История Полтавы

Бобровский, Павел Павлович

• 

Подробности

Просмотров: 61738

Бобровский, Павел, окончил Петровскую Полтавскую военную гимназию в 1877 г., затем Павловское военное училище, выпущен в 9 артиллерийскую бригаду. В 1890 г. штабс-капитан 9 артиллерийской бригады.

Отец: Бобровский, Павел Григорьевич, старший врач ППКК (1854-1879).

Братья: Бобровский, Борис Павлович, Бобровский, Владимир Павлович, Бобровский, Сергей Павлович.

См. - Бобровские.

Источник:

Павловский И. Ф. "Исторический очерк Петровского Полтавского Кадетского Корпуса". - Полтава. 1890

 

Бобровский, Павел Павлович, р. 1860. Полтавская военная гимназия 1877, Павловское военное училище 1879, академия Генштаба 1894, Офицерская артиллерийская школа 1902. Подполковник 34-й артиллерийской бригады. Полковник (по отставке 1907). Во ВСЮР и Русской Армии до эвакуации Крыма. Эвакуирован из Севастополя на корабле "Инкерман". В эмиграции в Сирии, член Общества офицеров-артиллеристов. /4-63; 620/

Источник:

Волков, Сергей Владимирович, д.и.н. База данных № 2: «Участники Белого движения в России»

  

Бобровський, Павло Павлович (28.12.1860/ 08.01.1861 – після 1944) – кадровий військовий, контррозвідник, мандрівник, меценат, засновник міжнародного народознавчого відділу Природничо-історичного музею Полтавського губ. земства..

Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус (1877), Павлівське військове училище (1879), Миколаївську військову Академію Генштабу. Майже 30 років життя присвятив військовій службі. Мав численні нагороди та відзнаки (ордени св. Станіслава 2, 3 ст., св. Анни 3 ст.), досвід численних закордонних подорожей. За роки служби відвідав чимало різних країн, звідки привіз на батьківщину цінні експонати: з Єгипту (244 од.), Китаю (513 од.), Японії (220 од.), Судану та Нубії (152 од.), Індії (151 од.), Середньої Азії (151 од.), Туреччини (284 од.), Персії (231 од.) та ін. Деякі країни відвідував неодноразово.

На початку військової кар’є­ри, захопившись колекціонуванням, Б. перейнявся ідеєю фундатора Природничо-історичного музею Полтавського губ. земства М. О. Олеховського про створення у Полтаві «зібрання класичних старожитностей». Експонати до музею надходили більше 20 років (1894–1917). За цей час Б. подарував понад 4,5 тис. предметів, бл. третини з яких належали до художніх виробів релігійного призначення класичних стародавніх цивілізацій, а також мусульман, буддистів, християн-коптів, іудеїв, арабів, персів, ряду народів Кавказу та ін.

1907 вийшов у відставку, цілеспрямовано займався облаштуванням народознавчого відділу. За власні кошти купував шафи, вітрини, будував експозицію. Власноруч займався реєстрацією та розміщенням експонатів за тематичним принципом, що давало змогу пересічному відвідувачу поринути в екзотичний світ матеріальної культури, релігійних уявлень та історії країн Близького і Далекого Сходу, Африки, Балкан, Півдня Європи.

Після 1917 разом із братом виїхав до Лівану (Бейрут). Сліди Б. губляться у Тель-Авіві після 1943. Вірогідно, пом. 1945.

Див. також  БОБРОВСЬКОГО колекція.

Літ.: Супруненко О. Б. Зібрання П. П. Бобровського // Полтавський краєзнавчий: сторінки історії та колекції. – Полтава: Вид. ПКМ, 1991. – С. 38-48.

О. Б. Супруненко, О. В. Тітков 

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

  

Источник:

Список подполковникам по старшинству. Составлен по 01.03.1907. Стр. 640