История Полтавы

Щербани

Подробности

Просмотров: 25738

Щербані (колишні Щербаки) — село Полтавського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Гора, Горбанівка, Нижні Млини, Розсошенці, Тютюнники, Шмиглі. Поблизу Щербанів проходить автотраса Київ — Харків. 2146 жителів (1990). Відомі з 18 ст., входили до складу Другої Полтавської сотні Полтавського полку. Частина земель належала Полтавському Хрестовоздвиженському монастиреві, а з 1786 р. передана у відання казни. За даними перепису 1859 р. Щербані — село власницьке і казенне, де не було церкви. У Щербанях на той час налічувалось 22 двори, 191 житель. З 2-ї половини 19 ст. Щербані входили до складу Полтавської волості Полтавського повіту. В 1910 р. у селі — 91 господарство, 488 жителів. У Щербанях працював свічковий завод Полтавської єпархії. Радянську владу проголошено в січні 1918 р. У 1922 р. створений радгосп по вирощуванню саджанців фруктових дерев. З 1926 р. при господарстві діяв цех по виготовленню вин. У тому ж році закладено великий розсадник. У 1931—1932 рр. посаджено понад 200 га саду, а в 1936 р. радгосп продав понад мільйон саджанців. З 1936 р. при радгоспі діяли курси садівників. З 7 березня 1923 р. Щербані, які входили до складу Нижньомлинської сільради, були включені в Супрунівський район Полтавського округу. 30 вересня 1925 р. центр Супрунівського району із Супрунівки перенесено в Полтаву, і район став називатися Полтавським. З 1926 р. Щербані — центр сільради. Тут налічувалось 152 господарства, 677 жителів. Під час німецько-фашистської окупації (18 вересня 1941—22 вересня 1943) у Щербанях гітлерівцями були закатовані 2 поранених червоноармійця та 8 жителів села. У селі розташована центральна садиба радгоспу ім. Т. Г. Шевченка (господарство садівничого напряму, розвинуте тваринництво), електрична підстанція, робкооп Полтавської райспоживспілки, будинок побуту, відділення зв'язку, відділення Ощадбанку, с. ш., філіал Полтавської центральної районної лікарні, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, Будинок культури на 400 місць, сільський клуб на 150 місць, 2 бібліотеки.

З 1901 р. у Щербанях жив Дудченко Митрофан Семенович (1867—1946) — громадський діяч, гуманіст, толстовець.

У повоєнні роки директори радгоспу ім. Т. Г. Шевченка Д. Ф. Шевченко і В. В. Осипчук, зав. свинофермою Н. М. Вац удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці. У Щербанях — пам'ятники: Т. Г. Шевченку (1975), на братській могилі радянських воїнів, які полягли у 1941 і 1943 рр. у боях за село, та воїнам-односельцям, загиблим (194 чол.) на фронтах Великої Вітчизняної війни (1983). У с. Нижніх Млинах — пам'ятка архітектури Георгіївська церква (1907). Поблизу Щербанів розташовані 9 курганів. На околиці с. Гори — кургани скіфського часу, знайдено вістря скіфської стріли. Біля с. Нижніх Млинів — 3 кургани, виявлено поселення доби неоліту; на північ від села, на правому березі р. Ворскли — поселення скіфського часу (5—3 ст. до н. е.).

Джерело:

Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 994-995