История Полтавы

Книга Скорби Украины. Полтавская область. Том 2 / 1

• 

Подробности

Просмотров: 12355

К53

КНИГА СКОРБОТИ УКРАЇНИ. Полтавська область. Том 2. Головна ред. кол.: І. О. Герасимов (голова) та ін.; обласна ред. кол.: О. О. Нестуля (голова редколегії) та ін. — Полтава: Полтавський літератор, 2003. — 628 с.

ISBN 966-7462-81-1
ISBN 966-7462-83-8
ББК 63.3 (2)722.78(4 Укр - 4 Пол)

До другого тому Книги Скорботи України по Полтавській області занесено імена невинних жертв Великої Вітчизняної війни - мирних жителів м. Комсомольськ, м. Кременчук, м. Лубни, Лубенського, Машівського району, м. Миргород, Миргородського, Новосанжарського, Оржицького, Пирятинського, Полтавського, Решетилівського, Семенівського, Хорольського, Чорнухинського, Чутівського, Шишацького районів, яких було розстріляно на окупованих територіях, закатовано в концтаборах та ін.

© Обласна редколегія Книги Пам'яті України

ЗМІСТ

 

 

 

ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНОГО СЕРІАЛУ КНИГА ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ

ГЕРАСИМОВ Іван Олександрович (голова)

МАКОВСЬКИЙ Іван Тимофійович (заступник голови)

ПАНЧЕНКО Петро Пантелеймонович (заступник голови)

ВИШНЕВСЬКИЙ Роман Гнатович (відповідальний секретар)

АРТЬОМОВ Олександр Сергійович

ГЕРМАНЧУК Петро Кузьмович

ЗЯБЛЮК Михайло Павлович

ІВАНЕНКО Борис Васильович

КЛІЧАК Василь Йосипович

КЛОКОВ Всеволод Іванович

КОВБА Іван Володимирович

КОРОЛЬ Віктор Юхимович

КУРАС Іван Федорович

ЛИСЕНКО Олександр Євгенович

ЛИСЕНКО Петро Васильович

МЕЛЬНИЧУК Петро Іванович

МЕНШУН Валентина Іванівна

ОМЕЛЬЧУК Дмитро Володимирович

ПИРІГ Руслан Якович

ПРОКОПЕНКО Володимир Павлович

РЕЄНТ Олександр Петрович

САВЧАК Василь Миколайович

ЧАЙКОВСЬКИЙ Анатолій Степанович

ЧАМАРА Віктор Федорович

 

 

ОБЛАСНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
КНИГИ ПАМ'ЯТІ УКРАЇНИ

НЕСТУЛЯ Олексій Олексійович (Голова редколегії)

ДМИТРЕНКО Юрій Михайлович (заступник голови редколегії)

САМОЙЛЕНКО Раїса Петрівна (відповідальний секретар)

МИТЬКО Леонід Борисович

БАБЕНКО Костянтин Степанович

ДУМЕНКО Леонід Васильович

ДЯЧЕНКО Анатолій Миколайович

КОСТЕНКО Микола Васильович

БІЛОУС Галина Петрівна

ЛЯПАНЕНКО Микола Іванович

АБРАМЕНКО Микола Іванович

МАТВІЄНКО Олександр Федорович

МИРОШНИЧЕНКО Володимир Іванович

ФЕСИК Катерина Борисівна

ШКУРПЕЛА Віктор Павлович

ОБЛАСНА РЕДАКЦІЯ
ПОШУКОВО-ВИДАВНИЧОГО ВІДДІЛЕННЯ

САМОЙЛЕНКО Раїса Петрівна (керівник)

ШЕВЦОВА Зоя Луківна

УБИЙВОВК Любов Гнатівна

 

 

НАШ БІЛЬ, НАША ПАМ'ЯТЬ

У Сталінграді, у музеї
Є лист твойого земляка,
Його, рядочок до рядка,
Він кров'ю написав своєю.

На жаль, лише не можна взнати
Ім'я й по батькові солдата,
Який у ту важку годину
Не встиг закінчити листа
І підписав його отак:
"Пономаренко з Чутівщини..."

Тарас НІКІТІН

Війна. Ця страшна звістка вже через кілька годин після нападу ворога облетіла всі міста і села Полтавщини.

Уже у перші дні війни тисячі трудящих з'явилися до райвійськкоматів з проханням направити їх на фронт. До середини липня 1941 року таких заяв було 3153, в тому числі від жінок — 1155. В ряди народного ополчення вступило 17385 чоловік.

Для боротьби з ворожими парашутистами, шпигунами і диверсантами в області було організовано 44 винищувальних батальйони, що об'єднували близько 9 тисяч бійців і командирів.

А для допомоги їм створили 2310 груп сприяння, до яких увійшли 22110 чоловік. Враховуючи можливість тимчасової окупації області ворогом, заздалегідь готувалися сили для підпільної і партизанської боротьби.

Багато людей працювало на спорудженні оборонних укріплень.

Економіка була підпорядкована інтересам фронту, здійснювалася перебудова всієї роботи на воєнний лад. Основним програмним документом для цього стала директива Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 року. В ній говорилося:

 

 

"Віроломний напад фашистської Німеччини продовжується. Метою цього нападу є знищення радянського ладу, захоплення земель, поневолення народів, пограбування, загарбання нашого хліба, нафти, відновлення влади поміщиків і капіталістів...

В силу нав'язаної нам війни наша країна вступила в смертельну сутичку зі своїм небезпечним і підступним ворогом — німецьким фашизмом".^*

Було зобов'язано мобілізувати всі сили народу для розгрому ворога, для нещадної розправи з ордами німецького фашизму. Все для фронту, все для перемоги.

Невмирущими подвигами у той важкий для країни час уславили себе полтавці. Коли гітлерівці прорвалися до Дніпра і нависла загроза захоплення ворогом Крюкова (нині правобережна частина Кременчука — Крюківський район міста) та самого Кременчука, тут спішно формується Кременчуцька дивізія народного ополчення, переважно із робітників і службовців Крюківського вагонобудівного заводу та деяких промислових підприємств міста. Вона налічувала понад 3,5 тисячі бійців — три полки. Ціною свого життя кременчуцькі ополченці тримали фашистів і зірвали їх спроби захопити Крюків та з ходу форсувати Дніпро.

У ті перші дні серпня 1941 року в Полтаві було сформовано Зведений полк Полтавського тракторного училища, пізніше реорганізований у військове танкове училище. До складу полку увійшли дві роти курсантів тракторного училища, курсанти 8-го окремого запасного тракторного батальйону та два батальйони політбійців — партійного і комсомольського активу області на чолі з вихованцем училища кремлівських курсантів полковником І. А. Черенковим. Воїни полку — українці, росіяни, білоруси, вірмени, євреї, представники інших національностей, озброєні гвинтівками й пляшками з запалювальною сумішшю, до 19 серпня героїчно стримували навалу ворога по лінії Дніпра від Келеберди

---

^* Полтавщина у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу. 1941 — 1945. Збірник документів і матеріалів. Київ: Наукова думка. — С. 18—19.

 

 

до Орлика до підходу резервних військ, а потім до 17 вересня вели запеклі бої з переважаючими силами гітлерівців у районі Дніпропетровська, Верхньодніпровська, Нижньодніпровська, Ломівки. Там полягли майже всі бійці і командири Зведеного полку. Менше 100 чоловік повернулися до Полтави, щоб евакуюватися на Схід і потім продовжувати бої в багатьох інших місцях.

У ніч на 31 серпня 1941 року фашистам вдалося форсувати Дніпро в районі села Келеберда. Радянським військам, які захищали Кременчук, загрожувало оточення. За наказом командування 8 вересня вони залишили місто, а 9 вересня озвірілі фашистські банди вдерлися до нього.

Наприкінці вересня — на початку жовтня 1941 року протягом 14 діб частини Червоної Армії вели вперті оборонні бої на підступах до Диканьки, стримуючи ворожі війська, що рвалися до Харкова.

Тут, поблизу Диканьки, на світанку 25 вересня 1941 року провів свій перший в Україні бій гвардійський полк реактивних мінометів — прославлених "катюш".

Колишній командир полку генерал-лейтенант артилерії запасу О. І. Нестеренко через 25 років після перемоги над ворогом так згадував про ті тривожні дні: "...Ми зайняли позицію поблизу Диканьки, в тих самих місцях, про які так поетично писав Гоголь.

На підступах до села, маскуючись у гаю, зосередилась ворожа піхота. Фашисти готувалися до рішучого наступу. Треба було допомогти нашим... кавалерійським ескадронам зірвати атаку ворога... І ось близько полудня було дано повний залп дивізіону... Протягом якихось десяти секунд 192 снаряди накрили бойові порядки ворога. Щільність вогню в такий короткий час була досі небаченою... Гай був оповитий густим чорним димом. Уцілілі фашисти вискакували в поле і бігли хто куди".

Це було одне з перших бойових застосувань "катюш" на фронті.

 

 

У 1973 році на місці бою встановлено пам'ятник грізній зброї. На постаменті навік застигла бойова гвардійська "катюша".^* Правобережна частина території Полтавщини була окупована на початку серпня 1941 року, решта території — у вересні — на початку жовтня того ж року. Фашисти встановили тут жорстокий режим воєнної диктатури і терору, влаштували табори смерті для радянських військовополонених у Кременчуці, Лубнах, Полтаві, Хоролі, Градизьку. Тільки в перші дні окупації гітлерівці стратили в Полтаві понад 1000 мирних жителів.^**

Розпочавши збройну агресію, нацисти відразу ж заходилися реалізовувати свою програму — поставили перед армією і окупаційною адміністрацією завдання винищення населення. "В Україні найкраще буде вбити всіх чоловіків віком понад 15 років", — так заявляв один з нацистських проводирів Герінг. Проводився масовий геноцид, тобто організоване і послідовне знищення мирних громадян, незважаючи на статті Додатку Гаазької міжнародної конвенції про закони та звичаї війни, свого часу підписаної і ратифікованої Німеччиною.^***

Керівники третього рейху видали цілу низку розпоряджень і наказів щодо регламентації життя населення на окупованій території. Для цього був створений відповідний адміністративний апарат.

Нижчою інстанцією місцевого управління була сільська управа на чолі зі старостою, якого призначав бургомістр.

Староста з поліцаями втілювали "в життя" розпорядження німецьких адміністративних органів (вели облік населення, стягували податки, забезпечували військові поставки та ін.). Сільська управа забезпечувала вилучення у населення зброї, боєприпасів, радіоприймачів, проведення сільськогосподарських робіт, виконання антиєврейських обмежень тощо.

---

^* Диканька. Історикокраєзнавчий нарис. — Харків: Прапор, 1973. — С. 31—32.

^** Наш рідний край. Полтавська область. Історико-статистичний нарис. — Полтава. 1991. - С11.

^*** Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941 — 1945. — Київ: Пошуково-видавниче агентство Книги Пам'яті України, 2000. — С. 179.

 

 

Німецьким командуванням у лютому 1942 року було припинено навчання в школах, а з 1 квітня 1942 року дозволялося проводити заняття тільки в молодших чотирьох класах народних шкіл.

Округовий інспектор по сільському господарству м. Лубни Мюллер видав наказ у червні 1942 року про роботу в полі 10—14-річних дітей під керівництвом учителя на обробітку просапних культур. Працювати треба було і в неділю.

У наказі гебітскомісара Хорола від 24 вересня 1942 року вказувалося, що кожний шеф району повинен передати найкращі меблі і господарські речі з тих, що є в районі, у службове приміщення міста.

У Миргороді гебітскомісар наказав здавати по 720 літрів молока з кожної корови. "Корови, від яких не буде здано в 1943 році щонайменше 720 літрів молока, в 1944 році належать до м'ясопоставки".

На зміцнення окупаційного режиму спрямовувалася діяльність польової жандармерії.

Відчувши вже протягом перших місяців війни опір місцевого населення, гітлерівське командування 16 вересня 1941 року видало наказ, який передбачав, що за вбивство одного німецького солдата смертна кара чекала щонайменше 50—100 мирних громадян. Людське життя було нічого не варте. Для залякування діяв режим надзвичайної жорстокості.

З цією метою було створено спеціальні оперативні групи поліції безпеки та СД—айнзацгрупи. Окрім айнзацгруп, найактивнішими учасниками геноциду стали таємна польова поліція та польова жандармерія. Генерал Хойзінгер визнав, що ставлення до цивільного населення дають командуванню сприятливу можливість для здійснення своєї мети — систематичного зменшення слов'янського та єврейського населення.

За окремим планом знищувалися пацієнти стаціонарів з тяжкохворими. В м. Полтава були позбавлені життя хворі психіатричної лікарні, для яких вона стала останнім притулком.

 

 

Одним з найбільших злочинів нацистів у роки Другої світової війни став геноцид проти поневолених народів. Не стали винятком і діти. Вони гинули під час облав, від каральних акцій есесівців, коли заручниками ставали мирні мешканці міст і сіл. Багато малолітніх в'язнів знайшли свою смерть у концтаборах, де над ними проводилися жахливі експерименти: там випробовували різноманітні біологічні препарати. Нерідко гітлерівські загарбники використовували дітей як донорів під час лікування поранених німецьких офіцерів та солдатів.

Справжніми конвеєрами смерті стали "робочі", "трудові" табори та гетто. Незважаючи на те, що вони не вважалися таборами смерті на зразок Бухенвальда, в них було закатовано, померло від голоду, хвороб і холоду багато людей.

За расистською теорією Гітлера було визначено кілька націй, які підлягали повному знищенню. На першому місці в цьому списку стояли євреї, яких розглядали як основних носіїв більшовизму. Для їх ліквідації в Україні було створено дві айнзацгрупи, які вже на початку липня 1941 року приступили до операції.

Пригадує Олена Олександрівна Браденбург: "27 вересня 1941 року по м. Кременчук був проголошений наказ про те, що всі євреї повинні покинути свої квартири і з'явитися в спеціально відведені бараки для постійного проживання в селищі Нова Іванівка. Під час перебування там у них відібрали всі речі і документи, а колишні їхні квартири поліцаї розграбували. В ба-раці, де розмістили євреїв, були вибиті вікна, готувати гарячу їжу не дозволяли, бараки не опалювалися".^*

В останніх числах жовтня 1941 року і на початку листопада їх всіх розстріляли загальною кількістю до 8000 чоловік.

На території Піщаної гори в переважній більшості судово-медичною комісією в листопаді 1943 року були виявлені трупи у цивільному одязі. На підставі показань свідків з місцевого населення

---

^* ДАПО, ф. р - 3388, оп. І, спр. 688, арк. 6.

 

 

було встановлено, що там розстрілювали єврейське населення міста, зокрема дітей та підлітків.^*

Уже в перші дні окупації жертвами нацистів стали сотні тисяч євреїв. Уціліле єврейське населення було загнане у спеціально створені ізольовані поселення — гетто. Одне з таких гетто було в м. Кременчук по вул. Леніна, 22.^**

Через деякий час євреїв відправляли в "табори смерті", які терміново обладнувалися газовими камерами. На шляху до смерті приречених били, штовхали прикладами, а також залізними палицями. Камера ставала могилою. Так званий голокост — тобто масове знищення людей єврейської національності — проводився окупантами після зайняття будь-якої території України.

Упевнені в своєму кінцевому успіху, нацисти реалізовували план "Ост", за яким передбачалося вичистити загарбані землі від українців та інших неарійських народів.

Лихо і смерть принесли окупанти населенню. В Кременчуці було створено три табори для військовополонених. Від катувань і голоду в них щодня вмирали десятки радянських людей. Про нелюдське ставлення до військовополонених розповідав очевидець Т. К. Жванія. "У лютому 1942 року лікар табору німець Орлянд викликав до себе військовополоненого лікаря Булочника. Під час допиту він викрутив йому руки, зламав стегно, виколов очі і наказав розстріляти".

Головне управління служби безпеки фашистської Німеччини облюбувало ліс на північ від Лубен для ставки Гітлера. З цією метою в Лубни 17 листопада 1941 року прибула спеціальна команда "Ост", яка мала побудувати "ейхенгейм" (дубовий будинок) для свого фюрера. Однак партизани і підпільники не давали спокою гітлерівцям ні вдень, ні вночі. У результаті

---

^* Німецько-окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. — Київ: Державне видавництво Політичної літератури УРСР, 1963. — С. 253—254.

^** Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України. 1941-1944. - Київ, 2000.

 

 

будівництво дубового будинку було перенесене під Вінницю.^*

У 1942 році окупанти влаштували табори для військовополонених на території Лубенського педагогічного інституту і в приміщенні школи №8. Жителі міста всіляко допомагали радянським воїнам, які тікали з цих таборів смерті. Багатьом пораненим, які потрапили в оточення, врятував життя хірург С. О. Тимофєєв.

Жахливе творилося на території Хорольського цегельного заводу, де окупанти теж створили табір смерті для військовополонених. Про цей табір, як про місце варварських знущань і катувань говорилося в одній із нот Радянського уряду. Найбільш пекельним місцем табору була так звана Хорольська яма. Це дійсно була яма, і якої до війни вибирали глину. Її обгородили колючим дротом і тут тримали під відкритим небом в негоду і холод тисячі людей. Взимку щодня виносили звідти десятки трупів.

Військовополонених за найменшої підозри кидали в глибоку яму, де було десять камер. У них, у напівзігнутому положенні, серед смороду, без їжі і води, військовополонених залишали на декілька днів. Мало хто виносив ці муки. Двадцятирічні юнаки виходили звідти сивими і зігнутими. Багато вмирало.^**

Український письменник Дмитро Бедзик писав про цю яму так: "Щоб не киснути в калюжах, кожен намагався заселити сухий горбик днища. Вночі пробували лягати, тулилися один до одного, але холодна вода відбирала у людей рештки тепла, тіло промерзало наскрізь. І лише під ранок падали безсилі і засинали важким сном. Вранці комендант табору не раз в'їжджав у яму і толочив людей копитами свого коня".^***

Відділки табору були розкидані по всьому місту: на заготзерні, у будинку райвиконкому, середній школі № 2 та інших.

---

^* Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область. — Київ, 1967. — С. 577.

^** Німецькі окупанти на Полтавщині (1941 — 1943). Збірник документів. — Полтава: видавництво "Зоря Полтавщини", 1947. — С. 22.

^*** Газ. "Зоря Полтавщини", 13 жовтня 1944 р.

 

 

У хорольських таборах смерті фашисти знищили понад 55 тисяч людей. Про нечувані звірства фашистів у Хоролі розповідав військовий лікар Л. Орловський, який сам був в'язнем табору, але дивом уник смерті.

Табір смерті не розкрив до кінця всю таємницю трагічної загибелі людей. Колишній в'язень художник О. Різниченко написав картину, на якій зобразив, як фашисти глумилися над полоненими, нацьковували на них собак, б'ючи нагаями. Ця картина була направлена в Нюрнберг.

Чимало страшних сцен зобразив художник Є.С. Кобитєв в картинах-етюдах "До останнього подиху" і "Люди, будьте пильні", а також у книзі "Хорольська яма".

Про табір смерті Хорольська яма письменник М. Дубов написав повість "Біля самітнього дерева".^*

Про звірства німецько-фашистських загарбників у Кременчуці та кременчуцьких таборах смерті свідчать документальні матеріали.

На початку другої половини вересня 1941 року у військові казарми міста, де до окупації розміщувався 12-й батальйон і 7-а батарея радянських військ, стали прибувати військовополонені. Німецьке командування організувало в цих містах табори для них. Територія була обнесена в декілька рядів колючим дротом. На кутках і у великих перегонах були встановлені вишки для охорони. Табори вміщували в себе одночасно до 20 тисяч приречених.

Казарми, що були на території таборів, не могли повністю вмістити весь склад військовополонених, тому більшість із них розміщувалися під відкритим небом, незважаючи на осінні холоди та зимові морози.

Табір, розташований на території 12-го батальйону, називався табором "А", на території 2-ої батареї — табором "В". Крім того, був ще один табір на дзеркальній фабриці, де німці тримали військовополонених для тяжких фізичних

---

^* Полтавщина. Енциклопедичний довідник. — Київ, 1992. — С. 953.

 

 

робіт по будівництву дерев'яного мосту через річку Дніпро.

Зі свідчень колишніх військовополонених Тараса Костянтиновича Жванія, Івана Васильовича Цимбаліста, Василя Григоровича Харідзе та інших встановлено, що в усіх цих таборах гітлерівці свідомо винищували військовополонених.

Харчування не забезпечувало навіть просто виживання, а нових прибуваючих зовсім не годували по декілька днів, доводячи їх до повного виснаження. Не рятувала баланда, якої давали півлітра на добу, особливо з горілого жита, що смаком нагадувала мазут.

Внаслідок недоїдання в таборах поширювалися тиф, дизентерія та інші інфекційні захворювання.

Смертність від голоду та епідемічних хвороб доходила щодня до 300 чоловік. Крім того, десятки людей гинули від катувань, побоїв, обмороження та інших форм знущань.

Встановлено, що фашистські нелюди за період окупації Кременчука з 9 вересня 1941 року по 29 вересня 1943 року замучили, розстріляли більше 37 тисяч військовополонених червоноармійців і командирів та майже 60 тисяч мирних жителів.^*

Службово-експертною комісією Кременчука виявлено 62 великі ями-могили. Було розкрито 16, з яких вийнято 736 трупів.

Про небачену жорстокість фашистів на окупованій Полтавщині свідчить нота Уряду СРСР від 25 листопада 1941 року, яку народний комісар закордонних справ направив усім послам і посланникам держав, з якими СРСР мав дипломатичні стосунки. В ній, зокрема, говорилося: "Радянський уряд має численні факти, які свідчать про систематичні звірства і розправи, що чинила німецька влада над полоненими червоноармійцями і командирами Червоної Армії. За останній час ці факти стали особливо численними і набули жахливого характеру, викриваючи тим самим ще раз німецьку воєнщину і німецький уряд як банду насильників, які не рахувалися з жодними нормами міжнародного права, законами людської моралі...

---

* ДАПО, ф. р - 3388, оп. І, спр. 688, арк. 1-2.

 

 

У Чорнухинському таборі за найменше порушення встановленого порядку полонених систематично били гумовими дубинками і розстрілювали на місці без попередження. Тільки за один день 17 вересня в цьому таборі було розстріляно 95 чоловік. Велика кількість полонених вмирали від виснаження.

Під час перекидання військовополонених з Хорола в Семенівку їх змушували весь час бігти. Тих, хто падав від утоми і виснаження, негайно розстрілювали...

Табірний режим, встановлений для радянських військовополонених, став брутальним і обурливим порушенням найелементарніших вимог, що пред'являлися відносно утримання військовополонених міжнародним правом і, зокрема, Гаазькою конвенцією 1907 року, визнаною як Радянським Союзом, так і Німеччиною...

Доводячи ці жахливі факти до відома всіх держав, з якими СРСР має дипломатичні стосунки, Радянський уряд з обуренням протестує перед усім світом проти варварських актів порушення німецькою владою елементарних норм міжнародного права і покладає всю відповідальність за ці нелюдські дії німецьких військових і цивільних властей на злочинну гітлерівську владу Німеччини".^*

Ще до захоплення території німецько-фашистськими окупантами в області проводилася робота по створенню підпілля, партизанських загонів і диверсійних груп, що мали діяти на окупованій ворогом території. Було створено підпільний обком партії на чолі з секретарями С. Ф. Кондратенком та Г. Ф. Яценком, 44 підпільні райкоми, 120 підпільних первинних партійних організацій. Сформовано підпільний обком комсомолу, 13 райкомів, 27 комсомольських організацій і груп, а також три територіальних обкоми ЛКСМУ з центрами в Полтавському, Пиря-тинському та Семенівському районах. Створено 151 партизанський загін для боротьби в тилу ворога. Крім того, три загони в складі 85 чоловік виїхали в правобережні райони України.^**

---

^* Газ. "Известия", № 279 (7655), 25 листопада 1941 р.

^** Наш рідний край. Сторінки з історії Полтавщини в запитаннях і відповідях. — Полтава, 1990, — С. 59.

 

 

У перші дні окупації ворогу вдалося розгромити частину підпільних організацій, особливо у степових та лісостепових районах. Проте, незважаючи на гітлерівський терор, боротьба продовжувалася. У Полтаві діяли патріотичні групи, які очолювали Т. П. Сіриченко, П. І. Токар, Я. М. Мисецька, Г. П. Шаліганова, комсомольсько-молодіжні групи О. К. Убийвовк ("Нескорена Полтавчанка"), Й. Й. Баяна, О. П. Лімова та інші. Героїчну боротьбу проти окупантів та їх приспішників вели в Кременчуці 6 підпільних груп. У числі їх керівників були командири Червоної Армії М. І. Ромашкін та І. О. Лисенко, які потрапили в оточення і залишилися на окупованій території, робітник Крюківського вагонобудівного заводу Г. Ф. Петько. У місті діяла група "Патріот Батьківщини" на чолі з С. Ф. Хайлом, група імені лейтенанта Дніпрова, очолювана І. X. Харченком, патріотична група на чолі з В. М. Остапенком. Підпільні групи діяли в ряді інших міст і сіл.^*

Патріоти розповсюджували антифашистські листівки, допомагали радянським військовополоненим тікати з фашистського полону, здійснювати диверсії тощо. Удари по ворогові наносили партизани Гадяцького, Миргородського, Шишацького, Лохвицького та інших районів.

За допомогу партизанам фашисти спалили села Баранівка, Велика Обухівка, Сакалівка та ряд інших, у кількох районах вбили, спалили, повісили сотні людей. Село Баранівку гітлерівці оголосили неіснуючим населеним пунктом.^**

Зв'язкова з села Великі Сорочинці Миргородського району, колгоспна ланкова, а потім голова сільради Ольга Антонівна Бондаренко, смілива розвідниця, полум'яний агітатор, одна з найактивніших діячів партизанського загону, разом з чоловіком і сімнадцятирічним сином Григорієм з самого

---

^* Наш рідний край. Сторінки з історії Полтавщини в запитаннях і відповідях. - Полтава. 1990, - С. 60.

^** Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область. — Київ, 1967. — С. 967.

 

 

початку фашистської окупації були активними партизанами загону. На їхньому подвір'ї, в сараї, був улаштований склад партизанських боєприпасів. Ольга Антонівна збирала відомості про окупантів і передавала їх партизанам.

Гестапівці заарештували Ольгу Антонівну та її чоловіка Семена Бондаренка. Вкинули їх до каземату, який знаходився в хаті Лебедя. Допити вів особисто комендант села Великі Сорочинці фашист Альфред Бартель.

Особливо мучили Ольгу Антонівну. Кати вимагали, щоб вона видала їм комуністів і партизанів. Але патріотка не промовила жодного слова. Ніхто не видав партизанів. Німці вивели всіх арештованих до річки Псьол і поставили їх над кручею... Ольга Антонівна стояла поряд зі своїм чоловіком, а далі застигли непорушні, мовчазні інші патріоти Юхим Омельченко, Іван Лісовий, Сергій Чугуй, Іван Сідельник...

Пролунали постріли. Розстріляні падали з кручі в сині води Псла. Деяких скидали багнетами.

Впала і Ольга Бондаренко, але вона була ще жива. Її поранило розривною кулею в ногу. Не подаючи ніяких ознак життя, вона лежала у воді. Коли стемніло, городами добралася до хати подруги Олени Люх, а потім перейшла до свого дядька Єгора Якимовича Чеха, який зумів улаштувати її в лікарню. Але побоюючись повторного арешту, вона через кілька днів переходить додому і деякий час переховується...

Потім разом із сином зібралася йти до партизанів... Не встигли перейти подвір'я, як на них накинулись німці і поліцаї.

І знову арешт... Ще раз повели на розстріл, але вже не до Псла, а на кладовище. Знову передсмертні хвилини під наведеними дулами автоматів. Та й цього разу не вбили Ольгу Бондаренко, а лише тяжко поранили в шию і в обличчя. Коли Ольга Антонівна прийшла до свідомості, катів поблизу вже не було. Поряд з нею лежав убитий син.

 

 

Підповзла до нього і міцно обняла. Вже не було сліз, не було й розпачу. Помста — ось чим палало серце матері.

Тут вона згадала, що в скрині є патрони для партизанів і німці можуть виявити їх. Востаннє поцілувала сина і, перемагаючи слабкість, почала повзти до своєї хати. Метр за метром просувалась вона, обливаючи кров'ю рідну землю. Вже біля самого порога своєї хати знепритомніла. Неймовірними зусиллями волі примусила себе опам'ятатись, вповзла в кімнату і почала переховувати патрони.

Раптом інстинктивно відчула небезпеку, оглянулася назад. На порозі стояв начальник поліції зрадник Скляр разом з двома поліцаями...

Пролунали три панічні постріли. На цей раз Ольга Бондаренко загинула. Вона посмертно нагороджена орденом Леніна. Її ім'ям названо вулицю, де стоїть будинок з меморіальною дошкою і споруджено пам'ятник славній землячці.^*

Село Велика Обухівка було партизанським. Аж до 20 листопада 1941 року тут господарювала Радянська влада. Німецькі фашисти, боячись зустрічі з партизанами, минали цю місцевість. Населення активно допомагало партизанам продуктами харчування, одягом та іншим. Штаб партизанського загону перебував у хаті колгоспниці Є. Д. Овчаренко, яка готувала партизанам страви, прала білизну, чим могла, допомагала їм.

Збереглася партизанська листівка, яку розповсюджував у селі партизан Павло Голян. "Гітлерівські собаки, — писалося у ній, — не тільки грабують населення, а й знущаються з трудящих... Хай вони запам'ятають, що пощади ворогові не буде".

12 листопада до Великої Обухівки підійшов німецький каральний загін, але партизани зустріли його кулеметним вогнем, завдавши ворогові відчутних втрат. Фашисти в паніці відступили в напрямі до с. Савинці. Через кілька годин ворог отримав підкріплення і знову пішов у наступ. Сили були нерівні, партизани відступили. Разом з ними пішла до лісу і значна частина жителів.

---

^* Газ. "Червона трибуна", Миргород, № 152, 26 грудня 1958 р.

 

 

Тоді фашисти влаштували звірячу розправу над мирним населенням, оточивши село з усіх боків. Вони палили будівлі, розстрілювали людей з автоматів, не даючи пощади ні жінкам, ні дітям. В одній із хат живими згоріли колгоспниця Є. Н. Шолуха та її троє дітей, в іншій — колгоспниця Софія Косенко з дитиною.^*

До хати колгоспника І. М. Гниди фашисти зігнали понад 20 чоловік, потім підпалили її і розстрілювали з автоматів кожного, хто робив спробу врятуватись. Крім того, 28 чоловік розстріляно в яру біля річки Обухівки. Того дня гітлерівські кати розстріляли і спалили живими 269 чоловік, 100 чоловік було тяжко поранено. Серед убитих — 161 жінка, 108 дітей віком до 15 років. Згоріли всі колгоспні будівлі, 125 родин залишилися без жител.

"...За допомогу партизанам, — цинічно повідомлялося у фашистському наказі, — село Обухівка спалене, а населення розстріляне".

Жорстока розправа над жителями цього героїчного села — один з найтяжчих злочинів німецько-фашистських загарбників на Полтавщині. Кладовище з братськими могилами страчених зареєстровано як пам'ятник Великої Вітчизняної війни.

У Великій Обухівці загинув її уродженець партизан М. С. Лагода, який потрапив у засаду.

Героїчною смертю загинула в селі і молода партизанка-розвідниця Роза Полякова. Потрапивши до рук ворога, вона відмовилася дати будь-які відомості про партизанів. Довго катували її фашисти і поліцаї, але так нічого й не добилися. Знівечений труп партизанки вони кинули в колодязь.

Свято зберігають люди пам'ять і про своїх героїчних односельців братів Павла і Григорія Гадянів, І. М. Ємця, П.І. Заболотька, Д. Г. Зона, О. М. Щербаня, І. К. Отришка, Ф. М. Пилип'янка, К. П. Олексієнка, санітарку Марію Кнюх, колгоспницю Уляну Божко, захоплених і закатованих фашистами у застінках гестапо.^**

---

^* ДАПО, ф. 115, оп. 1, спр. 2881, арк. 192.

^** Історія міст і сіл УРСР. Полтавська область. — Київ, 1967, — с. 663.

 

 

У чорні дні окупації Нових Санжар гітлерівці грабували населення, забирали майно, хліб, худобу. Один за одним з'явилися накази, розпорядження окупантів, за невиконання яких погрожували розправою. Вони ввели непомірні податки на кожне господарство.

У березні 1942 року надійшло розпорядження інспектора районної поліції про взяття на облік усіх комуністів та підозрілих. А згодом фашистами були розстріляні активісти, які з будь-яких причин залишилися на окупованій території. Це К. П. Сутула, І. В. Бігдан, Б. П. Забедейко, К. Д. Дрига, П. Г. Палько та інші. Кілька разів викликали на допити в гестапо і били стару вчительку Н. І. Онищенко, що прискорило її смерть.

Страшними карами погрожували за надання притулку військовополоненим та тим, хто допомагає партизанам.

Незважаючи на погрози, новосанжарці давали притулок пораненим бійцям і тим, хто втік з фашистського полону. Багатьом бійцям пощастило врятуватися з полону завдяки подружжю О. А. та Д. І. Королько, які діставали для військовополонених одяг, переправляли їх у надійні місця.

Новосанжарські дівчата Надія Сахновська, Віра Асауленко та інші збирали серед населення одяг, їжу для військовополонених, допомагали їм тікати з табору. Вони поширювали зведення Радянського інформбюро, розклеювали листівки на парканах і навіть на будинку управи, знищили списки активістів, складені поліцією. Мужні патріотки переправляли в надійні місця бійців, які потім пробиралися на схід, постачали медикаменти, їжу. Н. М. Сахновській і В. Ф. Асауленко допомагав літній чех з комендатури. Він також повідомляв їм про події на фронтах, про поразку німців під Сталінградом.^*

Німецькі зграї під нищівними ударами Червоної Армії відкочувалися все далі на Захід. Залізнична дільниця Київ — Полтава працювала з великим напруженням. Лубенське паровозне депо

---

^* Нові Санжари. Історико-краєзнавчий нарис. — Харків: видавництво "Прапор", 1970, - с. 64-65.

 

 

було переповнене паровозами, які потребували негайного ремонту.

Піонери Боря Гайдай, Толя Буценко і Ваня Сацький, які працювали в депо чорноробами, вирішили здійснити свій давно задуманий план.

27 січня 1943 року на території паровозного депо зібралося багато паровозів для ремонту. На колії стояв під парою німецький паровоз, який вийшов з ремонту. Сміливі юнаки залізли на паровоз, перевели реверс на відповідний хід, паровоз рушив з депо на поворотний круг, і, набираючи швидкість, перекинувся в яму. Юнаки здійснили давню мрію — на півтора місяця вивели депо станції Лубни з ладу.

Фашисти схопили юних героїв. Нелюдських катувань зазнали вони в застінках гестапо. 9 лютого 1943 року гітлерівські кати розстріляли юних патріотів.

30 грудня 1959 року в парку міста відкрито пам'ятник юним героям, які загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками.

Відчутних ударів фашистам завдавали і залізничники. В 1943 році машиністи депо Є. В. Гулій і Н. Й. Малій пустили свій поїзд назустріч ешелону з пальним. Поїзди зіткнулися і обидва пішли під укіс.

Окупанти, відчуваючи близький кінець свого панування, намагалися зірвати лють на мирному населенні... Сьогодні ці жахи здаються нереальними, від них холоне кров у жилах.

У селі Великі Липняги Семенівського району протягом 4-х днів есесівці вершили найжорстокішу в історії розправу над мирним населенням. Лише одиницям вдалося вирватися з моторошного пекла. Вони донесли людям правду про звірства гітлерівців. Ось рядки з акту, складеного жителями 24 вересня 1943 року: "Не зважаючи ні на які прохання, сльози стариків, жінок, дітей, фашисти з небаченими жорстокістю і звірством убивали, палили, мучили мирне населення. Криками, стогонами, проханнями про помилування, прокляттями наповнилося село в ці дні.

 

 

Внаслідок такого жахливого звірства цих тричі проклятих фашистів в с. Великі Липняги мученицькою смертю загинуло: чоловіків — 49, жінок — 116, стариків — 81, дітей — 125.

Творячи свою підлу розправу над мирним населенням, есесівці збирали людей великими групами на кожній сільській вулиці, заганяли в хати і розстрілювали або живими спалювали, не даючи нікому вибратися з моря вогню.

Так було на Тракторній вулиці. Кровожерливі звірі-фашисти зібрали дітей, жінок, стариків у кількості 47 чоловік у колгоспника І. М. Ткаленка, а потім по 10 чоловік направляли в палаючу вогнем хату, розстрілювали або кидали живими у вогонь. Так було на Кооперативній вулиці: фашисти зігнали в хату жінок, дітей (більше сорока чоловік), розстріляли всіх і підпалили приміщення. Шукаючи спасіння, жителі ховалися в заростях бур'янів, у кукурудзі, канавах, ямах, погребах. Але розлючені загони есесівців-автоматників знаходили їх і там. З автоматів фашисти обстрілювали, закидали сховища, ями, погреби гранатами. Яскравим прикладом нестримної жорстокості і звірств можуть служити і такі приклади: фашисти розстріляли молоду матір Ольгу Дулевич, схопили її шестирічного сина Віктора і кинули у вогонь. Молода мати Марія Бутенко, рятуючись від смерті, схопила на руки трьох маленьких дітей — Ваню, 7 років, Таню, 3 років, Колю, 10 місяців — і сховалась у себе на городі, але фашист-звір розстріляв усіх чотирьох з автомата, а потім ще кинув гранату, яка, розірвавшись, спотворила всіх чотирьох...

Від рук фашистів-палачів гинули не лише окремі люди, а й цілі сім"ї і навіть родини.

Від імені всіх тих колгоспників, хто вижив, просимо довести до відома Уряд СРСР про всі злодіяння німецьких окупантів. Нехай знають всі народи про ці злодіяння. Нехай знають усі народи світу, що несе з собою злодійський фашистський режим.

 

 

Акт підписали:
голова сільради Витурлим К. К.,
учитель Андрушенко М. Є.,
фельдшер Євдокимова 3. Г.,
колгоспники: Гайдук С. А., Миколаєв К. Ф., Громов П. В.,
Кривенко Г. Г., Івахно Я. Д.".^*

У вересні 1943 року на території Полтавщини точилися жорстокі бої проти гітлерівських загарбників.

Після визволення Харкова війська Степового фронту під командуванням генерала І. С. Конєва вели наступальні операції в напрямку Полтава—Кременчук. 6 вересня 1943 року війська Воронезького фронту під командуванням М. Ф. Ватутіна, що наступали паралельно, визволили Зіньків. У результаті спільних дій військових частин обох фронтів була визволена Котельва. 11 вересня війська Воронезького фронту оволоділи Гадячем, Лохвицею, Лубнами, Миргородом, Пирятином.

23 вересня 1943 року після запеклих боїв визволили Полтаву.

Протягом майже двох місяців лінія фронту проходила по Дніпру; населення надавало всіляку допомогу воїнам у підготовці і форсуванні Дніпра.

За допомогою партизанів, жителів навколишніх сіл радянські воїни вели розвідку, будували переправи, одна з котрих була поблизу с. Чикалівка. Хоч ця переправа вважалася допоміжною, бої тут точилися жорстокі. Загинули сотні необстріляних новобранців. Долину ріки від Чикалівки до Дернівки було названо Долиною смерті. На цьому місці збудовано меморіальний комплекс як пам'ять полеглим воїнам. На дев'яти плитах — імена полеглих, поруч — гранітний триметровий валун, на якому написано: "Хто загинув за Дніпро, буде жити у віках".^**

А 29 вересня, о 23-ій годині пролунав салют доблесним військам, які визволили м. Кременчук, 12-ма артилерійськими залпами із 124-х гармат.

---

^* ДАПО, фр - 1876, оп. 8, спр. 102, арк. 23.

^** Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941 — 1945. — Київ: Пошуково-видавниче агентство Книги Пам'яті України, 2000. — С. 610—611.

 

 

Близько 200 тисяч полтавців билися на фронтах Великої Вітчизняної війни. Про ратні подвиги наших земляків свідчить те, що понад 240 воїнів удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, багато стали кавалерами трьох орденів Слави, володарями інших високих нагород.

Дорогою ціною далася перемога. На фронтах Великої Вітчизняної полягло 123445 уродженців області.

На Нюрнберзькому судовому процесі над головними військовими злочинцями називалися факти пограбувань культурних цінностей і в Полтаві. Фашисти пограбували обласну бібліотеку, яка налічувала 500 тисяч томів, особисту бібліотеку Гнєдича — автора перекладу на російську мову "Іліади" Гомера; перші видання російських письменників XIX століття: Пушкіна, Жуковського, Гоголя, Крилова та інших з автографами авторів і всі книги найстародавнішої в Росії бібліотеки Переяславської духовної семінарії: найрідкісніший пам'ятник — рукописне Пересопницьке євангеліє, а також десятки інших стародавніх книг — перше видання книги Сервантеса "Дон Кіхот" іспанською мовою; ювілейну колекцію, зібрану до сторічного ювілею Вітчизняної війни 1812 року; 500 томів старовинних японських видань на шовковому папері. З Полтавського музею вивезені в Німеччину понад 60 ящиків з картинами видатних російських, українських і польських майстрів.

Велика Вітчизняна війна закінчилася. Та її відлуння сягає десятиріч. Німецько-фашистські війська, відступаючи, в своїй безсилій люті мінували промислові підприємства, поля, дороги, будинки.

Вмілими руками саперних частин Червоної Армії значну частину замінованих ділянок було знешкоджено від ворожих мін. Але не всі. Тому й після визволення війна продовжувала свій жорстокий рахунок.

Під час засіву поля 16 квітня 1946 року загинув коногон сівалки Андрій Михайлович Филенко з с. Филенкове Чутівського району. Під час коткування площ під буряки у селі Сушки Козельщинського

 

 

району 18 квітня 1946 року загинули від розриву снаряда М. С. Лещенко і П. І. Дубина.

У селі Лелюхівка Новосанжарського району 22 квітня 1946 року діти пасли худобу, знайшли міну і стали її розбирати. Вибухом було вбито шестеро дітей 1936—1939 років народження.

15 травня 1946 року на території колгоспу "Більшовик" Зіньківського району при відкручуванні головки артилерійського снаряда загинуло п'ятеро дітей 1935—1939 років народження.

На станції Пирятин 6 червня 1946 року о 9 годині ранку вибухнула протитанкова граната. Загинуло два 13-річних хлопці.

У 1946 році в Оржицькому районі чотири підлітки пасли худобу, в полі знайшли колодязь, спустилися в нього, знайшли там снаряд і почали розбирати. Під час вибуху всі вони загинули.

Окупаційний фашистський режим був одним з найстрашніших явищ у багатовіковій історії нашого народу. Він являв собою концентрований сплав сутності фашизму — криваву диктатуру.

У цілому німецькі та союзні війська у свідомості українського населення залишилися як злочинці, що чинили масові криваві розправи над мирним населенням, грабували й експлуатували його, караючи за найменший непослух чи зневагу до завойовників. І перемога над цим найлютішим, найнебезпечнішим ворогом України — одна з найголовніших подій в історії нашої держави. Тож донести правду про трагедію і подвиг народу в боротьбі з гітлеризмом, про тих, хто виніс на своїх плечах труднощі й поневіряння війни, наближаючи Перемогу, — благородний обов'язок живих і данина пам'яті загиблим. Нам дорога пам'ять про кожну людину, яку забрала війна.

Колись історія назве
Наш час народженням людини.
Бо поки серце в нас живе —
Ми не стояли на колінах.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Складовою частиною злочинної діяльності окупаційного режиму була жорстока політика примусової праці. Використання людського потенціалу здійснювалося шляхом насильницького залучення до робіт безпосередньо в окупаційних зонах та вивезення населення на примусові роботи до рейху. Місцева робоча сила була дармовою. У серпні 1941 року наказом Розенберга на окупованих територіях було введено загальну трудову повинність для людей віком 18—45 років. Фактично гнали на роботу кожного, хто тримався на ногах.

Окупанти здійснювали і злочинну депортацію громадян для підневільної, по суті рабської, праці в Німеччині. Гітлерівці прагнули вивільнити в промисловості і сільському господарстві ресурси для армії, ліквідувати дефіцит робочої сили і підірвати сили українського народу, а також послабити опір в окупованих районах. Крім того, на випадок відступу народне господарство і Червона Армія позбавлялися людських ресурсів.

Рейхсфюрер СС Г. Гіммлер вимагав від своїх підлеглих застосування найжорстокіших заходів для досягнення мети. Начальник охоронної поліції і жандармерії Київської і Полтавської областей Меєр у наказах вимагав, "щоб поліція незаперечно виконувала розпорядження гебітскомісарів, які займалися здійсненням цих заходів".

Гебітскомісар давав старостам заявку на кількість людей, які підлягали відправці. Організовували облави за участю поліції (на базарних площах, вулицях, на фабриках, у селах). Людей забирали і зганяли на збірні пункти, де оглядали для з'ясування придатності до роботи. Після цього їх відправляли спеціальними

 

 

ешелонами в супроводі поліції. Ухиляння тягло за собою відправку до табору примусових робіт, конфіскацію майна, худоби, спалення будинків, арешт, розстріл.

Везли людей до Німеччини у жахливих антисанітарних умовах.

Хто прибував живим, працював на німецьких промислових підприємствах, у поміщиків. Українські раби не мали вихідних, не отримували зарплати. Мізерне харчування становило 1/5 норми необхідних продуктів, жили в переповнених бараках, сараях. Без медичної допомоги страждали від хвороб. Багато невільників загинуло від непосильної праці та знущань.

Жахливою трагедією жителів стала їх примусова депортація. Основним постачальником "східних робітників" (остарбайтерів) стала Україна. Центр управління з використання робочої сили на чолі з Ф. Заукелем з лютого до грудня 1942 року створив в Україні 110 бюро праці. Вони розгорнули широку агітаційну кампанію, закликаючи місцеве населення вербуватися на роботу до рейху. Але, розуміючи неперспективність добровільного вербування робітників, гітлерівська адміністрація вдалася до насильства. Особливо відчутних втрат зазнали великі міста, в тому числі і Полтава, та райони активних партизанських дій.

У погоні за робочою силою гітлерівці "вербували" всіх працездатних, здорових чоловіків і жінок. Вони розвішували плакати, поширювали листівки із закликом про легку роботу, чудові умови життя як на підприємствах, так і в приватних осіб. Агітація успіху не мала. Тоді окупанти вдалися до інших методів. По селах були розклеєні накази, в яких говорилося, що на основі розпорядження рейхскомісара введена трудова повинність. Вся молодь 1922—1925 років народження призивається до трудової повинності терміном на два роки. Тих, хто ухилявся від виконання розпорядження, арештовували і карали в'язницею.

Журналісти окупаційних газет наче змагались у словесному

 

 

словоблудді, щоб переконати населення у надзвичайних перевагах німецької акуратності, точності і порядку. "Цими днями з Лохвицького повіту багато робітників виїдуть до Німеччини на роботу", — не без задоволення повідомляло "Лохвицьке слово" 14 червня 1942 року своїм читачам. А кременчуцька газета "Вечірній вісник" від 23 червня 1942 року запрошувала населення міста відвідати виставку "Українці працюють у Великонімеччині". Ці та інші газети рясніли обіцянками нечуваних благ, що чекають на добровольців: "висока зарплата, набуття цінних спеціальностей, засвоєння "європейської" культури".

Добровільної відправки у Німеччину не було.

А ті, хто в силу різних обставин потрапив до рейху, гірко каялися і в листах застерігали, щоб не повторювали їхніх помилок. Таким чином, люди, яким фашистська пропаганда обіцяла "райське життя в рейху", ставали безправними рабами. Робітники повинні були носити особливий знак — прямокутник з жовтою окантовкою, де на синьому фоні білою фарбою був напис по-німецькому "ОСТ" ("Схід").

З весни 1942 року для врятування програми забезпечення економіки робочою силою нацистський уряд узяв курс на примус. Примусове залучення до трудової повинності в рейху є залізним законом — це кредо Ф. Заукеля. Передбачалася мобілізація людей обох статей віком від 15 до 60 років.

Заволодівши Кременчуком, німецько-фашистські окупанти приступили до масового вивезення людей у рабство. При паспортному відділі був створений адресний стіл, де значилися адреси всіх мешканців міста.

Якщо оголошеного віку люди самі не з'являлися на біржу праці, то поліція проводила різні облави будинків, вокзалу, базару та інших громадських місць. Громадян, забраних під час облави, саджали в тюрму, в спеціально обладнані будинки міського цирку, а після цього відправляли на залізничну станцію, вантажили в ешелон і під конвоєм відправляли в Німеччину. Облави проводилися місяць у місяць, вдень і вночі.

 

 

Всього за час тимчасової окупації в німецьке рабство вивезено 10 тисяч мешканців Кременчука, в більшості молодь.^*

У селах Харсики, Луговики, Бондарі та Городище постановою лохвицького гебітскомісара від 4 лютого 1943 року оштрафовано кожну особу віком від 16-ти років по 1000 крб. за те, що не виїхали на роботу до Німеччини.

У селах Білоусівка, Богодарівка та Гільці оштрафовано по 500 крб. кожного віком від 16 років.

У селах Кізлівка та Курінька — по 200 крб. Крім того, у родин, працівники яких не виїхали на роботу до Німеччини, забирали або рогату худобу, або свиню вагою понад 60 кг.^**

У німецьких містах з'явилися невільницькі ринки, де будь-який ковбасник, чиновник чи бауер міг купити за кілька марок "товар" до вподоби.

Основна маса вивезених невільників потрапляла на заводи й шахти, поряд з якими з'являлися табори за колючим дротом. Щоранку бруківкою німецьких міст стукотіли дерев'яні колодки (замість взуття) табірних в'язнів. Це брели під наглядом конвоїрів раби третього рейху.

Перший "транспорт", так окупанти називали партію "завербованих добровольців", що доставлялися з чималими труднощами, було сформовано з Київської, Полтавської та деяких інших областей лише наприкінці січня 1942 року.

Неважко зробити висновок, для чого ці люди відправлялися у фашистську Німеччину на заводи Круппа. Це була жива робоча сила, яка нічого не коштувала.

Приречені на каторгу, приведені на збірні пункти, загнані у вагони не втрачали надії втекти. Їх карали, били, але вони все ж тікали. Олександра Гетьмана з села Снітин Лубенського району, сина голови сільради, розстріляного німцями, за втечу

---

^* ДАПО, фр-3388, оп. І, спр. 688, арк. 1-11.

^** Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. — Київ: Державне видавництво Політичної літератури УРСР, 1963, - с. 185.

 

 

хотіли повісити. Повішення замінили катуванням і на возі побитого хлопця повезли на збірний пункт, щоб відправити в рейх.

Одними з перших жертв стали також Герасим Міненко з с. Броварки Гадяцького району і Петро Коваленко з Глобинського району за те, що вчинили опір поліції, тікали, переховувалися від відправлення до Німеччини. Вони були виловлені і страчені. Герасиму Міненку прив'язали камінь до шиї і втопили у річці Псел весною 1942 року. Петро Коваленко за непокору німецькій владі був повішений 22 червня 1942 року в Кременчуці.

У 1942 році на каторжні роботи вивезений Михайло Іванович Сватенко з с. Іскрівка Чутівського району у місто Крюцман на завод, де виготовляли гільзи до зенітних снарядів. За втечу Михайла посадили в концтабір Заксенхаузен. У 1945 році його звільнили англійці.

1 листопада 1942 року дівчата з с. Онішки Оржицького району Надія Потьомкіна, Ганна та Надія Олійник і Настя Немерицька одержали папірець з вимогою з'явитися на збірний пункт. Усім ледь виповнилося 18 років. Поліцаї посадили дівчат на підводу і повезли в Солоницю Лубенського району, де формувався невільницький ешелон. У дорозі не годували, обходилися тим, що взяли з дому. Підмогою були сумки, залишені тими, хто втік. 20 листопада поїзд прибув у Дрезден. Бранців зігнали на великий майдан у центрі міста і виставили на продаж. Найшвидше розібрали високих та фізично міцних. Під вечір на площі залишилися лише низькорослі і худенькі. Надію Іванівну Потьомкіну відвезли на військовий завод, де випускали деталі до літаків. На заводі панували жорстокі порядки. Робітниці були поділені на групи по 4 особи в кожній. Над четвірками — наглядач з нагайкою. Били немилосердно. Дісталося і Надії. Працювала вона токарем і "запорола" заготівку. Побачивши це, наглядач так ударив по голові, що обличчя в дівчини заюшилося кров'ю. Два дні перележала — і знову на роботу.

Параска Денисенко з села Березоточа Лубенського району розповіла про такий скорботний факт: "Я теж на німців не

 

 

хотіла працювати, одна була мета — тікати. Пам'ятаю страшну ніч. Хлопці підпоїли двох жандармів і спустили їх під укіс. Пробивши дошки у вбиральні вагона, хлопці і дівчата вистрибували на ходу з поїзда. Десь на зупинці біля Бреста німці розкрили причину зникнення жандармів. Оточили ешелон, на очах роздягли і по одному з вагона розстріляли 25 чоловік. Серед жертв були і полтавці".

Не всім удалося врятуватися. Донька березовотіцького колгоспника П. А. Пукася Настя разом з іншими вистрибнула на ходу з поїзда. Поліцаї почали стріляти. Односельці бачили, як Настя змахнула рукою і впала. Через два тижні прийшов лист від залізничника, в якому він сповіщав батьків, що Настя Пукась убита при втечі з ешелона.

Зі слів остарбайтера Олексія Єпифановича Нестеренка, з села Плехів Оржицького району вивезено 25 чоловік на каторжні роботи. Працювали у м. Дортмунд на шахтах. Олексій тричі тікав і тричі був спійманий. Перший раз після втечі був допит, побої, карцер. Перевели на танковий завод електрозварником. Після другої втечі потрапив на кілька місяців у концтабір і знову повернули на завод. Не розстріляли і не повісили. "Тисячолітній рейх" корчився від нестачі робочої сили.

Везли невільників не тільки в Німеччину, а й у Австрію, Бельгію, Норвегію.

Ставлячись до "східної робочої сили", як до військового трофею, німці відповідно й оплачували її працю. Так, на заводі німецькі робітниці отримували 3,5 марки в день, українки — 2—3 марки на місяць. Та й витратити їх не було де: на всі товари в Німеччині було запроваджено карткову систему, а остарбайтерам карток не видавали.

У листах і спогадах можна прочитати і почути: "Якби ви бачили, як ми риємося по смітникових ямах у пошуках їжі — лушпиння...", "Живу погано, їм погано. Вдень баланда, котру вдома свиням варять, опівдні — "кава", увечері баланда", "Страждаємо й не знаємо, за що таку муку терпимо", "Матінко, пам'ятаю, розповідали про Страшний Суд — оце він і є". Цілком природно,

 

 

що смертність серед остарбайтерів від такого "життя-буття" в "Новій Європі" була надзвичайно високою.

Усього в Полтавській області на каторжні роботи було вивезено близько 150 тисяч осіб. Не всі вони повернулися до рідного дому. Одні з них, не підкорившись ворогу, стали партизанами і загинули в бою, інших непокірних фашисти закатували в концтаборах і тюрмах.

Восени 1944 року війська Радянської Армії перенесли бойові дії на територію Німеччини. У зв'язку з цим змінювалося ставлення німецьких хазяїв до своїх невільників: якщо раніше ненависть переважала страх, то тепер було навпаки.

Незабаром радість волі затьмарила зустріч з визволителями. Здорових чоловіків одразу ж мобілізували до армії, а жінок, що опинилися у зоні бойових дій Радянської Армії, стали відправляти додому... пішки. І тут сталося неймовірне... З військових автомашин, що рухалися назустріч довжелезним колонам голодних і знесилених страждальців, лунало: "Зрадники!", "Повертайтеся назад у свою Німеччину!"

У принижених, знедолених людей створювалося враження, що їх уже не визнають за громадян і на Батьківщину не пустять. Їх використовували без оплати, в роботах по демонтажу й вивезенню з Німеччини обладнання і матеріалів, що відправлялись до Радянського Союзу.

І все ж таки рішення про повернення громадян з Німеччини було прийняте урядом.

Приймали та розподіляли репатрійованих (так стали називати колишніх східних робітників) у прикордонній зоні. На території України було створено шість збірно-пересильних, а також 70 обласних приймально-розподільчих пунктів.

Суворо зустріла Батьківщина своїх дітей, які постраждали від фашистських рабовласників.

Гнітила недовіра влади і залишалася образа на довгі десятиріччя. Більшість до кінця своїх днів, залякані, боялись згадувати і навіть близьким розповідати про те, чого зазнали.

Незабутній Олександр Довженко в своєму щоденнику записав: "З Україною пов'язана добра половина всієї Другої світової війни".

 

 

І справді, в її полум'ї загинув кожний п'ятий житель республіки.

... Старші покоління, на долю яких випали тяжкі випробування, з честю виконали свій обов'язок перед прийдешнім поколінням. Тому пам'ять про них буде жити вічно. Бо вона потрібна не мертвим — вона потрібна живим.

Хай кожен, читаючи Книгу Скорботи, згадає тих, хто не повернувся з фронту чи загинув на окупованій території, віддав своє життя за незалежність України.

Схилімося перед їхньою мужністю і світлою пам'яттю.

Р. П. САМОЙЛЕНКО,
3. Л. ШЕВЦОВА.

 

 

Місто КОМСОМОЛЬСЬК

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

Б

Безуглий Теофан Григорович, 1912 р., с. Горішні Плавні, активіст. Розстріляний карателями у 1942 р. у концтаборі в м. Кременчук. Місце поховання невідоме.

Г

Глушко Микола П., 1928 р., с. Низи. Загинув під час боїв у 1941 р. Похований: с. Низи.

Д

Додух Андрій П., Низянська сільрада (колишня). Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Є

Єльченко Йосип Маркович, с. Горішні Плавні, голова сільської ради. Заарештований гестапо у 1942 р., перебував у концтаборі в м. Кременчук. Розстріляний у 1943 р. Місце поховання невідоме.

З

Зінченко Іван Антонович, 1914 р., с. Горішні Плавні. Заарештований карателями в 1942 р., перебував у концтаборі в м. Кременчук. Розстріляний у 1943 р. Місце поховання невідоме.

К

Карабаш Ганна Іванівна, 1914 р., єврейка, продавець. Перебувала у концтаборі в м. Кременчук. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Киценко Григорій Трохимович , 1913 р., с. Горішні Плавні,

 

 

активіст. Заарештований карателями. Перебував у концтаборі в м. Кременчук. Розстріляний у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Кобеляцький Никанор Володимирович, 1914 р., с. Горішні Плавні, секретар парторганізації сільської ради. Заарештований жандармерією. Знаходився у концтаборі в м. Кременчук. Розстріляний у 1942 р. Місце поховання невідоме.

X

Христич Іван, 1933 р., с. Дмитрів ка. Загинув під час боїв у 1941 р. Похований: с. Дмитрівка.

Ю

Ющенко Марія, Низянська сільська рада (колишня). Розстріляна карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Г

Голосний Василь Петрович, 1927 р., м. Комсомольськ (раніше с. Низи), українець. Насильно вивезений на каторгу. Загинув у 1943 р. Місце поховання невідоме.

О

Онуфрій Віра Тимофіївна, 1925 р., м. Комсомольськ (раніше с. Низи), українка. Насильно вивезена на каторгу в 1943 р. Померла від побоїв. Похована: Австрія.

П

Піддубний Іван Антонович, 1925 р., м. Комсомольськ (раніше с. Низи), українець. Насильно вивезений у рабство. Загинув у 1943 р. Похований: м. Реутлінген. Німеччина.

Прядко Катерина Семенівна, 1924 р., м. Комсомольськ (раніше с. Підлужжя), українка. Насильно вивезена на каторгу. Працювала у бауера. Померла у 1943 р. Похована: м. Відень. Австрія.

Прядко Марія Григорівна, 1925 р., м. Комсомольськ (раніше с. Прядки), українка. Насильно вивезена на каторгу. Працювала у бауера. Померла в 1942 р. Похована: Німеччина.

С

Сірий Василь Федорович, 1925 р., м. Комсомольськ (раніше с. Низи), українець. Насильно вивезений на каторгу в 1942 р. Помер. Похований: м. Франкфурт-на-Майні. Німеччина.

Скоморох Василь Іванович, 1922 р., м. Комсомольськ (раніше с. Золотнишине), українець. Насильно вивезений на каторгу. Загинув у 1944 р. на будівництві окопів під час бомбардування на узбережжі Франції.

 

 

Місто КРЕМЕНЧУК

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

А

Артюшевський Володимир Броніславович, 1930 р., єврей. Помер 20.05.1946 р. після тяжкого поранення. Похований: м. Кременчук.

Б

Бабич Борис Іванович, 1933 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 20.10.1943 р. після осколочного поранення. Похований: м. Кременчук.

Бабич Володимир Іванович, 1937 р., м. Кременчук, українець, учень. Убитий військовою машиною 18.01.1944 р. (згідно з довідкою військового лікаря). Похований: м. Кременчук.

Бегма Михайло Сергійович, 1931 р., м. Кременчук, українець, учень. Убитий осколками міни під час бомбардування 30.04.1944 р. Похований: м. Кременчук.

Белик Володимир, 1930 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 1.08.1944 р. після тяжкого поранення під час бомбардування. Похований: м. Кременчук.

Бенгус Неся, 1860 р., єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бенгус Яків Фаликович, 1882 р ., єврей, провізор центральної аптеки. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бережний Борис Гаврилович, 1931 р., м. Кременчук, українець, учень. Згідно з довідкою військового лікаря помер 6.06.1944 р. після осколочного поранення. Похований: м. Кременчук.

Білокінь Віктор, м. Кременчук. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Білокінь Микола, м. Кременчук,

 

 

електромонтер електростанції. Розстріляний карателями в листопаді 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Богданова Євдокія Костянтинівна, 1886 р., м. Кременчук (с. Велика Кохнівка), українка, домогосподарка. Померла від осколочного поранення під час бомбардування 4.10.1943 р. Похована: с. Велика Кохнівка.

Бондаренко Євдокія Захарівна, 1925 р., м. Кременчук, українка, домогосподарка. Убита осколками снаряда 2.09.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Борзенко Григорій Олексійович, 1896 р., м. Кременчук, українець, столяр меблевої фабрики. Убитий осколками снаряда 29.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Браверман Лія Давидівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Браверман Рахіль Давидівна, 1887 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Браверман Ревекка, 1912 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у жовтні 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Браверман Римма, 1933 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Браславська Есфір Лазарівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна поліцаєм на вул. Набережній у грудні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бриль Михайло Михайлович, 1933 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер після осколочного поранення 24.12.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Брильов Микола Пилипович, м. Кременчук, робітник тютюнової фабрики. Вивезений у Німеччину карателями разом із сім'єю з шести чоловік. Не повернулися. Доля невідома.

Бронштейн Анатолій Меєрович, 1934 р., м. Кременчук, єврей, учень. Помер 18.08.1945 р. після тяжкого поранення. Похований: м. Кременчук.

Брук Анна Лазарівна, м. Кременчук,

 

 

єврейка. Розстріляна карателями біля с. Білецьківка у вересні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бублик Степан Спиридонович, 1894 р., м. Кременчук, українець, робітник. Помер 12.07.1946 р. після тяжкого поранення. Похований: м. Кременчук.

Булочнік (Булочкін), ім'я не вказано, м. Кременчук. Розстріляний карателями у лютому 1942 р. Похований: м. Кременчук.

Буренок Олексій Семенович, 1905 р., м. Кременчук, українець. Убитий осколками снаряда 30.11.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Бутенко Олексій Костянтинович, 1935 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 3.03.1944 р. після травми під час бомбардування. Похований: м. Кременчук.

В

Василенко Ольга Іванівна, 1901 р., м. Кременчук, українка, робітниця хлібозаводу. Убита осколками снаряда 9.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Вафальсон Голда Лазарівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. на станції Кам'яні Потоки. Місце поховання невідоме.

Векслер Єлизавета, 1927 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: станція Кам'яні Потоки Кременчуцького району.

Веремчук Антон Пилипович, 1909 р., м. Кременчук, росіянин, машиніст депо ст. Кременчук. Помер 8.04.1944 р. після поранення. Похований: м. Кременчук.

Винник Віра П., 1918 р., м. Кременчук, швея. Розстріляна карателями через підозру у зв'язках з підпільниками у листопаді 1941 р. Похована: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Віра, 1892 р., м. Кременчук. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Вітер Михайло М., 1925 р., м. Кременчук. Заарештований гестапо і розстріляний 4.04.1943 р. біля Собору на березі Дніпра. Місце поховання невідоме.

Власов Віктор Михайлович,

 

 

1930 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 3.11.1944 р. після тяжкого поранення при розриві снаряда. Похований: м. Кременчук.

Володарська Ревекка Аронівна і двоє дітей, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, Піщана гора.

Воронка Павло Омелянович, 1875 р., м. Кременчук, українець, інвалід праці. Помер від поранення 11.11. 1943 р. Похований: м. Кременчук.

Вустер Абрам, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Вустер Башева, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Г

Геккер Мордух, 1879 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями біля ст. Кам'яні Потоки у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Геккер, м. Одеса, єврей, кандидат медичних наук (окуліст). Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Геккер Рівва, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. біля ст. Кам'яні Потоки. Місце поховання невідоме.

Глушко Іван Васильович, 1929 р., м. Кременчук. Заарештований гестапо і розстріляний 4.04.1943 р. біля Собору на березі Дніпра. Місце поховання невідоме.

Голдендах Лазар Лейбович, 1891 р., єврей, швець. Розстріляний карателями у жовтні 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Голівець Іван Вікторович, 1929 р., м. Кременчук. Убитий фашистами на березі Дніпра через підозру за зв'язок з підпільниками. Місце поховання невідоме.

Гольдберг, м. Воронеж, єврей, лікар-хірург. Потрапив у полон. Розстріляний головним лікарем табору німцем Орляндом у грудні 1941 р. Похований: м. Кременчук.

Голдендах, м. Кременчук, єврей, хірург. Розстріляний карателями

 

 

у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Гольдман Етелла Борисівна, 1901 р., м. Кременчук, єврейка, діловод. Померла після кульового поранення 30.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Гольштейн Моісей Айзикович, 1892 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Гомельський Яків Йоселевич, 1899 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Горбань Борис Іванович, 1936 р., м. Кременчук, українець, учень. Убитий осколками міни під час бомбардування 28.05.1944 р. Похований: м. Кременчук.

Гордон Мейєр Львович, 1902 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Гордусевич Лев Лазаревич, 1889 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. на ст. Кам'яні Потоки. Місце поховання невідоме.

Гориславець Лідія Г., м. Кременчук. Розстріляна карателями на території електростанції в грудні 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Гофман Берта Ізраїлівна, 1888 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Гофман їда Львівна, 1930 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Гофман Лев Львович, 1929 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Гофман Наум, 1937 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Григоренко Віктор, м. Кременчук, українець. Убитий жандармами на вулиці Леніна у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Григоровський Григорій, 1908 р., м. Кременчук. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Грушевська Гіся Борисівна,

 

 

м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Грушевська Етя Моісеївна, 1896 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Грушевська Хая Борисівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Грушевський Борис Сергійович, 1891 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Грушевський Михайло Борисович, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Гурфінкель Белла Абрамівна, 1898 р., м. Кременчук, єврейка, провізор. Розстріляна у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Гурфінкель Ревекка Абрамівна, 1893 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Д

Дзюба Серафима Сидорівна, 1889 р., м. Кременчук, українка, прибиральниця залізничної школи. Убита осколком снаряда під час обстрілу міста 20.11.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Дмитрієв, м. Воронеж, лікар-терапевт. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Дразин (Дразич), м. Кременчук, лікар-гінеколог. Розстріляний карателями. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Дрейцер Єлизавета, 1917 р., і одна дитина, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Дубинська, 1877 р., м. Кременчук. Розстріляна фашистами у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Ж

Жандажинська Жанна Борухівна, 1918 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

 

 

Животовський Юрій, 4 роки, м. Кременчук. Загинув від осколка снаряда. Похований: м. Кременчук.

Жолдовський, м. Одеса, лікар-терапевт. Розстріляний карателями. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Журахович Ніхама, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями на території парку біля Дніпра у січні 1942 р. Місце поховання невідоме.

З

Зайдес Есфір Львівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. на ст. Кам'яні Потоки. Місце поховання невідоме.

Зак Фріда Львівна, 1919 р., і одна дитина, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями на вул. Леніна у вересні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Звоницька Рахіль Давидівна, 1917 р., і двоє дітей, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями у жовтні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Зозуля Петро Минович, 1900 р., візник санітарної дільниці, українець. Убитий німцями 29.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Золотоверх Дмитро Несторович, м. Кременчук, випускник Кременчуцького залізничного технікуму. Розстріляний фашистами у 1941 р. Похований: м. Лубни.

І

Іванченко Галина, м. Кременчук. Розстріляна фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Іцкевич, чоловік, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Іцкевич, 3 жінки, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, Піщана гора.

К

Калиуш Килина Іванівна, 1872 р., м. Кременчук, пенсіонерка. Убита осколками снаряда 4.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Кантель, 1863 р., м. Кременчук, професор педагогічного інституту.

 

 

Розстріляний карателями 22.10.1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Коганзон П. І., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями 22.12.1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Кислякова Ірина Романівна, 1900 р., м. Кременчук, українка, домогосподарка. Убита осколками снаряда 6.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Кобеляцький Олександр Савич, 1905 р., м. Кременчук, українець, боєць місцевої протиповітряної оборони. Помер від поранення осколками снаряда 21.11.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Кобильченко Зоя Георгіївна, 1925 р., м. Кременчук, українка, посильна міської ради. Убита осколками снаряда 24.11.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Ковтун Микола Петрович, 1934 р., м. Кременчук, українець, учень. Убитий осколками при розриві снаряда 3.06.1946 р. Похований: м. Кременчук.

Козетов Григорій Григорович, 1891 р., м. Кременчук, українець, каменяр промартілі "Надія". Помер 9.01.1944 р. після поранення. Похований: м. Кременчук.

Козлов Костянтин Трохимович, 1929 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 11.04.1944 р. після осколочного поранення під час бомбардування. Похований: м. Кременчук.

Козорезов Станіслав Олександрович, 1932 р., м. Кременчук, українець, учень. Убитий осколками снаряда під час бомбардування 29.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Козрикова Єлизавета Василівна, 1914 р., м. Кременчук, українка, ткаля суконної фабрики. Убита осколками снаряда під час бомбардування 29.09.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Козубенко, м. Кременчук. Розстріляно карателями 22.12.1942 р. Поховано: м. Кременчук.

Константинович В., м. Одеса, лікар-терапевт. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Коотман, м. Одеса, єврей, лікар-терапевт. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук.

 

 

Копичко Петро Лаврентійович, 1891 р., м. Кременчук, українець, боєць штабу місцевої протиповітряної оборони. Помер 23.07.1944 р. після поранення під час бомбардування. Похований: м. Кременчук.

Карабліна, 1938 р., м. Кременчук, дочка підпільника Карабліна В. Ф. Розстріляна жандармерією у березні 1943 р. Похована: м. Кременчук.

Корнер Голда Львівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у вересні 1941р. Похована: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Корнієнко Василь Антонович, 1930 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 1.11.1943 р. після осколочного поранення. Похований: м. Кременчук.

Котляренко Степан В., м. Кременчук. Заарештований гестапо і розстріляний 3.03.1943 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Кохно Михайло Петрович, м. Кременчук. Вигнаний в евакуацію карателями з сім'єю (16 чол.) у 1943 р. Всі загинули. Місце поховання невідоме.

Кравець Никифор Антонович, 1898 р., м. Кременчук, українець, інспектор маслозаводу. Помер 15.10.1943 р. після поранення. Похований: м. Кременчук.

Крейніс Володимир Якович, м. Таганрог, єврей, доцент. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Крилова Є. М., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Київ, Бабин Яр.

Кузьменко Никифор Федорович, м. Кременчук, працівник міліції. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кузьменко Парасковія Федорівна, м. Кременчук, українка, народний суддя. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кулинич Анатолій Іванович, 1940 р., м. Кременчук, українець. Помер після поранення 10.10.1943р. Похований: м. Кременчук.

Кушнір Лазар Абрамович, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями біля залізничного вокзалу у січні 1942 р. Місце поховання невідоме.

 

 

Л

Ларин Федір Петрович, 1888 р., м. Кременчук, українець, охоронець бази "Заготзерно". Помер після осколочного поранення 5.11.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Лебідь Василь Іванович, 1913 р., м. Кременчук, українець, збивальник ящиків 4-ої тютюнової фабрики. Помер після осколочного поранення 9.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Левченко Євгенія П., м. Кременчук. Загинула під час бою у вересні 1943 р. Похована: м. Кременчук, міське кладовище.

Лейба, 1877 р., м. Кременчук, єврей, продавець білої глини. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Литовченко Іван Михайлович, м. Кременчук. Потрапив у оточення, повернувся додому, але карателі заарештували і розстріляли у жовтні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Лишанська Ревекка, 1911 р., і двоє дітей, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, братська могила.

Лісовий Василь, 1923 р., м. Кременчук. Потрапив у полон під Оржицею. Повернувся до рідних у Кременчук. За доносом зрадника був заарештований і розстріляний біля Собору на березі Дніпра у грудні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Лісуненко Михайло, м. Кременчук. Заарештований гестапо і розстріляний 3.03.1943 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Лозенко Віра Львівна, 1924 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у жовтні 1941 р. Похована: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Лук'яненко Віктор Никифорович, 1929 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 8.09.1945 р. від осколочного поранення при розриві снаряда. Похований: м. Кременчук.

Лушанська Раїса, 1935 р., м. Краків. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м.Кременчук, Піщана гора.

Лягута, м. Кременчук, коваль

 

 

електростанції. Розстріляний карателями у листопаді 1941 р. Похований: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

М

Магрілов Абрам, 1891 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Магрілова Іда Абрамівна, 1915 р., і двоє дітей, м. Кременчук, євреї. Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, Піщана гора.

Майстер Ціля Рафаілівна, 1910 р., м. Кременчук, єврейка. Вбита німцями в Полтавській психлікарні 5.01.1942 р. Похована: м. Полтава.

Макарова Олександра Тихонівна, 1897 р., м. Кременчук, українка, двірник житлоуправління. Померла 23.11.1943 р. після поранення. Похована: м. Кременчук.

Малая Марфа Никифорівна, 1889 р., м. Кременчук, українка, прибиральниця залізничної школи. Убита осколками при розриві снаряда 20.11.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Малдовський, м. Одеса, єврей, лікар-терапевт. Потрапив у полон. Розстріляний карателями у грудні 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Малецький Никифор Іванович, 1891 р., м. Кременчук, українець, візник контори "Заготзерно". Помер 16.10.1946 р. після поранення. Похований: м. Кременчук.

Маркелов Федір Іванович, 1897 р., м. Кременчук, росіянин, інвалід праці. Розстріляний німцями 22.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Мацавей Наталія Захарівна, 1893 р., м. Кременчук, українка, домогосподарка. Померла після осколочного поранення 8.11.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Мейксін Веніамін Юлійович, 1865 р., м. Кременчук, єврей, лікар-окуліст міської лікарні. Убитий фашистами у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Мельман Володимир Гершевич, 1927 р., м. Краків, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р.

 

 

Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Мельман Герш Нафтулович, 1887 р., м. Краків, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Мельман Катерина Лейбівна, 1887 р., м. Краків, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Мельман Розалія Гершівна, 1916 р., м. Краків, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Мілько (Милько) Олександр, 1928 р., м. Кременчук, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Місельмахер, м. Київ, єврей, дитячий лікар. Розстріляний карателями у грудні 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Миргородська Єфросинія Митрофанівна, 1917 р., м. Кременчук, українка, робітниця військового складу. Убита осколками снаряда 28.11.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Моісеєв Яким Георгійович, 1915 р., м. Кременчук, росіянин, військовий лікар. Убитий осколками снаряда 29.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Мокрач Олександра Максимівна, 1923 р., м. Кременчук, українка, боєць місцевої протиповітряної оборони. Убита осколками при розриві снаряда 27.11.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Мордухович, 2 роки, м. Кременчук, єврей. Розстріляний окупантами у грудні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Мордухович Надія, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у липні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Мошта Лаврентій Кіндратович, 1903 р., м. Кременчук, українець, електрозварник. Помер від осколочного поранення 4.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Н

Назаренко Наркис Олександрович, 1928 р., м. Кременчук, українець, учень. Помер 30.07.1945 р. від поранення. Похований: м. Кременчук.

 

 

Нестукалова Дарія, м. Кременчук, член підпільної групи Г. Ф. Петька. Загинула у березні 1943 р. Похована: м. Кременчук.

Нових Віктор, м. Кременчук. Заарештований гестапо і розстріляний 4.04.1943 р. біля Собору на березі Дніпра. Місце поховання невідоме.

Норець Іван Пантелеймонович, 1897 р., м. Кременчук, працівник міліції. Загинув у листопаді 1942 р. Місце поховання невідоме.

О

Оканегейзер, м. Миколаїв, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Олійник, м. Кременчук, начальник пожежно-сторожової охорони. Розстріляний фашистами у листопаді 1941 р. Місце поховання невідоме.

Отрезная Олена Павлівна, 1911 р., м. Кременчук, українка, столяр в/ч 7. Померла після поранення 14.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

П

Парнюк Яків, м. Кременчук, єврей, народний ополченець. Розстріляний фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Пилипенко Василь, м. Кременчук, робітник електростанції. Розстріляний карателями у листопаді 1941 р. Похований: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Пиценко Мефодій Андрійович, м. Кременчук, робітник шкірзаводу. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Підуст Єгор Тихонович, 1890 р., м. Кременчук, українець. Працівник шлаковозу електростанції. Розстріляний німцями 29.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Піщаний Василь Іванович, 1918 р. Потрапив у оточення під Лохвицею. Прийшов до знайомих в м. Кременчук на вул. Шевченка. Розстріляний карателями за доносом поліцая у січні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Плазнер Ніхама, 1918 р., м. Кременчук, єврейка і двоє дітей.

 

 

Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, Піщана гора.

Плазнер Сіма Нухимівна, 1887 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Поплюйченко, м. Кременчук, українець. Розстріляний карателями 22.12.1942 р. Місце поховання невідоме.

Портнов М., доцент Ростовського медінституту. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Правдиченко Володимир, 1930 р., м. Кременчук, зв'язківець підпільної групи "Дніпровці". Підірвався на міні у 1945 р. Місце поховання невідоме.

Прихожий Кузьма Кирилович, 1891 р., м. Кременчук. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Процько Павло Митрофанович, 1906 р., м. Київ, українець, директор прядильно-ткацької фабрики. Помер 27.07.1946 р. після поранення. Місце поховання невідоме.

Пухальська Марфа Андріївна, 1916 р., м. Кременчук, українка, завідувачка їдальні "Військторгу". Померла 6.01.1944 р. після поранення. Похована: м. Кременчук.

Р

Радченко Петро Семенович, 1903 р., м. Кременчук, українець, керуючий будинками. Убитий німцями 27.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Резнік Брайна, 1880 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Резнік Шлема Лейбович, 1887 р., м. Кременчук, єврей, кравець. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Ровенська Естер Мордухівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Ровенська Лія, 1926 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Ровенський Лазар Наумович, м. Кременчук, єврей. Розстріляний

 

 

карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Ровенський Наум, 1887 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Романенко Ірина Яківна, 1892 р., м. Кременчук, українка, робітниця ст. Кременчук. Померла від кульового поранення 29.09.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Романко Яків Петрович, 1902 р., м. Кременчук. Розстріляний карателями у квітні 1942 р. Похований: м. Кременчук.

Рохман Наум Мордухович, 1901 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

С

Самойленко Марія Устинівна, 1913 р., м. Кременчук, українка. Убита під час розриву снаряда при бомбардуванні 29.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Соколов Семен, м. Кременчук. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Сокологорський Леонід Панасович, 1932 р., м. Кременчук, українець, учень. Убитий осколками снаряда під час бомбардування 30.09.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Соцький Андрій, м. Кременчук, працівник карного розшуку. Загинув у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Співак, м. Кременчук, дружина робітника. Вкинута окупантами в Дніпро з Крюківського мосту разом з двома дітьми у грудні 1941 р.

Суслов Василь Кузьмич, 1886 р., м. Кременчук, росіянин, дорожний майстер ст. Кременчук. Помер після осколочного поранення 4.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Сухова Наталія Василівна, м. Кременчук. Померла від ран під час бомбардування 4.03.1944 р. Похована: м. Кременчук.

Т

Теплик Андрій Павлович, м. Кременчук, тракторист. Розстріляний

 

 

карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Терещенко Петро Олександрович, 1916 р., м. Кременчук, українець, робітник ст. Кременчук. Помер після осколочного поранення 30.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Толчинська Іда Аронівна, 1917 р., м. Кременчук, єврейка і троє дітей. Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, Піщана гора.

Толчинський Арон Давидовим, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Толчинський Володимир Аронович, 1929 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Тонконог Михайло Маркевич, 1886 р., м. Кременчук, українець, охоронець насосної станції. Помер після осколочного поранення 4.08.1944 р. Похований: м. Кременчук.

Тучинський, м. Київ, лікар-терапевт. Потрапив у облаву. Розстріляний карателями у грудні 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Туровець, м. Київ, єврей, доцент медінституту. Потрапив у облаву. Розстріляний карателями у грудні 1941 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

У

Урін Ізраїль, 1859 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Харків.

Ф

Фонкич Руня Яківна, 1901 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Форштейн Михайло, м. Баку, єврей, дитячий лікар. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Фришман Наум Борухович, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Фурман Клара Абрамівна, 1911 р., м. Кременчук, єврейка, лікар. Розстріляна карателями у

 

 

1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Фурман Рагнеда Михайлівна, 1892 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

X

Харченко Онисія Петрівна, 1906 р., м. Кременчук, українка, верстатниця меблевої фабрики. Померла після осколочного поранення 20.10.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Ходаківська Анна Зеліківна, 1909 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у листопаді 1941 р. Похована: м. Кременчук.

Ц

Цемах Брайна Львівна, 1898 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Цемах їда Лазарівна, 1932 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Цемах Лазар Абрамович, 1893 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Цемах Розалія Лазарівна, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Цибуля Микола Петрович, 1929 р., м. Кременчук, українець, учень. Згідно з довідкою судмедекспертизи помер 21.04.1945 р. після численних поранень. Похований: м. Кременчук.

Ципцюк Григорій Якович, 1871 р., м. Кременчук, українець, бухгалтер контори "Заготзерно". Помер після осколочного поранення 30.12.1943р. Похований: м. Кременчук.

Циркіна Лія, м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Циркіна Хіля, 1899 р., м. Кременчук, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Цицишвілі Коча, м. Тбілісі, грузин, фельдшер. Розстріляний карателями

 

 

у 1941р. Похований: м. Кременчук, Піщана гора.

Ч

Чирва Євгенія Григорівна, 1925 р., м. Кременчук. Розстріляна карателями у листопаді 1941 р. Похована: м. Кременчук, Піщана гора.

Чирва Іван, 1923 р., м. Кременчук. Був у оточенні, повернувся додому і за доносом поліцая був застрелений фашистами на залізничному вокзалі. Місце поховання невідоме.

Ш

Шайдун Іван, м. Кременчук, помічник начальника пожежно-сторожової охорони електростанції. Розстріляний карателями в листопаді 1941 р. Похований: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Шапіро Марк Євсейович, 1929 р., м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у вересні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Шапіро Фріда Львівна, м. Кременчук, єврейка і двоє дітей. Розстріляні карателями у 1941 р. Поховані: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Шафіров Григорій, м. Кременчук. Вбитий жандармами на вул. Леніна у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Шейніна Марія Лазарівна, 1918 р., м. Кременчук, єврейка. Вбита німецькими солдатами на березі Дніпра у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Шерстюк Володимир Христофорович, 1938 р., м. Кременчук, українець. Помер від осколочного поранення 2.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Шерстюк Христофор Калиновим, 1896 р., м. Кременчук, українець, вантажник бази міськторгу. Помер від осколочного поранення 5.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Шехтман Ілля Лазаревич, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями на вул. Шевченка у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Шкода Олександр Федорович, 1888 р., м. Кременчук, білорус, сортувальник "Українлісу". Помер від осколочного поранення

 

 

21.11.1943 р. Похований: м. Кременчук.

Шульдерман Ісаак Лазаревич, 1888 р., м. Кременчук, єврей. Вбитий німецькими солдатами біля ст. Кам'яні Потоки у вересні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Щ

Щукін Давид, м. Кременчук, єврей. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Київ, Бабин Яр.

Я

Якубовський, м. Київ, єврей, лікар-терапевт. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Кременчук, територія дзеркальної фабрики.

Ян Тетяна Симонівна, 1893 р., м. Кременчук, українка, вчителька школи № 6. Убита осколками снаряда 20.09.1943 р. Похована: м. Кременчук.

Яременко Геннадій, 16 років, м. Кременчук. Загинув від вибуху снаряда, який намагався розібрати. Похований: м. Кременчук.

Ярошенко Борис Федорович, 1883 р., м. Кременчук, українець, завідуючий складом райспоживспілки. Убитий осколками при розриві снаряда 23.10.1943 р. Похований: м. Кременчук.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Б

Безпалова Олена Іванівна, 1924 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала на підземному заводі. Повішена гестапівцями у 1944 р. Похована: м. Ганновер. Німеччина.

Булах Марія Митрофанівна, 1919 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Померла від побоїв у 1944 р. Похована: м. Ерфурт. Німеччина.

В

Волошко Петро Федорович, 1924 р., м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Розстріляний за непокору в жовтні 1944 р. Похований: м. Анна-Верке. Німеччина.

Г

Глушко Євдокія Іванівна, м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала у бауера неподалік від м. Айзенах. Померла від туберкульозу в 1944 р. Похована: Німеччина.

Горбач Харитина, 1923 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на військовому заводі в м. Дрезден. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Дрезден. Німеччина.

Горбенко Григорій, 1921 р., м. Кременчук. Помер 9.02.1945 р. Похований: концтабір Бухенвальд. Німеччина.

Грош (Грон) Микола, 1920 р., м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи. Перебував у концтаборі Бухенвальд з 14.05.1944 р. Помер 3.06.1944 р. Похований: Німеччина.

Гуріненко Василь Васильович, м. Кременчук, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р.

 

 

Працював у бауера в с. Грюнберг. Помер від побоїв у 1945 р. Похований: с. Грюнберг. Німеччина.

З

Зайченко Неоніла, 1923 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

К

Кирилова Марія Василівна, м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Працювала в м. Ульм. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Ульм. Німеччина.

Корецька Лариса, 1925 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи в лютому 1943 р. Працювала на фабриці в м. Нюрнберг. Загинула під час бомбардування у квітні 1945 р. Похована: м. Нюрнберг. Німеччина.

Косяченко Ольга В., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи в лютому 1942р. Працювала у бауера в м. Ієна. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Ієна. Німеччина.

Котляренко Іван Омелянович, м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи до Німеччини у 1943 р. Доля невідома.

М

Марченко Лідія Іванівна, м. Кременчук, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на фабриці в м. Нюрнберг. Загинула під час бомбардування у квітні 1945 р. Похована: м. Нюрнберг. Німеччина.

Мелешко Олександр, 1924р., м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Працював на заводі в м. Ессен. За непокору був відправлений у табір, де застрелений наглядачем у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Мироненко Антоніна Хомівна, 1922 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Вбита охороною під час втечі. Похована: Польща.

Мироненко Віра Григорівна, 1926 р., м. Кременчук, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала на фабриці в м. Веймар. Загинула в концтаборі Бухенвальд у 1944 р. Похована: Німеччина.

Мирошниченко Ольга Василівна,

 

 

1920 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на електроламповому заводі в м. Гамбург. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Гамбург. Німеччина.

О

Онацька Марія Григорівна, 1924 р., м. Кременчук, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на фабриці в м. Шведт. Померла від запалення легень у березні 1944 р. Похована: м. Шведт. Німеччина.

П

Паливода Антоніна Олексіївна, м. Кременчук, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на фабриці в м. Ерфурт. Померла від туберкульозу у 1944 р. Похована: м. Ерфурт. Німеччина.

Петриченко Віра П., 1924 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Застрелена охоронцями у передмісті Варшави. Похована: Польща.

Похилько Лариса Петрівна, м. Кременчук, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала у бауера в м. Бранденбург. Померла у 1944 р. Місце поховання невідоме.

Р

Ребрик Ганна Петрівна, 1924 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала в м. Дрездені. Померла від хвороби у березні 1944 р. Похована: м. Дрезден. Німеччина.

Рогізна Людмила, 1924 р., м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942р. Працювала у бауера в с. Вальтерсдорф. Померла від хвороби у 1944 р. Похована: с. Вальтерсдорф. Німеччина.

Т

Тристан Марія Матвіївна, м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на підземному заводі біля м. Анна-Верке. Розстріляна за непокору у грудні 1944 р. Похована: Німеччина.

Тристан Ольга Петрівна, 1923 р., м. Кременчук, українка. Вивезена на каторжні роботи у

 

 

1942 р. Працювала у бауера в м. Кляген-Фурт. Померла від дизентерії у 1944 р. Похована: м. Кляген-Фурт. Австрія.

Тур Іван, 1924 р., м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи у квітні 1943 р. Працював у м. Котбус. Загинув у 1944 р. Похований: м. Котбус. Німеччина.

X

Хейло Володимир Федорович, м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Ч

Чередник Іван Васильович, м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Працював на заводі в м. Лінц. Застрелений за непокору жандармом у 1943 р. Похований: м. Лінц. Австрія.

Ш

Швець Георгій, 1915 р., м. Кременчук. Вивезений на каторжні роботи. Перебував у концтаборі Бухенвальд з 30.11.1943 р. Помер 2.01.1944 р. Похований: Німеччина.

Щ

Щербина Ольга Олександрівна, м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала на заводі в м. Ієна. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Ієна. Німеччина.

Ю

Юшко Євдокія Онуфріївна, м. Кременчук. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала у пекарні у бауера в м. Бунцлау. Загинула під час бомбардування в лютому 1945 р. Похована: м. Бунцлау. Німеччина.

 

 

Місто ЛУБНИ

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

А

Анатолій, м. Лубни, студент Лубенського вчительського інституту. Розстріляний окупантами у вересні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Б

Белий (Білий) Олександр Павлович, 1917 р., м. Лубни, українець, будівельник млина № 56. Розстріляний карателями у травні 1942 р. Похований: м. Лубни.

Бігун Уляна Минівна, м. Лубни. Замордована гестапівцями у червні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Білий Костянтин Полікарпович, 1899 р., м. Лубни, українець. Помер після тяжкого поранення під час бомбардування 4.10.1944 р. Похований: м. Лубни.

Божко Євлампій Микитович, 1890 р., м. Лубни, українець, завідуючий виробництвом тютюнової фабрики. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Бондаренко Іван Іванович, 1923 р., м. Лубни. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Бондаренко Іван Миколайович, 1879 р., м. Лубни, українець, черговий депо ст. Лубни. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Бондаренко С, м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Борщ О., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Булатецький Іван Павлович, 1913 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Розстріляний

 

 

карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Булах Єлизавета, 1917р., м. Лубни, єврейка. Розстріляна карателями у грудні 1941 р. Похована: с. Засулля.

Бухбіндер Мендель Шмульович, м. Лубни, єврей. Розстріляний карателями у жовтні 1941 р. Похований: с. Засулля.

В

Васик Григорій Михайлович, 1912 р., м. Лубни, українець, начальник ливарного цеху заводу "Комсомолець". Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Васик Микола Васильович, 1912 р., м. Лубни, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Вовк Семен Григорович, 1924 р., м. Лубни, українець, інструктор РК ЛКСМУ. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Волошко Дмитро Іванович, 1903 р., м. Лубни, військовослужбовець. Помер 8.02.1944 р. після тяжкого поранення (довідка міської ради). Похований: м. Лубни.

Воробйов Григорій Васильович, 1928 р., м. Лубни, росіянин, робітник вагової майстерні. Помер 22.04.1946 р. після тяжкого поранення. Похований: м. Лубни.

Г

Гайдай Павло Петрович, 1900 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Герасименко Ірина, 1904 р., м. Лубни. Розстріляна карателями у лютому 1942 р. Похована: м. Лубни.

Герасименко Федір Мартинович, 1901 р., м. Лубни. Розстріляний карателями у лютому 1942 р. Похований: м. Лубни.

Геращенко Олексій Миколайович, 1912 р., м. Лубни, українець, залізничник. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Голод Анатолій Максимович, 1929 р., м. Лубни, українець, учень. Загинув під час бомбардування 29.05.1944 р. Похований: м. Лубни.

 

 

Голуб Іван, 1923 р., м. Лубни, українець. Розстріляний карателями у грудні 1941 р. за те, що слухав передачі Радінформбюро. Похований: м. Лубни.

Григорович, 1900 р., м. Лубни, росіянин, машиніст ст. Лубни. Розстріляний окупантами. Дата загибелі невідома. Похований: м. Лубни.

Д

Даценко Володимир Іванович, 1931 р., м. Лубни, українець, учень. Загинув при розриві міни 12.09.1945 р. Похований: м. Лубни.

Дем'янець Семен Устинович, 1915 р., м. Лубни, українець, шофер м'ясокомбінату. Помер 8.04.1946 р. після тяжкого поранення.

Деречина Раїса Григорівна, 1934 р., м. Лубни, єврейка, учениця. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: с. Засулля.

Дзюба Василь Петрович, 1869 р., м. Лубни, українець. Загинув під час бомбардування фашистською авіацією 13.09.1941 р. Похований: м. Лубни.

Дроб'янський Георгій Олександрович, 1913 р., м. Лубни, українець, керівник духового оркестру. Убитий осколком снаряда 14.09.1941 р. Похований: м. Лубни.

Є

Єрченко Валерій Іванович, 1924 р., м. Лубни. Загинув під час бомбардування у вересні 1941 р. Похований: м. Лубни, міське кладовище.

З

Заїка Микола Васильович, 1903 р., м. Лубни, українець. Загинув під час бомбардування 14.07.1942 р. Похований: м. Лубни.

Золотоверх Михайло Юхимович, 1918 р., м. Лубни, українець, залізничник. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Золотоверх Ю. П., м. Лубни. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Зубенко Іван Вакулович, 1903 р., м. Лубни, українець, начальник варти заводу "Комсомолець".

 

 

Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

І

Іваненко Марія Василівна, 1914 р., м. Лубни, українка. Загинула під час бомбардування фашистською авіацією 13.09.1941 р. Похована: м. Лубни.

Іващенко Іван Харлампійович, 1895 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Іващенко Павло Дмитрович, 1910 р., м. Лубни, українець, бухгалтер. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Іщенко Іван Сидорович, м. Лубни. Загинув під час бою прикордонників за м. Лубни 14 вересня 1941 р. Місце поховання невідоме.

К

Калайда Микола Петрович, 1905 р., м. Лубни, українець, вагонний майстер депо ст. Лубни. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Кисла Дарія Яківна, 1905 р., м. Лубни, українка, робітниця. Розстріляна карателями у 1943 р. Похована: м. Лубни.

Кілочок М., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Клякун Леонід Сергійович, 1927 р., м. Лубни, учень. Замордований фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Клякун Лідія Сергіївна, 1929 р., м. Лубни, українка, учениця. Замордована фашистами у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Клякун Сергій Хомич, 1892 р., м. Лубни, українець, слюсар меблевої фабрики. Розстріляний окупантами 6.06.1942 р. Похований: м. Лубни.

Коник Григорій Омелянович, 1923 р., м. Лубни, українець, учень. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Копилов Сергій Гаврилович, 1910 р., м. Лубни, українець, інструктор політвідділу ВЕО-18. Помер після поранення під час бомбардування 21.11.1943 р. Похований: м. Лубни.

Корнет Віра, 1922 р., м. Лубни.

 

 

Розстріляна карателями в грудні 1941 р., за те, що слухала передачі Радінформбюро. Похована: м. Лубни.

Криворучко Олена, 1934 р., м. Лубни, українка. Загинула під час бомбардування фашистською авіацією 13.09.1941 р. Похована: м. Лубни.

Крилач Григорій Денисович, 1922 р., м. Лубни, українець, токар депо ст. Лубни. Помер після тяжкого поранення 9.03.1944 р. Похований: м. Лубни.

Кусій Тимофій Дмитрович, 1890 р., м. Лубни, українець, начальник кондукторського резерву. Розстріляний жандармами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Л

Лавірський Іван Андрійович, 1898 р., м. Лубни, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Лазовський Каземир Францевич, 1900 р., м. Лубни. Загинув під час бомбардування 24.07.1941 р. Похований: м. Лубни.

Лакішес Костянтин Рафаїлович, 1905 р., м. Лубни, українець, робітник. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Ландеберг Ревекка Абрамівна, 1902 р., м. Лубни, єврейка, швея. Розстріляна карателями у квітні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Левченко Трохим Андрійович, 1891 р., м. Лубни, українець, заготівник райнаркомзагу. Розстріляний окупантами 5.11.1941 р. Похований: м. Лубни.

Лизогубов Володимир Панасович, 1911 р., м. Лубни, українець, слюсар депо ст. Лубни. Убитий 22.10.1946 р. Похований: м. Лубни.

Литвиненко Олександр Миколайович, 1901 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Розстріляний жандармами у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Литвинович Василь Павлович, 1893 р., м. Лубни, українець, викладач педінституту. Розстріляний окупантами 13.12.1941 р. Похований: м. Лубни.

Лукашенко Віра, 1925 р., м. Лубни. Розстріляна фашистами 20.08.1943 р. Похована: м. Лубни.

Луценко Анатолій Дмитрович,

 

 

м. Лубни. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Луценко Дмитро, м. Лубни, паровозний машиніст. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Луценко Іван Якович, 1922 р., м. Лубни, українець, слюсар. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Луценко Леонора Дмитрівна, м. Лубни. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Ляховицька Єва, м. Лубни, єврейка. Розстріляна карателями у квітні 1942 р. Похована: с. Засулля.

Ляховицька Розалія Абрамівна, 1914 р., м. Лубни, єврейка, медсестра. Розстріляна карателями у квітні 1942 р. Похована: м. Лубни.

М

Мазін Федір Йосипович, 1905 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Розстріляний жандармами у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Макаров Іван Олександрович, 1885 р., м. Лубни, росіянин, робітник заводу "Комсомолець". Розстріляний окупантами 23.06.1942 р. Похований: м. Лубни.

Мартищенко Василь Іванович, 1900 р., м. Лубни, українець, майстер круп'яного заводу. Розстріляний карателями. Похований: м. Лубни.

Матяш Г. М., м. Лубни. Розстріляний карателями у лютому 1942 р. Похований: м. Лубни.

Матяш (дружина Матяша Г. М.), м. Лубни. Розстріляна карателями у лютому 1942 р. Похована: м. Лубни.

Медведовський Фроїм Мойсейович, 1887 р., м. Лубни, єврей, коваль. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: с. Засулля.

Митякін Микола, м. Лубни. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Михайленко І., м. Лубни. Розстріляний карателями у лютому 1942 р. Похований: м. Лубни.

Міщанчук Анатолій Федорович, 1938 р., м. Лубни, українець. Помер після тяжкого поранення 29.05.1944 р. Похований: м. Лубни.

 

 

Н

Нешпа Валентина Іванівна, 1939 р., м. Лубни, українка, учениця. Померла 27.11.1946 р. після тяжкого поранення. Похована: м. Лубни.

Никоренко Анатолій Борисович, 1928 р., м. Лубни, українець, учень. Загинув від розриву снаряда 31.05.1944 р. Похований: м. Лубни.

Нікітін Олександр Костянтинович, 1931 р., м. Лубни, українець, учень. Убитий при розриві міни 12.09.1945 р. Похований: м. Лубни.

Новицький Є. В., м. Лубни, українець. Страчений гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Новотка Надія Карлівна, 1923 р., м. Лубни, українка, робітниця. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

О

Олійник Іларіон Петрович, 1910 р., м. Лубни, українець, ро-бітник. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Хорол.

П

Павловський, м. Лубни, священик церкви в м. Лубни. Розстріляний гестапівцями у 1942 р. за те, що в час богослужіння не виголошував здравиці гітлерівській Німеччині. Похований: м. Лубни.

Панченко Анастасія Василівна, 1924 р., м. Лубни, українка. Через опір поліції їхати в рабство була побита і доставлена в гестапо. Розстріляна 9.03.1943 р. в м. Лубнах.

Пеликов Григорій Пилипович, 1919 р., м. Лубни, білорус, шофер Лубенського РВ НКВС. Помер після тяжкого поранення в евакогоспіталі № 3058 22.02.1945 р. Похований: м. Лубни.

Петренко Микола, м. Лубни, студент. Заарештований карателями у підозрі за зв'язок з партизанами. Побитий карателями літом 1943 р. Після побоїв помер. Похований: м. Лубни.

Петренко Оксана, м. Лубни. Розстріляна фашистами 20.08.1943 р. Похована: м. Лубни.

Пивовар Євфросинія Мартинівна, 1891 р., м. Лубни, українка.

 

 

Загинула під час бомбардування 13.09.1941 р. Похована: м. Лубни.

Попов О., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Попович П. М., м. Лубни, українка. Закатована фашистами через підозру за надання допомоги партизанам у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Приходько Домникія Максимівна, 1878 р., м. Лубни. Убита осколками бомби 10.09.1943 р. Похована: м. Лубни.

Прокопенко Віктор Іванович, 1926 р., м. Лубни, українець. Розстріляний карателями за зв'язок з партизанами у травні 1942 р. Похований: с. Біївці.

Пустовєтова Лариса Герасимівна, 1926 р., м. Лубни, росіянка, учениця. Померла у 1944 р. після тяжкого поранення. Похована: м. Лубни.

Р

Романюта Йосип Степанович, 1904 р., м. Лубни, українець, котельник залізничного депо. Убитий осколком при бомбардуванні ворожими літаками 18.10.1943 р. Похований: м. Лубни.

С

Сабадаш Яків Васильович, 1909 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Розстріляний жандармами у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Садовий Сергій Федорович, 1900 р., м. Лубни, українець. Загинув під час бомбардування 14.05.1942 р. Похований: м. Лубни.

Семирод Михайло Іванович, 1905 р., м. Лубни, українець, працівник райвідділу НКВС. Розстріляний карателями 2.02.1942 р. Похований: м. Лубни.

Сердюк Я., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Ситніченко (Ситниченко) Микола Григорович, 1904 р., м. Лубни, українець, начальник механічного цеху заводу "Комунар". Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Скитська Рита, 1915 р., м. Лубни, мати двох дітей, євреї. Розстріляні

 

 

карателями у лютому 1942 р. Поховані: с. Засулля.

Співак Степан Васильович, 1903 р., м. Лубни, українець, завідуючий парткабінетом. Залишений в партизанському загоні. Убитий німцями у лютому 1942 р. Похований: с-ще Комишня Миргородського р-ну.

Спольська Єва, 1908 р., м. Лубни, єврейка. Розстріляна карателями у квітні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Спольська Лія, м. Лубни, єврейка, учениця. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Ставицький Михайло Гаврилович, м. Лубни. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Стеценко Василь Михайлович, 1893 р., м. Лубни, українець, жерстяник. Помер 8.02.1945 р. після тяжкого поранення військовою автомашиною. Похований: м. Лубни.

Стрілець Ганна Іванівна, м. Лубни. Розстріляна поліцаєм за відмову йти на збірний пункт для виїзду в Німеччину у січні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Т

Табель Хана Вульфівна, м. Лубни, єврейка, провізор. Розстріляна карателями у лютому 1942 р. Похована: с. Засулля.

У

Улько Панас Олександрович, 1906 р., м. Лубни, українець, начальник депо ст. Лубни. Розстріляний гестапо у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Ф

Фукс Софія Абрамівна, 1880 р., м. Лубни, єврейка, працівниця ресторану. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Лубни.

X

Ханенко Яків Іванович, 1909 р., м. Лубни, українець, охоронець заводу "Комсомолець". Розстріляний фашистами 20.05.1943 р. Похований: м. Лубни.

Ц

Церковний Яків Прокопович,

 

 

1917 р., м. Лубни, українець, кондитер. Розстріляний карателями 28.04.1942 р. Похований: м. Лубни.

Цехоня Микола Федорович, 1891 р., м. Лубни, українець, старший вагонний майстер ст. Лубни. Розстріляний жандармами у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Циганенко Віра, м. Лубни, українка. Розстріляна карателями у лютому 1942 р. за переховування дітей із Харківського дитячого будинку. Похована: м. Лубни.

Циганенко Поліна Іванівна, 1910 р., м. Лубни. Розстріляна карателями у лютому 1942 р. за врятування від голоду хлопчика Саші з Харківського дитячого будинку. Місце поховання невідоме.

Циганчук Ольга Мефодіївна, 1892 р., м. Лубни, українка. Розстріляна карателями за передачу військовополоненим хліба і кількох картоплин у лютому 1942 р. Похована: с. Засулля.

Ш

Шевченко П., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Шевченко Уляна, 1938 р. Вивезена з Харківського дитячого будинку. Померла від виснаження і хвороб у січні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Шкловська Міла Наумівна, 1926 р., м. Лубни, єврейка, студентка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: с. Засулля.

Шкловський Наум Зіновійович, 1886 р., м. Лубни, єврей, биндюжник. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: с. Засулля.

Шпиль Тарас Андрійович, 1913 р., м. Лубни, українець, маляр житлоуправління. Розстріляний окупантами 13.06.1942 р. Похований: м. Лубни.

Шпура Йосип Йосипович, 1890 р., чех, начальник дільниці заводу "Комунар". Розстріляний гестапо у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Шульга Іван Іванович, 1915 р., м. Лубни, українець, водій МТС. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Шумейко Григорій Омелянович, 1904 р., м. Лубни, українець, машиніст депо ст. Лубни. Убитий

 

 

при розриві міни 11.10.1943 р. Похований: м. Лубни.

Шумський С., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Щ

Щукін Трохим Григорович, 1900 р., м. Лубни, росіянин, залізничник. Розстріляний окупантами 13.06.1942 р. Похований: м. Лубни.

Я

Яковлев М., м. Лубни, українець. Загинув під час окупації. Похований: м. Лубни.

Якушенко Василь Михайлович, 1931 р., м. Лубни, українець, учень. Убитий при розриві міни 12.09.1945 р. Похований: м. Лубни.

Янкилевич Софія Яківна, 1905 р., м. Лубни, єврейка. Розстріляна карателями 16.10.1941 р. Похована: м. Лубни.

Ярмолович Віра Яківна, 1921р., м. Лубни, українка, санітарка евакогоспіталю. Померла після тяжкого поранення під час бомбардування 24.01.1944 р. Похована: м. Лубни.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Б

Бабак Григорій Пилипович, м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Бакаєнко Кузьма Тарасович, 1915 р., м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Працював на земляних роботах біля м. Дрездена. Задавлений машиною у 1944 р. Похований: Німеччина.

Богинич Іван, 1924 р., м. Лубни, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Застрелений охоронцями при спробі втечі в м. Брест у 1943 р. Похований: м. Брест. Білорусь.

Г

Галушка Марія Пилипівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Гондар (Бондар) Ганна Іванівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

І

Іванкович Олена Петрівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у серпні 1943 р. Доля невідома.

К

Карпенко Катерина Омелянівна, 1926 р., м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи. Загинула під час бомбардування. Похована: Німеччина.

Киктенко Василь Никифорович, 1923 р., м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи. Затоплений у катакомбах у м. Негаєм-Густим. Німеччина.

Козир Віра Артемівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

 

 

Корнет Євфросинія Л., 1923 р., м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи. Працювала в м. Ессен на заводі. Померла від травми під час аварії у квітні 1944 р. Похована: м. Ессен. Німеччина.

Л

Линник Василь Миколайович, м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у вересні 1942 р. Доля невідома.

Лисенко Любов Вікторівна, 1919 р., м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи. Працювала у фірмі Пельц-Бенке на фабриці перев'язувальних матеріалів. Померла у 1944 р. Похована: Німеччина.

Лисиця Любов Леонідівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на фабриці в м. Галле. Загинула під час бомбардування у лютому 1944 р. Похована: м. Галле. Німеччина.

Литвиненко Степан, м. Лубни. Потрапив у облаву і вивезений на каторжні роботи. Працював на заводі "Трамвайтречет", в м. Ессен. Загинув під час бомбардування у квітні 1944 р. Похований: м. Ессен. Німеччина.

М

Михайленко Надія Максимівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи 6.05.1942 р. Доля невідома.

Н

Назаренко Лідія (Лукія) Іванівна, 1918 р., м. Лубни, українка. Вивезена на примусові роботи у січні 1942 р. Працювала на фабриці в м. Вегель. Померла від хвороби у 1944 р. Похована: м. Вегель. Австрія.

О

Остапенко Софія Василівна, 1921 р., м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Загинула під час бомбардування у 1945 р. Похована: м. Лінц. Австрія.

П

Паливода Петро Васильович, 1925 р., м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Працював на залізниці в м. Лейпціг. Загинув під час аварії у 1944 р. Похований: м. Лейпціг. Німеччина.

 

 

Пересунько Петро Васильович, 1925 р., м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Затоплений у катакомбах м. Негаєм-Густим. Німеччина.

Петренко Василь Васильович, 1923 р., м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Загинув під час бомбардування у 1944 р. Похований: м. Краків. Польща.

Петренко Ганна Вікторівна, 1922 р., м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала у бауера. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: Німеччина.

Петренко Людмила Григорівна, м. Лубни. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Працювала у бауера в м. Кіль. Загинула під час бомбардування у лютому 1945 р. Похована: м. Кіль. Німеччина.

Петренко Ольга Семенівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на металургійному комбінаті поблизу м. Свентохловіце. Загинула під час бомбардування у грудні 1943 р. Похована: Польща.

Прокопенко Валентина Василівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на заводі в м. Галле. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Галле. Німеччина.

С

Савлук Марія Сидорівна, м. Лубни. Вивезена на примусові роботи у травні 1943 р. Працювала на фабриці в м. Мюнхен. Померла від туберкульозу у березні 1944 р. Похована: м. Мюнхен. Німеччина.

Сахно Ганна Йосипівна, м. Лубни, українка. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Працювала на заводі в м. Нюрнберг. Загинула під час бомбардування у квітні 1945 р. Похована: м. Нюрнберг. Німеччина.

Семигора Петро, м. Лубни, студент Лубенського вчительського інституту. Розстріляний карателями у 1943 р. у концтаборі Дахау.

Синицин Василь Васильович, 1920 р., м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Працював на заводі в м. Котбус. Застрелений охороною за непокору у квітні 1944 р. Похований: м. Котбус. Німеччина.

 

 

Скрипка (Скрипко) Семен Євтухович, м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Помер. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Стрільченко Ігор, м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Т

Токар Віктор, м. Лубни. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Толочій Ольга Василівна, 1924 р., м. Лубни, українка. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Працювала на заводі в м. Нюрнберг. Загинула під час бомбардування у квітні 1945 р. Похована: м. Нюрнберг. Німеччина.

У

Убагович Марія Петрівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Ф

Филякіна Горпина Яківна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Фоміна Ганна Олексіївна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

X

Христенко Віра Вікторівна, 1921 р., м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи. Померла від побоїв жандармів у 1943 р. Похована: м. Дюссельдорф. Німеччина.

Ч

Чалий Олексій Гаврилович, 1904 р., м. Лубни, українець, міліціонер. Розстріляний у концтаборі в 1942 р. Похований: Німеччина.

Ю

Юрченко Неоніла Карпівна, м. Лубни. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на підземному заводі в м. Ерфурт. Загинула під час вибуху апаратури в цеху в лютому 1944 р. Похована: м. Ерфурт. Німеччина.

 

 

ЛУБЕНСЬКИЙ РАЙОН

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

А

Аборткін Микола Микитович, с. Вовчик, росіянин. Розстріляний поліцаями як підпільник у червні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Андрух Олексій Григорович, 1907 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Б

Бабак Петро Васильович, 1909 р., с. Вільшанка, українець, майстер цеху повстяної фабрики. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Балицька Килина Никифорів-на і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 28.03.1943 р. Місце поховання невідоме.

Балицька Парасковія Іванівна, с. Терни. Розстріляна фашистами. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Баран Микола Антонович, 1936 р., с. Нижній Булатець, українець, учень. Помер 5.06.1944 р. після осколочного поранення. Похований: с. Нижній Булатець.

Башнич Дмитро Омелянович, 1911 р., Тарандинцівська сільрада, українець. Загинув. Дата і місце поховання невідомі.

Баштовий Філат Григорович, с. Нижній Булатець, українець, працівник залізничного транспорту. Помер 6.01.1944 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Нижній Булатець.

Бган Григорій Іванович, 1912 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Безнос Володимир Леонтійович, 1890 р., Єнківська сільрада.

 

 

Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Белим Євмен Потапович, 1888 р., с. Хитці, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Хитці.

Бендрик Григорій Вакулович, 1929 р., с. Пулинці, українець. Загинув від вибуху міни 14.05.1943 р. в урочищі Яри. Похований: с. Пулинці.

Бендрик Микола Панасович, 1921 р., с. Пулинці, українець. Помер 25.10.1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Пулинці.

Билим Іван Федорович, 1928 р., с. Вільшанка, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Вільшанка.

Білан Федір Кирилович, 1901 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. у м. Лубнах.

Білик Орина Олексіївна, 1869 р., с. Карпилівка, українка. Померла у 1945 р. після тяжкого поранення. Похована: с. Карпилівка.

Богдан Іван Григорович, 1904 р., с. Мацківці. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Богдан Петро Кузьмич, 1923 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. у м. Хоролі.

Богинич Дмитро Омелянович, с. Губське. Розстріляний поліцаями 27.10.1941 р. у с. Тарандинцях. Місце поховання невідоме.

Богинич Феодосія Дмитрівна, Остапівська сільрада. Розстріляна фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Боженко Захарій Андрійович, 1900 р., с. Засулля. Забраний поліцією 25.02.1943 р. у Лубенську тюрму і розстріляний. Похований: м. Лубни.

Больбот Григорій Пилипович, 1906 р., с. Хорошки, голова сільради. Розстріляний гестапо у м. Лубнах. Дата і місце поховання невідомі.

Бондаренко Іван Іванович, 1900 р., с. Новаки. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Бондаренко Юрій Пимонович, 1937 (1938) р., с. Крутий Берег, українець. Загинув від вибуху

 

 

снаряда у 1942 р. Похований: с. Крутий Берег.

Боргуй Василь, с. Луки. Розстріляний карателями у квітні 1942 р. Похований: с. Луки.

Боргуй Іван Никифорович, 1917 р., с. Луки, українець, міліціонер. Загинув у 1941 р. Похований: с. Луки.

Боргун Никифор, с. Луки. Розстріляний карателями у квітні 1942 р. Похований: с. Луки.

Борейко Парасковія Федотівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Борисенко Варвара Пилипівна, с. Терни. Розстріляна фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Борисенко Харитон Григорович, 1885 р., с. Литвяки, українець, секретар сільської ради. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: с. Литвяки.

Босенко Роман Мусійович, с. Остапівка. Розстріляний фашистами у 1943 р. під Лубнами.

Брюховецький Степан Ларіонович, 1931 р., с. Ждани, українець. Загинув у 1941 р. Похований: с. Ждани.

Бубир Федір Антонович, 1902 р. Розстріляний поліцаями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Бублик Андріян Ілліч, 1907 р., с. Хорошки, обліковець МТС. Розстріляний гестапо 17.08.1942 р. Похований: м. Миргород.

Бугай Дмитро Якович, 1894 р., с. Карпилівка, українець. Помер після поранення під час бомбардування у 1944 р. Похований: с. Карпилівка.

Бурдим Михайло Васильович, 1890 р., с. В'язівок. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: с. Засулля.

В

Васик Григорій, с. Халепці. Розстріляний фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Васик Меланія, с. Чуднівці. Загинула під час бомбардування у вересні 1943 р. Похована: с. Чуднівці.

Васик О. Андрійович, с. Халепці.

 

 

Розстріляний фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Василенко Леонід Костянтинович, с. Карпилівка. Пропав безвісти із тюрми під час окупації.

Василенко Міля Костянтинівна, с. Карпилівка. Пропала безвісти із тюрми під час окупації.

Василенко Ціля Абрамівна, с. Карпилівка, єврейка. Кинута поліцаями в колодязь 1.03.1942 р. разом з дитиною у с. Лазірки.

Вербицький Юрій Петрович, 1934 р., с. Круглик, українець. Стихійне вбивство 29.04.1944 р. Похований: с. Круглик, громадське кладовище.

Верич Павло Григорович, 1928 р., Оріхівська сільрада, українець, учень. Помер після поранення осколками при розриві гранати 24.04.1944 р. Похований: Оріхівська сільрада.

Винник Петро Васильович, 1939 р., с. Круглик, українець, учень. Підірвався на міні 28.10.1949 р. Похований: с. Круглик.

Вілик (Волик) О. Опанасович, с. Халепці. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Воблий Оникій Михайлович, 1883 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Вовк Василь Григорович, 1923 р., с. Жовтневе, українець. Помер 9.03.1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Жовтневе.

Вовк Дмитро Федотович, 1898 р., с. Халепці, українець. Розстріляний фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Волик Микола Андрійович, 1937 р., с. Вищий Булатець, українець, учень. Помер 19.05.1945 р. після поранення при розриві снаряда. Похований: с. Вищий Булатець.

Воловик Наталія Григорівна, с. Вовчик. Розстріляна фашистами 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Волошин Василь Федорович, 1932 р., с. Карпилівка, українець. Загинув під час вибуху міни в 1944 р. Похований: с. Карпилівка.

Волошин Іван Степанович, 1903 р., с. Карпилівка, українець. Загинув у 1943 р. від вибуху міни

 

 

у с. Сьомаки. Місце поховання невідоме.

Волошко Анастасія Іванівна, с. Засулля. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Волошко Михайло Онисимович, 1906 р., с. Вищий Була-тець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Волошко Надія Михайлівна, 1910 р., с. Засулля. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Волошко Яків Касьянович, 1901 р., с. Засулля. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

В'юницький Петро Петрович, 1897 р., с. Засулля. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Г

Гаврик Михайло Федорович, 1934 р., с. Губське, українець, учень. Убитий під час вибуху снаряда 30.05.1945 р. Похований: с. Губське.

Гаврик Панас Кононович, 1930 р., с. Губське, українець. Учень. Убитий під час вибуху 30.05.1945 р. Похований: с. Губське.

Гайдук Захарій Григорович, 1900 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. у м. Лубнах.

Гайдук Микола Іванович, с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. у м. Лубнах.

Гайдук Панас Каленикович, 1903 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Ганненко Андрій Максимович, 1910 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Ганниченко Андрій Іванович, с. Березоточа, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Березоточа.

Гарбуз Корній Потапович, 1899 р., с. Михнівці, українець, ветлікар. Страчений карателями у 1942 р. Похований: с. Михнівці.

Гарбуз Петро Потапович, 1902 р., с. Михнівці, українець,

 

 

бригадир. Страчений карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Гарбуз Сергій Трохимович, 1905 р., с. Остапівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. під Лубнами.

Гацула Євдокія Омелянівна, 1925 р., с. П'ятигірці. Загинула у вересні 1941 р. під час бою у селі. Похована: с. П'ятигірці, сільське кладовище.

Герасименко Василь Мартинович, 1905 р., с. Михнівці, українець, різноробочий. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Михнівці.

Герасименко Ірина, 1904 р., с. Михнівці, українка. Розстріляна гестапо у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Герасименко Ольга Мусіївна, 1912 р., с. Михнівці, українка, колгоспниця. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: с. Михнівці.

Герасименко Федір Мартинович, 1901 р., с. Михнівці, українець, бригадир. Розстріляний карателями у квітні 1942 р. Похований: с. Михнівці.

Герасюк Поліна, с. Михнівці. Закатована гестапо через підозру за зв'язок з партизанами у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Гладун Данило Пантелеймонович, 1899 р., с. Суха Солониця. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Глущенко Кирило Іванович, 1891 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Головань Василь Федорович, 1922 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. у м. Хоролі.

Гонтар Петро Григорович, 1936 р., Остапівська сільрада, українець, учень. Підірвався на міні у 1945 р. Місце поховання невідоме.

Гонтар Степан Семенович, 1905 р., с. Остапівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. під Лубнами.

Гонтар Юхим Трохимович, 1905 р., с. Остапівка, українець, активіст. Розстріляний карателями у 1941 р. під Лубнами.

Гончаренко Дмитро Іванович, 1910 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Вільшанка.

 

 

Горбач Євдокія, с. Михнівці. Розстріляна гестапо у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Гринь Андрій Іванович, 1908 р., с. Олександрівка, українець. Загинув. Похований: с. Олександрівка.

Гринь Іван Петрович, 1930 р., с. Мгар, українець, учень. Загинув у 1943 р. Похований: с. Мгар.

Гринь Максим Петрович, 1893 р., с. Олександрівка, українець. Загинув. Похований: с. Олександрівка.

Грицак Андрій Свиридович, 1888 р., с. Мгар, українець, організатор колгоспу. Розстріляний гестапо у 1942 р. у м. Лубни.

Гриценко Данило Гаврилович, 1906 р., с. Хорошки, бухгалтер. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Миргород.

Гриценко Данило Ілліч, 1912 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Миргород.

Гриценко Дмитро Юхимович, 1896 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Хорошки.

Гріненко Іван Іванович, 1918 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Грінченко Михайло Созонович, 1919 р., с. Халепці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Гусаківський Іван Михайлович, 1912 р., с. Тишки, секретар сільради. Залишений для організації партизанського загону. Забраний гестапо. Доля невідома.

Д

Даниленко Катерина Михайлівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні фашистами 28.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Дацій Іван Прокопович, 1916 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Дацій Феодосія, 1909 р., с. Остапівка, українка, колгоспниця. Розстріляна карателями у 1941 р. під Лубнами.

Демиденко Данило Каленикович, 1899 р., с. Нижній Булатець.

 

 

Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Денисенко Харламп Михайлович, 1905 р., с. Снітин, українець, бухгалтер. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Снітин.

Дерій Василь Іванович, 1915 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Солониця.

Дирда Петро Трохимович, 1913 р., с. Литвяки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: с. Литвяки.

Дмитренко Іван Іванович, 1896 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями 20.11.1942 р. Похований: м. Лубни.

Дмитренко Лука Якович, 1901 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями як активіст у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Дмитренко Степан Йосипович, 1906 р., с. Березоточа. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Дмитренко Юхим Макаровим, 1902 р., с. Горобії, українець, колгоспник. Забраний у гестапо 15.01.1942 р. Розстріляний під Лубнами.

Добродій Григорій Феодосійович, 1904 р., с. Калайдинці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хорол.

Додора Федір Савич, 1912 р., с. Березоточа, українець, працівник РВ міліції. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Домбровський Микола Васильович, 1918 р., с. Новаки. Розстріляний фашистами у Полтавській психіатричній лікарні 6.01.1942 р. Похований: м. Полтава.

Домницький Захарій Павлович, 1892 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Дояр Роман Антонович, 1910 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Дружинець Василь, с. Ждани, українець, радянський працівник. Розстріляний гітлерівцями 16.09.1943 р. Місце поховання невідоме.

Дубник Андріан, 1892р., с. Тишки, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хорол.

Дуда Феодосій Степанович,

 

 

1905 р., с. В'язівок. Підірвався на міні у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Є

Євтушенко Данило Юхимович, 1908 р., с. Пулинці. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Євтушенко Денис Васильович, 1900 р., с. Березоточа, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Єльменова А., с. Оріхівка. Розстріляна карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Ємченко Іван Федотович, 1929 р., с. Мгар, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Мгар.

Ж

Жебель Іван Никифорович, 1908 р., с. Тишки, бухгалтер. Фашисти забрали восени 1942 р. у м. Лубни і розстріляли.

Жила Павло, 1909 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Солони-ця.

Житіньов Олексій Васильович, 1908 р., с. Калайдинці, росіянин. Розстріляний німцями 19.09.1943 р. Похований: с. Калайдинці, громадське кладовище.

Жук Євфросинія Олексіївна, с. Вовчик. Розстріляна фашистами 3.01.1942 р. Місце поховання невідоме.

Жук Іван Макаровим, 1920 р., с. Окіп, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: с. Окіп.

Жура Іван Іванович, 1921 р., с. Олександрі вка, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у с. Засулля.

Журман Іван Микитович, 1908 р., с. Горобії, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо 15.01.1942 р. під Лубнами.

Журман Петро Махтейович (Матвійович), 1889 р., с. Горобії, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо 15.01.1942 р. під Лубнами.

З

Загребельний Іван Іванович,

 

 

1935 р., с. Ждани, українець. Підірвався на міні у 1946 р. Похований: с. Ждани.

Заіка Василь Степанович, 1905 р., с. Литвяки, українець, секретар сільради. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Литвяки.

Закрепа Панас Свиридович, 1916 р., с. Мацківці. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Залата Микола Єлисейович, 1913 р., с. Нижній Булатець. Розстріляний гестапо у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Запорожець Володимир Іванович, 1928 р., с. Вільшанка, українець, учень. Загинув у 1943 р. Похований: с. Вільшанка.

Запорожець Надія Миколаївна, 1923 р., с. Засулля. Забрана в Лубенську тюрму 1.05.1943 р. Розстріляна жандармами. Похована: м. Лубни.

Звірківський Василь Свиридович, 1926 р., с. Нижній Булатець. Загинув під час розриву снаряда восени 1942 р. Похований: с. Нижній Булатець, сільське кладовище.

Зінченко Денис Антонович, 1890 р., с. Войниха, українець, різноробочий. Загинув у 1941 р. у Хорольській ямі.

Зінченко Денис Антонович, 1909 р., с. Войниха. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Зінченко Пилип Іванович, с. Терни. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Знайко Павло Трохимович, 1896 р., с. Олександрівка, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у с. Засуллі.

І

Іващенко Василина Миколаївна, с. Вовчик. Розстріляна фашистами 10.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Іващенко Олена Василівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 28.12.1941 р. Похована: с. Вовчик.

Іващенко Степан Андрійович, 1905 р., с. Калайдинці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Хорол.

 

 

К

Кабанов (Кабанок) Василь Лукич, с. Терни. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Кагарлицька Євдокія Василівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 28.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Кагарлицька Євфросинія Пантелеймонівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.03.1942 р. Місце поховання невідоме.

Карпенко Федір Семенович, с. В'язівок, українець. Загинув у роки окупації. Похований: с. В'язівок.

Карпець Григорій Панасович, 1889 р., Єнківська сільрада. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Карпець Дем'ян Михайлович, 1916 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Карпець Іван Савич, 1907 р., с. Єнківці. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Карпець Микита Федорович, 1902 р., Єнківська сільрада, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Карпець Филимон Прокопович, 1913 р., с. Хитці, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Хитці.

Картак Тамара, 1925 р., Лубенський р-н, українка. За відмову їхати в Німеччину і опір поліції доставлена в гестапо. Розстріляна 23.06.1943 р. у м. Лубнах.

Касьян Дорош Григорович, 1889 р., с. Хитці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Хорол.

Катрич Федір Миколайович, 1896 р., с. Засулля. Забраний поліцаями у Лубенську тюрму 26.02.1943 р. і розстріляний. Похований: м. Лубни.

Кацькало Степан Олексійович, с. Ісківці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Ісківці.

Кваша Василь Степанович, 1881 р., с. Мацківці. Розстріляний гестапо у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Кириченко Василь Павлович, 1922 р., с. Окіп, українець,

 

 

колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лохвиці.

Кириченко Микола Іванович, 1929 р., с. Пулинці, українець. Загинув від вибуху міни 14.05.1943 р. в урочищі Яри с. Пулинці. Похований: с. Пулинці.

Киричок Трохим Лукич, 1916 р., с. Березоточа. Розстріляний гестапо у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Кіктенко Євфросинія Федорівна, 1876 р., с. Засулля. Забрана поліцаями 25.02.1943 р. у Лубенську тюрму і розстріляна. Похована: м. Лубни.

Кіяшко Андріян Васильович, с. Хитці. Розстріляний карателями в роки окупації. Місце поховання невідоме.

Кіяшко Володимир Миколайович, 1913 р., с. Клепачі. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Кіяшко Захар Петрович, с. Хитці. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Коваль Володимир Федорович, 1942 р., дитина, с. Михнівці. Розстріляний гестапо у 1942 р. у Вільшанському яру. Похований: м. Лубни.

Коваль Марія Ільківна, 1913 р., і одна дитина, с. Михнівці. Розстріляні карателями у 1942 р. у Вільшанському яру. Поховані під Лубнами.

Кокозій Катерина Гнатівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Колісник Іван Андрійович, 1924 р., с. Солониця, українець. Загинув у роки окупації. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Колісник Михайло Андрійович, 1921 р., с. Солониця, українець. Загинув у роки окупації. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Коломієць Степан Феодосійович, 1909 р., с. Березоточа. Розстріляний гестапо 20.11.1942 р. Похований: м. Лубни.

Комісаренко Петро Гордійович, 1896 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями 1.08.1942 р. за зв'язок з партизанами. Перезахоронений у с. Хорошки, братська могила.

 

 

Кондратенко Дмитро Степанович, с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кононенко Василь Демидович, 1897 р., с. Мацківці. Розстріляний фашистами у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Конько Панас Гнатович, 1900 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо в 1942 р. у м. Лубнах.

Коркішко Сергій Микитович, с. Терни. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Корнієнко Сергій Микитович, 1915 р., с. Терни. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Король Микита Васильович, с. Солониця. Схоплений німцями як учасник підпільно-партизанського руху в 1941 р. Доля невідома.

Король М. Д., с. Солониця. Розстріляний фашистами під час окупації. Похований: с. Солониця.

Король Микита Михайлович, 1910 р., с. Солониця. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

Коршак Петро Миколайович, 1899 р., с. Вільшанка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Вільшанка.

Костенюк Євдокія (Євгенія) Андріївна, 1912 р., с. Засулля, вчителька. Була зв'язковою між Михнівським і Лубенським підпіллям. У липні 1942 р. заарештована і закатована гітлерівцями. Похована: м. Лубни.

Костюченко Григорій Гордійович, 1891 р., с. Горобії, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо 15.01.1942 р. Місце поховання невідоме.

Котенко Карпо Іванович, 1902 р., с. Тишки, українець, голова колгоспу. У 1941 р. забраний гестапо і розстріляний у м. Хорол.

Кочерга Галина, 1890 р., с. Тарнавщина, українка. Розстріляна німцями. Похована: с. Тарнавщина.

Кочерга Іван Григорович, 1906 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кочерга Петро Ілліч, 1905 р., с. Вищий Булатець, українець.

 

 

Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кочерга Семен Якович, 1898 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Кочерга Тимофій Якович, 1901 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кочерга Федір Юхимович, 1901 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кравцов Григорій Андрійович, 1898 р., с. Пулинці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Кравченко Петро Григорович, 1924 р., с. Ждани, українець. Загинув від розриву боєприпасів у підбитому німецькому бронетранспортері на околиці села 14.09.1941 р. Похований: с. Ждани, сільське кладовище.

Крець Михайло Максимович, 1897 р., с. Мгар, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. у м. Лубнах.

Кривогуз Григорій Федорович, с. Клепачі. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Криворотько Іван Андрійович, 1893 р., с. Михнівці. Розстріляний гестапо у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Криворотько Іван Васильович, 1913 р., с. Солониця, українець. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

Криворотько Іван Михайлович, 1903 р., с. Солониця, учасник партизанського руху в селі. Схоплений німцями як активіст і відправлений до Хорольської ями, де й загинув.

Кривуненко Михайло Якович, 1894 р., с. Круглик, українець, голова колгоспу. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Кроль Григорій Іванович, 1900 р., с. Литвяки, українець, голова сільради. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лубнах.

Кроль Омелян Іванович, 1885 р., с. Литвяки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лубнах.

 

 

Куделя Ілля Іванович, 1881 р., с. Халепці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кук Трохим Семенович, 1910 р., с. Солониця, українець. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

Кулик Олексій Дмитрович, 1896 р., с. Олександрівка, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у с. Засуллі.

Кулик Сергій Дмитрович, 1922 р., с. Олександрівка, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у с. Засуллі.

Куліш Ганна Михайлівна, 1916 р., с. Михнівці, українка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Куліш Петро Федорович, 1895 р., с. Михнівці, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Куляба Карпо Іванович, 1896 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. під Лубнами.

Курило Василь Миколайович, 1910 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Курило Зот Григорович, 1907 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Курило Тетяна Іванівна, 1903 р., с. Єнківці, українка. Розстріляна гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Курило Тетяна Петрівна, 1899 р., Єнківська сільська рада, українка. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Куц Іван Данилович, с. В'язівок, українець. Заарештований і розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: с. Засулля.

Куц Іван Семенович, 1909 р., с. Солониця, українець. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

Кущ Наталія Іванівна, 1914 р., с. Засулля. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Кущ Наталія Корніївна, 1887 р., с. Засулля. Забрана поліцаями 8.06.1942 р. і відправлена в Лубенський концтабір, де і була розстріляна. Похована: м. Лубни.

 

 

Л

Лаврик Ганна Андріївна, 1932 р., с. Вільшанка, українка, учениця. Померла 10.08.1946 р. після тяжкого поранення. Похована: с. Вільшанка.

Лаврик Ісак (Сакій) Семенович, 1906 р., с. Вільшанка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями в роки окупації. Похований: с. Вільшанка.

Лаврик Федір Іванович, 1915 р., с. Вільшанка, українець, майстер одіяльно-повстяної фабрики. Розстріляний гестапо у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Лазоренко Михайло Савич, с. Губське. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Лазоренко Сава Савич, с. Губське, українець. Розстріляний карателями у м. Лубнах. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Лебеденко Маркіян Олександрович, 1892 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Левенко Євфросинія Олександрівна, 1898 р., с. Єнківці, українка. Розстріляна гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Левішко Михайло Якович, 1932 р., с. Пулинці, українець. Загинув від вибуху міни 14.05.1943 р. в урочищі Яри с. Пулинці. Похований: с. Пулинці.

Левченко Олексій Васильович, 1906 р., с. Войниха. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Левченко Олексій Панасович, 1890 р., с. Войниха, українець, різноробочий. Розстріляний карателями у 1941 р. у Хорольській ямі.

Левченко Софон Матвійович, 1872 р., с. Литвяки, українець. Розстріляний фашистами у 1943 р. Похований: с. Литвяки.

Легуша Степан Григорович, 1891 р., с. Духове, українець, комірник. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Лимаренко Михайло Гнатович, 1910 р., с. Духове, українець, валяльник повсті одіяльної фабрики. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

 

 

Лисенко Ганна Марківна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 21.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Лисенко Іван Федорович, 1918 р., с. Калайдинці, українець. Розстріляний поліцаями 19.09.1943 р. Похований: с. Калайдинці, громадське кладовище.

Лисенко Катерина Юхимівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Лисенко Тарас Григорович, 1897 р., с. Халепці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Лисенко Яків Орестович, 1902 р., с. Чуднівці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Литвих Григорій Петрович, 1919 р., с. Халепці, українець. Загинув у 1941 р. Похований: с. Халепці.

Лобаненко Григорій Петрович, 1910 р., с. П'ятигірці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лубнах.

Ломака Андрій Макарович, 1920 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. у м. Лубнах.

Ломака Олександра Макарівна, 1917 р., с. Вищий Булатець, українка. Розстріляна гестапо у 1942 р. в м. Лубнах.

Лохвицький Микола Антонович, 1920 р., с. Клепачі, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Клепачі.

Лохвицький Михайло Петрович, 1904 р., с. Клепачі, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хоролі.

Лужний Яків Юхимович, с. Вовчик. Розстріляний фашистами 28.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Лук'яненко Пилип Костянтинович, 1904 р., с. П'ятигірці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лубнах.

Лук'яненко Пилип Маркевич, 1897 р., с. П'ятигірці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Ляшенко Михайло Іванович, 1914 р., с. Мацківці. Розстріляний фашистами у 1943 р. Похований: м. Лубни.

 

 

М

Майстренко Василь Гнатович, 1927 р., с. Ждани, українець. Загинув під час боїв за село у 1941 р. Похований: с. Ждани.

Майстренко Ольга Панасівна, 1935 р., с. Ждани, українка. Підірвалася на міні у 1946 р. Похована: с. Ждани.

Маковоз Оксана Іванівна, 1916 р., с. Засулля. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Малий Нестір Іович, машиніст. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Мандрика Яків Микитович, 1900 р., с. Засулля. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Мануйленко Степан Тимофійович, 1916 р., с. Снітин, українець, колгоспник колгоспу ім. Молотова. Підірвався на міні 20.08.1946 р. Похований: с. Снітин.

Марченке Кость (Костянтин) Іванович, 1884 р., с. Михнівці, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Марченко Олексій Левкович, 1909 р., с. Михнівці, українець, бухгалтер. Розстріляний поліцаями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Масюк Марко Михайлович, с. Терни. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Матвієнко Лазар Пилипович, 1908 р., с. Висачки. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Висачки.

Матяш Гаврило Михайлович, 1901 р., с. Михнівці, українець, голова сільради. Розстріляний жандармами у квітні 1942 р. Похований: м. Лубни.

Матяш (дружина Гаврила Михайловича), с. Михнівці. Розстріляна жандармами у квітні 1943 р. Похована: м. Лубни.

Матяш Григорій Максимович, 1887 р., с. Михнівці, українець, колгоспник. Розстріляний поліцаями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Матяш Григорій Петрович, 1887 р., с. Михнівці, українець, колгоспник.

 

 

Розстріляний жандармами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Матяш Іван Петрович, с. Михнівці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Матяш Марія Федорівна, 1912 р., с. Михнівці, українка. Розстріляна жандармами у квітні 1942 р. у Вільшанському яру. Похована: м. Лубни.

Матяш Наталія Кузьмівна з дитиною, 1910 р., с. Михнівці, українка, ланкова. Розстріляна карателями у грудні 1942 р. у Вільшанському яру. Похована: м. Лубни.

Матяш Олексій Петрович, 1941 р., дитина, с. Михнівці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у Вільшанському яру в м. Лубни.

Матяш Трохим Петрович, 1873 р., с. Михнівці, українець, тесляр. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Маховський Федір Феодосійович, 1900 р., с. Оріхівка, українець. Розстріляний поліцаями за зв'язок з підпільниками у червні 1942 р. Похований: с. Оріхівка.

Мелешко Михайло В., с. Терни. Розстріляний фашистами. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Мироненко Макар, 1891 р., с. Ісківці, українець. Страчений карателями у 1941 р. Похований: с. Ісківці.

Мироненко Марія Володимирівна, 1929 р., с. Оріхівка, учениця. Убита під час бомбардування 1.03.1944 р. Похована: с. Оріхівка.

Миронченко П. І., с. Нижній Булатець, помічник машиніста. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Мисник Григорій Костянтинович, 1923 р., с. Калайдинці, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Калайдинці.

Михайленко Іван Петрович, с. Березоточа. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Михайленко Макар Васильович, 1895 р., с. Ісківці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Ісківці.

Михайленко Макар Олексійович, с. Ісківці. Розстріляний карателями

 

 

у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Михайленко Назар Данилович, 1875 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Михель Матвій Миколайович, 1890 р., с. Новаки, українець, бухгалтер. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Міщенко Анастасія Онисимівна, 1887 р., с. Засулля. Розстріляна поліцаями 9.05.1943 р. Похована: м. Лубни.

Міщенко Григорій Миколайович, 1906 р., с. Снітин, українець, вчитель. Розстріляний карателями 7.06.1942 р. Похований: с. Снітин.

Міщенко Олександр Сергійович, 1905 р., с. Остапівка, українець, колгоспник. Розстріляний фашистами у 1941 р. під Лубнами.

Міщенко Петро Григорович, 1937 р., с. Остапівка, українець, учень. Помер 31.05.1946 р. після тяжкого поранення при розриві снаряда. Похований: с. Остапівка.

Монастирний Андрій Митрофанович, 1937 р., с. Губське, українець, учень. Убитий осколками при розриві снаряда 30.05.1945 р. Похований: с. Губське.

Мороз Іван Харитонович, 1914 р., с. Нижній Булатець. Розстріляний гестапо у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Мосієчко Віра Кирилівна, 1924 р., с. Шеки, українка. Загинула під час окупації. Похована: с. Шеки.

Мосієчко Олена Матвіївна, 1892 р., с. Шеки, українка. Загинула під час окупації. Похована: с. Шеки.

Москаленко Віра Федорівна, 1921 р., с. В'язівок, українка. Розстріляна гестапо у червні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Москаленко Семен Гнатович, 1885 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

Мудрак Федір Герасимович, 1918 р., с. Литвяки, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у м. Лубнах.

М'якота Микола Іванович, 1923 р., с. Засулля. Розстріляний

 

 

карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

М'якота Яків Федорович, 1923 р., с. Засулля. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Н

Назаренко Марія Григорівна, 1890 р., с. Карпилівка, українка. Загинула у 1943 р. Похована: с. Карпилівка.

Наріжний Олександр, 1925 р., с. Ісківці, українець. Страчений карателями у 1941 р. Похований: с. Ісківці.

Негрішний Іван Іванович, с. Карпилівка. Пропав безвісти із тюрми під час окупації.

Неділько Антон Никифорович, 1886 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Розстріляний фашистами в 1942 р. Похований: с. Хорошки.

Неділько Антон Никифорович, 1884 р., с. Литвяки, бригадир. Заарештований гестапівцями і після місячного катування розстріляний у м. Миргороді під залізничним мостом. Похований: м. Миргород.

Недолужко Іван Порфирович, 1903 р., с. Нижній Булатець. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Нестеренко Євфросинія Марківна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 14.06.1942 р. Місце поховання невідоме.

Нестеренко Євфросинія Семенівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

О

Овдієнко Яків Дмитрович, 1915 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Олефіренко Меланія Григорівна, 1888 р., с. Ждани, українка. Загинула під час бомбардування фашистською авіацією колони техніки, що евакуювалася у липні 1941 р. Похована: с. Ждани, сільське кладовище.

Омелян Микола Іванович, 1930 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1944 р. після поранення. Похований: с. Карпилівка.

Омельченко Юхим Сергійович,

 

 

с. Засулля. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Онищенко Варвара Овсіївна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні фашистами 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Онищенко Василина Григорівна, с. Вовчик. Розстріляна фашистами 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Онищенко Парасковія Софронівна і одна дитина, с. Вовчик. Розстріляні фашистами 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Орленко Петро Андрійович, 1916 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Осадча Варвара Митрофанівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 14.06.1942 р. Місце поховання невідоме.

Осаулко Іван Іванович, 1878 р., с. Хорошки, охоронець колгоспу. Розстріляний гестапівцями у 1943 р. у м. Гадяч за те, що переправляв через р. Сулу радянських парашутистів.

Осаулко Іван Якимович, 1921 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Загинув на Брянщині. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Остапенко Василь Михайлович, 1906 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Остапенко Євдокія Омелянівна, 1932 р., с. П'ятигірці, українка, учениця. Померла від поранення після бомбардування у 1943 р. Похована: с. П'ятигірці.

Остапенко Павло Прохорович, 1892 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Остапенко Яків Юхимович, 1899 р., с. П'ятигірці, українець, маляр заводу "Комунар". Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Остапко Іван Мартинович, 1908 р., с. Остапівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. під Лубнами.

Остапко Федір Іванович, 1908 р., с. Остапівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. під Лубнами.

Охріменко Анастасія Костянтинівна,

 

 

1912 р., с. Ісківці, українка, колгоспниця. Убита осколками міни 20.03.1946 р. Похована: с. Ісківці.

Охріменко Андрій Кирилович, 1892 р., с. П'ятигірці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лубнах.

П

Павленко Антон Юхимович, 1895 р., с. Біївці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Павленко Василь Григорович, 1930 р., с. Тарандинці, українець, учень. Помер 24.07.1944 р. після тяжкого поранення осколками гранати. Похований: с. Тарандинці.

Павченко Кузьма Мефодійович, 1900 р., с. Ісківці, голова колгоспу. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Ісківці.

Пазенко Григорій Іванович, 1910 р., с. Мацківці. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Пазенко Євдокія Володимирівна, 1915 р., с. Мацкова Лучка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Пазенко Євдокія Іванівна, 1920 р., с. Мацківці. Розстріляна жандармами за переховування оточенця лейтенанта Комахіна К. Є. у березні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Пальчик Данило Іванович, 1897 р., с. Єнківці, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Панібратенко Василь Несторович, 1935 р., с. Пулинці, українець. Загинув від вибуху міни 14.05.1943 р. в урочищі Яри с. Пулинці. Похований: с. Пулинці.

Панченко Б. І., с. Мацківці. Закатований фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Панченко Василь Павлович, 1913 р., Оріхівська сільрада, українець, хлібороб колгоспу "12 років РСЧА". Помер 10.05.1944 р. після поранення вогнепальною зброєю. Похований: Оріхівська сільрада.

Панченко Іван Михайлович, 1898 р., с. Карпилівка, українець. Помер після тяжкого поранення у 1944 р. Похований: с. Карпилівка.

 

 

Панченко Пелагія Іванівна, 1890 р., с. Карпилівка, українка. Померла у 1945 р. після тяжкого поранення. Похована: с. Карпилівка.

Панченко Петро Юхимович, 1936 р., с. Губське, українець, учень. Убитий 30.05.1945 р. осколками снаряда. Похований: с. Губське.

Панченко Сергій Степанович, 1895 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

Партола Яків Андрійович, 1893 р., с. Хитці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хорол.

Пасюк Іван Іванович, 1894 р., с. Карпилівка, українець. Загинув під час бомбардування у 1944 р. Похований: с. Карпилівка.

Пасюк Микола Іванович, 1927 р., с. Карпилівка. Кинутий окупантами живим у колодязь 1.03.1942 р.

Пасюк Микола Федотович, с. Карпилівка. Розстріляний карагелями. Дата і місце поховання невідомі.

Пасюк Олександр Петрович, 1893 р., с. Карпилівка, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Карпилівка.

Пасюк Федір Іванович, 1920 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

Педоряка Тетяна Михайлівна, 1924 р., с. Карпилівка, українка. Загинула у 1943 р. Похована: с. Карпилівка.

Педько Петро Ілліч, 1919 р., с. Новаки, українець, робітник. Розстріляний карателями в яру Рибки. Похований: м. Лубни.

Перевал Денис Дорошович, 1923 р., с. Калайдинці, українець. Загинув під час окупації. Похований: с. Калайдинці.

Перелай Соломаніда (Соломія) Никифорівна, 1909 р., с. Єнківці, українка. Розстріляна гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Перепелиця Іван Лукич, 1916 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Першин Мотрона Макарівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні

 

 

карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Петренко Надія Леонідівна, с. В'язівок, українка. Розстріляна гестапо в підозрі за зв'язок з підпільниками у червні 1942 р. Похована: м. Лубни.

Петченко Михайло Іванович, 1930 р., с. Луки, українець, учень. Убитий при розряджанні снаряда 2.05.1944 р. Похований: с. Луки.

Пигор Никифор Іванович, 1912 р., с. Солониця, українець. Загинув під час окупації. Дата і місце поховання невідомі.

Письменний Марко Миколайович, 1893 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Пихтін Петро Миколайович (Никифорович), 1890 р., с. Хорошки, українець, лісник. Розстріляний фашистами 1.08.1942 р. за зв'язки з партизанами. Перезахороне-ний в с. Хорошки, у братській могилі.

Півень Павло Федорович, с. Хорошки. Розстріляний карателями 1.08.1942 р. Похований: с. Хорошки, братська могила.

Підгорний Степан Федорович, 1904 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Підтоптаний Андрій Григорович, 1923 р., с. Клепачі, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Клепачі.

Плахотник Овксентій Григорович, 1900 р., с. Халепці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Полоса Павло Олексійович, 1915 р., с. Горобії, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо 15.01.1942 р. під Лубнами.

Полуботько Максим Феодосійович, 1905 р., с. Засулля. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Полянко Ганна Федорівна і одна дитина, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Пономаренко Варвара Григорівна, с. Вовчик. Розстріляна фашистами у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Пономаренко Євген Андрійович, 1934 р., с. Ждани, українець.

 

 

Підірвався на міні у 1946 р. Похований: с. Ждани.

Пономаренко Микола Григорович, 1924 р., с. Ждани, українець. Загинув у 1941 р. Похований: с. Ждани.

Пономаренко Софія Яківна, с. Вовчик. Розстріляна фашистами у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Попов А. С, с. Березоточа, директор станції лікарських рослин. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Попович Євфросинія Михайлівна, с. Хорошки. Розстріляна жандармерією у квітні 1942 р. Похована: с. Хорошки.

Принципал Олексій Панасович, с. Оріхівка, українець. Заарештований поліцаями і розстріляний у червні 1942 р. Похований: м. Лубни.

Приходько Павло Григорович, 1890 р., с. Войниха, українець, різнороб. Розстріляний карателями у 1941 р. у Хорольській ямі.

Приходько Петро Михайлович, 1915 р., с. Новаки, українець, бригадир 8-ої дистанції шляху. Убитий військовою автомашиною 8.06.1944 р. Похований: с. Новаки.

Пріщенко Іван Васильович, 1897 р., Єнківська сільрада, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Пріщенко Олена Мусіївна, 1884 р., с. Карпилівка, українка. Загинула від вибуху снаряда у 1944 р. Похована: с. Карпилівка.

Пробало Ганна Леонтіївна, 1908 р., с. Засулля. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Прокопенко Ніна Дмитрівна, 1935 р., с. Ждани, українка. Підірвалася на міні у 1946 р. Похована: с. Ждани.

Протопопов Г. Ф., с. Березоточа, завідуючий експериментальною базою станції лікарських рослин. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Проценко Данило Гаврилович, с. Хорошки. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

П'яташ Данило Микитович, 1912 р., с. Новаки, українець, робітник.

 

 

Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Р

Радько Варвара Петрівна, 1895 р., с. Хорошки, українка. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: с. Хорошки, братська могила.

Радько Леонтій Григорович, 1894 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Хорошки, братська могила.

Рак Микола Стефанович, 1895 р., с. Карпилівка. Забраний карателями при облаві 26.04.1942 р. і відправлений в Лубенську тюрму. Доля невідома.

Резвін Олексій Васильович, 1909 р., с. Засулля. Забраний поліцаями 8.11.1941 р. і відправлений у Хорольський концтабір, де помер від голоду. Похований: м. Хорол.

Резвін Олексій Іванович (Васильович), 1911 р., с. Соло-ниця. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Рибка Дорош Степанович, 1905 р., с. Духове. Повішений карателями у 1943 р. Похований: с. Духове.

Рибка Дорош Степанович, с. Хорошки. Повішений карателями 12.03.1943 р. Місце поховання невідоме.

Різник Андрій Терентійович, 1905 р., с. Хитці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хоролі.

Різник Григорій Васильович, 1922 р., с. Хитці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хоролі.

Ройко Ганна Петрівна, с. В'язівок, українка. Розстріляна гестапо в підозрі за зв'язок з підпільниками у червні 1942 р. Місце поховання невідоме.

Роман Свиридон (Спиридон) Йосипович, 1918 р., с. Солониця. Страчений карателями в роки окупації у м. Каневі.

Рось Панас Андрійович, 1914 р., с. П'ятигірці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Лубнах.

Руденко Євдокія Мусіївна, 1889 р., с. Шеки, українка. Загинула

 

 

під час окупації. Похована: с. Шеки.

Руденко Іван Миколайович, 1910 р., с. Засулля. Розстріляний поліцією 25.02.1943 р. у Лубенській тюрмі. Похований: м. Лубни.

Руденко Катерина Іванівна, 1937 р., с. Ждани, українка. Загинула під час повітряного бою над селом 14 вересня 1943 р. Похована: с. Ждани, сільське кладовище.

Руденко Марія Іванівна, 1920 р., с. Шеки, українка. Загинула під час окупації. Похована: с. Шеки.

Руденко Олексій Федорович, 1923 р., с. Березоточа. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Руденко Устина Мусіївна, 1919 р., с. Засулля. Розстріляна карателями у 1942 р. Похована: м. Лубни.

Руденко Федот Омелянович, 1909 р., с. Березоточа. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Рудь Григорій Кузьмич, 1901 р., с. Халепці, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Халепці.

Рудь Іван Тимофійович, 1906 р., с. Засулля. Забраний поліцаями у Лубенську тюрму 25.03.1943 р., де й розстріляний. Похований: м. Лубни.

Рябич Мотрона Іванівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Рябич Олександра Пилипівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 10.03.1942 р. Місце поховання невідоме.

Рябко Микола Якимович (Якович), голова сільради. Розстріляний фашистами у 1942 р. Місце поховання невідоме.

С

Савустяненко Віктор Пантелеймонович, 1935 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

Савченко Василь Іванович, 1890 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

 

 

Савченко Микола Степанович, 1930 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після поранення. Похований: с. Карпилівка.

Сало Яків Данилович, 1897 р., с. Вищий Булатець, українець. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами. Похований: м. Лубни.

Салюк Петро Іванович, 1908 р., с. Луки, українець, колгоспник. Загинув у 1941 р. Похований: с. Луки.

Самійленко Іван Васильович, 1900 р., с. Карпилівка, українець. Помер після тяжкого поранення у 1944 р. Похований: с. Карпилівка.

Самойленко Василь Олексійович, с. Карпилівка. Забраний карателями при облаві 26.04.1942 р. і відправлений в Лубенську тюрму. Доля невідома.

Самойленко Мотрона Ларіонівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 14.06.1942 р. Місце поховання невідоме.

Самойленко Олексій Трохимович, 1905 р., с. Тишки. Розстріляний карателями. Місце поховання невідоме.

Самойленко Феодосій Якович, 1915 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Солониця.

Сахно Макар Данилович, 1911 р., Єнківська сільрада. Розстріляний карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Сватко Марфа Миколаївна і троє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.03.1942 р. Місце поховання невідоме.

Сватко Феодосія Іванівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Селюк Григорій Степанович, 1915 р., с. Окіп, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. у м. Лохвиці.

Селюк Михайло Петрович, 1912 р., с. Окіп, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. у м. Лохвиці.

Селюк Семен Петрович, 1915 р., с. Окіп, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. у м. Лохвиці.

Селюк Семен Степанович, 1913 р., с. Окіп, українець, колгоспник.

 

 

Розстріляний карателями у 1941 р. у м. Лохвиці.

Сенько Василь Григорович, 1925 р., с. Хорошки. Знаходився у школі глухонімих у м. Лубни. Загинув. Обставини смерті невідомі.

Сергієнко Степан Свиридович, 1903 р., с. Ісківці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Сердюк Василь Юхимович, 1894 р., с. Олександрівка, українець. Загинув під час окупації. Похований: с. Олександрівка.

Сердюк Максим Панасович, с. Терни. Розстріляний фашистами. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Сивоглаз Яків Корнійович, 1922 р., с. Солониця, українець. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

Симоненко Григорій Іванович, 1875 р., с. Карпилівка, українець. Загинув у 1942 р. Похований: с. Карпилівка.

Сірик Степан Васильович, 1922 р., с. Луки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. у м. Лубнах.

Скік Євдокія Григорівна і троє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Скребець Андрій Мусійович, 1910 р., с. Лушники, українець, колгоспник колгоспу ім. Шевченка. Помер 4.10.1944 р. після контузії. Похований: с. Лушники.

Слинько Євфросинія Якимівна, 1900 р., с. Карпилівка, українка. Загинула у 1943 р. Похована: с. Карпилівка.

Слинько Іван Якович, 1894 р., с. Олександрівка. Загинув під час окупації. Похований: с. Олександрівка.

Сліпченко Карпо Миколайович, 1912 р., с. Хитці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Сметанко Петро Микитович, 1904 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Снісаренко Григорій Романович, 1917 р., с. Луки. Страчений карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Совенко Федір Євтихійович,

 

 

1914 р., с. Лушники, українець. Загинув у 1941 р. Похований: с. Лушники.

Солдатенко Петро Федорович, 1909 р., с. Новаки, українець, директор школи. Розстріляний поліцаями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Солодовник М. О., с. Крем'янка, укр. Страчено фашистами у 1943 р. Поховано: м. Лубни.

Соломаха Іван Маркович, 1894 р., с. Олександрівка, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у с. Засуллі.

Соломаха Михайло Гнатович, 1897 р., с. Олександрівка, українець. Розстріляний гестапо у 1943 р. Похований: с. Засулля.

Соломаха Н. І., с. Михнівці. Розстріляно карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Соломаха Петро Маркович, 1904 р., с. Олександрівка, українець. Розстріляний карателями у 1943 р. у с. Засуллі.

Соляр Григорій Іванович, 1891 р., с. Михнівці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Ставицький Євмен Феодосійович, 1906 р., с. Хитці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Хорол.

Стеценко Тиміш (Тимофій) Дорофійович, 1894 р., с. Губське, українець. Розстріляний поліцаями 27.10.1942 р. у с. Тарандинцях.

Ступка Захар Андріянович, 1895 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Супрун Марія Андріївна, 1922 р., с. Крутий Берег, українка. Вбита при перестрілці у себе на городі у 1941 р. Похована: с. Крутий Берег, сільське кладовище.

Сухомлин Ларіон Іванович, с. Вовчик, українець, голова колгоспу. Заарештований поліцаями і розстріляний у 1941 р. у м. Лубни.

Сухомлин Марфа Іванівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 14.06.1942 р. Місце поховання невідоме.

Сухопара Григорій Кузьмич, 1918 р., с. Солониця, українець. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

 

 

Сухопара Іван Петрович, 1918 р., с. Солониця, українець. Страчений карателями у 1943 р. у м. Хоролі.

Сушко Іван Гнатович, с. Вовчик. Розстріляний фашистами 28.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Сушко Олена Михайлівна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.12.1941р. Місце поховання невідоме.

Т

Тараненко Антон Савич, 1876 р., с. Єнківці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Тараненко Іван Ілліч, 1906 р., Єнківська сільрада. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Тараненко Яким Ілліч, 1890 р., с. Єнківці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Таранич Іван Антонович, с. Литвяки, українець, учитель. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Литвяки.

Тарасенко Василь Прокопович, 1902 р., с. Засулля. Забраний поліцією 15.01.1942 р. у Лубенську тюрму, де й розстріляний. Похований: м. Лубни.

Тарасенко Яків Порфирович. Остапівська сільрада. Розстріляний гестапо. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Терещенко Олександр Ф., Остапівська сільрада. Розстріляний гестапо. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Терещенко Сергій Андрійович, 1912 р., с. Березоточа. Розстріляний фашистами у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Теровець Яким Дмитрович, 1911 р., с. Тишки, українець, голова сільської ради. Забрали в гестапо і розстріляли у 1942 р. у м. Хоролі.

Тесленко Василь Пилипович, 1907 р., с. Губське, голова сільської ради. Розстріляний поліцаями 27.10.1941 р. у с. Тарандинцях.

Тищенко Григорій Федорович, 1924 р., с. Солониця, українець. Загинув під час окупації. Дата і місце поховання невідомі.

 

 

Тищенко Митрофан Якович, 1926 р., с. Солониця, українець. Загинув під час окупації. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Тищенко Михайло Юхимович, 1913 р., с. Солониця, українець. Загинув під час окупації. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Ткаченко Іван Іванович, 1926 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Солониця.

Ткаченко Іван Степанович, 1921 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Солониця.

Третяк Василь Григорович, 1924 р., с. Карпилівка, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Карпилівка.

Третяк Ганна Василівна, 1923 р., с. Карпилівка, українка. Загинула у 1943 р. Похована: с. Карпилівка.

Третяк Дмитро Йосипович, 1880 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1944 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

Третяк Іван Іванович, 1928 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1943 р. від розриву гранати. Похований: с. Карпилівка.

Тригуб Павло Максимович, 1909 р., с. Михнівці, українець, колгоспник. Заарештований поліцаями і розстріляний у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Турченко Григорій Іванович, 1914 р., с. Вільшанка, українець, слюсар спиртзаводу. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Турченко Іван Васильович, 1907 р., с. Губське, голова сільської ради. Розстріляний поліцаями 27.10.1941 р. у с. Тарандинцях,

Тютюнник Іван Іванович, 1912 р., с. Окіп, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: с. Окіп.

У

Ус Павло Петрович, 1901 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Ушкань Василь Григорович, 1904 р., с. Новаки. Розстріляний

 

 

карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Ф

Федорець Михайло Іванович, 1930 р., с. Луки, українець, учень. Убитий при розряджанні снаряда 2.05.1944 р. Похований: с. Луки.

Фепа Василь Дмитрович, 1912 р., с. Терни. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Форс Іван Омелянович, 1901 р., с. Карпилівка. Помер у 1944 р. після поранення у м. Ком-сомольськ.

X

Хантажевський Олександр Борисович, 1934 р., с. Круглик, українець. Стихійне вбивство 29.04.1944 р. Похований: с. Круглик, громадське кладовище.

Хільченко Омелян Петрович, 1889 р., с. Михнівці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Холодняк К. І., с. Михнівці. Розстріляно гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Холоша Микола Костянтинович, 1911 р., с. Мгар, українець, продавець. Розстріляний карателями у 1943 р. у Лубнах.

Хом'як Яків Мефодійович, 1895 р., с. Калайдинці. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Хорол.

Хохлов Іван Юхимович, 1892 р., с. Оріхівка, українець. Повішений карателями у 1943 р. Похований: с. Оріхівка.

Ц

Цебро Кирило Ілліч, 1900 р., с. Гінці, українець. Загинув у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Цехоня Кирило Іванович, 1901 р., с. Ісківці, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Ч

Чеверда Кость (Костянтин) Андрійович, 1911 р., с. Хитці. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

 

 

Черевко Іван Овсійович, 1921 р., с. Біївці, українець, учитель. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Черевко Олександр Хомич, 1911 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Чумак Марфа Савівна і одна дитина, с. Вовчик. Розстріляні карателями 24.03.1943 р. Місце поховання невідоме.

Чумак Наталія Семенівна, 1884 р., с. Карпилівка, українка. Померла після тяжкого поранення у 1944 р. Похована: с. Карпилівка.

Чумак Семен Гаврилович, 1880 р., с. Карпилівка, українець. Помер у 1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Карпилівка.

Ш

Шабельник Пилип Павлович, 1877 р., с. Горобії, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Шаповал Роман Петрович, 1900 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Лубни.

Шебель Іван Никифорович, 1906 р., с. Тишки, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хоролі.

Шевченко Марко Михайлович, 1894 р., с. Литвяки. Розстріляний фашистами як активіст села восени 1942 р. у м. Лубнах.

Шевченко Петро Трохимович, 1914 р., с. Тишки, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. у м. Хоролі.

Шевченко Федір, 1885 р., с Засулля. Забраний жандармерією 1.08.1942 р. Доля невідома.

Шевченко Федот Дмитрович, 1910 р., с. Засулля. Розстріляний жандармерією у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Шелепко Іван Сергійович, 1900 р., с. Єнківці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Шелест Микола Прокопович, 1924 р., с. Хорошки, українець, колгоспник. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Шепель Дмитро Іванович, 1924 р., с. Клепачі, українець. Помер

 

 

у 1944 р. після поранення. Похований: с. Клепачі.

Шило Віра Федорівна, 1927 р., с. Карпилівка, українка. Загинула у 1943 р. Похована: с. Карпилівка.

Шкільна Наталія Петрівна, 1905 р., с. Оріхівка, українка, робітниця. Розстріляна карателями у 1942 р. у Лубнах.

Шкурко Петро Трохимович, Остапівська сільрада. Закатований карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Шовковський Сергій Данилович, 1931 р., с. Ждани, українець. Загинув у 1941 р. Похований: с. Ждани.

Шокало Семен Васильович, с. Вищий Булатець. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Шостак Марія Іванівна і троє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 10.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Шостак Мар'яна Яківна і двоє дітей, с. Вовчик. Розстріляні карателями 24.02.1943 р. Місце поховання невідоме.

Шостак Олександра Іванівна, с. Вовчик. Розстріляна карателями 10.12.1941 р. Місце поховання невідоме.

Шульга Давид Дмитрович, с. Халепці. Розстріляний гестапо у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Шульга Олексій Петрович, 1912 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Лубни.

Шульга Панас Дмитрович, с. Халепці. Розстріляний карателями. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Шумський Степан Сергійович, с. Березоточа, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Березоточа.

Щ

Щербак Андрій Лук'янович, 1918 р., с. Клепачі, українець. Помер у 1944 р. після поранення. Похований: с. Клепачі.

Щербак Олексій Антонович, 1935 р., с. Калайдинці, українець. Убитий окупантами у 1943 р. Похований: с. Калайдинці, громадське кладовище.

 

 

Щербань Михайло Андрійович, 1932 р., с. Пулинці, українець. Загинув від вибуху міни 14.05.1943 р. в урочищі Яри с. Пулинці. Похований: с. Пулинці.

Ю

Юрченко Олексій Іванович, с. Оріхівка, українець. Розстріляний поліцаями у 1942 р. Похований: с. Оріхівка.

Юрченко Семен Петрович, 1902 р., с. Литвяки, українець, голова правління кооперації. Розстріляний карателями у 1943 р. у Лубнах.

Я

Якименко Ганна Петрівна, 1910 р., с. Карпилівка, українка. Загинула у 1942 р. Похована: с. Карпилівка.

Якименко Кузьма Корнійович, 1892 р., с. Біївці, українець, колгоспник. Розстріляний гестапо у 1942 р. під Лубнами.

Якимець Олексій Маркевич, 1905 р., с. Солониця, українець. Загинув у 1943 р. Похований: с. Солониця.

Ярош Василь Леонтійович, 1906 р., с. Березоточа. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: м. Лубни.

Яценко Євфросинія Кузьмівна, 1914 р., с. Михнівці. Німецькі окупанти зігнали людей, вагітну жінку поставили на трибуні, прилюдно роздягли і закатували у 1942 р. Похована: м. Лубни.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

А

Адлер Василь Марковим, с. Висачки. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Артеменко Марія Іванівна, 1926 р., с. Луки, українка. Вивезена на каторжні роботи 15.10.1942 р. Доля невідома.

Б

Бабич Ольга, Оріхівська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Баленко Іван Пантелеймонович, 1924 р., с. Крутий Берег, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Баран Ірина, 1923 р., с. Ісківці, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Біжко Іван Петрович, с. Березоточа. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Бобир Іван Прокопович, 1924 р., с. Тишки, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув у рабстві. Похований: Німеччина.

Бобоха Ганна Харитонівна, с. Висачки, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Померла. Похована: Німеччина.

Бойко Іван Омелянович, с. Єнківці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Бойко Надія Омелянівна, 1921 р., с. Терни, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. у м. Кассен. Доля невідома.

Бондаренко Ганна Семенівна, с. Тишки. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Борисенко Єфросинія, Оріхівська

 

 

сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Борисенко Галина (Мотрона) Микитівна, 1917 р., с. Хорошки, ланкова. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Працювала на дротяному заводі в м. Гам. Жила в таборі. Загинула при бомбардуванні міста. Похована: м. Гам. Німеччина.

Булах Іван Андрійович, с. Мацківці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Бут Василь Іванович, с. В'язівок. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Загинув при бомбардуванні. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Бутрим Наталія Сергіївна, с. Єнківці. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

В

Васильківська Галина Пилипівна, 1923 р., с. Олександрівка, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Васильківська Ганна Омелянівна, с. Олександрівка, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Вербицька Ганна, Засульська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Не повернулася. Доля невідома.

Власенко Євдокія Іванівна, с. Хитці. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Вовк Федір Дмитрович, с. Халепці. Вивезений на каторжні роботи у 1941 р. Помер від хвороби. Похований: Німеччина.

Г

Гаврильченко Мотрона Яківна, с. В'язівок, українка. Вивезена на каторжні роботи 12.11.1942 р. Утопилася від знущань і голодного життя.

Гайдук Микола Михайлович, 1926 р., с. Вищий Булатець, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Втік з ешелона в м. Лаубен. Польща. Доля невідома.

Галушка Марія Іванівна, с. Халепці. Вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Загинула при бомбардуванні. Похована: Австрія.

 

 

Галієнко Григорій Іванович, с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Гарячий Іван Лаврентійович, 1927 р., с. Мгар, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув. Похований: Німеччина.

Герасименко Галина Іванівна, 1927 р., с. Вільшанка, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Покінчила життя самогубством, викинувшись із другого поверху будинку. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Голод Ганна Григорівна, с. Терни, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Гончар (Гонтар) Варвара, 1925 р., с. Хорошки. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Працювала у Відні на заводі Сіменса. Померла від хвороби у 1944 р. Похована: Австрія.

Гонтар Лідія Григорівна, Остапівська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Горбань Олександра Іванівна, с. Олександрівка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Гордієнко Марія Демидівна, с. Вовчик. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Гринь Григорій Петрович, 1926 р., с. Мгар, українець, колгоспник. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Гринь Григорій Петрович, 1927 р., с. Мгар, українець, колгоспник. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Гринь Михайло Петрович, 1926 р., с. Мгар, українець, колгоспник. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Гриценко Василь, 1925 р., с. Новооріхівка. Вивезений на каторжні роботи. Помер 4.02.1944 р. Похований: м, Вайденау. Північна Вестфалія. Німеччина.

Губленко Андрій Данилович, с. Вищий Булатець, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Був у концтаборі Дора. Доля невідома.

Д

Демочко Меланія Миколаївна, с. Єнківці. Вивезена на

 

 

каторжні роботи 20.02.1942 р. Доля невідома.

Демченко Семен Андрійович, с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Денисенко Василь Купріянович, 1924 р., с. Вищий Булатець, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Помер у концтаборі. Похований: Німеччина.

Дерій Олексій Панасович, с. Солониця. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Діденко Анастасія Іванівна, 1925 р., с. Мацківці, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Убита. Похована: Німеччина.

Дмитренко Григорій Кирилович, с. Пулинці. Вивезений на каторжні роботи 23.07.1942 р. Помер у листопаді 1943 р. Похований: Німеччина.

Дудник Євдокія Прокопівна, Оріхівська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Дядечко Григорій Йосипович, с. Вовчик. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Розстріляний за втечу. Дата розстрілу і місце поховання невідомі.

Є

Євтушенко Ганна Павлівна, с. Пулинці. Вивезена на каторжні роботи 23.07.1942 р. Померла від хвороби 28.11.1943 р. Похована: м. Гемер. Німеччина.

Ж

Журавель Ольга Іванівна, Оріхівська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

З

Залата Микола Фед., Новаківська сільрада. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Помер від недоїдання та побоїв. Похований: Німеччина.

Зозуль Петро Гаврилович, 1924 р., с. Шеки, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Золотоверх Василь Іванович, с. Калайдинці. Вивезений на

 

 

каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

І

Іващенко Іван Панасович, с. В'язівок, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Убитий під час бомбардування. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Ірклієнко Василь Сергійович, 1925 р., с. Крутий Берег, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Іщенко Микола Васильович, 1926 р., с. Вільшанка, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув. Похований: Німеччина.

К

Кайда Іван Панасович, с. Чуднівці. Вивезений на каторжні роботи 15.05.1942 р. Доля невідома.

Карпенко Антон Григорович, 1924 р., с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи. Поліцією м. Дюссельдорфа 24.09.1943 р. направлений у концтабір Бухенвальд. Помер 26.12.1943 р. Похований: Німеччина.

Карпенко Ганна Василівна, с. Мацківці. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Убита. Похована: Німеччина.

Карпенко Євдокія Федорівна, с. Лушники. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Карпенко Іван Павлович, с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Карпенко Парасковія Іванівна, с. Хитці. Вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Доля невідома.

Качалов Євген Ігорович, с. Висачки. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Кедь Тетяна Омелянівна, с. Литвяки. Вивезена на каторжні роботи у березні 1943 р. Доля невідома.

Кириченко Панас Федорович, 1924 р., с. Окіп, українець, колгоспник. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Не повернувся. Доля невідома.

Коваль Марія Петрівна,

 

 

Мгарська сільрада, українка. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Доля невідома.

Кожум'яха Марія Гаврилівна, 1923 р., с. Терни, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Загинула. Похована: Німеччина.

Колесник Петро Якович, с. Вищий Булатець, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Працював на шахті в м. Ессен. Доля невідома.

Колісник Мотрона Василівна, 1921 р., с. Солониця, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Колодяжний Іван Павлович, с. Вовчик. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Помер. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Конько Надія Максимівна, 1926 р., с. Вищий Булатець, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Копань Василь Семенович, с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Корнієнко Віра Іванівна, 1926 р., с. Кононівка. Вивезена на каторжні роботи у липні 1943 р. Убита при бомбардуванні. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Корнієнко Григорій Никифорович, 1922 р., с. Кононівка. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Доля невідома.

Коршак Павло Іванович, 1926 р., с. Вільшанка, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Розстріляний гестапо. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Костенко Григорій Олександрович, 1924 р., с. Ісківці, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Кочерга Григорій Тимофійович, с. Вищий Булатець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Був у концтаборі м. Бунцлау (зі слів товаришів). Доля невідома.

Кочерга Григорій Якович, с. Вищий Булатець, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Кочубей Василь, 1920 р., с. Стадня, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Кравченко Іван Якович,

 

 

с. Мацківці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Критевцов Василь Якимович, 1924 р., с. Тишки. Вивезений на примусові роботи у 1942 р. Загинув у рабстві. Місце поховання невідоме.

Крець Марія Тимофіївна, 1922 р., с. Мгар, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Загинула. Похована: Німеччина.

Кривченко Василь Костянтинович, с. Мацківці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Убитий. Похований: Німеччина.

Крицевцов Василь Григорович, 1925 р., с. Тишки, українець. Вивезений на каторжні роботи. Згорів під час пожежі. Похований: Німеччина.

Кузьменко Василь Маркіянович, с. Вовчик. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Помер у концтаборі. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Куленко Ганна Олексіївна, 1925 р., с. Литвяки, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у грудні 1942 р. Померла. Похована: Німеччина.

Купрій Іван Іванович, 1924 р., с. Шеки, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Кухаренко Катерина Іванівна, 1925 р., с. Шеки, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Л

Левенко Григорій Мартинович, с. Єнківці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Левченко Петро Ларіонович, 1924 р., с. Кононівка. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Доля невідома.

Лисенко Семен Каленикович, с. Калайдинці. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Лісовий Іван Прокопович, 1924 р., с. Олександрівка, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Загинув. Похований: Німеччина.

Лук'янець Роман, 1888 р., с. Лушники. Вивезений на каторжні роботи. Поліцією м. Дюссельдорфа

 

 

23.01.1943 р. направлений у концтабір Бухенвальд. Помер 27.05.1944 р. Похований: Німеччина.

Ляшенко Григорій Іванович, с. Мацківці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Убитий за непокору. Похований: Німеччина.

Ляшенко Євдокія Іванівна, с. Мацківці. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Убита. Похована: Німеччина.

Ляшко Парасковія Панасівна, 1922 р., с. Мацківці, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Убита. Похована: Німеччина.

М

Маринос Василь Іванович, с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Марченко Анастасія Кіндратівна, с. Калайдинці. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Матяр Олександра Луківна, 1926 р., с. Хорошки, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Матяш Іван Гаврилович, 1924 р., с. Михнівці, українець, колгоспник. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Не бажаючи коритись фашистам і захищаючись від побоїв, убив наглядача лопатою. Страчений гестапо у 1942 р. Похований: Німеччина.

Матяш Іван Лукич, 1924 р., с. Михнівці, українець. Вивезений у неволю в м. Ессен. Працював у паровозному депо. У сутичці вдарив наглядача. За заявою поліцая розстріляний у 1942 р. Похований: Німеччина.

Матяш Микола Андрійович, 1924 р., с. Михнівці. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Перебував у концтаборі Майданек м. Люблін. Замучений і спалений. Польща.

Махеня Михайло Федотович, с. Біївці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Помер. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Махляр Улита, 1921 р., с. Олександрівка, українка. Вивезена на

 

 

каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Мироненко Марія Вікторівна, с. Макарівщина. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Мілько Віра Григорівна, 1924 р., с. Круглик. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на металургійному комбінаті поблизу м. Свентохловіце. Загинула під час бомбардування у грудні 1943 р. Похована: Польща.

Міщенко Марія, Засульська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Не повернулася. Доля невідома.

Міщенко Ольга Іванівна, Остапівська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Мочоний Василь Андрійович, с. Литвяки. Вивезений на каторжні роботи у березні 1943 р. Помер. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Моша Марія Антонівна, с. Клепачі. Вивезена на каторжні роботи 17.03.1943 р. Померла. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Н

Назаренко Іван, Оріхівська сільрада. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Не повернувся. Доля невідома.

Наталенко Христина Маркіянівна, 1922 р., с. Ісківці, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Науменко Катерина, 1925 р., с. Вищий Булатець, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Німич Ганна Степанівна, с. В'язівок, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Німич Іван Олексійович, с. В'язівок. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Доля невідома.

Німич Іван Павлович, с. В'язівок. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув. Дата і місце поховання невідомі.

Німич Марія Степанівна, 1920 р., с. В'язівок. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Загинула у 1943 р. Місце поховання невідоме.

 

 

Норка Варвара Іванівна, с. В'язівок. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

О

Овчаренко Михайло Данилович, с. В'язівок. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Доля невідома.

Овчаренко Олександра Михайлівна, с. В'язівок. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Остапенко Катерина Іванівна, 1922 р., с. Біївці, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Остапенко Марія Федорівна, 1923 р., с. П'ятигірці. Вивезена в неволю 27.11.1942 р. Працювала на заводі. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Берлін. Німеччина.

Остапенко Ольга Харитонівна, Мгарська сільрада. Вивезена на примусові роботи у 1942 р. Доля невідома.

Остапенко Парасковія Іванівна, 1924 р., с. П'ятигірці. Вивезена в неволю 23.04.1943 р. Працювала у господаря у м. Лік. Померла від виснаження. Похована: Німеччина.

Осташко Надія Макарівна, 1925 р., с. Крутий Берег, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

П

Паник Ганна Омелянівна, 1926 р., с. Литвяки, українка. Вивезена на каторжні роботи у березні 1943 р. Померла. Похована: Німеччина.

Пендинчук Яків, с. Халепці. Вивезений на каторжні роботи у 1941 р. Доля невідома.

Перерва Андрій Васильович, с. Крутий Берег. Вивезений на каторжні роботи. Помер. Похований: Німеччина.

Погоріла Ганна Семенівна, с. Мацківці. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Похована: Німеччина.

Пузь Дмитро Дмитрович, 1924 р., с. Литвяки, українець. Вивезений на каторжні роботи у березні

 

 

1943 р. Помер. Похований: Німеччина.

Пукась Анастасія П., 1925 р., с. Березоточа. Убита при втечі з ешелона. Дата і місце поховання невідомі.

Пурденко В. М., с. Гінці. Вивезено на каторжні роботи у 1943 р. Не поверн. Доля невідома.

П'ятак Михайло Іванович, 1924 р., с. Ісківці, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Р

Рева Олексій Іванович, с. Висачки. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Убитий. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Рева Олена Яківна, 1925 р., с. Висачки, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Померла. Похована: Німеччина.

Різник Марія Сергіївна, с. Халепці. Вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Убита при бомбардуванні. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Руденко Олексій Ф., с. Березоточа. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Руденко Павло Тимофійович, с. Вовчик. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Руденко Панас Петрович, 1926 р., с. Шеки, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Рудченко Марія Максимівна, с. Клепачі. Вивезена на каторжні роботи 4.08.1942 р. Померла. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Рудь Василь Захарович, с. Лушники. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Рябко Василь Іванович, с. В'язівок, українець. Вивезений на каторжні роботи 5.05.1943 р. Убитий під час бомбардування. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

С

Савченко О. О., с. Степурі. Вивезено на каторжні роботи у 1943 р. Не поверн. Доля невідома.

 

 

Сагайдак Марія Федорівна (Григорівна), 1924 р., с. Мацківці, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Похована: Німеччина.

Сай Григорій Трохимович, с. Матяшівка. Насильно вивезений у рабство у 1943 р. Помер від голоду. Дата і місце поховання невідомі.

Самійленко Марія, с. Висачки. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Сахно Антоніна Петрівна, с. Вили, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала на ртутній фабриці в м. Нюрнберг. Загинула під час бомбардування у квітні 1945 р. Похована: м. Нюрнберг. Німеччина.

Сахно Григорій Федорович, 1918 р., с. Солониця, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Севертока Мотрона Олекс, с. Солониця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Похована: Німеччина.

Севертока Олена, Засульська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Не повернулася. Доля невідома.

Семенюта Євдокія Василівна, 1923 р., с. Мацківці, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Похована: Німеччина.

Сергієнко Володимир Петрович, с. Вовчик. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Сивоглаз Василь Трохимович, с. Солониця. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Сивоглаз Євдокія Гнатівна, с. Солониця. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Похована: Німеччина.

Сидоренко Григорій Якович, с. Піски. Вивезений на каторжні роботи у 1941 р. Доля невідома.

Симоненко Григорій Кор., с. Матяшівка. Насильно вивезений у рабство у 1943 р. Помер від голоду. Місце поховання невідоме.

Синько Парасковія, 1923 р., с. Ісківці, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Сірик Ганна Андріївна, 1922 р., с. Луки, українка. Вивезена на каторжні

 

 

роботи 15.10.1942 р. Загинула. Похована: Німеччина.

Скиба Катерина Федорівна, 1923 р., с. Ісківці, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула. Похована: Німеччина.

Скубій Парасковія, Оріхівська сільрада. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Слинько Анастасія Йосипівна, с. Халепці. Вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Убита при бомбардуванні. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Слинько Олександр Іванович, 1924 р., с. Карпилівка, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув у 1944 р. Похований: Німеччина.

Сліпченко Карпо М., с. Хитці. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Степануха Мотрона Петрівна, 1922 р., с. Карпилівка, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула у 1943 р. Похована: Німеччина.

Т

Тараненко Тетяна Якимівна, с. Єнківці. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Терещенко Олександр Петрович, 1907 р., с. Литвяки, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Тихоненко Ганна Дмитрівна, 1923 р., с. Хорошки, українка, колгоспниця. Вивезена на каторжні роботи. Не повернулася. Доля невідома.

Тищенко Катерина П., с. Макарівщина. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Тищенко Митрофан Якович, с. Солониця. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Трубка Євдокія Пилипівна, с. Хитці. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Трубка Уляна Вікторівна, 1917 р., с. Луки, українка. Вивезена на каторжні роботи 25.05.1942 р. Загинула. Похована: Німеччина.

Турченко Уляна Трохимівна, 1924 р., с. Терни, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Загинула у 1944 р. Похована: Німеччина.

 

 

У

Улітько Ольга, с. Гінці. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Не повернулася. Доля невідома.

Усенко Дем'ян Прокопович, с. Калайдинці. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Усенко Павло Йосипович, с. В'язівок, українець. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Загинув. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Устименко Іван, 1913 р., с. Шершнівка, сільськогосподарський робітник. Вивезений на каторжні роботи. Поліцією м. Дрездена 14.08.1942 р. направлений у концтабір Бухенвальд. Помер 15.10.1942 р. Похований: Німеччина.

Ф

Фелік Іван, 1925 р., с. Оріхівка, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Фесенко Уляна Василівна, с. Тишки. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

X

Хало Павло, с. Вищий Булатець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Працював у м. Лаубан, хворого відправили в концтабір м. Бреслау. Доля невідома.

Ч

Чмара (Чамара) Андрій Степанович, с. Броварки. Вивезений на каторжні роботи 5.05.1942 р. Втік з табору (зі слів товаришів). Доля невідома.

Чумак Марія Яківна, с. Вовчик. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Ш

Шакун Марія Іванівна, с. Матяшівка. Насильно вивезена в рабство у 1943 р. Доля невідома.

Шакун Олександра Євдокимівна, с. Матяшівка. Насильно вивезена в рабство у 1943 р. Померла з голоду. Місце поховання невідоме.

Шапошник Олексій Олексійович,

 

 

с. Вовчик, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Розстріляний за втечу. Дата розстрілу і місце поховання невідомі.

Шевченко Ганна Йосипівна, 1926 р., с. Литвяки, українка. Вивезена на каторжні роботи у грудні 1942 р. Отруєна фашистами у 1945 р. Похована: Німеччина.

Шелест Микола Прокопович, 1925 р., с. Хорошки. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув внаслідок нещасного випадку у 1945 р. Місце поховання невідоме.

Шеш Василь Харитонович, 1920 р., с. Стадня, українець. Вивезений на каторжні роботи. Загинув. Похований: Німеччина.

Шкарбань Варвара Тимофіївна, с. Пулинці. Вивезена на каторжні роботи у квітні 1942 р. Доля невідома.

Шмонденко Євдокія Григорівна, 1902 р., с. Карпилівка, українка. Вивезена на каторжні роботи. Загинула у 1943 р. Похована: Німеччина.

Штиря Тетяна Архипівна, 1919 р., с. Тишки, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Загинула. Похована: Німеччина.

Шуліка Улита Олексіївна, Михнівська сільрада (колишня Олександрівська). Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Щ

Щербак Марія Сергіївна, с. Калайдинці. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Ю

Юхименко Іван Маркович, с. В'язівок. Вивезений на каторжні роботи. Помер. Похований: Німеччина.

Юхименко Іван Микитович, с. В'язівок. Вивезений на каторжні роботи 12.11.1942 р. Загинув. Дата і місце поховання невідомі.

Я

Якименко Галина Кузьмівна, с. Біївці, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Дата смерті і місце поховання невідомі.

 

 

Якимець Марія Василівна, с. Солониця. Вивезена на примусові роботи у грудні 1941 р. Доля невідома.

Яременко Петро Андрійович, 1922 р., с. Хорошки (колишні Ломаки), українець, студент. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Працював на шахті. Загинув при обвалі. Похований: Німеччина, російське кладовище.

 

 

МАШІВСЬКИЙ РАЙОН

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

Б

Бейдик Євдокія Овксентіївна, 1904 р., с. Сахновщина, українка, доярка. Розстріляна фашистами біля свого будинку у вересні 1941 р. Похована: с. Дмитрівка.

Булава Володимир, 1932 р., с. Селещина. Загинув від розриву снаряда у 1942 р. Похований: с. Селещина.

Булава Ніна, 1930 р., с. Селещина. Загинула від розриву снаряда у 1942 р. Похована: с. Селещина.

В

В'яткін Іван, 1923 р., смт Машівка, росіянин. Охороняв залізничний міст. При відступі фашистських військ у березні 1943 р. не евакуювався. При поверненні гітлерівців заарештований гестапо і відправлений у Київ, де й розстріляний.

Г

Гаврищенко Олексій Миколайович, 1927 р., с. Абрамівка, українець, заправник тракторів колгоспу "8-е Березня". Помер після поранення при розбиранні снаряда 10.05.1944 р. Похований: с. Абрамівка.

Гаєнко Володимир Іванович, 1929 р., с. Абрамівка, українець, причіплювач. Помер після поранення при розбиранні снаряда 10.05.1944 р. Похований: с. Абрамівка.

Гайдар Володимир Павлович, 1926 р., с. Абрамівка, українець, причіплювач колгоспу "8-е Березня". Помер після поранення при розбиранні снаряда 10.05.1944 р. Похований: с. Абрамівка.

Гайдим Олександр Іванович, 1923р., с.Кустолово-Суходілка, українець, табельник колгоспу "Нове життя". Помер 10.11.1945 р.

 

 

після тяжкого поранення. Похований: с. Кустолово-Суходілка.

Гайовий Андрій Васильович, 1910 р., м. Карлівка, українець, працівник НКВС. Заарештований машівською поліцією, вивезений до Києва і розстріляний у 1943 р. Похований: м. Київ.

Гаркавенко Іван Іванович, 1914 р., с. Ряське. Заарештований карателями і розстріляний у червні 1942 р. Похований: м. Кобеляки.

Голубенко Горпина Іванівна, с. Ряське, зв'язкова партизанського загону Демченка. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Горячун Олександр Тимофійович, 1912 р., с. Григорівка, українець, службовець МТС. Помер 15.01.1945 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Григорівка.

Гуля Володимир Андрійович, 1931 р., с. Ряське, українець, учень. Помер 24.09.1944 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Ряське.

Д

Дем'яненко Іван, 1926 р., с. Селещина. Потрапив в оточення жандармів на станції Полтава-Південна і розстріляний у 1942 р. Похований: м. Полтава.

Діхтяр Іван Андрійович, 1928 р., с. Абрамівка, українець, обліковець колгоспу "8-е Березня". Помер 10.05.1944 р. після поранення при розбиранні снаряда. Похований: с. Абрамівка.

Доленко Федір Тихонович, 1903 р., с. Коновалівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: с. Нехвороща Новосанжарського району.

Домнич Федір Семенович, 1884 р., с. Кошманівка. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

З

Завезіон Леонід Єгорович, 1930 р., с. Кустолово-Суходілка, українець, учень. Помер після тяжкого поранення 4.03.1944 р. Похований: с. Кустолово-Суходілка.

Зінгер Надія Борисівна, 1916 р., с. Андріївка, лікар. Страчена гестапо у 1942 р. Похована: м. Кременчук.

 

 

І

Івченко Тимофій Полікарпович, с. Коновалівка. Загинув у вересні 1943 р. Похований: с. Нехвороща Новосанжарського району.

Ігнатенко Семен Антонович, 1905 р., смт Машівка, українець, черговий по станції. Заарештований машівською поліцією. Розстріляний у м. Києві у 1943 р. Похований: м. Київ.

Ірза Федір Филимонович, 1907 р., с. Ряське, колгоспник. Розстріляний за невиконання наказів німців у березні 1943 р. у с. Нехворощі.

К

Кабашний Дмитро Іванович, 1916 р., с. Кошманівка. Розстріляний карателями у 1942 р. Похований: с. Кошманівка.

Кибкало Наталія Андріївна, 1922 р., Коновалівська сільрада, українка, колгоспниця колгоспу "Червоний літак". Убита 6.09.1944 р. (довідка слідчого). Похована: Коновалівська сільрада.

Климань Іван Омелянович, с. Базилівщина. Забраний німцями як член КПРС. Доля невідома.

Клименко Кирило Данилович, 1929 р., с. Мала Нехвороща, українець, робітник колгоспу "Червона Армія". Загинув при розриві снаряда 7.05.1944 р. Похований: с. Мала Нехвороща.

Клименко Юхим Овксентійович, 1899 р., с. Кошманівка. Заарештований фашистами у 1941 р. Розстріляний у Полтавській тюрмі у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Кольвашенко Ольга, смт Машівка. Загинула під час бою в селі у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

Костенко Андрій Демидович, 1893 р., с. Кошманівка. Розстріляний гестапо у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Кошляк Марія (Марфа), с. Мала Нехвороща. Убита карателями на ст. Полтава-Південна у лютому 1942 р. Місце поховання невідоме.

Кравченко Ніна, 1926 р.,с. Селещина. Розстріляна німецьким солдатом на ст. Селещина у 1942 р. Похована: с. Селещина, військбуд.

 

 

Крель Абрам Олександрович, 1907 р., проживав у с. Богданівці, вчитель. Заарештований і розстріляний фашистами у грудні 1941 р. Похований: с. Селещина, військбуд.

Кривенко Семен Андрійович, 1915 р., с. Коновалівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: с. Нехвороща Новосанжарського району.

Л

Литвиненко Марія, с. Коновалівка. Загинула під час бомбардування у вересні 1941 р. Похована: с. Коновалівка, сільське кладовище.

М

Мірошниченко Ольга, с. Кошманівка. Працювала на ритті протитанкових споруд біля с. Білухівка Карлівського району. Загинула під час бомбардування у вересні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Мотієнко Антон Степанович, 1903 р., с. Кошманівка. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: с. Кошманівка.

Музикант Петро Іванович, с. Сахнівщина, українець. Розстріляний у м. Києві в Бабиному Яру у 1943 р.

Н

Назаренко Панас Онисимович, 1908 р., с. Кошманівка, голова колгоспу. Розстріляний німцями у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Назаренко Степан Парамо-нович, 1901 р., с. Кошманівка. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Недавиборщ Федір Федорович, с. Латишівка. Закатований поліцією у листопаді 1941 р. Похований: с. Латишівка.

О

Овчаренко Михайло Семенович, 1922 р., с. Ряське, тракторист. Розстріляний за невиконання наказів німців у березні 1943 р. у с. Нехвороща.

Орел Іван Юхимович, 1918 р., с. Свистунівка, українець, партизан. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

 

 

Охрій Марія Іларіонівна, смт Машівка. Загинула під час бомбардування у вересні 1943 р. Місце поховання невідоме.

П

Пальоха Володимир Петрович, 1883 р., Андріївська сільрада, українець, конюх. Розстріляний карателями на своїй садибі у 1943 р. Похований: с. Андріївка.

Петренко А. І., с. Кошманівка, керуючий "Укрльонотрестом". Загинув. Дата і місце поховання невідомі.

Печериця Мотрона Якимівна, 1905 р., с. Абрамівка, українка, домогосподарка. Убита військовою машиною 6.11.1944 р. Похована: с. Дорошівка.

Пивовар Митрофан Микитович, 1903 р., с. Кошманівка, продавець. Розстріляний карателями у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Подріз Василь Степанович, 1918 р., с. Коновалівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: с. Нехвороща Новосанжарського р-ну.

Подріз Ганна Лазарівна, 1904 р., с. Свистунівка, українка. Розстріляна карателями 23.02.1943 р. Похована: с. Свистунівка.

Подріз Павло Кузьмич, 1885 р., с. Свистунівка, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

Подріз Яків Кузьмич, 1885 р., с. Свистунівка, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

Прокопенко Григорій Петрович, с. Базилівщина, колгоспник. Забраний поліцією в підозрі за зберігання зброї. Доля невідома.

Р

Редько Віра Юхимівна, с. Базилівщина. Розстріляна карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Решетило Іван Климович, 1926 р., с. Свистунівка, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

Ряднина Микола Феодосійович, 1919 р., с. Ряське, колгоспник. Розстріляний за невиконання наказів німців 2.04.1943 р. у с. Нехвороща.

 

 

С

Савенко Микола Федорович, с. Базилівщина. Забраний німцями як член КПРС. Доля невідома.

Саєнко Олексій Федорович, 1925 р., с. Ряське, колгоспник. Розстріляний за невиконання наказів німців у березні 1943 р. у с. Нехвороща.

Свистун Іван Юхимович, 1925 р., с. Свистунівка, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

Симоненко Федір Силович, 1904 р., смт Машівка, українець, працівник Машівського райвиконкому. Заарештований поліцією. Вивезений до Києва. Розстріляний у 1943 р. Похований: м. Київ.

Сипітий Клим Маркевич, 1899 р., Коновалівська сільрада, українець, колгоспник колгоспу ім. Ворошилова. Помер 17.11.1944 р. після тяжкого поранення. Похований: Коновалівська сільрада.

Сіряк Никифор Петрович, 1901 р., с. Ряське, учасник партизанської групи, що діяла в Ко-товському районі Дніпропетровської області. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Скидан Митрофан Іванович, 1906 р., с. Мала Нехвороща, українець, носив хліб партизанам. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Мала Нехвороща.

Скрипник Сергій Іванович, 1903 р., Кустолово-Суходільська сільрада. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Сніжний Яків Григорович, с. Сахнівщина, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Собакар Пантелеймон Якович, с. Сахнівщина, українець. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Собка Петро Леонтійович, 1894 р., с. Кошманівка, голова колгоспу. Розстріляний фашистами у 1941 р. Похований: м. Полтава.

Т

Ткач Іван Платонович, 1923 р., смт Машівка. При відступі фашистів не евакуювався. При тимчасовому відступі наших військ і поверненні гестапо був заарештований

 

 

і відправлений у Київ, де й розстріляний.

Ткач Микола Митрофанович, 1922 р., смт Машівка, українець. Охороняв залізничний міст. При відступі фашистських військ у березні 1943 р. не евакуювався. При поверненні гітлерівців заарештований гестапо і відправлений у Київ, де й розстріляний.

Ткач Михайло Якович, 1910 р., смт Машівка, українець. При відступі фашистських військ у березні 1943 р. не евакуювався. При тимчасовому відході наших військ і поверненні гітлерівців був заарештований гестапо і відправлений у Київ, де й розстріляний.

Ткаченко Степан Григорович, 1909 р., с. Коновалівка, українець, колгоспник. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Третяк Олександр Федорович, 1939 р., с. Свистунівка. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

Тютюнник Микола Антонович, 1923 р., с. Ряське. Розстріляний карателями 2.04.1943 р. Похований: с. Нехвороща Новосанжарського району.

X

Харченко Василь Юхимович, 1891 р., с. Свистунівка, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Свистунівка.

Харченко Ганна Семенівна, 1907 р., с. Мала Нехвороща, українка. Розстріляна карателями 23.02.1943 р. Похована: с. Мала Нехвороща.

Харченко Катерина Григорівна, 1907 р., с. Мала Нехвороща, українка. Розстріляна карателями 23.02.1943 р. Похована: с. Мала Нехвороща.

Харченко Лідія Іванівна, 1935 р., с. Мала Нехвороща, українка. Розстріляна карателями 23.02.1943 р. Похована: с. Мала Нехвороща.

Харченко Микола Дмитрович, 1901 р., с. Мала Нехвороща, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Мала Нехвороща.

Харченко Михайло Тимофійович, 1904 р., с. Мала Нехвороща, українець. Розстріляний карателями 23.02.1943 р. Похований: с. Мала Нехвороща.

 

 

Ш

Шкуратяний Семен Омелянович, 1908 р., смт Машівка, українець, голова колгоспу ім. Луначарського. Заарештований поліцією. Вивезений до Києва і розстріляний у 1943 р. Похований: м. Київ.

Шалдуга Володимир Сергійович, с. Павлівка. Спалений окупантами за опір при знищенні його будинку у вересні 1943 р. Похований: с. Павлівка.

Шерстюк Анатолій Йосипович, 1936 р., с. Селещина, українець, учень. Помер 17.11.1944 р. після тяжкого поранення. Похований: с. Селещина.

 

 

ОСТАРБАЙТЕРИ

Б

Бажан Василь, 1922 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Базильчук Петро Петрович, с. Павлівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Бакало Марія Артемівна, 1924 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Бакатьєв Іван, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Баклицький Олексій Панасович, 1925 р., с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Бєлкін Олена Володимирівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Бодашко Надія Л., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи 25.06.1942 р. Доля невідома.

Большаков Іван, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Бондаренко Парасковія Павлівна, 1922 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Борзов Іван, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Бровко Олександр Дмитрович, 1921 р., с. Дмитрівка. Насильно вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув у 1945 р. за зв'язок з польськими патріотами у м. Мюнстер. Німеччина.

Бульбах Ганна Іванівна, 1917 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

 

 

Буряк Іван Васильович, 1925 р., с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

В

Ваган Мотрона Михайлівна, 1924 р., с. Лизівка, українка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Вірко Микола Ол., 1921 р., с. Сахнівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Вовк Тиміш Юхимович, с. Базилівщина. Забраний німцями як член КПРС. Доля невідома.

Волошко Олексій Данилович, с. Павлівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Г

Гайдар Михайло Костянтинович, 1924 р., с. Абрамівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Галавур Петро Юхимович, 1922 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Галка Микола, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Гармаш Лідія Сергіївна, 1924 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Головашич Марія Іванівна, 1922 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Головашич Олена Федорівна, 1925 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Головашич Тетяна Яківна, 1922 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Головко Анастасія Т., с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Гордієнко Онисія Омелянівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Горобець Павло Федорович,

 

 

с. Сахнівщина, українець. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Горошко Ганна Іванівна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Гробова Орина Филимонівна, 1900 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Доля невідома.

Гробова Поліна Михайлівна, 1918 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Гроватий Володимир Ілліч, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Гурьєв Григорій, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Гусар Лідія Кузьмівна, 1924 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Д

Давиденко Антоніна (Антося) Адамівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Даниленко Ольга Миколаївна, 1922 р., с. Ряське. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1941 р. Загинула. Дата загибелі і місце поховання невідомі.

Даценко Марія, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Дейнега Олександра Іванівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Дем'яненко Марія В., с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Дем'яненко Микола Тр., с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Дем'яненко Оксана С, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Деркач Микола Каленикович, 1909 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Деркач Олександр Мик.,

 

 

1930 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Деркач Софія Григорівна, 1909 р., с. Калинівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Добрун Василина Іванівна, 1924 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Довгань Ольга Олексіївна, 1921 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Домнич Федір Семенович, с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Дорофеєв Микола, 1927 р., с. Абрамівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Дудник Василь Іванович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Дузенко Катерина Іванівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Дузенко Олексій М., 1918 р., с. Сахнівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Дяк Ольга, 1913 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Дяченко Михайло, 1925 р., с. Григорівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Є

Єпіфанов Прокіп, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Ж

Жигилій Ганна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Жигилій Степан Гаврилович, с. Сахнівщина, українець. Вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Не повернувся. Доля невідома.

Жингура Мотрона Трохимів на, 1922 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Жолонко Уляна Данилівна, 1922 р., с. Кошманівка. Насильно

 

 

вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

З

Заболотня Катерина Андріївна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Заєць Ганна Терентіївна, 1923 р., с. Коновалівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Померла. Похована: Німеччина.

І

Іванов Іван Петрович, 1928 р., с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Іванов Михайло, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Іванов Олександр, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Й

Йовженко Григорій Гнатович, с. Павлівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

К

Кабанов Олександр, 1923 р., с. Жирківка. Помер у концтаборі Маутхаузен. Австрія.

Кабашна Наталія Іванівна, 1925 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Дата смерті і місце поховання невідомі.

Кавен Сергій Сергійович, 1922 р., с. Григорівка (раніше с. Лизівка). Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Канівець Микола Іванович, 1928 р., Старицьківська сільрада. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Капустян Ганна Юхимівна, 1925 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Киричко Наталія Савівна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Киричко Софія Савівна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Кирса Павло Петрович, 1925 р.,

 

 

с. Абрамівка, колгоспник. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Кликін Марія Федотівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Клітна Оксана Ден., с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Кліщар Анастасія Василівна, 1925 р., с. Григорівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Доля невідома.

Коваленко Володимир Михайлович, 1923 р., с. Кошманівка. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Загинув. Похований: Німеччина.

Коваленко Ніна, 1922 р., смт Машівка. Вивезена на каторжні роботи у січні 1943 р. Застрелена охороною на вокзалі м. Кракова. Похована: м. Краків. Польща.

Коваленко Парасковія В., с. Селещина. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала у бауера. Загинула під час бомбардування у квітні 1944 р. Похована: Німеччина.

Коваль Василина, с. Кустолово-Суходілка (раніше с. Гринівщина). Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала у бауера. Загинула у 1944 р. Похована: Німеччина.

Ковтун Ганна Василівна, с. Селещина. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Працювала у бауера. Померла від хвороби у 1944 р. Похована: м. Бранденбург. Німеччина.

Ковтун Микола Вас, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Колісник Микола Петрович, 1924 р., с. Богданівка. Насильно вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Коломієць Ольга Максимівна, 1924 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Корнієнко Валентина Тихонівна, с. Селещина. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала в м. Дортмунд на магнітній фабриці №177. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: м. Дортмунд. Німеччина.

Костенко Лев (Левко) Петрович,

 

 

с. Павлівка. Насильно вивезений на каторжні роботи при відступі німців у 1943 р. Доля невідома.

Кравець Іван Васильович, с. Базилівщини. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Кравець Олена Харитонівна, 1910 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Курелех Микола Васильович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Л

Лавроненко Степан Терентійович, 1890 р., с. Сахнівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Литвин Олександр Тимофійович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Литвиненко Володимир Олекс., 1924 р., с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Луковеренко Олександр Андрійович, 1925 р., с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Лук'яненко Микола, 1921 р., с. Іванівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Помер. Похований: Німеччина.

Ляшенко Анюта Василівна, с. Павлівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

М

Малич Микола Феодосійович, 1925 р., с. Абрамівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Малюндра Марія Павлівна, 1922 р., с. Сахнівщина, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Померла. Похована: Німеччина.

Мартиненко Валентина Архипівна, 1925 р., с. Кошманівка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Працювала на заводі в м. Дрезден. Затоплена в підземеллі у 1944 р. Німеччина.

Меркулов Ілля Андрійович, 1923 р., с. Абрамівка, колгоспник.

 

 

Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Мироненко Іван Степанович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Мироненко Олексій Семенович, с. Павлівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Мірошниченко Віра Андріївна, 1925 р., с. Коновалівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Померла. Похована: Німеччина.

Міщенко Анатолій Ол., 1913 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Момот Євдокія Терентіївна, с. Сахнівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Мотієнко Антон Степанович, 1903 р., с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Мотієнко Марія Василівна, 1925 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Мотієнко Марія К., 1922 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Мотієнко Порфирій, с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Моторна Галина Родіонівна, 1923 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Н

Назаренко Марія Олександрівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Назаренко Панас Онисимович (Онисович), с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи у листопаді 1942 р. Доля невідома.

Назаренко Панас Овксентійович, с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Назаренко Степан Парамонович, 1901 р., с. Кошманівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Нечипоренко Олександра П.,

 

 

1925 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Никіфоров Михайло, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

О

Оберемок Віра Йосипівна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Оберемок Любов, 1922 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Оксюта Ольга Григорівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Оксюта Тетяна Григорівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Оксьоненко Софія Павлівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Олешко Антон Юхимович, 1923 р., с. Абрамівка, колгоспник. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Олійник Марія, 1922 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Орел Василь Ларіонович, 1903 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Орел Іван Єлисейович, 1925 р., с. Григорівка (раніше с. Лизівка), українець. Вивезений на каторжні роботи у 1942 р. Доля невідома.

Орел Марко Іванович, 1924 р. (1926 р.), смт Машівка. Насильно вивезений на каторжні роботи у 1943 р. Помер від хвороби. Похований: с. Сутдорф. Німеччина.

П

Палій Микола Олексійович, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Печериця Яків Артемович, 1921 р., с. Абрамівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Пилипенко Микола Григорович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

 

 

Пилипенко Павло, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Пилипенко Тетяна Панасівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Підгірна Марія Никонівна, 1926 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Портяжкін Петро, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Потоцька Наталія Тимофіївна, 1924 р., с. Ряське. Насильно вивезена на каторжні роботи 17.10.1942 р. Пропала безвісти.

Прокопенко Лукія Фед., с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Прус Оксана Терентіївна, 1920 р., с. Ряське. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1943 р. Пропала безвісти.

Пуленець Софія Омелянівна, 1922 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Р

Риндак Ганна Євдокимівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Ролін Василь Миколайович, 1924 р., с. Абрамівка, колгоспник. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Рощін Дмитро, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

С

Савенко Ганна Миколаївна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Савеня Ганна Захарівна, 1922 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Савісько Федір Іванович, 1923 р., с. Сахнівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Загинув під час бомбардування у квітні 1945 р. Похований: м. Нюрнберг. Німеччина.

Салтабай Микола Олексійович, 1926 р., с. Манилівка. Насильно

 

 

вивезений на каторжні роботи. Помер. Похований: Німеччина.

Санжаревська Надія Демидівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома

Сахнов Олександра, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Сахнов Олена, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Сербіченко Олена, с. Селещина. Захоплена при облаві поліції на ст. Селещина у лютому 1942 р. Працювала на магнітній фабриці № 177 у м. Дортмунд. Загинула під час бомбардування у 1944 р. Похована: Німеччина.

Сидоренко Федір, 1926 р., с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Сизоненко Володимир П., 1926 р., с. Калинівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Сиськов Костянтин Р., с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Сичов Іван Тихонович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Скрипник Микола Павлович, 1926 р., смт Машівка, українець. Вивезений на каторжні роботи. Помер від туберкульозу. Похований в районі м. Мюнхен. Німеччина.

Сливка Микола Тимофійович, 1927 р., с. Абрамівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Собакар Олександра Василівна, 1926 р., с. Сахнівщина, українка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Померла. Похована: м. Гамбург, загальне кладовище, могила № 132. Німеччина.

Сологуб Поліна Данилівна, 1925 р., с. Дмитрівка. Насильно вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Загинула при бомбардуванні 21.04.1945 р. Похована: м. Неймюстер. Німеччина.

Сошніков Марія Григорівна, 1922 р., Старицьківська сільрада. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Стеценко Федір Симонович, 1916 р., с. Калинівка. Насильно

 

 

вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Стрюков Микола Олек., с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Супрун Василь, 1923 р., смт Машівка. Вивезений на каторжні роботи у 1941 р. Знаходився у концтаборі, звідки втік і став партизаном югославського загону. Загинув у бою з фашистами у березні 1945 р. Похований: с. Опатовіц. Югославія.

Т

Тетенін Віктор, с. Рубанівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Токар Григорій Степанович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

У

Уваров Марія Миколаївна, 1926 р., с. Абрамівка, колгоспниця. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Улько Марія Захарівна, 1924 р., с. Кошманівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Ф

Фролова Ніна І., с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

X

Холонка Феодосія Юхимівна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Хоменко Феодосія Юхимівна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Храпко Ганна Яківна, с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Ц

Цапенко Леонід Іванович, 1925 р., с. Григорівка. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Циганська Марія, 1905 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

 

 

Ч

Чемерис Герасим Герасимович, 1902 р., с. Абрамівка, колгоспник. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

Черкас Домна Семенівна, 1925 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Ш

Шамота Ганна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Шевченко Олександра, 1921 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Шерстюк Ганна Федорівна, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Шуба Галина Митрофанівна, 1925 р., с. Лизівка, українка. Вивезена на каторжні роботи у 1942 р. Не повернулася. Доля невідома.

Ю

Юрченко Марія, 1924 р., с. Рубанівка. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Я

Ялівець Любов С, с. Базилівщина. Насильно вивезена на каторжні роботи. Доля невідома.

Яременко Петро Миколайович, с. Базилівщина. Насильно вивезений на каторжні роботи. Доля невідома.

 

 

Місто МИРГОРОД

ЖЕРТВИ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ

А

Агранович Бейла, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Агранович Малка, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Агранович Софія, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Андреєв Павло Олександрович, м. Миргород. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Б

Бажан Карпо Матвійович, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Бакало Леонід Федорович, 1930 р., м. Миргород, українець, учень. Помер 4.04.1944 р. після тяжкого поранення. Похований: м. Миргород.

Бакало Михайло Михайлович, 1938 р., м. Миргород, українець. Помер 28.06.1944 р. після тяжкого поранення і контузії. Похований: м. Миргород.

Балицький В. І., м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Баришполець Дмитро, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Бахмет Віра Абрамівна, 1921 р., м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 14.11.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

 

 

Безклубний Захар, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Беккер Хаїм Павлович, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Беккер Хася, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Біленька і одна дитина, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Біленький, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Білицька Анна і троє дітей, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 14.11.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Білич Антон Ілліч, м. Миргород. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Білич Антон Прокопович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бобир Микита Степанович, 1874 р., м. Миргород, різнороб колгоспу "Авангард". Помер 28.06.1944 р. від опіків тіла, отриманих під час бомбардування. Похований: м. Миргород.

Богомолов, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Богомолова і двоє дітей, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Бойко Харитон Павлович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Болюбаш Іван Михайлович, 1915 р., м. Миргород, українець. Розстріляний карателями у січні 1942 р. Похований: смт Комишня.

Браславські, три чоловіка, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Брисклеон Ісаак Євсейович, м. Миргород, єврей. Розстріляний

 

 

карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Брисклеон Клара Ісааківна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Брисклеон Марія Ісааківна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Бродська Алха, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Бродська Сара, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Бродська Юлія Львівна, 1920 р., м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями у 1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Бродський Вадим, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Бродський Леонід, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Бурштейн Лідія, 1929 р., єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Бурштейн Марк, 1932 р., єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Бурштейн Фріда, 1919 р., і двоє дітей, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями у листопаді 1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Бутяга Леонтій Іванович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Бухувер, два чоловіка, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

В

Вешупека Іван Данилович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

 

 

Винокуров М., м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Винокурова, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Вишневська, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Вишневський, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Відергауз Семен Ісаакович, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Власенко Віра, 1912 р., м. Миргород. Застрелена поліцаями через підозру за зв'язок з партизанами у лютому 1942 р. Похована: м. Миргород, старе кладовище.

Вовк Олексій Іванович, 1931 р., м. Миргород, українець, учень. Помер 17.07.1944 р. після осколочного поранення. Похований: м. Миргород.

Вовк Павло Семенович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Вовк Уляна Семенівна, м. Миргород. Розстріляна карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Волков Еля, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Волкова Гітя, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Воскобойник І. А., м. Миргород, євр. Розстріляно карателями 28.10.1941 р. Поховано: м. Миргород, братська могила.

Г

Гаврик А. А., м. Миргород. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Гавриш Пантелеймон, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Гавриш Потап Кирилович, м. Миргород. Розстріляний карателями

 

 

у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Гавриш Федір Кирилович, 1901 р., м. Миргород, українець, робітник-ремонтник ст. Миргород. Помер 11.09.1944 р. після тяжкого поранення. Похований: м. Миргород.

Галенко Петро Павлович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Гальперіна і одна дитина, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Гаркавенко Василь Миколайович, 1903 р., м. Миргород. Страчений карателями у 1943 р. Похований: м. Миргород.

Голубовська Ольга, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Гресман (Пресман), м. Миргород, євр. Розстріляно карателями 28.10.1941 р. Поховано: м. Миргород, братська могила.

Гулій Марина В., 1889 р., м. Миргород, українка. Загинула під час бомбардування у вересні 1943 р. Похована: с. Почапці.

Гулій Петро Петрович, 1887 р., м. Миргород, українець. Загинув під час бомбардування у вересні 1943 р. Похований: с. Почапці.

Гумберг, три чоловіка і троє дітей, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Гуревич Ф. Я., м. Миргород, євр. Розстріляно карателями 28.10.1941 р. Поховано: м. Миргород, братська могила.

Д

Дальченко Федір Миколайович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1941 р. Місце поховання невідоме.

Данилевська і троє дітей, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Длин, три чоловіка і троє дітей, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Дмитренко Мотрона Іванівна,

 

 

м. Миргород, українка. Застрелена факельниками у вересні 1943 р. Похована: м. Миргород, старе кладовище.

Долюшевська і одна дитина, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Доль А. Я., м. Миргород, євр. Розстріляно карателями 28.10.1941 р. Поховано: м. Миргород, братська могила.

Доль Яків Якович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Донін Яків, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Дуленов Олексій Васильович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Дун Раїса Зельманівна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Дун Юда, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Дюков Василь Олексійович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1943 р. Похований: м. Миргород.

Дюкова Олександра Митрофанівна, м. Миргород. Розстріляна карателями у 1943 р. Похована: м. Миргород.

Дяченко Кузьма Іванович, 1882 р., м. Миргород. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Е

Етингон Естер Наумівна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Етингон Лея, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Є

Ємельник Віра Борисівна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована:

 

 

м. Миргород, братська могила.

Ж

Жабська Віра Іванівна, м. Миргород. Розстріляна карателями у 1943 р. Похована: м. Миргород.

З

Заливчий Хома Данилович, м. Миргород. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідоме.

Заславська Дора Давидівна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Заславські, два чоловіка, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Заславський Семен Хаїмович, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Заєць Іван Сергійович, 1922 р., м. Миргород. Розстріляний карателями у 1943 р. Місце поховання невідоме.

Захарченко Микола Федорович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Захарченко Михайло Андрійович, 1897 р., м. Миргород, українець. Страчений карателями у грудні 1941 р. Місце поховання невідоме.

Златопольські, п'ять жінок, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Злобинська Г. Г., м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Злобинська Т. Г., м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Злобинський Абрам Маркевич, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Злобіна, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р.

 

 

Похована: м. Миргород, братська могила.

Зорін І. С, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

І

Ізрайлевич Віра і одна дитина, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Ільїнський Давид, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Ільченко В. Г., м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Місце поховання невідоме.

К

Каневська, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.

Каневський, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Канцлер Ісаак, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Капелька Костянтин Карпович, м. Миргород. Розстріляний карателями у 1942 р. Місце поховання невідоме.

Карасик Зельман Ілліч, м. Миргород, єврей. Розстріляний карателями 28.10.1941 р. Похований: м. Миргород, братська могила.

Катькалов Іван Іванович, 1908 р., м. Миргород. Страчений карателями 23.08.1942 р. Похований: м. Миргород.

Кац, три чоловіка, м. Миргород, євреї. Розстріляні карателями 28.10.1941 р. Поховані: м. Миргород, братська могила.

Кваша Андрій Семенович, м. Миргород. Розстріляний карателями. Дата і місце поховання невідомі.

Кивенсон Бася, м. Миргород, єврейка. Розстріляна карателями 28.10.1941 р. Похована: м. Миргород, братська могила.