Державин, Гавриил Романович
- Подробности
- Просмотров: 53686
Портрет работы Боровиковского
Державин, Гавриил Романович (3 (14) июля 1743, Казань, Российская империя — 8 (20) июля 1816) — русский поэт эпохи Просвещения, представитель классицизма, значительно преобразивший его. В различные годы занимал высшие государственные должности: кабинет-секретарь Екатерины II (1791—1793), президент Коммерц-коллегии (с 1794), министр юстиции (1802—1803).
Род Державиных происходил от одного из татарских мурз. Отец поэта — Роман Николаевич Державин (1706—1754).
Родился в Казани, там же провёл своё детство. С 1762 году служит в Санкт-Петербурге, в Преображенском полку, сначала солдатом, а с 1772 года в офицерской должности. В 1776−1777 годах участвует в подавлении восстания Пугачёва.
Литературная и общественная известность приходит к Державину в 1782 году, после написания оды "Фелица", которая восхваляет императрицу Екатерину II. Державина назначают губернатором Олонецкой губернии, а с 1785 — Тамбовской. В обоих случаях попытки Державина навести порядок, борьба с коррупцией приводят к конфликтам с местной элитой, и в 1789 году он возвращается в столицу, где занимает различные высокие административные должности. Всё это время Державин не оставляет литературное поприще, создает оды "Бог" (1784), "Гром победы, раздавайся!" (1791, неофициальный Российский гимн), "Вельможа" (1794), "Водопад" (1798) и многие другие.
В 1803 году Державин уходит в отставку, поселяется в Санкт-Петербурге и своём имении Званка в Новгородской губернии. В последние годы своей жизни сосредотачивается на литературной деятельности. [Влітку 1813 р. у будинку Дворянського зібрання відбулося ушанування Г. Р. Державіна - Т.Б.]
Похоронен в Варлаамо-Хутынском монастыре близ Великого Новгорода.
Источник:
Ссылки на эту страницу
| 1 | Автобиография Ивана Мартынова
Мартынов И. И. Записки И. И. Мартынова. I. Автобиография // Кашпирёв: "Памятники новой русской истории". Спб., 1872 г., т. II, стр. 68-109 |
| 2 | Воспоминания С. В. Скалон (урожденной Капнист)
[Спогади С. В. Скалон] // Исторический вестник. – Май-июль 1891 |
| 3 | Государственные и местные деятели. Управленцы
[Державні та місцеві діячі. Управлінці] - пункт меню |
| 4 | Дворянского собрания дом
Дом Дворянского собрания |
| 5 | И. П. Котляревский
И. Я. Айзеншток. И. П. Котляревский. // Котляревский, Иван Петрович. Сочинения. Вступит. статья и примеч. И. Я. Айзенштока. [Пер. с укр.]. Л., «Сов. писатель», Ленингр. отд-ние, 1969. 363 с.; 1 л. портр. (Б-ка поэта. Основана М. Горьким. Большая серия. 2-е изд.). Стр. 5-42. |
| 6 | И. П. Котляревский в свете критики
Стешенко И. И. П. Котляревский в свете критики. — «Киевская старина», 1898, т. 62, кн. 7—8, с. 83—151; кн. 9, с. 267—316; т. 63, кн. 10, с. 1—32. |
| 7 | И. П. Котляревский: жизнь и творчество
П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість // П. К. Волинський. І. П. Котляревський: життя і творчість — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1951, 175 с. |
| 8 | К началам новой украинской литературы
Марковський М. М. До початків нового українського письменства. — «Україна», 1930, заг. числа кн. 42, липень—серпень, с. 8-34. |
| 9 | Капнист, Василий Васильевич
[Капніст, Василь Васильович] (1758(7)—1823), русский поэт, драматург, деятель образовательния, общественный деятель |
| 10 | Клясицизм (1994)
Дмитро Чижевський. Клясицизм. // Українська література / В. Петров, Д. Чижевський, М. Глобенко; Історія української культури / І. Мірчук ; Укр. вільний ун-т. – Мюнхен ; Львів : Фенікс Лтд, 1994. – 380 с. Стор. 112-126. |
| 11 | Котляревский
Кулиш П. Обзор украинской словесности. II. Котляревский. — «Основа», 1861, кн. 1, с. 235—262. |
| 12 | Котляревский
Сергій Єфремов. Котляревський // Твори Івана Котляревського з портретом автора, ілюстраціями В. Корнієнка, заставками Ів. Бурячка та іншими малюнками. К., «Вік», 1909, XXX, 395 с., іл., портр. |
| 13 | Котляревський
Микола Зеров. Котляревський. // Нове українське письменство : історичний нарис / М. Зеров. – Мюнхен: Інститут літератури, 1960. Вип. 1. - 1960. - 306, [4] с. Стор. 39-94. |
| 14 | Литература русская, великорусская, украинская и галицкая
Українець (М. П. Драгоманов). Література російська, великоруська, українська і галицька. // «Правда», 1873, ч. 4, стор. 158–165; ч. 5, стор. 189–196; ч. 6, стор. 221–226; ч.16, стор. 559–564; ч. 17, стор. 621–631; ч. 18, стор. 652–659; ч. 19, стор. 682–690; ч. 21, стор. 706–718; 1874, ч. 1, стор. 20–28; ч. 2, стор. 59–69; ч. 3, стор. 107–116; ч. 4, стор. 155–163; ч. 5, стор. 203–211; ч. 6, стор. 259–268; ч. 7, стор. 297–308; ч. 8, стор. 337–342; ч. 9, стор. 380–386. |
| 15 | Личности - Д
[Особистості - Д] - пункт меню |
| 16 | Мои воспоминания о недавнем прошлом (1914-1920 годы)
[Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920 роки)] – Дмитрий Дорошенко // Друге видання. Українське видавництво. Мюнхен. 1969 |
| 17 | На пути к реализму
Нудьга Г. А. На шляху до реалізму // Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини XIX ст. / [упоряд., підгот. текстів, передм. та прим. Г. А. Нудьги]. – Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1959. – 598, [1] с., [8] арк. іл. Стор. 3-40. |
| 18 | Ненужность великорусской литературы для Украины и для славянщины
Нечуй-Левицький І. С. Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини (Сьогочасне літературне прямування) // Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Упорядкування Михайла Чорнопиского. Львів: Каменяр, 1998 (фактично 2000). Стор. 64-126. Вперше опубліковано анонімно під назвою "Сьогочасне літературне прямування": першу частину – у журналі "Правда, 1878; другу – у 1884. |
| 19 | Поэтическое наследие Котляревского
П. К. Волинський. Поетична спадщина Котляревського. // Іван Котляревський. Енеїда, поезії. Серія "Бібліотека поета". — Упорядкування, вступна стаття та примітки П. К. Волинського. — К., Радянський письменник, 1962, 328 с. Стор. 3-46. |
| 20 | Поэты
[Поети] - пункт меню |
| 21 | Рецензия на издание "Энеиды" И. Котляревского 1842 г.
[Сенковский О. (Барон Брамбеус)]. — «Библиотека для чтения», 1843, т. 56, отд. 6, с. 46—49 |
| 22 | Рецензия на статью И. Айзенштока "Котляревский, как поэт"
Марковський М. І. Котляревський. Енеїда. Редакція і стаття І. Айзенштока. VII-XLVI+3-251. Літературна бібліотека. Книгоспілка, in 16, тираж 4000, ціна 1 кар. 30 к. // Записки Історично-Філологічного відділу / Всеукраїнська академія наук. — К., 1928. — Кн. 19. — С. 316-328. |
| 23 | Создатель бессмертной "Энеиды" и вечно живой "Наталки Полтавки"
Є. П. Кирилюк. Творець безсмертної "Енеїди" і невмирущої "Наталки Полтавки" // Іван Котляревський. Твори. Вступна стаття Є. П. Кирилюка. — К., Держ. вид-во художньої літератури, 1963. 349 с. з іл. Стор. 3-25. |
| 24 | Традиции и новаторство в лексике и стилистике И. П. Котляревского
Шевельов Ю. В. Традиції і новаторство в лексиці і стилістиці І. П. Котляревського. // Шевельов Ю. В. Доеміґраційне (Публікації 1929—1944 рр.) / Юрій Шевельов; упоряд. передм. і примітки: С. В. Вакуленко, К. Д. Каруник; худож.-оформлювач М. С. Мендор. — Харків: Фоліо, 2020. — 762 с. Стор. 312-374. Вперше надруковано у 1940 р. |
| 25 | Украинская литература в XIX веке
Русова С. Ф. Украинская литература в XIX веке. Первый период с 1798 по 1862 г. — В кн.: История России в XIX веке. Т. 4, М., Изд. Бр. Гранат, 1910, с. 289-317. |
| 26 | Украинство в литературных состязаниях с Московщиной
И. Баштовий [Нечуй-Левицький І. С.] Українство на літературних позвах з Московщиною. – Львів, з друкарні товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1891. – 214 с. |
