История Полтавы

Украинский социал-демократический союз

Подробности

Просмотров: 14519

Українська соціал-демократична спілка - політична партія, що виникла в кін. 1904 у підросійській Україні внаслідок розколу Революційної української партії. Оформилася 12.1.1905 як складова частина Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) з автономними правами. Розкол РУП стався внаслідок розбіжностей у поглядах на національне питання та відношення до РСДРП. Спілка виступала проти політичної автономії України і національно-культурницької праці РУП, членам якої Спілка закидала “буржуазний радикалізм”, “націоналізм” і постулат “самостійної України”. Спілка, прагнучи до створення пролетарської партії усієї Росії, тісно співпрацювала з діячами РСДРП (маневруючи між меншовиками і більшовиками) та з Бундом. Спираючись на інтернаціональні кадри, головним чином єврейського походження, та звертаючись до пролетаріату, здебільшого несвідомого, Спілка спочатку мала кращу організацію і більший вплив на селянські маси, ніж РУП-УСДРП. Серед членів Спілки, крім національно свідомих українців, були також діячі, які ставилися нейтрально (П. Тучапський) або навіть вороже до українського національного руху (І. Кириєнко), як також росіяни і євреї. Серед провідних діячів С. були М. Меленевський, О. Скоропис-Йолтуховський, П. Канівець, Г. Довженко, П. Крат, В. Мазуренко, П. Тучапський, а з неукраїнців: Ю. Ларін, А. Ріш, А. Подольський, С. Соколов, С. Завадський, В. Перекрестов та ін.

Під час революції 1905-07 в Росії Спілка поширила свої впливи серед сільського робітництва в Україні, керувала селянськими і робітничими страйками та вела боротьбу з Українською соціал-демократичною робітничою партією, схиляючи на свій бік колишні гуртки РУП. Найбільший успіх Спілка мала під час виборів до Il i lll Державної Думи, коли здобула значне число депутатських мандатів. Органом Спілки був щомісячник “Правда” (1905). Спілка видала також низку пропагандистських брошур українською та російською мовами.

З перемогою реакції в Російській імперії у 1907 серед членів Спілки почалися арешти; ряд керівних членів організації засуджено до заслання (А. Ріш, Р. Рабінович, Й. Сорокер, Г. Ткаченко та ін.). У 1908 Спілка перенесла свій центр за кордон, створивши “групи сприяння” у Львові, Відні, Парижі, Женеві, Цюріху; зв'язковим органом Спілки у 1908-12 був новозаснований журнал “Правда”, що виходив спершу у Львові, а згодом - у Відні. У передвоєнний період, внаслідок поступок партійного керівництва центристсько-російським тенденціям РСДРП та зростання національної свідомості українського селянства, Спілка все більше втрачала свої впливи у Наддніпрянській Україні. Частина національно свідомих членів організації поступово переходила до українських національних партій, і в 1913 Спілка припинила свою діяльність.

А. Жуковський (Сарсепь, Франція).

Джерело:

І. З. Підкова, Р. М. Шуст. Довідник з історії України. У 3-х т. (http://history.franko.lviv.ua)