Щепотьева, Мария Александровна

Щепотьєва, Марія Олександрівна (28(16).II.1893, Полтава - 5.І.1974. Рассказово Тамбовської обл., Росія) - мистецтвознавець, етнограф. Сестра професора В.О. Щепотьєва.

Закінчила полтавську Маріїнську гімназію із золотою медаллю (1911). Здобула вишу освіту на історико-філологічному факультеті Вищих жіночих курсів у Харкові (1917). Навчалася в аспірантурі на кафедрі історії української культури в Музеї українського мистецтва під керівництвом С. А. Таранушенка.

З переїздом до Києва в 1927 році відвідувала семінар Д. М. Щербаківського на кафедрі мистецтвознавства Всеукраїнською музейного містечка в Києво-Печорській лаврі. Захистила дисертацію на тему «Орнаментика українських килимів полтавського типу» й отримала звання наукового працівника з українського мистецтва (1929). Відтоді, до 1933 року, працювала в Антирелігійному музеї Києво-Печерської лаври.

Після арешту брата В. О. Щепотьєва (1880-1935), щоб уникнути переслідувань НКВС, назавжди залишає Україну й виїздить на Тамбовщину. З 1936 року - в селшці Рассказово. Під час війни закінчила курси медсестер і до виходу на пенсію (1958) була медичним працівником у тубдиспансері. Друкувалась у місцевій газеті «Вперед», виступала з лекціями.

Її було по-злочинницькому вбито. Похована на міському кладовищі.

Окремі видання: Українські килими // Музей Українського мистецтва; Серія науково-популярних провідників, ч. І. - X., 1926. - 8 с; 4 мал.; • Розписи хат в с. Ходоровцях на Кам'янеччині. - К., 1928. - 30 с: 1 табл.; • Що таке лаврська друкарня та кому вона служила. - Х.-К., 1930. - 32 с.

Статті: Проблеми композиції в орнаменті українського килима // Червоний шлях, - 1925. - № 8 (29) - X., 1925. - С. 200-212; • Рецензія на книгу Б. Крижановського «Украинские и румынские килимы» // Червоний шлях. -1925. - № 6-7. - С. 323-325; • Література про українські килими за часів революції// Записки Всеукраїнського археологічного комітету Т І. - К., 1930. -С 306-309; • Науково-дослідча катедра мистецтвознавства в Києві в 1928-29 акад. роках // Хроніка археології та мистецтва. - 1930. - Част 2. - С. 88; • Щепотьева Мария Александровна. Автобиография (Публікація С. Білоконя) // Матеріали до біобібліографічного словника діячів української книги. - К., 1985. - С. 7-8.

Література: Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури їм. акад. Дм. Багалія. Ч. 8. Бібліографічний збірник. - X., 1930. - С. 122, 197, 198; • Новицька М. Вивчання старовинних тканин та вишивання // Записки Всеукраїнського археологічного комітету Т.І. - К., 1930. - с. 237, 238; • Бутник-Сіверський Б.С. Українське радянське народне мистецтво. - К., 1966. - С. 115, 118; • Селівачов М. Декоративно-прикладне мистецтво України в радянському мистецтвознавстві. - К., 1981. С. 8. • Білокінь С. Дослідниця українського килимарства Марія Щепотьева // Народне мистецтво Полтавщини: Науково-теоретична конференція, присвячена 70-річчю Полтавського художнього музею: Тези наукових доповідей і повідомлень. - Полтава. 1989. - С. 65-69; • Бабенко Л. Л. Велетень літературного краєзнавства (В. О. Щепотьєв) // Репресоване краєзнавство (20-30-і роки). -К., 1991. С. 80-84; • За вироком трійки. Затоптане вогнище: Володимир Щепотьєв і його трагічна доля // Ротач П. П. І слово, і доля, і пам'ять... - Полтава. 2000. - С. 174.

Джерело:

Шудря Є. С. Подвижниці народного мистецтва. Біобібліографічні нариси. Зошит 1. За редакцією д-ра мистецтвознавства М. Р. Селівачова. - К.: Редакція вісника «Ант», 2003. 64 с., іл. С. 39-40. - https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=8311

 

Щепотьєва, Марія Олександрівна (16 лютого 1893, м. Полтава – 5 січня 1974, м. Рассказово Тамбовської обл.). Мистецтвознавець.

Сестра історика літератури й фольклориста Володимира Щ., що проходив у справі СВУ.

Закінчила харківські ВЖК (1917). З 1923 працювала у харківському Музеї укр. мистецтва, учениця С.Таранушенка. Для вступу до аспірантури в катедрі історії укр. культури написала розвідку "Проблеми композиції в орнаменті укр. килима" (Червоний шлях. 1925. № 8). Адреса: Харків, Основа, Ново-Миколаївська вул., 31. У січні 1927 переїхала до Києва, перейшовши до науково-дослідчої катедри мистецтвознавства. Написала працю "Розписи хат в с.Ходоровцях на Кам'янеччині" (К., 1928). Приготувала промоційну працю "Орнаментика укр. килимів полтавського типу" (1929). Після арешту брата восени 1929 перейшла до Всеукраїнського музейного містечка, де опублікувала брошуру "Що таке лаврська друкарня та кому вона служила" (Х.; К., 1930). У штатному розкладі ВМГ, датованому 15 квітня 1933, значиться як лектор-доцент Музею історії Лаври зі ставкою 250 карб. (Гришин Ан. Відомості про співробітників. С. 50). Дослідницька робота Щ. обірвалась 1933. Мешкала у м. Рассказово Тамбовської обл. Часто друкувалась у місцевій газеті "Трудовая новь". Її автобіографію я опублікував у вид.: Матеріали до біо-бібліографічного словника діячів української книги // 930 років «Слову о полку Ігоревім»: Пам’ятка вечора 30 вересня 1985 р. К.: Будинок вчених АН УРСР, 1985. С. 7-8.

Дж.: Наука и научные работники СССР. Ч. VІ (1928). С. 499;

Наукові установи та організації УСРР (1930). С. 244;

Білокінь С. Дослідниця українського килимарства Марія Щепотьєва // Народне мистецтво Полтавщини: Науково-теоретична кон-ференція, присвячена 70-річчю Полтавського художнього музею 1-2 червня 1989 року: Тези наукових доповідей і повідомлень. Полтава, 1989. С. 65-69;

Бібліографія українознавства: Бюлетень. Вип. 1. Б.м.: МАУ, 1992. Липень. С. 28-30;

Шудря Євг. Подвижниці народного мистецтва. Зош. 1 (2003). С. 39-40;

Білокінь С. На зламах епохи (2005). С. 243, 254. Фото: Пам'ятки України. 2003. Ч. 1-2 (138-139). С. 117.

Холостенко Е. «Музейные» искусствоведы Украины (1930). С. 80

Холостенко Е. и др. О петлюровско-кулацкой вылазке (1933). С. 30, 31, 33-34.

Джерело:

Сергій Білокінь. Словник музейників України (1917 – 1943) - https://www.s-bilokin.name

 

Ссылки на эту страницу


1 Женская гимназия В. А. Морозовской
Женская гимназия В. А. Морозовской
2 Искусствоведы
[Мистецтвознавці] - пункт меню
3 Личности - Щ
[Особистості - Щ] - пункт меню
4 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
5 Родились в Полтаве
[Народилися у Полтаві] - пункт меню