Гребинка, Евгений Павлович
- Подробности
- Просмотров: 99500
Т. Г. Шевченко. Портрет Є. П. Гребінки.
Папір, акварель. 1837 р
Гребінка, Євген Павлович - Гребинка Евгений Павлович - (1812-1848) - український і російський письменник.
Народився на х. Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика - штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки. Був учасником Вітчизняної війни 1812 р., пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Родовий хутір Гребінчин Яр перейменував на х. Убіжище. Товаришував з В. І. Григоровичем, В. І. Марковичем (батьком члена Кирило-Мефодіївського товариства О. В. Марковича; був хрещеним батьком поета).
У 1825-1831 Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Влітку 1831 р. повернувся додому, відвідав Лубни, гостював у Снітині в маєтку Новицьких (товариш по гімназії), пережив особисту драму через кохання до його сестри (описав у "Записках студента", 1841). На початку вересня виїхав до Пирятина. 7 вересня Пирятинське дворянство обрало Є. Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавалерійського полку, який базувався у Переяславі. У грудні 1831 р. вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, де провів два роки, працював над "Малоросійськими приказками" (видані у 1834 р.), над подальшим перекладом на українську мову пушкінської "Полтави" (почав у Ніжині; перший уривок опублікував в "Московском телеграфе" № 17 за 1831 р.), яка вийшла окремою книжкою у 1836 р. Постійно їздив до Пирятина за кореспонденцією. Восени 1833 р. зустрівся у місті з українським художником А. Мокрицьким (випускником Ніжинської гімназії вищих наук), відвідав його в Олександрівці під Пирятином. Мокрицький гостював в Убіжищі, малював тут портрет поета. У кінці 1833 р. виїхав до Петербурга, звідки писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко - в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка". Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. - у військово-навчальних закладах. Був знайомий з О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим, мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою.
У 1836 через І. Сошенка познайомився з Т. Г. Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва. У травні 1836 р. виїхав з Петербурга до Убіжища. Пробув тут до вересня, відвідав Мокрицьких, писав "Оповідання пирятинця" (видав у 1837 р. з посвятою своєму землякові В.І. Григоровичу). У травні 1840 р. знову виїхав на Полтавщину. З Убіжища виїздив до Лубен, де гастролювала група Млотковського. В її складі грав видатний український актор К.Т. Соленик (1811-1851). Виступав у водевілях "Моя жена выходит замуж" і "Козак-стихотворец" Шаховського. У Лубнах почув сюжет, використаний у повісті "Кулик". У наступні роки видав у Петербурзі альманах "Ластівка", роман "Чайковський" (1843) та ін. Писав вірші, байки російською і українською мовою. Влітку 1842 р., після смерті батька, знову приїхав до Убіжища. Двічі відвідав село Рудку, де мешкав дрібний поміщик Ростенберг з онукою Марією Василівною. У травні 1843 р. в черговий раз їде до Убіжища разом з Т. Шевченком. До маєтку прибули в кінці червня. 29-ЗО червня відвідали маєток Т.Г. Волховської в Мосівці (Мойсівці, тепер Черкаської обл.). На балу у поміщиці познайомив Шевченка з Я. де Бальменом, О. Капністом, О. Афанасьєвим-Чужбинським, Закревськими. У липні відвідав Кременчук (23-26.07), де був присутній на ярмарку і бенефісі актора Александринського театру Мартинова; Пирятин, Рудку. В Рудці перебував близько двох тижнів, написав тут свій широко відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його М.В. Ростенберг.
Очи
черные, очи страстные,
Очи
жгучие и прекрасные!
Как
люблю я вас!
Как
боюсь я вас!
Знать
увидел вас я в недобрый час.
Ох
недаром вы глубины темней!
Вижу
траур в вас по душе моей,
Вижу
пламя в вас я победное,
Сожжено
на нем сердце бедное.
Но
не грустен я, не печален я,
Утешительна
мне судьба моя,
Всё
что лучшего в жизни бог дал нам
В
жертву отдал я огневым глазам.
Популярними піснями на слова Гребінки стали також "Помню я еще молодушкой была" ("Молода я ещё девица была"), "Украинская мелодия" ("Ні, мамо, не можна нелюба любити"). У травні - червні 1844 р. Гребінка знову на Полтавщині. Прибув він разом з В. І. Далем (1801-1872, російський лексикограф, етнограф, письменник, член-кореспондент Петербурзької. АН, основна праця "Тлумачний словник живої великоруської мови", т. 1 - 4, 1863-1866 рр.). Мешкав в Убіжищі, відвідав Мар'янівку, Турівку, Рудку. В кінці червня обвінчався з М. В. Ростенберг і повернувся до Петербурга. Відвідав Полтавщину у 1845 р Був присутній на спектаклях у Лубнах оперної трупи Вільгельма фон Шмідкова, згодом опублікував у "Литературной газете" статтю "Опера в Лубнах". Неодноразово порушував питання про відкриття в Рудці Лубенського повіту парафіяльного уч-ща (було відкрито восени 1847 р., прийняло перші 15 учнів). У грудні 1848 р. Гребінка помер у Петербурзі. Прах було перевезено на батьківщину і поховано в Убіжищі. Ім'ям поета названо вулиці в багатьох населених пунктах Полтавщини, районний центр області. На могилі та в м. Гребінці йому встановлено пам'ятники.
Джерело:
Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 210-212
Портрет: http://www.zsu.zp.ua/euk/
Гребінка, Євген Павлович (21.01/02.02.1812 — 03/15.12.1848)
Оглядаючи творчість цього письменника — байки, романи, повісті й оповідання, можна подивуватись, що так багато встиг він написати за своє коротке життя. Це було якесь невгасиме горіння!
Євген Павлович Гребінка народився на хуторі Убєжище (українською це мало б бути Затишок, Притулок) поблизу Пирятина (тепер — село Мар’янівка Гребінківського району) в сім’ї дрібного поміщика. В ранньому дитинстві доглядала його селянка-кріпачка, від якої перейняв і мову, і запам’ятав казки та пісні. Сильне враження залишила степова природа, зміни пір року. Навчався спершу дома, а в 1825 році його віддали до Ніжинського ліцею. Саме на цей час і припадає початок його літературної творчості. Закінчивши 1831 року ліцейське навчання, Гребінка вступив на службу.
З 1834 року він уже в Петербурзі, куди тоді неодмінно прагнули діти українських дворян. Спершу служить чиновником у Комісії духовних училищ, а з 1838 року — викладачем різних предметів у військово-учбових закладах. Одночасно розгортає активну літературну діяльність. Вже в перший рік перебування в північній столиці Є. Гребінка випускає збірку "Малоросійські приказки". Навколо нього швидко гуртується українська літературно-мистецька колонія. О. С. Пушкін наблизив Гребінку до журналу "Совре-менник". Зустрівшись близько 1837 року з Тарасом Шевченком, Гребінка безкорисливо допомагає землякові в самоосвіті, а згодом й у викупі з кріпацтва та виданні його перших творів.
У свій перший приїзд на Україну після тривалої перерви, влітку 1843 року, Т. Г. Шевченко відвідав Убєжище, звідти вони разом з Гребінкою поїхали на бал у село Мойсівку до Т. Г. Волховської, де поет познайомився з цікавими людьми, які стали його друзями.
Починаючи з 1833 року в журналах і альманахах систематично друкуються твори Є. Гребінки (перший вірш у друці — 1831 року). Це і вірші, і проза, статті, нариси, рецензії на книги і виставки. Окремі вірші ввійшли в народний репертуар і стали піснями. Це "Українська мелодія" ("Ні, мамо, не можна нелюба любить"), "Песня" ("Помню, я еще молодушкой бьіла"), "Черньїе очи" ("Очи черньїе, очи страстньїе..."). Переклав на українську мову поему О. Пушкіна "Полтава".
Та найбільше написав він прозових творів — понад 40 повістей, романів, оповідань. Серед них: "Рассказы пирятинца" (1837), "Нежинский полковник Золотаренко" (1842), "Записки студента" (1841), "Полтавские вечера" (1848), "Чайковский" (1843) та ін. У них проглядає багато автобіографічного матеріалу. Взагалі його твори пересипані назвами полтавських сіл і містечок, великих і малих річок. "Нема на світі кращого місця, як Полтавська губернія", — писав він у вступі до відомого альманаха "Ластівка".
Гребінка дбав і про піднесення освіти рідного краю. 1847 року він організував приходське училище для дітей села Рудки (тепер — Гребінківського району), надсилав для нього кошти. Про це й досі пам’ятають мешканці села.
Євген Павлович помер у Петербурзі, але тіло його перевезли в рідне село, де він і похований. В 1968 році на могилі відкрито його погруддя. У Мар’янівці, на місці садиби батьків письменника, зберігається меморіальний будинок, який пов’язують з ім’ям видатного земляка. На честь Гребінки названо місто Гребінку (райцентр Гребінківського району Полтавської області).
Творчість Євгена Гребінки відіграла важливу роль у становленні нової української літератури.
Його мудрі байки, проникливі ліричні вірші, прозові твори, пройняті співчуттям до простого люду, міцно ввійшли в скарбницю надбань українського народу.
Джерело:
Твори:
Будяк та коноплиночка
Ведміжий суд
Горобці да вишня
Дядько на дзвониці
Кулик (1840)
Лебедь і гуси
Пшениця
Рибалка
Українська мелодія
Чайковський (1843)
Човен (1833
Записки студента (1841)
Нежинский полковник Золотаренко (1842)
Богдан (1843)
Приключения синей ассигнации (1847)
Автор слів відомого російського романсу "Очи черныя" (уперше було надруковано в "Літературній газеті" 17 січня 1843 року)
Ссылки на эту страницу
1 | Академик Орест Иванович Левицкий
[Академік Орест Іванович Левицький († 9 травня (26 квітня) 1922 року) - Василенко М. П. // К. : Юридична думка. Т. 2 - 2006. - 560 с. Стор. 169-214. |
2 | Афанасьев-Чужбинский, Александр Степанович
[Афанасьєв-Чужбинський, Олександр Степанович] (1817-1875), беллетрист и этнограф |
3 | Баян
[Боян] - музыкально-хоровое и издательское общества |
4 | Биографический очерк жизни Ивана Петровича Котляревского
Степан Стеблин-Каминский. Биографический очерк жизни Ивана Петровича Котляревского |
5 | Вместо предисловия
Катранов С. П. Вместо предисловия. — В кн.: И. П. Котляревский. Собрание сочинений на малороссийском языке. І. Энеида. II. Наталка Полтавка. III. Москаль-чаривник. IV. Ода до князя Куракина. Издано под редакцией С. П. Катранова. К., В типогр. Е. Я. Федорова, 1874, II+XIV, 409 с. Стр. I-XIV. |
6 | Гребинки улица
[Гребінки вулиця] - бывший переулок Гайдаровский |
7 | Дневники Сергея Ефремова, 1923-1925
Єфремов С. О. Щоденники, 1923‒1929 / Упоряд.: О. І. Путро (гол. упоряд.), Т. В. Вересовська, В. А. Кучмаренко, Л. Ю. Портнова, Л. І. Стрельська; Ред. кол.: О. С. Онищенко, О. І. Путро, М. І. Панчук, Л. М Гордієнко, Л. І. Стрельська, В. А. Смолій, Е. С. Соловей, І. Ф. Курас; Наук. ред Е. С. Соловей. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Інститут архівознавства. ‒ К.: ЗАТ "Газета "РАДА", 1997. ‒ 848 с. ‒ (Мемуари) |
8 | Доба відродження. Котляревський
Іван Огієнко (Митрополит Іларіон). Історія української літературної мови / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 440 с., іл. (Видавничий проект Фундації імені митрополита Іларіона (Огієнка) "Запізніле вороття"). Глава IX. Доба відродження. Котляревський. |
9 | Дорошенко, Владимир Викторович
[Дорошенко, Володимир Вікторович] (1879–1963) – украинский библиограф, книговед |
10 | И. П. Котляревский и его «Энеида»
И. П. Еремин. И. П. Котляревский и его «Энеида». // И. П. Котляревский. Энеида. Перевод с. украинского И. Бражнина. Вступительная статья И. П. Еремина. Примечания В. П. Петушкова. Илл. Н. Муратова. — М., Гослитиздат [Ленингр. от-ние], 1955. — 259 с., илл. Стр. 3-24. |
11 | И. П. Котляревский и его творчество
Новицький М. М. І. П. Котляревський і його творчість // Котляревський І. Вибрані твори : в одному томі / І. Котляревський ; передм. Мик. Новицького. — Вид. 2-ге. — Харків : Держ. літ. вид-во, 1937. — 398, [2] с. — (Бібліотека класиків). |
12 | И. П. Котляревский — корифей украинской литературы
Є. С. Шабліовський та Б. А. Деркач. І. П. Котляревський — корифей української літератури. // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів. [Підготовка текстів та коментарів Б. А. Деркача. Відп. ред. Є. С. Шабліовський. Вступ. стаття: Є. С. Шабліовський та Б. А. Деркач. — К., «Наук. думка», 1969. — 510 с. з іл. і факс.; 9 л. іл., портр. і факс. Стор. 5-37. |
13 | И. П. Котляревский: жизнь и творчество
П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість // П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1951, 175 с. |
14 | И. П. Котляревский: критико-биографический очерк
І. І. Стебун. І. П. Котляревський: критико-біографічний нарис / Акад. наук УРСР, Ін-т укр. літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Держ. літ. вид-во, 1938. |
15 | Иван Котляревский смеется
Сверстюк Євген Олександрович. Іван Котляревський сміється // Сучасність. — 1972. — № 5. — С. 35-59. |
16 | Иван Петрович Котляревский
Николай Петров. Иван Петрович Котляревский // Петров Н. И. Очерки истории украинской литературы XIX столетия. К., Типогр. И. и А. Давыденко, 1884. IV, 457, XV с. Стор. 22—36. |
17 | Из былого. Том І. 1917-й год на Полтавщине
[З минулого. Том І. 1917-ий рік на Полтавщині]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1921 |
18 | Из былого. Том ІІ. От Гетмана до Директории
[З минулого. Від Гетьмана до Директорії]. Андриевский Виктор // Издательство "Украинское Слово", Берлин, 1923. |
19 | Из воспоминаний старого полтавца
[Із спогадів старого полтавця] - Конисский Александр Яковлевич // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Март 1900 г. Документы, известия и заметки. Стр. 149-152. |
20 | Имена и события на карте Полтавы
[Імена та події на карті Полтави] - пункт меню |
21 | История Украины, 1917-1923 гг. Т. 2. Украинская Гетманская Держава 1918. года
Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. Т. 2 : Українська Гетьманська Держава 1918. року / Дмитро Дорошенко. – Ужгород. Накладом О.Цюпки : б. в., 1930. — 423 + LXXXVI. |
22 | К началам новой украинской литературы
Марковський М. М. До початків нового українського письменства. — «Україна», 1930, заг. числа кн. 42, липень—серпень, с. 8-34. |
23 | Киевская старина
Киевская старина, ежемесячный историко-етнографический и беллетристический журнал (1882—1907) |
24 | Клясицизм (1956)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму) – Нью-Йорк: УВАН у США, 1956. – 510, [1] с. : портр. Стор. 325-373. |
25 | Клясицизм (1994)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Українська література / В. Петров, Д. Чижевський, М. Глобенко; Історія української культури / І. Мірчук ; Укр. вільний ун-т. – Мюнхен ; Львів : Фенікс Лтд, 1994. – 380 с. Стор. 112-126. |
26 | Коваленко, Григорий Алексеевич
[Коваленко, Григорій Олексійович] (1868—1937), писатель, художник, этнограф |
27 | Колониальность как переодевание: "Малороссийский маскарад" Ивана Котляревського
Тамара Гундорова. Колоніяльність як перевдягання: "малоросійський маскарад" Івана Котляревського // Harvard Ukrainian Studies, 2011-2014. Volume 32-33, Part two. - p. 395-414. |
28 | Котляревский и его Энеида, издаваемая в Харькове
Пассек В. Котляревский и его Энеида, издаваемая в Харькове. — «Москвитянин», 1841, ч. 2, с. 562—567. |
29 | Котляревский И. П. Хронология
Мирослав Мороз. І. П. Котляревський. Хронологія // Іван Петрович Котляревський. Повне зібрання творів. "Наукова думка". Київ, 1969. Стор. 496-501. |
30 | Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912 |
31 | Листи до братів-хліборобів
Вячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму». — Відень. 1926. — XLVII + 580 с. Вступне слово та частина I: Українська наддніпрянська інтеліґенція й українська національна ідея. |
32 | Литература русская, великорусская, украинская и галицкая
Українець (М. П. Драгоманов). Література російська, великоруська, українська і галицька. // «Правда», 1873, ч. 4, стор. 158–165; ч. 5, стор. 189–196; ч. 6, стор. 221–226; ч.16, стор. 559–564; ч. 17, стор. 621–631; ч. 18, стор. 652–659; ч. 19, стор. 682–690; ч. 21, стор. 706–718; 1874, ч. 1, стор. 20–28; ч. 2, стор. 59–69; ч. 3, стор. 107–116; ч. 4, стор. 155–163; ч. 5, стор. 203–211; ч. 6, стор. 259–268; ч. 7, стор. 297–308; ч. 8, стор. 337–342; ч. 9, стор. 380–386. |
33 | Личности - Г
[Особистості - Г] - пункт меню |
34 | Малорусская литература
Костомаров Н. И. Малорусская литература. — из кн. Поэзия славян. Сборник лучших поэтических произведений славянских народов в переводах русских писателей. Изданный под редакциею Ник. Вас. Гербеля. СПб., 1871. |
35 | Малоруссы
Пыпин А. Н. Малоруссы. // Обзор истории славянских литератур А. Н. Пыпина и В. Д. Спасовича. Издание О. И. Бакста. — С.-Петербург, в типографии О. И. Бакста, Стремянная, № 14. 1865 — VI+537 с. Глава третья. Русское племя. 2. Малоруссы. Стр. 206-231. |
36 | Мои воспоминания о давнем прошлом (1901-1914 годы)
[Мої спомини про давнє минуле (1901-1914 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Издательский союз "Тризуб". Виннипег, Манитоба. 1949 |
37 | Музей Е. Н. Скаржинской
Музей Е. Н. Скаржинской |
38 | На пути к реализму
Нудьга Г. А. На шляху до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини XIX ст. / [упоряд., підгот. текстів, передм. та прим. Г. А. Нудьги]. – Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1959. – 598, [1] с., [8] арк. іл. Стор. 3-40. |
39 | Неизвестное о Котляревском
П. Тернівський. Невідоме про Котляревського // Літературно-науковий вісник. – Річник XXXIII. Січень-лютий 1949. – Мюнхен : Видавництво "Літературно-науковий вісник" , 1949. Книжка 2 (на чужині). - 160 c. Стор. 223-225. |
40 | Ненужность великорусской литературы для Украины и для славянщины
Нечуй-Левицький І. С. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини (Сьогочасне літературне прямування) // Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Упорядкування Михайла Чорнопиского. Львів: Каменяр, 1998 (фактично 2000). Стор. 64-126. Вперше опубліковано анонімно під назвою "Сьогочасне літературне прямування": першу частину – у журналі "Правда, 1878; другу – у 1884. |
41 | Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке
Николай Костомаров. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке // Костомаров М. І. Слов’янська міфологія / Упоряд., приміт. І. П. Бетко, А. М. Полотай; вступна ст. М. Т. Яценка. — К.: Либідь, 1994. — 384 с («Літературні пам’ятки України»). — Укр., рос. мовами. Стор. 280-296 |
42 | Обзор украинской литературы с древнейших времен до конца XIX века
Франко І. Огляд української літератури від найдавніших часів до кінця ХІХ віку. // Франко І. Додаткові томи до зібрання творів у 50-ти т. Київ, 2006 — 2010. Т. 54: Літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці. 1896 — 1916. 2010. Стор. 906-911. Примітки: стор. 1159-1164. Перша публікація у 1904 р. |
43 | От легенд к правде
Лонгин Цегельський. Від леґенд до правди. Спомини про події в Україні звязані з Першим Листопадом 1918 р. / Нью-Йорк — Філадельфія : Булава, 1960. – 313 c. : портр.). |
44 | Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях "Полтавского вестника"
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях "Полтавського вісника"] // Газета "Полтавский вестник", Типография Полтавского Губернского Правления, арендуемая Д. Подземским. Редактор-Издатель Д. Иваненко. Полтава: № 207 - 24.08(06.09).1903, стр. 1-3; № 208 - 26.08(08.09).1903, стр. 1-2; № 209 - 27.08(09.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 210 - 28.08(10.09).1903, стр. 1, 2, 4; № 211 - 29.08(11.09).1903, стр. 1, 3, 4; № 212 - 30.08(12.09).1903, стр. 1-4; № 213 - 31.08(13.09).1903, стр. 1-4; № 214 - 02(15).09.1903, стр. 1-4; № 215 - 03(16).09.1903, стр. 1-4; № 216 - 04(17).09.1903, стр. 1-4; № 217 - 05(18).09.1903, стр. 1, 2, 4; № 218 - 06(19).09.1903, стр. 1-4; № 219 - 07(20).09.1903, стр. 3, 4. |
45 | Открытие памятника И. Котляревскому в публикациях газеты "Волынь".
[Відкриття пам'ятника І. Котляревському в публікаціях газети "Волинь"] - "Волынь". Газета политическая, литературная и общественной жизни. Ред. Г. И. Коровицкий. Житомир (Волынская губ.), 1903 г.: № 171, стр. 2; № 175, стр. 2 и 179, стр. 2. |
46 | Очерк истории украино-русинской литературы до 1890 г.
Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 194-470. Примітки: стор. 590-647. Перша публікація у 1910 р. |
47 | Первое дополнение к "Краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века"
[Перше доповнення до "Короткому біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття"] - Павловский И. Ф. // Полтава. Т-во Печатного Дела (тип. бывш. Дохмана), 1913 г. |
48 | Первое произведение новой украинской литературы ("Энеида" И. П. Котляревского)
Шамрай А. П. Перший твір нової української літератури ("Енеїда" І. П. Котляревського) / А. П. Шамрай ; Т-во для поширення політ. та наук. знань Укр. РСР. — Київ : Рад. Україна, 1951. |
49 | Писатели, публицисты, драматурги
[Письменники, публіцисти, драматурги] - пункт меню |
50 | Поэты
[Поети] - пункт меню |
51 | Праздник в Полтаве
Сьвято в Полтаві // Газета "Руслан", Львів: чис. 196, 30.08.(12.09).1903, стор. 1, чис. 198, 02.(15.).09.1903, стор. 2, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 1, чис. 201, 05.(18.).09.1903, стор. 2, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 1, чис. 202, 06.(19.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 1, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 2, чис. 203, 07.(20.).09.1903, стор. 3, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 2, чис. 204, 10.(23.).09.1903, стор. 3, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 2, чис. 205, 11.(24.).09.1903, стор. 3, чис. 208, 14.(27.).09.1903, стор. 3, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 1, чис. 209, 16.(29.).09.1903, стор. 2, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 1, чис. 210, 17.(30.).09.1903, стор. 2, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 1, чис. 211, 18.09.(01.10).1903, стор. 2 |
52 | Праздник украинской интеллигенции [к открытию памятника И. П. Котляревскому]
[Свято української інтелігенції (до відкриття пам'ятника І. П. Котляревському)] - Ефремов Сергей // Киевская старина. - 1903, 10, с. 168-202 |
53 | Приходские школы
Приходские школы |
54 | Проблема реализма в "Энеиде" И. П. Котляревского
Шамрай А. П. Проблема реалізму в "Енеїді" І. П. Котляревського // Котляревський, Іван Петрович. Повне зібрання творів [Текст]. Т. 1 / І. П. Котляревський. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - 533 с. Стор. 9-62. |
55 | Русь-Украина и Московщина-Россия
[Русь-Україна та Московщина-Россія] – Историко-политическое исследование Лонгина Цегельского. С картой Украины. Второе, переработанное издание. Царьград. Из типографии Союза освобождения Украины. 1916 |
56 | Семантика котляревщины
Грабович Г. Семантика котляревщини // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. — К., 1997. — С. 316-332. |
57 | Создатель бессмертной "Энеиды" и вечно живой "Наталки Полтавки"
Є. П. Кирилюк. Творець безсмертної "Енеїди" і невмирущої "Наталки Полтавки" // Іван Котляревський. Твори. Вступна стаття Є. П. Кирилюка. — К., Держ. вид-во художньої літератури, 1963. 349 с. з іл. Стор. 3-25. |
58 | Столетие «Енеиды» Ивана Котляревского
Коваленко Грицько. Столітє «Енеїди» Івана Котляревського. — «Літ.-наук. вісник», 1898, т. 4, кн. 10, с. 1—10. Друга пагінація. |
59 | Столетие обновленной украино-русинской литературы
Колесса О. Столітє обновленої українсько-руської літератури. Відчит... виголошений д. 1 н. ст. падолиста 1898 р. на «Науковій Академії» з нагоди столітнього ювілею відродження українсько-руського письменства. — «Літературно-науковий вісник», 1898, т. 4, кн. 12, с. 161—187. Друга пагінація. |
60 | Традиціоналізм і романтизм
Мирослав Попович. Традиціоналізм і романтизм // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — 728 с. |
61 | Три лета
Маланюк Е. Ф. Три літа // Маланюк Е. Ф. Книга спостережень. Проза: У 2 т. — Торонто, "Гомін України", 1962. — Т. 1. — С. 43-54. |
62 | Указатель улиц
[Покажчик вулиць] |
63 | Украино-русинская (малороссийская) литература
Франко І. Українсько-руська (малоруська) література. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 74-100. Примітки: стор. 568-574. Перша публікація у 1898 р. |
64 | Украинская литература в XIX веке
Русова С. Ф. Украинская литература в XIX веке. Первый период с 1798 по 1862 г. — В кн.: История России в XIX веке. Т. 4, М., Изд. Бр. Гранат, 1910, с. 289-317. |
65 | Украинцы
Франко І. Українці. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 162-193. Примітки: стор. 586-589. Стаття написана у 1906 р. |
66 | Энеида
Нахлік Є. К. "Енеїда" // Нахлік Є. К. Творчість Івана Котляревського: Замовчувані інтерпретації, дискусійні проблеми, спроба нового прочитання (з погляду літературних напрямів і течій). — Львів: рекламно-видавнича фірма "ОЛІР", 1994. — С. 68. Стор. 3-29. |
67 | Южнорусская литература
Франко І. Южнорусская литература. // Франко І. Зібрання творів у 50-ти т. Київ, 1976—1986. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890—1910) — К.: Наукова думка, 1984. Стор. 101-161. Примітки: стор. 574-585. Перша публікація у 1907 р. |
68 | Южноруссы
Пыпин А. Н. Южноруссы. // Пыпин А. Н. и Спасович В. Д. История славянских литератур. Издание второе, вновь переработанное и дополненное. Два тома. Т. 1. СПб., Изд. М. М. Стасюлевича, 1879. Глава третья. Русское племя. I. Южноруссы, с. 306—388. |