История Полтавы

Лазаревский, Александр Матвеевич

• 

Подробности

Просмотров: 60517

Лазаревський, Олександр Матвійович [Лазаревский Александр Матвеевич] (1834 - 1902). Історик Лівобережної України.

Народився 20 червня 1834 року в с. Гирявці (нині с. Шевченкове) Конотопського повіту.

Закінчив Конотопське повітове дворянське училище, Петербурзьку гімназію. З 1853 р. друкує свої перші замітки з історії України.

В 20 років вступає до Конотопського повітового училища, де після війни містилася 1-а середня школа. Після цього вступає до 3-го класу гімназії, яка була найкращою Петербурзі. Під час навчання в гімназії в 1853 р. починає друкувати свої перші статті з історії України в газеті "Черниговские ведомости".

У 1858 р. був виданий його збірник "Указатель для изучения Малороссийского края". Повертається на Україну, де продовжує займатися науковою роботою.

За своє життя обіймав різні посади: від чиновника Сенату - до земського гласного та члена редколегії журналу "Киевская старина", працював у Петербурзі, Чернігові, Полтаві, Ніжині, Конотопі, Києві. Автор близько 450 творів статистичного, літературного, дослідницького, наукового характеру, серед яких - тритомна історична монографія "Описание Старой Малороссии". Обирався членом товариства Нестора Літописця.

Був ініціатором створення Конотопського повітового історичного музею, який відкрився 26 вересня 1900 року.

Помер у Києві 13.04.1902 р., похований в с.Гирявка Конотопського р-ну (с.Шевченкове Конотопського району).

У Конотопі одна з центральних вулиць названа іменем Лазаревського. Міською радою заснована щорічна премія О. Лазаревського.

[Син - Лазаревський Борис Олександрович (1871—1936), письменник. - Т.Б.].

Джерело:

http://www.konotop-rada.gov.ua/misto/hist_post.html

 

Лазаревський, Олександр Матвійович (08.06.1834, с. Гирявці Конотопського пов. Чернігівської губ., нині с.Шевченкове Конотопського р-ну Сумської обл. – 31.03.1902. м. Київ; похований в с. Гирявці) – дослідник історії українського селянства, адміністративно-судового устрою Гетьманщини, української історіографії та генеалогії. Народився в сім’ї службовця з дрібнопомісних дворян, предки якого належали до козацької старшини.

Навчався в Конотопському повітовому училищі (1844–1846), в Петербурзькій гімназії (1850–1854) та на іст.-філ. ф-ті Петербурзького ун-ту (1854–1858). Під час навчання працював доглядачем музею та бібліотеки графа О. Уварова. Після закінчення ун-ту служив дрібним чиновником на різних посадах у Петербурзі. Протягом 1861–1863 брав участь у здійсненні селянської реформи на Чернігівщині. Пізніше працював секретарем Чернігівського статистичного комітету. У 1868–1902 служив у різних судових установах Полтави, Кременчука, Ніжина, Курська та Києва, де дослужився до чина статського радника. 1885 обраний чл. Київської судової палати.

Член науково-історичного т-ва Нестора-літописця, голова (1895– 1896) та заступник голови (1896–1902). Один із ініціаторів створення ж. “Киевская старина” та його редактор (1890–1891). Ініціатор створення Чернігівської вченої архівної комісії.

Значні досягнення вченого в галузі археографії та джерелознавства. Опублікував, ввівши до наукового обігу, ряд публічно- та приватноправових актів, джерел статистичного характеру та особистого походження. Маючи за мету накопичення, систематизацію, переказ та публікацію документального характеру, не займався їх ґрунтовним вивченням, обмежуючись передмовою, післямовою, примітками, поясненнями та коментарями, намагаючись уникнути узагальнень і висновків. Тому значна кількість його праць носить описовий характер. Дослідження написані з використанням широкої джерельної бази, більшість документів якої була невідома науковцям.

Світогляд Лазаревського сформувався в роки навчання в Петербурзькому ун-ті та в початковий період служби. В його основі – елементи просвітительства з антикріпосницькою спрямованістю.

Цінну збірку рукописів і велику бібліотеку Лазаревський передав у 1901 Київському ун-ту. Тепер книги, як меморіальне зібрання, зберігаються в Національній бібліотеці України НАН України ім. В. І. Вернадського, а збірка рукописів – в Ін-ті рукопису бібліотеки.

Автор більше 400 праць.

Тв.: Малороссийские посполитые крестьяне (1648–1783). Историко-юридический очерк по архивным источникам // Записки Черниговского губернского статистического комитета. – Чернигов, 1866. – Кн.1; Описание Старой Малороссии: Материалы для истории заселения, землевладения и управления. – Т.1. Полк Стародубский. – К., 1888; – Т.2. Полк Нежинский. – К., 1893; – Т.3. Полк Прилуцкий. – К., 1902; Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей ХVІІ–ХVІІІ вв. – К., 1884; Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717–1762 гг.). – К., 1893. – Ч.1; – К., 1895. – Ч.2; – К., 1897. – Ч.3.

Літ.: Ткаченко М. Список праць О. М. Лазаревського і праць про нього //Український археографічний збірник. – К., 1927. – Т.2; Грушевський М. В двадцять п’яті роковини смерті О. М. Лазаревського. Кілька слів про його наукову спадщину та її дослідження //Україна. – 1927. – Кн.4; Марченко М.І., Полухін Л.К. Видатний історик України О.М.Лазаревський. – К., 1958; Сарбей В.Г. Історичні погляди О.М.Лазаревського. – К., 1961; Швидько Г. О.М.Лазаревський (До 150-річчя з дня народження) // УІЖ. – 1984. – ¹ 6; Олександр Матвійович Лазаревський. 1834–1902; Документи до бібліографії / Передмова І.Л.Бутича. – К., 1994; Павловська Н., Шандра В. Лазаревський Олександр Матвійович //Українські архівісти: Біобібліографічний довідник. – К., 1999. – Вип.1.

Неля Герасименко

Джерело:

Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник / Серія "Українські історики". — Київ: Інститут історії України НАН України, 2006. — Випуск 2, частина 3. — 315 c. Стор.111-113 - Інститут історії України НАН України