История Полтавы

Понятенко, Прокопий Дмитриевич

Подробности

Просмотров: 57179

Понятенко, Прокіп Дмитрович — Понятенко Прокоп Дмитриевич — (псевд.: П. Дмитренко, Сулима, Хома Брут; 01.11.1878, Полтава - 24.12.1971, м. Гур'єв, Казахстан) — громадсько-політичний діяч, журналіст, письменник.

Народився в сім'ї ремісника. Навчався у Полтавській духовній семінарії, входив до українського гуртка семінаристів, товариш С. Петлюри. У 1901 р. став членом полтавського осередку РУП, провадив агітаційну роботу в селах Полтавщини. Після придушення селянського руху разом із С. Петлюрою виїхав на Кубань, де взяв участь у заснування підпільної Чорноморської вільної громади. Після провалу організації (1904 р.) емігрував до Галичини, де працював у закордонному комітеті РУП. Повернувшись із львівської еміграції, працював у УСДРП. У 1906 р. разом із С. Петлюрою й М. Поршем видавав у С.-Петербурзі теоретичний орган партії — журнал "Вільна Україна". В роки реакції відійшов від партійної роботи, зосередившись на журналістиці. Співробітничав у київських і львівських періодичних виданнях.

У березні 1917 р. за рекомендацією УЦР обраний членом Київського губернського виконавчого комітету ради об'єднаних громадських організацій. У червні 1917 р. призначений товаришем генерального секретаря внутрішніх справ. Опікувався справами біженців із Галичини та Буковини, українськими громадянами, що залишались в Росії і не мали змоги повернутись в Україну. В січні 1918 р. обійняв посаду директора канцелярії Міністерства внутрішніх справ УНР. У березні призначений консулом УНР у Катеринодарі. На цій посаді залишався і за часів Української Держави. Своєю діяльністю сприяв посиленню українських впливів на Кубані. За Директорії УНР був співробітником української дипломатичної місії у Варшаві (1919—1920 pp.). У 1923 p. перебрався на Кубань, де працював скромним бухгалтером. Під час Великої Вітчизняної війни виїхав у Казахстан, де й помер.

Источник:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор. 41