Педагогический университет им. В. Г. Короленко
- Подробности
- Просмотров: 96780
Полтавський педагогічний університет ім. В. Г. Короленка — вищий навчальний заклад. Заснований у 1914 р. як Полтавський учительський інститут. Це був середній навчальний заклад, де працювали, крім директора, 6 викладачів, священик і лікар. Викладалися: закон божий, російська мова, математика, історія, географія, природознавство, фізика, малювання, креслення, чистописання, гімнастика. Були устатковані кабінети: природничо-історичний, фізичний, хімічний, а також спеціальне гімнастичне містечко та дві бібліотеки - фундаментальна і студентська. Термін навчання - трирічний. Містився на вул. Фабрикантській № 1 (тепер вул. Балакіна № 10, житловий будинок.), а після 1917 р. - на вул. Ново-Кременчуцькій № 12 (тепер вул. Лідова, житловий будинок).
Будівля Полтавського учительського інституту по вул. Балакіна, 10
(1950-і рр.)
У липні 1919 р. учительський інститут перетворено на педагогічний. У 1918 р. відкрито історико-філологічний факультет майбутнього університету (вул. Шевченка № 20, цей намір так і не був здійснений). У 1920 р. Полтавський педагогічний інститут уже мав три відділення: словесно-історичне, природниче та фізико-математичне. Лекторський склад — 25 чоловік. Загальне керівництво інститутом здійснювала рада, яка складалася з викладачів та студентів. Кожне відділення мало свою раду. Бібліотека інституту налічувала 2413 одиниць зберігання. 14 квітня 1921 р. створений Полтавський інститут народної освіти (ІНО) шляхом об'єднання Полтавського педагогічного інституту та Полтавського історико-філологічного факультету університету. 22 квітня 1921 р. відбулося перше засідання ради ІНО. У 1921—1922 рр. інститут мав два відділення: природничо-математичне та словесно-історичне. У 1922—1923 навчальному році був створений факультет соціального виховання з спеціалізацією на 3-у курсі по циклах: індустріальний (математика і фізика), суспільствознавчий, сільськогосподарський.
У липні 1921 р. Полтавський губвиконком передав для ІНО приміщення колишньої приватної гімназії Н. О. Старицької (тепер на цьому місці новий будинок с. ш. № 6), наприкінці 1923 р. — приміщення 2-ї чоловічої гімназії (тепер старий корпус університету, вул. Остроградського № 2). Водночас в інституту було відібрано будинок колишньої гімназії Н. О. Старицької. Цю втрату компенсували передачею ІНО колишньої Полтавської жіночої художньо-ремісничої школи ім. С. С. Хрульова (ріг вул. 1100-річчя Полтави та Жовтневої), де напередодні Великої Вітчизняної війни містився філологічний факультет. У 1922 р. в ІНО працювало 34 викладачі та 18 чоловік адміністративного апарату, навчалося 369 студентів. На 1 січня 1924 р. було 22 викладачі, 5 лаборантів, 16 чоловік адміністративного апарату та 202 студенти. У 1929—1930 р. в ІНО навчався 821 студент. Широкою популярністю користувався хор інституту, яким керував український композитор професор В. М. Верховинець.
24 серпня 1930 р. ІНО перетворено на Інститут соціального виховання, а в 1933 р. — на педагогічний інститут з факультетами: фізико-математичним, природничо-географічним, історичним, філологічним та дошкільним відділенням. З початку 1931—1932 навчального року при інституті соцвиховання почало працювати заочне відділення. У 1936 р. при Полтавському педагогічному інституті створений Полтавський учительський інститут з мовно-літературним та фізико-математичним факультетами. Напередодні війни у Полтавському педагогічному інституті діяло 15 кафедр, на яких працювало 66 доцентів, 6 старших викладачів і 29 аспірантів. На 4-х факультетах інституту навчалось 1500 студентів стаціонарно і 1400 заочно. За довоєнні роки інститут підготував понад 3500 учителів. Бібліотека налічувала близько 160 тис. одиниць зберігання. На початку Великої Вітчизняної війни частину майна і групу студентів евакуйовано в Тюмень, інші пішли на фронт, у підпілля, партизанські загони.
Навчальний корпус інституту в 1943-1944 рр.
21 жовтня 1943 р. Полтавський педагогічний інститут та Полтавський учительський інститут відновили роботу. Станом на 6 жовтня 1944 р. в них навчалось 397 студентів. Заняття проводилися в пристосованих приміщеннях, бо будинки інститутів були спалені. У 1951 р. учительський інститут ліквідовано, але навчання в ньому на стаціонарі тривали до 1954 р., а окремі студенти закінчували інститут ще у 1957 р.
|
У грудні 1949 р. Полтавському педагогічному інституту присвоєно ім'я В. Г. Короленка. Протягом 50-х рр. було відбудовано приміщення по вул. Остроградського № 2, споруджено гуртожиток для студентів. У 1977 р. введено до ладу новий 4-поверховий корпус, устатковано 20 типових навчальних кабінетів, 15 лабораторій, 6 навчальних майстерень, ство-рено 6 кабінетів-тренажерів педмайстерності. У 1979 р. закінчено будівництво третього гуртожитку на 550 місць, відкрито їдальню на 250 місць та спортивний корпус. Став до ладу профілакторій на 100 місць. У 1990 р. закінчено будівництво четвертого гуртожитку на 460 місць. На 1990 р. на 7 факультетах (історичному, філологічному, фізико-математичному, біологічному, початкових класів та загально-технічних. дисциплін) стаціонарного та заочного відділень навчалось 6,5 тис. студентів. Інститут мав 27 кафедр, на яких працювало 386 викладачів, у т. ч. 5 докторів, професорів і 140 кандидатів наук і доцентів. Бібліотека інституту (понад 500 тис. одиниць зберігання) має три студентські читальні зали та один зал для викладачів.
На цьому місці зараз новий корпус. |
У Полтавському педагогічному інституті працювало чимало визначних учених, серед них професори Харківського університету Д. І. Багалій та М. Ф. Сумцов, а також В. О. Щепотьєв, Н. Ю. Мірза-Авакянц, В. М. Верховинець, О. А. Побєдоносцев, І. Ф. Рибаков, О. М. Романський, М. X. Фарбар та ін.
У 1914—1917 рр. в учительському інституті навчався радянський педагог і письменник А. С. Макаренко, у 1936—1938 рр. — заслужений учитель УРСР (з 1948), член-кореспондент АПН РРФСР (з 1557), Герой Соціалістичної Праці (з 1968) В. О. Сухомлинський. У 1949 р. учительський, а в 1954 р. педагогічний інститут закінчила вчителька одеської с. ш. № 32, Герой Соціалістичної Праці (з 1978) Н. Ю. Войтенко (дівоче прізвище Гориславець).
В інституті в різні роки також навчалися український фізик, академік АН УРСР М. В. Пасічник, фізик, лауреат Державної премії, уродженець с. Жирківки Машівського району, проф. Д. Д. Іваненко, доктор фізико-математичних наук Є. П. Нечипоренко, доктор історичних наук, професор О. К. Касименко (у 1926 р. закінчив ІНО), Герої Радянського Союзу А. І. Дробаха та П. Ф. Клепач, генерал-полковник Г. Ф. Григоренко, письменники О. Д. Іваненко, М. С. Білецький, Л. П. Бразов (Безобразов), Ю. 3. Жилко, О. І. Ковінька, А. І. Костенко, К. О. Лаврунов, Г. Й. Майфет, П. К. Мостовий, М. К. Пойдеменко, Б. М. Чіп, І. А. Червонищенко, Т. Г. Нікітін, Я. І. Шутько, заслужені працівники культури УРСР Д. П. Кальний, М. Д. Оніпко, Н. К. Штельмах та ін.
У 1984 р. відкрито музей історії Полтавського педагогічного інституту, експонати якого розміщені в 211 і 317 аудиторіях та вестибюлі 2-го поверху корпусу № 2. Крім того, в інституті діють: музей А. С. Макаренка (з 1977, аудиторія 14); музей В. О. Сухомлинського (з 1977, аудиторія 18); музей українського вченого-винахідннка Ю. В. Кондратюка (з 1980, аудиторія 123); аудиторії музейного типу — В. Г. Короленка (з 1977 р., аудиторія 410); І. П. Котляревського (з 1978 р., аудиторія 413); уродженця Полтави, математика, академіка Петербурзької АН М. В. Остроградського (з 1981 р., аудиторія 316); уродженця Миргорода, академіка АН СРСР, історика Б. Д. Грекова (з 1986 р., аудиторія 46) та ін. У Полтавському педагогічному інституті — понад 30 колективів художньої самодіяльності, у т. ч. 4 хори, студентський театр, капела бандуристів. Наймасовіші з них — самодіяльна народна хорова капела, самодіяльний український народний хор "Калина", який у вересні 1982 р. став лауреатом республіканської комсомольської премії ім. Миколи Островського. В інституті систематично проводяться історико-краєзнавчі конференції, Гоголівські, Макаренківські та ін. читання і конференції. У 1935—1936 рр. інститут відвідали українські і російські письменники П. Тичина, М. Бажан, Л. Первомайський, П. Антокольський, О. Безименський (див. "Радянський педагог"). Розташований на вул. Остроградського № 2 та № 3.
Джерело:
Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 756, 778, 767-769
Фотографії надані Андрієм Володимировичем Ткаченко, доктором педагогічних наук, доцентом ПДПУ ім. В. Г. Короленко
Ссылки на эту страницу
1 | Багалей, Дмитрий Иванович
[Багалій, Дмитро Іванович] (1857—1932), выдающийся историк и общественный деятель, академик ВАН |
2 | Барвинский, Виктор Александрович
[Барвінський, Віктор Олександрович] (1885–ок.1940), историк-архивист, действительный член Полтавской губернской ученой архивной комиссии |
3 | Белоусько, Александр Андреевич
[Білоусько Олександр Андрійович] (1951), историк-краевед, педагог |
4 | Богданович, Тетьяна Александровна
[Богданович, Тетяна Олександрівна] (1872–1942), писательница, историк |
5 | Бразов (Безобразов), Леонид Петрович
[Бразов (Безобразов), Леонід Петрович] (1916—1997), писатель |
6 | Бузинный, Александр Тихонович
[Бузинний, Олександр Тихонович] (1889—?), литературовед, архивист, педагог, профессор |
7 | Булдовский, Александр Теофилович
[Булдовський, Олександр Теофілович] (1887-1938), ученый, методист, профессор |
8 | Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения" |
9 | Ващенко, Григорий Григорьевич
[Ващенко, Григорій Григорович] (1878—1967), педагог, психолог, писатель; создатель украинской национальной системы воспитания |
10 | Ведмицкий, Александр Никитович
[Ведміцький, Олександр Микитович] (1894—1961), поэт, историк, литературовед |
11 | Веретенников, Василий Иванович
[Веретенников, Василь Іванович] (1880–1942) – историк, архивист, архивовед, музеевед |
12 | Верховинец, Василий Николаевич
[Верховинець, Василь Миколайович] (наст. фамилия Костев; 1880—1938), композитор, хоровой дирижер, хореограф, педагог, этнограф |
13 | Верховинцу В. Н. мемориальная доска
[Верховинцю В. М. меморіальна дошка] |
14 | Вийк, Мартин Мартинович
[Війк, Мартін Мартінович] (1876-1934) – священнослужитель, педагог |
15 | Войналович, Виктор Анатольевич
[Войналович, Віктор Анатолійович] (р.1957), историк, заслуженный работник образования Украины |
16 | Волнин, Александр Константинович
[Волнін, Олександр Костянтинович] (1872-1942), первый директор Полтавского учительского института (1914-1917) |
17 | Волошин, Юрий Владимирович
[Волошин, Юрій Володимирович] (н. 1963) — доктор історичних наук, професор, науковець |
18 | Воспитание личности в семье Оголевцев
[Виховання особистості в родині Оголевців] – Полянская Галина // Культурные практики как фактор социокультурной модернизации современного украинского общества: материалы Всеукрайинськои научно-практической конференции (Полтава, 21-22 апреля 2015 года) / Под. ред. А. И. Литвиненко, А. В. Лукьяненко. - Полтава: ПНПУ имени В. Г. Короленко, 2015. – 250 с. |
19 | Гавриленко, Николай Иванович
[Гавриленко, Микола Іванович] (1889—1971), природовед, орнитолог, зоолог, краевед |
20 | Гаран, Елена Валентиновна
[Гаран, Олена Валентинівна] (р. 1977), поэтесса |
21 | Гнатюк, Лариса Анастасьевна
[Гнатюк, Лариса Анастасіївна] (р.1961), музикант, искусствовед, педагог |
22 | Год, Борис Васильевич
[Год, Борис Васильович] (р.1960), историк, педагог, Отличник образования Украины |
23 | Гольдштейн, Михаил Исаакович
[Гольдштейн, Михайло Ісаакович] (р.1928, Полтава), историк |
24 | Григоренко, Григорий Федорович
[Григоренко, Григорій Федорович] (1918—2007), генерал-полковник КГБ СССР |
25 | Грушевский, Сергей Григорьевич
Грушевский, Сергей Григорьевич [Грушевський, Сергій Григорович] (1892-1937) — кандидат в члены 1-ї Государственной думы и Учредительного собрания, профессор Полтавского ИНО |
26 | Денисовец, Павел Мусиевич
[Денисовець, Павло Мусійович] (1920—1991), доктор исторических наук, профессор |
27 | Дробаха, Анатолий Иванович
[Дробаха, Анатолій Іванович] (1924—1984), Герой Советского Союза |
28 | Дубняк, Константин Владимирович
[Дубняк, Кость Володимирович] (1890-1948) – профессор Полтавского ИНО |
29 | Дучинский, Антонин Филаретович
[Дучинський, Антонін Філаретович] (1880–1928), історик, архівіст |
30 | Евселевский, Лев Исаакович
[Євселевський, Лев Ісаакович] (1928—?), историк и краевед, доктор исторических наук |
31 | Жилко, Юрий Зиновиевич
[Жилко, Юрій Зіновійович] (1898,Полтава—1938), поэт |
32 | Житецкий, Павел Игнатьевич
[Житецький, Павло Гнатович] (1836—1911), филолог, педагог, общественный деятель |
33 | Записки Полтавского Института народного образования
Записки Полтавского Института народного образования. Издавались в 1925—1927 гг. |
34 | Записки Полтавского института социального воспитания
Записки Полтавского института социального воспитания. Изданы в 1930 г. |
35 | Иваненко, Дмитрий Дмитриевич
[Іваненко, Дмитро Дмитрович] (1904,Полтава—1994), физик-теоретик |
36 | Иваненко, Оксана Дмитриевна
[Іваненко, Оксана Дмитрівна] (1906—1997), писательница и переводчица |
37 | Из периода немецкой оккупации Украины
[З часів німецької окупації України] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник |
38 | Иновец
[Іновець] журнал литературной молодежи Полтавского института народного образования (1927—1929) |
39 | История одной школы (воспоминания)
[Історія однієї школи (спогади)] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Лондон. 1957-1958 |
40 | История факультета филологии и журналистики (к 95-летию основания)
[Історія факультету філології та журналістики (до 95-ліття)] - ПГУ им. В. Г. Короленко. Полтава, 2009. – 62 с. |
41 | Йогансен, Михаил Гервасиевич
[Йогансен, Михайло Гервасійович] (1895-1937) — український поет, прозаїк доби «Розстріляного відродження» |
42 | К истории национальных движений в Полтаве и на Полтавщине
[До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник |
43 | Кагаров, Евгений Георгиевич
[Кагаров, Євген Георгійович] (1882-1942) – историк, этнограф, д-р греческой филологии, профессор |
44 | Калашник, Павел Фёдорович
[Калашник, Павло Федорович] (1916-1992), директор СШ № 9, заместитель председателя Полтавского горисполкома, директор кинообъединения |
45 | Калина
Калина, хоровой коллектив при Полтавском педагогическом институте |
46 | Капустянский, Иван Назарович
[Капустянський, Іван Назарович] (1894—1937), литературовед, библиограф, педагог |
47 | Касименко, Александр Карпович
[Касименко, Олександр Карпович] (1905—1971), доктор исторических наук, профессор |
48 | Кислый, Андрей Григорьевич
[Кислий, Андрій Григорович] (1892-1967) – священнослужитель |
49 | Клепатский/Клепацкий, Павел Григорьевич
[Клепацький, Павло Григорович] (1885—после 1938), историк-архивист, профессор |
50 | Клепач, Прокофий Фёдорович
[Клепач, Прокофій Федорович] (1919—?), Герой Советского Союза, капитан |
51 | Ковинька, Александр Иванович
[Ковінька, Олександр Іванович] (1901—1985), писатель-юморист |
52 | Козаченко, Антон Иванович
[Козаченко, Антон Іванович] (1900-1962), историк, библиограф, книговед |
53 | Коломеер, Михаил Соломонович
[Коломеєр, Михайло Соломонович] (1928—?), краевед |
54 | Кондратюк, Юрий Васильевич
[Кондратюк, Юрій Васильович] (Шаргей Александр; 1897,Полтава—1942), ученый-теоретик, пионер разработки ракетной техники и теории космических полетов |
55 | Константин (Кротевич, Константин Максимович)
[Костянтин (Кротевич, Костянтин Максимович)] (1872-після 1930) – церковный деятель, архиепископ, юрист, деятель образования |
56 | Копкин
[Копкін] преподаватель Полтавского педагогического института |
57 | Косенко, Александр Дмитриевич
[Косенко, Олександр Дмитрович] (1904—1937), поэт, публицист, педагог |
58 | Костенко, Анатолий Ильич
[Костенко, Анатолій Ілліч] (1908—?), писатель, литературовед |
59 | Крестовоздвиженский монастырь
Крестовоздвиженский монастырь |
60 | Кульбакин Степан Михайлович
[Кульбакин (Кульбакін) Степан Михайлович] (1873–1941) – ученый, педагог. Чл.-кор. Российской АН (1919), действительный член Сербской АН |
61 | Культурная жизнь населения Полтавщины в условиях оккупации 1941-1943 годов
[Культурне життя населення Полтавщини в умовах окупаційного режиму 1941-1943 років] - Ревегук Виктор Яковлевич |
62 | Лаврунов (Лаврунив), Константин Алексанрович
[Лаврунов, Кость Олексанрович] (1907—1968), писатель и литературовед |
63 | Лебединский, Иван Васильевич
[Лебединський, Іван Васильович] (1888–1942) – экономист, статистик |
64 | Левитский, Олекса Августинович
[Левитський, Олекса Августинович] (1872—1947), педагог |
65 | Левченко, Григорий Семенович
[Левченко, Григорій Семенович] хоровой дирижер, композитор и педагог, заслуженный деятель искусств Украины, профессор |
66 | Лобурец, Василий Егорович
[Лобурець, Василь Єгорович] (р.1930), доктор исторических наук, профессор, академик |
67 | Лоповок, Лев Михайлович
[Лоповок, Лев Михайлович] (1916,Полтава—1992), математик, педагог, профессор |
68 | Майфет, Григорий Иосифович
[Майфет, Григорій Йосипович] (1903—1975), литературовед, критик |
69 | Макаренко А. С. мемориальная доска
Мемориальная доска Макаренко А. С. |
70 | Макаренко, Антон Семенович
[Макаренко, Антон Семенович] (1888—1939), педагог и писатель |
71 | Мирза-Авакьянц, Наталья Юстиновна
[Мірза-Авак‘янц, Наталія Юстинівна] (1888—1939), историк, профессор |
72 | Мостовой, Петр Кузьмич
[Мостовий, Петро Кузьмич] (р.1923), поэт |
73 | Нарежный, Константин Григорьевич
[Наріжний, Костянтин Григорович] (р.1927), прозаик |
74 | Нарижный, Симон Петрович
[Наріжний, Симон Петрович] (1898–1983) – украинский историк, музеевед, архивист, библиограф |
75 | Научные записки Полтавского пединститута
Научные записки Полтавского пединститута (1946—1963) |
76 | Нестуля, Алексей Алексеевич
[Нестуля, Олексій Олексійович] (н.1957), доктор исторических наук, профессор |
77 | Нечипоренко, Евгений Петрович
[Нечипоренко, Євген Петрович] (1929—2002), доктор технических наук, профессор |
78 | Никитин, Тарас
[Нікітін, Тарас] (1947—1993), поэт, писатель |
79 | Николаев, Валентин Федорович
[Ніколаєв, Валентин Федорович] (1889—1973), ботаник, краевед, директор Краеведческого музея |
80 | Овсиевский, Владимир Павлович
[Овсієвський, Володимир Павлович] (1874-?), педагог |
81 | Оголевец, Владимир Степанович
[Оголевець, Володимир Степанович] (1884,Полтава—1970), филолог, музыковед |
82 | Одарченко, Петр Васильевич
[Одарченко, Петро Васильович] (1903—?), учений-литературовед, критик, публицист и языковед |
83 | Остроградского улица
Улица Остроградского (бывший 2-й Кирочный переулок, ул. Институтская; Октябрьский р-н) |
84 | Парк агробиостанции
Парк агробиостанции |
85 | Парк Дружбы
Парк Дружбы |
86 | Пархоменко, Владимир Александрович
[Пархоменко, Володимир Олександрович] (1880—1942), историк, профессор |
87 | Пасечник, Митрофан Васильевич
[Пасічник, Митрофан Васильович] (1912—1996), украинский физик, академик |
88 | Пащенко, Владимир Александрович
[Пащенко, Володимир Олександрович] (р.1947), доктор исторических наук, профессор, член-корреспондент АПН Украины |
89 | Педан, Илья Сергеевич
[Педан, Ілля Сергійович] (1893—?), геолог |
90 | Первая Всесоюзная конференция по историческому краеведению в Полтаве
Первая Всесоюзная конференция по историческому краеведению в Полтаве |
91 | Петренко, Павел Осипович
[Петренко, Павло Йосипович] (1903—1982), исследователь украинской литературы |
92 | Пойдеменко, М.
[Пойдеменко, М.] писатель |
93 | Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г. |
94 | Полтавский университет
Симон Наріжний. Полтавський університет. // Тижневик "Тризуб". Париж. 1930. Число 6 (214), стор. 12-16. Число 7 (215), стор. 7-10. Число 8 (216), стop. 10-14. |
95 | Полтавскому областному Центру археологии – десять лет
[Полтавському обласному Центру археології – десять років] - Супруненко Александр Борисович |
96 | Пустовит, Тарас Павлович
[Пустовіт, Тарас Павлович] (1959), историк-архивист, краевед |
97 | Ревегук, Виктор Яковлевич
[Ревегук, Віктор Якович] (р.1938), исследователь истории Украины, кандидат исторических наук |
98 | Родной край
Родной край, украинский общественный и литературно-научный журнал (1905—1916) |
99 | Ротач, Петр Петрович
[Ротач, Петро Петрович] (1925—2008), поэт, литературовед, историк |
100 | Руденко, Александр Пантелеймонович
[Руденко, Олександр Пантелеймонович] (р. 1938), физик, доктор физико-математических наук, профессор, академик |
101 | Сагарда, Николай Иванович
[Сагарда, Микола Іванович] (1870—1942/3), российский богослов |
102 | Самбикин, Михаил Митрофанович
[Самбікін, Михайло Митрофанович] (1878—1972), основоположник украинской агрометеорологической науки, профессор |
103 | Советский педагог
Советский педагог, юбилейный (специальный) выпуск газеты Полтавского пединститута в честь 25-летия учебного заведения (1946) |
104 | Соловей, Дмитрий Федорович
[Соловей, Дмитро Федорович] (1888—1966), историк, экономист, статистик, педагог, публицист, общественно-политический деятель |
105 | Степаненко, Николай Емелянович
[Степаненко, Микола Омелянович] (1918—1993), общественный деятель, педагог, писатель |
106 | Степаненко, Николай Иванович
[Степаненко, Микола Іванович] (р.1958), языковед |
107 | Стороженко, Павел Сергеевич
[Стороженко, Павло Сергійович] (р.1946), украинский прозаик, поэт-пародист, переводчик, журналист |
108 | Сукачов, Леонид Иванович
[Сукачов, Леонід Іванович] (1912,Полтава—1937), поэт и критик |
109 | Сумцов, Николай Федорович
[Сумцов, Микола Федорович] (1854—1922), выдающийся украинский фольклорист, этнограф и литературовед, общественный деятель |
110 | Супруненко, Александр Борисович
[Супруненко, Олександр Борисович] (р.1957,Полтава), археолог, историк науки |
111 | Сухомлинский, Василий Александрович
[Сухомлинський, Василь Олександрович] (1918—1970), украинский педагог, член-корреспондент АПН РСФСР, АПН СССР, заслуженный учитель УССР, Герой Социалистического Труда |
112 | Сухомлинскому В. А. мемориальная доска
Мемориальная доска В. А. Сухомлинскому |
113 | Таранушенко, Стефан Андреевич
[Таранушенко, Стефан Андрійович] (1889—1976), искусствовед, педагог |
114 | Тарасенко, Владимир Александрович
[Тарасенко, Володимир Олександрович] (р.1948), поэт, Заслуженный работник культуры Украины |
115 | Тарасов, Василий Никифорович
[Тарасов, Василь Никифорович] (1887-1957), первый преподаватель истории и географии в Полтавском учительськом институте (1914–1917) |
116 | Тригуб, Петр Никитович
[Тригуб, Петро Микитович] (р.1935), историк, краевед, педагог, доктор исторических наук, профессор, Заслуженный работник народного образования Украины |
117 | Университеты, академии, институты
[Університети, академії, інститути] - пункт меню |
118 | Фарбер, Евгений Самуилович
[Фарбер, Євген Самуїлович] (н.1943), театральный деятель, Заслуженный работник культуры Украины |
119 | Фарбер, Матвей Харитонович
[Фарбер, Матвій Харитонович] (1892-?), ректор Полтавского института народного образования в 1925–1930 г.г. |
120 | Феофил (Булдовский, Федор Иванович)
[Феофіл (Булдовський, Федір Іванович)] (1865—1944), православный церковный деятель, митрополит УПЦ, УАПЦ |
121 | Фисун, Михаил Андреевич
[Фісун, Михайло Андрійович] (1909,Полтава—1994), дирижер, педагог, композитор, музыковед, фольклорист, основатель музея "Музыкальная Полтавщина" |
122 | Харчук, Борис Никитович
[Харчук, Борис Микитович] (1931—1988), писатель |
123 | Чазова, Вера Александровна
[Чазова, Віра Олександрівна] (Финкельштейн; р.1931,Полтава), журналист, публицист, общественный деятель |
124 | Чаленко, Иван Яковлевич
[Чаленко, Іван Якович] (1873-1937), преподаватель, магистр богословия |
125 | Черноусов, Евгений Александрович
[Черноусов, Євген Олександрович] (1869-?) - украинский ученый в области античной и византийской истории |
126 | Шмит (Шмидт), Федор Иванович
[Шміт (Шмідт), Федір Іванович] (1877-1937) — искусствовед, историк, археолог, византолог, музеевед, педагог, общественный деятель. Профессор, Действительный член ВУАН |
127 | Щепотьев, Владимир Александрович
[Щепотьєв, Володимир Олександрович] (1880,Полтава-1937), литературовед, историк, этнограф, фольклорист, краевед, архивист, педагог, композитор, переводчик |
128 | Явдась, Митрофан
[Явдась, Митрофан] (1903-1966), деятель Украинской автокефальной православной церкви, священник |