Тарапунька, Полтавка, Рудька

Полтавка, Тарапунька, Рудька — права притока р. Ворскли. В давнину текла територією Полтави і в розташованих поблизу міста селах Дальніх Павленках і Ближніх Павленках (згодом — передмістя Павленки включені до складу Полтави). Збереглися залишки річки (в основному на Павленках) — невеличкі болота та озера. Тепер вживається лише назва Тарапунька.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 706

 

ТЕЧЕ ДЖЕРЕЛЬНА ВОДА ТАРАПУНЬКИ

Що, гірко посміхнулися, сумно хитаючи головою? – Аж ні, таки тече!

Чиста, прозора, та ще й неабияка за своєю питною якістю, бере вона початок з-під великої гори сміття в самому центрі Полтави, на галявинці поблизу вулиці Козака, що була Архієрейська. Та й журчить собі ласкаво, обминаючи старанно ганчірки, склянки, заіржавлені консервні банки та інші людські "дарунки", поспішаючи до пустих забруднених ставків, що терасами (аж 7 всього) були колись створені самою матінкою-природою, аж до нижньої частини Архієрейського ботанічного саду.

Так, так. Саме тут був колись чудовий ландшафтний сад, подарований у 1848 році фрейліною Катерини II графинею Розумовською, яким вона володіла приватно, митрополиту Гедеону, що головував тут у Полтавській Єпархії []. Тут був не просто сад із сотнею різноманітних дерев, кущів, квітів. Це дійсно був каскад із 7 озер, з'єднаних Тарапунькою, де водилися дзеркальні коропи, бо вода була прозора, як сльоза. І називалося це місце – загальноміські купальні! І мав здавна цей сад узаконений статус дендропарку. До речі, має його й на сьогодні!

І саме головний вхід до того ботанічного саду як раз і був з вулиці Архієрейської, з того місця, де народжується оспівана славнозвісна Тарапунька.

... Пробираюся за течією, перестрибуючи через повалені дерева, раз по раз заринаючи непередбачено взутими новими чобітками у весь той бруд, "подарований" байдужими людьми.

Боляче і соромно дивитися на цей веселий струмочок, всевибачно приймаючий в себе "послід" нашої з вами "цивілізації"...

Ви скажете, а де ж комунальні служби, охорона природи, історії, чому не зупиняють це "несанкціоноване звалище"?

Люди добрі! Насамперед совість повинна зупинити!

На такі джерела колись молилися на сході сонця, дякуючи Богу за щедрий дарунок!

Звісно, дещо ми намагалися робити для захисту цієї заповідної території. В 90-х роках була створена комісія з депутатів та фахівців, істориків. Намічалися шляхи відродження Архієрейського саду, закріплені відповідними рішеннями Міської Ради, де головним виконавцем проектних та реконструкційних робіт був призначений Полтавський педагогічний університет та дирекція ботанічного саду, яка офіційно діяла на той час.

Та в наші скрутні часи, всі знаємо, цього не вистачить. Особливо, на першому етапі "санітарної чистки". Тут досить простим, але дієвим засобом вирішення проблеми повинні стати добре знані "суботники" – пара годин на свіжому повітрі "всім миром" – і студентів, які щоденно дивляться з вікон гуртожитку та, нажаль, поповнюють це "сховище відходів", юнатів, що слухають теорію збереження природи в існуючому поряд "Екологічному дитячому центрі", дивлячись на цю "зону", мешканців навколишніх дворів та просто небайдужих добрих полтавців. Прийдуть, як покликати та організувати роботу!

А комунальні служби підключаться. Вистачило б бажання та любові до рідного міста!

І тоді, уявіть собі, на відстані кварталу від "Орла" знов матимемо ландшафтний дендропарк, де зможемо милуватися, гуляючи та гордливо сповідаючи гостям, вказуючи на визволене, відновлене джерельце: "Ось вона, ота сама славнозвісна Тарапунька!"

Інна Рощинська

 

Ссылки на эту страницу


1 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
2 К 100-летию Полтавского музыкального училища им. Н. Лысенко
[До 100-річчя Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка] - Ивахненко Лидия Яковлевна

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919