыя да карт ахвочы,
Не марнавалі часу тут,
А рэзалі аж да паўночы
У дурня, у дзевятку, жгут;
Было ў іх забавак нямала,
А як якому шанцавала —
Гуляць на грошы спрабаваў.
Чуваць было ажно да ранку
Жарт трапны, песню, заляцанку.
Тут не сядзеў ніхто без спраў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Картоиграчите заклети
се хванаха за карти пак;
не се разделяха до трети
петли — на блато?, на глупак,
на табланет, на руска група,
а някой и пари натрупа —
играеха на сантасе;
добре се те повеселиха,
мърсуваха, играха, пиха —
на кой какво му понесе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was waren dies für Kartenspieler,
Und nie untätig oder schlapp;
Oft spielten sie die Nächte über
In Niska, Para, Lava, Zhgut,
Auch Pamphil, Viska oder Kepa,
Oder ums Geld in "Sieben Blatt",
Wem alles andere nicht reichte.
Ein jeder war nach Herzenslust
Vergnügt mit Spielen oder Flirten,
Niemand saß tatenlos herum.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A którzy byli do kart chętni,
Też nie siedzieli głupio tutaj;
Po nocach grali więc namiętnie
Tu w noska, cetno — lichi, żguta,
W pamfila, woza kpa czeredą.
Kto chciał pieniędzy, grywał tedy
I w siedem listów przezawzięcie.
I wszyscy tam się zabawiali,
Wciąż grali, pili, flirtowali
I nikt nie siedział bez zajęcia.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Которые до карт охочи,
И те не отставали тут,
Играли часто до полночи —
То в свои козыри, то в жгут,
В панфила, в дурачка и в пары,
Кто не хотел коптеть задаром —
На деньги в семь листков играл.
Все, чем хотели, забавлялись,
Сивуху пили, женихались.
Никто минуты не терял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Которые до карт охочи —
Без дела не сидели тут:
Сражались в «дурни» до полночи
Иль резались в «носки» да в «жгут»,
Играли в «пары» и в «памфила»,
А в ком ума побольше было —
На деньги дулись в «семь листов».
Чем хочешь, тем и утешайся:
Пей, козыряй иль женихайся,
Ходи с червей, с бубен, с крестов...

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А те, кто был до карт охочий,
Задаром не сидели тут,
Играли часто до полночи
В носка, в пары, в возок и в жгут,
Иль в лаву, кепа и памфиля,
А тот, кто не был простофиля,
На деньги в семь листков потел;
Тут все вольготно забавлялись:
Играли, пили, женихались —
Никто без дела не сидел.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Какие же до карт охочи,
То даром не сидели тут,
Играли часто до полночи
В панфиля, в дурачка и в жгут,
В носка и ведьму, в пары, в лаву,
Кому ж те игры не по нраву,
На деньги в семь листков играл.
Вольно всем было развлекаться,
Играть, и пить, и забавляться,
Никто со скуки не зевал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A ten, kdo měl chuť do karbanu,
měl příležitosti až až;
mazali často ještě k ránu
dudáka, filky, mariáš,
gotýska, bulku, cvika, dardu;
a kdo chtěl užít větší švandu,
o prachy ferbla mazat šel.
Všichni se dobře zabavili,
namlouvali si, hráli, pili,
nečinně nikdo neseděl.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней один не веселився,
Йому немило все було;
Йому Плутон та батько снився
І пекло в голову ввійшло.
Оставивши своїх гуляти,
Пішов скрізь по полям шукати,
Щоб хто дорогу показав:
Куди до пекла мандровати,
Щоб розізнати, розпитати;
Бо в пекло стежки він не знав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней одынъ не веселывся,
Йому немыло все було;
Йому Плутонъ, та батько снывся
И пекло въ голову ввійшло.
Оставывшы своихъ гуляты,
Пишовъ скризь по полямъ шукаты,
Щобъ хто дорогу показавъ:
Куды до пекла мандроваты,
Щобъ розизнаты, роспытаты;
Бо вь пекло стежкы винъ не зиавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 10.

Рядки 3-4:

видання 1798:

Йому Плутон да батько снився
І пекло з голови не шло

Рядок 6:

видання 1798:

Пішов сам по полю шукати

Рядки 8-9:

видання 1798:

Куди у пекло шлях надибать,
Щоб розглядіти і розвідать

Рядок 8:

видання 1809:

Куда до пекла мандровати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was the only one who found
No joy on which to dwell.
He dreamt of Father and of Pluto underground,
And he continued to think of Hell.
So, having left his men inside,
He went into the fields to find a guide,
Who'd show him the unerring way
To Hell, for he had not the slightest clue
Which way to go. Without a cue
He certainly would go astray.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней адзін не весяліўся,
Яму няміла ўсё было;
Яму Плутон ды бацька сніўся
І пекла з галавы не йшло.
Сваіх Траянцаў пакідае
Эней, па полі ён блукае,
Сустрэць жадаючы людзей
Такіх, каб з ім паразмаўлялі,
Дарогу ў пекла паказалі, —
Шляхоў туды не знаў Эней.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней единствен не пирува,
света му беше просто чер;
Плутон и татко си сънува,
в ума му — ада, Луцифер.
И той остави свойта свита,
пое — да види, да разпита,
да го напътят за натам:
отде да мине, що да прави,
за ада няма друми прави,
не можеш се оправи сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allein Aeneas blieb verdrossen,
Denn voller Trauer war sein Herz,
Träumte vom Vater und von Pluton,
Die Hölle spukte ihm im Kopf.
Er ließ die Freunde sich vergnügen
Und selber zog hinaus aufs Feld,
Hielt Ausschau, ob er jemand findet,
Der ihm den Weg zur Hölle zeigt.
Er mußte suchen, mußte fragen,
Den Pfad hinab kannte er nicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz z smutku prawie wił się,
Niemiło jemu wszystko było;
Pluton mu oraz ojciec śnił się,
Do głowy piekło się wtłoczyło.
Zostawił hulać swych do woli,
Wyruszył szukać wszędzie w polu,
By ktoś wiedzący, ktoś z tutejszych
Pokazał drogę mu do piekła,
Chciał znaleźć taką, jak się rzekło,
Sam nie znał ścieżki choć najmniejszej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Один Эней не веселился,
Хоть были все кругом резвы;
Ему Плутон да батька снился,
И ад не шел из головы.
Своих оставив за столами,
Отправился искать полями —
Кто б рассказал да показал,
Как в пекло поскорей добраться,
Чтобы в пути не заплутаться, —
Сам он туда тропы не знал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Один Эней не веселился:
О преисподней думал он.
Ему Анхиз, покойник, снился,
В башку втемяшился Плутон.
И от своей троянской голи
Эней ушел украдкой в поле,
Давай искать кого-нибудь,
Чтоб разузнать скорей дорогу
К Плутону самому в берлогу,
Разведать в пекло ближний путь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Один Эней не веселился,
Стал белый свет ему не мил;
Ему Плутон все с батькой снился,
Ад из ума не выходил.
Своих оставив забавляться,
Пошел полями, чтоб дознаться,
Порасспросить, кто б показал,
Как в преисподнюю спуститься;
Все вызнать, чтоб с пути не сбиться,
Ведь в ад тропинки он не знал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней один не веселился,
Ему свет божий был не мил.
Отец с Плутоном часто снился,
И ад порядочно страшил;
Троянцев он гулять оставил,
А сам стопы свои направил
В поля, искать, кто б показал,
Куда идти, как в ад добраться,
Поразузнать, ведь он, признаться,
Совсем дороги в ад не знал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jen Aeneáš jak bludná ovce
se neúčastnil zábavy;
měl v mysli Plutona a otce,
peklo mu vlezlo do hlavy.
Zanechal Trojské, ať si hrají,
a sám se toulal v širém kraji,
hledal a hledal, šel a šel;
doufal, že někdo mu snad poví,
kudy je cesta k Plutonovi,
kudy je cesta do pekel.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ішов, ішов, аж з русих кудрів
В три ряди капав піт на ніс,
Як ось забачив щось і уздрів,
Густий пройшовши дуже ліс.
На ніжці курячій стояла
То хатка дуже обветшала,
І вся вертілася кругом;
Він, до тії прийшовши хати,
Хазяїна став викликати,
Прищурившися під вікном.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 11.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ишовь, ишовъ, ажъ зъ русыхъ кудривъ
Въ тры ряды капавъ питъ на нисъ,
Якъ-ось забачывъ щось и уздривъ,
Густый пройшовшы дуже лисъ.
На нижци курячій стояла
То хатка дуже обветшала
И вся вертилася кругомъ;
Винъ до тіи прыйшовшы хаты,
Хазяина ставъ выклыкаты,
Прыщурывшыся пидъ викномъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 11.

Рядок 1:

видання 1798:

Ішов, ішов, що аж із чуба

3-4 Як ось забачив щось і уздрів,

Рядки 3-4:

видання 1798:

Як ось забачив із-за дуба,
Густий пройшовши уже ліс

Рядок 3:

видання 1809:

Як ось забачив щось і узрів

Рядки 8-10:

Він, до тої прийшовши хати,
Господаря став викликати,
І прищулився під вікном

Рядок 10:

видання 1809:

Прищулившися під вікном

Примітки: III, 11.

       Частина III стр. 11.

Нар.: Хата на курячій ніжці (Номис. — С. 201).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As he walked on, from his blonde hair
Thick sweat was dripping on his nose.
Crisscrossing a dense wood out there,
He spotted something very close:
A little ancient hut upon
A chicken leg was turning on and on.
As he approached that rickety throughout
Wee hut, and standing near the window,
He thought: should he go in? Oh no!
So he began to call the owner out.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ішоў, ішоў, аж ручаінай
Каціцца пот з ілба пачаў,
Хаціну на назе курынай
Ён сярод лесу напаткаў.
Яна старэчы выгляд мела,
Як млын, круцілася, рыпела
Хаціна ў гушчары глухім;
Ён, стаўшы пад лясныя шаты,
Гаспадара стаў клікаць з хаты,
Як старац пад акном сляпы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървя, вървя, от руси къдри
тече невиждан пот,до днес;
съзря пред него да се мъдри
непроходим и страшен лес.
Къщурка вехта на кокоши
крака стои и вятър роши
стрехата, схлупена отвред;
и той дойде до тая хата,
извика, тропна на вратата,
след туй — в прозорчето отпред.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er wanderte, bis von den Locken
Der Schweiß auf seine Nase fiel.
Da, plötzlich sah er in der Feme,
Mitten im dunklen, dunklen Wald,
Auf einem Hühnerbein ein Häuschen,
Recht alt und halb verfallen schon,
Das sich um seine Achse drehte.
Er schlich erwartungsvoll heran,
Duckte sich unter einem Fenster
Und rief nach dem Bewohner aus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak szedł i szedł, aż mu z kędziorów
W trzy rzędy pot na nos zakapał,
Gdy wtem zobaczył, kiedy spory
Gęstawy bardzo las przeczłapał.
Na kurzej oto nóżce stała
Tam chatka bardzo zestarzała
I cała się kręciła wkoło;
Przyszedłszy wnet do owej chaty,
Pod oknem stanął jak na czatach
I gospodarza zaczął wołać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Шел, шел, пока не взмок от пота,
Что по лицу бежал ручьем.
Вдруг видит — зачернело что-то
В сторонке за густым леском.
То хатка, за кустами прячась,
На курьих ножках раскорячась,
Вертелась перед ним волчком;
Эней к той хатке подобрался,
Хозяев окликать принялся,
В кустах укрывшись под окном.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Шел, шел... Ручьями пот горючий
На переносье лил с кудрей.
Пробился через лес дремучий
И кое-что узрел Эней:
На курьей ножке стоя шатко,
Трухлявая такая хатка
Вертелась медленно кругом.
Троянец пересек лужайку,
И тщетно выкликал хозяйку
Он, притулившись под окном.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он шел да шел, а ж капли пота
С кудрей ручьем текли на нос,
Как заприметилось вдруг что-то,
Лишь лес густой прошел насквозь.
Там хатка ветхая таилась,
На курьих ножках притулилась,
Повертывалась все кругом.
Когда до хатки он добрался,
Хозяина, чтоб отозвался,
Стал кликать, щурясь под окном.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Шел, шел... Уже стекал ручьями
Со взмокших кудрей пот на нос;
Забрел он в лес и меж кустами,
Какими лес густой зарос,
Увидел он в конце дорожки
Избушку на куриной ножке,
Она вертелася кругом;
Эней к избушке той пробрался,
Хозяев вызывать принялся,
Нагнувшись низко над окном.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak šel a šel, až pot mu kanul
v třech proudech z rusých kadeří;
tu náhle v hustém lese stanul —
a co to na pasece zří ?
Chaloupka vetchá tady stála,
na kuří nožce tancovala
a točila se dokola;
i přistoupiv k té barabizně,
nahlédl oknem a pak řízně
na hospodáře zavolal.

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Сивилла та Еней.
Частина III, строфа 12.

Highslide JS
А. Штірен. Сивилла та Еней.
Частина III, строфи 12.

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней стояв і дожидався,
Щоб вийшов з хати хто-небудь,
У двері стукав, добувався,
Хотів був хатку з ніжки спхнуть.
Як вийшла бабище старая,
Крива, горбатая, сухая,
Запліснявіла вся в шрамах;
Сіда, ряба, беззуба, коса,
Розхристана, простоволоса,
І, як в намисті, вся в жовнах.

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина III, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней стоявъ и дожыдався,
Щобъ выйшовъ съ хаты хто нибудь,
У двери стукавъ, добувався,
Хотивъ бувъ хатку зъ нижкы спхнуть.
Якъ выйшла бабыще старая,
Крыва, горбатая, сухая,
Заплиснявила вся въ шрамахъ;
Сида, ряба, беззуба, коса,
Росхристана, простоволоса
И якъ въ намысти, вся въ жовнахъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 12.

Рядок 2:

Щоб вишов з хати хто-небудь

Рядок 5:

Як вишла бабище старая

Рядки 7-8:

Запліснівівша, вся в шрамах;
Сива, ряба, беззуба, коса

Примітки: III, 12.

       Частина III стр. 12.

Жовна — набряк залоз на шиї.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas stood and waited
For someone to appear.
He knocked in vain. Infuriated,
He thought: To push it off the leg? Oh, dear!
Right then a crone appeared:
With crooked legs, hunchbacked, besmeared,
In hanging rags, that devil's squaw
Was all disheveled, moldy, marred,
Her face was wrinkled, scarred,
She had no teeth in her big maw.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней глядзеў, нібы на дзіва,
На хатку — хто ў ёй можа жыць?
У дзверы грукаў нецярпліва,
Хацеў было перакуліць,
Ды выйшла бабішча сівая,
Крывая, без зубоў, сухая,
На твары шрамы, на руках;
Нос, вушы бросняй зацвіталі,
У жаўлакі, нібы ў каралі,
Прыбраная — аж глянуць жах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней застана и зачака
чий дом е туй да разбере,
заблъска с вик, но двата крака
държаха къщата добре;
накрая се показа баба,
съсухрена, гърбата, слаба,.
с цицини, щърба, с нос дебел,
надупчена от шарка, бледа,
раздърпана и кривогледа,
с брадавици-мъниста, с кел.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas stand davor, verharrend,
Und hoffte, jemand kommt heraus;
Er hämmerte an seiner Pforte,
Stemmte sich gegen seine Wand, -
Endlich erschien an dessen Schwelle
Ein häßliches, sehr altes Weib,
Schief, bucklig, dürr und ohne Zähne,
Mit welker, narbenreicher Haut,
Die Augen schielend, Haare struppig,
Bedeckt mit Blasen, wie mit Schmuck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz stał i wyczekiwał,
By doń ktokolwiek wyszedł z chatki,
I do drzwi stukał, aż się kiwał,
Mógł z nóżki spaść budynek rzadki,
Gdy wyszło babsko stare z chaty,
Skrzywione, suche i garbate,
W szramach oblicze, zapleśniałe;
Bezzębne, w piegach, krzywonose
I rozchełstane, brudnowłose,
I jak w koralach, w strupach całe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней долгонько дожидался,
На двор чтоб вышел кто-нибудь;
Уж он кричал, уж он стучался,
Хотел хатенку с ног спихнуть.
Вдруг вышла бабища из хаты:
Она была крива, горбата,
Заплесневела, вся в рубцах,
Ряба, беззуба, кривоноса,
Растрепана, простоволоса
И как в монистах — в волдырях.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В сердцах ломился долго в двери,
Был хатку с ножки рад спихнуть.
И пусть ее! По крайней мере
Хоть отзовется кто-нибудь!
Вдруг вышла бабища седая,
Заплесневелая, хромая,
Косматая, с клюкой в руках;
Была старуха конопата,
Суха, крива, коса, горбата
И — как в монисте — в желваках.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Стоял Эней и дожидался,
Из хатки кто бы поглядел,
Стучался в двери, домогался,
Хатенку с ног спихнуть хотел.
Вдруг вышла бабища седая,
Горбунья, старая, косая,
Заплесневела, в гнойниках;
Была беззуба, конопата,
Простоволоса и космата,
Вся, как в монистах, в желваках.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней стоял и дожидался,
Быть может, выйдет кто-нибудь,
Кричал в окно и в дверь стучался,
Хотел ногой избушку пнуть.
Вдруг вышла бабища седая,
В рубцах, горбатая, сухая,
Вся в плесени и синяках,
Ряба, стара, беззуба, коса,
Вся в волдырях, простоволоса
И, как в монисте, в желваках.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš stál a dlouho čekal,
až vyjde, kdo je uvnitř skryt;
dobýval se, na vrátka klepal,
chtěl chajdu s nožky převrátit.
Tu vyšla baba neduživá,
hrbatá, žlutá, suchá, křivá,
plesnivá, v očích zákaly,
bezzubá, šedá, poďobaná,
krhavá, celá rozcuchaná,
s boláky jako korály.

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней, таку уздрівши цяцю,
Не знав із ляку, де стояв;
І думав, що свою всю працю
Навіки тута потеряв.
Як ось до його підступила
Яга ся і заговорила,
Роззявивши свої уста:
«Гай, гай же, слихом послихати,
Анхизенка у віч видати,
А як забрів ти в сі міста?

Highslide JS
О. Данченко. Частина III, строфа 12.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина III, строфа 12.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней таку уздрившы цяцю,
Не знавъ изъ ляку де стоявъ;
И думавъ, що свою всю працю,
На викы тута потерявъ.
Якъ ось до його пидступыла
Яга ся и заговорыла,
Роззявывшы свои уста:
«Гай, гайже слыхомъ послыхаты,
«Аихызенка у вичь выдаты,
«А якъ забривъ ты въ си миста?

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 13.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней таку побачив цяцю

Рядки 1-2:

видання 1809:

Еней, таку узрівши цяцю,
Не знав із ляку, ґде стояв

Рядок 7:

видання 1798:

Роззявивши свій страшний рот

Рядки 9-10:

видання 1798:

Анхизенка в вічі видати,
Який ж тебе приніс к нам чорт

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas, seeing such a beauty,
Became unnerved and did not know
Where he arrived. He thought his work and duty
Were lost forever. What a blow!
The scarecrow came to him
And uttered like a cherubim
While parting her blue lips:
"How are you, dear? Long time no see!
Oh, you, Anchises' progeny!"
And put her hands upon her bony hips.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, як згледзеў, што за цаца
Аблюбавала гэты кут,
Падумаў, што прапала праца
Уся яго навекі тут.
Бліжэй вядзьмарка падступала,
З Энеем гучна размаўляла,
Ды так, хоць вушы затыкай:
«Гай, гай жа, лёс паслаў удачу,
Ці не Анхіза сына бачу,
Як трапіў ты ў гушчарны край?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Съгледал тая гиздосия,
Еней стоеше пребледнял;
„Напразно — рече си — из тия
хендеци време съм пилял.“
Но щом го зърна, и веднага
го заприказва Баба Яга,
раззина щърбава уста:
— Брей, брей, какво дойде да видя —
Анхизовчето; чакай, ида,
че как добра се в тез места?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als dieses Prachtstück er gewahrte,
Erstarrte er vor lauter Schreck
Und dachte schon, jetzt war verloren
Für immer seine Müh und Plag.
Da trat an ihn heran die Hexe,
Sie öffnete weit ihren Mund
Und sprach ihn an mit solchen Worten:
"Hei, hei, nie hatte ich gedacht
Hier des Anchises Sohn zu sehen!
Wie hast du diesen Ort erreicht?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz, widząc taką cacę,
Nie wiedział z leku, gdzie on stoi;
I myślał, że już oto prace
Na wieki stracił całą swoją.
Gdy wtem do niego przystąpiła
Ta jaga i tak przemówiła
Przez usta do ust niepodobne:
"Ach, ach, nareszcie usłyszałam
I Anchizenka tu ujrzałam,
A jak tyś do miejsc moich dobrnął?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, увидя цацу эту,
Весь с перепугу задрожал,
Решив, что зря кружил по свету,
Что все теперь он потерял.
Меж тем чертовка подступила
К Энею и заговорила,
Разинув, как ворота, пасть:
"Эге, вот и молодчик кстати,
Анхизов сын — видать по стати.
Что? К нам, брат, не легко попасть?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней не знал куда деваться
И слова вымолвить не мог,
Когда к нему такая цаца
Из хатки вышла на порог.
К Энею ближе подступила
Яга и тотчас разлепила
Беззубые свои уста:
«Анхизенко! Слыхали слыхом...
Известно, за каким ты лихом
Забрался в здешние места.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Такую цацу разглядевши,
Эней ни жив ни мертв стоял
И думал: «Столько претерпевши,
Теперь навек все потерял».
Но вот поближе подступила
Яга и с ним заговорила,
Разинув страшные уста:
«Ой! Гляну, знала понаслышке,
В глаза Анхизову сынишке;
Ты как забрел в мои места?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней, увидя эту кралю,
Как огорошенный, стоял,
Уж думал, все труды пропали,
Старухи вид не привлекал.
Яга к Энею приступила,
Приветливо заговорила,
Раскрыв запавшие уста:
«Ай, ай! Я рада слышать, видеть
Сынка Анхиза в здравом виде.
Ты в наши как попал места?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Takovou fiflenu když shlédl,
leknutím, chudák, zdřevěněl;
nevěděl, kde je, celý zbledl
a s životem se loučit chtěl.
Když hle, ta ježibaba divá
rozjevila svá ústa křivá
a příšerný hlas zaskuhral:
„A jéje, čuchám člověčinu,
a jsi to ty, Anchisův synu!
A odkudpak ses tady vzal?

    

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 14.

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 12.

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Давно тебе я дожидаю
І думала, що вже пропав;
Я все дивлюсь та визираю,
Аж ось коли ти причвалав.
Мені вже розказали з неба,
Чого тобі пильненько треба, —
Отець твій був у мене тут».
Еней сьому подивовався
І баби сучої спитався:
Як відьму злую сю зовуть?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Давно тебе я дожыдаю,
«И думала, що вже пропавъ;
«Я все дывлюсь та вызыраю,
«Ажъ-ось колы ты прычвалавъ.
«Мини вже росказалы зъ неба,
«Чого тоби пылненько треба, —
«Отець твій бувъ у мене туть.
Эней сьому подывовався,
И бабы сучои спытався:
Якъ видьму злую сю зовуть?

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 14.

Рядок 3:

видання 1798:

Я все дивлюсь да виглядаю

Рядок 5:

видання 1798:

Мені уже сказали з неба

Рядок 10:

видання 1798:

Як, нененько, тебе зовуть

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How did you find your way?
I was afraid that you were lost,
I looked for you here every day,
And now you're here, oh, you, sea-tossed!
I've got about you information
From heaven and I know your perturbation,
Your father was here at my place."
Aeneas was surprised to hear the witch
Say that and asked that daughter of a bitch
What was the name of her disgrace.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Даўно цябе я тут чакаю
І думала, што ты прапаў:
Я ўсё гляджу ды выглядаю,
Аж вось калі ты завітаў.
Ужо мне расказалі з неба
Ганцы, чаго Энею трэба.
Быў у мяне тут бацька твой».
Эней, уражаны такою
Неспадзяванай навіною,
Спытаўся прозвішча ў старой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отдавна чакам те тъдява,
помислих, че си се затрил;
все гледам кой ли са задава,
дали платна не си свалил.
Разправиха ми мен отгоре
какво ще трябва да се стори —
Анхиз, баща ти, бе при мен...
Еней вдърви му се езикът
и вещицата как и викат
едва попита той втрещен.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Seit langem hab ich dich erwartet
Und fürchtete schon, du wärst tot;
Ich halte dauernd nach dir Ausschau
Und siehe da -jetzt bist du hier!
Vom Himmel gab man mir die Kunde,
Daß du vorbeikommst und weshalb,
Auch war bei mir bereits dein Vater."
Aeneas stand verwundert da,
Anschließend fragte er die Hexe,
Wer sie denn sei und wie sie heißt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Od dawna ciebie oczekuję,
Myślałam, że już gdzieś przepadłeś;
I patrzę, ciągle wypatruję,
Aż oto kiedy przyczłapałeś.
Opowiedziano mi już z nieba
To, czego ci pilniutko trzeba —
Twój ojciec był tu u mnie z piekła".
Eneasz się wszystkiemu dziwił
I spytał babę tę skwapliwie,
Jak nazywają wiedźmę wściekłą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тебя давно я поджидаю,
Уж думала, тебе конец;
Смотрю и на бобах гадаю,
Ан глядь — приплелся молодец.
Мне всё уж передали с неба,
Какая у тебя потреба, —
Твой батька обо всем дал знать".
Эней рассказу подивился
И, выслушав его, решился
Спросить., как злую ведьму звать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А я уж очи проглядела:
Пропал, должно быть, молодец!
Смотрю в окошко то и дело,
И вот приплелся наконец.
Уже мне рассказали с неба,
Какая у тебя потреба.
Отец твой был недавно тут».
И, осмелев, у бабы сучьей
Спросил Эней на всякий случай,
Как ведьму злобную зовут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Давно тебя я поджидаю,
Уж думала, что ты пропал,
Очей, заждавшись, не смыкаю,
Ан вот и ты приковылял;
Мне все порассказали с неба,
В чем у тебя ко мне потреба,
Здесь у меня отец твой был».
Эней рассказу подивился
И к сучьей бабе обратился,
Как злую ведьму звать, спросил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Давно тебя я ожидаю,
Уж думала, что ты пропал,
Весь день в окно смотрю, гадаю,
Ты сам дорогу отыскал?
Уже мне с неба рассказали,
Какие у тебя печали,
Отец недавно был твой тут».
Эней, то слыша, подивился
И, осмелев, спросить решился,
Как ведьму гадкую зовут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Už dávno na tě čekám, synu,
a vyhlížím tě okénkem,
už myslela jsem, že jsi zhynul,
a hle, tys přivandroval sem.
Už vzkázali mi s nebe vaši,
kam tolik spěcháš, Aeneáši —
tvůj otec tady u mne byl.“
Aeneas kolotoč měl z hlavy
a zeptal se té fenčí baby,
kdo je a jak zná jeho cíl.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Я кумськая зовусь Сивилла,
Ясного Феба попадя,
При його храмі посіділа,
Давно живу на світі я!
При шведчині я дівовала,
А татарва як набігала,
То вже я замужем була;
І першу сарану зазнаю;
Коли ж був трус, як ізгадаю,
То вся здригнусь, мовби мала.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 15.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Я Кумськая зовусь Сывылла,
«Ясного Феба попадя,
«Пры його храми посидила,
«Давно жыву на свити я!
«Пры Шведчыни я дивовала,
«А Татарва якъ набигала,
«То вже я замужемъ була;
«И першу сарану зазнаю;
«Колыжъ бувъ трусъ, якъ изгадаю,
«То вся здрыгнусь, мовъ бы мала.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 15.

Рядки 1-3:

видання 1798:

Я, паночку, зовусь Сивилла,
Ясного Хвеба попадя,
При його храмі посивіла

Рядок 5:

видання 1798:

У шведчину я дівовала

Рядок 8:

видання 1798:

І першу саранчу зазнаю;

Рядки 8-9:

видання 1809:

І перву сарану зазнаю;
Коли ж був трус, як нагадаю

Рядок 10:

видання 1798:

То все здригнусь, як би мала

Примітки: III, 15.

       Частина III стр. 15.

Сівілла — у стародавніх греків і римлян — ім'я жінок-пророчиць. Вони були жрицями при храмах бога-провидця Аполлона (Феба), пророкували звичайно в стані екстазу, як це подано в бурлескно-зниженому тоні далі, у 18 — 19-й строфах третьої частини "Енеїди". У Стародавньому Римі найбільш відомою була Кумська Сівілла (із Кум). У сцені першої зустрічі з Енеєм Сівілла наділена рисами баби-яги, як вона постає в українській народній демонології. Далі — виступає в образі звичайної в ті часи баби-ворожки і шептухи. За віком Сівілла доводиться бабою, а то й прабабою Іванові Котляревському. Дівувала "при шведчині", яка припадає на 1708 — 1709 роки. Отже, "татарва набігала" пізніше, десь у 20-х, а то й на початку 30-х років. Сучасний історик О. М. Апанович пише: "Наприкінці XVII і в першій половині XVIII ст. вглиб української території татари, як правило, пробиратися вже не могли. На Лівобережній Україні в першу чергу терпіли від них Полтавський та Миргородський прикордонні полки, на Слобідській — Бахмут і Тор" (Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К., 1969. — С. 127).

 

Вважають, що згадана Сівіллою "перша сарана" — це особливо спустошливі нальоти сарани на південні українські степи у 1748 — 1749 роках. На боротьбу з нею були кинуті всі козацькі полки.

 

Коли ж був трус, як ізгадаю — одинадцятитомним "Словником української мови" слово "трус" зафіксоване як у значенні: "метушня, сум'яття, тривога", так і в значенні: "Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук". Зміст коментованої строфи підказує, що це слово вжите саме в останньому значенні. Тут йдеться про якусь масштабну акцію, яка залишила по собі дуже недобру пам'ять у народі. Очевидно, автор поеми має на увазі так званий Генеральний опис Лівобережної України 1765 — 1769 років, проведений тодішнім царським намісником Рум'янцевим-Задунайським з метою підвищення податків і остаточного покріпачення селянства, ліквідації залишків політичної автономії України. І хронологічно слово "трус" — на своєму місці в розповіді Сівілли. Сівілла чи не єдиний з усіх неепізодичних персонажів "Енеїди" — звичайна селянка. Крім самохарактеристики, мови, про це говорить її одяг, поведінка, манери. На ній плахта з дерги (див. коментар: III, 51). Одержавши від Енея плату, Сівілла сховала "грошики в калитку, піднявши пелену і свитку" (IV, 4). М. Сумцов у статті "Побутова старовина в "Енеїді" (1905) зазначав, що селянки "так і тепер місцями зберігають гроші". Це можна сказати і про пізніші часи.

Див. також III, 51.

       Частина III стр. 51.

Охляп — без сідла.

 

Дерга — плахта з товстої і грубої вовняної тканини чорного кольору, яку носили старі жінки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I'm Kums'kaya, my name - Sivilla,
The wife of famed god Feb, the Grand.
I grew grey hair in his famed temple-villa,
I'm very old, the flower of my native land.
When was the Swedish famed campaign,
I was still young. The Tartar terror reign
Found me a married woman. I recall
The earth quake and the horrible attack
Of locusts which had made the green fields black.
I tremble when I think about it all.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Мяне Сівілаю Кумскою
Завуць, я Феба пападдзя,
Пры храме Фебавым сівою
Зрабілася даўно ўжо я.
Пры Шведах дзеўкай векавала,
А ў дні Татарскае навалы
Была я замужам якраз;
Я помню саранчы напады,
Як з ёй змагаліся атрады
Казацкія ў ліхі той час.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Че аз съм Кумската Сибила
и попадия съм на Феб);
на тоя свят съм се родила
отдавна — много преди теб!
При Шведа с дружки и другари
момувах, а кога удари
Татара — вече булка бях;
и първите скакунци зная,
кой е страхлив ще отгадая,
като дете търча без страх.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sibylle heiße ich, aus Cumae,
Und bin im Tempel von Apoll
Schon seit geraumer Zeit im Dienste,
Ich lebe lange auf der Welt!
Als Schweden herrschten, war ich ledig,
Bei dem Tatarenüberfall
War ich verheiratet und kenne
Heuschreckenplagen und die Not,
Und wenn ich an das Beben denke,
Erschrecke ich auch heute noch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Sybillą z Cumae się nazywam,
Febusa jam kapłanka sławna,
Służąc Mu, stałam się już siwa,
Na świecie żyję więc od dawna!
Już panną byłam w czasach Szwedów,
A znów mężatką właśnie wtedy,
Gdy tatarszczyzna najeżdżała;
Szarańczy pierwszej zlot ogromny
Jak też trzęsienie kiedy wspomnę,
To cała zadrżę niczym mała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Узнай, я кумская Сивилла
И в храме Феба попадья;
Давно сюда, я угодила,
Давно живу на свете я!
При шведах в девках я сидела,
А татарва как налетела,
Уже я замужем была;
Как саранча впервой напала,
Как все от бед лихих пропало —
Все помню, хоть была мала.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Я, знаешь, Кумская Сивилла,
При храме Феба — попадья.
Ему изрядно послужила!
Давно живу на свете я:
При шведах, слыщь, была девицей,
А при татарах молодицей;
Видала саранчи налет;
А вспомнится землетрясенье —
Пугаюсь, просто нет спасенья!
Как в малолетстве, страх берет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Я Кумская зовусь Сивилла,
Из храма Феба попадья,
Там седина меня покрыла.
Давно живу на свете я!
Я в девках в шведчину сидела,
А татарва как налетела,
Была замужней. Помню год,
Как саранча впервой напала.
А землю трусом как шатало,
Коль вспоминаю, дрожь берет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Зовусь я кумская Сивилла,
Я в храме Феба попадья,
Уж седина меня покрыла,
Давно живу на свете я.
При шведах девицей была я,
Когда орда напала злая,
Была замужней. Саранчи
Я помню первой нападенье,
А вспомню лишь землетрясенье,
То, как дитя, дрожу в ночи.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Jsem žena Foiba, bába slavná,
a zvou mě Kumská Sibyla,
na světě žiju odedávna
a dost jsem toho zkusila!
Za Švédů — to jsem byla panna,
a právě rok jsem byla vdaná,
když "Tataři sem vnikli k nám,
i kobylky jsem zakusila
i zemětřesení tu byla,
dodnes z nich, chlapče, hrůzu mám.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На світі всячину я знаю,
Хоть нікуди і не хожу,
І людям в нужді помагаю,
І їм на звіздах ворожу;
Кому чи трясцю одігнати,
Од заушниць чи пошептати,
Або і волос ізігнать;
Шепчу — уроки проганяю,
Переполохи виливаю,
Гадюк умію замовлять.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«На свити всячыну я знаю,
«Хоть ни куды и не хожу,
«И людямъ въ нужди помагаю:
«И имъ на звиздахъ ворожу;
«Кому чи трясцю одигнаты,
«Одъ заушныць чи пошентаты,
«Або и волосъ изигнать;
«Шепчу — урокы проганяю,
«Переполохы вылываю,
«Гадюкъ умію замовлять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 16.

Рядки 3-9:

видання 1798:

А людям в нужді помагаю,
Я їм на звіздах ворожу;
Кому чи трясцю одогнати,
Од заушин чи пошептати,
Або і волос ізогнать;
Шепчу і корі прогоняю,
І перелоги виливаю

Рядок 8:

видання 1809:

Шепчу — уроки прогоняю

Примітки: III, 16.

       Частина III стр. 16.

Сівілла, як знахарка і шептуха, перелічує хвороби і напасті, які може відігнати магічною силою відомих їй замовлянь. Тільки "на звіздах" українські ворожки, наскільки відомо, не гадали. Цим займалися віщуни і ворожки у багатьох інших народів, у тому числі стародавніх Греції та Риму. Першою серед бід, з якими вдаються до ворожки, названа трясця, тобто пропасниця. Та під трясцею розуміли не тільки пропасницю, а й інші хвороби, що супроводжувалися високою температурою, лихоманкою. У відомих народних замовляннях минулого названо близько двох десятків видів трясці. Заушниця — нарив за вухом. Волос — нарив на пальці руки.

 

Уроки — урок, або пристріт — неміч від лихого ока, тобто погляду поганого чоловіка, чи взагалі погляду в недобру годину (рос. сглаз). Віра в магічну силу людських очей відома з давніх-давен, знайшла вираз у біблії, інших письмових пам'ятках минулого.

 

Переполохи виливати — тобто знімати психічну травму кимось або чимось переляканої людини. Ось один з народних способів виливання переполоху, записаний етнографами сто років тому: "Знахарка наливає в миску небагато води, окремо розтоплює віск і ллє його у воду, тримаючи миску над головою хворого. При цьому шепче: "Господи, поможи мені поворожити, переполох виливати хрещеному, нарожденому і найдений і напитаний, подуманий, погаданий, од всякої звірини" (К. с. — 1885. — Кн. 12. — С. 737). Такий спосіб застосовують, коли вважають, що людина налякана якоюсь твариною. По формі застиглого у воді воску знахарка вгадує, що злякало хворого. Переполох вважається вилитим, певне, разом з водою.

 

Гадюк умію замовляти — окремі знахарі нібито вміли скликати і замовляти змій, могли своїми заклинаннями врятувати людину, яку вкусила змія. На давніх картинках знахаря інколи малювали в оточенні змій.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although I don't go out,
I know a lot about catarrhs,
I help the people who have gout,
And make predictions by the stars.
I also can cure fever
And readily deliver
From sickness caused by evil eye.
I whisper-cast with melted lead,
i charm the snakes, heal sickness in the head
I rectify what goes awry.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І лекі розныя я знаю,
І хоць нікуды не хаджу,
Бядзе людской дапамагаю,
На зорах людзям варажу;
Маіх замоў баіцца трасца,
Умею выгнаць волас з пальца,
Лячу і ад сардэчных мук;
Шапчу — урокаў пазбаўляю,
Перапалохі праганяю,
Шаптаць умею ад гадзюк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Знам доста нещо на земята,
макар все тук да си седя,
не ми забравят добрината,
в беди помагам, не вредя:
врачувам, гледам и гадая,
за треска, за заушки бая,
от уплах, уроки и бяс
знам да церя, смирявам змии,
развалям всякакви магии,
предсказвам по звездите аз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich kenne viel, was sich ereignet,
Obgleich ich stets zu Hause bin,
Lese die Zukunft in den Sternen,
Helfe den Menschen in der Not,
Ich kann den Schüttelfrost verjagen,
Wegflüstern die Ohrengeschwulst,
Kann Wunden und den Eiter heilen,
Ich spreche von Behexung los,
Von Ängsten bringe ich Erlösung
Und weiß auch, wie man Schlangen zähmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przeróżne rzeczy znam na świecie,
Choć nie wychodzę na podwórze,
Lecz dopomagam ludziom przecież
I z gwiazd im bardzo często wróżę:
Czy od gorączki kogoś zbawić,
Czy też od świnki pozamawiać,
Czy spędzić kołtun z włosów czyichś;
Więc szepcę — spędzam złe uroki,
Odwracam lęk, choroby wzroku
I umiem też zamówić żmije.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Про всяку всячину я знаю,
Хоть никуда и не хожу;
В нужде я людям помогаю
И им по звездам ворожу;
Прогнать ли от кого трясуху,
Заговорить ли золотуху
Иль глаз дурной с молодки снять —
На все я наговоры знаю,
Болезнь любую изгоняю,
Гадюк умею заклинать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Немало всячины я знаю,
Хоть никуда и не хожу.
В нужде я людям помогаю:
На звездах знатно ворожу;
Могу и отшептать ушницу;
Сгонять умею трясавицу
И заговаривать гадюк;
Искусно порчу прогоняю,
Переполохи выливаю,
Свожу и ногтоеды с рук.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«О всякой всячине я знаю,
Хоть никуда и не хожу,
В нужде я людям помогаю:
Я им по звездам ворожу,
Заговорить могу трясучку,
Кому заушницу, падучку,
Могу и волос изгонять;
Шепчу — родимец прогоняю,
Испуг на воске выливаю,
Гадюк умею заклинать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На свете я о многом знаю,
Хоть никуда и не хожу,
В несчастье людям помогаю,
Я им по звездам ворожу,
Лечу все хвори: без остатку
Изгнать умею лихорадку,
На пальце волос излечить,
Шепчу — и сглаз тем удаляю,
Испуг с молитвой выливаю,
Могу гадюк заговорить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ač nevytáhnu paty odsud,
přec leccos na tom světě znám,
z hvězd umím hádat lidský osud
a lidem v nouzi pomáhám;
znám všechny léky na zimnici,
říkání proti příušnicím,
jak vyhnat vlasy, také vím;
ústřely i mze zaříkávám
i na uřknutí léky dávám
i zmije z těla vyháním.

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер ходімо лиш в каплицю,
Там Фебові ти поклонись
І обіщай йому телицю,
А послі гарно помолись.
Не пожалій лиш золотого
Для Феба світлого, ясного,
Та і мені що перекинь;
То ми тобі таки щось скажем,
А може, в пекло шлях покажем,
Іди утрись і більш не слинь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперъ ходимо лышъ въ каплыцю,
«Тамъ Фебови ты поклонись,
«И обищай йому телыцю,
«А посли гарно помолысь.
«Не пожалий лышъ золотого,
«Для Феба свитлого—ясного,
«Та и мини що перекынь;
«То мы тоби такы щось скажемъ,
«А може въ пекло шляхъ покажемъ,
«Иды, утрысь и бильшъ не слынь.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 17.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Тепер ходімо у каплицю,
Там Хвебові ти поклонись
Для Хвеба світлого, святого,
Да і мені тож перекинь

Рядок 9:

видання 1798:

А може, в пекло й тракт покажем

видання 1809:

А може, в пекло тракт покажем

Примітки: III, 17.

       Частина III стр. 17.

Каплиця — культова споруда у християн, призначена для відправ і молитов. Становить собою невелику церкву без вівтаря, інколи — простий стовп з іконою. Тут — бурлескне змішування, ототожнення християнської каплиці з язичницьким храмом.

 

Там Фебові ти поклонись — Феб (ясний) — друге ім'я Аполлона. Бога сонця, бога-провидця, сина Зевса, брата-близнюка богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами-провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла, "ясного Феба попадя".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And now lets go into the oratory
To worship Feb and as a prelim
Do promise him a calf, the promisory,
You should then pray to him.
Give him a piece of gold,
Your worship should be manifold,
For me - some little bagatelle.
For that we'll tell you quite a lot,
Don't slaver, wipe your mouth somewhat,
And we will show you how to get to Hell.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер чакае нас капліца,
Не будзем часу марнаваць,
Ты будзеш Фебу там маліцца
І ўсё што трэба абяцаць.
Для Феба светлага, святога
Не пашкадуй ты залатога
І мне што-небудзь перакінь;
Табе тады такое скажам,
А можа, ў пекла шлях пакажам,
Ідзі і бедаваць пакінь».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ела в параклиса, десница
вдигни — пред Феб се прекръсти,
след туй му обещай телица.
и зашепни молитви ти.
Недей да жалиш чисто злато
за Феб с лице пресветло, свято,
па гледай, мен ме забрави;
помни каквото ще ти кажем
и пътя виж, че ти покажем,
на — трий, недей се лигави.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Komm, folge mir jetzt in den Tempel,
Huldige erst Gott Apoll,
Verspreche ihm ein Kalb zum Opfer,
Danach verrichte ein Gebet.
Und geize nicht mit einem Goldstück
Für den erlauchten Gott Apoll,
Laß auch für mich noch etwas springen,
Dann teilen wir dir manches mit
Und zeigen dir den Weg zur Hölle.
Geh, trockne dich und gaffe nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz chodźmy do kapliczki
I tam się pokłoń Febusowi,
Obiecaj zaraz mu cieliczkę
I pomódl się też przepisowo.
A nie pożałuj i złotego
Tam dla Febusa przejasnego,
I mnie też podrzuć co w podzięce:
To jednak tobie coś powiemy,
Do piekła, może, szlak wskażemy,
Idź, wytrzyj się i nie śliń więcej".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь пойдем-ка тихомолком
В часовню, Фебу поклонись
И, обещав зарезать телку,
Ему покрепче помолись.
Не пожалей лишь золотого —
Умаслить Феба дорогого,
Да мне рублишко в руку сунь;
Уж мы тебе что надо скажем,
А может, в пекло путь покажем.
Иди, приободрись, не нюнь".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Теперь пойдем со мной в каплицу,
И в жертву Фебу самому
Сейчас же обещай телицу,
Усердно помолись ему.
Не пожалей лишь золотого
Для Феба светлого, святого
И для меня не поскупись:
Ты кое-что услышишь, малый,
Да в пекло сыщешь путь, пожалуй.
Ступай, утрись и не слюнись!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Теперь пойдем со мной в каплицу,
Там Фебу низко поклонись,
Пообещай ему телицу,
Потом усердно помолись.
Не пожалей лишь золотого
Для Феба светлого. Немного
И мне деньжонок в руку сунь.
А мы тебе уж что-то скажем,
Поди, и тропку в ад покажем,
Ступай, утрись да впредь не нюнь!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Идем в часовню, поклониться
Ты должен Фебу. Только знай,
Что, прежде чем начнешь молиться,
Ему телка пообещай,
Не пожалей и золотого
Для Феба ясного, святого
И мне за труд что-либо дай.
Тебе о многом мы расскажем,
Дорогу прямо в ад покажем.
Утрись, слюну не распускай».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď pojďme spolu do kapličky,
ve které jasný Foibos dlí,
a slib mu dvě tři jalovičky
a pak se pěkně pomodli:
Nějaký zlaťák vypusť z měšce
pro mého Foiba, boha, světce,
a také pro mne něco dej;
služby ti dobré prokážeme,
do pekla cestu ukážeme...
Jdi, utři se a neslintej!“

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прийшли в каплицю перед Феба,
Еней поклони бити став,
Щоб із блакитного Феб неба
Йому всю ласку показав.
Сивиллу тут замордовало,
І очі на лоб позганяло,
І дибом волос став сідий;
Клубком із рота піна билась;
Сама ж вся корчилась, кривилась.
Мов дух вселився в неї злий.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 18-19.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыйшлы въ каплыцю передъ Феба,
Эней поклоны быты ставъ,
Щобъ изъ блакытного Фебъ неба,
Йому всю ласку показавъ.
Сывыллу тутъ замордовало
И очи на лобъ позганяло,
И дыбомъ волосъ ставъ сидый;
Клубкомъ изъ рота пина былась;
Самажъ вся корчылась, крывылась,
Мовъ духъ вселывся в неи злый.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 18.

Рядок 1:

видання 1798:

Пришли в каплицю перед Хвеба

Рядок 3:

видання 1798:

Щоб із блакитного він неба

Примітки: III, 18.

       Частина III стр. 18.

Сивиллу тут замордовало — в бурлескно-зниженому стилі зображено віщування Сівілли в стані пророчого екстазу.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Inside, Aeneas started
To bow to Feb, who looked so grim.
He begged that blessings be imparted
From heaven down on him.
Sivilla changed: her orbs somehow
Crept out onto her brow,
Her hair stood up on end,
Her mouth was frothing,
Her body wildly tossing,
As if the devil made her bend.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней перад вачыма Феба
Маліцца ў той капліцы стаў,
Каб Феб з яснот блакітных неба
Ягонай справе паспрыяў.
Тут біцца пачала Сівіла
У курчах, твар перакрывіла,
І вочы вылезлі на лоб;
Дух злы ў яе ўсяліўся нібы:
На вуснах — пена, волас — дыба,
Трасе пакутніцу азноб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отидоха при Феб и чинно
Еней до пода кръст преви —
отгоре, от небето синьо
дано го Феб благослови.
Не щеш ли, Кумската Сибила
очи изцъкли, с всичка сила
извила глас обезумял;
изби и пяна на устата
и се затресе и замята —
зъл дух да бе я обладал!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem den Tempel sie betreten,
Fiel gleich Aeneas auf die Knie
Und bat Apollo, daß vom Himmel
Er reiche Gnade auf ihn schickt.
Sibylle erlitt einen Anfall,
Die Augen quollen aus dem Kopf,
Das graue Haar stand ihr zu Berge
Und weißer Schaum trat aus dem Mund.
Sie führte sich auf wie besessen,
Sie krümmte und verkrampfte sich.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przybyli wkrótce do kaplicy,
Eneasz zaczął bić pokłony,
By z nieba Febus jasnolicy
Swą łaskę był okazać skłonny.
Sybillę tutaj opętało
I oczy na łeb pozganiało,
Stanęły dęba włosy siwe;
Kłębami piana z ust waliła;
A sama się kurczyła, wiła,
Jak gdyby zły duch opętywał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пришли с каргой в часовню Феба.
Эней поклоны начал бить,
Чтоб Феб им с голубого неба
Не поленился пособить.
Сивилла вдруг заголосила,
Под лоб глазищи закатила,
Аж дыбом волос встал седой;
С губ пена хлопьями летела,
Чертовка корчилась, сопела
Так, словно жил в ней демон злой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришли они в часовню Феба.
Эней давай поклоны бить,
Чтоб тот его услышал с неба
И не замедлил возлюбить.
Вдруг у Сивиллы, как от порчи,
Глаза на лоб, и в теле корчи,
И волос дыбом встал седой.
Сама ж она, как бубен, билась,
И пена изо рта клубилась.
Знать, дух в нее вселился злой!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Они вошли в каплицу Феба,
Эней поклоны низко клал,
Чтоб Феб им с голубого неба
Скорее милость ниспослал.
Сивиллу в корчах тут забило,
Под лоб глазищи закатила,
И дыбом волос встал седой;
Сквозь зубы пена клубом билась;
Сама корежилась, кривилась,
Как будто дух вселился злой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вошли они в часовню Феба,
Эней тут бить поклоны стал.
Просил, чтоб с голубого неба
Ему Феб милость оказал.
Сивилла сразу же завыла,
Под лоб глазищи закатила,
И дыбом волос стал седой,
И пена изо рта клубилась,
Она вся корчилась, кривилась,
В Сивиллу дух вселился злой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Přišli před Foiba přejasného,
Aeneas čelem o zem bil,
aby Foib z nebe blankytného
mu svoji přízeň přislíbil.
Sibylou to zle lomcovalo,
z úst jí to bílou pěnu hnalo,
oči jí z důlků vylezly;
hlava se hrozně rozježila,
baba se celá pokřivila,
vtělil se do ní rarach zlý.

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тряслась, кректала, побивалась,
Як бубен, синя стала вся;
Упавши на землю, качалась,
У барлозі мов порося.
І чим Еней молився більше,
То все було Сивиллі гірше;
А послі, як перемоливсь,
З Сивилли тілько піт котився;
Еней же на неї дивився,
Дрижав од страху і трусивсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тряслась, кректала, побывалась,
Якъ бубенъ сыня стала вся;
Упавшы на землю качалась,
У барлози мовъ порося.
И чимъ Эней молывся билше,
То все було Сывылли гирше;
А посли якъ перемолывсь,
Съ Сывыллы тилько питъ котывся;
Эней же на неи дывывся,
Дрыжавъ одъ страху и трусывсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 1-6:

видання 1798:

Тряслась, кректала, подималась,
Як сопуха, черніла вся;
На землю впала і валялась,
Як у берлозі порося.
І що Еней молився більше,
То все Сивиллі було гірше

Рядок 6:

видання 1809:

То все Сивиллі було гірше

8-10 3 Сивилли тілько піт котився;

Рядки 8-10:

видання 1798:

З Сивилли только піт котився;
Еней на неї все дивився,
Дрожав од страху і трусивсь.

Рядки 9-10:

видання 1809:

Еней же на її дивився.
Дрожав од страху і трусивсь.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She shook, her moaning sound
Was weird. Her face turned blue and then
She fell and rolled upon the ground
Just like a piglet in its pen.
The more Aeneas prayed, implored,
The more Sivilla's sickness soared;
When praying was at end at last,
Sivilla was all drenched in sweat.
He looked at her and was beset
By fear. Her sight made him aghast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла трэслася ў знямозе,
Як бубен, пасінела ўся;
Качалася, як у бярлозе
Сваёй свінячай парася.
Чым больш маліўся ён з пакорай,
Тым ёй рабілася ўсё горай:
А як маліцца скончыў ён,
З Сівілы толькі пот каціўся;
Эней глядзеў і калаціўся —
Нібыта страшны сніўся сон.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Подрипва, кряка, обикаля,
подобно тъпан посиня;
и падна и се завъргаля,
досущ — във валога свиня.
И колкото Еней се моли,
тя по се гърчи и джомоли;
а после, щом се укроти,
от нея едра пот валеше,
Еней объркан се дивеше,
едва от страх се освести.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zitternd und röchelnd schlug sie um sich,
Wurde, wie eine Trommel, blau,
Dann fiel sie um und wie ein Ferkel
Wälzte sie sich im Schlamm herum.
Je mehr Aeneas dort gebetet,
Umso erbärmlicher ging's ihr;
Als schließlich sein Gebet zu Ende,
Befiel Sibylle kalter Schweiß.
Angstvoll blickte zu ihr Aeneas
Und zitterte am ganzen Leib.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I długo trzęsła się, stękała,
Zaczęła też jak bęben sinieć;
Wtem padła, wściekle się tarzała
Tu niczym już w barłogu świnia.
Im więcej się Eneasz modlił,
To tym Sybilli było podlej;
A potem, kiedy modły zmówił,
Z Sybilli pot się tylko toczył;
Eneasz zaś odwrócił oczy,
Ze strachu drżał i zaniemówił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тряслась, кряхтела, извивалась,
Как бубен посинела вся,
На землю кинулась, каталась,
Как в грязной луже порося.
И чем Эней молился дольше,
Тем было той Сивилле горше;
А как молиться перестал —
С Сивиллы только пот катился;
Эней, разиня рот, дивился
И с перепугу весь дрожал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Она тряслась, кряхтела, выла,
Вихлялась, посинела вся.
Каталась по земле Сивилла,
Как в луже смрадной — порося.
И чем Эней молился дольше,
Тем ведьму разбирало больше,
Всё хуже становилось ей.
А уж когда перемолился —
С нее лишь градом пот катился;
Дрожал со страху наш Эней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тряслась, кряхтела, сокрушалась,
Синела, как утопший, вся:
На землю падала, валялась,
Как в грязной луже порося.
И чем Эней молился больше,
Тем было все Сивилле горше;
Когда ж молиться перестал,
С Сивиллы только пот катился;
На ведьму глядя, он дивился,
Со страху чуть живой дрожал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тряслась, кряхтела, извивалась,
Как бубен, посинела вся,
Упала на землю, каталась,
Как в грязной луже порося.
И чем Эней молился дольше,
Сивилла мучилася больше,
Когда ж молиться перестал,
С Сивиллы только пот катился,
Эней весьма тому дивился,
Хоть с перепугу и дрожал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Třásla se na celičkém těle,
jak buben celá zmodrala,
začla se válet jako sele
a hrozně při tom hekala.
Čím víc se modlil v jedné tuře,
Sibyle bylo čím dál hůře;
a když modlitby odemlel,
pot proudem tekl ze Sibyly;
tu Aeneáš už ztrácel síly,
strachem se, chudák, celý chvěl.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивилла трохи очуняла,
Отерла піну на губах;
І до Енея проворчала
Приказ од Феба в сих словах:
«Така богів Олимпських рада,
Що ти і вся твоя громада
Не будете по смерть в Риму;
Но що тебе там будуть знати,
Твоє імення вихваляти;
Но ти не радуйся сьому.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 20-21.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылла трохы очуняла,
Отерла пину на губахъ;
И до Энея проворчала
Прыказъ одъ Феба, въ сыхъ словахъ:
«Така богивъ Олыпськыхъ рада,
«Що ты, и вся твоя громада
«Не будете по смерть въ Рыму;
«Но що тебе тамъ будуть знаты,
«Твое имення выхваляты; —
«Но ты не радуйся сьому.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 20.

Рядок 2:

видання 1798:

Обтерла піну на губах

Рядки 8-9:

видання 1798:

Но що тебе всі будуть знати.
Ім'я твоє там величати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When she retrieved her sanity a bit,
She wiped the foam from her harelips
And growled Feb's order to remit
Onto Aeneas these important tips:
"It's the Olympians' decision
To let you know their wise prevision;
You won't remain in Rome. However,
You will be known there very well,
Your name will be applauded without parallel,
But you do not rejoice yet and be clever.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла крыху ачуняла,
З губ пену выперла і ўраз
Энею ўвесь пераказала
Ад Феба яснага наказ:
«Засведчана багамі ўсімі,
Што ўжо табе з людзьмі тваімі
Не давядзецца ўбачыць Рым;
Хоць добра будуць знаць цябе там,
Імя ўслаўляць над цэлым светам,
Ды ты не захапляйся тым.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Изтри от пяната устата
Сибилата и тъй поде
(успя докрай на Феб словата
дословно тя да предаде):
— Това е божията воля,
ни сам, ни с бандата си гола
не ще да стигнеш в Рим, Еней.
Там ще те знаят и прослава
от всички ще ти се въздава,
ала не радвай се, недей!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allmählich kam Sibylle zu sich,
Wischte den Schaum vom Mund sich ab,
Dann sprach sie heiser zu Aeneas
Und gab Apollos Willen kund:
"Die Götter vom Olymp beschlossen,
Daß du und alle, die mit dir,
Nicht lebenslang in Rom verweilen,
Daß du einmal berühmt sein wirst
Und man wird deinen Namen preisen, -
Doch freue dich nicht allzu früh.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla ciut oprzytomniała,
Otarła pianę z ust niezdrowych;
Eneaszowi wywarczała
Febusów rozkaz w takich słowach:
"Olimpu bogów jest ta rada,
Że ty i cała twa gromada
Za życia w Rzymie nie będziecie;
Lecz ciebie znać tam dobrze będą
I sławić imię twe powszędy,
Lecz radość z tego wstrzymaj przecie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сивилла на ноги тут встала,
Отерла пену на губах,
Приказ от Феба проворчала,
Наморщив лоб, в таких словах:
"Олимпа повеленья строги;
Вам в Риме, так сулили боги,
Не быть до смерти никому;
Но знать тебя все в Риме будут,
Восхвалят, век не позабудут,
Но ты не радуйся тому.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Очухалась тогда Сивилла,
Полой утерла пену с губ
И волю Феба изъявила.
Анхизов сын молчал, как дуб.
«Тебе и всей громаде строгий
Наказ дают с Олимпа боги.
Вам не попасть вовеки в Рим.
Однако после смерти имя
Твое известно будет в Риме.
Не вздумай утешаться сим.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сивилле чуть полегче стало,
Отерла пену на губах,
Потом Энею пробурчала
От Феба весть в таких словах:
«Богами суждено самими
Тебе и всем троянцам в Риме
Не быть до смерти никому,
Но знать тебя там все же будут,
Восславив, имя не забудут,
Да ты не радуйся тому.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сивилла, отдохнув сначала,
Отерла пену на губах,
Приказ небесный проворчала,
Что Феб шепнул, в таких словах:
«Олимпа боги на совете
Решили — ни за что на свете
Не быть вам в Риме никому.
Но прославлять тебя там будут,
Твое восхвалят имя всюду,
Но ты не радуйся тому.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sibyla přišla trochu k sobě,
pěnu si se rtů utřela,
vzkaz od Foiba jakoby v zlobě
pak Aeneovi bručela:
„Olympští bozi vzkazují mně,
že nebudete pro smrt v Římě,
ty, ani celý průvod tvůj,
však budou tě tam oslavovat,
tvé jméno s úctou vyslovovat —
ty se však z toho neraduj!

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іще ти вип'єш добру повну,
По всіх у сю дах будеш ти;
І долю гірку, невгомонну
Готовсь свою не раз клясти.
Юнона ще не вдовольнилась,
Її злоба щоб окошилась
Хотя б на правнуках твоїх;
Но послі будеш жить по-панськи,
І люди всі твої троянські
Забудуть всіх сих бід своїх».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ище ты выпьешъ добру повну,
«По всихъ усюдахъ будешъ ты;
«И долю гирьку, невгомонну,
«Готовсь свою не разъ клясты,
«Юнона ще не вдоволнылась,
«Ѣи злоба щобъ окошылась,
«Хотябъ на правнукахь твоихъ;
«Но посли будешъ жыть по паньски,
«И люды вси твои Трояньски,
«Забудуть всихъ сыхь бидъ своихъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 21.

Рядок 4:

видання 1798:

Готов свою не раз клясти

Рядок 6:

видання 1798:

Її щоб злоба окотилась

Рядок 9:

видання 1798:

І люде всі твої троянські

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A bitter cup won't pass you by,
You'll travel everywhere. At any rate,
Be ready to profane and to decry
Your turbulent and cruel fate.
The fiendish Juno is not satisfied,
Her enmity will not subside,
It will be felt by your posterity for sure;
But afterwards, you'll live in affluence,
And all your Trojans - in great opulence,
They will forget what they had to endure."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ, салёную, да рэшты
Ты вып'еш чашу бед і слёз,
І неаднойчы праклянеш ты
Свой неспакойны горкі лёс.
Не забывайся пра Юнону, —
Хаця б пазбыўся ты праклёну
Яе на праўнуках сваіх;
Пасля ўжо лёс зазнаеш панскі,
І твой няшчасны люд Траянскі
Ад бед пазбавіцца ліхіх».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще гълташ още много жаби,
ще скиташ още дълго ти,
ще има доста да те граби
живота и да те върти.
Юнона иска да те смаже,
от злоба внуците ти даже
ще гледа тя да подреди,
но после ще живееш царски
и твойте хора по другарски
ще заживеят — без беди!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Noch wirst du aus dem Vollen schöpfen
Und überallhin wirst du zieh'n;
Und sei bereit, dein böses Schicksal
Noch zu verfluchen manches mal.
Juno hat sich noch nicht beruhigt,
Der Zorn brennt heiß genug in ihr,
Wird deine Enkel noch verfolgen.
Doch danach lebst du wie ein Herr,
Und deine Freunde, die Trojaner,
Vergessen sehr bald ihre Not."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wypijesz jeszcze licha z pełna
I będziesz w różnych też krainach;
I gorzki los, co ci się spełni,
Przygotuj się nie raz przeklinać.
Junony nie zadowoliłeś
I żeby złość się jej skończyła
Choć na prawnukach twych nareszcie;
Lecz potem będziesz żyć po pańsku
I cały naród twój trojański
Zapomni już o swych nieszczęściach".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще хлебнешь довольно горя,
Немало стран насквозь пройдешь
И, с горькою судьбою споря,
Не раз свой жребий проклянешь:
Юнона злобой вся набухла,
И хорошо б, коль злость потухла
Хотя б при правнуках твоих;
Зато потом, зажив по-пански,
И ты и весь твой люд троянский
Забудут о невзгодах злых".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Еще хлебнешь ты лиха вволю,
Узнаешь всякую напасть.
Еще изменчивую долю
Готовься не однажды клясть.
Еще свирепствует Юнона
(Хватило б у нее разгона
Не дальше правнуков твоих!),
Но знай: ты заживешь по-пански,
И горемычный люд троянский
Избавится от мук своих».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Еще хлебнешь ты горя вволю,
Повсюду будешь кочевать
И злую, суетную долю
Не раз готовься проклинать.
Еще Юнона не смирилась —
Хотя бы злость угомонилась
Ее на правнуках твоих.
Но после будешь жить по-пански,
И никогда весь люд троянский
Не вспомнит больше бед своих».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще хлебнешь сполна кручину,
По всем краям пойдешь блуждать,
Неугомонную судьбину
Не раз ты будешь проклинать.
Юнона мстить не отказалась,
Хотя бы злоба не сказалась
Ее на правнуках твоих.
Но все же будешь жить по-пански,
И ты, и твой народ троянский
Забудете о бедах злых».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Prožiješ ještě život bědný,
budeš se světem sem tam hnát,
a osud hořký, bezohledný
nejednou trpce proklínat.
Juno se ještě nesmířila,
i na pravnucích by se mstila
ta její zloba krutá, zlá;
pak ale budeš žíti pansky,
pak zapomene lid trojánský
na všechny bědy své a zla.“

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней похнюпивсь, дослухався,
Сивилла що йому верзла,
Стояв, за голову узявся,
Не по йому ся річ була.
«Трохи мене ти не морочиш,
Не розчовпу, що ти пророчиш, —
Еней Сивиллі говорив. —
Диявол знає, хто з вас бреше,
Трохи б мені було не легше,
Якби я Феба не просив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней похнюпывсь, дослухався,
Сывылла що йому верзла,
Стоявъ, за голову узявся,
Не по йому ся ричь була.
«Трохы мене ты не морочишъ,
«Не росчовну, що ты пророчышъ.»
Эней Сывылли говорывъ:
«Діяволъ знае хто зъ васъ бреше,
«Трохыбъ мини було не легше,
«Якъ бы я Феба не просывъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 22.

Рядок 5:

видання 1798:

Трохи ти мене не морочиш

Рядок 10:

видання 1798:

Якби я Хвеба не просив

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The sad Aeneas listened to
Sivilla's babbling stuff.
He clasped his head, stood there and knew
He was fed up and said: "I've heard enough!
You are annoying me and I
Don't know what you now prophesy'"
He did not like that prattling clod.
'The devil knows who tells the lie,
Perhaps it would not mortify
Me, if I had not begged the god.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вось так Сівіла гаварыла
Энею змрочнаму майму,
Было і прыкра і няміла
Такі наказ пачуць яму.
«Не разумею, што прарочыш
Ты мне, пі галаву марочыш, —
Эней Сівіле гаварыў. —
Бадай, мой лёс, мая дарога
Былі б лягчэйшымі намнога,
Калі б я Феба не прасіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней изслуша я до края
и чак го заболя глава;
направо с мъка я изтрая,
не бе му по сърце това.
— Какво ли мътиш ми главата? —
Еней й каза. — Нищо, сватя,
не може да се разбере.
Чрез тебе дявола работи,
на Феб се молих, но какво ти! —
нима съм много по-добре.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas hörte, tief beklommen,
Was ihm Sibylle prophezeit,
Und faßte sich am Kopf voll Sorge,
Denn dies war nicht nach seinem Sinn.
"Wahrlich, ich kann nur schwer begreifen,
Was du soeben prophezeit,"
Gab er Sibylle jetzt zur Antwort:
"Der Teufel weiß, wer von euch lügt,
Gewiß, es wäre auch nicht leichter,
Hätt' ich Apollo nicht gefleht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zmartwił się, wysłuchał,
Co mu Sybilla wyplatała,
Za głowę wziął się, stał bez ruchu,
Nie tak, jak chciał, to wyglądało.
"Czy nie ogłupiasz, nie czarujesz,
Bo nie rozumiem, co zwiastujesz, —
Eneasz mówił do Sybilli.
I diabeł wie, kto z was tu kłamie,
I gdybym nie szedł też z prośbami
Tu do Febusa, lżej by było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней за голову схватился,
Услышав, что яга плела;
Он весь насупился, озлился,
Ему как нож та речь была.
"Черт знает что ты там пророчишь,
Сдается, ты меня морочишь, —
Сказал Эней карге в сердцах, —
Брехать, известно, всякий может,
Уж лучше б, вижу, не тревожить
Мне пана Феба в небесах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Повесив нос, Эней уныло
Руками голову сжимал
И слушал, что плела Сивилла,
Но ничего не понимал:
«Меня едва ли не морочишь!
В толк не возьму — что ты пророчишь?
Не по нутру мне речь твоя.
Черт знает, кто из вас тут брешет?
Я думал, Феб меня утешит.
Уж лучше б не молился я!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней прислушался, смутившись,
К тому, что бабища плела,
Стоял, за голову схватившись, —
Не по нему та речь была.
«Наверняка меня морочишь,
Не разберу, что ты пророчишь, —
Эней Сивилле говорил, —
Шут знает, кто из вас тут брешет.
Пожалуй, было бы мне легче,
Когда б я Феба не просил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней понурился, скривился,
Услышав, что яга плела,
Стоял, за голову схватился,
Ему, что нож, та речь была.
«Меня, я вижу, ты морочишь,
Не разберу, что ты пророчишь, —
Эней Сивилле говорил, —
Кто брешет — Феб иль ты, Сивилла,
Черт знает вас; мне б легче было,
Когда б я Феба не просил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ta slova Aeneáše ťala,
zoufale za hlavu se chyt,
co Sibyla mu nakukala,
to nechtěl vůbec pochopit.
„Pleteš mi hlavu, jedem stříkáš,
jsem z toho jelen, co mi říkáš,“
křik na Sibylu ze všech sil,
„čert ví, kdo z vás je prolhanější !
Zda nebylo by rozumnější,
kdybych byl Foiba neprosil.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
До мене будь лиш ти ласкава,
Услужлива і нелукава,
Мене до батька поведи;
Я проходився б ради скуки
Побачити пекельні муки,
Ану, на звізди погляди.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та вже що буде, те и буде,
«А буде те, що Богъ намъ дасть;
«Не ангелы, — такіижъ люды,
«Колысь намъ треба всимъ пропасть.
«До мене будь лышъ ты ласкава,
«Услужлыва и не лукава,
«Мене до батька поведы;
«Я проходывсябъ рады скукы
«Побачыты пекельни мукы,
«А ну, на звизды погляды.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 23.

Рядок 1:

видання 1798:

Та вже що буде, то і буде

Рядок 3:

видання 1798:

Не духи ми — такіє ж люде

видання 1809:

Не ангели — такіє ж люде

Рядок 6:

видання 1798:

Послушненька і нелукава

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It'll be whatever has to be,
We'll have whatever will be tossed
To us. We're not the saints, and we
Will die and will get lost.
You should be gracious
To me, and not voracious.
Please lead me to my dad.
I want to walk to Hell
To see how tortured sinners dwell.
Now check the stars and I'll be glad

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але хай будзе так, як будзе,
А будзе так, як скажа бог;
Бо не анёлы мы, а людзі,
І смерць пільнуе наш парог.
Будзь толькі да мяне ласкавай,
Дапамажы мне шчырай справай,
Да бацькі сцежку пакажы;
Хачу развеяць я дакуку,
Пякельную пабачыць муку,
На зорах мне паваражы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Каквото ще, това да става,
а става, както бог реши;
да бяхме ангели — тогава
да пастрим своите души.
Сега бъди добра, схватлива
и честна, а и услужлива,
при татко ми ме заведи;
бих се разходил аз от скука,
да видя кой виси на кука;
я виж, разбираш от звезди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was eben sein soll, muß geschehen,
Und es wird kommen, was Gott schickt.
Wir sind nicht Engel, sondern Menschen,
Und einmal müssen wir dahin.
Doch heute zeig mir deine Güte,
Sei hilfreich und belüg mich nicht.
Führe mich jetzt zu meinem Vater,
Ich sehne mich zu ihm hinab,
Um seine Höllenqual zu sehen, -
Komm, lies, was in den Sternen steht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A co już będzie, to niech będzie,
Co Bóg nam ześle, nas nie minie;
Bo nie anioły — ludzie wszędzie,
My wszyscy także kiedyś zginiem,
Jedynie dla mnie bądź łaskawa,
Uczciwa i uczynna, żwawa,
Do ojca wiedź o każdej porze;
Cheę z nudów przejść się i wzgląd miejże
Piekielne męki te obejrzeć,
A nuże, znów na gwiazdy spojrzyj.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А впрочем, ладно, будь что будет,
А будет то, что бог пошлет;
Ведь мы не ангелы, а люди,
И всяк когда-нибудь помрет.
Так двинем же вперед, не труся,
Будь ласкова, моя бабуся,
Меня до батьки доведи.
Прошелся б я взглянуть от скуки,
Какие в пекле терпят муки;
А ну, на звезды погляди.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А впрочем, ладно, будь что будет!
Ведь я не ангел — человек,
И будет то, что бог мне судит;
Положен всякому свой век!
Ты только окажи мне дружбу
И честно сослужи мне службу:
К отцу родному проводи.
Я прогулялся бы от скуки,
Чтоб адские увидеть муки.
А ну на звезды погляди!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ну, как случится, так и будет,
А будет то, что бог нам даст;
Мы ведь не ангелы, а люди, —
Когда-то нужно всем пропасть.
А ты будь ласковой со мною,
Услужливою и не злою,
Меня к отцу скорей сведи,
Я прогулялся бы от скуки
Взглянуть, какие в пекле муки,
А ну, на звезды погляди!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Да пусть уж будет то, что будет,
А будет то, что бог пошлет,
Ведь мы не ангелы, а люди,
И я, и каждый пропадет.
Ты, знаю, ласкового нрава,
Услужлива и не лукава,
Прошу, к отцу меня сведи,
Я в ад не прочь пройтись от скуки,
Взглянуть, какие там есть муки,
А ну, на звезды погляди.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A co má přijít, to ať přijde,
co bůh dá, to snad zmůžeme;
andělé nejsme — jsme jen lidé,
a všichni jednou umřeme.
Jenom buď ke mně milostivá
a úslužná, však nebuď lstivá —
a k otci do pekla mě veď;
rád bych šel z nudy na procházku
a uviděl tu čertí chásku —
nuž — co říkají hvězdy teď?

    

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не перший я, та й не послідній
Іду до пекла на поклон,
Орфей, який уже негідний,
Та що ж йому зробив Плутон;
А Геркулес як увалився,
То так у пеклі розходився,
Що всіх чортяк порозганяв.
Ану! Черкнім — а для охоти
Тобі я дам на дві охвоти...
Та ну ж! скажи, щоб я вже знав».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не першый я, та й не послидній,
«Иду до пекла на поклонъ,
«Орфей якый уже негидный,
«Та щожъ йому зробывъ Плутонъ;
«А Геркулесъ якъ увалывся,
«То такъ у пекли росходывся,
«Що всихъ чортякъ порозганявъ.
«А ну! черкнимъ — а для охоты,
«Тоби я дамъ на дви охвоты...
«Та нужъ! скажы, щобъ я вже знавъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 24.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Не перший я, да й не послідній
Іду у пекло на поклон;
Орхвей хоть був не дуже гідний,
Да що ж йому зробив Плутон

Рядок 7:

видання 1798:

Що всіх чортів порозганяв

Примітки: III, 24.

       Частина III стр. 24.

Орфей — знаменитий співець, син Аполлона. Еней згадує одну з легенд про Орфея. Коли померла його кохана дружина Еврідіка, Орфей спустився у підземне царство Плутона, щоб повернути її на землю. Його спів і гра на арфі так зачарували владик підземного царства, що вони дозволили Еврідіці повернутися до живих, з тією одначе умовою, щоб Орфей дорогою жодного разу не оглянувся на неї. Орфей не витримав, оглянувся і втратив Еврідіку навіки.

 

Геркулес, Геракл — в античній міфології улюблений народний герой. Звільняючи людей від різних бід і страховищ, здійснив дванадцять легендарних подвигів. Один з них — виведення силоміць з підземного царства страшного триголового пса Цербера, що стеріг вхід до пекла, нікого не випускаючи звідти. У своїй травестії Котляревський уподібнює Геракла до героя української народної легенди Марка Проклятого, одначе не називаючи останнього. Марко Проклятий (або Пекельний) теж спустився у пекло, "всіх чортяк порозганяв" і визволив звідти козаків-запорожців. Легенда про Марка Пекельного, — український народний варіант сюжету про великого грішника, а разом з тим і варіант апокрифічного оповідання "Про збурення пекла", — у другій половині XVII ст. зазнала віршованої обробки (див.: Українська література 18 ст./ Упоряд. О. В. Мишанич. — К., 1983. — С. 185 — 192).

 

Охвота — старовинний верхній жіночий одяг (див. також коментар: III, 93).

Див. також III, 93

       Частина III стр. 92.

Були в свитках, були в охвотах — охвота — старовинний верхній жіночий одяг, подібний до свитки. Одначе свита, сіряк, серм'яга — одяг простолюду (звідси сірома — біднота, голота), а офота — жінок з більш заможних верств населення.

 

Дульєти — жіноче плаття з м'якої шовкової тканини; святкове парадне вбрання вищих станів, дворянок, аристократок.

 

Капот — жіночий хатній одяг вільного крою; халат.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To hear their prophesy. I will not be the last
To visit Hell to have a glime.
Now look: This Orpheus, although high caste,
Was penalized by Pluto for his crime.
Or Hercules, how unrestrained
He was in Hell! He had unchained
Poor souls and chased the fiends away.
And now let's go, sweet honey.
You will receive from me some money.
Regarding stars, what do you say?"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Не першы я, такі прыгоднік,
Іду да пекла на паклон:
Арфей, які ўжо быў нягоднік,
А што зрабіў яму Плутон;
А Геркулес, як уваліўся,
У пекле гэтак усхадзіўся,
Што ўсіх чарцей паразганяў.
А ну! Што скажуць чараўніцы?
Табе я дам на дзве спадніцы...
Ну, што ж, кажы, каб я ўсё знаў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не съм ни пръв, нито последен,
ще ида в ада на поклон;
Орфей, негодникът му неден,
какво направи му Плутон?
Там се напъха и Херакъл,
в разходки тъй се бе увлякъл,
че дяволите подлуди.
Е, тръгваме ли? Знай, премяна
от мен ще имаш — два сукмана.
Кажи! Да зная отпреди...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich bin nicht erster und nicht letzter,
Der in das Höllenreich sich wagt:
Orpheus war da, obgleich unwürdig,
Wie hilfreich war doch Pluto ihm!
Auch Herkules drang in die Hölle,
Und hat sich dort so aufgeführt,
Daß alle Teufel vor ihm flohen.
Nun, Ziehen wir! Es gibt für dich
Zum Ansporn doppelte Belohnung.
Erzähl, damit ich alles weiß."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie pierwszy ja i nie ostatni
Wyruszam z prośbą aż do piekła:
Orfeusz też wszedł do tej matni,
Lecz cóż mu zrobił Pluton wściekły;
Herkules zaś gdy się wpakował,
To tak się w piekle rozbuszował,
Że wszystkich diabłów porozpędzał,
A nuże! Lećmy — dla ochoty
Na dwie spódnice dam ci oto...
Ach, mów, bym wiedział jak najprędzej".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Я в этот адский мир подземный
Приду не первым на поклон;
Орфей — на что уж был никчемный,
Ему ж не сделал зла Плутон.
А Геркулес, когда ввалился,
Так в пекле сдуру расходился,
Что всех чертей поразогнал.
А ну, махнем и мы для смеху,
Дарю две юбки за потеху...
Ну что? Иль я не так сказал?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не первый я иду к Плутону
И не последний — так и знай!
Орфей вернулся без урону,
Хоть был изрядный негодяй.
Не сладили и с Геркулесом —
Он в пекле задал жару бесам,
Разгон устроил всем чертям.
Мы тоже дернем без опаски.
Я дам тебе на две запаски!
Ну что? Ударим по рукам?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не первый я и не последний
В ад отправляюсь на поклон.
Орфей на что уж был никчемный,
Да с ним не справился ж Плутон.
А Геркулес, когда ввалился,
Так в преисподней расходился,
Что всех чертей поразогнал.
А ну, махнем! А за заботу
Я на две кофты дам в охоту.
Ну, отвечай, чтоб я уж знал!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ведь я не первый, не робея,
В ад отправляюсь на поклон,
Возьми никчемного Орфея,
Что сделал там ему Плутон?
А Геркулес так расходился,
Когда в бездонный ад ввалился,
Что всех чертей поразогнал.
Махнем, не буду я скупиться,
Тебе дам на две юбки ситца,
Ну, говори, чтоб я уж знал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nebudu první bohabojný,
kdo ďáblům v pekle poctu vzdal:
Orfeus, jak byl nedůstojný,
a co mu Pluto udělal?!
Herkules taky nebyl anděl
a tak se v pekle rozdováděl,
že všechny čerty rarach bral.
Tak kápní božskou! Za tvé bajky
ti přidám na dvě švonapajky ...
Nu, řekni — jak mám jíti dál?“

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Огнем, як бачу, ти іграєш, —
Йому дала яга одвіт, —
Ти пекла, бачу, ще не знаєш,
Не мил тобі уже десь світ?
Не люблять в пеклі жартовати,
Повік тобі дадуться знати,
От тілько ніс туди посунь;
Тобі там буде не до чмиги,
Як піднесуть із оцтом фиги,
То зараз вхопить тебе лунь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Огнемъ, якъ бачу, ты играешъ,
Йому дала Яга одвитъ:
«Ты пекла, бачу, ще не знаешъ,
«Не мылъ тоби уже десь свитъ?
«Не люблятъ въ пекли жартоваты,
«По викъ тоби дадутся знаты,
«Оттилько нисъ туды посунь;
«Тоби тамъ буде не дочмыгы,
«Якъ пиднесутъ и зъ оцтомъ фыгы,
«То заразъ вхопытъ тебе лунь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 25.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Йому яга дала одвіт:
Ти пекла, видно, ще не знаєш,
Не мил тобі уже сей світ

Рядок 6:

видання 1798:

От там тобі дадуться знати

Рядки 8-9:

видання 1798:

Тобі там буде не до шмиги,
Як піднесуть із оцтом хвиги

Примітки: III, 25.

       Частина III стр. 25.

Тобі там буде не до чмиги — тут у значенні: буде погано, скрутно.

 

До шмиги — до речі, доладу, гаразд. Чмига, шмига — рівно вистругана дощечка, яка служить нівеліром при набиванні жорна у млині.

 

Як піднесуть із оцтом фиги — тобто завдадуть великої неприємності, залишать у дурнях. Фіга — плід фігового дерева, інжир. Дорогі, привозні ласощі; сушені фіги — один з предметів чумацького промислу до Криму.

 

Лунь — хижий птах родини яструбових, зараз зустрічається рідко, хоч водиться на Україні майже повсюдно. Нар.: "Щоб тебе лунь вхопила!" (Номис. — С. 73).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The witch replied in drawl:
"You play with fire, as I see.
You don't know Hell at all,
You do not like the world sufficiently,
In Hell they never jest,
When you are there, you'll be distressed,
You'll feel discomfort there,
It is a horrid place,
And when you see the populace,
You might feel desperation, so beware!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга Энею адказала:
«З агнём не ўздумай жартаваць,
Ты пекла, бачу, знаеш мала,
А пекла добра трэба знаць.
Там трэба пільнасць, а не жарты,
Крок кожны — засцярогі варты,
Лепш не хадзіць туды, хлапец;
У пекле распарадак строгі,
Ураз там скруцяць чэрні рогі,
Паломяць ногі і — канец,

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ти с огъня си май играеш —
го стрелна вещицата зла, —
ти ада, виждам, го не знаеш,
живота ли ти отмиля?
Там мразят друг да им се тътре,
пъхни носа си само вътре —
ще ти дадат да разбереш,
направо може да изкукаш;
не ти ли там покажат кукиш —
заплюй ме после, ако щеш.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Ich sehe, du spielst mit dem Feuer" -
Entgegnete die Hexe ihm:
"Mitnichten kennst du schon die Hölle,
Ist dir das Dasein nicht mehr lieb?
Im Hades kennt man keine Späße,
Steckst du die Nase nur hinein,
Wird man's dich ewig spüren lassen!
Entrinnen kannst du dann nicht mehr.
Läßt man dich Essigfeigen kosten,
Bist du mit Haut und Haaren tot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A w odpowiedzi jaga rzekła:
"Jak widzę, z ogniem igrasz śmiało,
Ty, widać, jeszcze nie znasz piekła,
Już czegoś świat ci obrzydł cały.
Nie lubią w piekle tak żartować,
I będą wiecznie cię mordować,
Już tylko spróbuj nos tam wsunąć,
Nie będzie w smak ci, gdy tam migiem
Podadzą tobie z octem figę
I diabeł porwie cię piorunem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"С огнем, я вижу, ты играешь, —
Ему яга тотчас в ответ, —
Как видно, пекла ты не знаешь,
Или тебе не мил наш свет.
Шутить не любят в пекле много,
Закажешь всем туда дорогу, —
Вот только сунь туда свой нос;
Тебя там объегорят мигом
И поднесут такую фигу,
Что окочуришься, как пес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Огнем играешь! — так Сивилла
Энею молвила в ответ. —
Тебе житье, скажи, не мило
Иль опротивел белый свет?
А в пекле знаешь как прижучат!
Тебя по смерть шутить отучат.
Попробуй, сунься, рот разинь!
Как поднесут нам фиги с маком,
Небось попятишься ты раком,
И зададут тебе аминь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«С огнем, гляжу я, ты играешь, —
Яга отрезала в ответ, —
Видать, что пекла ты не знаешь
Иль опротивел белый свет?
В аду не любят потешаться,
Навек отучат с ними знаться,
Ты только нос туда засунь,
Тебе бахвалиться закажут,
Такую фигу там покажут,
Что сразу хватит карачун.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Огнем, я вижу, ты играешь, —
Яга промолвила в ответ. —
Ты ада, милый мой, не знаешь,
Или не люб стал белый свет?
В аду шутить ведь не умеют,
Век не забудешь, если взгреют,
Попробуй, сунь свой нос туда;
Ты смелый тут, а там не шмыгай,
Коль уксусу подсунут с фигой,
Исчезнешь сразу без следа.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Hraješ si s ohněm, prosíš, žehráš,
dala mu baba odpověď,
„to ještě, chlapče, peklo neznáš!
Copak tě omrzel už svět?
Tam v pekle nemilují žerty,
jen strčíš nos mezi ty čerty
a hned je poznáš, potvory!
Nic nepořídíš s pekelníky,
když podají ti s octem fíky,
tak natáhneš hned bačkory.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли ж сю маєш ти охоту
У батька в пеклі пообувать,
Мені дай зараз за роботу,
То я приймуся мусовать,
Як нам до пекла довалитись
І там на мертвих подивитись;
Ти знаєш — дурень не бере:
У нас хоть трохи хто тямущий,
Уміє жить по правді сущій,
То той, хоть з батька, то здере.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колыжъ сю маешъ ты охоту
«У батька въ пекли побувать,
«Мини дай заразъ за роботу,
«То я прыймуся мусовать,
«Якъ намъ до пекла довалытысь,
«И тамъ на мертвыхъ подывытысь;
«Ты знаешъ,—дурень не бере:
«У насъ хоть трохы хто тямущій,
«Уміе жыть по правди сущій,
«То той, хоть зъ батька, то здере.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 4-5:

видання 1798:

То я приймуся мудровать,
Як нам у пекло довалитись

Рядок 8:

видання 1798:

А хто хоть трохи в нас тямущий

Примітки: III, 26.

       Частина III стр. 26.

Мені дай зараз за роботу — Сівілла уже вдруге нагадує про плату (вперше: "...і мені що перекинь" — III, 17), заздалегідь хоче вирвати плату за послугу, хоч добре знає звичай: наперед не платять. Еней пропускає повз вуха домагання скупої баби-яги, і та, ніскільки не образившись (торг є торг), продовжує давати свої настанови, а потім веде до пекла. Плату вона одержить уже після повернення з пекла.

 

Мусовать — міркувати, зважувати.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you would like at once
To see your dad in Hell,
Then pay me in advance,
For my performance I do well.
We should get to our destination
To see the punished population.
You know - a moron does not bite,
But here, whoever has some brain,
Knows how to live, is not insane,
Will bleed his father white.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А калі маеш ты ахвоту
У пекле ў бацькі пабываць,
Дык зараз трэба за работу
Мне сесці і памеркаваць —
Калі паход туды прызначыць,
Як мёртвых нам у пекле ўбачыць;
Ты знаеш — дурань не бярэ:
Хто хоць які ў нас розум мае,
Жыць існай праўдаю жадае,
Дык той хоць з бацькі, ды здзярэ.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом искаш в пъкъла неведом
при татко си да идеш ти,
ще ти врачувам, ще погледам,
но я ми първом предплати.
Направо в пъклото да идеш
и мъртъвците сам да видиш —
кой може ти го обеща:
у нас кой има ум в главата,
не си я пъха сам в торбата,
не го е еня за баща.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Spürst du noch immer das Verlangen
Zu sehen, wie dein Vater lebt?
Entlohne mich für meine Arbeit,
Dann finde ich auch einen Weg,
Um in die Unterwelt zu steigen
Und dort die Toten anzuseh'n.
Ein Narr verzichtet auf Belohnung.
Bei uns, - hat einer etwas Grips
Und lebt gemäß Gesetz und Wahrheit,
Der nimmt auch seinen Vater aus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A jeśli nadal masz ochotę
U ojca w piekle pobyć sobie,
To daj mi zaraz za robotę
I zacznę szukać tu sposobu,
Jak się do piekła dostaniemy
I wszystkich martwych oglądniemy;
Bo wiesz — nie bierze tylko głupi:
Kto u nas chociaż coś rozumie
I żyć prawdziwie także umie,
To ten, choć z ojca nawet, złupi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда ж имеешь ты охоту
У батьки в пекле побывать;
Изволь платить мне за работу;
Тогда примусь я измышлять,
Как нам до пекла дотащиться
И там на мертвых подивиться;
У нас лишь дурень не берет,
А если парень с головою,
Так тот уже, само собою,
Родного батьку обдерет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А если возымел охоту
У батьки в пекле побывать,
Плати живее за работу,
Тогда начну я мозговать,
Как нам с тобой туда пробраться
И с мертвецами повидаться.
У нас дурак лишь не берет.
А кто умней, тот — загребущий,
Умеет жить по правде сущей,
С отца родимого сдерет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А коль имеешь ты охоту
В аду у батьки побывать,
Давай мне сразу за работу,
И я примусь соображать,
Как нам до пекла допереться
И там на мертвых наглядеться.
Ты знаешь: дурень не берет.
У нас, кто малость разумеет
И в правде сущей жить умеет,
Так тот, хоть с батьки, но сдерет.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но раз имеешь ты охоту
В аду у бати побывать,
То дай сейчас мне за работу,
А я примусь мараковать,
Как нам удобней в ад пробраться,
С покойничками повидаться,
Ведь только дурень не берет;
У нас кто только со смекалкой,
Умеет жить без правды жалкой,
Такой, хоть и с отца, сдерет.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však když tam chceš, tak jaké štráchy!
Máš vidět otce, mluvit s ním!
Za pernou práci dáš mi prachy
a já už něco vymyslím,
jak do pekla se dostaneme,
jak mrtvé si tam prohlédneme.
To víš, hloupý, kdo nebere:
kdo u nás nemá prázdno v hlavě
a umí žíti v boží slávě,
ten třeba s táty kůži rve.

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Поким же що, то ти послухай
Того, що я тобі скажу,
І голови собі не чухай...
Я в пекло стежку покажу:
В лісу великому, густому,
Непроходимому, пустому

Якеєсь дерево росте;
На нім кислиці не простиї
Ростуть — як жар, всі золотиї,
І деревце те не товсте.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Покымъ же що, то ты послухай
«Того, що я тоби скажу,
«И головы соби не чухай....
«Я въ пекло стежку покажу:
«Въ лису велыкому, густому,
«Непроходымому, пустому,
«Якеесь дерево росте;
«На нимъ кыслыци не простыи
«Ростуть, якъ жаръ, вси золотыи,
«И деревце те не товсте.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 1:

видання 1798:

Покіль же що, то ти послухай

Рядок 6:

видання 1798:

В непроходимому, пустому

Рядок 8:

видання 1798:

На нем кислиці не простиї

Рядки 8-9:

видання 1809:

На ньом кислиці не простиє
Ростуть — як жар, все золотиє

Примітки: III, 27.

       Частина III стр. 27.

В лісу великому, густому,
Непроходимому, пустому
— у книзі мовознавця А. Непокупного це місце коментується так: "Тут увага мимоволі спиняється на слові пустий, яке контрастує зі своїми попередниками — густий, непроходимий (порівняймо прислів'я де густо, де пусто}, хоча воно й стоїть в одному ряду з ними як однорідне. Проте враження несумісності складається лише в нашого сучасника. Що ж до українського читача кінця XVIII ст., якому була адресована "Енеїда", то без сумніву прикметник пустий у поданому контексті він недвозначно сприймав як синонім дикого. Саме від слова пустий, дикий і утворилася назва, якщо скористатися виразом Котляревського, лісу великого, густого, непроходимого — пуща" (Непокупний А. П. Балтійські родичі слов'ян. — К., 1979. — С. 99; див. також коментар: III, 132 — "Ходили в північ по пусткам").

Див. також III, 132.

       Частина III стр. 132.

Ходили в північ по пусткам — у народній творчості відомо немало легенд про страшні, закляті місця, які людям слід обминати, — пустки (див. коментар: III, 27). Ці місця пов'язані з діями "нечистої сили": чортів, відьом, з якоюсь страшною подією, убивством. Слухання таких історій справляє особливе враження у відповідній ситуації. Вечорниці в довгі осінні та зимові ночі були найкращим місцем для слухання всіх тих страшних історій в дусі гоголівського "Вія" чи "Мертвецького великодня" Г. Квітки-Основ'яненка. Улюблений час "нечистої сили" — з півночі до третіх півнів. Знаходилися сміливці, що зголошувалися сходити опівночі на страшне чи то закляте місце, билися об заклад. Інші, бувало, чинили перешкоди, страхали сміливців. У другому акті п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля" (дія відбувається у XVII ст.) зображені вечорниці. Серед інших епізодів зустрічаємо тут і ходіння "в північ по пусткам". Ключниця сотника Хоми Кичатого, козир-дівка Стеха похваляється сходити в стару корчму за селом, яку "і днем люди хрестячись обходять, а вночі ніхто не посміє". Складається умова за всіма правилами: Стеха, коли не дотримає слова, ставить "піввідра слив'янки, три куски сала і паляницю", друга сторона — "музикантів на всю", тобто на весь вечір. Щоб повірили, Стеха мусить принести цеглинку, або кахлю з груби, або що хоче, тільки з корчми.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Meanwhile, do pay attention
To what I'm going to tell you.
Don't scratch your head in apprehension,
I'll show the path you must pursue:
In that dense, thorny bush,
Through which it's hard to push,
There grows a special tree.
It bears no ordinary fruit,
Which is all golden, glowing, cute,
The tree is rather willowy.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ты ж не турбуйся лепш і слухай,
Эней, што я табе скажу,
І галавы сваёй не чухай...
Я ў пекла сцежку пакажу:
Мясціна ў пушчы ёсць такая,
Расце там яблыня лясная
У лесе цёмным і густым;
На ёй вісяць ляскоўкі тыя,
Яны — як сонца, залатыя...
А дрэўца тонкае зусім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я чуй какво ще да ти кажа,
не ще те, виждам, никой спре,
аз пътя ще ти го покажа,
но ти послушай ме добре:
в гората гъста и висока,
непроходима и дълбока
дивачка-ябълка? расте;
не е бог знай каква голяма,
но плодове такива няма —
от злато, като жар са те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch vorerst höre, was ich sage,
Merke dir diese Sache gut
Und hör auf, dich am Kopf zu kratzen...
Ich zeig zur Hölle dir den Weg:
In einem großen dichten Walde,
Der undurchdringlich ist und öd,
Wächst unscheinbar ein Apfelbäumchen,
Das sonderbare Fruchte trägt.
Aus reinem Gold sind seine Äpfel,
Und dieses Bäumchen ist ganz dünn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na razie słuchaj, co ci powiem,
Na moje słowa pilnie zważaj
I nie zamącaj sobie w głowie...
Do piekła ścieżkę ci pokażę:
W ogromnym lesię, gęstym, zbitym,
Niezamieszkałym, nieprzebytym
Tam jakieś drzewko rośnie lubo;
Jabłuszka na nim rosną oto
Niezwykłe, jak żar, wszystkie złote,
I drzewko owo nie jest grube.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так вот теперь, дружок, послушай,
Что я тебе еще скажу.
Не бойся, слова не нарушу
И тропку в пекло покажу...
В лесу густом, непроходимом,
Безлюдном и необозримом
Есть дерево одно. На нем
Увидишь яблоки большие,
Да не простые — золотые.
Они, как жар, горят огнем.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мне это дело не впервинку.
В затылке нечего скрести!
Я в пекло укажу тропинку,
Хоть мудрено ее найти.
В лесу густом, непроходимом,
Глухом, пустынном, нелюдимом
Растет чудное деревцо.
На нем кислицы не простые —
Все, как червонцы, золотые!
Послушай же мое словцо:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Послушай-ка меня, старушку!
Кой-что покуда расскажу;
И не чеши себе макушку —
Я в пекло тропку покажу.
В глухом бору, густом, дремучем,
Непроходимом и могучем,
Отыщешь деревце одно,
На нем кислицы не простые,
Как жар, все зреют, золотые,
Собой не велико оно.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Послушай же, пока есть время,
Что я теперь тебе скажу,
Да не чеши напрасно темя,
Я в ад дорожку покажу.
В лесу пустынном и дремучем,
Непроходимом и колючем,
Есть в чаще деревцо одно;
На нем и фрукты не простые,
Как жар сияют, золотые,
Совсем не толстое оно.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však dřív než půjdem na zábavu,
slyš několik mých pokynů —
a nedrbej si pořád hlavu...!
Já znám do pekla pěšinu:
ve velkém lese, černém, hustém
a neprostupném, smutném, pustém
vyrůstá stromek nějaký;
a na něm jabka jako šťovík,
jsou celá zlatá — nevím kolik,
to není stromek lecjaký.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Із дерева сього зломити
Ти мусиш гільку хоть одну
;
Без неї бо ні підступити
Не можна перед сатану;
Без гільки і назад не будеш,
І душу з тілом ти погубиш,
Плутон тебе закабалить.
Іди ж, та пильно приглядайся,
На всі чотири озирайся,
Де деревце те заблищить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Изъ дерева сього зломыты
«Ты мусишъ гильку хоть одну;
«Безъ неи бо ни пидступыты
«Не можна передъ сатану;
«Безъ гильки и назадъ не будышъ,
«И душу съ тиломъ ты погубышъ,
«Плутонъ тебе закабалытъ.
«Идыжъ, та пыльно прыглядайся,
«На вси чотыры озырайся,
«Де деревце те заблещытъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 28.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Ти мусиш гільку хоч одну;
Без неї бо і підступити
Тобі нельзя пред сатану

Рядок 6:

видання 1798:

І з тілом душу ти загубиш

Рядок 8:

видання 1798:

Іди ж, да тілько приглядайся

Примітки: III, 28.

       Частина III стр. 28.

Згідно з античними міфами, той, хто хоче повернутися назад з підземного царства Плутона, мусить мати при собі золоту гілку з чарівного дерева — символ життя. Взагалі золота гілка в легендах багатьох народів — чудодійний талісман, який відкриває дорогу в недоступні місця або до скарбів. І. Котляревський переосмислює цей міф у дусі української народної творчості, легенд, пов'язаних з прадавнім, ще доби язичества, святом Івана Купала. Раз на рік, рівно опівночі в Купальську ніч (з 23 на 24 червня за ст. ст.) десь у глухому, дикому лісі зацвітає папороть. Хто зірве чудесну квітку папороті, той опанує таємничими силами, матиме змогу здійснити свої бажання, добуде закопані скарби і т. ін. Зірвати квітку папороті дуже нелегко не тільки тому, що вона рідко трапляється, а й тому, що її стережуть злі духи, нечиста сила. Інколи, щоб добути цю квітку, входять у спілку з нечистою силою. У наступних 29 — 33-й строфах поеми Еней у пошуках і добуванні золотої гілки зустрічає такі ж перешкоди, як і герої народних казок та легенд у походах за квіткою папороті. Народні купальські легенди використав і шанувальник "Енеїди" російський письменник М. Гоголь у повісті "Ніч під Івана Купала".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You must break off a shoot,
At least a little one, you see,
Without it you could not salute
The devil and his coterie.
You will get lost on some wrong track,
Without the branch you couldn't come back,
And Pluto will make you a slave.
Go now and keep your eyeballs peeled.
Look to all sides for anything concealed,
Search for the tree, be brave.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І мусіш з яблыні галінку
Ты адламаць, хаця б адну,
Бо без яе ні на хвілінку
Не ашукаеш сатану;
І без яе не пройдзеш смела
Назад, душу тваю і пела
Плутон загубіць кабалой.
Ідзі, глядзі не памыліся,
У гушчары не размініся
З тым дрэўцам — з яблыняй лясной.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Иди се завърти тъдява
и гледай да откършиш клон;
без туй недей се хич надява
да се покажеш пред Плутон;
без тая клонка, щом те зърне,
кой знай в какво ще те превърне
и пътя ти ще отсече.
Върви, отваряй си очите,
добре се взирай в тъмнините,
да найдеш златното дръвче.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Von diesem Bäumchen mußt du brechen
Wenigstens einen kleinen Zweig
Und damit vor den Teufel treten,
Ohne ihn läßt man dich nicht ein;
Auch kommst du wieder aus der Hölle
Ohne den Zweig nicht mehr heraus,
Pluto wird dich sofort zermalmen.
Geh und schau dich genauest um,
Suche in jeder Himmelsrichtung,
Wo dieses Bäumchen etwa glänzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z owego drzewa więc z ostrożna
Gałązkę złam, gdy pod nim staniesz,
Bo bez niej nijak też nie można
Przystąpić nawet do szatana;
I bez niej nie powrócisz wcale,
Zatracisz duszę razem z ciałem,
Tam Pluton ciebie wraz przyciśnie,
Więc idź, przypatruj się usilnie,
Rozglądaj się dokoła pilnie,
Gdzie owo drzewko żarem błyśnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот ты должен постараться,
Чтоб ветку с яблоньки достать,
Иначе в пекло не пробраться
И сатаны не повидать.
Без ветки ты в живых не будешь
И душу понапрасну сгубишь —
Плутон закабалит твой род.
Иди ж — и даром не шатайся,
На все четыре озирайся,
Приметь, где деревцо блеснет.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подобно жару на загнетке,
Начнет в очах твоих блистать.
Ломай смелей! Нельзя без ветки
Пред сатаной тебе предстать:
Из пекла не вернешься целым,
Загубишь вовсе душу с телом,
Тебя закабалит Плутон.
Ступай! Раскрой глаза пошире,
Поглядывай на все четыре,
Не трусь и не считай ворон!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сорвать на дереве словчиться
Ты должен ветку, хоть одну,
Чтоб к пеклу с нею подступиться
И повидать там сатану.
Назад без ветки не убраться,
С душой придется распрощаться,
Плутон тебя закабалит.
Иди, старайся присмотреться,
Кругом позорче оглядеться;
Найдешь, где деревце блестит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

От деревца того отломишь
Хотя бы веточку одну,
Без этой ветки ты не сможешь
Умилостивить сатану,
И не вернешься ты обратно,
Погубишь душу безвозвратно,
Плутон тебя закабалит.
Иди, повсюду озирайся,
Смотреть внимательней старайся,
Где деревцо то заблестит.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

S té jablůněčky živé, věčné
větévku jednu musíš mít;
bez ní by bylo nebezpečné
pak před satana předstoupit;
bez ní se zpátky nenavrátíš
a duši s tělem navždy ztratíš,
Pluto tě vrhne v okovy.
Jdi opatrně, rozhlížej se,
až zaleskne se v černém lese
kdes v houští stromek takový.

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зломивши ж, зараз убирайся,
Якмога швидче утікай;
Не становись, не оглядайся
І уха чим позатикай;
Хоть будуть голоса кричати,
Щоб ти оглянувся, прохати,
Гляди, не озирайсь, біжи.
Вони, щоб тілько погубити,
То будуть все тебе манити;
От тут себе ти покажи».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зломывшы жъ заразъ убирайся,
«Якъ мога швыдче утикай;
«Не становысь, не оглядайся,
«И уха чимъ позатыкай;
«Хоть будуть голоса крычаты,
«Щобъ ты оглянувся, прохаты,
«Гляды не озырайсь, бижы.
«Воны щобъ тилько погубыты,
«То будуть все тебе маныты;
«Оттутъ себе ты покажы.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 29.

Рядок 5:

видання 1798:

Хоть будуть голоси кричати

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The twig in hand, run from assault,
From those abyss viziers,
Do not look back and do not halt,
You also have to stopper well your ears.
They'll shout and stamp the ground,
They'll try to make you turn around,
But you don't stop, just run and run.
To ruin you, they'll do whate'er it takes,
In this game are the highest stakes,
They will lure you, but you mustn't be outdone."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Галінку зломіш, падавайся
Прэч, хлопец, як мага хутчэй;
Не аглядайся, не спыняйся
І не развешвай ты вушэй;
Хоць будзеш зблізку і здалёку
Чуць галасы на кожным кроку,
А ты не слухай іх, бяжы.
Ты ведай, што цябе сваёю
Ім трэба загубіць маною;
Ты цвёрды нораў пакажы».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Откършиш ли, веднага тичай,
оттам по-скоро се махни, .
не се оглеждай, ни отвличай,
дори ушите затъкни;
след тебе гласове ще кряскат
да те объркват, да те стряскат —
не се оглеждай ти, търчи.
След тебе ще крещят и вият,
да те погубят и затрият;
но на страха се опълчи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem den Zweig du abgebrochen,
Lauf ohne anzuhalten fort,
Halt dich nicht auf und bleib nicht stehen,
Stopf dir die Ohren gründlich zu,
Auch wenn dich laute Stimmen rufen,
Lauf weiter, dreh dich niemals um,
Auch wenn sie dich zum Halten fordern.
Nur um dir Böses anzutun,
Werden sie unentwegt dich locken,
Zeig jetzt, daß du auch standhaft bist."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zerwawszy, wynoś się co siły,
Możliwie szybciej stamtąd zmykaj;
Nie stawaj, nie patrz też do tyłu
I uszy już czymś pozatykaj;
Choć będą głosy skądś wołały,
I byś obejrzał się, błagały,
To nie oglądaj się i biegnij.
Bo one, żeby tylko zabić,
To będą ciągle ciebie wabić;
Więc tutaj pokaż siebie pięknie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как сломишь ветку, прочь подайся
И с ней подальше утекай;
В пути ничем не соблазняйся
Да крепче уши затыкай.
Тебя на пагубу из леса
Манить с дороги будут бесы, —
Ты прямиком свой путь держи.
Пусть воют голоса лесные,
Ревут, мяучат, как шальные,
Вот тут себя ты покажи".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сломивши ветку золотую,
Живей старайся улизнуть.
Лети назад напропалую,
Да уши не забудь заткнуть?
Ты непременно за собою
Услышишь голоса с мольбою:
«Оборотись, мол, не спеши!»
Но та не верь бесовской силе
И, чтоб тебя не заманили,
Оттуда во весь дух чеши!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Как сломишь ветку, убирайся
И что есть мочи удирай,
Не мешкай и не озирайся,
Покрепче уши затыкай.
А если крики раздадутся,
Тебя покличут оглянуться,
Смотри, не обернись, спеши;
Манить тебя на гибель станут,
Поддаться берегись обману —
Вот тут себя и покажи».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Отломишь ветку — убирайся
Скорей, не мешкая, ни, ни!
Не становись, не озирайся
И уши чем-нибудь заткни;
Звать будут всеми голосами
Они тебя, ты ж сам с усами,
Не оглянись, смотри, беги.
Тебя манить начнут повсюду,
Чтоб не пустить живым отсюда,
Вот там себя побереги».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A jak budeš mít snítku v kapse,
utíkej odtud ze všech sil;
zacpi si uši, nezastav se,
a ne aby ses obrátil!
Ačkoli budou hlasy křičet,
aby ses ohléd, prosit, kvičet,
ty neohlížej se a běž!
Budou tě stále lákat, vábit,
jen tak, aby tě mohly zabít.
A ukaž teď, co dovedeš...!“

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Яга тут чортзна-де дівалась,
Еней остався тілько сам,
Йому все яблуня здавалась,
Покою не було очам;
Шукать її Еней попхався,
Втомивсь, засапавсь, спотикався,
Поки прийшов під темний ліс;
Коловсь сердешний об тернину,
Пошарпався ввесь об шипшину,
Було таке, що рачки ліз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Яга, тутъ чортъ зна, де дивалась,
Эней остався тилько самъ,
Йому все яблуня здавалась,
Покою не було очамъ
Шукать ѣи Эней попхався,
Втомывсь, засапавсь, спотыкався,
Покы прыйшовъ пидъ темный лисъ;
Коловсь сердешный объ терныну,
Пошарпався ввесь объ шепшыну,
Було таке, що рачкы лизъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 30.

Рядок 3:

видання 1798:

Йому все яблоня здавалась

видання 1809:

Йому все яблоня здавалась

Рядок 7:

видання 1798:

Покіль прийшов під темний ліс

Рядок 10:

видання 1798:

А деколи і рачки ліз

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The devil knows how that old witch
Just disappeared as if into the air.
He thought about the apple tree to which
He had to find the way, but where?
He started right away
To look for it on his foray.
He often used sheer force
To fight the prickly bush,
And sometimes had to push
Himself through thickets on all fours.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яга прапала з відавоку,
Эней адзін застаўся там,
І яблыня на кожным кроку
Яго здавалася вачам;
Шукаць яе Эней падаўся,
Ён цяжка дыхаў, спатыкаўся,
Пакуль прыйшоў пад цёмны лес;
Падрапаў твар свой аб цярноўнік,
Аб той шыпшыннік і дзядоўнік,
Было, што й на карачках лез.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И в миг изчезна Баба Яга,
Еней в леса остана сам
и заоглежда се веднага,
замята се насам-натам —
все ябълката му в очите;
да търси хукна в тъмнините,
дойде до гъстите гори;
препъва се, пъхти, прикляка,
сумти, дере го къпинака;
пълзеше като рак дори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Nu verschwunden war die Hexe,
Aeneas blieb allein zurück,
Der Apfelbaum, an den er dachte,
War vor den Augen stets präsent.
So machte er sich auf die Suche,
Wurde bald müde und erschöpft,
Bis er den dunklen Wald erreichte:
Der Dornenstrauch hat ihn zerkratzt,
Zerfetzt hat ihn die Heckenrose,
Manches mal kroch er auf dem Bauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu jaga gdzieś się zapodziała,
Eneasz nagle sam pozostał;
Mu w oczach jabłoń wciąż widniała,
Aż oczopląsu prawie dostał;
Eneasz szukać jej poczłapał,
Wnet zmęczył się, jak też zasapał,
Aż pod las ciemny podszedł jakoś;
O ciernie kłuł się w tej podróży;
Obszarpał się o dziką różę,
Bywało, że lazł na czworakach.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Яга из виду вдруг пропала.
Эней стоял один как пень.
Виденьем яблонька мелькала,
Качаясь перед ним, как тень.
Эней ее искать пустился,
Устал как черт, окровянился,
Забрел в какой-то темный лес;
Весь искололся о терновник
И ободрался о шиповник,
Случалось — на карачках лез.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хрычовка вдруг запропастилась.
Эней один остался там.
Всё яблоня пред ним светилась!
Покоя не было очам.
Эней на поиски подался,
Устал, задохся, спотыкался
И наконец приплелся в лес.
Колол сердешного терновник,
Царапал, обдирал шиповник,
Бедняга на карачках лез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Яга как в землю провалилась.
Эней один остался там,
В глазах все яблоня светилась,
Покоя не было очам;
Искать ее Эней пустился,
Он запыхался, утомился,
Пока пришел в угрюмый лес;
Кололся, бедный, о терновник,
Весь оборвался о шиповник,
Случалось, на карачках лез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Яга черт знает где девалась,
Эней пошел... То там, то там
Ему все яблонька казалась,
Покоя не было глазам;
Ее Эней искать подался,
Он взмок, устал и спотыкался;
Зашёл в дремучий темный лес,
Эней кололся о шиповник,
Его царапал в кровь терновник,
Случалось, на карачках лез.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bum bác! A zem se slehla po ní...
Aeneas tady zůstal sám;
přemýšlel jenom o jabloni
a běhal pořád sem a tam.
Klopýtal, hledal, moc se znavil,
však'chviličku se nezastavil,
až obklopil ho černý les;
prolézal trní, hloží, křoví,
byl rozedraný od šípkoví
a pak už po čtyřech jen lez.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей ліс густий був несказанно,
І сумно все в йому було;
Щось вило там безперестанно
І страшним голосом ревло;
Еней, молитву прочитавши
І шапку цупко підв'язавши,
В лісную гущу і пішов;
Ішов і утомивсь чимало,
І надворі тогді смеркало,
А яблуні ще не знайшов.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина 3, строфа 31.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сей лисъ густый бувъ несказанно
И сумно все въ йому було;
Щось выло тамъ безперестанно
И страшнымъ голосомъ ревло;
Эней молытву прочытавшы
И шапку цупко пидвьязавшы,
Въ лисную гущу и пишовъ;
Ишовъ и утомывсь чимало,
И на двори тогди смеркало,
А яблуни ще не знайшовъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 31.

Рядок 6:

видання 1798:

І шапку дуже підв'язавши,

Рядок 7:

видання 1798:

У ліс в середину пішов

видання 1809:

У ліс в середину пішов

Рядок 9:

видання 1798:

Тогді вже на дворі смеркало

видання 1809:

На дворі ж вже тогді смеркало

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The forest was profanely dense,
Such sadness was inside.
Some creature howled with vehemence,
Which certainly defied
Imagination. Aeneas prayed,
Made sure his cap still stayed
Upon his head and moved forth apple-bound
He staggered, sometimes had to crawl.
Meanwhile, the night began to fall,
The tree was nowhere to be found.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Той лес быў цёмны, як магіла,
І непрытульна ў ім было;
Бесперастанку нешта выла
І страшным голасам раўло;
Эней, малітву прачытаўшы,
Надзейна шапку падвязаўшы,
Пайшоў у пушчу без дарог:
Ішоў ён, дзень згасаў маркотны,
Ішоў, а яблыні, гаротны,
Усё ніяк знайсці не мог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Гората бе непроходима
и тягостно бе в тоя час;
там нещо виеше за трима,
ревеше с гърлен страшен глас;
Еней молитва в миг захвана,
калпака по-добре надяна
и хлътна в мрачния гъстак;
вървеше, капнал от умора,
а взе и да се мръква скоро;
от ябълката — нито знак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Wald war dunkel, dicht bewachsen,
Und traurig hörte er sich an;
Unentwegt hörte man die Stimmen,
Die laut und fürchterlich gebrüllt.
Nachdem Aeneas heiß gebetet,
Die Mütze fest in seiner Hand,
Stürzte er in des Waldes Dickicht.
Beschwerlich war der Weg und lang,
Es wurde spät, es wurde dunkel,
Und von dem Bäumchen keine Spur.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Las gęsty był wprost niesłychanie,
I wszystko smutne w nim tam było;
Coś tam ryczało nieustannie
Straszliwym głosem, albo wyło;
Eneasz modły odmówiwszy
I czapkę mocniej nasadziwszy,
W gęstwinę leśną zaraz zalazł;
Nią szedł i zmęczył się niemało
I choć na dworze się zmierzchało,
Jabłoni jeszcze nie odnalazł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тот лес был мрачен несказанно,
Под сумрачной его листвой
Рев раздавался непрестанно,
И уханье, и страшный вой.
Эней, молитву прочитавши
И крепко шапку подвязавши,
В чащобу дикую забрел;
Уже он исходил немало,
Уже давно смеркаться стало,
А яблоньки все не нашел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И сумрачно и смутно было
В лесу, невиданно густом.
Там что-то беспрестанно выло,
Ревело грозно за кустом.
Прочтя молитву с расстановкой
И шапку подвязав бечевкой,
Пустился напролом Эней.
Он шел и шел, глаза тараща.
Смеркалось; помрачнела чаща,
А яблони не видно в ней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тот лес густой был несказанно,
И сумрачен и страшен был,
Ревел там кто-то непрестанно
И голосом зловещим выл.
Эней, молитву прочитавши
И шапку крепче подвязавши,
В лесную чащу пошагал.
От устали замлело тело,
И на дворе уже темнело,
А яблони все не встречал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лес этот густ был непролазно,
В чащобе жуткий мрак царил,
Ревело что-то безобразно,
Какой-то страшный голос выл.
Эней, молитву вслух читая,
К макушке шапку прижимая,
В лесную чащу дальше шел;
Он утомился, брел устало,
В лесу уже смеркаться стало,
Но яблоньки там не нашел.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V tom lese hrozně smutno bylo,
tam nezazníval ptáčků zpěv;
něco tam bez ustání vylo
a řvalo, že až stydla krev;
Aeneas vzýval bohy, matku,
na uši narazil si čapku
a houštinami dále šel;
plazil se, nedával se zlákat;
a venku se už začlo smrákat,
však jabloň ještě nenašel.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже він начинав боятись,
На всі чотири озиравсь;
Трусивсь, та нікуди діватись,
Далеко тяжко в ліс забравсь;
А гірше ще його злякало,
Як щось у очах засіяло,
От тут-то берега пустивсь;
А послі дуже удивився,
Як під кислицей опинився, —
За гільку зараз ухвативсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже винъ начынавъ боятысь,
На вси чотыри озыравсь;
Трусывсь, та никуды диватысь,
Далеко тяжко въ лисъ забравсь;
А гирше ще його злякало
Якъ щось у очахъ засіяло,
Отъ-тутъ-то берега пустывсь;
А посли дуже удывывся,
Якъ пидъ кыслыцей опенывся —
За гильку заразъ ухватывсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 32.

Рядок 3:

видання 1798:

Трусивсь, да нікуди діватись

Рядок 5:

видання 1798:

А гірше йще його злякало

Рядок 5:

видання 1798:

От тут сердега опустивсь

Рядок 9:

видання 1798:

Як під кислицьой опинився

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While feeling overwhelming fear,
He turned to every side
And trembled. Could he persevere?
To run? No, never! He had to abide.
His fear yet multiplied
When something undescried
Began to shine in his wide-opened eyes.
As he continued to stare,
He knew that he was there!
He grabbed the branch, his cherished prize.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней крывіў ад страху вока
І аглядаўся па баках;
Ды што рабіць — у лес глыбока
Завёў яго няпэўны шлях;
Ды горш яшчэ перапуджала
Святло, што перад ім заззяла,
Ён ледзь не даў быў драпака;
Ляскоўку ў гэтую хвіліну
Убачыў ён, і за галіну
Сама ўхапілася рука.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Започна да се плаши; спира,
като да имаше очи
и на гърба — навред се взира,
бая се май отдалечи;
и още повече се стрясна,
че нещо, ето там, проблясна,
изгуби ума тоя мъж);
и на — видя, че е на крачка
от свойта ябълка-дивачка,
и в клон се вкопчи изведнъж.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allmählich ward ihm angst und bange,
Er schaute unentwegt umher
Und zitterte am ganzen Körper,
Doch führte jetzt kein Weg zurück.
Plötzlich wurde er starr vor Schrecken,
Im Gebüsch blitzte etwas auf;
Er rannte atemlos hinunter
Und war, kaum daß er sich's versah,
Auch schon am Apfelbaum gelandet
Und klammerte sich fest daran.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już zaczął trwożyć się na nowo,
Rozglądał się na wszystkie strony;
Trząsł się nie mając gdzie się schować,
Daleko zalazł w las zgęszczony;
A jeszcze mocniej nastraszyło,
Gdy coś mu w oczy zaświeciło,
Przed siebie pognał, nic nie pomnąc;
A później bardzo się zadziwił,
Gdy pod jabłonią stanął żywy, —
Za gałąź chwycił półprzytomny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Со страху пот прошиб беднягу,
Зуб на зуб еле попадал;
Он думал, уж не дать ли тягу,
Да в чаще накрепко застрял.
Все в этой тьме его пугало,
А тут вдруг что-то засияло,
Он припустил что было сил,
Под яблонькою очутился,
Сперва и сам тому дивился,
Потом заветный сук схватил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней пугливо озирался,
Дрожал, но вверился судьбе;
Сквозь дебри живо продирался,
Поблажки не давал себе.
Когда же засияло в пуще,
Эней перепугался пуще,
Но поздно было отступать.
Себя не помня, очутился
Под яблоней — и удивился.
Рукой за ветку сразу хвать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он начинал всего бояться,
На все четыре глядя, шел,
Дрожал, да некуда деваться,
Далеко больно в лес забрел.
Его тут пуще испугало,
Когда в глазах вдруг засияло
И свет его ошеломил.
Потом он сильно подивился,
Как под кислицей очутился,
Ее за ветку ухватил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он не на шутку стал бояться
И, озираяся вокруг,
Дрожал, да некуда деваться,
В лес далеко забрался. Вдруг
Его ужасно испугало,
Когда невесть что засияло,
Тут он как следует струхнул!
Но после очень удивился,
Нежданно к яблоньке прибился
И веточку к себе нагнул.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Začal se bát v tom hustém lese,
o pomoc volal nebesa,
chvěl se jak list a ohlížel se,
jak hluboko vlez do lesa.
A ještě víc ho polekalo,
když v očích něco zablýskalo,
právě když do rokliny vlít;
diví se, mrká, oči cloní,
neb stojí právě pod jabloní...
Hned za větvičku prudce chyt.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І не подумавши німало,
Нап'явсь, за гілечку смикнув,
Аж дерево те затріщало,
І зараз гільку одчахнув.
І дав чимдуж із лісу драла,
Що аж земля під ним дрижала,
Біг так, що сам себе не чув;
Біг швидко, не остановлявся,
Увесь об колючки подрався;
Як чорт, у реп'яхах ввесь був.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И не подумавшы ни мало
Напъявсь, за гилечку смыкнувъ,
Ажъ дерево те затрищало
И заразъ гильку одчахнувъ.
И давъ чимъ дужъ изъ лису драла,
Що ажъ земля пид нымъ дрыжала,
Бигъ такъ, що самъ себе не чувъ;
Бигъ швыдко, не остановлявся,
Увесь объ колючки подрався;
Якъ чортъ у репьяхяхъ ввесь бувъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 33.

Рядки 2-4:

видання 1798:

Нап'явсь, за гіленьку смикнув,
Аж дерево те затрещало,
Він зараз гільку одчахнув

Рядок 6:

видання 1798:

Що аж земля під ним дрожала

Рядок 8:

видання 1798:

Біг швидко, не оставлявся

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Involuntarily, he rose
To his full height
And, standing on his toes,
Broke off a branch in sight.
He ran as swiftly as he could,
The earth was shaking, as it would,
When someone raced so quickly.
Aeneas never stopped,
He jumped and hopped
Through thorns that were so prickly.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І, не падумаўшы німала,
Пачаў галінку гнуць дугой,
Ажно ляскоўка затрашчала;
Галінку ён зламаў рукой,
У той жа момант даўшы драла,
Ажно пад ім зямля дрыжала,
Скакаў перад вачамі лес;
Эней бег хутка, як ніколі,
Калючкі пела ўсё скалолі,
Дзядамі абляпіўся ўвесь.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И без да мисли и пресмята,
така напъна тоя клон,
че чак го сведе до земята —
откърши го и като кон
тъй бързо се назад понесе,
че чак земята се затресе —
търчеше като полудял;
препускаше през пущинаци,
издра се в тръни, къпинаци
и в репеи потъна цял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ohne erst lang zu überlegen,
Stemmte er sich mit voller Kraft
Und riß daran, bis der Baum krachte;
Schon war ein Zweig in seiner Hand.
So schnell, wie ihn die Füße trugen,
Rannte er aus dem Wald hinaus.
Er rannte, daß die Erde bebte,
Er rannte schnell und hielt nicht an;
Die Kleidung wurde ihm zerrissen;
Die Kletten hatten ihn bedeckt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie namyślając się też wcale,
Na palce wspiął się, gałąź szarpnął,
Aż zatrzeszczało drzewo całe,
Odłamał gałąź i stąd drapnął.
Co siły dał drapaka z lasu,
Aż ziemia drżała pod nim czasem,
Biegł długo, tak go lęk pokrzepił;
Biegł szybko, nigdzie nie przystawał
I wkrótce odzież miał dziurawą;
Jak diabeł był też cały w rzepiu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И, не подумавши нимало,
Напрягся, не жалея сил,
Аж дерево затрепетало,
И сразу ветку отломил.
Потом скорей из лесу драла,
Так что земля под ним дрожала.
Сквозь лес его гнал лютый страх.
Как ветер, меж деревьев мчался,
Весь о колючки ободрался,
Был с головы до пят в репьях.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней не размышлял нимало,
Напрягся, дернул что есть сил,
И древесина затрещала.
Он ветку мигом отломил.
Немедля из лесу дал драла.
Бежал — земля под ним дрожала,
И ног не чуял второпях.
Бежал без духу, оголтело,
Ему колючки рвали тело.
Примчался, ровно черт, в репьях.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, не задумавшись нимало,
Напрягся, ветку наклонил,
Аж деревце то затрещало,
И сразу веточку сломил,
И дал вовсю из леса драла,
Так, что земля под ним дрожала,
Без передышки припустил;
Что было прыти прочь помчался,
Весь о колючки ободрался,
Как черт, в репейнике весь был.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уже не думая нимало,
Рванул ее изо всех сил,
Аж деревцо все затрещало,
Он ветку мигом отщепил
И сразу из лесу дал драла
Так, что земля под ним дрожала,
Не чуя ног, он второпях,
Не останавливаясь, мчался,
Весь о колючки ободрался,
И весь, как черт, он был в репьях.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A neváhaje ani chvíli,
trh prudce, až strom zapraskal,
a s proutkem v ruce, co měl síly,
se jako divý zpátky hnal;
uháněl odtud jako střela,
až celá zem se pod ním chvěla,
to popsat — pero nestačí.
Utíkal jako běsem štvaný,
trním a hložím potrhaný,
jak čert byl celý v bodláčí.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прибіг к троянцям, утомився
І оддихати простягнувсь;
Як хлюща, потом ввесь облився,
Трохи-трохи не захлебнувсь.
Звелів з бичні волів пригнати,
Цапів з вівцями припасати,
Плутону в жертву принести,
І всім богам, що пеклом правлять
І грішних тормошать і давлять,
Щоб гніву їм не навести.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 33.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыбигъ къ Трояньцямъ утомывся
И отдыхаты простягнувсь;
Якъ хлюща потомъ ввесь облывся,
Трохы, трохы не захлебнувсь.
Звеливъ съ бычни воливъ прыгнаты,
Цапивъ зъ вивцямы прыпасаты,
Плутону въ жертву прынесты,
И всимъ богамъ, що пекломъ правлятъ,
И гришныхъ тормошатъ и давлять,
Щобъ гниву имъ не навесты.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 34.

Рядок 1:

Прибіг к троянцям, засапався

Рядок 3:

Як хлюща, потом обливався

Рядки 5-6:

Звелів з хліва волів пригнати,
Цапів з вівцями готовати

Рядок 9:

І грішних тормошать да давлять

Примітки: III, 34.

       Частина III стр. 34.

Бичня — обора, загорода для волів.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Back home, exhausted, but resilient,
In dress all soaked, including slacks,
Ail bathed in sweat and spent,
He quickly lay down to relax.
He ordered oxen to be brought,
And goats, and sheep were to be bought
To offer them to Pluto, plus
To all the gods, who managed Hell,
Oppressed the sinful souls as well,
Lest they be mad at us.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён да сваіх прыбег, хістаўся,
Ад стомы — бледны і худы,
І гэтак потам абліваўся,
Як быццам выбраўся з вады.
Загадваў ён прыгнаць з кашары
Валоў, авечак для ахвяры,
Якую б мог прыняць Плутон
І ўсе, што пеклам кіравалі, —
Каб грэшнікаў пашкадавалі,
Не выракалі ім праклён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Завърна се при свойте късно
и седна да почива той,
сърцето как не му се пръсна,
от него пот — като порой.
В обора за волове прати,
овци и кочове рогати —
за хекатомба на Плутон,
на всички богове от ада,
които мъчат без пощада,
дано им стори тъй поклон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bei den Trojanern angekommen,
Holte er Atem, denn er war
Völlig durchnäßt und schweißgebadet,
Ein Würgen schnürte ihm den Hals.
Jetzt ließ er Ziegen, Bocke, Ochsen
Bereiten für das Opferfest,
Alles für Pluto und die Götter,
Die in der Hölle ihre Macht
Ausüben und die Sünder quälen,
Es sollte mildern ihren Zorn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do Trojan przybiegł wyczerpany,
Odpocząć legł, gdy strach już prysnął;
Był gęstym potem tak oblany,
Że nim się omal nie zachłysnął.
Rozkazał woły gnać z obory,
Jak również kozłów, owiec sporo
W ofierze złożyć Plutonowi
I bogom tym, co rządzą w piekle,
Grzeszników szarpią, duszą wściekle,
By choć nie byli dlań surowi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Примчал к троянцам, задыхаясь
И под собой не чуя ног,
Соленым потом обливаясь,
Едва дыша, на землю лег;
Велел, чтобы волов пригнали,
Козлов и ярок отобрали —
Плутону в жертву принести
И всем богам, что пеклом правят
И грешных потрошат и давят,
Чтоб гнев небесный отвести.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троян увидя, повалился,
Уж больно был он утомлен.
Хоть выжми, потом весь облился,
Едва не захлебнулся он.
Страшась божественного гнева,
Отборный скот пригнать из хлева
Велел поспешно молодец
И в жертву тем, кто пеклом правит,
Кто грешных тормошит и давит,
Обречь козлов, быков, овец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Примчал к троянцам, утомился
И растянулся отдохнуть.
Пот, словно град, с него катился, —
Пришлось соленого хлебнуть!
Велел, волов чтоб припасали,
Овец, козлов из гурта гнали
Плутону в жертву принести
И всем богам, что адом правят
И грешных тормошат и давят,
Чтоб их на гнев не навести.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда к троянцам воротился,
То отдохнуть тотчас же лег, —
В дороге очень утомился,
В поту был с головы до ног;
Он повелел, чтоб из загона
Пригнать волов, дабы Плутону
Животных в жертву принести
И тем богам, что адом правят,
Терзают грешников и давят, —
Хотел их милость обрести.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

K Trojanům příběh vyjukaný
a zůstal ležet na břuchu;
a v potu celý vykoupaný,
jak ryba lapal po vzduchu.
Rozkázal ihned přihnat ovce,
voly a kozly, tučné skopce —
a obětovat bohům všem,
co vládnou peklem, hrůzou, smrtí
a hříšné drtí, rdousí, škrtí,
též Pluto ať je usmířen.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько темна та пахмурна
Із неба зслизла чорна ніч;
Година ж стала балагурна,
Як звізди повтікали пріч;
Троянці всі заворушились,
Завештались, закамешились
На жертву приганять биків;
Дяки з попами позбирались,
Зовсім служити всі прибрались,
Огонь розкладений горів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тилько темна, та пахмурна
Изъ неба зслызла чорна ничь;
Годынажъ стала балагурна,
Якъ звизды повтикалы причь;
Трояньци вси заворушылысь,
Завешталысь, закамешылысь
На жертву прыгонять быкивъ;
Дякы съ попамы позбиралысь,
Зо всимъ служыты вси прыбралысь,
Огонь роскладеный горивъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 35.

Рядки 1-4:

видання 1798:

Як тілько та сумрачна, темна
Із неба злізла чорна ноч;
Година ж стала дуже певна,
Як повтікали звізди проч

Рядок 2:

видання 1809:

Із неба зслизла чорна ноч

Рядок 4:

видання 1809:

Як звізди повтікали проч

Рядок 6:

видання 1798:

Совалися і камешились

Примітки: III, 35.

       Частина III стр. 35.

Година балагурна — слушна година.

 

Закамешились — забігалися, заклопоталися.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the pitch-dark night
Began to leave the sky,
And in the gleaming light
The stars were forced to fly
Away, the Trojans stirred,
Got up and whirred,
Then went to get the steers.
The cantors and the priests were there
To say the "Thank you" prayer.
The burning flame was fierce.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як з неба, што імгла заслала,
Ноч саслізнула ў цёмны бор,
Часіна слушная настала,
Пагаслі ў хмарах вочы зор,
Траянцы справу пачыналі,
Багам быкоў ахвяравалі,
Стараўся кожны, як умеў,
Сабраліся дзякі з папамі,
Служыць гатовы службу самі,
Агонь раскладзены гарэў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом само тъмна нощ на свода
- възлезе и се възцари —
и вече всичко бе на сгода,
звездите скриха се дори.
Троянците се насъбраха,
разбързаха се, затърчаха
за предстоящия курбан
да доведат овце, волове;
дойдоха дяци и попове,
пращеше огън разгорян.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nachdem vom dunkelgrauen Himmel
Die schwarze Nacht herniederfiel
Und in der düster-trüben Stunde
Die hellen Sterne sich versteckt, -
Kam Leben unter die Trojaner;
Sie rannten, den Ameisen gleich,
Um Opfertiere her zu treiben.
Schon kamen auch zum Gottesdienst
Die Priester und die Kirchendiener;
Das Feuer wurde angefacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy ciemna noc zaczęła jaśnieć
I z nieba wkrótce też zniknęła,
I czas najlepszy nastał właśnie,
Gdy gwiazdy również gdzieś pierzchnęły
Trojanie wszyscy się ruszyli,
Powstali i się zakręcili,
By zgonić byki na ofiarę;
I diacy, popi się zebrali,
Do nabożeństwa się ubrali
I rozniecono ogień z żaru.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как только с небосвода слезла
Вся в тучах пасмурная ночь,
А вслед за ней луна исчезла
И звезды разбежались прочь,
Тотчас троянцы завозились,
Забегали, засуетились,
Эней быков колоть велел;
Попы и дьяконы сбежались,
Обедню отслужить собрались,
Уж жертвенный огонь горел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И вскоре звезды врассыпную
С небес пустились наутек.
Рассвет рассеял тьму ночную,
Утешный наступил часок.
Троянцы тут заворошились,
Засуетились, всполошились,
Овец, быков приволокли.
Дьяки с попами — очи к небу! —
Служить готовы были требу
И жертвенный огонь зажгли.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как только с неба утащилась
Глухая, сумрачная ночь,
Когда вокруг все пробудилось
И звезды разбежались прочь,
Троянцы все зашевелились,
Загомозились, завозились,
На жертву каждый живность гнал.
Дьяки с попами собирались,
Для службы в ризы наряжались,
Костер раскладенный пылал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лишь с неба поступью ленивой
Убралась пасмурная ночь,
Рассвет забрезжил хлопотливый,
Ушли куда-то звезды прочь,
Троянцы все засуетились,
Гнать скот на жертву торопились,
Ножи точили и топор.
Уже попы, дьяки собрались,
Служить молебен облачались,
И жертвенный горел костер.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A sotva noc zředěná bělí
za kopci v dálce zmizela,
hvězdy se s nebe skutálely
a vzešla doba veselá —
Trojané rychle z lože vstali,
hemžili se a pobíhali,
a tučné býky přihnali;
ďáčkové s popy v svorné družbě
se přichystali k bohoslužbě,
obětní ohně zaplály.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Піп зараз взяв вола за роги
І в лоб обухом зацідив,
І взявши голову між ноги,
Ніж в черево і засадив;
І виняв тельбухи з кишками,
Розклав гарненько їх рядами
І пильно кендюх розглядав;
Енею послі божу волю
І всім троянцям добру долю,
Мов по звіздам, все віщовав.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина III, строфа 36.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пипъ заразъ взявъ вола за рогы,
И въ лобъ обухомъ зацидывъ,
И взявшы голову мижъ ногы,
Нижъ въ черево и засадывъ;
И вынявъ тельбухы съ кышкамы,
Росклавъ гарненько ихъ рядамы,
И пыльно кендюхъ розглядавъ;
Энею посли божу волю
И всимъ Трояньцямъ добру долю,
Мовъ по звиздамъ все вищовавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 36.

Рядки 2-4:

видання 1798:

У лоб обухом зацідив
І сунув голову між ноги,
Єму ніж в пуао засадив

Рядок 7:

видання 1798:

І тілько кендюх розглядав

Примітки: III, 36.

       Частина III стр. 36.

Починається прийняте у стародавніх греків та римлян гадання на кишках і тельбухах забитих у жертву богам тварин. У нашого народу такий звичай не зафіксований. Тут, як і в багатьох інших місцях, бурлескне поєднання античності з сучасною І. Котляревському українською дійсністю служить щедрим джерелом комічного. Православні попи і дяки в ролі язичницьких жерців! Треба пригадати, що християнська церква не велить особам духовного сану не те що вбивати (хай і тварин), а навіть носити зброю. Про рідкісні історичні винятки не говоримо. Наприклад, благословення православною церквою збройної боротьби  проти татарського іга напередодні Куликовської битви 1380 р. Нагадаємо поєдинок перед битвою ченця Пересвєта з татарином Челубеєм (В "Енеїді": "Чернець Мамая як побив"; IV, 40) та ін.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The cleric used an ax
To give the bull a blow
Between the horns, and then some hacks,
As well a mortal stabbing down below.
He took out all the guts and put them all
In even rows outside the hall.
The clergyman became awe-struck
As he read as if from a star
Good will of god toward Aeneas-tsar,
And for the Trojans but good luck.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І поп узяў вала за рогі,
І ў лоб ударыў абухом,
І, галаву ўшчаміўшы ў ногі,
Стаў трыбушыць яго нажом;
Кіндзюк і кішкі з трыбухамі
Пачаў, як варажбіт, радамі
Поп па парадку раскладаць
І божую разгадваць волю,
Траянцам будучую долю,
Нібы па зорах, прадракаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А попът вола за рогата
докопа, цапна го с дърво
и стъпил с крак върху главата,
разпори волското чрево;
черва извади, карантия,
разстла ги като на тепсия —
като да гледа по звезди;
по карантията на вола
предсказа божията воля,
успех на всички отреди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Priester packte einen Ochsen
An seinen Hörnern und schlug zu,
Den Kopf zwischen den Knien haltend
Stach er ihm kraftvoll in den Bauch,
Holte heraus die Eingeweide,
Ordnete sie in Reih und Glied,
Und begann aufmerksam zu lesen.
Er weissagte ewiges Glück
Aeneas und seinen Trojanern;
Wie aus den Sternen sprach er kund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pop zaraz wołu wziął za rogi,
I w łeb zajechał go obuchem,
A pchnąwszy głowę między nogi,
Nóż wsadził w brzuch przesprawnym ruchem
Wnętrzności wyjął z jelitami,
Rozłożył ładnie je rzędami,
Żołądek pilnie obserwował;
Eneaszowi boską wolę,
Trojanom wszystkim dobrą dolę,
I niczym z gwiazd wciąż prorokował

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Поп, за рога вола поймавши,
Хлоп обухом что было сил
И, голову меж ног зажавши,
Нож в бычье брюхо засадил.
А после требуху с кишками
На землю разложил рядами
И долго по кишкам гадал.
Потом, толкуя божью волю,
Счастливую троянцам долю
Поп, как по звездам, предсказал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Схватив обух, ударил глухо
Троянский поп вола меж рог
И нож всадил скотине в брюхо,
Ее башку зажав меж ног.
Он вынул залитые кровью
Кишки и требуху воловью
И, разглядев сычуг, рубец,
Вещал Энею божью волю,
Троянцам — радостную долю,
Их недругам — худой конец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Поп, за рога вола поймавши,
В лоб обухом его хватил
И, голову меж ног зажавши,
Нож в бычье брюхо засадил.
И, вынув требуху с кишками
И разложив ее рядками,
В желудке что-то наблюдал.
Потом Энею божью волю
И лучшую троянцам долю
Он, как по звездам, предсказал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Поп сразу принялся за дело,
Обухом в лоб вола хватил
И, повалив его, умело
Нож прямо в чрево запустил,
Он требуху извлек с кишками
И, разложив все то рядками,
Рассматривать прилежно стал,
По этим знакам божью волю,
Троянцам всем благую долю,
Ну, как по звездам предсказал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pop praštil vola mezi rohy
a potom tento svatý muž
sevřel mu hlavu mezi nohy
a do břicha mu vrazil nůž;
vytáhl vnitřnosti i střeva,
prohlížel bachor zprava, zleva,
obracel oči nahoru.
Pak "Trojanům i s Aeneasem
vzkaz bohů kňoural zpěvným hlasem,
jak z hvězd jim věštil z bachoru.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тут з скотиною возились
І харамаркали дяки,
Як вівці і цапи дрочились,
В різницях мов ревли бики;
Сивилла тут де не взялася,
Запінилася і тряслася,
І галас зараз підняла:
«К чортам ви швидче всі ізгиньте,
Мене з Енеєм тут покиньте,
Не ждіть, щоб тришия дала.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тутъ зъ скотыною возылысь
И харамаркалы дякы,
Якъ вивци и цапы дрочылысь,
Въ ризныцяхъ, мовъ, ревлы быкы;
Сывылла тутъ де не взялася,
Запинелася и тряслася
И галасъ заразъ пидняла:
«Къ чортамъ вы швыдче вси изгыньте,
«Мене зъ Энеемъ тутъ покыньте,
«Не ждитъ, щобъ трышія дала.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядки 5-7:

видання 1798:

Сивилла тут где ні взялася,
Запінилась і вся тряслася,
І голос зараз підняла

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While they were busy with the beasts
And slaughtered and dismembered them,
And when the cantors and the priests
Were mumbling for them requiem,
Sivilla unexpectedly appeared,
Her mouth was foaming and she sneered:
"Get out of here and leave this place!
To hell with you! Go, perish right away!
Aeneas wants to stay
With me! Get out before I slap your face!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі займаліся жывёлай,
Калі гугнявілі дзякі,
Авечкі гойсалі стадолай,
Раўлі асуджана быкі, —
Сівіла раптам завітала,
Спынілася, і задрыжала,
І дзікі лямант узняла:
«Хутчэй усе адгэтуль згіньце,
Мяне з Энеем тут пакіньце,
Пакуль па карку не дала.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дордето службата въртяха,
сумтейки, нашите отци,
дордето бикове мучаха,
врещяха кочове, овци —
яви се старата Сибила,
запенила се, с всичка сила
тресе се, вряска с тънък глас:
— По дяволите! Я вървете,
а мен с Еней ме оставете,
глей да не ви наложа аз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu der Zeit, als die Kirchendiener
Um Opfertiere sich bemüht,
Und Ziegen, Schafe oder Böcke,
Schlachthöfe füllten mit Gebrüll, -
Erschien ganz plötzlich die Sibylle,
Zitternd, mit Schaum um ihren Mund,
Und begann fürchterlich zu schreien:
"Schert euch zum Teufel allesamt,
Laßt mich allein jetzt mit Aeneas,
Erwartet nicht, ich hau jetzt ab!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy diacy z bydłem się krzątali,
I mamrotali z ksiąg pośpiesznie,
Gdy kozły owce tłukły dalej,
Ryczały głośno byki w rzeźniach;
Sybilla tu się skądś zjawiła,
Zatrzęsła się i zapieniła,
I wszczęła hałas, zawrzeszczała:
"Do diabła stąd się zabierajcie,
Mnie z Eneaszem pozostawcie
I nie czekajcie, bym w kark dała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Покуда со скотом возились,
Пока читали в нос дьяки,
Пока козлы и овцы бились,
Ревели под ножом быки,
Откуда ни возьмись — Сивилла;
Вся затряслась, заголосила,
Дьякам кричала и попам:
"К чертям собачьим все ступайте
Да нам с Энеем не мешайте.
Вот я вас, дурней, по шеям!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Овечки стали беспокойней,
Козлы метались, а быки
Гуртом ревели, как на бойне;
Псалмы гнусавили дьяки.
Откуда ни возьмись — Сивилла!
Разбушевалась, вражья сила;
Тряслась, кудахтала: «К чертям
Ступайте все! Живее сгиньте!
Энея своего покиньте,
Чтоб не попало по шеям.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Покуда со скотом возились,
Пока гундосили дьяки,
Пока козлы и овцы бились,
Как в бойнях, рыкали быки,
Сивилла тут как тут явилась,
Вся затряслась, слюной давилась
И крик тотчас же подняла:
«К чертям вы все скорее сгиньте,
Меня с Энеем тут покиньте,
Не ждите, чтоб пинка дала.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда тут со скотом возжались,
И под нос мямлили дьяки,
А овцы и козлы метались,
Ревели жалобно быки,
Сивилла чудом появилась,
Как снег на голову свалилась
И крик ужасный подняла:
«К чертям скорее все вы сгиньте,
Меня с Энеем здесь покиньте,
Не ждите, в шею чтоб дала.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A jak tady tak býci řvali
a drmolili Fáčkové,
jak ovce sem tam pobíhaly
a zmítali se kozlové —
Sibyla se tu objevila,
chvěla se, samá pěna byla,
zlostí jí přeskakoval hlas:
„Táhněte k čertu, hloupé tlamy,
s Aeneášem nás nechte samy,
ať sebere vás všechny ďas!

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А ти, — мовляла ко Енею, —
Моторний, смілий молодець,
Прощайся з юрбою своєю,
Ходім лиш в пекло — там отець
Нас твій давно вже дожидає
І, може, без тебе скучає.
Ану, пора чимчиковать.
Возьми на плечі з хлібом клунок;
Нехай йому лихий прасунок,
Як голодом нам помирать.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 38.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А ты! мовляла ко Энею,
«Моторный, смилый молодець,
«Прощайся зъ юрбою своею,
«Ходимъ лышъ въ пекло — тамъ отець
«Насъ твій давно вже дожыдае,
«И може безъ тебе скучае —
«А ну, пора чемчыковать.
«Возьмы на плечи съ хлибомъ клунокъ;
«Нехай йому лыхый прасунокъ,
«Якь голодомъ намъ померать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 38.

Рядок 1:

видання 1798:

А ти,— мовляла і к Енею

Рядки 3-4:

видання 1798:

Прощайся з юртою своєю,
Ходім у пекло — там отець

Рядок 4:

видання 1809:

Ходім у пекло — там отець

Рядок 7:

видання 1809:

Ану, пора чипчиковать

Рядки 7-10:

Ану, пора чипчиковать.
Возьми в дорогу хліба, солі,
Щоб не дойти до гіркой долі,
Із голоду не помирать

Примітки: III, 38.

       Частина III стр. 38.

Прасунок (фрасунок) — скорбота, незгода. Прасунок лихий — зла неміч (К.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you", she told Aeneas then,
"You're bold, courageous guy,
Take leave of your good Trojan men
And let us go to Hell. Don't let your father cry
While he awaits a rendezvous
Out there with you.
Come now, it's time for us to start.
And take along a bag with bread,
Let someone else be starved and dead,
Not us! For that, we are too smart.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Табе ж, Эней, — яна сказала, —
Час развітацца з грамадой,
Хвіліна зручная настала
У пекла рушыць — бацька твой
Ужо даўно там нас пільнуе
І, можа, без цябе сумуе.
Ты хлеба не забудзь узяць, —
Энею раіла старая, —
Хай лепей тая немач злая,
Як нам ад голаду канаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ти — тя рече на Енея, —
красавец, личен по снага,
ха вземай сбогом ей с онея,
ще идем в пъклото сега.
Там вече татко ти ни чака
и сигур мъчи се чиляка;
я стига гледал си назад.
Вземи торба и хляб в торбата,
поне да ни държат краката,
че може да умрем от глад.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und du - sich an Aeneas wendend -
Du bist ein kecker schlauer Bursch,
Sag nun Ade deinen Kumpanen
Und komm sofort zu Hölle mit.
Seit langem wartet schon dein Vater
Auf dich und sehnt sich wohl nach dir, -
Langst ist es Zeit, schnell aufzubrechen!
Pack ein paar Brote in den Sack,
Wir wollen nicht vor Hunger sterben,
Ein solches Ende wäre schlecht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneaszowi zasię rzekła: —
Odważny, sprytny mój mołojcu,
Pożegnaj tłum swój i do piekła
Ruszajmy, bowiem tam twój ojciec
Od dawna nas już oczekuje
I może nudzi się, frasuje.
A nuże, pora nam wędrować.
Na plecy zarzuć chleba torbę;
Niech licho porwie, gdy mnie z tobą
Po drodze spotka śmierć głodowa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А ты, — промолвила Энею, —
Проворный, смелый молодец,
Простись с ватагою своею,
И в пекло поспешим. Отец
Давно тебя там поджидает
И, верно, без тебя скучает.
А ну, пора нам, парень, в путь.
Возьми с собой котомку с хлебом;
Какой бы путь там трудный не был,
Всё перебьемся как-нибудь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А ты, — промолвила Энею, —
Проворный, смелый молодец,
Прощайся с голытьбой своею,
И двинем в пекло. Там отец
Давненько по тебе скучает,
В сынке небось души не чает!
А ну, пора маршировать!
Да с хлебом захвати кошелку,
Чем зубы положить на полку
И без харчей околевать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А ты! — промолвила Энею, —
Проворный, смелый удалец,
Простись с оравою своею,
И в пекло пустимся. Отец
Нас твой давно там поджидает
И, может, по тебе скучает.
А ну, пора и путь держать.
Возьми-ка в торбу хлеб и сало,
Пускай бы все к чертям пропало,
Коль с голодухи помирать!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ты, — промолвила Энею, —
Удалый, добрый молодец,
Простись с ватагою своею,
Мы в ад пойдем, где твой отец
Тебя давненько ожидает,
Он очень по тебе скучает.
А ну, пора нам ковылять.
Возьми ты хлеба, пригодится,
Сквозь землю лучше провалиться,
Чем нам в дороге голодать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jsi smělý chlapík, hbitý, střídmý,“
pak na Aenea vyjekla,
„rozluč se teď se svými lidmi
a pojďme spolu do pekla;
už dlouho na tě čeká táta,
snad se mu stýská, snad už chvátá,
pospěšme na tu naši pouť!
Vezmi si pecen chleba v ranci,
v pekle jsou hrozní nenažranci
a nechci hladem zahynout.

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не йди в дорогу без запасу,
Бо хвіст од голоду надмеш;
І де-де инчого ти часу
І крихти хліба не найдеш;
Я в пекло стежку протоптала,
Я там не раз, не два бувала,
Я знаю тамошній народ;
Дорожки всі, всі уголочки,
Всі закоморочки, куточки
Уже не первий знаю год».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не йды въ дорогу безъ запасу,
«Бо хвистъ одъ голоду надмешъ;
«И де-где ынчого ты часу,
«И крыхты хлиба не найдешъ;
«Я въ пекло стежку протоптала,
«Я тамъ не разъ, не два бувала,
«Я знаю тамошній народъ;
«Дорожкы вси, вси уголочкы,
«Вси закоморочкы, куточкы
«Уже не первый знаю годъ.»

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 39.

Рядки 2-3:

видання 1798:

Бо нащосерце хвіст підгнеш;
І де-де иншого ти часу

Рядок 6:

видання 1798:

Не раз, не два я там бувала

Рядок 9:

видання 1798:

Всі закоморки, всі куточки

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You should have on your trip
A good supply of bread,
For often you won't find a chip
Of any food and not a tiny shred.
I beat the footpath straight to Hell,
And frequently was there, to tell
You, I know well the people there.
I know there every road,
How frequently I strode
Each path there, everywhere."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

След выпраўляцца ў шлях з запасам,
Падкурчыш хвост у часе ліхі;
І дзе-нідзе, а іншым часам
Не знойдзеш хлеба ні крыхі.
Я ў пекла сцежку пратаптала,
Я там не раз, не два бывала,
Я знаю тамашні народ;
Дарожкі ўсе, усе садочкі,
Усе кладовачкі, куточкі
Вядомы мне не першы год».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не тръгвай лете без абичка
и зиме без торбичка ти;
че петимни сме за коричка,
кога умора ни слети.
Отворила съм път към ада,
веднъж ли, дваж ли ми допада,
познавам всички хора там,
познавам всичките пътечки,
местенца, ъгълчета, пречки
и не от вчера аз ги знам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ohne Proviant sollst du nicht gehen,
Sonst wird der Schwanz vor Hunger dick,
Denn ab sofort findest du nirgends
Auch nur ein kleines Krümmchen Brot.
Den Pfad zur Holle festgetreten
Hab ich schon mehrmals, ich war dort,
Und kenne dieses Volk recht gründlich.
Ein jeder Winkel, jeder Weg,
Jedes Versteck und jede Ecke
Ist mir seit Jahren schon bekannt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Nie ruszaj w drogę bez zapasów,
Bo z głodu spuchniesz, zanim zajdziesz;
Gdzie indziej, o tym wiedz zawczasu,
To chleba nawet krzty nie znajdziesz.
Do piekła ścieżke wydeptałam,
Nie raz, nie dwa już tam bywałam
I również naród znam tamtejszy;
I dróżki wszystkie, i ścieżeczki,
I zakamarki, zakąteczki
Też znam od lat — to mnie nie pierwsze".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Нельзя в дороге без припасу,
Не скоро будем мы назад;
Дождешься, брат, лихого часу —
И крошке хлеба будешь рад.
Я в пекло тропку протоптала,
Не раз, не два я там бывала.
Я знаю тамошний народ;
Все тропочки и все дорожки,
Все закоулочки, все стежки
Известны мне не первый год".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не озаботишься припасом —
Надуешь с голодухи хвост!
Ты знаешь сам: в дороге часом
Случается великий пост.
Бог весть, найдешь ли хлеба крошку!
Я в пекло протоптала стежку,
Я знаю тамошний народ;
Все закоулки, уголочки,
Все загуменнички, куточки
Знакомы мне который год!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Пускаться надо в путь с запасом,
Голодный — вовсе пропадешь,
Случается, дорогой часом
И крошки хлеба не найдешь.
Я в пекло тропку протоптала,
Не раз, не два я там бывала
И знаю тамошний народ.
Все уголочки, все дорожки,
Все закоулочки, все стежки
Знакомы мне не первый год».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пойдешь в дорогу без припаса,
Живот голодный подведешь,
Того дождаться можешь часа,
Что крошки хлеба не найдешь.
Я в ад дорожку протоптала,
Не раз, не два там побывала
И знаю тамошний народ;
Все уголки и переулки,
Тропинки все и закоулки
Уже не первый знаю год».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bez jídla to jsou špatné cesty,
vezmi ho dost, když někam jdeš,
i kdybys žvýkal futro z vesty,
kus chleba v pekle nenajdeš.
Co já už se tam naběhala,
už cestičku jsem vyšlapala,
znám dobře tamní pronárod,
uličky všechny zastrčené,
koutečky, plácky opuštěné,
to všechno znám jak pár svých bot.“

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней в сю путь якраз зібрався,
Шкапові чоботи набув,
Підтикався, підперезався
І пояс цупко підтягнув;
А в руки добру взяв дрючину,
Обороняти злу личину,
Як лучиться де, од собак.
А послі за руки взялися,
Прямцем до пекла поплелися,
Пішли на прощу до чортяк.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 40.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней въ сю путь, якъ разъ зибрався,
Шкапови чоботы набувъ,
Пидтыкався, пидперезався,
И поясъ цупко пидтягнувъ;
А въ рукы добру взявъ дрючыну
Обороняты злу лычыну,
Якъ лучытся де одъ собакъ.
А посли за рукы взялыся,
Прямцемъ до пекла поплелыся,
Пишлы на прощу до чортякъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 40.

Рядок 1:

видання 1798:

Еней в сю путь якраз зобрався

Рядки 5-6:

видання 1798:

А в руки добру взяв дручину,
Оборонять сіду личину

Рядок 5:

видання 1809:

А в руки добру взяв дручину

Рядок 7:

видання 1809:

Як лучиться где од собак

Рядок 10:

видання 1798:

Пішли у гості до чортяк

Примітки: III, 40.

       Частина III стр. 40.

Шкапові чоботи — тобто чоботи, пошиті з кінської шкіри.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since roads to Hell were rough,
Aeneas got a pair of sturdy boots.
And tightened his pants belt enough
To be well dressed for those long routs.
He carried in his hands a club
With which in need to drub
The dogs which might attack.
He and the witch walked hand in hand,
Like pilgrims to a holy land.
They headed for the world demoniac.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней у шлях цяжкі сабраўся,
Ён боты новыя абуў,
Прыбраўся пан, падперазаўся
І пояс туга зацягнуў;
У рукі палку ўзяў крывую,
Каб мог абараніць старую
Пачвару тую ад сабак.
За рукі потым узяліся
Эней з Сівілай, папляліся
Чарцям у пастку, напрасцяк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней ботуши подковани
обу, че чакаше го път,
потегна се и се накани
към ада вече да вървят,
колана стегна, взе тояга,
към него зло да не посяга,
от псета да се брани сам;
и със старицата се хвана,
към пъкъла поеха рано —
на прошка тръгнаха за там.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da hat Aeneas sich gekleidet,
Zog seine festen Stiefel an,
Legte den Gürtel um die Taille
Und rückte alles gut zurecht.
In seine Hand nahm er die Keule,
Man kann sie sehr gut unterwegs
Als Waffe gegen Hunde nutzen.
Dann faßten sie sich bei der Hand,
Um sich zur Hölle zu begeben,
Zum Teufel auf die Pilgerfahrt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zebrał się akurat
W tę drogę, już nie tracił czasu,
Wzuł buty więc z juchtowej skóry,
Podkasał się jak też przepasał;
Do ręki pałkę chwycił zaraz,
By bronić owej złej maszkary,
Gdy trzeba będzie gdzie przed psami.
I dzielna para się powlekła
Za ręce wziąwszy się do piekła,
Na odpust już do diabłów samych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней в дорогу тут собрался,
Поспешно чоботы обул,
Обдернул свитку, подвязался,
Кушак потуже подтянул.
Дубинку в руки взял большую —
Оборонять старуху злую,
Когда придется, от собак.
А после за руки взялися,
К Плутону в пекло поплелися —
Умасливать его чертяк.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней, дай бог ему здоровья,
Собрался в путь не кое-как:
Обулся в чеботы конёвьи,
Потуже затянул кушак;
Жердину выбрал в огороде,
Чтоб сатанинское отродье
От злых собак оборонять,
И, захвативши хлеба с солью,
Махнул к чертям на богомолье,
Чтоб там Анхиза повидать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней поспешно в путь собрался,
Из юфти чоботы обул,
Подтыкал полы, подвязался,
Покрепче пояс затянул.
Потолще в руки взял дубину,
Чтоб, коль придется, образину
От злых собак оборонять.
А после за руки взялися
И прямо в пекло поплелися,
Пошли нечистых улещать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней в далекий путь собрался
Коневьи сапоги обул,
Подтыкался и подвязался,
Потуже пояс затянул;
Дубину в руки взял большую,
При случае Сивиллу злую
От собачни оборонить;
Вот за руки они взялися
И в ад, как в гости, поплелися,
Чтобы чертей там навестить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš do rance dal buchty,
a pak si šaty vykasal,
na nohy obul boty z juchty
a důkladně se opásal:
kdyby s tou maškarou pad na psy,
vzal s sebou klacek a též kapsy
měl plné šutru, kamení.
Pak za ruce se spolu vzali
a do pekla se odebrali —
šli k čertům pro rozhřešení.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер же думаю, гадаю,
Трохи не годі і писать;
Ізроду пекла я не знаю,
Не здатний, далебі, брехать;
Хіба, читателі, пождіте,
Вгамуйтесь трохи, не галіте,
Піду я до людей старих;
Щоб їх о пеклі розпитати
І попрошу їх розказати,
Що чули од дідів своїх.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Теперъ же думаю, гадаю,
Трохы не годи и пысать;
Изъ роду пекла я не знаю,
Не здатный, дале-би, брехать;
Хиба читатели пождите,
Вгамуйтесь трохы, не галите,
Пиду я до людей старыхъ;
Щобъ ихъ о пекли роспытаты
И попрошу ихъ росказаты,
Що чулы одъ дидивъ своихъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 41.

Рядок 2:

видання 1798:

Трохи не годі вже писать

видання 1809:

Трохи не годі вже писать

Рядок 4:

видання 1798:

Не вмію ж, далебі, брехать

видання 1809:

Не вмію ж, далебі, брехать

Рядок 6:

видання 1798:

Вгамуйтесь трохи, не гоніте

Примітки: III, 41.

       Частина III стр. 41.

Не галіте — не поспішайте. Галити — квапити, гнати притьмом (див. також: "На бой дивитись всяк галивсь" — VI, 125).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now to avoid the doggerel,
I should be careful what I write,
Because I do not know the hell,
To lie would be not right.
My readers, please, don't urge me on,
Since, as you see, I'm woebegone.
I'm going to consult some seniors
About the hell, what kind of place
It is, its populace,
As told by their progenitors.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цяпер вось думаю, гадаю,
А пі не час мне адпачыць:
Я тое пекла знаць не знаю,
Не ўмею, далібог, маніць;
Чакайце, чытачы, чакайце,
Мяне пісаць не падганяйце,
Пайду лепш да людзей старых,
Каб мне аб пекле расказалі
Усё яны, што самі зналі,
Што чулі ад дзядоў сваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сега размислям и гадая
как разказът ще продължи;
за ада нищичко не зная,
да се оплитам ли в лъжи;
читатели, не се сърдете,
почакайте ме, потърпете,
към старците съм хванал път:
да ги разпитам сам за ада,
какво от баба и от дяда
са чули — да ми доверят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jetzt denke ich und überlege, -
Darüber schreiben ziemt sich nicht,
Denn ich weiß nichts über die Hölle.
Nach Lügen steht mir nicht der Sinn;
Doch warte ab, mein lieber Leser,
Halt dich zurück und dränge nicht, -
Die Alten werde ich befragen,
Wie es dort in der Hölle ist,
Werde sie bitten, zu erzählen,
Was sie von Vorfahren gehört.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A teraz myślę, czy się godzi
Mi opisywać, jak popadnie;
Bo piekła nie znam od urodzin,
Nie umiem, przebóg, kłamać składnie;
Więc czytelnicy, posłuchajcie,
Nie śpieszcie się, nie narzekajcie,
Do starców pójdę w tym wypadku;
By ich o piekło spytać śmiele,
Poprosić, by opowiedzieli,
Co posłyszeli od swych dziadków.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь же, так я полагаю,
Негоже дальше мне писать;
Я пекла отродясь не знаю,
Так чтоб чего не набрехать.
Читатели, повремените,
Уймитесь, малость потерпите,
Пойду спрошу у стариков.
Дознаюсь я у древних дедов,
О пекле стороной разведав,
Что знали от своих отцов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в пекле не бывал я сроду
И врать, ей-богу, не мастак.
Зачем толочь мне в ступе воду?
Поставлю точку, если так...
Читатели, вы не галдите,
Не наседайте, погодите!
У старых выспрошу людей,
Что им рассказывали деды —
Бывалые, не домоседы! —
О преисподней... Им видней!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Теперь я думаю, гадаю,
Не время ль бросить мне писать;
Я ада отродясь не знаю,
Не в силах, право, и брехать.
Хотя, читатель, подождите,
Не торопитесь, потерпите,
Пойду проведать стариков,
Порасспрошу, поразузнаю,
Про все их толком попытаю,
Что знают от своих отцов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Теперь я думаю, гадаю
Покамест отложить писать,
Ведь ада я совсем не знаю
И не способен вовсе врать.
А вы, читатель, подождите,
Часок, другой повремените,
Я к старикам схожу, у них
Спрошу, узнаю, что мне надо,
Они как раз о жизни ада
От дедов слышали своих.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Čert se mi v hlavě uvelebil
a mně to dále nejde psát,
já přece nikdy v pekle nebyl,
a na mou duši, nechci lhát;
čtenáři milí, nespěchejte
a chviličku mi posečkejte —
já k starým lidem zajedu,
aby mi rychle pověděli,
co o pekle se dověděli,
co slýchávali od dědů.

 

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Виргилій же, нехай царствує,
Розумненький був чоловік,
Нехай не вадить, як не чує,
Та в давній дуже жив він вік.
Не так тепер і в пеклі стало,
Як в старину колись бувало
І як покійник написав;
Я, може, що-небудь прибавлю,
Переміню і що оставлю,
Писну — як од старих чував.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Выргылій же нехай царствує,
Розумненькій бувъ чоловикъ,
Нехай не вадытъ, якъ не чуе,
Та въ давній дуже жывъ винъ викъ.
Не такъ теперь и въ пекли стало,
Якъ въ старыну колысь бувало
И якъ покійныкъ напысавъ;
Я може що нибудь прыбавлю,
Переміню и що оставлю,
Пысну — якъ одъ старыхъ чувавъ.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Virgil, bless his soul,
A very wise man, in the know,
I would not harm his aureole,
He, after all, lived long ago.
Now, things are different in Hell, -
Both personnel and clientele, -
From those that he used to describe.
I, probably, will add a bit,
And things will not be changed a whit,
I'll write the oldsters' diatribe.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вергілій жа няхай царуе,
Разумны быў ён чалавек,
Хай мне не шкодзіць, як не чуе,
Бо жыў на свце ў даўні век.
Не так цяпер і ў пекле стала,
Як у мінулы час бывала
І як паэт пісаў тады;
Я, можа, што-дзе перайначу,
Змяню, сучаснае адзначу

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вергилий, царство му небесно,
бе умен и добър човек,
дано не се разсърди лесно,
че той живя в далечен век;
сега по друго е и в ада,
не както някога успя да
опише тоя пъкъл сам;
аз може нещо да прибавя,
да променя, да изоставя,
каквото чул съм, ще предам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bleibe Vergil in seinem Reiche,
Er war ein wahrlich kluger Mann, -
Was er nicht hört, soll ihn nicht mulmen, -
Er lebte vor sehr langer Zeit.
Es ist jetzt nicht mehr in der Hölle
So, wie es früher einmal war,
Wie der Verstorbene beschrieben.
Vielleicht fällt mir noch etwas ein,
Werde auslassen oder ändern, -
Und schreibe das, was ich gehört.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wergiliusz, Pańskie mu królestwo,
Rozumniuteńkim był człowiekiem,
Lecz rzeknę, choć czcze z nabożeństwem,
Że żył on w bardzo dawnych wiekach.
A w piekle nie tak dziś się stało,
Jak w dawnych czasach tam bywało
I jak nieboszczyk to opisał;
Ja, może, dodam coś w tej sprawie,
Co zmienię, a co pozostawię,
Od starych wezmę swe opisy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вергилий пусть в раю панует,
Он был неглупый человек,
Коль что не так, пусть не лютует —
Ведь сам он жил в давнишний век.
Не так теперь и в пекле стало,
Как в старину при нем бывало
И как покойник описал;
Я, может, что-нибудь прибавлю,
Переменю иль так оставлю,
Все — как от стариков слыхал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Небесное поэту царство, —
Вергилий рассуждал умно
И знал все адские мытарства,
Да жил он чересчур давно!
Теперь, наверно, в пекле тоже
Всё по-другому, непохоже
На то, как было в старину.
Покойного слегка поправлю,
Что скажут старики — добавлю,
На новый лад пером черкну.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вергилий, мир ему за гробом ,
Разумнейший был человек —
Услышит коль, пускай без злобы,
Ведь в слишком давний жил он век,
Не так теперь и в пекле стало,
Как раньше в старину бывало
И как покойный описал;
Я, может, что-нибудь прибавлю,
Переменю, кой-что оставлю,
Скажу, что от людей слыхал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вергилий — пусть ему икнется
В раю — был умный человек,
Коль что не так — не придерется,
Ведь жил он в очень давний век.
Теперь в аду не то уж стало,
Как это в старину бывало
И как покойный описал.
Я, может, что-нибудь добавлю
Иль изменю, но все оставлю,
Что я от стариков слыхал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Vergilius, všechna chvála,
moc rozumný to člověk byl,
však mezi námi, marná sláva —
on přece v dávných dobách žil.
V pekle se mnoho pozměnilo,
už není, jaké kdysi bylo,
jak nebožtík nám o něm pěl.
Já něco změním, něco nechám
a něco přidám — psát už spěchám,
co od starých jsem uslyšel.

    

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 43.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 43.

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Сивиллою хватались,
До пекла швидче щоб прийти,
І дуже пильно приглядались,
До пекла двері як найти.
Як ось перед якуюсь гору
Прийшли, і в ній велику нору
Знайшли і вскочили туди.
Пішли під землю темнотою,
Еней все щупався рукою,
Щоб не ввалитися куди.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней съ Сывыллою хваталысь,
До пекла швыдче щобъ прыйты,
И дуже пыльно прыглядалысь,
До пекла двери якъ найты.
Якъ-ось передъ якуюсь гору
Прыйшлы, и въ ній велыку нору
Знайшлы и вскочылы туды.
Пишлы пидъ землю темнотою,
Эней все щупався рукою,
Щоб не ввалытыся куды.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 4:

видання 1798:

Туда щоб двері як найти

Рядок 6:

видання 1798:

Пришли і в ней глубоку нору

видання 1809:

Пришли і в ней глубоку нору

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas and the witch were itching
To get to Hell, afraid they might be late
They peeled their eyeballs, switching
Now here, now there to find the gate.
Out of a sudden, they had found
A big hole in the ground.
They promptly jumped down into it.
They walked in darkness and
Aeneas held Sivilla's hand
Lest he fall down into a pit.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так, як казалі мне дзяды.
Эней з Сівілай меў намеры
Хутчэй да пекла дабрысці,
І прыглядаўся ён, каб дзверы
У апраметную знайсці.
Перад высокаю гарою,
Перад вялікаю нарою
Спыніліся, зайшлі туды,
Пайшлі пад цёмнаю зямлёю,
Эней намацваў шлях рукою,
Каб не ўваліцца ім куды.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней и старата Сибила
забързаха по своя път
и взираха се преко сила,
та портата дано съзрат.
Пред тях се планина изпречи
и зейна дупка — той понечи
да влезе пръв, след него — тя.
Намериха се под земята
и спъвайки се, слепешката
поеха, сякаш бе нощя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas und Sibylle eilten,
So schnell es ging, den Weg hinab
Und achteten darauf, daß keiner
Das Tor zur Hölle übersieht.
Sie kamen an vor einem Hügel,
Dort fanden sie ein großes Loch,
Sprangen hinein unter die Erde
Und folgten einem dunklen Gang.
Um nicht zu stürzen, hielt Aeneas
Vorsorglich ausgestreckt die Hand.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zatem i Sybilla
Do piekła trafić się starali,
Oboje pilnie w krąg patrzyli,
Jak tutaj drzwi do piekła znaleźć.
Gdy wtem pod gorę jakąś sporą
Podeszli i w niej wielką norę
Znaleźli i wskoczyli do niej.
W ciemnościach poszli, pełen lęku
Eneasz stale macał ręką,
By przed upadkiem się uchronić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с Сивиллой поспешали
До пекла поскорей домчать,
Оглядываясь, всё гадали,
Как в пекло двери отыскать.
А после, на гору крутую
Взойдя, нашли нору большую,
Тотчас же прыгнули туда.
Эней, молясь тихонько богу,
Рукой нащупывал дорогу,
Не провалиться чтоб куда.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сивилла в пекло дверь искала,
Глядела пристально кругом,
В сердцах Энея понукала.
Он поспевал за ней бегом.
Вот наконец узрели гору,
А в той горе большую нору
Нашли — и бросились туда.
Энею в очи мрак ударил.
Пошли. Эней рукою шарил —
Не провалиться бы куда!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллою старались
До ада поскорей дойти,
Кругом все время озирались,
Чтоб двери ада не пройти,
Но вот, найдя гору крутую,
Приметили нору большую,
Тотчас же прыгнули туда.
Пошли во мраке под землею,
Эней шел, щупая рукою,
Чтоб не свалиться никуда.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллою хотели
Скорей пройти пустынный путь,
Вокруг внимательно смотрели,
Боялись двери в ад минуть.
Уже под вечер — видят гору,
К ней подошли, и вскоре нору
Нашли, и прыгнули туда.
Впотьмах тащася за ягою,
Эней все пробовал ногою,
Не провалиться бы куда.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak ježibaba Aeneáše
na cestu rychle odvlekla ©
a rozhlížela se s ním plaše,
kde najdou dveře do pekla.
Tu přišli před nějakou horu,
v ní našli velikánskou noru —
a to byl jejich cesty cíl.
Jít temnou slojí bylo mukou,
Aeneas pořád hmatal rukou,
aby se někam nezřítil.

    

Highslide JS
В. Корнієнко. Улиця до пекла.
Частина III, строфа 44-45.

Highslide JS
А. Штірен. Улиця до пекла.
Частина III, строфи 44-45.

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ся улиця вела у пекло.
Була вонюча і грязна;
У ній і вдень було, мов смеркло,
Од диму вся була чадна;
Жила з сестрою тут Дрімота,
Сестра же звалася Зівота,
Поклон сі перші оддали
Тімасі нашому Енею
З його старою попадею, —
І послі далі повели.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ся улыця вела у пекло,
Була вонюча и грязна;
У ній и въ день було мовъ смеркло,
Одъ дыму вся була чадна;
Жыла съ сестрою тутъ дримота,
Сестра же звалася зивота,
Поклонъ си перши оддалы
Тимаси нашому Энею
Зъ його старою попадею —
И посли дали повелы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 44.

Рядки 7-8:

видання 1798:

Поклон сі перви оддали
Тіпахі нашему Енею

Примітки: III, 44.

       Частина III стр. 44.

Сон — це брат смерті. Тому біля самого входу в підземне царство Плутона (царство мертвих) перебувають Дрімота і Зівота. Подібні уявлення живуть в українській народній демонології. Так, у "Лісовій пісні" Лесі Українки "Той, що в скалі сидить", хоче забрати вбиту зрадою коханого лісову русалку Мавку в царство "тьми й спокою", "в далекий край, незнаний край, де тихі, темні води спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі..." (Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. — К., 1976. — Т. 5. — С. 269).

 

Тімаха — тямковитий, кмітливий, спритний, молодецький. Сам І. Котляревський у словнику-поясненні до "Бнеїди" подав російський відповідник — "повеса".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The street, which led to Hell
Was stinking, very muddy,
And in broad day the smell
Was bad, the smoky air looked ruddy.
That's where the Drowsiness
Lived with her sister, Yawningness.
With not too much to say,
They greeted Sir Aeneas and his frau
With low and reverential bow,
Then all were on their way.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны да пекла пад скляпеннем
Ішлі смярдзючым і глухім,
Святло ахутаў чорным ценем
Там вечны чад, смуродны дым;
У месцы тым жыла Дрымота,
А з ёй сястра яе Зявота;
Уразіў ветрагон Эней
Паненак, і паклон адбілі
Яны Энею і Сівіле,
А потым павялі далей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Това бе улица към ада,
воняща, мръсна, цяла в смет;
и денем сякаш мрак припада —
тъй окадено бе навред,
изтрито — ямка подир ямка;
Прозявка и сестра и Дрямка
живееха тук — две моми.
Те на Еней се поклониха
и на старицата му лиха
и ги упътиха сами.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es war genau der Weg zur Hölle,
Er war voll Dreck und voll Gestank;
Sogar am Tag war es dort dunkel,
Und stickig war es, voller Rauch.
Zwei Schwestern lebten dort, Träumene
Und Gähne wurden sie genannt.
Sie boten unserem Aeneas
Als erste ihren tiefen Gruß,
Sowie der alten Weggefährtin,
Und gaben ihnen ihr Geleit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do piekła właśnie wiodła owa
Ulica brudna i złowonna;
Dzień cały na niej zmierzch panował,
Od dymu była zaczerniona;
Mieszkała z siostrą tam Drzemaczka,
A siostra zwała się Ziewaczką,
Te pierwsze im się ukłoniły
Eneaszowi — spryciarzowi
Z popadią jego siwogłową, —
A potem ich poprowadziły.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тропа все дальше уводила
Вонючим, грязным ходом в ад,
Вовек здесь солнце не всходило,
Курился дым, сочился чад.
Тут издавна жила Дремота
С сестрой по имени Зевота.
Они всех прежде набрели
На путников. Сквозь сон лениво
Приветствовали их учтиво
И тотчас дальше повели.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На улице нечистой, смрадной,
Что в пекло напрямик вела,
И днем и ночью было чадно,
Вонючая клубилась мгла.
Гнездилась в полутьме Дремота
С сестрой, по имени Зевота.
Поклон отвесив поясной,
Безмолвно выплыли сестрицы
И навязались в проводницы
Энею с древней попадьей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Та улица шла прямо в пекло,
Повсюду грязь была и смрад.
И днем на ней все будто меркло.
Такой стоял здесь дым и чад.
Жила с сестрою тут Дремота,
Сестра ее звалась Зевота.
Они склонились до земли
В поклоне молодцу Энею
С его старухой-попадьею,
А после дальше повели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Та улица, что шаг, то круче,
Спускаясь, прямо в ад вела,
Была она грязна, вонюча,
Тут даже днем стояла мгла.
Жила с сестрою здесь Дремота,
Сестра звалась ее Зевота,
К Энею сестры подошли,
Пред ним и этой попадьею,
Кривой, горбатой и сухою,
Они склонились до земли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ulice tato na předpeklí,
zle začouzená, Špinavá,
smrděla, splašky po ní tekly,
i v poledne v ní bylo tma.
Tam Dřímota se sestrou žila,
Zívota její sestra byla,
ty přišly složit poklonu,
nabídly Aeneovi rámě
i jeho sličné gardedámě
a dál je vedly k Plutonu.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А потім Смерть до артикулу
Їм воздала косою честь,
Наперед стоя калавуру,
Який у її мосці єсть:
Чума, война, харцизтво, холод,
Короста, трясця, парші, голод:
За сими ж тут стояли в ряд:
Холера, шолуді, бешиха
І всі мирянські, знаєш, лиха,
Що нас без милости морять.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 45.

Highslide JS
М. Ваша. Частина  III, строфа 45.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А потимъ смерть до артыкулу
Имъ воздала косою честь,
Напередъ стоя калавуру,
Якый у ѣи мосци есть:
Чума, война, харцызство, холодъ,
Короста, трясця, парши, голодъ;
За сымыжъ тутъ стоялы въ рядъ:
Холера, шолуди, бешыха,
И вси мыряньски, знаешъ, лыха,
Що насъ безъ мылосты морять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 45.

Рядок 2:

видання 1798:

Їм оддала косою честь

Рядки 7-8:

видання 1798:

За нею ж тут стояли в ряд:
Кор, віспа, шолуді, бешиха

Рядок 8:

видання 1809:

Кор, віспа, шолуді, бешиха

Примітки: III, 45.

       Частина III стр. 45.

Артикул — тут у значенні: прийом з рушницею.

 

Чума — недарма ця хвороба стоїть першою у караулі, який вишикувався за спиною смерті. Найстрашніше людське лихо в давні часи. Періодичні пандемії чуми забирали більше жертв, ніж війни. Правда, інколи чумою називали інші епідемії та пандемії, які спричиняли велику смертність. У XIV ст. пандемія чуми, яку вважають найбільшою в історії Європи (так звана "чорна смерть"), за кілька років забрала кожного четвертого жителя континенту (близько 25 мільйонів). Залишалася вона грізним бичем людства і у XVIII та XIX століттях. На Україні особливо пам'ятною, чи не найбільш спустошливою за все XVIII ст. була люта морова пошесть 1738 — 1740 років, яка надовго лишилася в народній пам'яті. Чумою нерідко супроводжувалися численні війни з Туреччиною. Фразеологізм "бендерська чума" до цього часу живе в нашій мові (див. коментар: III, 3).

 

Харцизство - розбій, грабіж. Теж дуже дошкульне і поширене лихо, особливо в часи воєн і розрух.

 

Парші — заразне захворювання шкіри. На уражених ділянках шкіри випадає волосся.

 

Холера — одна з грізних епідемічних хвороб.

Див. також III, 3.

       Частина III стр. 3.

Як під Бендер'ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год
— можливо, в останньому рядку І. Котляревський мав на увазі якусь невідому нам пісню про голодовку в неурожайний рік, нерідке явище в усі давні, та й не такі давні часи. Одначе дослідники "Енеїди" згадку про воєнні дії під Бендерами і "голодний год" пов'язують з конкретним епізодом однієї з російсько-турецьких воєн. У 1789 р. російські війська під командуванням князя Г. О. Потьомкіна вели тривалу облогу турецької фортеці Бендери (нині місто Молдавської РСР, районний центр), яка закінчилася капітуляцією її гарнізону. Фаворит Катерини II бездарний воєначальник Потьомкін не дбав належним чином про постачання військ. Нестача провіанту, осінні холоди призвели до голоду, поширення епідемій. Подібні явища спостерігалися не тільки під Бендерами, а й під Очаковом, іншими фортецями, в інших епізодах численних російсько-турецьких війн протягом XVIII — початку XIX ст. Нар.: Бендерська чума. Добувсь, як під Очаковим (Номис. — С. 37). Не знав автор "Енеїди", коли писав ці рядки, що йому як учаснику походу проти Туреччини 1806 р. в чині штабс-капітана Сіверського драгунського полку доведеться воювати "під Бендер'ю".

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And Death, behaving by the cards,
Showed them his honour with the scythe,
Then lined up all his bodyguards,
All serviceable and so blithe:
Black death, the war, the chills,
Rapine, the brigandage and other ills,
Behind them was a lengthy row
Of cholera, arthritis and phlebitis,
And maladies such as rachitis,
Who're causing us an endless woe.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А потым востраю касою
Смерць аддавала ім салют;
Стаяў у Смерці за спіною
Яе дазор надзейны тут:
Чума, вайна, жабрацтва, голад,
Парша, кароста, трасца, холад
Стаялі ў рад, за імі ўслед:
Халера, шалудзівасць, рожа —
Усё, што зжыць са свету можа
І ад чаго нямілы свет.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй смъртта, гърди издула,
с косата им отдаде чест,
преведе ги пред караула,
заради тях изкаран днес:
война, безпътство, студ, проказа,
пиянство, чума, глад, омраза;
и втори ред се бе събрал:
безумство, краста, кел, холера,
все напасти, и не от вчера,
които ни морят без жал.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der nächste, der die beiden grüßte
Mit seiner Sense, war der Tod.
Vor ihm standen in langen Reihen
Alle, die ihm stets untertan:
Der Haß, der Krieg, die Hochmut, Kälte,
Schüttelfrost, Pocken, Hunger, Durst;
Dahinter standen aufgegliedert
Cholera, Ungeziefer, Pest;
Es gab dort wirklich alle Plagen,
Die uns erbarmungslos gequält.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A dalej śmierć też przepisowo
Honory kosą im oddała;
Na czele warty doborowej,
Co jej niemało jejmość miała:
Tu dżuma, wojna, rozbój, zimno,
Świerzb, febra, parchy, głód i inne
Za nimi licha stały rzędem:
Cholera, strupy, ospa, róża
I wszystkie ziemskie biedy różne,
Co morzą nas bez żadnych względów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после Смерть по артикулу
Им отдала косою честь,
Красуясь перед караулом,
Какой всегда у Смерти есть:
Чума, война, разбой и холод,
Короста, лихорадка, голод;
За ними выстроились в ряд:
Холера, рожа, золотуха,
Парша, проказа и желтуха —
Все лиха, что людей морят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пришельцам честь по артикулу
Воздав косою, Смерть сама
Скомандовала караулу,
Что состоял при ней: чума,
Война, разбой, злодейство, холод,
Трясучка, рожа, парши, голод;
За ними выстроились в ряд
Холера, шелуди, короста,
Еще напастей разных со сто,
Что без пощады нас морят.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Потом и Смерть по артикулу
Им отдала косою честь,
Встав перед строем караула,
Что у такой особы есть:
Война, разбой, проказа, холод,
Парша, короста, мор и голод.
За ними выстроились в ряд
Холера, рожа, сап с чумою,
Со всякою людской бедою,
Что нас без милости морят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И Смерть, согласно артикула,
Им отдала косою честь,
Став смирно возле караула,
Какой в ее владенье есть:
Чума, война, разбой и голод,
Короста, лихорадка, холод,
А с ними тут стояли в ряд:
Парша, холера, оспа, рожа
И все мирские беды тоже,
Что нас без жалости морят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A potom Smrt, jak předpis káže,
jim vzdala poctu kosou svou
a před ní stály v šiku stráže,
které Smrt měla pod sebou:
mor, válka, loupež, hlad a zima,
svrab, neštovice, prašivina
a dalších skvostů celá hráz:
cholera, lepra, růže, vředy
a všechny další lidské bědy,
co bez milosti hubí nás.

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іще ж не все тут окошилось,
Іще брела ватага лих:
За смертію слідом валилось
Жінок, свекрух і мачух злих.
Відчими йшли, тесті-скуп'яги,
Зяті і свояки-мотяги,
Сердиті шурини, брати,
Зовиці, невістки, ятровки —
Що все гризуться без умовки —
І всякі тут були кати.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина III, строфа 46-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ище жъ не все тутъ окошылось,
Ище брела ватага лыхъ:
За смертію слидомъ валылось
Жинокъ, свекрухъ и мачухъ злыхъ.
Видчымы йшлы, тести скупьягы,
Зяти и своякы мотягы,
Сердыти шурыны, браты,
Зовыци, невисткы, ятровкы —
Що все грызутся безъ умовкы —
И всяки тутъ булы каты.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 46.

Рядок 3:

видання 1798:

За смертію услід валилось

Рядки 5-6:

видання 1798:

Вотчими шли, тесті-скупяги,
Були і наші побродяги

Рядок 5:

видання 1809:

Вотчими шли, тесті-скупяги

Рядок 8:

видання 1798:

Зовиці, братови, ятровки

Примітки: III, 46.

       Частина III стр. 46.

Це сімейна строфа. Тут названі члени патріархальної сім'ї, ближчі і дальші родичі, які могли чинити зло, порушувати заповіді сімейного життя. Свояк — брат дружини. Шурин — тут у значенні: брат чоловіка. Зовиця — сестра чоловіка. Ятровка — дружина чоловікового брата. Сучасного читача може здивувати, що в ряду "злих" родичів не згадана теща. Тут треба нагадати, що йдеться про старосвітську патріархальну сім'ю з її укладом, коли жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручалися у її сімейне життя. Більшість "злих" подано тут з позиції невістки, жінки-дружини, хоч вона й сама фігурує в цьому ряду, навіть відкриває його. У давніх народних піснях теща ніде не фігурує у негативному плані, до неї тільки шле свої плачі-жалі безправна і зневажена чоловіконою родиною дочка. "Зла теща" з'являється тільки із занепадом патріархального укладу та емансипацією жінки в родинному і громадському житті.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

One could detect no end to it.
There was a drove of others:
And Death was followed by an exquisite
Hodgepodge of vicious in-laws and stepmothers.
Stepfathers were there, too, the big cajolers,
And many relatives, high rollers,
Some angry brothers, sisters,
Who liked to quarrel constantly,
And caused bad blood incessantly,
All obstinate persisters.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як за нягодамі нягоды,
Ішлі натоўпы бед ліхіх:
Стаялі доўгія чароды
Жанок, свякрух і мачых злых.
Далей — айчымы, а за імі
Зяці, з іх цёшчамі скупымі,
І сваякі іх — мантачы,
Браты, нявесткі і залоўкі,
Што між сабой грызуцца лоўка —
Усіх не злічыш, не лічы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не свършваха дотук бедите,
не свършват пустите злини:
вървяха след смъртта тълпите,
свекърви, мащехи, жени,
и тъстове — циции редки,
и зетьове с погрешни сметки,
сърдити шуреи, бащи,
снахи и зълви, и етърви —
в кавгите и сплетните първи —
от тях човек да пропищи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch dies war wahrlich nicht das volle
Menschlicher Plagen Angebot:
Hinter dem Tod folgten die bösen
Schwieger- und Stiefmütter en masse,
Schwieger- und Stiefväter, Stiefsöhne,
Und der Verwandten ganzer Club,
Boshafte Schwager und die Brüder,
Die Schwägerinnen, Dirnen auch,
Die ständig miteinander stritten;
Danach der Folterknechte Schar.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz na tym to się nie kończyło,
Bo nieszczęść brnęło jeszcze trochę:
Za śmiercią tłumnie w ślad waliły
Złe żony, świekry i macochy.
Ojczymy i teściowie — skąpcy,
Zięciowie, krewni gorsi obcych
I rozzłoszczeni szwagrzy, bracia,
Bratowe różne i synowe,
Co ciągle gryzą się od nowa —
Tu różnej maści byli kaci.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но, кроме хвори, есть немало
На свете бед и зол иных —
За Смертью следом ковыляла
Толпа свекровок, мачех злых,
Шли вотчимы и тести-скряги,
Зятья и свояки-плутяги,
Невестки, скорые на брань,
Свояченицы и золовки —
Ругательницы и плутовки —
И всякая иная дрянь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Плелась ватага бед ходячих.
Валила туча всяких зол:
Сварливый полк свекровей, мачех
И жен за смертью следом брел.
Шли тести — скупердяи, жмоты,
Зятья — растратчики и моты,
Буяны-братья, свояки,
Свояченицы и золовки —
Обидчицы и колотовки,
Что в ход пускали кулаки.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но этим все не завершилось,
Еще гурьба шла зол иных:
За Смертью вслед толпа тащилась
Свекровей, жен и мачех злых,
Шли отчимы и тести-скряги,
Зятья и свояки-плутяги,
Презлые шурины, братья,
Невестки, тещи и золовки,
Что все грызутся без умолку, —
Все, от которых нет житья.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Еще не все тут находилось,
Немало было бед иных,
За Смертью медленно тащилась
Толпа свекрух и мачех злых,
Шли отчимы и тести-жмоты,
Зятья со свояками — моты,
Сердитый шурин, хмурый брат,
Невестки, сестры и золовки,
Что грызлися без остановки, —
Унылый, бесконечный ряд.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To všechno ještě bylo málo
těch běd a strastí pozemských:
hned za Smrtí se přiloudalo
mnoho žen, tchyní, macech zlých.
Šli otčimové, skoupí tcháni, ©
zeťové, švagři pohněvaní
a kousali se jako zvěř;
švagrové, snachy tady v pekle
se spolu rvaly jako vzteklé —
a dál šla různá jiná sběř.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Якіїсь злидні ще стояли,
Жовали все в зубах папір,
В руках каламарі держали,
За уха настромляли пір.
Се все десятські та соцькії,
Начальники, п'явки людськії
І всі прокляті писарі,
Ісправники все ваканцьові,
Судді і стряпчі безтолкові,
Повірені, секретарі.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 47.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якіись злыдни ще стоялы,
Жовалы все въ зубахъ папиръ,
Въ рукахъ каламари держалы,
За уха настромлялы пиръ.
Се все десятьски, та соцькіе,
Началныкы, пъявкы людскіе
И вси прокляти пысари,
Исправныкы все ваканцьови,
Судьи и стряпчи безтолкови,
Повиренни, секретари.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 47.

Рядок 1:

видання 1809:

Якієсь злидні ще стояли

Рядки 4-5:

видання 1798:

За уші ж настромляли пір.
Се все десятські, то соцькії

Рядок 5:

видання 1809:

Се все десятські, то соцькії

Рядок 8:

видання 1809:

Ісправники все ваканцови

Примітки: III, 47.

       Частина III стр. 47.

Представлений тодішній нижчий і середній поліцейсько-судовий апарат. Від найнижчої ланки до вищих — повітового та міського масштабу.

 

Каламар — чорнильниця.

 

Десятський — найнижчий щабель в поліцейсько-судовій ієрархії. Звичайний селянин, вибраний громадою і схвалений начальством для виконання поліцейських обов'язків на своєму кутку. Часом несе сторожову службу, бере участь у збиранні податків, взагалі є помічником сільського старости. Посада десяцького на Україні з'явилася із введенням губернського адміністративно-територіального поділу у 1782 р. і проіснувала аж до Жовтневої революції. Нар.: Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Номис. — С. 21).

 

Соцький — нижчий поліцейський служитель на селі; виконував ті ж функції, що й десяцький. Над десяцькими і соцькими, які є зрештою частиною трудящого люду, стоять "начальники, п'явки людськії", канцелярська братія, відома в народі під одним збірним іменем "писарі".

 

Ісправники все ваканцьові — посада ісправника (справника) введена за царювання Катерини II. Справник здійснював вищу поліцейську владу в повіті. "Ваканцьовий — зайвий" (К.) Мабуть, це претендент на посаду справника, вакансію. Річ у тім, що справника, так само як і предводителя дворянства (маршалка), на перших порах обирали з-поміж себе дворяни. Можливо, той, хто надіявся бути обраним на посаду справника, стажувався (вживаючи сучасний термін) на цій або інших посадах поліцейсько-судового відомства. Пізніше справника стали призначати без виборів на місцях губернські власті.

 

Стряпчий — помічник прокурора, інколи в його відсутності виконував прокурорські обов'язки. Взагалі знавець і тлумач законів.

 

Повірені — юристи, які вели чиюсь справу в суді за довіреністю клієнта.

 

Секретар — особа, яка відала канцелярією суду. Як знавець законів і юридичних процедур, секретар брав участь у слідстві та судовому процесі.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A group of poor souls stood around,
They chewed some papers, it appeared,
With inkhorns in their hands, spellbound,
Had quills behind their ears, with ink besmeared.
Among them were the known bloodsuckers,
Policemen, village chiefs and muckers,
And all the wicked scribes,
Retired constables, and judges,
Who wore the inexpensive budges,
And those officials who took bribes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут злыдні нейкія стаялі
Усе з паперамі ў зубах,
Чарніліцы ў руках трымалі,
За вухам пер'е — глянуць страх.
Тут соцкі і дзесяцкі — кожны
Людская п'яўка, чын вяльможны,
Праклятыя ўсё пісары;
Былі тут спраўнікі ў адстаўцы,
Хапугі-суддзі, выканаўцы
Судовыя, сакратары.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Проклетници след тях сумтяха,
хартия дъвчейки безспир,
мастилници в ръка държаха,
с перата зад ухо; шпалир
от стотници и офицери —
пиявици и кожодери,
проклети писари-глупци,
нотариуси, секретари,
готвачи прости и стражари,
съдии, бирници, ищци.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort stand auch jede Menge Elend,
Sie kauten ständig am Papier,
Mit Tintenfässern in den Händen,
Mit Federn hinter ihrem Ohr.
Dies waren alles Angestellte,
Die sich durch Menschen reich gemacht,
Kanzleivorsteher, Sekretäre,
Steuereintreiber ohne Gnad',
Richter, törichte Advokaten
Und Schreiber, von allen gehaßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I jeszcze stały licha w szczekach
Wciąż papier biały przeżuwały
I kałamarze miały w rękach,
Za uszy pióra powsadzały.
Setnicy to i dziesiętnicy,
Pijawki ludzkie, naczelnicy,
Przeklęci wszyscy też pisarze;
Stał isprawników tłumek spory,
Głupawych sędziów, asesorów,
Pełnomocników, sekretarzy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Стояли злыдни там рядами
С бумажной жвачкою в зубах,
Торчали перья за ушами,
У всех чернильницы в руках.
То сотских и десятских туча,
Вредней и злее змей гремучих;
Пан-писарь, черт его дери,
Орава стряпчих прелукавых,
Исправников, судей неправых,
Ходатаи, секретари.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И крючкотворы и плутяги
С пером за ухом были здесь,
Жевали жвачку из бумаги,
Чернил с песком глотали смесь;
И тьма начальников — пиявок,
Десятских, сотских — злобных шавок
И распроклятых писарей;
Толпа исправников заштатных,
Судей и стряпчих беспонятных,
Поверенных, секретарей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Немало злыдней там стояло
С бумагой жеваной в зубах,
За ухом по перу торчало,
У всех чернильницы в руках.
То судьи, множество, вдобавок,
Начальников — людских пиявок,
Десятских и секретарей;
Исправники все отставные,
Подсудки, стряпчие дурные
И тьма проклятых писарей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Какие-то хлюсты стояли,
Бумагой рты свои набив,
В руках чернильницы держали,
За уши перья заложив;
То все исправники в отставке,
Начальники — людские пьявки,
Полно проклятых писарей,
Десятских, сотских очень строгих,
Поверенных, и стряпчих многих,
И судей, и секретарей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bylo tam vidět jiné tváře,
ty papír v zubech žvýkaly,
držely v rukou kalamáře,
za uši pera strkaly.
To všechno páni od radnice,
výběrčí, lidské pijavice,
a všichni další písaři,
adjunkti, správci, komisaři,
zástupci, soudci, aktuáři,
kancelisti a notáři.

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За сими йшли святі понури,
Що не дивились і на світ,
Смиренної були натури,
Складали руки на живіт;
Умильно богу все молились,
На тиждень дні по три постились
І вслух не лаяли людей;
На чотках мир пересуждали
І вдень ніколи не гуляли,
Вночі ж було не без гостей.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 46-50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За сымы йшлы святи понуры,
Що не дывылысь и на свитъ,
Смыреннои булы натуры,
Складалы рукы на жывитъ;
Умыльно Богу все молылысь,
На тыждень дни по тры постылысь
И въ слухъ не лаялы людей;
На чоткахъ мыръ пересуждалы
И въ день николы не гулялы,
Въ ночи жъ було не безъ гостей.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 48.

Рядок 3:

видання 1798:

Смиренненькой були натури

Рядок 3:

видання 1798:

Но тихо мир пересуждали

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Behind them were some holy men,
Who were not interested to see the world,
Which was beyond their surly ken,
Their hands were on their bellies, furled.
They used to passionately pray
And kept strict fasting every other day.
They never loudly cursed mankind,
But criticized while fingering the beads.
Their days were free of sinful deeds,
At night, their passions would unwind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За імі сунуўся пануры
Святых прытворны, строгі рад,
Былі пакорлівай натуры
Усе — ад галавы да пят;
Іх сумны лёс — багам маліцца,
На тыдзень па тры дні пасціцца
І ўслых не асуджаць людзей;
Свет на ружанцах асуджалі,
Ніколі днём не балявалі,
А ноч была — не без гасцей.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървяха като на разходка
светци, отвърнали лице,
с душа замислена и кротка,
набожно скръстили ръце;
умилно молили се богу
и поста спазвали най-строго,
невдигали за нищо глас;
развличали се с броеници
цял ден без гости, без девици —
освен в среднощен късен час.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann folgten heilige Gestalten,
Düster und mit gesenktem Haupt,
Es waren gar sanfte Naturen,
Mit Händen übers Kreuz am Bauch.
Sie beteten zu Gott inständig,
Fasteten jeden zweiten Tag.
Laut schimpften sie nie über einen,
Doch hinterrücks kam jeder dran;
Tagsüber gab es keine Feste,
Doch Gaste kamen in der Nacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za nimi święte szły ponure —
Nie chciały świata widzieć, słuchać,
Pokorną miały też naturę,
Składały rączki te na brzuchu;
Do Boga stale się modliły,
Na tydzień po trzy dni pościły,
Na ludzi nie krzyczały z złości;
Świat na różańcu obmawiały
I w dzień przenigdy nie hulały,
Lecz w nocy było nie bez gości.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

За ними чередой понурой
Шагал святых унылый взвод,
Сии смиренные натуры
Всё клали ручки на живот,
Умильно всем богам молились,
В неделю по три дня постились,
Не поносили вслух людей —
Зато тишком весь свет ругали,
Днем не случалось, чтоб гуляли,
Но ночь была не без гостей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ханжей понурые фигуры.
Плелись, молчание храня.
Сии смиренные натуры,
Постясь в неделю по три дня,
На животе слагали руки
И слали господу докуки;
Не осуждали вслух людей,
А, не в пример иным трещоткам,
Перебирали всех по четкам
И ждали по ночам гостей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Святоши шли, главу понурив,
И не глядели на народ,
Смиренной были все натуры.
Уклавши руки на живот,
Умильно господу молились,
В неделю дня по три постились
И вслух не хаяли людей,
Грехи мирян на четки клали
И днем ни разу не гуляли,
А ночь была не без гостей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Святоши, головы понуря,
Шли, набожно скрививши рот,
Смиренны были по натуре,
Все клали руки на живот;
Умильно всем святым молились,
В неделю по три дня постились,
И вслух не хаяли людей,
На четках мир пересуждали,
Днем жили скромно, не гуляли,
А ночь была не без гостей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A za nimi šli svatouškové,
ti oči k zemi klopili,
pánbíčka měli v každém slově,
nejedli ani nepili,
půst měli nejmíň třikrát týdně
a tvářili se svatě, mírně,
žmoulali pořád růženec;
kdekoho přísně odsoudili,
ve dne se nikdy nebavili,
však zato v noci — měli hec.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Насупротив сих окаянниць
Квартал був цілий волоцюг,
Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць
І бахурів на цілий плуг;
З обстриженими головами,
З підрізаними пеленами,
Стояли хльорки наголо
.
І панночок фільтіфікетних,
Лакеїв гарних і дотепних,
Багацько дуже щось було.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина  III, строфа 49.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На супротывъ сыхъ окаянныць,
Кварталъ бувъ цилый волоцюгъ,
Моргухъ, мандрьохъ, ярыжныць, пъяныць
И бахуривъ на цилый плугъ;
Зъ обстрыженнымы головамы,
Зъ пидризаннымы пеленамы,
Стоялы хльоркы наголо.
И панночокъ филтификетныхъ,
Лакеивъ гарныхь и дотепныхъ
Багацько дуже щось було.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 49.

Рядок 7:

ч. III, строфа 49 1-3 Насупротив сих окаянниць

Рядки 1-3:

видання 1798:

Насупротив сих окаянних
Була ватага волоцюг,
Мандрьох, фиглярок притаманних

Рядок 7:

видання 1798:

Вони стояли наголо

видання 1809:

Стояли фльорки наголо

Примітки: III, 49.

       Частина III стр. 49.

Моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць — грішні жінки, перелічені залежно від міри падіння, чим далі — тим більш пропащі (див. також коментар: III, 86).

 

З підрізаними пеленами,
Стояли хльорки наголо
— хльорка — жінка легкої поведінки (див. також коментар: III, 86). За давнім звичаєм, виявленій розпутниці обрізали косу, підрізали пелену і в такому вигляді водили по селу чи місту.

Див. також III, 86.

       Частина III стр. 86.

Мандрьохи, хльорки і діптянки — зневажливі прізвиська жінок легкої поведінки; їх перелік подається по низхідній. Мандрьоха — одружена жінка, яка залишила сім'ю і пішла блукати по людях. Так називали й тих, які з незаконно народженою дитиною йшли з рідної домівки ("Катерина", "Наймичка" Т. Шевченка). Мандрьоха не завжди була пропащою жінкою, повією. Часто, зійшовши з дому, вона наймалася десь у чужих людей і жила самостійно. Таке явище було викликане тим, що жінка була в повній залежності від чоловіка і не мала права розірвати шлюб. У "Кайдашевій сім'ї" І. Нечуя-Левицького молодиця Мелашка, не витримавши знущань свекрухи, рушає з односельцями перед Великоднем до Києва, тут відстає від своїх і йде в найми. Таким чином Мелашка опиняється у становищі мандрьохи, хоч письменник і не вживає цього слова. Тільки через рік чоловік (Лаврін) знайшов Мелашку і вмовив повернутися додому.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A city block, filled up with tramps,
Was opposite those profligates,
Besides, there were street walkers, scamps,
Coquettes and swarms of young unruly brats.
Some prostitutes with short-cut hair
Were standing almost bare,
Their skirts were shortened very much.
In other words, there was a lot
Of lackeys, handsome and astute somewhat,
And of some pretty girls a gorgeous clutch.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Насупраць грэшнікаў праклятых
Квартал быў розных валацуг,
Суцяжніц і п'янчуг заўзятых,
Распусніц на цалюткі плуг,
З абстрыжанымі валасамі,
З надрэзанымі падаламі,
А хто раздзет і дагала.
Паненачак манерных, кволых,
Лакеяў гаваркіх, вясёлых
Тут плойма цэлая была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А срещу тия клети люде —
претъпкан с никаквици двор:
лъжкини, фльорци, хайти, луди
и ороспии цял обор;
остригали им и главите,
подрязали им и полите —
стоеше курволяка гол.
Госпожици — известни фльорци,
лакеи — хитри царедворци;
и много бяха, просто бол.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Gegensatz zu den Bigotten,
War Hades der Landstreicher voll,
Der Tippelbrüder, Säufer, Dirnen
Und ihrer Balge fuhrenweis;
Mit abgeschnittenen Gewändern,
Und glatt geschoren, völlig nackt,
Standen am Wegesrand die Huren;
Daneben Damen zart und fein,
Sowie Galane, schon, manierlich,
Gar viele gab's davon, fürwahr.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A naprzeciwko tych przeklętnic
Włóczęgów był calutki rejon,
Pijaków, flirciar, kłamczuch wstrętnych
I rozpustników, i złodziei;
Z ostrzyżonymi już głowami
I z podciętymi spódnicami
Tam nierządnice gołe tkwiły.
Panienek też zmanierowanych,
Lokai ładnych, zmyślnych, cwanych
Pełniutko coś dokoła było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Напротив постников нескромных
Квартал был целый потаскух,
Развратниц, пьяниц неуемных
И легких нравом молодух
Со стрижеными головами,
В сорочках, с голыми ногами,
Гулящих девок строй густой.
Немало панночек жеманных,
Лукавых и непостоянных,
Стояли шумною толпой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Напротив этих окаянниц
Квартал был целый потаскух,
Бродяг, моргух, ярыжниц, пьяниц,
Бесстыдных шатунов и шлюх.
С остриженными головами,
С подрезанными подолами
Распутницы стояли сплошь.
А сколько панночек ломливых,
Лакеев ловких и смазливых
Там было — право, не сочтешь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Напротив этих окаянных
Квартал был целый потаскух,
Ярыжниц, побродяжек пьяных
И хахалей со всех округ.
Со стрижеными головами,
С подрезанными подолами
Стояли шлюхи наголо.
Пригожих панночек игривых,
Дотошных, ласковых, смазливых
Толклось несметное число.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А супротив святош смиренных
Квартал бродяг бездомных был,
Гулящих баб, пропойц презренных,
Распутниц, сводников, кутил;
Девчат с сурмленными бровями,
С остриженными головами,
С едва прикрытой наготой;
И нежных панночек пригожих, —
Лакеев, ловких и хороших,
Вокруг них вился целый рой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A protějškem těch bezbožníků
byl celý houfec poběhlic,
kokety, běhny v jednom šiku
tu stály vedle helmbrechtnic;
ty byly celé ostříhané,
podolky měly uřezané
a stály tady na holo;
též vyumělkovaných panen
rozkošných boků, štíhlých ramen
tu stálo mnoho okolo.

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І молодиці молоденькі,
Що вийшли замуж за старих,
Що всякий час були раденькі
Потішить парнів молодих;
І ті тут молодці стояли,
Що недотепним помагали
Для них сімейку розплодить;
А діти гуртові кричали,
Своїх паньматок проклинали,
Що не дали на світі жить.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 50.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И молодыци молоденьки,
Що выйшлы замужъ за старыхъ,
Що всякій часъ булы раденьки
Потишыть парнивъ молодыхъ;
И ти тутъ молодци стоялы,
Що не дотепнымъ помагалы
Для ныхъ симейку росплодыть;
А диты гуртови крычалы,
Своихъ пань-матокъ проклыналы,
Що не далы на свити жыть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 50.

Рядок 2:

видання 1798:

Що вишли замуж за старих

Рядки 4-8:

видання 1798:

Принадить хлопців молодих;
І ті тут дядини стояли,
Що неплодущим помагали
Для них семейку розплодить;
Маленькі діти там кричали

Примітки: III, 50.

       Частина III стр. 50.

Діти гуртові — тобто позашлюбні діти, незаконнонароджені. Тут у значенні: діти, яких матері-грішниці погубили зразу після народження.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were young wives, who sought a chance -
Their husbands were too old -
To offer love and hot romance
To some young bucks quite uncontrolled.
And those young fellows, who
Were making babies, stood there , too.
They helped enlarge the family.
The common brats didn't stop to cry,
They cursed their mums, who made them die,
While they were babies, prematurely.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яшчэ стаялі тут дзяўчаты,
Што выйшлі замуж за старых,
Якія пры выпадку рады
Пацешыць хлопцаў маладых;
І тыя хлопцы тут стаялі,
Што іх мужам дапамагалі
Хутчэй патомства распладзіць;
І дзеці тут лямантавалі —
За тое матак пракліналі,
Што не далі на свеце жыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И хубавици пременени,
на старци ставали жени,
да могат с младите ергени
да кръшкат често настрани;
тук бяха също и ония,
помагали на завалия
да се ожени и плоди;
а копелетата врещяха
и свойте майчици кълняха,
че махнали ги отпреди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dort waren junge Ehefrauen,
Die alten Männern angetraut,
Und sich allzeit bereit erklärten,
Den jungen Freiern schön zu tun;
Auch waren da die jungen Männer,
Für Schwache immer hilfsbereit
Dire Familien zu vergrößern;
Laut schrie dort eine Kinderschar,
Die über ihre Mütter fluchte,
Daß sie ihr Leben abgekürzt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mężatki były tam młodziutkie,
Co wyszły za mąż, lecz za starych,
I zawsze były już chętniutkie
Pocieszyć młodych zuchów zaraz;
Tu również ci młodzieńcy stali,
Co niedołęgom pomagali
Napłodzić dla rodziny dzieci;
Niechciane dzieci wciąż krzyczały,
Swe panie — matki przeklinały,
Co im nie dały żyć na świecie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А рядышком в тоске грустили
Молодки — жены стариков,
Что всякий час готовы были
Чужих потешить молодцов.
Здесь также пареньки стояли,
Что недотепам помогали
Для них семейку расплодить;
Ребята, что отцов не знали,
Родительниц безмужних кляли,
За то, что не дали пожить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Теснились там и молодицы,
Что втайне от мужей седых
Большие были мастерицы
Парней потешить холостых,
И хваты те, что не гуляли,
А ротозеям пособляли
Семейку расплодить быстрей;
Пригульные кричали дети
И, не успев пожить на свете,
За это кляли матерей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Рядком молодушки теснились,
Что замуж шли за стариков,
А сами только и стремились
Потешить добрых удальцов.
И тут же молодцы стояли,
Что недотепам помогали
Для них семейку расплодить.
А дети свальные вопили,
Гулящих матерей честили,
Что не пустили в свет пожить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Молоденькие были женки,
Супруги старых муженьков,
Что рады были на сторонке
Потешить бравых пареньков.
И те здесь молодцы стояли,
Что неспособным помогали
Тайком семейку расплодить.
А дети общие кричали,
Мамаш безбрачных проклинали,
Не давших им на свете жить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I mladé paničky tu byly,
které si vzaly starochy,
a pak, aby se potěšily,
běhaly samy za hochy;
ti mládenci tu také stáli,
již nedovtipným pomáhali
rodinku pro ně rozplodit;
dál potracené děti stály,
své paní matky proklínaly,
že nedaly jim ani žít.

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней хоть сильно тут дивився
Такій великій новині,
Та вже од страху так трусився,
Мов сидя охляп на коні.
Побачивши ж іще іздалі,
Які там дива плазовали,
Кругом, куди ні поглядиш,
Злякавсь, к Сивиллі прихилився.
Хватавсь за дергу і тулився,
Мов од кота в коморі миш.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней хоть сыльно тутъ дывывся
Такій велыкій новыни,
Та вже одъ страху такъ трусывся,
Мовъ сыдя охляпъ на кони.
Побачывшыжъ ище издали,
Яки тамъ дыва плазовалы,
Кругомъ куды ни поглядышъ,
Злякавсь, къ Сывылли прыхылывся,
Хватавсь за дергу и тулывся,
Мовъ одъ кота въ комори мышъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 51.

Рядок 2:

Такой великой новині

Рядок 4:

Охляв, мов сидя на коні

Рядки 9-10:

Хватавсь за плахту і тулився,
Мов од кота в засіці миш

Примітки: III, 51.

       Частина III стр. 51.

Охляп — без сідла.

 

Дерга — плахта з товстої і грубої вовняної тканини чорного кольору, яку носили старі жінки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Though for Aeneas every sight
Was as exciting as encountering a corse,
He shook so much from fright,
As though he rode a bareback horse.
And when he saw from far away
What monsters crept around that day,
No matter what freak he was looking at,
He panicked, held close to the hag,
Clutched with his hands her rag
And clung to her just like a mouse that saw a cat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней, хоць вельмі ён здзівіўся
Той навіне, што тут была,
Ды ўжо ад страху калаціўся,
Як на кані тым без сядла.
Заўважыўшы, якія ўсюды
Чакалі падарожных пуды —
Куды вакол ні паглядзіш,
Ён да Сівілы прытуляўся,
Хапаўся за крысо, хаваўся,
Як ад ката пад венік мыш.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней направо се стъписа
пред тия хиляди беди
и се уплаши, чак се слиса
като препуснал без юзди.
Видя такива чудесии,
пълзящи гнусно като змии,
додето взора стига чак;
впил пръсти в нея с всичка сила,
се скри зад старата Сибила,
тъй както мишка от котак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas war zutiefst erschüttert
Ob dieser Wunder, die er sah,
Er zitterte und war ermattet,
Ganz wie nach einem langen Ritt.
Von Weitem schon sah er die Dinge,
Die schwer in Panik ihn versetzt,
Die allerorts sich hier ereignet.
Er suchte schleunigst ein Versteck
Und klammerte sich an Sibylle,
Wie vor dem Kater eine Maus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz choć się mocno dziwił
Nowinkom owym, w piętkę gonił,
Ze strachu trząsł się przeraźliwie
Tak jak na oklep jadąc koniem.
Gdy z dala ujrzał oniemiały,
Już jakie cuda tam się działy,
Gdziekolwiek spojrzał, więc niebożę
Wraz zląkł się, do Sybilli tulił,
Za odzież chwytał i się kulił,
Jak mysz przed kotem gdzieś w komorze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней сперва дивился, ахал
Такому множеству чудес,
Потом затрясся весь от страха,
Не рад уж был, что в ад залез.
Когда ж глаза его узрели
Ужасных чудищ, что кишели
Кругом, куда ни поглядишь, —
Дрожа, к Сивилле притулился,
За юбками ее укрылся,
Как от кота в кладовке мышь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней глазел, давался диву
И трясся, словно без седла
Скакал, схватив коня за гриву;
Беднягу оторопь взяла.
Успел он присмотреться с ходу
Ко всякой нечисти и сброду.
Чудно, куда ни поглядишь!
Хватал он ведьму за дерюгу
И хоронился с перепугу,
Как от кота в чулане мышь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Хотя Эней и удивлялся
Такой великой новизне,
С испугу все же содрогался,
Как без седла на скакуне.
Заметя издали пугливо,
Какие там кишели дива
Кругом, куда ни поглядишь,
К Сивилле в страхе притулился.
Схватив за дергу, хоронился,
Как от кота в чулане мышь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней хотя и удивлялся
Сей разновидной новизне, —
Дрожал от страха, будто мчался
Он без седла на скакуне;
Вдали чудовищ он заметил,
Что, извиваясь в мутном свете,
Ползли, куда ни поглядишь,
И побледнев, к Сивилле жался,
За юбку спрятаться пытался,
Как от кота в кладовке мышь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš celý udivený
si tento cirkus prohlížel
a z toho všeho vyjevený
se chudák strachem celý chvěl.
Když uzřel v dálce další divy,
už opravdu byl z toho divý,
srdce mu spadlo ještě níž;
k Sibyle přimknut, oči poulil,
držel se sukně, jen se choulil,
jak před kocourem chabá myš.

    

51а

   

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 51а.

Цієї строфи у виданнях 1809 і 1842 років немає.

Вертілися тут великани,
Русалки, відьми, упирі,
Арапи чорни і погани,
З рогами мов були турі;
Верблюди з страшними горбами,
І гад із острими жалами
Шипіли, корчились, повзли
Огненния з крилами змії
З півлоктя, бігали кощії,
На курячих ногах козли.

51б

   

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 51б.

Цієї строфи у виданнях 1809 і 1842 років немає.

Ненаські же були: горгони,
Кентаври, грифи, бріярей,
Химери, карли, гарпагони
І жовтих бугських тьма ужей;
Еней хотів тут показатись,
Що будто він не зна боятись,
Трощить було задумав чуд;
Но за руки його схопила
Сивилла і одговорила,
Щоб не заходив дурно в труд.

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивилла в дальший путь таскала,
Не баскаличивсь би та йшов;
І так швиденько поспішала,
Еней не чув аж підошов,
Хватаючися за ягою;
Як ось уздріли пред собою
Чрез річку в пекло перевіз.
Ся річка Стиксом називалась,
Сюди ватага душ збиралась,
Щоб хто на той бік перевіз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылла въ дальшій путь таскала,
Не баскалычывсь бы та йшовъ;
И такъ швыденько поспишала,
Эней не чувъ ажъ пидошовъ,
Хватаючыся за ягою;
Якъ-ось уздрилы предъ собою
Чрезъ ричку въ пекло перевизъ:
Ся ричка Стыксомъ называлась,
Сюды ватага душъ збиралась,
Щобъ хто на той бикъ перевизъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 52.

Рядки 1-3:

видання 1798:

І в дальнійший путь потаскала —
Не скалився би да ішов;
І так швиденько мандровала

Рядок 2:

видання 1809:

Не баскалився б да ішов

Рядки 6-7:

видання 1798:

Як ось узріли пред собою
Чрез річку в пекло перевоз

Рядок 6:

видання 1809:

Як ось узріли пред собою

Примітки: III, 52.

       Частина III стр. 52.

Баскаличитися — опиратися, противитися, артачитись.

 

Стікс — за античною міфологією, річка в підземному царстві.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sivilla pressed on very fast
And dragged her chum, who was dead-beat.
Her speed made him aghast
And he couldn't feel his tired feet,
As he had tried to keep the pace.
Then all at once, they reached the place
Where was a ferryboat to get a ride
Across the stream called Styx.
On its bank waited a huge mix
Of souls who wished to reach the other side.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яго Сівіла за сабою
Вяла далей без лішніх слоў;
Паперад хуткаю хадою,
Спяшаючыся, ён ішоў
Услед за бабаю-ягою;
Нарэцце ён убачыў з ёю
Праз рэчку ў пекла перавоз.
А рэчку тую Сціксам звалі
Тут душы грэшныя чакалі,
Каб хто на той бок перавёз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата напред вървеше,
напредваше, и то така,
че наш Еней със зор плетеше
треперещи от страх крака
и тя накрая го повлече;
но ето зърнаха далече
река да им препречва път.
Наричаха я Стикс тълпите,
тук се събираха душите,
оттатък да ги пренесат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mühsam zog ihn Sibylle nach sich, -
Laß dich nicht schleppen, sondern geh! -
Dann eilte sie in solchem Tempo,
Daß er die Sohlen kaum gespürt,
Da er der Hexe folgen mußte.
Plötzlich erblickten sie den Fluß,
Am andern Ufer war die Hölle.
Der Fluß hatte den Namen Styx,
Dort sammelten sich viele Seelen,
Wartend auf eine Überfahrt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla mocno go ciągnęła,
By nie przystawał i szedł dalej;
I tak szybciutko iść zaczęła,
Że nóg Eneasz nie czuł wcale,
Gdy ciągle biegł za tą osobą;
Gdy zobaczyli wnet przed sobą
Przez rzekę wprost do piekła przewóz.
A rzeka ta się Styksem zwała,
Tu dusz wataha się zbierałą,
By ktoś na tamtą stronę przewiózł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но тут Сивилла в путь помчала
И, хоть артачился Эней,
Так, юбки подобрав, бежала,
Что еле поспевал за ней.
Вдаль поспешая за ягою,
Эней увидел пред собою
У быстрой речки перевоз.
Та речка Стиксом называлась,
Сюда ватага душ собралась;
Все ждали, кто б их перевез.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Карга его рванула с силой,
Чтоб он артачиться не мог.
Послушно за своей Сивиллой
Бежал Эней; не чуя ног.
Уж пекло было недалечко,
Но путь им пересекла речка;
Что Стиксом издавна звалась.
Там оказалась переправа,
Куда стекалась душ орава
И на ту сторону рвалась.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сивилла дальше в путь тащила,
А чтоб артачиться не мог,
То так Энея торопила,
Что тот, своих не чуя ног,
Пустился следом за ягою.
Вдруг увидали пред собою
Чрез речку в пекло перевоз.
Та речка Стиксом называлась,
Сюда ватага душ сбиралась,
Чтоб кто-нибудь их перевез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энея дергала Сивилла,
Чтоб от нее не отставал,
Она Энея торопила,
Едва за нею поспевал,
Едва тащился за ягою;
И вот увидел пред собою
В ад через речку перевоз.
А у реки, что Стиксом звалась,
Толпа большая душ собралась,
Все ждали, кто б их перевез.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Sibyla ho dále hnala,
aby se nevzpouzel a šel;
tak rychle baba pospíchala
a Aeneáš ji doháněl,
že běželi jak při závodu.
Tu uhlídali náhle vodu
a na ní přívoz na prámech:
a to byl Styx, ta říčka tady —
sem přicházely duší řady,
spěchaly na protější břeh.

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І перевізник тут явився,
Як циган, смуглой цери був,
Од сонця ввесь він попалився
І губи, як арап, оддув;
Очища в лоб позападали,
Сметаною позапливали,
А голова вся в ковтунах;
Із рота слина все котилась,
Як повстка, борода скомшилась,
Всім задавав собою страх.

 

Highslide JS
А. Штірен. Перевізник Херон. Частина III, строфи 53-57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И перевизчыкъ тутъ явывся,
Якъ цыганъ смуглой церы бувъ,
Одъ сонця ввесь винъ попалывся,
И губы якъ Арапъ отдувъ;
Очыща въ лобъ позападалы,
Сметаною позаплывалы,
А голова вся въ ковтунахъ;
Изъ рота слына все котылась,
Якъ повстка борода скомшылась,
Всимъ задававъ собою страхъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 53.

Рядки 1-2:

видання 1798:

І перевозчик тут явився,
Як циган, смуглой тварі був

Рядок 1:

видання 1809:

І перевозчик тут явився

Рядок 4:

І губи, як пузир надув

Рядок 9:

Як клоччє, борода скомшилась

Примітки: III, 53.

       Частина III стр. 53.

Цера — обличчя (К.); колір обличчя.

 

Ковтуни — зваляне в боруб'яхи волосся на голові. Франко це слово пояснює так: "Ковтун. Мова про довге волосся, що нечесане збивається в ковтун" (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 459).

 

Повстка — повсть — виготовлений із вовни способом валяння цупкий матеріал.

 

Скомшитися — збитися в грудку.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The ferryman appeared at once,
He was a Gypsy type who on those trips
Became sun-burnt. Though not a dunce,
He, like a Negro, puckered his fat lips.
His eyeballs were deep in his skull,
Although they swam in cream, they still were dull
His head was overgrown with thick elflocks.
Saliva flowed from his mouth steadily,
His beard was rumpling readily,
On seeing him, the people had bad shocks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І перавозчык аб'явіўся —
Не абы-хто, пан, а не раб,
На сонцы ён увесь спаліўся,
Сам таўстагубы, як Арап:
А вочы ў лоб пазападалі,
Смятанаю пазаплывалі,
І галава ўся ў каўтунах:
Сваёй бародкаю казлінай,
Засліненай густою слінай,
На душы ўсе наводзіў жах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Дойде накрая и лодкаря,
по-черен и от катунар —
тъй силен беше му загара,
и с джуки на арапин стар;
очищата му подивели
лъщят, като белтъци бели;
сплъстени, щръкнали коси;
тече му слюнка от устата,
фандъци степани — брадата,
направо да те ужаси!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Fährmann war auch gleich zur Stelle,
Wie ein Zigeuner, braungebrannt,
Und dunkeklhäutig von der Sonne,
Der Mund war aufgeblasen, voll,
Tief eingefallen seine Augen
Und voller Tränen milchig weiß.
In Büscheln klebten seine Haare,
Der Speichel rann ihm aus dem Mund,
In Stoppeln hing der Bart herunter,
Fürwahr, ein echtes Schreckgespenst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Aż zjawił się przewoźnik w końcu,
Jak Cygan smagły, cały w kurzu,
I opalony mocno słońcem,
Odęte wargi miał jak Murzyn;
Oczyska w łeb pozapadały,
Śmietaną się pozaciągały,
Na głowie kołtun brzydki, śliski;
Z ust ślina ciurkiem się toczyła,
Jak filc już broda się spilśniła,
Przerażał swym widokiem wszystkich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут перевозчик вдруг явился:
Лицом цыган — глазаст и смугл,
На солнце весь он опалился
И губы, как арап, раздул;
Глазищи страшные запали
И бельмами позаплывали,
А голова вся в колтунах:
Слюна у губ вожжой моталась,
Как войлок борода свалялась, —
Такой был дядя — просто страх.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Явился перевозчик— грубый
И черномазый, как цыган;
Под стать арапу, толстогубый
И кислоглазый старикан.
Заплывши начисто сметаной,
Слипались веки беспрестанно,
Космат он был от колтуна.
Как войлок, борода свалялась,
Сердито голова вихлялась,
Бежала изо рта слюна.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И перевозчик появился,
Был смуглый, что цыган, глазаст,
На солнце весь он опалился.
И, как арап какой, губаст.
Глазищи вглубь позападали,
Сметаною позаплывали,
А голова вся в колтунах,
Слюнища изо рта катилась,
Как войлок, бородища сбилась...
Всем нагонял собою страх.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И перевозчик показался,
Цыганской чернотою скул
Он среди прочих отличался,
И губы, как арап, надул;
Глаза в глазницы провалились,
Позакисали и слезились,
И голова вся в колтунах;
Слюна все время с губ катилась,
А борода, как войлок, сбилась,
Он всем внушал невольный страх.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Převozník byl chlap zajímavý,
zlý, rozbručený, hubatý,
jak cikán od slunce byl tmavý
a jako černoch pyskatý;
oči mu v důlky zapadaly
a hnisem se mu zalévaly,
spečené vlasy měl ten brach;
a z úst mu tekly pořád sliny,
bradu měl jako chundel žíní —
svým zjevem naháněl všem strach.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сорочка, зв'язана узлами,
Держалась всилу на плечах,
Попричепляна мотузками,
Як решето, була в дірках;
Замазана була на палець,
Засалена, аж капав смалець,
Обутий в драні постоли;
Із дір онучі волочились,
Зовсім, хоть вижми, помочились,
Пошарпані штани були.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 53-57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сорочка звьязаиа узламы
Держалась въ сылу на плечахъ,
Попрычепляна мотузкамы,
Якъ решето була въ диркахъ;
Замазана була напалець,
Засалена, ажъ капавъ смалець,
Обутый въ драни постолы;
Изъ диръ онучи волочылысь,
Зо всимъ, хоть выжмы, помочылысь,
Пошарпани штаны булы.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The shirt tied up by knots
Was held on his bare back - would you believe? -
By strings. That shirt with all the spots
Had more holes in it than a sieve.
The dirt on it was dried up hard,
It was so greased that it was dripping lard.
His tattered shoes were full of holes,
Through which some rags were coming out,
They looked as if chewed up by moles,
His pants were torn throughout.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сарочка звязана вузламі,
Як на калу, на ім вісіць,
Папрычапляна матузамі,
Уся, як сіта, зіхаціць;
На ёй гразюкі аж на палец,
Засалена, аж капаў шмалец,
На ботах дзіркі скрозь відны,
З іх біў у ноздры пах смярдзючы,
Павытыркаліся анучы,
Паабдзіраліся штаны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А ризата му пряко сила
на раменете се държи,
с връвчици връзвана, прогнила —
решето цяло, го кажи;
износена и захабена,
като че в овча лой топена.
Стои с прогизнали крака —
навущата му се изули,
стърчат от скъсани цървули,
а гащите — и с тях така.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Hemd hing schlapp von seiner Schulter,
Gebunden nur durch eine Schnur,
Mühsam von Knoten festgehalten;
Es war durchlöchert wie ein Sieb,
Beschmiert mit Fett über und über;
An seinen Füßen voller Dreck
Klebten zerrissene Sandalen,
Lumpen hingen aus jedem Loch.
Völlig zerfetzte alte Hose
War schmutzig und total durchnäßt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Koszula, spięta węzełkami,
Już ledwie ramion się trzymała,
Poprzyczepiana sznureczkami
Jak sito już podziurawiała;
A pobrudzona zaś na palec,
Stłuszczona, że aż kapał smalec,
Obuty był też w łapcie starte,
Onuce z dziurek się ciągnęły,
Choć wyżmij, wodą nasiąknęły,
I spodnie były też podarte.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Истлев, сорочка с плеч валилась,
Ей было уж, поди, лет сто,
Не раз, не два она чинилась,
Вся в дырках, словно решето;
На палец грязи к ней пристало,
Аж капало с подола сало;
Обут был в лапти грозный муж.
Онучи по земле тащились,
Штаны от ветхости лоснились,
Промокнув до мотни к тому ж.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сорочка, стянута узлами,
Держалась на плечах с трудом,
Бечевкой скреплена местами,
Могла поспорить с решетом;
И эта рвань была на палец
Засалена, аж капал смалец;
Вконец обтерханы штаны;
Хоть выжми — мокрые онучи,
Сорочки дедовой не лучше,
Из постолов худых видны.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сорочка вся на нем истлела,
Едва держалась на плечах,
Как и решето, светилось тело,
Все клочья связаны, в махрах.
Замарана была на палец,
Засалена, аж капал смалец,
Ходил он в стоптанных лаптях,
Из дыр онучи волочились,
Совсем, хоть выжми, промочились.
И в старых латаных портах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Рубаха, стянута узлами,
Едва держалась на плечах,
В прорехах связана шнурами,
Как решето, была в дырах;
Грязь наросла на ней на палец,
Засалена, аж капал смалец.
И башмаки разбились в прах,
Онучи рваные болтались,
Водой, хоть выжми, пропитались,
Сплошные латки на штанах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Košile celá rozdrbaná
se na ramenou plácala,
provázky byla přivázaná,
špína z ní přímo kapala,
děravá byla jako síto —
mé pero vypsat nestačí to;
a což ty jeho sandály!
Z opánků se mu palce draly
a onučky z děr vylézaly —
a kalhoty měl na cáry.

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

За пояс лико одвічало,
На йому висів гаманець;
Тютюн, і люлька, і кресало,
Лежали губка, кремінець.
Хароном перевізчик звався,
Собою дуже величався,
Бо і не в шутку був божок:
З крючком весельцем погрібався.
По Стиксові, як стрілка, мчався,
Був човен легкий, як пушок.

 

Highslide JS
В. Корнієнко. Перевізник Харон.
Частина III, строфа 53-55.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

За поясъ лыко одвичало,
На йому высивъ гаманець;
Тютюнъ и люлька и кресало,
Лежалы губка, креминець.
Харономъ перевизчыкъ звався,
Собою дуже велычався,
Бо и не въ шутку бувъ божокъ:
Съ крючкомъ веселцемъ погрибався,
По Стыксови якъ стрилка мчався,
Бувъ човенъ легкій якъ пушокъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 2:

видання 1798:

Висів на йому гаманець

Рядок 4:

видання 1798:

Лежали губка, кременець

Рядки 4-5:

видання 1809:

Лежали губка, кременець
Хароном перевозчик звався

Рядок 7:

видання 1798:

Бо й не на шутку був божок

Примітки: III, 55.

       Частина III стр. 55.

З крючком весельцем погрібався — весло, на протилежній, тильній стороні якого є крючок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

His belt was made from bast,
From which a sponge, some lint,
And, in addition, the amassed
Tobacco bulk were dangling with a flint.
That self-important man,
Named Charon, the Olympian,
Was quite a special god:
He raced across the Styx,
His very special bailiwicks;
His boat was as light as a cotton wad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А лыка стан падперазала,
Вісеў капшук на лыку тым;
Тытунь, і люлька, і красала
З краменьчыкам былі пры ім.
Харонам перавозчык зваўся,
Сабою дужа выхваляўся,
Бо і не жартам быў бажок:
Як лодкай кіраваў сваёю,
Ляцеў па Спіксу ён стралою
На супрацьлеглы беражок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С лико препасан вместо с ремък,
пунгия тежка окачил —
с лула, огниво, прахан, кремък,
с тютюнец се е запасил.
Харон се казваше старика,
обзет от мания велика;
че бог е — виждаше човек:
с весло забързано гребеше,
по Стикс като стрела летеше
каика му, от лек по-лек.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

An seinem Gürtel hing ein Beutel
Mit einer Börse voller Geld,
Daneben Tabak, eine Pfeife,
Ein Schwamm mit einem Feuerstein.
Charon war dieses Fuhrmanns Name,
Er war ein stolzer kleiner Gott,
Daher von sich recht eingenommen.
Er ruderte den Styx entlang,
Und sein Boot sauste auf dem Wasser
Schnell wie ein Pfeil und federleicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Miast pasa łyko miał prawdziwe,
Zeń kapciuch zwisał okazały;
W nim fajka, tytoń był, krzesiwo
I hubka, krzemień też leżały.
Charonem ów przewoźnik zwał się,
I za ważnego bardzo miał się,
Był wielkim bożkiem; z całej siły
Odpychał się wiosełkiem z hakiem,
Mknął Styksem na kształt strzały jakiejś,
Jak puch leciutkie czółno było.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Им гашник лыко заменяло,
На лыке, крепком как ремень,
Кисет болтался, в нем кресало,
Табак, и трубка, и кремень.
Хароном перевозчик звался,
Своею властью величался;
Он в самом деле был божок.
С весельцем ловко управлялся,
Стрелой по водам Стикса мчался,
Челнок был легок, как пушок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А пояс лыко заменяло.
На нем болтался кошелек,
Лежала трубка там, кресало,
Кремень, и трут, и табачок.
Хароном перевозчик звался.
Он чванился и величался.
Немаловажный был божок!
Харон великим слыл умельцем,
Крюкастым подгребал весельцем,
Стрелой по Стиксу гнал челнок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А пояс лыко заменяло,
В кисет, болтавшийся на нем,
Табак и люльку, и кресало
Он прятал с трутом и кремнем.
Харон — паромщик назывался —
Собою сильно величался,
Да и не в шутку был божок,
С крючком-весельцем управлялся
И, как стрела, по Стиксу мчался, —
Челнок был легкий как пушок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А пояс лыко заменяло,
На лыке, скрученном, как жгут,
Висел кисет, а в нем — кресало,
Кремень, табак и с трубкой трут.
Харон — так перевозчик звался —
Своим величьем упивался,
Он не на шутку был божок!
С веслом он ловко управлялся,
Харон по Стиксу быстро мчался,
Челнок был легок, что пушок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že neměl pás, ba ani řemen,
utáh je šňůrou na prádlo;
a v kapsáři měl hubku, křemen,
lulečku, tabák, křesadlo.
A tento převozník slul Charon,
byl pyšný nejmíň jako baron,
neboť byl bůžkem, žádný vtip:
když zabral veslem na havlince,
člun jako pírko hned v té chvilce
po Styxu letěl jako šíp.

    

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина III,
строфи 53-57.

Highslide JS
М. Ваша. Частина III,
строфа 56.

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На ярмарку як слобожане
Або на красному торгу
До риби товпляться миряне,
Було на сьому так лугу.
Душа товкала душу в боки
І скреготали, мов сороки;
Той пхавсь, той сунувсь, инчий ліз;
Всі м'ялися, перебирались,
Кричали, спорили і рвались,
І всяк хотів, його щоб віз.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На ярмарку якъ слобожане,
Або на красному торгу
До рыбы товплятся мыряне,
Було на сьому такъ лугу.
Душа товкала душу въ бокы
И скрыготалы мовъ сорокы;
Той пхавсь, той сунувсь, ынчый лизъ:
Вси мьялыся, перебиралысь,
Крычалы, спорылы и рвалысь
И всякъ хотивъ, його щобъ визъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 56.

Рядок 1:

видання 1798:

На ярмальці як слобожане

Рядок 6:

видання 1798:

І щекотали, мов сороки

Примітки: III, 56.

       Частина III стр. 56.

Красний торг — торг, багатий товарами.

 

Миряни — всі люди, які не мають духовного звання і не належать до духовного сану.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, what a crowd was there!
Like on a market day,
Where people pushed and did not care
If anyone was in their way.
They stuck their thumbs into those people's eyes,
Who tried to push ahead with piercing cries,
The others pressed and shoved to get a ride,
And all of them were ruffling, hating,
And shouting, quarreling and lacerating
Their neighbours, for they wished to be inside.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Нібы на кірмашы сяляне,
Як быццам на таргу якім,
На рынку рыбным гараджане,
На беразе таўкліся тым.
Душа душу штурхала ў бокі
І стракаталі, як сарокі;
Хто лез, хто гвалт крычаў знарок,
Усе на месцы не стаялі,
Ішлі, спрачаліся, жадалі
Хутчэй на той патрапіць бок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй както селяни пияни
на търг или на панаир,
тълпят се бедните миряни
и тъй навсякъде, безспир...
Душите блъскат се в ребрата
и като свраки край реката
все кряскат, мушат се, пълзят:
напират, врат се полуголи,
крещят и спорят, всеки моли
пръв него да го пренесат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Treiben herrschte an dem Ufer,
Wie es am Fischmarkt oft geschieht,
Wo man sich um die Ware streitet
Und nach den besten Stucken greift.
Die Seelen schoben sich nach vorne,
Kreischten wie Krähen, rauften wild,
Drängten sich vorwärts oder krochen,
Denn jede wollte erste sein
Und ihn durch lautes Schreien zwingen
Sie mitzunehmen in dem Boot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak na jarmarku Słobożanie,
Czy jak na rybim targowisku
Do ryb się zewsząd rwą mieszczanie,
Tak na tej łące tłum się ciskał.
Tu dusza duszy gniotła boki
I trajkotały niczym sroki;
Ten pchał się, tamten spierał w gniewie,
I wszyscy gnietli się, ściskali,
Krzyczeli, tłukli się, szarpali,
I każdy chciał, by jego przewieźć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как в день базарный слобожане
Или на праздничном торгу,
Теснились души разных званий
У перевоза на лугу.
Друг друга под бока толкали
И, как сороки, стрекотали;
Тот бил локтями, сколько мог,
Иной вопил, а те ругались,
Кричали, спорили, пинались,
Всяк норовил попасть в челнок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как в день осенний слобожане
На ярмарке иль на торгу
У ряда рыбного миряне, —
Так возле речки на лугу
Душа толкала душу в боки
И стрекотали, как сороки,
Кричали, лаялись до слез,
Друг дружку тискали, совались,
Пихались, лезли, надрывались,
Чтоб дед скорее перевез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как на базаре слобожане
Или на красном где торгу
У рыбы сгрудятся миряне —
Так было и на том лугу.
Бока друг дружке души мяли
И, как сороки, стрекотали;
Тот перся, тискался, тот полз.
Толкались, мялись, пробирались,
Вперед, крича и споря, рвались,
Любой хотел, его чтоб вез.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как на базаре слобожане
Или за рыбой на торгу
Толпятся у возов крестьяне,
У Стикса так на берегу,
Теснясь, толкаясь, жались души,
Ругались так, что вяли уши,
Кричали из последних сил;
И к челноку Харона каждый —
И боязливый и отважный —
Пробиться первым норовил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bylo tu jako na jarmarku,
anebo někde na pouti,
jak stánek obléhali bárku
a rvali se jak kohouti.
Dušička s duší se tu praly
a jako straky krákoraly,
ten tlačil se, ten před něj lez.
Všichni se drali, prodírali,
přeli se, řvali, fackovali —
a každý chtěl, aby ho svez.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як гуща в сирівці іграє,
Шиплять, як кваснуть, буряки,
Як против сонця рій гуляє,
Гули сі так небораки,
Харона, плачучи, прохали,
До його руки простягали,
Щоб взяв з собою на каюк;
Но сей того плачу байдуже,
На просьби уважав не дуже:
Злий з сина був старий дундук.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина III, строфа 57.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ гуща въ сиривци играе,
Шыплятъ якъ кваснутъ бурякы,
Якъ противъ сонця рій гуляе,
Гулы си такъ неборакы,
Харона плачучы прохалы,
До його рукы простягалы,
Щобъ взявъ зъ собою на каюкъ;
Но сей того плачу байдуже,
На прозьбы уважавъ не дуже;
Злый съ сына бувъ старый дундукъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 57.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Як гуща в сировці іграе,
Шипять, як киснуть, бураки

видання 1809:

Як гуща в сировці іграє
Шипять, як кваснуть, буряки

Рядок 9:

видання 1798:

На прозьби він глядів не дуже

Примітки: III, 57.

       Частина III стр. 57.

Каюк — невеликий човен-плоскодонка з двома веслами.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Just like the sediment that foams in kvass,
Or like fermenting red beets turning sour,
Or like above a field of grass
Flies swarming for many an hour,
So were the souls imploring Charon, the Whim,
Extending their soliciting hands to him
To take them on his boat,
But he remained uncaring,
Barbaric, cold and swearing.
That vicious, dirty goat.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як гушча ў бочцы закісае,
З шыпеннем бродзяць буракі,
Як супраць сонца рой гуляе,
Гулі вось гэтак мерцвякі,
Прасцёрлі рукі засмучона,
Прасілі, плачучы, Харона,
Каб іх у лодку захапіў;
Аднак яго ні плач, ні словы
Не хвалявалі, ён суровы
І ўпарты перавозчык быў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И както бъбне квас и втасва,
и скисва зеле и кипи,
и рой рои се и нараства —
гъмжат тъй клетите тълпи,
и плачат, и ръце простират,
и към Харон с молба се взират
да.ги качи на своя чун;
ала презира той сълзите,
да не говорим за молбите,
че зъл е старият маймун.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Laut, wie im Einmachglas das Gären
Von Rüben, die in ihrem Saft,
Oder im Sonnenschein die Bienen,
So hörte sich ihr Jammern an.
Sie flehten Charon an und weinten,
Streckten die Hände nach ihm aus,
Bestürmten ihn, sie mitzunehmen.
Doch der blieb ungerührt davon
Und hörte nicht auf ihre Bitten, -
So boshaft war der alte Hund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak w kwasie z chleba gąszcz musuje,
Jak syczą kwasząc się buraki,
Jak przeciw słońca rój buszuje,
Brzęczeli tak te nieboraki,
Charona płacząc upraszali,
Do niego ręce wyciągali,
By wziął na kajak, był litościw;
Lecz ów na płacz nieczuły bardzo,
Prośbami mocno też pogardzał,
Az kipiał stary pryk ze złości.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как гуща пенится квасная,
Как бродят, скиснув, бураки,
Как рой гудит, с земли взлетая,
Так души бились у реки.
Харона, плача, заклинали,
С мольбою руки простирали,
Чтоб взял с собою на каюк;
Но Старый хрыч был равнодушен,
Напрасно распинались души; —
Он, надуваясь, как индюк,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как против солнца рой гуляет,
С шипеньем киснут бураки
Иль гуща в сыровце играет, —
Гудели эти бедняки.
Мольбою душу раздирали,
К Харону руки простирали:
«Возьми с собою на какюк!»
Увы, не обращал вниманья
На вопли, жалобы, рыданья
Харон, бесчувственный индюк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как сусло бродит и играет,
Шипят, закиснув, бураки,
Как перед солнцем рой гуляет,
Вот так гудели бедняки;
Харона слезно умоляя,
Просили, руки простирая,
Чтоб взял с собою на каюк.
Но он от слез их не смягчался,
На их мольбу не откликался,
Презлющий старый был бирюк.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Квасная гуща так играет,
Так с шумом бродят бураки,
Гудя, на солнце рой летает,
Вот так бедняги у реки
Гудели, руки простирали,
Харона с плачем умоляли,
Чтоб взял скорее их в каюк.
Но как ни плакалися души,
Харон был к плачу равнодушен,
Всегда сердит был, как индюк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jako to bublá v kvasné kaši
a jako včelí hemžení,
- jak šumí to, když řepa kvasí,
tak hlučeli ti ztracení;
prosili, s pláčem bědovali,
k Charonu ruce vztahovali,
aby je do lodičky vzal;
ale ten mocný boží posel
byl umíněný jako osel
a proseb si moc nevšímal.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І знай, що все веслом махає
І в морду тиче хоч кому,
Од каюка всіх одганяє,
А по вибору своєму
Потрошечку в човен сажає,
І зараз човен одпихає,
На другий перевозить бік;
Кого не візьме, як затнеться,
Тому сидіти доведеться,
Гляди — і цілий, може, вік.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 58.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И знай що все весломъ махае
И въ морду тыче хочъ кому,
Одъ каюка всихъ одганяе,
А по выбору своему
По трошечку въ човенъ сажае,
И заразъ човенъ одпыхае,
На другій перевозытъ бикъ;
Кого не визьме, якъ затнется,
Тому сидиты доведется,
Гляды — и цилый може викъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 58.

Рядок 5:

видання 1798:

В човнок потрошечку сажає

Рядок 8:

видання 1798:

Кого не возьме, як затнеться

видання 1809:

Кого не возьме, як затнеться

Рядок 10:

видання 1798:

Не бойсь, і цілий, може, вік,

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He swung his rudder pole
And pushed it into everybody's snout,
He kept away each soul
That he disliked and oft applied the clout.
And when he had a load,
He grabbed his oar and rowed
Straight to the other shore.
And when it was his whim,
He'd leave a soul out on a limb
To wait a century or more.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ён, знай сабе, вяслом махае
І ў твар ім тыча хоць каму,
Усіх ад лодкі адганяе,
Хто ж спадабаецца яму,
Таго на човен свой саджае,
На бераг той пераплывае
Паволі з ім — другім на здзек;
Каго не возьме, раззлуецца,
Таму сядзець тут давядзецца
Не год, а, можа, цэлы век.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И маха все с весло и вика,
по мутрите ги бие свой
и ги разгонва от каика;
по собствен избор качва той,
и то по неколцина - чълна
веднага с хора се напълня
и тръгва за към оня бряг;
когото тоя път не вземе,
ще чака още дълго време,
по цял век чакали са чак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit voller Kraft das Ruder schwingend
Schlug er sie unwirsch auf das Maul
Und jagte fort die Unerwünschten.
Nur wenige ließ er ins Boot
Stets nur nach eigenem Ermessen,
Dann stieß er mit dem Paddel ab
Und ruderte zum andern Ufer.
Doch wenn er sich darauf versteift,
Den läßt er lang am Ufer sitzen,
Der wartet eine Ewigkeit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I tylko wiosłem macha zrzędząc,
Pcha w mordę temu i tamtemu,
A wszystkich od kajaka pędząc,
Wybiera kilku po swojemu,
Do czółna wsadza po troszeczku,
Odpycha czółno za chwileczkę,
Na tam ten brzeg przewozi cwałem;
A gdy nie weźmie, bo się zatnie,
To takim siedzieć tu wypadnie,
Patrz jeno — może wieki całe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Весельцем знай себе играет,
Кого попало в морду бьет,
От челнока, как псов, гоняет,
А после кой-кого берет,
В свой челн сажает потихоньку,
Отчаливает полегоньку,
Счастливчиков по Стиксу мчит;
Но если кто из той оравы
Ему придется не по нраву,
Тот век у речки просидит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Веслом ширяя то и дело,
Знай тычет в морду хоть кого!
Всех гонит прочь остервенело,
Не хочет слушать ничего.
По выбору в челнок усадит
И на ту сторону спровадит,
Иа остальнх и не глядит.
Кого не повезет, упрется,
Тому долгонько ждать придется:
Он век, пожалуй, просидит.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И, знай себе, веслом махает
Да в морду тычет хоть кому,
От каюка всех отгоняет;
Кого ж захочется ему,
По выбору в челнок сажает,
Прочь поскорее отплывает
И перевозит прямо в ад.
Кто не по нраву попадется,
Тому сидеть здесь доведется,
Пожалуй, сотню лет подряд.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Веслом он машет, тычет в зубы,
В затылок, в морду хоть кому,
От каюка всех гонит грубо,
По выбору лишь своему
Он понемногу в челн сажает
И с ними сразу отъезжает,
На ту их сторону везет;
Кого не хочет взять, упрется,
Тому и сотню лет придется
Сидеть и ждать из года в год.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Šermuje veslem stále více,
mlátí je hlava nehlava,
odhání všechny od pramice
a sprostě při tom nadává,
vybírá, koho se mu zachce;
ty usadí pak na kocábce .
a na druhý břeh převeze;
a komu jednou řekne „ba ne“',
ten do loďky se nedostane,
ten věčně musí čekat zde.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней в кагал сей як убрався,
Щоб зближитися к порому;
То з Палінуром повстрічався,
Штурмановав що при йому.
Тут Палінур пред ним заплакав,
Про долю злу свою балакав,
Що через річку не везуть;
Но баба зараз розлучила,
Енею в батька загвоздила,
Щоб довго не базікав тут.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней въ кагалъ сей якъ убрався,
Щобъ зблыжытыся къ порому;
То съ Палинуромъ повстрнчався,
Штурмановавъ що пры йому.
Тутъ Палинуръ предъ нымъ заплакавъ,
Про долю злу свою балакавъ,
Що черезъ ричку не везутъ:
Но баба заразъ розлучыла,
Энею въ батька загвоздыла,
Щобъ довго не базикавъ тутъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 59.

Рядок 4:

видання 1798:

Що штурманом був при йому

Рядок 9:

видання 1798:

Енея к батьку потащила

Примітки: III, 59.

       Частина III стр. 59.

Кагал — єврейська громада, тут у значенні: зборище, галаслива юрба.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas joined the souls in order to be sure
That he wouldn't miss the boat.
He bumped into one Palinoor.
His former steersman when they were afloat.
The man began to remonstrate
And, weeping, to complain about his fate.
For they ignored him and such crap.
The hag here had to intervene
And like a vicious wolverine
Told him to shut his trap.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней у зборышчы панурым
На тлумным перавозе тым
Сустрэўся раптам з Палінурам,
Што быў за штурмана пры ім.
Заплакаў штурман утрапёна:
Праз перавозчыка Харона
Нямала ён зазнаў пакут;
Ды толькі хітрая Сівіла
Яго з Энеем разлучыла,
Каб той не апіраўся тут.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней сред тая бъркотия
напред се хвърли като щур
и тука своя стар кормчия
не щеш ли срещна — Палинур.
Пред него Палинур заплака,
за свойта орис зла, че чака,
че все не щат да го качат;
но раздели ги Баба Яга
и смъмра тя Еней веднага,
загдето толкоз хоратят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aeneas drängte vor zum Ufer,
Um möglichst nah am Boot zu sein,
Und stieß mit Palinur zusammen,
Der sich mit Macht nach vorne schob.
Palinur klagte, lamentierte,
Beschwerte sich über sein Los,
Daß niemand ihn hinüber rudert.
Da trennte sie die Alte gleich,
Aeneas an den Vater mahnend,
Damit er abbricht das Geschwätz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy w kahał ów Eneasz zalazł,
By dojść do promu wśród tych krzyków,
To Palinura tutaj znalazł,
Co miał go kiedyś za sternika.
Palinur załkał zaraz przed nim
I rzekł o doli swej pośledniej,
Że nie przewożą go przez rzekę;
Lecz baba wnet ich rozłączyła,
A Eneasza i zelżyła,
By zamiast ględzić, szedł, nie zwlekał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней меж душ давно толкался
И вот, шагая бережком,
Вдруг с Палинуром повстречался,
Что плавал штурманом при нем.
Бедняга Палинур заплакал,
О злой судьбе своей калякал,
О переправе все вздыхал;
Тут их Сивилла разлучила,
Энея дальше потащила,
Чтоб даром время не терял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней в кагал вломился хмуро —
Пробиться думал на паром.
И повстречал он Палинура,
Что плавал штурманом при нем.
Тут Палинур пред ним заплакал,
Про злую долю покалякал, —
Мол, через речку не везут!
Да ведьма тотчас их шугнула
И в батьку накрепко ругнула
Энея, чтоб не мешкал тут.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как в тот кагал Эней забрался,
Спеша пробраться на паром,
То с Палинуром повстречался,
Что плавал штурманом при нем.
Тут Палинур пред ним заплакал
Про долю горькую калякал,
Что через речку не везут.
Яга их сразу разлучила,
Энея крепко приструнила,
Чтоб зря не балагурил тут.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда Эней в толпу забрался,
Тропу к парому проложил,
То с Палинуром повстречался,
Что штурманом при нем служил.
Он пред Энеем разрыдался,
На долю злую обижался,
Его ведь в лодку не берут.
Но их Сивилла разлучила,
Энея бранью окатила,
Чтобы не мешкал долго тут.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pro Aenea to byla tura
se protlačit tím kahalem,
a tu zde potkal Palinura,
ten býval jeho šturmanem.
Palinur začal ronit slzy
a vykládal mu, jak ho mrzí,
že převozník mu výhost dal;
baba je ale rozehnala
a Aeneovi vynadala,
aby tu dlouho nekecal.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Попхались к берегу поближче,
Прийшли на самий перевіз,
Де засмальцьований дідище
Вередовав, як в греблі біс;
Кричав, буцімто навіжений,
І кобенив народ хрещений,
Як водиться в шиньках у нас;
Досталось родичам сердешним,
Не дуже лаяв словом гречним,
Нехай же зносять в добрий час.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Попхалысь къ берегу поблыжче,
Прыйшлы на самый перевизъ,
Де засмальцьований дидыще
Вередовавъ якъ въ гребли бисъ;
Крычавъ, буцимъ-то навыженный
И кобенывъ народъ хрещеный,
Якъ водытся въ шынькахъ у насъ;
Досталось родычамъ сердешнымъ,
Не дуже лаявъ словомъ гречнымъ,
Нехай же зносятъ въ добрый часъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 60.

Рядки 2-3:

видання 1809:

Пришли на самий перевіз,
Где засмальцьований дідище

Рядок 5:

видання 1798:

Кричав, мов будто навіжений

видання 1809:

Кричав, мов будто навіжений

Рядок 5:

видання 1798:

Нехай вже зносять в добрий час

видання 1809:

Нехай вже зносять в добрий час

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They moved much nearer and could squeeze
Between those waiting for their turn,
Where that old fart besmeared with grease,
Was like a deuce without concern.
That swearing, screaming bloke
Mocked and abused the Christian folk,
As they do so in our public house,
And no one ever heard
From him a decent word,
They just endured that ugly louse.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней з Сівілай на жаданы
Праціснуліся перавоз,
Каб іх дзядок зашмальцаваны
Хутчэй праз рэчку перавёз.
А той на беразе суровым
Народ апошнім бэсціў словам,
Як бэсцяць па шынках у нас;
Хапіла ўсім — і душам грэшным
І іхнім сваякам няўцешным —
Яго праклёнаў і абраз.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Напред те взеха да се тикат
и се видяха най-подир
там, дето буйстваше старикът,
тъй както дявол в някой вир;
солеше честните християни,
крещеше мрачен — тъй пияни
се карат в кръчмите у нас;
добре ги лаеше и даже
учтив бе, може да се каже,
ще си го спомнят в хубав час.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So zwängten sie sich an das Ufer
Ganz bis zur Fähre, wo sie hielt,
Und wo ein stink-verdreckter Alter
Beschimpfungen und Flüche ließ.
Er führte sich auf, wie von Sinnen,
Wetternd gegen das Christenvolk,
Wie bei uns üblich ist in Kneipen.
Auch fiel Verwandten manches ab,
Und dies mit nicht sehr feinen Worten, -
Sie steckten einiges hinein!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przepchali się do brzegu blisko,
Pod przewóz przeszli wnet, gdzie obły
Zasmalcowany ów dziadzisko
Kaprysił niczym bies na grobli;
Wciąż krzyczał, wrzeszczał jak szalony
I lżył paskudnie naród chrzczony,
Jak to po szynkach u nas bywa;
Dostało się i krewnym biednym,
Niegrzecznym słowem czcił niejednych,
Niech każdy jakoś to przeżywa.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Толкая всех в бока и спины,
Пришли на самый перевоз,
Где перевозчик-старичина
Бесился, словно лютый пес;
Кричал урод, как оглашенный,
И поносил народ крещеный,
Как водится в шинках у нас;
Честил всех кряду без помехи,
Досталось душам на орехи —
Пускай потерпят в добрый час.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К засаленному старичине
Едва пробились на причал.
Ломался дед, как бес в плотине.
Как полоумный, он кричал
И, многолюдством не смущенный,
Обкладывал народ крещеный,
Как водится в шинках, у нас.
И родичам досталось честным:
Он их почтил словцом нелестным.
Пусть привыкают в добрый час!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Поближе к берегу пробившись,
Пришли на самый перевоз,
Где дед в лохмотьях, разъярившись,
Рычал, как в живодерне пес.
Кричал, как будто оглашенный,
И поносил народ крещеный,
Как водится в шинках у нас;
Досталось родичам на диво,
Не очень лаял их учтиво:
Пускай же стерпят в добрый час.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так, пробираясь шумным станом,
Пришли на самый перевоз,
К ладье с чумазым стариканом,
Что злился, как свирепый пес,
И, непорядком возмущенный,
Костил вовсю народ крещеный,
Как это в кабаках у нас;
Сердечным родичам досталось,
Им лишь помалкивать осталось,
Пусть переносят в добрый час.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak prolézali všemi davy,
až přišli přímo k veslici,
kde onen dědek tvrdohlavý
si hloupě stavěl palici;
řval na lidi jak potřeštěný
a nadával jim všemi jmény,
a plival davu na hlavy;
chudáci kolem postávali
a držkovou tu dostávali —
ať jim to slouží ke zdraví!

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Харон, таких гостей уздрівши,
Оскілками на їх дививсь,
Як бик скажений заревівши,
Запінивсь дуже і озливсь:
«Відкіль такії се мандрьохи,
І так уже вас тут не трохи,
Якого чорта ви прийшли?
Вас треба хати холодити!
Вас треба так опроводити,
Щоб ви і місця не найшли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Харонъ такыхъ гостей уздрившы,
Оскилкамы на ихъ дывывсь,
Якъ быкъ скаженый заревившы,
Запинывсь дуже и озлывсь:
«Видкиль такіи се мандрьохы,
«И такъ уже васъ тутъ не трохы,
«Якого чорта вы прыйшлы?
«Васъ треба хаты холодыты!
«Васъ треба такъ опроводыты,
«Щобъ вы и мисця не найшлы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 61.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Харон, таких гостей узрівши,
На їх іскоса подививсь

Рядок 1:

видання 1809:

Харон, таких гостей узрівши

Рядки 8-9:

видання 1798:

Хіба щоб хати холодити,
Вас треба так одпроводити

Примітки: III, 61.

       Частина III стр. 61.

Оскілками дивитись — дивитися вороже, неприязно.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Charon noticed them,
His rage became unstoppable.
His lips were covered with thick phlegm,
He roared like some frenetic bull.
"Where are they from? We are not short
Of vagabonds of this bad sort!
What devil brought here this disgrace?
You should be led around,
No home for you should e'er be found,
You don't deserve a steady place!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Харон, калі да перавозу
Прыйшоў з Сівілаю Эней,
Сваю варожасць і пагрозу,
Як з шайкі, выліў на гасцей:
«Адкуль нялёгкая прыгнала,
Вас тут такіх і так нямала,
Якога д'ябла вы прыйшлі?
Выстуджваць толькі хаты вамі!
Праводзіць трэба вас кіямі,
Каб вы і месца не знайшлі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Харон, щом двамата ги зърна,
ги стрелна като бесен бик
и се запени, и извърна,
и срещна ги с ужасен вик:
— Къде тъй, лингорке такава,
кой дявол прати ви тъдява,
не стига всичко, че и ти!
Зарязали сте свойте хати!
Човек така да ви отпрати,
та нийде да не ви свърти.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Charon diese neuen Gäste
Erblickte, schäumte er vor Wut,
Schimpfte und brüllte, wie besessen,
Und schnaufte, wie ein wilder Stier:
"Woher schon wieder dies Gesindel?
Hier ist genug von eurer Brut!
Ihr kommt in was für Teufels Namen?
Etwa zum Kühlen euer Haus!
Man müßte euch soweit vertreiben,
Daß ihr kein Fleckchen finden könnt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dojrzawszy gości nieproszonych,
Spoglądał Charon na nich wrogo,
Wtem ryknął jak byk rozwścieczony,
Zapienił się, rozzłościł srogo:
"A skąd takowe tu przybłędy,
I tak niemało was się szwenda,
Po kiego diabli tu przyleźli?
Wam trzeba nieźle tutaj dogrzać!
Was trzeba tak popędzić dobrze,
Żebyście miejsca nie znaleźli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гостей на берегу увидя,
Харон от злости побелел
И, приношений не предвидя,
Как бык на бойне заревел:
"Вы, дурни, как сюда попали?
Без вас здесь мало всякой швали
Какого черта вы пришли?
Я враз отсюда вас отважу
И на дорожку так спроважу,
Чтоб вы и дома не нашли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Харон, бранясь как оглашенный,
Гостей приметил невзначай,
Ощерился, покрылся пеной,
Взревел, как бешеный бугай:
«Откуда вас, бродяг, пригнало?
Здесь шатунов таких немало!
Нужны вы — ату холодить!
Я вас отважу, побирохи.
Со мной, поверьте, шутки плохи!
Забудете сюда ходить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Харон, приметя, что за гости
Пришли, их злобно оглядел
И, заревев, как бык со злости,
Слюною брызгал, сатанел:
«Откуда путников пригнало?
Уже и так вас тут немало!
Какого черта вы пришли?
Без толку рыскать я отважу
И так отсюдова спроважу,
Чтоб вы и места не нашли!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Харон живых людей заметил
И, очи выпучив, смотрел,
Отборной руганью их встретил,
Как бык взбешенный заревел:
«Откуда столько набежало?
Без вас тут падали немало,
Какого черта вы пришли?
Вы что забыли тут, приблуды?
Вас нужно так погнать отсюда,
Чтоб и дороги не нашли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Charon uzřel nové hosty,
zlobně se na ně podíval,
začal se štětit, byl moc sprostý
a rozzuřeně na ně řval:
„Odkud sem přišla tahle luza,
mám jich tu dost, až jedna hrůza —
že vás tu není ještě víc?
Koukejte zmizet, hopem, skokem,
sic poženu vás sviňským krokem,
že poletíte na měsíc!

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Геть, преч, вбирайтесь відсіль к чорту,
Я вам потилишника дам;
Поб'ю всю пику, зуби, морду,
Аж не пізна вас дідько сам;
Ійон же як захрабровали,
Живі сюди примандровали,
Бач, гиряві, чого хотять!
Не дуже я на вас покваплюсь,
Тут з мертвими ось не управлюсь
Що так над шиєю стоять».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Геть, пречь, вбирайтесь видсиль къ чорту,
«Я вамъ потылышныка дамъ;
«Побью всю пыку, зубы, морду,
«Ажъ не пизна васъ дидко самъ;
«И йонъ же якъ захрабровалы,
«Жыви сюды прымандровалы,
«Бачь гыряви чого хотятъ!
«Не дуже я на васъ покваплюсь,
«Тутъ зъ мертвымы ось не управлюсь,
«Що такъ надъ шыею стоять.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 62.

Рядок 1:

видання 1798:

Геть, проч, вбирайтесь відціль к чорту

видання 1809:

Геть, преч, вбирайтесь відціль к чорту

Рядки 4-6:

видання 1798:

Аж не позна вас дідько сам;
Ійон вже як захрабровали,
Що і живи примандровали

Примітки: III, 62.

       Частина III стр. 62.

Гиряві — у значенні: миршаві, злиденні, нужденні.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Go to the deuce! Be off with you!
I'll box your ears! I'll break your neck!
I'll beat your kisser black and blue,
I'll make of you a shitty wreck!
They in Ionia succeeded to survive
And came herein alive.
Now, look at them, what they demand!
I am not in a hurry
To take you to the ferry,
I move the spirits to the fairy-land."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ідзіце прэч, далей ад згубы,
А то я вам па карку дам;
Паб'ю вам рыла, морду, зубы,
Аж д'ябал не пазнае сам;
Ты, бачыш, смелыя якія,
Сюды прыперліся жывыя,
Што толькі ўздумалася ім!
Я на жывых не кваплю вока,
Мне з мёртвымі адна марока —
Вісяць над каркам над маім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Къш, марш, по дявола вървете,
че развъртя ли се от яд —
по мутрите, по гърбовете, —
не може ви позна и брат;
дотам пък да не са страхливи,
довлекли ми се тука живи,
брех, сополанковци, без срам!
Едвам се с мъртвите оправям,
та с вас ли ще се занимавам,
я да се махате оттам...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Fort mit euch und schert euch zum Teufel!
Ich schlag euch sonst die Zähne aus
Und hau euch kräftig in die Fresse,
Daß euch der Satan nicht erkennt;
Schau, schau, wie sie hier angeschlendert,
Die kommen schon zu Lebzeit an
Und wollen auch sogleich hinüber!
Nur langsam und der Reihe nach,
Es ist schon schwierig mit den Toten,
Die ständig mir am Halse sind."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do diabła stąd się zabierajcie,
Bo zaraz boki wam połatam;
Tak stłukę mordę, uważajcie,
Że was nie pozna nawet szatan;
O, jakże się rozzuchwalili,
Żywymi tu się przytaszczyli,
Patrzajcie, czego chcą niechluje!
Nie bardzo mi się śpieszy do was,
Bo nie dam rady zmarłym nowym,
Co tak nad karkiem mym warują".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прочь, к черту, чтоб вас задавило,
Не то как раз по шее дам;
Как двину в зубы, в ухо, в рыло —
Вас дьявол не узнает сам;
Вас только здесь недоставало,
А то, поди, мне дела мало;
И кто сюда вас только звал!
Я с мертвыми справляюсь еле,
А тут еще на шею сели
Живые, черт бы вас побрал!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вон, прочь! Не то носы расквашу,
В придачу тресну по шеям
И морды так вам разукрашу,
Что не узнает леший сам!
Плюгавцы, вишь как изловчились!
Живые в пекло притащились.
Чего хотят, возьми их ляд!
Для вас пошевелюсь не больно,
С меня и мертвецов довольно —
Всё время над душой стоят».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Долой отсель! Ступайте к черту!
Я подзатыльника вам дам
И зубы разобью, и морду,
Вас дьявол не узнает сам;
Смотри, как сильно расхрабрились.
Живехоньки сюда явились,
Ишь, глупые, чего хотят!
Не очень-то я в вас нуждаюсь,
Тут с мертвыми не управляюсь,
Что над душой давно стоят».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вон, прочь, долой из ада, твари,
Не то затрещину вам дам,
Веслом побью вам зубы, хари,
Вас не узнает дьявол сам.
Видал ты их, как расхрабрились
И в ад живыми притащились,
Зачем, спросить, чего хотят?
Не очень с вами посчитаюсь,
Я с мертвыми не управляюсь,
Что над душой так и стоят»,

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Táhněte k čertu, k Belzebubu,
nebo vám držku nabourám,
rozmlátím tlamu, zuby, hubu,
že nepozná vás čerchmant sám!
Ta sebranka mi tady chybí —
a přivandrovali sem živí,
koukejme na tu holotu!
Na vás mám vždycky dosti času,
co čumíte — táhněte k ďasu,
teď s mrtvými mám robotu!“

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сивилла бачить, що не шутка,
Бо дуже сердиться Харон;
Еней же був собі плохутка;
Дала стариганю поклон:
«Та ну, на нас лиш придивися, —
Сказала, — дуже не гнівися,
Не сами ми прийшли сюди;
Хіба ж мене ти не пізнаєш,
Що так кричиш, на нас гукаєш —
Оце невидані біди!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сывылла бачыть, що не шутка,
Бо дуже сердытся Харонъ;
Эней же бувъ соби плохутка;
Дала старыганю поклонъ:
«Та ну, на насъ лышъ прыдывыся,
Сказала: «дуже не гнивыся,
«Не самы мы прыйшлы сюды;
«Хиба жъ мене ты не пизнаешъ,
«Що такъ крычышъ, на насъ гукаешъ —
«Оце не выдани биды!

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 63.

Рядок 3:

видання 1798:

І щоб не зділалась побудка

Рядок 5:

видання 1798:

Да ну, на нас лиш придивися

видання 1809:

Да ну, на нас лиш придивися

Рядок 7:

видання 1809:

Не сами ми пришли сюди

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Sivilla saw it was no joke,
For Charon was so mad.
Aeneas was a timid bloke,
She bowed to that old cocky nut and said:
"Just take a look at us,
And don't make so much fuss,
We didn't come here on our own.
You yell and rage
At me in my old age.
Don't you remember me, the old sweet crone?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сівіла бачыць, што не жартам
Пачаў злаваць на іх Харон,
А каб стары не быў упартым,
Яму адважыла паклон.
«А ты зірні на нас, як трэба, —
Сказала, — нас паслала неба,
Не самі мы прыйшлі сюды;
Няўжо мяне ты не пазнаеш,
Чаго крычыш, чаму нас лаеш —
І так хапае нам бяды!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата видя, че няма
шега, че бесен е Харон,
Еней пък е страхлив за двама,
та тя отмери му поклон:
— Я поогледай ни, човече,
па после се гневи — му рече, —
не съм без нищо тук дошла;
разбирам да не ме познаваш,
та да крещиш, да се разправяш,
не ми ли стигат патила!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sibylle merkte, es wird heikel,
Da Charon keinen Spaß versteht, -
Und da Aeneas ganz schön feige, -
Nahm sie es selbst in ihre Hand.
"Nanu, betrachte uns genauer, -
So sagte sie - und sei nicht bös,
Von selbst sind wir nicht hergekommen;
Sag an, erkennst du mich nicht mehr,
Daß du so schreist und schimpfst unsäglich?
Das ist doch unerhörtes Pech!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Sybilla widzi, że nie żarty,
Bo Charon złości się niemiły,
Eneasz drży, wciąż o nią wsparty,
I przed staruchem się skłoniła:
"A niech to, przypatrz się uważniej, —
Rzekła mu, — i się nie rozdrażniaj,
Bo nas do ciebie tu przysłano;
Czy może, mnie już nie poznajesz,
Że krzyczysz na nas tak i łajesz —
Ach, jaka bieda niespodziana!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сивилла, видя, что не в шутку
Расхорохорился Харон,
Сообразила все в минутку,
Отвесила ему поклон:
"Ну-ну, — сказала, — что случилось?
Смени-ка, братец, гнев на милость,
Не сами мы пришли сюда;
Да разве ж ты меня не знаешь,
Что так поносишь и ругаешь?
Какая же от нас беда?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сробев, Эней глядел тихоней;
Яга отвесила поклон
И старику без церемоний
Сказала: «Не серчай, Харон!
Чего кричишь — куда, мол, прете?
Мы разве по своей охоте?
Нужда нас привела сюда.
Не, узнаешь?. Ведь я — Сивилла.
Спасибо, что не съездил в рыло.
Бранишься, лаешься — беда!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Глядит Сивилла, не на шутку
Разъерепенился Харон,
Эней же вовсе без рассудка;
Отвесив старику поклон,
Сказала: «Понапрасну злишься,
Поймешь, коль лучше приглядишься,
Что мы не зря пришли сюда,
Меня-то разве ты не знаешь,
Что все кричишь да нас ругаешь?
Вот уж нежданная беда!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сивилла видит — не на шутку
Разгневался старик Харон,
Однако ей не стало жутко,
Хрычу отвесила поклон:
«Ты к нам получше присмотрися, —
Сказала, — и не очень злися,
Не просто так пришли сюда,
Ужели ты меня не знаешь?
Зачем кричишь и нас ругаешь?
А впрочем, это не беда.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sibyla ihned pochopila,
jaký je Charon potvora,
staříkovi se uklonila —
Aeneáš stál jak bačkora:
„Nu, podívej se,“ řekla, „starý,
a nezlob se, to škodí zdraví,
my nepřišli sem jenom tak;
copak mě vůbec nepoznáváš,
že se tak sprostě do mne dáváš
a koukáš na nás jako-drak?

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ось глянься, що оце такеє!
Утихомирся, не бурчи;
Ось деревце, бач, золотеє,
Тепер же, коли хоч, мовчи».
Потім все дрібно розказала,
Кого до пекла провожала,
До кого, як, про що, за чим.
Харон же зараз схаменувся,
Разів з чотири погребнувся
І з каючком причалив к ним.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Ось глянься, що оце такее!
«Утыхомырся, не бурчы;
«Ось деревце, бачь, золотее,
«Теперь же, колы хочъ, мовчы.»
Потимъ все дрибно росказала,
Кого до пекла провожала,
До кого, якъ, про що, за чимъ.
Харонъ же заразъ схаменувся,
Разивъ съ чотыры погребнувся
И съ каючкомъ прычалывъ къ нымъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 1.

Рядок 6:

видання 1798:

Кого у пекло провожала

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now look, good people, look at that!
Calm down and do not rave.
D'you see this golden branch, you, river rat?
Shut up and do not misbehave!"
And then she told all in detail so well
Whom she had led to Hell,
And why it was her chore...
Old Charon changed his mind,
And being not unkind,
He brought the ferry to the shore.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сам разумееш, што такое!..
Ты супакойся, не бурчы;
Вось, бачыш, дрэўца залатое,
А як пазнаў, дык памаўчы».
Пасля Харону расказала,
Каго да пекла праважала
Яна, па справах па якіх...
Харон жа, гэта пачуўшы,
Разы чатыры грабянуўшы,
Прычаліў з лодкаю да іх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я виж какво ти нося, брато!
Па укроти се, замълчи;
я глей дръвцето, чисто злато —
ха да те видя, ха гълчи...
След туй разказа му накратко
кого при неговия татко
ще води, как и откъде.
Харон веднага спря да вика
и с два-три удара каика
прекара, чак до тях дойде.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Bleib ruhig und hör auf zu brummen,
Schau her, was könnte dies wohl sein!
Du siehst, aus Gold ist dieses Bäumchen,
Beruhige dich jetzt und schweig."
Danach erzählte sie ihm kleinlich,
Wer ist's, den sie zur Hölle führt,
Zu wem und wie, weshalb, wonach denn.
Charon hat sich sofort gefaßt,
Gleich vier Mai schlug er mit dem Ruder
Und war bei ihnen mit dem Boot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

O, spojrzyj, co to jest takiego!
Uspokój się i nie burcz więcej;
To gałąź z drzewa jest złotego,
Już więc zamilknąć racz co prędzej".
I szczegółowo wyłożyła,
Do piekła kogo wprowadziła,
Do kogo oraz z jaką sprawą...
A Charon wnet przypomniał sobie,
Ze cztery ruchy wiosłem zrobił,
Kajakiem do nich przybił żwawo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взгляни-ка, что это такое?
Утихомирься, не ворчи;
Не деревцо ли золотое?
Узнал? Ну вот, теперь молчи".
Потом подробно рассказала,
Кого к Плутону провожала,
Зачем, за делом за каким...
Харон рассказу подивился,
На весла разом навалился,
И с челноком причалил к ним.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не ерепенься ты впустую.
Утихомирься, не бурчи!
Ты видишь ветку золотую?
Теперь послушай, помолчи».
И ну плести рассказ подробный —
Зачем пустилась в мир загробный,
К кому, с чего, почто, как, с кем...
Харон же, снизойдя к пришельцам,
Гребнув четырежды весельцем,
Каюк причалил между тем.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Взгляни-ка, это что такое!
Утихомирься, не бурчи.
Вот деревце, вишь, золотое.
Теперь, коль хочешь, помолчи».
Потом подробно рассказала,
Кого до ада провожала,
К кому, зачем, просить о ком...
Харон одумался и сразу,
Гребнув весельцем два-три раза,
К ним сам подчалил с каючком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Взгляни-ка, что это такое,
Утихомирься, не ворчи,
Вишь, деревцо-то золотое,
А коли видишь, то молчи».
Потом Сивилла рассказала,
Кого она сопровождала,
Куда и по делам каким;
Харон тут сразу спохватился,
Веслом гребнул, засуетился
И каючком причалил к ним.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Koukni se, nebuď paličatý
a jazyk za zuby sl strč!
Co je to — koukej — stromek zlatý,
tak vidíš, a teď aspoň mlč!“
A pak mu řekla na té hrázi,
koho to vlastně doprovází,
ke komu, proč a nač jde sním...
Charon se ihned vzpamatoval,
asi tak třikrát zavesloval
a s loďkou přistal přímo k nim.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней з Сивиллою своєю
Не мішкавши в човен ввійшли;
Кальною річкою сією
На той бік в пекло поплили;
Вода в розколини лилася,
Що аж Сивилла піднялася,
Еней боявсь, щоб не втонуть,
Но пан Харон наш потрудився,
На той бік так перехопився,
Що нільзя оком ізмигнуть.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней съ Сывыллою своею
Не мишкавшы въ човенъ ввійшлы;
Кальною ричкою сіею
На той бикъ въ пекло поплылы;
Вода въ росколыны лылася,
Що ажъ Сывылла пиднялася,
Эней боявсь, щобъ не втонуть;
Но панъ Харонъ нашъ потрудывся,
На той бикъ такъ перехопывся,
Що нильзя окомъ измыгнуть.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 65.

Рядок 2:

видання 1798:

Швиденько в човничок войшли

Рядок 2:

видання 1798:

Що нельзя й оком ізмигнуть

видання 1809:

Що нельзя оком ізмигнуть

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas and the hag
In haste were in the ferry,
Which glided fast without a snag,
The two were anxious, but not merry.
The water leaked into the boat,
Sivilla had to lift her coat.
Aeneas feared lest they go down,
But Charon did his best,
He paddled like obsessed,
There was no chance to drown.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней з Сівілаю сівою
У лодку цесную ўвайшлі;
У пекла бруднай рэчкай тою
З Харонам разам паплылі;
Вада ў іх лодку працякала,
Падол Сівіла падкасала,
Эней напагатове быў,
Ды пан Харон імчаў стралою
З Энеем, з бабаю старою,
У момант рэчку пераплыў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сибилата с Еней на чълна
успяха в миг да се качат
и през реката, с тиня пълна,
прехвърлиха се те отвъд;
вода през зирките струеше,
Сибилата нащрек стоеше,
Еней от уплах бе на крак,
но пан Харон така зае се
с греблото, че за миг пренесе
и двамата на оня бряг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ohne zu zögern, stieg Aeneas
Mitsamt Sibylle in das Boot;
So schwammen sie direkt zur Hölle
Diesen verdreckten Fluß entlang.
Das Wasser drang ein durch die Risse,
Sogar Sibylle wurde blaß,
Und Todesangst beschlich Aeneas.
Doch Herr Charon strengte sich an,
Er kam so schnell ans nächste Ufer,
Daß kaum ein Wimpernschlag verrann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz ze Sybillą swoją
Do czółna zaraz się wśliznęli;
Do piekła na ów brzeg oboje
Po brudnej rzece popłynęli;
W szczeliny woda tak się lała,
Że aż Sybilla z trwogi wstała,
Eneasz bał się, że utonie,
Lecz nasz pan Charon się potrudził,
Przeskoczył szybko, nie marudził
I migiem był po tamtej stronie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней с своей Сивиллой вещей,
Не мешкая, вошли в челнок,
И грязный Стикс волной зловещей
Заклокотал у самых ног.
Вода сквозь щели в лодку била,
Сивилла юбки подмочила.
Эней уж думал, что пропал;
Но пан Харон наш потрудился,
Перед гостями отличился
И мигом к пеклу челн пригнал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Немедля со своей Сивиллой
В челнок ввалился пан Эней.
Рекой зловонной и унылой
Поплыли в пекло поскорей.
В расщелины вода втекала,
Сивилла юбку подтыкала,
Эней боялся утонуть.
Харон зато на ту сторонку
Так быстро перегнал лодчонку,
Что не успеешь и моргнуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней с Сивиллой поспешили
Скорей усесться в челноке
И в ад, не мешкая, поплыли
По грязной пенистой реке.
Вода в расщелины струила,
Сивилла с места подскочила,
Эней боялся утонуть.
Но пан Харон наш потрудился,
Так переплыть поторопился,
Что глазом не успеть моргнуть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней с Сивиллой осторожно
Вошли в челнок и сели вряд,
Той речкой, грязной невозможно,
Они поплыли в страшный ад;
Вода сквозь щели в челн лилася,
Сивилла даже поднялася,
Эней боялся утонуть.
Но пан Харон так ловко правил
И так их быстро переправил,
Что не успели и моргнуть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneáš s babou prostořekou
do člunu bez meškání vběh
a do pekla tou kalnou řekou
hned odplul na protější břeh;
když spatřil však, jak člun je vratký,
že voda teče do kocábky,
měl strach, že potopí je proud;
ale pan Charon přidal vesly —
jak rychle si to vodou nesli,
to nešlo ani postřehnout.

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Приставши, висадив на землю;
Взяв пів-алтина за труди,
За працьовиту свою греблю,
І ще сказав, іти куди.
Пройшовши відсіль гонів з двоє,
Побравшись за руки обоє,
Побачили, що ось лежав
У бур'яні бровко муругий,
Три голови мав пес сей мурий,
Він на Енея загарчав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыставшы, высадывъ на землю;
Взявъ пивъ-алтына за труды,
За працьовыту свою греблю,
И що сказавъ иты куды.
Пройшовшы видсиль гонивъ зъ двое,
Побравшысь за рукы обое,
Побачылы, що ось лежавъ
У бурьяни бровко муругый,
Тры головы мавъ песъ сей мурый,
Винъ на Энея загарчавъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 66.

Рядки 2-3:

видання 1798:

Увзяв копейку за труди
За працьовиту він греблю

Рядок 2:

видання 1809:

Узяв копійку за труди

5 Пройшовши відсіль гонів з двоє

Рядок 5:

видання 1798:

Пройшовши відціль гонів з двоє

видання 1809:

Пройшовши відціль гонів з двоє

Примітки: III, 66.

       Частина III стр. 66.

Півалтина — монета в півтори копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725 — 1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість.

 

Гони — дуже давня міра відстані, в різні часи в різних місцевостях її числове значення не було сталим. Означала довжину від 60 до 120 сажнів (сажень — 2,134 метра).

 

У бур'яні бровко муругий — триголовий пес Цербер, який охороняв вхід до підземного царства. Муругий — сірої масті зі смугами темнішого кольору.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when they disembarked,
Aeneas paid him for his work,
And then the ferryman had barked
Which way to go and what to shirk.
And so, they walked while holding hands,
For such were their safeguard demands.
They spied the Cerberus on prowl
Inside a clump of weed,
He was a three-heads breed.
They spied Aeneas and began to growl.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За вёсламі папрацаваўшы,
Браў паўалтына за труды
Харон, да берага прыстаўшы,
Сказаўшы ім, ісці куды.
Яны ж, пабраўшыся абое
За рукі, гоняў цераз двое
Пабачылі, што пільнаваў
Глухую сцежку ў свет суровы
Пёс масці шэрай, трохгаловы
Які пагрозна загырчаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Свали той гостенката, госта
и взе им половин алтън,
че беше се потрудил доста,
а и упъти ги тамън.
През угарите повървяха
и както бързаха, видяха
сред бурена, пред тях комай,
един излегнат мръсен Шаро —
но с три глави бе псето старо!
и към Еней се хвърли с лай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie stiegen aus, dort angekommen,
Er nahm halben Altin als Lohn
Für seine wohl getane Arbeit
Und wies ihnen sogar den Weg.
Als sie zwei Acker überquerten,
Immer gemeinsam Hand in Hand,
Da sahen sie mitten im Unkraut
Einen verdreckten grauen Hund.;
Drei Köpfe hatte dieses Untier
Und knurrte wild Aeneas an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wysadził ich, przewiózłszy tanio,
Kopiejkę tylko pobierając,
Za pracowite wiosłowanie,
Poradził jeszcze, jak iść mają.
Przeszedłszy stąd z pół wiorstwy wprędce,
Pobrawszy się za obie ręce,
Ujrzeli, że tam oto leżał
W burzanie ciemnoszary burek,
Trzy głowy miał ten pies ponury,
Na Eneasza zęby szczerzył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он за старательную греблю
Содрал алтын с них на чаек
И, высадив тотчас на землю,
Тропинку в ад найти помог.
Эней побрел с Сивиллой вместе,
Прошел тихонько сажен двести, —
Ан глядь — в бурьяне пес лежит.
Три головы у пса на шее;
Он словно поджидал Энея —
Как вскочит вдруг, как зарычит!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Спросив за греблю пол-алтына,
Старик зажал деньгу в горсти.
Проезжих высадил он чинно
И показал, куда идти.
Рука с рукой пустились вместе,
Прошли, должно быть, сажен с двести;
Глухим бурьяном луг зарос;
И вдруг попятились в испуге:
В бурьяне том лежал муругий
О трех главах свирепый пес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Приставши, высадил на землю,
С них пол-алтына взял за труд,
За утомительную греблю,
И рассказал, как в ад пройдут.
Они за руки крепко взялись
И гона два так пробирались,
Как вдруг приметили: лежал
В бурьяне смурый пес — здоровый
Серко — муругий, трехголовый.
Он на Энея зарычал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

У берега ссадил на землю,
С них только полалтына взял
Он за старательную греблю,
Куда идти, им указал.
Прошли они так сажен двести,
Вот под плетнем в прохладном месте,
Примяв бурьян густой, лежал
Какой-то пес большой дворовый,
Муругий, страшный, трехголовый,
Он на Энея зарычал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když přistali jak velcí páni,
hned oba na zem vysadil,
vzal šesták za své veslování,
a kudy jít, jim poradil.
Aenej vzal za ruku svou bonu;
když prošli asi tak pět honů,
v buření, v roji much a včel
stál divný punťa mourovatý,
tři hlavy měl, byl flekovatý,
a na Aenea zavrčel.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Загавкав грізно в три язики,
Уже був кинувсь і кусать,
Еней підняв тут крик великий,
Хотів чимдуж назад втікать.
Аж баба хліб бровку шпурнула
І горло глевтяком заткнула,
То він за кормом і погнавсь;
Еней же з бабою старою,
То сяк, то так, попід рукою,
Тихенько од бровка убравсь.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 67.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Загавкавъ гризно въ тры языкы,
Уже бувъ кынувсь и кусать,
Эней пиднявъ тутъ крыкъ велыкый,
Хотивъ чимъ-дужъ назадъ втикать.
Ажъ баба хлибъ бровку шпурнула
И горло глевтякомъ заткнула,
То винъ за кормомъ и погнавсь;
Эней же зъ бабою старою,
То сякъ, то такъ, по пидъ рукою
Тыхенько одъ бровка убравсь.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 67.

Рядок 1:

видання 1798:

Загавкавши на три язики

Рядок 1:

видання 1809:

Аж баба хліб бровку швирнула

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The three snouts bayed a triple bark
And made a move to bite,
Aeneas was an easy mark.
He, terrified, was ready to take flight.
Sivilla threw a hunk of bread
To Cerberus, who, underfed,
Raced after it to have a feast.
Aeneas and his guide
Were able to continue their stride,
Escaping thus from that demented beast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пасля загаўкаў, трохязыкі,
І кінуўся гасцей кусаць,
Эней, узняўшы гвалт вялікі,
Наважыўся было ўпякаць,
Ды баба цюцьку хлеб шпурнула
І глотку мякішам заткнула,
Тым і ўлагодзіла яго;
Эней жа з бабаю старою
Падаўся сцежкаю глухою
Далей ад Цэрбера таго.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Заджавка песът с три езика,
да хапе налетя, ръмжи,
Еней се стрясна и развика,
запря, не ще да продължи.
А бабичката хляб подхвърля —
тъй мигом тая паст тригърла
затъква с клисав стар комат;
Еней със свойта попадия
пак бързат, той с ръка крепи я;
не се обърнаха назад.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er bellte dreifach aus drei Köpfen
Und setzte schon zum Beißen an,
Aeneas stieß ein lautes Schreien
Wollte gerade fort von ihm,
Da warf ein Stückchen Brot die Alte
Und stopfte ihm damit sein Maul.
Als dieser dem Brot nachgesprungen,
Schlichen Aeneas und das Weib
So mir nichts, dir nichts und klammheimlich
Hinein und an dem Hund vorbei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zaszczekał trzema językami,
Już prawie rzucił się go kąsać,
Eneasz podniósł wrzask przed kłami,
Uciekać chciał i dreszcz nim wstrząsał.
Aż baba chleb tu psu cisnęła,
Miękiszem gardło mu zatknęła,
Ten zatem: zajął się jedzeniem;
Eneasz zasię z babą starą
To tak, to siak pod rękę zaraz
Sprzed burka zszedł niepostrzeżenie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Загавкал враз тремя пастями
И кинулся было кусать.
Эней, дружа не очень с псами,
Назад собрался утекать,
Но баба хлеба кус швырнула
И этим глотки псу заткнула,
Барбос за кормом побежал;
Эней с Сивиллой изловчился,
И так и этак покрутился
И, наконец, от пса удрал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Залаял грозно трехъязыкий,
Вот-вот ухватит за бока.
Троянец, испуская крики,
Хотел уже задать стречка.
Яга собаке хлеб швырнула
И глотку мякишем заткнула,
За кормом погнался барбос.
Анхизов сын, прикрывшись шапкой,
Тихонько затрусил за бабкой
И ноги кое-как унес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

В три языка залаял псюга
И сразу кинулся кусать.
Эней наш, крикнувши с испуга,
Назад собрался удирать,
Но баба ломоть псу швырнула
И глотки мякишем заткнула.
Лишь пес за хлебом побежал,
Эней за ведьмою седою
То так, то этак стороною,
Тихонько от серка удрал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Залаял пес, раскрыв три пасти,
И даже бросился кусать,
Эней, спасаясь от напасти,
Хотел назад было бежать.
Но тут Сивилла хлеб швырнула
И глотки Церберу заткнула,
За хлебом пес и побежал.
Эней, за бабкою спасаясь,
И так, и этак пригибаясь,
От пса свирепого удрал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jazyky třemi na něj štěkal
a za nohavici ho chyt;
Aeneáš vykřik, všeho nechal
a chtěl se s Vaňkem poradit.
Však baba křikla na tu čubu
a ucpala jí chlebem hubu,
puntíček lačně žral a žral;
Aeneáš celý vyděšený,
do staré baby zavěšený
se rychle odtud ubíral.

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер Еней убрався в пекло,
Прийшов зовсім на инчий світ;
Там все поблідло і поблекло,
Нема ні місяця, ні звізд,
Там тілько тумани великі,
Там чутні жалобниї крики,
Там мука грішним не мала.
Еней з Сивиллою гляділи,
Якії муки тут терпіли,
Якая кара всім була.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Теперъ Эней убрався въ пекло,
Прыйшовъ зо всимъ на ынчій свитъ;
Тамъ все поблидло и поблекло,
Нема, ни мисяця, ни звиздъ,
Тамъ тилько туманы велыки,
Тамъ чутни жалобные крыкы,
Тамъ мука гришнымъ не мала,
Эней съ Сывыллою глядилы
Якіи мукы тутъ терпилы,
Якая кара всимъ була.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 68.

Рядок 1:

видання 1798:

Тепер Еней ввалився в пекло

Рядок 6:

видання 1798:

Там чутни жалобниї крики

видання 1809:

Там чутни жалобниє крики

Рядок 6:

видання 1798:

Які тут муки всі терпіли

видання 1809:

Якіє муки тут терпіли

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas was at last in Hell.
He found himself in some strange world,
Where all was different. The spirits had to dwell
In darkness, where all things were curled.
A swirling fog impaired his eyes,
He saw not much, but heard heartrending cries
Of tortured souls. Aeneas and Sivilla looked
At how they paid for crimes
Not seldom, - at all times,
How they were burned and cooked.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней да пекла ўжо дабраўся,
Прыйшоў зусім на іншы двор;
Той свет яму няўтульным здаўся,
Няма ні месяца, ні зор,
Там чутны жаласныя крыкі,
Там лямант, гвалт стаіць вялікі,
Там дол завалакла імгла,
Эней з Сівілаю глядзелі,
Што душы грэшныя цярпелі,
Якая кара ім была.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней накрая влезе в ада,
цял свят, невиждан отпреди;
студено, тъмно, лъч не пада,
ни месец има, ни звезди.
Там пари и мъгли се влачат,
там някои неспирно плачат,
там за теглата няма край;
Еней видя, уплашен негли,
как всеки страшни мъки тегли,
как всеки взема своя пай.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So kam Aeneas in die Hölle,
In eine völlig neue Welt.
Verblaßt und fahl war ringsum alles,
Ganz ohne Sterne, ohne Mond,
Alles umhüllte dichter Nebel,
Man hörte Jammern und Geschrei,
Die Sünder litten große Qualen.
Aeneas und Sibylle sah'n
Wie grausig alle Strafen waren,
Die hier den Sündern zugedacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz dotarł wnet do piekła,
Wszedł w inny świat, świat nie do życia;
Tam mrokiem wszystko się powlekło,
Ni gwiazd już nie ma, ni księżyca,
Tam mgła się kłębi i nie znika,
Tam pełno w krąg żałosnych krzyków,
Grzesznicy cierpią mąk niemało,
Eneasz patrzył wraz z Sybillą,
Już jakie męki tutaj były
I jakie kary niebywałe.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так наш Эней пробрался в пекло;
То подлинно иной был свет —
Все было сумрачно и блекло,
Ни звезд, ни солнца вовсе нет.
Клубились там одни туманы,
Да сонмы грешных непрестанно
Кричали, жалобя до слез.
Эней с Сивиллою глядели,
Какие муки здесь терпели,
Какую всякий кару нес.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней дивился преисподней.
Совсем не то, что этот свет:
Куда мрачней и безысходней!
Ни звезд, ни месяца там нет.
Там зыблется туман великий,
Там слышны жалобные крики.
Анхизов сын оторопел,
Увидя, сколько душам грешным
Грозило мук в аду кромешном,
Какую кару кто терпел.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Теперь Эней, явившись в пекло,
Совсем в другой пробрался свет.
Там все поникло и поблекло,.
Ни месяца, ни звезд там нет.
Туманы густо все покрыли;
Повсюду жалобно вопили,
Там грешных мучили до слез.
Эней с Сивиллою глядели,
Какие муки тут терпели,
Какую кару всякий нес.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но вот Эней забрался в пекло,
Совсем в иной попал он свет,
Здесь все повяло и поблекло,
Ни звезд, ни месяца здесь нет.
Туманы лишь клубами вьются,
Да крики, стоны раздаются,
Там пыткам разным нет числа!
Эней с Сивиллой наблюдали,
Как тяжко грешники страдали,
Какая кара им была.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde v pekle se mu špatně vedlo,
to docela byl jiný svět,
zhas měsíc, hvězdy, všechno zbledlo,
vše zvadlo jako mrtvý květ...
Tam velké mlhy, šedé, kalné,
tam hrozné křiky, táhlé, žalné,
tam pláč a zubů skřípění.
Aeneáš s babou koukal s cesty,
jaké jsou pro hříšníky tresty,
jaká tu mají trápení.

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Смола там в пеклі клекотіла
І грілася все в казанах,
Живиця, сірка, нефть кипіла;
Палав огонь, великий страх!
В смолі сій грішники сиділи
І на огні пеклись, горіли,
Хто, як, за віщо заслужив.
Пером не можна написати,
Не можна і в казках сказати,
Яких було багацько див!

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина III, строфа 69-93.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Смола тамъ въ пекли клекотила
И грилася все въ казанахъ,
Жывыця, сирка, нефть кипила;
Палавъ огонь, велыкый страхъ!
Въ смоли сій гришныкы силилы
И на огни пеклысь, горилы,
Хто якъ, за вищо заслужывъ.
Перомъ не можна напысаты,
Не можна и въ казкахъ сказаты,
Якыхъ було багацько дывъ!

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 69.

Рядок 5:

видання 1798:

В смолі сей грішники сиділи

видання 1809:

В смолі сей грішники сиділи

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Hot pitch was ready in the subterene
In kettles and enormous pots,
Besides, of resin, sulphur, and of kerosene
Was always lots and lots.
In that hot pitch the sinners sat
No matter who, a beggar or an aristocrat,
They all were punished for their sins.
One has no words in order to depict,
Or tell in any dialect
The things that make you wince.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Смала ў тым пекле булькацела,
Падагравалася ў катлах,
А сера з нафтаю кіпела;
Палаў агонь, аж глянуць жах:
І грэшнікі ў смале сядзелі,
Пякліся на агні, гарэлі
Усе, хто кару заслужыў.
Пяром не апісаць такое,
Не пералічыш дзіўных дзіў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Катран в казаните кипеше,
клокочеше сред чад и дим,
смола и нефт, и сяра вреше,
пламтеше огън нетърпим!
В катрана грешните седяха,
на огъня се те варяха —
кой както я е наредил.
Не можеш го описа, даже
не може то да се разкаже,
що чудесии, боже мил!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Kessel standen in der Hölle,
Und drinnen brodelte das Pech,
Auch Harz und Öl und Schwefel kochten
Über dem Feuer, riesengroß!
Im Pech mußten die Sünder sitzen,
Am Feuer wurden sie gebrannt,
Jeder bekam, was er verdiente.
Die Feder stellt nicht alles dar,
Auch nicht in allerkühnsten Märchen,
Was es an Wunderdingen gab!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam w piekle smoła bulgotała
I grzała się wciąż w kotłach wszelkich,
I siarka, nafta też kipiała;
A ogień płonął, strach, jak wielki!
Grzesznicy w smole tej siedzieli,
Na ogniu piekli się, cierpieli,
Kto, jak i na co też zasłużył.
Nie można tu opisać piórem,
Czy opowiedzieć w bajce którejś,
Jak było różnych dziwów dużo!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он видел, как смола вскипала
В огромных круглых казанах,
Как нефть и сера клокотала,
Огонь пылал, ну прямо страх;
Как грешники в смоле кипели
И на огне пеклись, горели, —
Всяк получал, что заслужил;
Пером не описать такого,
Пересказать не сыщешь слова,
Как грешников Плутон казнил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Смола, живица, нефть кипели,
Под ними полыхало, страх!
И, словно в огненной купели,
Сидели грешники в котлах.
Им воздавали полной мерой,
Бурлящей обливали серой,
Не уставали их терзать.
Какие чудеса там были —
Пером я описать не в силе
И в сказке не могу сказать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Смола там в пекле клокотала,
В огромных грелась казанах,
Живица, сера, нефть вскипала;
Пылал огонь — великий страх!
В смоле той грешники сидели
И на огне пеклись, горели —
Знать, по грехам то заслужив.
Пером такого не опишешь,
Такую сказку не услышишь,
Каких там много было див.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Смола повсюду клокотала,
Кипела, пенилась в котлах,
Нефть, сера пламенем пылала,
Пришедших брал за душу страх.
В огне том грешники сидели,
Варились, жарились, горели,
Заслуженное получив.
Того и в сказке не услышишь,
Пером похоже не опишешь,
Так много разных было див.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Smůla tam v kotlech klokotala,
síra a nafta planoucí,
i pryskyřice se tam hřála,
plál oheň — hrůza hrůzoucí!
V té smůle hříšníky jak sledě
zde pekli vstoje, vleže, vsedě,
jak kdo si za co zasloužil...
To žádná pera nepopíší,
to v pohádkách se neuslyší,
jaký tam hrozný život byl.

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Панів за те там мордовали
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
За те вони дрова возили,
В болотах очерет косили,
Носили в пекло на підпал.
Чорти за ними приглядали,
Залізним пруттям підганяли,
Коли який з них приставав.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 70.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Панивъ за те тамъ мордовалы,
И жарылы зо всихъ бокивъ,
Що людямъ льготы не давалы,
И ставылы ихъ за скотивъ.
За те воны дрова возылы,
Въ болотахъ очеретъ косылы,
Носьілы въ пекло на пидпалъ.
Чорты за нымы прыглядалы,
Зализнымъ пруттямъ пидганялы,
Колы якый зъ ныхъ прыстававъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 70.

Рядок 9:

видання 1798:

Залізним пруттєм підгонили

видання 1809:

Залізним пруттєм підганяли

Примітки: III, 70.

       Частина III стр. 70.

Син свого часу, І. Котляревський у період написання перших трьох частин "Енеїди" обстоював гуманне ставлення до кріпаків, але не засуджував кріпацтво в цілому як систему. Звичайно, не треба забувати й того, що публічне засудження кріпацтва каралося законом. В урядових актах кріпаки — тільки "піддані", власність поміщиків, а не рівноправні громадяни держави. Кріпацтво, як у центрі Росії, так і на її околицях, переживало апогей, хоча разом з тим уже втрачало свою історично-економічну доцільність.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The landlords were tormented
For having been unfair
To common folks whose pain was so augmented
In slavery they had to bear.
For this, the landlords had to cart
The firewood and reeds to start
The blaze as ordered by the devils' leadership.
The former pompous squires
Were forced to tend the fires,
Or they were beaten with a whip.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Паноў за тое катавалі
І смажылі з бакоў усіх,
Што людзям долі не давалі,
«Лічылі за жывёлу іх.
За гэтае паны вазілі
І дровы з лесу і касілі
Чарот, каб на агні палаў.
За імі чэрці пазіралі,
Прутом жалезным падганялі,
Калі хто-небудзь прыставаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней и панове съгледа,
печаха се, че цял живот
държели се като с говеда
с безропотния прост народ.
Сега той носеше дървата,
камъш косеше край блатата —
за огъня, и миг не спрял.
Пак трудеха се под надзора
на дяволите тия хора —
да няма никой закъснял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Gutsherrn wurden da gefoltert,
Rundum gebraten auf dem Blech,
Weil sie die ihnen Anvertrauten
Ausgenutzt, schlechter als das Vieh.
Zur Strafe mußten sie Holz fahren,
Das Schilf beschneiden tief im Schlamm,
Es als Brennholz zur Hölle schleppen.
Die Teufel gaben auf sie acht
Und trieben sie mit Eisenruten,
Wenn einer etwas schlapp gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tam panów więc męczono stale,
Smażono boki im obrzydłym,
Bo ludziom ulgi nie dawali
A zawsze mieli ich za bydło.
I za to oni drwa nosili,
Na błotach trzcinę też kosili,
Do piekła nieśli na podpałkę.
Nadzorowali ich tam diabli
I raźnie cięli tych, co słabli,
Żelazną rózgą albo pałką.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

С панов за то три шкуры драли
И жарили со всех боков,
Что людям льготы не давали,
Считая всех их за скотов.
Теперь они дрова возили,
В болотах камыши косили,
Носили на растопку в ад;
За ними черти ковыляли,
Прутом железным погоняли
Тех, что работали не в лад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Панов за то и мордовали,
И припекали в свой черед,
Что людям льготы не давали,
На них смотрели, как на скот.
Паны за то дрова возили,
В болотах очерет косили,
Носили на растопку в ад.
Их черти сзади подгоняли,
Железным прутовьем шпыняли,
Кто отставал — был сам не рад!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Панов за то там истязали
И жарили со всех боков,
Что людям льготы не давали,
Считая всех их за скотов.
За то они дрова возили,
В болотах камыши косили,
Таскали на растопку в ад.
За ними черти наблюдали,
Кто приставал, тех подгоняли
Прутом железным всех подряд.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Панов за то там истязали
И жгли им спину и живот,
Что людям льготы не давали,
На них смотрели, как на скот;
Теперь они дрова возили,
В болоте камыши косили
И в ад носили на подпал.
За ними черти наблюдали,
Стальными прутьями стегали,
Когда из них кто отставал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam pány za to mordovali
a plamen pekla je tam pek,
že lidem volnost nedávali
a štvali je jak dobytek;
vozili dříví za svou vinu,
kosili rákosí a třtinu
nosili čertům na podpal.
Čerti tam na ně dohlíželi,
železným klackem pobízeli,
když někdo z nich už nemoh dál.

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Огненним пруттям оддирали
Кругом на спину і живіт,
Себе що сами убивали,
Яким остив наш білий світ.
Гарячим дьогтем заливали,
Ножами під боки штрикали,
Щоб не хапались умирать.
Робили розниї їм муки,
Товкли у мужчирях їх руки,
Не важились щоб убивать.

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина III, строфа 70-93.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Огненнымъ пруттямъ отдыралы
Кругомъ на спыну в жывитъ,
Себе що самы убывалы,
Якымъ остывъ нашъ билый свитъ,
Гарячымъ дьогтемъ залывалы,
Ножамы пидъ бокы штрыкалы,
Щобъ не хапалысь умерать.
Робылы розныи имъ мукы,
Товклы у мужчыряхъ ихъ рукы,
Не важылысь щобъ убывать.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 71.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Огненной пугою там драли
Кругом і спину і живіт

видання 1809:

Рядок 1:

Огненним пруттєм оддирали

Рядок 6:

видання 1798:

Ножами під боки штиркали

видання 1809:

Ножами під боки штиркали

Рядок 8:

видання 1809:

Робили розниє їм муки

Рядок 9:

видання 1798:

Товкли у мущирах їх руки

Примітки: III, 71.

       Частина III стр. 71.

Мужчир — тут у значенні: ступка (див. також коментар: IV, 54).

Див. також IV, 54.

       Частина IV стр. 54.

На віват — з мущирів стріляли. — мужчир (мортира) — гармата з коротким дулом, з неї вели навісний вогонь, як з нинішнього міномета. Мужчири також служили для салютів під час урочистостей. Мужчирі малого калібру служили в господарстві ступами (див. коментар: III, 71).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

All those who died
By their own hand,
For they were never satisfied,
And could not stand
The humdrum world, not any more,
It was for them a constant bore,
They were subjected to sadistic pain
By being skinned and fried;
Lest they resort to suicide,
Their hands were crushed again.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Жалезам агнявым палілі
Спіну, і грудзі, і язык
Злачынцам, што сябе забілі,
Якім наш белы свет апрык.
Пякельным дзёгцем катавалі,
Крывым нажом пад бок штурхалі
Каб не спяшаліся ўміраць,
Чынілі розныя ім мукі,
Таўклі ў драўлянай ступе рукі,
Каб адвыкалі забіваць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С железни шишове и клещи
отпред деряха и отзад
самоубийците зловещи,
отчаяни от тоя свят.
С катран им мажеха телата
и с нож ги ръгаха в ребрата,
да се не канят пак да мрат.
Ръцете пъхаха им в стяга,
та никой да не си посяга —
не спираха да ги въртят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jenen riß man mit Feuerhaken
Die Haut am Rücken und am Bauch,
Die freiwillig die Welt verließen
Und ihrem Leben Schluß gemacht.
Sie wurden mit Pech übergossen,
Man stach mit Messern auf sie ein,
Damit die Lust vergeht aufs Sterben.
Und andere wurden gequält,
Indem man ihre Hände quetschte,
Weil sie die Menschen umgebracht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ognistą rózgą tych chłostali,
Po plecach, brzuchu siekli dobrze,
Co sami siebie zabijali,
Co im nasz jasny świat już obrzydł.
Zlewano dziegciem ich gorącym,
Nożami dżgano też bez końca,
Bo za złe mieli to, że żyją.
Sprawiano mąk im jak najwięcej,
Tłuczono im w moździerzach ręce,
By nie ważyły się zabijać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще нещадней черти драли
Железной спицей по спине
Таких, что сами смерть искали,
Отраду видя в вечном сне.
Горячим дегтем поливали,
Бока ножами протыкали,
Чтоб не спешили помирать,
А после, усиляя муки,
Дробили дурням в ступе руки,
Чтоб не пытались убивать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Калеными рожнами спины
И животы безумцам жгли,
Что, в смерти собственной повинны,
Из мира не спросясь ушли.
Им под бока ножи совали,
Кипящим варом обдавали,
Чтоб не спешили умирать.
Для них придумывали муки,
Дробили в тяжких ступах руки,
Чтоб не решались убивать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Прутом каленым крепко драли
По спинам и по животу
Самоубийц, что жизнь кончали,
Кому стал свет невмоготу.
Горячим дегтем поливали,
Ножами под бока шпыняли,
Чтоб не спешили помирать.
Им разные чинили муки,
Дробили в толчее их руки,
Чтоб не решались убивать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Прутами огненными били
Кругом — бока, живот, хребет, —
Тех, кто самих себя убили,
Кому наскучил белый свет;
Горячим дегтем поливали,
Бока ножами щекотали,
Чтоб не спешили помирать,
Чинили разные им муки,
Толкли им черти в ступах руки,
Чтоб не решались убивать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Žhavými pruty tloukli, bili
zadek i břicho, prsa, hřbet
těm, co se sami zavraždili,
kterým se zprotivil náš svět.
Ty zalévali žhavým dehtem,
píchali noži, drali nehtem,
aby jim na smrt přešla chuť.
Páchali na nich exekuce
a v hmoždířích jim tloukli ruce,
však museli žít, buď co buď.

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Багатим та скупим вливали
Розтопленеє срібло в рот,
А брехунів там заставляли
Лизать гарячих сковород;
Які ж ізроду не женились,
Та по чужим куткам живились,
Такі повішані на крюк,
Зачеплені за теє тіло,
На світі що грішило сміло
І не боялося сих мук.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина III, строфа 72.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Багатымъ, та скупымъ влывалы
Ростопленнее срибло въ ротъ,
А брехунивъ тамъ заставлялы
Лызать гарячыхъ сковородъ;
Яки жъ изъ роду не женылысь,
Та по чужымъ куткамъ жывылысь,
Таки повищани на крюкъ,
Зачеплени за тее тило,
На свити що гришыло смило,
И не боялося сыхъ мукъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 72.

Рядки 1-2:

видання 1798:

Багатим да скупим вливали
Гаряче золото у рот

Рядок 2:

видання 1809:

Гаряче золото у рот

Рядки 6-8:

видання 1798:

Да по чужих кутках живились,
Такі повішени за крюк
Зачеплени за грішне тіло

видання 1809:

Да по чужих кутках живились,
Такі повішені за крюк,
Зацеплені за грішне тіло

Рядок 10:

видання 1798:

А не боялося і мук

Примітки: III, 72.

       Частина III стр. 72.

"Чим тіло грішило, тим приймає муки за гріх" — ця сентенція лежить в основі давніх народних уявлень про пекельні муки.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The wealthy misers had
Some melted silver poured
Into their mouths, while mad
And shameless liars roared
With pain, for they were forced to lick
The red-hot pans. The bachelors, lovesick
Who looked for sex with someone's wife,
Were hanging from the hook
For everyone to look
At their sex organs in the afterlife.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Скупым-багатым залівалі
Рот закіпеўшым серабром,
Балбатуноў жа прымушалі
Лізаць патэльні языком;
А халастых ды нежанатых,
Хто па чужых жывіўся хатах,
Усіх падвешвалі за крук,
Чапляючы за тое пела,
Што на зямлі грашыла смела,
Не баючыся гэтых мук.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сребро наливаха в устата
на всеки стиснат богаташ,
а пък махленката устата —
тя ближеше тиган цвъртящ;
а оня, дето се не жени
и скита с булки пременени,
на кука беше окачен,
забита в същото туй тяло,
без страх мърсувало, грешало,
забравило за видовден.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man goß den Geizigen und Reichen
Erhitztes Silber in den Mund,
Und heiße Pfannen mußte lecken,
Der sich des Lügens Schuld gemacht.
Wer nicht zu heiraten gewillt war,
Nur sich an fremdem Gut vergriff,
Der wurde auf dem höchsten Balken
An jenem Leibesteil erhängt,
Der sich zu Lebzeiten ergötzte,
Ohne zu fürchten, was dann kommt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Bogatym skąpcom w usta lano
Płynnego srebra jak najpełniej,
A kłamców zasię przymuszano
Gorące lizać tam patelnie;
A którzy wciąż się nie żenili,
Po cudzych kątkach się żywili,
To ci wisieli w krąg na hakach
I zaczepieni za to ciało,
Co to grzeszyło w świecie śmiało
I za nie miało mękę taką.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Расплавив серебро, вливали
Скупцам и богатеям в рот;
Вралей нещадно заставляли
Лизать в печи горячий под.
А тех, что сроду не женились
Да всё чужим добром живились, —
Повесив их рядком на крюк,
Той частью тела зацепили,
Которой на земле грешили,
Не опасаясь адских мук.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Лгуны лизали сковородку.
Дрожавшим за свое добро
Богатым скрягам лили в глотку
Расплавленное серебро.
А тех, что сроду не женились
Да по чужим углам живились,
Тут черти вешали на крюк,
За бренное цепляя тело,
Которое грешило смело,
Не убоявшись этих мук.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Расплавив серебро, вливали
Скупцам и богатеям в рот,
Вралей лизать там заставляли
Чугун горячих сковород.
А тех, что сроду не женились,
А по чужим углам живились —
Тащили, вешали на крюк,
За то их подцепляя тело,
Что на миру грешило смело
И не боялось этих мук.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Расплавив, серебро вливали
В рты богатеев и скупцов,
И сковородки заставляли
Лизать горячие лжецов.
Того, кто сроду не женился
И по чужим домам живился,
Такого вешали на крюк
И зацепляли частью тела,
Что без греха жить не хотела
И не боялась адских мук.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Skoupým a boháčům tam lili
tavené stříbro do chřtánu
a lháře lízat přinutili
omastek z horkých kuthanů;
a pro ty, co se neženili,
po cizích koutech skotačili,
pro takové tam měli hák:
tam viseli teď za to tělo,
které tak hříšně dovádělo,
buď tak, anebo všelijak.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всім старшинам тут без розбору,
Панам, підпанкам і слугам
Давали в пеклі добру хльору,
Всім по заслузі, як котам.
Тут всякиї були цехмистри,
І ратмани, і бургомистри,
Судді, підсудки, писарі,
Які по правді не судили
Та тілько грошики лупили
І одбирали хабарі.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Всимъ старшынамъ тутъ безъ розбору,
Панамъ, пидпанкамъ и слугамъ,
Давалы въ пекли добру хльору,
Всимъ по заслузи, якъ котамъ.
Тутъ всякые булы цехмыстры
И ратманы и бургомыстры,
Судьи, пидсудкы, пысари;
Яки по правди не судылы,
Та тилько грошыкы лупылы
И одбиралы хабари.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 73.

Рядок 1:

видання 1809:

Всім старшинам тут без разбору

Рядок 5:

видання 1798:

Тут всякії були цехмистри

видання 1809:

Тут всякіє були цехмистри

Рядок 9:

видання 1798:

Да тілько грошики лупили

Примітки: III, 73.

       Частина III стр. 73.

Хльору дать — дати чосу (К.), нагонку; всипати.

 

Цехмістер — старшина цеху. Цехами звалися в містах об'єднання ремісників однієї або кількох близьких спеціальностей.

 

Ратман (нім. Каітапп) — радник; член міського магістрату, ратуші.

 

Бургомістр (нім. Вurgermeiister) — міський голова. В часи Котляревського так звали старших членів міської ради. У старі часи в міському житті цехи відігравали першорядну роль, тому перелік міських урядовців відкривають цехмістри. Син канцеляриста міського магістрату, І. Котляревський двадцятирічним юнаком сам починав службу в канцелярії і прекрасно знав "чиновну братію". Недарма через кілька років він залишив губернську канцелярію в Полтаві заради дуже нелегкого хліба домашнього вчителя в поміщицьких родинах. Досить сказати, що в ті часи поміщик міг записати неімущого вчителя своїх дітей у кріпаки. Можливо, саме це було причиною, чи однією з причин, що Котляревський через три роки залишив учителювання і поступив на військову службу. В усякому разі чиновникам у пеклі відведено друге місце — по табелю, так би мовити, суспільних гріхів — після панів, "що людям льготи не давали". Третіми в цій ієрархії побачимо осіб духовного сану вкупі з "розумними филозопами", до яких письменник теж немилосердний.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Officials, who in life fared well,
The landlords, lordlings, aristocrats
Were having now hard time in Hell,
Like those proverbial punished cats.
Here were the masters of the guild,
Some specialists and very skilled,
As well, the judges, jurymen and scribes,
For whom the truth was not the rule,
But their own pockets full
Of shameless bribes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У пекле тым не да гумору
Было падпанкам і панам,
Ім па заслугах, без разбору,
Давалі чосу, як катам.
Смылелі розныя цэхмістры,
І ратманы, і бургамістры,
Падсудкі, суддзі, пісары,
Што не па праўдзе люд судзілі,
А толькі грошыкі лупілі,
Здзіралі хабар ліхвяры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Наравно — майстори, чираци,
началник или подчинен,
като уяли се котаци
пердашеха ги там с ръжен.
Управници и бургомистри,
чиновници, че и министри,
съдия безочлив, писар тъп,
без срама съдили народа
и търсили във всичко сгода
да карат все на чужди гръб.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Allen Amtsinhabern im Leben,
Den Herrn und Dienern ohne Wahl
Erging es schlecht in dieser Hölle,
Sie litten, wie sie es verdient.
Da saßen Ratsherrn, Bürgermeister,
Vorsteher jeder Handwerkszunft,
Richter, Schriftführer, Advokaten,
Die um das Recht sich nicht bemüht,
Nur hohe Geldbeträge rafften
Und Schmiergeld nahmen ohne Zahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Starszyźnie wszelkiej bez wyboru,
Podpankom, panom oraz sługom
Sprawiano w piekle lanie spore,
Jak kotom zgodnie z ich zasługą.
Tu byli różni cechmistrzowie,
Rajcowie oraz burmistrzowie,
Podsędki, sędzie i pisarze,
Co sprawiedliwie nie sądzili,
Pieniążki zewsząd wciąż łupili,
Przeklęci, wstrętni łapówkarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Начальников нещадно драли,
Панов, подпанков, челядь их;
Всем по заслугам воздавали:
И старых жгли и молодых.
Тут были всякие цехмистры,
Советники и бургомистры,
Чинуши, судьи, писаря,
Те, что по правде не судили,
А только денежки лупили
И обирали бедных зря.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Панов, подпанков крепко секли,
Не различая по чинам.
Досталось по заслугам в пекле
Всем, без разбора, старшинам.
Тут ратманы и бургомистры,
Все те, что на расправу быстры,
Цехмейстеры и писари,
И судьи, и подсудки были,
Что денежки с людей лупили,
Свой суд неправедный творя.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Старшин тут всех подряд стегали,
Слуг и подпанков, и панов;
Их беспощадно в пекле драли
Всех, по заслугам, как котов.
Тут были всякие цехмистры
И ратманы, и бургомистры,
Подсудки, судьи, писаря —
Те, что по правде не судили,
А только денежки лупили
И брали хапанцы хитря.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Начальству, чтоб не зазнавалось,
Панам, подпанкам, холуям,
Всем в полной мере воздавалось
По их заслугам и делам.
Наказывали тут цехмистров,
И ратманов, и бургомистров,
Подсудков, судей, писарей,
Какие правдой не судили,
Лишь только денежки лупили
И брали взятки у людей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Všem stařešinům bez rozdílu,
pánům i s jejich vasaly
zde na kalhoty brali míru,
jak kocoury je mazali.
Byli zde různí vašnostové,
konšelé, páni starostové
i soudcové a písaři,
co podle práva nesoudili
a z úplatků si dobře žili,
lovili v cizím kapsáři.

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І всі розумні филозопи,
Що в світі вчились мудровать;
Ченці, попи і крутопопи,
Мирян щоб знали научать;
Щоб не ганялись за гривнями,
Щоб не возились з попадями,
Та знали церков щоб одну;
Ксьондзи до баб щоб не іржали,
А мудрі звізд щоб не знімали —
Були в огні на самім дну.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И вси розумни фылозопы,
Що въ свити вчылысь мудровать;
Ченци, попы и крутопопы,
Мырянъ щобъ зналы научать;
Щобъ не ганялысь за грывнямы,
Щобъ не возылысь зъ попадямы,
Та зналы церковъ щобъ одну;
Ксьондзы до бабъ щобъ не иржалы,
А мудри звиздь щобъ не знималы —
Булы въ огни на самимъ дну.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 74.

У виданнях 1798 і 1809 років строфа 74 стоїть після строфи 75.

Рядок 1:

видання 1798:

І всі разуми филозопи

Рядок 5:

видання 1798:

Щоб не гонялись за гривнями

видання 1809:

Щоб не гонялись за гривнями

7-8 Та знали церков щоб одну;

Рядки 7-8:

видання 1798:

Та знали б церков щоб одну;
Ксендзи по-кінській щоб не ржали

Рядок 10:

видання 1798:

Були в огні на самом дну

видання 1809:

Були в огні на самом дну

Примітки: III, 74.

       Частина III стр. 74.

І всі розумні филозопи — тут цілком природне для давніх часів поєднання вчених і осіб духовного звання — поняття зливалися. Далі в строфі переплетені гріхи духовенства супроти доброчесності і "гріхи" вчених супроти традиційних уявлень про світ.

 

Крутопопи — перекручене на комічний лад протопопи (від грецького "протопапас" — старший батько) — старший духовний сан у православній церкві. Дане слово вийшло з ужитку ще на початку XIX ст., коли осіб у такому званні стали звати протоієреями.

 

Та знали церков щоб одну — вираз треба розуміти не в тому значенні, що особи духовного сану не повинні займатися гріховними земними справами, а лише пильнувати церковні діла. Тут маються на увазі священнослужителі, які відходили від православної церкви до католицької. Україна, в першу чергу Правобережна, протягом століть служила ареною конфронтації православ'я і католицизму.

 

Ксьондзи до баб щоб не іржали — спочатку в І. Котляревського було "ченці", потім замінено на "ксьондзи". Вжитий письменником вираз широко побутував у народній творчості, в численних анекдотах, примовках, оповідках про гріховні діла ченців і попів. Так, у поемі М. Некрасова "Кому на Русі жити добре" священик, зустрівшись із мужиками і завівши розмову про їхнє зневажливе ставлення до духовенства, найперше дорікає, що вони обзивають попів "породою жереб'ячою", складають "солоні приказки, Бридкі казки та співанки І всяку там хулу" (Некрасов М. О. Кому на Русі жити добре. — К., 1955. — С. 16). Для ксьондзів католицької церкви обов'язкова безшлюбність — целібат. У православній церкві целібату дотримується лише чорне духовенство (ченці) та вищі представники білого духовенства. Рядовий православний священик міг одружуватися, але в разі смерті дружини вдруге одружуватися не мав права.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And all philosophers and sages,
Who learned how to philosophize,
Monks, priests, of many ranks and stages,
Who studied how to sermonize;
The laymen who paid much attention
To worldly goods and their expansion,
They should know church and nothing more.
The priests were not allowed to neigh
Like stallions as soon as they
Saw dames. They simmered at the kettle's core.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ўсе разумнікі былыя,
Што мелі ласку мудраваць,
Папы, епіскапы, якія
Любілі паству навучаць,
Каб грошы не граблі лапатай,
Займаліся не ўласнай хатай,
Царквой святою — дзень пры дні,
Ксяндзы, каб баб не спакушалі, —
За ўсе грахі адказ трымалі —
Былі на самым дне ў агні.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Един ли философ с идеи,
мъдрувал само цял живот,
калугери, простоиреи,
да учат простия народ
и към пара да не посягат,
за храма божи да залягат,
а не в кревата, ксендзът благ
край булки да не обикаля,
звезди мъдрецът да не сваля —
на дъното седяха чак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Alle die weisen Philosophen,
Die auf der Erde klug getan,
Die Mönche, Priester und die Popen,
Die dem Volk Lehren beigebracht,
Damit nach Geld sie niemals trachten
Und nicht nach fremden Weibern schau'n,
Damit sie einer Kirche dienen,
Üben allzeit Enthaltsamkeit,
Gelehrte nicht nach Sternen greifen, -
Die brodelten im tiefsten Grund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wszyscy mądrzy filozofi,
Co tak mędrkować wciąż potrafią;
I mnisi, popi, krętopopi,
By nauczali swych parafian;
By nie gonili za rublami
I nie igrali z popadiami,
A tylko cerkwi pilnowali;
By księża do bab tak nie rżeli,
A mędrcy zdzierać gwiazd nie śmieli, —
Ci w ogniu na dnie przebywali.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Философы, что ахинею
Премудрую всю жизнь несли,
Попы, монахи, архиреи,
Что паству кое-как пасли, —
Чтоб не гонялись за деньгами,
Чтоб не возились с попадьями,
Чтоб знали каждый свой приход,
Ксендзы — чтоб баб не задевали,
Звезд умники чтоб не хватали, —
На самом дне горел их род.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Разумники и филозопы,
Что любят напускать туман,
Попы, монахи, крутопопы, —
Чтоб знали, как учить мирян,
Чтоб не гнались за медяками,
Чтоб не возились с попадьями, —
Горели в адовом огне.
Чтоб звезд всезнайки нее хватали,
Ксендзы, как жеребцы, не ржали, —
Держали их на самом дне.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И те философы-езопы,
Что норовили помудрить;
Попы, монахи, крутопопы,
Чтоб знали, как мирян учить,
Чтоб не гонялись за рублями
И не возились с попадьями,
А знали церковь лишь одну,
Чтоб ксендзы не жеребцевали,
Звезд мудрецы чтоб не хватали, —
На самом дне пеклись в чану.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Разумные все филозопы,
Ученость чья — сплошной обман,
Попы, монахи, крутопопы,
Чтоб знали, как учить мирян,
Чтоб не гнались за пятаками,
Чтоб не возжались с попадьями,
А церковь лишь одну блюли.
Ксендзы за то, что бабам ржали,
А мудрые звезд не хватали,
Все в ад на дно гореть пошли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A všichni moudří filosofi,
co z moudrosti své těžili,
mniši i popi, krutopopi,
aby se sami učili
pohrdat statky pozemskými
a nebrousit jen za ženskými
a sloužit církví jedině;
aby jak hřebci neřehtali
a hvězdy s nebe netahali —
ti pekli se na samém dně.

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Жінок своїх що не держали
В руках, а волю їм дали,
По весіллях їх одпускали,
Щоб часто в приданках були
І до півночі там гуляли,
І в гречку деколи скакали,
Такі сиділи всі в шапках,
І з превеликими рогами,
З зажмуреними всі очами,
В кип'ячих сіркой казанах.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа 75.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Жинокъ своихъ що не держалы
Въ рукахъ, а волю имъ далы,
По весилляхъ ихъ одпускалы,
Щобъ часто въ прыданкахъ булы
И до пивночи тамъ гулялы,
И въ гречку де колы скакалы,
Таки сыдилы вси въ шапкахъ
И съ превелыкымы рогамы,
Сь зажмуренными вси очамы,
Въ кыпьячыхь сиркой казанахъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 75.

У виданнях 1798 і 1809 років строфа 74 стоїть після строфи 75.

Рядок 2:

В руках, а волю їм давав

Рядок 4:

Щоб часто в перезвах бував

Рядок 7:

видання 1798:

Такі сиділи у шапках

Примітки: III, 75.

       Частина III стр. 75.

Приданки — весільні гості з боку молодої, супроводжують її в господу молодого. В приданки беруть молодиць з сусідів і рідних молодої. Відома народна приказка: "Коня в позику не давай, а жінку в приданки не пускай". Її зустрічаємо серед інших українських народних приказок, записаних І. Котляревським і переданих російському фольклористові І. Снєгірьову для включення до збірки "Русские в своих пословицах" (1831).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

All husbands who could not control
Their wives and were with them too soft,
Who let them at the weddings troll,
They were invited guests there oft,
They danced there till midnight,
Committing there adultery forthright,
Such people sat with headgear on,
With their eyes closed,
For they were not supposed
To see their partners in the huge cauldron.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А тыя, што як след не дбалі
Аб жонках, волю ім далі,
На ўсе вяселлі адпускалі,
На вечарынкі, дзе пілі,
Дзе аж да поўначы гулялі,
Дзе пры дарозе ў жыце спалі, —
Сядзелі тыя ў каўпаках
Бязглуздых, з чорнымі рагамі,
З апушчанымі ўніз вачамі —
Кіпелі ў смаляных катлах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Мъжете, булките хитрани
несмогнали да удържат,
оставили ги по мегдани,
по кръчми да се веселят,
да пият до среднощ и слука
да търсят, та да сгазят лука,
седяха с шапки на глава —
с рога като на лопатари,
отпуснали клепачи стари,
че срам ги беше от това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Männer, die ihre Ehefrauen
Nicht züchtigten mit fester Hand,
Ihnen zu oft die Freiheit gaben
Zu tanzen auf dem Hochzeitsfest,
Weit bis nach Mitternacht zu feiern,
Zu hüpfen ins Buchweizenfeld,
Die hatten Mützen auf dem Kopfe
Mit Hörnern lang und übergroß,
Saßen, die Augen fest geschlossen,
In kochend heißem Schwefeltopf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ci, co swych żonek się trzymali
Króciutko w rekach, bez wolności,
Lecz po weselach je puszczali,
By przebywały często w gościach
I do północy tam hulały,
Na boki czasem też skakały, —
Siedzieli w czapkach wszyscy społem,
Z przeogromnymi też rogami
I z zamkniętymi wciąż oczami,
Tkwiąc w kotłach z wrzącą siarką wkoło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А тех, что баб не удержали
В руках и дали волю им,
Что всякий день гулять пускали
По свадьбам, по местам иным,
Где до полуночи плясали
Да там мужьям и изменяли, —
Таких держали в колпаках
С большущими на лбу рогами,
С закрытыми к тому ж глазами,
В кипящих серой казанах.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мужья, что женам потакали,
Прибрать их не могли к рукам,
На свадьбы часто отпускали,
Чтоб за полночь гуляли там,
Чтоб новобрачных провожали
Да в гречку с кем-нибудь скакали, —
В больших рогатых колпаках,
В котлах, где клокотала сера,
Теперь сидели для примера
С тугой повязкой на глазах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А те, что женок не держали
В руках и дали волю им,
По свадьбам часто отпускали,
По гульбам пировать чужим,
Где до полуночи резвились,
С парнями кой-когда крутились, —
Те в шапках тут в аду сидят
Да с превеликими рогами,
С зажмуренными все глазами
В чанах, что с серою кипят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мужья, что жен не удержали
В руках и волю дали им,
Дурить по свадьбам отпускали,
В приданках бегать, как шальным,
Чьи жены за полночь гуляли
И в гречку иногда скакали,
Сидели молча в колпаках,
С завидными на лбах рогами,
С всегда закрытыми глазами,
В кипящих серою котлах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Co byli na své ženy slabí,
ve všem jim volnost dávali
a pouštěli je na zábavy,
že po svatbách jen běhaly,
že do půlnoci tancovaly
a mužům za roh zahýbaly —
ti sedí v síře plamenné;
pálí je tady na kahanci,
parohy mají jako daňci
a oči pořád zavřené.

    

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Батьки, які синів не вчили,
А гладили по головах,
І тілько знай що їх хвалили,
Кипіли в нефті в казанах;
Що через їх синки в ледащо
Пустилися, пішли в нінащо,
А послі чубили батьків,
І всею силою бажали,
Батьки щоб швидче умирали,
Щоб їм принятись до замків.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Батькы, яки сынивъ не вчылы,
А гладылы по головахъ,
И тилько знай, що ихъ хвалылы,
Кипилы въ нефти въ казанахъ;
Що черезъ ихъ сынкы въ ледащо
Пустылыся, пишлы въ нинащо,
А посли чубылы батькивъ,
И всею сылою бажалы,
Батькы щобъ швыдче умералы,
Щобъ имъ прынятысь до замкивъ.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 76.

Рядок 2:

видання 1798:

А гладили по головках

Примітки: III, 76.

       Частина III стр. 76.

Найважливіша заповідь патріархальної народної моралі: батько має повну владу над сином, але й повністю відповідає за нього. Ця заповідь знайшла вияв у народному прислів'ї, яке зустрічається далі в "Енеїді": "Ледачий син — то батьків гріх" (V, 35).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The fathers, who didn't teach their boys
The decent way of life and used to overween
Them, praising their moronic joys,
Were boiling now in kerosene.
It was their fault their sons turned out
To be their worthless sprout,
Who later clashed with them
And wished with all their heart
That fathers would depart
And they would plunder after requiem.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бацькі, што хлопцаў не вучылі,
Трымаць не думалі ў руках,
А толькі, знай адно, хвалілі, —
Кіпелі ў нафтавых катлах;
Яны зрабілі гультаямі
Сыноў уласнымі рукамі, з
А ім сыны жадалі, каб
Хутчэй старыя паміралі,
Сваім нашчадкам пакідалі
За ўсё жыццё набыты скарб.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Бащите, в пътя неуспели
да вкарат свойте синове,
че все ги глезели, търпели —
в казана с нафта грехове
изкупваха; сами към мързел
подтиквали сина, забързал
баща си сам да умори,
все по-нетърпелив да чака
кога ли ще умре бедняка,
понасъбрал бая пари.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Eltern, die ihren lieben Söhnen,
Keine Erziehung beigebracht,
Sondern sie hätschelten und lobten,
Kochten in Kesseln voller Öl.
Sie trugen Schuld, da6 ihre Söhnchen
Nichtsnutze wurden in der Welt.
Die sich gegen die Eltern stellten
Und ihren Tod herbeigesehnt,
Damit sie möglichst bald beerben
All ihre Habe und ihr Gut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ojcowie synów nie uczący,
Lecz głaskający nazbyt wiele,
Bez miary ich wychwalający,
Ci w kotłach z naftą już kipieli;
Synkowie przez nich wnet na drani
Wyrośli, zeszli wkrótce na nic,
A potem bili ojców dobrych
I niecierpliwie też czekali,
By oni szybciej umierali,
By zaraz się do zamków dobrać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Отцам, что деток не учили,
А гладили по головам
Да только знали, что хвалили,
Здесь воздавали по делам:
В кипящей нефти их купали
За то, что из-за них пропали
Сыны, да их же, дураков
Родителей, за чубы драли
И смерти скорой им желали,
Чтоб растрясти добро отцов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Родители, что не пеняли
Своим ленивым сыновьям,
Их баловали, выхваляли
Да гладили по головам, —
В кипящей нефти здесь варились:
Ведь сыновья с дороги сбились,
Трепали за чубы отцов
И смерти им желали скорой,
Чтоб с кладовых сорвать затворы
И отпереть замки ларцов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Отцов, что неучей растили,
Да по головке гладя их,
Везде без удержу хвалили,
Жгли в нефти, в казанах больших.
По их вине сынки срамились:
Во все, вишь, тяжкие пустились,
За чуб таскали и отцов;
Душою всей того желали,
Скорей чтоб батьки помирали,
Дорваться б лишь до сундуков.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Отцы, что деток не учили,
А гладили по головам,
За все бездельников хвалили,
Теперь в котлах варились там;
Ведь через них от рук отбились
Сыночки их и распустились,
И превратились в сорванцов,
И за чубы папаш таскали,
Их смерти с нетерпеньем ждали,
Чтоб растрясти добро отцов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Otcové, kteří svoje syny
jen chválili a hladili
a trpěli jim špatné činy —
teď v naftě se tu vařili;
za to, že synky netrestali
a lajdáky z nich vychovali,
kteří pak tloukli rodiče,
čekali na smrt táty, mámy,
jen aby nárok měli sami
už na zámky a na klíče.

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І ті були там лигоминці,
Піддурювали що дівок,
Що в вікна дрались по драбинці
Під темний, тихий вечерок;
Що будуть сватать їх, брехали,
Підманювали, улещали,
Поки добрались до кінця;
Поки дівки од перечосу
До самого товстіли носу,
Що сором послі до вінця.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И ти булы тамъ лыгомынци,
Пиддурювалы що дивокъ,
Що въ викна дралысь по драбынци,
Пидъ темный тыхій вечерокъ;
Що будуть сватать ихъ брехалы,
Пидманювалы, улещалы,
Покы добралысь до кинця;
Покы дивкы одъ перечосу
До самого товстилы носу,
Що соромъ посли до винця.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 77.

Рядок 2:

видання 1798:

Піддурівали що дівок

видання 1809:

Піддурівали що дівок

6-10 Підманювали, улещали,

Рядки 6-10:

Підманівали, улещали,
Поки добрались до конця.
Тогді дівки обман познали,
Да ба! — уже товстенькі стали,
Що послі сором до вінця

Рядок 6:

видання 1809:

Підманівали, улещали

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As well, some bucks were here who lied,
They used to cheat the girls and crept
Up to their windows and inside
In darkness while the parents slept.
They made the girls believe they came to woo,
It was, as it turned out, not true,
Until they got what they desired.
The girls were in a bad position,
They could not hide their true condition,
They were ashamed for being so bemired.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сярод пакутнікаў злачынцы
Былі такія акурат,
Што ў ціхі вечар па драбінцы
У вокны лезлі да дзяўчат;
Што будуць сватаць, абяцалі,
Усяк хлусілі, спакушалі
І дамагаліся свайго;
А што ад іх дзяўчаты мелі?
Да носа самага таўсцелі
Без шлюба і вянца таго.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А имаше и сластолюбци,
които мамили моми,
по стълба тия душегубци
при тях се качвали сами,
около сватба все въртели,
прелъгвали, додето взели
каквото май било им зор;
а от раздумките момите
така наливали снагите,
че до венчилото — позор.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zu Hauf steckten dort die Verführer,
Die jungen Mädchen nachgestellt
Und abends heimlich auf der Leiter
Kletterten hoch zur Fensterbank.
Die Heirat hatten sie versprochen
Und logen ihnen manches vor,
Bis schließlich sie ihr Ziel erreichten, -
Die Mädchen wurden danach dick,
Der Bauch wuchs an bis zu der Nase,
Die Heirat dann war eine Schmach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I byli łasi tam złoczyńcy,
Co nabierali tez dziewczęta,
Do okien leźli po drabince
Pod wieczór ciemny, mgła objęty;
Że będą swatać je, kłamali,
Oszukiwali, namawiali,
Aż dobierali się do końca;
Dziewczęta potem z smutku, troski
Grubiały aż po same noski,
Do ślubu dręczył je wstyd żrący.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Еще там сластолюбцы шлялись —
По части девок мастера,
Что в окна ночью забирались;
Не вылезая до утра,
Что сватать девок обещали,
Подманивали, улещали
И добирались до конца;
А после девки с перечесу
До самого толстели носу
И срам терпели до венца.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Здесь были те, что речью сладкой
Смущали девушек тайком
И в окна по стремянке шаткой
Неслышно крались вечерком,
Обманывали, улещали,
Клялись и сватать обещали,
Стремясь к желанному концу,
А девушки от перечеса
До самого толстели носа,
Да так, что срам идти к венцу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И сластолюбцы те пылали,
Что девкам лгали много раз,
Тайком в окошко к ним влезали
Под тихий вечер, в поздний час,
Мол, будут сватать их, брехали,
Подманивали, улещали,
Пока добрались до конца,
Покуда девки с перечесу
Толстеть не начали до носу,
Стыдом покрывшись до венца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И сластолюбцы здесь толкались.
Чтоб девок обмануть, они
По лесенкам к ним в окна крались,
Когда погасит ночь огни,
Что женятся на них, им врали,
Подмигивали, улещали
И добирались до конца.
А после девки с перечеса
До самого толстели носа
И срам терпели до венца.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Bylo tam mnoho záletníků,
co mladé dívky sváděli,
lezli k nim v noci po žebříku,
když ležely už v posteli;
kteří jim svatbu slibovali
a lákali a přemlouvali,
až u nich přišli ke svému,
až dívky začla trápit tloušťka,
až měly bříška kulaťoučká
a ještě hanbu ke všemu.

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Були там купчики проворні,
Що їздили по ярмаркам,
І на аршинець на підборний
Поганий продавали крам.
Тут всякії були пронози,
Перекупки і шмаровози,
Жиди, міняйли, шинькарі.
І ті, що фиги-миги возять,
Що в боклагах гарячий носять,
Там всі пеклися крамарі.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Булы тамъ купчыкы проворни,
Що йиздылы по ярмаркамъ,
И на аршынець на пидборный,
Поганый продавалы крамъ.
Тутъ всякіе булы пронозы,
Перекупкы и шмаровозы,
Жыды, миняйлы, шынькари,
И ти, що фыгы-мыгы возять,
Що въ боклагахь гарячій носять,
Тамъ вси пеклыся крамари.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 78.

Рядок 2:

видання 1798:

Що їздили по ярмалкам

Рядок 5:

видання 1798:

Там всякії були пронози

Рядок 8:

видання 1798:

І ті, що хвиги-миги возять

Примітки: III, 78.

       Частина III стр. 78.

Це "ярмаркова" строфа. Доба феодалізму — доба стійких соціальних перегородок, жорсткої градації між соціальними верствами та всередині них. Маємо непоодинокі приклади того, як це відбилося в "Енеїді". Один з них — перед нами. В пеклі, як і в земному житті, торговий люд розміщений по низхідній — від значніших до дрібніших. Першими в ряду названі власники крамниць, крамарі. В них предметом торгівлі були товари фабричного виробництва, як тоді говорили — крам. Яке місце займали крамниці в торгівлі, видно з того, що крамарям виділено мало не половину "ярмаркової" строфи — з десяти рядків чотири. За крамарями тісняться інші, які жили з торгівлі. І між ними градація низхідна, від перекупки до продавця збитню (див. далі). Слово "крамар" і замикає строфу, на цей раз у широкому значенні — торговці взагалі.

 

Аршин підборний — на аршин (відповідає 0,71 метра) міряли крам при продажу. Підборний, значить фальшивий, коротший від установленого зразка. Такий зразок десь виставляли на доступному місці. Хоч у продавця аршин, як і інші міри (гирі, кухлі, відра та ін.), мусив мати офіційне клеймо, уніфікація їх була важкою справою.

 

Перекупки — ті, хто перепродували закуплені в інших товари. Становили досить значний процент професійних ярмаркових торговців.

 

Шмаровоз — у первісному значенні: той, хто підмазує (шмарує) коломаззю колеса возів. Осі і втулки коліс робили з самого дерева, тому змазувати доводилося часто. Шмаровозами називали також візників, їздових. На ярмарках вони розвозили за плату товари.

 

Міняйло — той, хто займається розміном грошей. У давні часи існував значний різнобій у грошових одиницях, єдиної твердо встановленої грошової системи не було. Міняйло на ярмарку був обов'язковою і вельми помітною фігурою. Він виконував роль банку, міняючи за певну винагороду гроші на монету, потрібну для розрахунку, займався також іншими фінансовими операціями.

 

І ті, що фиги-миги возять — фиги-миги — бакалія, ласощі, витребеньки.

 

У словничку до третього видання "Енеїди" (1809) Іван Котляревський зазначив: "Фиги-миги — называется всякая греческая бакалея". Люди з такими товарами мандрували на возі по селах та містах, продавали їх, а то й міняли на різну сільськогосподарську продукцію. Предметом продажу та обміну служили також лубочні картинки, книжки, цукерки тощо. Цих людей теж звали міняйлами. Міняйло Іцко виведений у повісті Івана франка "Вoa соnstrictor". Про міняйлів писав Микола Некрасов у поемах "Коробейники" та "Дідусь Яків".

 

Що в боклагах гарячий носять — збитенщики. Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності — лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили. Пили його гарячим.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Adroit shopkeepers were there, too,
They used to go to many fairs
And cheated with hullabaloo
While peddling worthless wares.
There were all kinds of cunning rogues,
And small retailers, but big brogues,
And Jews, the money hoarding rats,
The tavern keepers,
As well outrageous interest reapers,
They all were boiling in huge vats.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Былі купцы — народ шумлівы;
На кірмашы такі гандляр
Адмерваў на аршын фальшывы
Пакупнікам гнілы тавар.
Народ быў сталы і нясталы,
Старызнікі і зазывалы,
Былі мянялы, гандляры,
Што фігі-мігі прадавалі, —
У пекле кару адбывалі
Усе на свеце махляры.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И що търговчета, с години
по панаири и села
с фалшиви мерили аршини
на всеки срещнат будала.
И що мошеници, кръчмари,
сарафи, жидове, лихвари
и прекупвачи, хаймани.
И тия, дето с табли бягат,
и вино в бъклици предлагат —
в казана вряха настрани.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Gerissene gab es dort Krämer,
Die auf dem Weg von Markt zu Markt
Nach Eigenmaß und Eigendünkel
Nur schlechte Ware angebracht.
Dort gab's verschiedene Betrüger,
Gauner, Pfuscher und Trödelfraun,
Schankwirte, Tauschhändler und Juden,
Händler mit sonderbarstem Tand,
Heißen Getränken in den Fässern, -
Sie alle wurden dort gekocht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kupczyki byli tam scwaniali,
Co rozjeżdżali po jarmarkach
I kiepski towar sprzedawali,
Fałszywą go też mierząc miarką.
A przecher było, że aż zgroza,
Przekupek oraz smarowozów,
Wekslarzy — Żydów i szynkarzy.
I tych, co figi — migi wożą,
I co w bukłakach wrzątek noszą,
Tam wszyscy piekli się kramarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Купчишки были из смышленых,
Что в селах и по городам
Обмеривали люд крещеный,
Сбывали завалящий хлам;
И перекупки и пройдохи,
Что тороваты на подвохи,
Менялы, шинкари, дельцы,
И те, что дрянью промышляют,
И те, что сбитень разливают,
Все обдувалы, все купцы.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все купчики, что с неклейменым
Аршином, с речью разбитной
На шумных ярмарках с поклоном
Сбывали свой товар гнилой;
Вьюны, пролазы, обиралы,
Мазилы-пачкуны, менялы,
Ростовщики и шинкари,
И те, что сбитень разливали,
И те, что ветошь продавали,
Все торгаши и корчмари.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Купецкий люд там был проворный
Из тех, кто ездит по торгам,
Где на аршинец на подборный
Сбывают завалящий хлам.
Тут были торгаши, менялы,
Ветошницы и обдувалы,
Жиды, проныры, шинкари
И те, что фиги-миги возят,
В баклагах теплый сбитень носят, —
Всех лавочников там пекли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Беда была и тем купчинам,
Что в ярмарку или базар,
Торгуя, плутовским аршином
Негодный меряли товар.
Деляги, на обманы ловки,
Без всякой совести торговки,
Жиды, менялы, шинкари,
И те, что фигли-мигли возят,
В баклагах чай горячий носят,
Все торгаши и крамари.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Byli tam kupci vychytralí,
co po jarmarcích jezdili,
kde špatné zboží prodávali
a kratším loktem měřili.
Byli tam různí chabrusáci,
židi a machři všelijací
a lichváři a krčmáři;
ti, kteří znali Čáry-máry,
tu, kteří „horkou“ prodávali —
byli tam všichni kramáři.

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Паливоди і волоцюги,
Всі зводники і всі плути;
Ярижники і всі п'янюги,
Обманщики і всі моти,
Всі ворожбити, чародії,
Всі гайдамаки, всі злодії,
Шевці, кравці і ковалі;
Цехи: різницький, коновальський,
Кушнірський, ткацький, шаповальський
Кипіли в пеклі всі в смолі.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина III, строфа ??.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Палыводы и волоцюгы,
Вси зводньікы и вси плуты;
Ярыжныкы н вси пъянюгы,
Обманщыкы и вси моты,
Вси ворожбыты, чародіи,
Вси гайдамакы, вси злодіи,
Шевци, кравци и ковали;
Цехы: ризныцькій, коновальскій,
Кушнирьскій, ткацькій, шаповальскій,
Кыпилы въ пекли вси въ смоли.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 79.

Рядок 4:

видання 1798:

Обманщики, всі моти

Рядок 6:

видання 1798:

Всі гайдомаки і всі злодії

Примітки: III, 79.

       Частина III стр. 79.

Гайдамака  у первісному значенні: лайливе слово, означало "розбишака", "волоцюга". На українських землях, які входили до складу Польщі, у ХVІІІ ст. так звали учасників народно-визвольної боротьби проти шляхти, в тому числі учасників найбільшого гайдамацького повстання Коліївщини у 1768 р. під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти. Назва так і лишилася за ними, стала загальновживаною. Одночасно йшло переосмислення цього поняття, вживання його в позитивному значенні. Вирішальну роль у цьому відіграли твори Тараса Шевченка: "За святую правду-волю Розбійник не стане" ("Холодний Яр").

 

Коновал — ветеринар.

 

Кушнір — той, хто вичиняє смушки, хутро із шкіри.

 

Шаповал — той, хто виготовляє, валяє шерсть, войлок.

 

За що терплять пекельні муки всі паливоди і злодії — ясно. Інша справа з представниками різних професій у заключних чотирьох рядках строфи, їхній гріх полягає у тому, що вони ігнорують заповідь "не убий" (різники), завдають болю тваринам (коновали, ковалі, які кують, таврують коней, взагалі мають справу з вогнем, що містить у собі магічну, чудодійну силу), виготовляють різні вироби з шкіри та шерсті забитих тварин (кушніри, ткачі, шаповали).

 

Недоброго, негуманного в усі часи не бракує. Так побудоване людське життя. Одначе народна мораль не виправдовує, не називає добром жорстокість навіть неминучу, навіть спрямовану на благо людей. Особливо найбільшу жорстокість — насильне позбавлення життя іншої живої істоти. Схвалювати вбивство, самому похвалятися ним, навіть коли йдеться про вбивство в бою лютого ворога або коли мова йде про тварину, годовану на пожиток людям, не годиться. Нар: Дай боже на пожиток! (Як колять кабана. Один дурень сказав "Боже поможи", так сміялись з його, поки й вмер — не забули. — Номис. — С. 7).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The hot-brained fellows and wife-beaters,
The vagabonds and tramps,
And drunkards and all cheaters.
Disgraceful, shameless scamps,
All fortune tellers, sorcerers,
And haidamaks, extortioners,
The Cobblers, tailors who grew rich.
All members of the guilds,
All experts in their special fields,
They all were boiling in black pitch.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Свавольнікі і валацугі,
Усе хлусы і ўсе рвачы,
І зводнікі, і ўсе т'янчугі,
І ліхвяры, і мантачы,
Варажбіты, і чарадзеі,
І злодзеі, і ліхадзеі,
Шаўцы, краўцы і кавалі;
Цахі: кушнерскі, канавальскі,
Сталярны, ткацкі, шапавальскі —
Усе ў густой смале былі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Любители на авантюри,
злосторници и подлеци,
и сводници, и пияндури,
и обирджии, и лъжци,
и вешици, и върколаци,
и скитници, и хайдамаци,
крадци, касапи, маскари,
и гилдиите — на шивачи,
шапкари, лекари, сарачи —
в котли със сяра всичко ври.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schnapsbrenner waren da, Landstreicher,
Kuppler, Betrüger aller Art,
Säufer und alle Trunkenbolde,
Verschwender, Lügner ohne Zahl,
Wahrsager und auch Zauberkünstler,
Schwindler und Diebe sah man hier,
Da waren Schuster, Schneider, Schmiede,
Metzger und Pferdezüchter auch,
Die Kürschner, Weber, Filzhersteller, -
Sie alle brodelten im Pech.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Włóczędzy, lenie też wszelacy,
Zwodnicy wszyscy i krętacze;
Jak też pieniacze i pijacy,
Oszuści i okłamywacze,
Wróżbici wszyscy, czarodzieje
I hajdamacy, i złodzieje,
I szewcy, krawcy i kowale;
Rzeźnicki cech i konowalski,
Kuśnierski, tkacki i gręplarski —
Kipieli wszyscy w smole stale.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Головорезы и бродяги,
Ярыжки, моты и лгуны,
Пьянчуги, сводники, плутяги,
Обманщики и шептуны;
Все колдуны и чародеи,
Все без изъятия злодеи;
Кузнец, сапожник и портной;
Цеха — мясницкий и скорняцкий,
Суконный, коновальский, ткацкий —
Всех, что грешили, жгли смолой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Головорезы, прощелыги,
Бродяги, плуты, болтуны.
Все сводники и забулдыги,
Гадальщики и колдуны,
Разбойники и живодеры,
Мошенники, пропойцы, воры
Кипели в огненной смоле;
А цех мясницкий, цех скорняжный,
Цех шерстобитный, цех портняжный
Сидели всяк в своем котле.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все ерники и побродяги,
Пьянчуги, моты и лгуны,
Все сводники и все плутяги,
Ярыжники и таскуны,
Все колдуны и чародеи,
Все гайдамаки, все злодеи,
Все ковали, чеботари,
Цех боинский, с ним коновальский,
Скорняцкий, ткацкий, сукновальский —
Их в пекле всех смолою жгли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Обманщики и все бродяги,
Все сводники и все плуты,
Ярыжники и все сутяги,
Пройдохи, пьяные скоты,
Гадальщики и чародеи,
Все гайдамаки и злодеи,
Портной, сапожник и кузнец,
Цеха: убойный и скорняцкий,
Прядильный, коновальный, ткацкий, —
В аду в смоле нашли конец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I syčáci a pobudové
a darmošlapi, šejdíři
a hýřilové, necudové
a pijani i kejklíři
a dále všichni podvodníci
a zloději a výtržníci,
krejčí a čepičářský cech
a ševcovský a kominický
i nunvářský a kožešnický —
zde škvařili se v plamenech.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Там всі невірні і христьяне,
Були пани і мужики,
Була тут шляхта і міщане.
І молоді, і старики;
Були багаті і убогі,
Прямі були і кривоногі,
Були видющі і сліпі,
Були і штатські, і воєнні,
Були і панські, і казенні,
Були миряне і попи.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина III, строфа 70-82.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тамъ вси невирни и хрыстьяне,
Булы паны и мужыкы,
Була тутъ шляхта и мищане
И молоди и старыкы;
Булы багати и убоги,
Прями булы и крывоноги,
Булы выдющи и слипи,
Булы и штатски и военни,
Булы и паньски и казенни,
Булы мыряне и попы.

Варіанти і різночитання: ч. III, строфа 80.

Рядок 3:

видання 1798:

Були шляхтяне і міщане

Примітки: III, 80.

       Частина III стр. 80.

Шляхта — дворяни.

 

Міщани — міські жителі: торговці, ремісники та ін.

 

Були і панські, і казенні — за кріпосного права селяни ділилися на панських, що були власністю того чи іншого поміщика, і казенних, що були власністю держави, або, інакше кажучи, царського двору. Строфа наголошує на тому, що пекло розраховано на грішників усіх станів. Комічно обігрується догмат церкви "Перед богом усі рівні". Пекло, як і всесвіт, поділено на дві ворожі, взаємовідштовхуючі частини: "невірні і християни". Далі такий антонімічний поділ (тьма і світло, бог і сатана, добро і зло, верх і низ) фігурує не тільки в релігійному та соціальному аспектах, а й у зниженому, бурлескно-побутовому плані, в різноманітних, калейдоскопічне несподіваних поворотах.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

With them were Christians and smug atheists,
All common people and nobility,
Aristocrats, nonconformists,
Hot-blooded youth and oldsters with debility.
The poor, the very rich,
They all were boiling in the pitch.
Some could not hear, and some were blind,
The office clerk-degenerates,
The landlords and the celibates,
And clerics with the earthworm's mind.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Была і шляхта і мяшчане,
Былі паны і мужыкі,
Няверныя і хрысціяне,
Старэнькія і юнакі,
Багаты люд і люд убогі,
Народ бязногі, крываногі,
Народ відушчы і сляпы,
Чын і цывільны і вайсковы,
Пан і прыватны і