История Полтавы

Симович, Василий Иванович

• 

Подробности

Просмотров: 48364

Містечко Біркенверден, поблизу Берліна,
1921-1923 рр.

Сімович, Василь Іванович (псевдоніми — Верниволя В., Сімартич, Васаген; криптоніми — В.С., Вв, В-ля, В., Сім-ч; 09.03.1880—13.03.1944) — учений-мовознавець, літературознавець, видавець, громад. діяч. Д-р філософії (1913). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1923).

В. Сімович під час відкриття пам'ятника І. Котляревському. За Сімовичем - Сулимовська Катря

Н. в с. Гадинківці (нині село Гусятинського р-ну Терноп. обл.). Навч. у Станиславівській г-зії (1891—99), на філос. ф-ті Чернів. ун-ту (1899—1904). [У 1903 р., будучи студентом IV курсу Чернівецького університету, брав участь у відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві й репрезентував на святі студентство, що гуртувалося в товаристві "Січ" - Т.Б.]. Згодом — учитель, професор Чернів. вчительської семінарії. 1913 в Чернів. ун-ті захистив дисертацію й отримав ступінь д-ра філософії.

Після початку Першої світової війни — член, голова просвітнього відділу і референт Союзу визволення України, організатор культурно-освіт. життя полонених українців у таборах Австрії та Німеччини (1914—18). 1919—20 — працівник Укр. військово-санітарної місії УНР в таборах з осідком у Берліні (Німеччина), редактор газ. "Шлях". 1920—23 — редактор берлінського вид-ва Я.Оренштайна "Українська накладня", редагував видання творів Т.Шевченка, І.Франка та Б.Лепкого. Із 1923 — професор Українського високого педагогічного інституту в Празі (Чехословаччина), згодом — його ректор (1926—30). Активний діяч укр. т-в у Празі, учасник міжнар. наук. конференцій. Упродовж 1930—33 — організатор і координатор роботи "празької групи" укр. вчених — співробітників "Української загальної енциклопедії".

Улітку 1933 прибув до Львова, очолив редакцію науково-популярного місячника "Життя і знання", із 1936 редагував "Записки Наукового товариства імені Шевченка", видав низку наук. праць із проблем філології. 1938—39 — редактор місячника НТШ "Сьогочасне і минуле". Після приєднання Західної України до СРСР — професор кафедри укр. мови, декан філол. ф-ту Львів. ун-ту (1939—41), одночасно (1940—41) — старший наук. співробітник львів. відділу укр. мови Ін-ту укр. мови АН УРСР. У роки гітлерівської окупації тимчасово виконував обов’язки ректора Львів. ун-ту (1941), працював як наук. редактор мовознавчих праць (здебільшого) в "Українському видавництві" у Львові та львів. філії "Українського видавництва" у Кракові—Львові (1941—44). Брав активну участь у сусп. житті: із липня 1941 — член Укр. національної ради, згодом очолював наук. фонд Українського центрального комітету (1942—44).

Досліджував питання фонології, морфології, антропонімії, історії правопису та мовознавства. Один із перших дослідників мови Т.Шевченка, П.Куліша, Ю.Федьковича. Літературознавчі та культурознавчі праці, спогади містять важливі відомості про творчість Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, О.Кобилянської, Б.Лепкого, О.Маковея, А.Чайковського та ін. Наук. й інформаційно-пізнавальну вартість мають мемуари С. про культурно-освітню діяльність укр. інтелігенції періоду I світ. війни. П у м. Львів.

Луцький О.І.

Література:

Бубній П., Ониськів М. Дійсний член НТШ Василь Сімович. В кн.: Тернопіль: Тернопільщина літературна, вид. 2, ч. 1. Тернопіль, 1991

Білоус М., Терлак З. Василь Сімович (1880—1944): Життєписно-бібліографічний нарис. Львів, 1995

Джерело:

Луцький О.І. СІМОВИЧ Василь Іванович [Електронний ресурс] // – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Simovych_V

Юрій П'ядик. Фотографія з багатьма невідомими // Вітчизна. 1989, № 2. Стор. 194-205.

Світлина: Сімович, В. Праці у двох томах [Текст]. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808- 850. – Покажч.імен: с.851-. – 966-8653-16-5.

 

Сімович, Василь Іванович (псевд. — Верниволя В., Сімартич, Васаген; крипт. — В. С., Вв., В-я., В., Сім-ич; 9.ІІІ 1880, с. Гадинківці, тепер Гусятинського р-ну Терноп. обл. — 13.ІІІ 1944, Львів) — укр. мовознавець, культур, діяч, д. чл. НТШ з 1923.

Закін. 1904 Чернів. ун-т. У 1904-14 — викладач учит. семінарії у Чернівцях, 1914-19 — керівник шкіл, учит. курсів і редактор період, видань у таборах полонених українців з рос. армії в Австрії та Німеччині. З 1923 — професор, а в 1926-30 — ректор Укр. пед. ін-ту в Празі. З 1933 — у Львові, займається видавничою і редакторською діяльністю, зокрема в НТШ та в редколегії "Української загальної енциклопедії" (1930-35). У 1940-41 — професор, зав. кафедри укр. мови, декан фі-лол. ф-ту Львів. ун-ту; у липні 1941 обраний ректором ун-ту, але нім. окупац. влада не дозволила продовжити діяльність вузу. Осн. праці: "Практична граматика української мови" (1917), "Граматика української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці" (1921); статті "Українські йменники чоловічого роду на -о в історичному розвитку" (1929), "Українські чоловічі ймення осіб на "-но" (1931), "До морфології українських прикметників" (1933), "Чи є ненаголошене українське е самостійною фонемою" (1935, нім. мовою), "В справі анархії в нашій правописи" (1912), "Найголовніші правила академічного правопису" (1923), "На теми мови" (1924), "Латина для нашої бібліографії" (1927), "Славорутенська граматика" М. Лучкая" (1931) та ін.

Літ.: Ковалів П. Василь Сімович, Вінніпег, 1953; Shevelov G. I. Vasyl' Simovii and his work. В кн.: Сімович В. Укр. мовознавство. Розвідки й статті, т. 1. Оттава, 1981; Білоус М., Терлак 3. Василь Сімович. 1880-1944. Життєписно-бібліогр. нарис. Л., 1995.

Й. О. Дзендзелівський.

Джерело:

http://pravopys.vlada.kiev.ua/mova/pers/e_u_m/Simowych_Vasyl.htm

Світлина: Сімович, В. Праці у двох томах [Текст]. Т.2. Літературознав. Культура.: Іст. л-ри. Іст. Культ. Громадське життя / В. Сімович. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2005. – 904 с. : іл. – Прим.: с.808- 850. – Покажч.імен: с.851-. – 966-8653-16-5.