Склифосовский, Николай Васильевич

Скліфосовський Микола Васильович

Скліфосовський, Микола Васильович [Склифософский Николай Васильевич] (1836—1904) — російський вчений-хірург. Народився поблизу м. Дубоссари у Молдавії. Закінчив медичний факультет Московського університету (1859). Працював в Одесі, Харкові. З 1870 р. — професор хірургії Київського університету, з 1871 р. — Медико-хірургічної академії в Петербурзі, з 1880 р. — професор медичного факультету Московського університету. у 1883—1900 рр. — директор клінічного інституту вдосконалення лікарів у Петербурзі. Один з піонерів черевної хірургії, антисептики та асептики в Росії. Ініціатор і голова 1-го з'їзду російських хірургів. У 1884 р. обраний почесним членом Полтавського товариства лікарів. З 1871 р. — щоліта, а з 1900 р. постійно жив у садибі в с. Яківцях на околиці Полтави, де й помер. Був похований на церковній площі біля могили сина. У Полтаві встановлено пам'ятник М. В. Скліфосовському.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 871

 

Скліфосовський Микола Васильович

Скліфосовський, Микола Васильович (25.03/6.04.1836, поблизу м. Дубоссари, Молдавія — 30.11/13.12.1904, с. Яківці, поблизу Полтави) — вчений-хірург, професор, громадський діяч.

Після закінчення медичного факультету Московського університету (1859 р.) працював в Одесі, Харкові, Києві, Москві, Петербурзі. З 1923 р. ім'я вченого носить Московський інститут швидкої медичної допомоги. З 1871 р. щоліта, а з 1900р. постійно жив із сім'єю в маєтку дружини у с. Яківці на околиці Полтави. Поряд з відпочинком продовжував лікарську практику: приймав хворих селян, робив операції в Полтавській земській лікарні. Брав участь в громадському житті: обирався губернським гласним, почесним членом Полтавського товариства лікарів (1884 p.), почесним мировим суддею Полтавського повіту, членом Полтавського сільськогосподарського товариства. Займався благодійницькою діяльністю: в пам'ять про померлого сина Бориса побудував на власні кошти школу для селянських дітей, а також виділив частину своєї землі під шкільний сад, де навчав дітей доглядати за деревами, вирощувати фрукти. Маєток Скліфосовських площею 600 десятин під назвою "Отрада" являв собою зразкове господарство. Представлений на міжнародній виставці плодівництва в Петербурзі 1894 р., він заслужив почесну назву "Полтавської Швейцарії". В 1919 р. маєток був зруйнований радянським партизанським загоном, а вдова і донька були вбиті. Господар не побачив цього страшного фіналу: за 15 років до того він помер і був похований на церковній площі біля могили сина.

Джерело:

Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 234

 

Склифосовский, Николай Васильевич (06.04.1836—13.12.1904) — русский хирург. В 1859 г. окончил курс медицинского факультета Московского университета и принял на себя заведование хирургическим отделением одесской городской больницы. Степень доктора медицины получил в Харькове в 1863 г. за диссертацию "О кровяной околоматочной опухоли". В 1866 и 1867 гг. работал в Германии в патологоанатомическом институте профессора Вирхова и хирургической клинике профессора Лангенбека; в прусской армии работал на перевязочных пунктах и в военном лазарете. Затем во Франции у Кломарта и в клинике Нелатона и в Англии у Симпсона. По возвращении в Россию выпустил целую серию трудов, благодаря которым в начале 1870 г. был приглашен на кафедру хирургии в Киевский университет, с 1871 г. – в Петербургскую медико-хирургическую академию, с 1880 г. – профессор и декан медицинского факультета Московского университета, в 1893-1900 гг. – директор института усовершенствования врачей в Петербурге. Способствовал внедрению в русскую хирургию принципов антисептики и асептики. Один из пионеров полостной хирургии (оперативного лечения женских болезней, заболеваний желудка, печени и жёлчных путей, мочевого пузыря); разработал оригинальную операцию соединения костей при ложных суставах ("русский замок"). Развивая взгляды Н. И. Пирогова, внёс значительный вклад в развитие военно-полевой хирургии (приближение медицинской помощи к месту боя, принцип "сберегательного лечения" огнестрельных ранений, применение гипсовых повязок как средства иммобилизации при ранениях конечностей и т. д.). Соредактор журнала "Летопись хирургического общества" в Москве (с 1891). Инициатор Пироговских съездов врачей, президент 12-го Международного конгресса врачей в Москве (1897), учредитель и председатель 1-го съезда российских хирургов (1900). Его имя присвоено (1923) Московскому научно-исследовательскому институту скорой помощи.

Источник:

http://www.persons.com.ua

Ссылки на эту страницу


1 Воспоминания о Г. Г. Мясоедове
[Оголевець Віктор Степанович. Спогади про Г. Г. Мясоєдова] Оголевец В. С. Воспоминания о Г. Г. Мясоедове / Предисл. М. М. Пластининой. — М.: Искусство, 1981. — 95 с, ил.
2 Врачи и фармацевты
[Лікарі та фармацевти] - пункт меню
3 Записки и воспоминания. 1888—1908 гг.
Записки и воспоминания. 1888—1908 гг. Издание редакции газеты "Полтавский голос". Автор — Иваненко Дмитрий Алексеевич
4 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
5 История одной школы (воспоминания)
[Історія однієї школи (спогади)] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Лондон. 1957-1958
6 Личности - С
[Особистості - С] - пункт меню
7 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 2)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1904 г. по 1-е октября 1905 г. Год второй. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1905.
8 Научные работники и изобретатели
[Науковці та винахідники] - пункт меню
9 Областная клиническая больница им. Н. В. Склифосовского
Полтавская областная клиническая больница им. Н. В. Склифосовского
10 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
11 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
12 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
13 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
14 Склифосовского Н. В. могила
Склифосовского Н. В. могила
15 Склифосовскому Н. В. памятник
Памятник Н. В. Склифосовскому
16 Склифософских усадьба
Склифософских усадьба
17 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
18 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
19 Шевченко улица
Улица Шевченко (бывшая Новополтавская, Октябрьский и Киевский р-ны)
20 Яковцы
Яковцы

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235