История Полтавы

Станиславский, Анатолій Іванович

Подробности

Просмотров: 19737

Станіславський, Анатолій Іванович (9 вересня 1905, Лубни — 12 липня 1995, Київ) — український архітектор. Один із фундаторів української містобудівної школи. Кандидат архітектури з 1961 року.

Закінчив 1941 року Харківський інститут інженерів комунального господарства. У 1933—1937 роках Станіславський опрацював генеральні плани реконструкції і забудови (у співавторстві) Лисичанська (1933), Полтави та Слов'янська (обидва — 1934), Артемівська (1935), Ясинуватої (1936), Краматорська (1937) та проекти житлових масивів у Слов'янську і Полтаві.

Автор книги «Розвиток містобудування на Україні» (1961).

Помер 12 липня 1995 року. Поховано на Байковому цвинтарі в Києві.

Був одним з ведучих авторів-архітекторів комплексу споруд Національного експоцентру України.

Видані книги:

Станиславский А. И. Планировка и застройка городов Украины. — К.: Будівельник, 1971. — 266 с.

Література:

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 557.

Джерело:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Станіславський_Анатолій_Іванович

Станіславський, Анатолій Іванович – архітектор, з 1961 року кандидат архітектури. Народився 9.09.1905 року у Лубнах Полтавської області, помер 12.07.1995 року у Києві. Навчався на архітектурному факультеті Харківського інституту інженерів комунального господарства, якій закінчив у 1941 році. У 1930-х роках приймав участь у розробленні генеральних планів міст УРСР у співавторстві (Лисичанська 1933, Артемівська 1935, Ясинуватої 1936, Краматорська 1937). Автор першого радянського генерального плану реконструкції Полтави (1935). Один з фундаторів української містобудівної школи. З 1936 року викладав у Харківському інституті інженерів комунального господарства, з 1947 року – у Київському інженерно-будівельному інституті. Автор наукових праць та статей з питань містобудування.

Джерело:

Інформація надана Оксаною Юріївною Бєлявською