Бракер, Борис Александрович

Бракер, Борис Александрович, окончил Петровский Полтавский кадетский корпус в 1889 г., затем Павловское военное училище.

В 1907 г. служил в 36 пехотном Орловском полку и произведен в капитаны. 22 июля 1913 г., по болезни, уволен подполковником с пенсией.

Источники:

Павловский И. Ф. "Исторический очерк Петровского Полтавского Кадетского Корпуса". - Полтава. 1890

Ромашкевич А. Д. Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1906 г. по 1-е октября 1907 г. Год четвертый. Полтава. 1907. Стр.132

Ромашкевич А. Д. Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1912 г. по 1-е октября 1913 г. Год десятый. Полтава. 1913. Стр.135

 

Бракер, Борис Олександрович (14.03.1872-30.12.1926) - полковник Армії УНР.

Народився у с. Педашка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, 1-ше Павлівське військове училище (1891), вийшов підпоручиком до Зб-го піхотного Орловського полку. Брав участь у Російсько-японській війні. 22.06.1904 р. — 06.06.1906 р. командував ротою у 16-му Східно-Сибірському стрілецькому полку, був поранений та контужений. Одержав звання капітана за бойові заслуги. Після війни повернувся до 36-го піхотного Орловського полку. У 1909—1911 рр. обіймав посаду помічника начальника відділу столоначальника пенсійного відділу Головного штабу. У 1911—1913 рр. служив у 36-му полку. 22.06.1913 р. — 24.06.1914 р. у ранзі підполковника перебував у запасі. Після початку Першої світової війни був знову покликаний до армії. В 1914—1915 рр. — штаб-офіцер для доручень інтендантського управління штабу Київської військової округи. У 1915—1917 рр. — командир батальйону та т. в. о. командира 14-го запасного піхотного полку. Останнє звання у російській армії — полковник.

З 05.12.1917 р. — штаб-старшина для доручень при товариші військового міністра Центральної Ради. З 12.03.1918 р. — начальник 2-го відділу пенсійної управи Військового міністерства УНР 3 28.11.1918 р. — помічник начальника пенсійного управління Головного штабу Української Держави. 09.05.1919 р. був приділений до головного інтендантського управління Військового міністерства УНР З 25.02.1920 р — штаб-старшина для доручень головного інтендантського управління Військового міністерства УНР. З 19.03.1920 р. — начальник нагородно-пенсійного управління головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР.

Помер та похований у Ченстохові (Польща).

ЦДАВОУ. - Ф. 1075. - Оп. 1. - Спр. 68. - С. 11-12; Оп. 2. — Спр. 652. — С. 39; Незабытые могилы. - Москва. - 1999. - Т. 1. - С. 399.

Джерело:

Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007. - 536 с.: іл. Стор. 60

Ссылки на эту страницу


1 Воспитанники ППКК - 1889
[Вихованці ППКК - 1889] - пункт меню
2 Воспитанники ППКК - Б
[Вихованці ППКК - Б] - пункт меню
3 Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса ( 9)
[Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу] - Павловский И. Ф. Полтава. 1890. Список кадетам, окончившим курс Петровско-Полтавского кадетского корпуса и Петровско-Полтавской военной гимназии (1886-1890)
4 Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса (указатель)
[Історичний нарис Петровського Полтавського кадетського корпусу] - Павловский Иван Францевич. Полтава. 1890. Именной указатель
5 Личности - Б
[Особистості - Б] - пункт меню
6 Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса (10)
[Матеріали до історії Петровського Полтавського кадетського корпусу] - с 1-го октября 1912 г. по 1-е октября 1913 г. Год десятый. Собрал полковник А. Д. Ромашкевич. Полтава. 1913.

Если Вы хотите поддержать сайт

Карта ПриватБанка:
5168 7556 1759 9598

WebMoney:

UAH

U424759725951

RUB

R595618315667

USD

Z159829102497

EUR

E256443352919