История Полтавы

Пархоменко, Владимир Александрович

Подробности

Просмотров: 67927

Пархоменко, Владимир Александрович. Род. 9 Сент. 1880 г., сын священника, села Смелого, Роменского уезда. Окончил Полтавскую семинарию, а в 1905 г. Петербургскую духовную академию со степенью кандидата богословия, с правом получить степень магистра без нового устного испытания. Был помощником инспектора Воронежской духовной семинарии, а с Декабря 1905 г. состоит преподавателем Полтавской духовной семинарии, по церковной истории. Состоит д. членом Археологического института, принимал участие в организации Полтавского церковно-археологического Комитета, был первым его делопроизводителем. Получил после защиты в Петербургской Духовной Академии 16 Апреля 1912 г. диссертации "Очерк истории Переяславско-Бориспольской епархии в связи с общим ходом малороссийской жизни того времени" степень магистра богословия. С Сентября 1912 г. состоит преподавателем учительской семинарии в Тифлисе.

Его труды: 1) Очерк истории Переяславско-Бориспольской епархии в связи с общим ходом мало-российской жизни того времени. (2 издания, второе вновь переработанное). 2) Мельхиседек Значко-Яворский — Русская Старина 1910 июнь. 3) О крещении св. княгини Ольги — "Вера и Разум". 1911 № 10. 4) Земский собор, избравший на царство Михаила Федоровича — "Наука и жизнь" 1905, кн. 2. 5) Несколько слов о малороссийских архивах. Киев. Ст. 1905. 2. 6) О расширении пределов переяславской епархии в 1751-57 г.г. там же, 1904. 12. 7) Статистич. сведения о церквах и православном населении русской части Малороссии в 1780 годах, 1905. 10. 7-8. 8) дело епископа Черниговского Ираклия и иеромонаха Иеремии Гусаревского 1905. 10 и там же в Киев. Старине заметки под № 455, 456-461 и 1200-1205, (см. Указатель этого журнала). 9) Христианство на Руси до Владимира Св. 10) Земский собор, избравший на царство Михаила Федоровича.

Источник:

Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века. Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912. Стр.. 146

Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века". Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г. Стр. 75

Пархоменко, Володимир Олександрович (09.09.1880, с. Сміле Роменського пов. Полтавської губ., тепер Роменського р-ну Сумської обл. – 1942, м. Ленінград, Росія) – вчений-історик, професор.

Нар. в сім’ї священика. Освіту здобув у Полтавській духовній семінарії, С.-Петербурзькій духовній академії (1905). Канд. (1905), магістр (1912) богослов’я. З груд. 1905 – викладач церковної історії Полтавської духовної семінарії. Поряд із педагогічною діяльністю займався науковими дослідженнями, проводив активну громадську діяльність. Був членом С.-Петербурзького Археологічного інституту, дійсним членом Полтавської вченої архівної комісії (1906). Доклав зусиль до створення 1906 Полтавського церковного історико-археологічного комітету, керував справами комітету (до 1909) та створеного при ньому єпархіального давньосховища. Опікувався формуванням колекції церковної старовини. У період перебування у Полтаві (1905–1912) створив велику кількість краєзнавчих студій, переважно з церковної історії. Лише в «ПЕВ» и «Трудах Полтавского церковного историко-археологического комитета» опублікував бл. 30 наукових робіт, майже стільки ж вмістив у «Киевской старине». Зібрані дослідником фактичні відомості безцінні, оскільки значна частина першоджерел, якими він користувався, втрачена назавжди.

Наприкінці 1912 П. перейшов на викладацьку роботу до вчительського інституту в Тифлісі. У 1917–1918 працював директором Української гімназії у Каневі, 1918 обіймав посаду доц. Київського університету, з 1921 працював у структурах ВУАН, був проф. Київського ІНО. Увійшов до когорти корифеїв української науки разом із М. С. Грушевським, С. О. Єфремовим, А. Ю. Кримським, М. О. Макаренком, Ф. І. Шмітом, Д. М. Щербаківським. З особливим задоволенням працював у Комісії ВУАН з вивчення Софії Київської та Богословській школі, зблизився з провідними діячами УАПЦ.

Складні відносини з М. С. Грушевським та матеріальні труднощі змусили вченого повернутись до Полтави. [Від 1924 р. – викладач в Полтавському ІНО - Т.Б.]. Але віддаленість міста від провідних наукових центрів та складна суспільно-політична ситуація в Україні не сприяли активній дослідницькій діяльності. У листі до Д. Багалія від 01.11.1925 П. скаржився на «ситуацію в Полтаві» і просив допомогти перевестися до Катеринослава. У 1925–1929 П. працював викладачем Дніпропетровського ІНО, завідував етнографічним відділом музею ім. О. М. Поля.

30.09.1929 заарештований у справі СВУ. Звинувачений у приналежності до підпільної контрреволоюційної організації, що ставила собі за мету збройне повстання і відновлення буржуазного ладу на Україні, засуджений до 10 років концтаборів. Термін відбував на Соловках. Завдяки клопотанням сестри Ольги 06.06.1933 достроково звільнений як інвалід. Наприкінці 1930-х переїхав до Ленінграда, де працював у Ленінградській філії АН СРСР. Реабілітований 17.06.1989.

Пр.: О расширении пределов Переяславской епархии в 1751–57 г.г. // КС. – 1904. – № 12; Был ли игумен Мельхиседек Значко-Яворский организатор Украинского восстания 1768 г. // КС. – 1905. – № 1. – С. 4-7; К вопросу о суде над Мельхиседеком Значко-Яворским // КС. – 1905. – № 4. – С. 46-47; Несколько данных о духовных семинариях в Переяславе и Полтаве в конце 18 века // ПЕВ.ЧН. – 1905. – № 23. – С. 862-864; К истории материального положения Переяславской кафедры и семинарии в 18 веке // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 7. – С. 354-358; Нужды и пожелания, заявление Переяславским духовенством в Екатерининскую комиссию // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 8. – С. 411-415; Переяславская семинария в конце 18 века (1785–1800 г.г.) // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 12. – С. 584-585; Отношение духовенства Переяславской епархии в 18 веке к обучению своих детей в семинарии // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 15. – С. 701-704; К истории церковно-приходской жизни Левобережной Украины в 18 веке // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 16. – С. 732-742; Страница из истории Переяславской епархии (попытка избрания епископа духовенством Переяславско-Бориспольской епархии в 1752 году) // ПЕВ.ЧН. – 1906. – № 18. – С. 818-821; К тысячелетнему юбилею города Переяслава // ПЕВ.ЧН. – 1907. – № 18. – С. 849-853; Сообщение о собранных вещах во время летней поездки (1906) священника Владимира Трипольского // Тр. Полтавского церковного историко-археологического коми тета. – Вып. 1. – Полтава, 1908. – С. 5, 6, 8; Из истории Переяславско-Полтавской епархии. 1785–1807 г.г. // ПЕВ.ЧН. – 1908. – № 16. – С. 691-696; № 17. – С. 737-743; К столетию со дня кончины архиепископа Сильвестра Лебединского // ПЕВ. – 1908. – № 28. – С. 1158-1159; Сильвестр Лебединский, первый епископ Полтавской епархии (к столетию со дня кончины) // Тр. Полтавского церковного исто-рико-археологичного комитета. – Полтава, 1908. – Вып. 2. – С.1-24; Патриарх Константинопольский Серафим ІІ, умерший и погребенный в Лубенском Спасо-Преображенском монастыре // Тр. Полтавского церковного историко-археологичного комитета. – Полтава, 1908. – Вып. 2. – С. 25-32; Очерк истории Переяславско-Бориспольской епархии (1733–1785 гг.) в связи с общим ходом малороссийской жизни того времени. – Полтава, 1908. – 98 с. – ХХХІІ С; 1910. – 182 с.; Святитель И. Горленко // ПЕВ.ЧН. – 1909. – № 5. – С. 186-190; Краткий исторический очерк Густынского Свято-Троицкого монастыря // ПЕВ.ЧН. – 1909. – № 7. – С. 263-277; Забытый юбилей. Посвящено 100-летию со дня кончины видного церковно-исторического деятеля уроженца Полтавской губернии архимандрита Мелхиседека Значко-Яворского, умершего в ночь с 1 на 2 июня 1809, род. около 1720 г. // ПЕВ.ЧН. – 1909. – № 29. – С. 1180; Мельхиседек Значко-Яворский // Русская старина. – 1910. – Июнь. – № 6; Епископ Переяславский Арсений Берло, его личность и среда архипастырской деятельности // ПЕВ.ЧН. – 1911. – № 3. – С. 119-206; № 9. – С. 562-569; О крещении св. Княгини Ольги // Вера и Разум. – 1911. – № 10; Софоний, епископ Иркутский уроженец Полтавско-Переяславской епархии: (По поводу вопроса о его прославлении) // ПЕВ.ЧН. – 1911. – № 13. – С. 806-807; Из церковной жизни Левобережной Украины в XVIII веке // ПЕВ. – 1911. – № 13. – С. 837-857; № 14. – С. 945-949; № 15. – С. 1016-1020; № 16. – С. 1078-1082; Древнерусская княгиня – святая равноапостольная Ольга. – К., 1911; Отчет о командировке на XV Всероссийский Археологический съезд в Новгороде // Тр. Полтавского церковного историко-археологического комитета. – Вып.3. – Полтава, 1912. – С. 179-186; Епископ Феофил Шиянов, святитель Полтавский // Тр. Полтавского церковного историко-археологического комитета. – Вып. 3. – Полтава, 1912. – С.3-13; Начало христианства на Руси. – Полтава, 1913; Христианство в Киевской Руси при Ярополке, брате Владимира Святого. – Харьков. 1913; Киевский князь Владимир Святой и его значение в русской истории (К 900-летию его кончины).– Тифлис, 1915. – 13 с.

Літ.: Архів УСБ України по Дніпропетровській обл. – Спр. П.22306. – Арк. 7, 11, 14-15, 23-25, 37, 50, 68, 71, 110-199, 200, 202, 240, 249-254; Павловский, 1912. – С. 146; Павловский И. Ф. К десятилетию Полтавской ученой архивной комиссии. Отчет со дня открытия с 26.10.1903 г. по 26.10.1913 г. – Полтава, 1913; Аббасов А. М. Вклад Полтавской ученой архивной комиссии в развитие исторического краеведения // История и историки: Историографический ежегодник. – М.: Наука, 1980.– С. 280; Жук В. Н. Скарби Полтавського древлесховища // Тези доповідей і повідомлень другої Полтавської наукової конференції з іст. краєзнавства. – Полтава, 1991. – С. 80-81; Ричка В. М. За сфабрикованим звинуваченням (В. О. Пархоменко) // Репресоване краєзнавство. – К., 1991. – С. 233-237; Передрук: Дослідник сивої давнини (В. О. Пархоменко) // Реабілітовані історією. – К.-Полтава, 1992. – С.58-63; Полтавщина: Енц. довід., 1992. – С. 713, 717; Ричка В. М. Ще одна неопублікована стаття В. О. Пархоменка із зб. «Полуднева Україна» // Український археографічний щорічник. – К.,1999. – Вип. 3–4. – С. 542-549; Портнов А. В. Володимир Пархоменко: штрихи до наукової біографії історика // Грані. – 1999. – № 3.– С. 97-99; Ластовський В. В. Православна церква у суспільно-політичному житті України ХVІІІ ст. (Переяславсько-Бориспільська єпархія). – Черкаси, 2002. – 137 с.; РІ-5, 2007. – С. 428-432.

В. І. Граб.

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua