История Полтавы

Трипольский, Владимир Иванович

Подробности

Просмотров: 51521

Трипольський, Володимир Іванович (26.07.1876, м-ко Кишеньки, тепер с. Кобеляцького р-ну Полтавської обл. – 1933) – священнослужитель.

Нар. в сім’ї диякона. Закінчив Полтавське духовне училище (1892), Полтавську духовну семінарію (1898). У 1898–1900 навчався у Харківському ветеринарному інституті. З 26.11.1900 до 01.09.1901 працював учителем Староорлицького народного училища Кобеляцького пов. 14.09.1902 рукопокладений у диякона, 15.09.1902 – у священика Миколаївської церкви с. Березова Лука Миргородського пов. 13.03.1904 переміщений до Благовіщенської церкви с. Остапівка Лохвицького пов., 01.02.1905 – до Преображенської церкви м. Лохвиця. 1906 переведений до Полтавської Спаської церкви і затверджений законовчителем низки навчальних закладів: Полтавського міського училища ім. І. П. Котляревського, міського училища ім. П. П. Старицького, міського народного училища, відкритого на честь заснування Державної Думи, поч. училища товариства прикажчиків-християн м. Полтава. 13.12.1906 призначений на священицьке місце до Троїцької церкви с. Мильці Полтавського пов., 13.01.1907 звільнений із цієї посади і зачислений понад штат до Полтавського Успенського кафедрального собору. 05.09.1907 призначений зав. Давньосховища, відкритого при Полтавському церковному іст.-археологічному комітеті, 1909 видрукував покажчик «Полтавское епархиальное древлехранилище» з описом пам’яток церковної старовини. Був делегатом ХІV Всеросійського археологічного з’їзду (Чернігів, 1908). За завідування Давньосховищем і роботу в Церковному іст.-археологічному комітеті 16.01.1909 нагороджений фіолетовою скуфією. 30.05.1908 переведений до Успенського храму с. Вереміївка Золотоніського пов. на друге священицьке місце, 16.11.1909 призначений настоятелем Соборно-Богородицької церкви с. Яківці Полтавського пов. 08.10.1909 нагороджений хрестом із Кабінету Його Імператорської Величності за особливу участь у приготуванні до святкування 200-річчя Полтавської битви. Спеціально до цього ювілею він видав брошуру «Историческая церковь города Полтавы во имя Спаса-Нерукотворенного Образа» (Полтава, 1909).

На поч. 1910 переміщений на місце настоятеля Полтавської Вознесенської церкви на Кобищанах, де й служив до її закриття у 1930. Протоієрей. Працював також законовчителем у навчальних закладах міста: жіночій гімназії М. П. Павелко, 12-му народному училищі, Полтавській школі урядників, залізничному двокласному міністерському училищі ім. І. П. Котляревського, 8-му поч. училищі, Кобищанському 3-му однокласному приходському поч. училищі ім. І. Д. Стефановича. Був членом Полтавського відділення Православного місіонерського товариства (з 1903), членом Полтавського єпархіального Свято-Макаріївського братства (з 1911), кандидатом у дійсні члени Богородицького братства при Полтавському Успенському кафедральному соборі, кандидатом у члени правління єпархіального свічкового заводу та опікунської ради Свято-Володимирського притулку (з 1916), кандидатом у члени правління на з’їзд духовенства Полтавського училищного округу (з 1917). У квіт. 1932 переведений тимчасово у м. Прилуки на посаду другого священика місцевої кладовищенської церкви. 19.11.1932 заарештований Прилуцьким міськвідділом Чернігівського ОВ ДПУ зі звинуваченням у антирадянській агітації. 05.01.1933 засуджений за ст. 54-10 КК УРСР до 3 років таборів. Термін відбував у Комі-Зирянській АО, де, очевидно, й помер. Реабілітований 29.06.1989.

Літ.: ДАПО. – Ф. 706. – Оп. 1. – Спр. 49; ДАЧО. – Ф. Р. 8840. – Оп. 3. – Спр. 6966; ПЕВ.ЧО. – 1902. – № 28. – С. 750, 751; 1904. – № 11. – С. 200 – 201; 1905. – № 7. – С. 113; 1906. – № 32. – С. 430; № 33. – С. 468; 1907. – № 2. – С. 24; № 4. – С. 65; 1908. – № 18. – С. 333; 1909. – № 5. – С. 137; № 36. – С. 967; 1910. – № 27. – С. 1732; 1916. – № 2. – С. 113; 1917. – № 6. – С. 473; Тр. Полтавского Церковного Историко-Археологического Комитета. – Полтава: Типо-Лит. Торг. Дома И. Фришберг и С. Зорохович, 1908. – Вып. 1, 2; Памятная книжка…, 1916. – С. 57; Гужва Ю. Полтавська Свято-Вознесенська (Кобищанська) церква. Іст. нарис. – Полтава: Дивосвіт, 2007. – С. 23-26.

Ю. М. Гужва

Джерело:

Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua