История Полтавы

Грушевский, Сергей Федорович

Подробности

Просмотров: 9704

Грушевський Сергій Федорович (19(07).10.1830–09.02(27.01). 1901) – педагог, організатор народної освіти, публіцист. Батько М.Грушевського, О.Грушевського та Г.Шамрай (Грушевської).

Н. в м. Чигирин. Навч. в Києво-Подільському духовному уч-щі та Київ. духовній семінарії (1844–55), Київ. духовній акад. (1855–59). Працював проф. словесності в Полтав. духовній семінарії (1859–60) і проф. з класу Святого Письма в Київ. духовній семінарії (1860–65). Одночасно займався етногр. та істор. дослідженнями, ч. з яких опублікував у тижневику «Руководство для сельских пастырей». Після виїзду до Царства Польського призначений учителем рос. мови та словесності до Холмської русько-греко-уніатської гімназії (1865), Холмського жін. греко-уніатського 6-класного уч-ща (1866) та Ломжинської чол. класичної г-зії (1868). 1867 був інспектором Холмських рос. пед. курсів.

За станом здоров’я переїхав на Кавказ, де служив учителем Кутаїської класичної г-зії (1869–70); інспектором (1870–76) і дир. (1876–78) нар. уч-щ Ставропольської губ.; дир. нар. уч-щ Терської обл. (1878–1901). За час роботи на Кавказі організовував сільс. та козац. громади на буд-во шкіл і утримання вчителів, проводив учительські з’їзди й пед. курси, при дирекції у Владикавказі (нині столиця Пн. Осетії, РФ) заснував пед. музей. Був автором методичних посібників і підручників для шкіл, зокрема підручника «Первая учебная книга церковно-славянского языка», який мав понад 30 перевидань. Дослужився до чину дійсного статського радника (1884), мав численні нагороди. Вплинув на становлення патріотичного світогляду своїх дітей.

Згідно із заповітом (1892), ч. спадщини Г. призначалася на заснування стипендій його імені в Києво-Подільському духовному уч-щі й Київ. духовній семінарії, а також на будівництво й утримання народного училища в Києві чи Владикавказі; нащадки Г. обрали київську околицю Куренівку, де збудували школу, яка протягом 1911–14 та з 1915 до встановлення рад. влади мала його ім’я).

П. у м. Владикавказ. Похований на 1-му міськ. (заг.) кладовищі (могила не збереглася).

Тв.: Первая учебная книга церковно-славянского языка. К., 1872; О воскресных и вечерних школах для взрослых. К., 1876.

Літ.: [Грушевський М.] Сергій Федорович Грушевський. [Некролог]. «ЛНВ», 1901, т. 13, ч. 2; Його ж. Спомини. «Київ», 1989, № 9–12; Його ж. Автобіографія, 1906 р. В кн.: Великий Українець. Матеріали з життя та діяльності М.С. Грушевського. К., 1992; Ковалинський В. Духівниця педагога. «Пам’ять століть», 1996, ч. 2; Його ж. Училище Грушевського. В кн.: Ковалинський В. Меценаты Киева. К., 1995; Кучеренко М. Чигиринські корені в родоводі Михайла Грушевського. «Родовід», 1996, ч. 13; Його ж. Рід Грушевських: штрихи до портрета. «Український історик», 1999, т. 36; Його ж. Сергій Федорович Грушевський: науковець, освітянин і громадянин. В кн.: Збірник доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 40-річчю журналу «Український історик». Острог, 2003.

М.О. Кучеренко.

Джерело:

e-Енциклопедія історії України