Гитлер, Адольф
- Подробности
- Просмотров: 28184
Гітлер (Hitler) Адольф (прізв. матері – Шикльгрубер (Schicklgruber); 20.04.1889–30.04.1945) – канцлер Третього рейху, фюрер (провідник) Націонал-соціаліст. робітн. партії Німеччини, головний військ. злочинець Другої світової війни.
Н. в м. Браунау (нині м. Браунау-ам-Інн, Австрія).
Полтава. 1942 р. Третій зліва
Ф. Паулюс, крайній праворуч -
А. Гітлер
Здобувши перемогу на виборах у рейхстаг, посів у січ. 1933 пост рейхсканцлера. В Німеччині було запроваджено режим одноосібної диктатури. Особливу увагу Г. та його уряд приділяли воєн. програмі, що ставила за мету модернізацію ЗС, перетворення їх на засіб реалізації реваншистських планів. Віроломний напад 22 черв. 1941 на СРСР (див. Велика вітчизняна війна Радянського Союзу 1941–1945) Г. намагався видати за превентивну вимушену війну. Бойові дії нім. армії на початку війни (див. "Барбаросса" план) виправдовували сподівання фюрера на швидкий розгром СРСР. Але після вдалого контрнаступу рад. армії під Москвою (див. Битва під Москвою 1941–1942) план "блискавичної війни" зазнав провалу.
У штабі групи армій "Південь".
Полтава. 1 червня 1942 р. Зліва направо: ген.
Шмундт, ген.-п-к фон Вейхс,
А. Гітлер, ген.
фон Зальмут; біля карти: ген. фон
Зоденштерн, ген. фон Макензен, ген.-п-к фон
Кляйст
1942 Г. розгорнув ген. наступ на пд. ділянці рад.-нім. фронту в напрямі на Пн. Кавказ і Сталінград (нині м. Волгоград, РФ). Зазнавши поразки (див. Сталінградська битва 1942–1943), німецька армія через півроку вдалася ще до однієї спроби взяти реванш. З цією метою Г. зробив інспекторську поїздку в розташування нім. військ у районі Запоріжжя. У липні 1943 розгорнулася одна з найбільших битв Другої світової війни – Курська битва 1943, яку нім. армія знову програла. Почалося масове вигнання гітлерівців із тер. України, яка, згідно з директивами Г., була перетворена на колонію Німеччини (рейхскомісаріат "Україна"). Г. виступав категоричним противником надання Україні навіть обмеженої автономії, розглядав її як суто нім. колонію. На поч. 1945 бойові дії Червоної армії (див. Радянська армія) та військ союзників переносяться на тер. Німеччини. Під час штурму Берліна рад. військами, переконавшись в остаточній поразці Німеччини, Г. покінчив життя самогубством.
Літ.: Пикер Г. Застольные разговоры Гитлера. Смоленск, 1993; Фест И. Адольф Гитлер: Биография, т. 1–3. Пермь, 1993; Раушнинг Г. Говорит Гитлер: Зверь из бездны. М., 1993; Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Париж–Нью-Йорк–Львів, 1997.
М.В. Коваль.
Джерело:
Ссылки на эту страницу
1 | Из периода немецкой оккупации Украины
[З часів німецької окупації України] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник |
2 | Канарис, Фридрих Вильгельм
[Канаріс, Фрідріх Вільгельм] (1887—1945), руководитель военной разведки Германии, адмирал |
3 | Кох, Эрих
[Кох, Ерік] (1896—1986), немецкий нацистский лидер, рейхскомиссар Украины (1941—1944), военный преступник |
4 | Личности - Г
[Особистості - Г] - пункт меню |
5 | Паулюс, Фридрих Вильгельм Эрнст
[Паулюс, Фрідріх Вільгельм Ернст] (1890—1957), немецкий генерал-фельдмаршал |
6 | Полтава в годы войны и послевоенного восстановления
[Полтава в роки війни та післявоєнної відбудови] - фотоальбом |
7 | Райхскомиссариат "Украина"
Райхскомиссариат "Украина" |
8 | Рейхенау, Вальтер фон
[Рейхенау, Вальтер фон] (1884—1942), генерал-фельдмаршал немецко-фашистской армии |
9 | Розенберг, Альфред
[Розенберг, Альфред] (1893—1946), немецкий нацистский лидер, министр оккупированных районов Востока, военный преступник |