История Полтавы

Макаренко, Антон Семенович

• 

Подробности

Просмотров: 83405

Макаренко, Антон Семенович (1888—1939) — педагог і письменник. Народився у м. Білопіллі на Сумщині в робітничій сім'ї. У 1901 р. разом з батьками переїхав у м. Крюків (тепер у складі Кременчука). У 1904 р. закінчив Кременчуцьке 4-класне училище, у 1905 р. — педагогічні курси при ньому. У 1905—1911 рр. був учителем Крюківського 2-класного залізничного училища. У 1917 р. закінчив з золотою медаллю Полтавський учительський інститут, у 1918 р. працював інспектором вищого початкового училища. З вересня 1919 р. завідував 2-м початковим міським училищем у Полтаві. У 1920 р. організував дитячу трудову колонію ім. М. Горького. На Полтавщині Макаренко провів понад 25 років. У Ковалівці у 1925 р. починав роботу над "Педагогічною поемою", співробітничав у журналі "Новими стежками". З 1937 р. жив і працював у Москві, похований на Новодівочому кладовищі. У Кременчуці і Ковалівці А. С. Макаренку встановлено пам'ятники, у Полтаві і Кременчуці відкрито меморіальні дошки. У Полтаві 24—26 лютого 1988 р. відбулася Всесоюзна науково-практична конференція "Творча спадщина А. С. Макаренка й удосконалення підготовки педагогічних кадрів", присвячена 100-річчю від дня народження педагога. Ім'ям А.С. Макаренка названо вулицю.

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 505

Портрет: http://www.sots-art.org.ua/Pages/Portreti.html

  

Макаренко, Антон Семенович (01/13.03.1888, м. Білопілля, тепер Сумської обл. — 01.04. 1939, Москва) — педагог і письменник.

Народився в робітничій сім'ї на Сумщині. В 1901 р. батько, маляр за професією, переїхав з родиною до рідного матері Крюкова — робітничого селища в Кременчуці. Тут А.С. Макаренко закінчив Кременчуцьке 4-класне училище (1904 р.) і педагогічні курси при ньому (1905 р.). В 1905-1911, 1917-1919 рр. вчителював у Крюківському 2-класному залізничному училищі; в 1911—1914 рр. працював у такому ж училищі на станції Долинській Херсонської губернії. Після відкриття в Полтаві у 1914 р. вчительського інституту став одним із перших його 44 студентів. У 1917 р., закінчивши інститут із золотою медаллю, повернувся до Кременчука на попереднє місце роботи. Згодом працював інспектором Крюківського вищого початкового залізничного училища, був членом колегії Крюківського відділу народної освіти. Восени 1919 р. переведений до Полтави. Завідував 2-м міським початковим училищем, у серпні 1920 р. призначений директором 10-ї трудової школи.

У вересні 1920 р. А.С.Макаренко на пропозицію губернського відділу народної освіти очолив колонію неповнолітніх правопорушників, що знаходилася спочатку на хуторі Триби під Полтавою, а з листопада 1921 р. — у с. Ковалівка за 9 км від Полтави в колишньому поміщицькому маєтку В.В. Трепке (в березні 1921 р. колонії присвоєно ім'я М. Горького). Розпочавши небувалий педагогічний експеримент, А.С. Макаренко зумів перетворити потенційних злочинців на організованих, свідомих і активних членів суспільства. Він створив виховну методику, основою якої було виховання в колективі й через колектив, і заперечення тези про незмінність природжених властивостей дитини (поведінка дітей, на його думку, є наслідок їхнього виховання). З переїздом колонії в 1926 р. до Куряжа під Харковом полтавський період діяльності А.С. Макаренка закінчився. З кінця 1927 р. він керував комуною імені Ф.Е. Дзержинського, заснованою в селищі Новому Харкові (передмістя Харкова). В 1935—1936 рр. працював у Києві заступником начальника відділу трудових колоній НКВС УСРР, у 1936-1937 рр. керував колонією у Броварах. Із 1937 р. жив у Москві, займаючись літературною і громадсько-педагогічною працею.

Свій досвід і педагогічні погляди А.С. Макаренко втілив у творах (писаних російською мовою): "Марш 30-го року" (1932 р.), "Педагогічна поема" (1933—1935 pp.), "Книга для батьків" (1937 p.), "Прапори на баштах" (1938 p.), статтях "Про комуністичну етику", "Комуністичне виховання і поведінка" та ін. Найбільш повне видання творів А.С. Макаренка в українському перекладі вийшло у Києві в 7 томах у 1951—1953 рр. Система А.С. Макаренка мала вплив на розвиток радянської педагогіки, а також на письменників, що писали для дітей і юнацтва. Творчість А.С. Макаренка вивчають у багатьох країнах світу. Центр міжнародної Макаренської асоціації міститься в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. Для нагородження передових педагогів в Україні встановлено медаль А.С. Макаренка.

У Кременчуці у 1951 р. в батьківському будинку, де А.С. Макаренко жив у 1905—1911, 1917—1919 pp., відкрито педагогічно-меморіальний музей його імені — єдиний у колишньому СРСР. На будинку музею в 1968 p. А.С. Макаренку відкрито меморіальну дошку; друга дошка встановлена в 1976 р. на фасаді будинку колишнього залізничного училища; в 1988 р. на території музею встановлено пам'ятник.

У Полтаві у 1982 p. А.С. Макаренку встановлено меморіальну дошку на фасаді корпусу Полтавського педагогічного університету; в 1951 p. іменем педагога названо вулицю.

В с. Ковалівці Полтавського району у 1988 р. на місці, де в 1921—1925 рр. була дитяча трудова колонія імені М. Горького, відкрито музей-заповідник А.С. Макаренка. Перед сільським будинком культури у 1988 p. встановлено пам'ятник А.С. Макаренку.

Джерело:

Білоусько О. А., Єрмак О. П., Ревегук В. Я. Новітня історія Полтавщини (І половина ХХ ст.). Стор.184-185

Фото - Острів знань

 

Антон Семенович Макаренко з вихованцями
http://www.krugosvet.ru/articles/85/1008552/1008552a1.htm