Помочь сайту

4149 4993 8418 6654

Енеїда. Частина 5

Ілюстрована "Енеїда"

Проект «Енеїда» Івана Котляревського.

Висловлюю подяку Полтавському літературно-меморіальному музею І. П. Котляревського і Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського за неоціненну допомогу у реалізації проекту.

Частина п'ята

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина VI

     

Highslide JS
М. Муратов. Шмуцтитул V частини.

 

Highslide JS
І. Бекетов. Шмуцтитул V частини.

 


А. Штірен. Заставка V частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Заставка V частини.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Заставка V частини.

Highslide JS
С. Пожарський.
Заставка V частини.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк.
Заставка V частини.

Highslide JS
М. Муратов. Заставка V частини.

 

Highslide JS
М. Ваша. Заставка до V частини.

Highslide JS
І. Бекетов. Заставка V частини.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Заставка V частини.

    

1 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біда не по дерев'ях ходить,
І хто ж її не скуштовав?
Біда біду, говорять, родить,
Біда для нас — судьби устав!
Еней в біді, як птичка в клітці;
Запутався, мов рибка в сітці;
Терявся в думах молодець.
Ввесь світ, здавалось, зговорився,
Ввесь мир на його напустився,
Щоб розорить його вкінець.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 1.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бида не по деревьяхъ ходыть,
И хтожъ ѣи не скуштовавъ?
Бида биду, говорять, родытъ,
Бида для насъ, — судьбы уставъ!
Эней въ биди, якъ птычка въ клитци;
Запутався, мовъ рыбка въ ситци;
Терявся въ думахъ молодець.
Ввесь свитъ, здавалось, зговорывся,
Ввесь мыръ на його напустывся,
Щобъ розорыть його въ кинець.

Примітки: V, 1.
       Частина V стр. 1.

Біда не по дерев'ях ходить — нар.: Напасть не по дереву ходить, а по тих людях (Номис. — С. 37) (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Здається, здавалося, у знач. вставн. сл. — уживається для вираження непевності в чому-небудь, припущення чогось (СУМ-20).

Напускатися, напуститися — нападати на кого-, що-небудь (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Dad luck does not abide in trees,
And who didn't taste its ill effect?
They say it tends to grow like some disease
It's destiny's strange order, we suspect.
The sad Aeneas was beset
By it like fish caught in a net.
He spent much time in sad deliberations,
The world, it seemed, was after him,
His situation looked so grim,
Against him were so many nations.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Няшчасце не па дрэвах ходзіць.
І хто бяды не каштаваў?
Бяда бяду, як кажуць, плодзіць,
Бяду нам лёс наканаваў!
Эней у ёй, як птушка ў клетцы;
Заблытаўся, як рыбка ў сетцы;
Губляўся ў думах маладзец.
Супроць Энея апалчыўся,
Здалося, свет і згаварыўся,
Каб выракчы яму канец.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не ходи злото по гората,
кому ли то не навреди?
Сама не идва и бедата,
животът ни е низ беди.
Еней се мята — страшна гледка, —
прилича той на птица в клетка,
на риба в мрежа... няма мир!
Светът направо се опълчи
и срещу него се опълчи —
ще го погубят най-подир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man sagt, das Leid wachst nicht auf Bäumen,
Wer kostete dies nicht schon aus?
Man sagt, ein Leid erzeugt ein neues,
Für uns ist Leiden ein Gesetz!
Dem Spatz im Käfig gleicht Aeneas,
Er zappelt wie ein Fisch im Netz, -
Er war betrübt, versank ins Grübeln,
Die ganze Welt schien gegen ihn,
Als hätten alle sich verschworen,
Daß er sein Ende bald erblickt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ech, bieda nie po lesie chodzi,
Kto z ludzi jej nie zakosztował?
Jak mówią, bieda biedę rodzi,
Los biedę dla nas przygotował!
Eneasz jak ptak w klatce siedział;
W nieszczęściu tkwił jak rybka w sieci;
W domysłach gubił się trapiących.
Świat cały jakby się pozmawiał,
Na niego cały się wyprawił,
Ażeby zniszczyć go do końca.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Беда не за горами ходит,
Кто прожил, горе миновав?
Беда беду всечасно родит,
Для нас беда — судьбы устав!
Эней в беде, как птичка в клетке;
Эней в беде, как рыбка в сетке;
Терялся в думах молодец.
Весь мир, казалось, сговорился
И на Энея напустился,
Чтоб загубить его вконец.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Беда не по деревьям ходит.
Ее отведает любой.
Беда беду с собой приводит.
Она — устав судьбы Людской.
Эней в беде — как птичка в клетке;
Запутался, как рыбка в сетке,
Теряясь в мыслях, молодец.
Как будто целый свет сплотился,
На горемыку напустился,
Чтоб сокрушить его вконец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Беда не в темном лесе бродит,
Кто прожил век, ее не знав?
Беда беду, как молвят, родит;
Для нас беда — судьбы устав!
Эней в беде, как птичка в клетке,
Запутался, как рыбка в сетке,
Терялся в думах молодец.
Весь свет, казалось, сговорился,
Весь мир как будто ополчился,
Чтоб загубить его вконец.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Беда не за морями бродит,
Кто прожил, горя не узнав?
Беда беду, известно, родит.
Для нас беда — судьбы устав.
Эней в беде, как птичка в клетке,
Запутался, как рыбка в сетке,
Терялся в думах молодец;
Казалось, мир весь сговорился,
Против троянцев ополчился,
Чтоб уничтожить их вконец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Neštěstí po lidech jen chodí
a kdopak by je nezkusil?
Říká se, bída bídu plodí,
každému dal z ní osud díl.
Aeneas jako ptáče v kleci,
chycen byl jako ryba v léči,
v myšlenky zabrán, moloděc.
Všechno se spiklo proti němu,
celý svět, zdá se, ubohému
zničení chystá nakonec.

    

2 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней ту бачив страшну тучу,
Що на його війна несла;
В ній бачив гибель неминучу
І мучивсь страшно, без числа.
Як хвиля хвилю проганяла,
Так думка думку пошибала;
К олимпським руки протягав.
Надеждою хоть підкреплявся,
Но переміни він боявся,
І дух його ізнемогав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней ту бачывъ страшну тучу,
Що на його війна несла;
Въ ній бачывь гыбель немынучу,
И мучывсь страшно, безъ чысла.
Якъ хвыля хвылю проганяла,
Такъ думка думку пошыбала;
Къ Олымпськымъ рукы протягавъ.
Надеждою хоть пидкреплявся,
Но перемины винъ боявся
И духъ його изнемогавъ.

Примітки: V, 2.
         Частина V стр. 2.

Без числа — уживається на означення чого-небудь численного, безмежного (СУМ-11).

Боятися — побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знемагати (хлясти) духом — втрачати бадьорість, надію на щось, зневірятися в можливості чого-небудь (СУМ-11).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Хвиля — водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas saw the horrid hurricane,
The war, approaching fast.
So many people would be slain,
He thought aghast.
Just like the sea waves chasing one another,
So were his thoughts, but rather
Irresolute. He feared the change.
Olympus was his only hope,
In that direction he would grope.
His spirit's weakness was so strange.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней прыкмеціў тыя хмары,
Што на яго нясла вайна;
Вайна яго знішчала мары,
Яго ўстрывожыла яна.
Як хваля хвалю ўперад гнала,
Так думка думку падганяла;
Прасцёр к Алімпу рукі ён;
Эней надзеяй мацаваўся,
Але ягоны дух баяўся
Бязрадасных наступных дзён.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней видя да го връхлита
войната с облак страховит;
видя той смърт, войска разбита
и страдаше от скръб убит.
Вълна вълната както стига —
след мисъл мисъл се надига;
протегна към Олимп ръце:
надежда само му остана,
но се боеше от промяна —
пак сви се бедното сърце.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Entsetzen sieht er auf sich kommen
Durch diesen fürchterlichen Krieg;
Er sah sein eigenes Verderben
Und fühlte ungemeine Qual.
Wie Wellen, die einander jagen,
Schwirrten Gedanken ihm im Kopf, -
Er hob gegen Olymp die Hände
Und schöpfte aus der Hoffnung Kraft,
Doch ängstigte ihn seine Zukunft
Und sein Geist wurde darum schwach.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz widział straszną chmurę
Przez wojnę groźnie nań niesioną;
W niej widział śmierć swą i ponury
Wciąż cierpiał męki niezliczone.
Jak fala falę przeganiała,
Tak myśl za myślą przemijała;
Olimpu bogów rzewnie błagał,
Choć był nadzieją pokrzepiany,
To wszelkiej bał się już przemiany
I stracił całą swą odwagę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней, бедняга, видя тучу,
Что на него война гнала,
Сробел пред лихом неминучим,
И мукам не было числа.
Как за волной волна из дали,
За думкой думки набегали,
К богам он руки простирал,
И хоть надеждой утешался,
Но перемен весьма боялся,
И дух его изнемогал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Неслась война зловещей тучей
На стан троянцев, и Эней
Грозы страшился неминучей,
Свою погибель видя в ней.
И как волна волну сменяла,
Так дума думу прогоняла.
Он духом был изнеможен,
Его надежды были бренны,
И, опасаясь перемены,
К Олимпу обращался он.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он видел, как угрюмой тучей
Война надвинулась на них,
Погибели ждал неминучей
И мучился от дум своих.
Как на волну волна бежала,
Так дума думу догоняла,
К Олимпу руки простирал,
Хотя надеждой подкреплялся,
Но перемены он боялся,
И дух его изнемогал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Он видел тучу грозовую,
Какую им война несла,
Он видел гибель роковую,
И мукам не было числа;
Как за волной волна бежала,
Так дума думу догоняла,
К богам он руки простирал.
Хотя надеждой подкреплялся,
Но перемены так боялся,
Что дух его изнемогал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas viděl strašné mraky,
jež válka nad ním kupila,
v nich spatřil zánik neodvratný,
zlá beznaděj ho mučila.
Jak vlna honí vlnu dravou,
tak myšlenky mu táhly hlavou;
k Olympským ruce pozvedal,
v naději hledal posilnění,
však obával se hrozné změny
a duch v něm klesal stále dál.

    

3 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ні ніч його не вгамовала,
Він о війні все сумовав;
І вся коли ватага спала,
То він по берегу гуляв,
Хоть з горя сильно ізнемігся;
Мов простий, на піску улігся,
Та думка спати не дала.
Скажіть! тогді чи дуже спиться
Як доля против нас яриться
І як для нас фортуна зла?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ни ничъ його не вгамовала,
Винъ о війни все сумовавъ;
И вся колы ватага спала,
То винъ по берегу гулявъ,
Хоть зъ горя сыльно изнемигся;
Мовъ простый, на писку улигся,
Та думка спаты не дала.
Скажитъ! тогди чи дуже спытся,
Якъ доля противъ насъ ярытся
И якъ для насъ фортуна зла?

Примітки: V, 3.
         Частина V стр. 3.

Ватага — отрядъ, толпа; шайка (Г.). 1. Велика група людей; юрба, товариство. 2. Організована збройна група (СУМ-11).

Вгамоватьсяугамуватися, вгамуватися — заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. (СУМ-11).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Простий — який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The night did not bring any consolation,
He constantly was thinking of the war,
And while all slept, he, for tranquilization,
Went to the beach, his counselor.
Exhausted and discouraged on that strand,
He, like a soldier, lay down on the sand,
But still he could not fall asleep.
Tell me, is sleep close-by
When fate would not comply,
When wounds of destiny are deep?

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ні ноч яго не ўтаймавала,
Ні сон, гаротнага, не браў;
І, калі ўсё Траянства спала,
Эней па беразе гуляў,
Пакуль нарэшце не знямогся.
Хоць спаць ён на пяску улёгся,
Ды думкі гналі прэч спакой.
Скажы, хіба тады нам спіцца,
Калі нас ліха не баицца
І пагражае нам бядой?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Пак мислите го налетяха,
пощада няма ни за ден;
и щом троянците заспаха,
макар отпаднал, изнурен
самичък тръгна край реката;
накрая легна на земята,
но сън не иде, не и не!
И как да спи човек, кажете,
щом го намразят боговете,
съдбата щом го прокълне?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Des Nachts, da fand er keine Ruhe
Und dachte ständig an den Krieg;
Als die Gefährten alle schliefen,
Spazierte er am Meer entlang,
Bis ihn Erschöpfung übermannte
Und er vor Kummer niedersank.
Er lag im Sand, konnte nicht schlafen,
Sagt doch! Kann ein Mensch ruhig sein,
Wenn gegen ihn das Schicksal wütet,
Sich alles gegen ihn verschwört?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I noc go nie pohamowała,
Wciąż smucił się z powodu wojny;
I gdy wataha jego spała,
Po brzegu chodził niespokojny,
Choć biedą zmęczył się niezgorzej;
Jak chłop na piasku się położył,
Lecz nie pozwolił spać frasunek.
Powiedzcie, czy też śpi się dobrze,
Gdy los przeciwko nam wciąż dąży
I niełaskawa jest fortuna.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И ночью он не знал покою,
И белый свет ему не мил.
Все спали; он, укрытый мглою,
Один по берегу бродил,
Пока вконец не истомился
Да на песок не повалился,
И то уснуть не мог никак.
Скажите сами, как вам спится,
Когда на вас судьба ярится,
Когда Фортуна вам злой враг.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Спала беспечным сном ватага,
Эней лишь потерял покой.
Всё думал о войне бедняга,
Бродя по берегу с тоской.
Сердешный обессилел с горя,
Улегся на песке у моря,
Но долго не смыкал он глаз.
И впрямь, — легко ли сном забыться,
Когда теснит судьбы десница,
Когда фортуна против нас?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И ночь покоя не послала,
Все о войне он горевал.
Давно ватагу сном сковало,
А он по берегу гулял,
Хоть с горя сильно изнемогся
И на песке спроста улегся,
Уснуть все ж дума не дала.
Скажите, разве крепко спится,
Коль доля против нас ярится,
Когда на нас фортуна зла?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Покоя ночи не давали,
Войны приход его страшил;
Когда троянцы ночью спали,
Эней по берегу ходил;
Он так от горя истомился,
Что, как простой, в песок свалился,
Но спать забота не дала.
Скажите, крепко ли вам спится,
Когда на вас судьба ярится,
Когда на вас фортуна зла?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ni noc mu klidu nedopřála,
té války plnou hlavu měl,
a když už celá četa spala,
on po břehu se procházel
a za ním hoře stále v patách.
Jak voják do písku se natáh,
však starost spát mu nedala.
Řekněte, komu dobře spí se,
když osud na nás rozzuří se
a Fortuna je na nás zlá?

    

4 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

О сон! з тобою забуваєм
Все горе і свою напасть;
Чрез тебе сили набираєм,
Без тебе ж мусили б пропасть.
Ти ослабівших укріпляєш,
В тюрмі невинних утішаєш,
Злодіїв снищами страшиш;
Влюблених ти докупи зводиш,
Злі замисли к добру приводиш,
Пропав — од кого ти біжиш.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 5.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

О сонъ! зъ тобою забуваемъ
Все горе и свою напасть;
Чрезъ тебе сылы набираемъ;
Безъ тебежъ мусилыбъ пропасть.
Ты ослабившыхъ укрипляешъ;
Въ тюрми невынныхъ утишаешъ,
Злодіивъ сныщамы страшышъ;
Влюбленныхъ ты до купы зводышъ,
Зли замыслы къ добру прыводышъ,
Пропавъ! — одъ кого ты бижышъ.

Примітки: V, 4.
         Частина V стр. 4.

Бігти — швидко минати, проходити, збігати в часі (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Злодій — той, хто займається злодійством — розкраданням чужої власності; крадіжками (СУМ-20).

Докупи — в одне місце; разом (СУМ-11).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Напасть — біда, лихо, нещастя або неприємність (СУМ-20).

Снище — те саме, що сон — те, що сниться; сновидіння (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

rOh, sleep! With you, we all forget
Our sorrow and all perturbation;
In sleep we always get
Our strength and vigour restoration.
You strengthen those, who're frail,
Console the innocents in jail;
To thieves, you are a true nightmare,
You bring together lovers, who're apart,
You give to shoddy plans a better start,
All those, whom you disown, are in despair.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

О сон! З табою набіраем
Мы сілы ў лютай барацьбе,
Напасць і гора забываем;
Загінуць можам — без цябе.
Ты слабым моцы здабываеш,
Нявінных вязняў суцяшаеш,
Зладзеяў страшным сном гняцеш:;
Ты зло дабром перамагаеш,
А закаханых ты яднаеш,
Той гіне — ад каго ўцячэш.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

О, сън! Ти правиш да забравим
и горести, и дял нелек,
и силни пак да се възправим!
Без теб загубен е човек.
Тешиш ти всички бедни хора,
крепиш невинните в затвора,
събираш влюбени завчас,
злодеите с кошмари стряскаш
и злото към добро го тласкаш,
без тебе — свършено е с нас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Oh, Schlaf, nur du läßt uns vergessen
Die Schicksalsschläge und das Leid,
Nur du verleihst uns neue Kräfte,
Ohne dich bliebe uns der Tod.
Du stärkst die Kraftlosen und Schwachen,
Gefangenen verleihst du Trost,
Durch Alpträume erschreckst du Diebe,
Die Liebenden vereinst du sanft,
Das Böse wendest du zum Guten, -
Verloren ist, vor dem du fliehst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ach, z tobą, śnie, zapominamy
Swe utrapienia, wszelką biedę;
Przez ciebie sił też nabieramy,
Bez ciebie wcale żyć się nie da.
Osłabłym niesiesz pokrzepienie,
Niewinnych cieszysz po więzieniach,
Zwidami straszysz nikczemników;
I zakochanych razem zwodzisz,
Ku dobru zamiar zły przywodzisz,
Ten przepadł, kogo już unikasz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

О сон! С тобою забываем
Мы всякую свою напасть;
С тобой мы силу обновляем,
А без тебя — нам всем пропасть.
Ты ослабевших укрепляешь,
В тюрьме невинных утешаешь,
Злодеев снами ты страшишь;
Влюбленных ты друг с другом сводишь,
Злой замысел к добру приводишь, —
Беда, коль ты от нас бежишь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

О сон, мы у тебя во власти.
Усталым придаешь ты сил,
Ты прогоняешь прочь напасти,
Нам без тебя и свет не мил.
Приносишь слабым подкрепленье,
В тюрьме невинным утешенье,
Злодеев муками страшишь,
Влюбленных сводишь ночью поздней,
К добру приводишь злые козни.
Тот жалок, от кого бежишь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

О сон! С тобою забываем
И горе злое, и напасть.
В тебе мы силы набираем,
А без тебя могли б пропасть.
Ты ослабевших укрепляешь,
В тюрьме невинных утешаешь,
Злодеев снищами страшишь,
Влюбленных воедино сводишь,
Злой помысел к добру приводишь.
Пропал тот, от кого бежишь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

О сон! с тобой мы забываем
Несчастье, горе и напасть,
С тобой мы силы набираем,
А без тебя легко пропасть;
Ты ослабевших укрепляешь,
Невинных в тюрьмах утешаешь,
Злодеев пытками страшишь,
Влюбленных ты друг с другом сводишь,
Порою зло к добру приводишь,
Пропал тот, от кого бежишь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

O spánku, příteli náš milý,
ty před hořem nás umíš skrýt,
jen v tobě nabíráme síly,
bez tebe není možno žít.
Zesláblé lidi posiluješ,
nevinné vězně utěšuješ,
zlodějům přízraky se mstíš,
milence připoutáváš k sobě,
zlé úmysly obracíš v dobré,
je ztracen — koho opustíš.

    

5 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Енея мислі турбовали,
Но сон таки своє бере;
Тілесні сили в кім охляли,
В тім дух не швидко, та замре.
Еней заснув і бачить снище:
Пред ним стоїть старий дідище,
Обшитий ввесь очеретом;
Він був собі ковтуноватий,
Сідий, в космах і пелехатий,
Зігнувсь, підпершися ціпком.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 5.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Энея мысли турбовалы,
Но сонъ такы свое бере;
Тилесни сылы въ кимъ охлялы,
Въ тимъ духъ не швыдко, та замре.
Эней заснувъ и бачытъ сныще:
Предъ нымъ стоить старый дидыще,
Обшытый ввесь очеретомъ;
Винъ бувъ соби ковтуноватый,
Сидый, въ космахъ и пелехатый,
Зигнувсь, пидпершыся ципкомъ.

Примітки: V, 5.
       Частина V стр. 5.

Дух — за релігійними уявленнями — безсмертна, нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя і відрізняє від тварини; душа (СУМ-11).: ч. V, 5.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ковтун — жмут збитого, склеєного, забрудненого волосся, вовни, шерсті і т. ін. (СУМ-20). Зваляне в боруб'яхи волосся на голові. Франко це слово пояснює так: «Ковтун. Мова про довге волосся, що нечесане збивається в ковтун» (Франко. Приповідки. — Т. 3. — С. 459) (С.).

Мисль — те саме, що думка (СУМ-11).

Охлясть охляти/охлянути, а також хлянути/хляти — дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися (СУМ-11).

Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Пелехатий — із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину) (СУМ-11).

Снище — те саме, що сон — те, що сниться; сновидіння (СУМ-11).

Сон бере — засинати (СУМ-11).

ТибрТіберін (римск. миф.) — бог річки Тібру, за переказами був царем Альби і загинув під час переправи через річку, яка і отримала назву в його честь (А.).

Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Пред ним стоїть старий дідище.
Бог річки Тібр. За віруваннями стародавніх греків та римлян, у кожній річці жив однойменний з нею бог (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although Aeneas' thoughts were troublesome,
The sleep still got the upper hand;
Although the body might become
Infirm, the spirit would commamd.
He fell asleep and dreamed
About a man, who seemed
To be extremely old.
His clothes from reeds were thick,
He leaned upon a stick
And said: "Behold,

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней змарыўся; адляцелі
Цяжкія думкі на спакой:
Хто сіл не зберагае ў целе,
Не будзе духам моцны той.
Эней заснуў, як прытаміўся,
І дзед сівы яму прысніўся,
Увесь ахутаны трысцём;
Меў выгляд ён каўтунаваты,
Увесь кудлаты і калматы,
Падпёрся, як жабрак, кійком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сломен от мислите унили,
обори го Еней съняг;
дорде телесните ни сили
са с нас — дотам е и духът.
Еней заспа и сън сънува:
между тръстиките изплува,
изскочи старец белобрад;
той беше чорлав и навъсен,
раздърпан и космат, и мръсен,
подпрял се бе на кол чепат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schwer in Gedanken war Aeneas,
Jedoch der Schlaf nahm überhand -
Verliert man langsam seine Kräfte,
Stirbt auch der Geist allmählich ab.
Kaum eingeschlafen, träumt' Aeneas:
Vor ihm erscheint ein alter Mann
Mit Schilfrohr rundum überladen,
Mit Weichselzöpfen voll besät
Und seine Haare grau und struppig.
Er steht, gebückt an einem Stock.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Choć się Eneasz w myślach trapił,
Lecz sen do niego się dobiera;
Gdy czyjeś ciało słabość złapie,
W tym duch choć z wolna, lecz zamiera.
Eneasz zasnął, widzi śnisko:
Skądś przed nim zjawił się dziadzisko,
Zaszyty w trzcinę aż po szyję;
A łeb miał całkiem skołtuniały,
Kosmaty, siwy i omszały,
Stał zgięty, wsparłszy się na kiju.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Хоть думы парня одолели,
Но все же сон свое берет;
В ком силы тела ослабели,
В том дух не скоро, но замрет.
Объял Энея сон зыбучий,
Во сне предстал старик дремучий,
До пят обшитый камышом;
Косматый, с белой головою,
С изогнутой в дугу спиною —
Он подпирался батожком.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Энея мысли одолели,
Но сон таки свое берет!
Когда иссякнут силы в теле,
В нем непременно дух замрет.
Энею снится старичище,
В колтун свалялись волосища,
Обшито тело тростником.
Седой, взлохмаченный, кудлатый,
С косматой бородой, горбатый,
Он подпирался посошком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Энея думы одолели,
Но все же сон свое берет.
В ком силы тела ослабели,
В том дух не скоро, но замрет.
Уснул Эней и видит снище:
Стоит пред ним седой дедище,
Лохматый, с белой бородой,
Кругом весь камышом обшитый,
Седыми космами покрытый,
Согнулся, подпершись клюкой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Энея думы одолели,
Но и над ним сон власть берет,
В ком силы тела ослабели,
В том дух не скоро, но заснет.
Эней заснул, и сон приснился:
К нему какой-то дед явился,
Весь в струпьях, в тине, нагишом,
Косматым чудищем казался,
Согнувшись, на кол опирался
И прикрывался камышом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ač Aeneas měl těžkou chvíli,
sen udělal tu přece své;
když někdo ztratil všechny síly,
v tom zhasne duch, však neusne.
Aeneas usnul: ve snu, běda,
tu před ním stojí starý děda
obšitý celý rákosem;
shrbený, vetchý, oprýskaný,
kosmatý, šedý, rozčechraný,
o klacek opřen, belhá sem.

    

6 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Венерин сину! не жахайся, —
Дід очеретяний сказав, —
І в смуток дуже не вдавайся,
Ти гіршії біди видав;
Війни кривавой не страшися,
А на олимпських положися,
Вони все злеє оддалять.
А що мої слова до діла,
Лежить свиня під дубом біла
І тридцять білих поросят.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Венерынъ сыну! не жахайся,
Дидъ очеретяный сказавъ:
«И въ смутокъ дуже не вдавайся,
«Ты гиршіи биды выдавъ;
«Війны кривавой не страшыся,
«А на Олымпськыхъ положыся,
«Воны все злее отдалятъ.
«А що мои слова до дила,
«Лежытъ свыня пидъ дубомъ била
«И трыдцять билыхъ поросятъ.

Примітки: V, 6.
         Частина V стр. 6.

Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).

До діла — до речі, до ладу що-небудь; по суті (СУМ-11).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Очерет — багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю, а також її стебла (СУМ-11).

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Oh, son of Venus, have no fear",
The old man, dressed in reeds,
Addressed Aeneas: "Don't be drear,
You've had more dreadful needs.
Don't be afraid of bloody wars,
Trust your Olympian true guarantors.
They'll keep away from you all harm;
That I don't lie, there lies right now
Beside the oak a young white sow
And thirty piglets from a farm.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Венерын сын! Ты не жахайся, —
Энею дзед рачны сказаў, —
І ў смутак надта не ўдавайся,
Ты горшыя няшчасці знаў;
Вайны крывавай не пужайся,
Багоў з Алімпа не цурайся,
На лёс свой спадзявайся, брат.
Дальбог, праўдзівы я з табою:
Ляжыць свіння пад дубам, з ёю
Аж трыццаць белых парасят.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Венерино нещастно чадо!
Не се плаши от тоя хал —
поде прогизналия дядо, —
къде по-лошо си видял;
не бягай ти от боевете,
осланяй се на боговете,
върви, от нищо се не бой.
Ще видиш сянка дъб да стели
и там свиня с прасенца бели —
и точно тридесет на брой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Erschrecke nicht, du Sohn der Venus, -
So sprach zu ihm der Schilfrohrmann, -
Ergib dich nicht zu sehr dem Kummer,
Du hast schon Schlimmeres erlebt;
Fürchte dich nicht vor diesem Kriege,
Vertrau den Göttern im Olymp,
Sie werden dich vor Leid bewahren.
Wisse, daß meine Worte wahr:
Ein weißes Schwein liegt an der Eiche
Mit dreißig weißen Frischlingen.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O synu Wenus! Nic się nie bój, —
Trzciniasty dziadek doń powiedział, —
I w smutku siebie nie zagrzebuj,
Bywałeś w jeszcze gorszej biedzie;
Więc krwawej wojny się nie lękaj,
Olimpu bogom ufaj — lekko
Od ciebie zło oddalą całe.
Że mówię to do rzeczy, wierzaj,
Pod dębem świnia biała leży
I trzydzieścioro prosiąt białych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Венерин сын! Не устрашайся, —
Так камышовый дед сказал, —
Смятенью ты не предавайся,
Чай, не впервой беду узнал.
Войны не бойся ты кровавой,
Олимпскую моли ораву,
Они всё злое отдалят.
Найдешь ты, помни мое слово,
Свинью у дуба векового
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Не ужасайся, сын Венеры, —
Промолвил камышовый дед. —
Не огорчайся свыше меры!
Ты натерпелся горших бед.
Войны не бойся, жди подмоги:
С тобою — олимпийцы-боги.
Они опасность отвратят.
Моим словам поверку сделай:
Ищи свиньи под дубом белой,
С ней — тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сынок Венеры! Не пугайся, —
Так камышовый дед сказал: —
В унынье сильно не вдавайся,
Ты беды хуже испытал.
Не трусь войны — кровавой доли,
Доверься олимпийцев воле,
Они все злое отвратят.
А в знак, что мне вранье не любо,
Увидишь ты свинью под дубом
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Венерин сын! не ужасайся, —
Дед камышовый проворчал, —
Печали злой не поддавайся,
Ты беды худшие знавал;
Войны кровавой не страшися,
На олимпийцев положися,
Они все беды отвратят.
Что я не вру, — где дуб согнутый,
Увидишь белую свинью ты,
С ней тридцать белых поросят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Venušin synu! Nelekej se,“
děd rákosový jemu dí,
„a smutku příliš nevzdávej se,
zažils už horší neštěstí.
Jdi do krvavé války s chutí,
na Olympské je spolehnutí,
ti na vše najdou správný lék.
"Ten neprohloupí, kdo mi věří:
pod dubem bílá svině leží
a třicet malých prasátek.

    

7 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На тім-то берлозі свиноти
Іул построїть Альбу-град,
Як тридесять промчаться годи,
З Юноною як зробить лад.
Єднаково ж сам не плошайся,
З аркадянами побратайся,
Вони латинцям вороги;
Троянців з ними як з'єднаєш,
Тогді і Турна осідлаєш,
Все військо виб'єш до ноги.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«На тимъ-то берлози свыноты
«Іулъ построить Албу градъ,
«Якъ трыдесять промчатся годы,
«Зъ Юноною якъ зробытъ ладъ.
«Еднаковожъ самъ не плошайся,
«Зъ Аркадянамы побратайся,
«Воны Латынцямъ ворогы;
«Трояньцивъ зъ нымы якъ зъеднаешъ,
«Тогди и Турна осидлаешъ,
«Все військо выбьешъ до ногы.

Примітки: V, 7.
       Частина V стр. 7.

Альба-град — згідно з легендою, місто Альба Лонга засноване Іулом (друге ім'я Асканій), сином Енея. Альба Лонга — попередниця Рима, перша твердиня нащадків Енея на італійській землі. Наступником Іула став його молодший брат Сільвій. З роду Сільвія вийшли Ромул і Рем, які через триста років після виникнення Альби («Як тридесят промчаться годи») заснували місто Рим (С.).

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Берлог — те саме, що берег.

Брататися — близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття (СУМ-20).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Єднаково — те саме, що однаково — все одно, все-таки (СУМ-11).

З'єднати — збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати (СУМ-20).

Зробити — у сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що називають ці іменники (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Лад — згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін. (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Побрататися — поклястися одне одному у взаємній дружбі, назватися братами (СУМ-11).

Тридесять — тридцять (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

On that historic lair of swine
The Alba-City will be founded.
For thirty years it'll thrive and shine
Till Juno will successfully be hounded.
But you yourself do not begin
A conflict, for you would not win.
Arcadians are your allies,
The Latins are their foes,
Together with them you'll enclose
The Latins and it'll be their ultimate demise.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На месцы тым з багамі ў згодзе
Іул збудуе Альбу-град,
Мінецца тры дзесяцігоддзі,
З Юнонай пойдзе ўсё на лад.
Аднак і сам ты не здавайся
І з Аркадзянамі братайся,
Лацінцам ворагі яны;
Як з імі сілы паяднаеш,
Тады і Турна асядлаеш,
Не выйграць ворагу вайны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще минат тридесет години,
ще спрат с Юнона спор, вражди,
на мястото на тия свини
град Алба Юл ще съгради.
Недей се на скръбта предава,
аркадците недей забравя —
латинеца е техен враг:
ти гледай с тях съюз да сториш
и Турн тогава ще пришпориш,
ще ги изтребите до крак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo heute dieses Schweinelager,
Baut Julus Alba, eine Stadt,
Wenn dreißig Jahre sind verflossen
Und er mit Juno Ordnung schafft.
Du sollst allein nichts unternehmen,
Schließ Freundschaft mit Arkadiern, -
Sie sind die Feinde der Latiner.
Sind mit Trojanern sie im Bund,
Dann wirst du Turnus auch besiegen
Und wirst vernichten dessen Heer.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na tym barłogu świńskim piękne
Zbuduje Julus Albę — miasto,
Gdy trzy dziesiątki latek przemkną,
Z Junoną będzie ład narastał.
Lecz zawrzyj, nie zgap się czasami,
Braterstwo z Arkadyjczykami,
To lud Latynom bardzo wrogi;
Gdy złączysz z nimi Trojan, susem
Osiodłasz wtedy i Turnusa,
Wybijesz wojsko mu do nogi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Когда пройдет лет тридцать с гаком,
С Юноной заживете в лад,
На месте том свином из мрака
Восстанет Альба — дивный град.
Однако ты не зазнавайся,
К аркадянам скорей сбирайся —
Врагов Латина в них найдешь;
Троянцев с ними побратаешь,
Тогда и Турна оседлаешь
И войско все его побьешь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Промчится тридцать лет отныне,
И заведешь с Юноной лад.
На месте, где ютятся свиньи,
Иул построит Альбу-град;
Но ты и сам не просчитайся.
С аркадянами побратайся!
У них с латинцами вражда.
На помощь призовешь аркадян —
И Турн пропал, будь он неладен!
Всё войско перебьешь тогда.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Где грязь из-под свиньи сочится,
Иул построит Альбу-град,
Когда же тридцать лет промчится,
Тогда с Юноной будет лад.
Но все ж и сам не зазевайся,
С аркадянами побратайся:
Латинцы с ними на ножах.
Коль дружбу им пообещаешь,
Тогда и Турна оседлаешь,
Все войско изничтожишь в прах.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На месте, где свиная лужа,
Иул построит Альбу-град,
А через тридцать лет к тому же
У них с Юноной будет лад.
Ты не плошать теперь старайся,
С аркадийцами побратайся,
Они с латинцами враги;
Коль с их царем сойтись сумеешь,
Тогда и Турна одолеешь,
Его согнешь ты в три дуги.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tam, kde je nyní brloh svině,
Jul město Albu zařídí,
až celých třicet roků mine
a s Junonou to vyřídí.
Pusť brouky z hlavy, k čertu s nimi,
a pobratři se s Arkadskými,
Latiny nenávidí též;
a Trojany když s nimi spojíš,
se sedla Turna lehko shodíš
a vojáky mu vybiješ.

    

8 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вставай, Енею, годі спати,
Вставай і богу помолись,
Мене ти мусиш также знати:
Я Тибр старий! — ось придивись.
Я тут водою управляю,
Тобі я вірно помагаю,
Я не прочвара, не упир.
Тут будеть град над городами,
Поставлено так між богами...»
Сказавши се, дід в воду нир.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Вставай Энею! годи спаты,
«Вставай и Богу помолысь,
«Мене ты мусишъ также знаты:
«Я Тыбръ старый! — ось прыдывысь.
«Я тутъ водою управляю,
«Тоби я вирно помагаю,
«Я не прочвара, не упырь.
«Тутъ будетъ градъ надъ городамы,
«Поставлено такъ мижъ богамы....»
Сказавшы се, дидъ въ воду нырь.

Примітки: V, 8.
         Частина V стр. 8.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Годі — досить, вистачить (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Прочвара — те саме, що потвора — страхітлива фантастична істота; страховище (СУМ-11).

ТибрТіберін (римск. миф.) — бог річки Тібру, за переказами був царем Альби і загинув під час переправи через річку, яка і отримала назву в його честь (А.).

Упир — те саме, що вампір — за народним повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Wake up, Aeneas! Up! Awake!
Get up and pray to god!
Know that I am not a fake,
I am old Tiber - true and odd.
I manage water here
And want to help you, dear.
There'll be a lot of slaughter,
And storms, and hail
Upon these towns, a gale..."
He said and vanished under water.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Устань, Эней! Валяцца годзе,
Мяне ты мусіш знаць — зірні:
Я Цібр стары, а не страхоцце,
Я гэтай рэчкай дзень пры дні
Кірую і табе спрыяю
І кожны дзень дапамагаю
Траянцам, я — не вадзянік.
Тут гораду над гарадамі
Быць, як наказана багамі...»
Сказаўшы так, у рэчцы знік.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Стани, Еней! Не чакай, сине,
метан на бога направи,
чуй, мойто име Тиберин е,
па ако искаш, се диви.
Тук аз съм бога на водите
и ти помагам днес в бедите,
не съм ни урод, ни вампир.
Ще бъде град на градовете,
това го искат боговете...
И пак се гмурна в своя вир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Steh auf, Aeneas! Schlaf nicht länger!
Steh auf und sprich erst ein Gebet!
Doch sollst du über mich erfahren:
Ich bin der alte Tiberstrom,
Bin Herrscher über dieses Wasser,
Ich will dir treu ein Helfer sein,
Bin kein Vampir, kein Ungeheuer.
Hier steht einmal der Städte Stadt,
Geliebt von Menschen und von Göttern."
Sprach's und versank sogleich im Fluß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wstań, Eneaszu! Dosyć spania,
Już wstawaj, pomódl się gorliwie,
Mnie znać też musisz, moim zdaniem,
Jam Tyber stary! — spójrz wnikliwie,
I wszelką wodą tu kieruję,
Wiernie ci pomoc okazuję
I jam nie upiór, nie poczwara,
Tu będzie miasto nad miastami,
Bogowie tak orzekli sami..."
To rzekłszy, dziad dał nura zaraz.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь вставай, не будь разиней
И помолись скорей богам.
Меня ты должен знать отныне:
Я старый Тибр — опора вам.
Я тут водою управляю,
Тебе надежно помогаю:
Я не упырь, не злобный дух;
Здесь будет град над городами —
То установлено богами!" —
Так дед сказал — и в воду бух!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Настало время пробужденья.
Вставай с молитвой й не трусь!
Меня ты знаешь, без сомненья:
Я Тибром издавна зовусь.
Я водами от века правлю.
Тебя в несчастье не оставлю!
Я не упырь, не черный дух.
Здесь будет град над городами!
Так предначертано богами!» —
Промолвил дед и в реку — плюх!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вставай, Эней! Пора настала,
Вставай и богу помолись,
Ты обо мне слыхал немало:
Я старый Тибр! Ты присмотрись.
Я тут водою управляю,
Тебе я верно помогаю,
Я не виденье, не упырь.
Тут будет град над городами,
Так решено промеж богами».
Дед кончил речь — и в воду нырь!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сейчас же ты, Эней, проснися,
Вставай и богу помолись,
Меня узнай и подружися,
Я старый Тибр, вот присмотрись.
Я здесь водою управляю,
Тебе я верно помогаю,
Не пугало я, не упырь;
Здесь будет град над городами,
Так решено уже богами», —
Промолвил дед и в воду — нырь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vstaň, Aenee, už nespi, hochu,
a do modlení se hned dej!
A mne bys taky měl znát trochu:
jsem starý Tiber — podívej,
já tady vládnu nad tou vodou,
chráním tě věrně před nehodou,
a nejsem z rodu upírů.
Zde bude město měst všech státi
a mezi bohy kralovati.“
"To řka, děd zmizel ve víru.

    

9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Еней пробуркався, схопився
І духом моторнійший став;
Водою тибрською умився,
Богам молитви прочитав.
Велів два човни знаряжати,
І сухарями запасати,
І воїнів туда сажать.
Як млость пішла по всьому тілу:
Свиню уздрів під дубом білу
І тридцять білих поросят.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 9.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эней пробуркався, схопывся
И духомъ моторнійшый ставъ;
Водою Тыбрською умывся,
Богамъ молытвы прочытавъ.
Веливъ два човны знаряжаты
И сухарямы запасаты,
И воинивъ туда сажать.
Якъ млость пишла по всьому тилу:
Свыню уздривъ пидъ дубомъ билу
И трыдцять билыхъ поросятъ.

Примітки: V, 9.
       Частина V стр. 9.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Знаряжатись знаряджати — те саме, що споряджати — забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь (СУМ-20).

Млостьмлість — відчуття розслабленості, знемоги (СУМ-20).

Моторний — проворний, спритний (СУМ-20).

Пробуркуватися — те саме, що пробуджуватися у значенні: опам'ятовуватися, приходити в себе (СУМ-11).

Стати моторнійшим духом — надихнутися, запалитися, підбадьоритися (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Свиню уздрів під дубом білу і далі.
У віщуванні бога річки Тібра — Тіберіна (аналогія в українському фольклорі — «очеретяний дід», водяний) особливе, ритуальне значення має двічі побачена Енеєм (у сні і наяву) — біла свиня з поросятами. У стародавніх греків і римлян принесена в жертву біла тварина найбільш бажана богам.
Три, тридцять — магічне число. Тут Котляревський іде за Вергілієм (Вергілій. — Кн. 8. — Ряд. 43 — 45):

Знайдеш ти льоху велику під дубом, на березі річки,
Буде лежати вона, поросят породивши аж тридцять,
Біла сама, й поросята у неї при вимені білі

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas woke up unafraid,
His spirit was invigorated.
He washed his face and prayed
Just as it was in his dream intimated.
He gave the order to prepare
Two boats with soldiers and their fare.
They were to leave next day or night.
He almost swooned, oh, holy cow!
Beside the oak tree was the sow
And thirty piglets; all were white.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней адразу прахапіўся
І духам весялейшы стаў;
Ён цібрскаю вадой умыўся,
Багам малітву прачытаў.
Спускаў два чоўны з дзецюкамі
І запасаўся сухарамі,
Салдат без хлеба — не салдат.
Нарэшце ўбачыў за гарою:
Ляжыць свіння пад дубам, з ёю
Аж трыццаць белых парасят.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней за малко да изписка —
сънят направо го втрещи;
с вода от Тибър се наплиска,
молитва почна да шепти,
в два чълна нареди сухари
да сложат, хора натовари
и тръгна по реката той.
Но спряха като онемели —
пред тях свиня с прасенца бели,
и точно тридесет на брой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Darauf erwachte auch Aeneas,
Nun war viel wohler ihm ums Herz;
Er ging zum Tiber, sich zu waschen,
Schickte den Göttern ein Gebet
Und ließ zwei Boote voll beladen
Mit Lebensmitteln, Trockenobst,
Danach ließ er die Mannschaft kommen, -
Plötzlich bekam er Gänsehaut:
Ein weißes Schwein saß an der Eiche
Mit dreißig weißen Frischlingen.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneasz zbudził się i zerwał,
Ruchliwym stal się, przegnał trwogę;
Tybrową wodą mył się z werwą,
Pomodlił się też wraz do bogów.
Rozkazał czółna dwa szykować,
Jak też suchary zafasować,
Powsadzać w nie żołnierzy sporo.
Gdy słabość zdjęła całe ciało,
Pod dębem ujrzał świnię białą
I białych prosiąt trzydzieścioro.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эней немедля пробудился,
Продрал глаза, душой воспрял,
Водою тибрскою умылся,
Богам молитвы прочитал;
Потом, чтоб зря не пустословить,
Два челнока велел готовить,
Храбрейших в них сажать ребят;
Под дубом в заповедном месте
Нашел свинью, а с нею вместе
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эней проснулся, встрепенулся.
Он после ночи стал бодрей.
Водою тибрской всполоснулся,
Прочел молитву поскорей.
«Челны, — сказал он, — снаряжайте
И сухарями нагружайте!»
К подножью дуба бросил взгляд,
И дрожь по телу пробежала:
Там белая свинья лежала,
С ней — тридцать белых поросят!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эней очнулся, пробудился
И духом пободрее стал,
Водою тибрскою умылся,
Богам молитвы прочитал.
Велел, чтоб хлеба запасали
И пару челнов снаряжали,
Чтоб воинов туда сажать.
Как вдруг!.. И дрожь прошла по телу:
Свинья под дубом забелела
И тридцать белых поросят.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эней проснулся, подивился
И в миг единый бодрым стал,
Водою тибрскою умылся,
Богам молитву прочитал.
Велел двум лодкам снаряжаться,
Да сухарями запасаться,
И смелых выделил солдат.
Но сразу дрожь прошла по телу:
Пред ним свинья в щетине белой
И тридцать белых поросят.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Aeneas procit, hned se vzchopil,
duch bujarý v něm rázně vstal:
z Tibery vodou tváře zkropil,
modlitbou bohům poctu vzdal.
Dva čluny kázal obsaditi,
suchary řádně zásobiti
a spustit na řeku všech řek.
Vtom mráz jím proběh ... co to vidí?
"Tam pod dubem zří bílou sviní
a třicet malých prasátek.

    

10 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Звелів їх зараз поколоти
І дать Юноні на обід;
Щоб сею жертвою свиноти
Себе ізбавити од бід.
Потім в човни метнувсь хутенько,
Поплив по Тибру вниз гарненько
К Евандру помочі просить;
Ліси, вода, піски зумились,
Які се два човни пустились
З одвагою по Тибру плить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 10.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Звеливъ ихъ заразъ поколоты
И дать Юнони на обидъ;
Щобъ сею жертвою свыноты,
Себе избавыты одъ бидъ.
Потимъ въ човны метнувсь хутенько,
Поплывъ по Тыбру внызъ гарненько.
Къ Эвандру помочи просыть;
Лисы, вода, пискы зъумылысь,
Яки се два човны пустылысь
Съ одвагою по Тыбру плыть.

Эвандръ, царь Аркадскій.

Примітки: V, 10.
       Частина V стр. 10.

Гарно — у значенні добре — протилежне погано (СУМ-11).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Дати на обід — тут у значенні: принести жертву (Т.Б.).

Зумитисьзумітися — дуже дивуватися; бути враженим чим-небудь (СУМ-20).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Хутко — швидко, скоро (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

To be protected well and safe
From any harmful deal,
And not to suffer an unneeded chafe,
Aeneas gave the pigs to Juno for a meal.
And then, without the slightest quiver,
He sailed serenely down the river
To see the King about the strategem
And help. The water and the sand,
On seeing boats, couldn't understand
How come, the Tiber did not frighten them.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іх загадаў забіць, няйначай,
І даць Юноне на абед,
Каб той ахвяраю свінячай
Уратаваць сябе ад бед.
Пасля Эней за дапамогай
Плыў да Эвандра той дарогай
Рачной, а хвалі і палі,
Пяскі і пучшы векавыя
Здзіўляліся, як чоўны тыя
Па Цібру смела ўніз плылі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Курбан веднага на Юнона
реши да се направи с тях,
дано да стане благосклонна,
така го бе от нея страх.
А после не един меандър
по Тибър минаха — Евандър
да търсят, да се съюзят;
води, дървета онемяха —
без страх троянците гребяха,
а Тибър е опасен път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er gab Befehl diese zu schlachten,
Für Juno war's, als Mittagsmahl;
Er wollte dieses Opfer bringen,
Damit es ihn vor Unheil schützt.
Dann fuhren sie mit ihren Booten
Zu Evandrus den Fluß entlang,
Um seine Hilfe zu erflehen.
Wald, Wasser, Sand waren erstaunt,
Welche zwei Boote auf dem Tiber
So mutig ihren Weg gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rozkazał zabić je tu zaraz,
Na obiad podać wnet Junonie,
Ażeby świńską tą ofiarą
Od nieszczęść siebie już uchronić.
Do czółen rzucił się bez zwłoki,
Popłynął Tybrem w dół z zatoki,
Tak do Ewandra mknął po pomoc;
Las, woda, piaski się zdumiały,
Jak oto po ich Tybrze śmiało
Dwa czółna płyną nieznajome.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Всех тотчас приказал зарезать,
Юноне отдал на обед,
Чтоб этой жертвенной трапезой
Себя от злых избавить бед.
Потом велел садиться в челны,
И Тибра медленные волны
Его к Эвандру понесли;
Леса прибрежные качались,
Как будто диву, дивовались
Челнам, что вниз по Тибру шли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Их заколоть велел он: свиньи
Пойдут Юноне на обед,
И, жертву принеся богине,
Эней избавится от бед.
На два челна троянство село.
Пустились вниз по Тибру смело
К Эвандру — помощи просить.
Леса, луга, пески и воды
Дивились: что за мореходы?
Отколь у них такая прыть?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он, заколоть их приказавши,
Послал Юноне на обед,
Чтоб, жертву свиньями воздавши.
Избавиться от новых бед.
В челны уселись торопливо,
По Тибру вниз поплыли живо
К Эвандру помощи просить.
Леса и горы изумились:
Что там за два челна пустились
По Тибру так отважно плыть!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Велел убить свинью с семьею
И дать Юноне на обед.
Чтоб этой жертвою свиною
Избавиться от всяких бед.
Потом в челнах все разместились,
По Тибру быстро устремились
К Эвандру помощи просить.
Песок, вода и лес дивились,
Как это два челна решились
По Тибру так отважно плыть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nařídil porazit ty kusy,
tak Juno oběd bude mít —
a za tu svinskou oběť musí
jej všeho zlého uchránit.
Pak zbaven oné svinské zvěře
plul rychle dolů po Tibeře
Evandra žádat o pomoc.
Les, řeka, písky divily se,
jaké dva čluny pustily se
teď po Tibeře, když je noc.

    

11 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Чи довго плив Еней — не знаю,
А до Евандра він доплив;
Евандр, по давньому звичаю,
Тогді для празника курив,
З аркадянами веселився,
Над варенухою трудився,
І хміль в їх головах бродив;
І тілько що човни уздріли,
То всі злякалися без міри,
Один к троянцям підступив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Чи довго плывъ Эней, — не знаю,
А до Эвандра винъ доплывъ;
Эвандръ, по давньому звычаю,
Тогди для празныка курывъ,
Зъ Аркадянамы веселывся,
Надь варенухою трудывся
И хмиль въ ихъ головахъ бродывъ;
И тилько що човны уздрилы,
То вси злякалыся безъ миры,
Одынъ къ Трояньцямъ пидступывъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 11.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 4:

Тогда для празника курив

Примітки: V, 11.
         Частина V стр. 11.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Варенуха — горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами (СУМ-20). Пили її звичайно гарячою (Ш.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Курити, куритися — гуляти п'ючи; пиячити (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

How long it took the men to reach
The palace of Evander,
I do not know, but when they landed at the beach,
They saw not far away and under
A tree the ruler of his realm,
Relaxing in the umbra of an elm.
His guests, the high officials, ate and drank,
And when they saw Aeneas with his men,
They feared he was a Saracen.
A native asked the visitors point-blank:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ці доўга плыў Эней — не знаю,
А да Эвандра ён прыплыў;
Эвандр, па даўняму звычаю,
Якраз тады гуляў і піў,
З прычыны свята весяліўся,
Ён з Аркадзянамі напіўся
Так, што ў галовах хмель шумеў;
Траянцаў бачаць Аркадзяне,
Трывожна стала ў іхнім стане,
Да чоўнаў нехта падляцеў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И колко плаваха — не зная,
но се добраха до целта.
Евандър според обичая
пируваше с лула в уста,
с аркадците се веселеше,
над водката се той потеше,
сънлив, с размътена глава;
но чълновете щом съзряха,
от страх направо пребледняха.
Един пристъпи след това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie lang Aeneas unterwegs war,
Weiß ich nicht, aber er kam an.
Evandrus saß, nach alter Sitte,
Genüßlich rauchend nach dem Fest,
Das mit Arkadiern er gefeiert.
In Köpfen brodelte der Schnaps,
Welchem sie reichlich zugesprochen.
Plötzlich befiel sie großer Schreck,
Als sie die beiden Boote sahen.
Einer stand auf und trat heran.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Czy długo płynął — nie chcę bajać,
Lecz do Ewandra już dopłynął;
A ów Ewander swym zwyczajem
Ćmił fajkę w jakieś święto słynne,
Wśród arkadyjskich swoich ludzi
Nad warenuchą rad się trudził,
Chmiel zaległ w głowach ich pijanych;
Gdy czółna tylko co ujrzeli,
Z przestrachu prawie poglupieli,
Aż jeden podszedł ku Trojanom.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сколь долго плыл Эней, не знаю,
Но к цели, наконец, приплыл.
Эвандр, для праздника, я чаю,
Горилочку в тот час глушил,
Над варенухою трудился,
С аркадянами веселился,
Хмель в головах у всех бродил.
Но только челны увидали,
Как все от страха задрожали,
И лишь один не отступил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как долго плыл Эней — не знаю,
Однако в праздник наш герой
К желанному причалил краю.
Шел у Эвандра пир горой.
В ту пору, будучи под мухой,
Трудился царь над варенухой,
И хмель бродил уж в головах.
Все были в опьяненье сладком,
Но перетрусили порядком,
Троян увидя на челнах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сколь долго плыл Эней, не знаю,
Но до Эвандра он доплыл.
Эвандр, обычай соблюдая,
На празднике в ту пору был.
С аркадянами веселился,
Над варенухою трудился,
Хмель в головах у них бродил.
Но только челны показались,
Как все безмерно испугались,
Один к троянцам подступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Плыл долго ли Эней — не знаю,
К Эвандру все-таки приплыл.
Эвандр, обычай соблюдая,
Тогда на празднике кутил;
Он с подданными веселился,
Над варенухою трудился,
Уж хмель в их головах бродил.
Но только лодки показались,
Они не в шутку испугались,
Смельчак троянцев вопросил:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak dlouho plul — to nikdo neví,
však k Evandrovi dojeli;
po starodávném obyčeji
Evandr kouřil s přáteli,
tam s Arkadskými výskal, hřmotil,
nad medovinou se tam potil —
a chmel jim v hlavách zamíchal;
však sotva čluny uhlídali,
tu nesmírně se polekali
a jeden k Trojským pospíchal.

    

12 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Чи по неволі, чи по волі? —
Кричить аркадський їм горлань. —
Родились в небі ви, чи долі?
Чи мир нам везете, чи брань?»
«Троянець я, Еней одважний,
Латинців ворог я присяжний, —
Еней так з човна закричав. —
Іду к Евандру погостити,
На перепутті одпочити,
Евандр цар добрий, я чував».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Чи по неволи, чи по воли?
Крычытъ Аркадській имъ горлань:
«Родылысь въ неби вы, — чи доли?
«Чи мыръ намъ везете, чи брань?
«Троянець я Эней одважный,
«Латынцивъ ворогъ я прысяжный,
Эней такъ съ човна закрычавъ:
«Иду кь Эвандру погостыты,
«На перепутти одпочыты,
«Эвандрь царь добрый, я чувавъ.»

Примітки: V, 12.
         Частина V стр. 12.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Горлань — той, хто горлає (голосно говорить, кричать або співає на все горло); крикун (СУМ-11).

Долі — внизу. // На землі; на долівці (СУМ-11).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Одпочити відпочивати, відпочити — відновлювати сили після втоми (фізичної чи душевної), припиняючи дію, рух і т. ін. (СУМ-11).

Човен — невелике, перев. веслове судно (СУМ-11). Слово вживається для позначення будь-яких суден, на яких троянці ходили по морях (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Do you come freely here, or out of fear?"
And then went on the crier:
"Where were you born, in heaven or down here?
Do you bring peace? What's your desire?"
"I am Aeneas, the Trojan brave!
The foe of Latium, from birth till grave!"
Aeneas hollered from the boat.
"I want to be your monarch's guest;
I've heard Evander is the best
Of kings. What people say - I quote."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Да нас якая ў вас патрэба? —
Крычыць гасцям Аркадзец той. —
Хто вас паслаў — зямля ці неба?
Да нас вы з мірам ці з вайной?»
«Траянец я, Эней адважны,
Лацінцаў вораг я прысяжны! —
Эней на гэта адказаў. —
Я да Эвандра еду ў госці,
Каб адпачыць у ягамосці,
Эвандр цар добры, я чуваў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— От зор ли тъй ли сте поели —
дере аркадецът гръклян, —
и хора ли сте, богове ли?
За мир ли сте или за бран?
— Троянец съм, с войска велика —
Еней от лодката извика, —
на всичките латинци враг.
На гости на Евандър идем,
да си починем, пък ще видим,
Евандър, чухме, бил добряк...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Kommt ihr im Guten oder Bösen? -
Schrie ihnen der Arkadier zu, -
Stammt ihr von hier oder vom Himmel?
Bringt ihr uns Frieden oder Krieg?"
"Aeneas bin ich, ein Trojaner,
Und der Latiner großer Feind, -
So schrie Aeneas aus dem Boote, -
Ich komme friedlich her, als Gast,
Um bei Evandrus auszuruhen,
Er soll ein guter König sein."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Czy z woli wy, czy po niewoli? —
Im arkadyjski krzykacz wrzaśnie, —
Zrodzeni w niebie, czy na dole?
Wiedziecie pokój, czy bój właśnie?"
"Trojańczyk jam, Eneasz śmiały
I wróg Latynow zatwardziały! —
Eneasz z czółna tak zawołał. —
A do Ewandra idę w goście,
Odpocząć w drodze chcę z radością,
To dobry król, słyszałem wkoło".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Неволей к нам иль по охоте? —
Кричит аркадский горлодер. —
С людьми иль в небе вы живете?
К нам мир везете иль раздор?" —
"Троянец я, Эней отважный,
Латинцев недруг я присяжный; —
Эней в ответ с челна кричал,—
Держу к Эвандру нынче путь я,
Передохнуть на перепутье;
Ваш царь приветлив, я слыхал".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«По воле или по неволе?
Из горних или дольних стран?
Вы — с миром или биться в поле?» —
Аркадский крикнул им горлан.
«Троянец я, Эней отважный,
Как вы — латинцам враг присяжный, —
С челна последовал ответ. —
С дружиной издалёка еду
К царю Эвандру на беседу,
О нем наслышан целый свет».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вы по неволе аль по воле? —
Кричит аркадский им горлан: —
Родились в небе вы иль в поле?
Везете мир нам или брань?»
«Троянец я, Эней отважный,
Латинцев недруг я присяжный, —
Эней с челна им закричал: —
Иду с Эвандром повидаться,
На перепутье отдышаться;
Эвандр — царь добрый, я слыхал».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«По воле вы иль по неволе, —
Кричал, ко рту приставив длань, —
Вы родились в лесу иль в поле,
Везете мир нам или брань?»
«Троянец я, Эней отважный,
Как вы, — латинцам враг присяжный, —
Эней с челна в ответ кричал, —
Эвандра еду я проведать,
И погостить, и пообедать,
Он добрый царь, как я слыхал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Zlo nebo dobro vás sem vede?“
arkadský křikloun hlaholil,
„jdete k nám zdola — nebo z nebe?
Vezete válku — nebo mír?“
„Já Trojan jsem — Aeneas smělý,
Latini jsou mi nepřáteli,“
Aeneas z člunu zavolal:
„Jdu k Evandrovi na hostinu
a trochu si tu odpočinu;
vím, Evandr je dobrý král.“

    

13 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Евандра син, Паллант вродливий,
К Енею зараз підступив;
Оддав поклон дружелюбивий,
До батька в гості попросив.
Еней з Паллантом обнімався
І в його приязнь засталявся,
Потім до лісу почвалав,
Де гардовав Евандр з попами,
Зо старшиною і панами,
Еней Евандрові сказав:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эвандра сынъ Паллантъ вродлывый,
Къ Энею заразъ пидступывъ;
Отдавъ поклонъ дружелюбывый,
До батька въ гости попросывъ.
Эней съ Паллантомъ обнимався
И въ його прыязнь засталявся,
Потимъ до лису почвалавъ,
Де гардовавъ Эвандрь съ попамы,
Со старшиною и панамы.
Эней Эвандрови сказавъ:

Примітки: V, 13.
       Частина V стр. 13.

Гардувати — гуляти — 1) весело проводити час; розважатися; 2) проводити час за випивкою; пиячити (СУМ-11). Ставицький вважає, що «гардувати тут у значенні: скріпляти угоду. Узгоджується з характером Евандра, як розсудливого, тямущого господаря, який влаштовує гуляння не просто для пиятики чи з панського гонору, а по завершенні якоїсь справи». Але таке тлумачення не узгоджується із змістом попередньої строфи. Та й празник відбувався не з нагоди «завершення якоїсь справи», а на посвяту Іраклові — див. строфу 21 (Т.Б.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Засталятися — забезпечуватися, ласки запобігати, підлещуватись (Л.); підлещуватися (СУМ-20); довірятися, здаватися на ласку (С.). На мій погляд слово вжито у значенні виникати — зароджуючись, ставати дійсним, існуючим (СУМ-20). Якщо погодитись з вище наведеними визначеннями, то виходить масло масляне — прихильність, симпатія підлещувалась (Т.Б.).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Піп — служитель релігійного культу, який має звання попа й здійснює богослужіння (СУМ-11).

Почвалати чвалати — іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Приязнь — дружня прихильність до кого-небудь, симпатія (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evander's son, the handsome Pallant,
Approached Aeneas right away;
He bowed to him just like a gallant,
As it behooved his father's would be protege.
Aeneas and the prince embraced
And thus their amity was graced.
Aeneas headed for the grove,
Where King Evander and the priests
With aristocracy were celebrating feasts.
He hailed the King: "Praise be to Jove!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палант, Эвандра сын найясны,
Энея шчыра прывітаў;
Адважыўшы паклон прыязны,
Да бацькі ў госці запрашаў.
Эней з Палантам абдымаўся
І па-братэрску цалаваўся.
Да лесу потым кіраваў,
Дзе баляваў Эвандр з папамі,
Са старшыною і панамі.
Эней Эвандру так сказаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Поклон им стори до земята
Палант, Евандровия син,
и при баща си на софрата
той ги покани до един.
Прегърнаха се братски двама,
да видят, че притворство няма,
и седнаха на тоя пир —
Евандър бе събрал другари,
попове, панове, боляри.
Еней захвана, няма мир:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da ging sein Sohn, der hübsche Pallant,
In Eile zu Aeneas hin,
Begrüßte ihn in aller Freundschaft
Und lud zu seinem Vater ein.
Aeneas nahm ihn in die Arme,
Versicherte ihn seiner Gunst
Und folgte ihm bis zu der Lichtung,
Wo Evandrus mit Priestern trank,
Mit seinen Ältesten und Räten.
Aeneas sprach Evandrus an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wtem syn Ewandra, Pallas smukły,
Podstąpił tu do Eneasza;
Złożywszy mu przyjazny ukłon,
Do ojca w goście go zapraszał.
Eneasz objął się z Pallasem,
O jego przyjaźń dbał zawczasu.
Do lasu pobrnął po rozmowie,
Gdzie wciąż Ewander pił z popami
I ze starszyzną, i z panami,
Eneasz tak rzekł Ewandrowi:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Паллант — Эвандра сын смазливый —
К Энею тотчас подступил;
Отвесил всем поклон учтивый
И в гости к батьке пригласил.
С Энеем крепко обнимался,
Ему в своей приязни клялся;
Потом в лесок его позвал,
Где пировал Эвандр с панами,
С придворной челядью, с попами;
И здесь Эней царю сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Паллант, Эвандра сын красивый,
Навстречу гостю поспешал;
Поклон отвесивши учтивый,
К отцу радушно приглашал.
Смышлен царевич был аркадский.
Эней Палланта обнял братски,
С ним общий отыскал язык.
Эвандра увидав с попами,
Со старшиною и панами,
Троянец брякнул напрямик:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эвандра сын, Паллант красивый,
К Энею сразу подступил,
Поклон отвесивши учтивый,
Он к батьке в гости попросил.
Эней с Паллантом обнимался,
Ему в приязни поверялся.
Потом в тот лес с ним пошагал,
Где был тогда Эвандр с попами,
Со старшиною и панами.
Эней Эвандру так сказал:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эвандра сын, Паллант красивый,
К Энею быстро подбежал,
Поклон отвесивши учтивый,
К Эвандру в гости приглашал.
Эней с Паллантом обнимался,
Ему в приязни признавался,
Потом с ним к роще пошагал,
Где пировал Эвандр с панами,
С попами и со старшинами;
Эней Эвандру так сказал:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Evandrův syn, sám Pallas hbitý,
hned k Aeneovi dvorně šel;
přiběh se "Trojským pokloniti
a hosty k otci pobízel.
Aeneas objal se s ním vřele
a nabídl se za přítele,
pak odklusal s ním do křoví,
kde s Evandrem a generály
popi a páni vartovali.
Evandra dvorně oslovil:

    

14 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Хоть ти і грек, та цар правдивий,
Тобі латинці вороги;
Я твій товариш буду щирий
Латинці і мені враги.
Тепер тебе я суплікую
Мою уважить долю злую
І постояти за троян.
Я кошовий Еней троянець,
Скитаюсь по миру, мов ланець,
По всім товчуся берегам.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Хоть ты и Грекъ, та царь правдывый
«Тоби Латынци ворогы;
«Я твій товарышъ буду щырый,
«Латынци и мини врагы.
«Теперъ тебе я суппликую
«Мою уважыть долю злую
«И постояты за Троянъ.
«Я кошовый Эней Троянець,
«Скытаюсь по мыру, мовъ ланець,
«По всимъ товчуся берегамъ.

Примітки: V, 14.
       Частина V стр. 14.

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зла доля — хто-небудь нещасливий, безталанний; у кого-небудь нещасливе життя, сповнене тривог, переживань і т. ін. (СУМ-20).

Кошовий — отаман козаків (СУМ-20).

Ланець — гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Суплікувати — просити кого-небудь про щось (СУМ-11).

Товктися у значенні тинятися — вештатися, блукати по світу, не маючи власної хати й засобів для існування (СУМ-11).

Щирий — справжній, дійсний (СУМ-11).

Хоть ти і грек, та цар правдивий — Евандр — виходець з Греції, а греки зруйнували Трою — батьківщину Енея.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Although a Greek, you are an honest King,
The Latins are your foes from hell;
I want to be your promising
Companion. The Latins are my foes as well.
Your name forever will be blest,
If you consider my request,
And help my countrymen be free.
I am a Trojan chief,
Who roams the world in constant grief.
Please, gratify my heartfelt plea.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Хоць ты і Грэк, ды цар праўдзівы,
Даўно з Лацінцамі ў вайне;
Твой буду я таварыш шчыры,
Лацінцы ворагі і мне.
Уваж, адно цябе прашу я,
Ты долю нашую ліхую
І не пакінь нас у бядзе.
Я, кашавы Эней Траянец,
Бадзяюся, як галадранец,
Няма прытулку мне нідзе.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Макар и грък, те виждам свестен,
и на латинците си враг;
приятел ще ти бъда честен,
и аз не съм им доста драг.
Сега едно ще те помоля,
да видиш моята неволя,
да ни помогнеш като брат.
Аз съм Еней, казак-троянец,
и скитам като окаянец
от бряг на бряг по тоя свят...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du bist ein Grieche, ganz ein König,
Latiner sind die Feinde dir;
Sei meiner Freundschaft stets versichert,
Da sie auch meine Feinde sind.
Ich komme zu dir mit der Bitte,
Daß du zu den Trojanern hältst
Und stehst uns in der Not zur Seite.
Ich bin Aeneas und ihr Fürst,
Irrte umher zu allen Ufern
Und rastlos, wie ein Vagabund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Tyś chociaż Grek, lecz król prawdziwy,
Latyni twymi są wrogami;
Ja będę druhem ci uczciwym,
Latyni wrodzy mi ciż sami.
A teraz ciebie suplikuję,
Byś zważył, że los zło mi knuje,
Za Trojanami byś się wstawił.
Eneasz jam, koszowy z Troi,
Jak nędzarz błądzę z tłumem swoich,
U wszystkich brzegów się pojawiam.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Хоть ты и грек, но царь примерный,
Латинцам оба мы враги;
Тебе товарищ буду верный,
Лишь в драке ты мне помоги.
К тебе в нужде я прибегаю,
Тебя помочь мне заклинаю,
Врагов я не осилю сам,
Я кошевой Эней, троянец,
И, как бродяга-голодранец,
По всем таскаюсь берегам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Мол, так и так, ты справедливый,
Достойный царь, хотя и грек!
Тебе я друг, пока мы живы,
Латинцам недруг я навек.
Просить хочу твою особу,
Не дашь ли войска мне в подсобу,
Чтоб нашим насолить врагам?
Я — кошевой Эней Троянец,
Как бесприютный оборванец,
По всем скитаюсь берегам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Хоть ты и грек, но царь правдивый,
Латинцы недруги твои;
Я друг твой верный, не трусливый,
Враги латинцы и мои.
Теперь же об одном прошу я,
Войди в мою ты участь злую
И окажи подмогу нам.
Я кошевой Эней-троянец,
Шатаюсь в мире, как скиталец,
По всем таскаюсь берегам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Хоть ты и грек, но царь неложный,
Латинцы нам с тобой враги,
Тебе я буду друг надежный,
Ты мне сражаться помоги.
Своею жизнью я рискую,
Смягчи мою недолю злую
И на защиту стань троян.
Я кошевой, Эней-троянец,
Живу на свете, как скиталец,
Избороздивший океан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Ač Řek, jsi spravedlivý vládce,
Latiny nepřáteli zveš;
já přátelstvím ti budu splácet,
mám na Latiny svrchu též.
Teď supliku ti k nohám skládám,
zlý osud do tvých rukou vkládám,
bys Trojanům svou pomoc dal.
Já, trojský ataman, o kletě!
jak vandrák bloudil po všem světě
a po březích se potloukal.

    

15 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Прийшов до тебе на одвагу,
Не думавши, як приймеш ти;
Чи буду пити мед, чи брагу?
Чи будем ми собі брати?
Скажи, і руку на — в завдаток,
Котора, бач, не трусить схваток
І самих злійших нам врагів.
Я маю храбрую дружину,
Терпівших гіркую годину
Од злих людей і од богів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Прыйшовъ до тебе на одвагу,
«Не думавши якъ прыймешъ ты;
«Чи буду пыты медъ, чи брагу?
«Чи будемъ мы соби браты?
«Скажы, и руку на — въ завдатокъ,
«Котора, бачъ, не трусыть схватокъ
«И самыхъ злийшыхъ намъ врагивъ.
«Я маю храбрую дружыну,
«Терпившыхъ гирькую годыну,
Одъ злыхъ людей и одъ богивъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 15.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 9:

Терпівших горькую годину

Примітки: V, 15.
         Частина V стр. 15.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

Година — с сполученні зі словами гіркий, лихий, недобрий, чорний і т. ін. — важкі, скрутні обставини (СУМ-20).

Завдаток — вжито у значенні забезпечення — створення надійних умов для здійснення чого-небудь; гарантування (СУМ-20).

Злий — а) який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий; б) сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I dared to come to you
Not knowing what to bargain for;
Will I drink mead, or some bad brew.
Will we become close brethren, or?
Reply and give your hand,
That we will stand
Together, fighting our foes.
I have a gallant host,
Who suffered most
Appalling blows.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыйсці сюды я меў адвагу,
Не думаў, як сустрэнеш ты;
Ці буду піць я мёд, ці брагу?
Ці будзем мы з табой браты?
Скажы, і дам руку табе я,
Зазнала шмат рука Энея
Крывавых стычак і баёў.
Я маю храбрую дружыну,
Што знала горкую часіну
Ад злых людзей і ад багоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не знаех как ще те открия,
ни как ще ме посрещнеш ти;
е, меди брага ще ли пия,
е, братство ли ще ни сплоти?
Кажи — и ето ми ръката,
която тръшва на земята
и най-опасни врагове.
Аз имам хубава дружина,
търпяхме не една година
от хора зли и богове.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich wage es zu dir zu kommen,
Ohne zu wissen, wie dein Sinn:
Ob du mir Met gibst, oder Braha,
Ob du mich brüderlich empfängst?
Gib mir die Antwort, und als Vorschuß
Reiche ich brüderlich die Hand,
Die sich erhebt nur gegen Feinde.
Meine Gefährten sind erprobt
In manchem Unglück, das die Menschen
Und Götter über uns geschickt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przyszedłem tutaj już bez strachu,
Nie myśląc, co ty ze mną zrobisz;
Czy będę spijał miód czy brahę?
Czy też będziemy braćmi sobie?
Więc mów i masz w zadatek rękę,
Co żadnej walki się nie lęka
I najzawziętszych naszych wrogów.
Posiadam też drużynę śmiałą,
Co ciężkie męki wycierpiała
Od podłych ludzi i od bogów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Бывал во всяких передрягах.
Что здесь найду? Ты друг иль враг?
Что будем пить мы — мед ли, брагу?
Брататься будем или как?
Скажи — и руку на в задаток,
Которая средь славных схваток
Лупила самых злых врагов.
За мной стоят мои дружины,
Что знали горькие годины —
И злость людей и гнев богов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

К тебе пришел не без отваги:
Не знал, какой найду привет?
Отведаю медку иль браги?
Брататься будем или нет?
Я руку дам тебе в задаток.
Она, поверь, не трусит схваток
И злейших не щадит врагов.
Со мной геройская дружина.
Ей довелось терпеть безвинно
Людские козни, месть богов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Прийти к тебе имел отвагу,
Не думая, как встретишь нас.
Мед буду пить с тобой иль брагу,
Иль побратаемся тотчас?
Скажи — и руку на в задаток,
Которая не трусит схваток
И наших самых злых врагов.
Имею храбрую дружину,
Что знала горькую годину
От злых людей и от богов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К тебе пришел я на отвагу,
Не зная, ждет прием какой,
Пить будем вместе мед иль брагу
Иль станем братьями с тобой?
Скажи, и руку на в задаток,
Что не страшилась бурь и схваток
И поражала всех врагов.
Имею храбрую дружину,
Терпевших горькую судьбину
От злых людей и от богов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Já směle odhodlal se k činu
a přináším ti poselství:
Což — budem píti medovinu
na naše věrné přátelství ?
Na — stiskni moji chrabrou ruku,
tu podávám ti na záruku,
ta neleká se šarvátek.
V mé družině jsou lidé zralí,
už dost si na nich vylévali
bozi i lidé zlí svůj vztek.

    

16 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мені найбільше доїдає
Рутульський Турн, собачий син;
І лиш гляди, то і влучає,
Щоб згамкати мене, як блин.
Так лучше в сажівці втоплюся
І лучше очкуром вдавлюся,
Ніж Турнові я покорюсь.
Фортуна не в його кишені;
Турн побува у мене в жмені;
Дай поміч! — я з ним потягнусь».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мини найбилше дойидае
«Рутульскій Турнъ, собачій сынъ;
«И лышъ гляды, то и влучае,
«Щобъ згамкаты мене якъ блынъ.
«Такъ лучше въ саживци втоплюся,
«И лучше очкуромъ вдавлюся,
«Нижъ Турнови я покорюсь.
«Фортуна не въ його кишени;
«Турнъ побува у мене въ жмени;
«Дай помичъ! — я зъ нымъ потягнусь.»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 16.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 5:

Так лучше в сажавці втоплюся

рядок 10:

Дай помощ — я з ним потягнусь

Примітки: V, 16.
       Частина V стр. 16.

Блин — те саме, що млинець — тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді (СУМ-20).

Гамкати — те саме, що гамати — їсти, ковтати. Згамкати — з'їсти, проковтнути (СУМ-20).

Глядіти — те саме, що дивитися (СУМ-20).

Доїдати — досаждати, докучати (СУМ-20).

Жменя — долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. (СУМ-11,20).

Очкур — пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Так лучше в сажівці втоплюся — сажівка, сажавка — копанка, криниця на низу, де близько до поверхні підходять грунтові води. В сажівці до води можна рукою дістати. Також ще — невелика викопана водойма біля берега річки, озера, в якій тримають живу рибу.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The most annoying is
Turn of Rutulia, son of a bitch;
He thinks that he's a whiz
To push me fast into a ditch.
I'd rather perish from a dope,
Or choke myself with some hemp rope,
Than bow to that disgusting Turn.
Good luck is not yet in his pocket,
Whatever he does, I can block it,
And with your help, I will give him a spurn."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мяне найболей заядае
Ратулец Турн, сабачы сын;
Хвіліны зручнай ён чакае,
Каб праглынуць мяне, як блін.
Ды лепш мне ў сажалцы ўтапіцца
Альбо пятлёю задушыцца,
Чым быць слугой яго сляпым.
Не на яго баку фартуна;
Скручу я ў рог барані Турна!
Дапамажы мне скончыць з ім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От Турн, рутулеца, народа
ми страда; кучия му син
все гледа, вечно търси сгода
да ме налапа като млин.
Готов съм да се ръгна с ножа
и сам въжето да си сложа,
но не и да се покоря.
Фортуната е изменчива!
В ръцете ми ще се извива,
помагай — ще го уморя!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Am meisten sitzt mir in den Nieren
Rutuler Turnus, dieser Hund;
Er trachtet mir nach meinem Leben,
Will mich verschlingen, wie den Schmarrn.
Eher will ich im Teich ertrinken,
Ersticken an dem Hosenband,
Bevor ich mich vor Turnus beuge.
Das Glück liegt nicht in seiner Hand,
Falls ich ihn mal zu fassen kriege.
Hilf mir! - dann nehm ich's mit ihm auf."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz do żywego mi dojada
Rutulski Turnus, pieski synek,
I tylko patrz, jak się podkrada,
By połknąć mnie już niczym blinek.
A niech w sadzawce się utopię,
Czy się powieszę, niż się stropię,
Niż Turnusowi ja ulegnę.
Fortuny nie ma on w kieszeni;
Do rąk mych trafi bez wątpienia!
Więc pomóż! — na bój z nim pobiegnę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сильнее всех мне досаждает
Рутулец Турн — собачий сын,
Он только лишь того и чает,
Чтоб проглотить меня, как блин.
Уж лучше в бочке утопиться
Иль опояской удавиться,
Чем Турну уступить в войне.
Фортуна не в его кармане;
Быть злой скотинке на аркане,
Коль ты поможешь, малость мне".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Меня ужасно допекает
Рутульский Турн, собачий сын:
Латина к битве подстрекает,
Грозит сожрать меня, как блин.
Я затяну очкур на шее
Иль утоплюсь в пруду скорее,
Чем пану Турну покорюсь.
Не у него в горсти фортуна!
Еще в кулак зажму я Турна!
Дай рать! — с постылым поборюсь».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Меня всех больше допекает
Рутульский Турн, собачий сын.
Уже давно он помышляет,
Чтоб проглотить меня, как блин.
Решусь в пруду я утопиться,
Своим очкуром удавиться,
Чем Турну в драке покорюсь.
Фортуну он не сгреб руками,
Был под моими кулаками.
Дай помощь, я с ним поборюсь!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но мне ужасно досаждает
Рутулец Турн, собачий сын.
Он только об одном мечтает,
Чтоб проглотить меня, как блин.
Но я скорее утоплюся,
Удавкой лучше затянуся,
Но Турну я не покорюсь.
Фортуна не в его кармане,
Ему сидеть в моем капкане,
Дай помощь мне, я с ним сочтусь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mne nejvíce ze všeho žere
rutulský "Turnus, synek psí;
jen mrknu, už se na mne dere
a číhá — inu, toť se ví,
jak lívanec mě slupnout touží.
To utopím se raděj v louži,
oběsím šňůrou od gatí,
než "Turnovi se vzdát tak hladce,
Fortunu přece nemá v kapse;
pomoz mi, já ho vyplatím.“

    

17 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Евандр мовчав і прислухався,
Слова Енеєви ковтав;
То ус крутив, то осміхався,
Енеєві одвіт сей дав:
«Еней Анхизович, сідайте,
Турбації не заживайте,
Бог милостив для грішних всіх;
Дамо вам війська в підпомогу,
І провіянту на дорогу,
І грошеняток з якийсь міх.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 17.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эвандръ мовчавъ и прыслухався,
Слова Энеевы ковтавъ;
То усъ крутывъ, то осьмихався,
Энееви отвитъ сей давъ:
«Эней Анхызовычъ, сидайте,
«Турбаціи не зажывайте,
«Богъ мылостывъ для гришныхъ всихъ;
«Дамо вамъ війська въ пидпомогу,
«И провіанту на дорогу,
«И грошынятокъ зъ якыйсь михъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 17.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 8:

Дамо вам віська в підпомогу

Примітки: V, 17.
       Частина V стр. 17.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Грішник, грішний — той, хто має гріхи, грішить (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Крутити — підкручувати, підгинати (волосся, вуса) (СУМ-20).

Міх — те саме, що мішок (СУМ-20).

Одвіт відвіт — відповідь (СУМ-20).

Турбація — турбота, клопіт (СУМ-11). Турбації не заживайте — не турбуйтеся.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evander being wise and mild,
Was listening to his high guest,
He twisted his mustache and smiled,
And then replied to his request:
"Sit down, oh, son of famed Anchises,
Don't be perturbed by this bad crisis,
God is compassionate to all of us.
Some of our troops will go with you,
As well, supplies that you'll need, too,
Besides, a bag of cash; we will be generous.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эвандр маўчаў ды прыглядаўся,
Энея слухаў увесь час;
То вус круціў, то пасміхаўся,
Пасля Энею даў адказ:
«Эней Анхізавіч, сядайце,
Турбацыяй не злоўжывайце,
Бог бачыць і даруе грэх;
Я войска дам вам на падмогу
І правіянту на дарогу,
І грошай тых насыплю мех.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Евандър млъкна, като чу, че
Еней го бива за слова;
усмихва се, мустака суче,
па после рече му това:
— Еней Анхизович, седнете,
излишен труд не си правете,
към всички милостив е бог;
ще ви помогнем както можем,
с войска, с провизии, пък божем
и джоба още е дълбок.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Evandrus schwieg und lauschte ruhig
Den Worten, die Aeneas sprach;
Er lächelte, strich seinen Schnurrbart,
Dann sagte folgendes zu ihm:
"Anchisowitsch Aeneas, setzt euch!
Beunruhigt euch nicht zu sehr,
Gott ist doch allen Sündern gnädig;
Wir helfen euch mit der Armee,
Geben euch auf den Weg zu essen
Und auch noch einen Sack voll Geld.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ewander długo milczał, słuchał
Połykał słowo tu po słowie;
Podkręcał wąsa wolnym ruchem,
Odpowiedź dał Eneaszowi:
"Siadajcie, panie Eneaszu,
Turbację już przepędźcie waszą,
Bóg łaskaw bowiem dla grzeszników;
Bo zaraz wojskiem wam pomogę
Prowiantu także dam na drogę,
I wór pieniędzy dla skarbnika.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эвандр не сразу отозвался,
Все что-то про себя ворчал;
То ус крутил, то усмехался
И гостю, наконец, сказал:
"Эней Анхизович, садитесь,
Прошу покорно, не чинитесь,
Вам, так сказать, я крайне рад;
Дадим вам войско на подмогу,
И провианту на дорогу,
И сколько надобно деньжат.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Эвандр Энею молчаливо
Внимал и ус крутил, добряк.
С усмешкой, доглядев пытливо,
Троянцу отвечал он так:
«Эней Анхизович, присядьте!
Здоровья попусту не тратьте.
Господь наш милостью богат!
Вам войско снаряжу в подмогу,
Дам провианту на дорогу,
Отсыплю и мешок деньжат!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эвандр молчал, не отзывался,
Слова Энеевы глотал,
То ус крутил, то усмехался
И под конец ему сказал:
«Эней Анхизович, садитесь,
В тревоге зря не горячитесь,
Бог будет милостив и к нам!
Вам войско соберу в подмогу
И провианту на дорогу,
К тому ж мешок деньжонок дам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эвандр, внимая, вроде мялся.
Но речи он не прерывал,
То ус крутил, то усмехался
И, наконец, в ответ сказал:
«Эней Анхизович, садитесь,
С делами вы не торопитесь,
Бог милостив для грешных нас.
Я дам вам войско на подмогу
И провианта на дорогу,
Дам и деньжонок про запас.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Evandr mlčky pozoruje
a slova přímo polyká,
teď chechtá se, knír nakrucuje
a Aeneovi povídá:
„Ó Aenee Anchisoviči,
ten nepokoj vás marně ničí,
Bůh ujímá se hříšníků;
dost vojska na pomoc vám dáme,
též proviant zde pro vás máme
i mnohý měšec grošíků.

    

18 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Не поцурайтесь хліба-солі,
Борщу скоштуйте, галушок;
Годуйтесь, кушайте доволі,
А там з труда до подушок.
А завтра, як начне світати,
Готово військо виступати,
Куди ви скажете, в поход;
За мной не буде остановки;
Я з вами не роблю умовки,
Люблю я дуже ваш народ».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не поцурайтесь хліба-солы,
«Борщу скоштуйте, галушокъ;
«Годуйтесь, кушайте доволи,
«А тамъ съ труда до подушокъ.
«А завтра, якъ начне свитаты,
«Готово військо выступаты,
«Куды вы скажете, въ походъ;
«За мной не буде остановкы;
«Я зъ вамы не роблю умовкы;
«Люблю я дуже вашъ народъ.»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 18.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 6:

Готово вісько виступати,

рядок 7:

Куда ви скажете, в поход

Примітки: V, 18.
         Частина V стр. 18.

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Галушки — традиційна українська страва у вигляді різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці (СУМ-11). Давніші способи приготування: «Взяти гречаного борошна, підбити на воді досить густо, кидати ложкою у киплячу чи посолену воду, півгодини покип'ятити, покласти олії або масла чи засмажити салом з цибулею і подавати» (М. — С. 152) (С.).

Коштувать куштувати — з'їдати або випивати трохи чого-небудь для проби; пробувати (СУМ-20).

Умовка — те саме, що умова — вимога, пропозиція, які висуваються однією з сторін, що домовляються про що-небудь (СУМ-11).

Цуратися — у значенні гребувати — ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, гордовито, без поваги, нехтувати когось, щось (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Do not reject my bread and salt,
Try our borshch and dumplings, too,
Eat to satiety, and when you halt,
Then go to bed, as I will do.
Tomorrow at daybreak,
High water or earthquake,
The army will be there. No snags, or such.
We don't need any written terms,
We're not the pachyderms,
I like your people very much."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вас запрашаю хлеба-солі
Пакаштаваць як мае быць —
У нас віна і страў даволі,
А там — з дарогі адпачыць.
А заўтра, толькі сонца ўзыдзе,
Я дам загад, і войска выйдзе,
Каб з вамі рушыць у паход.
І гэтыя я спраўджу словы
Без усялякай там умовы,
Люблю я вельмі ваш народ».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Трапезата ми почетете,
елате да се подкрепим,
угаждайте си, борш сръбнете,
ще идем след това да спим;
а утре пукне ли зората,
готова ще ви е войската,
на бой вървете — цял живот
готов съм аз да ви помагам,
условия не ви предлагам —
обикнах вашия народ...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ihr dürft nicht Brot und Salz verschmähen,
Probiert die Knödeln und den Borschtsch;
Esset genug, macht's euch gemütlich,
Dann ab ins Bett und ruht euch aus.
Und morgen gleich in aller Frühe
Steht auch schon unser Heer bereit,
Damit ihr es zum Kampfe führet;
Ich bin euch sicher nicht im Weg
Und stelle auch keine Bedingung, -
Wahrlich, ich liebe euer Volk."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz nie pogardźcie chlebem, solą,
Skosztujcie barszczu i gałuszek;
I jedzcie, karmcie się do woli,
A potem z pracy do poduszek.
A jutro, kiedy zacznie świtać,
Wyruszy wojsko znakomite,
Gdzie rozkażecie, na wyprawę,
Nie będzie za mną zatrzymania;
Uczynię to bez namawiania,
Bo kocham już wasz naród żwawy".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прошу отведать хлеба-соли!
Вот борщ, галушки, вот кисель,
Поешьте, отдохните вволю,
А там, пожалуй, и в постель.
А завтра, чуть заря займется,
По знаку войско соберется,
И — шагом марш, айда в поход;
Я не чураюсь потасовки,
За мной не будет остановки,
Страсть как люблю я ваш народ".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не погнушайтесь хлебом-солью,
Галушки кушайте, борщок!
Не церемоньтесь, ешьте вволю
И — на подушки, на бочок.
За мной не будет остановки:
Мы на заре, без жеребьевки,
Полки сколотим — и в поход!
Даю — на дружеской основе,
Не ставя никаких условий.
Люблю я крепко ваш народ!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не погнушайтесь хлебом-солью,
Борща, галушек поедим,
Насытьтесь, угоститесь вволю,
А там с трудов — в постель, поспим.
С зарею повелю собраться
Войскам, чтоб сразу отправляться,
Куда вы скажете, в поход.
Не стану медлить я: без спора,
Мы сладим все без уговора,
Люблю я очень ваш народ».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пока отведайте хлеб-соли,
Вот борщ, галушки, хлеб святой,
Питайтесь, кушайте все вволю,
А там в подушку головой.
А завтра, лишь рассвет настанет,
Все войско под знамена станет
Уже готовое в поход.
За мной не станет дело, чаю,
Я договор не заключаю,
Люблю сердечно ваш народ».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde chléb a sůl je, vzácní hosti,
boršč, mísy dobrých halušek;
jen jezte, pijte do sytosti,
pak hup! do teplých podušek.
A zítra, dřív než začne svítat,
vás moje vojsko bude vítat,
ochotno na pochod se dát;
já pomohu vám okamžitě;
závazky dělat nemusíte,
mám trojské lidi velmi rád.“

    

19 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Готова страва вся стояла,
Спішили всі за стіл сідать;
Хоть деяка позастивала,
Що мусили підогрівать.
Просілне з ушками, з грінками
І юшка з хляками, з кишками,
Телячий лизень тут лежав;
Ягни і до софорку кури,
Печені разної три гури,
Багацько ласих тож потрав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 19.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Готова страва вся стояла,
Спишылы вси за стилъ сидать;
Хоть де-яка позастывала,
Що мусилы пидогривать.
Просилне зъ ушками, зъ гринкамы,
И юшка съ хлякамы, съ кышкамы,
Телячій лызенъ тутъ лежавъ;
Ягны и до софорку куры,
Печени разнои тры гуры,
Багацько ласыхъ тожъ потравъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 19.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 9:

Печені різної три гури

Примітки: V, 19.
       Частина V стр. 19.

Багацько — те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Грінка — змащена жиром і підсмажена скибка хліба (СУМ-11) У переносному значенні — взагалі шмат, кусок чогось пожиточного (С.).

Гуракупа — велика кількість чого-небудь складеного, зсипаного горою в одному місці; гора — велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось (СУМ-11). Три ґури — взято польську форму слова «гора» (góra) задля рифми (Л.). Дуже багато (С.).

Ласий — який дає смакову насолоду; дуже смачний (СУМ-20).

Лизень — язик великої рогатої худоби (СУМ-20).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Печеня — м'ясна страва — запечене або смажене м'ясо (СУМ-11).

Потрава — те саме, що страва — те, що їдять, вживають для харчування; їжа, харчі (СУМ-11).

Просільне просілне — вид пісного борщу (СУМ-11). Страва на зразок російського «рассольника» (Ш.). Розсольник — суп із солоними огірками і огірковим розсолом (СУМ-11).

Софорок, до софорку — соусъ къ вареной курицѣ, приготовленной на томъ бульонѣ, въ которомъ курица варилась (Г.). Софора — традиційна українська підлива — пряжена на смальці цибуля, заправлена сметаною (ВТС).

Страва — приготовлені для їди продукти харчування (СУМ-11).

Ушки — те саме, що вушки — варенички з яловичиною, які варяться в юшці, бульйоні тощо (СУМ-11).

Хляки — найбільша частина шлунка жуйних тварин, а також їжа, приготовлена з цієї частини шлунку (СУМ-11).

Ягни — род кушанья, из Греч. (К.).

Готова страва вся стояла і далі.
Подаються більш вишукані наїдки, ніж ті, які троянці вживали до цього. Дає обід аркадський цар Евандр, зображений великим і щедрим паном. І тут страви названі в тому порядку, в якому їх подавали на стіл (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The food was waiting on the table.
All quickly took their seats, and when
Some meals were cool, the cooks were able
To warm them up again.
They ate: a soup with ushka,
A broth with tripe, called yushka,
A tongue of calf was there;
There was a tasty roast,
Stuffed fowl and most
Of all, a heap of sweet-toothed fare.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усіх застолле ўжо чакала,
Час баль вясельны пачынаць,
А калі што пазастывала,
Дык мусілі падаграваць.
Расольнік каштавалі, вушкі,
Выдатнай, з трыбухамі, юшкі;
Язык бычыны тут ляжаў,
Яшчэ тут быў і фарш курыны
І горы рознай смажаніны,
Ласункаў, разнастайных страў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Отдавна всичко бе готово,
насядаха и след това
подгряваха тук-там отново
изстиналите ядива.
Разсол, галушки, курабии,
шкембе-чорба и дреболии,
и телешки език, пастет,
варени, пълнени кокошки
и печено месо, пирожки
и други лакомства — безчет.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Inzwischen brachte man die Speisen
Und alle gingen gleich zu Tisch,
Wenn manches Gericht auch erkaltet,
Es wurde schnellstens aufgewärmt.
Fische mit Maultaschen und Zwieback,
Gekochte Brühe mit Gedärm,
Auch Kalbszunge wurde geboten,
Tunke mit Hühnerfleisch und Lamm,
Drei Berge Braten aufgeschichtet
Und Leckereien jeder Art.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gotowe całe jadło stało,
Do stołu szybko zasiadano;
Choć czasem coś pozastygało,
Że je podgrzewać znów musiano.
Solanką w uszkach czy z grzankami,
Z flakami juszka i z kiszkami,
Wołowe były też ozory;
Faszerowane były kury,
Pieczeni wszelkiej ze trzy fury
I innych smacznych potraw sporo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут вся ватага поспешила
За стол, чтоб яствам честь отдать,
Хоть кое-что и поостыло,
Так что пришлось подогревать.
Глотали рыбное с гренками,
Похлебку ели с потрохами,
Язык телячий отварной,
Ягнят и кур, горшок окрошки,
Жаркого разного три плошки,
Лежали сладости горой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж для голодного троянства
На всех столах стояла снедь.
Иные поостыли яства,
Пришлось их снова разогреть.
Рассольник подали с гренками,
Рубцы, похлебку с потрохами,
И куры с фаршем были тут,
Еще язык лежал говяжий;
Столешницы ломились даже
От изобилья вкусных блюд.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Еда готовая стояла,
Спешили всех за стол сажать.
Кой-что уже позастывало,
Пришлось скорей подогревать.
Рассольник с ушками, с гренками.
С рубцом похлебка и с кишками.
Язык телячий для гостей,
Барашек, куры заливные,
Три кучи печева большие —
Хватало всяких тут сластей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Столы дубовые накрыли,
Места все стали занимать,
Иные блюда поостыли —
Носили их подогревать.
Просол, вареники, пампушки
И вкусный пшенный суп, галушки,
Лежал язык телячий тут,
Бульон с курятиной, с лапшою,
Все было: первое, второе
И много всяких сладких блюд.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na stolech stála jídla vábná,
k nim všechny lákal notný hlad,
ač mnohá z nich už byla chladná,
že museli je ohřívat.
Polévka s praženkou, ne s noky,
jelita, dršťky, tučné boky,
telecí jazyk ležel zde,
jehněčí, kuře na pekáči,
pečení, kolik hrdlo ráčí,
lahůdek různých nesčetně.

    

20 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Де їсться смачно, там і п'ється,
Од земляків я так чував;
На ласеє куток найдеться,
Еней з своїми не дрімав.
І, правда, гості доказали,
Що жить вони на світі знали:
Пили за жизнь — за упокой;
Пили здоров'я батька з сином,
І голь-голь-голь, мов клин за клином,
Кричать заставив на розстрой.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Де йистся смачно, тамъ и пьется,
Одъ землякивъ я такъ чувавъ;
На ласее кутокъ найдется,
Эней зъ своимы не дримавъ.
И правда, гости доказалы,
Що жыть воны на свити зналы:
Пылы за жызнь, — за упокой;
Пылы здоровье батька съ сыномъ,
И голь, голь, голь, мовъ клынъ за клыномъ,
Крычать заставывъ на розстрой.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 20.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1822 р. (ч. XVII):

рядок 4:

Еней з своїми не дремав

Примітки: V, 20.
         Частина V стр. 20.

Голь-голь-гольҐоль-ґоль-ґоль — як з пляшки пити, то «ґольґав» (Л.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Куток (кут) — частина якого-небудь місця, якоїсь площі (СУМ-20).

Ласий — який дає смакову насолоду; дуже смачний (СУМ-20).

Правда — те, що відповідає дійсності; істина (СУМ-11).

Розстрой — те саме, що розлад. Вірогідно у значенні: відсутність злагодженості у звучанні (СУМ-11). Тобто від сп'яніння за столом вже ніхто нікого не чув (Т.Б.).

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Where people eat, they drink a lot,
My countrymen have so decreed.
One always finds a niche for what
Tastes good. Aeneas and his men agreed.
Indeed, the guests gave proof
That they didn't stay aloof
From where one heard a gurgling sound.
They drank to health and happy life,
To father, to his son, and to his wife,
The qurqlinq sound was all around.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Дзе ёсць закуска, там і п'ецца,
Я гэта чуў ад землякоў;
Эней з Траянцамі, здаецца,
І тут шчаслівы кут знайшоў.
Яны пілі і не хмялелі,
Давёўшы ўсім, што піць умелі:
Пілі за сэнс жыцця, за смерць,
І за здароўе бацькі з сынам,
За свет, што не сышоўся клінам,
Калі сяброў надзейных мець.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Където хапват — там и пият,
земляците така твърдят;
и нашите, защо да крият,
решиха да се отличат.
Показаха им, че умеят,
и то добре, да си живеят,
за здраве и за упокой,
за царя, за сина му пиха.
И гъл-гъл-гъл — не ги броиха
сред крясъци и дрезгав вой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo man gut ißt, da wird getrunken, -
So sagten Landsleute zu mir.
Für Gutes findet sich ein Plätzchen, -
Aeneas schlief mit Seinen nicht,
Sehr deutlich zeigten es die Gäste,
Daß sie zu leben gut verstehn.
Tranken aufs Diesseits und aufs Jenseits,
Zum Wohl vom Vater und vom Sohn,
So Gluck - Gluck - Gluck, eins nach dem andern,
Und stifteten Verwirrung an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdzie je się smacznie, tam się pije,
Słyszałem tę rzecz od rodaków;
Bo miejsce jest na jadło czyjeś,
Eneasz z swymi nie spał takoż,
I goście wnet udowodnili,
Że żyć na świecie potrafili:
Za żywych pili, za umarłych;
Za zdrowie pili ojca z synem.
I gul — gul — gul jak klin za klinem
Do krzyku zmusił, jak brzuch sparło.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Коль смачно ешь, так славно пьется,
Так я от земляков слыхал;
На сладкий кус едок найдется.
Эней с ватагой не дремал.
Аркадцам гости показали,
Что толк в застольном деле знали;
Горилочка лилась рекой,
Хлестала взапуски дружина,
За батьку пили и за сына,
За здравие, за упокой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Где смачно естся, там и пьется —
Так слышал я от земляков.
В утробе уголок найдется
Всегда для лакомых кусков.
Эней со свитой не дремали,
Во здравье чары поднимали,
А также и за упокой.
Все гости выпили чин чином
За процветанье батьки с сыном,
«Ура» крича наперебой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Где естся сытно, там и пьется —
От земляков я так слыхал.
Местечко лакомству найдется;
Эней с друзьями не дремал.
И вправду, гости доказали,
Что толк в житье на свете знали:
За жизнь пилось, за упокой
И за здоровье батьки с сыном,
И «буль-буль-буль», как клин за клином...
Орали все наперебой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Где вкусно естся, там и пьется,
Я так от земляков слыхал;
Местечко в животе найдется,
Эней с друзьями не дремал.
И правда, гости доказали,
Что жизнь они неплохо знали,
Лилася горькая рекой;
В сплошном чаду, в угаре винном
За счастье пили батьки с сыном,
За здравие и упокой.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kde dobré jídlo, tam i pití,
jak staří lidé říkají;
Trojané statečně se sytí
a přetrumfnout se nedají.
Všem dokázali zaslouženě,
že umějí si dávat bene:
živým i mrtvým připili,
na zdraví otce, syna s tchánem —
a glo-glo-glo-glo džbán za džbánem,
až důkladně se opili.

    

21 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці п'яні розбрехались
І чванилися без пуття.
З аркадянками женихались,
Хто так, а хто і не шутя.
Евандр точив гостям розкази,
Хвалив Іраклови прокази,
Як злого Кака він убив;
Якії Как робив розбої,
І що для радости такої
Евандр і празник учредив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци пьяни розбрехалысь
И чванылыся безъ пуття,
Съ Аркадянкамы женыхалысь,
Хто такъ, — а хто и не шутя.
Эвандръ точывъ гостямъ росказы,
Хвалывъ Иракловы проказы,
Якъ злого Кака винъ убывъ;
Якіи Какь робывъ розбои
И що для радосты такой,
Эвандръ и праздныкъ учредывъ.

Примітки: V, 21.
       Частина V стр. 21.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Геркулес (Іракл; Геракл) — один з найулюбленіших античних героїв, син Зевса і Алкмени, дружини Амфітріона, царя Тирінфського. З ім'ям Геркулеса пов'язано безліч подвигів, за які йому було даровано безсмертя, він був узятий богами на Олімп, де став чоловіком Геби (А.). Звільняючи людей від різних бід і страховищ, здійснив дванадцять легендарних подвигів. Один з них — виведення силоміць з підземного царства страшного триголового пса Цербера, що стеріг вхід до пекла, нікого не випускаючи звідти. У своїй травестії Котляревський уподібнює Геракла до героя української народної легенди Марка Проклятого, одначе не називаючи останнього. Марко Проклятий (або Пекельний) теж спустився у пекло, «всіх ортяк порозганяв» і визволив звідти козаків—запорожців. Легенда про Марка Пекельного, — український народний варіант сюжету про великого грішника, а разом з тим і варіант апокрифічного оповідання «Про збурення пекла», — у другій половині XVІІ ст. зазнала віршованої обробки (див.: Українська література 18 ст./ Упоряд. О. В. Мишанич. — К., 1983. — С. 185 — 192). Охвота — старовинний верхній жіночий одяг (див. також коментар: ІІІ, 93; VІ, 20) (С.).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Збрехатибрехати — говорити неправду (СУМ-20).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Как — син Вулкана, велетень, що вивергав вогонь, жив у печері на Авентинському пагорбі і вбивав усіх, хто проходив повз його житла. Був убитий Гераклом за те, що викрав у нього і сховав у себе в печері частину його стада корів (А.).

Іраклови прокази — Евандр розповідає про один з подвигів Іракла (Геракла, Геркулеса), як той убив розбійника — страховисько Кака, що вкрав у нього кілька корів з череди (див.). Подія ця відбулася неподалеку від столиці Евандра — Паллантей. На місці цього подвигу Евандр поставив жертовник на честь Геркулеса (Ш.).

Пуття — щасливі, сприятливі обставини (СУМ-11).

Розбрехатися — ставати дуже говірким, балакучим (СУМ-11).

Чванитися — виявляти пиху; гордитися своєю перевагою в чомусь, вихвалятися ким-, чим-небудь (СУМ-11).

Евандр точив гостям розкази.
Евандр розповідає про один з подвигів легендарного героя Геракла (Іракла), який був здійснений на італійській землі.
На крайньому заході античного світу серед океану був острів Еріф, яким володів Геріон, потвора з трьома тулубами. Після довгої мадрівки Геракл добрався до цього острова і викрав корів Геріона. На зворотному шляху на тому самому місці, де пізніше був заснований Рим, частину корів Геракла викрав велетень Как. Після жорстокого бою велетень був убитий Гераклом. За звільнення країни від злого Кака місцеві жителі установили в себе культ Геракла («Евандр і празник учредив»). Потім цей культ перейняли римляни. На задвірку хропти уклався — задвірок — частина двору позад будинку, хати (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The tipsy Trojans lied a lot
And bragged about their past.
Lured by the matrimony knot,
Some girls were fooled too fast.
Evander told the guests some tales
So fascinating, in details
About the evil Kaka - cattle thief,
Whom Hercules had killed.
Evander, greatly thrilled,
Was honouring it with relief.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Падпіўшы добра, госці сталі
Расхвальваць свой і спрыт і гарт,
І Аркадзянак выглядалі,
Хто так, а хто і не на жарт.
Эвандр расказваў пра паходы,
Хваліў Іраклавы прыгоды,
Як злога Кака знішчыў той;
З такой прыемнае нагоды,
Каб слаўны быў Іракл заўсёды,
Эвандр і баль прызначыў свой.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Прекрачи всякакви прегради
и тук троянската войска,
задяваха аркадки млади,
кой по-сериозно, кой така.
Евандър пак се бе увлякъл
и щедро хвалеше Херакъл
как той сразил злодея Как“,
че вършел гадост подир гадост
и че Евандър взел от радост
та дал гощавка — няма как.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Trojaner, die schon recht besoffen,
Verstrickten sich in Lügerei,
Bedrängten die Arkadierinnen,
Manche zum Spaß, manche im Ernst.
Evandrus lobte vor den Gästen
Die Leistungen von Herkules,
Der dieses Ungeheuer, Cacus,
Des Raubes wegen umgebracht;
Um ihn zu ehren hat Evandrus
Ein großes Freudenfest gemacht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie spici zagadali
I wychwalali się odważnie,
Z Arkadyjkami flirtowali,
Kto żartem, a kto już poważnie.
Ewander wciąż im rozpowiadał,
O Heraklesa czynach gadał,
Jak złego ten Kakusa zgładził;
I jakie Kakus wiódł rozboje,
Że święto z tej radości swojej
Wnet on, Ewander, zaprowadził.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы спьяну разбрехались
И, о прошедшем не грустя,
С аркадянками женихались,
Кто в шутку, кто и не шутя.
Эвандр рассказывал Энею
Про все Геракловы затеи:
Как злого Кака он убил,
Какие Как вершил разбои
И что, глубоко чтя героя,
Эвандр и праздник учинил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы спьяну разбрехались
И, небывальщину плетя,
С аркадянками женихались,
Кто — так, а кто и не шутя.
Эвандр ударился в рассказы
Про Геркулесовы проказы:
Как злого Кака он убил,
Какие Как чинил всем беды
И, в честь Геракловой победы,
Какой устроен праздник был.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы спьяну разбрехались,
Хвалиться стали, чушь плетя,
С аркадянками женихались,
Кто так, а кто и не шутя.
Эвандр развел гостям рассказы;
Иракла восхвалял проказы;
Как злого Кака тот убил,
Какие Как творил разбои
И что, воздав почет герою,
Эвандр и праздник учредил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Спьяна троянцы разбрехались,
И каждый ахинею нес,
С аркадянками женихались,
Кто просто так, а кто всерьез.
Эвандр гостям сплетал рассказы,
Хвалил Геракловы проказы,
Как злого Кака он убил.
Какие Как творил разбои,
И вот в знак мира и покоя
Эвандр сей праздник учредил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Z opičky se pak holedbali
a lhali, až přecházel zrak,
s Arkadskými se namlouvali,
ti vážně, ti zas jenom tak.
Evandr štědře hýřil slovy
a chválil kousky Heraklovy,
když Kaka zkrátil o hlavu;
Kakos byl lupič neurvalý
a za to, že mu napráskali,
Evandr dělá oslavu.

    

22 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Всі к ночі так перепилися,
Держались ледве на ногах;
І на ніч в город поплелися,
Які іти були в силах.
Еней в керею замотався,
На задвірку хропти уклався,
Евандр же в хату рачки ліз;
І там, під прилавком зігнувшись
І цупко в бурку завернувшись;
Захріп старий во ввесь свій ніс.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вси къ ночи такъ перепылыся,
Держалысь ледве на ногахъ;
И на ничъ въ городъ поплелыся,
Яки итты булы въ сылахъ.
Эней въ керею замотався,
На задвирку хропты уклався,
Эвандръ же въ хату рачкы лизъ;
И тамъ пидъ прылавкомъ зигнувшысь,
И цупко въ бурку завернувшысь,
Захрипъ старый во ввесь свій нисъ.

Примітки: V, 22.
          Частина V стр. 22.

Бурка — повстяний (див. повстка) безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі) (СУМ-11, 20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Задвірок — частина двору за будинком, хатою; задня частина двору; мн. місце за дворами, позад будинків, хат (СУМ-20).

Керея — старовинний довгий верхній одяг із відлогою; кобеняк (СУМ-20).

Ледве держатися на ногах — від великої втоми або сп’яніння втрачати рівновагу і здатність нормально рухатися.

Прилавок — частина нерухомої лави в українській хаті під стіною від дверей до кутка (СУМ-11).

Рачки лізти — ледве йти (через сп'яніння, погане самопочуття і т. ін.) (СУМ-11).

Хата — сільський одноповерховий житловий будинок, а також внутрішнє житлове приміщення такого буднику (СУМ-11).

Цупко — туго, щільно обтиснувши, обійнявши кого-, що-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after boozing to excess,
They hardly could remain upright,
And those, who drank a little less,
Could barely trudge to town that night.
Aeneas, in his overcoat,
Sawed wood with his loud throat.
Evander crawled in on all fours
And there beneath a bench
He slept like in a trench
And snored there with full force.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усе пад вечар упіліся,
Ледзь не валіліся ўжо з ног;
І ноччу ў горад папляліся,
Хто дадыбаць, вядома, мог.
Эней дзяружкай абматаўся
І на падворку спаць уклаўся,
Эвандр жа ў хату ракам поўз;
У крук пад лаўкай ён сагнуўся,
Старанна ў бурку загарнуўся,
Захроп, стары, на ўвесь свой нос.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Към полунощ се Тъй оляха,
че страшна дрямка ги обзе;
и към града се запиляха,
които бяха на нозе.
Еней се строполи веднага
и с япанджак заспа на прага,
Евандър вкъщи припълзя,
до пейка някак дотопурка,
под нея сви се в свойта бурка
и вече дремещ, се прозя.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Unmengen hatten sie getrunken,
Der Aufrechtgang fiel manchem schwer,
So schlenderte, wer es noch konnte,
Zum Übernachten in die Stadt.
Aeneas warf den Mantel über
Und schlief schon auf der Schwelle ein,
Evandrus kroch auf allen Vieren
Ins Haus und unter eine Bank,
Und, eingehüllt in seinen Mantel,
Schnarchte aus jedem Nasenloch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do nocy wszyscy tak wgarnęli,
Na nogach ledwo się trzymali;
Do miasta na noc ci pobrnęli,
Co iść sił trochę zachowali.
Eneasz się owinął płaszczem,
W podwórze chrapać się potaszczył,
Ewander zasię wlazł do chaty;
Pod jakąś ławkę tam się zgiąwszy,
Opończą też się owinąwszy,
Zachrapał stary jak z armaty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все к ночи вдосталь накачались,
Черт знает спьяну что плели.
Те, что еще кой-как держались,
Под утро в город побрели.
Эней — тот в свитку завернулся
И на задворках спать приткнулся.
Эвандр же в хату влезть успел,
Под лавку тотчас завалился,
Широкой буркою укрылся
И во всю силу захрапел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все крепко залили за ворот,
Едва держались на ногах.
Эней побрел с Эвандром в город,
Дорогу щупая впотьмах.
Он спать остался на ступеньках,
А царь пополз на четвереньках
И в хате под прилавком лег.
Там было старику вольготно.
Он в бурку завернулся плотно
И захрапел, как только мог.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А к ночи так все нагрузились,
Что все смешалось в головах,
И на ночь в город потащились
Те, кто держался на ногах.
Эней киреей обмотался
И на задворках спать уклался,
Эвандр же в хату раком вполз
И там, под лавкой изогнувшись
И плотно в бурку завернувшись,
Храпел, старик, во весь свой нос.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все к ночи так перепилися,
Что хмель с ног каждого валил,
Иные в город поплелися,
Насколько им хватало сил.
Эней в плащ зябко замотался
И на задворки спать подался;
Эвандр же, хмель переборов,
Влез в избу, в бурку завернулся
И под скамьею растянулся,
Так захрапел, что будь здоров.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Do noci všichni tak se zpili,
že sotva stáli na nohou;
do města si to namířili
a pletli pravou přes levou.
Aeneas do pláště se sbalil,
spal na dvorku — tam, kde se svalil;
Evandr lezl po čtyřech,
a jakmile byl ve světnici,
hned zalezl si pod lavici
a už tam chrápal jako měch.

    

23 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як ніч покрила пеленою
Тверезих, п'яних — всіх людей,
Як хріп Еней од перепою,
Забувши о біді своєй,
Венера без спідниці, боса,
В халатику, простоволоса,
К Вулкану підтюпцем ішла;
Вона тайком к Вулкану кралась,
Неначе з ним і не вінчалась,
Мов жінкой не його була.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ ничъ покрыла пеленою
Тверезыхъ, пьяныхъ, — всихъ людей;
Якъ хрипъ Эней одъ перепою,
Забувшы о биди своей,
Венера безъ спидныци, боса,
Въ халатыку, простоволоса,
Къ Вулкану пидтюпцемъ ишла;
Вона тайкомъ къ Вулкану кралась,
Ниначе зъ нымъ и не винчалась,
Мовъ жинкой не його була.

Примітки: V, 23.
       Частина V стр. 23.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Пелена — суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків (СУМ-11).

Підтюпцем — дрібними швидкими кроками (СУМ-11).

Простоволоса — з непокритою головою (СУМ-11).

Спідниця — жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And when the darkness covered tight
All people - sober and inebriated,
And while Aeneas snored that night,
And from the drunkenness recuperated,
His mother, barefoot, without skirt,
In gown, bareheaded and without a shirt,
Was on her way to Vulcan on a run.
She wished her visit be unseen,
As if the two have never been
A married couple with a son.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як ахінула ноч імглою
Цвярозых, ш'яных — абы-дзе,
Як хроп Эней ад перапою,
Забыўшы аб сваёй бядзе,
Венера бегла да Вулкана,
Як быццам з ім і не вянчана,
Ягонай жонкай не была;
Яна ў халаце, без спадніцы,
Хадою грэшніцы-блудніцы
Крадком на цыпачках ішла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А щом нощта покри за кратко
и трезвен, и пиян с воал,
и наш Еней захърка сладко,
забравил своя тежък хал —
Венера без пола и боса,
с халатче само, буйнокоса
се запрокрадва към Вулкан;
като че ли тя беше друга,
а не самата му съпруга
и с нея той не е венчан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Nacht fiel über die Menschen, -
Ob nüchtern sie, oder im Suff, -
Und als Aeneas friedlich schnarchte,
Vergessend alle seine Qual, -
Lief Venus ohne Rock und barfuß,
Im Umhang nur, das Haar gelöst,
In großer Eile zu Vulcanus;
Sie schlich sich heimlich zu ihm ein,
Als wäre sie nicht seine Gattin,
Als wäre er nicht ihr Gemahl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy noc przykryła aż do świtu
Pijanych, trzeźwych — wszystkich ludzi
I gdy Eneasz chrapał spity,
O swych nieszczęściach nie marudził,
To Wenus bez spódnicy, bosa,
W chałacie, nie przykrywszy włosów,
Truchtała szybko do Wulkana;
Do niego tajnie się skradała,
Jak gdyby ślubu z nim nie brała,
Nie była żoną ukochaną.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лишь ночь покрыла пеленою
И трезвый люд и выпивох,
Лишь захрапели с перепою
Эней с дружиною пройдох,
Венера собралась в дорогу —
Простоволоса, босонога,
С Олимпа в темноте сошла.
Она тишком к Вулкану кралась,
Как будто с ним и не венчалась,
Женой как будто не была.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Окутал сумрак пеленою
Равно и трезвых и хмельных.
Троянцы спали с перепою,
Забыв о горестях своих.
Венера, соскочив с полатей,
Простоволосая, в халате,
К Вулкану кралась босиком,
Как будто с ним и не венчалась,
А скрытно по ночам встречалась
И в кузню бегала тайком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Когда покрыла пеленою
Ночь трезвых, пьяных — всех людей,
Когда, храпя от перепою,
Беды не вспоминал Эней,
Венера без юбчонки, босой,
В халатике, простоволосой
К Вулкану кинулась рысцой.
Она тайком к Вулкану кралась,
Как будто с ним и не венчалась
И не была его женой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Лишь ночь покрыла землю тьмою,
Хмельных и трезвых — всех людей,
Когда Эней дрых с перепоя,
Не помня о беде своей,
Венера, чуть ли не нагая,
Простоволосая, босая,
Тихонько, будто смущена,
Тайком к Вулкану пробиралась,
Как-будто с ним и не венчалась,
И не была его жена.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když noc pak zahalila zemi
a vložila sen do všech čel;
když Aeneas spal natrunčený
a na svou smůlu zapomněl,
Venuše bez sukně a bosa,
jen v župánku a prostovlasá,
se k Vulkánovi plížila,
tak tiše, celá vylekaná,
jako by byla neprovdaná
a jeho ženou nebyla.

    

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 24.

Highslide JS
О. Довгаль. Частина IV, строфа 24.

24 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А все то хитрость єсть жіноча,
Новинкою щоб підмануть;
Хоть гарна як, а все охоча
Іще гарнійшою щоб буть.
Венера пазуху порвала
І так себе підперезала,
Що вся на виставці була;
Косинку нарошно згубила,
Груднину так собі одкрила,
Що всякого б з ума звела.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А все то хытрость есть жиноча,
Новынкою щобъ пидмануть;
Хоть гарна якъ, а все охоча
Ище гарнійшою щобъ буть.
Венера пазуху порвала,
И такъ себе пидперезала,
Що вся на выставци була;
Косынку нарошно згубыла,
Грудныну такъ соби одкрыла,
Що всякого бъ зъ ума звела.

Примітки: V, 24.
         Частина V стр. 24.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Згубити, губити — забуваючи, залишаючи і т. ін. що-небудь, втрачати його (СУМ-20).

Підперезатися — затягуватися, підв'язуватися (звичайно по талії) ременем, поясом і т. ін.; накладати на себе ремінь, пояс і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

It's all the female trick:
In order to seduce with something new,
Although she's beautiful and chic,
She could not overdo.
She tore the front part of her shirt
And put around herself a girt
That she would not look corny.
She showed her tits
To make a man forsake his wits
And make him lewd and horny.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А ў гэтым хітрасці жаночай
Сэнс — каб навінкай ашукаць;
Хоць, пекная, а толькі хоча
Яна яшчэ пякнейшай стаць.
Венера пазуху парвала
І так спакусна выглядала,
Раскрытай ледзь не дагала, —
Касынку быццам бы згубіла
І гэтак грудзі агаліла,
Што ў грэх бы кожнага ўвяла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Хитруват пустите женички,
все гледат да ни метнат те;
уж хубавица, пък пред всички
да е по-кипра и се ще...
Венера с кърпа изтървана
тъй бе препасала колана,
тъй бе разголила гърди,
тъй бе си ризата съдрала,
че просто бе на показ цяла —
направо да те подлуди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Mit etwas Neuem aufzuwarten
Bleibt ewig eine Weiberlist,
Sie möchte, mag sie noch so schon sein,
Jederzeit doch noch schöner sein.
Venus hat ihr Gewand gerissen
Und sich gegürtet in der Art,
Daß Manches sie zur Schau getragen.
Mit Absicht loste sie den Zopf,
Darauf entblößte sie den Busen,
Verwirrend war's für jeden Mann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To wszystko chytrość jest kobieca,
Ażeby nowym czymś podkusić;
Choć ładna jest, ją myśl podnieca,
Że być ładniejszą jeszcze musi.
Pazuchę Wenus zdarła całą
I tak już siebie podwiązała,
Że cała była obnażona;
Umyślnie chustkę też zgubiła,
A dekolt sobie tak odkryła,
Że każdy by z miłości płonął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Таким весь век одна забота,
Чтоб нас вернее подманить;
Хоть и красива, а охота
Еще милей и краше быть.
Венера пазуху порвала
И так шнурочком подвязала,
Чтобы видней краса была;
Косынку будто позабыла
И грудь так ловко приоткрыла,
Что всякого б с ума свела.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На то и женская уловка,
Чтоб нас новинкой приманить:
Куда как хороша плутовка,
А ей охота — краше быть!
Венера устремилась к мужу.
Все прелести у ней наружу.
Косынку сорвала сама,
Обтянут стан донельзя, ворот
Чуть не до пояса распорот.
Кто поглядит — сойдет с ума.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все это женская забота,
Новинкою чтоб подманить;
Хоть хороша, а все охота
Еще бы лопригожей быть.
Венера пазуху порвала,
А пояс так свой подвязала,
Чтоб напоказ краса была.
Косынку вроде позабыла,
А грудь настолько приоткрыла,
Что каждого б с ума свела.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ведь женская всё хитрость это,
Новинкой чтобы соблазнить,
Хоть и красива — лучше нету,
А хочется красивей быть.
Венера пазуху порвала
И поясочком так связала,
Что вся на выставке была.
Косынку с шеи обронила
И грудь свою так приоткрыла,
Что всякого б с ума свела.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To všechno jsou jen ženské svody,
jak muže k sobě přivábit;
ač hezká je a podle módy,
chce každá ještě hezčí být.
Svou košili si potrhala
a tak se svůdně přepásala,
by mohla všechno vyložit;
šáteček s hlavy upustila
a prsa celá odhalila,
že každého by fantas chyt.

    

25 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вулкан-коваль тогді трудився,
Зевесу блискавку ковав.
Уздрів Венеру, затрусився,
Із рук і молоток упав.
Венера зараз одгадала,
Що в добрий час сюди попала,
Вулкана в губи зараз черк;
На шию вскочила, повисла,
Вся опустилась, мов окисла,
Білки під лоб — і світ померк.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина V, строфа 25.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вулканъ коваль тогди трудывся,
Зевесу блыскавку ковавъ.
Уздривъ Венеру, затрусывся,
Изъ рукъ и молотокъ упавъ.
Венера заразъ одгадала,
Що въ добрый часъ сюды попала,
Вулкана въ губы заразъ черкъ;
На шыю вскочыла, повысла,
Вся опустылась, мовъ окысла,
Билкы пидъ лобъ, — и свитъ померкъ.

Примітки: V, 25.
         Частина V стр. 25.

Білки — білі опуклі оболонки очей (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Затруситися — затремтіти, затрястися від якого-небудь почуття (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Коваль — майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети (СУМ-20).

Молоток — ручний інструмент у формі металевого або дерев'яного бруска, насадженого під прямим кутом на держак, що слугує для забивання чого-небудь, завдавання ударів по чому-небудь (СУМ-20).

Одгадативідгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Окисати — становиться вялым, бездеятельным (Є.). Зомлівати — непритомніти; мліти (СУМ-20).

Черк — чмокъ (Г.), поцілунок.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She found old Vulcan very busy,
He forged a lightning flash for Zeus.
On seeing her, the smith got dizzy,
The hammer fell, his mind became diffuse
She thought with great delight,
The moment was just right.
She touched his lips as a prelim
And then embraced his neck,
And hung on him just like a wreck,
His eyes rolled up, the world grew dim.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан у кузні бліскавіцы
Зевесу ў гэты час каваў.
Венеру ўбачыў без спадніцы,
Затросся, молат з рук упаў.
Венера сэрцайкам адчула,
Што ў зручны момант заглянула,
Вулкана ў губы тут жа цмок;
Рукамі шыю абхапіла,
Бялкі, самлеўшы, закаціла
Пад лоб — і памуціўся зрок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вулкан се трудеше тогава —
ковеше мълния за Зевс.
Видя я, стресна се, не шава,
чука си изтърва в несвест.
Венера тутакси отгатна —
нощта ще е благоприятна,
и право по устата — мляс!
И на врата му тя увисна,
отпадна, сякаш се разкисна,
очи подбели — уж от страст.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vulcanus war damit beschäftigt
Blitze zu Schmieden für Gott Zeus,
Doch als er Venus so erblickte,
Fiel ihm der Hammer aus der Hand.
Und Venus hat sofort begriffen,
Daß sie zur rechten Zeit erschien.
Sie küßte ihn heiß auf die Lippen,
Dann warf sie sich ihm an den Hals
Und blieb dort hangen, unbeweglich,
Die Augen himmelwärts verdreht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wulkan — kowal pracę lubiąc,
Kuł dla Zeusa błyskawicę.
Az zatrząsł się i młotek zgubił,
Gdy Wenus ujrzał wtem w kuźnicy.
A ta się zaraz domyśliła,
Że w dobrą chwile tu trafiła,
Wulkana w mig pocałowała;
Skoczyła mu na szyje, zwisła,
Osłabła całkiem, jakby skisła,
A w oczach wszystko pociemniało.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Кузнец Вулкан в тот час трудился,
Зевесу молнию ковал.
Он на Венеру так воззрился,
Что молоток из рук упал.
Венера сразу угадала,
Что в добрый час сюда попала,
Вулкана смаху в губы чмок;
На шее у него повисла,
Растаяла как воск, раскисла;
Вулкан, бедняга, сразу взмок,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кузнец Вулкан, суровый с виду,
Ковал для Зевса молний пук,
Но задрожал, узрев Киприду,
И молот выронил из рук.
Венере мигом стало ясно,
Что потрудилась не напрасно.
Она Вулкана в губы — чмок!
На шею кинулась, повисла,
Отяжелела и раскисла.
Глаза уперла в потолок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тогда Вулкан трудился в меру,
Для Зевса молнию ковал;
Затрясся, увидав Венеру,
И молоток из рук упал.
Венера сразу отгадала,
Что в добрый час к нему попала;
Вулкана с ходу в губы чмок,
На шею кинулась, повисла,
Обмякла, будто вся, раскисла,
Белки под лоб — и взор поблек.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вулкан-кузнец тогда трудился,
Он Зевсу молнию ковал,
Узрев Венеру, сил лишился,
И молоток из рук упал...
Венера сразу угадала,
Что в добрый час сюда попала,
Вулкана в губы только черк;
За шею обняла, повисла,
Вдруг обессилела, раскисла;
В глазах Вулкана свет померк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Vulkán, kovář, právě koval
blesk Diovi, kladivem bil.
Zachvěl se, když ji zpozoroval,
kladivo z rukou upustil.
Tu Venuše hned pochopila,
že v pravý čas se natrefila,
Vulkána na rty líbá hned;
na hruď mu klesla bledá celá
a bělmo vzhůru obracela,
zatměl se před ní celý svět.

    

26 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже Вулкан розм'як, як кваша,
Венера те собі на ус;
За діло, ну! — бере, бач, наша!
Тепер під його підоб'юсь:
«Вулкасю милий, уродливий!
Мій друже вірний, справедливий!
Чи дуже любиш ти мене?»
«Люблю, люблю, божусь кліщами,
Ковадлом, молотом, міхами,
Все рад робити для тебе».

 

Highslide JS
М. Левицький. Частина V, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже Вулканъ розмьякъ, якъ кваша,
Венера те соби на усъ:
За дило ну! — бере, бачъ, наша!
Теперъ пидъ його пидобьюсь:
«Вулкасю мылый, уродлывый!
«Мій друже вирный, справедлывый!
«Чи дуже любышъ ты мене? —
«Люблю, люблю, божусь клищамы,
«Ковадломъ, молотомъ, михамы,
«Все радъ робыты для тебе.»

Примітки: V, 26.
         Частина V стр. 26.

Божитися — говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Кваша — страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю (СУМ-20). Колись одна з популярніших страв («борщ, каша, третя кваша»). «Взяти житнього борошна, гречаного і солоду, висипати в діжечку, розмішати горячою водою (але не кип'ятком), дати півгодини або годину побродити; добре закип'ятити другу воду і розводити на смак, щоб було рідше або густіше, хто як любить; поставити на печі на тепле, щоб прийняло кислоту, тоді варити в горшку і подавати» (М. — С. 156). В квашу також часто кладуть для смаку і гостроти сушені груші, сливи чи якісь інші фрукти (С.). Тут у порівнянні.

Ковадло — залізна або сталева підставка певної форми, на якій обробляють метал, кують металеві вироби (СУМ-20).

Міх — обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовують у ковальському, склоробному виробництві для роздмухування вогню (СУМ-20).

Молот — великий молоток для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. (СУМ-20).

На ус мотати — брати до уваги; примічати (СУМ-11).

Наша бере — ми перемагаємоі (СУМ-11).

Прилабузнитися — те саме, що підлабузнюватися — підлещуючись, загравати з ким-небудь, залицятися до когось (СУМ-11).

Уродливий вродливий (уродливий) — який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Now, Vulcan was soft like wet clay.
That's what I, Venus, need.
It's time! And that's the way!
He must go where I lead.
"My sweetheart, handsome and august!
My comrade true and just!
How much do you love me?"
"I do a lot! I swear by these new tongs!
By hammers, anvil and these prongs!
I'll do for you what it might be."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан размяк, як сыракваша,
Венера ліпне да яго.
За справу, ну! — бярэ, бач, наша!
Цяпер даб'юся я ўсяго:
«Вулкасю любы мой, прыгожы!
Мяне кахаеш ты? Ці, можа,
Больш не кахаеш ты мяне?»
«Люблю, бажуся ў тым кляшчамі,
Кавадлам, молатам, мяхамі,
Зраблю, што хочаш, для цябе».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вулкан като тесто омекна —
Венера му е на врата.
— Е, хайде — нашата си рекна, —
сега на пръст ще го въртя.
— Вулкане, верни друже мили,
обичаш ли ме с всички сили,
все тъй ли в теб гори любов"...
— Обичам те, кълна се в мяха,
в чука, в клещите — без уплаха
за теб на всичко съм готов!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So weich wie Brei wurde Vulcanus,
Als Venus sich herangemacht.
Und nun, zur Sache! - meint die Schöne, -
Jetzt krieg ich ihn bestimmt herum:
"Mein Vulcanchen, schöner, geliebter,
Du ehrlicher und treuer Freund!
Sag, liebst du mich auch wirklich?"
"Ich liebe dich so brennend, heiß,
Ich schwör's beim Hammer, Amboß, Zange,
Tu für dich alles, was du willst."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Już Wulkan rozmiękł niczym kasza,
A Wenus sobie to karbuje.
Do dzieła nuże! — dobra nasza!
Na swoje ja go nakieruję:
"Wulkańciu miiy, urodziwy!
Mój druhu wierny, sprawiedliwy!
Czy kochasz mocno mnie, namiętnie?"
"O, kocham, klnę ci się kleszczami,
Kowadłem, młotem i miechami;
Dla ciebie wszystko zrobię chętnie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там совсем размяк. Венера
Мотает все себе на ус:
Пора! За дело! Для примера
Теперь я за него возьмусь:
"Вулканчик, милый мой, красивый,
Дружок мой верный, справедливый,
Скажи мне; любишь ли меня?" —
"Люблю, люблю, божусь клещами,
Кувалдой, молотом, мехами —
Все рад я сделать для тебя".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вулкан и сам размяк, что кваша.
Венера — ну мотать на ус:
Скорей на приступ! Ломит наша!
К нему теперь я подобьюсь.
«Вулканчик, миленький, красивый,
Мой друг надежный, справедливый,
Ты крепко любишь ли меня?»
— «Люблю со всей сердечной страстью,
Клянусь тебе кузнечной снастью!» —
Сказал поспешно бог огня.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вулкан расплылся, как опара,
Она мотает все на ус:
За дело. Ну! Поддам я жару;
Теперь к нему-то подкачусь!
«Вулканчик, миленький, красивый,
Мой друг вернейший, справедливый!
Ты крепко любишь ли меня?»
«Люблю, люблю, клянусь клещами,
Кувалдой, молотом, мехами.
На все готов я для тебя!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вулкан размяк совсем, как кваша,
Венера то себе на ус;
А ну, смелее! берет наша,
Я от него всего добьюсь:
«Вулкасик, милый мой, красивый,
Мой друг надежный, справедливый,
Ты крепко любишь ли меня?»
«Люблю, люблю, клянусь клещами,
Мехами, горном, молотками,
Готов все сделать для тебя».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Už Vulkán změkl jako kaše
a Venuše to dobře ví.
Do toho! — Vítězství je naše!
a hned se k němu lichotí:
„Vulkánku drahý, krásný, milý,
ty mužíčku můj spravedlivý,
pověz mi, máš mě hodně rád ?“
„Mám — přísahám to při kladivu,
za svědka beru kovadlinu,
udělám, co si budeš přát.“

    

27 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І прилабузнивсь до Киприди,
Як до просителя писець.
Їй корчив разні милі види,
Щоби достать собі ралець.
Венера зачала благати
І за Енеєчка прохати,
Вулкан йому щоб допоміг:
Енеєві зробив би збрую
Із сталі, міді — золотую,
Такую, щоб ніхто не зміг.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 26.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И прылабузнывсь до Кипрыды,
Якъ до просытеля пысець.
Йій корчывъ разни мыли выды,
Що бы достать соби ралець.
Венера зачала благаты
И за Энеечка прохаты,
Вулканъ йому щобъ допомигъ:
Энееви зробывъ бы збрую
Изъ стали, миди, — золотую
Такую, щобъ нихто не змигъ.

Примітки: V, 27.
       Частина V стр. 27.

Благати — наполегливо, невідступно, ласкаво просити (СУМ-11).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Змогти — мати змогу, бути спроможним що-небудь робити (СУМ-20).

Ралець — подарунок, приношення (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He praised her, begging for her graces,
Just like a scribe accosts a supplicant -
And made all kinds of faces.
In his pursuit, he was so adamant.
Now Venus begged her lover
To help her boy recover
His lost position. Her dear son,
Aeneas, needed arms beyond compare,
From copper, steel, gold and whate'er
To be unbeatable by anyone.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан ласкавым быць стараўся,
Нібы з прасіцелем пісец, —
Ад жонкі ласкі дамагаўся
Жаночай майстар-маладзец.
Венера за Энея дужа
Прасіла дарагога мужа,
Каб той у горы дапамог:
Каб зброю выкаваў такую
Са сталі, з медзі, залатую,
Каб сына Турн не перамог.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И се осука о Киприда,
тъй както писар о ищец,
и почна свойто да ожида,
нетърпелив като жребец.
Венера тук го начоголи
и почна за Еней да моли,
да му помогне пан Вулкан:
да му направи тъй нещата
от мед, стомана — и с позлата,-
неуязвим да бъде в бран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schlich heran zur Cytherea
Und schmeichelte ihr wie ein Hund,
Machte ihr viele Komplimente,
Wollte verdienen seinen Lohn.
Venus begann sofort zu betteln
Und flehte seine Hilfe an,
Daß er Aeneas unterstütze
Und solche Waffen für ihn macht,
Aus lauter Stahl, aus Gold und Kupfer,
Daß niemand ihn besiegen kann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przykleił się do Wenus swojej,
Jak pisarzyna do petenta.
I do niej słodkie miny stroił,
By nie być w łaskach pominiętym.
Tu Wenus jego zagadnęła,
Za Eneasza błagać jęła,
By Wulkan pomógł mu, biednemu:
Eneaszowi zrobił oto
Ze stali zbroje, z miedzi, złota
I taką, by nikt przebić nie mógł.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вулкан к Киприде подольщался,
Как бы к просителю писец,
Ей угодить во всем старался,
Вконец размяк хромой кузнец.
Его Венера ублажала
И между делом хлопотала,
Чтобы Энею он помог:
Сковал оружье боевое
Из меди, стали — да такое,
Чтоб сын врагов осилить смог.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хитрец к Венере с миной сладкой
Прильнул умильно, не дыша —
Так льнет к просителям украдкой
Писец, чернильная душа.
Венера начала мздоимца
Молить за своего любимца:
«Энею моему, Вулкась,
Доспехи скуй из меди, стали, —
Ни меч, ни пуля чтоб не брали, —
И чистым золотом укрась!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вулкан, к Киприде подольщаясь
Так, как к просителю писец,
Ей рожи корчил, умиляясь —
На дар надеялся, хитрец.
Его Венера умоляла
И за Энея хлопотала,
Чтоб сам Вулкан ему помог:
Сковал доспехи боевые
Из стали, меди, золотые,
Чтоб лучших бы никто не смог.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И подольщаться стал к Киприде
Он, как к просителю писец,
Старался быть в приятном виде
Перед богинею кузнец.
Его просить Венера стала
И, чуть не плача, умоляла,
Чтоб он в одном лишь ей помог —
Доспехи выковал Энею,
Чтоб был он всех врагов сильнее
И одержать победу мог.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A lichotil se ke své paní
jak ke klientu advokát.
Milostné oči dělal na ni,
by dopřála mu, co má rád.
Venuše sladce žadonila,
za Aeneušku poprosila,
aby mu Vulkán pomáhal;
by ukoval mu zbraně skvělé,
tak, aby všechny nepřátele
vždycky a všude přemáhal.

    

28 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Для тебе? — ох, моя ти плітко! —
Вулкан задихавшись сказав. —
Зроблю не збрую, чудо рідко,
Ніхто якого не видав;
Палаш, шишак, панцир зо щитом,
Все буде золотом покрито,
Як тульськії кабатирки;
Насічка з черню, з образками,
І з кунштиками, і з словами,
Скрізь будуть брязкальця, дзвінки».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Для тебе? — охъ моя ты плитко!
Вулканъ задыхавшысь сказавъ:
«Зроблю не збрую, чудо ридко,
«Нихто якого не выдавъ;
«Палашъ, шышакъ, панцырь со щытомъ,
«Все буде золотомъ покрыто,
«Якъ Тульскіи кабатырькы;
«Насичка съ черню, съ образкамы
«И зъ кунштыкамы и зъ словамы,
«Скризь будуть брязкальця, дзвинкы.»

Примітки: V, 28.
       Частина V стр. 28.

Брязкальце — зменшене до брязкало — брязкуча прикраса (СУМ-20).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Кабатирка табакерка — коробочка для тютюну, перев. нюхального (СУМ-20).

Кунштик — зменш.-пестл. до куншт — малюнок, картинка (СУМ-20).

Насічка — висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси (СУМ-20).

Образокзменш. до образ — те саме, що ікона (СУМ-11).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Чернь — сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. // Художня обробка металу, при якій гравійований на ньому малюнок заповнюється таким сплавом. // Гравіювання, декоративне оздоблення, візерунки, нанесені таким способом на металеву поверхню виробу (СУМ-11).

Шишак — старовинний військовий металевий шолом з вістрям, на кінці якого була невелика кулька (шишка) (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Насічка з черню, з образками і далі.
Образки і кунштики — картинки, якими майстри прикрашали вояцький обладунок. Робили також різні написи: родові та вояцькі титули воїна, власне ім'я меча, щита, рога, бойові девізи та ін. Тут бачимо травестійне обігрування, змішування прикрас на стародавній, середньовічній та тогочасній зброї. На завершення — ще й брязкальця та дзвінки, доречні на кінській збруї, дитячих іграшках, але не на спорядженні воїна (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"My little roach, so full of charms!"
He breathed: "For such a customer,
I'll make fine supernatural arms,
Not seen yet anywhere;
Protected from destructive rust,
They'll have a golden crust.
The Tula snuff-box is like that:
With notches and vignettes,
Historic sceneries and silhouettes,
Some will be clinking and the others flat."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Я ўсё гатоў зрабіць! — шчаслівы
Вулкан-каваль адказваў ёй. —
Не зброю выкую, а дзіва,
Яшчэ не бачыў свет такой;
Зраблю, каб бліскавіцай ззялі
Палаш, клінок з адменнай сталі
І шчыт з адлівам залатым,
І моцны панцыр адмысловы:
Малюнкі розныя і словы
Малітвы высеку на ім».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— За тебе ли? Ох, мила птичко —
Вулкан задъхано поде, —
не броня — чудо! Всичко, всичко,
кой друг това ще му даде?
Тесак и панцир, щит и каска,
от злато всичко по да бляска,
гравирано и с писмена
подобно тулска табакера;
със завъртулки по чембера,
с дрънкулчици — хубавина...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Für dich? - Ach, du mein süßes Täubchen! -
Versprach Vulcanus atemlos, -
Nicht Waffen, sondern wahre Wunder
Vollbringe ich, die keiner sah.
Ein Schwert, ein Helm, ein Schild und Harnisch,
Alles mit reinem Gold besetzt,
Fein wie der Tüll auf Tabaksdosen,
Graviert mit Silber und verziert
Kunstvoll mit Bildern und mit Worten,
Überall Glöckchen und viel Schmuck."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Dla ciebie? — och, ty moja rybko! —
Zdyszany Wulkan jej powiedział. —
Wykonam cudo — zbroję szybko,
I jakiej nikt nie widział w świecie;
Wraz pancerz z tarczą, szyszak, pałasz,
Jak tabakierki tulskie, cała
Pokryta złotem zbroja będzie;
Nacięcia z czernią, obrazkami
I z kunsztynkami, napisami,
Dam brzękadełka, dzwonki wszędzie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Все для тебя сварганю живо, —
Вулкан, пыхтя, ей отвечал, —
Оружье сделаю на диво,
Никто такого не видал.
Шишак, палаш и щит покрою
И позолотой и резьбою,
Как старой Тулы мастера;
Насечку выбью, украшенья,
Звоночки, хари, изреченья —
Останься только до утра".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ох, для тебя, моей утехи, —
Вулкан с одышкой молвил так, —
На диво сделаю доспехи:
Палаш, и панцирь, и шишак.
Щит супротив клинков рутульских,
Не хуже табакерок тульских,
Покрою золотом я сам;
Там будет и насечка с чернью
(Фигурки, притчи, изреченья)
И побрякушка по краям».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да для тебя, моя услада! —
Вулкан, запыхавшись, сказал: —
Скую доспехи я, что надо,
Никто таковских не видал.
Палаш, шишак и щит с бронею —
Все чистым золотом покрою,
Как ларчик тульских мастеров;
С насечкой чернью, с образками
И со словами, с завитками,
Кругом навешаю звонков».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Да для тебя, моей утехи, —
Вулкан, как мех дыша, сказал, —
Я чудо сделаю доспехи,
Каких не видел Марс в глаза.
Меч, панцирь, щит и шлем пернатый
Украшу золотом богато,
Не хуже тульских кузнецов,
Насечку сделаю словами,
С рисунками и образками,
И нацепляю бубенцов».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Pro tebe? Ach, ty zlato moje!“
pan Vulkán udýchaně děl,
„vyrobím kouzlo místo zbroje,
jaké svět dosud neviděl;
štít, palaš, helma, pancíř — pane,
vše bude zlatem obkládané
jak tulské pouzdro na tabák;
tepání v černí s ptáky, s kvítím,
se slovy, vzory, vzácným rytím,
přecházet bude sluch i zrak.“

    

29 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А що ж, не так тепер буває
Проміж жінками і у нас?
Коли чого просити має,
То добрий одгадає час
І к чоловіку пригніздиться,
Прищулиться, приголубиться,
Цілує, гладить, лескотить,
І всі сустави розшрубує,
І мізком так завередує,
Що сей для жінки все творить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А щожъ, не такъ теперъ бувае
Промижъ жинкамы и у насъ?
Колы чого просыты мае,
То добрый одгадае часъ
И къ чоловику прыгниздытся,
Прыщулытся, прыголубытся,
Цилуе, гладытъ, лескотытъ,
И вси суставы розшрубуе,
И мизкомъ такъ завередуе,
Що сей для жинкы все творытъ.

Примітки: V, 29.
         Частина V стр. 29.

Завередувати — почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи (СУМ-11).

Голубити — виявляти ніжність, ласку; пестити (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні особа жіночої статі; протилежне чоловік (СУМ-20).

Лескотать лоскотати — приємно збуджувати, тішити (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Одгадативідгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Розшрубить шрубувати — загвинчувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And what about the women here?
She chooses the befitting time,
Without a hint to domineer,
She'll do a pantomime,
And, like a cherubim,
She'll snuggle tenderly to him.
She knows what she requires;
She'll kiss, and tickle, and caress,
And unobtrusively press
Until she gets what she desires.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хіба не так цяпер бывае
Паміж жанчынамі і ў нас?
Калі патрэбу жонка мае
У чым, дык знойдзе зручны час
Да мужа сэрцам прытуліцца,
Каб цалавацца, галубіцца,
Не шкадаваць пяшчотных слоў,
І так раз'юшыць, так узбудзіць,
І так мазгі закаламуціць,
Што той зрабіць усё гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Какво, нима така не става
с жените често и у нас!
Щом нещо трябва им — тогава
издебнат ловко сгоден час
и към мъжете се притиснат,
и галят се, и ги разкиснат
с целувки, с ласки, с кръшен смях,
и тъй разкършат ги, горките,
и тъй размътят им главите,
че всичко правят те за тях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was soll's, ist es denn nicht viel anders
Unter den Frauen auch bei uns?
Wenn sie etwas erreichen möchte,
Wählt sie den günstigsten Moment,
Um an den Mann sich anzuschleichen,
Ihn zu umarmen, schön zu tun,
Sie küßt ihn, streichelt ihn und schmeichelt,
Bis gänzlich ihn die Kraft verläßt
Und seine Sinne völlig schwinden,
Zu allem ist er dann bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A cóż, czy nie tak często teraz
I u nas bywa z żoneczkami?
Gdy o coś prosić ma, to nieraz
Odgadnie chwilę nad chwilami
I wraz do męża się przytuli,
Przywierci się, przysiądzie czule,
Całuje, głaszcze go, łaskocze
I wszystkie stawy rozśrubuje,
I mózgiem tak już pokieruje,
Że wszystko zrobi jej ochoczo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сказать по правде, так бывает
Нередко и теперь у нас:
Коль баба что достать желает,
То, хитро выждав добрый час,
И так и эдак подольстится,
Под самым сердцем притулится,
Целует, гладит — и простак
Во всех суставах разомлеет,
Ума лишится, очумеет
И не откажет ей никак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Кто станет осуждать Венеру?
Все жены так морочат нас.
Иная, по ее примеру,
Для просьбы выбрав добрый час,
К супругу на колени вскочит,
Целует, ластится, щекочет,
Голубит, гладит, жмется, льнт,
Лепечет: «Родненький, красавчик...»
И, каждый развинтив суставчик,
По-свойски дело повернет.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Не так ли и теперь бывает
Промежду женами у нас?
Коль попросить что пожелает,
То подгадает добрый час
И к муженечку примостится,
Подластится и притулится,
Целует, гладит, лебезит,
Аж все суставы разомлеют,
Так задурить башку сумеет,
Что тот для женки все творит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А что, не так теперь бывает
Между супругами у нас?
Когда жена что затевает,
То выберет удобный час,
Подсядет к мужу, обнимает,
Целует, гладит и ласкает,
И так его разбередит,
Распарит мужу так суставы,
Любовной в кровь вольет отравы,
Что для нее он все творит.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Nu, není tohleto trik známý
a nezažil jej každý z vás?
Když na nás žena něco mámí,
tak odhadne vždy správný čas
a pak se k muži sladce tulí,
přitiskne, laská, pusu špulí,
mazlí se, hladí, zulíbá
tak, až mu ve všech kloubech praská,
až mozek zamlží mu láska
a on, co chtěla, vše jí dá.

    

30 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера, в облако обвившись,
Махнула в Пафос оддихать,
Од всіх в світелці зачинившись,
Себе там стала розглядать.
Краси пом'яті розправляла,
В волоссі кудрі завивала,
Ну п'ятна водами мочить.
Венера, як правдива мати,
Для сина рада все оддати,
З Вулканом рада в кузні жить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера въ облако обвывшысь,
Махнула въ Пафосъ отдыхать,
Одъ всихъ въ свителци зачынывшысь,
Себе тамъ стала розглядать.
Красы помьяти росправляла;
Въ волосси кудри завывала,
Ну, пьятна водамы мочыть.
Венера, якъ правдыва маты,
Для сына рада все отдаты,
Зъ Вулканомъ рада въ кузьни жыть.

Примітки: V, 30.
       Частина V стр. 30.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Зачинятися — лишатися на самоті, уникати інших, закрившись, замкнувшись де-небудь (СУМ-20).

Кузьня — майстерня, де обробляють метал куванням (СУМ-20).

Пафос — місто на острові Кіпрі, де був славнозвісний храм Афродіти (Венери), осередок культу богині (С.).

Правдивий — справжній, явний (СУМ-11).

Світелка — невелика світлиця; світлиця — чиста, світла, парадна кімната в будинку (СУМ-11). Чиста, світла, парадна кімната у хаті; кімната, де приймали гостей, збиралася вся родина, відбувалися сімейні урочистості, звідки проводжали рідних у далеку дорогу і в останню путь (Ж.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Enveloped in a cloud,
The goddess sped to recreate
In Pathos, to unshroud
And check her body's state.
She checked her dress and underwear,
And curled her tousled hair.
Then washed the telltale spots.
The goddess, being a good mum,
Was willing to succumb
To anyone to help Aeneas fight the plots.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера ў хмару захінула
Свой стан і — на спачын хутчэй
У Пафас, за сабой замкнула
Святліцу ад чужых людзей.
Вадою плямы з твару змыла,
Завіўку модную зрабіла,
Каб яшчэ больш прывабнай быць.
Для сына што не зробіць маці, —
Венера рада ўсё аддаці,
З Вулканам рада ў кузні жыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера с облак се загърна,
отиде в Пафос, у дома,
и ключа врътна, щом се върна,
и заоглежда се сама.
Бе изпомачкана, горката,
щом пооправи си косата,
чернилката изтри с парцал.
Венера — всичко тя би дала,
в ковачницата би живяла,
синът и само да е цял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Venus verschwand in einer Wolke
Und flog nach Pathos, auszuruhn;
Sie schloß sich ein in einem Zimmer
Und überprüfte sich genau.
Sie glättete all ihre Falten,
Strich sich erneut ihr Haar zurecht
Und wusch auch sauber alle Flecken.
Venus, mit echtem Mutterherz,
Würde auch in der Schmiede leben
Und alles geben für den Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet Wenus w chmurkę się zwinęła,
Na Pathos poszła odpoczywać,
W pokoju swoim się zamknęła,
Zaczęła siebie rozpatrywać.
Pomięte wdzięki prostowała;
Na rurki loczki nawijała,
Zwilżała też i sińce pó/xniej.
Bo Wenus jak prawdziwa matka,
By syna wspomóc w tym wypadku,
Z Wulkanem rada żyć i w kuźni.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера, облаком укрывшись,
Махнула в Пафос отдыхать,
А там, в светлице затворившись,
Свою разглядывала стать.
Красы, помятые Вулканом,
Подправила, играя станом,
Грязь, пятна принялась скоблить.
Известно, мать на все готова:
Для счастья сына дорогого
Венера в кузне рада жить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Летит на тучке втихомолку
Венера в Пафос отдохнуть;
Торопится в свою светелку,
Чтоб на защелку дверь замкнуть,
Красу измятую расправить,
Щипцами пряди раскудрявить,
Примочки к пятнам приложить.
Киприда для сынка родного
Собой пожертвовать готова
И в кузнице с Вулйаном жить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера, облаком обвившись,
На отдых в Пафос понеслась.
В своей светелке затворившись,
Себя оглядывать взялась:
Наряд помятый оправляла,
Волосья в кудри завивала,
Ну пятнышки водой мочить!
Она, как мать, не тратя слова,
За сына все отдать готова —
С Вулканом рада в кузне жить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера, облаком обвившись,
Порхнула в Пафос отдыхать
И стала, в горенке закрывшись,
Свой вид измятый поправлять:
Где мазала, где натирала,
Кудряшки снова завивала,
Красу старалась наводить.
Она для сына дорогого
Отдать на свете все готова
И в кузнице согласна жить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše oblak rozprostřela,
na Pathos odlétla v něm hned;
tam v komnatě se uzavřela
a začala se prohlížet.
Zmačkanou krásu musí spravit,
kudrny do natáček navít
a všechny skvrny vycídit.
Venuše jako pravá máma,
pro syna k všemu odhodlaná,
i s Vulkánem je schopna žít.

    

31 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вулкан, до кузні дочвалавши,
Будить зачав всіх ковалів;
Свинець, залізо, мідь зібравши,
Все гріти зараз ізвелів.
Міхи престрашні надимають,
Огонь великий розпаляють,
Пішов треск, стук од молотів.
Вулкан потіє і трудиться,
Всіх лає, б'є, пужа, яриться,
К роботі приганя майстрів.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 31.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вулканъ до кузбни дочвалавшы,
Будыть зачавъ всихъ коваливъ;
Свынець, зализо, мидь зибравшы,
Все гриты заразъ извеливъ.
Михы престрашни надымаютъ,
Огонь велыкый роспаляютъ,
Пишовъ трескъ, стукъ одъ молотивъ.
Вулканъ потіе и трудытся,
Всихъ лае, бье, пужа, ярытся,
Къ роботи прыганя майстривъ.

Примітки: V, 31.
         Частина V стр. 31.

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Дочвалати — ледве, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця (СУМ-20).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Коваль — майстер, що куванням обробляє метал, виготовляє металеві предмети (СУМ-20).

Кузьня — майстерня, де обробляють метал куванням (СУМ-20).

Міх — обладнання, пристрій для нагнітання повітря, що використовують у ковальському, склоробному виробництві для роздмухування вогню (СУМ-20).

Молот — великий молоток для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. (СУМ-20).

Чвалати — тащиться, плестись (Г.). Іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Back in the smithy, Vulcan woke
The sleeping men, told them to go
And start at once to stoke
A blaze to make the precious metals glow.
They pumped the air into the bellows
And made the coals glow red, those fellows;
The heavy hammers filled the shed
With thunder made by muscular tercet;
And Vulcan, bathed in sweat,
Urged them to forge the iron while still red.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вулкан, у кузню завітаўшы,
Будзіць сваіх майстроў пачаў;
Свінец, жалеза, медзь сабраўшы,
Агнём іх плавіць загадаў.
Мяхі кавальскія ўздыхаюць,
Агонь пякельны раздзімаюць,
Чуць трэск і грукат малаткоў.
Пацее, сіл не ашчаджае
Вулкан, крычыць, злуецца, лае
І падварушвае майстроў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вулкан ковачите разбуди,
на крак ги вдигна през нощта;
желязо, мед, оловни руди
завчас нахвърляха в пещта.
Напълни се, задуха мяха,
огньове страшни засвистяха,
звън, трясък, лязгане и вой.
Вулкан поти се и работи,
ругае, бие ги, боботи,
не дава никому покой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vulcanus eilte in die Schmiede
Und weckte jeden Schmied sogleich,
Ließ Eisen, Stahl und Kupfer holen
Und sie erhitzen auf der Stell.
Schon brannte riesengroßes Feuer,
Geschürt von einem Blasebalg,
Klopfen und Hämmern war vernehmbar,
Vulcanus war von Schweiß bedeckt,
Er wütete, schlug, peitschte, schimpfte
Und trieb zur Arbeit alle an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do kuźni Wulkan wlazł, od razu
Jął budzić wszystkich tam kowali;
Zebrawszy ołów, miedź, żelazo,
Rozkazał, by to wszystko grzali.
W ogromne miechy wnet dmuchają
I wielki ogień rozniecają,
Trzask zaczął się i stukot młotów.
A Wulkan poci się i trudzi,
Wciąż łaje, bije swoich ludzi,
Napędza majstrów do roboty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вулкан, до кузни дотащившись,
Собрал свинец, железо, медь;
Потом, подручных добудившись,
Все это приказал нагреть.
И вот уже мехи качают,
Огонь в жаровнях раздувают;
Звенит металл под молотком,
Вулкан потеет и трудится,
Ругает всех, грозит, ярится,
И гром и треск стоят кругом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Хромой Вулкан подручных будит.
Собрав свинец, железо, медь,
Он кузнецов работать нудит,
Велит металлы разогреть.
Меха раздули попроворней,
Заполыхало пламя в горне.
Вулкан без устали кует,
Потеет, злится, смотрит зверем
И колотушки подмастерьям,
Чтоб не ленились, раздает.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вулкан, до кузницы добравшись
И разбудивши ковалей,
Свинец, железо, медь собравши,
Велел все нагревать скорей.
Меха престрашные вздымали,
Огонь великий раздували,
Пошел стук, треск от молотков.
Вулкан, потеючи, трудился,
Всех бил, стращал, кричал, ярился,
Нудя к работе мастеров.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вулкан, до кузницы добравшись,
С постели мастеров согнал,
Свинец, железо, медь собравши,
Все тотчас плавить приказал;
Меха огромные надулись,
Дым, пламя, искры вверх взметнулись,
Звон, стук пошел от молотков,
Вулкан до поту сам трудился,
Всех бил, бранил, грозил, сердился,
Тем подгонял он мастеров.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vulkán se do kovárny vbelhal
a kovářům dal do těla;
měď, železo a ocel sehnal
a rozpálit dal do běla.
Obrovské měchy strašně dují,
veliký oheň rozněcují,
kladiva bijí, všechno vře.
Vulkán se potí, čelo chmuří,
všem laje, bije, práská, zuří,
do práce honí kováře.

    

32 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І сонце злізло височенько,
Уже час сьомий ранку був;
Уже закушовав смачненько,
Хто добре пінної лигнув;
Уже онагри захрючали,
Ворони, горобці кричали,
Сиділи в лавках крамарі;
Картьожники же спать лягали,
Фіндюрки щоки підправляли.
В суди пішли секретарі.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И сонце злизло высоченько,
Уже часъ сьомый ранку бувъ;
Уже закушовавъ смачненько
Хто добре пиннои лыгнувъ;
Уже онагры захрючалы,
Вороны, горобци крычалы,
Сыдилы въ лавкахъ крамари;
Картьожныкы же спать лягалы,
Финдюркы щокы пидправлялы,
Въ суды пишлы секретари.

Примітки: V, 32.
       Частина V стр. 32.

Ворона — хижий птах родини воронових із чорним або сірим пір'ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів (СУМ-20).

Крамар — те саме, що торговець (СУМ-20).

Лавка — те саме, що крамниця (СУМ-20).

Лигати — пити спиртні напої (СУМ-20).

Онагр — дикий осел (СУМ-11). У поемі вжито у значенні кабани, свині.

Пінна — хлібна горілка (СУМ-11).

Секретар — особа, яка відала канцелярією суду. Як знавець законів і юридичних процедур, секретар брав участь у слідстві та судовому процесі (С.).

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

Фіндюрка — повія, проститутка (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The sun was high up in the sky,
Those who were out of sack,
And were already high,
Enjoyed a tasty snack.
The donkeys and mules neighed,
Black crows cawed loud, the sparrows played,
Shopkeepers sat in their small stands,
Card players went to bed,
The whores were painting their cheeks red,
The court scribes had pens in their hands.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Было не так ужо і рана,
Дзень новы над зямлёй устаў;
Ужо закусваў той старанна,
Хто пеннае пакаштаваў;
Ужо аслы лямантавалі,
Вароны, вераб'і ляталі,
Сядзелі ў крамах гандляры;
Карцёжнікі ўжо засыналі,
Блудніцы шчокі фарбавалі,
У суд пайшлі сакратары.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ей вече слънцето изскочи,
удари осем с бодър звън;
и който по-отрано лочи,
замезва пак след тежък сън;
осли реват като съдрани
и вдигат шум врабчета, врани,
отварят лавките в града;
червят се всички ороспии,
към къщи бързат комарджии
и секретари — към съда.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Sonne war schon aufgegangen,
Die siebte Stunde brach herein;
Mancher ließ sich das Frühstück schmecken,
Der in der Nacht zuvor gezecht;
Schon wieherten die wilden Esel,
Krähen und Spatzen wurden laut;
Der Krämer pries schon seine Ware;
Der Kartenspieler ging zu Bett,
Die Hure schminkte ihre Wangen,
Der Sekretär ging zum Gericht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I słońce było nie niziutko,
Mijała siódma już godzina;
I już zakąszał ów smaczniutko,
Kto dobrze łyknął gorzałczyny;
Już zaryczały osły, woły,
Krzyczały wróble, wrony wkoło,
Siedzieli w sklepach już kramarze;
Karciarze spać się układali,
Policzki dziewki oglądały,
Do sądów poszli sekretarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уж солнце влезло высоконько,
Пошел уже седьмой часок;
Уже пьянчужка полегоньку
Горилки пропустил глоток;
Уже ослы, ревя, брыкались,
Вороны с хриплым криком дрались,
За стойки сели корчмари;
Картежники, ложась, зевали,
Кудряшки девки подвивали,
В суды пошли секретари.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уж солнце верх взяло над мраком.
Пробило шесть, и кто-нибудь
Уже закусывал со смаком,
Успев как следует хлебнуть.
Трещали воробьи, сороки,
Багрила потаскуха щеки,
Открылись лавки и лари.
Укладывался спать картежник,
И молотком стучал сапожник,
Спешили в суд секретари.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И солнце высоконько встало,
Уж час седьмой поутру был,
Уж пенника хватив немало,
Кой-кто со смаком закусил.
Уж дикие ослы ревели,
Вороны, воробьи шумели,
За стойки лавочники шли.
Картежники поспать спешили,
Красу трепалки наводили,
В суды пошли секретари.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот солнце поднялось высоко,
Седьмой час утра наступил,
Уже закусывал до срока,
Кто крепко водочки хватил.
Уже и вепри захрючали,
Вороны, воробьи кричали,
Открыли лавки продавцы;
И спать картежники ложились,
Красотки красились, белились,
И поспешали в суд писцы.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vysoko slunce vystoupilo,
už byla sedmá hodina;
kde trochu žitné na hlt zbylo,
tam chutná ranní hostina;
už dávno osli zahýkali,
havrani, vrány zakrákaly,
kramáři ve svých krámcích jsou,
už k soudům kráčí tajemníci,
odešli domů karbaníci
a lehké žínky z lovu jdou.

    

33 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А наші з хмелю потягались,
Вчорашній мурдовав їх чад;
Стогнали, харкали, смаркались,
Ніхто не був і світу рад.
Не дуже рано повставали
І льодом очі протирали,
Щоб освіжитись на часок.
Потім взялись за оковиту
І скликали річ посполиту —
Поставить, як іти в поход.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А наши зъ хмелю потягалысь,
Вчорашній мурдовавъ ихъ чадъ;
Стогналы, харкалы, смаркалысь,
Нихто не бувъ и свиту радъ.
Не дуже рано повставалы
И льодомъ очи протыралы,
Щобъ освижытысь на часокъ.
Потимъ взялысь за оковыту
И склыкалы, ричъ посполыту
Поставыть, якъ итты въ походъ.

Примітки: V, 33.
         Частина V стр. 33.

Кликну́ти — голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься (СУМ-20).

Оковита, з лат. aqua vita — міцна горілка високого гатунку (СУМ-11).

Посполитий — на Україні до Народно-визвольної війни 1648-1654 рр. та в перші роки після неї — належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині XVII—XVIII ст., — належний до селян (СУМ-11).
Річ посполита — вжито у значенні народна рада — спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь (СУМ-11).

Сумовать сумувати — пройматися почуттям суму, журби; удаватися в тугу, журитися (СУМ-11).

Чад — стан надмірного сп'яніння (СУМ-11). Мурдовав їх чад — було дуже погано з перепою (Т.Б.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Our men were stretching their limbs out,
The overdrinking was destroying them,
Each one was hawking, clearing up his snout,
And spitting out the phlegm.
They woke up late and rubbed their eyes,
To open them, with cubes of ice,
Which freshened them and cleared their brain.
Thereafter, they imbibed some more,
The same as they had done before,
Then, they disdussed the coming up campaign.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А нашы з хмелю пазяхалі,
Учорашні муціў іх чад;
Стагналі, харкалі, кракталі,
Ніхто не быў і свету рад.
Не надта рана паўставалі,
Вадою вочы прамывалі,
Пасля, паснедаўшы, народ
Яны склікалі на нараду,
Каб грамадой дайсці да ладу
І вырашыць, калі ў паход.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А нашите едва се вдигат,
от махмурлук ще се вдървят;
простенват, секнат се, примигат,
направо чер им е светът.
Да станат доста се кумиха,
па с лед очите си разтриха,
та белким се поосвежат.
Отново водка си наляха
и на велик съвет се сбраха —
да видят как да хванат път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Unseren waren benebelt,
Als Folge der durchzechten Nacht,
Schneuzten sich, husteten und seufzten,
Waren des Lebens nicht mehr froh.
Erst sehr spät sind sie aufgestanden,
Rieben die Augen sich mit Eis,
Um frisch zu sein auf diese Weise.
Dann widmeten sie sich dem Schnaps,
Danach berieten sie sehr lange,
Wie dieser Krieg zu führen war.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A nasi się budzili z chmielu,
Wczorajszy czad ich wciąż oplatał;
Jęczeli głośno i charczeli
I nikt nie cieszył się już światem.
Nie bardzo rano powstawali
I lodem oczy przecierali,
By choć na chwilkę ulgę sprawić.
Wnet wzięli się za okowitę,
Zwołali radę pospolitą —
Ustalić, jak iść na wyprawę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А наши только просыпались;
Парней качал вчерашний чад;
Кряхтели, харкали, сморкались,
Никто и свету был не рад.
С трудом великим повставали,
Глаза водицей промывали
И полоскали квасом рот.
Опохмелясь, совет держали
И всем народом думать стали,
Как им отправиться в поход.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А наши харкали, стонали,
Их разбирал вчерашний чад.
Они похмелье проклинали,
Никто и жизни был не рад!
Вздыхая, льдом протерли очи,
Чтоб освежиться после ночи,
И стал бодрей троянский род.
Хлестнув горелки духовитой,
Собраньем Речи Посполитой
Решили двинуться в поход.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А наши только разминались,
Мутил вчерашний пьяный чад,
Стонали, харкали, сморкались,
Никто и свету не был рад.
Не очень рано повставали,
Ледяшкой очи протирали,
Чтоб освежиться на часок,
Горилкой доброй похмелялись,
Потом с народом совещались,
Как им в поход собраться в срок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А наши только просыпались,
Вчерашний мучил хмель ребят,
Стонали, харкали, сморкались,
Никто и свету не был рад;
Они не очень рано встали,
Глаза льдом долго протирали,
Себя стараясь освежить.
И вновь не позабыв о водке,
Все на мирской сошлися сходке,
Поход далекий обсудить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A naši vstali s kocovinou,
jak spráskal by je do hlavy;
plivají, skučí, žízní, hynou,
život je vůbec nebaví.
Trvalo dlouho, nežli vstali,
ledem si oči protírali,
to jediné jim přišlo vhod.
Pak truňkem ducha posílili,
svolali sněm a stanovili,
jak vydají se na pochod.

    

34 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тут скілько сотень одлічили
Аркадських жвавих парубків
І в ратники їх назначили;
Дали їм в сотники панів.
Дали значки їм з хоругвою.
Бунчук і бубни з булавою,
Списів, мушкетів, палашів.
На тиждень сала з сухарями.
Барильце з срібними рублями,
Муки, пшона, ковбас, коржів.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 34.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Тутъ скилько сотень одличылы
Аркадськыхъ жвавыхъ парубкивъ
И въ ратныкы ихъ назначылы;
Далы имъ въ сотныкы панивъ.
Далы значкы имъ зъ хоругвою,
Бунчукъ и бубны зъ булавою,
Спысивъ, мушкетивъ, палашивъ.
На тыждень сала зъ сухарямы,
Барыльце зъ срибнымы рублямы,
Мукы, пшона, кавбасъ, корживъ.

Примітки: V, 34.
         Частина V стр. 34.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Барило (барильце) — барило (французьке слово barił) — мала бочка (Л.). Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами (СУМ-11).

Бубон — ударний музичний інструмент (СУМ-20). Тут, скоріш за все, вживається у значенні літаври (ударний музичний інструмент, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою; різновид барабана), які входили до складу козацьких клейнодів (Т.Б.).

Булава — палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка колись використовувалася як військова зброя. Така ж палиця як символ влади: (СУМ-20).

Бунчук — булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) і на Україні (як ознака влади гетьманів) (СУМ-11).

Жвавий — повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; рухливий. Бравий — який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю (СУМ-20).

Значок — невеличкий прапорець, що його надають військовій частині для розпізнавання (СУМ-20).

Корж — плоский перев. круглої форми виріб із прісного тіста (СУМ-20).

Мушкет — давня ручна вогнепальна зброя до восьми-десяти кілограмів вагою, стріляли з сошок — підпори; стрілець для пом'якшення віддачі мав на правому плечі шкіряну подушку. В XVІ — XVІІ ст. мушкети були на озброєнні в козацькому війську, одначе уже в кінці XVІ ст. їх почали замінювати легшими і зручнішими рушницями. У XVІІІ ст. мушкети стали старим, віджилим видом зброї, хоч саме слово «мушкет» жило на означення рушниці взагалі (С.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Ратник — боєць раті, воїн. У дореволюційній Росії — рядовий державного ополчення (СУМ-11).

Сотня, сотник — на Україні в XVI—XVIII ст. — адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку. Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (СУМ-11).

Спис — холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку (СУМ-11).

Хоругва корогва — військовий бойовий прапор (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The companies were organized
From mettlesome Arcadian men,
Who were as fighters recognized,
Whose captains had a military ken.
So, they were given their ensign,
Bunchuk and drums as was their line.
They were supplied with swords and spears,
With weekly share of fat,
With buckwheat kasha and besides all that,
A cask of silver from rich financiers.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут колькі соцень адлічылі
Аркадскіх жвавых дзецюкоў
І ў ратнікі іх залічылі;
А ў сотнікі — далі паноў.
Бунчук і бубны з булавою
Далі тым ратнікам і зброю —
Мушкеты, стрэльбы, палашы,
На тыдзень сала з сухарамі,
Збанок са срэбнымі рублямі,
Муку, кілбасы і каржы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

След туй стотици отброиха
аркадски пъргави момци
и ратници ги назначиха;
пред тях казашки храбреци —
за стотници, с бунчук, с хоругва;
със сабя и мускет се шмугва
във строя новият войник;
за седмица — сухар, сланина,
брашно, колбаси, мед, не мина
без буре с рубли, ечемик.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es wurden Männer aus Arkadien,
Einige hundert, ausgewählt,
Man schrieb sie ein zu den Soldaten,
Teilte in Kompanien ein,
Gab ihnen Fahnen und Standarte,
Abzeichen, Trommeln, Bulawa,
Lanzen, Musketen und Pallasche,
Für eine Woche Speck und Brot,
Ein volles Faß mit Silbermünzen,
Sowie Wurst, Zwieback, Hirse, Mehl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet ileś sotni odliczono
Tu arkadyjskich cnych młodzianów
I na żołnierzy wyznaczono;
A za setników dano panów.
Emblemat dano im z sztandarem,
Buławę, buńczuk, bębnów parę.
Muszkiety, lance i pałasze,
Słoninę także z sucharami,
Baryłkę z srebrem i z rublami
I mąki, placków, kiełbas, kaszy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там на сотни разделили
Аркадских бравых пареньков
И ратниками объявили,
Назначив в сотники панов.
Не стало дело за значками,
Знаменами и бунчуками,
Мушкетов дали, палашей;
Набили ранцы сухарями,
Бочонки выдали с рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

По сотням тотчас рассчитали
Аркадских резвых пареньков.
Их числить ратниками стали,
Им дали в сотники панов,
Значки с хоругвью войсковою,
Бунчук с пернатой булавою,
Запас недельный сухарей,
Мушкеты, пики с палашами,
Бочонок серебра — рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сот несколько тут отсчитали
Аркадских бравых пареньков,
Всех ратниками записали,
Назначив в сотники панов.
Им знамя дали войсковое,
Значки и бубен с булавою,
Мушкетов, пик и палашей,
Дней на семь сала с сухарями,
Бочонок серебра рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

На сходке в войско отобрали
Аркадских бравых пареньков,
Их ратниками записали,
А сотниками барчуков;
Бунчук им дали с булавою,
Значки с хоругвью боевою,
Мушкетов много, палашей,
Дней на семь сала с сухарями,
Бочонок серебра рублями,
Муки, пшена, колбас, коржей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Několik setnin sestavili;
arkadské svižné mladíky
do šiků řízně seřadili,
dali jim pány setníky,
dali jim prapor, korouhvičky,
palcát a bubny, píšťaličky,
muškety, kopí, palaše,
suchary špekem obkládané,
barely stříbrem okované,
klobásy, jáhly, koláče.

    

35 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Евандр, Палланта підозвавши,
Такі слова йому сказав:
«Я, рать Енею в поміч давши,
Тебе начальником назвав.
А доки в паці будеш грати?
З дівками день і ніч ганяти
І красти голубів у всіх?
Одважний жид грішить і в школі,
Іди лиш послужи на полі;
Ледащо син — то батьків гріх.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Эвандръ, Палланта пидозвавшы,
Таки слова йому сказавъ:
«Я рать Энею въ помичъ давшы,
«Тебе началныкомъ назвавъ.
«А докы въ паци будешъ граты?
«Съ дивкамы день и ничъ ганяты,
«И красты голубивъ у всихъ?
«Одважный жыдъ гришытъ и въ школи;
«Иды лышъ послужы на поли;
«Ледащо сынъ, — то батькивъ грихъ.

Примітки: V, 35.
       Частина V стр. 35.

Ганяти — те саме, що гнати (швидко бігти, їхати, мчатися) з означенням руху, який відбувається в різний час або в різних напрямках (СУМ-20).

Доки — до яких пір (СУМ-11).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Ледащо, ледащиця — те саме, що ледар, ледарка — людина, яка нічого не робить; байдикує, а також людина, яка поводиться легковажно, безпутно (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Паці (рос. бабки) — дуже давня гра: розставляються різними способами фігурки з кісток тварин. По них влучають спеціальною кісткою — битою (інколи її заливають свинцем). Відомо багато різновидів гри. Грають двоє або й більше (С.).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"I give Aeneas big support",
So said to Pallant King Evander,
"I'd like you to escort
Him and I appoint you as commander.
I think it is for you enough
To play the blind man's buff,
To steal a fellow's heroine.
A daring Jew sins in school, too.
Go, be a warrior, it's good for you.
A lazy son - is his own father's sin.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эвандр сказаў Паланту-сыну:
«З Энеем ты здабудзеш мір,
З ім пойдзеш ты ў яго краіну
Цяпер як войска камандзір.
Табе ўжо годзе пацяшацца!
За дзеўкамі дзень-ноч ганяцца
І красці галубоў чужых!
Адважны Жыд грашыць і ў школе,
Ідзі, служы на ратным полі,
Бо сын нягеглы — бацькаў грэх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Евандър сам Палант извика
и каза му така: — Стъкмих
за пан Еней войска велика
и теб началник назначих.
Край, стига гонил си девици
и тук играл си на ащици,
и крал си гълъби без страх!
В школото ще сгреши и жидът,
върви, войските те ожидат.
Разхайтен син е бащин грях!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Evandrus rief den Pallant zu sich
Und sagte folgendes zu ihm:
"Ich gab Aeneas die Soldaten,
Als Kommandant ernenn' ich dich.
Du hörst jetzt auf mit Knöchelspielen,
Auch Mädchen läufst du nicht mehr nach
Und wirst auch keine Tauben stehlen.
Sündigen kann man überall, -
Im Feld sollst du dich jetzt bewahren;
Des Vaters Sünde - fauler Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A sam Ewander Pallasowi
Powiedział takie słowa miłe:
"Swe wojsko śląc Eneaszowi,
Cię naczelnikiem wyznaczyłem.
A dokąd w kostki grywać będziesz?
W dzień, w nocy za pannami pędzić,
Czy kraść gołębie, mój mołojcu?
Odważny Żyd też grzeszy w szkole,
Idź jeno, posłuż dobrze w polu;
Ladaco syn — to grzech dla ojca.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Эвандр, Палланта подозвавши,
Ему в напутствие сказал:
"Я, рать Энею в помощь давши,
Тебя начальником назвал.
Довольно в бабки забавляться,
Красть голубей да женихаться
Бесстыдно на глазах у всех.
Довольно порезвился в школе,
Теперь хлебни науки в поле;
Беспутный сын — то батькин грех.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Палланта подозвал родитель:
«Доколе в бабки, мол, играть?
Ты будешь войска предводитель.
Я снарядил Энею рать.
Иди, служи на бранном поле,
Чем с девками гонять на воле
Да голубей таскать у всех!
Ты с нынешнего дня начальник.
Запомни: батька — твой печальник!
Ленивый сын — отцовский грех.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Эвандр, Палланта подозвавши,
Такую речь ему сказал:
«Я, рать Энею в помощь давши,
Тебя начальником назвал.
Довольно в бабки забавляться,
За девками весь день гоняться
И голубей таскать у всех!
Отважный жид грешит и в школе
Иди-ка, послужи на поле.
Никчемный сын — отцовский грех.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эвандр, Палланта подозвавши,
Ему напутственно сказал:
«Я, рать Энею в помощь давши,
Тебя начальником назвал.
Довольно в бабки забавляться,
Весь день за девками гоняться
Да голубей тащить у всех;
Отважный жид грешит и в школе,
Иди, будь храбр на бранном поле,
Беспутный сын — отцовский грех,

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Evandr tvrdě s přísným čelem
pak Pallantovi příkaz dal:
„Já jmenuju tě velitelem
a koukej, abys nezklamal.
Jak dlouho ještě chceš hrát špačka
a s holkami se pořád mačkat,
krást holuby, mít v žilách klih...?
Zahálka matka nepravosti —
jdi, posluž v poli mému hosti;
syn nezvedený — otcův hřích.

    

36 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іди служи, годи Енею,
Він зна воєнне ремесло;
Умом і храбростю своєю
В опрічнеє попав число.
А ви, аркадці, — ви не труси,
Давайте всім і в ніс, і в уси,
Паллант мій ваш єсть атаман.
За його бийтесь, умирайте,
Енеєвих врагів карайте,
Еней мій сват — а ваш гетьман.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Иды служы, годы́ Энею,
«Винъ зна военне ремесло;
«Умомъ и храбростью своею,
«Въ опричнее попавъ чысло.
«А вы Аркадци! — вы не трусы,
«Давайте всимъ и въ нисъ и въ усы,
«Паллантъ мій, вашъ есть Атамань.
«За його быйтесъ умерайте,
«Энеевыхъ врагивъ карайте,
«Эней мій сватъ, — а вашъ Гетьманъ.

Примітки: V, 36.
       Частина V стр. 36.

Аркадяни — грецьке плем'я, яке під проводом свого царя Евандра переселилося з Аркадії на Апеннінський півострів і осіло в Лаціумі, недалеко від того місця, де пізніше був збудований Рим. Евандр заснував грецьку колонію Паллантей (пізніша назва Палатин) і навчив місцевих жителів грамоти (С.).

Атаманотаман — виборний або призначений ватажок у козацькому війську. Курінний отаман очолював козаків з одного села, місцевості, наказний отаман — тимчасово виконував обов'язки курінного, інших виборних командирів аж до самого гетьмана (С.).

Враг (ворог) — той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник (СУМ-11).

Гетьман — тут у значенні воєначальник — командувач, полководець (СУМ-11).

Годити — задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане; догоджати (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Карати — какладати кару, покарання за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін. (СУМ-20).

Опрічний — відмінний від інших; особливий (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Трус — те саме, що боягуз; страхополох (СУМ-11).

Число — сукупність, група яких-небудь осіб (СУМ-11). В опрічнеє попав число — тобто в число особливих, видатних (С.).

Еней мій сват...
Ніхто з роду Евандра не був одружений з кимось із роду Енея, отже, вони ніби ніякі не свати. Проте в народі сватами іноді називали людей, з якими уклали якусь угоду, яким щось продали з свого господарства чи купили у них щось. Купив, продав — породичався. З глибокої давнини іде поняття «сват», адресоване людині, з якою взагалі мав якусь справу, навіть сходився, як з противником, у бою. В «Слові о полку Ігоревім», порівнюючи битву з бенкетом, автор говорить: «Ту пир докончаша храбріи русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Go, serve Aeneas, he
Knows all about the war,
Because of his great bravery,
He is to other men superior.
Arcadians, you're no poltroons,
Go, smash the mugs of those baboons!
Your chieftain is my son,
You fight and die for him,
Be pitiless to foes and show your vim!
Aeneas is my friend and your hetman!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Эней цябе навучыць бою,
Ідзі, ты не загінеш з ім;
Вядомы храбрасцю сваёю
Эней і розумам сваім.
А вам, Аркадцы, — шлях шчаслівы,
Давайце ўсім і ў хвост і ў грыву,
Палант, мой сын, — ваш камандзір.
Вы за яго і памірайце,
І лютых ворагаў карайце,
Мой сват Эней — ваш правадыр.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Иди, служи му на Енея,
че той е майстор най-прочут;
опричнина е туй — за нея
са нужни храброст, ум и труд.
Аркадци, вие сте смелчаци,
скубете вражите мустаци,
Палант ще ви е атаман,
за него бийте се и мрете,
вразите на Еней громете,
той сват мие —и ваш жупан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ziehe fort, diene, hilf Aeneas,
Er kennt das Kriegshandwerk sehr gut;
Sein Geist und seine Keckheit haben
In schlimme Lage ihn gebracht.
Arkadier, ihr seid nicht feige,
Zeigt, was für Haudegen ihr seid,
Und mein Sohn Pallant wird euch führen;
Kämpft für ihn, sterbt für ihn sogar,
Bestraft die Feinde von Aeneas,
Er ist mein Bruder, euer Fürst.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Eneaszowi służ, pomagaj,
On sztukę wojny opanował;
A za swój rozum i odwagę
Do liczby trafił wyborowej.
Arkadyjczycy, wy nie tchórze,
Po mordach wszystkich kropić nuże,
Wam Pallas będzie atamanem.
Za niego walczcie, umierajcie,
Eneaszowych wrogów gnajcie,
Eneasz, swat mój, wam — hetmanem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иди-ка, послужи Энею,
В военном деле он мастак,
Известен храбростью своею,
И выпить, слышно, не дурак.
А вы, аркадцы, в бой без страху!
Всех по шеям лупите смаху.
Паллант в начальники вам дан,
За честь Палланта умирайте,
Энеевых врагов карайте,
Эней мне сват, вам — атаман.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ступай! Послушен будь Энею.
Не прячься под его крылом.
Он славен доблестью своею,
Владеет ратным ремеслом.
Не бойтесь недругов, аркадцы!
Хлещите в ус и в рыло, братцы!
Ваш атаман — Паллант, он хват.
Деритесь храбро, умирайте,
Врагов Энеевых карайте!
Вам гетманом — Эней, мой сват.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Служи и угождай Энею.
Войны он знает ремесло,
Умом и храбростью своею
Попал в опричное число.
А вы, аркадцы, не робея,
Давайте в нос всем и по шее!
Паллант теперь ваш атаман;
Его спасая, умирайте,
Энеевых врагов карайте.
Эней ваш гетман — мой братан.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Служи и угождай Энею,
Война — его ведь ремесло,
Умом и храбростью своею
Попал в особое число.
Аркадцы храбрые, идите,
В усы, в нос Турна колотите;
Паллант мой — атаман, я рад.
Его спасая, умирайте,
Врагов Энеевых карайте,
Эней ваш гетман, а мой сват.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jdi! Vyhov ve všem Aeneovi,
je chrabrý, bystrý, statečný,
ten poučí tě, mnoho poví,
je vojevůdce báječný.
A vy, Arkadští, nejste skety,
vše rozsekejte na kotlety.
Můj Pallas je váš ataman;
za něj se bijte, umírejte
a nepřátele potrestejte;
Aeneas — hetman váš a pán.

    

37 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А вас, Анхизович, покорно
Прошу Палланта доглядать;
Воно хоть паруб'я, неспорно,
Уміє і склади читать;
Та дурень, молоде, одважне,
В бою як буде необачне,
То може згинуть неборак;
Тогді не буду жить чрез силу,
Живцем полізу я в могилу,
І згину, без води мов рак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А васъ Анхызовычъ покорно
«Прошу Палланта доглядать;
«Воно хоть парубья, не спорно,
«Уміе и склады чытать;
«Та дурень, молоде, одважне,
«Въ бою якъ буде необачне,
«То може згынуть неборакъ;
«Тогди не буду жыть чрезъ сылу,
«Жывцемъ полизу я въ могылу,
«Изгыну, безъ воды мовъ ракъ.

Примітки: V, 37.
       Частина V стр. 37.

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (у порівнянні) (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Небора́к — людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Необачно — присл. до необачний — який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки (СУМ-11).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Уміє і склади читать.
У старій дяківській школі довго (рік, а може, й більше) зубрили окремі літери й склади і тільки потім складали їх у слова та речення (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, my friend, I humbly beg
To keep an eye on him in fight.
Although he's still a playful tegg,
He can already read and write.
He, being young and brave,
And hasty, might behave
Incautious in the slaughter.
Such tragedy I couldn't survive,
And would go to my grave alive,
I'd perish like a crayfish without water.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вас, Анхізавіч, сардэчна
Прашу Паланта даглядаць;
Хаця ён і хлапчук, бясспрэчна,
Ды ўмее па складах чытаць;
Вайна, вядома, час трывожны,
А ён дурны, неасцярожны,
Загінуць можа, небарак;
Тады навечна страчу сілу,
Жыўцом палезу я ў магілу,
Загіну, як на сушы рак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А вас, Анхизович, покорно
ви моля, моето дете
наглеждайте — младок безспорно
е още, а пък как чете!
От буйност пуста се не пази
и в боя може да загази,
мърцина утре да умре;
без него — по-добре отрова
и гроба сам да си изровя,
да се удавя най-добре.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

An euch, Anchisowitsch, die Bitte,
Gebet gut acht auf meinen Sohn;
Pallant ist noch recht unerfahren,
Er hat das Lesen gut gelernt,
Doch er ist jung und übermütig,
Wenn er nicht vorsichtig im Kampf,
Dann könnte er getötet werden;
Dies wäre auch für mich der Tod,
Lebendig ließ' ich mich begraben,
Ein Fisch, der ohne Wasser, stirbt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Anchizowiczu, was Pallasa
Pokornie proszę przypilnować;
Choć jak pacholę jeszcze hasa,
To umie już sylabizować;
Lecz głupie toto i odważne,
Gdy będzie w boju nieuważne,
Nieborak może zginąć młodo;
Nie będę wtedy żył na siłę,
Polezę żywcem do mogiły,
Przepadnę niczym rak bez wody.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вас, Анхизович, покорно
Прошу Палланта охранять:
Он хоть не так чтоб парень вздорный,
Умеет по складам читать,
Да зелено ж, погорячится
В бою как раз, не оглядится
И сгинуть может, как дурак.
Тогда уж мне и жить не мило,
Залезу сам живьем в могилу,
Подохну, как на суше рак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Прошу, Анхизович, покорно:
За хлопцем присмотрите там!
Он — малый с головой, бесспорно,
Читать обучен по складам,
Да дурень — молодой, горячий,
Неосторожный, нетерпячий...
Легко ему попасть в беду.
Не дай господь — убьют беднягу!
Я заживо в могилу лягу,
Как рак на суше, пропаду.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вас, Анхизович, покорно,
Прошу Палланта охранять.
Он парень грамотный, бесспорно,
Умеет по складам читать,
Да глуп. Отвага молодая.
В бою оплошность допуская,
Погубит сам себя, бедняк.
Тогда мне будет жить не в силу,
Живьем полезу я в могилу
И сгибну, как на суше рак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А вас, Анхизович, покорно
Прошу Палланта охранять,
Годов немного, но проворно
Умеет по складам читать;
Отважен он, но молод слишком,
Порой поступит, как мальчишка,
И пропадет ни за пятак.
Тогда убитый горем, хилый,
Сойду я заживо в могилу,
Погибну, как в безводье рак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A vás, Anchisoviči, prosím,
mně ochraňujte Pallanta;
ač mládě, palaš dobře nosí
a slabiky už také zná;
je to však hloupé, mladé štěně;
když bude v boji rozpálené,
tak může zhynout, ubožák;
bez něho žít bych neměl síly,
za živa vlez bych do mohyly
a zhynul jak bez vody rak.

    

38 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Беріте рать, ідіте з богом,
Нехай Зевес вам помага».
Тут частовались за порогом,
Евандр додав такі слова:
«Зайдіть к лидійському народу,
Вони послужать вам в пригоду,
На Турна підуть воювать.
Мезентій їх тіснить, зжимає,
На чинш нікого не пускає,
Готові зараз бунт піднять».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Берите рать, идите зъ Богомъ,
«Нехай Зевесъ вамъ помага.»
Тутъ частовалысь за порогомъ,
Эвандръ дадавъ таки слова:
«Зайдитъ къ Лыдійському народу,
«Воны послужатъ вамъ въ прыгоду,
«На Турна пидутъ воювать.
«Мезентій, ихъ тиснытъ, сжымае,
«На чынчъ никого не пускае,
«Готовы заразъ бунтъ пиднять.»

Примітки: V, 38.
       Частина V стр. 38.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брати — спонукальне слово при наказовому способі (СУМ-11).

Бунт — стихійне повстання, заколот (СУМ-20).

Евандр — син аркадської німфи і Гермеса (Меркурія). За переказами, заснував на місці нинішнього Риму за 60 років до Троянської війни колонію аркадян - Паллантей (А.). За поемою Вергілія, Евандр — союзник Енея у війні з латинцями та рутулами (Ш.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Лидійський народ — у стародавні часи Лідія — держава на заході Малої Азії. Згідно з легендою, етруски, які жили на Апеннінському півострові до римлян, прийшли сюди з Лідії. У поемі Вергілія розповідається, що на час прибуття Енея до Італії етруски терпіли гніт тирана Мезентія (С.)

Мезентій — міфічний цар етрусків, вигнаний своїм народом з країни за жорстокість (А.); союзник Турна.

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Частувати, почастувати — пригощати кого-небудь якоюсь стравою, закускою, напоєм і т. ін. (СУМ-11).

Чинш — податок, плата хазяїнові за користування його землею (С.) За кріпосного права «пускати на чинш» значило замінити панщину податком, дати селянам землю в аренду (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

May Zeus help you!" They could not hide
Their tears, embraced each other thrice.
While they regaled outside,
Evander gave them this advice:
"Go to the Lydian friends, too,
They'll give big help to you.
They'll battle Turn, the Paramour.
Mesentius keeps them in slavery,
They're known for their great bravery,
They'll rise against him, I am sure."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бярыце раць, ідзіце з богам,
Зевес хай дапаможа вам. —
Па чарцы ўзялі за парогам,
Эвандр іх папярэдзіў там: —
Вы да Лідзійскага народу
Заходзьце — гэта вам не ў шкоду —
На Турна пойдуць ваяваць
Лідзійцы з вамі, прыціскае
Мізэнцій іх і прыгнятае,
Яны гатовы бунт узняць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървете, бог да ви помага,
над всички Юпитер да бди...
По чашка пийнаха на прага
и пак Евандър зареди:
— И при лидийците идете,
ще ви помогнат те, помнете,
ще тръгнат срещу Турн; без жал
Мезентий тях ги притеснява,
ни подкуп, ни молби признава,
направо бунт е там назрял...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nun ziehet fort mit Gottes Hilfe
Und möge Zeus stets mit euch sein!"
Zum Abschied wurden sie bewirtet,
Dann fügt Evandrus noch hinzu:
"Geht unterwegs noch zu den Lydiern,
Sie werden euch behilflich sein
Und werden kämpfen gegen Turnus.
Da Mezentius sie unterdrückt
Und sie mit hohem Zins belastet,
Sind sie zum Aufstand wohl bereit."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Więc bierzcie wojsko, idźcie z Bogiem,
Niech Zeus wielki wam pomoże, —
Tu częstowali się za progiem,
Ewander jeszcze to dołożył: —
Do lidyjskiego ludu zajdźcie,
Bo się przydadzą, ich poznajcie,
Z Turnusem walczyć wraz polecą.
Mezencjusz wściekły ich dla zysku
Na czynsz nie puszcza, wciąż uciska,
To choćby zaraz bunt ci wzniecą".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Берите рать, идите с богом,
И пусть Зевес поможет вам".
Тут все хлебнули на дорогу,
Эвандр же к сказанным словам
Добавил: "В Лидию зайдите,
В союзники лидян возьмите;
Они помогут воевать.
Мезентий их в тиски сжимает
И на оброк не отпускает;
В момент их можно взбунтовать".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Берите рать, ступайте с богом!
Зевеса воля такова».
Все угостились за порогом,
Эвандра слушая слова.
«Радушно встретят вас лидийцы
И против Турна-кровопийцы
Пойдут с охотой воевать.
Мезентий ими помыкает,
Теснит, на чинш не отпускает,
Они готовы бунтовать».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Берите рать, идите с богом,
Пускай Зевес поможет вам».
Хлебнув со всеми за порогом,
Эвандр добавил к тем словам:
«К лидийцам по пути зайдите,
На битву с Турном подымите,
Они помогут воевать.
Мезентий их в тиски сжимает
И на оброк не отпускает, —
Готовы сразу бунт поднять».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Берите рать, идите с богом,
Пусть Зевс укроет вас от бед».
И, подняв чарку за порогом,
Эвандр прощальный дал совет:
«К лидийцам надо обратиться,
Они вам могут пригодиться,
Пойдут на Турна воевать.
Их всех Мезентий угнетает
И на оброк не отпускает,
Готовы сразу бунт поднять».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Vezměte vojsko,“ máchl paží,
„a jděte s Diem!“ vroucně přál.
Když loučili se na zápraží,
tak ještě tiše povídal:
„Jít k Lydům, nemohlo by škodit,
ti se vám budou k službám hodit,
potáhnou proti Turnovi.
Mesentius je tísní, tlačí,
jsou odhodláni vzpouru začít,
jít s vámi budou hotovi.“

    

39 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пішли, розвивши короговку,
І сльози молодьож лила;
Хто жінку мав, сестру, ятровку,
У инчих милая була,
Тогді найбільш нам допікає,
Коли зла доля однімає,
Що нам всього миліше єсть.
За милу все терять готові:
Клейноди, животи, обнови.
Одна дороже милой — честь!

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 39.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пишлы, розвывшы короговку
И сльозы молодьожъ лыла;
Хто жинку мавъ, сестру, ятровку,
У ынчыхъ мылая була.
Тогди найбилшъ намъ допикае,
Колы зла доля однимае,
Що намъ всього мылише есть.
За мылу, все терять готовы:
Клейноты, жывоты, обновы.
Одна, дороже мылой, — честь!

Примітки: V, 39.
       Частина V стр. 39.

Допікати — словами, діями виводити когось з терпіння, рівноваги; діймати, дошкуляти (СУМ-11).

Живіт — життя (СУМ-20).

Жінка — тут у значенні заміжня особа стосовно до свого чоловіка (СУМ-11,20).

Зла доля — горе, нещастя (СУМ-20).

Инчий, инчі інший — один із багатьох; деякий, який-небудь (СУМ-20).

Клейнодиди — відзнаки та атрибути влади української козацької старшини XVI–XVIII ст. – корогва, бунчук, булава, пірнач, військова печатка, литаври, духові труби і т. ін. (СУМ-20).

Корогва, короговка — військовий бойовий прапор (СУМ-20).

Обнова — нова, щойно придбана, пошита, подарована і т. ін. річ (переважно про одяг, взуття) (СУМ-11). Не зрозуміло, чому обнови поставлені в один ряд з клейнодами і життям. Можливо, що Котляревський мав на увазі щось інше (Т.Б.).

Розвивати — розпускати, розправляти полотнища чого-небудь (прапорів, корогов і т. ін.) (СУМ-11).

Хто жінку мав, сестру, ятровку.
Слово ятрівка повсюдно вживається у значенні «дружина чоловікового брата». Отже, ятрівку можуть мати тільки жінки. В такому значенні це слово уже раніше вжите в «Енеїді» (III, 46), зафіксоване у словниках. Однак тут дане слово вжите у значенні, яке уже в добу І. Котляревського було глибоким архаїзмом, — ятровкою звуть чоловіки жінку свого брата, братову. В такому значенні зустрічаємо це слово в «Галицько—волинському літопису» (XІІІ ст.), переклад якого зробив Л. Махновець: «По смерті Романовіи зустрічався був король угорський Андрій з ятрівкою своєю Анною у городі Сяноці»; «Коли ж настала зима, прийшов король у Галич і привів ятрівку свою, велику княгиню Романову» (Жовтень. — 1982. — N 7. — С. 14, 18). Тут Роман – князь галицький, Анна — його дружина, Андрій — король угорський, троюрідний брат Романа. Згадані в літопису родинні зв'язки є відгуком доби родової сім'ї, коли взяті братами жінки з чужих родів ставали в певних рамках власністю всього роду, і якщо виникала необхідність, один брат переймав обов'язки глави сім'ї другого брата (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They went, their standards flying.
The maidens were in desperation,
There was no one, who was not crying
In that heart-rending situation.
All relatives were there,
They recommended them to Jupiter.
It pains to be exposed to raw malignity,
When Fate deprives us from what's dear
To us. But one thing must be clear:
Above all else is our dignity!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пайшлі, сцягі высока ўзняты,
А моладзь слёзачкі ліла:
Ад жонкі дрэнь ісці ў салдаты,
А ў іншых — любая была.
Тады нас боль найбольш даймае,
Калі ў нас тое адбірае
Нядоля, што за ўсё мілей.
Для любых страціць мы гатовы
Скарб дарагі, дабро, абновы,
Нам толькі гонар — даражэй!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Сигнал — колоната забърза
и рукнаха сълзите тук,
един жена, сестра, бълдъза
оставяше, изгора — друг.
Най-много ни боли душата,
когато грабне ни съдбата
най-милото през младостта.
За него жертваме с охота
парите, дрехите, живота;
едно по-скъпо е — честта!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie zogen aus mit ihren Fahnen,
Wobei so manche Träne floß,
Man verließ Schwester, Frau und Mutter,
Und mancher hatte eine Braut.
Es ist das Schlimmste an Erfahrung,
Wenn uns das Schicksal etwas nimmt,
An dem wir ganz besonders hängen.
Ein Mann ist für die Frau bereit
Sogar das Wertvollste zu opfern, -
Doch Ehre ist das höchste Gut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ruszyli, sztandar rozwinąwszy,
I młodzież łzy wciąż wylewała,
Kto żonę, siostrę miał, czy owszem
Kochaną miał, co zostawała.
Najwięcej wtedy nam doskwiera,
Gdy oto kiepski los odbiera,
Co jest najdroższe, wymarzone.
Za miłą tracić młódź gotowa
Klejnoty, życie, odzież nową,
Od miłej droższy tylko honor!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пошли. Знамена — точно птицы.
Поплакать многим тут пришлось:
Кто бабу бросил, кто сестрицу,
Кто с милой разошелся врозь.
Нам вдвое то милей бывает,
Что злая доля отнимает.
Все, чем владеем, все, что есть,
За милую отдать готовы:
Именья, деньги, скарб домовый,
Дороже милой — только честь!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Взвилось над головами знамя,
Геройски зашагала рать.
Пошли иные со слезами:
Кто покидал жену, кто — мать,
У третьего была зазноба.
Судьба следит за нами в оба,
Отнять заветное грозя.
Для милой мы терять готовы
Клейноды, животы, обновы,
Но чести нам терять нельзя!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пустились, знамя развевая,
И слезы молодежь лила,
Сестер, золовок, жен бросая,
Невесту — у кого была.
Тогда нас сильно допекает,
Коль доля злая отнимает,
Что нам всего дороже есть.
За милую терять готовы
Богатство, жизнь свою, обновы.
Одно дороже милой — честь!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пошли, зареяли знамена,
И слезы молодежь лила,
Здесь оставались сестры, жены,
У многих милая была.
Как больно нам тогда бывает,
Когда судьба нас обижает,
Без милой бедствий нам не счесть,
Отдать за милую мы рады
Обновки, почесть, жизнь, награды,
Одно дороже милой — честь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Praporec zavlál — vyrazili
a všechna mládež plakala;
Ženy a sestry opustili,
jiným tu milá zůstala.
Nejvíc nás všechny těžce raní,
když osud bere znenadání
to, co nám nejmilejší jest.
Za milou rádi všechno dáme,
klenoty, život, vše, co máme,
však nad milou je dražší — čest!

    

40 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І так, питейним підкрепившись,
Утерли сльози із очей;
Пішли, марш сумно затрубивши;
Перед же вів сам пан Еней.
Їх первий марш був до байраку,
Прийшовши, стали на биваку;
Еней порядок учредив.
Паллант по армії діжурив,
Трудивсь, всю ніч очей не жмурив;
Еней тож по лісу бродив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И такъ, пытейнымъ пидкрепывшысь,
Утерлы сльозы изъ очей;
Пишлы, маршъ сумно затрубывшы;
Передъ же вивъ самъ панъ Эней.
Ихъ первый маршъ бувъ до байраку,
Прыйшовшы сталы на бываку;
Эней порядокъ учредывь.
Паллантъ по арміи дижурывъ,
Трудывсь, всю ничъ очей не жмурывъ;
Эней тожъ по лису бродывъ.

Примітки: V, 40.
         Частина V стр. 40.

Байрак — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником (СУМ-11).

Бивакбівуак, бівак — зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Затрубити — почати грати що-небудь (на трубі, сурмі і т. ін.) (СУМ-20).

Паллант — италійський герой, син аркадського царя Евандра.

Сумно — присл. до сумний — який викликає, навіває сум (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And so, with one more drink inside,
And having wiped off their hot tears,
They marched off like an undulating tide,
Aeneas led those grenadiers.
They reached a deep ravine-bairak,
Where they set up a bivouvak.
According to Aeneas' plan,
Young Pallant's job was rather hard:
He had to be the army's nightly guard.
Aeneas roamed the woods just like a partisan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гарэліцай падмацаваўшы
Сябе, пайшлі яны далей;
Пайшлі, зайграўшы гучна маршы;
А войска вёў сам пан Эней.
Зрабіўшы першы марш, палянку
Знайшлі і сталі на стаянку;
Эней парадак распісаў.
Палант па арміі дзяжурыў.
Ноч працаваў, вачэй не жмурыў,
Па лесе пан Эней блукаў...

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тъй, с напитки подкрепени,
изтрили сълзите с ръкав,
поеха с маршове военни;
Еней — пред целия състав.
Но свърши похода за всички
ей там, до редките горички,
направиха си там бивак:
Палант бе цяла нощ дежурен,
не мигна — от Еней е турен;
остана и Еней на крак.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie stärkten sich mit den Getränken
Und wischten ihre Tränen ab,
Danach wurde zum Marsch geblasen,
Aeneas hat sie angeführt.
In der Schlucht bauten sie ihr Lager,
Und machten dort den ersten Halt.
Aeneas sorgte gleich für Ordnung.
Die erste Wache hielt Pallant,
Er war die ganze Nacht am Posten,
Aeneas streifte durch den Wald.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I tak napitkiem się wzmocniwszy,
Powycierali łezki z oczu;
Ruszyli, smutno zatrąbiwszy;
Przód pan Eneasz wiódł ochoczo.
Ich pierwszy marsz był do bajraku,
Przyszedłszy, stali na biwaku;
Eneasz tu porządek zrobił.
W obozie Pallas dyżurował.
Noc całą nie spał, tak pracował,
Eneasz w lesie chodził sobie...

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Итак, горилкой подкрепившись
И слезы отерев с очей,
Пошли, на сотни разделившись,
А впереди сам пан Эней.
Их первый марш был до оврага.
Здесь бивуак разбив, ватага
Спать полегла. Эней не спал.
Он учредил порядок строгий,
Палланту приказал дороги
Стеречь, а сам в лесу гулял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Итак, бойцы глаза утерли,
Питейным славно подкрепясь;
Они под марш унылый перли,
А во главе — троянский князь.
И за ближайшим буераком
Расположились бивуаком;
Эней порядки наводил.
Паллант по армии дежурил,
Очей ни разу не зажмурил;
Троянец по лесу бродил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Итак, питейного хватили,
Утерли слезы из очей,
Пошли; уныло марш трубили,
А впереди всех пан Эней.
Их первый марш был к буеракам.
Пришли и стали бивуаком,
Эней порядок учредил.
Паллант по армии дежурил,
Трудился, ночь очей не жмурил,
Эней же по лесу бродил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Себя питейным подкрепивши
И слезы утерев с очей,
Пошли, марш грустно затрубивши,
Поехал впереди Эней.
Марш первый сделан. За байраком
Пришли и стали бивуаком,
Эней порядок учредил.
Паллант по армии дежурил,
И за ночь глаз он не зажмурил.
Эней же по лесу бродил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když truňkem ducha posílili,
utřeli slzy s vlhkých řas;
šli — horny smutně zatroubily;
přední voj vedl Aeneas.
Když večer k rokli dorazili,
vojenský tábor postavili,
Aeneas vojsku rozkaz čet.
Pallas měl službu, bděl a kouřil,
celou noc oka nezamhouřil;
Aeneas se šel procházet.

    

41 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як в північ самую глухую
Еней лиш тілько мав дрімать,
Побачив хмару золотую,
Свою на хмарі гарну мать.
Венера білолика, красна,
Курносенька, очима ясна
І вся, як з кров'ю молоко;
Духи од себе іспускала
І збрую чудную держала,
Явилась так перед синком.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина V, строфа 41.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ въ пивничъ самую глухую
Эней лышъ тилько мавъ дримать,
Побачывъ хмару золотую,
Свою на хмари гарну мать.
Венера билолыка, красна,
Курносенька, очыма ясна
И вся якъ съ кровью молоко;
Духы одъ себе изпускала
И збрую чудную держала,
Явылась такъ передъ сынкомъ.

Примітки: V, 41.
         Частина V стр. 41.

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Держати — взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати (СУМ-11).

Дух — те саме, що запах; аромат (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Красний — який має привабливу зовнішність; уродливий (СУМ-20).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The very moment at midnight,
When he was suddenly overcome
By sleep, he spied a golden cloud, so bright,
in which was his attractive mum.
Her face was white,
Her eyes were bright,
A beautiful phenomenon,
Exuding most delightful smell,
She held an arm without a parallel.
That's how she had appeared before her son.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

У поўнач самую глухую,
Калі хіліў Энея сон,
Убачыў маці дарагую
На залацістай хмарцы ён.
Венера — ясная багіня, —
Святлее скрозь, як вокам кіне, —
Кроў, як гавораць, з малаком,
Яна красой нябеснай ззяла,
Са зброяй, што ў руках трымала,
З'явілася перад сынком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И точно в полунощ, когато
сънят и при Еней напря,
той зърна облак, цял от злато,
на него майка си съзря.
А тя — от кръв и мляко цяла —
красива, млада, засияла,
на Зевс достойна дъщеря;
от нея сладък дъх струеше,
доспехи чудни тя държеше
и ето — пред сина си спря.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als zu mitternächtlicher Stunde
Aeneas etwas Schlaf gesucht,
Da sah er plötzlich seine Mutter,
Wie sie auf gold'ner Wolke schwebt.
Venus war herrlich, wie die Sonne,
Wie Milch und Blut so zart die Haut,
Stupsnasig, glänzend ihre Augen,
Und mit erregendem Geruch.
Sie zeigte wunderbare Waffen.
Und so erschien sie vor dem Sohn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy o północy głuchej oto
Sam chciał się zdrzemnąć na ostatku,
To ujrzał nagle chmurę złotą
I swą na chmurze piękną matkę.
A białolica Wenus, kraśna,
Z perkatym noskiem, okiem jasnym
I cała świeża niczym mleko,
Aromat wokół roztaczała
I zbroję cudną wprost trzymała,
Do synka przyszła z nią z daleka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он в полночь темную, глухую,
Едва собравшись задремать,
Увидел тучку золотую,
На тучке той — родную мать.
Она сидела молодицей
Курносенькой и белолицей
И, озирая все кругом,
Дух ароматный испуская,
Оружьем редкостным сверкая,
Предстала пред своим сынком

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в полночь самую глухую,
Эней, желая задремать,
Увидел тучку золотую,
На ней свою родную мать.
Бела, румяна, круглолица,
Кровь с молоком, как говорится,
А носик вздернутый слегка;
Благоухая, возлежала,
Доспехи чудные держала
Венера, глядя на сынка.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Он в полночь самую глухую,
Едва собравшись задремать,
Увидел тучку золотую,
На ней свою родную мать.
Курносенькая молодица,
Собой румяна, белолица,
Венера, вся — кровь с молоком,
Дух ароматный источала,
Доспехи чудные держала,
Явившись пред своим сынком.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот в полночь темную, глухую
Эней, когда стал чуть дремать,
Увидел тучку золотую,
На ней свою богиню-мать.
Венера, с личиком румяным,
Курносенькая, с гибким станом,
Прекрасна — с кровью молоко!
Дух ароматный источала,
Доспехи дивные держала,
Такой явилась пред сынком.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když byla půlnoc celá tmavá,
klížil se Aeneovi zrak:
tu před ním matka usměvavá
a přináší ji zlatý mrak.
Venuše krásná, bělolící,
s nosíkem drzým, s jasnou lící,
jak krev a mléko — spanilá;
pouštěla vůni kolem sebe,
držela zbroj seslanou z nebe
a synáčkovi pravila:

    

42 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказала: «Милий, на, Енею,
Ту збрую, що ковав Вулкан;
Коли себе устроїш нею,
То струсить Турн, Бова, Полкан;
До збруї що ні доторкнеться,
Все зараз ламнеться і гнеться,
Її і куля не бере;
Устройсь, храбруй, коли, рубайся
І на Зевеса полагайся,
То носа вже ніхто не втре».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 41-42.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказала: «мылый, на, Энею
«Ту збрую, що ковавъ Вулканъ;
«Колы себе устроишъ нею,
«То струсытъ Турнъ, Бова, Полканъ;
«До збруи що ни доторкнется,
«Все заразъ ламнется и гнется,
«Ѣи и куля не бере;
«Устройсь, храбруй, колы, рубайся,
«И на Зевеса полагайся,
«То носа вже нихто не втре.»

Примітки: V, 42.
         Частина V стр. 42.

Вулкан — в римській, Гефест — в грецькій міфології — бог вогню і ковальської майстерності, син Юпітера і Юнони (Зевса і Гери). Античні міфи зображували його кривим і незграбним, закуреним у диму. В «Одіссеї» Гомера дружиною його названа богиня краси Афродіта (Венера). Вслід за Гомером і Вергілій в «Енеїді» представляє Вулкана і Венеру як подружжя (Ш.). На відміну від інших богів, які проводили час в неробстві і бенкетах, Вулкан був богом підземного вогню і працював в підземних кузнях (А.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Куля не бере — не можна пошкодити, знищити, вбитиі (СУМ-11).

Носа втерти (утерти, урізати) — показати свою перевагу над кимось, перевершити в чому-небудь когось (СУМ-11).

Полкан — персонаж народних казок. Котляревський, ймовірно, має на увазі Полкана, який воює з відважним Бовою-королевичем в казці XVII ст., яка багато разів пізніше видавалася книжками і в картинках (А.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She said: "My darling son, here, take
This weapon made by Vulcan;
With it, you certainly can break
Not only Turn, but Bova, too, and Polcan.
Whatever touches it, it is so spoken,
Will get awry and will be broken.
It even can repel a shot.
So, go ahead, and fight, and wage that war,
Zeus will be your true guarantor,
You will demolish every plot!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказала так: «Эней мой любы!
Вось зброя, што каваў Вулкан;
Ты з ёю не зазнаеш згубы,
Яе збаіцца Турн, Палкан;
Да зброі што ні дакранецца,
Дык паламаецца, пагнецца,
Яе і куля не бярэ;
Калі, рубі, бі ліхадзея
І знай, што бог — твая надзея,
І нос ніхто табе не ўтрэ».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И рече му: — Енейко, сине,
доспехи праща ти Вулкан,
вземи и се не бой отнине,
ще стреснеш Турн, Бова, Полкан.
Стрела не ги лови — такива,
че се троши и се извива,
каквото се допре до тях;
носи ги, бий се, побеждавай
и все на Зевс се уповавай,
от нищо да не те е страх...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sagte: "Da, lieber Aeneas,
Die Waffe, die Vulcanus schuf;
Im Kampf gebraucht, läßt sie erzittern
Den Turnus, Bova und Polkan;
Berührst du etwas mit der Waffe,
Wird es zerstört und bricht entzwei,
Auch Kugeln können ihr nicht schaden.
Leg sie an, kämpfe, schlag auch zu
Und habe stets in Zeus Vertrauen,
Dann wird dir keiner etwas tun."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I rzekła: "Miły Eneaszu,
Weź zbroję, co kuł Wulkan — kowal;
Gdy wdziejesz ją, to tak przestraszysz,
Że stchórzą Turnus, Połkan, Bowa;
Kto tylko dotknie się tej zbroi,
Wnet złamie się i nie ustoi,
I kula nawet jej nie bierze;
Wraz ubierz, walcz do upadłego
I na Zeusię wciąż polegaj,
To nosa nikt nie utrze, wierzaj".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И молвила: "Сыночек милый,
Оружье шлет тебе Вулкан;
Оно твои удвоит силы,
Все струсят — Турн, Бова, Полкан,
Все, что щита и лат коснется,
Тотчас ломается и гнется.
Их даже пуля не пробьет;
Коли, в ряды врагов врубайся
И на Зевеса полагайся;
Никто нам носа не утрет".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Эней, надень скорей доспехи!
Их выковал тебе Вулкан.
Теперь получат на орехи
Рутульский Турн, Бова, Полкан!
Булат ломается и гнется,
Как только панциря коснется.
Его и пули не берут.
Рубись, коли, сражайся, бейся
И на Юпитера надейся.
Тебе уж носа не утрут!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказала: «На, Эней мой милый,
Доспехи, что сковал Вулкан,
Они твои умножат силы,
Все струсят — Турн, Бова, Полкан;
К доспехам, что ни прикоснется,
Все враз ломается и гнется.
Их даже пуля не берет.
Надень, будь храбр, иди сражайся,
Во всем на Зевса полагайся.
Никто нам носа не утрет».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала: «Вот, дитя родное,
Доспехи, что ковал Вулкан,
В них будешь ты таким героем,
Что струсят Турн, Бова, Полкан,
Все, что к доспехам прикоснется,
В момент ломается и гнется,
Их даже пуля не берет.
Будь храбр и смело в бой бросайся,
И на доспехи полагайся,
Никто тебя в них не побьет».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Na, Aeneuško, synku milý,
nesu ti od Vulkána zbroj;
když oblékneš ji, hned v tu chvíli
Turn zbaběle opustí boj;
ji ani kulka neprorazí,
co se jí dotkne, ohne, srazí,
roztrhá jako starý šos;
ustroj se, rubej, trhej, sekej,
od Dia boží pomoc čekej.
Turn neutře si ani nos.“

    

43 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, аромат пустила:
Васильки, м'яту і амбре;
На хмарі в Пафос покотила.
Еней же збрую і бере,
Її очима пожирає,
На себе панцир натягає,
Палаш до бока прив'язав;
Насилу щит підняв чудесний,
Не легкий був презент небесний;
Еней роботу розглядав:

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы ароматъ пустыла:
Васылькы, мьяту и амбре;
На хмари въ Пафосъ покотыла.
Эней же збрую и бере,
Ѣи очима пожырае,
На себе панцырь натягае,
Палашъ до бока прывьязавъ;
Насылу щытъ пиднявъ чудесный,
Не легкій бувъ презентъ небесный;
Эней роботу розглядавъ:

Примітки: V, 43.
       Частина V стр. 43.

Амбре (франц. аmbrе) — парфуми, духи. Власне «амбра» — застосовувана в парфюмерії речовина з приємним муксусним запахом, яку добувають з кишечника китів-кашалотів (С.).

Брати — схоплювати, охоплювати руками (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Збруя — бойове спорядження воїна (СУМ-20); у кінноті сюди входило також спорядження для коня (С.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Презент (франц. ргеsent) — подарунок (С.).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, having uttered that, his mum released
Scents of ambrosia, basil, and of mint,
Jumped on a cloud and, very pleased,
Left for her Pathos in a sprint.
The armament! Aeneas eyed
The coat of mail and tried
To put it on. He tied the sword
To his left side: a piece of charm,
But very heavy for his arm.
He then enthusiastically explored:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, водар распусціла —
Духмяных кветак востры пах,
На хмарцы ў Пафас пакаціла.
Эней са зброяю ў руках
Стаіць, вачамі паядае,
Жалезны панцыр прымярае,
Палаш да боку прывязаў;
Ледзь змог падняць ён шчыт пачэсны,
Не легкі быў прэзент нябесны;
Эней работу разглядаў:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И лъхна дъх на пролет китна:
синчец и мента, и елей,
и с облака към Пафос литна.
Пое доспехите Еней,
с очи направо ги изяжда,
взе панцира да си нагажда
и меча после окачи;
надигна щита, щит чудесен,
но тежък — като дар небесен;
и в него впери той очи:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als sie es sagte, strömten Düfte
Von Minze und Basilikum,
Dann schwebte sie zurück nach Pathos.
Aeneas nimmt die Waffen auf,
Verschlingt sie beinah mit den Augen,
Zuerst zieht er den Harnisch an,
Heftet den Pallasch an die Seite,
Mit Mühe nur hebt er den Schild, -
Nicht leicht war diese Himmelsgabe!
Aeneas sah die Arbeit an:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy, zapach roztoczyła:
Bławatki, miętę, ambrę swoją;
Na Pathos w chmurze podążyła.
Eneasz zaraz bierze zbroję,
Oczyma prawie ją pożera,
Na siebie pancerz wkłada teraz,
Do boku przypiął piękny pałasz;
Cudowną tarczę podniósł z trudem;
Tak prezent niebios dlań się udał;
Eneasz rzecz oglądać całą:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сказав, дохнула ароматом
И в Пафос понеслась скорей —
Готовя гибель супостатам,
К оружью кинулся Эней.
Он пожирал его глазами;
Нетерпеливыми руками
И шлем и панцырь вмиг надел;
Насилу поднял щит чудесный —
Тяжел подарок был небесный,
Зато узором весь пестрел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Приятный запах испустила:
Амбре и мяту, базилик;
На тучке в Пафос покатила.
Эней издал восторга крик!
Надел Вулкановы доспехи,
Любуясь ими без помехи,
Привесил к поясу палаш.
Насилу поднял щит чудесный
(Нелегок был презент небесный)
И загляделся витязь наш:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказав, дух нежный источила —
Амбре и с мятой василек, —
На тучке в Пафос покатила.
К доспехам кинулся сынок.
Дары очами пожирает,
Блестящий панцирь надевает,
Палаш на пояс прицепил;
Насилу поднял щит чудесный —
Нелегок был презент небесный;
Он глаз с работы не сводил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказав так, розами пахнула
До самых облачных высот,
На тучке в Пафос упорхнула,
Эней оружие берет,
Его глазами пожирает,
Со шлемом панцирь надевает,
К бедру палаш он привязал,
Насилу поднял щит чудесный,
Не легок был презент небесный,
Эней смотреть работу стал:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To řkouc, aroma vypustila
ambry a máty s balšámem;
na Pathos v mračnu namířila.
Aeneas je jak omámen,
oči mu lezou na vrch hlavy;
obléká pancíř přiléhavý,
palaš si připjal za pasem;
štít sotva zvedne člověk křehký,
nebeský present není lehký;
prohlíží si jej s úžasem:

    

44 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На щиті, в самій середині,
Під чернь, з насічкой золотой,
Конала муха в павутині,
Павук торкав її ногой.
Поодаль був малий Телешик,
Він плакав і лигав кулешик,
До його кралася змія
Крилатая, з сім'ю главами,
З хвостом в верству, страшна, з рогами,
А звалася Жеретія.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На щыти, въ самій середыни,
Пидъ чернь, зъ насичкой золотой,
Конала муха въ павутыни,
Павукъ торкавъ ѣи ногой.
Поотдаль бувъ малый Телешыкъ,
Винъ плакавъ и лыгавъ кулешыкъ,
До його кралася змія
Крылатая, съ симью главамы,
Съ хвостомъ въ верству, страшна, зъ рогамы,
А звалася Жеретія.

Примітки: V, 44.
       Частина V стр. 44.

Верства — давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи (СУМ-20).

Жеретія — гадюка, що лазить по деревах (СУМ-20).

Куліш — густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.).

Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Насічка — висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси (СУМ-20).

Телешик — узято з відомої народньої казки про Івасика Телесика (Л.).

Чернь — сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. // Художня обробка металу, при якій гравійований на ньому малюнок заповнюється таким сплавом. // Гравіювання, декоративне оздоблення, візерунки, нанесені таким способом на металеву поверхню виробу (СУМ-11).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Upon the shield - a spider's web -
In red with golden notches,
Life of a fly was at its ebb;
Its killer touches it and watches
It die. Another scene: a little guy
Eats boiled corn flour and continues to cry;
A viper, slithering to him,
Has seven heads and wings,
And horns with deadly stings,
Its name was Zeratim.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На тым шчыце — у павуціне,
Па волі майстра-мастака,
Ліхой ахвярай муха гіне
У хітрых сецях павука.
Крыху далей малы Целешык,
Ён плакаў і лізаў кулешык,
А да яго паўзла змяя
Сямігаловая, страшная,
З хвастом, з рагамі і лятае,
А звалася Жэрэція.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

на щита, точно по средата,
като направа на златар,
сред паяжина от позлата
муха бе стъпкал паяк стар.
Телецът по-нататък беше,
разплакан, качамак ядеше,
до него пък видя Еней
змия крилата седмоглава
с опашка дълга и корава
и тя наричаше се Змей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Schild direkt in der Mitte,
Auf einem Spinnennetz aus Gold,
Verstarb grad eine schwarze Fliege,
Während die Spinne sie umspann.
Daneben saß kleiner Telessyk,
Der weinte und aß seinen Brei,
Zu ihm bewegte sich ein Drache,
Mit Flügeln, einem langen Schwanz,
Mit sieben Köpfen und mit Hörnern,
Sein Name war Zheretija.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na środku tarczy, na ziarninie,
Pod złoconymi nacięciami
Konała mucha w pajęczynie,
Dotykał pająk jej nogami.
Opodal mały był Teleszyk.
Połykał płacząc on kuleszyk,
Ku niemu żmija się skradała,
Skrzydlata, straszna, siedmiogłowa,
Z ogonem niemalże wiorstowym,
A Żeretiją ta się zwała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как раз по самой середине,
Под чернь с насечкой золотой,
Кончалась муха в паутине,
Паук толкал ее ногой.
Невдалеке стоял Телешик,
Он плакал и глотал кулешик;
Семиголовая змея
Кралась к нему — страшна, рогата,
С хвостом длиной в версту, крылата.
Она звалась — Жеретия.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На том щите посередине,
Где чернь с насечкой золотой,
Томилась муха в паутине,
Паук толкал ее ногой.
Поодаль плачущий Телешик
Из миски уплетал кулешик.
К нему по гладкому щиту
Злодейски крался змей крылатый.
Он семиглавый был, рогатый,
А хвост — без малого с версту.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А на щите, посередине,
Под чернь, с насечкой золотой,
Сдыхала муха в паутине,
Паук толкал ее ногой.
Поодаль был малыш Телешик,
Он, плача, уплетал кулешик,
К нему тайком кралась змея,
Крылатая, с семью главами,
С хвостом с версту, страшна, с рогами.
Она звалась — Жеретия.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот на щите, посередине,
Под чернь, с насечкой золотой,
Завязла муха в паутине,
Ее толкал паук ногой.
Поодаль маленький Телешик
Сидел и, плача, ел кулешик,
К нему, шипя, ползла змея,
Семиголова и рогата,
А хвост с версту, страшна, крылата,
Змея звалась Жеретия.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na štítě, v horní polovině,
pod černí zlatem vroubenou
hynula moucha v pavučině,
pavouk ji tam měl chycenou.
Opodál malý Kulihrášek
stojí a pláče na koláček,
k němu se krade strašný had,
křídlatý, sedm hlav má, nohy,
ocas jak rouru, strašný, s rohy
a jmenuje se Kolohnát.

    

45 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вокруг же щита на заломах
Найлучші лицарські діла
Були бляховані в персонах
Іскусно, живо, без числа,
Котигорох, Іван-царевич,
Кухарчич, Сучич і Налетич,
Услужливий Кузьма-Дем'ян.
Кощій з пресквєрною ягою,
І дурень з ступою новою,
І славний лицар Марципан.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вокругъ же щыта на заломахъ,
Найлучши лыцарьськи дила
Булы бляховани въ персонахъ
Искусно, жыво безъ чысла:
Котыгорохъ, Иванъ Царевычъ,
Кухарчычъ, Сучычъ и Налетычъ,
Услужлывый КузьмаДемъянъ.
Кощій съ прескверною ягою,
И дурень зъ ступою новою,
И славный лыцарь Марцыпанъ.

Примітки: V, 45.
         Частина V стр. 45.

Без числа — уживається на означення чого-небудь численного, безмежного (СУМ-11).

Бляхований бляхувати — карбувати; прикрашати металевими пластинками. Карбувати — вирізьблювати що-небудь на металі, камені тощо (СУМ-20).

Діло — те, що відбулося; те чи інше явище (СУМ-11).

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Живо — виразно, яскраво (СУМ-20).

Залом — загнута частина чого-небудь (СУМ-20).

Іван-царевич — персонаж казки (С.).

Котигорох — персонаж казки (С.).

Кощій — персонаж казки (С.).

Кузьма-Дем'ян — казковий персонаж, фігурував то як одна, то як дві особи. У І. Котляревського йдеться про одну, що підтверджує і коментоване місце, — «услужливий» вжите в однині. Подвійне ім'я зумовлене, зокрема, тим, що в кузні кують звичайно два ковалі. Кузьма—Дем'ян — коваль, також цілитель, знахар. Зв'язок між ковалем і цілителем-знахарем для сучасного читача може бути неясним. Але цей зв'язок стане зрозумілим, коли згадаємо про культ вогню, віру в його магічну силу. У фольклорній образній символіці вогонь — життя, рух, любов (С.).

Кухарчич — персонаж казки (С.).

Марципан — герой рицарського роману чи повісті, відомих на Україні та в Росії у XVIII ст. (С.).

Налетич — персонаж казки (С.).

Прескверний — дуже скверний — що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду (СУМ-11).

Ступа — пристрій для лущення та подрібнення різних речовин (зерна, тютюну і т. ін.), неодмінним доповненням якого є товкач (СУМ-11).

Сучич — казковий персонаж (С.).

Щит — ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю (СУМ-11).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Around shield edges and on certain spots,
The best accomplishments of knights.
Cut out in tin plate for the patriots,
Were done artistically by the erudites.
Kotyhorokh, Ivan Tsarevych,
Kukharchych, Suchych and Naletych,
Obliging steadily Kuz'ma Damian,
Koshii together with a nasty crone,
A moron with a grinding stone,
As well, a famed knight Martsypan.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Намаляваны на заломах
Шчыта рукой умельцаў тых,
Выдатных, хоць і невядомых,
І рыцары і справы іх,
Кацігарох, Іван Царэвіч,
Кузарчыч, Сучыч і Налеціч,
Паслужлівы Кузьма-Дзям'ян,
Кашчэй з нязменнаю ягою,
І Дурань з новай булавою,
І слаўны рыцар Марцыпан.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Около щита наредени —
най-славни рицарски дела;
и ликове, изобразени
изкусно, живо, за хвала:
Котигорох, Иван Царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
човечният Кузма-Демян,
Кашчей и злата Баба Яга,
Иван Глупака с дълга гага, ,
самият рицар Марципан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auf dem Schild gab es Ornamente
Von Heldentaten ringsherum,
Hier wurden eingraviert Personen
Sehr lebensnah und ohne Zahl:
Kotyhoroch, Ivan Zarewitsch,
Der höfliche Kuzma-Demian
Kuchartschitsch, Sutschytsch und Naletytsch,
Koschtschij mit seiner bösen Frau,
Der Tölpel mit der neuen Stampfe,
Der kühne Ritter Marzipan.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dokoła tarczy Eneasza
Rycerskie czyny arcyślicznie
Wykute byty w złotej blasze,
Postacie żywe, bardzo liczne,
Toczygroch i królewicz Iwan,
Kucharczyc, Suczyc, Nalatywacz
I Kuźma — Damian też uczynny.
Był Kościej z jagą arcywstrętną,
I dureń z stępą nową, piękną,
Jak też Marcepan, rycerz słynny.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

По медной кромке вереницей
Рукой искусной без числа
Представлены чеканкой в лицах
Все рыцари и их дела:
Катигорох, Иван-Царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
Услужливый Козьма-Демьян,
Кащей с несметною казною,
И дурень с бабою-ягою,
И славный рыцарь Марципан.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Набор отменный на заломах,
Чеканка дивная была:
Фигуры витязей знакомых
И, в назиданье, их дела.
Всё так искусно, живо, с толком:
Иван-царевич с серым волком,
Катигорох, Кузьма-Демьян,
Кощей, дурак со ступой новой —
В семье последыш непутевый —
И славный рыцарь Марципан.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вкруг по щиту и на заломах
Могучих лыцарей дела,
Все отчеканены в персонах —
Искусно, живо, без числа:
Катигорох, Иван Царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
Услужливый Козьма-Демьян,
Кащей с прескверною Ягою,
Дурак со ступой под рукою
И славный лыцарь Марципан.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вокруг щита по кромке белой
Отважных рыцарей дела
Рукой насечены умелой
В персонах, живо без числа!
Котигорох, Иван-царевич,
Кухарчич, Сучич и Налетич,
Услужливый Козьма-Демьян,
Кощей с противною ягою,
И дурень с торбой расписною,
И славный рыцарь Марципан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A kolem štítu na okraji
rytířské činy vybrané,
uměle, živě, z různých bájí,
v personách byly tepané:
Široký, Dlouhý, Bystrozraký,
Škrhola, Honza, Jiří s draky,
děd Vševěd, Jan za chrta dán.
Čaroděj se zlou ježibabou,
Paleček, konšel s oslí hlavou
i slavný rytíř Marcipán.

    

46 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так пан Еней наш знаряжався,
Щоб дружби Турну доказать;
Напасть на ворогів збирався,
Зненацька копоті їм дать.
Но зла Юнона не дрімає,
Навильот умисли всі знає,
Оп'ять Ірисю посила:
Як можна Турна роздрочити,
Против троянців насталити,
Щоб викоренив їх дотла.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ панъ Эней нашъ снаряжався,
Щобъ дружбы Турну доказать;
Напасть на ворогивъ збирався,
Зненацька копоти имъ дать.
Но зла Юнона не дримае,
Навыльотъ умыслы вси знае,
Опьять Ирысю посыла:
Якъ можна Турна роздрочыты,
Протывъ Трояньцивъ насталыты,
Щобъ выкоренывъ ихъ до тла.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 46.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV):

рядок 5:

Но зла Юнона не дремає

рядок 7:

Оп'ять Ірису посила

Примітки: V, 46.
         Частина V стр. 46.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Дотла викоренити — винищити, усунути кого-, що-небудь повністю, цілком; до останку (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Знаряжалась знаряджати — те саме, що споряджати — забезпечувати усім необхідним, готувати для відправлення куди-небудь; збирати, виряджати когось куди-небудь (СУМ-20).

Зненацька — несподівано, раптово (СУМ-20).

Копіт — осад диму; сажа. Дати копоті — бити, завдавати поразки кому-небудь (СУМ-20).

Навильотнавиліт — наскрізь (СУМ-20).

Насталити, насталювати — зміцнювати, робити міцним, витривалим, стійким (про характер, душу і т. ін.) (СУМ-20).

Роздрочити — те саме, що роздратувати — довести кого-небудь до збудженого стану, викликати гостре невдоволення, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Aeneas made all preparations
To prove his friendliness to Turn.
He had his strategy and calculations,
Which were right now his prime concern.
But evil Juno wasn't inert,
She knew Aeneas' thoughts, and to subvert
His plans, she sent her Iris with a mission
To make Turn so mean-spirited,
That he would kill ail Trojans dead
And bring on them the full perdition.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так пан Эней наш выпраўляўся,
Каб з панам Турнам ваяваць;
Напасць на ворагаў збіраўся,
Знянацку прыкурыць ім даць.
Але Юнона не гуляе,
Наперад тыя думкі знае,
Ірысю пасылае зноў,
Хай пана Турна раздражняе,
Супроць Траянцаў падбівае,
Каб ён іх знішчыць быў гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй пан Еней доспехи турна
за среща дружеска с врага,
решил бе да удари Турна,
да го събори на мига.
Но зла е Хера, миг не дреме,
отгатва мислите навреме,
при Турн Ирида прати пак,
добре да го подкокороса
троянците да цапардоса,
да ги изтреби той до крак:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So hat Aeneas sich bewaffnet,
Um gegen Turnus zu besteh'n,
Und hat den Angriff vorbereitet,
Der heimlich wohl erfolgen soll.
Doch Juno hat auch nicht geschlafen,
Und schmiedete sofort den Plan:
Erneut wird Iris eingeschaltet:
Damit sie Turnus überzeugt,
Zu kämpfen gegen die Trojaner,
Damit er ihnen Garaus macht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak pan Eneasz się szykował
Wyrazić przyjaźń dla Turnusa;
Znienacka pragnął wrogom nowym
Dać bobu, żeby wiali kłusem.
Lecz zła Junona też nie drzemie,
Zamysły wszystkie zna na ziemi,
Wysyła Irys z poleceniem:
Turnusa ile sił rozdrażnić,
Na Trojan poszczuć go odważnie,
By ich doszczętnie wykorzenić.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так пан Эней наш снаряжался,
Чтоб злого Турна доконать;
Напасть на недругов сбирался,
Готовясь им по шапке дать.
Но и Юнона не дремала,
Она Ирисе приказала,
Чтоб та на землю вновь сошла,
Чтобы рутульцев разжигала
И чтобы Турна подбивала
Троянцев извести дотла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянец, натянув доспехи,
Готовил недругам подвох;
Он пана Турна для потехи
Надумал захватить врасплох.
Но, замысел Энея зная,
Ирисю шлет Юнона злая
К его сопернику в шатер:
Рутула пробудить от спячки,
Разбередить его болячки,
Чтоб он в табак Энея стер!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так пан Эней наш снаряжался,
Чтоб силу Турну показать;
Напасть на недругов сбирался,
Нежданно по загривку дать.
Но и Юнона не зевала,
Энея умыслы прознала,
Ирисе вновь приказ дала,
Чтоб злее Турна разъярила
И на троянцев натравила,
Чтоб их искоренил дотла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так пан Эней наш снаряжался
Злодею Турну удружить,
Он на врагов напасть собрался,
Да так, чтоб их врасплох накрыть.
Юнона ж злая не дремала,
Его все замыслы узнала,
Приказ Ирисе отдала,
Чтоб пана Турна разъярила
И на троянцев натравила,
Пусть уничтожит их дотла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Aeneas chtěl bez meškání
Turnovi dobré jitro dát
a nepřítele znenadání
kopyty řádně rozdupat.
Zlá Juno ale všechno vidí,
zná veskrz úmysly všech lidí,
posílá Iris: má hned jít
a Turna přivést k zuřivosti,
tak aby "Urojské bez milosti
šel do kořene vyplenit.

    

47 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іриса виль, скользнула з неба,
До Турна в північ шусть в намет;
Він дожидавсь тогді вертепа,
Хлистав з нудьги охтирський мед.
К Лависі од любви був в горі,
Топив печаль в питейном морі.
Так в армії колись велось;
Коли влюбився чи програвся,
То пуншту хлись — судьба поправся!
Веселлє в душу і влилось!

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 47.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ирыса выль, скользнула зъ неба,
До Турна въ пивничъ шусть въ наметь;
Винъ дожыдавсь тогди вертена,
Хлыставъ зъ нудьгы Охтырьскій медъ.
Къ Лавыси одъ любвы бувъ въ гори,
Топывъ печаль въ пытейномъ мори.
Такъ въ арміи колысь велось;
Колы влюбывся, чи програвся,
То пуншту хлысь, — судьба поправся!
Веселье въ душу и влылось!

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 47.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 3:

Він дожидавсь тогда вертепа

рядок 6:

Топив печаль в питейнім домі

рядок 9:

То пуншу хлись — судьба поправся

Примітки: V, 47.
       Частина V стр. 47.

Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де ставили релігійні і світські п’єси (СУМ-11). Український ляльковий театр. Власне лялькову гру знали на Україні, як і інших краях, з давніх-давен. Але вертеп виник у зв'язку з розвитком шкільної драми десь у XVІІ ст. Тексти вертепних драм дійшли до нас лише з другої половини XVІІІ ст. І. Котляревському, певне, доводилося бачити вертепні театральні дійства. Свідченням тому є згадка про вертеп в «Енеїді», п'єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», де письменник розвинув реалістичні традиції вертепної драми (С.).

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Колись — у якийсь час у минулому (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Мед — хмільний напій, вигот. з меду (СУМ-20).

Нудьга — у значенні: стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг (СУМ-20).

Охтирський мед — сорт особливо міцного і солодкого меду, який виробляли за рецептами, що йшли з Охтирки, колись полкового міста, а нині міста в Сумській області (А.).

Пуншт пунш — міцний спиртний напій з рому, коньяку, вина тощо з цукром, водою, лимонним соком і т. ін., який подають до столу підігрітим (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хлистати — пити що-небудь спиртне, перев. у великій кількості (СУМ-11).

Хлись — уживається як присудок за знач. хлиснути (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The docile Iris sped from heaven down
Into the tent of Turn.
He waited for a puppet clown
And drank from boredom and concern.
He suffered pangs of love
To beautiful Lavysia-turtledove.
Well, long ago, experiencing a vitriol,
While serving in the ranks,
All worries caused by costly pranks,
Were drowned in alcohol.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ірыся ж, падсініўшы вейкі,
З нябёсаў шуснула ў шацёр
Да Турна, што чакаў батлейкі
І мёд піў пад аховай зор.
Ён у сваім любоўным горы
Тапіў тугу ў піцейным моры,
У арміі заўсёды так:
Як пакахаў пі праіграўся,
Пі пунш — на тое ён і здаўся!
І весялі душу, дзівак!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ирида бързо се разшава
и Турн намери за късмет,
той гости чакаше тогава
и жулеше охтирски мед.
Все по Лавися се топеше,
скръбта в море от спирт топеше,
тъй е в армейските среди:
на карти паднеш, но се влюбиш —
пий пунш и няма да загубиш,
щастлив ще си като преди!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon schwirrte Iris ab vom Himmel
Des Nachts zu Turnus in sein Zelt!
Er hat das Schauspiel schon erwartet,
Schlürfte aus Überdruß den Met,
Den Liebeskummer zu Lavinia
Ertränkte er im Säufermeer.
Beim Militär war einst so Sitte:
Aus Liebeskummer, Spielerpech,
Floh man zum Punsch - und schon war's besser!
Und Freude überkam das Herz!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I w nocy Irys ta złośliwa
Mknie do Turnusa, do namiotu;
On wtedy szopki oczekiwał,
Ochtyrski żłopał z nudów miodek.
Z miłości do Lawińci chorzał,
Ból w napitkowym topił morzu,
Tak kiedyś w armii to bywało:
Gdy się zakochał czy zgrał ktosik,
To ponczu łyk — bądź lepszy, losie.
Do duszy radość się wlewała.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ирися почесала темя,
К рутульцам понеслась в намет;
Турн комедьянтов ждал в то время,
Хлеща с тоски ахтырский мед.
Он, будучи в любовном горе,
Топил печаль в питейном море.
Так прежде в армии велось:
Чуть влюбишься иль проигрался,
За пуншевый стаканчик взялся!
Глядишь — и снова с горем врозь!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн, зевая, ждал вертепа.
К нему Ирися как шмыгнет!
Ночной порой рутул свирепый
С тоски хлестал яхтырский мед.
Любя Лависю, был он в горе,
Печаль топил в питейном море,
Армейский соблюдал закон:
Кто в карты не на ту поставил,
Хвать пунша — и беду поправил!
И точно так же — кто влюблен.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ирися виль скользнула с неба,
К рутульцу в полночь шасть в намет.
Турн в ожидании вертепа
Хлестал с тоски ахтырский мед.
Был от любви к Лависе в горе,
Топил печаль в питейном море.
Так прежде в армии велось:
Коль проигрался иль влюбился,
То пуншу хвать — с судьбой смирился,
Веселье в душу и влилось!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ирися с неба соскочила
И в полночь к Турну шасть в намет.
Турн ждал колядников уныло,
С досады пил ахтырский мед;
Был от любви к Лависе в горе,
Печаль топил в питейном море,
Как это в армии велось:
Коль проигрался иль влюбился, —
Вина хватил, с судьбой смирился,
Веселье в сердце и влилось.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Iriska hop! a s nebe sklouzla —
a k Turnovi do stanu — pchou!
Ten čekal na loutky a kouzla
a z nudy chlastal ochtyrskou.
Měl hoře z lásky k Lavinii
a v kořalce je topil nyní,
tak v armádě to bývalo;
kdo prohrál nebo dostal košem,
vzal punč — a chlist! — a bylo po všem!
To smutek z duše vyhnalo!

    

48 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А що? — Ірися щебетала. —
Сидиш без діла і клюєш?
Чи се на тебе лінь напала?
Чи все троянцям оддаєш?
Коту гладкому не до мишки;
Не втне, бачу, Панько Оришки!
Хто б сподівавсь, що Турн бабак?
Тобі не хист з Енеєм биться,
Не хист з Лавинієй любиться,
Ти, бачу, здатний бить собак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А що? Ирыся щебетала:
«Сыдышъ безъ дила и клюешь?
«Чи се на тебе линь напала?
«Чи все Трояньцямъ отдаешъ?
«Коту гладкому не до мышкы;
«Не втне, бачу, Панько Орышкы!
«Хтобъ сподивавсь, що Турнъ бабакъ?
«Тоби не хыстъ зъ Энеемъ быться,
«Не хыстъ зъ Лавыніей любыться,
«Ты, бачу, здатный быть собакъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 48.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 1:

А що? — Іриса щебетала

Примітки: V, 48.
         Частина V стр. 48.

Бабак — вито у значенні: неповоротка, ледача людина; нероба, ледар (СУМ-20).

Втнути, утнути — зрозуміти що-небудь (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Здатний — який відповідає певним вимогам, придатний для кого-, чого-небудь, на щось (СУМ-20).

Лавинія (Лавина, Лавися) — дочка царя Латина і цариці Амати.

Любитися — почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (СУМ-20).

Сидіти без діла — нічого не робити, гайнувати час (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хто б сподівався? — уживається для вираження подиву з приводу чого-небудь (СУМ-11).

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. Тобі (вам) не хист — ти нездатен, не з твоїми здібностями (СУМ-11).

Щебетати — говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"What now?" she then began to twitter,
"You sit around, - I cannot understand -
Have you become a quitter?
You let the Trojans take your land?
A portly cat can't catch a mouse;
Pan'ko won't get Orysia for a spouse!
Who would have thought that Turn just slogs
And is afraid to fight
For his sweet girl and his own right?
You seem to be content to club the dogs.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«А што? — Ірыся шчабятала. —
Сядзіш без справы і клюеш?
А ці лянота закілзала?
Ці ўсё Траянцам аддаеш?
Не ласы гладкі кот да мышкі;
Для п'янага ўвесь свет — кілішкі!
Хто знаў, што Турн такі вахлак?
Табе, брат, не з Энеем біцца
І не з Лавінаю любіцца,
Ты здатны толькі біць сабак.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Какво — започна го Ирида —
такъв си се оклюмал, ей!
Отчая ли се, да не би да
оставяш всичко на Еней?
Не мисли сит котак за мишка,
не иска май Панко Оришка!
Отде да знам, че си завян!
Не ти е теб Еней дружина,
не ти е еша и Лавина;
че ти си бил лапнишаран.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Was ist? - so zwitscherte die Iris -
Du sitzt, ohne etwas zu tun.
Hat dich die Faulheit schon ergriffen?
Gibst du Trojanern alles hin?
Der Kater jagt nicht, wenn er satt ist, -
Ich sehe, es hat keinen Zweck,
Du bist ein Murmeltier, mein Turnus!
Zu kämpfen hast du keinen Schneid,
Vermagst Lavinia nicht zu lieben,
Nur Hunde schlagen kannst du gut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A cóż to? — Irys szczebiotała. —
Bezczynnie siedzisz, walk unikasz?
Czy cię lenistwo opętało?
Czy wszystko dajesz Trojańczykom?
Gładkiemu kotu nie do myszki;
Nie uszczknie Pańko już Oryśki!
I kto by rzekł, że Turnus mięczak?
Nie tobie bić się z Eneaszem,
Czy kochać się z Lawińcią naszą,
Psy tylko zdatnyś bić i męczyć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Ты что ж, — Ирися укоряла, —
Сидишь бед дела, водку пьешь?
Что на тебя за блажь напала?
Аль все троянцам отдаешь?
Коту, коль сыт он, не до мышки,
Паньку, коль слаб, не до Аришки.
Кто б думать мог, что Турн — байбак?
Нет, где тебе с Энеем биться
Или с Лавинией любиться,
Тебе под стать гонять собак.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ты что? — Ирися щебетала. —
Сидишь без дела и клюешь?
Напала лень? Ума не стало?
Добро троянцам отдаешь?
Отъелся кот — и не до мышки!
Знать, не поймет Панько Оришки.
Уж если ты такой байбак,
Куда тебе с Энеем биться!
С Лавинией не лезь любиться.
Ты годен лишь гонять собак.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ну, что? — Ирися щебетала: —
Сидишь без дела и клюешь?
Иль уж такая лень напала?
Иль все троянцам отдаешь?
Коту, коль гладок, не до мышки,
Не одолеть Паньку Оришки!
Кто б думать мог, что Турн байбак?
Не впрок тебе с Энеем биться,
Не впрок с Лавинией любиться,
Тебе подстать гонять собак.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ты что? — Ирися закричала. —
Сидишь и носом стол клюешь?
Лень-матушка, видать, напала,
Коль все троянцам отдаешь.
Коту, я вижу, не до мышки,
Не одолеть Паньку Оришки!
Кто думать мог, что Турн бабак?
Нет, не тебе с Энеем биться
Или с Лависею любиться,
Способен ты лишь бить собак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„A copak to?“ Iriska špitá.
„Sedíš tu jako duha zpit?
To se tě, brachu, lenost chytá?
Chceš Trojským všechno postoupit?
Hle, tlustý kocour nechce myšku;
je krátký Paňko na Oryšku!
Což, Turne, nemehlo snad jsi?
Ty nedokážeš bít se nyní
a milovat se s Lavinií,
ty dokážeš jen tlouci psy.

    

49 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Правдивий воїн не дрімає,
Без просипу же і не п'є;
Мудрує, дума, розглядає,
Такий і ворогів поб'є.
Ну, к чорту! швидче охмеляйся,
Збирать союзних поспішайся,
На нову Трою напади.
Еней в чужих землях блукає,
Дружину в поміч набирає,
Не оплошай тепер: гляди!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Правдывый воинь не дримае,
«Безъ просыпу же и не пье;
«Мудруе, дума, розглядае,
«Такый и ворогивъ побье.
«Ну къ чорту! швыдче охмеляйся,
«Збирать союзныхъ поспишайся,
«На нову Трою напады.
«Эней въ чужыхъ земляхъ блукае,
«Дружыну въ помичъ набирае,
«Неоплошай теперъ: гляды!»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 49.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядки 9-10:

Дружину в помощ набирає,
Не оплошайсь тепер: гляди

Примітки: V, 49.
         Частина V стр. 49.

Блукати — їздити по світу, часто змінюючи місцеперебування (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

К чорту — уживається як вираження протесту проти кого-, чого-небудь, цілковитого заперечення чогось; не треба, досить (СУМ-11).

Мудровать мудрувати — те саме, що роздумувати; обмірковувати (СУМ-20).

Правдивий — справжній, явний (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

A real soldier would not doze,
And is not always drunk,
He will defeat his foes,
Because he's not a stupid punk.
Well then, get sober, quick!
Collect your allies in a flick,
Assault new Troy!
Aeneas roams the foreign lands,
He tries to get help from some bands.
Don't miss this chance! Ahoy!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сапраўдны воін розум мае;
Яму няма прычыны піць;
Ён думае ды разважае,
Як лепей ворагаў пабіць.
Хутчэй, лайдак! Апахмяляйся,
Збіраць саюзнікаў спяшайся,
На Трою новую ідзі.
Эней пусціўся ў шлях-дарогу,
Збірае войска ў дапамогу,
Ты пільны будзь цяпер, глядзі!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Добрият воин тъй не дреме,
не пие от зори до мрак;
мъдрува, мисли как да вземе,
че да надвие своя враг.
По дяволите! Махмурлука
избивай и веднага тука
съюзниците доведи!
Нападай тая нова Троя,
Еней далече е, за боя
събира помощи! Иди!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein echter Krieger kann nicht schlafen,
Und kann nicht trinken ohne Schlaf:
Er denkt nach, überlegt und grübelt, -
Nur dann trägt er den Sieg davon.
Zum Teufel mit dir, werde nüchtern,
Ruf die Verbündeten zu dir,
Um neues Troja zu vernichten.
Aeneas reist im fremden Land
Und sammelt die Armee zu Hilfe,
Jetzt darfst du auch nicht schlechter sein!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Prawdziwy żołnierz nie śmie drzemać;
Bez przerwy co noc nie popija;
Rozważa, patrzy po swojemu,
Takowy wrogów też pobije.
Do diabła! Szybciej głowę trzeźwij.
I sojuszników zbieraj wielu,
Na nową Troje wnet napadnij.
Eneasz w innym kraju teraz,
Drużynę tam na pomoc zbiera,
Nie przegap zatem, pilnuj ładnie!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Лихой вояка не робеет
И без просыпу мед не пьет!
Он думку о боях имеет,
Такой всех недругов побьет.
Но к черту! Слышь, опохмеляйся,
Союзников собрать старайся,
На Трою новую иди.
Эней в чужих краях плутает,
Дружину в помощь набирает,
Не оплошай теперь, гляди!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не дремлет настоящий воин,
Как ты, без просыпу не пьет,
Смекает, мыслит, — будь спокоен! —
Такой всех недругов побьет!
К чертям! Живей опохмеляйся!
Подмогой спешно заручайся!
Ты новой Трои не щади!
Эней подался на чужбину,
Лихую сколотил дружину.
Не оплошай теперь, гляди!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Кто вправду воин, — не зевает,
Вина без просыпу не пьет,
Он думает, мудрит, гадает;
Такой и ворога побьет.
Ну, к черту! Живо похмеляйся,
Союзников скликать старайся,
На Трою новую веди.
Эней в чужих краях блуждает,
Дружину в помощь набирает,
Не оплошай теперь, гляди!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ведь дельный воин не зевает,
И без просыпу он не пьет,
Он думает, хитрит, решает,
Такой всегда врага побьет.
К чертям! Скорее похмеляйся,
Собрать союзников старайся
И Трою новую сотри!
Эней в чужих краях шныряет,
Дружину в помощь собирает,
Не оплошай теперь, смотри».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Skutečný voják je vždy bdělý
a do němoty nepije,
mudruje, spřádá, pátrá, velí,
ten nepřátele pobije.
Nu — vzpamatuj se, dost těch žertů,
a spojence už sbírej, k čertu!
a novou Troju dobývej!
Aeneas nespí v žádné době,
verbuje vojsko proti tobě,
buď pevný teď a vytrvej!“

    

50 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, столик ізвалила,
Шкереберть к чорту все пішло:
Пляшки і чарочки побила,
Пропало все, як не було.
Зробився Турн несамовитий,
Ярився, лютовав неситий,
Троянськой крови забажав.
Всі страсти в голову стовкнулись,
Любов і ненависть прочнулись;
«На штурм, на штурм!» — своїм кричав.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 50-51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы, столыкъ извалыла,
Шкереберть къ чорту все пишло:
Пляшкы и чарочкы побыла,
Пропало все, якъ не було.
Зробывся Турнъ несамовытый,
Ярывся, лютовавъ не сытый,
Трояньской кровы забажавъ.
Вси страсты въ голову стовкнулысь,
Любовь и ненависть прочнулысь;
«На штурмъ, на штурмъ!» своимъ кричав.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 50.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 3:

Пляшки і рюмочки побила

Примітки: V, 50.
         Частина V стр. 50.

Бажати — прагнути, мати бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; хотіти (СМ-11).

Забажати — виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти (СУМ-20).

Зробитися — настати, відбутися (про певний стан людини) (СУМ-20).

Любов — пристрасть до чого-небудь (СУМ-20).

На штурм! — команда розпочинати атаку якогось укріплення (СУМ-11).

Несамовитий — не здатний відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх (СУМ-11).

Неситий — той, хто не може нічим задовольнитися, насититися (СУМ-20).

Пляшка — скляна посудина, яка має вузьку довгасту шийку, з спиртним напоєм (СУМ-11).

Страстистрасті — сильні почуття, якими ледве керує розум (СУМ-11).

Полетіти (піти) к чорту — зазнавати цілковитого краху, провалу, розпаду, гинути, пропадати (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шкере́берть — вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Іти шкереберть — відбуватися протилежно до того, як має бути, всупереч звичайному порядку (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

So, after having said all that,
She overturned the stand,
Broke bottles of that 'whiskey-rat',
A heap of shards lay strewn on sand.
The man turned frantic,
His raving was gigantic,
He craved the Trojan blood like a maniac,
All passions stormed his head,
Where hatred and big love were wed.
He roared and screamed: "Attack! Attack!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы, стол перакуліла,
Усё кату пад хвост пайшло:
Пасуду, чарачкі пабіла,
Прапала ўсё, як не было.
Зрабіўся Турн несамавіты,
Крычаў, злаваўся, чорт нясыты,
Крыві Траянскай зажадаў.
У галаве яго змаганне
Вялі нянавісць і каханне.
«На штурм, на штурм!» — сваім крычаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй каза, масата катурна
и всичко в миг се разлетя;
почупи чашите на Турна,
изпотроши му всичко тя.
Че разяри се Турн, че скочи,
троянска кръв реши да лочи,
разлюти се като кръвник.
В главата всичко се размаза,
любов се смеси с гняв, с омраза:
— Напред! Напред! — нададе вик.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie sprach und kippte um das Tischchen.
Zum Teufel ging, was darauf war:
Zersprangen Becher und die Flaschen,
Nichts blieb mehr, alles ging entzwei.
Da verlor Turnus die Beherrschung,
Er wütete, schrie voller Zorn,
Verlangte das Blut der Trojaner.
In seinem Kopf erwuchs die Qual,
Die Haß und Liebe in ihm weckten,
"Greift an! Greift an!" brüllte er dann.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

To rzekłszy stolik wywróciła,
Do diabła poszło wszystko z blatu:
Butelki i kieliszki zbiła,
Przepadło wszystko to bez śladu.
A Turnus jakby dostał szału,
We wściekłość wpadł, w gorączkę białą,
Trojańskiej zaraz krwi zażyczył.
I w głowie wszystkie namiętności
Zmieszały się z miłością, złością:
"Na szturm, na szturm!" — do swoich krzyczał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так молвив, столик повалила,
Перевернула все вверх дном,
Стаканы, чарки перебила,
Ну, словом, подняла содом.
Рутулец тоже расходился,
Залютовал, как зверь взъярился,
Дрожмя от злости задрожал.
Все страсти в нем разбушевались,
Любовь и ненависть смешались, —
"На штурм, на штурм!" — своим кричал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пихнула столик; вся посуда —
Бутылки, чарки — кувырком!
Осталась лишь осколков груда.
Турн отшвырнул ее пинком.
Все страсти в голову толкнулись,
Любовь и злоба в нем проснулись.
Он бушевал, осатанев,
Рычал, троянской жаждал крови,
Ревел: «На штурм»! — и в этом зове
Сливались ненависть и гнев.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказавши, столик повалила,
И к черту все вверх дном пошло;
Все фляжки, чарки перебила,
Как будто помелом смело.
Турн, ошалевши, расходился,
Как зверь несытый разъярился,
Троянской крови пожелал.
Все страсти в голове столкнулись,
Любовь и ненависть проснулись:
«На штурм, на штурм!» — своим кричал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сказала, столик повалила,
Сломала в щепки, а потом
Бутылки, рюмки перебила,
Смахнула все, как помелом.
И сразу Турн ума лишился,
Как пес голодный, разъярился,
Троянской крови возалкал,
В нем страсти буйные проснулись,
Любовь и ненависть столкнулись;
«На штурм, на штурм!» — он закричал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Sotva to řekla, přiskočila
a do plného stolku — ryc;
stoleček se vším převrátila
a střepy zbyly ze sklenic.
Turn řádil jako pominutý
a zuřil, vztekem celý žlutý,
žádal si jenom trojskou krev.
Vášně mu hlavu zamlžily
a nenávist v něm probudily:
„Do boje!““ zařval jako lev.

    

51 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зібрав і кінних, і піхотних
І всіх для битви шиковав;
І розбишак самих одборних
Під кріпость задирать послав.
Два корпуси докупи звівши,
А на зикратого сам сівши,
На штурм їх не веде, а мчить;
Мезап, Галес в другім отряді
Пішли од берега к ограді,
Побить троянців всяк спішить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 51.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зибравъ и кинныхъ и пихотныхъ
И всихъ для бытвы шыковавъ;
И розбышакъ самыхъ одборныхъ
Пидъ крипость, задырать, пославъ.
Два корпусы до-купы звившы,
А на зыкратого самъ сившы,
На штурмъ ихъ не веде, а мчытъ;
Мезапъ, Талесъ, въ другимъ отряди,
Пишлы одъ берега къ огради,
Побыть Трояньцивъ всякъ спишытъ.

Примітки: V, 51.
       Частина V стр. 51.

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Докупи — в одне місце; разом (СУМ-11).

Задиратьзадирати — чіпляючись до кого-небудь, заводити сварку, ображати (СУМ-20).

Зикратий зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Шиковать шикувати — ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти (СУМ-11).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When infantry and cavalry were in line
And waiting for the battle,
He sent some lionine
Cutthroats to make a lot of rattle
Nearby the fort. And riding his white horse,
He led the two superior corps
Towards the tower at the greatest speed.
Mezar and Hales in the second section
Were also ready for the action
Close to the shore to help in need.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усіх ён конных і пяхотных
Галаварэзаў пазбіраў
І сілаю палкоў паходных
Браць штурмам крэпасць загадаў.
На белага каня садзіўся,
Перад палкамі закруціўся,
На штурм іх не вядзе, а мчыць;
Мезап, Галес і ўсе другія
Пайшлі на сцены крапасныя,
Каб ворага хутчэй пабіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Извади конници, пешаци
и бързо ги строи за бой.
И най-прочутите смелчаци
под крепостта изпрати той.
Два корпуса подбра и смело
сам яхна конче белочело.
На щурм отиват, не — летят!
Месап, Халез и два отряда
откъм брега държат обсада —
троянци искат да секат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er berief Reiter und das Fußvolk
Bereitete zum Kampf sie vor;
Die allertapfersten der Krieger
Wurden zur Festung kommandiert.
Er selbst einigt zwei der Kompanien,
Dann steigt er auf sein wildes Roß
Und führt sie, - nein, er fliegt zum Angriff.
Vom Ufer aus gegen die Stadt
Marschieren Messapus und Talos
Und greifen die Trojaner an.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Konnicę zebrał i piechotę,
Do bitwy wszystkich już szykował;
Dobranych zbójców wysłał potem,
Pod twierdzą na bój prowokować.
Korpusy razem dwa zebrawszy,
Białobokiego wraz dosiadłszy,
Do szturmu już nie wiedzie — pędzi;
Messapus zasię i Halezus
Z swym wojskiem pod częstokół lezą,
Bić Trojan każdy mknie co prędzej.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Собрал и пеших он и конных
И, к бою приготовив рать,
Ватагу забияк отборных
Послал троянцев задирать.
Два корпуса соединивши,
На борзого коня вскочивши,
На штурм их не ведет, а мчит;
Мезап, Талес в другом отряде
Пошли по берегу к ограде;
Побить троянцев всяк спешит.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Собрав немедля пеших, конных,
Для битвы Турн построил рать.
Головорезов беспардонных
Послал под крепость — задирать,
А сам верхом на Белоглазом
Два корпуса на приступ разом
Повел, — верней сказать, помчал.
Отряд с Галесом и Мезапом,
Чтоб укрепленье взять нахрапом,
Вдоль Тибра двинулся на вал.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Всех пеших посбирав и конных,
Он их для битвы расставлял.
Заядлых забияк, отборных
Под крепость задирать послал.
Два корпуса в едино сливши,
Сам на чубарого вскочивши,
На штурм их не ведет, а мчит.
Мезап, Галес в другом отряде
Пошли от берега к ограде, —
Троянцев всякий бить спешит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Собрал он пеших всех и конных,
Для битвы выстроивши рать;
Ребят зубастых, забубённых
Послал троянцев задирать.
Два корпуса соединивши
И на буланого вскочивши,
Не вел на штурм, а вихрем мчал.
Мезап, Галес в другом отряде
Пошли от берега к ограде,
Всяк бить троянцев поспешал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pěchotu, jízdu a tak dále,
vše rychle k bitvě řadit dal
a hrdlořezy neurvalé
na pevnost Trojských posílal.
Sehnal dva sbory darebáků,
sám usadil se na grošáku
a kútoku se pustil v cval;
Messap a Thales v druhém sboru
hnali se s břehu do táboru,
bít Trojské každý pospíchal.

    

52 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці, в кріпости запершись,
Енея ждали вороття;
З нещастям тісно пообтершись,
Біду встрічали мов шутя.
Побачивши ж врагів напори,
У башт прибавили запори
І на валу всі залягли;
В віконця з будок виглядали
І носа вон не виставляли,
Шептались і люльки тягли.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци въ крипосты запершысь,
Энея ждалы вороття;
Зъ нещастямъ тисно пообтершысь,
Биду встричалы мовъ шутя.
Побачывшыжъ врагивъ напоры,
У баштъ прыбавылы запоры
И на валу вси заляглы;
Въ виконця зь будокъ выглядалы
И носа вонъ не выставлялы,
Шепталысь и люлькы тяглы.

Примітки: V, 52.
         Частина V стр. 52.

Башта — висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Будка — невелика споруда для вартового, сторожа, взагалі для тимчасового перебування (СУМ-11).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Виглядати — висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь, дивитися кудись, через щось (СУМ-11).

Вороття — повернення до чого-, кого-небудь (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Люлька — приладдя для куріння, що складається з мундштука й чашечки для тютюну (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans in the fortification
Were waiting for Aeneas to return.
But having had enough of tribulation,
Their woes caused them not much concern
The stronger is the enemy attack,
The tougher is the fighting back.
And they were ready for the snipes.
They looked through little holes,
But didn't stick out their jowls,
They whispered, sucking on their pipes.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы за сцяной сядзелі,
Тых не баяліся падзей.
Яны чакалі ў цытадэлі,
Што хутка вернецца Эней.
Пабачыўшы ж напор варожы,
Умацавалі агарожы
І на валу ўсе заляглі;
У вокны з вежы выглядалі,
Але насоў не вытыркалі,
Курылі, перашэпт вялі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците пък се запряха —
Еней не беше тук сега;
те доста преживели бяха,
та туй го взеха на шега.
Я. виж, що враг се накачули,
но всичко свря се в свойте кули
и зад рова се строполи;
носа навън не си показват,
следят през дупките, приказват
си тихо, смучейки лули.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch diese blieben eingeschlossen,
Hoffend, daß bald Aeneas kommt;
Sie hatten ihre schwere Lage
Wie böses Schicksal akzeptiert.
Als sie die Feinde plötzlich sahen,
Verschanzten sie sich auf dem Wall
Und wagten nicht mal ihre Nasen
Hinaus zu stecken durch ein Loch.
Sie saßen, rauchten ihre Pfeifen
Und sprachen nur im Flüsterton.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie w twierdzy się zamknęli,
Czekali, aż Eneasz wróci;
Z nieszczęściem nieraz się zetknęli,
Nikt nową biedą się nie smucił.
Ujrzawszy, jak wróg prze tymczasem,
Dodali do wież trochę zasuw,
Na wale wnet się położyli;
Przez okna z budek wyglądali;
I nosa już nie wytykali,
Szeptali, fajki wciąż kurzyli.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы, в крепости укрывшись,
Энея ждали, не грустя;
Давно к невзгодам приучившись,
Встречали бедствия шутя.
Удвоив у ворот запоры,
На башне выставив дозоры,
На вал всем войском залегли;
За вражьей силой доглядали,
А сами носа не казали,
От скуки трубки разожгли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы заперли ворота,
Энея терпеливо ждут.
Познав превратностей без счета,
Не стали унывать и тут.
В предвиденье осады скорой,
Давай везде крепить затворы,
Колоды громоздить плашмя.
Глядели в башенные щели,
А носа высунуть не смели.
Шептались, трубками дымя.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы, в крепости укрывшись,
Энея заждались в нужде,
Но с горем тесно пообвыкшись,
Шутя готовились к беде;
Врагов лишь только увидали,
Покрепче башни запирали,
Потом на вал легли плашмя,
Из будок в окна наблюдая
И носа вон не выставляя,
Шептались, люльками дымя.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы, в крепости закрывшись,
Все ждали — вот вернется князь,
Давно с несчастьями сдружившись,
Беду встречали не смутясь.
На башнях выставив дозоры,
Они добавили запоры,
И на валу все залегли,
В бойницы только наблюдали,
Своих голов не выставляли,
Шепчась, спокойно трубки жгли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ti čekali, zavřevše vchody,
až navrátí se Aeneas;
tak zvykli si už na nehody,
že tohle pro ně byl jen špás.
Když zřeli nepřátelské sbory,
zavřeli brány na závory
a s valů dolů jukali;
tiše si spolu povídali,
nos zbytečně ven nestrkali
a klidně z lulek pukali.

    

53 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У них поставлено в громаді,
Коли на їх пан Турн напре,
То всім сидіть в своїй ограді,
Нехай же штурмом вал бере.
Троянці так і учинили;
На вал колоддя накотили
І разний приправляли вар;
Олію, дьоготь кип'ятили,
Живицю, оливо топили,
Хто лізтиме, щоб лить на твар.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

У ныхъ поставлено въ громади,
Колы на ихъ панъ Турнъ напре;
То всимъ сыдить въ своій огради,
Нехайже штурмомъ валъ бере.
Трояньци такъ и учынылы;
На валъ колоддя накотылы
И разный прыправлялы варъ;
Олію, дьоготь кыпьятылы,
Жывыцю, олыво топылы,
Хто лизтеме, щобъ лыть на тварь.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 53.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядки 2-3:

Коли на них пан Тури напре;
То всім сидіть в своей ограді

Примітки: V, 53.
         Частина V стр. 53.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Громада — 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Дьоготь — темна густа в'язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці деревини, торфу, бурого та кам'яного вугілля, сланцю (СУМ-20). Колись жодне господарство не обходилося без дьогтю: ним мастили шкіряне взуття, гужову збрую, аби була довговічною та м'якою, не розмокала на дощі й не тріскалася на сонці. Дьоготь вживали і для інших господарських потреб. Дьоготь широко використовували в народній медицині. Особливо помічним він був при виведенні глистів. У цьому жодні народні ліки не були такими дієвими, як дьоготь. Ним теж заліковували різні шкірні хвороби у тварин і людей, радили вживати при злоякісних пухлинах, виводили парші, коросту. Дьоготь був також незамінним за часу війни. Ним змазували збрую, повози (він був однією з складових коломазі), лікували коней, почасти вояків (С.).

Живиця — густа прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот (СУМ-20).

Колоддя — збірн. до колода — стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Оливо — олово (СУМ-11).

Твар — обличчя (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Штурм — рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Штурмом брати — здобувати якесь укріплення рішучою атакою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Together, they decided that
When Turn begins his wild attack,
They'd listen standing pat,
And let him hack and whack.
The Trojans were prepared to meet
The enemy and give him some good treat:
Huge stones and logs, unlimited
Amounts of boiling oil and tar
Upon the head of each hussar
To make him blind and dead.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Яны рашылі грамадою,
Калі на іх пан Турн напрэ,
Усім хавацца за сцяною,
Хай штурмам вораг вал бярэ.
Траянцы гэтак і зрабілі;
На вал бярвення накапілі
І розны рыхтавалі вар:
Смалу і дзёгаць кіпяцілі,
Цяжкое волава тапілі,
Каб лінуць ворагам у твар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Еней заръка им остави
за в случай, че врагът напре —
да се затворят живи-здрави,
да действа Турн е по-добре!
Така и сториха момците,
дърва, казани по стените
наслагаха — сред дим и чад
олово и катран варяха,
оливия и сяра вряха —
и все за вражия отряд.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im voraus wurde schon beschlossen,
Daß alle auf der Mauer sind,
Wenn Turnus mit dem Heer sich nähert,
Und er im Sturm die Festung nimmt.
Sie hatten sich daran gehalten,
Sie schleppten eine Menge Holz,
Entfachten eine Feuerstätte,
Erhitzten darauf Harz und Wachs,
Und brachten Öl und Blei zum Kochen,
Für jeden, der am Wall erscheint.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Postanowili już gromadnie,
Gdy natrze na nich zły pan Turnus.
Za swoim murem siedzieć ładnie
A niech on wał zdobywa szturmem.
Trojanie tak też uczynili;
Na wał ów kłody, drwa wtoczyli
I różne rzeczy jęli warzyć;
Oliwę, dziegieć gotowali,
Żywicę, ołów wytapiali —
Lać tym, co będą leźć, na twarze.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Всем скопом вынесли решенье,
Коль князь рутульский поднапрет,
Не выходить за укрепленье;
Пусть штурмом на валы идет.
Троянцы так и учинили:
Толстенных бревен притащили,
Устроили из них навал;
А после олово топили,
Смолу и масло кипятили,
Чтоб шпарить тех, кто прет на вал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И порешили всей громадой,
Когда рутул на них напрет,
Отсиживаться за оградой.
Пускай он штурмом вал берет.
Троянцы так и поступили.
Свинец проворно растопили,
Живица начала бурлить;
В котлах кипели деготь, масло,
Смола — гостям незваным назло,
Кто сунется — чтоб сверху лить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Они решили так громадой:
Когда пан Турн на них напрет,
Всем оставаться за оградой,
Пускай он штурмом вал берет.
Троянцы так и учинили,
На вал колоды накатили
И стали разный вар копить;
Живицу, олово топили
И деготь с маслом кипятили:
Коль кто полезет — в рожу лить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Был уговор у них: закрыться,
Когда ж на крепость Турн напрет,
Не выходя за стены, биться,
Пускай он штурмом вал берет.
Троянцы так и поступили,
На вал колод понатащили
И стали за врагом следить,
Все масло, деготь кипятили,
Смолу и олово топили,
На вал кто влезет — в рожу лить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak rozhodnuto bylo radou,
kdyby pan Turn snad šturmem hnal,
že budou sedět za ohradou,
ať útokem dobývá val.
To Trojané teď učinili;
na valy klády přivalili,
vařili divnou potravu:
olovo, olej, dehet, smůlu.
Když někdo poleze k nim vzhůru,
vylejí mu to na hlavu.

    

54 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн, в міру к валу приступивши,
Скрізь на зикратому гасав;
В розсипку кінних розпустивши,
Сам як опарений кричав:
«Сюди, трусливиї троянці,
На бой, шкодливиї поганці!
Зарились в землю, мов кроти;
Де ваш Еней — жіночий празник?
Пряде з бабами набалдашник!
Не лепсько виглянуть сюди».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ въ миру къ валу прыступывшы,
Скризь на зыкратому гасавъ;
Въ розсыпку кинныхъ розпустывшы,
Самъ якъ опареный крычавъ:
«Сюды труслывые Трояньци,
«На бой шкодлывые поганци!
«Зарылысь въ землю мовъ кроты;
«Де вашъ Эней, — жиночій празныкъ?
«Пряде зъ бабамы набалдашныкъ!
«Не лепсько выглянуть сюды.»

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 54.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 5:

Сюда, трусливиї троянці

Примітки: V, 54.
       Частина V стр. 54.

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Виглядати — висуваючись або виходячи із-за чого-, з чого-небудь, дивитися кудись, через щось (СУМ-11).

Гасати — жваво бігати в різних напрямах (СУМ-11).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зикратий зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Лепсько — присл. до лепський — хороший, гарний (СУМ-20).

Набалдашник — накриття на балдахин (Л.). Тут у значенні: накриття переважно з дорогої тканини з оздобами (С.).

Опарений — те саме, що ошпарений, обшпарений (СУМ-11).

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Розсипкарозсипати — розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Шкодливий — те саме, що шкідливий — який завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь чи в чомусь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, from a safer distance,
On his white-sided horse,
Was checking his adversaries' resistance
And roared like scalded, very hoarse:
"Come out, you fearful goons!
Let's fight, you mean poltroons!
Creep out of your deep holes!
Where is Aeneas, ladies' man,
That universal charlatan?
Come out, let's fight, you sightless moles!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Да вала шчыльна падступіўшы,
Турн на кані сваім гайсаў,
Уроссып коннікаў пусціўшы,
Сам як апараны крычаў:
«Гэй, баязлівыя Траянцы,
Выходзь сюды, на бой, паганцы!
Залезлі ў норы, як краты;
Дзе ваш Эней, дзе той нахабнік —
Не воін, не казак, а бабнік!
Баіцца вылезці сюды?»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Турн изстъпи се пред строя
и с коня се позавъртя,
разстави всички преди боя
и като жилнат закрешя:
— Насам, треперковци-троянци,
на бой, разбойници, поганци!
Като къртици се таят!
Къде ви е Еней, женкаря?
Седянка с булки ли подкара?
Я да го видим тоя път!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus, als er den Wall erreichte,
Tollte auf seinem Roß umher,
Ließ seine Reiter sich zerstreuen
Und brüllte wild und unbeherrscht:
"Kommt nur heraus, feige Trojaner,
Wagt es zu kämpfen, wildes Pack!
Habt euch wie Maulwürfe verkrochen!
Aeneas, dieser Weiberheld,
Versteckt er sich hinter dem Spinnrad?
Hinaus zu schauen wagt er nicht."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Turnus zbliżył się do wału,
Na białobokim wszędzie hasał;
W rozsypkę puścił konnych cwałem,
Jak oparzony krzyczał czasem:
"Tu chodźcie, tchórze wy, Trojanie,
Na bój, szkodliwi, źli poganie!
Jak krety w ziemi się zaryli;
Gdzie wasz Eneasz — babskie święto?
Z babami przędzie jak najęty!
Czy przeto wyjrzeć tu nie milej?"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А Турн меж тем, рутульцев школя,
Перед полками гарцевал;
Рассыпал конницу по полю
И как ошпаренный кричал:
"Сюда, шкодливые троянцы,
На бой, трусливые поганцы!
Зарылись в землю, как кроты;
Где ваш Эней, ваш бабник ражий?
Сидит, чай, с бабами за пряжей?
Убрался прочь от срамоты".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ко рву приблизившись вплотную,
На Белоглазом Турн скакал.
Пустивши конных врассыпную,
Как оглашенный, выкликал:
«Сюда, трусливые троянцы!
На бой, шкодливые поганцы!
Зарылись в норы, как кроты.
А где Эней ваш — бабий праздник?
Сидит за прялкой, безобразник?
Наколобродил — и в кусты?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн, в меру к валу подступая,
Повсюду на коне скакал
И, в лаву конных рассыпая,
Сам, как ошпаренный, кричал:
«Сюда, трусливые троянцы,
На бой, шкодливые поганцы,
Зарылись в землю, как кроты!
Куда Эней ваш, бабник, делся?
За прялку с девками уселся,
Убрался прочь от срамоты!».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сдержав пред валом прыть лихую,
Турн на буланом гарцевал,
Пустил он конных врассыпную
И, как ошпаренный, кричал:
«Сюда, трусливые троянцы,
На бой, шкодливые поганцы!
Вал все равно вас не спасет!
А где ж Эней ваш, хахаль жалкий,
Сидит, знать, с бабами за прялкой,
Боится выйти из ворот».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn přiblížil se blízko k valu,
sám na grošáku přiklusal,
rozvinul jízdu v prudkém cvalu
a teď jak pominutý řval:
„Sem, trojské baby, hanebníci,
do boje, vy psi nevěřící!
Vylezte, krtci, z brlohu!
Kde Aeneas váš — ženský svátek?
S babami někde plete šátek!
Ani se dívat nemohu.“

    

55 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І всі його так підкомандні
Кричали, лаяли троян;
Робили глузи їм досадні,
Гірш нівечили, як циган.
Пускали тучами к ним стріли.
А деякі були так сміли,
Що мали перескочить рів.
Троянці уха затикали,
Рутульців лайки не вважали,
Хоть битись всякий з них готів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И вси його такъ пидкомандни
Крычалы, лаялы Троянъ;
Робылы глузы имъ досадни,
Гиршъ нивычылы якъ цыганъ.
Пускалы тучамы къ нымъ стрилы,
А де-яки булы такъ смилы,
Що малы перескочыть ривъ.
Трояньци уха затыкалы,
Рутульцивъ лайкы не вважалы,
Хоть бытысь всякый зъ ныхъ готивъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 55.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 7:

Що хтіли перескочить рів

Примітки: V, 55.
         Частина V стр. 55.

Гірше — уживається у знач. більше (СУМ-11).

Глуз — те саме, що глузуванняглузувати — уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось (СУМ-20).

Затикати — закривати який-небудь отвір, засуваючи в нього щось (СУМ-20).

Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Нівечити — Грінченко дає таке тлумачення: «Нівечити — мучить, издѣваться, жестоко обращаться», але, як на мене, слово вживається у значенні глумитися — зле висміювати; насміхатися (Т.Б.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Ціпок — очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

His underlings were shouting to condemn
Aeneas, calling him an evil firebrand.
They screamed foul words at ail of them,
As if the Trojans were a gypsy band.
The clouds of arrows from their bows
Were disregarded by their foes.
Some tried to jump across the ditch.
The Trojans stopped their ears,
Ignored the curses, taunts and jeers,
Although they felt a fighting itch.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І ўсе, што пад яго хадзілі
Камандай, бэсцілі Траян;
Смяяліся і гучна кпілі
І здзекваліся, як з цыган.
Пускалі хмарамі ў іх стрэлы,
А іншы быў такі ўжо смелы,
Што меўся пераскочыць роў.
Траянцы вушы затыкалі,
На здзек Ратульскі не зважалі,
Хоць біцца кожны быў гатоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всички като по команда
крещяха, лаеха по тях,
наричаха ги жалка банда
и цигани — да падне смях.
Стрели им пращаха — по цели
орляци, някои по-смели
прескачаха самия ров.
Троянците мълчат, кротуват
и се преструват, че не чуват,
а всеки е за бой готов.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Auch seine Unterkommandeure
Beschimpften die Trojaner arg,
Und schlimmer, als über Zigeuner,
Vergossen über sie den Spott.
Sie schickten strömeweise Pfeile,
Und einige, besonders keck,
Sprangen sogar über den Graben.
Doch die Trojaner stopften sich
Die Ohren zu, um nicht zu hören,
Da sie zum Kampfe doch bereit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wszyscy jego podkomendni
Z nim ubliżali tak Trojanom;
Zelżyli wszystkich dokumentnie,
Złajali gorzej niż Cyganów.
I chmurę strzał w nich wypuścili,
Niektórzy zaś tak śmiali byli,
Że chcieli zaraz rów przeskoczyć.
Trojanie uszy zatykali,
Na wrzask Rutulów nie zważali,
Choć każdy bić się był ochoczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Тут все подручные ввязались
И, чуть не оборвав стремян,
Кричали, выли, измывались,
Ругали всячески троян.
Пускали тучами в них стрелы,
А кое-кто из самых смелых
Перескочить пытался ров.
Троянцы уши затыкали,
На брань врагов не отвечали,
Хоть биться каждый был готов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутулы под командой Турна
Срамили, лаяли троян;
Врагов ругали нецензурно,
Честили хуже, чем цыган,
К ним тучами пускали стрелы,
И всаднику, не в меру смелы,
Пытались перепрыгнуть ров.
Трояне уши зажимали,
Обидной брани не внимали,
Но каждый биться был готов.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Его подручные вопили,
Кричали, хаяли троян,
Позорной бранью поносили,
Дразнили хуже, чем цыган.
Пускали тучами к ним стрелы,
А кое-кто такой был смелый,
Что брался перепрыгнуть ров.
Троянцы уши затыкали,
Рутульцев брань как не слыхали,
Хоть биться каждый был готов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Все остальные задиралы
Язвили всячески троян,
Позлей насмешки выбирали,
Дразнили больше, чем цыган;
Пускали тучами в них стрелы,
А кое-кто, особо смелый,
Пробраться норовил за ров.
Троянцы уши затыкали,
На брань врагов не отвечали,
Но биться каждый был готов.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A všichni se hned rozkřičeli,
Trojanům láli, spílali,
smáli se jim a uráželi
je hůře nežli cikány.
Mrak šípů na ně vypouštěli
a někteří byli tak smělí,
že přes příkopy skákali.
Trojští si uši zacpávali
a Rutulů si nevšímali,
ač rádi by je spráskali.

    

56 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн з серця скриготав зубами,
Що в кріпості всі ні гу-гу;
А стін не розіб'єш лобами,
З посилку гнися хоть в дугу.
Злость, кажуть, сатані сестриця.
Хоть, може, се і небилиця,
А я скажу, що, може, й так:
Од злости Турн те компонує,
Мов сатана йому диктує,
Сам чорт заліз в його кабак.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ зсерця скрыготавъ зубамы,
Що въ крипосты вси ни гугу;
А стинъ не розибьешъ лобамы,
Зпосылку гныся хоть въ дугу.
Злость, кажутъ, сатани сестрыця,
Хоть може се и небылыця,
А я скажу, що може й такъ:
Одъ злосты Турнъ те компонуе,
Мовъ сатана йому дыктуе,
Самъ чортъ зализъ въ його кабакъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 56.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 4:

З посилку гнися хоч в дугу

Примітки: V, 56.
       Частина V стр. 56.

Кабак — кабак означає тут голову (Л.). Ставицький вважає, що у цій строфі «кабак» вжито у значенні «ніс».

Компоноватикомпонувати — те саме, що вигадувати (СУМ-20).

Посилокзусилля — напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь (СУМ-20).

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Серцеперен. гнів, роздратування (СУМ-11). З серця — від гніву чи роздратування (СУМ-11).

Скрегіт зубовний — страшенна лють, злість (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чорт — за забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn gnashed his teeth in hate,
For from the fort was no reply to that.
No one can break the stonewall with his pate.
For that, the body is inadequate.
They say that fury is the sister of the deuce,
From that one might adduce
That this is nothing but a joke.
Inflamed, Turn was so calculating,
As if the devil was dictating
That nonsense to a stupid bloke.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Шалёна скрыгатаў зубамі
Пан Турн ад злосці і тугі;
Бо сцен не разаб'еш ілбамі,
Згінайся хоць у тры дугі.
Злосць, кажуць, сатаны сястрыца, —
Хоць можа ўсё і небыліца,
А можа быць, і назнарок
Ад лютай злосці Турн мудруе
Таму, што д'ябал ім кіруе,
Які ў яго залез шынок.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Със зъби скърца Турн, унива,
че вътре в крепостта — ни гък!
Стена с глава не се пробива!
Подканяй, викай — тъпчеш в кръг.
Злостта сестра на сатаната
била, а друг така не смята,
но мисля, че не е познал:
тъй кряска Турн, че ти се струва —
сам дяволът му го диктува
или пък в него се е сврял.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und Turnus knirschte mit den Zähnen,
Daß aus der Festung keiner kam;
Mit Köpfen stürzt man keine Mauer,
Auch wenn man sich besonders müht.
Man sagt, der Zorn ist Satans Bruder, -
Mag sein, daß dies ein Unding ist,
Ich meine, da steckt manche Wahrheit:
Nicht Turnus handelt jetzt im Zorn,
Der Satan selbst hat's übernommen,
Der Teufel sitzt in seinem Hirn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Turnus zgrzytał wciąż zębami,
Że w twierdzy milczą na te kpiny;
Lecz nie rozbijesz muru łbami,
Choć w kabłąk się z wysiłku zginaj.
Złość, mówią, jest siostrzycą czarta,
Choć, może, brednia to nie warta,
Lecz już wypowiem tu myśl taką:
Ze złości Turnus to już knuje,
Jak gdyby szatan mu dyktuje,
Sam diabeł kichnął mu w tabakę.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн скрежетал в сердцах зубами,
Что в крепости все ни гу-гу.
Известно, стен не свалишь лбами,
Хоть разорвись, хоть гнись в дугу.
Злость, слышно, сатане сестрица,
Хоть, может, это небылица,
Да в мире много дивных дел.
От злости Турн себя не чует,
Злой умысел ему диктует
Черт, что в башке его засел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн заскрежетал зубами:
Сидят себе — и ни гугу!
Как быть? Таранить стены лбами?
Не выйдет, хоть согнись в дугу.
Не зря, наверно, говорится,
Что злоба — сатане сестрица.
С ней впрямь не расстается бес.
Со зла придумал Турн уловку
Под сатанинскую диктовку.
В башку его сам черт залез!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн скрежетал в сердцах зубами,
Что в крепости все ни гу-гу,
А стен не расколотишь лбами,
С натуги хоть согнись в дугу.
Злость черту, говорят, сестрица.
Хоть, может, это небылица,
А я б, что это так, сказал.
Турн, злясь, такое затевает,
Как будто черт ему внушает
Иль дьявол в ухо нашептал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн злобно скрежетал зубами,
Что в крепости все ни гу-гу,
Но стен не расколотишь лбами,
С досады хоть согнись в дугу.
Злость, молвят, сатане сестрица,
Возможно, это небылица,
А может, все это и так.
Со злости Турн то замышляет,
Что сатана ему внушает,
Как черт залез ему в чердак.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn skřípal zuby celý lítý,
že Trojští za zdí ani muk;
zdi nelze hlavou proraziti,
ohni se třeba jako luk.
Zlost prý je sestra satanova;
snad vymyšlená jsou ta slova,
já ale říkám, tak to je:
Turn skládá divou komposici,
sám čert mu řádí v makovici,
sám satan mu to diktuje.

    

57 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Од злости Турн осатанівши,
Велів багаття розводить,
І військо к берегу привівши,
Казав троянський флот спалить.
Всі принялися за роботу;
(На злеє всякий ма охоту),
Огні помчалися к водам.
Хто жар, хто губку з сірниками,
Хто з головней, хто з фітилями
Погибель мчали кораблям.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Одъ злосты Турнъ осатанившы,
Веливъ багаття розводыть
И військо къ берегу прывившы,
Казавъ Трояньскій флотъ спалыть.
Вси прынялыся за роботу;
(На злее всякый ма охоту)
Огни помчалыся къ водамъ.
Хто жаръ, хто губку зъ сирныкамы,
Хто зъ головней, хто съ фитилямы,
Погыбель мчалы караблямъ.

Примітки: V, 57.
         Частина V стр. 57.

Багаття — купа дров, хмизу, ломаччя і т. ін., що горить; вогнище. Вогонь (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Головня — те саме, що головешка — недогоріле обвуглене або тліюче поліно (СУМ-20).

Губка — висушене плодове тіло гриба-трутовика або гніт чи ганчірка, якими користуються при викрешуванні вогню (СУМ-11).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Мчатися те саме, що мчати — дуже швидко везти, нести, переміщати когось, щось (СУМ-11).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, crazier than e'er before,
Has ordered soldiers to build up a pyre.
He brought the army to the shore,
Exhorting them to set the fleet on fire.
Since wicked things exert some charm,
So many quickly jumped to do the harm.
The fire reached the sea edge fast.
Some men had in their hands
The torches and the firebrands,
The damage to the fleet was quick and vast.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пускаць у крэпасць стрэлы смелы
Турн, а не лезці напралом, —
Загадваў ён, асатанелы,
Траянскі флот спаліць агнём.
Усе ўзяліся за работу
(На гэта кожны меў ахвоту),
Усе палілі, як маглі,
Хто з кнотам, з дымнай галавешкай,
З агнём да рэчкі беглі сцежкай,
Спяшаліся на караблі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

От злоба Турн се чак разтресе,
за огън прати своя взвод;
и към реката се понесе —
да пали вражеския флот.
За работа се всеки хвана
(О, зло — ти дейност най-желана)!),
размахват огън и търчат.
Кой с жар, кой с прахан, кой с фитили,
с главни — препускат с всички сили,
за корабите явна смърт.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus war außer sich vor Ärger,
Schickte Soldaten an den Fluß
Und ließ dort großes Feuer legen,
Damit die Flotte ganz verbrennt.
So stürzten sie sich an die Arbeit, -
Zum Bösen ist man schnell bereit, -
Sie rannten eiligst an das Wasser.
Mit heißer Kohle, Feuerstein,
Mit Zündhölzern oder mit Fackeln,
Besessen von Zerstörungswut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I Turnus wpadłszy w szał ze złości,
Rozkazał ognie wnet rozniecić,
Do brzegu wojsko gnał z wściekłością,
Trojańską flotę spalić zlecił.
I wraz się wzięli do roboty
(Na złe to każdy ma ochotę),
Ku wodzie ognie wnet pognały.
Kto żar, kto hubkę z zapałkami,
Kto z głownią, a kto znów z lontami
Okrętom nieśli zgubę trwałą.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

От злобы лютой сатанея,
Все войско на берег ведет,
Приказ отдав, чтобы живее
Рутульцы жгли троянский флот.
Все мигом взялись за работу.
(На зло имеет всяк охоту.)
Огни мелькнули тут и там.
Кто с угольком, кто с головнею,
Кто с фитилем, кто со свечою —
Все мчались к вражьим кораблям.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Велит раздуть огонь гигантский
Пан Турн у тибрских берегов.
Он хочет флот зажечь троянский
И доконать своих врагов.
За дело принялись вояки
(Вредить другому склонен всякий),
Готовят гибель кораблям.
С трутом древесным, с фитилями,
С лучиной, с жаром, с головнями
Бегут, неся огонь к волнам.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Со злобы он, разлютовавшись,
Пожар задумал разводить
И, с войском к берегу пробравшись,
Троянский флот велел палить.
Все сразу взялись за работу
(На зло имеют все охоту),
И понеслись огни к водам.
Кто с трутом, спичками, углями,
Кто с головешкой, с фитилями —
Погибель мчали кораблям.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И Турн, все больше сатанея,
Решил троян иным допечь,
Ведет войска на Тибр скорее,
Велит им флот троянский сжечь.
Все взялись рьяно за работу,
На злое всяк имел охоту,
Огни помчались по водам.
Враги бежали с головнями,
С горящим трутом, с фитилями,
Погибель разнося судам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn zle se čertil, hrozil pěstí,
pak na pobřeží svolal lid,
nařídil přinést kupy klestí
a trojské loďstvo zapálit.
Všichni hned začli něco kutit
(k zlu není třeba lidi nutit);
ohně se hnaly, planul žár.
Některý loučí, knoty onen,
řeřavým uhlím, ten zas troudem
korábům nesli hrozný zmar.

    

58 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Розжеврілось і закурилось,
Блакитне полом'я взвилось;
Од диму сонце закаптилось,
Курище к небу донеслось.
Боги в Олимпі стали чхати;
Турн їм ізвовив тимфи дати,
Богинь напав від чаду дур;
Дим очі їв, лилися сльози,
З нудьги скакали так, як кози;
Зевес сам був, мов винокур.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Розжеврилось и закурылось,
Блакытне поломья взвылось;
Одъ дыму сонце закаптылось,
Курыще къ небу донеслось.
Богы въ Олымпи сталы чхаты;
Турнъ имъ извовывъ тымфы даты.
Богынь напавъ видъ чаду дуръ;
Дымъ очи йивъ, лылыся сльозы,
Зъ нудьгы скакалы такъ, якъ козы;
Зевесъ самъ бувъ мовъ вынокуръ.

Примітки: V, 58.
       Частина V стр. 58.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Блакитний — небесно-голубого кольору; голубий (СУМ-20).

Дур — затьмарення свідомості, запаморочення (СУМ-11).

Закурити — здійматися в повітря, стелитися, витися над землею (про дим, куряву, сніг і т. ін.) (СУМ-20).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Ізвовитьзволити — виявити бажання що-небудь зробити (Т.Б.).

Курище — те саме, що імла — повітря, насичене частинками пилу, диму і т. ін. (СУМ-20).

Нудьга — у значенні нудота — неприємне, млосне відчуття у шлунку й горлі, після якого часто настає блювання (СУМ-20).

ОлимпОлімп — найвищий гірський масив на півночі Греції, на кордоні з Македонією. В грецькій міфології — місце перебування богів. Пізніше, в епоху Риму, часто вживається в значенні неба, місця, де мешкали боги (Д.). На Олімпі стоять палаци Зевса та інших богів, збудовані й оздоблені богом ковальства Гефестом. Ворота в Олімп, коли боги виїжджають звідти на золотих колісницях, відкривають і закривають гори. Олімп — також символ верховної влади (С.).

Розжеврюватися, розжевритися — починати горіти, розгорятися від припливу повітря (СУМ-11).

Тимфа — те саме, що пинхва — груба, безглузда витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного, а також така трубка (СУМ-20).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чад — їдкий, задушливий дим (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The thick smoke and the fire spread,
The soot hung in the air,
The sun looked ghastly red,
The fumes were everywhere.
They reached the high Olympus, too.
Which made the divine faces blue.
The goddesses behaved like freaks,
Their eyes were stung by smoke,
It made them and Zeus choke,
The tears were flowing down their cheeks.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Запалымнела, зашугала,
Папёр у неба дым трубой,
Ад сажы сонца чорным стала,
Алімпа не відаць за ёй.
Багі прыгодзе той не рады,
Турн добра падсмаліў ім пяты,
Агонь багінь ганяў, як кур,
Дым вочы еў, ліліся слёзы,
Яны скакалі, быццам козы,
Зевес быў сам, як вінакур.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Че пламна в миг, че се отпуши
и синкав пламък се изви;
от дим се слънцето опуши,
небето чак се зачерви,
разкихаха се боговете,
днес Турн натри им носовете,
богините разплака днес;
димът люти и всички плачат,
и от кози по-бързо скачат,
като огняр е черен Зевс.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Das Feuer wirbelte zum Himmel,
Es brannte ringsum lichterloh,
Mit Ruß bedeckte es die Sonne,
Rauch stieg bis zum Olymp empor.
Sogar die Götter mußten niesen,
Da Turnus ihnen Tymfa gab, -
Die Göttinnen waren benommen,
Die Augen tränten voller Qualm,
Sie hüpften aus Verdruß wie Ziegen;
Zeus war benebelt, wie vom Wein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W mig rozżarzyło się, kurzyło,
Płomienie wzbiły się sinawe,
Od dymu słońce się skopciło,
Do nieba doszła aż kurzawa,
Bogowie w głos się rozkichali;
Im Turnus raczył tymfę palić,
Boginie szałem czad przepełnił;
Dym oczy żarł i łzy się lały,
Jak kozy wciąż podskakiwały;
Wyglądał Zeus jak gorzelnik.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Все загорелось, задымилось,
Метнулось пламя к небесам;
От дыма солнце закоптилось,
Пришлось тут плохо и богам.
Они сморкались и чихали
И Турна лихом поминали.
Весь сонм олимпский одурел;
Дым ел глаза. Роняя слезы,
Богини прыгали, как козы;
Сам Зевс как винокур сидел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва затлело, закурилось
И пламень голубой взвился,
А там и солнце закоптилось —
Такой дымище поднялся!
От пимфы Турновой, в тревоге,
Чихали на Олимпе боги,
Угар богиням в ноздри лез,
Они метались, точно козы,
Дым ел глаза, бежали слезы,
Как винокур был сам Зевес.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Заполыхало, задымилось,
Змеею пламя поползло,
От дыма солнце закоптилось,
И гарь до неба донесло.
Богам Олимпа чхалось вволю, —
Турн доброй пфимфы дать изволил
И на богинь напала дурь:
Дым очи ел, бежали слезы,
С досады прыгали, как козы.
Зевес был сам, как винокур.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как разгорелось, задымилось
И пламя взвилось до небес,
От дыма солнце закоптилось,
Угар за облака полез.
Чихать в Олимпе боги стали,
Турн под нос пфимфу им поставил;
В богинь как бы вселился бес,
Дым ел глаза, катились слезы,
Они скакали, словно козы,
Был с винокуром схож Зевес.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zakouřilo se, rozžhavilo,
modravý plamen běžel vpřed;
dýmem se slunce zatemnilo
a kouř až k nebesům se zved.
Kýchali bozi na Olympu,
Turn do nosu jim strčil tymfu,
slzely všechny bohyně,
zle od žaludku jim všem hrozí,
skákaly z toho jako kozy,
sám Zeus byl jak v komíně.

    

59 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венеру ж за душу щипало,
Що з флотом поступили так;
Од жалю серце замирало,
Що сяде син на міль, як рак.
В жалю, в слізах і в гіркім смутку
Богиня сіла в просту будку,
На передку сів Купидон;
Кобила їх везе кривая,
Цибелла де жила старая,
Щоб сій язі оддать поклон.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венеружъ за душу щыпало,
Що съ флотомъ поступылы такъ;
Одъ жалю серце замерало,
Що сяде сынъ на миль, якъ ракъ.
Въ жалю, въ слизахъ и въ гирькимъ смутку
Богыня сила въ просту будку,
На передку сивъ купыдонъ;
Кобыла ихъ везе крывая,
Цыбелла де жыла старая,
Щобъ сій язи отдать поклонъ.

Варіанти і різночитання: ч. V, строфа 59.

Уривок п'ятої частини, надрукований у журналі «Соревнователь просвещения и благотворения» за 1823 р. (ч. XXIV)::

рядок 5:

В жалю, в сльозах і в горькім смутку

рядок 10:

Щоб сей ягі оддать поклон

Примітки: V, 59.
       Частина V стр. 59.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Будка — простий екіпаж з верхом (СУМ-11).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Гіркий — сповнений горя, біди; тяжкий (СУМ-20).

За душу щипає — хто-небудь дуже страждає з якогось приводу, переживає за щось (СУМ-20).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Кривий — який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий (СУМ-20).

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.). Купідон, або Амур (у греків — Ерот) — бог кохання, син Венери. В міфах і творах античних письменників зображувався невеличким чарівним хлопчиком з луком і стрілами. Тим-то Дідона називає його «пуцьверинок» (Ш.). Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає (С.).

Простий — який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний (СУМ-11).

Сісти як рак на мілині — потрапити в безвихідне, скрутне становище (СУМ-11).

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

Яга — казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The soul of Venus was in pain,
Her son was carrying a weighty cross,
Aeneas had now to sustain
A very painful loss.
Moved by compassion and deep pity,
She rode to Sibyl in a pretty
Small cart with Cupid as her company.
An old and limping mare
Pulled that four-wheeled affair.
She wished to bend to that old witch her knee.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венеру аж за сэрца брала,
Што з флотам сына робяць так;
Душа ад жалю замірала,
Што сядзе сын на мель, як рак.
Багіня, што рабіць, не знала,
Каня ў дарогу запрагала,
За лейцы ўзяўся Купідон;
Іх конь стары, сляпы, нясмелы
Павёз паціху да Цыбелы,
Старой бабулі, на паклон.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера от сълзи отече,
като съгледа тоя кей;
че като рак на сухо вече
ще бъде нейният Еней.
Разплакана, печална, бледна,
Венера в проста бричка седна,
на капрата е Купидон;
поеха с куцаща кобила,
сега при старата Кибела
с молба ще идат и с поклон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und Venus hat es schwer getroffen,
Was mit der Flotte grad geschieht;
Sie war im tiefsten Herzen traurig,
Daß ihr Sohn, wie ein Krebs, versinkt.
Die Göttin, schmerzvoll und in Tränen,
Bestieg ein einfaches Gefährt,
Cupido setzte sich nach vorne;
Von einer Stute, alt und lahm,
Ward es gezogen zu Cybebe,
Um ihre Gnade zu erfleh'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus aż za serce brało,
Że statki tak niesławnie giną;
I z żalu prawie zamierała,
Że znajdzie się w opałach synek.
Przejęta żalem, gorzkim smutkiem
Bogini wsiadła wnet do budki,
Kupidyn zasię siadł na przodku;
Kobyła krzywa wiezie zaraz
Ich, gdzie Cybella mieszka stara,
By jagę ową z czcią tam spotkać.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венеру за душу щипало,
Что с флотом поступили так;
От боли сердце замирало,
Что сядет сын на мель, как рак.
Слезами обливая свитку,
Венера прыгнула в кибитку,
На передок сел Купидон;
Кобыла их везла кривая,
Они, кобылу погоняя,
Спешат к Цибеле на поклон.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Венеру за душу щипало,
Что с флотом поступили так,
И сердце горько замирало:
Ведь сядет сын на мель, как рак!
В слезах печали и унынья
Вскочила в тарантас богиня,
На облучок сел Купидон,
И на кобыле сухопарой
К Цибеле поспешили старой —
К яге помчались на поклон.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венеру за душу щипало,
Что с флотом поступили так,
От горя сердце замирало,
Что сядет сын на мель, как рак.
Богиня, проливая слезки,
Уселась грустная в повозку,
На передок сел Купидон.
Их кривоглазая кобыла
К Цибелле старой потащила,
Седой яге отдать поклон.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венеру ж за душу щипало,
Что с флотом поступили так,
От страха сердце замирало,
Ведь сядет сын на мель, как рак.
И, повздыхав, она, бедняга,
Уселась грустно в колымагу,
На передок сел Купидон,
Хромая их везла кобыла,
Венера поспешить решила
К Цибелле старой на поклон.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuši žalem srdce hyne,
že z loďstva stoupá kouře mrak;
bojí se, že syn na mělčině
uvízne nyní jako rak.
V bolesti, slzách, hořkém žalu
bohyně sedla do kočáru,
Kupido vylez na šejtrok
a jedou spolu ke Kybele,
vzdát hold té babě rozmrzelé;
kobyla jede krok co krok.

    

60 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цибелла, знають во всіх школах,
Що матір'ю була богів;
Ізмолоду була не промах,
Коли ж як стала без зубів,
То тілько на печі сиділа,
З кулешиком лемішку їла
І не мішалася в діла.
Зевес їй оддавав повагу
І посилав од столу брагу,
Яку Юнона лиш пила.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цыбелла, знають во всихъ школахъ,
Що матерью була богивъ;
Изъ молоду була не промахъ,
Колы жъ якъ стала безъ зубивь,
То тилько на пичи сидила,
Съ кулешыкомъ лемишку йила
И не мишалася въ дила.
Зевесъ йій отдававъ повагу
И посылавъ одъ столу брагу,
Яку Юнона лышъ пыла.

Примітки: V, 60.
         Частина V стр. 60.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Брага — старовинний слабоалкогольний напій, непрозорий, коричневого кольору, який за смаком нагадує пиво (СУМ-20).

Діло — робота, заняття людини; практична діяльність; справа (СУМ-11).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Куліш — густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.).

Лемішка — давня українська кашоподібна страва з густо запареного борошна, звичайно гречаного (СУМ-20). Піджарити гречаної муки, розвести її солоним кип'ятком; скласти в горщик, поставити в піч на одну годину; подавати з піджареною на коров'ячому маслі або на олії цибулею (М.).

Повага — почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїх-небудь заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

As every student knows from books,
Old Sibyl was the mother of all gods.
In younger years, with fascinating looks,
She was the cutest by all odds.
Now, toothless, Sibyl used to gulp
Her daily food, the cornmeal pulp,
While sitting on her stove.
She kept her nose inside,
While relishing a special drink, supplied
By her soliciting son, Jove.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цыбела — вывучаюць гэта
У школе — маці ўсіх багоў,
Нішто сабе была кабета
Калісьці, зараз без зубоў
На печы цэлы дзень сядзела,
Зацірку сёрбала Цыбела
І спраў нябесных не вяла.
Зевес выказваў ёй павагу,
Такую пасылаў ёй брагу,
Якой Юнона не піла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кибела, всеки я познава,
на боговете майка бе;
на младини бе здрава-права,
но стана щърбаво бабе
и все на печката седеше,
попара, качамак ядеше,
започна нищо да не ще.
Но Зевс я тачи и помага —
започна да и праща брага,
каквато с Хера пият те.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Cybebe - Mutter aller Götter,
Was man schon in den Schulen weiß, -
War in der Jugend gar nicht töricht,
Doch als die Zähne sie verlor,
Verkroch sie sich hinter den Ofen,
Aß nur Polenta und den Brei
Und mischte sich in keine Sachen.
Zeus erwies Ehrerbietung ihr,
Schickte ihr ab und zu die Braha,
Die sonst nur Juno trinken darf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Cybellę, znają wszystkie szkoły,
Że starszych bogów matką była;
Za młodu sprytna i wesoła,
Gdy zęby wszystkie utraciła
Na piecu tylko wciąż siedziała
I sałamachę zajadała,
Od wszelkich spraw już oddalona.
Sam Zeus dla niej czuł szacunek,
Jej brahę słał na poczęstunek,
Co tylko piła ją Junona.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Цибела (это учат в школах) —
Родительница всех богов —
В дни юности была не промах;
А нынче, всех лишась зубов,
Старуха на печи скучала,
Кулешик жиденький глотала
И не совала нос в дела.
Зевес, чтоб выказать почтенье,
Мед посылал ей в угощенье,
Тот, что Юнона лишь пила.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Цибела, — знают в каждой школе, —
Была родная мать богов.
Она смирилась поневоле,
Когда осталась без зубов.
Тихонько на печи сидела,
С кулешиком лемешку ела,
Не лезла в Зевсовы дела.
В знак уваженья из корчаги
Сливал ей Зевс остатки браги
Той, что Юнона лишь пила.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Цибелла, знают всюду в школах,
Всех матерью была богов,
И смолоду была не промах,
А как осталась без зубов,
Все только на печи сидела,
С кулешиком лемешку ела,
Не путалась ни в чьи дела.
Зевес питал к ней уваженье
И брагу слал на угощенье
Ту, что Юнона лишь пила.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Цибелла (это учат в школах)
Была мамашей всех богов
И смолоду была не промах,
А как осталась без зубов,
То только на печи сидела,
С кулешиком лемешку ела
И не мешалася в дела.
Зевс относился к ней с почтеньем,
Слал от стола ей угощенья,
Те, что Юнона испекла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kybela byla bohů matka,
(to každý žáček přece zná),
za mlada byla živá, hladká;
a když pak byla bezzubá,
tak pěkně klidně na pec sedla,
jen bábovku a kaši jedla
a 0 nic víc už nedbala.
Zeus jí stále vzdával poctu
a posílal jí láhve moštu,
který jen Juno pívala.

    

61 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Венера часто докучала
Зевесу самою бридней,
За те в немилость і попала,
Що нільзя показать очей.
Прийшла Цибеллу умоляти
І мусила їй обіщати
Купити збитню за алтин,
Щоб тілько Зевса умолила,
Вступиться за троян просила,
Щоб флота не лишився син.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Венера часто докучала
Зевесу самою бридней,
За те въ немылость и попала,
Що нильзя показать очей.
Прыйшла Цыбеллу умоляты
И мусила йій обищаты
Купыты збытню за алтынъ,
Щобъ тилько Зевса умолила,
Вступыться за Троянъ просыла,
Щобъ флота не лышывся сынъ.

Примітки: V, 61.
         Частина V стр. 61.

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Бридня, бредня — безглузді думки; химери (СУМ-20).

Венера (Киприда) — в римській (Афродіта — в грецькій) міфології богиня краси і кохання, дочка Зевса і Діони. Одна з легенд про Венеру — її любовне захоплення троянцем Анхізом, до якого богиня з'явилась на гору Їда у вигляді пастушки і народила від нього сина Енея. Під час війни з греками допомагала троянцям (С.). Серед ранніх творів грецької літератури зустрічаємо т. зв. «Гімни богам», а серед них «Гімн до Афродіти», в якому розповідається про кохання між Афродітою (Венерою) і Анхізом (Ш.).

Збитень — гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів; гаряч (СУМ-20). Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності — лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили. Пили його гарячим (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Since Venus often pestered Zeus
With little things, some even base,
She lost his patronage and couldn't induce
Him any more to see her face to face.
She went to Sibyl to beg her,
That influential dowager,
To sway Zeus to impart a lift
To those poor Trojans, who might loose
All fleet. They suffered much too much abuse
And Sibyl for her help would get a gift.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Венера часта дакучала
Зевесу ўсякаю брыдой,
За гэта назалянне мала
Спрыяў Зевес у справах ёй.
Таму Венера дагаджала
Цыбеле і паабяцала
Купіць ёй збітню на алтын,
Каб толькі ўгаварыла ўмела
Траянцам паспрыяць Цыбела,
Каб караблёў не страціў сын.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Венера хленчеше му често,
че чак живота му вгорчи,
и той прогони я, злочеста,
където видят и очи.
С молба дойде тя при Кибела
и каза, ако би приела,
подаръче ще нагласи,
да моли Зевс, дано се трогне,
та на Еней да му помогне.
и флота някак да спаси.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da Venus über jeden Unsinn
Zeus dauernd Vorwürfe gemacht,
Fiel sie in Ungnade und wurde
Aus seiner Gegenwart verbannt.
So wandte sie sich an Cybebe
Mit ihrer Bitte und versprach
Sie auch gebührend zu belohnen,
Wenn sie vor Zeus sich nützlich macht
Und Hilfe sucht für die Trojaner,
Damit die Flotte er verschont.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Wenus często dokuczała
Bredniami swymi Zeusowi,
W niełasce więc się okazała,
Wchodzić jej wzbronił najsurowiej.
Upraszać przyszła więc Cybellę,
Musiała jej obiecać wiele
Napitku kupić dla ochoty,
By ta Zeusa uprosiła,
Za Trojanami się wstawiła,
By nie był syn pozbawion floty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Венера часто докучала
Зевесу всяческой брехней,
За что в немилость и попала.
Теперь, чтоб не идти самой,
Она пришла просить старуху,
Суля, для поддержанья духу,
Купить ей сбитню на алтын,
Чтоб к Зевсу старая сходила,
Вступиться за троян просила,
Чтоб флота не лишился сын.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Брехней недаром докучала
Венера Зевсу много раз:
Такая вышла ей опала,
Что показать нельзя и глаз.
Теперь Цибеле поклонилась
И за услугу посулилась
Купить ей сбитню на алтын.
Лишь просит-молит: «Поищи ты
У Зевса для троян защиты,
Чтоб флота не лишился сын!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Венера часто докучала
Зевесу всякой ерундой,
За что в немилость и попала.
Чтоб на глаза не лезть самой,
Просить Цибеллу притащилась,
В своих посулах побожилась
Купить ей сбитню на алтын,
Чтоб только Зевса умолила,
Помочь троянцам упросила,
Чтоб не лишился флота сын.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Венера Зевса донимала
Различным вздором много раз,
За что в немилость и попала,
Да так, что не кажи и глаз!
Она пришла к Цибелле, стала
Ее просить и обещала
Купить ей сбитню на алтын,
Чтоб та троянцам пособила,
Помочь им Зевса упросила,
Чтоб флота не лишился сын.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Venuše zná jen klepy nosit
a Zeus jí má právě dost,
tak nemůže jít k němu prosit,
když chudák padla v nemilost.
Kybela stará, ta je zlato,
však musela jí slíbit za to
šlehačky nejmíň za altyn,
jen aby Dia uprosila
a za Trojské se přimluvila,
by bez loďstva nezůstal syn.

    

62 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цибелла же була ласуха,
Для збитню рада хоть на все;
До того ж страшна говоруха,
О всякій всячині несе.
Стягли її насилу з печі,
Взяв Купидон к собі на плечі,
В будинки к Зевсу і поніс.
Зевес, свою уздрівши неню,
Убгав ввесь оселедець в жменю,
Насупив брови, зморщив ніс.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 62.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цыбелла же була ласуха,
Для збытню рада хоть на все;
До тогожъ страшна говоруха,
О всякій всячыни несе.
Стяглы ѣи насылу съ печи,
Взявъ купыдонъ къ соби на плечи,
Въ будынкы къ Зевсу и понисъ.
Зевесъ свою уздрившы неню,
Убгавъ ввесь оселедець въ жменю,
Насупывъ бровы, зморщывъ нисъ.

Примітки: V, 62.
         Частина V стр. 62.

Будинок — будівля, споруда, признач. для житла (СУМ-20).

Говоруха — та або той, хто любить багато, красиво говорити, поговорити; балакун (СУМ-11).

Жменя — долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. (СУМ-11,20).

Збитень — гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів; гаряч (СУМ-20). Збитень готували так: розводили на воді або слабкому пиві мед, рідше патоку, додавали різні пряності — лавровий лист, перець, гвоздику, імбир та ін. і кип'ятили. Пили його гарячим (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Купидон (римськ. міф.) — бог кохання, син Венери і Марса (А.). Купідон, або Амур (у греків — Ерот) — бог кохання, син Венери. В міфах і творах античних письменників зображувався невеличким чарівним хлопчиком з луком і стрілами. Тим-то Дідона називає його «пуцьверинок» (Ш.). Кому Амур прониже своєю золотою стрілою серце в момент зустрічі з особою другої статі, той покохає (С.).

Ласий — який має особливу пристрасть до чого-небудь смачного (СУМ-20).

Ласуха — те саме, ласунка — та, яка має особливу пристрасть до чого-небудь (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Оселедець — старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на голеній голові (перев. у козаків); чуприна.

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Old Sibyl, wanting some good tips,
Was always ready to obey,
And with her never resting lips,
She always had a lot to say.
They dragged her from the oven down,
Despite her protests and her frown.
Young Cupid carried her to Zeus,
Who, baffled by the visit of his mum,
Concealed the herring in his palm,
His eyebrows tightened like a noose.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цыбела ж ладная ласуха,
За збіцень рада ўсё зрабіць;
Яшчэ ж яна і гаваруха,
Бясконца можа гаварыць.
Ледзь Купідон, спягнуўшы з печы,
Успёр яе сабе на плечы,
Зевесу ў божы дом прынёс.
Зевес не рад таму здарэнню,
Заціснуў селядзец у жменю,
Нахмурыў бровы, зморшчыў нос.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кибела алчна бе старица!
Подарък — чак не я свъртя!
Пък и такава бърборица,
за всички всичко знае тя...
И я измъкват от кревата,
и Купидон на гръб я мята,
и ей ги при сина след миг.
А Зевс, щом зърна свойта майка,
набърчи нос и се завайка,
сельодката си скри в пестник.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Cybebe war überaus gierig
Und würde alles tun für Lohn;
Dabei war sie auch sehr geschwätzig,
Sprach über alles in der Welt.
Mit Mühe zog man sie vom Ofen,
Cupido selbst trug sie hinaus,
Um sie zu Zeus ins Haus zu schaffen.
Sobald Zeus seine Mutter sah,
Nahm in die Faust er seinen Hering,
Runzelte Nase und die Stirn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kybele, na napitek czuła,
Na wszystko zań już się zgadzała;
Do tego wielka też gaduła,
Przeróżne bzdury wyplatała.
Az ledwie ją ściągnięto z pieca,
Kupido sobie wziął na plecy,
Gnał do Zeusa, co sił starczy.
A Zeus matkę swą ujrzawszy,
Czuprynę całą w garść zapchawszy,
Nastroszył brwi i nos też zmarszczył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Ох, лакома ж была старуха!
За сбитень все могла отдать,
К тому ж страшенная болтуха,
Каких у нас и не сыскать.
Ее насилу сняли с печи,
И Купидон, взвалив на плечи,
К Зевесу старую понес.
Зевес, едва узрев старуху,
Откинул оселедец к уху,
Насупил брови, сморщил нос.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Любила сладости старуха.
Как перед сбитнем устоять?
Была к тому же стрекотуха,
Охотница язык чесать.
Едва стащив Цибелу с печи,
Взял Купидон ее на плечи,
В хоромы Зевсовы понес.
Зевес, узрев такую гостью,
Сгреб молча оселедец горстью,
Насупил брови, сморщил нос.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Цибелда, старая сластена,
За сбитень душу б отдала,
И на язык была проворна:
О всякой всячине плела.
Ее насилу сняли с печи,
И Купидон, взвалив на плечи,
В хоромы Зевсовы понес.
Зевес, дивясь мамаше-гостье,
Зажал свой оселедец в горсти,
Насупил брови, сморщил нос.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Большая лакомка Цибелла
Могла за сбитень все отдать,
При том любила то и дело
О всякой всячине болтать.
Конца пустой не будет речи.
Взял Купидон ее на плечи
И к Зевсу во дворец понес.
Зевес, увидя мать с роднею,
Смял оселедец пятернею,
Насупил брови, сморщил нос.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kybela, stará labužnice,
udělá za šlehačku vše;
je strašně povídavá sice
a živé s mrtvým semele.
Sotva ji stáhli dolů s pece,
Kupido ji vzal na své plece
a vysadil ji na povoz.
Když stála matka proti synu,
tahal se Zeus za čupřinu,
obočí vraštil, krčil nos.

    

63 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Цибелла перше закректала,
А послі кашлять начала,
Потім у пелену смаркала
І дух п'ять раз перевела:
«Сатурнович, змилосердися,
За рідную свою вступися! —
К Зевесу шокала стара. —
Безсмертних смертні не вважають
І тілько що не б'ють, а лають;
Осрамлена моя гора!

 

Highslide JS
О. Данченко. Частина V, строфа 62-63.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Цыбелла перше закректала,
А посли кашлять начала,
Потимъ у пелену смаркала
И духъ пьять разъ перевела.
«Сатурновычъ змылосердыся,
«За ридную свою вступыся!
Къ Зевесу шокала стара:
«Безсмертныхъ смертни не вважають
«И тилько що не бьютъ, а лаютъ;
«Осрамлена моя гора!

Примітки: V, 63.
       Частина V стр. 63.

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Переводити дух — робити глибокий вдих (СУМ-11).

Закректати — почати кректати, видаючи горлові уривчасті звуки, схожі на стогін (від фізичного напруження, болю і т. ін.) (СУМ-20).

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.); поділ (СУМ-11).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Шокати — шамкати (Ш.). У Словнику Грінченка подаються два значення слова «шокати»: 1) Часто говорить: шо. 2) шамкать (ходить проворно). Саме друге значення ілюструється цитатою з «Енеїди». Але слова «К Зевесу шокала стара» — це розрив прямої мови, тобто Цибелла вже дошокала (дійшла) до Зевеса і почала до нього шокати (говорити), а отже слово «шокати» треба розуміти у першому значенні (Т.Б.).

Цибелла, чи Кібелла — мати Юпітера, Юнони, Нептуна та інших богів; дружина Сатурна, що, за міфологією, правив богами і людьми до Юпітера (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At first, she started groaning
And then began to cough.
Thereafter, sniveling and moaning,
And blowing her nose with a huff.
"Oh, son of Saturn, do have pity
On me in this Olympian city."
The crone spoke nasally to him,
"Immortals are not beaten yet,
One hears a dirty epithet:
The Mount's disgraced! It's grim!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Цыбела-маці закрактала,
Перадыхнула пяць разоў,
Падолам смэркі выпірала,
Пасля сказала колькі слоў:
«Сатурнавіч, ты не гнявіся,
Прашу, за маці заступіся!
Бо бессмяротны, знаю я,
Смяротнага не паважае,
Калі дубцом не б'е, дык лае.
Зняслаўлена гара мая!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кибела приказка подхвана,
но се разкашля, захриптя,
па се изсекна във фустана;
пет пъти се задъхва тя.
— Сатурнович, смили се, сине,
дете роднинско ще погине —
старицата се пак напна, —
безсмъртните от смъртни страдат,
до бой не стига, но нападат:
скверни се мойта планина!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Erst hat Cybebe laut geschrien,
Danach fing sie zu husten an,
Dann schneuzte sie sich recht ergiebig
Und holte tief Luft gleich fünf mal.
"Saturnowitsch, so hab Erbarmen
Und steh für die Familie ein! -
So waren an Zeus ihre Worte, -
Sterbliche ehren Götter nicht,
Sie schlagen nicht, aber sie schimpfen,
Und haben meinen Berg entehrt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Kybele najpierw zachrząkała,
A potem kaszleć też zaczęła,
W podołek długo się smarkała,
Z pięć razy ciężko też westchnęła:
"Och, zlituj się, Saturnowiczu,
Za matką wstaw się, nie zbądź niczym!
Mruczała stara do Zeusa. —
Śmiertelni bogów nie szanują
I choć nie biją, to coś knują:
Zhańbiona góra przez Turnusa!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сперва Цибела закряхтела,
А после кашлять начала,
В подол сморкалась и сопела,
Насилу дух перевела:
"Сатурнович, вступись за маму,
Довольно я терпела сраму,—
Пред Зевсом шамкала карга, —
Бессмертных нынче знать не знают
И так ругательски ругают,
Как не ругают и врага.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С дороги покряхтев маленько,
Цибела кашлять начала,
В подол сморкнулась хорошенько
И дух пять раз перевела.
«Сатурнович, помилосердствуй!
Своей родимой поусердствуй! —
Слезливо шамкала она. —
Бессмертных смертный унижает
И только что не бьет, а лает.
Гора моя посрамлена.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сперва Цибелла расстоналась,
А после кашлять начала,
Потом в подол, кряхтя, сморкалась
И дух раз пять перевела.
«Сатурныч, к милости склонися,
И за родную мать вступися, —
Зевесу шамкала она, —
Бессмертных смертные ругают,
Богов своих не уважают,
Гора моя осрамлена!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сначала охала Цибелла,
А после кашлять начала,
Сморкалась в фартук то и дело
И речь, вздохнувши, повела:
«Сатурнович! ох, не гневися,
За мать родную заступися,
Ведь смертные, — что за пора! —
Бессмертных нас не почитают,
Ну только что не бьют, а хают,
Осрамлена моя гора.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kybela nejdřív zasípala,
pak kašlala a povzdychla,
pak do šátku se vysmrkala
a pětkrát těžce vydýchla:
„Saturnoviči, milý synu,
postav se za nás, za rodinu“
Diovi šišlá stařena.
„Smrtelní nesmrtelným lají,
div nebijou, jen nadávají;
má hora byla znectěna!

    

64 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Мою ти знаєш гору Іду
І ліс, де з капищем олтар;
За них несу таку обиду,
Якой не терпить твій свинар!
На зруб я продала троянцям,
Твоїм молельщикам, підданцям,
Дубків і сосен строїть флот.
Твої уста судьбам веліли,
Були щоб ідські брусся цілі,
Нетлінниї од рода в род.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мою ты знаешъ гору Иду,
«И лисъ де съ капыщемъ олтарь;
«За ныхъ несу таку обыду,
«Якой не терпытъ твій свынарь!
«На зрубъ я продала Трояньцямъ,
«Твоимъ молельщыкамъ, пидданьцямъ,
«Дубкивъ и сосенъ, строить флотъ.
«Твои уста судьбамъ велплы,
«Булы щобъ Идськи брусья цили,
«Нетлинные одъ рода въ родъ.

Примітки: V, 64.
         Частина V стр. 64.

Зруб — дія за знач. зрубувати, зрубати — рубаючи, знищувати; вирубувати (СУМ-20).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Капище — язичницька культова споруда у східних і прибалтійських слов'ян, а також місце принесення жертв богам (СУМ-20).

Молельщик молільник — той, хто молиться; молитвеник (молитовник) — той, хто старанно молиться Богу за себе і за інших (СУМ-20).

Олтар — те саме, що вівтар — у давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник (СУМ-11).

Підданці піддані — особи, які перебувають у підданстві певної держави, влади, правителя (СУМ-11).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Флот — сукупність суден однакового призначення або певної належності (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

You know my hill called Ida,
Where in the forest is my temple.
Your swineherd would not suffer those untidy
Offenses I must stand. Here's an example:
I sold the Trojans many trees,
And what untamed indecencies
For that are being hurled at me!
The Trojan men, who worship you,
Need wood to build the ships, ail new,
That would not rot too hastily.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гару маю ты знаеш — Іду
І лес, дзе з капішчам алтар;
За іх цяпер я маю крыўду,
Якой не мае твой свінар!
На выруб прадала Траянцам,
Тваім малельшчыкам, падданцам,
Я лесу ўласнага на флот.
Дубкам маім і ідскім соснам
Не сустракацца з лёсам грозным,
Ты сам прарочыў — з роду ў род.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ти знеш планината Ида,
гора и капище с олтар;
но като моята обида
не е търпял и твой свинар.
Троянците, слуги господни,
я взеха на цени изгодни,
с дърветата да правят флот.
Ти повели го на съдбата
да става за греди гората
и тъй да е за цял живот.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Du kennst doch mein Gebirge Ida
Sowie den Wald und den Altar;
Ich wurde darum so beleidigt,
Ein Schweinehirt erträgt dies kaum!
Ich hab verkauft an die Trojaner,
Die deine Untertanen sind,
Eichen und Kiefern für die Flotte.
So es dein hoher Wille ist,
Sei unversehrt das Holz von Ida,
Das herrlichste von Alters her.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Mą górę Idę znasz po trosze,
I las, i ołtarz ze świątynią;
I za nie krzywdę taką znoszę,
Co nawet twój nie ścierpi świniarz!
Na zrąb sprzedałam ja Trojanom,
Wyznawcom twoim i poddanym,
Na flotę lasek niezbyt wielki.
Twe usta losom rozkazały,
By bale z Idy byty całe,
Nienaruszone poprzez wieki.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мою ты знаешь гору Иду
И лес, где в капище алтарь;
За них терплю теперь обиду,
Какой не терпит твой свинарь!
Я продала троянцам славным,
Твоим молельщикам исправным,
Дубков и сосен — строить флот.
Твоим веленьем бревна эти
Должны переходить столетья
Нетленными из рода в род.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мою ты знаешь гору Иду,
Где лес и с капищем алтарь.
Я из-за них терплю обиду,
Какой не снес бы твой свинарь!
На сруб я продала троянам
(Твоей молельни прихожанам)
Дубков и сосен — строить флот.
Уста Юпитера велели,
Чтоб эти брусья не истлели,
Переходя из рода в род.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Мою ты знаешь гору Иду
И лес, где в капище алтарь.
Я понесла за них обиду,
Какой не терпит твой свинарь.
На сруб я продала троянам,
Твоим усердным прихожанам,
Дубков и сосен строить флот.
Твои уста судьбе велели,
Чтоб брусья Иды уцелели
Нетленными из рода в род.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мою ты знаешь гору Иду
И лес, где с капищем алтарь,
От всех терплю за них обиду,
Какой не терпит твой свинарь.
Я продала троянцам верным,
Твоим молельщикам примерным
Дубков и сосен строить флот.
Твои уста судьбам велели,
Чтоб брусья идские не тлели
Века — ни от огня, ни вод.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Mou horu Idu, znáš ji jistě,
kde oltář můj a svatý les;
tu urážku by na mém místě
ani tvůj sviňák neunes!
Já k vývratu prodala roji
(jsou ctitelé a věrní tvoji)
doubky a sosny na lodě.
Ty nařídil jsi z boží vlády,
by z rodu v rod šly idské klády
a nezetlely na vodě.

    

65 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зиркни ж тепер на тибрські води,
Дивись, як кораблі горять! —
Їх палять Турнові уроди,
Тебе і всіх нас кобенять.
Спусти ім — то таке закоють
І власть твою собі присвоють.
І всім дадуть нам киселя;
Спляндрують ліс, розриють Іду;
Мене ж, стару, уб'ють, мов гниду,
Тебе прогонять відсіля».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Зыркны жъ теперъ на Тыбрськи воды,
«Дывысь, якъ карабли горять!
«Ихъ палять Турновы уроды,
«Тебе и всихъ насъ кобенятъ.
«Спусты имъ, — то таке закоютъ,
«И власть твою соби прысвоють,
«И всимъ дадуть намъ кисиля;
«Спляндрують лисъ, розрыютъ Иду;
«Менежъ старт убьють, мовъ гныду,
«Тебе прогонять видсиля.» —

Примітки: V, 65.
         Частина V стр. 65.

Відсіль — із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Гнида — яйце воші (СУМ-20).

Дати киселю — ударити кого-небудь коліном ззаду; побити (СУМ-20).

Зиркнути — у значенні подивитися — спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути (СУМ-11).

Іда — гора на острові Кріт, де був поширений культ Цібелли (Ш.).

Кобенити — сильно сварити, лаяти (СУМ-20).

Спляндрувати сплюндрувати — розграбувавши, знищити; спустошити (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Look at the Tiber Stream:
You see the vessels, how they burn!
It is the hellish scheme
Of that arch-criminal, called Turn.
As soon as you unbind the cord,
They will be like a savage horde;
They will destroy the wood, the hill,
They'll squash me, old one, like a nit.
They'll burn the temple and will quit
To worship you; they'll burn and kill."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Заслалі наш Алімп не хмары —
То ўнізе караблі гараць!
Іх паляць Турнавы пачвары,
Што бога не жадаюць знаць.
Даруй ім — толькі будуць рады
Дабрацца да тваёй улады,
Усім нам горкі будзе лёс:
Лесе знішчаць, раскапаюць Іду,
Мяне заб'юць, як тую гніду,
Цябе папруць з тваіх нябёс».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Я гледай Тибър, цял в огньове,
виж корабите как горят!
На Турн проклетите скотове
и с нас, и с тебе се глумят.
Побързай, както Турн я кара,
и нам ще надробят попара,
и твойта власт ще грабнат, Зевс;
ще изгорят, изрият Ида,
мен ще ме смачкат като гнида,
теб ще прогонят като пес...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch schau hinunter auf den Tiber,
Sieh an, wie jedes Schiff verbrennt!
Das Werk von Turnus und den Seinen,
Er treibt doch seinen Spott mit uns.
Man darf sie nicht gewähren lassen,
Sonst nehmen sie sich deine Macht
Und zeigen uns dann ihre Krallen;
Vernichten Ida und den Wald,
Mich, alte Frau, werden sie töten
Und dich verjagen vom Olymp."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na wody teraz spójrz tybrowe.
Patrz, jak okręty się spalają!
Pali je banda Turnusowa,
Wraz z nami ciebie znieważają.
Im przepuść — to rzecz taką zbroją,
Że sobie władzę twą przyswoją,
A wszystkim nam kopniaka dadzą;
Splądrują las, rozkopią Idę;
Zabiją starą mnie jak gnidę
I ciebie z tronu szybko zsadzą".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Взгляни ж, как, недругам в угоду,
На Тибре корабли горят!
Как Турновы их жгут уроды
И нас с тобой при том костят.
Спусти им раз — Олимп подроют,
И власть твою себе присвоят,
И нас отсюда всех попрут;
Порубят лес, разроют Иду,
Меня раздавят, точно гниду,
В три шеи и тебя турнут".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Взгляни теперь на Тибра воды.
Ты видишь, корабли горят?
Их палят Турновы уроды
И крепко всех богов костят.
Еще не то тебе подстроят!
Спусти им — власть твою присвоят.
Дадут нам киселя тогда!
Расхитят лес, разроют Иду,
Меня раздавят, словно гниду,
Тебя прогонят навсегда».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Взгляни теперь на Тибра воды,
Смотри, кораблики горят!
Их палят Турновы уроды
И нас с тобой вовсю костят.
Спусти им, так не то устроят
И власть твою себе присвоят,
И всем нам киселя дадут,
Сведут весь лес, разроют Иду,
Меня прикончат, точно гниду,
Тебя отсюда прочь попрут».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Взгляни теперь на Тибра воды,
Смотри, как корабли горят,
То жгут их Турновы уроды,
Тебя и всех богов корят;
Простишь им — и не то устроят,
И власть твою себе присвоят,
Всем горького до слез дадут,
Лесок сожгут и сроют Иду,
Меня убьют они, как гниду,
Тебя с Олимпа прочь турнут».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A pohleď! Na tiberské vodě
koráby hoří, jaký hřích!
Turnovy stvůry pálí lodě
a z tebe si jen tropí smích.
Povol jim uzdu — a ty krysy
tvou vládu ihned přivlastní si,
dají nám za vyučenou;
zplundrují les a zničí Idu,
mne starou zabijou jak hnidu
a tebe odtud vyženou.“

    

66 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Та не турбуйтесь, паніматко! —
Зевес з досадою сказав. —
Провчу я всіх — і буде гладко;
Анахтем вічний — Турн пропав!»
Зиркнув, мигнув, махнув рукою
Над Тибром, чудною рікою,
Всі врозтич кораблі пішли;
Як гуси, в воду поринали,
Із кораблів — сирени стали
І разні пісні підняли.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Та не турбуйтесь пани-матко!
Зевесъ зъ досадою сказавъ:
«Провчу я всихъ — и буде гладко;
«Анахтемъ вичный Турнъ пропавъ!»
Зыркнувъ, мыгнувъ, махнувъ рукою,
Надъ Тыбромъ, чудною рикою,
Вси вростычъ карабли пишлы;
Якъ гусы въ воду порыналы,
Изъ карабливъ, — сырены сталы
И разни писни пиднялы.

Примітки: V, 66.
         Частина V стр. 66.

Анахтема — те саме, що анафема — відлучення від церкви, прокляття (СУМ-20).

Врозтичврозтіч (урозтіч) — у різні боки, врізнобіч (СУМ-20).

Дрижати — труситися від холоду, страху, хворобливого стану і т. ін.; тремтіти (СУМ-20).

Зиркнути — у значенні подивитися — спрямувати погляд у певному напрямку на кого-, що-небудь; глянути (СУМ-11): 1).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Паньматка, паніматка, пайматка — мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Сирена — у грецькій міфології — морська німфа (жінка з риб’ячим хвостом або птах з жіночою головою) (СУМ-11).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Турбувати — викликати неспокій, хвилювання; непокоїти (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Don't worry, my dear mother",
Retorted Zeus, as cold as frost,
"I'll teach them lessons, this and other,
Anathema forever - Turn is lost."
Zeus glanced and winked his hand
Towards the Tiber River, and
All vessels instantly dispersed.
They, like those geese, were diving,
Then changed to sirens and, surviving,
Sang songs while coming up, and then immersed.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Ды не турбуйцеся вы, матка! —
Зевес рукою замахаў. —
Дам дыхту ўсім — і будзе гладка:
Анафема — і Турн прапаў!»
Зірнуў, маргнуў, махнуў рукою,
Над Цібрам, хуткаю ракою,
Паразышліся караблі;
Як гусі ў рэчку паныралі,
Сірэнамі жывымі сталі,
Па Цібру з песнямі плылі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Какво се паникьосваш, мамо —
отвърна Зевс с помътен взор, —
ще ги науча, гледай само;
Анатема за Турн! Позор!...
Надзърна, махна към реката
и корабите по водата
се разлетяха настрани
подобно гъски разпилени,
от тях изскочиха сирени
със смях и песни, и свирни.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Seid nicht beunruhigt, Frau Mutter, -
Entgegnete Zeus mit Verdruß, -
Alles wird gut - ich werd' sie lehren;
Verwünschter Turnus ist dahin!"
Er blickte, blinzelte und winkte
Über den Tiber mit der Hand, -
Im Nu verschwanden alle Boote;
Tauchten wie Gänse in dem Fluß
Und wurden alle zu Sirenen,
Die ihre Lieder angestimmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Nie martwcie się już, pani matko! —
Powiedział Zeus zasępiony. —
Nauczę wszystkich — będzie gładko;
Pod anatemą Turnus skona!"
W dół zerknął, mrugnął, machnął ręką
Nad Tybrem, cudną rzeką, prędko
Okręty wszystkie się rozbiegły;
Jak gęsi w nurt zanurkowały,
W syreny się poprzemieniały,
Syrenie pieśni się rozległy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Да не тревожьтесь, пани-матка, —
Зевес с досадою сказал, —
Всех проучу я для порядка,
Чтоб Турн анафемский пропал!"
Взглянул, мигнул, махнул рукою
Над Тибром, вечною рекою, —
Все врозь кораблики пошли;
Как гуси, под воду ныряли,
Сиренами наверх всплывали
И песни дружно завели.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Не беспокойтесь, пани матка! —
Зевес с досадою сказал. —
Всех проучу, и будет гладко,
Ваш Турн, анафема, пропал!»
Взглянул, мигнул, махнул рукою
Над Тибром, чудною рекою, —
И врозь поплыли корабли,
Как гуси, в воду окунулись,
В сирен проворно обернулись,
А те и песни завели.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Да не тревожьтесь, пани-матка! —
Зевес с досадою сказал: —
Пугну, так будет всем несладко.
Чтоб Турн-анафема пропал!»
Взглянул, мигнул, махнул рукою
Над Тибром, чудною рекою —
Все врозь кораблики пошли,
Как гуси, в воду заныряли;
Из кораблей сирены стали
И хором песни завели.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Не беспокойтесь вы, мамаша, —
Кривясь в досаде, Зевс сказал, —
Я проучу их, воля наша,
А Турн анафемский пропал».
Взглянул, моргнув, махнул рукою
Над Тибром, славною рекою;
По мановенью корабли,
Как гуси, по воде пустились,
Потом в сирены превратились
И дальше с песней поплыли.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Ach paní máti, co vás nemá“
řek Zeus hlasem basovým,
„Turn kaput — věčné anathéma!
Počkejte, já jim zasolím !““
Očima blýskl, rukou měkkou
máv nad Tiberou, krásnou řekou,
a koráby jsou změněny;
jak husy se tu potápěly
a různé krásné písně pěly,
neb staly se z nich sirény.

    

67 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Рутульське військо і союзне
Дрижало од таких чудес;
Злякалось плем'я все окружне,
Мезап дав драла і Галес.
Пороснули і рутуляни,
Як од дощу в шатер цигани.
А тілько Турн один оставсь.
Утікачів щоб переняти,
Щоб чудо їм розтолковати,
По всіх усюдах сам совавсь.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 66.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Рутульске військо и союзне
Дрыжало одъ такыхъ чудесъ;
Злякалось племья все окружне,
Мезапъ давъ драла и Талесъ.
Пороснулы и Рутуляны,
Якъ одъ дожчу въ шатеръ цыганы,
А только Турнъ одынъ оставсь.
Утикачивъ щобъ переняты,
Щобъ чудо имъ ростолковаты,
По всихъ усюдахъ самъ совавсь.

Примітки: V, 67.
         Частина V стр. 67.

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Всюди (усюди) — у кожному місці; повсюдно, скрізь. По всіх усюдах — у всіх місцях; скрізь (СУМ-11).

Галес Агамемноненко — союзник Турна. У Вергилія — сын Агамемнона, аргоського царя, ватажка греків у Троянській війні (А.). Агамемнон, один з центральних персонажів легенд про Троянську війну та «Іліади» Гомера. Трагічний кінець царя, забитого власною дружиною, знайшов своє відображення в численних драматичних творах (Ш.).

Давати (дати, задавати, задати) драла — швидко тікати, бігти куди-небудь (СУМ-11).

Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Мезап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Перенять — те саме, що перейняти затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти (СУМ-11).

Пороснути — зірвавшись з місця, швидко побігти, розбігтися в різні боки (про багатьох) (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Утікач, втікач — той, хто втікає, втік звідкись (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Rutul army and the allied host
Were trembling, shocked by ghastly squeals,
And so were tribes nearby the coast.
Mezar and Hales took to their heels.
The Rutuls were escaping, too,
Like Gypsies, who escape from rain into
Their tents. No one, but Turn remained.
He tried to stop the rout,
To make them know what's all about,
And moved to many places, unrestrained.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усе Ратульцы і саюзны
Ваенны корпус іх увесь
Ад пуда разбягаўся дружна,
Мезап даў драла і Галес.
Як ад навалы, беглі самі
Ратульцы ў схоў свой цыганамі,
Там толькі Турн застаўся з іх.
Уцекачам, проставалосы,
Тлумачыў Турн багоў дзівосы,
Спыніць хацеў людзей сваіх.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И рат наемна, и рутули
от страх се вкамениха днес —
това не бяха го и чули;
Масап побягна, и Халез.
Като от сприя катунари
се скриха кой където свари
и само Турн остана там,
да спре отстъпващата лава,
поличбата да разяснява —
навсякъде сновеше сам.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dies Wunder hatte die Rutuler
Und die Verbündeten erschreckt;
Sie zitterten am ganzen Leibe,
Messapus floh, und Tales auch.
Rutuler flohen, wie Zigeuner
Vor einem Regen in ihr Zelt,
Nur Turnus ist allein geblieben.
Er rannte dauernd hin und her,
Versuchte Flüchtige zu halten,
Um dieses Wunder zu erklär'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rutulskie wojsko, sojusznicy,
Tych cudów się poprzerażali;
Jak również ludy z okolicy,
Messapus i Halezus zwiali.
Prysnęli i Rutule potem,
Jak w deszcz Cyganie do namiotu,
Pozostał Turnus sam zawzięty.
Uciekinierów chcąc przechwycić
I cud objaśnić należycie,
Powszędy sam się już pałętał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Перепугались аж до колик
Рутульцы от таких чудес;
Союзники махнули в поле,
Мезап удрал, за ним Талес.
За ним, как от дождя цыгане,
Махнули вроссыпь рутуляне.
Лишь Турн не захотел бежать.
Он беглецов вернуть старался,
Повсюду меж полков мотался,
Чтоб чудо всем растолковать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Войска рутульские в испуге
Дрожали от таких чудес,
И стон прошел по всей округе.
Мезап дал драла и Галес.
Тут порскнули и рутуляне,
Как от дождя в шатер цыгане.
Обратно повернула рать.
Один лишь Турн совался всюду,
Давая толкованье чуду,
Бегущих силясь перенять:

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Войска рутульцев и союзных
Трясло от этаких чудес,
Дрожало племя мест окружных,
Мезап дал драла и Галес.
Прочь порскнули и рутуляне,
Как от дождя в шатер цыгане.
Один лишь Турн не побежал:
Он беглых перенять пытался,
Про чудо втолковать старался,
Везде и всюду сам шнырял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Перепугалися до дрожи
Рутульцы от таких чудес,
Да и союзники их тоже,
Мезап дал драла и Галес.
Все разбежались рутуляне,
Как от дождя в шатер цыгане.
Остался только Турн с конем;
Он беглецов вернуть старался,
Взнуздав коня, за ними гнался,
Туда, сюда скакал на нем.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Rutulské vojsko hrůzou žaslo
nad divem, který se tu stal;
strachem se všechno tvorstvo třáslo,
Messap a Thales draka vzal.
Rutuli jako hejno myší
hledali po všech děrách skrýši
a Turn zde zůstal sám a sám.
Utíkající zadržoval,
kouzlo jim marně vysvětloval,
za nimi běhal sem a tam.

    

68 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Реб'ятушки! — кричав, — постійте
Се ж ласка божая для нас;
Одкиньте страх і не робійте,
Прийшлось сказать Енею: пас.
Чого огнем ми не спалили,
То боги все те потопили,
Тепер троянці в западні.
Живцем в землі їх загромадим,
Разком на той світ одпровадим,
Богів се воля! вірте мні».

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина V, строфа 68.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Рыбьятушкы! крычавъ, постійте!
«Сежъ ласка Божая для насъ;
«Одкыньте страхъ и не робійте,
«Прыйшлось сказать Энею: пасъ.
«Чого огнемъ мы не спалылы,
«То богы все те потопылы,
«Теперъ Трояньци въ западни.
«Жывцемъ въ земли ихъ загромадымъ,
«Разкомъ на той свитъ одпровадымъ,
«Богивъ се воля! вирьте мни.»

Примітки: V, 68.
       Частина V стр. 68.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Воля — вимога, наказ (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Живцем — у живому стані, живим (СУМ-20).

Загромадити — закопувати в чому-небудь (СУМ-20).

Западня — безвихідне й загрозливе становище, в яке потрапляє хтось унаслідок чиїх-небудь дій, звичайно хитрих, підступних (СУМ-20).

Реб'ятушки — в царській армії узвичаєне звертання воєначальників до солдатів (С.).

Пройшлось сказать Енею: пас.
Тут пас вживається у значенні: відступаю, пасую. Термін походить з картярської гри — відмова від участі в даному розиграші до наступної роздачі карт (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Rebiatushky!" he yelled, "Don't run!
It is a grace of god for us!
Be brave! We'll have a lot of fun!
We'll tell Aeneas: 'You're a blunderbuss!'
What we did not burn down,
The gods resolved to drown.
The Trojans are now in a hole,
We'll bury them alive,
And we will strive
To do that, for it is gods' goal!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Рабятушкі! — крычаў,- чакайце!
То ж ласка божая для нас:
Адкіньце страх і не зважайце,
Цяжкі прыйшоў Энею час.
Чаго мы не спалілі з вамі,
Дык тое знішчана багамі,
Цяпер у пастку трапіў ён.
Жывых Траянцаў пахаваем
І назаўсёды адспяваем,
Іх божы пакараў праклён».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Момчета — викаше, — запрете,
туй божа милост е за нас,
върнете се, не се плашете,
дойде ни ред да вдигнем глас.
Каквото огън не помете,
го потопиха боговете,
троянецът е разорен.
Ще ги заровим живи, в ада
ще ги изпратим днес на клада,
туй божа воля е! След мен!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So schrie er: - "Freunde, seid vernünftig!
Sieht dies als Gottes Segen an
Und überwindet euren Schrecken,
Aeneas muß jetzt sagen: Pass.
Was wir mit Feuer nicht vernichtet,
Haben die Götter jetzt ertrankt.
Nun sind Trojaner in der Falle,
Lebendig graben wir sie ein
Und schicken sie sofort ins Jenseits.
So Gottes Wille, glaubt es mir!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"O chłopcy moi! — krzyczał. — Stójcie!
To łaska boża spadła na nas;
Odrzućcie strach, nic się nie bójcie,
Spasuje już Eneasz szczwany.
To, czegośmy tu nie spalili,
Bogowie wszystko potopili,
Trojanie są w pułapce wreszcie.
Ich żywcem w ziemi zgromadzimy!
Na tamten świat ich wyprawimy,
To bogów wola! Mnie uwierzcie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Ребятушки, — кричал, — постойте,
То ж милость божия для нас;
Откиньте страх, напор удвойте,
Пропал троянский лоботряс.
Чего огнем мы не спалили,
То боги в Тибре утопили,
Теперь троянцы в западне.
Живьем в могилу их спровадим,
Им похороны враз наладим,
То воля Зевса, верьте мне".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Ребятушки, мол, не робейте!
То божье знаменье для нас.
Свой страх откиньте и рассейте.
Пришлось сказать Энею — пас!
Чего мы с вами не спалили,
То боги сами потопили.
Теперь троянцы в западне.
Живьем их в землю втопчем, вдавим,
Всех разом на тот свет отправим.
То воля божья, верьте мне!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Ребятушки, — кричал, — вернитесь!
То ж милость божия для нас.
Откиньте робость, не страшитесь,
Пришло сказать Энею «пас».
Что мы огнем не попалили,
То сами боги потопили,
Теперь троянцы в западне,
Живьем их в землю забороним,
На тот их разом свет загоним,
Богов то воля, верьте мне!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Ребятушки! — кричал. — Не бойтесь!
То милость божия для нас,
Отбросьте страхи, успокойтесь,
Эней теперь уж скажет: пас.
Ведь что огнем мы не спалили,
То боги в Тибре утопили,
Теперь троянцы в западне;
Живьем их в землю закопаем,
Могилы бороной сравняем,
Богов то воля, верьте мне».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Mládenci!“ křičel, „neplašte se,
to sami bozi chrání nás;
odhoďte strach a navraťte se,
Aeneas musí říci: „Pas“.
Co my jsme ohněm nespálili,
bohové sami potopili,
Trojští jsou v pasti na zemi.
Teď za živa je zakopáme
a na cucky je rozsekáme,
toť vůle bohů, věřte mi!“

    

69 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Великії у страха очі,
Вся рать неслась, хто швидче зміг.
Назад вертатись не охочі,
Всі бігли, аж не чули ніг.
Оставшись, Турн один маячив,
Нікого вкруг себе не бачив,
Стьогнув зикратого хлистом;
І шапку на очі насунув,
Во всі лопатки в лагер дунув,
Що коник аж вертів хвостом.

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 69.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Велыкіи у страха очи.
Вся рать неслась хто швыдче змигъ.
Назадъ вертатысь не охочи,
Вси биглы, ажъ не чулы нигъ.
Оставшысь Турнъ, одынъ маячывъ,
Никого вкругъ себе не бачывъ,
Стьогнувъ зыкратого хлыстомъ;
И шапку на очи насунувъ,
Во вси лопаткы въ лагерь дунувъ,
Що коныкъ ажъ вертивъ хвостомъ.

Примітки: V, 69.
         Частина V стр. 69.

Вертіти — рухати, повертати в різні боки (СУМ-20).

Зикратий зікратий — бѣлоглазый (Г.). Зикратий — кінь з очима не до масти (зиркатий) (Л.). Тут зикратий — масть коня. Починаючи з першого повного видання «Енеїди» (1842), в коментаторів немає одностайності в поясненні цього слова. У словнику, доданому до першого повного видання «Енеїди», сказано: зикратий — різноокий кінь. У наступних авторитетніших виданнях — «білоокий, а сам іншої масті», «білобокий», «з білими боками». В одному з словників української мови зазначено: зикра — очі/див.: К. с. - 1889. - Кн. 9. - С. 705). Польське zіrkaty — зіркатий, людина з блискучими чи то витріщеними очима. Але коли йдеться про масть, то, певне, справа не в очах, а в плямах іншої, звичайно білої масті навкруги очей. Коли для знавців може й грають якусь роль відмінності в кольорі кінських очей, то для визначення масті вони не мають значення. Тут годиться тільки те, що видно на значній віддалі. Таким чином, у даному разі зикратий — з плямою іншої масті біля ока з одного чи з обох боків. Отже, Турн їздив на різномасному коні (С.).

Змогти — мати змогу, бути спроможним що-небудь робити (СУМ-20).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хлист — прут або ремінний батіг, що використовується для верхової їзди (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The threat is magnified by fear, alack!
The people lost their reasoning,
No one was coming back,
They fled as if on wings.
Left all alone, Turn was delirious,
Nobody was around, and he was furious,
For he could not assail
His foes. He swung the riding crop,
Rode to the shelter clippety-clop
While his white horse just wagged his tail.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды ў страха іншая турбота —
Раць уцякала, хто як мог.
Назад вяртацца неахвота —
Не чулі пад сабою ног.
І толькі Турн адзін маячыў,
Нікога навакол не бачыў,
Каня ён сцебануў хлыстом,
Насунуў шапку аж на бровы
І ў лагер паімчаў вайсковы
Турн так, што конь круціў хвастом.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Обаче на страха очите
са му големи — презглава
търчаха, бягаха момците,
иди ги спирай след това.
А Турн, останал сам, сновеше,
край него тъй безлюдно беше,
че шибна своя Белчо с бич;
нахлупил над очи папаха,
с жребеца вихром полетяха —
не можеш ги съгледа хич.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Jedoch die Furcht hat große Augen.
Alle Soldaten rannten fort,
Keiner beschloß zurückzukehren,
Sie blickten sich nicht einmal um.
Turnus wurde allein gelassen,
Da keiner bei ihm stehen blieb.
So gab er seinem Pferd die Sporen,
Zog seine Mütze tief herab
Und raste möglichst schnell zum Lager,
Nur den Schwanz sah man in der Luft.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak mówią, strach ma wielkie oczy,
Pędziło wojsko na wyprzódy.
Powracać nie był nikt ochoczy
I leciał, nóg nie czując z trudów.
Zostawszy, Turnus trochę zwlekał,
Zobaczył, że nikt nie zaczekał,
Nahajką ciął białobokiego,
Na oczy czapkę wraz nasunął
I do obozu zwiał piorunem,
Aż koń ogonem kręcił z tego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но велики у страха очи,
Вояки перли, кто как мог.
Назад вертаться не охочи,
Неслись вперед, не чуя ног.
Лишь Турн у берега маячил
Один как перст, едва не плача.
Потом огрел коня хлыстом,
Шапчонку на глаза насунул,
Во все лопатки в лагерь дунул,
Аж закрутил конек хвостом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но велики у страха очи.
Спасался каждый, кто как мог,
И, возвращаться не охочи,
Летели все, не чуя ног.
На поле Турн один маячит,
А войско врассыпную скачет.
Пан Турн огрел коня хлыстом
И шапку на глаза насунул,
Во все лопатки в лагерь дунул,
Конек лишь завертел хвостом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но велики у страха очи,
Рать удирала, кто как мог.
Назад вернуться неохочи,
Бежали все, не чуя ног.
Маячил Турн один на поле
И, никого не видя боле,
Огрел чубарого хлыстом
И, шапку на глаза насунув,.
Во все лопатки в лагерь дунул,
Аж завертел конек хвостом.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но велики у страха очи,
Спасался каждый, кто как мог,
Назад вернуться — нету мочи,
Бежали все, не чуя ног.
Средь поля только Турн маячил,
Убитый этой неудачей;
Стегнув буланого хлыстом,
Он шапку на брови насунул,
Во все лопатки в лагерь дунул,
Да так, что конь вертел хвостом.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Že strach má ale velké oči,
tak každý bere žulíka,
uhání, hlavu neotočí,
a jako blázen utíká.
Turn zůstal sám jak hruška v poli;
když rozhlédl se po okolí,
grošáka ostruhami vzal,
narazil čapku vztekem sivý
a do lágru hnal jako divý,
až koník chvostem potřásal.

    

70 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці із-за стін дивились,
Пан Турн як з військом тягу дав;
Перевертням морським чудились,
На добре всяк те толковав.
Но Турнові не довіряли;
Троянці правило се знали:
В війні з врагами не плошай;
Хоть утіка — не все женися;
Хоть мов і трусить — стережися;
Скиксуєш раз — тогді прощай!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци изъ-за стинъ дывылысь
Панъ Турнъ якъ зъ військомъ тягу дав;
Перевертнямъ морьськымъ чудылысь,
На добре всякъ те толковавъ.
Но Турнови не довирялы;
Трояньци правыло се зналы:
Въ війни зъ врагамы не плошай;
Хоть утика, — не все женыся;
Хоть мовъ и трусытъ, — стережися;
Скыксуешъ разъ, — тогди прощай!

Примітки: V, 70.
         Частина V стр. 70.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Військо — збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Перевертень — за народними повір'ями — людина, чаклуванням обернута на тварину або предмет; нечиста сила, що набрала вигляду кого-, чого-небудь (СУМ-11).

Скиксувати — прогавити, не влучити в ціль (Л.); схибити (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And from their perch, the Trojans saw
How Turn was driven to retreat.
Amazed and heartened, they with awe
Observed what happened to their fleet.
But still, they knew too well, in war,
Credulity's a worthless counselor.
You must not slight the rival's skill.
Although he runs - don't always chase;
Although he fakes his fear - in every case
A small mistake - and he will kill.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За ім Траянцы назіралі,
Як з войскам даў ён драпака;
Рабіла пуды — разважалі —
Чыясь прыхільная рука.
Яны не давяралі Турну,
Бо зналі ворага натуру:
Ты вуха востра з ім трымай;
Калі ўпякае — не здзіўляйся;
Спалохаўся — асцерагайся;
Памылішся — тады бывай!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците с възторг видяха,
че Турн удари го на бяг;
на чудото се те дивяха
и то за тях бе хубав знак.
Но пак не се предовериха,
за цял живот се убедиха
в едно: с врага не си играй,
макар да бяга — пак готви се,
макар да е страхлив — пази се,
един път сбъркаш ли — и край!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Vom Turm aus schauten die Trojaner,
Wie Turnus und sein Heer entflieht;
Sie staunten ob des Meeres Wunder
Und deuteten alles für sich.
Doch wollten Turnus sie nicht trauen, -
Sie kannten das Gesetz genau:
Im Kriege hüte dich vor Feinden;
Auch wenn er flieht - lauf ihm nicht nach;
Auch wenn er Angst zeigt - bleibe achtsam:
Gibst du nur einmal nach - ist's aus!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie z murów zaś patrzyli,
Jak Turnus z wojskiem dał drapaka;
Przemianom morskim się dziwili,
Za dobry znak rzecz mieli taką.
Lecz Turnusowi nie ufali;
Trojanie tę regułę znali,
Na wojnie z wrogiem zwieść się nie daj
Choć on ucieka — nie pędź silnie;
Choć niby tchórzy — strzeż się pilnie;
Sfiksujesz raz — i żegnaj wtedy!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы из-за стен глумились
Над тем, как враг их тягу дал,
И чудесам морским дивились;
К добру всяк чудо толковал.
Но Турну все ж не доверяли,
Закон войны троянцы знали:
Ввязавшись в драку, не плошай!
Хоть враг бежит — остерегайся,
На хитрости не поддавайся,
Промажешь раз — тогда прощай!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Глядеть на бегство пана Турна
Троянцам было по нутру;
Дивились оборотням бурно
И толковали всё к добру.
Ума, однако, не теряли
И Турну зря не доверяли:
С врагом воюешь — не плошай!
Он побежал — ты не гоняйся,
Он струсил — ты остерегайся.
Разок скиксуешь и — прощай!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы из-за стен дивились,
Как Турн с дружиной тягу дал,
Морскому чуду изумились,
К добру то всякий толковал,
Но Турну все ж не доверяли.
Троянцы правило то знали:
В войне с врагами не плошай,
Хоть удирает — не гоняйся,
Хоть трусит — все ж остерегайся,
Промажешь раз — тогда прощай!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы из-за стен смеялись,
Как Турн с войсками удирал,
И чуду с флотом удивлялись,
За благо всяк его считал.
Но Турну все ж не доверяли,
Троянцы правило то знали:
В войне с врагами не плошай,
Уходят — не всегда гонися,
Хотя и трусят — берегися,
Раз проворонишь — так прощай.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Trojané tomu šklíbili se,
jak na útěk pan Turn se dal,
a mořským pannám divili se,
každý to v dobré vykládal.
"Turnu však víru nedávali,
pravidlo staré dobře znali:
ve válce vášně v sobě ztlum:
nežeň se za soupeřem vždycky
a zachovej se strategicky;
uděláš kyks — a umrdlum!

    

71 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Для ночі вдвоє калавури
На всіх поставили баштах,
Лихтарні вішали на шнури,
Ходили рунди по валах.
В обозі Турна тихо стало,
І тілько-тілько що блищало
Од слабих, блідних огоньків.
Враги троянські почивали,
Од трусів вилазки не ждали;
Оставмо ж сих хропти соньків.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Для ночи вдвое калавуры
На всихъ поставылы баштахъ,
Лыхтарни вишалы на шнуры,
Ходылы рунды по валахъ.
Въ обози Турна тыхо стало
И тилько, тилько що блыщало,
Одъ слабыхъ, блидныхъ огонькивъ.
Врагы Трояньски почывалы,
Одъ трусивъ вылазкы неждалы;
Оставможъ сыхъ хропты сонькивъ.

Примітки: V, 71.
       Частина V стр. 71.

Башта — висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Блищати — давати блиск і бути блискучим (СУМ-20).

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Вилазка — вихід, виліт і т. ін. якоїсь частини війська з фортеці, місця свого розташування для несподіваного нападу на ворога (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Лихтарня — те саме, що ліхтаркаліхтар — освітлювальний пристрій, в якому джерело світла захищене склом, слюдою і т. ін. (СУМ-20).

Рунди — сторожа, вартові (Л.); команда, що перевіряла вартові пости (С.).

Трус — те саме, що боягуз; страхополох (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The double sentries for the night
Ensured the safety of the garrison;
The lanterns were providing light,
They hung on ropes and shone.
The camp of Turn was very quiet,
No sign of turbulence, or riot.
A few weak candles did their best
Inside the camp of Trojan foes,
Who didn't expect the fearful Romeos
To run from their high nest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На ноч падвойвалі дазоры
На кутніх вежах. Ліхтары
Запальвалі, нібыта зоры,
Падвесіўшы іх на шнуры.
Угаманіліся ў абозе
Варожым Турна, пры дарозе
Агні начлежныя дымяць.
Ад баязліўцаў не чакалі
Ратульцы вылазак, драмалі;
Не будзем ім перашкаджаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И удвоиха караула,
а и фенери тоя път
поставиха на всяка кула;
по крепостния вал сноват.
В обозите на Турн замряха
и само със жарава плаха
огньове тук-таме мъждят.
Отдъхват враговете в мрака,
не е моментът за атака —
и нашите ще си поспят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man ließ die Nachtwache verdoppeln
Auf allen Türmen um die Stadt,
Hängte Laternen an den Seilen
Und drehte Runden auf dem Wall.
Es wurde still in Turnus' Lager,
Nur schwaches Feuer hie und da
Konnte von Weitem man erkennen.
Die Trojafeinde ruhten aus.
Daß Feiglinge ausbrechen würden,
Glaubten sie nicht und schliefen fest.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Podwójne zatem warty na noc
Na wszystkich wieżach wystawiono,
Latarnie też pozawieszano,
Na wał patrole wyznaczono.
Wnet ucichł obóz Turnusowy,
Gdzieniegdzie tylko wyjątkowo
Ogienek blady zalśnił trochę.
Wrogowie Trojan mocno spali,
Wycieczki nie oczekiwali,
Zostawmy chrapać takich śpiochów.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На башнях к ночи караулы
Удвоили, огни зажгли,
Чтобы коварные рутулы
Во тьме троян не обошли.
В обозе Турна тихо стало,
Лишь кой-где изредка дрожало
Мерцанье дальних огоньков.
Враги троянцев крепко спали
И вылазки не ожидали.
Оставим же их в царстве снов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Двойную стражу выставляют
На башнях для ночной поры
И фонари уж заправляют,
Чтоб их повесить на шнуры,
Вдоль вала ходят караулы.
Всё стихло. Улеглись рутулы.
Лишь кое-где блестит огонь.
Как видно, в Турновом обозе
Не помышляют об угрозе.
Храпеть оставим этих сонь!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Удвоив, на ночь выставляли
На башнях караул большой,
На вязках фонари цепляли,
Шли на валы в дозор ночной.
В обозе Турна тихо стало,
Лишь кой-где изредка блистало:
То там, то сям мерцал огонь.
Враги троянцев почивали,
От трусов вылазки не ждали...
Храпеть оставим этих сонь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А ночью вдвое караулы
Усилили на всех углах,
В бойницы факелы воткнули,
Стояла стража на валах.
У Турна в лагере все спали,
Уже костры их догорали,
Потом совсем погас огонь.
Враги троянцев почивали,
От трусов вылазки не ждали,
Но мы оставим этих сонь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

V noci stráž dvojmo postavili
po brlení a baštách všech,
lucerny všude rozvěsili,
chodili kolem po valech.
V obozu Turna ticho bylo,
jen občas tak tak zasvítilo,
zhasínal popel řeřavý.
Rutuli do zaječích vzali,
Trojané útok nečekali,
tak nechme je, ať klidně spí.

    

72 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

У главной башти на сторожі
Стояли Евріал і Низ;
Хоть молоді були, та гожі
І кріпкі, храбрі, як харциз.
В них кров текла хоть не троянська,
Якась чужая — бусурманська,
Та в службі вірні козаки.
Для бою їх спіткав прасунок,
Пішли к Енею на вербунок;
Були ж обидва земляки.

 

Highslide JS
М. Алексєєв. Частина V, строфа 72.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

У главной башты на сторо́жи
Стоялы Эвріалъ и Нызъ;
Хоть молоди булы, та гожи
И крипки, храбри, якъ харцызъ.
Въ ныхъ кровъ текла хоть не Трояньска,
Якась чужая, — бусурманьська,
Та въ служби вирни козакы.
Для бою ихъ спиткавъ прасунокъ,
Пишлы къ Энею на вербунокъ;
Булыжъ обыдва землякы.

Примітки: V, 72.
         Частина V стр. 72.

Башта — висока і вузька споруда багатогранної або круглої форми, що будується окремо або становить частину будівлі; вежа (СУМ-20).

Бусурманський — прикм. до бусурман, бусурмен — людина іншої віри (перев. про магометанина). Уживається також як лайливе слово (СУМ-20).

Вербунок — те саме, що вербування — наймання, набір людей до війська (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Прасунок — біда, лихо, неприємність; нещасливий випадок (СУМ-11).

Спіткати — трапитися з ким-небудь; випасти на долю (СУМ-11).

Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Inside the most important tower
The sentries were Evrial and Nyz,
Though they were young, yet under shower
Of arrows and their whining whiz,
The Moslems stood like cliff,
It looked as if
They had a lot of guts.
The two experienced some grief,
Which was, in fact, quite brief.
And they enlisted like two Trojan nuts.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На першай вежы вартавыя
Стаялі Ніз і Эўрыал,
Хоць воіны і маладыя,
Але ваяцкі ў іх запал.
Хаця з маленства не Траянскай
Была іх кроў, а басурманскай,
Ды ў справе хлопцы — казакі.
Лёс напаткаў іх нечаканы,
Траянцамі завербаваны
Былі на службу землякі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На кулата на нощна стража
стояха Низ и Евриал;
те бяха млади, но ще кажа —
бог сила, храброст бе им дал.
А в жилите им не троянска,
течеше чужда кръв — поганска,
гладът приучи ги на бой.
Те бяха двамата земляци,
на служба при Еней казаци,
че беше ги вербувал той.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zwei Freunde, Euryalus und Nisus,
Wachten am Hauptturm diese Nacht;
Die beiden waren gutaussehend,
Jugendlich, mutig und sehr stark.
Obgleich sie nicht aus Troja stammten,
Muslime und mit fremdem Blut,
Dienten sie treu bei den Kosaken;
Als sie der Ruf zum Krieg erreicht,
Gesellten sie sich zu Aeneas,
Waren doch Landsleute von ihm.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Przy głównej wieży zaś na warcie
Euryjal oraz Nizus stali;
Choć młodzi byli, lecz uparci,
Odważni, zbójcy zatwardziali.
Płynęła krew w nich nie trojańska,
A jakaś inna — bisurmańska,
Lecz cnymi byli Kozakami.
Nastała możność powojować;
Trojanom dali się zwerbować;
A byli obaj rodakami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

У главной башни в карауле
Стояли Низ и Эвриал;
Не кланялиеь ребята пуле,
Не страшен был им и кинжал.
Хоть в них текла не кровь троянов,
А так каких-то басурманов,
Но славно бились казаки.
Хоть шли к Энею по вербовке,
Но в службе, в боевой сноровке
Собаку съели земляки...

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На страже возле главной башни
Стояли Низ и Эвриал.
Не сыщешь удальцов бесстрашней!
Их черт веревочкой связал.
Хоть были крови не троянской —
Иной какой-то, басурманской, —
Но знали службу казаки.
Молодцеваты, крепки, ловки,
Пошли к Энею по вербовке;
Водили дружбу земляки.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

У главной башни на стороже
Стояли Низ и Эвриал,
Собою молоды, пригожи,
И каждый силен и удал.
Хоть крови были не троянской,
Чужой какой-то, басурманской,
Да в службе верной — казаки.
Их судьбы к бою назначали,
Они к Энею в рать попали,
И оба были земляки.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Тогда на страже в главной башне
Стояли Низ и Эвриал,
Они юны были, отважны,
Их каждый воин уважал;
Хоть кровь была в них не троянов,
Чужих каких-то басурманов,
Но в службе были — казаки!
Своей отчизны не имея,
Завербовалися к Энею,
Два друга были земляки.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Na stráži tam nad hlavním valem
stáli dva hezcí mladíci:
byli to Nisus s Eurialem,
chrabří a statní zbojníci.
Ač trojská krev v nich neproudila,
snad busurmanská krev to byla,
přec byli věrní kozáci;
že měli bojů plné hlavy,
šli k Aeneovi dobýt slávy —
a tak z nich byli vojáci.

    

73 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«А що, як, викравшись помалу,
Забратися в рутульський стан? —
Шептав Низ в ухо Евріалу. —
То каші наварили б там;
Тепер вони сплять з перепою,
Не дригне ні один ногою,
Хоть всім їм горла переріж.
Я думаю туди пуститься,
Перед Енеєм заслужиться
І сотню посадить на ніж».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А що, якъ выкравшысь по малу,
«Забратыся въ Рутульскій стань?
Шептавъ Нызъ въ ухо Эвріалу:
«То каши наварылы бъ тамъ;
«Теперъ воны сплять съ перепою,
«Не дрыгне ни одынъ ногою,
«Хоть всимъ имъ горла перерижъ.
«Я думаю туды пустыться,
«Передъ Энеемъ заслужыться
«И сотню посадыть на нижь.» —

Примітки: V, 73.
         Частина V стр. 73.

Дригати — робити різкі уривчасті рухи, перев. ногами (про людей), лапами (про тварин) (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Каша — страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Варити (зварити) кашу — затіяти складну й клопітну справу або справу, що загрожує неприємними наслідками (СУМ-11).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"And what if I, my dear,
Moved stealthily into their shelter?"
Nyz whispered into his friend's ear.
"I could cause there some helter-skelter,
No one would move his toe,
In drunken sleep they'd never know
Who cut their throats right through.
In order to fulfill my vow,
I want to do it for Aeneas now,
I have to kill at least a few."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«А што, каб выбрацца памалу
Адгэтуль у Ратульскі стан? —
Ніз ціха шэпча Эўрыалу. —
Мы кашы наварылі б там;
Усе заснулі з перапою,
Ніхто не варухне нагою —
Трывож ты іх ці не трывож.
Наважыў я туды пусціцца,
Энея ласкі даслужыцца
І сотню пасадзіць на нож».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Човек да свърне, Евриале —
в ухото му зашушна Низ, —
към враговете, леле мале,
ще навърти едни таквиз;
сега войската спи пияна,
на всички им срежи гръкляна,
не ще помръдне никой там.
Ще ида, ще ги поразкарам,
хем пред Еней ще се докарам —
ще тръшна цяла рота сам...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da flüstert Nisus zu Euryalus:
"Was sagst du, soll ich jetzt hinaus
Und mich zu den Rutulern schleichen? -
Das wäre für sie ein Bankett!
Sie schlafen grad nach ihrem Saufen,
Und keiner zuckt und rührt den Fuß ,
Wenn ihre Kehlen ich durchschneide.
Ich steig zu ihnen jetzt hinab,
Will von Aeneas Lob verdienen,
Hol ich ans Messer hundert Mann."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"A nuż, wykradłszy się po cichu,
Wpaść do obozu rutulskiegoę —
Do Euryjala rzecze Nizus
To kasza byłaby niczego;
Popili się, zasnęli błogo
I nie drgnie żaden nawet nogą,
Choć wszystkim gardła poprzerzynaj.
Tam chcę zapuścić się na dłużej,
Przed Eneaszem się zasłuźyć,
Na nóż posadzić choć secinę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"А что, если, собравшись с духом,
Пролезть тайком в рутульский стан? —
Шептал Низ Эвриалу в ухо. —
Вот кашу заварил бы там!
Теперь все дрыхнут с перепою,
Не дрыгнет ни один ногою,
Хоть перережь их всех подряд.
Я думаю туда спуститься,
Перед Энеем отличиться,
Порезать сотню, как курчат".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Забраться бы сейчас к рутулам!—
Так Эвриалу Низ шепнул: —
Хоть перережь их всех огулом —
Никто б ногой не шевельнул!
Храпят, как видно, с перепою.
К ним тайной подкрадусь тропою,
Энею доблесть покажу.
Покруче заварю я кашу,
Разинь храпящих ошарашу,
На нож я сотню посажу!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А что коль крадучись помалу,
Тишком пролезть в рутульский стан? —
Стал Низ шушукать Эвриалу: —
Вот каша б заварилась там!
Они все спят от перепою,
Не дрыгнет ни один ногою,
Хоть всех подряд их изничтожь.
Я думаю туда пуститься,
Перед Энеем отличиться
И сотню посадить на нож».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Когда б сойти тихонько с вала,
Пройти по вражеским шатрам, —
Шепча, толкнул Низ Эвриала, —
Наделать можно тарарам!
Все спят мертвецки с перепою,
Не шевельнет никто ногою,
Хоть всех их сонных уничтожь.
Я думаю туда спуститься,
Перед Энеем отличиться
И сотню посадить на нож».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„A co když tiše slezem s valů
a vplížíme se k Rutulským?“
zašeptal Nisus Eurialu,
„tam navaříme kaše jim;
spí po opici tvrdě, pevně,
žádný z nich ani nohou nehne,
třeba ho podřež, nehneš s ním.
Myslím, že půjdu oním směrem
a zasloužím se před Aeneem:
stovku jich na nůž posadím.“

    

74 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Як? сам? мене оставиш? —
Спитався Низа Евріал. —
Ні! перше ти мене удавиш,
Щоб я од земляка одстав.
Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду,
На сто смертей піду з тобой.
Мій батько був сердюк опрічний,
Мовляв (нехай покой му вічний):
Умри на полі, як герой».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Якъ? самъ! мене оставышъ?
Спытався Ныза Эвріалъ:
«Ни! перше ты мене удавышъ,
«Щобъ я одъ земляка одставъ.
«Видъ тебе не одстану зъ роду,
«Съ тобою радъ въ огонь и въ воду.
«На сто смертей пиду съ тобой.
«Мій батько бувъ сердюкъ опричный,
«Мовлявъ: (нехай покой му вичный)
«Умры на поли якъ герой.» —

Примітки: V, 74.
       Частина V стр. 74.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Зроду, ізроду — ніколи впродовж життя (СУМ-20).

Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Опрічний — відмінний від інших; особливий (СУМ-11).

Перше — перед чимсь іншим; спочатку, спершу (СУМ-11).

Сердюки — гетьманська гвардія, утворена на Лівобережній Україні в 60—х роках XVІІ ст. Сердюцькі полки порівняно з територіальними полками, або, як їх ще тоді називали, городовими, були невеликі, до п'ятисот козаків. Вони охороняли резиденцію гетьмана, військову артилерію, склади продовольства і боєприпасів, виконували поліцейські функції. Перебували на повному утриманні гетьманської казни, були ліквідовані у 1726 р. (С.).

Спитати — звернутися до кого-небудь з запитанням, бажаючи дізнатися про щось, з'ясувати що-небудь; поставити питання (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"How? You alone? You will leave me behind?"
Evrial asked his friend.
"In this case be to me so kind
And kill me first. My life should end.
With you I'll go through thick and thin,
Like that we've always been.
I want to die a hundred times with you.
My dad, blessed be his soul,
Told me that I should have this goal:
To die in war, like heroes do."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«А я, выходзіць, застануся? —
Дружбак пытае ў дружбака. —
Не! Лепей, браце, задаўлюся
Я, чым пакіну земляка.
Мне смерць не страшна, я з табою
Гатоў тапіцца пад вадою,
Гатоў і ў полымя з табой.
Мой бацька воін быў сардэчны,
Казаў (спакой старому вечны!):
«Памры на полі, як герой».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Как? Сам? И мен ще ме оставиш? —
попита жално Евриал.
Не! По-добре да ме удавиш,
земляка си не бих предал.
Аз теб те имам за роднина,
през огън и вода ще мина,
на смърт ще тръгна с тебе в бой!
Опричник беше тате (лека
му пръст) и ме закле човека:
Умри в борба като герой.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Wie, ganz allein? Du läßt mich stehen? -
Euryalus zu Nisus sprach: -
Oh, nein, erst mußt du mich erwürgen,
Laß ich den Landsmann jetzt im Stich!
Von dir will ich mich niemals trennen,
Gehe durch's Feuer, wenn's sein muß,
Und sterbe mit dir tausend Tode.
Mein Vater, Räuberhauptmann einst,
Sagte stets - Friede seiner Seele! -
Sterbe im Kriege wie ein Held."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Jak? Sam? Mnie tutaj pozostawiasz? —
Euryjal tu Nizusa spytał. —
Nie! Pierwej chyba mnie udławisz,
Bym ja krajana rzucił przy tym.
Nie rzucę ciebie, nie zawiodę.
Bo z tobą chętnie w ogień, w wodę.
Na śmierć jam gotów iść jak z bratem.
Mój ojciec, serdiuk przy hetmanie,
Rzekł (wiecznie mu odpoczywanie):
"Na polu umrzyj jak bohater".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Как? Ты один? Меня оставишь? —
Спросил у Низа Эвриал. —
Нет! Прежде ты меня удавишь.
Чтоб я от земляка отстал!
Нет, братец, не таков я сроду.
С тобою и в огонь и в воду,
На сто смертей пойду с тобой.
Мой батька, памяти блаженной,
Оставил мне завет бесценный:
Умри на поле, как герой".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Как! Ты — один? Меня оставишь? —
Спросил у Низа Эвриал: —
Сначала ты меня удавишь,
Чтоб я от земляка отстал!
С тобой не расставался сроду —
С тобой пойду в огонь и воду!
Не побоюсь и смертных мук.
Трусливый — дружбы не достоин!
Мне говорил: «Умри как воин!» —
Покойный батька мой, сердюк».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Как? Ты один? Меня оставишь? —
Спросил у Низа Эвриал: —
Скорее ты меня удавишь,
Чтоб я от земляка отстал!
Не разлучусь с тобою сроду,
С тобою рад в огонь и в воду,
На сто смертей пойду с тобой!
Отец мой был сердюк опричный,
Сказал (покой ему, всевышний!):
Умри на поле, как герой».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Как? Ты один? Меня оставишь? —
Сказал с обидой Эвриал. —
Нет, лучше ты меня удавишь,
Чтоб я от земляка отстал!
Я с другом не расстанусь сроду,
С тобою рад в огонь и в воду,
На сто смертей пойду с тобой.
Мне мой отец, сердюк присяжный,
Сказал: «В бою будь, сын, отважный,
Умри на поле, как герой».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Jak ? Sám ? a mne bys tady nechal?“
zeptal se Nisa Eurial.
„Ne! Kdybys mě i rdousil, sekal,
já pozadu bych nezůstal.
Nikdy tě, druhu, neopustím,
s tebou i do ohně se pustím
a na sto smrtí půjdu rád.
Můj otec (dej mu pánbu nebe!)
říkal: „Ať hrdina je z tebe,
až budeš v poli umírat.“

    

75 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Пожди і пальцем в лоб торкнися, —
Товаришеві Низ сказав, —
Не все вперед — назад дивися,
Ти з лицарства глузд потеряв.
У тебе мати єсть старая,
Без сил і в бідности, слабая,
То і повинен жить для ней,
Одна оставшись без приюту,
Яку потерпить муку люту,
Таскавшись між чужих людей!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Пожды, и пальцемъ въ лобъ торкныся,
Товарышови Нызъ сказавъ:
«Не все впередъ, — назадъ дывыся,
«Ты зъ лыцарства глуздъ потерявъ.
«У тебе маты есть старая,
«Безъ сылъ и въ бидносты, слабая,
«То и повыненъ жыть для ней,
«Одна оставшысь безъ прыюту,
«Яку потерпытъ муку люту,
«Таскавшысь мижъ чужыхъ людей!

Примітки: V, 75.
         Частина V стр. 75.

Вперед — у напрямі поступального руху; протилежне назад (СУМ-20).

Глузд — се саме, що розум (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Just wait a minute!" said
His bosom friend, without a frown,
"Look also back, not just ahead.
Your thoughts are upside down.
You have a mother, old and frail,
She lives in poverty and in travail.
You should take care of her.
When left in this world all alone,
She will cry inconsolably and moan.
She'd have to be a scavenger.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Чакай, за мною не ганіся, —
Ніз Эўрыалу гаварыў, —
Не сунься ўперад, азірніся —
Ты глузд ад рыцарства згубіў.
Бо маці маеш ты старую,
Без сіл і ў беднасці, слабую,
Жыць для яе павінен ты.
Ёй без цябе жыцця не будзе,
Чужыя не прытуляць людзі,
І не сагрэе свет пусты!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Да бе се чукнал по главата —
му рече Низ, — ти все напред,
че погледни назад нещата,
от храброст май не си наред.
Ти имаш майка — слаба, стара
и бедна е, едва я кара,
за нея трябва да си жив,
бъди и ти опора, негли
да вехне в люта скръб, да тегли
сред чужди люде дял горчив.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Warte und komm zu dir, mein Lieber! -
Antwortet Nisus seinem Freund, -
Nicht nur nach vorn, schau auch nach hinten,
Verlier vor Heldsein nicht den Kopf.
Du hast doch eine alte Mutter,
Sie lebt allein, ist arm und krank,
Du mußt für sie doch weiter leben,
Bleibt sie allein und ohne Schutz,
Wie schrecklich wird sie leiden müssen,
Wenn sie nur unter Fremden bleibt!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Poczekaj, puknij się co siły —
Towarzyszowi Nizus odrzekł —
Nie zawsze naprzód — patrz do tyłu,
Z odwagi głupstwa sięjesz szczodrze.
Posiadasz bowiem starą matkę,
Słabiutką, tkwiącą w niedostatku,
Żyć musisz dla niej i się trudzić,
Zostawszy sama, twa stareńka
Wycierpi nieraz ciężką mękę,
Tułając się wśród obcych ludzi.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Пожди да пальцем в лоб потыкай, —
Низ другу верному сказал, —
Не все вперед, назад взгляни-ка,
Ум с лихости ты потерял.
Иль ты забыл про мать родную?
Иль хочешь бросить, как чужую?
Всей жизнью ты обязан ей.
Одна оставшись, без приюта,
Она погибнет в горе лютом,
Таскаясь меж чужих людей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Потыкай пальцем в лоб сначала!
От рыцарства с ума не спять! —
Прикрикнул Низ на Эвриала: —
Есть у тебя старуха мать!
Ей, бедной, немощной и хворой,
Не сын ли должен быть опорой?
Ты для нее обязан жить!
Легко ль ей будет без приюта,
Под гнетом лет и скорби лютой,
Скитаясь в людях, слезы лить!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Постой, — ответил друг примерный,
И в лоб покрепче пальцем ткни,
Храбрясь, с ума ты спятил, верно,
Не все вперед — назад взгляни:
Есть у тебя, дружок мой милый,
Старуха мать — бедна, без силы,
Ты должен быть опорой ей.
Одна оставшись, без приюта,
Она угаснет в муке лютой,
Таскаясь меж чужих людей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Постой и пальцем лба коснися, —
Низ рассудительно сказал, —
Стремясь вперед, ты оглянися,
Чтоб ум в геройстве не пропал.
Ведь у тебя есть мать родная,
Совсем убогая, больная,
Ты должен жить на радость ей.
Одна оставшись без приюта,
Хлебнет старуха муки лютой,
Скитаясь меж чужих людей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Ne, chlapečku, na mne jsi krátký,“
druhovi Nisus povídá.
„Ne dopředu — dívej se zpátky,
ztratil jsi rozum, jak se zdá.
Máš starou matku, je už chabá,
bezmocná, chorá, chudá, slabá,
máš povinnost jen pro ni žít;
když zůstane tu opuštěna,
pak musí se ta stará žena
jen po žebrotě plahočit!

 

76 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

От я, так чисто сиротина,
Росту, як при шляху горох;
Без нені, без отця дитина,
Еней — отець, а неня — бог.
Іду хоть за чужу отчизну,
Не жаль нікому, хоть ізслизну,
А пам'ять вічну заслужу.
Тебе ж до жизни рідна в'яже,
Уб'ють тебе, вона в гріб ляже;
Живи для неї, я прошу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Отъ я, такъ чысто сыротына,
«Росту якъ пры шляху горохъ;
«Безъ нени, безъ охця дытына,
«Эней отець, — а неня Богъ.
«Иду хоть за чужу отчызну,
«Не жаль никому хоть изслызну,
«А памьять вичну заслужу.
«Тебежъ до жызны ридна вьяже,
«Убьютъ тебе, вона въ грибъ ляже;
«Жывы для неи, я прошу.» —

Примітки: V, 76.
         Частина V стр. 76.

Біг (бог, боги) — у релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Слизнути — те саме, що зслизнути, зслизти, ізслизнути та ізслизти — безслідно зникати; щезати (СУМ-11).

Як при шляху горох — про того, хто не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

I am a waif, a castaway,
Grow like a pea plant by the road.
I have no natal parents, I must say,
My dad - Aeneas, god - my mum, I've no abode.
I am a freelance musketeer.
None will shed tears, when I disappear,
But I will leave at least an honest name.
You're tied to life by your dear mum.
Should you be killed, she would succumb
To grief, so helpless, poor and lame."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А я, ты знаеш, сіраціна,
Расту, як пры шляху гарох;
Без блізкіх, без бацькоў — хлапчына,
Эней — мой бацька, маці — бог.
Бацькі не ўспомняць, як загіну
Я за чужую мне айчыну,
Людская памяць — помнік мой.
Табе ж матуля рукі вяжа,
Заб'юць — яна ў магілу ляжа,
Жыві і будзь апорай ёй».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А друго е за мен, сирака,
раста като бодил край слог;
ни майка, ни баща ме чака,
Еней ми татко, майка — бог.
За чужда боря се родина,
кой жалил би, ако загина,
но вечна памет след смъртта!
А ти умреш ли — в гроба вече
ще легне майка ти, човече,
живей, щади и старостта...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ich bin allein, lebe als Waise,
Gleich einem Strauch am Straßenrand,
Hab keinen Vater, keine Mutter,
Vater - Aeneas, Mutter - Gott.
Da ich für fremde Heimat kämpfe,
Wird niemand nach mir traurig sein,
Ewigen Ruhm will ich verdienen.
Doch dich halt deine Mutter fest,
Wenn man dich tötet, wird sie sterben;
Ich bitte dich, lebe für sie."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ja zaś sierotą rosnę przecież,
Jak groch przy drodze w tym wypadku;
Bez matki i bez ojca dziecię,
Eneasz ojcem, a bóg matką.
Choć za kraj obcy miecz kieruję,
Gdy zginę, nikt nie pożałuje,
Lecz pamięć wieczną tym zasłużę.
Gdyś ty żyw, matka twoja żyje,
A umrze, kiedy cię zabiją,
Żyj, proszę, dla niej jak najdłużej".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вот я — так чисто сиротина,
Расту как на меже горох;
Без мамы, без отца детина,
Эней — отец, а мама — бог.
Дерусь не за свою отчизну,
Никто по мне не справит тризну.
Зато хоть славу заслужу.
Тебя же долг сыновний вяжет,
Погибнешь ты — мать в землю ляжет.
Живи на радость ей, прошу".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Вот я, к примеру, сиротина.
Расту, что во поле горох,
Такая у меня судьбина:
Эней — отец, а матерь —бог.
Хоть пригожусь чужой отчизне.
А если б я лишился жизни —
Кому от этого печаль?
Тебя убьют — родимой горе.
Сойдет она в могилу вскоре.
Ужель тебе ее не жаль?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Вот я — так сиротинка прямо,
Расту, как у тропы горох;
Дитя я без отца, без мамы,
Эней — отец, а мама — бог.
Теперь воюю за чужбину,
Кто пожалеет, коль загину?
Зато хоть память заслужу!
Тебя ж родная с миром вяжет,
Убьют тебя, она в гроб ляжет,
Ты для нее живи, прошу».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот я, был сирота-ребенок
И рос, как при меже горох,
Не знал родителей с пеленок,
Эней — отец, а мать мне — бог.
Пойду, хоть за страну чужую
Пусть в землю лягу я сырую,
А все же память заслужу.
А над тобою мать, как стража,
Она и в гроб с тобою ляжет,
Ты для нее живи, прошу».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To já — jsem jako ten kůl v plotě —
mým domovem je čirý vzduch;
bez matky, otce — na sirotě.
Aeneas — otec, matka — bůh...
Jdu sloužit mečem zájmům cizím,
nic nestane se — i když zmizím,
dobudu věčnou památku.
Však tebe poutá rodná máma,
když padneš, zůstane tu sama.
Prosím tě, mysli na matku.“

    

77 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Розумно, Низ, ти розсуждаєш,
А о повинности мовчиш,
Которую сам добре знаєш,
Мені ж зовсім другу твердиш;
Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять;
Як ми Енею присягали,
Для його служби жизнь оддали,
Тепер не вільна в жизні мать».

 

Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 77.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Розумно Нызъ, ты розсуждаешъ,
«А о повынносты мовчышъ,
«Которую самъ добре знаешъ,
«Мини жъ зо всимъ другу твердышъ.
«Де общее добро въ упадку,
«Забудь отця, забудь и матку,
«Леты повынность исправлять;
«Якъ мы Энею прысягалы,
«Для його службы жызнь отдалы,
«Теперь не сильна въ жызни мать.» —

Примітки: V, 77.
         Частина V стр. 77.

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"You may be right to some degree,
But you don't mention our obligation,
And you suggest and have for me
Some different recommendation.
When there's a deathly threat
To our native land, we must forget
Our kin and run to save the common cause.
When we were swearing our loyalty
To this Aeneas, our royalty,
All other matters had to pause."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Разумна, Ніз, ты разважаеш,
А аб павіннасці маўчыш,
Якую сам выконваць маеш,
Вайна для нас — агульны крыж;
Калі народ у заняпадзе,
Забудзь пра бацьку і пра маці,
Ідзі ў смяротны бой хутчэй;
Энею мы, як прысягалі,
Жыццё сваё ахвяравалі, —
Нам абавязак даражэй».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ти, Низ, разумно разсъждаваш,
но гледам за дълга мълчиш,
дълг, дето го добре познаваш,
какви сега ми ги редиш.
Щом цял народ го лошо чака,
веднага се втурни в атака,
баща и майка забрави;
че на Еней сме клетва дали,
живота си сме обещали,
тук вече майка не върви...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Du hast zwar sehr gute Gedanken,
Doch zu der Pflicht schweigst du dich aus,
Die dir, Nisus, genau bekannt ist,
Mir gegenüber sagst du's nicht.
Vergiß den Vater und die Mutter,
Wenn Großes auf dem Spiele steht.
Wir müssen jetzt die Pflicht erfüllen.
Aeneas haben wir gelobt,
Ihm unser Leben hinzugeben,
So steht auch die Entscheidung fest."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Rozprawiasz mądrze, mój Nizusię,
Przemilczasz jednak tę powinność,
O której dobrze wiedzieć musisz.
A mnie powtarzasz całkiem inną;
Gdy wspólna sprawa jest w upadku,
Zapomnij ojca jak też matkę
I leć powinność twoją czynić;
Przysięgliśmy Eneaszowi
Zań nie żałować życia, zdrowia,
On naszym życiem włada ninie".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
Про службу только, жаль, молчишь;
Сам чин по чину все справляешь,
А мне совсем не то твердишь.
Нет, брат, для общего порядку
Забудь отца, жену и матку,
Лети повинность исправлять;
Так мы Энею присягали,
И коли службе жизнь отдали,
В ней не вольна родная мать".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
А всё-таки не прав кругом!
Меня в одном ты убеждаешь,
Умалчиваешь о другом.
Где общее добро в упадке —
Отца и мать покинь для схватки!
Ты долг обязан исполнять.
Энею дали мы присягу,
И за него костьми я лягу!
Над этим разве властна мать?»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
А о повинности молчишь,
О ней и сам отлично знаешь,
А мне совсем не то твердишь.
Коль благо общее в упадке,
Забудь отца, забудь о матке.
Лети повинность исправлять.
Ведь мы Энею присягали,
Ему для службы жизни дали,
В них не вольна теперь и мать».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Разумно, Низ, ты рассуждаешь,
О долге только вот молчишь.
Хотя о нем прекрасно знаешь,
А мне теперь не то твердишь.
Где благу общему угроза,
Забудь отца и мать, их слезы,
И долг спеши свой выполнять.
Раз мы Энею присягали
И жизнь отдать пообещали,
То не вольна над нами мать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Rozumně, Nise, uvažuješ
a myslíš, že mě přemluvíš,
povinnost ale zamlčuješ,
ač sám přec o ní dobře víš.
Kde dobro všech jde do úpadku,
zapomeň na otce i matku,
povinnost splnit každý leť!
Jak Aeneu jsme přísahali
a Životy mu odevzdali,
na matku myslet nesmím teď.“

    

78 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Іноси!» — Низ сказав, обнявшись
Со Евріалом-земляком,
І, за руки любенько взявшись,
До ратуші пішли тишком.
Іул сидів тут з старшиною,
Змовлялись, завтра як до бою
Достанеться їм приступать.
Як ось ввійшли два парубійки,
У брам змінившися од стійки,
І Низ громаді став казать:

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 78.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Иноси!» — Нызъ сказавъ, обнявшысь
Со Эвріаломь землякомъ,
И за рукы любенько взявшысь,
До ратуши пишлы тышкомъ.
Іуль сыдивъ тутъ зъ старшыною,
Змовлялысь, завтра якь до бою
Достанется имъ приступать.
Якь-ось ввійшлы два парубійкы,
У брамъ зминывшыся одъ стійкы
И Нызъ громади ставъ казать:

Примітки: V, 78.
       Частина V стр. 78.

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах (СУМ-20).

Громада — 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2. Об’єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання; організація (СУМ-11). Об'єднана місцем проживання чи родом занять, або тим і другим спільнота людей. Громадські зібрання, сходи відігравали винятково важливу роль у суспільному житті. Показовий приклад – козацькі ради на Запорізькій Січі. Нар.: Громада — великий чоловік. Як громада скаже, так і буде (С.).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Іноси іносе, інось — гаразд; добре, так (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Ратуша — будинок, в якому містилося або міститься міське самоврядування (СУМ-11).

Старшина — на Україні і в Росії в XVI—XVIII ст. — керівна заможна привілейована верхівка козацтва. Взагалі привілейована верхівка (СУМ-11).

Стійка — варта (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Agreed!" Delighted Nyz embraced
Evrial, his dear countryman
And, holding hands, they raced
Towards the city hall. They had a plan.
Eyul was there with his elite
Combatants talking how to beat
Prince Turn and his atrocious clique.
The two young fellows went inside,
They wanted to provide
A scheme, and Nyz began to speak:

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ніз Эўрыалу крыкнуў: «Згода!»
І згода ў землякоў была —
У ратушу адна прыгода,
За рукі ўзяўшы іх, вяла.
Іул сядзеў са старшыною
І рыхтаваўся там да бою —
Зноў прыйдзе заўтра Турн сюды.
Заходзяць хлопцы маладыя
Удвух, і словы вось якія
Звяртае Ніз да грамады:

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Добре! И Евриал земляка
прегърна крепко, от сърце,
към кметството поеха в мрака
и се държаха за ръце.
Там бяха Юл и старшината,
умуваха сега войската
за утре как да нагласят.
Но ето двама великана,
направо идеха от смяна
и чу му се на Низ гласът:

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"So ist's!" - entgegnete jetzt Nisus,
Hat dann Euryalus umarmt,
Dann faßten sie sich an den Händen
Und gingen leise zu dem Turm.
Julus hielt Rat mit Offizieren
Über den Kampf am nächsten Tag,
Wie man am besten ihn bestreitet.
Da traten die zwei Krieger ein,
Die nach der Wachablösung kamen.
So ergriff Nisus gleich das Wort:

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"To zgoda!" — Nizus rzekł i objął
Krajana swego Euryjala,
Za ręce się pobrawszy obie,
Na ratusz wnet się skierowali.
Tam Julias był z starszyzną swoją,
Zmawiali się, jak im do boju
Nazajutrz przyjdzie występować.
Gdy oto weszło dwóch młodzianów,
Zwolniwszy się wraz z warty zmianą,
A Nizus rzekł starszyźnie owej:

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Согласен!" — Низ вскричал, обнявшись
По-братски с милым земляком,
И, за руки дружненько взявшись,
Пробрались в ратушу тишком.
В тот час Иул рядил с панами,
Как завтра в бой идти с врагами
Да чтоб никто не сплоховал.
Как вдруг явилися к Иулу
Два земляка из караула,
И Низ всей братии сказал:

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Низ увидал, что спор напрасен.
Обнявшись крепко с земляком,
Он тут же вымолвил: «Согласен!»
И в ратушу пошли молчком.
В палату, где со старшиною,
Готовясь к завтрашнему бою,
Сидел Энеев сын Иул,
Явились пареньки честные,
Врата покинув крепостные,
Когда сменился караул.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Согласен!» —Низ сказал, обнявшись
Тут с Эвриалом-земляком,
И, за руки по-братски взявшись,
Пустились к ратуше тишком.
Иул сидел со старшиною,
Совет держал, как завтра к бою
Им нужно будет приступить.
Как вдруг вдвоем вошли парнишки,
Сменившись на дозорной вышке,
И Низ так начал говорить:

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Пусть так!» — Низ обнял Эвриала.
Сказать о замысле своем
Они в согласье, как бывало,
Помчались в ратушу вдвоем.
Иул тогда был на совете,
Все ждали боя на рассвете,
Решали, как им штурм отбить.
Тут пареньки пришли к Иулу,
Они сменились с караула,
Низ стал Иулу говорить:

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Nu, dobrá!“ Nisus řek a prudce
se s Eurialem objali
a potom spolu ruku v ruce
se na radnici vydali.
Julus tam seděl s celou radou
a mořili se nad záhadou,
jak zítra na Rutuly jít.
Vtom přišli ti dva chlapci čilí,
neb na vartě se vyměnili,
a Nisus začal hovořit:

    

79 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Був на часах я з Евріалом,
Ми пильновали супостат,
Вони тепер всі сплять повалом.
Уже огні їх не горять.
Дорожку знаю я окромну,
В нічну добу, в годину сонну,
Прокрастись можна поуз стан
І донести пану Енею,
Як Турн злий з челяддю своєю
На нас налазить, мов шайтан.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 78.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Бувъ на часахъ я зъ Эвріаломь,
«Мы пыльновалы супостатъ,
«Воны теперъ вси сплять поваломъ,
«Уже огни ихъ не горятъ.
«Дорожку знаю я окромну,
«Въ ничну добу, въ годыну сонну,
«Прокрастысь можна по-узъ станъ
«И донесты пану Энею,
«Якь Турнъ злый съ челяддю своею
На насъ налазыть, мовъ шайтанъ.

Примітки: V, 79.
       Частина V стр. 79.

Година — певний період часу, певна пора, певний момент (перев. з означенням) (СУМ-20).

Горіти — палати або випромінювати світло; світитися  (СУМ-11).

Доба — те саме, що пора — час, період (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Окромна — тобто окрема, потайна (С.).

Пильнувати — бути на сторожі, захищаючи кого-, що-небудь від нападів, ворожих дій і т. ін. (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Челядь — дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга (СУМ-11).

Шайтан — у мусульманській міфології — злий дух; чорт, диявол (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"The two of us were standing guard
And kept an eye out for the foes.
They all are sleeping. In the yard
Not one small fire glows.
I know the proper trail
To lead us without fail
Past military station. I'll produce
Some useful information
How Turn prepares to crush our nation,
Like some malicious deuce.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Быў я на варце з Эўрыалам,
З ім зразумелі мы, што спяць
Палкі варожыя павалам,
Ужо агні іх не гараць.
Я сцежку знаю патайную,
Па ёй няцяжка ў ноч глухую
Прабрацца праз варожы стан
І расказаць усё Энею,
Як Турн раз'юшаны шалее
І лезе з войскам, як шайтан.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Стоим си с Евриал пазачи
и все в устата ни врагът,
огньовете догарят, значи,
като заклани всички спят.
Аз знам пътечка обиколна
и в късна доба, да ги колна,
реших да ида в тоя стан;
ше донеса и на Енея
как се наканя Гурн, злодея,
да налети като шейтан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Wir beide standen auf der Mauer,
Und überwachten uns'ren Feind.
Sie alle sind tief eingeschlafen,
Die Feuer brennen auch nicht mehr.
Ich kenne die geheimen Pfade,
Da könnte man in dunkler Nacht
Sich schleichen in das Feindeslager,
Um Herrn Aeneas kundzutun,
Was böser Turnus, dieser Satan,
Mit seinem Heer gegen uns plant.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Na warcie stałem z Euryjalem
I wrogów strzegliśmy tam z bliska,
Pokotem już pozasypiali,
Nie płonie żadne ich ognisko.
Tam pewną dróżkę znam niezgorzej
I nią o sennej, nocnej porze
Wraz przekraść się przez obóz można
I donieść wieść Eneaszowi,
Jak Turnus oraz Rutulowie
Napadli nas jak diabły groźne.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Был на часах я с Эвриалом,
Мы с ним следили за врагом:
Огни погашены за валом,
Рутульцы дрыхнут мертвым сном.
Я знаю, как тропой укромной
Среди рутульцев ночкой темной
Прокрасться, не тревожа стан,
И мигом донести Энею,
Что Турн со всей ордой своею
Прет на троянцев, как шайтан.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Стояли под одной из башен
Мы с Эвриалом на часах.
У недругов огонь погашен.
Спокойно спят они впотьмах.
Мы можем по тропе укромной
Прокрасться в лагерь ночью темной,
Насквозь пройти рутульский стан
И срочно донести Энею,
Что злобный Турн с ордой своею
Суется в крепость, как шайтан.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Был на часах я с Эвриалом,
Мы наблюдали за врагом:
Огни уж не горят за валом,
Рутульцы спят повальным сном.
Я знаю, как тропой окольной
Ночной порой, годиной сонной,
Прокрасться, не тревожа стан,
И пану донести Энею,
Что Турн злой с челядью своею
На нас поднялся, как шайтан.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Я на часах был с Эвриалом,
С врагов мы не спускали глаз,
Они теперь спят как попало,
Огни погасли; я как раз
Тропинку знаю потайную
И в пору темную, ночную
Могу, минуя вражий стан,
Пройти и сообщить Энею,
Что злобный Турн с ордой своею
Нас атакует, как шайтан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„My s Eurialem vartu stáli
a nepřátele střežili;
jak zabití se v lágru válí,
jsou všichni na mol opilí.
Znám zvláštní stezku k nepříteli,
po níž teď, když spí tábor celý,
se proplížit je pouhý žert
a přinést zprávu z toho místa,
kterak zlý Turn se na nás chystá
s tou svojí bandou jako čert.

    

80 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли зволяєтесь — веліте
Нам з Евріалом попитать,
Чкурнем — і поки сонце зійде,
Енея мусим повидать».
«Яка ж одвага в смутне врем'я!
Так не пропало наше плем'я?» —
Троянці всі тут заревли;
Одважних стали обнімати,
Їм дяковать і ціловати,
І красовулю піднесли.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 80.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колы зволяетесь, — велите
«Намъ зъ Эвріаломъ попытать,
«Чкурнемъ — и покы сонце зійде,
«Энея мусимъ повыдать.» —
«Якажъ одвага въ смутне времья!
«Такъ не пропало наше племья?» —
Трояньци вси тутъ заревлы:
Одважныхъ сталы обниматы,
Имъ дяковать и циловаты,
И красовулю пиднеслы.

Примітки: V, 80.
       Частина V стр. 80.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Зволятися зволяти — виявляти бажання, згоду що-небудь робити (СУМ-20).

Красовуля — велика чарка (СУМ-20). У Шамрая зазначено, що красовуля це квітка, що точно не відповідає змісту цієї строфи (Т.Б.).

Мусити, мусіти — уживається у знач. повинен, повинна, повинне, повинні (робити, знати і т. ін.) (СУМ-20).

Поки — до цього часу; доки (СУМ-11).

Смутний — який відчуває смуток; якого охопив сум; сумний, журний (СУМ-11).

Чкурнути — дуже швидко бігти, летіти і т. ін. // Швидко вирушити куди-небудь; податися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If you agree, then let me go
Together with Evrial, by the way.
Before the dawn begins to glow,
We'll have to see Aeneas and without delay."
"What courage, in this mournful time!
Our race is still sublime!"
The Trojans now began to laugh and call
In great excitement. They embraced each boy,
And feeling such tremendous joy,
They made them drink a stiff highball.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Усё ў нас з Эўрыалам выйдзе,
Вам толькі трэба згоду даць,
Махпём і — покуль сонца ўзыдзе,
Энея зможам адшукаць».
«Як гэта смела і адважна!
Дык не звялося племя наша?» —
Адвага даспадобы ўсім.
Траянцы хлопцаў абдымалі,
З падзякаю іх цалавалі,
Падносілі па кубку ім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кажете, ако сте решили,
и ние с Евриал завчас
ще отърчим, а зазори ли,
ще видим и Еней, и вас...
— Я колко храброст в смутно време,
не е затрито нашто племе! —
тук всички взеха да реват,
да ги прегръщат и оглеждат,
да ги целуват, да нареждат
и с канчета да ги поят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wenn ihr es wollt, gebt die Erlaubnis,
Daß ich und Euryalus zieh'n,
Zu horchen und bis Sonnenaufgang
Bekommt Aeneas den Bericht."
"Welch Mut in diesen harten Zeiten!
So überlebt doch unser Volk!" -
Brüllten einstimmig die Trojaner,
Umarmten diese kühnen Zwei,
Beluden sie mit Dank und Küssen
Und reichten ihnen einen Schnaps.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pozwolić zaraz nam zechciejcie,
To z Euryjalem wyruszymy,
Czmychniemy — i nim słońce wzejdzie,
My Eneasza zobaczymy".
"Odwaga jaka w smutnym czasie!
Więc nie przepadli ludzie nasi?" —
Trojanie wszyscy zaryczeli.
Odważnych jęli obejmować,
Dziękować im, jak też całować.
Nalali także pełny kielich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Прошу приказа, чтоб удачи
Нам с Эвриалом попытать,
Мы к утру, так или иначе,
Энея сможем повидать". —
"Есть доблесть и в лихое время!
Знать, не пропало наше племя!" —
Троянцы в голос завели.
Потом с друзьями обнимались,
Благодарили, целовались
И ковш горилки поднесли.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пускай дозволит нам громада!
Мы дернем — счастья попытать.
Пока не встало солнце, надо
Энея-князя повидать».
— «В столь смутное для Трои время
Полно отваги наше племя!» —
Раздался одобренья гул.
И все троянцы, без изъятья,
Раскрыли смельчакам объятья.
Братину им поднес Иул.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Коль соглашаетесь на это,
Велите счастья попытать;
Мы с Эвриалом до рассвета
Должны Энея повидать!»
«Ну что за удаль в злое время!
Знать, не пропало наше племя!» —
Троянцы говор завели,
С отважной парой обнимались,
Благодарили, целовались
И посошок им поднесли.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Согласны ежели со мною,
Пустите счастье попытать
Меня с ним; утренней зарею
Мы сможем князя увидать».
«С такой отвагой наше племя
Не пропадет в лихое время!» —
Раздались возгласы троян.
Отважных крепко обнимали,
Благодарили, целовали,
Был полный ковш вина им дан.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když svolíte — my s Eurialem
náramně sebou hodíme,
než vzejde slunko nad úvalem,
Aenea opět spatříme.“
„Statečné děti naší země!
Tak nezahyne naše plémě?“
Trojané všichni volali;
hrdiny oba objímali,
líbali je a děkovali
a kytice jim podali.

    

81 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іул, Енеїв як наслідник,
Похвальну рацію сказав;
І свій палаш, що звавсь побідник,
До боку Низа прив'язав.
Для милого же Евріала
Не пожалів того кинжала,
Що батько у Дидони вкрав.
І посулив за їх услугу
Землі, овець і дать по плугу.
В чиновні вивесть обіщав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Іулъ, Энеивъ якъ наслидныкъ,
Похвальну рацію сказавъ;
И свій палашъ, що звавсь побидныкь,
До боку Ныза прывьязавъ.
Для мылого же Эвріала
Не пожаливъ того кынжала,
Що батько у Дидоны вкравъ.
И посулывъ за ихъ услугу
Земли, овець и дать по плугу,
Въ чыновни вывесть обищавъ.

Примітки: V, 81.
       Частина V стр. 81.

Дати по плугу — тут у значенні: дати по плугу волів — по дві пари (С.).

Дидона — легендарна володарка Карфагена; була дружиною володаря Тіра Сіхея і, після насильницької смерті останнього, втекла в Північну Африку, де заснувала багате місто Карфаген (див.). Котляревський, слідом за Вергілієм, називає її вдовою (А.).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Палаш — вид шаблі, з прямим гострим з обох боків клинком, з ефесом, що мав чашечку або гратки для захисту пальців, довший за звичайну шаблю — близько 1 арш. 3 верш. Був запроваджений у XVIII ст. як зброя кавалерійських полків рос. армії — драгунів, кірасир, лейб-гвардійців та ін. (Ш.).

Пожалітижаліти — неохоче витрачати що-небудь; шкодувати, жалкувати (СУМ-20).

Рація — вітальна промова (СУМ-11).

Чин, чиновний — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11). — у дореволюційній Росії — звання державного службовця за табелем про ранги (СУМ-11).

В чиновні вивесть обіщав.
Тобто в чиновники, що займали якусь посаду в урядових установах. Чиновники належали до привілейованого стану, мали звичайно потомствене або особисте дворянство (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Eyul, Aeneas' deputy and heir,
Expressed his appreciation;
He gave his sword, which he could spare,
To Nyz with heartfelt dedication,
His dagger he donated to Evrial,
To whom he felt a real
Deep sympathy and adoration.
Besides the dagger and the sword,
He'll give them farms as a reward,
And high posts in the Administration.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іул, Энея сын вяльможны,
Адвагу хлопцаў пахваліў:
Палаш, што зваўся пераможны,
Да боку Ніза прычапіў.
А для героя Эўрыала
Не шкадаваў таго кінжала,
Які ў Дзідоны бацька ўкраў.
Пасады хлопцам за паслугу,
Зямлі, авечак і па плугу
Энея сын паабяцаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Юл, Енеев пръв наследник,
подкара и похвална реч;
и меча, назован победник,
смени той с Низовия меч.
А Евриал дари с кинжала
Дидонин — плячка овехтяла
на неговия мил баща.
След туй за тази им услуга
земя, овци, по два-три плуга
и даже чин им обеща.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Julus, Nachfolger von Aeneas,
Lobte die beiden wirklich sehr,
Er zog den Pallasch, namens "Sieger",
Und gab ihn Nisus als Geschenk;
Dem netten Jüngling Euryalus
Schenkte er dann denselben Dolch,
Der Dido einst von dessen Vater
Gestohlen wurde; er versprach
Für ihre Dienste Boden, Schafe,
Und ebenso ein hohes Amt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Julus jako syn — następca
Sam uczcił ich w pochwalnej mowie;
Swój pałasz, co się zwał zwycięzcą,
Do boku przypiął Nizusowi.
A dla miłego Euryjala
To nawet sztylet dał bez żalu,
Co ojciec ukradł u Dydony.
Urzędnikami ich mianować,
Owcami, ziemią obdarować
Obiecał, mocno rozczulony.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иул, как общих дел рачитель
(Не зря он сын Энея был),
Взял меч, что звался "Победитель",
И Низу на бок нацепил.
Для милого же Эвриала
Иул не пожалел кинжала,
Что батька у Дидоны взял.
Потом сулил за их услугу
Земли, овец, зерна, два плуга,
Чинов больших наобещал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как сын Энея и наследник,
Похвальную сказал он речь
И Низу подарил «победник»
(Так величал Иул свой меч).
Для дорогого Эвриала
Не пожалел того кинжала,
Что у вдовы стащил отец.
Чины сулил им за услугу,
Обоим обещал по плугу,
Земли под пашню и овец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Иул, Энея сын наследный,
Им речь хвалебную сказал,
Палаш свой, что звался «победный»
На пояс Низу привязал.
Для милого же Эвриала
Не пожалел того кинжала,
Что батька у Дидоны скрал,
И посулил им за услугу
Овечек дать, земли, по плугу
И в люди вывесть обещал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иул, Энея сын, наследник,
Им речь хвалебную сказал.
Палаш свой, звался он победник,
На пояс Низу привязал,
А для красавца Эвриала
Не пожалел того кинжала,
Что у Дидоны спер отец;
И посулил им за услугу
Повысить в чине, дать по плугу,
Земли, усадьбу и овец.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Julus se slzami v oku
k nim pronesl plamennou řeč,
Nisovi palaš připjal k boku;
„Vítěz“ se zval ten jeho meč.
Pro Euriala místo díků
on nelitoval svoji dýku,
již Didoně prý otec vzal;
oběma slíbil za úsluhu
ovce a půdu, osm pluhů,
i hodnosti jim sliboval.

    

82 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей Евріал був молоденький,
Так годів з дев'ятнадцять мав,
Де усу буть, пушок м'якенький
Біленьку шкуру пробивав;
Та був одвага і завзятий,
Силач, козак лицарковатий,
Но пред Іулом прослезивсь.
Бо з матір'ю він розставався,
Ішов на смерть і не прощався;
Козак природі покоривсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сей Эвриалъ бувъ молоденькій
Такъ, годивъ зъ девьятнадцять мавъ,
Де усу буть, пушокъ мьякенькій
Биленьку шкуру пробывавъ;
Та бувъ одвага и завзятый,
Сылачъ, козакъ лыцарьковатый,
Но предъ Іуломъ прослезывсь.
Бо зъ матерью винъ разставався,
Ишовъ на смерть и не прощався;
Козакъ прыроди покорывсь.

Примітки: V, 82.
       Частина V стр. 82.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Завзятий — 1) Дуже діяльний, енергійний, який наполегливо переборює труднощі, невідступно домагається здійснення поставленої мети. 2) Який з захопленням, пристрастю віддається якому-небудь заняттю, якійсь справі; запеклий. 3) Який характеризується великою енергією, наполегливістю, непохитністю (про вдачу людини, її окремі риси і т. ін.). 4) перен. Який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20).

Залити за шкуру сала — завдавати великого горя, страждань, неприємностей; дуже допікати кому-небудь (СУМ-11).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Козак природі покоривсь.
Тобто підкоритися своїй козацькій вдачі (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evrial was a youthful lad,
Not more than nineteen years of age.
Upon his upper lip he had
A downy growth, the young boys' rage.
Although he was courageous, full of gall,
Athletic, muscular and tall,
He, moved to tears before Eyul, his friend,
Expressed his sorrow, for he left
His mother, old, bereft
Of help, and his life would soon end.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Быў Эўрыал пароды смелай,
Меў дзевятнаццаты гадок,
Замест вусоў на скуры белай,
Як на бяросце, рос машок:
Хоць малады, але заўзяты.
Казак, асілак зухаваты,
А толькі не стрымаў слязы:
Перад смяротнаю прыгодай,
Не развітаўся з маці роднай
Ён у трывожныя часы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А те са още момчурляци,
и двайсет няма Евриал,
там, дето суче друг мустаци,
при него мъх се е подал;
той беше снажен и юначен,
храбрец, казак от всички тачен,
но днес пред Юл се просълзи.
И с майка си не се сбогува —
кръвта казашка тъй диктува, —
отиде да сече врази.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Euryalus war noch ein Jüngling,
An Alter etwa neunzehn Jahr;
Auf der Haut zeigte sich soeben
Statt eines Bartes weicher Flaum;
Zwar war er heldenhaft, verwegen,
Ein starker, mutiger Kosak,
Und dennoch zeigte er die Tränen,
Denn als die Mutter er verließ,
Den Tod zu suchen, ohne Abschied,
Hat er dem Schicksal sich gebeugt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Euryjal chłopcem był młodziutkim,
Lat z dziewiętnaście ledwie liczył,
Gdzie miał być wąs, to puch leciutki
Wykwitał jemu na obliczu;
Lecz był odważny i zawzięty,
Rycerski Kozak, siłacz wzięty,
A przed Julusem się rozpłakał.
Bo z matką nagle się rozstawał,
Na śmierć szedł, nie żegnając nawet;
Szedł, jak przystało na Kozaka.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В тот час, как Эвриал прощался,
Ему двадцатый шел годок;
Еще и ус не пробивался,
Лишь под носом чернел пушок;
Но был уже он добрый воин
И славы громкой удостоен —
И славу эту заслужил;
Все ж, как пришлось ему прощаться
Да с матерью родной расстаться,
И этот кряж слезу пустил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Был Эвриал дружка моложе:
Ему двадцатый шел годок;
Не ус темнел на белой коже,
А первый мягонький пушок.
Но воин был — храбрей не надо,
Силач и рыцарского склада.
А прослезился наш казак:
Ведь он с родимой разлучался,
Шел умирать и — не прощался.
Он, сердцу покорясь, размяк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Был юным Эвриал пригожий,
Ему двадцатый шел годок,
Где усу быть, на белой коже
Виднелся мяконький пушок.
Хоть был отважный и упорный,
Казак, силач, боец проворный,
Но пред Иулом слез не скрыл.
Ведь с матерью он расставался,
Идя на смерть, не попрощался, —
Казак природе уступил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В ту пору было Эвриалу
Лишь девятнадцать лет всего,
Где быть усам, там пробивался
Пушок нежнейший у него.
Хотя и был он смелый, бойкий,
Силач, казак и рыцарь стойкий,
Но пред Иулом слезы лил;
Ведь он с родимой расставался,
Шел на смерть и не попрощался,
Себе он верным быть решил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Eurial mlaďoučký a milý
jen devatenáct roků měl,
a tam, kde mužům rostou kníry,
tam měkký chmýr mu prorážel;
ač hrdina byl odhodlaný
a kozák bez bázně a hany,
před Julem slzy neskrýval;
vždyť opouští matičku svoji,
jde na smrt — třeba padne v boji;
náš kozák osudu se vzdal.

    

83 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Іул Енеєвич, не дайте
Паньматці вмерти од нужди,
Їй будьте сином, помагайте
І заступайте від вражди,
Од бід, напраснини, нападку;
Ви сами мали паніматку,
То в серці маєте і жаль;
Я вам старую поручаю,
За вас охотно умираю», —
Так мовив чулий Евріал.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Іулъ Энеевычъ! не дайте
«Пань-матци вмерты одъ нужды,
«Йій будьте сыномъ, помагайте
«И заступайте видъ вражды,
«Одъ бидъ, напрасныны, нападку;
«Вы самы малы пани-матку,
«То въ серци маете и жаль;
«Я вамъ старую поручаю,
«За васъ охотно умераю.» —
Такъ мовывъ чулый Эвриалъ.

Примітки: V, 83.
       Частина V стр. 83.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Мовляти — те саме, що мовити — висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (СУМ-20).

Нападки — докори, звинувачення, перев. безпідставні (СУМ-20).

Напраснина напра́сна — несправедливе обвинувачення; наклеп (СУМ-11).

Паньматка, паніматка, пайматка — мати стосовно до своїх дітей (СУМ-11).

Чулий — який легко проймається якими-небудь враженнями, переживаннями, дуже вразливий (СУМ-11).

Ви сами мали паніматку.
Мати Іула, перша дружина Енея — Креуза, загинула під час утечі з Трої (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Eyul, Aeneas' son, do not permit
That my mum dies of need,
Be like her son, help her a bit.
Defend her, for she is an invalid.
You had a mother, too,
And will appreciate my rue.
You have the pity in your heart,
For you, I'll gladly die,
So, please, take care of my
Dear mum when I depart."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Іул Энеевіч, не дайце
Загінуць маці ад нуды,
Як родны сын, дапамагайце
Старой у горкі час бяды,
Каб маці ласку вашу чула, —
Прасіў так Эўрыал Іула, —
У вас, я знаю, сэрца ёсць.
Прашу я вас уважыць словы
Мае, а я заўжды гатовы
За вас памерці, ваша мосць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ах, Юл Енеевич, не бива
в несгоди мама да умре,
помагайте, дорде е жива,
от зло пазете я добре,
да се не мъчи или вайка;
и вие имали сте майка,
та пазите в сърцето жал;
старицата ви поверявам,
за вас си костите оставям —
тъй рече нежно Евриал.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Julus Aenejewitsch, erlaubt nicht,
Daß Mutter jetzt in Armut stirbt,
Seid ihr ein Sohn und gebt ihr Hilfe,
Schützt sie vor Unglück und vor Leid.
Ihr selbst hattet mal eine Mutter,
Da habt ihr ein mitfühlend Herz;
Ich möchte meine alte Mutter
Jetzt ihrer Obhut anvertrau'n;
Mit Freude will ich für euch sterben."
Sprach Euryalus mit Gefühl.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Najdroższy panie nasz, Julusię,
Nie dajcie matce umrzeć z biedy,
Za syna bądźcie mej mamusi
I pomagajcie, brońcie tedy
Od złych napaści, niedostatku;
Bo samiście też mieli matkę,
To serce wasze też żal trawi;
Wam więc polecam matkę starą
I chętnie za was umrę zaraz",
Euryjal czuły tak przemawiał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Иул Энеевич! Не дайте
Изведать матери нужду.
Прошу: ее не оставляйте,
Коль попадет она в беду,
И защитите от обиды.
Вы сами видывали виды
И помните, кто жизнь вам дал.
За вас охотно умираю
И вам я мать препоручаю", —
Так молвил нежный Эвриал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

«Иул Энеевич! Не дайте
Загинуть матушке моей.
В нужде, в несчастье помогайте,
Заместо сына будьте ей.
Вы маменьку любили тоже.
Я у своей — одна надежа! —
Промолвил нежный Эвриал. —
Вверяю вам покой мамашин!
Мне смертный бой теперь не страшен.
Умру за вас, как обещал!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Иул Энеевич! Не дайте
Погибнуть маме от нужды,
Ей будьте сыном, помогайте
И защищайте от вражды,
Чтоб обижать ее не смели;
И вы родную мать имели,
Понятна вам моя печаль!
Я вам старуху поручаю,
За вас охотно умираю», —
Душевный молвил Эвриал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Иул Энеевич, не дайте,
Чтоб мать моя жила в нужде,
Ей станьте сыном, защищайте
И помогайте ей в беде.
Ведь жизнью я теперь рискую,
И вы имели мать родную,
И вам ее бывало жаль.
Я вам старушку поручаю,
За вас охотно умираю», —
Сказал сквозь слезы Эвриал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Mé paní máti pozdrav dejte,
ó Jule Aeneoviči,
buďte jí synem, pomáhejte,
ať lidé zlí ji nezničí,
chraňte ji od křivd, nouze, zmatků,
vždyť jste měl také paní matku
a v srdci máte také žal;
stařenku do rukou vám vložím
a za vás rád i život složím,“
tak mluvil junák Eurial.

    

84 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Не бійся, добрий Евріале, —
Іул йому сей дав одвіт, —
Ти служиш нам не за пропале,
На смерть несеш за нас живіт.
Твоїм буть братом не стижуся
І неню заступать кленуся,
Тебе собою заплачу:
Пайок, одежу і кватиру,
Пшона, муки, яєць і сиру
По смерть в довольстві назначу».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Не бійся добрый Эвріале,
Іулъ йому сей давъ отвитъ:
«Ты служышъ намъ не запропале,
«На смерть несешъ за насъ жывитъ.
«Твоимъ буть братомъ не стыжуся
«И неню заступать кленуся,
«Тебе собою заплачу́:
«Пайокъ, одежу и кватыру,
«Пшона, мукы́, яець и сыру
«По смерть, въ довольстви назначу.»

Примітки: V, 84.
       Частина V стр. 84.

Довольствво — те саме, що достаток — відсутність нужди, матеріальна забезпеченість (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Живіт — життя (СУМ-20).

Заплатити — відповісти чим-небудь, якоюсь дією і т. ін. на певне ставлення, на щось зроблене, заподіяне (СУМ-20).

Заступати — захищати, боронити кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін. (СУМ-20).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Кватеря, кватиря квартира — приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання (СУМ-20).

Неня — жінка стосовно до народжених нею дітей; мати.

Одвіт відвіт — відповідь (СУМ-20).

Твоїм буть братом не стижуся.
Перед нами епізод, що воскрешає характерний для крзацтва звичай і показує, наскільки сильною була серед нього традиція побратимства. Воєначальник, що стоїть на вищих шаблях суспільної ієрархії, урочисто перед громадою називає своїм братом простого воїна, що добровільно йде на подвиг, клянеться заступити його матері рідного сина.
І тут же — бурлескна гра: поняття з побуту російської регулярної армії — «пайок», «кватира» — поставлені в один ряд з речами патріархального козацького та селянського побуту. Все назване змішувалось і в реальному житті України кінця XVІІІ — початку XІX ст., проте «пайок» і «кватира» не були властиві побуту старої селянки (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Don't worry, good Evrial,"
Eyul replied him thus:
"For us your service is ideal,
You risk your life for us.
I'm not ashamed to be your brother,
I will take care of your old mother,
I'll step into your shoes for her,
And will provide her with necessities,
Like eggs and millet, flour, cheese,
Or anything she might prefer."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Не думай, Эўрыал, аб страце, —
Іул яму дае адказ, —
Нам недарэмна служыш, браце,
І смерць гатоў прыняць за нас.
Мне братам быць тваім не сорам;
А маці не зазнацца з горам:
Прызначу пасмяротна ёй
Паёк, адзенне і кватэру... —
Такую напішу паперу
Я маці сам сваёй рукой».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Не бой се, мили Евриале —
му отговори братски Юл, —
че който мил живот отдал е,
като герой се е прочул.
Не се срамя да бъдем братя,
кълна се, майка ти, горката,
ще гледам като син любим:
брашно, яйца, масло ще диря,
на дажба, дрехи и квартира —
умреш ли — ще я зачислим.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Fürchte nichts, guter Euryalus, -
Entgegnete ihm Julus sanft, -
Du opferst nicht umsonst dein Leben,
Da du uns treu und redlich dienst.
Mit Freude werde ich dein Bruder,
Und Sohn an deiner Stelle sein.
Ich schwöre, sie stets zu beschützen,
Alles zu geben, was sie braucht,
Bis an ihr Ende, Kleidung, Wohnung,
Eier und Käse, Mehl und Brei.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Bądź pewny, dobry Euryjalu, —
Tak Julus odrzekł mu od razu, —
Twa służba nie przepadnie wcale,
Bo za nas życie swe narażasz,
Nie wstydzę się być twoim bratem,
Obronię matkę, klnę się na to,
Za ciebie sam ją zaopatrzę:
Wnet prowiant, odzież i kwaterę,
I pszona, mąki, jaj i sera
Do śmierci dużo jej naznaczę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

"Не бойся, Эвриал любезный, —
Иул ему тотчас в ответ, —
Ты служишь нам не бесполезно,
Тебе ни в чем отказа нет.
Не стыдно мне назваться братом;
Мать одарю, поверь, богато;
Во всем клянусь ей угодить;
Дам ей одёжу и квартиру,
Пшена, муки, яиц и сыру —
По смерть в довольстве будет жить".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иул в ответ: «Напрасно тужишь!
Твой труд, поверь, не пропадет.
Ты, Эвриал, нам честно служишь,
Не зря кладешь за нас живот.
Считай меня роднее брата!
Старушку сберегу я свято.
Довольствие назначу ей,
Паек, одёжу и квартиру;
Пшена, муки, яиц и сыру
В избытке — до скончанья дней!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Не бойся, Эвриал сердечный, —
Иул сказал ему в ответ: —
Почет у нас заслужишь вечный,
За нас живот несешь на смерть.
Твоим быть братом не стыжуся,
И мать беречь твою клянуся,
Я дать ей сразу прикажу
Паек, одежу и квартиру,
Пшена, муки, яиц и сыру —
По смерть довольством окружу».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«О Эвриал, мой добрый воин, —
Иул растроганный сказал, —
Не зря ты служишь, будь спокоен,
За нас ты биться пожелал;
Твоим быть братом не стыжуся,
Я не оставлю мать, клянуся,
Ее за сына награжу,
Паек, одежду и квартиру,
Пшена, яиц, муки и сыру
По смерть давать ей прикажу».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Neboj se, dobrý Euriale,“
dal Julus mužnou odpověď,
„tvé zásluhy přec nejsou malé,
vždyť za nás na smrt kráčíš teď.
Tvým bratrem být — to ctí je pro mne;
tvé matce byt dám ve svém domě
a dobrým synem chci jí být:
dáme jí všeho plné míry,
mouku i jáhly, vejce, sýry,
do smrti bude dobře žít.“

    

85 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І так, одважна наша пара
Пустилася в рутульський стан.
На те і місяць вкрила хмара,
І поле вкрив густий туман.
Було се саме опівночі;
Рутульці спали скілько мочі,
Сивуха сну їм піддала;
Роздігшися, порозкладались,
В безпечности не сподівались
Ні од кого ніяка зла.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 85.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И такъ, одважна наша пара
Пустылася въ Рутульскій станъ.
На те и мисяць вкрыла хмара,
И поле вкрывъ густый тумань.
Було се саме о-пив-ночи;
Рутульци спалы скилько мочи,
Сывуха сну имъ пилдала;
Роздигшыся пороскладалысь,
Въ безпечносты не сподивалысь
Ни одъ кого, ни яка зла.

Примітки: V, 85.
         Частина V стр. 85.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сивуха — недостатньо очищена хлібна горілка, а також горілка взагалі (СУМ-11). Звичайна, невисокого гатунку горілка, недостатньо очищена (С.).

Сподіватися — розраховувати, покладати надію на що-небудь; надіятися (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And so, the brave pair soon
Set out to that pugnacious camp.
The clouds concealed the moon,
The fog was thick and damp.
The men that night
Slept like small babies, tight,
The whiskey made them drowsy more.
Undressed, they lay all o'er the place,
Secure in that protected base;
One heard their rumbling snore.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І вось нарэшце наша пара
Пусцілася ў Ратульскі стан.
Якраз укрыла месяц хмара
І поле ўслаў густы туман.
Быў цёмны час, глухі, паўночны,
І сон змарыў Ратульцаў моцны,
Сівуха воінаў змагла;
Ратульцы бестурботна спалі,
Раздзетыя, і не чакалі
Бяды, напасці, ліха, зла.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И тъй, към спящите рутули
поеха — към самия стан.
Тук облак месеца затули,
полетата покри думан.
Бе точно презнощ и пияни
тук хъркаха като заклани —
пърцуцата съня крепи.
Разхвърлял се, излегнат в мрака —
кой лошо би могъл да чака! —
решил бе всеки да поспи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So schlich sich dieses kecke Duo
Zum Lager der Rutuler fort.
Den Mond bedeckte eine Wolke
Und dichter Nebel zog ins Feld.
Es war zu mitternächtlicher Stunde;
Rutuler schliefen alle fest, -
Der Schlaf war tief nach dem Gebrannten;
Die Kleidung abgelegt, bequem,
Lagen sie da, ohne zu fürchten,
Daß jemand ihnen Böses tut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wyruszyła nasza para
Wnet do obozu rutulskiego.
Zakryła chmura księżyc zaraz,
A pole gęsta mgła do tego.
A to się działo o północy;
Rutuli spali z całej mocy,
Siwucha snu dodała, błogo,
Rozdziawszy się, porozkładali,
W beztrosce się nie spodziewali
Żadnego zła i od nikogo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Друзья, простясь на всякий случай,
Отправились в рутульский стан.
Как раз и месяц скрылся в тучи,
На поле пал густой туман.
Уж время близилось к полночи;
Враги храпели что есть мочи.
Вояк сивуха развезла;
В беспечности тревог не знали,
Кто где одежду раскидали,
Ни от кого не чая зла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Давайте-ка с отважной парой
Отправимся в рутульский стан!
Зашел за тучи месяц ярый,
И на равнину пал туман.
Порой полночной всем рутулам —
И сотникам и есаулам —
Уснуть сивуха помогла.
Себя заботой не тревожа,
Вблизи костров потухших лежа,
Беспечные не ждали зла.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Итак, два молодца задорных
Отправились в рутульский стан;
Тут месяц скрылся в тучах черных,
Покрыл поля густой туман.
Все это было в час полночи;
Враги храпели что есть мочи,
Сивуха сна им поддала;
Раздевшись, все пораскидали,
В беспечности не ожидали
Ни от кого тревог и зла.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Простясь, два воина могучих
Спустилися в рутульский стан,
Как раз закрыли месяц тучи
И поле крыл густой туман.
Была уж половина ночи,
Враги храпели, что есть мочи,
Сивуха сна им придала,
Совсем раздевшись, крепко спали,
Они в беспечности не ждали
Ни от кого в ту пору зла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A tak náš pár hned na výzvědy
k Rutulům cestu nastoupil.
Zem pokryl mlžný závoj šedý
a měsíc za mraky se skryl.
Půlnoc už táhla z černé dálky;
Rutuli spali jako špalky,
kořalkou čpěli jako sud;
svlečeni se tu rozložili,
tak bezpečni a jisti byli —
spoléhali se na osud.

    

86 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І часовиї, на мушкетах
Поклавшись, спали на заказ;
Хропли всі п'яні на пікетах,
Тут їх застав послідній час!
Переднюю побивши стражу,
Полізли в стан варити кашу;
Низ тут товаришу сказав:
«Приляж к землі ти для підслуху,
А я задам рутульцям духу,
Гляди, щоб нас хто не спіткав».

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 86.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И часовые на мушкетахъ
Поклавшысь, спалы назаказъ;
Хроплы вси пьяни на пикетахъ,
Тутъ ихъ заставъ послидній часъ!
Переднюю побывшы стражу,
Полизлы въ стань варыты кашу;
Нызъ тутъ товарышу сказавъ:
«Прыляжъ къ земли ты для пидслуху
«А я задамъ Рутульцямъ духу;
«Гляды, щобъ насъ хто не спиткавъ.»

Примітки: V, 86.
       Частина V стр. 86.

Глядіти — виражає застереження або погрозу (СУМ-20).

Задати духу — побити, покарати кого-небудь, заподіяти неприємності комусь (СУМ-11).

Каша — страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці. Варити (зварити) кашу — затіяти складну й клопітну справу або справу, що загрожує неприємними наслідками (СУМ-11).

Мушкет — давня ручна вогнепальна зброя до восьми-десяти кілограмів вагою, стріляли з сошок — підпори; стрілець для пом'якшення віддачі мав на правому плечі шкіряну подушку. В XVІ — XVІІ ст. мушкети були на озброєнні в козацькому війську, одначе уже в кінці XVІ ст. їх почали замінювати легшими і зручнішими рушницями. У XVІІІ ст. мушкети стали старим, віджилим видом зброї, хоч саме слово «мушкет» жило на означення рушниці взагалі (С.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Пікет — передовий сторожовий пост, застава.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Спіткати — у значенні запопадати — натрапляти на кого-небудь, захоплювати (СУМ-11).

Стан — місце тимчасового розташування; стоянка, табір (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The guards were lying everywhere
And slept against the regulation.
The sentinels were slaughtered ere
They realized the tragic situation.
When they dispatched the sleeping sentry,
They gained an easy entry
Into the hall. "Evrial, put your ear"
Said Nyz, "down to the floor,
You might hear someone coming to the door.
Make sure we're not discovered here."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І вартавыя на мушкеты
Схіліліся, храплі якраз;
Заснулі п'яныя пікеты,
Прабіў і іх апошні час!
Пабіўшы варту, хлопцы нашы
Палезлі на заварку кашы;
Тут Ніз таварышу сказаў:
«Ляж, да зямлі прыпаўшы вухам,
Я знішчу іх адзіным духам;
Пільнуй, каб нас хто не спаткаў».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И часовите, на мускети
подпрени, хъркаха без срам;
тъй бе и с другите пикети —
смъртта ги изненада там.
И тия жертви бяха първи!
А нашите жадуват кърви
и рече Низ на Евриал:
— Ухо допри ти до земята,
пък аз ще развъртя косата,
виж някой да не е видял...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sogar die Wachen schliefen ruhig,
An die Musketen angelehnt;
Betrunken waren sie und schnarchten,
So kam für sie der letzte Tag!
Die ersten Wachen überwältigt,
Zogen die zwei zum nächsten Schmaus;
Da sagte Nisus seinem Freunde:
"Leg dich zur Erde und horch gut,
Ich widme mich jetzt den Rutulern;
Paß auf, daß niemand uns erwischt."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I wartownicy na muszkietach
Pokładłszy się, też spali mile;
Chrapali spici na pikietach,
Ostatnie ich wybiły chwile!
Bo wraz wytłukłszy przednie straże,
Szli do obozu kaszę warzyć;
Tu Nizus rzekł do towarzysza:
"Na ziemi legnij dla podsłuchu,
A ja Rutulom tu nadmucham;
Ty bacz, by nikt nas nie usłyszał".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И часовые на мушкетах
Заснули, позабыв приказ;
Храпели пьяные в пикетах,
Тут их застал последний час!
Друзья к рутульцам подступили,
Всех часовых передушили,
И Низ товарищу сказал:
"Ну, быть здесь нынче славной бане,
Ты проследи, что будет в стане;
Смотри, чтоб нас кто не поймал".

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Там часовые на мушкетах
Валялись, будто напоказ.
Храпели пьяные в пикетах,
Встречая свой последний час.
И, стражу сняв передовую,
Пошли друзья наудалую.
«Из рутулян повыбью блох! —
Промолвил Низ: — Управлюсь духом,
А ты к земле приникни ухом,
Чтоб не застигли нас врасплох».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И часовые на мушкетах
Уснули, будто на заказ,
Храпели пьяные в пикетах.
Тут их застал последний час!
А пареньки, прикончив стражу,
В стан заварить полезли кашу,
И Низ дружку проговорил:
«Ляг наземь, навостривши уши,
А я тряхну рутульцам души,
Гляди, чтоб нас кто не накрыл».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И часовые на мушкетах
Заснули, словно на заказ,
Храпели громко на пикетах,
Тут их настал последний час.
Побив переднюю охрану,
Друзья полезли ближе к стану,
Низ другу шепотом сказал:
«Приляг на землю здесь и слушай,
А я пойду трясти их души,
Смотри, чтоб нас кто не застал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Strážní, opřeni o muškety,
spali jak jedna rodinka;
a tak zde stihla tyto skety
poslední jejich hodinka.
Když poslali je k satanáši,
šli do tábora vařit kaši.
Zde Nisus soudruhovi děl:
„Naslouchej dobře, v tom jsi chlapík
já Rutulům zahraju kvapík;
hleď, aby nikdo nepřišel.“

    

87 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сказавши, першому Раменту
Головку буйную одтяв,
Не дав зробить і тестаменту,
К чортам його навік послав.
Сей на руках знав ворожити,
Кому знав скілько віку жити,
Та не собі він був пророк.
Другим ми часто пророкуєм,
Як знахурі, чуже толкуєм,
Собі ж шукаєм циганок.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 87.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сказавшы, першому Раменту
Головку буйную одтявъ;
Не давъ зробыть и тестаменту,
Къ чортамъ його на викъ пославъ.
Сей на рукахъ знавъ ворожыты,
Кому знавъ скилько вику жыты,
Та не соби винъ бувъ пророкъ.
Другымъ мы часто пророкуемъ,
Якъ знахури чуже толкуемъ,
Собижъ шукаемъ цыганокъ.

Примітки: V, 87.
       Частина V стр. 87.

Вік — тривалість життя людини (СУМ-20).

Ворожити (СУМ-20): 1. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах, воску і т. ін.; пророкувати що-небудь. 2. Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких має вплив на людину, природу і т. ін.; чарувати.

Знахур — у значенні ворожбит, ворожка (див.) — той (та), хто робить спробу вгадати майбутнє чи минуле, ворожачи на картах, воску і т. ін. (СУМ-20).

К чортам загнати (послати) — призвести до загибелі, позбавити життя; убити (СУМ-11).

Одтять відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Перший — який передує всім дальшим, наступним (СУМ-11).

Рамент — цар і жрець-віщун; улюбленець Турна.

У Вергілія про Рамента (Рамнета) читаємо:

Сам він був цар і віщун, і Турну-цареві був милий;
Та віщуванням загину від себе не міг відвернути.

(Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 327 — 328).

Тестамент — заповіт (СУМ-11).

Шукати — намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь (сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Nyz, like an infidel,
Beheaded first of all Rament,
And sent his soul to Hell
Without a Testament.
He used to presage from a human hand
The people's fate, but could not understand
His own, when he himself would die.
Somehow we can't foresee
Our fate and seek a Gypsy hopefully
To tell us what we should await and why.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адпяўшы галаву Рамэнту,
У пекла Ніз яго паслаў —
І памаліцца ў хвілю гэту,
Апошнюю, яму не даў.
Рамэнт займаўся варажбою,
Але над доляю сваёю
Прарокам ён не здолеў быць.
Мы часта знаем лёс другога,
Цыганкі ж для сябе самога
Шукаем, каб паваражыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй каза и като джелатин
главата рязна на Рамент —
по дяволите беше пратен,
отиде си без тестамент.
Той бе гледач — ще ти предскаже
кой колко ще живее даже,
но не отгатна своя час.
За други кой не пророкува,
като баяч крои, тълкува,
но търсим циганка за нас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er sagte es und schlug Ramentus
Sein Köpfchen gleich als erstem ab,
Schickte zum Teufel ihn und gönnte
Ihm nicht mal Zeit fürs Testament.
Er konnte aus der Hand gut lesen
Wie lange man zu leben hat,
Sich selber hat er nicht geweissagt.
Auch wir sind recht schnell bei der Hand,
Für andere vorherzusagen,
Doch fragen nach, wenn's um uns geht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy rzekł, pierwszemu Ramentowi
Porywczą główkę odciął podłą,
Bez testamentu go ogłowił,
Do diabłów już na wieki posłał,
Ten umiał wróżyć z ręki czyjejś
I wiedział, ile kto pożyje,
Lecz sobie nie wywróżył zmiany.
Tak innym my przepowiadamy,
Jak wróżby cudze objaśniamy,
A sami mkniemy do Cyganek.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сказав так, первому Раменту
Низ голову по плечи снял.
В один замах, одним моментом
Ко всем чертям навек послал.
Раменту ворожить случалось,
Кому и сколько жить осталось,
А вот себе не нагадал.
Так часто мы другим толкуем
Судьбу их, а своей не чуем,
Всяк ворожей таких видал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Сперва Рамента он проведал,
Башку отсек в один момент,
Составить завещанья не дал;
К чертям навек пошел Рамент.
Кто сколько проживет на свете,
Он по руке гадал, заметьте,
Не мысля о конце таком.
Мы часто ворожим, пророчим —
Да только не себе, а прочим, —
К цыганкам бегая тайком.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сказав, у первого Рамента
Головку буйную отсек,
Оформить не дал тестамента
К чертям послал его навек.
Гадал тот по любой примете,
Кто сколько проживет на свете.
Себе ж не смог наворожить.
Другим частенько мы вещуем,
Как знахари, судьбу толкуем,
Свою — идем цыган спросить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пошел — и первому Раменту
С размаху голову он снял.
Не дав составить тестамента,
К чертям его навек послал.
Рамент гадать мог по примете,
Кому и сколько жить на свете,
Но не был сам себе пророк.
Другим предсказывать мы знаем,
К себе цыганок зазываем
Гадать, в брехне их видя прок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

To řka, hlavičku v nočním šeru
sťal nejbližšímu, Ramentu,
a do všech pekel k Luciperu
jej poslal bez testamentu.
Ten uměl lidem hádat z dlaně,
jak dlouhý život čeká na ně,
však sobě hádat nedoved.
Tak přemnohý z nás cizím věští,
co na ně čeká, zlo či štěstí,
však sám jde za cikánkou hned.

    

88 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А послі Ремових він воїв
По одному всіх подушив;
І блюдолизів, ложкомоїв
Впрах, вдребезги перемізжив.
Намацавши ж самого Рема,
Потиснув, мов Хому Ярема,
Що й очі вискочили преч;
Вхвативсь за бороду кудлату
І злому Трої супостату
Макітру одділив од плеч.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 88.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А посли Ремовыхъ винъ воивъ
По одному всихъ подушывъ;
И блюдолызивъ, ложкомоивъ
Впрахъ, въ дребезгы перемизжывъ.
Намацавшы жъ самого Рема,
Потыснувъ, мовъ Хому Ярема,
Що й очи выскочылы пречъ;
Вхватывсь за бороду кудлату
И злому Трои супостату
Макитру отдилывъ одъ плечъ.

Примітки: V, 88.
       Частина V стр. 88.

Геть — употребляется для усиленія (Г.).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Ложкомий — те саме, що підлабузник (СУМ-20).

Макітра — вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вживається у переносному значенні — голова людини (СУМ-20).

Рем — соратник Турна.

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Хома і Ярема — маються на увазі комічні персонажі в фольклорі українського, російського та білоруського народів. Хома і Ярема фігурують у жартівливих піснях, анекдотах, лубочних картинках (малювань). В одній з пісень зустрічаємо слова, що нагадують коментований рядок «Енеїди» (Українські народні пісні в записах Осипа та Федора Бодянських. – К. 1978. — С. 269) (С.).

...Ходімо у церкву
Богу молиться.
Хома надів ризи,
А Ярема взяв книги.
Де не взявся піп та дяк -
Хома вискочив у двері,
А Ярема у вікно.
Як затис та й затис -
Та й Хому притис...

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And then Nyz killed Rament's all soldiers
By smothering them one by one,
And all the hangers-on and spongers,
He crushed like vermin with much fun.
He spotted and squeezed Remus -
Like Khoma had squashed Nicodemus -
So that his eyeballs had slipped out.
He grabbed his shaggy beard
And in a prompt and weird
Way cleaved the head of that drunk lout.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А потым Рэмавым ваякам
Прысуд смяротны вырак ён —
І падхалімам, і служакам,
Усім прыйшоў няўхільны скон.
Намацаўшы ж самога Рэма,
Так сціснуў, як Хаму Ярэма
Што зрэнкі выскачылі прэч;
Схапіў за бараду рукою
І шабляй, разам з галавою,
Ніз адлучыў яе ад плеч.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И всички Ремови войници
натръшка след това без страх —
все блюдолизци, все мръсници,
направи ги на пух и прах.
Набара най-подир и Рема
и тъй му стъпи на корема,
че овърголи той очи;
докопа за брадата тоя
злодей, прочут палач на Троя,
и тиквата му откачи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als nächstes kamen nacheinander
Krieger von Remus alle dran,
Die Suppenlecker, Löffelschmecker,
Die er erbarmungslos erwürgt.
Als er den Remus selber faßte,
Drückte er ihm die Kehle zu,
Wie damals Choma dem Jarema,
Dann packte er ihn an dem Bart
Und trennte diesem Feind von Troja
Die Birne von der Schulter ab.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A potem wojów Remusowych
Wydusił wszystkich po jednemu,
Tych podlizusów wyjątkowych
W kawałki skruszył po swojemu.
Remusa zmacał po kryjomu
I ścisnął jak Jarema Chomę,
Aż oczy na wierzch wyskoczyły;
Chwyciwszy za kudłatą brodę,
Wrogowi Troi bez przeszkody
Od ramion odciął łeb niemiły.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А после Ремовых героев
Низ кряду всех передушил.
Всех блюдолизов, ложкомоев
И в пух и в прах он размозжил,
Потом и Рема доискался;
Тот было малость побрыкался,
Но недолга у Низа речь:
Сгреб за бороду супостата
И враз горшок его косматый
Оттяпал от широких плеч.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

На Рема и его героев
Обрушился отважный Низ.
Передушив он ложкомоев
И прихлебателей-подлиз,
А их начальника, облома,
Притиснул, как Фому Ерема;
Затем, подняв дареный меч,
Схватил за бороду густую
Он супостата и пустую
Макитру отделил от плеч.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А после Ремовых он воев
По одному передушил:
Всех блюдолизов, ложкомоев
Низ в пух и прах перемесил.
И самого нащупав Рема,
Притиснул, как Хому Ярема,
Тот сразу очи закатил;
За бородищу сгреб рукою
И злому супостату Трои
Кочан лохматый отсадил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А после Ремовых героев
Поодиночке перебил,
Всех блюдолизов, ложкомоев
В прах, вдребезги поколотил.
Он, самого нащупав Рема,
Сжал крепко, как Фому Ярема,
Трещали ребра у того.
Припомнив Трои участь алую,
Схватил за бороду густую
И снял с плеч голову его.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A pak Removy ozbrojence
po jednom všechny uškrtil,
i myče lžic, ty usmolence,
na padrť, na prach rozdrtil.
A pak samého Rema dopad
a tak ho pěkně za krk popad,
že vylezly mu oči ven;
chytil ho za huňatou bradu
a tomu ničemnému hadu
palici odříz od ramen.

    

89 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вблизі тут був намет Серрана,
На сього Низ і наскакав;
Він тілько що роздігсь з каптана
І смачно по вечері спав.
Низ шаблею мазнув по пупу,
Зад з головою сплющив вкупу,
Що із Серрана вийшов рак;
Бо голова між ніг вплелася,
А задня вгору піднялася;
Умер фигурно неборак!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вблызи тутъ бувъ наметъ Серрана,
На сього Нызъ и наскакавъ;
Винъ тилько-що роздигсь съ каптана
И смачно по вече́ри спавъ.
Нызъ шаблею мазнувъ по пупу,
Задъ зъ головою сплюшывъ вкупу,
Що изъ Серрана выйшовъ ракь;
Бо голова мижъ нигъ вплелася,
А задня въ гору пиднялася;
Умеръ фыгурно неборакъ!

Примітки: V, 89.
         Частина V стр. 89.

Вкупув купу — в одне місце, усіх разом.

Каптан — старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка (СУМ-20).

Небора́к — людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття (СУМ-11).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Серран — соратник Турна, вбитий Низом.

Смачно — із задоволенням, насолодою (СУМ-11).

Шабля, шаблюка — холодна зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Quite near was Serran's tent.
Nyz went inside.
The man, undressed, slept so content,
And maybe dreaming of his bride.
Now, when the saber slashed his gut,
His head went down and joined his butt.
This Serran, the bloodthirsty mobster,
With his head down between his thighs,
And with the buttock there likewise,
Had in his death the figure of a lobster.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тут побач быў шацёр Серана,
Ніз і яму жыцця не даў;
Ён у палатцы, без кафтана,
Пасля вячэры моцна спаў.
Ніз шабляй паласнуў тым часам,
Зад з галавой злучыўшы разам,
З Серана так зрабіўся рак, —
Бо галава між ног ляжала,
А задніца ўгары тырчала:
Памёр фігурна, небарак!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Наблизо някъде тук беше
и шатрата на пан Серан;
той сладко хъркаше, пухтеше,
захвърлил тесния кафтан.
Низ тъй го рязна през средата,
тъй задника събра с главата,
че от Серан излезе рак;
главата му между нозете,
а задникът при раменете —
красива смърт си е все пак!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da stand auch das Zelt von Serranus,
Dies steuerte nun Nisus an;
Serranus hatte nach der Mahlzeit
Gerade sich zum Schlaf gelegt.
Nisus hat gleich sein Schwert geschwungen
Stieß in den Hals und in den Bauch;
Der Kopf fiel ab bis zu den Beinen,
Das Hinterteil reckte sich hoch,
Und so figürlich hat Serranus
Den letzten Atemzug getan.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

W pobliżu namiot miał Serranus,
Na tego Nizus także napadł;
Ów tylko rozdział się z kaftana
I po wieczerzy smacznie chrapał.
Po pępku Nizus szablą macnął,
Tył razem z głową spłaszczył łacno,
Serranus tkwił jak rak formalnie;
Bo głowa między nogi wlazła,
Do góry wzniósł się tył opasły;
Nieborak umarł figuralnie.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вблизи Серран шатер раскинул,
Низ на него и набежал;
Серран едва кафтан свой скинул
И первым сном блаженно спал.
Низ размахнулся что есть духу
И саблей полоснул по брюху.
Серран встал сразу, точно рак:
Меж ног он ткнулся головою,
А зад поднялся вверх горою;
Фигурно кончил дни бедняк!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Серран в сорочке, без кафтана,
Покушав досыта, уснул.
Низ ворвался в шатер Серрана,
Мечом по пузу полоснул
И вслед за этим, словно в ступе,
Зад сплющил с головою вкупе.
Из мужа получился рак:
Торчала голова конфузно
Меж ног, и поднималось гузно.
Картинно умирал бедняк!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вблизи стоял шатер Серрана,
И на него Низ набежал.
Серран, раздевшись, без кафтана,
Поужинав, блаженно спал.
Низ саблею мазнул по пупу,
Зад с головою сплющил вкупу, —
Серран свернулся, точно рак:
Меж ног он вплелся головою,
А зад приподнялся горою,
Фигурно кончился бедняк!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вблизи стоял шатер Серрана,
И на него Низ наскочил.
Серран улегся нынче рано,
В шатре беспечно опочил.
Низ палашом хватил до пупа,
Зад с головой сошлись у трупа,
Серран согнулся, словно рак:
Он головой меж ног воткнулся,
А задом вверх перевернулся,
Фигурно кончился бедняк!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zde na blízku byl stan Serranův,
i do toho se Nisus dal;
právě se vysvlekl z kaftanu
a po večeři s chutí spal.
Nisus mu šavlí jednu vrazil,
zadek mu s hlavou v klubko srazil,
že ze Serrana se stal rak;
hlava mu mezi nohy sedla
a zadnice se vzhůru zvedla;
figurně zemřel, ubožák!

    

90 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І Евріал, як Низ возився,
То не гулявши простояв;
Він также к сонним докосився,
Врагів на той світ одправляв.
Колов і різав без розбору,
І як ніхто не мав з ним спору,
То поравсь, мов в кошарі вовк;
І виборних, і підпомощних,
І простих, і старших вельможних,
Хто ні попавсь, того і товк.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 90.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И Эвріалъ, якъ Нызъ возывся,
То не гулявшы простоявъ;
Винъ также къ соннымъ докосывся,
Врагивъ на той свить одправлявъ.
Коловъ и ризавъ безъ розбору
И якъ ни хто не мавъ зъ нымъ спору,
То поравсь мовъ въ кошари вовкъ;
И выборныхъ, и пидпомощныхъ,
И простыхъ, и старшыхъ вельможныхъ,
Хто ни попавсь, того и товкъ.

Примітки: V, 90.
         Частина V стр. 90.

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Виборні — те саме, що виборні козаки — привілейована група українського козацтва XVIII ст., до складу якої згідно з указом гетьманського уряду належала заможна верхівка (СУМ-20). У 1735 р. українська старшина і російський уряд законодавчим актом закріпили уже наявний поділ лівобережного козацтва на дві групи, залежно від характеру їхньої участі у відбуванні військової служби. Заможний прошарок, який міг забезпечити себе необхідним спорядженням на випадок війни, стали називати «виборними козаками» (С.)

Возитися — займатися якоюсь клопітною справою (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Кошара — загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Підпомощник підпомошник — крестьянинъ, на обязанности котораго лежало, вмѣстѣ съ нѣсколькими другими, снарядить козака въ походъ (Г.). За біднішим прошарком козаків закріпилася назва «підпомічники». Вони допомагали виборним забезпечити себе провіантом, зброєю, кіньми, одягом, траплялося, обробляли їхні землі, коли виборні ходили в походи чи відбували форпостну службу на неспокійному кордоні з Туреччиною. З підпомічників брали погоничів для обозу, формували внутрішню охорону та ін. (С.).

Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Простий — який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу (СУМ-11).

Товкти — завдавати ударів у бою (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

While Nyz was busy slashing,
Evrial did not twirl his thumbs,
He, too, was busy splashing
The blood of those Rutulian bums.
Without distinction, young, or old,
He, like a wolf, inside a fold,
Killed everyone. He just continued to slay
Elected deputies and all their helpers,
Plain folk and higher yelpers,
All in the same quick way.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

І Эўрыал касіў з запалам
(Ён не чакаў і не гуляў)
Праклятых ворагаў кінжалам
Тым, што Гул яму аддаў.
Калоў і рэзаў без разбору,
Без перашкоды і дакору,
Адзін, як у кашары воўк;
І выбарных, і дапаможных,
Усіх і простых, і вяльможных,
Хто патрапляў, таго і тоўк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И Евриал, дордето чака,
не крачеше с ръце отзад,
и той ги чешеше с тесака
и пращаше на оня свят.
Сечеше, колеше на воля
и кой ли да го спре да коля,
щом беше като вълк в егрек;
и ратници, и капитани,
и прости люде, и дворяни —
изтребваше ги до човек.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie Nisus, hat auch Euryalus
Im Lager hin und her getanzt,
Schickte die Schlafenden ins Jenseits,
Und mähte, wie im Feld das Gras.
Er schlachtete, verteilte Hiebe,
Und da ihm niemand widerstand,
Gleich einem Wolf unter den Schafen
Verschlang er jeden, den er fing, -
Die Ratsherrn und ihre Gehilfen,
Einfache und die Oberschicht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Euryjal tak, jak Nizus, działał,
Nie odpoczywał sobie błogo;
Do śpiących też się dorwał śmiało,
Na tamten świat wysyłał wrogów.
Wciąż kłuł, zarzynał bez wyboru
I kiedy nikt z nim nie miał sporu,
To krzątał się jak wilk w otarze;
I wrogów możnych jak też zwykłych,
Postury godnej albo nikłej,
Kto mu się trafił, tego prażył.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пока с врагами Низ возился,
Не отставал и Эвриал:
Он также к сонным подмостился
И на тот свет их отправлял.
Пришлось ему занятье впору,
Он резал спящих без разбору,
Лютуя, как в овчарне волк;
И выборных, и назначенских,
И городских, и деревенских
Порезал чуть не целый полк.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И Эвриал, попав к рутулам,
Без дела тоже не стоял.
Подобно земляку, огулом
Постылых в пекло отправлял.
Нигде не встретивши отпора,
Колол и резал без разбора,
Трудился, как в овчарне волк.
Косил подряд простых, вельможных,
И выборных, и подпомощных.
Кого сгребет, того и — щелк!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пока с врагами Низ вожжался,
И Эвриал зря не гулял,
Он тоже к сонным подобрался,
Их в мир загробный отправлял;
Колол и резал без разбора,
Не повстречав нигде отпора,
Возился, как в овчарне волк.
И выборных, и их подручных,
Простых, старшин вельможных тучных, —
Кого схватил, того и толк.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Когда с врагами Низ возжался,
Не утерпел и Эвриал,
Он также к сонным подобрался,
Врагов на тот свет отправлял,
Колол, и резал подчистую,
И в спящем лагере вслепую
Проказил, как в овчарне волк,
Не разбирая бил — чиновных,
Простых, вельможных и сановных,
Готов был вырезать их полк.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Eurial neměl ruce v klíně
a za Nisem se pustil vpřed;
všem stínal hlavy jako dýně
a posílal na onen svět.
Že se mu nikdo nepostavil,
jak ovce vlk je všechny dávil
a důkladně jim pouštěl z žil;
i konšely i prosté kmány
i velmože a milostpány,
na koho přišel, toho bil.

    

91 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Попався Ретус Евріалу,
Сей не зовсім іще заснув;
Приїхавши од Турна з балу,
Пальонки дома ковтонув,
І тілько-тілько забувався,
Як Евріал к йому підкрався
І просто в рот кинжал уткнув,
І приколов його, як квітку,
Що баби колють на намітку,
Тут Ретус душу і зригнув.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Попався Ретусъ Эвріалу,
Сей не зовсимъ ище заснувъ;
Прыйихавшы одъ Турна зъ балу,
Пальонкы дома ковтонувъ
И тилько, тилько забувався,
Якъ Эвріаль къ йому пидкрався
И просто въ ротъ кынжалъ уткнувъ;
И прыколовъ його якъ квитку,
Що бабы колютъ на намитку,
Тутъ Ретусъ душу изрыгнувъ.

Примітки: V, 91.
       Частина V стр. 91.

Баба — у значенні жінка узагалі (СУМ-20).

Зригнути душу — умерти, загинути (СУМ-20).

Забуватися — починати дрімати, впадати в сон (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Намітка — покривало з тонкого серпанку (див.), яким заміжні жінки зав'язували голову поверх очіпка (див.) (СУМ-20). Святкове вбрання одруженої жінки; довге, мало не до землі, покривало, яким зав'язували поверх очіпка голову. Прийнято було покійницю в домовині покривати зверху наміткою. Інколи до намітки пришпилювали воскову квітку (С.).

Пальонка паленка — горілка (СУМ-11).

Ретус — соратник Турна.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evrial chanced on Retus that hot night,
Who, drowsy, came home from a trip,
He had seen Turn. At home he had a bite
And, to sleep tight, a whiskey sip.
As he so drowsy lay in bed,
Relaxed, his legs outspread,
Evrial thrust the knife into his face.
The victim had no chance
To make an utterance;
His soul escaped and left no trace.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Папаўся Рэтус Эўрыалу,
Той не зусім яшчэ заснуў;
Прыехаўшы ад Турна з балю,
Гарэлкі дома ён каўтнуў
І толькі-толькі забываўся,
Як Эўрыал, які падкраўся
Якраз, даў волю палашу,
І пракалоў яго, як кветку,
Нібы на хустку бабы ўлетку,
Тут Рэтус і аддаў душу.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй се натъкна и на Ретус,
все още той не бе заспал —
и днес, при цялата заетост,
бе ходил пак при Турн на бал;
след палинката взе да дреме,
но влезе Евриал навреме
и със замах кинжала - бух!—
заби в устата му — момите
тъй цвете бодват си в косите.
Предаде Ретус богу дух.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da stieß Euryalus auf Retus,
Der im Moment noch gar nicht schlief,
Vom Ball bei Turnus angekommen,
Genehmigte er sich ein Glas
Und wollte eben sich entkleiden,
Als Euryalus zu ihm schlich
Den Dolch ihm in den Mund verpaßte
Und ihn wie eine Blume brach, -
Wie Frauen sie als Kopfschmuck tragen, -
So hauchte er die Seele aus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Wnet Retus padł z rąk Euryjala,
On tu nie całkiem jeszcze zasnął;
Wróciwszy od Turnusa z balu,
Ów przepalanki łyknął jasnej
I tylko co zapadał w drzemkę,
Euryjal podkradł się po ciemku
I sztylet w usta mu wpakował,
Wnet przekłuł go jak kwiat malutki,
Co baby kłują na narzutki,
Tu Retus duszę zwymiotował.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Попался Ретус Эвриалу —
Он не совсем еще заснул;
От Турна возвратившись с бала,
Горилки чарочку глотнул
И только подремать собрался,
Как Эвриал к нему подкрался,
Бедняге в рот кинжал воткнул
И к полу приколол без спросу,
Как девка цветик вешний в косу.
Вмиг Ретус душу изрыгнул.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А Ретус прискакал с пирушки,
Разделся, жженки выпил он
И повалился на подушки,
Его уже клонило в сон;
Но Эвриал кинжал Иула
Воткнул в раскрытый рот рутула
И горемыку приколол,
Ни дать ни взять, как цветик алый
Прикалывает к покрывалу
Для украшенья женский пол.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Попался Ретус Звриалу, —
Не крепко он еще заснул, —
Приехавши от Турна с бала,
Горилки дома хватанул
И только-только забывался,
Как Эвриал к нему подкрался,
И прямо в рот кинжал воткнул,
И так пришпилил, как цветочек,
Что бабы колют на платочек.
Тут Ретус душу изрыгнул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Попался Ретус Эвриалу,
Он не совсем еще заснул,
Приехавши от Турна с бала,
И дома водочки глотнул,
Он сном отрадным забывался;
Тут Эвриал к нему прокрался,
И прямо в рот кинжал воткнул,
И приколол. Вот так цветочек
Девица колет на платочек,
И Ретус душу изрыгнул.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Retus se připlet Eurialu
a ještě napolovic bděl;
když od Turna se vrátil z bálu,
pálenku doma popíjel,
teď se mu začly klížit oči;
vtom Eurial sem k němu skočil
a dýkou do úst ze všech sil;
i přišpendlil ho v onom zmatku
jak kytku do ženského šátku:
a Retus ducha vypustil.

    

92 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Наш Евріал остервенився,
Забув, що на часок зайшов;
В намет к Мезапу був пустився,
Там, може б, смерть собі найшов;
Но повстрічався з другом Низом,
З запальчивим, як сам, харцизом,
Сей Евріала удержав.
«Покиньмо кров врагам пускати,
Пора нам відсіль уплітати», —
Низ Евріалові сказав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Нашъ Эвріалъ остервенывся,
Забувъ, що на часокъ зайшовь;
Въ наметъ къ Мезапу бувъ пустывся,
Тамъ можебъ смерть соби найшовь;
Но повстричався зъ друтомъ Нызомъ
Съ запальчывымъ, якъ самъ, харцызомъ,
Сей Эвріала удержавъ.
«Покыньмо кровъ врагамъ пускаты,
«Пора намъ видсиль уплитаты,»
Нызъ Эвріалови сказавъ.

Примітки: V, 92.
         Частина V стр. 92.

Відсіль — із цього місця, від цього місця; звідси (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Мезапап — у Вергілія Мессап — ватажок кількох етруських племен (А.); союзник Турна.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Уплітати — вжито у значенні утікати — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. (СУМ-11).

Харциз — розбійник, грабіжник; уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Evrial, spreading death, forgot
That time was passing by. And satisfied
He walked to Mesop, fiery hot,
Where he, most likely, would have died.
He met his buddy, Nyz, outside,
Who was, as he himself, a brigand qualified,
And who told him they must go back.
"Enough to shed the fiendish blood,
It's time for us to run, my bud,
Or we might face a hostile pack."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Наш Эўрыал зусім забыўся,
Што на хвілінку ў стан зайшоў, —
Мезапа закалоць рашыўся,
Там, можа б, смерць сабе знайшоў:
Ды стрэўся з Нізам, нібы з братам,
Такім жа, як і сам, заўзятым,
Ніз Эўрыала затрымаў.
«Крыві варожай нам даволі,
Час думаць аб уласнай долі», —
Ніз дружбаку свайму сказаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Овълчен, Евриал забрави,
че бе дошъл за час, за два;
и към Месап се той отправи,
там би оставил и глава,
но с Низ се сблъска като сънен
и Низ — и той такъв чапкънин —
едва го беше удържал.
— Я стига кълца, стига сече,
върви, омитаме се вече —
тъй каза той на Евриал.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So sehr in Fahrt kam Euryalus,
Daß er ans Ende nicht gedacht;
Er wollte grade zu Messapus,
Und dies wäre bestimmt sein Tod,
Da eilte Nisus ihm entgegen,
Der ebenfalls ein stolzer Held,
Und hat versucht ihn aufzuhalten:
"Wir müssen unbedingt zurück,
Lassen wir jetzt das Blutvergießen," -
Ermahnte Nisus seinen Freund.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Euryjal nasz się rozwściekł potem,
Zapomniał, że na chwile zalazł;
Do Messapusa biegł namiotu,
Tam może śmierć by sobie znalazł;
Lecz spotkał się z Nizusem — druhem,
Z tak zapalczywym jak sam zuchem,
Ten Euryjala wszakże wstrzymał.
"Przestańmy wrogów krew przelewać,
Nam pora szybko stąd nawiewać". —
Tak Nizus rzekł do pobratyma.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Наш Эвриал остервенился,
Забыв, что с донесеньем шел,
К Мезапу чуть не закатился.
Тут, верно, смерть бы и нашел,
Да Низа встретил ненароком,
И Низ, хоть в раже был жестоком,
Все ж земляка попридержал.
"Довольно кровь пускать покуда,
Смотри, чтоб не было нам худо", —
Так Эвриалу Низ сказал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Остервенясь, в шатер к Мезапу
Рванулся было Эвриал,
И тот его зажал бы в лапу, —
Да земляка он повстречал.
Хоть Низ был сорванец немалый,
Лихой, запальчивый, удалый,
Однако удержал дружка:
«Врагам пустили кровь нехудо!
Пора улепетнуть отсюда.
Чтоб не намяли нам бока».

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Наш Эвриал разлютовался,
Забыв, что на часок зашел,
В шатер Мезапа разбежался
И, может, там бы смерть нашел,
Да с Низом встретился удалым,
Таким же душегубом шалым,
Тот Эвриала удержал.
«Пускать нам кровь врагам довольно,
Пора уйти отсель спокойно», —
Так Эвриалу Низ сказал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Наш Эвриал остервенился,
Забыл, что на часок зашел,
К Мезапу он в шатер пустился
И там, возможно б, смерть нашел;
Но он, на счастье, Низа встретил,
Впотьмах дружок его заметил,
Низ Эвриала удержал:
«Довольно с ними расправляться,
Пора отсюда убираться,
Пока рассвет нас не застал».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Eurial opojený krví
docela zvlčil jako chrt;
do stanu vběhl k Messapovi
a málem by zde našel smrt;
na štěstí Nisus už tu řádil,
přítele popad, ven s ním pádil,
neboť se o něj hrozně bál.
„Už dost té krve, tisíc hromů,
koukejme rychle mazat domů“
druhovi Nisus povídal.

    

93 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як вовк овець смиренних душить,
Коли в кошару завіта,
Курчатам тхір головки сушить,
Без крику мізок висмокта.
Як, добре врем'я угодивши
І сіркою хлів накуривши,
Без крику крадуть слимаки
Гусей, качок, курей, індиків
У гевалів і амаликів,
Що роблять часто і дяки.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ вовкъ овець смыренныхъ душытъ,
Колы въ кошару завыта,
Курчатамъ тхиръ головкы сушытъ,
Безъ крыку мизокъ высмокта.
Якъ добре времья лтодывшы
И сиркою хливъ накурывшы,
Безъ крыку крадуть слымакы
Гусей, качокъ, курей, индыкивъ
У Геваливъ и Аммалыкивъ,
Що роблять часто и дякы.

Примітки: V, 93.
       Частина V стр. 92.

Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник (СУМ-20). Тут маються на увазі мандровані (мандрівні) дяки — бідне студентство Київської академії на ранніх етапах її історії, яке заробляло на життя, мандруючи та розважаючи населення співами та виставами (СУМ-20).

Завітати — зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось (СУМ-20).

Кошара — загорода або хлів для овець, кіз; вівчарня (СУМ-20).

Слимак — послушник у монастирі (Л.). Слимаки — монастирські служки, так само як і бурсаки. В цій строфі — яскрава картинка з побуту школярів старих часів («курохватів»), які добували собі прожиток не завжди достойними способами. Цікаво відзначити, що для них господарі, у яких вони крали, то «вороже плем'я» — Гевали і Амаліки. За біблією, Амалік — родоначальник племені амалікитян, що ворогувало з євреями, а Гевал — назва народу арабського походження — гевалітян, — що так само ворогував з Ізраїлем. Звідси в біблії, а потім пізніше і в мові духівництва ці назви стали загалом означати людей «чужих», «ворожих». Причому назву «гевал» вживали в зневажливому значенні — простак, грубіян та ін. Це зневажливе ставлення до міщанства і селянства з боку школярів типове для тих часів, коли учбові заклади були ізольовані, користувалися самоврядуванням, і школярі, або «спудеї», розвивали в собі професіональну замкненість і деяку погорду до інших «неосвічених» станів. (Так само, як, наприклад, для німецьких студентів середньовічних університетів, всі, хто не належали до «ученого стану», називались звисока «філістімлянами», або скорочено — «філістерами». Знову-таки біблійська термінологія — філістімляни — народ, що ворогував з євреями) (Ш.).

Тхір — хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром (СУМ-11).

Хлів — будівля для свійської худоби та птиці (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Just like a wolf who slaughters peaceful sheep
Whene'er he gets into a pen,
A skunk beheads the chicks in sleep,
Sucks out the brain of many a hen;
Just like the cloister boys who choke
The birds in barns with sulfur smoke,
And steal them, with not much ado,
From Heavals and from Amalicks
Their turkeys, ducks, and geese and chicks.
Church cantors do that often, too.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як воўк авечак ціхіх душыць
Без гвалту ў іх кашарах тых,
Як тхор курам галоўкі сушыць,
Мазгі высмоктваючы з іх.
Як, добра ў часе падгадзіўшы,
І серкай пуню абкурыўшы,
Курэй і качак бурсакі
У Геваляў і Амалікаў
Крадуць без непатрэбных крыкаў,
Што часта робяць і дзякі.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй както зиме вълк в егрека
мори овца подир овца
и пилци души пор полека
и смуче в курника яйца,
и както, щом намерят сгода,
със сяра окадили входа,
семинаристите крадат
кокошки, патки, гъски, пуйци
от амаликци и гелвуйци
(и дяци в туй не се свенят) —

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wie ein Wolf, der die zahmen Schafe
In ihrem Hürdenschlag vertilgt;
Oder ein Iltis, der die Hühner
Des Nachts im Stalle überfallt;
Wie Bettelmönche, die die Stunde
Nutzen, die wohl günstig erscheint,
Hinter dem Rauch sich zu verstecken
Und Federvieh im Stall zu klau'n,
Truthahne, Hühner, Enten, Gänse, -
Nicht selten tun es Küster auch, -

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak grzeczne owce wilk wydusza,
Gdy do otary zawędruje,
Jak tchórz kurczętom główki suszy,
Bezgłośnie mózg im wysmoktuje.
Jak dobrą chwilę ułowiwszy
I siarką w chlewie nadymiwszy,
Tak okradają też bursacy
Z indyków, gęsi, kur przed świtem
Gebalów i Amalekitów,
Co często robią nawet diacy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как волк овец нещадно душит,
Попав в овчарню вечерком;
Как хорь башки курчатам сушит,
Высасывая мозг тишком;
Как ловкий монастырский служка
Или монашенка-вострушка,
Пока спят в хатах мужики,
Гусей и уток прут без крика,
Полакомиться в пост великий,
Что делывают и дьяки —

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как волк в овчарне втихомолку
Смиренных потрошит ягнят,
Как хищный хорь, подобно волку,
Терзает в темноте цыплят,
Как, накуривши дымом серным,
В ночи, с нахальством беспримерным
Без шума крадут бурсаки
Гусей, индюшек, уток жирных
Из хлева у гевалов мирных
(Чем промышляют и дьяки), —

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как волк овец смиренных душит,
Когда в кошару попадет,
Курчатам хорь головки сушит,
Без крика мозг из них сосет,
Как, в час блаженный угодивши
И птичник серой подкуривши,
Крадут частенько слимаки
Индюшек, кур, гусей без криков
У гевалов и амаликов,
Что любят делать и дьяки.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как волк овец смиренных душит,
Когда в овчарню забредет,
Как курам хорь головки сушит,
Из них без крика мозг сосет,
Как, выбрав ноченьку потише,
И серой в хлеве накадивши,
Бессовестные бурсаки
Крадут тихонько у старушек
Гусей и уток, кур, индюшек,
Что любят делать и дьяки,

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jako vlk mírné ovce dáví,
když do ovčína zavítá,
tchoř kuřatům vyssaje z hlavy
mozeček pěkně dosyta;
jak uhodnuvše správnou chvíli,
když chlévy sírou nakouřili,
bez křiku kradou kutňáci
husy a kachny bez rozpaků
u měšťáků i u sedláků
a s nimi další flanďáci,

    

94 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так наші смілиї вояки
Тут мовча проливали кров;
Од ней краснілися, мов раки,
За честь і к князю за любов.
Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильнійша од гармат,
Там жизнь — алтин, а смерть — копійка,
Там лицар — всякий парубійка,
Козак там чортові не брат.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ наши смилые воякы,
Тутъ мовча пролывалы кровъ;
Одъ ней краснилыся мовъ ракы,
За честь и къ князю за любовъ.
Любовъ къ отчызни де героитъ,
Тамъ сыла вража не устоитъ,
Тамъ грудь сильнійша одъ гарматъ,
Тамъ жызнь — алтынъ, а смерть — копійка,
Тамъ лыцарь — всякій парубійка,
Козакъ тамъ чортови не братъ.

Примітки: V, 94.
         Частина V стр. 94.

Алтин — монета в три копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725-1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти — шість (С.).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Любов — глибока повага, шанобливе ставлення до людини (Енея) і внутрішній, духовний потяг до чого-небудь (вітчизни) (СУМ-20).

Мовчки — не говорячи ні слова; без слів (СУМ-20).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Чорт йому не брат — про того, хто тримає себе відважно, впевнено, хоробро, хвацько (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And so did our fearless soldiers, who
Shed blood without a wince.
Their faces were red from its hue,
All for the honour and love of the Prince.
Where patriotism
Engenders heroism,
There fiendish might can never win.
The breast is stronger than
The cannons. There - each man -
A knight, a kozak, to the deuce no kin.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так нашы смелыя ваякі
Тут моўчкі пралівалі кроў, —
Былі чырвонымі, як ракі;
Там, дзе за родны край гатоў
Герой аддаць сябе магіле,
Там не ўстаяць варожай сіле,
Там грудзі трывалей гармат,
Жыццё — алтын, а смерць — капейка,
Там рыцар — Янка ды Андрэйка,
І чорту там казак не брат.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

така и нашите смелчаци
опръскаха се с кръв завчас —
червени бяха като раци,
за чест на своя храбър княз.
Любов към род и към родина —
тя спира вражата лавина,
човек е от метал по-як;
живот — алтън и смърт — копейка,
казакът там не ще офейка,
герой е всеки момчурляк.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

So haben diese kecken Ritter
Viel Blut vergossen diese Nacht, -
Sie selber wurden rot wie Krebse, -
Für Ehre und für König war's;
Wenn Heimatliebe einen leitet,
Das steht die Feindesmacht nicht durch,
Dann ist Brust stärker als Kanonen,
Leben und Sterben kosten nichts,
Der Ritter ist gut wie ein Räuber,
Und wie der Teufel ein Kosak.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak nasze śmiałe te wojaki
W milczeniu lali krew zawzięcie;
Poczerwienieli w niej jak raki
Za honor, miłość swą do księcia.
Gdzie miłość do ojczyzny spoi,
Tam wroga siła nie ustoi,
Tam pierś silniejsza od armaty,
O śmierć lub życie tam nie chodzi,
Rycerzem jest tam każdy młodzian,
Tam Kozak diabłu już jest bratem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Так наши смелые вояки
В молчанье проливали кровь,
От крови покраснев, как раки,
За княжью честь и за любовь.
Где к родине любовь вскипает,
Там сила вражья отступает,
Там груди крепче медных лат;
Там жизнь — алтын, а смерть — копейка;
Там не страшна судьба-злодейка;
Казаку там сам черт не брат.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Так наши смелые вояки,
В рутульский стан сумев залезть,
От крови красные, как раки,
Энея защищали честь.
А где любовь к отчизне светит —
Там вражья сила гибель встретит.
Там сердце крепче, чем свинец.
Не властна там судьба-злодейка,
Там жизнь — алтын, а смерть — копейка.
Там рыцарь, хват — любой птенец.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так наши смелые вояки
Тут проливали молча кровь,
Краснели от нее, как раки,
За честь и князя... Где любовь
К отчизне героизм родила,
Не устоит там вражья сила,
И грудь покрепче пушек там.
Там жизнь — алтын, смерть — грош, не боле,
Любой парнишка — лыцарь в поле,
И черт не брат казаку сам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так наши смелые вояки
В честь князя проливали кровь,
От ней красны были, как раки,
К отчизне доказав любовь.
Любовь к отчизне где героит,
Там враг себе могилу роет,
Там пушки грудь не сокрушат,
Там жизнь — алтын, а смерть — грош, фишка,
И рыцарь там — любой парнишка,
Казак там дьяволу не брат.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

tak naši smělí kabrňáci
krev prolévali o sto šest;
už od ní zrudli jako raci,
za lásku knížete a Čest.
Kde láska k vlasti mečem splácí,
tam nepřátelská moc se kácí,
nad děla je hruď plamenná,
tam smrt je halíř, život — zlatník,
tam rytířem je každý chasník,
tam kozák něco znamená.

    

95 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так порався Низ з Евріалом,
Дали рутульцям накарпас;
Земля взялась од крові калом,
Поляк піднявся б по сам пас.
Но наші по крові бродили,
Мов на торгу музик водили,
І убирались на простор:
Щоб швидче поспішить к Енею
Похвастать храбростю своєю
І Турнів розказать задор.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 95.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ порався Нызъ зъ Эвріаломъ,
Далы Рутульцямъ накарпасъ;
Земля взялась одъ крови каломъ,
Полякъ пиднявся бъ по самъ пасъ.
Но наши, по крови бродылы,
Мовъ на торгу музы́къ водылы
И убиралысь на просторъ:
Щобъ швыдче поспишыть къ Энею,
Похвастать храбростью своею
И Турнивъ росказать задорь.

Примітки: V, 95.
       Частина V стр. 95.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Еней (Анхизенко, Анхизове дитя, Анхизів син, Анхизова дитина, Анхизович) — троянський герой, син Анхиза і Афродіти-Венери. З ростом могутності Римської держави виникла легенда про те, що після загибелі Трої Еней, який врятував троянські святині, оселився в Лаціумі, де виникла могутня держава, а його нащадки заснували Рим. Легенда ця лягла в основу «Енеїди» Вергілія (А.).

Задор, рус. — запальчивость, задирающий, вызывающий тон, вызывающее поведение (У.). Запал велике внутрішнє збудження, порив або піднесення (СУМ-20).

Кал — вруд, болото, грязь (СУМ-20).

Музика — музикант (СУМ-20). Водити музики — звичай наймати музики і, танцюючи, водити їх за собою по селу, чи місту, чи то ярмарку, досить відомий. В «Салдацькому патреті» Г. Квітки-Основ'яненка читаємо: «А там, чути, скрипка гра з цимбалами: Матвій Шпонь та продав сіль, рощитавсь і грошики вчистив, та й найняв троїсту і водиться з нею по ярмарці. Вже й шапки катма, десь кинув її на когось та й відбіг. Іде й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака. Забризкався, захлюстався... Еге! та не мішай йому! Він гуля!..» (С.).

Накарпас — прочухан, бійка (Л.). Прочухан — бій, пов’язаний з великими втратами (СУМ-11).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Піднятися по сам пас — закотити одежу до пояса, щоб не забруднитися (Ш.).

Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Торг — ринок, базар (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

По сам пас (пол.) — по пояс.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

By being very busy
While shedding lavishly the Rutuls' blood,
Evrial and his comrade, Nyzie,
Had turned the earth into red mud.
In that slush waded our pair,
As if they led musicians at a fair.
They wanted to get back
To see Aeneas to tell him
About their bravery and vim,
About the camp of Turn, the Maniac.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Кроў землякі лілі ракою,
Адпомсціўшы Ратульцам так;
Зямля змяшалася з крывёю,
Крысо б тут закасаў паляк,
А нашы па крыві хадзілі,
Нібы музык сялом вадзілі;
Ды ўспомніў Ніз і Эўрыайл,
Што да Энея час прабіцца,
Каб там адвагай пахваліцца,
Пра Турнаў расказаць запал.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй Низ вразите натъркаля
и му помага Евриал;
от кръв земята се разкаля,
поляк на пръсти би вървял,
но наште шляпаха с немара,
като да бяха на пазара,
и се оттегляха без страх.
По-бързо при Еней да идат,
на храбростта им да завидят
и да направят Турн за смях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Euryalus und Nisus gaben
Rutulern einen herben Schlag;
Mit Blut getränkt wurde die Erde,
Dem Polen stünd' es bis zum Bauch,
Die beiden wateten im Blute
Und zogen aufs Geratewohl,
Wie zur Musik an Jahrmarkttagen,
Sie wollten zu Aeneas schnell,
Um sich zu brüsten mit den Taten,
Die gegen Turnus sie vollbracht.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tak sprzątał Nizus z Euryjalem,
Wsypali wnet Rutulon wstrętnym;
Dokoła ziemię z krwią zmieszali,
Po sam pas Lach by się podetknął,
Lecz nasi po tej krwi brodzili,
Jakby z muzyką w takt chodzili;
Na przestwór wnet ruszyli żwawo,
By Eneasza szybko znaleźć,
Odwagą swoją się pochwalić,
Powiedzieć o Turnusa sprawach.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Низ в паре с верным Эвриалом
Рутульцам дали бой лихой.
Земля от крови набухала,
Здесь оробел бы пан любой.
Но наши по крови бродили,
Как будто хоровод водили,
Все метя выйти на простор —
Чтоб поспешить скорей к Энею,
Похвастать храбростью своею
И Турнов описать напор.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Итак, задав рутулам жару,
Бродили Эвриал и Низ,
Как музыканты по базару,
Хотя от крови грунт раскис.
Поляк, об этом беспокоясь,
Жупан бы подоткнул по пояс,
А наши перли напролом.
Спешили удальцы к Энею —
Похвастать храбростью своею
И рассказать о Турне злом.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Так Низ трудились с Эвриалом —
Рутульцам каждый трепку дал.
Земля от крови грязью стала,
По пояс полы б лях задрал,
А наши по крови шагали,
Как будто с музыкой гуляли,
И выбирались на простор,
Чтоб поспешить скорей к Энею,
Похвастать храбростью своею
Про Турнов рассказать задор.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Так Низ трудился с Эвриалом,
Рутульцев мрак ночной не спас,
Грязи кровавой море стало,
Поляк сказал бы «по сам пас».
Но наши по крови бродили,
Как с песней на торгу ходили
И выбирались на простор;
Хотели встретиться с Энеем,
Похвастать удалью своею,
Про Турнов рассказать позор.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak Nis a Eurial se bili,
Rutulům na frak každý střih.
Až celou zemi zkrvavili;
Polák by šosy k pasu zdvih,
však naši se v té krvi brodí,
jako když muzikanty vodí,
a prchají ven z tábora;
jdou pro pochvalu k Aeneovi,
ať už se od nich brzy doví,
jaký ten Turn je potvora.

    

96 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уже із лагеря щасливо
Убрались наші смільчаки;
Раділо серце не трусливо,
Жвяхтіли мокрі личаки,
Із хмари місяць показався,
І од землі туман піднявся,
Все віщовало добрий путь.
Як ось Волсент гульк із долини
З полком латинської дружини.
Біда! як нашим увильнуть?

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уже изъ лагеря щастлыво,
Убралысь наши смильчакы;
Радило серце нетруслыво,
Жвяхтилы мокри лычакы,
Изъ хмары мисяць показався
И одъ земли туманъ пиднявся,
Все вищовало добрый путь.
Якъ-ось Волсентъ гулькъ изъ долыны,
Съ полкомъ Латынськои дружыны.
Бида! якъ нашымъ увыльнуть?

Примітки: V, 96.
       Частина V стр. 96.

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Віщовать віщувати — нНаперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати (СУМ-11).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Гульк — уживається при вираженні несподіваності, раптовості якоїсь дії або виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Жвяхтать жвяхтіти, жвяхкотіти — хляпати внаслідок намокання (перев. про взуття) (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Личаки — плетене з лика або іншого матеріалу селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками (СУМ-20).

Убратися убиратися — заходити, влазити, забиратися куди-небудь (СУМ-11).

Як ось — коли раптом; несподівано (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The two daredevils were so lucky
To leave the hostile campsite and the mud.
Their shoes were mucky
And they were soaked in blood.
The clouds dispersed, the moon appeared,
The fog rose and the vision cleared.
It looked as though they'd have a pleasant trip.
When suddenly there appeared Volsent,
Who led his Latin regiment.
Alas! A threat to their survivorship!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З чужога лагера шчасліва
Выходзілі сябры на шлях;
Яны ўжо радасна, маўкліва
У мокрых хлюпалі лапцях.
З-за хмары месяц паказаўся,
І ад зямлі туман узняўся,
Спрыяла ім усё ўначы.
Як раптам шусь Валсент з даліны
З палком Лацінскае дружыны.
Бяда! Як нашым упячы?

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И на — от лагера щастливо
измъкнаха се през нощта;
сърцето смело бие живо,
краката жвакат от кръвта.
Из облак месеца изскочи,
изтля мъглата, всичко сочи,
че вкъщи ще се приберат.
Но тук Волцент с една дружина
препречи цялата долчина.
Беда! Къде ли да се сврат?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Schon ließen diese kühnen Helden
Glücklich das Lager hinter sich,
Vor Freude schlug ihr Herz noch höher,
Es plätscherte bei jedem Schritt.
Der Mond erschien hinter der Wolke,
Und auch der Nebel stieg empor,
Jetzt schien das Schlimmste überstanden, -
Doch da, mit dem Latinerheer
Stürmt Volcens über eine Lichtung.
Welch Unglück! Was ist jetzt zu tun?

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z obozu wyszli już szczęśliwie,
Wybrnęli nasi ci śmiałkowie;
Hardziało serce nietchórzliwe;
Mlaskafy łapcie ich łykowe.
Wnet z chmury księżyc się ukazał,
Mgła z ziemi wzniosła się od razu,
To zwiastowało dobrą drogę.
Gdy oto Wolcens wpadł z doliny,
Wiódł pułk latyńskiej swej drużyny.
O biada! Jakże stąd dać nogę?

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уже из лагеря счастливо
Убрались наши смельчаки;
Налет им удался на диво,
Обрадовались земляки.
Из тучи месяц показался,
И над землей туман поднялся —
Все предвещало добрый путь.
Как вдруг Волсент шасть из долины,
А с ним латинские дружины.
Беда! Как нашим ускользнуть?

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Уже из лагеря счастливо
Ушли два дюжих молодца, —
Лаптишки хлюпали, и живо
Стучали смелые сердца.
Явился месяц из-за тучи,
Рассеялся туман летучий,
Все предвещало добрый путь.
И вдруг навстречу из долины
С полком латинския дружины —
Волсент? Как нашим улизнуть?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Уже из лагеря счастливо
Убрались наши смельчаки,
Сердца их бьются не трусливо,
Шуршат сырые лычаки.
Из тучи месяц показался,
И от земли туман поднялся —
Все предвещало добрый путь.
Вдруг шасть с полком своей дружины
Волсент — латинец из долины.
Беда! Как нашим улизнуть?

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уже из лагеря счастливо
Убрались наши смельчаки,
Сердца их бились горделиво,
И хлюпали их лычаки.
Из тучи месяц показался,
Туман рассеялся, поднялся,
Все предвещало добрый путь.
Откуда ни возьмись — в долине —
Волсент с латинскою дружиной.
Беда! Куда им улизнуть?

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vše se jim šťastně podařilo
a z tábora se dostali;
srdce se štěstím rozbušilo
a opánky jim čvachtaly.
Vyklouzl z mraků měsíc bílý
a mlhu větry rozptýlily,
vše věštilo jim dobrou pout,
když, hle, tu Volsent, z jasna čista
před nimi s celým plukem vyvstal.
Běda! Jak z toho vyklouznout?

    

97 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Дали якраз до лісу тягу,
Бистріше бігли од хортів;
Спасались бідні на одвагу
Від супостатів, ворогів.
Так пара горличок невинних
Летять спастись в лісах обширних
Од злого кібчика когтей.
Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Далы якъ разъ до лису тягу,
Быстрище биглы одъ хортивъ;
Спасалысь бидни на одвагу,
Видъ супостативъ, ворогивъ.
Такъ пара горлычокъ невынныхъ
Летять спастысь въ лисахъ обшырныхъ,
Одъ злого кибчыка когтей.
Но зло назначенне судьбою,
Слидытеме скризь за тобою,
Не утечешь за сто морей.

Примітки: V, 97.
         Частина V стр. 97.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Злий — який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий (СУМ-20).

Кібець, кібчик — хижий птах родини соколових, перев. із сірим або рудим пір'ям (СУМ-20).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).

Хорт — тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

At once, the two took to their heels,
Each one ran faster than a hunting hound.
They tried to reach the woods. With howls and squeals,
The Latins were close after them. Confound!
That's how a pair of doves is trying
To reach the woods by flying
Much faster than the killing hawk.
But evil, destined by our fate,
Will follow you with bitter hate
No matter where you run or walk.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Тады далі да лесу драла
Хутчэй, чым ганчакі, яны;
Хацелі, каб уратавала
Іх пушча тая, схоў лясны.
Так пара галубкоў бязвінных
Хаваецца ў лясных галінах,
Ратуецца ад каршуна.
Бяда — раз доляю самою
Табе прызначана — з табою
Век не разлучыцца яна.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И към леса като загари
те спуснаха се на мига;
подплашени, кой както свари,
спасяваха се от врага.
Тъй две невинни гургулички
летят към гъстите горички,
от ястреб зъл да се спасят.
Но всуе — пустата несрета
преследва ни, през три морета
към всеки ще намери път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die beiden rannten um ihr Leben
Schneller als Windhunde zum Wald,
Wo sie sich zu verstecken suchten
Vor dieser Feinde Übermacht.
Oder zwei unschuldige Tauben,
Die auf dem Flug zum dichten Wald,
Sich vor dem Falken schützen wollen.
Doch wenn dir Unheil vorbestimmt,
Wirst du ihm nimmermehr entrinnen,
Es folgt dir stets auf Schritt und Tritt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do lasu wnet drapaka dali,
A biegli szybciej niźli charty;
Biedacy tak się ratowali
Od przeciwników swych zażartych.
Tak synogarlic para wiernych
Mknie po ratunek w las obszerny,
Przed sokolimi gna szponami.
Lecz zło, co losy wyznaczyły,
Już wszędzie będzie cię śledziło,
Nie schowasz się za stu morzami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы к лесу дали тягу,
Неслись быстрее гончих псов,
Чтобы опушкой по оврагу
Уйти живыми от врагов.
Так пара горлинок невинных
Летит в лесок из мест равнинных,
Страшася кобчика когтей.
Но зло назначено судьбою,
Оно крадется за тобою,
Не скроешься за сто морей.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Они, попавши в передрягу,
Бегут быстрее гончих псов.
Бедняги к лесу дали тягу
От супостатов, от врагов,—
Так пара горлинок невинных
Летит — спастись в лесах пустынных
От хищных ястреба когтей.
Но если суждено быть худу —
Оно тебя найдет повсюду.
Не скроешься за сто морей!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы к лесу тягу дали,
Неслись быстрее гончих псов,
Собравшись с духом, жизнь спасали
От супостатов и врагов.
Так пара горлинок невинных
Летит спастись в лесах обширных
От злого ястреба когтей.
Но зло, коль суждено судьбою,
Стремится следом за тобою,
Не скроешься за сто морей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

В лесу они решили скрыться,
Бежали, словно от собак,
Надеясь с тьмой лесною слиться,
Где их найти не сможет враг.
Вот так два голубя невинных
Спешат спастись в лесах обширных
От злого коршуна скорей;
Но зло, сужденное судьбою,
Пойдет по следу за тобою,
Не убежать за сто морей.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jako když chrti závod běží,
jak když jim koudel zapálí,
tak do lesa hned před soupeři
statečně oba prchali.
Tak hrdličky dvě vyplašené
do lesa letí vyděšeně
před spáry zlého jestřába.
Však osud každý s sebou vleče
a nikam před ním neuteče:
a tak je zničil oba dva.

    

98 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинці до лісу слідили
Одважних наших розбишак
І часовими окружили,
Що з лісу не шмигнеш ніяк;
А часть, розсипавшись по лісу,
Піймали одного зарізу,
То Евріала-молодця.
Тогді Низ на вербу збирався,
Як Евріал врагам попався,
Мов між вовків плоха вівця.

 

Highslide JS
А. Штірен. Низ і Евріал та латинці. Частина V, строфи 98-100.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынци до лису слидылы,
Одважныхъ нашыхъ розбышакъ,
И часовымы окружылы,
Що зъ лису не шмыгнешъ ни якъ;
А часть розсыпавшысь по лису,
Піймалы одного заризу,
То Эвріала молодця.
Тогди Нызъ на вербу збирався,
Якъ Эвріалъ врагамъ попався,
Мовъ мижь вовкивъ плоха вивця.

Примітки: V, 98.
         Частина V стр. 98.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Заріза — убивця, розбійник (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Latins formed a human ring
Around the ill-starred wood.
Escaping from it was a hopeless thing,
The two were trapped for good.
Evrial was soon spied
As he had tried to hide.
It happened when his friend
Was trying to go up a tree,
But this was not to be.
And that chase, too, came to and end.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацінцы пільныя сачылі
За спратам нашых забіяк,
Лес вартавымі акружылі,
Ды так, што не ўцячэш ніяк;
А часць, што нетру прачасала,
Злавіла ў лесе Эўрыала,
Няшчасны, выйсця не знайшоў.
Ніз на вярбу тады ўзбіраўся,
Як ворагам дружбак папаўся,
Нібы авечка ў гурт ваўкоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латинците ги проследиха,
все ги държаха пред очи
и с часови ги обградиха —
не ще и птичка прехвърчи.
Поеха другите следата
и запретърсваха гората,
и Евриал бе заловен.
Низ беше на върба клоната,
а Евриал се сам замята
като сред глутница — овен.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als die Latiner sie erblickten
Nahmen sie die Verfolglung auf,
Kreisten sie ein von allen Seiten,
So daß es kein Entrinnen gab;
Ein Teil verfolgte sie im Walde
Und fing den einen sofort auf:
Es war der Jüngling Euryalus.
Da kroch Nisus auf einen Baum,
Von da sah er den Freund gefangen,
Unter den Wölfen schwaches Schaf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni szybko wyśledzili
Odważnych naszych rozbójników,
Wartownikami otoczyli,
Że nijak było z lasu zmykać;
A część się w lesię rozsypała,
Jednego zbójcę wnet pojmała,
To był Euryjal, młodzian groźny.
Na wierzbę właził Nizus z trwogi,
Gdy wpadł Euryjal w ręce wrogie,
Jak między wilki owca trwożna.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Враги до леса проследили
Отважных наших забияк,
Лес часовыми окружили,
Чтоб не уйти парням никак;
Потом, рассыпавшись по лесу,
Поймали одного повесу —
То был бедняга Эвриал.
Когда он недругам попался,
На иву Низ тотчас взобрался
И к толстому суку припал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Наездники и пехотинцы
Пустились догонять вояк.
Опушку окружив, латинцы
Им не дают уйти никак.
Часть войска по лесу шныряла
И выследила Эвриала.
Проворный Низ на вербу влез.
Попался, как волкам овечка,
От вербы этой недалечко
Дружок его, головорез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Враги до леса проследили
Отважных наших забияк
И часовыми окружили, —
Из лесу не шмыгнешь никак.
А часть по лесу рыскать стала,
Убийцу одного поймала —
То Эвриала-молодца.
Пока на вербу Низ взбирался,
Наш Эвриал врагам попался,
Как кроткая волкам овца.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинцы до лесу следили
Отважных наших забияк,
Их часовыми окружили,
Меж ними не шмыгнешь никак.
А часть в лесу искать их стала
И одного из них поймала,
То Эвриала-молодца.
На вербу Низ скорей взобрался,
А Эвриал врагам попался,
Как волкам глупая овца.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Latini v lese vyslídili
odvážné naše mladíky
a hlídkami hned obklíčili
oba dva mladé zbojníky.
Část nepřátel les prohledala
a při tom jednoho z nich jala,
to Euriala — chlapečka.
Nisus si vylez na kmen jívy,
když Eurial byl mezi nimi
jak mezi vlky ovečka.

    

99 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Низ — глядь, і бачить Евріала,
Що тішаться ним вороги;
Важка печаль на серце пала,
Кричить к Зевесу: «Помоги!»
Коп'є булатне направляє,
В латинців просто посилає,
Сульмону серце пробива;
Як сніп, на землю повалився,
Не вспів і охнуть, а скривився,
В послідній раз Сульмон зіва.

 

Highslide JS
В. Корнієнко. Низ і Евріал та Латинці.
Частина V, строфа 98-100.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Нызъ глядь, и бачытъ Эвріала,
Що тишатся нымъ ворогы;
Важка печаль на серце пала,
Крычытъ къ Зевесу: «помогы!»
Копье булатне направляе,
Въ Латынцивъ просто посылае,
Сульмону серце пробыва;
Якъ снипъ на землю повалывся,
Не вспивъ и охнуть, а скрывывся,
Въ послидній разъ Сульмонъ зива.

Примітки: V, 99.
         Частина V стр. 99.

Булат — високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею (СУМ-20).

Важкий — значний за ступенем, силою вияву (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глядь — уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Зевес (Зевс, Йовиш, Сатурнович, Юпитер) — (у грецькій міфології — Зевс, у римській — Юпітер) — цар богів і людей, бог неба, грому і блискавки. За міфологією, Сатурн — батько Зевса, до нього правив людьми і богами (С.). Котляревський називає його також іноді на польський манер — Йовиш (Ш.).

Зівати — те саме, що позіхати — (СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Сульмонн — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Nyz looked and saw a gruesome sight:
Evrial, captured by the laughing foes.
Nyz called with all his might
To Zeus: "Give help in our throes!"
He aimed the spear of steel
And threw it with great force to deal
A blow of death to Sulmon's heart.
He fell down like a sheaf of rye,
Producing not a sigh or cry,
He merely yawned and did depart.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Убачыў гора Эўрыала
Ніз з дрэва, на якое ўзлез;
Туга душу яго сціскала,
Маліў ён: «Злітуйся, Зевес!»
Булатнае кап'ё ўздымае
Ён і ў Лацінцаў пасылае,
Прабіў Сульмону сэрца ім:
Той на зямлю як сноп зваліўся,
У тры пагібелі скруціўся,
Замоўк, як кажуць, назусім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Низ вижда Евриал, съзира
ликуващите зли врази
и скръб сърцето му раздира,
и вика: - Боже помози!...
И копието тежко хваща
и го в латинците запраща,
в сърцето точно на Сулмон.
Той пада като сноп веднага
и сгърчва се, и се изтяга,
едва отронил сетен стон.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Nisus sah deutlich, wie die Feinde
Über Euryalus sich freu'n
Und sein Herz wurde schwer vor Trauer,
So flehte er Zeus an: "Oh, hilf!"
Dann hat er seinen Dolch gezogen,
Und schleuderte aus voller Kraft
Das Eisen gegen die Latiner.
Er traf Sulmo direkt ins Herz.
Der fiel um, ohne aufzustöhnen,
Und hat zum letzten Mai gegähnt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Patrzy się Nizus, na Euryjala,
Że cieszą się już nim wrogowie;
Na serce wielki żal się zwala,
Więc krzyczy: "Pomóż!" Zeusowi.
I kopię stalową co siły
W Latynów prosto już wysyła,
W Sulmona serce rzutem pewnym;
Na ziemię pad! jak snop na niwie,
Nie zdążył jęknąć, lecz się skrzywił,
Ostatni raz tak Sulmo ziewnął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он видел с ивы Эвриала,
Глядел, как тешились враги;
Печаль на части сердце рвала,
Кричит Зевесу: "Помоги!"
Копье стальное направляет,
В латинцев прямо посылает,
Сульмону грудь насквозь пронзил.
Сульмон на месте закружился,
Как сноп на землю повалился
И дух греховный испустил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И Низ увидел Эвриала,
Над коим тешились враги.
Душа его затосковала.
Зевесу крикнув: «Помоги!» —
Копье в латинцев он пускает,
Сульмону сердце пробивает.
Тот сразу валится, что сноп.
Как будто не было Сульмона!
Не охнув, не издавши стона,
Зевнул в последний раз и — хлоп.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Низ видел сверху Эвриала,
Глядел, как тешились враги,
Печаль на сердце камнем пала,
Кричит Зевесу: «Помоги!»
Копье булатное кидает,
В латинцев прямо направляет,
Сульману в сердце саданул.
Снопом на землю повалившись,
Не охнув, жалко искривившись,
В последний раз Сульман зевнул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Низ — глядь и видит: Эвриала
Терзают лютые враги,
Печаль до боли сердце сжала,
Он молит Зевса: «Помоги!»
Копье булатное хватает,
В толпу латинцев посылает,
Сульмону в сердце им попал.
Сульмон на землю повалился,
Не охнул даже, лишь скривился,
То он последний раз зевал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A Nisus vidí Euriala,
je mezi nepřáteli sám;
zlá žalost jeho srdce jala,
k Diovi volá: „Pomoz nám“
Kalené kopí vrhá prudce
a Sulmonovi přímo v srdce,
ten jako snop se zvrátil zpět;
nestačil ochnout, jak se divil,
zlý úšklebek mu tváře zkřivil —
a Sulmon zívl naposled.

    

100 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Вслід за коп'єм стрілу пускає
І просто Тагові в висок;
Душа із тіла вилітає,
На жовтий пада труп пісок.
Волсент утратив воїв пару,
Кленеть невидимую кару
І в ярости, як віл, реве:
«За кров Сульмонову і Тага
Умреш, проклята упиряга,
За ними вслід пошлю тебе».

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 100.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Вслидъ за копьемъ стрилу пускае
И просто Тагови въ высокъ;
Душа изъ тила вылитае,
На жовтый, пада трупъ, писокъ.
Волсентъ утратывъ воивъ пару,
Кленетъ не выдымую кару
И въ яросты, якъ вилъ, реве.
«За кровъ Сульмонову и Тага,
«Умрешъ проклята, упыряга,
«За нымы въ слидъ пошлю тебе.»

Примітки: V, 100.
         Частина V стр. 100.

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Душа вилітає, Іспускає душу, Пішла душа к Платону, Полетіла душа, Порхне душа — хто-небудь помирає, гине (СУМ-20).

Кара — суворе покарання, відплата за що-небудь. Страта (СУМ-20).

Сульмонн — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом.

Таг — латинський герой, воїн із загону Волцента (А.); вбитий Низом.

Упир — те саме, що вампір — за народним повір'ям — перевертень, мрець, що нібито виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Nyz shot an arrow at his bait,
Directly into Toho's head.
His soul flew out - it was his fate -
The body fell upon the beach sand, dead.
Volsent had lost in that mean plot
Two warriors, so brave and hot;
He bellowed like an angry bull:
"I will avenge the murdered men!
You'll die as well, you Saracen!
The cup of my ferocity is overfull!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

За тым кап'ём стралу пускае,
Трапляе Тагу ў скронь здалёк;
Душа Лацінца вылятае,
Труп падае на жвір-пясок.
Валсент, байцоў згубіўшы пару,
Кляне не бачную ім кару,
Што спрат знайшла свой на вярбе:
«За кроў Сульмана, гібель Тага
Табе, нягоднік, будзе плаха,
За імі ўслед пашлю цябе».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Стрела след копието хвърка —
и точно в челото на Таг;
на пясъка трупът му хърка,
душата е в небето чак.
Волцент, изгубил в миг двамина,
незримата ръка проклина
и бесен като бик реве:
— Ти за кръвта им чиста, свята
след тях ще литнеш в небесата,
не ще те никой отърве!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Dann schickte er den Pfeil als nächstes,
Der Tagus an der Schläfe traf, -
Die Seele flog aus seinem Leichnam,
Den nun der gelbe Sand empfing.
Volcens verlor zwei seiner Krieger,
Und brüllte fluchend, wutentbrannt,
Jähzornig, wie ein wilder Ochse:
"Jetzt zahlst du, elender Vampir,
Fürs Blut von Sulmo und von Tagus,
Ich schicke dich den beiden nach."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Za kopią w ślad puszcza strzałę
I w skroń Tagusa tnie wspaniale;
Już ulatuje dusza z ciała,
Na żółty piasek trup się wali.
Utracił Wolcens wojów paru,
Na niewidzialną klnie już karę,
A ze wściekłości jak wół ryczy:
"Za krew Tagusa i Sulmona,
Upiorze zły, przeklęty, skonasz,
Za nimi w ślad cię wyślę" — krzyczy.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Вслед за копьем стрела взмывает
И прямо Тагу бьет в висок;
Душа из Тага вылетает,
Он трупом падает в песок.
Волсент, утратив эту пару,
Клянет неведомую кару
И в ярости, как вол, ревет:
"За кровь Сульмонову, за Тага
Умрешь, проклятый упыряга,
К чертям твоя душа пойдет!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Стрела со свистом полетела
И Тагу врезалась в висок;
Его безжизненное тело
На желтый падает песок.
Волсент, бойцов утратив пару,
Клянет невидимую кару
И в ярости, как вол, ревет:
«За кровь моих Сульмона, Тага
Ответишь головой, бродяга!
Ступай за ними, обормот!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Вслед за копьем стрелу пускает
И Тагу угодил в висок,
Душа из тела вылетает,
Он мертвым падает в песок.
Волсент, вояк утратив пару,
Клянет невидимую кару,
Как вол, от ярости ревя:
«За кровь Сульманову и Тага
Умрешь, проклятый упыряга,
За ними вслед пошлю тебя».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вслед за копьем стрелу пускает
И Тагу угодил в висок,
Душа из тела вылетает,
И труп валится на песок.
Волсент, утратив воев пару,
Клянет невидимую кару
И в ярости, как вол, ревет:
«За кровь Сульмонову и Тага
Умрешь, проклятый упыряга,
За ними твой пришел черед».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hned za kopím pouští šíp z kuše
Tagovi přímo do čela;
neřekl ani švec — a duše
mu z těla vzhůru letěla.
Dva bojovníky Volsent ztratil;
zuřivý vztek mu hlavu zchvátil,
řve jako vůl a celý zbled:
„Krev Sulmona a mého Taga,
prokletý pse, tvůj život žádá,
já za nimi tě pošlu hned.“

    

101 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І замахнувсь на Евріала,
Щоб знять головку палашем;
Тут храбрість Низова пропала,
І серце стало кулішем.
Біжить, летить, кричить щосили:
«Пеккатум робиш, фратер милий,
Невинному морс задаєш:
Я стультус, лятро, розбишака,
Не квіссімус і гайдамака;
Постій! невинную кров ллєш».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И замахнувсь на Эвріала,
Щобъ снять головку палашемъ;
Тутъ храбристь Нызова пропала,
И серце стало кулишемъ.
Бижытъ, летытъ, крычытъ що сылы:
«Пеккатумъ робышъ фратеръ мылый,
«Невынному морсъ задаешъ:
«Я стулътусь, лятро, розбышака,
«Неквиссимусъ и гайдамака;
«Постій! невынную кровь льешь.»

Примітки: V, 101.
       Частина V стр. 101.

Гайдамака [Гайдамака] = разбойник (К.).
Розбишака, шибайголова (СУМ-20). Гайдамака у первісному значенні: лайливе слово, означало «розбишака», «волоцюга». На українських землях, які входили до складу Польщі, у ХVІІІ ст. так звали учасників народно—визвольної боротьби проти шляхти, в тому числі учасників найбільшого гайдамацького повстання Коліївщини у 1768 р. під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти. Назва так і лишилася за ними, стала загальновживаною. Одночасно йшло переосмислення цього поняття, вживання його в позитивному значенні. Вирішальну роль у цьому відіграли твори Тараса Шевченка: «За святую правду-волю Розбійник не стане» («Холодний Яр») (С.).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Куліш — густа юшка (перев. з пшона) (СУМ-20). «Змити крупу або пшоно в горшку, залити водою і зварити з олією, коров'ячим маслом або свинячим салом» (М.).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Стультус — дурень (С.).

Пеккатум робиш, фратер милий і далі.
Уже знайома нам бурсацька макаронічна мова (див. коментар: ІV, 46-47). Переклавши латинські слова, слід читати:

Гріх робиш, брате милий,
Невинному смерть задаєш:
Я дурень, розбійник, розбишака,
Найбільший негідник! гайдамака;
Постій! невинную кров ллєш.

На що ж розраховував Низ, звертаючись до Волсента на бурсацькому арго? Щоб збити з пантелику, виграти час, затримати піднесений над головою друга палаш. А ще мав надію, що Волсент хоч на якийсь момент прийме його за людину з свого табору, адже зрозуміле тільки бурсакам арго служило свого роду паролем (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He swung his saber
To cut off young Evrial's head.
The pluck of Nyz began to waver,
His bravery was dead.
He ran and yelled like crazy, full of fear:
"You sin, my brother dear!
Don't kill this innocent!
It's me who's bad, a robber,
A highwayman who used to clobber
Your men. He doesn't deserve the punishment!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сказаўшы так, на Эўрыала
Ён замахнуўся палашом;
Тут храбрасць Нізава прапала,
І сэрца стала куляшом.
Бяжыць, крычыць што мае сілы:
«Пеккатум робіш, фатэр мілы,
Нявіннаму ты морс нясеш:
Я стальтус лятро, забіяка,
Неквіссімус, а не ваяка;
Чакай! Бязвіннага заб'еш!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И мигом сабята си грабна,
та да заколи Евриал;
тук храбростта на Низ отслабна,
сърцето стана буца кал.
Търчи и вика с всички сили:
— Пекатум правиш, фратер мили,
това пред теб не е злодей,
аз стултус, лятро съм, побойник,
неквистимус и пръв разбойник;
невинна кръв е туй. Недей!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er schwang sein Schwert gegen Euryalus
Und hätt' den Kopf ihm abgehackt;
Fort war die Tapferkeit des Nisus
Und sein Herz wurde butterweich.
Er rennt und schreit aus Leibeskräften:
"Peccatum tust du, frater mein,
Wenn mors ein Schuldloser erleidet,
Ich bin es, latro und Bandit,
Nequissimus, stultus und Räuber.
Halt ein! Sonst fließt unschuldig Blut."

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Na Euryjala się zamachnął,
Ażeby główkę zdjąć pałaszem;
Tu Nizus z trwogi aż się żachnął,
A serce stało się jak kasza.
Wnet biegnie, krzyczy też co siły:
"Peccatum robisz, frater miły,
Przeniewinnemu mors się dzieje:
Jam stultus, latro, zbójca takoż,
Nequissimus i hajdamaka;
Zaczekaj! Krew niewinną lejesz".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Он бросился на Эвриала,
Чтобы ударить палашом;
Тут храбрость Низова пропала,
И сердце стало кулешом.
Несется, воет что есть силы:
"Творишь пеккатум, фратер милый,
Морс неповинному несешь.
Я стультус, лятро и негодник,
Неквиссимус и греховодник,
Стой! Кровь невинную ты льешь!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Без лишних слов на Эвриала
Он замахнулся палашом.
Вся храбрость Низова пропала,
И сердце стало кулешом.
К Волсенту мчится что есть силы:
«Творишь пеккатум, фратер милый,
Ты морс невинному несешь:
Я — стулвтус, лятро, нечестивец,
Злодей, неквиссимус, убивец!
Постой! Ты кровь напрасно льешь!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А как взмахнул на Эвриала,
Чтоб снять головку, палашом,
Тут храбрость Низова пропала,
И сердце стало кулешом.
Бежал, орал что было силы.
«Творишь пеккатум, фратер милый,
Морс неповинному несешь.
Я стультус, лятро, забияка,
Неквиссимус и гайдамака.
Стой! Кровь невинную прольешь».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Волсент во гневе Эвриала
Готов сразить, взмахнул мечом,
Тут жалость Низа вдруг объяла,
Ему жизнь стала нипочем,
Бежит, вопит он что есть силы:
«Творишь пеккатум, фратер милый,
Напрасно морсу предаешь,
Я стультус, лятро, забияка,
Неквиссимус и гайдамака;
Постой! Невинную кровь льешь».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

I rozmách se na Euriala,
chce mu stít hlavu šavlí svou;
v Nisovi dušička je malá,
srdce se stalo bábovkou.
Běží a křičí: „Tisíc láter!
PECCATUM činíš, milý FRATER,
MORS nevinnému dělat chceš.
Já STULTUS, LATRO, zbojník PRIMUS,
i hajdamák a NEQUISSIMUS;
stůj, nevinnou krev proliješ.“

    

102 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но замахнувшись, не вдержався,
Волсент головку одчесав;
Головка, мов кавун качався,
Язик невнятно белькотав.
Уста коральні посиніли,
Рум'яні щоки поблідніли,
І білий цвіт в лиці пожовк;
Закрилися і ясні очі,
Покрились тьмою вічной ночі,
Навіки милий глас умовк.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но замахнувшысь, не вдержався,
Волсентъ головку одчесавъ;
Головка, мовъ кавунъ качався,
Языкъ не внятно белькотавъ.
Уста коральни посынилы,
Румьянни щокы поблиднилы
И билый цвитъ въ лыци пожовкъ;
Закрылыся и ясни очи,
Покрылысь тьмою вичной ночи,
На викы мылый гласъ умовкъ.

Примітки: V, 102.
         Частина V стр. 102.

Белькотати — нерозбірливо, без ладу щось говорити (СУМ-20).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Одчесати голову — відрубати, відрізати голову (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But having swung to chop,
Volsent cut off the head.
it rolled and would not stop
To stammer things he pled.
The red lips turned all blue,
The cheeks became discoloured, too,
The rosy face that was so cute,
The eyes that used to be so bright
Were wrapped now by the darkest night,
The pleasant voice was mute.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Палаш узняўшы, не ўтрымаўся
Валсент і галаву адсек,
Нібы кавун, і заплятаўся
Язык — няўмекаю з няўмек.
Каралы-вусны пасінелі,
А шчокі-ружы пабляднелі,
Бялюткі твар, як ліст, пажоўк;
Заплюшчыліся зоркі-вочы,
Ахутаныя цемрай ночы,
Навекі любы голас змоўк.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но махна с меч Волцент, обрули
главицата на Евриал:
тя като тиква се търкули,
езикът бе надебелял
и устните и посиняха,
и бузите и пребледняха,
останаха без руменец;
очите склопиха клепачи
и вечна нощ се в тях провлачи;
замлъкна милия гласец.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch konnte Volcens sich nicht halten, -
Der Kopf war ab mit einem Hieb
Und rollte, wie eine Melone,
Die Zunge plappernd, hing heraus,
Der rote Mund blau angelaufen,
Das Purpur von den Wangen wich
Und gelblich-fahl wurde sein Antlitz;
Die hellen Augen fielen zu,
Von Mattigkeit bedeckt für immer,
Verloren war der Stimme Klang.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz nie Wolcensa nie wstrzymało,
Z rozmachu odciął główkę właśnie:
Jak kawon ta się kołysała,
Bełkotał język niewyraźnie.
Zsiniały usta koralowe,
Policzki zbladły też różowe,
Biel twarzy w żółtość się zmieniła;
Zamknęły się i jasne oczy,
Skryła je ciemność wiecznej nocy,
Na wieki zamilkł głos przemiły.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но замахнувшись, не сдержался
Волсент, и Эвриал пропал.
Кочан с казацких плеч сорвался,
Язык невнятно бормотал.
И щек румяна побелели,
И уст кораллы посинели,
И сморщен белой кожи шелк;
Закрылись огневые очи,
Покрылись тьмою вечной ночи,
Навеки голос милый смолк.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рука Волсента не сдержалась:
Головку с плеч срубил он вмиг,
И кавуном она каталась,
Невнятно лепетал язык.
Кораллы губ уже синели,
И щеки алые бледнели,
Густых кудрей свалялся шелк,
Померкли молодые очи,
Покрывшись мглою вечной ночи,
И голос навсегда умолк.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Рука, взметнувшись, не сдержалась —
Волсент головку отхватил.
Головка, как арбуз, каталась,
Язык невнятное бубнил
И уст кораллы посинели,
И щеки алые бледнели,
И свежий цвет лица поблек,
И ясные потухли очи,
Покрылись тьмою вечной ночи,
Навеки голос милый смолк.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но не помог Низ, — горе сталось,
Друг обезглавленный упал,
В пыли головушка валялась,
Язык невнятно лепетал,
Уста-кораллы посинели,
Лица румянцы побледнели,
И жизни в нем огонь угас,
И ясные закрылись очи,
Покрылись тьмою вечной ночи,
Умолк навеки милый глас.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Volsent, smyslů zbaven zcela,
hlavičku mečem krutě sťal;
jak meloun se tu kutálela
a jazyk cosi blekotal.
Rty korálové promodraly,
ruměné tváře zesinaly,
mladistvý plamen v líčku zhas;
zamkly se pevně jasné oči,
tma pokryla je věčnou nocí
a navždy umlk milý hlas.

    

103 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Уздрівши Низ труп Евріала,
Од ярости осатанів;
Всіх злостей випустивши жала,
К Волсенту просто полетів.
Як блискавка проходить тучу,
Він так пробіг врагів між кучу
І до Волсента докосивсь:
Схватив його за чуб рукою,
Меч в серце засадив другою,
Волсент і духу тут пустивсь.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 103.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Уздрившы Нызъ трупъ Эвріала,
Одъ яросты осатанивъ;
Всихъ злостей выпустывшы жала,
Къ Волсенту просто полетивъ.
Якъ блыскавка проходытъ тучу,
Винъ такъ пробигъ врагивь мижъ кучу
И до Волсента докосывсь:
Схватывь його за чубъ рукою,
Мечъ въ серце засадывь другою,
Волсентъ и духу тутъ пустывсь.

Примітки: V, 103.
         Частина V стр. 103.

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Докоситися — косячи, досягати якого-небудь місця, певної межі. Образно (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Жало — про щось дошкульне, уїдливе, різке (СУМ-20).

Засадити — з силою, різким рухом устромляти якийсь предмет у що-небудь  (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Пуститися духу; Остатись без духу — умерти (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Чуб — волосся на голові у людини (перев. у чоловіка) // Довге пасмо волосся на голеній голові, що звисає над лобом; оселедець (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Nyz beheld his murdered friend,
It threw him into desperation.
His rage at Volsent had no end,
He raced to him without a hesitation.
Like lightning in the clouds,
He sprinted through the crowds,
Approached him and without a "Nu?",
Grabbed his big head tuft with his hand
And with the other, like a firebrand,
Had thrust the sword into his heart right through.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Убачыў гібель Эўрыала
Ніз і зусім шалёны стаў;
І, злосці выпусціўшы джала,
Ён на Валсента нападаў.
Як прабіваюць бліскавіцы
Хмар чараду ў час навальніцы,
Так ён прабіў варожы круг:
За чуб Валсента ўзяў рукою,
У сэрца меч убіў другою,
Валсент і выпусціў свой дух.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Низ, видял трупа на брата,
от ярост ще се поболи;
злостта му пусна си жилата,
той към Волцент се устрели.
Както блескавица тъмата —
тъй Низ разцепи в миг тълпата
и се докопа до Волцент,
перчема му с ръка той хвана
и с меч промуши му гръкляна —
уби го в същия момент.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Die Wut hat Nisus überwältigt,
Als er den toten Freund erblickt;
So stürzte er erbost zu Volcens
Und ließ all seine Stacheln los.
Schnell, wie der Blitz am dunklen Himmel,
Rast an Soldaten er vorbei,
Um bis zu Volcens vorzudringen;
Er faßte ihn an seinem Schopf
Und stieß ihm in die Brust den Pallasch.
Volcens tat seinen letzten Hauch.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A trupa druha widząc Nizus
Przystaje, lecz się z złości trzęsąc,
Z wściekłością wrogów lży, poniża
I leci prosto na Wolcensa.
Jak błyskawica mknie po niebie,
Tak Nizus pośród wrogów przebiegł,
Wolcensa dopadł, rozwścieczony:
Cap ręką go za grzywę długą,
Miecz w serce zaraz wsadził drugą
I Wolcens ducha tu wyzionął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Низ, труп увидя Эвриала,
От ярости осатанел;
Пошел чесать как ни попало,
К Волсенту не бежал — летел.
Как молния пронзает тучу,
Так, раскидав латинцев кучу,
Низ на Волсента наскочил:
Схватил за чуб одной рукою,
Меч в сердце засадил другою
И душу с телом разлучид.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

При виде трупа Эвриала
Рассвирепел его земляк,
И, выпуская злости жало,
К Волсенту ринулся смельчак.
Как молния летит сквозь тучу,
Промчался сквозь латинцев кучу,
Врага настиг в один момент,
Схватил его за чуб рукою
И в сердце меч всадил другою —
Дыханье испустил Волсент.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Низ, труп увидя Эвриала,
От ярости остервенел;
Во гневе все в нем клокотало,
К Волсенту скоком полетел.
Как молния пронзает тучу,
Он пробежал чрез вражью кучу
И на Волсента наскочил,
Схватил за чуб его рукою,
Меч в сердце засадил другою,
Волсент и дух тут испустил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Низ, труп увидя Эвриала,
От ярости осатанел,
Всех злостей выпустивши жала,
Он на Волсента налетел.
Как молния пронзает тучу,
Так Низ прорезал вражью кучу
И вмиг Волсента угостил:
Схватив его за чуб рукою,
Он в сердце меч вонзил другою,
Волсент и душу испустил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když spatřil Nisus Euriala,
zlostí se třás a vztekem vyl;
zlá zuřivost mu v mozku vzplála
a k Volsentovi přiskočil.
Jak proletí blesk kupou mraků,
tak proběh klubkem darebáků,
aby smrt svého druha mstil;
Volsenta popad za čupřinu
a srdce tomu čubky synu
svým mečem naskrz prorazil.

    

104 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як іскра, порох запаливши,
Сама з ним вкупі пропада;
Так Низ, Волсентія убивши,
І сам лишився живота;
Бо всі на його і напали,
На смерть звертіли і зім'яли
І голову зняли з плечей.
Так кончили жизнь козарлюги,
Зробивши славниї услуги
На вічность пам'яти своєй.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ искра порохъ запалывшы,
Сама зъ нымъ вкупи пропада;
Такъ Нызъ Волсентія убывшы
И самъ лышывся жывота;
Бо вси на його и напалы,
На смерть звертилы и зимьялы
И голову знялы съ плечей.
Такъ кончылы жызнь козарлюгы,
Зробывшы славныи услугы,
На вичность памьяты своей.

Примітки: V, 104.
         Частина V стр. 104.

Вкупі — спільно, у поєднанні з ким-, чим-небудь: разом (СУМ-11).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

До купи (вкупу) — в одне місце, усіх разом (СУМ-20).

Живіт — життя (СУМ-20).

Козарлюга — великий, міцний, дужий козак (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Порох — вибухова речовина, яку застосовують для стрільби з вогнепальної зброї та для виготовлення снарядів і патронів (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Exactly like a tiny spark,
Which instantly ignites
The powder and leaves there no mark,
So Nyz had ended all his fights.
Assaulted by the mob, so quick to lynch,
He died without a flinch.
He was beheaded. That last act
And death of that renowned kozak,
Who was courageous, full of pluck,
Crowned his courageous life, in fact.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Як іскры, порах падпаліўшы,
І самі гінуць разам з ім,
Так Ніз, Валенція забіўшы,
І сам загінуў назусім;
Бо ўсе на Ніза нападалі,
Скруцілі рукі і ўздымалі
Смяротны меч над галавой.
Загінулі вось гэтак другі,
Зрабіўшы слаўныя паслугі
На вечнасць памяці сваёй.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И както искрата загива,
барута само щом взриви —
тъй Низ умря със смърт красива,
щом сам Волцент обезглави.
Отвсякъде го налетяха,
премазаха го и го смляха,
заклаха го с един замах.
Така завърши тая драма;
услуга на Еней — голяма! —
и вечна памет им на тях!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ein Funke, der das Pulver zündet,
Verbrennt unweigerlich mit ihm,
So Nisus, der Volcens getötet,
Hat jetzt sein Leben auch verwirkt;
Man ist über ihn hergefallen,
Hat ihn zerschmettert und zerdrückt,
Und seinen Kopf ihm abgeschlagen.
So schloß sein Leben der Kosak,
Der einen großen Dienst erwiesen
Und seinen Ruhm verewigt hat.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jak iskra, proch wraz zapalając,
I sama razem z nim przepada;
Tak Nizus wroga zabijając,
Sam życie wkrótce też postradał;
Bo wszyscy tutaj go opletli,
Na śmierć skręcili i przygnietli,
I szybko zdjęli z ramion głowę.
Tak skończył życie Kozaczysko,
Lecz za zasługi sławne zyskał
On wieczną pamięć wyjątkowo.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Как искра, порох поджигая,
Дотла сгорает вместе с ним,
Так Низ, Волсентия кончая,
Не смог остаться сам живым.
Латинцы мигом Низа смяли,
Едва в клочки не разорвали
И сняли голову долой.
Так с жизнью распростились други,
Немаловажные заслуги
Оставя в мире за собой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как искра с порохом зажженным
Должна исчезнуть заодно,
Так Низу с ворогом сраженным
Погибнуть было суждено.
Осатаневшие латины
Не пощадили казачины
И голову ему снесли.
Так Низ и Эвриал дружили,
Так жизнь отважно положили
Посмертно славу обрели.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как искра, порох поджигая,
Сама с ним гаснет навсегда,
Так Низ, Волсента убивая,
И сам лишился живота.
Со всех сторон враги обстали,
Скрутили бедного и смяли,
И голову снесли с плечей.
Так с жизнью распростились други,
Свершив достойные услуги
Для вечной памяти своей.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как искра, порох поджигая,
Сама с ним гибнет без следа,
Так Низ, Волсента убивая,
И сам лишился живота;
Когда враги гурьбой напали,
До смерти били и топтали,
И обезглавили со зла.
Так жизни отдали два друга,
Но их геройская услуга
Их от забвения спасла.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak jiskra, když prach zapálila,
s ním do zkázy se zamotá,
tak Nisus, zabiv Volsentia,
sám sebe zbavil života;
všichni se na něj namačkali
a jako cedník provrtali
a zkrátili jej o hlavu.
Tak skončili ti dva své žití
a světlo věčné ať jim svítí
pro jejich čest a oslavu.

    

105 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Латинці зараз ізробили
Абияк мари із дрючків;
На них Волсента положили
І понесли до земляків.
А буйні голови поклали
В мішок і теж з собой помчали,
Мов пару гарних дубівок.
Но в лагері найшли різниці,
Лежали битих м'яс копиці,
Печінок, легкого, кишок.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Латынци заразъ изробылы
Абы-якъ мары изъ дрючкивъ;
На ныхъ Волсента положылы
И понеслы до землякивъ.
А буйни головы поклалы
Въ мишокъ, и тежъ зъ собой помчалы,
Мовъ пару гарныхъ Дубивокъ.
Но въ лагери найшлы ризныци,
Лежалы бытыхъ мьясъ копыци,
Пичинокъ, легкого, кышокъ.

Примітки: V, 105.
         Частина V стр. 105.

Абияк — як-небудь, сяк-так, як прийдеться (СУМ-20).

Бите м'ясо — трупи вбитих воїнів (Т.Б.).

Волсент — багач, правитель міста Амікл в Лаціумі (А.); проводир кінноти латинян (С.).

Гарний — у значенні добрий — протилежне поганий (СУМ-11).

Дрюк, дрючина, дрючок — велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Дубівка — сорт дині, що дає плоди з твердою шкірою та соковитим цукристим м’якушем (СУМ-11).

Копиця — велика кількість, купа чого-небудь(СУМ-20).

Латинці, латиняни, латинське плем'я — жителі Лаціуму.

Ма́ри — ноші для перенесення труни з покійником з церкви до цвинтаря. Ноші з ніжками, щоб можна було ставити їх на землю під час поховальної процесії (Ш.).

Різниця — приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Latins made from sticks a litter
To take the body of Volsent
Home to his family, a bitter
And unexpected, sad event.
The heads of those two daring felons,
They put into a sack, like melons
And took them to the citadel.
Inside the camp, turned abattoir, they found
Of corpses big mound after mound,
And heaps of livers, lungs and guts, as well.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Лацінцы зараз жа звязалі
Насілкі простыя з дручкоў;
На іх яны Валсента клалі
І неслі ў стан да землякоў.
З сабой сваю здабычу бралі —
У мех, як пару дынь, паклалі
Галовы нашых дружбакоў.
Ды ў стане ў гэтую хвіліну
Знайшлі Лацінцы мешаніну
Крыві, кішок, вантроб, галоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Латинците измайсториха
носилка — тъй надве, натри,
Волцент на нея натъкмиха
и тръгнаха си чак в зори.
А буйните глави подбраха
в дълбок чувал — като да бяха
две дини хубави това.
Но в стана — гледат — не дружини,
месо накълцано, купчини
търбуси, дробове, черва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Aus Ästen haben die Latiner
Die Trage für Volcens gebaut,
Din sorgfältig darauf gebettet
Und zu den Landsleuten gebracht.
Auch schmissen sie die beiden Köpfe,
Wie Kürbisse, in einen Sack,
Und eilten fort mit ihrer Beute.
Das Lager war zu ihrem Schreck
Gefüllt mit toten Fleischesmassen,
Mit Leber, Lungen und Gedärm.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Latyni szybko tu sklecili
Byle jak z drążków, kołków mary;
Wolcensa na nie położyli,
Ponieśli do rodaków zaraz.
A biedne głowy powkładali
Do worka, z nimi wraz pognali
Jak z parą dyniek ładnych, grubych.
W obozie rzeźnię wprost znaleźli,
Na kopki bitych mięs tam wleźli,
Podrobów, kiszek i wątróbek.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Латинцы ж кольев нарубили,
Связали крепко по концам,
На них Волсента положили
И понесли к своим полкам.
Да заодно с собой забрали
И головы, что сами сняли,
Сложив, как пару дынь, в мешок.
В рутульском лагере латинцы
Нашли троянские гостинцы
Из туш, печенок и кишок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Из крепких сучьев и брезента
Носилки смастерив, Латынь
Поволокла на них Волсента,
Которому пришел аминь.
А две казацкие головки
С собой помчали, как дубовки,
Швырнув их попросту в мешок.
Но в лагере об эту пору
Застали, как на бойне, гору
Печенок, легкого, кишок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Латинцы сразу смастерили
Кой-как носилки из жердей,
На них Волсента положили
И понесли к своим скорей;
И головы, что взяли с бою,
Как пару добрых дынь, с собою
Забрали, уложив в мешок.
Но в стане бойню увидали,
Там кучи битых тел лежали,
Печенок, легких и кишок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Латинцы наспех сколотили
Носилки из сырых жердей,
На них Волсента положили
И в лагерь понесли скорей.
А головы дружков подняли
И тоже их с собой забрали,
Как пару дынь, швырнув в мешок.
Но лагерь бойни был не лучше,
Лежали в нем большие кучи
Печенок, легких и кишок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Latini ihned vyrobili
jakési máry proutěné,
Volsenta na ně položili
a do lágru šli zkroušeně.
A s sebou vzali bujné hlavy,
do pytle obě nasoukali
jako dva velké knedlíky.
Však v lágru bylo jak u rasa,
ležely tady kupy masa,
sleziny, játra, brzlíky.

    

106 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Як тілько що восток зардівся,
Світилка Фебова взійшла;
То Турн тогді уже наївся,
Оп'ять о битві помишляв.
Велів тривогу бить в клепало,
Щоб військо к бою виступало,
Оддать троянцям з баришком
За зроблену вночі потіху;
Для більшого ж з троянців сміху
Велів взять голови з мішком.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Якъ тилько-що востокъ зардився,
Свитылка Фебова взійшла;
То Турнъ тогди уже найився,
Опьять о бытви помышлявъ.
Веливъ тревогу быть въ клепало,
Щобъ військо къ бою выступало,
Отдать Трояньцямъ зъ барышкомъ
За зроблену въ ночи потиху;
Для бильшого жъ съ Трояньцивъ смиху,
Веливъ взять головы зъ мишкомъ.

Примітки: V, 106.
         Частина V стр. 106.

Бариш — прибуток від торгівлі або перепродажу // Взагалі всяка вигода, прибуток (СУМ-11). Віддати (оддать) з баришком —  відплатити за скоєне; помститися (Т.Б.).

Військо [Військо] = войско (К.).
Збройні сили держави або повстанського руху; армія (СУМ-20).

Клепало — те саме, що било — підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби; // Палиця, шматок металу і т. ін., якими б'ють, подаючи сигнал (СУМ-20).

Світилка Фебова — сонце.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Феб — один з найважливіших богів греко-римської релігії (у римлян — Аполлон); бог сонця, мистецтв (А.). бог-провидець, син Зевса, брат—близнюк богині Артеміди. Культ Аполлона — один з найдавніших і найпоширеніших у Греції та Римі. Покровитель мистецтва і муз, бог лікування. Жерці храмів Аполлона були віщунами—провидцями. В ролі такого жерця виступає Сівілла (див.), «ясного Феба попадя» (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Exactly at the peep of day,
When from behind a hill
Feb's light made all the world look gay,
And Turn had had his fill,
He ordered that they sound a rattle
To call the army to the battle,
To pay the Trojans for the dreads
They'd done the prior night,
And to increase their own delight,
They should have with them those two heads.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пахмурны Турн, калі на ўсходзе
Свяцільня Фебава ўзышла,
Паснедаў, думка аб паходзе
Адзіная ў яго была.
Загадваў падымаць трывогу,
Каб войска рушыла ў дарогу,
Каб доўг вярнуць свой з барышом
За зробленую ўноч пацеху;
Для большага ж з Траянцаў смеху
Галовы захапіў з мяшком.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Щом само в утрината ранна
дойде с лампадата си Феб,
похапна Турн и се захвана
да се гласи за бой свиреп.
Клепало нареди да бият,
войските знаме да развият,
та битката да поднови;
а зарад снощи, за утеха,
за смях на враговете взеха
чувала с буйните глави.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Im Osten fing es an zu dämmern,
Phoebus entzündete sein Licht,
Da hat schon Turnus nach dem Frühstück
An seinen Krieg erneut gedacht.
Er ließ sein Heer zusammentrommeln,
Damit es für den Sturm bereit,
Um den Trojanern heimzuzahlen
Für ihren Spaß der letzten Nacht;
Um die Trojaner zu verspotten,
Nahmen sie gleich die Köpfe mit.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Gdy tylko co się wschód rozjaśnił
I wzeszła lampa Febusowa,
To Turnus już się najadł właśnie
I myślał o tej bitwie znowu.
Na alarm kazał w gongi walić,
By woje na bój wyruszali,
Trojanom oddać z naddatkami
Za uczynioną w noc uciechę;
A dla większego z Trojan śmiechu
Rozkazał worek wziąć z głowami.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Едва восток зарей зарделся
И плошка Фебова взошла,
Как Турн уж досыта наелся,
Взялся за ратные дела,
Велел тревогу бить в клепало,
Чтоб в поле войско выступало
Троянцам отплатить с лихвой
За их ночное нападенье;
Для пущего же устрашенья
Взял головы троян с собой.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как только небосклон зарделся,
Светильник Феба запылал,
Пан Турн покушал, огляделся
И снова биться пожелал.
Ударить приказал в клепало,
Чтоб войско сразу выступало,
И прихватить велел с собой
Казачьи головы для смеху,
Чтоб за недавнюю потеху
Троянцам отплатить с лихвой.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Как только вновь восток зарделся,
Светильник Феба засиял,
Пан Турн напился и наелся
И вновь о битве помышлял;
Велел тревогу бить в клепало,
Чтоб войско к бою выступало
Троянцам отплатить с лихвой
За полуночную потеху;
А чтоб троян срамить, для смеху
Велел взять головы с собой.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Едва восток зарей зарделся,
Светильник Фебов засиял,
Уже Турн выпил и наелся,
И вновь о битве помышлял.
Велел он бить тревогу в било,
Чтоб войско с боем выходило
Троянцам уплатить должок
За учиненную потеху
Ночную, и велел для смеху
Он с головами взять мешок.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když východ zbarvil úsvit ranní
a vzešla hvězda Foibova,
Turn byl už dávno po snídani
a chtěl už zase bojovat.
Na poplach do poklic se bilo,
aby se vojsko připravilo
s procenty Trojským zaplatit
za jejich milé noční žerty;
a aby dopálil ty čerty,
nařídil hlavy s sebou vzít.

    

107 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Свого ж держася уговору,
Троянці в кріпости сидять,
Забилися, мов миші в нору,
Лукаву кішку як уздрять.
Но дать отпор були готові
І до остатнєй каплі крові
Свою свободу боронить
І нову Трою защищати,
Рутульцям перегону дати
І Турна лютость осрамить.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Свогожъ держася уговору
Трояньци въ крипосты сыдятъ,
Забылыся мовъ мыши въ нору,
Лукаву кишку якъ уздрятъ.
Но дать одпоръ булы готови
И, до остатней капли крови,
Свою свободу бороныть
И нову Трою защыщаты,
Рутульцямъ перегону даты
И Турна лютость осрамыть.

Примітки: V, 107.
         Частина V стр. 107.

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Держатися — дотримуватися чого-небудь, діяти згідно з чим-небудь (СУМ-11).

Защищатизахищати — обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій (СУМ-11).

Лукавий — який має злі, ворожі наміри; підступний (СУМ-20).

Перегону дати — карати, бити і т. ін. кого-небудь, змушуючи відчути свою силу, владу і т. ін. (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Троя (Іліон) — стародавнє місто в Малій Азії, яке знаходилось в районі Дарданелльської протоки. За античною міфологією, засновником Трої вважався правнук Зевса Іл. Звідси інша назва міста — Іліон. Похід греків на Трою, в результаті чого вона була знищена, відбувся в XII ст. до н. е. За легендою, троянці після зруйнування Трої оселилися в Італії і поклали початок Римській державі (Д.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans, as they all agreed,
Stayed in their fortress pat.
Just like those mice in need,
Whene'er they spy a cat.
But they were ready
To stop the hostile eddy
To fight for their concern,
Defending with great joy
Their new beloved Troy,
To bring great shame on Turn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы, помнячы ўгаворы,
Заселі ў крэпасці сваёй,
Зашыліся, як мышы ў норы,
Ката пачуўшы над сабой.
Ды даць адпор былі гатовы
Яны і ў момант той суровы
Адважна волю бараніць,
За новую змагацца Трою,
Не даць Ратульцам выйграць бою
І Турна асарамаціць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но свити в своята черупка,
троянците не мърдат пак;
стоят си като мишки в дупка,
съгледали лукав котак.
Но за отпор готови бяха,
да пазят родната си стряха,
дордето кръв тече у тях,
да бранят свойта нова Троя,
рутулите да смачкат в боя
и пак да стане Турн за смях.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und die Trojaner, wie vereinbart,
Hielten sich in der Festung auf,
Hatten, wie Mäuse vor der Katze,
Sich in den Löchern gut versteckt.
Doch zur Verteidigung der Freiheit
Und eines neuen Troja Schutz ,
Waren sie stets bereit zu opfern
Auch ihren letzten Tropfen Blut;
Sie wollten es Rutulern zeigen
Und bändigen des Turnus Wut.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z umową zgodnie o tej porze
Trojanie siedzą w twierdzy nadal,
Zaszyli się jak myszy w norze,
Ujrzawszy, jak się kot podkrada.
Lecz są gotowi odpór dawać
Do kropli krwi ostatniej nawet,
Wolności swej i Troi nowej
Zawzięcie, śmiało tutaj bronić,
Rutulów dobrze stąd pogonić,
Turnusa złość skompromitować.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Меж тем троянцы в эту пору
Сидели в крепости своей:
Так прячутся мышата в нору,
Чтоб избежать кота когтей.
Но дать отпор готовы были
И до последнего решили
Свою свободу защитить,
За Трою новую сражаться,
Ни в чем рутульцам не поддаться
И Турна навек осрамить.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в крепости, по уговору,
Молчком сидел троянский род;
Запрятались, как мыши в нору,
Когда вблизи мяучит кот.
При этом были все готовы
Погибнуть ради Трои новой
И чашу смертную испить,
Чтоб отстоять свою свободу,
Не покориться сумасброду,
Затрещину ему влепить.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Держась исправно уговору,
Троянцы в крепости сидят,
Забились, словно мыши в нору,
Когда кота где углядят.
Но были дать отпор готовы
И до последней капли крови
Свою свободу защитить,
За Трою новую сражаться,
С лихвой с рутульцами сквитаться
И Турна лютость осрамить.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Не изменяя уговору,
Троянцы в крепости сидят.
Забилися, как мыши в нору,
Что кошку хитрую узрят.
Но дать отпор они готовы
И до последней капли крови
Свою свободу защищать,
В бою с врагами стать горою
И новую не выдать Трою,
Позором Турна запятнать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Trojané ukrytí a tiší
seděli pěkně za svou zdí;
zalezli do děr jako myši,
když lstivou kočku uvidí.
Přitom však byli odhodláni
svou svobodu před škůdci bránit
a do krve se s každým bít,
jak nová Troja od nich žádá
Rutulům navalchovat záda
a Turna řádně zostudit.

    

108 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

На перву рутулян попитку
Троянці так дали в одвіт,
Що Турн собі розчухав литку,
Од стиду скорчило живіт.
Звелів з досади, гніву, злости,
На глум підняти мертві кости,
На щогли голови наткнуть
Нещасних Низа з Евріалом
Перед самим троянським валом,
Щоб сим врагів своїх кольнуть.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 108.

Highslide JS
О. Данченко. Частина V, строфа 108-110.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

На перву Рутулянъ попытку
Трояньци такъ далы въ отвить,
Що Турнъ соби росчухавъ лытку,
Одъ стыду скорчыло жывитъ.
Звеливъ зъ досады, гниву, злосты,
На глумъ пидняты мертви косты,
На щоглы головы наткнуть
Несчастныхъ Ныза съ Эвріаломъ,
Передъ самымъ Трояньскымъ валомъ,
Щобъ сымъ врагивъ своихъ кольнуть.

Примітки: V, 108.
         Частина V стр. 108.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Глум — дія за значеням глумитися — зло висміювати, ображати, знущатися (СУМ-20).

Гнів — почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування (СУМ-20).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Живіт — частина тіла людини і тварини, в якій містяться шлунок, кишечник, печінка і т. ін. (СУМ-20).

Литка — округлий м'яз на задній частині гомілки людини (СУМ-20).

Низ — воїн Енея. Про його дружбу з Евріалом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (А.).

Одвіт відвіт — відповідь.  В одвід — реагуючи на що-небудь (СУМ-20).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Щогла — тут у значенні жердина, тичка, кілок — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The very first Rutulian attack
The Trojans easily beat off and that reply
Made Turn sick to his gut and back,
And he, like crazy, scratched his thigh.
He ordered, spitting rage and groans,
To find the dead men's bones,
To mount the severed heads on stakes
Before the Trojan mound,
To humiliate and to astound
The foes, to cause them bitter aches.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

На першую Ратульцаў спробу
Траянцы адказалі так,
Што Турну сорам еў вантробу,
Аж стаў чырвоным, небарак.
Загадваў з прыкрасці і злосці
На глум аддаць памёршых косці,
На пікі вострыя ўздымаць
Галовы Ніза з Эўрыалам
І выставіць іх перад валам,
І гэтым ворагаў пужаць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На първия рутулски опит
така отвърнаха оттам,
че се видя на Турн галопът,
корема му се сви от срам.
И той от злоба, гняв, дасада
на две върлини заповяда
да вдигнат мъртвите глави —
на Низ и Евриал главите —
току пред вала на вразите,
та да ги жегне, разгневи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Den ersten Angriff der Rutuler
Schlugen sie ab mit solcher Macht,
Daß Turnus, dem ein Bein zerschmettert,
Voll Schmach zum Rückzug blasen ließ.
Bitter enttäuscht und höchst verärgert,
Gab er den Kriegern den Befehl,
Kopfe der glücklosen Trojaner
Gleich aufzuspießen auf dem Pfahl,
Und vor die Mauer hinzustellen,
Um zu verhöhnen seinen Feind.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I na rutulską pierwszą próbę
Trojanie tak odpowiedzieli,
Że Turnus rozdarł łydkę grubą,
Skurczyło brzuch mu, z wstydu zbielał.
Rozkazał z gniewu i wściekłości
Wyszydzić, zelżyć martwe koście,
Na maszty głowy pozatykać
Nizusa oraz Euryjala
Przy samym już trojańskim wale,
By ukłuć tym swych przeciwników.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

При первом же наскоке Турна
Так шуганули от ворот,
Что Турну ажно стало дурно
И разом подвело живот.
Тогда со злобы и досады
Он приказал вблизи ограды
Пред валом высоко взметнуть
Две головы ночных героев,
На жерди острые пристроив,
Чтобы троянцев припугнуть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутулы налетели бурно.
Троянцы сдачи дали так,
Что брюхо скорчило у Турна
И расчесал икру вожак.
Велит он, вне себя от злости,
На глум поднять убитых кости,
Чтоб лютых недругов кольнуть:
На жерди перед самым валом
Несчастных Низа с Эвриалом
Головки буйные наткнуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

За первый натиск вражье племя
Троянцы так тряхнули зло,
Что Турн надрал до крови темя,
С досады в сердце заскребло.
Велел от сраму, гнева, злости
На глум поднять покойных кости
На жерди головы наткнуть
Несчастных Низа с Эвриалом
Перед троянским самым валом,
Чтоб тем врагов своих кольнуть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Врагов, при первой же атаке,
Троянцы взяли в переплет,
Турн оплошал, любитель драки,
И скорчил стыд ему живот.
Велел в досада он и злости
Покрыть позором мертвых кости
И головы повыше вздеть
Несчастных Низа с Эвриалом,
Шесты воткнуть под самым валом,
Чтоб тем своих врагов задеть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Trejané na rutulský výpad
dali tak říznou odpověď,
že Turn se začal vzteky štípat
a hanbou zbledl jako zeď.
Rozkázal, plný kruté zlosti,
pro posměch zvednout mrtvé kosti,
nasadit hlavy na bidla
mrtvého Nisa s Eurialem
a vztyčit je před trojským valem
jako dvě hrůzná vnadidla.

    

1О9 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці зараз одгадали,
Чиї то голови стримлять;
Од жалю сльози попускали,
Таких лишившись паруб'ят.
Об мертвих вість скрізь пронеслася,
Вся рать троянська потряслася,
І душі смутку предались.
Як мати вість таку почула,
То тілько вічно не заснула,
Бо зуби у неї стялись.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 109.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци заразъ одгадалы
Чіи то головы стремлять;
Одъ жалю сльозы попускалы,
Такыхъ лышывшысь парубьятъ.
Объ мертвыхъ висть скризь пронеслася,
Вся рать Трояньска потряслася,
И души смутку предалысь.
Якъ маты висть таку почула,
То тилько вично не заснула,
Бо зубы у неи стялысь.

Примітки: V, 109.
         Частина V стр. 109.

Одгадативідгадати — розкривати щось невідоме за допомогою здогаду (СУМ-11).

Душа — внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями. // За релігійними уявленнями — безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини (СУМ-11,20).

Жаль — про жалість, співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода (СУМ-20).

Парубок — молодий чоловік; юнак. Парубійко — хлопець, який стає парубком (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans quickly recognized
Whose heads were there.
They felt deep rue and agonized
For they would miss that splendid pair.
The news spread fast, the men were tense,
The army's sorrow was intense.
The Trojan warriors were sad.
And when the mother heard the news,
Her heart was weakened by deep bruise,
She almost died with her beloved lad.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы ў той жа міг пазналі,
Турн чыніць здзек з чыіх галоў;
Ад жалю слёзы пралівалі,
Шкада было ім дзецюкоў.
Аб мёртвых вестка паімчала,
Траянцаў сэрцы ўсхвалявала,
Уразіла, як з неба гром.
А маці, калі тое ўчула,
То ледзь, старая, не заснула
Ад горкай весткі вечным сном.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците сами разбраха
чии глави на кол стърчат,
от мъка в сълзи се обляха —
с какви момци да се простят!
За мъртвите вестта из стана
се пръсна и скръбта обхвана
народа, всички покруси.
А майката от новината
за малко не умря, горката,
безмълвно скубеше коси.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wem diese Köpfe wohl gehörten,
Erkannten die Trojaner gleich;
Sie ließen manche Träne fallen
Nach diesem schmerzlichen Verlust.
Die Nachricht von den beiden Toten
Verbreitete sich schnell im Heer
Und alle waren tief erschüttert.
Die Mutter, als sie dies vernahm,
Ist nicht sofort tot umgefallen,
Die Ohnmacht hatte sie gepackt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie zaraz odgadnęli,
To, czyje tutaj sterczą głowy;
Z rozpaczy Izy im popłynęły
Po stracie zuchów doborowych.
O martwych wieść się rozleciała,
Trojańskie wojsko aż zadrżało
A serce smutek, żal rozdarły.
Gdy matki owa wieść dobiegła,
Dlatego martwą nie poległa,
Że zęby się straszliwie zwarły.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцы сразу отгадали,
Чьи это головы торчат,
И слезы в горе проливали,
Лишившись этаких ребят.
Жестокое увидя дело,
Троянство сильно заскорбело.
Всех думка смутная взяла.
А мать, когда о всем дозналась,
Едва с душою не рассталась,
Вся сразу так и обмерла.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы с вала различали,
Чьи головы вблизи торчат,
И горькой предались печали,
Утративши таких ребят.
Ужасный слух про их кончину
Потряс троянскую дружину,
И слезы проливала рать.
Оцепенев от скорбной вести,
Едва не умерла на месте
Старуха, Эвриала мать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянцы сразу отгадали,
Чьи это головы торчат,
От горя слезы проливали,
Таких утративши ребят.
О мертвых весть везде промчалась,
Вся рать троянцев взволновалась
И горе в души залегло.
Когда же мать о том узнала,
То сразу замертво упала —
Ей зубы накрепко свело.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянцы сразу догадались,
Чьи это головы торчат,
Сердца при виде их сжимались,
Всем было жаль таких ребят.
Весть о погибших пролетела,
Так душу потрясла и тело,
Что слез никто не мог сдержать.
Когда об этом мать узнала,
То наземь замертво упала,
Зубов нельзя было разжать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Trojané ihned pochopili,
čí jsou ty hlavy zdvižené;
žalostí hořké slzy lili
pro ty své chlapce ztracené.
Šla smutná pověst celým valem
a naplnila srdce žalem
a trojským vojskem otřásla.
Když matka tu zvěst uslyšela,
jak bez ducha se potácela,
zničená, chabá, pohaslá.

    

110 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А одійшовши, в груди билась,
Волосся рвала з голови,
Ревла, щипалася, дрочилась,
Мов ум змішався у вдови:
Побігла з криком вокруг вала
І голову коли пізнала
Свого синочка Евруся,
То на валу і розпласталась,
Кричала, гедзалась, качалась,
Кувікала, мов порося.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А одійшовшы въ груды былась,
Волосся рвала зъ головы,
Ревла, щыпалася, дрочылась,
Мовъ умъ змишався у вдовы:
Побигла съ крыкомъ вокругъ вала
И голову колы пизнала
Свого сыночка Эвруся,
То на валу и росплаталась,
Крычала, гедзалась, качалась,
Кувикала мовъ порося.

Примітки: V, 110.
         Частина V стр. 110.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Гедзатись ґедзатися. О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону (Г.). Від слова «гедзь» (овод). Від укусу гедзя гедзається, тобто кидається худоба. Про людину говорять, що вона «гедзається», коли вона вередує, або під впливом гострого переживання дуже побивається (Ш.).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Дрочитися — перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття незадоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися (СУМ-11).

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Кувікати — видавати звуки «куві» (про порося) (СУМ-11).

Одійтивідійти — приходити до пам'яті; опритомніти (СУМ-20).

Розпластуватися, розпластатися — лягати пластом, навзнак або на груди, обличчям донизу (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When she came to, she beat her breast,
And pulled her hair, and whined,
Then screamed like one possessed,
As if she'd lost her mind,
She ran around the mound,
And then became unbound,
When she perceived her son.
She fell and like an eaglet,
Spread out her arms. Then like a piglet,
She squealed till she was done.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сябе старая ў грудзі біла,
Валоссе рвала з галавы,
Шчыпала, і раўла, і выла,
Зацьміўся розум у ўдавы:
Кружылася навокал вала,
А сына галаву пазнала,
Дык стала клікаць Эўруся,
Ад роспачы на вал упала,
Качалася па ім, крычала,
Вішчала, нібы парася.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вдървила и се бе устата,
но щом се малко отдели,
поде — зави и се земята,
побърка се като че ли:
побягна с писъци към вала
и милата глава познала,
призля и, взе да се тресе:
на вала просната пищеше,
кълнеше, с нокти се дереше,
квичеше тя като прасе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch dann, wieder zu sich gekommen,
Schlug sie sich heftig an die Brust,
Brüllte wild, raufte sich die Haare,
Benahm sich, wie ohne Verstand,
Und lief laut schreiend zu der Mauer;
Als sie den Kopf von ihrem Sohn,
Ihrem Euryalchen, erkannte,
Lief sie entgeistert auf dem Wall,
Schrie gellend, wälzte sich und kreischte,
Und quiekte, wie ein wildes Schwein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Odszedłszy na bok, w pierś się biła
I wyrywała włosy z głowy,
Krzyczała, głośno zawodziła,
Jak postradawszy rozum wdowa:
Pobiegła z krzykiem wkoło wału
I kiedy głowę rozpoznała
Syneczka swego Euryjaleńka,
Na wale wnet się rozpostarła,
Krzyczała, biła się i darła,
Kwiczała niczym prosię, z lęku.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Потом о землю грудью билась
И с горя волосы рвала,
Щипалась, выла и бесилась,
Сыночка милого звала;
Помчалась с воплями вкруг вала,
Когда же голову узнала
Родного сына Эвруся,
Так на валу и распласталась,
Вопила, плакала, металась,
Визжала, словно порося,

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Как будто разум потеряла:
Седые волосы рвала
И в грудь со стоном ударяла,
Лицо щипала и скребла.
Вдоль вала бегала бабуся.
Когда же голову Эвруся
Она узнала на колу —
Еще сильнее заметалась:
Вопила, ерзала, каталась
И распростерлась на валу.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Очнувшись, оземь грудью билась,
Рвала волосья с головы,
Щипалась, плакала, ярилась,
Ум помутился у вдовы:
Бежала с воплями вдоль вала,
А как головушку узнала
Родного сына Эвруся,
То на валу и распласталась,
Кричала, ползала, металась,
Визжала, словно порося.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Придя в себя, она в грудь билась,
Седые волосы рвала,
Щипалась, корчилась и выла,
Как полоумная была,
Бежала с воплями вдоль вала
И только голову узнала
Она сыночка Эвруся,
То на валу и распласталась,
Кричала, билася, каталась,
Как в грязной луже порося.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pak vybuchla: vlasy si rvala
a do prsou se mlátila,
křičela, lkala, nadávala,
jako by rozum ztratila;
hnala se s křikem vzhůru na val
a tam spustila nový kravál,
když svého Evru poznala;
vrhla se na zem, rvala trávu,
o kamení si tloukla hlavu,
svíjela se a vzlykala.

    

111 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І диким голосом завила:
«О сину! світ моїх очей!
Чи я ж тебе на те родила,
Щоб згинув ти од злих людей?
Щоб ти мене — стару, слабую,
Завівши в землю сю чужую,
На вічний вік осиротив.
Моя ти радість і одрада,
Моя заслона і ограда;
Мене од всіх ти боронив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И дыкымъ голосомъ завыла:
«О сыну! свитъ моихъ очей!
«Чи яжъ тебе на те родыла,
«Щобъ згынувъ ты одъ злыхъ людей?
«Щобъ ты мене стару, слабую,
«Завившы въ землю сю чужую,
«На вичный викъ осыротывъ.
«Моя ты радисть и отрада,
«Моя заслона и ограда;
Мене одъ всихъ ты боронывъ.

Примітки: V, 111.
       Частина V стр. 111.

Строфи 111-112 написані в дусі народних голосінь матері за сином-одинаком.

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Вік — надзвичайно довгий час; вічність (СУМ-20).

Заслона захист, заступництво (СУМ-20).

Згинути, ізгинути — померти, загинути (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

She howled, her savage voice
Resounded far and wide:
"Oh, my beloved sonny, I rejoice
In memories when you were at my side!
Have I born you that you land up like that?
With cut off head, insulted and bespat?
You brought me to this foreign land.
You were my only joy,
And my defence, my dearest boy,
Now, I'm a waif without your helping hand!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Сыночак мой! — яна завыла, —
Хіба, святло маіх вачэй,
Я для таго цябе радзіла,
Каб згінуў ты ад злых людзей?
Каб ты — слабую і старую,
Завёў мяне ў зямлю чужую,
Навекі тут асіраціў?
Мая ты радасць і апора,
З табой не ведала я гора,
Ты абаронаю мне быў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И зареди, и се завайка.
— Ох, сине! Моя светлинка!
Затуй ли те родих, бре майка,
та да умреш от зла ръка?
Та мен, такава слаба, стара,
мен — дето в чужди край докара —
да ме оставиш сам-сама.
Ти, моя радост и отрада,
опора моя и награда,
кого да чакам у дома?

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sie rief mit einer rohen Stimme:
"Oh, Sohn, du meiner Augen Licht!
Habe ich dich dafür geboren,
Daß du von bösen Menschen stirbst?
Daß du mich, deine alte Mutter,
So arm und krank, alleine läßt
In diesem fremden Land für immer?
Du meine Freude, du mein Glück,
Du mein Beschirmer und Behüter, -
Hast gegen alle mich beschützt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

I dzikim głosem wtem zawyła:
"O światło oczu mych! Mój synu!
Czy po to ciebie urodziłam,
Ażebyś przez złych ludzi zginął?
Że starą wwiódłszy mnie, steraną
Do obcej ziemi tej, nieznanej
Na wieki już osięrociłeś,
Radości moja, mój uśmiechu,
Osłono moja i pociecho,
Bo przed wszystkimi mnie broniłeś.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И диким голосом завыла:
"Сыночек! Свет моих очей!
На то ль тебя я породила,
Чтоб сгинул ты от злых людей?
И чтобы мать свою седую,
Забросивши в страну чужую,
Навеки здесь осиротил?
Моя ты радость и отрада,
Моя защита и ограда,
Меня всегда от бед хранил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Истошным голосом завыла:
«Сыночек, свет моих очей!
На то ль тебя я породила,
Чтоб сгинул от лихих людей?
Чтоб ты в недобрую годину
Увел старуху на чужбину
Свой век в сиротстве коротать?
Моя ты радость и отрада!
Моя заслона и ограда!
Ты на кого покинул мать?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И диким голосом завыла:
«Сыночек! Свет моих очей!
На то ль тебя я породила,
Чтоб сгинул ты от злых людей?
Чтоб ты старуху — мать седую,
Заведши в сторону чужую,
На вечный век осиротил?
Моя ты радость и отрада.
Моя защита и ограда,
Ты от всего меня хранил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

И диким голосом завыла:
«Сыночек, свет моих очей!
На то ль тебя я породила,
Чтоб ты погиб от злых людей?
Чтоб, в землю завезя чужую,
Меня, мать старую, больную,
Ты навсегда осиротил?
Моя ты радость и отрада,
Моя защита и ограда,
Меня от всех ты бед хранил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Divokým hlasem naříkala:
„Ó synu! Světlo očí mých!
Což pro smrt jsem ti život dala
od lidí zlých a ničemných ?
Proč jsi mě, ty mé drahé sémě,
zavedl do té cizí země,
abys mě tady opustil?
Ty moje štěstí každodenní,
záštito, lásko, potěšení,
proč jsi svou duši vypustil?

    

112 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Тепер до кого прихилюся,
Хто злую долю облегчить?
Куди в біді я притулюся?
Слабу ніхто не приглядить!
Тепер прощайте всі поклони,
Що получала во дні они
Од вдов, дівчат і молодиць;
За дивні брови соболині,
За очі ясні соколині,
Що здатний був до вечерниць.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Теперъ до кого прыхылюся,
«Хто злую долю облегчытъ?
«Куды въ биди я прытулюся?
«Слабу ни хто не прыглядытъ!
«Теперъ прощайте вси поклоны,
«Що получала, во дни о́ны,
«Одъ вдовъ, дивчатъ и молодыць;
«За дывни бровы соболыни,
«За очи ясни соколыни,
«Що здатный бувъ до вечерныць.

Примітки: V, 112.
         Частина V стр. 112.

Строфи 111-112 написані в дусі народних голосінь матері за сином-одинаком.

Вечерниці [Вечерныци] = посиделки (К.).
Вечорниці — вечірні зібрання молоді восени та взимку, на яких у буденні дні поряд з розвагами виконувалася певна робота (звичайно прядіння, вишивання), а в свята влаштовувалися гуляння. Інколи збиралися тільки на вечір, а спати розходилися по домівках, а інколи тут же в обраній і підготовленій для цього хаті дівчата гуртом лягали спати, а на світанні вставали, готували з принесеного сніданок і продовжували свої заняття. Певне, звідси і слова-синоніми: вечорниці-досвітки (С.).

Здатний — який відповідає певним вимогам, придатний для кого-, чого-небудь, на щось (СУМ-20).

Зла доля — горе, нещастя (СУМ-20).

Молодиця — молода жінка, заміжня або така, що була замужем (СУМ-20).

Притулитися — знайти собі притулок; поселитися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

No one will welcome me, or heed,
Who'll make my bad fate bearable?
Who'll shelter me in need?
Me, old and sick? How terrible!
And now I'll have to say good-bye
To all respect I had because of my
Evrial, when he was alive,
From all you widows, and young girls,
He used to give you tingling thrills,
But whom nobody can revive.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Куды цяпер я прыхінуся
З ліхою доляю сваёй?
І да каго я прытулюся,
Слабая, з горкаю бядой?
Цяпер навек бывай былая
Увага тая дарагая
Удоў сардэчных і дзяўчат
За сына вочы і за бровы,
Што заляцацца быў гатовы,
Быў вечарынцы кожнай рад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Кой ще се грижи тук за мене?
Къде да иде стар човек,
къде теглата си да дене?
За зла неволя няма лек!
Край на поклоните, с които
до днес ме срещаха открито
вдовици, булки и моми —
че имаше ти вежди вити,
очи орлови, дяволити,
че вечеринки сам тъкми.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wo kann ich Unterschlupf jetzt finden,
Und wer erleichtert mir das Leid,
An wen soll ich mich Arme wenden?
Der Schwachen nimmt sich keiner an!
Vorbei ist jede Ehrerbietung,
Die mir zuteil in alter Zeit
Von Witwen, Mädchen und von Frauen
Für deine Brauen, weich wie Samt,
Für deine hellen Adleraugen
Und deinen immer frohen Sinn.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Do kogo teraz się przytulę,
Kto ulży w doli złej, przykrościach?
Gdzie w biedzie schronię się w ogóle?
O słabą nikt się nie zatroszczy!
Żegnajcie teraz te ukłony,
Co mi składały w dniach minionych
Mężatki, wdowy i pannice;
Za brwi przedziwne jak sobole,
Za oczy jasne twe, sokole,
Żeś zdatny był na wieczornice.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Теперь к кому мне приклониться?
Кто злую долю облегчит?
За кем от лиха схорониться?
Никто за мной не приглядит.
Теперь прощайте все поклоны,
Что получала в годы оны
От вдов, дивчат и молодиц
За брови темные собольи,
За очи ясные сокольи:
Он был охоч до вечерниц.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Куда идти убогой, хворой?
Кто злую долю облегчит?
Кто будет мне в беде опорой?
Кто участь горькую смягчит?
Теперь прощайте все поклоны,
Что получала во дни оны
От вдов, дивчат и молодиц
За брови дивные собольи,
За очи ясные сокольи...
Ты был красою вечерниц!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Теперь к кому мне приклониться?
Кто злую долю облегчит?
Куда в нужде мне притулиться?
За мной кто, слабой, приглядит?
Теперь прощайте все поклоны,
Что получала я в дни оны
От вдов, дивчат и молодиц,
За брови дивные собольи,
За очи ясные сокольи, —
Охоч ты был до вечерниц.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

К кому ж теперь с нуждой прибьюся?
Кто сможет горе облегчить?
Где головою приклонюся?
Кто станет за больной ходить?
Прощайте все теперь поклоны,
Что получала во дни оны
От вдов, девчат и молодиц
За брови дивные собольи,
За очи ясные сокольи,
Ты был душою вечерниц.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ke komu se mám nyní schovat?
Kdo moji bolest zahojí?
Kdo mě teď bude podporovat?
O starou nikdo nestojí!
Kam podělo se všechno, kdo ví?
Kde jste, vy mladice i vdovy,
které jste vzdávaly mi čest ?
Ty jeho brvy ze sobola,
ty jeho oči ze sokola
při táčkách znaly hlavu plést.

    

113 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Коли б мені твій труп достати
І тіло білеє обмить,
І з похороном поховати,
До ями з миром проводить.
О боги! як ви допустили,
Щоб і одинчика убили
І настромили на віху
Його козацькую головку;
Десь світ вертиться сей без толку,
Що тут дають і добрим тьху.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Колыбъ мини твій трупъ достаты
«И тило билее обмыть,
«И съ похорономъ поховаты;
«До ямы зъ мыромъ проводыть.
«О богы! якъ вы допустылы?
«Щобъ и одынчыка убылы
«И настромылы на виху
«Його козацькую головку;
«Десь свитъ вертытся сей безъ толку,
«Що тутъ даютъ и добрымъ тьху.

Примітки: V, 113.
         Частина V стр. 113.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Вертітися — обертатися, крутитися (СУМ-20).

Одинчик — єдиний син (СУМ-11).

Поховати — здійснити похоронний обряд; погребти (СУМ-11).

Тьху дати — побити дуже, знищити (Л.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

If I could get you, dear and brave,
I'd wash your body, fair and white,
I would escort you to your grave
And bury you, as you deserve, my knight.
Oh, gods! Why d'you allow this tit-for-tat,
In which my son was killed like that?
His head is stuck upon a stake,
His lovely kozak head.
The world is turning on, my son is dead,
The good ones suffer, too, for heavens' sake!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Калі б я труп твой адшукала,
Каб пела я абмыць змагла
І так як трэба пахавала,
Труну магіле аддала.
О богі! Як вы так зрабілі,
Каб сына ворагі забілі,
Адзінага, і каб на кол
Яны ўзнялі яго галоўку;
Няма на гэтым свеце толку,
Калі і добрых б'юць наўкол.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Да можех, тялото ти бяло
със сълзи бих измила аз,
изпратила бих твойто тяло
до гроба, зинал с алчна паст.
О, богове! Защо горкият
допуснахте да го убият
и да набучат най-подир
на кол главата му казашка;
насам-натам ли да се лашка,
та и в смъртта да няма мир.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wenn ich nur deinen Leichnam hätte,
Damit ich ihn jetzt waschen kann
Und dann, nach alter Väter Sitte,
Geleiten in das frische Grab.
Götter! Wie konntet ihr erlauben,
Daß mir mein Sohn getötet wird
Und da6 man sein Kosakenköpfchen
Unrühmlich auf die Stange hebt?
Auf dieser Welt ist alles sinnlos,
Wenn so viel Leid auf Gute fällt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A gdyby mnie tak trupa dostać
I obmyć ciało białe twoje,
Wyprawić pogrzeb choćby prosty,
Do jamy złożyć je w pokoju.
Bogowie! Wyście dopuścili,
By jedynaka też zabili
I nasadzili na tę wiechę
Kozacką jego główkę śmiałą;
Coś głupio kręci się świat cały,
Ze dobrym w nim jest nie do śmiechu.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Хоть тем бы облегчить кручину,
Чтоб тело милое обмыть
И, как положено по чину,
В могилу с миром проводить.
О боги! Как вы допустили,
Единственного чтоб убили
И выставили на колу
Его казацкую головку;
Весь мир вертите, как мутовку,
Один конец добру и злу.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Найти бы мне твой труп казацкий
И тело белое обмыть,
Назло дружине супостатской
В могилу с честью проводить.
О боги! Я ли в том повинна,
Что вы единственного сына
Дозволили обречь на смерть
И молодецкую головку
Над бедной матерью в издевку,
Как тыкву, насадить на жердь?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Хотя бы мне твой труп достался,
Чтоб тело белое обмыть,
Чтоб враг над ним не измывался,
В могилу б с миром проводить.
О боги! Как вы допустили,
Что и единого убили,
Наткнули, поглумясь, на жердь
Его казацкую головку?
Как видно, свет лишился толку,
Коль тут и добрых бьют насмерть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Как мне добыть твой труп, сын милый,
И тело белое обмыть,
Ему дать честную могилу,
До ямы с миром проводить.
О боги! Как вы допустили,
Чтоб сына моего убили
И нанизали псы на шест
Его казацкую головку,
Знать, свет наш вертится без толку,
Коль в нем такая добрым честь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Kdybych tě aspoň tady měla,
tvé bílé tělo omyla,
do rakve bych tě uzavřela,
do hrobu klidně pohřbila.
O bozi, proč jste připustili,
aby mi syna zahubili
a nastrčili na věchet?
K čemu jsou všechny božské činy,
když pro dobré jsou jenom sliny?
Proč vůbec je ten bídný svět?

    

114 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А ви, що Евруся згубили,
Щоб ваш пропав собачий рід!
Щоб ваші ж діти вас побили,
Щоб з потрухом погиб ваш плід!
Ох! Чом не звір я, чом не львиця?
Чом не скажена я вовчиця?
Щоб мні рутульців розідрать;
Щоб серце вирвать з требухою,
Умазать морду їх мазкою;
Щоб маслаки їх посмоктать».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А вы, що Эвруся згубылы;
«Щобъ вашъ пропавъ собачій ридъ!
«Щобъ вашижъ диты васъ побылы,
«Щобъ зъ потрухомъ погыбъ вашъ плид!
«Охъ! чомъ не звиръ я, чомъ не львыця?
«Чомъ не скажена я вовчыця?
«Щобъ мни Рутульцивъ розидрать;
«Щобъ серце вырвать съ требухою,
«Умазать морду ихъ мазкою;
«Щобъ маслакы ихъ посмоктать.»

Примітки: V, 114.
         Частина V стр. 114.

Евріал — воїн Енея. Про його дружбу з Низом і трагічну загибель обох в рутульському стані розповідається в IX пісні «Енеїди» Вергілія (С.).

Згубити, губити — знищувати кого-, що-небудь, призводити до загибелі (СУМ-20).

Мазка — кров, сукровиця, що витекли з рани (СУМ-20).

Маслак — велика кістка людини або тварини (перев. стегнова) (СУМ-20).

Плід — те саме, що рід — усі родичі, рідні; родина, рідня (СУМ-11).

Посмоктати — висмоктати, обсмоктати все або багато чого-небудь (СУМ-11).

Потрух — частина нутрощів тварини, придатна для їди. З потрухом (потрухами) — все цілком, з усім, що є (СУМ-11).

Скажений — хворий на сказ; який сказився (СУМ-11).

Собачий рід — лайливий вислів.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Требуха — те саме, що тельбухи — внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо) // зневажл. Про внутрішні органи людини (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And you, the killers of my son,
While still alive, may rot!
May vanish and be done
Your people to the last small tot!
Oh, why I'm not a beast, a lioness,
A she-wolf, wild and merciless?
I would tear all Rutulians to shreds,
I would rip up their breasts
And get the hearts from their torn chests,
I'd gnaw their bones and heads!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А вы, што сына загубілі,
Хай згіне ваш сабачы род!
Каб вашы дзеці вас пабілі,
Каб звёўся на зямлі ваш плод!
Чаму не звер я і не львіца?
Чаму не лютая ваўчыца,
Каб мне Ратульцаў разадраць,
Каб мне крывёй умыць іх твары,
Каб выдраць сэрца, як з пачвары,
Каб маслакі іх пасмактаць».

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А вие, взели ми сокола,
да гине кучия ви род!
Синът ви сам да ви заколя,
жена ви да не върже плод!
Защо не съм аз звяр, лъвица,
защо, защо не съм вълчица,
рутулците да подбера,
да ги разкъсам аз, да скоча,
сърца да ръфам, кръв да лоча,
очите им да издера...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Verflucht ihr alle, die mein Söhnchen
Getötet habt, Tod über euch
Und über eure Hunderasse,
Verfallen soll euer Geschlecht!
Warum bin ich nur keine Löwin,
Kein wildes Tier oder kein Wolf,
Um euch in Stücke zu zerreißen,
Das Eingeweide und das Herz,
Um euer Maul mit Hirn zu schmieren
Und eure Knochen zu zerkau'n!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A wy, zabójcy, Euryjasia,
Niech sczeźnie wasz psi ród wraz z wami!
Niech zgniotą was synowie wasi,
Niech zginie już wasz płód z trzewiami!
Och! Czemum ja nie zwierz, nie lwica?
Nie wściekła czemu ja wilczyca?
Rutulców bym rozdarła z złości,
Im serce, flaki bym wyrwała,
Ich juchą mordę bym zmazała
I wysmoktałabym ich kości".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А вы, что Эвруся сгубили,
Чтоб ваш пропал собачий род!
Чтоб ваши ж дети вас побили,
Чтоб в чреве погибал ваш плод!
Зачем не зверь я, не тигрица,
Не бешеная я волчица,
Чтоб мне рутульцев растерзать,
Чтоб сердце вырвать с требухою,
Упиться вдосталь кровью злою,
Чтоб вражьи кости изглодать?"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Недолго наживет на свете,
Рутулы, ваш собачий род!
Пусть вас казнят родные дети!
Пускай издохнет ваш приплод!
Как жаль, что я не зверь, не львица,
Не кровожадная волчица,
Чтоб вас, убийцы, растерзать!
Чтоб, исторгая рев из пасти,
Рвать сердце с требухой на части,
Мослы с рычаньем разгрызать!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А вы, что Эвруся сгубили,
Чтоб ваш пропал собачий род!
Чтоб ваши ж дети вас побили,
Чтоб сгиб ваш с потрохами плод!
Зачем же я не зверь, не львица,
Зачем не лютая волчица,
Чтоб мне рутульцев растерзать,
Сердца их вырвать с требухою,
Помазать морду кровью злою
И маслаки их пососать».

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А вы, что Эвруся убили,
Чтоб ваш пропал собачий род,
Чтоб ваши ж дети вас побили,
Чтоб с потрохами сгнил ваш плод!
Зачем не злой я зверь, не львица,
Не разъяренная волчица
И не могу рутульцев рвать?
Сердца их вырвать с требухою,
Облить их рожи кровью злою,
Их кости жадно обглодать».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Vy vrahové Evrouška mého,
ať zahyne váš čubčí rod,
ať uvnitř lůna prohnilého
vám v ženách zcepení váš plod...!
Proč nejsem lvice rozvzteklená,
proč nejsem vzteklá vlčí fena,
abych vás mohla rozsápat,
vyrvat vám střeva, bídné mrvy,
zmazat vám rypák jejich krví
a z vašich kostí morek ssát.“

    

115 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Сей галас і репетовання
Троян всіх в смуток привело;
Плаксивеє з синком прощання
У всіх з очей слізки тягло.
Асканій більше всіх тут хлипав
І губи так собі задрипав,
Що мов на його сап напав.
К старій з поклоном підступивши,
На оберемок ухвативши,
В землянку з валу потаскав.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 115.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Сей галасъ и репетовання,
Троянъ всихъ въ смутокъ прывело;
Плаксывее съ сынкомъ прощання,
У всихъ зъ очей слизкы тягло.
Асканій билше всихъ тутъ хлыпавъ,
И губы такъ соби задрыпавъ,
Що мовъ на його сапъ напавъ.
Къ старій зъ поклономъ пидступывшы,
На оберемокъ ухватывшы,
Въ землянку зъ валу потаскавъ.

Примітки: V, 115.
       Частина V стр. 115.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Галас — крики, гамір (СУМ-11).

Задрипати — у значенні покусати — захопивши зубами, стиснути, прикусити кілька разів (СУМ-11).

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Оберемок — така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками). Взяти (згребти і т. ін.) в (на) оберемок — підняти, обхопивши руками (СУМ-11).

Репетоватьрепетувати — сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. (СУМ-11).

Сап — заразна хвороба однокопитих (може передаватися і людині), яка супроводжується появою гнійних пухирців у носоглотці та виразок на тілі (СУМ-11). За Ставицьким — утруднене, свистяче дихання через закладений ніс.

Смуток — невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба (СУМ-11).

Хвататися, хватати, схватити, схватитися, ухватити, вхватити — брати, хапати кого-, що-небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін.  (СУМ-11).

Хлипання і хлипати — плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The woman's screams and cries
Assaulted everybody's ears.
The parting with her son made eyes
Of everyone fill up with tears.
Askanius could not stop sobbing,
And though his heart was throbbing,
He seized her like a coconut,
Put her upon his back
And lugged her like a sack
Into the nearest hut.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Такога з сынам развітання
Траянцы слухаць не маглі:
Ад галасу, лямантавання
Па шчоках слёзы ў іх пяклі.
Больш ад усіх Асканій плакаў,
Манішку ўсю слязьмі закапаў,
Свет пацямнеў ад горкіх слёз:
Не вытрымаў сардэчнай мукі,
Старую падхапіў на рукі,
Яе ў зямлянку з вала нёс.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ах, тоя поплак пред стените
троянците изпълни с жал,
на всички насълзи очите
прощаването с Евриал.
Най-много хлипаше Асканий,
устата му покри се с рани —
изхапа я, като разбра.
Той поклони се на жената,
прихвана я за рамената,
в землянката и я прибра.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Ihr Schreien und ihr lautes Klagen
Fiel allen mächtig aufs Gemüt;
Das Weinen nach dem toten Sohne
Ließ manchem eine Träne frei.
Ascanius schluchzte am schwersten,
Und sein Gesicht war voller Naß,
Als ob von Rotz er überfallen.
Mit Ehrfurcht ging er zu der Frau,
Hob sie empor in seine Arme
Und trug hinunter von dem Wall.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ten hałas i lamentowanie
Wszyściutkich Trojan zasmuciło;
Z syneczkiem łzawe pożegnanie
U wszystkich łezki wydusiło.
Askaniusz ci najwięcej chłypał
I wargi sobie tak rozdrapał,
Jak gdyby złapał nosaciznę.
Do starej z czcią tu podstąpiwszy,
I niczym wiązkę pochwyciwszy,
Z nią do ziemianki się ześliznął.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Плач матери и причитанья
Троян в смущенье привело,
И в час последнего прощанья
У каждого из глаз текло.
Асканий же, страдая тяжко,
В кровь губы искусал, бедняжка,
Как будто сапом занемог.
Потом, к старухе подступивши
И на плечи ее взваливши,
В землянку с вала уволок.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Тут не один троянский воин
Сочувственные слезы лил.
Прощаньем горестным расстроен,
Асканий нюни распустил.
Сильнее всех сморкался, хлипал,
На недругов проклятья сыпал
Энея доблестный сынок.
С поклоном подступивши, бабку
Схватил Энеевич в охапку,
В землянку с вала уволок.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Тот плач и крик, и причитанья
Троян в унынье привели:
От скорбного с сынком прощанья
Рекою слезы потекли.
Асканий, всех сильней страдая,
Обсуслил губы так, рыдая,
Как будто сапом занемог.
Потом с поклоном подступивши,
В охапку бабу подхвативши,
В землянку с вала поволок.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Старухи жалкой причитанье
Троян в унынье привело,
Плаксивое с сынком прощанье
Из глаз их слезы извлекло.
Но больше всех Асканий плакал,
Не замечая, носом капал,
Как-будто сап к нему пристал.
С поклоном к старой подступивши
И на руки ее схвативши,
В землянку с вала потаскал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Ten nářek kvílivý a plachý
Trojany všechny rozplakal;
ronili slzy jako hrachy,
až pomokřili celý val.
Askanius víc nežli druzí
lkal, brečel, kvílel, ronil slzy,
slintal si při tom na bradu;
a pak se uklonil a ruče,
uchopiv starou do náruče,
odnes ji někam dozadu.

    

116 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

А тут кричать та в труби сурмлять,
Свистять в свистілки, дмуть в роги,
Квилять, брат брата в батька луплять;
В наскок яряться вороги.
Тут ржання кінське з тупотнею,
Там разний гомін з стукотнею,
Скрізь клопіт, халепа, сто лих!
Так в мідні клекотить гарячій,
Так в кабаці кричить піддячий,
Як кажуть, хоть винось святих.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

А тутъ крычатъ, та въ трубы сурмлятъ,
Свыстятъ въ свыстилкы, дмутъ въ рогы;
Квылятъ; братъ брата въ батька луплять;
Въ наскокъ ярятся вороты.
Тутъ ржання киньське съ тупотнею,
Тамъ разный гоминъ зъ стукотнею,
Скризь хлопитъ, халепа, столыхъ!
Такъ въ мидни клекотытъ гарячій,
Такъ въ кабаци крычытъ пиддячій,
Якъ кажутъ, хоть вынось святыхъ.

Примітки: V, 116.
       Частина V стр. 116.

Брат брата в батька луплять — лаються (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Гарячийгаряч — гарячий напій, зроблений з води, меду і прянощів; збитень (СУМ-20).

Дмухнути — випускати з рота сильний струмінь повітря; дути (СУМ-11).

Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Засурмитии — почати сурмити — видавати звуки, звучати (про духові музичні інструменти) (СУМ-11).

Кабак — те саме, що шинок — невеликий заклад, де продавалися на розлив спиртні напої; корчма. Так в кабаці кричить піддячий — у старі часи було прийнято різні урядові укази та розпорядження читати в людних місцях: на ярмарках, площах, у шинках тощо. Звичайно, піддячому особливо доводилося підвищувати голос у шинках, щоб перекричати п'яний гамір (С.).

Квилять квилити — жалібно стогнати, стиха плакати (СУМ-20).

Клекотіти — бурхати, вирувати, шумувати (про рідину) (СУМ-20).

Мідень — мідний казан, горщик і т. ін. (СУМ-20). Ставицький помилково вважає, що слово вжито у значення мідня — підприємство, де плавлять мідь. Але у строфі мова йде не про плавлення міді, а про приготування напою (Т.Б.).

Піддячий — помічник дяка — у стародавній Русі — переписувач князівської канцелярії; у Російській державі XV—XVII ст. — значний урядовець (СУМ-11).

Свистілка — те саме, що свисток (СУМ-11).

Хоть (хоч) винось святих — нема сили терпіти що-небудь; нестерпно для присутніх (СУМ-11).

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Сто лих — про великий клопіт, горе, неприємність і т. ін. (СУМ-11).

Стукотня — сильний стукіт (СУМ-11).

Халепа — яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Out of a sudden, shouts were heard
As well, the trumpets blaring,
The whistles and horns undeterred,
The wailing, cursing, swearing.
The horses stamping, neighing,
And there, the donkeys braying,
All over, turmoil, trouble, rout.
Such noise is in a copper mill,
Which was so loud and shrill,
As they say, take the holy icons out.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А тут крычаць і дзьмуць у трубы,
Жалейка свішча, грае рог,
Траянцам Турн жадае згубы,
Рыхтуецца да перамог.
Тут ржанне з конскай тупатнёю,
Там гоман з тлумнай стукатнёю,
Гул, сотні клопатаў ліхіх!
Так закіпае вар гарачы,
Так у карчме крычыць пад'ячы,
Як кажуць, хоць вынось святых.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А тук крещят, с пищялки свирят,
с тръби и рогове тръбят,
реват, навалят се, напират —
налита яростно врагът.
Тук конско цвилене и тропот,
там разни шумове и ропот,
тълпят се, блъскат се врази!
Тъй медните съдини тракат,
тъй в кръчмата дере се дякът,
гъмжило — боже упази!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man hört von allen Seiten Schreie,
Pfeifen und Blasen in das Horn,
Gequältes Jammern, Schlägereien,
Ein wilder Angriff ist im Gang.
Pferdegetrampel, lautes Wiehern,
Ohrenbetäubend-schrecklich Larm,
Ein wahres Höllendurcheinander.
So hämmert man beim Kupferschmied,
So wird gebrüllt in einer Schenke,
So bricht wohl an der jüngste Tag.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A tutaj krzyk, na trąbach trąbią,
Na gwizdkach gwiżdżą i dmą w rogi,
Złorzeczą, omal się nie rąbią,
Na bój szykuje się huf wrogi.
Tu końskie rżenie, chrzęst i tupot,
Tam rozmaity gwar i stukot,
Powszędy licho, tarapaty.
Tak szumi kocioł, wrzeć zaczyna,
Tak w szynku drze się pisarzyna,
Jak mówią, choć uciekaj z chaty.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А там уже рокочут трубы,
Ревут свистульки и рога,
Вопят, брат брата лупит в зубы,
Отряды мчатся на врага,
И ржанье конское, и топот,
И крик, и гам, и вой, и ропот,
И суетня, и вопль, и звон!
Так сбитень вдруг взбурлит горячий,
Так в кабаке орет подьячий —
Хоть выноси святых всех вон.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А тут кричат и трубят в трубы,
В свистелки дуют и в рога,
Вопят, брат брата лупит в зубы,
Враг налетает на врага.
Тут ржанье конское и топот,
Там — гомон, стукотня и ропот,
Смятенье, сто напастей злых!
Так сбитень пенится горячий,
Так в кабаке шумит подьячий,
Хоть, вправду, выноси святых!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

А тут кричат и в трубы трубят,
Свистят в свистульки, дуют в рог,
Остервенев, брат брата лупит,
Несутся вороги в наскок.
Тут конский топот, храп и ржанье.
Там звон оружья, вопль, стенанье:
Всех бед не перечесть лихих!
Клокочет так котел горячий,
Так в кабаке кричит подьячий —
Хоть, молвят, выноси святых.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

А там, у Турна, трубы воют,
Свистят свистки, рога трубят,
Кричат, друг друга срамно кроют,
Вновь на врагов напасть хотят.
Там ржанье конское и топот,
Там крики громкие и шепот,
Приказы в словесах крутых;
В кастрюле так бурлит горячей,
Так в кабаке шумит подьячий,
Как есть, хоть выноси святых.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď trouby troubí, rohy dují,
pisklavě piští píšťaly,
to nepřátelé povykují
a sápou se zas na valy.
Tu dupot kopyt, koňské ržání,
tam hlomoz, křik a bubnování —
a všude zmatek na zmatku.
Tak kloktá v kotli smůla vřící,
tak křičí v šenku kostelníci.
A sbal si kosti do šátku!

    

117 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Гей, музо, панночко цнотлива,
Ходи до мене погостить!
Будь ласкава, будь не спесива,
Дай поміч мні стишок зложить!
Дай поміч битву описати
І про війну так розказати,
Мов твій язик би говорив.
Ти, кажуть, дівка не бриклива,
Але од старости сварлива;
Прости! я, може, досадив.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Гей музо панночко цнотлыва,
Ходы до мене погостыть!
Будь ласкава, будь не спесыва,
Дай помичъ мни, стышокъ сложыть!
Дай помичъ бытву опысаты
И про війну такъ розсказаты,
Мовъ твій языкъ бы говорывъ.
Ты, кажутъ, дивка не брыклыва,
Але одъ ста́росты сварлыва;
Просты! я може досадывъ,

Примітки: V, 117.
         Частина V стр. 117.

Брикливийперен., розм. Норовистий, капризний (СУМ-20).

Гей — уживається як оклик при звертанні (СУМ-20).

Зложити — розташувати, розставити певним чином (слова, речення і т. ін.) (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Сварливий — схильний до сварок.

Спесивий — те саме, що пихатий — якому притаманна надмірно висока думка про себе, зверхність, погорда, зарозумілість, зазнайство (СУМ-11).

Стих, стишоквірш, віршик — невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків (СУМ-11).

Ходити — вирушати куди-небудь, до когось з певною метою (СУМ-11).

Цнотливий — доброчесний, сповнений чеснот (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Hey, Muse, you innocent fair maid,
Come, visit me, don't be to me averse.
Be gracious and give me some aid,
Help me compose the proper verse.
Assist me to describe the battle,
Without a senseless prattle,
But so, as your own tongue would speak.
They say that you've become
In old age very quarrelsome,
But, please, excuse my harsh critique.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Гэй, муза, цвет красы цнатлівай,
Госць для мяне ты не чужы!
Ласкавай будзь, не ганарлівай,
У вершах мне дапамажы!
Такую дай мне дапамогу,
Каб пра вайну, пра перамогу
Тваёю мовай склаў я спеў.
Слывеш ты дзеўкай небрыклівай,
Але ад старасці сварлівай;
Даруй! Пакрыўдзіць не хацеў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Хей, Музо, панинко почтена !
На гости ми ела, стани
с мен по-любезна, вдъхновена,
за някой стих ми помогни.
Войната точно да покажа,
за тая битка да разкажа,
като че ли говориш ти.
Девица, казват, си свенлива,
но днес от старост си свадлива;
ако дотягам, ми прости!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Hei, Muse, tugendhaftes Fräulein,
Komm doch zu mir und sei mein Gast!
Vergiß den Stolz und sei mir gnädig,
Beim Verseschmieden steh mir bei!
Hilf mir, daß ich die Schlacht beschreibe
Und so berichte von dem Krieg,
Als ob's mit deiner Zunge wäre.
Den Übermut spricht man dir ab,
Man sagt, du bist im Alter zänkisch;
Verzeih, wenn ich zu nah dir trat,

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Hej, muzo, panno z cnoty słynna,
Przyjdź do mnie choć na chwilkę w goście!
Łaskawa dla mnie bądź, uczynna.
Ułożyć pomóż wiersz, z łatwością
Opisać bitwę i o wojnie
Porozpowiadać tak spokojnie,
Jak gdyby język twój przemawiał.
Tyś, mówią, panna dobra, tkliwa,
Lecz ze starości już swarliwa;
Tu wybacz! Możem przykrość sprawił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Гей, муза, панночка честная!
Приди к поэту погостить,
Будь ласкова, моя родная,
Стишок мне помоги сложить!
Дай описать войны теченье,
Как если бы в пылу сраженья
Я свой язык на твой сменил.
Ты, сказывают, не брыклива,
Хоть стала в старости сварлива,
Прости, коль в чем не угодил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Гей, муза! — к панночке стыдливой
Взмолюсь. — Приди, хоть на часок!
Прошу тебя, не будь спесивой
И помоги сложить стишок.
Ты дай мне силу и уменье,
Чтоб мог я описать сраженье:
Здесь должен твой звучать язык!
Ты, девка, слышно, не брыклива,
Да жаль, от старости сварлива.
Прости! я брякнул напрямик,

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Гей, муза, панночка благая,
Приди ко мне ты погостить!
Будь не спесивая, не злая
И помоги стишок сложить,
Чтоб битву описать вернее
И о войне сказать точнее,
Как твой язык бы говорил.
Ты, я наслышан, не брыклива,
Хотя от старости сварлива,
Прости, коль чем я досадил!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Эй, муза, ты хоть и брюзглива,
Меня проведай на часок,
Добра ко мне будь, не спесива
И помоги сложить стишок,
Дай помощь описать сраженье
И рассказать с таким уменьем,
Как твой язык бы говорил.
Была ты кроткою на диво,
Лишь стала к старости сварлива,
Прости, коль словом оскорбил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Hej, Muso, panenko má ctnostná,
pojď ke mně, zanech cavyků!
Buď poslušná a nebuď zlostná —
a pomoz mi pár veršíků!
Pomoz mi popsat onu bitvu,
máš přece jazyk jako břitvu,
a já už nemám dosti sil;
nejsi přec žádná zbrklá žába,
však svárlivá a zlostná bába.
Promiň, snad jsem tě urazil.

    

118 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

І в самій речі проступився —
Старою дівчину назвав,
Ніхто з якою не любився,
Ні женихавсь, ні жартовав.
Ох, скілько муз таких на світі!
Во всякім городі, в повіті!
Укрили б зверху вниз Парнас.
Я музу кличу не такую:
Веселу, гарну, молодую;
Старих нехай брика Пегас.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

И въ самій речи проступывся, —
Старою дивчыну назвавъ,
Нихто зъ якою не любывся,
Ни женыхавсь, ни жартовавъ.
Охъ! скилько музъ такыхъ на свити!
Во всякимъ городи, въ повити!
Укрылыбъ зъ верху въ нызъ Парнассъ.
Я музу клычу не такую:
Веселу, гарну, молодую;
Старыхъ, нехай брыка Пегасъ.

Примітки: V, 118.
       Частина V стр. 118.

Брикати підкидати зад і задні ноги (про копитних тварин); хвицати (СУМ-20).

Гарний — який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя; вродливий (СУМ-11).

Жартовать жартувати — говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось (СУМ-20).

Женихатися — виявляти інтерес, велику увагу до кого-небудь, приваблювати до себе приємними розмовами; залицятися (маючи почуття симпатії або кохання, упадати біля кого-небудь, виявляти увагу, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.) (СУМ-20).

Кликну́ти — голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься (СУМ-20).

Любитися — почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність одне до одного; кохатися (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

Парнас — гірське пасмо в Греції, у вузькому розумінні — найвища верховина цього пасма, за античною міфологією, — місце перебування муз (Ш.).

Пегас — у грецькій міфології — крилатий кінь. На вершині гори Гелікон вибив копитом джерело, з якого пили воду музи і яке давало натхнення поетам (С.). Крилатий кінь, що приносить Зевсу грім і блискавку. Пізніше — кінь муз, богинь мистецтва (Ш.).

Проступитися — провинитися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Indeed, I have offended you
By calling you old maid,
Who never ever knew
True love and managed to evade
It well. We can now find
A lot of Muses of this kind.
Parnassus keeps them in its fold.
I'm calling not that sort:
But one, who's young, and gay, and does not snort.
Let Pegasus take care of those who're old."

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Даруй мне! Можа, й памыліўся —
Дзяўчыну я старой назваў,
Такой, з якою не любіўся
Ніхто і не пажартаваў.
Ох, колькі гэткіх муз на свеце!
У кожным горадзе, павеце!
Укрылі б зверху ўніз Парнае.
Я музу клічу не такую,
Вясёлую ды маладую;
Старых брыкае хай Пегас.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Език! Какво ли не изрича —
момата стара назова,
че никой нито я обича,
ни я задява при това.
Ах, колко има ги такива,
в града, в провинцията дива,
покрили биха цял Парнас.
Аз не зова такава муза,
а весела, червенобуза —
да рита старите Пегас!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Und es wohl übertrieben habe,
Daß ich ein Mädchen alt genannt,
Mit welcher niemand Liebe pflegte,
Nicht Liebschaft oder Liebelei.
Wieviele solcher Musen gibt es
In Städten und der ganzen Welt, -
Die den Parnass ganz füllen würden!
Nicht eine solche ruf ich an:
Sie soll schön, fröhlich, jung und frisch sein,
Die Alten laß ich Pegasus.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Jam w samej rzeczy się pomylił —
Nazwałem starą pannę ową,
Co nikt nie kochał jej ni chwili,
W zaloty nie biegł, nie żartował.
Och, ileż takich muz na świecie!
W każdziutkim mieście i powiecie!
Że przykryłyby cały Parnas.
Nie taką muzę tutaj wołam:
Ładniutką, młodą i wesołą;
Niech Pegaz kopnie stare, marne.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пожалуй, я уж провинился,
Дивчину старою назвав;
С такой никто бы не любился,
Не чая ветреных забав.
Ох! Музочек подобных бездна
Во всяком городке уездном!
Они покрыли б весь Парнас.
Я музу кличу не такую, —
Веселую и молодую;
Старух лягает пусть Пегас.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И в самом деле провинился:
Девицу старой объявил,
Хоть с ней никто и не любился,
Не женихался, не шутил.
Ох, сколько муз таких на свете,
Во всяком городе, в повете!
Покрыли б доверху Парнас.
Я музу кличу не такую:
Веселую и молодую,
А старых — залягай Пегас!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Я в этой речи провинился —
Старухой девушку назвал;
Никто еще с ней не любился,
Не женихался, не играл.
Ох! Сколько муз таких на свете!
По городам, уездам, верьте,
Покрыли б сверху вниз Парнас.
Зову я музу не такую:
Зову веселую, младую;
Старух лягает пусть Пегас.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Я только что не постеснялся
Старухой девушку назвать,
Которую и не пытался
Никто обнять, поцеловать.
Ох, сколько старых муз в невестах
Есть в каждом городе, в уездах.
Хватило б весь укрыть Парнас!
Мне нужно музу не такую:
Красивую и молодую;
А старых пусть лягнет Пегас.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď už to vím, já hrozně chybil,
že jsem tě starou bábou zval,
kterou by nikdo nepolíbil
a nikdo nepomiloval.
Takových Mus je tucet naráz,
lze jimi pokrýt celý Parnas,
však mladých, hezkých mnoho ne.
Já přece nechci Musu starou,
chci veselou a hezkou, mladou —
staré ať Pegas nakopne.

    

Highslide JS Highslide JS
О. Довгаль. Частина V, строфа 119.

119 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Рутульці дралися на стіни,
Карабкалися, як жуки.
Турн з ярости дрижав і пінив,
Кричить: «Дружненько, козаки!»,
В свою троянці также чергу
В одбої поралися зверху,
Рутульців плющили, як мух.
Пускали колоддя, каміння,
І враже так товкли насіння,
Що у рутульців хляв і дух.

 

Highslide JS
І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Частина V, строфа 119-127.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Рутульци дралыса на стины,
Карабкалыса якъ жукы.
Турнъ зъ яросты дрыжавъ и пинывъ,
Крычытъ: «дружненько козакы!»
Въ свою Троаньци также чергу,
Въ одбои поралыся зъ верху,
Рутульцивъ плющылы яхъ мухъ.
Пускалы колоддя, каминня,
И враже такъ товклы насиння,
Що у Рутульцивъ хлявъ и духъ.

Примітки: V, 119.
         Частина V стр. 119.

Дрижати — виявляти надмірне бажання робити що-небудь (СУМ-20).

Знемагати (хлясти) духом — втрачати бадьорість, надію на щось, зневірятися в можливості чого-небудь (СУМ-11).

Колоддя — збірн. до колода — стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля (СУМ-20).

Насіння — у значенні нащадок — людина стосовно до своїх предків. У сполуч. з прикм. враже — враже насіння — уживається як лайливе слово (СУМ-11,20).

Охлясть охляти/охлянути, а також хлянути/хляти — дуже ослабнути, схуднути від недоїдання; знесиліти, виснажитися (СУМ-11).

Поратися — щось робити; порядкувати де-небудь (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Товкти — завдавати ударів у бою (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хляти, хлянути — зменшуватися в силі, ступені свого вияву (СУМ-11). Ослабѣвать, обезсилѣвать (Г.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Rutuls tried to climb the wall,
To trail the insects' path.
Turn watched them, full of gall,
And, foaming at his mouth in wrath,
Yelled: "Kozaks, all in unison!
Don't stop! Go on! Go on!"
The busy Trojans worked as well:
They rolled down heavy stones,
Which crushed the fiendish heads and bones.
The Rutuls' fighting spirit fell.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ратульцы штурмавалі сцены,
Карабкаліся, як жукі.
А ў Турна пабялеў ад пены
Рот: «Лезьце, лезьце, казакі!»
Але Траянцы не драмалі,
Адпор належны ім давалі,
Ратульцаў плюшчылі, як мух.
Бярвенне кідалі, каменне,
Таўклі варожае насенне.
З паганцаў выпускалі дух.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

По зидовете рой рутули
подобно бръмбари пълзят.
А Турн се пени и се пули:
— Напред! — крещи и тоя пъг.
Троянецът го също бива,
отбива тая офанзива,
като мухи ги трепе пак;
отгоре с камъни, с дървета”
замерват вражите момчета,
език изплезили от бяг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Rutuler drängten auf die Mauer,
Wie Käfer krochen sie hinauf.
Schäumend vor Wut, am Körper zitternd,
Schrie Turnus: "Los, Kosaken, stürmt!"
Von oben kämpften die Trojaner,
Und schlugen die Rutuler ab,
Zermalmten sie, wie kleine Fliegen.
Sie ließen Balken und Gestein
Auf ihre Köpfe niederprasseln,
Daß sie der Mut sehr bald verließ.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rutule darli się na mury,
Jak żuki wciąż się wdrapywali.
A Turnus wściekał się ponury,
Wciąż krzyczy: "Hej, Kozacy, dalej!"
Trojanie także swoją drogą
Krzątali się w obronie błogo,
Rutulów gnietli niczym muchy,
Spuszczali kłody i kamienie,
I wrogie tłukli to nasienie,
Że już Rutule słabli duchem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Рутульцы облепили стены,
На них всползая, как жуки.
Турн, в ярости пуская пену,
Кричал: "Дружненько, казаки!"
Но и троянцы не зевали,
Как псы на стенах лютовали,
Рутульцев плющили, как мух,
Бросали сверху в них каменья,
Творя такое избиенье,
Что у рутульцев падал дух.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутулы кинулись на стены,
Карабкаются, как жуки.
Свирепый Турн, покрывшись пеной,
Кричит: «Дружненько, казаки!»
Троянцы тоже не зевают,
Швырять каменья поспевают,
Рутулов плющат, словно мух,
Толкут, как в ступе, вражье семя.
Рутулы упустили время,
И ослабел в них бранный дух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Рутульцы, громоздясь на стену,
Карабкались вверх, как жуки;
Турн, в ярости пуская пену,
Кричал: «Дружнее, казаки!»
Троянцы поверху трудились,
Давали сдачи, не ленились,
Рутульцев плющили, как мух.
Швыряли бревна и каменья
И так долбали вражье семя,
Что у рутульцев падал дух.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Рутульцы стали лезть на стены,
Карабкалися, как жуки,
Турн в ярости, пуская пену,
Кричал: «Дружнее, казаки!»
Троянцы тоже не дремали,
Рутульцев били, и кромсали,
И плющили их, словно мух.
Бросали бревна и каменья,
Толкли врагов с таким уменьем,
Что у рутульцев падал дух.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Rutuli drápali se na zdi,
lezli jak brouci chrobáci.
Turn zuřil, byl by schopen vraždy,
a křičel: „Směle, kozáci !“
Však Trojští také nelenili
a vřelou smůlu na ně lili
a tloukli je jak hejno blech.
Pouštěli na ně shůry klády
a kamením jim tloukli hlavy,
až Rutulům se tajil dech.

    

120 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Турн, бачивши троян роботу,
Як рать рутульськую трощать,
Як б'ють їх, не жалія поту,
Рутульці, мов в'юни, пищать;
Велів везти зо всіх олійниць,
Де тілько єсть, із воскобійниць,
Як можна швидче тарани.
Якраз і тарани вродились,
І воскобійники явились,
Примчались духом сатани.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 119.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Турнъ бачывшы Троянъ роботу,
Якъ рать Рутульскую трощать,
Якъ бьютъ ихъ не жалія поту,
Рутульци мовъ вьюны пыщатъ;
Веливъ везты зо всихъ олійныць,
Де тилько есть, изъ воскобійныць,
Якъ можна швыдче тараны.
Якъ разъ и тараны вродылысь,
И воскобійныкы явылысь,
Прымчалысь духомъ сатаны.

Примітки: V, 120.
       Частина V стр. 120.

Воскобійниця — те саме, що воскобійня — приміщення або підприємство, де витоплюють віск із вощини (воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск) (СУМ-20).

Вродитися, уродитися — з'явитися, виникнути (СУМ-11).

Не жалія поту — старанно, самовіддано.

Олійниця — підприємство, де виготовляють олію (СУМ-11).

Рать — у Київській Русі, а пізніше в Російській державі до XVIII ст. – назва війська, збройного загону (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сатана — уявна надприродна істота, яку зображують у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; є уособленням злого начала; біс, диявол, чорт, злий дух (СУМ-11).

Таран — осадна зброя за старих часів. Тараном користувалися для розбивання стін і брам ворожих фортець. Таран становив собою довгу колоду з металевою баранячою головою на кінці. Ця колода привішувалася на ланцюгах до пристрою на колесах. Його підвозили до стіни і тараном били по ній (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Якраз і тарани вродились.
Тарани застосовувалися під час штурмів фортець. Тяжку, оббиту металом колоду підвішували на канатах чи ланцюгах на поставлених на колеса поперечках. Таран підкочували до кріпосної стіни чи то брами і, розгойдуючи, били в неї колодою. Оббитому металом чи цілком металічному передньому кінцеві колоди інколи надавали форму баранячої голови. За аналогічним принципом працювали тарани — дерев'яні довбні – в олійницях. Підвішеними до стелі таранами підбивали клини, які притискали прес, що вичавлював з відповідно підготовленого насіння олію. Застосовувалися тарани і для пресування воску на воскобійнях.
Тут продовжується розпочате у четвертій частині «Енеїди» травестійне обігрування, комічне зниження зброї, бойового обладунку двох воюючих армій, ототожнення їх з предметами господарського вжитку. До того ж, всі давніші види зброї беруть свій початок від предметів господарського вжитку (ті ж тарани, вся холодна або ще говорили — біла зброя, певною мірою і вогнепальна). Замість бойових таранів рутульці використовують довбні з олійниць, якими проти фортечних укріплень нічого не вдієш. Тимчасом у наступній строфі з їх допомогою військо Турна валить браму (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn, seeing how his men were crashed,
His failure was approaching quickly,
And how his warriors were smashed,
Who, like those roaches, squeaked so sickly,
Had ordered many rams
And everything that pounds and slams
To be brought to the fighting site.
At once, much sooner that he thought,
The needed things were brought,
It seemed the deuce helped them all right.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Турн, тую ўбачыўшы работу,
Як нішчыцца Ратульцаў раць,
Як б'юць іх, не шкадуюць поту,
Яны ж, нібы ўюны, пішчаць,
Загадваў везці з маслабойніц,
З усіх наўкольных васкабойніц
На месца бою тараны,
Якраз і тараны знайшліся,
За справу ратнікі ўзяліся,
Як па загаду сатаны.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

На Турн това не му хареса —
рутулите му как пищят
и как троянците добре са,
и цялата му рат громят.
И нареди на свойте войни
от мелници и маслобойни
греди завчас да донесат;
с греди дойдоха — за тарани,
и мелничари задържани
успяха тук да доведат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus sah, wie die Trojaner
Gnadenlos drängen auf sein Heer
Und die Rutuler niederschlagen,
Daß sie wie Wetterfische flieh'n,
Gab den Befehl, herbeizuschaffen, -
Dies möglichst schnell, ohne Verzug, -
Von den Öl- und Wachssiedereien,
Rammböcke, groß und ohne Zahl.
In Satanseile sind Wachssieder
Mit Rammböcken herbei gestürmt.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

A Turnus widząc tę robotę
Trojańską, jak Rutulów niszczą,
Jak drą ich, nie żałując potu,
Rutule jak piskorze piszczą,
Zwieść kazał z wszystkich olejarni,
Gdzie tylko są, i z woskowarni
Możliwie szybciej tu tarany.
I wnet tarany się zjawiły,
I olejarzy moc przybyło,
Przybiegli niczym te szatany.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн, покомандовав до пота
И видя, как его честят,
Как от такого переплета
У рутулян хребты трещат,
Велел свезти из маслобоен,
А также и из воскобоен
Все деревянные долбни.
Тут воскобойники примчали,
Долбней до черта натаскали,
Аж гул стоял от их возни.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Троянцы до седьмого пота
Врагов молотят и крошат.
Спорится у троян работа,
Рутулы, как вьюны, пищат.
И Турн велит, обеспокоен,
Из маслобитен, воскобоен
Свезти немедля толкачи.
Тотчас перед его очами
Явились вместе с толкачами
Все воскобои-силачи.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Турн, увидав троян работу,
Как рать рутульскую громят,
Как бьют их, не жался поту, —
Рутульцы, как вьюны, пищат, —
Велел свозить из маслобоен
Все толкачи, из воскобоен,
Где лишь найдут, скорей под вал...
Тут толкачи как народились
И воскобойники явились,
Примчались, будто черт пригнал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн, оценив троян работу, —
Уж очень крепко потрошат
Они рутульскую пехоту,
Рутульцы, как вьюны, пищат, —
Велел стащить из маслобоен,
Где только есть, из воскобоен
Тараны для битья стены.
Свезти их быстро постарались,
И воскобойники примчались
Как по приказу сатаны.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn, vida Trojské, kterak tříští
hlavičky jeho vojínů,
že Rutuli jak piskoř piští —
a sám utrživ modřinu,
rozkázal sebrat beranidla
z všech dílen na olej a mýdla
a dopravit je před bránu;
a s beranidly hned v tu chvíli
voskaři před val přikvačili
jak smečka divých satanů.

    

121 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Приставив тарани до брами,
В ворота зачали гатить;
Одвірки затряслись, мов рами
І снасть од бою вся тріщить.
Турн сили вдвоє прикладає,
І тарани сам направляє,
І браму рушити велить.
Упала!.. Стуком оглушила,
Троян багацько подушила,
Турн в кріпость впертись норовить.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 121.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Прыставывъ тараны до брамы,
Въ воро́та зачалы гатыть;
Одвиркы затряслысь мовъ рамы
И снасть одъ бою вся трищытъ.
Турнъ сылы вдвое прыкладае
И тараны самъ направляе,
И браму рушыты велытъ.
Упала ! стукомъ оглушыла,
Троянъ багацько подушыла,
Турнъ въ крипость впертысь норовыть.

Примітки: V, 121.
         Частина V стр. 121.

Багацько [Багацько] = много (К.):
Те саме, що багато — у великій кількості; протилежне мало (СУМ-11).

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах (СУМ-20).

Гатити — ударяти, стукати по чому-небудь, у щось) (СУМ-20).

Зачинати, зачати — починати яку-небудь дію; розпочинати (СУМ-20).

Одвірок — боковий або верхній брус рами дверей (СУМ-11).

Снасть — одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця (СУМ-11).

Таран — осадна зброя за старих часів. Тараном користувалися для розбивання стін і брам ворожих фортець. Таран становив собою довгу колоду з металевою баранячою головою на кінці. Ця колода привішувалася на ланцюгах до пристрою на колесах. Його підвозили до стіни і тараном били по ній (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

They put the rams close to the gate
And hammered it and swore.
Their efforts brought immediate
Results: it's every part just tore.
Turn doubled his exertion,
He fixed the damaged rams and used coercion
To make the men bring down he gate at last.
They roared: "It fell! Hurrah! it's down! Hurrah!
It crushed the Trojan men! Aha! Aha!"
Turn urged: "Rush in full blast!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Прыгналі тараны да брамы
І пачалі ў вароты біць,
Трасуцца вушакі, як рамы,
І снасць ад бою ўся трашчыць.
Турн ратнікаў вакол гуртуе
І таранамі сам кіруе,
Каб сілай браму забурыць.
Упала!.. Грукатам глушыла
Яна Траянцаў і душыла,
Турн рвецца крэпасць захапіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

С тараните се развъртяха
и почнаха да блъскат с тях;
вратите вече се тресяха,
трещяха в облаци от прах.
Турн всички сили удвоява,
сам работата направлява —
събаря главната врата.
Тя падна!... Рухна с всичка сила,
бая троянци бе затрила;
май Турн ще влезе в крепостта.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Man brachte diese vor die Tore
Und hämmerte mit aller Kraft,
So daß die Pfosten mächtig krachten
Und zitternd schwankte das Gebälk.
Man hat die Anstrengung verdoppelt,
Turnus ging selbst jetzt hart ans Werk,
Um gegen das Tor anzukämpfen.
Es fiel! Mit fürchterlichem Lärm
Begrub es viele der Trojaner, -
Turnus drang in die Festung ein.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tarany pchnąwszy wnet pod bramę,
Zaczęto tłuc we wrota z szałem;
Aż odrzwia trzęsły się jak ramy
I wszystkie liny zatrzeszczały.
Pracuje Turnus jak narwany,
Nakierowuje sam tarany
I bramę burzyć rozkazuje.
Runęła!... Stukiem ogłuszyła,
Niemało Trojan przydusiła,
Do twierdzy Turnus wleźć próbuje.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Долбни пристроив, как тараны,
По воротам открыли бой.
Трещали створки. Басурманы
Понавалились всей гурьбой.
Турн сам рутульцам помогает,
Тараны метко направляет,
Торопит рушить ворота.
И вот конец... Качнулись, пали!
Троянцев под собой подмяли,
Смятенье, грохот, суета.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И, как таранами, без счета
Пошли они удары класть.
Гремели и тряслись ворота,
От боя вся трещала снасть.
Турн силы вдвое прибавляет,
Он сам тараны направляет,
Ворота с петель сбить велит.
Упали!.. Стуком оглушили,
Троянцев многих сокрушили,
И Турну в крепость вход открыт.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Все толкачи поприставляли
К воротам, начали садить,
Столбы воротные дрожали,
От боя остов весь трещит.
Народу вдвое Турн сгоняет
И толкачи сам направляет
И створы сокрушить велит.
Упали!.. Стуком оглушили,
Троянцев многих подушили...
Пробиться в крепость Турн спешит.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Под крепость подведя тараны,
В ворота ими стали бить,
И вот пробоины — как раны,
Грохочет крепость и дрожит.
Турн все усилья прилагает,
И сам удары направляет,
Велит ворота повалить.
Упали!.. Громом оглушили,
Троянцев многих подушили,
Турн в крепость норовит вскочить.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Zuřivě do té trojské brány
berany bušit začali,
až zapraskaly všechny rámy
a třísky kolem lítaly.
Sám Turn se hmoždí s beranidly,
a jak to mydlí, tak to mydlí,
dal povel bránu vyrazit.
Padla! Rachotem ohlušila,
přemnoho Trojských rozdrtila —
a Turn chce dovnitř prorazit.

    

122 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Біда троянцям! Що робити?
А муза каже: «Не жахайсь,
Не хист їх Турну побідити,
В чужую казку не мішайсь».
Троянці нап'яли всі жили
Та вмиг пролом і заложили,
І груддю стали боронить;
Рутульці бісом увивались,
Но на пролом не насовались,
А Турн не знав, що і робить.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 122.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Бида Трояньцямъ! що робыты?
А муза каже: «не жахайсь,
«Не хыстъ ихъ Турну побидыты,
«Въ чужую казку не мишайсь.»
Трояньци напьялы вси жылы
Та вмыгъ проломъ и заложылы,
И грудью сталы бороныть;
Рутульци бисомъ увывалысь,
Но на проломъ не насовалысь,
А Турнъ не знавъ, що и робыть.

Примітки: V, 122.
         Частина V стр. 122.

Біс — уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана (СУМ-11); Злий дух, слуга диявола (СУМ-20).

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Грудниця, груднина — те саме що груди (СУМ-11).

Жахатися — відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися когось, чогось (СУМ-20).

Казка [Казка] = сказка (К.).
Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил (СУМ-20).

Муза — за грецькою міфологією — богині мистецтв і науки.  Тут, з огляду на жанр «Енеїди», звертання до Калліопи — музи епічної поезії (Ш., С.).

П'ясти, пнути — напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед; випинати (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хист — уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. Тобі (вам) не хист — ти нездатен, не з твоїми здібностями (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans were in trouble. What to do?
The Muse replied: "Don't fear, don't wail,
They cannot vanquish you!
Don't meddle in somebody's fairy tale."
The Trojans, with the utmost strain,
Had managed to regain
The upper hand. They filled the gap,
Their breasts were their defense,
The foes could not break through that fence.
Turn stood there like a helpless chap.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Бяда Траянцам! Толькі муза
Гаворыць: «Не жахайся, брат!
Чужую казку слухай мужна.
Не пераможа супастат».
Траянцы напіналі жылы,
Пралом у момант залажылі,
Грудзьмі ўзяліся бараніць;
Ратульцы біліся, як чэрці,
Але сцяны ім не прадзерці,
А Турн не ведаў, што рабіць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Беда! Беда! Какво да правят?
Но музата ми шепне: — Трай,
не ще се на врага оставят,
ще има друг, по-хубав край...
Троянците напрягат жили,
в пробойната са се стълпили,
ще бранят свойта крепост с гръд;
рутулите крещят, беснеят,
но да нахълтат пак не смеят,
вбеси се Турн и тоя път.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Was ist zu tun? Weh den Trojanern!
Die Muse spricht: "Befürchte nichts!
Turnus schafft nicht sie zu besiegen,
Halt dich von fremder Sage fern."
Da sammelten sich die Trojaner,
Um mit dem Einsatz ihrer Brust
Turnus den Einfall zu verwehren.
Rutuler schäumten voller Wut,
Doch wagten sie nicht vorzudringen,
Auch Turnus wußte nicht, was nun.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanom bieda! Co tu robić?
A muza mówi: "Nic się nie bój,
Ich Turnus nie da rady pobić,
Pilnować tobie swego trzeba".
Trojanie siły natężyli
I migiem wyłom założyli,
Zaczęli bronić się ochoczo;
Jak bies Rutule się zwijali,
Lecz do wyłonu się nie pchali,
Nie wiedział Turnus, co tu począć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Троянцам худо. Всюду беды.
А муза шепчет: "Не страшись,
Рутульцам не видать победы,
В чужую драку ты не рвись".
Троянцы, напрягая жилы,
Пролом в минуту заложили
И грудью стали пред врагом.
Рутульцы бесом извивались,
Вперед, как бешеные, рвались,
Но так и не прошли в пролом.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мне муза молвит: «Не пугайся!»
— «Беда троянцам! Как же быть?»
— «В чужую сказку не мешайся!
Не в силах Турн их победить!»
Троянцы, в грахоте и громе,
Преграду громоздят в проломе.
За нею грудью встала рать.
Рутулы бесом извивались,
В пролом, однако, не совались,
И Турн не знал, что предпринять.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Что делать тут? Беда троянцам!
А муза шепчет: «Не горюй!
Не с Турна сметкой к ним добраться,
В чужую сказку нос не суй».
Троянцы, понатужив жилы,
Проломы сразу заложили,
Их грудью стали защищать;
Рутульцы бесом извивались,
В пролом, однако, не совались.
Не знал и Турн, с чего начать.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Беда троянцам! Ах ты боже!
Но муза шепчет: «Не плошай,
Ведь Турн их одолеть не сможет,
Ты сказку слушай, не мешай».
И напрягли троянцы жилы,
Пролом тот быстро заложили
И стали грудью защищать.
Рутульцы бесом извивались,
Но лезть в пролом остерегались,
Турн сам не знал, что предпринять.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Teď běda Trojským...! Co jen robit?
A Musa říká: „Ohoho!
Turn není schopen Trojské pobít,
a nepleť se mi do toho!“
Trojané napli všechny žíly
a rychle průlom zahradili
nezdolnou hradbou chrabrých těl;
s Rutuly všichni čerti šili,
tou hradbou se však neprobili;
Turn málem z kůže vyletěl.

    

123 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянець Геленор одважний
І, як буряк, червоний Лик,
Горлань, верлань, кулачник страшний
І щирий кундель-степовик.
Сим двом безділля — всяке горе,
Здавалось по коліна море,
Потіха ж — голови зривать.
Давно їм в голові роїлось
І, мов на поступки, хотілось
Рутульцям перегону дать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Троянець Геленоръ одважный
И якъ бурякъ червоный Лыкъ,
Горлань, верлань, кулачныкъ страшный
И щырый кундель-степовыкъ.
Сымъ двомъ бездилля — всяке горе,
Здавалось по колина море,
Потиха жъ — головы зрывать.
Давно имъ въ голови роилось,
И мовъ на поступкы хотилось,
Рутульцямъ перегону дать.

Примітки: V, 123.
       Частина V стр. 122.

Безділля — неважлива, незначна справа, річ; дрібниця, дурниця (СУМ-20).

Верлань — той, хто багато кричить; криклива людина (СУМ-11); крикун, горлай (Л.).

Геленор — троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 544 — 549) (С.). Загинув від рук рутульців.

Горлань — той, хто горлає (голосно говорить, кричать або співає на все горло); крикун (СУМ-11).

Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Кулачник — учасник кулачних боїв (СУМ-20).

Кундель — собака з кудлатою шерстю, перев. вівчарський (СУМ-20).

Лик — у Вергілія Лікос (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 556 — 566) (С.), соратник Енея.

Перегону дати — карати, бити і т. ін. кого-небудь, змушуючи відчути свою силу, владу і т. ін. (СУМ-11).

Поступка — добровільна відмова від чого-небудь на користь когось іншого або заради чогось (СУМ-11). Змагаючись у бігах наввипередки чи що інше, буває, ідуть на поступки, скажімо: «починай бігти першим». Як у шахматах, починаючи гру з явно слабішим противником, інколи дають фору — знімають з дошки якусь фігуру (С.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Щирий — справжній, дійсний (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans, Helenor, the Bold,
And Lick, as red-faced as a beet,
A fighter-pugilist one to behold,
Whom none was able to defeat;
For them, the greatest woe
To have no fight, no one to blow,
But breaking heads - for them delight,
Just any time or season,
With or without a rhyme or reason,
They loved to feel the pleasure of a fight.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянец Геленор адважны
І як бурак чырвоны Лік,
Задзіра і кулачнік страшны
І шчыры кундзель-вартаўнік
Гультайства для абодвух — гора,
Абодвум па калена мора,
Забава — галаву адцяць.
Іх непакоіла жаданне
Даўно ўжо — кінуцца ў змаганне,
Як след Ратульцам чосу даць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Хеленор — пръв храбрец-троянец,
и Лик — червен като цвекло,
на зъл овчарски пес братанец,
побойник, кресльо, първо зло —
не се пилеят в суетене,
морето им е до колене,
кратуни дай им да секат.
В ума едно им се въртеше,
едно отдавна им се щеше —
рутулите да подредят.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es gab zwei mutige Trojaner,
Helenor und Lycus, sein Freund.
Lycus, rothaarig wie die Bete,
Faustkampfer, Großmaul, Steppenhirt.
Für beide war Nichtstun ein Greuel,
Das Meer war ihnen bis zum Knie,
Kampf war ihr einziges Vergnügen.
In Köpfen schwirrte schon der Wunsch,
Es den Rutulern mal zu zeigen
Wie gut zu kämpfen sie versteh'n.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie dwaj: Helenor śmiały,
Czerwony niczym burak Likus,
Ten krzykacz, pięściarz, jakich mało,
A ów stepowy kundel — dzikus.
Bezczynność dla nich — bieda sroga,
Zdawało się, ze wszystko mogą,
A głowy zrywać to z ochotą.
Im dawno w głowie się roiło
I bardzo chciało się, śpieszyło
Rutulom też popędzić kota.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Среди троянцев был пригожий
Неустрашимый Геленор,
С ним Лик — косматый, краснорожий
Драчун, обжора из обжор.
Им нипочем любое горе,
Обоим по колено море,
Раз плюнуть — головы рубать.
Давно уже они смекали
И лишь минуты доброй ждали,
Чтобы рутульцам таску дать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Был Геленор боец на славу,
А Лик — кулачник и горлан.
Под стать степному волкодаву
Был краснорожий сей мужлан.
Обоим по колено море,
Безделица — любое горе,
Забава — головы срывать.
Друзьям давно уж не терпелось;
Как для корысти, ям хотелось
Тычков рутулам надавать.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Троянец Геленор был смелый,
С ним Лик, румяный, как бурак,
Горлан, кулачник оголтелый,
Как пес пастуший, злой степняк,
Безделка им любое горе,
Казалось по колено море,
Потехой — головы срывать;
Давно у них в уме вертелось:
Померясь силою, хотелось
Рутульцев лихо погонять.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Троянец Геленор отважный
И Лык с ним, красный, как бурак,
Горлан, крикун, кулачник страшный
И верный, словно пес-степняк.
Безделье этим парням — горе,
Им всюду по колено море,
Потеха — головы срывать.
У них давно чесались руки,
Давно хотели ради скуки
Рутульцам под микитки дать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Byl Trojan Helenor a přítel
červený Lykus, hrdlořez,
rváč, křikloun, zápasník a mstitel —
a přitom věrný jako pes;
těm dvěma — zahálka — toť hoře
a po kolena každé moře
a trhat hlavy — zábava.
Snili jen o šavlích a nožích,
jak Rutulům vyprášit kožich;
ten půst byl pro ně otrava.

 

124 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Так Геленор з червоним Ликом,
Роздігшися до сорочок,
Між вештанням, содомом, криком,
Пробралися подуть тичок.
Рутульців добре тасовали
І од рутульців получали
Квитанцію в своїх долгах.
Лик тілько тим і одличився,
Що як до Турна примостився,
То з'їздив добре по зубах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Такъ Геленоръ съ червонымъ Лыкомъ,
Роздигшыся до сорочокъ,
Мижъ вештаннямъ, содомомъ, крыкомъ
Пробралыся подуть тычокъ.
Рутульцивъ добре тасовалы
И одъ Рутульцивъ получалы
Квытанцію въ своихъ долгахъ.
Лыкъ тилько тымъ и отлычывся,
Що якъ до Турна прымостывся,
То зъйиздывъ добре по зубахъ.

Примітки: V, 124.
       Частина V стр. 124.

Вештатися — ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь (СУМ-11).

Геленор — троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 544 — 549) (С.). Загинув від рук рутульців.

З'їздити — те саме, що ударити (СУМ-20).

Квитанція — розписка про прийняття грошей, документів, цінностей, погашення боргу і т. ін. (СУМ-20).

Лик — у Вергілія Лікос (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 556 — 566) (С.), соратник Енея.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Содом — крайнє безладдя; метушня, шум (СУМ-11).

Сорочка — натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла (СУМ-11).

Тичок — те саме, що стусан. Тичка подути (множ. тичка подмімо) — помірятися силою з ким-небудь (СУМ-11). Цей вираз у тому самому значенні вживається і зі словом тічок — утоптане, вирівняне місце, що дає змогу зрозуміти коментар Ставицького до цієї строфи: «У народних казках герої інколи, перш ніж почати поєдинок, а то й перериваючи його, дмуть тічок (місце поєдинку), щоб в такий спосіб виявити, хто з них сильніший».

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

And so, the two with their coats off,
Amidst the turmoil, hue and cry,
Went to the other side to scoff
And measure their tenacity With any guy.
They pummeled those Rutulians all right,
Who paid them back in order to requite
Whate'er they got from Helenor and Lick.
In that brawl, Lick stood out,
For he struck Turn's fat, blueberry snout
And thus stirred up that lunatic.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Так Геленор з чырвоным Лікам
Сарочкі скінулі з сябе,
Прабраліся за тлумным крыкам
Памераць сілы ў барацьбе,
Ратульцаў добра прачасалі
І ад Ратульцаў атрымалі
Квітанцыю ў сваіх даўгах.
Лік праз варожы гурт прабіўся,
А як да Турна прымасціўся,
Дык з'ездзіў добра па зубах.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И ето, ризите свалили,
Хеленор и смелчака Лик
се хвърлиха да мерят сили,
завтекоха се с вой и вик.
Добре рутулите подбраха,
квитанции от тях деряха
за всички дългове дотук.
А Лик се отличи направо,
до Турн докопа се и здраво
го цапна в зъбите с юмрук.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Helenor und roter Lycus
Zogen sich aus bis auf das Hemd
Und stürmten gegen die Rutuler
Mit Kampfgeschrei und Heidenlärm.
Sie schlugen die Rutuler mächtig,
Doch diese zahlten ihnen heim,
Um ihre Schulden zu begleichen.
Auch Lycus brachte seinen Teil,
Er hat sich angepirscht an Turnus
Und ihm die Zähne glatt poliert.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Helenor i czerwony Likus
Rozdziali się do samych koszul,
Wśród harmideru, szumu, krzyku
Ruszyli siły zmierzyć trosze,
Rutulów nieźle tasowali
I od Rutulów dostawali
Za długi swe pokwitowanie.
Tę chwałę tylko Likus zyskał,
Że gdy Turnusa podszedł z bliska,
To w zęby jego zaiwanił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И вот, в радении великом
Кафтаны поскидав долой,
Пан Геленор с мордастым Ликом
Сквозь вой и гром рванулись в бой;
Рутульцам под бока совали
И сдачи вдосталь получали.
Досталось всем тут по шеям.
А Лик особо отличился:
Он к Турну ловко подмостился
И двинул смаху по зубам.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Плечищами толпу раздвинув,
Пан Геленор и красный Лик
Протиснулись, жупаны скинув,
Сквозь кутерьму, содом и крик.
Рутулов тасовали славно,
А те вручали им исправно
Квитанцию в своих долгах.
Лик только тем и отличился,
Что пану Турну изловчился
Заехать в зубы впопыхах.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И Геленор с червоным Ликом,
Пошли, раздевшись до рубах,
Меж кутерьмой, содомом, криком
Потешить силу на врагах.
Рутульцев славно лупцевали
И от рутульцев получали
Отплату вдоволь по долгам.
Лик только тем и отличился,
Что к Турну ловко подмостился
И съездил с маху по зубам.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот Геленор с бурачным Лыком
С себя все до рубашки — прочь,
Во вражий стан в содоме диком
Пробрались и давай толочь;
Они рутульцев крепко мяли
И от рутульцев получали
Квитанции по всем долгам.
Еще и тем Лык отличился,
Как только к Турну примостился,
То съездил крепко по зубам.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak Helenor s červeným Lykem
se vysvlekli až do košil
a v tlačenici s velkým křikem
šli zkoušet pevnost vlastních sil.
S Rutuly si to rozdávali
a od Rutulů dostávali
kvitanci na dluh a s ní zisk.
Lykus jen tím se vyznamenal,
že pana Turna poznamenal
a nádherně mu zjezdil pysk.

    

125 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но Турн і сам був розбишака
І Лика сплющив в один мах;
Із носа бризнула кабака,
У Турна околів в ногах.
А также пану Геленору
Смертельного дали затьору,
І сей без духу тут оставсь.
Рутульців се возвеселило
І так їх серце ободрило,
Що і негідний скрізь совавсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но Турнъ и самъ бувъ розбышака
И Лыка сплющывъ въ одынъ махъ;
Изъ носа брызнула кабака,
У Турна околивъ въ ногахъ.
А также пану Геленору
Смертельного далы затьору,
И сей безъ духу тутъ оставсь.
Рутульцивъ се возвеселыло
И такъ ихъ серце ободрыло,
Що и негидный скризь совавсь.

Примітки: V, 125.
         Частина V стр. 125.

Геленор — троянський воїн, син лідійського царя і рабині Лікімнії (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 544 — 549) (С.). Загинув від рук рутульців.

Затьор, затор — нагромадження крижин на річці під час льодоходу. Давати затьору — лупцювати, сильно бити (СУМ-20).

Кабака — нюхальний тютюн (СУМ-20).

Лик — у Вергілія Лікос (Вергілій. — Кн. 9. — Ряд. 556 — 566) (С.), соратник Енея.

Мах — уживається у значенні «З одного маху», «Одним махом» — а) відразу, тут же і т. ін.; б) за короткий час, дуже швидко (СУМ-20).

Негідний — або у значенні: підлий, нікчемний, мерзенний, безчесний (про людину та її поведінку), або у значенні іменника негідний, що відповідає слову негідник — той, хто здійснює ганебні, підлі вчинки; мерзотник (СУМ-11).

Розбишака — той, хто любить бешкетувати, пустувати. Уживається також як лайливе слово (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Скрізь — по всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

But Turn, himself a first-rate killer,
In no time struck Lick flat.
Blood burst out from his nasal spiller,
And he lay there dead, and that's that.
And Mister Helenor, as well,
Was beaten soundly till he fell
And lay there with no sign of life.
Rutulians began to rave,
Their hearts became so brave,
That even the unworthy joined the strife.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ды Турн і сам быў забіяка,
Адзіным махам Ліка змёў;
Аж з носа пырснула табака,
Не вымавіў і пары слоў.
Таксама пана Геленора
Смяротнае спасцігла гора,
І ён багам душу аддаў.
Ратульцаў гэта ўзвесяліла,
Так узбадзёрыла, натхніла,
Што і нягеглы зухам стаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Не подценявайте и Турна,
и той удари яко Лик,
та кръв от ноздрите му шурна,
в нозете му се свлече в миг.
И пан Хеленор тъй се просна,
съборен с хватка смъртоносна,
остана мъртъв да лежи.
Рутулите се ободриха,
сърцата си развеселиха,
слабакът се окуражи.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch Turnus, selbst ganz groß im Raufen,
Versetzte Lycus einen Stoß,
Daß Saft ihm aus der Nase spritzte
Und er zu Boden leblos sank.
Auch dem Herrn Helenor bescherte
Man einen tödlich-herben Schlag,
So daß sein Geist hinüber schwebte.
Dies munterte Rutuler auf
Und ließ die Herzen höher schlagen,
Die Bösewichte waren fort.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz Tumus sam był zbójem niezłym
I jednym ruchem zgniótł Likusa;
Posoka z nosa mu bryznęła,
Wykończył się u stóp Turnusa.
I panu też Helenorowi
Zadano bobu wyborowo,
Wyzionął ducha, prochem stał się.
Rutulów to rozweseliło,
I tak ich serca zachęciło,
Że i niegodny wszędzie pchał się.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но Турн был сам лихой рубака,
Он Лика сбил в единый мах;
И вот троянский забияка
У Турна кончился в ногах.
Потом, круша всех без разбора,
Так отлупил он Геленора,
Что тот на месте околел.
Рутульцев это подбодрило
И так сердца их взвеселило,
Что и трусливый осмелел.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но Турн великий был разбойник,
Он Лика сплющил в один мах.
С разбитым носом Лик, покойник,
Лежал у недруга в ногах.
Туза смертельного в ту пору
Успели дать и Геленору,
Погиб второй головорез.
Рутулов это взвеселило
И так сердца их ободрило,
Что и трусливый в драку лез.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но Турн и сам драчун удалый,
Он Лика смял в единый мах:
Из носа жижа побежала,
У Турна околел в ногах.
А также Геленору-пану
Смертельную он задал баню,
И бездыханным тот упал.
Рутульцев это взвеселило,
И так сердца их ободрило,
Что и никчемный в бой вступал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но Турн, и сам драчун бывалый,
Так Лыка по башке огрел,
Что тот с душою разудалой
В ногах у Турна околел.
Потом и пана Геленора
Враги к рукам прибрали скоро,
Тут жизнь свою он потерял.
Рутульцев это ободрило
И так сердца развеселило,
Что и никчемный нос задрал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však Turn byl rváč a Lyka přitisk,
až zapraštěly lopatky,
šňupavý tabák z nosu vytrysk —
a z Lyka zbyly ostatky.
I Helenoru, můj ty smutku,
do nosu dali řádnou šňupku,
že zašel, než bys řekl pět.
To Rutuly moc rozesmálo
a srdce jim tak rozehřálo,
že každý zbabělec šel vpřed.

    

126 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Натиснули і напустились,
Рутульці кинулись на вал;
Троянці, як чорти, озлились,
Рутульців били наповал.
Тріщали кості, ребра, боки,
Летіли зуби, пухли щоки,
З носів і уст юшила кров:
Хто рачки ліз, а хто простягся,
Хто був шкереберть, хто качався,
Хто бив, хто різав, хто колов.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 126.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Натыснулы и напустылысь,
Рутульци кынулысь на валъ;
Трояньци якъ чорты озлылысь,
Рутульцивъ былы наповалъ.
Трищалы косты, ребра, бокы,
Летилы зубы, пухлы щокы,
Зъ носивъ и устъ юшыла кровъ:
Хто рачкы лнзъ, а хто простягся,
Хто бувъ шкереберть, хто качався,
Хто бывъ, хто ризавъ, хто коловъ.

Примітки: V, 126.
         Частина V стр. 126.

Вал — значний за протяжністю і висотою земляний насип, створений з оборонною метою (СУМ-20).

Напускатися, напуститися — нападати на кого-, що-небудь (СУМ-20).

Рачки лізти — пересуватися на чотирьох кінцівках (про людей) (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Шкере́берть — вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч (СУМ-11).

Як чорт — дуже, в значній мірі (СУМ-11).

Юшити — литися, текти у великій кількості (про кров, піт і т. ін.) (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Rutuls were attempting to attack
The fortress at all price.
The angry Trojans beat them back
Regardless of the sacrifice.
The bones, the ribs, and backs
Were being cracked in those attacks.
The blood was everywhere, an ample glut.
Some injured men crawled on all fours
The crippled fighters tried to force
Themselves to run lest they be cut.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З зямлі жадалі крэпасць сцерці
Ратульцы, лезучы на вал,
Траянцы, злосныя, як чэрці,
Ратульцаў білі напавал.
Трашчалі косці, рэбры, бокі,
Ляцелі зубы, пухлі шчокі,
Цякла з насоў і вуснаў кроў:
Хто ракам лез, а хто валяўся,
Хто падымаўся, хто хістаўся,
Хто біў, хто рэзаў, хто калоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Напряха и се озоваха
след миг на крепостния вал;
троянците от бяс кипяха
и ги поваляха без жал.
Хвърчат зъби, бради се пукват,
от носовете кърви рукват,
ребра и кости се трошат;
един се просва, втори лази,
един пищи, друг в кърви гази —
убиват, колят и секат.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Voll Zähigkeit und unaufhaltsam
Drängten Rutuler auf den Wall;
Verbissen kämpften die Trojaner
Und schlugen auf Rutuler ein.
Es krachten Knochen, Rippen, Hüften,
Die Zähne flogen, Gesicht schwoll,
Das Blut strömte aus Mund und Nase:
Manch einer lag, und mancher kroch,
Fiel um und rollte sich in Schmerzen,
Manch einer stach ein oder schlug.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Rutule wraz się napuścili,
Rzucili się na wały kupą,
Jak bies Trojanie się zeźlili,
Rutulów wszystkich kładli trupem.
Trzeszczały kości, żebra, boki,
Leciały zęby, z ran głębokich,
Z ust, nosów krew się wylewała:
Kto rakiem lazł, kto legł pokotem,
Kto na sztorc stał, kto się chybotał,
Kto bil, kto rżnął, kto kłuł lub walił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

На стены снова навалились,
Гурьбою кинулись на вал;
Как псы, троянцы обозлились,
Рутульцев били наповал.
Осатанели все от злости:
Трещали ребра, скулы, кости,
Как будто ураган прошел;
Кто раком лез, кто лег на брюхо,
Кто зубы потерял, кто ухо,
Кто бил, кто резал, кто колол.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Нажали дружно, напустились,
Рутулы кинулись на вал.
Троянцы, словно черти, злились,
Рутулов били наповал.
Вокруг вздымались пыли клубы,
Трещали кости, ребра, зубы,
Из губ, носов хлестала кровь.
Кто бил, кто резал, кто рубился,
Кто вверх тормашками валился,
Кто полз и поднимался вновь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

И снова в натиск устремились
Рутульцы, кинувшись на вал,
Троянцы, словно черти, злились,
Рутульцев били наповал.
Хрустела кость, летели зубы,
Бока трещали, пухли губы,
По лицам с кровью пот струил;
Кто раком лез, кто кувыркался,
Кто растянулся, кто катался,
Кто бил, кто резал, кто рубил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Нажали, снова устремились
Рутульцы с криками на вал;
Троянцы дьявольски озлились,
Рутульцев били наповал;
Трещали кости, ребра, зубы,
Вздувались щеки, пухли губы,
Из ртов, носов сочилась кровь;
Кто раком лез, кто распластался,
Кто был недвижим, кто катался,
Вставал и рвался в драку вновь.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Rutuli napřeli své síly
a novým šturmem začli hnát;
Trojští se ale rozčertuli,
Rutuly bili napořád.
Praskaly kosti, žebra, šosy,
lítaly zuby, puchly nosy,
stříkala plným proudem krev;
ten couval, ten se na něj valil,
ten zaškobrtal, ten se svalil,
ten bil, ten trhal jako lev.

    

127 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Завзятость всіх опановала,
Тут всякий пінив і яривсь;
Тут лютость всіми управляла
І всякий до надсаду бивсь.
Лигар ударом макогона
Дух випустив із Емфіона,
І сам навіки зуби стяв.
Лутецій б'єть Іліонея,
Циней Арефа, сей Цинея,
Один другого тасовав.

 

Highslide JS
М. Дерегус. Частина V, строфа 127.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Завзятость всихъ опановала,
Тутъ всякый пинывъ и ярывсь;
Тутъ лютость всимы управляла
И всякый до надсаду бывсь.
Лыгаръ, ударомъ макогона,
Духъ выпустывъ изъ Эмфіона,
И самъ на викы зубы стявъ.
Лутецій бьетъ Иліонея,
Циней Арефа, сей Цинея,
Одынъ другого тасовавъ.

Примітки: V, 127.
         Частина V стр. 127.

Ареф — (У Вергілія — Ортигій) троянець, супутник Енея (А.) [або у Айзенштока, або у Котляревського помилка, адже Ареф і Циней у поемі б'ють один одного, а за Словником Айзенштока обидва є троянцями].

Випустити (витиснути) дух — убити кого-небудь (СУМ-11).

Емфіон (Амфион) (грец. міф.) — син Зевса, учасник Троянської війни, вождь грецького племені епеєв (А.), союзник Енея.

Завзятість (завзятость) — властивість за знач. завзятий — який ведеться з запалом, пристрастю; упертий, напружений (про працю, боротьбу і т. ін.) (СУМ-20)

Іліоней — троянець.

Лигар (Легар, Лигер) — брат Лукага (Лукулла), прихильник Турна (А.).

Лутецій — прихильник Турна (А.).

Макогон макогін — дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. (СУМ-20).

Надсада — надмірне напруження сил; натуга. До надсади — надриваючись, утрачаючи сили (СУМ-20).

Опановати опанувати — повністю охоплювати, оволодівати (про думки, турботи, почуття і т. ін.) (СУМ-11).

Циней — троянець, супутник Енея (А.) [або у Айзенштока, або у Котляревського помилка, адже Ареф і Циней у поемі б'ють один одного, а за Словником Айзенштока обидва є троянцями].

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Each one was ruled here by audacity,
Each one was flying into rage.
Important was ferocity,
All fought regardless of their age.
Lyhar had used a rolling pin
To kill a certain Emphien,
And he himself had bit the dust.
Lutetsiy pounded Money,
And Tsiney struck Aref, who walloped Lonnie,
They beat each other with great lust.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Шаленства тут апанавала
Людзей заўзятасцю ліхой:
Усімі лютасць кіравала,
Вялі тут да знямогі бой.
Забіты Эмфіон Лынарам,
Аднак загінуў пад ударам
У бойцы лютай і Лынар.
Лутэцый б'е Іліянэя,
Цынэй Арэфа, той Цынэя,
Насмерць стаялі — твар у твар.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Със смелост всеки се изпълни,
летеше в боя като звяр,
в очите им пламтяха мълнии
и всички биеха се с жар.
С черясло Лигер от засада
Ематион запрати в ада,
Лукетий пък — Илионей,
а подир миг и той замина.
Един друг бъхтят се мнозина,
Ценей — Ареф, Ареф — Ценей.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Eifer übermannte jeden,
Die Krieger schäumten, wurden wild,
Und kämpften grimmig und verdrossen,
Der Zorn regierte überall.
Mit einem Hieb entließ Lygarus
Den Geist von Emphionus fort,
Und auch er selbst grüßte das Jenseits.
Ilioneus erschlug Lytecius,
Cineus Arethes, der Cineus,
Man schlug sich gegenseitig tot.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Zawziętość tak opanowała,
Że każdy wściekał się i pienił;
Wszystkimi wściekłość kierowała,
Że każdy bił się w uniesieniu.
Tu Ligar, cios zadając wałkiem,
Wraz Emfiona zabił całkiem
I sam też zażył snu wiecznego,
Lutecjusz Ilioneusza,
Ceneusz zaś Aretę kruszy,
Tasował jeden tu drugiego.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

В сердцах отвага закипела,
Ярился каждый, свирепел,
Душа от битвы захмелела,
Всяк силу показать хотел.
Лигар, кроша врагов, с разгона
Пришиб дубиной Эмфиона
И сам навеки тут же лег.
Лютеций бил Илионея,
Циней Арефа, тот Цинея,
Кто как сумел и кто как мог.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Ожесточившись без предела,
Все до надсады бились тут.
Упорство всеми овладело,
И каждый стал не в меру лют.
Легар, пестом хватив с разгона,
Дух выпустил из Эмфиона
И зубы стиснул сам навек.
Лутеций бил Илионея,
Циней — Арефа, тот — Цинея.
Кто резал, кто колол, кто сек.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Жестокость всех одолевала,
Лютуя, всякий озверел,
Тут буйство всеми управляло,
Бил каждый, силы не жалел.
Лигар, ударивши с разгона,
Дух выпустил из Эмфиона
И сам навеки зубы сжал,
Лютеций бил Илионея,
Циней — Арефа, тот — Цинея —
Один другому поддавал.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Упорство больше нарастало,
И всяк ярился, зверем был,
Здесь лютость всеми управляла,
И каждый до надсады бил.
Лигар ударом макогона
Дух вышиб враз из Эмфиона,
И зубы сам навек сомкнул,
Лутеций бил Илионея,
Циней Арефа, тот Цинея,
Один другого мял и гнул.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak zle se všichni rozvášnili,
až měli pěnu u huby,
zuřivě spolu zápasili,
obraceli se na ruby.
Palicí, že by zabil vola,
sek Aristides Polidora,
sám dostal klackem od něho;
Cineus bije Iliona,
Ilion zase Amfiona —
tak řezal jeden druhého.

    

128 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ремул рутульської породи,
Троюродний був Турну сват,
Хвастун і дурень од природи,
Що ні робив, то все не в лад;
І тут начав щосил кричати,
Троянців лаять, укоряти,
Себе і Турна величать:
«Ага! проклятиї поганці,
Недогарки троянські, ланці!
Тепер прийшлось вам погибать.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Ремулъ Рутульскои породы,
Троюродный бувъ Турну сватъ;
Хвастунъ и дурень одъ прыроды,
Що ни робывъ, то все не въ ладъ:
И тутъ начавъ що-сылъ крычаты,
Трояньцивъ лаять, укоряты,
Себе и Турна велычать:
«Ага! проклятые поганци,
«Недогаркы Трояньски, ланци!
«Теперъ прыйшлось вамъ погыбатъ.

Примітки: V, 128.
         Частина V стр. 128.

Ага — уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін. (СУМ-20).

Величати — прославляти, вихваляти, звеличувати (СУМ-20).

Дурень, дурний — розумово обмежена, тупа людина (СУМ-11).

Ланець [Ланець] = подлый (К.).
Гольтіпака [голодранець], обірванець (Л.). Одягнена в лахміття людина; старець — те саме, що жебрак (СУМ-11,20). Гультяй, розбишака. Лайливе слово, неодноразово зустрічається в творах Івана Котляревського. Походить від ландміліція (нім. Dіе Lапdmіlіtіа] — ландець — ланець. Ландміліцією були названі сформовані за указом Петра І від 2 лютого 1713 р. війська з розміщених на території України полків регулярної російської армії і спеціально навербованих солдатів для несення охоронної та сторожової служби (див.: Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. — Спб., 1830. — Т. 5. — С. 13). Пізніше кількість ландміліцейських полків була збільшена. В 1722 р. до ландміліції була зарахована деяка частина українського козацтва. В наступні роки ландміліція не раз переформовувалась, в 1736 р. за поданням генерал-фельдмаршала Мініха була названа Українським міліцейським корпусом і мала в своєму складі двадцять кінних полків. У 1762 р. імператор Петро ІІІ наказав іменувати цей корпус просто Українським, і з того часу назва «ландміліція» офіційно перестала вживатися. В 1770 р. Український корпус був злитий з регулярною російською армією. Особливий податок, який платило населення України на утримання ландміліції, був скасований тільки на початку XІX ст. (С.).

Лаяти — різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори і т. ін. (СУМ-20).

Не в лад — погано, невдало, невправно і т. ін. (СУМ-20).

Недогарокперенос. Те, що остаточно не згоріло, залишки після пожежі і т. ін. (СУМ-11).

Поганець — той, хто викликає огиду, відразу (виглядом, поведінкою, вчинками і т. ін.). Вживається як лайливе слово (СУМ-11).

Ремул — у Вергілія — чоловік молодшої сестри Турна (А.).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Сват — батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Remul of Rutul root,
A kin of Turn, headstrong,
A foolish brag in disrepute,
No matter what he did, was wrong.
He yelled with all his might
About the Trojans' fright,
And praised himself and Turn:
"Aha! Damned scamps!
You Trojan dirt and tramps!
You'll perish now, that's what you earn.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Рэмул Ратульскае пароды,
Траюрадны быў Турну сват,
Хвалько і дурань ад прыроды,
Што ні рабіў, то ўсё не ў лад;
Траянцаў кляў з апошняй сілы,
Жадаў ім трасцы ды магілы,
Сябе ж і Турна велічаў:
«Ага! праклятыя паганцы,
«Гэй, недапёкі, галадранцы,
Нарэшце ваш канец настаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Ремул, дребен воевода,
че бе на Турн далечен зет
(глупак и фукльо по природа,
каквото хване — не е в ред),
тук взе троянците да лае,
и Турн, и сам се величае,
крещи, дере се с пълен глас.
— Аха, проклетници-троянци,
ах, недоносчета, поганци,
редът дойде ви и на вас!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Remulus, der ein Rutuler,
Mit Turnus ganz entfernt verwandt,
Ein großer Prahlhans und ein Dummkopf,
Was er nur tat, ging immer schief,
Brüllte laut gegen die Trojaner,
Er rügte und beschimpfte sie
Und rühmend pries er sich und Turnus:
"Hei, ihr verfluchtes Bandenvolk,
Reststummel des verbrannten Troja,
Seht, euer Ende ist in Sicht!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Remulus, Rutul też zdradziecki,
Był dalszym swatem Turnusowi,
Przechwalca, głupiec już od dziecka,
Co robił, to zazwyczaj psował:
Tu zaczął z całej siły wrzeszczeć,
Lżyć Trojańczykow i bezcześcić,
Wychwalać siebie i Turnusa:
"Aha! przeklęci wy pogańce,
Trojańskie śmiecie, oberwańcy!
Dopadnie śmierć was tutaj susem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Один рутульский воевода,
Что звался Ремул, Турнов сват,
Хвастун и дурень от природы,
Все сдуру делал невпопад.
До всякой похвальбы охочий,
Он принялся что было мочи
Перед троянцами орать:
"Ага, проклятые поганцы,
Скоты, пройдохи, голодранцы!
Пришло вам время пропадать!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Слыл Ремул хвастуном в народе,
Троюродный был Турну сват
И, глуповатый по природе,
Всегда всё делал невпопад.
Он тешить стал свою натуру,
Троян корить, бесчестить сдуру,
Себя и Турна величать:
«Ага, проклятые поганцы,
Огарки Трои, оборванцы!
Пришел черед вам погибать!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Ремул рутульской был породы —
Троюродный он Турна сват —
Хвастун и дурень от природы,
Всегда все делал невпопад.
И тут он стал вовсю браниться
И над троянцами глумиться,
Себя и Турна выхвалять:
«Ага! Проклятые поганцы,
Огарки Трои, голодранцы,
Пришла пора вам погибать!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Ремул — рутульской был породы,
Троюродный он Турну сват,
Хвастун и дурень от природы,
Всегда все делал невпопад;
Кричать он начал что есть силы,
Бранил троянцев, поносил их,
Себя и Турна восхвалял:
«Ага, проклятые троянцы,
Огарки Трои, голодранцы,
Теперь конец вам всем настал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Remulus z Rutulů se zrodil,
nějaký Turnův svat či zeť,
chvastoun byl, hlupák od přírody,
ať dělal co chtěl, všechno splet.
Začal jak blázen povykovat,
sebe i 'Turna zveličovat,
nadával Trojským, hubou mlel:
„Vy proklatci, vy ničemové,
mrzáci trojští, pobudové,
váš konec právě nadešel!

    

129 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Ми вас одучим, супостати,
Морити вдов, дурить дівок;
Чужії землі однімати
І шкодити чужий садок.
Давайте вашого гульвісу,
Я вмиг його одправлю к бісу,
І вас подавимо, як мух;
Чого прийшли ви, голодрабці?
Лигать латинськії потапці?
Пождіть — ваш витісним ми дух!».

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Мы васъ одучымъ, супостаты,
«Морыты вдовъ, дурыть дивокъ;
«Чужіи зе́мли одниматы
«И шкодыты чужый садокъ.
«Давайте вашого гульвису,
«Я вмыгъ його одправлю къ бису
«И васъ подавымо якъ мухъ;
«Чого прыйшлы вы голодрабци?
«Лыгать Латыськіи потапци?
«Пождить, — вашъ вытиснымъ мы духъ.»

Примітки: V, 129.
       Частина V стр. 129.

Випустити (витиснути) дух — убити кого-небудь (СУМ-11).

Голодрабець — те саме що голодранець — убого одягнена людина; обідранець (СУМ-11).

Гульвіса — гуляка, повѣса, шалопай (Г.). Той, хто любить гуляти — 1. Весело проводити час; розважатися. 2. Проводити час за випивкою; пиячити. 3. Бути в близьких любовних стосунках з ким-небудь), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. (СУМ-11).

Дурити, подурити — обдурювати кого-небудь, навмисно вводити в оману словами чи вчинками (СУМ-11).

Лигати — їсти, пити зі смаком, з жадобою (СУМ-20).

Морити — доводити до виснаження, знемоги; виснажувати, мучити (СУМ-20).

Одправити к бісу — вбити (СУМ-11).

Потапці — 1. Підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо. 2. Змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; грінки (СУМ-11). Особливо злиденна страва: хліб, накришений у посолену воду. Нар.: Лигай потапці, впустивши в юшку (Номис. — С. 235) (С.).

Супостат — ворог, недруг, супротивник (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

We will unteach you, our foes,
To fool the widows, girlies and
We'll show you where the pepper grows,
You, who take our land.
Let's have your philomel
And I'll dispatch him straight to Hell.
We will squash you like flies.
Why are you here, henpeckers,
To eat our crackers?
We will get rid of you, bad guys!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Мы вас адвучым, супастаты,
Бадзяцца па чужой зямлі,
Каб з ласкі вашае дзяўчаты
І ўдовы горкі лёс клялі.
Выводзьце вашага гуляку,
Я перцу дам яму і маку.
І вас падавім, быццам мух;
Чаго прыйшлі да нас, Траянцы?
На хлеб Лацінскі, галадранцы?
Чакайце — мы з вас выб'ем дух!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Ще ви научим как се слаби
вдовици мамят и моми,
земя от други как се граби
и как се чужди плет ломи.
Къде е оня гуляйджия,
да се яви, да го затрия,
ще ви размажем, щом речем;
защо към нас простряхте лапа?
Латинска каша ви се лапа!
Почакайте — ще ви дадем!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Wir werden euch schon abgewöhnen
Witwen und Mädchen zu verführ'n,
Die fremde Erde einzunehmen,
Überall Schaden anzutun.
Gebt mir den Schurken in die Hände,
Zum Teufel Schick ich ihn sofort
Und euch vertilgen wir wie Fliegen!
Was hat euch nur hierher gebracht,
Wollt ihr Latinern Stiefel lecken?
Wir quetschen euren Geist schon aus!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Was oduczymy, zbójów plemię,
Zadręczać wdowy, panny zwodzić,
Zabierać siłą cudze ziemie
I po ogrodach cudzych szkodzić.
Dawajcie swego tu hulakę,
Do diabłów wyślę go, pętaka.
I wydusimy was jak muchy;
Po co przyszliście tutaj, zbóje?
Latyńskie grzanki wam smakują?
Czekajcie, — wnet oddacie ducha!"

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Мы вас отучим, супостаты,
Морочить девок, вдов губить,
В чужих владеньях ставить хаты,
Не по своим углам блудить.
Вишь, рты поразевали сдуру
На каравай чужой. Вам шкуру
Мы спустим, вышибем вам дух,
Давайте вашего повесу,
Я вмиг его отправлю к бесу
И раздавлю вас всех, как мух!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Мы вас отучим колобродить,
Морочить девок, вдов морить,
В чужих наделах верховодить;
Свои порядки заводить.
Давайте вашего повесу!
Я вмиг его отправлю к бесу.
Как мух, расплющим вражью рать.
Мы дух ваш вытесним, троянцы!
Мы вас отучим, голодранцы,
Латинские потапцы жрать!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Мы вас отучим, тати злые,
Манить дивчат и вдов морить,
И земли отбирать чужие,
Чужие садики губить.
Давайте вашего повесу,
Я вмиг его отправлю к бесу,
И вас подавим всех, как мух!
Почто приперлись вы, пройдохи,
Латинцев обжирать до крохи?
Дождетесь — выпустим вам дух!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Мы вас отучим, супостаты,
Дурачить девок, вдов морить,
Чужие земли брать без платы
И по чужим садам вредить.
Давайте вашего повесу,
Его отправим быстро к бесу
И вас подавим, словно мух.
Зачем пришли вы, побирушки,
Глотать латинские галушки?
Постойте, выбьем из вас дух».

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

My vám teď dáme, darebáci,
vdovám a pannám loupit čest,
krást cizí půdu, pot i práci
a cizím do zahrádky lézt...|
Kde je ten hulvát, co vám vládne,
zlomím mu vaz, ať k čertům táhne,
a z vás fašírku nadělám...!
Proč jste sem přišli, rozedranci?
Za suchary a za lívanci?

Počkejte, lumpi, já vám dám...!“

    

130 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Іул Енеєвич, дочувшись
До безтолкових сих річей,
Як шкурка на огні надувшись,
Злость запалала із очей,
Вхопив камінчик — прицілився,
Зажмурив око — приложився
І Ремула по лобу хвись!
Хвастун бездушний повалився,
Іул сердешно взвеселився,
А у троян дух ожививсь.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 130.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Іуль Энеевычъ дочувшись
До безтолковыхъ сыхъ ричей,
Якъ шкурка на огни надувшысь,
Злость запалала изъ очей.
Вхопывъ каминчыкъ, — прыцилывся,
Зажмурывъ око, — прыложывся
И Ремула по лобу хвысь!
Хвастунъ бездушный повалывся,
Іулъ сердешно взвеселывся,
А у Троянъ духъ ожывысь.

Примітки: V, 130.
         Частина V стр. 130.

Іул (Асканій) — син Енея, легендарний начальник роду римських імператорів Юліїв, засновник міста Альба-Лонгі (А.).

Оживитися духом — надихнутися, запалитися, підбадьоритися (СУМ-11).

Ремул — у Вергілія — чоловік молодшої сестри Турна (А.).

Сердешно — вжито у значенні від щирого серця — палко, від усієї душі (СУМ-11).

Хвись — уживається як присудок за знач. хвиськати, хвисьнути — бити, ударяти кого-, що-небудь чимсь (СУМ-11).

Шкура — шовнішній покрив тіла тварини (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

On hearing that loud crap, Eyul
Was irked, his face grew dark.
Great wrath flared up at that dumb fool,
And in his eyes appeared an evil spark.
He grabbed a stone, took aim,
Next moment death would claim
The stupid Remul. He fell dead.
The braggart paid his due,
For he could not subdue
His tongue. Each Trojan raised his head.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Іул Энеевіч дачуўся
Пра неразумны той замах,
Як шкурка на агні, надзьмуўся,
Злосць загарэлася ў вачах.
Схапіў каменьчык, — разагнаўся,
Прыжмурыўся, прымеркаваўся, —
І Ромулу лясь-плясь у скронь!
Хвалько, як скошаны, зваліўся,
Дух у Траянцаў ажывіўся,
А ў сэрцах запалаў агонь.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Юл Енеевич послуша
какво глупакът стар квичи
и просто му дойде до гуша,
настръхна, стрелна го с очи.
Взе камъче, око притвори,
прицели се — и хоп, отгоре,
по Ремуловата глава.
Веднага падна сиромаха,
троянците му се изсмяха,
развесели ги Юл с това.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Julus Aenejewitsch erzürnte,
Als diese Worte er vernahm,
Er blähte sich auf wie ein Truthahn,
Aus seinen Augen sprühte Wut.
Er griff nach einem Stein und zielte,
Kniff dabei eins der Augen zu,
Und traf den Remulus am Schädel.
Der Prahlhans kippte geistlos um.
Das Herz von Julus klopfte höher,
Auch die Trojaner wurden froh.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Posłyszał głupią tę tyradę
Syn Eneaszów, Julus miły,
Jak skórka w ogniu wraz się nadął?
A oczy wściekłość rozpaliła.
Kamyczek chwycił, — wycelował,
Przymrużył oko i bez słowa
Remulusowi w łeb go posłał!
Przechwalca ów bez tchu się zwalił,
Radośnie Julus Boga chwalił,
Odwaga Trojan zaraz wzrosła.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Иул Энеевич услышал
Поток тех пакостных речей,
Надулся весь, к рутульцу вышел
И, полыхнув огнем очей,
За камешком тотчас нагнулся,
Глазок прищурил, размахнулся
И по лбу Ремула как хвать!
Хвастун на землю повалился,
Иул душой возвеселился,
Троянцев дух стал оживать.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Иул Энеевич нагнулся,
Злость полыхнула из очей.
Как шкурка на огне, надулся
От бестолковых он речей.
Схватил булыжник, изловчился,
Глазок зажмурил, приложился
И камнем в лоб рутула — бух!
Хвастун умолк и повалился,
Иул еердечно взвеселился.
Взыграл в троянах бодрый дух.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Иул Энеевич рванулся,
Услышав брань в его речах,
От гнева пузырем надулся,
И злоба вспыхнула в очах,
Схвативши камень, изловчился,
Зажмурив око, приложился,
Ремулу прямо в лоб попал.
Хвастун бездушным повалился,
Иул всем сердцем взвеселился,
И у троянцев дух воспрял.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Иул Энеевич взметнулся
От бестолковых тех речей,
Как шкурка на огне, надулся,
Злость полыхнула из очей;
Рывком за камнем наклонился,
Прижмурил глаз он, приловчился
И камнем в лоб Ремула хвать!
Хвастун безжизненно свалился,
Иул победой возгордился,
Стал дух троянцев оживать.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Julus Aeneovič slyšel
všechnu tu hloupou ubohost,
nafouk se, před Remula vyšel,
v očích mu zahořela zlost;
vzal kámen, potěžkal jej v ruce,
zamhouřil oko — mrsk jím prudce —
a Remula do čela — buch!
Chvastoun se svalil, škyt a skonal,
Jul srdečně se zaradoval;
i povstal opět trojský duch.

    

131 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пішли кулачні накарпаси,
В виски і в зуби стусани;
Полізли тельбухи, ковбаси,
Всі пінили, як кабани.
Всі роз'ярились через міру;
По-сербськи величали віру;
Хто чим попав, то тим локшив.
Піднявся писк, стогнання, охи,
Враг на врага скакав, мов блохи,
Кусався, гриз, щипав, душив.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 126.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пишлы кулачни накарпасы,
Въ выскы и въ зубы стусаны;
Полизлы тельбухы, ковбасы,
Вси пинылы якъ кабаны.
Вси розьярылысь черезъ миру;
По Сербськы велычалы виру;
Хто чымъ попавъ, то тымъ локшывъ.
Пиднявся пыскъ, стогнання, охы,
Врагъ на врага скакавъ мовъ блохы,
Кусався, грызь, щыпавъ, душывъ.

Примітки: V, 131.
       Частина V стр. 131.

Величати — прославляти, вихваляти, звеличувати (СУМ-20). По-сербськи величали віру — тобто лаялися нецензурними словами (С.).

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Кулачні накарпаси — бійка, лупцювання один одного (Т.Б.).

Локшити — сікти, рубати на дрібні частини, шматки (СУМ-20).

Стусан — удар кулаком (СУМ-11).

Тельбухи — внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо) // зневажл. Про внутрішні органи людини (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There followed now a free-for-all.
The fists were busy hitting hard,
The knocked out teeth would fall
Down to the ground, the mugs were marred.
The bowels from a split up belly,
Looked like repugnant vermicelli,
Were underfoot, arousing fright.
Those with no broken knees
Were jumping like mad fleas
To gnaw, to choke, to bite.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Ужо тут не тачылі лясы,
У ход пускалі кулакі;
Палезлі трыбухі, кілбасы,
Звярэлі ўсе, як вепрукі.
Успаміналі д'ябла, бога,
Як у карчме, адзін другога
Базарнай лаянкай глушыў.
Узняўся лямант, ахі, охі,
Скакалі ратнікі, як блохі,
І вораг ворага душыў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

И пак започна бой с юмруци,
като глигани пак грухтят,
висят черва като суджуци,
ребра, чейнета се трошат.
Зла ярост — чак до изнемога!
По сръбски възхваляват бога,
за бой е годно всичко тук.
Настана писък, олелия
и тия хапят, и ония,
като бълхи - един връз друг.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Der Kampf entbrannte jetzt von neuem,
Man schlug auf Schläfen, ins Gesicht;
Wie Würste flogen Eingeweide,
Und bestialisch ging man vor;
Man wurde ungewöhnlich grausam,
Beschimpfte sich roh und brutal,
Man warf um sich mit Gegenständen.
Man stöhnte, ächzte und man schrie,
Fiel, wie die Läuse, aufeinander,
Man kniff und würgte sich und biß.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Pięściarskie poszły tu zapasy,
Po zębach, skroniach zabębniło;
Żołądki lazły i kiełbasy,
Jak wieprze wszyscy się pienili.
Już wszyscy, wściekli ponad miarę,
Okrutnie klęli, chrzcili wiarę
I kto czym trafił, tym też kropił,
Pisk, wrzawa w krąg nie byle jaka.
Jak pchły tak wróg na wroga skakał,
Gryzł, dusił, tłamsił, we krwi topił.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

И снова свалка закипела,
Лупили в лоб и со спины,
На землю требуха летела,
Трещали кости и штаны.
Все разъярились свыше меры,
Дрались на разные манеры,
Кто чем попало, тем лупил,
Поднялся писк, стенанья, охи,
Враги скакали, точно блохи,
И всякий грыз, щипал, душил.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

В виски и в зубы тулумбасы
Летели с каждой стороны.
Полезла требуха, колбасы,
Все пенились, как кабаны,
И, разъярившись через меру,
По-сербски величали веру.
Всяк, чем попало, тем крошил.
Поднялся писк, стенанья, охи,
Враг на врага скакал, как блохи
Кусался, грыз, щипал, душил.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сошлись в кулачном мордобое,
Лупили в зубы и в виски,
Полезли кишки с требухою,
Рассвирепели, как быки;
Их словно желчью опоили:
На все лады друг друга крыли,
Чем ни попало, каждый бил.
Поднялся писк, стенанья, охи,
Враги скакали, точно блохи,
И всякий грыз, щипал, душил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Друг друга кулаками били,
Животной злобою полны,
Кишки трещали, все аж выли,
Запенились, как кабаны,
Все разъярилися не в меру,
Дрались, кляня богов и веру,
Кто что схватил, тем и глушил,
Повсюду писк, стенанья, охи,
Враг на врага скакал, как блохи,
Кусался, грыз, щипал, душил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

A začaly hned lítat facky,
i rány pěstí padaly,
až všichni měli z nosů placky
a jako kanci slintali.
Když každý dal a dostal facku,
jadrně kleli po srbácku
a tropili si násilí.
I zved se pískot, ston a vzdechy,
skákali na sebe jak blechy,
hryzli se, drali, rdousili.

    

132 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Служили у троян два брати,
Із них був всякий Голіаф;
Широкоплечий і мордатий,
І по вівці цілком глитав.
Один дражнився Битіасом
Із Кочубейським він Тарасом
Коли б заввишки не рівнявсь;
Другий же брат Пандаром звався
І вищий од верстви здавався,
Та в'ялий, мов верблюд, тинявсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Служылы у Троянъ два браты,
Изъ ныхъ бувъ всякый Голиафь;
Щырокоплечий и мордатый,
И по вивци цилкомъ глытавъ.
Одынъ дражнывся Бытіасомь
И съ Кочубейскымъ винъ Тарасомъ
Колыбъ за-ввышкы не ривнявсь;
Другый же братъ Пандаромъ звався,
И выщій одъ верствы здавався,
Та вьялый, мовъ верблюдъ, тынявсь.

Примітки: V, 132.
       Частина V стр. 132.

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Верства (СУМ-20) — давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи.

Глитати — ковтати перев. жадібно, квапливо (СУМ-20).

Голіаф — за біблійним переказом, велетень з племені філістимлян, що викликав ізраїльтян на двобій і убитий в сутичці юнаком Давидом (А.).

Дражнитися — у значенні прозивати — звати, іменувати когось (СУМ-11).

Заввишки — у висоту, знизу догори (про міру висоти) (СУМ-20).

Здаватися — поставати в уяві, думках; уявлятися (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Тарас Кочубейський — мається на увазі слуга великих магнатів, князів Кочубеїв, які мали маєтки в Диканьці, самій Полтаві, інших місцях (С.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

There were two brothers in the ranks,
Who had Goliath's frame and diaphragm,
Their mugs could handle massive shanks,
Of even a flame broiled big ram.
One of them was Bytias,
Like a Kochubean Taras,
If he were not a giant mammal.
The other brother was Pandar,
Though he was tall and angular,
But sluggish like a camel.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Сярод Траян у час трывожны
Служылі два браты якраз;
Асілкамі былі, і кожны
Авечку з'есці мог зараз.
Адзін з іх зваўся Быціясам,
Ён з Качубейскага Тараса
Быў ростам, а кулак — што пуд;
А брат другі Пандарам зваўся,
Вышэйшым, чым вярста, здаваўся,
Ды вялы быў, нібы вярблюд.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянци имаше — два брата,
и всеки като Голиат;
грамадни, едри в рамената,
овца изяждат на обяд.
По прякор Битиас, единът
единствен беше ненадминат
от Кочубейския Тарас.
Бе Пандар другият наречен,
като камила с ход провлечен,
висок бе верста — мисля аз.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Zwei Brüder dienten bei Trojanern
Und jeder glich dem Goliath:
Mit großem Maul und breiter Schulter
Jeder vertilgte leicht ein Schaf.
Der eine, Bitias mit Namen,
Wie der Taras vom Kotschubej,
War mächtig an Gestalt und Größe;
Der zweite, Pandarus genannt,
Hatte bestimmt seine zwei Meter,
Stolzierte, welk wie ein Kamel.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

U Trojan dwaj shażyli bracia,
Jak Cejdiat każdy się przechwalał;
Szerocy w barach i mordaci,
Po całej owcy połykali.
Z nich jeden, Bicjasz, swoim cielskiem
Z Tarasem nawet Koczubejskim
Mógł równać się już całkiem śmiało;
A Pandarusem drugi zwał się,
Jak wiorsta długi chodził, chwiał się,
Jak wielbłąd pętał się ospały.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Служили у троян два брата,
Собою каждый Голиаф —
Широкоплечий, дубоватый,
И длинноногий, как жираф.
Один брат звался Битиасом,
Был ростом вровень он с Тарасом,
Что Кочубею услужал;
Другой братан Пандаром звался;
Он высотой с версту казался,
Но, как верблюд, был тощ и вял.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Служили у троян два брата.
Был каждый с виду — Голиаф,
Широкоплечий и косматый,
Овец глотал, что твой удав!
Крещен был старший Битиасом
И с Кочубеевым Тарасом
Сравнялся ростом бы, ей-ей!
Другой силач Пандаром звался
И, вялый, как верблюд, слонялся,
Хотя и был версты длинней.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Два брата у троян служили
И каждый Голиаф, как есть,
Плечисты и мордасты были,
Глотали по овце в присест.
Один был прозван Битиасом
И с кочубеевским Тарасом,
Пожалуй, чуть не вровень был.
Другой Пандаром назывался,
И ростом он с версту казался,
Но вялый, как верблюд, бродил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Служили у троян два брата,
Сам Голиаф им был под стать,
Как он, плечисты и мордаты,
Мог каждый по овце глотать.
Один брат звался Битиасом,
И с Кочубеевым Тарасом
Он ростом одинаков был.
Другой же брат Пандаром звался,
Он верстовым столбом казался,
Но вяло, как верблюд, ходил.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

U Trojských sloužili dva bratři,
z nich každý byl jak Goliáš:
byli to chlapi jaksepatří,
každý zhlt ovci na guláš.
Ten první přetrumf výškou směle
Tarase — sluhu Kočubeje,
jej Bitiasem nazvali;
ten druhý bratr, Pandar zvaný,
byl vyšší než dva stohy slámy,
však jako velbloud pomalý.

    

133 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Два брати, грізні ісполини,
В бою стояли у ворот,
Дрючки держали з берестини
І боронили в кріпость вход.
Вони к землі поприсідали,
Троянці ж в город одступали,
К собі манули рутулян.
Рутульці зрять — навстяж ворота,
Прожогом в кріпость вся піхота
Спішить насісти на троян.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 133.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Два браты гризни исполыны
Въ бою стоялы у воротъ,
Дрючкы держалы зъ берестыны
И боронылы въ крипость входъ.
Воны къ земли попрысидалы,
Трояньци жъ въ городъ одступалы,
Къ соби манулы Рутулянъ.
Рутульци зрять навстяжъ воро́та,
Прожогомъ въ крипость вся пихота
Спишытъ, насисты на Троянъ.

Примітки: V, 133.
         Частина V стр. 133.

Боронити — обороняти, захищати кого-, що-небудь (СУМ-20).

Держати — взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати (СУМ-11).

Дрюк, дрючина, дрючок — велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Манити — кликати, звати, роблячи певні знаки рукою, пальцем, головою і т. ін. (СУМ-20).

Прожогом — стрімголов (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The brothers with big clubs in hands
Stood at the gate as guards,
And ready to beat off the bands
Lest they get to the yards.
The clever brothers squatted down.
The Trojans were retreating from the town
Enticing thus the foes to follow them.
The Rutuls looked - the gate
Wide open, it's just great!
They rushed to get the Trojan men, ahem!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Браты, як волаты, стаялі
На варце крапасных варот,
Дубінкі ёмкія трымалі,
Абараняючы ўваход.
Браты за вушакамі сталі,
Траянцы ў горад адступалі,
Прынаджваючы Ратулян.
Ратульцы бачаць — для пяхоты
Ужо адчынены вароты,
Палезлі ў крэпасць на Траян.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Два брата, страшни исполини,
стоят на главната врата
в ръцете с дъбови върлини,
не пускат никой в крепостта.
Но често двамата залягат,
троянците навътре бягат —
примамват вражеската сган;
търчат рутулите, горките
(отворени са им вратите),
и хоп — в Енеевия стан.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Diese zwei grimmigen Gestalten
Standen im Kampfe bei dem Tor,
Hielten in Händen schwere Knüppel
Und bildeten der Festung Schutz.
Sie kauerten sich an die Mauer
Erwartend der Rutuler Sturm,
Die, angelockt von den Trojanern,
Glaubten der Festung Herr zu sein;
Um die Trojaner anzugreifen,
Drängte nach vorn die Infant'rie.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Dwaj bracia, groźnych dwóch olbrzymów,
Przy bramie stali podczas boju
I każdy drąg wiązowy trzymał
I bronił wejść do twierdzy swojej.
Do ziemi wtem poprzysiadali,
Trojanie w gród swój się cofali,
Rutulów wabiąc zadufanych.
Patrzą Rutule puste wrota,
Co tchu do twierdzy ich piechota
Już mknie, by na kark wsiąść Trojanom.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сначала братья-исполины
В бою стояли у ворот,
Держа тяжелые дубины,
Обороняя в крепость вход.
Потом они поприседали,
Троянцы ж будто отступали,
Подманивали рутулян.
Незащищенные ворота
Увидя, Турнова пехота
Рванулась в крепость на троян.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Подняв тяжелые дубины,
Вдвоем у городских ворот
Стояли братья-исполины
И защищали в крепость вход.
Они присели, притаились,
Троянцы ж отступать пустились,
Заманивая рутулян.
Стремглав рутульская пехота
Летит в раскрытые ворота —
Атаковать троянский стан.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Стояли братья-исполины
В бою на страже у ворот,
В руках из вяза по дубине, —
Обороняли в крепость ход.
Они к земле поприседали,
Троянцы ж в город отступали,
К себе манили рутулян.
И настежь увидав ворота,
Стремглав рутульская пехота
Насесть спешила на троян.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Вот эти братья-исполины
В бою стояли у ворот,
Держа огромные дубины,
Обороняли в крепость вход.
Они к земле почти припали,
Троянцы в город отступали,
Заманивая рутулян.
Открыли настежь им ворота,
Рванулась в крепость их пехота,
Насесть надеясь на троян.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Tak onen párek strašných obrů
bojoval u vrat ze všech sil,
měl v rukou těžké klacky z habrů,
nikoho dovnitř nepustil.
Bratři se k zemi přikrčili
a Trojští dovnitř ustoupili,
Rutulům se tu chystá léč.
Rutuli zří — dokořán vrata;
pěchota do pevnosti chvátá
a proti Trojským dělá zteč.

    

134 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но хто лиш в город показався,
Того в яєшню і поб'ють;
Битіас з братом управлявся,
Безщадно кров рутульську ллють.
Рутульці з криком в город пруться,
Як од серпа колосся жнуться.
Як над пашней хурчать ціпи,
Так ісполинськії дрючини
Мозчили голови і спини,
І всіх молотять, мов снопи.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 134.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но хто лышъ въ городъ показався,
Того въ яешню и побьютъ;
Бытіасъ съ братомъ управлявся,
Безщадно кровъ Рутульску льютъ.
Рутульци съ крыкомъ въ городъ прутся;
Якъ одъ серпа колосся жнутся.
Якь надъ пашней хурчатъ ципы,
Такъ Исполынськіи дрючыны
Мозчылы головы и спыны,
И всихъ молотятъ, мовъ снопы.

Примітки: V, 134.
         Частина V стр. 134.

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Дрюк, дрючина, дрючок — велика товста дерев’яна палиця (СУМ-11).

Молотити — бити когось чим-небудь (СУМ-20).

Пашня — хліб у зерні, зерно (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Хурчати — видавати монотонні, одноманітні звуки «хур-хур» (СУМ-11). Жужжать отъ быстраго вращенія (Г.).

Ціп — ручне знаряддя для молотьби, що складається з довгого держака і прикріпленого до нього ременем або мотузком короткого дерев’яного бича (СУМ-11).

Яєшня яєчня — страва з підсмажених яєць. Побити (зім'яти, розтоптати) в яєчнюню — сильно побити кого-небудь (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Whoever showed his face in town,
They made an omelet out of him.
The brothers would coerce the culprit down
And shed his blood, swayed by their whim.
With shouts, the Rutuls pressed
To get into the town like some obsessed.
But they were mowed like grain.
Their heads and backs were beat with flails
Like ripe rye and wheat bales,
They thrashed them all again.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Хто б з іх туды ні паказаўся,
Браты як спляжаць — і гатоў;
З Пандарам Быціяс змагаўся,
Ракой лілі чужую кроў.
Ратульцаў раць у горад прэцца,
Як ад сярпа калоссе жнецца,
Як жыта спелае папы,
Так грозных волатаў дубіны
Галовы трушчаць, ломяць спіны
І ўсіх малоцяць, як снапы.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но който вмъкнеше се — Битий
направяше го на бифтек,
от Пандар други бяха бити,
затриха не един човек.
Тъй както на хармана снопи
вразите бъхтят с тежки сопи,
дордето нов се появи;
не спират тия исполини,
разхождат своите върлини
по гърбове и по глави.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Doch wer sich in der Festung zeigte,
Der wurde gleich zu Brei zermalmt
Durch Bitias und seinen Bruder,
In Strömen floß Rutuler Blut.
Wie reifes Korn unter der Sichel,
So fielen die Rutuler um,
Niedergeschlagen von den beiden,
Die gründlich ihre Tat vollbracht.
Sie droschen gegen Kopf und Rücken,
Wie gegen Garben auf dem Feld.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz kto za bramę się dostaje,
W mak tłuką go tu po kolei;
Tak Bicjasz z bratem się krzątają,
Okrutnie krew rutulską leją.
Rutule z krzykiem naprzód rwą się
I jak pod sierpem kłosy gną się.
Jak furczą cepy nad klepiskiem,
Tak drągi dwu olbrzymów lecą
Na głowy, barki i na plecy,
I niczym snopy młócą wszystkich.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но только сунется кто в город,
Того сейчас же всмятку бьют;
Моментом вырос тел пригорок,
Братаны кровь нещадно льют.
Рутульцы в воротах толпятся,
Как колос под серпом ложатся;
Свистя, как на гумне цепы,
Две исполинские дубины
Долбили головы и спины,
Всех молотили, как снопы.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но в город сунься лишь — куда там!
Тотчас в яичницу собьют.
Тут Битиас с Пандаром-братом
Рутулов кровь нещадно льют.
Рутулы с криком в город рвутся,
Как под серпом колосья — гнутся.
Жужжа, как над копной цепы,
Две исполинские дубины
Утюжат головы и спины
И всех молотят, как снопы.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но тех, что в город лезть совались,
Подряд напропалую бьют,
Битиас с братом управлялись —
Нещадно кровь рутульцев льют.
Рутульцы в ворота ломились,
Как под косой ковыль, валились;
Свистя, как на гумне цепы,
Две исполинские дубины,
Гвоздя их в головы и спины,
Всех молотили, как снопы.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но кто лишь в город, увлекаясь,
Вбежит, тех всмятку и побьют,
Так с братом Битиас, стараясь,
Рутульцев кровь нещадно льют.
Рутульцы прутся, и у братцев,
Как под косой трава, ложатся;
Стуча, как на току цепы,
Их исполинские дубины
Мозжили головы и спины,
Всех молотили, как снопы.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Však sotva se kdo zjevil v bráně,
hned dostal řádně do trička;
Bitias s bratrem hurá na ně
a tloukli je jak vajíčka.
Rutuli s křikem vyrazili;
jak cepy buší do obilí,
jak srpy stébla trávy žnou,
tak velikánské klacky buší
a vyrážejí z těla duši
všem, kteří se tu namanou.

    

135 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Побачив Турн таку проруху,
Од злости ввесь осатанів;
Здригнувсь, мов випив чепуруху,
К своїм на поміч полетів.
Як тілько в кріпость протаскався,
Тузити зараз і принявся,
Хто тілько під руку попавсь:
Убив він з Афідном Мерона
І зо всього побіг розгона,
Де Битіас в крові купавсь.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Побачывъ Турнъ таку проруху,
Одъ злосты ввесь осатанивъ;
Здрыгнувсь, мовъ выпывъ чепуруху,
Къ своимъ на помичъ полетивъ.
Якъ тилько въ крипость протаскався,
Тузыты заразъ и прынявся,
Хто тилько пидъ руку попавсь:
Убывъ винъ съ Афидномъ Мерона
И зо всього побигъ розгона,
Де Бытіасъ въ крови купавсь.

Примітки: V, 135.
         Частина V стр. 135.

Афідн — троянець, супутник Енея по мандрах (А.).

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Мерон — троянець, супутник Енея (А.).

Осатаніти — до краю розізлитися, розлютитися (СУМ-11).

Проруха, рус. — хиба, помилка.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Чепуруха — большая рюмка (Г.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

When Turn had noticed that,
He, furious, began to yelp,
Then shuddered and though he was fat,
Raced off to get some help.
As soon as he was back,
He right away began to smack
Whoever was nearby, with thud.
And so, he killed Meron,
Then ran to that place yon,
Where Bytias was bathed in blood.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Убачыў ход Траянцаў лоўкі
Турн і зусім шалёны стаў;
Затросся, нібы ад пярцоўкі,
На дапамогу паімчаў,
А як у крэпасць уварваўся,
То ўсіх касіў, хто ні трапляўся,
Нёс меч ягоны ў гэты час
Смерць і Афідну і Мерону,
Шалёны Турн ляцеў з разгону
Туды, дзе кроў ліў Быціяс.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Съгледа Турн, че нещо куца,
лицето му се сгърчи чак,
като че гълташе пърцуца —
и полетя към злия враг.
И щом се в крепостта прокрадна,
къде каквото му попадна
подхвана го, обзет от бяс:
Уби той Мероп и Афидън
и свърна коня с гняв невиден
към кървавия Битиас.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als Turnus dieses Werk erblickte,
Hat das Entsetzen ihn gepackt,
Wie nach dem Schnaps, hat er gezittert,
Und eilte auf dem schnellsten Weg,
Um seinen Leuten beizustehen.
Sobald er in der Festung war,
Hat er dort jeden angegriffen;
Erschlug mit Athidnus Meron,
Dann lief er schnellstens zu der Stelle,
Wo Bitias im Blut versank.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ujrzawszy taki błąd nielichy,
Ze złości Turnus dostał szału;
Zadrżawszy niczym po kielichu,
Poleciał pomóc swym oddziałom.
Gdy tylko przepchał się do twierdzy
I jatkę tę rutulską stwierdził,
Każdemu ciosów już nie skąpił:
Merona zabił z Afidnusem
I zaraz pobiegł dalej kłusem,
Gdzie we krwi Bicjasz się kąpał.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн, увидав такое дело,
От ярости осатанел
И, задрожав, как лист, всем телом,
К своим на помощь полетел.
Тотчас же в крепость протолкался
И всех подряд тузить принялся,
Кто только под руку попал:
Убил Афидна и Мерона,
Стремясь туда попасть с разгона,
Где Битиас рвал и метал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

При виде этакой прорухи
Со злости Турн осатанел
И, вздрогнув, как бы от сивухи,
К своим на помощь полетел.
Протиснувшись к троянам в крепость,
Турн показал свою свирепость,
И кровь рекою полилась.
Убил Афидна и Мерона
И поспешил туда с разгона,
Где управлялся Битиас.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Такую увидав проруху,
От злости Турн осатанел
И, вздрогнув, как с ковша сивухи,
К своим на помощь полетел.
Как только в крепость протолкался,
То сразу в свалку сам ввязался:
Кто под руку попал — тузил,
Пришиб с Афидном он Мерона
И кинулся туда с разгона,
Где вражью кровь Битиас лил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Турн видит, от такой прорухи
Добра не ждать, — осатанел,
Воспрянул, будто от сивухи,
Своим на помощь полетел.
Лишь только в крепость он ворвался,
То всех подряд тузить принялся,
Кто только под руку попал;
Убил Афидна и Мерона
И припустил туда с разгона,
Где Битиас в крови стоял.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když spatřil Turn tu sekanici,
zuřil a pak se oklepal,
jako by vypil slivovici —
a sám se do nepřátel dal,
Sotvaže proklouz kolem brány,
hned začal bít a dávat rány
všem, kdo se mu zde nachomýt.
Spatřil Merona s Afidonem,
zabil je oba — a pak honem
zuřivě na Bitia vlít.

    

136 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

З наскоку тріснув булавою
По в'язах, великан упав;
Об землю вдаривсь головою
І кріпость всю поколихав.
Реветь і душу іспускаєть
І воздух грімом наполняєть;
На всіх напав великий страх!
Не спас ні рост, ні сила многа,
Пропав Битіас, мов стонога;
І ісполин єсть черв і прах.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Зъ наскоку триснувъ булавою
По вьязихъ, велыканъ упавъ;
Объ землю вдарывсь головою
И крипость всю поколыхав!..
Реветь и душу испускаетъ
И воздухъ гримомъ наполняетъ,
На всихъ напавъ великій страхъ!
Не спасъ ни ростъ, ни сыла многа,
Пропавъ Бытіасъ, мовъ стонога;
И исполынъ есть червъ и прахъ!

Примітки: V, 136.
         Частина V стр. 136.

Битіас — у Вергілія Бітій, троянський герой, син лісової мавки Ієри (А.); вбитий Турном.

Булава — палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка колись використовувалася як військова зброя (СУМ-20).

В'язи — тильна частина шиї; шийні хребці (СУМ-20).

Душа вилітає, Іспускає душу, Пішла душа к Платону, Полетіла душа, Порхне душа — хто-небудь помирає, гине.

Наскок — раптовий напад на кого-, що-небудь. З наскоку — те саме, що наскоком — на повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону (СУМ-20).

Поколихнутися — втратити рівновагу, захитатися (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn hit with his big mace
The Bytias' huge neck.
He fell and his head struck the base,
Which made the fortress shake, by heck.
His roar was horrifying,
Which shook the air as he was dying.
The people were nonplussed.
His strength did not save him in need,
He perished like a centipede.
So go together worm and dust.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

З наскоку трэснуў булавою
Па карку, волат не ўстаяў,
Так загрымеўшы галавою,
Што дол пад крэпасцю дрыжаў.
Грыміць, нібы пярун над дахам,
Раве, скаваўшы сэрцы жахам,
Крычыць з усіх апошніх сіл!
Не ўратаваў ні рост, ні сіла,
І Быціяса смерць скасіла;
І волат — гэта тло і пыл.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Тъй боздугана си стовари —
че рухна тоя великан;
глава о плочника удари —
разтърси собствения стан.
Реве и въздуха раздира —
така ли лесно се умира! —
обзе ги всички страшен страх.
Ни ръст помогна, ни върлина,
като стоножка той загина;
и исполинът става прах.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Er holte aus mit der Bulawa,
Da fiel der Riese leblos um,
Sein Kopf schlug kraftvoll auf die Erde,
Daß er die Burg erzittern ließ.
Im Sterben brüllte er gewaltig,
Mit Donnern war die Luft erfüllt, -
Und jeden überkam ein Grausen.
Größe und Kraft hat nicht genützt,
Er starb, gleich einem Tausendfüßler, -
Der Riese ward zu Wurm und Staub!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Buławą go z rozpędu trzasnął
Po karku, olbrzym się powalił
I głową tak o ziemię prasnął,
Że zakołysał twierdzy z wałem.
Zaryczał, ducha już oddaje,
Powietrze grzmotem napełniając;
Na wszystkich strach padł! Ani trochę
Nie pomógł wzrost, ni siła mnoga,
Sczezł Bicjasz jak marna stonoga;
I olbrzym jest robakiem, prochem.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

С наскоку треснул булавою, —
Троянский великан упал,
О землю брякнул головою,
Аж крепость всю заколыхал.
Ревет, и душу испускает,
И воздух громом наполняет.
На всех напал великий страх!
Не спас ни рост, ни мощь десницы,
Пропал верзила, как мокрица!
И исполин есть червь и прах!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

С наскока треснул булавою
По шее, великан упал,
Об землю грянул головою
И крепость всю поколебал.
Ревет, и душу испускает,
И воздух громом наполняет;
На всех напал великий страх.
От смерти не сумев укрыться,
Погиб верзила, как мокрица.
И исполин есть червь и прах!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

С наскоку треснул булавою
По шее: великан упал,
Так ткнувшись в землю головою,
Что крепость всю заколыхал,
Ревет и душу испускает,
И воздух громом наполняет.
На всех напал великий страх!
Не спас ни рост, ни мощь большая,
Он, как мокрица, сгиб какая.
И исполин есть червь и прах!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

С наскока треснул булавою
По шее, великан упал,
Так оземь грохнул головою,
Что крепость всю поколебал;
Он стоном воздух оглашает,
Ревет и душу испускает,
Пропал троянский Голиаф!
Не спас ни рост его, ни сила,
Как многоножку, смерть скосила,
И исполин есть червь и прах.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Z rozběhu tento hrozný mstitel
olbříma třískl palcátem;
obr se svalil jako pytel,
až zatřásla se celá zem.
Řve, pouští duši, hořekuje,
ovzduší hromem naplňuje —
a všechny přepad velký strach!
Ani vzrůst, ani velká síla
před smrtí obra nechránila:
i obr je jen červ a prach!

 

137 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Пандар погибель бачив брата;
Злякався, звомпив, замішавсь
І од рутульська стратилата
Якмога швидче убиравсь.
Проміж оселею хилявся,
Тини переступав, ховався,
І щоб од Турна увильнуть,
Ворота зачинив у брами
І завалив їх колоддями,
Хотів од бою оддохнуть.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Пандаръ погыбель бачывъ брата,
Злякався, звомпывъ, замишавсь,
И одъ Рутульска стратылата
Якъ-мога швыдче убиравсь.
Промижъ оселею хылявся,
Тыны переступавъ, ховався,
И щобъ одъ Турна увыльнуть.
Воро́та зачынывъ у брамы
И завалывъ ихъ колоддямы,
Хотивь одъ бою отдохнуть.

Примітки: V, 137.
       Частина V стр. 137.

Брама — великі ворота, переважно при монументальних спорудах (СУМ-20).

Виляти — ухилятися від чого-небудь (СУМ-20).

Зачинити — брати на замок, засув і т. ін.; замикати (СУМ-20).

Злякатися, рідко ізлякатися — відчути ляк, страх; перелякатися (СУМ-20).

Колоддя — збірн. до колода — стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля (СУМ-20).

Лякати — викликати почуття страху, переляку (СУМ-20).

Оселя [Оселя] = дом, жилище (К.).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля пліт. // Огорожа з очерету тощо. // Огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Хилятися — пригинатися, схилятися (СУМ-11).

Ховати, ховатися — поміщати(ся) де-небудь так, щоб інші не змогли помітити або знайти (СУМ-11).

Якмогаякомогаяк можна — з усіх сил, наскільки можливо, а також уживається як підсилення при вищому ступені прикметників та прислівників (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Pandar had seen his brother's end.
He was afraid and lost all hope,
He ran and didn't intend
To meet that Rutul misanthrope.
He sought the safety and defence
Behind the houses and behind a fence.
In order to avoid this pest,
He closed the doors as safely as he could,
Securing them with logs of wood,
He simply wished to rest.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Пандар убачыў гібель брата,
Пакінуў дбаць аб барацьбе
І ад Ратульца-супастата
Збавення стаў шукаць сабе.
Сярод будынкаў ён сланяўся,
Платы пераступаў, хаваўся,
Хацеў бяду прадухіліць,
Вароты ў браме зачыніўшы,
Калодамі іх заваліўшы,
Намеркаваўся адпачыць.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Пандар, като зърна брата,
се стресна, викна, зарева
и тутакси от стратилата
побягна, търти презглава.
Между къщята се завтече,
през плетищата, нищо вече
не ще му пътя прегради;
и белким се спаси от Турна,
на портата резето турна
и здраво я подпря с греди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Pandarus sah den Bruder sterben
Und wurde selbst von Angst gepackt.
Er floh vor dem Rutuler Henker
Rannte, so schnell er konnte, fort,
Versteckte sich zwischen den Häusern,
Sprang über Zäune und Verhau,
Um Turnus nur nicht zu begegnen.
Er schleppte Balken vor das Tor,
Um so den Eingang zu versperren, -
Und Ruhe finden nach dem Kampf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ujrzawszy śmierć braciszka swego,
Pandarus uląkł się i speszył,
I od dowódcy rutulskiego
Możliwie szybciej zbiec pośpieszał.
Tak długo błądził pośród domów,
Przez płoty łaził po kryjomu;
By Turnusowi nie wpaść w oczy,
Zatarasował wrota w bramie,
Zawalił drewnem je, kłodami,
Zapragnął już od boju spocząć.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Пандар, увидя гибель брата,
Смешался, струсил, духом пал
И от лихого стратилата
Как мог быстрее побежал.
Через плетни, как ветер, мчался,
Меж куренями пробирался
И, чтоб от Турна увильнуть,
Ворота заложил камнями,
Колодами, большими пнями,
Хотел от боя отдохнуть.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пандар, увидя гибель брата,
Смешался, дрогнул, оробел
И от злодея стратилата
Стал удирать, покуда цел.
Бежал он, подоткнувши полы,
Переступал он частоколы,
Спеша от Турна улизнуть.
Засовами задвинул входы,
К воротам подвалил колоды,
От битвы вздумал отдохнуть.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пандар, увидя гибель брата,
Со страху обмер, духом пал
И от рутульцев стратилата
Во все лопатки тягу дал.
Он между куреней промчался,
Через плетни скакал, скрывался
И, чтоб от Турна увильнуть,
Закрыл ворота крепостные,
К ним подкатив кряжи большие, —
Хотел от боя отдохнуть.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Пандар, погибель видя брата,
Смутился, струсил, задрожал,
И от рутульца-стратилата,
Что было прыти, побежал;
Он между избами спасался,
Переступал плетни, скрывался,
И чтоб от Турна улизнуть,
Закрыл ворота на запоры,
И привалив к ним бревен гору,
Хотел немного отдохнуть.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Když Pandar viděl, co se stalo,
očima strachem zamžikal,
srdíčko se v něm rozklepalo
a rychle odtud utíkal;
jak zajíc prchal od té sloty,
schovával se, přelézal ploty,
ulicemi se potácel,
a aby před Turnem se spasil,
zdvih vrata — bránu zatarasil,
jen aby chvilku klidu měl.

    

138 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Но як же сильно удивився,
Як Турна в кріпости уздрів;
Тогді із нужди прибодрився
І злостию ввесь закипів.
«Ага! ти, шибеник, попався,
Без зву к нам в гості нав'язався, —
Пандар до Турна закричав. —
Пожди, от зараз почастую,
Із тебе виб'ю душу злую,
До сього часу храбровав!»

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Но якъ же сыльно удывывся,
Якъ Турна въ крипосты уздривъ;
Тогди изъ нужды прыбодрывся
И злостыю ввесь закыпивъ.
«Ага! ты шыбеныкъ попався,
«Безъ зву къ намъ въ гости навьязався,
Пандаръ до Турна закрычавъ:
«Пожды, отъ заразъ почастую,
«Изъ тебе выбью душу злую,
«До сього часу храбровавъ!» —

Примітки: V, 138.
         Частина V стр. 138.

Ага — уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін. (СУМ-20).

Без зву — без запрошення (Т.Б.).

Вибити душу — забити до смерті кого-небудь (СУМ-20).

Злий — сповнений злості, злоби; протилежне добрий (про людину, її характер) (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Храбрувати — виявляти хоробрість, відвагу (СУМ-11).

Частовать частувати, почастувати — бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін. (СУМ-11).

Шибеник — те саме, що бешкетник — той, хто робить, зчиняє бешкет [грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча]; учасник, призвідник бешкету (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

He was surprised one day
To see Turn in the fortress walk.
Now free of fear, full of dismay,
He went to him to talk.
"You, rogue, are in a crucial situation,
You came to visit us without an invitation!"
Pandar now raised to Turn his voice:
"Just wait, you'll get a treat from me,
I'll make your evil spirit flee
Out of your flesh, you have no choice!"

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Але не выпала Пандару:
Ён Турна ўбачыў — твар у твар,
Бадзёрасці надаўшы твару,
Ад злосці чырванеў Пандар.
«Ага! ты, шыбенік, папаўся,
У госці сам нам навязаўся. —
Пандар ідзе ў рашучы бой. —
Чакай, от зараз пачастую,
З цябе я выб'ю моц ліхую,
А ну, развітвайся з душой!»

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Но как се удиви, щом зърна,
че Турн е вътре в крепостта;
и силата му се възвърна,
и пак обзе го яростта.
— Ей ти, обесник, пръв хайванин,
на гости си дошъл неканен —
към Турн започна да крещи, —
почакай, готвя ти награда,
душицата ще ти извадя,
ще спреш да ми вършееш ти!...

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Als er jedoch sich umgesehen,
Da sah er Turnus in der Burg!
In seiner Not wurde er mutig
Und schrie den Turnus wütend an:
"Ha, ha, jetzt hab ich dich, du Schurke!
Es scheint, du bist hier zu Besuch
Ganz ohne Einladung gekommen.
Warte, bewirten will ich dich
Und deinen bösen Geist vertreiben,
Zu lange spielst du dich hier auf!"

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Lecz jakże mocno się zadziwił,
Gdy ujrzał w twierdzy swej Turnusa;
Zakipiał złością i prawdziwie
Odwagi zabrał, choć z przymusu.
"Ach, ty obwiesiu zatracony!
Przylazieś w goście nieproszony, —
Pandarus do Turnusa wrzasnął —
Poczekaj, zaraz poczęstuję,
Kres twym wyczynom wyszykuję,
Wnet z ciebie duszę zła, wytrząsnę".

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Но как же бедный удивился,
Увидя недруга в стенах;
Он поневоле ободрился
И позабыл недавний страх.
"Что, висельник, теперь попался!
Незваный в гости навязался, —
Пандар на Турна закричал, —
Пожди, тебя я мигом вздую,
Из тела выбью душу злую,
Довольно ты попановал!"

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Но, в крепости заметив Турна,
Пандар был сильно удивлен.
В нем злоба закипела бурно,
И сразу расхрабрился он.
«Попался, висельник поганый,
К нам навязался, гость незваный! —
Пандар стал к Турну подступать. —
Постой, тебя я крепко вздую,
Из тела выбью душу злую.
Теперь тебе несдобровать!»

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Но как он сильно удивился,
Что в крепость Турн за ним поспел,
И поневоле прибодрился,
Налившись кровью, закипел:
«Ага! Что, висельник, попался,
Незваный в гости навязался! —
Пандар на Турна закричал. —
Пожди, сейчас тебя отдую,
Из тела выбью душу злую,
Уж больно ты храбриться стал!»

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Но он немало удивился,
Увидя в крепости врага,
Все ж из нужды приободрился
И храбро закричал: «Ага!
Теперь ты, висельник, попался,
Без зова в гости навязался, —
Пандар стал Турну угрожать, —
Постой, сейчас тебя я вздую,
Навеки выбью душу злую,
Уже ты отхрабрился, тать!»

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Jak ale chudák kulil oči,
když spatřil Turna v pevnosti...!
Osmělen nouzí k němu skočil
a zařval na něj ve zlosti:
„Ty lotře, lumpe, ty psí synu,
tak tys k nám přišel na hostinu...?
Hned zákusky ti přinesu!
Až doposud ses naparoval,
teď udělám tu z tebe ovar,
zlou duši z tebe vytřesu...!“

    

139 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

«Ану, прилізь! — Турн одвічає, —
Келебердянськая верства!
Як б'ю я — брат твій теє знає,
Ходи, тобі вкручу хвоста».
Тут Пандар камінь піднімає
І в Турна зо всіх жил пускає,
Нирнув би Турн навіки в ад!
Но де Юнона ні взялася
І перед Турном розп'ялася,
Попав богиню камнем в лад.

 

Highslide JS
А. Базилевич. Частина V, строфа 139.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«А ну прылизъ, Турнъ отвичае:
«Келебердянсъкая верства!
«Якъ бью я, брать твій тее знае,
«Ходы, тоби вкручу хвоста.»
Тутъ Пандаръ камень пиднимае
И въ Турна зо всихъ жылъ пускае,
Нырнувъ бы Турнъ на викы въ адъ!
Но де Юнона ни взялася,
И передъ Турномъ роспьялася,
Попавъ богыню камнемъ въ ладъ.

Примітки: V, 139.
       Частина V стр. 139.

Біг (бог, боги) [Бигъ] = Бог (К.).
У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей (СУМ-11); Творець і володар Всесвіту, усього сущого, який керує світом (СУМ-20).

Верства (СУМ-20) — давня східнослов'янська міра великих відстаней, що становила 1,06 км і використовувалася до запровадження метричної системи. Келебердянськая (пирятинська, чугуївська, мальована і т. ін.) верства — дуже висока людина. Локальна приказка. Матвій Номис до приказки «Випросталась, як семисотна верства» дає таку примітку: «Семисотні верстви були за цариці Катерини. По старих шляхах вони ще й тепер (середина XІX ст. — О. С.) іноді є: дубові, високі. Пирятинська верства теж семисотна, — себто верства, що вони стоять по старому шляху з Переяслава у Лубни» (Номис. — С. 288) (С.).

Вкрутити хвоста — перемогти, здолати кого-небудь.

Лад в значенні лоно. Тут: лоно — низ живота (С.).

Одвічати відвічативідповідати — давати відповідь на питання, звертання і т. ін. (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Розп'ястися — ставати, лягати широко розкинувши руки й ноги (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Ходити — ступаючи ногами, переміщатися (СУМ-11).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

"Come crawling!" Turn replied,
"Keleberdianska class!
How I can beat, your brother tried
To know. And I'll kill you, dumb ass!"
Pandar had grabbed a rock,
Hurled it at Turn to sock
And to dispatch that cur
To hell, but Juno interfered:
Invisible, she instantly appeared
In front of Turn. The stone hit her.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

«Выходзь жа! — Турн Пандара лае, —
Кэлэбэрдзянская вярста!
Як б'юся — брат твой тое знае,
Выходзь жа, не шкадуй хваста!»
Пандар тут камень падымае
І ў Турна з усіх жыл шыбае,
Той быў бы ў пекле акурат!
Але Юнона — злая сіла,
Сабою Турна засланіла,
Смяротны адвяла напад.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

— Ела, ела ми! — Турн му рече —
Келебердянски дънгалак!
Как бия — брат ти знае вече,
ела, койрука щом е як.
Намери Пандар камък, взе го
и с ярост го запрати в него —
ще хвръкне Турн на оня свят!
Но как се весна тук Юнона,
пред Турн направи тя заслона —
отскочи камъкът назад.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

"Schleich dich nur her, - entgegnet Turnus, -
Du Langhals aus Keleberda!
Dein Bruder weiß, wie gut ich schlage,
Auch dir zieh ich den Schwanz zurecht."
Da schleudert voller Kraft Pandarus
Gegen den Turnus einen Stein, -
Turnus würde im Hades landen,
Ware nicht Juno aufgetaucht,
Die schützend sich vor ihm erstreckte, -
So fing die Göttin den Stein auf.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

"Leź tylko! — Turnus odpowiada. —
Kieleberdiańska wiorstwo wstrętna!
Jak biję — brat twój wie aż zadość,
Chodź, utrę nosa tobie, wredny".
Podnosi kamień tu Pandarus,
W Turnusa co sił rzuca naraz,
Do piekła Turnus by znurkował!
Lecz wtem Junona skądś się wzięła
I przed Turnusem się wypięła,
Więc kamień na niej wylądował.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн отвечает: "Час расплаты
Настал! И здесь я неспроста.
Как я хлещу — спроси у брата,
Коломенская ты верста".
Тут камень великан хватает
И в Турна, обозлясь, кидает.
Махнул бы Турн навеки в ад!
Но тут Юнона подоспела,
Собой прикрыла Турна тело,
И камень полетел назад.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

А Турн с издевкой отвечает:
«Келебердянская верста!
Уж как я бью — твой братец знает.
Тебе ль не накручу хвоста?»
Гигант все жилы напрягает
И камнем в Турна запускает.
Послал бы в ад его Пандар.
Откуда ни возьмись — Юнона,
И, как незримая заслона,
Богиня приняла удар.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«А ну, вылазь! — Турн отвечает: —
Келебердянская верста!
Как бью — про это брат твой знает,
Иди, заткну тебе уста».
Пандар тут камень поднимает
И в Турна что есть сил пускает.
Навек бы в пекло Турн нырнул!
Где ни возьмись, сама Юнона
Пред ним простерлась для заслона —
Богиню камень звезданул.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

«Попробуй, тронь, — Турн отвечает, —
Келебердянская верста,
Как бью я, брат уже твой знает,
И ты лишишься живота».
Пандар тут камень поднимает
И в Турна с силою бросает;
Пан Турн навеки б в ад нырнул!
Но тут Юнона подскочила,
Собою Турна заслонила,
Богиню камень саданул.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

„Tak polez!“ chvastounsky Turn tlachá,
„nestvůro sloní s mozkem psím!
Jak biju, to poznal tvůj brácha,
pojď, já ti zadek ukroutím!“
Tu Pandar zvedá rychle kámen
a s Turnem by byl jistě amen
z té rány jako z kanónu.
Však kde se vzala, tu se vzala,
před Turnem sama Juno stála,
a kámen trefil Junonu.

    

140 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Незриму чує Турн заслону,
Бодриться, скачеть на врага,
На поміч призива Юнону,
Пандара по лобу стьога,
І вовся з ніг його зшибає,
До мізку череп розбиває;
Пропав і другий великан!
Така потеря устрашила
І серце бодреє смутила
У самих храбрійших троян.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Незрыму чуе Турнъ заслону,
Бодрытся, скачетъ на врага,
На помичъ прызыва Юнону,
Пандара по лобу стьога
И вовся зъ нигъ його зшыбае,
До мизку черепъ розбывае;
Пропавъ и другій велыканъ!
Така потеря устрашыла
И серце бодрее смлтыла
У самыхъ храбрійшыхь Троянъ.

Примітки: V, 140.
         Частина V стр. 140.

Враг (ворог) — супротивник на війні, у воєнних діях (СУМ-11).

Заслона захист, заступництво (СУМ-20).

Пандар — троянський герой, син лісової мавки Іери (А.); вбитий Турном.

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Юнона — в римській (Гера — в грецькій) міфології (С.) — сестра і дружина Зевса, разом з ним керує хмарами і бурями, блискавками і громом, посилає врожай; вона є також богинею-покровителькою жінок, шлюбу, богинею родючості (А.). За міфом, — тримала сторону греків під час греко-троянської війни і переслідувала троянців. Звідси її ненависть до Енея (Ш.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Turn felt a sort of screen,
Took courage and jumped at the foe.
He called the goddess, who remained unseen,
To pummel Pandar's head with mortal blow.
Turn brought him down
And broke his skull, his crown.
And so was gone the second giant!
it was a major harm,
Which spread a great alarm
Among the Trojans, who were so defiant.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

А Турн, адчуўшы абарону,
Палез на ворага гарой,
Сардэчна молячы Юнону,
Б'е ў лоб Пандара булавой
І з ног зусім яго збівае,
Асілку чэрап разбівае;
Пакончыў з волатам другім!
Так знішчыў Турн за братам брата
І гэтая цяжкая страта
Траянцаў прыгняла зусім.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Усеща Турн, че нещо става,
по-смел е, скача към врага,
на помощ Хера призовава
и удря Пандар по врата,
и го поваля на земята,
до кръв премазва му главата;
и тоя великан затри!
Това отчая всички наши,
успя смъртта му да уплаши
и най-безстрашните дори.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Turnus, nun einen Schutzschild spürend,
Faßt neuen Mut, greift noch mal an,
Erfleht von Juno ihre Hilfe,
Dann springt er Pandarus voll an,
Schlägt ihn mit aller Kraft zu Boden,
Spaltet den Schädel ihm entzwei, -
Und fort war auch der zweite Riese!
Dieser Verlust verbreitet Angst
Auch bei den mutigsten Trojanern
Und füllt mit Trauer jedes Herz.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Ukrytą czując tu zasłonę,
Nasiąka Turnus znów odwagą.
Na pomoc wzywa już Junonę
I Pandarusa po łbie smaga,
Na ziemię całkiem go obala;
Do mózgu czaszkę mu rozwala;
I drugi olbrzym przepadł w boju!
Takowa strata przestraszyła
I serce śmiałe wraz stropiła
U najdzielniejszych nawet Trojan.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Турн, чуя помощь в обороне,
Бодрится, прыгает, орет
И, про себя молясь Юноне,
Пандара по лбу смаху бьет,
Одним ударом с ног сшибает,
До мозга череп разбивает,—
Последний гибнет великан!
Потеря эта устрашила
И ужасом сердца смутила
У самых доблестных троян.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Рутул, защитой ободренный,
Врага вогнать задумал в гроб.
На помощь он призвал Юнону
И саданул Пандара в лоб.
Он исполина с ног сбивает,
До мозга череп расшибает.
Погиб и этот великан!
На что трояне были хваты,
Но от второй такой утраты
Сердца смутились у троян.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Оплот незримый ощущая,
Турн смело на врага рванул.
Юнону в помощь призывая,
Пандара по лбу стеганул,
Ударом с ног его сшибает.
До мозга череп пробивает —
Пропал и этот великан!
Утрата эта устрашила
И бодрые сердца смутила
У самых храбрых из троян.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Почуяв эту оборону,
Турн на Пандара смело прет,
Зовет на помощь он Юнону,
Пандара в лоб с размаху бьет,
Ударом с ног его сбивает,
До мозга череп разбивает;
Пропал и этот великан!
Потеря эта устрашила
И смелые сердца смутила
У самых стойких из троян.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Turn cítí tuto božskou clonu,
a vědom si té protekce,
prosebně volá na Junonu,
Pandara bije po lebce,
sráží jej, utlouká ho k smrti
a na kaši mu mozek drtí;
ztracen i druhý z obránců!
Taková ztráta postrašila
a bodrá srdce zarmoutila
i nejchrabřejších Trojánců.

    

141 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Удачею Турн ободрився,
По всіх усюдах смерть носив;
Як кнур свиріпий, роз'ярився
І без пощади всіх косив.
Розсік надвоє Філариса,
В яєшню розтоптав Галиса,
Крифею голову одтяв;
Щолкав в виски, штурхав під боки
І самиї кулачні доки
Ховались, хто куди попав.

 

Highslide JS
М. Ваша. Частина V, строфа 141.

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Удачею Турнъ ободрывся,
По всихъ усюдахъ смерть носывъ;
Якъ кнуръ свирипый розьярывся,
И безъ пощады всихъ косывъ.
Розсикъ на двое Филарыса,
Въ яешню ростоптавъ Галыса,
Крыфею голову одтявъ;
Щолкавъ въ выскы, штурхавъ пидъ бокы
И самые кулачни докы
Ховалысь, хто куды попавъ.

Примітки: V, 141.
         Частина V стр. 141.

Всюди (усюди) — у кожному місці; повсюдно, скрізь. По всіх усюдах — у всіх місцях; скрізь (СУМ-11).

Галис — троянець або їх союзник.

Дока — людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь; знавець своєї справи; дойда (СУМ-11).

Кнур — самець свині (СУМ-20).

Крифей — троянець або їх союзник.

Кулачний дока — досвідчений кулачний боєць (Т.Б.).

Одтять відтинати, відітнути і відтяти — відрізувати або відсікати що-небудь гострим знаряддям (СУМ-11).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Філарисс — сторонник Енея (А.), вбитий Турном.

Ховати, ховатися — поміщати(ся) де-небудь так, щоб інші не змогли помітити або знайти (СУМ-11).

Щолкати, рус. — тут у значенні бити, ударяти (Т.Б.).

Яєшня яєчня — страва з підсмажених яєць. Побити (зім'яти, розтоптати) в яєчнюню — сильно побити кого-небудь (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Encouraged, Turn, replete
With pluck, spread murder everywhere,
Excited like a boar in heat,
He multiplied despair.
He cut in two Filaris,
Then made an omelet from Halis,
And severed off Krifea's head.
He busted many a rib,
And even those, who liked to fib,
Were hiding everywhere, or fled.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Удачай Турн падвесяліўся
І смерцю сэрца весяліў,
Як дзік шалёны, скрозь насіўся
І ўсіх бязлітасна касіў.
Пасек на часткі Філарыса,
Яешню ён зрабіў з Галіса,
Крыфею галаву адцяў,
Так ён Траянцам даўся ў знакі,
Што ўсе задзіры, забіякі
Ад Турна хто куды ўцякаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

А Турн, зарадван от поврата,
навред се носи, сее смърт,
като свиреп глиган се мята,
коси, не могат да го спрат.
Фалерис той на две разсече
и Халис на земята свлече,
и на Кретей главата взе;
в ребрата удря, по главите,
с юмруци бие той момците,
дорде държат се на нозе.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Durch den Erfolg war Turnus mutig;
Verteilte überall den Tod:
War wütend, wie ein wilder Eber,
Erbarmungslos und ohne Gnad'
Den Thaleris hat er erstochen,
Den Galäsus zu Brei zerdrückt,
Cretheus den Kopf abgeschlagen,
Er tötete, wen er nur sah;
Sogar die allerbesten Kämpfer
Suchten sich schleunigst ein Versteck.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Z sukcesu Turnus się ucieszył,
Powszędy nagłą śmierć roznosił;
Jak knur zezłościł się, rozwścieczył
I bez litości wszystkich kosił.
Na dwoje rozsiękł Filarisa,
Na drobny maczek stłukł Halisa,
Kreteuszowi odciął głowę.
Po skroniach prztykał, szturchnał w boki
I każdy mistrz pięściarski skokiem
Gdzie tylko mógł, to tam się chował.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

А Турн удачей ободрился,
Направо и налево бил,
Как раненый кабан ярился
И без пощады всех косил,
Рассек на части Филариса,
В лепешку растоптал Галиса,
С плеч голову Крифею снял,
Лупил и под бока и в рыло.
Всех ярость Турна устрашила,
Никто с ним биться не дерзал.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Пан Турн удачей ободрился,
Троянцам смерть он приносил,
Как боров бешеный ярился
И без пощады всех косил.
Рассек он саблей Филариса,
Яичницу сбил из Галиса,
Он голову Крифею снес
И надавал в бою жестоком
Таких щелчков кулачным докам,
Что высунуть боялись нос!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Пан Турн удачей ободрился —
Повсюду смерть он приносил;
Как вепрь свирепый, разъярился
И без пощады всех косил.
Рассек на части Филариса
В лепешку растоптал Галиса,
Крифею голову срубил
И под бока садил, и в скулы,
Все доки-драчуны струхнули,
И всякий наутек спешил.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Удачей Турн приободрился
И смерть повсюду разносил,
Как пес взбешенный разъярился
И беспощадно всех косил,
Рассек наотмашь Филариса
И всмятку растоптал Галиса,
Крифея обезглавил враз,
Удары прямо слал и сбоку,
На что боев кулачных доки
Поразбегались в тот же час.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Pan Turn tím úspěchem se vzpružil,
smrt kolem sebe rozséval;
jak divý kanec vztekle zuřil
a všechno kolem dral a rval.
Rozsekl ve dví Filarise,
potom se pustil do Galise
a rozdupal ho na svítek;
bil pěstí, dělal z nosů fíky,
i slavné mistry rohovníky
rozehnal jako dobytek.

    

142 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Троянці злеє умишляють,
Щоб преч із кріпости втікать;
Своє лахміття забирають,
Куди удасться тягу дать.
Но їх обозний генеральний
Над всіми остававсь начальний,
Серест вельможний обізвавсь:
«Куди? — вам сорома немає!
Хто чув? Троянець утікає!
Чого наш славний рід доживсь!

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

Трояньци злее умышляютъ,
Щобъ пречъ изъ крипосты втикать;
Свое лахмиття забирають,
Куды удастся тягу дать.
Но ихъ Обозный Генеральный,
Надъ всимы остававсь начальный,
Серестъ вельможный обизвавсь:
«Куды ? — вамъ сорома немае!
«Хто чувъ? Троянець утихае!
«Чого нашъ славный ридъ дожывсь!

Примітки: V, 142.
       Частина V стр. 142.

Вельможа — знатна й багата особа, яка обіймала високу державну або придворну посаду. Вельможний — який належав до вельмож, а також родовита, знатна, багата людина (СУМ-20).

Генеральний обозний — одна з вищих посад у гетьманському уряді на Україні. У його віданні була організація і постачання війська, артилерія. Генеральний обозний також брав участь у зносинах з іншими державами, переговорах з іноземними послами, засідав у генеральному суді. Були також полкові обозні (С.).

Геть — куди-небудь у невизначеному напрямку, на віддаль (СУМ-11).

Зле — погане, недобре (СУМ-20).

Лахміття — про предмети одягу, білизни і т. ін.  (СУМ-20).

Мати — уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось (СУМ-20).

Начальний — старший, головний (у певній ієрархії) (СУМ-20).

Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка (СУМ-11).

Серест — у Вергілія — один з троянських воєначальників (А.). У Котляревського два Сереста: перший (ч.V) — генеральний обозний у Енея, другий (ч. VI, 56) — соратник Турна, якого вбиває Еней.

Сором — почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, недостойні дії, вчинки і т. ін. (СУМ-11).

Тягу дати — швидко втекти (СУМ-11).

Утікати (втікати) — швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін.; Поспішно відступати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

The Trojans had a plan
To run off from the fort.
They gathered all their rags, each man
Was ready any time to leave the port.
But their Chief Officer, whose post
Was to command the host,
The honourable Serest, said:
"Where to? Are we , the Trojans, unashamed?
Are we, the Kozaks, so untamed?
Oh, what disgrace! I would be rather dead!

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Траянцы, што рабіць, не знаюць,
Свае збіраюць лахманы,
Даць драла як хутчэй жадаюць
Ад Турна з крэпасці яны.
Ды Генеральны іх абозны,
Начальнік над усімі грозны,
Перасцярог іх ад нягод:
«Куды? Хіба ўпякаць не сорам
Траянцам? З ганьбай гэткай, з горам
Ніколі наш не знаўся род!

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Троянците от страх умират,
ще бягат вън от крепостта,
търчат, багажа си прибират
да търтят, падне ли нощта.
Но Интендантът им прославен
все още бе на всички главен,
наричаше се пан Серест:
— Къде тъй? Нямате ли срама!
Отстъпващи троянци няма!
Какво дочака род злочест!

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Da überlegten die Trojaner
Ob sie nicht fliehen aus der Burg.
Sie rafften ihre ganze Habe
Und machten grade sich davon,
Als sie der Lagerführer stoppte,
Der die Befehlsgewalt besaß.
So sprach der gnädige Serestus:
"Wohin wollt ihr? - Schmach über euch!
Wer hörte, daß Trojaner fliehen?
So weit ist unser ruhmreich Volk!

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Trojanie złą rzecz zamierzają,
Chcą uciec z twierdzy w owym czasie;
Łachmany swoje zabierają,
By dać drapaka, dokąd da się.
Lecz ich oboźny generalny,
Naczelnik nad wszystkimi walny,
Serestus ozwał się wielmoża:
"A dokąd? — Wstydu wy nie macie!
Choć Trojańczycy, a pierzchacie!
Do czego ród nasz sławny dożył!

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Уже троянцы помышляют,
Куда б из крепости удрать,
Тайком пожитки собирают,
Чтобы скорее тягу дать;
Но тут обозный генеральный,
Муж сановитый и начальный,
Серест по имени, вскричал;
"Куда? Иль раньше вы слыхали,
Чтобы троянцы удирали?
Нет! Этого наш род не знал!

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

И стали в крепости троянцы
Свои пожитки собирать.
Как струсившие новобранцы,
Они решили тягу дать.
Предвидя сей исход печальный,
Троян обозный генеральный
Серест вельможный им кричит:
«Куда? Ни с места! Что такое?
Бежать троянам с поля боя?
Стыдом наш славный род покрыт!

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

Сробев, троянцы замышляют
Тайком из крепости удрать,
Свои пожитки собирают,
Чтоб поскорее тягу дать.
Но тут обозный генеральный,
Над ними будучи начальный,
Серест вельможный речь повел:
«Куда? Не стыдно ль? Где слыхали,
Чтоб мы, троянцы, удирали?
Вот до чего наш род дошел!

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Уже троянцы помышляют
Оставить крепость и бежать,
Свои лохмотья забирают,
Куда не зная удирать.
Но их обозный генеральный,
Серест вельможный, бег повальный
Увидя, громко закричал:
«Куда?! Иль стыд вы потеряли?
Когда троянцы удирали?
Какой позор нас запятнал!

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Trojští se velmi polekali,
když viděli, jak Turn se mstí;
své svršky rychle posbírali
a chtěli prchnout z pevnosti;
však Serest, vrchní houfnicovod,
když zřel, že chtějí prásknout do bot,
je zarazil a přísně řval:
„Kam? Pomátly se vám snad hlavy?
Styďte se! Kdo to slyšel, aby
kdy Trojan z boje utíkal!

    

143 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Один паливода ярує,
А вас тут стілько, боїтесь;
В господі вашій вередує
Рутульський шолудивий пес!
Що скаже світ про нас, трояне?
Що ми шатерники-цигане,
Що ми трусливійші жидів.
А князь наш бідний що помислить?
Адже ж за воїнів нас числить,
За внуків славнійших дідів.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Одынъ палывода яруе,
«А васъ тутъ стилько, боетесь;
«Въ госпо́ди вашій вередуе,
«Рутульскій шолудывый песъ.
«Що скаже свитъ про насъ Трояне?
«Що мы шатерныкы, — цыгане,
«Що мы труслывійши жыдивъ.
«А князь нашъ бидный, що помыслыть?
«Аджежъ за воинивъ насъ чыслытъ,
«За внукивй славнійшыхъ дидивъ.

Примітки: V, 143.
         Частина V стр. 143.

Адже — уживається на початку речення для підсилення висловлюваної думки; та ж, тож (СУМ-20).

Вередувати — знущатися, збиткуватися (СУМ-20).

Госпо́да — домашнє житло; домівка (СУМ-11).

Паливода — відчайдушна людина, що нікого і нічого не боїться і ні перед чим не зупиняється (СУМ-11).

Рутули — італійське плем'я, що мешкало в Лаціумі і згодом було підкорене римлянами. Столичне місто — Ардея.

Шатерники-цигане — вжито у значенні скитальники — ті, які блукають, поневіряються, не маючи постійного місця проживання; блукачі (СУМ-11).

Шолудивий пес — покритий коростою, струпами, з горбкуватою шкірою, облізлою шерстю; паршивий. У поемі вживається як лайливе слово у значенні поганий, нікчемний, огидний (СУМ-11).

Ярувати — бути в стані сильного гніву; лютувати (СУМ-11).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Your courage suddenly caved
In front of one capricious hog,
Who always in your land behaved
Like some Rutulian scabby dog.
How will the world judge us?
A Gypsy band contemptuous?
More cowardly than Jews, or worse?
What will our Hetman think of you?
Whom he, it looks so, never knew,
That you were worthless and perverse.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Адзін галаварэз лютуе,
А вас тут колькі соцень рук;
Сябе ў сялібе нашай чуе
Гаспадаром Ратульскі псюк!
Што скажа свет пра люд Энееў?
Хіба мы не смялей яўрэяў
І не адважней цыганоў?
А як Эней нас прывітае?
А ён жа нас за ўнукаў мае,
Славутых некалі дзядоў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Нехранимайко в бяг ви връща,
а вижте що народ сте днес;
тършува в родната ви къща
един рутулски крастав пес.
Какво светът за нас ще каже?
Сган циганска, по-лошо даже —
страхливи жидовски бради!
А княза ни къде да сложим?
Той за войска ни има, божем,
за внуци на добри деди.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Es ist nur einer, der hier wütet,
Und ihr seid zahlreich und habt Angst;
In euren Hof ist eingedrungen
Ein räudiger Rutuler Hund.
Was wird die Welt mal von uns sagen?
Daß wir die Zelt-Zigeuner sind,
Daß wir noch ängstlicher als Juden.
Was denkt sich unser armer Fürst?
Er hält uns doch für kecke Krieger,
Enkel des mutigeren Volks.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu mąciwoda jeden straszny,
Was w bród, lecz każdy jest lękliwy;
I rządzi się w obejściu waszym
Rutulski oto pies parszywy!
Co powie o nas świat, Trojanie?
Że namiociarze my, Cyganie,
Od Żydów tchórze nie pomniejsi!
Co książę nasz pomyśli, biedny?
Ma was za wojów dzielnych jednak,
Za wnuków dziadków najsławniejszych.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Один головорез лютует,
Кой-кто уже бежать готов,
Ужель рутулец отлупцует
Таких отборных молодцов?
Что скажет свет про нас, трояне,
Что мы бродяги-басурмане,
Что испугались мы врагов,
А князь наш бедный что помыслит
Ведь он за воинов нас числит,
Что верны доблести отцов.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Не сладите с одним буяном,
А вас до черта собралось!
Прокрался в огород к троянам
Рутульский шелудивый пес.
Иль мы кочевники-бродяги?
Иль не хватает нам отваги?
Не помним дедовских побед?
А князь наш бедный что помыслит?
Ведь нас он воинами числит!
Что скажет о троянах свет?

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Один разбойник разъярился,
А скольких кинуло вас в дрожь!
Под кровом вашим расходился
Рутульский шелудивый пес!
Что скажет мир про нас, трояне?
Что мы кочевники-цыгане,
Что мы трусливее жидов.
А князь наш бедный что помыслит?
Ведь он за воинов нас числит,
Сынов прославленных отцов.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Головорез один лютует,
А вас вон сколько собралось.
Ведь в вашем же дому бушует
Рутульскнй шелудивый пес.
Что скажет мир о нас, трояне?
Что мы шатерники-цыгане,
Что мы трусливее жидов,
А князь наш бедный что помыслит?
Ведь он за воинов нас числит,
Потомков славных казаков.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Je vás tu jako v lese stromů,
a jeden chlap sem na vás vlez;
nahnal vám strachu, tisíc hromů,
rutulský pominutý pes...!
Co děláte, synové Troje?
Jsme vojáci, či kupka hnoje?
Svět si z nás bude tropit smích!
Co pomyslí si o nás kníže?
Vždyť pokládá nás za rytíře,
za vnuky dědů statečných.

    

144 1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Зберіться, Турна окружіте,
Не сто раз можна умирать;
Гуртом, гуртом його напріте,
Од вас він мусить пропадать».
Агу! Троянці схаменулись,
Та всі до Турна і сунулись;
Пан Турн тут на слизьку попав!
Виляв, хитрив і увивався,
І тілько к Тибру що добрався,
То в воду стриб — пустився вплав.

 

Видання 1842 р. та варіанти і різночитання
Видання 1842 р.:

«Збирится, Турна окружите,
«Не сто разъ можна умерать;
«Гуртомъ — гуртомъ його наприте,
«Одъ васъ винъ мусить пропадать.»
Агу! Трояньци схаменулысь,
Та вси до Турна и сунулысь;
Панъ Турнъ тутъ на слызьку попавъ!
Вылявъ, хытрывь и увывався,
И тилько къ Тыбру що добрався,
То въ воду стрыбъ, — пустывся вплавъ.

Примітки: V, 144.
         Частина V стр. 144.

Виляти — рухатися, роблячи різкі повороти (СУМ-20).

Мусити, мусіти — діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним (СУМ-20).

Напирати, наперти — наступаючи, тіснити (ворога) (СУМ-20).

Правдивий — який говорить правду; чесний, справедливий (СУМ-11).

Слизький — який може призвести до поганих наслідків; ненадійний, небезпечний. На слизьку попасти — опинятися в скрутному, незручному становищі (СУМ-11).

Сунути — піти навально, великою масою, безперервним потоком (СУМ-11).

Схаменуться — зрозумівши помилковість своєї поведінки, хибність своїх намірів і т. ін., змінити їх, відмовитися від них; одуматися (СУМ-11).

Тибр — ріка в середній Італії, випливає з Апенинів і пливе до Тирґенського моря (Л.). Тібр — головна річка Лаціума, на березі якої знаходиться Рим. За міфологією — назва пішла від імені албанського царя Тіберіна (Ш.).

Турн — у Вергілія — цар італійського племені рутулів, підкореного римлянами. Земля, де жило це плем'я, звалася Лаціум; столиця Ардея. Турн — небіж цариці Амати, дружини Латина (С.); син німфи Венілії, суперник Енея, вбитий ним (А.).

Переклади:

Англійською/Inglish
Translator: Bohdan Melnyk

Prepare yourselves, surround this Turn,
One dies but once.
To catch him should be your concern,
You have to slaughter that mean dunce!"
This changed the Trojans' attitude.
And, fired by a fighting mood,
Went quickly on a hunting spree.
Turn saw the danger from all sides,
He managed to get to the Tiber tides,
And plunged into them hastily.

Білоруською/Беларускі
Пераклад Аркадзя Куляшова

Вы храбра Турна абкружыце,
Памерці можна толькі раз;
Вы гуртам на яго напрыце,
Загінуць мусіць ён ад вас».
Агу! Ужо Траянцаў сіла
Пагрозна Турна абступіла;
Пан Турн не на такіх напаў!
Выкручваўся і адбіваўся,
А як да Цібра пан дабраўся,
То ў хвалі скок, — пусціўся ўплаў.

Болгарською/Български
Превод Кирила Кадийски

Вървете и го обкръжете,
веднъж на тоя свят се мре;
накуп, накуп се приближете
и натиснете го добре...
И на! Троянците се сбраха,
към Турн отвсякъде напряха,
измъкна се едва-едва!
Въртя, хитрува и избяга,
и Тибър стигна ли, веднага
заплува — тъй се отърва.

Німецькою/Deutsche
Übersetzer: Irena Katschaniuk-Spiech

Sammelt euch und kreist ein den Turnus,
Man stirbt nicht gleich einhundert Mal;
Schließt euch zu einem dichten Haufen
Und stürmt, es wird sein Ende sein."
Ahu! Sie kamen zur Besinnung
Und zogen dicht an ihn heran;
Herr Turnus, jetzt wird's wirklich schlüpfrig!
Er wand sich, rannte oder kroch,
Bis er den Tiberstrom erreichte,
Ins Wasser plumpste und schwamm fort.

Польською/Polski
Tłumaczenie Piotra Kuprysia

Tu wraz Turnusa otaczajcie,
Bo nie sto razy się umiera;
Na niego hurtem napierajcie,
On musi od was zginąć teraz".
Trojanie wnet oprzytomnieli,
Natarli na Turnusa śmielej;
I wystrychnęli go na dudka!
Pan Turnus chytrzył, kręcił, motał,
Gdy tylko co do Tybru dotarł,
Do wody skok — i wpław prędziutko.

Російською/Русский - Бражніна
Перевод Ильи Бражнина

Сберитесь, Турна окружите,
Не сто раз в жизни умирать;
Гуртом, гуртом его берите,
Пришло скотине пропадать".
Троянцы мигом спохватились,
На Турна скопом напустились;
Турн, в переплет такой попав,
Вилял, хитрил и увивался,
До Тибра кое-как добрался,
Бух в воду! — и пустился вплавь.

Російською/Русский - Потапової
Перевод Веры Потаповой

Все сокрушайте супостата!
Давайте скопом напирать!
Тесните недруга, ребята,
Раз в жизни только помирать!»
Ого! Троянцы ободрились,
На Турна разом навалились.
Пропал он, как тут ни лукавь!
Пан Турн вертелся, извивался,
До Тибра кое-как добрался,
Прыг в реку — и пустился вплавь.

Російською/Русский - Худенського
Перевод Константина Худенского

«Сбегитесь, Турна окружите,
Не сто раз будем умирать,
Гуртом, гуртом его схватите,
От вас он должен смерть принять».
Ага! Троянцы спохватились,
Гурьбой на Турна навалились.
Пан Турн, на скользкий путь попав,
Вилял, хитрил и извивался
И только к Тибру подобрался,
Бух в воду! — и пустился вплавь.

Російською/Русский - Андрєєва
Перевод Дмитрия Андреева

Сберитесь, Турна окружите,
Не сто раз можно помирать,
Вы на него стеной наприте,
Ему теперь несдобровать!»
Агу! Троянцы спохватились,
На Турна дружно навалились;
Пан Турн на скользкий лед попал!
Вилял, хитрил он, извивался,
До Тибра кое-как добрался,
Бултых! — и вплавь спасаться стал.

Чеською/Česky
Přeložil Jan Turečkem-Jizerský

Obkličte Turna, žádné fraky!
Umřít je možno jednou jen!
Tak hurá, hurá, na bodáky!
Turn musí býti vyřízen!“
Herež! Trojští se postavili,
na Turna všichni udeřili.
Pan Turn se toho nenadál!
Kličkoval, skákal, vytáčel se,
a sotvaže se dostal k řece,
do vody hup! — a uplaval.

 

     

Highslide JS
А. Штірен. Кінцівка V частини.

Highslide JS
М. Алексєєв. Кінцівка V частини.

Highslide JS
М. Дерегус. Кінцівка V частини.


С. Пожарський. Кінцівка V частини.


І. Їжакевич та Ф. Коновалюк. Кінцівка V частини.


М. Муратов. Кінцівка V частини.

Highslide JS
М. Ваша. Кінцівка V частини.

Highslide JS
О. Довгаль. Кінцівка V частини.

Highslide JS
А. Базилевич. Кінцівка V частини.

Частина I   ♦   Частина II   ♦   Частина III   ♦   Частина IV   ♦   Частина VI

 

Помочь сайту

4149 4993 8418 6654