Андриевская, Ольга Трофимовна

Андрієвська, Ольга Трохимівна (16 червня 1876 Чернігівщина — †11 грудня 1937, Саратов) — мовознавець, діячка українського національно-демократичного руху, член Української партії соціалістів-федералістів.

Ольга Андрієвська народилася 1876 р., дочка православного священика. 1893 р. закінчила Чернігівське єпархіальне училище.

Андрієвська Ольга працювала разом із М. Коцюбинським у статистичному бюро Чернігівської губернської земської управи. Також підтримувала зв'язки із Анастасією Грінченко (донька Б. Грінченка). Входила до Чернігівського літературно-театрального товариства, делегатом від якого 1903 р. була направлена Полтаву на відкриття пам'ятника І. Котляревському. Слухачка українських наукових курсів у Львові (1904 р.).

Highslide JS
Група учасників українських наукових курсів у Львові 1904 р.
Стоять: 1-ий ряд: Юл. Ситник, 2. Ол. Скоропис, 3. Дм. Розов, 4. Вол. Загайкевич, 5. Т. Єрми (п-ні Боднарова), 6. Мих. Мочульський. — 2-ий ряд: 7. Вол. Лаврівський, 8. Е. Голицинський, 9. Юл. Бачинський, 10. М. Крушельницька (Дроздовська), 11.
Дм. Дорошенко, 12. Я. Грушкевич, 13. Л. Чикаленко, 14. Д. Шухевичівна Старосольська, 15. Мих. Грушкевич, 16. Ст. Дольницький, 17. А. Хомик, 18. М. Росткович. — 3-ий ряд: 19. Вол. Дорошенко, 20. М. Підлісецька (Мудракова), 21. Г. Чикаленківна, 22. К. Голицинська, 23. О. Андрієвська, 24. М. Липа, 25. І. Липа, 26. Ф. Шолудько, 27. В. Панейко, 28. Л. Сміщук, 29. Л. Гарматій. Сидять: 1-ий ряд: 30. П. Рябков, 31. Т. Ревакович, 32. І. Брик, 33. М. Ганкевич, 34. Ф. Вовк, 35. М. Грушевський, 36. І. Франко, 37. М. Грушевська, 38. Вол. Гнатюк. — 2-ий ряд: 39. М. Дверницька, 40. В. Чикаленківна, 41. А. Трушева, 42. І. Труш.

Член Чернігівського осередку «Просвіти». За наказом чернігівського губернатора виключена з товариства.

У 1905 р. проходила як член Чернігівського осередку Революційної української партії. У лютому 1906 р. під час обшуку у неї знайдено прокламації Української демократичної партії, а також заборонені видання. Відомо, що під час арешту О. Андрієвська втекла від поліції, але через місяць сама з'явилась у жандармське управління. Ув'язнена за зберігання забороненої літератури та розповсюдження революційних прокламацій. Адвокатом О. Андрієвської був присяжний повірений І. Шраг. У результаті слухань її було засуджено до трьох місяців ув'язнення у фортеці. Виконання вироку відклали на чотири місяці, через хворобу підсудної. Термін покарання відбувала у Чернігівській в'язниці (29 вересня — 20 грудня 1907 р.), заслання до Сибіру було замінено виїздом за межі країни.

10 вересня 1908 р. М. Коцюбинський просив В. Гнатюка поопікуватись О. Андрієвською у період її перебування у Львові. У жовтні 1908 р. вона виїхала за межі Російської імперії. Там вона перебувала під негласним наглядом жандармерії. Проживала у Празі, де сприяла перекладенню творів М. Коцюбинського чеською мовою. Це була спроба познайомити чехів з Україною в цілому та українською літературою зокрема. У 1909–1910 рр. О. Андрієвська перебувала в Римі, у 1914[2] р. повернулась до Чернігова. Працювала над підготовкою щоденника та листування Т. Г. Шевченка до друку, запланованого книговидавцем В. І. Яковенком у Петербурзі.

Делегована до Центральної Ради після Всеукраїнського національного конгресу. Обрана секретарем ради Союзу українських автономістів-федералістів (травень 1917 р.). Входила до Української партії соціалістів-федералістів, секретар партії.

Діловод Міністерства народної освіти та мистецтва Української Держави (з 8 липня 1918 р.).

У 1920-х роках — співробітник ВУАН (учений-діловод (1919–1921 рр.), бібліотекар (1920, 1922–1927 рр.) Комісії для складання словника української живої мови ВУАН).

Заарештована по академічній лінії під час процесу СВУ. 4 лютого 1930 була засуджена на 7 років концтабору, 15 лютого 1935 р. внаслідок перегляду справи заслана до Саратова. Там знову ув'язнена, проходила в одній справі з Й. Гермайзе та Н.Коцюбинською. За рішенням судової трійки при Управлінні УНКВД по Саратовській області від 8 грудня 1937 р. їх усіх було розстріляно 11 грудня 1937 р.

Джерело:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Андрієвська_Ольга_Трохимівна

  

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания Владимира Леонтовича
Володимир Леонтович. Спогади // Тризуб: Тижневик політики, культури, громадського життя й мистецтва – Париж, 1928. – № 22, стор. 9-15; № 24, стор. 9-15; № 26, стор. 7-12; № 27, стор. 7-12; № 28-29, стор. 25-27; № 30, стор. 5-11; № 41, стор. 11-14; № 42, стор. 7-10; № 44, стор. 15-18; № 45, стор. 7-9
2 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
3 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
4 Дневник Василия Кравченко
Василь Кравченко. Щоденник // Неопалима купина : літературно-художній та історичний журнал / Видавництво "Генеза" ; Інститут системних досліджень освіти України. - К. : Генеза, 1995, № 7-8, стор. 25-48
5 Дорошенко, Дмитрий Иванович
[Дорошенко, Дмитро Іванович] (1882–1951), представитель государственного направления в украинской историографии, известный общественно-политический и культурный деятель
6 Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки
Михайло Гуць. Маловідомі сторінки з життєпису Олени Пчілки (Деякі архівні матеріали, пов'язані з відкриттям пам'ятника Іванові Котляревському в Полтаві 1903 року) // Слово і час. Науковий журнал Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та національної спілки письменників України. Київ, 2005, № 10. Стор. 58-66.
7 Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949
8 Памяти Ивана Котляревского
Памяти Івана Котляревского // Товариш: ілюстрований календар т-ва "Просвіта. - Львів, 1904. - Р. 3. - С. 206-213
9 Перша революція
Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга // Серія мемуарів, книга 3. Варшава. 1933. Стор. 276-284
10 Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202
11 Революционная Украинская Партия (РУП) на Полтавщине по архивным материалам 1901-1905 годов
Антонин Дучинський, Революційна Українська Партія (РУП) на Полтавщині за архівними матеріялами 1901-1905 років // За сто літ: Матеріали з громад. й літ. життя України XIX і початків XX століття / Іст. секція Укр. АН ; Під ред. М. Грушевського. — [К.] : Держвидав України, 1927–1930. — 327, [1] с. — Записки кол. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі; … Кн. 2. — 1928. — Бібліогр. у підрядк. прим.