Лебединский, Федор/Феодор Григорьевич
- Подробности
- Просмотров: 5513
Лебединський, Федір Григорович (1837, сл. Олександрівка Новооскольського пов. Курської губ., Росія – 13.07.1891, м-ко Старі Санжари, тепер с. Новосанжарського р-ну Полтавської обл.) – священнослужитель.
Син диякона. Закінчив Курську духовну семінарію, Київську духовну академію (1863). Канд. богослов’я (1863). 20.01.1864 призначений на посаду наставника Полтавської духовної семінарії, де пропрацював 26 років. Викладав тут всесвітню та російську історію, до 1867 читав оглядовий курс російського розколу, був пом. інспектора, членом педагогічного та розпорядчого Правління. Паралельно викладав всесвітню історію у Полтавському єпархіальному жіночому училищі, з 22.05.1884 – член, згодом – гол. Ради училища. 31.08.1875 затверджений законовчителем Полтавського міського парафіяльного училища. Разом із тим продовжував службу в єпархіальному відомстві. 26.02.1865 рукопокладений у сан диякона, наступного дня – у сан священика Стрітенської церкви м. Полтава на третє (згодом переміщений на друге) священицьке місце. 26.02.1868 переведений до Покровського храму Полтавської земської лікарні, де служив до 1883. Виконував також обов’язки члена Комітету з управління товариством взаємодопомоги священно- та церковнослужителів Полтавської єпархії (з 16.05.1875), градського благочинного (з 26 жовт. 1875), був гол. Полтавського єпархіального та Полтавського окружного з’їздів. 1881 уведений у сан протоієрея. 30.09.1883 призначений настоятелем Стрітенської церкви, на поч. 1887 – кафедральним протоієреєм Полтавського Успенського собору. З 1889 був членом Полтавського відділення Православного місіонерського товариства. 23.07.1890 через хворобу звільнений із посад кафедрального протоієрея та благочинного і причислений до Троїцької церкви Полтавської духовної семінарії, але через деякий час залишив і цю службу. Після цього виїхав на свою дачу в м-ку Старі Санжари, де й помер. Похов. на цвинтарі місцевої Покровської церкви.
Нагороджений набедреником (1866), скуфією (1869), камилавкою (1874), наперсним хрестом (1878), знаком Червоного Хреста (1882), орденами св. Анни 3 і 2 ст. (1885, 1890), золотим наперсним хрестом із дорогоцінними прикрасами на золотому ланцюжку (1889).
Літ.: ПЕВ.ЧО. – 1864. – № 6. – С. 74; 1865. – № 9. – С. 270; 1868. – № 6. – С. 204; 1869. – № 15. – С. 616; 1874. – № 11. – С. 319; 1875. – № 13. – С. 306; № 18. – С. 452; 1878. – № 13. – С. 317; 1881. – № 15. – С. 319; 1883. – № 21. – С. 472; 1884. – № 1516. – С. 363; 1885. – № 9. – С. 161; 1890. – № 9. – С. 271; № 16. – С. 708; № 1718. – С. 726; 1891. – № 22. – С. 807; С. И. Б. Приходская Сретенская церковь в городе Полтаве (историкостатистические сведения) // ПЕВ.ЧН. – 1875. – № 11. – С. 557; Второе десятилетие Полтавского епархиального женского училища (1878–1888 гг.) // ПЕВ.ЧН. – 1889. – № 20. – С. 692; Протоиерей о. Федор Лебединский (некролог) // ПЕВ.ЧН. – 1891. – № 15. – С. 598-600.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
Лебединський, Феодор Григорович (1837 ?, с. Олександрівка Курської губ., Росія – 13.07.1891, м-ко Старі Санжари Полтавського пов. Полтавської губ., тепер с. Новосанжарського р-ну Полтавської обл.) – священнослужитель.
Виходець із священицької родини. Закінчив Курську духовну семінарію, Київську духовну академію (1863). 26.02. 1865 рукопокладений у сан диякона, 27.02.1865 – у сан священика Стрітенської церкви м. Полтава. 1868 переведений до Покровської церкви Полтавського богоугодного закладу. 1883 повернувся до Стрітенської церкви, 1887 переведений до Успенського кафедрального собору м. Полтава. 1881 уведений у сан протоієрея. З 1864 до 1890 – викладач загальної та російської історії Полтавської духовної семінарії. Перебував також на посадах пом. інспектора, члена педагогічного та розпорядчого правлінь Полтавської семінарії, законовчителя парафіяльного училища; обирався членом та гол. ради Полтавського єпархіального жіночого училища, гол. Полтавського єпархіального з’їзду, окружним і градським благочинним.
Нагороджений набедреником (1866), фіолетовою скуфією (1869), камилавкою (1874), наперсним золотим хрестом (1878), орденом св. Анни 3 ст. та 2 ст. (1885, 1890).
Літ.: Некролог: протоиерей Лебединский Феодор Григорьевич // ПЕВ.ЧН. – 1891. – № 15. – 15 авг. – С. 598-600.
Джерело:
Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 12. Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009 - http://history-poltava.org.ua
