История Полтавы

Школа краснописцев

Подробности

Просмотров: 22702

Полтавська школа краснописців. Заснована на початку 20-х рр. 19 ст. за ініціативою міністра внутрішніх справ В. П. Кочубея, який вніс у 1820 р. цю пропозицію в Комітет Міністрів. Вказівку про відкриття Полтавської школи краснописців було надіслано малоросійському генерал-губернатору М. Г. Рєпніну керівником канцелярії Міністерства внутрішніх справ бароном Кампенгаузеном у червні 1823 р. Полтавська школа краснописців знаходилася у віданні приказу громадської опіки і на його кошти утримувалася. Комплектувалася здебільшого дітьми-сиротами, які виховувалися у сирітських будинках. До школи приймалися хлопчики не молодше 10 років. Вони могли навчатися в гімназії чи повітовому училищі, а для уроків чистописання були відведені спеціальні години. Учні мали навчитися писати каліграфічним почерком, правильно і швидко. Здібні учні, що паралельно навчалися у гімназіях, по закінченні школи могли одержати місце помічника столоначальника, інші, в залежності від успіхів, одержували звання старшого чи молодшого писаря. Зразки письма випускників подавалися до Міністерства внутрішніх справ, яке й призначала їх на службу. За одержану освіту треба було прослужити від 8 до 10 років, а після могли одержати обер-офіцерський чин. Школа розміщувалася у найманому будинку (полтавського багатія Руденка), де до того знаходився дім для виховання бідних дворян, а пізніше була губернська земська управа (тепер на тому місці розташований Полтавський краєзнавчий музей — площа Конституції № 2). Першим директором школи був депутат Полтавського генерального суду Федір Константинович. Діяла школа до початку 60-х рр. 19 ст. У ній був створений відомий у місті хор, який співав у церкві громадської опіки.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 738