История Полтавы

Книга Скорби Украины. Полтавская область. Том 3 / 1

• 

Подробности

Просмотров: 14324

К 53

КНИГА СКОРБОТИ УКРАЇНИ. Полтавська область. Том 3. Головна ред. кол.: І. О. Герасимов (голова) та ін.; обласна ред. кол.: В. А. Іноземцев (голова редколегії) та ін. — Полтава: Полтавський літератор, 2005. — 824 с.

ISBN 966-7462-81-1
ISBN 966-8304-39-X
ББК 63.3 (2)722.78(4 Укр - 4 Пол)

До третього тому "Книги Скорботи України" по Полтавській області занесені імена невинних жертв Великої Вітчизняної війни: полеглі в боях, померлі від ран та пропалі безвісти, за місцем поховання воїнів, жертви війни та окупації, остарбайтери та ін., які не ввійшли до перших двох томів.

© Обласна редколегія Книги Пам'яті України

ЗМІСТ

 

 

 

ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНОГО СЕРІАЛУ КНИГА ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ

ГЕРАСИМОВ Іван Олександрович (голова)

МАКОВСЬКИЙ Іван Тимофійович (заступник голови)

ПАНЧЕНКО Петро Пантелеймонович (заступник голови)

ВИШНЕВСЬКИЙ Роман Гнатович (підпопідальний секретар)

АРТЬОМОВ Олександр Сергійович

ГЕРМАНЧУК Петро Кузьмович

ЗЯБЛЮК Михайло Павлович

ІВАНЕНКО Борис Васильович

КЛІЧАК Василь Йосипович

КЛОКОВ Всеволод Іванович

КОВБА Іван Володимирович

КОРОЛЬ Віктор Юхимович

КУРАС Іван Федорович

ЛИСЕНКО Олександр Євгенович

ЛИСЕНКО Петро Васильович

МЕЛЬНИЧУК Петро Іванович

МЕНШУН Валентина Іванівна

ОМЕЛЬЧУК Дмитро Володимирович

ПИРІГ Руслан Якович

ПРОКОПЕНКО Володимир Павлович

РЕЄНТ Олександр Петрович

САВЧАК Василь Миколайович

ЧАЙКОВСЬКИЙ Анатолій Степанович

ЧАМАРА Віктор Федорович

 

 

ОБЛАСНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
КНИГИ ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ

ІНОЗЕМЦЕВ Віктор Анатолійович (голова редколегії)

ПУСТОВГАР Олег Миколайович (заступник голови редколегії)

САМОЙЛЕНКО Раїса Петрівна (відповідальний секретар)

АВРАМЕНКО Микола Іванович

БАБЕНКО Костянтин Степанович

БІЛОУС Галина Петрівна

ГАРАН Олена Валентинівна

ГРИНЬ Григорій Федосійович

ДЯЧЕНКО Анатолій Миколайович

ЛЯПАНЕНКО Микола Іванович

МАТВІЄНКО Олександр Федорович

МИРОШНИЧЕНКО Володимир Іванович

ПУШКО Надія Василівна

ФЕСИК Катерина Борисівна

ШАПОШНІЧЕНКО Володимир Михайлович

ШКУРПЕЛА Віктор Павлович

ОБЛАСНА РЕДАКЦІЯ
ПОШУКОВО-ВИДАВНИЧОГО ВІДДІЛЕННЯ

САМОЙЛЕНКО Раїса Петрівна (керівник)

ШЕВЦОВА Зоя Луківна

УБИЙВОВК Любов Гнатівна

 

 

СТО РАЗ УБИТІ, І СТО РАЗ БЕЗСМЕРТНІ...
ПОЛТАВЩИНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1941 — 1945 рр.

Залишилась від солдата
Тільки каска незім'ята
Та гвинтівка нерозвита,
Та ще сни про рідну хату.
Куля влучила в солдата,
В саме серденько — проклята.
Та ще пам'ять Батьківщини
Залишилась від солдата.

Т. ВАСИЛЬЄВА

Друга світова війна — найстрашніша в історії людства XX століття. Вона затягла в свій вир 61 державу, 80 відсотків населення земної кулі, спопелила мільйони людей, особливо слов'ян. Одні з них загинули на полі бою, інші — в концтаборах, померли від ран, а мирні жителі стали безневинними жертвами кривавих побоїщ на рідній землі.

Та чи не найкривавіші, найстрашніші її сторінки розпочинаються з 22 червня 1941 року, коли фашистська Німеччина в найкоротшу ніч оголосила війну колишньому Радянському Союзу. Вже в перші години йшли криваві бої впродовж усього Західного кордону — від Білого до Чорного моря. В бій були введені не тільки регулярні війська, не кажучи вже про прикордонників, авіацію, але й спішно сформовані військові частини по всіх прикордонних округах.

На захист Батьківщини, України, свого краю стали: кадрові військові, робітники і селяни, науковці й студенти, комуністи і безпартійні, атеїсти і віруючі, діти репресованих "ворогів народу", померлих батьків голодомору 1932—1933 років, в'язні

 

 

сталінсько-беріївських таборів, люди різних поколінь, національностей, професій.

Страшна, кровопролитна війна тривала 1418 днів і ночей. Мужні захисники Вітчизни боролись із ненависним ворогом, не шкодуючи сил і здоров'я, а де треба, то й життя.

З Полтавської області з червня 1941 року по травень 1945-го стали на бій з фашистськими загарбниками 269,5 тис. наших земляків, у тому числі 23570 жінок і навіть 20 підлітків. На всіх фронтах воювали вони, брали участь у найтяжчих оборонних і наступальних боях: в обороні Москви, Ленінграда, Одеси, Севастополя, на Курській дузі, в форсуванні Дніпра, в Яссо-Кишинівській операції, в боях за взяття столиць Західної Європи — Бухареста, Будапешта, Варшави, Праги, в штурмі Берліна.

Смерч війни над Полтавським краєм пронісся двічі: із заходу на схід — серпень-жовтень 1941 року і — зі сходу на захід — лютий-березень 1943 року (тяжка, невдала Харківська операція з її кривавими наслідками) і новий наступ Воронезького та Степового фронтів — серпень-вересень 1943 року, який закінчився повним вигнанням окупантів з Полтавщини. Понад два роки наша область була окупована ворогом.

У серпні 1941 року в області формувалась 38 армія Півден-но-Західного фронту, яку в основному поповнювали полтавці, зокрема 132 стрілецьку дивізію (нею командував генерал С. С. Бірюзов) та 1-й мехкорпус генерала І. М. Руссіянова. Піднята по тривозі 25 Чапаївська дивізія вступила в бій на підступах до Тернополя.

У перші дні війни ворожа авіація бомбардувала міста: Гребінку, Миргород, Кременчук, а згодом і Полтаву.

З наближенням фронту Полтава, південні та західні регіони стають схожими на військовий табір. Споруджуються польові аеродроми, оборонні лінії, протитанкові рови та інші споруди.

 

 

Створюються добровільні збройні формування, винищувальні батальйони.

Затверджується склад підпільного обкому партії (секретарі — С. Ф. Кондратенко та Г. Ф. Яценко), в 36 районах — підпільні райкоми партії.

На схід спішно евакуюються матеріальні й культурні цінності, заводське й фабричне обладнання, музейні експонати, архіви, вивозиться зібраний хліб, трактори, комбайни, виганяється велика рогата худоба, навіть свині.

Війська противника наближаються до Дніпра. Оборону тримає 38 армія Південно-Західного фронту та Кременчуцька дивізія народного ополчення. Лінія фронту сягає майже 200 км і проходить: Кременчук — Хорол — Лубни — Лохвиця — Ромни. Воїни Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. П. Кирпоноса, які вели кровопролитні бої за столицю України Київ, нарешті одержали наказ (до речі, усний) залишити Київ і відступати з боями на схід. Відступали практично вже некеровані 5, 37 і частина 38 армій в районі Оржиці, Лубен, Лохвиці, де були зосереджені штаби армій і численні дивізії, члени уряду України, науковці, медики та інші.

На початку вересня кільце оточення замкнулось. Численні дивізії опинилися в оточенні на Лохвиччині. В районі села Дрюківщина, в урочищі Шумейкове, загинув командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник М. П. Кирпонос. Там же полягли в нерівному бою тисячі солдат і офіцерів, а серед них — сотні полтавців.

Тільки незначній кількості розрізнених військових частин вдалося вийти з оточення в районі села Сенча та міста Гадяч і Гадяцького району.

7 вересня війська противника форсували Дніпро, захопили плацдарм на південь від Кременчука і окупували районний центр Кишеньки, а наступного дня — Кременчук. Протягом

 

 

15—20 вересня були окуповані південні райони області. На Полтаву наступало 6 фашистських дивізій. Бої за місто розпочалися 16 вересня й увесь тягар оборони ліг на 226 стрілецьку дивізію, 10 і 132 танкові бригади. Сили були нерівні.

Після тяжких боїв 18 вересня радянські війська залишили Полтаву. Два роки й п'ять днів фашистський чобіт топтав і нівечив наше місто. Ще йшли бої в районі Карлівки, Диканьки, Чутового.

Спроба фашистів прорватися на Харків через село Байрак та смт Диканьку не увінчалась успіхом. Мужньо бились воїни 212 стрілецької дивізії на цьому рубежі, де вперше в Україні прогримів залп легендарної "катюші". Противник був відкинутий на 15 км. Диканьку залишили радянські воїни лише 4 жовтня. Запеклі бої йшли на території Зіньківського району, а Зіньків декілька разів переходив із рук у руки і був окупований ворогом лише 9 жовтня, як і Котельва. 12 днів тривали запеклі бої за останній райцентр Полтавщини смт Чутове. 13 жовтня 1941 року фашистські війська повністю окупували Полтавську область. Бойові операції на Полтавщині тривали 68 днів.

З окупацією Полтавщини боротьба з окупантами не припинялась. Незважаючи на те, що центром партизанської боротьби був обраний Гадяцький район як найбільш лісний, а там був і підпільний обком партії, об'єднаний загін зміг провести лише декілька бойових операцій. У січні 1942 року біля хутора Веселий в нерівному бою загинули секретарі підпільного обкому партії С. Ф. Кондратенко і С. Ф. Яценко. Область залишилась без керівництва.

Продовжували деякий час ще вести боротьбу з окупантами партизани і підпільники в Миргородському, Комишнянському, Зіньківському та деяких інших районах. Пізніше вони майже всі загинули або ж перейшли лінію фронту і продовжували боротись уже в рядах регулярних військ Червоної Армії.

 

 

Але спротив окупантам у 1942 році й на початку 1943-го наростав. Діяли підпільні групи в Глобинському, Оржицькому, Лохвицько-Сенчанському об'єднанні (Загін "Сокіл"), в м. Кременчук та Кременчуцькому районі ("Патріот Батьківщини" лейтенанта Дніпрова) та інші. В Полтаві діяло понад 10 підпільних груп, серед яких: "Нескорена Полтавчанка", Лімова — Баяна, Тихона Сириченка, Я. Мисецької та інші. Не всі вони вціліли, але в тяжкі роки окупації патріоти, ризикуючи життям, внесли вагомий внесок у загальну боротьбу з гітлерівцями.

У 1943 році партизанський рух на Полтавщині активізувався. За завданням командування Воронезького фронту на територію області було десантовано 12 організаторських і розвідувально-диверсійних груп в Оржицький, Лубенський, Лохвицький та інші райони.

У лютому 1943 року через ряд районів (Миргородський, Шишацький, Великобагачанський, Глобинський та інші) проходить кінне з'єднання сумських партизанів генерала М. І. Наумова, до якого включилось 735 полтавців, особливо з Шишацького, Великобагачанського, Решетилівського та інших районів.

Вагомий внесок у партизанську боротьбу на Україні внесли полтавці: двічі Герой Радянського Союзу С. А. Ковпак з Котельви, командири партизанських загонів, що діяли на території Білорусі: В. Т. Воронянський з Диканьки, С. П. Ганзенко з Хорольського району, Е. Ф. Верховський з с. Наріжжя Семенівського району, який за мужність, винахідливість і відвагу удостоєний найвищої нагороди — звання Героя Радянського Союзу.

Ворог окупував полтавський край, ігноруючи вимоги Гаазької конвенції 1907 року щодо військовополонених, що їх визнавали як Росія, так і Німеччина. Фашисти ж запровадили жорстокий людиноненависницький режим. Тисячі воїнів Південно-

 

 

Західного фронту німецьке командування загнало в концтабори, яких на Полтавщині було більше двадцяти.

Один з перших був організований у селі Ковалівка Чорнухинського району, де під відкритим небом утримували більш як 10 тисяч військовополонених і місцевих підпільників. Щодня там розстрілювали до 100 чоловік.

Особливою жорстокістю відзначався Хорольський концтабір, що був розташований на території елеватора і цегельного заводу в м. Хорол. Його назвали "Хорольська яма". В холод, дощ чи нестерпну спеку в'язнів тримали під відкритим небом. Фашисти на в'язнях тренувалися у стрільбі, нацьковували на них собак, які загризали людей на смерть. Фашистські лікарі проводили на полонених "досліди" (заморожували у льодовій ванні, ламали кінцівки та ін.).

У цьому таборі загинуло від 90 до 100 тисяч в'язнів. Варто сказати, що кривавої таємниці Хорольська яма повністю ще не розкрила. Залишилось багато нерозгаданих злочинів.

Небагатьом в'язням вдалося вижити, вирватися на волю. Серед них — військовий лікар Л. В. Орловський, який дав публікацію про злочинні дії фашистів у Хоролі в журналі "Огонек" №№ 46 — 47 ще в 1943 році. А колишній студбатівець Київського художнього інституту Є. Кобитєв, який був в'язнем більш як два роки, на початку 60-х років написав книгу спогадів про бачене і пережите в цій катівні, яку так і назвав — "Хорольська яма".

Вдалося вирватися з лабет смерті в Хоролі майбутнім композиторам братам Іларіону та Платону Майбородам (теж студбатівцям) та ще декому, дякуючи хорольчанам, рідним та друзям, які, дізнавшись про місцезнаходження своїх синів чи чоловіків, не шкодували продуктів та самогону, щоб викупити нещасних.

 

 

Не менш жахливими були й табори в м. Кременчук, які проіснували понад два роки. Розташовувались вони на території військових казарм під грифом 346-а та 346-б, а також на подвір'ї дзеркальної фабрики, Крюківського та Піщанського гранкар'єрів. Утримувались тут не лише військовополонені, але й представники єврейської національності, підпільники та інші.

Як у Хорольському, так і в Кременчуцьких таборах фашистські кати-лікарі на в'язнях проводили жорстокі "досліди" — ламали кістки по кілька разів, тримали нещасних у крижаній воді, спостерігаючи, скільки часу може піддослідний витримати й коли та як помре.

Після визволення міста та району в 1943 році було виявлено ями похованих чисельністю приблизно 30, 20 і 18 тисяч.

А всього в Кременчуці та на його околицях у фашистських таборах загинуло понад 97 тис. чоловік. У пам'ять про жорстокий терор, геноцид над мирними жителями в місті споруджено меморіал "Вічно живим".

У 1942 році з кременчуцьких таборів було вивезено на каторжні роботи до фашистської Німеччини та Австрії більше 10 тисяч військовополонених, доля яких залишилась невідомою.

У Полтаві з дня окупації й до визволення знаходився табір на території обласної лікарні, де тримали в основному льотчиків та офіцерів Червоної Армії. Його відділення знаходилися на пустирі біля села Пушкарівка та на деяких вулицях міста (Слюсарна, Красіна), а також у приміщенні середньої школи № 27. Варто сказати, що в полтавський табір потрапляли не тільки військовополонені, а й мирні жителі, які ніякого відношення не мали ні до військової професії, ні до підпілля, навіть діти.

Такі ж табори були створені в містах: Глобине, Градизьк, Миргород, Лубни, Лохвиця, Гадяч та інших населених пунктах області.

 

 

Та навіть у таборах патріоти вели боротьбу з фашистами. Ріс спротив, готувалися втечі, хоч не завжди вони мали успіх, не всі досягали мети. В кременчуцьких катівнях, як і в Хоролі, створювалися підпільні групи, налагоджувався зв'язок з місцевими підпільниками. На початку 1942 року в одному з таборів м. Кременчук підпільна група, очолювана офіцером-полоненим Т. Ф. Катаєвим, готувала групу до втечі, але за доносом зрадника була розкрита і 85 її учасників окупанти по-звірячому закатували.

У таборі 346-а в цьому місті група на чолі з Т. К. Жванія налагодила зв'язок з місцевими підпільниками і за допомогою лікаря міської лікарні В. В. Константиновича та підпільників с. Білецьківка вдалося вивести понад тисячу військовополонених, частина яких перейшла лінію фронту, а решта пішли в підпілля і в партизанські загони.

Групі "Сокіл" (Лохвицький район) також вдалося вирвати з лабет смерті не один десяток в'язнів лохвицького концтабору.

Того, що в роки Великої Вітчизняної зазнали військовополонені, не знала жодна війна в цивілізованому світі. Значна провина в тому, що тисячі їх стали жертвами фашистського полону, лежить на совісті керівництва тогочасного уряду та Комітету оборони СРСР. Більш як півстоліття замовчувала історія те, що оточення військ Південно-Західного фронту можна була б уникнути, вчасно припинивши безнадійну оборону Києва, що була потрібна Сталіну та його оточенню для того, щоб відтягти сили противника від наступу на Москву. Отже, тисячі воїнів залишились би живими.

...Окупаційний режим на Полтавщині розпочав свої криваві обороти вже в жовтні 1941 року. Спочатку загарбники ретельно вишукували, що можна вивезти з Полтави, Кременчука, Миргорода, Лубен та інших міст і сіл області. Тож і знаходили й вивозили до рейху не тільки промислову сировину та обладнання

 

 

заводів і фабрик (що залишилось), а навіть і меблі, килими та інше, що знайшли в міських квартирах та селянських хатах.

На четвертий день окупації Полтави гітлерівці підірвали і спалили всі комунальні підприємства, залишивши населення без води і світла, зруйнували унікальні споруди, пам'ятники архітектури: краєзнавчий музей, обласний музично-драматичний театр, сцена якого була зменшеною копією Міланського театру, меморіальний музей письменника В. Г. Короленка, обласну бібліотеку, що мала унікальні книги XVI—XIX ст. Цінні картини, рідкісні музейні експонати, зокрема, вишивки, посуд.

Розграбували поплічники штабу Розенберга й ряд церков та соборів Полтавщини, а Покровську церкву, побудовану на кошти українських козаків ще в XVII ст., зруйнували.

Окупанти запровадили "новий порядок" у містах і селах області. Встановили комендантську годину, трудову повинність усього працездатного населення, а біржа праці в терміновому порядку розпочала вивіз молоді на рабську працю до Німеччини та її сателітів. Було видано ряд наказів, спрямованих на безжалісний утиск населення.

У постанові німецького імперського уряду від 15 лютого 1942 року та пізніше виданому наказі рейхміністра А. Розенберга колгоспний лад на Україні скасовувався і на базі колишніх колгоспів створювалися громадські двори, обирались, а точніше призначались старости дворів.

Все, що здобувалось працею селян, йшло в комори громадських дворів і ставало власністю німецької влади й суворо обліковувалось. А якщо ж хтось що-небудь брав, кара була одна — розстріл.

Такі випадки були в Кобеляцькому, Котелевському, Карлівському, Шишацькому та інших районах.

Смерть чекала на полтавців, які намагалися дати притулок чи шматочок хліба оточенцям, військовополоненим. Мотив для

 

 

розправи був один — переховування "бандитів", тобто в себе на українській землі українець, підпільник чи оточенець ставав бандитом.

Навіть і тих, хто викликав довіру в окупантів, коли ті від різних пропозицій відмовлялись, теж чекала кара. Були непоодинокі випадки в Карлівському, Кобеляцькому, Оржицькому, Шишацькому та інших районах, коли розстрілювали чоловіків, які не погодилися на пропозицію стати старостою громадського двору. Карали безжально і старост та поліцаїв, інших своїх найманців, яких запідозрювали, іноді й небезпідставно, у зв'язках з партизанами та підпільниками.

З перших днів окупації почалося планомірне винищення людей.

Шеф гестапо Г. Гіммлер цинічно заявляв: "Ми хочемо, щоб на сході жили люди виключно чистої німецької крові. Тож для успіху нашої політики треба знищити 30 мільйонів слов'ян". А на Україні окупанти не тільки "мали право", а й були зобов'язані проявляти жорстокість до місцевого населення. Отже, німецька окупаційна влада всіх чинів і рангів так і діяла, згідно з настановами і вказівками вищого командування.

Уже в кінці листопада 1941 року великого розмаху набув геноцид на Україні й, зокрема, на Полтавщині. Приводом було те, що мешканці міст і сіл не залишалися байдужими до того, що чинять окупанти на нашій землі. Жертвами фашистських молодчиків ставали не лише окремі громадяни, а й села, хутори. Наростав спротив.

Перша страшна трагедія на Полтавщині сталася в селі Баранівка Шишацького району. На ночівлю в цьому селі зупинились німецькі офіцери-штабісти, які, як виявилося згодом, мали важливі таємні документи. Підпільниця Є. Бородай повідомила про "високих гостей" командирові партизанського загону Д. Д. Корніличу. Нічний бій закінчився перемогою партизанів,

 

 

які заволоділи документами. Але одному з фашистів вдалося врятуватися і він повідомив миргородським поліцаям про цю неординарну подію.

9 листопада каральний загін окупантів вчинив криваву розправу над мирними жителями. Було розстріляно 14 жителів села, пограбовано і спалено 470 садиб колгоспників.

Командир дивізії окупаційних військ у наказі, адресованому сільським старостам Полтавщини, повідомляв, що село Баранівка більше не існує і назавжди викреслене зі списків населених пунктів.

Жертвами фашистських нелюдів стали і мешканці старовинного села Великі Сорочинці Миргородського району. Майже сто чоловік села було заарештовано поліцією і після жорстоких тортур і знущань розстріляно 11 —12 листопада 1942 року на березі Псла — під стінами Спасо-Преображенського храму, спорудженого гетьманом України Данилом Апостолом. Серед них була й зв'язкова партизанського загону "Перемога" Ольга Бондаренко, яку розстрілювали тричі. Там загинули 14-річні хлопчики і 82-річна Дарія Дятко, інвалід Лісовий і багато інших безневинних людей села.

Через підозру в наданні допомоги партизанам загону "Перемога" цього ж району жорстоко розправилися окупанти з мирним населенням старовинного села Велика Обухівка (колишній родовий маєток відомого письменника, громадського діяча і мецената В. В. Капніста). 274 великообухівців закатовано, розстріляно і спалено живими з 12 по 16 листопада 1941 року.

Така ж доля спіткала козацькі села Миргородщини: Кибенці, Сакалівку, Панасівку.

У 1943 році всю Полтавщину сколихнула Вільхуватська трагедія. Взимку війська Воронезького фронту розпочали Харківську наступальну операцію, і в кінці лютого підрозділи

 

 

180 стрілецької дивізії та 30 танкової бригади вже вели бої за визволення населених пунктів Чутівського району: Іскрівки, Кочубеївки, Філенкового, смт Чутове та інших населених пунктів. 22 лютого було звільнено й село Вільхуватку, яка кілька разів переходила з рук у руки. Мужньо відбивались від розлюченого противника воїни, а їм допомагали всі селяни. Але сили були нерівні. Війська відступили, не встигнувши підібрати навіть поранених.

На полі бою залишились сотні тяжко поранених воїнів і понад 300 мирних жителів, які допомагали їм. Серед них — 96 жінок. Фашисти втоптували їх у сніг, обливали водою, добивали прикладами. У концтаборі племзаводу "Чутове" за кілька днів окупанти замордували майже 250 чоловік. А всього в лютому—березні в цьому районі загарбники розстріляли більш як 400 чоловік мирних жителів і спалили живими 93 чоловіка.

Жахлива трагедія сталася в селі Великі Липняги Семенівського району за кілька днів до визволення. Німецька військова частина зі знаком "63 СС" прибула в село 19 вересня 1943 року. За чотири дні есесівці не тільки розграбували колись багате село, а й спалили його варварським способом, знищили мешканців. Збирали по 30 — 40 чоловік, заганяли в хати, сараї, підпалювали, й люди згорали живими.

Шукаючи порятунку, жінки, діти, люди похилого віку ховалися в садах, бур'янах, погрібах, але автоматники знаходили і розстрілювали їх. Ні сльози, ні благання на нелюдів не діяли. Перед стратою ще й глумились над нещасними. 60-річного С. О. Самбура намагалися поставити на коліна й просити прощення невідомо за що. Він з гідністю сказав: "Перед гадами на коліна не стану". А коли пролунав постріл, встиг крикнути: "Проклинаю вас і матерів ваших!"

 

 

Комісія по розслідуванню злочинів у цьому селі встановила, що від рук есесівців загинула мученицькою смертю 371 людина, з яких 111 жінок та 125 дітей.

Гинули не тільки сім'ї, а й цілі роди. Так, із роду Салогубів стратили 14 чоловік, Самбурів — 45, Сівкевичів — 19. Дивом уціліли 15 липнягівців.

Хто ж були ці злочинці? Наші розвідники догнали їх біля села Старий Коврай Черкаської області і декого взяли в полон. Командиром цієї частини був Фішер, який "наївно" стверджував, що виконував наказ полковника Шумахера. Вирок військового трибуналу був однозначним: вони понесли заслужену кару.

Одним із перших в області у Великих Липнягах було споруджено меморіал Скорботи на кошти студентів Харківського політехнічного інституту, зароблені на суботниках, та за матеріальної допомоги братів-композиторів Іларіона і Платона Майбород, поета й співака Віктора Женченка, уродженця цього ж району.

Зазнали пограбувань, руйнації ряд населених пунктів Гадяцького, Глобинського, Диканського, Оржицького та інших районів. У Диканьці в центрі селища споруджено скромний, але вражаючий пам'ятник жертвам фашизму (автор — місцевий скульптор В. X. Ільченко), як увічнення пам'яті 300 земляків, які були розстріляні в Дзюбиному яру на околиці Диканьки.

Чимало горя зазнали мешканці приміського Полтавського району. В селах Степне, Циганське, Грабинівка, Ковалівка, Абазівка та інших були створені табори, де знищували військовополонених і мирних жителів. Протягом двох років окупації в них загинуло понад 800 чоловік. А незадовго до визволення району радянськими військами фашистські головорізи з дивізії СС (номер якої встановити не вдалося) у селі Стехівка за один день розстріляли 460 військовополонених і мирних жителів. Така ж доля спіткала людей в деяких інших селах і хуторах району.

 

 

З архівних документів, подвірних книг та інших джерел відомо, що жертвами окупантів у Полтавському районі стали 7267 чоловік.

У практику окупантів увійшов і такий єзуїтський метод, як розстріл заручників. Наприклад, у лютому 1943 року в Зіньківському районі воїнами Радянської армії було звільнене село Яблучне, жителі якого надавали допомогу пораненим воїнам. Але під напором переважаючих сил противника село знову перейшло в руки окупантів. За доносом місцевих поліцаїв фашистам став відомий цей факт, але хто саме надавав допомогу — встановити не вдалося і фашисти вирішили по-своєму покарати непокірних. Зібрали сходку, де захопили 24 жителів села, в основному жінок, оголосили їх заручниками і після знущань та тортур всіх розстріляли 5 квітня цього ж року.

Такий же метод застосовували при розправі серед населення в Гадяцькому, Диканському, Глобинському, Шишацькому та інших районах.

Невигойною раною, ганебною сторінкою Другої світової війни став геноцид проти єврейського народу. Більш як 72 відсотки єврейського населення Європи було знищено в крематоріях, концтаборах, душогубках, розстріляно і по-звірячому страчено в гетто, на вулицях, площах, в оселях.

На території України, в тому числі й на Полтавщині, діяли дві айнзацгрупи "С" і "Д", які залишили свій кривавий слід щодо знищення євреїв, особливо в 1941 —1942 рр. Відомі й імена головних катів та їх поплічників: командуючий групою "С" доктор Отто Раш, командир зондеркоманди 4-а Пауль Блобель та інші їхні поплічники різних чинів і рангів.

Катастрофа на Полтавщині розпочалася незабаром після розправи в Бабиному яру і здійснювалась вона за тією ж програмою, що й у Києві.

 

 

Першою жертвою злочинців зі свастиками стали мирні громадяни міста Лубни і Лубенського району. Було це 16 — 18 жовтня 1941 року. В приміському селі Засулля вже створили раніше єврейське гетто, куди під конвоєм зігнали з Лубен, Оріхівки, Снітина та інших сіл більш як 3500 чоловік, в основному жінок, людей похилого віку, дітей. Як і в Києві, Рівному, Луцьку та інших населених пунктах України сценарій один: запропонували євреям забрати з собою документи, цінні речі, теплий одяг, ніби для переселення їх кудись на постійне місце мешкання. Перед розправою у них все цінне для карателів відібрали, змусили роздягнутися, а потім під конвоєм погнали на околицю Засулля Рибки і там розстріляли всіх — від стариків до немовлят. За кілька днів було страчено більше 4 тисяч.

Ця ж команда розправилась і з євреями в старовинному місті Миргород 15 листопада того ж року. Тут гітлерівці з допомогою зрадників Мамчича, Ксьондза та інших зібрали євреїв на базарній площі, туди ж зігнали українців (щоб бачили, як розправляються з "юдами"). За тим же сценарієм все у євреїв відібрали і погнали на околицю міста, поставили на краю протитанкового рову. Розстрілювали і скидали туди мертвих, поранених, а маленьких дітей кидали живими. Ця екзекуція тривала кілька днів. Свідки-старожили згадують, що з рову було чути стогони, крики, ворушилася земля. Там загинуло більш як 500 громадян.

Миргородським жінкам-українкам вдалося врятувати кількох малих дітей, яких матері кидали в натовп з останнім проханням — зберегти їх. Таким чином залишилися живими кілька хлопчиків 9—11 років, яких прихистили в глухих хуторах.

На місці трагедії в 60-х роках на громадські кошти споруджено пам'ятник, де щороку в річницю трагедії збираються

 

 

близькі, рідні, знайомі загиблих, запалюють заупокійні свічі, поминають, правлять молебні.

Одна з найтяжчих трагедій 1941—1942 рр. була в наддніпрянському Кременчуці, де найбільше — 21 відсоток — єврейського населення на Полтавщині. В акті держкомісії 1944 року зафіксовано, що в період окупації тут знищено більше 8 тисяч євреїв і 2 тисячі людей інших національностей, понад 50 тисяч військовополонених. Але подальші пошуки та розкопки в гранкар'єрах, на Піщаній горі та в інших місцях підтверджують, що в місті та на його околицях від рук фашистів загинуло понад 97 тисяч. У нагірній частині міста, де фашисти розстрілювали людей, споруджено величний пам'ятник жертвам терору і геноциду "Вічно живим", біля якого горить Вічний вогонь, збираються в святкові дні кременчужани й гості міста, горять поминальні свічі в християнські та іудейські свята.

Страшним, кривавим днем для Полтави став день 23 листопада 1941 року. Та ж команда карателів, що розстрілювала мирне населення в Києві в Бабиному яру, майже в повному складі прибула до Полтави. Тут фашисти влаштували полтавський Бабин яр на околиці міста в районі "красних казарм", біля села Пушкарівка та в навколишньому лісі, який полтавці називають Гришчин ліс.

Розправа йшла за відомим сценарієм. Групами під конвоєм автоматників-есесівців і зрадників-поліцаїв, в основному колишніх карних злочинців, приречених відводили до рову, на місці колишнього тиру і розстрілювали в упор, а дітей кидали живими. В Полтаві було чимало змішаних шлюбів, і діти та чоловіки й жінки розділяли долю своїх близьких — батьків, матерів, дружин.

Люди старшого покоління, які пам'ятали події Першої світової війни, не завжди вірили в те, що німці поголовно знищують усіх євреїв. Відомий полтавський художник і педагог Соломон

 

 

Аронович Розенбаум відмовився від евакуації, мотивуючи тим, що німці культурна нація і не може бути, що його, художника, який написав більше 15 картин і виховав чимало молодих митців, розстріляють. За доносом зрадника з ним розправились в його квартирі у вересні 1941 року.

Марію Лазарівну Лиховіцер спіткала така ж доля. За кілька днів до прибуття карателів до Полтави її попередили, що готується розправа над євреями і порадили виїхати з міста. Вона не повірила і поплатилася життям.

За два дні в Полтаві було знищено понад 8 тисяч людей єврейської національності. А всього в Полтаві за роки окупації знищено більш як 22 тисячі ні в чому невинних. І це ще не остаточна цифра. Пошуки тривають.

На місці кривавої розправи з мирними жителями обласного центру за проектом архітектора Л. Вайнгорта споруджено пам'ятник "Скорботна мати", біля якого кожного року 23 листопада вшановується пам'ять жертв, горять свічі пам'яті, правляться заупокійні молебні священнослужителями.

Геноцид на Полтавщині продовжувався протягом усього періоду окупації. 12 травня 1942 року на околиці м. Лохвиця — Благодарівці, було страчено за один день 287 євреїв.

День християнського свята Пасхи 6 квітня 1942 року на Пирятинщині був днем знищення не тільки євреїв, а й підпільників, членів їх сімей, оточенців. їх стратили біля села Тарасівка сусіднього Гребінківського району. Там загинуло від рук карателів понад 2 тисячі чоловік і серед них — 370 дітей.

Того ж 1942 року, коли буяла весна із Кобеляцького гетто вивели в урочище "Пісок" 300 євреїв та близько 1 тисячі циган і теж розстріляли.

Від куль, вогню, нелюдських знущань гинули невинні люди в Гадячі, Диканьці, Березовій Рудці Пирятинського району та в

 

 

інших містах і селах, де тільки фашисти могли знайти цих нещасних.

Варто сказати, що в тяжку годину люди не рахувалися з тим, хто якої національності, а як могли і чим могли допомагали один одному.

Геноцид, безпрецедентне знищення українців, євреїв, циган, людей інших національностей на Полтавщині мали тяжкі, непоправні наслідки.

Факти про злодіяння гітлерівців у роки Другої світової війни на Полтавщині були оприлюднені на Нюрнберзькому судовому процесі, де йшла мова не лише про знищення унікальних пам'яток архітектури і культури нашого краю, а й про найцінніший скарб —людей.

* * *

Адже ми — понад краєм могили,
Адже ми — тільки морок і ніч.
І для нас вже давно розпалили
В крематорії бісову піч.

В. БОНДАР (колишній остарбайтер)

Ні політики, ні державні діячі, ні тим більше історики не думали і не передбачали, що через тисячоліття в Європі відродиться найганебніша форма насильства над людиною — рабство. А відродилось воно в найжахливішому вигляді в першій половині XX століття в цивілізованій Європі й "хрещеним батьком" його став представник арійської раси, що претендувала на світове панування, кат слов'янського, іудейського та інших народів — Адольф Гітлер.

Метою німецького командування на окупованій Україні було, крім масового знищення людей, ще й використання працездатного населення як дармової робочої сили.

 

 

Особливо наполягав на депортації українців до Німеччини, Австрії та інших країн-сателітів генеральний уповноважений по використанню робочої сили на Україні, а отже й Полтавщині, Заукель і тут же додавав, що ухиляння, відмова від виїзду таких осіб тягне за собою відправку до табору примусових робіт, конфіскацію майна, арешт, розстріл.

Спочатку окупаційним апаратом велася агітаційно-пропагандистська кампанія щодо добровільного набору робочої сили.

У Полтаві, Миргороді, Лубнах, Кременчуці штучно затримували мізерні пайки хліба, що хоч якось могли підтримати голодний міський люд.

Тому деякі чоловіки й потрапили на "гачок", згодились добровільно поїхати на роботу до Німеччини, але незабаром переконались, що їх безсовісно ошукано.

Тоді окупантам довелось показати своє справжнє обличчя і застосувати інші методи: залякування, погрози, шантаж, арешти, облави на базарах, у церквах, кінотеатрах, на вулицях, вокзалах.

У Полтаві в Спаській, Миколаївській, Сампсоніївській, Макарівській церквах та в соборі Хрестовоздвиженського монастиря в ніч з б на 7 січня 1942 року, коли йшло богослужіння напередодні Різдва Христового, багато молоді та чоловіків працездатного віку потрапили в облаву і були відправлені на рабську працю до Німеччини. Такі ж облави були проведені напередодні християнських свят не тільки в Полтаві, а й у містах і селах: Миргороді, Лубнах, Карлівці, Кременчуці, у Великих Сорочинцях, Зубівці Миргородського, Снітині Лубенського, Федорівці Карлівського районів та ряді інших.

Жителів обласного центру сколихнула жахлива подія: взимку 1942 року окупанти оголосили, що колишнім працівникам паровозоремонтного заводу, депо та іншим службам станції Полтава-Південна у визначені дні будуть видавати продуктові пайки.

 

 

Частина голодних полтавців повірила окупантам. Обман спрацював. Усі, хто прийшов, були оточені поліцаями і жандармами і під охороною відправлені в табір, що був у середній школі № 7, а через кілька днів їх загнали в товарні вагони, на дверях яких були написи: "Ідемо добровільно до Великої Німеччини" і направлено на рабську працю до рейху.

У кожному з районів області, починаючи з листопада 1941 року і до серпня 1943, періодично проводилась мобілізація молоді на каторжну працю 1920 — 1925 років народження, а коли лінія фронту наблизилась до території України, то потрапляли й юнаки та дівчата 1926 — 1927 років народження.

Найбільшого розмаху набуло насильне вивезення на каторжні роботи до Німеччини в 1942 році. Це торкнулось практично кожної української сім'ї. Гітлерівці по суті відродили рабсько-кріпосницьку систему. Невільників під надійною охороною транспортували на залізничні станції, заганяли, як тварин, у товарні вагони. Чути було крик, плач осиротілих матерів, нещасних синів і дочок у хвилини прощання.

Багато бранців прощались із рідним краєм назавжди.

У Німеччині в зв'язку з мобілізацією до гітлерівської армії чоловіків промисловість і сільське господарство залишилось без робочих рук — тож дармова робоча сила рабів була вкрай необхідна. А використовували їх безжалісно, особливо на шахтах, будівництві підземних комунікацій, на фабриках і заводах, найчастіше військового профілю.

Ешелони з бранцями прибували у великі міста: Дрезден, Лейпціг, Нюрнберг, Гамбург, Дортмунд, Берлін, де дармову робочу силу підприємці, бауери-рабовласники придбавали за кілька марок або й безкоштовно й експлуатували їх по 12—14 і більше годин щоденно.

 

 

Кожному з них нашивали на одяг знак "ОСТ" — східний робітник так, щоб цей ганебний знак — слов'янин-раб — було добре видно.

Переважна більшість остарбайтерів голодувала, хворіла, працювала з останніх сил. За найменший непослух, за невиконання робочої норми бранців через поліцію відправляли в табори праці, а найчастіше вони опинялися в концтаборах смерті — Бухенвальді, Гросс-Розені, Дахау, Маутхаузен, Лінці та інших.

Тільки протягом першого півріччя 1942 року з Глобинського, Кобеляцького, Лохвицького, Оржицького та інших районів Полтавщини було відправлено від 2-х до 4-х тисяч чоловік віком 17 — 45 років.

На Україну від невільників почали надходити листи, точніше коротенькі листівки, в яких у завуальованій, а іноді й у відкритій формі, говорилось про те, як голодно, тяжко їм живеться, яке приниження людської гідності вони терплять. Писали полонянки до рідних у Великобагачанський, Глобинський, Решетилівський райони Віра Бондаревська, Ніна Анацька, Марія Біда, а на Зіньківщину та Котелевщину тривожні й гіркі листи йшли від хлопців, які працювали на підземних заводах у Австрії, Голландії, на заводах Круппа в авіаційній промисловості.

Але депортація робочої сили, українських рабів, набирала все більших оборотів. Кожного місяця до Німеччини вивозили не тільки молодь, але й людей зрілого віку, військовополонених, яким у свій час вдалося знайти прихисток у глухих селах та хуторах чи в залишених колгоспних хатах, у селянських сім'ях.

Німецька окупаційна влада дуже боялась, щоб у число бранців не потрапили хворі на туберкульоз, венеричні та інфекційні захворювання. Тож були організовані лікарські комісії, які оглядали бранців перед відправкою, а коли був великий наплив, то брали на допомогу й місцевих лікарів, в основному

 

 

з числа фольксдойчів, з тієї категорії, хто викликав довіру — вихідців із сімей репресованих, розкуркулених, а також тих, хто мав судимість.

Серед лікарів, задіяних у комісії, було чимало таких, які ненавиділи окупантів. Вони були вірні клятві Гіппократа і, як могли, і чим могли намагалися захистити і врятувати приречених на рабство. А в деяких районах лікарі були й членами підпільних груп і навіть очолювали їх. У Великокринківській районній лікарні очолив групу військовий лікар з полонених М. І. Колосов, членом підпільної групи була лікар Глобинської районної лікарні Ю. А. Маренич. Вони врятували не один десяток молодих глобинчан, хоч і поплатились за це життям.

За велінням серця і лікарського обов'язку рятували молодь Решетилівського, Кобеляцького та Семенівського районів Л. О. Дашук, М. Л. Іващенко, П. І. Назарець та інші.

Одна з вулиць смт Чорнух названа ім'ям лікаря райлікарні О. С. Будая, який в роки окупації врятував життя багатьом військовополоненим та допоміг уникнути рабства десяткам юнаків і дівчат Чорнух і навколишніх сіл.

Про страшний розгул окупантів на Полтавщині та в інших регіонах України стало відомо радянському командуванню і весною 1942 року з літаків скидалися листівки, а радіостанція ім. Т. Шевченка, яка базувалася тоді в Саратові, неодноразово закликала людей чинити опір окупантам, уникати рабства.

Проводили агітаційну роботу і рятували молодь та військовополонених групи підпільників м. Полтава — "Нескорена Полтавчанка", Лімова—Баяна, Я. Мисецької та інші.

Активно діяли підпільники м. Кременчука та група "Набат" села Білецьківка Кременчуцького району, які багатьох молодих людей переховували у плавнях Дніпра аж до визволення.

Коли німецька армія потерпіла крах на Курській дузі і Радянська армія наближалась до території України, масовий вивіз

 

 

робочої сили набув небувалого розмаху. При цьому особлива увага зверталась на депортацію спеціалістів народного господарства, вчителів, лікарів, інженерів, студентів.

На середину квітня 1943 року з Гадяцького, Глобинського було вивезено відповідно 5 і 11 тисяч бранців, з Кобеляцького, Лохвицького, Лубенського районів — по 6 тисяч. З Пирятинського, Оржицького, Чорнухинського — від 2 до 4 тисяч. Були випадки, коли юнаки й дівчата, розуміючи, що уникнути рабства неможливо, закінчували життя самогубством.

Після відкриття другого фронту, коли англійські й американські літаки бомбардували промислові регіони фашистської Німеччини, багато остарбайтерів і військовополонених гинули від смертоносних бомб і куль, адже беззахисних рабів залишали напризволяще. В Дрездені багато було затоплено в підземеллях, їх навіть не випустили на поверхню. Там і гинули вони в холодних смердючих водах.

У Нюрнберзі тисячі східних робітників знайшли свій смертний час у квітні 1945 року, коли місто бомбардували протягом кількох днів без перерв.

Відчуваючи свій безславний кінець, фашистські заправили звозили бранців до портових міст, заганяли їх на баржі й кораблі, вивозили у відкрите море і підривали торпедами. Хвилі Балтійського моря ставали місцем поховання для синів та дочок України і Полтавщини.

Варто сказати, що навіть у цих жахливих умовах приречені на загибель військовополонені й східні робітники вели боротьбу зі своїми мучителями. Уже в 1942 році створювались підпільні комітети, які спрямовували невільників на активну боротьбу проти своїх гнобителів, організовували втечі. Ті, кому пощастило вирватися з лабет смерті, особливо з концтаборів (Бухенвальда, Дахау, Росс-Розена, Маутхаузена, Лінца та інших), ставали активними борцями Руху Опору, йшли в партизанські

 

 

загони, що діяли на території Польщі, Чехословаччини, Франції, Югославії.

Та не завжди навіть добре законспіровані й продумані втечі й масові виступи проти табірного режиму увінчувалися успіхом. Тим же, кого було викрито або спіймано, кара одна: смерть у крематорії.

У зарубіжній пресі, в мемуарах і спогадах німецьких вояків у 1960—1980 рр., коли стали обнародуватись злодіяння фашистських заправил, робився наголос на те, що в таборах смерті гинули лише військовополонені.

Але ці твердження далекі від істини. Гинули там і юнаки 18—20 років, які ніколи не були воїнами, і жінки, яких вивозили на рабську працю до фашистської Німеччини. Серед них і наші земляки, яких спіткала жорстока смерть. Лише за німецькими табірними картками в'язнів стало відомо, що загинули або спалені в крематоріях 152 полтавці і серед них — 25 полтавок.

Наприклад, серед приречених, які загинули на кораблі смерті, був 18-річний Олексій Єрмоленко з міста Зінькова. Його, учасника Руху Опору, катували в таборі "Боюм-унд-Фосс", а за спробу втекти потрапив на корабель смерті "Кап-Аркон", де було 8 тисяч в'язнів, яких потопили в холодних водах Північного моря весною 1945 року. Там загинув наш земляк Альоша далеко від квітучого Зінькова.

Україна, Полтавщина втратили не тільки тисячі молодих, красивих синів і дочок козацького роду. Гинув цвіт нації — майбутні берегині роду, вчені, поети, митці, лікарі, інженери, хлібодари.

Тільки небагатьом, хто пройшов всі кола пекла, вдалося вижити. А ті, хто дивом урятувався, словом, піснею, книгою, гіркими розповідями-спогадами доносять до нас, сущих на цій грішній і многостраждальній землі, сувору правду про знущання і нищення синів і дочок України в фашистських катівнях.

 

 

Вижив, витримав усі наруги молодий хлопець, студент Лубенського вчительського інституту Василь Бондар, уродженець села Бурбине Семенівського району. Він був направлений на риття окопів біля селища Оржиця, потрапив в оточення, потім у Хорольську яму, звідки його викупив батько, але за агітаційну роботу серед молоді села, за організацію спротиву потрапив до Лубенської в'язниці, а звідти — до концтабору Сирець, з якого було два шляхи: або в Бабин яр, або у якийсь із концтаборів у Німеччині.

У 1942 році він став в'язнем одного із найжорстокіших концтаборів — Дахау. А коли в 1944 році в'язні повстали, серед них був і В. Бондар. Пізніше, вже ставши відомим українським письменником, він напише:

Дощ ущух.
І проглянуло сонце червоне,
Зачепившись за бік заводської труби...
А в калюжі стояла босоніж колона —
Вісімсот арештантів...
Чотири доби...

Врятували в'язнів від крематорію радянські льотчики, які розбомбили концтабір.

Сини і дочки нашого краю не корились фашистам, організовували втечі, йшли в партизанські загони, хоч не всі вони, навіть вирвавшись із фашистського пекла, дожили до Дня Перемоги. На околиці Белграда, колишньої столиці Югославії, є Руське кладовище, де поховано майже дві тисячі військовополонених, партизанів, в'язнів концтаборів, які вели боротьбу проти фашистських окупантів далеко від рідної землі.

Там знайшли вічний спочинок і юнаки 18—20 років, які, вирвавшись із таборів, пішли в партизанські загони. Серед них і наші суто полтавські прізвища: Віктор Сахно, Василь Ющенко, Олексій Петренко.

 

 

А один із партизанських загонів у Югославії очолював полтавець Юрій Лазоренко — уродженець села Мала Перещепина Новосанжарського району. Він залишив добру пам'ять про себе як сміливий і рішучий командир, під командою якого сини різних національностей громили ворога, і як добра, чуйна людина, хороший співак, який навчив співати і любити українські народні пісні. В одній із тяжких і ризикованих бойових операцій він загинув і похований далеко від рідного дому в Югославії.

Чимало випробувань випало на долю юнаків-остарбайтерів із Оржиччини Я. І. Часника, П. 3. Зарудного, І. І. Шаблі, О. Петренка, які волею долі стали партизанами чехословацького партизанського загону ім. Я. Жижки, а потім воювали в складі воїнів 4-го Українського фронту.

На жаль, колишні остарбайтери, повернувшись додому, зазнали немало принижень і недовір'я з боку своєї держави. Багатьом юнакам довелося працювати на лісоповалах, у шахтах та інших тяжких і малооплачуваних роботах, не дозволялось вступати на навчання до столичних та престижних вузів, а жінкам довго шукати хоч якусь роботу. До них ставилися з недовірою. Адже була в Німеччині, а чому? Нікого це не цікавило.

На долю майстрів пера Василя Бондаря, Петра Ротача, Миколи Петренка, Олександра Чучі та інших теж випало немало тяжких випробувань, хоч стали вони остарбайтерами в неповні двадцять літ. Попри всі незгоди вони не тільки витримали їх, але й написали сувору правду про рабську неволю в фашистській Німеччині.

Тисячі остарбайтерів дивом залишились живими, хай хворими, знедоленими, але все ж таки переступили батьківський поріг. А сотні їхніх ровесників згоріли в крематоріях, розстріляні за непокору, померли від голоду і хвороб, загинули в підземеллях, потоплені на кораблях смерті.

Вічна їм пам'ять — мученикам і рабам XX століття.

 

 

За роки окупації з Полтавщини на рабство до Німеччини було вивезено 149, 1 тисяча громадян.

* * *

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа —
Через Дніпро — водою і вогнем.

Ліна КОСТЕНКО

Сталінградська битва стала вирішальною в досягненні докорінного перелому в ході Другої світової війни і наблизила визволення України й Полтавщини від фашистських загарбників. Поразка приголомшила всю Німеччину, підірвала довіру до неї її сателітів, сприяла активізації Руху Опору в окупованих гітлерівцями країнах.

Внаслідок цього радянські війська перехопили стратегічну ініціативу в цій битві. Серед тих, хто вистояв на смерть на березі Волги, було чимало полтавців. Після розгрому фашистських військ на початку 1943 року розпочалося визволення північної території лівобережної України, а 18 лютого розпочалася Полтавсько-Сумська операція, в ході якої війська Воронезького фронту вели бої з противником на території Гадяцького, Зіньківського, Котелевського, Карлівського, Чутівського районів. Було звільнено ряд населених пунктів названих районів частинами 340, 309, 180, 100 стрілецьких дивізій на Гадяцькому напрямку.

Переломним періодом стала літня операція на Курській дузі, що розпочалася в серпні 1943 року. З обох воюючих сторін вперше в історії воєн XX століття брали участь тисячі танків. Пізніше історики цю битву назвуть "війною моторів", яка остаточно вибила з рук противника ініціативу й дала початок визволенню Лівобережної України. В час Курської битви сотні

 

 

полтавців брали участь в усіх родах військ, багато з них полягли на полі бою, були посмертно нагороджені урядовими нагородами. Серед них — полтавець Віктор Мироненко та 20-річний Григорій Кагамлик із Гребінківського району удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Війська Воронезького і Степового фронтів ставили своєю метою вийти до Дніпра і захопити плацдарм на правому березі.

Після взяття Харкова війська Степового фронту під командуванням генерала І. С. Конєва, при тісній взаємодії з партизанами, розгорнули наступ у напрямку Полтава — Кременчук і на початку вересня 1943 року розпочалося визволення Полтавщини. 6 вересня було звільнено Зіньків, через три дні Котельву, яка кілька разів переходила з рук у руки. Протягом 12—18 вересня противник був вигнаний з Гадяча, Лохвиці, Пирятина, Лубен, Миргорода. 20 вересня стало радісним днем для Чутового, Карлівки, Іскрівки та інших сіл. Була вже вільною від окупантів Велика Багачка, Машівка, Нехвороща та інші населені пункти Полтавщини.

Гітлерівці намагались усіма силами утримати в руках Полтаву як стратегічний опорний пункт і важливий залізничний вузол, що мав для них важливе значення, адже вона розташована на горі, добре укріплена протитанковими ровами, захищена водним рубежем.

...Полтава горіла. У безсилій люті окупанти чинили криваву розправу над мирними жителями. На вулиці Монастирській розстріляли і спалили живими понад 20 чоловік, в основному похилого віку, підлітків, священнослужителів. Тринадцятилітнього Ігоря Чачківського живим спалили біля будинку його матері К. М. Чачківської.

Гинули у вогні унікальні споруди по вул. Жовтневій, Паризької Комуни, Леніна. Як факели горіли багатоквартирні будинки на Подолі, знищена була школа ім. І. П. Котляревського.

 

 

Палав краєзнавчий музей, гинули дорогі експонати — картини, посуд, вишивки. Тих, хто намагався врятувати рештки непограбованого музейного майна, фашисти-факельники оточили у вестибюлі музею, облили горючою рідиною і спалили живими майже 25 чоловік. Хто вони, впізнати було неможливо. Лише одного з них — підпільника Сергія Чепігу впізнала мати Євдокія Чепіга і поховала єдиного сина біля Спаської церкви.

Поруйнована, сплюндрована старовинна Полтава. Загинули у вогні унікальні будинки, споруджені в 1802—1810 рр., культові споруди, рідкісні книги обласної бібліотеки.

Таким постало місто напередодні визволення після дворічної окупації гітлерівцями.

На врятування від вогню і розправи над людьми Полтави поспішали на виручку воїни-піхотинці, танкісти, десантники. 20 вересня розпочали брати ворожі укріплення і обійшли Полтаву з півдня і півночі. Частина воїнів-піхотинців переправилась на лівий берег Ворскли. Рота лейтенанта О. С. Сапогова форсувала річку і захопила плацдарм у районі села Кротенки. У ніч на 22 вересня в районі Південного вокзалу форсували Ворсклу воїни 9 повітряно-десантної, 95, 13 гвардійських стрілецьких дивізій.

Розвідники під командою капітана Скачка глибокої ночі проникли до центру міста, Корпусного парку, і посіяли паніку серед окупантів, які під покровом ночі намагалися втекти з палаючої Полтави.

Зламавши опір фашистів, радянські війська прорвались до міста. О 9-й годині ранку 23 вересня 1943 року Полтава була визволена від ворожої навали. Біля пам'ятника Слави в Корпусному парку відбувся урочистий мітинг, святкова зустріч полтавців із своїми визволителями. День 23 вересня став одним із найурочистіших свят, особливо для тих, хто пережив страшні роки окупації.

 

 

У жорстоких боях за визволення Полтавщини, особливо обласного центру, мужність, відвагу, військову майстерність проявили воїни генерал-лейтенантів Жадова і Манагарова, льотчики генерал-лейтенанта Горюнова.

Відзначились: 9-та гвардійська повітряно-десантна дивізія, в складі якої було багато полтавців, 84-та Харківська стрілецька дивізія, 266-та штурмова дивізія і багато інших дивізій, полків, батальйонів. Всім їм було присвоєно найменування "Полтавських".

23 вересня о 21-й годині Москва 20-ма артилерійськими залпами салютувала доблесним військам, які визволяли старовинну Полтаву.

Гітлерівський ас-пропагандист Геббельс та його команда ще намагались вести мову про те, що німецьке командування продовжує "планомірно" відступати до берегів Дніпра, де споруджується "голубий вал", який ніколи не буде подоланий радянськими військами. Фортифікаційні укріплення правого берега Дніпра спішно велись не тільки силами регулярних військ, але й військовополоненими, мирними громадянами, пригнаними з ряду населених пунктів Харківщини й Полтавщини. Майже все населення міста Кременчука вигнали теж на ці роботи, маючи намір після їх закінчення всіх відправити до Німеччини або знищити. Але інтенсивний наступ радянських військ зірвав цей жорстокий намір, і люди були врятовані. Місто було зруйноване майже повністю.

Радянське командування приділяло особливу увагу підготовці до форсування Дніпра і визволення Кременчука від загарбників. Генеральний штаб розробив детальний план наступу, намітив ряд плацдармів для захоплення позицій противника на правому березі Дніпра. За даними розвідки, противник особливого значення надавав укріпленню берега в районі Кременчука і південніше від нього. Представник Верховного командування

 

 

маршал Г. К. Жуков, який прибув у війська напередодні початку операції, вивчив стан підготовки на місці та вніс ряд поправок.

Було намічено форсувати ріку там, де вона має велику ширину, але не дуже глибока. Визначено ряд плацдармів, де менші укріплення противника, зокрема біля Переволочної, Бородаївки, Деївки, Келеберди. Для успішного форсування заздалегідь були задіяні полки й батальйони морської піхоти, моряки, які в силу обставин стали піхотинцями, артилеристами та ін. Це мало позитивні наслідки.

Та не обійшлося й без тяжких наслідків та невиправданих втрат. Трагічна доля спіткала ряд стрілецьких полків при форсуванні Дніпра в районі населених пунктів Чикалівки, Деївки та Келеберди Кременчуцького району та села Успенка Кіровоградської області. Там повністю загинули воїни ряду стрілецьких дивізій.

Пізніше в спогадах учасників цих подій, істориків та мемуаристів, з'явиться сувора правда про трагедію під назвою "Долина смерті". Там загинули тисячі воїнів різних національностей, але найбільше українців із Сумської, Харківської та Полтавської областей, які спішно направлялись на форсування водної перепони навіть не обмундированими і не озброєними. Це були в основному юнаки 18—20 років, які пройшли підготовку протягом двох тижнів або й менше. Імена їх залишились невідомими, їх вважали пропалими безвісти, а насправді знайшли вони вічний спочинок в холодних водах Дніпра-Славутича.

Впродовж триденних запеклих боїв 29 вересня війська Степового фронту оволоділи м. Кременчук, сильним опорним пунктом противника на правому березі Дніпра.

В той же день Москва салютувала доблесним військам Степового фронту, що відзначились у боях за визволення

 

 

наддніпрянського міста з Полтавщини 20-ма артилерійськими залпами.

Правобережна частина області — Крюків і ряд населених пунктів були звільнені лише 26 листопада.

Отже, наш край був повністю очищений від фашистської навали.

У боях за визволення Кременчука й особливо за форсування Дніпра відзначились війська під командуванням генерал-лейтенантів Манагарова і Жадова, льотчики генерал-лейтенанта Горюнова та багато інших частин і з'єднань. їм було присвоєно найменування "Кременчуцьких". У боях за Полтавщину загинули талановиті воєначальники — генерали О. І. Зигін і П. П. Корзун.

Операція по дальшому форсуванню Дніпра продовжувалась на Черкаському, Букринському плацдармах, наближалась до столиці України Києва.

Про те, яке значення мала для радянського командування операція по форсуванню Дніпра говорять такі дані: з 12,5 тисячі воїнів, яким було присвоєне звання Героя Радянського Союзу, понад 2,5 тисячам — за форсування Дніпра.

Наші земляки вкрили себе невмирущою славою і в боях за визволення Європи від фашизму.

За ратні подвиги високе звання Героя Радянського Союзу присвоєно 175-ти полтавцям-солдатам, офіцерам, генералам: двічі Героя Радянського Союзу — партизанському генералу С. А. Ковпаку. Удостоєні цього звання і дві жінки — льотчиця Н. Ф. Кравцова-Меклін та підпільниця О. К. Убийвовк.

Величезні втрати понесла наша область у роки війни. І серед них такі, які нічим не замінити, не поповнити. Це люди, які віддали на олтар свободи своє життя.

У 12-ти томах обласної Книги Пам'яті увічнено імена майже 200 тисяч загиблих на фронтах.

 

 

Та є ще одна скорботна й трагічна сторінка в історії цієї жахливої війни. Це мирні громадяни, які загинули від рук окупантів тільки через те, що жили на своїй землі, через те, що не корилися ворогові або ж потрапили на рабську працю до фашистської Німеччини. Майже 25 тисяч їхніх імен занесено до обласних Книг Скорботи.

...Відгриміла війна. Летять роки, десятиріччя. Не злічити змін у житті незалежної України. Та назавжди в пам'яті народній залишаться героїзм і жертовність тих, хто здобував Перемогу на полі бою, хто вніс неоціненний вклад у розгром фашистської Німеччини. Хай велич їхнього подвигу надихає нинішні й прийдешні покоління на нові звитяги в ім'я розквіту рідної Вітчизни.

Сплять мільйони
загиблих в окопах.
Це країни моєї сини.
Де була б ти сьогодні,
Європо,
Де була б ти, якби не вони?

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

 

 

Місто ПОЛТАВА

ПОЛЕГЛІ В БОЯХ, ПОМЕРЛІ ВІД РАН ТА ПРОПАЛІ БЕЗВІСТИ

А

Абрамов Аркадій Ісакович, 1918 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у березні 1945 р.

Абрамов Микола Єгорович, 1919 р. Призваний у 1940 р. Сержант. Пропав безвісти у квітні 1943 р.

Авдеєв (Шавдеєв) Тимофій Григорович, 1911 р., м. Полтава. Рядовий 528 стрілецького полку 130 стрілецької дивізії. Загинув у бою 19.03.1944 р. Похований: с. Каменка Новоодеського р-ну Миколаївської області.

Б

Бабинський Абрам Якович, 1897 р., м. Полтава. Сержант. Загинув у грудні 1944 р.

Баклицький Михайло Андрійович, 1922 р., м. Полтава. Червоноармієць. Убитий 29.11.1941 р. Похований: с. Верхньосадове, братське кладовище. Крим.

Барман Яків Мойсейович, 1923 р., м. Полтава. Курсант. Загинув у червні 1942 р.

Басин Юхим Зельманович, 1921 р., м. Полтава. Сержант. Загинув у грудні 1941 р.

Бать Семен Ізраїльович, 1920 р., м. Полтава. Ст. військфельдшер. Загинув 17.09.1941 р. Похований: Ленінградська обл. Росія.

Бахмутський Микола, м. Полтава. Партизан, офіцер, втік з полону і зв'язався з партизанським загоном у Чехословаччині. Розстріляний жандармами 7.12.1944 р. Похований: с. Ждерни. Чехословаччина.

Бащенко Олександр Петрович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Белкін Абрам Самійлович,

 

 

1902 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1943 р.

Белкін Мусій Наумович, 1904 р., м. Полтава. Технік-інтендант. Загинув у грудні 1941 р.

Бельський Рувим Мендельович, 1916 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у січні 1944 р.

Бен Яків Давидович, 1923 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у листопаді 1943 р.

Бенедик Фока Силовим, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Бердюк Микола Михайлович, м. Полтава. Рядовий п/п 70160. Пропав безвісти у вересні 1941 р.

Боган (Баган) Григорій Романович, 1909 р., м. Полтава. Призваний у 1943 р. Рядовий. Загинув 25.10.1943 р. Похований: Мелітопольський р-н Запорізької обл.

Ботвинников Юрій Соломонович, 1920 р., м. Полтава. Сержант. Загинув 8.04.1943 р.

Боценко Милентій Герасимович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Браткевич Антон, 1907 р., м. Полтава. Офіцер, командир кавалерійського ескадрону. Здійснював кавалерійські рейди в тил ворога. Загинув у бою в 1942 р.

Брукман Матвій Соломонович, 1908 р., м. Полтава. Старшина. Загинув у жовтні 1943 р.

Будимиров Михайло Абрамович, 1904 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у червні 1942 р.

Бунах Петро Хомич, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Бурлай Василь Карпович, 1914 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув 30.11.1943 р. Похований: с. Сурган Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.

В

Варшавська Олена Мойсеївна, 1925 р., м. Полтава. Старшина. Загинула 22.09.1944 р.

Вассирман Григорій Євсейович, 1925 р., м. Полтава. Рядовий. Помер від ран 15.11.1943 р.

Вашакідзе Григорій Михайлович, м. Полтава. Убитий. Дата

 

 

загибелі і місце поховання невідомі.

Виткун Яків Ісайович, 1922 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у вересні 1941 р.

Войтович Юрій Павлович, 1919 р., м. Полтава. Призваний у 1939 р. Рядовий. Загинув 8.07.1941 р.

Воловиков Георгій Георгійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Вольдман Юхим Якович, 1911 р., м. Полтава. Технік-інтендант 1 рангу. Загинув 28.02.1943 р. Похований: ст. Шансух.

Воробйов Тимофій Максимович, 1913 р., м. Полтава. Лейтенант. Пропав безвісти 20.07.1943 р.

Г

Габрунер Анатолій Соломонович, 1923 р., м. Полтава. Курсант. Загинув 17.09.1941 р.

Гаврега Зіновій Митрофанович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Гайсинський Юрій Якович, 1918 р., м. Полтава. Загинув у бою у червні 1941 р.

Гершвельд Еля Борисович, 1921 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у серпні 1944 р.

Глущенко Володимир Васильович, 1910 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у 1944 р. у період визволення м. Севастополь.

Голиков Петро Данилович, м. Полтава. Сержант. Пропав безвісти в липні 1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Голубєв Євгеній Петрович, 1922 р., м. Полтава. Призваний у 1943 р. Рядовий. Пропав безвісти в лютому 1944 р.

Гончаров Іван Петрович, 1901 р., м. Полтава. Пропав безвісти у грудні 1943 р.

Горобець Іван Порфирович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Громаков Михайло Абрамович, 1896 р., м. Полтава. Призваний Лабинським РВК Краснодарського краю. Мол. командир. Пропав безвісти в серпні 1944 р.

Гурін Іван, м. Полтава. Студент

 

 

сільськогосподарського інституту. Добровільно пішов у діючу армію. Загинув у серпні 1941 р. Похований: Дніпропетровська обл.

Д

Данисько Пилип Петрович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Демиденко Борис Георгійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Діманштейн Михайло Самійлович, 1902 р., м. Полтава. Загинув у вересні 1941 р.

Діхтяр Пантелеймон Трохимович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Діхтяришев Іван Гнатович, 1914 р., м. Полтава. Загинув 22.09.1943 р. Похований: с. Шевченко Бахмацького р-ну Чернігівської обл.

Донцов Ілля Андріянович, 1903 р., м. Полтава Помер 7.03.1942 р. у полоні в Кременчуцькій міській лікарні. Похований: м. Кременчук.

Е

Евін Ілля Давидович, 1905 р., м. Полтава Капітан. Загинув 9.07.1941 р.

Едлін Ісак Львович, м. Полтава. Рядовий. Загинув у 1943 р. Похований під Бєлгородом. Росія.

Ж

Желінський Микола Григорович, 1922 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в січні 1944 р.

З

Зайдес Юхим, м. Полтава. Мол. лейтенант, артилерист. Тяжко пораненого у липні 1941 р. доставили в госпіталь у м. Полтава, де він помер у серпні 1941 р. Похований: єврейське кладовище, м. Полтава.

Зайцев Іван Федорович, 1897 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Заславський Міхель Ісайович, 1913 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у січні 1942 р.

Зеленський Іларіон Андрійович, 1899 р., м. Полтава. Призваний

 

 

МВК 1 вересня 1941 р. Пропав безвісти у 1941 р.

Зірка Олександр Іванович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

І

Івашина Ананій Захарович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Іотін Іван Петрович, 1924 р., м. Полтава. Пропав безвісти у червні 1944 р.

К

Каганер Юрій Абрамович, 1912 р., м. Полтава. Мол. лейтенант. Загинув у вересні 1941 р.

Кажанчик Анатолій Михайлович, 1919 р., м. Полтава. Лейтенант. Загинув 24.06.1941 р. Похований: м. Борисов. Білорусь.

Казанович Наум Самійлович, 1909 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у жовтні 1941 р.

Калабалін Андрій Панасович, 1898 р., м. Полтава. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Пропав безвісти в квітні 1944 р.

Калиниченко Дем'ян Панасович, 1915 р., м. Полтава. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Кантор (Кайтор) Піня Зельманович, 1924 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1943 р.

Карасик Вольф Маркевич, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Карасик Семен Григорович, 1924 р., м. Полтава. Сержант. Загинув. Похований: с. Ліски Гомельської обл. Білорусь.

Кацельман Давид Мойсейович, 1919 р., м. Полтава. Ст. сержант. Загинув у жовтні 1941 р.

Кириленко Омелян Іванович, 1905 р., м. Полтава. Призваний у 1943 р. Рядовий. Помер від ран у листопаді 1943 р.

Киршенбаум Ісак Павлович, 1898 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у квітні 1943 р.

Климко Данило Петрович, 1907 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в квітні 1945 р.

 

 

Коваленко Василь Герасимович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Коваленко Микола Тихонович, 1904 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти у грудні 1943 р.

Кожух Сидір Пейсахович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Койнаш Леонід, 1923 р., м. Полтава. Рядовий. Підпільник. Загинув 22.06.1943 р.

Колінка Гаврило Панасович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Колісниченко Григорій, пілот, оточенець. Член підпільної групи Токаря. Заарештований гестапо. Страчений у вересні 1942 р. Похований: м. Полтава.

Коржин Платон Михайлович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Коротков Василь Григорович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Коротун Софія Павлівна, 1921 р., м. Полтава. Військфельдшер. Загинула у 1942 р. Похована: с. М'ясний Бор Новгородської обл. Росія.

Котляр Павло Гнатович, 1911 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в жовтні 1944 р.

Кох Анатолій Борисович, 1921 р., м. Полтава. Призваний Орджонікідзевським РВК м. Харків. Червонофлотець. Загинув у морі 25.09.1941 р.

Криворотенко Олексій Сергійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Кружилов Олексій Дмитрович, 1920 р., м. Полтава. Призваний у 1940 р. Рядовий. Загинув у 1942 р.

Кузьменко Ілля Андрійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Кузьмін Микола Артемович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Купервасер Лазар Ісакович, 1916 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у червні 1942 р.

Куцик Самійло Ізраїльович, м. Полтава. Рядовий. Загинув у листопаді 1943 р.

 

 

Кушніренко Митрофан Порфирович, 1907 р., м. Полтава. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Кушпіль Михайло Антонович, 1917 р., м. Полтава. Старшина І ст. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Кущ Олексій Матвійович, 1919 р. Призваний Полтавським МВК у 1939 р. Рядовий. Загинув у 1941 р.

Кущ Семен Матвійович, 1917 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у 1941 р.

Л

Ластівка Панас Михайлович, 1913 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Левиков Леонід Юдович, м. Полтава. Рядовий. Загинув у 1943 р.

Левицький Георгій, м. Полтава. Призваний польовим військкоматом м. Полтава у вересні 1943 р. Загинув у бою в листопаді 1943 р. Похований: с. Карлівка Новооде-ського р-ну Миколаївської обл.

Левін Йосип Абрамович, 1907 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у квітні 1942 р.

Левченко Костянтин Пилипович, 1920 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Лейбович Лев Павлович, 1911 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1943 р.

Лейпцигер Ісаак Маркович, 1922 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув 30.06.1944 р.

Лениченко Гаврило Дмитрович, 1907 р., м. Полтава. Рядовий 111 стрілецької дивізії. Загинув 14.02.1945 р. Похований: с. Лос. Німеччина.

Лепехін Іван Якович, м. Полтава. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув. Похований: м. Харків.

Лехувр (Лехуер) Борис Лейбович, 1916 р., м. Полтава. Матрос. Загинув 3.07.1943 р.

Литвиненко Лука Ілліч, 1909 р., м. Полтава. Матрос. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Лихошвай Гаврило Васильович, 1900 р., м. Полтава. Призваний Чимкентським ОМВК. Рядовий. Пропав безвісти під Волгоградом.

Лідер Іван Іванович, 1919 р.,

 

 

м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Луговий Павло Іванович, 1898 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Лукашевич Йосиф Адольфович, 1896 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у травні 1943 р.

Луценко Віктор Петрович, 1924 р., м. Полтава. Рядовий 33 мінометної бригади. Загинув 6.04.1945 р. Похований за 10 км від м. Пилау. Калінінградська обл. Росія.

М

Макаревич Євгеній Григорович, 1921 р., м. Полтава. Призваний у 1940 р. Лейтенант. Командир партизанського загону. Загинув у бою у червні 1943 р. Похований: с. Холмськ. Білорусь.

Макухін (Макуха) Яків Кирилович, 1906 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1942 р.

Мальшин Володимир Пилипович, 1922 р., м. Полтава. Ст. червонофлотець. Пропав безвісти 2.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Манько Іван Омелянович, 1906 р., м. Полтава. Мобілізований Надвірнянським РВК. Рядовий. Пропав безвісти в березні 1944 р.

Марголін Віктор Соломонович, м. Полтава. Загинув в 1943 р.

Марочкін Михайло Петрович, 1910 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в липні 1944 р.

Марченко Олексій Юхимович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Марченко Федір Федорович, 1908 р., м. Полтава. Гв. рядовий 3 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 27.11.1944 р. Похований: с. Цильмері. Латвія.

Махлін Арон Семенович, м. Полтава. Рядовий. Помер від ран 9.09.1944 р. Похований: с. Хиртове. Румунія.

Меєрович Меєр Абрамович, 1900 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у вересні 1941 р.

Мелешко Терентій Маркевич, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Мельник Андрій Антонович,

 

 

1911 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Микитенко Віктор Гаврилович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Мирний Степан Іванович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Мирошниченко Павло Леонович, м. Полтава. Єфрейтор. Пропав безвісти 27.02.1942 р.

Мойсеєв Зельман Йосипович, 1898 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у березні 1945 р.

М'ясников Зельман Ізраїльович, 1918 р., м. Полтава. Мол. лейтенант. Загинув 5.06.1943 р.

Н

Немчин Іван Васильович, 1929 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти 7.01.1943 р.

Нестеренко Микола Федорович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Ніренберг Давид Ізраїльович, 1917 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у січні 1942 р.

Новікова Роза, 1923 р., м. Полтава. Підпільник. Розстріляна гестапо в березні 1943 р.

Нос Микола Матвійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Носач Іван Мусійович, 1909 р., м. Полтава. Мобілізований Вигодським РВК у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти 23.06.1941 р.

О

Окунь Олександр, м. Полтава. Студент Харківського архітектурного інституту. Призваний у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти в районі смт Диканька у вересні 1941 р.

Ольховецький Матвій Львович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Омельченко Василь Петрович, 1913 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1942 р.

Онищенко Євгеній (Григорій), м. Полтава. Студент сільськогосподарського інституту. Добровільно пішов у діючу армію. Загинув у серпні 1941 р. Похований: Дніпропетровська обл.

 

 

Остапенко Федір Іванович, 1912 р., м. Полтава. Червоноармієць. Пропав безвісти в січні 1944 р. у період визволення м. Севастополь.

П

Парикожа Іван Михайлович, 1917 р., м. Полтава. Призваний у 1940 р. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Петрин Георгій Федорович, 1920 р., м. Полтава. Червонофлотець. Пропав безвісти 17.09.1941 р. у районі м. Скадовська Херсонської обл.

Пивоваров Пилип Маркевич, 1916 р., м. Полтава. Рядовий 98 окремого артилерійського батальйону. Загинув 1.09.1943 р. Похований: с. Починок Смоленської обл. Росія.

Пишида Денис Іванович, 1902 р., м. Полтава. Призваний Фрунзенським РВК. Рядовий. Пропав безвісти в червні 1944 р.

Платнік Абрам Юрійович, 1907 р., м. Полтава. Підполковник. Загинув 27.12.1942 р. Похований: с. Нагорна Семенівка Ростовської обл. Росія.

Плетинський Хаїм Меєрович, 1901 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1941 р.

Погорельський Герц Кушельович, 1921 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у червні 1943 р.

Попов Андрій Семенович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Пуха Мефодій Павлович, 1913 (1916) р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти 8.02.1945 р.

Р

Равинський Ілля Абрамович, 1909 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у 1941 р.

Рева Олександр Іванович, 1915 р., м. Полтава. Червонофлотець. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Рибак, м. Полтава. Рядовий, мінометник. Загинув у бою 29.08.1944 р. Похований: Румунія (в районі висоти 358).

Романовський Олександр Тевельович, м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти у 1943 р.

Рябов Іван Олександрович,

 

 

1912 р., м. Полтава. Рядовий. Призваний у 1941 р. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

С

Самойленко Григорій Матвійович, 1918 р., м. Полтава. Ст. сержант. Пропав безвісти 8.07.1943 р.

Самойленко Семен Андрійович, 1922 р., м. Полтава. Мол. лейтенант 775 штурмового авіаполку 290 авіадивізії. Пропав безвісти 6.05.1943 р.

Саприцький Шая Євсейович, 1915 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у січні 1944 р.

Свириденко Петро Максимович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Седельников Олексій Полікарпович, 1922 р., м. Полтава. Червоноармієць. Пропав безвісти в травні 1944 р. у період визволення м. Севастополь.

Семенець Павло Родіонович, 1920 р., м. Полтава. Червонофлотець. Пропав безвісти 3.11.1941 р. у період оборони м. Севастополь.

Сень Іван Якович, 1907 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Симановський Євгеній, м. Полтава. Студент сільськогосподарського інституту. Добровільно пішов у діючу армію. Загинув у серпні 1941 р. Похований: Дніпропетровська обл.

Сімкін Мойсей Зельдманович, 1922 р., м. Полтава. Червонофлотець. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Скакун Василь Степанович, 1912 р., м. Полтава. Загинув у 1944 р.

Скрипник Сергій Іванович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Сладкевич Хаїм Меєрович, 1892 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1941 р.

Сорокін Айзик Якович, 1907 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у листопаді 1943 р.

Сорокін Лев Давидович, 1921 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1941 р.

Сорокін Яків Давидович, 1923 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1941 р.

 

 

Степанов Вадим Володимирович, 1922 р., м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в серпні 1941 р.

Сторожко (Сторіжко) Петро Іванович, м. Полтава. Рядовий. Пропав безвісти в жовтні 1941 р.

Суворін Павло Васильович, 1921 р., м. Полтава. Рядовий стрілецького полку. Потрапив у полон 25.06.1941 р. Знаходився у концтаборі Батхорн-Емоланд (ФРН). Помер 24.03.1942 р.

Супоницький Борис Григорович, 1910 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у березні 1944 р.

Т

Тагвей Дмитро, м. Полтава. Студент сільськогосподарського інституту. Добровільно пішов у діючу армію. Загинув у серпні 1941 р. Похований на території заводу "Комінтерн" м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл.

Таненберг Йосип Ізраїльович, 1915 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув 24.11.1941 р.

Таран Прокіп Олександрович, 1919 р., м. Полтава. Майор. Загинув у травні 1945 р. Похований: м. Берлін. Німеччина.

Тарнопольський Соломон Мойсейович, 1905 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у квітні 1945 р.

Тельман Йосип Ісакович, 1917 р., м. Полтава. Рядовий. Помер від ран 5.06.1944 р. Похований: Турійський р-н Волинської обл.

Тертичний Терентій Іванович, м. Полтава. Слюсар Полтавського паровозоремонтного заводу, механік-водій танкового батальйону. Загинув у бою за станцію Прохорівку 11.07.1943 р. Похований: станція Прохорівка Курської обл. Росія.

Тихоступ Григорій Федорович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Ткаченко Йосип Андрійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Тодрамович Семен Абрамович, 1922 р., м. Полтава. Мол. сержант. Загинув у травні 1943 р.

Трушев Ігор Степанович, 1915 р., м. Полтава. Мол. лейтенант. Пропав безвісти 26.10—11. 1941 р. У Криму.

 

 

У

Удовенко Андрій Гнатович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Ф

Файн Володимир Герцевич, 1920 р., м. Полтава. Матрос. Загинув у жовтні 1941 р.

Фельдзон Зельман Львович, 1900 р., м. Полтава. Ст. лейтенант. Помер від ран 9.06.1944 р. Похований: м. Геленджик Краснодарського краю.

Флітштейн Григорій Йосипович, м. Полтава. Гв. технік-лейтенант. Загинув 9.03.1944 р. Похований: с. Великий Чернятин Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл.

Фронштейн Фаїн Левкович, 1918 р., м. Полтава. Мол. лейтенант. Загинув у листопаді 1941 р.

X

Хайкін Яків Борисович, 1922 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у серпні 1942 р.

Хаймович Михайло Семенович, 1912 р., м. Полтава. Загинув у вересні 1944 р.

Хайфиц Овсій Мендельович, 1909 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у серпні 1941 р.

Халфін Абрам Григорович, м. Полтава. Лікар, кандидат медичних наук, військлікар 2 рангу. Загинув під час бомбардування у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Халфін Володимир Абрамович, м. Полтава. Студент Московського авіаінституту, добровільно пішов на фронт. Сержант-десантник. Загинув у березні 1945 р. Похований: Угорщина.

Харченко Петро Сидорович, 1909 р., м. Полтава. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Холомейзер Олексій Олександрович, 1912 р., м. Полтава. Старшина. Загинув у жовтні 1944 р.

Хряков, м. Полтава. Командир роти. Загинув 30.12.1941 р. в Інкермані. Крим.

Ц

Цирклін Абрам Рахмілович,

 

 

1902 р., м. Полтава. Загинув у 1943 р. Похований: с. Шемелівка Смоленської обл. Росія.

Цирклін Ізраїль Рахмілович, 1919 р., м. Полтава. Загинув у 1943 р.

Цирклін Шая Абрамович, 1922 р., м. Полтава. Загинув у 1943 р.

Ч

Чаплигін Степан Іванович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Черкас Овсій Маркевич, 1905 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у липні 1941 р.

Черкасовський Семен Хаїмович, 1908 р., м. Полтава. Капітан. Загинув у червні 1942 р.

Чернявський Михайло Абрамович, 1908 р., м. Полтава. Ст. лейтенант. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Чопенко Іван Лаврентійович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Чубар Іван Трохимович, 1912 р. Призваний Часовоярським РВК. Мол. командир. Пропав безвісти у червні 1944 р.

Ш

Шапіро Григорій Наумович, 1916 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у листопаді 1943 р.

Шаров Василь Петрович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Шевтель Мирон Мойсейович, 1922 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у листопаді 1943 р.

Шевтель Ісак Юхимович, 1920 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув 10.09.1941 р. Похований: с. Новофедорівка Голопристанського р-ну Херсонської обл.

Шерман Мейлих Арієлович, 1913 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у квітні 1944 р.

Шиманович Шльома Шмульович, 1918 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у листопаді 1943 р.

Шкурба Зіновій Юхимович, 1893 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у червні 1944 р.

 

 

Шкурупій Олександр Михайлович, 1924 р., м. Полтава. Лейтенант. Загинув 24.10.1943 р.

Шор Мордехай Ельович, 1912 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у січні 1944 р.

Шубний Федір Васильович, м. Полтава. Майор, командир батальйону курсантів Полтавського автотракторного училища. Загинув у бою в серпні 1941 р. біля х. Олександрівка Дніпропетровської обл.

Шульман Ілля Мойсейович, 1903 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув 24.09.1942 р. Похований: с. Дубово Ленінградської обл. Росія.

Щ

Щербина Олександр Павлович, м. Полтава. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Ю

Юбилер Зозя Ізраїльович, 1922 р., м. Полтава. Сержант. Загинув у листопаді 1943 р.

Юфа Вульф Наумович, 1904 р., м. Полтава. Рядовий. Загинув у грудні 1943 р.

Юхимець Леонід Іванович, 1919 р., м. Полтава. Мол. сержант. Загинув 19.08.1942 р.

Я

Яковлев Віктор Сергійович, 1904 р., м. Полтава. Капітан 3-го рангу Червонопрапорного Балтійського флоту. Загинув 27.12.1941 р.

Янко Михайло, 1922 р., м. Полтава. Пілот літака Іл-2. Повторив подвиг М. Гастелло при бомбардуванні порту Расін 28.08.1945 р. Похований: порт Расін. Росія.

Яременко Павло, м. Полтава. Студент сільськогосподарського інституту. Добровільно пішов у діючу армію. Загинув у серпні 1941 р. Похований: Дніпропетровська обл.

 

 

ВІЧНИЙ СПОЧИНОК НА ПОЛТАВСЬКІЙ ЗЕМЛІ...

Од хат юначий сміх лунає
І згадуються їй сини.
Хоч і багато літ минає,
Як не вернулися з війни.

І. ДОЦЕНКО

Цей розділ третього тому Книги Скорботи особливий. В ньому увічнено імена воїнів, які загинули в боях, померли від ран у шпиталях чи замучені в фашистських концтаборах і поховані на кладовищах і в братських могилах на полтавській землі.

На олтар тяжкої і величної Перемоги вони поклали найдорожче — своє життя. Цим вони додали слави всьому людству.

Не завжди ми маємо дані про те, звідки вони родом, які військкомати їх призивали, хто благословляв їх на подвиг. Комусь вони були дорогими і ніжними синами, добрими батьками і чоловіками, братами, сусідами.

Тоді, як і сьогодні, світило сонце, шуміли тополі і вишні, красувалась калина, достигали яблука, груші, сливи, буйно цвіли чорнобривці, жоржини, айстри, а вони навіки йшли у небуття, захищаючи і визволяючи Полтаву, Лубни, Кременчук, боролися на берегах Дніпра-Славутича, Ворскли, Сули, Псла.

Вони були не просто сміливими і мужніми воїнами, а героями, які врятували від ганьби, приниження і знущань не тільки наш край, Україну, а й усе людство.

Цей розділ Книги Скорботи із переліком імен допоможе рідним, друзям, однополчанам відшукати могили тих воїнів, які протягом багатьох років вважалися пропалими безвісти. Але це не так. їх священний прах покоїться на полтавській землі. Наші земляки приходять поклонитись їхнім могилам, покласти квіти, хлібину з полтавської пшениці, запалити поминальну свічу.

Найтяжчі бої точилися на території області у вересні-жовтні 1941 року. Радянські війська були змушені відступати під натиском переважаючих

 

 

сил противника з тяжкими боями, не завжди встигаючи навіть поховати загиблих однополчан. Хоронили їх цивільні громадяни на кладовищах і навіть на місці загибелі.

Окупація нашого краю тривала понад два роки, до серпня-вересня 1943 року.

Захисники столиці України з вини Верховного командування після тяжкого і несвоєчасного відступу опинилися в оточенні на території Оржицького, Пирятинського, Лохвицького районів. В урочищі Шумейкове був останній кривавий бій з окупантами, де загинули тисячі бійців і офіцерів Південно-Західного фронту. Багатьом із оточених не вдалося уникнути полону.

Восени 1941 року на території області окупантами було створено понад 20 концтаборів для військовополонених у Хоролі, Кременчуці, Полтаві, Градизьку, Лубнах, Лохвиці, Миргороді та інших містах і селах. Найстрашнішим і найжорстокішим був табір у м. Хорол, який так і назвали "хорольська яма", де загинуло майже 100 тисяч військовополонених. Стільки ж загинуло в двох таборах м. Кременчук. Понад 10 тисяч воїнів замордовано в Полтавському концтаборі, по 15—20 тисяч воїнів в інших таборах області. Імена багатьох в'язнів таборів області залишилися невідомими.

У вересні 1943 року розпочалося визволення Полтавщини військами Воронезького і Степового фронтів. Було визволено Зіньків. Кілька разів Котельва переходила з рук у руки і остаточна звільнено 9 вересня, а 11 вересня назавжди вигнано окупантів із старовинного м. Гадяч.

Стрімко йшли війська на підступах до Дніпра, визволяючи села і міста області. 23 вересня замайорів червоний прапор на пам'ятнику Слави в обласному центрі — м. Полтаві.

Війська Воронезького і Степового фронтів у цей час готувались і до форсування Дніпра. Противник за будь-яку ціну намагався утриматись на правому його березі. Але це йому не вдалося. Всі роди військ Радянської Армії були задіяні для форсування найбільшої і найповноводнішої ріки України. Операція проходила протягом останніх днів вересня. Після запеклих боїв 29 вересня було визволено м. Кременчук.

У боях при форсуванні Дніпра брали участь воїни всіх республік колишнього Радянського Союзу. При звільненні Полтавщини загинули

 

 

талановиті воєначальники генерали О. І. Зигін та П. П. Корзун.

Про те, яке значення мала для воїнів Степового і Воронезького фронтів операція по форсуванню Дніпра, говорять такі дані: з 12500 воїнів понад 2500 присвоєно найвищу нагороду — звання Героя Радянського Союзу. З них 39 — полтавцям.

На Полтавщині загинули 28 воїнів, яким за ратні подвиги було присвоєно це високе звання. Серед них — сини Росії, України, Білорусії, Вірменії. Останки їх — від рядового до підполковника — покояться в братських могилах міст і сіл області.

Воїни також продовжували помирати від тяжких ран і хвороб. Багатьох із них хоронили там, де дислокувались евакогоспіталі, на міських і сільських кладовищах, у братських могилах, яких в області налічується 807. У них поховано більш як 142 тисячі воїнів, у тому числі тих, місце народження яких та призову не встановлено, — 3298. Імена багатьох встановити неможливо.

В основу цих списків покладено дані ЦАМО, обласного та районних військкоматів, Державного архіву Полтавської області, поховань біля Меморіалу Солдатської Слави та братських могил Полтави, Кременчука, Зінькова, Лубен та інших.

Гірка, жорстока статистика війни. Тому нам, сущим на цій багатостраждальній землі, треба знати й цінувати волю, завойовану для нас кров'ю воїнів, синів різних національностей колишнього Радянського Союзу.

Увічнення імен загиблих — данина пам'яті тим, хто виборов Велику Перемогу.

Край козацької слави — вільнолюбива Полтавщина прийняла їхні останки. Українські зорі вінчають подвиг героїв, український барвінок квітчає їхні могили. Вічна їм пам'ять і слава, пухом їм полтавська земля!

 

 

ЗА МІСЦЕМ ПОХОВАННЯ ВОЇНІВ

А

Абдулаєв Тадисі, 1918 р., Туркменія. Помер у полоні 11.04.1942 р. у 1-й Полтавській міській лікарні. Похований: м. Полтава.

Авраменко Володимир Митрофанович, 1925 р. Помер 11.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Автухович Іван Григорович, 1910 р., рядовий. Помер 6.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Агеєв Микола Іванович, сержант. Помер 15.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Аксенов Василь Матвійович, рядовий. Помер 24.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 187.

Александров Микола Семенович, рядовий. Помер 25.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 24.

Алексайчук Пилип Якимович, рядовий. Загинув 24.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 253.

Альширов Талибулей, рядовий. Помер 7.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 51.

Ананьєв Олексій Єгорович, рядовий. Помер 1.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 5.

Андреєв Сергій Іванович, рядовий. Помер 8.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 7.

Андрюшко Михайло Васильович, рядовий. Помер 2.12.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 52.

 

 

Аннокличев Ага, рядовий. Помер 21.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 130.

Антропов Юхим Савелійович, рядовий. Помер 27.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 129.

Ароцкер Ківа Якович, 1892 р., Волинська обл. Рядовий. Загинув у вересні 1941 р. Похований: м. Полтава.

Асачаков Інокентій Андрійович, 1918 р., рядовий. Помер 18.10.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 8.

Астахов Іван Федорович, 1923 р., мол. лейтенант. Загинув 19.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Астахов Михайло Павлович, рядовий. Загинув 13.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 207.

Ахмедов Джума, рядовий. Помер 23.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 23.

Б

Бабенко Павло Антонович, 1909 р. Загинув 5.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 131.

Багин Прокіп Петрович, 1908 р., рядовий. Помер 30.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Бадин Михайло Федорович, 1910 р., ст. лейтенант. Помер 7.10.1946 р. Похований: м. Полтава, братська могила № 253.

Байлов Михайло Михайлович, в/тех. 2 рангу Загинув 19.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Балакін Василь Федорович, полковник, заступник командуючого артилерією фронту по політчастині. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Балашов Микола Михайлович, 1905 р., рядовий. Помер 5.02.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Балтабаєв, сапер 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Барахта Степан Онисимович,

 

 

сержант. Помер 24.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Барбін Петро Якович, 1905 р., полковник, командуючий 33 стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Безруков Ахмед, рядовий. Помер 23.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 10.

Бейменєв Микола Іванович, рядовий. Помер 21.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 53.

Белаклієнко Петро Георгійович, рядовий. Помер 18.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 22.

Белименко Іван Іванович, 1915 р., Веселівський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув. Похований: м. Полтава.

Беляєв Василь Іванович, 1924 р., рядовий. Помер 27.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Беляєв Микола Іванович, рядовий. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Беседін Павло Устинович, рядовий. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Беткурганов Урстей, рядовий. Помер 13.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 1.

Бєланов Терентій Іванович, рядовий. Помер 19.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 12.

Бєліков Петро Якович, 1895 р. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Бєлкін Василь Михайлович, рядовий. Помер 13.09.1947 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 136.

Бєдопольський Славомир Костянтинович, рядовий. Помер 10.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 63.

Бирошевич Леонід Макаровим, старшина. Помер 18.03.1944 р.

 

 

Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 132.

Бирючев Дмитро Олексійович, сержант. Помер 30.08.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Бишков Єгор Дмитрович, 1906 р., рядовий. Помер 3.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Богомолов Василь Юхимович, 1901 р., с. Лаповка Духовницького р-ну Саратовської обл., рядовий. Помер 11.11.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Большаков Олексій Єгорович, сержант. Помер 29.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 134.

Бондаренко Дмитро Андрійович, м. Новочеркаськ Ростовської обл. Помер 24.06.1942 р. у полоні. Похований:, м. Полтава.

Бондаренко Павло Зосимович, рядовий. Помер 29.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 6.

Бондарєв Гаврило Іванович, 1911 р. Помер 1.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 188.

Боровкова Ніна Павлівна, рядова. Померла 16.01.1944 р. Похована: м. Полтава, міське кладовище, могила № 137.

Бородулін Григорій Ісаакович, гв. капітан. Загинув у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Бортников Хома Лук'янович, рядовий. Помер 26.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 25.

Ботков Аполлон Павлович, рядовий. Помер 30.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 135.

Будасов Пилип Філатович, 1922 р., рядовий. Загинув 18.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 245.

Буленко Семен Устинович, 1919 р., рядовий. Загинув 9.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 133.

Буренков Сергій Омелянович, рядовий. Помер 13.10.1945 р. Похований:

 

 

м. Полтава, міське кладовище, могила № 92.

Бурмакова Надія Василівна, рядова. Померла 21.08.1944 р. Похована: м. Полтава, міське кладовище, могила № 40.

Буряков Пантелій Антонович, рядовий. Помер 3.10.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 31.

Бутко Степан Матвійович, рядовий. Помер 4.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 54.

В

Васько Федір Якович, 1897 р., рядовий. Помер 2.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 138.

Великонда Віктор Федорович, 1926 р., рядовий. Помер 6.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 208.

Величко, розвідник 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Верін Олександр Іванович, рядовий. Помер 23.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 41.

Верушкін Олександр Михайлович, єфрейтор. Загинув 17.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 140.

Веселовський Никифор Гнатович, 1897 р., рядовий. Помер 16.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 139.

Винник Федір Архипович, єфрейтор. Помер 6.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 35.

Виров'ян Самсон Агапович, рядовий. Помер 6.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 119.

Вовк Федір Йосипович, 1902 р., рядовий. Помер 5.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Войтко Михайло Захарович, 1908 р., підполковник, командир 32 гв. артилерійського полку 18 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал

 

 

Солдатської Слави.

Володина Віра Гаврилівна, рядова, прожектористка 1870 зенітно-артилерійського полку. Загинула під час бомбардування Полтавського аеродрому ворожою авіацією 22.06.1944 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Волохович Іван Іванович, рядовий. Загинув 2.11.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Волошин Самійло Абрамович, 1896 р., м. Київ, рядовий. Помер від ран 31.08.1941 р. Похований: околиця м. Полтава.

Воробйов Микола Васильович, 1918 р., рядовий. Помер 14.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Вороб'як Іван Омелянович, 1913 р., рядовий. Помер 21.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 91.

Воронін Олексій Михайлович, рядовий. Загинув 6.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 244.

Воропаєв Федір Тимофійович, рядовий. Помер 8.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 91.

Г

Гаврилко Іван Павлович, рядовий. Помер 22.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 90.

Гаєв Павло Віталійович, 1901 р., гв. полковник, заступник командира 13 гв. стрілецької дивізії Степового фронту. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Голубчиков Микола Миколайович, рядовий. Помер 19.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 112.

Гончар Василь Самсонович, рядовий. Помер 2.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 143.

Гончаров Іван Мойсейович, рядовий. Помер 9.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 209.

Гопкін Іван, 1908 р., Луганська обл., рядовий 37 кавалерійської

 

 

дивізії. Помер 25.12.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Горбань Федір Петрович, 1920 р., Якимівський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Помер від ран 20.10.1943 р. Похований: м. Полтава.

Граша Іван Семенович, 1921 р., рядовий. Помер 8.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Григоренко Влас Аврамович, 1905 р., рядовий. Загинув у жовтні 1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 189.

Гришин Олексій Макаровим, 1918 р., рядовий. Помер 29.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Гур'єв Анатолій Миколайович, 1918 р., рядовий. Помер 14.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 142.

Гур'єв Олександр Семенович, рядовий. Загинув 12.07.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Гутарьов Степан Васильович, 1906 р., Вільнянський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Ст. лейтенант. Загинув у грудні 1941 р. Похований: м. Полтава.

Д

Давидов Іван Олексійович, рядовий. Помер 20.06.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 31.

Давлатов Яким, сержант. Помер 27.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 101.

Данилов Олександр Миколайович, 1911 р., сержант. Помер 22.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Дарахвалідзе Олександр Олексійович, мол. лейтенант. Помер 5.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Дацун Пантелеймон Данилович, капітан. Помер 13.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Дегтярьов Григорій Юхимович,

 

 

1911 р., рядовий. Загинув 6.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 190.

Демиденко Степан Демидович, 1905 р., Слобідська сільська рада Буринського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув у бою в 1943 р. Похований: м. Полтава.

Демкіна Марія Сергіївна, рядова, прожектористка 1870 зенітно-артилерійського полку. Загинула під час бомбардування Полтавського аеродрому ворожою авіацією 22.06.1944 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Дергачев Василь Герасимович, 1914 р., рядовий. Помер 9.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Дерега (Герега) Микола Лаврентійович, 1910 р., с. Човгузів Теофіпольського р-ну Кам'янець-Подільської обл., колгоспник, рядовий 15 стрілецького полку 31 дивізії. Помер 26.08.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Детановський Іван Гнатович, рядовий. Помер 27.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 111.

Джапанов Сатван, рядовий. Помер 27.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 194.

Джураєв Ірен, 1909 р., Узбекистан, Бухарський р-н, рядовий кавалерії. Помер 15.11.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Дмитренко Іван Олександрович, рядовий. Помер 7.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 18.

Дмитрієв Іван Артемович, 1921 р., рядовий. Помер 28.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 210.

Дмитрієв Михайло Єлисейович, 1925 р., сержант. Загинув у 1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 128.

Дориш Анатолій Іванович, 1920 р., ст. сержант. Помер 20.06.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Дорохін Трохим Іванович, єфрейтор. Помер 10.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 58.

 

 

Дроздов Володимир Єгорович, 1912 р., підполковник, начальник відділу кадрів управління командуючого артилерією 2 Українського фронту. Загинув при форсуванні Дніпра 28.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Дубровін Степан Костянтинович, рядовий. Помер 8.01.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 89.

Дугаков Сергій, єфрейтор. Помер 10.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 29.

Дудін Агей Йосипович, сержант. Помер 17.03.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 118.

Дудко Дмитро Данилович, рядовий. Помер 4.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 144.

Душевська Зоя Савівна, рядова. Померла у 1944 р. Похована: м. Полтава, міське кладовище, могила № 126.

Д'яконенко Олександр Якович, рядовий. Загинув 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Є

Євграфов Микола Васильович, 1925 р., ст. сержант. Помер 13.07.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Євдокименко Степан Андрійович, рядовий. Помер 21.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 146.

Євстаф'єв Борис Петрович, рядовий. Помер 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Єрмалієв Степан Степанович, 1916 р., рядовий. Помер 24.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 145.

Єфименко Павло Михайлович, 1918 р., лейтенант. Помер 20.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Єфимов Іван Степанович, рядовий. Помер 10.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 191.

 

 

Ж

Жеребков Юхим Борисович, рядовий. Помер 26.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 28.

Животенко Степан Євстахійович, рядовий. Помер 22.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 147.

З

Заварський Сергій Іванович, рядовий. Помер 27.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 124.

Заденесець Максим Ілліч, 1894 р., сержант. Помер 13.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 148.

Зайцев Омелян Якимович, 1914 р., с. Благовещ Чауського р-ну Могильовської обл., мол. сержант 651 окремого батальйону. Помер 10.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Залізняк, бронебійник 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Залуживий Григорій Юхимович, ст. сержант. Помер 31.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 47.

Замаров Олександр Андрійович, рядовий. Помер 10.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 2.

Захаров Іван Григорович, сержант. Помер 24.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 211.

Заяц Іван Стахович, 1918 р., рядовий. Помер 15.07.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Зверховський Станіслав Миколайович, рядовий. Загинув 7.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 192.

Звягін Іван Степанович, ст. лейтенант. Помер 23.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Зигін Олексій Іванович, генерал-лейтенант, командуючий армією Степового фронту. Помер від ран 27.09.1943 р. біля с. Кирияківка Глобинського р-ну. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

 

 

Зимакін Костянтин Кузьмич, 1913 р., гв. старшина. Помер 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Зимін Михайло Кас'янович, мол. сержант. Помер 18.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 40.

Золотар Євген Михайлович, рядовий. Помер 16.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 149.

Зубковський Іван Герасимович, 1921 р., ст. сержант. Помер 20.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Зубковський І. П., ст. сержант. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

І

Іванов Андрій Петрович, рядовий. Помер 31.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 60.

Іллєнко Лаврентій Матвійович, 1922 р. Призваний у 1941 р. Сержант. Загинув 16.11.1942 р. Похований: м. Полтава.

Іоничев Федір Михайлович, ст. сержант. Помер 2.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 151.

Ісмаілов Курбан, рядовий. Загинув 24.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 212.

Ісмантулаєв Борис, єфрейтор. Помер 30.12.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 33.

Ішибаєв Денамбай, 1901 р., рядовий. Помер 14.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Іщанов Кирило Павлович, 1898 р., рядовий. Помер 20.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

К

Кабакіна Катерина Панасівна, 1924 р., рядова. Загинула 23.09.1943 р. Похована: м. Полтава, міське кладовище, могила № 214.

Кайгородов Микола Михайлович,

 

 

мол. сержант. Помер 19.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 156.

Каленчиц Олександр Степанович, рядовий. Помер 27.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 105.

Кальян Кирило Кирилович, єфрейтор. Помер 18.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 16.

Капітулін Набиб Хабибулович, мол. сержант. Помер 17.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Каплун Сергій Ілліч, підполковник медичної служби, професор Харківського медичного інституту. Загинув на полі бою, рятуючи життя пораненому, у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Капров Федір Федорович, 1918 р., рядовий. Помер 15.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Караєв Марк, рядовий. Помер 2.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 37.

Карпов Михайло Михайлович, 1911 р., рядовий. Помер 11.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Карповець Никон Григорович, 1909 р., рядовий. Загинув 14.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 154.

Кекелья Іван Михайлович, 1909 р., м. Тбілісі, с. Коджорі, учитель, санітар 914 полку. Помер 22.08.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Кияниця Дмитро Якович, ст. сержант. Помер 12.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 238.

Кішковар (Кишковар) Микола Пимонович, сержант. Помер 26.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 155.

Ковальський Станіслав Петрович, рядовий. Помер 11.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 153.

Кожушко Олексій Павлович, рядовий. Помер 3.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 57.

 

 

Козюка Олексій Якович, 1919 р., рядовий. Помер 2.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 102.

Кокорин Федір Олексійович, 1901 р., рядовий. Помер 18.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Колісниченко Олексій Прокопович, 1903 р., Бердянський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Загинув у 1941 р. Похований: околиця м. Полтава.

Колодяжний Микола Микитович, 1919 р., с. Лозанівка Приморського р-ну Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 18.09.1941 р. Похований: м. Полтава.

Коломийцев Степан Андрійович, рядовий. Помер 29.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 62.

Комаров Олексій Сергійович, 1901 р., рядовий. Помер 29.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Конецдар Карл Іванович, рядовий. Помер 2.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 3.

Кононов Михайло Карпович, рядовий. Загинув 30.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 159.

Коноплєв Євген Володимирович, ст. сержант. Помер у січні 1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище.

Конорєв Яків Францевич, рядовий. Помер 21.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 59.

Корнієнко Лев Кузьмич, рядовий. Помер 14.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 161.

Коробка Федір Миколайович, лейтенант. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Корчинський Валеріан Маркевич, 1907 р., с-ще Макарів Київської обл. Загинув 1.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Коса Степан Пилипович, рядовий. Помер 13.05.1944 р. Похований:

 

 

м. Полтава, міське кладовище, могила № 215.

Костолот Марко Юхимович, старшина. Помер 20.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 38.

Костровський Семен Максимович, 1912 р., м. Гомель. Білорусь. Помер 20.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Котєнєв Іван Дмитрович, рядовий. Помер 19.08.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 107.

Котков Генріх Ілліч, 1922 р., рядовий. Загинув 23.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 152.

Кошоваров Федір Петрович, 1893 р., майор. Загинув 24.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Монастирське кладовище.

Кравченко Костянтин Єгорович, рядовий. Помер 6.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 96.

Красніков Микола Михайлович, капітан. Помер 5.10.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 162.

Краснов Ананій Семенович, 1922 р., єфрейтор. Помер 17.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Красношликов П. К., 1912 р., рядовий. Помер 3.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 11.

Краснощок Петро Омелянович, 1903 р., сержант. Загинув 18.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 216.

Краснояров Денис Карпович, 1910 р. Помер 17.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Кривов Семен Федорович, рядовий. Помер 7.06.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 116.

Кривоніс, автоматник 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтави 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Круглов Микола Демидович, 1899 р., с. Липовиця Некрасовського р-ну Ярославської обл.,

 

 

рядовий 175 стрілецького полку. Помер 16.09.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Кузнецов Олександр Олексійович, 1903 р., капітан, кореспондент газети "Известия". Загинув під час бомбардування Полтавського аеродрому ворожою авіацією 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Кузупняк Прокіп Якимович, рядовий. Помер 5.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 42.

Кулешов Іван Герасимович, капітан. Помер 3.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 157.

Кулик Василь Григорович, 1914 р., сержант. Помер 8.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Кулуєв Хамит Мухтарович, 1895 р., Новоросійський р-н Актюбинської обл. Помер 27.07.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Кульчинський Василь Дмитрович, 1922 р., рядовий. Помер 16.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Кураков Іван Йосипович, рядовий. Помер 30.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 103.

Курочкін Леонтій Іванович, рядовий. Помер 11.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 114.

Кухтей Василь Феодосійович, 1909 р., рядовий. Помер 9.03.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Кучеров Микола Васильович, 1923 р., сержант. Помер 9.04.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Кушка Іван Васильович, рядовий. Помер у жовтні 1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Кушнарьов Роман Володимирович, 1915 р., с. Пустогород Глухівського р-ну Сумської обл. Боєць партизанського загону Червоного. Загинув у 1942 р. Похований: околиця м. Полтава.

 

 

Л

Лазарєв Михайло Григорович, 1896 р., рядовий. Помер 27.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Ламзак Василь Веніамінович, рядовий. Помер 13.06.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 64.

Ланник Григорій Андрійович, 1922 р., курсант. Помер 25.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Латицький Степан Йосипович, рядовий. Помер 11.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 115.

Латишев Петро Якович, ст. сержант. Помер 24.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 44.

Лебедєв Андрій Спиридонович, 1902 р., рядовий. Помер 27.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 217.

Левченко Олексій Іванович, 1913 р., мол. сержант. Помер 24.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Лещук Федір Якович, 1915 р., рядовий. Помер 9.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Лєтов Пилип Меркулович, 1906 р., с. Черново, Большереченський р-н Омської обл. Помер 9.07.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Лигін Олексій Васильович, рядовий. Помер 18.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 19.

Лідов Петро Олександрович, 1906 р., майор, кореспондент газети "Правда". Загинув під час бомбардування Полтавського аеродрому ворожою авіацією 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Лозовик, ст. лейтенант 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Лозовий Петро Сергійович,

 

 

1904 р., с. Червоний Оскіл Ізюмського р-ну Харківської обл., робітник 29 відбудовного залізничного батальйону. Помер 26.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Лопатін Володимир Григорович, мол. сержант. Помер 22.11.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 23.

Луценко Кузьма Михайлович, рядовий. Помер 22.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 163.

Любезний Микола Максимович, рядовий. Помер 11.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 17.

Лютенко Пимон Степанович, 1901 р., с. Таврова Бєлгородського р-ну Бєлгородської обл., окопник. Помер 17.08.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Ляхов Андрій Микитович, 1908 р., гв. полковник, заступник командира 95-ї гв. стрілецької дивізії. Загинув 20.09.1943 р. у бою при визволенні м. Полтава. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

М

Магас Василь Дмитрович, рядовий. Помер 17.05.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 165.

Майоров Пилип Васильович, 1914 р., сержант. Помер 4.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Макаров, капітан 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Макаров Григорій Степанович, рядовий. Помер 20.03.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 95.

Макаров Марк Федорович, рядовий. Помер 17.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 104.

Максимов Михайло Григорович, 1909 р., рядовий. Помер 30.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Максимов Олександр Олексійович, рядовий. Помер 23.06.1944 р.

 

 

Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 233.

Маланін Іван Панасович, рядовий. Помер 9.02.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 113.

Малахов Микита Андрійович, 1922 р., єфрейтор. Помер 23.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 67.

Малиновський Іван Юхимович, лейтенант. Загинув 26.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Мальков Михайло Васильович, 1919 р., с. Хрести Кікнур-ського р-ну Кіровської обл., рядовий 160 будівельного полку. Помер 14.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Мамулов Василь, сержант. Помер 20.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 120.

Марков Іван Андрійович, військовий технік 2 рангу. Помер 6.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 218.

Мартинов Михайло Іванович, 1919 р. Рядовий. Помер 13.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Мартянов Сергій Федорович, 1918 р., мол. лейтенант. Загинув у вересні 1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Марчук Аркадій Федорович, капітан. Помер 8.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Матусевич Пантелій Савич, рядовий. Помер 12.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 166.

Махартов іоан Семенович, 1895 р., рядовий. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила не вказана.

Мащенко Фотій Борисович, 1899 р., рядовий. Помер у 1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 121.

Медатов Ікраім, рядовий. Помер 5.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 106.

 

 

Медведков Павло Іванович, рядовий. Помер 3.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 46.

Мельников Семен Алімович, лейтенант. Помер 18.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 66.

Мечниковський Яків Андрійович, мол. т/лейтенант. Помер 13.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 56.

Микула Дмитро Павлович, 1908 р., Бердянський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 18.09.1941 р. Похований: м. Полтава.

Милько Василь Михайлович, рядовий. Загинув 13.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 164.

Минаков Іларіон Єрмолайович, рядовий. Помер 4.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 168.

Мироседін Іван Ксенофонтович, 1925 р., Васильківський р-н Запорізької обл. Призваний у 1943 р. Рядовий. Помер 19.03.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 220.

Мирчев Микола Григорович, 1906 р., с. Гюнівка Приморського р-ну Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Михайлов Сергій Кузьмич, 1922 р., ст. лейтенант. Загинув 19.08.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 240.

Мірошниченко Яків Трифонович, 1907 р. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув у 1943 р. Похований: м. Полтава.

Моїсеєнко Василь Григорович, 1915 р., рядовий. Помер 3.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Мориєшкін Геннадій Миколайович, 1924 р., мол. сержант. Помер 10.03.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Мороз Іван Юхимович, 1912 р., с. Сергіївка Сватовського р-ну Луганської обл. Помер 25.08.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Морозов Леонтій Матвійович,

 

 

1900 р., рядовий. Загинув 21.10.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 239.

Мотрич Семен Іванович, 1912 р., рядовий. Загинув 10.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 225.

Мочалін Федір Васильович, рядовий. Помер 9.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 167.

Музиченко Василь Федорович, рядовий. Помер 29.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 219.

Мусієнко Микола Григорович, 1926 р., рядовий. Помер 27.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Мусін Абрахман, 1893 р., Башкирія, коваль, 85 від. Залізничного полку. Помер 28.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Мухортов Микола Андрійович, 1904 р., рядовий. Помер 20.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 227.

М'ягкий Роман Єгорович, 1913 р., рядовий. Помер 18.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 232.

М'якота Георгій Іванович, рядовий. Помер 4.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Н

Насимов Лев Борисович, 1924 р., гв. рядовий. Помер 29.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Невєров Петро Павлович, рядовий. Помер 8.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 221.

Нефедченко Іван Григорович, 1920 р., рядовий. Загинув у жовтні 1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 231.

Нікітін Олександр Юхимович, сержант. Помер 17.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 169.

Ніколаєв, рядовий, розвідник 95 стрілецької дивізії. Загинув при встановленні прапора в м. Полтава

 

 

в ніч з 22 на 23 вересня 1943 р. Похований: м. Полтава, братська могила.

Новіков Борис Іванович, 1919 р., лейтенант. Загинув 31.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 170.

Новіков Михайло Євлампійович, рядовий. Помер 13.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 21.

Новітов П. К., 1922 р., рядовий. Помер 20.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

О

Обидов Абрам, 1894 р., рядовий. Помер 16.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Олексеєнко Василь Захарович, рядовий. Помер 9.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 171.

Орлов Сергій, 1902 р., с. Курджибське Тульського р-ну Краснодарського краю, рядовий 20 кавалерійського полку. Помер 5.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Осадчук Григорій, сержант 13 стрілецького полку Степового фронту. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Осадчук Григорій Якович, сержант. Помер 5.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Осипов Георгій Артемович, мол. лейтенант. Помер 14.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 55.

Останін Семен Макарович, рядовий. Помер 7.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 230.

П

Павлеченко Андрій Дмитрович, 1926 р., курсант. Помер 26.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Павлов Степан Миколайович, рядовий. Помер 2.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 65.

 

 

Падалка Іван Пилипович, 1916 р., рядовий. Помер 18.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Падиград Іван Іванович, лейтенант. Помер 12.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 45.

Палант Юхим Веніамінович, м. Баку. Рядовий. Загинув у бою за визволення м. Полтава 20.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Панасейко Петро Григорович, 1918 р., Новомиколаївський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув у липні 1941 р. Похований: м. Полтава, братська могила.

Паніхін Дмитро Іванович, 1910 р., полковник, командир 13 гв. стрілецького полку 13 гв. стрілецької дивізії Степового фронту. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Панкер Микола Георгійович, рядовий. Помер 6.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 229.

Панов Микола Сергійович, ст. т/лейтенант. Помер 18.07.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 36.

Панферов Іван Костянтинович, 1922 р., старшина. Помер 24.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Пасечник Андрій Павлович, рядовий. Помер 7.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 173.

Пашинський Василь Миколайович, сержант. Помер 30.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 175.

Перепелиця Олексій Григорович, м. Приморськ Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 22.10.1941 р. Похований: м. Полтава.

Пермяков Іван Іванович, 1923 р., рядовий. Загинув 10.08.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 180.

Петренко Валентин Павлович, мол. лейтенант 1840 зенітно-

 

 

артилерійського полку. Загинув під час бомбардування Полтавського аеродрому фашистською авіацією 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава, братська могила.

Петров К. С, рядовий. Помер 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 94.

Петров Тимофій Йосипович, 1911 р., рядовий. Помер 22.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 176.

Петряєв Олександр Михайлович, рядовий. Помер 11.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 73.

Пилипей Віктор Антонович, лейтенант. Помер 11.10.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 27.

Пинк Василь Гаврилович, 1919 р., лейтенант. Загинув 5.08.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Півень Михайло Олександрович, 1921 р., рядовий. Загинув 3.08.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 228.

Пінкін Іван Олександрович, 1918 р., рядовий. Загинув 20.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 196.

Платонов Микола Тимофійович, рядовий. Помер у 1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 9.

Плешаков Іван Єгорович, 1919 р., єфрейтор. Загинув 22.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 222.

Подгорняк Микола Ілліч, рядовий. Помер 18.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 84.

Подкопаєв Петро Сергійович, рядовий. Помер 14.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 93.

Подлесний Федір Іванович, 1903 р., с. Штепівка Сумської обл. Помер 16.09.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Покровський Олександр Іванович, 1902 р., майор. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Полещук Петро Прокопович,

 

 

1906 р., рядовий. Помер 16.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 71.

Полибанний Василь Петрович, 1904 р., рядовий. Помер 20.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 172.

Полосин Гаврило Йосипович, 1917 р., рядовий. Помер 1.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Попов Іван Федорович, рядовий. Помер 18.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 50.

Поросняк Віталій Васильович, 1925 р., рядовий. Помер у 1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 127.

Порсева Єлизавета Михайлівна, 1923 р., рядова. Померла 19.12.1943 р. Похована: м. Полтава, міське кладовище, могила № 177.

Поскрьобишев Віктор Васильович, 1911 р., рядовий. Загинув у 1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 179.

Поспєлов Олексій Васильович, 1924 р., рядовий. Помер 14.04.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 79.

Потаповський Соломон Шевелевич, 1908 р., підполковник, командир 1328 гв. полку Резерву Головного командування. Загинув у бою за визволення м. Полтава 20.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Приходько Георгій Петрович, 1922 р., рядовий. Помер 13.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 174.

Прокуда Петро Якович, 1907 р., м. Приморськ Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 27.09.1941 р. Похований: м. Полтава.

Просолупов Микола Пилипович, 1908 р., рядовий. Загинув 28.08.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 224.

Пругло Федір Данилович, рядовий. Помер 9.04.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 178.

 

 

Пустовой Іван Іванович, сержант. Помер 18.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 20.

Р

Радченко Володимир Іванович, рядовий. Помер 4.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 80.

Райко, кулеметник 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Ракита Абрам Григорович, 1908 р., рядовий. Загинув 00.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Рассказов Іван Семенович, 1902 р., рядовий. Помер 15.06.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 250.

Рассказов Олександр Семенович, 1918 р., рядовий. Помер 15.06.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Ревенко Петро Степанович, 1924 р., рядовий. Помер 27.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 226.

Редутський Ісаак Григорович, 1912 р., рядовий. Загинув 21.08.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Редченко Віктор Якович, мол. сержант. Помер 16.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 181.

Резников Андрій Данилович, сержант. Помер 29.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Рейнлиб Борис Данилович, рядовий. Помер 12.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 198.

Рибалко Дмитро Павлович, м. Кузнецьк Пензенської обл., ст. лейтенант. Загинув у повітряному бою над Полтавою у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Рижков Петро Леонтійович, 1917 р., старшина. Помер 3.07.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

 

 

Розенко Іван Овсійович, 1917 р., рядовий. Загинув 25.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 234.

Романенко Мирон Трохимович, 1906 р., рядовий. Загинув 23.08.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Романов Олексій Васильович, 1904 р., Куйбишевський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Помер від ран 22.02.1942 р. Похований: м. Полтава.

Романовський Ростислав Якович, рядовий. Помер 21.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 249.

Романюк Степан Данилович, 1901 р., рядовий. Помер 4.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Ротанов Іван Митрофанович, сержант. Помер 2.06.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 85.

Руднєв Іван Павлович, 1919 р., рядовий. Загинув 20.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 197.

Русин Вячеслав Павлович, 1925 р., рядовий. Помер 13.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Руш Іван Степанович, рядовий. Помер у 1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 125.

Рябов Петро Дмитрович, 1901 р., рядовий. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

С

Савченко Іван Андрійович, 1904 р., с. Зубов Тбіліського р-ну Краснодарського краю, колгоспник, рядовий 179 кавалерійського полку 66 дивізії. Помер 26.08.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Савченко Тихон Данилович, рядовий. Помер 8.03.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 82.

Самофалов Іван Григорович, рядовий. Помер 27.11.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 70.

 

 

Самсонник Семен Іванович, 1904 р., рядовий. Помер 14.02.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Свящук Василь Купріянович, 1910 р., рядовий. Помер 22.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 72.

Селичанов Василь Петрович, рядовий. Помер 14.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 76.

Семаник Михайло Федорович, 1918 р., єфрейтор. Помер 12.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Семененко Валентин Миколайович, майор. Помер 3.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 182.

Семенко Іван Лаврентійович, рядовий. Помер 21.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 4.

Сергеєв Михайло Ілліч, рядовий. Помер 9.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 15.

Сергієнко Ілля Васильович, 1900 р., рядовий. Помер 30.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Сердюк Микола Омелянович, ст. сержант. Помер 14.07.1946 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 199.

Серков Сергій Олександрович, 1914 р., ст. сержант. Помер 17.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Сивожеледов Іван Пилипович, рядовий. Помер 20.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Сидоренко Іван Никифорович, 1925 р., мол. сержант. Помер 4.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Синявський Григорій Степанович, 1909 р., рядовий. Помер 14.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Синяєв Микола Йосипович, 1923 р., рядовий. Загинув 4.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 223.

 

 

Сіриков Леонід Іванович, рядовий. Загинув 24.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Скиба Ілля Ілліч, 1925 р., рядовий. Помер 15.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Скляров Михайло Іванович, мол. сержант. Помер 24.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Скородубов Микола Васильович, лейтенант. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Слободський Василь Васильович, 1916 р., майор-інженер 84 стрілецької дивізії 5 гв. армії Степового фронту. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Смирнов Володимир Миколайович, рядовий. Загинув 17.03.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Смирнов Микола Миколайович, майор-гвардієць. Загинув у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Смирнов Тимофій Гаврилович, 1917 р., рядовий. Помер 8.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Снігир Павло Сазонович, єфрейтор 1840 зенітно-артилерійського полку. Загинув під час бомбардування аеродрому фашистською авіацією 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава, братська могила.

Соколов Василь Єгорович, сержант. Помер 29.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 110.

Спис Павло Хомич, старшина. Помер 18.09.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 69.

Старовойтов Лаврентій Пилипович, рядовий. Помер 1.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 200.

Степуров Арсентій Азарович, 1907 р., с. Буянцево Духовщинського р-ну Смоленської обл.,

 

 

147 польова хлібопекарня. Помер 29.07.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Стика Василь Григорович, 1918 р., рядовий. Помер 14.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 87.

Стражевський Микола Кирилович, рядовий. Помер 31.07.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 68.

Струнников Сергій Миколайович, 1907 р., ст. лейтенант, фотокореспондент газети "Правда". Загинув під час бомбардування Полтавського аеродрому ворожою авіацією 22.06.1944 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Судаков Яків Олексійович, рядовий 13 стрілецького полку Степового фронту. Загинув у бою 2.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Суревов Андрій Степанович, рядовий. Помер 4.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 122.

Суханов Василь Павлович, 1910 р., рядовий. Помер 24.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Сущеня Костянтин Адамовим, 1918 р., рядовий. Помер 4.05.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 100.

Т

Тажибаєв Кшивай, рядовий. Помер 22.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 201.

Талипов Захарян, мол. сержант. Помер 19.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 43.

Тарасов Іван Михайлович, інженер-капітан. Помер у січні 1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Татаров Сергій Омелянович, мол. сержант. Помер 22.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 49.

Телешалієв Есекул, 1924 р., рядовий. Помер 19.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Теплинський Ілля Миколайович, 1902 р., майор. Помер 24.05.1944 р. Похований: м. Полтава,

 

 

міське кладовище, братська могила № 252.

Тимофеєв Микола Сергійович, лейтенант. Помер 23.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 99.

Тимченко Володимир Ілліч, рядовий. Помер 24.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Тимченко Микола Григорович, 1914 р., с. Іванівка Ворошиловського р-ну Волгоградської обл., рядовий 122 піхотного полку. Помер 28.07.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Тимченко Михайло Семенович, рядовий. Помер 18.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 235.

Титов Іван Семенович, 1897 р., рядовий. Помер 15.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 246.

Томашев Йосип Іванович, рядовий. Помер 22.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 81.

Тонконог Кас'ян Тимофійович, рядовий. Помер 18.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 26.

Торосян Борис Георгійович, 1913 р., рядовий. Помер 16.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 97.

Тотров Сергій Ельмурзайович, мол. сержант. Помер 7.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 202.

Травка Іван Михайлович, 1906 р., рядовий. Загинув 2.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Трегуб Кузьма Абрамович, рядовий. Помер 10.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Трушков Леонід Єлисейович, рядовий. Помер 31.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 117.

Тумашев Н. О., єфрейтор. Помер 2.08.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 123.

Турчак В. П., ст. лейтенант. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

 

 

У

Удовиченко Семен Никифорович, 1917 р., Куйбишевський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р., рядовий. Загинув у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Уртигенов Алій, 1901 р., рядовий. Помер 20.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Урумбась Бекдор, 1903 р., рядовий. Помер 31.08.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Устинов Олексій Андрійович, 1905 р., м. Приморськ Запорізької обл. Призваний у 1941 р., рядовий. Загинув у серпні 1941 р. Похований: м. Полтава.

Ушкитін Панас Ник., 1916 р., Киясовський р-н, Удмуртія, тракторист, рядовий 41 полку 14 гв. дивізії. Помер 13.08.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Ф

Федін Олексій Степанович, рядовий. Помер 9.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 203.

Філіна Зоя Василівна, сержант. Померла 14.10.1943 р. Похована: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Флуд Юхим Дем'янович, 1910 р., рядовий. Помер у вересні 1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 183.

Фролов Василь Іванович, гв. лейтенант. Помер 29.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 160.

Фролов Павло Михайлович, 1924 р., рядовий. Помер 13.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 247.

Фурсов Пилип Федорович, 1901 р., гв. полковник, командир 133 артилерійської гвардійської дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

X

Хавтосі Іран, 1909 р., м. Тбілісі, рядовий 541 полку. Помер 28.07.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

 

 

Хамошин (Холошин) Василь Степанович, 1903 р., Луганська обл., гол. бухгалтер, окопник. Помер 2.11.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Харитонов Харитон Петрович, рядовий, 1900 р. Помер 16.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 184.

Хасалов Мірза Романд, рядовий. Помер 6.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 13.

Холодний Артем Іванович, гв. полковник, начальник штабу артилерії 5 армії Степового фронту. Загинув у бою 29.09.1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Хомутов Елінарх Андрійович, рядовий. Загинув 23.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Хомяк Степан Адамовим, 1913 р., рядовий. Помер 18.02.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Хорецький Федір Михайлович, рядовий. Помер 28.04.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 98.

Хорощук Денис Федорович, 1909 р., рядовий. Помер 3.12.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 204.

Худяков Микола Васильович, сержант. Помер 28.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 86.

Ц

Цебро Олексій Якович, 1925 р., рядовий. Помер 4.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Цемельчук, рядовий 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтава 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Ч

Чепиков Олександр Вікторович, 1926 р., рядовий. Помер 4.08.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Чербаєв Василь Юрійович, рядовий. Помер 10.06.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 39.

 

 

Червоний Іван Дмитрович, 1915 р., рядовий. Загинув 27.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 185.

Черешов Іван Трохимович, сержант. Помер 26.11.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 75.

Черкасов Гаврило Степанович, 1889 р., Запорізька обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Чикаленко Марко Петрович, 1912 р., рядовий. Помер 3.02.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 186.

Чистобаєв Василь Никифорович, ст. сержант. Помер 19.11.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 205.

Числін Дмитро Матвійович, мол. лейтенант. Помер 01.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 88.

Чистяков Іван Павлович, лейтенант. Помер 21.12.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 74.

Чорний Йосип Прокопович, рядовий. Помер 29.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Чуланов Ілля Васильович, 1899 р., Кремінський р-н Луганської обл., окопник. Помер 2.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Ш

Шабаш Філат Омелянович, рядовий. Помер 10.01.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 108.

Шалаєв Михайло Петрович, рядовий. Загинув 21.09.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Шарипов, розвідник 84 стрілецької дивізії. Загинув у бою за визволення м. Полтави 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Шаток (Шашок) Олексій Іванович, 1903 р., с. Щеткове Стародорозького р-ну Мінської обл., рядовий. Помер 4.11.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Шахомов Сергій Леонтійович, мол. сержант. Помер 25.04.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 83.

 

 

Шевченко Олексій Терентійович, ст. сержант. Помер 23.01.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 246.

Шерстюк Григорій Костянтинович, 1910 р., рядовий. Загинув 8.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Шестопалов Петро Павлович, 1920 р., рядовий. Загинув у 1942 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Шинкаренко Юрій Васильович, мол. лейтенант. Помер 9.02.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 109.

Шишкін Павло Єпіфанович, рядовий. Помер 23.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Школа Олександр Карпович, 1908 р., м. Суми. Мобілізований у 1941 р., рядовий. Помер у полоні 31.01.1942 р. Похований: м. Полтава.

Школяренко Іван Петрович, 1923 р., рядовий. Помер 6.10.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 278.

Шликов Борис Іванович, ст. лейтенант. Помер 7.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Шляховський Василь Леонтійович, 1902 р., с. Луначарка Козловського р-ну Воронезької обл., окопник. Помер 23.10.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

Шотрич Іван Михайлович, рядовий. Загинув 10.09.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Шумкін Андрій Андрійович, рядовий. Помер 13.09.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Шуров Петро Васильович, рядовий. Помер 12.10.1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Шутов Михайло Миколайович, рядовий. Загинув 30.07.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 206.

Щ

Щербаков Михайло Васильович, лейтенант. Помер 19.05.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

 

 

Щуров Петро Васильович, смт Стар Брянської обл. Рядовий 41-ї гв. танкової бригади. Загинув у бою за визволення м. Полтава у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава. Меморіал Солдатської Слави.

Ю

Юсипов Тальавальди, рядовий. Помер 3.04.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 14.

Я

Яковлєв Григорій Михайлович, рядовий. Помер 19.08.1945 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, могила № 77.

Яненко Никифор Остапович, 1895 р., рядовий. Помер 19.03.1944 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Яринкін Максим Никифорович, рядовий. Загинув 10.11.1941 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 252.

Ярковський Іван Никифорович, майор. Загинув. Похований: м. Полтава, міське кладовище, братська могила № 253.

Яровой Яків, 1898 р., Одеська обл. Помер 29.04.1942 р. у полоні. Похований: м. Полтава.

 

 

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

А

Абрамова Євгенія Самійлівна, м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Абрамович Злата Львівна, 1922 р., м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями 23.11.1941 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Аксельрод Ніхама Лейбівна, м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями 23.11.1941 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Б

Бабич Катерина Корніївна, м. Полтава. Загинула. Дата і місце поховання невідомі.

Балюра Ганна Наумівна, м. Полтава. Загинула. Дата і місце поховання невідомі.

Бейдик Іван Тарасович, 1890 р., м. Полтава, експедитор Полтавського міськторгу. Убитий 23.06.1944 р. при розриві авіабомби в м. Миргород.

Белан (Білан) Анастасія Костянтинівна, м. Полтава. Загинула в психіатричній лікарні 10.02.1942 р. Похована: м. Полтава, Гришкин ліс.

Белінкіна Розалія Яківна, 1921 р., м. Полтава. Розстріляна карателями 23.11.1941 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Беляєва Клавдія Федорівна, 1911 р., м. Полтава. Померла 27.12.1943 р. після поранення. Похована: м. Полтава.

Білозерська Ріва М., 1929 р., м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: с. Пуш-карівка.

Бондар Каленик, м. Полтава, працівник промартілі "Взуттєвик".

 

 

Розстріляний карателями у лютому 1942 р. Місце поховання невідоме.

Брильов Григорій Григорович, 1885 р., м. Полтава, службовець. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Брильова Надія Петрівна, 1895 р., м. Полтава. Убита німцями 22.09.1943 р. Похована: м. Полтава.

Бродська Фаїна Абрамівна, 1909 р., м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

В

Варшавська Лія Давидівна і троє дітей, м. Полтава, євреї. Розстріляні карателями 23.11.1941 р. Поховані: м. Полтава, братська могила.

Васильєва Євдокія Мик., 1881 р., м. Полтава. Померла 28.09.1943 р. після поранення. Похована: м. Полтава.

Виноградов Михайло Іванович, м. Полтава. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Г

Гармаш М. Ф., м. Полтава. Загинув у грудні 1941 р. як підпільник. Місце поховання невідоме.

Гербановський Леонід Володимирович, 1912 р., м. Полтава, графік і живописець. Розстріляний окупантами у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Глейзер Хаїм Аронович, м. Полтава, єврей, лікар-окуліст. Спалений живим у сараї по вул. Паризької Комуни 28.09.1941 р. Місце поховання невідоме.

Глушко Тетяна Григорівна, 1942 р., м. Полтава. Загинула під час бомбардування 16.10.1943 р. Похована: м. Полтава.

Голтв'яниця Максим Іудович, м. Полтава, єврей. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Горбань Леонід Макарович, 1931 р., м. Полтава, учень. Помер 14.02.1944 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Готфрід Зяма (Зелман) Аронович, м. Полтава, єврей. Убитий

 

 

карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Гребньов Борис Кирилович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Д

Джемардієв Володимир Костянтинович, 1927 р., м. Полтава, службовець. Помер 6.11.1945 р. після поранення (довідка судмедекспертизи). Похований: м. Полтава.

Джуян Леонід Павлович, 1925 р., м. Полтава, автослюсар прядильного комбінату. Помер 2.01.1944 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

З

Забара Іван Карпович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Завіславська Розалія, 1925 р., учениця. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Полтава, Затуринське кладовище.

Запішня Марія Захарівна, 1915 р., м. Полтава, охоронник спецзв'язку. Померла 8.04.1945 р. після поранення. Похована: м. Полтава.

Заславська Тетяна Мордухівна, 1928 р., м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями 23.11.1941 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Зеленський Микита Петрович, 1883 р., м. Полтава, офіціант. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Значенко Дмитро Леонтійович, м. Полтава. Розстріляний німцями у вересні 1942 р. за зв'язок з партизанами. Місце поховання невідоме.

І

Ісип Сергій Трохимович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Іщенко Іван Пилипович, 1927 р., м. Полтава, учень. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

К

Кицюк Костянтин, м. Полтава.

 

 

Розстріляний карателями за зв'язок з підпільниками. Дата і місце поховання невідомі.

Клейменова Валентина Андріївна, 1927 р., м. Полтава, швачка швейної фабрики. Померла 14.05.1945 р. після поранення. Похована: м. Полтава.

Козлов Дмитро Костянтинович, 1907 р., м. Вологда, пом. оперуповноваженого НКДБ (проїздом). Помер 20.01.1944 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Кондратенко Олександр Васильович, 1926 р., м. Полтава, учень. Убитий німцями 21.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Кондратенко Парасковія Григорівна, 1898 р., м. Полтава. Убита німцями 21.09.1943 р. Похована: м. Полтава.

Коршун Микола Іванович, м. Полтава. Розстріляний гестапо. Дата і місце поховання невідомі.

Кривонос Лідія Трохимівна, м. Полтава. Розстріляна карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Крисько Іван Максимович, м. Полтава. Розстріляний німцями у вересні 1942 р. за зв'язок з партизанами. Місце поховання невідоме.

Кучеренко Олександр Йосипович, м. Полтава. Розстріляний німцями у вересні 1942 р. за зв'язок з партизанами. Місце поховання невідоме.

Л

Лапшин Леонід, м. Полтава. Пропав безвісти у 1943 р.

Ласкіна Голда Аронівна, 1907 р., перукар, м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Линник Омелян Матвійович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Ліфшиць Єлизавета, с. Яківці, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: с. Пушкарівка.

Ліфшиць Стерна Юхівна, 1886 р., м. Полтава, єврейка. Розстріляна карателями 23.11.1941 р. Похована: м. Полтава, братська могила.

Ліфшиць Хаїм, 1884 р., м. Полтава,

 

 

єврей. Розстріляний карателями 23.11.1941 р. Похований: м. Полтава, братська могила.

Лобода Михайло Сергійович, 1913 р., м. Полтава. Помер 9.11.1943 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Луценко А. М., м. Полтава. Загинув у грудні 1941 р. Місце поховання невідоме.

М

Маголяс Галина Яківна, 1936 р., м. Полтава. Убита під час бомбардування 14.11.1943 р. Похована: м. Полтава.

Макаров Іван, м. Полтава. Спалений фашистами у краєзнавчому музеї у вересні 1943 р. Похований: м. Полтава, міське кладовище.

Марченко Олексій Петрович, 1908 р., м. Полтава, викладач будівельного інституту. Помер 8.06.1945 р. після контузії. Похований: м. Полтава.

Матвієнко Іван Іванович, 1880 р., м. Полтава, тесляр. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Михненко Андрій Степанович, м. Полтава. Розстріляний німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Міщенко Олександр Іванович, 1885 р., м. Полтава, інвалід праці. Убитий карателями у 1943 р. Похований: м. Полтава.

Мушкін Давид Михайлович, м. Полтава, перукар. Розстріляний карателями у листопаді 1941 р. Похований: м. Полтава, братська могила.

Н

Науменко Лідія Михайлівна, 1928 р., м. Полтава, учениця. Померла 2.02.1944 р. після поранення. Похована: м. Полтава.

Нежива Катерина Григорівна, м. Полтава. Розстріляна карателями в роки окупації. Похована: м. Полтава.

Немая (Німа) Харитина Федорівна, м. Полтава. Розстріляна карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Нестеренко Василь Якович, м. Полтава. Розстріляний німцями у вересні 1942 р. за зв'язок з партизанами.

 

 

Місце поховання невідоме.

О

Орищенко Мартян Семенович, м. Полтава. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

П

Панчук Ганна Ульянівна, м. Полтава. Розстріляна карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Пилипенко Килина Михайлівна, м. Полтава. Убита. Дата зпгибелі і місце поховання невідомі.

Півень Данило Феоктистович, м. Полтава. Розстріляний у лютому 1942 р. Місце поховання невідоме.

Подріз Галина Лазарівна, м. Полтава. Розстріляна карателями в роки окупації. Похована: м. Полтава.

Подріз Яків Кузьмич, м. Полтава. Розстріляний в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Положишник Микола Олексійович, 1934 р., м. Полтава. Убитий 16.09.1941 р. при розриві бомби. Похований: м. Полтава.

Пробийголова Н. Л., м. Полтава. Загинув у грудні 1941 р. як підпільник. Місце поховання невідоме.

Пушкар, м. Полтава, інвалід. Розстріляний карателями під час окупації в підвалі на вул. Монастирській. Похований: м. Полтава.

Р

Редько Олексій Данилович, 1900 р., Красно-Боярський р-н. Помер 12.01.1944 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Решетило Іван Климович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Рощина Олександра Іванівна, 1856 р., м. Петербург, художниця і педагог. Загинула у 1941 р. у м. Полтава. Місце поховання невідоме.

Рубінчик Іда Соломонівна і двоє дітей, євреї, м. Полтава. Розстріляні карателями 23.11.1941 р.

 

 

Поховані: м. Полтава, братська могила.

С

Свистун Іван Юхимович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Світлова Наталія Миколаївна. Загинула. Дата і місце поховання невідомі.

Сердюк Леонід Григорович, 1926 р., м. Полтава, студент. Закатований карателями 19.09.1943 р. у Диканському лісі.

Синельникова, м. Полтава, лікар госпіталю радянських військовополонених. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Скидан Митрофан Іванович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Скляревська Діна Ав., м. Полтава. Розстріляна німцями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Слинько Анатолій Леон., 1925 р., м. Полтава. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Сорока Іван Степанович, 1935 р., м. Полтава, учень. Помер 2.12.1943 р. після поранення під час бомбардування. Похований: м. Полтава.

Сорока Олександра Гнатівна, 1900 р., м. Полтава. Загинула під час бомбардування 2.12.1943 р. Похована: м. Полтава.

Сорокін Яків, 1928 р., м. Полтава. Спалений живим 28.09.1941 р. у сараї по вул. Паризької Комуни. Місце поховання невідоме.

Сузима Олександр, 1878 р., м. Полтава, візник тресту їдалень. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Т

Таламбум Самуїл Шлем Лейбович, 1904 р., м. Полтава, єврей, економіст. Убитий німцями 23.11.1941 р. Похований: м. Полтава.

Таран Кирило Федотович, 1900 р., м. Полтава, ливарник паровозоремонтного заводу. Помер 17.10.1943 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

 

 

Третяк Олександр Федорович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

У

Уманець Василь, м. Полтава, член підпільної групи Токаря. Заарештований гестапо. Страчений у вересні 1942 р. Похований: м. Полтава.

Ф

Фірсова Любов Михайлівна, 1917 р., м. Полтава, актриса театру. Заарештована карателями разом з чоловіком євреєм і відправлена до м. Кременчук у 1942 р. Доля невідома.

X

Харченко Василь Юхимович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Харченко Галина Антонівна, м. Полтава. Розстріляна карателями в роки окупації. Похована: м. Полтава.

Харченко Лідія Іванівна, м. Полтава. Розстріляна карателями в роки окупації. Похована: м. Полтава.

Харченко Микола Дмитрович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

Хоменко Варвара Миколаївна, м. Полтава. Убита. Дата і місце поховання невідомі.

Ц

Циганко П. Я., м. Полтава, 1917 р., робітник млина. Помер 19.04.1945 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Ш

Шабала Ганна Михайлівна, м. Полтава. Загинула. Дата і місце поховання невідомі.

Шаров Андрій Петрович, 1928 р., м. Полтава, учень ремісничого училища. Помер 26.01.1944 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Шарпило Тетяна Юхимівна, 1922 р., м. Полтава, працівник радіовузла. Убита при розриві міни

 

 

19.10.1943 р. Похована: м. Полтава.

Шатахін Віктор Петрович, 1938 р., м. Полтава, учень. Помер 29.03.1945 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Шликар Іван Семенович, 1928 р., м. Полтава, учень. Помер 5.02.1944 р. після поранення. Похований: м. Полтава.

Шморгунок Павло Петрович, 1882 р., м. Полтава, інвалід праці. Убитий німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Полтава.

Я

Ялинич Іван Кирилович, м. Полтава. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: м. Полтава.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

А

Абдуловський Дем'ян Андрійович, 42 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Аверкцев Микола Олексійович, 1886 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Аврахова Ганна Корніївна, 1921 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Алфимов Петро Андрійович, 43 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Андрух Борис Якович, 1912 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Антонов Лев Іванович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину. Не повернувся. Доля невідома.

Аюшан Катерина Панасівна, 19 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Б

Бажул Володимир Павлович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину. Не повернувся. Доля невідома.

Баленко Григорій Никанорович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

Балко Микола Миколайович, 40 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Балук Георгій Іванович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Баранчиков Анатолій Петрович, 1927 р., м. Полтава. Потрапив в облаву на базарі у лютому 1943 р. Працював на підземному заводі в м. Ієна. Загинув у 1944 р. Похований: м. Ієна. Німеччина.

Баранчиков Володимир Петрович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Баранчиков Петро Михайлович, 1893 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Басарєв Лук'ян Микитович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Башин Степан Степанович, 1890 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бедер Марія Йосипівна, 24 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Безглин Володимир Федорович, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Безкоровайний Андрій Іванович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Безкровний Сергій Петрович, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бєлок Андрій Мефодійович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бєлок Віра Мефодіївна,

 

 

м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Бєлорудова Марія Іванівна, 1916 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Биков Олексій Петрович, 1910 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Биков Петро Петрович, 1913 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину. Не повернувся. Доля невідома.

Біленький Микола Леонтійович, 1909 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Білоус Федір Іванович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Богданов Михайло Кузьмич, 1913 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бондаревський Василь Якович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бордюг Борис Петрович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Борисов Гаврило Денисович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Борода Олександр Миколайович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бородай Олексій Петрович, 1915 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Бублик Лука Панасович, 1910 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

В

Вабловський Іван Федорович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Вакуленко Іван Гаврилович, 1903 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Ваць Пелагія, м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ведмєдев Семен, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Ведмедева Віра Павлівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Вексер Віра Федорівна, 1910 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Вишневський Іван Павлович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Вишняк Микита Данилович, 1883 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Войтенко Валентин Костянтинович, 1916 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Волуков Петро, 1918 р., м. Полтава, механік. Заарештований гестапо Дортмунд і 18.11.1942 р. відправлений у концтабір. Помер 24.12.1942 р. Похований: Німеччина.

Воскобойник Костянтин Дмитрович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Воскобойник Михайло Степанович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Воскобойников Іван Петрович, 1901 р., м. Полтава. Вивезений

 

 

на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

В'язовська Олександра, 1900 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Г

Гайдаровська Євфросинія, 1922 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Гамке Марія Матвіївна, 1911 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ганзула Ганна Юхимівна, 17 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину. Не повернулася. Доля невідома.

Ганченко Савалин Кирилович, 1906 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гапоненко Павло Васильович, 1907 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гармаш Петро Юхимович, 1910 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Герасенко Андрій Васильович, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Герген Володимир Іванович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Герген Іван Павлович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Глагол ь Марія Павлівна, 20 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Горбатенко Віра Іванівна, м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала у бауера біля м. Ієна. Померла у 1943 р. Місце поховання невідоме.

 

 

Городніченко Зінаїда Степанівна, 58 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Городніченко Феодосій Прокопович, 60 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Горячко Марія, 20 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Грибов Володимир Дмитрович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину. Не повернувся. Доля невідома.

Грибов Дмитро Дмитрович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гришко Микола Андрійович, 1891 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гробовий Віктор Едуардович, 1922 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гробовський Микола Фролович, 45 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Громенко Парасковія Олексіївна, 1922 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину. Не повернулася. Доля невідома.

Грунтенко Петро Семенович, 40 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гудзенко Михайло Федорович, 28 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Гупало Ельза Павлівна, 1926 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Гусак Іван Костянтинович, 1886 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під

 

 

час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Д

Давитко Антон Йосипович, 1885 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Данц Апелфасія Данусівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Деркач Марія Гаврилівна, 1927 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Дідусенко Анастасія Костянтинівна, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Дораган Іван Петрович, 1914 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Дудник Антоніна Іванівна, 20 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Є

Євдокимов Григорій Іванович, 1894 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Єремченко Павло Панасович, 1893 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Єрлакова Зінаїда Іванівна, 1926 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ж

Жатько Галина, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Жирова Зінаїда Павлівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під

 

 

час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Жупина Василь Васильович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

З

Забаровська Віра Андріївна, м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Загулько Ростислав Семенович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Зайкін Олександр Іванович, 1911 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Зайченко Лідія Іванівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи у січні 1942 р. Працювала у бауера в с. Дисдорф. Померла від тифу у 1943 р. Похована: с. Дисдорф. Німеччина.

Захарченко Іван Федорович, 1917 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Земляна Олена Карпівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Зленко Андрій Якович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Злидер Любов, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Знайко Іван Силович, 1897 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Зорін Іван, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

І

Іванина Євгенія Львівна, 1908 р., м. Полтава. Вивезена на

 

 

каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Івашина Лідія Гаврилівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Івко Марія П., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи у січні 1942 р. Працювала на заводі в м. Дрезден. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Дрезден. Німеччина.

Івненко Аденос Іванович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Ішова Олександра Павлівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

К

Кеда Антон Іванович, 45 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кирленко Антон Гаврилович, 43 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кирс Галина Семенівна, 1925 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Кирячек Олена Федорівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Кислий Григорій, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кладовий Яків Іванович, 49 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Клименко Володимир Миколайович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Клочкова Любов Олексіївна,

 

 

1920 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Кобеляцька Олександра Кирилівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Кобеляцький Іван Іванович, 1879 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кобищан Анастасія, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ковиньша Марія Михайлівна, 21 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Козир Варвара Юхимівна, 1918 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Козій Микола Єгорович, 1907 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Конопльов Євген Дмитрович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Корнілич Тимофій Панасович, 1888 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Косенко Борис Денисович, 15 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Костенко Євдокія Іванівна, 1919 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Котько Микола Григорович, 1913 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Крамаренко Іван Якович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під

 

 

час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Крамаренко Яків Мойсейович, 1896 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Красич Яків Петрович, 42 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кривенко Юрій Григорович, 38 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кудрявцев Михайло Дмитрович, 1898 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кузнецов Олексій Михайлович, 1894 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кузьменко Анатолій Дмитрович, 16 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кумпан Панас Федотович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Кухленко Євген Миколайович, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Куценко Олена Володимирівна, 1925 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Л

Лашкович Зінаїда Степанівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Левін Ольга Йосипівна, 1926 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Лесоцька Катерина Василівна, м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

 

 

Лешковський Захар Панасович, 1904 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Лимар Василь, 17 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Лисочка Катерина Василівна, 1903 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Литвиненко Катерина Хар., 1919 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Лихошвай Костянтин Іванович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Луговий Іван Миколайович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Лучко Петро Степанович, 54 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Ляшек Микола Миколайович, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

М

Майборода Василь Антонович, 1921 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Манойло Меланія Петрівна, 1918 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Мартиненко Олександр Матвійович, 1902 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Марченко Василь Федорович, 1908 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

Мацюра Ганна Петрівна, 35 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Машинський Іван Якович, 1892 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Медвєдєв Костянтин Федорович, 16 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Медвєдєв Микола Федорович, 1906 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Мерзлий Василь, 20 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Мигаль Володимир Кирилович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Мирошниченко Микола Антонович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Мирошниченко Поліна Григорівна, 1913 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Мишура Кузьма Григорович, 1923 р.₍ м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Мозниченко Ольга, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Мойсенко Яків Семенович, 29 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Морозова Горпина, 1910 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Мусієнко Микола Степанович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину

 

 

під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Н

Нещерій Йосип Павлович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Нимченко Ольга Миколаївна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Нос Євгенія Михайлівна, 38 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Нос Ніна Михайлівна, 28 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

О

Обиденко Андрій Трохимович, 50 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Овсяников Григорій Якович, 32 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Олефір Іван Якович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Остапець Василь Григорович, 1924 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Остапець Марія, 1922 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

П

Павленко Галина, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Пасічний Гарасим Маркевич, 1896 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Пасько Яків Михайлович,

 

 

1901 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Педашенко Олександр, 28 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Петренко Юрій Сергійович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Пилипенко Михайло Васильович, 1922 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Писаренко Андрій Никифорович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Писаренко Володимир Вікторович, 1922 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Півторипавлов Віктор Олексійович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Пістряк Іван Григорович, 16 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Пічкур Микола Костянтинович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину 15.12.1942 р. Не повернувся. Доля невідома.

Поленов Тимофій, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Пономаренко Віра Олексіївна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Потапенко Петро Федорович, 1897 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Потєхін Олександр Миколайович, 21 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

Потокін Іван Михайлович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Прескоп Григорій Андрійович, 1908 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Приходько Євген Васильович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Продченко Лідія Михайлівна, 1927 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Прокопчук Дмитро Максимович, 1910 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Прокоф'єв Едуард Миколайович, 17 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Пугач Марія Григорівна, 1920 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Пугач Ольга Григорівна, 1922 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Пушкаренко Леонід, 20 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Р

Радиков Гаврило Андрійович, 45 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Рубан Іван Феодосійович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Русавський Анатолій Павлович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

Русавський Олександр Павлович, 24 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Рябенко Олександра Георгіївна, 1920 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Рябнов Костянтин Юхимович, 1892 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

С

Сабакар Євдокія Василівна, 33 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Савелов Лев Сергійович, 1891 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Садовникова Лідія Олександрівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Самсонова Анастасія, 19 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Сапронов Олексій Олексійович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Сапсаєв Олександр Савелійович, 1909 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Сашина Тетяна Семенівна, 45 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Свинцова Лідія Кузьмівна, 1926 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Северена Олександра Василівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Семенець Микола Васильович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений

 

 

на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Семоненко Парасковія Петрівна, 1912 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Сергенко Володимир Павлович, 1922 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Сердюк Віктор, 25 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Сердюк Галина, 1927 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Сидаков Василь Федорович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Сидоренко Наталія Іванівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Сикало Анастасія Миколаївна, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Скибина Ольга Костянтинівна, 1915 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Соловей Полікарп Григорович, 1889 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Солойко Микола, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину. Помер 1.01.1943 р. Похований: м. Шверте, євангелійське кладовище, братська могила. Німеччина.

Соломенко Павло Юхимович, 1907 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Стасенко Олександр, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

Степанов Степан Петрович, 1907 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Страшко Борис Микитович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Стрижакоп Семен Михайлович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Стриниченко Костянтин Данилович, 1895 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Стрючевський Іван Григорович, 1887 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Сукачева Валентина Петрівна, 1921 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Супруненко Олександр Степанович, 1890 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Т

Табельченко Катерина, 1922 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Таран Віктор Федорович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Таран Федір Якович, 1905 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Татарко Галина Іванівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Терещенко Олександр Тарасович, 17 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Терещенко Парасковія Пилипівна,

 

 

1915 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ткаченко Андрій Вікторович, 1925 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Ткаченко Лідія Кузьмівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ткачук Микола Якович, 1912 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Трохим (Вадим), м. Полтава. Замордований у концтаборі Бухенвальд у 1944 р.

Труско Григорій Андрійович, 1915 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

У

Узеналь Ольга Олександрівна, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Уманець Микола Федорович, 1914 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Уханова Надія Кирилівна, 19 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ф

Федеп Ганна Іванівна, 1921 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Фесенко Микола, 1903 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи. Не повернувся. Доля невідома.

Филененко Григорій Олексійович, 1927 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

X

Харченко Наум Іванович, 17 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Хомович Василь Пилипович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Ч

Чавусенко Іван Карпович, 1900 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Чамара Орина Михайлівна, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Чередникова Віра Іванівна, 1926 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Черненко Михайло Миронович, 1923 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Чернига Федір Савелійович, 1902 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Черноморець Ольга Йосипівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Чигіль Андрій Іванович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Чепенко Марія Гнатівна, 1919 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома

Ш

Шевченко Ганна Олександрівна, 1923 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Шевченко Георгій Семенович,

 

 

1906 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Шевченко Юлія Михайлівна, 1927 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Шевчук Захар Мойсейович, 1909 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Шейнова Зінаїда Павлівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Шелест Ангеліна Іванівна, 1925 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Шепітько Андрій Никифорович, м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Шипко Пилип, 29 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Шитова Катерина Н., 1902 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Штепенко Андрій Павлович, 1921 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Штепенко Лідія Павлівна, 1924 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ю

Юрченко Наталія Павлівна, 1920 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Юхименко Іван Трохимович, 1921 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Юшков Лев Іванович, 1926 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні

 

 

роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

Я

Яварська Зінаїда Андріївна, 18 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Якименко Євгенія Митрофанівна, 25 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Яковлева Галина Василівна, 1920 р., м. Полтава. Вивезена на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернулася. Доля невідома.

Ярощук Артем Степанович, 1910 р., м. Полтава. Вивезений на каторжні роботи в Німеччину під час окупації. Не повернувся. Доля невідома.

 

 

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОН

ПОЛЕГЛІ В БОЯХ, ПОМЕРЛІ ВІД РАН ТА ПРОПАЛІ БЕЗВІСТИ

Б

Бабченко Іван Макарович, 1906 р., с. Остап'є. Рядовий 5 гв. стрілецької дивізії. Помер від ран 14.11.1943 р. у 9 медсанбаті. Похований: с. Максимівка Кременчуцького р-ну, братська могила.

Бажан Григорій Матвійович, 1906 р., с. Остап'є. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 22.11.1943 р. Похований: с. Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької обл.

Балюк Іван Степанович, 1921 р., с. Буряківщина. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Балюк Микола Іванович, 1920 р., смт Велика Багачка. Молодший сержант. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Бистровський Іван Іванович, 1910 р. Призваний 11.09.1943 р. Рядовий 1008 стрілецького полку 266 стрілецької дивізії. Загинув 7.03.1944 р. Похований: с. Загро-дівка Миколаївської обл.

Бондар Олександр Олександрович. Рядовий п/п 20717. Помер 15.10.1943 р. Похований: с. Шамове Мстиславського р-ну Могильовської обл. Білорусь.

В

Вільховий Петро Петрович, смт Гоголеве. Боєць партизанського загону "Народні месники" (Білорусь). Загинув у бою з окупантами 21.04.1942 р. Похований: м. Ліда, братська могила. Білорусь.

Волошин Григорій Кононович, 1901 р., с. Радивонівка. Рядовий. Пропав безвісти 16.10.1941 р.

Г

Галимурза Петро, с. Байрак.

 

 

Партизан, учасник Степового рейду М. Наумова. Загинув у бою в березні 1943 р. Похований: с. Шляхове Кіровоградської обл.

Горбань Тимофій Васильович, 1915 р., смт Велика Багачка. Рядовий. Пропав безвісти в липні 1943 р.

Григоренко Максим Трохимович, 1908 р., с. Поділ. Рядовий. Пропав безвісти в березні 1945 р.

К

Кандибка Єфрем Костянтинович, 1902 р., с. Широка Долина. Рядовий. Загинув 11.03.1943 р.

Коваленко Іван Дмитрович, 1897 р., с. Семенівка. Рядовий. Пропав безвісти 17.01.1944 р.

Л

Лисокінь Василь Іванович, 1910 р., с. Кротівщина. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Логвин Василь, с. Поділ. Боєць партизанського загону "Народні месники" (Білорусь). Загинув 12.02.1942 р. Похований: м. Логойськ. Білорусь.

Лях Андрій, с. Байрак. Партизан, учасник Степового рейду М. Наумова. Загинув у бою з охороною ставки А. Гітлера "Вервольф" 22.03.1943 р. Похований: с. Корделівка Калинівського р-ну Вінницької обл.

М

Миркін Лейб Мендельович, 1908 р., смт Гоголеве. Рядовий. Загинув 12.09.1941 р. Похований: м. Лубни.

П

Писаренко Іван Петрович, 1914 р., смт Велика Багачка. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Полохливець Кіндрат Якович, 1905 р., смт Велика Багачка. Рядовий. Пропав безвісти у вересні 1944 р.

Правдиковський Микола Іванович, 1920 р. Рядовий. Пропав безвісти у вересні 1942 р.

П'ятуха Іван Лукич, 1920 р., с. Красногорівка. Гв. мол. сержант. Загинув 17.04.1943 р. Місце поховання невідоме.

 

 

Р

Різников (Резніков) Павло Савелійович, 1907 р. Рядовий. Пропав безвісти в жовтні 1944 р.

Рудченко Олександр Іванович, 1922 р., с. Семенівка. Мол. лейтенант. Пропав безвісти 19.05.1944 р.

Рябенко Іван, с. Білоцерківка. Партизан-розвідник. Учасник Степового рейду М. Наумова. Загинув у бою з охороною ставки А. Гітлера "Вервольф" 22.03.1943 р. Похований: с. Корделівка Калинівського р-ну Вінницької обл.

Рябокінь Антон Маркович, 1905 р., с. Маляренки. Рядовий. У полон потрапив у смт Жуляни Київської обл. 25.09.1941 р. Знаходився у концтаборах Славута, Занбостеле. Німеччина. Помер у січні 1942 р. Похований: Німеччина.

С

Свічкар Антон Кузьмич, 1911 р., гв. рядовий 119 гв. стрілецької дивізії. Загинув 21.12.1944 р. Похований: Ауце. Латвія.

Семергей Михайло Якович, 1914 р., с. Красногорівка. Капітан. Загинув 8.05.1944 р. Похований: м. Балаклава, вул. Новікова, братська могила. Крим.

Сердюк Григорій Іларіонович, 1910 р., смт Велика Багачка. Рядовий п/п 97. Пропав безвісти у вересні 1944 р.

Сірячок Василь Михайлович, 1909 р., с. Білоцерківка. Сержант. Пропав безвісти у грудні 1943 р.

Стеценко Михайло Кирилович, 1909 р. Рядовий. Пропав безвісти у вересні 1941 р.

Т

Трутень Яків Якович, 1908 р., ст. сержант 8 мінометної бригади. Помер від ран 28.01.1945 р. Похований: с. Друвас. Латвія.

Ф

Фененко Петро Іванович, с. Герусівка. Рядовий. Загинув у 1945 р. Похований: Німеччина.

Ч

Чугуй Ілля Тимофійович,

 

 

1915 р., Білоцерківська сільрада. Мол. політрук. Загинув у 1941 — 1942 рр. Похований: с-ще Дергачі. Братське кладовище Великої Вітчизняної війни. Крим.

Щ

Щербина Іван Дмитрович, 1893 р., рядовий. Пропав безвісти в березні 1944 р.

 

 

ЗА МІСЦЕМ ПОХОВАННЯ ВОЇНІВ

Б

Батюхно Тихін Михайлович, 1907 р., с. Червоне Глухівського р-ну Сумської обл. Боєць партизанського загону. Загинув у 1943 р. Похований: с. Байрак.

В

Вільшенко Іван, уродженець Сумської обл. Рядовий. Учасник Степового рейду М. Наумо-ва. Загинув у бою з поліцаями на трасі Київ—Харків у лютому 1943 р. Похований: с. Байрак.

Р

Рибак Павло Устинович, 1911 р., Василівський р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 31.12.1943 р. Похований: с. Ляхів.

У

Удод (Одуд) Пилип Макаровим, 1916 р., рядовий 587 стрілецького полку 213 стрілецької дивізії. Загинув у жовтні 1941 р. Похований: с. Запсілля.

 

 

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

Б

Бут Ганна, смт Гоголеве. Загинула у вересні 1943 р. під час бомбардування. Похована: смт Гоголеве, міське кладовище.

В

Васюк Володимир Панасович, 1939 р., с. Кротівщина. Помер 12.06.1944 р. від поранення при розриві бомби. Похований: с. Кротівщина.

Г

Горбань Дмитро Григорович, 1929 р., с. Широка Долина, учень. Убитий 14.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Широка Долина

З

Закоморний Олександр Павлович, 1936 р., с. Стефанівщина, учень. Убитий 5.07.1946 р. при розриві міни. Похований: с. Стефанівщина.

К

Коблик Іван Павлович, 1939 р., с. Багачка Перша. Убитий 8.07.1946 р. при розриві міни на полі. Похований: с. Багачка Перша.

Ковнір Андрій Данилович, с. Попове. Розстріляний карателями під час окупації як партійний працівник.

Колодний Іларіон Іванович, с. Суржки. Захоплений жандармами м. Миргород 11.12.1942 р. і розстріляний. Місце поховання невідоме.

Коршак Іван Дмитрович, 1937 р., с. Стефанівщина. Убитий 5.07.1946 р. при розриві міни. Похований: с. Стефанівщина.

 

 

Крахмілець Степан Костянтинович, 1908 р., с. Герусівка. Розстріляний карателями у вересні 1942 р. через підозру за зв'язок з підпільниками. Місце поховання невідоме.

М

Михайлов Валентин Йосипович, 1931 р., с. Широка Долина. Убитий 31.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Широка Долина.

Мостовий Михайло Кирилович, 1938 р., с. Багачка Перша. Убитий 11.06.1946 р. при розриві міни на полі. Похований: с. Багачка Перша.

Т

Теличко Катерина Василівна, с. Довженки. Окупанти кинули в палаючий будинок за гасіння пожежі під час їх відступу у вересні 1943 р.

Теличко Яків Павлович, с. Довженки. Окупанти кинули в палаючий будинок за гасіння пожежі під час їх відступу у вересні 1943 р.

Ш

Шапран Василь Андрійович, 1934 р., смт Гоголеве, учень. Убитий 20.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: смт Гоголеве.

Я

Яремка Микола Петрович, 1930 р., с. Кротівщина. Помер 28.08.1944 р. від опіків порохом. Похований: с. Кротівщина.

Яремка Михайло Євстахійович, 1939 р., с. Кротівщина. Убитий 14.06.1944 р. при розриві бомби. Похований: с. Кротівщина.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Б

Бороліс (Боролис) Іван Панасович, 61 р., с. Устивиця. Вивезений на каторжні роботи. Не повернувся. Доля невідома.

З

Забора Ольга В., смт Гоголеве. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на заводі у м. Ієна. Загинула під час боїв у квітні 1945 р. Похована: м. Ієна. Німеччина.

К

Кущ Іван, Великобагачанський р-н. Закатований жандармами у 1943 р. Похований: Польща.

 

 

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОН

ПОЛЕГЛІ В БОЯХ, ПОМЕРЛІ ВІД РАН ТА ПРОПАЛІ БЕЗВІСТИ

А

Агранович Абрам Зельманович, 1912 р., м. Гадяч. Лейтенант 15 стрілецької дивізії. Загинув 28.01.1945 р. Похований: Німеччина.

Б

Бездудний Павло Леонтійович, 1912 р., с. Лютенька. Призваний у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти.

Березовський Григорій Опанасович, 1904 р., с. Лютенька. Рядовий. Помер від ран 24.06.1942 р. Похований: ст. Барвінівка Волгоградської обл. Росія.

Бойко Федір Степанович, 1927 (1924) р., с. Розбишівка. Загинув у бою в січні 1943 р. Похований: братська могила, м. Волгоград, Росія.

Бондаренко Микола Олексійович, 1912 р., с. Лютенька. Гв. рядовий 12 кавдивізії. Помер від ран 14.03.1945 р. Похований: Угорщина.

Бордашевський Іван Оврамович, 1907 р. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

В

Василенко Павло Павлович, 1916 р., с. Веприк. Рядовий польового пункту зв'язку № 971, Пропав безвісти у вересні 1941 р.

Викиченко Володимир Іванович, 1914 р., м. Гадяч. Рядовий. Загинув у бою 14.05.1944 р. Похований: смт Микулинці Теребовлянського р-ну Тернопільської обл.

Г

Горпенко Яків Іванович, 1902 р., с. Римарівка. Політрук. Загинув

 

 

30.12.1941 р. у період оборони м. Севастополь.

Гринь Дмитро Петрович, 1923 р., с. Лютенька. Гв. лейтенант 104 гв. стрілецького полку 36 гв. стрілецької дивізії. Помер від ран 25.09.1944 р. Похований: с. Синшимин. Румунія.

Д

Давиденко Яків Якимович, 1900 р., с. Рашівка. Червоноармієць. Загинув 4.06.1942 р. Похований: братське кладовище Великої Вітчизняної війни, північна сторона, м. Севастополь.

Дерев'янко Ілля Несторович, 1904 р., с. Лютенька. Рядовий. Загинув 19.02.1943 р. Похований: м. Красноармійське Донецької обл.

Драна Федір Григорович, 1908 р. Призваний 20.07.1941 р. Пропав безвісти у червні 1942 р.

Дубовик Іван Юхимович, 1898 р., м. Гадяч. Призваний Кіровським РВК. Крим. Рядовий. Пропав безвісти 3.07.1942 р.

Дубовик Петро, с. Лютенька. Підпільник. Загинув у бою з окупантами у січні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Дубров Олександр Петрович, 1899 р., с. Лютенька. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Є

Єрмоленко Микола Никифорович, 1921 р., рядовий в/ч Нов-город-Волинська. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Ж

Железняк Володимир Сергійович, 1913 р., м. Гадяч. Червонофло-тець. Помер від ран 13.04.1944 р. Місце поховання невідоме.

З

Заставський Микола Олексійович, 1922 р., м. Гадяч. Помер у полоні 17.03.1942 р. Похований: м. Кременчук.

І

Івер Петро Гаврилович, 1910 р., с. Лютенька. Рядовий. Пропав безвісти у вересні 1943 р.

 

 

Ірклієвський Павло Васильович, 1912 р., с. Лютенька. Рядовий 999 стрілецького полку. Пропав безвісти у вересні 1943 р.

К

Кириленко Павло Мойсейович, 1909 р., м. Гадяч. Рядовий. Пропав безвісти в травні 1944 р. у період визволення м. Севастополь.

Кириченко Яків Карпович, 1911 р., с. Веприк. Мол сержант. Пропав безвісти 1.12.1941 р.

Кияшко Володимир Васильович, 1922 р., с. Ручки. Червоноармієць. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Кімбург Іван Юхимович, 1904 р., рядовий. Загинув у вересні 1941 р.

Кобизький Микола Миколайович, 1926 р., с. Рашівка. Рядовий. Пропав безвісти у грудні 1944 р.

Кобизький Микола Петрович, 1900 р., с. Рашівка. Рядовий. Загинув 23.10.1943 р. Похований: ст. Попівка Запорізької обл.

Коневський (Каневський) Ной Ілліч, 1908 р., м. Гадяч. Рядовий. Пропав безвісти в травні 1944 р.

Кошман Микола Тимофійович, 1917 р., с. Бобрик. Призваний у 1940 р. Сержант. Загинув 10.07.1941 р. Похований: Карелія. Росія.

Крупко Іван Павлович, 1908 р., рядовий 359 арт. полку 166 стрілецької дивізії. Пропав безвісти 18.08.1943 р.

Кулик Михайло Авакумович, 1909 р., с. Степаненки. Призваний у 1941 р. Рядовий 1177 стрілецького полку 347 стрілецької дивізії. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Л

Лаврась Євдокій Феодосійович, Гадяцький р-н. Потрапив у полон 25.10.1941 р. Знаходився в таборі Лансдорф воєв. Ополе. Польща. Помер 22.11.1941 р. Похований: Польща.

Левченко В. О., с. Соснівка. Партизан. Загинув 17.01.1942 р. у бою з карателями. Місце поховання невідоме.

Леонов Микола Миколайович,

 

 

1905 р., с. Рашівка. Рядовий. Пропав безвісти 25.09.1943 р.

Литвиненко Павло Іванович, Гадяцький р-н. Залишений для підпільної роботи. Потрапив у полон 26.08.1944 р., потім повернувся в армію. Вбитий на фронті. Дата і місце поховання невідомі.

Лілько (Люлько) Іван Павлович. Рядовий. Загинув у бою 22.03.1944 р. Похований: с. Терновате Кривоозерського р-ну Миколаївської обл.

Лісовець Олексій Миколайович, 1912 р., м. Гадяч. Рядовий. Помер у полоні 17.07.1944 р.

Лобко Микола Федорович, 1923 р., с. Веприк. Лейтенант. Пропав безвісти в жовтні 1942 р.

Лобунець Федір Пилипович, 1911 р., с. Лютенька. Призваний 22.05.1941 р. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

М

Маяц Шмуль Давидович, 1901 р., рядовий. Загинув у червні 1944 р.

Мищенко Василь Пилипович, 1913 р., с. Лютенька. Рядовий 77 стрілецького полку 80 стрілецької дивізії. Пропав безвісти 8.04.1944 р. у с. Липеу. Естонія.

Н

Неренадов Олексій Семенович, 1904 р., с. Рашівка. Рядовий. Пропав безвісти 19.03.1944 р.

О

Оленченко Юхим Савич, 1906 р., с. Малі Будища. Рядовий. Пропав безвісти у вересні 1941 р.

П

Павленко Василь Васильович, 1910 р., Петрівсько-Роменська сільрада. Військовослужбовець. Пропав безвісти в жовтні 1943 р.

Пантюшенко Прокіп Кузьмич, 1907 р., с. Лютенька. Призваний Часовоярським РВК. Гв. рядовий 5 гв. мотострілецької бригади. Загинув 28.09.1943 р. Похований: с. Григорівка Запорізького р-ну Запорізької обл.

Петренко Іван Онисимович, 1914 р., Гадяцький р-н. Призваний

 

 

26.07.1941 р. Рядовий. Загинув 26.11.1943 р. Похований: с. Колоборок Кіровоградської обл.

Петриченко Василь, м. Гадяч. Сержант-розвідник. Загинув у бою в лютому 1944 р. Похований: с. Великий Режин. Білорусь.

Півторадня Іван Іванович, 1920 р., с. Лютенька. Мол. лейтенант 82 стрілецького полку 33 стрілецької дивізії. Загинув 12.03.1944 р. Похований: с. Се-менкіно Новоржевського р-ну Псковської обл. Росія.

Половинка (Половина) Олексій Ілліч, 1908 р., с. Лисівка. Ст. сержант 250 гв. стрілецького полку 88 гв. стрілецької дивізії. Загинув 30.01.1945 р. Похований: Східна Пруссія.

Потапенко Федір Маркевич, 1900 р., с. Лютенька. Червоноармієць. Загинув 8.05.1944 р. Похований: братське кладовище приморської армії, с. Оборонне.

Походенко Павло Іванович, 1922 р., с. Лютенька. Червонофлотець. Пропав безвісти 3.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Пшеничний Василь Дементійович, 1906 р., с. Красна Лука. Призваний у 1941 р. Мол. сержант. Загинув 21.11.1943 р. Похований: с. Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського р-ну Запорізької обл.

Р

Рагулін Олексій Михайлович, м. Гадяч. Рядовий. Убитий 25.04.1944 р. Похований: братське кладовище, с. Чорноріченське, Крим.

Репало Павло Васильович, 1914 р., с. Великі Будища. Призваний Сакським РВК у 1941 р. Пропав безвісти.

Роменський Ілля Якимович, 1899 р., с. Київське. Призваний у 1943 р. Рядовий. Пропав безвісти в квітні 1944 р.

Рура Онупрій Онупрійович, с. Велике. Рядовий 302 стрілецької дивізії. Загинув 5.05.1944 р. Похований: с. Городище Козівського р-ну Тернопільської обл.

С

Серба Іван Митрофанович, 1910 р., с. Броварки. Політрук. Помер від ран 1.08.1941 р. Похований:

 

 

м. Москва. Преображенське кладовище. Росія.

Сидоренко Петро Степанович, 1910 р., с. Качанове. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Синещок Микита Гаврилович, 1904 р., с. Бутовичеське. Рядовий артполку. Потрапив у полон 9.09.1941 р. Знаходився у концтаборі Марбурн (Лан) у Німеччині. Помер у січні 1942 р. Похований: Німеччина.

Скорик Панас Панасович, 1913 р., рядовий 704 стрілецького полку. Пропав безвісти 10.10.1941 р.

Снисаренко Никифор Власович, 1908 р., Гадяцький р-н. Мол. сержант 704 стрілецького полку. Загинув 11.10.1941 р. Похований: м. Лозова Харківської обл.

Сніжко Іван Михайлович, 1914 р., Гадяцький р-н. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

Степаненко Григорій Семенович, 1923 р., с. Книшівка. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Сушко Михайло Панфилович, 1912 р., с. Лютенька. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 25.12.1944 р. Похований: Німеччина.

Т

Тимошенко Омелян Назарович, 1906 р., с. Великі Будища. Капітан. Пропав безвісти у 1941 р.

Тимченко Дмитро Іванович, 1904 р., Гадяцький р-н. Рядовий. Загинув 20.06.1944 р. Місце поховання невідоме.

Ткаченко Василь Іванович, 1922 р., Гадяцький р-н. Лейтенант 86 стрілецької дивізії. Загинув 15.02.1943 р. Похований: Ленінградська обл. Росія.

Триль Григорій Іванович, 1917 р., Лютенська сільрада. Мол. лейтенант 238 п/я м. Новгород-Волинський Житомирської обл. Пропав безвісти в листопаді 1941 р.

Тяло Іван Тимофійович, 1901 р., с. Петрівка-Роменська. Рядовий. Потрапив у полон 3.09.1941 р. біля Каховки. Перебував у концтаборі Хаммельбург (ФРН). Помер 9.03.1942 р.

У

Удовиченко Віктор Карпович, 1921 р., м. Гадяч. Старшина І ст. Пропав безвісти у 1942 р. у

 

 

період оборони м. Севастополь.

Усик Іван Володимирович, 1901 р., с. Лютенька. Гв. рядовий 216 гв. стрілецького полку 73 гв. стрілецької дивізії. Загинув 9.07.1943 р. Похований: х. Грем'ячий Курської обл. Росія.

X

Ходня Іван Гнатович, 1898 р., Гадяцький р-н. Гв. рядовий 187 гв. стрілецького полку 61 гв. стрілецької дивізії. Помер від ран 22.04.1944 р. Похований: Генічеський р-н Херсонської обл.

Хуртис Михайло Федорович, 1906 р., с. Краснознаменка. Рядовий. Пропав безвісти в лютому 1944 р.

Ш

Швацький Данило Якович, 1904 р., Гадяцький р-н. Пропав безвісти в січні 1944 р.

 

 

ЗА МІСЦЕМ ПОХОВАННЯ ВОЇНІВ

Б

Боярський Павло, сержант-автоматник 7 гв. механізованої бригади 47 армії. Загинув у бою за визволення с. Вельбівка у вересні 1943 р. Похований: с. Вельбівка.

Булгак Іван Сильвестрович, 1918 р., м. Гуляйполе Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 14.09.1943 р. Похований: Гадяцький р-н.

В

Васильченко Олександр Іванович, 1916 р., Яблучненська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 1.09.1943 р. Похований: с. Педоричі.

Васюта Сергій Трохимович, 1922 р., мол. сержант 9 мехбрига-ди 3 мехкорпусу Воронезького фронту. Загинув у бою 9.09.1943 р. Герой Радянського Союзу. Похований: м. Гадяч.

Г

Гладченко Терентій Васильович, 1895 р., с. Лугівка Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Загинув 12.09.1943 р. Похований: с. Красна Лука.

Д

Дутков Віктор Гурійович, 1923 р., сержант. Загинув 11.09.1943 р. Похований: Гадяцький р-н.

З

Зіньківський Микола Миколайович, 1911 р., м. Мелітополь. Призваний у 1941 р. Старшина. Загинув 19.02.1943 р. Похований: Гадяцький р-н.

 

 

І

Ілієнко Григорій Степанович, 1914 р., с. Успенівка Гуляйпільського р-ну Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 9.09.1943 р. Похований: с. Максимівка.

К

Капцан Семен Маркевич, 1912 р., Токмацький р-н Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 9.09.1943 р. Похований: с. Веприк.

Клемберг Олександр Львович. Ст. сержант-танкіст. Загинув у бою при звільненні с. Сватки 9.09.1943 р. Похований: братська могила, с. Сватки.

Кочергін Єгор Петрович, 1916 р., с. Подберезово Мценського р-ну Орловської обл. Призваний у 1938 р. Капітан 111 артполку 40 армії Воронезького фронту. Загинув у бою 27 — 28.08.1943 р. Герой Радянського Союзу. Похований: братська могила, с. Веприк.

Куров Павло Матвійович, 1908 р., с. Стрілецька Пушкарка Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 12.09.1943 р. Похований: с. Бухалове.

Л

Лисенко Олександр Артемович, 1900 р., м. Мелітополь. Призваний у 1943 р. Рядовий. Помер 7.11.1944 р. Похований: с. Малі Будища.

Литвинчук Єгор Панасович, 1912 р. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 11.09.1943 р. Похований: с. Вельбівка.

Н

Новиков Костянтин Георгійович, м. Запоріжжя. Призваний у 1941 р. Рядовий. Помер від ран 18.09.1943 р. Похований: братська могила, с. Лютенька.

О

Обуховський Андрій Йосипович, 1909 р., Яблучненська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Загинув 2.09.1943 р. Похований: с. Педоричі.

 

 

Обуховський Іван Карпович, 1922 р., Яблучненська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Призваний у 1943 р. Рядовий. Загинув 8.09.1943 р. Похований: с. Красна Лука.

Обуховський Сергій Федорович, 1907 р., Яблучненська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти 28.08.1943 р. поблизу с. Бобрик.

Овсянніков Володимир Васильович, 1923 р., старший лейтенант, помічник начальника штабу 1664 винищувального протитанкового артилерійського полку 40 армії Воронезького фронту. Загинув у бою 12.09.1943 р. Герой Радянського Союзу. Похований: с. Красна Лука.

Онофрійчук Дмитро Данилович, 1922 р., с. Верхній Вербіж Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. Рядовий. Помер від ран 10.10.1945 р. Похований: с. Малі Будища.

П

Пересипкін Григорій Матвійович, 1912 р. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 1.09.1943 р. Похований: Гадяцький р-н.

Пигида Микола Остапович, 1919 р., старший лейтенант, начальник штабу 12 винищувального протитанкового артилерійського полку 40 армії Воронезького фронту. Загинув у бою 12.09.1943 р. Герой Радянського Союзу. Похований: с. Петрівка-Роменська.

Помогаєв Іван Іванович, с. Н.-Греново Курської обл. Призваний у 1943 р. Рядовий. Загинув 6.09.1943 р. Похований: с. Соснівка.

Пономарьов Володимир Пилипович, 1921 р., м. Запоріжжя. Призваний у 1943 р. Ст. сержант. Загинув 1.09.1943 р. Похований: братська могила, с. Веприк.

С

Серватовський Георгій Володимирович, 1918 р., м. Мелітополь Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Мол. сержант. Загинув 20.03.1943 р. Похований: с. Малі Будища.

Спасьонов Микола Іванович, 1912 р., Великописарівський р-н Сумської обл. Мобілізований

 

 

у 1941 р. Рядовий. Помер від ран 18.09.1943 р. Похований: с. Римарівка.

Статівка Андрій Павлович, 1897 р., Великописарівський р-н Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 7.09.1943 р. Похований: с. Шевченкове.

Супрун Данило Трохимович, 1901 р., Кириківська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Загинув 9.09.1943 р. Похований: м. Гадяч.

X

Харченко Дмитро Терентійович, 1908 р., м. Запоріжжя. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 19.09.1943 р. Похований: с. Червоний Кут.

Ч

Черкашин Дмитро Степанович, 1914 р., Розсошівська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 10.09.1943 р. Похований: с. Гречанівка.

Ш

Шалабонкін Ірінарг Костянтинович, 1920 р., військовослужбовець. Помер від ран 5.09.1941 р.

Я

Якушенко Микола Васильович, 1921 р., Іскриківська сільрада Білопільського р-ну Сумської обл. Призваний у 1940 р. Лейтенант. Загинув 28.08.1943 р. Похований: с. Воронівщина.

 

 

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

Б

Баранник Микола Міхейович, Гадяцький р-н. Залишений для підпільної роботи. Загинув у грудні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бараховський, с. Ручки. Розстріляний німецьким комендантом у роки окупації. Місце поховання невідоме.

Баредков Василь Семенович, Гадяцький р-н. Залишений для підпільної роботи. Страчений гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Березовський Олексій Парамонович, 1908 р., с. Лютенька, активіст. Розстріляний фашистами в грудні 1941 р. Похований: с. Лютенька.

Богомол Микола Васильович, 1927 р., с. Краснознаменка. Убитий 15.03.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Краснознаменка.

Бондаренко Олексій Григорович, 1928 р., с. Березова Лука. Убитий 13.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: Березова Лука.

Боряк Андрій, 1872 р., с. Ручки, колгоспник. Убитий 12.08.1944 р. при розриві міни. Похований: с. Ручки.

Боряк Ганна Олександрівна, 1935 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Боряк Катерина Олександрівна, 1937 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Боряк Микола Миколайович, 1939 р., с. Середняки. Убитий 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похований: с. Середняки.

 

 

Боряк Мотрона Петрівна, 1930 р., с. Ручки, учениця. Убита 14.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: о Ручки.

Боряк Орина, 1907 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Боряк Парасковія Олександрівна, 1933 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

В

Величко Олексій Петрович, 1943 р., с. Березова Лука. Убитий 14.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Березова Лука.

Г

Головашич Тетяна Андріївна, 1926 р., с. Лютенька, дочка активіста. Розстріляна фашистами 27.11.1941 р. Похована: с. Лютенька.

Голубенко Панас Якович, Мартинівська сільрада. Закатований карателями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Губрій Іван Фадейович, 1893 р., с. Лютенька, активіст. Розстріляний фашистами в листопаді 1941 р. Похований: с. Лютенька.

Гура Михайло Олексійович, 1898 р., с. Лютенька, батько партизана. Розстріляний фашистами в листопаді 1941 р. Похований: с. Лютенька.

Д

Данько Іван Михайлович, 1927 р., с. Бобрик. Убитий 9.01.1944 р. при розриві міни. Похований: с. Бобрик.

Демиденко Дмитро Іванович, 1940 р., с. Лютенька. Розстріляний фашистами 28.11.1941 р. Похований: с. Лютенька.

Демченко Іван Максимович, 1931 р., с. Глибока Долина. Убитий 1.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Глибока Долина.

Дем'яненко Михайло Петрович, 1929 р., с. Лютенька. Помер від ран 21.06.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Лютенька.

Довгополик Михайло Петрович, 1931 р., с. Глибока Долина.

 

 

Убитий 1.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Глибока Долина.

Довженко Орина Семенівна, 1906 р., с. Середняки, колгоспниця. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Дордус Павло Григорович, 1931 р., с. Середняки. Убитий 12.12.1943 р. при розриві гранати. Похований: с. Середняки.

Ж

Житко Микола Євтихійович, 1928 р., с. Середняки. Убитий 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похований: с. Середняки.

Журавель Олексій Якимович, 1938 р., Мартинівська сільрада. Убитий 25.04.1944 р. при розриві гранати. Похований: Мартинівська сільрада.

К

Клименко Василь Антонович, 1928 р., с. Петрівка-Роменська, учень. Убитий 3.11.1941 р. при розриві гранати. Похований: с. Петрівка-Роменська.

Ковтун Катерина Матвіївна, 1920 р., м. Гадяч. Убита 9.10.1941 р. при розриві бомби. Похована: м. Гадяч.

Костюк Петро Михайлович, 1888 р., с. Середняки. Убитий 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похований: с. Середняки.

Кривобок Віра Корніївна, 1915 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Л

Ланчинський Іван Омелянович, Мартинівська сільрада. Закатований карателями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Лисак Павло Гаврилович, 1927 р., с. Лютенька. Помер від ран 7.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Лютенька.

Лукаш Іван Тимофійович, 1930 р., с. Середняки. Убитий 12.12.1943 р. при розриві гранати. Похований: с. Середняки.

Любарець Іван Павлович, 1927 р., с. Лютенька. Помер від ран 24.07.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Лютенька.

 

 

Любарець Тихін Сергійович, 1913 р., с. Лютенька. Розстріляний фашистами у березні 1943 р. Похований: с. Лютенька.

М

Манток Василь Мусійович, 1929 р., с. Вельбівка. Убитий 5.07.1945 р. при розриві снаряда. Похований: с. Вельбівка.

Мисак Павло Гаврилович, 1926 р., с. Лютенька. Загинув у вересні 1943 р. при розриві снаряда. Похований: с. Лютенька.

Москаленко Дмитро Павлович, Гадяцький р-н. Залишений для підпільної роботи. Загинув у 1942 р. від німецьких карателів. Місце поховання невідоме.

Н

Науменко Григорій Гордійович, с. Лободине. Убитий 15.08.1944 р. при розриві гранати. Похований: с. Лрбодине.

Неділько Ольга Іванівна, 1929 р., с. Максимівка. Убита 3.10.1944 р. при розриві снаряда. Похована: с. Максимівка.

Неділько Прокіп Романович, 1879 р., с. Лютенька, батько рахівника. Розстріляний фашистами 27.11.1941 р. Похований: с. Лютенька.

О

Огризько Василь Якович, 1929 р., с. Вельбівка. Убитий 5.07.1945 р. при розриві снаряда. Похований: с. Вельбівка.

Остапенко Варвара Кирилівна, 1924 р., Ціпківська сільрада, колгосп ім. Шевченка. Померла 25.05.1942 р. від ран при розриві снаряда. Похована: Ціпківська сільрада.

П

Палько Іван Андрійович, 1934 р., с. Середняки. Убитий 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похований: с. Середняки.

Панченко Порфирій Капітонович, 1894 р., с. Лютенька, бригадир. Розстріляний фашистами у 21.11.1941 р. Похований: с. Лютенька.

Пасюта Григорій Остапович, 1937 р., Мартинівська сільрада.

 

 

Убитий 16.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: Мартинівська сільрада.

Пісковець Григорій Тимофійович, 1930 р., с. Бобрик. Убитий 18.08.1945 р. при розриві снаряда. Похований: с. Бобрик.

Пономаренко Валентин Артемович, 1929 р., с. Лютенька. Убитий 1.01.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Лютенька.

Пономаренко Іван Антонович, 1915 р., с. Розбишівка. Помер від ран 28.10.1943 р. Похований: с. Розбишівка.

Пономаренко Олексій Кирилович, 1929 р., с. Розбишівка. Убитий 21.06.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Розбишівка.

Потапенко Ганна Василівна. 1919 р., с. Лютенька, колгоспниця. Розстріляна фашистами 27.11.1941 р. Похована: с. Лютенька.

Протас Анастасія Йосипівна, 1902 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Протас Катерина Тихонівна, 1938 р., с. Середняки. Убита 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похована: с. Середняки.

Протас Яків Тихонович, 1938 р., с. Середняки. Убитий 17.09.1943 р. під час бомбардування. Похований: с. Середняки.

Р

Рудич Олексій Федорович, 1939 р., с. Млини. Убитий 8.04.1946 р. при розриві міни. Похований: с. Млини.

Рудяк Володимир Микитович, Мартинівська сільрада. Закатований карателями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Рудь Григорій Васильович, 1929 р., с. Плішивець. Убитий 2.11.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Плішивець.

С

Сахно Віра, с. Бакути. Застрелена поліцаями через підозру за зв'язок з підпільниками в лютому 1942 р. Місце поховання невідоме.

Симоненко Григорій Харитонович, 1907 р., с. Лютенька,

 

 

колгоспник. Узятий в заручники 3.03.1943 р. Доля невідома.

Синчук, с. Лютенька, партизан. Повішений німцями 18.01.1942 р. Похований: с. Лютенька.

Сирота Володимир Якимович, 1930 р., с. Ручки, учень. Убитий 22.09.1943 р. при розриві гранати. Похований: с. Ручки.

Скачко Володимир Родіонович, 1931 р., с. Глибока Долина Убитий 1.05.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Глибока Долина.

Сніжко Василь Вікторович, Мартинівська сільрада. Закатований карателями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Сопленко Василь Пантелеймонович, 1931 р., с. Бобрик. Убитий 18.08.1945 р. при розриві снаряда. Похований: с. Бобрик.

Стрижак Владислав Васильович, 1938 р., с. Петрівка-Роменська. Убитий 3.07.1944 р. при розриві снаряда. Похований: с. Петрівка-Роменська.

Т

Тимошенко Іван Якович, 1880 р., с. Петрівка-Роменська, завідуючий бурякопунктом. Убитий 25.06.1943 р. при розриві снаряда. Похований: с. Петрівка-Роменська.

Топчій Андрій Степанович, 1895 р., с. Петрівка-Роменська. Убитий 15.08.1944 р. при розриві міни. Похований: с. Петрівка-Роменська.

Тушко Іван Данилович, 1912 р., с. Ручки. Убитий 12.08.1944 р. при розриві міни. Похований: с. Ручки.

Тхоренко Микола Павлович, 1936 р., с. Біленченківка. Убитий 20.04.1946 р. при розриві гранати. Похований: с. Біленченківка.

X

Харлан Тихон Карпович, Мартинівська сільрада. Закатований карателями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Ш

Штомпель Микола Григорович, 6.08.1943 р., м. Гадяч. Убитий 12.09.1943 р. під час бомбардування.

 

 

Похований: м. Гадяч.

Щ

Щербань Василь Петрович, 1891 р., с. Лютенька, колгоспник. Розстріляний німцями 27.11.1941 р. Похований: с. Лютенька.

Щербань Ганна Гордіївна, 1921 р., с. Лютенька, колгоспниця. Розстріляна німцями 27.11.1941 р. Похована: с. Лютенька.

Щербань Ганна Олексіївна, 1899 р., с. Лютенька, колгоспниця. Розстріляна німцями 27.11.1941 р. Похована: с. Лютенька.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Б

Білик Ольга Хомівна, 1924 р., с. Петрівка-Роменська. Вивезена на каторжні роботи в лютому 1942 р. Працювала в м. Ессен на заводі "Трамвайтречет". Загинула під час аварії на заводі у 1943 р. Похована: м. Ессен. Німеччина.

Бондаренко Ольга, 1924 р., с. Веприк. Вивезена на каторжні роботи в 1942 р. Працювала в бауера в с. Альт-Древець. Загинула під час бомбардування в травні 1945 р. Похована: с. Альт-Древець. Німеччина.

Боцула Марія Йосипівна, м. Гадяч. Вивезена на каторжні роботи в 1942 р. Працювала на фабриці Беккенкес у м. Ганновер. Загинула під час бомбардування в лютому 1944 р. Похована: м. Ганновер. Німеччина.

Г

Грудіна Ганна Іванівна, м. Гадяч. Вивезена на каторжі роботи в травні 1942 р. Працювала в м. Гамбург. Загинула під час бомбардування в 1944 р. Похована: м. Гамбург. Німеччина.

Д

Дубовик Ольга Назарівна, с. Вельбівка. Вивезена на каторжні роботи в лютому 1943 р. Працювала в бауера в м. Айзенах. Загинула під час бомбардування в 1944 р. Похована: м. Айзенах. Німеччина.

П

Пупенко Катерина Федорівна, с. Соснівка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула в 1944 р. Похована: Німеччина.

 

 

С

Сасько Ганна, 1923 р., с. Ручки. Вивезена на каторжні роботи в 1942 р. Перебувала в концтаборі Равенсбрюк № 22770. Заарештована гестапо за розповсюдження листівок та участь в підпільній групі табору за доносом провокатора в 1943 р. Доля невідома.

Я

Яковенко Віра Іванівна, 1922 р., м. Гадяч. Вивезена на каторжні роботи в 1942 р. Працювала на фабриці в м. Ганновер. Доля невідома.

Яременко Іван, с Лютенька Вивезений на каторжні роботи в 1942 р. Спалений у крематорії концтабору Заксенхаузен у травні 1944 р. Австрія.

 

 

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОН

ПОЛЕГЛІ В БОЯХ, ПОМЕРЛІ ВІД РАН ТА ПРОПАЛІ БЕЗВІСТИ

А

Александровський (Олександровський) Ішуа Фроїмович, 1919 р., смт Градизьк. Пропав безвісти в листопаді 1944 р.

Б

Батко Кузьма Іванович, 1903 р., смт Градизьк. Призваний у 1943 р. Рядовий. Загинув 3.11.1943 р. Похований: смт Верхній Рогачик Херсонської обл.

Безнсс Яків Максимович, 1900 р., Глобинський р-н. Рядовий. Загинув 23.11.1943 р. Похований: с. Перекоп Генічеського р-ну Херсонської обл.

Бердик Іван Мефодійович, 1923 р., с. Глушки. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1941 р.

Біловусько Олександр Кирилович, 1907 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Загинув у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Большаков Володимир Павлович, Глобинський р-н. Член загону ім. Тимошенка, що діяв на території району в роки окупації. Загинув 24.09.1943 р. Місце поховання невідоме.

Борисенко Федір Іванович, 1922 р., Глобинський р-н. Черво-нофлотець. Пропав безвісти в жовтні-листопаді 1941 р. у період оборони м. Севастополь.

Борщенко Григорій Костянтинович, 1888 р., с. Князівка. Патріот-одиночка. Загинув у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Братік Микола Іванович, 1901 р., с. Броварки. Патріот-одиночка. Страчений карателями в березні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Брегеда Юхим Мойсейович, 1905 р., с. Мозоліївка. Старшина 2 ст.

 

 

Загинув у червні 1942 р. у м. Севастополь.

Бублик Василь Петрович, 1898 р., с. Чигрин-Діброва (зняте з обліку). Рядовий 5 гв. стрілецької дивізії. Помер 27.10.1943 р. у 9 медсанбаті. Похований: Кременчуцький р-н, с. Максимівка, братська могила.

Г

Гладкий Василь Кіндратович, 1909 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Загинув у березні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Глущенко Андрій Прокопович, 1912 р., Глобинський р-н. Призваний у 1943 р. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1944 р.

Гольдштейн Павло Борисович, 1919 р., Глобинський р-н. Молодший військтехнік. Загинув 25.05.1942 р. Місце поховання невідоме.

Груша Хома Павлович, 1916 р., с. Радалівка. Сержант. Пропав безвісти в червні 1942 р. у м. Севастополь.

Гулаков Сергій Іванович, 1921 р., Глобинський р-н. Червоноармієць. Пропав безвісти в квітні 1944 р.

Д

Дардак Микита Федорович, 1907 р., с. Святилівка. Патріот-одиночка. Страчений у травні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Довгий Данило Тимофійович, 1911 р., м. Глобине. Патріот-одиночка. Загинув у лютому 1942 р. Місце поховання невідоме.

Дубинець Юхим Якович, 1909 р., с. Шевченки. Рядовий 694 стрілецького полку 383 стрілецької дивізії. Пропав безвісти в листопаді 1941 р.

Ж

Жуков Микола Климович, 1902 р., с. Великі Кринки. Патріот-одиночка. Страчений у березні 1943 р. Місце поховання невідоме.

К

Калина Олексій Павлович, 1908 р., с. Крупське (зняте з обліку). Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти в жовтні 1941 р.

 

 

Канівець Іван Панасович, 1919 р., с. Тимошівка. Призваний у 1939 р. Рядовий. Загинув у грудні 1943 р.

Ковнер Олексій Юхимович, 1908 (1910) р., Кринківська сільрада. Червонофлотець. Пропав безвісти 2.07.1942 р. у період оборони м. Севастополь.

Козенко Василь Калістратович, 1909 р., Глобинський р-н. Червонофлотець. Пропав безвісти в жовтні 1941 р. у період оборони м. Севастополь.

КоломієцьІван Данилович, 1906 р., м. Глобине. Патріот-одиночка. Загинув 5.05.1942 р. Місце поховання невідоме.

Коноваленко Дмитро Денисович, Глобинський р-н. Призваний у 1941 р. Матрос. Загинув у 1942 р. Похований: м. Севастополь.

Копеленко Анастасія Захарівна, 1905 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Загинула у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Копилов (Копил) Степан Григорович, 1920 р., с. Мозоліївка. Призваний у 1939 р. Рядовий. Пропав безвісти в жовтні 1941 р.

Коромисленко Анастасія Федорівна, 1902 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Загинула в квітні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Костенко Петро Степанович, 1916 р., с. Романівка. Працівник Управління внутрішніх справ. Пропав безвісти в липні 1942 р. у м. Севастополь.

Кучер Іван Микитович, 1905 р., Глобинський р-н. Призваний Євпаторійським РВК. Крим. Рядовий. Загинув у 1946 р., підірвавшись на міні в районі м. Херсонес.

Л

Левочко Антон Петрович, 1922 р., Глобинський р-н. Призваний Сімферопольським РВК. Рядовий. Загинув 3.05.1942 р. Похований: братське кладовище воїнів Вітчизняної війни, північна сторона. Бухта Голландія.

Лисенко Григорій Вікторович, 1916 р., с. Весела Долина. Лейтенант 789 стрілецького полку. Пропав безвісти в 1941 р.

Лобода Микола Терентійович, 1910 р., с. Шушвалівка (зняте з обліку). Мобілізований у 1943 р.

 

 

Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Лупинос (Лупиніс) Іван Свиридович, 1912 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Загинув у 1942 р. Місце поховання невідоме.

М

Малько Борис Антонович, 1915 р., с. Броварки. Рядовий. Пропав безвісти в травні 1944 р. у період оборони м. Севастополь.

Мехеда Василь Григорович, 1914 р., с. Горби. Патріот-одиночка. Розстріляний карателями в 1942 р. Місце поховання невідоме.

Моціль (Мощіль) Олександр Захарович, 1897 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Страчений у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Н

Нагірний Григорій Зіновійович, 1921 р., с. Радалівка. Сержант. Пропав безвісти в березні 1945 р.

Немировський Костянтин Михайлович, 1914 р., м. Глобине. Рядовий. Пропав безвісти в листопаді 1943 р.

О

Огар Дмитро Степанович, 1898 р., м. Глобине. Патріот-одиночка. Страчений у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Онищенко Семен Григорович, 1909 р., с. Опришки. Лейтенант міліції. Пропав безвісти в липні 1942 р. у м. Севастополь.

Орлянський Василь Кирилович, с. Василежине (зняте з обліку). Рядовий 11 гв. стрілецького полку 5 гв. стрілецької дивізії. Помер у 9 медсанбаті 23.11.1943 р. Похований: Кременчуцький р-н, с. Максимівка, братська могила.

Отченашенко Сергій Никифорович, 1904 р., с. Сидори. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Пропав безвісти в серпні 1944 р.

П

Перевертайло Федір Савелійович, 1906 р., с. Глушкове. Призваний 20.09.1943 р. Рядовий п/п 54238. Пропав безвісти в жовтні 1943 р.

Плахотник Григорій Кононович, 1914 р., Глобинський р-н.

 

 

Призваний у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти в березні 1944 р.

Р

Ремаренко Павло Іванович, 1921 р., смт Градизьк. Червонофлотець. Загинув 19.09.1941 р. Місце поховання невідоме.

Рудь Василь Сергійович, 1914 р., Глобинський р-н. Призваний Ямським РВК. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

С

Симоненко Віктор Мойсейович, 1912 р., с. Тимківка (зняте з обліку). Матрос. Пропав безвісти в листопаді 1941 р.

Скобенко Григорій Титович, 1915 р., с. Іванове Селище. Сержант. Пропав безвісти в червні 1942 р. у м. Севастополь.

Скрипай Сергій Степанович, 1897 р., с. Бабичівка. Патріот-одиночка. Розстріляний карателями в 1942 р. Місце поховання невідоме.

Соколов Микола Сергійович, 1908 р., с. Пустовойтове. Працівник управління внутрішніх справ. Пропав безвісти в червні 1942 р. у м. Севастополь.

Стрижак Василь Микитович, 1908 р., с. Бориси. Загинув у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Т

Таранець Михайло Іванович, 1908 р., с. Опришки. Рядовий. Загинув 23.08.1943 р. Похований: с. П'ятихатка Миронівського р-ну Київської обл.

Титаренко Лука Степанович, 1914 р., Глобинський р-н. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Торкун Михайло Семенович, 1914 р., с. Жуки. Пропав безвісти 6.11.1941 р. у період оборони м. Севастополь.

Торубара Андрій Андрійович, 1922 р., с. Бориси. Рядовий. Убитий 28.04.1944 р. (6.05.1944 р.). Похований: с. Орловка, братське кладовище 54 СК (стрілецький корпус) 2 гв. А.

Тупота Микола Павлович, 1918 р., с. Крупське (зняте з обліку). Червонофлотець. Пропав безвісти 20 — 30.12.1941 р. у період оборони м. Севастополь.

 

 

У

Ульянов Віктор Вікторович, 1925 р., смт Градизьк. Мобілізований у 1941 р. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Устенко Трохим Іванович, 1910 р., м. Глобине. Призваний Ялтинським МВК. Крим. Рядовий. Загинув 7.11.1941 р. з санітарним транспортом "Армения" на траверзі Ведмідь-гори.

Ф

Федько Павло Тимофійович, 1912 р., с. Пузикове. Червоноармієць. Загинув у бою. Похований: м. Севастополь.

X

Химченко Федот Іванович, 1909 р., Глобинський р-н. Призваний у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти в грудні 1943 р.

Хоменко Петро Микитович, 1905 р., с. Пугачівка (зняте з обліку). Рядовий стрілецького полку. Потрапив у полон 8.08.1941 р. Знаходився у таборі, місце якого встановити не вдалося. Доля невідома.

Ш

Швидько (Швидкий) Денис Макарович, 1921 р., с. Погреби. Гв. лейтенант 198 гв. артилерійської стрілецької дивізії прориву. Загинув 18.02.1943 р. Похований: с. Усайківка Дергачівського р-ну Харківської обл.

Шевченко Олександр Савич, 1920 р., м. Глобине. Червонофлотець. Загинув 3.07.1942 р. Похований: м. Севастополь.

Шендрик Василь Гнатович, 1905 р., Глобинський р-н. Пропав безвісти 2.11.1943 р.

Шутка Андрій Васильович, 1905 р., Глобинський р-н. Патріот-одиночка. Розстріляний карателями в травні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Я

Яременко Михайло Олексійович, 1918 р., Глобинський р-н. Призваний Глобинським РВК. Червоноармієць. Загинув у 1942 р. у Криму.

Ярещенко Андрій Федорович, 1897 р., м. Глобине. Патріот-одиночка. Загинув у травні 1942 р. Місце поховання невідоме.

 

 

ЗА МІСЦЕМ ПОХОВАННЯ ВОЇНІВ

А

Актанов Іскен, рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Андреєв Т. І., рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Антонов Олександр Володимирович, гв. старший лейтенант 208 гв. стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: с. Середпілля. Сільське кладовище, братська могила.

Ахмедов Набат, рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Б

Бабурін С. Т., гв. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Білоус Влас Іванович, 1918 р., м. Гуляйполе Гуляйпільського р-ну Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Помер від ран 16.11.1943 р. Похований: смт Градизьк.

Болдов Іван Володимирович, 1924 р., гв. лейтенант 294 гв. стрілецького полку 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Большаков С. О., гв. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Борисенко Данило Купріянович, 1910 р., м. Запоріжжя. Призваний у 1941 р. Мол. лейтенант. Загинув 17.09.1941 р. Похований: с. Чорненьке (зняте з обліку).

Буданов П. О., ст. лейтенант.

 

 

Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Букашкін В. М., рядовий 97 стрілецької дивізії. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

В

Варченко Г. Ф., рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Васильєв Степан Митрофанович, капітан, штурман 289 ближньобомбардувального полку. Загинув у бою 13.09.1941 р. Похований: с. Турбаї, сільське кладовище.

Вахобаєв Абдулахат, рядовий 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Волнухін П. І., рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Г

Годенишвілі Г. Д., лікар 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Гвоздьов І. К., військовослужбовець фінчастини 1059 стрілецького полку. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Гельфанд Клара Євгенівна, 1914 р., військфельдшер. Загинула 12.09.1941 р. Похована: с. Яроші.

Гергель Ф. І., рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Голуб Петро Сильвестрович, 1905 р., м. Суми. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Пропав безвісти 12.09.1941 р. у районі ст. Глобине.

Горелик 3. С, мол. лейтенант, начальник артпостачання штабу 1059 стрілецької дивізії. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Горда Г. О., майор. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Губін Тимофій Андрійович,

 

 

1907 р., м. Суми. Мобілізований у 1941 р. Гв. сержант. Помер від ран 27.02.1943 р. Похований: смт Градизьк.

Губка Я. Л., рядовий 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Гузеев Олександр Петрович, 1924 р., гв. лейтенант 294 стрілецького полку 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Д

Дирін П. М., сержант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Гло-бинський р-н.

Дироколенко Яків Іванович, 1900 (1913) р., с. Орлівка Буринського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 12.10.1943 р. Похований: смт Градизьк, братська могила.

Дульфанд Абрам Аронович, 1908 р., м. Київ. Мол. лейтенант. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Сиротенки.

Є

Євстратов Микола Гнатович, 1920 р., гв. лейтенант 294 гв. стрілецького полку 97 стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Єжов Петро Григорович. Гв. ст. сержант 294 гв. стрілецького полку 97 стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

З

Задовисвічка (Задависвічка) М. П., начальник оперативної служби, політрук штабу 1059 стрілецької дивізії. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Замиховський О. М., рядовий. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Зінгерман Еля, гв. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Зотеєв К. І., ст. лейтенант.

 

 

Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

І

Іванов М. Л., військовослужбовець фінчастини 1059 стрілецького полку. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Іспраілов Гаджи, рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

К

Калачов О. В., ст. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Калюжний М. Т., рядовий. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Капітанов, ст. лейтенант. Загинув у бою при форсуванні Дніпра в районі смт Градизька у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Карайдиров Сегімбай, мол. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Карелін К. А., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Касімов Рустам, гв. рядовий 208 гв. стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: с. Середпілля, сільське кладовище, братська могила.

Кларштейн Й. О., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Ковтун Г. М., майор. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Ковтун Іван Васильович, с. Новоуспенка Веселівського р-ну Запорізької обл. Призваний у 1941 р. Рядовий. Загинув 2.10.1943 р. Похований: с. Ламане.

Кознімирський Д. Й., лікар 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Колбін М. О., старшина.

 

 

Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Коломієць Борис Григорович, гв. майор, начальник артилерії 294 гв. стрілецького полку 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Котовський І. М., лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра у вересні 1943 р. Похований: м. Глобине.

Крапівін Іван Федорович, гв. сержант 208 гв. стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: с. Середпілля, сільське кладовище, братська могила.

Круглов Іван Васильович, капітан 289 ближньобомбардувального авіаполку, командир авіаескадрильї. Загинув у бою 13.09.1941 р. Похований: с. Турбаї, сільське кладовище.

Крупнов Олександр, матрос-автоматник 298 стрілецької дивізії. Загинув у бою при форсуванні Дніпра в районі смт Градизьк у вересні 1943 р. Похований: смт Градизьк, братська могила.

Крутов В. О., рядовий 97 стрілецької дивізії. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Крюков Н. Т., комбат. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Кубаньов М. О., сержант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Кугаєвський Г. Т., гв. капітан, полковий інженер. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Кузнецов Олександр Єгорович, гв. ст. сержант 294 гв. стрілецького полку 97 стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Кукарін О. В., мол. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Куликов Михайло Ілліч, 1897 р., м. Владимир. Росія. Призваний у 1942 р. Рядовий. Помер від ран 19.12.1943 р. Похований: м. Глобине.

Кулинич Р. П., рядовий 97

 

 

стрілецької дивізії. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Кучмар В. Л., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Л

Літцев Я. С., майор. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Лосєв, матрос-автоматник 298 стрілецької дивізії. Загинув у бою при форсуванні Дніпра в районі смт Градизьк у вересні 1943 р. Похований: смт Градизьк, братська могила.

Лук'яненко Г. С., медсестра 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинула у вересні 1941 р. Похована: с. Яроші, братська могила.

М

Малахов Михайло Григорович, гв. лейтенант 208 гв. стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: с. Середпілля, сільське кладовище, братська могила.

Малашкін, матрос-автоматник 298 стрілецької дивізії. Загинув у бою при форсуванні Дніпра в районі смт Градизьк у вересні 1943 р. Похований: смт Градизьк, братська могила.

Масленніков М. М., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Махкамов, автоматник 298 стрілецької дивізії. Загинув у бою при форсуванні Дніпра в районі смт Градизьк у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Машаков Олександр Родіонович, 1914 р., гв. капітан 29 повітряно-десантного полку Воронезького фронту. В числі перших форсував Дніпро з групою автоматників. Загинув у бою 2.10.1943 р. Герой Радянського Союзу. Похований: смт Градизьк, братська могила.

Машарін І. М., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Мельников О. А., рядовий.

 

 

Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Могдабаєв, рядовий-автоматник 217 стрілецького полку. Підірвав протитанковою гранатою ворожий танк. Убитий осколком біля с. Зубані у вересні 1943 р. Похований: околиця с. Зубані.

Моторін Б. І., рядовий 97 стрілецької дивізії. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Мурадімов Манзакір, гв. рядовий 208 гв. стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: с. Середпілля, сільське кладовище, братська могила.

Н

Найденко П. М., службовець фінчастини 1059 стрілецького полку. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Недопако Г. Д., лікар 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинув (загинула) у вересні 1941 р. Поховано: с. Яроші, братська могила.

Ніколаєв Г. А., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

О

Обідов Камел, гв. рядовий 294 гв. стрілецького полку 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою в вересні 1943 р. Похований: с. Пу-зикове, братська могила.

Опришко І. І., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Орехов Ф. М., майор. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

П

Палій Г. К., медсестра 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинула у вересні 1941 р. Похована: с. Яроші, братська могила.

Папанян Георгій Назарович, гв. ст. сержант 208 гв. стрілецького полку. Загинув у бою 27.09.1943 р. Похований: с. Середпілля, сільське кладовище, братська могила.

 

 

Пащенко Григорій Кузьмич, 1904 р., с. Клочківка Глухівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: смт Гради и.к, братська могила.

Піковська Г. Б., лікар 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинула у вересні 1941 р. Похована: с. Яроші, братська могила.

Плєтньов М. П., рядовий. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Попов Б. М., капітан, помічник командира полку 1059 стрілецької дивізії. Загинув у вересні 1941 р. Похований: с. Яроші, братська могила.

Попов І. В., рядовий. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Прохоренко В. Н., капітан. Загинув при форсуванні Дніпра в ЖОВТНІ 1943 р. Похований: Гло-бині і.кий р-н.

Пузеєв О. А., мол. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Р

Радченко Г. Ф., Рядовий. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Рейтер, м. Київ. Знаходився у концтаборі смт Градизьк. Доля невідома.

Ринденко Сергій Лук'янович, 1909 р., Яблучненська сільрада Великописарівського р-ну Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Рядовий. Загинув 2.09.1943 р. Похований: с. Платонівка (зняте з обліку).

Русінов С. О., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

С

Самикін Олександр Григорович, гв. рядовий 294 гв. стрілецького полку 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Сегеда Василь Федорович, гв. рядовий 294 гв. стрілецького

 

 

полку 97 гв. стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Середа Г. Г., лікар 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинув (загинула) у вересні 1941 р. Поховано: с. Яроші, братська могила.

Сєдов І. І., ст. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Скворцов П. Ф., капітан. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Случін Іван Федорович, 1923 р., гв. лейтенант 294 гв. стрілецького полку 97 стрілецької дивізії. Загинув у бою у вересні 1943 р. Похований: с. Пузикове, братська могила.

Солянчук Юхим Якович, 1903 р., Глухівський р-н Сумської обл. Мобілізований у 1943 р. Рядовий. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: смт Градизьк, братська могила.

Сотников Ф. В., комбат. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Старжинський Лаврентій Семенович, капітан, командир 102 окремого батальйону зв'язку. Загинув у бою у вересні 1941 р. Похований: с. Сиротенки, братська могила.

Старостін В. О., старшина. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Стодолкін С. М., майор, льотчик. Загинув у бою при наступі та форсуванні Дніпра у вересні 1943 р. Похований: с. Пустовойтове, братська могила.

Столбовський О. І., гв. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Страхов В. В., ст. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Сухачов О. І., рядовий. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Т

Таджиєв Ашир, рядовий.

 

 

Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Гло-бинський р-н.

Тахтасімов Хаміджан, гв. лейтенант. Загинув під час форсування Дніпра у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Ткаченко К. М., медсестра 297 стрілецької дивізії 342 медсанбату. Загинула у вересні 1941 р. Похована: с. Яроші, братська могила.

Труфанов О. М., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Турсунов Султан, рядовий. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

У

Урінов О. 3., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Устименко Г. Я., ст. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

X

Харитоненко М. Н., гв. лейтенант. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Храмов, сержант-автоматник 298 стрілецької дивізії. Загинув у бою при форсуванні Дніпра в районі смт Градизьк у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Ч

Чепіга Я. М., ст. політрук. Загинув під час форсування Дніпра у вересні 1943 р. Похований: м. Глобине.

Ш

Шаклейн В. І., рядовий 97 стрілецької дивізії. Загинув у жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Швець В. Г., майор. Загинув у бою під час форсування Дніпра у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Шевченко Іван Пилипович, 1909 р., Великописарівська селищна рада Великописарівського р-ну

 

 

Сумської обл. Мобілізований у 1941 р. Сержант. Загинув 17.09.1943 р. Похований: с. Броварки.

Щ

Щербина І. Ю., капітан. Загинув при форсуванні Дніпра в жовтні 1943 р. Похований: Глобинський р-н.

Щербина Федір, м. Київ. Старшина. Убитий під час обстрілу с. Кагамлик 13.09.1941 р. Похований: с. Кагамлик.