Короленко, Владимир Галактионович

Highslide JS

Короленко, Володимир Галактіонович (1853-1921) - російський письменник, публіцист, громадський діяч.

Народився у м. Житомирі в родині повітового судді. Навчався у Житомирській і Рівненській гімназіях. У 1871 р. вступив до Петербурзького технологічного інституту, у 1874 перейшов у Петровську землеробську та лісову академію у Москві. У 70-х рр. зблизився з діячами революційного народництва. У 1876 р. за подання колективного студентського протесту виключений з Академії і висланий під нагляд поліції у Кронштадт.

У 1877 вступив до Гірничого інституту у Петербурзі. У 1879 і 1880 рр. зазнав арештів. У 1881 р. за відмову присягнути цареві Олександру III висланий до Якутії. У 1885 р. оселився у Нижньому Новгороді, де розгорнув активну літературну і громадську діяльність. У 1886 р. одружився з Є.С. Івановською. У 1893 р. здійснив подорож до Америки.

З 1896 р. - один з керівників, у 1904-1918 (з перервами) відповідальний редактор журналу "Русское богатство". З 1896 р. жив у Петербурзі. У 1900 р. обраний почесним академіком Петербурзької АН (у 1902 р. разом з А. П. Чеховим відмовився від звання на знак протесту проти незаконного скасування виборів М. Горького до Академії; у 1918 р. поновлений в Академії).

КОРОЛЕНКО Владимир Галактионович_Портрет.jpg

У вересні 1900 р. переїхав з родиною у Полтаву. "Переїзд в Полтаву, - згадувала дочка Короленка Софія Володимирівна, - був щасливою подією в житті нашої сім'ї. В. Г. Короленко, який виріс на Україні, любив її клімат і природу... Ми часто ходили в міський сад і милувалися красою Полтави. Після Петербурга з його дощами і туманами Полтава здавалася нам новим чудовим світом".

Спочатку письменник мешкав у будинку Старицького на вул. Олександрівській (тепер Жовтнева), з 1903 р. - у будинку лікаря Будаговського на вул. Мало-Садовій (тепер Короленка). Зараз у будинку Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленко.

Будинок письменника став центром культурного життя Полтави, сюди йшли листи Л.М. Толстого, А. П. Чехова, М. М. Коцюбинського (побував у Короленка у 1903 р.), М. Горького, приїздили А. В. Луначарський (1920), В. П. Катаєв.

Короленко швидко включився у літературно-громадське життя Полтавщини. Налагодив дружні стосунки з діячами української культури - Панасом Мирним, М. Коцюбинським, І. Тобілевичем, X. Алчевською, Г. Хоткевичем та ін. У 1901 надіслав до журналу "Русское богатство" нові біографічні відомості про Т. Г. Шевченка, у 1902 р. брав участь у підготовці російсько-українського альманаху, присвяченого 50-річчю з дня смерті М. В. Гоголя. У 1905 виступав на мітингах у Полтаві, спрямованих на відвернення єврейських погромів у місті. Засудив у пресі розправу над селянами під час Сорочинської трагедії 1905 р. (помістив в газеті "Полтавщина" за 12 січня 1906 р. відкритий лист, в якому викрив беззаконня і масові жорстокості старшого радника О. Філонова, що керував придушенням селянського виступу). У 1911 р. виступив на відкритті пам'ятника М. В. Гоголю у Сорочинцях.

Роки життя у Полтаві були заповнені інтенсивною творчою роботою. Тут він завершив нариси "У козаків", писав другий цикл сибірських оповідань ("Мороз", "Феодали" та ін.), оповідання "Мить" і "Не страшне". У Полтаві В. Короленко продовжував свою роботу редактора журналу "Русское богатство", публіциста і газетного кореспондента столичних і провінційних газет. У 1905 р. письменник розпочав  роботу над "Історією мого сучасника". У 1910 р. Короленко напружено працював над циклом статей "Побутове явище", спрямованих проти військово-польових судів і масових смертних вироків.

З 1905 р. майже щоліта відпочивав на х. Хатки. У 1912 р. побував у Фінляндії, у 1914 р. лікувався за кордоном, зокрема у Франції. Повернувся додому у 1915 р.

Короленко належить велика роль у захисті євреїв Полтави від погромів в період 1905-1907 рр. Він брав активну участь у захисті Бейлиса. В роки громадянської війни на Україні і терору військового комунізму Короленко виступав проти погромів, заступався як за євреїв, так і за людей інших національностей, репресованих радянськими властями.

Розпорядженням Єврейської ради України від 27.07.1998 р. за № 48, "...учитывая общечеловеческую гуманистическую деятельность ..." та у зв'язку з 145-річчям з дня народження, В. Г. Короленко присвоєно звання "Праведник України".

За його ініціативою восени 1918 р. в Полтаві засновано "Лігу порятунку дітей".

Помер і похований у Полтаві (див. могила В.Г. Короленка). Ім'ям Короленка у Полтаві названо вулицю.

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 381-382

Портрет - http://az.lib.ru/k/korolenko_w_g/about.shtml

 

Короленко, Владимир Галактионович (1853, Житомир, – 1921, Полтава), русский прозаик, публицист, общественный деятель. Сын уездного судьи, потомка украинских казаков, и дочери польского помещика. Близкий к идеям народничества, Короленко в конце 1870-х — начале 1880-х гг. подвергался арестам и был сослан в Якутию.

Убежденный правдоискатель и защитник гонимых, Короленко выступал в печати в поддержку не только голодающих русских крестьян, разоряемых кустарей, преследуемых сектантов, но и А. Дрейфуса (см. Дрейфуса дело), вотяков (удмуртов), обвиненных в ритуальном убийстве (цикл статей "Мултанское жертвоприношение", 1895–96), евреев. Еврейский вопрос в России привлекал внимание Короленко прежде всего как вопрос личной совести русского интеллигента.

Реакцией на еврейские погромы 1881–82 гг. явилось "Сказание о Флоре, Агриппе и Менахеме, сыне Иегуды" (1886), в котором Короленко выступил против толстовского "непротивленства" и в защиту "гневной чести" порабощенных иудеев. В автобиографическом очерке "Ночью" (1888) Короленко приводит легенду о полупомешанном "жиде" Юдке, унесенном в ночь на Судный день (см. Иом-Киппур) "жидовским чертом" Хапуном. Легенда в переработанном виде легла в основу "малорусской сказки" "Судный день (Иом-Кипур)" (1891), где подлинный "кровопийца" — это кулак-украинец, занявший место шинкаря-еврея. В этих произведениях публицистическая тенденция явно преобладает над жизненностью образов. В рассказе "Без языка" (1895, 2-я редакция 1902), навеянном поездкой в Америку, деятельный и добрый мистер Борк, еврей с Украины, за скромную плату дает ночлег и стол беспомощным, "безъязыким" волынским крестьянам-переселенцам, подыскивает им работу, хотя они не перестают выражать свое презрение к "жиду". Борк даже предоставляет украинской девушке Анне, брат которой бежал в Америку от преследований за участие в еврейском погроме, комнату свой дочери.

В 1890 г. Короленко писал В. Соловьеву: "Я всегда смотрел с отвращением на безобразную травлю евреев в нашей печати, травлю, идущую бок о бок с возрастанием всякой пошлости и забвением лучших начал литературы"; а значительно позже, в 1916 г., заявлял: "Я считаю то, что претерпевают евреи в России и Румынии, позором для своего отечества, и для меня это вопрос не еврейский, а русский". В 1901 г. в сборнике "Помощь евреям, пострадавшим от неурожая", Короленко публикует стихотворение в прозе "Огоньки", полное надежды на лучшее будущее для всех.

Потрясенный Кишиневским погромом (см. Кишинев) 1903 г., Короленко выступает с очерком "Дом 13" (1903, в России 1905), описывая ужасные по звериной жестокости убийства, совершенные лишь в одном доме христолюбивыми соседями, жившими до этого в дружбе со своими жертвами. Короленко, по его словам, "не имел в виду создавать проекты решения еврейского вопроса", однако высказывался со всей прямотой: "Но если бы я был одним из тех еврейских миллионеров, которые заняты этим вопросом, я бы... переселил, чего бы ни стоило... огромное большинство евреев из места погрома...". Цензура не пропустила очерк в печать.

Антисемитизм судебных и следственных органов, извечная судьба евреев в России быть "козлами отпущения" описаны Короленко в статье "Черты военного правосудия" (1910). Так, по делу о зверском убийстве еврейской семьи Быховских был обвинен еврей Глускер. После того, как он был повешен (так как "суд евреям вообще не верит", а все свидетели защиты были евреи), обнаружились истинные убийцы. В этом процессе Короленко видел продолжение "кишиневского правосудия". В процессе Маньковского следствие пошло на заведомую подтасовку фактов и лжесвидетельство полицейских-осведомителей, чтобы обвинить еврейского юношу в террористическом акте. По счастью, истина раскрылась до казни, и смертный приговор был отменен. А Перец Айзенберг, учащийся зубоврачебных курсов, вернувшийся в Россию из эмиграции, был приговорен к повешению по обвинению в убийстве вместо вора-однофамильца. Обнаружение истинного преступника спасло его от смерти. Рассказ о нем Короленко завершает риторическим вопросом: "Останется ли он и после этого в России, или одесский военно-окружной суд окончательно излечил его от тоски по родине..."

С возникновением дела М. Бейлиса Короленко составляет обращение "К русскому обществу (по поводу кровавого навета на евреев)" (газета "Речь" от 30.11.1911), подписанное М. Горьким, Л. Андреевым, В. Засулич и сотнями др. русских интеллигентов. Это воззвание вошло как первая глава в статью "К вопросу о ритуальных убийствах", опубликованную в возглавляемом Короленко журнале "Русское богатство" (№12, 1911). Во время процесса Короленко опубликовал в киевских и столичных газетах 15 статей и корреспонденций, которые способствовали разоблачению его устроителей и помогли добиться оправдательного вердикта присяжных. За одну из этих статей Короленко был привлечен к судебной ответственности по обвинению в клевете на судебные власти. Дело было аннулировано после Февральской революции 1917 г. В сборнике "Щит" (1917), направленном против антисемитизма, Короленко поместил очерк "Мнение мистера Джаксона о еврейском вопросе", в котором отстаивал идею равноправия евреев независимо от того, как к ним относится нееврейское окружение.

В большинстве рассказов и очерков Короленко, посвященных еврейской теме, явно проступает стремление показать, что евреи более благородны и добры, чем окружающие их христиане, или, по крайней мере, не хуже. Благодаря этому в широких русских и еврейских читательских кругах Короленко пользовался славой последовательного юдофила. В действительности же, такое отношение к евреям проистекало из позиции Короленко, который, сравнивая современную ему эпоху реакции и антисемитизма с русско-еврейскими отношениями в "эпоху великих реформ" Александра II, писал: "Теперь этой свободы уже нет. Даже литература молчит о тех или других чертах исторически сложившегося еврейского национального характера, остерегаясь совпадения с лубочной юдофобской травлей. Свобода критики пасует перед угнетением". В 1915 г. Короленко начал писать повесть "Братья Мендель" о жизни евреев черты оседлости. Судя по сохранившимся начальным главам (опубликованы в 1927 г.), Короленко стремился создать психологически полнокровные образы и показать еврейскую среду и быт такими, какими он их видел.

В годы гражданской войны на Украине и террора военного коммунизма Короленко выступал против погромов, а также заступался за евреев, репрессированных советскими властями, о чем можно судить по его письмам и дневникам (частично опубликованы на Западе). М. Тейф посвятил Короленко балладу "Интеллигент" (русский перевод — 1958), где показал его защищающим евреев Полтавы от погромщиков.

Источник:

Электронная еврейская энциклопедия

 

Володимир Галактіонович Короленко
(27(15).07.1853 — 25.12.1921)

Невмируще слово совісті

У першу річницю смерті В. Г. Короленка, в січні 1922 року, його ідейний послідовник І. Горбунов-Посадов, виступаючи на вечорі пам’яті письменника-гуманіста у Полтаві, сказав: "Один чоловік казав недавно у своїй промові в Москві, а другий писав тут у своїй статті, що Короленко був гарний чоловік і письменник, але що він відстав від віку, тому що він не йшов з такою-то партією, що він через це не зрозумів мудрості наших днів. Але це великий обман їхнього зору. Він не відстав від віку, а йшов попереду нього, як ще далі попереду йшов Лев Толстой. Вони жили великим, вічним. Вони йшли і йдуть далеко попереду із знаменами великої людяності, а ми топчемся у своїй розрусі, в пітьмі і крові, і уявляємо собі, що ми попереду, а вони відстали..." Тільки після того, як упала тоталітарна система, стало кожному ясно, що В. Г. Короленко не помилявся в своїй оцінці згубної ідеології і практики більшовизму, особливо відверто висловленій у "Листах до А. В. Луначарського" (1920).

Володимир Короленко народився 27 липня 1853 року, в українській сім’ї в Житомирі. У цьому місті та ще в Рівному провів він дитячі та юнацькі роки. Навчався в Петровській землеробській та лісовій академії у Москві, звідки в 1876 році був виключений і висланий у Кронштадт. В 1879 році засланий у В’ятську губернію, потім у Перм. За відмову присягнути новому цареві в 1881 висланий до Якутії, де відбув три роки. Після того жив у Нижньому Новгороді та Петербурзі. З 1896 — співробітник журналу "Русское богатство".

Восени 1900 року Володимир Галактіонович переїхав до Полтави, де продовжив розпочату ще в 1897 літературно-громадську роботу. Тут завершив оповідання "Мороз", "Последний луч", "Государевы ямщики", нариси "У казаков". У 1905 — 1917 роках письменник щоліта мешкав на своїй дачі в селі Хатки, поблизу Великих Сорочинців, працював над "Историей моего современника", написав статті "Лев Николаевич Толстой", "Черты военного правосудия", "Война, отечество и человечество", "Падение царской власти" та ін. На Полтавщині Короленко ніколи не залишався осторонь громадського життя. 1906 року в газеті "Полтавщина" він опублікував "Відкритий лист статському радникові Філонову", де, як і в циклі статей "Сорочинська трагедія" (1907), гнівно засудив розправу самодержавства над українським селянством.

В. Г. Короленко відомий як автор творів: "Сон Макара" (1885), "Марусина заїмка" (1899), "Ліс шумить" (1886), "Без язика" (1895) та ін. Письменник написав близько 700 статей, нарисів тощо. У циклі нарисів "У голодний рік" (1892 — 93) показав голод селянства як наслідок антинародного самодержавного ладу. Він постійно виступав на захист гідності людини, проти шовінізму та антисемітизму ("Мултанське жертвоприношення", 1895; "Справа Бейліса", 1913 та ін.).

В. Г. Короленко не сприйняв Жовтневу революцію, не визнав диктатури пролетаріату. Живучи в Полтаві в роки громадянської війни, виступав проти терору й насильства влад, які постійно мінялися, послідовно відстоював гуманістичні ідеали. Крім публіцистичних творів, написав низку літературно-критичних праць і спогадів про М. Гоголя, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, А. Чехова та ін.

Життя і творчість В. Г. Короленка тісно пов’язані з Україною, українською літературою і культурою. Він спілкувався з М. Коцюбинським, Панасом Мирним, Г. Хоткевичем, М. Кропивницьким та ін. Українська тема посідає значне місце в творах Короленка ("Сліпий музикант", "У поганому товаристві", "Без язика", "Історія мого сучасника" та ін.). 1918 року письменник вітав відкриття першої української гімназії в Полтаві. В журналі "Русское богатство" друкував літературно-критичні матеріали про Т. Шевченка, переклади українських письменників.

1928 року у Полтаві було відкрито літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка, яким до середини 50-х років керувала донька письменника Софія Короленко. Поховали письменника на Міському кладовищі поруч з могилою зятя — Костянтина Ляховича, якого він не зміг врятувати з більшовицької тюрьми і цим був морально надломлений. 29 серпня 1936 року в зв’язку з ліквідацією кладовища прах Короленка пере-поховали в Міському саду, поблизу музею. В 1962 році на могилі встановлено пам’ятник письменнику, виконаний скульптором Н. Крандієвською. Серце і мозок В. Г. Короленка зберігаються в музеї Київського медичного інституту.

Джерело:

Петро Ротач, "Колоски з літературної ниви" (http://www.pollitra.pi.net.ua)

Ссылки на эту страницу


1 Блувштейн-Селла, Рахель
[Блувштейн-Селла, Рахель] (1890-1931), израильская поэтесса, переводчица
2 Богданович, Тетьяна Александровна
[Богданович, Тетяна Олександрівна] (1872–1942), писательница, историк
3 В десятую годовщину
[В десяту річницю 22.1.1918-22.1.1928] – Андриевский Виктор (речь на торжественной академии в украинской станице при г. Калише 22.1.1928) // Тиражом "Лагеря". Калиш. 1928. Типография издательства "Черномор"
4 В зеркале памяти. Часть 1. На берегах реки детства (Полтава: до 1939 г.)
[У дзеркалі пам'яті. Частина 1. На берегах ріки дитинства (Полтава: до 1939 р.)]. Илья Розенфельд
5 Вайнгортовские чтения - 2002
[Вайнгортівські читання] - материалы первой научной конференции
6 Вайнгортовские чтения - 2003
[Вайнгортівські читання] - материалы второй научной конференции "Вайнгортовские чтения"
7 Вернадский, Владимир Иванович
[Вернадський, Володимир Іванович] (1863—1945), российский и украинский ученый-природовед, первый президент АН УССР
8 Владимир Короленко и Советская власть
[Володимир Короленко та Радянська влада] - Д. Шуб. Из сборника "Политические деятели России (1850-ых—1920-ых гг.)"
9 Волошенко, Иннокентий Федорович
[Волошенко, Інокентій Федорович] (1848—1908), революционный деятель
10 Воспитание личности в семье Оголевцев
[Виховання особистості в родині Оголевців] – Полянская Галина // Культурные практики как фактор социокультурной модернизации современного украинского общества: материалы Всеукрайинськои научно-практической конференции (Полтава, 21-22 апреля 2015 года) / Под. ред. А. И. Литвиненко, А. В. Лукьяненко. - Полтава: ПНПУ имени В. Г. Короленко, 2015. – 250 с.
11 Воспоминания (1861-1907)
[Спогади (1861-1907)] – Євген Чикаленко. // Українська вільна академія наук у США. Нью-Йорк. 1955
12 Воспоминания о Г. Г. Мясоедове
[Оголевець Віктор Степанович. Спогади про Г. Г. Мясоєдова] Оголевец В. С. Воспоминания о Г. Г. Мясоедове / Предисл. М. М. Пластининой. — М.: Искусство, 1981. — 95 с, ил.
13 Воспоминания юношеских дней: 1897-1906
[Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентсьтка Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП)] // Срібна сурма, Торонто, 1972
14 Выдающиеся личности изобразительного искусства Полтавского края периода ХIIIV-ХХ столетий
[Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХVІІІ-ХХ сторіч] - Курчакова Ольга, Бочарова Светлана
15 Гедеоновский, Александр Васильевич
[Гедеоновський, Олександр Васильович] (1859—1928), участник революционного движения, эсэр
16 Герко, Неонила Ивановна
[Герко, Неоніла Іванівна] (по мужу Грюнер) (1854—?), участник революционного движения
17 Глазами маленького человека или записки обывателя
[Очима маленької людини або записки обивателя] – Мемуары Александра Митрофановича Шапаровского
18 Гнедич, Павел Александрович
[Гнідич, Павло Олександрович] (1884-1919) — этнограф и фольклорист
19 Голобородько, Павел Григорьевич
[Голобородько, Павло Григорович] преподаватель истории ППКК (1912-?)
20 Городской сад, парк "Победа"
[Міський сад, парк "Перемога"]
21 Дерман, Абрам Борисович
[Дерман, Абрам Борисович] (1880—1952), писатель, литературовед
22 Деятелям культуры мемориальная доска
Мемориальная доска деятелям культуры
23 Дневник (1907-1917)
[Щоденник (1907-1917)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1907-1917). – К.: Темпора, 2011.
24 Дневник (1918-1919)
[Щоденник (1918-1919)] – Євген Чикаленко. // К.: Темпора, 2011.
25 Дневник (1919)
[Щоденник (1919)] – Євген Чикаленко. Щоденник (1919-1920). – Київ—Нью-Йорк: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. Стор. 34-202.
26 Дневник. 1917-1921 г.г.
[Щоденник. 1917-1921 р.р.] Короленко В. Г.
27 Дом, в котором родился А. В. Луначарский
Дом, в котором родился А. В. Луначарский
28 Дудченко, Митрофан Семенович
[Дудченко, Митрофан Семенович] (1867—1946), общественный деятель, гуманист, толстовец
29 Журахович, Семен Михайлович
[Журахович, Семен Михайлович] (1907—1997), писатель
30 Записки и воспоминания. 1888—1908 гг.
Записки и воспоминания. 1888—1908 гг. Издание редакции газеты "Полтавский голос". Автор — Иваненко Дмитрий Алексеевич
31 Зверев, Дмитрий Иванович
[Зверєв, Дмитро Іванович] (1862—1924), участник революционного движения, статистик
32 Земский лекарь Роберт Шиндлер
[Земський лікар Роберт Шиндлер] - Наталья Коган
33 Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921
34 Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923.
35 Имена и события на карте Полтавы
[Імена та події на карті Полтави] - пункт меню
36 Имшенецкий, Яков Кондратьевич
[Імшенецький, Яків Кіндратович] (1858—1938), общественный и политический деятель, статистик, публицист, депутат 1-и Государственной думы от Полтавской губернии
37 История одной школы (воспоминания)
[Історія однієї школи (спогади)] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник. Лондон. 1957-1958
38 К 100-летию Полтавского музыкального училища им. Н. Лысенко
[До 100-річчя Полтавського музичного училища ім. М. Лисенка] - Ивахненко Лидия Яковлевна
39 К истории национальных движений в Полтаве и на Полтавщине
[До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині] - Г. Ващенко // Визвольний шлях. Суспільно-політичний і науково-літературний місячник
40 Кагамлыка улица
Улица Кагамлыка (бывшая Чайкинская, Щербанивская, Щемиловская; Октябрьский р-н)
41 Карабчевский, Николай Платонович
[Карабчевський, Василь Володимирович] (1851—1925), адвокат
42 Кладбища Полтавские
Полтавские кладбища
43 Коваленко, Григорий Алексеевич
[Коваленко, Григорій Олексійович] (1868—1937), писатель, художник, этнограф
44 Колония толстовцев
Полтавская колония толстовцев
45 Колос, кинотеатр
46 Комитет охраны памятников искусства и древностей (Губкомис)
Полтавский губернский Комитет охраны памятников искусства и древностей (Губкомис)
47 Короленко В. Г. мемориальная доска
Мемориальная доска Короленко В. Г.
48 Короленко В. Г. могила
Короленко В. Г. могила
49 Короленко улица
[Короленка вулиця] (бывшая Мало-Садовая, Октябрьский р-н)
50 Короленко, София Владимировна
[Короленко, Софія Володимирівна] (1886—1957), дочь В. Г. Короленко, основательница и первый директор Литературно-мемориального музея В. Г. Короленко
51 Короленко, Эвелина Осиповна
[Короленко, Евеліна Йосипівна] (ок.1832—1903), мать В. Г. Короленка, участница революционного движения
52 Котляревский и Мазепа
[Котляревський і Мазепа] - Короленко В. Г.
53 Коцюбинский, Михаил Михайлович
[Коцюбинський, Михайло Михайлович] (1864—1913), украинский писатель и общественный деятель
54 Кривинская, Любовь Леопольдовна
[Кривинська, Любов Леопольдівна] (1887,Полтава—1992), медик, общественная деятельница
55 Кривинская, Мария Леопольдовна
[Кривинська, Марія Леопольдівна] (1887,Полтава—1982), политическая деятельница
56 Левин, Борис Наумович
[Левін, Борис Наумович] (1919—2002), писатель
57 Лето в Полтаве
[Літо в Полтаві] – Оголевец В. С. Лето в Полтаве // Творческое наследие В. Э. Мейерхольда / Ред.-сост. Л. Д. Вендровская, А. В. Февральский. М.: ВТО, 1978.
58 Лига спасения детей
Лига спасения детей
59 Литературно-мемориальный музей В. Г. Короленко
Литературно-мемориальный музей В. Г. Короленко
60 Личности - К
[Особистості - К] - пункт меню
61 Луначарский, Анатолий Васильевич
[Луначарський, Анатолій Васильович] (1875,Полтава—1933), советский государственный деятель, писатель, литературный критик, искусствовед, академик АН СССР
62 Люди земли Полтавской. Коломеер М. С.
Люди земли Полтавской. Коломеер М. С.
63 Ляхович, Константин Иванович
[Ляхович, Костянтин Іванович] (1885—1921), общественный и политический деятель, журналист
64 Мартинович. Воспоминания А. Сластьона
[Мартинович. Спогади О. Сластьона] // Кооперативное издательство "Рух". Харьков, 1931
65 Митропан, Петр Андреевич
[Митропан, Петро Андрійович] (1891—1988), литературовед, переводчик, языковед
66 Мишуга, Александр Филиппович
[Мишуга, Олександр Пилипович] (1853-1922), артист оперы (лирико-драматический тенор), концертный певец, вокальный педагог и музыкально-общественный деятель
67 Мои воспоминания (1861-1915)
Софія Русова. Мої спомини (1861-1915) // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початку ХХ століття. Заходом Комісії новішої історії України під редакцією Голови секції акад. Михайла Грушевського. Книга друга (1861-1879 рр.). Стор. 135-175. Книга третя (1879-1915 рр.). Стор. 147-205.
68 Мои воспоминания о Николае Лысенко
[Ївна Щербаківська-Кричевська. Мої спогади про Миколу Лисенка] – Е. Щербаковская-Кричевская // Нові дні, сентябрь (стр. 12-16), октябрь (стр. 7-12), 1957
69 Мои встречи с А. С. Оголевцем
[Мої зустрічі з О. С. Оголевцем] - Геннадий Александрович Когут. Перевод с русского, составление и вступительное слово Анны Оголевец // Рідний край : научный публицистический художественно-литературный альманах. Вып. 2 (27) / голов. ред. Н. Степаненко. - Полтава: ПНПУ имени В. Г. Короленко, 2012
70 Музей искусства. Короткий путеводитель
[Музей мистецтва: Коротенький провідник] - М. Я. Рудинский. Полтава. 1919/2002
71 Мясоедов, Григорий Григорьевич
[Мясоєдов, Григорій Григорович] (1834—1911), русский живописец
72 На открытии памятника И. Котляревскому
Публікується за виданням: Андрій Жук. На відкритті пам'ятника І. Котляревському // Сучасність (література, мистецтво, суспільне життя). № 12 (36). Грудень 1963. Мюнхен. Стор. 84-94.
73 Николай Михновский (Очерк общественно-политической биографии)
[Микола Міхновський (Нарис суспільно-політичної біографії)] – Андриевский Виктор. // Визвольний шлях. Видає "Українська видавнича спілка" — 1974. — № 6 (315). Річник XXVII — С. 588-617
74 Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню
75 Общество содействия физическому воспитанию детей
Общество содействия физическому воспитанию детей
76 Очерки истории евреев Полтавщины
Очерки истории евреев Полтавщины
77 Пархоменко, Иван Кириллович
[Пархоменко, Іван Кирилович] (1870–1940), русский и советский художник
78 Переписка с А. М. Горьким
[Листування з О. М. Горьким] - Короленко В. Г.
79 Перша революція
Олександер Лотоцький. Сторінки минулого. Частина друга // Серія мемуарів, книга 3. Варшава. 1933. Стор. 276-284
80 Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню
81 Письма из Полтавы
[Листи з Полтави] - Короленко В. Г.
82 Письма из Полтавы (1900-1921 г.г.)
[Листи з Полтави (1900-1921 г.г.)] - Короленко В. Г.
83 Письма к А. В. Луначарскому
[Листи до А. В. Луначарського] - Короленко В. Г.
84 Полтава 1900 - 20-х гг ХХ века глазами В.Г. Короленко и В. Короленко глазами полтавчан
Полтава 1900 - 20-х гг ХХ века глазами В.Г. Короленко и В. Короленко глазами полтавчан - Ольховская Людмила Васильевна
85 Полтава в 1919 году
Андрій Петренко. Полтава в 1919 році // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1939. Річник XVI. Львів. 1938. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 50-59.
86 Полтава в дни революции и в период смуты 1917-1922 гг.
[Полтава у дні революції та в період смути 1917-1922 рр.] - Несвицкий А. А. Дневник. 1917-1922 г.
87 Полтава. Взгляд еврейства
Полтава. Взгляд еврейства
88 Полтава. Историческая справка
Полтава. Историческая справка
89 Полтава. Исторический очерк
Полтава. Исторический очерк. Авторский коллектив. Полтава: Полтавский литератор, — 280 с, ил. + 24 с. вкл.
90 Полтавская губернская ученая архивная комиссия
Полтавская губернская ученая архивная комиссия
91 Полтавские воспоминания (1917—20 гг.)
Наталія Дорошенко. Полтавські спомини (1917—20 рр.) // Календар-альманах "Дніпро" на звичайний рік 1933. Річник X. Львів. 1933. Накладом Українського Товариства Допомоги Емігрантам з України у Львові (Ринок, 10). Стop. 56-92.
92 Полтавские празднества
[Полтавські свята] - Короленко В. Г.
93 Полтавский университет
Симон Наріжний. Полтавський університет. // Тижневик "Тризуб". Париж. 1930. Число 6 (214), стор. 12-16. Число 7 (215), стор. 7-10. Число 8 (216), стop. 10-14.
94 Примечания и комментрии к дневнику и письмам В. Г. Короленко
[Примітки та комментріі до щоденника і листів В. Г. Короленка] - Лосев В. И.
95 Про проект реконструкции г. Полтавы
[Про проект реконструкції м. Полтави] О. Касьянов. Про проект реконструкції м. Полтави // Архітектура радянської України. № 3. Київ. 1938. Видавництво "Мистецтво". Стор. 22-25.
96 Рабинович, Александр Зискинд
[Рабинович, Олександр Зискинд] (1854—1945), писатель и публицист
97 Сияльский, Евгений Иванович
[Сіяльський, Євген Іванович] (1850-1933), адвокат, общественный деятель
98 Старицкая, Анна Георгиевна
[Старицька, Ганна Георгіївна] (1907,Полтава—1981), художница и график
99 Три громады. Воспоминания из 1885-1917 гг.
[Три громади. Спогади з 1885-1917 рр.] – Андриевский Виктор // Львов. 1938. Издатель Иван Тиктор
100 Указатель улиц
[Покажчик вулиць]
101 Украинское национально-освободительное движение на Полтавщине в начале XX века (1900-1916 гг.)
[Український національно-визвольний рух на Полтавщині на початку XX століття (1900–1916 рр.)] - Ревегук В. Я.
102 Участники революционного движения
[Учасники революційного руху] - пункт меню
103 Фольклористическая деятельность Павла Гнедича
[Фольклористична діяльність Павла Гнідича] Фольклористическая деятельность Павла Гнедича // Пятаченко С. В. - Сумы: "Издательство "МакДен", 2004
104 Хмелевский, Иосиф Целестианович
[Хмелевський, Йосип Целестіанович] (1849—1924), фотограф-художник
105 Художественная выставка 1903 г.
Художественная выставка 1903 г.
106 Шевченко улица
Улица Шевченко (бывшая Новополтавская, Октябрьский и Киевский р-ны)
107 Щемиловка (Словечко об окраинах)
[Щемилівка (Слівце про околиці)] - Короленко В. Г. // Газета "Полтавщина" (№ 284, от 17 ноября 1905 г.)

Поддержать сайт
Карта ПриватБанка:

4149 4390 0512 1235