Муравьевы-Апостолы
- Подробности
- Просмотров: 3368
Муравьев-Апостол Иван Матвеевич, тайный советник, сенатор и камергер Двора Его Императорского Величества,
его сын Муравьев-Апостол Матвей Иванович.
Внесены в родословную книгу: часть 3, литера И, стр. 1089. Указ Герольдии об утверждении в дворянстве от 13 марта 1886 г. № 1181.
Дело по архиву № 562.
Источник:
Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии. Полтава, 1898. Стр. 463
Апостоли – благодійники. Представники козацько-старшинського роду молдавського походження.
Апостол Павло Єфремович (Царенко; р. н. невід. – 1683) – державний і військовий діяч, сотник хомутецький (1658), полковник миргородський (вперше 1659–1664, одночасно полковник гадяцький, 1659–1660, вдруге 1672–1676, втретє 1676–1683), наказний гетьман (1659). Виходець із молдавських бояр, засновник династії. Власник н. п. Хомутець і Бакумівка на Миргородщині. Батько гетьмана Апостола Данила Павловича. Фундатор Михайлівського монастиря (1670, церкви Михайла і Миколи, дзвіниця і трапезна) побл. м-ка Сорочинці, тепер с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну (знищені 1786).
Портрети Апостола, награвіровані 1728–1729 Ф. Вортманом, були у церковно-археологічному музеї при Київській духовній академії, у музеї К. Скаржинської (передано до музею Полтавського губ. земства, мальований олійними фарбами у 1880-х), у зібранні В. В. Капніст (експонувався 1902 на ХІІ Археологічному з’їзді в Харкові), у Чернігівському музеї старовини В. Тарновського; нині зберігаються у НХМУ, НМІУ, Дніпропетровському ІМ ім. Д. Яворницького (2 прим.), музеї Полтавської битви (металопластика 1993 і медальйон роботи Є. Путрі), Миргородському КМ (роботи В. Брикульця, 1994).
Апостол Данило Павлович (04/14.12.1654–17/28.01.1734, с. Хомутець Миргородського полку, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл.) – державний і військовий діяч, полковник миргородський (1683–1727), гетьман Лівобережної України (1727–1734). Син Апостола Павла Єфремовича. Уфундував муровану, дев’ятиверху, хрещату в плані Преображенську церкву (серед. 1720-х – 1732, п’ятиверха з 1811) у м-ку Сорочинці, в якій похований, а також дзвіницю Юріївського собору Видубицького монастиря у Києві (1727–1733). Пребраженська церква зображена на літографії (1852, Полтава, друкарня М. Арандаренка), світлині Й. Хмелевського (альбом «Гоголь на Родине», 1902), картині олійними фарбами В. Брикульця (1980, Миргородський КМ), акварелі А. Кривобоченка (1993).
Апостол Павло Данилович (р. н. невід. – 1736) – державний і військовий діяч, полковник миргородський (1727–1736). Син Апостола Данила Павловича. Спорудив дерев’яну церкву Різдва Богородиці (1735) у м-ку Власівка Миргородського полку поблизу Кременчука.
Апостол Петро Данилович (р. н. невід. – 1758) – державний діяч, полковник лубенський (1728–1757). Син Апостола Данила Павловича. Разом із значковими товаришами А. Полетикою і Ф. Лук’яновичем надав кошти на спорудження мурованого Святодухівського собору (1747) у Ромнах.
Апостол Михайло Данилович (р. н. невід. – 1816) – підполковник Ямбурзького кирасирського полку (1802–1811), полковник (1814). Останній представник роду Апостолів по чоловічій лінії. Збудував у Хомутці на території родової садиби муровану Троїцьку церкву (1754), де й був похований. При діяльній участі Апостола збудовано одноверху, хрещату у плані, дерев’яну Покровську церкву (1792) у с. Портянки на Миргородщині. Представники роду Апостолів спорудили іконостас, подарували Євангеліє львівського друку 1664 і срібний дискос 1731.
Муравйов-Апостол Іван Матвійович (01.11.1768, Москва – 12/24.03.1851, С.-Петербург) – письменник, перекладач, дипломат, член Російської академії (1811), таємний радник,сенатор. Двоюрідний брат Апостола Михайла Даниловича, внук Апостола Данила Павловича. 1807 одержав Хомутецький маєток Апостолів як компенсацію за придане матері. Батько декабристів Матвія, Сергія, Іполита Муравйових-Апостолів. На їхню честь посадив у Хомутецькій садибі дуб-трійцю. 1847 передав маєток у власність синові від другого шлюбу Муравйову-Апостолу Василю Івановичу (?–1866). Після його смерті садиба змінила кількох господарів, а з 1880 стала власністю сім’ї Гартінгів. У 1917 націоналізована.
Поновлений у правах Муравйов-Апостол Матвій Іванович 1886 передав родове прізвище синові онуки Коробіну Володимиру Володимировичу (?–?), який 1913 емігрував до Франції. Його сини – Муравйов-Апостол Андрій Володимирович (07.02.1913–?) і Муравйов-Апостол Олексій Володимирович (1914–?) у 1990-х приїздили до Хомутця. 1996 сім’я Муравйових-Апостол подарувала Преображенській церкві с. Великі Сорочинці дзвони, Біблії та деяке церковне начиння.
Літ.: История российской иерархии, собранная … Амвросием. – М., 1815. – Ч. VІ. – С. 184-185; Арандаренко, 1849. – С. 277; 1852. – С. 197-198; Памятная книжка…, 1865. – С. 184, 434; Курдиновский Й. Село Портянки Миргородского уезда // ПЕВ.ЧН. – 1872. – № 9. С. 327-330; Клировая книжка…, 1902. – С. 277, 411; Эварницкий Д. И. Историческая церковь в местечке Б. Сорочинцах, Полтавской губернии, где крестили Н. В. Гоголя // Исторический вест. – 1902. – Т. 2. – Февр. – С. 667-678; Модзалевский, 1908. – С. 6-8, 10; Великі Сорочинці. Преображенська церква: [Буклет] / Текст і фото Г. Логвина. – К., 1968; Белецкий П. Иконостас в Сорочинцах // Творчество. – 1970. – № 10; Дзира Я. Данило Апостол // Україна. – 1991. – Ч. 9. – С. 48; Дзира Я. Данило Апостол // Гетьмани України: Історичні портрети: Зб. – К., 1991. – С. 207-214; Герасименко Н. О. Данило Апостол – гетьман Лівобережної України (1727–1734 рр.) // УІЖ. – К., 1992. – № 3 (372). – Берез. – С. 92-103; Полтавщина: Енц. довід., 1992. – С. 568, 885, 944; ЕУ, Т. 1, 1993. – С. 54; Білоусько О. А. Наш край в складі Гетьманської держави (ост. чв. XVII – II пол. XVIII ст.). – Полтава: ТОВ «АСМІ», 1998. – 48 с.; Розсоха, 2002. – С. 109-113; ЕІУ. – Т. 1. – К., 2003. – С. 112-113; Кострубіна Л. М. Муравйови-Апостоли вдома й на чужині. – Полтава: Оріяна, 2004. – 32 с.; Іменний Звід…, 2005. – С. 60-71; Ханко, 2007. – С. 147.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
