Башкирцева, Мария Константиновна
- Подробности
- Просмотров: 78144
Башкирцева, Марія Костянтинівна — Башкирцева Мария Константиновна — (11/23.11.1860, с. Гавронці, тепер Диканського району — 19 /31.10. 1884, Париж) — художниця.
Народилася в добре забезпеченій сім'ї. Невдовзі після народження доньки сім'я розпалася. Через хворобу легень дівчинка з 10-річного віку щорічно виїздила на лікування до Італії і Франції, повертаючись в рідні місця на літні місяці. В 1872 р. разом з матір'ю оселилася в Ніцці. Була обдарованою і неординарною людською індивідуальністю. Одержала блискучу освіту. Виявила свої здібності в багатьох галузях. Мала вокальний талант, але втрата голосу через хворобу перекреслила артистичну перспективу. Вільно володіла кількома європейськими мовами (свій знаменитий щоденник вела французькою), однак в літературних спробах не досягла особливих успіхів. У 1876 р. серйозно зайнялася рисунком і живописом. Попри заборону лікарів, залишила теплу Італію і перебралася до Парижа. Тут восени 1877 р. вступила до приватної академії Рудольфа Жуліана — підготовчу художню студію, яка мала майстерню для жінок. З 1880 р. твори М. Башкирцевої виставляються в офіційному паризькому Салоні. В силу соціальних обставин М. Башкирцева була ізольована від прогесивного мистецького середовища Франції того часу (живучи в Парижі, вона нічого не знала про імпресіоністів). Вимушена самостійно шукати власний мистецький шлях, М. Башкирцева звернулася до мистецтва життєвої правди. Прикладом і авторитетом став для неї провідний представник французького побутового жанру Ж. Бастьєн-Лепаж, в якого була закохана. Темами її полотен стали буденні життєві сцени, характерні образи сучасників: "В студії Жуліана" (1881 р.), "Мітинг" (1884 р.), "Лавка на заміському бульварі" (1884 р., не закінч.). Однак прогресуюча хвороба не залишила часу для творчості — художниця померла, не доживши кількох днів до свого 24-ліття. Ховали Марію в білому одязі, труну в білому оксамиті серед білих квітів везли на білій колісниці шестеро білих коней. Дівчину з полтавського села поховали на паризькому цвинтарі Пассі, далеко від землі, що народила її й обдарувала непересічним талантом. Рік потому в Парижі відкрилася виставка, на якій було представлено 150 картин, малюнків і скульптур М. Башкирцевої. Виставка зібрала тисячі відвідувачів; про неї написали усі газети. Критика порівнювала талант молодої мисткині зі спалахом яскравої зірки, що згоріла в одну мить. Ім'я Марії Башкирцевої стало знаменитим.
Джерело:
Білоусько О.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор.258
Дивись - http://ndolya.boom.ru
Ссылки на эту страницу
1 | Бабанины
матеріали до родоводу / материалы к родословию |
2 | Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции |
3 | Выдающиеся личности изобразительного искусства Полтавского края периода ХIIIV-ХХ столетий
[Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХVІІІ-ХХ сторіч] - Курчакова Ольга, Бочарова Светлана |
4 | Дворянского собрания дом
Дом Дворянского собрания |
5 | Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912 |
6 | Личности - Б
[Особистості - Б] - пункт меню |
7 | Музыканты и музыковеды
[Музиканти та музикознавці] - пункт меню |
8 | Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г. |
9 | Указатель улиц
[Покажчик вулиць] |
10 | Художники
[Художники] - пункт меню |