Изучение истории Полтавского казацкого полка до 1917 года

Вивчення історії Полтавського козацького полку
до 1917 року

Володимир Мокляк,
заступник директора з наукової роботи
Полтавського краєзнавчого музею

Полтавський козацький полк, один з центральних полків Лівобережної України, протягом своєї багатолітньої історії завжди перебував у центрі майже всіх значних подій в Україні. Однак окремого дослідження його історії досьогодні не існує. Слід зауважити, що така ситуація і з іншими козацькими полками за винятком Стародубського, Ніжинського та Прилуцького.

Highslide JS
О. Лазаревський

Ще в кінці ХІХ ст. відомий український історик Олександр Лазаревський започаткував серію робіт "Описание Старой Малороссии", яка мала включати в дослідження з історії окремих козацьких полків. Саме в цій серії побачили світ описи Стародубського, Ніжинського та Прилуцького полків [1]. Наступний, четвертий том мав бути присвяченим історії Полтавського козацького полку [2]. О.Лазаревський в останні роки життя зібрав величезну масу джерел для його написання і навіть більше того, розпочав роботу над книгою, але смерть вченого обірвала роботу. У рукописі залишився лише початковий її розділ "Исторический очерк местности, составлявшей Полтавский полк". В 1903 р. він був опублікований на сторінках часопису "Киевская старина" [3]. Таким чином це була фактично перша і остання спроба написання окремої синтетичної праці з історії Полтавського козацького полку.

У цьому нарисі історик подає короткі історичні відомості з історії Полтавських земель до створення полку в 1648 р. Обривається він саме на подіях, які відносяться до останніх років так званого "золотого спокою" Речі Посполитої перед початком національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Через одинадцять років після публікації незавершеного уривку О.Лазаревського, виходить робота відомого полтавського історика Лева Падалки "Прошлое Полтавской территории и ее заселение", один з розділів якої присвячено історії Полтавського полку [4]. Цінність цієї праці полягає в тому, що хоча б і коротко, поряд з нарисами історії інших козацьких полків Полтавщини – Гадяцького, Лубенського, Миргородського, Кропивенського, Переяславського та інших автор подає і історію Полтавського.

Highslide JS
Д. Бантиш-Каменський

Highslide JS
Титульний лист
книги Д. Бантиш-Каменськиого

Стосовно робіт інших дослідників, то в рамках своїх праць, присвячених різноманітним проблемам історії України, вони торкаються і проблем регіональної історії – зокрема Полтавського полку. Пальму першості серед таких робіт необхідно віддати Д. Бантиш-Каменському, який у своїй "Истории Малой России" (1822), розглядаючи загальноісторичні проблеми, торкається в окремих моментах історії Полтавського полку [5].

Такого ж плану і робота іншого відомого історика М.Маркевича "История Малороссии" [6], що побачила світ в 1842-1843 рр.

В цей же період, в 1841 р., виходить у світ перше видання відомого дослідження А.Скальковського "История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского" [7]. Побудувавши її на матеріалах віднайденого і збереженого автором архіву Коша Нової Запорозької Січі, А.Скальковський не міг обійти увагою порубіжні із Запорозькими володіннями землі. А оскільки найближчим і безпосереднім сусідом Запорожжя був Полтавський полк, то багато сторінок праці торкається і його історії. Автор розглядає Полтавський полк в розрізі його взаємовідносин із Запорожжям, особливу увагу приділяючи земельним порубіжним спорам, колонізації та захопленню запорозьких земель в межиріччі Самари та Орелі й спротиву запорожців активному освоєнню цих земель козаками полку. Особливу цінність дослідженню надає те, що автор не лише переповідає події на основі першоджерел, але й активно їх використовує цитуючи, а то й повністю подаючи текст.

Певні моменти історії полку висвітлює в своїх роботах відомий український історик М.Костомаров. Перш за все необхідно вказати на його об'ємну історичну монографію, присвячену одній з ключових фігур української історії – гетьману Богдану Хмельницькому [8], де історія полку подана епізодично в зв'язку з загальноісторичними подіями. Інша робота вченого, яка в значній мірі розглядає історію полку, є дослідження, присвячене наступнику Б.Хмельницького – Івану Виговському. Монографія "Гетманство Выговского" [9] висвітлює ранній період історії полку, події, що стосуються протистоянню гетьмана Івана Виговського та полтавського полковника Мартина Пушкаря, боротьбі останнього за гетьманську булаву. У найбільш відомій своїй монографії, присвяченій життю і діяльності однієї з найбільш відомих фігур української історії – гетьману Івану Мазепі, М.Костомаров не одну сторінку віддає описові історичних подій, що так чи інакше стосуються Полтавського полку. Це звичайно і відомості, пов'язані з обранням та раннім періодом правління гетьмана – кримські та азовські походи, в яких брав участь й відзначився Полтавський полк. Закономірно, що найбільше сторінок монографії відведено Полтавському бойовищу та пов'язаним з ним подіям. Адже саме Полтавський полк, а саме Царичанська, Китайгородська, Кишінська, Келебердянська, Кобеляцька, Ново та Старосанжарська сотні забезпечили з'єднання запорозьких козаків з основним військом антимосковської коаліції та подальший відступ шведських та гетьманських військ з-під Полтави до Дніпра. Ряд сторінок праці присвячено розгрому полку царськими військами та розправі над його мешканцями за наказом царя Петра І. Торкається автор також і багатьох інших подій, прямо чи опосередковано пов'язаних з історією полку [10].

Highslide JS
В. Антонович

Окремі згадки подій, пов'язаних з історією полку, є в працях іншого відомого українського історика В.Антоновича. Так, зокрема, в біографії гетьмана І.Виговського він кількома словами згадує протистояння гетьмана з полковником М.Пушкарем. В описі правлінь інших гетьманів, як то Ю.Хмельницького, І.Брюховецького, П.Дорошенка, також є згадки про Полтавський полк [11].

Ще в 1856 р. інший відомий історик М.Максимович звертається до проблеми історії окремих козацьких полків в роботі "Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого", перші розділи якої з'являються у віснику Російського географічного товариства [12]. Згодом, в інших розділах, він коротко подасть історію козацьких полків в т.ч. і Полтавського. Це лише п'ять сторінок, на яких автор стисло подає відомості про склад полку, перерахувавши сотні та сотенні міста і містечка, торкається територіальних змін в різні періоди його історії, подає відомості про виникнення нових значних містечок та про полковників, які очолювали полк. Стосовно останніх, то подано також і короткі біографічні відомості про них [13].

В цей же час, у другій половині ХІХ ст. з'являється у світ фундаментальна багатотомна праця відомого російського історика С.Соловйова "История России с древнейших верен" в якій автор на фоні загальноросійської історії подає і історію українських земель в т.ч. і події, які стосуються історії Полтавського полку, так як вони мали великий вплив на загальноісторичні події. Як позитивний момент цієї роботи слід відмітити детальність і скрупульозність автора в описі окремих подій чи фактів, і в окремих моментах – певну об'єктивність та безсторонність в їх описі. Однак, в загальному історик дивиться на ці події і оцінює їх через призму російської великодержавної історії [14].

70-ті рр. ХІХ ст. в житті України характерні бурхливим сплеском цікавості до рідної історії. Саме це обумовило виникнення цілих історичних шкіл, які займались розробкою і популяризацією вітчизняної історії. Одним із представників такої школи – школи В.Антоновича, став Орест Левицький, уродженець Полтавщини. Саме він, з дожовтневих істориків, зробив чи не найбільше для вивчення історії рідної Полтавщини і Полтавського полку зокрема. Ще перебуваючи на студентській лаві, він в 1875 р. пише і публікує як додаток до наукових записок Київського університету Св. Володимира роботу на здобуття звання кандидата історично-філологічного факультету "Очерк внутренней истории Малороссии во второй половине XVІІ века" [15], в якій чи не вперше вказує на справжній мотив повстання Мартина Пушкаря – амбітність і владолюбство Полтавського полковника. Згодом з'являється ряд інших робіт, в яких історик торкається минулого полку. Основна і найбільша з них – "Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине XVII ст." – спочатку побачила світ на сторінках "Киевской старины" [16], а згодом вийшла окремою книгою [17]. Побудована на першоджерелах, в основному створених в канцелярії полку, вона висвітлює майже всі сторони життя як старшини, так і рядових полчан. Основою при її створенні стали Полтавські актові книги. Уміло обробивши їх, автор подає оригінальні тексти документів у власній літературній обробці, що надає особливого шарму книзі.

Highslide JS
Д. Яворницький

В 1892-1897 рр. виходить у світ велика тритомна праця класика української історичної науки Д.Яворницького "Історія запорозьких козаків" [18]. І досьогодні це найважливіше і неперевершене дослідження з історії Запоріжжя та запорозького козацтва. Торкаючись історії власне запорозьких земель та запорозького козацтва, охоплюючи період з найдавніших часів до його знищення, автор не міг не висвітлити і історії земель Гетьманщини, а оскільки Полтавський полк безпосередньо межував із запорозькими володіннями, то в першу чергу Д.Яворницький висвітлює і його історію, особливо акцентуючи увагу на взаємовідносинах полку із Запорозькою Січчю. Це і ранні етапи історії полку, такі як повстання М.Пушкаря та події з ним пов'язані, гетьманування І.Виговського, Ю.Хмельницького, І.Брюховецького, П.Дорошенка, І.Самойловича в розрізі їх зв'язків із Запоріжжям, в т.ч. і в зв'язку з історією Полтавського полку. Цілі розділи присвячено повстанню Петрика та Полтавському бойовищу і подіям, які їм передували і які відбувалися безпосередньо на полкових землях. Ця праця і досьогодні не втратила свого наукового фактичного значення, адже значна частина джерел, якими користувався історик на сьогодні втрачена.

Highslide JS
Титульний лист
книги М. Грушевського

В 1898 р. у Львові вийшов перший том іншої монументальної праці, що не втратила свого значення і досьогодні як історичне дослідження перерісши в ранг першоджерела через втрату або недоступність основної кількості джерел, використаних під час її написання М.Грушевським. Це його багатотомна "Історія України-Руси". Безпосередньо нашої теми стосуються лише останні томи дослідження – восьмий, дев'ятий та десятий [19]. У цій фундаментальній праці автор детально описуючи загальноісторичні події української історії, досить часто згадує Полтавський полк, або ж події в яких він брав безпосередню участь чи був пов'язаний з ними.

Highslide JS
О. Єфименко

Highslide JS
Титульний лис книги О. Єфименко

Слід згадати також іще одного дожовтневого історика – О.Єфименкову, "История украинского народа" якої також в певних моментах загально-української історії розглядає історію Полтавського козацького полку [20].

Таким чином, розглянуто всі основні праці, що стосуються історії Полтавського козацького полку, створені до 1917 року. Подальші дослідження, що тим чи іншим чином стосуються історії полку, але написані вже в радянські часи, в даній роботі не розглядаються, це тема окремого дослідження.

Література та джерела:

1. Лазаревский А. Описание старой Малороссии.Т.1: Полк Стародубский.-К.,1888.-ХIV+470+ХХХ с.; Т.2: Полк Нежинский.-К.,1893.-IV+521с.; Т.3: Прилукский полк. -К.,1901. -ХIV+ 426+ ХХIIIс. (До тексту)

2. Киевская Старина.-1903.-Т.81.-апрель.-С.98. (До тексту)

3. Лазаревский А. Исторический очерк местности, составлявшей Полтавский полк // Киевская старина.-1903.Т.81.-апрель.-С.97-107. (До тексту)

4. Падалка Л.В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение: Исследования и материалы с картами.-Полтава:Тов.Печатного Дела (тип.быв.Дохмана),1914.-Х+236+2с.ненум. (До тексту)

5. Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства.- М.:В типогр. С.Селивановского,1822.-Чч.1-4. (До тексту)

6. Маркевич Н. История Малороссии: В 5-ти т.т. М.,1842-1843.т.т.1-2.-М.,1842. (До тексту)

7. Скальковський А.О. Історія Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского. Извлечено из собственного Запорожского архива.-Одесса,1841; 2-е вид. Чч.1-3.-Одесса,1846. (До тексту)

8. Костомаров Н. Богдан Хмельницкий.-М.:"Чарли",1994. (До тексту)

9. Костомаров Н. Гетманство Выговского // Основа.-1861.-№ 1-2. (До тексту)

10. Костомаров Н. Исторические монографии и иследования: Т.16: Мазепа и мазепинцы.-Изд.2-е.-СПб.,Тип.М.М.Стасюлевича,1885.-XIV+752 c. (До тексту)

11. Антонович В., Бец В. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах. Вып.1.-К.:Типогр. ун-та Св.Владимира,1885. (До тексту)

12. Максимович М. Обозрение городовых полков и сотен, бывших на Украине со времени Богдана Хмельницкого // Вестник русского географического общества за 1856 г. Ч.XVII.-Кн.4.-Отд.2. (До тексту)

13. Максимович М. Собрание сочинений: [Т.1]: Отдел исторический.-К.:Типогр.М.П.Фрица,1876.-С.724-728. (До тексту)

14. Соловьев С. История России с древнейших времен: Тт.1-29.-СПб.,1851-1879.- Тт.10-24. (До тексту)

15. Левицкий О. очерк внутренней истори Малороссии во второй половине XVII века.-К.: в ун-й типогр.,1875.-IV+125 с. (До тексту)

16. Левицкий О. Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине ХVII ст. // Киевская старина.-1891.-№ 1.-С.3-36: № 2.-С.180-216; № 3.-С.368-395; № 5.-С.149-182; № 7-8.-С.169-209; № 9.-С.401- 430; № 10.-C.46-76;. № 11.-С.223-255; № 12.-С.425-471. (До тексту)

17. Левицкий О. Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине ХVII ст.-К.:Изд. ред. журнала "Киевская старина",1902.-371с. (До тексту)

18. Яворницкий Д. История Запорожских козаков.Тт.1-3.-СПб.,1892-1897. (До тексту)

19. Грушевський М. Історія України-Руси.Т.8:Роки 1626-1650.-Київ-Львів,1922; Т.9.Кн.1: (Хмельниччина роки 1650-1653).-К.:Держвидав України,19208; Т.9.Кн.2: (Хмельниччина роки 1654-1657).-К.:ДВОУ Держ. вид. "Пролетар",1931; Т.10.Ч.1(Роки 1657-1658).-К.:Вид. АН УСРР,1936. (До тексту)

20. Ефименко А. История украинского народа. Вып. 1.-Спб.: Типогр. Акц. Общ. Брокгауз-Ефрон,1906.-390 с. (До тексту)

Джерело:

Полтава: архітектура, історія, мистецтво. Матеріали I наукової конференції "Вайнгортівські читання", 27 листопада 2002 р. – Полтава. 2002. Стор. 16-21.


© Мокляк В. О.
При використанні, посилання
на автора обов'язкове.

Ссылки на эту страницу


1 Мокляк Владимир Александрович
[Мокляк Володимир Олександрович] - пункт меню
2 Указатель книг и статей по названиям
[Покажчик за назвами] - пункт меню

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919