История Полтавы

Маслов, Сергей Иванович

Подробности

Просмотров: 19793

Маслов, Сергій Іванович (29 (17).11.1880 — 11.01.1957) — літературознавець, книгознавець і педагог. Проф. (1934). Чл.-кор. АН УРСР (нині Національна академія наук України; 1939). Брат В. Маслова.

Н. в м. Ічня. 1898-99 навч. в Київ. політех. ін-ті, 1900 та 1901-07 — у Київ. ун-ті. Брав активну участь у студентському революц. русі, за що його було віддано в солдати в числі 183-х студентів Київ. ун-ту і вислано до Луцька (1900). У цей час М. захопився нар. творчістю, збирав матеріали для словника укр. мови, які пізніше використав Б.Грінченко. Після солдатської служби закінчив Київ. ун-т (1907). [Наук. роботою займався під кер-вом проф. В. Перетца.]. З 1914 — приват-доцент Київ. ун-ту (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка; з 1935 — професор, з 1943 — д-р філол. н.). Працював в ун-ті зав. кафедри історії рос. мови та літератури, викладав на Вищих жін. курсах, 1914-17 — також у нар. та робітничо-сел. ун-тах, Археол. ін-ті, польс. жін. г-зії в Києві. Був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця, 1921-27 — член К-ту з охорони пам’яток старовини і мист-ва, з 1922 — дійсний член, з 1923 — позаштатний співробітник Українського наукового інституту книгознавства, згодом там же — голова Комісії з історії книги, 1926 — зав. відділу стародруків Всенар. б-ки України (1934-36 — Держ. б-ка ВУАН, з 1936 — Б-ка АН УРСР; нині Бібліотека національна України імені В. Вернадського). 1939-50 — зав. відділу давніх укр. та рос. літератур Б-ки АН УРСР (з 1948 — Держ. публічна б-ка УРСР; нині НБУВ).

Перша наук. праця — «Лірники Полтавської і Чернігівської губерній» (1902). Автор численних досліджень з історії давніх укр. та рос. літератур («Казанье Мелания Смотрицкого на честный погреб о. Леонтия Карповича», «Наука Леонтія Карповича в неділю перед Різдвом», «Описание рукописей Исторического общества Нестора летописца» (усі — 1908), «Обзор рукописей Библиотеки императорского университета св. Владимира» (1910), оглядів полемічної, драм., віршованої літератури 16—18 ст., праць з палеографії, бібліографі-стики, історії книгодрукування, фольклору, історії мови. Написав розвідку «Культурно-національне відродження на Україні в кінці ХVI і першій половині ХVII ст.» (1946), вступну статтю та коментарі до фототипічного видання 1800 «Слова о полку Ігоревім» (1950). Співред. (з Є.Кирилюком) та один з авторів «Нарису історії української літератури» (1946), який ЦК КПУ піддав критиці за «буржуазний націоналізм». За висновками спеціалістів, праці М. є зразком дослідження давніх східнослов’ян. літератур, рукописної спадщини та історії укр. книгодрукування. Свою наукову бібліотеку (11 тис. прим.) подарував Державній публічній б-ці УРСР.

П. у м. Київ.

Тв.: Библиотека Стефана Яворского. К., 1914; Друкарство на Україні в XVI—XVIII ст. К., 1924; Етюди з історії стародруків. К., 1925-28; К истории изданий киевского «Синопсиса». Л., 1928; Кирилл Транквил-лион-Ставровецкий и его литературная деятельность. К., 1984.

Літ.: Перетц В. Нарис наукової діяльності проф. С.І. Маслова. В кн.: Сергій Маслов: 1902-1927. К., 1927; С.І. Маслов [Некролог]. «Радянське літературознавство», 1957, № 1; Наза-ревский А. Памяти друга. «Вісник Київського університету» (К.), 1959, № 2 (Серія філології та журналістики, вип. 1); Крекотень В. Лицар філологічної науки. «Радянське літературознавство», 1980, № 11.

В. П. Швидкий.

Джерело:

Енциклопедія історі України // Інститут історії України НАН України / Видавництво "Наукова думка" НАН України. 2009. Том 6. Стор. 545-546

Фото: http://uk.wikipedia.org