Пономарёв, Дей

Пономарьов, Дій (1813, с. Петрівка Костянтиноградського пов. Полтавської губ., тепер Красноградського р-ну Харківської обл. – 31.08.1902) – священнослужитель.

Виходець із священицької родини. Закінчив Полтавську духовну семінарію (1837). Вчителював у Лубенському духовному училищі. 1838 рукопокладений у сан священика Святодухівської церкви с. Петрівка Костянтиноградського пов. 1840 переведений до с. Власівка Костянтиноградського пов. У 1899 вийшов поза штат. Керував спорудженням церкви у с. Лозова (вклав також власні кошти у будівництво). Протоієрей.

Нагороджений орденами св. Анни 3 та 2 ст., св. Володимира 4 ст., наперсним хрестом, палицею.

Літ.: Т. І. Протоиерей Д. Пономарев (Некролог) // ПЕВ.ЧН. – 1902. – № 31. – 1 нояб. – С. 1329-1335.

Т. П. Пустовіт

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

Ссылки на эту страницу


1 Личности - П
[Особистості - П] - пункт меню
2 Религиозные деятели
[Релігійні діячі] - пункт меню

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235