Гулак, Николай Иванович
- Подробности
- Просмотров: 57642
Гулак, Микола Іванович (1822, Золотоніський повіт — 26.05./07.06.1899, Єлисаветполь) — громадсько-політичний діяч, педагог, учений, один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства.
Народився в небагатій дворянській сім'ї. 1843 p. закінчив юридичний факультет Дерптського університету, через рік здобув учений ступінь кандидата права. В 1845 — 1847 рр. служив у канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатора. Разом з М. Костомаровим і В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. На його квартирі найчастіше відбувалися зустрічі братчиків. Разом з М. Костомаровим був ініціатором введення особливої символіки — перснів із написами: "Св. Кирило і Мефодій", а також печатки з девізом: "І зрозумієте істину, і істина визволить вас". М. Гулак належав до радикального крила організації, відстоював нацюнально-демократичні ідеї. 18 березня 1847 p. був заарештований у Петербурзі. Під час слідства тримався особливо твердо, відмовився давати свідчення проти інших, узявши відповідальність на себе: заявив, що саме він є автором програмних документів братства. Після трирічного ув'язнення у Шліссельбурзькій фортеці (1847 — 1850 рр.) був висланий під нагляд поліції в Перм із забороною займатися літературною працею. Пізніше працював викладачем математики, природничих наук та історії в навчальних закладах Одеси (1859 — 1861 pp.), Керчі, Ставрополя (1862 — 1863 pp.), Кутаїсі, Тбілісі (1863 — 1887 pp.). Написав кілька наукових праць з математики, історії, філософії, філології. Автор ряду розвідок і перекладів із грузинської та азербайджанської літератур.
Источник:
Білоусько О.А, Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII - початок XX століття. Стор. 92-93
Ссылки на эту страницу
| 1 | Капнист, Софья Васильевна
[Капніст, Софія Василівна] |
| 2 | Кирило-Мефодиевское общество
Кирило-Мефодиевское общество |
| 3 | Костомаров, Николай Иванович
[Костомаров, Микола Іванович] (1817—1885), историк, этнограф, писатель, критик |
| 4 | Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
[Короткий біографічний словник вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття] - И. Ф. Павловский // Полтава. Типо-литография преемников Дохмана. 1912 |
| 5 | Личности - Г
[Особистості - Г] - пункт меню |
| 6 | Научные работники и изобретатели
[Науковці та винахідники] - пункт меню |
| 7 | Независимая Украина
[Самостійна Україна] – Михновский Николай // На чужині. 1948. Видавництво "Український Патріот" |
| 8 | Общественные деятели
[Громадські діячі] - пункт меню |
| 9 | П. А. Кулиш и его последняя литературная деятельность
Костомаров Н. И. П. А. Кулиш и его последняя литературная деятельность. — «Киевская старина», 1883, т. 5, кн. 2, с. 221—234. |
| 10 | Педагоги. Деятели образования
[Педагоги. Діячі освіти] - пункт меню |
| 11 | Политические и партийные деятели
[Політичні та партійні діячі] - пункт меню |
| 12 | Савич, Николай Иванович
[Савич, Микола Іванович] (1808—1892), общественно-политический деятель, член Кирило-Мефодиивского братства, единомышленник Т. Шевченко |
| 13 | Скалон, Василий Антонович
[Скалон, Василь Антонович] (1805-1882), генерал-майор в отставке, помощник инспектора классов ППКК (1841-1853), преподавал французский язык |
| 14 | Традиціоналізм і романтизм
Мирослав Попович. Традиціоналізм і романтизм // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — 728 с. |
| 15 | Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета. Выпуск первый
[Праці Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Випуск перший] / Полтава. 1908 |
| 16 | Украинская литература в XIX веке
Русова С. Ф. Украинская литература в XIX веке. Первый период с 1798 по 1862 г. — В кн.: История России в XIX веке. Т. 4, М., Изд. Бр. Гранат, 1910, с. 289-317. |
| 17 | Южноруссы
Пыпин А. Н. Южноруссы. // Пыпин А. Н. и Спасович В. Д. История славянских литератур. Издание второе, вновь переработанное и дополненное. Два тома. Т. 1. СПб., Изд. М. М. Стасюлевича, 1879. Глава третья. Русское племя. I. Южноруссы, с. 306—388. |
