История Полтавы

Григораш, Семен Гаврилович

• 

Подробности

Просмотров: 33190

Григораш, Семен Гаврилович (02.1839 р. – після 1904 р.). Архітектор. Використовував пластичні засоби пізнього ампіру, неоренесансу, неоготики, неросійського стильового напрямку.

1856‑1861 рр. – навчався у Санкт-Петербурзьке будівельне училище Головного управління шляхів сполучення і цивільних споруд з відзнакою, отримавши звання архітекторського помічника.

1862–1865 рр. – працював столоначальником у Полтавській губернській будівельній і шляховій комісії, 1865–1868 рр. – молодшим інженером будівельного відділення у Полтаві, одночасно, з 1866 р., був архітектором Полтавського інституту шляхетних дівчат.

1868 р. – отримав звання архітектора. 1869–1877 рр. – обіймав посаду молодшого архітектора.

З 1877 р. – Полтавський губернський архітектор, з 1880 р. – губернський інженер.

Лютеранська кірха Петра і Павла

Творчий доробок у Полтаві: лютеранська кірха Петра і Павла (тепер зруйнована, сквер за будівлею міськвиконкому, 1877–1881 рр., перший автор Б. Г. Михаловський, оздоблення ‑ К. Кюнцель); надбудова третього поверху будинку інституту шляхетних дівчат (Першотравневий проспект, № 24).

Джередо:

Бєлявська О. Ю. Григораш, Семен Гаврилович // Архітектори і місто [текст]: [монографія] / Карюк М. В., Бєлявська О. Ю., Дмитренко А. Ю., Негай Г. А.; уклад. та ред. Бєлявська О. Ю.; Полтавська організація Національної спілки архітекторів України – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2018. – 187 с.: іл. Стор. 121.

Світлина: "Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров...". Див. Нижче.

 

Григораш, Семен Гаврилович (02.1839 – після 1904) – архітектор.

Навчався у будівельному училищі Гол. управління шляхів сполучення і цивільних споруд у С.-Петербурзі. З 1861 – на службі в Полтавському інституті шляхетних панн, будівельному відділі губ. правління, мав чин статського радника. За проектом Г. зведені: кірха в неоготичному стилі в Полтаві (1877–1881, оздоблення – К. Кюнцель), дерев’яна Воскресенська церква у с. Івашки побл. Полтави (1893); наглядав за зведенням мурованого, хрещатого в плані Преображенського храму в м-ку Нехвороща Костянтиноградського пов. (тепер с. Новосанжарського р-ну).

Літ.: Памятная книжка…, 1865. – С. 27; Адрес-календарь…, 1880. – С. 5; Адрес-календарь…, 1900. – С. 5; Павловский И.Ф. Полтава в ХІХ ст. // Тр. ПУАК. – Полтава, 1907. – Вып. 4. – С. 78.

В. М. Ханко.

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua

 

Григораш, Семен Гаврилович (?.02.1839 - ?) - архітектор. Після закінчення Полтавської гімназії з 1856 р. навчався у Петербурзькому Будівельному училище, яке закінчив з відзнакою 1861 p., отримавши звання архітекторського помічника і чин X класу.

Працював на Полтавщині понад 30 років. В 1862 - 1865 pp. служив начальником штучного столу в губернській будівельній і шляховій комісії, в 1865 - 1868 pp. - молодшим інженером будівельного відділення в Полтаві й одночасно з 1866 р. - архітектором інституту шляхетних дівчат. 1868 р. отримав звання архітектора. З грудня 1869 р. обіймав посаду молодшого архітектора, з 1877 р. - губернського архітектора, з 1880 р. - губернського інженера.

Вживав пластичні засоби пізнього ампіру, неренесансу, неоготики і неоросійського стильового напрямку.

Збудував низку споруд на Полтавщині, серед них:

Мурована лютеранська церква в Полтаві,

Православний храм в м. Зінькові,

Православний храм і гуртожиток в Козельщинському жіночому монастирі,

Православна церква у Великобудищенському монастирі, Православний храм в с. Глинське Зеньківського повіту,

Православний храм в с Перекопівка Роменського повіту.

Надбудував третій поверх в Полтавському інституті шляхетних дівчат і влаштував водопровід від річки до споруди. Відзначений премією за виконання проекту жіночої гімназії у місті Керч.

Приймав активне участь у діяльності міського громадського управління і земства.

Джерело:

Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть: Біографічний довідник. - К.: НДІТІАМ, 1999. - 477 с. - http://alyoshin.ru/Files/publika/timofienko/tim_zodchi_000.html

 

Григораш, Семен Гаврилович, архит., род. в феврале 1839 г. По окончании курса в Полтавской гимназии поступил в Строит. Учил. (1856 г.); при выпуске в 1861 г. удостоен звания архитекторского помощника с наименованием "отличнейшим" и с правом на чин X класса. В июле того же года С. Г. назначен архитекторским помощником в чертежную при особой канцелярии главноуправляющего пут. сообш. и публичн. здан., а затем последовательно занимал должности: начальн. искусственн. стола в Полтавской строит. и дорожн. ком. (1862-65 г.), младшего инженера строит. отдел. в Полтаве (до 1868 г.) и в то же время (с июля 1866 г.) был архитектором при инст. благор. девиц, там же. За полезную техническую деятельность в этих должностях С. Г. быль возведен (1868 г.) в звание архитектора. В декабре 1869 г. назначен младшим, в 1877 г. — губернским архитектором и, наконец, в 1880 г. — губернским инженером того же стр. отделения; состоит в этой должности по настоящее время. Прослужив таким образом свыше тридцати лет в г. Полтаве, С. Г. не ограничился одной технической деятельностью, но принимал и принимает участие в делах городского общественного управления и земства. За проект здания женск. гимназии для гор. Керчи С. Г. удостоен премии.

В г. Полтаве и губ.: Каменн. лютеранская церковь. — Каменные православные церкви в г. Зенькове, в Козельщинском женском монастыре с общежитием, в Великобудищенском монастыре, в с. Глинском, Зеньковского уезда и в с. Перекоповке, Роменского уезда. — Надстройка 3-го этажа зд. инст. благородн. девиц. — Устройство водопровода для этого здания от р. Ворсклы на расстоянии 1½ версты, при подъеме в 45 саж. [≈ 96 м].

Источник:

Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного Училища) 1842-1892. Составил по материалам, собранным Институтом гражданских инженеров и по данным, извлеченным из архивов М-ва вн. дел и источников, гражданский инженер Г. В. Барановский. / Издание Института гражданских инженеров. — С.-Петербург. Типо-литография К. Л. Пентковского, Екатерининский кан., уг. Казначейской ул., 71-6. — 1893. Стр. 88-89.